ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 16 ж о в т н я 1998 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості, запрошені! Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо чергове пленарне засідання Верховної Ради. Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу, запросіть депутатів. Олександре Івановичу Ємець, реєструймося.
Зареєструвалися 290 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Шановні народні депутати! Дозвольте оголосити запити.
Марчука Євгена Кириловича - до Президента України стосовно виконання доручень Президента від 29 липня 1997 року щодо питань діяльності ВАТ "Радикал" у місті Києві. Прошу визначитися.
"За" - 178.
Рішення прийнято.
Про направлення. Прошу підтримати.
"За" - 185.
Короля Віктора Миколайовича та Развадовського Віктора Йосиповича - до Президента України щодо вирішення фінансових питань у зв'язку з розглядом у Житомирському обласному суді кримінальної справи Онупрієнка, який скоїв 52 вбивства. Я просив би підтримати. Учора так і не зрозуміли, про що йдеться. Я просто пояснюю, щоб зрозуміли, що треба підтримати запит: ідеться про виділення коштів для розгляду даного питання.
"За" - 237.
Голосуємо про направлення. Підтримайте, будь ласка, разом із запитом депутата Марчука.
"За" - 224.
Прошу, проголосуйте, будь ласка. Голосуємо.
"За" - 241.
Спасибі.
Матвієнкова Сергія Анатолійовича - до Прем'єр-міністра України стосовно організації виконання постанови Верховної Ради України щодо недопущення дій по відключенню житлових приміщень від мережі енерго-, тепло- і газопостачання та погашення заборгованості із заробітної плати та пенсій. Прошу підтримати.
"За" - 223.
Прийнято.
Юхновського Ігоря Рафаїловича - до Прем'єр-міністра України стосовно способу перевезення уранових руд від місця видобутку до місця переробки.
Голосуємо.
"За" - 190.
Гошовської Валентини Андріївни - до Прем'єр-міністра України стосовно соціальної напруженості, що склалася на Первомайському державному підприємстві "Хімпром" Харківської області та до міністра охорони здоров'я стосовно фінансування ремонту та придбання обладнання для Близнюківської районної лікарні Харківської області. Прошу підтримати.
"За" - 199.
Рішення прийнято.
Чародєєва Олександра Васильовича - до Генерального прокурора України стосовно практики злочинних порушень законодавства при встановленні належності до громадянства України. Будь ласка.
"За" - 208.
Рішення прийнято.
Чижа Івана Сергійовича - до Генерального прокурора України у зв'язку з відсутністю належного реагування на звернення депутатів стосовно застосування в Україні у справах проти журналістів норм Європейської конвенції про права людини та положень Закону про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів.
Підтримайте, будь ласка. Іван Сергійович наполягає.
"За" - 210.
Рішення прийнято.
Тут є, шановні колеги, ще один запит депутатів Єрмака і Омельченка Григорія Омеляновича, але я думаю, що ми з цими депутатами зустрінемося. Треба переробити саме формулювання, тому що я не можу цей запит у такій редакції оголошувати на всю Україну, не маючи відповідних матеріалів прокуратури. Я ще раз кажу: це оголошується на всю державу. Я не маю права оголосити таке формулювання, не маючи для цього підстав (Шум у залі).
Народний депутат Сизенко звертається до Голови Верховної Ради з проханням дати доручення Рахунковій палаті провести комплексну перевірку діяльності Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" і оголосити його запит на пленарному засіданні Верховної Ради. Я прошу підтримати. Тут узагалі слід розібратися, що це за організація і навіщо її створили. Одні виробляють, а другі гроші рахують. Я просив би підтримати цей запит. А я, з вашого дозволу, дам доручення Рахунковій палаті розібратися. Тому що ті, хто виробляє електроенергію, не одержують...
"За" - 204.
Прийнято.
Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Спіженка Юрія Прокоповича з депутатської фракції Народно-демократичної партії і входження його до складу депутатської фракції Селянської партії. З чим його і поздоровляємо (Оплески).
Я думаю, що Юрій Прокопович правильно вчинив не тому, що він вийшов із фракції НДП, а тому, що він обраний депутатом по сільському виборчому округу. Якщо всі депутати зроблять так, то я буду вважати це правильним (Оплески). Тому що в нас 50 відсотків народних депутатів обрані по сільських виборчих округах. А потім змінюють... Коли треба стати депутатом, то сильно благають за село, а потім забувають, хто їх обрав. Тому я думаю, що Спіженко показав добрий приклад у цьому.
Прошу, шановні колеги, записатися. У нас є ще 17 хвилин для запитів і оголошень (Шум у залі). Так, як домовились: один запит від фракції, один - за списком. Депутат Сас. За ним - депутат Роєнко (Шум у залі). Депутате Червоній, заспокойтесь, будь ласка. Усе буде нормально, ще попереду цілий робочий день.
САС С.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. "Заява народних депутатів - членів фракції Комуністичної партії, фракції виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій України (Лівий центр) та фракції "Громада".
13 жовтня 1998 року Верховна Рада розглянула питання про відповідальність уряду за надзвичайно критичне соціальноекономічне становище, в якому опинилася наша держава. Фактично зруйновано економічний потенціал суспільства, послідовно знищуються наука, освіта, культура, далеко за межу фізичного виживання відкинуто мільйони громадян України.
На нашу думку, глибока соціальноекономічна криза в суспільстві не є випадковою. Вона - закономірний результат послідовної та цілеспрямованої політики виконавчої влади і перш за все Президента та уряду, головною метою якої є впровадження капіталістичних відносин у всіх сферах суспільного життя на рівні первинного накопичення капіталу з усіма жахливими наслідками.
Саме виходячи з необхідності радикальної зміни антинародної політики виконавчої влади 205 народних депутатів - членів фракції Комуністичної партії, фракції виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій України (Лівий центр) та фракції "Громада" проголосували за негайну відставку Кабінету Міністрів, розуміючи, що кожен день діяльності цього уряду неминуче наближає Україну до загальнодержавної катастрофи. Але зусиллями фактично сформованої в парламенті більшості з представників фракцій НДП, Руху, СДПУ(о), ПСПУ, СелПУ та зелених проект Постанови Верховної Ради про недовіру уряду було відхилено.
14 жовтня уряд провів консультації з керівниками саме цих фракцій з приводу можливого входження їх представників до складу уряду.
Заявляємо, що з цього часу вся політична відповідальність у парламенті за подальшу долю України покладається на фракції Народно-демократичної партії України, Народного руху України, Соціалдемократичної партії України (об'єднаної), Прогресивної соціалістичної партії України, Селянської партії України та Партії зелених. Це і є фактична більшість у Верховній Раді.
Сьогодні в парламенті України тільки наші фракції складають опозицію до курсу нищення. Підкреслюємо своє рішуче несприйняття відверто антинародної політики Президента та уряду. Будемо використовувати всі парламентські можливості для організації та впровадження ефективної протидії цьому нищівному курсу виконавчої влади.
Подолання розвалу, злиднів та бідування народу, відродження, розквіт і піднесення України можливі лише зі зміною Президента та його курсу.
За фракцію Комуністичної партії України - Симоненко, за фракцію виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій України (Лівий центр) - Зубов, за фракцію "Громада" - Лазаренко".
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Роєнко. За ним буде виступати депутат Марченко.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Працюючи з виборцями, я розглядав масові звернення працівників бюджетних установ та сільського господарства, в яких наводилися факти грубих порушень Конституції України, невиконання її статей.
Зокрема, скажу про те, що відбувається чергове порушення Конституції України - знищення базових районних та дільничних лікарень. Це вже не перший захід, спрямований на знищення медицини України. Не вистачає грошей ні на зарплату, ні на забезпечення медикаментами. Наприклад, в Уманській районній лікарні зарплата лікарям не виплачується півроку. Разом з цим відключені ліфти в дільничних і районних лікарнях, що також відповідно впливає на роботу лікарів.
Отже, є всі підстави ще раз нагадати, Олександре Миколайовичу, що нам треба заслухати в жовтні-листопаді (я вже вносив таку пропозицію) інформацію про ситуацію з охороною здоров'я в Україні. Те саме стосується і нашої системи освіти, її роботи.
Також хочу сказати про те, що не виконуються постанови Верховної Ради України та постанови Кабінету Міністрів щодо забезпечення комплексу осінніх польових робіт. Лише трохи виділено нафтопродуктів відповідно до постанови Верховної Ради, проте постанова Кабінету Міністрів не виконується. Кілька днів тому ми розглядали це питання на засіданні Комітету з питань аграрної політики і побачили, що ні Кабінет Міністрів, ні Міністерство агропромислового комплексу практично навіть не знають, за якими цінами відпускається бензин, який механізм його відпуску, тобто все пущено на самоплив. Обіцяють, що так буде і в перспективі. А ви знаєте, що після 20 жовтня можуть бути морози, дощі, вирощений урожай залишиться на полях, і грунт не буде підготовлено під посів наступного року.
І ще одне хочу сказати. Переді мною лист жителів села Бабанка Уманського району, підписаний 550 особами. В листі ставиться вимога до Верховної Ради України вплинути все-таки на виконавчу владу і добитися від неї дотримання Конституції України та виконання державного бюджету. Це стосується затримки з виплатою пенсій, що є грубим порушенням норм Конституції. Ставиться питання про повернення заощаджень громадян навіть у тих розмірах, що було закладено в державному бюджеті України. Ми заклали 370 мільйонів, Президент, порушуючи Конституцію та втрутившись у формування бюджету, зменшив цю суму до 100 мільйонів, однак із тих 100 мільйонів нічого не виплачується. Таким чином, ця ситуація...
ГОЛОВА. Спасибі.
РОЄНКО В.Г. Ми ці питання повинні тримати на жорсткому контролі.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Марченко, за ним - депутат Безугла.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины.
Предложение по порядку работы сессии мы дадим в рабочем порядке, а сейчас я эти три минуты использую для того, чтобы еще раз показать, как три фракции - коммунисты, социалисты и "Громада"
- спекулируют и врут своим избирателям. Хочу рассказать, как они хотели втянуть в свои авантюры фракцию Прогрессивной социалистической партии Украины. Что же ими было задумано? Прежде всего увести от уголовной ответственности Павла Лазаренко и Юлию Тимошенко (это фракция "Громада"). А коммунисты и социалисты хотели отправить в отставку правительство, не предложив своей кандидатуры Премьера, и, оставив правительство без Премьер-министра, направить в Кабмин Александра Ткаченко с тем, чтобы избрать своего представителя на должность Председателя Верховного Совета и обеспечить себе старт для президентской кампании.
Прогрессивные социалисты не поддержали ваших авантюр и не будут их поддерживать в дальнейшем. Мы предложили конкретное решение: отставку правительства и назначение Премьерминистром Петра Симоненко. Вы струсили. Вот вам и результат. А теперь вы несете ответственность за положение дел в стране. Младенцу понятно, что оно сложилось не в результате вчерашнего голосования, а в результате четырехлетней деятельности Верховного Совета прошлого созыва и правительства, которое и тогда работало. Так вот Верховный Совет прошлого созыва как раз возглавлял Александр Мороз и это правительство он поддерживал. Все решения, связанные с согласованием или утверждением правительств и программ их деятельности - все принимались и коммунистами.
Еще я хочу сказать Петру Симоненко, что отмыться депутатам-коммунистам не поможет и Мойдодыр. Это они своим голосованием провели буржуазную Конституцию. Я зачитаю: в первом голосовании в 9 часов 18 минут "за" проголосовали 22 коммуниста, в 9.20 - 20 коммунистов и в последнем, третьем голосовании, когда отменяли Конституцию Украинской Советской Социалистической Республики, в поименном режиме проголосовали 338 депутатов, из них
- 41 коммунист во главе с Петром Симоненко. Вот ваша буржуазная сущность и предательская роль по отношению к трудящимся.
И еще штрих. Петр Симоненко пытается уйти от ответственности за деятельность Президента Украины Кучмы. В этом зале мало кто знает, что в апреле на тайном совещании (на даче у Кучмы) Симоненко, Мороз, Кучма и еще некоторые люди распределили должности. На должность Президента они наметили провести Кучму; Симоненко или Мороза - на должность Председателя Верховного Совета. Так что, уважаемый Петр Николаевич, есть и твоя персональная ответственность за деятельность Кучмы.
И последний, Александр Николаевич, последний штрих. Поскольку коммунисты и громадовцы опускаются до того, чтобы коверкать название нашей партии...
ГОЛОВА. Депутат Безугла. Будь ласка.
БЕЗУГЛА Л.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). "Заявление фракции Прогрессивной социалистической партии Украины о поддержке курдского освободительного движения.
Курды - это 40-миллионный народ, который на протяжении веков ведет борьбу за свои права. Последние 20 лет освободительную борьбу курдов возглавляет рабочая партия Курдистана. Мы убеждены, что армия освобождения народов Курдистана сражается не ради войны, а ради жизни и свободы народов. Именно поэтому фракция Прогрессивной социалистической партии Украины выступает в поддержку инициативы лидера РПК Абдуллы Оджалана, направленную на мирное политическое решение курдской проблемы. В День защиты мира 1 сентября 1998 года лидер РПК в очередной раз выступил с заявлением о прекращении огня в одностороннем порядке. Мы солидарны с этим заявлением и присоединяемся к требованиям руководителей государств, парламентариев, международных организаций, выступающих за решение курдской проблемы мирным путем. Мы протестуем против турецкой политики геноцида в отношении курдского народа. Турция постоянно нарушает все нормы международного права, сжигает и опустошает курдские населенные пункты, уничтожает детей, стариков, женщин и оккупирует Курдскую автономию в суверенном Ираке, в настоящее время готовит войну против Сирии, обвиняя ее в поддержке курдов.
Посредническая миссия Египта и Ирана с целью урегулирования конфликта между двумя соседними странами (Сирией и Турцией) никаких результатов не дала. Мы считаем, что решение курдской проблемы турецкими методами войны может привести к обострению политической ситуации не только в ближневосточном регионе, но и за его пределами. Именно поэтому мы призываем Анкару, вместо того чтобы мешать вещанию курдского спутникового телевидения разными террористическими сигналами, отнестись к заявлению лидера РПК со всей ответственностью и приступить к началу мирных переговоров с представителями курдского народа. Мир и свободу курдскому народу!"
Фракция Прогрессивной социалистической партии присоединяется к словам Александра Николаевича о том, что сегодня здесь, в нашем зале, необходимо принять постановление о праздновании 80- летия комсомола. Иначе будет действительно великий грех для тех, кто прошел такую замечательную школу...
ГОЛОВА. Депутат Довгань. Селянська партія. За ним - депутат Чорновіл.
ДОВГАНЬ С.В., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція Селянської партії України, виборчий блок "За правду, за народ, за Україну!"
Шановний Олександре Миколайовичу! До мене останніми днями і вже два тижні підряд телефонують з усіх областей, надходять листи з приводу відключення електроенергії в селах і сільських районах. До 1 жовтня цього не було, а зараз починається, як і в минулому році.
Я звертаюсь до вас, Олександре Миколайовичу, як до Голови Верховної Ради, щоб ви провели певну роботу з урядом і прийняли якесь рішення. Якщо треба, щоб це рішення прийняла Верховна Рада, то приймімо його, бо виступи, які тут були в останні два місяці, переконують, що немає в цьому залі жодного депутата, який би не підтримував сьогодні наших обездолених селян. І якщо треба прийняти якийсь закон, то я думаю, що за нього проголосують 448 депутатів. Тому я вношу пропозицію, щоб усе-таки на самому серйозному рівні з цим питанням розібратись. Ми вже зверталися до обласних енергопостачальних компаній. Вони відповідають, що відключають там, де не платять гроші за електроенергію, що є селаборжники і таке інше. Я ж думаю, що більшим боржником є держава перед селом. Адже сьогодні там на операційних столах помирають люди, тому що вимикають електроенергію без усякого попередження. Навіть якщо є там колективні підприємства і є громадяни, які платять регулярно за електроенергію, їм це не допомагає, бо вимикають весь район чи три райони разом.
Я розумію, що найкраще вимкнути електроенергію, щоб не встановлювати там лічильники, щоб не ставити людей, які б перевіряли їх і таке інше. Але за тим, що один хтось не платить, енергопостачальні компанії приховують інше. Вони сьогодні не говорять про те, що село споживає всього 3 чи 5 відсотків електроенергії. Тобто чиниться просто розбій по відношенню до сільськогосподарських підприємств, викручування рук для того, щоб за найменшими цінами забрати зерно, соняшник та інші продукти сільського господарства.
Я звертаюся до вас як до Голови Верховної Ради і як до людини, яка знає проблеми і села, й нашої економіки, щоб ми наступного тижня прийняли постанову (і уряд може прийняти) і встановили, що село є сьогодні споживачем електроенергії першої категорії. Тобто цій категорії ні за яких умов не повинні вимикати електроенергію.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Дві репліки. Депутати - Чорновіл і Гмиря. З місця.
ЧОРНОВIЛ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановна президіє! Шановні колеги! Олександре Миколайовичу! Я хочу, щоб ви чули, хочу звернути увагу всіх на деякі питання, пов'язані з організацією нашої роботи, тому попросив слово для репліки.
Основою нашої роботи є все-таки Регламент, і поки ми його не змінили, його треба суворо дотримуватися. Якщо якесь питання проголосоване і зняте з порядку денного, то внести його знову в порядок денний уже можна тільки на наступній сесії. Я маю на увазі і питання про комітети Верховної Ради, і про проект постанови про 80-річчя комсомолу. Ці питання голосувалися і зняті з порядку денного негативним голосуванням. До речі, вчора, Олександре Миколайовичу, ви чомусь оцю пропагандистсько-комсомольську тематику навіть не внесли на обговорення. Все ж таки є й альтернативний проект. Згідно з Регламентом висловити свою думку мають право автори і основного, й альтернативного проектів.
Тепер щодо формування порядку денного. Олександре Миколайовичу! Нам, мабуть, усетаки треба затвердити положення про Погоджувальну раду фракцій. Його проект поданий, проект добрий. Це треба, щоб не з'являлися якісь суб'єктивні речі. Ми ж у понеділок погоджуємо одне, а коли приходимо на засідання (вранці, о 8.30 у нас засідання Погоджувальної ради фракцій, а ми не знаємо що будемо розглядати, що в порядку денному), виникають якісь абсолютно несподівані питання. Треба швидше приймати закон чи положення про Погоджувальну раду фракцій, щоб не було таких непорозумінь з нашим порядком денним.
Я прошу сьогодні вилучити (отак само, як хтось їх одноосібно вставив) питання про комсомол і питання про комітети з порядку денного як питання, що вже зняті з обговорення.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Гмиря. Будь ласка.
ГМИРЯ С.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область). Уважаемые товарищи! Уважаемые господа! Уважаемый гражданин Марченко! Действительно, не стоит играть аббревиатурами, поэтому я не буду обращаться к партии сомнительных политических услуг, не буду обращаться к партии "сприяння Президентові України", я буду говорить о партии самой реакционной среди прогрессивных партий.
Выступать с репликой буду я, а не Симоненко, поскольку я представляю маленький город Алчевск, где моя партийная организация КПУ приблизительно равна Прогрессивной социалистической партии Украины. Поэтому мы будем говорить на равных.
Уважаемый Владимир Романович, вы очень подробно описали тот коварный план связи коммунистов, "Громады", социалистов, Президента Украины и Александра Николаевича Ткаченко, который якобы предполагается реализовать.
Я вам хочу сказать, что в тех органах, в которых вы постоянно вращаетесь и черпаете информацию, а именно - в Администрации Президента Украины, вам дали неточные сведения. Используйте там свое огромное влияние, свою любовь к вам Президента и Премьера и пожурите их, чтобы они давали вам впредь более правильную информацию.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Омельченко з місця. Будь ласка. Репліка.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 146, Полтавська область). Спілка офіцерів України, депутатська група "Незалежні". Шановні співвітчизники! Шановний Олександре Миколайовичу! Ви сьогодні порушили Регламент, не зачитавши наш запит, який був проголосований у вівторок, 13 жовтня.
Це продовження питання. Верховна Рада України минулого скликання вже проголосувала в червні минулого року депутатський запит до Президента щодо перевірки законності відкриття за кордоном валютних рахунків помічником Президента України Волковим Олександром Михайловичем.
Служба безпеки України зробила перевірку і отримала від бельгійської поліції інформацію, що за кордоном відкрито 32 валютних рахунки Волкова на суму 135 мільйонів бельгійських франків. Депутатська слідча комісія у справах "БЛАСКО" направила ці матеріали в прокуратуру. Є постанова Верховної Ради України, щоб Генеральна прокуратура повідомила, як розслідуються ці факти. До цього часу ви, колеги, не отримали відповіді.
Я вас прошу поставити на голосування депутатський запит так, як він і звучить: про перевірку законності відкриття валютних рахунків, приховування валютної виручки тепер уже колишнім помічником Президента, народним депутатом України Волковим та іншими громадянами України, списки яких направлені в Генеральну прокуратуру. Поставте цей запит на голосування, Олександре Миколайовичу!
ГОЛОВА. Шановні колеги, і на запити, і на репліки ми час використали. Я хотів би лише відповісти народному депутату Довганю, який порушив деякі питання (Шум у залi). Ну, одну хвилиночку!.. Народний депутат Довгань говорив про енергозабезпечення агропромислового комплексу й особливо села. Я думаю, що це питання справді масштабне, і ми з Кабінетом Міністрів повинні розглянути його в робочому порядку і поінформувати Верховну Раду на наступному тижні. I це ми зробимо.
Щодо зауваження депутата Чорновола про те, що на засіданні Погоджувальної ради ми домовляємося про одне, а наступного дня вносимо ті питання, які не погодили. Такого не буває ніколи! Це я вам відповідаю, тому що жодного питання ні Голова Верховної Ради, ні його заступники не мають права вносити без попереднього розгляду на засіданні Погоджувальної ради, тим паче без затвердження в цьому сесійному залі.
Щодо голосування питання про відзначення 80-річчя комсомолу. Справді, це питання стояло в порядку денному, воно стоїть і сьогодні, і ми його будемо голосувати (Шум у залi). Воно стоїть лише в плані переголосування (Шум у залi). Одну хвилинку! Я хочу нагадати: не відмовляймося від своєї біографії, не потрібно цього робити. Хто хоче - хай святкує, хто не хоче - хай не святкує. Плющ святкує, і я святкую, ну і що? Хай ми будемо святкувати, а ви не святкуйте, то ваша справа.
Григорій Омелянович Омельченко сказав, що я порушив Регламент. Повірте мені, я не порушив. Справа в тому, що робити такі оголошення на всю Україну і ставити запит на голосування я не маю підстав. Це народний депутат, і для того щоб оголошувати такий запит щодо нього, треба щоб були висновки. А ви мене штовхаєте, щоб моїми, як кажуть, вустами ваші питання вирішувалися. Це ваші проблеми. Якщо Генеральна прокуратура надасть такі матеріали, ми їх заслухаємо, але робити такі оголошення я не хочу, ми вже їх за попередні чотири роки стільки наробили... I ніхто ні перед ким ще, на жаль, не вибачився, а це треба було б зробити. Тому я вважаю: перед тим як робити такі заяви чи запити і ставити їх на голосування, треба, щоб вони мали під собою відповідне підтвердження.
Шановні колеги! Ми з вами вчора вирішили переголосувати сьогодні проект Постанови про 80-річчя комсомолу та посилення уваги до молоді України. Я просив би проголосувати його як постанову, будь ласка. Прошу підтримати. Голосуємо проект Постанови про 80-річчя комсомолу та посилення уваги до молоді України. Нам треба тільки прийняти рішення. Внесено пропозицію проголосувати поіменно. Хто за те, щоб поіменно проголосувати?
"За" - 179.
Рішення прийнято.
Голосуємо в поіменному режимі. Прошу, підтримайте, будь ласка, проект.
"За" - 190.
Висвітіть, будь ласка, по фракціях.
Комуністи - 105 із 114; НДП - 9 із 45; Рух - 0 із 41; "Громада" - 21 із 31; зелені - 0 із 13; Соціалістична партія - 21 із 21; "Незалежні" - 6 із 12; СДПУ(о) - 3 із 14; прогресивні соціалісти - 11 із 12; Селянська партія - 11 із 11; позафракційні - 3 із 11.
----------
Розглядається проект Постанови про звіт про роботу Національного банку України, баланс його діяльності, зведений баланс банківської системи та розподіл прибутку Національного банку України за 1997 рік.
Доповідає голова Національного банку Ющенко Віктор Андрійович.
ЮЩЕНКО В.А., голова Національного банку України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Національним банком на ваш розгляд подано річний звіт про роботу за 1997 рік, інформацію про баланс діяльності Національного банку за 1997 рік, його бюджет та розподіл прибутку НБУ за 1997 рік.
Враховуючи те, що основи монетарної політики 1997 року були заслухані і погоджені з урядом, парламентом України, роздруковані у вигляді окремого документа як річний звіт і роздані вам на руки, дозвольте на цих документах і підсумках цієї політики зупинитися виключно тезово. Це великий за обсягом (100 сторінок) документ, де на окремі питання можна одержати більш конкретну відповідь. Дозвольте зараз виключно конспективно зупинитися на основних тенденціях розвитку економіки 1997 року і діях Національного банку в плані їх оптимізації.
Основні тенденції розвитку економіки. Реальний сектор економіки. Хоча соціальноекономічна ситуація в 1997 році залишалася складною, але можна, очевидно, говорити про деякі ознаки економічної стабілізації. Насамперед це стосується інфляції споживчого ринку: за 1996 рік цей показник становив 39,7 відсотка, за 1997 рік - 10,1 відсотка. Слід нагадати, що основами економічної політики на 1997 рік, які затверджено парламентом, цей показник передбачався в розмірі 10-12 відсотків. Уповільнюються темпи зниження реального обсягу внутрішнього валового продукту. Якщо в 1996 році вони становили 10 відсотків, у 1997 році - 3,2 відсотка. За вісім місяців 1998 року вони зросли на 0,2 відсотка. Економічне зростання почалося із четвертого кварталу 1997 року.
Фактичний дефіцит державного бюджету минулого року становив 6,7 відсотка. Доходи зведеного бюджету минулого року виконано на рівні 30,4 відсотка внутрішнього валового продукту.
Загальна сума запозичень на міжнародних фінансових ринках минулого року становила 62,6 відсотка запланованого рівня. Це примусило переорієнтуватися на внутрішні джерела фінансування дефіциту бюджету за рахунок державних цінних паперів. Національний банк працював як один із провідних агентів. Таким чином, основна частка дефіциту бюджету була профінансована за рахунок коштів від розміщення ОВДП, рівень емісії яких перевищив запланований на 47,7 відсотка.
Платіжний баланс України за 1997 рік зведений з від'ємним сальдо 65 мільярдів доларів США. Тобто країна виступала чистим імпортером іноземного капіталу і для поточного функціонування потребувала подальшого нарощення зовнішнього фінансування.
На фінансування дефіциту бюджету було залучено довгострокових гарантованих та негарантованих урядом кредитів загальною сумою майже 2 мільярди доларів США.
За поточними операціями платіжного балансу зафіксовано від'ємне сальдо в сумі 1,3 мільярда доларів США.
У сфері зовнішньої торгівлі товарами спостерігалося стійке негативне сальдо (4,2 мільярда доларів США). Загальний обсяг товарообороту залишався практично на рівні 1996 року. За 1997 рік Україна експортувала товарів на суму 15,4 мільярда доларів.
Україна залишається країною з високою залежністю рівня виробництва від критичного імпорту. Iмпортна залежність України (співвідношення обсягу імпорту товарів та послуг до обсягу внутрішнього валового продукту) становить 44 відсотки.
Всі зазначені дані ми пропонуємо розглядати як підгрунтя або основу моделювання монетарної політики 1997 року. Адже по суті на фоні цих економічних процесів і відбувалася діяльність Національного банку щодо реалізації монетарної політики 1997 року.
Основною метою монетарної політики 1997 року Національного банку (відповідно до статті 99 Конституції) було забезпечення стабільності грошової одиниці України - гривні, і на її основі - стабілізація споживчих цін.
Які характеристики грошового ринку 1997 року? Монетарна політика Національного банку в 1997 році була зорієнтована на розширення грошової маси та утримання визначеного основними економічними положеннями уряду рівня інфляції, що є підтвердженням відносної забезпеченості народного господарства платіжними засобами і достатнього рівня стабільності грошей.
Зверніть увагу, що при рівні інфляції в 1997 році 10,1 відсотка грошова база зросла на 44 відсотки, а грошова маса 1997 року - на 37 відсотків. Я хотів би повторити, що в той час, коли маса грошей зросла на 34 відсотки, валове виробництво скоротилося більш як на 3 відсотки. Порівняйте, будь ласка, ці дві тенденції...
Таким чином, ми ставили за мету максимально широкий розвиток грошей у 1997 році, але за умови забезпечення тих маяків інфляції, які були затверджені парламентом і урядом. Цей показник нами витримано.
Другий напрям - це призупинення тенденції збільшення готівки в обігу й поліпшення структури організації грошового ринку. За 1997 рік обсяг готівки зріс більш як у 1,5 раза - і це є найбільше зростання серед усіх агрегатів грошової маси. Важливо сьогодні зазначити, що за станом на 1 вересня 1998 року обсяг готівки поза банками - на руках населення і в суб'єктів господарювання - становить 6,2 мільярда гривень і знаходиться на рівні обсягів серпня 1997 року. Практично 12 календарних місяців цей найбільш негативний агрегат грошей не зростає. Це, по суті, було одним із факторів утримання контролю над банківською системою в період серпневої і вересневої криз 1998 року, тому що за цим показником було додатково відмобілізовано в банківську систему 320 мільйонів гривень, що компенсувало відплив вкладів населення з банківської системи, і банківська система України достойно справилася з проблемою платіжності в серпні і вересні 1998 року.
Надзвичайно важливо зазначити те, що однією з характеристик монетарної політики цього періоду є зростання обсягу заощаджень домашніх господарств. У минулому році ці вклади зросли в 1,7 раза, а за дев'ять місяців поточного року вклади фізичних осіб приросли ще на 86 відсотків. Таких темпів зростання обсягу вкладів населення, які ми спостерігаємо за останніх 20 місяців, ми в Україні ще не бачили, і можна з упевненістю вважати це початком відліку інвестиційних процесів у національну економіку, які базуються на зростанні обсягу вкладів базового суб'єкта ринку - населення. Це справді означає початок такої інвестиційної політики, що потім я можу підтвердити, показавши динаміку розвитку довготермінових кредитних процесів.
Крім того, це безумовно є свідченням зростання довіри людей до грошей і до банківської системи в цілому.
Кредитна емісія Національного банку. Ми запропонували вашій увазі спеціальний додаток, який характеризує (це сторінка 1) структуру емісії Національного банку за останні чотири роки.
Якщо говорити конкретно про 1997 рік, то за цей час Національним банком випущено в обіг платіжних засобів з урахуванням повернення протягом 1997 року на загальну суму 2,5 мільярда гривень, у тому числі для формування валютних резервів - 46 відсотків, випуск цінних паперів - 32 відсотки і на підтримку ліквідності банківської системи - 22 відсотки.
Хотілося б зазначити насамперед, що кожну з цих сум - чи витрачена вона на формування валютних резервів, чи на викуп державних цінних паперів, чи на безпосередню підтримку комерційних банків, - усі гроші Національного банку слід розглядати як витрати на підтримання ліквідності економіки України, тому що, викуповуючи цінні папери, чи викуповуючи долар, Національний банк продукує в обіг гривню, яка забезпечує поповнення ринку і служить основою для розвитку і підтримки прагматичних економічних процесів.
Тому я просив би, щоб ми ці всі емісійні вливання Національного банку безумовно розглядали під кутом радикального підвищення ліквідності банківської системи 1997 року і радикального підвищення пропозиції гривні на ринку 1997 року. Це позитивно відбилося на кредитуванні економіки України 1997 року.
Обсяги заборгованості за банківськими кредитами в національній та іноземній валютах по банківській системі протягом 1997 року зросли на 17 відсотків. Якщо скоригувати цей показник на рівень інфляції 10,1 відсотка, то можна сказати, що в 1997 році банківська система України вперше дала реальний приріст кредитних вкладів у економіку - 10 відсотків.
Заборгованість за кредитами в іноземній валюті на кінець 1997 року становила 33,4 відсотка від загальної суми кредитів, наданих банками, а в національній валюті - 66,6 відсотка.
Остання таблиця спеціальних довідок, які роздані вам, характеризує якраз динаміку кредитної політики 1997 року в окремих галузях економіки.
У 1997 році кредитний ринок у національній та іноземній валютах зберіг свою короткострокову спрямованість. Залишки заборгованості за короткостроковими позичками за минулий рік зросли з 88,9 відсотка до 89,4 відсотка, але на кінець вересня цього року їх частка дещо знизилася і становить 85,3 відсотка.
Як у минулому, так і в поточному році, приріст обсягів довгострокового кредитування був повністю забезпечений інвестиційними коштами банків, і якщо на кінець минулого року вони становили 10,6 відсотка, то за 9 місяців 1998 року вони збільшилися до 14,7 відсотка. Таким чином, ми маємо право стверджувати те, що Україна почала відлік розбудови власного інвестиційного кредитування завдяки ресурсам, які сформовані на базі вкладів населення України і суб'єктів господарювання.
Розвиток ринку державних цінних паперів. Це найбільш деталізований розділ у нашому річному звіті, дозвольте доповісти вам лише дві характеристики.
У 1997 році відповідно до Закону про бюджет України активно розвивався ринок державних цінних паперів. На первинному ринку в 1997 році Національним банком було проведено 591 аукціон з первинного їх розміщення. У результаті до державного бюджету в 1997 році надійшло коштів на загальну суму 8,3 мільярда гривень.
На вторинному ринку (на фондовій секції МВБ) за 1997 рік було укладено 505 угод купівлі-продажу державних цінних паперів на загальну суму 371 мільйон гривень, що майже в 5 разів більше показника попереднього року.
Найвагоміша частина операцій купівліпродажу ОВДП здійснювалася на позабіржовому вторинному ринку. Обсяг цих операцій за минулий рік становив 6,5 мільярда гривень, що в 3 рази більше від обсягів 1996 року.
Таким чином, можна сказати, що протягом 1997 року був сформований вторинний ринок державних цінних паперів. Він почав своє життя як на рівні Української міжбанківської валютної біржі, так і в міжбанківському секторі.
Спеціальний додаток характеризує розвиток фондового ринку. Хто бажає ознайомитися з цим питанням докладніше, просив би звернутися до цієї діаграми.
У вигляді окремої репліки хотілося б лише, шановні народні депутати, прокоментувати одне. В Україні сьогодні точиться велика дискусія про розвиток фондового ринку, його ідеологію, процедуру здійснення відповідних фондових операцій, і інколи проходить думка про те, що взагалі фондовий ринок не виправдовує надій, які на нього покладалися, що він дорогий, неефективний і що потрібно повернутися до попереднього механізму, механізму, який може бути найстрашнішим повторенням того, що мала Україна в 1992- 1993 роках, тобто прямої банківської емісії.
Шановні народні депутати, ми сьогодні як ніколи наблизилися до розуміння того, що друкування грошей і вихід на пряму емісію підтримки дефіциту бюджету - це спосіб якнайшвидшого збіднення посереднього українця. Найшвидша реакція на таку політику - це реакція цін. Нині ми маємо механізм, який упродовж двох років оберігає українця від стрімкого, карколомного розвитку споживчих цін. Ми просили б звернути увагу на ці та інші фактори і дотримуватися концепції ідеології розвитку ринку, яка сьогодні існує.
Валютний ринок. Розвиток валютного ринку характеризувався подальшою лібералізацією та зростанням обсягів операцій в усіх його сегментах. Я хотів би звернути вашу увагу на такі статистичні дані. Порівняно з 1996 роком в 1997 році обороти на валютному ринку зросли на 16,3 мільярда, або на 78 відсотків, і становили 37,2 мільярда доларів США.
У 1997 році валютний ринок України зазнав значного тиску внаслідок залучення короткострокового капіталу іноземних інвесторів для фінансування дефіциту державного бюджету шляхом реалізації ОВДП безпосередньо через міжбанківський ринок та Українську міжбанківську валютну біржу. Зазначений тиск коштів був нерівномірним та різноспрямованим.
Щодо цього важливо лише зазначити, що обсяг нерезидентів, який увійшов минулого року до фондового ринку України, - 1 мільярд 213 мільйонів повністю Національним банком відкладений у валютні резерви. Це стало основним джерелом обслуговування відходу нерезидентів тоді, коли в 1998 році вони на корпоративному і на фондовому ринках прийняли чітке рішення про вихід з України. Ми, завдячуючи цим резервуванням і цій політиці управління резервами, забезпечили некризовий відхід нерезидентів 1998 року.
Починаючи з вересня 1997 року ситуація на валютному ринку України кардинально змінилася через відтік іноземного капіталу у зв'язку з відчутним виходом нерезидентів з ринку ОВДП, що за відсутності нових інвестицій і значного зниження дохідності ОВДП за цей період сприяло підвищенню попиту на іноземну валюту.
Спільною Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 1 вересня 1997 року прийнято цілком правильне рішення про визначення обмінного курсу гривні в межах валютного коридору. Було введено перший коридор, який засвідчив прозорість і упередженість валютної політики України до кінця 1997 року. Цей коридор був витриманий. І ми вважаємо, що це був один із обов'язкових, один із позитивних сигналів, який слід було давати учасникам ринку в той період.
По суті, введення валютного коридору визначило чіткі орієнтири учасникам зовнішньоекономічної діяльності. Протягом минулого року офіційний курс гривні змінився з 1,889 на початку року до 1,899 наприкінці року, тобто був девальвований лише на 0,5 відсотка. Це свідчить про те, що вся пропозиція доларів, яка була в цей період на ринку, Національним банком була складена у валютні резерви Національного банку. На наш погляд, це єдиноправильна політика, яка відповідала тактиці, стратегії і факторам, які панували на фондовому грошовому ринку 1997 року.
Офіційний валютний резерв Національного банку України. Незважаючи на значний відтік з України валютних коштів нерезидентів у четвертому кварталі 1997 року було забезпечено збільшення обсягів Офіційного валютного резерву за 1997 рік на 20 відсотків - із 1,993 мільярда до 2 мільярдів 377 мільйонів доларів США. Удосконалення управління валютним резервом здійснювалося шляхом розміщення коштів на депозитах у вигляді строкових депозитів та портфельних інвестицій, придбання урядових цінних паперів США, Німеччини та Італії.
Внутрішній борг України. Заборгованість уряду України перед Національним банком за 1991-1995 роки за наданими кредитами та нарахованими процентами на сьогодні становить 7 мільярдів 748 мільйонів гривень. Враховуючи невизначення законом України джерел покриття заборгованості, Національний банк повідомив Верховну Раду про відсутність у нього необхідних для цієї операції коштів і погодився списати несплачені проценти на суму 3,4 мільярда гривень, які на той час перебували на позабалансовому обліку, і запропонував Верховній Раді і уряду погашення кредитів у сумі 3,1 мільярда гривень, надані Міністерству фінансів за 1991-1995 роки, реструктуризувати на 20 років. Цю пропозицію ми сьогодні теж офіційно вносимо на ваш розгляд.
Ми вважаємо, що період управління боргом 1991-1995 років, який є сьогодні неврегульованою величиною, потребує якнайшвидшого вирішення і просили б прийняти цю пропозицію у вигляді окремої постанови.
За станом на 1 жовтня 1998 року заборгованість уряду перед Національним банком становила 16 мільярдів 235 мільйонів гривень, з них за ОВДП, що знаходяться у власності Національного банку, - 8 мільярдів 642 мільйони гривень.
За поточні 9 місяців Національним банком у портфель перебрано 75 відсотків емісії цінних паперів Міністерства фінансів. І тому ми можемо сьогодні з великою впевненістю сказати, що структура управління національним боргом, тактика обслуговування в найближчі кілька років - повністю в руках України. І залежно від того, які політичні рішення буде прийнято по обсягах і процедурі обслуговування цих коштів, ми впевнені, що можемо утримати ситуацію під контролем.
Зовнішній борг України. Протягом 1997 року обсяг зовнішнього довгострокового боргу України зріс на 10 відсотків і становив наприкінці 1997 року близько 10 мільярдів доларів США. Наприкінці 1997 року основну частину в структурі зовнішнього довгострокового боргу в розрізі кредиторів становила заборгованість за: зобов'язаннями перед країнами СНД обсягом 3,7 мільярда доларів США, або 38 відсотків; позиками міжнародних фінансових організацій
- 3,7 мільярда доларів США, або 37 відсотків загального обсягу.
Поточний момент роботи Національного банку. З 1 січня 1998 року банківська система України перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності. Цій події передувала велика підготовча робота щодо реформування бухгалтерського обліку та звітності в Національному банку України і в комерційних банках. Реформа проводилася шляхом зміни старих і впровадження нових економічних категорій, формування нової фінансової і статистичної звітності, в основу якої покладено реальну "економіку" банку, та створення принципово нових схем збирання інформації.
Слід додати, що витрати, пов'язані з реформуванням бухгалтерського обліку та статистичної звітності в банках, запровадженням автоматизованої обробки даних і нового програмного забезпечення, здійснені за рахунок власних коштів Національного банку України.
Платіжна система України. У 1997 році СЕП показала свій високий рівень під час переходу банківської системи на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності. Сьогодні в тяжкій фінансовій ситуації завдяки безперебійній роботі цієї системи вдається утримувати всю банківську систему України під контролем і успішно виконувати покладені на СЕП функції загальнодержавної системи міжбанківських розрахунків.
На базі СЕП у 1997 році продовжувала розвиватися депозитарна мережа Національного банку України. Завдяки їй минулого року було оброблено 47 тисяч депозитарних розпоряджень від 168 банків. Для довідки можна сказати, що щодня клірингова система України здійснює розрахунки на суму 1,5 мільярда гривень.
Стан розрахунків. У 1997 році ситуація з платежами в Україні на внутрішньому ринку продовжувала погіршуватися. Незважаючи на вжиті заходи, на кінець 1997 року майже 130 тисяч, або кожне третє підприємство України, мало прострочену заборгованість, яка обліковувалася у банках відповідно до чинного законодавства.
Національний банк і сьогодні стоїть на позиції, що чистота даних і політика виходу із системної кризи платежів повинна починатися із багатосекторних заходів, починаючи від інвентаризації неплатежів - прострочених і строкових, віднесення їх на результати фінансової діяльності, вивірки бухгалтерських звітів 1997-1998 років, введення вексельної системи, включаючи казначейські векселі. Нині Національний банк і Міністерство економіки, Міністерство фінансів проводять роботу над розширенням інструментарію ринку України, і ми вважаємо, що прогрес у цьому питанні буде досягнуто в 1998-1999 роках.
Національний банк і 17 комерційних банків України у 1997 році продовжували виконувати функції касових агентів уряду. Із метою подальшого удосконалення касового виконання бюджету передбачається поетапне введення казначейської системи касового виконання бюджету. Для подальшого підвищення надійності зберігання бюджетних коштів, а також посилення контролю за їх рухом і використанням у січні 1998 року Міністерством фінансів вирішено зменшити кількість уповноважених комерційних банків до шести.
Організація банківського нагляду. За станом на 1 січня 1998 року в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та фінансово-кредитних установ було зареєстровано 227 банків (на кінець вересня поточного року - 218), з них: 2 державні, 184 акціонерні товариства. З-поміж зареєстрованих банків - 22 банки створено за участю іноземного капіталу, в тому числі 6 (на сьогодні - 9) - зі 100-відсотковим іноземним капіталом. Діяло 2375 філій комерційних банків. В Україні минулого року працювало 28 представництв іноземних банків.
Минулого року Національним банком було розроблено критерії визначення категорії проблемних комерційних банків. Рейтинги банків проводилися за світовою системою оцінки САТЕL і з впровадженням системи світових стандартів обліку та звітності. У 1998 році Національний банк приступив до модернізації системи нагляду з точки зору як організації управління, так і методики роботи.
У 1997 році ми завершили проведення інвентаризації кредитного портфеля комерційних банків, сформували фонд і ідеологію покриття кредитних ризиків комерційних банків. Динаміка розвитку кредитного портфеля дається в спеціальному додатку до тих даних, які є у вас на руках. У ньому ви можете побачити, на наш погляд, позитивну динаміку оптимізації якісних кредитів і утримання контролю за розвитком неякісного портфеля комерційних банків України.
Протягом як минулого, так і поточного року діяльність Національного банку була зосереджена на формуванні статутних та інших власних фондів комерційних банків. Капіталізація банківської системи минулого року зросла на 40 відсотків, поточного року - на 27 відсотків і на 1 січня 1998 року становила 1 мільярд 636 мільйонів. На 1 жовтня обсяг капіталів банківської системи України становив 1 мільярд 959 мільйонів гривень - практично два мільярди гривень, і зріс порівняно з початком року більш як на 30 відсотків.
За станом на 1 січня 1998 року власні фонди комерційних банків порівняно з початком року зросли більш як на 40 відсотків. Із них найвищими темпами зростали резервні і статутні фонди.
Шановні народні депутати! Окремим розділом у звіті викладена робота по модернізації системи кадрів Національного банку, структури управління, підготовки і перепідготовки банківських спеціалістів, відносин з міжнародними організаціями. З вашого дозволу я на цьому не зупинятимуся.
У звіті за 1997 рік вміщено додаток до висновку міжнародного аудиту щодо діяльності Національного банку за 1997 рік, а також наведено матеріали щодо структури балансу і прибутків Національного банку за 1997 рік.
Правління Національного банку просить вас відповідно до запропонованого проекту постанови Верховної Ради розглянути і взяти до відома звіт Національного банку про роботу за 1997 рік, баланс діяльності і зведений баланс та затвердити розподіл прибутку банку за 1997 рік.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. До Віктора Андрійовича є запитання? Запишіться, будь ласка. Скільки часу? 20 хвилин досить? 20 хвилин, домовилися.
Депутат Вітренко. За нею - депутат Манчуленко. Будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160, Сумська область). У меня выступление от фракции, поэтому право на вопрос я передаю Владимиру Марченко, Прогрессивная социалистическая партия Украины.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемый Виктор Андреевич! Я задам вам общий вопрос. Как известно, идеологией нынешних реформ, в том числе и денежнокредитной, является идеология, разработанная Гарвардским университетом. Это общеизвестно. Александр Мороз поехал сейчас с целью сотрудничества в Гарвардский университет по его приглашению и при его финансировании.
Как вы считаете, после такого вот сотрудничества, с какими рекомендациями по совершенствованию кредитно-денежной политики в Украине приедет Александр Мороз, который вас постоянно поддерживал и защищал? Какие рекомендации он привезет из Гарварда?
Спасибо.
ЮЩЕНКО В.А. Я завжди дякую парламентові за підтримку, яку він висловлює щодо політики Національного банку за останні 6 років.
Що ж стосується проведення грошової реформи і підтримки її парламентом, то, я вважаю, це була одна із найбільш блискучих сторінок монетарної політики.
Що стосується політики, яка проводилася, зокрема, в 1997 році, то мушу, шановні народні депутати, сказати тривіальну річ: економіка надзвичайно проста, вона живе дуже тісними причинно-наслідковими зв'язками. Якщо хочемо мати приріст валового продукту, іншими словами, якщо хочемо мати поліпшення реального життя людей, то повинні зробити на 70 відсотків ряд обов'язкових компонентів, які становлять бюджетну, монетарну, структурну політику. За те, що монетарна політика в цей період відповідала таким цілям, правління Національного банку несе повну відповідальність. Ми вважаємо політику, зокрема в 1997 році, класною, оскільки вона забезпечила стабільність цін і стабільність грошей, забезпечила виконання конституційної статті 99, в якій визначено головну мету діяльності Національного банку.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Тропін.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного Руху України. Шановний Вікторе Андрійовичу, чи не могли б ви назвати точну цифру валютних резервів Національного банку в 1997 році? Скільки з цих валютних резервів було передано на вимогу уряду, зокрема Мінфіну, для розв'язання тих або тих проблем (як кажуть, "латання дірок" Кабінетом Міністрів України)? Яким чином вони вимагали від вас ці кошти? Це перше запитання.
І друге. Побутує думка, є певні документи окремих фахівців про те, що 1996 року фактично не було проведено грошової реформи, а здійснена звичайна деномінація (чимало таких чуток). Що ви можете сказати з такого приводу і звідки, як кажуть, тут ростуть вуха?
Дякую.
ЮЩЕНКО В.А. Дякую за запитання. Я говоритиму тільки цифрами і без коментарів (залишу їх на ваш розсуд).
На 1 січня 1997 року валютні резерви Національного банку становили 1 мільярд 993 мільйони. На кінець 1997 року вони досягли 2 мільярдів 377 мільйонів. Надходження - 1 мільярд 371 мільйон, платежі - 987 мільйонів. Така ситуація з валютними резервами 1997 року.
Стосовно 1998 року. На початок року валютні резерви становили 2 мільярди 377 мільйонів. Поповнення резервів - 1 мільярд 656 мільйонів. Усього платежі з резервів - 3 мільярди 33 мільйони. І обсяг резервів на кінець дев'яти місяців - 1 мільярд.
Дозвольте окремо прокоментувати (відповідно до запитання), які платежі здійснено з резервів Національного банку 1998 року. Всього платежів, як я вже відзначив, 3 мільярди 33 мільйони. Із них на погашення зовнішнього боргу - 1 мільярд 178 мільйонів, внутрішнього боргу нерезидентам - 1 мільярд 313 мільйонів і платежі Міжнародному валютному фонду - 99 мільйонів.
Отже, за внутрішніми і зовнішніми боргами держави було витрачено 2 мільярди 934 мільйони, або 85,3 відсотка всього обсягу витрат валютних резервів.
На підтримку гривні за 9 місяців витрачено понад 300 мільйонів гривень. Зокрема, 60 мільйонів за 7 місяців з початку року, а 180 мільйонів і 80 мільйонів - серпень і вересень. Ці витрати пов'язані із 13 серпня 1998 року, початком російської кризи. Для того щоб перебути кризовий період, в сальдо Україна витратила 147 мільйонів. Ми дали вам спеціальну табличку, спеціальну довідку, що дає змогу побачити ілюстративно, яка була політика курсова і валютна центрального банку України і центрального російського банку. У табличці, здається, на 5 чи 6 сторінці, червоне - це курсова політика Росії, синє - курсова політика України за 40 останніх днів. Я не коментую. Є спеціальна табличка, яка характеризує динаміку резервів за ці 40 днів, оскільки підтримка валюти була якраз у ці дні, і пояснювати треба дану ситуацію.
Характерно, що Україна за такий період для того, щоб втримати курс, витратила 147 мільйонів із тих 300 мільйонів, що я називав; Росія на згадану політику витратила 2 мільярди 300 мільйонів. Абсолютно впевнено можу заявити, що це надзвичайно дешева ціна стану речей і виходу з кризи, який ми нині маємо. Україна могла б заплатити не сотні мільйонів доларів, а набагато більше.
Можливо, будуть ще запитання з цього приводу, то я дам трохи глибший економічний коментар.
Стосовно грошової реформи. У найскладніший момент підготовки і проведення грошової реформи, її реалізації, а потім навіть в оцінках її було протистояння двох сторін. Одна з них вважала, що проведення грошової реформи дає джерела через конфіскацію, за рахунок чого можна потім оплатити шахтарів, учителів та інших. Ми стояли на позиції, що грошова реформа повинна бути прозорою і чесною. Якщо не відбирати у людей гроші, вони самі принесуть їх до банків. Динаміка вкладів населення показує: за півтора року маємо півтора мільярда гривень. Люди віддячили за довіру, яку ми виявили під час проведення грошової реформи.
Чесна грошова реформа ніколи не повинна приносити ресурси... (Шум у залі). Шановні народні депутати, я хочу бути зрозумілим у відповідях. Вони повинні бути аргументовані.
ГОЛОВА. Депутат Тропін. За ним - депутат Терещук.
ТРОПІН В.І., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157, Сумська область). Дякую. Фракція комуністів. Вікторе Андрійовичу, вам відомо краще, ніж мені, що є баланс між грошовою масою і виробництвом. Як стверджують наші фахівці, для нормального кругообігу Україні потрібна грошова маса 15-16 мільярдів гривень. Є вісім мільярдів. Водночас крутиться 12 мільйонів доларів, 5 мільярдів німецьких марок, 5 мільярдів російських рублів. Якщо все це перевести, то буде, мабуть, понад 40 мільярдів гривень. Тобто гривні не вистачає, а іноземної валюти більше. Чи не є це наслідком того, що в нас коїться на виробництві, у соціальній сфері? Чи не є платою за стабільність втрата двох мільйонів нашого населення? До речі, в Сумах (ви знаєте як земляк) уже припинено водопостачання в школах і технікумах. І що коїться, мабуть, знаєте. Чи не вважаєте ви, що то і є результат нашої валютно-фінансової політики?
ЮЩЕНКО В.А. Це результат, але тільки не тієї політики. Дозвольте прокоментувати. Звернімося до арифметики. У нас сьогодні 100 мільярдів - валовий продукт. Гривень в обігу (ви називаєте майже правильну цифру) - 15 мільярдів. Якщо взяти структуру валового продукту і грошей 10 років тому, то ця структура коливалася десь в обсязі 40 відсотків валового продукту. Тобто у вас цілком слушно постає запитання: "Чому до 100 мільярдів маємо 15 мільярдів?" Відповідь одна: у 1990 році в нас була моновалюта - крім рубля, в обігу ніякої валюти не було. Панувала одна валюта. Вона була стабільна. До речі, за останні 25 років стабільність рубля стосовно долара змінювалася тількі двічі, а протягом останніх 10 років трималася винятково стабільною. І та система дуже поважала стабільність грошей. Та система дуже поважала стабільність цін. Рівень інфляції цін за будь-який рік до 1975 року становив не більше двох відсотків на рік. Ми сьогодні тільки мріємо про таку стабільність. Так от, це досягалось жорсткою, стабільною, фіскальною і монетарною політикою, керованими економічними процесами... (Шум у залі). Хвилинку. Дайте я докажу...
Ми сьогодні маємо 15 відсотків національних грошей у валовому продукті. Чому? Тому що від 1992 року Україна дуже привабилася до верстата, кожного року друкуючи у 20-40 разів більше грошей, ніж того потребувала економіка. Вона розбавила ціну своїх грошей. Від цих грошей люди й суб'єкти господарювання почали тікати, використовуючи німецьку марку і долар. Отже, якщо говорити про структуру грошової маси, то ви справді кажете слушно - 100 мільярдів валового продукту нації обслуговує 15 мільярдів, або 15 відсотків національної валюти та близько 20-25 відсотків більш твердої іноземної валюти. Щоправда, та валюта обслуговує не світлий сектор, сірий або темний сектор, бо ми зробили власні гроші слабкими і почав зростати попит на іншу валюту, яка виконує функції і засобів заощадження, і сильних грошей.
І якщо додати першу частину в гривнях, то маємо той розрахунок, який ви правильно зробили. Тобто ми виходимо на те, що рівень монетизації всіх валют, якщо узагальнити по Україні, становить 43-45 відсотків. Економіка бере свої гроші, тільки вона бере не національними грішми. Для того щоб національні гроші працювали, вимога має бути одна - вони повинні бути стабільними. Якщо вони будуть стабільними, буде 43 відсотки монетизації в гривнях. Якщо вони будуть слабкими, то, повірте, цей процес триватиме далі (Шум у залі).
ГОЛОВА. Депутат Терещук. За ним - депутат Давидов (Шум у залі).
ТЕРЕЩУК В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Передаю слово депутату Дорогунцову.
ЮЩЕНКО В.А. Я говорю про гроші, які обслуговують. І про структуру грошової маси... Я вам статистику викладаю.
ГОЛОВА. Депутате Терещук, будь ласка. Ми вам дамо слово (Шум у залі). Шановні колеги, не треба такого робити!
ТЕРЕЩУК В.В. Передаю слово депутату Дорогунцову.
ГОЛОВА. Депутате Дорогунцов, будь ласка.
ДОРОГУНЦОВ С.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Компартії України. Шановний Вікторе Андрійовичу! Скажіть, будь ласка, куди подівся 21 мільярд радянських карбованців, які населення України за закликом Президента України Кравчука поклало в грудні 1991 та в січні 1992 років на рахунки Ощадного банку? Куди зникли ті гроші? Тож 18 мільярдів доларів. Це ж не копійки.
ЮЩЕНКО В.А. Ви ставите абсолютно коректне, абсолютно слушне запитання. Я дуже дякую, що ви пам'ятаєте цю статистику.
За місяць до завершення роботи Ощадного банку в рамках "Сберегательного банка СССР" було відкликано 87 мільярдів рублів депозиту Українського ощадного банку до Росії й досі не повернуто.
Це питання не врегульоване і не передбачається у переговорах. Так, до речі, як досі не врегульоване питання щодо Агропромбанку України. Там теж зависла сума для формування дозапитного фонду кредитних вкладень.
ГОЛОВА. Депутат Давидов. За ним - депутат Моісеєнко.
ДАВИДОВ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 108, Луганська область). Фракция "Громада". Уважаемый Виктор Андреевич! Одной из основных функций Нацбанка, как вы отмечаете в докладе, является поддержка курса национальной валюты, а одним из источников ее укрепления является поступление инвалюты из-за рубежа за счет экспорта. Как вы считаете, монетарная политика Нацбанка способствовала развитию или стимулированию экспорта продукции предприятий Украины, учитывая, что внутренний потребительский рынок сегодня крайне ограничен? И главное: должна ли политика государства, Нацбанка быть направлена на стимулирование экспорта, чтобы сохранить экономический потенциал Украины? Это первый вопрос.
И второй вопрос. На сколько выросла задолженность правительства перед Нацбанком за девять месяцев 1998 года? Намечается ли увеличение этих долгов в 1999 году и если так, то за счет каких источников?
Спасибо.
ЮЩЕНКО В.А. Що стосується першого питання, то дані треба викласти окремо за станом на 1997 і на 1998 роки.
У 1997 році Нацбанк через організацію роботи на фондовому й корпоративному ринках зіткнувся з попитом і пропозицією в обсязі понад 1,3 мільярда і зазнав тиску на посилення курсу гривні. За таких обставин абсолютно слушною була монетарна політика уряду і Нацбанку через політику валютного коридору, внаслідок чого ми не допустили підвищення курсу гривні за дев'ять місяців 1997 року. І те, що ми зробили невелику девальвацію, близько 6 відсотків, у четвертому кварталі 1997 року, сталося завдяки такій політиці. Так ми максимально підтримали експортний потенціал країни.
У цьому році, коли за сім місяців з українського ринку вийшов нерезидент у сумі 1,3 мільярда і міг спричинити девальвацію в декілька сот відсотків, Національний банк зробив девальвацію 15 відсотків за сім місяців. Ми думаємо, що то була краща відповідь на експортні мотивації для вітчизняного товаровиробника.
Девальвацію, яка сталася за останні сорок днів унаслідок російської і світової кризи, а також і відповідних наших процесів, ми на сьогодні вважаємо передевальвацією. Це занадто велика підтримка експортної позиції, яку треба корегувати, отримуючи відповідні сигнали з ринку, в інший бік - до підвищення курсу гривні.
Стосовно урядових запозичень 1998 року і боргів. Ми дали вам статистику про те, що поточного року Національний банк викупив близько п'яти мільярдів фондових паперів Міністерства фінансів. По суті, це кредитування Міністерства фінансів. Тепер Міністерство фінансів і Національний банк працюють над формулою реструктуризації боргів. Борги Міністерства фінансів перед Національним банком становлять 16 мільярдів. Частина боргів 1991-1995 років подана вам на розгляд з урахуванням процедури їх обслуговування.
Стосовно боргів 1998 року проводимо з Міністерством фінансів інтенсивні переговори. І я певен, що ми знайдемо компроміс щодо реструктуризації таких платежів на найближчі 4-5 років.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53, Донецька область). Всеукраинский союз "За возрождение СССР", фракция Коммунистической партии Украины. Виктор Андреевич, на страницах 100 и 101 вашего отчета речь идет о динамике денежной массы. Вы говорите, что сделали все для того, чтобы удержать ее на стабильном уровне. В то же время тут динамика этого не подтверждает. Так, например, денежная масса, которую вы обозначили, как МЗ, увеличилась за этот год почти на 3 миллиарда - с 9,3 до 12,5, наличные - с 4 миллиардов до 6,2 миллиарда.
Меня интересует вопрос: какие все-таки реальные шаги предпринимает банк для того, чтобы из ять из оборота то, о чем говорил мой коллега по союзу Владимир Ильич Тропин, то есть привести реальный монетаризм к государственному монетаризму. У нас ведь получается, что государство является крупнейшим теневиком, учитывая предоставление возможности существовать теневому обороту.
И второй вопрос. В последнее время идет достаточно, на мой взгляд, активная атака средств массовой информации против вас с обвинениями в ваш адрес за финансовый кризис в Украине. Не кажется ли вам, что Президент и правительство хотят сделать из вас козла отпущения? (Шум у залі).
ЮЩЕНКО В.А. Дякую за запитання. Ви поставили абсолютно резонне перше запитання. Дозвольте прокоментувати його. У нинішньому році відповідно до економічного меморандуму уряду рівень інфляції мав становити 10 відсотків. Через монетарну політику ми повинні дати відповідну масу, яка б забезпечила вихід на таку інфляцію.
Нині інфляція, як відомо, 6,2 відсотка. Ми впевнені, що приріст грошової маси (ви її назвали), котрий становить 22 відсотки стосовно до початку року, відповідає маякам уряду щодо цінової стабільності та рівневі інфляції (10 відсотків), визначеному Національному банку для утримання в 1998 році. Це перше.
Друге. Сьогодні великі диспропорції бюджетного характеру є рушійним фундаментальним фактором такого явища, як системні неплатежі. З іншого боку, я впевнений, що нинішня ситуація в диспропорціях бюджету, не є, власне, суто фінансова. Запевняю вас, що міністр фінансів на основі чинних норм кращого бюджету й оптимальнішого дефіциту не зробить. Не змінюючи структурного характеру дефіциту, відрегулювати арифметичний дефіцит оптимальніше не можна.
Тому Національний банк вважає, що виходом із теперішньої ситуації на українському ринку повинен бути комплексний структурний пакет. Для того щоб оптимізувати державні фінанси, треба оптимізувати моделювання структурного бюджету. І ми сподіваємося, що завтра на засіданні уряду запропонуємо такий пакет, який би гарантував до кінця року через структурні зміни, зокрема касові, управління стабільністю грошей і цін.
І третє, як репліка. Україна ніколи монетаризму не мала. Я прошу поважати теорію, котра шанується у всьому світі і якої, на жаль, Україна не знає, бо в нас жорсткої монетарної політики ніколи не було. Ми розмножили для вас висновки міжнародних експертів. На їхню думку, монетарна політика в такому режимі, як вона здійснюється, не є жорсткою. Це поміркована політика, якщо сказати в українському контексті (Шум у залі).
Другого запитання я не коментуватиму.
ГОЛОВА. Спасибі, Вікторе Андрійовичу. Сідайте, будь ласка.
Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Альошину.
АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні народні депутати! Шановний Олександре Миколайовичу! Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на засіданні 14 жовтня розглянув питання стосовно звіту Національного банку України за 1997 рік, балансу його діяльності, зведеного балансу банківської системи та розподілу прибутку за 1997 рік, подані правлінням Національного банку відповідно до статті 20 Закону України про банки і банківську діяльність. Під час розгляду даного питання члени комітету, серед яких є достатня кількість фахівців банківської справи, зокрема фахівці з великим практичним досвідом, звернули увагу насамперед на юридичні аспекти підзвітності Національного банку України Верховній Раді України. Це зумовлено неоднозначністю розуміння даних проблем. З огляду на зазначене ми й аналізували звіт Національного банку.
Комітет зазначає, що у правовому полі чинного законодавства є низка неузгодженостей та різних тлумачень стосовно відповідності положенням Конституції України статей Закону України про банки і банківську діяльність в частині підзвітності Національного банку України Верховній Раді України. Нечітко врегульована законодавством процедура розгляду Верховною Радою України річного звіту Національного банку про його діяльність, а також процедура затвердження рішення про розподіл його прибутку.
Стаття 7 зазначеного Закону про банки і банківську діяльність встановлює підзвітність Національного банку України Верховній Раді України. Стаття 20 цього самого закону зобов'язує Національний банк України щорічно подавати Верховній Раді звіт про свою роботу, баланс своєї діяльності і зведений баланс банківської системи України та подавати на затвердження Верховною Радою України розподіл прибутку Національного банку.
Одначе положення статті 85 Конституції України, яка визначає повноваження Верховної Ради України, прямо не містять норми про підзвітність Національного банку України Верховній Раді. Проте частина друга статті 85 Конституції надає право Верховній Раді України здійснювати й "інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання".
Отже, досить рельєфно відображена юридична колізія, котра не дає однозначної відповіді на те, в якому режимі Верховна Рада має розглядати, чи повинна взагалі розглядати і затверджувати звіт Національного банку України.
Щодо статті 12 Закону України про банки та банківську діяльність, яка давала право Верховній Раді України щорічно затверджувати основні напрями грошовокредитної політики Національного банку, то з прийняттям Конституції України положення зазначеної статті не узгоджується зі статтею 100 Конституції України, в якій зазначається, що основні засади грошово-кредитної політики розробляються Радою Національного банку України.
Отже, розглянувши саме такі юридичні аспекти звіту Національного банку, комітет запропонував відповідний проект постанови. Я стисло його проаналізую.
У зв'язку з суперечністю положень ряду статей Закону України про банки та банківську діяльність статті 100 Конституції України в частині розроблення та здійснення підконтрольності основних засад грошовокредитної політики Радою Національного банку України пропонується, щоб Верховна Рада постановила ось що.
"1. Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності внести на розгляд Верховної Ради України у двотижневий термін проекти законів України про Раду Національного банку України та про Національний банк України". Нагадаю, що проект Закону про Національний банк України був прийнятий у першому читанні попереднім складом Верховної Ради.
2. Взяти до відома звіт Національного банку України про роботу за 1997 рік, баланс його діяльності з валютою балансу 14 мільярдів 903 мільйони гривень і зведений баланс банківської системи України з валютою балансу 32 мільярди 653 мільйони гривень.
3. Затвердити розподіл прибутку Національного банку України за 1997 рік у сумі 375,9 мільйона гривень".
Тепер стосовно інших аспектів, які треба зазначити у зв'язку зі звітом Національного банку. Безперечно, всі народні депутати отримали досить великий пакет документів, що дає змогу здійснити серйозний фаховий аналіз діяльності Національного банку. Але поза всяким сумнівом можна констатувати, що 1997 рік був одним із успішних у діяльності Національного банку. Про це можна говорити в контексті ось яких незаперечних фактів.
Здійснення монетарної політики, зорієнтованої на макроекономічну стабілізацію економіки, сприяло зниженню темпів інфляції. І про це вже зазначалося. Темпи інфляції зменшилися з 39,7 відсотка 1996 року до 10,1 відсотка 1997 року. Як би ми не аналізували інші аспекти звіту, то це явище, безперечно, є важливим досягненням загальної фінансової стабілізації.
Можна говорити про те, що 1997 рік позначений тенденцією підвищення рівня монетаризації економіки. Критичні закиди Національному банку стосовно співвідношення грошової маси до валового внутрішнього продукту відобразилися в названій позитивній тенденції 1997 року. Про це зазначалося й у виступі голови Національного банку України.
Можна говорити також, що 1997 року з'явилася позитивна тенденція нарощування кредитної підтримки народного господарства. Про це говорять дані про те, що обсяги кредитних вкладів у національній валюті в економіку України зросли на 27 відсотків.
Протягом 1997 року здійснювалася послідовна політика зниження облікової ставки Національного банку з 62,3 відсотка до 24,6 відсотка в розрахунку на рік. Як ви пам'ятаєте, в серпні минулого року облікова ставка дійшла до значення 16 відсотків, і тим самим також була продемонстрована позитивна тенденція, що складалася минулого року на фінансовому ринку України.
Можна, безперечно, продовжити перелік позитивних моментів, пов'язаних із підсумками роботи за 1997 рік. Але всі розуміють, що за умов фінансової кризи, що розгорнулася восени (з серпня 1998 року), цей позитив уже, скажемо так, не настільки є актуальним.
Але треба зазначити, що ми все-таки розглядаємо питання про звіт Національного банку за 1997 рік. І тому відображені у звіті факти вказують на позитивні досягнення політики Національного банку та, безперечно, мають своє значення. Вони мають продемонструвати нам перевагу тієї ідеології, тієї концепції, тієї політики, яку проводив Національний банк України.
Однак, якщо подивитися на результати вересневої девальвації гривні, то можна зазначити, що монетарна політика Національного банку була недостатньо жорсткою.
Можна сказати, що фундаментальною причиною швидкої девальвації української гривні за останні місяці є довготривала бюджетна криза, яка стимулювалася повільними структурними змінами і відсутністю системних реформ. Політично це означає ось що (думаю, що ми всі маємо усвідомити причетність Верховної Ради України до цієї причини). У політичній площині причиною фундаментальної незбалансованості бюджету є брак достатньої політичної волі як виконавчої, так і законодавчої гілок влади для прийняття необхідних рішень, які б забезпечили, зокрема, скорочення фінансових зобов'язань держави і значне зміцнення податкової бази. Для відродження реальної економіки потрібно усунути різні бюрократичні перепони підприємницькій активності. Тільки такі системні заходи дадуть змогу вийти на справді реальне забезпечення економічного зростання. Тим часом брак економічного зростання став додатковим чинником загострення фіскальної кризи. Брак бюджетної збалансованості, жорстка грошова політика можуть поліпшити ситуацію тільки на певний проміжок часу. Якщо ж це не підкріплюється системними реформами, то ми не матимемо позитивного результату.
У 1995 році, як ви знаєте, в Україні відбувся перехід фінансування дефіциту бюджету з прямої кредитної емісії Національного банку на залучення приватних запозичень через розвиток ринку облігацій державних внутрішніх позик. Така політика за невеликий проміжок часу дала змогу уповільнити темпи зростання грошової бази, стабілізувати курс національної валюти, знизити інфляцію, затримати падіння валового внутрішнього продукту. Однак така політика мала дуже серйозну ваду системного характеру. Вона не усувала фундаментальних причин макроекономічної незбалансованості. Вона не ліквідувала причини дефіциту державного бюджету. Вона давала єдине - час для прийняття відповідних рішень урядом і Верховною Радою. Через брак адекватних рішень ми стали на порозі фінансової кризи.
За умов низького рівня монетаризації економіки та недостатнього розвитку фінансового ринку дуже швидко вичерпалися можливості нарощення внутрішнього боргу, і фактично в другій половині 1997 року це джерело фінансування втратило значення.
Надалі з'явилася нова можливість, і Міністерство фінансів, уряд скористалися цією можливістю - до ринку державних цінних паперів України залучалися нерезиденти. Звичайно, досить привабливі умови розміщення облігацій державної внутрішньої позики, допуск іноземного капіталу на цей ринок дали можливість (знову-таки - на певний час) подолати дефіцитність бюджету, забезпечити надходження додаткових коштів. Однак ситуація (особливо восени 1997 року) показала, що в Україну прийшов короткотерміновий і переважно спекулятивний капітал, а відтак розрахунок на довготермінові інвестиції не виправдався. З осені 1997 року, коли почався активний відплив іноземного капіталу з ринку України, почалися формуватися проблеми, що з особливою гостротою проявилися уже восени нинішнього року.
Звичайно, можна зробити загальний висновок такого плану, що тільки системні реформи, тільки послідовна позиція й спільна взаємодія законодавчої та виконавчої влади щодо подолання дефіциту бюджету й забезпечення надходжень доходів до бюджету можуть дати реальний грунт для забезпечення стабільності національної грошової одиниці. В іншому разі Національний банк не зможе забезпечити стабільність грошової одиниці. Він зможе забезпечити її в межах, які визначатимуться затвердженими параметрами бюджету. Доки цей бюджет буде дуже дефіцитним, доти постійно виникатимуть нові ризики, нові обставини фінансових потрясінь.
Якщо повернутися до правових аспектів ситуації довкола звіту Національного банку України, то варто зазначити, що ми повинні виходити передусім із правової оцінки діяльності Національного банку. Для того щоб ця оцінка була достатньо об'єктивною, зваженою і грунтовною, потрібно насамперед забезпечити прийняття Верховною Радою законів, які б уможливлювали прозорий аналіз і грошово-кредитної політики, і кошторису Національного банку відповідними структурами, на те уповноваженими.
Сподіваюся, що всі народні депутати мають удосталь аргументів, аби підтримати проект постанови, запропонований Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Запитання будуть до Валерія Борисовича? Пропоную поставити запитання до перерви. Запишіться, будь ласка.
Депутат Яценко. За ним - депутат Куньов.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
66, Житомирська область). Дякую. Шановний співдоповідачу! Коли слухаєш основного доповідача, співдоповідача, складається враження, що все начебто позитивно. Водночас дійсність така, що хоч вовком вий, як кажуть люди. З огляду на це в мене два запитання.
Перше. Спостерігається абсолютно кричуща нерівномірність доходів населення. Одна частина споживає безмежну кількість національного багатства, інша (значно більша) кількість населення не має змоги споживати майже нічого. Створюється система, коли багаті люди споживають здебільшого товари іноземного виробництва, а товари внутрішнього виробництва більшість населення спожити неспроможна. Отже, немає жодних стимулів для інвестування вітчизняного виробництва. Не знаю, на чому базується оптимізм Віктора Ющенка, котрий каже, що з'явилися умови для активнішого внутрішнього інвестування.
І друге запитання - щодо кредитної політики. Шановні друзі, ми ж добре бачимо, що банківська система задушила виробника. Чи будуть здійснені найближчим часом заходи для того, щоб дати можливість дихати нашому виробникові?
Дякую.
АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Перше з них не стосується безпосередньо діяльності Національного банку. Вважаю, що саме в руках Верховної Ради прийняття відповідних податкових законів, які б забезпечили соціально справедливий перерозподіл доходів населення.
У роботі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності є проект Закону про оподаткування доходів фізичних осіб. Гадаю, що ми скоро внесемо на обговорення цей законопроект, і фракції, зокрема й комуністів, зможуть оцінити, наскільки він соціально справедливий.
Стосовно кредитної політики. Дозвольте звернути увагу всіх присутніх на аспекти звіту Національного банку, де сказано, що якраз минулого року почала формуватися позитивна тенденція - зростання кредитних вкладень населення в економіку комерційними банками. До того ж була започаткована тенденція довготривалих кредитів. Це саме те, що вкрай потрібне і було забезпечене стабільною фінансовою ситуацією, яка складалася протягом 1996 та перших трьох кварталів 1997 років. Якби така політика була продовжена, якби мати достатні ресурсні можливості, зокрема брак дефіциту бюджету, а також залежності національної економіки від запозичень, що здійснюються для фінансування дефіциту бюджету, то обсяг кредитних вкладень у реальну економіку міг би бути набагато вищий.
ГОЛОВА. Депутат Кунєв.
КУНЄВ І.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Фракция Прогрессивной социалистической партии. Уважаемый Валерий Борисович! Нам уже пятый месяц министр финансов монотонно докладывает о выполнении задолженности по пенсиям и зарплате. Председатель правления банка докладывал, что все не очень, но примерно в ажуре. Тем временем пенсионеры, ветераны, инвалиды сегодня получают уже не 49 гривень, а 25 максимум. И то я сомневаюсь.
Кстати, долларов нет ни в одном банке (я был в пяти). Скажите, пожалуйста, как долго продлится так называемый установленный коридор?
И второе. Как долго продлится агония уничтожения пенсионеров, ветеранов, инвалидов?
АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Стосовно боргів у заробітній платі можу відзначити, що Комітет з питань фінансів і банківської діяльності щотижнево отримує від Національного банку інформацію про ситуацію на фінансовому ринку. Так само регулярно отримуємо інформацію про зростання останнім часом протягом двох місяців заборгованості щодо виплати заробітної плати й пенсій. Це негативна тенденція, звичайно. Міністр фінансів Ігор Олександрович Мітюков про неї теж казав не раз.
Повторю тезу, яку висловив у виступі. Корінна фундаментальна причина цих явищ - незбалансованість бюджету. І саме Верховна Рада має взяти на себе певні зобов'язання щодо прийняття рішень, які б дали змогу збалансувати бюджет, зробити його реальним, таким, що міг би забезпечити всі соціальні потреби населення.
Щодо валютного коридору і як довго його можна витримувати. Гадаю, нині не варто робити прогнози. В Україні є набагато кращі фахівці з цього питання, ніж я.
ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Оголошується перерва на 30 хвилин.
(Після перерви)
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо роботу Верховної Ради України.
Будь ласка, Валерію Борисовичу, на трибуну.
Переходимо до обговорення питання.
Слово має народний депутат Павловський. Підготуватися Костенку.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188, Хмельницька область). Шановна президіє, члени уряду, представники Національного банку! Шановні колеги! Оскільки це дуже складне й відповідальне питання та оскільки я тепер обізнаний із темою, змістом і формою цього питання, то прошу надати мені десять хвилин для... (Шум у залі). Прошу поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, на моніторі вже сімнадцять бажаючих взяти участь в обговоренні. Записуються нові... Так що, Михайле Антоновичу, ви як спеціаліст за три хвилини абсолютно все й точно скажіть. Будь ласка (Шум у залі).
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, хочу щоб була до мене відповідна довіра, бо я справді маю широкий діапазон наукових зацікавлень, але найвужчі і глибші мої розробки - саме з питань інфляції та грошово-фінансової системи!
Так от, я хотів би звернути увагу, що сьогодні під час виступу голову Національного банку Віктора Ющенка весь час мучили сумніви: а чи можливо в межах наявної системи відродити виробництво України? Ті самі сумніви були й у голови комітету Валерія Борисовича Альошина стосовно того, чи можна розв'язати цю проблему. Нарешті, академік Гейц теж каже, що має сумніви, чи можна в межах нинішньої монетарної політики взагалі почати відродження виробництва України, не кажучи вже про економічне зростання. Скажу відразу, що теоретично неможливо в межах монетарної економічної політики започаткувати економічне зростання виробництва.
Я хочу продовжити думку: а що повинно бути? Ми повинні мати нашу банківську систему, умовно кажучи, з двома стоянами, з двома ногами. Одна із них - комерційний кредит, тобто платіжні зобов'язання, боргові зобов'язання повинні мати функцію грошей, причому це дуже цікаві гроші. Вони не є інфляційні, бо боргові зобов'язання не поміняєш на готівку і не вивезеш за кордон! З другого боку, - це банківський кредит. Це інший стоян, інший бік. Причому банківський кредит у нас - це друга нога. Вона теж хвора.
Ось звернімо увагу на показники, які тут є. Що мене дуже хвилює? А те, що довгострокових кредитів у виробництві у нас залишилося 0,1 відсотка ВВП, коли ще 1996 року їх було 7,6 відсотка, тобто більше ніж у 20 разів! А чому? Що завадило? Виявляється, усі кошти витрачено (отут є діаграма відповідна) на цінні папери. Отже, найбільша шкода для нашого виробництва - цінні папери!
Тому постає запитання: чи може Національний банк у межах нинішньої банківської системи поліпшити справи? Я мушу сказати, що ні! Хоча Ющенко як голова банку запропонував уже декілька законопроектів, правильних змін, за якими Національний банк хоче взяти до своїх рук, як кажуть, комерційні банки стосовно регулювання валюти та інших регулюючих функцій. Цього також недостатньо, бо на проблему треба дивитися комплексно.
Тепер продовжу думку голови комітету. Нам потрібні системні реформи, а системні реформи - це зміна курсу реформ. А як їх визначити? Це можуть визначити засади внутрішньої і зовнішньої політики, і тому я всіх закликаю, що саме з Верховної Ради має започатковуватися зміна банківської системи. Для цього нам треба ухвалити відповідні засади, які б захистили власний ринок і власного виробника. Тоді змінимо відповідним чином банківську систему, поставивши її на обидві ноги. Адже сьогодні проблема неплатежів або криза платежів є найгострішою, а заборгованість перевищує внутрішній валовий продукт. Причому вона створена штучно...
П'ять хвилин... Я виступаю від фракції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Антоновичу, ми домовились по три хвилини. Тут майже всі від фракцій!..
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Так от, для цього треба радикально змінити систему. Вона повинна працювати на виробництво. Як конкретно зробити? Фракція "Громада" готова представити відповідні засади, законопроекти, які змінять банківську систему, скажімо, на зразок німецької. Така система почне працювати на виробництво України і не буде під таким впливом міжнародних фінансових криз, які створили додаткову, спекулятивну функцію грошей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Антоновичу, дякую.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. До проекту рішення, який є, фракція "Громада" пропонує свій проект рішення з трьох пунктів. Рухівці, не розводьте руками, а слухайте пропозицію "Громади"! Пункти такі.
"1. Прийняти інформацію Національного банку до відома.
2. Нинішню діяльність Національного банку визнати незадовільною.
3. Доручити відповідному комітету, Національному банку і Кабінету Міністрів розробити відповідні засади і законопроекти, які б радикально змінили ситуацію в цій сфері".
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Костенко від фракції Руху. Підготуватися депутату Вітренко.
КОСТЕНКО Ю.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Говорити сьогодні про ситуацію, яка склалася у фінансовій сфері, та роль Національного банку без урахування економічної ситуації було б принципово помилковим. Для прикладу наведу лише три аспекти економічної політики, яку ми маємо на сьогодні в державі.
Перший. Зрозуміло, що ефективною економічна політика може бути лише за умови ефективного кредитування. У той же час відомий факт, що більше 30 відсотків підприємств працюють фактично на склад, тобто їхню продукцію ніхто не купує, а кредити для випуску цієї продукції ми постійно вимагаємо від Національного банку.
Далі. На сьогодні здебільшого розвивається і збільшується виробництво в найбільш енергоємних галузях. Наприклад, якщо у 1990 році, коли ціни на енергоносії становили лише 7-10 відсотків світових, випуск продукції підприємствами таких галузей становив лише 21 відсоток у загальному обсязі, то вже в 1997 році цей показник збільшився до 54 відсотків, і це за умови, що ми працюємо в системі світових цін на енергоносії. За таких обставин постійно вимагати від Національного банку збільшення кредитних ресурсів в такі галузі абсолютно абсурдно.
Другий. Бюджетна політика. Рівень державного споживання в 1994 році становив 19 відсотків валового внутрішнього продукту, а в 1997 - 26 відсотків валового внутрішнього продукту. Знову-таки, за таких умов вимагати від Національного банку ефективної роботи було б абсолютно некоректним. Більше того, хотів би закцентувати вашу увагу на тому, що все це закріплено більш ніж у 60 законах, які ми з вами розробляли і приймали, тобто це впало нам не з неба. Отже, виходячи з таких обставин, ми насамперед маємо зосередитися на розробленні законодавства, яке дозволяло б нашій економіці працювати ефективно.
Третій аспект проблеми. Національний банк постійно звинувачують і вимагають від нього все більше і більше готівки у грошовому обігу. Візьмемо статистичні дані, наведені в аналітичній записці. Починаючи з 1992 року обсяг готівки постійно збільшується. Так, у 1992 році він становив 20 відсотків, а у 1997 році - вже 50 відсотків. І це відбувається на фоні постійного падіння обсягів внутрішнього валового продукту. За таких умов вимагати від Національного банку ще збільшення готівки означає, що ми тим самим будемо стимулювати тінізацію економіки і збільшення інфляційного тиску, що може просто породити фінансову кризу.
Отже, висновок напрошується дуже простий. Як кажуть, нічого кивати на дзеркало, якщо є проблеми з власним обличчям. Я маю на увазі обличчя Верховної Ради, адже саме Верховна Рада створила економічне законодавство і саме у Верховній Раді та більшість, яка його приймала, а відомо, що це була ліва більшість.
І останнє. Ті, хто вимагає визнати роботу Національного банку і його голови Ющенка незадовільною, схожі на тих нерозумних людей, які, сидячи на гілці, пиляють її, при чому пиляють саме зелену, здорову економічну гілку засохлого дерева.
Тому я просив би і звертаюся до тих, хто вимагає саме такої резолюції, схаменутися, бо всі ми впадемо і відповідно всі розіб'ємося.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Вітренко. Підготуватися депутату Терьохіну.
ВІТРЕНКО Н.М. Фракція Прогресивної соціалістичної партії України, соціалістична опозиція. Попередній промовець почав захищати Національний банк, якому погано і складно працювати за такої економічної ситуації, яка є в країні. А хто таку економічну ситуацію створив? Національний банк України - це саме той заклад, та організація, та структура, яка безпосередньо формує економічну ситуацію. І ви знаєте, що навіть у Конституції України, яку ви так завзято захищали і приймали, в статті 99 записано: "Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України". Так що, Національний банк забезпечив стабільність грошової одиниці? Вікторе Андрійовичу, ви не можете не розуміти, що те, що ви побудували в країні, - це карткова хатка, яка ось-ось упаде.
А почалося все з тієї грошової реформи, яку ви разом із Пинзеником два роки тому провели всупереч позиції нашого Комітету з питань економічної політики, всупереч позиції більшості тоді депутатів, яка вимагала проведення конфіскаційної реформи, для того щоб оздоровити фінанси країни. Ви використали Олександра Мороза (дуже докладно про це Пинзеник написав в журналі "Компаньйон" 9 1997 року), який, захищаючи вас, не вніс це питання на розгляд Верховної Ради, і ви здійснили в 1996 році "чорну" деномінацію. Ось і все. Немає довгострокових кредитів, немає виплати заробітної плати і пенсій, тому що ви штучно задавили інфляцію. Але ігрища з валютними резервами, які вдвоє зменшились тільки за період з 1995 до 1997 року, ігрища з доходами саме Національного банку... І це Генеральна прокуратура повинна займатися тим, яким чином ви отримували ці доходи і яким чином їх розподіляли. І вами особисто теж, бо я не знаю, на які гроші ви в Обухівському районі побудували собі палац, я не знаю, на які гроші ви для свого сина чи ще для когось там побудували мотель, який називається чи "У Богдана", чи "У Тараса". Я не розумію, як можна працювати чітко на заробітну плату чесного банкіра, який входить у десятку найпорядніших в Європі банкірів, і так зруйнувати грошово-кредитну систему України.
Тому фракція Прогресивної соціалістичної партії України вносить в парламент свій проект постанови. Звертаю вашу увагу, що наша постанова підписана лідерами фракції і партії, а не так, як інші лідери фракцій ховаються, навіть, порушуючи питання про відставку уряду, висувають якихось десятирозрядних депутатів. Треба брати відповідальність на себе.
Так ось, фракція Прогресивної соціалістичної партії... (Шум у залі). Та не кричіть! На мене вже кричали бандерівці, фашисти у Львові, ще ви покричіть. Ви з ними однакові, так що не залякаєте.
Фракція Прогресивної соціалістичної партії України вносить пропозицію...
Веде засідання Голова Верховної Ради України
ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Я прошу, у нас на руках це є. Спасибі.
ВІТРЕНКО Н.М. Ні, я прочитаю, люди повинні знати.
ГОЛОВА. Слово надається депутату Терьохіну. Ну, є у всіх на руках.
ВІТРЕНКО Н.М. А в мене 5 хвилин. Я від фракції.
"1. Визнати діяльність Національного банку незадовільною.
2. Висловити недовіру (персонально) голові правління Національного банку Віктору Ющенку.
3. Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності до 22 жовтня 1998 року підготувати та внести на розгляд сесії основні засади і методику підбору і розстановки керівних кадрів Національного банку..."
ГОЛОВА. Наталіє Михайлівно, це є на руках.
ВІТРЕНКО Н.М. Я завершую. У наших радіослухачів немає. "Верховній Раді України терміново визначитись із засадами грошовокредитної політики..." Якщо ми хочемо, щоб усе-таки...
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Сідайте, будь ласка.
Слово надається депутату Терьохіну. За ним - депутат Суслов.
ТЕРЬОХІН С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м. Київ). Шановні народні депутати! Я хотів би нагадати шановній Наталії Михайлівні, що я теж виступаю від когось - від групи "Незалежні", як вона від своєї групки.
Шановні народні депутати! Сьогодні ми оцінюємо політику Національного банку України за 1997 рік. Усі ми знаємо, що робота Національного банку є віддзеркаленням фінансового забезпечення економічних амбіцій уряду України.
1997 рік був роком фінансової стабілізації і, відверто кажучи, економічних сподівань, одначе вже в середині 1997 року НБУ під жорстким тиском Кабінету Міністрів збільшив частку вкладень в державні цінні папери з 16 до 48 відсотків, тобто втроє, а емісійне покриття дефіциту державного бюджету досягло 47 відсотків.
У цілому кредити уряду в 1997 році досягли 96 відсотків цієї кредитної емісії. Тобто ви можете собі уявити, що під тиском виконавчої влади Національний банк України змушений був тільки 4 відсотки цих грошей направити в живу економіку, в реальний сектор. Чому ж так сталося?
А сталося так з декількох причин. Я назву три найголовніші. По-перше, це неспроможність уряду запровадити чіткі правила адміністрування податків. По-друге, непродуманість політики зовнішніх і внутрішніх запозичень уряду. Ви в отій довідці, яку роздавали за підписом голови СБУ, бачили, що Національний банк критикують за 6 відсотків, під які вони поклали депозити, але чомусь хтось в СБУ забув покритикувати уряд, який робив запозичення під 18 відсотків, причому на гірших умовах.
І третьою причиною для того, щоб Національний банк відійшов від своєї головної функції - рефінансування комерційних банків для збільшення вкладів знову-таки в реальну економіку - і віддавав практично всі кошти на бюджетне споживання, став надмірно високий дефіцит державного бюджету.
Вузькість внутрішнього ринку державних запозичень призвела до зростання прямого інвестиційного покриття дефіциту бюджету, що, зрозуміло, спричинило додатковий тиск на валютний ринок. Між іншим, коли нам говорили, що підстав для економічної кризи в цьому році не було, я скажу, що це не відповідає дійсності, тому що такі підстави були, і накопичувалися вони чотири роки поспіль. Ви можете подивитися в графіку, який у вас є на руках, який рівень державного споживання був кожний рік і як він накопичувався.
Резюме. Національний банк України протягом 1997-1998 років формально перебував у сфері управління Президента України та, власне, Кабінету Міністрів.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Суслов.
ТЕРЬОХІН С.А. Одну хвилинку. Саме тому ми маємо негайно прийняти рішення про створення Ради Національного банку, делегувати туди наших...
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Сідайте, будь ласка. Вступ довго робите, а потім, в кінці, хочете сказати ту суть, яку треба сказати.
Будь ласка, Вікторе Івановичу. Депутат Суслов від Селянської партії. За ним буде виступати депутат Вінський від Соцпартії.
СУСЛОВ В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемые народные депутаты! Отчет Национального банка был традиционно хорош в фактической части и, я бы сказал, традиционно слаб в аналитической части.
Дело в том, что истоки современного финансового кризиса мы, конечно же, должны искать в 1997 году. И я готов изложить очень коротко те положения политики Национального банка, которые, с точки зрения нашей фракции, являются ошибочными.
Прежде всего бесспорные ошибки были допущены Национальным банком в выборе параметров макроэкономической политики. Мы знаем, что именно по настоянию Национального банка в расчетах Государственного бюджета на этот год был заложен курс 1,9 гривни за доллар. Мы сегодня можем оценить точность этого прогноза.
Что касается темпа инфляции в 10 процентов, о чем сегодня говорил председатель правления, то, я думаю, по итогам года мы увидим, что там будет не 10, а около 20 процентов. И нужно было все-таки год назад идти на смягчение монетарной политики, допущение более высокого темпа инфляции и проведение мягкой девальвации гривни.
Далее. Ошибки в проведении политики заимствований. Основной ошибкой, конечно же, является готовность платить чрезмерно высокий процент по займам. Однако этот упрек, который в первую очередь должен высказываться Минфину. Что же касается Национального банка, который является агентом правительства по размещению ОГВЗ, то я хотел бы обратить ваше внимание, что при участии Национального банка осуществлялась реализация государственных ценных бумаг нерезидентам, и мы превратили рынок внутренних заимствований фактически в рынок внешних заимствований, усилив его неустойчивость. И сейчас нечего обижаться на нерезидентов, которые ушли с рынка, усугубив финансовое положение нашего государства.
Ошибки в денежно-кредитной политике. Я не буду вступать в дискуссию по поводу монетизации, назову лишь цифры из отчета Национального банка.
В 1997 году темпы инфляции - 10,1 процента; средняя ставка Национального банка - 24,6 процента (чрезмерный разрыв, как вы видите!); ставки по кредитам коммерческих банков - от 49 до 77 процентов. Здесь ответы на вопросы, почему было невозможно кредитование инвестиционных проектов и ограничен доступ к кредитам для производителей.
Ну, и ошибки в валютной политике. Главная ошибка делается сейчас. Это - ограничение конвертируемости гривни и переход к удержанию валютного курса административными методами. Это наносит ущерб экспорту-импорту, отсекает от Украины прямые иностранные инвестиции, ведет к резкому сокращению доходов бюджета и будет углублять экономический кризис.
Решение фракции Селянской партии Украины следующее: фракция оценивает политику Национального банка как неудовлетворительную. Как вы знаете, на рассмотрение Верховной Рады не подано ни одного проекта, которым предлагалось бы утвердить отчет Национального банка. Впервые отчет не будет утвержден. Мы предлагаем только принять его "до відома".
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Вінський від Соцпартії. За ним виступатиме депутат Богословська від НДП.
ВІНСЬКИЙ Й.В., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні народні депутати! Шановний Олександре Миколайовичу! Я змушений розпочати свій виступ із звернення до вас. Хотів би, щоб ви називали фракцію її повною назвою (я знаю, що у вас з мовою все нормально). Соцфракції немає у Верховній Раді. У Верховній Раді є фракція виборчого блоку Соціалістичної партії України та Селянської партії України (Лівий центр). Тому я, по-перше, хотів би, щоб ви називали фракцію так, як вона називається.
А, по-друге, просив би вас ще раз дати доручення апарату внести відповідні зміни і скасувати своє розпорядження (Шум у залі).
Тепер по темі. Розгляд питання про роботу Національного банку
- це одне із ключових питань роботи Верховної Ради. Адже саме ми повинні контролювати його роботу і ми повинні давати йому оцінку. На сучасному етапі розвитку держави ця інституція грає ключову роль. Від того, яку політику веде Національний банк, значною мірою залежить соціально-економічний стан держави.
Протягом майже п'яти років наша фракція говорила про вкрай негативну, а точніше про злочинну роль Національного банку, яка виявилася в реалізації ним монетаристської моделі розвитку економіки. Адже саме завдяки цій моделі розвалювалося виробництво, вилучалися обігові кошти, обмежувалися кредитні ресурси, а вартість кредитів була такою, яка призвела до фактичної ліквідації кредитування великих довготермінових економічних проектів.
Саме завдяки політиці Національного банку створено систему, коли при вмираючій економіці, закритті підприємств процвітають і розбудовуються банки, росте їхній капітал. Такого не може бути в нормальній економіці. У той же час, коли гроші роблять гроші, фактично головний виробник валового внутрішнього продукту - українське сільське господарство переведене на бартер і втратило гроші в будь-якому вимірі: чи то в гривнях, чи то в доларах. Якщо справедливий вираз, що "гроші є кров економіки", то Національний банк України фактично випустив кров з економіки України. Це перше.
Другий стратегічний прорахунок Національного банку - це доларизація економіки. Долар - це той молот, який трощить гривню, який знищує виробництво в Україні. Механізм жорсткої прив'язки гривні до долара веде до вічної економічної залежності нашої фінансової системи й економіки від фінансової системи й економіки Сполучених Штатів Америки. При такій системі відносин ми маємо скоріше не Національний банк України, а український філіал Національного банку Сполучених Штатів Америки.
Третє. У наше розпорядження потрапили документи СБУ про серйозні зловживання керівництвом Національного банку і навіть про те, що голова Національного банку і його близькі родичі входять до складу керівництва одного з комерційних банків. Така ситуація взагалі неприпустима.
Четверте. Грошову реформу було зведено до деномінації. Цим було запрограмовано поразку нової валюти. Це була акція, яка заклала міну сповільненої дії. І сучасна фінансова криза, і падіння гривні - це наслідок цієї політики. Тільки за падіння гривні ми повинні відправити голову Національного банку у відставку.
Я хотів би зауважити лідерові прогресивних соціалістів Вітренко, що саме наша фракція виступила з відповідною заявою і попереджувала, що не повинно бути такого рішення щодо гривні.
ГОЛОВА. Депутат Богословська, Народнодемократична партія. За нею буде виступати депутат Журавський від комітету.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 169, Харківська область). Уважаемые коллеги! Мне очень жаль, что сегодня мы опять рассматриваем чайную ложку, не видя того океана, из которого появляется вода. В какой же ситуации находится сегодня весь мир, не только Украина? В ситуации, в которой в ХХ веке человечество еще не оказывалось. Сейчас во всем мире происходит самый большой за всю историю ХХ века перераздел рынков сбыта и производства продукции. И в этом - основа всех кризисов. Сегодня человечество по всем экономическим и политическим характеристикам стоит на пороге выбора между войной и миром на новых условиях - на условиях перераспределения материальных ценностей между развитыми и менее развитыми странами. И Украина в этом перераспределении занимает такое же место, как и масса других стран. Мы не одиноки. И пытаться сегодня обвинять только Национальный банк, или только правительство, или только Верховный Совет - это абсурдно. Это значит не видеть проблему в комплексе.
У меня складывается впечатление, что сегодня делается попытка перенести всю тяжесть ответственности за то, что происходит в экономике Украины, на Национальный банк. Но давайте разберемся. Экономика любого государства состоит из нескольких основных составляющих: финансы, финансово-банковская система, производство промышленной и сельскохозяйственной продукции, налоговая политика как политика разработки инструментария, который направлен на увеличение производства и так далее. А самое главное в ХХ веке - плюс к этому прибавилась политика борьбы за рынки.
У нас спит Министерство внешних экономических связей и торговли и которое должно быть в Украине самым сильным министерством, потому что Украина должна бороться за рынки сбыта своей продукции. У нас спит Министерство экономики, потому что не реструктуризировано производство внутри страны. У нас на сегодня только Национальный банк имеет стратегию. Это, действительно, зеленая ветка на сухом дереве.
И даже в материалах, которые розданы от СБУ, я думаю, вы увидели прямую попытку любыми средствами принизить роль Национального банка, скомпрометировать и Национальный банк, и его лидера.
У меня впечатление, что это просто один из способов борьбы за перераспределение рынков внутри Украины и за смену физического лица на посту главы Национального банка. Давайте сегодня не сделаем ошибки. Национальный банк сегодня работает профессионально. У нас, к сожалению, в исполнительной власти очень мало профессионалов. Давайте поступим так, чтобы потом не жалеть.
Фракция приняла решение, что мы не будем голосовать за выражение недоверия руководству Национального банка.
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутати Журавський, Кінах. Будь ласка.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. Шановні колеги! Національний банк України протягом останніх років показав усьому світу, що, поперше, Україна має сучасну інфраструктуру національної грошової системи. Це - єдина електронна система платежів, банкнотна фабрика, монетний двір, фабрика цінних паперів і таке інше. По-друге, Україна має національну грошову одиницю, стабільність якої утримувалася тривалий час. По-третє, саме ринкова стабільність гривні створила передумови для того, щоб нарешті розпочалося економічне зростання. Проте автомобіль лише обмежений проміжок часу може їхати на акумуляторі, колись треба залити пальне у бак. Отак і Національний банк. Він не міг утримувати стабільність гривні безконечно, тільки спираючись на засоби й інструменти грошово-кредитної політики. Спроби поліпшення економічних тенденцій без економічних реформ нагадують спробу проїхати значну дистанцію без пального в баці автомобіля і без двигуна.
Через відсутність економічних реформ поповзла вниз гривня. Треба віддати належне державницькій позиції Національного банку України. Його керівництво після того, як нерезиденти почали залишати наш ринок з кінця минулого року, постійно фінансувало витрати уряду за рахунок резервів. Тим самим Національний банк України врятував і державу від дефолту. Правда, незрозумілою у зв'язку з цим є критика лівих, адже тут Національний банк виступав абсолютно з лівих позицій.
Пропоную через деякий час заслухати програму Національного банку щодо виходу України з важкої фінансової кризи, і лише потім приймати якесь рішення, варіанти якого обговорюються в кулуарах Верховної Ради. Пропозиція профільного комітету є, на нашу думку, найбільш виваженою.
Дякую.
ГОЛОВА. Я тільки хочу звернути увагу, що не в кулуарах, ми в сесійному залі розглядаємо це питання. Думаю, що сьогодні ми звинувачуємо, і правильно звинувачуємо. Є претензії і до Національного банку, і до голови, і до Верховної Ради як органу, який повинен контролювати роботу Національного банку. Ми запустили цю роботу, а тепер починаємо, яка кажуть, трохи інакше вести розмову.
Будь ласка, слово надається депутату Кінаху від комітету. За ним буде виступати депутат Симоненко.
КІНАХ А.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 128, Миколаївська область). Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Николаевич! Нельзя допустить, чтобы обсуждение важнейшего вопроса мы свели к попытке в очередной раз упростить ситуацию, в том числе в личностном варианте. Я уверен, что качество денежно-кредитной политики, в том числе за 1997 год, мы должны рассматривать только в контексте эффективности как экономики в целом, так и ее составляющих, начиная с платежной системы и заканчивая условиями промышленной, предпринимательской деятельности.
К сожалению, и мы сегодня видим, что фактически одна из главных причин углубления финансового кризиса состоит в том, что мы допустили огромный разрыв: достаточно позитивные результаты на макроэкономическом уровне, прежде всего снижение темпов инфляции, мы не подкрепили микрорегуляторами на уровне отраслей и конкретных предприятий в налоговой системе, инвестиционной политике и так далее.
Мы должны сказать прямо, что результаты в целом сегодня крайне отрицательны, если рассматривать экономику Украины в качественном срезе. Позволю себе привести несколько цифр. Кредиторская задолженность предприятий в Украине на 1 января 1997 года составляла 76 миллиардов гривень, на 1 января 1998 года - 90 миллиардов, в настоящее время - 120 миллиардов гривень, что превышает валовый внутренний продукт. Учетная ставка Национального банка - 82 процента.
Мы должны признать (и это, к сожалению, факт, существенно дестабилизирующий ситуацию в целом), что сегодня реальная экономика Украины отсечена от кровеносной кредитной системы, без чего не может функционировать любая экономика. И поэтому очень важно сделать точные выводы с тем, чтобы не повторять этого в дальнейшем.
В 1997 году (я полностью разделяю выводы моих коллег) система облигаций государственного внутреннего и внешнего займа нанесла серьезнейший удар по экономике, в том числе по возможности ее эффективного реформирования. Созданы условия, когда ни инвесторы, ни банки не будут вкладывать финансовые ресурсы в эффективные проекты, так как система стимулов с учетом доходности ставки по облигациям государственного внутреннего займа создала все условия для перетока финансовых ресурсов на рынок ценных бумаг, который является, к тому же, достаточно спекулятивным.
Уважаемые коллеги! Я обращаюсь в том числе и к уважаемому председателю правления Национального банка: нельзя допустить, чтобы стабильная гривня, которая не подкреплена стабильной экономикой, и в дальнейшем являлась ширмой, прикрывающей отсутствие результатов эффективных структурных рыночных реформ. И, рассматривая основы денежно-кредитной политики на следующий год, нам надо сделать серьезнейшие выводы по изменению этой ситуации.
В целом предлагаю принять постановление, проект которого внесен Комитетом по вопросам финансов и банковской деятельности, - как комплексное, профессионально подготовленное и учитывающее реальную ситуацию.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Симоненко Петро Миколайович від фракції Компартії. За ним буде виступати депутат Кравчук.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты! В течение последних трех дней нам предоставилась возможность проанализировать ситуацию в Украине по отчетам Кабинета Министров и Национального банка. Без преувеличения можно сделать вывод о том, что в Украине завершается создание системы по уничтожению национальной экономики и национальной валюты.
Национальный банк Украины имени Камдэсю, возглавивший банковский орден, как безжалостный палач, расправляется с промышленным и сельскохозяйственным производством. Все это осуществляется под неусыпным оком блюстителя порядка - МВФ, строго спрашивающего за выполнение всех своих приказаний. Шаг влево, шаг вправо - и отказ в кредитах или задержка кредитов. И тогда наши отечественные шаманы, постоянно клянясь в верности и необратимости реформ, ползают, выпрашивая их, эти кредиты. При этом свято помнят слова: пусть у того рука отсохнет, кто сам себя обделил.
Политика либерализации банковской деятельности при ее бесконтрольности и попустительстве покрыла мраком многие преступления, которые можно классифицировать как измену национальным интересам. Печатание гривни, злополучные еврооблигации, денежная и кредитная реформы, инвестиционная политика, рынок ценных бумаг, ОВГЗ - это неполный перечень финансовых и политических афер, уже нанесших и продолжающих наносить непоправимые удары по независимости Украины.
Вместе с тем честно заработанная копейка, сбережения отцов и дедов обманом и различными манипуляциями обесцениваются и уничтожаются.
Количество банков у нас в Украине больше, чем во всей Европе. Отсутствие концентрации капитала как умышленная политика, непомерные ставки, рефинансирование, стремление быстрой наживы на коротких кредитах при молчаливом согласии Национального банка практически исключают возможность финансирования базовых отраслей. В результате - высокие недоступные цены, с одной стороны, а с другой - прямая поддержка и стимулирование теневой экономики.
Можно сегодня утверждать, что Национальный банк, устранившись от контроля внебанковского оборота денег, является банком теневой экономики.
Политика НБУ порождает многочисленные финансовые нарушения. Навязанная долларизация, бесконтрольная деятельность всей банковской системы серьезно повлияли на структурные изменения в промышленности, прежде всего - на увеличение доли сырьевых отраслей. В итоге отрицательное сальдо у нас достигает 2,5 миллиарда гривень ежегодно. К этому следует добавить общеизвестные факты, что все займы МВФ в Украине разворовываются, а ваши упования на новые кредиты - это только отстрочка агонии.
Сегодня становится очевидным, что так называемые антикризисные меры НБУ ничего общего с ликвидацией кризиса не имеют, а отдельные окончательно добьют экономику, обогатив этим банковскую мафию. Неужели господин Стельмах не понимает, какие документы он подписывает? Ведь при наличии бюджетной задолженности внешнеэкономических операций разрешение на неограниченные кредитования зарубежными банками приведет к сворачиванию производства, росту... Я заканчиваю, Александр Николаевич.
Мы, коммунисты, обвиняем сегодня руководство НБУ в том, что вся политика удержания гривни была построена на костях наших людей, голодных обмороках школьников, эпидемии туберкулеза и на многих других бедах.
Мы хотели бы знать, по какому закону вы, Виктор Андреевич, возглавили в 1997 году Совет первого инвестиционного банка, который очень уж активно лоббировали по некоторым сделкам?! И у вас там собралась интересная компашка, если внимательно этот список посмотреть! Я могу его доложить и проиллюстрировать народным депутатам. У меня есть эти документы.
Чем об яснить, что за рубежом процентные ставки по государственным обязательствам - в США - 5 процентов годовых, в Японии - 0,7 процента. Вы же по ОВГЗ - 25 процентов годовых в валюте даете!
Может быть, об ясните?
ГОЛОВА. Спасибі.
СИМОНЕНКО П.М. Ну, я заканчиваю, у меня, действительно, одно предложение, Александр Николаевич! (Шум у залі).
У нас суточное поступление в бюджет - 16 миллионов гривень, а за октябрь мы должны заплатить 700 миллионов гривень! Так сколько дней в октябре, хотел бы я знать, если так хвалят политику Национального банка сегодня?!
Я уже не говорю о тех 613 миллионах.
Складывается впечатление, что наше правительство и НБУ чувствуют себя настолько безнаказанно, что позволяют себе дезинформацию и явную ложь. Иначе как расценивать ваш доклад в свете тех непреложных фактов, о которых мы говорим?
Мы предлагаем поддержать тот проект постановления, в котором дана отрицательная оценка политики НБУ, выдвинуто требование отставки председателя Национального банка и предлагается рассмотреть кандидатуру Стельмаха.
ГОЛОВА. Спасибі.
Слово надається депутату Кравчуку, СДПУ(о).
КРАВЧУК Л.М., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановні народні депутати! Я спочатку наголошу на формальному боці справи. Національний банк є незалежною, але підзвітною Верховній Раді державною структурою. Ми не даємо згоди на затвердження голови Національного банку України, а згідно з Конституцією України призначаємо його на посаду та звільняємо з посади голови Національного банку України за поданням Президента України. Тому Верховна Рада і її комітети, і перш за все Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, несуть найбільшу відповідальність за роботу Національного банку, за ту політику, яку він проводить, і головне - за формування цієї політики. І тут я погоджуюся з Головою Верховної Ради, що саме так ми повинні і оцінювати. Це перше.
Друге. У діяльності Національного банку справді багато недоліків і прорахунків. І це відзначалося у звітах і голови Національного банку, і голови комітету, і у виступах народних депутатів. Ми виходимо з того, що не може нормально працювати будь-яка структура, у тому числі Національний банк, коли вся система працює незадовільно. І Національний банк не може самотужки витягти всю економічну систему. Так, він може працювати або гірше, або краще. Але я ставлю питання таким чином: коли в нормальних економічних умовах нормальної діяльності суб'єктів господарювання Національний банк утримував валюту два роки стабільно, то за цей час можна було б значно поліпшити ситуацію. Не скористалися цим. І не вина в цьому тільки Національного банку.
Третє. Сьогодні всі доповідають про великі, серйозні недоліки в роботі Національного банку. А де були комітети Верховної Ради минулого скликання? Адже ми аналізуємо роботу Національного банку за 1997 рік, я на цьому наголошую, а не загалом про все і вся. Чому не інформували Верховну Раду про ті серйозні недоліки, про які сьогодні говорять з трибуни, якщо вони справді були?
Четверте. Які є документальні підтвердження всім цим звинуваченням, що висуваються сьогодні до Національного банку? Усе це ми маємо розглянути серйозно.
І останнє. Я пропоную прийняти таку постанову.
Перше. Звіт Національного банку взяти до відома.
Друге. Відзначити, що економічні комітети, і передусім Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, недостатньо або незадовільно контролювали роботу Національного банку і не допомагали вирішувати проблеми, які перед ним стояли.
І третє. Доручити Комітету з питань фінансів і банківської діяльності разом з Національним банком розробити конкретні заходи щодо виходу з фінансової кризи і доповісти про ці заходи разом з програмою діяльності уряду тут, у сесійній залі.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово від комітету надається голові Комітету з питань свободи слова та інформації Чижу Івану Сергійовичу. За ним від фракції зелених виступатиме депутат Дашутін.
ЧИЖ І.С., голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Шановні колеги! Мені з цієї трибуни вже не раз доводилося нагадувати прописні істини щодо тих прорахунків, я сказав би, злочинних прорахунків, які були вчинені під час грошового обміну. Обмін грошей такий, який відбувся в Україні, не виконав жодної функції на оздоровлення економіки. Це були проста деномінація і заміна одних папірців на інші, на чому нажилися ті, хто до цього обміну мав безпосередню дотичність і орієнтованість протекціоністську в бік зеленої купюри з портретом Вашингтона, а не в бік національної валюти гривні.
Грошова одиниця країни (це аксіома!) за жодних обставин не може бути сильнішою за економіку. У нас вже більше двох років просторікують про те, що настала фінансова стабілізація, а за нею десь уже скоро буде стабілізація економічна. Чим закінчилася фінансова стабілізація, зрозуміло - фінансовим обвалом. Ми на порозі фінансового краху. Це оцінка всієї монетарної політики, наджорсткої для нас, я сказав би, неприйнятної та абсурдної за своєю суттю.
З 1995-1996 років, коли інфляція ввійшла вже в терпимі рамки, в Україні була змога досить серйозно стабілізувати економіку. Для цього треба було не продовжувати закручувати монетарні гайки, а повернутися до виробництва через кредити, через поповнення обігових коштів у виробництві. Таким чином банківська система могла б сама себе застрахувати, виконуючи основну функцію - кредитування національного виробника.
Що ми маємо? З 1990 року кредити банківської системи України у виробництво зменшилися в 26 разів. Жодне виробництво довготерміново не кредитується. Разом з тим накрутки банківської системи і накрутки спекулятивні також пропорційно зросли до колосальних розмірів. Я просто за браком часу не можу викласти всієї інформації, яка в мене є. Хотів би сказати лише одне: банківська система і Національний банк - це імперія в державі, це недоторканні. Ви подивіться, за чинним Законом про банки і банківську діяльність Національний банк сам себе контролює і сам собою управляє. Я гадаю, доки ми не розблокуємо цю систему, доки не повернемося до виробництва, не створимо систему бюджетного фінансування через бюджетний банк, а не через накрутки комерційних акул, доти толку не буде. І, звичайно, головний монетарист пан Ющенко повинен нести відповідальність як голова Національного банку. Мені здається, що висловлення недовіри Верховної Ради - це і є той ступінь відповідальності.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Дашутін від фракції зелених, за ним виступатиме депутат Юхновський.
ДАШУТІН Г.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 162, Сумська область). Вы знаете, сегодня действительно есть много претензий к Национальному банку. И, наверное, беда наша в том состоит, что мы очень редко подходили к этим вопросам, и сегодня, разводя руками, говорим: очень много проблем.
Да, действительно, есть очень много проблем сегодня у Национального банка. Почему? Потому что все-таки не был определен приоритет: мы должны в банке получать прибыль или на сегодняшний день все-таки должны решать вопросы обеспечения промышленного потенциала в государстве. И сегодня у нас действительно получаются шатания. Поддержка промышленника к моменту получения прибыли через процентное кредитование привела к тому, что сегодня очень много проблем у нашего Национального банка. Сегодня также большая проблема в том, что через политику Национального банка все государственные и негосударственные банки сконцентрированы в Киеве, в регионах практически нет региональных банков, а они лучше видели бы, кого кредитовать, кого не кредитовать. И зачастую кредиты выдавались исходя с такой позиции: из Киева виднее. Я считаю, что решение о региональных банках нужно было принимать еще
2-3 года тому назад.
Если говорить о рычагах влияния, то они у Национального банка действительно были. И лицензированием решали вопросы: то мы давали одну процентную ставку, то другую; смотрели, лишать тот или иной банк лицензии или не лишать. Но это все было шатанием между монетарной политикой и рыночной. Все-таки Национальный банк не сумел сказать однозначно, проводит ли он жесточайшую государственную политику или полностью отпускает ее на рыночные рельсы. И эта полумера привела к тому, что сегодня к Виктору Андреевичу очень много вопросов. То бишь его жесткая политика как руководителя, которая действительно видна была, не претворялась руководством банка в целом, и зачастую были шатания от монетарной политики к реальной рыночной.
Если говорить об авторитете Национального банка, то он был подорван тем, что Национальный банк не сумел загнать в жесткие рамки коммерческие банки. И сегодня мы видим, что не можем решить вопрос возврата населению вкладов. Работа некоторых банков уже становится предметом забастовок, которые проходят у стен Верховного Совета. Все-таки должна быть жесточайшая политика Национального банка в том, что если банк берет вклады населения, то должен отвечать. Вчера было приятно услышать, когда об явили, что всетаки государственная страховая компания берется за страхование вкладов населения.
Да, еще есть одна претензия. Если мы критиковали правительство и говорили, что частая смена правительства предопределяла в целом его программу, то что касается господина Ющенко, за 4 года надо было жестче все-таки проводить или более левую, или более правую политику.
Наша фракция считает, что надо все-таки поддержать проект постановления профильного комитета и разработать новый закон о Национальном банке, который позволит повернуться лицом прежде всего к промышленному производству.
ГОЛОВА. Спасибі. Юхновський Ігор Рафаїлович. За ним - депутат Моісеєнко, і на цьому завершуємо (Шум у залі). Добре, від Комітету у закордонних справах депутат Заєць виступить, і будемо завершувати. Будь ласка, Ігоре Рафаїловичу.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати! Національному банкові протягом усього часу після випуску в обіг гривні вдалось утримати курс української валюти, але це було зроблено ціною надмірного завищення курсу гривні відносно долара США і тривалий час за умов недостатньої кількості грошової маси. Лише тепер обсяг грошової маси в обігу є достатнім, і я дуже радий, що в тому певна заслуга аналітично-консультативної ради також є.
Проте, на жаль, готівка у виробничому обороті йде поза банками, і грошей у бюджеті не вистачає. Цей факт і надто мала заробітна плата, невміння уряду зібрати податки, незбалансованість податку на додану вартість, зависокі торгові націнки вкупі з низькою технологією виробництва призвели до довготривалого періоду неплатежів, розвитку бартеру і тіньової економіки.
Рівноважні ціни в українських виробників перевищували світові ціни не тільки через великі витрати на виробництво продукції, але ще й через те, що курс гривні був зависоким.
Шановні друзі! І ось тепер склалася надзвичайно вигідна ситуація для збалансування цін і платежів. Курс гривні впав на 80 відсотків і стабілізувався. Ціни на вітчизняні товари зросли на 25 відсотків і можуть бути застабілізовані. Національний банк має достатній валютний запас. Настав той момент, коли ми можемо збалансувати рівноважні ціни підприємств зі світовими цінами, стимулювати внутрішню і зовнішню торгівлю українською продукцією.
Тепер настав час скрупульозної роботи Національного банку, Кабінету Міністрів і Верховної Ради над визначенням індикативних цін в основних галузях виробництва, над замороженням внутрішніх боргів і регулярною виплатою поточної заробітної плати. Цей вигідний момент може бути втрачений, якщо не буде об'єктивного і суб'єктивного усвідомлення Національним банком, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою цього моменту.
Однак це можливо при стаціонарному виробництві і стаціонарній торгівлі внутрішніми товарами. Ми повинні маніпулювати торговими націнками, щоб ціни стабілізувалися. Для цього потрібні дисципліна і внутрішня політична стійкість.
Незадовго до президентських виборів трудно мати таку стійкість, особливо стійкість Кабінету Міністрів. За цих обставин важливим є утворення постійно діючої міжвідомчої економічної ради, яка складалася б з найбільш авторитетних представників депутатських фракцій, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента, профспілок і Національного банку, яка б вела економіку держави. Аналітично-консультативна рада, в якій я працюю, зробила заділ такої роботи.
Шановні депутати! Я вважаю, що Національний банк в цілому провів надійну роботу, і цю роботу ми маємо схвалити.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Заєць від комітету.
МОІСЕЄНКО В.М. Всеукраинский "Союз за возрождение СССР". Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые коллеги! Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что мы сегодня заслушали отчет за 1997 год. И достаточно только напомнить ответы Виктора Андреевича Ющенко на вопросы моего товарища Тропина и на мой вопрос относительно монетаристского коэффициента на территории Украины, чтобы встал вопрос о его ответственности, наверное, за самое страшное преступление, которое творится сегодня в Украине.
Вы знаете, что в статье 1 Конституции Украины говорится о том, что Украина есть "суверенна і незалежна держава". Так вот политика, которую сегодня проводит Национальный банк во главе с Ющенко, направлена как раз на лишение Украины ее суверенитета и независимости.
Я приведу простой пример. Мы сделали небольшой расчет о том, сколько же у нас в реально бродящей в Украине валюте, о которой говорил сегодня Ющенко, приходится на иностранную валюту. Приходится 80 процентов! На легальную гривню приходится приблизительно 12 процентов. Это как раз то, о чем говорил Владимир Ильич Тропин сегодня.
Уважаемые коллеги! Вы прекрасно понимаете, что при таких соотношениях... Вспомните, Ющенко об этом же говорил полтора года назад, только тогда цифры были немножко другие, тогда он говорил о 9,5 миллиарда гривень и о 12 миллиардах долларов. И соотношение было чуть-чуть лучше по отношению к прошлому году.
Так вот сегодня у меня есть все основания обвинять Ющенко в том, что он совершает государственное преступление, направленное на нарушение статьи 1 Конституции о независимости Украины. Это более чем достаточно для того, чтобы сегодня возбудить против него уголовное дело.
Уважаемые коллеги! В связи с этим я поддерживаю проекты постановления, которые внесены не комитетом. Комитет, мягко говоря, занял пособническую позицию, и господа Алешин и Терехин это прекрасно понимают - из одной команды ребята.
А вот если к проекту, предложенному нашими товарищами Охрименко, Сокерчаком добавить пункты 2, 3, 4 и 5 проекта, внесенного депутатом Баранчиком, и пункты 3 и 4 проекта, внесенного депутатами Витренко и Марченко, то у нас получится очень конструктивное, емкое и достаточно работоспособное постановление.
Я прошу депутатов поддержать мое предложение и поставить вопрос о том, чтобы господин Ющенко все-таки направил свою законотворческую деятельность (а ведь у него есть право законодательной инициативы, о котором он все время молчит!) именно в сторону улучшения и укрепления национальной денежной единицы!
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі.
Заєць Іван Олександрович від Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД.
ЗАЄЦЬ І.О., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Ми обговорюємо це питання, на жаль, тільки з ідеологічних позицій, але не торкаємося юридичного і політичного аспектів цієї проблеми.
Я хочу кілька слів сказати саме про юридичний і політичний бік цієї проблеми.
Ви знаєте, що два роки Національний банк проводив жорстку монетарну політику, спрямовану на забезпечення стабільності гривні. Це дуже добре. Є результати - сповільнився спад виробництва, почали зростати вклади населення в банківську систему.
Але що треба було б зробити після такої доброї і правильної політики? Треба, щоб Кабінет Міністрів, щоб виконавча влада проводили реформи, вживали заходів, які перетворили б рештки народногосподарського комплексу в національну економічну систему. Треба було б зменшити податковий тиск на виробника, формувати внутрішній ринок, кооперувати між собою підприємства на випуск готової продукції. Але ні Кабінет Міністрів, ні Верховна Рада не справилися із цим завданням.
І коли гривня стоїть, дуже добре видно, хто винний в усьому. Ми бачимо, що Кабінет Міністрів і Верховна Рада не справляються. Тому я за цим обговоренням бачу не просто намагання відправити у відставку голову Національного банку, а саме змусити Національний банк зійти з цього курсу - на забезпечення стабільності нашої гривні, щоб все повністю вже до кінця розбалансувати. Так давайте ж будемо чесними між собою, народні депутати, давайте скажемо, що нам треба підігнати саме реформи і з боку Кабінету Міністрів, і з боку законодавчої влади. Отоді справді ми будемо мати той результат, на який ми сьогодні розраховуємо.
Я беру виступ соціалістичної фракції. Чи не вони посилали пана Віктора Суслова міністром економіки і чи не він саме повинен був забезпечити своїми реформами стабільність гривні? Сьогодні про це вже соціалісти забули, комуністи забули і починають з суто ідеологічних позицій обговорювати цю проблему. Адже ж Чиж заявив, що Національний банк - це імперія в державі. Та є закон, який чітко вказує, що Національний банк - це справді самостійна одиниця, інакше в нас ніколи не буде стабільної монетарної політики. Тому не можна сьогодні руйнувати ту стабільність, яка забезпечена. Нам треба підігнати саме економічні реформи. Це головне. І я хотів би, щоб ви звернули увагу на цей бік справи. Це перше.
А тепер друге. Я не кажу, що Національний банк не робив помилок, чи не буде робити помилок, чи чогось недопрацював. Напевно, недопрацював і в тому напрямі, що наша економічна система дуже вже залежить від долара й інших валют. Напевно, він недопрацював у тому, що багато грошей обертається в тіньовій економіці, поза нашою банківською схемою.
Тому давайте, шановні народні депутати, якомога швидше розглянемо Закон про Національний банк України. Давайте розглянемо Закон про Раду Національного банку, щоб ця Рада за нашим законом затвердила заходи грошово-кредитної політики. Оце буде справді принципова позиція. Тому я закликаю вас підтримати рішення комітету з тим, щоб перейти до конструктивної роботи. Дякую.
ГОЛОВА. Слово має Віктор Андрійович. Три хвилини.
Ми ж постанову ще не розглядали. Коли будемо розглядати постанову, я вам надам слово, депутате Сокерчак.
ЮЩЕНКО В.А. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Дозвольте прокоментувати чотири позиції з виступів шановних народних депутатів.
Що стосується дороговизни кредитів і доларизації, то дозвольте відповісти таке. Таблиця номер 1 дає відповідь на питання, чому ми маємо дорогі кредити. Тому що ми маємо колосальний державний попит на внутрішньому ринку. Доки попит цей буде існувати, прагматична економіка практично не буде мати доступу до кредитних ресурсів. Протягом чотирьох останніх років підтримка реального сектора становить від 7 до 5 відсотків усієї емісії Національного банку. Скажіть, будь ласка, чим ще Національний банк може допомогти рідній економіці? Тільки реструктуризацією попиту на первинному ринку України, де глобально несправедливе споживання має державний сектор.
Щодо доларизації. Шановні народні депутати! Прошу вас звернути увагу на одну лінійну залежність: у 1992 році емісія Національного банку була в 10 разів більше, ніж 1991 року, у 1993 році - в 20 разів більшою, ніж емісія попереднього року. Водночас обсяг виробництва зменшується відповідно на 11 і 25 відсотків. До чого це призводить? До того, що в обігу з'являється занадто велика маса гарячих грошей, гривень чи українських карбованців. Яка реакція учасників ринку, в тому числі населення? Вони починають пов'язувати свої фінансові інтереси з твердою валютою і переводять у долари свої кошти.
До 1995 року Національний банк не прийняв жодного рішення про емісію, всі рішення приймалися виключно політично. То скажіть, будь ласка, в чому вина Національного банку за період, коли доларизація збільшилася до 48 відсотків по неконтрольованій емісії? Національний банк має честь, що жодного рішення щодо емісії за 1992-1995 роки правлінням не приймалося.
І останнє стосовно заяви пана Чижа щодо стабільності виробництва і стабільності економіки. Шановні народні депутати! Хіба за чотири роки ми одержали мало уроків? Ніколи і ніде в світі не було прикладу, щоб будь-яка національна економіка мала приріст виробництва, доки ця нація не досягла стабільності фінансових показників - грошей і цін. Скажіть, будь ласка, в економіці є приклад, коли без фінансової стабілізації настала економічна стабілізація? Немає такого прикладу, шановні народні депутати. Не шукайте і не вводьте себе в оману.
Дякую за увагу (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні колеги! Не треба цього, я не раз кажу, нам немає чому аплодувати.
Я просив би вас заспокоїтися і реально оцінити становище, яке склалося в кредитнофінансовій системі. Можна сьогодні звинувачувати, можна виправдовувати, можна зважати на об'єктивні і суб'єктивні закономірності розвитку кредитно-фінансової системи. Однак, напевно, кожен депутат погодиться з тим, що до роботи Національного банку є серйозні претензії за як стратегічні, так і тактичні упущення в роботі.
Я не хотів би повторювати те, про що говорилося в цьому залі (Шум у залі). Я прошу, помовчіть. Ви добре розумієтеся на фінансовій системі і знаєте, як витрачати гроші, а от як заробляти
- не знаєте (Шум у залі).
Хотів би звернути вашу увагу, шановні колеги, що будь-яка фінансово-кредитна система може все зробити, щоб економіка процвітала, і одночасно, зробивши некерованими дві позиції - надання довгострокових кредитів як оборотних коштів і високі процентні ставки, може розвалити будь-яку галузь чи економіку держави в цілому. І сьогодні казати, що до цього не доклав руку Національний банк, я не взяв би на себе відповідальності. Я не взяв би на себе відповідальність, як і кожний із вас, за ту облігаційну піраміду, яку створив Національний банк. Він що, не міг прорахувати наслідки? Я думаю, що міг. І пан Заєць має рацію в тому, що комітет Верховної Ради не контролював і не здійснював законодавчу політику, яку повинен здійснювати. Тому вся кредитно-фінансова система в державі Україна виявилася на ручному управлінні Національного банку.
У нас досі немає Ради Національного банку, а вона повинна бути, як повинні бути і рада директорів, і Закон про Національний банк. Правильно тут сьогодні мовилося, що Національний банк не вносив відповідні пропозиції як суб'єкт законодавчої ініціативи. Я вважаю, шановні колеги, що ота фінансова піраміда, кредитні ставки, ряд інших позицій, коли кредити надавалися торгово-проміжним системам, а не виробничим, і призвели до розвалу нашої економіки. І в тому, що ми сьогодні маємо, я думаю, теж "велика заслуга" і Національного банку, і всієї кредитно-фінансової системи. Проте тут виступав депутат Кравчук і казав про те, що два роки курс гривні утримувався... Правильно чи неправильно, але стабільність гривні утримувалася. Мабуть, наші виконавчі структури сповна її не використали. Тому я вважаю, що нам не потрібно сьогодні робити таких кардинальних висновків, хоча банк справді на це заслуговує. Ми повинні найближчим часом, скажімо, у жовтнілистопаді прийняти ті два законодавчі акти, про які сьогодні тут ішлося і щодо яких є відповідні напрацювання і з боку Національного банку, і з боку нашого профільного комітету.
Я просив би вас ще раз серйозно зважити на це. Голова Національного банку - це не остання особистість у нашій державі, у нашій економіці. З ім'ям будь-якого керівника держави багато що пов'язується. З ім'ям голови Національного банку теж багато пов'язано в кредитно-фінансовій системі і в тих зв'язках, які сьогодні наша держава має в середині держави і поза межами - як у ближньому, так і дальному зарубіжжі. Але я вважаю, що ми маємо до цих питань, ще раз повторюю, підійти зважено, так само, як ми підійшли до розгляду звіту Кабінету Міністрів. Думаю, сьогодні всі розуміють, що ми вчинили виважено і правильно. Тому що завтра вся вина буде покладена на парламент, а я хотів би, щоб цю відповідальність понесли ті, хто за це безпосередньо відповідає.
І останнє. Я вважаю, що наша вина, шановні колеги, велика. Давайте подивимося Конституцію і чітко розберемося в тих трьох статтях, у яких передбачено, хто керує, хто контролює роботу Національного банку. Інша справа, що ми як вищий законодавчий орган через свої комітети не виконували свої прямі обов'язки, які повинна виконувати Верховна Рада в питаннях координації роботи Національного банку і кредитно-фінансової системи і взагалі в координації і підготовці прийняття відповідних законодавчих актів щодо роботи Національного банку.
Тому я просив би вас до розгляду чотирьох проектів постанов, які вносяться, підійти з усією відповідальністю. Я хотів би, щоб усе-таки ми прийняли за основу проект постанови, внесений профільним комітетом. А потім наповнимо пунктами, які вважаємо за необхідні, з тих проектів постанов, які внесли інші народні депутати.
Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект постанови, внесений профільним комітетом.
"За" - 170.
Одну хвилиночку!
Пропонується прийняти за основу проект постанови, внесений народними депутатами Охріменком, Сокерчаком, Черенковим і Цибенком (Шум у залі). Ще дійдемо до поіменного... За основу голосуємо. Я нагадую: коли йдеться про персональну відповідальність, поіменно не голосується, тому не потрібно шуміти.
"За" - 168.
Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект постанови, внесений Баранчиком Іваном Івановичем від Селянської фракції. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 159.
Я ставлю на голосування за основу проект постанови, внесений депутатами Вітренко і Марченко. Будь ласка.
"За" - 157.
Шановні колеги, за рейтингом найбільше голосів, 170, набрав проект постанови, внесений профільним комітетом (Шум у залі). У ньому немає, як кажуть, персональної відповідальності (Шум у залі). Ставлю на голосування пропозицію про поіменне голосування. Будь ласка.
"За" - 179. Прийнято.
Голосуємо в поіменному режимі проект постанови, внесений профільним комітетом. Голосуйте, як хочете, але голосуйте.
"За" - 167.
Будь ласка, висвітіть результати голосування по фракціях.
Комуністи - 1 із 115, НДП - 49 із 55, НРУ - 44 із 44, "Громада" - 27 із 30, зелені - 15 із 15, Соціалістична фракція - 0 із 21, "Незалежні" - 6 із 12, СДПУ - 16 із 18, ПСПУ - 0 із 12, Селянська фракція - 1 із 11, позафракційні - 8 із 11 (Шум у залі).
З мотивів слово має депутат Марченко. За ним - депутат Чиж, і завершуємо. Нам треба ще два питання розглянути.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемый Александр Николаевич, я прошу поставить на поименное голосование предложение поручить авторам трех проектов постановлений, которые по своему духу одинаковые, подготовить один согласованный проект. Это проект постановления, который внес депутат Баранчик, проект, внесенный народными депутатами Охрименко, Сокерчаком, Черенковым, Цибенко, и проект, внесенный депутатами Витренко и Марченко (Шум у залі). Я считаю, что по духу эти проекты постановления одинаковые, мы найдем общее и выйдем с одним проектом.
Но перед этим я просил бы, чтобы вы поставили на поименное голосование один пункт, который является общим для этих проектов, а именно - выразить недоверие Виктору Ющенко.
Я считаю, что это не персональная ответственность, поэтому этот пункт правомерно поставить на голосование в поименном режиме... Пункт 18 статьи 85 Конституции гласит, что назначение на должность и освобождение от должности председателя Национального банка Украины осуществляется Верховным Советом по представлению Президента Украины.
То есть вопрос о недоверии - это не персональная ответственность, это оценка работы! Поэтому прошу поставить на голосование этот пункт и поручение авторам трех постановлений подготовить один проект...
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, мабуть, буде правильно, якщо ми дамо можливість профільному комітету з чотирьох проектів постанов підготувати один проект і у вівторок проголосувати його. Я просив би підтримати цю пропозицію (Шум у залі).
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Предложение было поручить это группе авторов, а не профильному комитету!
ГОЛОВА. Слово має голова комітету Альошин Валерій Борисович.
АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги народні депутати! Багатьох із нас розділяють різні оцінки, різні підходи до усвідомлення ролі і місця Національного банку в економіці України. Але попри все ми маємо документ під назвою "Про звіт про роботу Національного банку України, баланс його діяльності, зведений баланс банківської системи та розподіл прибутку Національного банку України за 1997 рік". Прийняттям рішення ми можемо впливати на ситуацію в майбутньому, а на ситуацію, яка створилася на фінансово-кредитному ринку України в 1997 році, ми вже ніяк не вплинемо.
Тому я пропоную прийняти зараз рішення, яке пропонувалося багатьма авторами проектів постанов, зокрема, прийняти проект постанови з одного пункту: звіт голови Національного банку України взяти до відома. Наступні пункти ми можемо голосувати після внесення якогось погодженого рішення щодо них (Шум у залі). Є пропозиція проголосувати цей пункт, не було таких, хто виступав би проти нього.
Дякую.
ГОЛОВА. Я думаю, Валерію Борисовичу, до цього пункту можна було б додати ще останній пункт з проекту постанови, внесеного вашим комітетом: "Затвердити розподіл прибутку Національного банку України за 1997 рік у сумі З75,9 мільйона гривень".
Я ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 175. Не приймається.
Шановні колеги! Я просив би підтримати пропозицію, яка була внесена, доручити профільному комітету разом з авторами інших проектів підготувати на вівторок один проект постанови. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 176.
Приймається. Це процедурне питання (Шум у залі).
Шановні колеги! Ми доручаємо профільному комітету доопрацювати документ і у вівторок повернемося до його затвердження (Шум у залі). Прошу заспокоїтися!..
----------
Шановні колеги, нам треба негайно, оскільки завтра закінчується строк, проголосувати проект Закону про ратифікацію Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення. Я прошу, підтримайте, будь ласка. Ставлю на голосування.
"За" - 285.
Спасибі.
----------
Шановні колеги, депутат Омеліч, голова комітету, просить перенести на наступний тиждень розгляд питання про комітети Верховної Ради, оскільки ще треба погодити і між депутатами, і між комітетами питання про переміщення.
Питання, які сьогодні вносилися на розгляд Верховної Ради, розглянуті. І є прохання надати слово від фракції (Шум у залі). Будь ласка.
БЕЗУГЛА Л.Я. "Заявление фракции Прогрессивной социалистической партии Украины в защиту студенческой молодежи Украины.
17 октября все прогрессивное человечество будет отмечать Международный день студентов. Студенческая молодежь во все времена и для всех народов была национальным достоянием и предметом особой гордости. В нашей многострадальной Украине с начала перестройки умышленно..."
ГОЛОВА. Одну хвилинку! Шановні колеги, я засідання не закривав, прошу залишатися на місцях. Будь ласка.
БЕЗУГЛА Л.Я. "В нашей многострадальной Украине с начала перестройки умышленно уничтожается вся система образования, безжалостно разрушается все, достигнутое за годы Советской власти в области просвещения. Высшее образование становится привилегией элиты.
Нищенская, не выплачиваемая годами, заработная плата и пенсии родителей не позволяют десяткам тысяч выпускников школ даже мечтать о получении высшего образования. Эта категория молодежи остается за пределами учебных заведений, становится безработной, превращается в ненужный человеческий фактор. Преступность, наркомания, проституция стали их уделом. Деградация молодежи достигает катастрофических размеров. Те же, кому посчастливилось стать студентами, испытывают на себе все тяжести преступной политики украинского правительства. 80 процентов студентов влачат нищенское существование и вынуждены решать проблему выбора между знаниями и добычей средств на выживание. Стипендия, средний уровень которой сегодня составляет 9,8 гривни, не выплачивается по
5-6 месяцев, особенно в глубинках..."
ГОЛОВА. Прошу вибачити! Шановні колеги, прошу заспокоїтися і зайняти свої робочі місця. Зараз проведемо поіменну реєстрацію.
Будь ласка, Людмило Яківно, продовжуйте.
БЕЗУГЛА Л.Я. "Театры, музеи, концерты стали для студентов недосягаемы. Создается идейно-духовный вакуум. Учебники, специальная научная литература не доступны студентам из-за непомерно высоких цен. Библиотечные фонды не пополняются. Режим работы библиотек и читальных залов строится без учета свободного времени студентов от занятий.
По данным НАН Украины, постоянно растет количество молодых ученых, которые бегут от нищенских зарплат на рынки, в коммерческие структуры. Научные коллективы стареют. Появилась угроза разрыва цепи в воспроизводстве научных кадров.
Из года в год уменьшается количество общежитий, которые продаются за бесценок криминальным структурам. Студенты вынуждены платить баснословные цены за квартиры, причем государство не предусмотрело выплату субсидий за коммунальные услуги как самым незащищенным слоям населения.
Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины требует радикальной смены курса экономических и политических реформ в Украине, что изложено в проекте Закона Украины "Засади внутрішньої та зовнішньої політики України" (внесенном фракцией Прогрессивной социалистической партии Украины, автор Витренко), принятия Закона Украины "Про вищу освіту", в котором предусмотреть бесплатное образование во всех высших учебных заведениях..."
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон, будь ласка.
Шановні колеги, я прошу зайняти робочі місця, ми повинні зареєструватися. А потім я закрию засідання...
Будь ласка.
БЕЗУГЛА Л.Я. Наша фракция требует разработать проект Закона Украины "Про соціальний захист молоді і студентів".
И мы предлагаем в день рождения комсомола, 29 октября, всем коммунистам, социалистам, селянам явиться на заседание и все-таки поставить этот вопрос на голосование, чтобы отпраздновать этот праздник как подобает (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі. Проводиться поіменна реєстрація. Прохання зареєструватися.
Зареєструвалися 246 народних депутатів (Шум у залі).
Висвітіть, будь ласка, по фракціях.
Комуністи - 94, НДП - 26, НРУ - 33, "Громада" - 7, СДПУ(о) - 16, зелені - 10, соціалісти - 19, "Незалежні" - 12, ПСПУ - 12, селяни - 9, позафракційні - 8.
Шановні колеги! Я просив би все-таки підтримати проект постанови про 80-річчя комсомолу. Проголосуйте, будь ласка, я вас прошу.
Ставлю на голосування проект Постанови про 80-річчя комсомолу та посилення уваги до молоді України. Підтримайте, будь ласка, цей проект постанови. Секретарі комітетів, колишні, теж голосуйте!
"За" - 172.
Шановні колеги! На цьому пленарне засідання завершуємо. На все краще.
ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ
СОКЕРЧАК В.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Фракція Компартії України.
Шановні народні депутати! Шановні виборці! Перед тим як приступити до обгрунтування позиції народних депутатів України Охріменка, Сокерчака, Черенкова, Цибенка, що внесли альтернативний проект постанови Верховної Ради України з обговорюваного питання, хотів би дати відповідь деяким народним депутатам, які намагаються вияснити, що ми маємо проти Віктора Андрійовича Ющенка особисто, пропонуючи таке жорстке рішення щодо оцінки діяльності Національного банку України і його керівництва.
З іншого боку, нам дорікають, що ми нібито навмисне підігруємо Президентові України, який, мовляв, шукає жертву, на яку можна було б звалити всю вину за фінансово-економічну кризу в країні, що набуває все більш загрозливого характеру для національної безпеки.
Можливо, в цьому є якась логіка, особливо якщо нею користуються ті народні депутати, які минулого вівторка захищали політику уряду, голосуючи проти його відставки. Тоді виходить, що в нас немає винних у зубожінні і вимиранні людей. Виходить, що люди це роблять за власним бажанням.
Щодо першого, то хочу сказати, що ніякої неприязні до Віктора Ющенка у нас немає, бо немає у нас з ним спільного предмета спору
- банків чи капіталів, навколо яких вирує напружене, неспокійне і навіть небезпечне життя.
Як особистість Віктор Андрійович мені подобається. І не тільки тому, що це симпатія моєї дружини. Знаю, що він багатьом жінкам подобається. Елегантність, інтелігентність, розсудливість завжди приваблює. Він добре знає історію, цінує культуру, художнє мистецтво, дбає про музей коштовностей, національну скарбницю, любить будувати, конструювати. НБУ витрачає немалі кошти на благодійницьку діяльність.
Як визнаний фахівець своєї справи голова НБУ має ще й великий талант переконувати не тільки якусь обмежену аудиторію, а й всіх громадян України через засоби масової інформації.
Пам'ятаєте, коли розгорнулася остання фінансова криза в Росії, то Віктор Андрійович нас переконував в тому, що початок кризи в Україні - це вплив російського фактора, і якщо громадяни будуть вести себе спокійно і не будуть піддаватися на спокусу купувати іноземну валюту, то особливих підстав для обвалу курсу гривні немає.
На жаль, громадяни на цей раз не дали себе переконати і, мабуть, правильно зробили. Бо через декілька днів Національний банк сам різко змінив валютний коридор, визнавши таким чином, що фінансово-економічна криза в нашій країні має власне підгрунтя і є наслідком проголошеного курсу радикальних економічних реформ, який, як бачимо, веде до повного краху економіки і соціальної політики нашої держави.
На кризу економічну й урядову, яку ми маємо, наклалася ще й криза банківської системи. Не можна не погодитися з думкою спеціалістів, що причини теперішньої фінансово-банківської кризи криються в грошовій реформі 1996 року і в політиці Національного банку, що проводилася після неї. В результаті цієї політики не вирішено проблему неплатежів у народному господарстві, не припинено тіньовий обіг коштів, не реструктуризовано внутрішній і зовнішній державний борг, не покладено край вільному ходженню іноземної валюти в країні. Але на все це сподівалися громадяни України як на логічний наслідок проведення грошової реформи і відповідної фінансовоекономічної політики держави. На жаль, надії не справдилися, і Національний банк має до того безпосередню причетність.
Попри все те я з великим бажанням захищав би сьогодні Віктора Ющенка, якби він перед Кабінетом Міністрів, перед Президентом і Міністерством фінансів відстоював позицію Національного банку як незалежного органу, відповідального за проведення грошово-кредитної політики. Якби він, коли його штовхають не туди, звертався до парламенту за захистом і підтримкою. Але виходить, що Національний банк свідомо перебуває у фарватері тієї політики, що здійснюється на порушення Конституції України.
Тому прошу підтримати наш проект постанови, в якому передбачається незадовільна оцінка діяльності НБУ і пропонується Президенту розглянути доцільність перебування на посаді голови Національного банку України.