ЗАСIДАННЯ ДРУГЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  2  в е р е с н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати,   гості, запрошені!

     Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Якщо хтось забув картку, будь ласка, скористайтеся дублікатом.

     Оскільки ми   домовилися   на   першій   сесії,   що   будемо реєструватися у залі (біля столів реєстрації - само собою), тут, у залі,  вставляйте картки,  і для  відкриття  засідання  ми  будемо користуватися цими даними.  Але прохання:  щоб у залі на 10 годину були всі!

     Зареєструвалися 311  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Відповідно до  статті  2.5.2 Регламенту відводиться 30 хвилин для  оголошення  запитів,  заяв  тощо.  Дозвольте  мені  оголосити запити, які надійшли від народних депутатів:

     Покотило Ніни  Олексіївни - до Президента України у зв'язку з тим,  що  немає  реагування  на   звернення   стосовно   створення оргкомітету  для  підготовки  святкування  55  річниці  звільнення України від німецько-фашистських загарбників.

     Я прошу поіменно підтримати зміст цього запиту.

     "За" - 252.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про   направлення   цього запиту.

     "За" - 240.

     Прийнято.

     Шевченка Віталія Федоровича - до Президента України з приводу антиукраїнських дій мера міста Москви Лужкова під час його  візиту до Севастополя.

     Ставлю на  поіменне  голосування  питання про підтримку цього запиту.

     "За" - 184.

     Хтось не зрозумів?  Будь ласка,  підтримайте. Я думаю, що всі візити  до  дальньої  чи  ближньої  держави  мають  погоджуватися. Давайте за свою державу  турбуватися  як  належить.  Я  просив  би підтримати  цей  запит (Шум у залi).  Прошу вибачити,  зміст цього запиту підтриманий, була одна третина голосів, так.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про   направлення   цього запиту.

     "За" - 192.

     Підтримайте, будь  ласка,  пропозицію  про направлення...  Не можна так...  Голосуємо ще раз (Шум у залi).  Ну не всі зрозуміли. Та  не треба поіменно.  Підтримайте - і буде поіменно.  Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 194.

     Кравченка Миколи Васильовича -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно   доцільності   функціонування  Міністерства  промислової політики при  одночасному  функціонуванні  Міністерства  економіки України. Прошу підтримати пропозицію про направлення цього запиту.

     "За" - 234.

     Прийнято. Дякую.

     ________________________

     Шановні колеги, сьогодні на ваш розгляд внесені такі питання.

     Iнформація про  ситуацію,  що  склалася у фінансово-бюджетній системі України.  Доповідають  Прем'єр-міністр  України  і  голова Національного банку.

     Про зміни,  внесені до Державного бюджету України на 1998 рік відповідно до Указу Президента про скорочення видатків  Державного бюджету на 1998 рік.  Доповідають голова Комітету з питань бюджету Тимошенко Юлія Володимирівна і міністр  фінансів  України  Мітюков Iгор Олександрович.

     Iнформація Міністерства внутрішніх справ про інцидент у місті Луганську 24 серпня 1998 року.  Доповідає міністр внутрішніх справ України Кравченко Юрій Федорович.

     I стосовно   проекту   постанови  виступить  голова  комітету Кармазін Юрій Анатолійович.

     Щодо пропозиції,  яку ми  вчора  розглядали,  про  проведення засідання в закритому режимі. Повірте мені, ніяких секретів немає, але ми повинні порадитися з урядом,  як кажуть, тет-а-тет. Це буде правильно. Ніякої секретності, повторюю, але бажано було б, щоб ми заслухали виступи і висловили  один  одному  те,  що  вважаємо  за потрібне  в  даній  ситуації,  не  збурюючи ситуацію в державі.  Я просив би підтримати цю пропозицію... Це пропозиція фракцій (Шум у залi).

     Фракція зелених,  фракція НДП вносили таку пропозицію. Ставлю на голосування пропозицію провести пленарне засідання в  закритому режимі. Будь ласка.

     "За" - 145.

     Рішення не прийнято. Працюємо в звичайному режимі.

     Шановні колеги!   Враховуючи   важливість   питань,   давайте сьогодні  не  проводити  розминку,  перенесемо  її  на   наступний вівторок.   А   сьогодні   розпочнемо  роботу  одразу  з  доповіді Прем'єр-міністра. Не заперечуєте? Дякую.

     Слово надається Прем'єр-міністру  України  Валерію  Павловичу Пустовойтенку.

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,    Прем'єр-міністр    України.   Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати  та  учасники засідання!  Наша сьогоднішня зустріч викликана надзвичайно гострою і суперечливою ситуацією, що складається в економіці нашої держави під впливом кризи в Росії та на фінансових ринках інших країн.

     Фінансова криза,  яка  розпочалася  майже  рік тому в країнах Південно-Східної  Азії  і   характеризувалася   значним   падінням індексів фондових ринків та девальвацією національних валют, ще не вичерпала себе, її загострення спостерігається нині. Уряд враховує універсальність  багатьох економічних процесів та їх глобалізацію, від  яких  не   можна   сховатися   під   будь-якою   національною парасолькою.

     Ще восени  минулого  року  ми відчули подих цієї кризи,  який виявився у виході капіталів з  ринків,  що  розвиваються,  різкому скороченні  попиту  на  державні облігації та зростанні дохідності облігацій внутрішньої державної позики.  Світова  фінансова  криза стала   своєрідним   хоча   і   надзвичайно   жорстким  тестом  на спроможність  державної  влади  країн,  що  знаходяться  в  різних регіонах  світу,  своєчасно та ефективно впроваджувати антикризові заходи.

     Приклад Росії,  яка опинилася  серед  держав,  які  найбільше постраждали  від  світової фінансової кризи,  яскраво свідчить про те,  що саме політичні фактори можуть забезпечити країні  відносну фінансовоекономічну стабільність,  чи навпаки,  підштовхнути її до економічної прірви.

     За даних умов  дуже  важливим  є  діалог  між  виконавчою  та законодавчою гілками влади, бо лише політична злагода та погоджені дії між ними є чи не найголовнішою  запорукою  проходження  важких випробувань  з  найменшими  втратами.  Уряд  налаштований  на таку співпрацю.

     Більше того,  враховуючи складність ситуації, ми, насамперед, повинні керуватися не емоціями,  а бути реалістами і розуміти,  що від наших дій залежить сьогодні доля держави.

     Саме під  цим  кутом  зору   я   хотів   би   зупинитися   на характеристиці  стану  справ,  факторів  і  тенденцій в економіці, поінформувати про заходи,  що вживаються урядом не тільки останнім часом, а й практично за рік його діяльності.

     Хочу відверто  сказати,  що  ситуація  в  економіці  є  вкрай складною.  Кризові явища,  які були домінуючими протягом  багатьох років,  зараз  загострюються через цілий комплекс факторів,  з чим наша економіка раніше ніколи не стикалася.  Особливо небезпечною є криза на внутрішньому та зовнішньому ринках запозичень,  через яку зростає фінансова нестабільність.

     Водночас ми повинні бачити,  що уряду і Національному  банку, незважаючи  на  фінансові  потрясіння  в  наших сусідів,  вдається утримувати ситуацію під контролем, хоча ця рівновага є дуже й дуже хиткою.  Вона  багато  в  чому  залежить  від  того,  чи будемо ми продовжувати співробітництво з Міжнародним валютним фондом, чи ні, чи  отримаємо ми дешеві кредити на 10 років з відкладенням початку сплати на 5 років і пільговою ставкою за кредит 5-6 відсотків,  чи ні.

     Чи не  вперше  в  нашій сучасній історії маємо ситуацію,  яка суттєво відрізняється  від  становища  в  сусідній  країні.  Скажу більше.  Ще  зовсім  недавно,  як правило,  ми йшли слід у слід за діями Росії,  а наслідки були завжди значно гірші.  Досить згадати хоча  б  гіперінфляцію  1993  року.  Нинішній  же  розвиток  подій свідчить про те,  що в нас є власна  економічна  політика,  власні пріоритети   та  інструменти  їх  реалізації.  Це  підтверджується зокрема  й  тим,  що  з  цього  року  вперше  досягнуто  стабільне зростання    обсягів    промислової    продукції   та   сільського господарства, валового внутрішнього продукту в тих параметрах, які прогнозувалися нами на 1998 рік.

     Але це  сталося  не  само  собою,  а  є  першими результатами послідовної   підтримки   власного   промислового   і    аграрного товаровиробника  за рахунок ще вкрай обмежених фінансових ресурсів із централізованих амортизаційних  відрахувань,  інноваційного  та лізингового фондів, надання товарних позичок тощо.

     Ми зробили   реальні   кроки  від  декларацій  про  підтримку підприємництва до реального послаблення податкового тиску на малий та  середній  бізнес,  спрощення  реєстрації  нових підприємств та зменшення кількості їх перевірок.  Президентом України за поданням уряду  були прийняті непрості рішення щодо зменшення нарахувань на фонд оплати праці.

     Ці та  інші  заходи   спрямовані   на   пожвавлення   ділової активності,  і  ми  розраховуємо  на  віддачу  від  них  якщо не в поточному, то в наступному році.

     Питання номер  один  сьогодні  -  це  збереження   фінансової стабільності. Тут відступати нам нікуди.

     По-перше, нам  потрібен  реалістичний і збалансований бюджет. Саме тому ще 21 січня Президентом України був підписаний указ  про запровадження   жорсткого   режиму  витрачання  бюджетних  коштів, скорочення дефіциту державного бюджету.

     З метою збалансованості  видатків  з  доходами  бюджету  було запроваджено лімітування видатків головних розпорядників бюджетних коштів,  що  мало  позитивний  вплив  на  вирівнювання   бюджетної заборгованості.

     Проте незважаючи  на всі заходи,  що вживалися,  стан справ з виконанням бюджету залишається  вкрай  складним.  І  це  є  чи  не найгострішою проблемою.

     Достатньо сказати,  що  до  плану  7 місяців державний бюджет виконано по доходах на 73  відсотки,  тобто  бюджет  недорахувався майже  3  мільярдів  гривень.  Загальна сума недоїмки перевищила 8 мільярдів гривень.

     З урахуванням  цих  обставин   Президент   України   підписав принципово важливий в нинішніх умовах Указ про скорочення видатків Державного бюджету  на  1998  рік.  Його  аналіз  зробить  міністр фінансів Ігор Олександрович Мітюков у своєму виступі.

     Критична ситуація  у сфері збирання податків,  низький рівень фінансової дисципліни змусили уряд вжити адекватних заходів.  Було відновлено роботу урядової комісії з питань своєчасності і повноти сплати податків та  відповідних  комісій  в  областях.  Враховуючи масштаби  проблеми,  ми  поширили  цю  роботу  практично  на  всіх найбільших  неплатників  податків,  зібравши  їх  на   розширеному засіданні  Кабінету  Міністрів,  яке відбулося 5-7 серпня в Палаці культури "Україна".

     Склалася парадоксальна ситуація:  в суспільстві з року в  рік посилюється напруження, пов'язане з боргами по пенсіях, заробітній платі,  соціальних виплатах.  З усіх боків уряд  звинувачується  у невиплатах,  а  справжні  винуватці  -  неплатники залишаються при своїх інтересах.  І мені особисто як Прем'єр-міністру дуже соромно перед простими людьми,  особливо перед пенсіонерами,  бюджетниками за те,  що вони не отримують  своєчасно  коштів  і  вимушені  ледь зводити кінці з кінцями.  Проте, як виявилося, багатьом керівникам підприємствборжників зовсім не соромно.  Нам довелося нагадати  їм про їх зобов'язання перед громадянами.

     Неординарні заходи  уряду  дають перші результати.  У серпні, порівняно з липнем,  надходження до  бюджету  збільшилися  на  5,8 відсотка. Зросли і щоденні надходження коштів до Пенсійного фонду. Вперше  за  багато  місяців  заборгованість  по  виплатах   пенсій перестала зростати.  Погашено недоїмки на 285 мільйонів гривень, у тому числі 65 мільйонів  грошима.  43  відсотки  цих  коштів  було внесено  підприємствами,  керівники  яких брали участь у названому розширеному засіданні Кабінету Міністрів.

     Крім того,  понад 1 мільйон 100 тисяч тонн зерна цьогорічного врожаю  вже  передано  Пенсійному  фонду  в рахунок заборгованості підприємств АПК.  Воно буде реалізоване,  а  кошти  спрямовані  на погашення боргів по пенсіях. Ця сума становить понад 200 мільйонів гривень.

     Наголошую - це  ті  гроші,  які  платники  винні  бюджету,  а значить,  нашим  громадянам.  І  хочу підкреслити:  уряд ніколи не змириться з тим,  щоб платники податків розраховували, за звичкою, що  держава  все простить і спише борги.  Не спише!  Інакше привид економічної катастрофи стане дійсністю і ніякі зовнішні кредити чи емісія   не   врятують   економіку   від  краху.  Це  моє  глибоке переконання.

     Оскільки здійснювані заходи  все  ж  не  забезпечують  повною мірою потреби в збалансуванні бюджетних доходів і видатків, то, на нашу думку,  необхідно прискорити прийняття законів про податок на нерухоме майно, про місцеві податки і збори, про податок на доходи фізичних осіб,  які знаходяться на розгляді у Верховній  Раді.  Це дало  б можливість розширити дохідну базу бюджету приблизно на 1,5 мільярда гривень.

     По-друге, в умовах  фінансової  кризи  облігації  внутрішньої державної  позики перетворилися з інструменту неемісійного джерела фінансування дефіциту в один із головних дестабілізуючих  факторів фінансового ринку.  Багато в чому це пов'язано з прорахунками,  що були допущені в 1996-1997 роках при опрацюванні схеми залучень  на внутрішньому  ринку.  Вони  призвели до того,  що у поточному році уряд був вимушений платити надмірно високу ціну за державні  цінні папери.  З одного боку, ми не мали права порушити тих зобов'язань, які держава з самого початку брала на себе,  залучаючи ці кошти ще з  початком  практики  ОВДП.  З  другого,  -  стрімке подорожчання кредитних ресурсів на внутрішньому ринку,  спричинене  міжнародною фінансовою кризою,  не давало можливості Кабінету Міністрів швидко позбутися негативних наслідків від створеної системи  фінансування дефіциту бюджету за допомогою ОВДП.

     За цих  умов  уряд  змушений  був піти на здійснення політики стримування  зростання  заборгованості  з  облігацій   внутрішньої державної позики,  застосувати невідкладні заходи щодо мінімізації наслідків кризи на закордонних фінансових ринках.

     За станом на 21 серпня 1998  року  загальна  сума  державного боргу  з ОВДП становила 11,9 мільярда гривень,  у тому числі перед Національним банком - 7,6 мільярда, або 63 відсотки, резидентами - 2,5  мільярда,  або  21  відсоток,  нерезидентами  -  1,9 мільярда гривень,  або 16 відсотків. До речі, рік тому близько 50 відсотків ОВДП  перебувало  у власності нерезидентів.  I це для нас - одне з головних стратегічних питань. Тобто нам вдалося зменшити кількість облігацій, які мають нерезиденти у країні.

     Щоб зменшити  навантаження  на  видаткову  частину державного бюджету та пом'якшити вплив кризових  явищ  на  економіку,  урядом проводиться  конверсія  існуючого  портфеля  облігацій внутрішньої державної позики з метою продовження терміну їх обігу.

     Завершується добровільна   заміна    резидентами    облігацій внутрішньої  державної  позики  на  купонні  конверсійні облігації внутрішньої державної позики з терміном погашення до  4  років  за згодою наших банків.

     Наступним кроком   стане   добровільна   конверсія   портфеля облігацій внутрішньої державної позики,  що належать нерезидентам. Ми над цим питанням теж працюємо, думаю, що найближчими днями його вирішимо.  Розробляються також заходи щодо  облігацій  внутрішньої державної позики, якими володіє Національний банк.

     Основною відмітною    рисою    процедури   заміни   облігацій внутрішньої державної позики на конверсійні  облігації  в  Україні від  такої  акції  в  Російській  Федерації є її добровільність та рівноцінність.  Це  дає  підстави  сподіватися,   що   український фондовий   ринок   залишиться  привабливим  для  роботи  на  ньому інвесторів.  Про  це  свідчать  і  певні  позитивні  зрушення,  що відбуваються у надходженні іноземних інвестицій. За перше півріччя обсяг прямих іноземних інвестицій  в  реальну  економіку  становив майже 520 мільйонів доларів,  що у півтора раза більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

     Треба також визнати,  що однією з причин нинішньої фінансової кризи  є  гальмування  структурних  реформ,  нічим  не  виправдане затягування процесу приватизації.  Більше того, сьогодні це одна з головних причин повільного розвитку національної економіки.

     У зв'язку   з  цим  не  може  задовольнити  діяльність  Фонду державного майна,  який до останнього часу не був  підпорядкований Кабінету  Міністрів.  Робота фонду тривалий час була безсистемною. Приватизація близько 64 відсотків підприємств не  доведена  фондом до успішного завершення.

     В результаті  з  початку  року від приватизації до державного бюджету надійшло лише 265 мільйонів гривень,  або 25 відсотків  до річних призначень,  які становлять,  як ви знаєте, більше мільярда гривень.  Зазначу, що моя власна позиція і позиція уряду така: або ми  продовжуємо  процес приватизації,  або призупиняємо його доти, доки не з'явиться ціна на фондовому ринку на наші підприємства.

     Необхідно відмітити,  що на  сьогодні  ресурс  першого  етапу приватизації,    який    був    пов'язаний    з   приватизаційними сертифікатами,  вже вичерпано.  Він не тільки  не  дав  очікуваних результатів,  а  призвів  до  розпорошення  власності,  не створив ефективного господаря і не дозволив залучити необхідні  інвестиції для  розвитку  підприємств.  Тому  уряд  ставить за мету перехід з наступного року до приватизації виключно за кошти.  На розв'язання цього  завдання спрямований проект Державної програми приватизації на 1999 рік,  який  найближчим  часом  буде  внесений  на  розгляд Верховної Ради.

     Одночасно Кабінет  Міністрів  вживатиме  рішучих заходів щодо повернення  у   державну   власність   пакетів   акцій   внаслідок невиконання    покупцями   об'єктів   приватизації   взятих   ними інвестиційних   зобов'язань,   а   також   майна    приватизованих підприємств,  які  мають  значну  заборгованість  перед  державним бюджетом і Пенсійним  фондом.  Відсутність  ефективного  власника, спотворена  структура виробництва,  неефективна система управління державною часткою майна обертається сьогодні тим,  що підприємства не  можуть  вийти  із  глухого  кута  кризи.  Замість прибуткового виробництва,  яке б забезпечило економічне зростання та поліпшення соціальної  ситуації,  ми  маємо безпомічних боржників,  нездатних утримувати навіть себе.  Саме тому прискорення  структурних  змін, широка   підтримка  підприємництва  як  основи  розвитку  ринкової економіки є одним із головних пріоритетів у  роботі  всіх  органів виконавчої влади.

     На шляху   оздоровлення   фінансової   ситуації,   поліпшення розрахунків  з  бюджетом  значну  роль  має  відіграти  скорочення обсягів  товарообмінних операцій.  У цьому напрямі опрацьовувалися декілька   варіантів,   зокрема   застосування    адміністративних обмежень,  запровадження штрафних санкцій тощо.  Нині підготовлено проект  указу  Президента  і  відповідний  проект  закону,   якими передбачено    заохочення    товаровиробників    через   залишення підприємствам частини прибутку,  отриманого при зменшенні  обсягів бартерних операцій.

     Серед пріоритетів, що послідовно реалізовувалися урядом, були соціальні питання,  передусім виплата заборгованості із заробітної плати,  пенсій,  соціальних виплат. Завдяки зусиллям уряду вдалося зменшити заборгованість бюджетів  із  соціальних  виплат,  у  тому числі і заробітної плати. На жаль, в умовах розгортання фінансової кризи утримати  темпи  погашення  заборгованості  за  останні  два місяці  не  вдалося.  Проте навіть за ускладнених обставин вона не перевищує рівня заборгованості за станом на 1 липня 1997 року.

     Однією з основних причин  затримок  із  виплатами  є  те,  що бюджет    щомісячно   недоодержує   300-400   мільйонів   гривень. Перспективним напрямом розв'язання  цієї  проблеми  є  легалізація тіньового  сектора  економіки,  розширення  за  його  рахунок кола платників податку.

     Разом із  заходами  щодо  створення  сприятливих   умов   для розвитку підприємницької діяльності,  уряд детально вивчив напрями і схеми ухилень від  оподаткування,  які  в  багатьох  випадках  є порушенням  законодавства  і  мають кримінальний відтінок.  З цією метою використовуються можливості створення фіктивних підприємств, уступка вимоги боргу, паралельні тіньові напрями грошових потоків, контрабандне   ввезення   товарів   та   нелегальне    виробництво прибуткових підакцизних товарів.

     Для зменшення   обсягів  неофіційної  економіки  намічається, по-перше,  побудова  дійових  перешкод  на  шляху  недобросовісних підприємств    та    фінансових    шахраїв    у    виробничій   та фінансово-банківській  сферах.  До  такого  рішення  нас   змусило виявлення  тільки за короткий час понад двох тисяч фіктивних фірм. По-друге,  ефективна протидія намірам ухилення від сплати податків шляхом  контрабандного  переміщення  товарів  на  митну  територію України. По-третє, прийняття законодавчих актів, які б призупинили використання переуступки боргу, позичкових банківських рахунків та застосування  вексельних  розрахунків  для   уникнення   виконання податкових зобов'язань.

     Реалізація перелічених  заходів  дозволить залучити додатково податкових  платежів  в  середньому  до  100   мільйонів   гривень щомісячно.

     Одним із  радикальних  засобів  подолання фінансової кризи та поглиблення  економічних  перетворень  став   пакет   антикризових економічних  указів  Президента  України.  Їх  треба розглядати як серйозний імпульс посилення стабілізаційних процесів в економіці.

     Підписавши укази,  Леонід  Данилович  Кучма  взяв   на   себе політичну  ініціативу у розв'язанні нагальних проблем економічного і соціального життя України.  Завдяки їх своєчасному  виданню  нам вдається  утримувати  ситуацію.  І  якщо  в нинішніх екстремальних умовах окремі політичні сили порушують  питання  про  перегляд  чи скасування  указів,  то  вони  повинні  брати  на себе всю повноту відповідальності за зрив стабілізаційних процесів.

     Для збереження фінансової стабільності до кінця поточного  та в  майбутньому  році  разом  із  заходами,  які  вже здійснені або реалізуються, вирішальне значення матимуть такі дії.

     1. Забезпечення до кінця поточного року виконання  уточненого бюджету на 1998 рік.

     2. Своєчасне  прийняття  Державного  бюджету  на  1999  рік з дефіцитом, який не перевищуватиме 1,5 відсотка до ВВП.

     3. Першочерговий розгляд і прийняття  законів,  проекти  яких внесені   урядом   до   Верховної  Ради,  зокрема,  це  стосується законодавчих актів з  питань  оподаткування,  завершення  розробки Податкового кодексу.

     4. Узгодженість дій Кабінету Міністрів і Національного банку, зокрема  щодо  визначення  параметрів  обмінного  курсу  гривні  з урахуванням стану платіжного балансу.

     5. Прийняття  рішень  щодо підтримки вітчизняних експортерів, спрощення  процедур  та  перегляд  індикативних   цін,   посилення контролю  за  своєчасністю  і повнотою повернення валютної виручки при експорті товарів і послуг.

     6. Завершення  конверсії  облігацій   внутрішньої   державної позики резидентами і нерезидентами.

     7. Забезпечення    повноти    розрахунків    за   імпортовані енергоносії,  сировину і  матеріали,  підвищення  ефективності  їх використання і на цій основі скорочення імпорту.

     8. Підвищення рівня та забезпечення повноти сплати податків і внесків до Пенсійного фонду, скорочення недоїмки.

     9. Опрацювання  питання  щодо  передачі  соціальної  сфери  з балансів  підприємств  у відання місцевих органів влади за рахунок централізації частини амортизаційних відрахувань у 1999 році.

     Я хотів би,  щоб народні депутати підтримали пропозицію уряду про   те,   щоб   ми   один  відсоток  амортизаційних  відрахувань сконцентрували в бюджеті,  як робили на цей рік,  і спрямували для підтримки   власного   виробника.  Щоб  усе-таки  соціальну  сферу передати місцевим органам влади,  це буде велика  підтримка  нашим підприємствам.

     10. Продовження  роботи  щодо  створення сприятливих умов для підприємницької діяльності.

     11. Забезпечення жорсткого контролю за цільовим і  ефективним витрачанням бюджетних коштів.

     12. Здійснення переходу до грошової приватизації з залученням отриманих  коштів  на   реалізацію   інвестиційних   проектів   та збільшення доходів бюджету.

     13. Прискорення  структурних перетворень в економіці,  рішуче застосування   механізму    банкрутства    до    неплатоспроможних підприємств та підтримка пріоритетних виробництв.

     14. Реалізація   заходів  щодо  погашення  заборгованості  із заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат.

     15. Розробка програми оздоровлення банківської системи.

     Підводячи риску,  хочу наголосити:  уряд з перших днів  своєї діяльності   добре   усвідомлював,   які   загрози  таїть  в  собі незбалансована фінансова ситуація.  Саме тому Кабінет Міністрів ще в 1997 році поставив перед собою подвійне завдання. З одного боку, не допустити  розгортання  фінансової  кризи,  її  переростання  в загальноекономічну  кризу.  З  другого  -  забезпечити  умови  для економічного  зростання.  Цим  завданням  були  підпорядковані   й програмні засади діяльності уряду.

     У цьому  зв'язку  хочу  підкреслити,  що  програмні документи уряду,  пакет прогнозних показників були розроблені ще в  минулому році.   І   саме  ці  документи  були  покладені  в  основу  нашої діяльності.  Частина  запланованих  заходів  уже  реалізована   чи перебуває на стадії впровадження.

     Уряд розуміє,  що  підготовлені  документи  потребують певної корекції.  Вона має  відповідати  тій  неординарній  ситуації,  що склалася в Україні та навколо неї.  Тому Кабінет Міністрів готовий вислухати  пропозиції   народних   депутатів,   спільно   з   вами доопрацювати  програму дій уряду,  прогнозні документи,  які мають окреслити майбутнє вітчизняної економіки.  Ми  вносимо  пропозицію створити  спільні  робочі  групи для доопрацювання цих документів, які мають стати основою пакета антикризових заходів.

     Уряд вважає,  що  у  держави  є  шанс   подолати   кризу   та забезпечити  подальше економічне зростання.  Економічні передумови для цього закладено.  Проте найголовнішою передумовою є  політична злагода  і  послідовність  дій,  що  значною  мірою  залежить  від Верховної Ради. Кабінет Міністрів розраховує на плідну співпрацю з народними   депутатами,   з   усіма  без  винятку  парламентськими фракціями. Це стане запорукою соціально-економічної стабільності в державі.  Інший  підхід,  який  би  лише  зруйнував  нинішню хитку рівновагу  в  економіці  та  суспільстві,  сьогодні  суперечив  би національним інтересам України, інтересам її громадян.

     Зі свого  боку хочу наголосити:  ми знаємо,  яку економіку ми будуємо і яким може бути наше суспільство вже через кілька  років. Уряд        категорично       проти       відродження       старої командно-адміністративної  системи,   хоча   сьогодні   управління центрального  органу  виконавчої  влади  (я  маю  на увазі Кабінет Міністрів),  усієї системи виконавчої влади  потрібно  обов'язково посилити. Наша мета - формування розвиненої соціально орієнтованої ринкової економіки,  яка забезпечить заможне життя наших громадян, безповоротність розвитку демократичних інститутів. Від цього шляху ми не відступимо.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Валерію  Павловичу  (Шум  у   залi).   Одну хвилинку! Заспокойтеся. Депутате Єльяшкевич, я вас добре бачу.

     Я прошу,    шановні    колеги,    заслухати   виступ   голови Національного банку,  а потім ставитимемо запитання,  щоб вони  не повторювалися, бо в нас сьогодні інформація на одну тему.

     Запрошую Віктора  Андрійовича Ющенка на трибуну (Шум у залi). Потім поставимо запитання,  і якщо хтось матиме бажання виступити, також надамо можливість.

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова  Національного  банку України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Шановні члени уряду!  Україна  вже  майже  рік  перебуває  в  зоні  світової  та регіональних фінансових криз.  Протягом майже 12  місяців  Україна практично не отримала жодної копійки зовнішнього фінансування:  як із корпоративних ринків, так і на двосторонній основі.

     Упевнений, що  ця  сторінка  в  історії  України  є   великим компліментом  тому  економічному  курсу  і  тій  ситуації,  яка до сьогодні  збережена  в  Україні.  Переконаний,  що  саме   завдяки заходам,  вжитим парламентом,  Президентом, урядом, ми маємо змогу говорити,  що з вересня минулого  року,  коли  почалася  глобальна світова криза, Україна...

     ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу, вибачте!

     Шановні колеги,  прошу вас, кому нецікаво, тихенько вийдіть і поговоріть за межами залу.  Не заважайте,  будь  ласка,  тим,  хто зацікавлений послухати (Шум у залi). Депутати Стецьків і Спіженко, вийдіть,  будь ласка,  в коридор.  Я розумію,  що у вас  важливіші питання,  ніж  ми слухаємо,  але знайдіть для їх обговорення інший час.

     Будь ласка.

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякуючи  спільним  заходам,  які  були  вжиті  в Україні   протягом  зазначеного  періоду,  ми  поки  що  є  тільки спостерігачами   драматичних   фінансових   подій.   Але   повинні усвідомлювати,  що  перебуваємо  в  зоні дуже хиткої рівноваги.  I зберегти  досягнутий  рівень  фінансової  стабільності,  стандарти життя, рівень заробітної плати, рівень пенсій - це поки що в наших руках.  На сьогодні я впевнений,  що Україна має  унікальний  шанс завмерти  на  краю  безодні  й  урятувати  економічне  життя своїх громадян. Але дозвольте прокоментувати деякі речі.

     Кожне явище має  свою  причину,  і  нам  надзвичайно  важливо сьогодні  зрозуміти  першопричину  тієї  ситуації,  яка створилася насамперед на дуже близькому до нас російському ринку, щоб зробити висновки   і   підтримати   стабільність  на  нашому  внутрішньому фінансовому ринку.  Звичайно,  це не означає,  що Україна  не  має своїх фундаментальних причин,  власних диспропорцій, які посилюють проблеми,  спричиняють  додатковий  тиск   на   соціальну   сферу, впливають  на  ціни та гривню.  Але поки що Україна має можливість утримати під контролем ситуацію,  потрібна  лише  єдина  суспільна воля  й  спільні  політичні  дії.  Ми не повинні повторити помилок Росії,  повинні уникнути прямого порівняння  російських  причинних факторів із українською системою.

     Скажу декілька  слів  щодо  послідовності  розвитку  подій на російському ринку,  оскільки однією з  тез,  на  яку  я  хотів  би сьогодні звернути вашу увагу,  шановні народні депутати,  є те, що наскільки ми примусимо  себе  не  порівнювати  Україну  з  Росією, настільки виграємо ситуацію.  I вибачте,  якщо я когось,  можливо, ображу,  не бажаючи того. Тож декілька етапів російської кризи (це займе зовсім мало часу).

     12 серпня   поточного  року  -  заборона  торгів  ДКО,  обвал фондового ринку.

     13 серпня  -  параліч  банківської  системи  і   неможливість проведення   по   20   великих  російських  банках  міжбанківських платежів.

     14 серпня - валютна  криза,  припинення  торгів  на  валютній біржі Росії.

     17 серпня - уряд і Центробанк Росії оголошують декларацію, по суті,  валютну директиву із 7 пунктів,  перші чотири  пункти  якої мають  суто  фіскальний  характер,  два  з  них  особливі:  третій стосується України і передбачає  накладення  мораторію  на  активи всіх  резидентів  та  нерезидентів  в  активах  комерційних банків Росії,  а четвертий передбачає накладення мораторію на всі активи, якими володіють російські банки корпоративного типу.

     Понеділок почався   з   того,  що  рівень  девальвації  рубля становив 2,3 відсотка за один день,  другий день -  2,3  відсотка, третій день - 7 відсотків, четвертий - 1,5 відсотка і так далі.

     Починалися торги   російського   рубля   з  позначки  6,2-6,3 російського рубля за долар.  На сьогодні, як ви знаєте, Центробанк спробував   продекларувати  контроль  над  валютною  ситуацією  на позначці 9,5 російського рубля за  долар,  але  ринок  живе  своїм життям, ігноруючи поки що бажану позицію Центробанку.

     Справжню глибину  російської  кризи на фінансовому ринку поки що оцінити неможливо. Також важко підраховувати кореляційний вплив та давати своєчасну,  адекватну відсіч тиску на український ринок. Зараз   ми   можемо   говорити   про   те,   що    спостерігається опосередкований  (я не говорю - прямий) тиск на гривню,  на ціни в державі.

     На сьогодні ми  маємо  чотири  основні  фактори,  проти  яких борються  Нацбанк,  уряд,  і ми просимо підтримати нас політично у цих діях.

     На рівень девальвації російського рубля за 7 днів більше  ніж на  11  відсотків Україна прореагувала девальвацією 3,78 відсотка. На  той  час  ми  вважали,  що  це  достатня  реакція  на  глибину російської девальвації,  яка завмерла на позначці 6,9. Нині процес у Росії продовжився далі, і невідомо, на чому він зупиниться.

     Що ж ми маємо стосовно тиску на ситуацію в Україні,  що  може серйозно  зашкодити  рівню фінансової та економічної стабільності? Можна говорити про такі чотири фактори.

     Перший фактор - борги.  Другий - заходи, вжиті щодо арешту та реструктуризації  наших активів на російській території.  Третій - торгівельна політика та її стан,  особливо  з  урахуванням  нового тиску,  який  може  виявитися  стосовно  українського  експорту на російській території,  на який треба реагувати, безумовно, і ніхто не   ховатиметься   від   цієї   правди.   I  четвертий  (повірте, найголовніший на сьогодні) - це психологічний фактор. Якщо Україні вдасться відмежуватися психологічно від тієї класичної вторинності зв'язків,  зокрема й на  фінансовому  ринку,  з  Росією,  то  наша ситуація буде набагато оптимістичнішою.

     Дозвольте повторити  кожен із факторів.  Я виступаю,  шановні друзі,  від себе, щиро, і впевнений у тому, що кажу. Перший фактор стосується боргів. Обсяг внутрішнього і зовнішнього боргів України становить  30  відсотків  до  валового   продукту   (це   класичне порівняння  -  до  валового  продукту),  що  удвічі  менше  обсягу російських боргів,  на третину менше,  ніж  у  Польщі,  на  багато пунктів  менше,  ніж  в  Угорщині.  Шановні колеги,  ми повинні це цінувати й пам'ятати.

     Далі. До кінця цього року Україна має  сплатити,  як  Валерій Павлович   казав,   3,7   мільярда   гривень  внутрішнього  боргу. Вдумайтеся в цифру:  1,1  мільярда  -  це  портфель  Національного банку,  1,2 мільярда - портфель комерційних банків, 1,1 мільярда - портфель нерезидентів.  Нині досягнута  реструктуризація  портфеля Національного   банку   на  100  відсотків  (цього  тиску  немає); комерційних банків -  на  58  відсотків  (цього  тиску  немає);  з нерезидентами  в  п'ятницю  буде  проведено  фінальну розмову,  де йтиметься про близько 700 мільйонів  щодо  трьох  позицій.  Можемо сказати,  що  до  кінця  року  Україні доведеться погасити з нових запозичень на  внутрішньому  ринку  (тобто  треба  справді  шукати гроші) 900 мільйонів, можливо, до одного мільярда.

     Емісія Національного банку протягом одного місяця становить 1 мільярд.  Навіть  коли  пристати  на   крайню   точку   зору,   що Національний банк буде генеральним покупцем, то в нас є можливість обслуговувати свої борги.

     Дуже важливо,  шановні  колеги,  що  нині  Національний  банк володіє   63   відсотками   внутрішніх  боргів  уряду.  Це  основа стабільного управління боргами на перспективу.  Дуже важливо також те,  що  нерезиденти  володіють  17  відсотками.  Я впевнений,  за півроку в цьому залі лунатиме  докір  виконавчій  владі,  що  вона ефективно   не   займалася   запозиченнями   на  зовнішніх  ринках нерезидентів.  Нагадаю:  на нерезидентів припадає 17 відсотків. Це не проблема з погляду формування тиску на українську позицію.

     Отже, стосовно  першого фактора хочу сказати,  не ідеалізуючи ситуацію:  ми перебуваємо далеко від того,  що  стало  детонатором російської  кризи  12  серпня,  коли  уряд  просто  не здатний був обслуговувати свої борги.

     Другий фактор.  Арешт і реструктуризація активів  комерційних банків  України призвели до того,  що близько 19 відсотків активів наших комерційних банків у російських банках по  суті  заморожені. Із  них  50 відсотків мали свою номінацію в російських рублях,  що еквівалентно приблизно 77 мільйонам доларів.  Якщо  до  цієї  суми додати фінансові кредити, депозити банківської системи і російську готівку  на  території  України  в   касах   комерційних   банків, потенційний  тиск,  закладений  у  третьому  та четвертому пунктах російської    валютної    директиви    у    вигляді     мораторію, реструктуризації   і   прямої   девальвації   наших  готівкових  і безготівкових активів у російських  рублях,  в  Україні  становить близько 115 мільйонів доларів.

     Ми здійснили ревізію 12 банків, що найбільше зазнали дії цієї позиції.  Вони вам  відомі,  перша  п'ятірка  -  "Промінвестбанк", "Україна",   "Аваль",   "Приват-банк",   "Вабанк",  котрі  активно працювали з російським ринком.

     Оцінюємо нинішню  ситуацію  таким   чином.   Україна   здатна впоратися  з  цією  формою  опосередкованого  фінансового тиску на банківську систему.  Національному банку не потрібно вдаватися  до значної   емісії,   девальвувати   гривню,  щоб  врятувати  кілька системних банків від дії даної позиції.

     Повірте, мені нелегко казати, що втрата 120 чи 115 мільйонів доларів не болюча для банківської системи. Це боляче,  як і для Німеччини (ви знаєте, в якій вона ситуації). Але ми здатні утримати цей фактор під контролем.

     Банківська система  на 18 серпня втратила свою ліквідність на 20 відсотків.  На сьогодні ми відновили рівень  ліквідності,  який був  у  травні.  І  нині українська банківська система володіє 540 мільйонами  гривень  у  вигляді  поточних  ліквідних  коштів.   За оцінками  Національного  банку,  це  мільйонів  40-50  зайвих,  що зумовлює додатковий тиск на гривню через валютну біржу.

     Але з погляду здатності проводити операції банківська система керована й поки що перебуває в тонусі.

     Із метою  підвищення  цього  тонуса  правлінням Національного банку піднято обов'язкові резерви комерційних банків з 15 до  16,5 відсотка, щоб приблизно десь на 100 мільйонів додатково сформувати ресурс надійності банківської системи.

     Третій фактор.  Хочу  кількома  акцентами  доповнити  Валерія Павловича щодо торгівельної політики.

     Ми, очевидно, маємо проблему, яку треба з часом розв'язувати. Минулого року рівень дефіциту торгівельних стосунків із російським ринком  становив  4,1  мільярда  доларів.  Україна  споживає  на 4 мільярди доларів більше,  ніж еквівалентно торгує  з  Росією.  Нам потрібно  компенсувати  це  або  за  рахунок інших ринків,  або за рахунок валютних резервів  Національного  банку,  або  за  рахунок девальвації.  Тобто є три варіанти.  Дякуємо і уряду, і політичним колам за те,  що ми не обираємо якийсь один базовий пункт -  через девальвацію   вирівнюємо   експортні   диспропорції,  а  знаходимо комплексне рішення. Уряд провів засідання з ідеології торгівельної політики,  сформувавши  відповідні  заходи  для  того,  щоб у часі оптимізувати торгівлю.  Йдеться про чесну,  нормальну  партнерську торгівлю.

     У першому  півріччі  1998  року  зовнішньоторгівельний оборот зменшився на 14 відсотків.  За даними першого та другого кварталів оціночно  питома  вага  торгівлі  з  Росією  у  загальному  обсязі зовнішньої торгівлі України зменшилася з 35,1 у  першому  кварталі до 33,9 відсотка у другому кварталі. Експорт скоротився відповідно з 24,5 до 21,8 відсотка.  Тобто частка експорту в першому півріччі становить   21,8,  частка  імпорту  -  44  відсотки.  Це  серйозна диспропорція, над якою треба працювати.

     Які є позитиви, що цю диспропорцію дещо зменшують? Насамперед чимале  зростання  (особливо  в другому кварталі 1998 року) обсягу бартерних операцій,  які,  по  суті,  уникають  тиску  девальвації російського рубля.

     Якщо в  першому кварталі 1998 року експорт становив у бартері 14 відсотків,  то в другому кварталі - 18  відсотків.  Імпорт,  що здійснювався в бартері,  становив 3 відсотки, у другому кварталі - 17,5 відсотка.

     Отже, за другий квартал обсяг бартерних  операцій  із  Росією досяг 17,7 відсотка проти 6 відсотків у першому кварталі. Я говорю про цей прецедент тільки з того погляду,  що  формалізований  тиск девальвації  російського  рубля  в даному разі мінімізований через натуралізацію економічних зв'язків.

     Варто додати,   що   маємо    деяку    специфіку    структури валютоплатежів,  які здійснюємо з Росією.  Дозвольте зачитати таку інформацію.

     Аналіз надходжень коштів на кореспондентські  рахунки  банків свідчить про те,  що основною валютою в розрахунках по експорту та імпорту є долар США, частка якого в зовнішньоторгівельному обороті України   становила  в  першому  півріччі  1998  року  близько  70 відсотків (екстраполяцію ми робимо приблизно  таку  і  на  Росію), частка   дойчемарок   становила  4,4,  української  гривні  -  15, російського рубля - 8,  у тому числі по імпорту  -  5,6  відсотка. Звідси  доходимо висновку,  що наслідки,  спричинені диспропорцією торгівельної політики і девальвацією  російського  рубля,  Україна повинна прийняти на себе як новий тиск,  пам'ятаючи при цьому,  що тиск на гривню і потреба її девальвації формуються не моментально, не сьогодні на сьогодні, а з розвитком товарообороту. Здійснюється товарний обмін - здійснюється і формалізований тиск на гривню.

     Тому та  психологічна   ситуація,   що   склалася   нині   на Міжбанківській  валютній  біржі  начебто  для того,  щоб здійснити проплату за контрактами з російською стороною (ви ж розумієте,  що за  одну  добу  контракти  чи  обсяги торгівлі не збільшаться),  є психологічною,  по суті,  атакою з метою зарезервувати собі  певне місце в нижньому курсі для торгівлі, в даному разі з Росією.

     Звертаю вашу  увагу  й  на четвертий фактор,  який ми загалом відносимо до факторів,  що мають системний характер  і  стосуються однаковою мірою всіх гілок влади,  тому ми бажали б дійти єдності, знайти політичний компроміс для вгамування цієї диспропорції.

     У чому  він  виражається?  На  сьогодні   обсяги   обігу   на Міжбанківській валютній біржі залишаються загалом на рівні заявок, які були на  1  серпня,  і  не  зумовлюють  серйозного  збільшення попиту,  тому  що  виникли проблеми із взаємодовірою в банківській системі стосовно взаємних проплат і всі  максимально  орієнтуються на біржовий обіг. Біржовий обіг на сьогодні становить від 19 до 21 мільйона на день (за середнього значення - 9 мільйонів  на  день). Це,  по  суті,  двократний  тиск,  з  яким  один  на  один  працює Національний банк у фінансовому плані.  Йдеться  про  загрозу  для фінансового стану наших резервів, стану курсу гривні, врешті-решт, це формування навісу на інвестиційні процеси.

     Щодо перших трьох  факторів,  то  тут  немає  прямого  впливу російських  подій,  є  опосередкований і серйозний вплив,  тому ми говоримо  про  потребу  адекватної  реакції  стосовно   четвертого фактора.

     Яких заходів  було  вжито  Національним  банком у цей період? Насамперед узято під контроль роботу пунктів обміну. Ви знаєте, що це,  так  би  мовити,  передова  ділянка  валютної роботи,  і якщо виникають певні перебої в роботі обмінних пунктів, спостерігається масовий психоз.

     Я думаю,  що  після  дослідження матеріалів наших перевірок і комерційних банків нам доведеться дещо змінити  політику  обмінної торгівлі,  але на сьогодні суть така.  Національний банк декларує, що ми не обмежуємо обмінні операції,  і ми докладаємо максимальних зусиль до того,  щоб усі люди,  які бажають отримати будь-який тип валюти, змогли це зробити.

     Найближчим часом  ми  проводитимемо  на   біржі   інтервенції готівковим доларом для того, щоб комерційні банки змогли додатково закупити  долари.  Якщо  люди  матимуть  сумніви   щодо   поточної фінансової стабільності,  вони зможуть купити долари через обмінні пункти.

     Стосовно фундаментальних  речей,  то  за  останні   10   днів правлінням  Національного  банку  разом із урядом було вжито таких заходів.  Відмінено попередню оплату за міжнародними  контрактами. Матеріали  перевірки  17  числа  свідчать,  що  майже 40 відсотків контрактів на товари та послуги,  м'яко  кажучи,  не  відповідають рівню  вимог  валютного законодавства України.  При цьому основним інструментом конверсії цих контрактів  та  послуг  була  попередня оплата,  яка  потім  відмінялася  і гроші залишилися за територією України.  Ми пояснили учасникам ринку з української та  зовнішньої сторони,  що відміна на певний час попередньої оплати за кордон не є обмеженням їхніх бізнесових прав, бо поряд із нею застосовується акредитивна форма розрахунків, яка жорсткіше контролює надходження капіталу  та  грошей,  діє  також  інкасова   форма.   Ми   надали комерційним банкам рекомендації і на сьогодні не маємо конфлікту з бізнесом стосовно того,  що цей канал обмежено.  Я не кажу,  що це м'яко сприйнято,  з оплесками,  але, гадаю, всі розуміють загальне значення такого заходу.

     Було відпущено   значення   курсів   російського   рубля    і білоруського  рубля  при  обмінних  операціях у зв'язку з тим,  що взагалі виникли перебої з прийманням цієї готівки на  українському ринку.

     Також було  піднято  обов'язкові резерви комерційних банків з 15  до  16,5  відсотка,  що  еквівалентно  додатковій  мобілізації приблизно 100-127 мільйонів гривень.

     Змінено облікову ставку Нацбанку. Встановлено 100-відсотковий контроль контрактів із біржових  операцій  і  вибірковий  контроль міжбанківського ринку.

     Нині на  розгляді  у  Президента  України  Леоніда Даниловича Кучми  знаходиться  указ  про  страхування  вкладів  населення   в банківській системі України. Ми хочемо через уряд, зокрема Мінфін, Нацбанк та спеціальні внески комерційних банків  створити  резерви по  вкладах  населення.  На сьогодні через спеціальний механізм ці резерви вже на одну третину сформовані по тих вкладах,  які  є,  і найближчим  часом  ми  завершимо  формування страхових резервів по вкладах  населення.  Це  стане  переконливим  доказом   того,   що банківська система хоче відповідально підійти до захисту інтересів населення.

     І на  завершення,  шановні  друзі,   зазначу.   На   сьогодні український  фінансовий  ринок  як  ніколи  потребує  комплексного позитивного імпульсу.  Ви знаєте,  що на днях  у  МВФ  відбудеться розгляд програми розширеного фінансування з виділенням Україні 2,2 мільярда  доларів.  Паралельно  у  Світовому  банку  розглядається питання  виділення  кредитів  на 17 років у сумі 700 мільйонів для секторальних  проектів,  зокрема  для   сільського   господарства, вугільної галузі, енергетики.

     Уряд завершив  реструктуризацію внутрішніх боргів.  Ми готові поряд із цими комплексними заходами розглянути валютну політику до кінця року й оголосити курсові значення на 1999 рік,  які потрібні для формування бюджету 1999  року.  Усе  це  разом  могло  б  дати системний  спокій  на  ринку.  Тому  правління Національного банку просить вас допомогти нам у цій роботі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Вікторе  Андрійовичу.  Прошу  відвести   на запитання  20  хвилин  (Шум  у залi).  Тут не семінар,  а пленарне засідання.  Пропоную відвести півгодини на запитання. Підтримайте, будь ласка,  таку пропозицію і запишіться,  хто хоче запитати. Над цими питаннями ми ще працюватимемо в профільних комітетах.  Гадаю, там   буде   зустріч   і   з  головою  Національного  банку,  і  з представниками  Кабінету  Міністрів,  і  з  тими,  хто  до   цього причетний.

     Виставте півгодини.

     Будь ласка. Депутат Подгорний. За ним - депутат Молчанов.

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Прошу передати слово народному депутату Зарубінському.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  член Комітету Верховної  Ради  України  у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую.  Маю запитання до Прем'єр-міністра.   Шановний   Валерію   Павловичу!  Очевидно,  ви володієте інформацією,  які підприємства та організації, незалежно від   форми   власності,  найбільше  заборгували  перед  державним бюджетом.  Зокрема,  чи не змогли б ви  висвітлити  ситуацію  щодо боргів Єдиних енергетичних систем,  про що повідомляють дуже часто засоби масової інформації?  Адже до недавнього часу дану структуру очолювала  народний депутат голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу потім  відповісте.  Хай  відповість голова  Національного  банку,  а  потім  -  Прем'єрміністр (Сміх у залі).

     Чого сміятися?  На  трибуні   голова   Національного   банку. Прем'єр-міністр  записав  запитання,  він дасть відповідь.  Що тут незрозуміло?

     Будь ласка. Депутат Молчанов.

     МОЛЧАНОВ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,     ветеранів     та    інвалідів    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Вопрос к товарищу Ющенко. Вы  здесь  хорошо  рассказали,  какова нынче стабильная ситуация в Украине в отношении нашей денежной единицы. Мне хотелось бы узнать (не только мне, а, наверное, большинству нашего народа) вот о чем. Скажите прямо,  есть ли основание беспокоиться?  Наша национальная валюта  -  гривня  в  ближайшее время будет стабильной?  А если ее стоимость будет падать, то до какого уровня?

     ЮЩЕНКО В.А.  Я  хотів  майже  весь  свій  виступ   присвятити фактору,  який  називається  психологічний  фактор  і який здатний спричиняти такі коливання на валютному ринку,  котрі  прогнозувати складно.   Нині   можна   твердо   говорити   про  три  речі,  які формалізуються таким чином. У нас немає прямого тиску, пов'язаного з  ситуацією  боргів  на  внутрішньому  і  на  зовнішньому  ринках України.  У нас немає проблем із ліквідністю банківської  системи. Ми не маємо проблем прямого тиску,  який передається з російського ринку.

     Це речі тверді.  Але є психологічна домінанта:  коли з  ринку вимиваються десятки мільйонів доларів тільки через те,  що один із учасників ринку (чи то  людина,  чи  то  юридична  особа)  не  має впевненості  щодо  подальшого утримання під контролем ситуації.  І відповідь може бути одна:  ми  близькі  сьогодні  до  утримання  й уникнення  кризи,  але  ми також близькі до того,  коли в нас може панувати нестабільність.  Все залежить  від  нас  самих.  Сьогодні українці формують українську або стабільність, або нестабільність. Іншого впливу на психологічний фактор я не можу назвати.

     ГОЛОВА. Депутат  Степанов.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Шушкевич.

     СТЕПАНОВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Вінському.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Вінський.

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Дякую,  Михайле  Володимировичу. Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Оскільки є можливість обом ставити запитання,  то я спочатку поставлю Валерію Павловичу, а потім - товаришу Ющенку.

     Валерію Павловичу,  криза вдарила насамперед по соціально  не захищених верствах населення: пенсіонерах, вчителях і інших людях, які живуть із бюджету.  Сьогодні водночас із кризою  продовжується розтягування  через  Пенсійний  фонд  майна колгоспів,  радгоспів, сільгосппідприємств. До того ж забирають зерно і незрозуміло, кому його   мають   продавати,  оскільки  намагаються  продавати  через посередників.  Ви  маєте  відповідне  звернення  від  мене.  Прошу відреагувати   на  цю  ситуацію  і  дати  відповідь:  як  усе-таки захищатимуться соціально не захищені верстви  населення  від  цієї кризи?

     І друге. Ви закликали до злагоди. Яка база такої злагоди може бути, коли Президент і уряд останнім часом масово порушують закони й   Конституцію?   Вважаю,   що   базою   повинна  бути  передусім Конституція. Прошу відповісти на ці два запитання.

     І запитання  до  керівника   Національного   банку.   Вікторе Андрійовичу,  ви,  безумовно, маєте дар, близький до дару відомого Кашпіровського,  коли говорите про  збереження  стандартів  життя. Якого?  Жебрацького  чи  тих  10 відсотків,  які живуть за рахунок усього  суспільства?  Ви  кажете  про   утримання   ситуації   під контролем.  Як можна утримати,  коли вона вже не під контролем? Ви добре говорите про моральний  фактор.  Дозвольте  дізнатись,  який буде валютний коридор і чи зумієте ви утримати ситуацію?

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Де ми порушуємо Конституцію?!

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  ще раз нагадую: нас у залі понад 400 депутатів (явка сьогодні чудова).  Кого не цікавить (а в декого  з депутатів є важливіші питання особисті, ніж державні), будь ласка, тихенько вийдіть,  ніхто нікого не затримує.  Не  заважайте  решті працювати.

     Будь ласка, Вікторе Андрійовичу.

     ЮЩЕНКО В.А. Шановні народні депутати! Дозвольте висловитись з приводу третього  запитання.  Ми  повинні  усвідомлювати,  що  той рівень  життя,  той  рівень  заробітної  плати  та пенсій (з усіма негараздами),  який на сьогодні є,  може бути втрачений,  якщо  ми допустимо девальвацію гривні.

     Сьогодні немає  економічних  підстав на фоні російських подій діяти  адекватно   до   російської   ситуації.   Україна   повинна здійснювати девальвацію, повинна реагувати на це, але не адекватно до російської ситуації.

     Тому відповідь буде такою.  Ми маємо на  сьогодні  отримувану заробітну  плату  близько  91  долара.  Росія  мала  115  доларів, Білорусія має 75 доларів.  Як ви розумієте,  в Росії вже отримують на  третину  менший  заробіток,  мінімум на третину.  Тому якщо ми допускаємо девальвацію гривні,  ми  починаємо  ревізію  нинішнього рівня пенсій та заробітної плати.  Вибачте, але падати можна доти, доки можливе біологічне існування.  Щоб у нас  не  було  враження, буцімто  пенсія  49  гривень  -  це  межа  і  далі  вже  не  можна опускатися.  Нагадаю,  що в Болгарії була пенсія 2,5 долара (Шум у залі). Тому досягнутий рівень стабільності ми повинні втримати. Це як святиня. Утримаємо гривню - утримаємо пенсію й заробітну плату. Тиск буде йти через ціну,  і для бідної людини, незахищеної людини погіршиться ситуація, як і для всіх, до речі.

     Стосовно валютного   коридору,   то   його   буде   оголошено Національним   банком   разом   із   урядом.   Зараз  відбуваються консультації на предмет конкретних значень такого коридору,  є вже домовленості.  Хоча важливе значення мають дві умови, які потрібно врахувати.  Це прийняття програми Міжнародним валютним  фондом,  з одного боку,  і з другого, - остаточна оцінка російської ситуації. Оголошено заяву Центробанку й уряду  про  спробу  утримати  рівень російської  стабільності  на  позначці  9,5  російського  рубля за долар. Сумнівно, що цього вдасться досягти.

     Тому, безумовно,  потрібно давати комплексну  відповідь  щодо валютної  політики.  Відповідь  готова  і  найближчим  часом  буде декларована Національним банком і Кабінетом Міністрів.

     ГОЛОВА. Депутат Шушкевич. За ним - депутат Вітренко.

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське  об'єднання   "Громада").   Спасибо.   Прошу передать слово депутату Ельяшкевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,    Херсонська   область).   Партия   "Громада",   заместитель председателя  Комитета   по   вопросам   финансов   и   банковской деятельности,  вице-премьер оппозиционного Кабинета Министров. Это я специально для сведения Валерию Павловичу, который заявляет, что у нас нет оппозиции. Может, ему просто так хочется видеть...

     Вопрос у  меня  не  к  Виктору Андреевичу - мы с ним вчера на заседании комитета очень детально рассмотрели все эти проблемы.  К сожалению,  несмотря  на  то  что  договорились не выносить многие вопросы в эфир,  Президент уже заявил о  том,  что  будет  изменен валютный коридор. Я думаю, это будет фактором ажиотажа.

     У меня  вопрос к Премьер-министру - хочется все-таки услышать его голос и ответ на вопрос.  Ваше правительство существует дольше всех   других   правительств   за   период  президентства  Леонида Даниловича Кучмы.  Единственный фактор, которым гордилась Украина,

- так называемая финансовая стабилизация - фактически сорван вашим правительством.  Вы сейчас списываете это на  ситуацию  в  России, хотя  на  самом деле в Украине построена точно такая же финансовая пирамида,  как и в России, и она постепенно начинает рушиться. Это финансовая пирамида государственных ценных бумаг.

     Как вы  считаете,  не  должны  ли  вы именно сейчас,  если вы порядочный мужественный человек,  об явить о  своей  отставке  как Премьер-министра?

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної соціалістичної партії України (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Вибачте, Наталіє Михайлівно.

     Я звертаюсь до депутатів:  ви де, на вулиці перебуваєте, чи в залі?! Культура просто на межі.

     Будь ласка, Наталіє Михайлівно.

     ВІТРЕНКО Н.М. Тільки часу мені додайте, бо ви використали мій час.

     У мене пропозиція Віктору Андрійовичу та запитання до Валерія Павловича і Віктора Андрійовича.

     Пропозиція така.   Ми   зрозуміли,   що   найголовніше  -  це психологічний фактор. Тому, як ми зрозуміли, усе, що вам потрібно,

-  це  знайти 100 спритних зомбувальників свідомості людей,  таких собі кашпіровських,  аланів чумаків  та  інших,  щоб  уся  держава розслабилася  й отримувала задоволення.  Я так думаю,  що ви таким шляхом і підете.

     А тепер запитання.

     Перше -  до  Валерія  Павловича.  Те,  що  ви  розповіли  про стабілізацію в державі,  просто не відповідає дійсності,  оскільки методи,  які ви застосовуєте - це методи тимчасового уряду,  який, щоб  утриматися  кілька днів,  здатний усе розграбувати,  зарізати худобу, вимити обігові кошти підприємств. Тож скажіть, будь ласка, якого  рівня  падіння  треба  досягти  в  економіці України,  яких показників,  щоб політична криза стала всім зрозуміла і  Президент України  як  гарант  Конституції,  ви  як голова уряду і весь уряд подали цивілізовано у відставку?

     Далі. Вікторе Андрійовичу, ви розповіли, яких зусиль докладає Національний  банк,  щоб  захистити  власні  інтереси  та інтереси комерційних банків.  А що робити підприємствам і  населенню?  Будь ласка,  скажіть  нам,  яких  конкретних  заходів ви вживаєте,  щоб підприємства  все-таки  брали  кредити,  щоб  вони  були  для  них доступні,  щоб  у  сільському  господарстві  був зібраний урожай і перероблений та щоб наше населення, яке очікує повернення трудових заощаджень,  збереження рівня пенсій... До речі, ви сказали, що це дуже великий рівень пенсій, і, як ми зрозуміли, біологічне падіння можна ще продовжувати. Отже, яких заходів вживає Національний банк та вся банківська система, щоб захистити інтереси всіх людей, крім банкірів?

     ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Андрійовичу.

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановна Наталіє Михайлівно,  дякую за запитання. Що захищає Національний банк?  Національний банк не захищав ніколи власних інтересів. Єдина мета Національного банку - захист гривні, національного товару, національного продукту. Захищаючи гривню, ми захищаємо   пересічного   українця,  незаможну  людину.  На  цьому заснована функція будь-якого центрального банку.

     Що стосується  наслідків  і  мотивацій,  які  нині   закладає Національний банк, то дозвольте оприлюднити кілька цифр.

     Нас упродовж   шести  років  критикували  за  низький  рівень монетизації, за те, що в нас половина монетної бази в готівці, яка не   є  продуктивним  ресурсом,  яка  не  може  спрямовуватися  на кредитування.

     За станом на 1 січня 1998 року  рівень  монетизації  становив 12,8-13  відсотків,  а  сьогодні  маємо  рівень  монетизації  17,3 відсотка.  Мало,  бо було 44 відсотки.  Але,  вибачте,  було  й  7 відсотків.  Нам  треба  зберегти наявну динаміку.  Строкові вклади населення,  Наталіє Михайлівно,  за вісім місяців  зросли  на  204 відсотки. Коли ми мали такі тенденції, коли ми мали такий прогрес?

     Валютні вклади  населення  -  громадян  України  зросли на 22 відсотки.  Ми повинні зрозуміти одне: банківська система будь-якої держави не має власних ресурсів.  Ресурси банківської системи - це ресурси власного населення, власного бізнесу.

     Якщо населення й бізнес повірять у політичну стабільність,  в економічні програми, повірять у надійність банківської системи, то банківська система, безумовно, стане дуже продуктивною, ефективною силою.

     Нинішні тенденції, Наталіє Михайлівно, треба вітати, оскільки на економічній карті України їх уже п'ять чи  шість  років  ми  не бачили. Це невеличкий приріст, початок інвестиційних процесів, про які ми всі так довго говорили.

     І остання цифра.  Візьмемо готівку - такий складний, мінливий агрегат:  минулого  року  за  8 місяців з банківської системи було вибрано 1,6 мільярда готівки.  Вони пішли в каналізацію, це гроші, які не працювали на Україну.

     За 8 місяців поточного року наш обіг становить 300 мільйонів. Зрозуміло,  що  ми  поліпшили  в  п'ять  разів  динаміку  приросту ресурсів  банківської  системи.  Дайте час,  щоб цей ресурс осів у банківській системі,  і з'явиться друга крива - динаміка  активних кредитних вкладень або в цінні папери,  або в конкретну економіку. Зрозуміла річ, я прошу це прийняти.

     ГОЛОВА. Депутат Дорогунцов.  Будь ласка.  За  ним  -  депутат Кириченко.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   КПУ).   Фракція  Комуністичної  партії  України.  У  мене запитання до обох доповідачів. Шановний Валерію Павловичу, на мене не справила враження ваша доповідь про заходи як про якусь цілісну програму.  Я не почув прогнозу,  крім заяви про те, що ми віримо в щасливе майбутнє. Цей прогноз має бути конкретизований, тим більше що такі розробки в Кабінеті Міністрів є.

     А тепер запитання.  Як ви могли б прокоментувати факт,  що на ремонт  усіх  шкіл  України  цього  року  витрачено  12  мільйонів гривень, а в Хрещатик укладено, гадаю, не менш ніж 200 мільйонів?

     Серед факторів стабілізації ви назвали грошову  приватизацію. Але саме Росія застосувала грошову приватизацію...

     До Віктора  Андрійовича запитання таке.  Ви нічого не сказали про гривню. Назвіть, будь ласка, цифру: коли ми ввели гривню, який був   курс   до   долара   тоді,   а  який  сьогодні?  Вважаю,  що фундаментальна причина наших бід, нашого лиха все-таки не Росія, а наші  внутрішні  проблеми.  Хоч  ви  саме  з  посиланням  на Росію побудували всю свою доповідь і,  як мені здалося,  ви  ситуацію  в Росії знаєте краще, ніж в Україні.

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую  за запитання.  Якщо говорити про поточний рік,  рівень девальвації гривні становив 18 відсотків. Враховуючи, що  попереднього року практично був паритет,  то це значення можна взяти за основу її дворічного існування - 18 відсотків.  Дозвольте дати довідку, яку треба враховувати, коли ми загалом оцінюватимемо курсове значення гривні поточного,  минулого чи кінця позаминулого року.

     На український ринок протягом 1996-1997 років надійшла тільки в чистоті неттопропозиція у валюті нерезидентів, пропозиція прямої дії,   в  межах  2  мільярдів  доларів.  Національний  банк  мусив сприйняти ці 2 мільярди,  не ревальвуючи  гривню,  коли  її  треба ревальвувати,  підвищувати  рівень  інфляції.  Цей  компроміс  був досягнутий вже наприкінці 1996 року  і  тримався  весь  1997  рік. Упродовж  1998  року  з  нашого  ринку в нетто вийшло 1,4 мільярда доларів нерезидентів.  Вважаю,  що  якраз  для  курсу  української гривні  важить  те,  що  через різні моделі курсової політики щодо входження і виходу нерезидентів ми уникли драми, яка розігралася в Росії.

     Через Україну прокотилася татаромонгольська навала.  Зайшла і так само спокійно вийшла.  Сьогодні обсяг коштів нерезидентів  600 мільйонів доларів. Ми ж розуміємо, що це не та позиція, яка тисне. У  портфелі  Міністерства  фінансів  цих  коштів   18   відсотків. Нерезидент  не керує внутрішньою ситуацією.  Ми з ним розлучилися, але ж було його коштів  понад  50  відсотків.  То  проблема  курсу гривні,  шановні народні депутати, завжди була пов'язана з тим, що економіка перебувала на одному рівні,  але активність нерезидента, активність  доларової пропозиції за різних періодів була різна.  І реакція була тільки одна - інфляція і курс.  Вважаємо,  що курсова та  інфляційна політика,  відповідно до директив парламенту,  були витримані в унісон протягом двох років.

     Дякую за запитання.

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Депутат  Кириченко.  За  ним  -  депутат Александровська.

     КИРИЧЕНКО С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (виборчий        округ       183,       Херсонська       область). Християнсько-демократична   партія   України.   Шановний   Валерію Павловичу!  Шановний  Вікторе  Андрійовичу!  В  державі однозначно маємо  ситуацію  значного  погіршення  стану   фінансово-бюджетної системи. Це видно, наприклад, і з подій, у місті Херсоні. Нині там зовсім закрито школи,  діти не вчаться, дуже зросла заборгованість у  зарплаті педагогам,  медикам,  працівникам міліції й таке інше. Серед проблемних  рецептів  лікування  національної  економіки  та забезпечення  фінансової стабілізації можна окреслити два класичні механізми:  перший - централізація;  другий - децентралізація схем фінансового  забезпечення  та  наповнення  державного  й  місцевих бюджетів і виконання соціальних програм.

     Ідеться про  те,  що  більше  половини  або  значна   частина зібраних   у   регіонах  та  населених  пунктах  України  податків спрямовується до державного бюджету,  але звідти не повертається в запланованих розмірах.

     Наприклад, річний розмір збору податків у місті Херсоні - 260 мільйонів гривень, а залишається місту лише 60 мільйонів гривень з наперед  запланованим  дефіцитом  проплат найнеобхідніших видатків (на зарплату тощо) в 25 мільйонів гривень.  Так проявляється схема централізації  бюджетних  коштів  на рівні держбюджету.  При цьому податок на додану  вартість  та  акцизи  цілком  спрямовуються  до держбюджету.  Субвенції,  субсидії місцевим бюджетам з держбюджету не проплачуються, зростає заборгованість щодо них з боку держави.

     Достатньо ефективно  й   своєчасно   було   б   піти   шляхом децентралізації,   тобто  зацікавити  регіони,  віддавши  половину зібраного ПДВ та акцизу місцевим  бюджетам.  Це  дало  б  гарантію реальної підтримки місцевих бюджетів.  Будь ласка,  висловіть вашу думку щодо цього. Аби хоч з 1 вересня вже так було.

     ЮЩЕНКО В.А.  Якщо дозволите, то я висловлю приватну думку. Не як офіційна особа, бо зачіпаю сферу, яка не належить Національному банку, і моя думка може бути навіть непрофесійною.

     Є три моменти,  які потребують,  на мій погляд, законодавчого втручання. Наведу три пари цифр. Перше півріччя 1998 року. Чи не є дивним те, що рівень виконання місцевих бюджетів становить 120-130 відсотків,  а центрального бюджету - 60 відсотків, тоді як платник податку той самий.  Постає запитання:  чому є різною інтенсивність виконання  бюджетів?  Справа  в  тому,  що ми заклали дуже гострі, фундаментальні суперечності в процедуру бюджету. Це перше.

     Друге. Як  так  сталося,  що  однією  третиною   коштів,   що надходять  до  державного  бюджету,  центральна влада не має права розпоряджатися?  Ці кошти від самого  моменту  платежу  суб'єктами господарювання  вже  мають  своє  централізоване  призначення.  Ні міністр  фінансів,  ні  Прем'єр  не  мають   ніякого   впливу   на використання    10    мільярдів    гривень.    Вони    автоматично використовуються   і,   повірте,   нераціонально.   Це   ще   одна фундаментальна проблема формування бюджету.

     І третє.  Чи  не  дивно,  що  2  області  є донорами,  а 23 - структурами,  які  споживають?  23  території  не   мотивовані   у формуванні  бюджетного  процесу.  Я  займав,  на сьогодні займаю і завжди займатиму негативну позицію щодо  такої  моделі  формування бюджетного  навантаження  на  території.  Донором  через нормативи можна зробити будь-кого,  так само як і споживачем.  Оця штучність позбавила центральний та місцеві бюджети мільярдів гривень. Це, на мій погляд,  фундаментальні помилки у  формуванні  бюджетів.  Доки вони  будуть,  доти  ми  матимемо  складні  дисонанси у формуванні бюджетів.  Тричі ремонтуватимемо одні й ті самі дороги і при цьому матимемо  місячні  невиплати населенню.  Це парадокс,  законодавчо закладений у бюджеті. Але, повторюю, це моя приватна думка.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Александровська. За нею - депутат Осташ.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов Украины.  Из  доклада  Премьер-министра  можно сделать  вывод,  что  сегодня  Кабинет  Министров  с удовольствием прячется за событиями в России. Это позволяет им больше говорить о тех процессах, которые происходят в финансовой сфере России, чем о проблемах граждан Украины,  а также ратовать  за  отделение  рынка Украины от рынка России.

     Однако всем понятно,  что корни финансового кризиса в Украине в  той  бездарной  политике,  которая  проводится,  в   частности, Минфином и Минэкономики Украины, а также в слабом влиянии Нацбанка Украины на состояние дел в банковской сфере.

     Ющенко правильно   сказал,    что    Украина    имеет    свои фундаментальные   причины   финансовой   нестабильности.  К  таким причинам,  конечно же, следует отнести уровень долгов Украины - 30 процентов   от   валового  внутреннего  продукта.  Это  совершенно неудовлетворительный показатель,  это уже  на  грани  краха  -  40 процентов  для  Украины  станут  финансовым крахом.  И сравнение с Польшей или другими государствами здесь  совершенно  неправомерно, поскольку ситуация в Украине совершенно иная.

     63 процента   внутреннего   долга,   управляемого   Нацбанком Украины, - это крах государства, это попытка переложить все тяготы проблем   на   рядовых   граждан   Украины,   на  бюджетников,  на военнослужащих, на пенсионеров, студентов.

     У меня вопрос к Ющенко.  Вы говорите,  что банковская система на  сегодня  управляема.  Вместе с тем известно,  какое количество невозвратов  кредитов  в  сфере  коммерческих  банков.   Интересно все-таки,  какая сумма кредитов не возвращена коммерческим банкам? И не кажется ли вам, что Украина переживает финансовый крах, о чем свидетельствует  чрезвычайно  высокий уровень долгов,  в том числе внутренних?  Что вы собираетесь предпринять, чтобы были возвращены кредиты?

     Извините, пожалуйста,   но   хотела   бы   задать   вопрос  и Пустовойтенко. 24 июля был принят закон...

     ГОЛОВА. Спасибі.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.  Извините, пожалуйста, серьезный вопрос. Принят Закон "про запобігання порушенням законодавства України при приватизації   підприємств   нафтогазового   комплексу,   оскільки порушено  Конституцію  та  законодавство  України при створенні на підставі  підзаконних  актів  Національної  акціонерної   компанії "Нафтогаз України".

     Решение Верховного  Совета  Украины не выполняется,  есть уже различные постановления Кабмина,  которые нарушают  наше  решение. Хотелось бы услышать ответ Пустовойтенко, почему это делается?

     Спасибо за внимание.

     ЮЩЕНКО В.А.  Дозвольте декілька реплік щодо тих цифр,  які ви назвали.

     Рівень внутрішніх    боргів,    які    становлять    портфель Національного банку, - 63 відсотки. З погляду нормальної економіки

- це ненормально. Національний банк повинен фінансувати економіку, а економіка - збільшувати прибуток, виконувати бюджетні платежі та поповнювати бюджет.  Така нормальна  логіка.  Треба  рефінансувати економіку, а не бюджетне споживання.

     Ми нині у кризі.  І я назвав дану цифру лише з одним мотивом: це - гроші,  які вже  витрачені  на  нераціональне  (скажемо  так) споживання макроекономіки. Їх ніхто не вимагає сьогодні повернути. З цього погляду я їх просто  відношу  до  позитиву,  оскільки  цей портфель керований.  Бо якби названі гроші були в портфелі ОДВП, у нерезидентів чи, наприклад, у комерційних банків, завтра постала б проблема платежів із поточних бюджетних надходжень.  Сьогодні цієї проблеми немає.  Тому це плюс,  плюс за кризової ситуації,  але не плюс у нормальній економіці.

     І довідково.  Три  роки тому Національний банк фінансував 100 відсотків дефіциту бюджету.  Нині ми,  по суті,  взяли на себе  63 відсотки. Отже, певною мірою це - реструктуризація.

     Стосовно структури   боргів   банківської   системи.   Два  з половиною роки тому банківська система України  мала  33  відсотки безперспективних,  пролонгованих  і прострочених боргів.  Сьогодні маємо 23 відсотки  (приблизно  11  відсотків  пролонгованих  і  12 відсотків прострочених боргів).

     Динаміка змін  у  портфелі показує на краще за ці півтора-два роки,  але загалом згадана  тема  доволі  серйозна  для  будь-якої економіки, зокрема й для української.

     Цими днями  ми  повинні  отримати кредит у сумі 250 мільйонів доларів на 17 років під розвиток малого й середнього бізнесу через банківську систему України (рефінансування), а також 200 мільйонів для формування нових інструментів фінансового ринку.  Тут завдання полягають   у   реструктуризації  боргів,  здійсненні  спеціальних заходів  щодо  10  великих  банків,  які  ми  перевірили,  зробили міжнародний аудит і програми їх санації. Тобто йдеться про те, щоб із цієї  ситуації  кожен  банк  виходив  своєю  стежкою  за  своєю програмою санації.  Є проблема часу: за місяць він не стягне кошти з клієнтів.  Є також проблеми застав,  реалізації на  внутрішньому ринку майна тощо.  Тому структурно це питання, звичайно, складне й доволі  велике  для  України.  На  наш  погляд,   воно   нормально розв'язується, хоча, безумовно, це питання не в позитиві.

     ГОЛОВА. Депутат Осташ.

     ОСТАШ І.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   126, Львівська   область).  Християнсько-демократична  партія  України, група "Реформи-Центр". У мене два запитання: до Прем'єр-міністра і до голови Національного банку.

     Шановний Вікторе  Андрійовичу,  я  вважаю  ваш  виступ досить виваженим і відвертим.  Хочеться почути вашу  думку,  що  могла  б зробити  Верховна  Рада  для  того,  щоб консолідувати наші сили й зупинити сповзання України у прірву? Ви пов'язали стійкість гривні з  наданням Міжнародним валютним фондом Україні кредитів.  Нині це питання вирішується. Але раптом станеться так, що нам відмовлять у кредиті.   Чи   зможемо   ми  власними  ресурсами,  без  зовнішніх запозичень, контролювати ситуацію і втримати гривню від падіння?

     І запитання до Прем'єр-міністра  України.  Ми  повернулися  з округів.  Там складна ситуація з пенсіонерами, які не отримують по п'ять місяців пенсії;  з учителями,  яким  заборгували  понад  400 мільйонів гривень.  І підприємці нарікають на заходи нашого уряду. Ви говорили про п'ять кроків,  які зможуть вивести нас із кризової ситуації.  Перші три кроки ми знаємо.  Деякі з них наші підприємці оцінюють як досить негативні і навіть репресивні.

     Тому в мене таке запитання:  які наступні четвертий і  п'ятий кроки і наскільки репресивними вони будуть для наших підприємців?

     Дякую за увагу.

     ЮЩЕНКО В.А.    Стосовно   першого   вашого   запитання   можу сформулювати відповідь таким чином.  Позитивна,  нормальна реакція на пакет реформ,  що містить понад 90 заходів та охоплює бюджетний і структурний розділи,  банківський сектор.  По  суті,  це  єдиний інтегральний  пакет,  його  треба підтримати як пакет,  котрий має умовну назву "Економічне зростання України".

     Якщо політично  він  матиме  всебічну  підтримку   в   різних політичних колах,  то це найсильніший політичний сигнал, який може дати Верховна Рада.

     Дозвольте подякувати від імені правління Національного  банку політичним  партіям  за  заяви,  в  яких  висловлено  підтримку та розуміння ситуації,  що склалася в Україні. Вважаю, що такого типу генеральну  політичну згоду нам варто було б продемонструвати.  Це справило б дуже сильне враження на зовнішній фінансовий ринок,  на населення   України,   що   надзвичайно  важливо.  Ми  контролюємо ситуацію,  здатні розв'язати свої  проблеми.  Головне  -  зберегти психологічний спокій.

     Щодо проблем  обслуговування  боргів,  то  нам конче потрібна міжнародна допомога.  Якщо не  буде  прийнятий  пакет  розширеного фінансування,   а   також  секторальні  кредити  Світового  банку, обслужити борги в 1998- 1999 роках практично неможливо.

     Тому спільні дії, котрі проводяться в рамках реструктуризації боргів,  з  одного  боку,  полегшують  цей тиск,  а з іншого боку, отримання міжнародної допомоги як від інститутів фінансових, так і на  двосторонній  основі  може  бути вичерпною відповіддю про долю боргів у 1998 і  1999  роках.  Просимо  вас  підтримати  політично згадані економічні рішення.

     ГОЛОВА. Спасибі, Вікторе Андрійовичу. Сідайте, будь ласка.

     Валерію Павловичу, прошу.

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Я уважно слухав усі запитання. Хочу сказати, що з  повною  відповідальністю  розумію,  наскільки  в  нашій державі складна фінансова та економічна ситуація. Мені навіть якоюсь мірою про неї страшно говорити.  Але ви повинні знати, що всі працівники уряду справді розуміють,  в якому ми стані.  Кожен крок,  який  ми робитимемо,   повинен   бути  дуже  обережним,  щоб  не  погіршити ситуацію, котра склалася.

     Можна сказати,  що ми загалом досягли стабілізації.  Водночас ми дійшли до межі, далі падати нікуди, хоч окремі галузі народного господарства мають певні позитивні зрушення  -  щось  нам  вдалося зробити,  щось ні. Ви знаєте, що нині в банківській системі зовсім немає коштів або кредитних ресурсів.  Ви все чудово знаєте,  де ми відшуковували  кошти  минулого  року,  яких заходів вживали.  Були залучені  кошти  інноваційного  фонду,  перші   капіталовкладення, передбачені в бюджеті на цей рік. Ми дуже пізно прийняли закон про амортизаційні відрахування,  а вони взагалі-то збільшилися в нашій державі.   За   рахунок  амортизаційних  відрахувань  нам  вдалося підтримати базові галузі народного господарства.

     Робилося це у вигляді товарної допомоги  або  через  бюджетну підтримку,  тому  що  банківська система на сьогодні працює деякою мірою   незадовільно.   Правильно   порушила    питання    депутат Александровська: як розв'язати проблему повернення тих коштів, які взяли підприємства в банках? Це проблема з проблем.

     Наведу такі приклади.  Суднобудування.  На сьогодні ми  маємо тільки  два  замовника  на  судна  - це дві грецькі фірми,  більше немає.  Росія   ж   нам   винна   по   лінії   суднобудування   та військово-промислового комплексу 580 мільйонів рублів. Тож якщо не підтримаємо галузь - усе, більше її не існує, бо замовників немає. Нам потрібно вжити якихось заходів.

     Або, наприклад,  Херсонський  суднобудівний  завод,  стосовно якого  поставили  запитання.  Цей  завод  взяв  у  Промінвестбанку кредитні  ресурси  на  суму  понад 150 мільйонів гривень і досі не може їх повернути.

     Матвієнко виступив із пропозицією, щоб йому віддали цей завод у власність. Ми погодились, я особисто підписав. А він каже, що не може взяти його у власність,  бо не знає, що буде робити, оскільки немає замовників.

     Тому одне  з  найголовніших на сьогодні питань - налагодження роботи як внутрішнього,  так і зовнішнього  ринку,  щоб  з'явилися замовники.

     Довелося підтримувати й село. Цього року ми надали позичку на 3 мільйони тонн хліба.  Якщо б не надали, то мали б проблеми, тому що  коштів  у сільгосппідприємств немає.  Депутати написали мені в записці:  "Чому ви забираєте зерно?" Та якщо ми не заберемо  його, то наступного року зірветься підготовка до весняно-польових робіт, оскільки коштів у банках немає.

     У господарствах теж на  сьогодні  складна  ситуація,  не  всі повертають позички.  Сільське господарство нині винне 8,6 мільйона тонн хліба.  Зараз ми беремо тільки те,  що  віддали  цього  року. Потім  це  повернеться господарствам у вигляді мінеральних добрив, насіння,  пального,  для підтримки тваринництва.  Так було й цього року.

     Я чудово розумію,  в якому складному становищі перебуває наша економіка у фінансовому плані.  І уряд  робить  усе  можливе,  щоб підтримати насамперед власного виробника.

     Ще один   приклад.   Учора,   під   час  зустрічі  з  членами Народно-демократичної  партії,  я  пояснював  ситуацію  в   легкій промисловості.  На  сьогодні  майже  вся  наша легка промисловість працює на давальницькій сировині. Тканина - давальницька, гудзик - давальницький,  нитка - давальницька.  Наші підприємства пошили, а далі 10 відсотків продукції реалізується на внутрішньому ринку, 90 відсотків   вивозиться   за  кордон.  Що  робити?  Потрібно  вжити неординарних заходів щодо звільнення даного сектора економіки,  а, до  речі,  всі  підприємства  легкої  промисловості - це приватний сектор економіки.  Треба створити сировинну базу, для того щоб усе робити  самостійно - тканину,  гудзики тощо.  Лише тоді ми зможемо зменшити тиск на виробника,  а це ж робота не одного дня. Уряд над цими  питаннями  якраз  і  працює (Шум у залі).  Я відповім на всі запитання.

     Депутат Осташ запитує:  "Якими  будуть  наступні  кроки  щодо збору коштів до бюджету та Пенсійного фонду? Які наступні заходи?"

     Ви не подумайте, що мені дуже хотілося вживати таких заходів. У Кабінеті Міністрів постійно перед цим  працювала  комісія,  куди запрошувалися  неплатники  податків,  у  тому числі й представники підприємств.  76 відсотків бюджетної заборгованості до  Пенсійного фонду  та чорнобильського фонду припадає якраз на приватний сектор економіки.  I  ми  працювали  саме  з  тими  підприємствами,   які виробляють високоліквідну продукцію.

     Я розумію,   є  питання  (і  на  засіданнях  фракцій  про  це говорили) щодо окремих підприємств, які приватизовані. Я хотів би, щоб  ті  власники,  які  мають  більшу  частку акцій підприємств і живуть непогано,  повернули ці кошти  до  державного  бюджету,  до Пенсійного  фонду.  Ми  з  ними обов'язково працюватимемо й надалі (Шум у залі).

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Через закрытие?!

     ГОЛОВА. Прошу не викрикувати!

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Через закриття або реприватизацію. Тому що ці  власники отримали в приватну власність підприємства за майнові сертифікати,  але не сплачують податок на  землю.  Ми  підготували документи  щодо  8  підприємств,  готуємо ще щодо 20 підприємств і вноситимемо  їх  на  розгляд  Верховної  Ради.  Треба   знову   ці підприємства   зробити   державними.   Таким   чином  ми  погасимо заборгованість із пенсій,  стипендій,  заробітної плати.  В  цьому напрямі ми обов'язково працюватимемо.

     I наступним   заходом   буде  проведення  засідання  Кабінету Міністрів  4  вересня   за   участю   голів   обласних   державних адміністрацій.  Ми  засідання,  які  відбувалися в Палаці культури "Україна", не закрили і далі продовжуватимемо цю роботу.

     Що стосується Пенсійного фонду,  то нами  розроблена  система погашення  за  рахунок зерна.  Частково,  за бажанням,  і там,  де погодились пенсіонери,  віддали кошти до Пенсійного фонду  хлібом. Решту ми забираємо до бюджету. Ціну на зерно ми визначили (тому що на сьогодні є  проблеми  з  реалізацією  хліба,  сільгоспвиробники знають  про  це)  в  розмірі 220 гривень за тонну.  Це максимальна ціна,  за якою  ми  приймаємо  хліб.  Зроблено  повні  розрахунки: переробка   хліба  та  його  реалізація  і  повернення  коштів  до Пенсійного  фонду.  Чому  саме  220  гривень  за  тонну?   Бо   це максимальна ціна, за яку можна купити, не зірвавши ціну на хліб, і ми триматимемо показники в такому стані (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Вибачте,  Валерію  Павловичу.  Депутате  Масенко,  не можна так...

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Ми  нічого  не  забираємо.  Ідеться  про боржників, які замість коштів повинні віддати зерно (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Не про те йдеться. Візьмете слово і скажете.

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я відповів на ваше запитання. Ми все ж не забираємо.  Там, де неврожай (зокрема Луганська область), ніхто не думає  забирати  і  нищити  господарства.  Ми  навпаки  Луганській області,  в якій зібрали всього по 12,8 центнера з гектара, надали позичку на 200 тисяч тонн хліба (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Ви заважаєте, депутате Масенко.

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Про  нафтогазовий  комплекс.  Мене  також турбує його робота і,  зокрема, енергетика. Ми повинні обов'язково допомогти  Укргазпрому  розділити  видобуток,  транспортування  та реалізацію   газу.   Якщо   цього  не  зробимо,  ніхто  ніколи  не сплачуватиме податки. А я вам поясню причину.

     Чому потрібно розділити?  Наведу  приклад.  Ми  транспортуємо російський  газ  територією України?  Транспортуємо 30-32 мільярди кубічних метрів.  Відрахування за транзит отримуємо до бюджету? Не отримуємо.   А   чому?  А  тому,  що  вони  входять  до  загальних розрахунків Укргазпрому. А ми розділили газ власного виробництва і транзитний газ,  що йде на бюджетну сферу, комунальні організації, населенню і на підтримку енергетики. А як працюють газові трейдери і за якою ціною вони закуповують його - це їхня справа.

     Прийнято постанову  Кабінету Міністрів.  Транспортувався газ. Укргазпром не має коштів,  щоб  розрахуватися.  Ми  зробили  таке: півтора  мільярда  кубометрів  газу  за  актом  Укргазпром передав Міністерству фінансів, два мільярди передано до державного резерву на   підготовку   до   зими.   Тому   слід  обов'язково  розділити виробництво,  транспортування та реалізацію газу. Якщо ми цього не зробимо  і  не  створимо  компанії,  ніколи  нічого не буде.  Адже найбільші неплатники до бюджету - наші енергетичні підприємства.

     Стосовно трейдерів ви теж мою позицію  знаєте.  Вони  близько 300 мільйонів винні за газ. Те ж саме щодо Укрнафтогазу, куди ніяк не  можу  добратися,  щоб  навести  порядок.  Ті  самі  комерційні структури,  які  взяли  нафту,  теж  винні  близько  300 мільйонів гривень.

     Уп'яте призначається спостережна  рада  і  не  голосує.  А  в спостережній   раді   якраз   засновники,  котрі  взяли  участь  у приватизації.  Є дуже багато питань,  яких ми до кінця  не  можемо вирішити.

     Депутат Кириченко  ставив  запитання  стосовно  централізації податків до бюджету.

     Дозвольте, шановні народні депутати,  звернути вашу увагу  на формування   бюджету,   про   що   і   Віктор  Андрійович  сказав. Представляючи   голову   Iвано-Франківської   обласної   державної адміністрації,  я  побажав,  щоб  вони  заробляли  собі на життя і вирішували всі питання без  дотацій.  Нехай  навіть  не  сплачують коштів до бюджету. На жаль, такі області ще є.

     Варто звернути   увагу   і  на  акцизний  збір,  чим  повинні займатися в регіонах України,  де великі недоїмки.  Це області, де не  виплачується або незадовільно виплачується заробітна плата,  - Тернопільська,   Херсонська,   Кіровоградська,   IваноФранківська, Рівненська та інші. Про це голови обласних державних адміністрацій знають, і ми на це теж звернули особливу увагу.

     Практично в    кожній    області    розглянули    план     їх соціально-економічного розвитку,  зокрема областей,  які найбільше нас турбують.  Без цього,  без спільної роботи ми не зможемо  далі рухатись і працювати.

     Херсон -  єдине  місто  в  державі,  яке  своїм  учителям  не виплачує  заробітної  плати.  А  всі  великі  міста,  як  правило, виплачують.  Якраз там, де слабкі господарства, де землі не зовсім добрі,  нині маємо заборгованість у заробітній платі,  в бюджетній сфері, з пенсій.

     Депутат Дорогунцов запитував про Хрещатик і програму.

     Я виступав з інформацією про заходи,  яких треба вживати.  Ми підготували Програму діяльності Кабінету Міністрів і  залежно  від рішення Міжнародного валютного фонду готові її подати.  Ось вона в мене,  можу завтра відіслати (у нас термін завтра).  Учора  ми  її видрукували і готові подати до Верховної Ради для спільної роботи.

     Але для  подальшої  стабілізації  нашої економіки я хотів би, щоб ми опрацювали повністю  комплекс  усіх  програмних  документів разом із Верховною Радою,  внесли корективи, затвердили. I за цією програмою потім працювати (Шум у залi).

     Ми цілком урахували всі наші пропозиції.  Проте від тиску  на гривню  залежать  все-таки  макроекономічні показники.  Ми повинні подати їх 5-го числа на затвердження,  вони готові.  Буде гривня в цьому коридорі,  який маємо сьогодні,  будуть одні показники; якщо вона далі "попливе",  то будуть інші. Тоді нам треба працювати над програмами  соціальноекономічного  розвитку  на 1999 рік,  до 2000 року,  щодо виходу з кризи нашої держави. Про це казав і Олександр Миколайович.

     Щодо Хрещатика.   Я   колись   теж   працював   у   місцевому самоврядуванні.  За тодішнім Законом  про  місцеві  Ради  народних депутатів   та   місцеве  і  регіональне  самоврядування  повністю контролювалося використання бюджетних  коштів  місцевими  органами влади.

     Хочу сказати,  що  ми  вперше  на  початку  цього року почали робити перевірки витрачання бюджетних  коштів  місцевими  органами державної виконавчої влади,  органами місцевого самоврядування. Це тільки дає користь.  Тому ми хотіли б  посилити  владу  уряду  над місцевим  самоврядуванням  для  того,  щоб  посилити  контроль  за використанням коштів.  Також і на ремонт Хрещатика.  Уряд  не  має ніякого  відношення  до  цього  питання  (Шум  у залi).  За чинним законодавством місцева рада приймає  рішення  про  фінансування  й витрачання цих коштів.

     ГОЛОВА. Це   всі  так  сприйняли,  бо  всім  подобається,  як реконструювали Хрещатик, як я зрозумів... (Шум у залi).

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Стосовно села? Протягом останнього місяця ми  не  зустрічалися.  Якщо  взяти агропромисловий комплекс,  то я сказав, що в цій галузі було непросто щось зробити, щоб можна було хвалитися.  Сьогодні  в  АПК  є  прибуток,  на  4  відсотки зросло виробництво м'яса,  молока й так далі, хоча деякі області повністю знизили ці показники.  Я відповім на ваше запитання, коли дійду до нього...

     Вітренко Наталія Михайлівна порушила питання  про  скорочення готівкового  обігу.  Мене  це питання дуже хвилює.  На жаль,  ще в січні місяці...

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу,  вибачте...  Шановні колеги, прошу уваги!

     Будь ласка.

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я вважаю,  що одним із заходів фінансової стабілізації в нашій державі сьогодні  має  бути  якраз  зменшення готівкового обігу гривні.  Я не знаю,  як ви це розцінюєте, але на початку року діяла інструкція (цю інструкцію Віктор Андрійович вже скасував),  якою  суб'єктам господарської діяльності (як фізичним, так і юридичним  особам)  дозволялось  розраховуватися  між  собою готівкою.  Я думаю,  що це питання треба опрацювати,  щоб усе-таки було  запроваджено  лише   безготівковий   розрахунок   між   цими суб'єктами  і  ми  змогли  частину  коштів,  що є сьогодні в нашій державі в тіньовому обігу, повернути до банківського обігу. Це те, про що говорила Наталія Михайлівна.

     Наталіє Михайлівно,  я вже сказав, що я, як ніхто, усвідомлюю складність становища.  Про це свідчить наша  остання  розмова,  що відбулася до відпустки. Я готовий продовжити нашу роботу над вашою конкретною пропозицією щодо  фінансовоекономічної  стабілізації  в нашій державі.

     Я розумію,  в якому ми становищі.  Вчора мені Юхим Леонідович Звягільський (не знаю,  чи він  є  в  залі  сьогодні,  чи  ні)  на зустрічі  з  представниками  фракцій  теж зробив зауваження,  що я цього  не  розумію.  Розумію,   як   ніхто.   Розумію   з   повною відповідальністю.

     Єльяшкевич хотів  мій  голос почути.  Я теж давно не чув його голосу.  А на те, що ним було сказано, що урядом зірвано фінансову стабілізацію,  відповідаю: це не так. У першому півріччі 1998 року сума ОВДП становила 10 мільярдів гривень (2,5 мільярда гривень  на 1  січня 1997 року і у першому півріччі 1998 року випущено ОВДП на 7,5 мільярда гривень). Уряд разом з Нацбанком якраз робили все для того, щоб зменшити кількість нерезидентів на ринку цінних паперів. Ми цього досягли,  чим уникнули великої небезпеки для стабілізації економіки  нашої держави.  Тому я якраз не вважаю,  що уряд зірвав фінансову стабілізацію нашої держави, і не збираюся, щоб ви знали, подавати у відставку.

     Були запитання,  в яких звучало, що ми хочемо забрати зерно в АПК.  Ми прийняли таку постанову.  Ви знаєте,  що ми надавали  АПК бюджетну  позичку:  для  розвитку  тваринництва  (560  тисяч  тонн зерна),  для  забезпечення  паливно-енергетичними   ресурсами   (1 мільйон 200 тисяч тонн), під лізинговий фонд. Тепер селяни повинні повернути зерно. Ми потім знову його віддамо у вигляді позички під проведення весняно-польових робіт в майбутньому році.  Отже, ми не збираємося це зерно забирати  зовсім.  З  другого  боку,  це  дуже вигідно.  Навіщо нам зберігати 3 мільйони тонн хліба.  Краще, коли він  сьогодні  використовується.  Адже  його   зберігання   коштує недешево.

     Сільгосппідприємства, які    мають    заборгованість    перед Пенсійним фондом,  можуть або самі розрахуватися  з  пенсіонерами, або  передати зерно нам,  і ми його реалізуємо.  Сьогодні загальна сума цієї заборгованості 500 мільйонів  гривень.  Це  практично  є двомісячна заборгованість.

     Сьогодні наші  державні  млини  можуть  за  місяць молоти 126 тисяч тонн борошна,  більше вони неспроможні.  Уже є запитання  до нас,  чому  ми  не  приймаємо  на млинкомбінати хліб у комерційних структур.  Хочу  ще  раз  сказати:  ми  спочатку  змелемо   зерно, призначене  для Пенсійного фонду,  а потім усе інше.  Така позиція уряду з цього питання.

     Щодо заборгованості освітянам.  Ну, вчителям ми недоплатили в липні,  недоплатили в серпні.  У мене є дані по кожній області,  я знаю їх без папірця.  Знаю,  що в Чернігівській області  вчора  не почали  працювати  152  школи,  у  Чернівецькій  - менше,  у таких областях,  як Тернопільська, Херсонська, Кіровоградська, Київська, а  також  в  Автономній Республіці Крим - по дві школи.  Я володію повністю цим питанням.  На жаль,  ми не  маємо  можливості  надати допомогу  в  необхідному  обсязі.  Я сказав,  що в нас недостатній обсяг надходжень,  щоб вирішити всі соціальні питання.  Як  і  рік тому, сьогодні обсяг ненадходжень 300 мільйонів гривень на місяць. Частково ми виділили кошти.  На жаль,  належної  підтримки  це  не дало.

     Щодо Єдиних енергетичних систем. Я так розумію, що після мене виступатиме Юлія Володимирівна,  вона відповість на це  запитання. Не зовсім коректно відповідати на нього мені.

     Сьогодні у своїй доповіді я сказав, що недоїмка, яка сьогодні є в державному бюджеті,  збільшилася до 8 мільярдів гривень. В цій недоїмці (це порахувала податкова адміністрація і про це доповідав голова податкової адміністрації на засіданні  Кабінету  Міністрів) на ЄЕСУ припадає 1 мільярд 460 мільйонів гривень.  Зараз цю справу розглядає арбітражний суд. Яке рішення він прийме? Якщо на користь ЄЕСУ,  значить,  нічого  сплачуватися  не  буде.  Якщо  на користь податкової адміністрації або на користь держави, то обов'язково ці 1  мільярд  460  мільйонів надійдуть,  ми зможемо значно поправити стан соціальні  виплати.  Є  тут  ще  нез'ясовані  питання.  Я  це доповідаю за матеріалами звітності,  за результатами перевірки. Як суд вирішить, так і буде.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі, сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Давайте порадимося.  В мене є  три  письмові пропозиції  від  фракцій.  Я  розумію,  що  ще  хтось  має бажання виступити?  Є  записані.  Одну  хвилиночку.  Будемо  працювати   з перервою  чи без перерви?  (Шум у залi).  З перервою.  Запишіться, будь ласка,  хто не записався.  Після  перерви  визначимо  час  на обговорення і продовжимо роботу

     А зараз оголошується перерва на 30 хвилин.