ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  11  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

     Ради України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені і гості Верховної Ради! Доброго ранку, шановні громадяни України!

     Прошу народних депутатів підготуватися до  реєстрації.  Прошу зареєструватися.

     Я бачу,  не  всі  ще  одержали  картки.  Будь ласка.  Шановні колеги, прошу отримати картки й зареєструватися.

     Шановні колеги.  Прошу ще раз  підготуватися  до  реєстрації. Прошу зареєструватися.

     У залі   зареєстровано   294   народних   депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Відповідно до Регламенту  ми  з  вами  маємо  30  хвилин  для оголошення   запитів,  заяв,  повідомлень  і  пропозицій  народних депутатів.

     Надійшли такі депутатські запити.

     Запит Михайла  Васильовича  Гуцола  до   Президента   України стосовно   соціального   захисту   інвалідів   чернівецької  фірми "Октавасервіс" Фонду реабілітації інвалідів.

     Прошу підтримати.

     "За" - 168.

     Рішення прийнято.   Прошу   проголосувати   пропозицію    про направлення.

     "За" - 175.

     Рішення не прийнято.

     Надійшов запит  народного  депутата  Сафронова  до Президента України про інцидент  навколо  народного  депутата  України  Павла Івановича Лазаренка.

     Прошу підтримати.

     "За" - 152.

     Рішення про підтримку змісту прийнято.

     Прошу проголосувати   пропозицію  про  направлення.  Народний депутат  Заєць  запитує,   що   в   депутатському   запиті.   Суть депутатського запиту...  в ньому сказано:  "Ми звертаємося до вас, пане Президенте,  як до  вищої  посадової  особи,  глави  держави, гаранта  додержання  Конституції  України  з  вимогою  використати надані вам повноваження для  припинення  беззаконня,  що  чиниться стосовно Лазаренка".

     По суті те, що сказано в постанові, яку ми з вами приймали.

     Прошу проголосувати    пропозицію   про   направлення   цього депутатського запиту.

     "За" - 169.

     Рішення не прийнято.

     Депутатський запит    Івана    Захаровича     Кірімова     до Прем'єр-міністра   України   з  приводу  десятимісячної  невиплати компенсації багатодітним сім'ям та потерпілим унаслідок аварії  на ЧАЕС у Поліському, Іванківському, Вишгородському, Бородянському та Макарівському районах Київської області.

     Запит Михайла Васильовича Гуцола до Прем'єр-міністра  України стосовно  ідентифікаційних  номерів-кодів  громадян  України,  які вважаються віруючими.

     Запит Леоніда Гавриловича Гусака до міністра оборони  України з приводу невиплати протягом 1998 року заробітної плати робітникам і службовцям військової частини в місті Полтаві.

     Запит Михайла Васильовича Косіва  до  Генерального  прокурора України   стосовно   порушень   чинного  законодавства  в  процесі приватизації енергетичної компанії "Львівобленерго".

     Шановні колеги!  Прошу прийняти рішення про  направлення  цих запитів  до  Прем'єрміністра  та до Генерального прокурора.  Прошу проголосувати.

     "За" - 155.

     Рішення приймається.

     Шановні колеги!  Чи  будемо  проводити   сьогодні   розминку? Представники "Громади" кажуть "ні". Решта каже, що проводити.

     Сьогодні в  нас,  коли не помиляюся,  заяви від представників фракцій і депутатів. Прошу записатися. Прошу висвітити.

     Будь ласка,  народний депутат  Альошин,  за  ним  -  народний депутат Кириченко.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово Олександру Лавриновичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Народний  рух  України.   Шановні   колеги!   Дозвольте   сьогодні звернутися  до вас у такій справі.  Питання,  яке я хочу порушити, мало,  можливо,  стосується  безпосередньо  тих,  хто  нас  слухає сьогодні,  але  більше  кожного  присутнього  в залі.  Це проблема організації  роботи  Верховної  Ради   України.   Від   того,   як організовується  робота  Верховної  Ради  України,  багато  в чому залежать і ефективність роботи законодавчого органу,  і той вплив, який він здійснює на суспільні процеси, і його суспільна вага. Те, що ми маємо сьогодні,  не просто далеке від нашого з вами  бажання незалежно від партійної приналежності і політичних переконань. Усі ми свідомі того,  що майже кожне рішення, прийняте Верховною Радою України,  сьогодні  може бути уневажнене у зв'язку з недотриманням конституційної  процедури.  І  ми  розуміємо,   що   коли   комусь захочеться,  щоб  якесь рішення перестало діяти,  це можна зробити дуже легко.

     Тут саме такий прецедент,  який закладається й іншими гілками державної  влади.  Якщо  ми  часто  стикаємося  з діями Президента України,  який, по суті, не дотримується конституційних норм, то в нас  є  недотримання Конституції здебільшого в процедурному плані. Можна звернути увагу на декілька аспектів нашої роботи.

     Перше. Ми кожного дня голосуємо.  І  всі  ми  знаємо,  як  це голосування відбувається.  І всі,  напевно,  знають, що записано в Конституції  про  те,  як  у  Верховній  Раді  має   здійснюватися голосування.

     Друге. Коли  ми  голосуємо  за прийняття рішення,  то в нас є Регламент, який використовується в конституційному провадженні для визнання рішень чинними чи нечинними. І якщо ми з вами дозволяємо, щоб питання голосувалося в проміжках між розглядом  різних  питань або  з  огляду  на обставини,  які складаються в залі за будьякого моменту сьогодні чи завтра, то це не просто регламентне порушення, це  є  свідомі  дії для того,  щоб маніпулювати всіма присутніми в цьому залі.

     Маємо також  проблеми  з  прийняттям  законодавчих  актів   у другому  читанні.  Ми  з  вами вже були свідками того,  яким чином визначається спосіб голосування (хоча  в  Регламенті  якраз  чітко розписано,  як  це  має діятися) залежно від того,  чи потрібно це головуючому,   чи   внаслідок   певного   ставлення   до   авторів законопроекту,  чи  в  силу  інших  якихось  інтересів.  Взагалі є безпрецедентні  випадки  непостановки  на   голосування   проектів постанов...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Кириченку. За ним - депутат Покотило. Будь ласка.

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнськодемократична партія України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні   колеги!   Питання,   що   дуже    хвилює    не    тільки християндемократів,   а   й  кожного  громадянина,  -  це  питання соціального захисту.

     У нашому залі всі присутні виступають за соціальний захист. Я не  бачив  ще жодного депутата,  який би відкрито висловився проти цього.

     Християнсько-демократична партія  України  розробила   проект соціального  кодексу  України.  Ви  всі  знаєте,  що є майже сотня законів,  тисячі підзаконних актів,  які багато в чому  суперечать один одному, навіть норми одного закону суперечать одна одній.

     Отже, систематизувавши,     кодифікувавши     норми     цього законодавства (це титанічна праця), ми розробили зазначений проект кодексу  й  роздали  всім.  Кожен  з вас має на руках проект цього документа.  Тут  виписано  механізм  захисту  найбільш  знедолених верств  населення.  Але  цей  законопроект  не  внесено до порядку денного.  Чому?  Чому ми розглядаємо питання про акцизи,  горілку, сигарети  -  про все,  що потрібно й непотрібно сьогодні більшості населення? А це питання якось не вноситься до порядку денного.

     Ми обрані  для  того,  щоб  приймати  ті  закони,  які  вкрай потрібні  більшості  населення.  І розгляду проектів таких законів треба надавати пріоритет при формуванні порядку денного.

     Я звертаюся до Голови Верховної Ради Олександра  Миколайовича Ткаченка,  до  його  заступників,  до  голови  Комітету  з  питань соціальної політики та праці Євгена Кириловича Марчука з проханням прискорити  розгляд  проекту  соціального кодексу України,  аби на ділі довести, що нас недарма обрали до вищого законодавчого органу держави  і  що  ми  справді  стоїмо на сторожі інтересів трударів, студентів, пенсіонерів, інвалідів праці та війни.

     Шановні депутати!  Я  прошу   своїх   колег   у   відповідних профільних комітетах розглянути це питання й визначитися,  а також надати копії протоколів засідань комітетів з тим,  щоб  уже  цього року розглянути названий законопроект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  має народний депутат Покотило.  За нею - депутат Гуцол.

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Прошу   передати   слово керівникові фракції Олександру Олександровичу Морозу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Фракція  виборчого  блоку  Соціалістичної  та Селянської партій України "Лівий центр".  Я хочу  прочитати  заяву нашої  фракції  такого  змісту:  "7  грудня  1998  року в одній із інформаційних  програм  першого  каналу  Українського  телебачення пролунало  інтерв'ю  колишнього виконуючого обов'язки Генерального прокурора  України,  а  нині  народного  депутата  України   Олега Литвака, що викликало резонанс у суспільстві.

     У ньому,  зокрема,  йшлося  про  те,  що  ще  два  роки  тому Генеральна  прокуратура  зібрала   докази   про   причетність   до корупційних діянь колишнього першого віцепрем'єр-міністра України, пізніше - Прем'єрміністра,  а  тепер  народного  депутата  України Павла Лазаренка.  Згадувалося також, що подібного типу матеріали є в розпорядженні Генпрокуратури і стосовно близько десяти міністрів діючого уряду України.

     Ми виходимо  з того,  що Олег Михайлович Литвак є досвідченим висококваліфікованим і добре поінформованим юристом,  який  займав високі  посади  в  органах прокуратури Союзу РСР,  Координаційному комітеті боротьби з корупцією  та  організованою  злочинністю  при Президентові України, в Генеральній прокуратурі України. А тому не хотілося  б   сумніватися   в   обгрунтованості   його   виступів, підозрювати   у   свідомому   перекручуванні  фактів  чи  дешевому популізмі.

     З огляду  на  те  що  порушене  народним  депутатом  Литваком питання   безпосередньо   стосується   національної   безпеки   та міжнародного авторитету України,  вважаємо за необхідне звернутися до Президента України,  Прем'єр-міністра, Генерального прокурора з такими запитаннями.

     Перше. Чи володіють Президент України Кучма,  Прем'єр-міністр України   Пустовойтенко  інформацією  про  те,  що  у  провадженні Генпрокуратури  перебували  й   перебувають   кримінальні   справи стосовно близько десяти членів уряду?

     Друге. Якщо  це  справді  так,  то  чи  мають  в  такому разі Президент та уряд України моральне право пропонувати народу  шляхи виходу із всеохоплюючої соціальноекономічної та духовної кризи?

     Ми, члени  фракції  блоку Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр),  вважаємо,  що порушені народним депутатом  України Литваком    питання    мають   стати   предметом   найретельнішого розслідування,  про  результати  якого  якнайшвидше  повинні  бути поінформовані Верховна Рада та народ України".

     І додам  від себе.  Відомі ініціатори провокації багато разів вигадували  щодо  мене  всілякі  гейти,  плітки  розпускали  тощо, намагалися  забруднити.  Я хотів би їм порадити:  ви,  будь ласка, розберіться поміж собою спочатку,  а потім шукайте винних з іншого боку, бо недарма кажуть: "На злодієві шапка горить!" (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Гуцол, за ним - депутат Мангул.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії   зелених.  Шановні  колеги!  Хочу  зачитати  звернення  до Президента України Леоніда  Даниловича  Кучми.  "Шановний  Леоніде Даниловичу!  Згідно  зі  статтею  102  Конституції  України  ви  є гарантом  додержання  нашої  української  Конституції.  Стаття  46 Конституції  України  гарантує соціальний захист інвалідів.  Майже сто інвалідів фірми "Октава-сервіс" Фонду  реабілітації  інвалідів протягом трьох років зверталися до вас за допомогою!  П'ять із ста чоловік ми вже поховали - їх немає серед  живих.  Вони  так  і  не дочекалися, Леоніде Даниловичу, від вас допомоги".

     Зверталися до  вас,  Леоніде  Даниловичу,  за допомогою,  але ніяких заходів на користь цих знедолених не було вжито,  хоча було проведено багато політичних акцій протесту,  два мітинги, декілька пікетувань  та  одне  голодування  інвалідів.  Інваліди  під   час голодування надсилали телеграми Президенту Кучмі.

     Шановні колеги!  Ніяких заходів щодо інвалідів,  для допомоги їм не було вжито. До того ж на площі біля міськвиконкому голодовка тривала майже шість діб.  Ніхто не підійшов і не поцікавився: чому це  людиампутанти,  люди  без  ніг  там  голодують?  А  цей   факт висвітлювався   у  засобах  масової  інформації.  Таке  нехтування Конституцією,  таке витирання ніг об наше чинне  законодавство.  А тим часом було не одне звернення.  Ми зверталися до всіх інстанцій і до Організації Об'єднаних Націй.

     Я хочу звернутися до Леоніда Даниловича Кучми з цієї  високої трибуни  і  сказати:  Леоніде  Даниловичу,  хоча  б перед виборами президентськими подбайте про інвалідів!  Тим ви здобудете шану  до себе.  Тому що любов Пустовойтенка з мером Федоруком (я наголошую, з мером Федоруком)  і  водночас  нехтування  Конституцією,  чинним законодавством, чого цей мер припускається, унеможливлює прийняття позитивних рішень і надання допомоги знедоленим.

     Я хочу заявити з цієї  високої  трибуни,  що  Партія  зелених України  завжди  стояла  і  стоятиме  на  захисті  всіх знедолених України.  Ми  захищали  і   захищатимемо   українських   шахтарів, інтелігенцію  і  тих  людей,  котрі  потребують  сьогодні негайної допомоги.  Ще раз хочу  наголосити  на  тому,  що  Партія  зелених захищала  і  завжди  захищатиме всіх тих,  хто звернеться до нашої партії.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має народний депутат Мангул, за ним

- депутат Олійник.

     МАНГУЛ А.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики  (виборчий  округ  81,  Запорізька  область). Шановний   Адаме   Івановичу!  Шановні  колеги!  Шановні  виборці! Автомобілебудування завжди було  прибутковою  галуззю,  барометром рівня  технічного  потенціалу  кожної  держави.  Мабуть,  саме так міркували наші колеги 13-го скликання, коли приймали Закон України про стимулювання виробництва автомобілів в Україні.  Мабуть,  саме так  міркував  уряд,  приймаючи   постанову   про   створення   СП "АвтоЗАЗDAEWOO".

     І не  дивно,  що  після  кожного  візиту  до Запоріжжя високі посадові особи держави заявляють,  що  саме  інвестиційний  проект "АвтоЗАЗ-DAEWOO" є найсучаснішим, прибутковим та перспективним. Я, як  і  десятки  тисяч   робітників   не   тільки   мелітопольських підприємств,  а  й  інших,  хочу  вірити в це так,  як хотілось би вірити в  чарівні  сили  наших  діячів,  бо  саме  за  присутності керівників  держави працює конвеєр і зупиняється після їх від'їзду із Запоріжжя.

     За такої низької ефективності виробництва та за таких великих пільг,  наданих  "АвтоЗАЗ-DAEWOO"  (а  це  саме дохідна частина як місцевого,  так  і  державного  бюджету),  слушно  поставити  такі запитання.  Хто  ж  кого  інвестує  -  "АвтоЗАЗDAEWOO"  Україну чи Україна  "DAEWOO"?  Де  ж  обіцяні   завантаження   машинобудівних підприємств України за умови виконання 70 відсотків комплектуючих? Яка ж реальна самоокупна величина проекту?  Коли  ж  буде  справді народний автомобіль?  Наголошую:  народний автомобіль! Нарешті, чи будуть розроблені умови конкурсу на участь вітчизняних підприємств у  виробництві комплектуючих для випуску корейських автомобілів на конвеєрі "АвтоЗАЗ-DAEWOO"?

     Тільки декілька   прикладів.   Мелітопольські    підприємства "Колірлит"   та  "Автогідроагрегат"  можуть  виробляти  тільки  ту продукцію,  яка  використовується  у  виробництві   "Таврії".   На сьогодні  трудові  колективи  не  знають,  яка  помісячна  потреба головного конвеєра в їхній продукції.  До  того  ж  вони,  якщо  й працюють,  то  тільки  з  матеріалами  замовника,  що  часто-густо набагато дорожчі від тих, які міг би придбати виконавець, коли б з ним розраховувались грішми.

     А звідси  -  саме  через  малу  завантаженість  потужностей - висока ціна матеріалу, висока собівартість продукції.

     Саме з цієї причини керівництво СП "АвтоЗАЗ-DAEWOO",  зокрема генеральний директор Сотников, купує комплектуючі за кордоном. Оце захист вітчизняного товаровиробника по-запорізькому!

     Ще один приклад.  З  метою  створення  конкурентоспроможного, економічного  двигуна нового покоління колектив учених Таврійської державної агротехнічної академії, зокрема Левченко і Єгоров, разом із   інженерами-дослідниками   Мелітопольського  моторного  заводу протягом 10 років здійснили  пошукову  та  дослідницьку  роботу  і знайшли новий вихід із цього становища.

     Я прошу вас,  Адаме Івановичу,  відповідно до статей 8.4.4 та 9.2.1-9.2.5 Регламенту внести до порядку денного питання про  звіт уряду  щодо  виконання Закону України про стимулювання виробництва автомобілів в Україні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Олійник, за ним

- народний депутат Сидорчук.

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Шановні колеги! Я вийшов на трибуну не з тим,  щоб вас розчулити,  а просто  ще  раз хочу  сказати:  у  ці небуденні дні,  коли світ тішиться 50-літтям Загальної декларації прав людини, хотів би вкотре привернути увагу до  тих наших співвітчизників,  в яких за дитячих та юних літ було забрано,  по суті,  природне право - право на життя.  Я належу  до покоління  дітей  війни.  На  моїх  очах  фашисти  видирали  з рук збожеволілих від горя матерів їхніх синів і доньок, по суті, дітей і гнали до Німеччини на каторгу. Що вони звідали, годі й говорити. Зовсім не всі повернулися до рідних  домівок.  Нині  їх,  колишніх остарбайтерів, малолітніх в'язнів фашизму, щодень меншає.

     Здавалось би, увесь світ мав би воздати цим мученикам за їхню каторгу.  На жаль, нині вони згасають, животіючи не краще, аніж на каторзі.  Ми  маємо  повне історичне й моральне право вимагати від німецьких властей хоча б чимось відшкодувати  колишнім  каторжанам не якимись чотирма чи шістьма сотнями німецьких марок, а хоча б на рівні з тими ж бельгійцями і французами,  які одержують  у  кілька разів  більше.  Взагалі  мене дивує цей так званий расовий підхід: одним - щонайбільше,  а нації,  яка  найстрашніший  прийняла  удар великої  фашистської  навали,  - майже нічого.  Та й нашим владним структурам треба було б динамічніше звертатися до  всіх  структур, зокрема  й  до  уряду  Німеччини,  який  ставиться  до цієї справи прихильно.  Я знаю,  що таке діється,  але надто  повільно,  а  їх щодень меншає.

     Дозвольте запропонувати  вам,  шановні  колеги,  послухати це питання окремо,  оскільки життя - жорстока річ,  і наших батьків і дідів  стає  дедалі менше.  Та й,  нарешті,  визначити треба їхній статус.  От,  скажімо,  до мене звернувся  в'язень  таборів  Цесер Михайло Прокопович.  І він говорить,  що й досі не визначено їхній статус. А це ж люди, які не лише фізично, а й морально травмовані.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має народний депутат  Сидорчук.  За ним - депутат Асадчев.

     СИДОРЧУК М.Ю.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).    Прогрессивная    социалистическая    партия     Украины, социалистическая оппозиция.

     Сначала реплика  по  поводу  выступления  госпожи  Тимошенко, которая самотужки определила, кому место в парламенте, а кому - не место.

     Уважаемая госпожа    Тимошенко!    Данный   вопрос   согласно Конституции решают избиратели, но никак не вы. Вам, я думаю, лучше разобраться,  кому  положено  иметь панамские паспорта,  а кому не положено.  Древнегреческий  философ  Солон  из  Афин  сказал:"  От богатства рождается пресыщение, от пресыщения рождаются двуличие и наглость". Увы, это так.

     А теперь по сути.  После принятия  Конституции  прошло  более двух лет,  которые показали, что законодательная база создается на более чем шатком конституционном фундаменте.  Так,  взяв буквально последние месяцы,  мы видим,  как трудно идет в парламенте Закон о столице. Одна из причин - статья 118 Конституции. Причем те, кто в конституционную ночь голосовали за данную статью, сегодня говорят, что она является тормозом в  принятии  Закона  о  столице.  Ну,  в частности   фракция   социалистов   (руководители   Чиж  и  Мороз) проголосовала за данную статью так: 14 - за, 4 - против.

     Статьей 81  определяется,  в   каких   случаях   прекращаются депутатские  полномочия.  И  в  результате  избиратели были лишены права отзывать своих депутатов.  Опять же социалисты,  руководимые Чижом и Морозом,  проголосовали: 23 - за данную статью, и только 2

-   против.   Аналогично   они   голосовали   и   за   депутатскую неприкосновенность.

     Их руками  была  принята  и статья 41 Конституции,  в которой записано:  "Право приватної власності є непорушним". Это позволило успешно  уничтожить  государственные  предприятия  и  на  их  базе создавать   частные   фирмы,   которые    успешно    разворовывают государственную  собственность,  вследствие  чего  в  бюджет почти ничего  не  поступает.  Именно  отсутствие  контроля  со   стороны избирателей позволило вчера депутатам голосовать за бюджет, ничего не дающий народу.

     К сожалению,   Конституция   позволяет   всем    безнаказанно действовать  в  данном зале.  Так,  вчера первый заместитель главы Путивльской райадминистрации некто Кудыменко угрожал  расправиться с   секретарем  Путивльской  партийной  организации  Прогрессивной социалистической  партии,  если  он  не  откажется  от   партийной деятельности. Это откровенное политическое преследование.

     Подобных байских  замашек  в  администрациях  по  отношению к оппозиции очень и очень  много.  Исходя  из  вышесказанного,  наша фракция,  видя,  что  наши  предложения  по  изменению Конституции безосновательно не принимаются к рассмотрению,  предлагает создать депутатскую   комиссию   по   подготовке   закона   об   изменении Конституции.  Мы  предлагаем  данное  предложение   поставить   на поименное голосование.

     И последнее.  В  связи  с тем,  что в текущем месяце началось бесцеремонное   наступление   на   права   людей,    Прогрессивная социалистическая  партия  Украины  16  января  в 16 часов проводит скорбный ход в память о тех,  кто был уничтожен за последние 7 лет в результате проведения антинародных реформ.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово має народний депутат Асадчев.  За ним - депутат Попеску. І завершуємо.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу надати слово Вячеславу Кириленку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України, голова Молодого руху.

     Заява Молодого руху "Україні - професійну армію".

     "Молодіжна організація   Руху   Молодий   рух  та  Українська студентська  спілка  розпочали  акцію  за  скасування  в   Україні загального військового обов'язку.

     Збройні Сили  України  у  їх  нинішньому  вигляді продовжують функціонувати за принципами "совєтської армії",  що повністю  себе вичерпали.  Корупція,  дідівщина,  множення  генеральських  звань, дармова праця українських солдат на будівництві дач - цьому  треба нарешті покласти край.

     З огляду на це ми висуваємо дві головні вимоги. Перша вимога: початок  справжньої  військової  реформи   з   метою   переведення української армії на професійну основу.

     Друга: негайне  припинення  призову  до  війська  випускників вузів,  оскільки платники податків витратили  сотні  мільйонів  на навчання  студентів  не  для  того щоб вони йшли в армію,  а потім поповнювали лави безробітних.

     Молодий рух не поділяє думки стосовно того,  що на  утримання професійної   армії   в  Україні  немає  коштів.  На  нашу  думку, скорочення непотрібних силових структур,  встановлення  адекватних цін  за  транзит  нафти  і  газу,  наведення  порядку на митницях, скорочення витрат на утримання державної  бюрократії  дасть  змогу залучити кошти, достатні для проведення військової реформи.

     Молодий рух   переконаний,   що  військова  реформа  розв'яже одночасно кілька проблем:  зробить армію боєздатною,  наблизить її стан  до  стандартів  розвинутих країн,  зменшить безробіття серед молоді, дасть змогу піднести патріотичний дух армії. Іншого виходу просто  немає,  бо подальше зволікання військової реформи загрожує остаточним  розвалом  армії,   а   отже,   є   реальною   загрозою незалежності України.

     Водночас, передбачаючи    опір   армійської   бюрократії   та політичних сил,  не зацікавлених у створенні в Україні професійних та патріотично налаштованих Збройних Сил,  ми закликаємо молодіжні та громадські організації,  всіх громадян України підтримати  нашу ініціативу".

     Як каже Борис Олійник, текст закінчено.

     А тепер від себе.  Пропонуємо провести парламентські слухання з питань  військової  реформи.  А  оскільки  у  воєнній  доктрині, затвердженій  Верховною  Радою  1993  року,  передбачено поетапний перехід до професійного війська,  хотілося б знати,  коли ці етапи мають реалізуватися, а також їхні якісні ознаки.

     І ще   одне.   Звертаюся  до  керівництва  Верховної  Ради  з проханням офіційно запросити на пленарне засідання Верховної  Ради міністра  транспорту Данькевича для з'ясування обставин припинення продажу  пільгових  проїзних  документів  для   студентів   як   у міжміському   транспорті,  так  і  на  залізниці.  Ви  знаєте,  що готується рішення Мінтранспорту про  те,  що  студенти  наступного року   лише   чотири  рази  на  рік  зможуть  скористатися  правом пільгового  проїзду  залізницею.  Хотілося  б  отримати   офіційне роз'яснення з цього приводу. Я думаю, усім депутатам цікаво було б одержати  таке  роз'яснення  від  Міністерства  транспорту.  Прошу звернути увагу на таку пропозицію.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Попеску.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних   відносин   (виборчий   округ   204,  Чернівецька область).  Дякую.  Фракція  Соціал-демократичної  партії   України (об'єднаної).  Вельмишановний  головуючий!  Вельмишановні  колеги! Хочемо звернути вашу увагу на  той  факт,  що  після  прийняття  в першому читанні проекту бюджету на 1999 рік, у проекті пропозицій, запропонованих  бюджетним  комітетом,  статтею  6   передбачається залишити  в розпорядженні Чернівецької області тільки 10 відсотків акцизного  збору  з  вітчизняних  товарів.  Водночас  у   сусідніх областях,  зокрема в Хмельницькій області, передбачається залишити 100   відсотків,   у   Тернопільській   -   100    відсотків,    в Івано-Франківській   -   100   відсотків.  Тим  часом  ситуація  в Чернівецькій   області   набагато   гірша    стосовно    погашення заборгованості   з  зарплати  бюджетникам  і  пенсій  пенсіонерам. Узагалі  по  100  відсотків  акцизів  передбачається  залишити   в розпорядженні абсолютної більшості областей, тобто в 21-й області. Інформація,  отримана комітетом,  свідчить, що керівництво області погодилося  з  цим  в  обмін  на  збільшення  на  цю суму дотацій. Депутати від Чернівецької  області  наполягають  на  тому,  щоб  в області  залишити  всі 100 відсотків акцизного збору,  оскільки це живі оперативні кошти,  а дотації не завжди  вчасно  і  в  повному обсязі  доходять  до  області.  Ми виступаємо за те,  щоб ці кошти залишити на місцях,  а місцева влада щоб  не  чекала  милості  від центру,  а була зацікавлена у зборі коштів за цим видом податків і відповідала перед населенням за їх використання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово для репліки надається народному депутату Лавриненку.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые коллеги народные депутаты! Уважаемые избиратели Украины! Я вышел на  эту  трибуну  в  связи  с  выступлением  представителя фракции ПСПУ, где были в очередной раз искажены факты.

     Я хотел  бы,  уважаемые  депутаты,  чтобы вы внимательно сами прочитали  и  своих  товарищей  по  партии  пригласили   прочитать стенограмму   заседания   Верховного   Совета   в   день  принятия Конституции.  И вы  тогда  увидите,  что  многие  нормы,  которыми недовольны  вроде  бы  вы  и многие из нас,  как раз не приняты по причине отсутствия двух народных депутатов - Марченко и  Витренко! Потому  что их двух голосов,  если они действительно себя называют социалистами, и не хватало для того, чтобы были приняты нормальные положения   Конституции   и   по  местному  самоуправлению,  и  по социальной защите граждан нашей Украины!

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Із процедури!..

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Процедури чого?!  Ми ж питань не розглядаємо  ще, Володимире Михайловичу!..  Будемо розглядати питання,  тоді будуть процедури. Ми ж питань не розглядаємо, яка процедура може бути?!

     Шановні колеги! Стосовно виступів і заяв, що прозвучали з уст народних   депутатів.  Заява  народного  депутата  Лавриновича  на предмет  організації  роботи   Верховної   Ради.   Я   думаю,   що стурбованість і Лавриновича, і кожного із нас стосовно організації роботи Верховної Ради поділяє  кожен  із  народних  обранців.  Тут потрібно  звертатися  насамперед  до самих народних депутатів,  до представників цілого ряду  фракцій,  які  постійно,  систематично, планово, я б сказав, не відвідують пленарних засідань і тому маємо таку організацію роботи,  і  тому,  на  превеликий  жаль,  нам  по декілька  разів доводиться ставити на голосування розв'язання того чи іншого питання,  прийняття того або того рішення.  Нещодавно на зустрічі  з керівниками фракцій керівництво Верховної Ради назвало конкретні  цифри.  Було  сказано,  що  фракція  зелених,   фракція Народно-демократичної  партії,  інші  фракції тільки по 27,  по 33 відсотки  присутніх  мають  у  сесійній  залі.   Це   позначається негативно на роботі Верховної Ради.  Закликаю всіх спільно сприяти тому,  щоб сесійний зал був заповнений,  і  тоді  будемо  набагато продуктивніше працювати.

     Народний депутат  Кириченко  говорив  про  проект соціального кодексу.  Тут проблема розв'язується за усталеною  вже  традицією: або відповідний профільний комітет, або відповідна фракція подають пропозицію.  Це питання розглядається на засіданні  Погоджувальної ради, вноситься залежно від готовності до плану розгляду питань, і не  бачу  ніяких  абсолютно  проблем.  Необов'язково  виходити  на трибуну й говорити про те, що можна здійснити і без розмов.

     Щодо заяви народного депутата Мороза з приводу,  скажемо так, деяких заяв народного депутата Литвака.  Було б доцільно,  якби на основі  цієї  заяви,  яку  виголосив  народний депутат Мороз,  сам народний  депутат  або  фракція  в  цілому  оформили   відповідний депутатський запит чи то на ім'я Генерального прокурора,  чи то на ім'я Президента. Там і варто було б звернути на це увагу та згідно з  нашими  законами,  Регламентом  й  Конституцією  ми  одержали б офіційні відповіді,  чи відповідає дійсності  така  заява,  чи  не відповідає.

     Але на  місці  Кабінету Міністрів я не чекав би заяви Мороза, бо поперед усього Кабінет Міністрів мав би звернутися  з  подібною заявою й захистити свою честь та гідність,  встановити, відповідає дійсності те,  що  нібито  близько  десяти  міністрів,  які  зараз входять до складу Кабінету Міністрів, припустилися правопорушень і на них заведено справи.

     Запит народного депутата Гуцола. Ми вже двічі або тричі, якщо я не помиляюсь,  ставили на голосування його депутатський запит до Президента.  На превеликий жаль,  цей  запит  не  набрав  належної кількості голосів.

     Пропозиція народного депутата Мангула зводилася до того,  щоб уряд   звітував   про   виконання    нашого    рішення    стосовно "АвтоЗАЗ-DAEWOO".   Напевно,   ви   вдайтеся   з   пропозицією  до профільного комітету.  Спочатку,  мабуть, варто було б заслухати у відповідному  комітеті  Міністерство промислової політики,  чи хто там відає,  а також,  можливо,  і Міністерство фінансів.  А  після заслуховування профільним комітетом,  якщо члени комітету ухвалять рішення про потребу слухання відповідного питання у сесійному залі стосовно змін до прийнятих нами законів,  можна буде розглядати це питання чинним порядком. Але треба розпочати розгляд цього питання з профільного комітету.

     Щодо пропозиції Бориса Ілліча Олійника про малолітніх в'язнів фашизму.  Було б доцільно,  аби три комітети,  той самий Комітет у закордонних  справах,  Комітет  з  питань  прав людини і Комітет у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів разом попрацювали над цим питанням і,  напевно,  могли б провести спільне засідання,  на якому   розглянули   це   питання   або   підготували   відповідні парламентські слухання.

     Народний депутат   Сидорчук  порушив  питання,  яке  постійно ініціюється в  цьому  залі  фракцією  Прогресивної  соціалістичної партії,  про  внесення  змін  до  Конституції.  Шановний  народний депутате Сидорчук,  якого, на жаль, я не бачу в залі... А це ж так буває:  зробив  свою  справу,  проголосив,  а  потім  нехай  хтось вирішує.  Так ось,  я звертаюсь і до депутата Сидорчука,  можливо, він  чує  або  йому колеги передадуть,  і до представників фракції прогресивних соціалістів.  З цієї трибуни,  а точніше,  від  цього мікрофона  Голова  Верховної Ради,  напевно,  не менше п'яти разів говорив про  те,  що  згідно  з  чинним  законодавством  зміни  до Конституції вносяться у такий спосіб:  збирайте,  будь ласка,  150 підписів  народних  депутатів,   вносьте   питання   і   подавайте пропозиції.  А  просто  вносити пропозиції і постійно безпідставно збурювати зал стосовно цього питання, напевно, немає рації. Вам же ж пояснюють:  150 підписів - і починається процес внесення змін до Конституції.  Ні,  ви хочете вдаватися до свого способу,  якого не передбачено  чинними  нормами.  Тому,  будь ласка,  звертайтеся за підтримкою 150-ти народних депутатів і вносьте пропозицію.

     Народний депутат  Кириленко  висловився   щодо   реформування армії.  Будь ласка,  є профільний комітет.  Я знаю,  що відповідні пропозиції розглядаються. Але ж, мабуть, процес реформування армії залежить  не від нас з вами,  не від Верховної Ради,  а насамперед від самої армії та Верховного Головнокомандувача. Це перше.

     Друге. Я прошу,  якщо ви називаєте  негативні  приклади  щодо "советской  армии",  то,  мабуть,  треба  подумати,  що  це  якраз позитивний приклад.  Бо якби про нашу  армію  дбали  так,  як  про "совєтську  армію",  то  жодних таких проблем,  що їх сьогодні має наша армія,  вона б не мала. А на превеликий жаль, вона їх має, бо ми так про неї дбаємо.

     Щодо виступу   депутата   Попеску.   Акцизи  по  Чернівецький області,  я так зрозумів,  проблема не нашого  залу.  Це  проблема депутатів  і  адміністрації  Чернівецької  області,  яка,  так  би мовити,  погоджувалася на певні поступки.  Треба під час  розгляду бюджету  повернутися  до цього питання.  Тобто ви маєте можливість попрацювати і  з  Міністерством  фінансів,  і  з  нашим  бюджетним комітетом,  зокрема  й  у  залі,  коли  буде  прийматися закон про бюджет.

     І на завершення. Шановні народні депутати! Я розумію вас, але прошу  зрозуміти  і головуючого,  коли звертаються з претензіями з приводу того,  чому той або той  не  одержав  слова.  Є  запис  на моніторі,  є  запис  попередній,  коли кожен підходить за день,  а дехто й за два,  подає записку про те,  що хоче виступити,  в разі можливості. Якщо ми твердо домовимося про те, що ніяких записок ми не приймаємо, а надаватимемо слово тільки за монітором, тоді, будь ласка,  ніхто  з  записками  чи  то від однієї фракції,  чи то від десяти  фракцій  не  підходьте.  І  тоді  всі,  так   би   мовити, контролюватимуть один одного. Тому зрозумійте мене.

     Вибачте, справді  є  ще  одна  пропозиція  народного депутата Кириленка щодо міністра транспорту.  Звичайно,  проблема,  шановні колеги,  є:  то надають пільги,  то повідомляють про те, що пільги студентам скасовано.  Я  думаю,  ми  вчинимо  так:  спочатку  дамо сьогодні доручення профільному комітету, який очолює депутат Крук, щоб він поінформував нас  буквально  до  понеділка.  Комітет  може встигнути  поінформувати нас на засіданні Погоджувальної ради щодо цієї ситуації:  у чому проблема і як її розв'язувати. І тоді після слухання  інформації  на засіданні Погоджувальної ради,  вирішимо, запрошувати до нас міністра, чи достатньо буде нашого рішення.

     Щодо проекту соціального кодексу,  то я сказав,  що треба  це питання   розглянути   на   засіданні  Погоджувальної  ради  та  у встановленому законом порядку.  Я говорив про це,  а ви,  напевно, були відсутні.

     ----------

     Отже, шановні колеги, переходимо до реалізації нашого порядку денного.  Слухаються пропозиції Президента до Закону  про  Кабінет Міністрів  України.  Доповідає перший віце-прем'єр-міністр України Анатолій   Костянтинович   Голубченко.   Будь   ласка,    Анатолію Костянтиновичу,  на трибуну. Рятуйтеся від домагань щось вирішити. Будь ласка, 15 хвилин.

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,  перший віце-прем'єрміністр України. Шановні народні  депутати!  Шановний головуючий!  Уже втретє Верховна Рада України розглядає пропозиції Президента України до Закону  України про Кабінет Міністрів України.

     Спочатку дозвольте   стисло   спинитися  на  перебігу  подій, пов'язаних із цим законом. Як ви знаєте, ще 12 листопада 1996 року Верховна  Рада  України розглянула в першому читанні проект Закону про Кабінет Міністрів України, підготовлений і поданий Президентом України як невідкладний.

     Законопроект не    здобув   достатньої   підтримки   народних депутатів, внаслідок чого його було відхилено й натомість прийнято альтернативний   законопроект,   внесений  у  спосіб  законодавчої ініціативи групою народних депутатів.  Це було зроблено незважаючи на  те,  що  Кабінет  Міністрів  уже  тоді  звертав увагу народних депутатів на невідповідальність багатьох положень  альтернативного законопроекту     Конституції     України,     а    також    вплив політично-правових  наслідків  його  прийняття   на   ефективність діяльності уряду.

     Саме на   цих  вадах  наголошувалося  і  Кабінетом  Міністрів України,  й  багатьма  народними  депутатами  під  час  підготовки проекту закону до другого читання.

     Напередодні його  розгляду  уряд,  зваживши,  що  подані  ним суттєві зауваження й пропозиції не було  враховано,  звернувся  до Верховної  Ради України з проханням зняти законопроект із розгляду і  створити  погоджувальну  комісію,  до  складу  якої  увійшли  б представники  Верховної Ради,  Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів для спільної роботи над  реалізацією  важливого конституційного   завдання   -  належного  правового  забезпечення діяльності Кабінету Міністрів. Проте це, як і інші звернення уряду до  Верховної  Ради  України з приводу погодження позицій стосовно принципових положень,  не було підтримане під  час  підготовки,  а також голосування закону, прийнятого в цілому 5 травня 1997 року.

     Наслідок відомий:  на  пропозицію  уряду  Закон  України  про Кабінет  Міністрів  України   Президент   України   повернув   для повторного розгляду Верховною Радою України, під час якого частину пропозицій Президента України було враховано,  а  стосовно  деяких вироблено погоджені позиції.

     На жаль,  зовсім  не всі вони були підтримані Верховною Радою України і  під  час  повторного  розгляду  21  жовтня  1997  року. Передусім це стосується пропозицій до статей,  в яких визначаються порядок формування Кабінету Міністрів України, правові засади його організації та діяльності,  відносини з Верховною Радою України та іншими державними органами.  Ці пропозиції передусім спрямовані на приведення   зазначених   статей   закону   у   відповідність   із Конституцією України.

     Щодо змісту пропозицій Президента  України,  які  мають  бути розглянуті  сьогодні  і  з  якими,  я  сподіваюсь,  ви  мали змогу завчасно  ознайомитися,  то  вони  збігаються  з  оцінкою   урядом прийнятого Закону про Кабінет Міністрів України.

     Гадаю, немає   потреби  докладно  коментувати  саме  в  цьому виступі пропозиції Президента України.  Вони,  як це й передбачено Конституцією України,  вмотивовані й чітко сформульовані.  Однак у разі потреби я готовий дати відповідні пояснення.

     Така потреба може бути зумовлена й тим,  що в  запропонованій вам порівняльній таблиці немає будь-якої аргументації. Тому вважаю за потрібне прокоментувати деякі пропозиції Президента України, що мають на меті вдосконалити положення закону,  які,  на його думку, не лише не  відповідають  Конституції  України,  а  й  у  разі  їх збереження  можуть  істотно  вплинути  на  ефективність  подальшої роботи  Кабінету  Міністрів,  призвести  до  певних   проблем   із застосуванням закону.

     Звичайно, в короткому виступі неможливо докладно спинитися на кожній із них.  Взяти хоча б норми статей 11 і 13,  які пов'язують набуття  повноважень  як Кабінетом Міністрів у цілому,  так і його окремими членами з моменту складення присяги.

     По-перше, як зазначається у зауваженнях  Президента  України, Конституція не пов'язує набуття повноважень Кабінетом Міністрів зі складенням присяги його членами.  На підставі  змісту  статті  114 Конституції  України  Кабінет  Міністрів  набуває  повноважень від моменту призначення Президентом України його персонального складу.

     По-друге, складення  присяги  перед  Президентом  України  на пленарному    засіданні    Верховної   Ради   України   встановлює непередбачений   Конституцією   обов'язок    Президента    України з'являтися до Верховної Ради України.

     По-третє, положення   про   те,  що  відмова  члена  Кабінету Міністрів скласти присягу має наслідком звільнення його з  посади, розширює    визначені   Конституцією   підстави   для   припинення повноважень члена Кабінету Міністрів.

     Проте, крім невідповідності Конституції України, застосування зазначених  положень у разі їх збереження без урахування зауважень Президента матиме досить негативні наслідки.

     Так, законом передбачено, що члени Кабінету Міністрів України складають   присягу   перед   Президентом  України  на  пленарному засіданні Верховної Ради України.  Проте може виникнути  ситуація, за якої Президент України з поважних причин (хвороба, відрядження, відпустка тощо) не буде в змозі протягом певного терміну з'явитися на  відповідне  пленарне  засідання.  Унаслідок  цього  як  уряд у цілому,  так і окремі його члени не зможуть протягом цього терміну розпочати  виконання  своїх  обов'язків.  Але  оскільки  вони  вже призначені Президентом України на відповідні  посади,  особи,  які займали  ці  посади  раніше,  також  не  зможуть  виконувати своїх обов'язків.  Отже,  протягом певного  терміну  як  новосформований Кабінет  Міністрів,  так  і  окремі  його  члени не в змозі будуть працювати,  коли,  звичайно,  вони  не  вдадуться   до   свідомого порушення закону.

     Уявімо собі іншу ситуацію. Прем'єрміністра України призначено на  посаду  напередодні  парламентських  канікул.  Для  того   щоб виконати вимогу закону,  ці канікули треба буде переривати стільки разів, скільки доведеться складати присягу спочатку двом третинам, а  потім кожному з додатково призначених на посади членів Кабінету Міністрів.

     Коментарі, я гадаю, зайві. І цей приклад, на жаль, не єдиний. Візьмімо, наприклад, статтю 6, що нею не лише визначається перелік міністрів,  які  входять  до  складу  Кабінету  Міністрів,   а   й обмежується їх чисельність двадцатьма п'ятьма особами.  Така норма не узгоджується з частинами першою і третьою статті 114,  а  також із пунктами 10 і 15 частини першої статті 106 Конституції України, за якими  фактичну  чисельність  членів  Кабінету  Міністрів  може визначати лише Президент України.

     Зміст, який    вкладається    в    поняття    "міністр",   що застосовується  лише  в  частині  першій  статті  114  Конституції України,  невизначений.  Згідно з пунктом 10 частини першої статті 106,  частинами першою і третьою статті  114  Конституції  України призначення  осіб  на  посади  міністрів є винятковою компетенцією Президента України і лише він може визначити,  які особи  матимуть статус міністра.

     Частиною третьою статті 6 передбачено,  що на членів Кабінету Міністрів України не поширюється дія Закону України  про  державну службу.   Отже,  члени  уряду  не  є  державними  службовцями.  Ця особливість правового статусу  членів  уряду  характерна  для  тих держав,  де не тільки немає заборони поєднання членами уряду своїх повноважень  як  найвищих  посадових  осіб  виконавчої   влади   з депутатським мандатом,  а, навпаки, таке поєднання є обов'язковим: тобто на посаду члена уряду  можуть  бути  призначені  лише  члени парламенту,  які  належать  до  партії  чи партійної коаліції,  що здобула перемогу на  виборах.  Саме  тому  в  цих  державах  члени парламенту  не  є державними службовцями,  оскільки вони одержують свій  депутатський  мандат  безпосередньо  від  виборців  під  час виборів до парламенту як представники відповідної партії або іншої політичної організації та зберігають його  лише  протягом  певного терміну,  а  після  їх обрання на виборах основним змістом і метою їхньої діяльності  стає  втілення  в  життя  положень  відповідної передвиборної програми.  Державні службовці в цих країнах працюють на постійній основі і  не  наділені  правом  займатися  політичною діяльністю,  зокрема  бути  членами  тієї  або  тієї партії.  Така політично-правова    концепція    властива    парламентським     і парламентськопрезидентським    республікам.    Спроба    механічно застосувати цю концепцію до визначення  правового  статусу  членів Кабінету  Міністрів  України  без  усвідомлення можливих наслідків неприйнятна.

     По-перше, її   реалізація   спричинить    поділ    керівників центральних  органів  виконавчої  влади  за  їхнім статусом на дві різні категорії: міністри не є державними службовцями, а керівники всіх інших центральних органів виконавчої влади залишаються ними.

     По-друге, непоширення на членів Кабінету Міністрів дії Закону України про  державну  службу  не  лише  спричиняє  досить  великі прогалини у правовому регулюванні їхнього статусу - насамперед, це стосується статей 5,  10,  11 і 16 зазначеного закону,  які  чітко визначають   права  та  обов'язки  державних  службовців,  -  а  й призводить  до  незастосування  до  членів  уряду  положень  інших законів, зокрема Закону України про боротьбу з корупцією.

     На підставі   викладеного  доцільно  зберегти  статус  членів Кабінету Міністрів України,  визначений статтею 9  Закону  України про  державну  службу,  тобто  як державних службовців з особливим статусом.

     І, нарешті, щодо статусу урядового апарату та особи, яка його очолює.  Цілком зрозуміло,  що зміст діяльності будь-якого апарату визначається  лише  потребою  забезпечення   належного   виконання повноважень   відповідним   органом   чи   посадовою  особою.  Для визначення статусу апарату  Кабінету  Міністрів  України  як  його робочого  органу  слід  виходити  передусім із завдань,  що стоять перед Кабінетом Міністрів  України  як  вищим  органом  у  системі органів виконавчої влади.  Для реалізації компетенції, яка охоплює практично усі сфери суспільних відносин, Кабінет Міністрів України повинен   мати   апарат,   здатний   забезпечити   його  ефективну діяльність.  З огляду на це його функції  не  можуть  обмежуватися організаційним   та   матеріально-технічним  забезпеченням  роботи Кабінету Міністрів України. Апарат, крім того, повинен здійснювати систематичний   аналіз   розвитку   економіки,  соціальної  сфери, застосування законодавства,  постійно  перевіряти  його  виконання тощо.

     При цьому   потрібно   мати   на  увазі,  що  апарат  повинен забезпечувати  виконання  повноважень  не  лише  Прем'єр-міністром України,  віце-прем'єр-міністрами України, іншими членами Кабінету Міністрів,  членство яких  в  уряді  не  пов'язане  з  очолюванням відповідного  центрального  органу  виконавчої  влади і,  зокрема, міністра Кабінету Міністрів  (хоча  це  і  повинно  бути  головним завданням апарату),  а й інших його членів, керівників міністерств у здійсненні їх повноважень  саме  як  членів  Кабінету  Міністрів України.   Стосовно   даної  вимоги  основним  змістом  діяльності апарату,  очевидно,   має   бути   насамперед   організаційне   та матеріально-технічне забезпечення роботи членів уряду.

     Важливо також і те,  що апарат повинен діяти як єдиний орган, підпорядкований Прем'єр-міністрові України.  Особлива роль апарату має   полягати,  зокрема,  в  тому,  щоб  забезпечити  наступність діяльності Кабінету Міністрів України як у разі зміни його  складу в цілому, так і окремих його членів. Ця функція, до речі, є однією з головних для урядового апарату багатьох іноземних держав.

     Забезпечення реалізації згаданої функції можливе за умови, що припинення  повноважень  Кабінету  Міністрів  України  не тягне за собою  розірвання  трудового  договору  з  більшістю   працівників апарату, крім працівників патронатних служб.

     У деяких  країнах служби уряду становлять окремі міністерства на чолі з міністром.  Зокрема в Німеччині федеральною  канцелярією керує    міністр,   безпосередньо   підпорядкований   федеральному канцлерові.  У Греції та Іспанії є міністерство президії уряду.  В Нідерландах  міністерством  загальних  справ  керує  безпосередньо прем'єр-міністр.  І,  нарешті,  у Російській Федерації  керівником урядового апарату є федеральний міністр або віце-прем'єрміністр.

     У законі,   прийнятому   Верховною  Радою  України,  фактично передбачаються ліквідація урядового  апарату  як  єдиного  органу, його  поділ на підрозділи,  окремі з яких (патронатні служби віце- прем'єр-міністрів) не підпорядковуються не лише керівнику апарату, а навіть Прем'єр-міністру.

     На закінчення   хочу   привернути   вашу  увагу  до  висновку науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України від  30  квітня  1998  року,  в  якому  пропонується погодитись із зазначеною частиною пропозицій Президента  України,  зокрема  щодо неконституційності деяких положень закону.

     Проте Комітет  з  питань правової реформи погодився врахувати лише одну з 23 пропозицій Президента України.

     Шановні народні депутати,  сподіваюся на ваш зважений  підхід до  оцінки  пропозицій  Президента України.  Їх врахування не лише дасть можливість створити належну нормативну базу для  ефективного функціонування  Кабінету  Міністрів  України  як  вищого  органу в системі  органів  виконавчої  влади,  а  й  сприятиме   поліпшенню ситуації в Україні, і передусім в економіці та соціальній сфері.

     Хочу підкреслити,   що   нині   закінчується  адміністративна реформа, яку очолює народний депутат Леонід Макарович Кравчук. Вже практично з усіма погоджено.

     Якщо поглянути на закон,  який сьогодні пропонується, з точки зору адміністративної реформи,  то рівно за місяць будемо  змушені знову  робити порівняльну таблицю і погоджувати даний закон з тим, що буде прийнятий з адміністративної реформи.

     Тому пропоную,  шановні народні депутати,  відкласти  розгляд даного  документа до завершення адміністративної реформи і зробити так, щоб ми могли працювати.

     Дозвольте звернутися до вас ще з одним.  Втретє кажу,  ми  не робимо  закон  для  цього складу Кабінету Міністрів.  Ми не робимо Закон про  Кабінет  Міністрів  для  окремих  нинішніх  осіб.  Адже більшість  із  вас  теж  можуть  працювати  в  Кабінеті Міністрів. Поміркуйте,  як можна буде виконувати ці функції.  Отже,  потрібно зробити закон, який би не стосувався Голубченка або Пустовойтенка, а стосувався просто членів уряду,  бо там працювати і  почесно,  і відповідально.

     Тому пропоную   не   розглядати   цей   закон  постатейно,  а розглядати  разом  із  адміністративною  реформою.  Все  одно   це потрібно буде робити вдруге.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Анатолію  Костянтиновичу.  Сідайте,  будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з питань правової реформи народному депутату Коліушку. Будь ласка.

     КОЛІУШКО І.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати України!  Ми вже втретє  за  останні  три тижні  намагаємося приступити до розгляду даного питання.  Нарешті почали. Це добре.

     Почну виступ з реакції на останню фразу доповідача від  імені Президента  Анатолія Костянтиновича Голубченка.  Якщо ви вважаєте, що в нинішньому складі Кабінету  Міністрів  немає  людей,  здатних виконати  цей  Закон про Кабінет Міністрів,  то я переконаний,  що такі люди є в  Україні.  Він  писався  саме  для  того,  щоб  його виконувати і щоб уряд працював ефективніше.

     Проект Закону  про Кабінет Міністрів,  підготовлений,  як уже було сказано,  два роки  тому,  передбачає  реформування  Кабінету Міністрів та його апарату з метою забезпечення максимально повного і  точного  втілення  в   життя   Конституції   України   і   саме конституційного  статусу  Кабінету  Міністрів  як  вищого органу в системі виконавчої влади України.

     Основним завдання Кабінету Міністрів має стати вироблення  та забезпечення  реалізації  державної  політики  у  сфері виконавчої влади.  На жаль, досі ми маємо фактично пережиток із старих часів, коли  всі  рішення  приймалися,  як  ви  пам'ятаєте,  у  партійних комітетах,  зокрема в Центральному  комітеті  Компартії,  а  люди, котрі  сиділи  в  будинку  на вулиці Грушевського,  12,  були лише виконавцями цих рішень.

     Така практика,  незважаючи  на   зміну   історичних   реалій, залишилася  донині.  Члени  уряду  й  сьогодні  є лише виконавцями директив, які їм надходять. І це, на моє глибоке переконання, один із  факторів,  що  не  дає  змоги прийняти і ефективно втілювати в життя політику реформ в Україні.

     Отже, вашій  увазі   пропонується   порівняльна   таблиця   з пропозиціями Президента. Анатолій Костянтинович зупинився на трьох із принципових зауважень.  Можу сказати, що наведені ним аргументи насправді   інколи  не  відповідають  дійсності.  Наприклад,  щодо присяги, котра має бути обов'язковим атрибутом набуття повноважень членами Кабінету Міністрів. Конституція України і, зокрема, стаття 114,  на яку  посилався  Анатолій  Костянтинович,  не  регламентує порядок набуття членами Кабінету Міністрів повноважень.  Тому саме закон повинен встановити,  коли набувається  повноваження  членами уряду.

     Або аргументи  про  те,  що  ми  можемо  бути  на  канікулах. Поясніть мені, що це за парламент, якщо в країні відсутній уряд, а він перебуває на канікулах? Гадаю, подібна ситуація неприпустима.

     Стосовно прийнятої    і   схваленої   Президентом   концепції адміністративної реформи в країні справді дивно.  Минуло вже п'ять місяців   після   виходу   указу  Президента  про  схвалення  цієї концепції,  а його представник Анатолій Голубченко  стверджує,  що члени уряду не повинні бути політичними діячами.  То кому ж вірити

- указу Президента,  котрий схвалює концепцію,  де чітко записано, що   члени   уряду   є   політичними  діячами,  чи  вам,  Анатолію Костянтиновичу? І так далі.

     Тому пропоную не витрачати  більше  часу  на  обговорення,  а приступити до поправочного голосування. Якщо не буде подолано вето чи враховані всі поправки Президента,  то  без  даного  закону  ми просто  ще  більше затягнемо ситуацію і неможливо буде здійснювати адміністративну реформу, до якої щоразу в кожному виступі закликає Президент України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Борисовичу.  Шановні колеги!  Прошу мобілізуватися, зараз будемо... (Шум у залі).

     Шановні колеги! Прошу зайняти робочі місця.

     Ми розглядаємо закон практично в другому,  третьому чи вже  - вибачаюсь   -   десятому   читанні.  Отже,  запитань  доповідачам, співдоповідачам  не  ставимо,  а   висловлюємо,   якщо   є,   свої пропозиції,  Іване Сергійовичу. Але ваших пропозицій немає, бо тут тільки поки що пропозиції Президента.

     Варто спочатку розглянути те,  що пропонує комітет,  а  потім інші пропозиції.

     Шановні колеги,   комітет   пропонує   підтримати  пропозицію Президента України щодо об'єднання статей 7 і 9  даного  закону  в одну статтю і викласти її в редакції, запропонованій Президентом.

     Будь ласка.

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет  справді підтримує цю пропозицію.  Від імені комітету прошу проголосувати.

     "За" - 216.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 216 (Шум у залі).

     Шановні колеги,  за  настирливим  наполяганням  представників фракції  Руху,  які  найбільше  звинувачують головуючих,  що ми по декілька разів голосуємо,  ще раз ставлю на голосування пропозицію Президента  об'єднати  статті  7  і  9 закону і викласти її в його редакції. Прошу (Шум у залі).

     Шановні колеги, дякую за нагадування. На табло висвітлюється, що  рішення  щодо  подолання вето,  пропозицій Президента згідно з Регламентом голосуються в поіменному режимі. Прошу це врахувати.

     Будь ласка,  голосуйте.  Підтримаймо пропозицію Президента  і комітету  про  об'єднання  двох  статей.  На  одну статтю зменшимо закон.

     "За" - 278.

     Дякую. 278. Наближаємося до потрібних 300 (Шум у залі).

     Прошу уваги!   Шановні   колеги,   друга  частина  пропозицій комітету зводиться до такого.

     Комітет з питань правової реформи рекомендує  Верховній  Раді України  розглянути  Закон України про Кабінет Міністрів України і прийняти його відповідно до частини  четвертої  статті  94.  Тобто йдеться  про  подолання вето потрібною кількістю - двома третинами голосів.

     Ставиться на голосування згадана пропозиція (Шум у  залі).  Я так   зрозумів,  що  пропонується  запросити  депутатів  до  залу. Запросіть, будь ласка.

     Шановні колеги,  не агітуйте один одного,  а  зосередьтеся  - будемо голосувати.

     Ставиться на  голосування пропозиція щодо подолання вето (Шум у  залі).  Спочатку  проголосуємо  пропозицію  комітету,  а  потім зробимо  так,  як  ви  пропонуєте.  Стосовно  решти статей комітет пропонує подолати вето,  тобто набрати належних 300 голосів. Прошу визначитися. Голосуємо поіменно.

     "За" - 227.

     Шановні колеги, ми ж голосуємо поіменно. Ви бачите, що тільки один голос зайвий,  але далеко не той, що потрібно: є 227 голосів, а треба - 300. Висвітіть, будь ласка, за фракціями.

     Комуністи -  98 із 108;  НДП - 3 із 43;  Народний рух - 37 із 44; "Громада" - 32 із 34; зелені - 4 із 19; соціалісти - 23 із 23; незалежні  - 6 із 11;  соціал-демократи - 1 із 12;  селяни - 10 із 12; прогресивні соціалісти - 7 із 10; позафракційні - 6 із 17.

     Шановні колеги,  оскільки  ми  не  прийняли  рішення,  будемо голосувати кожну поправку Президента.  Будь ласка, візьміть текст. Ставиться на голосування поправка 1 Президента,  що частину  третю статті  1  після  слова "передбачених" доповнити фразою "у статтях 85,  87"  -  посилання  на  Конституцію.  Комітет  відхилив   дану поправку.

     КОЛІУШКО І.Б. У тексті закону є слова "в межах Конституції".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується поправка 1 Президента. Прошу.

     "За" - 54.

     "За" 54 голоси - поправка не підтримується.

     Поправка 2  Президента...  Не  треба  зачитувати!  Комітет не підтримує.

     Ставлю на голосування поправку 2 Президента. Будь ласка.

     КОЛІУШКО І.Б.  Поправка Президента порушує  Конституцію  -він пропонує повноваження визначати указами.

     "За" - 25.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А  ми  з  кожної  до  кінця й визначаємось (Шум у залі). Гаразд, вибачте. Шановні колеги, "за" 25 голосів - отже, не підтримано.

     Є пропозиція долати вето, так?

     Тоді повертаємось  до  1 поправки.  Комітет пропонує подолати вето з поправки 1. Прошу підтримати.

     КОЛІУШКО І.Б.  Згідно з рішенням Конституційного Суду треба з кожної поправки долати вето окремо.

     "За" - 238.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" 238 голосів - рішення не прийнято.

     Щодо поправки   2   Президента   ми  визначились.  Ставлю  на голосування пропозицію про подолання вето з даної поправки.

     КОЛІУШКО І.Б.   Поправка    Президента    відверто    порушує Конституцію.

     "За" - 238.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За"  238  голосів - не приймається.  Голосується поправка 3 Президента. Будь ласка.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав цю поправку.

     "За" - 40.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 40 голосів - "за", отже, поправка не приймається. Ставлю на голосування пропозицію подолати вето щодо цієї поправки. Будь ласка.

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет  просить  проголосувати  за  подолання вето.

     "За" - 244.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" 244 голоси - рішення не прийнято.

     Поправка 4 врахована:  ми проголосували, що об'єднуємо статті 7 і 9.

     Голосуємо поправку 5 Президента. Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримує цю пропозицію.

     "За" - 40.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 40 голосів "за". Ставлю на голосування пропозицію подолати вето з даної поправки. Прошу визначитися.

     "За" - 231.

     "За" -    231    голос,   рішення   не   приймається.   Іване Олександровичу, мене дивує, що ви не знаєте такого. Конституційний Суд  порекомендував  розглядати  поправки  і  долати вето з кожної поправки. Отже, ми діємо так, як належить.

     Голосується поправка 6. Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав даної пропозиції.

     "За" - 23.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" 23 голоси - рішення не приймається.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  подолати  вето   з   цієї поправки. Прошу проголосувати.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати подолання вето.

     "За" - 250.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо    поправку    7    Президента.   Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав пропозиції Президента.

     "За" - 27.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" 27 голосів - пропозиція не приймається.

     Ставлю на голосування пропозицію комітету щодо подолання вето з даної поправки. Прошу проголосувати.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати подолання вето.

     "За" - 252.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Поправка 8.  Хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента, прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав.

     "За" - 56.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те,  щоб підтримати позицію комітету  щодо цієї   поправки   й   відхилити   пропозицію   Президента?   Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати й подолати вето.

     "За" - 222.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Поправка 9, сторінка 11. Хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента? Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав.

     "За" - 51.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Хто за  те,  щоб  підтримати  пропозицію  комітету щодо вето? Прошу визначитися. Поправка 9.

     "За" - 219.

     Рішення не приймається.

     Поправка 10,  сторінка  15.  Хто  за   те,   щоб   підтримати пропозицію Президента?

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав.

     "За" - 28.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Шановні колеги!   Не   кажіть   "по   фракціях".   Пропозиції Президента поіменно не голосуються.  Та у зв'язку  з  тим,  що  ми голосуємо  також  другу  пропозицію  -  про подолання вето,  - усе голосування йде в поіменному режимі, щоб постійно не перемикати. А взагалі  пропозиція Президента голосується не в поіменному режимі. Не будемо затягувати час.

     Хто за те,  щоб підтримати пропозицію комітету про  подолання вето - про відхилення поправки 10 Президента? Прошу проголосувати.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

     "За" - 236.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Поправка 11. Хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента?

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав.

     "За" - 24.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто  за  те,  щоб  подолати  вето  - відхилити цю поправку? Прошу підтримати.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить підтримати.

     "За" - 241.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Сторінка 20,  поправка  12.  Хто  за   підтримку   пропозиції Президента? Прошу проголосувати.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав пропозицію.

     "За" - 35.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб подолати вето? Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет  просить  проголосувати  за  подолання вето.

     "За" - 215.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми проголосували вже  дванадцять поправок, залишилось іще дев'ять. За кожну з пропозицій Президента ми набираємо менш ніж 50 голосів,  тобто вони не враховуються.  Як ви дивитеся на те,  щоб голосувати тільки пропозицію про подолання вето щодо кожної статті? (Шум у залі).

     Зрозуміло. Йдемо далі.

     Поправка 13. Хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента? Прошу проголосувати.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав пропозицію.

     "За" - 23.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто  за  те,  щоб  подолати  вето  - відхилити цю пропозицію? Прошу проголосувати.

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет  просить  проголосувати  за  подолання вето.

     "За" - 236.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Поправка 14.  Хто  за підтримку пропозиції Президента?  Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав.

     "За" - 27.

     ГОЛОВА. Не приймається.

     Хто за подолання вето - за відхилення цієї пропозиції?  Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет  просить  проголосувати  за  подолання вето.

     "За" - 234.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Поправка 15.  Хто за підтримку пропозиції  Президента?  Прошу проголосувати.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав цієї пропозиції.

     "За" - 26.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Хто за подолання вето, прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет  просить  проголосувати  за  подолання вето.

     "За" - 242.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Голосується поправка  16,  сторінка  29.  Хто  за   підтримку пропозиції Президента?

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримує.

     "За" - 40.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Хто за те, щоб подолати вето - відхилити цю пропозицію? Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить подолати вето.

     "За" - 234.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Голосується пропозиція  17.  Хто  за   те,   щоб   підтримати пропозицію Президента? Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав.

     "За" - 22.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто  за  те,  щоб  подолати  вето  - відхилити цю пропозицію? Прошу визначитися.

     "За" - 234.

     Не приймається.

     Поправка 18.  Хто за те,  щоб підтримати поправку Президента? Прошу визначитися.

     Шановні колеги! У нас залишилося три статті. Уже завершуємо.

     "За" - 30.

     Хто за те, щоб підтримати пропозицію комітету й подолати вето

- відхилити поправку 18? Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить подолати вето.

     "За" - 245.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Поправка 19,  сторінка  33.  Хто  за   те,   щоб   підтримати пропозицію Президента?

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися.

     "За" - 35.

     Не приймається.

     Хто за те, щоб подолати вето? Поправка 19.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить подолати вето.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

     "За" - 235.

     Не приймається.

     Поправка 20,  сторінка  38.  Хто  за   те,   щоб   підтримати пропозицію Президента?

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет не підтримує. Ця пропозиція суперечить Конституції.

     "За" - 25.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб подолати вето? Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить подолати вето.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуймо.

     "За" - 251.

     Не приймається.

     Пропозиція 21? Хто за врахування її? Прошу визначитися.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав цю пропозицію.

     "За" - 15.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Хто за те, щоб подолати вето - відхилити поправку 21?

     КОЛІУШКО І.Б.  Комітет  просить  підтримати  пропозицію   про подолання вето.

     "За" - 241.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.

     Пропозиція 22. Хто за підтримку цієї пропозиції? Сторінка 39.

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет не підтримав.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується статтю 54 вилучити.

     "За" - 215.

     Не приймається.

     Хто за те, щоб подолати вето?

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить подолати вето.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто залишити цю статтю.

     "За" - 240.

     Не приймається.

     Поправка 23.  Пропонується  нова  редакція  статті 58 "Апарат Кабінету Міністрів України".  Хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента?

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить не підтримувати.

     "За" - 29.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб подолати вето?

     КОЛІУШКО І.Б. Комітет просить подолати вето.

     "За" - 242.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми пройшли всі поправки. Прошу.

     КОЛІУШКО І.Б.  Шановні  народні депутати!  Ми знову витратили час і,  на жаль,  не досягли позитивного результату. Розгляд цього питання переносився багато разів (я не знаю ким),  і,  можливо, не випадково воно внесене саме на п'ятницю. Це перше.

     Друге. Оскільки  є  підготовлена  і  вже  схвалена  Державною комісією    з    питань    адміністративної    реформи   концепція адміністративної реформи  в  Україні,  багато  положень  якої  вже погоджено  представниками  і  Верховної  Ради  - членами державної комісії,  і Кабінету Міністрів, навіть Президент, видавши указ від 22 липня, фактично схвалив цю концепцію, я пропоную дати доручення Комітету з питань правової реформи разом  із  Кабінетом  Міністрів доопрацювати цей законопроект,  враховуючи положення концепції. Це єдиний вихід з глухого кута, в якому ми опинилися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!   Із   23   поправок,   внесених Президентом,  ми погодилися лише з одною (за неї проголосували 226 депутатів).  Решта  поправок  не  набрали   необхідної   кількості голосів. А для того, щоб подолати вето, треба мінімум 300 голосів. Ми можемо знову,  уже відверто,  якщо не помиляюся,  направити цей закон на підпис Президенту, але буде те саме, що й попередні рази: Президент накладе вето й  поверне  закон.  Тому,  мабуть,  давайте дослухаємося   до  пропозиції,  яку  вносив  представник  Кабінету Міністрів і зараз вніс  співдоповідач  від  профільного  комітету. Тобто не будемо знову направляти цей закон на підпис Президенту, а дамо  доручення  профільному  комітету  з   урахуванням   положень концепції  адміністративної  реформи  внести  до  нього відповідні зміни.

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу визначитися.

     "За" - 166.

     Не прийнято (Шум у залі).

     Заспокойтеся, шановні колеги, зараз обговоримо.

     Ігоре Борисовичу,  сідайте,  будь  ласка,  ви   свою   справу зробили.  Ще  раз нагадаю,  які були пропозиції.  Перша пропозиція комітету - те,  що ми з вами проголосували:  з урахуванням  однієї поправки направити закон Президенту на розгляд (зрозуміло,  чим це закінчиться).  І  друга  пропозиція,  яку  внесли  доповідач   від Кабінету  Міністрів  Голубченко і представник профільного комітету (по суті їх пропозиції збігаються).

     Давайте обговоримо ці дві  пропозиції  і  будемо  визначатися голосуванням.

     Я надам  слово  представникові  кожної  фракції,  якщо будуть бажаючі.

     Депутат Мороз. Будь ласка.

     МОРОЗ О.О.  Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  депутати!  Є кілька процедурних моментів. Ми повинні завершити розгляд питання. Ми  розглянули  зауваження  Президента  по  статтях  і,   оскільки прийняли одну поправку Президента, тепер зобов'язані проголосувати закон у цілому.  Якщо він набере навіть 226 голосів - це вже  буде інший   закон,   який   прийнято,  і  Президент  мусить  його  або підписувати, або не підписувати - то вже його справа.

     Я дуже сумніваюся, що він його підпише, адже там закладається зовсім інша логіка у зміст Закону про Кабінет Міністрів,  аніж та, котра прийнята Верховною Радою.  Але то  вже  інша  справа.  Зараз треба  голосувати  закон  у  цілому.  А  то  в нас уже починаються розмови про те,  враховувати положення неприйнятої концепції чи не враховувати.  То вже справа комітету. Ми не маємо права ставити на голосування питання про узгодження  тексту  закону  з  документом, який не набрав юридичної сили.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від  "Громади"  хто виступатиме?  Поки ви визначаєтесь, слово має депутат Курикін від зелених.

     Вибачте, вас троє.  Визначіться між собою,  я  комусь  одному надам слово.

     Будь ласка.

     КУРИКІН С.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні колеги!  Фракція зелених вважає за потрібне підтримати пропозицію про  відправлення цього  закону  на  доопрацювання  в  комітет.  Цей  закон має бути внутрішньо збалансований.  Це питання,  звичайно, треба вирішувати не  в  залі,  а  в комітеті,  і бажано в контакті з представниками виконавчої влади.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Кармазін.  Будь ласка.  Вони  вже визначилися.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Дякую, Адаме Івановичу. Місто-герой Одеса, "Громада".   Шановні  народні  депутати!  Ми  сьогодні,  на  жаль, витрачали час через те,  що це питання було поставлене  в  порядок денний  на п'ятницю.  Керівництву треба було б знати,  що сьогодні рейсом ПС-501 Наталія Михайлівна Вітренко разом зі своїми колегами відбула в Лондон. Без них не може бути результативного голосування для подолання вето. Це було зрозуміло. Але все одно поставили.

     Який вихід із цієї ситуації?  Вихід тільки  один.  Пропозиції слушні.  Без  Закону  про  Кабінет  Міністрів  далі не можна жити. Кожного дня в нас утворюються нові міністерства,  і кожному з  тих міністерств  надається  охорона.  Арбітражному  суду  - 36 чоловік державної охорони,  Генеральній прокуратурі - 66 чоловік державної охорони і так далі.  Не хочу продовжувати, кому скільки - скільки, наприклад,  Центрвиборчкому тощо,  і говорити,  куди  витрачаються державні кошти.

     У Законі  про  Кабінет  Міністрів  істотно  урізано кількість міністерств,   принаймні   втроє.   І   цього   бояться   сьогодні можновладці, і цього боїться Президент.

     Ось чому  прошу  не  ховати  голову  кудись  там під крильце. Фракція "Громада" вимагає поставити на середу першим  питання  про подолання вето.  Треба ставити на середу. У вівторок ми обговоримо порядок  роботи,  усе  інше.  А  в  середу  треба   поставити   на голосування питання про подолання вето і подолати його.  Якщо хоче Конституційний Суд,  можна навіть по буквах долати.  Тут  Народний рух   правильно  пропонує  долати  по  буквах.  Якраз  повернуться прогресивні соціалісти.  Без Наталії Михайлівни Вітренко ми просто не зможемо подолати вето.

     І я хочу сказати,  що така ситуація в уряді,  як тепер, і те, що вчора відбулося тут з бюджетом,  триватиме... Я перепрошую, але в мене є ще час.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усім по хвилині. Три хвилини виставили помилково. Ви говорите вже дві хвилини.

     КАРМАЗІН Ю.А. Помилково? Тоді попереджайте, що помилково.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас попереджаю.

     КАРМАЗIН Ю.А.  Та ситуація в уряді, яка склалася на сьогодні, триватиме   до   того  часу,  поки  в  нас  не  буде  нормального, повноцінного закону про уряд -  того  закону,  за  який  голосував парламент і того скликання, і цього. Мені дуже прикро, що сьогодні депутати так скривдили Президента:  його пропозиції набрали аж  22 голоси.  Тому  я  прошу  поставити  на  середу  це питання.  Може, Президент набере більше голосів.  Після поїздки до Білорусії  його рейтинг підніметься.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Заєць. Будь ласка.

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановні народні депутати! Фракція Народного руху України підтримує пропозицію  віддати цей закон у комітет.  Але ми хочемо,  щоб було визначено конкретний термін його опрацювання. Ми пропонуємо термін 25 грудня цього року.

     Які мотиви такої пропозиції? Справа в тому, що закон у цілому відповідає   концепції   адміністративної   реформи   в   Україні. Неузгодженості  із  Президентом,  і з Кабінетом Міністрів - у дуже незначній площині,  якщо говорити відверто.  Тому багато  часу  на доопрацювання не треба.  До 25 грудня можна доопрацювати цей закон і внести його на  розгляд  Верховної  Ради,  врахувавши  концепцію адміністративної реформи України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Фракція НДП, депутат Ємець.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний      виборчий      округ,      НДП).     Фракція Народно-демократичної партії.

     По-перше, я хотів би звернутися до  свого  колеги  -  (думаю, йому  зрозуміло,  до кого я звертаюся).  Не використовуйте трибуну для дрібного стукацтва:  хто там куди поїхав і хто що й де робить. Парламентська трибуна не для цього.

     А по-друге,  треба трошки знати ситуацію у власній державі. У нас сьогодні 26 міністерств.  Законом пропонується 25.  Якщо це  є скорочення  втроє,  то  в  автора,  мабуть,  є  якісь  проблеми  з арифметикою.  Закон,  який   пропонується,   фактично   відповідає реальному стану речей.

     Фракція НДП  підтримала п'ять пропозицій Президента.  З інших питань фракція виступала за подолання вето,  оскільки ми вважаємо, що  Президента серйозно підставили ті,  хто готував ці зауваження: вони інколи є несуттєвими, а в деяких місцях просто несерйозними.

     Я погоджуюсь із тим, що прив'язувати закон до документа, який не затверджений Верховною Радою,  не зовсім правильно,  і пропоную таку  формулу:  доручити  Комітету  з  питань  правової   політики доопрацювати Закон про Кабінет Міністрів з урахуванням результатів голосування і внести його на розгляд Верховної Ради в  січні  1999 року.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.     Слово    має    Голубченко    Анатолій Костянтинович - і завершуємо. Будь ласка.

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Дякую.  Шановні народні депутати! Я хотів би звернутися  до вас із проханням,  якщо ми вже пішли за процедурою, дотриматися процедури до кінця. У даному випадку ми діяли точно за Конституцією,  згідно з рішенням Конституційного Суду. І тепер уже ніякі пропозиції не можна  вносити.  Треба  відправити  цей  закон Президенту.  Він його розгляне й поверне, або погодиться з деякими статтями,  або зніме, або подасть інші пропозиції. За Конституцією ми  вже  нічого  більше  робити  не  можемо.  Це практично те,  що запропонував Олександр Олександрович.  Не треба навіть  голосувати цього.  Сама  процедура така:  якщо хоч одна поправка пройшла,  то закон уже як новий відправляється Президенту.

     Його долю ми потім вирішимо.  Але відповідно  до  Конституції ніяких інших пропозицій ми вже не можемо вносити. Давайте поважати Конституцію і не порушувати її.

     Я теж хотів би,  щоб пройшла моя пропозиція. Але насамперед я хотів би, щоб усе було відповідно до Конституції.

     Дякую вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! У ході обговорення, обміну думками ми дійшли висновку (більшість сходиться на тому),  що  нам справді,   якщо  дотримуватися  повністю  процедурних  норм  і  не порушувати ні Регламенту,  ні Конституції,  треба проголосувати за закон  у  цілому  з тими двома поправками,  з якими погодилися,  і відправити його як новий закон на розгляд Президенту.

     Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію

- прийняти закон у цілому, - прошу проголосувати.

     "За" - 227.

     Дякую. Питання  розглянуто.  Закон  направляється  на розгляд Президенту.

     ----------

     Переходимо до розгляду проекту Закону про  внесення  змін  до Закону  України  про  промислово-фінансові  групи в Україні (друге читання).  Доповідає  голова   підкомітету   Комітету   з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій народний депутат Матвєєв Володимир Йосипович.

     Скільки хвилин? Будь ласка. П'ять хвилин для інформації.

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Уважаемые  коллеги! Рассматривается  во  втором  чтении  проект  Закона   о   внесении изменений  к  Закону  Украины  о  промышленно-финансовых группах в Украине.

     От депутата  Гавриша  поступили  три  дополнения  ко  второму чтению. Частично они учтены, частично отклонены.

     Поправка 1.  Часть  первую статьи 1 после слов "правительства Украины"  предлагается   дополнить   словами   "или   в   порядке, определенном  международным договором,  согласие на обязательность которого  подтверждено  Верховным   Советом   Украины,   с   целью производства конечной продукции".  Поправка отклонена, так как это положение  учтено  редакционно  в   пункте   8   новой   редакции. Посмотрите, пожалуйста, таблицу.

     Поправка 2.    Предлагается    постановлением    о   создании промышленнофинансовой  группы  утверждать  также   и   Генеральное соглашение.  Это  предусмотрено  в  пункте  3  статьи  2,  поэтому поправка отклонена.

     И поправка 3 депутата Гавриша - чисто редакционная поправка - тоже отклонена.  В статье закона перечисляются документы,  которые нужно представлять. В поправке речь идет о том же.

     В комитете были  рассмотрены  все  три  поправки.  Мы  вносим предложение  принять  этот проект закона во втором чтении с учетом внесенных изменений.

     В то  же  время  следует  отметить,  что  при  первом  чтении поправками    Кабинета   Министров   были   выхолощены   некоторые концептуальные положения этого закона. Согласно редакции, принятой в  первом  чтении,  можно  создавать промышленнофинансовые группы, которые не производят  конечную  продукцию;  промышленнофинансовые группы могут преобразовываться в финансовопромышленные группы,  то есть  там   может   быть   несколько   банков;   действие   закона распространяется не только на государственные программы.

     Поэтому часть  депутатов,  которые не вносили своих замечаний ко  второму  чтению,  считают,  что  закон  нельзя   принимать   в предложенной редакции.

     Комитет считает,  что  можно  было бы принять проект Закона о внесении изменений к Закону о промышленно-  финансовых  группах  в Украине и отправить его на повторное второе чтение.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні  колеги,  прошу  мобілізуватися. Будемо  приймати  рішення.  Візьміть,  будь   ласка,   порівняльну таблицю.

     Щодо назви закону немає заперечень?

     МАТВЄЄВ В.Й. Это уже проголосовано. Есть поправки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 1. Народний депутат Гавриш не наполягає? Ні.  Поправка  2,  теж  народного  депутата   Гавриша,   врахована частково. І поправка 3 ...

     МАТВЄЄВ В.Й. Отклонена как редакционная.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилена   як   редакційна.  Таким  чином,  було внесено три поправки, пояснення доповідач дав.

     Хто за те,  щоб прийняти проект  закону  в  другому  читанні, прошу проголосувати.

     МАТВЄЄВ В.Й. Комитет предлагает поддержать.

     "За" - 79.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Незрозуміло. Я не чітко сформулював?

     МАТВЄЄВ В.Й.   178   депутатов   не   принимают   участия   в голосовании.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Йосиповичу, що пропонує комітет?

     МАТВЄЄВ В.Й.  Комитет  предлагает  принять  проект  Закона  о внесении   изменений  к  Закону  Украины  о  промышленнофинансовых группах в Украине во втором чтении.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще   раз   ставлю   на   голосування   пропозицію профільного  комітету.  Суть  цієї  пропозиції - прийняти зміни до Закону України про промисловофінансові групи в Україні  в  другому читанні. Прошу підтримати.

     "За" - 90.

     Шановні колеги!   Я   не   розумію,  чому  147  депутатів  не голосують?

     Депутат Беспалий. Будь ласка.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Фракція  Народнодемократичної  партії.  Голосування показує, що навряд чи зараз цей законопроект може бути прийнятий у другому читанні. Важливість його є для всіх очевидною, та разом із тим значна частина депутатів вважає, що цей проект закону ще треба предметно доопрацювати.

     Тому ми  вносимо  пропозицію  (і  просимо  поставити  її   на голосування)  відправити  даний  законопроект  на  повторне  друге читання.  Це дасть можливість внести його в  такій  редакції,  яку підтримає більшість народних депутатів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Є  пропозиція  відправити  цей проект закону на повторне друге читання. Яка думка комітету?

     МАТВЄЄВ В.Й.  Комитет  поддерживает   это   предложение.   Мы обсуждали такой вариант с председателем комитета Гуренко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться    на    голосування   пропозиція   про відправлення цього законопроекту на  підготовку  для  розгляду  на повторному другому читанні. Прошу проголосувати.

     "За" - 129.

     Не голосують 128 народних депутатів.  Шановні колеги,  я дуже прошу визначитися.  Ми повинні прийняти або одне,  або друге,  або третє рішення.  Підкреслюю,  повинні прийняти рішення!  Якщо ви не братимете участі в голосуванні, то ми не зможемо прийняти.

     Ми зараз повинні  прийняти  будь-яке  рішення:  чи  приймаємо законопроект  у другому читанні,  чи відправляємо його на повторне друге читання,  чи переносимо розгляд. Але треба визначитися. Якщо 128  народних  депутатів  не хочуть натиснути на кнопку,  то це не зовсім...

     Депутат Черненко. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.  Г.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ  48,  Донецька  область).  Уважаемые  товарищи!  Я полностью  разделяю  позицию  комитета.  Мы  должны  определиться. Давайте отправим законопроект на повторное второе чтение.  Если  у кого-то  есть  замечания,  будет  возможность  подправить проект и учесть эти замечания.  Но вот эта неопределенность,  когда ни одно решение  не проходит...  Я прошу проголосовать за повторное второе чтение.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Чиж. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Фракція соціалістів  і  селян (Лівий  центр).  Я  хотів  би,  щоб ми все-таки прийняли конкретне рішення щодо цього законопроекту.  Мені здається, найпродуктивніше

-  відправити  його  на  повторне друге читання,  якщо це пропонує комітет і за це висловилися депутати.  Треба також зважити на  те, що ситуація з промислово-фінансовими групами має бути врегульована законодавчо. Ми повинні прискорити цей процес, затягування взагалі незрозуміле.

     Прошу поставити  на  результативне голосування пропозицію про відправлення проекту на повторне друге читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Сокерчак. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Фракція комуністів.  Шановний Адаме Івановичу!  Чому,  наприклад,  я  і  мої  колеги  поряд зі мною не голосуємо за  відправлення  проекту  на  повторне  друге  читання. Поперше,  у редакції,  яка сьогодні доповідається,  вихолощено ряд статей,  які ми потім не доопрацюємо.  Якщо, наприклад, за законом можна    буде   створювати   фінансовопромислові   групи,   а   не промисловофінансові,  то стоїть питання про  декілька  банків.  Ще одне.    Повністю    вилучається    все   те,   де   сказано,   що фінансово-промислові групи створюються з метою підтримки державних програм і так далі. Як ми потім його доопрацюємо?

     Я вважаю,  що,  оскільки  є  такі зауваження,  треба спочатку вилучити ці положення, щоб не сталося так, що в другому читанні ми проголосуємо проект у тому вигляді,  в якому він є, і потім будемо вносити на повторне друге читання те, що сьогодні хочемо вилучити. Я  вважаю,  що  треба  погодитися  з  тим,  що  проект не годиться сьогодні на повторне друге читання.

     Дякую.

     МАТВЄЄВ В.Й. Прошу прощения, в связи с этим я хотел бы внести ясность.  Дело  в  том,  что недостатки,  о которых сказал депутат Сокерчак, были допущены при первом чтении. То есть для того, чтобы удовлетворить   это   требование,   мы   сегодня  должны  отменить результаты голосования в первом чтении.

     Регламентом это не  предусмотрено.  Поэтому  я  предложил  бы отправить законопроект на повторное второе чтение,  то есть внести изменения,  устранить просчеты,  которые были допущены при  первом чтении, и еще раз внести проект в зал.

     Учитывая, что этот закон больше всех заинтересовал бы фракцию НДП,  я просил бы,  чтобы членов этой фракции пригласили в зал для голосования.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Філіпчук.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Дякую. Фракція   Народного   руху   України.  Адаме  Івановичу!  Сьогодні п'ятниця,  і складається досить складна для голосування  ситуація. Це перше.

     Друге. Ми помітили,  що комітет зреагував на зауваження,  які були внесені під час першого  читання.  Це  стосується  і  аналізу причин  того,  чому  за  попередній період не було створено жодної фінансово-промислової групи. Була врахована найсуттєвіша поправка: ми  визначили,  що  фінансовопромислова  група існує тільки певний термін, а потім вона повинна призупиняти свою діяльність, на що не могли  погодитися  суб'єкти,  які  входили до фінансовопромислових груп.

     Питання щодо кількості банків - один банк чи  два  -  це  все практично було враховано.

     І найголовніше - ідеологія цього закону,  яка була закладена. Спочатку    йшлося    про     формування     російсько-українських фінансово-промислових  груп.  Потім  запропонували  розширити коло інтересів.  Мова  йшла,  зокрема,  про  регіони  Нижнього   Дунаю, Верхнього Пруту , про Західний регіон.

     Така відпрацьована схема дала б можливість прийняти цей закон сьогодні.  Він став би дійовим механізмом, щоб виправити ситуацію. Та  оскільки  сьогодні  п'ятниця  і  ми  не  зможемо  вийти на цей варіант,  то  оптимальне  рішення  -  відправити  законопроект  на повторне  друге читання.  Думаю,  і представник Кабінету Міністрів зараз скаже своє слово.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуцол. Будь ласка. І будемо голосувати.

     ГУЦОЛ М. В. Фракція Партії зелених. Шановний Адаме Івановичу! Даний законопроект не буде прийнятий сьогодні з однієї причини:  у залі  немає  депутатів.  Я  пропоную  перенести  його  розгляд  на вівторок.  Тоді  він буде прийнятий.  А сьогодні не буде прийнятий через відсутність депутатів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Ми  зараз  проголосуємо кожну   пропозицію.  Першою  я  поставлю  на  голосування  ту,  що найчастіше звучала сьогодні в ході  обговорення:  про  перенесення законопроекту на повторне друге читання.

     Щодо пропозиції  перенести розгляд на вівторок,  середу і так далі.  Результати голосування показують,  що і  у  вівторок  чи  в середу можуть бути практично такі ж результати. Це перше.

     Друге. Ми  дуже  часто  переносимо  і витрачаємо багато часу. Прошу врахувати,  що коли ми зараз не приймемо ніякого рішення, то відповідно до Регламенту відкладемо розгляд цього законопроекту до третьої  сесії.  Ми  будемо  діяти  чітко   за   Регламентом:   як проголосуємо в залі, так і буде.

     Слово надається   представнику   Кабінету   Міністрів  Мініну Леоніду Васильовичу.

     МІНІН Л.В.,  заступник міністра економіки України.  Уважаемые народные  депутаты!  Три  года  закон не работает.  Если сейчас не будет принято решение  -  пусть  даже  отправить  законопроект  на доработку,  то  тем  самым,  учитывая  реалии,  еще на год отложим принятие поправок к данному закону.  Я просил бы проголосовать  и, если у кого-то есть дополнения, изменения к тем поправкам, которые внесены, обсудить их в комитетах и выйти на второе чтение.

     Просьба проголосовать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Враховуючи прохання Міністерства економіки  в  особі  Мініна Леоніда Васильовича,  а також те,  що, справді,  три роки не діє закон, я прошу підтримати пропозицію про відправлення цього законопроекту на повторне друге читання.  Прошу визначитися.

     "За" - 123.

     Була пропозиція перенести його розгляд,  тобто  проголосувати на наступному пленарному тижні. Прошу проголосувати.

     "За" - 152.

     Питання процедурне,  рішення  прийнято.  Голосування  буде на наступному тижні.

     Дякую. Оголошується перерва на 30 хвилин.

     ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

     С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и У к р а  ї  н и. 11 г р у д н я 1998 р о к у. 12 г о д и н а 40 х в и л и н (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні  депутати!  Ми  продовжуємо  наше засідання. Прошу зайняти свої місця.

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.  Розглядається проект Закону про загальні засади подальшої експлуатації  ЧАЕС  та перетворення  зруйнованого  четвертого  енергоблока  цієї  АЕС  на екологічно безпечну систему (друге читання).  Доповідає  заступник голови  Комітету з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки Костенко Юрій Іванович.

     Будь ласка. Скільки часу вам потрібно, Юрію Івановичу?

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Дякую.  Та  мені  мало  часу потрібно для загальних оцінок. Але я не знаю, як ми будемо голосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідно із Регламентом, Юрію Івановичу.

     КОСТЕНКО Ю.І.  Добре.   Отже,   шановні   народні   депутати, пропонується  розглянути  у  другому  читанні  проект  Закону  про загальні  засади  подальшої  експлуатації  Чорнобильської  атомної електростанції та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї  АЕС  на  екологічно  безпечну  систему.  Цей  проект  закону розпочали  формувати  ще у Верховній Раді минулого скликання.  Він проходив декілька обговорень  і  після  доопрацювання  у  комітеті (колишньому  Комітеті з питань ядерної політики і ядерної безпеки) було запропоновано розглянути його  у  другому  читанні.  Усі  або більшість   зауважень   і   пропозицій   народних   депутатів  при доопрацюванні були враховані.

     Я хотів  би  все-таки  акцентувати  увагу   на   необхідності прийняття   цього   законопроекту.   Сьогодні,   як   відомо,   на Чорнобильській атомній станції з трьох діючих енергоблоків уже два зупинено. Другий блок було зупинено після пожежі ще у 1992 році, а перший блок зупинено для подальшого  виведення  з  експлуатації  у 1996  році.  Зупинка  цих  блоків  обумовлювалася  не  політичними аспектами,  а суто  технічними  аспектами.  Річ  у  тому,  що  для проведення  широкомасштабних  робіт  із  реконструкції такого виду блоків необхідні великі кошти, причому бюджетні кошти.

     Як свідчить практика проведення аналогічних  робіт  на  інших станціях,   наприклад   у   Російській   Федерації,   зокрема   на Ленінградській атомній електростанції,  для  реконструкції  одного блока типа РБМК потрібно близько 450 мільйонів доларів.

     Як відомо,    після    аварії   на   Чорнобильській   атомній електростанції істотно збільшилися вимоги щодо безпеки такого типу блоків,  і  саме  цим  обумовлюється  досить  велике фінансування, необхідне для  проведення  реконструкції  та  приведення  блока  у відповідність із міжнародними і національними вимогами щодо правил ядерної безпеки.

     Отже, на  сьогодні  два  блоки  не  працюють.  Немає   джерел фінансування  тих  робіт,  які  необхідно  проводити  на зупинених блоках.  Сам процес виведення з  експлуатації  будьякого  атомного блока  відбувається  впродовж 15-30 років.  Для того аби ці роботи можна було проводити планово і  забезпечити  джерела  фінансування згідно   зі   світовою  практикою,  створюється  спеціальний  фонд фінансування  зупинки  і  виведення  блоків  атомних   станцій   з експлуатації.  Фонд створюється енергогенеруючою компанією,  яка є власником цієї атомної станції.  У нашому випадку такі роботи  має фінансувати  Енергоатом.  Але оскільки довго не приймалося рішення щодо термінів зупинки цієї станції і виведення її з  експлуатації, то  на  сьогодні  такого  фонду  практично немає.  Немає поки що і проекту виведення Чорнобильської атомної станції з експлуатації  у завершеному вигляді. А саме проектом передбачається в тому числі і державне  фінансування.  Отже,  для  врегулювання  цього   аспекту необхідне прийняття даного проекту закону.

     Другий аспект  пов'язаний  із соціальним захистом працівників Чорнобильської атомної станції.  Ви  знаєте,  що  працівники  цієї станції  поступово  будуть  перепрофільовуватися  на  інші роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції,  зокрема на роботи на об'єкті "Укриття", створення в зоні потужної інфраструктури для  переробки  радіоактивних  відходів  і такі  інші.  Але  сьогодні ці працівники практично залишаються без засобів для існування і без  матеріальної  підтримки.  Положеннями внесеного  проекту  закону  чітко  внормовуються  всі  вимоги щодо соціального забезпечення цих  працівників,  тож  прийняття  даного законопроекту  буде  сприяти  тому,  що високопрофесійний персонал Чорнобильської атомної станції буде збережено.

     І третій аспект.  Розпочато роботи на об'єкті "Укриття",  які фінансуються  країнами  "великої сімки" згідно з тим меморандумом, який підписала Україна з цими державами. Виникає багато проблем, у тому  числі і щодо перетинання кордонів України з тим обладнанням, яке  направляється  для  об'єкту  "Укриття".  Положеннями  проекту закону також врегульовуються всі ці моменти.

     Отже, з урахуванням отакої, так би мовити, преамбули я просив би народних депутатів підтримати проект закону у другому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Івановичу.  Таким чином,  ми  можемо перейти  до  голосування  цього  проекту  закону в другому читанні постатейно відповідно до тих поправок,  які були внесені народними депутатами і розглянуті комітетом.

     Поправка 1  -  врахована.  Поправка  2  -  народного депутата Дудченка - врахована частково. У народного депутата Дудченка немає заперечень?  (Шум у залі).  Так,  але пишуть: "округ 408". Мабуть, мався на увазі вже новий...

     КОСТЕНКО Ю.І.  Колишній  народний  депутат  Дудченко  нині  є директором  Хмельницької  атомної  електростанції,  тому  всі його пропозиції ми врахували (Шум в залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо мати на увазі. Далі.

     Поправки 4 і 5 того ж Дудченка. Поправка 6. Поправка  8.  Пройдемо  до кінця по поправках.  Шановні колеги! Таким чином,  усі поправки,  які були подані, комітетом враховані. Тому  ставлю  статті  даного проекту закону,  до яких були внесені поправки народних депутатів (вони враховані комітетом повністю або частково), на голосування.

     КОСТЕНКО Ю.І. Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є прохання від імені комітету підтримати.

     "За" - 173.

     КОСТЕНКО Ю.І. Трохи розгубилися народні депутати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  встигли.  Прошу  зосередитися  і визначитися. Підтримайте комітет.

     КОСТЕНКО Ю.І.  Шановні  народні  депутати!   Це   надзвичайно важливий   закон,  насамперед  для  працівників  атомної  станції. Комітет з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  також  повністю підтримує цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися, народні депутати.

     "За" - 210.

     Чиж Іван Сергійович. Одну хвилину з процедури.

     ЧИЖ І.С. Дякую, Вікторе Володимировичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановні колеги! Я хочу нагадати, підтримуючи Юрія Івановича,  що цей законопроект має складну і досить  тривалу історію, пов'язану з його підготовкою ще у Верховній Раді минулого скликання.  Наш колега,  колишній депутат Дудченко - нині директор Хмельницької  атомної  станції,  як фахівець вніс багато поправок. Вони враховані. Були й інші пропозиції народних депутатів.

     Якщо ми не приймемо цей  законопроект,  то  залишимо  так  би мовити   поза   правовим   полем   усі   проблеми,   пов'язані   з Чорнобильською атомною електростанцією та цією проблемою загалом.

     Тому я  просив  би  підтримати  проект  закону.  Це   справді потрібно. Фракція на цьому наполягає.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу.

     Будь ласка. Голова комітету Самойленко. Одна хвилина.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених,  голова Української   екологічної   асоціації   "Зелений   світ".  Шановні депутати!  Як  і  доповідач,  я  від  імені  Комітету   з   питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   закликаю    вас    підтримати    цей законопроект.  У ньому враховано дуже багато слушних зауважень.  І спрямований він на збереження робочих місць для тих, хто працює на Чорнобильській АЕС.

     Тому ще раз прошу вас підтримати,  а головуючого поставити на голосування проект закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Одну  хвилину  надаю  першому  заступнику міністра енергетики Уманцю Михайлу Пантелеймоновичу. Будь ласка. І голосуємо.

     УМАНЕЦЬ М.П.,  перший заступник міністра енергетики  України. Уважаемые   народные   депутаты!  То,  что  происходит  сегодня  в Чернобыле,  - это выполнение политической воли, в том числе и воли предыдущего состава Верховного Совета.

     Чернобыльская атомная  станция  закрывается,  но  перед  нами стоит  очень  сложная  задача:  во-первых,  закрыть  Чернобыльскую атомную   станцию   с   наименьшими  издержками,  и  во-вторых,  с соблюдением норм и правил ядерной и радиационной  безопасности.  В этих  условиях  самым  важным  фактором является фактор сохранения персонала,  единственного персонала в Украине,  который работал на этих  типов  реакторах.  На  других станциях у нас таких реакторов нет,  и взять таких специалистов будет неоткуда.  Мы  находимся  в сложных  условиях  еще  и  потому,  что этот персонал в свое время приглашался со всего Советского Союза под наши обязательства,  что он будет работать до конца срока эксплуатации реакторов. Сегодня в принципе это условие нарушено.  И я могу сказать только одно: если этот  закон  не  найдет  поддержки  зала,  то фактор покинутости и безысходности после этого  голосования  придет  в  Славутич  и  на Чернобыльскую  атомную  станцию,  и  сохранить  персонал нам будет крайне трудно, а если сказать точнее - невозможно.

     Над проектом закона работали очень долго.  Я знаю, что у двух ведущих комитетов, которые занимаются этими вопросами, есть полная согласованность.   Поэтому    Министерство    энергетики    просит переголосовать и поддержать этот проект закона.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Ми  не  переголосовуємо,  ми  голосуємо. Шановні колеги!  Ставлю на голосування  проект  закону  в  другому читанні  з  тими поправками,  змінами і доповненнями,  які внесені комітетом.  Прошу  народних   депутатів   визначитися.   Профільні комітети, як ви чули, підтримують цю пропозицію.

     "За" - 265.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Ставлю на голосування законопроект у цілому. Прошу проголосувати.

     "За" - 273.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Сідайте, будь ласка, Юрію Івановичу.

     КОСТЕНКО Ю.І.  Дякую,  шановні колеги.  Я думаю,  ми сьогодні зробили справді велику справу.

     ----------

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Переходимо до наступного питання порядку денного -  проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих  актів  України.  Йдеться  про  статтю  19 Закону про Єдиний митний тариф.  Доповідає перший заступник голови  Державної митної служби Єгоров Олександр Борисович.

     П'ять хвилин. Будь ласка.

     ЄГОРОВ О.Б.,  перший заступник голови Державної митної служби України.  Шановний   Вікторе   Володимировичу!   Шановні   народні депутати!  У зв'язку з відміною значної кількості податкових пільг у частині звільнення від сплати податків  та  зборів  при  митному оформленні  товарів,  що  ввозяться  на  митну  територію України, комерційні  структури  активізували  свою  діяльність   у   пошуку підприємств   та   громадських   організацій,   у   тому  числі  й благодійних, через які можливо імпортувати високоліквідні іноземні товари без сплати встановлених законодавством податків та зборів.

     Свого часу  Кабінет  Міністрів України неодноразово звертався до  Верховної  Ради  України  з   пропозиціями   щодо   скасування податкових пільг при митному оформленні імпортних вантажів.  Так у 1995 році через діяльність благодійних фондів  та  підприємств  до державного  бюджету  не  надійшло  близько  80  відсотків належних податків та зборів з імпортованих в Україну підакцизних товарів, в основному алкогольних напоїв, тютюнових виробів та товарів, на які були встановлені високі ставки мита.

     Крім того,  необхідно зазначити,  що надання податкових пільг окремим  суб'єктам підприємницької діяльності неодмінно призводить до поширення цих пільг на підприємства та організації,  яким таких пільг не надано, шляхом проведення зовнішньоекономічної діяльності через посередництво таких організацій.

     У 1995 році майже 80 відсотків імпорту  організацій,  на  які поширювалася  дія  вищезгаданого  закону,  становили  тютюнові  та алкогольні вироби,  що ввозилися з метою реалізації  та  отримання надприбутків.  Таким  чином для вітчизняних виробників аналогічної продукції виникли несприятливі економічні умови  господарювання  і було  практично  зруйновано  механізм  захисту  внутрішнього ринку тарифними методами.

     Загальна сума платежів, які не надійшли до державного бюджету в  1995  році - мито,  акцизний збір,  податок на додану вартість, становила 415 мільйонів доларів США.

     Законом України від 6 червня 1996 року про  внесення  змін  і доповнень  до  Закону  України  про  статус  і  соціальний  захист громадян,  які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, було встановлено,  що  пільги з оподаткування імпортованих на територію України товарів для зазначених об'єднань  громадян  встановлюються законами  про  оподаткування.  Після  цього ситуація зі стягненням установлених законодавством податків та зборів при імпорті товарів в Україну значно поліпшилась.

     Із прийняттям  Верховною  Радою  України  Закону від 10 липня 1996 року про внесення змін і  доповнень  до  деяких  законодавчих актів  України  з  питань  пільгового  оподаткування підприємств і організацій всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян,  які потерпіли    внаслідок    Чорнобильської   катастрофи,   зазначені підприємства отримали право на звільнення від сплати ввізного мита під  час  імпорту товарів за переліком та в обсягах,  встановлених Кабінетом Міністрів України.  Протягом листопада-грудня 1997  року на  підставі постанови Кабінету Міністрів 1019 реально працювало 8 підприємств,  сума наданих пільг становила за півтора  місяця  340 тисяч  гривень.  Вищезгадана  постанова Кабінету Міністрів України діяла в 1997 році.  За умови прийняття аналогічного рішення у 1998 році  збитки  державного  бюджету  могли  б становити приблизно 90 мільйонів гривень тільки несплаченого ввізного мита. Надання пільг щодо  звільнення  від  сплати  податків  під час імпорту товарів в Україну не тільки призводить до значного ненадходження  коштів  до державного  бюджету,  а  й згубно впливає на підприємства України, які виготовляють аналогічні товари. Тими підприємствами завозились будівельні матеріали,  побутова техніка,  електроніка, інші товари широкого вжитку,  що створювало за рахунок демпінгових  роздрібних цін умови для згортання вітчизняного виробництва.  Необхідно також зазначити,  що  діючий  механізм  зазначення  обсягів  товарів   у грошовому  виразі  надав підприємствам можливість штучно збільшити обсяги отримуваних пільг.

     Наприклад, Держмитслужбою зафіксовані спроби  імпорту  шпалер країн  ЄЕС  при  задекларованій  вартості  16  копійок  за  рулон, декларування принтерів за цінами 11 гривень і тому подібне.

     Враховуючи вищевикладене,  неможливо не  дійти  висновку,  що реальні  збитки  держави  від  застосування діючої редакції можуть значно перебільшувати наведені цифри. Більше того, на сьогодні всі передові   країни   зрозуміли   хибність   підходу  надання  пільг безпосередньо  при  здійсненні  експортно-імпортних  операцій.  Це провокує  створення  різного  роду фірм,  які працюють виключно на пільги під гаслами добропорядної ідеї і, як правило, на останньому етапі  -  етапі реалізації пільг - дискредитують її.  Механізм має бути єдиним,  для всіх однакові умови господарювання,  і тільки на останньому етапі - використання здійснених платежів - кошти можуть бути направлені  в  цільовому  порядку  на  виконання  добродійних заходів.

     Діючий порядок  надання  пільг  є провокаційним,  оскільки не визначені критерії відбору організацій. Тож при формуванні списків можливі зловживання, тобто спрацьовуватиме суб'єктивний фактор.

     Не визначені також критерії видів товарів і продукції, тому й ввозяться не медикаменти чи медичне обладнання,  які у  визначених переліках  становлять  всього-на-всього 2 відсотки,  а в основному продукти харчування,  товари широкого вжитку.  Так,  передбачалося ввезення:  тушки домашньої птиці на суму 5 мільйонів гривень; риби

- 20 мільйонів;  олії,  маргарину,  жирів - 5 мільйонів; корму для котів та собак - 1 мільйон; фарби, лаків - 2 мільйони; парфумерії, косметичних  виробів  -  18  мільйонів;  побутових  товарів  -  10 мільйонів  гривень  і  так  далі.  Всього  на  суму  200 мільйонів гривень.  Право встановлювати граничну суму,  на яку  можуть  бути ввезені товари,  звільнені від сплати мита,  спровокувало ввезення продукції зі значним заниженням  її  вартості,  щоб  під  безмитну норму ввезти дво,- трьо-, а то і десятикратну норму.

     Тож не  дивно,  що  Кабінет  Міністрів  України  в  1998 році відмовився  встановлювати  такі  правила  гри.   Але   залишається потенційна можливість у будьякий час використати таке право.

     Шановні народні  депутати!  Прийняті  Верховною Радою рішення передбачають анулювання права  Кабінету  Міністрів  звільняти  від оподаткування  товарні  партії і,  в той же час,  залишають за ним право звільняти  від  сплати  податків  окремих  суб'єктів.  Такий підхід  не  є  резонним.  Це  все одно,  що заборонити орати,  але дозволити сіяти.  Шановні депутати!  Замість урожаю будемо збирати тільки бур'ян.

     Враховуючи вищевикладене,  вилучення із статті 19 пункту "и", передбачене   проектом   закону,   дозволить   реально   захистити національного  товаровиробника,  а  також  значно  збільшити  суми надходжень до бюджету від  сплати  ввізного  мита  та  податку  на додану вартість з імпортованих товарів.

     Шановні народні  депутати,  запропонований проект закону,  по суті,  підтримано і  профільним  комітетом,  і  науково-експертним управлінням  Секретаріату  Верховної  Ради.  Він  не  суперечить і альтернативному проекту,  внесеному Комітетом з питань фінансів  і банківської  діяльності.  Тому я прошу вас прийняти його в першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Борисовичу.  Є  запитання  до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Депутат Круценко.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Донченко. П'ять хвилин.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів України. Прошу передати слово депутату Яценку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

  66, Житомирська область).  Дякую.  Фракція Комуністичної  партії України,   "Союз   Чорнобиль  України".  Шановний  доповідачу!  Ви сказали,  що якби ця  постанова  діяла  в  1998  році,  то  збитки державного бюджету становили б 90 мільйонів гривень.

     Взагалі, коли ми прийняли це рішення (а це було в 1997 році), то  уряд  не  виконав  закону  України  -  не  прийняв  відповідну постанову  Кабміну  на  1998  рік,  тим  самим грубо порушив Закон України про Єдиний митний тариф. Це перше.

     І друге.  Звідки ви взяли 90 мільйонів? Там же чітко сказано, що  обсяги,  квоти  товарів  і  перелік  встановлюються  Кабінетом Міністрів  України.  Ви  затверджуєте  суму,   квоту   і   перелік організації, то в чому проблема? Звідки ви взяли цю суму?

     ЄГОРОВ О.Б.   Я   саме  і  посилаюся  на  постанову  Кабінету Міністрів,  де було визначено перелік підприємств,  їх 32.  Із них тільки два - у Київській області. І квота товарів була встановлена в сумі 200 мільйонів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Донченко.  Будь ласка.  За ним -  депутат Куньов.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Прошу передать слово депутату Марамзину.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (виборчий  округ 104,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый докладчик!  В зале уже звучала  тема,  что таможенники  изымают товары,  потом реализуют их.  И звучало,  что изымается спиртное и выливается.  Но неизвестно, как вы реализуете то, что изымаете, и куда идут деньги от реализации? Это первое.

     Второе. Какими актами вы руководствуетесь,  выливая спиртное? Должен заметить, что этим вы экологию портите.

     И третье.  Мои  избиратели,   простые   люди,   жалуются   на нетактичное  поведение  вашей  службы.  При пересечении границы со стороны   таможенников   -   прямое   вымогательство.    Ответьте, пожалуйста, куда идут деньги...

     ЄГОРОВ О.Б.  Я зрозумів. Шановні народні депутати, вже 3 роки кошти від реалізації  всіх  товарів  ідуть  тільки  до  державного бюджету України.  Рішення про те,  щоб знищувати спирт, прийнято в багатьох країнах. І ми таке рішення пропонуємо. Але на сьогодні ще не прийнято рішення про те, щоб знищувати лікеро-горілчані вироби.

     Що стосується  нетактовної поведінки митників,  то нас теж це турбує,  бо дуже багато є випадків,  коли  митників  звільняють  і проти   них  порушують  кримінальні  справи.  Минулого  року  було порушено 93 кримінальні справи, цього року - 80. У 1997 році із 17 тисяч  звільнено більше 3 тисяч,  минулого року - 900 чоловік.  На жаль, ця проблема існує.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кунєв. За ним - депутат Цушко.

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Фракция  Прогрессивной социалистической   партии  Украины,  председатель  оргбюро  Партии пенсионеров Украины.  Уважаемый докладчик!  Известно,  что во всех странах таможенная служба приносит большую прибыль государству. Но меня волнует не только этот вопрос,  хотя и  он  очень  важный.  В последнее  время  через нашу границу стали провозить наркотики.  И это настораживает.

     Что делает комитет для предотвращения поступления  наркотиков через границу Украины?

     Меня тут  несколько  опередили  с  вопросом,  но  я  во время поездки в Россию убедился на собственном опыте,  что ваши служащие без видимых причин действительно очень грубят.

     Мы просим вас обратить на это внимание, чтобы этого не было.

     Спасибо.

     ЄГОРОВ О.Б.  Дякую  за  запитання.  Щодо  доходів  від митної служби.  Такі надходження до дохідної частини  державного  бюджету становлять  близько  27  відсотків,  це  приблизно  2 мільярди 700 мільйонів гривень.

     Що стосується затримання наркотиків, то попередній і поточний роки є показовими. На сьогодні значно збільшилася кількість партій затриманих наркотиків,  з них дві - безпрецедентні у  світі:  одна партія - на 1,5 мільярда доларів, друга - трошки менша.

     Звичайно, ця  проблема  гостро  стоїть,  і ми докладаємо усіх зусиль, щоб з нею боротися.

     Що стосується нетактовної поведінки митників,  то я повторюю, що ми візьмемо це до уваги і вживатимемо заходів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Цушко.

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область). Прошу передать слово депутату Чижу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С. Дякую, Василю Петровичу. Фракція Соціалістів і Селян (Лівий центр).  Шановний доповідачу!  Звичайно,  цей проект  можна розглядати з різних позицій, але в уряду є принципова одна позиція

- зліквідувати все,  що якоюсь мірою компенсувало  б  втрати,  які зазнали люди. Зокрема тут ідеться про чорнобильців.

     Я не  знаю,  чи  може держава дозволити собі так ставитися до організацій інвалідівчорнобильців,  до тих людей, які постраждали. Тим  більше  що за чинної системи Кабінет Міністрів сам встановлює перелік товарів і квоти.

     Наша митна служба,  інші державні служби повинні контролювати чітке  дотримання  законодавства.  І  не  можна  так  чинити,  як, скажімо,  Держкомзв'язок - взяв і підвищив тарифи,  бо каже,  що у квартирах установлюють нібито службові телефони. Ви таким же чином дієте.

     Мені здається, що тут треба підтримувати комітет, який стоїть на позиції чіткого дотримання Конституції і пропонує ті норми, які не повинні обмежувати прав громадян.

     Тому я просив би відповісти,  що це за система,  для чого  це робиться?

     ЄГОРОВ О.Б.  Дякую за запитання. Насамперед зазначу, що ми ні в якому разі не виступаємо проти скасування пільг.  Ми  виступаємо за  механізм,  коли  доходи  від  реалізації зовнішньо-економічної діяльності  мали  б  надходити  на  окремий  рахунок,  а  звідтіля спрямовуватися на ці заходи, а не так, як нині.

     Бо якщо   навіть   вважається,  що  буде  завозитися  медичне обладнання,  то ввозиться  не  воно,  а  те,  що  дає  прибутки  і надприбутки, так би мовити, товари для збагачення.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Борисовичу.  Сідайте,  будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається  першому  заступнику  голови Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності Сокерчаку Вячеславу Михайловичу.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні  депутати!  Комітет  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  на своєму засіданні 7 жовтня розглянув законопроект,  внесений Кабінетом Міністрів,  і  прийняв відповідне  рішення.  І  Олександр  Борисович у принципі правильно зазначив,  що в комітету немає особливих заперечень проти  проекту закону, внесеного Кабінетом Міністрів. Якоюсь мірою ми його навіть підтримуємо.

     Але ми,  розглядаючи це питання,  звернули увагу на те,  що в статті  19  Закону  про Єдиний митний тариф "Звільнення від сплати податків" пунктом "и" чітко зазначено, що при іморті товарів (крім підакцизних) всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян,  які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  мають  пільги. Проте перелік цих організацій,  перелік і граничні обсяги товарів, які вони завозять,  встановлює Кабінет Міністрів.  Отже, виходить, що Кабінет Міністрів України незалежно від того, чи буде цей пункт скасовано,  чи ні,  має право згідно  з  цим  законом  ці  питання врегульовувати.  Тому більшість членів нашого комітету зійшлися на думці,  що оскільки це право має Кабінет Міністрів,  тоді можна  в принципі  залишити  цю  статтю  без  змін,  тобто відхилити проект Кабінету  Міністрів.  Кабінет  Міністрів  може  сам   це   питання вирішити, як кажуть, без проблем.

     У пояснювальній  записці  вказано,  що  це  дасть  можливість збільшити надходження до державного  бюджету  на  10-15  мільйонів гривень,  а можливо, і на більше, ви чули виступ заступника голови Державного митного комітету.  Під маркою чорнобильців можна багато чого  завезти,  але  все-таки  в законі діє норма,  якою надається Кабінету  Міністрів  повне   право   встановлювати   перелік   цих підприємств, об'єднань, товарів і обсяги ввезення цих товарів.

     Саме тому  наш  комітет  запропонував  відхилити  цей проект, хоча,  я так розумію,  що думки депутатів у залі можуть розійтися. Комітет,  розглядаючи пункт "и",  звернув увагу і на пункт "і", де записано, що звільняються від сплати податків "інші товари та інші предмети, що визначаються Кабінетом Міністрів України". І ця норма міститься не тільки в пункті  "і"  статті  19  Закону  про  Єдиний митний тариф,  а й в Декреті Кабінету Міністрів України. Отже, два документи дають право Кабінету Міністрів встановлювати пільги і на інші товари.

     Я вам чесно скажу, що протягом 1996, 1997 років ми вже не раз стикалися з такими  постановами  Кабінету Міністрів,  якими надається право безмитно ввозити товари,  навіть підакцизні. На жаль, у мене зараз просто немає цієї постанови, але такі факти були, ми можемо їх навести.

     Отже, Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності запропонував на розгляд Верховної  Ради  проект  закону,  в  якому передбачається  пункт "і" статті 19 Закону про Єдиний митний тариф і пункт "а" статті 1 Декрету Кабінету Міністрів від 23 квітня 1993 року  вважати  такими,  що  втратили  чинність.  Вам  роздано  цей законопроект  ще  14  жовтня,  і  ви   мали   можливість   з   ним ознайомитися.

     Практично, рішення нашого комітету таке: відхилити законопроект Кабінету  Міністрів  і  підтримати  проект, внесений Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.

     Як запасний   варіант   цього   рішення,   якщо  депутати  не погодяться,  можна було б підтримати пропозицію заступника  голови Державного   митного   комітету,  об'єднати  ці  проекти  і  чітко розібратися,  які насправді права  і  можливості  нашого  Кабінету Міністрів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вячеславе Миколайовичу.

     Чи є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Депутат Філіпчук. За ним - депутат Яценко.

     ФІЛІПЧУК Г.Г. Фракція Народного руху.

     Безперечно, обидва  запропоновані  варіанти  - від комітету і від Кабінету Міністрів заслуговують  на  увагу.  Але  суперечність виникла  щодо  пункту  "і"  статті 19,  де до повноважень Кабінету Міністрів включається звільнення від сплати податків інших товарів та інших предметів.

     І все-таки,  незважаючи  на  це,  ми мусимо сьогодні увійти в новий бюджетний рік з цим важливим документом,  підтримати його  в першому  читанні  для  того,  щоб зупинити нарешті неконтрольоване завезення особливо некритичного імпорту, зокрема алкоголю, тютюну, інших  товарів  під  вивіскою організацій,  які нібито допомагають чорнобильцям.

     Безперечно, хтось,  можливо,  й допомагає, але це становить 5 відсотків.  Напевно,  значно  краще  сьогодні  ті  10-15 мільйонів гривень,  про які йдеться,  хоча ця  цифра  на  порядок  занижена, надійшли до бюджету.  А вже з бюджету ми б через соціальні виплати тощо допомогли людям,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи.  Тому  є  пропозиція  прийняти  законопроект у першому читанні,  бо від цього залежать і бюджетна  політика,  і  допомога чорнобильцям.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  У мене немає заперечень щодо ваших пропозицій. Єдине уточнення:  ця  норма  забороняє  ввозити  цим  організаціям підакцизні товари.  Там чітко сказано "крім підакцизних". Усе інше регулюється Кабінетом Міністрів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яценко. За ним депутат Єщенко.

     ЯЦЕНКО В.М.  Фракція  Комуністичної  партії  України,   "Союз Чорнобиль України".  Вячеславе Михайловичу!  Чесно кажучи,  багато виступаючих дуже вільно  маніпулюють  цифрами.  Про  які  мільйони йдеться?   Заступник  голови  Державного  митного  комітету  чітко доповів, що діяти цей закон почав з 1997 року. У 1997 році товарів було  завезено  на  200  тисяч.  У 1998 році ні на копійку не було завезено товарів, оскільки відповідної постанови Кабінет Міністрів не прийняв.  До того ж, я ще раз підкреслюю, про підакцизні товари в цьому законі не йдеться,  тому не мали права поширювати  на  них пільги.  Крім цього,  кількість товарів, перелік товарів і перелік підприємств і організацій,  які мають право  завозити  ці  товари, встановлювалися  Кабінетом Міністрів України.  Він не виконував цю функцію.  Це треба зрозуміти всім народним  депутатам  і  прийняти тверезе рішення.

     Вячеславе Михайловичу, а як ви ставитеся до такої пропозиції? Якщо ми не даємо можливості сьогодні розв'язати цю проблему,  тоді давайте    в    державному    бюджеті   передбачимо   фінансування Всеукраїнської громадської організації "Союз  Чорнобиль  України". Бо   там  багато  невідомо  яких  організацій,  а  цієї  не  було. Забезпечуємо в державному бюджеті обсяг 2 мільйони гривень,  як ми планували, і одночасно проголосуємо скасування цього закону. Таким чином вийдемо з цієї колізії, яка створилася.

     Яка ваша думка щодо цього?

     СОКЕРЧАК В.М.  Гадаю,  пропозицію  можна  обговорити.  Я  так зрозумів,  що  ви  пропонуєте,  скасовуючи  пільги,  передбачити в державному  бюджеті  все  необхідне  для  того,   щоб   громадські організації могли існувати.

     Звичайно, це питання можна вирішувати, але для цього потрібна воля Верховної Ради.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єщенко. Будь ласка.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Вячеславе   Михайловичу,   ви пам'ятаєте,  у  90-  их роках пан Яворівський завозив до України і техніку,  і інше приладдя,  і гуманітарну допомогу. Цим займався і пан Кравчук.

     Сьогодні я  підтримую  пропозицію Яценка.  У мене до вас таке запитання.  Як  сьогодні  закон   врегульовує   ввезення   товарів організаціями   екологічними,   чорнобильськими,  який  їх  митний контроль?

     СОКЕРЧАК В.М.  Я зрозумів вас. Ідеться лише про всеукраїнські та  міжнародні  об'єднання  громадян,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи.  Саме  пункт  "и"  це  і  врегульовує. Звичайно, є обмеження в законі, скажімо, якщо в цих об'єднаннях 75 відсотків  громадян,  які  постраждали  внаслідок   Чорнобильської катастрофи. Не 100, а 75 відсотків.

     А найголовніше те,  що Кабінет Міністрів кожного разу на свій розсуд вирішує питання,  кому дозволяється  без  митного  контролю завозити товари і предмети.  Вони весь час повинні перевіряти це і встановлювати ще деякі обмеження щодо кількості ввезення товарів і щодо номенклатури.  Я думаю,  що це досить добрий важіль для того, щоб Кабінет Міністрів мав змогу наводити порядок у цьому питанні і не втрачати отих 15 мільйонів, про які мовиться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Сідайте,    будь    ласка,    Вячеславе Михайловичу.  Шановні  колеги,  є  необхідність  обговорювати   це питання,  чи безпосередньо перейдемо до голосування? Переходимо до голосування.

     Вячеславе Михайловичу,  я  просив  би  вас   повернутися   на трибуну.  Шановні  колеги,  отже,  у  нас є три пропозиції.  Перша пропозиція  Кабінету  Міністрів  про  внесення  змін   до   деяких законодавчих  актів  України (стосовно статті 19 Закону про Єдиний митний тариф).

     Я ставлю на голосування законопроект  про  внесення  змін  до деяких законодавчих актів України, внесений Кабінетом Міністрів, у першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 118.

     Рішення не   прийнято.   Була   пропозиція    про    поіменне голосування. Прошу визначитися щодо поіменного голосування.

     "За" - 93.

     Ставлю на  поіменне  голосування  проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих  актів  України  (стосовно  статті  19 Закону про Єдиний митний тариф),  внесений Кабінетом Міністрів,  у першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 141.

     Рішення не прийнято - 141 голос.  Прошу висвітити  результати голосування по фракціях.

     За: фракція комуністів - 10 із 109; НДП - 32 з 42;  Народний рух України - 36 із 39;  фракція "Громада" - 18 із  23;  зелені  -  15  із  17;  соціалістична  партія  - 0 із 21; "Незалежні" - 5 із 6;  СДПУ(о) -  10  із  12;  фракція  Селянської партії - 4 з 12; ПСПУ - 2 з 10; позафракційні - 9 із 15.

     Шановні колеги! Ставлю на голосування питання про прийняття в першому   читанні   законопроекту,    запропонованого    народними депутатами  -  членами  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності,  про  який  доповідав  Сокерчак Вячеслав Михайлович. Прошу визначитися.

     "За" - 172.

     Рішення не прийнято - 172 голоси.

     Є пропозиція  і цей законопроект проголосувати поіменно.  Хто за  те,  щоб  голосування  провести  в  поіменному  режимі,  прошу визначитися.

     "За" - 134.

     Рішення прийнято.

     Перед тим  як  поставити  на голосування,  слово має Вячеслав Михайлович з мотивів голосування. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні депутати!  Я поясню. Комітет з питань  фінансів  і  банківської  діяльності прийняв таке рішення, оскільки право встановлювати перелік товарів, граничні обсяги, які можна   безмитно   ввозити   на  територію  України,  має  Кабінет Міністрів.  Ми відхилили поданий проект,  де пропонується цю норму вилучити.  Ми внесли інший проект,  щоб скасувати пільги не тільки чорнобильським організаціям,  а й там,  де  Кабінет  Міністрів  не бачить недоліків.  Тобто ми відхиляємо проект Кабінету Міністрів і пропонуємо підтримати проект нашого комітету, щоб узагалі вилучити норму  закону,  яка  дає  право  Кабінету  Міністрів звільняти від сплати податків при ввезенні на територію України "інші товари  та інші предмети".

     Тому ми  пропонуємо  відхилити  поданий  Кабінетом  Міністрів проект, а підтримати проект нашого комітету.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  я поясню.  Я не ставив на  голосування  питання  про  відхилення  законопроекту  Кабінету Міністрів, бо якщо він не набрав необхідної кількості голосів (226 голосів),  згідно з Регламентом вважається автоматично відхиленим. Зараз   я   ставлю   на   поіменне    голосування    законопроект, запропонований  народними  депутатами  - членами Комітету з питань фінансів  і  банківської  діяльності,  в  першому  читанні.  Прошу визначитися.

     "За" - 268.

     Рішення прийнято. Дякую.

     ----------

     Шановні народні  депутати!  Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного.  За скороченою  процедурою  розглядається проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ставок акцизного збору і ввізного мита та порядку сплати акцизного збору.   Доповідає  перший  заступник  голови  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності  Сокерчак  Вячеслав  Михайлович. Будь ласка. Скільки вам треба часу?

     СОКЕРЧАК В.М. Я коротенько ознайомлю з таблицею, а потім дуже коротко...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У другому читанні, нагадую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні депутати!  Ми  підготували  до другого читання порівняльну таблицю до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ставок  акцизного  збору  і ввізного  мита  та  порядку  сплати акцизного збору.  Пропонується внести зміни до законів про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби,  про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі  товари  (продукцію),  а  також,  за  пропозицією   Кабінету Міністрів, до Закону про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої.  Отже, об'єднавши пропозиції в один пакет, ми вносимо зміни до трьох законів.

     Я хотів  би  нагадати  депутатам,  що  2 жовтня Верховна Рада подолала  вето  Президента  (ви  пам'ятаєте,  347   голосів   було набрано),  щоб  повернути  Верховній  Раді України право визначати ставки акцизного збору і ввізного мита на підакцизні товари.  Тоді ми говорили про те,  що коли буде прийнято таке рішення,  ми знову постараємося врегулювати те,  що було врегульовано  законами  1996 року,   коли   нормально  працювали  наші  алкогольна  і  тютюнова промисловості. У нас були прозорі закони, які давали можливість на перспективу планувати розвиток галузей.

     У зв'язку  з  тим  що постановами Кабінету Міністрів 1200,  а потім 1552 все-таки були різко змінені ставки акцизного збору,  і, крім   того,   фінансова   криза   призвела   до   того,  що  курс співвідношення гривні до екю став 1 до майже 4, а закон приймався, коли  було  1  до 2,2,  то я думаю,  що є необхідність переглянути ставки,  встановлені   Кабінетом   Міністрів.   Зустрічаючись   із виробниками  вин,  тютюнових виробів,  пива,  алкогольних виробів, тобто промисловостей,  які на  сьогодні  практично  зупинилися,  а також  зважаючи на документи,  які надійшли в наш комітет,  я можу підтвердити,  що все-таки треба переглянути ставки акцизного збору і,  хоча  б  тимчасово,  зменшити  їх  для того,  щоб підприємства запрацювали,  щоб на наш ринок  змогли  надходити  товари  власних виробників.

     Отже, я пропоную вам відкрити порівняльну таблицю на сторінці 2.  Поправка 1.  Ми просимо у статті 1 Закону про ставки акцизного збору   і  ввізного  мита  на  тютюнові  вироби  визначити  ставку акцизного збору на сигарети з тютюну та їх  замінників  у  розмірі 2,5  екю.  Постановою  Кабінету  Міністрів  визначалися ставки для сигарет із фільтром - 3, для сигарет без фільтру - 2,5 екю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеславе  Михайловичу,  ці  поправки   враховані комітетом,  так? Перед тим як перейти до обговорення і голосування по  поправках,  просить  слова  Регурецький   Василь   Васильович, заступник  міністра  фінансів.  А потім перейдемо до голосування у другому читанні.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні  народні  депутати!  Перед  тим як перейти до постатейного голосування запропонованого законопроекту,  я хотів би  звернутися до  вас  із  такими  пропозиціями.  До  Верховної  Ради  України 5 листопада звернувся Прем'єр-міністр  України  із  зауваженням,  що ставки акцизного збору, визначені постановою Кабінету Міністрів, і які сьогодні запропоновано змінити,  було враховано при плануванні доходів Державного бюджету на 1999 рік. Хочу вам нагадати, що сума акцизного збору,  вже врахована у проекті Державного бюджету, була збільшена  порівняно  з минулим роком майже на 2 мільярди гривень. Обрахунок зроблено,  виходячи із ставок,  які діють уже протягом 4 місяців  цього  року,  і дію яких пропонувалося продовжити на 1999 рік.  Прем'єр-міністр звернувся до Верховної Ради з пропозицією не повертатися  до рівня ставок акцизного збору,  які діяли до серпня цього року,  зокрема на пиво,  тютюнові,  лікеро-горілчані вироби. Зменшення ставок акцизного збору на ці три категорії товарів, якщо будуть прийняті сьогодні запропоновані ставки,  спричинить  втрати бюджету на суму понад 400 мільйонів гривень.  Такі кошти додатково вишукати з інших джерел ми просто  не  зможемо.  Відповідно,  якщо ставки  будуть  затверджені на рівні,  який діяв у першій половині цього року,  ми будемо планувати видатки з бюджету в таких  сумах. Якщо  сюди  додати  ще  й  акцизний  збір на бензин,  то зменшення доходів бюджету буде сягати понад 1,5 мільярда гривень.

     Хочу також звернути вашу увагу на  позицію  уряду,  коли  він запропонував  це  звернення  до  Верховної  Ради.  Ми  виходили  з пропорцій,  які склалися після визначення ставок акцизного  збору, обсягів виробництва і надходження до бюджету сум акцизного збору.

     Хочу вам  нагадати,  що  за  чотири  місяці  надходження  від акцизного збору за цими трьома позиціями збільшилися більш  як  на 80 мільйонів гривень, за 10 місяців цього року ми вже перевиконали річні суми.

     Я хотів би звернути  вашу  увагу  і  на  структуру  цін,  яка склалася  при  запровадженні  таких  ставок акцизного збору.  Хочу нагадати,  що  при  застосуванні  ставок  акцизного   збору,   які запропонував  Кабінет Міністрів,  акцизний збір і ПДВ у роздрібній ціні становлять: на пиво - 30,4 відсотка (це у найнижчій ціні), на сигарети  з фільтром - 36,  на сигарети без фільтру - 41 відсоток. Найбільшу  частку   у   структурі   роздрібної   ціни   становлять торговельні націнки, вони сягають 50-60 відсотків.

     Тому я хотів би,  щоб ви зважали на те,  що збільшення ставок акцизного  збору  і  маси  акцизу  не  могло  зразу  призвести  до збільшення роздрібних цін, оскільки можна відрегулювати за рахунок інших факторів. Інших джерел, я ще раз на закінчення хочу сказати, державний бюджет сьогодні не має.  Ми хотіли б, щоб були враховані пропозиції  Кабінету  Міністрів  при  визначенні   ставок,   тобто затверджені  ті  розміри  ставок,  які були встановлені постановою Кабінету Міністрів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, шановні колеги, ми переходимо до   голосування   поправок,   внесених   народними  депутатами  і розглянутих комітетом.

     СОКЕРЧАК В.М. Якщо можна, я буквально кілька слів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М. Василю Васильовичу! Я вас дуже поважаю і думаю, що ви прекрасно знаєте, про що свідчить статистика реальна. Те, що ви  сказали,  -  це  всього-на-всього  розрахунок.  У  розрахунках бюджету  надходження  від  сплати  акцизного  збору  на  1999  рік передбачені в сумі 3 мільярди 100 мільйонів гривень.  А цього року надійде  від  сплати  акцизного  збору  на  всі товари,  включаючи бензин, за нашими даними, 850 мільйонів. То що ж це за розрахунки? Можна поставити будь-яку теоретично ймовірну цифру,  але ж вона не буде виконана.

     І ще одне.  Я не знаю,  чи  буде  сьогодні  в  нас  виступати Сватков  Леонід Борисович,  але в нас є досить грунтовний матеріал про  те,  що  сталося  після  того,  як   постановою   1200   були запроваджені  нові  ставки  акцизного  збору  на  тютюнові  вироби (замість 0,04 - 0,11 екю),  - тютюнова промисловість зупинилася. У нас  є статистика,  я можу цифри навести,  вони є.  І по спиртовій промисловості є статистичні дані.  Давайте подивимося,  коротенько буквально.  Ось  Держкомстат  України дає дані.  Якщо раніше в нас горілки та горілчаних виробів  вироблялося  1  мільйон  100  тисяч декалітрів на місяць,  то в липні, після запровадження цих ставок,

- 999.  Ну, незначно зменшилося. Далі падіння різко йде: 967, 675, 666  тисяч  декалітрів.  За  листопад  і  грудень  ще  немає в нас інформації.  Отже,  по горілчаних виробах така ситуація, по вину - те саме,  по коньяку - майже те саме, там 2 місяці протрималися, і все. Я не знаю, звідки такі прогнози беруться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Вячеславе Михайловичу. Шановні колеги! Таким  чином,  ми  переходимо  до поправок.  Поправка 1 врахована. Поправки 2, 3...

     СОКЕРЧАК В.М.  Я хотів би просто  пояснити.  Отам  у  таблиці записано  "5,0  екю"  жирним  шрифтом.  Це  комітет  після першого читання запропонував підняти ставку ввізного мита до 5  екю  (вона становила 3 екю), щоб таким чином захистити своїх виробників.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Поправки 2, 3, 4, 5 враховані, поправка 6 врахована частково.  Народний депутат Алексєєв наполягає на  тому, щоб вона була врахована повністю.

     Будь ласка, одну хвилину. Увімкніть мікрофон.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

  172, Харківська  область).  Я  с  интересом выслушал выступление замминистра финансов Регурецкого,  в котором он  рассказывал,  как будет  хорошо,  когда  мы соберем много акцизных сборов.  Но вот у меня есть реальные данные.  Да,  действительно,  по  акцизу  сборы увеличились,  но акциз придавил производство, и по остальным видам налогов произошел провал.  В совокупности - поступления  в  бюджет уменьшились.

     И поэтому я вношу поправку 6,  в которой предлагаю определить ставку акцизного сбора на пиво солодовое в размере 0,02 экю  за  1 литр. Почему? Потому что за время, пока производились эксперименты с отраслью,  курс экю возрос почти в два раза.  И,  таким образом, если  мы  установим ставку 0,02,  то просто в гривневом исчислении возвратимся к тому уровню, который был в июле этого года.

     Я хочу обратить ваше внимание,  что  граждане  наши  получают доходы не в экю,  а в гривнях.  И, таким образом, установив ставку 0,02 экю, как предлагается в поправке 6, мы всего лишь восстановим покупательную  способность,  будем  стимулировать  производство и, таким  образом,  получим  в  бюджет  больше  отчислений,  чем  при усилении налогового пресса.

     Поэтому прошу поддержать мою поправку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку 6 народного депутата Алексєєва,  яка врахована частково.  Він  наполягає,  щоб врахувати повністю.

     Прошу визначитися.

     "За" - 236.

     Рішення прийнято.

     СОКЕРЧАК В.М. Я хотів пояснити, але вже почалося голосування. Ми пропонували  всетаки  в  законі  залишити  ставку  0,4  екю,  а тимчасово,  до  2000  року,  зберегти ставку 0,02 екю.  Я хотів це запропонувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, але ми вже визначилися з цього питання.

     СОКЕРЧАК В.М.  Розумієте,  імпортне пиво також буде підпадати під ставку 0,02 екю, а нам не хотілося, щоб так було.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати!   Я  повертаюся  до поправки номер 3, яка також врахована частково. Її автор -народний депутат Федорин наполягає на голосуванні.  Увімкніть,  будь ласка, мікрофон народного депутата Федорина.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція Народного руху України.  Шановні колеги!  Я прошу звернути увагу  на  поправку  3.  Вона  внесена  з  метою,  щоб   захистити передовсім нашого вітчизняного товаровиробника.  Як ви бачите, тут збільшено ставку ввізного мита на імпортні цигарки. Це дасть змогу нашим  тютюновим  заводам,  яких  є достатньо в Україні і які нині мають першокласне устаткування,  випускати  вітчизняні  цигарки  і сигарети. Дія саме цих статей спрямована на це. Це з одного боку.

     З другого  боку,  я  просив  би  також розмежувати сигарети з фільтром і сигарети без фільтру.  Ті з вас, хто їздить, скажімо, в села чи районні центри,  бачать,  як старі сільські діди починають вже збирати,  вибачте на слові, "бички", вирощують тютюн для того, щоб самокрутки крутити.  Давайте всетаки розмежуємо, і на сигарети без фільтру,  ті,  які дешеві,  зменшимо ставки  ввізного  мита  і акцизного  збору  для  того,  щоб  люди з малими доходами могли їх купувати.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Я  хотів  би  пояснити   пропозицію   Ярослава Федорина.  Справа  в  тому,  що після 1996 року,  коли ми прийняли Закон про ставки акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  тютюнові вироби,  ви пам'ятаєте,  ми щороку додавали півекю,  і таким чином нам  вдалося,  чесно  скажу,  через  дію  того  закону   збільшити виробництво власних сигарет з фільтром. Ви подивіться, "Приму" вже випускають із фільтром.  А те,  що ви пропонуєте, буде стимулювати виробництво сигарет без фільтру.

     Коли ми збирали всіх виробників тютюнової промисловості,  усі погодилися,  що треба залишити єдину уніфіковану ставку - 2,5 екю, тобто  на  сигарети без фільтру трохи підняти і зменшити ставку на сигарети з фільтром,  щоб дати можливість стимулювати  виробництво (Шум  у залі).  Та не закордонні інвестори,  не треба!  І Укртютюн також обстоює цю позицію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Вячеславе   Михайловичу.    Ставлю    на голосування  поправку  народного депутата Федорина,  яка врахована частково.  Він наполягає,  щоб вона була врахована повністю. Прошу визначитися.

     СОКЕРЧАК В.М. Комітет не підтримує цієї позиції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

     "За" - 88.

     Рішення не прийнято.

     Поправка 7 врахована.

     Поправка 8  врахована частково.  Народний депутат Терьохін не наполягає.

     Поправка 9 врахована  частково.  Народний  депутат  Цушко  не наполягає.

     Поправки 10,  11,  12,  13,  14...  (Шум у залі). Поправка 13 врахована.

     СОКЕРЧАК В.М.  Там  щодо  технічного  спирту,  я   хотів   би пояснити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.  При  підготовці  до друку порівняльної таблиці вкралася технічна помилка.  Там треба поставити ставку не 0,2  екю за  1  літр 100%  спирту технічного,  а 0,02 екю.  Бо ми цей спирт закуповуємо за кордоном,  а в нас є можливості  виробляти  його  в себе, і треба все зробити, щоб брали наш спирт.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це - помилка,  ми її не будемо голосувати,  ми її виправляємо.

     Поправка 14 врахована.

     Поправка 15 врахована.

     СОКЕРЧАК В.М.  Учора  ми  роздали  депутатам  нову   редакцію поправки  15.  Ми  з  депутатом  Альошиним  (я не знаю,  як Василь Петрович Цушко) пропонуємо все-таки  замінити.  Нам  здається,  що редакція, яку ми пропонуємо...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це поправка 15, Вячеславе Михайловичу?

     СОКЕРЧАК В.М.  Так.  І  якщо  можна,  Василю  Петровичу дайте слово.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Цушко. Будь ласка.

     ЦУШКО В.П.   Уважаемые   коллеги!   В   моей   поправке    14 предлагается, чтобы на пиво на полгода установить ставку акцизного сбора 0,01 экю за 1 литр.  Мы  проголосовали  поправку  Алексеева, чтобы  на  все установить ставку 0,02 экю.  Получается,  что у нас будет действовать ставка 0,02 экю для пива и нашего, и импортного. Я  предлагаю  все-таки вернуться и проголосовать ставку 0,01 экю - льготу на год или хотя бы на полгода,  а потом,  чтобы действовала ставка  0,04  -  это нормально.  По поправке 15 я прошу поддержать предложение Алешина и Сокерчака, а свое снимаю.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми повертаємося до поправки  14, яка врахована частково.  За пропозицією і наполяганням автора цієї поправки народного депутата Цушка я ставлю її на голосування. Будь ласка.

     "За" - 192.

     Рішення не прийнято. Стосовно поправки 15, то вона врахована.

     СОКЕРЧАК В.М.  Я думаю,  треба поставити нашу редакцію.  Якщо Василь  Петрович  знімає свою,  то поправку 15 поставте у редакції депутатів Сокерчака і Альошина.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  поправку  15   у   новій редакції,  зважаючи  на  те,  що  народний депутат Цушко зняв свою пропозицію. Пропозицію комітету я ставлю на голосування.

     СОКЕРЧАК В.М. Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися.

     "За" - 252.

     Рішення прийнято.

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким  чином,  я  ставлю   на   голосування   всі поправки, які були розглянуті, визначення комітету з цих поправок, а також з урахуванням тих, які ми проголосували повністю у другому читанні.

     СОКЕРЧАК В.М. Поправка 17.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 17 врахована частково.  Автор поправки - народний депутат Новик. Будь ласка.

     НОВИК А.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Я не совсем понял, что такое "врахована частково", потому что она никак не учтена.  У нас было предложение  на  спирт для медицинских целей, лекарственных препаратов установить нулевую ставку.  Мы предлагали это исходя из ставки  акцизного  сбора  0,2 экю.  Если сегодня это учтено,  скажем,  не 0,2,  а 0,02,  тогда в принципе я думаю, что наш комитет это поддержит.

     СОКЕРЧАК В.М.  Чому написали "частково".  Справа в  тому,  що Кабінет Міністрів подав пропозицію (це поправка 12),  щоб у статті 4 Закону про ставки акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  спирт етиловий  та  алкогольні  напої  після  слів  "вибухових  речовин, парфумів,  нітроцелюлози" додати слова "лікарських засобів". Через те   лікарські  засоби  за  наполяганням  Кабінету  Міністрів  уже підпадають під дію ставки 0,2 екю. А зараз ми з вами проголосували 0,01 екю.  Ви пропонували звільнити взагалі,  ми можемо це питання обговорити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Новик  не  наполягає.  Редакція, яка проголосована Верховною Радою, його влаштовує.

     СОКЕРЧАК В.М. Думаю, треба було б послухати, що скаже з цього приводу Леонід Борисович.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  хвилиночку.   Є   бажання   висловитися   у Сваткова? Немає. Дякую, Вячеславе Михайловичу.

     Я ставлю на голосування в другому читанні ті пропозиції,  які були враховані комітетом, а також пропозиції, які ми проголосували в залі при розгляді цього законопроекту. Прошу голосувати.

     СОКЕРЧАК В.М. Комітет просить підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

     "За" - 258.

     Рішення прийнято.

     Ставлю на голосування даний законопроект у цілому.

     "За" - 260.

     Рішення прийнято.

     Дякую. Сідайте, будь ласка, Вячеславе Михайловичу.

     СОКЕРЧАК В.М.   Дякую.   Я   думаю,   що   наше   виробництво відгукнеться  на  цей  закон  збільшенням  випуску   продукції   і надходжень у бюджет.

     ----------

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Переходимо  до розгляду наступного питання порядку денного.  Слухається проект Закону  про внесення   доповнень   до   Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення (щодо використання даних з  декларацій  про  доходи громадян)  у  другому  читанні.  Доповідає  член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією Жир Олександр Олександрович. Будь ласка.

     ЖИР О.О.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   35, Дніпропетровська  область).  Шановний  головуючий!  Шановні колеги народні депутати!  Ще  Верховною  Радою  минулого  скликання  було прийнято  в  першому  читанні  запропонований  Кабінетом Міністрів законопроект  про  внесення  доповнень  до  Кодексу  України   про адміністративні  правопорушення щодо встановлення відповідальності за незаконне розголошення,  поширення чи використання  даних,  які містяться   в   деклараціях   про   доходи   громадян.   Комітетом доопрацьовано  поданий  законопроект,  враховані  всі  зауваження, внесені депутатами як минулого скликання, так і теперішнього.

     Я хотів би лише зауважити стосовно принципової поправки,  яку вніс наш колега Павловський, щодо встановлення відповідальності не лише  за  поширення  чи  використання посадовими особами державних органів даних декларацій,  а й за розголошення посадовими  особами такої інформації.  Комітет визнав за можливе врахувати цю поправку і внести її на розгляд Верховної Ради.  Ще раз наголошую,  що  всі поправки,  внесені народними депутатами, враховані. І я вважаю, що можна голосувати в цілому.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Олександровичу. Я так розумію, запитань немає.  Шановні колеги!  Справді,  як доповів представник комітету,  всі шість поправок, внесені народними депутатами в ході підготовки цього законопроекту до другого читання, враховані. Тому я ставлю на голосування питання про  прийняття  проекту  закону  в другому  читанні  з  урахуванням  тих  шести  поправок у редакції, запропонованій комітетом. Прошу голосувати.

     "За" - 126.

     Шановні народні депутати!..

     Депутат Семенюк.  Будь  ласка.  Щось  не   працює   мікрофон. Народний  депутат Семенюк звертається з проханням проголосувати ще раз.

     Олександр Олександрович ще раз пояснить. Будь ласка.

     ЖИР О.О.  Я ще раз хочу наголосити, що немає жодної поправки, жодного  зауваження,  які  не  були  б  враховані.  Отож  я  прошу проголосувати, бо тут немає нез'ясованих питань.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні   депутати!   Ви   бачите,   все погоджено,  немає ніяких заперечень.  Я просив би підтримати думку комітету і народного депутата Семенюк про те,  щоб проголосувати і внести  відповідні  зміни  до  Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ще раз ставлю на голосування це питання.

     "За" - 135.

     Рішення не прийнято.  Які будуть пропозиції у комітету? Зняти з розгляду чи перенести прийняття рішення на наступний тиждень?  Є пропозиція,  щоб перенести прийняття рішення на наступний тиждень. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

     "За" - 130.

     Надійшла пропозиція  направити законопроект на повторне друге читання.  Прошу визначитися.  А якщо рішення не буде прийнято,  ми перенесемо на наступний тиждень. Будь ласка.

     "За" - 125.

     Рішення не прийнято. Таким чином, ми повернемося до прийняття рішення наступного тижня.

     ---------

     Переходимо до розгляду наступного  питання  порядку  денного. Слухається  проект  Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів  України  у  зв'язку  з  утворенням  Державного департаменту   України  з  питань  виконання  покарань.  Доповідає директор  Державного  департаменту  України  з  питань   виконання покарань Штанько Іван Васильович. Будь ласка, 5 хвилин.

     ШТАНЬКО І.В.,  директор  Державного  департаменту  України  з питань виконання покарань.  Шановний головуючий!  Шановні  народні депутати!  Відповідно  до  зобов'язань  України при вступі до Ради Європи і  відповідно  до  висновку  Парламентської  Асамблеї  Ради Європи  щодо  вступу  України до Європейського Співтовариства було визначено,  що систему виконання покарань слід відокремити від МВС України.

     Після прийняття України до Ради Європи в 1996 році експерти Ради Європи відповідно до рішень уряду  України протягом    майже    двох   місяців   провели   вивчення   чинного законодавства,  інших   нормативних   актів,   які   регламентують діяльність  виконання  покарань  та  практику  їх  застосування  в Україні.  За  результатами  цього  вивчення  у  Раді  Європи  була оприлюднена  доповідь  щодо  оцінки  в'язничної  системи України з рекомендаціями   щодо   приведення   її   у    відповідність    із загальноєвропейськими  нормами,  в якій наголошено на необхідності створення   пенітенціарної   служби   як   автономної   соціальної організації.  Як  відомо,  відповідно  до  статті  106 Конституції України  22  квітня  поточного  року  указом  Президента   України утворено Державний департамент України з питань виконання покарань як центральний орган виконавчої влади.  У зв'язку  з  цим  виникла потреба  внести  зміни  і доповнення до деяких законодавчих актів, які регулюють діяльність органів і установ виконання  покарань  та визначають правовий і соціальний захист їх працівників,  бо чинним законодавством    ці    питання    вирішуються    з    урахуванням підпорядкованості    системи   виконання   покарань   Міністерству внутрішніх справ.

     Прийняттю даного указу передувала значна робота спеціалістів, експертів  щодо  визначення  місця  органів  і  установ  виконання покарань у системі державних органів України.

     Для визначення правового поля,  що забезпечуватиме діяльність системи  виконання покарань,  Кабінетом Міністрів України 14 липня поточного року подано до Верховної Ради проект Закону України  про внесення  змін  і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з утворенням  Державного  департаменту  України  з  питань виконання   покарань,   який   зараз   розглядається.   Цей  закон регулюватиме    діяльність    Державного    департаменту,     який безпосередньо   реалізує   державну  політику  у  сфері  виконання кримінальних покарань,  підпорядкованих йому 25 обласних управлінь і відділів,  183 установ,  в яких нині утримуються майже 205 тисяч осіб, з якими працюють близько 40 тисяч чоловік персоналу.

     Прийняття закону дасть змогу вдосконалити чинну та  розвинути відповідно до Конституції України нову законодавчу базу діяльності органів  і   установ   виконання   покарань;   стане   об'єктивною передумовою   поглиблення   реформування,  підняття  рівня  служби виконання    покарань;    соціально    орієнтуватиме    діяльність департаменту  як  самостійної структури виконавчої влади на якісно нову роботу з урахуванням міжнародного досвіду.

     У законопроекті    передбачено    внести    зміни    до    19 нормативно-правових   атків:  до  Виправно-трудового  кодексу,  14 законів,  трьох постанов Верховної Ради і одного декрету  Кабінету Міністрів,  а всього пропонується внести 48 змін і доповнень до 35 статей.  Найбільша  їх  кількість  стосується   Виправно-трудового кодексу  і  Закону  України  про  попереднє ув'язнення як основних правових   актів,   якими    нині    регламентується    діяльність кримінально-виконавчої системи.

     Необхідно зазначити, що до законодавчих актів вносяться зміни і доповнення,  пов'язані із зміною статусу та  необхідністю  більш чіткого  правового  регламентування  діяльності  органів і установ виконання покарань.  Насамперед це закони України  про  судоустрій України,  про  міліцію,  про оперативно-розшукову діяльність,  про внутрішні  війська  Міністерства  внутрішніх  справ  України,  про організаційно-правові  основи боротьби з організованою злочинністю та інші.  Всі ці закони  мають  визначити  правовий  і  соціальний захист   осіб   рядового   і   начальницького  складу  працівників кримінально-виконавчої   системи   у    зв'язку    з    виведенням Держдепартаменту  із підпорядкування Міністерству внутрішніх справ України.  Доцільність запропонованих змін і доповнень доводиться в пояснювальній  записці,  предметно  їх  викладено  в  порівняльній таблиці  до  проекту  закону.  Ці  матеріали  вам  роздані,   тому дозвольте не зупинятися на їх детальній характеристиці.  Хочу лише наголосити,  що даний законопроект додаткових витрат не  потребує. Всі  ці закони діють,  вносяться тільки зміни щодо назви одного із суб'єктів.  Попередньо проект закону було опрацьовано в профільних парламентських   комітетах  з  питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю і   корупцією   та  з  питань  правової  реформи,  рішеннями  яких рекомендовано внести на розгляд Верховної Ради України.

     Прошу шановних  депутатів   розглянути   і   прийняти   даний законопроект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Васильовичу.

     Чи є запитання?  (Шум у залі).  Є одне запитання.  Давайте не будемо записуватися.  Будь ласка,  увімкність  мікрофон  народного депутата Луценка, і надамо слово співдоповідачу.

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Шановний  доповідачу!  Дайте,  будь  ласка,  відповідь   на   таке запитання.  У  наш  Комітет  у  справах ветеранів,  пенсіонерів та інвалідів надходить  багато  листів  від  засуджених  пенсіонерів, ветеранів,  учасників  Великої  Вітчизняної  війни  про  нетерпиме ставлення до них в установах, де вони відбувають покарання.

     От у мене запитання: що робиться нині і як зміниться ситуація щодо цих засуджених? Бо це люди, які свого часу багато зробили для нашої держави,  щоб отого неподобства,  яке сьогодні зустрічається повсюдно, не було. Отже, що зміниться з прийняттям цього закону?

     У цілому я підтримую ваш проект,  але все-таки,  користуючись нагодою, звертаюся і до вас, і в цілому до системи, яка займається цими питаннями,  з проханням змінити своє ставлення до людей,  які свого часу проливали кров за нашу Радянську Батьківщину! Дякую.

     ШТАНЬКО І.В.  Якщо відповідати на це  запитання  коротко,  то зміни   будуть   в  тому  плані,  що  Державний  департамент  буде безпосередньо вникати і впливати на діяльність  цієї  системи  без допоміжних, так би мовити, надбудов. Це перше.

     І друге.  Ми  на  сьогодні  розробили  і  внесли  на  розгляд Верховної Ради новий проект  Кримінально-виконавчого  кодексу,  де зовсім   змінили   сьогоднішню  філософію,  підходи  до  виконання покарань.  У новому виконавчому кодексі, який буде прийнятий після Кримінального кодексу, думаю, це буде зовсім по-іншому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    Кармазіну   Юрію Анатолійовичу.  Якщо можна,  Юрію  Анатолійовичу,  коротко,  бо  є пропозиції перейти безпосередньо до голосування.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Як відомо,  рівень цивілізованості сучасної  держави  визначається ставленням   суспільства  до  найвразливіших  верств  населення  - інвалідів,  дітей,  людей похилого віку,  осіб, які скоїли злочин. Особливою   ознакою   сучасного  світогляду  прогресивної  частини людства є пройняття пенітенціарною ідеєю, формування нової системи поглядів  на  злочинця як людину і пошук шляхів його повернення до правослухняного  буття.   Віднесення   засуджених   до   соціально незахищених,  соціально  вразливих  категорій  громадян  ще  не  є загальноприйнятим у нашій державі,  а  відоме  передвиборне  гасло "Бандитам   -   тюрми!"   є   проявом  зашкарублості  національної свідомості на принципі насильницької парадигми і  виявом  крайньої неосвіченості в даній галузі правової політики.

     Одним із   важливих  завдань  розбудови  незалежної  правової України є реформа кримінальної  виконавчої  системи.  Сьогодні  це питання набуло і міжнародного значення.  Адже Україна як член Ради Європи зобов'язана дотримуватись європейських тюремних правил, які затверджені в 1987 році Конвенцією з прав людини, прийнятою в 1950 році,  та інших міжнародних  правових  документів.  Процес  пошуку ефективних  шляхів  реформування пенітенціарної системи України на принципах гуманного ставлення до в'язнів, цілковитого забезпечення їх  прав  і  свобод  у  місцях  позбавлення  волі вимагає вивчення досвіду інших країн, співробітництва із зацікавленими громадськими об'єднаннями  та  організаціями,  створення  і  участі  у цільових програмах з проблем теорії і практики діяльності установ виконання покарань.

     Указами Президента України від 22 квітня 1998 року про утворення Державного департаменту України  з  питань виконання  покарань  та  від  31 липня 1998 року про Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань на  базі головного  управління  виконання  покарань  МВС  України  створено Державний департамент  України  з  питань  виконання  покарань  як центральний  орган  виконавчої влади з тимчасовим підпорядкуванням його цьому міністерству.

     Створення департаменту викликало необхідність внесення змін і доповнень  до деяких законодавчих актів України,  які певною мірою регулюють  правовідносини,  пов'язані   з   виконанням   покарань, структуру  і  підпорядкування  цього  органу  тощо.  Більше  того, створилася ситуація,  коли  Положення  про  Державний  департамент фактично заміняє закон, а це неприпустимо.

     Поданий Кабінетом  Міністрів  законопроект вносить відповідні зміни і доповнення до  12  статей  Виправно-трудового  кодесу,  14 законів України,  трьох постанов Верховної Ради і декрету Кабінету Міністрів України.  За змістом  законопроект  не  передбачає  змін функцій   зазначеної   установи,   а   пропонує  лише  привести  у відповідність деякі законодавчі акти України з  урахуванням  нової назви і деяких змін у підпорядкуванні.

     Наш комітет  підтримує  зазначений  законопроект  і  пропонує сьогодні,  якщо буде ваша ласка, прийняти і в першому, і в другому читанні.

     Однак цим  повністю  не  розв'язується  проблема реформування пенітенціарної  системи.   Кабінету   Міністрів   слід   терміново підготувати законопроект,  у якому комплексно вирішити всі питання реформування  системи  виконання  покарань.   Комплексний   підхід передбачає   також   прискорення   розробки   і  прийняття  нового Виправно-трудового кодексу,  як ви чули,  робота над його проектом майже закінчена.  Чинний Виправнотрудовий кодекс явно застарів, не відповідає  багатьом  положенням  Конституції,  а   також   деяким міжнародним правовим актам.

     Тому я  просив  би  вас  від  імені  комітету  підтримати цей законопроект.  Президент має право створювати центральні установи, він  ним  скористався,  Державний  департамент діє з квітня,  і ні політичного,  ні економічного якогось перебільшеного  навантаження ці зміни, які пропонуються в проекті закону, не несуть.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

     Чи є запитання до співдоповідача?  Депутати Гуцол, Журавський і Чиж. Три запитання, і голосуємо. Депутат Гуцол. Будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  Партії  зелених.   Юрію   Анатолійовичу! Скажіть,  будь  ласка,  чи  не вважаєте ви,  що даний законопроект усетаки треба доопрацювати в комітетах?

     Дякую.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую  вам  за  запитання,  шановний   Михайле Васильовичу.  Цей  законопроект  повністю відповідає всім вимогам, які висуваються до законів.  Нічого там додавати, навіть рядка, не варто, він грунтовно досліджений.

     Дякую вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський. Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська    область).   Християнськодемократична   партія України. У мене два маленькі запитання. Перше. Юрію Анатолійовичу, скажіть,   будь   ласка,   чи  вважаєте  ви,  що  створення  цього департаменту - це крок до входження у європейське співтовариство?

     І друге запитання до вас як до члена  "Громади".  Що  там  із Лазаренком на сьогодні? Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На  друге  запитання  можна не відповідати,  Юрію Анатолійовичу.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую вам. Я вдячний вам за запитання. І ви як представник Християнсько-демократичної партії знаєте,  мабуть,  що це справді крок до входження в  Європу.  У  жодній  країні  Європи пенітенціарна  система  не  підпорядкована міністерству внутрішніх справ. Там є підпорядкування або системі міністерства юстиції, або взагалі  цивільним  людям.  І  це сприяє тому,  щоб не було ніяких зловживань,  порушень законодавства в місцях позбавлення  волі.  Я вважаю, що так.

     Стосовно другого  вашого  питання,  то  я думаю,  що сьогодні засоби масової інформації повідомлять про рішення,  яке прийнято в суді  Швейцарії.  Не  хотілося  б  наперед говорити.  Я думаю,  що Лазаренко буде тут з нами  обговорювати  питання  і  ви  все  йому скажете тут.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Народний депутат  Чиж  ,  і  переходимо до голосування.  Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Фракція соціалістів і селян (Лівий  центр). Шановні колеги!  Не дуже часто в нас трапляється, коли вносяться в принципі узгоджені і достатньо відпрацьовані правові акти, зокрема проекти законів,  і немає суперечностей між розробниками (у даному разі - виконавчою владою) і комітетом Верховної Ради.  Я  це  кажу вже як голова підкомітету Ради Європи, у січні Україну слухатимуть на Парламентській Асамблеї стосовно виконання  зобов'язань.  Одним із зобов'язань є приведення пенітенціарної системи до європейських норм,  а  це  значить  -   розведення   МВС   і   самої   системи, підпорядкування  Міністерству  юстиції  і  таке  інше.  Закон  цей врегульовує  поетапність  вирішення  цієї  проблеми  і  передбачає достатньо серйозні,  так би мовити,  запобіжники щодо захисту прав особи, громадянина.

     Це не  запитання.  Це  виступ  на  підтримку.  Я  думаю,   що законопроект  треба  підтримати.  І  це буде справді наш серйозний вплив.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу.

     Шановні колеги!  Таким чином,  я ставлю на голосування проект Закону   України   про   внесення   змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих актів  України  у  зв'язку  з  утворенням  Державного департаменту   України   з   питань  виконання  покарань,  поданий Кабінетом Міністрів України,  підтриманий профільним  комітетом  у першому читанні. Прошу народних депутатів визначитися.

     КАРМАЗІН Ю.А.    Комітет    просить    підтримати   політично незаангажований документ.  І не ображатися на те,  що  я  одне  із передвиборних гасел назвав. Воно правильне, те гасло, але...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

     "За"- 213.

     Не встигли  народні  депутати.  Ще  раз ставлю на голосування даний законопроект у першому читанні.

     "За" - 233.

     Дякую. Рішення прийнято.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Я просив  би,  шановний  головуючий,  прийняти зараз  і в другому читанні.  Немає жодних зауважень.  І потім Іван Сергійович доповість у Раді Європи,  що  ми  прийняли  вже  закон. Думаю, що й Президент підпише його.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З  мотивів голосування слово має народний депутат Філіпчук. Будь ласка.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Дякую.  Щодо того,  щоб цей  законопроект  був зараз  прийнятий  і  в  другому  читанні,  тобто остаточно,  немає заперечень.  Я лише проти тієї процедури, за якою він розглядався. Бо ці три запитання,  які були поставлені народними депутатами,  - це просто,  щоб записатися і показати, що вони є в залі о 3 годині дня. Тому що, по суті, запитань не було.

     КАРМАЗІН Ю. А. Георгію Георгійовичу, але ж ви теж є в залі.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Але  для  того,  щоб збалансувати ситуацію для голосування,  не треба вдаватися до того,  що може  якусь  фракцію образити.  Ми ж, знаючи проблеми вашої фракції, абсолютно коректно чинимо, відповідно до законодавства, норм моралі та етики.

     Ви згадуєте те,  що,  власне,  може внести  деструктивізм,  і законопроект   не   буде   проголосований.   Тому  прошу,  щоб  ви вибачилися, а ми проголосуємо за вашу пропозицію.

     КАРМАЗІН Ю.А. Георгію Георгійовичу, я перепрошую. Я не думав, що  цим  когось  ображу.  Справа в тому,  що бандити справді мають сидіти в тюрмах,  і це зрозуміло.  І ті законодавчі акти,  які  ми розробляємо,  і те, що ми робимо, про це свідчить. Але ми не маємо весь час людям втлумачувати це в голови.  Розумієте? Тому я прошу, щоб  ви  мене  зрозуміли правильно.  Тут немає ніяких образ,  я не хотів ображати вашу фракцію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Анатолійовичу.  Шановні  колеги!  За пропозицією   профільного   комітету,   який  разом  із  Кабінетом Міністрів готував цей законопроект,  я ставлю на  голосування  цей законопроект у цілому.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Я  прошу  підтримати  і  наблизити  Україну до європейських стандартів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

     "За" - 236.

     Рішення прийнято (Оплески).

     КАРМАЗІН Ю.А.  Спасибі.  Від імені комітету я дуже дякую всім народним депутатам і головуючому. Спасибі вам.

     ----------

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Я прошу затриматися ще на кілька хвилин.  У нас є питання про  ратифікацію,  я  хотів  би поставити їх на голосування.

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  про співпрацю держав- учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі  з  незаконною міграцією.

     Хто за цей проект закону, прошу голосувати.

     "За" - 140.

     Рішення не прийнято.

     Проект Закону  про  ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України  та  урядом  Королівства  Нідерландів  про   технічне   та фінансове співробітництво.

     Прошу визначитися.

     "За" - 95.

     Рішення не прийнято.

     Надійшла пропозиція про поіменне голосування.  Хто за те, щоб поіменно проголосувати даний законопроект, прошу визначитися.

     "За" - 106.

     Рішення прийнято.

     Прошу в поіменному режимі визначитися щодо проекту Закону про ратифікацію  Угоди  між  Кабінетом  Міністрів  України  та  урядом Королівства Нідерландів про технічне та фінансове співробітництво.

     "За" - 125.

     Рішення не прийнято. Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

     За: фракція комуністів - 2 із 45;  НДП - 29 із  36;  Народний рух - 29 із 38;  "Громада" - 14 із 18; фракція зелених - 13 із 13; Соціалістична партія - 10 із 17;  "Незалежні" - 5 із 6;  СДПУ(о) - 11  із  12;  Селянська  партія  України  -  8  із 12;  Прогресивна соціалістична партія - 0 із 2; позафракційні - 4 із 11.

     Ще один проект закону про ратифікацію  -  проект  Закону  про ратифікацію  Угоди про грант Всесвітнього екологічного траст-фонду (Проект вилучення речовин,  що руйнують озоновий шар) між Україною та  Міжнародним  банком реконструкції та розвитку,  що виступає як впроваджувальна установа зазначеного фонду.

     Ставлю на голосування.

     "За"- 118.

     Рішення не прийнято.

     З мотивів голосування слово  має  народний  депутат  Луценко. Будь ласка, Віталію Івановичу.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Дуже  дякую.  У мене таке запитання.  Я перерив сьогодні всі економічні словники,  але  не  знайшов  відповіді  на запитання: що таке траст-фонд? Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віталію  Івановичу.  Надійшла  пропозиція проголосувати в поіменному режимі проект  Закону  про  ратифікацію Угоди  про  співпрацю  держав  - учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі з незаконною міграцією (Шум у залi).  Хто за  цю пропозицію про поіменний режим голосування, прошу визначитися.

     "За" - 121.

     Рішення прийнято.

     Перед тим  як  поставити  на голосування в поіменному режимі, одну  хвилину  для  слова  просить  заступник  голови   Державного комітету   у  справах  національностей  та  міграції  Білуха  Юрій Микитович. Будь ласка (Шум у залi).

     БІЛУХА Ю.М.,  заступник голови Державного комітету у  справах національностей  та  міграції.  Шановний  Вікторе  Володимировичу! Шановні народні депутати України!  Я буквально в двох словах скажу про  необхідність  цієї  угоди.  Замисліться,  будь  ласка:  у нас незаконно перетинають кордони!  Цього  року  в  Україні  незаконно залишилися 3,7 мільйона чоловік, того року - 2,6 мільйона чоловік! Україна - ініціатор цієї угоди.  Україна  стала,  так  би  мовити, помийною ямою серед держав СНД!

     Будь ласка   -  це  в  державних  інтересах  України!  Це  не політичне питання,  це справді в інтересах України!  Проголосуйте, будь ласка.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Ставиться на голосування проект  Закону  про  ратифікацію  Угоди  про  співпрацю  держав  - учасниць  Співдружності  Незалежних Держав у боротьбі з незаконною міграцією в поіменному режимі.

     "За" - 150.

     Рішення не прийнято.

     Прошу висвітити результати голосування по фракціях.

     За: фракція комуністів - 3 із 43;  НДП - 32 із  37;  Народний рух України - 30 із 37;  "Громада" - 18 із 18;  зелені - 12 із 13; Соціалістична партія України - 19 із 22;  "Незалежні" -  4  із  5; СДПУ(о)  -  11  із  12;  Селянська  партія - 8 із 12;  Прогресивна соціалістична партія - 7 із 8; позафракційні - 6 із 12.

     Таким чином,  шановні   народні   депутати,   ми   завершуємо сьогоднішнє   засідання   Верховної   Ради.   Наступне   засідання розпочнеться у вівторок о 10 годині. Наступний тиждень ми працюємо в пленарному режимі. До побачення.