ЗАСIДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  11  в е р е с н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені,   громадяни  України!  Розпочинаємо  чергове  засідання Верховної   Ради   України.   Прохання   до   народних   депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалися, а точніше встиг зареєструватися 291 народний депутат. Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги.  Я бачу,  у залі зараз  присутні  як  мінімум 330-350 народних депутатів.  Можливо, не всі картки вставили? Будь ласка.

     А зараз дозвольте оголосити запити. Надійшли такі депутатські запити.

     Кожина Бориса Борисовича - до Президента України у зв'язку зі зволіканням приведення у відповідність  із  чинним  законодавством постанов  Кабінету  Міністрів  України  від 27 червня та 31 серпня цього  року  стосовно  діяльності  Фонду  соціального  страхування України, з приводу чого депутат уже звертався до Президента.

     Прошу поіменно визначитися.

     "За" - 214.

     Підтримано. Голосуємо про направлення запиту. Будь ласка.

     "За" - 217.

     Хтось не зрозумів?

     Підтримайте свого   колегу.   Шановні   колеги,   питання   ж зрозуміле.

     Будь ласка, переголосуємо.

     "За" - 223.

     Групи народних депутатів - Юхимець,  Доманський,  Єщенко - до Президента  України  стосовно  виконання  розпорядження Президента щодо  активізації  робіт  на  будівництві  хірургічного  комплексу Українського науково-дослідного інституту онкології та радіології.

     Прошу поіменно визначитися.

     "За" - 238.

     Прийнято.

     А тепер голосуємо обидва запити разом. Будь ласка.

     "За" - 247.

     Спасибі.

     Попеску Iвана    Васильовича   -   до   голови   Чернівецької облдержадміністрації стосовно продовження розпочатого  будівництва школи  в селищі міського типу Красноїльськ Сторожинецького району. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 223.

     Прийнято.

     Депутатів Семенюк,  Марковської, Сінька, Кушнірова та інших - до  Прем'єр-міністра  про  виконання  Закону України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини і  затвердження переліку харчових добавок, використання яких дозволено в Україні.

     Прошу підтримати цей запит.

     "За" - 245.

     Підтримано.

     Народного депутата  Нечипорука  -  до  Генерального прокурора Потебенька  Михайла   Олексійовича   про   незаконне   кримінальне переслідування  газети  "Днепровская  правда" за фактом публікації статті "Крымский забег".

     Шановні колеги,  вже вкотре порушується  це  питання.  Ну  не можна  ж  так!  Я  не буду цей запит ставити на голосування.  Будь ласка,  є Комітет з питань свободи слова та інформації.  Подайте в комітет, нехай він розгляне.

     Будь ласка,  я ставлю на голосування, але просив би більше не робити цього.  Ми серйозні справи переводимо в якусь  корпоративну зацікавленість.

     "За" - 148.

     Будь ласка, депутат Кириченко. Я просив би з місця.

     КИРИЧЕНКО С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (виборчий        округ       183,       Херсонська       область). Християн-сько-демократична партія України.  Шановні колеги! У ході передвиборної  кампанії народні депутати України Павло Лазаренко і Юлія Тимошенко не раз  стверджували,  що  керівництво  Генеральної прокуратури  на  чолі  з  Олегом  Литваком реалізовувало політичне замовлення Президента держави.  Для мене,  Віталія Журавського  та всіх християндемократів найдорожчою є істина. I для нас, християн, торжеством істини є суд Божий (Шум у залi).  А поки-що  в  земному житті  ми  дотримуємося положення Конституції України про визнання винним будь-кого у вчиненні злочину  тільки  за  вироком  суду.  У зв'язку   з   цим   від   імені  фракції,  відповідно  до  чинного законодавства,  зокрема згідно  з  Законом  про  статус  народного депутата  України,  вносимо  депутатський  запит  до  Генерального прокурора  України  Михайла  Потебенька  з  проханням  15  вересня поінформувати Верховну Раду України щодо достовірності інформації, яка міститься  в  поданні  Генеральної  прокуратури  України,  про надання  згоди  на  притягнення  до  кримінальної відповідальності Павла Лазаренка,  Юлії Тимошенко та інших осіб,  які проходять  по даній кримінальній справі. Це перше.

     Друге. Просимо  Генерального прокурора поінформувати Верховну Раду про  те,  яку  правову  оцінку  Генеральна  прокуратура  дала публікаціям деяких друкованих видань, в яких ішлося про приниження честі та гідності народних депутатів (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Мікрофон вимкнувся. Iдіть на трибуну, будь ласка.

     КИРИЧЕНКО С.О.  Шановні колеги народні депутати!  Дивне  щось сталося  з  нашою  технікою,  якось  невчасно  вона вимкнулася.  Я нагадую,  що для нас,  християн-демократів,  найдорожчою є істина. Найвища  істина  - це суд Божий.  Але в земному житті ми керуємося тим,  що хто б не був: чи Олег Литвак, чи Павло Лазаренко, чи Юлія Тимошенко,  чи Віталій Журавський,  чи Сергій Кириченко - будь-хто може бути визнаний винним тільки за вироком суду.

     Для нас найдорожче - істина. Для з'ясування істини ми просимо підтримати депутатський запит до Генерального прокурора,  щоб були підтверджені або спростовані документи,  направлені  до  Верховної Ради попереднім керівництвом Генеральної прокуратури. Це по-перше.

     По-друге. Просимо    Генерального   прокурора   поінформувати Верховну  Раду  про  те,  яку  правову  оцінку   дала   Генеральна прокуратура  публікаціям  деяких друкованих видань,  у яких ішлося про  приниження  честі  й  гідності  Президента  України,   уряду, народних депутатів України тринадцятого скликання, а також де і на які кошти виготовлялася і розповсюджувалася ця продукція.

     І останнє.  Як відреагувала Генеральна прокуратура на  виступ Юлії  Тимошенко  2  вересня,  в  якому  вона  заявила про черговий злочин, який, за її словами, начебто скоїв Президент Леонід Кучма? Для нас дуже важливо з'ясувати цю істину.

     У виборців  і  народних депутатів також є потреба дізнатися з інформації  Генерального  прокурора   про   обставини   нехтування Конституції,  законів  України народним депутатом України Валерієм Бабичем,  коли він не з'являється  на  виклики  до  прокуратури  з приводу   привласнення   колективного  майна  в  особливо  великих розмірах.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь ласка.  Підготуйте письмовий запит,  і  ми  наступного  тижня внесемо його на розгляд Верховної Ради.

     Запишіться, будь ласка.  У нас ще є  18  хвилин  для  заяв  і запитань.   Виставте,   будь   ласка,   17   хвилин.  Від  фракції Соціалістичної та Селянської  партій  слово  має  Мороз  Олександр Олександрович. Потім від "Громади" - депутат Павловський.

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати! Я дуже просив би всіх вас підтримати пропозицію комітету про те,  щоб ми сьогодні прийняли коротку Постанову Верховної Ради України про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників  і цукрових заводів нафтопродуктами для збирання та переробки коренів цукрових буряків урожаю 1998 року.

     Це питання погоджено з держрезервом, учора його розглянуто на засіданні комітету.  Ідеться про невеликі обсяги пального,  але їх украй  необхідно  сьогодні  виділити,  бо  не  збирається  врожай. Можливість така в держрезерві є.  Умови прийнятні, і він дає згоду на це.  Треба підтримати цю  постанову.  Я  просив  би  внести  це питання до порядку денного.  Ця постанова зараз тиражується і буде роздана вам буквально через півгодини.  Верховна Рада повинна дати дозвіл на таку операцію.

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція внести до порядку денного це питання,  і десь біля  12  години  проголосуємо  проект постанови. Підтримайте.

     "За" - 226.

     Спасибі. Прийнято.

     Слово від    "Громади"    надається    Павловському   Михайлу Антоновичу.  За ним  від  НДП  виступатиме  Матвієнко  -  керівник фракції.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Фракція "Громада".  Шановна президіє!  Шановні  колеги!  Дозвольте оголосити  заяву  фракції  "Громада"  стосовно розгортання кризи в Україні і заяви з цього приводу фракції НДП.

     У своїй заяві від 9 вересня  керівник  фракції  НДП  Анатолій Матвієнко виклав позицію фракції і,  отже,  опосередковано позицію владної еліти,  яка опирається на цю  партію  і  фракцію  як  свою основну політичну силу.

     Ця заява   підтвердила   обмеженість   економічного  мислення владної еліти,  нерозуміння нею причин загострення кризи і,  отже, нездатність   не   тільки  передбачити,  попередити,  а  й  знайти правильні шляхи виходу з кризи.

     Головна причина кризи в Україні, всупереч їхнім тверджен-ням,

- не у світовій фінансовій кризі, бо Україна ще слабо пов'язана із світовою фінансовою системою, і не в паралічі влади в Росії, хоча, безперечно,  Росія  має  великий,  проте  не  вирішальний вплив на економіку в Україні.  Причини кризи  внутрішні,  прояв  їх  тільки прискорили зовнішні фактори.

     Головною причиною  кризи  в  Україні  є  економічна  політика твердокамінного   монетаризму   Міжнародного   валютного    фонду, відірваність  банківської  системи  від  виробництва в Україні,  а точніше - крах фінансової системи України,  який  характеризується майже  повним  згортанням кредитування виробництва в Україні через злочинні операції з цінними паперами.  Якщо в 1996 році кредити  у виробництво становили 7,8 відсотка,  то на початку 1998 року - 0,4 відсотка ВВП,  тобто скоротилися майже в 20  разів.  60  відсотків прибутку підприємств поглинають банки, це не краще, ніж податковий тиск.  Частка прибутків від власності в банківській системі в  5,5 раза більша,  а в іноземців - у 2,5 раза більша,  ніж у виробничій сфері.

     Друга причина -  у  неможливості  трансформувати  заощадження населення в інвестиції через недовіру населення до влади.  Грошова стабілізація,  що мала місце до цього і яка трималася на зовнішніх боргах, тільки загострювала фінансову кризу.

     Виконання умов Міжнародного валютного фонду, зовнішні кредити не лише ведуть Україну  до  фінансового  закабалення,  вони  ще  й відлякують  від  України  приватних  інвесторів  і  цілеспрямовано нищать українське виробництво,  чому сприяє тотальна,  безглузда з точки  зору економічної науки приватизація за латино-американською схемою.  У цілому стратегія  економічного  розвитку  за  програмою шокової   терапії  Міжнародного  валютного  фонду  -  це  шлях  до національної катастрофи, до геноциду українського народу.

     Єдиний шлях  національного   порятунку   України,   зупинення подальшого   поглиблення   кризи   -   розробка   своєї  стратегії економічного  розвитку,  своєї  власної  економічної  політики  на основі   національної   ідеї,   що   реалізується  через  механізм національних інтересів України як у внутрішній,  так і в зовнішній політиці.

     Фракція "Громада" вважає,  що всі сили,  які виступають проти розгляду засад внутрішньої і зовнішньої  політики  України,  проти зміни  нинішнього  курсу  реформ  від  деградації до прогресивного розвитку нації і держави, зраджують національні інтереси, інтереси широких верств населення України.

     Фракція "Громада" не лише заявляє,  а й діє. Найближчим часом на розгляд Верховної Ради ми внесемо свій законопроект про  засади національних інтересів України.

     Фракція "Громада"  протидіє і протидіятиме всім,  хто зраджує національні  інтереси   України,   пропонувала   і   пропонуватиме конструктивні,  науково  обгрунтовані шляхи виходу України з кризи та переходу до стану економічного зростання на основі власних сил, на   базі   відродження   і  розвитку  власної  науки,  техніки  і технологій,   власного   виробництва,   на   основі    відновлення незалежності  і  керованості  в  державі  політикою,  економікою і культурою, що забезпечить гідне життя людей в Україні, перспективу для майбутніх поколінь.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово       надається       керівникові       фракції Народно-демократичної  партії  депутату  Матвієнку.  За  ним  буде виступати депутат Філіпчук від Руху.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  17, Вінницька   область).   Шановний  Олександре  Миколайо-вичу! Шановні колеги!  Шановні виборці! Прохання взяти слово від фракції

- це не бажання уподібнитися фракції "Громада", Олександру Морозу, а сьогодні - панові Павловському,  підігріти  вчорашній  лемент  і влаштувати дискусію. Не буду вдаватися до полеміки, яка далека від моралі і депутатської політичної етики.  "Кричить той,  - як казав мій  дід,  -  хто  неправий".  І  хто  більше кричить,  той більше неправий.

     Слово від фракції я взяв для того,  щоб звернути увагу  своїх колег,  наших  виборців  на  надзвичайно тривожні тенденції і дати зрозуміти,  де все-таки правда,  а де те, чим хочуть прикрити своє грішне тіло.

     Вчора, 10  вересня  1998  року,  Верховна  Рада вже вкотре не спромоглася дати згоду  на  призначення  голови  Фонду  державного майна  України,  незважаючи на те,  що кандидатом на цю посаду був Олександр Миколайович Бондар,  відомий і досвідчений фахівець. Під час обговорення кандидатури (і я хотів би загострити увагу саме на цьому  факті)  її  підтримали  всі  виступаючі,  які  представляли широкий  спектр політичних партій і позапартійних,  у тому числі й лідер "Громади".  Ні комуністи,  ні соціалісти не виступили проти. Під  час  поіменного  голосування  кандидата  підтримали понад 200 народних  депутатів,  але  жодного  голосу  не  віддали  за  нього комуністи, "за" проголосували лише 6 членів фракції соціалістів та селян і 14 громадівців. Це засвідчує як нещирість лівогромадівців, так  і  те,  що їхня позиція продиктована не стільки ставленням до кандидата, скільки взагалі небажанням мати на чолі Фонду держмайна України  повноважного  керівника.  І чим гірше в цьому підрозділі, тим краще для декого. Заблокувавши обрання голови Фонду держмайна, ліві та громадівці,  які на словах виступають за наведення порядку в управлінні державним майном  та  в  приватизації,  неспростовано довели, що на ділі вони сприяють хаосу та безладдю в цій сфері.

     І справа не в цьому факті.  Посилаючись на нього,  я хотів би звернутися до колег депутатів  і  до  всіх,  хто  думає  про  долю України:  те  саме  буде з урядом,  те саме буде з будь-яким іншим підрозділом.  Сьогодні проблема не в  цьому,  проблема  у  виборах Президента.  І  лівогромадівці  розуміють,  що лише на тлі повного розвалу, повного хаосу вони зможуть швидше прийти до влади.

     Я закликав би сьогодні не розглядати владу як мету. Від імені фракції  я  закликав  би всіх,  хто думає,  всіх патріотів України зрозуміти,  що вибори Президента  -  то  лише  вибори  Президента. Давайте об'єднаємося і не будемо влаштовувати розборок,  не будемо йти шляхом погіршення ситуації в країні.

     Ще раз  звертаюся  до  всіх,  хто  сьогодні  думає,  і  прошу консолідуватися  навколо  ідеї  збереження суспільної злагоди,  не перетворювати  законодавчий  орган  -  Верховну   Раду   в   місце демонстрації політичних амбіцій.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук від Руху. За ним - депутат Вітренко.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Дякую. Шановні колеги депутати!  Спокій у нашій державі буде залежати від реалізації  принципу  соціальної  справедливості.  Саме   із   цих міркувань  Народний  рух України хоче зробити заяву.  Усі ми щодня одержуємо десятки листів з проханням дати можливість  нашим  дітям продовжувати   навчання  в  університетах,  інститутах,  коледжах, технікумах.  Переважно це діти  інтелігенції,  селян,  робітників, малозабезпечених. Це здібні, обдаровані діти, але шансів завершити навчання вони практично не  мають.  Парадокс  сьогодні  полягає  в тому,  що саме ті,  хто має можливість навчати своїх дітей платно, практично чинять інакше.  Тобто  багаті  навчаються  безплатно,  а малозабезпечені змушені платити за освіту.

     Ми звертаємося до директорів і ректорів.  Але,  чесно кажучи, вони  не  мають  можливості  відреагувати  на  це   результативно, оскільки   використовують  наявні  кошти  для  того,  щоб  хоча  б мінімально забезпечити життєдіяльність своїх навчальних закладів.

     Не менш  складна  ситуація  створюється  в  системі   охорони здоров'я,  зокрема щодо лікування дітей. Життя або смерть десятків і сотень дітей залежить від того,  чи є можливість  отримати  одну або дві тисячі гривень на операцію. Можна навести безліч прикладів людських трагедій.

     Виходячи з нашого  державного  і  конституційного  обов'язку, виходячи  з  того,  що  в державі діє президентська програма "Діти України",   ми    звертаємося    до    уряду    і    зокрема    до віце-прем'єр-міністра   пана  Смолія  з  проханням  проаналізувати становище,  яке склалося саме в цій сфері у кожному регіоні.  Діти потребують необхідної допомоги від держави і щодо навчання, і щодо лікування.

     Окремою постановою   слід   забезпечити   підтримку    дітей, студентів,  молоді,  дозволивши використати заморожені заощадження сімей на освіту чи лікування дітей,  треба  розглянути  можливість надання  безпроцентних  позик,  внести  корективи  до державного і місцевих бюджетів,  щоб  забезпечити  розв'язання  цієї  проблеми. Можливо,  використати як позабюджетний, так і комерційний варіант, щоб підтримати сьогодні нашу молодь, наших дітей.

     Безперечно, ми усвідомлюємо,  що ситуація в державі  складна. Разом  з тим,  незважаючи на те що проблем багато,  а грошей мало, фракція Народного руху,  звертаючись до  Президента  і  до  уряду, вважає  за  необхідне,  щоб  і  Верховна  Рада  зреагувала  на  цю надзвичайно болючу, важливу для народу і держави проблему.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат    Вітренко    від    фракції    прогресивних соціалістів.  За  нею  виступатиме  депутат  Марчук.  І  на  цьому завершуємо.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые коллеги!  Мы с вами свидетели,  а многие - и участники того, как в Верховном Совете противоборствуют буржуазные партии.  На  глазах  у  всего  народа,  страдающего   сегодня   от углубления финансового кризиса, выясняют свои отношения два клана: с одной стороны - клан Кучмы и  Пустовойтенко,  с  другой  -  клан Лазаренко,  Симоненко  и  Мороза.  От  перестановки мест слагаемых абсолютно ничего не меняется.  Я обращаю ваше внимание на то,  что третий день подряд переносится рассмотрение основного вопроса - об основах внутренней и внешней политики Украины.  Неужели непонятно, что пока мы, парламентарии, не примем решения, правительство будет продолжать  психологические  опыты  и  заявлять:  расслабьтесь,  в стране  все хорошо,  кризис проходит.  Кризис углубляется,  паника нарастает,  предприятия  блокированы  и  стоят,  сегодня  крутятся только  те банки,  которые находятся под патронажем правительства. Им  сегодня  разрешаются  операции  с   валютой.   Все   остальное разрушается  на глазах.  Кто за это будет отвечать?  Прогрессивная социалистическая партия внесла в порядок дня сессии,  и  это  было проголосовано,  рассмотрение  самых  сложных  и  важных  для людей вопросов о  черте  малообеспеченности,  оплате  труда,  пенсионном обеспечении  (здесь  записано,  кто  отвечает  за  подготовку этих вопросов - Луценко, Марчук), но они не вносятся на рассмотрение.

     Сегодня вам  роздали  предложения  нашей  фракции.   Депутаты Витренко   и   Романчук  предложили,  как  можно  сегодня  поднять стоимостную величину  черты  малообеспеченности  и  что  делать  с оплатой труда.

     Понимая, что на фоне экономического кризиса обязательно будет углубляться  политический  кризис,  и  вот  тут-то  кланы   начнут выяснять  между  собой  отношения,  мы считаем,  что сегодня нужно немедленно принимать  Закон  "Про  основні  засади  внутрішньої  і зовнішньої політики". Верховный Совет решит, кого он поддерживает, определит свою позицию. Но эту позицию надо будет защищать.

     И потом,  когда возникнет вопрос об отставке правительства, а он,  безусловно,  возникнет, не нужно менять шило на мыло. Хватит! Украина этим уже сыта.  Надо брать  ответственность  на  себя.  24 процента  населения отдали коммунистам свои голоса,  поэтому пусть коммунисты не деградируют,  как  Зюганов,  выдвигая  Примакова,  а берут ответственность на себя.

     И я, и вся фракция проголосуем за то, чтобы Премьер-министром был Симоненко.  Пожалуйста, меняйте правительство. Пусть Симоненко выступит здесь со своей программой выхода Украины из кризиса. Надо работать над тем, чтобы спасти население. Мы с вами просто обязаны прекратить  игры  с  рассмотрением второстепенных законов.  Прежде всего - основы внутренней  и  внешней  политики,  потом  и  другие жизненно  важные  для населения законы.  Только после этого,  имея конкретную программу с  конкретными  персоналиями,  можно  ставить вопрос  о  смене  правительства.  Потому  что  менять  Марчука  на Лазаренко,  Лазаренко на  Пустовойтенко,  Пустовойтенко  опять  на Лазаренко  - это преступление.  Народ Украины нам этого не простит (Оплески).

     ГОЛОВА. Марчук Євген Кирилович. Будь ласка.

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  колеги!  Кожен із нас отримує сотні,  тисячі листів,  які свідчать про те,  що погодинно (вже не по днях) погіршується життя людей.   Криза   поглиблюється.   Ми   вже  говорили  про  те,  що психотерапія  урядових  структур  розрахована  тільки  на  наївних людей.

     Уряд повідомляє  про те,  що розроблено і втілюється комплекс антикризових заходів.  І усьому народові багато разів  повторюють, що уряд вніс 35 законопроектів,  які спрямовані на ліквідацію цієї кризи.  Тобто уряд уже все розробив,  запустив, і виходить так, що все гальмується нібито у Верховній Раді.

     Тому я вношу таку пропозицію: нехай сьогодні Валерій Павлович Пустовойтенко або хтось із  Кабінету  Міністрів  оголосять  ці  35 законопроектів  (деякі  насправді  є  в порядку денному) і скажуть нам, що сьогодні ми просимо вас прийняти 5 таких-то, 10 таких-то і так далі законопроектів. Якщо це насправді так, давайте розглянемо їх протягом двох чи трьох  днів.  На  жаль,  ми  не  маємо  такого списку.  Ми  розглядаємо  дуже  важливі  питання - немає сумніву - проекти  Кримінального  кодексу,  Цивільного  кодексу.   Це   дуже серйозні  документи,  які  приймаються  на десятиліття.  Але чи це закони,  які спрямовані на ліквідацію кризи?  Ні,  вони стосуються іншої  сфери.  І  тому  давайте вчинимо так:  нехай зараз хтось із уряду дасть нам список оцих 35 законів, які треба негайно прийняти або  відхилити,  або  над  деякими з них завершити роботу.  Інакше виходить,  що криза поглиблюється з вини Верховної Ради, ніби саме тут усе застопорилося.

     Я закликаю  припинити  оці дуелі політичних заяв (для цього є телебачення,  різні види публічної  діяльності)  і  приступити  до розгляду,  якщо вони є,  оцих 35 законопроектів,  які нібито мають вивести державу з кризи.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Вінський   від   фракції   блоку Соціалістичної  та  Селянської партій має слово для репліки.  Будь ласка.

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Виступ  лідера  НДП Анатолія Матвієнка нагадав мені про молоду повію,  яка стала монашкою:  вона говорить про  духовне,  а думає  про  грішне.  Я  гадаю,  що  тут у залі не діти і прекрасно розуміють усе,  що робиться в  нашій  державі.  А  засоби  масової інформації сьогодні підзвітні НДП,  то простіше було б використати їх, а не зал Верховної Ради. У вас же ефір відкритий.

     Нападки на лідера  нашої  фракції  Олександра  Олександровича Мороза свідчать передусім про те, що його просто бояться. І злість на  Олександра  Олександровича  викликана  тим,  що  наша   партія послідовно   обстоює   необхідність   визначення  Верховною  Радою основних засад внутрішньої  і  зовнішньої  політики  як  бази  для виходу нашої держави з кризи,  в яку її завела в тому числі й НДП. Злість ця посилилася після того, як наша фракція внесла пропозицію про  висловлення  недовіри  уряду та імпічмент Президента,  бо всі зрозуміли,  і НДП зокрема,  що в цьому ми дійдемо до кінця і  люди нас підтримають.

     Можна перекладати з хворої голови на здорову,  але і ситуація в державі показує,  і люди вже розуміють, хто є хто і хто за що. І в  цьому  розрізі  я  хотів  би  сказати про вчорашнє голосування. Згадайте,  хто зірвав вибори голови Фонду  державного  майна,  хто півтора  року  на  порушення Конституції і законодавства не вносив кандидатури? А тепер що: якщо вніс, то перша-ліпша повинна пройти? Цей  шантаж  не  пройде  у  Верховній  Раді,  принаймні не повинен проходити.  Ми  готові   запропонувати   кандидатуру,   яка   буде підтримана  більшістю  голосів,  проте переконані,  що кандидатура чесної і порядної людини насамперед не буде внесена Президентом.

     Я вважаю,  що сьогодні ми повинні першим  питанням  поставити питання про засади, прийняти ту базу, за якою має розвиватися наша держава.  І тільки на основі цієї бази і програми дій нового уряду можна приймати 35 чи 105 законопроектів. Тоді буде змістовною наша робота, тоді буде зрозуміло, куди ми йдемо і що хочемо робити.

     А нині, ви знаєте, після виданих указів Президента зупинилося все  виробництво,  сталася  фінансова катастрофа.  Про це ніхто не говорить, але Україна опинилася у фінансовому штопорі, а нам байки розповідають  про  Росію і таке інше.  Тому давайте в нашій роботі керуватися здоровим глуздом і засадами.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  ми вже час перебрали, тому для  реплік  я не надаватиму слова (Шум у залі).  Одну хвилиночку! Безперечно,  під час розминки депутат  має  право  висловити  свою думку,  проте й зважувати,  як її висловлювати.  Я б не хотів, щоб кожен день 20 хвилин,  які відводимо для  заяв,  пропозицій  тощо, використовувалися для звинувачення однієї політичної партії іншою.

     Такі заяви не сприяють спокою й злагоді в суспільстві.  Ми не те робимо.  Хоча дехто,  образно кажучи,  на собі сорочку  рве  за народ, проте від народу такий далекий і в думках, і в діях... Тому що тільки коли спускаєшся туди,  до народу,  на прийомах громадян, тоді починаєш відчувати ту біль.

     Я прошу керівників фракцій не з'ясовувати позиції в сесійному залі, для цього є інші можливості.

     Шановні колеги,  Євген  Кирилович  Марчук  правильно  порушив питання.   Справді,   уряд  розробив  антикризові  заходи,  ми  їх розглянули на засіданні Погоджувальної ради.  Над  ними  працювали наші  комітети  разом  з урядом.  Ці антикризові заходи є в кожній фракції,  в  кожному  комітеті,  і  ви  відслідковуйте,  як   вони практично   реалізуються.   Для   виконання  антикризових  заходів розроблено і подано сьогодні реально 6 законопроектів із 35,  вони внесені до порядку денного, я нагадаю.

     Проект Закону     про    особливості    приватизації    майна лікеро-горілчаних підприємств ( ми його будемо розглядати); проект Закону про внесення змін до Закону про заставу;  проект Закону про зупинення дії норм деяких законів  України  щодо  пільг  в  оплаті послуг  зв'язку  окремими категоріями громадян;  проект Закону про внесення доповнень до Закону  України  про  єдиний  митний  тариф; проект  Закону  про  внесення  змін  і доповнень до деяких законів України  щодо  пільг  окремих   категорій   громадян   на   проїзд громадським транспортом; проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих  актів  України  щодо   пільг   з   оплати   спожитої електричної енергії.

     Подано 19  законопроектів,  із  них  6  -  внесено до порядку денного, 13 - на доопрацюванні в Кабінеті Міністрів. Тому я просив би  підтримати  пропозицію,  яку  вніс депутат Марчук.  Ми повинні сьогодні розглянути ці 6 законопроектів,  а наступного тижня  -  у міру готовності.  Я просив би, щоб наші комітети працювали разом з урядом над доопрацюванням цих законопроектів. Ми будемо оперативно їх розглядати і приймати - чи з нашими поправками, чи погодимося з тими пропозиціями,  які вніс уряд.  Тоді, я думаю, ми від полеміки перейдемо до конкретних справ.

     ______________________________

     А зараз  продовжуємо розгляд проекту Закону про внесення змін і доповнень до деяких законів України щодо банкрутства.

     Ми заслухали доповідь і співдоповідь.  Прошу записатися,  хто бажає взяти участь в обговоренні.  Висвітіть,  будь ласка, список. Скільки відведемо часу на обговорення?  У  зв'язку  з  тим  що  ми сьогодні  працюємо  до  14  години  (а  законодавчих  актів  треба розглянути  багато),  я  просив  би  відвести  15  хвилин.   Немає заперечень?  Слово надається депутату Лавриненку. За ним - депутат Джоджик.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракция Социали-стической   и   Селянской   партий.   Уважаемые  товарищи! Законопроект, который предложен сегодня на рассмотрение, интересен с нескольких позиций.

     Во-первых, Указ   Президента   "Про   додаткові  заходи  щодо посилення  ефективності  застосування  процедур  банкрутства"   не способствует той цели, которая провозглашалась и Верховным Советом предыдущего созыва,  и  самим  Президентом,  который  неоднократно выступал на этой трибуне.

     Во-вторых, удивляет  то,  с  какой скоростью появляются такие указы,  которые  способствуют  разорению,  а  не   под ему   наших предприятий  и  экономики в целом.  Причем рушатся те предприятия, продукция   которых   необходима.   Она   сегодня    действительно неконкурентоспособна,  потому  что подобная продукция поставляется потребителю зарубежным производителем.  То  есть  те,  кто  обязан способствовать   защите  интересов  своего  государства,  косвенно поддерживают  зарубежных  производителей.  И  что   примечательно: продукция,  которую поставляют нашим гражданам, по своему качеству очень часто не отвечает ни запросам  потребителя,  ни  стандартам, которые приняты у нас.

     Было бы  понятно,  если  бы Президент своими указами опережал парламент ради поддержки наших предприятий, ради под ема экономики и исправления того жуткого положения, в котором она оказалась.

     Конечно, когда  проблема  банкротства  становится актуальной, эти вопросы должны быть урегулированы.  Но позвольте заметить, что есть закон,  и вопрос этот определенным образом отрегулирован.  На мой взгляд, то, что внесено, в определенной мере абсурдно. Если мы с вами проголосуем за предложенный законопроект, то получится, что любое предприятие,  дело по которому находится в арбитражном суде, сразу  останавливается.  Не  тогда,  когда  уже выяснено,  что это предприятие действительно банкрот и об этом есть решение, а с того момента, когда дело поступает в арбитражный суд.

     Поэтому я считаю,  что никакого усиления эффективности нет, а наоборот, законопроект имеет противоположный смысл.

     Поэтому мое    мнение    таково:    отклонить    предложенный законопроект,  ни в коем случае не голосовать за него,  потому что это расходится с нашими предвыборными программами и обещаниями. Мы обещали, что будем работать на под ем экономики.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Джоджик. За ним - депутат Москвін.

     ДЖОДЖИК Я.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   163, Тернопільська область).  Фракція Народного руху України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Обговорення законопроекту  відбувається за ситуації,  коли більше 50 відсотків підприємств    є    збитковими,    коли    дебіторськокредиторська заборгованість  уже майже вдвоє перевищила весь валовий внутрішній продукт нашої держави.  І цілком очевидно, що під дію цього закону не  сьогодні-завтра  може  підпасти кожне друге підприємство нашої держави,  тому  надзвичайно  відповідально  і   зважено   потрібно підходити до тих пропозицій, які є в запропонованому проекті.

     Фракція Народного  руху  України,  підтримуючи  в цілому ідею поліпшення законодавства про банкрутство,  не  може  погодитися  з тими аргументами і пропозиціями, які є в цьому проекті. Насамперед аргументація стосовно того,  що кількість справ  про  банкрутство, які  є  незакінченими в арбітражних судах,  свідчить не тільки про недосконалість   законодавства   про   банкрутство,   а   й    про недосконалість   арбітражного   суду,   тому   цю  проблему  треба розглядати комплексно.

     Наступне питання.  Цілком очевидно,  що за станом на сьогодні чинним   законодавством  не  врегульовано  функції  ліквідатора  і розпорядника майна.  Проте пропозиція  надати  розпоряднику  майна право на арешт майна і коштів підприємств є недопустимою.  Україна і  так  сьогодні  практично  знаходиться  на  рівні   поліцейської держави,  тому  надання  права  ще одному органу на арешт коштів і майна є недопустимим.

     Цілком очевидно:  для того, щоб позбутися тромбів, які нині є в   економіці,  потрібно  пришвидшити  процедуру  банкрутства.  Це залежить  і  від  того,  наскільки  кваліфіковано   цим   процесом займатимуться ті структури, які причетні до нього.

     Тому повністю    підтримуючи    пропозицію    про    введення ліцензування  фахівців  з  питань  банкрутства,   недопустимою   є пропозиція  про  те,  що  основним  суб'єктом у цьому процесі буде виступати Агентство з питань банкрутства.

     У пропонованій   концепції   законопроекту   цілком   можлива ситуація,  коли кредитори, які найбільш зацікавлені в банкрутстві, взагалі можуть бути усунені суб'єктами  від  процесу  банкрутства. Тому  що  згідно  із запропонованим законопроектом арбітражний суд може призначити і розпорядника, і ліквідатора, обравши Агентство з питань банкрутства.  Це,  на нашу думку, є недопустимим. Потрібно, щоб  у  процесі  банкрутства  і  кредитори,  і  фахівці  були   на паритетних засадах.

     Дуже цікавою,  на  нашу думку,  є ідея про спрощену процедуру банкрутства.  Однак  потрібно  чітко  прорегламентувати,  що  таке спрощена  процедура  банкрутства  для  того,  щоб зберегти цілісні майнові комплекси.

     Є цікава ідея про створення на базі майна банкрута відкритого акціонерного  товариства.  Однак  недопустимим є варіант,  коли ця спрощена процедура банкрутства буде застосовуватися  до  державних підприємств.   У   такий   спосіб   ми,  оминаючи  все  нормативне законодавство з питань  приватизації,  фактично  будемо  проводити приватизацію підприємств.

     І останнє.   В   цивілізованих   країнах   законодавство  про банкрутство  передбачає  і  питання  соціального   захисту.   Так, банкрутство  підприємств  - це трагедія для кожного підприємства і для керівників підприємства, але це є трагедією і для працівників, підприємств.

     Тому питання соціального захисту в тому законопроекті,  який, я переконаний,  найближчим часом  повинен  з'явитися  у  Верховній Раді, теж потрібно передбачити.

     Фракція Народного  руху вважає,  що цей законопроект потрібно відхилити.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Москвін від фракції зелених. За ним - депутат Єщенко від фракції комуністів.

     МОСКВІН С.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ).  Шановні колеги!  У передвиборній  програмі  Партії  зелених України   передбачався   механізм   банкрутства   щодо   збиткових підприємств з подальшим їхнім продажем.  Це є одна із засад  нашої партії і є пріоритетне питання нашої фракції.

     Чи відповідає цьому указ Президента? Ні, не відповідає.

     Згідно з   указом   звужені   функції   судової   влади  щодо використання механізму банкрутства,  арбітражний  суд  позбавлений можливості  вибору  призначати чи не призначати розпорядника майна боржника.

     Далі. Згідно  з  указом  Агентству   з   питань   банкрутства надається   можливість   бути   розпорядником  майна  боржника  та ліквідатором приватних підприємствбанкрутів.  Механізм банкрутства для державних і приватних підприємств повинен бути зовсім різний і по-різному він має бути виписаний у законодавстві.  І пропонується не спрощена, а, навпаки, ускладнена процедура банкрутства: замість прямого  продажу  майна  боржника  пропонується  створення   нової юридичної   особи   -   акціонерного   товариства.   Це,  можливо, найголовніший момент  указу.  Фактично  замість  банкрутства  буде проводитися прихована приватизація майна державних підприємств.

     Тому фракція  зелених  буде  голосувати  за  відхилення указу Президента і за те,  щоб доручити Комітету  з  питань  економічної політики  подати  на  розгляд  Верховної  Ради  проект  Закону про внесення змін та доповнень до Закону  про  банкрутство  в  другому читанні.  До  речі,  у першому читанні він був прийнятий Верховною Радою попереднього скликання.

     Тобто ми підтримуємо пропозиції Комітету з питань економічної політики.

     ГОЛОВА. Депутат  Єщенко  від  фракції  комуністів.  За  ним - депутат Турчинов від "Громади".

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемые депутаты и избиратели! Законопроект,  который  представляет  нам  Агентство  по  вопросам банкротства  -  это  антинародный  закон.   И   он   сегодня   уже апробируется в Черкассах на МПО "Ротор".

     Я обращаюсь к работникам этого предприятия,  которое знают не только  в  Украине,  но  и  в  республиках  бывшего   Союза.   Это современное  предприятие,  которое  создавалось  практически  всем народом,  где  работало  10  тысяч  человек.  Сегодня  2,5  тысячи работников  этого  предприятия  выброшены  на улицу.  Агентство по вопросам банкротства приложило к этому руку,  апробировав на  этом предприятии этот закон, проект которого нам сегодня предлагают.

     Вы только   подумайте,   сегодня   с  этого  предприятия  все вывезено,  десятки  тысяч  тонн   металла   продано   коммерческим структурам.  Детский садик, построенный за счет этого предприятия, продан  за  бесценок.  Работники   этого   предприятия   вынуждены перекрывать центральные улицы города. Занимается этим предприятием губернатор Даниленко.  Тарасенко приехал,  говорит,  будем  менять руководителя.  Но  руководителя - это предприниматель Ивченко,  до сих  пор  не  заменили.  И  сегодня   это   предприятие   охраняет спецподразделение "Беркут". Вот пример антинародной политики.

     Я думаю,   что   коммунисты  не  могут  голосовать  за  такой законопроект,   и   фракция   коммунистов   отклоняет   его    как антинародный.

     Поскольку мне не дали слово для реплики, я сейчас обращаюсь к минифракции,  которая насчитывает 14 человек: сколько можно лаять, как моська на слона, на фракцию коммунистов, на ее лидера.

     Я думаю,  что  сегодня  вы не имеете права выступать от имени народа...  Мы об ехали практически всю Украину,  мы встречались  с людьми.  И  сколько  бы  вы  ни выступали с этой трибуны,  Наталья Михайловна  Витренко,   ваша   позиция   уже   ясна   народу   как антинародная.

     Спасибо (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово  надається  від  "Громади" Сафронову.  За ним - депутат Семенюк.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція "Громада".  Шановний Голово! Шановні колеги! Ми розуміємо, що  не  маємо  можливості  марно  витрачати  дорогоцінний  час  на скасування    багатьох    неконституційних    підзаконних   актів, врегульованих чинним законодавством,  нашими рішеннями, тобто нами як вищим законодавчим органом, але цього потребує жахливий стан як самої економіки, так і законодавчого врегулювання.

     Тому ми   мусимо   розглядати   сьогодні   черговий    проект Президента,  що  знову поданий з порушенням Конституції України та Регламенту Верховної Ради. Розвиток економіки на етапі переходу до ринкових  відносин  супроводжується  процесами реструктуризації та часто банкрутством підприємств через економічно неефективні  форми господарювання.

     Існує тенденція    розширення    цього   явища.   Це   наочно проілюстрував  у  своїй  доповіді  голова   Агентства   з   питань банкрутства пан Тарасенко.

     Чого варте   для   нашого   жебрацького   бюджету   утримання економічних  мерців,  можуть  свідчити  ще  й   такі   цифри.   За статистичними  даними  державні  субсидії  підприємствам сягають 9 відсотків внутрішнього валового  продукту,  близько  8,5  мільярда гривень,  тобто майже 28 відсотків усіх бюджетних витрат. Я ще раз підкреслюю,  28 відсотків усіх бюджетних витрат! Для порівняння: у Східній  та  Центральній  Європі  в 1991-1995 роках вони становили близько 4,5  відсотка  внутрішнього  валового  продукту.  Тому  їх скорочення необхідне.  І одним із шляхів є якраз реструктуризація, у тому числі і через механізм банкрутства.

     У подальшому слід очікувати збільшення  кількості  справ  про банкрутство   внаслідок  необхідності  більш  жорсткої  фінансової політики на тлі нової фінансової кризи.  То чи  не  краще  державі більш економно та ефективно використовувати кошти для підтримки та розвитку справді перспективних  галузей  та  підприємств,  латаючи бюджетні дірки кредитами МВФ і Світового банку? Чи не час вже мати та виконувати програму виходу з економічної  агонії  хоча  б  і  в такий   спосіб?   Практичне   застосування  механізму  банкрутства сприятиме також і звуженню  проблем  бюджетної  заборгованості  та взаємних   неплатежів   підприємств,   залученню  частки  грошових накопичень  громадян.  А  стосовно  людей,  які  лише   номінально вважаються  працюючими  на  підприємствахбанкрутах,  бо  не  мають роботи,  не одержують зарплату,  то чи не краще  для  них  реально отримувати там же від іншого,  більш умілого господаря, або хоча б повернути  частину  заборгованого  за  їхню  працю  після  продажу нежиттєздатного об'єкта?

     Тому доведення  законодавчої  бази  щодо  врегулювання питань неспроможності  та  банкрутства  підприємств   адекватне   вимогам економіки і є необхідним та нагальним.

     Практика використання  чинного Закону України про банкрутство від 14 травня 1992 року висвітила необхідність внесення  до  нього та до деяких законів щодо банкрутства певних змін та доповнень.

     З огляду  на  те  що  Верховною Радою вже прийнятий у першому читанні проект Закону про внесення  змін  до  Закону  України  про банкрутство  і  готується  розгляд його у другому читанні,  проект Президента із тих же питань  у  конституційному  та  регламентному аспектах є запізнілим (я підкреслюю:  запізнілим!),  тому можливий лише  розгляд  пропозицій  Президента  під  час  другого   читання законопроекту, підготовленого Верховною Радою.

     Стосовно необхідних,  на  наш  погляд,  змін  та доповнень до законопроекту потрібно запропонувати до статті 8 закону  і  статті 13  законопроекту Верховної Ради таке:  "Для виконання зобов'язань перед  кредиторами  та   виведення   підприємств   із   кризи   та неплатоспроможності  або стану банкрутства до рішення арбітражного суду про це.  За наявності відповідних ознак цього стану необхідне збереження   підприємства  як  цілісного  майнового  комплексу  із переорієнтацією  діяльності,  якщо  це  можливо,  в  руслі  нового бізнес-плану.  Для  цього  обов'язковим є призначення розпорядника майна з моменту попереднього засідання арбітражного суду".

     Тому можна погодитися з тим,  щоб у другому реченні статті  8 закону слова "в разі необхідності" вилучити, оскільки необхідність більш очевидною вже не буде.  Банкрутство  існує  де-факто,  і  не треба  очікувати  його  деюре,  а  тому залишити редакцію пункту 1 статті 13, прийняту Верховною Радою в першому читанні ще до виходу указу Президента.

     До статті  9 закону і статті 14 законопроекту Верховної Ради, оскільки значна кількість неспроможних  та  фактично  збанкрутілих підприємств засновані на приватній власності, а врегулювання такої ситуації не може реально проходити без...

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     САФРОНОВ С.О. Шановні колеги, висловлюючи думку нашої фракції і  свою,  прошу підтримати пропозицію про скасування законопроекту Президента,  бо  він  суперечить  і  Конституції,   і   Регламенту Верховної Ради.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  ми використали відведений час...  Ще виступить Валентина Петрівна від фракції,  і  на  цьому завершуємо (Шум у залі).

     Фракцій у  нас  8.  Ми  проголосували відвести 15 хвилин.  Не можуть же всі фракції виступити за цей час.  Ми  годину  витратили по-пустому...  Заяви  робимо  та  звинувачуємо  один одного (Шум у залі).

     Володимире Романовичу, після 14 години відведемо півгодини на заяви і на звинувачення.

     Слово надається Валентині Петрівні.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр). Шановні колеги    народні   депутати!   Спочатку   хотіла   б   відповісти представникам  НДП,  що  я  як  народний  депутат  відповідно   до Регламенту не могла голосувати поіменно за голову Фонду державного майна, бо це персональна справа... Потрібно знати Регламент.

     Тепер хотіла б висловити зауваження від фракції  щодо  Закону про банкрутство.  Якщо детально проаналізувати нашу роботу,  то ми тільки те й робимо,  що переглядаємо всі укази Президента,  які на сьогодні видані.

     В Україні  останнім часом сталося стихійне лихо.  Проте ніякі природні  аномалії  -  зсуви,  повені  тощо  не  відбуваються,   а видаються   відповідні  укази,  які  спрямовані  не  на  створення правового поля і вихід України з кризи, а лише на страшну аномалію

- знищення правового поля України.

     Ми вже  це  відчували  з 1992 року,  коли відбувалося страшне декретотворення,  у результаті чого наші заощадження опинилися  за кордоном.  Створені МММ і різні відповідні посередницькі структури вивезли заощадження наших громадян,  і Україна втратила всі фонди, а відповідно і бюджет.

     До 1991  року  Україна  в  консолідованому  бюджеті  мала  91 мільярд карбованців,  зараз консолідований бюджет набагато менший, ви  про це знаєте.  Це результат декретотворення,  а в даному разі указотворення,  що ще довго  буде  відгукуватись  у  серцях  наших людей,  бо ми прямуємо,  я б сказала, до глибокої ями. І навіть не допоможе  резерв  Кабінету  Міністрів.  Бо  коли  резерв  Кабінету Міністрів спрямовується на ліквідацію наслідків якогось стихійного лиха,  то ним ще можна скористатися. А для такого стихійного лиха, як декретотворення,  нам не вистачить навіть і столітнього резерву Кабінету Міністрів.

     Як секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  дванадцятого скликання  з  питань  агропромислового  комплексу  я  подала  свої пропозиції до проекту Закону про банкрутство, який готував Комітет з питань економічної політики до другого читання.

     Зазначу, що указ Президента і проект Закону про внесення змін та доповнень до  Закону  про  банкрутство  насамперед  є  спрощена система  створення  якнайшвидшого фіктивного банкрутства,  зокрема для того, щоб відмити тіньовий капітал, незаконно зароблений.

     Фактично 85   відсотків   колективних   сільськогосподарських підприємств   нині  стали  банкрутами  через  недолугу  економічну політику  або  через  створення  деякими  керівниками  господарств фіктивного   банкрутства.   Я  повторюю,  деяких  керівників,  які вважають, що завтра стануть панами.

     Тому приймати такий відповідний законопроект ми не можемо.  І насамперед  я  б  хотіла звернутися до голів сільських,  районних, обласних рад народних депутатів.  Відповідно до статті  48  Закону про   місцеве   самоврядування   ради  народних  депутатів  можуть створювати контрольні комісії з економічних питань.  Для того  щоб попередити фіктивне банкрутство колективних сільськогоспо-дарських підприємств, таке питання можна розглянути на сесії районних рад і внести  подання  до  арбітражного  суду,  бо  фактично сьогодні не виконується  прийнятий  закон,  зокрема  про  призупинення   спаду сільськогосподарського виробництва.  Це є той механізм захисту від подібних указів.  I я сподіваюся,  що депутати районних,  обласних рад,   чуючи  сьогодні  мій  виступ,  скористаються  своїм  правом депутатів районних, обласних рад і виконають свої зобов'язання про попередження  фіктивного  банкрутства,  народження панства в нашій державі.

     Комітет з   питань   агропромислового   комплексу,    фракція Соціалістичної   і  Селянської  партій  пропонують  відхилити  цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я просив би надати  право  виступити від  фракції  Народнодемократичної  партії  і фракції Прогресивної соціалістичної партії. І на цьому завершуємо.

     Депутат Журавський від НДП.  За ним -  депутат  Марченко  від ПСПУ.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська область). Член Християнсько-демократичної партії України.  Шановні колеги! У зв'язку з розглядом проекту Закону про внесення   змін   і  доповнень  до  деяких  законів  України  щодо банкрутства  наша  фракція  вважає,  що  йдеться  про  запобігання випадкам, коли банкрутство здійснюється зумисно, з метою уникнення відповідальності.

     Давайте згадаємо,  скільки різних трастів,  банків, фірм, так званих  українських  МММ,  які  в  різний  час  одержали кредити в держави або заманили до себе довірливих вкладників,  через  деякий час  оголошували себе банкрутами.  Буває,  що цьому сприяють через немалі хабарі і деякі арбітражні суди.  Тому законодавець  повинен передбачити  чіткий  і  жорсткий механізм,  який би унеможливлював подібні явища і  забезпечував  сувору  відповідальність  посадових осіб за порушення закону.

     А скільки  в  нас  приватизованих  заводів  і фабрик,  які не працюють?  Немало їх приватизовано за безцінь.  І навіть серед  їх власників є такі, які не спроможні фінансово забезпечити нормальну життєдіяльність суб'єктів господарської діяльності.  Приватизувати фабрику чи завод - ще не означає запустити їх.

     Тому в проекті Закону про внесення змін і доповнень до Закону про  банкрутство  треба  передбачити  і  механізм  реприватизації. Верховна Рада минулого скликання прийняла в першому читанні проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про банкрутство.

     На нашу думку,  конструктивні пропозиції щодо  цього  проекту варто врахувати при прийнятті в першому читанні проекту Закону про внесення  змін  та  доповнень  до  деяких  законів  України   щодо банкрутства.

     Проте все-таки слід замінити ускладнену процедуру банкрутства на  спрощену.  Вона  непогано  виписана  в  проекті   Закону   про банкрутство,  який  був  прийнятий  у  першому читанні парламентом попереднього скликання.

     Ми не  бачимо  необхідності  продажу  майна  боржника   через утворення нової юридичної особи - акціонерного товариства, яке має взяти на  себе  борги  боржника.  Може  виникнути  ситуація,  коли коштів,  отриманих від продажу акцій, не вистачить для задоволення вимог кредиторів.  Тоді саме  товариство  стає  боржником.  Ми  не впевнені, що акції згаданих товариств хтось захоче купувати, якщо, звичайно, боржник не доведений до банкрутства зумисно.

     Вважаємо, що проект Закону про внесення змін та доповнень  до деяких   законів  України  щодо  банкрутства  варто  підтримати  з урахуванням викладених зауважень.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко від фракції.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые  депутаты!  Я  прошу  обратить  внимание  на законопроект,  который  нам  подан.  Сутью  его является упрощение процедуры банкротства.  В пояснительной записке написано: "В першу чергу   це   стосується   державних  підприємств  та  підприємств, заснованих на вітчизняному капіталі".  Что это значит? Это значит, что государственная собственность, которая сегодня не управляется, которая поставлена в условия,  в которых она  не  может  работать, через  упрощенную  процедуру банкротства будет приватизироваться и скупаться по  демпинговым  ценам.  Вот  суть  упрощения  процедуры банкротства.

     Поэтому фракция Прогрессивной социалистической партии Украины не  будет  поддерживать  этот  законопроект.   Мы   считаем,   что правительство,  наоборот,  должно  принять  меры  для эффективного управления государственной собственностью  и  через  это  выводить государство из кризиса. Если оно не в состоянии сделать это, то мы предлагаем - надеемся,  что сегодня Наталия Витренко  предложит  - основные меры по выводу экономики из кризиса.

     Теперь об  истории  вопроса  - как пришли к этому ускоренному банкротству.    Хочу    напомнить     (Ельяшкевич     знает,     и депутатыкоммунисты,  которые  были  в  Верховном  Совете  прошлого созыва, также знают), что впервые упрощенная процедура банкротства была  заложена  в  Программу  деятельности правительства,  которое возглавлял Павел Лазаренко.

     Хочу также коммунистам, которые делают из себя так называемых борцов  за народ,  напомнить,  что депутаты Симоненко (лидер вашей партии),  Яценко,  Долженко,  Охрименко,  которые были  депутатами Верховного   Совета   прошлого  созыва,  поддержали  доклад  Павла Лазаренко и принятие этой программы.  Так вот,  вы своим  решением приняли Программу деятельности правительства,  предложенную Павлом Лазаренко,  и  тем   самым   инициировали   ускоренную   процедуру банкротства, как и приватизацию и все прочее.

     Исторические вехи   антинародности...   (Шум   у   залі).  Не затрагивайте  это,  иначе  я   расскажу   всю   правду   о   вашей деятельности.

     Откуда пошло   банкротство?   Я   вам  показываю  Конституцию Украинской Советской Социалистической Республики,  по которой  вся собственность    была    общенародной.   Действие   ее   главы   2 "Экономическая  система"  было   остановлено   Верховным   Советом двенадцатого  созыва.  Тогда  деятельность Коммунистической партии Украины  еще  не  была  приостановлена.  Станислав  Гуренко,  ныне народный депутат Украины,  и тогда был народным депутатом Украины. И они остановили действие  этой  главы  Конституции,  лишив  народ права на собственность.

     В Верховном  Совете того созыва,  когда Станислав Гуренко был действующим первым секретарем Компартии Украины, а Александр Мороз возглавлял  коммунистическое  большинство,  были  приняты законы о приватизации.

     Еще хочу напомнить,  что Симоненко,  ваш  коммунист,  который пытается делать из себя борца за народ,  и 41 коммунист Верховного Совета  прошлого  созыва  своим  голосованием  отменили   действие Конституции  Украинской  Советской  Социалистической  Республики и ввели в действие Конституцию 1996 года,  которая  защищает  только частную  собственность.  Все  процедуры  перехода собственности из государственной в частную как раз  закреплены  в  Конституции,  за которую  проголосовал 41 коммунист во главе с Симоненко.  Вот ваша антинародность.

     Еще напомню,  что и Конституционный договор был принят тоже в этом  зале,  все  промолчали во главе с Морозом и Симоненко (Шум у залі).  Не надо, не нравится... Вот в этом ваша антинародность. Вы 344 голосами проголосовали за Лазаренко, увеличив задолженность по заработной плате,  доведя экономику  до  кризисного  состояния,  и теперь будете говорить нашей партии об антинародности?

     И последнее.  Наталья  Витренко  предложила,  чтобы Симоненко возглавил  правительство.  Мы  проголосуем  за  это.   Вы   хорошо выступаете,  мы  вас поддержим.  Покажите,  пожалуйста,  на что вы способны.  Потому что вы проявляете двуличие: на митингах говорите одно, а конкретным голосованием показываете, что вы оборотни.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Я ще раз вас закликаю:  не гоже говорити з трибуни  ці  недоречності  про  внутріпартійні  чи міжпартійні  суперечки.  Це не стосується теми,  ми не заспокоюємо суспільство.  Якщо народний депутат  -  чи  керівник  фракції,  чи голова  комітету виступає не по суті,  я просив би вас надати мені право позбавляти його слова. Так не можна (Шум у залі). Я розумію, що  є  Регламент.  Ми  його  з вами написали (чи до нас),  ми його можемо і переписати поіншому.  Розмова в залі  засідань  Верховної Ради  повинна  вестися  про  законопроекти,  тож давайте про них і говорити, а не про минулу історію чи про майбутнє.

     Від фракції депутат Пересунько.  Будь ласка.  Три хвилини. За ним - депутат Єльяшкевич, і на цьому завершуємо. Ще раз кажу: якщо по суті будете говорити - будь ласка,  не по суті - я позбавлятиму слова.

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   СДПУ(о)).  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  народні  депутати!  Проект  цього  закону  невеликий   за обсягом,  але  питання  дуже  серйозне,  і  я  хотів  би висловити декілька думок по суті.

     Банкрутство, як і інститут цивільного права,  -  це  важливий інститут,  і  його потрібно вводити в наше цивільне законодавство. Та проект закону, як завжди, далекий від досконалості. Те, що ми з вами  видаємо  на  потік,  лише підриває авторитет Верховної Ради, тому  що  ми   приймаємо   напівживі,   напівнормальні,   юридично напівграмотні закони. І цей законопроект - один із прикладів того.

     Ми повинні зрозуміти, що цей закон повинен регулювати основні питання власності,  тому що через банкрутство якраз  і  може  бути перехід  від  однієї форми власності до іншої.  Хочу наголосити на тому,  що,  вирішивши питання  про  приватизацію  взагалі,  ми  не вирішили  питання  про  державну  власність.  У  нас  навіть немає державного органу,  який би безпосередньо відповідав  за  державну власність.

     Фонд державного  майна,  як  ви знаєте,  займається питаннями приватизації.  А  хто  ж  контролює  і  несе  відповідальність  за державну власність - який комітет,  який орган?  Його в нас немає. Тому,  напевно,  треба починати саме з  цього:  створити  ще  один комітет,   який  буде  контролювати,  впливати  і  відповідати  за державну власність,  а потім уже займатися приватизацією. Колись у 18-му   році   всі   крикнули:  "Ура!  Націоналізація  приведе  до благоденства!" А не вийшло.  І от тепер - навпаки.  Давайте робити висновки з цього.

     Я вважаю, що цей проект закону треба відхилити, дуже серйозно попрацювати над ним у профільних комітетах,  ув'язати із  законами про  власність,  переглянути  питання про державну власність,  про приватну власність і повернутися до нього ще до нового року,  тому що від цього залежить майбутнє наших реформ.

     Від імені  фракції  пропоную  відхилити  сьогодні  цей проект закону.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Партия "Громада". Я выступаю от группы авторов   еще  одного  законопроекта  по  этому  вопросу,  который поступил первым,  однако с целью экономии времени мы отказались от права   быть  содокладчиками.  Как  и  комитет,  мы  выступаем  за отклонение законопроекта, представленного Президентом, с тем чтобы соответствующий указ Президента не вступил в силу.

     Процедура банкротства   -  совершенно  нормальная  процедура. Ненормально другое: некомпетентность нашей исполнительной власти - Кабинета   Министров   и   Президента.   Разве  можно  в  условиях финансового   кризиса   переходить   к    процедуре    ускоренного банкротства,  когда  задача  государства - спасти от банкротства и предприятия,  и граждан?  Вместо этого все делается с точностью до наоборот.

     Если мы  сегодня  не  примем  решение об отклонении,  то указ Президента будет одним из  тех  детонаторов  финансового  кризиса, который еще больше обесценит курс нашей национальной валюты.

     Почему же  Президент  издал такой указ,  а Кабинет Министров, ускоренное банкротство которого должно,  на мой взгляд,  наступить как можно скорее, подготовил его?

     Дело в  том,  что речь идет о своеобразной форме приватизации государственных предприятий - наиболее высокоэффективных, наиболее высоколиквидных, которые во время финансового кризиса искусственно превращаются в убыточные,  теряют все свои средства и в результате попадают под процедуру ускоренного банкротства.  Поэтому сейчас мы должны принять однозначное решение  об  отклонении  законопроекта, внесенного    Президентом,   и   затем   рассматривать   процедуру банкротства,  которая предусмотрена соответствующим законом, внося в него дополнения и изменения,  поскольку права кредиторов,  как и права тех,  кто является собственником  предприятия,  должны  быть надежно защищены.

     Необходимо разобраться,  из-за  чего  предприятия  становятся банкротами. По моему глубокому убеждению, в абсолютном большинстве случаев виновником этого является государство,  его бюджет.  Из-за невыплат из бюджета предприятия,  например коммунальной сферы,  не могут  получить  деньги  от  граждан  (те не могут заплатить им за коммунальные  услуги),  не  могут  рассчитаться  с   подрядчиками, субподрядчиками, с различными структурами, которые оказывают им те или иные услуги.

     Государство не  может  рассчитаться  с   сельскохозяйственным сектором  по  тем  социально-экономическим программам,  по которым обязано  платить  в  соответствии  с  Законом  о   Государственном бюджете, и так далее.

     Поэтому главным   виновником   кризиса  платежей,  а  значит, огромной цепи банкротств является государственный  бюджет.  И  чем раньше мы отправим в отставку правительство, которое почти полтора года работает в неконституционном поле без утвержденной  программы деятельности, тем раньше сможем остановить финансовый кризис.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Є два проекти: перший - від Кабінету Міністрів... Прошу вибачення.

     Олександр Григорович Тарасенко. Будь ласка. Можна з місця.

     ТАРАСЕНКО О.Г.,  голова  Агентства  з   питань   банкрутства. Вельмишановний   Олександре  Миколайовичу!  Вельмишановні  народні депутати!  Незважаючи на бурхливе  обговорення  цього  питання,  я думаю,  що  виграли  всі:  і Президент,  і уряд,  і Верховна Рада. Верховна Рада,  безумовно,  прийме рішення і,  яке б воно не було, буде права.

     Чому я кажу,  що виграли всі?  Повернуся до деякої хронології та оцінки ситуації, яка склалася в цій сфері.

     Я говорив,  що ще від  1992  року  діє  закон,  який  регулює правовідносини  в  такій  складній  сфері  діяльності  і  при тому налічує всього 22  статті.  Через  це  арбітражні  суди  приймають інколи   помилкові   рішення,   а   у  зв'язку  з  тим,  що  немає регламентації діяльності учасників і сторін арбітражного  процесу, затягують строки розгляду арбітражних справ.  Я вам доповів,  якою лавиною накопичуються ці  справи,  кількість  їх  вимірюється  вже десятками тисяч.  Це справи,  строки розгляду яких затягнуті, плюс нові, що з'являються.

     Три з половиною роки тому Кабінет Міністрів розробив зміни  й доповнення  до  цього  закону,  що  було  продиктовано життям.  Та Верховна  Рада  минулого  скликання  з  певних  причин  не  зуміла розглянути їх. Тому Президент і змушений був проявити ініціативу і врегулювати   найважливіші   для   роботи   підприємств   питання, враховуючи економічний стан підприємств,  ситуацію,  що склалася в економіці України, і світову практику.

     Олександре Миколайовичу,  у  парламентах  і  дванадцятого,  і тринадцятого   скликань   проводилися   парламентські  слухання  з найважливіших,  найбільш складних  законопроектів.  Гадаю,  і  цей законопроект...   Мається   на  увазі  цілісний,  практично  новий законопроект.  Він уже достатньо опрацьований,  і  його  можна  за короткий  час  подати  в  комітет  Станіслава  Івановича  Гуренка. Основні положення,  які  є  і  в  указі  Президента,  і  в  даному законопроекті,  там  враховані.  Фахівці  визнають  ці  положення, незважаючи на те,  що дехто  їх  не  сприймає.  Вони  відповідають світовій практиці. Думаю, якщо ми в цілому врегулюємо це в законі, прийнявши  сьогодні  запропонований  вам  законопроект,  який   ви обговорили,   ми   хоч  частково  наведемо  порядок  у  цій  сфері діяльності.

     Тепер кілька зауважень. Тут у виступі депутата прозвучало, що це  антинародний законопроект,  що він спрямований на передвиборну кампанію,  що проводяться експерименти. Це абсолютно не відповідає дійсності. Навпаки, щоб зберегти виробничі потужності, важливі для економіки  й  безпеки   держави,   галузевими   міністерствами   і агентством  проводиться  реструктуризація  боргів,  у тому числі й науково-виробничого  об'єднання  "Ротор".  І  те,  що  там   людей викинули,  як  було сказано,  "за забор" - абсолютно не відповідає дійсності,  оскільки підприємство стоїть уже чотири  роки.  А  щоб зберегти    основні    виробничі    потужності    "Ротора",    які розбазарювалися, утворене підприємство з чистими рахунками. Тільки треба  знайти  оборотні кошти.  Чому підприємства сьогодні стоять? Тому що немає оборотних коштів.  А  якщо  це  ліквідне  майно,  то кредиторів треба все-таки задовольняти. Позичив - віддавай.

     Тому я   просив   би   вас,  оцінюючи  ситуацію,  бути  більш об'єктивними.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Зараз будемо голосувати. Але, Олександре Григоровичу, щоб  мати оборотні кошти,  треба мати замовлення й дешеві кредити. Це формує оборотні кошти.  Щоб ми правильно все розуміли, коли про це говоримо.

     Шановні колеги!  Є  дві  пропозиції.  Перша - про прийняття в першому читанні законопроекту, поданого Кабінетом Міністрів, друга

- від комітету - про відхилення його. І є ще альтернативний проект постанови.

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  прийняття  в  першому читанні  законопроекту,  внесеного  Кабінетом Міністрів.  Я думаю, прийнявши проект у першому читанні,  ми дамо  можливість  комітету Станіслава  Івановича Гуренка доопрацювати його і до кінця вересня внести на розгляд у другому читанні.

     Я просив би підтримати.

     "За" - 48.

     Трохи не вистачає голосів.

     Ставлю на голосування проект постанови,  внесений  профільним комітетом. Будь ласка.

     "За" - 230.

     Спасибі. Прийнято.

     Таким чином,   цією  постановою  дається  доручення  комітету доопрацювати зазначений  законопроект.  Бажано  було  б  до  кінця вересня,  тому що сьогодні діє Закон про банкрутство,  прийнятий у 1992 році.

     -----------

     Переходимо до розгляду наступного питання.

     Вибачте, була пропозиція фракції  Соціалдемократичної  партії (об'єднаної),  її  підписав  Марчук,  і фракції ПСПУ,  її підписав Марченко, керівник фракції, продовжити сьогодні роботу в сесійному режимі до 18 години. Ставлю цю пропозицію на голосування.

     Голосуємо активно.

     "За" - 107.

     Рішення не прийнято.

     Розглядається проект   Закону  про  особливості  приватизації майна лікерогорілчаних  підприємств.  Доповідає  перший  заступник міністра   агропромислового  комплексу,  голова  комітету  Сватков Леонід Борисович.

     СВАТКОВ Л.Б.,  перший  заступник  міністра   агропромислового комплексу   України.   Вельмишановний   Олександре   Миколайовичу! Вельмишановні народні депутати!  Підготовка цього законопроекту  і подання  його  на  розгляд  Верховної  Ради  зумовлені  можливістю додатково отримати до державного бюджету 300 мільйонів  гривень  у процесі... (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку!  Ми  встигнемо  і  той законопроект розглянути.  Ну,  попросили.  Ми повинні через  годину  відпустити голову  комітету.  Думаю,  це  не  так  уже й принципово,  якщо ми спочатку розглянемо це питання,  а потім попереднє.  Не робіть  із цього проблеми.

     Будь ласка, доповідайте.

     СВАТКОВ Л.Б. Вельмишановні народні депутати! Ще раз повторюю, що підготовка цього законопроекту зумовлена насамперед  можливістю додатково  отримати  до державного бюджету 300 мільйонів гривень у процесі реформування власності лікерогорілчаної промисловості.

     Згідно з   чинним   законодавством   реформування   власності лікеро-горілчаної промисловості відбувається таким чином.

     Перше. Відповідно   до   Закону   про   державне  регулювання виробництва і торгівлі спиртом,  лікеро-горілчаними  і  тютюновими виробами   суб'єкти  будь-якої  форми  власності  мають  право  на виробництво   лікеро-горілчаних   виробів.   Будуються    приватні підприємства,  які успішно конкурують з підприємствами з державною часткою власності. Це такі підприємства, як "Союз Віктан" у Криму, "Арго" в Харківській області та інші.

     Друге. Трудові  колективи  частини підприємств узяли державне майно в оренду.  Це п'ять заводів і  об'єднання  "Алко",  які  вже кілька  років  працюють  в  умовах  оренди  й нарощують недержавну частку власності з виробництва лікеро-горілчаних виробів.

     Третє. На державних підприємствах,  де не вистачає  оборотних коштів, у рамках спільної діяльності з дистриб'юторами...

     ГОЛОВА. Вибачте, Леоніде Борисовичу. Шановні колеги! Сьогодні пленарне засідання триватиме до 14 години. А зараз тільки 11 годин 34  хвилини.  Ви порушуєте Регламент,  залишаючи зал.  Я просив би прогресивних соціалістів повернутися в зал  і  працювати.  Прогрес тут, у залі, а не на вулиці на мітингу.

     Будь ласка, доповідайте.

     СВАТКОВ Л.Б.   Сьогодні  із  168  суб'єктів,  які  займаються виробництвом лікерогорілчаних виробів,  73  підприємства,  або  39 відсотків, мають державну частку власності. На них виробляється, я хотів би це підкреслити, 50 відсотків лікеро-горілчаних виробів.

     Будь-яка власність має  дві  характерні  риси:  зношеність  і вартість.  Основні  фонди зношуються,  а державних інвестицій у цю галузь більше немає.  Сьогодні 39 відсотків підприємств  ще  мають привабливість, і є можливість цю частку реалізувати.

     Стосовно проекту закону. Які його характерні особливості?

     Перше. На   державне   майно   лікерогорілчаних   заводів  не поширюється   дія   Закону   про   особливості   приватизації    в агропромисловому комплексі,  за яким 51 відсоток майна передається безоплатно.

     Друге. У цьому проекті закону для керівників  підприємств  та їх  заступників не передбачено можливості купувати в розстрочку на один рік 5 відсотків власності (Шум у залі).  Не мають вони права! Слухайте уважно.

     Третє. Право  на  пільгове придбання акцій за приватизаційний сертифікат і на кошти,  які дорівнюють  половині  приватизаційного сертифіката, мають працівники підприємств.

     Четверте. На  решту частки власності випускаються акції,  які продаються на конкурентних засадах з номіналом не менше трьох.

     Стосовно того, що в державі має бути монополія на виробництво й   обіг   алкогольних  і  тютюнових  виробів.  Сьогодні  створено державний комітет з питань монополії  на  виробництво  й  обіг  як алкогольних,  так  і  тютюнових  виробів.  І  монополія  на засоби виробництва - це не монополія на виробництво й обіг продукції.

     Тому я просив би народних депутатів підтримати  даний  проект закону.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання до Леоніда Борисовича?  Запишіться,  будь ласка. 5 хвилин на запитання достатньо? Виставте 5 хвилин.

     Депутат Дайнеко. За ним - депутат Сокерчак.

     ДАЙНЕКО Л.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Скажите, пожалуйста,   как   вы  относитесь  к  тому,  что  недавно  сказал исполняющий обязанности премьер-министра  России  Черномырдин?  Он заявил,  что  приватизация  ликеро-водочных  заводов  в Российской Федерации была ошибкой.

     СВАТКОВ Л.Б.  Наверное,  фракция коммунистов поэтому  и  была против    утверждения    Виктора    Степановича.   Реприватизация, монополизация - это неправильный  процесс.  Даже  в  странах,  где существует жесточайшая государственная монополия на производство и реализацию этого продукта, - все производство частное.

     ГОЛОВА. Я думаю, нам не треба когось копіювати.

     СВАТКОВ Л.Б. Ні, ми не копіюємо.

     ГОЛОВА. Грошей немає,  а ми всю лікерогорілчану промисловість передали в чужі руки. Щоб ви знали, а я був головою Держагропрому, лікеро-горілчана  промисловість  давала  4  мільярди   карбованців доходів  у  бюджет.  Це  було  6 мільярдів доларів!  А скільки дає сьогодні,  і в чиїх кишенях  ці  гроші?  Тому  не  треба  нас  цим дивувати.

     Депутат Сокерчак. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Фракція  комуністів.  Шановний  Леоніде Борисовичу!  Я, чесно скажу,  не підтримую цього законопроекту з приватизації цієї промисловості.  Благі наміри весь час штовхають нас на те,  щоб ми приймали якісь рішення.  Ми вже маємо досвід приватизації Одеської енергосистеми  і бачимо,  що немає від приватизації того доходу до бюджету,  який планувався.  Отже, планували як краще, а отримуємо, як завжди.

     Тому в мене до вас таке запитання: чи є необхідність в такому кризовому становищі,  коли підприємства зупинилися, займатися цією приватизацією?  Чи  не  можна з цим почекати,  щоб держава завдяки праву власності тримала у своїх руках найдохідніші види продукції?

     Дякую.

     СВАТКОВ Л.Б.  Я хотів би відповісти так.  Цей закон, приймемо ми  його чи не приймемо,  ніяк не впливатиме на ситуацію в галузі. Але сьогодні ще  є  можливість  продати  це  майно,  завтра  такої можливості вже не буде (Шум у залі). І післязавтра теж. Додаткових 300 мільйонів гривень до бюджету - це  кошти  на  заробітну  плату вчителям... (Шум у залі). Я не хочу сперечатися з вами. Я відповів на запитання.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Давайте  говорити  по  суті.  Леонід Борисович зачепив питання реприватизації.  Ми повернемося до нього трохи пізніше.  Зараз ідеться про конкретний законопроект, давайте про нього говорити.

     Депутат Драголюнцев. Будь ласка. За ним

- депутат Лавриненко.

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый  Леонид  Борисович!  Вы  можете  назвать цифру,  сколько прибыли дают сегодня государственные ликеро-водочные предприятия?

     Как известно,  при царе-батюшке изготовление табака  и  водки было монополией государства.  В советское время за счет доходов от реализации продукции ликеро-водочных заводов содержались Советская Армия и военно-промышленный комплекс. И если мы сейчас сделаем то, то вы предлагаете...

     Мне кажется, это преступление.

     Можете вы назвать цифру?

     СВАТКОВ Л.Б.  Я можу назвати цифри.  Минулого  року  державні підприємства  лікерогорілчаної  галузі отримали прибутку всього 23 мільйони  гривень,  а  акцизного  збору   державі   сплатили   950 мільйонів.  Зиск  держави і монополія - в акцизному зборі,  а не в прибутку підприємства.  Сьогодні прибуток з пляшки горілки - від 5 до 7 копійок,  а акцизний збір, коли була стара ставка, становив 1 гривню 80 копійок.

     Ви кажете, що за царя була монополія. Цар мав право дозволити приватному  заводчику  виробити,  наприклад,  10  відер  горілки і продати.  І не більше.  Оце - монополія:  надати право, встановити квоту  і  контролювати.  І  взяти весь податок.  Податок сплачує і державне,  і приватне підприємство.  Тобто монополія - це  надання права, встановлення квоти і збирання податку.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Лавриненко. Будь ласка. За ним - Марченко Олексій.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Фракция Социалистической и Селянской партий. Уважаемый докладчик!  Я хотел  бы  задать  вам  короткие  вопросы. Сколько  импортной продукции ввозилось в советское время и сколько ввозится сейчас? Сколько выпивалось тогда и сколько сейчас?

     И поскольку вы приводите аргументы в пользу выгодности вашего предложения,  у меня еще такой вопрос. Чтобы цена предприятий была высокой, необходимо, чтобы они работали, чтобы их ликвидность была высокой.  Но  если  ваше предложение по повышению ставок акцизного сбора сократило реализацию,  то каков механизм повышения их  цены, чтобы был тот результат, о котором все говорят?

     Спасибо.

     СВАТКОВ Л.Б.  Я думаю,  что сегодня это просто совпало. Можно было бы повысить акциз потом, и это повлияло бы. А сейчас еще рано говорить  о том,  как повлияет повышение ставки акцизного сбора на реализацию водки. Я скажу, почему.

     До сих пор водка  была  одним  из  самых  дешевых  продуктов. Бутылка водки стоила столько, сколько пакет молока или пакет сока. Это парадокс.

     Далее. Относительно того, что повышены ставки акцизного сбора и уменьшилась реализация.  По подсчетам,  сегодня в торговле около 52 миллионов бутылок,  у дистрибьюторов - от 22 до 24 миллионов  и 14   миллионов   -   остатки   на  заводах.  Это  полуторамесячное потребление.

     Сегодня реализация вроде бы остановилась. Но давайте вспомним время, когда тариф на проезд в такси был 10 копеек. Повысили тариф до 20 копеек, и месяц все такси стояли. А через месяц поехали и до сих  пор  работают.  Поэтому сегодня делать вывод о том,  что этот акцизный сбор все остановит...

     Говоря откровенно,  я предлагал другую схему повышения. Можно было повысить на 1 экю,  поработать полгода, достичь стабилизации, потом еще на 1 экю повысить и так далее.  Но поскольку ставки на 1 литр  спирта  повышены  с  3 до 7 экю,  это очень повлияло на цену дешевой водки,  например, "Столичной", "Русской". Цена увеличилась в два раза.  На цену элитной водки - "Перша гільдія",  "Гетьман" и так далее - это практически не повлияло,  она увеличилась на 10-12 процентов.  Поэтому сегодня еще рано говорить, что акциз... Другое дело,  что этот проект закона не вовремя,  несостыковано внесен  в Верховный Совет.

     Я бы   предложил   компромиссное   решение:  принять  сегодня законопроект в первом чтении  и  внести  на  второе  чтение  после урегулирования процесса,  связанного с повышением ставок акцизного сбора. Такое решение может быть, все зависит от депутатов.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі. Прошу лаконічніше.

     Олексій Марченко. Останнє запитання. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую.  Шановний  Леоніде   Борисовичу!   Це запитання від підкомітету з питань правового забезпечення аграрної політики.  Практика   підтвердила,   що   процедура   приватизації державних підприємств потребує тривалого часу, за місяць-два цього не зробити.  Однак автори законопроекту, яким відомо не тільки про це,   а   й   про   завершення   строків   використання   майнових приватизаційних сертифікатів,  передбачають придбання працівниками лікеро-горілчаних   підприємств   акцій   саме   за   рахунок  цих сертифікатів. Такий порядок зафіксовано і в указі Президента.

     То чи можна сприймати це як згоду і Президента на продовження термінів використання майнових приватизаційних сертифікатів?  Якщо так, то до якого часу?

     Дякую.

     СВАТКОВ Л.Б. Я думаю, що можна продовжити термін використання майнових  сертифікатів працівниками цих підприємств до кінця року, якщо можна це зробити.

     ГОЛОВА. Леоніде Борисовичу, сідайте, будь ласка.

     Слово надається Юрію Івановичу Єханурову,  заступнику  голови Комітету з питань економічної політики.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська область).  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув цей проект закону і  звертає увагу народних депутатів на те,  що Законом України про приватизацію   державного   майна   питання   приватизації   майна лікеро-горілчаних підприємств уже врегульоване.  Згідно зі статтею 5 цього закону  майнові  комплекси  підприємств,  що  виготовляють спирт,  вина  та  лікеро-горілчані  напої,  віднесені  до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

     Враховуючи наведене, комітет пропонує відхилити проект Закону України   про   особливості  приватизації  майна  лікерогорілчаних підприємств,  внесений на розгляд Верховної  Ради  14  липня  1998 року.  При  цьому  комітет  вважає,  що треба вирішити питання про виробництво спирту, алкогольних напоїв тільки підприємствам, які є в  державній  власності,  шляхом розробки й прийняття відповідного законодавчого акта.

     Шановні народні депутати!  Хочу  коротко  ознайомити  вас  із висновками     спеціалістів     науково-експертного     управління Секретаріату Верховної  Ради  України.  Вони  вважають,  що  деякі положення цього законопроекту дублюють відповідні норми загального законодавства  про  приватизацію;  неясним   залишається   порядок приватизації  підприємств,  майна  яких  не вистачає для утворення відкритого   акціонерного   товариства.   Звертають    увагу    на необхідність одночасного введення в дію двох законів. Мова йде про закон щодо акцизного збору.

     Узагальнюючий висновок науковоекспертного  управління  такий: приватизація  лікеро-горілчаних  підприємств  у  запропонований  в проекті спосіб у сучасних умовах  є  передчасною  і  може  завдати шкоди суспільним інтересам.

     Шановні народні депутати! Я хотів би викласти і свою особисту пропозицію: у разі якщо буде прийняте рішення про відхилення цього законопроекту,  прийняти  в першому читанні аналогічний за змістом законопроект Кабінету Міністрів України,  який був направлений  до Верховної Ради України 21 травня 1998 року.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є  запитання  до Юрія Iвановича?  Давайте відведемо 5 хвилин. Запишіться, будь ласка.

     Депутат Дорогунцов,  який знає толк у цій проблемі.  За ним - депутат Гусак.

     ДОРОГУНЦОВ С.I.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракція Комуністичної партії.

     Шановний Юрію Iвановичу! Скажіть, будь ласка, як сталося так, що перед вступом у дію указу Президента про підвищення  акцизу  на горілчані  вироби  в торгових підприємствах не було знято залишків цієї продукції?  Через це держава втратила, за моїми розрахунками, від 350 до 500 мільйонів гривень. Це перше запитання.

     I друге...

     ГОЛОВА. А на друге немає часу. Відповідайте.

     ЄХАНУРОВ Ю.I.  Шановний колего!  Ваше запитання не стосується цього  законопроекту.  Ви  можете   звернутися   до   попереднього доповідача, він професійно відповість на це.

     ГОЛОВА. Депутат Гусак. За ним - депутат Буждиган.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Прошу передати слово депутату Матвієнкову.

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков.

     МАТВIЄНКОВ С.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо.  Юрий Иванович, у меня такой вопрос. Нам здесь об ясняли, что  производство  есть  производство.  Первая  половина   вопроса заключается  в том,  как реализовывать водку,  и вторая половина - как ее производить. Сегодня у нас половина цеховиков, так сказать, водку производят и разливают в подвалах,  а затем она нелегальными путями попадает на рынки.  То есть все это в тени.  Не кажется  ли вам, что основной причиной этого является утрата контроля над этим бизнесом?  Поэтому он и не дает дохода в бюджет -  того,  что  нам действительно  очень  нужно.  И  не  кажется  ли вам,  что сегодня следует работать именно в этом направлении,  а  не  в  направлении приватизации?

     Спасибо.

     ЄХАНУРОВ Ю.I. Дякую, шановний колего. Ви праві, ставлячи таке запитання.  Та  хочу  сказати,  що  уряд  уже  відповідним   чином відреагував,    утворивши    структуру,   яка   відповідатиме   за монополізацію  ринку  виробництва  й   продажу   лікеро-горілчаних напоїв. Тепер справа за цим новим органом.

     ГОЛОВА. Депутат Буждиган. За ним - депутат Марамзін.

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово Віталію Iвановичу Луценку.

     ГОЛОВА. Депутат Луценко.

     ЛУЦЕНКО В.I.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів. Юрію Iвановичу, ви пропонуєте прийняти в першому читанні проект закону, поданий Кабінетом Міністрів. А які аргументи?

     ЄХАНУРОВ Ю.I.  Дякую,  Віталію Iвановичу.  Аргумент такий. За інформацією   фахівців,   сьогодні  способами  оренди  з  викупом, утворення  спільних  підприємств  та  іншими  відомими   способами здійснюється,  так  би  мовити,  "повзуча приватизація".  I тому я вважаю,  що це питання  треба  було  б  розглянути.  На  засіданні комітету   це   питання   розглядалося   в  основному  під  знаком сьогоднішньої фінансової кризи.  Але ж ситуація буде  змінюватися. Тож  ми  хотіли  б,  щоб у нас були розв'язані руки,  щоб ми могли спокійно розглянути це питання,  вислухати  думку  всіх  фахівців, особливо з Мінагропрому,  вислухати всі "за" і "проти". I це дасть нам можливість остаточно вирішити це питання,  скажімо,  з  нового року.

     ГОЛОВА. Депутат Марамзін.

     МАРАМЗIН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (виборчий  округ 104,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Юрий  Иванович!  Понятно,  с  какой  целью  все  это делается,   -  чтобы  приватизировать  отрасль,  которая  является главным  источником  наполнения   бюджета   государства.   Сегодня подпольщики  изготавливают  и продают водку,  вино.  Накапливается теневой капитал. По моему мнению (думаю, вы тоже согласитесь), эти теневики  хотят  уже  законным  образом прихватить ликеро-водочные предприятия,  всю эту отрасль и лишить государство денег. А деньги пойдут на будущие выборы Президента.

     Поступали ли  предложения  непосредственно  от  руководителей этих предприятий,  что,  по их мнению, нужно, чтобы предприятия не подохли на корню?

     ЄХАНУРОВ Ю.I.   Основні   питання,   які  ставлять  керівники підприємств,  стосуються акцизів, загальної економічної ситуації в країні,  фінансової кризи.  Що ж до питань власності,  то тут вони обережно промовчують.

     Отака відверта відповідь.  Це  звучало  на  засіданні  нашого комітету.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги, є потреба обговорювати?

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Є!

     ГОЛОВА. Будь  ласка.  Записано семеро депутатів.  Я просив би відвести  на  обговорення  15  хвилин.  Цього  достатньо,  питання зрозуміле.   Давайте  обговоримо  за  скороченою  процедурою:  два виступи за, два - проти - і приймемо рішення. Не заперечуєте проти такої процедури? Ні.

     Депутат Степанов.    Виступатимете   на   підтримку?   Проти. Лавринович? Проти. Раханський? Раханський - за і Моісеєнко за.

     Будь ласка, за - депутати Раханський і Моісеєнко. А потім два депутати, які проти, - Степанов і Лавринович.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад  (  виборчий округ 4,  Автономна Республіка Крим). Депутатська група "Незалежні".  Шановний Олександре  Миколайовичу! Шановні  народні  депутати!  Я  не зовсім за,  але вношу конкретні пропозиції.  Прийнявши цей закон сьогодні,  ми  зруйнуємо  важливу основну  бюджетонаповнюючу  галузь - горілчану,  як зруйнували вже консервну, миловарну, крохмальну, маргаринову та багато інших.

     Я можу  навести  десятки  прикладів  викуплених   у   держави лікеро-горілчаних,  виноробних підприємств, які не працюють. Чому? Одну пляшку горілки, яка легально випущена, сьогодні продають за 4 гривні  30  копійок.  А  акцизний  збір  (3  гривні  70 копійок) і внутрішні затрати  (59  копійок)  разом  становлять  4  гривні  29 копійок,  тобто  прибуток 1 копійка.  Водночас вартість горілки на оптових ринках від 3 гривень 50 копійок до 3 гривень  80  копійок. Так вигідно легально виробляти горілку чи ні? Міркуйте самі.

     Якщо сьогодні   парламент   прийме   цей  закон,  держава  за прогнозом має отримати 300 мільйонів гривень.  Але  це  ще  велике питання,  отримає  чи  ні.  Після  збільшення  акцизних  ставок на горілчані вироби працівники цих підприємств  ніколи  не  ризикнуть брати  участі  в  їх  приватизації.  Можливо,  іноземні  інвестори візьмуть участь у цій приватизації, щоб зупинити ці підприємства й відкрити дорогу для імпортної продукції.

     Досвід попередніх   років   свідчить,  що  підвищення  ставок акцизного збору призводило до різкого зниження обсягів виробництва цієї  продукції  і  водночас до збільшення контрабандного ввезення товарів, нелегального їх вироблення.

     Майте на увазі,  що за останні 15  років  ми  декілька  разів підвищували ціни та збільшували акцизні ставки.  Шкода,  немає тут Звягільського.  Він добре знає,  як у 1994 році акциз підняли з 80 відсотків до 95.  І що отримали?  Виробництво різко скоротилося, і уряд  через  два  місяці  вимушений  був  зменшити  акциз  до   85 відсотків.

     На жаль,  урядовці  продовжують  повторювати  помилки минулих років,  не прислуховуються  до  пропозицій  досвідчених  фахівців. Зовсім  не  прислуховуються!  Я кілька разів протягом двох місяців казав про те, що не можна цього робити.

     Скажіть, будь  ласка,  як  можна  було   урядовцям   "забути" підготувати  розпорядження Кабміну (про це говорив Дорогунцов) про порядок  дооцінки  залишків  горілчаних  виробів  у   торговельних закладах  незалежно  від форм власності напередодні введення в дію цієї постанови?  Як це завжди було,  Олександре Миколайовичу, коли робили  переоцінку,  дооцінку  й  тому  подібне.  Ніч - і ми зняли залишки.

     Я закінчую. Олександре Миколайовичу, у мене ж 5 хвилин, я від фракції виступаю.

     І як  наслідок  до бюджету країни не надійшли сотні мільйонів гривень.  Хто за це відповість?  Ми маємо отримати  300  мільйонів гривень. А Дорогунцов підрахував, що 500 мільйонів ми вже втратили через підвищення ставок акцизного збору.

     За прогнозом,  у  поточному   році   держава   має   отримати надходжень  від  акцизного  збору  на  загальну  суму 1,5 мільярда карбованців,  у тому числі горілчані вироби,  вино, пиво, тютюнові вироби  дадуть  1 мільярд 95 мільйонів гривень,  а нафтопродукти - всього 240 мільйонів гривень.  То ми що,  ріжемо курку,  яка  несе золоті  яйця?  Саме  від  збільшення  виробництва цієї підакцизної групи товарів залежить у державі стабільність отримання заробітної плати  працівниками бюджетної сфери,  стабільність виплати пенсій, стипендій і так далі.

     Тому, враховуючи негативний вплив підвищення ставок акцизного збору  як  на  стан  виробництва  алкогольних напоїв і надходження коштів до бюджету,  так і на умови приватизації  лікеро-горілчаних підприємств, група "Незалежні" вважає за доцільне таке.

     Перше. Відновити  на спирт,  горілку,  пиво,  тютюнові вироби ставки акцизного збору,  які діяли до  введення  в  дію  постанови Кабінету  Міністрів  про  збільшення  акцизного  збору.  Одночасно збільшити митні  ставки  на  імпортні  товари  цієї  номенклатури, зважаючи  на  те,  що  ця  група  товарів  є  сьогодні некритичним імпортом.

     Друге. Ввести монополію держави на виробництво спирту,  вина, пива  через забезпечення підприємств сировиною з ресурсів держави. Сьогодні це потрібно робити.  Це невеликі кошти, невеликі обсяги - 500-600 тонн.

     Ми повинні   приймати  закони,  які  захищали  б  вітчизняних робітників,  бізнесменів,  давали  їм  можливість   легально,   на вигідних  умовах  розраховуватися  з державою,  а не заганяти їх у тінь.

     Тому вношу пропозицію повернути проект закону  в  комітет  на доопрацювання  і  внести  його  на  повторне  перше  читання після відновлення ставок акцизного збору,  збільшення ввізного  мита  на імпортну  продукцію  і  введення  монополії держави на виробництво спирту.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! Якщо ми вже випустили з рук держави  ту  курку,  яка  несе  золоті  яйця,  як  сказав Анатолій Варфоломійович,  то,  мабуть,  варто подумати,  як повернути це  в державу.  Якщо  ми це зробимо,  то буде зарплата,  буде пенсія.  І заборонити  комерційним  банкам,  не  давати  їм  право   вивозити конвертовану  валюту  за  кордон,  вона  має  бути  під  контролем Національного банку - одного на всю державу.  І через три місяці і пенсії, і зарплати будуть повністю в державі.

     Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий   округ   53,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов Украины,  председатель Всеукраинского "Союза за возрождение СССР". Я   хочу  высказать  мнение  не  только  свое,  но  и  заместителя председателя  Всеукраинского  союза  рабочих   товарища   Терещука Василия  Васильевича  (по  его  поручению).  Он  сегодня  вынужден отсутствовать, так как участвует в рабочей конференции в Донецке.

     Мы категорически  против  того,  чтобы   давать   возможность бессовестным  образом  спекулировать  на  имуществе ликероводочных заводов.  Вот опыт Донецкой области  (может  быть,  сидящие  здесь депутаты  помнят):  в  1994 году вновь избранный тогда губернатор, наш господин Щербань,  обеспечил продажу и завалил весь  Донецк  и ближайшие  города  области  дешевой  и доступной водкой.  Именно с этого начал этот господин накопление своего  капитала,  решительно предоставившего ему возможность править областью.

     Сейчас обсуждается   документ,   позволяющий  людям,  которые приобретут наши фонды (имеются в  виду  предприятия,  производящие ликеро-водочные напитки), получить право монопольного производства этой продукции.

     Можно ли  не   согласиться   с   выступающими   передо   мной товарищами, которые говорили, что доходы от этих предприятий могли бы сыграть решающую роль в наполнении бюджета  и,  естественно,  в погашении  задолженностей  по пенсиям,  зарплатам,  стипендиям для нашей молодежи?  И в связи  с  этим  можно  говорить  и  о  других моментах.

     Но сегодня  мы видим абсолютно противоположное.  Те,  кто при водке,  живут на высшей ступени богатства,  а те,  кто пьют водку, пьют  ее  с такой горечью,  будто им вообще жить на белом свете не хочется.

     Мы категорически  против  такой  политики  спаивания   нашего народа и выступаем за то,  чтобы народ пред явил свои права, в том числе на имущество  предприятий  по  производству  ликеро-водочной продукции.

     Я за  то,  чтобы  рассматривать проект этого закона,  ведь он называется "Про особливості  приватизації  майна  лікерогорілчаних підприємств". Но в каком контексте? Чтобы раз и навсегда запретить приватизацию именно этих предприятий, ввести монополию государства на производство и продажу ликеро-водочных изделий.  Это является и принципиальной позицией программы Коммунистической партии Украины. Вот  с этой позиции этот законопроект об особенностях приватизации можно было бы рассматривать.

     Я считаю,  что мы должны отклонить этот документ  и  готовить соответствующее   предложение  по  введению  полной  монополии  на производство ликеро-водочных изделий и их продажу.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Цушко. За ним - депутат Лавринович.

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 140,  Одеська область).Фракция социалистов-селян. Я выступаю от фракции.

     Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты! Еще  когда  здесь  шли  выборы  и мы определялись с комитетами,  я произнес лозунг,  что  нужно  отдать  банки  банкирам,  таможню  - контрабандистам.  Сейчас  я  могу  продолжить  этот ряд:  алкоголь отдать  алкогольной  мафии,  казну,  она  у  нас   уже   есть,   - казнокрадам,  и  дальше все будет в порядке.  Об ясню почему.  Вот смотрите,   программа   правительства   по   преодолению   кризиса предлагает  нам  и  реализовывать  мой  лозунг "банки - банкирам", потому что спасать  будут  только  десять  самых  крупных  банков, которые  были  государственными,  потом  стали в результате разных законодательных манипуляций  частными  или  принадлежащими  группе людей.

     Дальше: "Таможню   -   контрабандистам".   Ввели   повышенные акцизные ставки, и от этого выиграли контрабандисты.

     "Казну - казнокрадам".  Ну,  принимая во внимание все,  о чем докладывала нам Счетная палата, ясно, что казна уже у них.

     Ну и   "алкоголь   -   алкогольной   мафии".   Вот   возьмите рассматриваемый сегодня законопроект. Почему он предлагается? Ведь принцип  приватизации,  ее  суть - приватизировать те предприятия, которые гирей висят на бюджете,  неэффективные. А эта отрасль - по производству алкогольных напитков - эффективная,  просто бездарное управление и манипуляции акцизными законами, о чем говорил коллега Раханский,  приводят  к  тому,  что  она  становится убыточной для государства.

     Дальше. В программе по преодолению кризиса нам предлагают для приватизации две отрасли: по производству ликероводочной продукции и связь. Да это сегодня самые прибыльные отрасли в Украине!

     Почему это делают?  А вспомните отца  Федора  из  "Двенадцати стульев", которому хотелось иметь маленький свечной заводик. Так и у нас кому-то хочется иметь маленький водочный заводик.  Вот в чем причина.

     Поэтому, когда   наши   реформаторы   говорят,  что  все  это требования  Международного  валютного  фонда,  я  думаю,  что  эти требования  пишут сами реформаторы,  дают Международному валютному фонду и потом от его имени требуют от нас принятия таких решений.

     У меня есть предложение  от  нашей  фракции:  дать  поручение Контрольной комиссии по вопросам приватизации, которую возглавляет Рябченко,  разобраться,  почему  допускается   приватизация   этих предприятий  через  договор  аренды  с выкупом (а коллега Ехануров говорил,  что это запрещено),  и в течение месяца доложить нам.  А этот  законопроект  отклонить,  потому что это прибыльная отрасль, она не должна быть приватизирована.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України.  Шановні  колеги! Близько години тому ми почули,  що це проект одного з законів, які скеровані на подолання кризи.  І тільки-но,  десь декілька  хвилин тому, почули від першого заступника міністра, що цей закон ніяк не впливатиме на ситуацію в  галузі.  Мабуть,  щось  негаразд  або  з підходами, або з логікою.

     Подивімося обгрунтування.  300 мільйонів гривень може відразу надійти до державного бюджету.  Це дуже добре,  і це  сьогодні  не зайві  мільйони,  адже  дефіцит  бюджету  такий великий.  Але тоді потрібно назвати точні цифри. Якщо в цій галузі державна власність становить  50 відсотків,  то який прибуток від цієї галузі за рік? Можливо,  ми хочемо таким чином просто завдати непоправних збитків для поглиблення кризи і для того, щоб закласти в майбутні місяці й роки  додаткові  причини  для  наступних  фінансових  потрясінь  в Україні?  Тоді,  очевидно,  треба розібратися з тими, хто пропонує подібні кроки і, крім того, спекулюючи, називає їх антикризовими.

     Є ще  й  певна  невідповідність  положень  проекту  тому,  що стверджується,   а  саме:  що  в  проекті  закону  не  передбачено спеціальних пільг для керівників,  які працюють на  підприємствах. Але ж у статті 3 чорним по білому написано:  "Пільги,  передбачені цієї статтею,  поширюються також  на  осіб,  визначених  згідно  з частиною   другою  статті  25  Закону  України  "про  приватизацію державного майна".  Я  можу  процитувати  цю  частину.  Там  якраз зазначається,  що 5 відсотків акцій ці керівники отримують взагалі без сплати жодної копійки за рік. А через рік віддають ці кошти зі своїх  прибутків,  особливо  за  умови інфляції.  Ну не треба ж до такої міри видавати чорне за біле!

     Або, скажімо,  таке.  У  статті  2   говориться,   що   умови приватизації погоджуються з Кабінетом Міністрів.  Та відповідно до Конституції,  Закону про приватизацію майна державних  підприємств це  визначається  виключно  законами  України.  А  тут така цікава галузь, і вона в такий цікавий спосіб віддається на приватизацію.

     Окрім того,  хочу сказати,  що коли мова йде про приватизацію як  підприємств,  так і державної частки,  то,  очевидно,  апетити серйозні,  із  розрахунком  найближчим  часом  отримати   серйозні дивіденди.

     Останнє. Хотів би запитати всіх присутніх: чи збираємося ми понижувати податковий тиск на тих,  хто  виробляє товари й послуги в Україні?  Якщо так,  то ми повинні бути свідомі того,  що це обов'язково спричинить на  першому  етапі  скорочення надходжень  до  державного  бюджету  і  потрібна  буде обов'язкова компенсація  цих  втрат.  I  я  думаю,  не  треба  нам  винаходити велосипед,  він  давно  вже  винайдений:  якраз  такі  галузі,  як горілчана й тютюнова, дають можливість у разі свідомого підходу до зменшення   доходів   державного  бюджету  від  зниження  податків компенсувати це за рахунок прибутків від  державної  частки  майна таких підприємств.

     Гадаю, підхід,  запропонований Комітетом з питань економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій,  є  цілком слушним,  і ми повинні відхилити цей проект закону.  А  якщо  й  далі  пропонуватимуться  подібні  кроки   для подолання   кризи,  то,  очевидно,  є  бажання  не  долати  її,  а поглиблювати.  Тому хотілося б,  щоб кроки, які пропонуються, були реально  скеровані на поліпшення ситуації не тільки на фінансовому ринку, а й в економіці держави в цілому.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Шановні колеги,  є дві пропозиції. Перша - прийняти в першому читанні  проект  закону,  поданий  Кабінетом  Міністрів.  Я  прошу визначитися. Підтримати в першому читанні.

     "За" - 34.

     Проект постанови про відхилення,  який вноситься депутатами і комітетом,  з  урахуванням  поправки  депутата Цушка.  Будь ласка, голосуймо. Від комітету проект, він у вас на руках.

     "За" - 206.

     Запитання є?

     Депутат Цушко. Будь ласка, з місця.

     Ну що там не зрозуміло? Не розмовляйте між собою. Я зрозуміло сказав:   проект   постанови,  внесеної  депутатами  і  профільним комітетом, про відхилення.

     ЦУШКО В.П.  Фракция социалистов и селян.  Уважаемые депутаты! Коллега  Ехануров  сказал  с  трибуны,  что нужно принять в первом чтении для того, чтобы разобраться.

     Я предлагаю отклонить и поручить комиссии Рябченко в  течение месяца  разобраться,  что  творится  в  этой  отрасли,  и доложить Верховному Совету.

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Правильно!

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  проект  комітету  з  поправкою депутата Цушка. Будь ласка, голосуймо.

     "За" - 236.

     Рішення прийнято. Оголошується перерва до 12.45.

 (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Слухається   проект   Закону   про    Фонд    захисту громадян-інвесторів  на фондовому ринку.  Виступає Ромашко Олексій Юрійович,  перший заступник  голови  Державної  комісії  з  цінних паперів та фондового ринку. Будь ласка.

     Прошу уваги!

     РОМАШКО О.Ю.,  перший  заступник  голови  Державної комісії з цінних   паперів   та   фондового   ринку.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Однією з найважливіших умов для функціонування фондового ринку України є його прозорість, стабільна  правова  основа,  сприятливі умови для залучення коштів вітчизняних фізичних та юридичних осіб, а також сприяння іноземним інвестиціям.

     На жаль,  сьогодні  масовий  інвестор  -  громадяни України - побоюються  інвестувати  кошти  в  реальний  сектор,  оскільки  не відчувають  своєї  захищеності в цьому питанні.  Тому основна мета законопроекту  про  Фонд  захисту  прав   громадян-інвесторів   на фондовому  ринку  полягає  в  запровадженні механізму захисту саме дрібного  інвестора  шляхом  створення  спеціального  фонду,  який акумулює  обов'язкові  внески  професійних учасників ринку з метою виплати громадянам коштів у разі їх втрати від недобропорядних або непрофесійних дій фінансових посередників.

     У проекті  передбачається  захист  майнових прав саме дрібних інвесторівгромадян,  саме тих,  хто не має достатньої  інформації, достатньої кваліфікації або коштів, щоб захистити себе самому.

     Який же  механізм  пропонується  в цьому законопроекті?  Фонд передбачається  сформувати  за  рахунок  реєстраційних  зборів  та щоквартальних внесків фінансових посередників, які надають послуги інвесторам на ринку цінних паперів. Розмір реєстраційних внесків є стабільним,  розмір  щоквартальних внесків може коливатися залежно від стану фондового ринку.

     Максимальний розмір  цих  щоквартальних  внесків  не  повинен перевищувати 0,2 відсотка від обсягу угод, які здійснює фінансовий посередник з громадянами-інвесторами.

     Під дію цього закону  підпадають  лише  ті  торгівці  цінними паперами, які здійснюють комісійну діяльність із цінними паперами, тобто діють на замовлення клієнта.

     У випадку банкрутства або ліквідації учасника фонду, цей фонд здійснює  компенсаційні виплати.  Максимальний розмір таких виплат кожному інвестору не повинен  перевищувати  100  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір виплат визначає, на наш погляд, межу вкладень дрібного  інвестора-громадянина  в  цінні  папери  в сучасних економічних умовах України.

     Під час  розробки  даного  законопроекту  значну  увагу  було приділено збереженню закумульованих фондом коштів,  захисту їх від інфляції,   а   також  забезпеченню  високої  їх  ліквідності  для здійснення  компенсаційних  виплат.  Саме  тому  в   законопроекті передбачено,  що  фонд  може  розміщувати  свої  кошти  в найбільш надійні цінні папери та найбільш надійні комерційні банки, тому що кошти повинні десь зберігатися.

     Контроль за    поточною    діяльністю    фонду   пропонується здійснювати адміністративній раді, яка складається з представників Міністерства  фінансів,  Національного  банку,  Агентства з питань банкрутства та Державної комісії з  цінних  паперів  та  фондового ринку.

     На витрати,  пов'язані  з  діяльністю фонду,  в законопроекті покладено реальне обмеження:  не більше 10 відсотків  коштів,  які надходять до фонду.

     Загальний контроль   за   здійсненням   діяльності   фонду  і надходженням коштів від посередників до  нього  здійснює  Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до завдань, які покладено на неї Законом про державне регулювання ринку цінних паперів, прийнятим Верховною Радою.

     Створення такого   органу  вже  відпрацьовано  в  закордонній практиці.  Такі фонди створені  і  реально  функціонують  в  інших країнах.  Зокрема,  діє  директива  Європейського  Союзу  стосовно доцільності створення таких фондів у  всіх  країнах  Європейського Союзу. Такий досвід ми спеціально вивчали.

     Ще хотів  би  сказати,  що  в  разі  прийняття  цей  закон не вирішить усі проблеми захисту інвесторів:  їх дуже багато  і  вони розв'язуються різними методами. Усю діяльність Державної комісії з цінних паперів  та  фондового  ринку  й  інших  державних  органів спрямовано   на  цей  захист.  Це  робиться  як  шляхом  розкриття інформації,  так  і  шляхом  ретельного  контролю  за   діяльністю фінансових посередників, скажімо, за реєстрацією і випуском цінних паперів тощо.  Тому хотів би відразу сказати,  що діяльність цього фонду  і  дія  закону  не  поширюватиметься на захист інвесторів - учасників акціонерних товариств інвестиційних фондів,  бо  це  вже інвестиції,  які  зроблено,  і  ніякі  фонди  ні в яких країнах не регулюють  питання  невдалих  інвестицій.  Тобто  якщо  кошти   не отримуються  або  отримуються  в  недостатній кількості,  то падає вартість цінних паперів.

     Тому я хотів  би  це  спеціально  підкреслити.  Це  вирішення окремої,  але  дуже  важливої  проблеми.  Усі  інші  проблеми буде вирішено іншими методами.

     Ще буквально кілька слів.  Ми дуже вдячні за  ті  зауваження, які  було  висловлено  під  час  обговорення цього законопроекту в комітетах Верховної Ради з питань економічної політики та з питань фінансів і банківської діяльності.  Більшість зауважень,  які було висловлено,  є  слушними  і   можуть   бути   враховані   як   при доопрацюванні  цього  законопроекту,  так  і в поточній діяльності даного фонду.  Це стосується, зокрема, таких питань, як розширення переліку  операцій,  з яких робляться внески в цей фонд,  щоб суто комісійні  операції  не  могли  приховуватися  за   іншою   формою здійснення   угод;   збільшення  надійності  шляхом  запровадження процедури досудового та судового вирішення  спорів  з  цих  питань тощо.

     Та хоча   в   цьому  законопроекті  передбачено  обов'язковий характер внесків (що зараз не  передбачено  Законом  про  бюджетну систему),  ми  вважаємо,  що  все  ж таки це не повинно ставати на заваді вирішення цього важливого питання,  а відповідні  зміни  до Закону  про  систему  оподаткування  можна  було  б  зробити після прийняття цього проекту закону.

     Цей законопроект уже має певну  історію.  Його  було  внесено Кабінетом   Міністрів   України  до  Верховної  Ради  попереднього скликання, розглянуто, направлено на доопрацювання і знову внесено до  Верховної  Ради.  Президент  України  видав відповідний указ з цього приводу. Затягування з прийняттям цього, з нашої точки зору, дуже  важливого  проекту  закону,  який  міг би вирішити чи хоча б сприяти  вирішенню  двох  завдань  -  компенсації  втрат   дрібних інвесторів  у  разі банкрутства посередника та заохоченню громадян України  до  вкладання  коштів  в  українські  підприємства,  -  є неприпустимим.

     Тому Державна  комісія  з  цінних  паперів та фондового ринку просить   вас,   шановні   народні   депутати,   підтримати    цей законопроект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. До  Олексія  Юрійовича будуть запитання?  Запишіться, будь ласка.  Відведемо п'ять  хвилин  на  запитання.  Будь  ласка, запросіть депутатів до залу.

     Депутат Тропін, за ним - депутат Чиж.

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Дякую.  Фракція Компартії України. Олексію Юрійовичу! У мене до вас таке запитання.  Я  нещодавно  зустрічався  зі  своїми виборцями,  які  вкладали  свої кошти,  а також сертифікати й таке інше в структури таких фінансових  пірамід  на  зразок  "МММ",  як "Український будинок селенгу".  Люди обурені особливо зараз,  коли ми відчуваємо дуже глибоку фінансову  кризу,  і  вони  занепокоєні тим,  чи буде передбачено якісь механізми, щоб повернути їм хоча б якісь кошти? Чи є це у вашому проекті, чи немає? Як ви дивитеся на цю проблему?

     РОМАШКО О.Ю.  Дякую  за  запитання.  Я дивлюся на цю проблему так.  Справді,  треба  створити  такі  умови,   щоб   унеможливити виникнення таких масштабних афер, унаслідок яких страждали б сотні тисяч людей.  Тому Державна комісія з цінних паперів та  фондового ринку  докладає багато зусиль,  щоб запропонувати певні механізми. Саме таким механізмом є захист  інвесторів,  які  працюють  у  тій сфері,  яку  регулює згідно з законом,  прийнятим Верховною Радою, Державна  комісія  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку.  Тому законопроектом   не   передбачено   компенсації  цих  витрат,  але прийняття такого закону сприятиме тому,  щоб таких проблем у цьому секторі ринку не виникало в подальшому.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. За ним - депутат Вітренко.

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановний доповідачу!  Я хотів  би  поставити кілька запитань.

     Перше загального плану:  які джерела формування фонду?  Чи не станеться так,  як із заощадженнями громадян, яких обікрали? Тепер мусимо передбачати в бюджеті, що самі ж громадяни повинні те, що в них украли, собі й повертати. А на це треба 132 мільярди гривень.

     Друге. Якщо не захищено те,  про що  записано  в  Конституції (зарплату,  пенсії, соціальні виплати люди місяцями не отримують), то чи буде захищене те,  що є похідним? Адже громадянин може стати інвестором  тільки  тоді,  коли в нього є надлишок коштів і він їх може вкласти у виробництво, у невиробничу сферу тощо.

     Тобто ви зараз говорите про похідні речі,  а ті, що є, так би мовити, генезисом, самим початком, у нас просто нищаться. І те, що сталося  з  оборудками,  оцими  ОВДП  (а  ви  представляєте  якраз структуру,  яка працює з цінними паперами, знає, що зараз нищиться фінансово-економічна система), воно сталося тому, що ця паралельна структура, яку було вибудовано, робила гроші з повітря.

     Тому я  хотів  би,  щоб ви своєю відповіддю відновили довіру. Тоді ми визначимося щодо голосування.

     Дякую.

     РОМАШКО О.Ю. Дякую за запитання. Вони справді дуже слушні.

     Що стосується  першого  запитання  про  джерела   формування. Передбачається  створити  відокремлений  фонд  (ні в якому разі не бюджетний),  який  формується  саме   за   рахунок   внесків   тих професійних учасників, фінансових посередників, які працюють у цій сфері. Тобто якщо вони працюють з громадянином, то з кожної угоди, з кожної операції повинні робити внески до цього фонду.

     Наші розрахунки    показують,    що   якщо   запровадити   ці відрахування від будь-яких комісійних угод,  а компенсувати втрати тільки громадянам, то це було б справді можливо в разі банкрутства посередника.  Ми як державна комісія маємо дуже багато важелів для того,  щоб запобігти банкрутству,  але якщо воно все ж сталося, то компенсувати збитки можна буде з цього фонду. От такі джерела.

     Друге запитання.  Справді, якщо склалася така ситуація, що не виплачується  заробітна плата,  чи буде виплачуватися компенсація? Саме тому ми і пропонуємо створити відокремлений небюджетний фонд, яким  управляє  адміністративна рада,  а внески до нього надходять безпосередньо з ринку. Тоді він працюватиме.

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко, за нею - депутат Гуцол.

     ВІТРЕНКО Н.М. Шановний доповідачу! Поясніть, будь ласка, таку правову  колізію.  Мільйони  людей в Україні,  пограбовані різними трастами,   довірчими   товариствами,   вимагають    законодавчого врегулювання  цього  питання.  Нарешті Кабінет Міністрів вносить у травні проект закону,  у липні видається указ Президента,  в якому також  робиться  спроба  врегулювати  це  абсолютно неврегульоване питання.  І тут Комітет з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, очолюваний вашою, президентською людиною - рухівцем Альошиним, - пропонує нам відхилити цей проект закону.

     Поясніть, будь ласка,  що буде,  якщо ми його відхилимо? І що далі?  Це  питання  так  і залишиться неврегульованим?  Яким чином комітет пояснив свою позицію?  Що  буде  далі  з  тими  мільйонами людей, які сьогодні вимагають законодавчого захисту прав?

     РОМАШКО О.Ю. Дякую за запитання, Наталіє Михайлівно. Як я вже сказав,  цей закон у разі його  прийняття  не  вирішить  тих  усіх проблем,  які  накопичувалися  роками.  Але  ми  маємо на увазі не допустити таких  проблем  ще  і  в  сегменті  цінних  паперів.  Ми пропонували  цей  проект іще два роки тому.  І якщо його прийняття було актуальним тоді, то в умовах кризи воно стає ще актуальнішим.

     А тому  ми  і  просили  б  вас,  шановні  народні   депутати, підтримати  цей  законопроект  саме  сьогодні.  Якщо  він  не буде підтриманий, ми будемо працювати над ним й далі разом із Комітетом з  питань  фінансів.  Але,  як  на  мене,  було  б  доцільно  його підтримати,  прийняти в першому читанні і доопрацювати з тим,  щоб він якнайшвидше був прийнятий остаточно.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Фракція зелених. У мене є до вас, Олексію Юрійовичу, два маленькі запитання.

     Скажіть, будь ласка, скільки залучено інвестицій в Україну?

     І друге  запитання:  скільки  було  створено робочих місць за рахунок інвестицій? Це дуже важливо...

     Дякую.

     РОМАШКО О.Ю. Якщо можна, почну з другого запитання.

     У нашій країні зараз більш як 35 тисяч акціонерних товариств, тобто  дуже багато колишніх державних підприємств перетворилися на акціонерні товариства в усіх  галузях  народного  господарства  (в промисловості, в сільському господарстві, на транспорті, у зв'язку і так далі).  У цих товариствах зараз працюють  десятки  мільйонів людей.  Усі ці акціонерні товариства при створенні випускали цінні папери,  тобто акції, які пройшли відповідну державну реєстрацію в Комісії   з   цінних   паперів.   Увесь  акціонерний  капітал  цих акціонерних товариств (а це зараз  вже  майже  половина  економіки держави),  всі  акції  були  куплені на фондовому ринку,  і всі ці гроші надійшли до відповідних підприємств. Так, справді, у процесі приватизації  підприємство не завжди все отримує,  бо щось отримує державний   бюджет;   не    завжди    задовольняється    соціальна справедливість  і  в процесі сертифікатної приватизації.  Але коли підприємство стає акціонерним  товариством,  воно  може  випускати додаткові  емісії  і  залучати  вже  реальні  кошти.  Тобто це той реальний механізм,  який не надає можливості  залучити  кошти  тим підприємствам, які можуть зараз реально працювати.

     ГОЛОВА. Спасибі, Олексію Юрійовичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Юшку Ігорю Олеговичу.

     ЮШКО І.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий  округ 42, Донецька  область).  Уважаемые  коллеги!  В  современных  условиях населению  приходится  сталкиваться  с  огромным количеством самых разнообразных  так  называемых  новых  рыночных  инструментов,   с большим количеством самых разнообразных рисков, с которыми люди не привыкли сталкиваться,  так как не имеют ни малейшего опыта работы в  таких  условиях.  Очень  велик  соблазн разбогатеть "благодаря" недобросовестной рекламе,  иногда недобросовестному конкуренту. Мы проходили  это,  так  сказать,  на  рекламе доверительных обществ, которые обещали в валюте до 100 процентов  годовых.  Эти  пирамиды очень быстро рушились,  так как они изначально не могли обеспечить подобной  доходности   со   100-процентной   выплатой   дивидендов населению.

     Эта тема  является более чем болезненной не только для любого гражданина Украины,  но практически для любого  жителя  Советского Союза,  а  ныне  СНГ.  Трудно найти семью в России,  в Украине,  в другой стране,  где бы кто-то  не  пострадал  от  тех  или  других злоупотреблений  в  финансовой  сфере.  Желая  заработать  быстрые деньги,  люди потеряли те небольшие накопления,  которые ими  были сделаны за долгие годы.

     Естественно, вопрос  защиты  населения от подобных проявлений недобросовестности в банковской сфере,  на фондовом  рынке,  среди небанковских  финансовых  организаций,  каковыми  являются трасты, страховые  компании  и  подобные  им,  есть  одним   из   наиболее злободневных,  одним  из  наиболее острых.  Поэтому к рассмотрению этого  проекта  на  заседании  Комитета  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности депутаты,  которые вошли в данный комитет, постарались подойти максимально неформально.

     К сожалению,  в процессе  обсуждения  было  высказано  немало серьезных замечаний по существу вопроса.  Если говорить о проекте, внесенном  на  рассмотрение  Верховного  Совета,  то  он,  скорее, декларирует  защиту  населения,  но совершенно не предусматривает, как это будет реализовано.  Это вызвало очень  серьезные  сомнения практически  у  большинства  депутатов,  которые присутствовали на заседании комитета, при обсуждении этого проекта закона.

     Я не  смогу  перечислить  вам  всех  вопросов,  которые  были затронуты,  а постараюсь вспомнить о наиболее важных с нашей точки зрения.

     Во-первых, авторы  данного  законопроекта   предлагают   меры защиты  населения только в случае банкротства посредника.  Давайте попробуем посчитать,  сколько банкротств  происходило  в  Украине. Наверное, хватит пальцев на одной руке.

     Во-вторых, процесс    банкротства    может   продолжаться   и продолжается  годами.  При   этом   всегда   как   бы   существует возможность,   не  доводя  до  банкротства,  обесценить  акцию  на фондовом рынке,  условно говоря,  со 100 гривень,  предположим, до одной  копейки,  и таким образом,  не возникает формального повода для выплаты  компенсации  населению,  хотя  оно  понесло  реальные убытки. Продать же эти акции невозможно.

     И самое  главное:  опыт  работы подобных рынков на территории СНГ показывает,  что главную опасность для населения  представляет не  банкротство  участников  рынка,  а  махинации,  мошенничество, злоупотребления  на  непонимании   населением   механизма   работы подобного рынка.

     И вся   проблема   состоит   как   бы  в  том,  что  подобный законопроект вообще не затрагивает круг вопросов, связанных именно с махинациями, именно с недобросовестной конкуренцией.

     Можно вспомнить  еще  ряд  положений,  которые не стыкуются с действующим законодательством,  предположим,  по  налогообложению; можно  говорить  еще  какими-то  рыночными  терминами  о том,  что достаточно высокий процент отчислений просто не даст  этому  рынку развиваться. Я бы сегодня от этого абстрагировался.

     Дело в  том,  что  вопрос  является  по  своей  сути  как  бы принципиальным,  мы должны сами себе ответить:  мы хотим,  приняв, предположим,  в  первом  чтении  данный проект закона,  который не решает проблему защиты населения, снять с себя ответственность? То есть  мы  сделали  какойто  шаг  и как бы показываем всем,  что мы делаем все,  чтобы  защитить  население,  понимая  при  этом,  что реальной   защиты   не   происходит,   либо  хотим  проявить  свою гражданскую  позицию,  мол,  защищать  население  необходимо   вне всякого сомнения,  но делать это надо, глубинно понимая технологию работы  рынка  и  какие  конкретно  риски  испытывает   население. Поверьте,  что  то  решение,  которое  было  принято  Комитетом по вопросам финансов и банковской  деятельности,  далось  нелегко.  Я прекрасно  понимаю  чувства,  которые сегодня владеют депутатами в этом  зале,  поверьте,  что  это  в   точности   повторялось   при рассмотрении   вопроса   на   заседании  комитета.  И  практически консенсусом было принято решение,  которое я вам сейчас зачитаю  и за которое я также голосовал. В решении приводится ряд замечаний к данному законопроекту.  "З огляду на  викладене  Комітет  пропонує Верховній   Раді   України  відповідно  до  пункту  4  розділу  XV "Перехідні положення" Конституції України відхилити проект  Закону про Фонд захисту громадян-інвесторів на фондовому ринку,  внесений Президентом України (реєстраційний  номер...),  оскільки  під  час його   обговорення   може   бути   порушене   питання   про   його неприйнятність відповідно до  пункту  2  статті  3.5.1  глави  3.5 "Розгляд питань про неприйнятність преюдиціальних та відкладальних питань"  Регламенту  Верховної  Ради  України   з   підстав   його невідповідності  Закону  України про систему оподаткування (стаття 14) та Регламенту Верховної Ради України (стаття 6.2.7)".

     Я прочитал как бы формальный повод,  по которому этот  проект может  быть  отклонен.  Неформальный  повод - суть проекта,  о чем говорилось в процессе его  обсуждения  на  заседании  комитета.  К сожалению,  если бы закон был принят в том концептуальном виде,  в котором его проект был внесен  на  рассмотрение  комитета,  он  не решил бы проблемы в принципе. Цитирую далее решение комитета.

     "Разом із    тим,    враховуючи    важливість   законодавчого регулювання  проблеми  захисту  громадян-інвесторів  на  фондовому ринку в сучасних умовах,  запропонувати Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку  разом  із  комітетами  Верховної  Ради України  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та    інвестицій    та   з   питань   законодавчого   забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю і   корупцією   доопрацювати  проект  закону  з  цього  питання  з урахуванням пропозицій і  зауважень  народних  депутатів  України, висловлених  під  час  обговорення проекту Закону України про Фонд захисту громадян-інвесторів на фондовому  ринку,  та  подати  його Верховній  Раді України до кінця 1998 року в установленому законом порядку".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, на запитання. Відведемо п'ять хвилин. Я думаю досить. Досить?

     Будь ласка, депутате Пухкал, за ним - депутат Цушко.

     ПУХКАЛ О.Г.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   209, Чернігівська область). Прошу передати слово Єльяшкевичу.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Партия "Громада". Уважаемый Игорь Олегович! Я хотел,  чтобы вы ответили на такой вопрос.  Даже если  сегодня  не отклонять   этот   законопроект   и  тем  самым  не  вводить  указ Президента,  мы бы,  предположим, согласились, что это необходимо. Но  как  вы думаете:  сможет этот фонд оказать реальную финансовую помощь после нынешнего финансового кризиса или нет? Скажем, сейчас граждане  обратятся  за помощью.  Чем обладает такой фонд и что он сможет выплатить гражданам?

     ЮШКО І.О.  На данном этапе фонд никаким имуществом и никакими деньгами  не обладает.  Если говорить о том,  какой период времени потребуется этому фонду для накопления  достаточных  резервов,  то это  легко  подсчитать.  Разовый взнос одного участника составляет порядка 5 тысяч  гривень.  Количество  участников  на  всем  рынке Украины  на  сегодня не превышает 100.  Таким образом,  получается около 5 миллионов гривень плюс разовые взносы от  операций  -  0,2 процента.  При  этом  необходимо  учитывать,  что фондовый рынок в принципе не  работает,  деньги  поступают  только  от  операций  с инвесторами - физическими лицами. То есть даже если удастся за год накопить  еще  1  миллион  гривень  (в  чем  я,   честно   говоря, сомневаюсь), то это все резервы, которыми будет располагать данный фонд.  Далее 10 процентов отнимается на потребление,  заложенное в законе,  -  это  минус 600 тысяч,  плюс отчисления на формирование дополнительных внутренних фондов.  Таким образом получаем  те  же, условно говоря,  5 миллионов гривень.  Это при условии, что в фонд будут вынуждены войти все остальные инвесторы.

     Может ли решить данная сумма  проблему  защиты  населения  на конкретном этапе? Я считаю, что это абсолютно нереально.

     ГОЛОВА. Депутат Цушко. За ним - депутат Безсмертний.

     ЦУШКО В.П. Прошу передать слово Ивану Сергеевичу Чижу.

     ЧИЖ І.С. Дякую, Василю Петровичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановний колего!  Якби такий фонд створювався 1990 року,  коли були всі підстави для того,  щоб люди могли вкладати й інвестувати (і вони це робили) гроші в економіку - аж 132 мільярди було вкладено, і вони ж працювали, то це зрозуміло. Але коли обсяг промислового виробництва за  ці  роки  скоротився  принаймні  в  5 разів,  виробництво  товарів  народного  споживання  -  в 7 разів, дохідність від виробничо-господарської діяльності -  в  11  разів, рівень забезпеченості виробників кредитами - в 26 разів і сукупний рівень життя - в 8-10 разів,  то кому цей фонд потрібен  і  що  це таке?

     Я так зрозумів,  що ваш комітет не дуже чітко висловився,  бо говорили тут і про неприйнятність,  і про те,  що треба  розробити новий  проект закону.  Думаю,  що справді треба відхилити внесений законопроект,  можливо,  навіть  як  неприйнятний,  оскільки   він суперечить  в  багатьох  аспектах чинному законодавству.  До речі, така процедура потребує підтримки третини народних депутатів.  Тож я  підтримую  вашу позицію щодо відхилення,  але хотів би сказати: для чого витрачати час,  вносячи пропозиції, які реально не будуть втілені?   Крім   того,  що  буде  створено  додаткову  структуру, керівники якої наживатимуться,  цей фонд іншої ролі,  на жаль,  не відіграє.

     Дякую.

     ЮШКО І.О. Спасибо.

     Дело в том, что я не смогу обосновать, зачем нужен этот фонд, поскольку я согласен с вами.  Кроме того,  хотел бы добавить,  что Верховным  Советом  прошлого  созыва  был  принят  в первом чтении проект Закона о защите населения от участия на финансовых  рынках. То есть фонд, о котором идет речь, станет параллельной структурой, которая будет решать те же проблемы, ведь фондовый рынок относится к  рынку капитала - это финансовый рынок,  и с этой точки зрения я также  не  вижу  особого  смысла  в  принятии   двух   параллельно действующих законодательных актов.

     Мы считаем,  что  гораздо  разумнее  довести  до  логического завершения обсуждение и принятие проекта  закона,  который  прошел уже первое чтение в Верховной Раде.

     ГОЛОВА. Депутат Безсмертний. Будь ласка.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Фракція  Народно-демократичної   партії.   Шановний   Ігоре Олеговичу!  Як  ви  ставитеся  до  ідеї  формування  цього фонду з активів,  які будуть створені  від  реалізації  приватизаційних  і компенсаційних сертифікатів, не отриманих громадянами? Це перше.

     І друге.  На  сьогодні в Україні є цілі галузі права,  які не врегульовані.  Наприклад,  питання комунальної власності,  питання корпоративних цінних паперів.  Чи готовий комітет в разі прийняття цього проекту закону попрацювати  над  цими  проблемами?  Адже  на сьогодні  муніципальні позики в окремих регіонах призвели до таких самих наслідків, як і робота на первинному ринку.

     Дякую.

     ЮШКО І.О. Спасибо.

     Касательно первого вопроса,  как  я  отношусь  к  возможности пополнения   этого   фонда   за  счет  реализации  нереализованных компенсационных  сертификатов,  то  должен  сказать,  что   весьма положительно.  Более того (выскажу личное мнение,  поскольку мы не обсуждали это в комитете),  сформировать  фонд,  который  смог  бы реально обеспечить защиту граждан, только за счет фондового рынка, что  еле-еле   дышит,   без   участия   государства,   практически невозможно. Это нереальная задача. Мы ее декларируем, население об этом узнает,  а в случае возникновения неприятностей денег в фонде не будет, поскольку физически им неоткуда будет взяться.

     Далее. Касательно  займов,  в  частности муниципальных займов под  муниципальную  собственность.   Когда   данный   законопроект обсуждался в комитете,  то одним из вопросов был такой: регулирует ли этот законопроект вопрос муниципальных займов,  ведь  это  тоже фондовый  рынок?  Ответ  отрицательный.  Хотя  данная  проблема на сегодня требует очень  жесткого  регулирования.  Если  государство берет   на   себя  ответственность  -  организует  централизованно внутренние либо внешние займы,  то за  это  отвечает  Министерство финансов всеми своими активами. Что касается муниципальных займов, то в них также участвует население,  и проводятся они вроде бы  от имени  государства,  но  на  самом  деле  - от муниципалитета.  Мы прекрасно понимаем,  что все равно рано или поздно население нужно будет   выручать,  давить  на  государственный  бюджет.  Нынче  от реализации коммунальной собственности мы  не  получим  необходимых денег.   Следовательно,   данный  вопрос  также  требует  жесткого регулирования и контроля со стороны  центральных  органов  власти. Это мое личное отношение. Но подробно вопрос не обсуждался.

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка.   Шановні  колеги,  пропоную обговорити це питання за скороченою процедурою:  два - "за", два - "проти".  Ми  непродуктивно  працюємо,  ви  ж  бачите - всі хочуть виступити.

     Записалися вісім  депутатів:   Білоус,   Вітренко,   Москвін, Федорин, Павловський, Семенюк, Терьохін, Альошин.

     Підніміть руки, хто за? Депутати Вітренко і Павловський, так?

     Хто проти? Депутати Семенюк, Альошин.

     Депутат Вітренко.  За  нею  -  депутат  Павловський.  По  три хвилини. Не від фракцій, не від комітетів - стисло, ясно. Прошу.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракція  Прогресивної  соціалістичної   партії України,  соціалістична  опозиція.  Спочатку  -  стисла  історична довідка для молодих депутатів.

     У березні  1993  року  Прем'єр-міністр  України,   який   мав надзвичайні  повноваження,  Леонід  Кучма підписує декрет з подачі Пинзеника й Васильєва про створення трастів і довірчих  товариств. Навіщо це було зроблено? Для реставрації капіталізму потрібно мати не тільки найбагатших людей,  а й  прошарок  "лавочників",  які  б підтримували певний режим.

     Для реставрації  капіталізму  потрібно обдирати населення,  і населення  обдирають  -  забирають  трудові   заощадження.   Потім обдирають  за  допомогою  трастів  і довірчих товариств (довірчі ж товариства - люди  довіряють!).  І  третє  обдирання  -  невиплата заробітної  плати  і  пенсій.  Це  -  класична  схема  реставрації капіталізму.

     Люди, зубожілі й одурені,  голосно  протестують,  і  Верховна Рада   тринадцятого   скликання   у  жовтні  1996  року  проводить парламентські слухання - тільки з приводу окрадених вкладників.

     Коли підготовлені  всі  матеріали  засвічуються,  то  всі  (я стверджую - майже всі) депутати Верховної Ради бачать, що робиться в країні - мільйони людей окрадені. Хто винен? Що робити? І тоді ж на парламентському слуханні Володимир Марченко вносить пропозицію: розпочати  процедуру  імпічменту  Президента  Кучми,  бо  він   це розпочав.  До  речі,  наступного разу ми,  прогресивні соціалісти, вносили дану ініціативу 3 лютого  1998  року  (була  наша  заява). Проте,  крім нашої партії, більше ніхто тут офіційно це питання не порушував.

     Але, коли були порушені питання про  імпічмент  і  паралельно про термінове прийняття законів для повернення коштів пограбованим вкладникам,  Олександр Мороз каже: "Дуже слушна пропозиція, та вже вечір,    треба   її   обгрунтувати,   продумати.   Варто   вранці проголосувати".

     Марченко кричить з місця, де тепер Мороз сидить: "Не треба на ранок   переносити,   бо  депутатів  за  ніч  куплять,  залякають. Голосуймо зараз!"

     Олександр Мороз відповідає:  "Ні,  ні,  вранці проголосуємо". Вранці   лише   189   депутатів   підтримують   початок  процедури імпічменту. Одначе все-таки Верховна Рада (все це є в стенограмах, можете   переконатись)  голосує  тоді  пропозицію  за  три  місяці розробити  проекти  законів  про  захист  вкладників.  Люди  ж  не винні... Закінчую, в мене п'ять хвилин - я від фракції виступаю.

     ГОЛОВА. Спасибі, ніяких п'яти хвилин.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  закінчую  обгрунтування  нашої  пропозиції. Нарешті,  з'являється проект закону, який хоч трохи розв'язує дане питання.  Я  запрошую  Ігоря  Олеговича  в  Конотоп,  щоб побачити вкладників,  пограбованих  "Градобанком".  Хіба  люди  винні,   що довірили "Градобанку"? Банк збанкрутував. Чмихов, який очолював цю філію, потім спокійно працював на банкіра Капустіна, на Лазаренка, нині він у "Новому банку".

     Отже, нарешті  є  спроба  хоч  трохи  захистити  людей.  Ми в комітеті,  обговорюючи цей законопроект,  вирішили в  цілому  його захищати.  Але  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності мовчить...

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Депутат Павловський.

     ВІТРЕНКО Н.М.   Тому   пропонуємо   голосувати    за    даний законопроект, приймати в першому читанні і рухатися далі...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон!

     ВІТРЕНКО Н.М. Вирішити всі питання, бо це потрібно людям.

     ГОЛОВА. Наталіє Михайлівно,  сідайте,  будь ласка. Ви од Луки розказуєте, а треба до діла.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати! Звертаю  вашу  увагу,  що  тоді  Верховна  Рада  припустилася дуже глибокої  помилки.  Ми  прийняли  пункт  3,  де   було   написано: "призупинити  конфіскацію  і  реалізацію  майна  для відшкодування коштів населенню".  Призупинили.  "І зобов'язати Кабінет Міністрів протягом  місяця розробити закони".  Півтора року,  навіть більше, законів немає,  і  людям  гроші  не  виплачують.  У  моєму  окрузі заборгованість   "Оберега"  0,5  відсотка  відшкодували,  а  "Дому селенгу" - 0,1. Тобто нічого не платять.

     Тому я  вніс  законопроект,  щоб  змінити  ту  постанову,   - продавати   майно,   бо   воно   нищиться,  і  відшкодувати  людям заощадження. Це перше.

     Друге. У тій самій  постанові  написано,  що  треба  створити такий фонд (це ми виконуємо згадану постанову).

     Тому пропоную   відправити  законопроект  на  повторне  перше читання,  щоб ми могли його доопрацювати,  оскільки в теперішньому стані він явно не годиться.

     З другого  боку,  ми знову створюємо трастову компанію.  Куди хоче вкладати гроші цей фонд?  У  спекулятивні  операції.  Взагалі виникає  питання:  куди  їх вкладати?  Я думаю,  треба нам над цим замислитися,  щоб поняття спекулятивні  були  другорядними,  а  не основними.  Усі  кошти,  бачите,  -  в цінні папери,  в комерційні банки,  і ні копійки у  виробництво.  Нащо  тоді  оцей  фінансовий посередник?

     Тоді до  ідеї,  яка є в постанові Верховної Ради,  ми повинні повернутися, але зрозуміло, що треба розробити зовсім новий закон. У ньому має бути написано:  "Кошти від реалізації майна,  прибутки від вкладених коштів,  кошти,  повернуті з-за  кордону,  які  були вивезені  посередниками"  і  так  далі.  Тобто передбачити джерело надходження коштів.

     До того ж держава  винна,  тож  повинні  бути  передбачені  й державні кошти для відшкодування збитків, завданих, по суті, тими, хто підписав декрет про трасти, щоб менше було чого красти.

     Так от,  якщо ми повернемо проект на доопрацювання,  то через півроку-рік нам знову принесуть те саме,  а може ще й гірше.  Тому треба брати ініціативу у свої руки і діяти за такою схемою,  як  я пропоную.

     Насамперед дуже  прошу  Віталія  Івановича,  щоб його комітет розглянув зміни до постанови  Верховної  Ради  та  взяв  участь  у підготовці нормального закону, а для цього його треба розглянути в повторному першому читанні,  оскільки я пропоную принципові  зміни структури проекту закону.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат  Федорин.  За ним - депутат Москвін.  Потім - депутат Білоус.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція  Народного  руху.  Шановні колеги!  Ринкова економіка - це насамперед не вільні ціни,  а інвестиції в цінні папери, які мають право  зробити  наші українські громадяни.  То як може розвиватися цей інвестиційний процес, якщо наше населення, всіх наших людей, а також і тих, які сидять тут, у залі, пограбували як мінімум тричі. Перший раз,  коли зникли наші нагромадження в ощадбанках. Другий - коли  відбувався  трастовий  процес,  після  якого фактично зникла більшість трастів,  прихопивши з собою величезні кошти -  десятки, можливо, навіть сотні мільйонів доларів. І третій - коли відбулося знецінення гривні, яке триває і досі. Усе це стоїть в одному ряду. І коли тепер деякі політики говорять про зовнішні інвестиції,  які ось-ось уже готові надійти до України,  то це смішно, бо будь-який зовнішній   інвестор,  приїхавши  в  державу,  одразу  цікавиться: скільки ваше населення вклало в такі-то  підприємства,  як  у  вас розвинуто  фондовий  ринок,  як  відбувається  купівля  акцій  цих підприємств?  І коли вони дізнаються,  що  люди  бояться  вкладати кошти,  бо  їх обікрали,  то вони кажуть:  "Ми ще трохи почекаємо, доки ваші люди вкладуть кошти, тоді й ми вкладатимемо".

     Тому будь-яке пожвавлення економіки на ринкових засадах -  це міф,  який  нам розповідатимуть доти,  доки внутрішній інвестор... Доки моя мати не повірить,  що 10 гривень  зі  своєї  пенсії  вона вкладе, і вони принесуть хоч найменший прибуток, доти говорити про будь-яку інвестицію в цій державі - просто сміх. Це означає тільки одне: нас тут дурять і роблять із нас невідомо що.

     Тепер стосовно   проекту   закону.   У  ньому  немає  чіткого механізму  повернення  коштів  -  задекларовано,   а   як   будуть повертатися,  незрозуміло.  Незрозуміло  й те,  як повертатимуться кошти тих самих трастів,  якщо вони просто  зникли.  Звідки  брати кошти?

     Але найбільша  вада проекту закону та,  що фактично вводяться нові податки.  Ми весь час виступаємо:  треба зменшувати  податки, захищати   вітчизняного  товаровиробника.  А  тут  ми  його  знову навантажуємо і знову пригнічуємо податками.

     Закон дуже потрібний,  оскільки ми  повинні  захистити  наших людей.  Тільки  він  повинен  бути  побудований  зовсім  за іншими принципами.  Основою даного фонду повинні бути кошти за майно, яке конфіскується   у   злочинців.   Можливо,  частина  -  за  рахунок приватизації майна,  що  відбувається  в  державі,  частина  -  за рахунок бюджету.

     Тому пропоную  відправити  даний  проект  на  доопрацювання з урахуванням того,  що це потрібний закон,  але його  слід  зробити робочим.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат   Москвін.   За   ним  -  депутат  Білоус.  І завершуємо.

     МОСКВІН С.О. Фракція зелених.

     ГОЛОВА. Ми ж повторюємо одне й те саме.  Ну що нового сказали і  ті,  що  за,  і  ті,  що  проти.  Всі  пропонують  повернути на доопрацювання й розглянути повторно в першому читанні.  Одні й  ті самі пропозиції. Ну голос почують ваші виборці, я розумію.

     Будь ласка.

     МОСКВІН С.О.  Я  виступаю  від  Комітету з питань економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій.  Комітет розглядав цей проект закону і прийняв рішення його відхилити.  Дозвольте звернути вашу увагу ось на що.  Якщо ми сьогодні  не  скасуємо  указ  Президента,  він  набирає чинності з понеділка.  Що буде далі?  Така цікава політична гра вже  почалася навколо даного акта.  Як виглядатиме Верховна Рада,  коли,  не дай Боже,  відхилить такий,  на перший погляд, добрий закон про захист прав інвесторів?

     Усі, по-моєму,   вже   пояснили,   що  ніякого  захисту  прав інвесторів цей законопроект не передбачає. Навіть якщо ви захочете купити   акції,   з   вами   торговець   цінними  паперами  укладе договір-доручення. Рядовий інвестор просто не розуміє, що в такому випадку  ніякої компенсації не буде,  оскільки лише за комісійними договорами може  бути  компенсація.  І  ніхто  не  пояснить  цьому рядовому інвестору,  що тільки коли торговець стане банкрутом, він щось може отримати.

     Ну а якщо просто зникає фірма,  то ніякої компенсації теж  не буде.   І  виникає  така  ситуація:  коли  ми  не  відхиляємо  цей законопроект,  то потім уся відповідальність за наслідки  буде  на Верховній Раді. Досить двох-трьох скандалів, гроші не повертаються і все: буде зрозуміло, що відповідатиме Верховна Рада.

     Тому ще раз наголошую: законопроект варто відхилити.

     ГОЛОВА. Депутат Білоус. Будь ласка.

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Народно-демократична партія. Шановні колеги! Я також вважаю,  що треба відхилити цей проект закону. Вам роздано записку, підготовлену Асоціацією молодих українських політологів і політиків.

     Декілька аргументів  -  холодних,  без особливих емоцій і без показної, так би мовити, турботи про народ.

     Перше. Загальний рівень вільних грошових накопичень  громадян невеликий,  а  ті,  хто  їх  мав,  віддавали  перевагу банківським депозитам.  Середня дохідність  по  банківських  депозитах  значно вища, ніж по інвестиційних сертифікатах операторів фондового ринку та акцій відкритих акціонерних товариств.  Більшість ВАТ  сьогодні взагалі  не  виплачують  дивідендів.  Єдина  причина купівлі акцій громадянином - купівля самого  підприємства,  але  цим  займаються професіонали,  які дарма грошей не витрачають. Тобто відсутній той рівень пропозиції вільних коштів,  при якому створення цього фонду було б ефективним.  На такий фонд просто немає достатнього попиту, тим паче в умовах нинішньої фінансової кризи,  коли люди  все-таки не наважуються вкладати гроші в подібні фонди.

     Друге. Фондовий  ринок на сьогодні слабкий,  нестійкий,  його функціонування недостатньо забезпечене на законодавчому рівні. Для визначених  законом операторів фондового ринку обов'язкові платежі в фонд негативно  впливатимуть  на  результати  їхньої  фінансової діяльності.  Це  створить атмосферу,  коли прибутки компаній,  які працюють на фондовому  ринку,  будуть  ще  більше  переливатись  у тіньовий  сектор,  що  призведе  до  зростання  кількості випадків шахрайства та тіньових операцій,  проти яких  ми  так  наполегливо боремося.

     Третє. Державна  комісія  з цінних паперів та фондового ринку контролює   діяльність   учасників    фондового    ринку    шляхом різноманітних  нормативів,  у тому числі й нормативів ліквідності. Вона забезпечує дотримання учасниками ринку цінних  паперів  вимог законодавчих  та  інших нормативних актів щодо здійснення операцій на фондовому ринку.  Тому раптове банкрутство компанії - оператора фондового  ринку  -  це  недолік  у роботі самої комісії.  У пресі наводиться достатньо інформації, рейтингів та порад, і людина, яка вкладатиме    кошти   у   відповідну   компанію,   все-таки   може зорієнтуватися щодо її надійності.

     Четверте. Принцип  колективного  управління,   закладений   у законопроекті, теж викликає сумнів. Фактично фірма, яка має хороші фінансові підвалини,  міцно  стоїть  на  ногах,  буде  відповідати своїми  коштами  за  обов'язки погано організованих компаній,  які збанкрутіли.

     Є ще  декілька  технічних  обставин.  Неврегульовано   багато юридичних питань.  Передбачається,  що 10 відсотків загальної суми надходжень у фонд спрямовуватимуться на  утримання  апарату  цього фонду.  І за сьогоднішніх фінансових умов може виникнути ситуація, коли  витрати  на  утримання  апарату  управління   фонду   будуть перевищувати,  власне,  ті  компенсаційні  кошти,  які  мають бути залучені для компенсації громадянам.

     З огляду  на  вищевикладене  ми  пропонуємо   відхилити   цей законопроект.  І  далі,  якщо  необхідно,  внести на перше читання новий законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Шановні колеги,  я  хотів  би,  щоб  ми  оперативно  прийняли рішення.  Внесена пропозиція і від Кабінету Міністрів,  і окремими нашими  депутатами  прийняти  цей  законопроект,  але  з   умовою: направити  його  в  комітет на доопрацювання до повторного першого читання.  Я просив би проголосувати за цю пропозицію.  Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 77.

     Ставлю на  голосування  проект постанови,  внесений народними депутатами - членами Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності про відхилення даного законопроекту.

     "За" - 216.

     Марченко Володимир   Романович.  Будь  ласка.  Потім  депутат Терьохін.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты! Если мы сейчас поддержим  проект  постановления,  внесенный  комитетом,  и отклоним  этот законопроект,  то таким образом исключим из порядка дня сессии вопрос о вкладчиках, обманутых трастами.

     Я хочу напомнить каждому из вас,  особенно тем,  кто прошел в Верховный   Совет  по  мажоритарным  округам.  На  каждой  встрече избиратели задают  вопросы,  как  в  законодательном  плане  будут решены  проблемы,  связанные  с  такими  структурами,  как "Олби", "Украинский дом селенга",  "Надія",  "Київська Русь".  Поэтому  мы просим  поставить  на  голосование  в поименном режиме предложение отправить законопроект на повторное первое чтение.

     Тогда мы,   во-первых,   оставляем   этот   законопроект    в законодательном   процессе,   и   во-вторых,  сможем  внести  свои предложения и принять такой законопроект,  который будет  отвечать интересам  большинства  депутатов  Верховного  Совета и,  надеюсь, граждан Украины.

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХIН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ). Шановні народні депутати! Проблема справді є, і нам треба  її  розв'язувати,  але  не  таким  чином,  як запропонувала Державна комісія з цінних паперів.

     Нагадаю, що ще Верховна Рада минулого  скликання  прийняла  в першому  читанні  проект Закону про фінансові операції,  де є інша концепція   створення   такого    фонду.    Принаймні    він    не підпорядковується Державній комісії з цінних паперів.

     Тому я  пропоную відхилити цей законопроект,  але в постанові другим пунктом записати доручення,  щоб до  15  жовтня  Комітет  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  разом  з Комітетом з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності та інвестицій подали на розгляд у другому читанні проект закону про фінансові  операції.  Таким  чином  ми  вирішимо  і  це питання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

     ЧИЖ І.С.   Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція  "Лівий центр".  Сьогодні   прозвучала   пропозиція   одного   з   лідерів прогресивних  соціалістів,  яка  красномовно  свідчить,  хто  чого насправді хоче.  Думаю, підтримка такого законопроекту якраз дасть змогу   створити   ще   одну   пірамідку.   Тобто   президентський законопроект треба відхиляти,  а не підтримувати,  як  це  зробили колеги прогресивні соціалісти.

     І тому   слушною  нам  здається  пропозиція  Терьохіна,  щоб, відхиливши цей законопроект,  дати конкретне доручення Комітету  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  та Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій внести комплексний узгоджений проект, передбачивши в ньому захист громадянінвесторів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Слово має голова Комітету з  питань  фінансів  і  банківської діяльності Альошин. І голосуємо.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні колеги народні депутати!  Я просив би вас усіх підтримати рішення комітету і хочу нагадати    колезі   Марченку,   що   законопроект,   який   зараз розглядається,  аж ніяким чином не захищає людей від афер трастів. Аж ніяким чином!

     І тому   я   цілком  підтримую  пропозицію,  щоб  до  проекту постанови,  внесеної на розгляд нашим комітетом,  додати пункт 2 з дорученням  Комітету  з  питань фінансів та банківської діяльності підготувати до  розгляду  в  другому  читанні  проект  Закону  про фінансові операції.  Тобто я підтримую те,  що запропонував Сергій Анатолійович Терьохін.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     АЛЬОШИН В.Б.  І це дасть змогу якраз вирішити всі проблеми  в комплексі.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування пропозицію депутата Марченка: проект,  внесений Кабінетом Міністрів, повернути на повторне перше читання з доопрацюванням. Будь ласка, прошу голосувати.

     "За" - 67.

     Ставиться на   голосування   проект,  внесений  комітетом,  з поправкою депутата Терьохіна, яку підтримав депутат Альошин.

     "За" - 231.

     Рішення прийнято, спасибі.

     _______________________

 Шановні колеги!  На  ранковому  засіданні  ми  проголосували,  щоб внести до порядку денного на  сьогодні  питання  про  забезпечення сільськогосподарського    виробництва    пальним.    Вам   роздано коротенький проект постанови.  Слово має  Олександр  Олександрович Мороз, голова комітету. Будь ласка.

     МОРОЗ О.О.     Шановні    депутати!    Шановний    Олександре Миколайовичу!  Комітет з питань  аграрної  політики  та  земельних відносин  пропонує  на розгляд Верховної Ради проект Постанови про забезпечення  сільськогосподарських  товаровиробників  і  цукрових заводів нафтопродуктами для збирання та переробки коренів цукрових буряків урожаю 1998 року.

     Прийняття такої постанови викликано не  тільки  ситуацією  із збиранням цукрових буряків (хоча становище надзвичайно тривожне, я б сказав,  навіть  катастрофічне  в  Україні),  а  й  необхідністю проведення всього комплексу осінніх польових робіт.

     Ви знаєте,  що  з  відомих причин на сьогодні господарства не забезпечені пальним.  У  цілому  в  Україні  дизельним  паливом  і бензином  господарства забезпечені десь на 10 відсотків потреби на комплекс сільськогосподарських робіт.

     Причому треба сказати,  що навіть ці цифри викликають сумнів. Останніми  днями мені довелося зустрічатися з керівниками районів, які говорять, що насправді ці цифри ще набагато менші.

     Така ситуація  з  усім  комплексом   робіт,   але   найбільше непокоїть,   звичайно,  збирання  цукрових  буряків.  Із  мільйона гектарів посіяних цукрових буряків на сьогодні зібрано менш як  50 тисяч  гектарів.  Такого  ще  не  пам'ятає  історія землеробства в Україні!

     Очікується погіршення погоди,  і якщо  ми  сьогодні  не  дамо ін'єкції  для  розвороту  цих робіт,  то будемо мати дуже невтішні результати, коли під снігом залишаться великі плантації буряків.

     Тому нам потрібно прийняти  цей  проект  постанови,  в  якому передбачено,  що  можна  взяти  пальне  з держрезерву.  Це питання погоджено  з  держрезервом,  з  Кабінетом  Міністрів.   Тобто   із незнижуваного   запасу   державного   резерву   для   забезпечення сільськогосподарських робіт буде передано 50 тисяч тонн дизельного палива, 30 тисяч тонн бензину і 50 тисяч тонн паливного мазуту без сплати ПДВ.

     Такий підхід дасть можливість не тільки забезпечити  потрібну кількість пального, а й реалізувати його по дещо менших цінах, ніж сьогодні.

     Я розумію,  що за реалізацію цієї постанови треба  налагодити дуже  чіткий  контроль  відповідним службам,  щоб не допустити тут всіляких   зловживань.   Реалізація   цієї   постанови   дала    б господарствам  необхідну  ін'єкцію,  щоб,  запустивши виробництво, зокрема виробництво  цукру,  навіть  за  товарними  схемами,  вони змогли прискорити сільськогосподарські роботи восени.  Прошу вашої підтримки.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я думаю, шановні колеги, не треба запитань. Скажу тільки одне. На осінні польові роботи потрібно 1 мільйон 800 тисяч тонн пально-мастильних матеріалів.  Є 10 процентів. І те, що пропонує комітет,  - це мізер,  але це той мізер, який теж принесе користь.  Я просив би без обговорення  прийняти  цю  постанову  за основу. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 215.

 Матвієнко Анатолій Сергійович,  керівник фракції.  З  місця,  будь ласка.

     МАТВІЄНКО А.С.   Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги! Я думаю, що справді розумні пропозиції не треба переводити в площину політичних амбіцій. Я вважаю, що пропозиція, внесена від комітету Олександром Олександровичем, варта того, щоб її прийняти. Наша  фракція  підтримує цю пропозицію.  Я закликаю всіх:  давайте проголосуємо.  Це дуже важливо,  бо ситуація на  селі  надзвичайно критична.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Голосуємо за основу проект постанови. Будь ласка.

     "За" - 230.

     Прийнято.

     У цілому, будь ласка, голосуємо.

     "За" - 238.

     Оце співпраця. Спасибі, прийнято.

     ___________________

     Шановні колеги!

     Зважаючи на те що в нас залишилося ще 20 хвилин, я просив би розглянути деякі невідкладні постанови.

     Розглядається проект  Постанови  про  дострокове   припинення повноважень   члена   Центральної   виборчої  комісії:  "Припинити достроково  повноваження  члена   Центральної   виборчої   комісії Кравченка Василя Івановича згідно з поданою ним особистою заявою". Це на підставі пункту 21 статті 85 Конституції.

     Прошу підтримати цей проект постанови.  Кравченко подав заяву добровільно, питань немає.

     "За" - 233.

     Прийнято. Спасибі.

     __________________

     Кілька народних депутатів звернулися з проханням визначити, в яких комітетах вони повинні працювати.

     Я просив  би  внести  до  порядку  денного   це   питання   і проголосувати  зразу  п'ять  пропозицій  народних депутатів.  Будь ласка,  ставлю на голосування пропозицію внести до порядку денного це питання.

     "За" - 206.

     Вибачте, мені підказали,  що це питання внесене,  я просто не помітив його в порядку денному.

     Розглядається проект Постанови про обрання народного депутата України  Сироти  Михайла Дмитровича членом Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи.  Прошу підтримати.  Це один  із найпрацездатніших депутатів. Думаю, що він принесе там користь.

     "За" - 89.

     ____________________

 Розглядається проект  Постанови  про  обрання  народного  депутата України  Франчука  Анатолія  Романовича  членом Комітету Верховної Ради України з питань  будівництва,  транспорту  і  зв'язку.  Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 181.

     Шановні колеги!  Я не розумію...  Усіх разом?  Тоді я зачитаю всіх.

     Проект Постанови  про  обрання  народного  депутата   Філенка Володимира  Пилиповича  членом  Комітету  Верховної Ради України з питань правової реформи. Прошу підтримати. Голосуємо.

     "За" - 81.

     Шановні колеги! Я думаю, що ми до цього питання повернемося в понеділок на засіданні Погоджувальної ради, а у вівторок внесемо в порядок денний і проголосуємо, причому поставимо першим питанням.

     _______________

     Шановні колеги!  Нам  треба  ратифікувати  кілька  угод.  Тут запрошені   представники  Міністерства  закордонних  справ,  інших міністерств і державних комітетів.

     На ваш розгляд вноситься  проект  и  Закону  про  ратифікацію Угоди  між  урядом  України  та  урядом  Республіки  Казахстан про співробітництво в сфері  дослідження  та  використання  космічного простору.

     Я просив би підтримати цей законопроект. Голосуємо.

     "За" - 211.

     Я прошу  проголосувати.  Депутат  Мухін  як  заступник голови комітету від імені комітету  просить  проголосувати.  Підтримайте, будь ласка.

     Про інтеграцію всі багато говорять, а от коли голосувати...

     "За" - 255.

     Спасибі.

     _____________________

     Розглядається проект Закону України про ратифікацію Угоди між урядом України  і  урядом  Республіки  Молдова  про  приймання  та передачу осіб через українськомолдовський державний кордон.  Прошу підтримати.

     Цей законопроект  вам   розданий.   Будь   ласка,   відкрийте документи. Висновки комітетів і пропозицій, все є. Голосуємо.

     "За" - 229.

     Спасибі. Прийнято.

     _____________________

     Розглядається проект Закону України про ратифікацію Угоди між урядом  України  і  урядом  Республіки  Молдова  про   організацію спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 241.

     Спасибі, прийнято.

     Шановні колеги,  вам  роздано  порядок  роботи  на  наступний пленарний  тиждень.  Але  я  просив би голів комітетів - Альошина, Гуренка,  Чижа, Сіренка, Ковалка та інших звернути увагу на те, що не  всі  законопроекти,  які  подані і на внесення яких до порядку денного ви дали згоду, готові для розгляду в цьому залі.

     Наші управління і відділи  проаналізували  ці  законопроекти. Більшість  із  них не мають економічного обгрунтування.  До деяких законопроектів взагалі немає висновків.  Я просив би використати і сьогоднішній,  і завтрашній день,  і,  якщо треба, то й неділю для того,  щоб ми в понеділок,  як кажуть, остаточно визначилися. А то одна  справа - вести загальну розмову з того чи іншого питання,  а зовсім інша - підготувати конкретний законопроект.  Здавалося,  що ми  вибрали вже найбільш готові документи,  а коли зробили аналіз, то виявилося, що їх не можна вносити у сесійний зал. Тому я просив би  вас  зважити  на це.  Ми домовилися,  розпочинаючи другу сесію чотирнадцятого скликання,  що всі законопроекти,  які вносяться на розгляд до сесійного залу, повинні мати економічне обгрунтування.

     І останнє. Завтра в нашій державі відзначається День фізичної культури і спорту.  Я хотів би всіх вас,  усіх  громадян  України, особливо  тих,  хто  серйозно займається спортом,  привітати з цим святом. Добра і здоров'я вам (Оплески).

     На цьому  ми  завершуємо  роботу  сьогоднішнього   пленарного засідання. Спасибі вам за активну роботу.

     Робота в    комітетах   і   засідання   Погоджувальної   ради розпочнуться в понеділок об 11 годині,  а пленарне засідання  -  у вівторок о 10 годині. На все добре.