ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  16  в е р е с н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   прошу   зайняти    місця    і підготуватися до реєстрації.

     Прошу зареєструватись.

     У залі   зареєструвалися   340  народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Слухається питання про проект Закону про визначення Верховною Радою  України засад внутрішньої і зовнішньої політики.  Слово для доповіді має народний депутат Михайло Антонович Павловський.

     Михайле Антоновичу, будь ласка (Шум у залі).

     Депутат Марченко просить слова з процедури. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии.  Уважаемый Адам Иванович! Если мы сейчас примем процедурное решение,  то за  сегодня  сможем заслушать  доклады  и  дать  возможность  докладчикам  ответить на вопросы,  не перенося вопрос на завтра. Поэтому вношу предложение, чтобы  докладчики  выступали  по  20  минут  и  в течение 20 минут отвечали на вопросы. Тогда все пять докладчиков за два часа смогут выступить,  ответить на вопросы.  И мы завершим рассмотрение этого вопроса сегодня.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  перш ніж поставити цю пропозицію на   голосування,  звертаюся  до  доповідачів:  чи  кожен  із  вас вкладеться у 20 хвилин? Доповідачі погоджуються на 20 хвилин, я не бачу потреби голосувати.

     Слово має Михайло Антонович Павловський. Прошу.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Фракція "Громада".  Шановний головуючий! Шановна президіє! Шановні колеги!  Шановні виборці! Сьогодні розпочинається розгляд питання, яке  має  виняткове  значення  для  розвитку  України.  Воно   має виняткове  значення  навіть  тому,  що  ми  ще  не  розпочали його розглядати,  а в деяких засобах масової інформації вже  виступають проти.

     Це й   зрозуміло.  Сьогодні  на  цій  трибуні  стояв  міністр фінансів,  стояли інші посадові особи,  які розводили  руками:  де взяти гроші?

     Ми розпочинаємо розгляд засад,  які є актом,  де визначаються напрями діяльності,  котрі мають  привести  до  різкого  зростання надходжень  до бюджету,  зростання добробуту народу.  Але спочатку треба дати відповіді на декілька запитань, які ставлять всі засоби масової  інформації:  а  навіщо розглядати засади?  Хто повинен їх розробляти?  Що  саме  повинні  визначати  засади  внутрішньої   і зовнішньої політики? Якою має бути процедура їх прийняття?

     Було зроблено  дуже  багато  заяв з приводу причин кризи,  що охопила Україну.  Нинішня владна еліта звинувачує всіх,  а  от  до причин  кризи ніяк не може добратися.  А головна причина кризи - в неправильно   вибраній   стратегії   розвитку,   в    неправильній економічній  політиці.  Як  пише  академік  Пахомов,  монетаризм є різний,  це навіть велике надбання економічної науки,  але  такого заангажованого  виродка,  якого створив Міжнародний валютний фонд, світ ще не бачив.

     Якщо спочатку  Світовий  банк  дуже  підтримував  Міжнародний валютний  фонд,  то  цього  року  віце-президент  Світового  банку відомий економіст Стігліц виступив із доповіддю в Інституті ООН  і визнав,  що  найневдалішою  економічною розробкою цього століття є цей твердокам'яний монетаризм,  за яким ми жили всі ці сім  років. Відзначу,   що   засоби   масової  інформації  створили  в  нашому суспільстві неправильне бачення і неправильні  цінності  -  тільки монетаристські  цінності  визнаються  і  більше  нічого.  І  тому, відчуваючи,  що ми будемо виступати  проти  цієї  політики,  вони, навіть  не  знаючи,  що  буде  розглядатися,  уже виступають проти розгляду даного питання.

     Дозвольте процитувати Стігліца, який у доповіді звернув увагу на те, що якби в Сполучених Штатах вдалося перемогти, як він каже, фанатикам  від  монетаризму  Міжнародного  валютного   фонду,   то Сполучені  Штати  Америки  не  мали  б  економічних успіхів,  яких досягли сьогодні.

     Тому варто брати  приклад  зі  Сполучених  Штатів  Америки  і відмовитися від твердокам'яного монетаризму.  Але хто в нас є його носієм,  основним ідеологом? Виявляється, наша банківська система. За   моєю   пропозицією   Верховна  Рада  проголосувала  доручення Національному банку розробити засади нової банківської системи.  Я отримав  відповідь (ось вона) з Національного банку.  Національний банк  переконує,  що  нинішня  система  чудова.  Не  треба  нічого змінювати,   її  потрібно  вдосконалювати.  І  який  же  наслідок? Сьогодні міністр фінансів сказав,  що виробництво в нас зросло  на 1,3 відсотка. Але це чомусь ніяк не впливає на курс гривні, бо він зумовлений зовсім іншими факторами.

     Ми маємо міжнародну, я б сказав, фінансову систему, абсолютно не  пов'язану  з  нашим виробництвом.  Причому це світова система. Спекулятивні операції,  як вихор, поширюються по всій земній кулі. І   що   цікаво?  Розвинуті,  сильні  країни  від  таких  криз  не страждають.  Там страждають лише окремі особи, які вклали капітал. А от слаборозвинуті країни, широкі верстви їх населення відчувають дію цієї кризи.

     Сьогодні під час розгляду проблеми зарплати,  пенсій не  було сказано  жодного  слова  про  те,  що до цього причетна банківська система.  А проблема - криза платежів.  Найбільший винуватець цієї кризи   -   наша  банківська  система.  Банкіри,  може,  цього  не розуміють,   але   саме   вони   її   спричинили.    Беззастережна лібералізація  зовнішньоекономічної  діяльності  і  політика нашої банківської  системи  -  основного  виконавця   програми   шокової терапії,  спричинили  кризу  платежів.  До  того ж у нашій державі настільки все якось робиться недолуго -  наша  держава,  не  маючи програми   шокової  терапії,  стала  дуже  чітким  її  виконавцем. Програма шокової терапії ставила два завдання (і  вони,  до  речі, чудово виконані).  Перше з них: ліквідувати зайві гроші в громадян і підприємств.  За допомогою  інфляційної  революції  це  завдання виконано.

     Друге завдання:  незалежно  від  форм власності всю виробничу сферу вивести  на  грань  банкрутства.  І  це  завдання  виконано. Сьогодні кожне друге підприємство,  незалежно від форми власності,

- промисловий  банкрут.  І  90  відсотків  підприємств  сільського господарства - банкрути. Завдання виконано.

     Я хотів   поставити   нашому  міністру  запитання,  коли  він доповідав.  Як це так,  ми маємо найродючіші в Європі землі,  а 80 відсотків  нашого населення перебуває за межею бідності,  ринки на 92 відсотки заповнені імпортними продуктами харчування.  У нас усе збиткове.

     Отут поряд    сьогодні    стояли    вчені,   які   займаються біотехнологіями,  які знають, як підвищити родючість земель і таке інше,  але  вони  нікому  не потрібні,  викинуті на вулицю,  їм не платять зарплати.

     Ми йдемо у  ХХІ  століття  -  століття  боротьби  інтелектів, століття  постіндустріального  суспільства.  Усі роблять ставку на інтелект,  на науково-технічну політику,  на нові технології, а ми розвернулися   на  180  градусів  і  за  рекомендаціями  іноземних радниківконсультантів спокійно пішли у ХVІІІ століття.

     Так от,  один із пунктів,  який обов'язково має бути в  наших засадах,      -      це     скасування     інституту     іноземних радників-консультантів уряду і Президента.  Ми повинні жити  своїм розумом,  в  інтересах  свого  народу,  повинні  відродити поняття національних інтересів у  нашій  державі.  Тому  що  нині  з  вуст високих  посадових  осіб  чуємо,  що національна ідея в Україні не спрацювала.

     Я стверджую,  що вона не не спрацювала,  а її просто зрадили, бо  національна  ідея  -  єдина  перешкода  на шляху повернення до державного соціалізму,  перешкода тому,  щоб ми потрапили  в  коло класичного  або  дикого  капіталізму.  Лише вона може ввести нас у коло розвинутих держав.

     Згадайте відомий вислів:  "Інтереси Сполучених Штатів Америки в  усьому світі".  За кожного окремого громадянина Сполучені Штати Америки можуть розпочати війну,  а в нас півмільйона  наших  жінок перебуває в рабстві в Європі,  в інших країнах світу,  і ніхто про них не турбується.

     Я хочу  звернути  увагу  на  те,  що  засади,  які  ми  маємо розглядати,  - це ті рамки, які маємо створити і для Президента, і для уряду,  для всього нашого суспільства.  Тоді  хоч  кожен  день нехай змінюються уряд і Президент,  ми будемо знати,  куди йти, що будувати і для кого,  а не ставитимемо собі запитання: що я будую? Ми повинні будувати розвинуте суспільство для українського народу, для української нації.

     Сьогодні уже в підручниках з політології  наших  дітей  вчать ідеології  лібералізації.  Найвідоміше  прізвище  - фон Хаек,  а в нього ідеологія дуже проста: навіщо я кредитуватиму майбутнє, воно ж мене не фінансує,  ото живи одним днем.  А ще він пише, для того щоб вільний ринок себе добре почував,  треба з людини вичавити дві її риси:  солідарність і співчуття.  А людина ж не може жити ніде, окрім  як  у  солідарних  угрупованнях.  Сім'я  -   це   солідарне угруповання.  Навіть  зграя  організованих  злочинців,  і  там теж солідарність.

     Тобто тут   є   суперечність,   яку   потрібно    розв'язати, сформувавши мету реформ,  а мета має бути простою. Якщо не зростає добробут широких верств населення, якщо дії уряду, інших посадових осіб  призводять  до  втрати  робочих місць,  то це не в інтересах нашої держави,  а отже,  ці дії повинні бути засуджені.  А це  вже основа патріотизму.

     Щоб не було такого, як сьогодні. Обстоюючи статтю 12, кажуть, що  це  буде  дуже  вигідно  іноземним   імпортерам.   Складається враження, що дуже багато чиновників у виконавчій владі думають про те,  як би іноземні товари потрапили в  Україну.  Не  про  те,  як Україні  завоювати зовнішні ринки,  а як віддати свої.  А це вже є проблемою,  оскільки на сьогодні,  повторюю, на ринках 92 відсотки імпортних іноземних товарів.  Це означає, що Україна втратила свій внутрішній ринок.

     Звідси просте логічне запитання:  як  проникнути  на  західні ринки,  коли вже ми втратили внутрішній?  Де буде той полігон,  на якому  відпрацьовуватиметься  якість  продукції?  А  щоб  отримати якісну продукцію,  треба дуже багато.  Недостатньо мати відповідну документацію та сучасну технологію виробництва.  Краще мати якісну робочу   силу,   а   якість  робочої  сили  визначається  кількома факторами:  рівнем освіти,  науки,  станом  здоров'я  і  моральним станом суспільства.

     Наведу такі факти.  Я не говоритиму довго про науку, сьогодні вже багато про це говорили,  але це та галузь, на яку маємо робити ставку,  а  там  на  сьогодні  90  відсотків  безробіття  разом із прихованим. Наполовину скоротилися колективи Національної академії наук, конструкторських бюро.

     Ще такі  дані.  Якщо  на 10 тисяч населення припадає менше 10 чоловік,  здатних  розробляти   конструкторську   і   технологічну документацію,  то  це вже ознака слаборозвинутої держави.  Якщо ми подивимося на наші  регіони,  проаналізуємо,  то  виявляється,  що більше  половини наших областей (ближче до периферії) підпадає під ознаки слаборозвинутих держав.

     Далі. Якщо в таких країнах,  як Японія  і  США,  де  є  культ освіти,  більш  як половину випускників шкіл чекають місця у вищих навчальних закладах,  то в нас цей показник різко скорочується,  і на  сьогодні  до вищих технічних навчальних закладів може вступити менше 25 відсотків випускників.  Тобто ми йдемо шляхом  деградації нашого  суспільства.  Ми  втрачаємо високі технології,  відповідну інженерну й технологічну підготовку, а це вже також проблема.

     Найнебезпечніший фактор   -   це   стан    здоров'я    нашого суспільства.  Із  23 мільйонів працездатного населення України 9,2 мільйона потребують стаціонарного лікування.  А така  хвороба,  як туберкульоз, поширена в слаборозвинутих країнах, в Україні набрала масштабів епідемії - понад 600 тисяч хворих.  Не  називатиму  інші хвороби.

     Нещодавно ми  приймали  закон,  пов'язаний  із  культурою.  А культура і мораль відіграють особливу роль у розвитку суспільства, нації,  держави.  Нині іде наступ з боку розвинутих держав на нашу духовність і культуру.  І ви розумієте, що це теж веде до трагедії нашого  суспільства.  Тому треба піднімати все разом.  А все разом можна підняти, тільки маючи засади.

     Хочу також сказати,  що навіть  деколи  правильні  з  погляду економіки дії уряду можуть завдавати шкоди,  бо правильні тактичні дії в межах неправильної стратегії  є  найбільшим  регресом,  який тільки можна уявити.

     Тому найголовніше   -  мати  економічну  політику,  стратегію розвитку держави. Ми повинні знати, що держава матиме і куди йтиме через 5, 10, 50 років. Такі програми є в розвинутих країнах - США, Японії та інших.

     Оскільки Україна має особливі  географічні  умови,  своєрідні природні ресурси, особливий менталітет народу з його талановитістю і працьовитістю,  то ми не  можемо  повторити  ніякої  економічної моделі, у нас може бути тільки власна українська модель. А ринкове суспільство для нас має бути ідеєю,  горизонтом, до якого ми маємо рухатися,  але  не  обов'язково завтра чи прямо тепер.  Адже такої приватизації,  яку ми здійснюємо за  латиноамериканською  моделлю, гірше  придумати  неможливо.  Є інші варіанти,  але чомусь про них зовсім не йдеться.  I тому ми повинні розглянути не один  шлях,  а проаналізувати інші і визначити власний український шлях.

     Можна вважати  (і,  мабуть,  правильно  деякі  засоби масової інформації відчували),  що сьогоднішній розгляд таких стратегічних питань  -  це  зміна курсу реформ:  від моделі деградації,  дикого капіталізму до моделі розвинутих країн,  до моделі,  яка  створить гідне життя для українського народу.

     Тепер декілька  слів про те,  чому саме Верховна Рада повинна приймати засади.  У Конституції визначено повноваження Президента. Він   може   призначати,  звільняти,  забезпечувати,  але  не  має повноважень розробляти і вносити до Верховної  Ради  саме  питання стратегії розвитку держави, що визначається засадами внутрішньої і зовнішньої політики.  Чи має такі повноваження Кабінет  Міністрів? Не має.  Не кажу про Конституційний Суд, бо його завдання - тільки встановлювати  відповідність  законів  Конституції.   Конституцією визначений єдиний орган у нашій державі, який повинен розробляти й приймати засади внутрішньої і зовнішньої політики,  а  також  цілу низку  інших  засад,  передбачених  статтею 92.  Прямо сьогодні ми відчули,  що для того щоб  захистити  власний  ринок,  треба  мати засади  сертифікації,  оскільки  сертифікація  -  один із способів розвинутих країн поглинути слаборозвинуті.  От фірма "Боїнг",  яка має  великі  досягнення  в  навігації,  відразу  запровадила новий стандарт,  і вже наші літаки літати не можуть.  Отже,  треба  бути обережними,  виваженими  і  виходити  з наших можливостей,  а не з можливостей інших держав.

     У зовнішній  політиці  слід   враховувати   подвійну   мораль розвинутих  країн.  Нам  часто  наводять  приклади  "рейганоміки", цілковитої лібералізації.  Хочу  сказати,  що  найбільше  подвійна мораль виявилась якраз за часів Рейгана.  Один із його економічних радників не витримав цієї подвійної моралі і  пішов  у  відставку, оскільки президент публічно виступав за необмежену лібералізацію і туттаки  проводив  політику  жорсткого   протекціонізму   стосовно виробництва США. За один тільки рік Сполучені Штати Америки вклали тоді 69 мільярдів  доларів  із  метою  захисту  власного  ринку  і власного виробника. Тож є з кого брати приклад. Через те я виділяю протекціонізм як ознаку розвинутої  держави.  Загалом  ми  повинні працювати за ознаками розвинутих держав.

     Є багато  проектів  засад.  Зокрема  ті,  які  подали народні депутати Iван Заєць,  Олександр Мороз.  Я хочу, щоб ви врахували і мій проект, прийнятий Верховною Радою минулого скликання в першому читанні, - засади внутрішньої політики на перехідний період. Тобто в нас є багато матеріалу,  думок,  і ми повинні чітко й однозначно визначитись.

     Є одна така особливість.  Я в цьому проекті закону  акцентую, що  справді  засади  мають  визначати стратегію розвитку,  основні напрями,  оскільки засади  -  це  провідна  думка,  а  саме  слово походить від слів "сад",  "садити".  Отже,  потрібно посадити сад, щоб отримати плоди.

     Засади внутрішньої  та  зовнішньої  політики  варто  приймати постановою,  щоб  Президент не міг накласти вето,  адже це функція тільки  Верховної  Ради.  А  якщо  ми  даємо  Президенту,  то  цим розширюємо  його функції.  Такого робити не слід,  оскільки засади потрібні  всім.  Їх  не  може  визначати  одна  особа,  а  повинні визначати представники народу, які й складають Верховну Раду.

     I Конституційний Суд не може розглядати засад,  бо це не його функція: його функція - визначати відповідність законодавчих актів нормам  Конституції.  Прийняття  засад  -  це безпосередня функція Верховної Ради,  і не може  Конституційний  Суд  втручатися  в  цю процедуру.  Усі  суб'єкти  права  законодавчої  ініціативи  можуть подавати пропозиції,  але визначає напрям розвитку тільки Верховна Рада.

     Дякую за увагу. Будь ласка, запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  чи  є  запитання?  Будь ласка, запишіться.

     Пропонується відвести на запитання 15 хвилин.

     Будь ласка. Депутат Кремень.

     КРЕМЕНЬ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Спасибі. Шановний Михайле Антоновичу! Для того щоб якось окреслити засади,  основи суспільного розвитку в Україні,  мабуть, варто зіставити ці засади з тенденціями розвитку цивілізації.

     Яка ваша думка стосовно цих основних тенденцій?  Бо у  вашому виступі  було  багато  закликів дуже гарних,  не дуже гарних.  Але якраз  не   було   конкретного   визначення   тенденцій   розвитку цивілізації,  з якими потрібно зіставляти свій шлях (а він не може бути цілком свій, а в річищі світового розвитку).

     Спасибі.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую за запитання, Василю Григоровичу. Мої заклики  (і  погані,  і  добрі) націлені на одне:  Україна повинна рухатись у ХХI століття до  постіндустріального  інтелектуального, інформаційного суспільства. Для цього є всі підстави. Ми ще не все втратили.  Це найголовніше.  I досягти гідного  життя  для  всього населення України.

     А з  другого  боку,  ви  маєте сенс у тому,  що справді треба враховувати геоекономіку,  геополітику у світі і врахувати,  що  у світі  є два полюси - розвинуті країни (їх називають елітарними) і периферія  світового  господарства.  Ми  ставимо   завдання,   яке ставлять країни розвинуті,  елітарні. В цих країнах і дотримуються права людини,  і зменшується експлуатація людини.  Але  враховуючи першу  основну  теорему  Парета,  що  внаслідок обмежених ресурсів земної кулі,  якщо якісь країни збагачуються, то тільки за рахунок збіднення   інших,   нам   треба   застерегти   себе,  щоб  ми  не перетворилися на сировинний придаток,  щоб не збагачувалися за наш рахунок. Ми повинні шукати місце в колі розвинутих держав.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кірімов. За ним - депутат Мухін.

     КIРIМОВ I.З.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  95, Київська   область).   Дякую.   Шановний  доповідачу!  Мені, звичайно,  імпонує  ваша  емоційність.  Але,  вибачте,   ви   одне підтримуєте,  проти іншого різко виступаєте, проти чого ще рік-два тому, напевно, так не виступали.

     Дозвольте нагадати слова  Шевченка,  який  казав:  "І  чужому научайтесь,  й свого не цурайтесь".  Я вас підтримую, але про себе думаю:  хіба можна так шарахатися  з  одного  боку  в  інший.  Нам потрібно раціональне зерно шукати. Якщо є щось цінне за кордоном - брати його,  є наше цінне - брати і його. Інакше, мені здається, й не може бути.

     Дякую.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дуже  дякую  вам і хочу сказати,  що цілком поділяю вашу думку.  Я роздав вам матеріал про  економічні  теорії для того,  щоб,  як кажуть,  усіх трохи просвітити.  Але на чому я наголошував?  Не треба втрачати своє,  бо весь світ, усі розвинуті країни в основі розвитку мають саме українську інноваційну теорію. Ми ж її відкинули.  А там іде гра навколо цього - і монетаризм,  і кейсіанство - усе є. Я нічого не відкидаю. Я кажу, що монетаризм - це велике досягнення людства,  але твердокам'яний монетаризм, коли тільки він один-єдиний виступає базовою економічною теорією, то це руйнівна теорія.  Тому треба зі здоровим  глуздом  використовувати досягнення економічної науки.

     Я поділяю  вашу  думку  -  не  втрачаймо  свого.  А своє - це інноваційний  розвиток,  і   веде   він   до   постіндустріального суспільства. Так що все збігається.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мухін.

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Социалистическая партия,  фракция "Левый центр". Михаил Антонович, у  вас было очень красивое выступление,  и я благодарен вам за это выступление в Верховном Совете.  Если бы каждый депутат думал  так же, то, наверное, мы бы пошли вперед.

     Я думаю, что "основними засадами" могут стать 23 проблемы, то есть каждый из комитетов выставит одну свою проблему,  и это будут основные направления развития.

     Но ведь  существует  и  более  серьезная  проблема.  Мы здесь принимаем решение об основных направлениях развития  нашей  науки, промышленности,  культуры  и  так  далее.  Но  ведь исполнительная власть не будет выполнять всего того,  что мы здесь решим.  Она не выполняет законов,  не выполняет бюджет,  не выполняет Конституцию Украины.

     Безусловно, необходимо  поддерживать   основные   направления развития,  но,  мне  кажется,  нам  надо  подумать и о том,  каким образом   отрегулировать   нашу   Конституцию,   чтобы   заставить исполнительную власть,  Президента, правительство выполнять все те хорошие решения, которые принимаются Верховным Советом.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я  вам  дякую  за   запитання,   Володимире Васильовичу.  Хочу сказати,  що,  справді,  питання виходу з кризи управління дуже важливе.  Тут доречно послатися на  статті  нашого колеги  народного  депутата Білоруса,  і сьогодні наш Голова також звертав на це увагу,  що найстрашніша складова кризи  -  це  криза управління.  Я порівнюю це з паралізованою людиною.  Вона жива,  і всі органи є,  але жоден не працює  тому,  що  вражена  центральна нервова система. Отак і в нас.

     Тому треба  починати,  справді,  з голови.  Треба покінчити з інститутами іноземних радників і консультантів,  спертися на своїх учених-патріотів,  а їх у нас достатньо, і починати турбуватися не взагалі про світ і про ринок,  а насамперед про Україну. А у світі щоб було мирно й добре.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Шевчук.  За  ним  -  депутат Стрижко.

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  23, Волинська область). Шановний доповідачу! У Комітеті з питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства  ми сьогодні вранці розглянули ваш проект закону і багато з чим погодилися,  бо він  у багатьох аспектах є слушним.

     Але, слухаючи вас сьогодні,  мимоволі повертаюся до думки, що почався другий етап "спікеріади".  Так само запально ви говорили з цієї  трибуни  декілька  разів,  балотуючись  на  посаду  спікера. Сьогодні ніхто вже не пам'ятає,  про  що  саме  ви  говорили,  але пам'ятається результат. Давайте доцільніше витрачати час.

     А запитання в мене таке. Чи не здається вам, що оце прагнення будь-що  прийняти  засади  внутрішньої  і  зовнішньої  політики  є завуальованою  спробою  ревізії  Конституції,  незважаючи на те що окремі  положення   вашого   проекту   прямо   суперечать   чинній Конституції?

     Дякую.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я  вам  дуже  дякую  і  на  ваше  запитання відповім таким чином.

     Якось я написав,  що стан деградації суспільства може досягти такого рівня, коли владна еліта вже не реагуватиме на рекомендації науки.

     Так от,  коли я балотувався на посаду Голови,  то виступав із позицій  науки  і  доводив,  що  коли  ми  не змінимо курс реформ, орієнтуючись на моделі  розвинутих  країн,  то  на  Україну  чекає національна  катастрофа.  Якась  частина  мене  не  зрозуміла і не підтримала.  Тому я не здаюся,  продовжую переконувати, бо люди ці розумні, тож збагнуть, що відступати нікуди.

     А стосовно   Конституції,   то   я  її  дуже  уважно  вивчив, проаналізував і можу сказати,  що нам пощастило.  Нам  нав'язували Конституцію  дикого  капіталізму,  але  тут,  у  цих стінах,  була прийнята   Конституція   розвинутої   країни.   І    ми    повинні вдосконалювати Конституцію,  а відступати не потрібно.  А от тому, хто хоче йти до дикого капіталізму,  Конституція заважає, і він її не виконує.  То треба діяти відповідно до Конституції, бо половина Конституції - це права людини.

     От, наприклад,  Іван  Олександрович  Заєць  представив   свій проект  засад зовнішньої політики,  в яких здебільшого йдеться про права людини.  Він констатує,  що ці права повинні виконуватися  і тим  самим  виступає проти нинішнього курсу.  Сьогодні порушуються економічні   права   80   відсотків   населення   України.    Іван Олександрович  хоче  захистити  їх,  і отже,  він - за зміну курсу реформ.

     Тож якщо  ви  за  добробут  людей,  то  треба  жити  так,  як цивілізовані  країни,  а якщо нам треба,  щоб тільки один відсоток населення жив заможно, то нічого не треба змінювати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Стрижко.  За  ним  -   депутат Ніколаєнко.

     СТРИЖКО Л.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Михаил Антонович, я с удовлетворением  услышал,  что  многие  ваши  оценки   и   позиции совпадают с теми,  которые уже давно высказаны коммунистами. Но со многим, конечно, нужно и поспорить.

     В истории нашего отечества были сложные,  тяжелые периоды. Но был  и  советский  период,  когда  Украина  вместе  со всем Союзом сделала скачок вперед.  В  самые  тяжелые,  ответственные  периоды советской  эпохи  мы  исповедывали  так называемую мобилизационную стратегию развития.

     Как вы относитесь  к  этой  стратегии?  Скажите,  пожалуйста, может  ли  она  быть  использована  для прорыва вперед в обществе, которое раздирается классовыми противоречиями? То есть способна ли в принципе на скачок держава, которая находится в таком состоянии, как мы:  когда верхи не желают слышать того,  чего хотят  низы,  а низы вот-вот готовы к тому, чтобы свергнуть верхи?

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  В  цій ситуації,  яку ви змалювали, націю може врятувати тільки її інтелект - інтелігенція. От ви всі, що  тут  сидите,  -  це  і  є  інтелект нашої нації.  І ми повинні рятувати нашу державу.  Розпочати із засад,  прийняти їх,  а потім усіх ставити в рамки і розвивати суспільство в інтересах людини, в інтересах нації.  Адже ми досі діяли лише в  інтересах  держави  і забували   про   націю,   про   людей.  Людина  була  ніби  чимось другорядним, другосортним. Тим більше що ми поміняли в суспільстві цінності  з  допомогою засобів масової інформації,  коли інтелект, наука,  інженери,  технологи,  лікарі відсунуті на  узбіччя,  ніби зайві.  А треба,  щоб ми цінували насамперед кваліфіковану працю і робили ставку на  неї.  Як  цього  досягти  -  в  засадах  все  це розпишемо.  Тоді  і ви,  і народний депутат Кремень будете діяти в одному напрямі -  обстоюватимете  інтереси  держави.  Ви  -  трохи лівіше,  він - правіше,  але в одному напрямі,  який визначатимуть засади.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.  За  ним  -  депутат Бокий.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій.  Шановний Михайле Антоновичу,  ми постійно чуємо від засобів масової інформації  (не тільки вітчизняних, але й інших), що альтернативи курсу так званих радикальних реформ немає. І дореформувалися: за сім років втратили два мільйони громадян.

     І бачимо,   що   відбувається  нині:  в  Росії  -  зруйнована економіка,  в Україні - теж зруйнована (а розказують нам, що це не результат реформ, а якась криза сталася у світі).

     Чи не   свідчать   ваш   виступ   і   проект,  запропонований Олександром Олександровичем Морозом,  про те, що ми можемо вийти з кризи,  можемо  нашу  країну  тримати  в  руках і вона буде рідною матір'ю для наших людей?

     Адже Китай,  незважаючи на кризу у  своїх  сусідів,  повністю зберіг  свою економіку і зміцнив навіть юань!  Та навіть Білорусія нині не в такій кризі. Як ви вважаєте, є альтернатива?

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Дякую.   Альтернативи   немає   тільки   у прибічників  твердокам'яного  монетаризму.  У  людей  зі  здоровим глуздом,  у патріотів України  альтернатива  є.  Я  хочу,  щоб  ми сьогодні і говорили про цю альтернативу.

     Я чотири  роки дивився на Китай і побачив,  як там вдалося за десять років не  знищити  майже  все,  а  встановити  два  світові рекорди:  один  із  них  -  подвоєння  обсягу  виробництва на душу населення;  другий - протягом одного  покоління  подовжити  термін життя  з  35  років для чоловіків до 72,  для жінок - до 82.  Ми ж маємо зниження життєвого рівня,  а ще до  того  ж  нас  приручають через засоби масової інформації до чилійського варіанта,  де немає вибору.

     Я підготував книжку (буде,  гадаю,  нагода, я вам роздам), де аналізується успіх держав, які жили своїм розумом, і тих, які йшли безальтернативним шляхом чиказької школи - шляхом  твердокам'яного монетаризму.  Отже,  треба  дивитися  на  світ  трохи ширше,  тоді матимемо майбутнє.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Бокий.  За   ним   -   депутат Моісеєнко.

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово головному психіатру Верховної Ради  професору Марковській (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую,  Іване Сидоровичу.  Шановний Михайле Антоновичу!  Підтримую вашу  думку про те,  що треба мати своє.  Українському народу були притаманні принципи колективізму,  а також виховання наших  людей, як   по-російському   кажуть,  с  тремя  "со",  -  "сопереживание, сочувствие и сострадание".  Тепер нас роз'єднали зі  слов'янськими братами,  зараз  іде  розкольництво  в православній вірі (це також проводиться своя політика).  То який ви бачите  вихід  з  цього  у ваших засадах? Перше запитання.

     І друге.  Стосовно того,  що ви маєте досвід і бачите (ми всі бачимо),  що  працюють  радники  з  іноземних  держав  у  Кабінеті Міністрів і майже у всіх виконавчих структурах. Чи є радники, наші люди, українці, в Сполучених Штатах Америки, у Великій Британії, в Німеччині та інших державах світу?

     Дякую за відповідь.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую, Ніно Степанівно. Ми повинні врахувати особливе географічне положення України, що Україна розвивалася під впливом,  я  б сказав,  усіх культур і всіх релігій.  І в нас свій менталітет,  не схожий ні на  який  інший.  Ми  повинні  спиратись тільки на це.

     Стосовно радників  я вже не раз повторював фразу,  котра мені подобається,  а  належить  Григорію  Сковороді,  який   був   дуже талановитою  людиною.  Він  стосовно радників сказав,  що не треба яблуню вчити, як родити яблука. Її слід відгородити від свиней, бо вони  риють  коріння,  і  дерево  засохне.  І так вони нищать наше виробництво, і воно занепадає.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Моісеєнко.  За  ним  -  депутат Марченко.

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53, Донецька область). Председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Михаил Антонович!  Что касается вашего документа,  который  внесен на рассмотрение Верховного Совета,  то мне кажется,  что было бы целесообразнее, и соответствующий проект постановления  я  внес,  рассматривать его отдельно от документов, которые определяют основы нашей внутренней и внешней политики, так как вы ставите больше вопрос о порядке принятия этих основ.

     Также было бы целесообразно, и на этом настаивал наш комитет, чтобы в вашем документе,  когда вы говорите  о  разделах,  которые необходимо    предусмотреть,    всетаки   сослаться   на   решения референдумов от 17 марта 1991 года  и  1  декабря  1991  года  как прямое  волеиз явление  народа  -  единственного  опроса,  который касался   именно   внешнеэкономических   и   внутреннеполитических событий.

     Ответьте, пожалуйста, как вы считаете?

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую. Я згоден з вами, що проект закону про визначення засад потрібно прийняти першим.  До того ж я згоден, що не  треба  обмежувати  перелік питань,  є сенс написати:  "та інші питання",  оскільки ми повинні  мати  власну  стратегію  з  різних напрямів.

     З другого  боку,  наголошую,  що  справді  цей перелік питань треба подивитися.  Ті, які внесли проекти засад, усі розумні люди, нормальні пропозиції. Найбільш відпрацьованим щодо переліку питань є проект засад Олександра Олександровича Мороза.  Також я прошу не відкидати  і  той  мій проект засад,  який був прийнятий у першому читанні  попередньою  Верховною  Радою.  Тобто  треба  всім  разом працювати,  а для цього,  можливо,  варто створити робочу групу, в якій узяли б участь автори  всіх  проектів,  щоб  це  справді  був документ  Верховної Ради,  який визначатиме напрями розвитку нашої держави.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. За наполяганням фракції слово надається  депутату Марченку. І на цьому будемо завершувати. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р. Спасибо. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемый Адам Иванович!  Прежде всего просьба  к вам.  Рассматриваемый  вопрос необычайно важен,  также важны и все доклады,  однако поступила информация,  что нет прямой  трансляции заседания  по  радио.  Если  есть  возможность повлиять вам на то, чтобы трансляция была, я прошу вас это сделать.

     Теперь вопрос  к   Михаилу   Антоновичу.   Уважаемый   Михаил Антонович!  Вы  уже  несколько  раз  выступали  с жесткой критикой деятельности Международного валютного фонда.  И я,  и наша  партия вас  поддерживаем  и  считаем необходимым разорвать отношения,  то есть  денонсировать  договор  с  Международным  валютным   фондом. Наталья  Михайловна  Витренко  в  Верховном Совете прошлого созыва вносила это предложение,  и мы будем настаивать,  чтобы  Верховный Совет нынешнего созыва денонсировал договор с МВФ.

     Однако я  хотел  бы  у вас уточнить.  Вы сейчас выступаете от себя лично или от партии и фракции "Громада"? Почему у меня возник такой вопрос?  Вот передо мной программа партии "Громада", и здесь нет положения о денонсации договора. И вот стенограмма выступления Юлии  Тимошенко  на  заседании совета фракций,  где на предложение Ющенко...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, будь ласка, завершуйте.

     МАРЧЕНКО В.Р. Три минуты.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На запитання три хвилини не надається.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я  зачитаю  стенограмму  заседания,  где   она заявила:  "Те надежды,  которые мы все тайно питали,  даже выясняя какие-то политические амбиции...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, завершуйте, будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р. ...что капиталы, которых мы ждали от Всемирного банка и Международного валютного фонда,  поступят,  то,  наверное, эти надежды сейчас рухнули". То есть Юлия Тимошенко, как и фракция "Громада" в целом, не ставит вопрос о разрыве с МВФ.

     Так все-таки, вы выступаете от себя лично или от партии?

     Спасибо.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Відповім  так.  Я виступаю від себе особисто, але виражаю погляди фракції "Громада".

     Далі. У Верховній Раді роздавали книжку  Лазаренка  "Україна. Останній  шанс".  То  я вважаю,  що найретельніше,  найгрунтовніше поняття національних інтересів виписане саме в цій книжці.  А  те, що в ній не йдеться про МВФ, то не можна усього охопити.

     Стосовно мого  ставлення до Міжнародного валютного фонду,  то найближчим часом я опублікую статтю,  де  викладу  десять  пунктів щодо  антинауковості  вимог  і рекомендацій Міжнародного валютного фонду.  До того ж виявляється,  що головною причиною, яка відлякує інвесторів  від  України,  є виконання умов Міжнародного валютного фонду.  А  оскільки  фракція  "Громада"  виступає  однозначно   за національні інтереси,  відродження виробництва України,  то хочете ви чи ні,  вона виступає проти бездумної співпраці  з  Міжнародним валютним фондом.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Антоновичу.

     Слово для   представлення   свого   законопроекту   надається народному депутатові Олександру Олександровичу Морозу.

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні депутати!  Я хотів би з самого початку зробити невеличке уточнення.  Справа в тому, що згідно із порядком денним Михайло Антонович доповідає проект  Закону  про  визначення Верховною  Радою  України засад внутрішньої і зовнішньої політики. Це юридично інший  документ.  І  документи,  які  розглядатимуться пізніше,  не є альтернативними тому документу, що пропонує Михайло Антонович.  Тобто його,  звичайно,  треба приймати, але за змістом він не містить самих засад. От тому я торкнуся тепер безпосередньо питання про основні засади.

     Перед розглядом питання по  суті  нам  потрібно  порозумітися щодо статусу документа.  Це необхідно зробити для того,  щоб різне його  тлумачення  не  зводило  виконану   роботу   до   тимчасової політичної  дискусії.  Розмови  з  депутатами  із  різних  фракцій свідчать  про  відмінність  їхніх  позицій,  про  деякі   загальні застереження.

     Один із  тимчасових захисників нинішньої адміністрації назвав проект засад прокрустовим ложем  для  виконавчої  влади  і,  треба визнати,  майже  не  помилився.  Так,  це  повинен  бути  рамковий документ,  в межах якого має діяти не лише уряд,  а  й  усі  гілки влади.  Це  в загальному вигляді ескіз моделі суспільства,  яке ми хочемо побудувати.  Не  може  бути  повторення  ситуації,  коли  б Прем'єр-міністр  заявляв:  "Ви  скажіть,  що  треба будувати,  і я будуватиму".  Коли це лунало з трибуни Верховної Ради в 1992 році, то   ми   чули   правду.   Керівник   уряду  звертався  до  вищого представницького органу за орієнтиром,  бо сам він  не  мав  права такий  орієнтир  визначати.  Те  право і попередньою,  і нинішньою Конституцією віднесено  до  повноважень  Верховної  Ради,  ніякому іншому суб'єкту влади воно не делеговане. Хіба ми відмовляємося за тим розглянути ще одне  прокрустове  ложе  -  Програму  діяльності Кабінету  Міністрів,  чи ще одне - бюджет і так далі,  і так далі? Кожен закон є своєрідним обмеженням у правовідносинах.

     Та щоб вирішувати складові,  потрібно знати  загальне,  знати засади.  Ось  чим визначається логіка документа,  який зобов'язана прийняти Верховна Рада.  Інша справа  -  зміст,  структура  самого документа,  його  обсяг  та  юридичний статус.  У цьому відношенні треба повністю підтримати  проект  закону,  внесений  за  підписом Павловського.  У протилежному разі кожен буде по-своєму трактувати суть засад і,  зважаючи на всеосяжність предмета  розгляду,  можна довести його до абсурду.

     Звичайно, на  догоду  авторам  програм,  що розроблялися не в Україні і не в її інтересах,  можна  заблокувати  поданий  проект. Методів для цього вистачає.  Але все-таки прошу від імені авторів, від імені  багатьох  депутатів:  перш  ніж  вирішувати  остаточно, розберіться без підказок самі, що, власне, пропонується.

     Ми пропонуємо  нову  модель  розвитку  суспільства і держави, відмінну від тієї,  що вибудовується  тепер.  Підкреслюю:  не  для партії, блоку, фракції - ні. Пропонується модель для держави. Якщо зійдемося на її змісті,  одержимо точку притягання  всіх  гілок  і ланок влади,  основу політичної злагоди в суспільстві.  Якщо хтось відчує в документі зайві політичні  або  ідеологічні  акценти,  їх можна  зняти.  Потрібен цілком прагматичний,  раціональний проект. Зважте:  робиться це не на порожньому місці. У проекті використано програму  антикризових  заходів,  прийняту  нашими попередниками в 1994 році.  Враховано немало правильних тез із доповіді Президента "Шляхом   радикальних   реформ"   (щоправда,   процеси  в  Україні розвиваються  здебільшого   шляхом   протилежним).   У   документі відображено  все  краще  з проектів,  що пропонувалися авторами за підписами депутатів Павловського,  Симоненка,  Семенюк та інших. У ньому   можна   врахувати   слушні   пропозиції  з  варіантів,  що пропонуються депутатами Зайцем і  Вітренко,  звичайно,  якщо  їхні проекти  не  використовуватимуться як засіб блокування розгляду по суті.

     Мені здається,  що в проекті враховано інтереси  і  прагнення переважної більшості населення країни,  всіх людей праці та чесної підприємницької діяльності,  всіх тих,  хто своєю працею  заслужив забезпечену старість.

     Засади спрямовані    на   якісне   відродження   національної економічної  системи,  перетворення  її  на   рушій   вітчизняного соціального  прогресу,  на  досягнення в Україні сталої суспільної злагоди шляхом реалізації принципів  соціальної  справедливості  і соціальної захищеності.

     Цілком природно,  що проект не підтримують ті сили,  інтереси яких  базуються  на  кримінальному   перерозподілі   національного багатства,  на економічній анархії та злочинності,  на задоволенні особистих корисливих потреб.

     Зрозуміло, для  того  щоб  по-справжньому  рухатися   вперед, потрібно  дати  чітку відповідь на запитання:  чому ми опинилися в такій,  м'яко  кажучи,   критичній,   а   якщо   відверто,   -   в катастрофічній соціальноекономічній та політичній ситуації?

     Керівництвом України   не  було  враховано  те,  що  протягом останніх десяти років світ  дедалі  більше  інтегрувався  в  єдину функціональну  систему,  і  зміни  в  ньому  дедалі  більше стають взаємозалежними.

     Причому ця єдина функціональна система теж  переживає  кризу, яка поки що дозволяє поліпшувати якість життя у багатих розвинутих державах за рахунок відносного й абсолютного погіршення ситуації в інших економічно й політично залежних країнах.

     Реалізація такої  залежності  здійснюється,  звичайно,  не  в інтересах  України  та  інших  держав,  утворених   на   території колишнього  Союзу,  і  такими  методами,  які  також не на користь Україні.

     Подвійні стандарти,  подвійна мораль стосовно нашої держави - це  не  лише  враження від аналізу міжнародних процесів,  а й суть самих процесів,  де авторитет і роль  України  важитимуть  занадто мало  для тих,  які настирливо впливають на їх перебіг,  корисливо задовольняючи  власне,  своє,  але   декларуючи   це   як   нібито прогресивне для всього світу.

     Не дивно,   що   Україна   прискорено   агонізує.  Зруйнована дієздатна до недавнього часу економіка, підірвана система освіти і охорони  здоров'я,  науки  і  культури.  По суті,  знищена система соціального захисту населення.

     Нам потрібно  знати   складові   причини   такої   агонії   і локалізувати  їх,  знайти  відповіді на виклики,  що вже постали й неминуче постануть незабаром.

     Одна з  таких  складових  полягає  в  тому,  що,   безоглядно пірнувши  у світовий ринок,  не маючи належної підготовки до цього відповідального  кроку,  Україна  відкрилася  потужним   іноземним конкурентам    на   шляху   жорсткої   (насправді   -   жорстокої) зовнішньоекономічної  експансії,  свідомо  були   зруйновані   всі бар'єри.

     Це призвело      до     створення     режиму     надзвичайної нееквівалентності у зовнішньоекономічних відносинах нашої  країни, сприяло  й  сприяє  масштабному  викачуванню  у  світовий  простір національних виробничих,  природних  та  інтелектуальних  ресурсів України.

     Сталося те,  що мало статися за неспланованого нами зіткнення різних  моделей  суспільства.  Сучасна  макроекономічна   ситуація засвідчує,  що  беззастережна  реалізація  владою  курсу  ринкової трансформації за шоковомонетарним  сценарієм  призвела  до  такого катастрофічного економічного стану.  На нашому,  на жаль, прикладі доведено неможливість застосування до потужної  індустріальної  та науково   розвинутої   держави,   якою  була  до  реформ  Україна, економічних рекомендацій МВФ,  що  були  розроблені  для  ринкових країн-боржників,   здебільшого   латиноамериканських,  котрі  мали низький  науково-технічний  потенціал,  слаборозвинуту  індустрію, примітивний рівень виробничо-технологічних операцій. До того ж, як відомо, виконання умов МВФ цими країнами лише погіршило економічне становище та збільшило боргову кабалу.

     Основна причина  такого  провалу курсу ринкового реформування за так званою ліберальною моделлю  в  тому,  що  замість  розвитку виробництва   перевагу   було  віддано  відносинам  спекулятивного товарнофінансового розподілу та обміну.  У цій штучно  спотвореній системі   базисних   відносин   інтереси   суб'єктів   виробництва насамперед  спрямовуються   не   на   ефективне   використання   й примноження виробничого потенціалу та на продуктивну працю (а лише на  цій  основі   можливе   відродження!),   а   на   грабіжницьке привласнення   результатів   чужої  праці,  виробництва,  а  також суспільної частки національного багатства (майнової, фінансової чи природної)   тими,   що   опинилися  при  владі  і  в  руках  яких сконцентрувалися величезні кошти та матеріальні ресурси. При владі чи  офіційній,  чи  тіньовій.  Саме на зазначеній основі відбулося повне     руйнування     механізму     оптимального     узгодження загальнонаціональних    економічних    інтересів   і   відповідних економічних інтересів різних соціальних груп та осіб.

     Тому цілком очевидною  є  потреба  кардинальної  зміни  цього курсу,   який   перетворює   Україну   на   злиденну,   жебрацьку, доіндустріальну,  неоколоніальну  країну,  на  звалище   іноземних токсичних відходів, на клондайк світової та вітчизняної мафії.

     Хочу наголосити,    що   методологічні   підходи,   на   яких грунтується визначена у засадах економічна та соціальна  політика, передбачають  системний  та комплексноцільовий характер визначення напрямів,  форм і  механізмів  оптимального  поєднання  державного регулювання   економіки  з  механізмами  цивілізованого  ринкового саморегулювання.  Ці підходи базуються на всебічному  узагальненні світового досвіду,  набутого провідними країнами, щодо прискорення процесу подолання кризового стану економіки,  нарощування динаміки відродження  та досягнення такого рівня життя,  якого заслуговують люди в Україні.

     Криза на  сьогодні  охопила  підвалини  виробничих  відносин, промислове,  аграрне  та  все  матеріальне виробництво,  бюджетну, фінансову,  податкову,  кредитну,  грошововалютну та  інвестиційну системи.  Вона є загальномасштабною для всіх структурних складових процесу відтворення продуктивних сил суспільства. Це факт.

     Засадами визначається,   що   головною   причиною   глибокої, системної  і  насамперед  економічної  кризи  є  фактичне усунення держави  від  ефективного  регулювання  економічних  процесів   та нав'язування   індустріальному,  масштабному,  висококооперованому господарству  України  руйнівних  процесів  стихійно-ринкової   та спрощеної монетарної саморегуляції.  Ми виходимо з розуміння того, що  ні  ринок  з  його  механізмами  саморегулювання,  ні  ринкові трансформації самі по собі не здатні розв'язати проблеми подолання кризи  та  відродження   національної   економіки,   тому   засади спрямовані  передусім  на  створення  ефективної й гнучкої системи державноринкового регулювання економіки.

     Новий курс, що пропонується в проекті засад, визначає основні стратегічні  пріоритети  розвитку суспільства та держави на ближчі десятиліття,  а відтак і  ближчі  роки.  Він  враховує  сукупність внутрішніх і зовнішніх об'єктивних реалій тієї ситуації, в якій ми сьогодні перебуваємо.

     Зрозуміло, основа  всіх   перемін   -   економіка.   Засадами передбачаються  істотні  зміни найважливіших складових економічної політики,  політики інституційних перетворень, бюджетної політики, податкової    політики,    структури    інвестиційної    політики, грошовокредитної політики,  цінової та  антимонопольної  політики, зовнішньоекономічної   політики.  Ці  складові  пророблені  досить конкретно,  особливо питання грошово-кредитної політики.  Вона має бути   спрямована  на  значне  посилення  державної  регулюючої  і контролюючої функції,  зокрема й Національним  банком.  Діяльність кредитно-банківської   системи   України   має  підпорядковуватися інтересам   розвитку   матеріально-технічної   бази    вітчизняної економіки.   Із   системи,   що  сьогодні  знекровлює  матеріальне виробництво,  висмоктує вкрай  потрібні  бюджетно-фінансові  соки, банківська   система   повинна  перетворитися  на  серцево-судинну систему  надійного   забезпечення   життєдіяльності   економічного організму  держави.  Тобто  терміново  має бути відновлена основна функція банківської системи - ефективне інвестиційне  кредитування вітчизняного виробництва.

     Передбачається розмежування  грошових  потоків у державних та приватних банках,  про що вже тривалий час проводиться дискусія  і що, до речі, вже передбачено деякими законами.

     Зміни у  сфері  економіки  дадуть  змогу  здійснювати  сильну соціальну політику. Вона охоплюватиме і надійну підтримку державою бідних,  хворих,  пенсіонерів,  студентів, військових, і створення умов за рахунок кредитів і пільгових податків для того,  щоб кожна непасивна  людина  могла  й сама гарантувати собі потрібний рівень соціального захисту.

     У засадах  окремо  виділено   складові   аграрної   політики, передбачено єдиний податок на землю,  підтримку цінового паритету, стимулювання індустріальних технологій, соціальний розвиток села.

     Приділено увагу розвитку охорони здоров'я,  культури,  науки, освіти. Бажаючи влитися в постіндустріальну цивілізацію, принаймні заявляючи про такий намір,  мусимо розуміти,  що зробити це  можна лише на основі відповідного науково-технічного рівня. Він же своєю чергою залежить від ціннісних  орієнтацій  суспільства,  від  його освіченості, інтелігентності, коли хочете.

     Якщо вчителька  англійської мови з мого округу,  з Рокитного, не одержуючи півроку  зарплати,  змушена  торгувати  насінням  під стінами  московського Кремля,  щоб заробити копійку,  зокрема й на придбання методичної літератури,  то до неї і діти  ставитимуться, як до перекупки. Тоді й цінність життя визначатиметься світоглядом посередності.   Настрої   злостивої,    крикливої    меншовартості домінуватимуть   у   суспільстві,   а   до   керівництва  державою пробиватимуться передусім представники посередньої сірості з єдино розвиненим хапальним рефлексом.  Невже ми не спостерігаємо цього в Україні? Невже ми, парламентарії, не хочемо, щоб було інакше?!

     У проекті  передбачено  правовий  супровід  необхідних   змін шляхом  законодавчого  регулювання  відносин  власності  та праці, товарно-грошових  відносин,  розвитку  виробництва  й   соціальної сфери,  створення  політико-правових умов для того,  щоб подолання кризи та розвиток держави стали справою кожної людини,  політичних і громадських організацій.

     Передбачається прискорення      державноправової     реформи, адміністративної,  парламентської,  муніципальної,  судової,  що є предметом зусиль саме законодавчого органу.

     Продумані кроки  в  національній та гуманітарній політиці,  в розвитку духовності, захисті довкілля.

     Ми вважаємо  за  потрібне  активніше   здійснювати   зовнішню політику,  тим паче в тих напрямах і в тих державах, де є інтереси України,  зокрема в країнах Співдружності,  особливо слов'янському світі.  Ми далеко не згідні з тим,  що поширення НАТО на схід несе суцільне добро,  як дехто вважає,  для України.  Ми хочемо,  щоб в утвердженні  безпеки  та  миру  в  усьому світі кожна держава мала однакові права,  а поєднання зусиль здійснювалося через можливості ООН, ОБСЄ, інших міждержавних інститутів.

     Ще раз  підкреслюю,  ми не за однобокі орієнтири - на схід чи на захід. Зовнішня політика України має грунтуватися на її власних геополітичних та економічних інтересах, на тій перспективі, яку ми для неї визначимо.

     Хочу ще раз повернутися до морального й політичного  питання, винесеного на ваш розсуд.

     Розгляд проекту засад актуальний саме тепер з кількох причин.

     Перше. У  зв'язку  з  фактичним  початком  роботи новообраної Верховної Ради,  яка повинна визначитися із  загальною  стратегією своєї діяльності.

     Друге. Вибори  до  Верховної  Ради  не  зняли  в  суспільстві напруження,  яке було і до,  і під час  виборів.  Різні  соціальні верстви   далі  чекають  змін,  бажаність  і  невідкладність  яких визнавалися абсолютною більшістю партій,  їхніми представниками та безпартійними кандидатами під час передвиборної кампанії.

     "Потрібні зміни!"  - гасло однієї з політичних сил,  яка йшла на вибори і посіла пристойне місце за результатами кампанії.

     Третє. Соціально-економічна ситуація в Україні з  березня  не лише не поліпшилася, а погіршилася. Розвиток подій навіть протягом останніх тижнів, зокрема різке посилення економічної та фінансової кризи,  засвідчує,  що  Україна  -  без  перебільшення - на порозі національної катастрофи.

     За цих  умов  подальший  хаос  у  внутрішній   та   зовнішній політиці,   неузгодженість  у  діях  Президента,  Верховної  Ради, Кабінету  Міністрів,  не  кажучи  про  фактичну  некоординованість діяльності  міністерств,  відомств  та  інших  державних  установ, стають нестерпними.  Нині в Україні практично відсутня національна й державна політика.  Все,  що відбувається в цій сфері,  схоже на імпульсивні рефлекси за вимогами міжнародних  фінансових  структур або  ж на прояви боротьби між собою кланів кримінальних угруповань всередині країни.

     Коли один із віце-прем'єр-міністрів через  ефір  заявляє,  що Україна  нездатна  жити  без  зовнішніх  кредитів,  то  це означає визнання банкрутства.  Але банкрутства  не  країни,  а  нинішнього курсу влади.

     Ця істина  стає дедалі прозорішою не лише для політиків,  а й для господарників,  учених,  військових, освітян, робітників - для суспільства в цілому.

     Тому нічого дивуватися із взаємних претензій,  критики, часом некоректної, хоча не вона визначає, звичайно, успіх.

     Україні потрібна  власна,  зважена,  послідовна  й   водночас сильна та рішуча політика,  Україні потрібен новий курс, який буде підтриманий насамперед її власним народом.  Усе це означає:  як би не  розгорталися  далі конкретні події,  визначення нового курсу - життєво потрібне  завдання,  яке  (не  побоюся  патетики)  історія поставила саме перед Верховною Радою.

     Ми повинні   самі  чітко  розуміти  стратегію  діяльності  та донести її до наших громадян,  щоб уся Україна  підтримала  її  не лише показною згодою, але й практичними діями.

     Реальні зрушення  відбудуться  тоді,  коли  зусилля Верховної Ради,  інших гілок влади безпосередньо  відповідатимуть  інтересам абсолютної більшості, коли влада і народ об'єднаються в здійсненні єдиної політики. Саме тоді влада стане народною.

     Якщо визначити  загальну  атмосферу  очікувань  і  бажань   у суспільстві,  то вона нині така.  З одного боку,  люди хочуть мати забезпечені державою  мінімально  необхідні  соціально-економічні, культурно-побутові  умови  життя  для кожного члена суспільства як гарантовану  базу  його  життєдіяльності.  З  огляду  на  це  вони підтримують  ідею  державного  характеру  власності на стратегічні (тобто такі, що визначають стабільність усього суспільства) засоби виробництва,  слушно  вважаючи  це  надійним джерелом їх майбуття, оскільки економічна  основа  держави  не  може  вирішальним  чином залежати від суб'єктивної волі окремих осіб і кланів.

     З другого боку,  маючи таку життєву впевненість, на її основі громадяни хочуть отримати можливість поліпшення свого добробуту за рахунок власних зусиль, реалізувати особисті потреби, отримуючи за індивідуальну роботу персоніфіковану винагороду.

     Механізмами реалізації  останнього  завдання  є   відродження виробництва  на  основі  економічної і управлінської демократії та розвиток  недержавних  форм  господарювання,  передусім  у   сфері дрібного   й   середнього   підприємництва.   Саме   тому   засади передбачають розвиток моделі змішаної економіки.

     Забезпечення сильної національної  політики,  побудованої  на зазначеній    економічній    моделі    і    принципі    соціальної справедливості,  -  стрижневі  ідеї  документа,  розкриті  в  його третьому розділі через низку базових засад.  Разом вони об'єднують усі чотирнадцять  розділів,  в  яких,  окрім  завдань  економічної політики,  вказано орієнтири соціальної політики,  розглянуто,  як уже  згадувалося,  питання  аграрної,  законодавчої,  національної політики,  окреслено  напрями гуманітарної політики,  екологічної, ядерної політики, зовнішньої політики України.

     Гадаю, що при згоді депутатів із викладеними  вище  вихідними патріотичними   й   демократичними  принципами  всі  інші  питання розділів можуть бути врегульовані під час доопрацювання документа.

     Кілька слів лише про останній розділ 14.  Він має  особливий, антикризовий характер. У ньому розглядаються першочергові проблеми на найближчий час та заходи для їх розв'язання.  Зокрема,  йдеться про   зупинення   й   деградацію  виробництва,  заборгованість  із заробітної  плати,  пенсій  та  стипендій,  повернення  заощаджень громадян,   злочинність,   безробіття,   соціальну  незахищеність, покинутість  напризволяще   великої   кількості   людей,   загрозу диктатури.

     Сьогодні очевидно,  що  жодна  з  цих  проблем  не  може бути розв'язана у відриві від інших.  Як зазначено в документі, спільна причина  їх  - форма соціально-економічних та політичних відносин, яка встановилася в країні.

     Відносно регульована  державна  монополія  перероджується  на фактично   нерегульовану   приватну   монополію.  Великі  державні підприємства й конкурентні приватні  виробництва  знецінюються  та привласнюються,  лобіюються інтереси спекулятивно-мафіозних груп і кланів,  державні структури значною мірою корумповані цими силами. Конкурентна  війна  між кланами,  що відбувається не без підтримки іноземного капіталу,  - домінуюча тенденція  сучасної  внутрішньої політики.  У цій ситуації намагання державних структур не втратити владу  об'єктивно  породжує  рух  до  диктатури.  Головною   рисою сучасного  політичного  становища  в країні є нестійкий баланс між тенденціями до демократії чи диктатури.

     Як першочергові,  проектом визначено такі заходи:  формування уряду, здатного послідовно й рішуче діяти у відповідності з даними засадами;  здійснення юридичного,  фінансового та  організаційного розмежування   державної   і   недержавної  власності  в  Україні; економічне знекровлення клановомафіозних відносин шляхом  заборони приватизації  стратегічно  важливих  об'єктів  та  інших  заходів; підготовка національних програм  радикального  оновлення  ключових сфер    діяльності,    розгортання    практичних    дій   для   їх загальнонаціональної реалізації.

     Запропонований документ,  як  можна   бачити,   вимагає   від Верховної  Ради  України рішучості,  зокрема готовності обговорити питання про деякі корекції в законодавстві,  навіть у Конституції, а    також    наполегливості   в   реалізації   всього   комплексу передбачуваних дій,  чіткого й відповідального  ставлення  до  них виконавчих   структур   та   постійного  ефективного  контролю  за здійсненням відповідних рішень з боку Верховної Ради.

     У процесі  роботи  відбуватиметься   активізація   об'єднання всього  суспільства на грунті спільної мети.  Це вимагатиме чіткої координації    функцій    управлінських    структур    на     всіх адміністративних і територіальних рівнях.

     Пропонований проект   є  цілком  реальним  і,  гадаю,  вказує найоптимальніший  шлях  відродження  суспільства  та  забезпечення справжньої національної незалежності України. Він не обіцяє за 2-3 місяці розв'язати всі проблеми,  а орієнтує  на  цілком  зрозумілі людям  поступові  й  досяжні дії,  які реально розв'язуватимуть ці проблеми насправді.  Він пропонує добросовісну і  напружену  працю всіх людей, життя за виробленими для всіх правилами.

     Зважте: йдеться  про  орієнтири  входження  України  в  третє тисячоліття.  Ким  туди  їй  доведеться   ввійти:   прислугою   чи господаркою  власної  долі?  Вірю,  що  прагнення в нас щодо цього зрозуміле і єдине.

     Прошу вас,  шановні колеги,  перейнятися відповідальністю  за долю   України,   піднятися   над  партійними,  адміністративними, особистими інтересами,  виявити державне мислення і  прийняти  цей документ  як  такий,  що  здатний  згуртувати суспільство у справі виведення країни з катастрофічного стану до такого рівня життя, на який заслуговує український народ.

     Спасибі (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу.

     Чи будуть  запитання?  Будь ласка,  запишіться.  Відводимо 15 хвилин.

     Будь ласка. Депутат Степанов. За ним - депутат Гавриш.

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция   "Левый  центр".  Уважаемый  Александр  Александрович!  Я считаю,  что предложенный вами проект - это действительно шанс для Украины,  и  он станет определенной вехой в истории,  даже если не будет  принят.  Думаю,  будущие  историки   отметят,   что   такое предложение было.

     Но вот о чем я хочу спросить. Все-таки это - закон, и если мы его примем,  придется  отправлять  на  подпись  Президенту.  Опять начнется  -  вето,  вето на вето и так далее.  Как Верховный Совет может в этом случае действовать с тем, чтобы все-таки эти "засади" были приняты и выполнялись?

     МОРОЗ О.О.  Шановний  Михайле  Володимировичу!  Я відповім на ваше запитання таким чином. Щоб захистити цей документ від різних, у тому числі юридичноправових,  маніпуляцій,  треба прийняти закон про визначення засад,  який передбачає  всю  технологію  і  статус цього   документа.   Основні   засади   не   є   закон,  але  вони затверджуються законом. І тоді якщо у Президента будуть зауваження до  закону  про  затвердження  засад,  він  може  внести конкретні пропозиції,  і ми побачимо,  чого ж він  хоче.  Бо  того,  що  тут записано, не хотіти не може жодна відповідальна людина, тим більше представник влади,  який хоче  добра  для  держави.  Саме  тому  я вважаю, що треба прийняти спочатку закон про визначення засад, він регулює всі ці питання  і  знімає  загрозу  щодо  маніпуляції  цим документом.

     Це, до речі,  відповідь на позицію групи депутатів із фракції НДП - про неприйнятність закону.

     Те, що я кажу,  і те,  що передбачено в законопроекті, котрий доповідав   Михайло   Антонович,   знімає   всі  застереження,  бо неприйнятності по суті в документі немає. Бо це не закон.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гавриш.  Будь ласка.  За  ним  - депутат Сокерчак.

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  176,  Харківська  область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Я завжди з великою увагою  слідкую  за вашими   виступами,  які  переповнені  логікою  й  аргументами.  І сьогоднішній  ваш  виступ  за  аргументацією   навіть   перевершив документ,  який нам розданий і який є повністю еклектичним.  Ви як відомий  політик  додали  до  нього  дуже  вдало   багато   різних аргументів,  з  якими  я  погодився  б,  якщо  б вони були в цьому документі.

     Разом з тим чи не здається вам,  що цей документ нагадує  нам все-таки  не  кращі  часи,  коли  різного роду з'їздами приймалися рішення,  які потім не виконувалися?  Він не має певного стержня і його   емоційні,   скажемо,   моменти  не  пов'язані  ні  з  якими розрахунками.  Чи  не  буде  це  новою  підставою  для  того,  щоб проводити певну,  не кращу,  політичну лінію в державі, спрямовану на розбурхування емоцій у суспільстві?

     Дякую.

     МОРОЗ О.О.   Шановний   Степане   Богдановичу!   Коли   немає контраргументів   щодо  якогось  документа,  тоді  вживають  слово "еклектичний". Еклектика є елемент, до речі, не найгірший елемент, будь-якого  системного  документа,  бо із логіки якоїсь ідеї чітко виписати всі складові суспільнополітичних процесів,  у тому  числі процесів економічних,  не розуміючи їхньої внутрішньої залежності, не можна.  Це з одного боку.  А  з  другого,  якщо  ми  будемо  їх виписувати, то обов'язково якийсь елемент еклектики привнесемо, бо ми можемо одну частину виписати детальніше,  у  другій  тільки  на щось  послатися,  в третій - використати власний досвід або досвід інших держав. І це природно, тут нічого дивного немає.

     От ми всі сьогодні (я хотів би, щоб це не використовувалося в такому контексті,  нібито я виступаю проти Президента,  ні!) чуємо тезу:  "Немає альтернативи вибраному курсу". При цьому посилаються на доповідь Президента "Шляхом радикальних реформ".  Скажіть мені: у тій доповіді,  яка,  до речі, не має юридичного статусу, там що, не еклектика,  якщо виходити з вашої позиції? Але ви всі говорите, що немає альтернативи цьому курсу!  А я хочу запитати:  а що  таке курс? Я даю чіткі орієнтири в політичній, економічній, соціальній, духовній, оборонній, зовнішньополітичній сферах нашого життя, кажу про засади - чого ми хочемо досягти в нашій державі. Тому я візьму на  себе  сміливість  не  погодитися   з   вашим   висновком   про еклектичність, але це ваше право.

     А те,  що  цей документ нагадує вам рішення з'їзду абощо,  то так говорити не можна. Ви знаєте, що ми багато мали рішень з'їздів у попередні роки і тепер маємо рішення 50 партій. Так от коли тоді приймалися  рішення,  вони  виконувалися.  У  тому   різниця   між нинішніми рішеннями і тими, що були раніше (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний  депутат Сокерчак.  За ним - депутат Марковська.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область). Фракція комуністів України. Шановний Олександре Олександровичу!  Я і душею,  і серцем, і головою, як-то кажуть,  сприймаю все те,  що ви сказали, і підтримую такий проект засад.  Але знаючи,  яким курсом ми йдемо, знаючи, хто при владі й таке інше,  я маю дуже великий сумнів щодо того,  якщо  навіть  ми проголосуємо ці засади,  що вони будуть прийняті як керівництво до дії. Що треба зробити, щоб усе-таки керуватися цими засадами?

     МОРОЗ О.О.  Є  два  виходи.  Щоб  керуватися  цими  засадами, потрібно їх прийняти, згуртувати зусилля всієї влади, бо тільки це шлях,  який виведе з кризи.  А  другий  варіант  -  змінити  владу (Оплески).

     А можна перший і другий варіанти поєднати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   для   запитання   має   народний  депутат Марковська. За нею - депутат Вітренко.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую.  Оскільки я повністю підтримую вас  у тому,  що  владу треба змінювати,  передаю слово Івану Сергійовичу Чижу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іване Сергійовичу.

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую.  Фракція соціалістів і селян. Я теж підтримую цю тезу і хочу сказати,  що ці засади не є суто політичним документом або  маніфестом  якоїсь  однієї  партії.  Це   засади   суспільні, державні,  й усі державницькі сили,  які справді розуміють, що над нашою Україною нависла небезпека,  біда,  повинні  підтримати  їх, якщо  вони  справді державницькі.  Тому я повністю з вами згоден у цій частині.  І,  до речі,  серйозний американський економіст Білл Беквіт  говорить,  що США в наступному тисячолітті будуть країною, де державна власність становитиме близько  90  відсотків.  І  оцей момент   державної  регулятивної  функції  в  засадах  надзвичайно потужно виписаний.

     У мене  таке  запитання,   Олександре   Олександровичу.   Хто реалізовуватиме засади,  як ви думаєте? Тому що це є засади, тобто стратегічний напрям,  а реальні кроки й дії мають бути за  урядом. Як тут можна вплинути? Будь ласка.

     МОРОЗ О.О.  Іване  Сергійовичу,  я хотів би на ваше запитання відповісти в кількох аспектах. По-перше, прийняття засад Верховною Радою - це елемент системи організації державної влади,  поєднання зусиль усіх гілок влади,  тому що  Конституція  передбачає  кілька кроків: затвердження засад, схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів,  затвердження  загальнодержавних  програм,   Державного бюджету.  Якщо  ми  це  в  єдиному  контексті  розглянемо,  то  ми побачимо, що при реалізації цих засад є системоутворюючий принцип. Він згуртовує всі гілки влади. Таким чином, державна влада одержує і предмет діяльності, і спосіб реалізації такої діяльності.

     По-друге, засади  зорієнтовані  на  участь  у  їх  реалізації всього  суспільства:  політичних  партій,  громадських  об'єднань, профспілкових організацій,  трудових колективів, окремих громадян. Вони бачать для себе орієнтир, оте світло в кінці тунелю, про який так багато ведеться дискусій.  І  тому  це  означає  зовсім  інший моральнополітичний  клімат у суспільстві,  клімат поєднання зусиль для того,  щоб усім досягти кращого життя.  Я вважаю,  що цих двох визначень було б досить для того, щоб підтримати такий документ.

     Я повністю  поділяю вашу думку,  що в цьому документі справді багато використано з програми нашого передвиборного блоку.  Але це лише ще одне підтвердження,  що люди сприймають такі підходи і ми, розробляючи цей документ, з самого початку виходили з того, що він пишеться не для партії,  не для фракції,  не для політичних сил, а для  всієї  держави.  Я  спілкувався   з   представниками   різних політичних  структур,  які  представлені  у  Верховній Раді.  Вони поділяють цю думку.  Сподіваюся,  що ми таки приймемо сьогодні цей документ  хоча б для того,  щоб,  узявши його за основу,  прийняти потім остаточно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат Вітренко.  За нею -  депутат Кириленко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій (виборчий округ 160,  Сумська область).  Олександре Олександровичу!   Зрозуміло,   що   "Лівому    центру"    потрібна багатоукладна економіка,  де були б представлені поряд з державним сектором і дрібнотоварний,  і кооперативний  уклади,  і  уклад  на основі   приватної  власності.  Зрозуміло,  чому,  як  і  кому  це потрібно.  Але ось я цитую пункт 5.1 вашого проекту, де наводиться розшифровка    державного    сектора:    "У    формах    державної госпрозрахункової,  комерційної,  публічної власності". Розкрийте, будь ласка, значення цих понять.

     МОРОЗ О.О. Шановна Наталіє Михайлівно! Я, звичайно, не доктор наук і тому мені,  мабуть,  важко буде дати на ці  запитання  таку відповідь,  яку  б  ви  хотіли  почути.  Але  я  хочу сказати,  що багатоукладність економіки - це не примха "Лівого центру", це суть тих змін,  які ми маємо сьогодні і які будуть у майбутньому.  І не дивитися на реалії саме як на необхідний елемент ми не можемо.

     Щодо пункту 5.1.  Державна форма власності має і повинна мати в  Україні різні і визначення,  і функції.  Насамперед з державної форми власності треба виділити  власність  казенну.  Вона  повинна бути  повністю  регульована  і  керована з боку держави,  ці кошти будуть  повністю  державними,  і   фінансова   система   казенного підприємства буде складовою частиною бюджету держави.

     Але в  нас  є  економічні  відносини,  коли  держава виступає просто як суб'єкт  господарювання.  Тому  дві  наступні  категорії дають їй для цього відповідне право.  Якщо вас не задовольняє така відповідь,  а я думаю - не задовольняє,  то в нас є  можливість  з вами  ще поспілкуватися пізніше.  І я знаю,  що ви це з приємністю зробите (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається депутату Кириленку, Народний рух України. За ним - депутат Масенко.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Олександре Олександровичу, у мене до вас кілька запитань. Перше. У нас президентськопарламентська республіка,  а не парламентська,  і навряд чи ці  засади  можуть  бути  реалізовані  в  принципі.  Але все-таки  ви з ними виходите на трибуну,  відповідно забираєте час депутатів і опосередковано - гроші виборців.  Яка мотивація у  вас щодо цього, знаючи, що це справа програшна?

     І друге  запитання.  У  вашому виступі було багато прийнятних речей, разом з тим у тексті документа є положення, які для значної частини виборців в Україні є неприйнятні. I ви їх не озвучили. Це, скажімо,  те,  що поряд з державною українською мовою повинно бути використання російської мови,  і,  скажімо,  те,  що ви пропонуєте розвиток співпраці з країнами  СНД  аж  до  входження  України  до різних  політико-юридичних  форумів,  що  в  принципі є політичною інтеграцією. Чому ви не сказали про ці дуже гострі моменти?

     I останнє.  Ви говорите,  що тут  еклектика  і  багато  речей загальновідомих. Тоді які в принципі мотиви вашого виходу зараз на трибуну,  окрім  того,  що  ваше  прізвище  інколи  згадується  як прізвище   одного  з  можливих  кандидатів  на  посаду  Президента України?

     Дякую.

     МОРОЗ О.О.  Я вам дякую.  У всякому разі люди  не  забувають, тому що ви про це нагадуєте, так? Це по-перше (Оплески).

     По-друге, стосовно   того,   чому  я  про  це  не  згадав.  Я спеціально про це не згадав,  бо я знав, що ви про це запитаєте, і в нас тоді відбудеться діалог.

     Я пояснюю тепер суть цього питання. Те, що там записано, є на практиці і  ще  довго,  десятиліттями,  буде.  Тому  як  це  можна ігнорувати, обійти або пропустити? Ось тоді була б еклектика. А ми не можемо відриватися від реальності, якщо хочемо будувати державу для  всього  суспільства,  а  не  для  тієї частини,  котрій це не подобається.  I тому я справді не вважав за потрібне посилатися на ці речі, бо я не міг весь документ зачитати, він усе-таки великий.

     I, нарешті,     а    звідки    ви    взяли,    що    в    нас президентсько-парламентська  республіка?  Це  що,  в   Конституції записано?  Де  це  записано?  Це  так сказав один із представників Адміністрації Президента свого часу?  Так він на  те  й  працює  в Адміністрації,  щоб це обстоювати.  А якщо ми приймаємо засади, на основі засад - так,  як в Конституції визначено,  -  програми  дій уряду  визначаються  за оцінкою Верховної Ради,  то,  вибачте,  це парламентсько-президентська  республіка.  I   в   Конституції   це передбачено.  І  ви  всі  вже  сьогодні переконані,  і ви теж,  що викривлення  системи  організації  державної  влади  за   нинішнім сценарієм  з порушенням Конституції вимагає відповідної корекції і навіть      конституційного       визначення       в       Україні парламентсько-президентської  або й парламентської республіки.  Це потрібно для України. Тоді не було б тих колізій, катаклізмів, які виникають щодня,  щогодини і генеруються тією системою організації влади,  проти якої я боровся під час  прийняття  Конституції,  але моїх   прибічників   виявилося   замало.   Сьогодні  в  стані  цих прибічників є й ті,  хто ставить питання так,  як ви. Ви теж, коли один на один подумаєте,  скажете,  що це правда, треба так робити. Не бійтеся того,  що є.  Саме для того, щоб зробити це, я й вийшов зараз на трибуну і ще багато разів виходитиму,  щоб це реалізувати (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я оголосив депутата Масенка. І ще наполягають дві фракції.  Тому ще декілька хвилин відведемо.  Будь ласка. Депутат Масенко. Потім - депутат Журавський.

     МАСЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую. Я розумію, що для рухівців  російська  мова  не  є  елементом  засад.  Якби  це була англійська мова,  це б було основою всіх засад.  Це  можна  і  так зрозуміти.

     Мене цікавить  таке  питання.  Я  повністю вас підтримую щодо того,  що  зміна  влади  -  це  найбільш  ефективний   засіб   для забезпечення  дії  засад  внутрішньої і зовнішньої політики.  Але, Олександре Олександровичу, чи не можна ще посилити це таким чином: щоб,  припустімо,  не  Верховною  Радою приймалася модель побудови нашої держави,  державного устрою,  а всеукраїнським референдумом? Чи не було б це посиленням,  запорукою того, що ці засади діяли б, незважаючи на те хто і в якому ракурсі на них дивився?

     МОРОЗ О.О.  Олександре Миколайовичу,  можна і так розгля-дати питання.  Але  всі  ми  знаємо  практику  референдумів не тільки в нашому суспільстві, а в нашому - особливо. Тоді, коли ще історично суспільство  не  дозріло до розгляду референдумом таких складних і багатопланових документів,  на референдум треба виносити абсолютно зрозумілі  речі,  на  які потрібно відповісти "так" або "ні".  А в цьому документі в одній частині,  де людині  буде  все  зрозуміло, вона скаже "так",  в іншій скаже "так",  але з застереженнями, а в третій - "ні" без застережень.  Тому ми так не повинні робити,  бо це буде випадковий вибір.

     А суспільство  нас  послало  сюди,  зважаючи  на  те,  що тут політична  еліта  нації.  Вона  повинна  зробити  вибір  так,  щоб максимально врахувати позицію кожного виборця і знайти оптимальний для всіх варіант.

     I ще одна ремарочка (ви мови  зачепили)  в  порядку,  так  би мовити,  інформації. Усього 19 держав у світі мають єдину державну мову. Я звернувся до професора Буткевича, щоб він зробив аналіз як спеціаліст  у  цій  галузі.  Він  вийшов  на  дуже  цікаву наукову розвідку.  Я сподіваюся, що він, закінчивши її, дасть ці матеріали усім нам,  щоб ми не лякалися визначення,  що таке мова,  яке вона має значення тощо,  посилаючись на світовий досвід і на те,  що ми хочемо зробити в нашому суспільстві.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Від фракції НДП депутат Журавський. За ним - депутат Пустовойтов, і завершуємо.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська      область).      Фракція      НДП,       член Християнсько-демократичної  партії  України.  Шановний  Олександре Олександровичу!  Основні засади внутрішньої і зовнішньої  політики закладаються  Конституцією  і основними фундаментальними законами, наприклад про власність.

     Чи не вважаєте ви,  що прийняття основних засад внутрішньої і зовнішньої політики як окремого документа є дещо штучним?

     Дякую.

     МОРОЗ О.О.  Ні,  Віталію Станіславовичу,  не вважаю. Навпаки, оскільки ми керуємося Конституцією і розуміємо,  що  її  вимоги  є обов'язковими   насамперед   для   законодавчого   органу,  то  ми невипадково й пропонуємо визначення суті  засад,  потім  прийняття самого  документа,  а  потім  і прийняття тих законів,  про які ви говорите.

     Адже якщо  ми  скажемо,  що  засади  передбачають  наявність, наприклад,  державної,  колективної, приватної, або, як сьогодні в Конституції  записано,  державної  і  приватної  власності  в   її різновидах, то це ж не дає відповіді на те, а що ми за тим бачимо. Ми все одно мусимо після того приймати закон,  який розкриває суть цих термінів.

     Більше того,  ми  тільки на початку створення правового поля. Ще багатьом парламентам в Україні доведеться створювати  необхідне для всіх правовідносин законодавче поле. Саме мати в цьому напрямі рамкові позиції,  орієнтири,  за межі яких не бажано  виходити,  - така мета ставиться в засадах.  Тому це повністю кореспондується з Конституцією і є предметом розгляду Верховної Ради,  це  абсолютно не суперечить нашому законодавчому процесу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  запитання  від Компартії має народний депутат Пустовойтов. Будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Шановний Олександре Олександровичу!  Уже всім зрозуміло,  що основне питання будь-яких соціальних перемін - це питання про  владу.  Демократія  кінця  ХХ століття  дала  нам зразок буржуазного парламентаризму з соціально орієнтованою  економікою  і  радянську  владу   з   відомими   нам досягненнями.  Те,  що  ви  пропонуєте,  -  це  один  із кроків до радянської влади чи це крок  все-таки  до  соціально  орієнтованої буржуазної держави? Це перше запитання.

     І друге.  Як ви дивитеся на те, щоб збільшити період навчання учнів у середній школі до дванадцяти років,  бо в нас відбувається скорочення навчання? Зразок - Сполучені Штати Америки. У зв'язку з економічною кризою  американці  продовжили  термін  навчання,  чим послабили  безробіття  для  молоді  і зробили крок для майбутнього науково-технічного прогресу. Невже ми не можемо піти цим шляхом?

     Дякую.

     МОРОЗ О.О.  Я   зрозумів.   Вносьте   пропозицію   -   будемо розглядати!

     Справа в   тому,  що  американська  система  освіти  сьогодні намагається увібрати у себе  все  те,  що  було  кращого  в  нашій системі освіти за радянських часів.  Це треба визнати!  Тому треба не соромитися,  а пишатися  тим,  що  у  нас  так  було,  і  треба відновити систему грунтовної підготовки молодої людини в школі.

     Одначе вдосконалювати  її  потрібно,  бо я вважаю,  що раніше школа  не  давала   можливості   одержати   системну   гуманітарну підготовку.  Системну!  Щоб  не  виникало  сьогодні питань про те, якими мовами повинна користуватися людина,  щоб  вона,  закінчивши середню  школу,  говорила  вільно  кількома  мовами.  І це справді необхідно.  До речі,  цього не дочитали  мої  колеги  -  це  також записано в засадах.

     Далі. Щодо форми державного управління

- ради, парламентаризм тощо. Можна говорити про поєднання (власне, воно існує:  форма і зміст - взаємопроникні категорії, ви це добре знаєте).  Але можна при радянській  формі  влади  знищувати  сотні тисяч  людей.  Нібито  й  демократія  є,  все  визначено,  і права трудящих тощо.  А можна побудувати нормальну цивілізовану  систему управління  всіма  державними процесами,  маючи іншу форму.  Такий досвід ми маємо на прикладі інших країн.

     Тому я вважаю,  що треба взяти  все  краще  з  тієї  форми  - зокрема   причетність   до   загальнодержавних   справ,  опора  на громадську думку, пряма виборність і таке інше, і все те краще, що набуто в системах організації влади в інших країнах,  таким чином, щоб  знайти  той  необхідний  для  України  конгломерат,  який  би найкраще  відповідав запитам,  сьогоднішній ситуації і працював на перспективу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу.

     МОРОЗ О.О. Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   для   представлення   проекту   надається народному депутату Наталії Михайлівні Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция.

     В 1975  году  мировое  сообщество  официально  признало,  что достигнут    военный    паритет    между    социалистическими    и капиталистическими  странами.  Это   было   признание   равенства, эквивалентности   потенциала   двух  супердержав  -  СССР  и  США. Конкуренция на мировой арене могла быть выиграна  только  за  счет наших сильнейших факторов:  плановой экономики, централизо-ванного управления,  обязательности труда,  мощности социальных гарантий и на  этой  основе  -  наивысшего в мире образовательного потенциала населения и интеллекта ученых.

     Естественным было желание  ведущих  капиталистических  стран, стран-хищников,  уничтожить потенциального конкурента. Для этого и нужно было  уничтожить  наши  несущие  основы  -  главные  факторы мощности    державы.    Это    желание   внешних   сил   полностью соответствовало желанию сформировавшегося класса -  переродившейся властной верхушки.

     Мы видим корни этого перерождения в Конституции 1936 года,  с принятием которой, собственно, и начался откат от модели советской власти   к   модели  буржуазного  парламентаризма.  Переродившаяся властная  верхушка  превратилась  из  идеологов  и   застрельщиков коммунистического  строительства  в  инициаторов  и  организаторов реставрации капитализма.  Это действо было развернуто  под  флагом национальной  идеи.  Как руховцы,  так и теневики были сознательно выпущены на  поверхность.  И  естественно,  что  этот  конгломерат востребовал  реформы  по  рецептам Международного валютного фонда. Вот почему  не  предложения  отечественных  ученых  о  реформах  в экономике,  а  рецепты  Международного  валютного  фонда  были так радостно восприняты в 1991 году,  и реализация их продолжается  до сих пор.

     На каких  же  принципах были построены нынешние реформы?  Три основных принципа:  либерализация, макроэкономическая стабилизация и приватизация.  К чему привели эти реформы,  все видят, я не буду на этом останавливаться.  Разрушено производство, не засеяны поля, не  собран  урожай,  вырезан  и вывезен скот,  вымирает население, деградируют  трудовые  ресурсы  и  страна  находится   на   пороге тяжелейшего финансового кризиса. Как только дефолт об явит один из более-менее  крупных  банков,  вся  финансовая   пирамида   начнет рушиться мгновенно. Это произойдет в ближайшие дни. Таким образом, если ставится задача вывести  страну  из  кризиса,  следовательно, нужно применять рычаги, альтернативные проводимым реформам.

     Наша фракция  настаивает  на  том,  что  основы  внутренней и внешней политики обязательно  должны  приниматься  парламентом,  а правительство    обязано    выполнять   то,   что   решит   высший представительный орган.  И точно так же мы настаиваем на том,  что сейчас  в  этих  тяжелейших  условиях  надо прекратить дискуссии о разных   моделях   либерализованной   экономики,    а    об являть чрезвычайное  экономическое положение.  И в условиях чрезвычайного экономического положения,  только имея утвержденную программу, что делать в этих условиях, выводить страну из кризиса.

     Итак, пока  здесь  будет  хозяйничать  Международный валютный фонд и Мировой банк,  никакие альтернативные рычаги для  выведения страны  из  кризиса  невозможны.  Вот  почему немедленно требуется денонсация договора с МВФ,  замораживание всех  внешних  долгов  и фокусирование    реформ    только    в   интересах   национального производства.

     Для того  чтобы  вывести  страну   из   кризиса,   необходимо немедленно   перейти   от   дерегулированной  хаотически  гибнущей экономики к регулированию экономики.  И в основных направлениях мы показываем, что необходимо немедленно восстановить контроль, учет, перейти к планированию,  к разработке  государственного  заказа  и размещению его на предприятиях всех форм собственности.

     Чрезвычайное экономическое положение,  которое нужно об явить на три месяца, связано с об явлением моратория на цены. Все цены в стране  должны быть заморожены.  И только через три месяца,  когда развитие   кризиса   будет   остановлено,   можно   переходить   к регулируемым  ценам.  Цены на энергоресурсы,  жилье и коммунальные услуги,  товары первой необходимости должны быть фиксированными до полного преодоления кризиса в стране.

     Мораторий на цены, то есть фиксированные цены и, естественно, устранение  посредников  с  рынка,  которые  сегодня  искусственно накручивают цены,  прежде всего на энергорынке,  дадут возможность изменить структуру себестоимости.  Тогда будет резко снижена  доля затрат на энергоресурсы, на сырье и материалы. Изменение налоговой политики,  радикальность которой ощущают практически все  сегодня, даст возможность уменьшить долю налогов в структуре себестоимости. И в структуре себестоимости необходимо уменьшить  долю  затрат  на погашение  кредитов  банков  и только при этом условии высвободить часть на оплату живого труда.

     Я рассказываю  обо  всем   комплексе   мер,   которые   нужно предпринимать     одновременно.    Продолжать    наблюдать,    как разваливается  банковская  система,  как  Национальный   банк   не управляет ею - это преступление.  Поэтому расширение пирамиды ОВГЗ должно быть прекращено,  выплата всех долгов по ОВГЗ  должна  быть прекращена,  и ставка процента за кредит - ставка рефинансирования должна быть минимальной,  обеспечить минимальную маржу банков.  По нашему предложению - 2 процента годовых.

     Изменение доли   заработной   платы   в   себестоимости  даст возможность отрегулировать заработную плату в  стране.  Мы  внесли законопроекты  об  оплате  труда  и  о  черте малообеспеченности и настаиваем,  что именно сейчас,  в условиях кризиса, если мы хотим предотвратить  полное  вымирание  населения  и  скатывание  его до люмпенпролетариата,  до иждивенцев и бомжей,  надо  отрегулировать заработную  плату,  как  подняв  ее  минимальный  уровень,  так  и отрегулировав уровень максимальный.  Наш  законопроект  об  оплате труда вам роздан.

     Реформа заработной платы создаст все условия для того,  чтобы немедленно провести реформу пенсий.  Это совсем не тот конгломерат или  как назвать более прилично то,  что предложил Пустовойтенко и радостно  одобрил  Комитет  по  делам  пенсионеров,  ветеранов   и инвалидов,  я  имею в виду проект Закона о пенсионном страховании. Должен быть абсолютно иной подход.  Закон о пенсионном обеспечении 1991  года  в  полном  об еме,  со  статьей 19,  с гарантированием пенсионерам   минимальной   пенсии    на    уровне    минимального потребительского бюджета должен быть немедленно введен в действие, немедленно!  Только так мы можем предотвратить вымирание  трудовых ресурсов и населения страны в целом.

     Хочу подчеркнуть: в условиях кризиса два самых ценных фактора в Украине -  это  люди  и  земля.  Вот  почему  вся  антикризисная программа и "засади", конечно же, должны быть сфокусированы прежде всего на решении этих двух вопросов.

     Для того  чтобы  защитить  население,  необходимо  немедленно вводить продовольственные карточки.  Я предлагаю всем остановиться в своих политических играх и немедленно принимать законы для того, чтобы  ввести продовольственные карточки и тем самым гарантировать людям получение продуктов питания хотя бы по  минимальным  нормам. Это,   конечно,   потребует   и   проведения   инвентаризации,   и планирования,  и  контроля,  и  учета,  но  это  даст  возможность сохранить   трудовые   ресурсы  и  население  страны  в  целом  от вымирания.

     Для возвращения   доверия   к   правительству   в    условиях преодоления  кризиса необходимо вернуть трудовые сбережения.  Я об этом говорила при принятии Бюджетной резолюции,  повторю еще  раз. Возвращать трудовые сбережения нужно сейчас. Возвращать одну треть общей суммы (на сегодня в  новых  ценах  это  уже  160  миллиардов гривень) в денежном выражении. Чтобы было понятно всем точно, а то потом начнутся различные толкования:  55 миллиардов  гривень  надо вернуть  в 1999 году.  Из 55 миллиардов 10 миллиардов надо вернуть наличкой,  а 45 миллиардов - ценными бумагами, которыми люди будут расплачиваться   за   жилье   и  коммунальные  услуги,  за  услуги здравоохранения,  за похороны,  а также приобретать жилье и товары отечественного   производства.  Коммунальные  службы,  предприятия промышленности,  учреждения здравоохранения будут рассчитываться с бюджетом  этими  ценными  бумагами.  Только  таким  образом  будет возвращено доверие населения к правительству,  к правительственной программе выхода из кризиса. Без восстановления доверия населения, без возвращения оборотных средств предприятиям  невозможна  вообще никакая экономическая реформа для вывода из кризиса.

     И, бесспорно,   в   этих   условиях  необходимо  пересмотреть социальные программы,  обосновать бюджетные нормативы  и  по  всей территории Украины обеспечить на одинаковом уровне доступность для населения услуг и здравоохранения,  и образования,  и культуры,  и спорта.   Эти   минимальные   социальные   нормативы  должны  быть профинансированы бюджетом.

     Для того чтобы это было профинансировано бюджетом (вот почему особо  важно  принять нам эти основы внутренней и внешней политики сейчас,  пока  еще  нет  бюджета),  в  бюджет  нужно   закладывать собственные  кредитные  ресурсы  страны без заемных кредитов,  без унизительных условий реформ.  Собственные кредитные ресурсы должны базироваться   прежде   всего   на   возврате   оборотных  средств предприятий.  Второй источник - это средства населения. Они пойдут в  казну  государства,  если  будет  начата выплата компенсации по трудовым сбережениям.  Третий -  возврат  кредитов,  которые  были взяты  в  коммерческих  банках  в  1992-1993  годах  и  возвращены непроиндексированными  или  вообще  не   возвращены.   Для   этого восстанавливается   система  контроля,  поднимаются  все  отчетные данные,  и эти средства должны быть возвращены в казну государства полностью   проиндексированными  в  соответствии  с  инфляцией.  И четвертый кредитный ресурс страны - это возврат валютных ресурсов, вывезенных за рубеж. Меня не устраивает просто философствование по поводу представления Генеральной прокуратуры на  Павла  Лазаренко. Если действительно вывезены эти миллионы долларов,  как им,  так и другими,  они  должны  быть  немедленно,  в   двухмесячный   срок, возвращены   в   страну.   80  процентов  этих  сумм  должны  быть безвозмездно переданы в казну государства,  ибо они оттуда взяты у всего народа,  а 20 процентов вложены в целевые программы. Вот где будет ресурс для инвестиций,  и тогда  те,  кто  будет  вкладывать средства  в  эти  целевые  программы,  будут иметь гарантированные дивиденды от 7 до 10 процентов годовых.

     Наша партия настаивает на том,  что выйти из кризиса  Украина может  только по пути социализации,  по пути восстановления власти трудящихся.  Поэтому ни при  каком  буржуазном  парламентаризме  и общих разговорах о якобы благе народа радикальные меры невозможны. Для того чтобы их осуществить,  необходимо  вносить  коррективы  в систему управления страной. Вот почему в проекте "основних засад", предложенном  вам  от  моего  имени,  специальные  разделы  -  это разделы, посвященные системе управления.

     В изменении   системы   управления   особое   значение  имеет ликвидация института президентства. Мы еще и еще раз настаиваем на том,  что  в  движении  по  пути восстановления власти трудящихся, советской  власти,  промежуточным  этапом  является  парламентская республика.   Но   ни   в   коем  случае  не  президентская  и  не президентско-парламентская,  и не парламентско-президентская!  Это все откат назад, предательство интересов трудового народа.

     И для   восстановления   хотя   бы   на  промежуточном  этапе парламентской  власти  надо  вносить  изменения   в   Конституцию, ликвидировать   институт   президентства,   восстанавливать  права трудовых коллективов и этим радикально  менять  Закон  о  выборах. Пока Закон о выборах будет таким,  каким он есть сегодня,  пока не будет восстановлено право трудовых коллективов отзывать депутата в любой момент и зарплата депутата не будет на уровне того трудового коллектива,  который выдвинул его во власть,  до  тех  пор  работа Верховного  Совета  нормальной  быть не может.  Здесь будет сидеть каста,  которая будет решать свои внутренние дела,  защищать  свои личные интересы, предавая интересы избирателей.

     Вот почему  мы  требуем,  и  это  опять-таки заложено в нашем проекте,    проведения    всеукраинского    референдума.    Именно волеиз явление  народа.  А  народ  наш  умный,  разберется,  нужен Президент,  не нужен  Президент,  продавать  землю,  не  продавать землю,  желто-голубые  знамена или знамена,  которые дороги сердцу многих из нас, нужно восстанавливать в стране. Это все вопросы для всеукраинского    референдума.   Всеукраинский   референдум   даст возможность об единить народ и тем самым прекратить все  возможные спекуляции.  Потому  что  одним  не  понравится  одно,  другим  не понравится другое,  третим не  понравится  третье.  Волеиз явление народа должно стать основой для принятия новой Конституции.

     Для наведения  порядка  в  стране  и недопущения установления диктатуры,  это  также  отмечено  в  "основних  засадах",  сегодня необходимо  принять  радикальные  решения  по ликвидации различных бандформирований и введении рабочих дружин.  Без возвращения  прав трудовым  коллективам - права контроля,  права участия в наведении порядка в стране - безусловно,  эти реформы  проходить  не  будут, потому  что  сегодня  именно бандформирования разного рода,  рэкет вооружены, а безоружны только трудящиеся.

     В документе, предложенном вам, есть и другие разделы, которые по-своему важны.  Это, безусловно, и раздел "Екологічна політика", потому что Украина все  больше  погрязает  в  зону  экологического бедствия и превращается в могильник для сбрасывания радиоактивных, бактериологических и других вредных отходов,  при этом  попираются права  и  населения,  пострадавшего  вследствие аварии на ЧАЭС,  и населения тех  регионов,  которые  сегодня  находятся  в  особенно загрязненных    экологических    условиях.   Безусловно,   решение экологических  проблем  нужно  включать  в   общую   антикризисную программу,  в  общую  программу - "засади внутрішньої і зовнішньої політики України".

     Раздел "Національні  відносини".   Об единение   народа   для осуществления   реформ  как  политических,  так  и  экономических, требует решения очень острых национальных и социальных вопросов. К национальным   вопросам  относится  вопрос  языка.  И  референдум, безусловно,  это  подтвердит!  Народ  Украины  хочет,  и  мы   это отстаиваем,  чтобы  был  равный  статус и украинского,  и русского языка,  чтобы эти два языка были признаны государственными языками Украины.

     Кроме этого  в  раздел  "Національні  відносини"  мы включаем демократизацию межнациональных отношений и признание равноправными всех наций и народностей, населяющих Украину.

     "Сфера духовного    розвитку".   Без   восстановления   сферы духовного развития  также  невозможно  сегодня  спасти  Украину  и предотвратить  национальную  трагедию.  Для этого мы предусмотрели меры,  которые  помогли  бы  сегодня  телевидению,  радио,  прессе освободиться  от  диктата  самых  худших  образцов,  я бы сказала, аморальности западного мира - культа насилия,  секса, порнографии, фильмов  ужасов  и прочего.  Для этого надо создавать Национальный совет по  телевидению  и  радиовещанию.  И  никакого  иностранного диктата  на наших теле- и радиоканалах,  только принятие решений в интересах народа Украины.

     Большой и   сложный   вопрос    сегодня    -    это    вопрос межконфессиональных отношений. Чтобы разрушить единство славянских народов,  православную церковь специально со всех  сторон  атакуют как  лжепророки  типа Филарета,  так и различного рода секты.  Они насаждены в Украину, как когда-то в Советский Союз, специально для того,  чтобы  обострить взаимоотношения между людьми.  Этот вопрос тоже должен найти свое решение в  "основних  засадах".  Это  будет способствовать в целом выходу Украины из кризиса.

     И последний раздел "Зовнішня політика". Без решения вопроса о векторе развития,  о том, куда Украина собирается входить, в какое содружество,    невозможно    проводить   ни   экономические,   ни политические реформы.  Мы отстаиваем то,  что развитие  Украины  и выход из кризиса напрямую связаны с восстановлением дружественных, партнерских отношений прежде всего с Россией и Белоруссией.

     Больше того,  я хочу сказать,  что сегодня  российский  рынок ослаблен,  опустошен,  иностранные инвесторы его покидают, и нужно быть крайне неразумным,  чтобы не восполнить  этот  образовавшийся вакуум,  не  выйти  на  прежние  позиции,  не восстановить прежние партнерские связи, общие технологии и общие научные школы.

     Что же касается Советского  Союза,  то  мы  не  утописты,  мы понимаем,  что  с  Ельциным  и  Примаковым  никакой Советский Союз невозможен. Однако мы убеждены, что оздоровительные процессы будут идти  не  только  в Украине,  но и в России,  как они происходят в Белоруссии,  и в итоге общее  желание  славянских  народов  должно закономерно привести к воссозданию союза славянских государств. Со своей стороны мы будем делать  все  для  того,  чтобы  был  создан именно союз славянских государств.

     Только единство  славянских народов может предохранить мир от общего  уничтожения  коричневой  чумой  Международного   валютного фонда.  Это  совершенно  не  безобидные  игры.  Те рецепты реформ, которые они навязывают и реализуют,  в итоге своем ставят открытую цель - уничтожение половины человечества, уничтожение и стирание с лица земли многих стран.  И поэтому сегодня,  в условиях  кризиса, обсуждая ситуацию в парламенте,  мы еще и еще раз делаем ударение: принимать немедленно программу выхода  из  кризиса  в  виде  основ внутренней   и   внешней   политики.   Приняв  программу,  вводить чрезвычайное  экономическое  положение,  радикально  менять   курс экономических реформ. А с изменением и политических реформ вывести Украину из кризиса.  И Украину,  как и надлежит тому быть, сделать советской, сделать социалистической! (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Будь ласка, запишіться.

     Депутат Кулик. Будь ласка. За ним - депутат Юхимець.

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область). Прошу передати слово Михайлу Косіву.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Косів.

     КОСІВ М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і духовності (виборчий  округ  116,  Львівська  область). Народний рух України.  Шановна Наталіє Михайлівно!  Чи не здається вам,  що перед тим як затвердити засади,  треба домовитися про те, який  зміст  ми  вкладаємо в цю категорію,  яке поняття?  Я уважно прочитав ваш проект.  Він дуже детальний на відміну  від  проектів інших   авторів,  але  по  суті  це  своєрідний  варіант  програми діяльності виконавчої влади - Кабінету Міністрів.  То як у  такому разі:  Кабінет  Міністрів  представляє свою програму дій,  а ми її затверджуємо,  чи  ми,  Верховна  Рада,  затверджуємо  те,  що  ви написали, а Кабінет Міністрів тільки виконує?

     Дякую.

     ВІТРЕНКО Н.М. Я вважаю, що не випадково в Конституції України передбачено,  що прийняття засад внутрішньої і зовнішньої політики є  правом  виключно Верховної Ради.  Чому?  Кабінет Міністрів - це наймані працівники,  чиновництво.  Їх сьогодні поставили,  сказали "фас"  - вони роблять "фас" туди,  куди їх поставили.  А ось як їх поставити і що примусити робити - це якраз завдання парламенту.

     Нас люди обрали,  і наші  виборці  нам  давали  накази,  тому передусім  ми  повинні  тут  з'ясувати,  що  ми  хочемо  в Україні сьогодні робити.  І я вважаю,  що абсолютно неприпустимо Верховній Раді спостерігати,  який проект бюджету подасть уряд, яку програму подасть уряд,  що вони будуть робити. Я переконана: обранці народу повинні визначитися і прийняти концептуальне рішення,  сказати: ми вимагаємо те й те провести. А вже деталі, наприклад, яким має бути податок   на  нерухомість,  нехай  визначає  уряд.  Наше  завдання визначити:  податок на нерухомість  повинен  бути,  але  тільки  з багатих  людей,  щоб бідноту і середній,  сьогодні ледь жевріючий, клас це не чіпало.  А ось багатих людей обкладайте  податком.  Оце функція Верховної Ради.

     Тому ми  переконані,  що визначитися щодо основних засад - це наше завдання сьогодні, і дуже нагальне завдання, бо не так багато Україні залишилося до повної фінансової кризи.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Юхимець.  Будь ласка. За нею - депутат Красняков.

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий округ 196,  Черкаська область).  Наталіє Михайлівно!  Є два проекти з одного  питання  - засади  зовнішньої і внутрішньої політики - запропонований Морозом і ваш.

     Я думаю,  що ваш варіант - це все-таки  не  базовий  документ засад   зовнішньої   і  внутрішньої  політики.  У  вашому  проекті записано:  "Реалізуючи положення статті  92  Конституції  України, Верховна  Рада  України  приймає  засади  внутрішньої і зовнішньої політики України на кризовий період".  Це в назві треба  записати, що це два зовсім різні документи.

     А запитання у мене такі.  Перше.  Наскільки реальне виконання цієї програми?  Вона дуже гарна,  можна повністю погодитися з нею, але наскільки це реально?  Чи це не просто популізм? Бо ми знаємо, що Наталія Михайлівна іде на  президентські  вибори  і  розгорнула свою агітацію.

     І друге   запитання.   Чи   підтримуєте   ви  документ,  який запропонований Верховній Раді Морозом?  Тому що справді,  будувати державу і не знати,  що ми будуємо... Урештірешт за сім років люди повинні почути.  Якщо будуємо буржуазну державу,  то давайте так і скажемо:   "Ми   будуємо  буржуазну  державу".  А  то  за  словами "демократична" і "народна" ніяк не доберемо, що слово "демократія"

- це народовладдя.  До речі, це товаришам із Народно-демократичної партії і Народного руху,  які люблять говорити  про  демократію  в нашій державі.

     Дякую вам за відповідь.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Насамперед  хочу  сказати,  що  Верховній Раді треба чітко визначитися,  який  проект  буде  покладено  в  основу діяльності уряду,  щоб потім не казати:  "Ви там самі по собі".  У нас одна Україна, сьогодні її треба рятувати.

     Щодо документа  Мороза.  Ви  знаєте,  я  б  себе  просто   не поважала,  якби  його  підтримала.  Бо я як вчений не можу ні сама зрозуміти,  ні  довести  нікому,  що   таке   державна   власність госпрозрахункова,  комерційна  і публічна.  Ви знаєте,  можна бути вагітною чи не бути,  а бути і так,  і не так  -  ну,  я  не  вмію просто.  Я хочу сказати,  що в Олександра Мороза така манера, вона йому принадна,  він  весь  час  у  цій  манері  працює,  він  хоче сподобатися  всім.  Він  хоче і нібито створити новий документ,  і нічого нового не сказати.  Якщо б  не  було  шкода  України,  я  б сказала:  "Нехай він реалізує свою програму".  Але не дай Боже, бо шкода України.

     Ви мені кажете:  заради свого авторитету... Я працювала на цю людину,  коли думала,  що ця людина будуватиме соціалізм.  І тому, коли я бачу сьогодні,  що з усіх,  хто на  поверхні,  виявляється, соціалізм нікому не потрібний,  то,  дійсно, сьогодні ми одні його захищаємо.

     Я ще раз кажу, ми відкрито заявили: нехай Симоненко  бере  уряд,  хай  започаткує свою програму.  І ми підтримаємо Симоненка,  бо сьогодні вам найвища довіра народу.  Не хочете, не можете - довірте нам. Довірте нам, і ми доведемо, що ми цю програму реалізуємо.  Я повторюю: за 3 місяці зупинимо розвиток кризи, за 3 роки Україна з кризи вийде.

     Ви запитайте  сьогодні  Юхима Леонідовича Звягільського,  він уже повністю визнав:  повна криза,  ніхто нікому не сплачує, немає обігу  ні  на  промислових  підприємствах,  ні  в банках.  Кого ми дуримо?! Тому сьогодні треба з'ясувати, що в державі відбувається, брати    на    себе   відповідальність   і   цю   відповідальність реалізовувати.  Ми запропонували наш підхід.  Не підходить -  будь ласка,  з'ясовуйте,  на  що  ви  здатні.  Але  сьогодні  - це наше завдання, ми відповідальні перед Україною. Так ми вважаємо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Краснякову. За ним - депутат Тищенко.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической   партии.   Уважаемая   Наталия Михайловна!  Ну как с вами не согласиться в оценке  той  ситуации, которая  сложилась  на  Украине...  Я  хочу  напомнить  вам слова, надеюсь,  вы как доктор наук их знаете:  нации,  как и женщине, не прощается  минута  оплошности,  когда  первый встречный авантюрист может совершить над ней насилие. Это слова Маркса. Но это к слову.

     Наталия Михайловна! Мне помнится 1996, 1995 год, когда вы работали над программой

- "основними засадами виходу України з кризи",  с которой выступал тут Александр Мороз. Эта программа также была подвергнута критике,

- говоря вашими словами, - что в этой программе социалистического. Скажите, как вам удалось так кардинально поменять мнение буквально за 2 года?

     Спасибо.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ну,  что касается первой части вашего вопроса, мне   кажется,   вы   начитались  сегодняшних  газет,  и  проблемы раздевания Клинтона перед всем миром вас настолько озадачили,  что вы  начинаете  свой  вопрос  из  совершенно  ненужных пассажей.  Я отношусь к числу тех женщин,  которые очень четко  понимают,  чего они  хотят  в жизни и какую несут ответственность.  Это для начала (Оплески).

     А теперь по поводу "основних засад".  Как раз "засади  виходу України з кризи", которые были приняты 15 июня 1994 года, в период межцарствия ( потому  что  Кравчук  уже  не  был  Президентом,  он чувствовал,  что  земля  уходит  из-под  ног,  а  Кучма еще не был избран),   давали   возможность    парламенту    определиться    с концептуальными  подходами  ко всему законодательному полю.  Самое главное,  что там везде во всем  был  заложен  приоритет  трудовых коллективов.  Если вы читали этот документ,  то видели, что там не предлагалась приватизация без согласия трудовых коллективов, формы контроля  не разрушались,  а наоборот,  восстанавливались с учетом интересов трудовых коллективов.  Тот документ мы строили именно  с учетом   интересов   населения:   там   и  фиксированные  цены,  и регулированные цены,  и стабильный курс валюты. Но уж извините, не повезло мне с учеником,  не повезло.  Когда я сегодня услышала его ответ на вопрос о собственности,  конечно, мне тоже было неудобно, что  я  его  консультировала,  а он не разобрался в таких вопросах (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Тищенко.  Будь ласка.  За ним - депутат Гошовська.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Коммунистическая партия Украины. Наталия Михайловна! Ну что я могу сказать?  По  содержанию,  по  эмоциональности  вам, наверное,  равных  нет  в  этом  парламенте.  Но  у  меня вызывает сомнение вот  какой  вопрос.  Понимаете,  человек,  который  хочет что-то  сделать,  ищет  возможности,  а  который не хочет,  - ищет причины.  Расшифрую,  что я имел в  виду.  Наблюдая  за  вами  тот короткий  срок,  который  я  работаю в парламенте,  ну,  и до того слышал вас не раз, я понял, что у вас практически нет союзников ни в  одной  фракции.  Если  бы  вы действительно хотели,  чтобы ваши проекты реализовались,  вы наверное  их  искали  бы.  В  противном случае создается впечатление, что вы именно этого и хотите - чтобы у вас не было союзников  и  ваши  программы  не  реализовались.  У избирателей   неизбежно   возникает   вопрос:  какие  же  цели  вы преследуете? И все те инсинуации (а может быть, правда), которые о вас говорили, наверное, имеют под собой основание?

     Кроме того,   настораживает   заявление   донецкой  городской организации ПСПУ (секретарь Булгакова),  в котором говорится,  что вы  на  заседании  президиума  ЦК заявили,  что поможете сохранить Кучме  президентство,   а   он   сделает   вас   Премьерминистром. Пожалуйста, прокомментируйте. Потому что эта информация из средств массовой информации поступила и вызывает  сомнения  в  искренности ваших слов.  Я не ваш противник,  мне хочется разобраться, и чтобы разобрались наши избиратели.

     Спасибо.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Если Кучма кого-то и боится в этом зале, это я говорю ответственно,  то только меня.  Мороза он ненавидит, а меня боится. Это по поводу Кучмы и премьерства (Оплески).

     Но я хочу сказать другое. Может, у коммунистов уже начинаются угрызения  совести,  что  вы  такого плана вопрос задаете?  Думаю, когда-то они у вас появятся,  потому что вас настраивают на  волну улюлюканья и, знаете, какого-то бараньего сопротивления, извините. Вы не хотите  вникать  в  суть  ни  наших  предложений,  ни  наших позиций, а плевать и заплевывать легче всего.

     И я  хочу  ответить  на  вопрос.  В  царской  Думе было шесть большевиков.  Только шесть,  но народ в 1917 году пошел  за  ними! Поэтому  если вас сегодня больше,  хоть вас и 400,  это не значит, что народ пойдет за вами.  Народ пойдет только за теми, кто честно и  четко  предлагает  то,  что  нужно большинству населения (Шум у залi).

     Что значит делать?  Вы мне что-то доверили, Премьер-министром меня сделали,  избрали на какую-то должность? Мне комитета не дали коммунисты, Симоненко грудью стал: ни за что не отдадим Комитет по вопросам  экономической  политики!  На  здоровье,  пусть Гуренко и дальше валит экономическую  политику,  как  он  валил  два  созыва назад. Просто Украину жаль.

     Но я  говорю  о другом.  Я работаю над законопроектами.  Если сегодня эти проекты законов отвергаются - это не  мне  минус,  это вам минус. Минус тем, кто не хочет вникнуть в то, что нужно делать сегодня.  И я вас предупреждаю: когда в Украине все грохнет, будет хуже,  чем в России!  Вы тогда, пожалуйста, стрелочников не ищите, никому не рассказывайте, что кто-то был виноват, а начните с себя. Почему здесь,  в этом зале,  вы не поддержали предложения, которые дали бы возможность предотвратить финансовый кризис?!

     Лукашенко взял нашу  программу  на  вооружение!  И,  реализуя основные положения нашей программы, Белоруссия выходит из кризиса! (Шум у залi).  Красняков, я прошу, только не надо такого поведения в  зале,  а  то я подумаю,  что ты в экономике разбираешься!  Ужас какой-то (Сміх у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  слово  для  запитання  має  народний депутат Гошовська.

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   178, Харківська   область).   Дякую,  Адаме  Івановичу.  Позафракційна. Шановна Наталіє  Михайлівно!  Ви  як  адепт  соціалістичних  засад (засади - тобто основи, принципи, тут по-різному трактувалися, але є лексичне  визначення)  розвитку  нашої  держави,  безумовно,  не можете обійти увагою політичну систему.  У зв'язку з цим, яке ваше ставлення до Закону про вибори народних депутатів, побудованого на партійній  основі?  Це  справді  крок  до  структурування,  як нам кажуть,  нашого суспільства чи  поглиблення  процесів  буржуазного парламентаризму?

     Дякую.

     ВІТРЕНКО Н. М. Шановна колего! Тут ми з вами однодумці - я ні в якому разі не підтримую закон про вибори на партійній основі. Це якраз  абсолютно  буржуазний  принцип,  який  дав  змогу під дахом партій пройти в парламент тим,  кого народ ніколи не підтримав би! Тому  ми кажемо,  що Закон про вибори треба змінювати,  щоб вибори були не просто на мажоритарній  основі  (бо  тут  по  мажоритарних округах такі грошові мішки йдуть, що з ними змагатися неможливо!), а  через  трудові  колективи  з  висуненням   кандидатур   таємним голосуванням  і  правом  трудового  колективу  в  будь-який момент відкликати депутата! Ніякого депутатського імунітету, ніяких пільг і  ніякої  привілейованої  заробітної  плати.  Депутат,  якщо  він народний  депутат,  повинен  отримувати  заробітну  плату  в  тому трудовому   колективі   і   на  середньому  рівні  того  трудового колективу,  який його висунув до влади.  Тоді є оця сполучна ланка між трудящими,  бо саме вони створюють національний продукт,  вони повинні диктувати умови економічної  політики,  і  представницьким органом  -  Верховною  Радою.  Тому із свого боку ми будемо робити все,  щоб скасувати чинний Закон про вибори,  відновити  радянську владу,  і  тільки  тоді  Верховна  Рада  України  як  вищий  орган радянської влади працюватиме в інтересах  трудящих.  За  будь-яких інших  умов  буде  буржуазний  парламентаризм,  ви  це  знаєте  як фахівець.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Наталіє Михайлівно. Слово для репліки має депутат Красняков.

     КРАСНЯКОВ Є.В.    Фракция    Коммунистической    партии.   На утверждение  Наталии  Михайловны,  наверное,   немножко   повлияла обстановка,  она  не  сопутствовала  ей.  Наталия  Михайловна!  Вы утверждаете,  что я ничего не понимаю в экономике, но после вашего утверждения  я убедился,  что наши экономические познания на одном уровне.

     Спасибо (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І слово для репліки депутату Луценку від  фракції комуністів. Будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.I.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Шановні депутати! Ми  щойно  послухали  якусь  високодисперсну  суміш,  вихвачену  з програми діяльності Комуністичної партії України.  Це все плагіат, за винятком одно нового - надзвичайный стан.  Причому Наташа добре розуміє, що надзвичайний стан - це удар по трудящій більшості. І я ще раз переконався,  що  незважаючи  на  образи  комуністів,  вона любить ту трудящу більшість як цибулю після солодкого чаю.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Вечірнє  засідання оголошується закритим. Завтра засідання розпочнеться о 10 годині.