ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 15 ж о в т н я 1998 р о к у.
10 година.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку, гості і запрошені! Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему.
Реєструємося.
Зареєструвалися 294 народні депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Дозвольте, шановні народні депутати, оголосити запити.
Король Віктор Миколайович звертається до Президента України стосовно необхідності вирішення фінансових питань, що виникли у зв'язку з майбутнім розглядом у Житомирському обласному суді кримінальної справи Онопрієнка.
Прошу визначитися.
"За" - 138.
Група депутатів (Анненков та інші, всього одинадцять народних депутатів) звертається до Голови Верховної Ради України стосовно неправомірного витрачання бюджетних коштів у Луганській області.
Будь ласка, голосуємо.
"За" - 181.
Рішення прийнято.
Кожин Борис Борисович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно усунення перешкод для нормальної діяльності гідрографічної служби України на території Автономної Республіки Крим та в прибережних водах.
Будь ласка, голосуємо.
"За" - 134.
Рішення прийнято.
Марамзін Федір Андрійович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно особливостей роботи Луганської кондитерської фабрики у складі концерну "АВК".
"За" - 180.
Рішення прийнято.
Юхимець Ольга Федорівна та Єщенко Володимир Миколайович звертаються до Прем'єр-міністра України стосовно повернення Мінфіном України до Чорнобильського фонду коштів, використаних згідно з розпорядженням Кабміну на ремонт третього енергоблока Чорнобильської АЕС.
"За" - 190.
Рішення прийнято.
Кириченко Сергій Олександрович звертається до Генерального прокурора України стосовно ситуації, що склалася на Олександрівському м'ясокомбінаті.
"За" - 120.
Рішення прийнято.
Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів України Кирильчука Євгена Івановича та Саса Сергія Володимировича з депутатської фракції Селянської партії України і входження їх до складу депутатської фракції Соціалістичної партії України та про входження до складу депутатської фракції Комуністичної партії України народного депутата України Гінзбург Ольги Петрівни, обраної по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від Комуністичної партії України. З чим їх і поздоровляємо.
Шановні народні депутати! Сьогодні нашому колезі Пухкалу Олександру Григоровичу виповнилося 50 років. Це дата, яка визначає зрілість людини. Дозвольте мені поздоровити нашого народного депутата, побажати йому добра, здоров'я і плодотворної роботи у Верховній Раді.
Шановні колеги! Прошу записатися на розминку. У нас ще є 22 хвилини.
Шановні колеги! Учора під час розминки було висловлено зауваження (воно має під собою, як кажуть, відповідне підгрунтя), що ті, хто записується на виголошення запиту чи пропозиції, не завжди одержують слово у відведений час. Тому було внесено пропозицію чергувати: надавати слово і тим, хто записався вчора, але не встиг виступити, і тим, хто записався сьогодні, тобто через одного. То я з вашого дозволу так і буду чергувати ці виступи.
Від фракції НДП слово надається Ємцю Олександру Івановичу.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Вибачте, але оскільки на трибуні хуліганить представник однієї з фракцій, я змушений виступати з місця.
Хочу висловитися від фракції НДП з кількох питань. Перше стосується процедури розгляду питання про відповідальність уряду. З нашої точки зору цю процедуру треба дещо доопрацювати. У нас мали можливість виступати голови комітетів. Але, наприклад, голови комітетів Юлія Тимошенко і Станіслав Іванович Гуренко виступили не як представники комітетів, оскільки їхні виступи не розглядалися на засіданнях комітетів. Вони виступили як представники фракцій. І в принципі це нормально, коли вони виступають з позицій своїх фракцій, але тоді не повинно бути виступів від комітетів.
Наступне - стосовно організації роботи Верховної Ради. Олександре Миколайовичу! Я просив би... Панове! Дайте звернутися до Голови Верховної Ради!.. Олександре Миколайовичу! Я хотів би звернутися до вас з питання організації роботи Верховної Ради. Насамперед це стосується порядку денного. Ось у мене в руках три варіанти порядку денного на тиждень, з 13 по 16 жовтня, і всі вони різні за змістом. Більш того, сьогодні ми отримали порядок денний, з якого чомусь зникло питання про основні засади кредитногрошової політики.
Ми розуміємо, є різні підводні течії, але вважаємо, що фракції і комітети повинні з вечора знати, який завтра буде порядок денний у парламенті.
Далі. Сьогодні, наприклад, у порядку денному з'явилося питання про 80-річчя комсомолу. Ми знаємо, на що перетвориться розгляд цього питання. Внесено два проекти: один - від комуністів, другий - від Руху. Зрозуміло, що це виллється в серйозну політичну дискусію. Тому фракція НДП заявляє, що в неї немає часу вступати в подібні, я сказав би, навіть не дискусії, а пересварювання, і ми в цей час будемо працювати у фракції та в комітетах.
Що стосується попереднього питання. Безумовно, воно спровоковане комуністами і Рух був просто змушений реагувати подібним чином.
Що стосується роботи Кабінету Міністрів. Оскільки уряд залишився працювати, я вважаю, що ми повинні поставити до нього ряд вимог стосовно прозорості роботи Кабінету Міністрів, впливу різних владних структур на діяльність Кабінету Міністрів (маю на увазі людей із оточення Президента), взаємодії Кабінету Міністрів і парламенту (міністри майже не бувають у фракціях, не відстоюють позиції Кабінету Міністрів, а потім дивуються, чому не приймаються ті рішення, які вносить уряд).
І останнє. Хочу відповісти колезі Моісеєнку на його репліку, що я відпрацьовую в парламенті. Так, шановний товаришу Моісеєнко, я справді в парламенті відпрацьовую. А ви, на мій погляд, відсиджуєтесь та відгодовуєтесь і все чомусь ревете, коли я виступаю.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Безсмертний. Будь ласка.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Учора під час обговорення проекту Закону України про упорядкування оплати житлово-комунальних послуг окремими категоріями громадян, які користуються пільгами, наш колега Юрій Григорович Донченко звинуватив розробника, тобто уряд, у тому, що цей проект було підготовлено не досить кваліфіковано. Я хотів би зауважити, що такий порядок критеріїв і понять, які застосовуються в законах, мав би бути встановлений законом України про нормативно-правові акти. І тому в даному разі звинувачувати уряд чи інших розробників (а такі ж рішення були в попередніх документах, які приймалися Верховною Радою) недоречно. Тому я прошу колег бути коректнішими один до одного і до уряду.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Мигович, від фракції комуністів. За ним буде виступати депутат Кушніров.
МИГОВИЧ I.I., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні Олександре Миколайовичу, колеги, громадяни України! Змушений звернутися до вас з приводу болючого для багатьох моїх виборців питання. Справа в тому, що останнім часом зацікавлені політичні сили та їх лідери поширюють на Закарпатті інсинуації про виникнення тут якоїсь Національно-визвольної армії, командування русинського народу, про причетність до них комуністів і тому подібні вигадки. За дорученням обласної організації Компартії України заявляю таке.
У нашому самобутньому краї споконвіку мирно живуть, ділять радощі і горе представники 76 етнонаціональних спільнот. Одна з них - русини. Будучи автохтонами південно-західних Карпат, вони протягом тисячолітньої розлуки з братами на сході зберегли свою гідність і руське коріння, уникли асиміляції чужоземним режимом, а 1945 року добровільно увійшли до складу Радянського Союзу. Усіх їх тоді автоматично віднесли до українського етносу.
За роки Радянської влади на Закарпатті здійснено великі соціально-економічні перетворення, відбувалася природна інтернаціоналізація суспільного життя. Люди менш за все цікавилися походженням, етнічною належністю один одного. Та наприкінці 80-х років націоналістична пошесть проникла і до нас. Рухівські емісари спільно з активістами Товариства української мови стали настирливо нав'язувати моїм землякам свої погляди, віру, орієнтацію.
Перед небезпекою етнокультурної асиміляції, територіально- економічної експансії і агресивного менталітету галичан русини почали заявляти про свої громадянські права. Вони нікому не загрожують, не є сепаратистами. Про який сепаратизм з їхнього боку може бути мова, коли на референдумі 1 грудня 1991 року 91 відсоток закарпатців висловилися за суверенну незалежну Україну, 78 відсотків - за надання Закарпаттю статусу самоврядної території як її суб'єкта?!
І прикро, що досі продовжуються русинофобські спекуляції, до яких підключаються засоби масової інформації, урядові, академічні установи, в тому числі Академія наук, зокрема і колишній віцепрем'єр.
Звертаюся до тверезо мислячих націоналістичних діячів: не робіть із русинів антиукраїнців, не нав'язуйте закарпатцям шовінізм, войовничість, безкультурність, не роз'єднуйте їх за етнічними, географічними, мовними, психологічними та іншими ознаками.
Прошу керівництво Верховної Ради доручити відповідним відомствам виявити інспіраторів антикомуністичних і антирусинських фальшивок, припинити розпалювання націоналістичних пристрастей і ворожнечі до закарпатців, забезпечити їх конституційні права, передусім право на працю, безоплатну освіту, медичну допомогу, соціальний захист, вільний національний розвиток і самоврядування.
Нарешті, закликаю справжніх українців, росіян, угорців підтримати справедливі вимоги русинів...
ГОЛОВА. Спасибі.
Слово надається депутату Кушнірову від фракції Соцпартії. За ним буде виступати депутат Мороз.
КУШНІРОВ М.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово Йосипу Вікентійовичу Вінському.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ВІНСЬКИЙ Й.В., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні народні депутати! Хотів би звернути вашу увагу і увагу численних прихильників нашої фракції на те, що за сприяння Голови Верховної Ради Ткаченка Олександра Миколайовича було сфальсифіковано створення фракції Селянської партії, оскільки заяв членів нашої фракції про вихід з неї і перехід до фракції СелПУ не було. Це перше.
Друге. Було порушено Регламент у тій частині, де йдеться про те, що створювати фракції мають право тільки ті партії і виборчі блоки, які подолали чотирипроцентний бар'єр, а Селянська партія не була суб'єктом виборчого права.
Олександр Миколайович Ткаченко образив моїх товаришів по фракції, і я вимагаю, щоб він вибачився перед ними! Ні товариш Сас, ні товариш Кирильчук заяви про перехід у фракцію Селянської партії не писали, в них немає бажання виходити із нашої фракції, вони були і є чесними і порядними людьми, які залишаються у фракції виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій України.
Олександре Миколайовичу, ви грубо порушили Регламент, коли вчора самовільно дали команду апарату змінити назву нашої фракції
- це не ваша прерогатива, тут не колгосп, де ви самі віддаєте команди. Є Регламент, є закон про статус депутата, і ми самі визначимо, як має називатися наша фракція. А наша фракція називається так, як записано в наших депутатських посвідченнях: "Фракція блоку Соціалістичної та Селянської партій України (Лівий центр)". Тому я також хотів би, щоб ви вибачилися перед нашою фракцією за свої незаконні дії.
Я хотів би звернутися також до Комітету з питань Регламенту, щоб він провів розслідування з цього приводу і дав оцінку вам як Голові Верховної Ради, щоб надалі таких грубих порушень Регламенту й просто моральних норм щодо своїх недавніх колег, з якими ви разом ішли на вибори, з вашого боку не було.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Мороз (Запорізька область). За ним буде виступати депутат Марченко від фракції.
МОРОЗ А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 82, Запорізька область). Фракція комуністів. Прошу передати слово Доманському Анатолію Івановичу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ДОМАНСЬКИЙ А.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! "Сьогодні український народ уважно і з великою тривогою слідкує за подіями навколо Федеративної Республіки Югославії. Світові миротворці (а саме так звуть себе США, НАТО) намагаються остаточно знищити національну незалежність Югославії, встановити на Балканах режим "американського чобота", панування нового господаря планети.
Події навколо Косово, звинувачення уряду Сербії в геноциді албанського населення Косово - приклад брехні, безмежної обробки світового співтовариства в напрямі підтримки агресивної політики США, справжнього господаря НАТО. Народи світу повинні зупинити агресора, не дати американським і натовським генералам приступити до варварських бомбардувань мирного населення Югославії.
США і НАТО ніколи не були і не будуть справжніми творцями миру й дружби між народами. Зміст їхніх стратегічних планів - встановлення світового панування американського долара, роз'єднання народів, перетворення їх на рабів американського капіталу.
Ми, народні депутати, члени інтернаціонального об'єднання "Союз радянських офіцерів" висловлюємо рішучий протест проти агресивних дій США і НАТО проти слов'янських народів на Балканах. Ми звертаємося до всіх, кому дорогі свобода і незалежність, Батьківщина, до ветеранів Збройних Сил, до тих, хто служить, виступити на захист братніх нам сербів".
Я вижу сегодня в этом зале деятелей культуры и искусств, вся творческая деятельность которых несла и несет высшие идеалы гуманизма. Рядом с ними я вижу всемирно известных ученых, академиков, докторов наук, профессоров, которые всегда боролись против варварства во всех его проявлениях.
Среди нас находятся выдающиеся спортсмены, которые своим мастерством всегда прославляли красоту человека, боролись за укрепление мира между народами.
Сегодня в этом зале находятся депутаты, которые считают себя (а оно так и есть) всемирно известными политиками: это бывшие - Президент, Председатели Верховного Совета, Премьер-министры. До какого ж цинизма мы все дошли, чтобы забыть простые человеческие истины?! Я говорю это и служителям культа: вы что - забыли основную заповедь, которая сегодня звучит над всей Европой - "Не убий!"? Так давайте все вместе поднимем свой голос депутатов Верховного Совета в защиту народов Югославии!
"Ми вимагаємо від уряду України чіткої позиції осуду агресивних намагань НАТО. Ми звертаємося до Верховної Ради з пропозицією створити комісію з народних депутатів по наданню практичної допомоги Федеративній Республіці Югославії.
Верховна Рада повинна залишити за собою право надання братам-сербам допомоги зброєю та військовою технікою.
Ми звертаємося до Президента України з проханням розірвати договір з НАТО "Про партнерство заради миру", якщо НАТО допустить бомбардування Югославії. Сьогодні - Сербія, а завтра - Україна!" (Оплески).
ГОЛОВА. Слово надається депутату Марченку. За ним виступить депутат Єльяшкевич.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты! Уважаемый Александр Николаевич! Первое. Я прошу включить в повестку дня рассмотрение подготовленного нашей фракцией проекта постановления по факту избиения шахтеров.
Второе. Вчера, в очередной раз грубо нарушая Регламент Верховного Совета Украины, председательствующий Адам Мартынюк позволил Петру Симоненко опять клеветать на фракцию Прогрессивной социалистической партии Украины.
Напомню Петру Симоненко, так же как и Валерию Пустовойтенко, что наша фракция не поддерживала и не поддерживает курс экономических и политических реформ, проводимых в Украине.
Мы убеждены, что выход Украины из кризиса возможен лишь при реализации программы депутата Наталии Витренко. Однако, к сожалению, у нас недостаточно голосов для того, чтобы Наталию Витренко назначить сегодня Премьер-министром Украины.
Я напомню (и прежде всего коммунистам) еще раз, что наша фракция опубликовала и распространила в зале заявление, предложив отставку правительства и избрание Премьер-министром Украины лидера коммунистов Петра Симоненко. Мы это опубликовали 16 сентября и раздали в этом зале 22 сентября. Это заявление было опубликовано в "Голосе Украины". И если бы было желание не просто болтать о несогласии с курсом реформ, а взяться за дело, коммунисты, как и Украина, имели бы сегодня Петра Симоненко Премьерминистром Украины.
Наша фракция никогда не простит коммунистам их трусливую и предательскую позицию и того, что они в этот момент отказались возглавить Кабинет Министров. Напомню, что при левом спикере, при левом Премьер-министре и при отмене института президентства можно было бы кардинально изменить курс реформ.
И еще несколько штрихов. Петр Симоненко... Я хочу напомнить ему, что стержнем курса экономических реформ являются, безусловно, требования Международного валютного фонда. Так вот напомню, что 11 февраля 1997 года, когда в этом зале рассматривался проект постановления о денонсации договора с Международным валютным фондом, подготовленный Наталией Витренко, депутат Семенюк, член вашей фракции, выступила с альтернативным проектом постановления, где вы призвали "взяти до відома діяльність по використанню кредитів". И этим вы проголосовали за ее проект постановления и не позволили разорвать отношения с Международным валютным фондом.
Уже во время этой сессии наша фракция подготовила второй проект постановления с требованием разорвать отношения с Международным валютным фондом. Это было заложено и в проекте бюджетной резолюции, и в нашем проекте программы выхода из кризиса. Коммунисты нас опять не поддержали. Поэтому вся ответственность за положение дел в стране ложится на коммунистов, занявших трусливую позицию.
ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич від фракції "Громада".
Одну хвилинку, Олександре Сергійовичу. Поки що не виступайте...
Шановні колеги! Зачекайте. Давайте вислухаємо колегу. Демократія - справа хороша, структуризація парламенту - теж хороша. Але ж як ми розпочинаємо кожне засідання? Здавалося, що хотіли краще, а одержуємо те, що сьогодні маємо. І це ж щоранку люди слухають. У нас гості сидять тут у ложі і бачать, як ми поводимося, незважаючи на те, що нас слухає уся держава.
Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Партия "Громада". Уважаемые коллеги! После выступления Владимира Романовича Марченко становится полностью понятной согласованность действий Президента и прогрессивных социалистов. Иначе не мог бы один из лидеров этой партии заявлять, что Президент подаст на утверждение кандидатуру Симоненко, как он заявил. Пока есть живой Премьер-министр, исполняющий свои обязанности, никто не может рекомендовать на эту должность кого-то другого. Но раз Владимир Романович знает больше, значит, наверное, у них консультации идут постоянно (Оплески).
Что касается всего того, что происходило и позавчера, и вчера, то я еще раз хотел бы высказать с этой трибуны позицию фракции "Громада". Фактически голосование за отставку правительства показало, что фракции прогрессивных социалистов, Руха, зеленых, СДПУ(о), селян и, конечно же, Народно-демократической партии взяли на себя полную ответственность за те события, которые будут происходить в стране в ближайшее время.
Я хотел бы напомнить правительству, в частности Премьер-министру Украины Пустовойтенко, что он обязан не только говорить о каких-то предложениях этим фракциям относительно постов в правительстве, а прежде всего должен представить Программу деятельности правительства, то есть то, что предусмотрено Конституцией. Если Программа деятельности правительства представлена не будет, то значит, что названные фракции взяли на себя ответственность за неконституционные действия этого правительства. К тому же программа должна быть одобрена 226 голосами в Верховной Раде.
Еще хотел бы сказать следующее. Если представители этих фракций не будут голосовать за те проекты выхода из глубочайшего кризиса, которые Кабинет Министров представляет на рассмотрение, то эти фракции также берут на себя ответственность за цинизм, с которым они проголосовали позавчера во время рассмотрения вопроса об ответственности правительства. Ведь невозможно не доверять правительству, если не голосуешь за его отставку. Значит, берите на себя эту ответственность и работайте вместе, выводите страну из кризиса. Наша оппозиция будет работать в законодательном поле Украины, будет отстаивать свои интересы и будет действовать так, чтобы всем было ясно, кто есть кто в нашем государстве.
Поэтому позавчерашнее голосование стало исторической вехой. Названные мною фракции взяли на себя политическую ответственность за деятельность или бездеятельность и Президента, и сформированного им правительства.
Спасибо (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні колеги! Ще - три репліки. Депутати - Чорновіл, Симоненко і Моісеєнко. Даємо їм по хвилині. Будь ласка.
ЧОРНОВІЛ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Я збирався про інше говорити, але тут Єльяшкевич зачепив Рух. Мене дивує той цинізм, з яким депутат Єльяшкевич захищає кланові інтереси певних осіб.
Якщо ви звернули увагу на поіменку, то справді ми не голосували за відставку. Але ми ж не голосували й "проти". Ми - утрималися (Шум у залі), бо вважаємо, що питання щодо уряду ми ще порушимо після того, як нам удасться створити більшість і якщо ми будемо знати, який уряд прийде на місце цього уряду. А кидати нашу державу в політичну анархію, як декому цього хочеться задля своїх кланових інтересів, - ми не дозволимо.
Тепер інше питання. Ви тут якось не звернули увагу на дуже цікаву заяву чи виступ комуніста Миговича. А ви знаєте - це тривожний виступ, бо він є посяганням на суверенність України і її соборність. Це не вперше робиться. Нас давно хочуть розділити на східних і західних українців, хоча ми єдиний український народ, і всі національності, які живуть в Україні, становлять єдину українську націю в політичному розумінні цього слова. Тепер нам хочуть підкинути вигадану КДБ теорію русинства як якоїсь окремої нації, яка нібито існує в Закарпатті. Пане і товаришу Мигович, ми з вами русини, не забувайте. Це наше історичне ім'я. І поляни, які жили в Києві, і деревляни - всі були русинами. І галичани до кінця ХІХ століття називали себе русинами. Це аж Франко ввів поняття "українці". І в Закарпатті люди себе називали русинами. Але вважати гуцула, який живе у Рахівському районі, представником русинської нації, а гуцула, який живе у Косівському районі, представником української нації може тільки невіглас або провокатор. От!
Ви знаєте, ця ідея була підкинута останнім складом Закарпатського обкому партії, коли треба було зворохобити Україну. Автором її є агент КДБ Магочі. Його викрито в архівах чеської служби безпеки. Це вони створили маріонеткове "правительство Подкарпатской Руси", смішать світ. І знаходяться ж люди, які сидять у депутатському кріслі суверенної України і підкидають такі гнилі ідейки.
Я гадаю, що український народ дасть достойну оцінку таким людям!
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Симоненко Петро Миколайович. Будь ласка.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибо. Фракция коммунистов. Во-первых, я бы хотел, чтобы мы сегодня обратились к Генеральной прокуратуре по поводу открытия уголовного дела в связи с невыполнением Кабинетом Министров решения о представлении до 15 октября проекта государственного бюджета. Каждый должен сегодня отвечать по закону и вовремя обеспечивать то, что от него требуется!
Во-вторых, отвечая на реплики ПСПУ, я хотел бы привлечь ваше внимание к такому факту. Позавчера после голосования за отставку Кабинета Министров Премьер сердечно поблагодарил их представителей за оказанную поддержку, и стало очевидно, что эта партия сегодня именуется партией сомнительной политической ориентации. Я их поздравляю... (Оплески) с тем, что они приняли участие в формировании политического большинства, которое полностью несет ответственность за происходящее в Украине.
И последнее. Уважаемые господа, поддержавшие этот антинародный курс, все эти фракции - Руха, ПСПУ, НДП и тому подобные. Вы теперь несете полную ответственность за невыплату заработной платы, пенсий, стипендий и за все то, от чего страдает наш народ. И я вас призываю: выполните свой моральный долг как народные депутаты и не размазывайте слезы народа каждое утро по личным щекам, а почитайте "Мойдодыра" Чуковского, который рекомендовал детям пользоваться мылом. Но даже если вы по утрам будете умываться, вы никогда не смоете эту страницу позора со своего лица. Я благодарю за внимание и поздравляю с приветствием Премьера за подобное решение в зале (Оплески).
ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53, Донецька область). Всеукраинский союз "За возрождение СССР". Я не могу оставить без внимания тот лепет, который прозвучал от имени господина Емца в мой адрес. Только недалекий человек может говорить о том, что Моисеенко отсиживается, если вся Украина знает, как он борется за защиту интересов человека труда.
Кроме этого, я хотел бы напомнить гражданам Украины, что именно Емец был одним из главных "отцов" нынешней Конституции. Более того, он был специально назначен вице-премьером для проведения Конституции, которая губила и губит наш народ.
Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что он сегодня представляет чисто правительственную фракцию (а к чему ведет курс этого правительства, мы все знаем) и на то, что именно эта фракция всегда практически отсутствует в зале, а не фракция коммунистов, которая работает и отстаивает интересы трудящихся.
Хочу сказать о том, что все это связано только с паническим страхом господина Емца и ему подобных перед коммунистами, авторитет которых растет в народе. Я был недавно в Москве. Так вот, 200 тысяч (я подчеркиваю - 200 тысяч!) москвичей ждали с любовью и надеждой выступления первого секретаря Зюганова.
Поэтому я бы посоветовал всем господам из НДП одуматься и сделать правильные выводы!
ГОЛОВА. Спасибі.
Шановні колеги! Я хотів би відповісти на запитання, а також запити і пропозиції, внесені народними депутатами.
Народний депутат Ємець запропонував, щоб ми щоденно наприкінці пленарного засідання знайомили депутатів з порядком денним на наступний день.
Пропозиція, безперечно, хороша, але ми формуємо порядок денний увечері, коли засідання вже закінчується. Проте в нас є затверджений порядок денний на всю сесію, а ті питання, які вносяться на ваш розгляд, ми обговорюємо на засіданні Погоджувальної ради. Тому якихось відхилень чи фактів, щоб Голова Верховної Ради або хтось із голів комітетів вносив непогоджене питання, не буває. Інша справа - черговість. Так, такі питання є. Буває, голови комітетів вносять пропозицію перенести розгляд питання, тому що воно не готове. А решту ми розглядаємо так, як це затверджено. Це перше.
Друге. Стосовно питання про відзначення 80-річчя комсомолу. Думаю, буде гріхом перед совістю, якщо ми це свято не відзначимо так, як належить (Оплески). Нам обов'язково потрібно розглянути це питання і прийняти відповідне рішення, тому що цю школу пройшли всі ми - це наша біографія, це біографія наших батьків.
Стосовно питання, яке порушив депутат Вінський. Не хочу вдаватися до реплік чи зауважень. Мені немає за що вибачатися. Я - член Селянської партії. Як Голова Верховної Ради я не можу входити до складу фракції, але я якоюсь мірою член цієї фракції, оскільки я член Селянської партії.
Про поділ теж не хочу говорити, тому що на вибори ми справді йшли разом, одним блоком, ми зробили дуже правильний крок. Це дало нам можливість достойно пройти в цей парламент. Мене дивує, що з цього роблять не те, що треба робити. Селянська партія, селянська фракція повинні представляти інтереси селян. Соціалістична фракція повинна представляти інтереси своєї партії і своїх виборців. У чому тут справа? Хто перед ким повинен вибачатися? Мені це незрозуміло.
А щодо заяв двох депутатів, які перейшли,
- це їхнє право, вони заяви такі написали (вони є у відділі кадрів). Двоє голів фракцій, розберіться, будь ласка. Я не маю права туди втручатися.
Депутат Марченко поставив питання про те, щоб включити до порядку денного інформацію про недоречності з побиттям шахтарів у Луганській області. Цим питанням займаються. Ви пам'ятаєте, ми проголосували в цьому залі... Одну хвилинку! Я прошу, не перебивайте. Це питання підготовлено. Ми його зараз проголосуємо, і від комітету Кармазіна депутат Кочерга зробить інформацію. Це питання в нас було і залишається на контролі. Я просив би вас проголосувати за те, щоб включити це питання до порядку денного і заслухати сьогодні інформацію комітету, якому ми дали доручення. Будь ласка.
"За" - 200.
Я прошу, шановні колеги, ми це проголосували і дали доручення. Підтримайте! Ми цю інформацію повинні заслухати. Я прошу проголосувати. Думаю, що це питання зацікавило б усіх.
"За" - 226.
Спасибі.
-----------
Шановні колеги! Сьогодні ми будемо розглядати питання про затвердження суддів. Я просив би проголосувати за те, щоб ми затверджували суддів, голосуючи в залі картками. Підтримайте цю пропозицію. Будь ласка.
"За" - 201.
Проголосуйте, будь ласка. Фракція зелених не встигла проголосувати. Я прошу, проголосуйте.
"За" - 236.
Прийнято. Дякую.
Слово для представлення надається голові підкомітету Комітету з питань правової реформи Райковському Броніславу Станіславовичу.
РАЙКОВСЬКИЙ Б. С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань правової реформи розглянув на своєму засіданні 7 жовтня 1998 року подання Міністерства юстиції України про обрання безстроково суддів Верховного Суду Автономної Республіки Крим, Дніпропетровського, Житомирського, Закарпатського, Запорізького, ІваноФранківського, Львівського, Луганського, Миколаївського, Харківського, Херсонського, Хмельницького, Черкаського, Чернігівського обласних судів, військових судів Центрального регіону України, ВійськовоМорських Сил України, суддів районних судів Київської області та міста Севастополя.
Комітет підтримує подання Міністерства юстиції України та рекомендує Верховній Раді України обрати суддями України безстроково:
Верховного Суду Автономної Республіки Крим: Авдеєва Петра Вікторовича, Архіпову Ірину Аркадіївну, Горбань Валентину Василівну, Синельщікову Олену Валентинівну, Тіщенко Ольгу Іванівну, Трясуна Юрія Ростиславовича; Дніпропетровського обласного суду: Ананченко Таїсу Іванівну, Бровченко Любов Володимирівну, Глущенко Надію Григорівну, Лисичну Наталію Михайлівну, Москальця Петра Петровича, Ферафонтова Вадима Юрійовича; Житомирського обласного суду: Широкопояса Юрія Васильовича; Закарпатського обласного суду: Панька Володимира Федоровича; Запорізького обласного суду: Абрамова Валерія Інокентійовича, Жечеву Наталію Іванівну, Кочеткову Ірину Василівну, Смолку Наталію Олександрівну; Івано-Франківського обласного суду: Бойчука Ігоря Васильовича, Іванів Ольгу Йосипівну, Шайду Семена Миколайовича; Львівського обласного суду: Гаврилова Володимира Михайловича, Гриціва Михайла Івановича, Михайлишин Галину Ярославівну, Мойсюка Миколу Івановича, Петричка Павла Федоровича, Сірка Богдана Романовича, Тенюха Василя Петровича; Луганського обласного суду: Дорошенко Аллу Василівну; Миколаївського обласного суду: Буренкову Катерину Олександрівну, Данилову Олену Олександрівну, Костюченка Станіслава Володимировича; Харківського обласного суду: Ізмайлову Галину Нуріївну, Сітбаталову Наталію Ігорівну, Щебетун Людмилу Миколаївну; Херсонського обласного суду: Бугрика Володимира Васильовича, Верховець Тетяну Михайлівну, Грушицького Андрія Андрійовича, Дмитрука Степана Хомича, Францішка Володимира Йосиповича; Хмельницького обласного суду: Дуфнік Людмилу Михайлівну, Марцинкевича Анатолія Миколайовича, Ніколову Броніславу Юріївну, Самчука Петра Петровича, Цугеля Ігоря Миколайовича; Черкаського обласного суду: Тапала Григорія Корнійовича; Чернігівського обласного суду: Редьку Анатолія Григоровича; військового суду Центрального регіону України: Львова Богдана Юрійовича; військового суду Військово-Морських Сил України: Леся Володимира Івановича; Фастівського районного суду Київської області: Борисову Людмилу Борисівну; Балаклавського районного суду міста Севастополя - Лиморенка Іллю Івановича, Гагарінського районного суду міста Севастополя: Заплаву Лідію Миколаївну і Смирнову Валентину Миколаївну; Ленінського районного суду міста Севастополя: Горошко Наталію Петрівну.
Шановні народні депутати! Вам роздано проект відповідної постанови Верховної Ради, довідковий матеріал. Прошу розглянути це питання і підтримати рішення комітету.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу уваги. Ми запросили людей з областей. Давайте розглядати це питання. А в перерві з'ясуємо стосунки між собою.
Пропоную таку просту процедуру розгляду даного питання. Броніслав Станіславович буде повільно зачитувати назву судів і прізвища суддів. Якщо стосовно того чи іншого прізвища будуть запитання, ви, будь ласка, піднімайте руку. Якщо запитань не буде, тоді голосуватимемо за списком у цілому по Автономній Республіці Крим та по інших областях, щоб не гаяти часу. Якщо ви не заперечуєте.
Будь ласка, представляйте суддів Автономної Республіки Крим.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. "Постанова Верховної Ради України про обрання суддів. Відповідно до пункту 27 статті 85 Конституції України та статті 9 Закону України про статус суддів Верховна Рада постановляє:
Обрати суддями України безстроково: Верховного Суду Автономної Республіки Крим: Авдеєва Петра Вікторовича, Архіпову Ірину Аркадіївну, Горбань Валентину Василівну, Синельщікову Олену Валентинівну, Тіщенко Ольгу Іванівну, Трясуна Юрія Ростиславовича".
ГОЛОВА. Запитання будуть? Хто за те, щоб затвердити суддями Автономної Республіки Крим безстроково... Ну давайте вже не будемо повторювати, а далі підемо так: голосуємо за обрання представників Автономної Республіки Крим суддями в цілому за списком, зачитаним головою підкомітету.
"За" - 192.
Депутат Черненко не встиг проголосувати. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 225.
Дайте слово депутату Косіву.
КОСІВ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 116, Львівська область). Народний рух України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати! Перед нами сидять люди, у руках яких доля наших співвітчизників, а дуже часто - і наша власна. Не робімо цієї комедії! Комітет, якому ми повинні довіряти, бо в ньому є представники різних фракцій, розглянув ці кандидатури. Як ми знаємо з досвіду, якщо в комітету є якісь зауваження, то він цю кандидатуру не рекомендує.
Отже, я просив би вас, Олександре Миколайовичу, поставити на голосування всі кандидатури списком, бо все одно в сесійному залі нічого не буде вирішено.
ГОЛОВА. Спасибі. Я тільки не зрозумів, що ви мали на увазі, коли говорили про комедію. У чому ви тут побачили комедію? Це ви, може, пишете комедію, а ми тут вирішуємо складні питання (Оплески).
Я просив би проголосувати пропозицію обрати безстроково суддями Верховного Суду Автономної Республіки Крим запропоновані кандидатури. Голосуємо. Будь ласка.
"За" - 227.
Прийнято. Спасибі.
Дніпропетровська область, будь ласка. Тільки я просив би кандидатів підніматися, коли називають їх прізвища. Будь ласка.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. До Дніпропетровського обласного суду: Ананченко Таїсу Іванівну, Бровченко Любов Володимирівну, Глущенко Надію Григорівну, Лисичну Наталію Михайлівну...
Вона там є. Просто група суддів сидить на останньому ряду.
ГОЛОВА. Депутате Ющик, будь ласка, сядьте на своє місце, ви ж застуєте.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Москальця Петра Петровича та Ферафонтова Вадима Юрійовича.
Голосуємо?
ГОЛОВА. Немає зауважень? Я ставлю названі кандидатури на голосування. Обрати суддями Дніпропетровського обласного суду.
"За" - 230.
Дякую.
Житомирська область.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. До Житомирського обласного суду - Широкопояса Юрія Васильовича.
ГОЛОВА. Немає запитань. Голосуємо.
"За" - 230.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. До Закарпатського обласного суду - Панька Володимира Федоровича.
ГОЛОВА. Є Панько? Є. Запитань до нього немає. Голосуємо.
"За" - 222.
Не всі встигли проголосувати. Голосуємо ще раз.
"За" - 235.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. До Запорізького обласного суду: Абрамова Валерія Інокентійовича, Жечеву Наталію Іванівну, Кочеткову Ірину Василівну, Смолку Наталію Олександрівну.
ГОЛОВА. Запитання є? Депутат Моісеєнко. Будь ласка.
МОІСЕЄНКО В.М. Фракция коммунистов, Всеукраинский союз рабочих. У меня вопрос к Брониславу Станиславовичу. Какой всетаки механизм изучения этих кандидатур? Я понимаю, что в комитете могли рассмотреть. Но меня интересует, есть ли какие-то документы с мест
- от общественности, хотя бы от тех политических партий, которые представлены здесь, в Верховном Совете? Понимаете, меня, например, не может удовлетворить тот механизм, который мы сегодня применяем. Ведь у нас получается так, что сейчас мы избираем судей, а опыт выборов 29 марта показал, что их правосудие стоит 10 тысяч долларов. Это за то, чтобы быть или не быть депутатом Верховного Совета. Поэтому я предлагаю эту комедию просто прекратить и до тех пор, пока или наши товарищи, или господа из Руха, или еще кто-то там на уровне местных органов не представят своих заключений по каждой кандидатуре, где будет сказано, что эти люди из себя представляют, этот документ не рассматривать. А поэтому голосовать за эти кандидатуры я не буду.
ГОЛОВА. Депутат Мороз (Запоріжжя).
МОРОЗ А.М. Фракція комуністів. У мене є побажання нашим запорізьким обласним суддям. Усім, мабуть, відомо, як відбувався судовий процес стосовно обрання народного депутата по Михайлівському виборчому округу. Адже справа там, як кажуть, не варта була виїденого яйця, а відстрочила обрання народного депутата майже на три місяці. Тому є побажання, щоб ці наші судді здійснювали справжнє правосуддя. І окремо треба вирішити питання, хто ж поверне 1 мільйон коштів, витрачених на повторні вибори народного депутата.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Александр Николаевич, я хочу ответить на вопрос Моисеенко. Во-первых, вы знаете, что представление в Верховный Совет вносит Министерство юстиции Украины. Но прежде чем оно попадет в Верховную Раду, безусловно, в каждой области идет отбор кадров. Для этого есть квалификационные комиссии, которые аттестуют кандидатов на предмет могут ли они занимать этот пост, изучается их деятельность, пишется характеристика - и потом Министерство юстиции готовит представление.
Хочу сказать, что мы рассматриваем на заседании комитета все эти представления в присутствии самих судей. Так было и 7 числа. Мы рассматривали представления, все кандидаты присутствовали. Мы задавали им вопросы, касающиеся их профессиональной деятельности, по праву и другим проблемам. Хочу сказать, уважаемые народные депутаты, что заседание комитета мы проводим гласно и открыто. Заблаговременно (где-то за неделю) наш комитет письменно уведомил все фракции, когда состоится заседание комитета, представил фамилии кандидатов, которые будут избираться в тот или иной областной суд. Так что, пожалуйста, приходите, если у вас есть какие-то замечания, высказывайте их. Безусловно, наш комитет соответственно отреагирует.
Хочу сказать, что на прошлом заседении материалы в отношении трех кандидатов мы отложили, отправили их на дополнительное изучение.
И последнее. Вы знаете, что по Конституции Верховный Совет не только утверждает судей, но может и освободить их от должности. Есть соответствующая процедура. Если судья нарушает действующее законодательство, если на него есть жалобы, вы, народные депутаты, можете обратиться в Высший совет юстиции, которым возбуждается дисциплинарное производство. Могут подаваться жалобы и в наш комитет. Мы их будем рассматривать и вносить на пленарное заседание предложение об отзыве судей. На момент рассмотрения мы проверили, поступали ли на этих судей жалобы в Верховный Совет. В нашем комитете таких жалоб не было.
И еще хочу сказать, что у нас были проблемы по одному из судей из Севастополя. К нам обратился народный депутат Зачосов, и мы отложили рассмотрение этого дела до полного изучения всех материалов.
ГОЛОВА. Депутату Черненку надаю слово.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемые товарищи! Абсолютно непонятная ситуация: комитет все представления обсуждал, принял решение, пригласили людей, усадили их в ложу, и вот мы им здесь преподаем первый урок "нравственности".
Я предлагаю согласно той процедуре, которая у нас уже существовала, поддержать решение комитета и проголосовать. Если есть у кого-то какие-то личные замечания (вплоть до того, что симпатия или антипатия) - спокойно встаньте и скажите об этом. Зачем же сейчас превращать все в большой публичный фарс и изначальное избиение людей. Давайте голосовать.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую.
Голосуємо за обрання суддями Запорізького обласного суду. Будь ласка.
"За" - 237.
Прийнято. Дякую.
Івано-Франківська область.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. До ІваноФранківського обласного суду: Бойчука Ігоря Васильовича, Іванів Ольгу Йосипівну, Шайду Семена Миколайовича.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 239.
Прийнято. Дякую.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. До Львівського обласного суду: Гаврилова Володимира Михайловича, Гриціва Михайла Івановича, Михайлишин Галину Ярославівну, Мойсюка Миколу Івановича, Петричка Павла Федоровича, Сірка Богдана Романовича, Тенюха Василя Петровича.
ГОЛОВА. Голосуємо. Депутате Зубов, голосуйте! Пізніше будете ходити й агітувати.
"За" - 249.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. До Луганського обласного суду -Дорошенко Аллу Василівну.
ГОЛОВА. Запитань немає. Голосуємо.
"За" - 237.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. До Миколаївського обласного суду: Буренкову Катерину Олександрівну, Данилову Олену Олександрівну, Костюченка Станіслава Володимировича.
ГОЛОВА. Запитання є? Будь ласка.
ГОРБАЧОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 127, Миколаївська область). Группа "Независимые". У меня просьба к Брониславу Станиславовичу. Если вы будете впредь рассматривать судей Николаевской области (мы это оговорили между собой - депутаты нашей области), пожалуйста, на заседание комитета приглашайте нас всех. Сейчас мы будем голосовать за, но в следующий раз мы не будем голосовать за наших судей. Мы должны знать, кого мы выбираем в своей области.
Спасибо.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Я хочу вам ответить. Я уже говорил, что мы заблаговременно разослали письма со списками кандидатов в судьи всем фракциям. Так что вы, пожалуйста, обращайтесь к руководителям своих фракций, чтобы они своевременно вас информировали.
ГОЛОВА. Голосуємо. А поки голосують, я скажу, що в нас тут у кожному комітеті є представники всіх фракцій.
"За" - 235.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. До Харківського обласного суду -Ізмайлову Галину Нуріївну.
ГОЛОВА. Одну хвилинку. Є запитання в депутата Лісогорського.
ЛІСОГОРСЬКИЙ О.I., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 177, Харківська область). Фракция коммунистов. У меня есть вопрос к харьковским судьям. Недавно я четыре месяца разбирался в деле Запорожченко, бывшего директора рыбхоза города Изюм. Прокуратура, суды водили это дело из угла в угол, а сегодня вынесли вердикт: попал подсудимый под амнистию. Чугуевский суд дал ему три года тюремного заключения с лишением права занимать руководящие должности. Он же продолжает работать директором другого учреждения. Хотелось бы обратить на это дело ваше внимание, потому что я буду сейчас обращаться с депутатским запросом. Я обращался по этому поводу к Михайлову - прокурору Харьковской области, Солодовнику - начальнику Сельхозуправления Харьковской бласти. Просто прошу обратить на это дело внимание. Я буду голосовать за.
ГОЛОВА. Пропонуйте далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Сітбаталову Наталію Ігорівну...
ГОЛОВА. Депутат Тищенко.
ТИЩЕНКО П.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемые товарищи депутаты! Ко мне обратилось несколько моих избирателей с жалобой на действия судьи Ситбаталовой. В частности, некто Бикмулин вместо оформления договора пожизненного содержания супругам Олежко оформил мошенническим путем договор куплипродажи, заплатив за это в 1992 году 6 тысяч советских рублей и предложил очистить территорию. Они обратились в суд. Судья Ситбаталова не захотела обратить внимание, что на тот момент стоимость домовладения, которое продавалось в ценах уже 1992 года (по запросу депутата Иванова на это есть заключение Научно-исследовательского института судебных экспертиз) составляло 487 тысяч 700 карбованцев (на то время купонов). Продано было за 6 тысяч советских рублей. Судья не обратила внимание также на уже действовавшее постановление Кабинета Министров о том, что за советские рубли можно было купить только отдельные продукты, но никак не домовладение. Поэтому эти деньги были положены в банк на вклады супругов Олежко по три тысячи каждому.
Следующее. Не обращено также внимание на то, что были неправильно оформлены документы, поскольку не были определены доли между супругами.
Следующее дело - Бондаренко Петра Степановича. Это активный участник движения "Трудовая Харьковщина". На него тоже было возбуждено уголовное дело, по которому...
ГОЛОВА. Спасибі.
ТИЩЕНКО П.В. Извините, дайте же изложить ситуацию. Как это? Аргументацию...
ГОЛОВА. Ситуацію треба розглядати в комітетах. Якщо у вас є претензії, ми окремо проголосуємо цю кандидатуру.
ТИЩЕНКО П.В. В понедельник, когда я уезжал, мне передали эти документы люди, которые узнали, что будут сегодня рассматриваться кандидатуры судей. Поэтому я прошу еще полминуты.
Что касается Бондаренко. Претензии. Вопервых, рассматривалось дело без защиты. Никому не было предоставлено такого права - иметь защитника в суде. Хотя суд обязан был...
ГОЛОВА. Ваша пропозиція, Павле Васильовичу.
ТИЩЕНКО П.В. Дальше. Последнее: составлялись протоколы заседаний, которых не было. Вносились исправления после подписания и так далее. Предлагаю этого судью не утверждать.
ГОЛОВА. Шановні колеги, ще одна кандидатура.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Людмила Миколаївна Щебетун.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування дві кандидатури: Галини Нуріївни Ізмайлової і Людмили Миколаївни Щебетун. Голосуємо.
"За" - 206.
Ставлю на голосування всі три кандидатури разом. Голосуємо. Ну це ж ваше право: голосувати, не голосувати.
"За" - 120.
Ставлю на голосування кандидатуру Галини Нуріївни Ізмайлової. Будь ласка.
"За" - 215.
Голосується кандидатура Наталії Ігорівни Сітбаталової.
"За" - 116.
Голосується кандидатура Людмили Миколаївни Щебетун.
"За" - 221.
Шановні колеги, претензій до Галини Нуріївни Ізмайлової і Людмили Миколаївни Щебетун не було. Я прошу... Що ви мене звинувачуєте в цьому? Я ж не керівник фракції НДП.
Слово має Голова Верховного Суду Віталій Федорович Бойко.
БОЙКО В.Ф., Голова Верховного Суду України. Шановні народні депутати! Зараз ви створюєте надзвичайно цікавий стосовно негативних наслідків прецедент, коли хочете оцінити роботу судді з урахуванням тих скарг, які надійшли на рішення суду. Рішення суду, звертаю вашу увагу, набрали законної сили. Вони могли б бути оскаржені в судовому порядку, в конституційному порядку, в порядку нагляду. І компетенція перевірки законності судових рішень належить вищим судовим органам.
У нас зараз немає абсолютно ніяких підстав казати, що за тими скаргами, які надійшли до народного депутата, рішення суду незаконне. Якщо ми тільки так будемо діяти, то я вам повинен сказати, що суди України розглядають близько півтора мільйона справ. Оскільки це спори, то завжди після винесення рішення є сторона (людина, позивач чи відповідач) задоволена, а є незадоволена. За кримінальною справою потерпілий може бути задоволений, а засуджений або виправданий, навпаки, незадоволений. Отже, просто з голого факту робити висновок про те, що якесь рішення суду незаконне, і тому цьому судді не можна довіряти... Взагалі, я не розумію такої позиції. Я прошу звернути увагу на таке: перед представленням цих суддів на обрання суддями обласного суду вони відбули перевірку фахівцями.
І взагалі суддю не можна оцінювати лише за статистичними даними. Треба знати його фах, кваліфікацію та його рішення. Таку оцінку зробили кваліфікаційні комісії. Це зробили і Міністерство юстиції, і Верховний Суд України, даючи згоду на їх обрання. Я здивувався, коли на засіданні комітету надзвичайно уважно розглядали всі характеристики, всі дані про роботу конкретного судді. Як уже повідомлялося, три кандидатури було відкладено, і ми забрали матеріали для повторної перевірки.
Отже, я прошу вас зважити й на це та вирішити так, як того вимагає закон, по тих пропозиціях, які були і з боку комітету.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, все-таки прислухаймося до аргументації Голови Верховного Суду. Будь ласка.
Депутат Петро Миколайович Симоненко.
Анатолію Сергійовичу, я вас прошу запросити людей до залу!
СИМОНЕНКО П.М. Фракция коммунистов. Александр Николаевич, уважаемые коллеги! Этот вопрос имеет принципиальное значение. И неслучайно к нам, во фракцию коммунистов, идет огромный поток писем, именно - жалоб. Если по ранее представленным на утверждение кандидатурам не было вопросов, а в данном случае возникли, то давайте лучше отложим. Мы не говорим, что отказали. Отложим, расследуем, изучим на месте. Потому что ведь очевидно: независимость судебной власти привела к другой зависимости. И я не обижаю присутствующих здесь товарищей - ведь сегодня делают огромные деньги, извините, начиная от арбитражного суда и заканчивая любым районным судом. Они же теперь под автоматом ходят все. Им что приказали, такое решение и принимают. И мы с этим стакливаемся во всех областях.
Это - не недоверие представленному на утверждение. Я прошу в данном случае не накручивать, а отложить: разберемся и примем решение.
И предложение, Александр Николаевич. Я вас прошу - для эфира.
ГОЛОВА. Вибачте, Петре Миколайовичу, ви всіх трьох маєте на увазі?
СИМОНЕНКО П. М. Нет, одну, а по двум голосуем.
И предложение, Александр Николаевич. Вы видите, насколько демонстративно ведут себя НДП, другие фракции, не уважая не только Верховный Совет, но и представителей большинства (а зарплату ведь они получают здесь). Их же в зале нет.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію про затвердження суддями Харківського обласного суду Галину Нуріївну Ізмайлову і Людмилу Миколаївну Щебетун. Голосуємо за обох!
"За" - 257.
Спасибі.
Херсонський обласний суд.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пропонується обрати суддями Херсонського обласного суду Володимира Васильовича Бугрика, Тетяну Михайлівну Верховець, Андрія Андрійовича Грушицького, Степана Хомича Дмитрука, Володимира Йосиповича Францішка.
ГОЛОВА. Голосуємо. Іване Олександровичу, допомагайте.
"За" - 236.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пропонується обрати суддями Хмельницького обласного суду Людмилу Михайлівну Дуфнік, Анатолія Миколайовича Марцинкевича, Броніславу Юріївну Ніколову, Петра Петровича Самчука, Ігоря Миколайовича Цугеля.
ГОЛОВА. Голосуємо. Одну хвилинку: є питання. Депутат Гмиря.
ГМИРЯ С.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область). Бронислав Станиславович, у меня вопрос принципиального характера. Мы голосуем и все время получается, что избираем (пусть меня извинят товарищи, которые здесь сидят) кота в мешке. Сейчас выступал Председатель Верховного Суда и говорил, что давайте поручим специалистам определять, кто хорош, кто плох. Это же не выборы.
Как вы считаете, может нам стоит всетаки пересмотреть принципиальный подход к этой процедуре и вернуться к прямым выборам судей на определенный срок, как это было при советской власти? Может, так было бы лучше?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Мы готовим новый закон "про судоустрій", который будет рассматриваться в Верховном Совете. Все эти вопросы мы можем урегулировать в новых законах "про судоустрій" і "про статус суддів". Но пока есть такой, то действуем в его рамках.
ГОЛОВА. Депутат Чиж.
ЧИЖ І. С., голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Дякую, Олександре Миколайовичу! Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Глибоко переконаний: те, що сказав Сергій Петрович Гмиря, потрібно зробити, і треба, щоб була процедура затвердження суддів, зрозуміліша для депутатів, і вони могли краще ознайомитися з суддями.
Але не варто цього робити стосовно суддів Хмельницького обласного суду. Я знаю цих людей (не всіх, але багатьох). Знаю професіоналізм суддів Хмельницького обласного суду, хоча, як і в усій судовій системі, тут дуже багато проблем, пов'язаних передусім із тим, як держава ставиться до суддів, випускаючи їх на своєрідний підножний корм, так би мовити. Треба, щоб було відповідне державне ставлення до суддів, тоді вони будуть незалежними.
Прошу колег підтримати суддів Хмельницької області. Це стосується також і інших судів.
Дякую.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 237.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пропонується обрати суддею Черкаського обласного суду Григорія Корнійовича Тапала.
ГОЛОВА. Депутат Роєнко. Будь ласка.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція комуністів України. Дозвольте висловити якоюсь мірою побажання і застереження Григорію Корнійовичу. Хоч він і наш земляк, але йде працювати в Черкаси з Києва. А я якраз належу до тих, хто теж пройшов через суд, хоча не мене судили, окружну комісію. Одначе справедливість перемогла, що дуже добре. Хочу, щоб справедливість завжди була і в Григорія Корнійовича. Адже в Черкаській області відбувається тотальне звільнення керівників, котрі підтримують напрями не ті, які відповідають нинішній владі, тобто лівого спрямування.
Гадаю, що, вливаючись до суддів Черкаського обласного суду, Григорій Корнійович буде надзвичайно об'єктивним, тобто закон буде справедливий щодо людей, яких нині незаконно звільняють у Черкаській області.
Дякую.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 223.
Голосуємо. Олександре Михайловичу Волков голосуйте, будь ласка.
"За" - 238.
Спасибі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пропонується обрати суддею Чернігівського обласного суду Анатолія Григоровича Редьку.
ГОЛОВА. Голосуємо. Питань немає до нього.
"За" - 238.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пропонується обрати суддею військового суду Центрального регіону України Богдана Юрійовича Львова.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 230.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пропонується обрати суддею військового суду Військово-Морських Сил України Володимира Івановича Леся.
ГОЛОВА. Запитання, будь ласка.
Депутат Кунєв.
КУНЄВ І.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прогрессивная социалистическая партия. Уважаемый Владимир Иванович, вы долгое время служите в Военно-Морских Силах, в правосудии. Известно ли вам, что прокурором ваших Военно-Морских Сил является Владимир Степанович Коваль? О нем несколько раз писала газета "Киевские ведомости", о его непонятных действиях с квартирами. Известно ли вам об этом? Он же будет вам представлять. Если вам не известно, я обращаюсь к Генеральному прокурору Украины Михаилу Алексеевичу Потебенько расследовать этот факт и ответить мне на это как по депутатскому запросу.
Спасибо.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Наверное, это относится больше к прокуратуре, поскольку прокурор в судебную систему не входит. Если бы находилось в производстве его дело, мы могли бы задать вопрос, но нет ни гражданского, ни уголовного дела в его производстве.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 242.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пропонується обрати суддею Фастівського районного суду Київської області Людмилу Борисівну Борисову.
ГОЛОВА. Голосуємо. Депутат Шевченко підтримує.
"За" - 249.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пропонується обрати суддею Балаклавського районного суду міста Севастополя Іллю Івановича Лиморенка.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 228.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пропонується обрати суддями Гагарінського районного суду міста Севастополя Лідію Миколаївну Заплаву і Валентину Миколаївну Смирнову.
ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка, депутате Полюхович.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Одне зауваження невеличке з самої процедури. Я згоден з депутатами, які висловилися, що не зовсім зрозуміли, за що голосують. Хоча є така конституційна норма: Верховна Рада обирає суддів. Маю таке запитання. Я його намагаюся поставити кожного разу під час обрання суддів. Коли нарешті все судочинство в Україні відповідатиме нормам Конституції і всі справи вестимуться українською мовою?
Броніславе Станіславовичу, як поставився до цього комітет під час розгляду особових справ претендентів на суддів?
Дякую.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Ви знаєте, що всі судді, в принципі (на засіданні комітету ми їх заслухали), знають українську мову. Вибір, якою мовою повинно вестися судочинство, вирішують завжди в суді - чи позивач, чи звинувачений. Це їхнє право, особливо в Криму.
В Криму, ви знаєте, за статусом діє кілька мов, які дозволяють... Вы знаете, что в местах компактного проживания может проводиться судопроизводство на том языке, на котором требует население, проживающее в данном районе.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 236.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пропонується обрати суддею Ленінського районного суду міста Севастополя Наталію Петрівну Горошко.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 245.
Спасибі. Проголосовано.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. У цілому...
ГОЛОВА. Не треба в цілому. Шановні колеги, дозвольте від вашого імені поздоровити всіх суддів, які сьогодні обрані, побажати їм плідної роботи, удачі, дотримання конституційних і законодавчих норм. Добра їм і здоров'я!
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Спасибі (Оплески).
--------------
ГОЛОВА. Розглядаються пропозиції Президента до Закону про столицю України - місто-герой Київ.
Слово надається народному депутату Борису Павловичу Андресюку.
Одну хвилинку, хай вийдуть судді.
Шановні судді, будь ласка, залиште зал, а там обміняєтеся номерами телефонів.
Борисе Павловичу, прошу.
АНДРЕСЮК Б.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загально-державний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановні народні депутати! Майже п'ять років триває робота над Законом про столицю України - містогерой Київ. І, на жаль, на сьогодні наша столиця не має відповідного закону. Чим зумовлена потреба прийняття саме такого закону? Це зумовлено насамперед самим життям, непростою ситуацією, яка склалася протягом останніх років і призвела до таких парадоксів, коли в місті Києві за кількох гілок виконавчої влади голова ради і голова міської державної адміністрації, не маючи законодавчо чітко визначених повноважень, ніяк не змогли з'ясувати, хто з них є найголовнішою посадовою особою в місті. Зумовлено це й головним нашим законом - Конституцією України, зокрема статтями 118 і 140, де записано, що особливості здійснення виконавчої влади та особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Нагадаю, що Верховна Рада України минулого скликання 4 березня 1998 року прийняла Закон про столицю України - містогерой Київ, на який 9 березня цього року Президентом України накладено вето.
Верховною Радою України 24 березня нинішнього року вето Президента не було подолане. На підставі положень статті 94 Конституції України та пункту 3 статті 6.10.2 Регламенту Верховної Ради закон, прийнятий Верховною Радою і не підписаний Президентом України, вето якого не подолано, вважається скасованим, тобто результати голосування за закон в цілому скасовуються.
Отже, постає потреба підготовки нового законопроекту з урахуванням зауважень Президента України, роз'яснень Конституційного Суду з питань, що стосуються закону про столицю. З огляду на такі обставини й розроблено новий проект Закону України про столицю України - містогерой Київ. У його концептуальних положеннях максимально враховано положення проекту, прийнятого Верховною Радою України, за винятком статей, які зумовили накладення Президентом України вето. Окремі статті викладено в новій редакції або подані додатково.
Принциповими положеннями даного проекту закону є потреба функціонування в столиці України поряд із представницькими органами й системи самоврядування єдиного органу виконавчої влади та єдиної головної посадової особи в місті й районах міста.
Усі вимоги кореспондуються з положенням Закону України про місцеве самоврядування в Україні, яким передбачена наявність у містах єдиного органу виконавчої влади та єдиної головної посадової особи в місті - міського голови.
У проекті також передбачається, що місцеве самоврядування в Києві здійснюють Київрада та районні в місті ради (стаття 140 Конституції України), а виконавчими органами цих рад є місцеві державні адміністрації, котрі здійснюють виконавчу владу в Києві і районах Києва (стаття 118 Конституції України) та підзвітні й підконтрольні відповідним радам з питань, що належать до компетенції місцевого самоврядування.
У законопроекті передбачається, що в місті Києві і в районах міста повинна бути єдина головна посадова особа, бо наявність на одному рівні управління різних осіб, голів представницької і виконавчої влад, як показав досвід, неефективна з погляду практичної роботи. Така організація здійснення влади випробувана на практиці під час чинності Конституційного договору, виправдала себе і тепер діє в місті Києві.
Водночас автори проекту не погоджуються із запереченням Президента стосовно наявності в місті Києві посади міського голови і передбачають у новому проекті посадову особу, яка повинна обиратися всім населенням міста й мати статус голови Київської міської ради (міського голови).
Ми розуміємо побоювання щодо можливої некерованості міського голови як з боку міської Ради, так і з боку центральної виконавчої влади, а тому передбачили чітку систему прав, обов'язків та відповідальності голови Київради (міського голови), а також процедуру його призначення й звільнення. Нам здається, що в запропонованому проекті закону процедура відповідає чинному законодавству, є збалансованою і коректною.
Отже, запропонована в законопроекті система організації влади в місті Києві має певні особливості, що й передбачено Конституцією України.
Особливо важливим є те, що в проекті закону визначаються столичні функції та додаткові права органів виконавчої влади і місцевого самоврядування міста, пов'язані з виконанням ними столичних функцій, зокрема взаємодія з центральними органами виконавчої влади, Верховною Радою під час розроблення та здійснення ними заходів, програм і проектів, що зачіпають інтереси столиці; здійснення заходів щодо збереження та відновлення пам'яток історії, культури, архітектури й містобудування, заповідних та природних зон і ландшафтів, котрі мають загальнонаціональне значення; виконання інших заходів, специфічних для функціонування Києва як столиці держави.
Проектом закону передбачаються такі положення.
1) Здійснення столичних функцій забезпечується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування міста Києва і гарантується державою.
2) Держава забезпечує здійснення містом Києвом столичних функцій у спосіб виділення окремим рядком у державному бюджеті України фінансування витрат на здійснення містом столичних функцій. Затвердження стабільних (не менше ніж на два роки) бюджетних показників взаємовідносин державного бюджету України і бюджету міста Києва.
3) Компенсація у встановленому порядку витрат, пов'язаних із використанням центральними органами влади, представництвами іноземних держав і міжнародних організацій та іншими органами, місцем розташування яких законодавство визначило столицю України, трудових ресурсів, земельних ділянок, будівель, споруд, комунальних послуг тощо.
4) Передача в комунальну власність або до сфери управління Київської міської ради підприємств, установ, організацій та інших об'єктів державної власності, а також часток, паїв, акцій, що належать державі в акціонерних товариствах, розташованих у місті Києві.
5) Надання власного загальноміського ефірного телевізійного, а також загальноміського радіомовного каналів, каналу кабельного телебачення і друкованих видань органам місцевого самоврядування.
Законопроектом передбачені державні гарантії взаємовідносин органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади міста Києва і Київської області, зокрема визначено, що розрахунки з органами місцевої влади Київської області за витратами, пов'язаними з виконанням містом Києвом столичних функцій, здійснюються за рахунок коштів, виділених із державного бюджету України місту Києву на виконання саме цих функцій.
Додам також, що 3 жовтня 1998 року в Києві відбулася розширена нарада депутатів Київської міської ради за участю депутатів Верховної Ради, де був присутній Голова Верховної Ради України Олександр Миколайович Ткаченко. На ній особливо наголошувалося на потребі якнайшвидшого прийняття Закону про столицю України - місто-герой Київ. В основному були підтримані ключові положення даного законопроекту.
На нашу думку, прийняття закону про столицю активізує процес статуювання інших міст. А це своєю чергою надасть їм більше прав і самостійності в розв'язанні соціальноекономічних проблем.
Учора ми провели зустріч із керівниками альтернативних законопроектів, які сьогодні будуть внесені на ваш розгляд.
Ми дійшли згоди, що цей законопроект має певні неточності, які відображаються в інших законах. Можливо, є більш чіткі норми в інших законах. Ми дійшли також згоди, що в разі прийняття в першому читанні цього законопроекту ми готові разом з усіма суб"єктами законодавчої ініціативи доопрацювати його з урахуванням вимог Конституції та більш вдалих положень законопроектів, які сьогодні вноситимуться як альтернативні.
Отже, відповідно до Конституції України, яка визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливостей здійснення в ньому виконавчої влади та місцевого самоврядування, необхідності створення належної правової бази для забезпечення стабільного й ефективного функціонування місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, гармонійного поєднання їх зусиль в інтересах як столиці і її мешканців, так і всієї держави, прошу підтримати даний законопроект та прийняти його в першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. До Бориса Павловича будуть запитання? Запишіться, будь ласка. Скільки відведемо часу? П'ять хвилин достатньо? Десять хвилин, будь ласка. Виставте десять хвилин.
Депутат Бондарчук, за ним - депутат Манчуленко.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається депутату Бондарчуку.
БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Борис Павлович! Не кажется ли вам, что тот законопроект, который вы сегодня представляли, содержит нарушения прав, как минимум, по двум аспектам: прав киевлян на формирование своего исполнительного органа самоуправления и прав человека, которые, скажем, не в полном об еме, но хотя бы в каком-то, дает Конституция?
Что я имею в виду? Во-первых, орган самоуправления по Конституции и по закону о самоуправлении есть орган, имеющий свой собственный исполнительный комитет. По вашему законопроекту, Президент фактически может снять председателя администрации, что повлечет за собой фактическую отставку этого товарища, избранного населением. То есть, Президент может перечеркнуть выборы, которые проводятся в городе Киеве.
АНДРЕСЮК Б.П. Шановний депутате Бондарчук! Мені так не здається. Якщо ви уважно прочитали законопроект, то там закладаються саме такі механізми, які запобігають цьому. Президент не може зняти сьогодні обраного міського голову. Отже він не може зняти голову державної адміністрації. А якщо ви почитаєте відповідну статтю, то таке може відбутися тільки після відповідного рішення суду, який встановить, що ця посадова особа порушує чинне законодавство.
На перше питання ваше відповідаю. Згідно зі статтею 118 Конституції України виконавчу владу в місті Києві здійснюють місцеві державні адміністрації. Отже, цей закон не суперечить Конституції, а відповідає її положенням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Манчуленко. За ним - депутат Безсмертний.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний Борисе Павловичу! Прошу дещо докладніше відповісти на таке запитання. Яким чином будуть поєднуватися чи будуть роз'єднані функції виконкому, оскільки це є місто, і згідно з Законом про місцеве самоврядування в Україні має бути сформований виконавчий комітет, і функції міської державної адміністрації? Як вони поєднуватимуться, де будуть, як кажуть, їхні інтереси збігатися, а де не будуть збігатися? Яким чином буде зорганізована робота саме цих структур?
Дякую.
АНДРЕСЮК Б.П. Дякую. Шановний депутате Манчуленко! Якщо ви уважно читали проект відповідного закону, то ви могли прочитати, що міський голова обирається безпосередньо всім населенням міста, а Президент делегує йому, обраному народом голові, повноваження голови міської державної адміністрації. Отже, проект закону не передбачає створення двох паралельних виконавчих структур, бо ми вже мали протягом декількох останніх років таку колізію, і нам відомо до чого вона призводила.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Безсмертний. За ним
- депутат Пилипчук.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Фракція Народнодемократичної партії. Шановний Адаме Івановичу! Борисе Павловичу! Колеги! Мені як співавторові некоректно ставити запитання своєму колезі.
Дозвольте відповісти на одне із запитань, яке, безперечно, буде поставлено: як тепер чинити з пропозиціями Президента? Борис Павлович спробував відповісти. Можу лише доповнити.
Якщо розглянути процедуру проходження пропозицій, то 24 березня ми востаннє розглядали цей документ. Ставилось на голосування кілька пропозицій, але жодна не була прийнята. Тому згідно з Регламентом питання знімається з порядку денного і будьякий суб'єкт права законодавчої ініціативи з даного моменту мав право подати на розгляд Верховної Ради для першого читання документ. Отже, я маю підстави зробити зауваження, що вносити до порядку денного це як пропозиції абсолютно некоректно щодо авторів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Пилипчук. За ним - депутат Бондаренко.
ПИЛИПЧУК І.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 124, Львівська область). Фракція Соціалдемократичної партії України (об'єднаної). Шановний Борисе Павловичу! Скажіть, будь ласка, чи радилися ви з головами районних держадміністрацій міста Києва під час підготовки цього законопроекту?
АНДРЕСЮК Б.П. Дякую. Шановні народні депутати! Як я казав у доповіді, саме цей проект закону є відображенням практики, котра започаткована в місті Києві, і відповідає наявній нормі. Ми (і зокрема я особисто) зустрічалися з усіма головами районних рад (у місті Києві їх 14) і головами районних державних адміністрацій. Вони цілком підтримують запропонований проект і просять народних депутатів прийняти саме цей варіант закону.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бондаренко. Будь ласка. За ним - депутат Черненко.
БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 212, м.Київ). Шановний доповідачу, якщо ваш комітет розглядав дане питання, то скажіть, будь ласка, які фракції Верховної Ради чи комітети висловили з цього приводу негативну думку? Тобто така думка могла розділитися на дві частини: не треба приймати закону про столицю взагалі, хай Київ і далі живе так, як є, або цей закон недосконалий і його потрібно змінити в такій-то частині. Хто висловив такі думки?
АНДРЕСЮК Б.П. Дякую. Справді, ми двічі розглядали проект, який сьогодні надається вам для розгляду, а також і інші проекти, запропоновані комітету й вашій увазі (вони представлені тут).
Абсолютною більшістю голосів наш Комітет з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад підтримав і рекомендував Верховній Раді саме представлений мною проект закону. Були суттєві зауваження. З більшістю із них і я як автор, і співавтори погодилися. Наприклад, погодилися назвати проект закону не просто про столицю України - місто Київ, а про столицю України - місто-герой Київ.
І ви бачите, що в запропонованому проекті постанови Верховної Ради з цього проекту саме така назва.
Були й інші думки. Під час голосування на засіданні профільного комітету один депутат був проти, один утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Песоцький.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемый Борис Павлович! То, что принимается закон о столице - правильно. Пока этот закон рождался, лет шесть прошло.
Хочу возвратиться к совсем недавней истории. Было же вето Президента, а сегодня начинаются обратные подвижки, чтобы принять закон. И мы заранее закладываем конфликт между председателем и администрацией.
Я посмотрел их полномочия и вижу, что они несравненно больше в пользу администрации. Могу сказать, что мы поддержим проект. Но во избежание конфликтов, которые мы уже имели, нужно учитывать опыт наших областей, когда были два лица, и не знали, кто из них главнее. Тем более нельзя это экстраполировать на город Киев, где тоже были прецеденты, когда делили власть и не знали, как ее разделить.
Прошу об этом рассказать.
Спасибо.
АНДРЕСЮК Б.П. Шановний депутате Черненко, прошу уважніше прочитати проект закону. Не може бути конфлікту між двома посадовими особами, оскільки таке просто не закладається в даному проекті закону. Адже то буде одна посадова особа, тому конфлікт унеможливлюється. Щодо подолання вето. Я у виступі (і дякую депутату Безсмертному, який доповнив мене) пояснив, чому і як не було подолано вето. Ось текст, зачитайте уважно, якщо маєте...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Павловичу, він є у депутатів.
АНДРЕСЮК Б.П. Президент пропонує (цитую): "Пропоную скасувати цей закон". Тобто закон, на який він наклав вето. Тому й виникла потреба в підготовці нових законопроектів, які сьогодні розглядаються.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Песоцький. Будь ласка.
ПЕСОЦЬКИЙ М.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Фракция Социал-демократической партии (об единенной). Насколько этот закон согласуется с желанием Администрации Президента иметь в Киеве самоуправление? И если не будут делегированы избранному голове полномочия представителя администрации, что тогда произойдет? Это первый вопрос.
Второй. В случае принятия закона, когда будут назначены выборы городского головы?
АНДРЕСЮК Б.П. Я у виступі майже відповів на дане запитання і сказав, що це не зовсім узгоджується з пропозиціями, які вносив Президент. Адже він наполягав, щоб міський голова обирався депутатами Київради. На наш погляд, це недопустимо. І територіальна громада міста Києва має право прямим голосуванням, прямими виборами обрати свого міського голову.
А стосовно іншого питання, яке ви поставили, то почитайте в проекті закону. Там чітко передбачено норму, що Президент делегує всенародно обраному голові повноваження керівника міської державної адміністрації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції депутат Зачосов наполягає.
ЗАЧОСОВ В.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 225, м.Севастополь). Уважаемый докладчик, вы ничего не сказали о выводах, которые дало научно-экспертное управление. Как вы к ним относитесь? Вы целиком их принимаете или же относитесь критически и не будете вносить замечаний во втором чтении?
АНДРЕСЮК Б.П. Ми уважно розглянули згадані зауваження. До речі, уже маємо два варіанти висновків. Щоб ви знали - ми діяльно працювали з науково-експертним управлінням. Справді, вони дали раціональні зауваження, які потрібно врахувати. У процесі доопрацювання цього проекту закону до другого читання більшість із них ми готові врахувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Павловичу. Слово для співдоповіді надається народному депутату Борису Яковичу Беспалому.
БЕСПАЛИЙ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція Народнодемократичної партії. Шановна президіє! Шановні народні депутати! Необхідність прийняття даного закону особливого обгрунтування не потребує. По-перше, він передбачається одразу кількома статтями Конституції України. По-друге, цього закону вимагає саме життя, адже невизначеність правового статусу найбільшого міста країни, її столиці, стає вже нетерпимою, гальмує соціально-економічний розвиток Києва. Києву потрібна влада водночас сильна і демократична, влада дієва та ефективна, влада в інтересах киян, яка б базувалася на міцних правових конституційних засадах. Саме такий підхід покладений в основу проекту, що пропонується вашій увазі.
Київ - старовинне чарівне місто. Київ багатоликий, але для цілей даного закону принциповими є три його іпостасі. Перша - Київ як місто. Друга - Київ як адміністративно-територіальна одиниця. І третя - Київ як столиця. Передусім Київ є містом, тому його міська громада має право на повноцінне місцеве самоврядування.
Загальні конституційні норми щодо самоврядування в Україні є такими. У статті 7 Конституції не лише визнається, а й гарантується місцеве самоврядування в Україні.
Стаття 24 Конституції застерігає: "Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками... місця проживання". Якщо позбавити права на самоврядування киян і, наприклад, севастопольців, то тим самим для мешканців інших міст і сіл самоврядування перетвориться на привілеї за ознакою місця проживання. Але ж самоврядування - право, а не привілей, право, зокрема й для киян.
Подальша підстава. Частина перша статті 140 Конституції фіксує, що "місцеве самоврядування є правом територіальної громади".
Сказаного досить, але Конституція містить ще й конкретну норму щодо самоврядування для киян. Частина друга вже згаданої статті 140 встановлює: "Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України".
Правові наслідки з наведених конституційних положень для киян є однозначними й випливають так само невідворотно, як теорема Піфагора з аксіоматики Евкліда. Вони ось які.
Перше. Кияни мають користуватися правом на самоврядування нарівні з мешканцями інших населених пунктів.
Друге. Щодо цього існують деякі особливості, які й мають бути визначені окремим законом. Визначити ці особливості якраз і є завданням даного закону та нашим з вами завданням.
Маємо щодо цього певний творчий простір, але існує низка фундаментальних проблем, які чинним законодавством вже врегульовані однозначно, і наша творчість тут була б недоречною. До них, зокрема, належить питання про виконавчі органи в системі міського самоврядування. Дехто, посилаючись на Європейську хартію про місцеве самоврядування, стверджує, що ця норма є не обов'язковою, а рекомендаційною.
Справді, в українському перекладі другий пункт статті 3 хартії викладено так: ради і збори "можуть мати підзвітні їм виконавчі органи".
Я не певний у змістовній автентичності українського перекладу, але навіть якщо для європейців ця норма є лише рекомендаційною, то маємо визнати, що Україна до цієї рекомендації прислухалася. І в статті 140 Конституції України прямо визначено, що невід'ємною складовою самоврядування в містах України є виконавчі органи міських рад. В Україні це питання вирішено однозначно, і не на підставі Європейської хартії, а на підставі української Конституції.
На жаль, в обох проектах, запропонованих вашій увазі, щодо цього існує прогалина, яку треба усунути під час підготовки до другого читання. Конституція дозволяє делегувати міській раді частину повноважень органам державної виконавчої влади, як це й передбачено проектами. Але то вже дещо інше питання.
Так само не можна віднести до особливостей здійснення самоврядування в місті Києві й питання про управління районами в місті. У законодавстві України, в нашій Конституції райони в містах - це є спеціальний термін, який має зовсім інше змістове наповнення, ніж термін "райони". І якщо знову звернутися до Конституції, до тієї самої статті 140, то її частина п'ята містить таку норму: "Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад". Чітко і однозначно це питання має регулюватися Київською міською радою. Оптимально воно мало б регулюватися міським статусом Києва.
До речі, наш проект, який я маю честь представляти, не є деталізованим, бо на наше глибоке переконання текст закону про столицю має містити ключові положення, а розвивати і конкретизувати їх має міський статут як більш рухома складова законодавства про Київ.
Інша справа, що доки рада врегулює управління міськими районами, життя і праця в тих районах не зупиняються. Тому природно, що обидва проекти, які розглядаються, містять схему управління районами міста Києва, при чому однакову. Але, мабуть, маємо перенести цей розділ до перехідних положень законопроекту про столицю, щоб він діяв до прийняття відповідного рішення Київрадою.
Шановні колеги, якщо потреба повноцінного самоврядування для київської міської громади сумніву не викликає, то щодо його правового оформлення можливі два варіанти: можна послатися на Закон України про місцеве самоврядування, а в законі про столицю зафіксувати лише особливості, а можна в законі про столицю детально виписати схему здійснення влади й інші питання, що стосуються функціонування Києва як столиці. На наш погляд, кращим видається другий варіант як простіший для подальшого застосування.
Друга ключова характеристика Києва. Київ як адміністративно-територіальна одиниця. За цією віссю Київ прирівняний до адміністративно-територіальних одиниць найвищого рівня поряд із Автономною Республікою Крим, областями, містом Севастополем (стаття 133 Конституції). Але було б помилкою ототожнювати їх лише тому, що вони перелічені через кому. З включенням до одного переліку з областями місто Київ не перетворилося на область, так само як не стало містом Севастополем чи Автономною Республікою Крим. Тому механічно переносити на Київ схему державного управління областями неправомірно. Це, до речі, прямо вказано і в частині третій статті 133 Конституції: "Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України". Саме так, міста зі спеціальним статусом. Відтак деякі норми, що стосуються областей, мають поширюватися на Київ, а інші - ні.
Зокрема, враховуючи, що Київ не входить до складу адміністративно-територіальних одиниць вищого рівня, логічною є конституційна норма щодо Київської міської адміністрації, перенесена зі статті 118 Конституції в обидва законопроекти. А ось поширювати на райони міста норму про районні державні адміністрації некоректно: для цього немає правових підстав, про що було сказано вище.
Ще одна особливість Києва, пов'язана з адміністративно- територіальним устроєм: Київ є адміністративним, точніше обласним центром Київської області, до складу якої він не належить.
Це нонсенс, який ще належить врегулювати. Його ми теж маємо врахувати під час підготовки проектів до другого читання.
Отже, підсумовуючи цю частину, з правового погляду в Києві мають бути і виконавчий орган влади, і Київська міська держадміністрація. Та постає суто практичне запитання: як зможуть співіснувати на території Києва два виконавчі органи? Чи не призведе це до двовладдя, а зрештою, до безвладдя? Але скажіть, будь ласка, як співіснують міська й районні у місті держадміністрації? А як співіснують Київська міська і обласна державні адміністрації? Звичайно ж, на засадах розмежування їхньої компетенції.
Мені можуть заперечити, що в цих випадках розмежувати компетенцію легше, оскільки місто і міський район - то різні рівні, а область і місто - то різні території. На це дозволю собі зауважити: Київська міська держадміністрація і виконавчий орган Київради теж зовсім різні речі і, між іншим, різні рівні.
Державна адміністрація - то структурний підрозділ системи державної виконавчої влади, ланка єдиної управлінської вертикалі, відповідальна перед Президентом і Кабінетом Міністрів України. Що ж до виконкому ради, то це елемент у системі місцевого самоврядування, відповідальний лише перед радою і через неї перед виборцями, перед киянами.
Відповідно функції та повноваження місцевих адміністрацій, які випливають зі статті 119 Конституції (а я сподіваюся, що ми приймемо нарешті й закон про місцеві державні адміністрації), і функції самоврядування, що містяться в розділі ХІ Конституції та прийнятому на його розвиток Законі України про місцеве самоврядування, є різними. То невже ми, спираючись на таку базу, не зуміємо їх чітко розмежувати у законі про столицю?
Що ж до керівних осіб, то рада, виконком, державна адміністрація - різні структури, й очолювати їх можуть різні люди. Наголошую, - можуть. Інша справа, що може бути це й одна людина. Але недоречно обирати всією громадою міського голову, а потім зобов'язувати Президента саме даній людині делегувати повноваження ще й голови міської державної адміністрації. Ще раз даруйте, але той, хто обирається, - той обирається, а той, хто призначається, - той призначається. Інакше не будемо мати ні місцевого самоврядування, ні державної виконавчої влади. Але ще раз наголошую: ми не заперечуємо і передбачається, що то може бути одна й та сама особа.
Третя визначальна характеристика: Київ як столиця. Цей аспект попередній доповідач, пан Андресюк, висловив, як на мене, чудово, і мені залишається лише приєднатися до нього в тій частині та погодитись із принципами і формами, які він висловив.
Підсумок: статус Києва має визначатися трьома ключовими характеристиками: Київ як місто, міська громада якого має право на повноцінне міське самоврядування, хоча й з певними особливостями; Київ як адміністративно-територіальна одиниця найвищого рівня, державну виконавчу владу в якій здійснює державна міська адміністрація, хоча і з відмінностями порівняно із Автономною Республікою Крим, областями та містом Севастополем; і, нарешті, Київ як столиця з функціями, специфічними щодо всіх інших населених пунктів та адміністративно-територіальних одиниць України.
Шановні колеги! Конституція України (якщо спиратися на весь її текст, а не лише на окремі, вихоплені з контексту статті) містить саме такий підхід, щойно запропонований вашій увазі. Можна проігнорувати цю обставину? Можна. Варто так чинити? Не думаю. Не варто руйнувати Конституцію відчайдушною лобовою атакою, не варто намагатися обійти її партизанськими стежками.
Запропонований законопроект, який разом зі мною був внесений народними депутатами Матвієнком і Білоусом, підготовлений доктором наук Максимом Віталійовичем Стріхою, з урахуванням змін та уточнень, які я виклав від імені групи, котра внесла проект, відповідає конституційним вимогам та інтересам киян, усіх мешканців України.
Тепер щодо співвідношення з іншим проектом. Гадаю, ми всі зацікавлені в обов'язковому прийнятті закону про столицю з обставин, про які казали і я, і Борис Павлович. А тому ми повинні шукати тут максимальні можливості для співпраці. І в тому разі, коли та творча група, яка працювала над законопроектом, приведе всі його норми у відповідальність із Конституцією та висловить згоду, і будуть інтегровані норми, котрі містяться в нашому проекті, сподіваюся, що ми зможемо вийти на голосування з одним проектом та підтримати його.
Дякую за увагу. Сподіваюся на ваше розуміння нашої позиції та її підтримку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Яковичу. Оголошується перерва до 12 години 40 хвилин. Після перерви будемо ставити запитання.
(П і с л я п е р е р в и)
Веде засідання Голова Верховної Ради України
ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Продовжуємо роботу. Будь ласка, запишіться на запитання до Бориса Яковича. 10 хвилин.
Депутат Ключковський. За ним - депутат Чубатенко.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округу, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний пане Беспалий! У внесеному законопроекті ви фактично обмежуєтеся описом правових засад діяльності органів влади і самоврядування в місті Києві і практично не торкаєтеся засад функціонування, тобто їх повноважень щодо здійснення влади, зокрема бюджетних питань, майнових і так далі. Чи ви вважаєте, що ці питання достатньо описані в Законі про місцеве самоврядування? Але як тоді здійснювати управління майном і бюджетом Києва, де істотно поєднуються самоврядні і столичні функції?
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Дякую за таке важливе запитання. Я просто не міг у виступі, який обмежувався 15 хвилинами, торкнутися всіх питань. Питання, які ви поставили, випливають з тих принципових питань, на яких я зупинявся.
Стосовно розподілу повноважень, то стаття 119 Конституції, на яку я вже посилався, визначає повноваження місцевих державних адміністрацій, державної виконавчої влади. Закон про місцеве самоврядування, про який ви сказали, визначає повноваження органів місцевого самоврядування. І питання, наприклад, міського господарства, мають розподілятися так.
Те, що стосується комунального господарства - міський бюджет, здійснення повноважень власності щодо комунальної власності - це питання Київради та її виконавчого органу. А здійснення функцій, які є специфічно державними в Києві, - це питання держадміністрації. Але я хочу наголосити, що в нашому проекті передбачено механізм зустрічного делегування. Тобто в особливих випадках Київрада може делегувати частину виконавчих функцій органам державної виконавчої влади. І навпаки - може отримувати такі функції від державної виконавчої влади. Тобто тут залишається, так би мовити, творчий простір для ефективного врегулювання цих питань.
ГОЛОВА. Депутат Чубатенко. За ним - депутат Федорин.
ЧУБАТЕНКО О. М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 216, м.Київ). Фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Шановний Борисе Яковичу! Всі кияни, які скільки-небудь були причетні до представницької або до виконавчої влади в 1992-1994 роках, добре пам'ятають вільних голів райрад і райвиконкомів, функції яких здебільшого зводилися лише до того, що вони з'ясовували між собою, хто більший у районі гетьман: голова райради чи голова райвиконкому.
Та сама картина була і на рівні Києва в цілому. Більш того, ми пам'ятаємо "велику взаємну симпатію" київського голови Леоніда Косаківського та голови держадміністрації Олександра Омельченка.
У зв'язку з цим я хотів би вас запитати: як, на ваш погляд, можна розподілити між собою функції виконавчої влади в такому мегаполісі, як Київ, зважаючи на те, що з усієї власності міста Києва 56 відсотків належить державі і 44 відсотки є комунальною власністю?
Дякую.
БЕСПАЛИЙ Б. Я. Дякую за запитання. Але ще стародавні зазначали, що приклад - то не є аргумент. 1992 рік був ще й роком революційного романтизму. Тоді різні війни, на щастя, лише "холодні", спалахували по всій Україні. Але по тому ми все-таки прийняли Конституцію, Закон про місцеве самоврядування в Україні. Ось-ось уже маємо здійснити адміністративну реформу. Тому правові підстави для розмежування цих повноважень на сьогодні є.
Що стосується вашого прикладу про обсяги майна, то він якраз дуже показовий. Так і є, що функції власника управління майном від імені киян мають здійснювати органи місцевого самоврядування, а тією власністю, яка є загальнодержавною, відповідно до законодавства України мають управляти органи державної виконавчої влади. Ці питання законодавчо врегульовані, вони потребують лише уточнення на рівні Києва.
Що ж до конкретного розподілу, то частково такий розподіл уже проведено, є виділена комунальна власність, але цю роботу треба просто довести до кінця, щоб чітко розмежувати комунальну і державну власність. Тут проблема вже технічна, це не є проблема концептуальна.
ГОЛОВА. Депутат Федорин. За ним - депутат Полюхович.
ФЕДОРИН Я.В., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний пане Беспалий! У вашому проекті передбачається, що київський міський голова, або голова Київради, обиратиметься із складу депутатів Київради. Все-таки, як ви вважаєте, чи не було б доцільніше, щоб модель обрання відповідала Європейській хартії про місцеве самоврядування, тобто щоб вибори київського міського голови відбувалися прямим всенародним голосуванням?
Дякую.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Я глибоко переконаний, що демократичними є обидва варіанти: і коли голова ради обирається депутатським складом, як це є, наприклад, у Верховній Раді України, у районних радах по Україні, як це є в районних радах у містах. Це має свої переваги, тому що як лідер більшості голова ради спрямовує її волю, діяльність ради є більш узгодженою і плодотворною, виключені колізії, коли голова ради представляє якісь зовсім інші погляди, ніж більшість ради, як це, на жаль, мало місце в Києві. Але є демократичною і модель, коли всі кияни обирають міського голову, але тоді вже на голову й на депутатів лягає додаткова відповідальність, вони мають працювати толерантно й злагоджено, узгоджено. Тому я не заперечував би, якби в остаточній редакції був той або інший варіант. Вони обидва, на мій погляд, мають право на існування.
ГОЛОВА. Депутат Полюхович. За ним - депутат Ніколаєнко.
ПОЛЮХОВИЧ І.П. Фракція Народного руху України. Дякую, Олександре Миколайовичу. Борисе Яковичу, ви як співдоповідач по законопроекту трохи чіткіше, будь ласка, висловіть свою позицію ось щодо такого. У нас розглядаються пропозиції Президента до Закону про столицю України - місто-герой Київ. Нагадаю нашим слухачам і, можливо, деяким моїм колегам депутатам, що питання стоїть про подолання вето. І само собою зрозуміло, що таке місто, як Київ, і тим більше, що це столиця нашої держави, давно вже має бути забезпечене окремим законодавством.
Мій колега побратим по партії пан Федорин правильно зауважив, що тут не може бути двох думок стосовно предмета обрання голови. Однозначно це мають бути вибори таємним голосуванням усіма жителями, а не окремими громадянами - депутатами. Ми знаємо, які спекуляції можуть бути - як з боку депутатів Київради, так і деяких політичних сил.
Тому в мене є до вас одне конкретне запитання. Безперечно, цей законопроект ми приймемо сьогодні в першому читанні. Я знаю, що це буде вияв здорового глузду, і він має перемогти в залі.
Скажіть, будь ласка, коли, на вашу думку, можливе внесення у другому читанні проекту закону про місто Київ?
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Питання - надзвичайно цікаві. Та вони зовсім не до мене як доповідача у першому читанні конкретного законопроекту. Проте своє бачення як народний депутат я викладу.
Вважаю, усе залежатиме від працездатності робочої групи, яка доопрацьовуватиме, і від керівництва Верховної Ради - як швидко це питання буде внесено до порядку денного. Гадаю, протягом місяця ми могли б усі необхідні процедури щодо цього виконати.
Що ж до законопроекту, пов'язаного з вето Президента, то тут дійсно є певна колізія. Як я пам'ятаю, коли воно розглядалося останній раз (за стенограмою я можу сказати), то там остання фраза головуючого була така: "Таким чином, дане питання знімається з розгляду".
Отже, можна вважати, що це питання є вичерпаним, і є всі підстави розглядати нові законопроекти в першому читанні.
ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко.
НІКОЛАЄНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 185, Херсонська область). Фракція блоку Соціалістичної і Селянської партій. Шановний доповідачу! Я і ми всі розуміємо значення міста Києва як адміністративного центру нашої столиці. Щодо цього ви правильно все сказали. І в Києві людям, потрібно додати, трішки краще живеться. Влада тут усе-таки увагу жителям приділяє. Тут і пенсію отримують регулярно. А наші виборці того не мають.
Будь ласка, скажіть, чому ми вперто сьогодні знову втискуємо президентську структуру, щоб Президент у Києві призначав свого представника? Адже ж і Європейська, і Всесвітня декларації про місцеве самоврядування говорять про те, що керувати в місті - це право цієї громади.
Ми мали старий закон, який прийняла Верховна Рада попереднього скликання. Ви кажете, що той закон після вето Президента ми вже скасували. Ні, Регламентом передбачено окреме голосування з цього приводу. Такого голосування не було. У нас на сьогодні є нормальний закон, щодо якого була згода всіх фракцій. Навіщо нам зараз на догоду Президентові знову тут серед депутатів розпочинати новий тур дискусій?
Дякую.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Дякую вам. Мені звідси, де я стою, добре видно весь зал. І я не бачу ніякого скандалу, на мій погляд, атмосфера у нас якраз дуже конструктивна.
Що ж до суті вашого запитання, то, вважаю, не добре, а дуже погано, що у наших виборців є такі серйозні проблеми.
Стосовно поділу і здійснення виконавчої влади в Києві. Мабуть, я не досить чітко висвітлив це питання. Виконавчу владу, яка стосується самоврядних функцій, зокрема розпорядження комунальним майном і так далі, мають здійснювати виконавчі органи місцевого самоврядування. Що ж до специфічних функцій, які належать до компетенції центральної влади, то це не моя чи пана Андресюка, чи ще когось вигадка. У статті 118, частині першій Конституції говориться, цитую: "Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації".
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Драголюнцев.
ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутатові Бондарчуку Олександру Васильовичу.
БОНДАРЧУК О.В. Спасибо. У меня такой вопрос. Не следовало ли бы вообще назвать этот документ законом о ликвидации самоуправления в городе-герое Киеве? Почему? Есть три момента, которые фактически ликвидируют самоуправление в городе.
Во-первых, статья о том, что Кабинет Министров без всякого решения суда может отменить решение "міського голови". Значит, население выбирает голову, он издает какоето распоряжение, и вот без суда и следствия Кабинет Министров своим решением отменил это постановление. Что это за самоуправление?
Далее. В какое положение вы ставите депутатов горсовета? Ведь они не формируют свой исполком. Что это будут за свадебные генералы сидеть - 75 человек без влияния на формирование исполнительной власти города? Ответьте хотя бы на эти вопросы, учитывая, что время заканчивается.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Спасибо, в том проекте, который я имею честь представлять, не предусмотрено право Кабинета Министров без всякого на то основания или главы Кабинета Министров отменять решение. И тем более не предусмотрена для 75-ти депутатов Киевсовета роль "свадебного генерала". Более того, большую часть своего выступления я как раз посвятил поддержке местного самоуправления. И если эти депутаты будут формировать исполнительный орган Киевсовета - будет ли это исполком, будет ли это киевское правительство или секретариат, то это как раз подымает их роль. Поэтому я, к сожалению, не могу согласиться с таким вашим критическим пафосом.
Спасибо.
ГОЛОВА. Борисе Яковичу, дякую. Сідайте.
Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, діяльності рад Кушніру Олександру Дмитровичу.
КУШНІР О.Д., голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні народні депутати! 4 березня 1998 року Верховна Рада попереднього скликання прийняла Закон про столицю України - містогерой Київ. Але Президент України не підписав цей закон та повернув його зі своїми пропозиціями до Верховної Ради.
Верховна Рада не розглядала пропозиції Президента, тому вето не було подолано.
На початку жовтня цього року до Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад надійшов новий законопроект про столицю України - місто Київ, поданий групою народних депутатів України, від імені яких сьогодні виступав Борис Павлович Андресюк.
8 жовтня комітет на своєму засіданні розглянув цей законопроект. Треба зазначити, що розгляд законопроекту відбувся відкрито, з запрошенням депутатів Київради, голови Київської міської державної адміністрації Омельченка, представників Кабінету Міністрів.
Після глибокого, всебічного і грунтовного обговорення комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений проект Закону про столицю України - місто Київ, внесений народними депутатами України Андресюком та іншими, у першому читанні, додавши в назві законопроекту слово "герой".
Позиція комітету з концептуальних питань щодо цього закону така.
У Києві має бути одна найвища посадова особа в системі органів місцевого самоврядування і виконавчих органів, яка обирається усією територіальною громадою міста. Ця особа має очолювати виконавчу владу в місті. В законопроекті це - міська державна адміністрація згідно зі статтею 118 Конституції України. Президент України зобов'язаний призначити на посаду голови міської державної адміністрації особу, обрану всім населенням міським головою.
Міська державна адміністрація є виконавчим органом міської ради, що відповідає Європейській хартії про місцеве самоврядування. Аналогічна система пропонується на рівні районів.
Я не буду говорити про особливості і переваги цього законопроекту, про це вже доповідав і відповідав на запитання від колективу авторів Борис Павлович Андресюк. Я хочу зазначити, що в поданому законопроекті є ряд недоречностей і недоліків, на які було звернуто увагу і на засіданні комітету.
На нашу думку, найвищу посаду в системі самоврядування міста Києва слід назвати - київський міський голова. Це передбачено і Конституцією, і Законом України про місцеве самоврядування в Україні.
Слід чітко обумовити, що мається на увазі в статті 4 під терміном "столичний рівень розвитку міської інфраструктури", або вилучити його.
У статті 16 викладено норму щодо права внесення головою міськради проектів правових актів на розгляд Верховної Ради України, що не може бути реалізовано, оскільки це не узгоджується зі статтею 93 Конституції України.
У статті 19 слід закласти чіткі фінансовобюджетні гарантії, заборону нецільового використання бюджетних коштів. Адже згідно з законопроектом (стаття 20) у державному бюджеті України окремим рядком передбачено виділити - фінансування витрат на здійснення Києвом столичних функцій.
На наш погляд, необхідно визначити в законі і місце Пуще-Водицької селищної ради. Адже ця рада існує, до її складу обрані депутати, обрано селищного голову.
Тепер що стосується проекту Закону про столицю України - Київ, внесений народними депутатами України Беспалим, Матвієнком та Білоусом. При розгляді цього законопроекту 14 жовтня члени комітету констатували, що він підготовлений поспіхом, пропонована схема взаємодії органів самоврядування та виконавчої влади є заплутаною і незрозумілою. У назві цього проекту, зокрема, не визначено не тільки термін "герой", а й не видно: Київ - це місто чи інше утворення. Частина статей механічно переписана з Закону про місцеве самоврядування в Україні. Тому комітет вирішив відхилити зазначений законопроект.
На цьому ж засіданні комітет також розглянув рекомендації Комітету з питань правової реформи щодо Закону України про столицю України - місто-герой Київ, прийнятого 4 березня 1998 року. Суть цих рекомендацій полягає в тому, щоб прийняти Верховною Радою частину пропозицій Президента України Кучми до зазначеного закону. Решту пропозицій, внесених Президентом України до цього закону, Комітет з правової реформи пропонує відхилити.
Розглядаючи ці рекомендації, Комітет з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад дійшов висновку про недоцільність їх врахування. Ми виходили з того, що найбільш принциповим у пропозиціях Президента до Закону про столицю України місто-герой Київ, беручи до уваги його недоліки, пропонується згаданий закон скасувати. Члени комітету практично одностайно прийняли рішення не заводити Верховну Раду на шлях безплідних подолань вето, а внести пропозицію скасувати закон, прийнятий 4 березня 1998 року.
Разом із тим комітет вирішив, що було б доцільно при доопрацюванні проекту Закону про столицю України - місто Київ, внесеного народними депутатами Андресюком та іншими, врахувати окремі положення закону, раніше прийнятого Верховною Радою, а також законопроекту, поданого народними депутатами Беспалим, Матвієнком та Білоусом.
Проект відповідної постанови Верховної Ради у депутатів є, комітет просить його підтримати.
ГОЛОВА. Олександре Дмитровичу, який проект ви вважаєте доцільно прийняти сьогодні в першому читанні?
КУШНІР О.Д. Ми вносим предложение принять в первом чтении проект, подготовленный группой народных депутатов, который докладывал сегодня Андресюк Борис Павлович.
ГОЛОВА. Дякую. Запитання будуть? Будь ласка, запишіться.
Відводиться 5 хвилин на запитання до співдоповідача.
Будь ласка, висвітіть прізвища.
Депутат Полюхович. За ним - депутат Лавриненко.
ПОЛЮХОВИЧ І.П. Фракція Народного руху України. Дуже похвально, що, нарешті, в нашому залі почалася злагоджена робота над цим законопроектом. Передусім хотів би сказати, що депутати налаштовані на те, щоб прийняти цей законопроект у першому читанні.
Дещо мене дивує позиція співдоповідача. Погоджуючись в основних питаннях, що стосується самоврядування як такого в столиці України, є певні зауваження, які можуть звести нанівець сам закон і саму ідею самоврядування. Якщо вона грунтуватиметься на двох рівнях: ради передають повноваження держадміністрації і вона має функцію виконавчого органу саме в питанні державного майна в Києві (наголошую: його в Києві найбільше й воно тут найдорожче), то це знову спричинить інцидент, конфлікти, особливо на сесіях.
Я хотів би запитати у співдоповідача, чи не могли б ми погодити таку позицію: щоб саме рада як така (а в місті це має бути міська рада, я вважаю, районних не повинно бути) делегувала повноваження, чітко визначені Конституцією України?
Будь ласка.
КУШНІР О.Д. Спасибо за вопрос. Задание комитета, на котором рассматривался законопроект, предлагаемый к принятию в первом чтении, мы специально постарались сделать гласным. На этом заседании могли присутствовать и присутствовали те, кто проявил инициативу и желание, в том числе депутаты Киевского городского совета, представители Кабинета Министров.
На этом заседании мы рассматривали и учитывали мнения и предложения, которые могут рассматриваться, в том числе и ваше сегодняшнее предложение. Многие народные депутаты высказывали другие предложения. Мы их все фиксировали, исходя из того, что и после принятия законопроекта в первом чтении при его доработке их можно будет рассматривать как на заседании комитета, так и обязательно на пленарном заседании Верховной Рады.
Но я хотел напомнить отдельным народным депутатам, что комитет не имеет права при рассмотрении на своем заседании вносить какие-либо поправки в проект закона, представленный народными депутатами. Мы имеем право только высказать свое мнение о законопроекте, рекомендовать Верховной Раде принять его в первом чтении или отклонить. Но я еще раз повторяю, мы с пониманием относимся к различным позициям как отдельных народных депутатов, так и фракций.
Инициаторы законопроекта пошли на то, чтобы в его разработке приняли участие в основном представители города Киева, которые лучше знают положение дел, морально-политическую обстановку, социально-экономические условия и те ситуации, когда власть в городе делили два высших должностных лица.
ГОЛОВА. Депутат Лавриненко.
ЛАВРИНЕНКО М.Ф., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян (Левый центр). Александр Дмитриевич, вы абсолютно правы, когда утверждаете, что если Верховный Совет ратифицировал международный договор, то он имеет силу национального права. И таковой является Европейская хартия о местном самоуправлении.
К сожалению, наши власти избирательно относятся к международным нормам, которые являются частью национального права, и выдергивают оттуда только то, что им по соображениям кон юнктуры выгодно сегодня. Как вы считаете, не правильно ли было бы сегодня отклонить вето Президента на Закон о столице Украины - городе-герое Киеве для того, чтобы подтвердить правильность позиции Верховного Совета тринадцатого созыва, который принял этот закон, и преемственность Верховного Совета четырнадцатого созыва? В том законе нормы в целом согласованы, а те проекты, которые внесены на рассмотрение сегодня, могли бы быть рассмотрены позже как изменения к этому закону, исходя из необходимости и неотложности тех изменений, которые будут целесообразны.
Спасибо.
КУШНІР О.Д. Спасибо. Я отвечу на ваш вопрос. Я могу высказать свое личное мнение по трем проектам: по документу, связанному с преодолением вето; по проекту, который был подготовлен группой народных депутатов во главе с Андресюком; и по альтернативному третьему проекту, который также сегодня докладывался вам.
На мой взгляд, даже внешне проект, который подготовлен группой народных депутатов во главе с Андресюком, выглядит как серьезный, отработанный, хорошо выписанный документ.
Что касается преодоления вето, то мы в комитете рассматривали этот вопрос и пришли к выводу о его нецелесообразности. Комитет считает, что в Киеве необходимо иметь одно высшее должностное лицо в системе как органов местного самоуправления, так и исполнительных органов.
А закон, который не подписал Президент, предполагает обратное: отдельно "обраний територіальною громадою міста міський голова і міська державна адміністрація. Голова міської державної адміністрації призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України".
Поэтому мы не поддержали рекомендации Комитета по вопросам правовой реформы и внесли предложение, которое зафиксировано в первом пункте проекта постановления: отменить Закон "про столицю України - місто-герой Київ".
ГОЛОВА. Олександре Дмитровичу, дякую. Сідайте, будь ласка.
Висвітіть, будь ласка, прізвища тих, хто записався на обговорення цього питання. Скільки відведемо часу? 20 хвилин досить? Давайте, мабуть, так. У нас записалися 14 чоловік, з них від фракцій і комітетів - вісім чоловік. Гадаю, 30 хвилин досить. Не має заперечень? По 3 хвилини.
Будь ласка, виставте 30 хвилин.
Слово надається депутату Бондаренку. За ним - депутату Сахну.
БОНДАРЕНКО В.Д. Я хотів би звернутися до цього залу як до киян. Усі присутні тут є киянами, хоча б на чотири роки, а можливо, переважна більшість відтепер уже стала киянами назавжди. Тому я хотів би, щоб цей зал не був порожній, щоб у ньому було трохи більше людей. Ми сьогодні розглядаємо найважливіший документ життя столиці, на жаль, практично в напівпорожньому залі. Вибачте, фракція комуністів до цього не має відношення. Тут від них якраз багато депутатів.
Я хотів би сказати, що сьогодні самим життям породжено кілька особливостей буття у столиці. Окрім незручностей, які завжди виникають при приїзді сюди високоповажних зарубіжних гостей, є ще й проблеми бюджету міста. Наприклад, щорічно з нього вилучаються кошти, у цьому році заплановано вилучити близько одного мільярда гривень. Це є особливістю Києва, він перетворився на єдину адміністративну одиницю, яка дотує інші райони.
Чорнобильська проблема в Києві також своєрідно розглянута. Київ не є зоною. Навколо Києва вся область, буквально кожен квадратний метр є четвертою зоною, тільки Київ не є четвертою зоною, київські діти не є потерпілими, а київські підприємства сплачують чорнобильський податок до державного бюджету, не отримуючи зворотних коштів на оздоровлення своїх працівників.
Київ - це єдине місто в Україні, яке не має свого сільськогосподарського округу, а тому виникають проблеми з розвитком міста, з розміщенням смітників, навіть з розміщенням цвинтарів. Ми не маємо резервних територій, і це особливість Києва.
Я би хотів сказати, що в Києві відчутний ціновий удар. При тому, що розміри зарплат бюджетників, пенсій та стипендій однакові по всій Україні, у Києві ціни набагато вищі.
І ще одна особливість Києва - те, що ми не маємо повноцінних органів самоврядування. Тому, коли ще Верховною Радою попереднього скликання розглядався проект цього закону, я відстоював, що Київ повинен мати закон. Тепер я також підписав цей документ, хоча до нього є багато претензій, передовсім у мене самого. Я написав 15 сторінок зауважень до того тексту.
Основна проблема для Києва - визначитися, як нам бути з виконавчою владою. Свого часу Олександр Іванович Ємець, який працював в уряді Павла Івановича Лазаренка і відстоював тут наявність у Конституції статті 118, зробив нам таку велику послугу, що ми сьогодні не можемо з неї виплутатися. І якщо в Україні є адміністративна влада, яка включає в себе Кабінет Міністрів, державні адміністрації, то в Києві є державна адміністрація, і у статті 118 Конституції визначено, що виконавчу владу в місті Києві здійснює державна адміністрація. Функції цієї адміністрації виписані у статті 119. Але ж Київ є і містом. А місто має право обирати свій виконавчий колективний орган і свого голову.
Я пропоную поєднати це і зробити особливістю Києва наявність уряду в Києві. Частину цього київського уряду формуватимуть Президент і уряд, наш великий український уряд, і вона виконуватиме державні і столичні функції. Другу частину формуватиме рада, і ця частина виконуватиме функції виконавчого органу місцевого самоврядування. Керувати урядом буде всенародно обраний міський голова. Ми вийдемо з правової колізії, яка виникла, і таким чином зможемо прийняти закон.
Такі пропозиції до другого читання я готовий внести. І пропоную прийняти в першому читанні проект, поданий депутатом Андресюком та іншими депутатами.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Сахно. За ним
- депутат Дайнеко.
САХНО Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Я, починаючи свій виступ, закликаю всіх виступаючих все-таки не порівнювати і не казати, що один проект закону солідний, великий, на гарному папері надрукований, а другий - зроблений поспіхом і таке інше. Усі проекти, які внесені, мають право на життя і мають бути розглянуті, дорогі друзі.
Також я продовжив би думку пана Бондаренка. Третій Президент Сполучених Штатів Америки пан Джефферсон (мало його хто знає з широких верств населення, мабуть, тому що він зображений на купюрі у 2 долари, а вона в нас не дуже поширена) в якийсь напружений момент американської історії у своїй інавгураційній промові сказав: "Усі ми тут, в цьому залі, демократи, всі ми тут республіканці". Я хочу наголосити на тому, що хоча в цьому залі дуже мало людей, але всі ми - кияни. Незалежно від того, живемо тут 4 місяці чи 25 років, їдемо на роботу тролейбусом, чи на "Мерседесі". Ми всі є кияни і маємо вболівати за цей закон.
Які, на думку фракції НДП, основні моменти мають бути обов'язково враховані в цьому законі? Ну, безперечно, в Києві має бути збережене самоврядування і мають діяти його органи. Київ - це місто. Ми можемо говорити про те, що це особлива самоврядовна територія, що вона, як, скажімо, місто Вашингтон, може мати особливий статус, але цього в Конституції України немає. Тому обов'язково має бути самоврядування, обов'язково мають бути прямі вибори населенням міського голови, має формуватися виконавчий орган, і він має розпоряджатися адміністративнотериторіальним устроєм, формувати, якщо потрібно, ради нижчого рівня, формувати або не формувати виконавчі органи (це питання виноситься на референдум) і з'ясовувати питання внутрішньої структури міста.
Хочу зауважити, що у чинній Конституції (про це, може, ще скаже пан Олександр Лавринович) немає суперечностей стосовно статусу Києва. Є різне бачення, різне розуміння того, чи є адміністрація єдиним органом виконавчої влади, чи мають бути органи місцевого самоврядування.
Наприкінці виступу хочу зупинитися на міжнародному аспекті проблеми місцевого самоврядування. Через декілька днів ми з паном Кушніром тут будемо доповідати, як Україна виконує норми Європейської хартії про місцеве самоврядування. (Справа в тому, що дотримання Хартії полегшить розв'язання проблеми самоврядування в Києві). У зв'язку з цим я закликаю обов'язково прийняти сьогодні в першому читанні якийсь із проектів закону.
Що пропонує фракція НДП? Фракція НДП вважає, що ми маємо взяти за основу і прийняти в першому читанні законопроект, внесений групою депутатів, більш гарний, як сьогодні казали колеги, законопроект панів Андресюка, Мокроусова та інших депутатів. На базі Комітету з питань державного будівництва треба створити робочу групу з представників усіх зацікавлених сторін, у тому числі й тих, хто вніс, як сьогодні казали, гірші законопроекти, врахувати пропозиції, зауваження всіх авторів альтернативних законопроектів і обов'язково внести узгоджений законопроект на друге читання не пізніше 1 грудня 1998 року для того, щоб ми могли врахувати і вимоги Конгресу місцевих і регіональних влад Європи, щоб у нас не виникало непорозумінь з Радою Європи стосовно того, що ми не виконуємо деяких вимог Європейської хартії про місцеве самоврядування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дайнеко від фракції Комуністичної партії. За ним - депутат Лавринович.
ДАЙНЕКО Л.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Николаевич! Действительно, Закон о столице Украины городе-герое Киеве проходит долгий и тернистый путь. И надо сказать, что к нему привлечено внимание широкой общественности, депутатов городского и районных советов, различных властных структур, в том числе Президента и Верховной Рады. И это вполне понятно. Потому что, во-первых, принятие закона затянулось. Во-вторых, потому что столица ждет закон, который бы определил не только основные направления ее развития как крупнейшего индустриального, научного и культурного центра, но и ее (столицы) конституционный статус.
Как здесь уже отмечалось, в работе находятся три проекта закона, я имею в виду и закон, который был принят в марте этого года и на который наложено вето. И надо сказать, что все три проекта небезупречны. Причина, видимо, в значимости этого законодательного акта, который не должен выходить за рамки действующей Конституции и в то же время максимально учитывать специфику функций и полномочий столичных представительных и исполнительных органов власти, взаимодействия их и ответственности.
Что касается принятого ранее закона, то, видимо, нам действительно не удастся преодолеть вето. Тем более что Президент в своих предложениях очень категоричен и прямо записал, что надо снять его с обсуждения.
Поэтому, рассматривая этот вопрос на заседании профильного комитета, мы пришли к выводу, что, действительно, нужно принимать новый закон.
Из предложенных законопроектов, как нам представляется, наибольшего внимания заслуживает законопроект, подготовленный группой депутатов: Андресюком, Бессмертным, Грачевым и другими. В нем сохранен ряд положений ранее принятого закона, учтены замечания Президента, депутатов Киевсовета, ученых и специалистов по местному самоуправлению.
Вместе с тем этот законопроект требует очень серьезной доработки. Прежде всего, чтобы уйти от всех пугающего двоевластия. Но, по-моему, авторы в ущерб полномочиям представительных органов городского и районных советов значительно усилили так называемую исполнительную вертикаль, и, по сути дела, вывели исполнительные органы из-под контроля.
Судите сами, народ избирает главу города, он же - председатель городского совета, он же - голова городской госадминистрации, на которую возлагает полномочия Президент и которая практически подчиняется только ему.
Такая сильная власть делает очень сложным механизм лишения этой власти: только при наличии соответствующего решения суда городской совет может двумя третями своего состава досрочно прекратить полномочия главы города. Кто из депутатов пойдет в суд? Какой суд примет дело к производству? Все это усложняет процедуру досрочного освобождения от занимаемой должности. В то же время у Президента здесь больше руки развязаны. Кроме того, есть ряд статей, где прямо указывается, что Киеврада должна выполнять указы и распоряжения Президента, постановления Кабинета Министров, что практически является вмешательством в работу органа самоуправления.
Поэтому фракция коммунистов, поддерживая внесенный законопроект в первом чтении, считает, что он требует серьезнейшей доработки с учетом замечаний и тех предложений, которые еще и сегодня поступают и от депутатов Киевсовета, и просто от граждан. Нужно подготовить качественный законопроект, по которому будет жить наша столица.
ГОЛОВА. Я так розумію, що цей законопроект внесений і Андресюком? Спасибі.
Будь ласка, слово надається депутату Лавриновичу, за ним - депутат Сінько.
ЛАВРИНОВИЧ О.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121, Львівська область). Я зараз перебуваю у надзвичайно складній і пікантній ситуації: Комітет з питань правової реформи, який відповідно до Регламенту Верховної Ради і доручення керівництва Верховної Ради розглянув зауваження Президента до Закону про столицю України, доручив мені виступити з доповіддю з цього питання.
Сьогодні я відкриваю порядок денний і бачу, що там написано: "Пропозиції Президента до Закону про столицю України - місто-герой Київ". Хто мені скаже, яке питання зараз обговорюється? Зараз обговорюється трошки інше питання: проекти, внесені народними депутатами, про столицю України.
Я нагадаю, ми вранці тут затверджували суддів. Так от, кожен суддя знає, що порушення процесуальних норм є безумовною підставою скасування будь-якого рішення. Точно те саме ми маємо зараз. Я, безумовно, не буду зараз занурюватися в аналіз внесених нових законопроектів, а тільки хочу сказати, що сьогоднішнє засідання є певною мірою демонстрацією, я б так сказав, нігілізму щодо процедурних норм у парламенті. Це може мати негативні наслідки і на майбутнє також.
Ми зараз повинні відповісти собі на запитання, чи будемо ми розглядати те питання, що внесене до порядку денного - пропозиції Президента, чи будемо розглядати нові проекти. Якщо ми розглядаємо пропозиції Президента, я готовий від імені комітету доповісти по кожній із пропозицій. А посилання на те, що питання знято з розгляду 25 березня, не може бути правомірним, оскільки тоді голосування велося тільки по пропозиції скасувати закон. І закон не був скасований. Кожна пропозиція Президента, мотивуючі частини взагалі не розглядалися і не ставилися на голосування. Розуміючи, що це було за п'ять днів до виборів до Верховної Ради, і що кількість депутатів, які мали можливість приймати рішення, була явно недостатньою, остаточне вирішення питання про закон, на який наклав вето Президент, було віднесено до компетенції Верховної Ради цього скликання.
Отже, ми мали б зараз розглянути пропозиції Президента, оскільки інакше демонструємо свою зневагу як до глави держави, так і до закону, який був прийнятий Верховною Радою України.
Я думаю, що це не найкращий процедурний шлях для досягнення мети. І якщо ми зараз будемо продовжувати обговорення проектів законів, внесених на цю тему на перше читання, то нас, безумовно, будуть чекати попереду нові труднощі на шляху до того, щоб у Києві взагалі з'явився закон. А я б дуже хотів, щоб якнайшвидше почав діяти Закон про столицю України, щоб тими спеціальними нормами, на які є посилання в Конституції, можна було користуватися.
ГОЛОВА. Спасибі.
Слово надається депутату Сіньку. За ним
- депутат Коваль.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. І вам спасибі, Олександре Миколайовичу. Тільки я не почув відповіді на запитання: яке ж питання зараз розглядається і з якого питання Верховна Рада буде приймати зараз рішення?
ГОЛОВА. Треба уважно слухати, і зрозуміємо.
СІНЬКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Блок Соціалістичної та Селянської партій.
Я продовжую виступ Лавриновича. Юридичну основу він зробив як юрист, і я цілком поділяю його думку. Думаю, що цю думку поділятиме і фракція.
Щодо практичної сторони нашої роботи. Я підтримую Олександра Івановича Ємця в тому, що нам протягом ось двох днів підряд подають політично і юридично неграмотні проекти документів, яких не можна розглядати.
Я вам скажу, чому я голосував за відставку уряду. Якби Пустовойтенко поважав сам себе і той апарат, який з ним працює... Нині покійний перший секретар Київського обкому партії Цибулько за такий аналіз, який був нам розданий, на другий день вигнав би 70 відсотків свого апарату. І за ту доповідь, яку отут робив сам Прем'єр-міністр. Не за те, як він там працює, він не здатний навіть розповісти, що він робить (Оплески). Я не міг зрозуміти: а про що він розказує? Про нашу державу? Він Прем'єр-міністр України, Туреччини чи якоїсь іншої держави? Я не зрозумів, яку країну він представляв.
Сьогодні ми розглядаємо проект Закону про столицю України - місто Київ. Ну, я поважаю Андресюка як депутата і вдячний за те, що ви добре попрацювали. Але із змісту його виходить, що ми повернулися до Конституційної угоди, на основі якої Президент України розганяв і розганяє кадри до сьогодні. Тому цей закон на основі цього проекту ні в якому разі приймати не можна. Я закликаю тих, хто вчора голосував проти Прем'єра, голосувати проти цього законопроекту, відхилити його (Оплески). Треба згадати про свою гідність, повернутися до того, що зробила Верховна Рада тринадцятого скликання, - прийняла закон, на який наклав вето Кучма. Треба розглянути, що Кучмі не подобалося в цьому законі, і в кінцевому підсумку або вето подолати, або ми просто не Верховна Рада. Ми - просто люди, які отут зібралися і голосуємо за те, що нам кладуть на стіл. Так працювати, шановні, не можна! Це моя думка, і я вважаю, такою має бути і думка Верховної Ради. Ми повинні поважати один одного: і хто на трибуні, і хто в залі, і хто доповідає, і тих, кому матеріали даємо. Тому оце все, що написано отут у цьому законі, і оце стільки зауважень, щоб ви знали, я не буду читати. Тут у кожній статті є суперечності. Я за те, щоб був Закон про столицю виважено зроблений, щоб він узгоджувався і з законами, які приймали наші попередники, зокрема із законами про місцеве самоврядування і про державні адміністрації, і з Конституцією. Треба, щоб цей закон був вершиною законотворчої майстерності нашого парламенту.
Дякую за увагу (Оплески).
ГОЛОВА. Слово надається депутату Ковалю від фракції Руху. За ним виступатиме депутат Курикін від зелених.
КОВАЛЬ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановна президіє! Шановні народні депутати! Розглядаючи проекти Закону про столицю України - місто Київ, яких на сьогодні вже є три, фракція Народного руху України виходила з того, що є кілька проблем. Узагалі проблем є багато, але я торкнуся у своєму виступі трьох: проблеми місцевого самоврядування в місті Києві, проблеми організації управління владою в місті Києві і проблеми дотримання рекомендацій п'ятого Конгресу місцевих та регіональних влад Європи, які ми маємо на руках і з якими маємо ознайомитися.
Ще є четверта проблема, яка, мабуть, впливає на прийняття нами рішення. У Конституції України, прийнятій, ви знаєте, попереднім складом Верховної Ради, норми статей 106, 118, 133, 140 ставлять єдиний законодавчий орган, тобто Верховну Раду України, у певні жорсткі умови прийняття Закону про столицю України - місто Київ. Бо в Конституції виписані особливості здійснення самоврядування та виконавчої влади в місті Києві.
Тому, приймаючи якийсь із законопроектів або відхиляючи, ми маємо керуватися передовсім положеннями Конституції України.
Проект закону, про який доповідав Борис Павлович Андресюк, і проект, про який доповідав Борис Якович Беспалий, можна поєднати. І в поєднанні, врахувавши пропозиції, які висловлювали народні депутати, можна зробити так, що виконавча структура працюватиме в Києві згідно з Конституцією, і розмежувати функції місцевого самоврядування, залишивши їй у тій частині, як пропонується в проектах. Тобто в поєднанні - єдиний вихід. Інакше знову в місті Києві робитиметься те, що вже чиниться чотири роки. Відсутність місцевого самоврядування, незрозуміло - легітимний чи нелегітимний голова, який очолює нині міську раду, можливість різних політичних сил спекулювати на цьому факті.
Можу вам сказати, що коли ми розглядали це питання на засіданні фракції Народного руху України, ми знали позицію фракцій у Київраді. Вона, можете повірити, складається з абсолютно різних політичних сил, навіть діаметрально протилежних, але всі вони говорили, що проект Закону про столицю в першому читанні треба прийняти. Треба внести пропозиції, доопрацювати його, поліпшити, треба розвести повноваження виконавчої влади і обов'язково залишити самоврядування.
Тому, розглядаючи проекти законів, можна поставити під сумнів кілька моментів. Можна говорити про доцільність перенесення механізму поєднання на міському рівні в райони. Можливо, краще доручити Київській міській раді, як передбачено в Законі про місцеве самоврядування, здійснювати управління районами, створити свої виконавчі органи в районних адміністраціях. Такий варіант, можливо, і відповідав би Конституції України, і зберігав самоврядування в місті Києві.
Тобто фракція, з урахуванням цих пропозицій, пропонує підтримати в першому читанні проект Закону про столицю України - місто Київ.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Внесений депутатом Андресюком, так?
Депутат Курикін від фракції зелених. За ним - депутат Самойленко. Будь ласка.
КУРИКІН С.І., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція Партії зелених. Шановні панове! Я не буду зупинятися на дрібних недоліках цих проектів. Я хочу відразу звернутися до найголовнішої проблеми, до тієї норми, яка фактично є наріжним каменем запропонованого, його стрижнем, що зумовить весь характер устрою громадського життя столиці.
Я хочу звернути вашу увагу на те, що пропонується, так би мовити, функціональна подвійність ролі державної адміністрації в місті Києві - тобто вона є органом державної виконавчої влади і водночас перебирає на себе функції виконавчого органу самоврядування.
Не варто, мабуть, говорити про те, кому вигідне і кому не вигідне таке становище в місті. Фактично така норма є наслідком певних непослідовностей нашої Конституції. Ви пам'ятаєте, що Конституція приймалася в боротьбі двох тенденцій - авторитарної і демократичної. У результаті ми одержали такий, так би мовити, гібридний продукт, і недоліки цього документа позначаються на всіх сферах нашого життя.
Тут уже говорили про те, що окремі положення цього законопроекту, зокрема норма, про яку я говорив, не відповідають засадам Європейської хартії про місцеве самоврядування. І я хочу нагадати вам, що є абсолютно конкретні рекомендації Конгресу місцевих та регіональних влад Європи щодо необхідності прийняття відповідного законодавства про правовий статус міст Києва і Севастополя, який дозволяв би обраним територіальною громадою міським головам і депутатам мати свою власну адміністрацію, яка б їм була підзвітна і підпорядкована. Тобто якщо ми хочемо, щоб прийнятий нами закон відповідав і нормам місцевого самоврядування, нормам міжнародного права, ми повинні приймати не будь-який закон, а такий, який буде ясно розмежовувати повноваження муніципальних і державних влад.
У нас є ще проект постанови Верховної Ради України, підготовлений Комітетом з питань державного будівництва, який містить перелік заходів щодо реалізації рекомендацій Конгресу місцевих та регіональних влад Європи. Він містить такий пункт: "Вивчити і при необхідності підготувати пропозиції про доцільність внесення змін і доповнень до статей 118, 119, 141, 142, 143 Конституції України".
Отже, якщо ми сьогодні приймаємо цей законопроект у першому читанні, то норма про подвійну роль державної адміністрації, яку вона виконує в місті, проходить, і мотивацією для обгрунтування цієї норми є стаття 118 Конституції. А пізніше ми повертаємося до розгляду проекту згаданої постанови і ухвалюємо рішення про внесення змін до статті 118, а також до інших статей Конституції України. Я закінчую. Якщо ми підемо цим шляхом, то тоді фактично зведемо нанівець усю свою роботу і будемо змушені закон, ухвалений нами в березні, переглядати або скасовувати.
Тому я вношу пропозицію відкласти розгляд даного законопроекту, принаймні повернутися до нього не пізніше 1 грудня поточного року після того, як ми розглянемо проект постанови щодо реалізації рекомендацій Конгресу місцевих та регіональних влад Європи стосовно розвитку місцевого та регіонального самоврядування в Україні, ухвалених п'ятою сесією Конгресу місцевих та регіональних влад Європи. І, виходячи з нашого рішення, яке знайде відбиття у цій постанові, визначитися, який законопроект ми будемо підтримувати.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Правденко, будь ласка. За ним - депутат Кравчук.
ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановні народні депутати! Шановний Олександре Миколайовичу!
Я в Києві вже живу, слава Богу, понад тридцять років, але такої ситуації з владою в Києві, як зараз, я ще не бачив. Виганяється законний мер, садиться силою адміністрація і т.д. Ви всі це прекрасно знаєте.
Мені доводилося бувати в західних містах, і я бачив, як це там робиться. Питаю в мера одного з міст у Баварії, за що його можуть звільнити і хто? Він відповів: "Якщо я вчиню навмисний злочин, то звільняюсь автоматично. Якщо ж я вчиню ненавмисний злочин і мене позбавлять волі строком понад рік, тоді мене звільнять з посади мера міста, бо я не зможу з тюрми ним керувати. Якщо ж я отримаю строк менше року за вчинення ненавмисного злочину, то я залишаюсь обербургомістром без питань. Бо я обраний жителями". І ніхто не може його зняти в разі інших якихось його дій тощо.
Я бачив прийом, який давав мер Стокгольма главам багатьох-багатьох делегацій різних країн, парламентів. Він виходив на узвишшя, вітав запрошених, а потім кликав до себе главу уряду Швеції, потім - голову парламенту, бо він головна посадова особа в цьому місті. І коли, скажімо, міністр закордонних справ Швеції хоче збільшити територію автостоянки біля міністерства, то мер каже: "Ні!", бо виборці, жителі цього міста, цього не хочуть, бо їм незручно це місце обходити. От що таке місцеве самоврядування.
Нам же пропонують законопроект, яким передбачено, що люди обирають, а потім Президент делегує повноваження цьому мерові. Які? Повноваження мають делегуватися знизу вгору владі. Найвища влада отам, у селі, у маленькому містечку, у більшому, у ще більшому. І вона нагору делегує те, що вона вважає за потрібне делегувати, разом із коштами на формування відповідних міністерств, відомств, на загальнодержавні потреби. Чим ближче до народу, тим має бути більше влади у людини, у посадової особи, а не навпаки. А у нас хочуть поставити все з ніг на голову. І цілком зрозуміло всім, не треба тут розпинатися, навіщо це робиться. Наш Президент хоче якомога більше влади, він її хотів ще тоді, коли був Прем'єром. І ми прекрасно знаємо, чим це закінчилося, і знаємо, що робиться зараз.
Тому наша фракція рішуче заявляє про свою вимогу відхилити цю самодіяльність і пропонує (про що говорив депутат Лавринович) розглянути пропозиції Президента, з якимись, можливо, погодитися, якісь відхилити, тобто повернутися до законного розгляду справи, як це має бути за процедурою, за Регламентом. Ви прекрасно розумієте, про що я говорю. Ми підтримуємо позицію депутата Лавриновича.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Кравчук Леонід Макарович від Соціал-демократичної партії (об'єднаної).
КРАВЧУК Л.М., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановні народні депутати! Наша фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної) підтримує тих депутатів і ті законопроекти, які пропонують вийти з того глухого кута, в який ми зайшли. У даному разі проект, який доповідав тут депутат Андресюк і який підтримувався головою комітету, наша фракція вважає виходом із ситуації. Тим більше я не бачу ніяких підстав для особливих суперечок. Адже в запропонованому проекті постанови, я просто нагадаю, написано, що Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад необхідно доопрацювати зазначений проект з урахуванням пропозицій, висунутих народними депутатами. Також необхідно врахувати окремі положення закону, прийнятого Верховною Радою 4 березня 1998 року, а також законопроекту, поданого народними депутатами України Беспалим, Матвієнком і внести таким чином доопрацьований законопроект на розгляд Верховної Ради.
Власне, всі зауваження, які висловлювали ті, хто виступав з різних позицій, вже зафіксовані в даній постанові Верховної Ради.
Я пропоную підтримати цю постанову, тому що ми маємо вийти з цієї ситуації. А ситуація справді складна. Є статті 118, 140 Конституції, на які тут посилалися, і ми не можемо їх переступити. Це питання, до речі, ми розглядали і в державній комісії по проведенню адміністративної реформи і знову ж таки не змогли нічого вдіяти, бо є конституційна норма. А внесений законопроект і сьогоднішня постанова дають змогу знайти такий шлях, щоб влада в Києві була і легітимною, і авторитетною. Ми можемо по-різному ставитися до влади, але сьогодні в Києві і державна влада, і державна адміністрація працюють і роблять значно більше, ніж робилося до цього. Розумієте? Значно більше. І це залишиться в пам'яті не тільки киян. І ми маємо допомогти і владі в Києві, і поза Києвом зробити так, щоб вона працювала ефективно на підставі закону. Є проект, давайте ми проголосуємо в першому читанні і далі будемо працювати, зробимо закон саме таким, щоб влада була легітимною і ефективно працювала.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Депутат Самойленко, голова комітету.
САМОЙЛЕНКО Ю.І., голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановні колеги депутати! Я як киянин, депутат двох скликань Київради особливо гостро відчуваю потребу в тому, щоб ми дали місту Києву паспорт. Дуже добрий був виступ Олександра Дмитровича Кушніра, який характеризував законопроект, незважаючи ні на які політичні ситуації, а як професіонал доповів про позитивні і негативні сторони законопроекту, запропонованого депутатом Андресюком та іншими депутатами.
Ви подивіться, в Києві, здавалося б, такі невеличкі кроки були зроблені цією владою: здали в експлуатацію артезіанські свердловини - тепер ми можемо пити чисту воду, не піднімали ціни на хліб, поширили на отих діток, за яких ми стільки років боролися, дію чорнобильських законів, і вони зараз одержують відповідні пільги. Це лише невеликі кроки. А які величезні витрати несе місто, щоб виконувати функції столиці!
Тому, обговорюючи питання і в комітеті, і у фракції зелених, ми дійшли такого висновку: підтримати пропозицію більшості і законопроект, запропонований Андресюком і рядом депутатів, прийняти в першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Є три пропозиції з цього питання, але одна, мабуть, найголовніша - ми повинні прийняти закон і дать можливість працювати і сьогодні, і на майбутнє. Не може такого бути, що Верховна Рада попереднього скликання протягом 4 років цей закон розглядала, а коли прийняла, то Президент наклав вето, і тепер щоб знову ми повернулися до цього питання і не знайшли підтримки в цьому залі і за його межами.
Сьогодні відпрацьований якоюсь мірою законопроект більш-менш влаштовує більшість і, саме головне (про це розповідав Олександр Дмитрович), - комітет підтримує цей законопроект. Треба прийняти його в першому читанні і дати можливість з урахуванням усіх тих проектів, які розглядалися сьогодні, і тих пропозицій, які вносилися, доопрацювати до другого читання. Якщо в другому читанні у нас ще виникнуть якісь недоречності чи непорозуміння, перенесемо його на третє читання, але ми маємо цей закон прийняти. Я прошу вас підійти до цього виважено. Той проект, який ми з вами розглядали в березні цього року, має ті самі позиції і підходи, що і законопроект, представлений комітетом і ініційований депутатом Андресюком. Давайте ми добре поміркуємо і все-таки приймемо цей законопроект у першому читанні.
Депутате Андресюк, ви будете виступати із заключним словом?
Депутат Беспалий. Будь ласка.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Фракція Народнодемократичної партії. Я хотів би скористатися своїм правом на заключне слово і сказати кілька слів з цього приводу.
По-перше, хочу подякувати всім учасникам обговорення. З одним із зауважень я все-таки ризикнув би не погодитися, хоч це й зауваження голови комітету, - нібито запропонована нами схема управління Києвом є заплутаною. Навпаки, це абсолютно прозора схема: повноцінне міське самоврядування - рада, голова, виконком і державна виконавча влада, яка виконує специфічні функції.
По-друге, хотів би відзначити, що в ході обговорення виявилося, що проблеми є з остаточним прийняттям обох законопроектів. У будь-якому випадку їх треба серйозно доопрацьовувати та обов'язково при підготовці до другого читання привести у точну відповідність з Конституцією, з інтересами киян і всіх громадян.
Разом з тим обговорення показало, що прийняття законопроекту в першому читанні на даний момент є просто під загрозою зриву, тому що, на жаль, багато наших колег відсутні, і є цілі фракції, які виступають проти підтримки проекту.
За даних умов, вважаючи, що ми зможемо все-таки підготувати інтегрований серйозний проект до другого читання, я від імені робочої групи, яка вносила законопроект, хочу зняти його з голосування. Прошу всіх підтримати проект постанови, внесений комітетом, і таким чином підтримати законопроект, який представляв Борис Андресюк.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Шишкін. Будь ласка.
ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 133, Одеська область). Фракция "Громада". Я хочу уважаемым авторам законопроектов напомнить, что у автора законопроекта нет права на снятие его после того, как депутаты проголосовали за включение его в повестку дня. Потому законопроект может быть либо отклонен, либо утвержден, но никак не снят.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Депутат Ющик. Будь ласка.
ЮЩИК О.І., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу на необхідність усе-таки прислухатися до виступу Олександра Лавриновича, який відобразив позицію Комітету з питань правової реформи, і не допустити порушень процедури при прийнятті проекту Закону про столицю. Я цілком переконаний, що всі фракції підтримують необхідність прийняття Закону про столицю.
Ідеться про те, що в порядку денному в нас значиться питання "Пропозиції Президента до Закону про столицю України - місто-герой Київ", і для того щоб вийти на будь-який наступний проект, ми повинні прийняти рішення або про подолання вето, або про погодження з пропозиціями Президента. І у разі, якщо не пройде ні те, ні друге, тоді можна взяти, скажімо, цей (або інший) проект за основу і вже працювати над підготовкою якогось проекту до другого читання. Якщо ми зараз цього не зробимо, то вийде, що ми прийняли рішення з питання, якого, по суті, не було в порядку денному.
Дякую.
ГОЛОВА. Я хочу нагадати шановним народним депутатам частину 5 статті 3.2.1 Регламенту: "Пропозиція або проект акта, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими". Це було зроблено, коли голосували в березні. Це - Регламент, яким ми з вами користуємося.
А тепер - по суті даного питання.
Я вважаю, що не можна заходити у глухий кут. Не можна також нехтувати думкою двохтрьох народних депутатів, але й не можна нехтувати і думкою більшості. Сьогодні столиця, я ще раз кажу, п'ятий рік працює без свого закону. І про ті недоречності, що ми мали із самоврядуванням, ми з вами знаємо, ми це все пережили.
Але час уже нам прийняти законопроект у першому читанні й потім доопрацьовувати його, враховуючи те, що було в попередньому законопроекті. Тому я просив би підтримати пропозицію Комітету з питань державного будівництва і прийняти в першому читанні законопроект, внесений депутатом Андресюком і групою народних депутатів.
"За" - 179.
Хто за те, щоб поіменно проголосувати?
Зелені, голосуйте, будь ласка.
"За" - 113.
Голосуємо в поіменному режимі (Шум у залі). Усе правильно. То кількість голосів від тих, хто присутній. То все правильно. Голосуємо в поіменному режимі. Від тих, хто взяв участь у голосуванні, так що все правильно.
"За" - 197.
Будь ласка, висвітіть по фракціях.
Комуністи - 63 із 110; НДП - 53 із 55; Рух - 34 із 41; "Громада" - 0 із 36; зелені - 8 із 19; незалежні - 10 із 16; СДПУ (об'єднана) - 16 із 16; Соціалістична партія - не голосує, 0 із 19; Селянська партія - 2 із 12; Прогресивні соціалісти - 0 із 11 і позафракційні - 11 із 12.
Наполягають. Будь ласка, голосуємо в поіменному режимі.
Зачекайте, голосуємо про прийняття в першому читанні в поіменному режимі. Будь ласка, голосуємо на прохання депутатів.
"За" - 179.
Хто за те, щоб перенести на повторне перше читання, голосуємо. Усі хочемо жити у столиці, а Закону про столицю приймати не хочемо. Будь ласка. Голосуємо за перенесення на повторне перше читання.
"За" - 242.
Дякую. Шановні колеги, оголошується перерва до 16 години.