ЗАСIДАННЯ ШIСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  15  г р у д н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Прошу підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися  310  народних   депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо роботу.    Розглядається    питання   про   склад тимчасової слідчої комісії для  перевірки  окремих  статей  доходу проекту  Державного  бюджету України на 1999 рік.  Слово надається депутату Жовтяку, заступнику голови Комітету з питань бюджету.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська область).  Шановні колеги! Я хотів би вам нагадати, що ми, приймаючи 10 грудня проект бюджету в першому читанні,  у пункті 3 Постанови про проект Закону України про Державний бюджет України  на  1999  рік  записали:  "З метою  визначення  реальної  бази  бюджетних надходжень і витрат з енергоринку і нафтогазового комплексу України,  а також реальності повернення  боргів  Державного  комітету  України  по матеріальних резервах відповідно до  статті  89  Конституції  України  створити тимчасову  слідчу  комісію Верховної Ради для перевірки в місячний термін:  обгрунтування механізму ціноутворення на природний газ  і нафту,  що  транспортуються  і постачаються в Україну з Російської Федерації та добуваються з власних нафтогазових родовищ; наявності та  законності  витрат  Державного  бюджету України за відпущені і неоплачені  матеріальні  цінності   з   державного   матеріального резерву, реальності відшкодування цих витрат у 1999 році.

 

     Залучити до  роботи  в тимчасовій слідчій комісії працівників Генеральної прокуратури України, Рахункової палати, Служби безпеки України".

 

     У зв'язку  з  цим  на  ваш розгляд народним депутатом України Юлією Тимошенко  за  погодженням  з  керівниками  фракцій  і  груп Верховної  Ради України вноситься такий проект постанови Верховної Ради України:

 

     "Постанова Верховної  Ради  України  про   склад   тимчасової слідчої  комісії,  передбаченої пунктом 3 постанови Верховної Ради України від 10 грудня 1998 року.

 

     Для перевірки  у  місячний  термін  обгрунтування   механізму ціноутворення  на  природний  газ  і  нафту,  що транспортуються і постачаються в Україну з Російської  Федерації  та  добуваються  з власних  нафтогазових  родовищ,  а  також  наявності та законності витрат  державного  бюджету  України  за  відпущені  і  неоплачені матеріальні   цінності   з   державного   матеріального   резерву, реальності відшкодування цих витрат  у  1999  році  Верховна  Рада України постановляє:

 

     Затвердити такий склад тимчасової слідчої комісії:

 

     Кирил Володимир  Олексійович,  фракція  Комуністичної  партії України;

 

     Кондратенко Анатолій Іванович,  фракція Комуністичної  партії України;

 

     Кравченко Микола  Васильович,  фракція  Комуністичної  партії України;

 

     Морозов Анатолій  Петрович,  фракція   Комуністичної   партії України;

 

     Черенков Олександр  Павлович,  фракція  Комуністичної  партії України;

 

     Зварич Роман Михайлович, фракція Народного руху України;

 

     Станков Анатолій Кирилович,  фракція блоку Соціалістичної  та Селянської партій України (Лівий центр);

 

     Цушко Василь   Петрович,   фракція  блоку  Соціалістичної  та Селянської партій України (Лівий центр);

 

     Кирюшин Ігор Володимирович, фракція Партії зелених України;

 

     Косаківський Леонід Григорович, фракція "Громада";

 

     Тимошенко Юлія Володимирівна, фракція "Громада";

 

     Турчинов Олександр Валентинович, фракція "Громада";

 

     Мазур Олена Анатоліївна,  фракція Прогресивної соціалістичної партії України;

 

     Плужніков Ігор  Олександрович,  фракція  Соціал-демократичної партії України (об'єднаної);

 

     Діяк Іван Васильович, фракція Народно-демократичної партії;

 

     Свирида Олександр Миколайович,  фракція Народно-демократичної партії;

 

     Супрун Людмила    Павлівна,   фракція   Народно-демократичної партії;

 

     Горбачов Віктор Сергійович, група "Незалежні".

 

     Я хотів би  лишень  додати,  що  в  в  проекті  непропорційно представлена фракція Народного руху України і від фракції надійшла заява про включення до складу тимчасової слідчої комісії  Асадчева Валерія Михайловича.

 

     ГОЛОВА. Ще  є  письмова пропозиція від депутата Філенка.  Він пропонує включити до складу комісії  депутата  Ткаленка  від  НДП. Будь ласка, запишіть.

 

     Так, від Селянської партії нема нікого.  Будь ласка, депутате Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ). Олександре  Миколайовичу!  Ми  пропонуємо  від  фракції Селянської партії Новика Анатолія  Матвійовича.  Учора  ми  запропонували  ще Суслова  Віктора Івановича.  Не знаю,  чому в списку немає жодного нашого представника.

 

     ГОЛОВА. Суслов  уже  включений  до  складу  комісії  стосовно Національному банку.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Правильно,  ми  його  зараз замінили.  Але чому ніхто не сказав?

 

     ГОЛОВА. Олександр Олександрович Жир. Будь ласка.

 

     ЖИР О.О.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   35, Дніпропетровська  область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Ми повністю  підтримуємо  склад  комісії.  Але   є   пропозиція   від позафракційних - включити до комісії Устенка Петра Івановича.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми таку комісію створимо... Чим менше буде склад комісії,  тим продуктивніше вона працюватиме.  Я колись казав:  троє  працюють,  а решта хекають.  Отак і в даному випадку буде.  Я вважаю,  що є  пропорційність  від  фракцій.  Давайте  її витримаємо.

 

     Депутат Цибенко. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо. Фракция  коммунистов.  Уважаемый Александр Николаевич!  Мы сегодня утром на  заседании  фракции  приняли  решение  заменить  одну  из предложенных  от  нас  кандидатур:  вместо  Кондратенко  -  Филипп Филиппович Буждиган.

 

     ГОЛОВА. А  замість  Кирила   Володимира   Олексійовича   хто? Цибенко,  так?  Він  соромиться  себе запропонувати.  У мене тут у списку  два  прізвища  викреслені.  Тож  замість   Кондратенка   - Буждиган.   А   хто   замість   Кирила   Володимира  Олексійовича? Залишається? Питань немає.

 

     Прошу проголосувати за основу проект постанови.

 

     "За" - 190.

 

     Не прийнято.

 

     Ще раз голосуємо за основу.

 

     "За" - 222.

 

     Іван Олександрович не встиг проголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 242.

 

     Є поправки?  У цілому?  Голосуємо проект постанови в цілому з урахуванням внесених змін.

 

     "За" - 246.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги! Борис Iлліч Олійник, виконуючи доручення, яке ми дали у зв'язку з питанням,  що піднімала "Громада", вніс проект Постанови   про   склад  спеціальної  Тимчасової  слідчої  комісії Верховної  Ради  України  по  вивченню  обставин,  пов'язаних   із затриманням народного депутата України Лазаренка Павла Івановича у Швейцарській Конфедерації.

 

     У вас на руках є цей список.  Прошу проголосувати  за  основу проект постанови.

 

     "За" - 189.

 

     Прошу проголосувати. Депутат Гуцол не встиг.

 

     "За" - 216.

 

     Зачитати прізвища? Будь ласка.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     Затвердити спеціальну Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України по вивченню обставин,  пов'язаних із затриманням народного депутата  України Лазаренка у Швейцарській Конфедерації,  у такому складі:

 

     Медведчук Віктор Володимирович,  заступник  Голови  Верховної Ради України (голова комісії);

 

     Гуцол, фракція Партії зелених України;

 

     Жир, позафракційний;

 

     Кармазін, фракція "Громада";

 

     Карпачова, Уповноважений   Верховної   Ради  України  з  прав людини;

 

     Коваль, фракція Народного руху України;

 

     Литвак, фракція Народнодемократичної партії;

 

     Малєвський, фракція Комуністичної партії України;

 

     Мусієнко, фракція блоку Соціалістичної та  Селянської  партій України (Лівий центр);

 

     Нечипорук, фракція "Громада";

 

     Новик, фракція Селянської партії України;

 

     Омельченко, група "Незалежні";

 

     Пилипчук, фракція    Соціалдемократичної    партії    України (об'єднаної);

 

     Пустовойтов Володимир   Сергійович,   фракція   Комуністичної партії України;

 

     Савенко, фракція Прогресивної соціалістичної партії України;

 

     Тропін, фракція Комуністичної партії України".

 

     Депутат Філенко   пропонує   включити   ще  Развадовського  і Журавського від НДП.

 

     Ставлю на голосування за основу даний проект постанови.

 

     "За" - 184.

 

     Є пропозиція Народного руху голосувати поіменно. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 146.

 

     Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 217.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи - 93 із 114; НДП - 38 із 48; Рух  -  13  із  32  (ай-ай-ай!);  "Громада"   -   13   із   25 (незрозуміло);  зелені  -  10  із  14;  соціалісти  -  11  із  23; "Незалежні" - 8 із 10;  соціал-демократи - 2 із 6;  селяни - 8  із 11; прогресивні соціалісти - 9 із 11; позафракційні - 12 із 14.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядаються проекти  законів  про  особливості приватизації Українського державного підприємства  електрозв'язку  "Укртелеком" та  про  внесення  змін  до  деяких законів України (щодо "золотої акції").  Доповідає заступник голови Державного  комітету  зв'язку Філіпова Ольга Іванівна.

 

     ФІЛІПОВА О.І.,  заступник  голови Державного комітету зв'язку України.  Шановні  народні   депутати!   Питання,   яке   сьогодні розглядається на засіданні Верховної Ради,  має велике значення не тільки для подальшого розвитку підприємства "Укртелеком" та галузі зв'язку,  а й у цілому для розвитку економіки країни. Адже зв'язок як  частина  виробничої  інфраструктури  суспільства  і   одна   з прибуткових  галузей  є  важливим  фактором  піднесення  економіки держави.

 

     Шановні народні  депутати!  На  ваш  розгляд  подано  проекти законів про особливості приватизації "Укртелекому" та про внесення змін  до  деяких  законів  України.  Законопроекти   погоджені   з міністерствами економіки,  фінансів, оборони, юстиції, СБУ, Фондом державного майна, Антимонопольним комітетом України. Проект Закону про    особливості    приватизації    "Укртелекому"    розглянутий науково-експертним управлінням Секретаріату  Верховної  Ради,  яке дало  висновок  про  можливість  прийняття законопроекту в першому читанні  з  подальшим   врахуванням   висловлених   зауважень   та пропозицій.

 

     Декілька слів   про   саме  підприємство.  "Укртелеком"  було утворено в 1994 році після розподілу галузі на поштовий зв'язок та електрозв'язок.   Це   найбільше   підприємство  на  ринку  послуг електрозв'язку України.  За міжнародними  категоріями  його  можна віднести  до  національного  або  домінуючого  оператора в секторі телекомунікацій.

 

     Майже дві третини послуг  зв'язку  споживачам  України  надає "Укртелеком",  решту  - інші оператори,  а їх більше 700.  Основні види послуг зв'язку,  що  їх  надає  "Укртелеком",  -  це  послуги телефонного,    телеграфного,    документального,   стільникового, радіотелефонного зв'язку,  проводового та  ефірного  радіомовлення тощо.

 

     Відомо, що   в   Україні   задоволений   попит   на   послуги міжміського,  міжнародного телефонного,  телеграфного  зв'язку  та проводового  мовлення.  Проте  встановлення  телефону для багатьох бажаючих залишається  мрією  впродовж  років.  На  черзі  офіційно зареєстровано  близько  3 мільйонів юридичних та фізичних осіб,  а потенційних  бажаючих  мати  телефон  щонайменше   вдвоє   більше. Міжнародний  показник  стану  розвитку  зв'язку країни - кількість телефонів на 100 мешканців.  В  Україні  цей  показник  -  19  при середньоєвропейському 31.

 

     Сектор послуг    місцевого   телефонного   зв'язку   потребує інтенсивного розвитку і збільшення кількості телефонів  щонайменше вдвоє,  і  на  це  потрібні  величезні  капіталовкладення.  Щороку "Укртелеком" спрямовує на будівництво місцевих та кабельних  мереж зв'язку  України  до  80  відсотків  свого  прибутку  і вводить по 300-330 тисяч номерів АТС, але це лише 10 відсотків від потреби... Мені дуже важко говорити, тому що в залі дуже голосно розмовляють. Дуже важко.

 

     ГОЛОВА. Ви не звертайте уваги. Говоріть.

 

     ФІЛІПОВА О.І.  Характерно,  що 90  відсотків  місцевих  мереж зв'язку в Україні будується "Укртелекомом",  і тільки 10 відсотків

- іншими операторами,  яких 300.  Зрозумійте:  300 операторів - 10 відсотків, і один "Укртелеком" - до 90 відсотків.

 

     Як бачимо,   можливості   "Укртелекому"   вкрай  обмежені,  а розраховувати на вирішення проблеми телефонізації  України  іншими операторами  зв'язку країни не доводиться.  За існуючих темпів для задоволення  тільки  черговиків,  що  очікують   на   встановлення телефону,  знадобиться  не менше десяти років,  а зняття загальної проблеми попиту на телефонний зв'язок можна  очікувати  щонайменше через  25  років,  у той час як у більшості розвинутих країн світу термін встановлення телефону з моменту подання заяви - від  однієї доби до трьох, а може, чотирьох діб.

 

     Обмежені інвестиційні  можливості  "Укртелекому"  пояснюються таким.  До 1992 року "Укртелеком" він  був  єдиним  оператором  на ринку  послуг  електрозв'язку  України.  Але  в 1992-1993 роках на ринку  телекомунікацій  з'явилися  інші  оператори,  які  захопили високорентабельні   сектори   ринку   послуг   зв'язку,   а  саме: міжміського  та  міжнародного,  мобільного,  пошукового   зв'язку, передачі даних,  кабельного телебачення, супутникового зв'язку. На даний  час  конкуренція  ефективно  розвивається  виключно  в  цих секторах ринку телекомунікацій, які "Укртелеком" фактично втратив.

 

     Водночас за ним залишилася так звана "примусова монополія" на забезпечення   споживачів   збитковими    послугами:    сільського телефонного,   телеграфного  зв'язку  та  радіомовлення,  а  також надання послуг споживачам на пільгових умовах.

 

     Висновок. Втративши     високодохідні     сектори      ринку, "Укртелеком",  не  маючи  достатніх  прибутків,  не може ефективно розвивати та насичувати попит споживачів  на  місцевий  телефонний зв'язок.

 

     Інша проблема.  На  мережах  зв'язку  України  експлуатується велика кількість фізично та морально застарілого  обладнання,  яке не замінювалося протягом десятків років.  Тільки 8 відсотків АТС і 30  відсотків  кабельних  мереж  зв'язку   відповідають   сучасним технічним  вимогам  і  можуть  надавати  споживачам  повний спектр високоякісних  послуг,  решта  підлягає  обов'язковій  заміні.  На модернізацію мереж зв'язку потрібно щонайменше 2 мільярди доларів, яких  в  "Укртелекому"  також  немає.  Я  нагадую,  що  він   може спрямувати   на   розвиток  мереж  зв'язку  щороку  приблизно  200 мільйонів доларів.

 

     Вирішення цієї проблеми має дуже важливе значення для України як  для  держави.  Україна  як  центральноєвропейська  держава має вигідне геополітичне положення у світі, зокрема в Європі. Особливо привабливими  є  її  транзитні  можливості,  зокрема між Європою і країнами Азії,  Близького Сходу, Росією. Через Україну проходять і будуються     за    участю    "Укртелекому"    трансконтинентальні волоконно-оптичні   магістралі   за   декількома   проектами.   Це забезпечує  вихід  України  по цифрових швидкісних каналах високої якості практично в будь-яку точку світу.

 

     За умови  доведення  якості  мереж  зв'язку  до   міжнародних технічних   стандартів  транзитні  потоки  інформації,  що  будуть спрямовані через нашу країну,  в недалекому майбутньому даватимуть їй  значно  більше  прибутків  та  валютних  надходжень,  ніж  від передачі внутрішніх потоків  інформації.  Тому  тільки  прискорена ліквідація істотного відставання України в галузі телекомунікацій, їх  інтенсивний  розвиток  та  модернізація  створять  умови   для відродження  її економіки й фактичної інтеграції України у світове інформаційне співтовариство.  А для цього,  як я казала,  потрібні значні інвестиції.

 

     Висновок. Сталий  незадоволений  попит на послуги телефонного зв'язку, відсталість технологій і обладнання зв'язку, низькі темпи будівництва  мереж  зв'язку викликають потребу в залученні значних інвестицій на їх розвиток та модернізацію.

 

     Досвід країн із сучасними мережами телекомунікацій  свідчить, що  необхідні  інвестиції  в  цей  сектор  можна  залучити за умов державної підтримки підприємства через  бюджетне  фінансування  та пільгове  кредитування  або  через  його  приватизацію.  Проте  за останні роки галузь не отримує  коштів  з  бюджету  і  в  нинішніх умовах  не може розраховувати на державну підтримку.  "Укртелеком" веде будівництво мереж зв'язку виключно за власні кошти. Але це не вирішує  проблеми.  Для  її вирішення і повного задоволення потреб споживачів України в послугах електрозв'язку є практично один шлях

- приватизація підприємства "Укртелеком". Повторюю: практично один шлях - приватизація підприємства "Укртелеком".

 

     Основний аргумент на  користь  приватизації  "Укртелекому"  - створення  умов  для  надходження  інвестицій  для  розвитку мереж електрозв'язку  України.  Це  дасть  змогу  в  стислі  терміни   - орієнтовно   за   три-чотири  роки  -  зняти  проблему  попиту  на встановлення телефонів,  яка є тепер і яку,  якщо не робити ніяких змін, можна зняти, як я вже казала, за 25 років.

 

     Приватизація "Укртелекому"  створить  умови для запровадження сучасних ефективних методів управління підприємством, орієнтованих в першу чергу на клієнта та на задоволення його потреб.

 

     Не є   новиною,   що   якість  обслуговування,  яку  сьогодні забезпечує "Укртелеком",  не влаштовує споживачів, про що свідчать численні скарги та претензії.  Приватизація зміцнить національного оператора,  зробить  його  конкурентоспроможним  на  ринку  послуг зв'язку  у  власній  державі.  Адже  Україна,  яка готується стати асоційованим  членом   Європейського   Співтовариства,   незабаром повністю  відкриє свій ринок телекомунікацій,  і на нього прийдуть потужні іноземні оператори  зв'язку  з  новітніми  технологіями  і великими фінансовими можливостями.

 

     "Укртелеком" -   наш   національний  оператор  -  не  повинен програти в  цій  конкуренції.  Якщо  приватизація  буде  проведена успішно,  це  вплине  на  інвестиційний  клімат  в  усіх  областях економіки України.

 

     Другий, не менш важливий,  аргумент на  користь  приватизації підприємства  -  збільшення  надходжень  до  бюджету  передусім за рахунок нарощування "Укртелекомом" обсягів послуг зв'язку.

 

     У запропонованому вам, шановні народні депутати, для розгляду законопроекті    передбачено    деякі   особливості   приватизації "Укртелекому". Такими особливостями є термін та порядок здійснення приватизаційних  процедур,  які  відмінні  від встановлених чинним законодавством з питань приватизації;  визначення майна  цілісного майнового   комплексу   підприємства   як   об'єкта  приватизації; залучення  до  пільгового   продажу   акцій,   окрім   працівників підприємства  та  прирівняних  до них осіб,  працівників державних підприємств  поштового  зв'язку  (підприємства  поштового  зв'язку протягом тривалого часу,  коли пошта та електрозв'язок існували як єдина структура,  вкладали в  будівництво  мереж  зв'язку  України спільно зароблені кошти).

 

     У загальному законодавстві про приватизацію є норма,  за якою об'єктом  приватизації  є  майно  цілісного  майнового   комплексу підприємства.   Проте  особливістю  приватизації  "Укртелекому"  є приватизація в  складі  цілісного  майнового  комплексу  первинних мереж   та  спеціальних  об'єктів  зв'язку.  При  цьому  згідно  з висновками Міністерства оборони, СБУ, а також Держкомзв'язку зміна форми  власності  "Укртелекому"  на  умовах,  визначених  поданими законопроектами,  не  призведе   до   погіршення   стану   захисту інформації   органів  державного  управління,  оборони  і  безпеки держави.

 

     Питання організації, координації, взаємодії та функціонування мереж  зв'язку  усіх форм власності в нашій країні,  що стосуються потреб  оборони  і  безпеки   країни,   вирішуються   в   порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  І ця норма поширюється також на діючі зараз  підприємства  зв'язку  приватної  власності. Таких підприємств в Україні, я повторюю, більше 700.

 

     Захист інформації  органів  державного управління,  оборони і безпеки  держави  від  несанкціонованого  доступу  до  орендованих каналів   і   трактів   на   вузлах   первинної   мережі   зв'язку забезпечується спеціальними організаційними та технічними засобами зв'язку,  які  роблять  неможливим  доступ  до  цих каналів з боку працівників підприємств зв'язку.

 

     Ще одна особливість  законопроекту.  Оцінка  та  приватизація акцій (часток, паїв), що належать державі в підприємствах змішаної форми власності,  у тому  числі  з  іноземними  інвестиціями,  які утворено за участю "Укртелекому",  здійснюються у складі цілісного майнового комплексу підприємства.

 

     Відомо, що "Укртелеком" є засновником і володарем 51 відсотка акцій у таких підприємствах,  як "UTEL",  "UMC","Інфоком" та деякі інші. Там різна частка акцій "Укртелекому".

 

     Визначати статутний фонд відкритого акціонерного  товариства, у  яке  буде  реорганізовано  "Укртелеком",  перебачається  шляхом експертної оцінки  його  майна.  Прозорість  процесу  приватизації забезпечується  проведенням  аудиту  за  міжнародними стандартами, відбором аудитора на конкурсних засадах.

 

     При розробці плану приватизації, а також при продажу акцій на відкритих торгах (тендерах) обов'язковим є залучення на конкурсній основі радників.  Залучатися можуть вітчизняні радники,  які добре обізнані  з  особливостями законодавства України,  і іноземні,  що мають   позитивний   досвід   участі   в   приватизації    сектора телекомунікацій  інших  країн  і  які  з  урахуванням міжнародного досвіду приватизації та особливостей України зможуть запропонувати оптимальні варіанти реалізації акцій підприємства.

 

     Особливістю законопроекту є також порядок створення комісії з приватизації.  До   складу   комісії   за   принципом   однакового представництва   повинні   увійти,   крім   представників   органу управління  підприємства  та  представницького  органу   трудового колективу,  представники  Верховної Ради України,  Держкомзв'язку, Фонду держмайна України,  Антимонопольного комітету, Мінекономіки, Мінфіну, СБУ та Міноборони.

 

     У законопроекті   передбачено   гарантії   захисту  інтересів держави шляхом закріплення в державній власності "золотої  акції", що  дасть  змогу здійснювати контроль з боку держави за діяльністю підприємства,  а саме:  застосовувати  право  вето  представниками держави  в  разі прийняття загальними зборами акціонерів та іншими органами управління товариства  рішень,  що  суперечать  інтересам держави.

 

     Як гарантії захисту інтересів держави передбачаються заборона перепрофілювання  підприємства,   забезпечення   виконання   вимог антимонопольного законодавства,  забезпечення прав споживачів щодо вільного  доступу  в  установленому  порядку   до   ринку   послуг електрозв'язку   та  заборона  обмежень  з  боку  підприємства  на користування цими послугами тощо.

 

     Проект закону не погіршує прав споживачів  щодо  контролю  за тарифами  на послуги зв'язку та за якістю послуг зв'язку.  Це дуже важливо.  Захист  прав  споживачів  послуг  зв'язку   та   порядок визначення тарифів на послуги зв'язку врегульовані Законом України про зв'язок,  де сказано, що Держкомзв'язку встановлює обов'язкові для  всіх  без  винятку  операторів  зв'язку  незалежно  від  форм власності  якісні  показники  послуг  зв'язку,  які   відповідають вимогам державних стандартів та нормативів.

 

     Тарифи на  основні  послуги  зв'язку  згідно  з  Законом  про зв'язок  регулюються  державою  і  відповідно   до   законодавства встановлюються  Держкомзв'язку  за  погодженням  з  Мінекономіки і також є обов'язковими для всіх без винятку операторів зв'язку.

 

     У законопроекті не  визначено  розмірів  пакетів  акцій,  які будуть  продаватися  на відкритих аукціонах через систему біржової торгівлі,  не визначено  послідовності  цього  продажу.  Чому?  Це запитання  ставилося депутатами під час обговорення проекту закону в комітетах і фракціях Верховної Ради України.

 

     Справа в тому,  що відповідно до статті 14 Закону України про приватизацію  державного  майна  питання  розміру пакетів акцій за напрямами їх реалізації,  а також терміни проведення  приватизації визначаються  в плані приватизації,  який розробляється комісією з приватизації.  До складу цієї комісії,  як  я  вже  казала,  мають увійти і представники Верховної Ради України.

 

     Законом неможливо визначити конкретні етапи, терміни та шляхи продажу всіх акцій підприємства.  Це повинно передбачатися  планом приватизації. До того ж приватизація телекомів, як показує досвід,

- тривалий процес.  Зверніть увагу:  у  Німеччині,  Нідерландах  і Чехії приватизація національних телекомів триває четвертий рік,  і за  цей  час  продано  відповідно  лише  26,  30  і  27  відсотків статутного  капіталу.  В Угорщині з 1993 року продано 67 відсотків капіталу.  У Росії приватизація  триває  з  1992  року  і  продано приблизно 40 відсотків акцій.

 

     Тому в  законопроекті  передбачено  продаж  акцій працівникам підприємства та прирівняним до них особам на пільгових  умовах,  а також  продаж  обумовленого  пакета  акцій шляхом тендера.  Тендер дасть  змогу  визначити  реальну  вартість  акцій   "Укртелекому", збільшити  її  за  рахунок  інвестиційних  надходжень і ретельніше підготувати підприємство до подальшої приватизації.

 

     Розрахунки свідчать,  що  продаж  пакета  акцій  на   умовах, визначених проектом закону,  дасть можливість протягом трьох років отримати додаткові інвестиції на суму не менше 1 мільярда доларів.

 

     ГОЛОВА. У вас час - 15 хвилин.

 

     ФІЛІПОВА О.І.  Це  ж  перший  законопроект  про   стратегічне підприємство. Я дуже прошу, дайте мені 25 хвилин.

 

     ГОЛОВА. 20 хвилин. Закінчуйте, будь ласка.

 

     ФІЛІПОВА О.І.   Добре.   Що   отримає  Україна  в  результаті приватизації?  За  рахунок  надходжень  інвестицій  якість  послуг телекомунікації   буде   доведена   до   міжнародних   стандартів, здійсняться перебудова  та  модернізація  мереж  зв'язку,  що,  як наголошувалося,   є  умовою  виконання  стратегічного  завдання  - входження  України   в   європейську   та   світову   інформаційну інфраструктуру,   створення  єдиного  інформаційного  простору  та технічної бази інформатизації країни.

 

     Хочу сказати,  що  через  приватизацію   державного   сектора телекомунікацій  пройшла  більшість  країн  світу.  З країн СНД не приватизували телекоми тільки в Білорусії та Молдові.  Хоча  зараз вже  є  рішення парламенту Білорусії про приватизацію білоруського телекому (Шум у залі). Я відповідаю за свої слова.

 

     У Молдові  є  закон  про  приватизацію  телекому  Молдови,  і приватизація  буде  проводитися.  У Білорусії такого закону немає, але білоруський  парламент  скасував  своє  рішення  про  заборону приватизації білоруського телекому.

 

     Ще одне дуже важливе,  на мій погляд,  зауваження. Які можуть бути терміни приватизації "Укртелекому"?  Це запитання  ставили  і депутати  під час обговорення проекту в комітетах.  Я заявляю,  що приватизацію "Укртелекому" можна розпочати не раніш як через  рік. Це  одне  з  найбільших  підприємств України,  де працює 130 тисяч чоловік.  На  підготовку  такого  підприємства   до   приватизації потрібно   дуже   багато  часу.  Треба  провести  аудит,  потрібні експертна оцінка вартості, інвентаризація майна.

 

     Шановні народні депутати!  Від вашого сьогоднішнього  рішення залежить  доля  подальшого  розвитку  "Укртелекому".  Якщо не буде прийнятий закон про його  приватизацію,  то  найбільш  прибутковий сектор  ринку  України  - телекомунікації - буде захоплений (і вже захоплюється) приватними операторами зв'язку. "Укртелеком" програє в цій боротьбі, виграти він не зможе.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання   до   Ольги   Іванівни?  П'яти  хвилин достатньо?  (Шум у залі).  Ще три співдоповідачі,  шановні колеги. Запишіться, будь ласка. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Мангул. За ним - депутат Кирильчук.

 

     МАНГУЛ А.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ

  81, Запорізька  область).  Прошу  передать  слово Ищенко Алексею Максимовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ІЩЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 96,  Київська область).  Шановна Ольго Іванівно! Я хочу поставити вам кілька запитань.

 

     Перше. За  підрахунками  профільного  комітету,  в результаті приватизації буде звільнено  близько  40-50  тисяч  працюючих.  Як планується працевлаштувати цих людей?

 

     Друге запитання.  Чи  будуть  підвищуватися тарифи на послуги зв'язку,   передусім   для   пільгових   категорій   населення   - пенсіонерів,   учасників  Великої  Вітчизняної  війни,  інвалідів, чорнобильців?

 

     Третє. В "Укртелекомі" є високоприбуткові галузі (міжнародний зв'язок,  міський)  та  в  більшості  випадків збитковий сільський зв'язок.  Як ви вважаєте,  чи буде зацікавлений  власник  вкладати кошти в збиткові галузі телефонізації?

 

     І останнє.  Чому  під  час  підготовки питання до розгляду на сесії ви співпрацювали головним чином  з  Контрольною  комісією  з питань приватизації, а не з профільним комітетом?

 

     Спасибі.

 

     ФІЛІПОВА О.І.   Відповідаю   на   перше   запитання.  Так,  у законопроекті не визначено гарантій збереження  кількості  робочих місць,  а  також  перенавчання  працівників  підприємства  в  разі потреби  новим  професіям.  Але  соціальні  гарантії   працівникам підприємств,  що  приватизуються,  передбачені Законом України про приватизацію державного майна.  Зокрема, у статті 26 сказано, що з моменту   прийняття   рішення  про  приватизацію  жоден  працівник підприємства не має бути звільнений  за  скороченням  штату.  Крім того,  у  цьому  законі  передбачено,  що  в  разі  зміни власника протягом півроку не може бути скорочення.

 

     Хочу зазначити,  що  приватизація   підприємства   передбачає збільшення   робочих   місць.   На   "Укртелекомі"   дуже   низька продуктивність   праці   порівняно   з    іншими    підприємствами електрозв'язку.  Збільшення  обсягів  послуг  сприятиме  створенню нових робочих місць.  Із 40 тисяч працівників,  про які ви казали, 12  тисяч  буде  працевлаштовано  на  нові робочі місця,  15 тисяч вийдуть на пенсію,  і тільки близько  10  тисяч  працівників  буде вивільнено.  Але  розроблено  програму  адаптації персоналу,  якою передбачено фінансування працевлаштування цих працівників.

 

     І ще хочу сказати,  що в нас дуже багато приватних операторів зв'язку,  і,  як  доводить практика інших країн світу,  збільшення обсягів послуг зв'язку - це нові робочі місця для працівників.

 

     Щодо другого запитання - чи  збережуться  пільги.  Пільги  на встановлення  телефону  та  на  абонементну  плату  встановлюються чинним законодавством.  Вони як були,  так і залишаться, цей закон не зачепить чинного законодавства у цій сфері.

 

     І третє  запитання  - щодо,  як ви кажете,  високоприбуткових галузей "Укртелекому".  В "Укртелекомі" є два види зв'язку,  які є високоприбутковими.  Це  міжнародний  зв'язок,  який  "Укртелеком" практично втратив.  Цей зв'язок уже належить підприємству  "Утел". Здавалося  б,  це спільне з "Укртелекомом" підприємство,  але воно діє  як  окремий  оператор   зв'язку,   і   відносини   між   цими підприємствами більше конкурентні, ніж партнерські.

 

     Що стосується  міжміського  зв'язку,  то  "Укртелеком" має 50 відсотків   ринку.   Але   як   національний   оператор    зв'язку "Укртелеком",  я хочу, щоб ви на це звернули увагу, виконує і буде виконувати  завдання  задоволення  послуг  на  місцеві   телефонні мережі.   80   відсотків  свого  прибутку  він  спрямовує  і  буде спрямовувати на розвиток цих мереж зв'язку.

 

     Тепер ви запитуєте,  чому ми не  співпрацювали  з  профільним комітетом?   Якщо  профільний  комітет  організував  захист  цього законопроекту і ми тричі доповідали  на  засіданнях  комітету,  то чому ж ми не співпрацювали? Розкажіть, як іще співпрацювати?

 

     ГОЛОВА. Депутат Кирильчук.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Слово передаю депутату Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). У мене теж є кілька запитань до вас, Ольго Іванівно.

 

     По-перше, яка буде користь самому "Укртелекому",  колективу і галузі в цілому, від цієї приватизації, якщо Президент нещодавно з трибуни Верховної Ради сказав,  що всі гроші,  які  отримають  від приватизації  "Укртелекому",  будуть витрачені на погашення боргів держави?  Чи не поспішаєте ви і чи не  залишитеся  біля  розбитого корита?

 

     Друге. Яка експертна оцінка майна "Укртелекому"? Що він собою сьогодні  являє  і  скільки  ви  маєте  виручити  коштів  під  час приватизації?  І чи була взагалі експертна оцінка, адже ви кажете, що аудит ще не проводився?

 

     Третє. Чи  підземні  комунікації  і   кабельні   лінії,   які переважно  прокладені  по каналізаційних системах,  теж підпадають під приватизацію разом із АТС, чи вони є комунальною власністю? Як ця проблема розв'язується?

 

     Є багато інших запитань,  але я хотів би, щоб ви відповіли на ці.

 

     Дякую.

 

     ФІЛІПОВА О.І. Дякую. Перше. Яка буде користь колективу, якщо, як  ви кажете,  Президент оголосив,  що всі кошти від приватизації "Укртелекому" підуть у бюджет?  По-перше,  куди підуть  кошти  від приватизації, можете вирішити тільки ви, депутати. Як ви вирішите, так і буде. Це прерогатива Верховної Ради, яка приймає закон.

 

     Друге. Яка   користь   буде   підприємству   та   працівникам підприємства?   Акціонерне  підприємство  має  зовсім  інші  форми управління - недержавні, і я думаю, що це вже є перевагою. Якщо як треба  підготувати "Укртелеком" до приватизації,  то найперше - це автономне управління.

 

     Далі. Працівники  підприємства  отримають  можливість  купити акції  "Укртелекому".  Хочу  сказати,  що  це не остання перевага. Наведу приклад приватизації телекомів в інших  країнах.  Початкова (номінальна)  ціна  однієї акції,  наприклад,  німецького телекому була 5 марок, перша продажна ціна становила 28,5 марки, а тепер на ринках  капіталу  вони вже котуються по 42-44 марки.  Якщо згадати про інші телекоми,  то ціна їх акцій  збільшувалася  щонайменше  в чотири  рази  проти  номінальної.  Тому  це  є  теж  аргументом за приватизацію. Я думаю, тут коментарі зайві.

 

     Крім того,  ті ж працівники зможуть брати участь у  придбанні акцій  "Укртелекому" на аукціонах,  бо це буде відкрите акціонерне товариство.

 

     Щодо експертної оцінки майна.  Ні,  така оцінка не  робилася. Хто ж може робити експертну оцінку майна "Укртелекому", якщо це ще тільки передбачено проектом закону?  Але як оцінюються  можливості приватизації?  У  різних країнах ціна за один телефонний номер при продажу коливається від 600 до 2000 доларів США. Якщо взяти хоча б тисячу  доларів  США  за номер при приватизації "Укртелекому",  то можна від продажу на  тендері  25  процентів  статутного  капіталу отримати 2 мільярди доларів США. У своїх розрахунках ми брали 1200 доларів за номер (це середня ціна),  і тому  говоримо,  що  за  25 відсотків акцій "Укртелекому" можна отримати 2,4 мільярда доларів.

 

     Останнє запитання  стосується  ліній  і  АТС.  Законопроектом передбачено приватизацію цілісного  майнового  комплексу,  у  тому числі всього обладнання "Укртелекому":  лінійного, станційного (що приймає)  в  єдиному  технологічному  процесі.   Оцінюється   весь комплекс  "Укртелекому"  і  реалізуються  акції  в  процентах  від статутного капіталу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради   України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Фракція "Громада",  громадські організації інвалідів України.  Шановна Ольго Іванівно, у мене таке запитання. Сьогодні  при  приватизації підприємств виникає проблема виконання законів України,  якими встановлено так звані пільги,  зокрема для інвалідів.  Якщо  держава  не  профінансує витрати на забезпечення пільг,  то  як  тоді  заставити  "Укртелеком"  виконувати   закони стосовно до інвалідів?

 

     У всіх  цивілізованих  країнах  світу витрати на забезпечення пільг для соціально незахищених верств населення  беруть  на  себе підприємства, які приватизують державну власність.

 

     Дякую.

 

     ФІЛІПОВА О.І.  Дуже  слушне запитання,  дякую.  Я відповіла б так: гарантом дотримання законів повинна бути сама держава, і вона теж повинна виконувати закони.  Але я розумію,  що в держави немає коштів.  Закони  є,  а  коштів   немає.   "Укртелеком"   -   єдине підприємство, яке забезпечує соціальні гарантії. І можна вписати в закон,  що "Укртелеком" повинен  надавати  ці  соціальні  гарантії безкоштовно.

 

     А ще краще - зробити це за рахунок усіх операторів зв'язку. У нас є  дуже  багаті  оператори  зв'язку,  які  мають  дуже  високі прибутки,   надприбутки.   Мається  на  увазі  мобільний  зв'язок, міжнародний  зв'язок.  Можна   створювати   й   спеціальні   фонди підтримки.

 

     Ці питання можна вирішувати і їх треба вирішувати.

 

     ГОЛОВА. Ольго Іванівно, дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! У нас є ще три співдоповідачі з цього питання і є альтернативний законопроект.

 

     Але є ще два проекти постанов про неприйнятність. Один проект внесла народний депутат Мазур від прогресивних соціалістів, другий

- народні депутати Василенко, Кухарчук і Масенко.

 

     Я хотів би з вами порадитися.  Будемо обговорювати  далі  чи, можливо,  визначимося...  Одну хвилиночку! Шановні колеги! У нас є три  співдоповідачі:  Рябченко,  голова  Спеціальної   контрольної комісії  з  питань  приватизації,  Шевчук  Олег Борисович,  перший заступник голови Комітету з питань будівництва і Вітренко  Наталія Михайлівна,  член Комітету з питань економічної політики.  На всіх треба чимало  часу.  Питання,  безперечно,  складне,  але  давайте визначимося.

 

     Якщо буде прийнято рішення про неприйнятність, то на цьому ми призупинимо  розгляд  і  перейдемо  до  інших  питань.  Якщо   ні, будемо...  (Шум у залі).  Ви мене не заставляйте! Ще раз кажу, я з вами раджуся. Ніхто нічиї права не порушує.

 

     Я хотів з вами порадитися:  чи нам гаяти час  далі,  а  потім проголосуємо,  але дві години втратимо,  чи,  можливо, будемо інші документи  розглядати.  Хто  за  те,  щоб  поставити  на  поіменне голосування пропозицію про неприйнятність, будь ласка.

 

     "За" - 135.

 

     Проект постанови,  внесений народним депутатом Мазур,  такого змісту:  "1.  Проект Закону України про  особливості  приватизації Українського    державного   підприємства   електронного   зв'язку "Укртелеком" відхилити як неприйнятний згідно зі  статтями  106  і 107 Конституції України.

 

     2. У   тижневий  термін  заслухати  доповідь  секретаря  Ради національної безпеки і  оборони  України  стосовно  інформатизації державних структур".

 

     Ставлю на голосування цей проект у поіменному режимі.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення прийнято.  Будь  ласка,  висвітіть  по фракціях.  За: комуністи - 114 із 115;  НДП - 0 із 42;  Народний рух - 0  із  28; "Громада"  -  11  із 29;  зелені - 0 із 20;  соціалісти - 10 з 23; "Незалежні" - 4 із 13;  соціал-демократи - 0 з 11;  селяни - 7  із 12; прогресивні соціалісти - 11 із 11; позафракційні - 4 із 17.

 

     Володимире Романовичу, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемый Александр Николаевич!  Мне представляется, и нормы Регламента это позволяют, что принятие решения "про неприйнятність" не означает  прекращения обсуждения вопроса.

 

     У фракции    есть    предложение,   что   нужно   сделать   с "Укртелекомом",  чтобы поднять его,  более того - как  решить  эти острые  проблемы.  Я  просил  бы  дать  возможность выступить всем содокладчикам и предложения,  высказанные ими,  положить в  основу работы   правительства.   Приняв   решение  "про  неприйнятність", Верховный  Совет  должен  дать  правительству  задание,  в   каком направлении работать. А если не будет содокладов, то правительство не будет знать, в каком направлении работать.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Передайте  свої  пропозиції  в  уряд,   він врахує.

 

     -----------

 

     Шановні колеги!  Переходимо  до  розгляду  проекту Закону про внесення  змін  і  доповнень  до  статті  4  Закону  України   про підприємництво.  Доповідає голова Антимонопольного комітету Завада Олександр Леонідович. Будь ласка.

 

     ЗАВАДА О.Л.,  голова   Антимонопольного   комітету   України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд  внесено  проект  Закону  України  про  внесення  змін   і доповнень  до  статті  4  Закону про підприємництво.  Пропонується доповнити перелік видів підприємницької діяльності,  які не можуть здійснюватися  без  ліцензії,  а  саме:  зберігання  та постачання природного  газу,  надання  послуг  з  користуванням  залізничними коліями та іншими об'єктами інфраструктури,  внутрішні перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом, виробництво теплової енергії,  надання  спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів,  аеропортів.  Крім  того,   пропонується   зробити   деякі уточнення чинних норм зазначеної статті.

 

     Збільшення кількості     видів     ліцензованої    діяльності пропонується виключно щодо трьох ринків,  які перебувають у  стані природної монополії, та чотирьох суміжних ринків. Для чого?

 

     Насамперед з  метою державного впливу на діяльність суб'єктів природної монополії через створення нового  механізму  регулювання діяльності суб'єктів природної монополії та контролю за нею.

 

     Три роки у Верховній Раді України розглядається проект Закону про  природні  монополії,  в  якому   передбачена   така   система державного  впливу  на  цю  надзвичайно важливу для функціонування економіки України сферу.  І тому,  оскільки  проблема  регулювання сфери   природної   монополії  досі  комплексно  не  врегульована, Президент  України  видав  Указ  про  запровадження   ліцензування діяльності  господарюючих  суб'єктів у сфері природних монополій - саме з метою комплексного врегулювання  цієї  проблеми.  Одночасно відповідно  до  "Перехідних  положень" Конституціїї України на ваш розгляд внесено проект закону, про який я доповідаю.

 

     Зазначений механізм включає ліцензування, затвердження умов і правил відповідної діяльності, контроль за дотриманням цих правил, а  також  застосування  засобів  відповідальності,  у  тому  числі санкцій.

 

     Сьогодні зазначену  схему  регулювання  державою  відносин  у сфері природних монополій більшою чи меншою мірою  запроваджено  в галузі  електроенергетики.  Тобто  те,  що  пропонується  проектом закону,  не   є   чимось   новим,   а   відпрацьовано   в   галузі електроенергетики.  Тепер  цю  схему пропонується поширити на інші галузі.

 

     Водночас слід висвітлити  питання,  для  чого  потрібне  таке регулювання (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Олександре Леонідовичу, одну хвилинку.

 

     Олександре Володимировичу   Рябченко,  сідайте,  будь  ласка. Альтернативний проект ми будемо розглядати окремо.  Його  сьогодні тільки роздали,  хто його читав?  Ви думаєте, я не розумію, про що ви кажете?  Я це питання не міг ставити, бо проект тільки сьогодні роздали.  Депутати з ним не ознайомилися і не знають, про що вести розмову.

 

     У мене був Олександр Володимирович під час перерви,  ми з ним говорили.  Ми  поставимо  це питання в порядок денний на наступний тиждень у тому  поданні,  яке  підготувала  Спеціальна  контрольна комісія з питань приватизації.

 

     Будь ласка, продовжуйте.

 

     ЗАВАДА О.Л. Запровадження регулювання, і зокрема ліцензування як складової системи державного  впливу  на  діяльність  суб'єктів природної монополії,  потрібне,  по-перше,  тому,  що суспільство, включаючи  і  економічну,  і  громадську   сферу,   залежить   від діяльності   суб'єктів   природної   монополії,  що  зумовлено  їх природою.  Адже від надання  якісних  послуг  за  доступною  ціною залежить  і  ефективне  функціонування всієї економіки.  По-друге, чинний на сьогодні механізм регулювання в  більшості  галузей,  що належать до природної монополії, є недосконалим.

 

     Про недосконалість  свідчать  такі  факти.  Ціна  регулюється відомством,  яке  безпосередньо  зацікавлене  в  тому,  щоб   вона регулювалася на максимально високому рівні,  що,  безумовно,  не в інтересах усього  суспільства.  Правил  діяльності  у  відповідній сфері або немає,  або вони застарілі чи недосконалі. Тим більше що вони розроблялися  відомством,  яке  за  своєю  природою  не  може відстежувати   інтереси  і  споживачів,  і  виробників,  і  всього суспільства збалансовано.  Як правило, відсутній механізм контролю за  дотриманням  цих  правил,  відсутня відповідальність суб'єктів природної монополії за їх дотриманням.  Тобто фактично регулюються окремі  фрагменти,  контролюються  окремі  напрями,  але системи у відносинах  між  державою,  споживачами  та  суб'єктами  природної монополії немає.

 

     Усе це дозволяє суб'єктам природних монополій навіть в умовах регульованих цін,  зокрема за рахунок  погіршення  якості  послуг, стягувати   зі   своїх  споживачів  непомірну  для  них  плату.  У результаті маємо економіку,  в якій  усі  суб'єкти  господарювання винні п'ятьом галузям (транспорт,  зв'язок, нафтогазовий комплекс, електроенергетика і житловокомунальне господарство).

 

     Валовий дохід  цих  п'яти  галузей  -  близько  40  мільярдів гривень,  їх  дебіторська  заборгованість  - 30 мільярдів гривень. Разом це становить 70 відсотків  валового  внутрішнього  продукту. Умовно  можна  стверджувати,  що  економіка  України - це природні монополії і 30 мільярдів гривень бюджетних коштів. Решта галузей - це заліки, це борги, це дисконти, невиплати заробітної плати і так далі.

 

     Безумовно, я далекий  від  думки  про  те,  що  якась  галузь економіки  України сьогодні в доброму стані,  але все пізнається в порівнянні.  Ось такий результат не в останню чергу отримано  нами завдяки   гальмуванню   з   впровадженням   механізму   державного регулювання у сфері природних монополій.

 

     Ситуацію, в яку ми потрапили,  найкраще відображають зміни на ринку водопостачання в одному з районів Харківської області. Цитую відповідь   (я    прошу    уважно    це    послухати)    керівника водопровідно-каналізаційної дільниці:

 

     "Основными потребителями  по  водоотведению и водопотреблению из хозрасчетных групп  являются  "Прогрессагро"  и  хлебозавод.  В октябре  сего  года  получен  отказ от "Прогрессагро" пользоваться нашими услугами по водоотведению,  в связи с чем количество  кубов уменьшилось, а цена возросла с 48 гривень до 143 гривень".

 

     Якщо виходити  з того,  що в Україні найменша ціна на послуги водовідведення становить близько 15 копійок за 1  кубометр,  то  в цьому  районі  ціна  вища в тисячу раз.  Фактично це призводить до того,  що кількість платоспроможних споживачів скорочується:  було два  підприємства  -  стало одне.  Це модель тих відносин,  які є, можливо,  в більш прихованій формі  і  в  інших  сферах  економіки України.

 

     Поміркуйте самі,   виходячи   з   таких   цифр:  кредиторська заборгованість підприємств агропромислового комплексу в  5,5  раза перевищує  дебіторську;  кредиторська  заборгованість  промислових підприємств  перевищує  дебіторську  в  1,5  раза;  87   відсотків сільськогосподарських підприємств є збитковими.  Так, це зумовлено багатьма факторами.  Але Антимонопольний комітет має  повне  право стверджувати:  внесок  суб'єктів природних монополій у збитковість сільськогосподарських і промислових підприємств є  суттєвим,  якщо не вирішальним.

 

     У 1998   році   42   відсотки   всіх  зловживань  монопольним становищем,  які виявлені й припинені  Антимонопольним  комітетом, припадає  на підприємства саме цих галузей,  із них 132 порушення, або  24,7  відсотка,  -   на   підприємства   житлово-комунального господарства;  48  порушень,  або 8,9 відсотка,  - на підприємства залізничного транспорту;  31 порушення,  або 5,8  відсотка,  -  на підприємства   зв'язку.   І   це   при   тому,  що  антимонопольне законодавство поширюється лише на  сферу  вільного  ціноутворення, яка  в  цих галузях становить близько 10 відсотків від їх валового доходу.

 

     Саме тому вперше голова Антимонопольного  комітету,  який  до цього в усіх випадках з будь-якої нагоди заперечував запровадження ліцензування у сфері промисловості,  сьогодні стоїть перед вами  і пропонує   прийняти   в   першому   читанні  проект  закону,  яким передбачається  запровадження  ліцензування  в  такій  надзвичайно важливій і специфічній сфері.

 

     Я хотів  би  також зазначити,  що подібна система регулювання відносин у сфері природних монополій є в усіх інших країнах  -  як розвинутих,  так  і  не  розвинутих і перехідних.  Найліберальніші економіки будують свої відносини у сфері природних монополій  саме на засадах державного впливу,  державного регулювання і стабільних прозорих відносин.

 

     Можу навести приклад нашого  північного  сусіда.  Ми  провели ретельний  аналіз  сфери ліцензування підприємницької діяльності в Російській Федерації,  і маю вам сказати, що запропонований проект повністю відповідає ситуації, яка склалася в Російській Федерації. Я маю на  увазі  види  діяльності,  які  регулюються.  Там  навіть ліцензується набагато більше видів діяльності, ніж ми пропонуємо.

 

     Я хотів  би звернути увагу й на те,  що фактично мова йде про запровадження додаткових семи видів діяльності.  А для інших,  як, наприклад,   водопостачання,   теплопостачання,  уже  запроваджене регулювання та ліцензування відповідно до статті 4.  Мова йде лише про  уточнення  формулювання,  для  того  щоб  вивести з-під цього ліцензування діяльність,  яка не має відношення до підприємницької діяльності.  Наприклад,  виробництво  тепла  для власних потреб чи здійснення інших видів діяльності для власних потреб.

 

     У зв'язку  з  наведеним  я  переконливо  прошу  вас,  шановні народні  депутати,  прийняти  цей проект закону в першому читанні, для того щоб ми могли при доопрацюванні врахувати всі зауваження і пропозиції. Тут є можливості для компромісу, є розумні пропозиції, які можна врахувати при доопрацюванні.  Вони вже надходять,  і  ми почали їх обговорювати.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.I.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будуть запитання?  Прошу записатися. Будь ласка,  виставте  п'ять  хвилин.  Депутат Бокий.  За ним - депутат Бабич.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово депутату Чижу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Іване Сидоровичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий  центр).  Шановний  голово  Антимонопольного  комітету!  Що стосується  цього  законопроекту,  то  я  підтримую  його і,  якщо вдасться,  виступлю з цього приводу. Я взагалі стою на позиції, що треба  було  б запровадити ширший спектр ліцензування,  оскільки в нас що  не  указ  Президента,  що  не  дія  виконавчої  влади,  то створюються  все нові й нові монополістичні монстри.  Зокрема,  це стосується так званих ДАКів -  державних  акціонерних  компаній  у системі поліграфії та видавництва і в системі Держтелерадіо (я про це скажу, ми до вас звернення зробили).

 

     Моє запитання стосується природних  монополій:  наскільки  ви відчуваєте   реально,   що   це   ліцензування   дасть  можливість Антимонопольному  комітету  втрутитися  у   руйнацію   тих   самих монопольних  відносин,  стосовно  яких  ви  дуже  правильно навели приклад по одній з областей?

 

     Наскільки прийняття  цього  законопроекту  реально   розв'яже проблему? Адже монополізм скрізь процвітає.

 

     Дякую.

 

     ЗАВАДА О.Л.  Дякую за запитання. Я можу сказати прямо, що без запровадження ліцензування ми проблему подолання монополізму в цих галузях   не   вирішимо,  оскільки  людство  не  придумало  іншого механізму впливу.  Наведу ще один приклад.  Кабінетом Міністрів  у грудні  1997  року  були  прийняті  дуже  хороші  правила  надання житлово-комунальних  послуг,  запроваджені  в  дію  з  1   лютого. Відповідно   до   цих   правил  підприємства  житлово-комунального господарства повинні перераховувати нараховані до сплати  суми  за житлово-комунальні послуги населенню, якщо в поточному місяці було погіршено якість цих послуг. Наприклад, люди мерзнуть у квартирах, а  сплатили  раніше  повну вартість комунальних послуг.  Тепер має бути проведено перерахунок.  Проте до цього  часу  Антимонопольний комітет  розглядає  справи  за скаргами мешканців про те,  що такі перерахунки не проводяться...

 

     Тому я хотів би поставити  запитання:  хіба  це  гуманно,  що людина спочатку мерзне,  потім хворіє,  потім пише скаргу,  і лише після  цього  розглядається  справа?!  Безумовно,  має  бути  інша система  регулювання  відносин,  коли  відповідними  компетентними органами,  якими в житлово-комунальній сфері скоріше за все будуть визначені  місцеві  органи,  що безпосередньо відповідають за стан справ у відповідному регіоні, мають здійснюватися упереджуючі дії. Таких прикладів можна наводити безліч,  і тому я ще раз стверджую: іншого  способу  немає!  I  приклад  Росії,   Сполучених   Штатів, Великобританії, будь-яких інших країн - цьому підтвердження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бабич... Народний депутат Жежук. Будь ласка. За нею - депутат Терещук.

 

     ЖЕЖУК Н.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Ленінський комсомол України. Прошу передати слово товаришу Масенку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Масенка, будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую. Мене цікавить отаке питання. Ви у своїй доповіді звернули увагу на те,  що  після  запровадження  ліцензування діяльність підприємств буде більш прозорою.  Якщо можна,  поясніть конкретніше,  як  буде забезпечено цю прозорість?  На практиці переконуєшся, що вже більш підпільної діяльності, ніж зараз, ми ще не бачили. Це стосується і тих  підприємств,  що  мають  ліцензії,  і  тих,  що  їх не мають. Підприємства, які не є в державній або в колективній власності, як правило,  приховують податки від держави,  це тіньова економіка. I як ви тут забезпечите прозорість, мені незрозуміло.

 

     ЗАВАДА О.Л.  Дякую  за  це  запитання,  оскільки   воно   дає можливість  мені  розкрити  механізми  регулювання більш детально, хоча ми з вами розглядатимемо це  ще  детальніше  при  остаточному прийнятті   проекту   Закону   про   природні  монополії,  де  вже передбачені відповідні норми.  Вони проголосовані Верховною Радою, там залишилося тільки два-три спірних питання,  які ми розв'яжемо, після чого закон буде прийнятий і працюватиме.  Але  вже  сьогодні тією системою,  яку створено в електроенергетиці,  передбачено, що відповідні види діяльності регулюються окремо,  тарифи  і  витрати розподіляються між різними видами діяльності за певним алгоритмом. От наприклад, ми перевіряли підприємства газопостачання - облгази. Вони  встановлювали  монопольно  високі  ціни  на  монтаж  газових лічильників.  Ми півроку вимагали від них  порахувати  витрати  на монтаж газових лічильників,  чому вони такі високі.  I тільки коли вони самі це порахували,  ми змогли встановити,  високі чи ні. Але до  цього  не було правил,  за якими вони повинні були це робити в нормальному режимі.

 

     Таким чином,  якщо   буде   запроваджена   така   схема,   то вестиметься   інший   облік   витрат,   відповідно  буде  прозорою діяльність цього підприємства і легше  буде  збирати  податки,  бо стане  зрозуміло,  що  це  -  доходи від такої діяльності,  а це - доходи від такої діяльності.  Для цього  є  відповідні  розроблені механізми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре  Леонідовичу,  я прошу вас відповідати стисліше.

 

     Депутат Терещук. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Прохання передати  слово Дорогунцову Сергію Івановичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дорогунцов. Будь ласка.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.I.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    науки    і    освіти    (багатомандатний загально-державний   виборчий   округ,   КПУ).  Фракція  Компартії України. Шановний Олександре Леонідовичу! Чи не стане це додаткове ліцензування  ще  одним  засобом  концентрації всієї влади в руках окремих працівників апарату?  Бо треба буде йти до них, кланятися, просити  і  так  далі,  а  це  в  наш час,  як відомо,  даремно не робиться. То, скажіть, будь ласка, що це практично дасть нам?

 

     ЗАВАДА О.Л.   Дякую.    Мої    відповіді    можуть    здатися парадоксальними,  але  я  дві  відповіді дам.  Ви знаєте,  скільки зусиль докладали Міжнародний валютний  фонд  і  Світовий  банк  до того,  щоб  скасувати  ліцензування  підприємницької  діяльності в Україні як зайве обмеження підприємництва.  Можливо, вас переконає те, що це є об'єктивно необхідним щодо природних монополій. Навіть Міжнародний  валютний  фонд  погодився,  що  це  об'єктивно  треба вводити, бо не було аргументів, чому цього не можна вводити.

 

     А, по суті,  річ у тім (я недаремно називав), що ліцензування у специфічній сфері природних монополій - це специфічний механізм. Чому?  Наприклад, було запроваджено в нас ліцензування торгівлі. І от підприємець хотів працювати на цьому  ринку,  а  був  державний чиновник,  який його або пускав,  або не пускав.  А скажіть,  будь ласка,  де знайдеться той чиновник,  який,  якщо до  нього  прийде директор водоканалу,  не видасть йому ліцензію? Ви ж розумієте, що тут зовсім інша схема відносин, тобто ці правила і це ліцензування потрібні   насамперед   не   суб'єктам   природних   монополій,  а суспільству.  Таким  чином,  це  ліцензування   створює   механізм нормальних  договірних відносин між державою і суб'єктом природної монополії,  бо сьогодні,  крім того, що ці суб'єкти використовують відсутність правил на свою користь,  вони ще й самі страждають від відсутності цих правил,  тому що один контролює їх у такий спосіб, другий  каже,  що  вони  повинні робити так...  Ви думаєте,  їх не "регулюють" сьогодні?  Та кожен,  той самий чиновник  із  районної адміністрації  чи  з інших структур керує повним ходом.  І от коли вони отримають цю ліцензію,  де будуть виписані умови і правила  - чітко пункт за пунктом,  - то зможуть завжди сказати: ось у мене є документ,  я його  дотримуюся,  і,  будь  ласка,  більше  мною  не керуйте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Леонідовичу.   Будь  ласка, сідайте.  Слово для співдоповіді надається представнику Комітету з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій депутату Єханурову.  Немає? Тоді слово має депутат Буждиган.  Будь ласка. Пилипе Пилиповичу, скільки часу вам потрібно?

 

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ). Я думаю, п'яти хвилин вистачить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     БУЖДИГАН П.П.   Шановні  депутати!  Відповідно  до  пункту  4 розділу XV "Перехідні  положення"  Конституції  України  Президент України  подав  на  розгляд  Верховної  Ради України проект Закону України про внесення змін і доповнень до статті 4  Закону  України про підприємництво.

 

     Запропонованим проектом  закону з метою здійснення державного регулювання   передбачається   запровадити   ліцензування    видів діяльності, які відносяться до сфери природних монополій.

 

     Необхідно повідомити,  що на розгляд Верховної Ради України в комітеті готується проект Закону України про  природні  монополії, прийнятий Верховною Радою України попереднього скликання в другому читанні,  у якому в цілому  визначаються  правові,  економічні  та організаційні  засади  державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні.

 

     Отже, проектом  Закону   України   про   природні   монополії передбачено  не  тільки запровадити ліцензування видів діяльності, які відносяться до  сфери  природних  монополій,  а  й  розроблено механізм     державного     регулювання    діяльності    суб'єктів господарювання,  які діють на ринках природних монополій.  З  його прийняттям   будуть  створені  незалежні  позавідомчі  національні комісії з регулювання  діяльності  природних  монополій,  основним завданням  яких  саме  й  буде  здійснення  державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання,  що діють на ринках природних монополій.

 

     Отже, проблему   державного  регулювання  у  сфері  природних монополій   необхідно   вирішувати   не    шляхом    запровадження ліцензування видів діяльності,  які відносяться до сфери природних монополій, вносячи зміни до статті 4 вищеназваного закону України, а  приймати загальний Закон про природні монополії,  метою якого є забезпечення ефективності функціонування ринків,  що знаходяться у стані  природної  монополії,  на  основі  збалансування  інтересів суспільства,  суб'єктів  природних  монополій  та  споживачів   їх товарів.

 

     Виходячи з   вищесказаного,   Комітет  з  питань  економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій  пропонує  відхилити проект Закону України про внесення змін і доповнень до статті 4 Закону  України  про  підприємництво. Відповідний  проект  постанови Верховної Ради роздано вам на руки, так само роздано висновки і науковоекспертного управління. Тому ми пропонуємо відхилити даний законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Пилипе Пилиповичу, за лаконічність. Будуть запитання?  Немає.  Сідайте,  будь ласка.  Шановні колеги!  У  нас записалося   на   виступи  з  трибуни  два  народних  депутати.  Є пропозиція  відвести  на  виступи  по  три   хвилини,   і   будемо голосувати.  Народний депутат Баулін. Будь ласка. За ним - депутат Чиж.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Может быть,  не  все  помнят  и  знают,  что  статья  4 Закона Украины о предпринимательстве является,  наверное,  рекордсменом среди  всех статей законов по вносимым изменениям. Чем же вызвана такая любовь Президента,  исполнительной власти к данной статье,  которая имеет скромное название "Ограничения в осуществлении предпринимательской деятельности"?

 

     А тем,  что за каждой  строкой  этой  статьи  стоят  интересы какого-либо министерства или ведомства. И не только потому, что им перепадает чтото из платы за лицензию.  Это мелочь.  Главный смысл строки в этом законе есть право "пущать или не пущать". А как оно, это право,  затем материализуется в твердую  валюту,  не  мне  вам рассказывать.  Год назад Верховный Совет набрался мужества и почти в  два  раза  сократил  перечень  видов  деятельности,  подлежащих лицензированию. Однако указом Президента создана непредусмотренная Конституцией Лицензионная  палата,  которая,  как  грибами,  стала обрастать   структурами   на   местах.   Вы   чувствуете  политику Президента? Денег на пенсии, на зарплату учителям, ученым, медикам не хватает,  а на создание новых чиновничьих структур,  откровенно провоцирующих коррупцию, - нет проблем.

 

     Уважаемые народные депутаты! Прошу вас обратить внимание: все предложенные  Президентом  Кучмой  поправки  к  статье  4 Закона о предпринимательстве  имеют  одну  цель  -   предоставить   кому-то возможность заработать нечестным путем на процессе лицензирования. Все  об яснения   о   необходимости   расширения   перечня   видов деятельности, подлежащих лицензированию, - от лукавого.

 

     Давайте возьмем  такой  вид  деятельности,  как  транспортные услуги.  В  действующем  законе  сказано,   что   железнодорожные, автомобильные  перевозки  пассажиров и грузов внутри Украины и СНГ не требуют лицензирования.  В поправках же Президента предлагается лицензировать  оказание услуг железнодорожным транспортом и внутри страны - внутренние перевозки.  Ясно,  что год  назад  чиновников, паразитирующих  на железной дороге,  обидели:  лишили возможности, чтобы к ним приходили на поклон. Завтра и чиновники автомобильного ведомства захотят вернуть себе право обирать транспортников.

 

     Все предлагаемые  поправки надуманы.  Год назад Кабмин ничего не имел против и не предлагал лицензировать эти виды деятельности. Все   названные   позиции  регламентируются  другими  нормативными актами:  по безопасности и так далее.  А теперь чиновники и  здесь хотят урвать свое.

 

     Я подчеркиваю,  что  бюджет  от  этого  не  пополнится,  зато чиновники своего не упустят.

 

     Пропоную відхилити  проект  Закону  про   внесення   змін   і доповнень до статті 4 Закону України про підприємництво.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  має  народний  депутат України Чиж Іван Сергійович. Будь ласка. І будемо голосувати.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Адаме Івановичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановні колеги!  Я не знаю, про що думав Президент України, подаючи цей законопроект, але гадаю, що він думав не так, як   я   думаю.   Звичайно,   я   проти   того,   щоб  чиновництво розперезувалося і регулювало все на  свій  смак,  як  це  роблять, скажімо,  нешановане  мною  Міністерство фінансів і міністр,  який знищив усе, що можна знищити: випалена земля після політики такого відомства.  Але ми повинні сьогодні добре розуміти, що ця природна монополія,  нічим  не  обмежена,   може   закінчитися   так   само необмеженою  монополією  на ціноутворення,  фактично монополією на нищення споживача. І я хотів би сказати про таке. Щойно мій колега Баулін   виступав   щодо  сфери  транспорту.  Наводжу  приклад  по Летичівському району мого виборчого округу. На сільському маршруті працює  автобус  державного  підприємства.  На  цей  же  маршрут у найкасовіший час виходить приватна  маршрутка  -  знімає,  так  би мовити,  пінку  -  кошти,  які мала б отримувати державна служба і перераховувати в бюджет. При цьому пільговиків викидають із салону

- і ніхто за це не відповідає. Тому мені здається, що якщо держава вдається  до   якихось   регулятивних   функцій,   то   це   треба підтримувати, знову ж таки б'ючи по руках чиновника.

 

     Ви подивіться,  що зробив той же шановний пан Президент, коли він створив  дві  монопольні,  навіть  три  монопольні  структури: Укрполіграфвидав,  Держтелерадіо й інформаційну агенцію,  про що я ставив запитання до Олександра Леонідовича.  Створюється ДАК -  по суті  монополістичний  монстр:  усі  поліграфічні,  книговидавничі підприємства,  всі  видавництва  фактично   зводяться   до   рівня абсолютно  безправних  цехів.  Усе  бюджетне фінансування буде іти через ДАК,  розміщення державних замовлень, у тому числі на книжку й іншу продукцію,  тільки через ДАК. Я б у даному разі щодо такого указу  взагалі   поставив   проблему   так:   щоб   був   висновок Антимонопольного  комітету,  наскільки  взагалі  це  монопольне  і монополістичне утворення має право на існування.

 

     Наш комітет воює.  Ми звернулися до Антимонопольного комітету і до Конституційного Суду.  Але це ілюстрація того,  як необмежені апетити практично знищують цілі галузі,  знищують і  монополізують цілі  системи.  У  даному разі народним депутатам розбиратися,  як голосувати...  У  мене  ж  пропозиція  така:  ми  повинні  вводити державне регулювання в економіку,  вводити в ті сфери,  де держава може своєю регулятивною  функцією  забезпечити  саме  державний  і суспільний інтерес.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу.

 

     Наполягає на   виступі  від  фракції  Руху  народний  депутат Черняк. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

  153, Рівненська   область).   Фракція  Народного  руху  України. Шановні колеги!  Існує  реальна  проблема  регулювання  діяльності природних монополій.  І уникнути цього ніяк не можна,  бо це якраз ті монополії, які не можна руйнувати. У запитанні Чижа прозвучало, що треба руйнувати монополії. Є монополії, які потрібно руйнувати, це правда, але є природні монополії, які саме тому природні, що їх не можна зруйнувати. Ми ж не можемо класти дві труби, щоб провести воду,  чи два кабелі,  щоб  подавати  електроенергію.  Тому  треба регулювати діяльність цих монополій, і це робиться в усьому світі. І  це  якраз  функція  Верховної  Ради  -  регулювати   діяльність природних монополій.

 

     Звичайно, найкраще  -  це  прийняти закон.  Ми прийняли вже в другому читанні  проект  Закону  про  природні  монополії,  але  ж остаточно він не прийнятий.  Тому доти, доки не буде прийнятий цей закон,  існуватиме  проблема  регулювання   діяльності   природних монополій.  Саме  тому  Президент і комітет пропонують прийняти ці поправки до закону. Думаю, що в цьому є певна логіка, але в мене є сумніви.

 

     Перше. Наскільки коректно вживати тут термін "ліцензія"? Адже пропонується дещо інше,  ніж ліцензія.  Якщо ми навіть  не  будемо давати  ліцензію-дозвіл,  то  монополії все одно будуть працювати, виконувати свої функції.  Але треба, щоб вони це робили сумлінно і на користь нашої економіки!

 

     І друге.  Якими  будуть функції цього регулюючого органу,  як він буде працювати, чи не буде він зловживати?

 

     Отже, питання неоднозначне,  і я б не став  стверджувати,  що воно просте.  Його не треба спрощувати,  але й не треба,  я думаю, ускладнювати.  Звичайно,  з  одного  боку,  діяльність   природних монополій   треба  регулювати,  але,  з  другого  боку,  не  можна допускати  сваволі  чиновників.  Я  розумію  сумніви,  які   зараз висловлюють депутати.

 

     Отже, питання не просте,  а складне,  але я все-таки схиляюся до думки,  що,  мабуть, до прийняття Закону про природні монополії варто  було  б прийняти ці поправки до закону,  а потім ці питання врегулює уже Закон про природні монополії.

 

     Якщо є багато  противників  запровадження  ліцензування  щодо залізничного транспорту,  хоч я думаю, що тут усе-таки треба також регулювати,  залізниця - це монополія,  але якщо є, а я так відчув по настрою, особливо фракції комуністів, то можна прийняти проект, вилучивши залізничний транспорт із сфери регулювання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон  голови комітету Гуренка. Одна хвилина для репліки.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Спасибі.   Фракція   комуністів.   Володимире   Кириловичу, шановний, ви помилилися чи обмовилися? Комітет на своєму засіданні прийняв рішення про відхилення  законопроекту,  тому  ні  про  яку підтримку комітету мова не йде. Комітет проти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будемо приймати рішення. Я зачитую проект постанови,  який вноситься від  Комітету  з  питань економічної політики.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     Відхилити внесений Президентом України відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України проект Закону України  про  внесення змін і доповнень до статті 4 Закону України про підприємництво".

 

     Хто за те,  щоб підтримати пропозицію  профільного  комітету, прошу проголосувати.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення не приймається.

 

     Вносилася пропозиція прийняти законопроект у першому читанні. Хто за цю пропозицію, прошу визначитися.

 

     "За" - 96.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Гуренка.

 

     ГУРЕНКО С.І.  Фракція  Компартії  України.  Шановні   народні депутати!   Мене  дещо  дивують  результати  голосування.  Я  хочу сказати,  що до складу нашого комітету входять  чільні  підприємці України і жоден доброго слова не сказав про цей законопроект.

 

     Це справді  прихований  вид ліцензування,  що заборонено.  Це поперше. По-друге, це обмежує підприємницьку ініціативу. По-третє, це  породить приховану нову систему хабарів.  І я просто просив би це усвідомити.

 

     Адаме Івановичу,  просив би вас ще раз  поставити  проект  на голосування,  бо  мені  здається,  що  вже  в кінці дня у декого з депутатів орієнтири загубилися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НДП).  Фракція НДП. Станіславе Івановичу,   щоб   ви  не  дивувалися,  я  дещо  поясню.  Якби  це стосувалося дрібних підприємців чи середніх підприємств, ми з вами абсолютно  погодились би.  Йдеться ж про природні монополії.  Адже сьогодні все ділиться під килимком у деяких  кабінетах!  Саме  так сьогодні  це  й  робиться.  А пропонується цивілізована,  відкрита форма отримання ліцензій. Порядок можна обговорювати на конкурсі і таке інше.

 

     А тепер   щодо   тактики.  Шановні  колеги!  Якщо  ви  хочете поправити цей законопроект,  то  його  варто  прийняти  в  першому читанні,  тому що коли указ Президента не буде відхилено, він буде діяти.

 

     Тому з тактичних міркувань краще  прийняти  проект  закону  в першому  читанні,  внести  в  нього  відповідні  правки,  а  потім прийняти  його  як  закон,  усунувши  ті  недоречності,  які  є  у президентському указі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Івановичу,  але роблю маленьке уточнення. Я хотів би нагадати народним депутатам про те, що ми не відхиляємо указ.  Ми маємо право відхиляти проект закону, поданого Президентом у зв'язку з указом. Подивіться, будь ласка, "Перехідні положення" Конституції.

 

     Депутат Філіпчук. Будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух  України.  Уже  у  кількох  виступах  говорилося  про  те,  що запровадження  ліцензування   щодо   природних   монополій   стане сприятливим  підгрунтям  для  хабарництва  й для антизаконних дій. Але,  шановні колеги,  багато хто з нас має  сьогодні  стосунки  з конкретними галузями,  що займаються постачанням води, лісу, газу, електроенергії,  вугілля.  Ми бачимо,  що держава внаслідок  своєї дерегуляції  практично  не  може  захистити споживача і,  зокрема, бюджетні сфери,  коли тонна вугілля на виході коштує 45 гривень, а на вході - практично в чотири рази більше.  Це ж саме стосується і водопостачання,  і теплопостачання,  і всіх інших  напрямів.  Тому давайте  ми і подбаємо про те,  як захистити державу й суспільство від хабарництва,  і погодимося з  тим,  що  саме  прийняття  цього документа  дасть  можливість  регулювати ті сфери,  які сьогодні є напівкримінальними.  Я про це  говорю  абсолютно  серйозно,  добре знаючи конкретну ситуацію.

 

     Я просив  би  поставити  документ  на  поіменне  голосування, можливо, з обгрунтуванням підходу конкретних фракцій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Щоб не було суперечок, я зачитую  пункт  4  розділу  XV  "Перехідні положення" Конституції: "Такий указ  Президента  України  вступає  в  дію,  якщо  протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не  прийме  закон або   не   відхилить   поданий   законопроект   більшістю  від  її конституційного складу..."

 

     Так що ще раз наголошую.  Ми відхиляємо не указ Президента, а законопроект. Олександр Іванович погоджується. Дякую.

 

     Шановні колеги,   була   пропозиція  провести  голосування  в поіменному режимі. Хто за, прошу визначитися.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставлю на голосування в поіменному  режимі  проект  постанови комітету про відхилення внесеного Президентом України відповідного законопроекту про внесення змін і доповнень  до  статті  4  Закону України   про   підприємництво.   Прошу  підтримати.  Нагадую,  що голосування -  в  поіменному  режимі.  Пропозиція  про  відхилення законопроекту.

 

     "За" - 201.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Прошу висвітлити по фракціях.

 

     За: комуністи - 114 із 115; НДП - 3 із 38; НРУ (досить наполегливо, по нулях)

- 0 із 35;  "Громада" - 20 із 28;  СПУ - 20 із 22; "Незалежні" - 3 із 11; СелПУ - 13 із 13; СДПУ(о) - 0 із 8; зелені - 15 із 22; ПСПУ

- 11 із 11; позафракційні - 2 із 13.

 

     Ставиться на поіменне голосування друга пропозиція...

 

     Депутат Ємець. Будь ласка. З мотивів.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Шановні  колеги!  Іще  раз хочу вам пояснити нашу мотивацію.  Ми вважаємо,  що законопроект досить недосконалий. Але оскільки ми указ не відхиляємо, він через три дні почне працювати. Тому набагато краще проголосувати за цей проект у першому читанні, швиденько його доопрацювати і прийняти як закон.  Тим більше що на розгляді в комітеті є проект Закону про природні монополії,  тобто можна скоординувати ці два законопроекти.

 

     Якщо ми  зараз  не  приймемо  проект у першому читанні,  буде діяти указ Президента без будь-яких змін.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Чиж.  З мотивів.  Будь  ласка.  І будемо голосувати.

 

     ЧИЖ І.С.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановні колеги!  Наша фракція зараз підтримувала пропозицію комітету,  яку висловив  Станіслав  Іванович  Гуренко,  саме тому,  що комітет як кваліфікований орган так вирішив.  Хоча я думаю,  що,  зважаючи на те, що це справді питання, пов'язане з указом Президента, можливо, нам варто було б переглянути цю позицію.  Справа якраз у тому,  що ліцензування   стосується   природних  монополій,  де  відсутність будь-яких обмежень часто призводить до  наслідків,  катастрофічних для громадян.  Можливо, давайте ми зараз проголосуємо за прийняття в першому читанні і потім доопрацюємо цей законопроект між  першим і  другим  читаннями,  так як нам потрібно,  Станіславе Івановичу? Можливо,  і так. Подумайте. А інакше діятиме указ. Це ж факт. Буде так,  як з "Укртелекомом":  ми прийняли рішення, а він знову своїм указом його приватизує. І нікуди ми не подінемося.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  На  голосування  в   поіменному режимі   ставиться   друга   пропозиція   про   те,  щоб  прийняти запропонований законопроект у першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 133.

 

     Рішення не приймається.  Таким  чином,  указ  через  три  дні вступає в дію.

 

     Будь ласка,  висвітіть  по фракціях.  Рух тут буде,  напевно, попереду.

 

     За: комуністи - 2 з 114; НДП - 25 із 39; Народний  рух  -  35  із  37 (вміють голосувати,  коли треба); "Громада" - 17 із 28;  зелені - 17 із 22;  Соцпартія - 10  із  22; "Незалежні" - 8 з 11; соціалдемократи (об'єднані) - 6 із 9; селяни

- 5 із 13;  прогресивні соціалісти - 0 з 11;  позафракційні - 8 із 12.

 

     Законопроект знімається з обговорення.

 

     _______________________

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  про внесення змін до Закону України про промислово-фінансові групи в Україні.

 

     Шановні колеги!  Я вам нагадую:  це питання  розглядалося  11 грудня   1998  року.  Було  розглянуто  всі  поправки.  Проте  при голосуванні  за  законопроект  у  другому  читанні  не   вистачило голосів. Тому було прийнято рішення про перенесення голосування на наступний тиждень.

 

     Будь ласка,  одна хвилина  для  інформації  надається  голові підкомітету   Комітету  з  питань  економічної  політики  Матвєєву Володимиру Йосиповичу. І будемо голосувати.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). За время, прошедшее после последней  попытки  голосования,  никто,  ни  один   человек,   не предложил никаких дополнений и изменений (в том числе из тех,  кто настаивал на повторном  втором  чтении),  поэтому  комитет  ничего дополнительно   не  рассматривал.  Я  предлагаю  проголосовать  за принятие проекта закона во втором чтении окончательно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Надійшла пропозиція про те,  щоб ми  проголосували  цей  законопроект  у  другому  читанні.  Хто за підтримку даної пропозиції, прошу визначитися.

 

     "За" - 139.

 

     Дякую. Рішення  не  приймається.  Законопроект  знімається  з розгляду на цій сесії.

 

     __________________________

 

     Слухається питання  про  проект Закону про внесення доповнень до  Кодексу  України  про  адміністративні  право-порушення  (щодо використання даних з декларацій про доходи громадян).  Нагадую: це питання було розглянуто 11  грудня  1998  року,  всі  поправки  до другого   читання   були   враховані,   але   при  голосуванні  за законопроект у цілому не вистачило голосів.  Було прийнято рішення про  перенесення  голосування.  Слово  надається  члену Комітету з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби   з  організованою  злочинністю  і  корупцією  Олександру Олександровичу Жиру. Одна хвилина. Будь ласка.

 

     ЖИР О.О.  Шановні  колеги!  Нагадую,  що   законопроект   про внесення   доповнень   до   Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення щодо  встановлення  відповідальності  за  незаконне розголошення,  поширення  чи  використання даних,  які містяться в деклараціях про доходи,  було прийнято  Верховною  Радою  минулого скликання  в  першому  читанні.  Всі  зауваження,  які надійшли до комітету як від депутатів минулого скликання,  так і від депутатів нашого,  чотирнадцятого,  скликання,  враховані.  У  законопроекті пропонується    встановити    відповідальність    за     незаконне розголошення,   поширення   чи   використання  посадовими  особами державних органів даних, що містяться в деклараціях про доходи.

 

     Ще раз  наголошую:  комітет  усі  зауваження  та   пропозиції врахував і пропонує прийняти законопроект у другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     Шановні колеги!   Оскільки  всі  пропозиції  були  враховані, ставлю на голосування  пропозицію  комітету  про  прийняття  цього законопроекту в другому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" - 130.

 

     Шановні колеги! Ви ж розумієте, що 130 голосів недостатньо для того,  щоб ми рухалися далі. Питання з розгляду на даній сесії знімається.

 

     -------------

 

     Шановні колеги!  Іван  Олександрович  нагадує,  що  у  нас  у порядку денному є питання про проект Закону про внесення  змін  до Закону     України     про     державне     регулювання    імпорту сільськогосподарської  продукції  (стосовно   рибопродуктів).   На пропозицію  профільного  Комітету  з  питань  аграрної політики та земельних відносин у зв'язку з тим,  що немає висновків до  даного законопроекту ще одного комітету,  який має до цього відношення, - Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності,  питання  як неготове знімається сьогодні з розгляду.

 

     --------------

 

     Шановні колеги! На початку сьогоднішнього ранкового засідання народний  депутат  Смірнов   пропонував   обов'язково   розглянути сьогодні питання,  яке досить часто переносилося. Отже, слухається питання про проект Постанови Верховної Ради України про  утворення Тимчасової  депутатської слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю й військовим майном та їх  незаконної  передачі  в інші країни у період 1991- 1998 років. Доповідає народний депутат України Євген Леонідович Смірнов.  Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  16,  Вінницька область). Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Я спробую доповісти дуже коротко, аби не забирати часу.

 

     В 1997  році  Верховна  Рада  тринадцятого  скликання   після оприлюднення великої кількості фактів про несанкціоновану торгівлю зброєю утворила тимчасову депутатську слідчу комісію для перевірки цих фактів.

 

     Комісія пропрацювала до 24 березня 1998 року, встигнувши виконати приблизно восьму частину загального обсягу необхідної роботи.  Працювала вона не три роки, як сьогодні було сказано, а рік.

 

     24 березня  1998  року  на  останньому  пленарному  засіданні Верховної  Ради  тринадцятого  скликання  відбувся попередній звіт комісії (підкреслюю,  попередній),  правда,  у дещо дивний спосіб: звіту,  власне,  не  було,  він  через  ефір не оприлюднювався,  а частині депутатів були роздані його роздруківки.  Проте попри  все це зміст попереднього звіту,  зокрема висновки в ньому,  виявилися такими,  що Верховна Рада прийняла постанову.  Саме оті висновки я вам зараз зацитую за оригіналом:

 

     "Висновок перший.   На  основі  вивчених  матеріалів,  діючої системи торгівлі зброєю,  механізмів зловживань у  цій  сфері,  та враховуючи  відсутність  довгий час будь-якого державного контролю над  діяльністю  державних  діячів,   чиновників   і   комерційних структур,   пов'язаних  з  торгівлею  військовим  майном,  комісія схильна вважати дійсною  оцінку  втрат  України  -  близько  30-32 мільярдів доларів США.

 

     Висновок другий.   Втрачений   матеріальний  потенціал  наніс нищівних  збитків  кожній   із   сфер   життєдіяльності   України: політичній,  економічній,  військовій,  соціальній  тощо"  (кінець цитати).

 

     Отже, незважаючи на  такий  своєрідний  звіт,  Верховна  Рада прийняла   постанову   211/98-ВР   від   24   березня,   де   крім джентльменського набору пунктів є також і  пункт  2,  який  я  вам зацитую:   "Рекомендувати   Верховній   Раді   України  наступного скликання  (тобто  нашого  скликання)  утворити  тимчасову  слідчу комісію  для  продовження  перевірки  за  фактами несанкціонованої торгівлі зброєю..."

 

     Виходячи, по-перше,  з цього,  подруге,  з того, що попередня слідча комісія займалась,  власне,  перевіркою незаконної торгівлі зброєю лише за одним із чотирьох основних каналів,  і з  того,  що незаконна торгівля зброєю не лише триває,  а й набирає все більших масштабів (цифри  наводяться  в  пояснювальній  записці,  оскільки тематика специфічна, я не хочу називати їх в ефір), ми, ініціатори цього проекту постанови,  пропонуємо  прийняти  проект  постанови, розданий вам ще півтора місяця тому.

 

     Висновок профільного  комітету  є,  комітет  підтримує проект постанови.  Є письмові рекомендації керівництва всіх  без  винятку фракцій та груп щодо персонального складу слідчої комісії.

 

     Науково-експертне управління  Верховної  Ради  має  лише одне зауваження,  а  саме:  сформулювати  в  окремому  пункті  завдання слідчої  комісії.  Давайте  ми  це  зробимо (хоча це буде дубляжем назви цієї комісії),  запишемо  другим  пунктом  таке:  "Завданням тимчасової   депутатської   слідчої  комісії  є  перевірка  фактів незаконної торгівлі зброєю і  військовим  майном,  їх  незаконного знищення  та  незаконної передачі в інші країни протягом 1991-1998 років".

 

     Крім того,  оскільки поки проект дійшов сюди  до  вас  минуло понад  півтора  місяця,  я прошу змінити термін звіту комісії з 21 вересня 1999 року на 21 жовтня 1999 року.  Робота там величезна, а часу обмаль.  З цими двома поправками (або без них, як ви бажаєте) я прошу прийняти проект постанови в цілому.  Для  цього  необхідно набрати 150 голосів.

 

     Тепер я готовий, якщо ви бажаєте, відповісти на будь-які ваші запитання, але лише процедурного характеру.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Євгене Леонідовичу.  Будь  ласка,  будуть запитання?  Прошу  записатися.  Прошу  висвітити.  Відводимо п'ять хвилин.

 

     Будь ласка, депутат Філіпчук. За ним - депутат Синенко.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Народний рух України.  Розгляд цього питання у фракції  Народного  руху  України  впродовж  останніх трьох тижнів викликав дискусію.  Справа в тому,  що  торгівля  зброєю  -  надто прибуткова  сфера,  і  на  неї  справді  повинна  бути встановлена монополія держави. Підкреслюю - монополія держави, тому що йдеться про значну частину бюджетних надходжень. Є цифри, які свідчать, що за останніх п'ять-сім років у нас є такі-то фінансові втрати. І ми передали  цю  функцію  частково  комерційним струк-турам,  про що, власне,  свідчить і ваша заява. Ми хотіли б знати зараз, наскільки це  можливо,  які  це  структури,  кого ви маєте на увазі.  Тоді б Верховна Рада могла дати цьому свою  правову  оцінку  і  запобігти можливим   негативам.   Абстрагована   позиція   сьогодні  нас  не влаштовує. Така думка фракції Народного руху.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  Я перепрошую, колего, але буквально перед вашим запитанням  я  сказав:  готовий відповісти на будь-яке запитання з процедури.  Якщо я відповім на ваше запитання,  це  поставить  під загрозу  роботу слідчої комісії,  якщо вона буде створена.  Так що вибачте,  я відповім вам 21 жовтня 1999 року, якщо ви проголосуєте за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  слово має народний депутат Синенко. За нею депутат Довганчин.

 

     СИНЕНКО С.І.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань     охорони     здоров'я,    материнства    та    дитинства (багато-мандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передати слово Кириченку Миколі, округ 151.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ 151,  Полтавська  область).  Дякую.  Фракція Комуністичної партії. Шановний Євгене  Леонідовичу!  Ліві  підтримують  створення  такої комісії,  тому  що  фактів незаконної торгівлі зброєю дуже багато. Про це говориться в пресі,  і це знають ті народні  депутати,  які обрані повторно.

 

     Я хотів би поставити вам запитання, щоб вашу відповідь почули і народні депутати,  і радіослухачі:  за яким принципом формувався склад комісії,  який пропонується?  Нагадайте нам список. Це перше запитання.

 

     Друге запитання.  Якщо  цю  спеціальну  слідчу  комісію  буде створено,  то  чи  використовуватиме  вона  у  своїй діяльності ті матеріали,  над  якими  працювала  слідча  комісія  в   парламенті минулого  скликання?  І  чи  будуть ті матеріали,  які напрацює ця комісія, оприлюднюватися в пресі?

 

     Дякую.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  Дякую.  В  період роботи слідчої комісії,  якщо вона буде створена,  в пресі не буде оприлюднюватися нічого про її роботу.

 

     Чи буде  використовувати  комісія ті,  попередні,  матеріали? Безперечно. Я зачитував уже вам пункт 2 з постанови Верховної Ради

 211. Цю  слідчу  комісію  пропонується  створити  для продовження роботи тієї слідчої комісії.  То вже інша справа, як працювала та, як  буде  працювати ця (якість роботи,  рівень роботи,  результати роботи).  Але вона продовжує те,  що  започатковано  тією  слідчою комісією.

 

     Ви запитували  мене,  на яких засадах формувався персональний склад слідчої  комісії,  і  просили  оголосити  список.  Авторами, суб'єктами  права  законодавчої ініціативи,  які внесли цей проект постанови до Верховної Ради,  є три народні депутати:  Малєвський, Сас  і  я.  Ми  підходили  до  кожного з керівників фракцій і груп Верховної  Ради,  у  кожного  взяли  письмові   рекомендації.   Ці рекомендації  зібрані в профільному Комітеті з питань національної безпеки і оборони,  в голови комітету Крючкова.  І, базуючись саме на  рекомендаціях  керівників  фракцій  і  груп,  ми  й склали цей список, враховували при цьому, звичайно, і професійність людей.

 

     А тепер, якщо ви хочете, я зачитаю список.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Список є на руках.  Якщо треба  буде,  ми його зачитаємо. Депутат Романчук. Будь ласка.

 

     ГОЛОС ІЗ   ЗАЛУ.   Замість   Романчука   я  використаю  право фракції...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  будь ласка.  Романчука в залі немає. Не можна використовувати картку відсутнього депутата. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Адаме Івановичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановний Євгене Леонідовичу!  Чи не  спіткає  доля багатьох  слідчих  і  всяких  інших  комісій  і цю комісію?  Вона, безперечно,  дуже потрібна,  тому що  через  незаконне  відчуження зброї  нашу  державу  дуже  сильно  обікрали.  Є  і  багато  інших моментів.  От як ви плануєте, скажімо, отримати документи з грифом "Цілком  таємно" десь,  так би мовити,  із анналів Служби безпеки, Міністерства оборони?  Адже це структури,  які  не  дуже  діляться своїми  секретами,  якщо  вони  їх  мають.  Тобто  якою  ви бачите технологію діяльності депутатської слідчої  комісії?  І  який  має бути результат?

 

     СМІРНОВ Є.Л. Результат має бути таким. Коли є правопорушення, то правопорушники мають опинитися за гратами!  Інакшого результату й не повинно бути...  Якщо результат буде іншим,  то це свідчитиме про те,  що в нас у державі,  "в Датському  королівстві",  не  все гаразд.

 

     Чи піде на співпрацю з нами СБУ?  Ну,  я не знаю,  чи піде... Але всі потрібні нам матеріали ми матимемо, будьте певні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від  фракції   прогресивних   соціалістів наполягають на запитанні. Хто?..

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Дякую. Соціалістична опозиція.  У мене - питання саме з  процедури.  Пане Смірнов!  Я  пам'ятаю  ваш гучний виступ з приводу Палацу культури "Україна".  І переживала вся Україна - що ж  там  відбувається?  А потім ми дізналися,  що ви навіть не передали ніяких матеріалів до Генеральної  прокуратури.  Тобто  ніхто  нічого,  виявляється,  не розслідував...

 

     То я  хотіла б від вас почути:  чи ви передали матеріали тієї слідчої комісії щодо Палацу "Україна"?  І чи маєте ви намір  зараз не  просто  так  -  виявляти,  що  відбувається на ринку зброї,  а довести питання до логічного кінця й передати справу в  Генеральну прокуратуру?

 

     СМІРНОВ Є.  Л. Я не знаю, від кого ви почули, що документи до Генеральної прокуратури не передано: чи не від колег зліва?

 

     Ситуація після завершення роботи слідчої комісії щодо  Палацу культури  "Україна"  була така.  Протягом місяця,  починаючи з 4-5 квітня  до  4-5   травня,   Генеральна   прокуратура   категорично відмовлялася  брати в нас документи.  Нарешті,  після попередження мною 6 травня виконуючого обов'язки Генерального прокурора Ференца про  те,  що  8 травня документи будуть передані,  хоче Генеральна прокуратура цього чи не хоче,  8 травня ледь не силою документи  в повному обсязі були передані Генеральній прокуратурі.

 

     Далі. Генеральна  прокуратура  мала або протягом десяти днів, або протягом одного місяця,  чи (одне з двох) порушити кримінальні справи,   чи   повідомити   про   те,   що  вона  їх  не  порушує, обгрунтувавши,  чому не порушує.  Не відбулося ні того,  ні  того. Генеральна  прокуратура,  посилаючись  на те,  що обсяг роботи там величезний  (він  справді  великий),  досі   порпається   з   цими документами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Леонідовичу.

 

     Будемо приймати рішення.

 

     Шановні колеги, я нагадаю, що комісію пропонується створити в такому  складі.  Голова  комісії  -  Смірнов  ("Громада");   члени комісії:  Гошовська ("Незалежні"); Зарубінський (НДП); Корчинський (СДПУ(о));  Кунєв і Мазур (фракція ПСПУ);  Малєвський (Компартія); Манчуленко  (НРУ);  Насалик  (НДП);  Сас  (фракція  соціалістів  і селян);  Строгов (КПУ);  Ткачук (зелені);  Штепа Валерій Дмитрович (КПУ).

 

     Таким чином,  вашій  увазі  пропонується  прийняти  постанову Верховної  Ради  про  створення  тимчасової  спеціальної   слідчої комісії  з тими поправками (я наголошую,  з тими поправками),  про які говорив тут доповідач,  тобто щоб у  пункті  2  відповідно  до зауважень  науково-експертного управління були визначені завдання, цілі створення цієї комісії і щоб у останньому пункті замість дати "21 вересня 1999 року" записати дату "21 жовтня 1999 року".

 

     Хто за те, щоб прийняти дану постанову, прошу визначитися.

 

     Будь ласка,  вибачте, з процедури слово має Матвєєв Володимир Йосипович.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Есть предложение отдельно голосовать за  состав комиссии и за председателя комиссии.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно (Шум у залі).  Хто не має права?  Чому це ми не маємо права?  Ми  досить  часто  створювали  комісії,  а  потім комісія обирала її голову. Було й навпаки: ми затверджували одразу і голову, і членів комісії. Ми тут абсолютно нічого не порушуємо.

 

     Шановні колеги!    Надійшла    пропозиція    з     процедури: проголосувати за склад комісії,  а комісія обере її голову.  Таким чином,  поки що я ставлю на голосування процедурне питання. Хто за те,   щоб  ми  створили  комісію,  не  визначаючи  голови,  тільки затвердили склад комісії, а вже комісія визначилася...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За склад комісії!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те,  щоб  проголосувати  склад  комісії  в запропонованому...  Запропонований  список  як  персональний склад комісії без визначення голови,  прошу визначитися  (Шум  у  залі). Будь ласка, голосуємо. Голосуємо, зараз буде все в порядку.

 

     "За" - 189.

 

     Рішення прийнято,  оскільки  для  створення комісії достатньо 150 голосів.

 

     Шановні колеги! Ми з вами проголосували за персональний склад комісії.  Тепер  пропонується проголосувати за проект постанови... Що?  Справді,  справедливе зауваження.  Оскільки цей склад комісії формувався ще тоді,  коли не було створено фракцію селян, назвіть, будь ласка, свого представника.

 

     Увімкніть мікрофон Довганя Сергія Васильовича.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Я пропоную включити до складу комісії Баранчика Івана Івановича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  хто  за  те,  щоб до складу комісії включити   представника   Селянської   партії   Баранчика,   прошу визначитися. Прошу підтримати.

 

     "За"- 176.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я пропоную   проголосувати  за  проект  постанови,  тобто  за термін, коли доповісти комісії, мету створення комісії і так далі, і  за  персональний  склад,  за  що  ми  вже проголосували.  Прошу підтримати.  Голову визначить сама  комісія,  ми  так  домовилися. Прошу підтримати проект постанови.

 

     "За" - 212.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     -------------

 

     Шановні колеги!  Я прошу буквально дві хвилини вашої уваги. У нас нагромадилось досить багато... (Шум у залі).

 

     Приймається рішення.  Тим,  хто показує на табло,  я  ще  раз нагадую,  що  ми  тимчасові слідчі комісії створюємо при кількості голосів не менше 150  народних  депутатів.  А  тут  було  набагато більше. Так що рішення закономірне і прийняте.

 

     Шановні колеги!  Я прошу хвилинку-дві уваги. У зв'язку з тим, що  у  нас  нагромадилось   досить   багато   законопроектів   про ратифікацію, я пропоную прискорено розглянути їх.

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди про зустрічну гарантію (проект "Фонд підтримки передекспортних гарантій") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

 

     Прошу підтримати. Досить важлива угода.

 

     "За" - 50.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Будь ласка,   ставиться  на  голосування  проект  Закону  про ратифікацію  Угоди  між  Кабінетом  Міністрів  України  та  Урядом Королівства Нідерландів про технічне та фінансове співробітництво. Прошу визначитись.

 

     "За" - 63.

 

     Рішення не приймається.

 

     І останнє.  Ставиться  на  голосування  проект   Закону   про ратифікацію  Угоди про грант Всесвітнього екологічного траст-фонду (Проект вилучення речовин,  що руйнують озоновий шар) між Україною та  Міжнародним  банком реконструкції та розвитку,  що виступає як впроваджувальна установа зазначеного фонду. Прошу визначитись.

 

     "За" - 82.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Фракція Руху наполягає на поіменному голосуванні.  Хто за те, щоб голосувати поіменно, прошу визначитися.

 

     "За" - 64.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Будь ласка, депутат Марченко. За ним - депутат Ващук.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии, социалистическая оппозиция.  Уважаемый Адам Иванович!  Я просил бы вас  не ставить в неудобное положение народных депутатов Украины и не дискредитировать наш Верховный Совет таким способом голосования законопроектов о ратификации договоров.

 

     Вы хорошо знаете,  что для того,  чтобы решение было принято, должна быть соблюдена  процедура.  То  есть  должен  быть  доклад, депутаты должны выяснить оставшиеся неясными вопросы,  должно быть хотя  бы  краткое  обсуждение,  и   тогда   вопрос   ставится   на голосование.

 

     По той   процедуре,   по   которой  вы  поставили  вопрос  на голосование,  любое решение было бы признано  недействительным.  Я просил   бы   вас   соблюдать   Регламент   и  процедуру  принятия законопроектов о ратификации.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будемо користуватися вашими порадами. Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (виборчий  округ 20,  Волинська область). Шановний головуючий! У цьому плані я хочу підтримати Володимира Марченка. Наші дії некоректні. Мабуть, жоден депутат,   присутній  у  цьому  залі,  не  проголосував  би  проти співробітництва з Голландією.  І все-таки для  того,  щоб  в  очах світового  співтовариства  це не виглядало як некоректна поведінка парламенту,  я прошу перенести розгляд  цих  питань  на  завтра  і обов'язково з інформацією,  висновками профільного комітету і хоча б  коротенькою  процедурою   обговорення.   Тоді   рішення   буде, безумовно, прийнято. А то ми будемо несолідно виглядати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Катерино  Тимофіївно,  але  я  хотів  би нагадати народним депутатам  одну  відому  істину,  і  тоді  стане зрозумілим,  чому  в  нас  не  ратифікуються ті чи інші міжнародні угоди.  Давайте дотримуватися процедури,  і я за те,  щоб  справді дотримуватися  процедури,  але я нагадую тим,  хто забув.  У цьому залі прозвучало:  до того часу,  поки не буде прийнято рішення про вступ  до  Міжпарламентської Асамблеї,  фракція комуністів не буде голосувати за жодну з міжнародних угод. От і вся проблема.

 

     Дякую. На цьому вечірнє засідання оголошується  закритим.  До завтра, до 10 години ранку. Завтра працюємо цілий день.