ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ТРЕТЄ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  15  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо пленарне засідання Верховної Ради  України.  Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалося 295  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги,  дозвольте  від  вашого   імені   поздоровити громадян Черкас і всіх черкащан із визначною датою, яку вони вчора святкували,  - 55 річницею  з  дня  визволення  міста  Черкас  від німецько-фашистських  загарбників  -  і побажати їм плідної роботи (Оплески).

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

     Світлана Олександрівна  Друзюк  звертається   до   Президента України  стосовно  звернення  депутатів Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області.

     Прошу визначитися.

     "За" - 184.

     Голосуємо про направлення.

     "За" - 188.

     Група народних депутатів  (Павловський,  Сас,  Білик,  Череп) звертається  до  Прем'єр-міністра  України  з  приводу невиконання вимог  Закону  про  електроенергетику  в   частині   законодавчого врегулювання  засад  функціонування оптового ринку електроенергії. Голосуємо.

     "За" - 189.

     Рішення прийнято.

     Народний депутат  Фурдичко  звертається  до  Прем'єр-міністра України   Валерія   Павловича  Пустовойтенка  з  приводу  невжиття належних заходів реагування  Міністерством  охорони  навколишнього природного   середовища   та  ядерної  безпеки  України  на  факти зловживання  службовим  становищем  окремими  посадовими   особами Держуправління екобезпеки Львівської області.

     Народний депутат   Гуцол   звертається   до  Прем'єр-міністра Пустовойтенка  стосовно  порушення  загальних  засад   Конституції України,   а  саме  статті  46,  яка  гарантує  соціальний  захист інвалідів. Прошу голосувати.

     "За" - 186.

     Рішення прийнято.

     Олександр Йосипович Єдін звертається до віце-прем'єр-міністра України   Тігіпка   стосовно  невідповідності  постанови  Кабінету Міністрів України  1572  від  2  жовтня  1998  року  щодо  порядку визначення   сум   податку   на  прибуток  підприємств,  одержаний унаслідок зміни понижувального коефіцієнта  під  час  застосування норм  амортизації  в  1998  році,  вимогам  статті  3  Закону  про оподаткування прибутку підприємств. Голосуємо.

     "За" - 162.

     Рішення прийнято.

     Народні депутат   Єрмак   і   Омельченко    звертаються    до Генерального  прокурора  України  стосовно  порушення заступниками Генерального прокурора Конституції та законів України, невиконання ними  депутатських  запитів  щодо здійснення об'єктивної перевірки обставин відкриття за кордоном комерційними  структурами  валютних рахунків. Голосуємо.

     "За" - 182.

     Рішення прийнято.

     Група депутатів   (Сінченко,   Черенков  та  інші,  всього  9 чоловік)   звертається   до   Генерального   прокурора,   міністра внутрішніх  справ  України стосовно порушень законодавства під час проведення приватизації в Луганській області.

     "За" - 191.

     Рішення прийнято.

     --------------

     Шановні колеги, сьогодні є запити та заяви від фракцій.

     Слово надається керівникові фракції зелених Кононову. Немає.

     Від НДП слово надається народному депутату Литваку.  Можна  з місця.  Олегу  Михайловичу,  можна  з  місця.  Це  ваше право.  На трибуну?

     ЛИТВАК О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 87, ІваноФранківська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  народні  депутати!  Радіослухачі!  11 грудня 1998 року на ранковому  засіданні  Верховної  Ради  України  лідер  соціалістів Олександр  Мороз виступив із заявою,  в основу якої було покладено довільне тлумачення моїх виступів у  засобах  масової  інформації, зокрема  під  час  телеінтерв'ю  6 грудня цього року на телеканалі "Інтер".

     Оскільки Олександр Мороз  витлумачив  мої  слова  довільно  й некоректно, я вимушений виступити зі спростуванням його заяви.

     Моє інтерв'ю  6  грудня 1998 року мало не політичний,  а суто професійний  характер.  Свого  часу,  ще  займаючи  посади  голови Координаційного  комітету  боротьби  з  корупцією та організованою злочинністю  та  виконуючого  обов'язки   Генерального   прокурора України, я висловлював велику стурбованість і докладав усіх зусиль для очищення влади,  зокрема її вищих ешелонів,  від зловживань та корупції.

     Мені приємно,   що   ця  моя  діяльність  сьогодні  позитивно оцінюється Олександром Морозом, хоча, на жаль, із запізненням. Для держави  було  б  корисніше,  аби  Олександр Олександрович під час свого керування Верховною Радою  реально  сприяв  прийняттю  вкрай потрібних  для боротьби зі злочинністю і корупцією законів,  таких як Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси,  закони  про зброю, про доповнення до Закону про боротьбу з корупцією та інших, а також реагував на заяви  народних  депутатів  України,  особливо членів  Комітету  з  питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо фактів правопорушень з боку деяких  посадових  осіб держави.

     Що ж   до  Лазаренка,  то  спроби  надати  його  справі  суто політичного характеру є безпідставними.  Це абсолютно  кримінальна справа, адже ще з 1997 року правоохоронними органами здійснювалося розслідування його відверто протиправних діянь.

     Виконуючи обов'язки Генерального прокурора України,  я  двічі звертався  свого  часу  до  Верховної Ради України з мотивованим і достатньо обгрунтованим поданням щодо дачі  згоди  на  притягнення Лазаренка до кримінальної відповідальності.

     Але саме  тодішній  Голова  Верховної  Ради Мороз доклав усіх зусиль,  щоб не  розглядати  цього  зовсім  неполітичного  питання Верховною Радою, мотивуючи таку свою позицію нелегітимністю особи, яка внесла подання.

     І, нарешті,  щодо  інформації  Мороза  про   те,   нібито   я повідомив,  що  проти  десяти міністрів проводиться розслідування, мушу сказати:  це неправильно.  Насправді ж я говорив  про  десять осіб у державі, а не про десять міністрів. І зараз це підтверджую.

     Щодо міністрів,   то   відповідні   матеріали  в  Генеральній прокуратурі стосовно декого із них є.  І  про  це  йшлося  в  двох кримінальних справах.

     І сьогодні   є  певні  факти,  що  свідчать  про  зловживання службовим становищем  деякими  посадовими  особами  міністерств  і відомств,  діяльність  яких  пов'язана  з  приватизацією  об'єктів державної   власності.    Сюди    входить    діяльність    відомих газотрейдерів, транзитів тощо.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово надається депутату Богословській від зелених.  За нею - депутат Марченко.

     ЛИТВАК О.  М.  Тому прошу моє прізвище не використовувати,  а лівих - побільше кричати.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  169, Харківська  область).  Уважаемые  депутаты!  Я  бы  хотела сделать заявление   о   тенденциях   полицейского   государства,   которые становятся  все  более  явственными в нашем государстве.  И прямым показателем этого является очередное действо вокруг  Николаевского глиноземного завода.  Как всем в этом зале известно из прессы,  из обращения к депутатам работников завода,  трудящихся  Николаевской области,  8  декабря  этого  года  была совершена акция с участием нескольких десятков работников правоохранительных органов,  в ходе которой  была  сделана  попытка  физически  отстранить руководство Николаевского глиноземного завода от управления предприятием.  Мы, депутаты,  не можем не обратить на это внимания.  Нужно наконец-то разобраться,  кто же  так  легко  управляет  СБУ,  кто  так  легко управляет   МВД,   что   по  надуманному  поводу  уголовное  дело, возбужденное в  1992  году,  трижды  прекращенное  за  отсутствием состава   преступления,   за   отсутствием   доказательств,   было реанимировано в очередной раз и в связи  с  ним  сделан  обвальный обыск  в  жилищах  и  по  месту  работы.  Деятельность предприятия практически сейчас  остановлена.  И  это  в  декабре,  когда  идет заключение контрактов на следующий год.

     Если в  декабре  не  будут  заключены  годовые контракты,  то блестящий завод,  который уже 7 декабря этого года вышел на выпуск 1 миллиона тонн, то есть выпустил плановую норму, и сейчас выходит на выпуск в этом году продукции свыше запланированного уровня,  то этот завод будет поставлен на колени,  как большинство предприятий Украины, которых готовят к приватизации.

     Менеджмент этого  предприятия   продемонстрировал,   что   он способен    в    тяжелейших   экономических   условиях   управлять предприятием так,  что предприятие имеет и  прибыль,  и  выпускает продукцию  свыше планового уровня.  Менеджмент научился работать в условиях рыночной экономики,  поскольку 90 процентов  сырья  этого предприятия закупается за рубежом и 90 процентов готовой продукции продается  за  пределы  Украины.  Это  значит,  что  мы  вырастили наконец-то  настоящий украинский менеджмент,  способный эффективно управлять предприятием.  И этот менеджмент кому-то  мешает,  тому, кто   хочет   продать   это   предприятие   в   угоду   российским доброжелателям.

     Я прошу вас поддержать мое  предложение  создать  специальную группу по изучению акции,  совершенной на НГЗ 8 декабря. Мы должны понять,  по чьему распоряжению,  на каких  основаниях  сейчас  там происходит  беспредел.  Финансового  директора  с  острой почечной коликой на допрос забрали из стационара...

     ГОЛОВА. Дякую. Завершуйте...

     БОГОСЛОВСЬКА І.  Г.  Я  прошу  еще  полминуты,  если  вы  мне позволите!.. Спасибо.

     На допрос  вызывали  в  таком  же  порядке,  путем экстренных обысков и внезапного нападения,  скажем так,  на человека, который два  месяца  назад перенес операцию на сердце.  Мы сегодня имеем в реанимации заместителя директора  по  производству,  которого  так допросили,  что  у  него  сахарный  диабет,  он  находится почти в коматозном состоянии...  Кому это нужно в Украине?  И  кому  нужно этот завод сейчас поставить на колени? Я прошу вас не оставить без внимания эту тяжелейшую проблему.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Цибенко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та   інвестицій   (виборчий   округ   160,    Сумська    область). Социалистическая   оппозиция.   Заявление   фракции  Прогрессивной социалистической партии Украины о политике геноцида в Украине.

     "Процессы гуманизации и социализации,  происходящие  в  мире, привели   к   принятию   международным  сообществом  документов  о социальных гарантиях на жизнь, на труд, на обеспечение в старости, на  защиту  нетрудоспособных  и  детей.  Всеобщая  декларация прав человека,  Международный  пакт  об  экономических,  социальных   и культурных   правах,   Конвенция   о   правах  ребенка,  Конвенция Международной организации труда  и  другие  после  ратификации  их Украиной стали составной частью внутреннего законодательства нашей страны.   Этими   документами   введены    социальные    нормативы прожиточного минимума,  минимальной зарплаты и пенсии, обязывающие Президента,  парламент, правительство и все органы государственной власти   их   выполнять.  Вертикаль  представителей  Президента  в регионах,  все  представительные  органы  власти   обязаны   своей деятельностью обеспечить их неуклонное выполнение.

     И напротив,   осознанное   или   неосознанное   пренебрежение выполнением  этих  норм  ведет  к  уничтожению  трудовых  ресурсов страны,  к деградации и вымиранию народа.  Такие действия властных структур в целом и  каждого,  кто  причастен  к  реализации  таких решений   в   частности,   подпадают   под  действие  Конвенции  о недопущении  геноцида.  То   есть   каждый   из   них   становится преступником против своего народа,  совершая преступления, которые не будут иметь срока давности.  Все это фракция ПСПУ  доказала  на личных  встречах  с  Президентом  Украины Кучмой,  с Председателем Верховной  Рады  Украины  Ткаченко  и   Премьерминистром   Украины Пустовойтенко.   Из   наших   уст  и  документов  об  этом  хорошо осведомлены народные депутаты Украины.

     Несмотря на все это, Президент Украины наложил вето на уровни черты  малообеспеченности  в  размере  118,6  гривни и минимальной зарплаты в размере 148 гривень в месяц.  Эти  нормативы  не  стали социальными  минимумами  ни в проекте бюджета на 1999 год Кабинета Министров Украины,  ни в проекте  бюджетного  комитета.  Парламент проголосовал предложение коммунистов и социалистов об установлении минимальной пенсии в размере 55 гривень,  сразу поставив тем самым миллионы  пенсионеров  за  черту выживания и нарушив международные пакты и статью 48 Конституции Украины.

     Нынешний парламент  продолжил  порочную  практику  парламента тринадцатого созыва,  руководимого Александром Морозом,  поддержки антинародных  действий   Президента   и   правительства.   Следует признать,  что коммунисты,  побоявшись возглавить правительство, в очередной раз обманули своих избирателей и продолжают поддерживать преступные антинародные реформы.

     Крайним проявлением   отчаяния   и   протеста  народа  против произвола властей и чиновников стал факт  самосожжения  бастующего шахтера   Краснодонщины  у  здания  Луганской  облгосадминистрации Александра Михалевича 14 декабря сего года.

     Прогрессивная социалистическая партия Украины осуждает  такие действия  властей  и  об являет  о  проведении всеукраинской акции "Скорбный ход" в память о жертвах  геноцида  в  Украине  1994-1999 годов.  Мы  призываем  всех  граждан Украины поддержать нашу акцию участием в ней,  об единиться вокруг  ПСПУ  по  сбору  подписей  в защиту  минимальных социальных гарантий.  Акция состоится завтра - 16 декабря в 16 часов..."

     ГОЛОВА. Спасибі.

     ВІТРЕНКО Н. М. Я заканчиваю ...Киевлян и гостей столицы Украины призываю собраться в 16  часов  у  памятника  Ленину  на  бульваре Шевченко.

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Цибенку   від  фракції Компартії. За ним - депутат Покотило.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги и  уважаемые  избиратели!  Я  взял слово  для  оглашения  заявления  фракции  по  факту  самосожжения горняка в городе Луганске. Но вначале я хотел бы обратить внимание горняков  и  всех избирателей на то,  сколько у них вдруг окажется (окажется,  я подчеркиваю) друзей и защитников.  Причем,  в первых рядах будут те, кто вначале довел страну, а вместе с ней и отрасль до разрухи,  а теперь льют крокодиловы слезы над результатами  той политики, которую они навязали стране.

     А теперь то, ради чего я вышел на эту трибуну.

     "Заявление депутатской    фракции   Коммунистической   партии Украины в Верховной Раде Украины по факту самосожжения  горняка  в городе Луганске.

     14 декабря  1998  года  около 4 часов утра в Луганске один из горняков,  которые в течение 5 месяцев пикетируют здание областной государственной  администрации  с  требованием  полного  погашения задолженности по заработной плате и  регрессным  искам,  Александр Михалевич, 1963 года рождения, совершил акт самосожжения.

     С тяжелейшими   ожогами   горняк   в   критическом  состоянии доставлен в областной ожоговый центр.

     В оставленной записке он заявил,  что уже  не  верит  никаким обещаниям и своим отчаянным поступком пытается привлечь внимание к той трагической ситуации,  в которой оказались шахтеры, и положить конец издевательствам над человеком труда.

     Фракция Коммунистической  партии  Украины  в  Верховной  Раде возмущена преступным бездействием власти на всех уровнях,  начиная с    Кабинета   Министров   и   заканчивая   Луганской   областной государственной администрацией,  которая  довела  людей  до  столь дикой и отчаянной формы протеста.

     Еще 1  сентября в своем заявлении фракция дала принципиальную оценку бездействию власти.  Именно  по  настоятельному  требованию фракции  коммунистов была создана специальная депутатская комиссия для расследования  обстоятельств  зверского  избиения  горняков  в Луганске 24 августа.

     В принятом 3 декабря постановлении Верховная Рада потребовала правовой ответственности  должностных  лиц,  повинных  в  кровавом инциденте   в   Луганске,  а  также  принятия  незамедлительных  и эффективных мер по погашению долгов горнякам.

     15 декабря,  то есть сегодня,  Кабинет Министров  был  обязан проинформировать  Верховную  Раду  о выполнении данного документа. Однако исполнительная власть не только не выполнила  постановление Верховного  Совета  -  высшего законодательного органа страны,  но фактом  его  невыполнения  подтолкнула  шахтера  к   самосожжению. Косвенным   поводом   к  этому  стало  выступление  по  Луганскому телевидению заместителя председателя  областного  совета  Голенко, который заявил о том,  что этот документ ошибочен и выполняться не будет. Таково наше сегодняшнее суверенное правовое демократическое социальное   государство,  таков  политический  режим  в  Украине, доведший страну до катастрофы.

     Фракция Коммунистической   партии   Украины   заявляет   свой решительный  протест  по  поводу  преступного  бездействия власти, грубого,  циничного попрания главного,  основного права человека - права  на  жизнь,  демократического  геноцида  против собственного народа.  Мы требуем незамедлительного  об ективного  расследования этого   вопиющего   факта   компетентными   органами   и  принятия исчерпывающих мер по разрешению трудового конфликта в Луганске.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Покотило від соцфракції.  За  нею  -  депутат Бондаренко від Руху.

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та СелПУ).  Фракція Соціалістичної та Селянської  партій  (Лівий  центр),  Союз  жінок-  трудівниць  "За майбутнє  дітей  України".  Виступи  пана  Литвака і пані Вітренко свідчать саме про те,  що всі темні сили панічно  бояться  Мороза. Якщо  в державі хтось порушує закон,  то чому ж мовчить Президент? Ну,  а якщо й далі наші темні сили так виступатимуть, то це саме й буде ще більше свідчити про те, що Мороз - людина смілива, чесна і мужня. І дякуємо вам за пропаганду.

     "Заява фракції  Соціалістичної  та  Селянської   партій   про руйнацію установ у галузі культури і мистецтва.

     Соціально-економічна політика, яку реалізує Президент України Леонід Кучма,  призвела до того,  що сьогодні  практично  загинули установи   культури,   гинуть   клуби   в   сільській  місцевості, бібліотеки.  Працівники культури працюють на 0,25 ставки,  а то  й узагалі не отримують заробітної плати. Школи естетичного виховання дітей  сьогодні  практично  знищені.   Кінематограф   зруйнований. Сьогодні  працівники  музеїв  не  просто не отримують зарплати,  а навіть і займаються охороною.

     Арбітражний суд  міста  Ялти  виніс  рішення  у  зв'язку   із заборгованістю Меморіального будинку-музею Чехова Державній службі охорони 18 тисяч  гривень.  І  якщо  цей  борг  не  буде  погашено сьогодні,  то майно музею буде описано й використано для погашення боргу.

     У центрі міста Києва Промінвестбанк, купивши будівлю і землю, руйнує Меморіальний будинокмузей Тараса Григоровича Шевченка.

     Треба пам'ятати,  що  Україна  - держава,  яка приєдналася до Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. І  тому фракція виборчого блоку Соціалістичної і Селянської партій вважає за потрібне:  визначити обсяг фінансування установ культури і  мистецтв  як  з державного бюджету,  так і з місцевих бюджетів; встановити пільгове оподаткування доходів від платних  послуг,  що надаються  в  установах  культури і мистецтва;  скасувати будь-які податки  з  батьківської  плати  за  навчання   дітей   у   школах естетичного  виховання;  дати протокольне доручення Генпрокуратурі розібратися зі  станом  справ,  що  склався  навколо  меморіальних будинків-музеїв Шевченка в Києві, Чехова в Ялті, а винних притягти до суворої відповідальності та зобов'язати відшкодувати  заподіяні музеям збитки.

     Наша фракція  підтримує заяву фракції комуністів.  Сьогодні в нашій державі  гинуть  культурні  надбання  народу,  гинуть  люди. Гарант  наш  зібрався на вибори президентські і шлях собі засвічує живими факелами.  І відповідальність за це  разом  із  Президентом несе  й  Центрвиборчком,  який  відмовив у реєстрації ініціативних груп.  Ми вимагаємо створення спеціальної  урядової  комісії,  яка мусить розв'язати проблеми пікетуючих шахтарів Луганська.

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Бондаренко від фракції Руху. За нею - депутат Смірнов від "Громади". І на тому завершуємо.

     БОНДАРЕНКО О.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ ).  Шановні колеги! Я думаю, що кожного із нас глибоко схвилювала й розтривожила душу та страшна подія,  яка  сталася  на моїй батьківщині,  в Луганську.  Мені дуже прикро,  що у зв'язку з цим мій попередник,  товариш Цибенко,  намагався перекрутити деякі факти  і  не вказати на той важливий момент,  що одним із заводіїв цього страшного конфлікту є генерал Будников,  який  очолює  тепер Управління  внутрішніх справ по Луганській області і дії якого так схвалювали,  так схвалювали комуністи,  коли він керував  побиттям людей на Софійському майдані.

     А тепер  дозвольте  оголосити  заяву фракції Народного руху у зв'язку з цією трагічною подією.

     "14 грудня 1998 року близько 4 години  ночі  вдався  до  акту самоспалення  Олександр  Михалевич,  який  протягом 5 місяців бере участь   у   шахтарському    пікетуванні    Луганської    обласної держадміністрації.   Нині  шахтар  у  тяжкому  стані  перебуває  в реанімаційному  відділенні  обласної  лікарні.   До   самоспалення Михалевич вдався після того, як дізнався про невиконання дирекцією шахти    імені    Варакова    Державної    холдингової    компанії "Краснодонвугілля"   постанови  Верховної  Ради  України  стосовно виплати  всіх  заборгованостей  пікетувальникам   та   про   заяву заступника   голови   обласної  ради  Голенка,  яка  пролунала  на обласному телебаченні і в якій посадовець наголосив,  що постанова неправильна й висловився проти її виконання.

     Олександр Михалевич є регресником,  а саме групі регресників, до якої він належить,  припинено виплату  за  регресними  позовами згідно  зі  зверненням  начальника  Краснодонського УМВС України в Луганській області Івакіна.

     Крім того,  1  грудня  ще  двоє  пікетувальників   попередили Луганську  обладміністрацію  про  те,  що  вони також вдадуться до самоспалення,  якщо до 15  грудня  шахтарям  не  будуть  виплачені заборговані кошти.

     Народний рух  України і фракція Руху наполягають на виконанні Постанови Верховної Ради України від 3 грудня 1998 року 294,  якою парламент  зобов'язав Кабінет Міністрів виплатити шахтарям гроші з усіх видів заборгованості до 15 грудня.

     Фракція Руху   звертається    до    керівництва    Луганської обладміністрації  з вимогою негайно вжити всіх можливих заходів до припинення тривалого й дедалі гострішого конфлікту між  владою  та пікетуючими шахтарями, внаслідок якого доведені до відчаю люди вже почали накладати на себе руки.  Водночас фракція Руху  звертається до  тих  сил,  які обрали спекулювання на шахтарських проблемах як засіб для досягнення своїх далеко  нечесних  і  негуманних  цілей: ваше політикування може коштувати людям здоров'я і життя.

     Ми звертаємося  також  до  Президента України Леоніда Кучми з пропозицією  взяти  під  свій  контроль  ситуацію   в   Луганську, оскільки,  на нашу думку, справа зайшла так далеко, що розв'язання проблеми нині  можливе  лише  за  особистого  втручання  та  вияву політичної  волі  Президента  як  гаранта  дотримання  Української Конституції".

     А тепер я хочу завершити свій  виступ  текстом  передсмертної записки    Олександра    Михалевича.    Цитую   мовою   оригіналу: "Предсмертная записка шахтера-пикетчика Михалевича Александра.  Не могу  больше  терпеть  и  ждать  каких-то обещаний,  не верю я и в выдачу  задолженности  15  декабря,  поэтому  и  решился  на  этот поступок.  Надоели  издевательства  со  стороны руководства шахт и администрации.  Это не выход  в  жизни,  но,  может,  из-за  моего поступка быстрее решится дело.

     Сам трезвый,  нахожусь  в  нормальном  состоянии и отвечаю за свои действия".

     Я прошу шановних  колег  сьогодні  підтримати  мій  виступ  і вимагати   негайної   виплати  шахтарям  тих  коштів,  які  обіцяв виплатити Кабінет Міністрів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Смірнов, фракція "Громада".

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 16,  Вінницька область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні   народні депутати! Два питання.

     Перше. Декілька  разів  письмово  та  одного  разу особисто я звертався до Прем'єр-міністра України  Пустовойтенка  з  питанням, яке,  на  жаль,  ніхто  сьогодні,  як і будь-що інше,  не вирішує. Удицькому  цукровому  заводу   (село   Удич   Теплицького   району Вінницької  області)  потрібен  мазут  у  кількості тисяча п'ятсот тонн.  Теплицькому й  Тульчинському  районам  потрібно  по  тисячі п'ятсот  тонн  солярки  кожному.  Все це просять не за спасибі,  а оплачують цукром.

     Відомий своєю винятковою дотепністю, Прем'єр-міністр відповів на  прохання,  що Палацу культури "Україна" він не забуде до кінця життя.  До чого тут мазут?  Треба думати,  мабуть, усією Верховною Радою  або  створювати ще одну слідчу комісію вже стосовно ремонту Хрещатика.

     Висновок простий:  чим більше корумпована держава, тим більше в  ній панує абсурд.  Так чи інакше,  а викладений тут щойно зміст депутатських звернень прошу вважати депутатським запитом.

     І друге.  Ось уже півтора  місяця  минуло  з  того  часу,  як Верховна  Рада  внесла  до  порядку  денного питання про створення слідчої комісії у  справі  незаконної  торгівлі  зброєю.  Протягом місяця воно щодня з'являється в порядку денному,  але жодного разу не було розглянуто.

     Наприклад, у   п'ятницю   за   скороченою   процедурою   були розглянуті всі питання, крім останніх двох, зокрема й цього. Отже, сьогодні воно мало б стояти щонайменше другим за логікою. Але воно знову дев'яте,  і отже,  сьогодні знову не буде розглянуте.  І так може тривати без кінця.  Кому це вигідно,  зрозуміло.  Тому я  вас дуже  прошу,  Олександре  Миколайовичу,  поставити  це  питання на розгляд (а це 7-8 хвилин максимум) сьогодні або завтра.  Я не хочу вдаватися до таких заходів, як блокування трибуни чи подібних.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Репліка, одна хвилина. Петро Миколайович Симоненко.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ). Спасибо. Фракция коммунистов. Я думаю, это очередная попытка увести от ответственности определенных лиц за все то,  что произошло  в  Луганске  с актом самосожжения конкретного человека. Сегодня не генерал Будников не выплачивает  заработную  плату,  не генерал  Будников  выбросил  детей  шахтеров на улицу,  не генерал Будников сегодня  оставил  угольную  отрасль  без  перспективы,  а конкретная  политика  конкретного  режима.  И  вот где надо искать корни разрешения проблем в масштабах государства. Это первое.

     Второе. Я хотел бы еще раз для наших пенсионеров заявить, что только  благодаря  усилиям фракции коммунистов минимальный уровень пенсий предполагается и решается поднять с 17 до 55 гривень, чтобы таким  образом  в  соответствии  с  действующим  законодательством обеспечить  хотя  бы  элементарное  повышение  пенсий  для   наших тружеников.  То,  что  имеет  отношение  к  позиции  Прогрессивных социалистов,  - это поддержка правительственного курса -  оставить минимальную пенсию 17 гривень.

     И последнее.   У   нас  появился  в  Верховном  Совете  новый представитель Президента - Наталия Михайловна.  По всей видимости, она  по его поручению предложила мою кандидатуру на пост Премьера. От  таких  предложений  я  категорически  отказываюсь,  и  впредь, пожалуйста, мне это не предлагайте. Ибо таким образом вы нарушаете и Конституцию,  и нарушаете  основное  -  подход  фракции  и  всей Компартии: мы выступаем категорически против этого курса и режима. И только когда будет отстранен этот курс и режим,  только тогда мы готовы взять всю полноту ответственности на себя!

     Благодарю.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Я взял слово для реплики с тем,  чтобы в очередной раз показать продажность коммунистов и лично Петра Симоненко!  (Шум  у залі). Я обращаю внимание граждан Украины на статью 48 Конституции и на статью 25 Всеобщей декларации прав  человека.  Там  написано, что  каждый  гражданин  имеет  право  на  минимальный  прожиточный уровень!  Вам рассказываю,  Петр Николаевич, и вашему Луценко, что эти    нормы    минимального    прожиточного   уровня   защищаются международным  законодательством,  защищаются  этой   убогой,   но Конституцией,  которая принята! И это обязанность всех депутатов и всех ветвей власти - обеспечить  прожиточный  уровень  и  защитить право на жизнь!

     Именно вы, ваша фракция и лично...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

     Шановні колеги,   всі   заяви,  репліки  вислухано.  Я  прошу звернути увагу на те,  що ми даємо  доручення  Кабінету  Міністрів стосовно запиту народного депутата Смірнова.

     Щодо створення   комісії   для  перевірки  фактів  незаконної торгівлі зброєю і військовим майном,  то я вам  доповідаю,  що  це питання внесене до порядку денного, ми за нього проголосуємо.

     У мене  тільки  одне невеличке зауваження.  Ви пам'ятаєте,  у Верховній Раді минулого скликання була створена така комісія. Вона працювала  три роки,  а коли довелося доповідати,  то не було чого доповідати,  чи просто не захотіли доповідати!  Я не хотів би, щоб ми  знову створювали таку комісію,  яка б просто час гаяла замість розв'язання законодавчих проблем.

     Шановні колеги,  розпочинаючи   роботу   другої   сесії,   ми проголосували  за  те,  щоб  кожну  середу  працювати в пленарному режимі до 14-ї години, а після 14-ї години працювати в комітетах і фракціях.  Ураховуючи  те,  що  в  нас багато невідкладних питань, пропоную завтра,  тобто в середу працювати в пленарному режимі.  Я прошу підтримати таку пропозицію. Прошу проголосувати.

     "За" - 201.

     Я прошу:   голосуйте.   Не   встигли  проголосувати.  Депутат Журавський не встиг. Голосуємо активно!

     "За" - 240.

     Спасибі. Рішення прийнято.

     ----------

     Розглядається питання про затвердження Конституції Автономної Республіки   Крим.  Доповідає  Голова  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим Леонід Іванович Грач. Будь ласка.

     ГРАЧ Л.І.,  Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Уважаемый   Александр   Николаевич!  Уважаемые  народные  депутаты Украины!  Уважаемый народ Украины!  Уважаемые крымчане! 12 февраля 1991  года  Верховным  Советом Украинской ССР на основании решения общекрымского референдума от 20 января того  же  года  был  принят Закон  о восстановлении Крымской Автономной ССР,  в соответствии с которым вновь избранному Верховному Совету автономии было поручено разработать Конституцию республики.  Скоро исполнится 8 лет со дня начала сложнейшего и  крайне  болезненного  для  Украины  и  Крыма процесса  становления  Автономной Республики Крым,  определения ее статуса и места в правовом поле Украины.

     Сегодня у нас с вами есть  шанс  завершить  этот  многолетний тяжелейший,  прямо  скажу,  путь,  усыпанный шипами,  утверждением Конституции Автономной Республики Крым,  принятой 21 октября  1998 года  Верховной  Радой Автономной Республики Крым в соответствии с действующей Конституцией и законами Украины.

     Многие из  нас  помнят  начало  того  периода,  совпавшего  с радикальным  изменением общества,  когда со стороны представителей самых  высоких  государственных  уровней  автономным   республикам предлагалось брать суверенитета столько, сколько они могут унести.

     Такой сверхразрушительный   лозунг   на   долгие  годы  вверг некоторые государства в кровавую конфронтацию между  автономией  и центром. И примером этому есть взаимоотношения Москвы и Грозного.

     В этой  ситуации  часть  автономных  республик  пошла по пути об явления о своем суверенитете,  зачастую  без  должного  анализа возможностей  его достижения,  а также без учета последствий и для самой автономии,  и для государств,  в состав которых они входили, столь  радикальной  ломки государственного механизма,  являвшегося регулятором общественных отношений  и  обеспечивавшего  нормальное функционирование    экономики,    развитие    социальной    сферы, образования, науки, культуры.

     Пожалуй, каждому из нас,  вне зависимости  от  идеологических позиций,  из  горького опыта этого периода следует сделать вывод о том,  что за принижение роли государства в регулировании процессов развития  общества,  а  тем  более за бездумную и безответственную политику люди всегда  платили,  платят  и  будут  платить  слишком дорогую  цену.  Крымчане  испытали  это  полной  мерой.  Но  им до нынешнего дня хватило мудрости  не  опуститься  до  кровопролитных конфликтов на межнациональной и геополитической почве, несмотря на наличие крайне радикальных сил  на  полуострове  и  разрушительных действий провокаторов. Они пока что не смогли столкнуть в кровавой междоусобице  украинцев  и  русских,   крымских   татар,   греков, караимов,  крымчаков,  людей  других  национальностей,  живущих на полуострове.

     В отличие от Крыма в  других  регионах  бывшего  СССР,  да  и Европы,  до  сих  пор  споры  о  суверенитете решаются с оружием в руках.  Еще многие  десятки  лет  зерна  межнациональной  розни  и ненависти будут давать свои ядовитые и смертоносные урожаи.  Нам с вами удалось  избежать  таких  крайностей.  Но  сегодня  необходим серьезный анализ собственного и чужого горького опыта, чтобы найти оптимальное   решение   проблемы   становления   и   существования автономной   республики   в   составе   независимого   суверенного государства.  Тем более  в  сложных  условиях  становления  самого независимого  государства  и  в  то  же  время,  когда  автономная республика   является,   с   одной   стороны,   узлом    острейших геополитических,  геостратегических и геоэкономи-ческих интересов, а   с   другой   стороны,   ей   приходится   решать    внутренние межнациональные,         межрелигиозные         и        острейшие социально-экономические проблемы.

     В этом анализе нельзя скатиться  только  к  поиску  правых  и виноватых.  Став на такой путь, мы не найдем решения проблемы. Все гораздо  сложнее,   тем   более   что   вопросы   государственного строительства затрагивают судьбы миллионов людей,  и поверхностный подход  к  их  решению  имеет  тяжелейшие,  а  подчас  и   роковые последствия.

     После восстановления  в  1991  году  Крымской АССР она долгое время существовала на бумаге,  поскольку  не  были  определены  ее полномочия,   а   также   механизмы   взаимо-действия  с  органами государственной власти и целый ряд других вопросов.

     Лишь в апреле 1992 года был принят Закон  Украины  о  статусе Автономной  Республики  Крым,  который  не  решил  названной  выше проблемы и  не  соответствовал  представлениям  Верховного  Совета Крымской АССР о статусе и полномочиях автономной республики.

     Поэтому 6  мая 1992 года Верховным Советом Крымской АССР была принята Конституция Республики Крым,  которая по существу являлась Коституцией   суверенного   государства.   И  это  сегодня  вполне об яснимо,  ибо  вокруг  Крыма  бушевал  такой  силы  политический цунами,  что  мог  смыть  все.  Затем,  уже  в 1994 году,  это все повторилось в виде геополитического  извержения  и  межэтнического пробуждения политического вулкана.

     Прямо скажу  со  всей  ответственностью,  что  неровен  час и сегодня,  если мы лишимся в этом  зале  при  принятии  Конституции Республики   Крым   мудрости   и   ответственности,   если   будем руководствоваться лишь  политическими  амбициями,  то  можем  сами опять взорвать этот вулкан.

     Это создавало  почву  для коллизий и противоречий.  Положение усугубилось после выборов в марте 1994  года  Президента  Крыма  и нового  состава  Верховного  Совета,  пришедших  к власти на волне крайне популистских обещаний.  Но то руководство  Крыма  оказалось неготовым  к  конструктивному  диалогу  и  стало  на  путь крайней конфронтации с государством.

     Уже 20 мая 1994 года Верховный Совет Крыма нового созыва ввел в  действие  Конституцию  от  6  мая 1992 года,  то есть без учета положений Закона Украины о разграничении полномочий между органами государственной власти Украины и Республики Крым,  лишив тем самым республику полномочий,  предусмотренных этим законом.  Со  стороны государства  были  предприняты  попытки  путем  убеждения  вернуть Республику  Крым  в  правовое  поле  Украины,  а  также  на   путь конструктивного  диалога.  К  огромному сожалению,  эти попытки не увенчались успехом.  В итоге 17 марта 1995  года  Верховной  Радой Украины  была  отменена  Конституция Республики Крым от 6 мая 1992 года,  а также большая часть законов  и  нормативноправовых  актов Республики Крым.

     1 ноября   1995  года  Верховный  Совет  Крыма  принял  новую Конституцию Автономной Республики Крым,  в основе которой,  тем не менее,  оставалась  концепция  суверенного  государства  и которая оставляла нерешенными названные выше острейшие проблемы.

     4 апреля 1996  года  эта  Конституция,  за  исключением  ряда принципиальнейших  положений  и  статей  и  с  предложением внести концептуальные редакционные  изменения,  была  утверждена  Законом Украины о Конституции Автономной Республики Крым.  Верховный Совет Крыма внес определенные изменения только 19 июня 1997 года,  в  то время  как  28  июня  1996  года  была  принята  новая Конституция Украины, разделом Х которой определен статус и основные полномочия Автономной Республики Крым.

     После вступления  в действие новой Конституции Украины статья 131 Конституции Автономной Республики Крым  из  136-и  вступила  в противоречие с Основным Законом Украины. Согласно пункту 1 раздела XV  "Переходные  положения"  Конституции  Украины  законы  и  иные нормативноправовые  акты,  принятые  до  вступления  в  силу новой Конституции Украины, действуют в части, не противоречащей ей.

     Постановлением Верховной Рады Украины от 10 декабря 1997 года Верховной  Раде  Автономной Республики Крым предложено представить на утверждение Конституцию Автономной Республики Крым  как  единый целостный  документ,  соответствующий Конституции Украины.  Только смена состава Верховной Рады Крыма в  марте  1998  года  позволила начать  конструктивный диалог с государственными органами Украины. По существу встал вопрос о принятии новой  Конституции  Автономной Республики Крым.

     Мною так   много   внимания   уделено  историческому  аспекту обсуждаемого   вопроса,   поскольку   положения   новой   редакции Конституции   станут   более  понятными  для  депутатов  именно  в качественном сравнении.

     Представленная на   утверждение   Верховной   Рады    Украины Конституция  Автономной  Республики  Крым  содержит  в себе модель взаимодействия  органов  власти  Автономной  Республики   Крым   с органами   государственной   власти,   включая  Кабинет  Министров Украины,  судебные,  правоохранительные и контролирующие органы, с органами местного самоуправления.

     В пределах   правового   поля   Украины   определены  вопросы функционирования   государственного   и    национальных    языков, собственности,  бюджета, вопросы, связанные с развитием социальной сферы Крыма.

     Во-первых, концептуально изменен статус Автономной Республики Крым:  статус  суверенного  государства  -  на  статус  автономной республики,   не   обладающей   суверенитетом,    но    обладающей самостоятельностью  в решении вопросов,  отнесенных к ее ведению и являющихся составной частью суверенного государства.

     Во-вторых, изменен  статус  органов  власти  государства   на органы власти автономной республики. В соответствии с Конституцией Украины изложены названия  органов  власти  Автономной  Республики Крым: Верховная Рада автономии, Совет министров автономии.

     В-третьих, изменен  статус  Конституции Автономной Республики Крым:  статус  Конституции  суверенного  государства,  обладающего верховенством  на  территории республики,  - на статус Конституции автономной  республики,  соответствующей  Конституции  Украины   и законам Украины, вступающей в действие после утверждения ее высшим законодательным органом государства.

     Из текста   Конституции   исключены    положения,    присущие Конституции суверенного государства,  в том числе разделы "Права и свободы человека и гражданина",  "Гражданское общество", поскольку регулирование  указанных  вопросов  согласно статье 92 Конституции Украины осуществляется исключительно законами Украины.

     До настоящего времени  Конституцией  и  законами  Украины  не определен механизм исполнения государственных функций и полномочий в Автономной Республике Крым.

     На уровне  автономной  республики  не  предусмотрено  наличие государственных  администраций.  В  то  же  время  Совет министров автономии не включен,  исходя из положения Конституции Украины,  в систему органов государственной исполнительной власти. Он является правительством всего-навсего лишь Автономной Республики Крым.

     Для решения проблемы  вертикали  исполнительной  власти  и  в новой  редакции  Конституции автономии предусмотрено делегирование автономии государственных исполнительных функций и  полномочий,  а также  подотчетность  Совета министров Автономной Республики Крым, Председателя   Совета   министров,   министров   и   председателей республиканских  комитетов  Кабинету Министров Украины по вопросам исполнения государственных функций и полномочий.  В  свою  очередь предусмотрена подотчетность Совету министров Автономной Республики Крым  районных  государственных  администраций  в   автономии.   В соответствии  с  Конституцией  Украины и Законом Украины о местном самоуправлении  в  Украине  на  уровне  регионов  общие   интересы территориальных   громад,   сел,  поселков,  городов  представляют областные  советы,  которые  наделены  для   этого   определенными законными   полномочиями.   Однако  ни  Конституцией  Украины,  ни законами Украины Верховная  Рада  Автономной  Республики  Крым  не наделена правом представлять общие интересы территориальных громад автономной республики и соответствующие полномочия на  это  ей  не предоставлены.

     Законодательно не  определен  механизм  взаимодействия  между органами местного самоуправления и Верховной  Радой  автономии.  В новой редакции Конституции Автономной Республики Крым предлагается закрепить такие механизмы  взаимодействия  между  органами  власти Автономной  Республики  Крым  и  органами  местного самоуправления Крыма.  Предлагается  также,  чтобы  Верховная   Рада   Автономной Республики  Крым  была  наделена  правом  заключать  соглашения  с органами   местного   самоуправления   автономной   республики   о совместных  решениях,  отнесенных  к  их  компетенции,  совместных программах социально-экономического, культурного и иного развития.

     Совместные программы    и    совместные     проекты     могут финансироваться   за   счет   средств,   привлекаемых  из  бюджета Автономной  Республики  Крым,  из  местных   бюджетов,   а   также выделяемых из государственного бюджета.

     Привлечение средств  из  бюджета  Автономной Республики Крым, местных бюджетов должно осуществляться на основе решения Верховной Рады  Автономной Республики Крым и решений соответствующих советов с тем,  чтобы не нарушался принцип самостоятельности  автономии  и местного самоуправления.

     В сфере  совместной деятельности предполагается осуществление согласованной кадровой политики.  Наряду с этим предусмотрено, что Верховная  Рада  Автономной  Республики Крым при решении вопросов, касающихся  местного  самоуправления,  а  также  сбалансированного социальноэкономического   развития   региона   взаимодействует   с ассоциацией   органов   местного    самоуправления    и    другими добровольными об единениями органов местного самоуправления.

     Думаю, что нет необходимости обосновывать,  какие трудности в управлении  регионом  создают  перечисленные   выше   проблемы   - отсутствие    вертикали    исполнительной   власти   и   механизма взаимодействия с органами местного самоуправления.  Можно  сказать прямо,  что наличие этих проблем не позволяет в полной мере (а тем более эффективно!) управлять регионом.  Их необходимо решить. И мы в проекте Конституции предлагаем свой вариант решения.

     Говоря по    большому    счету,    мы    предложили    модель функционирования  и  взаимодействия  органов  власти  автономии  с органами  местного  самоуправления,  то есть это решение проблемы, которая существует не  только  в  Украине,  но  и  в  ряде  других государств.  Мы  твердо  исходим  из понимания того,  что власть в автономии не должна быть ни опереточной, ни марионеточной!

     Верховная Рада Крыма сделала выводы из своего горького опыта, из междоусобных войн в Нагорном Карабахе, Таджикистане, Чечне и на Балканах.  Ей нужен мир,  гражданская и политическая стабильность, экономическое и социальное благополучие!

     Но благие    пожелания    крымчан   могут   остаться   только пожеланиями,  если мы  сегодня  в  этом  высоком  зале  не  ощутим обратной   связи  с  центральным  высшим  законодательным  органом страны,  не почувствуем уровня политической мудрости, исходящей от вас,  уважаемые  народные депутаты,  представляющие интересы всего народа Украины.

     Да, мы просим вас утвердить крымскую Конституцию.  Но для нас она,  как  впрочем и сама автономия,  не самоцель,  не вожделенный плод амбиций,  а  стержневой  инструмент  для  создания  механизма правового   функционирования   жизни   нашего   многонационального полуострова, являющегося неот емлемой составной и особенной частью суверенной Украины.

     Не побоюсь  громких  слов,  но сегодня в стенах этого зала мы можем совершить исторический прорыв к созданию  новой,  совершенно новой,  а  главное  -  жизнеспособной  демократической  и правовой Украины.  Принятием крымской Конституции мы закладываем  камень  в фундамент   государственного  здания,  где  каждая  его  составная региональная часть,  цементируя его, будет развиваться на правовых самоуправленческих началах в тесном демократическом взаимодействии с  центральной  верховен-ствующей  властью.  Создание  национально обусловленной   концепции   демократического  развития  украинской государствен-ности вместе с тем может стать  серьезным  вкладом  в интенсивный   теоретико-практический  поиск  методов  формирования целесообразной государственной модели  будущего  тысячелетия,  над разработкой  которой бьется научная мысль в развитых странах.  Как мне представляется,  такой подход вполне  соответствует  концепции административной реформы в Украине.

     Решив сегодня  по  сути  своей  эпохальную  задачу,  мы будем способствовать  раскрытию  громадных  потенциальных  возможностей, таящихся   в   скрытых  до  поры  недрах  (в  данном  случае  -  в возможностях Крыма),  будем способствовать самостоятельному поиску путей  создания  в  будущем  процветающего изобильного Крыма,  ибо процветающий Крым -это основа благополучия всей Украины.  Принятие крымской  Конституции  -  это гарантия территориальной целостности Украины.

     Я хотел бы в заключение поблагодарить те  политические  силы, которые официально высказались за поддержку Конституции. Мы знаем, что  такие  заявления   сделаны   соответствующими   политическими органами этих партий,  имею в виду об единенных социал-демократов, и я благодарю Виктора Владимировича Медведчука за это.  Мы  знаем, что  такое  заявление  в  поддержку сделал Союз предпринимателей и промышленников Украины,  и я благодарю за это Анатолия Кирилловича Кинаха.  Мы знаем, что сделала такое заявление Селянская партия, и я благодарю за это  руководителя  Сергея  Васильевича  Довганя.  Я знаю,   как  скрупулезно  относились  к  этому  делу  в  комитете, возглавляемом  Александром  Дмитриевичем  Кушниром.  Слова  особой благодарности  я  хочу сказать в адрес членов Комитета по вопросам правовой реформы и его председателя  Василия  Федоровича  Сиренко, который,  кстати,  в  совокупности более 15 часов рассматривал все варианты Конституции,  и мы в редакционном порядке все согласовали исходя  из  того,  чтобы  это было в конституционном поле Украины, исходя из того,  чтобы решить проблему взаимоотношений автономии и государства Украины.

     Благодарю вас за внимание.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Леоніде  Івановичу.  Запитання  до  Леоніда Івановича будуть? Запишіться, будь ласка.

     Чи, можливо,  з  урахуванням   серйозної   роботи   депутатів Верховної Ради України і Верховної Ради Автономної Республіки Крим ми б прийняли цей закон та затвердили Конституцію?

     Немає запитань  до  Леоніда   Івановича?   Є.   Будь   ласка, запишіться.

     Достатньо 10 хвилин на запитання? Достатньо. Депутат Черненко наполягає на 10 хвилинах.

     Депутат Данильчук, за ним - депутат Драч.

     ДАНИЛЬЧУК О.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   156, Рівненська область).

     Передайте слово депутату Журавському, будь ласка.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Скажіть,  будь ласка,  як ви  ставитеся  до  квоти  представництва кримськотатарського  народу  в  парламенті  Автономної  Республіки Крим? Це перше запитання.

     І друге.  В  преамбулі  проекту  Конституції,  яка   прийнята Верховною  Радою  Автономної  Республіки  Крим,  є  національність кримчани. Що це за національність?

     Дякую.

     ГРАЧ Л.І. Я не знаю, какой вы проект смотрите. В том проекте, который  у вас,  национальности крымчане нет.  Есть национальность крымчак - это другое. Но в Конституции нет.

     На первый вопрос отвечаю.  Мы проходим в  том  числе  сложный путь    политической   интеграции   в   связи   с   возращающимися депортированными на территорию Крыма.  Я могу вам  привести  такие цифры. Если до 1994 года в местные органы власти из числа крымских татар было избрано 175 человек,  то по  итогам  прошедших  выборов 1998  года  избрано  на  прямой основе из числа крымских татар 579 человек. Из этого числа в городские советы избрано 5,1 процента, в поселковые  советы  -  3,9  процента,  в  сельские  советы  - 11,8 процента, в городские районные - 8,8 процента, в районные советы - 4,9  процента.  Целый  ряд граждан крымскотатарской национальности избраны сельскими головами. Впервые в истории Украины два крымских татарина  избраны  народными депутатами Украины и находятся в этом зале.

     Что касается квоты и Конституции. В Конституции не было квот. Это  не  проблема  Конституции,  это  проблема  закона о выборах в Верховную Раду Автономной Республики Крым.

     ГОЛОВА. Депутат Драч. За ним - депутат Абрамов.

     ДРАЧ І.Ф., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ 167,  Тернопільська область). Прошу передати слово Мустафі Джемілєву.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ДЖЕМІЛЄВ М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Уважаемый Леонид   Иванович!   На  своем  митинге  7  ноября  этого  года  в Симферополе вы заявили:  "Если Крым не получит  полномочий,  я  не буду  20-30-40  раз  ездить  в Киев и тратить народные деньги.  Мы об явим референдум и примем Конституцию на референдуме".  Скажите, господин   Грач,  разве  вам  неизвестно,  что  Конституция  Крыма утверждается  Верховной  Радой  Украины,  а  не  на   региональном референдуме?

     И второе.  Разве проведение референдума и конфликт, связанный с этим незаконным референдумом,  не обойдется значительно  дороже, чем ваши поездки в Киев?

     ГРАЧ Л.  И.  Мустафа-ага! Да, я такие слова говорил и несу за них ответственность, потому что я тот человек, который знает очень глубоко проблему Крыма.  Более того,  я взвалил это на свои плечи. Вы знаете,  что у меня тоже был мандат народного депутата, как и у вас,  тем не менее я остался там,  в Крыму,  потому что знаю,  что творится в Крыму и вокруг Крыма.  И я это говорил для тех,  кто не хочет  понимать,  что может произойти,  если сегодня будет принято отрицательное решение,  что может произойти в контексте всего, что происходит  и перед выборами Президента Украины,  и перед выборами президента Российской Федерации,  и вообще за пределами этих  двух государств.  Я  прекрасно понимаю,  что мы ходим по горячим углям. Поэтому я и говорил,  чтобы дошло  и  до  политиков  Украины,  что проблема  восьмилетнего  пинг-понга  принятия  Конституции  не так просто Крыму далась,  и надо вернуть Крым в  конституционное  поле Украины. Конституцию Крыма нужно утвердить, тогда не будет никаких референдумов.

     ГОЛОВА. Депутати Абрамов, Гуцол.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Коммунистическая партия Украины. Я задаю вопрос вместе с коммунистом Пейгалайненом.  Уважаемый Леонид Иванович!  Находясь в своих округах,  мы часто слышим  вопросы  своих  избирателей:  как коммунисты  Крыма  под  нажимом  националистов смогли пойти на то, чтобы  русский  язык  не   стал   наряду   с   украинским   вторым государственным  языком?  Ведь  почти  две  трети  населения Крыма составляют русские.  А поэтому правомерно, что русский язык должен быть вторым государственным. Вопрос: скажите, Леонид Иванович, это было реальное решение коммунистов,  правомерное  или  под  нажимом националистов?

     И второй вопрос:  скажите, пожалуйста, Конституция, внесенная вами  на   утверждение   Верховного   Совета   Украины,   позволит обезопасить Крым и Украину?

     Спасибо.

     ГРАЧ Л. І. На второй вопрос однозначно отвечаю: да, успокоит. Я знаю,  что сегодня стоят на площадях в Симферополе  и  в  других городах    тысячи   людей,   слушают.   И   прямо   скажу,   будет соответствующая реакция на решение этого зала. Успокоит.

     Что касается вашего первого  вопроса.  Пожалуйста,  уважаемые народные депутаты Украины, измените положение Конституции Украины. Измените - тогда будете пред являть нам  претензии.  Мы  поставили задачу  -  возвратить Крым в конституционное поле Украины,  уважая Конституцию Украины.  Что вы от нас  еще  хотите?  Республиканская партийная  организация Крыма взяла на себя такую ответственность и никому - ни шовинистам,  ни националистам - она не подвластна. Она подвластна разуму. В данном случае - тому, чтобы не вспыхнул огонь в Крыму.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Візьміть,   будь   ласка,   Конституцію   і прочитайте статтю 10, там все зрозуміло сказано.

     Слово надається депутату Гуцолу. За ним - депутат Буйко.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених України.  Прошу передати слово  народному  депутату України з Республіки Крим Чубарову.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (виборчий округ 8,  Автономна Республіка Крим).  Леонид Иванович, вы в своем выступлении сказали о том, что Верховная   Рада   Украины   воссоздала   крымскую   автономию  по результатам Всекрымского референдума, то есть источником автономии якобы было волеиз явление крымчан.

     Я сейчас  специально  поднял  закон  Украины "Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки"  от  12 февраля   1991  года  и  цитирую  статью  1:  "Відновити  Кримську Автономну Радянську Соціалістичну  Республіку  в  межах  території Кримської  області  в  складі  Української РСР",  то есть нет даже упоминания о референдуме. Это первый вопрос.

     И второй.  Леонид Иванович, вы же прекрасно знаете о том, что при  существующей системе выборов в Верховный Совет Крыма крымские татары никак не могут реализовать свое право на  представительство в  нем.  В  44  округах  были выставлены кандидатуры,  и ни одного крымского татарина,  за исключением Безазиева, которого поддержала Компартия,  не  было  избрано.  И все-таки я хотел бы услышать ваш ответ на  вопрос:  поддерживаете  ли  вы  необходимость  изменения Закона  Украины  о  выборах депутатов Верховного Совета Автономной Республики Крым?

     ГРАЧ Л.І.  Рефат Абдурахманович!  Крымский референдум  от  20 января   1991  года  был  результативным,  и  именно  на  крымском референдуме было принято решение о  восстановлении  Крымской  АССР (Шум у залі). Одну минуточку! Никто не может сегодня не сказать об этом, потому что он был легитимным, правовым. Это первое.

     Далее. Это уже  дело  Закона  Украины:  ссылался  он  или  не ссылался.  Для  крымчан  ссылка  на  20  января имеет прежде всего политическую значимость, и не надо вокруг этого возбуждать страсти 2,5 миллионов людей.

     Что касается того,  сколько было избрано.  Так вы же скажите, пожалуйста,  всем здесь сидящим,  что по округу выдвигались по 3-4 крымских татарина против одного.  Это и есть реализация права (Шум у залі).  Рефат Абдурахманович,  кто интегрировался,  кто работал, тот и получил поддержку.  Кстати, в том числе и вы. Вы же работали и получили поддержку в мажоритарном округе.  Нормально все идет. О квотах...  Не  будем сейчас о квотах говорить,  потому что по делу Супрунюка еще много будет вопросов. Я не хочу забегать вперед.

     ГОЛОВА. Депутати Буйко, Черненко.

     БУЙКО Г.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України    у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та   інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.   Уважаемый   Леонид   Иванович!  Проект  Конституции Автономной Республики Крым,  безусловно, является дальнейшим шагом коммунистов к последующему возвращению гражданам реальных свобод и прав.  Но,  естественно, проблемы, прежде всего языковые, тревожат население Украины, и я обращаюсь к Вам, как к разработчику, одному из авторов этого проекта.  Что мешало Вам и,  в  частности,  какие проблемы  ставит  перед  нами - законодателями Украины Конституция Украины,  ее  дальнейшее  совершенствование,  чтобы  реализовывать насущные  требования  населения,  в  частности  Крыма  и восточных регионов?

     ГРАЧ Л.І.  Ничего.  Внесите дополнение в Конституцию Украины, что  русский  язык  является  вторым государственным,  и ничего не будет мешать. Это тот же вопрос, из той же оперы.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Уважаемый Леонид Иванович! Я абсолютно разделяю вашу озабоченность и тревогу, и хочу сказать, что буду поддерживать данный вариант Конституции,  ибо я  понимаю, что   Крым   должен   находиться  в  определенном  политическом  и законодательном поле Украины.

     И я знаю,  что те вопросы,  может быть, не совсем корректные, которые  вам  задавались  относительно  квот,  они  точно касаются Закона о выборах.

     Но мне такой вопрос хотелось бы задать и узнать вашу  позицию вот  о  чем.  Достаточно ли механизмов предусмотрено в Конституции Крыма,  которую мы будем утверждать (а я надеюсь и уверен,  что мы ее  утвердим),  для  управления и политическими,  и экономическими процессами в Крыму,  чтобы он действительно  стал  регионом  мира, дружбы, согласия, как и вся Украина?

     Спасибо.

     ГРАЧ Л.І. Во-первых, спасибо за вашу поддержку.

     Во-вторых, с полной ответственностью могу сказать,  что об ем полномочий,  который  предусмотрен  в  Конституции,  если  ими  со здравым  смыслом,  с  чистыми руками пользоваться,  достаточен для того,  чтобы в  Крыму  был  не  мафиозный  порядок,  который  есть сегодня,  а  нормальный  государственный  демократический правовой порядок.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, Леоніде Івановичу.

     Слово надається   Лавриненку   Миколі   Федоровичу,    голові підкомітету Комітету з питань правової реформи.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні народні депутати!  Шановні виборці України!  Питання,  яке зараз розглядається, має дуже важливе значення, оскільки його суть пов'язана з прогалинами в конституційному праві України.

     Всім вам відомо,  що  з  дня  прийняття  Конституції  України минуло  майже  2,5 роки,  однак до цього часу багато законів ще не прийнято або ж не приведено у відповідність із Конституцією.  Це в першу   чергу   стосується   тих,   наявність  яких  безпосередньо передбачена Основним Законом держави.

     Верховна Рада    Автономної    Республіки    Крим     зробила відповідальний   крок   у   цьому   напрямі,  прийнявши,  нарешті, Конституцію,  яка належним чином,  на нашу думку, заповнює існуючу нішу  у  правовому полі України.  Я один із тих народних депутатів попереднього та нинішнього скликань,  кому довелося  бути  свідком затяжного  і  нелегкого  процесу  творення  Конституції Автономної Республіки Крим (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Миколо Федоровичу,  одну хвилинку.  Депутат Турчинов! Депутат  Турчинов і колеги ваші,  депутат Асадчев,  займіть,  будь ласка,  свої робочі місця!  Ми розглядаємо Конституцію  Автономної Республіки Крим. Будь ласка.

     ЛАВРИНЕНКО М.  Ф.  Вважаю,  що  про  це  достатньо  сказано в доповіді  Леоніда  Івановича  Грача.  Хочу  лише  підкреслити,  що розробникам цього важливого документа, який буде мати силу закону, дуже складно було одночасно враховувати критичні  зауваження  і  з боку кримчан, і з нашого боку. Однак і ця робота вже завершена.

     Для затвердження   у   Верховній  Раді  України  представлено вивірений  текст  Конституції  Автономної  Республіки  Крим,  який пройшов  подвійний  аналіз  на  відповідність  Конституції України спочатку в підкомітеті з  конституційних  питань,  а  потім  і  на засіданні Комітету з питань правової реформи.

     Повинен також доповісти і про те,  що я,  виконуючи доручення Голови Верховної Ради України Олександра Миколайовича  Ткаченка  і нашого комітету, брав участь у засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня цього року  при  прийнятті  Конституції. Скажу відверто,  у мене тоді було чимало зауважень до тексту,  але всі вони були враховані одразу після мого приїзду до Сімферополя.

     Отримавши текст Конституції вже після його  прийняття,  я  як голова  підкомітету  з  конституційних  питань  направив  його для відповідної експертизи до центральних наукових інститутів.

     Прискіпливіший аналіз робився вже  після  надходження  в  наш комітет  висновків  науково-експертного  та  юридичного  управлінь Секретаріату Верховної  Ради,  Інституту  законодавства  Верховної Ради України, Інституту держави і права Національної академії наук та інших.

     Народні депутати - члени Комітету з питань  правової  реформи двічі розглядали постатейно весь текст Конституції (Шум у залі). Я прошу не заважати, шановні колеги.

     ГОЛОВА. Вибачте.  Я поставлю питання  про  виведення  вас  із залу.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Останній  раз  таке  читання  з  постатейним голосуванням щодо запропонованих редакційних правок відбувалося  у присутності   членів   конституційної   комісії   Верховної   Ради Автономної Республіки Крим. Таким чином, погоджено всі позиції.

     Можливо, у когось із присутніх народних депутатів України, як і  у  деяких  київських  науковців,  виникла  підозра  щодо певних положень Конституції. Хтось, це не виключено, взагалі засумнівався в  доцільності  такого  документа,  доводилося  чути різне з цього приводу.  Ми це питання всебічно обговорювали в  нашому  комітеті. Дехто з тих,  хто звертався до нашого комітету, вбачає в прийнятті Конституції  Автономної  Республіки   Крим   загрозу   унітарності України,  хтось  хотів  би не бачити певної відмінності Автономної Республіки  Крим  від  областей,  для  когось  автономія   взагалі неприйнятна.

     Однак треба,  шановні  колеги,  рахуватися з реаліями життя і права. Так склалося, що на Кримському півострові зосередилися нині погляди і різних політичних сил,  і різних держав.  Кожен дивиться на нього з позиції своїх інтересів.  Проте для нас,  для Верховної Ради  України,  найважливішими  є інтереси народу України,  в тому числі  населення  Автономної  Республіки  Крим.  Безумовно,  треба зважати  на своєрідність інтересів та умов тих,  хто живе і працює там.

     Зважаючи на всі ці аспекти,  не забуваймо,  що є  Конституція України  і  вона  діє  обов'язково  на  всій території України без винятку. До речі, такий підхід червоною ниткою проходить через усю Конституцію  Автономної  Республіки  Крим.  По  всьому тексту цієї Конституції  є  приписи,  що  будь-які  повноваження,  функції   в Автономній   Республіці  Крим  здійснюються  в  межах  Конституції України та законів України  і  Конституції  Автономної  Республіки Крим.

     Таким чином,  Конституція  Автономної  Республіки  Крим після набуття чинності стає складовою  частиною  законодавства  України. Нарешті,  тим, хто хотів би проблему Кримської автономії звести до проблеми звичайної області, хочу нагадати, що це неправильно. Адже тут  трохи  інша  структура місцевого самоврядування:  є сільські, селищні,  міські,  районні ради,  але  немає  поділу  на  області. Зверніть  увагу  й  на  те,  що  в Конституції України невипадково виділено окремий розділ Х, присвячений Автономній Республіці Крим. Іншими словами, така проблема щодо сумнівів є надуманою. Та річ не в цьому і далеко не в цьому.

     Не треба дивитися на Конституцію Автономної  Республіки  Крим як  на  загрозу  суверенітету  України,  бо  загроза криється не в цьому.  Суверенітет є і буде тоді,  коли Україна стане  економічно незалежною   від   інших  країн,  а  з  ближніми  сусідами  матиме добросусідські відносини,  коли в Україні буде  довіра  народу  до влади,  коли  влада  поважатиме,  цінуватиме  і служитиме народові України,  а не навпаки,  коли в державі  поважатимуть  Конституцію України  і  закони всі без винятку:  від Президента до пересічного громадянина. Суверенітет Україна матиме і тоді, коли будуть власні культура і духовність, а не запозичені зза океану.

     На жаль, про все це доводиться лише мріяти, бо нічого цього в повному обсязі ще немає.  Верхівка мріє про те,  як збагатитись, а низи живуть ілюзіями,  що зможуть без роботи,  без грошей вижити і довго  прожити.  Адже  сім  зим  перезимували,  то  вважаємо,   що перезимуємо  і  восьму.  Справді,  терплячий у нас народ,  недарма дивуються його терпінню іноземці.

     Кримчани сьогодні  -  і  Верховна  Рада,  і  Рада   міністрів Автономної Республіки Крим (а я в цьому переконався, побувавши там неодноразово) - налаштовані покласти край безгосподарності,  вийти із стану занепаду, почати піднесення. Вони вбачають у затвердженні Конституції  Автономної  Республіки  Крим  перспективний  крок   у наведенні порядку,  і правового в тому числі. Адже в усіх областях України питання місцевої влади врегульовані Конституцією  України, Законом   про   місцеве  самоврядування.  Залишилася  тільки  одна неврегульована  прогалина  -   місцеві   державні   адміністрації, оскільки  Президент  до  цього часу не підписав відповідний закон. Мабуть, вигідно керувати одноосібно.

     Ми вважаємо,  що це нормально,  коли в Криму всі гілки  влади прагнуть  до  консенсусу  в правовому полі.  Нарешті,  Конституцію Автономної Республіки Крим треба розглядати не тільки як  правовий документ, а ще й як політико-правовий документ. Бо, з одного боку, є Конституція України, яка має найвищу юридичну силу, а з другого,

-  нею  передбачено:  "Автономна  Республіка  Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим,  яку приймає Верховна Рада  Автономної Республіки  Крим  та  затверджує  Верховна Рада України".  І таким чином реалізуються різносторонні інтереси як населення  Автономної Республіки Крим,  так і держави України в цілому.  Чим кращим буде там стан справ в економічній, культурній, науковій, господарській, медичній,  курортній та інших сферах,  тим краще буде населенню не тільки автономії, а й усієї України.

     На сьогодні,  як  уже   доповідав   Голова   Верховної   Ради Автономної  Республіки Крим Леонід Іванович Грач,  у всіх фракціях вивчили текст Конституції Автономної  Республіки  Крим,  яка  була прийнята  21  жовтня  цього  року.  Комітет вивчив усі пропозиції. Відповідні висновки,  заяви  вам  роздано.  Тих,  хто  заперечував затвердження   Верховною   Радою  України  Конституції  Автономної Республіки  Крим,  не  було.  Навпаки,  своїми   заявами   фракції підтримують затвердження поданого тексту.

     Комітет з  питань  правової реформи вважає,  що запропоновану Конституцію Автономної Республіки Крим,  текст  якої  всі  народні депутати  України  отримали  заздалегідь,  можна  і треба сьогодні затвердити  Верховною   Радою   України.   Проект   закону,   яким затверджується  Конституція Автономної Республіки Крим,  також вам роздано.

     Разом з тим я хочу висловити і позицію фракції соціалістів  і селян, яка також одностайно підтримує текст Конституції Автономної Республіки Крим,  вважаючи, що він справді відповідає вимогам часу і   не   суперечить   Конституції,  а,  навпаки,  йде  в  розвитку конституційного процесу, який триває в нашій державі.

     Фракція соціалістів і селян підтримує  запропонований  проект закону і запрошує всіх колег проголосувати сьогодні за нього.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання   до   Миколи  Федоровича  є?  Будь  ласка, запишіться. П'ять хвилин.

     Висвітіть, будь ласка, список.

     Депутат Кіяшко. За ним - депутат Шевченко. Будь ласка.

     КІЯШКО С.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ    та   СелПУ).   Спасибо,   Александр   Николаевич.   Фракция Социалистической  и  Селянской  партий  (Левый  центр).  Уважаемый Николай  Федорович!  Я  знаю,  что  вы очень серьезно работали над проектом Конституции Крыма и еще в прошлом созыве вместе  со  мной участвовали   в   работе   специальной  группы  по  урегулированию политической ситуации в Крыму, знаете все проблемы.

     Леониду Грачу задавали сегодня вопрос о  том,  каким  образом регулируются  языковые  вопросы.  Вы знаете,  что социалистическая фракция  и  в  прошлый  раз,  и   сейчас   выступает   инициатором законодательных  инициатив.  В  частности,  в  развитие  статьи 10 Конституции мной был внесен проект Закона "про  мови  в  Україні", которым   предусматривается   придание   русскому   языку  статуса официального на всей территории Украины.

     Как вы думаете,  если Верховный Совет в феврале-марте  примет такой  закон,  даст ли это позитивный результат для урегулирования всех отношений в Украине? И будет украинский язык государственным, русский  язык  - официальным языком на всей территории Украины,  а языки национальных меньшинств - в местах их проживания.

     Спасибо.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.   Дякую   за   запитання,   шановний   Сергію Миколайовичу.  Але  я  можу  тільки  підтвердити  факт,  що  такий законопроект внесено і він, безумовно, буде розглядатися.

     Що ж стосується Конституції Автономної Республіки Крим, то це питання  в  тексті,  який  затверджується,  виписано так,  як того вимагає сьогодні Конституція України.

     До речі,  до  честі  кримчан   треба   зауважити,   що   вони відпрацювали  цю  норму  кілька  разів,  і  той варіант,  який нам запропоновано,  мені здається, є оптимальним і найбільш прийнятним на  сьогодні.  А  як  буде  надалі,  поживемопобачимо,  життя саме підкаже.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Шевченко. За ним

- депутат Заєць. Будь ласка.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати слово Олесю Лавриновичу, Народний рух України.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Народний рух України.  Шановний Миколо  Федоровичу!  Після  досить тривалої роботи над текстом Конституції Автономної Республіки Крим нам усе-таки  не  вдалося  досягти  того,  щоб  усі  її  положення відповідали  Конституції України.  Ми сьогодні стоїмо перед досить важливою проблемою:  що має бути вищим - політична доцільність  чи верховенство права і конституційних норм України.  З огляду на це, а також на те,  що реально  сьогодні  є  дві  редакції,  скріплені печаткою Верховної Ради автономії,  як,  на вашу думку,  має діяти вищий законодавчий орган Української держави?

     ЛАВРИНЕНКО В.  Ф. Дякую, Олександре Володимировичу! Я нагадаю і вам, і всім народним депутатам, що і в підкомітеті, і в комітеті ми з вами опрацьовували текст  Конституції  Автономної  Республіки Крим  дуже ретельно,  і зауваження,  які виникали,  були враховані конституційною  комісією,  якій   Верховна   Рада   Криму   надала повноваження   робити   редакційні  правки  й  уточнення  стосовно приведення  Конституції  Криму  у  відповідність  із  Конституцією України.  Ми погодилися також і з тим, що в деяких місцях виписано не зовсім так,  як нам хотілося б,  але Верховна  Рада  Автономної Республіки  Крим  прийняла  саме  таку  редакцію,  вона в цілому і зокрема не суперечить Конституції і законам України.  Запобіжником того,  що  суперечностей з Конституцією України немає,  є якраз ті приписи  до  всіх  розділів  і  багатьох  глав:"...відповідно   до Конституції  та  законів  України"  або "у межах повноважень,  які визначаються Конституцією та законами України".

     Тому я й підкреслюю,  що  Конституція  Автономної  Республіки Крим є політико-правовим документом.  І те,  що, скажімо, у декого викликає сумніви,  врегульовано саме Конституцією України, зокрема розділом Х,  на який я вже посилався, у статті 138 якого записано: "Законами  України  Автономній   Республіці   Крим   можуть   бути делеговані також інші повноваження".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Заєць Іван Олександрович. Будь ласка.

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний    виборчий   округ,   НРУ).   Шановний   Миколо Федоровичу!  Ви стверджували, що Конституція Автономної Республіки Крим не суперечить Конституції України.  Тоді знайдіть мені,  будь ласка,  в Конституції України таку назву народу, як "кримчани", що вживається у преамбулі Конституції Криму. Це перше.

     Друге. Подивіться,   будь   ласка,   Конституцію  України  (я конкретно вам підкажу - стаття 136),  де  визначено,  що  Верховна Рада   Автономної   Республіки   Крим  є  представницьким  органом Автономної Республіки Крим.  У цій Конституції записано:  "є вищим представницьким органом".

     Третє. Візьміть статтю 10 Конституції України і,  оскільки ви говорите,  що  їй  відповідає  стаття  10  Конституції  автономії, знайдіть мені там слова "функціонування російської мови".

     Далі. У  статті 7 Конституції автономії записано:  "Територія Автономної Республіки Крим визначається межами, які існували на 20 січня  1991  року  -  день  проведення  референдуму..."  Але ж вам відомо,  що ця  автономія  утворена  Верховною  Радою  України  за принципом  дарованого  права і є засобом деконцентрації влади - не більше і не менше.  Ви ж ратуєте  за  те,  що  джерелом  утворення Автономної Республіки Крим є народ "кримчани".

     ЛАВРИНЕНКО М.  Ф.  Шановний  Іване Олександровичу!  Я дивуюся вашим запитанням, адже ви також були творцем Конституції України і вимагали,  щоб  ці  норми  були  записані.  Давайте  уважно читати Конституцію,  не тільки рекомендувати народу України відкривати її сторінки, а й самим її перечитувати... (Шум у залі).

     Іване Олександровичу,  ви  не кричіть,  а будьте уважним,  бо коли ви кричите,  то воно ж не сприймається.  Ви чуєте себе  і  не чуєте мою відповідь. Майте, будь ласка, витримку.

     Я можу  перечитувати  всі  статті  Конституції  України,  які стосуються...  (Шум у залі).  Я  їх  зачитаю,  тільки  не  спішіть поперед батька в пекло, я вас благаю.

     Шановний Іване Олександровичу,  по-перше, я на цій трибуні не тільки відстоюю свою власну точку зору (я її маю,  я про це завжди говорю  і в комітеті,  і на засіданнях),  а ще й доповідаю позицію комітету,  оскільки рішення було прийняте більшістю членів  нашого комітету,  в  якому  представлені всі фракції:  і ваша,  і НДП,  і Соціал-демократичної,  Комуністичної,  Соціалістичної партій - всі без  винятку.  І  ми  досягли  розуміння  того,  що  це  є  дійсно політико-правовий документ.

     Ви заперечуєте  проти  назви,  яка  є   в   цій   Конституції

-кримчани.   Можна   заперечувати   і  проти  інших  -  львів'яни, харків'яни,  сумчани тощо,  але ж вони є,  і тому... (Шум у залі). Послухайте,  будь ласка.  Я так зрозумів, що ви відразу побачили в Конституції Автономної Республіки Крим, що вона має вищу силу, ніж Конституція України.  Цього немає,  читайте від першої статті і до останньої, ще раз підкреслюю... (Шум у залі).

     Іване Олександровичу,  я  розумію,  що  у   вас   є   бажання будь-якого   свого  опонента  на  трибуні  збити,  щоб  він  молов нісенітницю,  а не говорив по суті.  І  тому  ви  не  вислуховуєте відповідь  на свої запитання.  А я все-таки відповім на запитання, бо воно прозвучало  на  всю  Україну,  про  вищий  представницький орган.

     Читайте статтю 136 Конституції України, і ви побачите, що там названі.... (Шум у залі).

     Ну, Іване Олександровичу,  не треба ж  читати  ззаду  наперед (Шум у залі).  Ви всі прочитали,  і ще буде час.  Я вважаю, що всі розуміють і підтримають нас.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Миколо Федоровичу,  дякую вам.  Ви вичерпно відповіли на запитання.  Якщо незрозуміло,  Іван Олександрович окремо до вас підійде, і ви йому дасте пояснення.

     Слово надається Раханському Анатолію  Варфоломійовичу,  члену Комітету    з   питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування. Будь ласка.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка  Крим). Группа  "Незалежні".  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые депутаты!  Уважаемые  крымчане!  Сегодня  рассматривается   важный вопрос  -  об  утверждении Конституции Автономной Республики Крым. Этого решения ожидают жители автономии.

     Я хочу напомнить уважаемым коллегам  и  радиослушателям,  что Верховная  Рада  Украины  в  апреле  1996  года  - еще до принятия Конституции Украины - утвердила Конституцию Автономной  Республики Крым  за  исключением  некоторых  статей.  Президентом Украины был подписан соответствующий закон. Эти документы сняли существовавшее политическое напряжение на полуострове. Но шло время, и то, что не работали  некоторые   статьи   Конституции   Крыма,   отрицательно сказывалось  на политической и экономической жизни полуострова.  В связи с этим Верховная Рада Украины в декабре 1997  года  поручила Верховному   Совету   Крыма   представить  на  утверджение  единый целостный документ,  приведенный  в  соответствие  с  Конституцией Украины.

     Частая смена  руководства  парламента  Крыма  тормозила  этот процесс,  и только 21 октября 1998 года Верховный Совет  Крыма  на своей  сессии  принял  Конституцию  Автономной  Республики  Крым и утвердил  Конституционную  комиссию  по  согласованию   замечаний, высказанных    Верховной    Радой    Украины,   наделив   комиссию соответствующими полномочиями.

     Хотелось бы  подчеркнуть,  что  этот   вариант   Конституции, представленный  автономией,  наиболее  удачный.  По  содержанию  и своему политическому значению он стоит  гораздо  выше  предыдущих. Значительный   вклад   в   совершенствование   текста  Конституции Автономной Республики Крым внесли рабочая  группа  Верховной  Рады Украины,  возглавляемая  заместителем  Председателя Верховной Рады Украины Медведчуком,  которая в течение месяца  внесла  целый  ряд замечаний,  и профильные комитеты Верховной Рады Украины,  которые также   внесли   свои    предложения.    Комитет    по    вопросам государственного    строительства,   местного   самоуправления   и деятельности   советов   считает,   что   Конституция   Автономной Республики Крым приведена в соответствие с Конституцией и законами Украины и, учитывая специфику и интересы жителей многонациональной автономии,   решает   политические  и  экономические  проблемы  на полуострове.

     Но, уважаемые коллеги, скажите, пожалуйста, какое государство в мире,  даже экономически сильное,  смогло бы решить за несколько лет проблемы  возвратившихся  после  депортации  около  300  тысяч крымских    татар,   армян,   немцев   и   представителей   других национальностей?  К  сожалению,  после  распада  Советского  Союза Украина осталась с этой серьезной проблемой в одиночестве.

     Последствия аварии   на  Чернобыльской  станции  и  стихии  в Закарпатье  показали,  что  в  нашем  экономическом  положении  не обойтись без внешней помощи.  Действительно,  люди, возвратившиеся после депортации в Крым,  пребывают  в  тяжелейших  условиях:  нет работы,  жилья,  школ, больниц, дорог, обычных коммунальных услуг. Сегодня  свыше  100  тысяч   крымских   татар   и   людей   других национальностей  не  имеют  жилья.  По  оценкам специалистов,  для решения этих проблем необходимо несколько миллиардов  долларов.  И нам, народным депутатам, следовало бы меньше политизировать вопрос утверждения   или   неутверждения   Конституции,    а    оказывать практическую помощь возвратившимся после депортации народам.

     Первое. Необходимо выделить максимально возможные средства из бюджета Украины  и  бюджета  Автономной  Республики  Крым  для  их обустройства.

     Второе. Решить вопрос о вступлении Украины в Фонд социального развития  Совета  Европы,  основной  задачей   которого   является выделение  самых  дешевых  долгосрочных  кредитов странам - членам Совета Европы  именно  для  разрешения  проблем  возвратившихся  в страны  Европы  депортированных  народов и беженцев.  Для примера, такая небольшая страна -  Литва  получила  10  миллионов  экю  для обустройства возвратившихся после депортации людей.

     По настоянию   народных  депутатов  -  членов  Совета  Европы правительство Украины наконец-то предусмотрело в  проекте  бюджета на  1999  год  необходимые  для этой цели средства.  Однако в этом нужна поддержка бюджетного  комитета  парламента  Украины  и  нас, народных депутатов Украины.

     Следует сказать  и о том,  что при вступлении Украины в Совет Европы одним  из  основных  условий,  которые  выдвигались  нашему государству,  было принятие Конституции Крыма.  Отчет о выполнении взятых Украиной обязательств будет заслушан  на  январской  сессии Парламентской Ассамблеи Совета Европы в 1999 году.  И я вам должен доложить,  товарищи: сложно будет нашей делегации держать отчет по выполнению обязательств, в том числе и по Конституции Крыма.

     Уважаемые коллеги!   В   соответствии   с   вышеизложенным  и руководствуясь статьей 135 Конституции Украины,  учитывая  решения комитетов  Верховной  Рады  Украины,  ту  большую работу,  которая проведена во фракциях Верховной Рады Украины,  а также в комитетах по  вопросам  правовой  реформы  и  по  вопросам  государственного строительства,  призываю народных депутатов утвердить  Конституцию Автономной   Республики   Крым.   Просил  бы  народных  депутатов, независимо от их партийной принадлежности, поддержать это решение, которое  будет  способствовать стабилизации политико-экономической обстановки в Крыму, дальнейшей демократизации общества, укреплению мира и согласия многонациональной автономии.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Запитання є до Анатолія Варфоломійовича?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка, список.

     Найбільше голова болить у фракції Руху.

     Депутат Манчуленко.   Будь   ласка.   За   ним   -    депутат Ключковський.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху. Прошу передати слово депутату Зайцю Івану Олександровичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЗАЄЦЬ І.О.  Шановний  пане   Раханський!   Я   звертався   до співдоповідача з тим,  щоб він мені зачитав статтю 136 і статтю 10 Конституції України, бо він стверджував, що Конституція Автономної Республіки Крим повністю відповідає Конституції України.

     У статті  10  Конституції  України  говориться  про  "вільний розвиток,  використання і захист" російської  мови.  У  статті  10 Конституції Криму йдеться про "функціонування" російської мови.

     У статті 136 Конституції України визначено:  "Представницьким органом Автономної Республіки  Крим  є  Верховна  Рада  Автономної Республіки  Крим".  А  тут  говориться  про  те,  що вона є "вищим представницьким органом".  Це що,  вибудовується  колишня  система радянського народовладдя?

     І що  ви скажете знову-таки стосовно статті 7,  де говориться про те, що територія Автономної Республіки Крим...

     ГОЛОВА. Дякую. Вимкніть мікрофон.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Шановний Іване Олександровичу! Нам давно вже треба  було  прийняти новий Закон про мови,  який не прийнятий.  І хотів би вам нагадати, що в нас досі діє Закон про мови, прийнятий ще  в  1989 році.  Отже,  і керуватися треба цим Законом про мови. Сьогодні вивіска на будь-якому міністерстві може бути російською і українською, румунською і російською мовами тощо.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат  Ключковський.  Будь ласка.  За ним - депутат Бойчук.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний  пане Раханський!  Ви, як і багато інших депутатів, підтримуєте внесений законопроект  про  затвердження  Конституції Автономної Республіки Крим,  де пропонується затвердити Конституцію,  прийняту на другій сесії  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим 21 жовтня 1998 року.

     Однак розданий нам текст, ось оця книжечка жовтого кольору, - аж ніяк не текст,  прийнятий Верховною Радою Автономної Республіки Крим.  Обговорюючи цей текст,  ви пропонуєте нам затвердити зовсім інший.  Тому я запитую: хто нестиме відповідальність за цю підміну понять,  за підміну документів,  якщо жодної робочої  групи,  якій Верховна  Рада  надала  б  повноваження вносити поправки,  не було створено.  Більше того,  Конституція України не  передбачає  такої процедури роботи з Конституцією Автономної Республіки Крим,

     Дякую.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.   Шановний   пане  Ключковський!  Ми  з  вами працювали  разом  у  комітеті,  і,  наскільки  я  пам'ятаю,  проти затвердження  Конституції  автономії  проголосували лише два члени комітету. Треба було там з'ясовувати ці питання.

     Тепер стосовно Конституційної комісії.  Я  був  присутній  на сесії Верховної Ради Криму 21 жовтня,  коли приймалася Конституція Автономної Республіки Крим.  На цьому ж засіданні була затверджена Конституційна комісія Автономної Республіки Крим, якій були надані повноваження  вирішувати  всі  питання  щодо   погодження   статей Конституції Криму з Верховною Радою України.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Бойчук. Будь ласка. За ним - депутат Єщенко.

     БОЙЧУК І.В.,  член  Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати слово члену фракції Народного руху депутату Чубарову.

     ЧУБАРОВ Р.А. Уважаемый Анатолий Варфоломеевич! Спасибо за то, что  вы акцентировали внимание народных депутатов на экономических проблемах,  связанных  с  возвращением  и  обустройством  крымских татар.  И тем не менее мы сегодня рассматриваем в этом зале сугубо политико-правовую проблему,  а не  экономическую.  В  этой  связи, Анатолий Варфоломеевич,  коль мы уже пошли по этому пути,  не было бы целесообразным  сначала  принять  ряд  законов,  обеспечивающих правовое  сопровождение  процесса  репатриации,  в том числе закон Украины о статусе крымскотатарского народа в Украине,  а потом уже рассматривать Конституцию Автономной Республики Крым?

     С моей  точки  зрения,  на  сегодня  место  автономии,  об ем полномочий и  вопросы  ведения  автономии  достаточно  выписаны  в Конституции  Украины,  и  нет  смысла  сегодня,  не  решив  других вопросов,  вот  так  в   срочном   порядке   принимать   настолько противоречивый документ.

     Пожалуйста, ваши комментарии по этому поводу.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Спасибо.  Я  вас  очень уважаю,  и мы с вами постоянно  работаем  и  работали  еще   тогда,   когда   вы   были заместителем  Председателя Верховного Совета Крыма.  И вы помните, сколько телеграмм руководства, в том числе и ваших, в Совет Европы мне  передавали  как члену Совета Европы в 1996 году о том,  чтобы принять Конституцию Автономной Республики Крым. Это первое.

     Второе. Я хотел бы акцентировать внимание всех  депутатов  на следующем:  утвердим  мы  или  не  утвердим Конституцию автономии, проблемы крымских татар останутся.  А они ой  какие  серьезные!  В моем  округе живут 32 тысячи крымских татар,  я каждый раз бываю у них и понимаю эти проблемы.  И я хотел бы,  чтобы правительство  и депутаты,   учитывая  то,  что  скоро  будет  приниматься  бюджет, обратили самое серьезное  внимание  на  проблемы  крымских  татар, потому  что  какую  бы  Конституцию  мы  ни  приняли  -  не  решив экономических вопросов,  мы все равно столкнемся  с  забастовками, восстаниями и так далее.

     Конечно, законы принимать нужно, но одно другому не мешает. И если мы не примем сегодня крымскую Конституцию...  Поймите,  что в этой  Конституции есть 27 статей,  которые не работают.  Они же не работают!  И их надо вводить в правовое  поле,  чтобы  мы  были  в конституционном поле Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Єщенко. Будь ласка.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый содокладчик, у меня к вам  следующий  вопрос.  Как  известно,  Российская  Федерация   в отношении    автономных   республик   пошла   по   пути   создания президентского правления.  У нас в Крыму на  первой  стадии  также была  сделана  попытка  сделать  президентское  правление.  Прошло время.  Наши товарищи в Крыму сделали серьезные выводы  и  сегодня предложена Конституция, где представлена власть советов. По вашему мнению, в данном случае на правильном пути стоят крымские товарищи или президентское правление - все-таки лучшая форма?

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Я считаю, что на очень правильном. Если бы не на правильном пути они стояли,  вероятно,  я  бы  сегодня  не  был содокладчиком.  И народ, например, в моем округе, а округ большой, как и у каждого депутата, поддерживает эту Конституцию и ждет ее с нетерпением.

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка,   Анатолію  Варфоломійовичу. Спасибі.

     Шановні колеги,  ми будемо  обговорювати  чи  голосуватимемо? (Шум у залі).  Шановні колеги! Ми приймаємо закон про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим.  Я ще раз запитую:  будемо обговорювати?

     Ставлю на   голосування   пропозицію  про  те,  щоб  прийняти законопроект без обговорення.  Будь ласка (Шум  у  залі).  Шановні колеги! Сядьте, будь ласка, на місця (Шум у залі).

     Шановні колеги! Сядьте будь ласка, на місця (Шум у залі).

     Шановні колеги!   Три  фракції:  Руху,  Народно-демократичної партії і Партії зелених просять перерву на 30 хвилин.

     Оголошується перерва до 12.30.

      (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, продовжуємо роботу. Я прошу зайняти робочі місця.  Висвітіть,  будь ласка,  прізвища тих,  хто записався на обговорення.

     Шановні колеги,  в нас  записалось  шість  представників  від фракцій,  два  -  від  комітетів,  усього  -  21 народний депутат. Скільки відведемо часу на обговорення? 20 хвилин?

     Я ставлю на голосування  пропозицію  відвести  20  хвилин  на обговорення. Будь ласка.

     "За" - 128.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  я  надаватиму  слово  по  черзі  одному  від фракції,  одному від  комітету.  Чергуватимемо,  щоб  не  виникало ніяких непорозумінь.

     Слово від фракції Руху надається депутату Лавриновичу, за ним виступатиме Мироненко. По три хвилини.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Фракція  Народного  руху  України.   Шановні народні  депутати,  я  хотів  би насамперед зупинитися сьогодні на правовому боці питання, яке ми розглядаємо.

     Насамперед -   щодо   процедури   розгляду   цього   питання. Конституція  України  дає  нам  право  на затвердження Конституції Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада автономії. І ви могли б зважити,  що в документі, який нам роздано, на останній сторінці написано,  що Конституцію Автономної Республіки Крим може бути змінено виключно Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

     Нижче ви  бачите  на  цьому  документі  печатку  і число - 21 жовтня. Є інший документ, на якому теж стоїть печатка і число - 21 жовтня.  Проте це два різні тексти. І виникає одразу запитання: ми маємо прийняти закон про  затвердження  Конституції  автономії?  У мене  як  у правника,  і я думаю,  в Конституційному Суді теж може виникнути таке запитання,  який саме текст  Конституції  автономії Верховна Рада України має право сьогодні затверджувати. Виходячи з цього  тексту  -  виключно  той,  який  прийнято  Верховною  Радою автономії.  І ми можемо його затверджувати. Сьогодні ми повинні на це питання дати чітку і  зрозумілу  відповідь,  без  чого  взагалі неможливо  далі  його  розглядати.  Є,  звичайно,  і  багато інших проблем уже в основному тексті.

     Ми працювали досить довго над проблемою конституційності всіх положень,  і  мушу  сказати,  що,  на  превеликий  жаль,  декілька положень,  які  не  відповідають  Конституції  України,   сьогодні залишені.  Насамперед ідеться про статті,  які життєво важливі для держави в цілому і для автономії зокрема. Це стаття 18, пункт 13 - про бюджетну самостійність Автономної Республіки Крим. Ця стаття в цій частині  явно  суперечить  пункту  4  статті  138  Конституції України,  оскільки  йдеться  про автономну бюджетну систему і,  по суті,  конфедеративні бюджетні відносини,  коли  немає  податкової багатоканальності і існує лише,  образно кажучи,  плата данини від автономії до центру.  Так само те,  що стосується права  Верховної Ради на скасування актів Ради міністрів автономії,  що зазначено в статті 4,  суперечить пункту 16 статті 106 Конституції України, де це право передбачено за Президентом України.  Так само стаття 38 у частині шостій,  де Рада міністрів уже  має  право  на  скасування актів   районних   державних  адміністрацій  автономії,  також  не відповідає  Конституції  України,   оскільки   це   право   надане Президентові України і обласним державним адміністраціям.

     Рада міністрів  автономії  не  є  складовою  ланкою державної виконавчої влади,  і тому таким правом,  звичайно,  відповідно  до Конституції  України  не  має  користуватися.  Йдеться також і про деякі інші статті, де є подібні проблеми.

     Отже висновок:  сьогодні ми маємо  повернути  Верховній  Раді автономії  текст,  щоб  вона  розглянула  ці  положення і повторно внесла в зал, щоб у нас не виникало питання, який саме документ ми будемо затверджувати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Мироненко, за ним - депутат Литвак від НДП.

     МИРОНЕНКО В.А.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 5,  Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов,  Всеукраинское движение за возрождение СССР.  Уважаемые депутаты!  Уважаемые  избиратели!  Во времена   Союза  Советских  Социалистических  Республик  Крым  был прекрасным  благословенным  местом  для  жителей  всех  республик. Сейчас  вследствие  того,  что  борцы  за капитализм,  связанные с Западом, разрушили нашу родину, ликвидировали социализм, разрушили экономические   связи,   жизненный   уровень   трудящихся  Украины приблизился к жизненному уровню независимых центрально-африканских стран.

     Высокий уровень  безработицы  не  только  в  Украине,  но и в других республиках бывшего  Союза.  В  Крыму  это  особенно  остро ощущается. Люди, не получающие зарплату, пенсию, пособия, обречены на голод, вымирание из-за отсутствия пищи и лекарств.

     Помимо ликвидации социализма и Союза эти процессы  происходят из-за  неопределенности  статуса  и полномочий Крыма.  Конституция автономии,  в  частности  статья  26,  может  обеспечить  разумный контроль  за  выполнением  своих  функций прокуратурой,  милицией, руководителями  исполнительных   органов   Крыма,   способствовать уменьшению преступности,  под ему производства. Статья 26, если мы ее утвердим,  может способствовать наведению порядка в  социальной сфере,  в  экономике  в интересах возрождения курортов,  сельского хозяйства,  промышленности,  что обеспечит  не  только  пополнение городских,  районных,  крымского бюджетов, но и в какой-то степени пополнению государственного бюджета Украины.

     В интересах  населения  Крыма,  Украины  предлагаю  утвердить данный текст Конституции.  Вместе с тем я как русский человек, как депутат  от  Керченского  полуострова,  на   котором   преобладает русскоязычное  население,  настаиваю на внесении поправок в статьи 4, 12, 13 и 40 в части усиления защиты интересов русскоязычных.

     С этой же  целью  призываю  принять  поправки  к  Конституции Украины,  к  Закону о телевидении и радиовещании.  Также предлагаю поддержать   законопроект,   разработанный   депутатом-коммунистом Красняковым,     касающийся    русского    языка    как    второго государственного.  За рубежом,  в цивилизованной Европе, во многих государствах существует несколько языков,  например, в Швейцарии - четыре  государственных  языка,  даже  ретороманский,  на  котором говорит менее двух процентов населения.  Почему Украина, в которой русских насчитывается 12 миллионов,  не может сделать русский язык вторым государственным, который и в Организации Об единенных Наций является официальным языком?

     ГОЛОВА. Дякую.

     МИРОНЕНКО В.А.  Уважаемые депутаты!  Прошу вас,  прежде всего понять,  что  без возрождения союза братских республик мы коренным образом жизнь трудящихся не улучшим.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Литваку Олегу Михайловичу від фракції НДП. За ним - депутат Баулін.

     ЛИТВАК О.М. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Шановний Леоніде Івановичу! Мій виступ буде побудований виключно  на  юридично-правовому  аналізі норм проекту Конституції Автономної Республіки Крим.

     Конституція Автономної  Республіки  Крим,   яка   подана   на затвердження   Верховної   Ради,   концептуально   розроблена,   є Конституція  автономії,  а  не  суверенної  держави,  чим  вигідно відрізняється від попередніх проектів Конституції.

     Водночас Конституція  Автономної  Республіки Крим має і деякі хиби.  Зокрема,   Верховна   Рада   Автономної   Республіки   Крим визначається  як  вищий  представницький  орган - так говориться в частині третій статті 1 Конституції.

     Водночас у статті 136 Конституції України говориться, що це є представницький, а не вищий орган.

     Не зовсім   точним   є   положення   щодо   підконтрольності, підзвітності,  відповідальності органів  влади,  зокрема  силових, перед   Верховною   Радою   Автономної  Республіки  Крим,  про  що говориться в частині четвертій статті 1.  Адже не може бути  такої підконтрольності  щодо суду,  правоохоронних органів,  оскільки це суперечить чинній Конституції України,  і це прерогатива  виключно центральних органів влади України.

     Далі. В частині третій пункту 4 статті 4 Конституція Автономної Республіки Крим надає  право  скасовувати акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим Верховній Раді.  Це не  відповідає  пункту  27  статті  9  Закону  про  Верховну  Раду Автономної  Республіки  Крим.  До  речі,  ще  і  закону  про  уряд Автономної Республіки Крим до сьогодні немає.

     Пункт 4 статті 18  цієї  Конституції  до  обсягу  повноважень Автономної    Республіки    Крим    включає    вирішення    питань адміністративнотериторіального устрою.  Це суперечить пунктові  29 статті  85  Конституції України,  згідно з яким встановлення зміни меж районів, тобто питання адміністративного поділу, - це виключно прерогатива Верховної Ради України.

     Це все суперечить статті 92 Конституції України.

     І останнє,  на  мій  погляд,  дуже  суттєве,  те,  що  у ряді положень   Конституції   автономії    спостерігається    наділення Автономної  Республіки  Крим ознаками державної правосуб'єктності. Зокрема,  це право здійснення зовнішньої  економічної  діяльності; право  вступати  у  відносини  з  органами  влади,  громадянами та організаціями інших держав  у  галузі  економіки,  освіти,  науки, політики   тощо;  підписання  Головою  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим договорів і угод;  представництв Голови  Верховної Ради,   Голови   Ради   міністрів  Автономної  Республіки  Крим  у відносинах з органами  державної  влади  тощо.  Всі  ці  положення суперечать нормам чинної Конституції України.

     І останнє, на що я хотів би звернути увагу...

     ГОЛОВА. Спасибі.

     ЛИТВАК О.М. Ще одну хвилину...

     ГОЛОВА. Вам було достатньо часу.  Депутат Баулін, будь ласка. За ним - депутат Кучеренко.

     ЛИТВАК О.М. Я ж від фракції виступаю...

     ГОЛОВА. Від фракції всі по три хвилини.

     ЛИТВАК О.М. Будь ласка, ще б 30 секунд.

     ГОЛОВА. Ну, будь ласка.

     ЛИТВАК О.М.  І  останнє  -  зовсім  ніяк  не   висвітлено   у Конституції представництво у Верховній Раді кримських татар.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Баулін, за ним - депутат Кучеренко.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемые  крымчане!  Я являюсь членом фракции Коммунистической партии  Украины,  поэтому, подчиняясь фракционной дисциплине,  буду голосовать так, как решит фракция. Однако от себя лично должен сказать следующее.

     Итак, сегодня слушается весьма неоднозначный вопрос  и,  хотя он  определяется  громко - Конституция Автономной Республики Крым, пусть не обижаются ее авторы,  но  этот  трактат  не  является  по своему содержанию ни Конституцией,  ни,  тем более, - Конституцией автономии.  Это всего лишь договор между пришедшей в этом  году  к власти  в Крыму элиты и киевскими чиновниками по подконтрольной им территории.  То есть за предательство  и  раболепие  ей,  крымской элите,   дается   право  сытно  кормиться  в  отведенной  вотчине. Рассматриваемый  документ  еще  раз   подтверждает,   что   дальше восприятия Крыма как своей колонии официальный Киев не пошел.

     Почему это   не   Конституция?   Конституция   -  это  всегда закрепление власти, верховенство власти народа, живущего на данной территории.  А если территория - несамостоятельная,  автономия, то это - добровольное согласие этого народа на уступку  части  своего суверенитета  в  пользу  центра.  Но  в  этом  случае центр должен предпринимать  шаги,  которые  в   конечном   итоге   приведут   к процветанию  края.  Фактически  же  приход  в  1991 году киевского режима к господству над полуостровом привел к нищете и  запустению благодатного края.

     Теперь Киев  в  сговоре  с  крымской  элитой  хочет совершить второй этап колонизации края -  уничтожить  существующие  в  Крыму этносы:  русский,  крымскотатарский и другие.  После принятия этой Конституции делопроизводство,  суды  и  так  далее  будут  вестись практически  лишь "державною мовою"...  И не надо врать людям - их родной язык скоро можно будет услышать только на кухне!

     Эта Конституция - не только дальнейшая деградация  украинской колонии,  но и ее насильственная ассимиляция. Должен заметить, что такой  подход  к  языковой  проблеме  идет  вразрез   с   позицией Коммунистической   партии   Украины.   Петр  Николаевич  Симоненко неоднократно подчеркивал,  что  коммунисты  Украины  выступают  не только  за социальное освобождение народа,  но и за предоставление русскому языку статуса государственного. В Конституции этого нет!

     Мое мнение:  Конституцию должен принимать народ Крыма.  Тогда она  будет  выполняться,  а  не  служить  детонатором  дальнейшего нагнетания обстановки в Крыму.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Кучеренко, за ним

- депутат Кармазін.

     КУЧЕРЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемый Александр  Николаевич!  Уважаемые  депутаты!  Крымская   автономия возрождалась  на  стыке эпох,  на фоне трагических событий августа 1991 года.

     Я крымчанин и хорошо помню,  как 6 мая 1992 года при стечении многих  тысяч  людей  на площади Верховного Совета Крыма под звуки специально написанного к этому дню гимна  было  провозглашено,  по сути,   новое   суверенное   государство   -  Республика  Крым,  с провозглашением  таких  понятий,  как  "народ  Крыма",  "гражданин Республики  Крым"  и  так  далее.  Следом  было  и президентство с претензиями на  внешнеполитическую  деятельность,  переподчинением силовых   структур,   созданием   основ  формирования  собственных вооруженных сил.  Не заявлялось о выходе Крыма из состава Украины, но  для  этого  готовились  необходимые юридические и политические предпосылки.  Нравится это  сегодня  кому-то  или  нет,  но  такие настроения  в  значительной  мере  отражали  и сейчас еще отражают общественнополитические ориентации большей части крымчан.

     Я позволил себе напомнить об этих непростых событиях недавних лет с той целью,  чтобы подчеркнуть, какая уже пройдена гигантская дистанция по нахождению взаимопонимания,  с  одной  стороны,  и  с другой - чтобы подчеркнуть, что крымская автономия появилась не на пустом месте,  она не выдумка политиков, она об ективно отражает и драматическую   историю   заселения   Крыма,  его  государственную принадлежность в давнем и недавнем прошлом, геополитическую роль в настоящем.   Мы   исходим   из   того,   что   сегодня   спокойное цивилизованное   развитие   об ективно   существующих   в    Крыму социально-политических,  национальных  и  других  проблем возможно только    на    основе    закрепления    автономии    и     именно административнотерриториальной автономии.

     Если заслугой  народных  депутатов  прошлого  созыва является раздел Х Конституции Украины "Автономная Республика Крым",  то  мы должны поставить себе задачу не превратить это понятие в пустышку, но наполнить его достойным  содержанием.  Мы  должны  исходить  из того,   что   автономия   -   это   несколько   выше,  чем  просто самоуправление административно-территориальной  единицей.  Поэтому должны  поддержать принципиальные положения Конституции Автономной Республики  Крым,  такие,  как  ее  участие   в   формировании   и осуществлении    основных   принципов   внутренней   политической, внешне-экономической   и   политической   деятельности    Украины. Безусловно,  в  рамках  единой бюджетной системы надо предоставить определенную свободу действий автономии в  ее  финансово-бюджетной деятельности.

     Учитывая многонациональный   состав   автономии,   мы  должны согласиться  с  тем,  как  разработана  в  Конституции  Автономной Республики Крым проблема сосуществования различных языков.

     Я хотел   бы  в  заключение  предупредить  уважаемых  коллег: попытки оттянуть принятие Конституции автономии не приведут  ни  к чему доброму, сам по себе вопрос не рассосется, неизбежно рано или поздно приведет к общественному взрыву негодования.

     Я уполномочен заявить,  что фракция коммунистов  поддерживает Конституцию Автономной Республики Крым,  принятую 21 октября этого года, и будет голосовать за ее утверждение.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін, за ним - депутат Марченко.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 134, Одеська область). Місто-герой Одеса, фракція "Громада".

     Шановні народні депутати!  На те,  що ми сьогодні розглядаємо Конституцію автономії дещо з порушенням Регламенту,  я  просив  би звернути увагу Комітету з питань Регламенту.

     Ця Конституція   є   кроком   уперед   порівняно  з  тими  її варіантами,  які раніше подавалися в цей зал.  У ній,  у статті  1 підтверджується, що Автономна Республіка Крим є складовою частиною України,  визнається верховенство Конституції та законів  України. Але на словах.

     Чому? Бо всупереч статтям 137 та 138 Конституції України в Конституції Автономної  Республіки  Крим фактично  робиться спроба створити правові засади для перетворення територіальної  автономії   у   досить   відокремлене   самостійне утворення  з великими можливостями,  насамперед у сфері формування не залежних від центру владних органів у економічній політиці.

     Що я маю на увазі? Статтю 18, пункт 13 -  термін  "бюджет Автономної Республіки Крим" і все,  що з ним пов'язано.  Хотів  би  нагадати,  що   до   нього   може   входити республіканський бюджет Криму,  а також міські,  районні, селищні, сільські бюджети.

     Запропонований порядок, за яким усі загальнодержавні податки, збори  і  обов'язкові платежі зараховуються до бюджетів Автономної Республіки Крим та здійснюється  передача  до  державного  бюджету України  коштів  для загальнодержавних витрат,  зараз не може бути підтриманий.  Ця практика існувала в 1994, 1995 і 1996 роках, і ми побачили, що вона себе не виправдала. Критерієм істини є практика. Якщо аналізувати з погляду законів,  які порушені,  то сьогодні ця Конституція  - спроба порушити близько 16 законів.  Таких порушень близько 30.  Чи можемо ми  не  звертати  уваги  на  досить  широкі повноваження Верховної Ради автономії, а саме її голови - з питань розстановки кадрів  усіх  правоохоронних  органів.  Не  відповідає вимогам   Конституції  України,  Закону  України  про  прокуратуру положення пункту 25 статті 26,  пункту 10  статті  29  Конституції Криму  щодо  віднесення до повноважень Верховної Ради та її голови питання погодження та звільнення  з  посади  прокурора  Автономної Республіки Крим;  погодження та призначення на посади і звільнення з посад заступників прокурора Криму,  міських, районних прокурорів і всіх силовиків (не буду зараз перелічувати, тут їх багато).

     Коли ми  приймали  тут цю Конституцію,  то мали на увазі,  що частина третя статті 22 Конституції гарантувала,  що при прийнятті нових  законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  Я маю на  увазі порушення прав та свобод депортованих народів, не тільки кримських татар,  а й інших депортованих народів і кримських  татар  у  тому числі.

     Зверніть увагу,   на   сторінці   25,  які  повноваження  має сьогодні... Я пропоную доопрацювати цей закон.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ви як голова комітету мали  достатньо  часу брати участь у доопрацюванні,  а не ждати виступу з трибуни.  Будь ласка.

     Слово надається депутатові Марченку, за ним виступить депутат Чубаров.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые  депутаты!  Перед нами   стоит  задача,  задача  первая,  конституционная:  быть  ли Конституции  Автономной  Республики  Крым?   Конституция   Украины отвечает на этот вопрос однозначно: да, быть.

     Задача вторая:   какой  быть  Конституции  автономии?  И  это сегодня предмет нашего рассмотрения.  Наша фракция провела встречи с представителями и с председателем крымского парламента, во время которых мы подробно рассмотрели содержание этой Конституции.  Хочу ознакомить  вас  с  некоторыми выводами,  к которым пришла фракция Прогрессивной социалистической партии.

     Вывод первый. Эта Конституция, все ее нормы и статьи, выходит из  верховенства  законодательства Украины.  В этой связи принятие Конституции Крыма ни коим образом не противоречит духу Европейской хартии о местном самоуправлении, принципам демократии, целостности государства Украина.

     Вывод второй.  Мы оцениваем предложенную нам для  утверждения Конституцию   Крыма   как  подвижку,  документ,  который  в  своем содержании более полно  реализовал  принципы  демократии.  В  этой Конституции   на   порядок   выше   и  правильнее  решены  вопросы межнациональных  отношений,  в  том   числе   права   национальных меньшинств.   В  этой  Конституции  предложена  модель  управления автономией - парламентская республика.  Как известно, по отношению к   Конституции   Украины,   в  которой  закреплена  порочная,  не оправдавшая себя  президентскопарламентская  республика,  это  шаг вперед.

     И вот   проблема   согласования  двух  моделей  управления  в государстве в целом - системы президентскопарламентской и той, что предложена   крымчанами   -  парламентской  республики,  -является предметом сегодняшнего конфликта в зале,  который,  полагаю, будет разгораться.

     Мы считаем,  что  необходимо утвердить эту Конституцию.  Наша фракция будет голосовать за это. И фракция еще раз напоминает, что масса  проблем  в  Украине связана с тем,  что нормами Конституции Украины нарушены даже общедемократические принципы.

     Мы считаем,  что с утверждением Конституции  автономии  легче будет  согласовать  деятельность нашего государства как целостного организма.  И  еще  легче  будет,  если  мы  пойдем  на  изменение Конституции   Украины,   ликвидируем   институт   президентства  и согласуем две системы управления. Мы голосуем за.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово надається депутату Чубарову.  За  ним виступатиме депутат Мороз від фракції. І на цьому завершуємо.

     ЧУБАРОВ Р.А.   Уважаемый   Александр   Николаевич!  Уважаемые народные депутаты!  Я  глубоко  убежден  в  том,  что  Конституция Автономной Республики Крым должна, как минимум, решать две задачи. Во-первых, полностью соответствовать Конституции, законам Украины, во-вторых,  содействовать  консолидации  всех этнических сообществ Крыма,  обеспечивая  им  равные  права  и  возможности  в  решении вопросов,  отнесенных  Конституцией  Украины  к ведению Автономной Республики Крым.

     К сожалению, представленная Конституция Автономной Республики Крым  не  решает  ни одну из этих задач.  Вот уже около десяти лет длится процесс возвращения,  обустройства крымских татар.  Сегодня крымские  татары  составляют  11,5  процента  от численности всего населения  Крыма.  Процесс  репатриации  крымскотатарского  народа проходит   в   крайне   тяжелых   условиях   не   только   в  силу катастрофического состояния экономики Украины,  хотя при  этом  мы отмечаем,   что   она  единственная  из  бывших  на  постсоветской территории оказывает помощь в  возвращении  крымских  татар.  Этот процесс   крайне   тяжело   проходит   и   по   той  причине,  что законодательно не  урегулировано  возвращение  целостного  народа, подвергшегося депортации,  что должно было быть решено предыдущими составами Верховной Рады Украины.

     Еще в сентябре 1990 года, я хотел бы обратить на это внимание всех   народных  депутатов,  тогда  еще  областным  советом,  была утверждена специальная схема  расселения  возвращающихся  крымских татар. Эта схема действовала до прошлого года, пока ее не отменила Верховная Рада автономии.  В соответствии с этой  схемой,  которая была  принята тогда,  в советское время,  ни в одном районе,  ни в одном населенном пункте крымские татары не должны были  составлять более 25 процентов. Уже тогда мы указывали на то, что это делается специально для того,  чтобы исключить  саму  возможность  избрания представителей крымских татар в органы власти.

     Вот у меня в руках аналитический документ по всем 44 округам, где крымские татары выставили кандидатуры для избрания в Верховную Раду Автономной Республики Крым.  Не потому,  Леонид Иванович, что крымские татары конкурировали между собой,  что вполне  нормально, демократично,   а   потому,   что   они   вообще  не  могли  иметь представительство,  за  исключением  только  трех   округов,   где реальное  количество  избирателей  позволяло  надеяться,  что  они поддержат того или иного представителя.

     Да, плохо,  когда  люди  голосуют,  в  том  числе  исходя  из этнического принципа.  Но таково сегодня общество в Крыму. Поэтому нам надо исходить  из  реалий.  Не  нарушая  Конституции  Украины, законов  Украины,  сегодня  можно  было  бы  найти такие механизмы избрания  Верховной  Рады  Автономной  Республики  Крым,   которые устраивали бы всех, в том числе этнические сообщества Крыма.

     И мы  предлагали  эти  механизмы.  Предлагали  их ранее и при работе над этой Конституцией.  Можно  было  бы  избрать  Верховный Совет,  отвечающий этническому многообразию Крыма,  если бы в свое время были приняты предложения Президента Украины, когда в феврале 1998 года в этом зале принимался Закон о Верховном Совете Крыма. К сожалению, это не было принято.

     Предложение, Александр Николаевич. Я думаю, надо сформировать рабочую  группу  на паритетных началах из депутатов Верховной Рады автономии и Верховной Рады Украины.  Поработать над документами  и отправить Верховной Раде Крыма, чтоб она приняла.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово  надається  керівнику фракції Морозу Олександру Олександровичу. Категорично наполягають на виступі голова комітету Танюк і представник фракції зелених.

     Пропоную після  виступу  депутата  Мороза надати слово ще цим двом депутатам, і завершуємо.

     Будь ласка.

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні депутати!  Уже  восьмий  рік  точиться політична боротьба довкола кримського питання.  І нам випала місія покласти край  цій  політичній  боротьбі  та  спекуляціям  довкола кримського питання.

     Хочу сказати,  що  воно  надумане,  оскільки використовується нині для  того,  щоб  вирішувати  конкретні  сьогоденні  інтереси, задовольняти   їх   (чи   це  стосується  проблем  політичних,  чи організації влади, чи деяких етнічних проблем тощо).

     Я прошу зважити на таку обставину.  Майте на увазі,  що склад Верховної Ради Криму не простіший,  ніж наш. І, не зважаючи на те, що  це  так,  люди  зуміли   знайти   консенсус,   порозуміння   і запропонували документ,  який, за загальною оцінкою (бо ніхто того не  може  заперечити,  навіть  із  тих,  хто  виступав  сьогодні), набагато кращий,  ніж той,  що пропонувався раніше.  Найперше, він визначає,  що Крим - територіальна  автономія  в  складі  України. Заради  цього  можна  було  б голосувати вже всю Конституцію,  тим більше,  зважаючи на те,  що моменти, котрі турбують депутатів і в нас,  і  в  Криму  (мова,  етнічні особливості,  квоти на виборах, бюджетні стосунки  тощо)  визначаються  законами,  які  прийматиме Верховна  Рада  України.  Тому мені здається,  що тут немає навіть предмета для сумніву чи для дискусій з приводу  потреби  прийняття Конституції.

     Чому тепер  знову  піднімається  кримська карта,  і ми бачимо відгомін цього бажання  в  сесійному  залі?  Тому  що  намагаються задовольнити інтереси,  котрі проявляються в Криму:  в організації влади, у впливі тої чи тої партії, намаганні мати постійне джерело неспокою, щоб потім на цьому неспокої грати у наступних політичних кампаніях. Мені здається, ми повинні стати вище від того. Верховна Рада  України зобов'язана прийняти сьогодні Конституцію Криму,  бо ми  розглядаємо  не  просто  Конституцію,  а  проект  Закону   про затвердження  Конституції Автономної Республіки Крим.  Я хотів би, щоб  ми,  розуміючи  значення,  складність  і   важливість   даної проблеми,   прийняли   сьогодні   закон  і  припинили  врешті-решт спекуляцію довкола кримського питання.  Я  прошу  підтримати  таку пропозицію - це одностайна думка фракції.

     ГОЛОВА. Депутат Танюк,  голова комітету. За ним - представник зелених Курикін.

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ

  166, Тернопільська  область).  Шановні  депутати!  Запропонована Конституція   Криму,   яку   прийняли  на  другій  сесії  депутати парламенту Криму 21 жовтня 1998 року,  багато  в  чому  відповідає зауваженням,   які  висловлювалися  нами  до  попередніх  проектів Конституції  Криму.   Спільно   знайдені,   зокрема,   компромісні формулювання    щодо   відповідності   нормативно-правових   актів Конституції,  законам України,  але однак вирішені не всі  основні проблеми.  Не  вирішені  проблема  формування  кримського бюджету, проблема  загальної  власності   і   власності   Криму,   проблема оподаткування, себто як формуватиметься механізм зборів і податків до бюджету...  Було б непогано,  якби з 14 податків  60  відсотків надходило  до  місцевого  бюджету,  а 40 - до державного.  На нашу думку, це було б справедливо і відповідало б як інтересам України, так і інтересам Криму.  Це дуже важливо зробити, бо наш лібералізм із цієї трибуни вже призвів до того,  що  Крим  мав  кримінального президента Мєшкова, кримінального голову Верховної Ради Супрунюка, кримінального лідера  ПЕВ  Шевйова...  І  даний  список,  ви  самі розумієте, можна продовжити.

     І, звичайно,  не  може  в статті 29 Конституції Криму питання ставитися   так,   що   Крим   сам   призначає   собі   керівників правоохоронних    структур    і    Міністерства   оборони   -   це загальнонаціональний стратегічний  інтерес  України,  і  тут  Київ мусить мати вирішальне значення.

     Безумовно, заганяючи в кут одну проблему,  ми витягуємо іншу. Я вважаю,  що тут не враховані інтереси кримських татар і відсутня їхня  квота  представництва  у  Верховній Раді.  Кримські татари є автохтонним  населенням  півострова,  нова  ж  Конституція  звужує права,  які  вони  мали,  а  жодна  Конституція  не може звужувати будь-яких прав.  Можна було б піти за прикладом Іспанії з басками; можна було б все-таки визначити квоту. Але це питання - політичне, і допоки воно не  буде  розв'язане,  звичайно,  Конституцію  Криму приймати не варто.

     Я дуже   стривожений  тим,  що  всетаки  є  суперечність  між Конституцією Криму і  Конституцією  України  в  питанні  державної мови.  Соромливо в пункті 1 статті 10 Конституції Криму зазначено, що крім державної можуть бути інші мови,  а потім  витягується  на світ у пункті 2 прерогатива однієї мови...

     У статті  10  Конституції  України чітко сказано:  "Державною мовою в Україні є  українська  мова".  Таку  фразу  треба  було  б все-таки спочатку дати в Конституції Криму, а потім говорити (як у Конституції України),  що всі інші мови так само  мають  право  на існування.  Бо  соромливість  ставлення  до  мови  і  в  тому,  що Конституція Криму написана українською,  а Леонід  Іванович  Грач, який прекрасно володіє українською мовою, виступає тут російською.

     І остання  фраза  панові Мироненку.  Не може бути різниці між Україною і Кримом,  між Кримом і Україною.  Шолом-Алейхем  сказал: "Человек - что столяр:  человек живет,  живет и умирает,  и столяр живет,  живет и умирает". Це одне і те ж: не можна ставити різниці з боку цього самого незалежного вашого Союзу Совєтських Республік.

     ГОЛОВА. Депутат Курикін, фракція зелених.

     КУРИКІН С.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція зелених. Я справді наполіг на виступі,  оскільки загальновідомо,  що виступ є не лише правом фракції, а й обов'язком перед виборцями, які повинні знати, чим ми керуємося, коли приймаємо те чи те рішення.

     Але почати виступ я мушу із зауваження  на  адресу  шановного пана Грача,  голови Верховної Ради Криму.  Він у виступі зазначив, що в разі незатвердження сьогодні Конституції можливі різні погані наслідки.  Всі ми розуміємо,  що вже багато років привид конфлікту блукає Кримом.  Проте,  мабуть,  не варто брати  собі  в  союзники привидів,   тим  паче  в  такій  делікатній  справі  як  схвалення Конституції.

     Тепер щодо суті документа. Звичайно, як і в будь-якому іншому документі,  в  пропонованому проекті є певні позитивні і негативні чинники.  Як представник фракції зелених  мушу  позитивно  оцінити факт,   що  значна  увага  приділена  питанням  захисту  довкілля, природокористування.  Безумовно,  було  б  добре,  якби  насправді декларовані  принципи  та  відповідальність  реалізовувалися тоді, коли Конституція Криму працюватиме і виконуватиме свою функцію.

     На жаль,  що стосується негативу, то його значно більше. Я не буду  просторікувати  стосовно  того,  наскільки засадові принципи цього докумета співвідносяться зі статтею 2  Конституції  України, яка  проголошує Україну все ж таки унітарною,  а не федеративною і не конфедеративною державою.

     Часткових зауважень  теж  дуже  багато.  Скажімо,   абсолютно незадовільним  є  механізм як формування бюджету автономії,  так і відрахувань  до  загальноукраїнського  бюджету.  Адже   паралельно відповідно до статті 18 Конституції Криму зазначається, що до прав Автономної   Республіки   Крим   належить,   зокрема,   проведення експериментів  у  сфері  оподаткування,  а також надання численних пільг.  Після аналізу всього тексту  випливає,  що  жертвою  таких експериментів  і  пільг  найімовірніше  буде бюджет України,  а не бюджет Автономної Республіки Крим,  який формується іншим  шляхом. Враховуючи  ці  зауваження,  фракція  зелених  не  може підтримати запропонований проект.

     Дозвольте зважити ще на одну важливу обставину. Річ у тім, що документ,  який  ми  розглядаємо,  певною  мірою відрізняється від того, що проголосований Верховною Радою Криму 21 жовтня нинішнього року.   Дана   обставина   підтверджується   висновком   головного управління юстиції.  Через те перш ніж розглядати цей  документ  і голосувати  щодо  нього,  ми повинні принаймні з'ясувати обставини появи остаточної редакції згаданого документа.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Для  остаточного  пояснення  слово  надається  голові профільного комітету Василю Федоровичу Сіренку.

     СІРЕНКО В.Ф., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракція  комуністів  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Колись, 2000 років тому, Ісус Христос сказав: "І даю вам слово "так" або "ні", а все інше - від лукавого" (Шум  у  залі).  Мені  здається,  що  сьогодні  одна частина залу, ідучи на поводі в лукавого, хоче зовсім другорядними причіпками зірвати  затвердження  Конституції  Криму.  Як  на  мій погляд,  то це другорядні мотиви.  Адже якби кожного з нас зробити художником і дати завдання малювати картину на одну тему,  хіба  б ми намалювали цю картину? Ніколи б ми її не намалювали.

     Звичайно, проблема  полягає  в  тому,  щоб  підтримати  текст Конституції,   котрий   дає   можливість   людям    організовувати виробництво,  курортну  справу,  вирощувати хліб і таке інше.  Цей текст Конституції дає змогу в Криму  налагодити  нормальне  життя. Він   не  суперечить  Конституції  України,  не  дає  підстав  для сепаратизму,  він не дає можливості підірвати унітаризм України. І ви це прекрасно знаєте.

     Даний текст   Конституції   забезпечує   і   загальнодержавну власність  в  Україні,  і  податки,   які   збираються,   оскільки забезпечується верховенство законів України.

     Ви розумієте  також  і  те,  що за верховенства законодавства України щодо цієї Конституції є ще й Конституційний Суд,  котрий є гарантом  під  час конфліктних ситуацій.  У Конституції виписано і той факт, що за суперечностей діють закони України.

     Тому вважаю, що є всі підстави і з юридичної, і з політичної, і  з економічної точок зору затвердити цю Конституцію.  Якщо хтось піде від лукавого,  то це його справа.  Мені здається,  ми зробимо справедливу і праведну справу, якщо підтримаємо Конституцію.

     ГОЛОВА. Заключне  слово  надається  голові  парламенту  Криму Леоніду Івановичу Грачу.

     ГРАЧ Л.І.  Я   внимательно   выслушал   все   точки   зрения. Естественно,  отношусь  к  ним  глубоко  и  аналитично.  Но  я,  к огромному сожалению,  лишен права на эмоции  и  на  наносное,  что прозвучало  из  целого  ряда уст выступающих в этом зале,  ибо для меня важны прежде всего - аргументы. Аргументы закона.

     Первое, о  чем  здесь  хотели  очень  много  говорить,  -   о процедурных нарушениях рассмотрения Конституции. Их не было и быть не может.  Принимая Конституцию, мы на сессии Верховной Рады Крыма специально утвердили после этого конституционную комиссию, которой поручено представить в Верховную Раду Украины  утвержденный  текст Конституции  автономии  и  право  вносить  в ее текст редакционные изменения,  предложенные в период рассмотрения и согласования (Шум у залі). Я вас очень внимательно слушал.

     Далее. О замечаниях,  которые были высказаны. Скажем, комитет высказал    замечание,     чтобы     не     употреблять     термин "законодательство",  а "закон".  Скажите,  это редакционная правка или не редакционная?

     Или комитет считает,  что достаточно ссылки на Конституцию  и не  надо перечислять статьи Конституции Украины.  Это редакционная правка или не редакционная?

     Далее. Здесь часто поднимался вопрос,  и я прекрасно понимаю, в  чем сыр-бор...  (Шум у залі).  Прошу прощения,  я вам не мешал. Сыр-бор разгорелся из-за совмещения кресел члена  правительства  и депутата   Верховной   Рады   Крыма  и  представителя  Президента. Извините,  вы приняли Закон о Верховной Раде Крыма,  а на его базе мы  писали  эту  Конституцию.  И  когда  нам  сделали  замечание о единственном предложении,  которое не корреспондировалось  с  этой статьей  полностью,  мы  внесли изменение решением конституционной комиссии. Не было никаких вопросов.

     Более того,  поднимите  Закон  о   представителе   Президента Украины в Крыму,  которым также запрещено представителю Президента быть депутатом крымского парламента. Так зачем же сыр-бор?

     В ответ на  этот  закон  10  апреля  Президент  обращается  в Конституционный  Суд  по  данному поводу.  Так в чем здесь вопрос? Осталось  дождаться  ответа  Конституционного  Суда.  Каков  будет ответ,  таковы и дальнейшие действия. Следовательно, это абсолютно не относится к тому, о чем здесь много говорили.

     Пытались поднимать вопросы такие уважаемые мною  специалисты, как  Олег  Михайлович  Литвак,  которого  я  уважаю,  но абсолютно отвергаю то,  что Крым взял на себя право утверждать руководителей правоохранительных  органов.  Отсылаю  вас  к  статье  20 Закона о Верховной  Раде  Крыма,  который  был  принят  12   февраля,   где делегировано автономии заслушивание информации начальника главного управления  Министерства  внутренних  дел,   начальника   главного управления Службы безопасности,  прокурора; поднятие вопроса перед соответствующими органами об освобождении их от должности.  Это мы придумали?  (Шум у залі). Одну минутку! Если поднимается вопрос об отставке,  так,  наверное,  всем понятно, даже в Африке, что нужно согласовывать  (Шум  у залі).  Одну минутку!  Ну что вы!  Я вообще считал,  что фракция Народного руха выдержана и так далее.  Ну что вы в самом деле? (Шум у залі).

     Дальше, о   чем   мы   говорим.   Мы  ставим  вопрос  лишь  о согласовании, не о назначении.

     Могу привести десятки примеров.  Правительство, которое у нас формируется, никак ни с одним законом Украины не корреспондируется с точки зрения выполнения государственных функций и полномочий  на территории Крыма.  Но мы заложили в Конституции, что правительству Крыма   делегируется    право    координации    действий    работы правоохранительных органов.  Скажите, а как вообще можно работать, когда нет никакого соприкасания с правоохранительными органами?

     Могу привести  и  другие  примеры.  Начальника  Черноморского районного  отдела  милиции  завозят  в  район.  Через  полгода все разваливается,   проваливается,   с   треском   выгоняют.   Пример несколькомесячной   давности.   Человек,   по   которому   ведется следствие,  бегает с оружием по барам в Белогорском  районе  (весь Белогорск смеется).  Его назначают начальником налоговой инспекции в Советский район.

     Так вообще-то  власть,   которая   есть   в   Крыму,   должна воздействовать?   Должна  отвечать?  Или  мы  признали  автономию, признали,  что  автономия  имеет  Верховный  Совет,   делегировали автономии право формировать исполнительную власть. А дальше что?

     И последнее.  Я  понимаю,  что  очень  многие  процессы здесь происходят не по тому поводу, о чем мы говорили. Хочу обратиться к двум фракциям - Народного руха и Народнодемократической партии.  Я прекрасно понимаю,  в чем суть.  Но скажу  другое.  То,  что  было привнесено  в кулуары этого зала (я заканчиваю) на счет того,  что есть указания не голосовать  и  так  далее...  Официально  с  этой трибуны   заявляю:  у  меня  было  несколько  разговоров  на  тему Конституции с Президентом  Украины  Леонидом  Даниловичем  Кучмой. Более  того,  не  мною,  а  его  пресс-службой передано в средства массовой информации,  что он выступает за принятие  Конституции  и поддерживает эти основы.

     Более того,   после   его   конституционного   выступления  с ежегодным посланием многие председатели комитетов  и  руководители фракций,  председатели  всех  обласных  советов  были у Александра Николаевича вместе с Леонидом Даниловичем  на  встрече,  где  было сказано то же самое.

     Я никого  не запугиваю,  никого не шантажирую.  У целого ряда депутатов нет остроты  понимания  того,  что  значит  автономия  в составе суверенного государства.  Хотим решить?  Вот давайте решим это сегодня!

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  гадаю,  ми  досить  аргументовано  і кваліфіковано  розглянули документ,  який називається "Конституція Автономної  Республіки  Крим".  Нам  потрібен  спокій  у   державі загалом,   нам  потрібен  спокій  у  Криму.  Треба  працювати  над вирішенням  невідкладних  завдань,  які   називаються   "економіка держави".  Розумію,  що  декому  це невигідно - спокій і праця над економічними питаннями.

     Але я вважаю,  шановні колеги,  що після семирічного розгляду різних   варіантів   проектів   Конституції,  котрі  готувалися  і вносилися на розгляд і у Верховній Раді Криму,  і у Верховній Раді України  попереднього  скликання,  питання визріло і заслуговує на те,   щоб   Конституцію   затвердити.   Для   цього   підготовлено аргументований текст Конституції,  котрий опрацьований і вноситься народними депутатами від профільного комітету.

     У вас є документи.  Пропоную підтримати проект Закону України про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим.

     Зачитую "Верховна Рада України постановляє:

     1. Затвердити   Конституцію   Автономної   Республіки   Крим, прийняту на другій сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 року.

     2. Конституція  Автономної  Республіки  Крим набирає чинності одночасно з набранням чинності цим законом.

     3. Встановити,  що зміни до Конституції Автономної Республіки Крим  приймаються  Верховною  Радою  Автономної  Республіки Крим і затверджуються законом України.

     4. Вважати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим  законом,  Закон України про Конституцію Автономної Республіки Крим від 4 квітня 1996 року.

     5. Цей закон  підлягає  опублікуванню  в  офіційних  виданнях Верховної  Ради  України  разом  із текстом затвердженої Верховною Радою України Конституції Автономної  Республіки  Крим  і  набирає чинності з дня його опублікування".

     Ставлю на  голосування  цей  законопроект.  Я  ще раз нагадую статтю 135 Конституції України,  якою  передбачається:  "Автономна Республіка  Крим  має Конституцію Автономної Республіки Крим,  яку приймає Верховна Рада Автономної  Республіки  Крим  та  затверджує Верховна  Рада  України  не  менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України".  Тобто  225  голосами.  Голосуємо! Підтримайте, будь ласка.

     "За"- 203.

     Одну хвилинку!   (Шум  у  залі).  Шановні  колеги,  не  треба поіменно.  Я прошу  проголосувати.  Голосуємо!  Підтримайте,  будь ласка.

     "За" - 210.

     Одну хвилинку!  Репліки від руху,  НДП і депутат Черненко від незалежних.

     З місця, будь ласка, по хвилині. Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Олександре Миколайовичу, я не хотів задавати  Леоніду  Івановичу  запитання  політичної  ваги,  а хочу задати  йому  запитання,  пов'язане  з  бюджетним   і   податковим процесом. Чому? Тому що ми дуже довго обговорювали питання Криму в Комітеті  з  питань  бюджету.  І,  на  превеликий  жаль,   Леоніда Івановича там не було. А ми якраз вирішували, як зробити, щоб Крим не був дотаційним.  Адже ми вважаємо,  що це  абсолютно  нереальні речі.

     Але мені  дуже прикро,  що ви сьогодні скористалися методами, які можуть бути в арсеналі тільки дрібного  шахрая.  І  мені  дуже прикро,  що  ви  при  цьому  займаєте посаду Голови Верховної Ради Криму (Оплески).

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  недоречно  і  недостойно  висловився депутат від фракції Руху.

     Слово надається   депутату  Ємцю  від  фракції  НДП.  За  ним

-депутат Черненко (Шум у залі).

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НДП). Я прошу вибачення, такий шум,  що  нічого  не  чути.  На  жаль,  розгляд  досить серйозного правового питання перетворився на своєрідний політичний мітинг.

     Сядьмо з шановними представниками Криму і  з  кожної  позиції проаналізуймо, чи відповідає запропонована Конституція Конституції України.  І після цього  зробимо  висновок.  Ми  готові  до  такої роботи.

     Саме НДП у Криму зробила крок назустріч,  і саме ви, на жаль, порушили  всі  домовленості   і   сьогодні   прикриваєтесь   ім'ям Президента,  хоча  не  надали  слова представнику Президента.  Але навіть якщо Президент  сто  разів  казатиме,  що  вона  відповідає Конституції України, фракція НДП не голосуватиме за, оскільки наші експерти вважають: вона не відповідає Конституції України. І ми не зможемо проголосувати за цю Конституцію.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним

- депутат Шишкін. З місця.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый  Александр   Николаевич!   Уважаемые товарищи депутаты! Мы пытаемся подменить закон какими-то митингами и лозунгами.  Сегодня никто реально не довел,  что для  Республики Крым не должна существовать Конституция.  Скажу больше,  оппонент, который представляет  правые  партии,  Рух,  сегодня  окончательно показал свой интеллект, свою способность к сотрудничеству на благо всей Украины.  Он сегодня ведет только к тому,  чтобы мы семь  лет разговаривали  о  Конституции  Республики  Крым  и  приняли  такую Конституцию,  в которой было бы записано, что в Республике Крым не должно быть никакой Конституции. И все разговоры в этом зале ведут к тому, чтобы дальше не определился ни экономический потенциал, ни политические  рычаги воздействия для нормального наведения порядка в государстве.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Шишкін.

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань правової реформи (виборчий округ 133,  Одеська область). Уважаемые коллеги!  Я от  фракции  "Громада"  сегодня  не  получил возможности выступить в прениях,  хотя была сделана заявка. Почему сейчас не голосуют?  Действительно,  в "Громаде"  есть  разделение голосов:  часть голосуют за,  а часть - против.  Скажу почему. Я с вдохновением воспринял слова Леонида Ивановича по поводу того, что мы должны отойти от политических моментов и взять за основу только моменты  законности   и   конституционности.   В   данном   тексте Конституции   (я   уже  показывал  представителям  Крыма  и  нашим представителям разных фракций)  есть  положения,  которые  впрямую противоречат  не только Конституции Украины,  но даже действующему законодательству.  И зря вы не прислушались к выступлению депутата Кармазина.

     Например, возьмем   прокуратуру.  Говорят:  "Мы  исходили  из логики сегодняшнего закона".  Хорошо,  если вы исходили из  логики сегодняшнего   закона,  как  там  выписаны  вопросы,  связанные  с назначением   прокурора?   Там   указано   только   согласие    на "призначення",  а здесь согласие и на "звільнення". Так это логика сегодняшнего закона,  или нет логики сегодняшнего закона? Я уже не говорю о противоречии Конституции.

     Поэтому у  фракции  "Громада"  есть  предложение.  Мы  должны создать  согласительную,  чисто  правовую  комиссию  из  депутатов Верховной  Рады  Украины  и  Крыма только для устранения вопросов, связанных с понятием соответствия либо несоответствия,  севершенно не  касаясь  политики.  Таких  моментов в Конституции мы насчитали около десятка.  Думаю, все остальные можно было бы отложить. А вот по этим вопросам нужно пройтись.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович. За ним - депутат Довгань.

     Заспокойтесь, будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух  України.  Шановні  колеги!  Я прошу, щоб ви подивилися проект закону, який ми будемо голосувати.

     Пункт перший:  "Затвердити Конституцію Автономної  Республіки Крим,   прийняту   на   другій  сесії  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 року".

     Виникає питання.  Казав Леонід Іванович Грач:  з редакційними уточненнями,  які внесла Конституційна комісія.  Де тут зазначено? Тут такого немає.  І де ж тоді подання Конституційної комісії щодо нового тексту? Цього теж немає.

     З правової  точки  зору  ми маємо тільки один документ,  який можна ставити на голосування.  Це той первинний  матеріал  від  21 жовтня.  Тому я хотів би,  щоб ми сьогодні, вирішуючи дуже важливе питання, самі себе не завели в правову пастку.

     ГОЛОВА. Депутат Довгань. І завершуємо.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ). Селянська партія України.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги!  Ми з вами (я маю на  увазі  депутатів,  які  працювали  у Верховній   Раді   минулого  скликання)  все-таки  багато  помилок допустили при розробці Конституції.  Це  природно,  тому  що  була велика   політична   боротьба.   І   ми  сьогодні  бачимо,  як  не спрацьовують деякі статті, положення і розділи Конституції. У тому числі  й  стосовно прокуратури,  про що сьогодні було сказано.  Ми довірилися Конституційній комісії,  і в результаті в нас  сьогодні не спрацьовують деякі цілі системи в державній владі.

     У Конституції Криму якраз усі ці проблеми вирішені правильно. Усе-таки влада,  яку  формує  Автономна  Республіка  Крим,  більше підконтрольна представницькому органу, тобто народу, як ми кажемо. Ця Конституція співзвучна і Закону про місцеве самоврядування.

     Що стосується   позиції   фракції  Народного  руху,  то  вона абсолютно йде  врозріз  з  їхніми  програмними  документами.  Вони сьогодні  навпаки хочуть,  щоб у Криму не було стабільності,  вони хочуть,  щоб була можливість заколотити у Криму  конфлікт  на  всю Україну. Видно, що це не їх аргументи, а тих, хто їх підкупив.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ставлю на голосування проект Закону про затвердження  Конституції  Автономної  Республіки  Крим.  Будь ласка (Шум у залі).  Голосуємо.  Прошу голосувати!  "Громада", теж голосуйте,  будь  ласка.  Іване  Олександровичу,  я  розумію,   ви підтримуєте. Голосуйте.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не підтримує.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 212.

     Одну хвилинку.  Шановні  колеги!  Від  комітету  депутат Ющик настоює. Будь ласка.

     ЮЩИК О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні  колеги!  Те,  що зараз сказав Олександр Лавринович стосовно якихось двох текстів, не може бути  прийнято  до  уваги  хоча  б  тому,  що технологія прийняття Конституції   Верховною   Радою   Криму   передбачала   редакційне покращення   тексту   як  єдиного  документа  і  внесення  єдиного документа.  Тому це один документ,  і його сьогодні внесено на наш розгляд.

     Що стосується  зауважень  Віктора  Івановича Шишкіна та інших щодо невідповідності  Конституції  Криму  Конституції  та  законам України,  то хочу сказати, що комітет дуже уважно розглянув усі ці зауваження щодо неконституційності,  у тому  числі  положення  про призначення та погодження прокурора, але не погодився з ними.

     Пропоную все-таки  проголосувати  сьогодні  за  основу проект Закону про затвердження Конституції Криму, а потім у цілому.

     ГОЛОВА. Депутат Альохін від "Громади".

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ 39,  Дніпропетровська область). Фракція "Громада". Шановні колеги!  Сьогодні декілька голосів не вистачає  для  того, щоб прийняти Конституцію Криму.  А її справді треба приймати.  Але пропозиція депутата Шишкіна також заслуговує на увагу,  і  було  б доцільно, Олександре Миколайовичу, створити сьогодні погоджувальну (ніяку не слідчу,  а саме погоджувальну) комісію із  представників фракцій,  комітетів,  просто депутатів, керівництва Верховної Ради Криму,  яка б погодила питання,  про які сьогодні говорив  депутат Шишкін  -  суперечності  між  Конституцією України та Конституцією Криму.  І в наступний вівторок повернутися  до  цього  питання  та прийняти Конституцію Автономної Республіки Крим у цілому.

     ГОЛОВА. Депутат Луценко. І голосуємо.

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановні депутати!  Подана Конституція ретельно вивчена в правовому та  інших  комітетах  Верховної  Ради,  і  я  вважаю,  що зроблені аргументовані правки,  у тому числі (і  в  основному)  редакційні. Висновок   комітетів:   проект  Конституції  Криму  не  суперечить Конституції України.

     Скажіть мені,  хто сьогодні може  йти  проти  волі  більшості населення Криму? Мабуть, тільки ті, для кого думка мільйонів людей нічого не варта,  тобто  Рух  і  Народно-демократична  партія.  Що стосується  образи  на  адресу  Леоніда  Івановича Грача,  то хочу сказати,  що я його знаю більше десяти років і знаю,  що це людина високоінтелігентна, порядна, відкрита, готова до боротьби.

     І в мене така конкретна пропозиція,  Олександре Миколайовичу: заборонити  депутату  Асадчеву  брати  участь  у  двох   пленарних засіданнях (Оплески).  І в порядку поради пану Асадчеву.  Не треба дутися, як жаба на купину, бо ми вже знаємо, що рухівець...

     ГОЛОВА. Достатньо. Вимкніть мікрофон.

     Шановні колеги!  Ставлю ще раз на голосування  проект  Закону про   затвердження   Конституції   Автономної  Республіки  Крим  з урахуванням   висловлених   зауважень    і    пропозицій.    Прошу проголосувати.

     "За" - 207.

     Шановні колеги!  Вноситься  пропозиція  голосувати  поіменно. Прошу визначитися.

     "За" - 182.

     Одну хвилинку. З мотивів слово надається депутату Морозу.

     МОРОЗ О.О.    Шановні    депутати!    Шановний     Олександре Миколайовичу!  Давайте  уважно розберемося,  що нам пропонують ті, хто  не  хоче  голосувати  за  проект  Закону   про   затвердження Конституції Криму.  Одна пропозиція - погодження.  Це означає,  що кінця цьому процесу  не  буде,  тому  що  ми  не  голосуємо  зміст Конституції.  Це питання може розглядатися тільки у Верховній Раді Криму, а не у Верховній Раді України.

     Далі. Невизначеність статусу Автономної Республіки Крим через Конституцію - це провокація суперечок про статус Криму взагалі,  у тому числі за межами України.  І тому,  якщо Рух сьогодні пропонує не голосувати, то він виходить, очевидно, саме з цього.

     Якщо ми   хочемо  стабільності  в  Україні,  хочемо  поважати населення Криму,  яке делегувало свої повноваження Верховній  Раді Криму,  котра  прийняла  текст  Конституції  Автономної Республіки Крим,  який  не  суперечить  Конституції   України,   то   повинні голосувати за цей документ. Зараз голосувати.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Голосуємо в поіменному режимі проект Закону про   затвердження   Конституції   Автономної   Республіки   Крим. Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 210.

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

     Проголосували за:  комуністи - 118 із 118; НДП - 7 із 41; НРУ

- 0 із 38;  "Громада" (я наголос роблю!) - 19 із 27; зелені - 1 із 18;  соціалісти - 24 з 24; "Незалежні" - 2 з 11; СДПУ(о) - 7 із 7; селянська фракція - 13 із 13;  ПСПУ - 13 із 13;  позафракційні - 6 із 17.

     Шановні колеги!  Я вношу таку пропозицію.  Доручити комітетам Верховної Ради з питань  правової  реформи,  з  питань  державного будівництва,  місцевого  самоврядування та діяльності рад разом із Конституційною комісією Верховної Ради Автономної Республіки  Крим уточнити  положення  Конституції Автономної Республіки Крим,  щодо яких під час обговорення народними депутатами  України  висловлені пропозиції,  і  подати  Конституцію  Автономної Республіки Крим на затвердження до Верховної Ради  України  наступного  тижня.  Прошу підтримати.  Таку  пропозицію  вносив  і  депутат  Шишкін,  й інші товариші. Голосуємо.

     "За" - 246.

     Рішення прийнято.

     Я просив би  профільний  комітет  і  ті  фракції,  які  мають бажання  взяти  участь  у доопрацюванні,  підготувати і наступного тижня,  у вівторок  чи  середу,  внести  це  питання  на  розгляд. Конституцію ми,  безперечно,  затвердимо.  (Шум у залі).  Разом із робочою комісією, безперечно.

     -----------------

     Шановні колеги!  Розглядається  проект  Закону  про   столицю України  -  місто-герой  Київ.  Слово  надається заступнику голови Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад Андресюку Борису Павловичу.

     АНДРЕСЮК Б.П.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, СДПУ(о)). Шановні народні депутати! Прошу уваги! Я хотів би сьогодні  представити  вам  у  повторному  другому  читанні проект Закону про столицю України - місто-герой Київ.  Комітет  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад надзвичайно складно  працював  над  доопрацюванням  цього  проекту закону.  Але враховуючи те, що існує дуже багато суперечностей між юридичними актами, прийнятими до цього часу, між різними проектами законів,  які  вже подані на розгляд,  все-таки профільний комітет вважав  за   можливе   (і   більшістю   голосів   це   підтримано) запропонувати на ваш розгляд проект закону в тому вигляді, в якому він вам розданий.

     Хотів би звернути вашу увагу на те,  що  надзвичайно  складно проходив розгляд цього питання.  Враховуючи те, що в Конституції є статті,  які трактують місцеве самоврядування  в  містах  Києві  і Севастополі  (статті  118  і  119),  те,  що  в Законі про місцеве самоврядування в  Україні  деякі  статті  суперечать  одна  одній, враховуючи висновки Конгресу регіональних та місцевих влад Європи, скажу вам  відверто:  запропонувати  вам  єдино  можливий  варіант проекту  Закону  про  столицю  України - містогерой Київ,  який би дійсно сьогодні влаштовував усіх, фактично неможливо.

     Тому профільний комітет,  опрацьовуючи всі пропозиції, подані фракціями,  комітетами,  депутатами, виходив з того, що цей проект закону можна  прийняти  тільки  в  тому  разі,  якщо  ми  знайдемо компроміс у цьому залі.  Наш комітет, працюючи три тижні над усіма внесеними пропозиціями,  знайшов-таки і пропонує  на  ваш  розгляд компромісний варіант проекту закону.

     Хотів би  звернути  вашу  увагу  на такі основні моменти.  Ми пропонуємо,  щоб однозначно Київський міський голова обирався всім населенням міста Києва шляхом таємного голосування.  Це відповідає нормам і Конституції,  і  Закону  про  місцеве  самоврядування,  і Європейської хартії про місцеве самоврядування.

     Ми запроваджуємо у цьому проекті закону положення, відповідно до якого в місті  Києві  на  прямих  виборах  обираються  Київська міська рада та районні у місті Києві ради.  Усі, хто надіслав свої зауваження, наполягали саме на цьому.

     Акцентуємо вашу  увагу  на  такому  головному  питанні.  Дуже багато пропозицій надійшло стосовно організації виконавчої влади у місті Києві.  Комітет більшістю голосів підтримав пропозицію  щодо недоцільності  існування  в  місті  Києві  паралельно  двох  гілок виконавчої влади.  Ми знаємо,  до чого це  може  призвести,  маємо негативний досвід існування паралельних гілок влади. Тому комітет, підтримавши основні інституції  представницьких  органів  влади  в місті  Києві,  просить  вас  проголосувати за варіант,  що в місті Києві повинен бути  один  виконавчий  орган.  Саме  це  ми  вам  і пропонуємо,     зберігаючи     повністю    інституції    місцевого самоврядування - всенародно  обраний  прямими  виборами  Київський міський голова, всенародно обрані районні в місті ради.

     Отож комітет  більшістю  голосів (розглядаючи двічі на своєму засіданні) підтримав саме такий варіант проекту закону  і  просить вас  погодитися  із  редакцією,  запропонованою  нашим  профільним комітетом. Прошу прийняти проект закону в другому читанні.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Під час попереднього розгляду проекту в  нас  виникли  суперечки щодо статей 6,  10,  13 та "Прикінцевих положень".

     Давайте зараз розглянемо пункт 3 статті 6: "Місцеві державні    адміністрації   у   місті   Києві   виконують повноваження  виконавчих  органів  відповідних   рад.   З   питань виконання  повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування місцеві  державні   адміністрації   у   місті   Києві   підзвітні, підконтрольні відповідним радам".

     Будь ласка.

     АНДРЕСЮК Б.П.   Хотів   би  сказати,  що  профільний  комітет підтримав саме таку редакцію.  Тому що,  ви  пам'ятаєте,  минулого разу   ми   не  погодилися  з  пропозицією,  що  місцеві  державні адміністрації  не  є  підзвітними.  Тож  тепер  запропоновано,  що виконавчий орган є підзвітний і підконтрольний відповідним радам.

     Я просив   би  підтримати  саме  цю  редакцію,  яку  пропонує профільний комітет.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Лавринович.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я  насамперед  звертаюся  до  Голови  Верховної Ради щодо послідовності в прийнятті процедурних  рішень,  оскільки  коли  ми розглядали це питання, то ви сказали, що не можете обминути проект постанови про неприйнятність, що він має бути розглянутий першим і обгрунтований.  Сьогодні  ви  цього  чомусь  не  робите.  Я не маю можливості зараз обгрунтувати  проект  постанови,  який  ви  маєте перед  собою,  про неприйнятність проекту закону,  який внесено на повторне друге читання в цілому.  А я хотів би,  щоб відповідно до Регламенту  я  міг  це зробити і пояснити,  чому,  власне,  проект закону в  тому  вигляді,  в  якому  він  запропонований  на  друге читання,  є неприйнятним.  Тому я прошу,  щоб цей проект постанови був обов'язково поставлений на голосування, але перед тим щоб була можливість обгрунтувати його положення.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Ставлю на голосування пункт 3 статті 6 в редакції,  яка записана у правій колонці і  яка  підтримується комітетом.  Будь  ласка,  голосуємо.  Я прошу,  підтримайте,  будь ласка.

     АНДРЕСЮК Б.П. Прошу проголосувати. Це компромісна пропозиція. Комітет пропонує підтримати.

     ГОЛОВА. Я прошу, підтримайте, будь ласка.

     "За" - 84.

     Далі. Стаття 10,  пункт 3 (редакція запропонована Комітетом з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності   рад):   "Міська   державна   адміністрація   здійснює повноваження виконавчого органу Київської міської ради (в  частині практичної    реалізації    її    повноважень    щодо    місцевого самоврядування) та повноваження місцевого органу виконавчої  влади (в частині реалізації повноважень місцевих державних адміністрацій згідно  зі  статтею  119   Конституції   України   з   урахуванням особливостей здійснення містом Києвом столичних функцій)".

     Я прошу, підтримайте цю редакцію.

     АНДРЕСЮК Б.П. Я просив би підтримати, шановні колеги! Саме ця стаття не дає змоги існувати двом владам у місті Києві.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 91.

     Стаття 13,  пункт 2:  "На обраного міського голову  Президент України  покладає виконання функцій і повноважень голови Київської міської державної адміністрації".

     Ставлю цю редакцію на голосування.

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет пропонує підтримати.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 96.

     "Прикінцеві положення",  пункт  1:  "Районні  в  місті  Києві державні   адміністрації  ліквідуються  відповідно  до  пункту  10 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України".

     Ставлю на голосування.

     АНДРЕСЮК Б.П. Комітет не підтримує.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 203.

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановні  депутати!   Минулого   разу   депутат Косаківський нас трохи ввів в оману. Прочитайте, будь ласка, пункт 10 "Перехідних положень" Конституції.  Там нічого не  сказано  про те,  що районні державні адміністрації ліквідовуються. Я просив би вас узяти Конституцію і прочитати всім цю  норму.  Нас  введено  в оману минулого разу. Леоніде Григоровичу, почитайте Конституцію.

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!  Прошу  прийняти  проект  закону  в другому читанні без цих чотирьох статей.  А  потім  доопрацюємо  і повернемося до них у третьому читанні.

     Я прошу підтримати.

     АНДРЕСЮК Б.П. Прошу від комітету підтримати.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 200.

     Будь ласка. Депутат Лавринович. За ним - депутат Черненко.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух  України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Ці статті якраз є преюдиційними для даного  проекту  закону,  тому,  очевидно,  без них не може бути в принципі закону. Тому ми маємо спочатку прийняти щодо них рішення, а всі інші питання вирішаться вже автоматично.

     Тому я  просив  би,  щоб  ми  зараз  дали доручення,  власне, зважаючи  на  результати  попередніх  голосувань,   опрацювати   в комітеті  ці статті і внести їх на наш розгляд не в альтернативній редакції,  а в редакції чіткій,  яка відповідає Конституції. Після цього ми зможемо легко,  спокійно і скоро прийняти проект закону в цілому.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.    Уважаемые    товарищи     депутаты!     Мне, представляющему регион Донбасса,  абсолютно непонятно,  как можно, находясь в Киеве,  не голосовать за закон  о  Киеве.  Я  полностью разделяю  заинтересованность  и  уверенность профильного комитета, поддерживаю  Бориса  Павловича.   Здесь   сейчас   находится   мэр Омельченко,   он   должен   нам  рассказать  о  позиции  Киевского городского совета.

     Ведь, действительно,  нельзя нас  оттаскивать  все  дальше  и связывать  с  какими-то  двумятремя  статьями.  Мы  должны сегодня проголосовать проект во втором чтении.  Если есть  разногласия  по четырем  статьям,  то возвратиться к ним,  но мы не должны сегодня оставить столицу без закона.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.  Я прошу,  опустіть руки. Давайте приймемо  у  другому  читанні  і до третього доопрацюємо ці чотири статті,  про які йдеться.  І Лавринович підтримає  такий  варіант. Будь ласка.

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212, м. Київ). Шановні колеги!  Я  думаю,  що  з  приводу цього закону вже багато зламано списів,  багато висловлено аргументів і за,  і проти,  але  процес прийняття закону чомусь не рухається.  Я знаю,  що ведеться велика робота депутатами міської ради, щоб схилити депутатів -некиян, або тих,  які  не зовсім розуміють проблеми Києва,  до прийняття цього вкрай важливого для столиці  закону.  Тому  я  хотів  би,  щоб  ми сьогодні,  голосуючи  за  прийняття цього проекту закону в другому читанні без тих чотирьох статей, усетаки визначилися поіменно, хто стоїть  на  позиції за прийняття закону,  а хто робить вигляд,  що хоче цього,  а фактично ігнорує його і  не  голосує  за.  Я  прошу провести поіменне голосування з цього питання.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  проект закону в другому читанні без  чотирьох  статей,  про  які  йшлося. Голосуємо, будь ласка.

     АНДРЕСЮК Б.П. Підтримайте, будь ласка, хоча б це.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 231.

     Спасибі. Я   просив   би  профільний  комітет  з  урахуванням зауважень,  висловлених до чотирьох  статей,  доопрацювати  проект закону  і внести наступного тижня в третьому читанні для прийняття його в цілому. Спасибі.

     Оголошується перерва до 16 години.