ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ П'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  16  г р у д н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені!   Доброго   ранку,   громадяни   України!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради.  Прошу народних депутатів  підготуватися до реєстрації. Будь ласка, реєструємося.

     Зареєструвався 271   народний   депутат.   Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

     Омельченко Григорій Омелянович і  Єрмак  Анатолій  Васильович звертаються  до  Президента  України:  про  порушення  Президентом України  Конституції  та  законів  у  зв'язку  з  ненаданням   ним відповідей  на  депутатські  запити і звернення народних депутатів Єрмака і Омельченка та невиконання Президентом України як гарантом додержання  Конституції своїх службових обов'язків по забезпеченню об'єктивної перевірки  обставин  відкриття  за  кордоном  валютних рахунків.

     Прошу визначитися.

     "За" - 203.

     Голосуємо про направлення.

     "За" - 217.

     Рішення не прийнято.

     Онуфрійчука Михайла  Яковича  - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з  невдоволенням  відповіддю  на  запит  стосовно  надання допомоги  Тальнівському  району  Черкаської  області  в  погашенні заборгованості  з  виплати  зарплати   вчителям,   медпрацівникам, працівникам культури.

     Прошу підтримати.

     "За" - 144.

     Я не    зрозумів,    що,   вчителів   і   медпрацівників   не підтримуєте?..

     Друзюк Світлани Олександрівни - до  Прем'єр-міністра  України стосовно   газифікації   Білгород-Дністровського  району  Одеської області.

     Групи депутатів  (Петренко,  Довгань,  Матвієнко  та  інші  - усього 27 чоловік) - до Прем'єр-міністра стосовно порушень чинного законодавства при проведенні приватизації підприємства "Київмлин".

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 179.

     Рішення прийнято.

     Омельченко Григорій  Омелянович,  Єрмак  Анатолій  Васильович звертаються  до  Генерального  прокурора  України:  про  порушення чинного законодавства у діяльності акціонерного банку "Банківський дім"  та  відсутність  реагування  на  депутатські звернення з цих питань з боку правоохоронних органів.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 184.

     Рішення прийнято (Шум у залі).

     Ставлю ще раз на голосування  звернення  до  Президента.  Про направлення. Будь ласка.

     "За" - 244.

     Депутат Онуфрійчук  просить  ще  раз поставити на голосування його запит.  Будь ласка,  про направлення запиту  Прем'єрміністру. Голосуємо.

     "За" - 200.

     Прийнято.

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід  із  складу  депутатської  фракції Народно-демократичної партії народного депутата України Іоффе Юлія Яковича (Оплески).

     Шановні колеги,  прошу записатися на виступ. Записуються лише депутати,  вчора  виступали  від фракцій та комітетів.  Висвітіть, будь ласка, список.

     Депутат Журавський. За ним - депутат Павловський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Ряд  народних  обранців  уже  не  раз   зверталися   до керівництва   Міністерства   освіти  з  проханням  сприяти  зняттю конфлікту,  який  виник  з  вини  ректора  Волинського  державного університету  імені Лесі Українки пана Олексеюка у цьому поважному вищому навчальному закладі.

     Доктори наук,  професори цього університету протягом чотирьох місяців   змушені  звертатися  до  різних  інстанцій  щодо  грубих порушень в діяльності ректора цього вузу.

     Перше. За  фактом  зловживань  на  вступних  іспитах  з  боку приймальної комісії повторно порушена кримінальна справа.

     Друге. Ректор  роками не оприлюднює суми надходжень у твердій валюті від представників української діаспори  на  розвиток  цього вищого навчального закладу.

     Третє. Використовуючи  службове становище,  ректор звільняє з керівних посад докторів наук,  призначаючи на їх місце людей,  які не мають наукових ступенів, але вигідні для самого ректора.

     Четверте. Ректор  Олексеюк  зорганізував  цілу  серію судових процесів проти викладачів,  які не  погоджуються  зі  стилем  його керівництва.

     Оскільки Міністерство  освіти  зволікає  з  вирішенням  даної справи,  звертаємося  до  депутатського  корпусу  підтримати  наше прохання   про   невідповідність   Олексеюка   займаній  посаді  у Волинському державному університеті (місто Луцьк).

     Дякую.

     ГОЛОВА. Павловський  Михайло  Антонович.  За  ним  -  депутат Самойленко.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановні колеги!  Я хочу  привернути вашу  увагу  до  загальної проблеми.  До мене звернулися виборці з приводу   того,   що   Міненерго   без   попередження    відключає електроенергію.   В   результаті  виходять  з  ладу  насоси  тощо, завдається шкода комунальному господарству.  До того ж, ви знаєте, відключення  електроенергії  порушує  багато технологічних циклів. При цьому Міненерго,  порушуючи права споживачів,  не  відшкодовує втрати,  спричинені  примусовим  відключенням  електроенергії.  Ви знаєте,  що прийнятий  Закон  про  електроенергетику,  і  Кабінету Міністрів  дано  доручення  до  1  червня  подати законопроект про енергоринок.  Досі його немає.  Більше  того,  Міненерго  примушує обленерго  підписувати з ним угоди,  в яких ще жорсткіше ставиться умова про відключення споживачів. Тому в мене є така пропозиція, і прошу,  Олександре Миколайовичу, поставити її на голосування: дати протокольне доручення Кабінету Міністрів,  щоб він призупинив  дію оцих нових угод, які вигадує Міненерго. Це перше.

     І друге.   Доручити  Кабінету  Міністрів  негайно  подати  на розгляд Верховної Ради законопроект про енергоринок.

     Ми повинні  врегулювати  це  питання,  тому   що   найбільшим боржником   є   держава.  Коли  не  виплачуються  гроші  бюджетним організаціям,   вони,   відповідно,   не   можуть    платити    за електроенергію. В результаті електроенергія відключається. Розмови про розвал енергосистеми - це тільки привід для того, щоб прикрити ці дії.

     І хочу  звернути  вашу  увагу,  що  система така:  чим більше відключають,  тим більші премії  одержують  відповідні  чиновники. Тому  ми повинні з цим розібратися,  оскільки питання забезпечення електроенергією -  це  питання  життєдіяльності  і  життєздатності нашого суспільства.  Тому я хочу, щоб ви підтримали це протокольне доручення і прошу,  Олександре  Миколайовичу,  поставити  його  на голосування.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Самойленко. За ним - депутат Красняков.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  ПЗУ). Шановний Голово! Шановні колеги!  З  14  по 19 грудня вся Європа проводить тиждень протесту проти добудови другого  блоку  Хмельницької  та  четвертого  блоку Рівненської атомних електростанцій.

     Я як  голова Української екологічної асоціації "Зелений світ" вважаю за потрібне донести  до  депутатів  голос  громадськості  і ставлення громадськості до цієї проблеми.

     Насамперед до питання добудови двох ядерних блоків в Україні, яка приречена на  багато  століть  нести  хрест  Чорнобиля,  треба підійти дуже відповідально, зважено, обережно.

     Аналіз роботи  теплоелектростанцій  країни,  проведений цього року групою  спеціалістів  Кабінету  Міністрів,  свідчить,  що  ці станції  завантажені  лише на 30 відсотків своєї потужності,  а їх модернізація потребує менше коштів,  ніж добудова  АЕС.  Наведення елементарного порядку в технологічному режимі роботи ТЕЦ дозволить значно збільшити продукування енергії без пуску нових АЕС.

     Потрібно ще додати,  що використання якісного вугілля на  ТЕЦ дозволяє  значно  скоротити втрати мазуту та газу на їх роботу,  а запаси вугілля в нашій країні є досить значні.

     Відомо, що  другий  енергоблок   Хмельницької   і   четвертий енергоблок  Рівненської АЕС є реакторами небезпечного типу.  А той факт, що їх будівельна готовність становить 90 відсотків, свідчить про  наявність  усіх недоліків цього типу реакторів,  і ні про яку безпечність їх роботи не може бути й мови.

     Не вирішеним  для  України  є  питання  забезпечення  атомних електростанцій  ядерним  паливом.  Свого  палива ми не випускаємо. Збільшення  кількості   атомних   електростанцій   збільшує   нашу залежність від країн-виробників.

     І найголовніше:   зовсім   не   вирішене  питання  утилізації відпрацьованого ядерного палива і закриття  АЕС  після  вичерпання ресурсу  їх роботи.  Ми не звикли витрати на утилізацію включати в ціну електроенергії,  яка виробляється на АЕС.  Як свідчить досвід інших  країн,  вартість утилізації відпрацьованого ядерного палива майже така,  як вартість спорудження АЕС.  Тобто існуюча  ціна  на електроенергію АЕС є явно заниженою.

     І хочу  ще  раз  звернути  вашу  увагу  на  той  факт,  що  в Меморандумі про взаєморозуміння,  підписаному Україною і  країнами "великої сімки" 19 грудня 1995 року,  на який весь час посилаються прихильники добудови блоку, ідеться про інвестування коштів у весь енергетичний сектор України, а не тільки в один з його елементів - атомну енергетику, як це подають представники "Енергоатому".

     Для прийняття  остаточного  рішення  з  питання   доцільності добудови  енергоблоків  необхідно  провести  громадські слухання в масштабах держави,  а не локально,  як це було зроблено за  участю Європейського   банку  реконструкції  і  розвитку  в  Нетішині  та Кузнецовську, тобто там, де потенційно і влада, і люди зацікавлені в їх добудові.  Досвід будівництва Чорнобильської АЕС свідчить, що питання добудови,  функціонування АЕС,  утилізації відпрацьованого ядерного   палива   мають   вирішуватися   відкрито,   зважено,  з урахуванням усіх плюсів і мінусів.

     Давайте ще   раз   добре   подумаємо,   перш   ніж   приймати відповідальні рішення з цього питання.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Красняков. За ним - депутат Шмідт.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые народные депутаты!  Уважаемые наши избиратели!  Мы бы хотели привлечь  ваше внимание   к  вопросам  хронического  нарушения  прав  человека  в Украине.  10 декабря 1998 года мы  праздновали  50-летие  принятия Организацией Об единенных Наций Всеобщей декларации прав человека, и  в  этот  день  русская   община   города   Киева   пикетировала представительство  ООН  в  Украине.  Тем  самым мы хотели привлечь внимание   представительства   ООН,   местной   и    международной общественности,  средств  массовой  информации  к  фактам грубого, циничного  попрания  прав   человека   в   сфере   межнациональных отношений,  которые,  увы,  имеют  место  в  действиях  украинских чиновников и совершаются на основании украинских законодательных и подзаконных   актов,   противоречащих   изложенным   в  декларации принципам.

     Мы пытались  передать  вот   это   обращение,   но   к   нам, пикетирующим,  даже  не вышли работники представительства ООН.  Мы настаивали,     пытались     привлечь     внимание      работников представительства,  но от офицера охраны получили полный отказ, он сказал,  что якобы никто из работников представительства не желает взять    это    обращение.    Мы    расцениваем   такие   действия представительства ООН в  Украине  неправомерными,  противоречащими целям  и  принципам  Организации  Об единенных Наций и вынуждены с сожалением констатировать,  что представи-тельство ООН в Украине в нарушение  статей  19  и  30  Всеобщей  декларации  прав  человека отказалось  принять  к  рассмотрению  представленные  нами   факты нарушения прав человека.

     У нас     возникают     сомнения:     зачем    тогда    такое представительство,  которое,  имея  главной  целью   защиту   прав человека, не отреагировало на эту злободневную проблему?!

     И еще об одном. В Украине вчера произошел печальный случай: в городе Луганске  на  той  же  площади  у  администрации  Луганской области предпринята попытка самосожжения еще одного шахтера.  Люди задают вопрос:  до чего довели?  Александр Николаевич,  у нас есть факты,  что  областная администрация снова провоцирует шахтеров на такие бесчеловечные действия  по  отношению  к  себе.  Мы  приняли постановление   3  декабря,  но  оно  совершенно  не  выполняется! Процитирую   всего   один   пункт:   "Кабінету   Міністрів   вжити невідкладних  заходів  щодо погашення заборгованості із заробітної плати,  пенсій, інших соціальних виплат страйкуючим шахтарям до 15 грудня". Это главное решение так и не выполнено!

     Александр Николаевич,  давайте  еще  раз обратимся к Кабинету Министров.  Идет расправа над людьми,  и они уже не могут  вынести такого отношения власти к себе!

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Шмідт. За ним - депутат Чернічко.

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Заява 72 народних депутатів про реабілітацію Української  греко-католицької церкви.

     "За роки  незалежності України зроблено низку важливих кроків у  розвитку  державноцерковних  стосунків.  Однак  до  цього  часу залишається  невирішеним  актуальне  питання  повної  реабілітації Української грекокатолицької церкви, що є дестабілізуючим фактором у   суспільстві.   Саме   тому   в   західних   областях   України спостерігається загострення  релігійної  ситуації,  що  може  мати небажані суспільно-політичні наслідки.

     Пропонуємо доручити   Кабінету   Міністрів  України  нагально приступити   до   опрацювання   законопроекту   про   реабілітацію Української  греко-католицької  церкви,  яка  зазнала  репресій та переслідувань тоталітарного режиму,  водночас не обмежуючи прав  і свобод віруючих інших релігійних конфесій і напрямів".

     Заяву підписали  представники  п'яти  депутатських  фракцій у Верховній Раді України.

     Шановні народні  депутати!  Сьогодні   із   Вінниці   прибули представники  численних  політичних  і  громадських  організацій з приводу протесту щодо перебування на посаді міського  голови  пана Дворкіса.   Крім   негативної  характеристики,  яка  дається  його господарській діяльності,  у протестізверненні, зокрема, пишеться: "Не  обмежуючись посадою міського голови і не склавши повноважень, пан Дворкіс обдурив Центрвиборчком фіктивним  записом  у  трудовій книжці  і  15  червня  склав  присягу  народного депутата України, нахабно і цинічно нехтуючи Конституцією і законами України.

     Ми не бачимо  іншого  шляху  для  поліпшення  справ  у  місті Вінниці,  як  усунути пана Дворкіса з посади міського голови міста Вінниці,  яку  він  незаконно  займає,  та  провести  нові  вибори міського голови.

     Окрім цього,  пан  Дворкіс у зв'язку з порушенням Конституції України втратив  право  бути  народним  депутатом  України.  Тому, позбавивши  пана  Дворкіса  мандата  народного  депутата  України, Верховна Рада примусить його нести персональну відповідальність за стан  справ  у  місті,  дати  звіт  перед  громадськістю  за  свої безвідповідальні обіцянки і авантюристичні справи".

     Підписали заяву голови обласних  організацій  Народного  руху України, Народно-демократичної партії, партії "Реформи і порядок", Партії зелених  України  та  12  представників  інших  громадських організацій,  а  також  голови  районних  у  місті рад Ленінської, Замостянської, Староміської.

     І ще одне питання.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні  депутати!  Вчора  на  вечірньому засіданні Верховної Ради України головуючим народним депутатом України паном  Мартинюком  з грубим   порушенням   Регламенту   Верховної   Ради  України  було поставлено  на  порядок  денний  і  проведено  голосування   трьох законопроектів  про  ратифікацію  міжнародних  угод.  Питання було поставлено  після  закінчення   засідання   Верховної   Ради   без обговорення  всіх  трьох міжнародних угод.  Тому фракції Народного руху України та  Народно-демократичної  партії  просять  поставити сьогодні повторно на голосування всі ці три законопроекти.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат  Чернічко.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Вітренко.

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 34, Дніпропетровська область).  Фракция Компартии Украины.  Прошу передать слово депутату Пустовойтову.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська   область).   Фракція  комуністів.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Місяць  тому  я  порушував  питання  про правомірність  підвищення  тарифів на телефонний зв'язок,  поштові послуги,  залізничні  пасажирські  перевезення  і  хотів  одержати мотивоване  роз'яснення  від відповідних міністерств.  На жаль,  я одержав лише роз'яснення  профільного  комітету  з  цього  питання стосовно  телефонного  зв'язку.  Там,  звичайно,  цікаво написано: порушена стаття, але вимушене це порушення статті.

     Тому я хотів би,  щоб у Верховній  Раді  всетаки  прозвучало, чому   без   індексації   підвищуються   тарифи?  Воно,  звичайно, зрозуміло,  "Укртелеком" треба приватизувати і за рахунок  простих пенсіонерів.  Двічі  на  рік  підвищували ціни за рахунок старшого покоління,  і таким чином,  звичайно,  можна  в  бюджет  заплатити відповідні гроші. Це перше.

     Друге. Вчора   у   вечірньому   випуску  новин  передали  про катастрофічне  становище  з  художнім  музеєм.  Потепліло,  а  дах дірявий,  і  затоплюються  шедеври  мистецтва.  Директор розводить руками:  треба 7 тисяч гривень для того,  щоб хоч сніг скинути,  а місцева адміністрація,  місцеві органи влади ні копійки не дали. В той час як ми заявляємо про те,  що наші шедеври - найкращі,  вони гинуть!

     Тому в   мене   є  пропозиція:  доручити  нашому  профільному комітету розібратися з цим питанням і все-таки допомогти музею. Бо ми тільки говоримо, а шедеври гинуть.

     І третє.  Вчора  в засобах масової інформації прозвучало,  що пан Президент  заявив  про  те,  що  у  Верховній  Раді  зібралися злочинці,  які, користуючись недоторканністю, грабують Україну. То скажіть,  будь ласка,  невже кілька,  може, десятків, якщо вони є, розграбували Україну?  А чому ж ніхто,  і пан Президент також,  не каже  про  те,  хто  насправді  грабує  Україну!  То  ми   повинні принципово сказати, що не можна порочити наш парламент, незважаючи на всі недоліки, які в нас є.

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые  депутаты!  С  этой  трибуны и на заседании Согласительного совета фракций мы неоднократно поднимали вопрос  о необходимости отчета правительства о состоянии дел на энергорынке. И то,  что сегодня  председатель  комитета  Ковалко  будет  просто докладывать  проект  постановления  о  мероприятиях по обеспечению функционирования  топливноенергетического  комплекса,   совершенно недостаточно.

     Мало того,  что идет массовое отключение электроэнергии, идет беззаконная,  преступная, хищническая приватизация на энергорынке. И  приватизированные  облэнерго становятся только тромбами на пути обеспечения электроэнергией.  Я приведу пример по  своему  округу. Заводы  "Авиакон"  и  "Мотордеталь"  - заводы,  которые работают и поставляют свою  продукцию  на  экспорт.  "Мотордеталь"  проплатил получение  электроэнергии до конца декабря.  И что же?  Мало того, что подавали электроэнергию только  с  23  до  6  утра,  заставляя работать   ночью,   так   еще   и  постоянно  отключают.  Литейное производство вообще разрушается,  невозможно выполнить заказы, уже оплаченные иностранными инвесторами.

     Следовательно, положение  в Украине настолько серьезное,  что ограничиться просто констатацией факта  или  информацией  комитета совершенно недостаточно. На сегодня в Конотопе собрано 5 тысяч 148 подписей жителей с требованием навести порядок на  энергорынке.  Я не  понимаю,  мы  что,  должны  постоянно  людей призывать к сбору подписей?!  Нарушаются права человека в социальных нормативах. И с сегодняшнего   дня,  наша  фракция,  наша  партия  проводят  акцию "Скорбный ход".  Мы по  всей  Украине  будем  собирать  подписи  с требованием  от  парламента,  от  Президента  и  от  правительства выполнить международные нормы и нормы  Конституции  -  принять  те уровни  социальных  нормативов,  которые  бы  обеспечили  человеку возможность жить в  Украине:  минимальная  пенсия  не  ниже  черты малообеспеченности  -  118,6  гривни,  минимальная  зарплата - 148 гривень.

     Если, Александр Николаевич, не будет отчета правительства, то последствия   таких   решений   мы  уже  сегодня  видим  по  актам самосожжения шахтеров.  Такие акты готовятся и в Ромнах. Зачем это вообще делать в Украине?

     И еще один вопрос.  Ведется речь о том, что мы хотим работать над бюджетом.  Тогда давайте искать источники сокращения расходов. Несколько  раз  мы  поднимали  вопрос об изменении Конституции.  Я напоминаю,  ликвидация института президентства сразу же  дает  123 миллиона гривень экономии.  И не должен он играться референдумами, тратя из  бюджета  деньги  на  то,  чтобы  однопалатный  парламент превратить в двухпалатный, сделав его неработоспособным. Мы должны отменить этот пост. Договоренность с Петром Николаевичем Симоненко есть, с Довганем Сергеем Васильевичем есть. И коммунисты, и селяне сказали: подписи поставят. Мы требуем, чтобы в декабре этот вопрос был   внесен  в  повестку  дня  сессии.  Нужно  отменить  институт президентства и делать в Украине  по  крайней  мере  парламентскую республику.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемые коллеги,  я прошу минуточку внимания!  Если оценивать последние выступления Президента  Кучмы, то становится ясно,  что, к сожалению, высшему должностному лицу в государстве постоянно все  мешают.  Наверное,  в  числе  мешающих, кроме  Верховной  Рады,  есть  и  известный  член парламента,  наш коллега Александр Михайлович Волков,  действия которого не  красят ни самого Президента,  ни Администрацию Президента.  И думаю,  что проголосованное сегодня обращение депутатов  Омельченко  и  Ермака послужит основанием того,  что высшее должностное лицо государства все-таки покажет, что Александр Михайлович Волков еще не Президент нашего государства и не ему решать многие проблемы в стране.

     К сожалению,  в  последнее  время  участились  случаи,  когда оппозиция находится в ситуации,  которую иначе нельзя назвать, как беспредел.  Сегодня  поступило  сообщение,  что  взломан служебный кабинет народного депутата Украины,  председателя соответствующего комитета  Верховной  Рады  Юрия  Кармазина.  Я  прошу Председателя Верховной Рады дать поручение разобраться в случившемся. Мы должны навести  порядок  в  нашем  собственном доме,  должны сделать так, чтобы статус народного депутата Украины четко соблюдался  и  люди, которые   высказывают   мнение,   не   нравящееся  Президенту,  не нравящееся исполнительной власти, были защищены законом, как это и положено в нормальном цивилизованном государстве.

     Ненормальные отношения,     которые     складываются    между исполнительной властью и Верховной Радой,  вызваны,  к  сожалению, тем,  что  нас  специально  провоцируют на конфликты.  И последнее заявление Президента свидетельствует  о  том,  что  его  ближайшее окружение избирает именно этот путь.

     Я хочу обратить внимание Леонида Даниловича Кучмы, что именно он  назначает  свое  ближайшее  окружение,  именно   он   назначал министров  и премьер-министров страны,  и ему нечего пенять на то, что эти должностные лица так или иначе вступали в конфликт с нашим законодательством. Поэтому Президент страны должен сам разобраться в том, что, по его мнению, мешает ему в работе, сам очиститься.

     И последнее. Очень серьезной проблемой для Херсонской области и  соседних  областей является проблема подтопления.  На встрече с Президентом я поставил этот вопрос,  и Президент обещал,  что он с помощью   предоставленных  ему  конституционных  полномочий  будет решать эту проблему.  А решение я вижу  только  в  одном:  издании указа   об   об явлении   зоны   подтопления   зоной  чрезвычайной экологической ситуации.  Эта проблема  фактически  равносильна  по негативным последствиям второму Чернобылю.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Для   репліки  слово  має  депутат  Юхновський.  Одна хвилина.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу! Шановні депутати! Я дуже уважно слухав виступи наших шановних  депутатів,  їхні  зауваження  і  мушу  сказати  таке.  Я тривалий  час  був  головою Західноукраїнського наукового центру і уважно стежив за розвитком університетів в Західній Україні. П'ять років  тому  був  утворений Волинський державний університет,  але чехарда зі зміною ректорів Волинського університету й досі триває.

     Мене здивував виступ пана  Журавського  проти  того  ректора, який тепер очолює Волинський університет.  Цей виступ не сприяє ні стабільності  університету,  ні  наведенню  порядку  у  Волинській області.

     Я дуже  хотів  би  просити,  щоб  депутат,  який  не  знає ні навчальної,  ні наукової частини відповідного  університету,  перш ніж виступати тут,  з цієї трибуни, хоча б порадився, чи варто так робити.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Народний депутат  Журавський  зробив заяву. Я прошу депутатів Журавського і Юхновського: з'ясуйте, будь ласка,  це питання,  щоб ми не втягували в цей процес  і  Верховну Раду.

     Щодо пропозиції  народного  депутата  Павловського.  Ми  дамо доручення Кабінету Міністрів,  а Кабінет  Міністрів  -  відповідно доручення  Міністерству  енергетики  підготувати  законопроект про енергозабезпечення. Таке протокольне доручення, безперечно, дамо.

     Заява депутата  Самойленка  стосовно  завершення  будівництва двох   енергоблоків   -   Рівненської   та   Хмельницької  атомних електростанцій. Якщо вже готовність становить 80-90 відсотків, то, безперечно, тут заяви замало. Тут потрібно завершувати будівництво цих двох блоків і вводити їх в  експлуатацію,  а  не  доводити  до того, що відбувається в нас у державі, коли по 15-16 годин на добу вимикається електроенергія.  До того ж,  два чи три блоки зупинено для  технічного догляду.  Мабуть,  тут треба виходити не з позиції лише однієї фракції, а з позиції наявних державних потреб.

     Народний депутат  Красняков  зробив  заяву  і   просив   дати доручення  Кабінету  Міністрів.  Ми  таке  доручення дамо Кабінету Міністрів.

     Народний депутат  Шмідт  порушив  питання  про   реабілітацію греко-католицької церкви.  Реабілітація здійснюється тоді,  коли є офіційне підтвердження процесу  репресування.  Тобто  на  сьогодні відсутній    правовий    акт    як   такий,   і   репресій   проти греко-католицької церкви ніколи в державі не було.  Законодавчо це не  підтверджується.  Якщо  були  окремі  дії...  (Шум у залі).  Я працював у Тернопільській області і знаю,  що це  таке.  Не  треба окати.  Я  ще  раз  кажу:  я  знаю,  що це таке.  І мені як голові облвиконкому теж доводилося розбиратися з цим питанням. Але такого законодавчого  акта  з  боку  держави  в  той  час  не було,  хоча відповідні заходи органами вживалися,  чому й було піднято питання у  виступі  народного  депутата  Шмідта.  Тому буде дано доручення Кабінету Міністрів,  щоб  він  у  робочому  порядку  розглянув  цю пропозицію депутата Шмідта.

     Стосовно вечірнього засідання. Я думаю, шановні колеги, немає потреби переголосовувати,  бо Адам Іванович вчинив за Регламентом. Усе   правильно  зроблено  -  головуючий  має  право  продовжувати засідання на 15 хвилин після 18-ї години.  І це  було  зроблено  й витримано.

     Стосовно виступу  і  пропозицій  депутата  Пустовойтова  щодо художнього музею тощо. Ми також дамо відповідне доручення.

     Питання змін до Конституції,  яке  ставила  народний  депутат Вітренко.  Будь ласка, давайте ще раз повернемося до цього питання на засіданні Погоджувальної ради.  Збирайте підписи,  будь  ласка, від тих фракцій,  про які ви заявили,  питань немає. Ми наступного понеділка  розглянемо  на  засіданні  Погоджувальної   ради   вашу пропозицію  і  тих фракцій,  від яких ви зберете підписи.  І тоді, безперечно,  внесемо в тому порядку,  який  визначено  Регламентом щодо розгляду питань про зміни до Конституції.

     Депутат Єльяшкевич  зробив  зауваження  і  вніс практично дві пропозиції.  Перша стосовно того,  що в  місті  Одесі  в  робочому кабінеті   народного   депутата  Кармазіна  вчинено  розбій.  Таке доручення буде мати Медведчук як заступник Голови Верховної Ради - разом  із  органами,  які  цим питанням займаються,  розібратись і доповісти.

     Щодо Херсонської області - про підтоплення й  видання  указу. Це справа, безперечно, Президента. Але ми мусимо одне зрозуміти (я колись у репліці  про  це  казав):  підтоплення,  і  не  тільки  у Херсонській області,  а скрізь,  де є всі ті рукотворні моря,  це, безперечно,  екологічна катастрофа в усій  державі.  Я  думаю,  що науковці  мають  уважно  до  цього поставитися і внести відповідні пропозиції щодо процесів  фільтрації.  Підтоплення  -  це  не  від дощів.   Це,   ще   раз   кажу,  природа  карає  людину,  яка,  не розібравшись, втручалась у цю природу.

     А тепер розпочинаємо розгляд тих питань... Яке "предложение"? Увімкніть мікрофон Марченка,  будь ласка. Мене весь час ловлять на якомусь слові...

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та   інвестицій   (виборчий   округ   161,    Сумська    область). Социалистическая оппозиция.  Уважаемый Александр Николаевич, когда выступала Наталья Михайловна Витренко,  вас отвлекали,  и я видел, что два вопроса,  которые она подняла,  вы просто не услышали. Она подтвердила то предложение,  с которым  я  выступал  на  заседании Согласительного   совета   по  поручению  фракции,  о  том,  чтобы Верховный  Совет  заслушал  информацию   Кабинета   Министров   об обеспечении населения электроэнергией. Я две недели назад поднимал этот  вопрос,  должно   было   быть   проголосовано   протокольное поручение,  на заседании Согласительного совета я говорил об этом. Вы сказали,  что этот вопрос будет включен.  К сожалению,  при той формулировке,  в которой он включен сегодня в повестку дня,  и это сказала Наталья Витренко,  нельзя решить проблемы с положением дел на энергорынке и обеспечением населения электроэнергией.

     И еще  вопросы,  которые  и  она  подняла,  и  я на заседании Согласительного совета поднимал.  Включение в повестку дня на этой неделе  законопроектов,  которые  мы  обязаны  принять до принятия бюджета:  это  законопроекты,  касающиеся  социальных  минимальных гарантий. В расписании заседаний они значатся под рубрикой "В міру готовності" и нет гарантий,  что мы  их  рассмотрим  и  примем  до принятия  бюджета.  Документы  мы внесли,  в том числе изменения к Закону об оплате труда.  Они все были  рассмотрены  на  заседаниях комитетов и готовы для рассмотрения. Прошу их включить.

     ГОЛОВА. Дякую.    Шановні    колеги,    доручення    стосовно забезпечення населення України електроенергією  Кабінет  Міністрів отримав, ми за нього проголосували й одержимо інформацію.

     Щодо розгляду  проектів  законів,  про  які  сказав Володимир Романович.  Вони також включені до порядку денного. Від нас тільки залежить  ефективно  попрацювати  й  оперативно прийняти.  Повірте мені,  вони включені,  і ми їх розглянемо та приймемо до прийняття бюджету.

     ________________________

     А тепер   розглядається  проект  Постанови  про  заходи  щодо забезпечення  функціонування  паливно-енергетичного  комплексу   в умовах    кризи.    Доповідає    голова    Комітету    з    питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки Михайло Петрович Ковалко.

     Надається 20 хвилин.

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  65,  Житомирська  область).  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Ініціювати розгляд  даного  питання  та  внесення  проекту  постанови  змусив народних депутатів - членів  комітету  теперішній  критичний  стан паливноенергетичного комплексу в країні.

     Передусім відзначу,  що  частота  як основний показник роботи енергетичної системи України з жовтня не  піднімається  вище  49,5 герца.  Така  частота  є аварійною в нормальних умовах.  Уже котру зиму вона  регулюється  єдиним  способом  -  масовим  відключенням споживачів   по   всій  Україні,  що  здійснюється  протиаварійною автоматикою.

     Світло вимикається від 2  до  14  годин  на  добу  по  різних районах.  Сьогодні  на  п'ятьох  потужних  електростанціях  палива залишилось на 3-5 діб.  З  недопустимою  швидкістю  спрацьовується рівень водосховищ Дніпра.  Система утримується завдяки надмір-ному використанню газу,  закачаного в газові сховища.  Надворі грудень. Як буде в лютому - на це питання важко відповісти зараз.

     Про стан  справ  у вугільній промисловості ми з вами говорили вже не раз.  Він характеризується як  критичний  у  виробничому  і соціальному аспектах.  Заборгованість із заробітної плати в деяких підрозділах комплексу тягнеться з грудня 1997 року.

     У нафтопереробній  галузі  внаслідок  низького   завантаження унікальне обладнання на наших очах стає купою металобрухту.

     Ще з  1986  року  недобудованими  залишаються  енергоблоки на Хмельницькій і Рівненській атомних станціях,  які  вже  тоді  були готові на 80-85 відсотків.

     Практично припинено будівництво та реконструкцію всіх шахт.

     Неприпустиме відставання   геологорозвідки  вже  призвело  до початку  падіння  обсягів  видобутку  власної  нафти  і  газу.  Ми підійшли   до   межі   національної   безпеки   держави,  оскільки енергетична безпека  є  її  складовою.  Чому  ж  ця  проблема  так загострилася  саме  сьогодні?  Тому  що  починаючи  з 1993 року ми проходили зими на грані  технічних  можливостей  системи.  Народна мудрість  про  підготовку саней улітку до нас не доходить.  Кожної зими ми рятуємо енергетику, кожної весни - сільське господарство.

     Однією з причин є те, що, не отримавши коштів за енергоносії, енергетики  не  можуть  покрити  своїх витрат на своєчасний ремонт обладнання,  вкласти кошти в  розвідку  родовищ,  у  запуск  нових гірничих  лав.  Це  призводить  до  того,  що  паливноенергетичний комплекс змушений  скорочувати  випуск  своєї  продукції,  зростає зовнішня заборгованість за енергоносії.

     Я нагадаю  сухі цифри колишньої статистики.  В 1991 році було вироблено 96  мільярдів  кіловат-годин  електроенергії.  Видобуток вугілля  сягав  понад  135  мільйонів тонн.  Тепер ці показники не дотягують навіть до 60 відсотків.  Власний видобуток газу і  нафти скоротився  на 25 відсотків.  Нафтопереробні заводи завантажені на 20-25 відсотків.  Зовнішній борг  за  спожиті  енергоносії  сягнув близько 1 мільярда доларів.  Ситуація погіршується ще й тим,  що в Україні сконцентровано потужні енергоємні виробництва. І рівень їх енергоємності   перевищує   аналогічні   показники   не  тільки  в розвинутих країнах (у 5-12 разів),  але й у Росії та Білорусії  (у 1,5-2 рази).

     Крім того, спад ВВП супроводжується непропорційним зменшенням споживання   енергоносіїв.   Це   зумовило    значне    підвищення енерговитрат   на   одиницю  ВВП.  За  останні  7  років  загальна енергоємність ВВП зросла майже на  37  відсотків.  Вдумайтесь:  ми стали  проїдати,  нічого не створюючи,  щорічно майже 1,4 мільярда гривень.

     Маючи одне  з  останніх  місць  за  обсягом  ВВП  на   одного українця, ми впевнено посідаємо третє місце у світі за споживанням природного  газу.  Яка  ще  країна  може  собі   таке   дозволити? Енергозбереження  -  це  ключ  до послаблення енергетичного тиску, найкоротший шлях до економічного відродження країни.

     Розуміючи це,  Верховна Рада ще в 1994  році  прийняла  Закон України  про енергозбереження.  Після цього була низка постанов та державних   програм.   Але   до   впровадження   енергозберігаючих технологій справа так і не дійшла.  Та й чи може бути інакше, якщо в Україні досі не  переглянуто  деякі  нормативи  енергоспоживання сорокових років?

     За такої   ситуації   всі  розмови  про  захист  вітчизняного виробника  залишаться  розмовами,  тому  що  закордонний  виробник запропонує  нашому споживачеві завжди дешевший рівнозначний товар, бо його енергоємність буде  в  2-5  разів  менша.  І  якщо  ми  не врахуємо  цього,  то  жодними  митними й поліцейськими заходами не втримаємо проникнення іноземних товарів. Зрушення на краще в цьому напрямі мають бути здійснені негайно.

     Аналіз показує,  що ресурси паливноенергетичного комплексу на грані вичерпання. Вони наблизились до межі, за якою постає реальна загроза некерованих і незворотних фізичних процесів.

     Постійний брак  капітальних вкладень робить неможливим навіть просте  відтворення,  не  кажучи  вже  про   технічний   розвиток, вдосконалення   галузі.   Перекладання   фінансового  навантаження призводить  до  того,  що  енергетичні  галузі   вже   не   можуть забезпечити  самоокупність  і  поступово потребуватимуть державної підтримки та бюджетних коштів для утримання технічного  обладнання в належному стані. Таке може статися вже наступного року.

     Діюча система    розрахунків    за    енергоносії   спричиняє перекачування обігових коштів до посередницьких структур,  які  не інвестують   розвиток   енергетики,   внаслідок   чого   остаточно виснажуються  енергетичні  підприємства.  Цьому  сприяло  постійне свідоме  чи  несвідоме  відставання  у розробленні законопроектів, покликаних регулювати цю діяльність. Наприклад, досі немає законів України  про  нафту  і  газ,  про  основні  засади  функціонування оптового ринку електроенергії,  про особливості приватизації майна підприємств паливноенергетичного комплексу. Намагання контролювати ці  процеси   лише   урядовими   рішеннями,   нехтуючи   розробкою відповідних  законопроектів,  призводить до зворотних результатів. Висновок зрозумілий сам собою.  Головною причиною такого становища є   відсутність   дієвої   стратегії  функціонування  та  розвитку паливно-енергетичного комплексу.

     Наше ставлення     до     паливноенергетичного      комплексу характеризується  тим,  що  прийнята  Верховною  Радою у 1996 році вкрай важлива Національна енергетична програма лише через рік була підкріплена  організаційною  постановою про комплексні заходи щодо реалізації цієї програми. Що вже казати про її виконання!

     Ми розуміємо складнощі трансформації суспільних відносин. Але в   будь-якому   разі   мають  бути  державна  цінова  політика  в паливно-енергетичному комплексі,  системний підхід  до  формування цін  на  енергоносії,  оскільки  саме відсутність такої політики є однією  з  причин  вимивання   обігових   коштів   у   галузі   та нестабільності її роботи.

     В Україні  зараз є декілька різних цін на електричну енергію. Дозволено   дисконти   в   розрахунках   за   електроенергію,   що виробляється  атомними електростанціями.  Виходить дуже дивна річ. Ми  скористалися  міжнародною  допомогою,   розробили   комплексну реформу  електроенергетичної  галузі,  яка  передбачала  наявність єдиної оптової ціни.  Але як  результат  маємо  декілька  цін,  не кажучи  вже  про такі вітчизняні відкриття ринкової економіки,  як адресна поставка електроенергії,  переказові  доручення  тощо.  Ми дійшли до того, що замість ринку електроенергії маємо ринок боргів за неї.  І замість посилення впливу держави на енергетичну галузь, що  базується  на  міжнародному  досвіді  та закладено в ідеологію реформи, маємо протилежне та підстави звинувачувати всіх у поганих рецептах.

     Особливу увагу  в  своєму  виступі  хочу  приділити  газовому ринку.  Бо останнім часом з'явилися різні  некомпетентні  висновки щодо можливості вилучення всіх коштів, що отримуються нафтогазовою галуззю за послуги з транзиту російського газу.  Нав'язується така думка, що гроші десь у нас тут під ногами, треба лише нахилитись і підняти їх.  Нагадаю нашу  недавню  історію,  коли  непрофесіонали краще розумілися на проблемах ядерної енергетики,  ніж фахівці.  І як  наслідок  цього  -  недобудовані,  хоча  майже   готові,   два енергетичні  блоки,  втрачено мільярди кіловат-годин,  не отримано сотні мільйонів гривень прибутку.

     Якщо ми так вчинимо з транзитом газу і нафти, наслідки будуть тими  самими.  Ми  власними  руками  знищуємо  наші найбільш цінні надбання.

     Ми маємо  усвідомлювати,  що  держава   ніколи   не   повинна відходити   від   вирішення   питань   енергозабезпечення.  Можуть змінюватися лише форми  впливу  залежно  від  розвитку  суспільних відносин. Такі механізми передбачаються Енергетичною хартією.

     Тут багато  говорили  про  некомпенсовані  втрати  галузі від великої кількості пільгового  споживання  електричної  енергії  та енергоносіїв.  На  галузь  практично перекладені функції державної підтримки пільгових категорій громадян.

     Можна критикувати уряд,  але треба й нам з вами  більш  чітко визначитися  з джерелами покриття витрат,  пов'язаних із пільговим споживанням.  Бо й досі весь тягар пільгового споживання практично фінансується енергетикою країни.

     Попередній висновок  щодо  загальних  макроекономічних причин процесу  руйнування  паливно-енергетичного  комплексу   такий:   в Україні  створена  економіка  товарних  відносин замість економіки товарногрошових,   наявні   невиваженість   податкової   політики, непослідовність   державного   регулювання  та  ціноутворення.  Це основні причини руйнування державного бюджету,  спаду виробництва, кризи   платежів,  наслідком  якої  є  неефективне  функціонування паливно-енергетичного комплексу.

     Проте, незважаючи  на  надзвичайно  важкі  економічні  умови, протягом  останніх  років  паливно-енергетичний  комплекс  не лише виконує своє головне завдання - забезпечення суспільства енергією, теплом,  енергоносіями, а й фактично інвестує та утримує економіку країни.

     У 1997 році на галузі паливноенергетичного комплексу  припало 25  відсотків  загального обсягу промислової продукції.  При цьому було отримано три чверті суми  прибутку  промисловості  України  в цілому та сплачено податки до бюджету.

     Та має бути розумна межа.  Підприємствам треба залишати кошти для самостійного забезпечення,  відтворення і  саморозвитку.  Крім того потрібно враховувати економічні умови,  що склалися в Україні сьогодні.

     За станом на листопад цього року  дебіторська  заборгованість підприємств  паливно-енергетичного  комплексу становить близько 20 мільярдів гривень. Ця сума в кілька разів перевищує потреби галузі в  коштах.  І  не  останнім  чинником такої ситуації була бюджетна політика  попередніх  років,  коли   у   видатковій   частині   не враховувалось у повному обсязі споживання енергоносіїв.

     У прийнятому  в першому читанні проекті бюджету зроблено крок до подолання цієї тенденції.  Та,  на  жаль,  ця  крапля  меду  не залишилася  без ложки дьогтю.  Надзвичайно привабливі перспек-тиви збільшення   надходжень   до   державного   бюджету   за   рахунок нафтогазової  промисловості,  що  дало  б  змогу розв'язати багато соціальних проблем, за сучасних умов нереальні. Щоб переконатися в цьому, досить логічно розглянути кілька показників.

     Насамперед запропонований  обсяг платежів до бюджету (близько 10  мільярдів  гривень)  становить  понад  60   відсотків   обсягу продукції паливно-енергетичної галузі та майже втричі більший суми річного прибутку,  який  у  свою  чергу  внаслідок  неплатежів  та спотвореного   механізму   формування   собівартості   в  газо-  й нафтовидобутку та в електроенергетиці є суто теоретичним.

     Я не драматизуватиму ситуацію.  Але реально  підприємства  не матимуть коштів для сплати зазначеної суми. В результаті бюджет не отримає очікуваних надходжень,  не  буде  обіцяного  фінансування, зокрема  соціальних програм,  а галузь,  яка поки що тримається на плаву,  буде доведена до розвалу. Важко сказати, скільки зайців ми зможемо впіймати, але те, що залишимось без жодного, - напевно.

     Тому закликаю   вас,   шановні   народні  депутати,  під  час остаточного прийняття  проекту  бюджету  на  1999  рік  передбачте необхідні кошти для самодостатнього розвитку паливно-енергетичного комплексу.  А до Мінфіну й бюджетного комітету  прохання  прийняти пропозиції галузевих міністерств.

     Ми не вимагаємо виняткових податкових пільг.  Ми лише просимо тверезо оцінити ситуацію й прийняти рішення,  зважаючи на інтереси держави.

     Не можна  не згадати питання ядерної безпеки.  Через 12 років після   Чорнобильської   катастрофи   низка   проблем   залишилася нерозв'язаною.  Україна  не  може  й  не зможе здолати їх власними силами.  Досягнуто домовленості про спільне  фінансування  кількох проектів.  Обов'язковою  умовою  виділення  грантів є забезпечення українською стороною певної частки фінансування,  зокрема в  плані перетворення  об'єкта  "Укриття"  на  екологічно безпечну систему. Загальна сума внеску України становить 50 мільйонів доларів, з них у  1999  році треба забезпечити 31 мільйон гривень.  Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння  між  урядом  України  та  урядами країн  "великої  сімки"  з  питань закриття Чорнобильської станції визначено будівництво українською стороною об'єктів інфраструктури на   загальну  суму  114,8  мільйона  гривень.  Невиконання  своїх зобов'язань Україною може привести до втрати значних інвестиційних коштів.

     Енергетичний комплекс України сьогодні підійшов до тієї межі, коли подальший брак коштів неминуче призведе до  загибелі  галузі. Ряд  робіт  необхідно  виконати негайно,  або ж доведеться збирати кошти на будівництво енергетичної системи з нуля.

     Отож наголошую,  що бюджетне фінансування потрібне не  просто для  забезпечення функціонування енергетики на належному рівні,  а для збереження її життєздатності.

     На завершення   скажу   таке.    Розглядаючи    ситуацію    в паливно-енергетичному   комплексі   України,   ми   не  можемо  не враховувати і його  міжнародного  значення.  Займаючи  надзвичайно вигідне геополітичне положення,  Україна повинна знайти своє місце як велика транзитна  держава,  яка,  з  одного  боку,  є  гарантом надійності забезпечення Європи енергоносіями, а з другого, - одним із найбільших споживачів російського газу та нафти.

     Маємо розуміти,  що використання інтересів  наших  східних  і західних   партнерів  потрібне  у  всіх  аспектах  -  політичному, економічному й соціальному. Транзитна система Росія-Україна-Європа має свої правила гри, і наше завдання - вдосконалювати ці правила, щоб  вони  давали  найбільшу  вигоду  всій  системі,  а  передусім Україні.

     Особливість європейської  системи  газопостачання  полягає  в тому,  що  вона  є  монополізованою  з  державним  регулюванням  в інтересах  усього суспільства,  незалежно від того,  хто працює на національному газовому ринку: державні компанії типу "Газ-деФранс" чи приватні "Рургаз",  "Брітішгаз". Та сама ситуація і в Росії, де газовий ринок контролює "Газпром".  Отже,  ми не можемо  руйнувати діючі правила гри,  бо це може завдати великих збитків.  Ми тільки можемо  нашу  газотранспортну  систему   органічно   вписувати   в загальноєвропейську,  враховуючи  досвід вищеназваних компаній.  А для тих,  хто хоче зробити  революцію  в  газовій  сфері,  нагадаю повчальний  досвід  так  званих  наїздів  на  РАТ  "Газпром",  які спричинилися  до  повної  політичної  поразки   реформаторів,   до економічних   збитків   загалом   для  всієї  Росії,  до  глибокої фінансової кризи.

     Методи входження до загальноєвропейського  газового  ринку  є загальновідомими   -  це  створення  спільних  підприємств,  обмін акціями організацій взаємозалежних  структур  із  різними  формами власності.     Такий     підхід     гарантуватиме     стабільність енергозабезпечення як Україні, так і європейським державам.

     На таких засадах  має  будуватись  єдина  загальнонаціональна система  енергозабезпечення  України,  в  основі якої - збільшення власної ресурсної  бази,  проведення  енергозберігаючої  політики, розвиток  альтернативних  джерел енергії,  гармонійне входження до загальноєвропейської системи енергозабезпечення.

     Для України  сьогодні  вкрай  необхідно  завершити  створення правової  системи,  яка  б  врегулювала  діяльність усіх суб'єктів паливно-енергетичного  комплексу.  На  це  й  спрямований   проект постанови  комітету.  В  ньому  перераховано  необхідні  зміни  та доповнення,   які   забезпечать   вихід   із   кризової   ситуації паливно-енергетичного комплексу,  вдосконалення системи управління і регулювання паливно-енергетичним комплексом. Важливими кроками у цьому  напрямі  були  б  створення єдиного міністерства та єдиного енергетичного балансу,  а також  поступова  передача  Національній комісії з регулювання енергетики функцій із регулювання діяльності паливно-енергетичного  комплексу.   Ліквідація   умов,   за   яких енергозбутові   компанії  вимушені  бути  кредиторами  українських споживачів,  а енергоресурси виступають в ролі платіжних  засобів. Діюча система цін і тарифів не виправдала себе і втратила будьякий економічний зміст і стимул внаслідок розриву з  реальною  вартістю продукції  і  послуг.  Приведення цін і тарифів у відповідність із витратами   з   метою   господарського   використання   природних, матеріальних,  особливо  енергетичних  ресурсів.  Енергозбереження повинно стати основою структурної перебудови економіки і бюджетної політики.   Не   можуть  працювати  підприємства,  які  навіть  за мінімальної ціни на енергоресурси є енергозатратними.

     Можна ще багато говорити про кризовий  стан,  але  від  цього краще не стане. Потрібні активні дії, що є у компетенції Верховної Ради,  і передусім через законодавче  поле,  а  це  означає  через ідеологію   розвитку   енергетики  підтримати  паливноенергетичний комплекс при остаточному прийнятті бюджету.

     Прошу підтримати   проект   постанови,   внесений   народними депутатами  -  членами  Комітету  з  питань  паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки,  і  перейти  до розгляду законопроектів, які намічалися на сьогодні.

     Принагідно висловлюю  подяку  народним депутатам,  які внесли багато слушних пропозицій.  Ці пропозиції надійшли вже сьогодні  у вигляді   проектів   постанов   і  деталізують  положення  проекту постанови, запропонованого нашим комітетом.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Михайле Петровичу.

     Запитання будуть, так? Скільки часу? Десяти хвилин достатньо? Десять хвилин. Будь ласка, запишіться.

     Депутат Вінський. За ним - депутат Матвієнков.

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок  СПУ  та  СелПУ).  Прошу  передать  слово  Валентине Петровне Семенюк.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр). Шановний Михайле  Петровичу!  Ваша  пропозиція,  звичайно,  якоюсь  мірою і забавна,  але водночас це додатковий податок для наших споживачів. Сьогодні,  якщо взяти виконання бюджету 1998 року, штрафні санкції митниці становлять близько 1  мільярда  гривень.  Штрафні  санкції податкової  адміністрації  становлять 1 мільярд 200 мільйонів.  Ви просите лише 800 мільйонів.  Чи не краще  було  б  використати  ці гроші на фінансування добудови енергоблоків на електростанціях? Це перше.

     І друге.  Сьогодні наш депутат Михайло  Степанов  отримав  із Луганська    телеграму,    в   якій   шахтарі   просять   погасити заборгованість і пишуть про самоспалення шахтаря.  Чи не краще  ці кошти  (і одержані внаслідок штрафних санкцій також) направити для допомоги  шахтарям,  які  сьогодні  вдаються  до  самознищення,  а звернення з цього приводу надходять до наших колег депутатів?

     Дякую.

     КОВАЛКО М.П.   Дякую  за  запитання,  Валентино  Петрівно.  Я сподіваюся,  що  докладні  відповіді  з  приводу  цих  надзвичайно важливих    соціальних    проблем    дадуть    міністр   вугільної промис-ловості та міністр енергетики.

     У доповіді    я    акцентував    увагу    на     тому,     що паливно-енергетичний комплекс,  який сьогодні працює, дає прибуток і кредитує економіку,  потребує надзвичайних заходів.  Тому що оці надходження  до  бюджету,  які  ми маємо тепер (при обсягу валової продукції приблизно 24,7 відсотка в бюджет  надходить  близько  15 відсотків),  можуть  у  майбутньому  не  надійти.  Саме такий стан галузі стурбував народних депутатів  -  членів  комітету,  і  вони ініціювали розгляд цього питання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков. За ним - депутат Тропін.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Михаил Петрович, у меня два вопроса.

     Вопрос первый.  Вот  мы до сих пор не слышали,  какую позицию занимает комитет в  вопросе  приватизации  энергораспределительных комплексов.  Скажите,  пожалуйста,  какова  же ваша позиция в этой ситуации, о которой вы сегодня говорите, и почему мы действительно не слышали мнение комитета?

     Второй вопрос.  Вы говорите о сложной ситуации,  сложив-шейся сегодня  в  этом  комплексе.  Это  действительно  так.  Отсутствие средств,  неплатежи.  Но давайте сделаем элементарные подсчеты. 18 миллиардов собственного добытого газа себе-стоимостью 10  долларов за тысячу кубометров,  30 миллиардов кубометров газа за транзит. И наше общее потребление -70- 75 миллиардов  кубометров.  Почему  же получается отрицательный баланс?

     Спасибо.

     КОВАЛКО М.П.  Дякую  за  запитання.  Стосовно  першого вашого запитання.  Пунктом   5.5   проекту   постанови,   запропонованого комітетом,  зазначено:  "У  місячний  термін  переглянути  існуючу концепцію  приватизації  майна  підприємств  паливно-енергетичного комплексу.    По    результатах    внести    необхідні   зміни   в нормативно-правові акти стосовно  приватизації  майна  підприємств паливноенергетичного  комплексу до прийняття відповідних законів". Перелік таких законопроектів також подано в проекті постанови.

     Щодо позиції комітету,  то вона виважена.  Усе  треба  робити цілеспрямовано, зважено і з вигодою для держави.

     Стосовно другого  вашого запитання,  то докладно про розподіл газу скаже у своєму виступі від комітету Іван Васильович  Діяк.  Я лише  можу вам сказати,  що газ,  зароблений за транзит,  повністю розписується  і  надходить   населенню   та   комунальнопобутовому споживачеві.   Це  близько  30  мільярдів  кубометрів.  Газ,  який видобувається в Україні,  - загалом 18, а в товарній частині це 16 з   лишком  мільярдів  кубометрів,  також  надходить  населенню  і комунально-побутовому споживачеві, причому продається населенню за цінами  нижчими,  ніж  сьогодні  держава  купує  його в Російській Федерації.  Купує по 80 доларів,  а продає населенню відповідно до прийнятих рішень, зокрема й Верховною Радою, по 66 доларів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Тропін. За ним - депутат Сінченко.

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Спасибо. Фракция коммунистов. Первый вопрос. До сих пор непонятно,  каким образом в Сумах произошла приватизация областной энергосистемы.   В   результате   руководство   области  и  города практически не может влиять на работу этого заведения.  Ясно,  что взяв  под контроль энергосистему,  можно диктовать свою политику и получать баснословные прибыли.  Можете ли вы сказать, что делается конкретно для наведения порядка в этом деле?

     И второй  вопрос.  Какая  средняя себестоимость киловатт-часа электроэнергии,  вырабатываемой  в  Украине?  И  какое  количество посредников занимается сейчас этими вопросами в энергосистеме?

     Спасибо большое.

     КОВАЛКО М.П. Стосовно першого вашого запитання. Відпові-даючи попередньому народному депутату,  я вже сказав про те,  що позиція комітету   чітка:   поки   що   треба   зупинитися,  зважити  все, проаналізувати всі ці дії і прийняти зважене конкретне  рішення  з цього питання.

     Стосовно собівартості   кіловат-години  на  сьогодні.  Я  вам наведу дані за дев'ять місяців.  Вона становить  6,57  копійки  за кіловат-годину, тариф - 6,81 копійки.

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко. За ним - депутат Джемілєв.

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Донченко.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый  Михаил Петрович,   у   меня   в  руках  Программа  деятельности  Кабинета Министров,  которую он представил нам. И здесь в одном из пунктов, связанных  с  погашением  задолженности по заработной плате,  есть такая   формулировка:   "Продажа   контрольного    пакета    акций энергогенерирующих  компаний".  Вы  в  своем проекте постановления предлагаете принять законопроекты  "про  особливості  приватизації майна  підприємств паливно-енергетичного комплексу",  "про основні засади функціонування  оптового  ринку  електроенергії".  Скажите, пожалуйста,  как  вы  считаете,  сегодня это действительно поможет решению проблем энергетики или же есть более глубокие  корни,  чем решение только на законодательном уровне? Это первое.

     И второе.  Я  хотел  бы  обратиться к Александру Николаевичу. Александр Николаевич,  у меня срочная телеграмма  из  Луганска.  В связи  с  тем,  что  мы  вчера не заслушали отчет правительства по выполнению нашего с вами  постановления,  связанного  с  шахтерами Луганска,  которые  пикетируют  администрацию,  еще  пять шахтеров заявили о самосожжении.

     Вы знаете,  что уже произошло самосожжение.  Вчера еще  одним шахтером  была предпринята попытка самосожжения.  Еще пять человек заявили о таком же намерении.

     Я настаиваю на том,  чтобы мы сегодня  или  завтра  заслушали отчет правительства согласно нашему проекту постановления.

     Спасибо.

     КОВАЛКО М.П. Я дякую за таке глибинне запитання.

     Стосовно першої   його   частини.  Ми  справді  запропонували законопроекти,  які, після прийняття їх Верховною Радою, принесуть користь Україні.

     Стосовно політики,      яка      має      здійснюватися     в паливно-енергетичному комплексі,  то комітет  і,  сподіваюсь,  усі народні  депутати  обстоюють  ту  позицію,  що  вона має творитися законами,  а не  методиками,  інструкціями  тощо.  Це  є  політика держави, і вона мусить бути тільки такою.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Джемілєв.

     ДЖЕМІЛЄВ М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Прошу передать слово депутату Льву Иосифовичу Глухивскому.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую.  Шановний Михайле Петровичу!  Ви  у своїй доповіді дуже аргументовано довели, що обсяг енергії, яку ми споживаємо,  абсолютно  неадекватний  обсягу  вироблюваного   нами внутрішнього  валового  продукту.  Ми  маємо  думати  над тим,  як скоротити споживання енергії.  Я вважаю,  що  однією  з  причин  є неналежний облік використання енергії,  зокрема,  брак лічильників газу.  Скільки ми про це говорили,  зокрема  й  у  Верховній  Раді минулого  скликання.  Але  й  на  сьогодні  кількість установлених лічильників ще не відповідає потребам.  Практика показує,  що якщо встановити лічильник, то насправді виявляється, що споживання газу у півторадва рази менше. За газ один заплатив, а використовує його зовсім  інший.  Скажіть,  нарешті,  коли,  чому  і скільки?  І хто гальмує  встановлювання  лічильників?   Те   саме   стосується   й лічильників  теплової  енергії.  Те  саме стосується і лічильників двозонних електричної енергії. Якби ми встановили такі лічильники, то, напевно, стимулювали б використання енергії у непікову частину дня. І це також зменшило б наше споживання.

     Дякую.

     КОВАЛКО М.П.  Я дуже дякую вам за розуміння проблеми,  яка  є однією із найбільш важливих сьогодні для нашої економіки.

     Я подав  у доповіді цифрові докази впливу енергозбереження на валовий продукт.  Україна справді є однією з найбільш марнотратних країн.  І ми повинні все зробити для того, щоб спочатку розв'язати ці кардинальні проблеми,  бо,  не розв'язавши їх,  ми  не  зможемо зрушити всі наші економічні проблеми.

     Стосовно лічильників газу,  електроенергії,  тепла,  води.  Є щодо цього програма уряду,  де передбачено розв'язати ці  проблеми до  2000  року,  а  також  визначено  механізми вирішення всіх цих надзвичайно важливих питань.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі, Михайле Петровичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово надається  Олегу  Григоровичу  Панасовському,   членові Комітету   з   питань   паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки. Регламент 20 хвилин. Будь ласка.

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемые  присут-ствующие в зале! Свое выступление по поручению  профильного  Комитета  по  вопросам топливно-энергетического  комплекса,  ядерной  политики  и ядерной безопасности  я  построю  на   об ективной   оценке   ситуации   в электроэнергетической отрасли и путях выхода из нее.

     С учетом профессионального состава аудитории, мое выступление не  будет  содержать  очень  трудного  для  восприятия  и  анализа цифрового материала.  Тем более,  что в своем докладе председатель комитета  Михаил  Петрович  Ковалко  довольно  обширно   и   точно охарактеризовал   положение  в  отраслях  топливно-энергетического комплекса  и  еще  свежа  в   памяти   исчерпывающая   информация, полученная  вами  из  выступления  министра  и моего выступления в ноябре этого года.

     Уважаемые депутаты,    представители     средств     массовой информации,   все,   кто   слушает  наше  заседание!  Рискуя  быть обвиненным недостаточно информированной частью  присут-ствующих  в этом  зале  в  попытке  нагнетать обстановку,  позволю себе все же некоторую дерзость...

     Руководствуясь исключительно   государственными   принципами, хочу    высказать    профессиональное    мнение    по    проблемам топливно-энергетического комплекса,  мнение, лишенное политической и  идеологической  предубежденности.  С  этой трибуны я официально заявляю:  нас  ждут   великие   потрясения,   если   Президент   и правительство в кратчайшие сроки не примут экстренных мер...

     ГОЛОВА. Олегу Григоровичу, я прошу вибачення. Шановні колеги, прошу заспокоїтися.  Фракція "Громада",  я прошу сісти на місця  й слухати питання.  Депутате Турчинов!  Сядьте, будь ласка, а ні, то вийдіть у коридор і там поговоріть.

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Если Президент и правительство в кратчайшие сроки   не  примут  экстренных  мер,  о  которых  я  скажу  позже, об ективно ситуация в стране станет неуправляемой,  выйдет  из-под контроля.  Состояние  угольной  и  энергетической  отраслей делает Украину  как  никогда  прежде  зависимой  от   внешнего   жесткого политического,  экономического и финансового диктата, что является самой серьезной угрозой национальной безопасности Украины.

     Никто не станет отрицать,  что в глобальном  масштабе  ни  на ближайшую,  ни  на отдаленную перспективу ни одна из стоящих перед Украиной  проблем  невыполнима  без  надежного   энергообеспечения промышленности страны. Зима, а следова-тельно испытания для страны и народа,  - еще впереди.  Однако уже первые похолодания показали, насколько  уязвим сектор экономики страны и бытовая инфраструктура при  сложившейся  ситуации  в  топливно-энергетическом  комплексе. Необходимы  невероятные  усилия,  чтобы уже сегодня энергетический кризис в Украине развития не получил.

     Достаточно сделать   упрощенный   прогнозанализ    полученной информации (к сведению,  об ективной информации), чтобы убедиться, что  мы  приближаемся   к   пропасти   и   впереди   нас   ожидает энергетический   шок.   Возможность   устойчивого  энергетического обеспечения народно-хозяйственного комплекса  страны  определяется исключительно   наличием   энергоресурсов   и   платежеспособности отрасли.  Отрасль топливом не обеспечена.  На десяти самых крупных тепловых   станциях,   где   установлены   70   из   108  наиболее высокоэкономичных энергоблоков,  на  долю  которых  приходится  60 процентов  генерации  тепловых  станций  страны,  эксплуатационные запасы топлива и госрезерв практически сработаны.

     Все генерирующие  мощности,   находящиеся   в   експлуатации, работают  в режимах,  запрещенных техническими условиями.  Отрасль работает с  минимальным  составом  генерирующего  оборудования  на предельно низких частотах.

     Возможности отечественной  угольной промышленности сегодня по об ективным причинам ограничены,  об емы добычи и переработки угля не покрывают потребности энергетики.

     К сожалению,    правительство    не    имеет    ясности    по энерго-ресурсам на  период  осенне-зимнего  максимума.  На  первый квартал следующего года об ем поставок топлива также не определен.

     Уже через   10-15   дней   ожидается   дальнейшее  обострение ситуации.  Баланс энергопотребления и генерации достиг критической границы.  При  таком  развитии  событий (а угроза весьма реальна!) возможна  крупномасштабная   авария   с   тяжелыми   для   Украины последствиями.

     Существует общая  проблема,  уже давно вышедшая за отраслевые рамки и переросшая в общенациональную,  - проблема  неплатежей.  В топливноэнергетическом     комплексе     практически     полностью парализована   финансовохозяйственная   деятельность   энерго-   и угледобывающих  предприятий.  Причина  - взаимные неплатежи.  Я не ошибусь,  если сделаю заявление:  для решения проблемы  неплатежей следует   привлечь  все  имеющиеся  контрольные  и  принудительные государственные органы,  поскольку неплатежи  за  произведенную  и отпущенную  электроенергию  в  конечном счете приведут не только к экономическим потрясениям, но и к политическим.

     Уважаемые коллеги!  В советский период в стране была  создана достаточно    эффективная   энергетическая   база   с   отраслевой инфраструктурой. В последние годы она ветшает, разрушается.

     Если немедленно     не     заняться     ее     модернизацией, восстановлением,  то,  по оценкам экспертов,  не более чем через 5 лет она  разрушится  настолько,  что  ее  фактически  нужно  будет строить  и  создавать  заново.  В таких условиях ни один серьезный инвестор не рискнет вкладывать в такую отрасль свой капитал.

     Я готов отвечать за  свои  слова  и  считаю,  что  тяжелейшее финансовое   положение   отрасли   создано   искусственно.   Курс, проводимый в отношении  энергетики,  губителен  и  не  может  быть расценен  иначе,  как  преднамеренное уничтожение отрасли.  Авторы этого  проекта  знали  и  прекрасно  осознавали,  что   разрушение агропромышленного  и топливноэнергетического комплексов - это,  по существу,  разрушение государства,  и хорошо  поработали  над  его реализацией.

     Проводимая государственная  экономическая политика превратила отрасль, производящую единственную конкурентоспособную продукцию в стране,  из традиционно рентабельной в убыточную. Мировая практика не имеет подобных аналогов.

     Недопустимое в  мировой  практике  нарушение   паритета   цен энергоносителиэлектроенергия  лишило  нас возможности поддерживать отрасль на уровне,  достаточном для обеспечения нормальной  работы народнохозяйственного   комплекса   Украины.  Мы  теряем  отрасль, располагающую армией  высококвалифицированных,  дисциплинированных специалистов, способных решать задачи энергетического производства любого уровня сложности  и  ответственности.  Мы  теряем  отрасль, обладающую     мощнейшим     строительно-монтажным     комплексом, интеллек-туальным      потенциалом,       проектнотехнологическими институтами,  базами,  заводами,  способную  решать  самые сложные задачи - от проектирования до строительства энергооб ектов.

     Отрасль, располагающая уникальными экспортными возмож-ностями и лучшими эксплуатационными кадрами, включая и страны СНГ, которую справедливо  можно  считать   основным   национальным   достоянием Украины,   лишена   возможности  сохранить  свой  интеллектуальный потенциал.

     Миграция специалистов в страны  ближнего  зарубежья  достигла предела,   исключающего  их  воспроизводство.  В  мире  существует критерий оценки экономической  мощи  страны  -  ее  энергетический потенциал.  Сегодня  он разрушается.  Есть основания предполагать, что делается это осознанно, целенаправленно, преднамеренно.

     Подтверждением этому   служат   неопровержимые    факты.    В наследство  от Союза Украине досталась мощная ядерная энергетика - пять  мощных  АЭС  с  отлаженной  системой  обслуживания   атомных энергоблоков,  с  трехлетним  запасом  ядерного  топлива и полного ресурсного  обеспечения.  Сегодня  все  резервы  сработаны.  Из-за отсутствия  средств  на  поддержание  отрасли  существует реальная угроза потери управления процессом совершенствования  безопасности работы АЭС.  Мы не в состоянии разумно распорядиться тем,  что нам досталось от общего  пирога.  Еще  пребывают  в  верхних  эшелонах власти   те   политики,   которые   травили   атомную   энергетику парламентским мораторием.

     Кроме того,    воздвигнув    таможенные,    политические    и экономи-ческие  барьеры  между  украинскими  АЭС  и  их российской инфраструктурой,  наши политики  практически  на  каждой  из  пяти станций  как  бы  включили  таймер  ядерной  угрозы,  а значит,  и приближение реальной угрозы ядерного инцидента.

     Не думаю,  что это последствия  непродуманных  действий  лишь конкретных лиц,  отвечающих за топливноэнергетический комплекс,  - бывших  и  нынешнего  Кабинета  Министров.  Здесь  присутствует  и внешний фактор. Уверен, что в любом цивилизованном государстве эти факторы   обязательно   стали    бы    предметом    парламентского расследования.  Страна, располагающая энергетическим потенциалом в 53 миллиона киловатт, имеет износ основных производственных фондов до  60  процентов.  80  процентов  генерирующих мощностей тепловых станций выработали нормативные сроки  эксплуатации.  В  2010  году этот   показатель   составит  94  процента.  Практически  свернуты программы   по   реконструкции,   модернизации   и    техническому перевооружению.   Ожидаемые   затраты  на  эти  цели  составят  10 миллиардов долларов.  Только на обновление  линий  электропередач, отработавших  свой  амортизационный  ресурс,  необходимо  привлечь около  4   миллиардов   долларов.   Чтобы   спасти   отечественную электроэнергетику,   необходимо   ежегодно  вкладывать  в  нее  до полутора миллиардов долларов.

     В рассматриваемом  Верховным  Советом  бюджете  на  1999  год средств   на   развитие   энергетической  отрасли  практически  не предусмотрено. Не получило законодательного обеспечения ни одно из предложений  членов  Комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса,  ядерной политики и ядерной безопас-ности, направленное на стабилизацию работы отрасли.

     Я не   в   праве  и  не  в  моей  компетенции  давать  оценку деятельности правительства.  Но я  пытаюсь  понять  его  действия. Энергетическая   отрасль  преднамеренно,  осознанно  поставлена  в дискриминационное  положение.  Как   специалист,   непосредственно соприкасающийся  с производственно-экономической реальностью,  я в какой-то степени  понимаю  об ективную  необходимость  проводимого правительством  того или иного курса.  Но трагедия в том,  что нет никакого курса, нет никакой политики.

     Энерговооруженность экономики и среды обитания того или иного государства    принято   оценивать   количеством   электроэнергии, потребляемой  в  год   на   душу   населения.   Учитывая   реалии, инвестиционный цикл,  экономическое положение в державе, подходы к определению приоритетов,  отсутствие собственной  производственной базы,  резервов генерирующих мощностей, средств на введение нового энергетического  строительства  тепловых  и  атомных  станций  для компенсации   выбывающих  мощностей  и  для  обеспечения  прироста энергопотребления   в   будущем,   в   2010    году    потребление электроэнергии  на  каждого  жителя  будет в 4-10 раз ниже,  чем в других странах.  Уместно задать вопрос: каким образом мы планируем интегрироваться  в  мировую  экономику  и занять достойное место в компании экономически развитых стран? Еще пять лет такой политики, и  Украина  из  реального  экспортера  превратится  в  крупнейшего импортера электроэнергии.  Этого допустить нельзя. Энерге-тическая зависимость  - это производная тотальной экономической зависимости страны,  ее геополитическое и державное будущее.  Крупной  ошибкой при   определении  стратегии  экономической  реформы  и  бюджетной политики является  недоучет  особенностей:  отсутствие  в  Украине экономического  базиса,  отсутствие  собственных энергоносителей и ценовой политики на них.

     Базовыми данными для расчета бюджета непременно  должны  быть цены      на      энергоносители     и     электроэнергию,     ибо топливно-энергетический  комплекс  является   стержневой   основой экономики   любого   государства.  Государство  должно  определить приоритеты и,  не распыляя  средств,  сконцентрировать  финансовые ресурсы на приоритетных направлениях. Таковыми являются АПК и ТЭК.

     Реалии таковы.  В топливноэнергетическом комплексе существуют проблемы и трудности,  которые могут принять характер  необратимых процессов.  Для  их  предотвращения  правительство должно проявить мудрость,   решительность   и    расторопность.    Стране    нужна энергетическая    независимость.   Следовательно,   стране   нужна концепция  сохранения  энергетического  потенциала,  сохранения  и под ема угольной промышлености.

     В бюджете  должны  быть  предусмотрены  целевые  средства для обеспечения      нормального       функционирования       отраслей топливно-энергетического   комплекса,   а   не  финансирование  по остаточному  принципу.  В  противном  случае  в  ближайшее   время тепловые  и  атомные  электрические  станции  утратят  возможность выработки энергии и регулирования мощности в энергосистеме.

     Каковы выводы?  Не требуется доказательств,  что сложив-шаяся ситуация  в  энергетике  и  в  топливно-энергетическом комплексе в целом требует  от  правительства,  Верховного  Совета,  Президента принятия незамедлительных решений, действий реагирования.

     Я разработал   и   передал   в  Кабинет  Министров  более  40 конкретных  предложений,  реализация  которых  может   существенно изменить  ситуацию  и  в  отрасли,  и  в  стране.  По  абсолютному большинству этих предложений не  требуется  финансовых  затрат,  а требуются воля и решительность руководства страны.

     Но есть   среди   них  такие,  которые  требуют  немедленного решения.  Первое.  Кабмин,  Генпрокуратура,  СБУ  должны   активно вмешаться  в процессы приватизации в электроэнергетической отрасли и вывести ее из-под угрозы стать предметом спекуляции и  вымывания из отрасли последних ресурсов.  Этот процесс необходимо немедленно остановить.  Мы должны приостановить приватизацию энергосбытовых и энергогенерирующих    акционерных   компаний   до   разработки   и утверждения Кабинетом Министров  Украины  отдельного  положения  о приватизации об ектов энергетики и принятия закона об особенностях приватизации электроэнергетической отрасли,  которые гарантировали бы сохранение важнейшей отрасли экономики государства.

     Второе. Считаем    необходимым    в    сложившейся   ситуации восстановить государственное регулирование  и  управление  в  лице Минэнерго  всеми  об ектами основного производства энергетического комплекса Украины,  передать в  Минэнерго  функции  по  управлению государственными пакетами акций.

     Третье. Восстановить  первоочередность платежей и расчетов за отпущенную электрои теплоэнергию, как это было до 1994 года.

     Четвертое. Восстановить   действовавший    до    1995    года безакцептный  порядок  расчетов  за  электроэнергию  независимо от категории   потребителя.   Только   изменение   порядка   платежей существенно     изменит     финансовое    состояние    предприятий топливноэнергетического  комплекса,  положит  начало  стабилизации работы  промышленности  страны,  обеспечит  поступление  средств в бюджет,  снимет социальную напряженность в обществе.  Это  вопрос, требующий   немедленного   решения  на  правительственном  уровне. Считаю,  что массовые неплатежи, бартеризация возникли как реакция экономики  на  воздействие  поспешных  и  недостаточно продуманных "реформаторских" акций в налоговой политике  и  изменение  порядка платежей.

     Пятое. Предлагаем  срочно разработать,  рассмотреть и принять закон о специальном временном  режиме  налогообложения  (налоговые каникулы предприятий Минэнерго Украины) и закон о реструктуризации налоговой   задолженности   и   финансовых   санкций   предприятий Министерства энергетики Украины.

     Шестое. Предлагаем   в   первоочередном   порядке  внести  на рассмотрение Верховного Совета Украины перечень проектов  законов, которые  влияют  на  ситуацию  в топливноэнергетическом комплексе. Нельзя допустить наступления момента,  когда  вина  правительства, Президента,   наша   вина   в   крахе   экономики   страны  станет трудноопровергаемой, а последствия - труднопред-сказуемыми.

     Уважаемые народные депутаты!  В сессионный  зал  внесены  два проекта  постановления  Верховной  Рады  о  мерах  по  обеспечению функционирования  топливноэнергетического  комплекса  в  кризисных условиях.  Один - от Комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса,  ядерной политики и ядерной безопасности.  Второй -  от депутатов  Александра  Игоревича  Жовтиса  и Панасовского.  Второй внесен позже и подготовлен, без сомнения, опытными экономистами на базе  переданного  мной  в  Кабмин и комитет пакета предложений по восстановлению   финансовой   стабильности,    платежеспособности, обеспечению устойчивости работы отрасли.

     Естественно, преимущественное   право   имеет  концептуальный проект   постановления,   представленный   комитетом   как    плод коллективного   труда.   А  конкретизированный  проект  от  группы депутатов  может  служить  лишь  дополнением  к  нему  и   требует коллективного рассмотрения, доработки комитетом.

     Прошу это  учесть  при голосовании.  Постановление Верховного Совета необходимо принять.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Запитання будуть до  Олега  Григоровича?  Запишіться. П'ять  хвилин,  будь  ласка.  Решта,  у  кого будуть запитання,  в перерві поставите.

     Депутат Станков. За ним - депутат Тіщенко.

     СТАНКОВ А.К.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово депутату Степанову.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Олег Григорьевич! У меня в руках - срочная телеграмма из Луганска,  где  говорится,  что,  если  не будет выполнено решение Верховного Совета о погашении задолженности пикетирующим шахтерам, то еще пять человек готовы совершить акт самосожжения.

     Здесь в   ложе   правительства  мы  видим  министра  угольной промышленности.  Я его  там  вижу  обычно,  когда  рассматриваются списание   задолженности   или   какие-то   льготы   для  угольной промышленности,  и никогда он не ушел из этого зала,  чтобы мы  не приняли решения в пользу угольной промышленности...

     Я хотел  бы  спросить  у  господина Тулуба,  собирается ли он выполнять наше решение по пикетирующим шахтерам?  Как он зайдет  в этот  зал,  если в Луганске произойдет новая трагедия?  Я хотел бы услышать ответ на этот вопрос от министра угольной промышленности.

     ГОЛОВА. Сергій Борисович виступатиме зі співдоповіддю,  і він на  це  запитання дасть відповідь.  А зараз,  будь ласка,  Тіщенко поставте запитання Панасовському...

     Депутат Покотило. Будь ласка.

     ПОКОТИЛО Н. О., член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Прошу передати  слово  Івану Сергійовичу Чижу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Ніно  Олексіївно.  Фракція  соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановний Олегу Григоровичу!  Я не пам'ятаю  такого року,  щоб ви тут не стояли на трибуні,  а ваші колеги в той самий час не ставили проблем енергетики, а вона з кожним роком занепадає дедалі більше. Дозвольте поставити кілька запитань.

     Перше. Будь  ласка,  поясніть  стисло,  чому так сталося,  що виробництво впало майже на дві третини порівняно з 1990  роком,  а енергоресурсів не вистачає навіть на це мертве виробництво?

     Друге. Є   питання   оперативного   характеру,   котрі  треба розв'язувати  сьогодні,  але  є  й  стратегічні.  Атомні   станції Хмельницька  та  Рівненська  - стратегічні об'єкти,  проблеми яких треба було б розв'язати ще в 1989 році грошима Радянського  Союзу. Наші шароварні патріоти довели до того, що незалежна Україна тепер залежна по всіх статтях.  Як ми можемо розв'язати цю вкрай важливу проблему?

     Дякую.

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.   Вы   правы,   что  генерация  сегодня  и, естественно,  выработка электроэнергии снизилась почти в два  раза на  тепловых  электрических  станциях  и  значительно  возросла на атомных.

     Технологическое оборудование АЭС и ТЭС рассчитано для  работы в  базовом режиме.  Условия нормального функционирования отрасли - это сбалансированность генерации и  потребления.  Сегодня  они  не сбалансированы.  Причина - отсутствие энергоносителей. В советский период,  который вы упоминали, мы в 1991 году добывали порядка 185 миллионов тонн угля (притом завозили со стороны около 10 миллионов газовых углей),  потребляли в пределах  33  миллиардов  кубометров газа и приблизительно 10,5 миллиона тонн топочного мазута.

     Сейчас мы не имеем ни природного газа в таком количестве,  ни мазута,  и собственная добыча угля составляет 75  миллионов  тонн. Поэтому обеспечить собственными ресурсами тепловые станции мы не в состоянии.

     Я в  свое  время  обосновал  теорию  функционирования   нашей отрасли    в    Единой   энергетической   системе   СНГ,   которая предусматривает единые принципы  работы,  соглашения  по  взаимным поставкам  электроэнергии,  топлива  с  учетом  межгосударственных перетоков,  разработку единой  стратегии  перспектив  на  развитие отраслей   под   существующие   топлива   СНГ.  Мотивировка  одна: энергетика Украины может надежно функционировать только в  составе ЕЭС СНГ.

     Относительно Хмельницкой  и  Ровенской АЭС.  Да,  не развалив Советский  Союз,  мы  бы  строительство  на  этих   станциях   уже завершили.  А  теперь  надо  изыскивать  варианты,  как достроить, потому что степень готовности энергоблоков - 80 процентов.

     Сейчас будет рассматриваться данный вопрос, я более конкретно доложу об этих двух об ектах.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Олегу  Григоровичу.  Сідайте,  будь  ласка. Слово  надається  міністрові   енергетики   Олексію   Миколайовичу Шеберстову. 5-6 хвилин і 5 хвилин на запитання.

     ШЕБЕРСТОВ О.М.,   міністр   енергетики   України.   Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты!  Как уже  было сказано,  основной  причиной  создавшегося  положения в энергетике являются финансовый кризис отрасли,  неплатежи за электроэнергию и наши упущения в ценообразовании.

     Долги потребителей  за  отпущенную  им  энергию  достигли 5,1 миллиарда  гривень.   Эта   сумма   эквивалентна   50   миллиардам киловатт-часов  или  четырехмесячному потреблению электроэнергии в целом по стране.  Долги по  оплате  энергии  устойчиво  растут,  с начала  года  их прирост составил 63 процента.  Основные должники: жилищнокоммунальные хозяйства - 1 миллиард 600 миллионов  гривень, в  том  числе  водоканалы - 358 миллионов гривень (они не платят и отключить  их  мы  не  можем);  угольная  промышленность  -  721,8 миллиона  гривень  (это  в  основном  шахты  по добыче коксующихся углей);  сельское хозяйство - 518 миллионов гривень, металлургия - 283  миллиона.  От населения только по льготам и субсидиям отрасль не дополучила в нынешнем году 93 миллиона  гривень.  А  вообще  за электрическую  и  тепловую  энергию  население  платит только 55,7 процента.

     Долг перед атомными станциями -  1,9  миллиарда  гривень,  то есть шестимесячное производство энергии. Дефицит оборотных средств составляет 420 миллионов гривень в месяц. Отрасль со стопроцентной ликвидностью   товарной   продукции  должна  своим  работникам  по заработной плате 195,6 миллиона гривень.  Долг  в  государственный бюджет  составляет  1  миллиард  180  миллионов  и  вырос только в текущем году в три раза.

     Финансовый провал  требует  неординарных  решений.  И   такое положение  во  многом  определилось  благодаря  принятым законам и решениям в этом же зале.

     Мы неоднократно вносили  на  Верховную  Раду  предложения  по ликвидации  льгот  на оплату электрической энергии всем категориям населения,  кроме  участников  Великой   Отечественной   войны   и чернобыльцев.  Результат - отрицательный. Убытки энергопредприятий от этого составляют в общем 322 миллиона гривень в год.

     Мы неоднократно доказывали и обосновали,  что нужно  привести ценообразование   в   соответствие  с  затратами  на  производство электроэнергии.  То есть,  тариф высокого напряжения  должен  быть меньше и снять груз с промышленности.  А население должно платить, в соответствии с затратами, в два раза больше, чем промышленность. Однако мы этого до сих пор не добились.

     Принятие Закона   "про  оподаткування  прибутку  підприємств" поставило атомную энергетику в чрезвычайно тяжелые условия. Долг в бюджет,  который  в  этом году возрос в три раза,  это последствия данного закона, ведь благодаря ему себестоимость электроэнергии на атомных   станциях   упала   и   составляет  меньше  одного  цента (рентабельность  -  140  процентов),  поскольку   мероприятия   по повышению безопасности атомной станции выведены из себестоимости и должны  финансироваться  из   прибыли.   Отсюда   дутая   прибыль, себестоимость  низкая,  и  все  это,  кстати говоря,  способствует дисконтированию.  Для сравнения. Себестоимость на тепловой станции составляет  6,5,  на  атомной  станции  - 2,8 копейки.  Необходимо вносить   поправки   к   Закону   "про   оподаткування    прибутку підприємств".

     Сегодня атомная   энергетика   вырабатывает  46-47  процентов электроэнергии.  И  мне  не  понятно,  почему  в   государственном бюджете,  проект которого обсуждается, вычеркнуты все инвестиции в энергетику  и,  в  первую  очередь,  на  решение  проблем  атомных станций,  например  финансирование  затрат  на  содержание об екта "Укрытие"  и  первого  и  второго  блоков  Чернобыльской   атомной электростанции?  Где брать деньги на закрытие электростанции? Ведь вместе с иностранными инвесторами Украина должна внести свою долю. За  какие  средства  решать  социальные проблемы города Славутича, развивать  сельскую  электрификацию?  Имеется  программа  развития сельской  электрификации,  но  нам  надо  в  год  менять  20 тысяч километров линий электропередач на селе.  20  тысяч  километров  в год!  Источником  всегда был государственный бюджет,  теперь этого источника нет.

     Я прошу   народных   депутатов   вернуться   к   рассмотрению предложений  по  данным  вопросам,  а  также рассмотреть и принять положительное решение о финансировании и закладке в новом  году  в государственный резерв не менее 7,5 миллиона тонн угля. Только при таких условиях мы сможем  обеспечить  население  и  промышленность электрической  энергией  и  теплом.  Такое  количество угля всегда закладывалось в резервы в летнее время с  тем,  чтобы  можно  было сжигать этот уголь в зимний период. Если летом мы сжигаем примерно 60 тысяч тонн угля в сутки, то сейчас - 105-110 тысяч тонн. Подать такое  количество  угля  с  колес  просто невозможно.  Нужно иметь запасы, а это значит - деньги. Этот уголь должен лежать на складе, это  всегда должно быть предусмотрено.  Но каждый год игнорируются наши предложения и каждый год повторяется одна и  та  же  история. Сейчас  мы получаем 70 тысяч тонн угля в сутки,  а сжигаем,  я уже сказал,  105-110 тысяч тонн.  Естественно,  запасы угля на складах тают.

     Сегодня выходят   из   ремонта   атомные   блоки,   положение значительно стабилизировалось по сравнению с прошлым месяцем.  Но, повторяю, у нас продолжают таять запасы твердого топлива и мазута. Хочу заметить,  что правительство,  Минэнерго  делают  все,  чтобы избежать нерегулируемых событий,  крупных аварий в энергетике. Для этого необходимо  сохранить  в  целосности  энергосистему  страны. Отсюда  и временное ограничение,  вызванное работой автоматических защитных систем. Это нужно понимать всем.

     Я уже   сказал,   бесплатно   потребляется    20    процентов электроэнергии. За счет кого? Вот конкретный пример. Донецк - один из  самых  лучших   городов-плательщиков,   который   платит   100 процентов.  Но однако там каждый день идут отключения,  потому что шахты по добыче коксующихся углей,  находящиеся в основном в  этом регионе,   не   платят,  и  лимиты  задаются  Минэнерго  с  учетом неплательщиков. А кого отключать, решают в регионе.

     Если мы не сможем  планово  снизить  потребление  на  эти  20 процентов, то, естественно, поскольку из сети больше нельзя брать, чем   генерируется,   тогда   вступает    в    действие    система противоаварийной автоматики.  Это защита системы.  Можно избежать, но для этого надо соблюдать режим,  ведь другого выхода из  такого положения    нет.   Кто   не   платит,   должен   быть   отключен. Электроэнергетики  оказались  заложниками  ситуации,  потому   что бесплатно нам не хотят давать уголь, газ, мазут тем более не дают, а деньги собрать мы не можем.  А  мы  этот  процесс  замыкаем.  И, следовательно, все претензии пред являются нам.

     ГОЛОВА. Олексію Миколайовичу, спасибі.

     Виділимо п'ять хвилин на запитання. Запишіться.

     Претензії до вас як до міністра - на те ви й міністр,  щоб до вас були претензії.

     Депутат Жеваго.

     ЖЕВАГО К.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 149, Полтавська область).  Алексей Николаевич, позвольте уточнить такой вопрос.  Есть плательщик  -  Полтавский  горнообогатительный комбинат,  работающее  предприятие,  которое обеспечивает половину экспорта железорудного сырья из страны. Но, игнорируя распоряжения вашего    министерства,    Полтавоблэнерго    отключает   его   от энергопотребления.

     Как на   это   реагировать   и   каковы   рычаги   управления Министерства энергетики в отношении облэнерго там,  где они еще до конца не приватизированы?

     ШЕБЕРСТОВ О.М.  Ну, облэнерго в Полтавской и Сумской областях считают,  что они уже приватизированы.  Вот о Сумах как раз вопрос поднимался... Такие действия, безусловно, неправомочны, тем более, что  Полтава  находится в зоне действия энергосистемы России,  где нет срабатывания устройств противоаварийной автоматики и где можно отключать неплательщиков избирательно.

     Минэнерго будет  всячески  поддерживать  этот процесс,  чтобы отключался в первую очередь неплательщик.  А действия облэнерго, о которых вы говорили,  неправомочны.  Если бы сбор средств был хотя бы на том уровне,  что раньше (сейчас  он  значительно  упал),  то никаких проблем не существовало бы в этой зоне. Я имею в виду зону Полтавы,  Сум и Харькова.  Но Сумы - это уже как заграница, потому что  Сумское  облэнерго  вышло из состава Министерства энергетики. Они нам не подчиняются.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Мазур.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,   Донецька   область).   Уважаемый   Алексей Николаевич!  Вы мне симпатичны как министр, честное пионерское. Но об ясните всем нам и убедите,  как может быть, что живут лучше те, кто  продает сегодня электроэнергию?  Одни - генерируют,  другие - продают,  третьи - наживаются на этом.  Ведь никогда еще  нигде  в мире  энергетика  не  была убыточной отраслью.  Но мы привели ее к тому,  что,  действительно,   реальна   угроза   того,   что   все остановится.  Нельзя замкнуть все процессы на приватизацию. Она не всегда   оправдана,   особенно   стратегических    государственных об ектов, и в том числе - энергетики. Мы посыпаем голову пеплом, а делаем то,  что делаем.  И  дальше  будет  развал.  Вы  просите  у Верховной  Рады,  чтобы  помогли финансово.  Мы поможем,  но потом дальше та же цепочка:  одни - производят, другие - продают, третьи

- воруют.  Нужно положить этому конец, иначе будем плакаться здесь всегда.

     Благодарю вас за ответ.

     ШЕБЕРСТОВ О.М.  Относительно приватизации могу ответить,  что нам,   энергетикам,   приватизация   не  нужна...  (Шум  у  залi). Выслушайте меня,  я же отвечаю вам.  Вы задали  вопрос  -  я  хочу ответить.   Тогда   нужно  предусматривать  в  бюджете  только  на реконструкцию и обновление тепловой энергетики 2 миллиарда гривень каждый  год.  Это отрасль,  которая не живет долго,  она постоянно развивается. На ее развитие нужны средства. Мы должны привлечь эти средства,  это  вынужденная  мера.  Или  тогда  должны  платить из бюджета.

     Из бюджета,   как   видим,   взять   ничего   невозможно.   А оборудование  на  электростанции работает в тяжелых условиях:  под давлением в 300 атмосфер,  540 градусов температура.  Это  опасная для  жизни  работа.  Вот говорили о том,  чтобы загрузить тепловые станции.  У нас 80 процентов тепловых станций  отработали  свой  и физический,   и   моральный   ресурс.   Они   уже  просто-напросто неработоспособны.

     Поэтому приватизация,  но не такая,  как сейчас.  Почему  она такая?  В  законе о приватизации,  который приняли в этом же зале, облэнерго приватизируются по закону о малой приватизации,  то есть приравнены  к  магазину.  Магазин  и облэнерго - по одним и тем же правилам! А Министерство энергетики из этих правил исключено. Фонд госимущества проводил эту стратегию, почему мы постоянно в споре с ним.

     Но сегодня  есть  такой  совместный  с  Фондом   госимущества подход:  необходимо  остановить приватизацию,  необходимо изменить законодательство.

     Вот, к  примеру,  приватизировано  облэнерго  -   и   никаких взаимообязательств между ним и нами.  Почему я и говорю, что это - уже заграница.  Даже если приватизировано,  должен  быть  договор, взаимообязательства  о режимах,  об оплате,  о диспетчеризации.  К сожалению,  этого нет сейчас! Это все тоже благодаря существующему законодательству, а не Минэнерго это делает.

     ГОЛОВА. Депутат   Мазур.   За   нею  -  депутат  Сінченко.  І завершуємо.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,   ПСПУ).   Спасибо.   Прогрессивная   соцпартия.   Проблему энергетики  каждый  из граждан Украины испытывает на себе.  А вы - министр!  Так позвольте узнать:  есть ли у  вас  программа  вывода энергетики из создавшегося кризиса?

     Предложения нашей   фракции  есть  в  вашем  министерстве,  в Министерстве угольной промышленности и в Кабинете Министров.

     Предлагаю следующее:  подготовьте  закон   о   национализации энергетики,   и   мы  его  поддержим.  Первый  вопрос:  вы  готовы подготовить такой закон в течение двух  недель?  И  второй:  какие меры и законы мы должны принять, чтобы решить проблему энергетики?

     ШЕБЕРСТОВ О.М.    Прежде    чем    говорить    о   законе   о национа-лизации,  давайте заложим в бюджете на  развитие  тепловой энергетики  2  миллиарда  гривень.  Идеологически  как энергетик я противник приватизации. Но видя, что происходит в стране, зная все экономические  тонкости  работы  энергетики,  еще раз говорю:  без этого нельзя обойтись - вот в чем причина.  Не потому, что это мое личное желание или я провожу такую идеологию.  Я просто об ективно оцениваю экономическую ситуацию в стране и в самой энергетике.

     Программа такая  всегда  существовала,  есть  она  и  сейчас. Кабинет Министров только в этом году принял более 30 решений.  Но, к  сожалению,  они  не  выполняются.  Как  изменить   ситуацию   в энергетике,  если  сельское хозяйство не будет работать и не будет платить?  Мы  можем  все  что  угодно  придумывать,  но  такое   - невозможно.  Точно такие проблемы с шахтами,  промышленностью.  То есть мы связаны вместе.  Сама по себе  энергетика  не  может  жить благополучно,  а вся страна - плохо. Почему я и назвал, что сейчас 20 процентов,  а три года назад  было  40  процентов  безоплатного отпуска.  Повторяю, сейчас отпускается 20 процентов электроэнергии безоплатно.

     Да, мы село отключаем,  но мы же его и включаем. И никому еще из  бытовых потребителей-неплательщиков провода не обрезали (Шум у залi). Никому не обрезаем провода!

     ГОЛОВА. Я прошу!

     ШЕБЕРСТОВ О.  М.  Я имею в виду частному лицу: пенсионеру или кто  не  получает  зарплату - никому мы не обрезали провода (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Олексію Миколайовичу! Шановні колеги, не треба!

     ШЕБЕРСТОВ О.М. Я таких примеров не знаю.

     ГОЛОВА. Олексію   Миколайовичу!   Шановні   колеги!    Задали запитання  -  міністр  відповідає.  Але  не можна так відповідати: "отрицание отрицания". Не було б церкви - не було б гріха, не було б гріха - не було б церкви.  Так і ви.  Якщо націоналізація, то де знайти гроші? Потрібно закласти в бюджет. Такого не може бути, щоб енергетика була збитковою,  завжди вона була економічно доцільною, як і агропромисловий комплекс.  Iнша справа,  що і законодавча,  і реформаторська система,  яку ми запровадили в державі, призвела до того,  що сьогодні,  хто працює - у збитках,  а хто  не  працює  - процвітає. От у чому наша біда. Я оголосив депутата Сінченка. Будь ласка (Шум у залі).

     Я не хотів міняти філософське поняття...

     СІНЧЕНКО С.Г. Передайте слово Анатолию Ивановичу Левченко.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЛЕВЧЕНКО А.I.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый    Алексей    Николаевич,   действительно,   беда   всех министерств,  всех предприятий не в том,  что плохо работают  люди или плохие технологии и прочее. Главная беда - нехватка средств.

     Но вы  как  министр  прекрасно  понимаете,  что если в стране ходит всего 17 процентов денежной массы,  ясно,  что ни у кого нет денег платить за какие-либо виды услуг.  Заплатить деньги шахтерам

- будет уголь,  заплатить вам  -  будет  свет  и  будет  нормально работать вся экономика.

     Конкретные вопросы.  Первый:  по  каким  критериям  построены графики аварийных отключений?

     И второй: какова готовность энергетической отрасли к зиме?

     ШЕБЕРСТОВ О.М.   Спасибо.   Процесс   аварийных    отключений происходит  так.  На  каждую  область  выдается  лимит потребления электроэнергии.  Лимит  потребления  электроэнергии   по   области определяется  способностью  платить  за  электроэнергию.  Если  не платят  30  процентов,  то  на  30  процентов  пересчитывается   и потребление.  Поэтому в каждой области должны составляться графики ограничений.  Если нельзя отключить тех, кто не платит, значит, за счет кого это должно происходить. Но поскольку сделать планово это не  удается  и  берется  из  сети  больше,  чем  генерируется,  мы спускаемся  до  аварийно  недопустимой частоты,  когда срабатывают средства противоаварийной автоматики.

     Если бы мы добились планового снижения потребления,  то могли бы избежать этих отключений, тогда кто платил бы, тот и работал. А сейчас получается так, что тех, кто не платит, не можем отключить, и приходится раскладывать на тех,  кто платит. И таким образом еще больше усугубляется положение в экономике.

     В эту зиму мы накопили угля больше,  чем  в  прошлом  и  даже позапрошлом  году,  на  полтора  миллиона  тонн.  У  нас получился большой  сбой  из-за  финансовых  проплат  за   ядерное   топливо, поскольку   в  августесентябре  финансовый  кризис  остановил  все расчеты за твелы с  Россией.  Получилась  задержка  на  более  чем полтора  месяца.  И  мы только сейчас получаем ядерное топливо для загрузки еще двух атомных реакторов.  Буквально вчера включили еще один  атомный  блок.  Я  считаю,  что когда введем еще два атомных блока,  мы сможем нормально пройти  зиму  при  одном  условии:  мы должны  найти  источник  проплаты  за  уголь.  Потому что в январе возникнут проблемы именно с углем.  Сейчас пока  еще  уголь  есть, хотя на пяти станциях его запасы достигли критического уровня.  Мы восполняем его газом,  но газа  уже  больше  невозможно  взять  из хранилищ:  давление (особенно при похолодании) падает. Нужны уголь и мазут.

     Фактически каждый   день    идет    борьба    за    выживание энергосистемы.

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь  ласка.  Шановні  колеги,  звернулися народні депутати Марченко та Мазур, щоб ми проголосували звернення до  Прем'єр-міністра  Пустовойтенка  з  приводу  тих заяв,  що тут оголошували з посиланням  на  звернення  луганських  шахтарів  про виконання  постанови  Верховної  Ради від 3 грудня цього року щодо виплати заробітної плати шахтарям Луганської області.

     Прошу проголосувати,  щоб ми направили таке звернення і щоб у п'ятницю  Кабінет Міністрів поінформував з даного питання Верховну Раду. Будь ласка, голосуйте. Прошу підтримати.

     "За" - 206.

     Проголосуйте, будь ласка.  Голосуємо.  І  в  п'ятницю  вранці доповісти Верховній Раді. Голосуємо.

     "За" - 240.

     Рішення прийнято.

     Оголошується перерва  на  30 хвилин.  Після перерви виступить міністр вугільної промисловості Сергій Борисович Тулуб.

      (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Продовжуємо  засідання.  Прошу займати робочі місця.

     До слова запрошується міністр вугільної промисловості  Сергій Борисович Тулуб. Регламент - 10 хвилин. Будь ласка.

     ТУЛУБ С.Б., міністр вугільної промисловості України. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати! Вугільна промисловість України    знаходиться    у    вкрай    важкому   фінансовому   та соціальноекономічному   становищі.   Провідна    ланка    паливно- енергетичного  комплексу  України,  незважаючи  на  значні зусилля уряду,  все  ще  перебуває  в  глибокій  кризі,  ускладнюючи  стан економіки  в  цілому  і залишаючись джерелом соціальної напруги не тільки у шахтарських регіонах,  а й в  Україні  в  цілому.  Галузь перебуває  на  тій  критичній  межі,  за  якою може розпочатися її некероване саморуйнування, наслідки якого важко передбачити.

     */Значне обмеження фінансування вугільної промисловості   поряд   із  загальною  платіжною  кризою призвело  до  повного  фінансового  розбалансування  цієї  галузі. Кредиторська  заборгованість  підприємств  і організацій вугільної промисловості досягла 8,5 мільярда гривень,  при цьому вона в  2,3 раза   перевищує  дебіторську.  Нестача  власних  обігових  коштів становить 3,3 мільярда  гривень.  Підприємства  галузі  позбавлені необхідних   обігових   коштів,   внаслідок   чого   практично  не фінансується  розвиток  виробництва,  не  здійснюється   своєчасне оновлення  машин  і  механізмів,  які  відпрацювали  свій ресурс і потребують заміни,  шахти неспроможні придбати елементарні  засоби виробництва, спецодяг, вибухівку та інші матеріали.

     Борг з  виплати  заробітної плати з нарахуваннями перевищує 2 мільярди 300 мільйонів гривень.  І це незважаючи на те, що основна сума  коштів  бюджетної підтримки галузі цього року спрямовувалася головним чином  на  своєчасну  виплату  поточної  зарплати.  Треба сказати,  що  на сьогодні заробітна плата шахтарів займає 14 місце серед галузей  народного  господарства  України  і  становить  267 гривень на місяць, а в 1990 році вона займала друге місце. Боляче, що і цю жебрацьку зарплату люди не можуть  отримати  місяцями.  Не маючи інших джерел для існування,  шахтарі та їх сім'ї перебувають на межі голоду.

     Небезпечним джерелом   соціальної   напруги   в   шахтарських регіонах  стала  заборгованість  із виплат по регресних позовах та одноразових допомог,  яка на даний  час  у  цілому  становить  450 мільйонів  гривень.  У  галузі відшкодування шкоди отримують понад 180 тисяч чоловік, тобто 38 відсотків усіх працюючих. Підприємства неспроможні   самостійно   погасити  заборгованість  із  регресних позовів.

     Вищезгадані обставини    спричиняють     високу     соціальну напруженість  у колективах,  призводять до акцій протесту,  в тому числі тривалих за часом.  Тільки внаслідок цього в нинішньому році галузь  недодала  3  мільйони тонн вугілля,  втратила більш як 240 мільйонів гривень і не виконала взятих зобов'язань.

     На становище   у   вугільній   промисловості   впливають   як об'єктивні,  так і суб'єктивні фактори.  Суб'єктивні - це повільна адаптація  керівників  вугледобувних   підприємств   до   ринкових відносин,  а  також  нездатність  окремих із них працювати в нових умовах.

     Об'єктивні причини нагромаджувалися протягом  багатьох  років внаслідок   тривалого   використання   тільки  найкращих  покладів вугілля,  розташованих  в  Україні,   у   Донбасі,   недостатнього фінансування  модернізації  та  технічного  переозброєння  галузі, внаслідок того,  що країна отримала у спадок  шахтний  фонд,  який об'єктивно не дає можливості забезпечити економічно обгрунто-ваний видобуток у потрібному обсязі.  Кожна третя  шахта  експлуатується понад 50 років,  а реконструйовано менше третини шахт.  З 10 тисяч одиниць  стаціонарного  обладнання  більш  як   четверта   частина вичерпала свій нормативний ресурс.  Нині 148 шахт, або 63 відсотки загальної кількості,  видобувають лише  кожну  четверту  тонну,  а поглинають   понад   40  відсотків  державних  субсидій.  Подібних прикладів я можу навести багато.

     Шановні народні депутати! Рішення, ухвалені Верховною Радою в травні  та  червні  цього  року  про  подолання критичного стану у вугільній промисловості України та  про  невідкладні  заходи  щодо фінансового  забезпечення  вугільної  галузі,  а також активні дії уряду дали змогу останнім часом досягти деяких позитивних зрушень.

     В умовах обмеженого надходження коштів до державного  бюджету з  початку  року  вугільна  промисловість  отримала  1 мільярд 432 мільйони гривень,  у тому числі 960 мільйонів гривень -  державної підтримки,  239  мільйонів  -  на реструктуризацію,  86,3 мільйона гривень - на  погашення  заборгованості  з  регресних  позовів  та одноразових  допомог.  За  цей  період шахти отримали 402 мільйони гривень в рахунок оплати за вугільну продукцію,  відвантажену  для закладання в держрезерв на електростанціях, а також інші видатки.

     Внаслідок названих  заходів  намітилася  стабілізація  роботи вугільних підприємств. Так, з початку року видобуто вугілля на 670 тисяч  тонн  більше,  ніж за аналогічний період минулого року.  Це дало  змогу  відвантажити  споживачам  України  51  мільйон   тонн вугілля,  або 101 відсоток до завдання, що майже на 700 тисяч тонн більше, ніж минулого року, в тому числі енергетикам - на 1 мільйон 166 тисяч тонн більше, коксохімікам - на 1 мільйон 432 тисячі тонн більше.

     Необхідно відзначити,  що комплекс вжитих заходів  дав  змогу зменшити  обсяг  бартерних операцій з 78 відсотків на початку року до 60 відсотків у листопаді. Це забезпечило галузі надходження від реалізації вугільної продукції на суму понад 1,2 мільярда гривень, або на 150 мільйонів гривень більше, ніж за весь минулий рік.

     Слід також  підкреслити,  що  за  останні  5  місяців  вперше зменшилися  темпи  зростання  заборгованості  із заробітної плати. Якщо   раніше,   протягом   першого    півріччя,    заборгованість збільшувалася  на  52  мільйони гривень щомісячно,  то починаючи з липня цей показник зменшився до 4 мільйонів гривень на місяць.

     Згідно з  відомим  указом  Президента  сьогодні   виконуються роботи  із закриття 42 неперспективних шахт та 2 розрізів,  з яких 12 будуть ліквідовані до кінця року.  На їх закриття з держбюджету в поточному році отримано 169 мільйонів гривень.

     Накопичений досвід   закриття  шахт  свідчить,  що  вирішення соціальних проблем повинно здійснюватися у більш тісній  взаємодії з органами виконавчої влади шахтарських регіонів.  У зв'язку з цим необхідно    вдосконалити    структуру    управління     процесами реструктуризації,  передбачивши  розподіл  функцій  при ліквідації шахт між  Мінвуглепромом  і  обласними  держадміністраціями  таким чином,   щоб   підприємства   Мінвуглепрому   займалися   фізичною ліквідацією  шахт  та  екологічними   проблемами,   а   відповідні структури  облдержадміністрацій  -  питаннями  соціального захисту вивільнених працівників та створенням нових робочих місць.

     Вкрай важливою  проблемою  для  вугледобувних  підприємств  є забезпечення  їх  працівників  безкоштовним вугіллям для побутових потреб. Сьогодні в галузі безкоштовно отримують вугілля 622 тисячі чоловік,  з  них  272  тисячі - пенсіонери.  Витрати вугледобувних підприємств на це становлять 260 мільйонів  гривень  на  рік,  але фінансування   їх   не   забезпечено,  оскільки  згідно  з  чинним законодавством  безкоштовне  вугілля  є  пільгою  шахтарям  і  має фінансуватися   за   рахунок   прибутку.  А  який  же  прибуток  у планово-збиткових підприємств?!  Зазначена пільга надається давно, вона передбачена в галузевій угоді з профспілками,  і скасувати її без  соціального  вибуху  у  шахтарських  колективах  неможливо... Бажано  було  б  внести зміни до Закону про оподаткування прибутку підприємств,  щоб  видатки  на   безкоштовне   придбання   вугілля відносилися на валові витрати підприємств.

     Окрім цього,  положенням статті 11 Закону України про охорону праці передбачалося посилити захист працівників,  які потерпіли на виробництві.  Проте  застосування цієї статті не принесло суттєвих змін у підвищенні  безпеки  праці.  Навпаки,  введення  її  в  дію призвело   до   зростання   кількості   випадків   професіональних захворювань.  Подальше  застосування  цієї  статті   призведе   до фінансового краху шахт галузі. Тому необхідно прискорити прийняття закону України про обов'язкове соціальне страхування від  нещасних випадків  на  виробництві  і  професійних захворювань,  який дасть змогу  розв'язати  проблеми  соціального  захисту  потерпілих   на виробництві та виплати регресних позовів.

     Мінвуглепромом згідно  з  постановою  Верховної  Ради України розроблено проект Державної програми реформування  та  фінансового оздоровлення  підприємств  галузі  до  2000 року.  Багато народних депутатів (ми щиро їм вдячні за це)  брали  активну  участь  в  її вдосконаленні.   Програма   виходить   з  можливості  забезпечення економіки  України  конкурентоспроможним   вугіллям   вітчизняного виробництва,  зменшення  імпорту  паливноенергетичних  ресурсів  і забезпечення на цій основі необхідного рівня енергетичної безпеки.

     У проекті  врахована   можливість   використання   додаткових надходжень  від  реалізації  внутрішньогалузевих ресурсів,  коштів вітчизняних  інвесторів.  Передбачені  й  заходи  щодо  технічного переозброєння  галузі,  використання нетрадиційних джерел енергії, зокрема супутного  вугільного  газу  метану.  Розрахунки  доводять можливість    зменшення    обсягів   держпідтримки,   стабілізації соціального становища шахтарів.

     У програмі передбачається також принципова зміна  порядку  та механізму  надання державної підтримки,  що дасть змогу об'єктивно визначати  її  обсяги  і  контролювати   використання.   Виділення бюджетних  коштів  на капітальні вкладення відбува-тимуться тільки на  умовах  конкурсу.  Це  забезпечить  рівний  підхід   до   всіх підприємств  щодо їх бюджетного фінансування,  і головним фактором одержання  коштів  буде  максимальна   ефективність   використання коштів.

     Необхідно відзначити,  що  облік обсягів видобутку вугілля як гірничої маси не відповідає потребам ринкових  зрушень,  з  одного боку,  а з другого,  - дає можливість для різного роду зловживань. Тому  передбачена  зміна  методики  прийняття   програм   розвитку підприємств, і головним показником стане обсяг виробництва готової товарної продукції.  Для запобігання  зловживанням  при  придбанні матеріальнотехнічних  ресурсів за завищеними цінами,  виключення з цієї сфери  численних  сумнівних  посередників  створена  компанія "Вуглетехпереозброєння".  Вже найближчим часом вона розв'язуватиме цю дуже важливу для галузі проблему.

     У програмі   передбачені    численні    заходи    технічного, структурного  і  правового  спрямування.  Головна  мета  змін,  що пропонуються,  - заохочення підприємств  до  рентабельної  роботи. Згідно   з  прогнозами  і  оцінками  реалізація  заходів  програми дозволить збільшити обсяг видобутку вугілля до 90 мільйонів  тонн, продуктивність   праці   -  до  19,6  тонни  на  місяць,  зменшити собівартість,  значно зменшити навантаження на державний бюджет, а також стабілізувати виплату поточної зарплати.

     Проте необхідно  прямо  сказати,  що ключові напрями розвитку вугільної  промисловості,  параметри  її  економічних   показників можуть базуватися тільки на виважених фінансових розрахунках.  Для створення  збалансованої   економіки   галузі,   за   розрахунками Мінвуглепрому,    потрібно   понад   6,2   мільярда   гривень,   а запропо-нований нами проект бюджетного фінансування на 1999 рік  - це    той    мінімум,   який   дозволить   утримати   ситуацію   в паливно-енерге-тичному комплексі під контролем.

     Зазначений проект уважно  розглянуто  в  комітетах  Верховної Ради,  і ми вдячні вам,  шановні народні депутати,  за розуміння в цьому  питанні.  Зменшення   обсягу   фінансування   вугледобувних підприємств  проти  запропонованого  нами  призведе  до руйнування всієї галузі.

     З метою збільшення  рівня  гарантованої  оплати  за  вугільну продукцію  ми  просимо  встановити  завдання  Держкомрезерву  щодо закладання в наступному році до державного  матеріального  резерву на  електростанціях вугілля в обсязі не менш як 7,5 мільйона тонн. А для цього необхідно виділити близько 400 мільйонів гривень.

     За браком часу неможливо  ширше  розкрити  гострі  сьогоденні проблеми  галузі,  для  їх  подолання нами розроблені першочергові завдання,  які підтримані урядом,  і ми  вже  їх  виконуємо.  Так, наприклад,   прийнята  постанова  уряду  щодо  надання  технічного кредиту для обладнання нових вибоїв.  А це  -  створення  7  тисяч робочих місць, додаткові 45 тисяч тонн вугілля щодоби. Проте банки відмовляються кредитувати нас,  і я просив  би  шановних  народних депутатів дати вказівку одному з банків,  щоб вирішити це питання. Також нами розроблений графік постачання щодобово ще 20 тисяч тонн вугілля, щоб забезпечити нормальну роботу електростанцій у зимовий період.

     Шановні народні   депутати!   Ми   просимо   вас   підтримати пропозиції   міністерства.   Впевнений,   що  позитивне  вирішення фінансових проблем,  затвердження бюджету,  а також  представленої нами   програми   дасть   можливість  оздоровити  фінансовий  стан вугільної галузі, розв'язати проблеми, які накопичувалися протягом останніх  років,  провести  переоснащення  діючих шахт,  закінчити будівництво нових шахт з високим  рівнем  будівельної  готовності, дати можливість шахтарям спокійно працювати та жити.  Усе це стане основою  ринкових   зрушень   у   галузі,   сприятиме   проведенню структурних  та  економічних  реформ  у  країні.  Глибоке знання і постійний  аналіз  ситуації  в  галузі  дозволяють  нам   керувати ситуацією,   використовувати   всі  сили  для  подолання  кризи  і подальшої стабілізації виробництва.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Борисовичу.  Якби   шахтарі   так перевиконували   план,  як  ви  регламент,  було  б  непогано  для енергетики.  Якщо  є  запитання,  запишіться,  будь  ласка.  Прошу висвітити список. Будь ласка, п'ять хвилин.

     Депутат Мартиновський. За ним - депутат Вітренко.

     МАРТИНОВСЬКИЙ В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ   29,   Дніпропетровська   область).  Прошу  передать  слово Кириленко Ивану Григорьевичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ 36, Дніпропетровська область). Шановний Сергію Борисовичу! У 1996,   1997   роках,  напередодні  1998  року  ми  слухали  ваших попередників - міністрів,  які теж вносили свої пропозиції, навіть програмні засади, і просили Верховну Раду підтримати. Чи вірите ви в цю програму,  яку пропонуєте, і чи можна реалізувати її, якщо на виконання  постанови  Верховної  Ради  від  3  червня міністерство внесло  пропозиції  до  Державного  бюджету  на  1999   рік   щодо фінансування  галузі  у  сумі 1 мільярд 600 мільйонів гривень?  Чи уникнемо ми  з  таким  бюджетом  акцій  самоспалення,  шахтарських страйків,   протесту   регресників,   невпевненості   шахтарів   у завтрашньому дні?  Сергію Борисовичу!  З такими  коштами  будь-яка програма, мені здається, буде приречена на провал. Прошу.

     ТУЛУБ С.Б.     Спасибо,     уважаемый    Иван    Григорьевич. Действи-тельно,  решить   все   проблемы,   которые   в   общем-то складывались   несколько   лет,  и  я  об  этом  говорил  в  своей информации,  за один раз нельзя. Но есть определенные оптимальные, скажем так,  об емы финансирования.  Для того чтобы решить хотя бы часть  проблем,  уменьшить  сегодня  социальную  напряженность   в коллективах,  необходим  тот минимум,  который в первом чтении уже принят.  Вот  почему  я  так  сказал.  Хотя,  по  расчетам   наших специалистов,  надо  гораздо больше.  Но этот минимум хотя бы даст возможность контролировать ситуацию в отрасли,  и  наша  программа рассчитана.  Вы  принимали  активное участие,  и я благодарен всем депутатам,  которые принимали активное участие в ее разработке, за то,  что  они  внесли  много  предложений  и  совершенствовали эту программу.  И я считаю,  что это коллективный труд. Программа, при условии  принятия  Государственного  бюджета  на  1999  год и этой программы, будет реальна.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Вітренко.  За  нею  -  депутат Глухівський. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Социалистическая  оппозиция.  Уважаемый Сергей Борисович!  Когда у нас во фракции  была  встреча  с  руководством Министерства угольной промышленности, мы с вами во многих вопросах пришли к единому пониманию проблемы.  В  частности,  в  вопросе  о посредниках на угольном рынке. Те 970 посредников, которые сегодня жируют,  обескровливая шахты и бюджет,  накручивают цены  по  всем комплектующим,   которые  поставляются  на  шахты,  от  18  до  80 процентов. Соответственно идет накрутка цены угля.

     Так вот у меня  конкретный  вопрос.  После  нашего  разговора поднимали  ли  вы  как  министр эту проблему в Кабинете Министров? Если поднимали,  то кто препятствовал решению  этого  вопроса?  Вы сказали,  что  нельзя это решить за один шаг.  Давайте за два шага решим!  Давайте сначала 400 посредников с рынка уберем,  а  вторым шагом  еще  570.  Нет  проблем.  Но  сделали  ли  вы  шаги  в этом направлении?  И что нужно от парламента,  чтобы  мы  эту  проблему решили в ближайшее время?

     Спасибо.

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо, Наталия Михайловна. Прежде всего я очень благодарен  вашей  фракции,  вам  лично  за  активное  участие   в разработке программы и в поиске путей решение тех проблем, которые есть на сегодня в угольной промышленности.

     Что касается нынешнего рынка  сбыта  угля,  то  посредники  в основном   работают   на   рынке   сбыта   коксующихся  углей.  Мы проанализировали ситуацию по прошлому году и ту, которая сложилась в  этом  году.  В  данное  время мы перевели шахты в режим ручного управления по сбыту  угля,  ежемесячно  на  уровне  замминистра  и министра  рассматриваются отчеты кожного директора о том,  куда он отправил уголь,  на каких условиях, сколько получил "живых" денег, какая  цена поступившего оборудования и так далее,  для того чтобы уменьшить эти накрутки.

     Кроме того, Премьер-министр Валерий Павлович Пустовойтенко, а также  первый  вице-премьер поставили перед нами и Минпромполитики задачу отказаться от услуг посредников. По этому вопросу проведено совещание под руководством первого вицепремьер-министра Голубченко Анатолия  Константиновича,  неделю  назад   я   провел   совещание совместно   с   Минпромполитики.   Мы  собрали  всех  посредников, руководителей  коксохимзаводов,  металлургических  комбинатов.  Но пока  со стороны руководства этих предприятий я вижу определенное, мягко говоря,  противостояние.  Не хотят они  выходить  на  прямые отношения  с  нами,  давайте только через посредников.  Нас это не устраивает.  Хотя  мы  понимаем,  что  не   все   может   решиться положительно,  потому  что  некоторые металлургические комбинаты и коксохимзаводы  сегодня  финансово  находятся,  как  говорится,  в негативном или отрица-тельном положении: финансово убыточны.

     И поэтому  мы  разработали  положение о сбыте угля в Украине. Оно проходит согласование  в  министерствах.  Кабинетом  Министров создана  государственная  акционерная  компания "Вугілля України", которая тоже сейчас на стадии становления.  Это  даст  возможность упорядочить рынок сбыта угля, по нашим расчетам (а я являюсь одним из  участников,   руководителем   этой   рабочей   группы),   даст возможность  увеличить об емы поступления "живых" денег на шахты и стабильно выплачивать заработную плату.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глухівський. Будь ласка.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Дякую.  Прошу  передати  слово  колезі   по фракції академіку Юхновському.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Юхновський.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.   Сергію   Борисовичу!  У  мене  до  вас  три запитання.

     Перше. Я   хочу,   щоб   ви   ствердили,   що    технологічно неправильний,  майже  хижацький  спосіб експлуатації шахт за часів Радянського  Союзу  довів  до  1990  року   Донбас   фактично   до катастрофи.

     Друге. У  1996  році  на  1  мільярд  400  мільйонів  гривень зарплати було надано 1  мільярд  800  мільйонів  гривень  дотацій. Цього  року дотації становлять знову-таки 1,5 мільйона гривень.  І при тому ми маємо ще виплати  регресу  -  480  мільйонів  гривень, безплатне вугілля - 260 мільйонів гривень.  Ну не можна ж так весь час Донбасові жити на утриманні!

     І нарешті,  третє,  найважливіше  запитання,  про  що  казала Вітренко,  -  посередники,  які  реалізують вугілля.  Як ви будете вирішувати це питання?

     Я хотів би,  щоб  ви  мені  обов'язково  відповіли  на  друге запитання - стосовно надання субсидій Донбасу. Вони завеликі.

     ТУЛУБ С.Б.   Спасибо,  уважаемый  Игорь  Рафаилович.  Я  хочу сказать, что ситуация в угольной отрасли и ее финансовое состояние действительно  нелегкие.  Вот мы принимали отчеты предприятий.  Из 214 шахт сегодня только  4  рентабельны,  понимаете?  И  из  этого количества  шахт,  как я уже говорил,  38 процентов добывают всего лишь каждую четвертую тонну угля. Эти же шахты взяли из бюджета 40 процентов средств господдержки.  Я считаю, что это - неэффективное использование средств. С целью улучшения сложившейся ситуации нами и разработана та программа, о которой я говорил.

     Суть ее  заключается  в  том,  что,  с  одной  стороны,  надо поддержать и технически  перевооружить  те  шахты,  которые  могут повысить эффективность своей работы и увеличить об ем добычи угля; с   другой   стороны,   -   надо    цивилизованно    (подчеркиваю, цивилизованно!),  с выплатой всех социальных гарантий и так далее, закрыть убыточные и нерентабельные шахты,  те, которые сегодня уже не  имеют  запаса  угля.  Именно  на этой идеологии построена наша программа.  Это даст возможность в ближайшее время  сбалансировать доходы  и  расходы  шахт,  уменьшить  нагрузку на бюджет и в то же время  использовать  внутренние  резервы,  чтобы   стабилизировать обстановку в угольной отрасли.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська  область).  Фракція  комуністів України.  Прошу передати слово члену нашої фракції депутату Левченку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Левченка.

     ЛЕВЧЕНКО А.І.   Фракция   коммунистов.    Уважаемый    Сергей Борисович!  Об ясните,  пожалуйста,  вот  такой парадокс.  Недавно передали,  что шахта имени Засядько выполняет  план  из  месяца  в месяц,  годовой  план уже выполнила,  и зарплата там выплачивается регулярно. Шахта "Ровенькиуголь" тоже постоянно выполняет план, но с  зарплатой  там дело туго.  Шахта "Ореховская" (высоко-ликвидные коксующиеся угли) два года выполняет план - проблемы со сбытом,  с зарплатой (задержка - более 9 месяцев).  Не кроется ли за этим то, что именно шахты,  где добывают самые высоко-иквидные угли,  хотят либо   приватизировать,   либо   прибрать  в  свои  руки  какие-то коммерческие структуры?

     И относительно луганских шахтеров.  Шахтеры  требуют  выплаты зарплаты  за год.  Понятно,  что власти боятся:  если выплатят эту зарплату им, завтра побегут все. Ну, может быть, остальные шахтеры согласны работать бесплатно... Эти шахтеры не согласны!

     И еще.  Вы сказали,  что Донбасс живет на иждивении.  Так вот хочу сказать: Донбасс никогда не жил и не будет жить на иждивении!

     Спасибо.

     ТУЛУБ С.Б. Да это не я сказал.

     ЛЕВЧЕНКО А.І. Юхновский сказал, прошу прощения...

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо,  уважаемый народный депутат.  Отвечая на данный вопрос,  я хотел бы сказать, что во многом положение на том или ином предприятии зависит от руководства этого предприятия. Это первое.   Второе   -   есть   об ективные   причины.   Сегодня  за энергетические угли,  как вы знаете,  рассчитываются энергетики, и здесь  выступал  министр энергетики,  который говорил об этом.  Но этот об ем расчетов,  особенно  "живыми"  деньгами,  слишком  мал, потому   что  поскольку  за  электроэнергию  не  рассчитываются  - энергетики не рассчитываются за поставленный уголь.  А холдинговая компания   "Ровенькиантрацит"   поставляет  энергетический  уголь, работает стабильно и в то же время  не  получает  оплаты  за  этот уголь  -  сегодня ей энергетики должны около 60 миллионов гривень. Эти   средства   дали   бы   возможность   значительно   сократить задолженность по зарплате в этом об единении.

     Шахта "Ореховская",    например,    добывает   и   поставляет высоколиквидные марки углей,  но ситуация,  которая сложилась там, не лучше, чем на других шахтах.

     Мы провели  выездное заседание коллегии совместно с Луганской областной   госадминистрацией,   рассмотрели   состояние   дел   в холдинговой  компании  "Краснодонуголь",  приняли  соответствующие решения.  Кроме  того,  укрепили  ряд  должностей,  в  том   числе генерального директора,  и так далее. Я считаю, что там есть также суб ективные факторы,  которые влияли на об ем  расчетов  "живыми" деньгами и на состояние дел в этом коллективе.

     Все эти  вопросы  нужно решать,  и они у нас четко записаны в программе.  Эта программа сейчас  рассматривается  в  комитетах  и фракциях. Пожалуйста, вы можете в любой момент с ней ознакомиться.

     И по луганским шахтерам...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  і  депутат  Степанов ставив запитання Олегу Григоровичу Панасовському.

     ТУЛУБ С.Б.  Уважаемые народные депутаты!  Я говорил  в  своей информации, что задолженность по заработной плате составляет более 2,3 миллиарда гривень.  Давайте посмотрим рост этой  задолженности по  годам.  За 1996 год задолженность по заработной плате шахтерам возросла на 381 миллион гривень,  в 1997 году -  на  243  миллиона гривень.  О  размере задолженности в первом полугодии этого года я уже говорил.  Благодаря действиям правительства  и  принятым  вами постановлениям,   во   втором   полугодии   этого   года  зарплата выплачивается из месяца в месяц.  Но это в целом по отрасли,  а  в отдельных   об единениях  ситуация  архикритическая,  и  здесь  мы принимаем необходимые меры.

     Практически каждый   день    шахтеры,    лидеры    профсоюзов встречаются  со  мной,  с  первым  вице-премьером,  и  принимаются решения.   Приняты   постановления,   которые   дают   возможность финансировать  и  выплачивать  ежемесячно  заработную  плату.  Но, понимаете, задолженность сложилась за несколько лет. В холдинговой компании  "Краснодонуголь",  шахтеры  которой  с  июля  пикетируют Луганскую облгосадминистрацию,  задолженность по заработной  плате составляет  ни  много ни мало 124 миллиона гривень.  И в одночасье всю эту задолженность - а  по  Луганской  области  это  около  900 миллионов гривень - погасить нельзя.

     Вы приняли решение,  чтобы в пятницу доложить.  Я, разрешите, сейчас доложу, потому что времени мало, а такие об емные проблемы, как  вы понимаете,  решить в одночасье не будет возможности.  Надо сказать,  что,  несмотря  на   трудности,   холдинговой   компании "Краснодонуголь" полностью,  на 100 процентов, выплачены бюджетные средства в этом году.  Кроме того,  за то время,  когда в мае-июне они  потеряли  определенные  об емы добычи угля,  им дополнительно выделено в соответствии  с  принятым  решением  еще  10  миллионов государственных средств.  И все-таки в этом году у них зарплата за 10 месяцев выплачена на уровне 85 процентов. Да, это мало. Сегодня шахтеры работают, я вам скажу, в очень тяжелых условиях.

     С июля возле Луганской облгосадминистрации находятся горняки, сейчас их 143.  Я неоднократно  с  ними  встречался,  по  всем  их требованиям мы пришли к согласию.  Однако один вопрос,  на котором они  категорически  настаивают,  -  выплата  всей   задолженности, которая сложилась, сразу, одномоментно, пока остается нерешенным.

     У меня  есть  ряд  писем,  телеграмм из трудовых коллективов, профсоюзных организаций о том, что нельзя принимать решение только по одному коллективу,  надо решать эту проблему во всей отрасли. В отрасли  работают  634  тысячи  человек,  и   перед   всеми   есть задолженность по заработной плате.  Сможем ли мы сегодня выполнить это требование - сразу выплатить 2,3 миллиарда гривень?  Я  думаю, не сможем.

     В то же время,  выполняя принятые Верховной Радой решения, мы в этом месяце направили в  холдинговую  компанию  "Краснодонуголь" бюджетные  средства,  которые  предусматри-вались  до конца года в полном об еме, а это ни много ни мало - 2,9 миллиона гривень.

     Кроме того,  авансом, наперед под отгрузку угля, изыскано еще 1  миллион гривень от реализации и направлено в "Красно-донуголь", чтобы можно было урегулировать этот конфликт.

     Сейчас мой  заместитель,   а   также   генеральный   директор холдинговой  компании  находятся  там  и  ведут  переговоры.  Надо сказать,  что  задолженность  шахтерам,  которые  пикетируют,   по заработной плате, выплатам, пенсиям и так далее составляет около 1 миллиона гривень.  Сумма,  которая поступила туда в этом месяце  с начала  действия  принятого  вами  постановления,  составляет  3,9 миллиона гривень.  Я думаю,  этого достаточно,  чтобы им выплатить задолженность.

     Но есть  настойчивые  требования  лидеров профсоюзов (кстати, они находятся сейчас в этом зале,  в  частности  Михаил  Яковлевич Волынец  и  Виктор  Иванович  Турманов) и есть требования шахтеров других коллективов,  которые, в общем-то, стоят на том, что нельзя идти на поводу у этого коллектива.

     И я  хотел  бы  сказать  еще  вот  о  чем.  Мы  выполнили это постановление и направили (вчера получено Верховной Радой) ответ о выполнении принятого в постановлении поручения.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово надається   заступнику   голови   Державного   комітету нафтової,  газової   та   нафтопереробної   промисловості   Василю Івановичу Григор'єву.  Будь ласка,  п'ять хвилин,  бо ми вийшли за рамки регламенту.

     ГРИГОР'ЄВ В.І.,  заступник голови Державного комітету України нафтової,   газової  та  нафтопереробної  промисловості.  Шановний головуючий!  Шановні народні  депутати!  Нафтогазовий  комплекс  у цілому   працює   стабільно.  Сьогодні  за  рахунок  нафтогазового комплексу дотуються промисловість,  соціальна  і  бюджетна  сфери. Ефективне  використання ресурсної та виробничої баз,  створених за минулі  роки,  комплекс  заходів  для  скорочення  числа  недіючих свердловин, встановлення нульової ставки рентної плати за видобуту нафту дали змогу з 1994 року  стабілізувати  обсяги  видобутку  на рівні  44,2  мільйона  тонн  нафти  з конденсатом та 18,4 мільярда кубічних метрів газу.  Це дає можливість Україні забезпечити  себе власними  ресурсами нафти і конденсату на 12 відсотків,  газу - до 22 відсотків.  За 11 місяців поточного  року  пробурено  66  тисяч метрів   розвідувальних   та   278  тисяч  метрів  експлуатаційних свердловин.  Порівняно з відповідним періодом 1997 року  пройдений розвідувальний    метраж    збільшився    на    10,3,   а   прохід експлуатаційного буріння - на 4,8 відсотка.

     За станом на 1  грудня  на  проведення  розвідувальних  робіт нафтогазовий  комплекс отримав з бюджету 14,2 мільйона гривень,  а обсяги виконаних робіт у грошовому виразі становили 141,9 мільйона гривень,  що  в  10  разів  перевищує обсяги отриманого бюджетного фінансування. Різниця покривається за рахунок власних коштів.

     За січень-листопад   поточного   року   підприємства   нафто- газового  комплексу  видобули  3,6  мільйона  тонн  нафти  разом з конденсатом і 16,4 мільярда кубічних метрів газу.  Обсяг видобутку порівняно з відповідним періодом минулого року зменшився:  нафти - на 5,7,  газу - на 0,6 відсотка.  Це пов'язано з тим, що більшість родовищ з легковидобувними запасами практично вироблені.  Понад 57 відсотків  поточних  розвіданих  запасів  належать  до   категорії важковидобувних,  для  розробки  яких необхідне впровадження нових капіталоємних технологій.

     У нафтовій  і  газовій  промисловості  є  ряд  проблем,   без вирішення   яких  неможливі  подальша  стабілізація  та  нарощення видобутку  нафти  й  газу.  Останніми  роками  сировинна  база  не збільшується,   а,   навпаки,  зменшується.  Кошти  на  проведення розвідувальних робіт надходять  з  бюджету  вкрай  нерівномірно  і далеко не в повному обсязі.

     Починаючи з  1993  року  Національною  програмою "Нафта і газ України"   передбачалося   до   2010   року   нарощувати    обсяги пошуково-розвідувального   буріння.   Реально  ж  виконані  обсяги буріння протягом п'яти останніх  років  скоротилися  в  1997  році порівняно з 1993 роком у 3,8 раза. При цьому в морських акваторіях України в 1996 році пробурено лише 0,5 тисячі метрів  порівняно  з 11  тисячами  метрів у 1993 році.  У результаті різкого скорочення обсягів геофізичних і бурових робіт  значно  зменшився  і  приріст розвіданих запасів нафти і газу.

     Особливо катастрофічне становище склалося з нафтою.  Протягом 1993-1997 років з надр України вилучено близько 15,3 мільйона тонн нафти,  а її приріст становив тільки 8,9 мільйона тонн, тобто 58,6 відсотка обсягу видобутку.

     Заходи щодо підвищення платіжної  дисципліни  за  поставлений природний  газ,  нафту  та нафтопродукти суттєвого ефекту не дали. Середній рівень проплат за природний газ  у  1998  році  становить 42,6  відсотка.  Загальна заборгованість споживачів за поставлений природний газ постійно збільшується і на 1 грудня  становить  12,8 мільярда гривень.

     У нафтопереробній  галузі  наявні  потужності нафтопереробних підприємств дають змогу повністю  задовольнити  потреби  народного господарства   в   нафтопродуктах.   Проте   на   даний  час  вони покриваються на 50  відсотків  за  рахунок  дешевших  імпортованих нафтопродуктів.  Основні  причини  такого становища - незадовільне забезпечення заводів нафтою через нестачу власних обігових  коштів для її закупівлі та відсутність державної підтримки галузі.

     Брак обігових коштів упродовж останніх років набув хронічного характеру.  Це   поставило   заводи   у   повну   залежність   від давальницької  нафти,  частка  якої  в загальному обсязі переробки становить майже 70 відсотків.  За  переробку  такої  нафти  заводи отримують  12-19  відсотків  від обсягу переробленої сировини,  що практично лише покриває витрати  на  переробку.  А  одержаного  за таких  умов прибутку ледь вистачає на підтримання в робочому стані виробничих потужностей.

     За 11 місяців поточного року на  нафтопереробні  підприємства поставлено  11,3 мільйона тонн нафти,  в тому числі 2,4 - власного видобутку,  6,4 - з Російської Федерації,  2,5 мільйона тонн  -  з Казахстану.  Порівняно  з відповідним періодом минулого року обсяг поставленої нафти на нафтопереробні заводи збільшився на 236 тисяч тонн, або на 2,1 відсотка.

     Підсумую сказане. Які ж проблеми стоять перед галуззю? Перше. В основному це безпосередньо стосується  законодавчої  ініціативи. Уряд  підготує  і внесе на розгляд Верховної Ради найближчим часом проекти законів,  які необхідно  прийняти.  Це  насамперед  проект Закону  України  про  реструктуризацію  податкової  заборгованості нафтогазовидобувних      і      газотранспортних       підприємств Держнафтогазпрому,  проект  Закону  України  про  внесення змін до Закону України про оподаткування прибутку  підприємств  у  частині віднесення  до валових витрат коштів на буріння нафтових,  газових свердловин та інші підготовчі роботи,  проект Закону  України  про нафту і газ.

     Друге. До   розв'язання   проблеми  забезпечення  проплат  за природний газ,  поставлений бюджетним організаціям, усім установам соціальної  сфери  та  промисловим підприємствам,  залишити розмір платежів з рентної плати за природний газ,  нафту та  відрахування за  транзит  газу  і  нафти  на  рівні  діючих  у  поточному році. Реалізувати програму реформування  нафтопереробної  промисловості, забезпечивши  розвиток  вторинних  процесів переробки і збільшення глибини переробки нафти з 65 до  70  відсотків.  Внести  зміни  до чинного законодавства, над якими ми працюємо, в частині звільнення від оподаткування продукції,  виробленої понад базові обсяги,  яка отримана  в  результаті  реконструкції  підприємств  і  збільшення глибини переробки нафти  на  нафтопереробних  заводах.  Прискорити прийняття  змін  до  Закону  України  про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних  відносинах,  зокрема  встановити нульову  ставку  мита на нафтопродукти,  вироблені з давальницької сировини;  впорядкувати  експорт,  імпорт,  оптову  та   роздрібну торгівлю  нафтопродуктами  шляхом запровадження ліцензування такої діяльності.

     Реалізація цих заходів матиме позитивний вплив на  поліпшення ситуації в нафтогазовому комплексі,  сприятиме закріпленню процесу стабілізації та переходу до економічного зростання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. З мотивів надайте, будь ласка, слово.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З  яких  мотивів?  Тільки-но  доповідач  закінчив виступ,  а  у вас уже з'явилися мотиви.  Будь ласка,  є запитання? Прошу записатися.

     До речі,  депутату Журавському нагадую,  що слово надається з мотивів   голосування,   а   не  з  мотивів  виступу.  Дійдемо  до голосування - одержите слово  з  мотивів.  Будь  ласка,  висвітіть список. П'ять хвилин.

     Депутат Чернічко. Будь ласка. За ним - депутат Полюхович.

     ЧЕРНІЧКО О.М.   Фракция   коммунистов.  Уважаемый  докладчик! Скажите,  пожалуйста,  как поправить  положение,  которое  сегодня сложилось  в  наших округах?  Многие люди,  которым не выплачивают заработную плату,  сегодня лишены льгот и вынуждены  оплачивать  в полном  об еме  теплообеспечение своих помещений.  Решениями судов описывают имущество и потом,  через определенное время, конфискуют его.  Только  в  городе Пятихатки состоялось более 50 таких судов, решениями которых забирают пианино  и  другое  имущество.  Как  же все-таки  защитить  наших  избирателей  от  этого,  по  сути дела, произвола,  который происходит в  нашем  государстве?  Государство народ  ограбило,  зарплату  вовремя  не выдает,  ветеранов Великой Отечественной войны лишили всех льгот, и люди фактически оставлены на произвол судьбы в этот зимний период.

     Спасибо за ответ.

     ГРИГОР'ЄВ В.І.   Я  хотів  би  відповісти  таким  чином.  При формуванні бюджету на 1998 рік не було  передбачено  видатків,  що стосуються   безпосередньо   пільг   і   субсидій  населенню.  При формуванні бюджету всі ці видатки скинуті безпосередньо на місцеві бюджети.  Місцеві бюджети не мають коштів і не можуть компенсувати ці витрати в обсязі, про який ви щойно говорили. Заборгованість на 1 грудня тільки в частині пільг становить 256 мільйонів гривень, у частині субсидій - 172  мільйони.  Коли  ви  будете  розглядати  в другому  читанні проект бюджету на 1999 рік,  особливо зверніть на це увагу!

     Що стосується відключення.  Ми  як  законопослушні  громадяни виконуємо   закон   і  не  допускаємо  відключення  населення  від газопостачання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Полюхович.  За  ним   -депутат Черненко. Будь ласка.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та лікві-дації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Прошу передати слово пану Федорину.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція Народного руху України.  Шановний пане Григор'єв!  Україна має  нафтопереробні  заводи  загальною   потужністю   близько   60 мільйонів тонн переробки сирої нафти.  Відомо, нині майже всі вони простоюють, устаткування руйнується, а ці заводи могли б приносити надзвичайно  великі  прибутки  Україні,  переробляючи  сиру нафту. Проте  більшість  нафтопродуктів  -дизельне   паливо,   бензин   - завозиться до нас із-за кордону.  Може,  саме в цьому напрямі слід спрямувати діяльність, щоб забезпечити роботою наші заводи? І яких заходів,  на  вашу  думку,  треба  вжити  для того,  щоб в Україну завозилася сира нафта, а не нафтопродукти?

     Дякую.

     ГРИГОР'ЄВ В.І.  Дякую за запитання.  Я хочу  підтвердити,  що потужність  нафтопереробних заводів на сьогодні становить понад 50 мільйонів тонн нафти на рік.  Але на заваді роботи нафтопереробних заводів стоять такі чинники.

     За нафту,  яка  закуповується  у  Росії  і Казахстану,  треба платити в доларах,  у доларовому еквіваленті. Коли нафтопереробний завод  переробляє  цю нафту і реалізує її на внутрішньому ринку за гривні,  він  змушений  їх  знову-таки  конвертувати   в   долари. Внаслідок  інфляції  ці кошти "з'їдаються",  і через 45 діб чи два місяці після відтворення процесу повернення коштів завод уже не  в змозі  знову  закупити  ту  саму  кількість  нафти  для того,  щоб відтворити процес.  Тобто на перешкоді - кон'юнктура зниження  цін за нафту.  На сьогодні російська нафта продається по 60 доларів за 1  тонну,  і  росіянам  вигідніше  переробити   нафту   на   своїх нафтопереробних заводах і продавати світлі нафтопродукти, про що я говорив у своїй інформації,  - 50 відсотків світлих нафтопродуктів надходить  з  інших  країн.  Для  того  щоб  цього не було,  треба закуповувати тільки сиру нафту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемый докладчик! Я хотел бы получить ответы на несколько вопросов.

     Первый. Какой  на  сегодня  долг  Украины  перед поставщиками газа?

     Второй вопрос.  Сегодня в мире резко упали цены на  нефть  и, естественно, на светлые нефтепродукты. Почему же в Украине цены на эту продукцию значительно выросли?  Только не  говорите,  что  это связано  с  курсом  доллара-гривни,  потому  что  наши цены всегда опережали мировые цены.

     И третий вопрос. Не пытались ли вы найти еще кого-нибудь, кто прокредитовал бы приобретение для Украины нефти и газа?  Допустим, Соединенные Штаты Америки?

     Спасибо.

     ГРИГОР'ЄВ В.І.  Дякую за запитання.  Що стосується  закупівлі нафти.  У січні українська нафта коштувала 128 доларів, сьогодні - 80 доларів.

     Що стосується заборгованості за газ.  За оперативними даними, заборгованість  за  російський  газ  на  1  грудня  становить  795 мільйонів доларів.

     А тепер що стосується коштів.  У  зв'язку  з  тим  що  в  нас недосконале  законодавство,  підприємство  не  може  для отримання іноземного кредиту,  бо не задовольняє ставка Національного банку, зробити  заставу  свого  майна,  тому  й  працює за давальницькими схемами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Івановичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  На виступ  з  цього  питання  записалися  14 народних  депутатів.  Є  пропозиція  закінчити  розгляд  питання і прийняти постанову до 14 години.

     Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

     "За" - 170.

     Дякую. Рішення прийняте. Це процедурне питання.

     Отже, записалися на виступ 18 народних депутатів, із них 10 - від  фракцій  і  комітетів.  Давайте  надамо  їм по дві хвилини на виступ,  щоб сказали найсуттєвіше, найголовніше. Бо якщо надати по п'ять хвилин, то зможуть виступити лише троє-четверо.

     Слово надається   народному  депутату  Мармазову,  за  ним  - депутат Костусєв.

     Євгене Васильовичу, квінтесенцію.

     МАРМАЗОВ Є.В.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загально-державний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые народные депутаты! За две минуты можно только сказать,  что наш комитет и наша фракция поддерживают проект   постановления,   -   и  все.  К  этому  должно  сводиться выступление?

     Поскольку времени нет и проблему подробно раскрыли в  докладе и содокладе,  я остановлюсь лишь на некоторых моментах.  Правильно отмечалось,  что стратегическая линия в ТЭКе за годы независимости Украины была такова: взять от этого комплекса все, что можно и что нельзя.  Не  оставляли  даже   средств   на   воспро-изводство   и саморазвитие.  Это главное,  что мы сейчас должны исправить, когда будем принимать проект бюджета во втором чтении.

     Еще один  момент,  который  не  нашел  отображения.   Большой негатив  для топливноэнергетического комплекса - непрофессионализм в    его    управлении.    Уже    традиционно    считается,    что топливноэнергетическим  комплексом  может  командовать кто угодно. Командовал  машиностроитель,  потом  -  милиционер,  потом  взялся командовать агроном,  теперь командует металлург.  И, как правило, топливно-энергетический комплекс находится на ручном управлении  у первого   вице-премьер-министра.   Не   действуют  ни  законы,  ни постановления, ни указы Президента.

     В ТЭКе задают тон лица,  умеющие вырвать деньги,  лежащие под ногами, а люди, которые говорят правду, становятся неугодными. Уже сгущаются тучи над министром энергетики  Шеберстовым,  потому  что человек говорит правду.

     Нужно сказать,  что  многочисленные  коммерческие  структуры, жирующие за  счет  ТЭКа,  ни  копейки  не  вкладывают  в  развитие комплекса.  Вот здесь,  Игорь Рафаилович,  проедается то, что было получено в наследство от Союза.  За годы независимости  ничего  не сделано в ТЭКе. Проедается!

     Уже традиционно  в  ТЭКе  создана  запутанная схема расчетов. Обратите внимание,  цена одного киловатт-часа  в  Украине  разная: выработанного   атомной   электростанцией   -  1  цент,  тепловыми станциями - 3,6 цента.  Мало того, разрешается дисконт при расчете за    электроэнергию,    выработанную   атомщиками.   Это   вообще недопустимо.  Оптовая цена на электроэнергию должна быть одна  для всех  потребителей.  Эта  норма  заложена,  кстати,  в  Законе  об электроэнергетике, принятом еще в 1997 году. Но она не работает.

     И вообще нужно прямо сказать,  что в атомной энергетике много непонятного. На основании каких заслуг президент НАЭК "Энергоатом" Нигматуллин, который, кстати, не пришел на отчет, лично определяет операторов  -  поставщиков  электроэнергии?  А  это,  как правило, сомнительные  частные  фирмы  с   ограниченной   ответственностью. Например,   фирма   "Бринкфорд",   которая   в   основном  торгует электроэнергией.  Ее  президент  даже  не   является   гражданином Украины. Через него "перевариваются" миллиарды.

     Вот эти  операторы  при  поддержке  высоких  покровителей  из Кабинета  Министров  вплоть  до  первого   вице-премьера   создают финансово-материальные схемы взаиморасчетов:  бартер, переу-ступки требований  и   так   далее,   что   приводит   к   безнаказанному разворовыванию больших государственных средств.

     Непонятно, куда   делись  деньги,  полученные  от  реализации электроэнергии,  выработанной на ядерном топливе,  которое атомные электростанции  четыре  с  половиной  года  бесплатно  получали из России за утилизацию ядерных боеголовок, вывезенных из Украины? На несколько   миллиардов  долларов  получали  свежее  топливо  и  не добились  стабилизации  в  атомной  энергетике.  Заработную  плату атомщикам  платить  нечем,  нет средств для замены оборудования на ядерных блоках. Куда пошли деньги? Кто за это ответит?

     Мы предлагаем создать специальную комиссию Верховного Совета, чтобы разобраться с тем, что творится в ТЭКе.

     Наша фракция  поддерживает  проект  постановления Комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  депутату  Костусєву.  За  ним  - депутат Діяк.

     Прошу дотримуватися регламенту.

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракция социалистов и  селян (Левый центр).  Уважаемые коллеги! Известный фантаст Герберт Уэльс 78 лет назад написал книгу "Россия во мгле".  Так вот сейчас впору писать книгу "Украина при лучине".  Миллионы наших сограждан по 14 часов в сутки не могут пользоваться  электрической  энергией,  так как  ее  отключают,  они  практически  отброшены  в  каменный век. Поэтому  вопросы,  которые  мы  сегодня  обсуждаем,  действительно чрезвычайные.

     Я прошу вас поддержать дополнение к Закону о налого-обложении прибыли предприятий об  исключении  из  валового  дохода  средств, начисленных   для   финансирования   достройки   энергоблоков   на Хмельницкой  и  Ривненской  АЭС.  Наше  население  фактически  уже финансирует это строительство, потому что платит надбавку к тарифу на электрическую энергию. А эти средства изымаются в бюджет, и тем самым затягивается окончание строительства этих энергоблоков.

     Я хочу сказать, что необходимо в корне пересмотреть отношение к энергетике вообще.  Разве нормально  предусматривать  в  бюджете финансирование  государственных  капитальных вложений в энергетику на уровне 0,1 процента от реальной  потребности?  А  когда  мы  не сможем  выполнить  наши  обязательства  по  об екту "Укрытие",  то просто лишимся  возможности  получить  гораздо  большие  суммы  от Международного банка реконструкции и развития.

     Поскольку регламент максимально сократили,  я практически все упускаю и скажу лишь вот что. 8 декабря сего года группа депутатов внесла  проект  постановления  о  создании  временной следственной комиссии   для   проверки   деятельности    Кабинета    Министров, Министерства энергетики Украины и его подразделений по обеспечению населения    Украины    электрической    энергией.     Я     прошу председательствующего поставить этот вопрос на голосование, а вас, уважаемые коллеги,  поддержать, потому что время, когда можно было дать  поручение  Кабинету Министров,  как это предлагают некоторые депутаты, заслушать его отчет и этим ограничиться, уже упущено.

     Нам самим  необходимо  тщательно   разобраться   и   доложить избирателям,  почему  энергетика  - базовая,  некогда процветающая отрасль,  пришла в упадок,  кто в этом виноват  и,  основное,  что нужно сделать для того, чтобы в каждом украинском доме было светло и тепло.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово надається народному депутату Діяку. За ним - депутат Звягільський.

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановний Адаме Івановичу!  За дві хвилини сказати про всі проблеми  галузі, яка  сьогодні забезпечує державу 63 процентами енергоносіїв,  - це не сказати майже нічого.  Сьогодні Україна споживає газу на  більш як 0,5 мільярда доларів. Це непосильний тягар для нашої економіки. І в такій  ситуації  газовий  комплекс  -  єдиний,  який  сьогодні практично існує,  який виконує всі завдання,  що стоять: поставляє газ і енергетикам,  і населенню,  і промисловості,  при тому що за використаний газ не сплачено 12,7 мільярда гривень.

     Неплатежі за спожитий газ призводять до того, що ми не можемо довести до  завершення  газотранспортну  систему,  відновити  наші видобувні запаси,  і, крім того, робітники газової галузі по 10-12 місяців не отримують заробітної плати.

     Маю вам сказати, що ці люди добре розуміють, що коли зупинити газову галузь хоча б на одну добу,  то це означатиме,  що вся наша держава буде в пітьмі і зупиниться вся промисловість, енергетика і так  далі.  Тільки  завдяки газовій галузі ми в минулому і в цьому році маємо світло.  Минулого року спожито газу  на  500  мільйонів доларів. Цього року така ж сама ситуація.

     Ми маємо найпотужнішу газотранспортну систему,  яка перекачує 120 мільярдів кубометрів газу в Західну Європу і яка дає  Росії  9 мільярдів доларів прибутку.  І якщо ми втратимо її, то це те саме, що втратити атомну зброю,  тому що інших важелів впливу в  нас  не буде.

     Ця галузь фактично кредитує всю економіку,  соціальну сферу і сьогодні потребує допомоги.  Я вважаю,  що ми  повинні  підтримати внесений  проект постанови.  Розв'язання цього питання дасть змогу стабілізувати ситуацію в нафтогазовій галузі і створити умови  для економічного зростання.

     І кілька слів,  якщо можна,  щоб дати відповідь на запитання, яке було поставлене,  - про 30 мільярдів кубометрів газу.  Шановні народні депутати!  Ви знаєте,  є навіть анекдот, що коли хтось про когось щось  скаже,  то  потім  спробуй  відмитися.  30  мільярдів кубометрів  газу - це є плата за послуги,  а не прибуток.  У ці 30 мільярдів кубометрів газу входить і паливний газ (його качають 144 мільярди  кубометрів  у  рік,  або більше 700 мільйонів кубометрів щодоби).  Це і затрати на  мастила,  і  затрати  на  зарплату,  на матеріальні   ресурси.   Цими   днями  буде  видана  вам  офіційна інформація,  куди дівається цей газ,  щоб більше ця  фальшивка  не розповсюджувалася серед депутатів і не йшла в ефір.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Іване   Васильовичу.   Слово   надається народному депутату Звягільському. За ним - депутат Костенко.

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член Комітету Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 43, Донецька  область).  Уважаемый   Адам   Иванович!   Уважаемые народные  депутаты!  Создается  впечатление,  что  мы  участвуем в каком-то спектакле,  вместо того чтобы выводить страну из кризиса. Недавно шла речь о поддержке металлургического комплекса, сейчас - о поддержке топливноэнергетического.  Предлагаются  частные  меры, большей частью не первоочередные, ничего существенно не меняющие.

     К чему  приведут,  например,  налоговые  льготы предприятиям, способствующим развитию  энергетического  комплекса?  Где  на  это взять деньги?

     Или второй     пример:    безакцептное    списание    средств предприятий-должников. Это значит окончательно положить на лопатки нашего товаропроизводителя.

     Нужны решительные   шаги   для  решения  узловой  проблемы  - проблемы платежей.  Она не существует отдельно для энергетики  или для  другой  отрасли.  Об  этом  неоднократно в своих выступлениях говорит и наш  Президент.  Ни  в  программе  правительства,  ни  в основных принципах денежно-кредитной политики Национального банка, ни в проекте бюджета меры прямого действия по преодолению  кризиса платежей вообще не предусматриваются.

     Я настаиваю  на  том,  что  нужен  комплекс  решительных мер: многосторонний   клиринг,   казначейские   векселя,   кредитование предприятий   по  доступным  ставкам,  выкуп  векселей,  частичная отсрочка   долгов,   санация,   отмена   картотеки   2,   усиление имущественной  ответственности  и  другие.  И  все  они сводятся к одному:  увеличение денег в оборотных средствах с  перекрытием  их утечки в тень и за рубеж.

     Предлагаю поручить  Кабинету  Министров,  Национальному банку представить  на  утверждение  совместную   программу   преодоления кризиса платежей.

     Комитет совершенно   правильно   отметил,  что  недостаточное финансирование угольной отрасли привело к уменьшению добычи угля и другим    негативным    последствиям.    Добавлю:   эта   политика последовательно проводится со времен  Союза.  Но  сегодня  никакая финансовая поддержка не спасет нашу угольную промышленность,  если немедленно не прекратятся поставки угля изза  рубежа  по  бросовым ценам. Демпинг убивает нашу отрасль. За рубежом идут суды, ведется следствие,  если отрасль бросает продукцию на рынок по демпинговым ценам.

     Предлагаю: поручить  Кабинету  Министров  срочно пред-принять решительные меры по прекращению импорта углей тех  марок,  которые добываются  в Украине в достаточном количестве (без экстренных мер экономику      ждет       катастрофа),       постановление       о топливно-энергетическом комплексе принять за основу.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається народному депутату Костенку.  За ним - депутат Павловський.

     Дуже прошу, шановні колеги, викладати основне, головне за дві хвилини.

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні депутати!  Фракція  Народного  руху констатує,  що  в  основі  кризи,  яку  переживає наша енергетика, лежить довготривала відсутність національної  політики  щодо  цієї галузі.

     Однією з головних умов ефективної економіки будь-якої держави є її енергетичне самозабезпечення.  Сьогодні Україна  експортує  з Росії  більше  75  відсотків нафти й газу і 100 відсотків ядерного палива.  Енергетична  залежність  утримує   Україну   в   штучному економічному просторі,  де домінують інтереси Росії. Це зменшує не лише можливості ефективного розвитку  власної  енергетики,  але  й можливості  виходу  України  на  світові  ринки,  особливо ті,  де українська продукція може конкурувати з російською.

     Щоб уникнути повного розвалу національної  енергетики,  треба вжити таких термінових заходів.

     Перше. Прийняти   закон   про   енергетичне  самозабезпечення Української держави, основними засадами якого мають бути створення альтернативних  джерел  постачання  енергоносіїв  -  нафти,  газу, ядерного палива - на світовому  ринку.  Усі  попередні  проекти  з цього питання, на жаль, провалені.

     Друге. Урізноманітнити  технічні  можливості  та  географічні шляхи доставки енергоносіїв в  Україну.  Ви  знаєте,  що  програму виробництва  ядерного палива в Україні,  яку ми планували ще п'ять років тому,  провалено,  провалено  будівництво  нафтотермінала  в Одесі, тоді як Росія такий нафтотермінал уже практично збудувала в Новоросійську. Без таких заходів ми не зможемо ефективно формувати свою енергетичну систему.

     Третє. Укласти   міждержавні   угоди   щодо   транспортування енергоносіїв через територію України. Неефективна політика в цьому напрямі  призвела  до  того,  що  вже  ціла  система  транспортних магістралей оминає нашу територію  (ви  знаєте  про  альтернативні проекти  будівництва  нафтогазових  магістралей  через Білорусію і Польщу).

     Четверте. Створити умови для видобутку з власних родовищ. Для цього насамперед прийняти закон про розподіл продукції, відсутніть якого блокує ефективну розробку власних родовищ.

     І п'яте.  Створити власні паливноенергетичні резерви. У нас є поклади і урану, і вугілля, але ми не використовуємо їх ефективно.

     Другий аспект  енергетичної проблеми - ситуація з українським виробництвом.  Я  хотів  би  нагадати  шановним  колегам,  що  для виробництва  валового  національного  продукту  на  суму 1 долар в Україні витрачається палива у 8-10 разів більше,  ніж у розвинених країнах.   Щоб   розв'язати   цю   проблему,   необхідно  прийняти законодавчі акти,  які стимулювали б енергозбереження; здійснювати ефективну  структурну  політику,  спрямовану  на  поступову заміну енергомістких галузей на менш  енергомісткі;  розробити  стратегію щодо   енергозабезпечення  економіки  енергетичними  ресурсами  та механізми її реалізації.

     І третій   аспект   енергетичної   проблеми.   Якщо   ми   не забез-печимо подальше безпечне функціонування паливноенергетичного комплексу,  то  не  уникнемо  і  технічного  розвалу,  і   розвалу енергетики.  А  це  загрожує  життю людей.  Нафтогазові магістралі зношені на 60-90 відсотків,  теплова енергетика  на  90  відсотків потребує  модернізації,  атомні  електростанції повністю вичерпали всі можливі резерви.

     Для реалізації цієї  політики  необхідна  ефективна  бюджетна політика.  Тому  я пропоную в бюджеті 1999 року закласти необхідні кошти на енергетичну галузь.

     І останнє.  Фракція Народного руху України підтримує  проект, внесений комітетом, але його треба доопрацювати з урахуванням усіх цих пропозицій.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я дуже прошу  вас,  виходячи  на трибуну,  думати про те, що крім вас хочуть виступити ще з десяток народних депутатів.

     Слово має народний депутат  Павловський.  За  ним  -  депутат Самойленко.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Фракція  "Громада".  Шановний  головуючий! Шановні члени уряду!  Шановні колеги!  Я хочу  за  відведений  час внести  п'ять пропозицій.  Насамперед відповім,  щоб почуло і наше населення,  і  наші  зелені,  чи  потрібно   добудовувати   атомні електростанції.

     Минулого року  мені  вдалося  переконати  зелених  Сполучених Штатів Америки в тому,  що нам потрібно добудувати ці блоки.  Мені вдалося  переконати  і  зелених  Німеччини.  Але зелені Німеччини, підтримуючи атомну енергетику в себе, хочуть згорнути її у нас. Це зрозуміло:  у  них  20  відсотків перевиробництва атомної енергії, треба її кудись подіти.

     Тому для того щоб ми не  були  всі  зеленими  і  не  посиніли зимою, треба добудувати атомні енергоблоки і в бюджеті передбачити безпосередньо на кожний блок по 100 мільйонів  гривень.  Це  перша пропозиція.

     Друга. Нам       слід      підтримати      програму      щодо паливно-енерге-тичного комплексу,  яку прийняла Верховна  Рада,  і особливо   наголосити  на  двох  аспектах:  підтримка  виробництва енергоносіїв в  Україні  і  створення  ще  одного  альтернативного джерела,  щоб  їх було три.  І дати відповідь на запитання,  яке я ставлю весь час:  чому Україна на своєму кордоні платить за газ  у два рази дорожче, ніж Франція? Давайте купувати за такою ціною, як Франція, тоді не буде багатьох проблем.

     Хто винен, я не можу сказати.

     Крім того,  паливно-енергетичний  комплекс   як   стратегічне питання  ставить  питання  платежів.  Якщо  ми його не розв'яжемо, паливно-енергетичний комплекс  нас  загубить,  якщо  розв'яжемо  - паливноенергетичний комплекс відродить Україну.

     Тому я   хочу,  щоб  ми  дали  доручення  Кабінету  Міністрів негайно,  не  граючись  у  проблему  кризи   платежів,   розробити конкретні    шляхи    її    вирішення.    Оборотних    коштів    у паливно-енергетичному  комплексі  повинно  бути  стільки,  скільки потрібно.  І ніякої давальницької сировини. Це окрема проблема, на ній теж треба загострити увагу.

     І останнє.  Навіть  із  цього  проекту  постанови  видно,  що Кабінет Міністрів хоче перетягнути на себе все. Не хоче виконувати нормальних законів,  які ми прийняли, а дайте їм змінити концепцію приватизації і так далі.

     Сьогодні від    обленерго,    викручуючи    руки,   вимагають підпи-сання нової угоди.  Ніяких  нових  угод!  Подавайте  проекти законів  -  і  негайно.  А  обленерго  я рекомендую не підписувати ніяких угод, поки Верховна Рада не прийме відповідного рішення.

     І наостанку.  Ми створили  парадоксальне  явище  в  економіці

-посередників,   які   нам   показують,   як  вони  паразитують  у паливноенергетичному  комплексі.  Той,  хто  виробляє,  повинен  і продавати.  А  Кабінет Міністрів чомусь зацікавлений,  щоб були ці посередники.  Тому треба і  до  цієї  проблеми  підійти  системно, спираючись на те, що в нас є, бо ми, справді, можемо або врятувати Україну, або знищити її. І я підтримую позицію бюджетного комітету в  тому,  що сьогодні основні надходження до бюджету повинні йти з паливно-енергетичного комплексу,  тож треба сприяти його розвитку, а не гальмувати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має народний депутат Самойленко.  За ним - депутат Черненко.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Голова  Української  екологічної   асоціації "Зелений світ".  Шановні радіослухачі!  Шановні депутати! Шановний головуючий!  Завжди  представники  ядерного  лобі  вміли  говорити неправду. Кажуть, що є зелені в Сполучених Штатах Америки. Але там немає ні об'єднаних зелених, ні партії - там зовсім інші проблеми. Або заявляють,  що зелені Німеччини підтримують ядерну енергетику. Новий міністр,  який там прийшов,  якраз висунув програму закриття ядерної енергетики. У Німеччині із 41 блоку закриваються шість.

     А тепер    продовжую.    Територія    України    як   цільної геобіохімічної провінції земної кулі виявилася  найменш  придатною для  розбудови  на  ній  об'єктів  атомної  промисловості.  Тому й наслідки дії "мирного атому" тут найтяжчі у світі.

     Атомну енергетику в Україні визначають: примітивізм, недо-лугість    реакторів,    порушення   виробничої, трудової дисципліни, розгардіяж.

     Засолену воду    з    охолоджувачів     атомних     реакторів Південно-Української  АЕС  скидають  у  Південний Буг,  і п'ють її мешканці Вознесенського та сусідніх районів Миколаївської  області (я сподіваюся, що миколаївці мене чують).

     Радіоактивний тритій  розповсюджується вниз за течією ріки до лиману й потрапляє в Чорне море.

     Бедлам у галузі транспортування та  зберігання  радіоактивних відходів. Безперервні аварії та вимикання блоків.

     На відміну  від  інших  країн,  в  атомній енергетиці України функціонують  і  направляють  її  діяльність  не  національний,  а закордонний атомний клан, і вони сперечаються, звідки везти до нас ті твели - з-за океану чи з сусідніх держав.

     Були і  є  тепер  способи   перерозподілу   значної   частини держбюджету на користь цієї невеличкої групи осіб.  Складовою їх є так  звана  діловитість,  нескінченні  недобудови,  аби  збільшити комісійні,      пропагандистська     тріскотня,     демонстративна засекре-ченість  та  заповненість  своїми  людьми.  Вони  зверхньо ставилися до місцевого населення й зневажали традиції.

     На закінчення   свого   виступу   я   хотів  би  сказати,  що дослідженнями, проведеними нашими ученими спільно з японцями серед вагітних жінок, виявлено симптоми онкологічних захворювань у 25-30 відсотків дітей,  які ще не народилися. Спостерігається збільшення вмісту  радіонуклідів  у  плацентах  -  не  тільки  цезію-37,  а й альфавипромінювачів. От до чого призводять низькі дози радіації. А ми будем голосувати за це.

     Тому ми,   у   цілому   підтримуючи   проект,  запропонований комітетом,  пропонуємо його розділити й голосувати окремо  питання про  добудову  Рівненської  і  Хмельницької  АЕС  і  про підтримку паливно-енергетичного     комплексу.     Ми      за      підтримку паливноенергетичного комплексу.  Але Рівненську і Хмельницьку АЕС, будь  ласка,  відділіть.  А  ті,  хто  думають,  що   із   свічкою залишимось...  (Шум у залi). То ви краще подумайте, що ми залишимо нашим дітям.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Черненку. За ним - депутат Новик.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые товарищи депутаты!  Я  бы  хотел  начать  свое  коротенькое  выступление  с нескольких цифр. Украина занимает 0,4 процента суши, а 5 процентов разведанных на земном шаре полезных ископаемых находятся у нас.  И если  в  период  Великой Отечественной войны мы на 7 лет опережали потребность  государства  в  разведке,  то  сегодня  еле  на   год покрываем  ее.  О  чем можно будет говорить завтра,  если отрасль, которая призвана заниматься поиском полезных ископаемых  и  давать предложения - то,  о чем мы сегодня говорим, - финансируется на 20 процентов?

     Это первая проблема, которая возникает, когда речь заходит об этом комплексе.

     Вторая проблема.  У  меня  такое  чувство,  что  мы обсуждаем проблему бюджетных ассигнований для здравоохранения,  образования, науки  и  культуры.  Смешно!  Из-за  неплатежей,  из-за  проедания ресурсов отрасль,  которая всегда  зарабатывала,  в  том  числе  в единой   энергосистеме   "Мир",   и   освещала  пол-Европы  (из-за отсутствия времени я не хочу занимать  ваше  внимание  и  все  это перечислять),  приведена  к  краху.  А  теперь  мы посыпаем голову пеплом.

     Правильно сказал   Юрий   Иванович:    завтра    нефтепровод, газопровод  пойдут,  минуя Украину.  Что будем тогда закладывать в бюджет?

     Принимая сегодня экономическое решение, мы уходим от вопросов политических.  И  вот  в  той структуре,  в которой мы могли бы на законных основаниях участвовать в принятии  решений,  нас  сегодня высекли.

     И последнее.  Я  предлагаю  поддержать проект постанов-ления, который подготовлен  комитетом,  за  исключением  одного:  следует убрать  из  текста  упоминание  о  законопроекте  об  особенностях приватизации  в  топливно-энергетическом  комплексе.  Это  абсурд. Сегодня  облэнерго  приватизировали,  разделили  производителей  и потребителей,  посадили их на кран,  за задвижку,  на трубу, и они живут лучше, чем живет государство. И живут одним днем, потому что завтра мы их посадим.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Григоровичу.

     Слово надається  народному  депутату   Новику   від   фракції Селянської партії.

     НОВИК А.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Фракция  Селянской  партии  Украины.   Уважаемые депутаты!  У  нас,  как и у электората нашей партии:  пока гром не грянет,  крестьянин не перекрестится.  Так и мы.  Хорошо, что этим громом явился бюджетный процесс, в ходе которого и возник вопрос о топливно-энергетическом комплексе.  Этот вопрос, наверное, гораздо целесообразнее  было  бы  ставить летом,  когда было тепло.  Но он возник сейчас.

     Проблема топливно-энергетического   комплекса   родилась   не сегодня, и, естественно, за пять минут ее не решить.

     Из выступлений  докладчика и содокладчика стало понятно,  что мы    не    можем    надеяться    на     те     поступления     от топливно-энергетического   комплекса,  которые  бюджетный  комитет заложил в доходной части проекта бюджета, ибо таких доходов просто быть  не  может.  Вы видите,  что во всех энергоресурсных отраслях (это и уголь, и нефть, и газ, и ядерное топливо) тоже есть большие проблемы,  и  там  тоже  люди  не  получают зарплату.  Так о каких доходах, заложенных в проекте бюджета, можно говорить?

     Наверное, нужно   говорить   о   другом   -   о   том,    что энергоресурсная  и  энергетическая отрасли (кроме энергоре-сурсов, которые добываются,  есть электроэнергетика,  которая вырабатывает электроэнергию)   представляют   также   огромный  рынок,  которым государство не управляет (по какой причине  -  я  сейчас  не  могу сказать).  Это  та  составляющая,  которая  может  давать огромные доходы в бюджет.  И на этом рынке,  предыдущие выступающие уже  об этом говорили, существуют дикие правила, дикие охотники. Мы должны четко  регламентировать  деятельность  этих   рынков   конкретными законами, в которых надо расписать, что дважды два - это четыре, а не столько, сколько вам надо.

     Хорошо, что  мы  подняли  эту  тему.  Я  считаю,  что  проект постановления,     подготовленный     Комитетом     по    вопросам топливно-энергетического  комплекса,  является  первым   шагом   к решению  этой  проблемы.  Наша  фракция предлагает поддержать этот проект.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Дуже просить слова голова Державного  департаменту  з  ядерної енергетики,  перший заступник міністра енергетики Уманець.  Я пропоную надати йому три  хвилини, потім  -  дві  хвилини депутату Панасовському для заключного слова (йому передав слово депутат Ковалко), і будемо приймати рішення.

     Уманець Михайло Пантелійович. Будь ласка. Три хвилини.

     УМАНЕЦЬ М.П.,  перший заступник міністра енергетики  України, голова  Державного  департаменту  з  ядерної  енергетики  України. Спасибо.  Уважаемые  народные  депутаты!  Впервые   мне   довелось подняться  на эту трибуну в 1987 году,  когда я работал директором Чернобыльской атомной станции.  С тех пор прошло 11 лет, и сегодня я  с  полной  ответственностью  хочу  заявить,  что  в  результате правового,  политического и экономического нигилизма мы в  атомной энергетике пришли к тому, к чему пришли.

     Хочу ответить  на некоторые вопросы,  которые здесь задавали. Уважаемый  народный  депутат  Мармазов!  Деньги,  о   которых   вы спрашивали, пошли на содержание уранового производства, которое мы не  похоронили  и  которое  сегодня  может  вырабатывать   ядерное топливо,  на содержание циркониевого производства, которое тоже не похоронено и готово служить нашей электроэнергетике,  и,  наконец, эти  деньги  пошли  на  покрытие расходов,  связанных с бесплатным отпуском 40-50 процентов электроэнергии.  В течение восьми лет  мы дотируем   всю  промышленность  и  все  хозяйство.  С  этого  надо начинать. Это первое.

     Второе. Я полностью разделяю мнение, что сегодня прежде всего надо   отработать  систему  (не  рынок  -  систему)  распределения электроэнергии и получения за нее тех средств,  на которые  сможет выжить   электроэнергетика.   В   условиях,   когда   не   хватает генерирующих мощностей,  когда частота в системе,  определяющая ее жизнеспособность,  вынужденно  регулируется  варварским способом - отключением потребителей,  когда государство полностью  регулирует цены,  ни о каком рынке речи быть не может.  Поэтому сегодня нужно говорить о системе, и это - вопрос номер один.

     Третье. На сегодня полностью исчерпаны все запасы,  которые у нас  были - (не только ядерное топливо,  получаемое за боеголовки, но    трехгодичный    запас    топлива),    полностью    исчерпаны централизованные   запасы   основного   оборудования   на  атомных станциях.  Нам нужна поддержка бюджета.  Вот почему  мы  полностью поддерживаем  то  минимальное  финансирование,  которое предлагает профильный комитет.

     И последнее,  что я хочу сказать с  этой  трибуны.  Уважаемый народный  депутат  Самойленко!  В  1987  году  эти песни пел здесь Владимир Яворивский.  Его песни обошлись украинской  публике  в  6 миллиардов  долларов  (Шум у залi).  Во что обойдутся ваши песни - неизвестно.

     Спасибо (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати!  Усі ми бачили, що  фракція  зелених  найспокійніша,  чому  шумлять - незрозуміло. Давайте поводитися в рамках нормальних людських стосунків.

     Будь ласка,  депутате Панасовський,  заключне слово, і будемо приймати рішення.

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Мои  суждения  могут не совпадать с точкой зрения,  господствующей сейчас в нашем зале,  и  я  не  считаю  их бесспорными.

     Заявляю, что    я   всегда   выступал   и   выступаю   против необоснованных обвинений  в  адрес  правительства.  Я  никогда  не отрицал,  что  Кабинет Министров прилагает усилия,  чтобы избежать энергетического  кризиса.  Но  давайте   восстановим   об ективную истину.  Кто станет отрицать, что постановления Кабинета Министров по улучшению положения в энергетике, как правило, низкоэффективны? Основная   проблема  в  отрасли  -неплатежи.  Но  это  проблема  и экономики страны в целом, и решить ее можно только комплексно.

     Но сначала необходимо определить причины  возникновения  этой проблемы.  Ни  в каких правительственных документах эти причины не обозначены.  И не будут обозначены,  потому что  анализ  структуры задолженности  свидетельствует,  что  основным  должником является государство:  70 процентов общей задолженности прямо или  косвенно связаны с бюджетами всех уровней.

     Кто станет отрицать,  что отрасль, стабильно работающая 8 лет назад,  переживает острейший кризис  исключительно  из-за  попыток государства   сохранить  существование  неэффективных  энергоемких производств, компенсировать неплатежеспособность населения за счет достаточно эффективной отрасли Украины - энергетики?

     Когда цены    на    продукцию,    формирующую   себестоимость электроэнергии  (топливная  составляющая  -  уголь,  газ,  мазут), государством    не    регулируются,   а   повышение   тарифов   на электроэнергию  жестко  сдерживается  государственными   органами, убытки энергетики - ничем не оправданная жертва.  Кто виноват, что доля бартера на  предприятиях  ТЭКа  достигла  90  процентов?  Кто виноват,  что  государство  лишилось  последних рычагов управления экономикой и, в сущности, не может определять бюджетную политику?

     Кто виноват,   что   при   задолженности   потребителей    за использованную   электроэнергию,   превышающей   стоимость   почти полугодичного товарного отпуска  продукции  отрасли,  задержки  по выплате  заработной  платы на генерирующих предприятиях составляет до девяти месяцев?  Ведь этот  процесс  должен  регулироваться  не отключениями,  а санкциями.  Это вопрос исключительной компетенции государственных органов.

     Кто в ответе и кто автор адресной продажи  электроэнергии  от АЭС  платежеспособным  потребителям,  которая  снижает  выручку по тепловым станциям на  900  миллионов  гривень  в  год?  Дальнейшее проведение  адресной продажи электроэнергии АЭС неизбежно приведет к катастрофическим последствиям теплоэнергетики и отрасли в целом. Энергетика   Донбасса   обязана  своим  разрушением  именно  этому решению. Кто виноват и кто в ответе?

     И все должны знать,  что главная  причина  превращения  нашей богатой страны в страну-банкрота в том,  что сегодня через отрасли ТЭКа Украина превращена в  полигон  усовершенствования  изощренных форм    грабежа   государства   и   народа.   Кто   этому   должен препятствовать? В первую очередь, очевидно, тот, в чьем подчинении структуры и у кого соответствующие функции.

     И не   надо  удивляться,  что  в  стране  уже  осуществляется аукционная продажа ликвидных основных фондов предприятий.  Процесс распродажи  государства  только начался,  и в настоящее время есть реальная  угроза  потери  Украиной  собственного   энергетического потенциала.

     Не мы  же  подписываем  от  имени правительства ошелом-ляющие распоряжения,   дающие   право   управлять    госпакетами    акций энергетических   компаний,  а  следовательно  и  перерас-пределять финансовые  потоки,  лицам,  не  имеющим  ни  опыта  в  управлении об ектами,  ни отношения к энергетике. Страшно подумать, что будет с энергетической отраслью завтра.

     Неужели правительство  не  понимает,  что  потеря  управления энергетической отраслью означает потерю управления страной?  Такое может быть лишь в случае,  когда никто не планирует связывать свою судьбу с судьбой собственной страны.

     Я предлагаю   ввести   мораторий   на   приватизацию  базовых стратегический отраслей, в составе которых есть суб екты природных монополий.  Потребовать  от  Фонда  госимущества  аннулировать все предыдущие решения комиссии по  коммерческим  конкурсам.  Отменить все последние распоряжения о передаче в управление государственных пакетов акций энергокомпаний  и  навести  порядок  в  формировании энергорынка    с    учетом    особенностей    регионов,   особенно ДонецкоДнепровского региона.

     Существующая организация сбыта электроэнергии  и  последствия нынешнего передела на энергорынке наносят огромный, измеряющийся в миллиардах  ущерб   стране.   Потенциал   энергобизнеса   поистине колоссален.  Огромные  средства  бесконтрольно  уплывают в теневой сектор экономики,  а  не  идут  на  пополнение  бюджета  страны  и инвестирование отраслей ТЭКа.

     В заключение   я   вынужден   констатировать   следующее.   К сожалению,  каждый  раз,  когда  мы  с  этой  трибуны  акцентируем внимание   на  истинном  положении  дел,  возможных  последствиях, необходимости  принятия  правительством  неотложных  мер  с  целью недопущения   паралича   экономики  и  неконтролируемого  развития событий  в  стране,  мы   ощущаем   такую   степень   непонимания, невосприятия   проблем,   которая   не  дает  возможности  принять правильное решение по топливноэнергетическому комплексу.  Хотелось бы, чтобы сегодняшний день был исключением.

     У меня  просьба  - поддержать проект постановления Верховного Совета, внесенный комитетом.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Обговорення  питання  закінчено, будемо  приймати рішення.  Давайте все-таки до оголошення перерви, як ми й проголосували, приймемо рішення.

     Є пропозиція взяти за основу проект Постанови Верховної  Ради України    про    заходи    щодо    забезпечення    функціонування паливно-енергетичного комплексу  в  умовах  кризи,  який  внесений народними    депутатами    -    членами    Комітету    з    питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки.

     Прошу підтримати. За основу.

     "За" - 294.

     Дякую. Прийнято.

     Шановні колеги, прошу уваги! У ході обговорення і до того ряд депутатів подали конкретні пропозиції.  Наприклад (це звучало і  в заключному  слові  депутата  Панасовського,  і  висловлювалося від фракції прогресивних соціалістів депутатом Вітренко), пропонується доповнити   проект   постанови  таким  пунктом:  зобов'язати  Фонд державного  майна  анулювати  всі  попередні  рішення  комісії  по комерційних  конкурсах,  розірвати  всі  договори  купівлі-продажу пакетів акцій з інвесторами,  які не виконали  фіксовані  та  інші зобов'язання  за  договорами  чи  оформили  їх в рахунок погашення заборгованості,  і доповісти про виконання Верховній Раді  України до 10 січня.

     Ставлю на голосування. Прошу визначитися.

     "За" - 224.

     Не встигли.  Прошу ще раз проголосувати.  Будь ласка,  будьте уважні.  Ставлю на голосування.  Хто за  те,  щоб  підтримати  цей пункт, прошу визначитися.

     "За" - 247.

     Рішення прийнято.

     Прошу, будьте уважні, щоб ми швидко закінчили.

     Пропонується: Кабінету   Міністрів   України  скасувати  свої розпорядження про передачу державних пакетів  акцій  в  управління комерційними банками і фізичними особами. Прошу підтримати.

     "За" - 265.

     Рішення прийнято.

     Пропонується: Генеральному   прокурору   України   перевірити законність розпорядження Кабінету Міністрів України щодо  передачі державних  пакетів акцій в управління комерційними банками.  Прошу підтримати.

     "За" - 265.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Ще один надто серйозний пункт.  Прошу уваги! Ввести мораторій на  приватизацію  базових  стратегічних  галузей,  у складі яких є суб'єкти природних монополій.

     Прошу підтримати.

     "За" - 241.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Шановні колеги!   У   виступі   депутата   Костенка   звучала пропозиція  додати  до переліку законодавчих актів,  які необхідно прийняти,  Закон про енергетичне самозабезпечення  України.  Це  в пункті 1 проекту постанови.

     Прошу підтримати.

     "За" - 260.

     Рішення прийнято.

     Прошу депутата Кармазіна не заважати мені вести засідання.  Я знаю Регламент  не  гірше,  ніж  ви.  Сядьте,  будь  ласка.  Потім візьмете слово для репліки.

     Народний депутат Шеховцов пропонує внести такі зміни.  Перше. До пункту 5.1 додати  абзац:  "Встановити  постійний  контроль  за законністю  і  доцільністю  дій  керівництва  Національної атомної енергогенеруючої  компанії  "Енергоатом"  щодо  передачі  ресурсів атомних  станцій  у  розпорядження  фірм-посередників "Брінкфорд", "Торговий дім", "Атоменергоресурс" та інших".

     Прошу підтримати.

     "За" - 235.

     Приймається.

     Народний депутат Шеховцов пропонує додати ще підпункт  такого змісту: "Розглянути доцільність існування НАЕК "Енергоатом". До 22 січня 1999 року подати Верховній Раді України висновки уряду  щодо ефективності   існування   НАЕК   "Енергоатом"  за  наслідками  її діяльності  протягом  1998  року  в  порівнянні   з   результатами фінансовогосподарської діяльності окремих АЕС у 1997 році".

     Прошу визначитися.

     "За" - 225.

     Шановні колеги, прошу уваги. Давайте трошки спокійніше.

     I ще одна пропозиція депутата Шеховцова

- додати ще такий пункт: "Генеральній прокуратурі України разом із Державною податковою адміністрацією,  Контрольноревізійною службою та  іншими  державними  органами  провести  перевірку   законності використання     ресурсів     НАЕК    "Енергоатом"    комерційними посередниками.  Доповісти Верховній Раді  України  про  результати перевірки протягом місяця після її закінчення".

     Прошу визначитися.

     "За" - 264.

     Рішення прийнято.

     На вимогу  народних  депутатів  ще  раз ставлю на голосування пропозицію про розгляд доцільності  існування  НАЕК  "Енергоатом". Прошу визначитися.

     "За" - 205.

     Рішення не прийнято.

     Доповнення народного   депутата   Павловського:   забезпечити першочергове прийняття Верховною Радою України закону про  основні засади функціонування активного ринку електроенергії.

     Прошу визначитися.

     "За" - 216.

     Не прийнято.

     Наступний пункт: рекомендувати Кабінету Міністрів призупинити підготовку нових постанов і  підписання  нових  угод  Міненерго  з обленерго,  які  ставлять  споживачів  електроенергії  в безправне становище щодо непередбачуваного відключення електроенергії. Прошу визначитися.

     "За" - 230.

     Рішення прийнято.

     Група народних   депутатів   -  Петренко,  Бережний,  Єськов, Анненков,  Левченко та інші - внесла пропозицію додати в пункті  3 до  переліку  законопроектів,  які  треба  підготувати і терміново розглянути, проект Закону України про загальнообов'язкове державне страхування  від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

     Прошу визначитися.

     "За" - 184.

     І проект  Закону  про  державну  програму   реформування   та фінансового   оздоровлення   підприємств  вугільної  промисловості України на 1998-2000 роки.

     Прошу визначитися.

     "За" - 196.

     Рішення не прийнято.

     Шановні колеги!  Усі пропозиції,  які були  подані  згідно  з Регламентом,  а не з голосу... Щодо пропозиції депутата Костусєва. Нагадую:  група  народних  депутатів  8   грудня   внесла   проект постанови.  Проект роздано,  але щоб його розглянути, він має бути включений до порядку денного. Це перше.

     Друге. Шановні колеги!  Оскільки ми зараз серйозно  доповнили проект постанови,  внесений комітетом,  то є така пропозиція: дати доручення профільному комітету  доопрацювати  його  з  урахуванням пропозицій,  які  ми  проголосували,  і  потім ми проголосуємо цей проект постанови в цілому.

     Прошу визначитися.

     "За" - 150.

     Шановні колеги!  Є пропозиція  надати  по  одній  хвилині  на виступи з процедури.

     Депутат Кармазін. Будь ласка. За ним - депутат Ковалко.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська область).  Дякую,  шановний Адаме Івановичу. Шановні народні депутати!  Вдумайтеся,  що ми зараз голосували. Ми в одній постанові об'єднали і коня,  і "трепетную лань",  і ще пару козлів на  додаток.  Не вислухали думки профільного комітету щодо кожного пункту.  Яке ж буде ставлення до прийнятих постанов?  Це добре, що ми  один  одному  довіряємо,  приймаємо кожен пункт.  Та чи ми все зважили?  Це ж відіб'ється на паливно-енергетичному комплексі.  Це дуже вразлива річ! Що ж ми робимо?

     На мою  думку,  Адам  Іванович  вніс слушну пропозицію - дати доручення комітету попрацювати  над  усіма  пропозиціями,  які  ми щойно   проголосували   з  голосу,  що  є  порушенням  Регламенту. Буквально під час перерви доопрацювати проект з  урахуванням  усіх пропозицій,  які  ми  підтримали,  і  з  усіма  висновками  подати сьогодні  о  16  годині.  I  ми  проголосуємо.  Це   відповідатиме Регламенту Верховної Ради.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Депутат Ковалко. За ним - депутат Федорин.

     КОВАЛКО М.П.   Шановний   Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Я вважаю,  що ми з  голосу  проголосували  пункти,  які виключають  один  одний.  Проект постанови,  що був запропонований профільним комітетом,  має  бути  доповнений.  Але  я  прошу,  щоб пропозиції,  подані народними депутатами, до цього були розглянуті в комітеті,  підкріплені юридично,  щоб ми постановою не виключали законів.

     Я повністю підтримую депутата Кармазіна,  але прошу,  щоб нам дали на доопрацювання декілька днів - до вівторка, чи до середи.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Федорин.  За ним - депутат Ємець. Будь ласка.

     ФЕДОРИН Я.В.  Фракція Народного руху України. Шановні колеги! У мене таке враження,  ніби перебуваєш на якомусь ярмарку суєти. Я прошу  більше  не  повторювати  в  цьому  залі  того,  що ми зараз зробили.  Ми почали голосувати якийсь  калейдоскоп  пропозицій,  і якби  нам  зараз  запропонували  пункт про те,  щоб позбавити себе депутатських повноважень,  ми б у  цій  гарячці,  мабуть,  і  його проголосували.

     У зв'язку  з  цим я ще раз вас закликаю не повторювати більше такого голосування без внесення  пропозицій  письмово  і  доручити профільному комітету вивчити детально всі пропозиції,  щоб завтра, скажімо, у першій половині дня, проголосувати ці пункти.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Ємець.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Марченко.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний      виборчий      округ,      НДП).     Фракція Народно-демократичної партії.  Шановні колеги!  Інколи емоції  теж хороша річ. Можливо, сьогодні в цьому проекті постанови прозвучало те, чого б ніколи не прозвучало, якби це довго обдумувалося і якби лобісти весь час дихали у спину.  І нормально, що воно прозвучало, але все потрібно проаналізувати,  привести у  відповідну  юридичну форму.

     Я недавно   брав   участь  у  конституційному  провадженні  в Конституційному Суді. Якщо ми хочемо, щоб те, що нами приймається, працювало, то повинні подивитися, що і як має бути оформлене, тому що  постанови  видаються  лише  для  внутрішнього  використання  у Верховній  Раді.  Якщо ми хочемо,  щоб нашими рішеннями керувалися Кабінет  Міністрів,  Президент  або  щоб  ми  хоча  б  мали  право добиватися,  щоб вони ними керувалися,  треба виділити те,  що має піти як закон,  те,  що має піти як постанова,  те, що має піти як пропозиції Президенту й Кабінету Міністрів.  І,  розділивши на три піддокументи,  проголосувати у відповідності з процедурою. Тоді це буде  документ,  і  я  впевнений,  що ці пропозиції наберуть майже стільки ж голосів, за винятком п'яти-шести, які, можливо, випадуть на наступному голосуванні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре   Івановичу,  справа  в  тому,  що  ми ніякого  закону  сьогодні  не  приймаємо.  Ми  приймаємо  виключно постанову, в якій говориться про те, що треба розробити ті чи інші законопроекти.

     Депутат Марченко. Будь ласка. За ним - депутат Самойленко.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Адам  Иванович!  Уважаемые  депутаты!  Я  хочу обратить  ваше внимание на процедуру.  Мы приняли за основу проект постановления,  который подготовил профильный комитет.  Мы соблюли все нормы процедуры.  Вопросы,  которые ставил на голосование Адам Мартынюк,  были подготовлены письменно,  и  он  работал  в  рамках процедуры.

     Как депутат  трех  созывов,  я  неоднократно  был свидетелем, когда вопросы, правильно поставленные в зале, потом блокиро-вались представителями   крупного  и  черного  капитала  через  подкуп  и запугивание депутатов.

     Адам Иванович!  Я считаю,  что все было  выполнено  в  рамках процедуры.   Прошу   поставить  на  поименное  голосование  проект постановления,   подготовленный   и   проголосованный   в   рамках процедуры,  в целом.  И все изменения, которые потребуют отдельные депутаты либо профильные комитеты,  пусть вносят как  изменения  к принятому в целом документу.

     Поэтому прошу  еще  раз  в  поименном  режиме проголосовать в целом принятый за основу проект постановления.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Самойленко.  Будь ласка. За ним - депутат Ніколаєнко.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.   Голова  Української  екологічної  асоціації "Зелений світ".  Шановні колеги!  Я дуже поважаю більшість і прошу прислухатися до меншості.  Завжди ядерна і теплова енергетика були конкурентами.  Розглядаючи їх  у  блоці  в  енергетичній  програмі України,  ми  завалили  і вугільну галузь,  і багато інших.  Тепер знову пробуємо поєднати те, що не поєднується, - двох конкурентів.

     Я прошу розділити  голосування  щодо  теплової  енергетики  в паливноенергетичному комплексі і ядерної енергетики.

     І прошу  також  голосувати  обов'язково поіменно.  Ми повинні розуміти,  яку відповідальність беремо на себе,  коли одним  махом поєднуємо такі непоєднувані речі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко.  Будь ласка. За ним - депутат Павловський, і будемо голосувати.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція соціалістів і селян.  Шановний Адаме  Івановичу!  Минулого тижня  нашою  фракцією  спільно з комуністами і "Громадою" під час розминки  було  запропоновано  Голові  Верховної   Ради   Ткаченку створити комісію.  І була заява щодо енергетики,  наслідком якої є розгляд цього питання.

     Олександр Миколайович Ткаченко  доручив  тоді  розглянути  це питання.  Було  сказано й про слідчу комісію.  Сьогодні це питання випущене. Але проект постанови, де пропонується створити тимчасову слідчу  комісію,  який  внесли  Костусєв  та інші депутати,  можна елементарно включити в проголосований проект як  доповнення  одним пунктом:  "Утворити тимчасову слідчу комісію..." Текст у депутатів на руках.

     Про те,  що  є  багато  порушень,   говорили   всі.   Давайте розглянемо  це  питання.  Чому  є  посередники?  Чому попередавали десятки обленерго,  у тому  числі  Херсонобленерго,  в  управління фізичним особам і люди сидять без світла?

     Я пропонував  би  проголосувати це як доповнення.  Той проект розданий, він є в депутатів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Павловський. Будь ласка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я прошу ще раз поставити на голосування мою пропозицію  про  те,  щоб  до  переліку  проектів,  які  уряд  має розробити в  першочерговому  порядку,  додати  проект  закону  про функціонування енергоринку.  Тим більше що минулого року, коли був прийнятий Закон про  електроенергетику,  уряду  доручалося  ще  до липня подати такий законопроект.  Цього не зроблено,  тому я прошу до переліку в пункті 1 включити цей проект закону.  Уряд має діяти на основі закону, а не на основі ручного управління.

     Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Депутат  Павловський просить ще раз  проголосувати  його  пропозицію  про  необхідність розробки в першочерговому порядку відповідного законопроекту.  Хто за, прошу визначитися.

     "За" - 246.

     Рішення прийнято.

     Ще одне   доповнення   до   проекту   постанови,   який    ми проголосували  за  основу,  - врахувати проект постанови Верховної Ради,  який розданий (його ініціатори -  близько  десяти  народних депутатів), про утворення тимчасової слідчої комісії для перевірки діяльності Кабінету Міністрів,  Міністерства енергетики України та його     підрозділів    по    забезпеченню    населення    України електроенергією.

     Прошу визначитися.

     "За" - 222.

     Шановні колеги!  Якби ми розглядали  це  питання  окремо,  то достатньо  було  б  150 голосів.  А оскільки ми розглядаємо його в контексті  постанови,  народні   депутати   наполягають   ще   раз проголосувати. Прошу.

     "За" - 233.

     Рішення прийнято.

     Є пропозиція   проголосувати  проект  постанови  в  цілому  в поіменному режимі. Прошу визначитися.

     "За" - 167.

     Рішення прийнято.

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому з  поправками і доповненнями, які ми проголосували. Голосування поіменне.

     "За" - 207.

     Прошу по фракціях.

     Комуністи -  116 із 117;  НДП - 7 із 42;  Народний рух - 1 із 35; "Громада" - 21 із 24; зелені - 0 із 10; соціалісти - 22 із 23; "Незалежні" - 7 із 9; СДПУ(о) - 3 із 7; селяни - усі 13 за; ПСПУ - усі 12 за; позафракційні - 5 із 12.

     Шановні колеги!  Більшість   депутатів,   які   виступали   з процедури,  висловлювалися  за те,  щоб дати доручення профільному комітету до вівторка проаналізувати доповнення й поправки,  які ми проголосували,  і  внести  доопрацьований проект постанови.  Прошу підтримати (Шум у залі).  До п'ятниці вони не  встигнуть,  давайте все-таки до вівторка.

     "За" - 230.

     Рішення прийнято. Дякуємо.

     Комітет готує на вівторок, і потім ми розглянемо.

     Оголошується перерва до 16 години.