ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  17  л и с т о п а д а  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Я прошу підготуватися  до  реєстрації.  Реєструємося. Зареєструвався    331    народний   депутат.   Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

 

     На трибуну запрошується  Альошин  Валерій  Борисович,  голова комітету.

 

     У нас виділено на запитання десять хвилин.  Запишіться.  Будь ласка,  висвітіть.  Депутат Єщенко.  За ним - депутат Новик.  Будь ласка.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  У  меня  вопрос,  который мы задавали и пану Ющенко.  Как вы относитесь к тому,  что  у  нас  в Украине  ходит  две  валюты:  наша  национальная валюта - гривня и доллар?

 

     И второй вопрос:  как вы относитесь  к  отчету  Национального банка  и  какие изменения произошли в его работе после предыдущего отчета у нас, в Верховном Совете?

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую за запитання. Щодо використання іноземної валюти на території України. Я думаю, всі в цьому залі поділяють точку  зору,  яку  висловив  голова  Нацбанку України.  Проблема  використання  іноземної валюти для розрахунків (особливо між фізичними особами),  проблема використання іноземної валюти  як грошей для заощадження - це,  власне кажучи,  результат відносної   слабкості   української   національної    валюти.    І Національний банк,  на мою думку,  проводить політику,  спрямовану саме на посилення, на зміцнення позицій української валюти.

 

     Друге запитання:  яке ставлення до звіту? Під час обговорення питання  про звіт Національного банку за 1997 рік я засвідчив своє ставлення,  і  воно  зводилося  до  того,  що  основні   параметри діяльності  Нацбанку (незважаючи на правову невизначеність статусу Нацбанку,  відсутність закону про Національний банк),  основні дії Національного банку були спрямовані на виконання основної функції, покладеної на Нацбанк, - на забезпечення стабільності національної грошової   одиниці.  Чим  стабільнішою  буде  національна  грошова одиниця,  тим менше громадян України буде користуватися іноземними валютами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Новик. За ним - депутат Лимар.

 

     НОВИК А.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Фракція  Селянської  партії   України.   Валерий Борисович!  Есть такой вопрос.  Ющенко в своем выступлении сказал, что произошла валютная стабилизация (стабилизация валютного  рынка и  нашей  валюты),  повысилось  доверие наших граждан к украинским банкам.

 

     Но вы знаете,  как  это  все  делалось.  Возможно,  это  были антикризисные     меры,    когда    положение    стабилизировалось искусственно, запрещенными способами и методами. Так вот все-таки, что  произошло  сейчас?  Сегодня  тоже применяются эти запрещенные методы,  просто  искусственно  поддерживается  курс   национальной валюты,  или  уже  происходит естественный процесс,  о чем говорил Ющенко?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую.  Анатолій Матвійович  ставить  правильне запитання.  Я думаю,  що Національний банк також свідомий того, що адміністративні методи  регулювання  валютного  ринку,  впливу  на курсову  політику  мають  бути  і  можуть  бути ефективними тільки протягом досить короткого проміжку часу.  Якщо така політика  буде продовжуватися  й далі,  то це матиме негативні наслідки.  Позиція Національного банку зводиться до того,  що він поділяє  саме  таке концептуальне  бачення  своєї  поведінки  на валютному і курсовому ринках.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лимар. За нею - депутат Полюхович.

 

     ЛИМАР Н.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Передайте,  будь ласка,  слово Володимиру Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та    інвестицій    (виборчий   округ   161,   Сумська   область). Социалистическая оппозиция.  Уважаемый докладчик! Поскольку Виктор Ющенко  конкретно  не  ответил  на мои вопросы,  я хочу,  чтобы вы ответили на них и дали свои пояснения.

 

     Вопрос первый.  Я хотел бы,  чтобы и депутаты,  и вся Украина знали,  каким  конкретно  решением  какого  органа  и  когда  было разрешено использовать  доходы  от  ОВГЗ  для  погашения  дефицита государственного бюджета?

 

     Второй вопрос (я дам подсказку).  В Японии отношение денежной массы  к  ВВП  -  112  процентов.  Назовите,  пожалуйста,   каково отношение  денежной массы в украинской национальной валюте к ВВП и прокомментируйте разницу этого показателя в Японии и Украине.

 

     И третий вопрос.  Дайте,  пожалуйста, ваш прогноз инфляции на 1999 год.

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за запитання,  Володимире Романовичу.  Я відразу  скажу,  що  висловлювати  публічно  прогноз  інфляції   я відмовляюсь,  робити  цього  не  буду.  Якщо  ви  хочете знати мою особисту точку зору,  я вам можу в окремій  розмові  аргументувати своє бачення цієї тези.

 

     Щодо того,   яким   документом  було  дозволено  використання доходів від продажу облігацій  внутрішньої  державної  позики  для фінансування дефіциту бюджету,  то можна говорити про те,  що коли законом про державний  бюджет  затверджуються  дефіцит  і  джерела фінансування,  зокрема  внутрішні  запозичення,  то  фактично це є дозволом на використання цього ресурсу як  джерела  для  погашення дефіциту.

 

     І друге   запитання  щодо  грошової  маси.  Як  сьогодні  вже зазначав у  своєму  виступі  голова  Національного  банку  України Віктор  Андрійович  Ющенко,  обсяг  грошової  маси в нас за одними даними наближається,  а за іншими перевищує 14 мільярдів  гривень. Якщо  ви  знаєте орієнтовні параметри нашого валового внутрішнього продукту (дуже легко зараз орієнтуватися - десь на 100 мільярдів), то який це відсоток - неважко вирахувати.  Зрозуміло,  що є досить великий розрив у показниках співвідношення обсягу грошової маси до валового  внутрішнього  продукту в Україні і в інших країнах,  які можуть наводитися для порівняння, зокрема в Японії.

 

     Природа цього явища пов'язана з багатьма причинами, зокрема з тими,   що   вже   аналізувалися   під   час   розгляду   основних макроекономічних       показників,       основних       параметрів соціальноекономічного розвитку.

 

     У нас  дуже  великий  обсяг бартерних операцій,  які фактично унеможливлюють використання грошей.  Ми тут  можемо  думати,  вони викликані  тим,  що бракує грошей.  Інша позиція може зводитися до того,  що  за  наявності  бартерних  операцій  потреба  в   грошах відпадає. Крім того, запитання народних депутатів свідчать про те, що  вони  усвідомлюють,  яку  роль  відіграють   в   офіційних   і неофіційних   економічних   відносинах   іноземні   валюти.  Тобто відбувається  певне  заміщення  потреби  в  національній  грошовій одиниці за рахунок інших валют.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановний Валерію Борисовичу! У доповіді голови Нацбанку спрогнозовано, що в 1999 році кількість бартерних операцій у нашій державі зросте.  Ви фахівець  найвищого гатунку якраз у питаннях фінансово-банківської діяльності, голова профільного підкомітету нашої Верховної Ради, і багатьох  виборців  (саме виборців,  до яких ми поїдемо наступного тижня) цікавить питання: що буде з нашою національною валютою?

 

     Люди знають,  що найважливіше завдання для  Нацбанку,  уряду, Верховної  Ради  -  це,  звичайно,  стабільність  грошової одиниці держави.  Вони пам'ятають події серпня та вересня,  знають,  що  в п'ятницю  на останніх валютних торгах у Росії рубль упав на чотири пункти. Мабуть, наша гривня все ж прив'язана до російської валюти. Яке ваше бачення,  які ваші прогнози? Особливо, ще раз підкреслюю, це цікаво для наших радіослухачів.  Що можна сказати для  виборців України  щодо  стабільності  української  валюти  в найближчі три, скажімо, чотири місяці, півроку.

 

     Прошу, якщо можна, дати відповідь.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за  запитання.  Думаю,  що  всі  народні депутати  об'єктивно  зацікавлені в посиленні позиції національної грошової одиниці,  у збереженні стабільності на  валютному  ринку, тому  що  це  відповідає  інтересам  виборців - людей,  які за них голосували.

 

     І приймаючи  рішення  стосовно   параметрів   емісії,   інших параметрів,  які впливають на курсоутворення, стимулюють прийняття тих  законодавчих  актів,  які   йтимуть   на   користь   розвитку виробництва,   а  не  спричинятимуть  його  згортання,  ми  можемо забезпечити свій ефективний вплив на курсову ситуацію.

 

     Якщо ж уряд буде вживати таких заходів,  які  стимулюватимуть ухилення  від  оподаткування,  стимулюватимуть  розвиток тіньового сектора економіки,  якщо в результаті буде  збільшуватися  дефіцит бюджету,  посилюватися  соціальна  напруженість у суспільстві,  то виконати основну свою функцію Національний банк буде не в змозі.

 

     Тому я ще раз  підводжу  всіх  нас  до  висновку,  що  тільки спільними  зусиллями  ми  можемо  створити  передумови позитивного прогнозу стосовно курсу,  стосовно позиції  національної  грошової одиниці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь  ласка,  Валерію Борисовичу.  Спасибі. Жовтяк Євген Дмитрович є? Немає.

 

     ----------

 

     Переходимо до розгляду  доповіді  уряду  про  стан  виконання Державного  бюджету  України в поточному році та проект Закону про Державний   бюджет   на   1999   рік.   Доповідає   Мітюков   Ігор Олександрович, міністр фінансів.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Дякую.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  За дорученням Кабінету  Міністрів  України дозвольте доповісти вам про виконання бюджету за дев'ять місяців поточного року  та  проект  Закону  про Державний бюджет України на 1999 рік.

 

     Проект Державного бюджету на 1999 рік грунтується  на  прогнозних  показниках  економічного  та соціального розвитку України в наступному році,  у ньому враховано стан  виконання  бюджету  в  поточному  році,  чинне  податкове  і бюджетне   законодавство   та   здійснювані   заходи   щодо   його вдосконалення.

 

     Показники проекту бюджету узгоджуються з Програмою діяльності Кабінету  Міністрів  України,  в них ураховано вимоги здійснюваної урядом фінансової,  бюджетної та податкової політики, необхідність реалізації    антикризових    заходів   фінансової   стабілізації, пропозиції міністерств та інших  центральних  і  місцевих  органів виконавчої влади.

 

     Як доповідав   міністр   економіки,   наступного   року,   за прогнозними  оцінками,  обсяг   валового   внутрішнього   продукту очікується  в  сумі 117,5 мільярда гривень,  що номінально на 15,6 мільярда гривень більше,  ніж у поточному році,  намічається  його реальне зростання в порівнянні з 1998 роком на 1 відсоток.

 

     Розвиток галузей промисловості в 1999 році здійснюватиметься переважно за  рахунок  власних  коштів суб'єктів   господарювання,   які   забезпечать   інвестування   у виробництво 14,7 мільярда  гривень,  або  92  відсотки  загального обсягу капітальних вкладень.

 

     Передбачається залучити  750  мільйонів доларів США іноземних інвестицій, з них у виробничу сферу - 641 мільйон, у невиробничу - 109   мільйонів.   Намічається   зростання   фінансових   ресурсів підприємств і організацій за рахунок  амортизаційних  відрахувань, які  збільшаться  порівняно  з  1998  роком  на 85,2 відсотка і за розрахунками становитимуть 25 мільярдів гривень.

 

     Важливе значення для  оцінки  розмірів  як  дохідної,  так  і видаткової  частин  бюджету  має прогнозний курс у наступному році гривні  до  долара  Сполучених  Штатів  Америки.  За  розрахунками Національного  банку  України,  можливий  рівень цього показника в середньорічному визначенні буде в межах від 3,63 до 4  гривень  за долар  Сполучених  Штатів  Америки.  Виходячи  з  цього  у проекті бюджету використано середню величину - 3 гривні 82 копійки.

 

     Та обставина,  що під час розробки  проекту  бюджету  Основні засади  грошово-кредитної  політики на 1999 рік Верховною Радою ще не  були  затверджені,  знижує   надійність   окремих   прогнозних показників,  у  тому числі й бюджетних,  і вони можуть змінитися в разі уточнення Національним  банком  чи  Верховною  Радою  України закладених  припущень  щодо курсу грошової,  кредитної політики та монетарних параметрів.

 

     Проект бюджету   неодноразово   розглядався   на   засіданнях Кабінету  Міністрів  України  за участю широкого кола науковців та фахівців.  З урахуванням усіх зауважень і пропозицій та виходячи з реальних   фінансових   можливостей,   основні  показники  проекту зведеного бюджету України на 1999 рік обраховано в таких розмірах: доходи  -  32,7  мільярда  гривень,  або 27,8 відсотка до валового внутрішнього продукту (на 1998  рік  заплановано  29,4  відсотка); видатки  -  33,4  мільярда  гривень  (зведений  бюджет),  або 28,4 відсотка до валового внутрішнього продукту (план 1998 року -  32,8 відсотка).   Доходи  державного  бюджету  визначено  у  сумі  23,1 мільярда  гривень,  видатки  -  23,8   мільярда   гривень,   тобто передбачено дефіцит у сумі 0,7 мільярда гривень,  або 0,6 відсотка до валового внутрішнього продукту.

 

     Проти обсягів,  затверджених у державному бюджеті на поточний рік,  доходи  зведеного  бюджету  збільшуються на 2 мільярди 922,9 мільйона гривень,  у тому числі:  за рахунок податку  на  прибуток підприємств  -  на  1  мільярд  465  мільйонів гривень,  податку з власників транспортних засобів - на 186 мільйонів гривень, податку на додану вартість - на 434,6 мільйона гривень,  акцизного збору - на 1 мільярд 770 мільйонів  гривень,  ввізного  мита  -  на  595,3 мільйона   гривень.   Це  пояснюється  в  основному  прогнозованим збільшенням номінального розміру валового внутрішнього продукту та зниженням  курсу  гривні до долара США,  що спричиняє збільшення у гривнях доходів від податків, пов'язаних з імпортними операціями.

 

     Перед тим як охарактеризувати доходну частину бюджету  та  її складові,  вважаю  за необхідне привернути увагу до економічної та фінансової ситуації,  що  склалася  на  сьогодні  в  державі  і  з урахуванням якої формувалися бюджетні показники.

 

     Слід констатувати, що незважаючи на деякі позитивні зрушення, загальна економічна  ситуація  залишається  такою,  що  виконувати бюджет у 1999 році доведеться в екстремальних умовах.  Криза,  яку ми переживаємо,  надто важка,  і марно  сподіватись  на  її  легке подолання.

 

     Обсяг ВВП   валового   внутрішнього   продукту   знизився   у січні-вересні цього року в порівнянні з відповідним періодом  1997 року  на 0,5 відсотка,  а обсяги промислового виробництва - на 0,3 відсотка,  продовжував  погіршуватись  фінансовий  стан  суб'єктів господарської   діяльності.   За   січень-серпень  поточного  року балансовий прибуток  у  народному  господарстві  України  становив близько  7,8  мільярда  гривень,  але при цьому збитково працювало більше половини підприємств.

 

     Тривало зростання дебіторської і кредиторської заборгованості підприємств   України.   Так,   дебіторська   заборгованість   між підприємствами  України  на  1  вересня  1998  року  становила  87 мільярдів гривень і зросла з початку року на 13 мільярдів гривень; кредиторська становила 114 мільярдів гривень і зросла майже на  12 мільярдів гривень.  Майже 42 відсотки продукції за цей період було реалізовано шляхом бартерних операцій.

 

     За десять місяців поточного року рівень інфляції в  місячному вимірі зріс з 1,13 відсотка в січні до 6,2 відсотка у жовтні.

 

     За дев'ять   місяців  цього  року  до  бюджетів  усіх  рівнів мобілізовано 19,2 мільярда гривень,  або 64,6 відсотка  до  річних призначень,  недобір  доходів становить 1,8 мільярда гривень,  або 8,6 відсотка до зведеного бюджету.

 

     Державний бюджет за доходами виконано в  сумі  10,7  мільярда гривень,   або   лише  на  50,8  відсотка  до  річного  плану,  до дев'ятимісячних призначень не донадійшло 4 мільярди  гривень,  або 27,3 відсотка.

 

     Поки що   не   вдається   змінити   на  краще  ситуацію  щодо надходження одного з найвагоміших  доходів  державного  бюджету  - податку  на  додану  вартість.  Річні  призначення з цього джерела доходів за станом на 1 жовтня цього року  виконані  лише  на  52,6 відсотка,  а дев'ятимісячні - на 74,8 відсотка. Недонадходження до запланованих сум становить більш як 1,5 мільярда гривень.

 

     Це пояснюється насамперед наявністю недоїмки перед  бюджетом, яка  зросла  протягом  звітного  періоду  більш  як  на 2 мільярди гривень і становить 2,9 мільярда гривень в цілому, або 35 відсотка від  загальної  суми заборгованості перед бюджетом.  З урахуванням невідшкодованих платникам сум вхідного податку (на 1 жовтня  цього року - 576 мільйонів гривень),  сальдо належних Державному бюджету платежів по цьому  доходному  джерелу  становить  2  мільярди  341 мільйон  гривень.  За  умови сплати цих сум рівень виконання плану надходжень  від  податку  на  додану  вартість  становив  би  79,3 відсотка  до  визначених  на рік призначень,  тобто був би в межах показників, запланованих у державному бюджеті.

 

     Водночас слід зазначити, що внаслідок встановлення додаткових пільг  бюджетні  надходження  від цього податку скоротилися на 730 мільйонів гривень. Йдеться про встановлення нульової ставки ПДВ на операції  з  продажу  газу,  імпортованого  в Україну,  пільги при ввезенні товарів з Російської Федерації,  та обмеження на ввезення імпортних автомобілів.

 

     Лише на   33,5   відсотка   до   дев'ятимісячних   призначень мобілізовано рентної плати  за  нафту  і  газ.  На  38,8  відсотка виконано план внесення до бюджету відрахувань від плати за транзит газу територією України.

 

     Проте слід об'єктивно  констатувати,  що  нафтогазова  галузь через  низький рівень сплати споживачами вартості газу перебуває у складних  фінансових   умовах   і   практично   кредитує   народне господарство  поставками газу.  Загальна заборгованість споживачів за   природний   газ,   реалізований    акціонерним    товариством "Укргазпром"  становить 8 мільярдів 252 мільйони гривень.  За газ, відпущений у січнівересні 1998  року,  Укргазпром  одержав  усього 44,4  відсотка  його  вартості.  При цьому промислові споживачі за дев'ять місяців поточного року  сплатили  59,5  відсотка  вартості спожитого газу,  населення та комунально-побутові споживачі - 50,4 відсотка, бюджетні установи - 62,2 відсотка.

 

     З метою зменшення заборгованості  перед  бюджетом  акціонерні товариства  "Укргазпром"  і  "Укрнафта"  були  зобов'язані разом з державним виробничим підприємством  "Чорноморнафтогаз"  у  рахунок поточної  заборгованості цього року закачати до підземних сховищ і передати Міністерству фінансів природний газ на  загальну  суму  в 360  мільйонів  гривень.  Зараз  здійснюється  передача цього газу бюджетним організаціям у рахунок фінансування витрат на  придбання газу та теплоенергії.

 

     Державним бюджетом України на 1998 рік передбачено надходження коштів  як  відшкодування  витрат державного  бюджету  України  за відпущені і не оплачені в минулих роках матеріальні цінності державного матеріального резерву в сумі 897   мільйонів   гривень   та   від   реалізації   розброньованих матеріальних  цінностей  мобілізаційного  резерву  на   конкурсних торгах у сумі 230 мільйонів гривень.

 

     Незважаючи на  прийняті останнім часом урядом України рішення щодо   забезпечення   проведення   боржниками    розрахунків    із Держкомрезервом, стан справ у цьому питанні не поліпшується.

 

     За дев'ять  місяців  поточного  року  надходження  коштів від продажу державних запасів і товарів становить  лише  25  мільйонів гривень замість запланованих 775 мільйонів гривень.

 

     З метою  поліпшення  стану  розрахунків сільськогосподарських товаровиробників за  наданий  Держкомрезервом  сільгосп-виробникам товарний  кредит  підготовлено  проект  рішення Кабінету Міністрів України щодо передачі в рахунок дотацій  державним  адміністраціям зерна, яке сільгоспвиробники мають повернути до державного резерву в поточному році  для  наступної  його  реалізації  і  спрямування отриманих  коштів  на виплату заробітної плати та інших соціальних виплат.

 

     Спостерігається незадовільний стан  надходжень  до  державних цільових  фондів.  У  цілому  недонадходження  за  січень-вересень поточного року становлять 1 мільярд 78 мільйонів гривень,  або  32 відсотки від прогнозних показників цього періоду.

 

     Шановні народні депутати!  Інформуючи вас про стан надходжень до бюджету за дев'ять місяців 1998 року,  хочу підкреслити, як і в попередніх своїх виступах,  що низький рівень платіжної дисципліни суб'єктів господарювання продовжує залишатися  однією  з  головних причин низького рівня виконання бюджету.

 

     Кабінетом Міністрів    з   метою   зменшення   заборгованості платників  податків  перед  бюджетом  у  серпнівересні  вжито  ряд організаційнооперативних  заходів,  які себе виправдали та сприяли надходженню до бюджету 1 мільярда 600 мільйонів гривень.

 

     Незважаючи на  заходи,  що  вживаються   органами   державної податкової  служби щодо ліквідації заборгованості,  зокрема шляхом реалізації  майна  неплатників  у  рахунок  належних  платежів  до бюджету, недоїмка з цих платежів уже перевищує всі допустимі межі. Якщо на початку року вона становила 2,3 мільярда гривень,  то на 1 листопада  -  9,2 мільярда гривень,  тобто зросла з початку року в чотири рази.  Не виправдав  себе  і  нинішній  порядок  проведення реструктуризації  заборгованості перед бюджетом.  Із 214 мільйонів гривень   реструктуризованої   заборгованості,    які    підлягали поверненню протягом дев'яти місяців цього року,  фактично надійшло 73,3 мільйона  гривень,  або  34,3  відсотка.  Основна  причина  - відсутність    правових    норм    щодо    запобігання   зростанню заборгованості в майбутньому.

 

     Тому продовжувати реструктуризацію  недоїмки  з  платежів  до бюджету,  на думку уряду,  неефективно.  У цьому зв'язку доцільно, щоб Верховна Рада прискорила розгляд проекту Закону  про  внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів з питань безспірного стягнення  активів  юридичних  та  фізичних  осіб.  Це   сприятиме запобіганню зростання заборгованості.

 

     Власне, на  це  і спрямоване прийняття Президентом України 25 жовтня 1998 року Указу про проведення експерименту щодо  зменшення обсягу   товарообмінних   (бартерних)  операцій  у  господарському обороті України. Ті підприємства, які знайдуть можливість зменшити питому  частку бартеру в їхньому торговельному обороті,  отримають відповідні  пільги  і  зниження  норми  нарахування   податку   на прибуток.

 

     Крім того,  для  забезпечення  погашення боргових зобов'язань суб'єктів господарювання перед бюджетом зараз підготовлено  проект постанови  Кабінету  Міністрів  про  механізм  погашення товарними поставками заборгованості підприємств  перед  державним  бюджетом. Згідно з цим проектом така заборгованість за погодженням платників податків  може  бути  погашена  шляхом  поставки   (відвантаження) продукції   (товарів)  через  уповноважену  особу  на  експорт  за міжурядовими угодами.  Кошти,  отримані від реалізації  зазначеної продукції, перераховуються до державного бюджету.

 

     Стан виконання  дохідної  частини  бюджету,  з  одного  боку, свідчить,  що офіційна українська економіка в її нинішньому  стані не в змозі забезпечити надходження у більших розмірах, а з іншого, що  значна  частина  економіки  функціонує  поза  сферою  контролю держави  і  не  бере участі у формуванні бюджету.  Саме ці причини викликали  необхідність  підготовки  урядом   для   першочергового розгляду  Верховною  Радою України 35 проектів законодавчих актів, прийняття яких забезпечить значні суми  додаткових  надходжень  до бюджету.  Зокрема,  це  проекти  законів  про  гербовий збір;  про внесення змін і доповнень до Декрету  Кабінету  Міністрів  України про стандартизацію і метрологію;  про внесення змін і доповнень до Закону України  про  оподаткування  прибутку  підприємств  та  про спрямування  до  державного  бюджету  30  відсотків амортизаційних відрахувань  підприємств,  установ   і   організацій   усіх   форм власності.

 

     Як свідчить  практика,  такий спосіб використання коштів себе повністю виправдовує.  Діючи в  загальнодержавних  інтересах,  він спрямований   насамперед   на  задоволення  фінансових  потреб  як суб'єктів підприємницької діяльності,  так і економіки  в  цілому. Він сприяє прискоренню ефективних структурних зрушень в економіці. Так із 156 мільйонів гривень,  що надійшли з початку 1998 року  до державного  бюджету за рахунок зміни знижувального коефіцієнта при застосуванні норм амортизації,  здійснено фінансування видатків на загальну суму понад 149 мільйонів гривень. З них на освоєння нових родовищ урану та організацію  виробництва  цирконію  спрямовано  7 мільйонів  гривень,  на  шахту  "НіканорНова"  в  місті  Зорянську Луганської  області  -  понад  12  мільйонів  гривень,  державному підприємству "Суднобудівний завод імені 61 комунара" в Миколаєві - 14,7  мільйона  гривень,   у   лізинговий   фонд   для   закупівлі сільгосптехніки  для аграрного сектора - 5,9 мільйона гривень,  на розвиток племінного м'ясного птахівництва - 5,5 мільйона  гривень, на  придбання  вітчизняних  риболовецьких  траулерів - 7 мільйонів гривень,  державному підприємству "Укрбурштин" у місті Рівному 6,7 мільйона  гривень.  Були профінансовані також інші важливі об'єкти загальнодержавного значення.

 

     Незважаючи на вжиті заходи щодо наповнення  дохідної  частини бюджету,   обмеженість   реальних   коштів   позбавила  можливості профінансувати всі заплановані видатки відповідно до бюджету.

 

     За дев'ять  місяців  1998  року  видатки  державного  бюджету України виконано в сумі 12 мільярдів 264 мільйони гривень,  або 50 відсотків до плану на рік.  Дефіцит державного бюджету за  дев'ять місяців  поточного  року становив 1 мільярд 545 мільйонів гривень, або 45,7 відсотка до річної суми та  53,8  відсотка  до  плану  на дев'ять місяців.

 

     Погашення цього  дефіциту  відбулося  за  рахунок  внутрішніх джерел у сумі 1 мільярд 312 мільйонів гривень (план 1 мільярд  131 мільйон  гривень)  та  зовнішніх  джерел  у  сумі  1  мільярд  390 мільйонів гривень (план 2 мільярди 250  мільйонів  гривень,  тобто 61,8 відсотка).

 

     Основна частина  коштів  державного  бюджету  України  за цей період спрямована на соціальний захист та  соціальне  забезпечення населення - 1 мільярд 207,9 мільйона гривень, або 60,9 відсотка до затвердженого бюджету.  У промисловість та енергетику  вкладено  1 мільярд 69 мільйонів гривень,  або 56 відсотків,  у обслуговування державного боргу  -  1  мільярд  981  мільйон  гривень,  або  68,7 відсотка до річних призначень.

 

     На державну  підтримку,  реструктуризацію  та  інші  заходи у вугільній  промисловості  перераховано  за  дев'ять  місяців   975 мільйонів гривень, або 69,2 відсотка від річних призначень.

 

     Враховуючи скрутність   з   фінансуванням  державних  витрат, Міністерством фінансів  та  його  службами  посилено  контроль  за ефективністю   та   цільовим   використанням   бюджетних   коштів. Відповідно до Указу Президента від 21 січня  1998  року  і  рішень Верховної  Ради  України  та Кабінету Міністрів України за дев'ять місяців поточного року перевірено 48,5 тисячі підприємств, установ і  організацій,  де  виявлено  порушень  фінансової  дисципліни на загальну  суму  2,5  мільярда  гривень.  Завдяки  вжитим   заходам забезпечено  їх усунення на суму 1,1 мільярда гривень.  Крім того, за порушення податкового і валютного  законодавства  нараховано  і пред'явлено до сплати штрафних санкцій і пені на загальну суму 1,8 мільярда гривень.

 

     Шановні народні  депутати!   У   законопроекті   про   бюджет запропоновано ряд положень,  реалізація яких, на нашу думку, дасть можливість забезпечити формування бюджетних показників  відповідно до потреб економіки.

 

     По-перше, запропоновано   джерела   фінансування   дорожнього господарства.  Як  відомо,  з  1  січня  1999  року   скасовуються відрахування  і  збір  на  будівництво,  реконструкцію,  ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування.  Оскільки в прийнятому  з  цього  питання  законі  не  визначено  нормативів і механізму  надходження  коштів  у  дорожні  фонди,   а   основними джерелами  формування дорожнього фонду є кошти від акцизного збору та ввізного мита на  нафтопродукти,  які  спрямовуються  зараз  на загальні  видатки бюджету,  Кабінетом Міністрів у червні поточного року подано на розгляд Верховної Ради проект Закону  про  внесення змін  і  доповнень  до  Закону  України  про  джерела фінансування дорожнього господарства України.  Оскільки цей законопроект ще  не розглянуто,   пропонується  зберегти  існуючий  у  поточному  році порядок  відрахувань  та  зборів  на  будівництво,  реконструкцію, ремонт  та  утримання автомобільних доріг загального користування. Окремий законопроект із цього питання також  подано  до  Верховної Ради 5 жовтня поточного року.

 

     По-друге, з  наступного  року  скасовується збір до фонду для здійснення  заходів  щодо  ліквідації   наслідків   Чорнобильської катастрофи   та   соціального   захисту  населення,  завдяки  чому нарахування на фонд заробітної плати  підприємств  та  організацій знижується  з  42,5  відсотка  до  37,5 відсотка.  У розпорядженні підприємств залишається додатково майже  2  мільярди  гривень  для використання на власні потреби. Але це потребує покриття видатків, які необхідно здійснювати відповідно до законодавства  за  рахунок інших  джерел.  Згідно  з  розрахунками із врахованих 1,7 мільярда гривень видатків на ці заходи  лише  644  мільйони  гривень  можна покрити за рахунок перехідних платежів та недоїмки,  яка може бути погашена  наступного  року.   Решту   -   1,1   мільярда   гривень пропонується   фінансувати   за   рахунок   загальних   податкових надходжень.

 

     Крім того,  якщо нам не  вдасться  зібрати  недоїмку  в  тому обсязі,  який ми запланували в бюджеті,  потрібно буде передбачити додаткові кошти для того,  щоб забезпечити відповідне фінансування в сумі 1,7 мільярда гривень.

 

     По-третє, з    метою    забезпечення    реальними   джерелами капітальних  вкладень  у  дохідній  частині   державного   бюджету передбачаються   надходження   від   централізації  амортизаційних відрахувань. Відповідний законопроект знаходиться у Верховній Раді України.

 

     По-четверте, на  1999 рік законодавчо не вирішено питання про джерела  формування  інноваційного  фонду,  і   зараз   до   нього зараховуються  кошти  за  ставкою 1 відсоток від обсягу реалізації продукції,  встановленою Законом про Державний бюджет на 1998 рік. Такий   розмір   відрахувань   пропонується   зберегти,  що  дасть можливість отримати 739,9  мільйона  гривень.  Із  цієї  суми  450 мільйонів    гривень    намічається    спрямувати   на   погашення заборгованості із соціальних виплат.

 

     По-п'яте, відповідно до чинного цього року порядку кошти  від реалізації    товарів    і    продукції    матеріального   резерву зараховувалися  до  державного  бюджету   і   в   цих   же   сумах спрямовувалися  на  закупівлю цінностей для оновлення резерву.  За останніх два роки перевищення видатків над надходженням коштів від Держкомрезерву становило 2 мільярди 300 мільйонів гривень.

 

     Зараз заборгованість   тих,   кому   відпущено   продукцію  з держрезерву,  становить 3 мільярди 729 мільйонів  гривень.  З  них заборгованість  підприємств  Міненерго  -  1 мільярд 311 мільйонів гривень,  Держнафтогазпрому та колишнього Укргазу - 1 мільярд  525 мільйонів гривень, Мінагропрому - 528 мільйонів гривень, закритого акціонерного товариства "Об'єднання" - 288 мільйонів гривень.

 

     Враховуючи здійснену  за  рішеннями  уряду   реструктуризацію частини  такої заборгованості та стан з розрахунками,  вважаємо за можливе передбачити  часткове  повернення  до  державного  бюджету наступного року 700 мільйонів гривень, що становитиме 30 відсотків суми,  яку було використано з бюджету.  Цю  суму  пропонується  не включати  до складу доходів державного бюджету,  а окремою статтею закону  про  бюджет  передбачити  її  спрямування   на   погашення заборгованості із соціальних виплат.

 

     Тепер щодо   характеристики   основних  видів  надходжень  до дохідної частини зведеного та державного бюджетів 1999 року.

 

     Як і в попередні роки,  основним джерелом надходження доходів до  державного  бюджету  України  залишається  податок  на  додану вартість. За прогнозною оцінкою, в 1999 році надходження від цього податку  очікуються  в сумі 9 мільярдів 190 мільйонів гривень,  що становить 28  відсотків  усіх  доходів  бюджету  та  7,8  відсотка валового внутрішнього продукту.

 

     Основними факторами, що сприятимуть збільшенню обсягу податку на  додану  вартість  наступного  року,   є   зростання   валового внутрішнього  продукту  та суттєве зменшення кількості пільг.  Так згідно з Законом України про податок на додану вартість з 1  січня 1999  року  з  переліку  операцій,  що оподатковуються за нульовою ставкою,  вилучено операції з продажу вугілля  та  продуктів  його збагачення,  вугільних та торфових брикетів, електроенергії, газу, імпортованого  в  Україну.   Скасування   зазначених   пільг   має забезпечити  додаткові надходження до бюджету в сумі 1 мільярд 552 мільйони гривень.

 

     Надходження акцизного збору обраховані відповідно  до  діючих ставок  акцизного  збору  з  передбачуваних  обсягів виробництва і реалізації підакцизних товарів, прогнозного курсу гривні до екю та з урахуванням пільг, визначених чинним законодавством.

 

     Передбачається отримати   акцизного   збору  від  вітчизняних товарів у сумі 2 мільярди 350 мільйонів гривень та  від  імпортних товарів  -  750  мільйонів  гривень.  Зростання  обсягу надходжень прогнозується у зв'язку зі зміною підходів до формування  дохідної бази бюджету,  переходом на підвищення ролі податків на споживання і зниження оподаткування доходів у виробничій сфері.

 

     На збільшення  прогнозу  надходжень  акцизного  збору   також вплинуло зростання майже у два рази курсу екю (4,2 гривні за 1 екю проти 2,4 у прогнозі 1998 року).

 

     Податок на прибуток  підприємств  обрахований  відповідно  до Закону   України   про   оподаткування   прибутку   підприємств  з урахуванням прогнозного обсягу  прибутку  підприємств  у  сумі  14 мільярдів  930  мільйонів гривень,  що на 3 мільярди 690 мільйонів гривень менше, ніж очікуваний обсяг прибутку в 1998 році.

 

     У чому ж причина зниження обсягу прибутку?  Справа в тому, що з   нового   року   буде  застосовуватися  коефіцієнт  1  до  норм амортизації замість 0,6,  який діяв  цього  року.  За  проведеними оцінками,  амортизаційні  відрахування  в  1998 році становитимуть 13,5 мільярда гривень,  а вже наступного,  коли буде коефіцієнт 1, вони  становитимуть  25  мільярдів  гривень,  або на 11,5 мільярда гривень більше,  ніж у попередньому році. Це сприятиме накопиченню підприємствами   коштів   та   створенню   умов  для  стабілізації виробництва,  але  водночас  зумовить  зменшення  надходжень   від податку  на  прибуток  на  загальну  суму 2 мільярди 709 мільйонів гривень.

 

     У розрахунках  враховано  зменшення  прибутку  у  зв'язку   з наданням  пільг  платникам у загальній сумі 1 мільярд 50 мільйонів гривень,  у тому числі:  на покриття збитків попередніх періодів - 330  мільйонів  гривень;  на створення страхових резервів банків - 440 мільйонів гривень.  Враховано також зменшення на 360 мільйонів гривень  очікуваної суми від податку на прибуток унаслідок надання пільги на будівництво житла для  військовослужбовців  та  на  38,5 мільйона  гривень  у  зв'язку  зі  сплатою  з  1  січня  1999 року сільськогосподарськими        товаровиробниками        фіксованого сільськогосподарського податку замість податку на прибуток.

 

     Відповідно до основних прогнозних макроекономічних показників економічного і соціального  розвитку  України  на  1999  рік  фонд оплати  праці  робітників,  службовців,  працівників кооперативів, малих і спільних підприємств, за винятком фонду оплати військових, становитиме  31  мільярд  66 мільйонів гривень,  фонд оплати праці працівників  колективних  сільськогосподарських  підприємств  -  3 мільярди 400 мільйонів гривень.

 

     Виходячи з цього,  прибутковий податок з громадян на 1999 рік визначено в сумі 3 мільярди 940 мільйонів гривень, що майже на 412 мільйонів гривень більше, ніж це було визначено на 1998 рік.

 

     Передбачено, що   з   доходів   громадян,  які  займатимуться підприємницькою діяльністю,  буде сплачено 106,5 мільйона  гривень податку.   Крім  того,  прогнозується  надходження  168  мільйонів гривень від застосування фіксованого податку,  який сплачуватимуть громадяни,   що   здійснюватимуть  підприємницьку  діяльність  без створення юридичної особи.

 

     Надходження плати  за  землю,  крім  сільгоспвиробників,  які сплачуватимуть фіксований сільськогосподарський податок, визначено в сумі 1 мільярд 100 мільйонів гривень, що на 85 мільйонів більше, ніж на поточний рік. В основу розрахунку покладено площу земельних ділянок,  які  знаходяться  в   розпорядженні   землекористувачів. Врахована  тенденція  над-ходження  плати  за  попередні роки та в поточному році.

 

     Що стосується фіксованого сільськогосподарського податку,  то його до бюджету заплановано в сумі 87,9 мільйона гривень. Введення цього податку сприятиме спрощенню нарахування та сплати податків і зборів.

 

     Поряд з  цим  викликає  занепокоєння прийняте Верховною Радою України рішення про звільнення на два роки, починаючи з 1999 року, від сплати фіксованого сільгоспподатку всіх сільгоспвиробників,  у зв'язку з цим втрачається податкова база для  формування  бюджетів територіальних  громад сіл,  селищ і деякою мірою міст.  Практично втрачається джерело  для  формування  пенсійного  фонду  і  виплат пенсій сільським пенсіонерам.

 

     Суми надходжень  рентної  плати  та  відрахувань від плати за транзит газу територією України (відповідно 248 мільйонів  гривень та 877 мільйонів гривень) визначені, виходячи з прогнозних обсягів видобутку природного газу та надання послуг  з  транзиту  газу,  а також  діючих  у  1998  році  умов  відрахування  цих  платежів до бюджету.

 

     Шановні народні депутати!  Обсяг видатків Державного  бюджету на  1999 рік визначений у сумі 23,8 мільярда гривень.  Характерною рисою бюджету наступного року є те,  що він спирається  на  наявні бюджетні ресурси, а не на загальну потребу в витратах.

 

     При формуванні  видаткової  частини  бюджету  була  врахована необхідність упорядкування мережі бюджетних установ,  доведення її до раціонального рівня, приведення у відповід-ність із фінансовими можливостями.

 

     Це доповнюється тим, що очікуване збільшення дохідної частини державного бюджету не перекриває обсяг перед-бачуваного скорочення розміру   бюджетного   дефіциту   та   зростання    видатків    на обслуговування державного боргу, що вимагає скорочення цілого ряду видатків державного бюджету порівняно з поточним роком.

 

     Тому проект закону спрямований на забезпечення  перш  за  все видатків  на  заробітну плату,  соціальні виплати,  пенсії та інші захищені статті при обмеженні видатків на інші програми.

 

     Зокрема, на  соціальний  захист  і   соціальне   забезпечення населення  передбачається  спрямувати в наступному році 4 мільярди 243 мільйони  гривень,  що  становитиме  12,5  відсотка  загальних видатків зведеного бюджету, проти 12 відсотків у поточному році.

 

     Асигнування, що  підлягають перерахуванню до пенсійного фонду на виплату пенсій військовослужбовцям  рядового,  сержантського  і старшинського  складу  та  їх  сім'ям,  передбачаються  в сумі 741 мільйон гривень,  що на 41 мільйон гривень більше в  порівнянні  з обсягами  видатків,  затверджених  у Державному бюджеті України на 1998 рік.  Ці обсяги витрат визначені  з  урахуванням  чисельності пенсіонерів   (508   тисяч  чоловік),  середнього  розміру  пенсій вказаної категорії пенсіонерів (66 гривень на місяць).  Крім того, враховані  доплати  зазначеній категорії осіб відповідно до Закону України  про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту  в  сумі  267,7  мільйона  гривень,  на  виплату державної грошової допомоги та допомоги на поховання - 18,5 мільйона гривень та витрати на доставку пенсій - 12,7 мільйона гривень.

 

     Крім того  в бюджеті враховано 1,1 мільярда гривень на пенсії військовослужбовцям офіцерського складу.

 

     У проекті   державного   бюджету   відповідно   до    чинного законодавства  передбачається  135  мільйонів  гривень  на виплату допомоги по догляду за дитиною до 1,5 року та  державної  допомоги деяким категоріям пенсіонерів,  виплата яких сьогодні здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.  Це  дасть  можливість Пенсійному  фонду  направляти на виплату пенсій кошти,  які раніше спрямовувалися на вищезгадані видатки.

 

     Видатки на фінансування заходів, передбачених Законом України про   основи  соціальної  захищеності  інвалідів  в  Україні,  які передаються з державного  бюджету  до  фонду  соціального  захисту інвалідів,  становлять  100  мільйонів гривень.  Зазначені кошти в сумі 76,8 мільйона гривень передбачається спрямувати  в  основному на  протезування  та забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами. Це на 10 мільйонів гривень більше, ніж у 1998 році. Крім того,  передбачаються  видатки  на  часткові компенсаційні виплати інвалідам на бензин,  ремонт, технічне обслуговування транспортних засобів  інвалідів  у  сумі  4,3  мільйона  гривень,  на придбання санаторнокурортних путівок та надання матеріальної допомоги - 15,2 мільйона   гривень,   на   пільгове   встановлення   телефонів  та реабілітацію інвалідів - 1,9 мільйона гривень.

 

     Шановні народні депутати!  На утримання  установ  і  закладів освіти  в  проекті  державного бюджету передбачається спрямувати 1 мільярд 323 мільйони гривень,  з яких 818 мільйонів -  на  виплату заробітної  плати з нарахуваннями,  що забезпечує потребу в коштах на цю мету.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, скільки ще часу вам потрібно?

 

     МІТЮКОВ І.О. Мені ще треба 20 хвилин (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Почекайте  з  запитаннями.  Шановні колеги!  Ми  за  Регламентом  надали  доповідачеві 30 хвилин.  Але доповідається два питання:  одне - виконання бюджету 1998  року  і друге  -  проект  бюджету  на  1999  рік.  Прошу надати можливість завершити,  тобто ще 15 хвилин.  Будь ласка (Шум у залi).  Депутат Дорогунцов погодився.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Враховуючи,  що  кошти,  передбачені  в проекті бюджету  на  1999  рік,  неповною  мірою   задовольняють   потреби освітянської галузі та установ культури, міністерства й відомства, місцеві державні адміністрації,  що мають у своєму підпорядкуванні відповідні  бюджетні  установи  й  заклади,  повинні  продовжувати роботу з упорядкування мережі установ,  з установлення лічильників тепла,  газу  й води,  аби не допускати перевитрат бюджету за цими позиціями.

 

     Граничний обсяг  коштів,  який  може  бути   спрямований   на утримання   лікувально-профілактичних   установ   та  фінансування заходів  і  програм  з  охорони  здоров'я,  які  згідно  з  чинним законодавством   повинні   фінансуватися   за  рахунок  державного бюджету,  визначено  в  сумі  524  мільйони  гривень.  З  них  374 мільйони,   або  71  відсоток,  буде  спрямовано  на  забезпечення першочергових   потреб,   передусім   клінік,    науково-дослідних інститутів,  госпіталів  для  інвалідів Великої Вітчизняної війни, санаторіїв для хворих на туберкульоз,  спеціалізованих  санаторіїв для дітей і підлітків, ряду інших.

 

     На культуру і мистецтво передбачається спрямувати у 1999 році 340 мільйонів гривень,  що  становитиме  1,02  відсотка  загальних видатків зведеного бюджету.

 

     Проектом державного бюджету на 1999 рік  по  розділу  "Фундаментальні  дослідження   і   сприяння науковотехнічному прогресу" видатки на науку передбачаються в сумі 511 мільйонів гривень.  Iз цієї суми 227 мільйонів буде спрямовано на базове фінансування фундаментальних досліджень.

 

     У проекті  бюджету  передбачаються  видатки  на  фінансування найбільш  пріоритетних  напрямів  розвитку  промисловості  та   на державну підтримку стратегічно важливих для народного господарства галузей.   Це   насамперед   видатки,   пов'язані   з   фінансовим оздоровленням  і  реформуванням вугільної галузі.  В цій галузі на 1999  рік,  зважаючи  на  наявні  бюджетні  кошти,  передбачаються видатки  в  сумі 1 мільярд 621 мільйон гривень (для порівняння:  у 1998 році очікуване виконання - 1 мільярд 469  мільйонів,  у  1997 році  перераховано  -  1  мільярд 347 мільйонів).  Ці кошти будуть спрямовуватися  на  надання  державної   підтримки   вугледобувним підприємствам,   на   реструктуризацію   вугільної  промисловості, утримання державної воєнізованої гірничорятувальної служби.

 

     Видатки на експлуатаційні витрати  для  безпечного  утримання

1-го  і  2-го  блоків Чорнобильської атомної станції передбачені в сумі 30 мільйонів гривень.

 

     Видатки на фінансування  конверсії  та  розвиток  підприємств оборонного  й  машинобудівного комплексу передбачаються в сумі 107 мільйонів гривень, що більше, ніж 1998 року, коли було передбачено 74  мільйони.  Майже  половину  цих коштів,  45 мільйонів гривень, планується      спрямувати      на      розвиток      вітчизняного сільгоспмашинобудування.     Особлива     увага    надавати-меться фінансуванню  програми   створення   вітчизняних   зернозбиральних комбайнів "Славутич" та "Лан".

 

     Для забезпечення     космічної     діяльності     передбачено фінансування Загальнодержавної космічної програми України  в  сумі 70 мільйонів гривень.

 

     Значні фінансові   ресурси   виділяються   на   видатки   для здійснення  заходів  у  сільському   та   лісовому   господарстві, рибальстві  і мисливстві.  Проектом бюджету передбачено на цю мету 520 мільйонів гривень, зокрема за рахунок державного бюджету - 367 мільйонів   гривень.  Ці  заходи  передбачають  також  витрати  на державну підтримку селекції в тваринництві (33 мільйони гривень) і рослинництві  (12 мільйонів гривень).  Для забезпечення пільгового кредитування й  підтримки  фермерських  господарств  планується  3 мільйони  гривень,  а  на  підтримку  льонарства та хмелярства - 5 мільйонів гривень.

 

     Уже другий рік спрямовуються кошти  на  суцільну  агрохімічну паспортизацію   земель,   що  наступного  року  становитимуть  900 мільйонів гривень.

 

     Для забезпечення  гарантованого  врожаю  в  майбутньому  році передбачається    фінансування    державних   і   міжгосподарських меліоративних систем на суму понад 193 мільйони  гривень,  зокрема за рахунок державного бюджету - 130 мільйонів гривень.

 

     Це зовсім   не   всі   видатки,   які   будуть  спрямовані  в агропромисловий сектор. Ми очікуємо повернення коштів від операцій Лізингового фонду в сумі близько 300 мільйонів гривень, які будуть повністю спрямовані  на  подальше  фінансування  лізингу  поставок сільськогосподарської техніки, в тому числі й зернозбиральної, для села.

 

     Крім того,  за нашими  розрахунками,  мінімум  600  мільйонів гривень  -  це  загальні  видатки  бюджетних організацій і установ міністерств і відомств на придбання  продуктів  харчування.  Вашій увазі   пропонується   проект  рішення  про  спрямування  цих  600 мільйонів  тільки  на  закупівлю  сільськогосподарської  продукції вітчизняного виробництва.

 

     Важливе значення    для   життєдіяльності   суспільства   має збереження й відтворення навколишнього середовища.  Витрати на  ці заходи  передбачено  в сумі 60 мільйонів гривень,  що більше,  ніж попереднього року.

 

     Видатки на  національну   оборону   пропонуються   на   рівні поточного  року  в  сумі  1  мільярд  677  мільйонів  гривень,  що становить  7  відсотків  до  загальної  суми  видатків  державного бюджету. Але при цьому видатки на утримання Збройних Сил збільшені порівняно з поточним  роком  на  25  відсотків  і  становлять  1,4 мільярда  гривень,  а  на  закупівлю  зброї,  військової  техніки, науково-дослідні та конструкторські роботи ці витрати  передбачено в  межах  надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння та військового майна.

 

     Щодо видатків на утримання органів законодавчої і  виконавчої влади,  то  вони проектуються зі зниженням проти поточного року на 1,3 мільйона гривень і становитимуть 459  мільйонів  гривень,  або 1,9 відсотка обсягу видаткової частини державного бюджету.

 

     Окремо слід спинитися на проблемах, які виникають у зв'язку з потребою підвищення розмірів межі малозабезпеченості,  мінімальної заробітної плати,  мінімальної пенсії за віком та інших соціальних виплат.  На сьогодні  вартісна  величина  межі  малозабезпеченості становить  73,7  гривні,  мінімальна заробітна плата - 55 гривень, мінімальна пенсія за віком - 16 гривень 62 копійки, інші соціальні виплати коливаються від 5 до 15 гривень у місяць.

 

     Враховуючи значний контингент осіб, які отримують свої доходи з бюджетів усіх рівнів залежно від цих показників та від механізму індексації  доходів,  постає надто складна проблема в забезпеченні їх бюджетними коштами наступного року.

 

     Водночас, як відомо,  21  жовтня  цього  року  Верховна  Рада прийняла  в  першому  читанні Закон України про підвищення розміру мінімальної заробітної плати з 55 до 148 гривень,  або в 2,7 раза. Додаткові  видатки  з  бюджетів  усіх  рівнів,  пов'язані  з таким підвищенням  розміру  мінімальної  заробітної   плати,   лише   на заробітну  плату  повинні  становити  на  рік  понад  16 мільярдів гривень.

 

     Слід відзначити,  що зазначений закон прийнято без  достатніх економічних   обгрунтувань,  без  вишукання  неінфляційних  джерел фінансування  додаткових  витрат,  без  внесення  змін  до  Закону України   про   Державний  бюджет  на  1998  рік,  внаслідок  чого виконувати його тепер  немає  можливості,  оскільки  в  кошторисах доходів  і  видатків  бюджетних  установ коштів на вказану мету не передбачено.

 

     Водночас автори зазначеного закону в тлумаченні потреби  його прийняття  вказали,  що  підвищення розміру мінімальної заробітної плати  не  потребує  фінансового   обгрунтування.   Тоді   виникає запитання: де ж узяти кошти?

 

     Без істотного підвищення розмірів податків і зборів, масового скорочення  мережі  установ  та  працівників  бюджетної  сфери  цю проблему годі розв'язати.  Потрібно було б,  наприклад, податок на додану вартість збільшити з  20  до  45  відсотків  або  скоротити чисельність  працюючих  у бюджетній сфері на 61 відсоток.  Тоді ми вийдемо на такі параметри.

 

     Особливо гострою є проблема бюджетного  дефіциту.  Постановою Верховної  Ради  від  24  липня нинішнього року Кабінету Міністрів доручено подати розрахунки з таким показником  граничного  розміру дефіциту, який би гарантував покриття в повному обсязі видатків на соціальні програми,  сформовані на підставі чинного законодавства. Одначе   така   потреба   в  бюджетних  коштах  перевищує  реальні можливості на суму понад 50 мільярдів гривень.

 

     З огляду на нереальність  таких  видатків  у  проекті  закону пропонується   встановити  граничний  розмір  дефіциту  державного бюджету в  сумі  680  мільйонів  гривень  (0,7  відсотка  валового внутрішнього   продукту),   який   передбачається   профінансувати переважно за рахунок державних і зовнішніх запозичень.

 

     Прогноз надходжень  зовнішнього  фінансування  на  1999   рік оцінюється в 834,3 мільйона доларів Сполучених Штатів Америки,  що у гривнях становитиме 3 мільярди  187  мільйонів.  Враховуючи,  що погашення  основної суми державного зовнішнього боргу здійснюється за рахунок тих самих зовнішніх запозичень (у 1999  році  погашення зовнішнього   боргу  планується  в  сумі  2,6  мільярда  гривень), фінансування дефіциту бюджету із зовнішніх джерел передбачається в розмірі 630 мільйонів гривень.  Тобто це сума,  на яку може зрости державний борг.  Решта  піде  на  заміщення  старого  боргу  і  не призведе до збільшення показника загальної вартості боргу.

 

     Отримання із  внутрішніх  джерел  коштів на покриття дефіциту бюджету в сумі 50 мільйонів  гривень  (усього  лише  50  мільйонів гривень)  розраховано  фактично  із різниці коштів,  отриманих від продажу облігацій внутрішньої державної позики в 1999 році.  Тобто практично  нам  треба стільки погасити,  скільки уряд запозичить і таким чином забезпечить фінансування своїх боргових зобов'язань.

 

     Трикратне, порівняно з параметрами  державного  бюджету  1998 року,  зменшення  обсягів  державних запозичень створить умови для проведення зваженішого  управління  державним  боргом,  збільшення обсягу кредитних вкладень у реальний сектор економіки.

 

     Важливим на   сьогодні   залишається   питання  вдосконалення взаємовідносин  між  державним  і  місцевими  бюджетами.  Це  дуже серйозне  питання  потребує неординарних заходів як у розмежуванні доходів  між  ланками  бюджетної  системи,  так  і  в  закріпленні відповідальності за фінансування різних видів державних видатків.

 

     Практика роботи в цьому напрямку, пропозиції місцевих органів виконавчої влади  та  багатьох  народних  депутатів  свідчать  про доцільність  повернення  до раніше чинного принципу,  суть якого в створенні механізму зацікавленості місцевих і центральних  органів влади  в  мобілізації загальнодержавних податків,  зборів та інших обов'язкових платежів.

 

     Запровадження такого порядку, тобто зробити загально-державні податки регулюючими,  дасть можливість усунути штучну дефіцитність територіальних бюджетів.

 

     Тому під  час  доопрацювання  проекту  закону  про  державний бюджет,  який  подано  до Верховної Ради 24 жовтня поточного року, були    дещо    змінені    підходи    до    формування    бюджетів адміністративно-територіальних  одиниць  порівняно  з  попередніми роками та з варіантом,  який подавався у  вересні.  Це  зумовлено, по-перше, потребою підвищення зацікавленості як центральних, так і місцевих органів влади в  мобілізації  загальнодержавних  дохідних джерел.  По-друге,  у  такий  спосіб  треба  забезпечити зменшення обсягу перерозподілу фінансових ресурсів через державний бюджет  у частині  вилучення  коштів  з окремих місцевих бюджетів та надання дотацій бюджетам адміністративнотериторіальних одиниць,  де розмір мінімально   потрібних   видатків   перевищує   обсяг  власних  та закріплених доходів.

 

     Для підвищення самостійності місцевих  бюджетів  у  вирішенні питань  пріоритетного розподілу фінансових ресурсів пропонується з 1999 року активізувати участь держави у формуванні  дохідної  бази названих  бюджетів у спосіб установлення диференційованих розмірів відрахувань від частини окремих  загальнодержавних  доходів.  Так, наприклад,   прибутковий   податок   з   громадян   передбачається зараховувати    до    бюджетів    Дніпропетровської,    Донецької, Запорізької,  Миколаївської,  Одеської,  Полтавської,  Харківської областей  та  міста  Києва  в  розмірі  50   відсотків   сум,   що мобілізуються  на  відповідних  територіях,  а  до  бюджетів інших адміністративно-територіальних одиниць у розмірі 100 відсотків.

 

     Податок на  прибуток  підприємств  планується  передавати  до бюджету Сумської та Чернігівської областей у розмірі 90 відсотків, Дніпропетровської,   Донецької,   Луганської,   Миколаївської   та Черкаської  областей  -  80 відсотків,  Львівської - 70 відсотків, Запорізької - 60 відсотків,  Полтавської,  Харківської областей та міст  Києва  і  Севастополя  -  50 відсотків,  усіх інших - цілком залишати в місцевому бюджеті.

 

     Для підвищення  впливу  місцевих  органів  влади  на   випуск товарів  народного  споживання планується зараховувати до бюджетів адміністративно-територіальних одиниць акцизний збір з вітчизняних товарів   у   розмірі  50  відсотків,  а  до  бюджетів  Донецької, Запорізької,  Полтавської,  Харківської,  Черкаської  областей  та міста Києва - 20 відсотків.  До бюджету Автономної Республіки Крим акцизи пропонується зараховувати в повному обсязі.

 

     Під час  застосування  зазначених  підходів   до   визначення трансфертних    відносин    державного    бюджету    з   бюджетами адміністративнотериторіальних одиниць дотація з державного бюджету бюджетам  Автономної  Республіки  Крим  та  областей передбачена в обсязі 924 мільйони гривень,  а обсяг коштів,  що  передаються  до державного  бюджету з бюджетів інших областей та міста Києва,  - в сумі 627,5 мільйона гривень.  Порівняно з бюджетом 1998 року обсяг трансфертів у вигляді дотацій зменшується в 2,7 раза.

 

     Загальний обсяг  доходів,  що прогнозується на наступний рік, до бюджетів адміністративнотериторіальних  одиниць  з  урахуванням закріплення  за  місцевими  бюджетами загальнодержавних податків і зборів та власних доходів оцінюється в сумі 10,2 мільярда гривень, або на 972 мільйони більше, ніж поточного року.

 

     Розрахунковий обсяг  видаткової  частини  бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя обраховано на підставі  розрахунків видатків по кожній із функцій,  що віднесені до  компетенції  органів  місцевого  самоврядування.   За   нашими розрахунками, видаткова частина місцевих бюджетів становитиме 10,5 мільярда гривень проти 11 мільярдів у 1998 році.

 

     Як і  за  попередніх   років,   видатки   місцевих   бюджетів спрямовуються  в  основному на соціальні потреби.  Обсяг витрат на соціально-культурні заходи обраховано в сумі 6,4 мільярда гривень, або  61,3  відсотка обсягу місцевих бюджетів.  Крім того,  понад 2 мільярди пропонується спрямувати на соціальний захист та соціальне забезпечення.

 

     Формування показників  із доходів і видатків здійснювалося на підставі чинного бюджетного  законодавства,  указів  Президента  з економічних  питань,  постанов  Кабінету Міністрів щодо приведення чисельності працюючих у бюджетних  установах  у  відповідність  із можливостями фінансового забезпечення.

 

     Унаслідок браку  науково  обгрунтованого  й визначеного рівня мінімальних соціальних потреб на 1999 рік  видатки  обраховувалися на   підставі   групових   та   індивідуальних   норм,  фінансових нормативів,  динаміки витрат,  здійснюваних за попередніх періодів тощо.

 

     Вирівнювання бюджетної                         забезпеченості адміністративнотериторіальних одиниць,  на наше переконання,  може здійснюватися  на  сучасному  етапі тільки на основі перерозподілу бюджетних ресурсів через бюджет вищого рівня.

 

     Шановні народні депутати!  Доповідаючи про проект бюджету  на 1999  рік,  уряд усвідомлює,  що цей проект багатьох не влаштовує. Переконаний,  що в більшості присутніх є  достатньо  пропозицій  і зауважень.  Це  цілком  природно.  Сьогодні ще не пізно розглянути зауваження,  зміни  та  доповнення   поданого   на   ваш   розгляд законопроекту про бюджет.

 

     Прошу вас  схвалити  поданий урядом проект державного бюджету на 1999 рік,  а всі пропозиції та зауваження, що будуть висловлені в  процесі  його  розгляду та обговорення,  ми розглянемо разом із Комітетом з питань бюджету та врахуємо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Ігоре Олександровичу. Я прошу не шуміти. Будь ласка, запишіться на запитання. Надається 20 хвилин.

 

     Депутате Донченко,  я  вам  слово  не  дам після цього...  Це перевірка.

 

     Прошу лаконічно ставити запитання  і  лаконічно  відповідати. Більше охопимо.

 

     Депутат Яценко, за ним - депутат Юхимець.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (виборчий   округ   66,  Житомирська область).    Фракція    Компартії    України.    Шановний    Ігоре Олександровичу!  Чесно кажучи, непереконливо звучить ваша доповідь стосовно формування  фонду  для  захисту  громадян  від  наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

     По-перше, 1998   року  (тобто  поточного  року)  фактично  не виконано домовленості, досягнутої між "Союзом Чорнобиль України" і урядом  України  (точніше  - Прем'єр-міністром Валерієм Павловичем Пустовойтенком) про обсяги фінансування,  не  менші  обсягів  1997 року.  Ваша  обіцянка  стосовно виділення 400 мільйонів гривень на зазначену мету також сьогодні не виконується.  Так само формується й  чорнобильська  частина  державного бюджету України на 1999 рік. Поперше,  ви заклали 640 мільйонів гривень повернення того,  що не зібрано  за  попередніх років.  Це зовсім не реальна цифра.  Втроє менша  цифра  пропонується  Мінчорнобилем  України   і   Державною податковою адміністрацією.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Передусім, дай Боже, нам у 1998 році знайти 200 мільйонів для забезпечення додаткового фінансування  з  державного бюджету тих видатків,  які не покриваються надходженням з податків і  зборів.  Відповідний   законопроект   підготовлений   Кабінетом Міністрів.  Після того,  як його буде прийнято, ми отримаємо право на фінансування з  поточних  доходів  бюджету.  Кабінет  Міністрів розробив  низку  термінових  заходів,  що дадуть можливість нам до кінця року,  за нашими розрахунками,  отримати додатково не  менше 700 мільйонів гривень.  Вони будуть спрямовані тільки на погашення соціальних заборгованостей,  зокрема й Чорнобильському  фонду.  На жаль,  на  сьогодні  ми  не  тільки  права не маємо,  а не маємо й достатніх  надходжень  для  виконання   в   повному   обсязі   тих зобов'язань, про які ви говорили.

 

     Передбачені на  1999  рік  644  мільйони  гривень - це тільки половина недоїмки з чорнобильського збору,  яку на сьогодні маємо. Ми  не збираємося її прощати.  Ми вважаємо,  що 1999 року половину зберемо. А якщо ні (я говорив про це в доповіді і підтверджую), то на  відповідну  суму  ми  збільшуємо  видатки  із загальних джерел фінансування.  Крім того, Кабінетом Міністрів передано відповідний законопроект,   яким  передбачено  закріплення  частини  доходу  з податку на додану вартість в обсягах,  достатніх для  фінансування решти видатків.  Я згоден із тим,  що нам треба ще доопрацювати ці документи.  Принципово ми їх погодили,  і я впевнений,  що  ми  їх втілимо в життя.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхимець, за ним

- депутат Бондарчук.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий округ 196,  Черкаська область).  Фракція  комуністів.  Пане  міністре,  у  мене  до  вас декілька конкретних запитань.

 

     Перше. Чому  на  1999  рік  знову  відкинута  стаття  57 щодо освіти?

 

     Друге. Які були підходи до визначення пріоритетних  державних програм,  зокрема  стосовно  соціального  комплексу?  Тут  є  такі програми:  довгострокова  програма  поліпшення  становища   жінок; програма  фізичного  виховання,  програма "Здоров'я нації".  Чи не простіше було б  поставити  на  1999  рік  програму  "Діабет"  чи, конкретніше,  "Інсулін в Україні",  і той мільйон спрямувати на цю програму?

 

     І третє.  Фінансування  армії.  Сьогодні   фактично   мільярд заборгованості  з  заробітної  плати  нашій  армії.  Бюджет,  який планується  на  1999  рік,   не   передбачає   компенсацію   такої заборгованості.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Усі  запитання  стосуються  видаткової  частини бюджету, тому спинюся тільки на загальних принципах.

 

     Передусім якщо ми разом з вами знайдемо додаткові  доходи  до бюджету,  то  зможемо  їх  спрямувати на відповідні цілі.  Поки що ресурсів для фінансування статті 57 практично немає (ви це  бачите з   бюджету).  Якщо  ми  разом  з  вами  знайдемо  можливості  для скорочення інших народногосподарських програм,  дані  кошти  можна буде спрямувати на цілі, про які ви кажете.

 

     Стосовно конкретизації   переліку   програм   із  соціального захисту.  В розподілі,  в додатку за номером 1 визначено  загальні суми.  Ніщо  не  заважає  нам  ці  суми  закріпити  за конкретними програмами й  оформити  разом  із  відповідними  міністерствами  і комітетом  як  фінансування відповідних програм.  Все одно названі програми йтимуть через  Міністерство  соціального  захисту,  через Міністерство охорони здоров'я,  через Міністерство у справах сім'ї та  молоді  або  через  інших  головних  розпорядників,  які   тут відображені. Це питання можемо вирішити.

 

     Що стосується  армії.  У  нас  поки  що на сьогодні в бюджеті вистачило   коштів   тільки   для   погашення    однієї    третини заборгованості   з   соціальних   виплат.  Це  те,  що  ми  можемо забезпечити наявними ресурсами. Я пропоную всі можливі доходи, які ми  зможемо  забезпечити під час опрацювання бюджету в парламенті, спрямувати саме на фінансування даної статті,  щоб вийти  повністю на  погашення  заборгованості,  яка  виникне  на кінець наступного року.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  якщо прорахуєте транзит газу  і  все  піде  в бюджет,  вистачить і на армію, і на закон щодо села, який прийняли (про запровадження мораторію на два роки).  Там вистачить  покрити все.

 

     Слово надається   депутату   Бондарчуку.  За  ним  -  депутат Савенко.

 

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Компартии  Украины,  Всеукраинский союз  рабочих.  Игорь  Александрович,  вообще такие бюджеты должны привести к революции.  С одной стороны, я это дело приветствую, но все-таки  как  выживать людям?  Вот приехали из Херсона 50 человек стачкомовцев-учителей...

 

     Авиация розгромлена.  Что  вы  собираетесь  делать  в   части авиации?

 

     Смотрим дальше   бюджет.   Как  вы  обслуживаете  долг  перед банкирами  (1,5  миллиарда  гривень  туда   вкладываете)   и   как собираетесь погашать долги по зарплате,  пенсиям,  которые выросли только за этот год на 5 процентов?

 

     Кроме того,  в бюджет вы вообще  ничего  не  закладываете  по погашению обесцененных вкладов населения.

 

     Если вы  сегодня  ответите  не  полностью,  то подготовьтесь, пожалуйста,  к 24 ноября,  когда придут  пикетировать  Президента, приедут люди со всей Украины,  отдельные отрасли профсоюзов, город Киев. Вот там можно будет дать развернутый ответ.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     МІТЮКОВ І.О.  С делегацией из Херсонской области я тоже  буду встречаться завтра после обеда.  Думаю,  что мы найдем возможность помочь  области,  особенно  учителям.  Там  действительно  сложная ситуация (Шум у залі). Я в данном конкретном случае.

 

     Стосовно інших  видатків.  Я  говорив  про авіацію,  що в нас порівняно з попереднім роком на 30  мільйонів  більше  виділяється коштів на проекти у літакобудуванні. Це наша відповідь.

 

     Про загальні видатки на погашення заборгованості я вже казав. А на компенсацію знецінених вкладів  в  установах  Ощадного  банку поки  що  в  державному  бюджеті на 1999 рік ми знайшли можливість виділити 140 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Депутат Савенко. За ним - депутат Тропін.

 

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Прогрессивная соцпартия Украины, социалистическая оппозиция. Игорь Александрович, у меня к вам конкретные вопросы,  и хочу  получить  конкретные  ответы.  На сколько   процентов   выполнены  в  1998  году  такие  статьи:  на содержание аппарата  управления  Кабинета  Министров,  выплата  на похороны (150 гривень, которые мы должны выдавать) и выплата денег пенсионерам после 80 лет? Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос - по бюджету текущего года.  16 гривень пенсия. Что вы сейчас заложите в набор продуктов?

 

     Следующий вопрос  -  по  новому  бюджету  в  свете  статьи 48 Конституции Украины.  В наборе  продуктов,  который  закладывается сюда,   количество   белков  меньше,  чем  закладывали  фашисты  в концлагерях! Как...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     МІТЮКОВ І.О. Загальні видатки на утримання Кабінету Міністрів фінансуються  в  межах  75  - 78 відсотків бюджетних призначень на рік.  Із заробітної плати ця сума коливається приблизно в межах 95

-   98   відсотків.  Що  стосується  погашення  заборгованості  із знецінених вкладів,  то ми  поки  що  змогли  виділити  тільки  10 мільйонів.  Це менше...  (Шум у залі).  Не перебивайте мене,  будь ласка,  я ж відповідаю на ваше запитання.  Це поки що менше ніж 10 відсотків  зазначених  видатків.  Я казав уже про те,  що комплекс заходів,  яких ми тепер  вживаємо,  дає  нам  можливість  отримати додатково 700 мільйонів гривень. Ці кошти будуть спрямовані тільки на погашення соціальної заборгованості.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тропін. За ним - депутат Пустовойтов.

 

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Фракція комуністів. Шановний Ігоре Олександровичу, будь ласка,  назвіть конкретну суму,  яку ми цього року виплачуватимемо як відсотки за іноземні кредити? Це перше.

 

     Друге. Яку конкретну суму ми сплачуватимемо цього року тільки суто іноземних боргів?

 

     І третє.  Чи  є  надія  на  те,  що ми справді будемо в теплі нинішнього року?  Адже нещодавно нашому міському  голові  надійшла телеграма,  в якій зазначено, що найближчим часом будуть припинені поставки газу, оскільки не здійснено передоплати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  На 1999 рік оплата відсотків за зовнішні  борги становитиме 2,6 мільярда гривень.

 

     Погашення внутрішніх  боргів  здійснюватиметься  за допомогою облігацій внутрішньої державної позики та інших  позик,  отриманих від Національного банку,  що становитиме 1,5 мільярда гривень. Це, до речі,  до дискусії про  відносини  між  урядом  і  Національним банком.  Це,  ще  раз наголошую,  свідчить про потребу координації грошово-кредитної політики і бюджетної політики.

 

     За нашими розрахунками,  це буде останній такий важкий рік  з обслуговування  зовнішнього  і  внутрішнього боргу.  Я не відкидаю якихось додаткових рішень,  які дадуть  нам  можливість  полегшити навантаження на державний бюджет.

 

     Стосовно зими.  Ви знаєте, що прийнято відповідне рішення. Ми сподіваємося,  що Верховна Рада підтримає  збільшення  відповідних показників  до  бюджету  з метою виділення приблизно 100 мільйонів гривень  на  поставки  мазуту   енергогенеруючим   станціям,   щоб забезпечити належні обсяги виробництва електроенергії. Нині газ на суму 380 мільйонів гривень,  який має в своєму розпорядженні уряд, передається  місцевим  адміністраціям у рахунок дотацій.  Ми зараз робимо експеримент - за пенсіонерів буде держава  розраховуватися. Якщо  цей  експеримент  вдасться (ми плануємо оперативно надати 10 мільйонів),  то  ще  приблизно  150  мільйонів   зможемо   віддати пенсіонерам,  щоб вони у цей зимовий період змогли розрахуватись і за газ, і за тепло.

 

     Я сподіваюся,  що ця зима не буде такою  холодною,  як  дехто прогнозує.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Строгов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Скажіть,  будь  ласка,  чому  зменшуються  видатки   на   державну підтримку інвалідів?  Було 110 мільйонів гривень,  а на 1999 рік - 100 мільйонів гривень.  Водночас із кожним  роком  інвалідів  стає дедалі більше. Це перше.

 

     Друге. Кривбас потребує державної підтримки,  а ви скорочуєте видатки.  Чому?  А як жити,  наприклад,  регресникам?  Щоб  ви  не запитували  де  взяти  гроші,  то  в  мене є таке запитання:  коли держава контролюватиме тіньові доходи мільйонерів України?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Загальні  видатки  на  Фонд  інвалідів  України становитимуть 140 мільйонів.  Не 100, а 140, бо 100 мільйонів - це лише пряме фінансування із загальних ресурсів  бюджету.  А  ще  40 мільйонів   надходжень   планується  одержати  від  підприємств  і організацій. Тобто буде не зменшення, а збільшення.

 

     Що стосується Кривбасу.  Так,  справді вимушені,  з огляду на наявні  ресурси,  трохи  зменшити  ці видатки.  Але я вам поставлю тільки одне  запитання...  Але  не  буду.  Я  просто  скажу:  якщо "Криворіжсталь"   поверне  100  мільйонів  гривень  до  державного бюджету із тих 400, що цей комбінат винен, то я готовий розглянути питання, аби половину цих коштів віддати тому самому Кривбасу. Нам треба разом вишукати можливості для одержання цих коштів  і  потім спрямувати їх на соціальні видатки (Шум у залі). Це не я давав.

 

     ГОЛОВА. Депутат Строгов. За ним - депутат Арабаджи.

 

     СТРОГОВ А.Н.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загально-державний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Степурі.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Сьогодні ми,  група депутатів від Херсонщини,  зустрічалися з учителями  Херсона,  які прибули до Києва шукати правди і захисту.  Дякуємо, що ви завтра з ними хочете зустрітися.  На жаль,  Президент,  як сказав  керівник його  Адміністрації,  не  має  часу  на зустрічі з учителями.  Але хотілося б,  щоб ви не тільки з ними зустрілися, а й допомогли, бо ситуація там дуже й дуже складна.

 

     Тепер запитання.  Як  ви загалом дивитеся на те,  щоб учителі отримали зарплату з державного бюджету, бо зараз ситуація у різних містах,  по регіонах зовсім не однакова?  Учителі не винні в тому, що промисловість там зовсім не працює,  тим  часом  як  вони  свою роботу  виконують  справно.  Як  ви  дивитеся на те,  щоб усе-таки індексувати (ви ж говорили  про  індексацію  вкладів  на  книжках) заробіток,  індексувати ту зарплату,  яку вчителі не отримували по

6-7 місяців?  Адже сьогодні купівельна спроможність гривні  зовсім не та, що була півроку тому.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Дякую   за   запитання.   Стосовно  можливості переведення всієї освіти на  фінансування  з  державного  бюджету. Відповідними  законами України визначено,  що з державного бюджету фінансуються заклади освіти загальнодержавного значення.  Водночас законами про місцеве самоврядування встановлено, що місцеві органи освіти та інші інфраструктурні  об'єкти  фінансуються  за  рахунок місцевих  бюджетів.  Якщо  б  ми  забрали  до  державного  бюджету фінансування всієї освіти,  то не думаю,  що від цього б  освітяни виграли.   Порівняйте  як  виконується  на  сьогодні  державний  і місцевий бюджети.  Державний бюджет за 10 місяців виконано  на  64 відсотки,  а  найгірша область виконала на 68 відсотків,  найкраще виконав Київ - 180 відсотків.

 

     Проблема в тому,  як нам разом з вами відпрацювати бюджет.  У нас відбувається дуже палка дискусія з бюджетним комітетом.  Ми ще не знайшли консенсусу,  але  я  впевнений,  що  знайдемо,  зокрема стосовно  того,  яким  же  чином нам так відрегулювати міжбюджетні відносини,  аби кожна область знала,  що вона гарантовано  отримає видатки,  особливо  пов'язані  з  фінансуванням  освіти.  Якщо  ми заберемо все на державний бюджет,  то я  не  думаю,  що  державний бюджет це витримає й стане легше.

 

     ГОЛОВА. Депутат Арабаджи.

 

     АРАБАДЖИ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  79,  Запорізька область). Дякую, Олександре Миколайовичу! Передайте слово депутату Єльяшкевичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Вибачте,   Олександре   Миколайовичу,   я   про індексацію ще не відповів. Ми зіткнулися з дуже складною проблемою стосовно індексації. Навіть те, що ми зараз обраховуємо відповідно до   чинного   законодавства   і   постанови  Кабінету  Міністрів, призводить  уже  цього  року  до  додаткових  витрат  у  сумі  108 мільйонів  гривень.  Якщо  взяти  з  таким темпом 1999 рік,  то це становитиме додатковий 1 мільярд 300 мільйонів гривень,  яких поки що в бюджеті немає.

 

     Тому нам  треба  буде знову опрацювати питання індексації для того, щоб її робити тільки для найменш захищених верств населення, тих, які справді потребують цієї допомоги.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Партия "Громада". Уважаемый докладчик, я буду задавать  вопрос  вам  и  хочу,  чтобы  Прем ер-министр  тоже послушал.

 

     Нереальность проектов бюджетов 1997 и 1998 годов была видна всем депутатам, которые не голосовали за  эти  проекты,  ставшие  законами.  Была  видна всем,  кроме их разработчиков.  В последнее  время  вы  очень  часто  говорите  об успехах нынешнего правительства, забывая, Игорь Александрович, что все проекты бюджетов (и в прошлом,  и  в  нынешнем  правительстве) готовили именно вы как министр финансов.

 

     Но проект,  который  был  проектом,  и  бюджет,  который стал реальностью в 1998 году,  это,  как говорят в Одессе,  две большие разницы. Кто понес за это ответственность? Это первое.

 

     И второе. Премьер-министр, будучи в феврале в Херсоне, обещал учителям решить проблему,  связанную с выплатой заработной  платы. Сегодня  уже  говорилось,  что  здесь  более  50  человек  требуют выполнения...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Вимкніть мікрофон. Відповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стосовно Херсона я вже  відповідав.  Гадаю,  що завтра дам вичерпну відповідь тим, які приїхали до Києва.

 

     Що стосується   реальності   чи   нереальності   бюджету,  то дозвольте вам нагадати, як приймався бюджет 1998 року і як у цьому залі проект бюджету,  поданий Кабінетом Міністрів,  було повернуто уряду  з  вимогою  знайти  додатково  6  мільярдів   доходів   для задоволення всіх потреб. Ми повинні разом зламати цю традицію і не робити бюджет компромісом між бажанням і реальними можливостями.

 

     Даний бюджет -  реальний.  Я  в  цьому  переконаний.  Головна проблема,  яка  в  дохідній  частині бюджету потребує уваги,  - це налагодження нормальної системи збору податку на додану  вартість, загальна  вартість  якого  на  рік  становитиме  11  мільярдів (ми плануємо 9,1).  Але  його  треба  обов'язково  зібрати,  створивши потрібні  умови також!  І забезпечити відповідний порядок на ринку підакцизних  товарів,  де,  як  показують  прості  розрахунки,  ми втрачаємо майже половину того, що можемо отримати. Тоді цей проект буде реальний.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і селян "Лівий центр".  Шановний Ігоре Олександровичу, на сьогодні катастрофічно  зростає  загальна  захворюваність  серед  населення нашої держави.  Смертність серед дітей і  всього  населення  також підвищена,  і  держава  вимирає...  І замість того,  щоб дбати про охорону  здоров'я,  яке  ледьледь  жевріє,  видаються  укази   про скорочення  працівників  закладів  охорони здоров'я;  Міністерство охорони здоров'я дає накази з цього  приводу,  замість  того,  щоб боротися за підвищення фінансування закладів охорони здоров'я...

 

     Дивлюся проект бюджету,  де ви закладаєте 550 мільйонів боргу на  охорону  здоров'я.  І  в  мене  виникає  запитання:  для  кого здійснюються реформи в нашій державі?!  Чи ви взагалі вважаєте, що після нас - хоч потоп?!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Справді,  видатки  на  охорону  здоров'я  вкрай малі...  Мушу сказати,  що за рахунок тільки державного бюджету ці проблеми не розв'яжемо.

 

     Нині ми опрацьовуємо проект законодавчого акта  зі  страхової медицини,  який  повинен  дати  додаткові  кошти  на  фінансування охорони здоров'я.  Такий приклад  маємо  сьогодні  в  науці,  коли фактично  більша  половина  видатків  на  науку  -  це кошти,  які залучають самі наукові колективи. Ви спитаєте, які є інші джерела? Є  одне  джерело,  про  яке  я  дуже  довго  говорю:  це  пільга з реалізації ліків,  звільнення від податку на додану  вартість.  Ми звільнили  все:  від  інсуліну  до імпортних (не найкращої якості) ліків.  Разом  знайдімо  рішення,  бо  ми  втрачаємо  щорічно  500 мільйонів   гривень   від  цієї  пільги.  Гаразд,  хай  залишиться половина.  Я готовий розглянути питання таким чином,  щоб усе,  що надійде  від  скасування цієї пільги,  використати на фінансування охорони здоров'я.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кулик.

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область). Народний рух України. Шановний пане міністре! Наведу два красномовні   факти   витратної   частини   бюджету   в   Полтаві. Вслухайтеся, будь ласка.

 

     Перший. Комунальне приміщення, в якому донедавна був дитсадок (а нині його орендує інша організація,  інший господар,  який уміє рахувати гроші),  як виявилося, потребує набагато менших коштів за комунальні  послуги,  аніж  їх  багато  років сплачувала нерозумна влада (маю на увазі плату за газ, тепло, радіоточку і так далі).

 

     Другий. Вимога до освітянських бухгалтерів у Полтаві жорстка: купувати  продукти  харчування для шкіл і дитсадків тільки в того, на  кого  вкаже  влада  (здебільшого  це  колишні   райхарчоторги, підвладні чиновникам).  Бухгалтери протестують, мовляв, є набагато дешевші  джерела  поставок,  але  владні   чиновники   банківських платіжок не пропускають. Отже, доводиться виконувати їхню волю.

 

     А все  це  позначається  на  кишенях  батьків,  та й місцевий бюджет  має  невиправдані  витрати.  Тим  часом   лікарні,   школи потребують   додаткових   бюджетних   коштів,   учителі,   лікарі, залишаються без зарплати.

 

     Запитання: чи  відомі  вам  подібні  тенденції  у   витратній частині  бюджетних коштів і чи передбачаєте ви як міністр фінансів подібні бюджетні витрати на освіту?

 

     На підставі яких даних міністерство формує  видатки  і  цифри для регіонів?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  казав  у  доповіді,  що  для кожного регіону відповідні  бюджети  обраховані   поки   що   за   індивідуальними нормативами  тих  тенденцій,  які  склалися  в  кожному з них,  зі свідомим намаганням зменшити різницю у  фінансовому  забезпеченні, зокрема з освіти.  Відповідні графіки наведені у вас у додатковому матеріалі до проекту бюджету.  Протягом найближчих двохтрьох років ми   повинні  зробити  таким  чином,  щоб  мати  цілком  вирівняну тенденцію.  Але це можливо тільки за рахунок впровадження  науково обгрунтованих методів оцінки та розрахунків, зокрема й щодо витрат на освіту.

 

     Стосовно непродуктивних, неефективних витрат і зловживань я в Кабінеті    Міністрів    цього    року    вже   тричі   доповідав. Контрольно-ревізійне управління  цього  року  здійснює  комплексні перевірки всіх обласних бюджетів. На жаль, ми маємо ще дуже багато упущень,  особливо у витрачанні  бюджетних  коштів,  зокрема  й  у галузі освіти,  коли списуються видатки не за фактично здійсненими витратами.

 

     За наслідками відповідних перевірок усі матеріали передано до відповідних правоохоронних органів.

 

     А щодо Полтави ми зробимо окрему перевірку.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  дякую.  Слово  для  співдоповіді  надається депутату Юлії Володимирівні Тимошенко,  голові Комітету  з  питань бюджету.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань бюджету (виборчий округ 99, Кіровоградська область). Партія "Громада". Шановні народні депутати! Поданий урядом проект бюджету на 1999 рік потребує не просто  корективів,  а  принципово  нового підходу.  Про  це  я  вже не раз казала.  Але згідно з Регламентом сьогодні бюджетний комітет має лише надати  інформацію,  а  вже  2 грудня  у  відповідній грунтовній доповіді ми запропонуємо належну альтернативу як корективи до урядового проекту.

 

     Водночас представлений   урядом    проект    бюджету,    який розглядається сьогодні разом зі звітом за 1998 рік, дає можливість зробити та обгрунтувати деякі не лише економічні,  а й  принципові політичні  висновки,  про  які не можна не згадати хоча б у даному стислому інформаційному повідомленні.

 

     Про що  свідчать  обидва  бюджети?  Що   Українська   держава переходить  у принципово нову якість,  нову стадію.  Ми вже навіть якось змирилися з тим,  що за  попередніх  років  замість  бюджету державного розвитку ми мали бюджет державної кризи.  Ці результати докладно  проаналізовано  та  прокоментовано  Рахунковою  палатою. Висновок  тут  беззаперечний  -  поточний  1998  рік  втрачено для економіки України. Фактично його викреслено з життя наших громадян разом,  до  речі,  з  півмільйоном втрачених душ.  Саме на стільки скоротилося населення України. Цей рік був не роком життя, а роком виживання. Глибину бюджетної кризи можна оцінити хоча б за тим, що поточного року рівно вдвоє (і це  за  неповний  рік!)  збільшилася заборгованість із заробітної плати та соціальних виплат, зовсім не виділялося коштів для  погашення  знецінених  грошових  заощаджень громадян.  Втім,  скажемо,  нарешті,  собі  відверто:  про  все це говорити вже пізно.  Критикувати й шукати винних  марно,  оскільки наявна  державна  модель  тотальної  безвідповідальності за жодний бюджетний злочин не передбачає  ані  відповідача,  ані  кари.  Але перейдемо від збігаючого, зруйнованого бюджетною кризою цього року до наступного,  який  Верховна  Рада  не  має  ні  морального,  ні політичного  права теж втратити,  бо тут ітиметься вже не лише про бюджетну кризу, а й про державну катастрофу.

 

     Запропонований Мінфіном проект  бюджету  є  бюджетом  справді державної   катастрофи.   Ця   різниця   є  принциповою,  точніше, фатальною.  Можна звикнути до кризи,  навіть якось пристосувати до неї   власне   життя  та  життя  країни,  оскільки  кризи  бувають перманентними.  Але  не  можна  звикнути   й   пристосуватися   до катастрофи  ні державі,  ні людині.  Саме так,  як не можна жити у вщент  зруйнованому  будинку,  як  не  можна  працювати   на   вже вибухаючій атомній станції.

 

     Можна навіть сказати так:  як інструкція з масового знищення, як посібник з організації соціального  вибуху  проект  бюджету  на 1999 рік у виконанні Мінфіну бездоганний,  оскільки він не залишає шансів на виживання практично нікому.

 

     Перше. Планування дохідної частини бюджету.  Як  виглядає  ця дохідна  частина  бюджету  на  1999  рік?  Наведу деякі,  особливо вражаючі факти  та  цифри.  Уряд  планує  отримати  1999  року  32 мільярди  684 мільйони гривень.  А для порівняння:  на кінець 1999 року ми з величезними труднощами досягнемо доходу в  розмірі  лише 24,3 мільярда гривень.

 

     Дохід бюджету  на  1999  рік  уряд  планує  збільшити  на 8,4 мільярда.  Тобто,  на 35 відсотків стосовно 1998 року.  За рахунок чого?  За  10  місяців  1998  року  недоїмка  з  податку на додану вартість збільшилася на 401,2 відсотка, з податку на прибуток - на 501,6  відсотка.  Загалом  по  Україні за 1998 рік недоїмка з усіх податків зросла в 4 рази і  становила  9  мільярдів  90  мільйонів гривень. І це ще без урахування чималих реструктуризованих боргів. Під цей борг податкова адміністрація  вжила  податкову  заставу  у розмірі понад 8 мільярдів гривень.

 

     На рахунки десятків тисяч підприємств накладено картотеки або арешти.  За  рахунок  чого?  Або,  точніше,  за  рахунок  кого  ми збиратимемо ці величезні податки 1999 року?

 

     До речі,  податок на додану вартість,  який становить на 1999 рік майже 30 відсотків зведеного бюджету,  заплановано у розмірі 9 мільярдів 190 мільйонів гривень. Очікуване надходження в 1998 році

- 5,5 мільярда,  в тому числі тіньова  заборгованість  бюджету  за повернення  підприємствам  коштів  з  ПДВ  - 3,5 мільярда гривень. Звідси гіркий висновок:  якщо ПДВ  ретельно  сплачувати  згідно  з чинним законом, то ми його до бюджету 1999 року взагалі не повинні отримати.

 

     Друга, витратна  частина  проекту  бюджету  своєю  філософією вибіркового секвестрування завдає нищівного удару по споживачах.

 

     По-перше, споживати громадянам не буде за що.  Заборгованість держави перед  громадянами  планується  погасити  у  розмірі  лише близько 2,8 відсотка реально сформованої заборгованості. На пенсію планується  виділити  рівно  втроє  менше  потрібного,  тобто   34 відсотки.

 

     По-друге, не  буде здоров'я щось споживати.  Недофінансування охорони здоров'я планується майже вдвоє,  56 відсотків потрібного. В  абсолютних  цифрах це становить 3 мільярди 70 мільйонів гривень за мінімальної потреби,  а реальна потреба - 6,9 мільярда  гривень для  забезпечення  безкоштовного  якісного лікування.  А воно,  до речі, й передбачене Конституцією.

 

     По-третє, удар буде завдано вже не по окремих  громадянах,  а масовано,  точніше - по регіонах.  Вперше, напевне, за всю історію України ми маємо таку велику розбіжність між  реальними  потребами областей  на  утримання соціальної та бюджетної сфери (23 мільярди гривень) та запланованими сумами (близько 10,5 мільярда).

 

     Регіони, на плечі яких кинули всі бюджетні проблеми,  зокрема заробітну плату,  комунальну сферу,  пільги,  компенсації, освіту, охорону здоров'я та  громадського  порядку  матимуть  ледьледь  30 відсотків загальних бюджетних надходжень.  Це менше половини того, що справді реально потрібне.

 

     Тільки три    привілейовані    категорії    наших    громадян фінансуватимуться  стовідсотково  стосовно  своїх  потреб  та  які напевне точно виживуть.  Перша - фахівці з установлення квартирної сигналізації  для суддів.  На цю статтю силою кабмінівської логіки виділяється 100 відсотків запланованого.  Друга - для суддів,  але тільки   тих,   які   відправляються   на  пенсію:  100  відсотків запланованих витрат на  вихідну  допомогу  суддям.  І  третя  (ну, просто  вершина  справедливості!)  також і для підопічних суддів - планується виділити 100 відсотків коштів на  реабілітацію  невинно засуджених.

 

     Шкода, що   Кафка   й  Іонеску  не  дожили  до  світлої  мрії українських чиновників - суспільства,  яке складається з  колишніх суддів  та  колишніх  в'язнів  з  тонким,  але  надійним прошарком фахівців дверної сигналізації.  Так,  усе це було б доволі смішно, якби не було так трагічно.

 

     Наведу лише  декілька цифр,  які характеризують такий життєво важливий для країни показник,  як  дефіцит  бюджету.  Пропонований урядом  розмір  бюджетного  дефіциту  на  1999  рік  становить 680 мільйонів гривень.  Дана цифра  вочевидь  виникла  не  з  реальних розрахунків,   а   з   механічного,   а   точніше,  з  політичного припасування результатів до вимог МВФ.

 

     Правила гри з цією поважною організацією,  як відомо, прості. МВФ  указує  нам  відсоток гранично допустимого дефіциту,  а потім удає,  що вірить у погоджені цифри, котрі слухняно закладаються до проекту бюджету.

 

     Було б не таким великим лихом,  якби ви дурили лише МВФ (хоча й це прикро).  Біда в тому,  що ми намагаємося обманути  країну  і народ. До того ж обман тут потрійний. Поперше, показується дохідна частина бюджету,  як ми вже зазначили, безумовно вища від реальних можливостей  (за  прогнозами  Комітету  з  питань  бюджету дефіцит дохідної  частини  становить  приблизно  8   мільярдів   гривень). По-друге, змальовується витратна частина бюджету, значно нижча від реальних   потреб.   По-третє,   джерелами    покриття    дефіциту визначаються  такі,  котрі  фактично  не зменшують,  а навпаки,  в перспективі  збільшують  дефіцит  бюджету,  які  не  нарощують,  а руйнують соціально-економічний потенціал країни.  Такими джерелами покриття дефіциту в проекті названі внутрішні та зовнішні позики.

 

     Хоча за даними Міністерства фінансів України  державний  борг України з окремих показників стрімко наближається до їх критичного значення,  потрібні розміри обслуговування й погашення  державного внутрішнього  боргу  вже  давно вийшли за межі економічної безпеки держави.  Так,  обслуговування й погашення державного внутрішнього боргу   до  податкових  надходжень  зведеного  бюджету  вже  тепер становить  54  відсотки.  Якщо  за  9   місяців   1998   року   на обслуговування  й погашення державного зовнішнього та внутрішнього боргу витрачено 9,9 мільярда гривень,  що  дорівнює  95  відсоткам податкових  надходжень  до  державного  бюджету за цей час,  то ця цифра наступного року, мабуть, перевищить усі 100 відсотків...

 

     Шановні колеги!  Нас багато що розділяє,  а точніше -  багато хто  розділяє,  намагаючись  штучно  розвести  по  різних кутках і розфарбувати в різні кольори. Але ніхто не відніме того спільного, що привело нас до цього залу:  намір переламати ситуацію в країні, зробити життя  її  громадян  гідним  і  багатшим.  Фахівці  нашого комітету переконані, що докорінно змінити ситуацію на краще у 1999 році можна.  Комітет з питань бюджету підготував  власний  варіант антикризової бюджетної доктрини.  Наша доктрина,  говорячи поки що тезово,  пропонує такі основні  блоки,  котрі  буде  враховано  як доповнення та поправки до поданого урядом проекту.

 

     Перше (стосовно  дохідної частини).  Комітет з питань бюджету категорично заявляє, що наявна податкова система цілком непридатна для  України,  бо водночас знищує і бюджет,  і платників податків. Нашу податкову систему можна  порівняти  лише  з  вибухом  атомної бомби:  і перше,  і друге залишає від своїх жертв лише тінь. Група народних  депутатів,   членів   нашого   комітету,   запропонувала принципово  нову  антикризову систему оподаткування,  яка припиняє дію  податку  на  додану  вартість,   податку   на   прибуток   та відрахування  до п'яти цільових позабюджетних фондів і заступає її диференційованим податком з реалізації. Така система оподаткування зменшить  податковий  тягар  для  підприємств  удвоє  і  примусить тіньову сферу підприємництва платити податки.

 

     Принципово нова податкова система може дати додатково понад 7 мільярдів гривень до бюджету.  Вона оформлена нами як законопроект про антикризові зміни в системі оподаткування.  Ми  вважаємо  його ключовим елементом у загальній антикризовій бюджетній доктрині.

 

     Через відмову  керівників  провідних фракцій перед прийняттям бюджету підтримати оперативну корекцію  податкового  законодавства ми  намагатимемося  ввести цю систему лише в другому півріччі 1999 року.

 

     Друге. Запровадження  принципово  нового  підходу  до  пошуку реальних  активів  країни дасть нам можливість знайти нестандартні ресурси,  які  можуть  бути  використані  у  1999  році  під   час формування   дохідної   частини   бюджету.  Наприклад:  оптимальна конверсія  держрезерву,  реальна  оцінка  рентних   і   транзитних платежів,   плата  за  використання  тимчасово  вільних  бюджетних коштів,  плата  за  користування  повітряним  простором  та  інше. Додаткові  бюджетні  надходження  можуть бути збільшені за рахунок цих джерел приблизно на 8,6 мільярда  гривень,  і  це  можна  буде передбачити у пропозиціях нашого комітету.

 

     Третє. Нами  пропонується  нова  філософія оптимізації боргів через   запровадження   розгалуженої   системи   цінних    паперів спеціального   призначення,   які   будуть  використовуватися  без вільного  обігу  і  категорично  без  дисконтів.  Це  дасть  змогу ліквідувати  взаємні  заборгованості  держави  перед  громадянами, громадян перед комунальними підприємствами та  в  розрахунках  між бюджетними   установами   і   підприємствами.  Додаткові  бюджетні надходження за такою схемою можуть бути отримані максимум на рівні 13-43 мільярдів гривень.

 

     Четверте (припинення практики тіньового дефіциту). Ми ставимо за  мету  його   виявлення   й   систематизування,   перехід   від неефективних  зовнішніх  і  внутрішніх  запозичень до використання ефективних та відновлюваних ресурсів  нашої  країни  для  покриття реального дефіциту бюджету.

 

     Саме тому нами пропонуватиметься бездефіцитний бюджет, котрий зупинить пограбування держави фінансовими спекулянтами.

 

     П'яте. Запровадження  в   межах   бюджету   наступного   року емісійного       безвідсоткового      кредитування      потенційно найперспективніших   галузей   виробництва    -    суднобудування, сільськогосподарського  машинобудування та забезпечення державного замовлення на сільськогосподарську продукцію.

 

     Поступове доведення  грошової  маси  до   визнаних   світових нормативів  -  це  наша  мета.  Годі  лякати дітей та літніх людей емісією.  Вона не тільки не шкідлива,  а якнайшвидше  потрібна  як кисень, як свіже повітря для відродження нашої країни.

 

     Тепер стосовно    витратної    частини   бюджету.   По-перше, змінюються самі пріоритети й технологія бюджетних витрат. Спочатку формуватимуться   бездефіцитні   місцеві   бюджети,  а  потім  уже державний,  так би мовити, знизу догори, як це обіцялося, до речі, в багатьох передвиборних програмах.

 

     У нашій доктрині ми показуємо,  як це можна зробити навіть за наших складних умов.

 

     По-друге, це  початок  реалізації   пенсійної   реформи,   що уможливить реально збільшення пенсії наступного року.

 

     Третє, це також початок реформування системи охорони здоров'я на засадах застосування  елементів  страхової  медицини.  Можливо, вперше система охорони здоров'я отримає стільки, скільки потрібно, щоб ефективно й безкоштовно лікувати людей.

 

     Нарешті, це забезпечення  системи  виплати  заборгованості  з пенсій   та   заробітної   плати   в   бюджетній  сфері.  Протягом січня-березня 1999 року,  якщо ми застосуємо  все,  що  напрацював бюджетний комітет,  повернення 7 мільярдів індексованих заощаджень населенню у 1999 році можливе через оплату комунальних послуг.

 

     Шановні колеги!  Нашою  метою  аж  ніяк  не  є   торпедування бюджетного  процесу  в  країні.  Бюджетний комітет ставить за мету прийняти  бюджет  до  кінця  року.  В  зв'язку  з  цим   неможливе повернення його сьогодні уряду на нове доопрацювання.  Треба взяти запропонований нам проект бюджету і разом  з  усіма  фракціями  та комітетами  якомога  швидше  наповнити  його  реальним  змістом  і прийняти за будьяких умов до кінця року. Бюджетний комітет докладе максимум  зусиль,  щоб,  нехай не відразу,  а поступово,  паростки нових необхідних  змін  проростали  крізь  стару  і  вже  подекуди зітлілу   тканину  наших  існуючих  хибних  бюджетних  уявлень.  Я переконана:  нехай не зараз,  але вже в першій половині наступного року ми,  зокрема,  приймемо закон про антикризові зміни в системі оподаткування.

 

     Шановні народні депутати! Дозвольте ще раз нагадати всім нам, що  бюджет країни - це не лише економічний,  а й глибоко моральний документ,  в якому має бути більше  об'єднуючої  духовності,  аніж політичних  відмінностей.  Це історичне свідчення того,  що саме в даний момент  держава  цінує  та  береже,  чим  пишається,  на  що сподівається.  Бюджет країни - це відбиток або державної чесності, або державної брехні;  це фіксація або колективної  мудрості,  або масового   безглуздя.  Саме  з  бюджетних  розрахунків  починалося процвітання одних народів і  з  бюджетних  прорахунків  -  падіння інших.  Інакше  кажучи,  бюджет  -  це  дзеркало,  в  яке дивиться парламент, країна, народ. Від нас з вами залежить, щоб це дзеркало сьогодні не стало кривим.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Прохання записатися на запитання. Надається 10 хвилин. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Асадчев. За ним - депутат Пасечна.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух   України.   Шановна   Юліє Володимирівно!  Я  прошу  сказати депутатам,  як були сприйняті ті заходи, про які ви щойно розповіли, регіонами, з якими спілкувався бюджетний  комітет  майже  протягом  двох  місяців.  Як  вони були сприйняті, зокрема і стосовно їх самих?

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Спасибо   большое.   Я   действительно   хочу известить Верховную Раду о том, что два месяца бюджетный комитет в полном составе  работал  с  областями  с  целью  сформировать  для областей   бездефицитные   бюджеты.   Было   выработано  несколько механизмов,  которые дают нам право на  это  надеяться.  И  прежде всего  это механизм дотаций,  который будет исключать всевозможные суб ективные отношения к тем или  иным  областям  по  перечислению дотаций, запланированных для регионов.

 

     Мне кажется, мы сделали все возможное для того, чтобы регионы в  1999  году  получили,  во-первых,   бездефицитный   бюджет,   а во-вторых,   гарантированно   получили  свои  деньги.  Руководство областей,  присутствовавшее  на  этих  обсуждениях,  действительно полностью   поддерживает   политику   бюджетного  комитета.  И  мы надеемся,  что  и  депутаты,  защищающие  интересы  тех  или  иных регионов,   поддержат  ту  концепцию,  которую  будет  докладывать бюджетный комитет 2 декабря.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пасечна. За нею - депутат Тищенко.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    науки    і    освіти    (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  КПУ). Фракция Коммунистической партии  Украины.  Уважаемая  Юлия  Владимировна!  Я  разделяю вашу тревогу относительно формирования бюджета правитель-ством на  1999 год.  И  тем  не менее хочу спросить:  как председатель бюджетного комитета  оценивает  ситуацию,  сложившуюся  сегодня   в   отрасли образования,  и  ту  хронологию,  которая  наблюдается  со стороны правительства при  подходе  к  формированию  бюджета  для  отрасли образования,  которая с каждым годом уменьшается? И вот на будущий финансовый год вместо 10 процентов внутреннего валового  продукта, который  нужно выделить на отрасль образования,  опять планируется выделение 4,16.  Вы наверняка знаете и о том,  что уже второй  год правительство  абсолютно  не  собирается  финансировать  статью 57 Закона об образовании,  который здесь принял  Верховный  Совет.  И вообще,   морально   ли  со  стороны  нашего  правительства  такое отношение к отрасли образования?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Во-первых,   я   полностью   разделяю   вашу озабоченность тем,  что происходит в сфере образования. Вы знаете, что у  нас  дошкольное  и  среднее  образование  финансируется  из местных  бюджетов.  Это  есть  государственные  делегированные  на местный уровень полномочия.

 

     Мы постарались на 1999 год именно на уровне регионов заложить в бюджет всю задолженность по заработной плате тех, кто работает в сфере образования.  Мы постарались заложить погашение всех  долгов по  коммунальным  платежам  (в  том числе все,  что касается сферы образования) и в полном об еме все,  что предусмотрено действующим законодательством для того, чтобы образование в 1999 году работало нормально.

 

     Мы сделали такой механизм  финансирования  областей,  который позволит  раз и навсегда им самостоятельно решать свои проблемы за счет своих налоговых сборов.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко. За ним - депутат Бойко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемая Юлия Владимировна! Не могу не согласиться с вашей оценкой бюджета на 1999 год. Она очень красочно изложена.  Но что касается бюджета 1998 года, то хотелось бы вкратце услышать характеристику его выполнения от вас.

 

     На один  свой  вопрос я только что уже получил ответ,  но еще такой вопрос.  Я хотел  бы  обратить  внимание  и  ваше  лично,  и бюджетного  комитета  на то (вы уже начали об этом говорить),  что есть области,  которые налоги, получаемые с граждан и предприятий, полностью оставляют в своих бюджетах. А есть такие, как, например, Харьковская область,  которые оставляют только половину, и в то же время  с  них  еще  и  забирают  определенное  количество средств. Сегодня такой город как Харьков лишился дотаций из центра,  а ведь раньше его предприятия военнопромышленного комплекса содержали всю социальную  сферу.  Ныне  она  передана  на  содержание   местного бюджета.

 

     Как вы считаете,  справедливо ли это,  или,  может,  все-таки надо сегодня жить по принципу:  кто сколько заработал,  столько  и должен проедать?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Совершенно  справедливо  замечено,  что у нас были и планируются в проекте бюджета,  который представил  Минфин, "черные" и "белые" области,  где норматив бюджетной обеспеченности на душу населения иногда разнится в 2-3  раза.  И  это  есть  наша сегодняшняя реальность. Причем иногда страдают такие области, как, например,  Харьковская область,  которая  по  нынешним  нормативам находится  на  24  месте,  но  которая  действительно зарабатывает большие деньги. Конечно же, такой подход не нормален.

 

     Что сделал бюджетный комитет в этом плане?  Прежде  всего  мы вывели единый норматив бюджетной обеспеченности на душу населения, который дает право нам сегодня говорить, что где бы человек ни жил

-  в  Харькове,  Киеве  или  Днепропетровске  -  он  будет защищен государством одинаково хорошо.  И равняли мы этот норматив  не  по минимуму, а по тому приличному среднему уровню, который на сегодня обеспечивает нормальную жизнь.  И именно в  соответствии  с  этими нормативами  выравнивания Харьковская область перешла на четвертое место по нормативу бюджетной обеспеченности.  Это очень важно,  и, мне кажется, мы поправим многие наши беды.

 

     Далее. Под  выделенный  об ем  финансов  по  нормативу мы все налоги,  которые  собираются  на  территории,  кроме   налога   на добавленную  стоимость,  закрепили сразу же за местными бюджетами. Это дает право надеяться, что они сами свой норматив обеспечат.

 

     И относительно выполнения бюджета 1998 года. После меня будет докладывать  руководитель  Счетной палаты,  он вам все расскажет в цифрах,  я просто не хочу отбирать его хлеб. Скажу лишь, что самый напряженный  вопрос  бюджета  1998  года - это сокращение дотаций, которые предусматривались  областям.  Это  абсолютно  недопустимая вещь.  Это Харькова не касается, но касается большинства областей. Поэтому если нам не удастся вернуть те нормативы,  которые были по дотациям,  то  мы  обязательно  учтем  недофинансированные суммы в бюджете 1999 года.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Буйко. За ним - депутат Шуфрич.

 

     БУЙКО Г.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України    у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та   інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Компартия Украины. Прошу передать слово Моисеенко Владимиру Николаевичу.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та   діяльності   рад   (виборчий  округ  53,  Донецька  область). Председатель Всеукраинского  "Союза  за  возрождение  СССР".  Юлия Владимировна,  у меня такой вопрос. Мы сейчас рассматриваем вопрос исполнения Государственного бюджета этого года и проект Госбюджета на  1999  год.  Я  не вижу Пустовойтенко,  он вышел куда-то.  Если можно,  позвали бы его,  потому что речь  будет  идти  как  раз  о взаимодействии его лично и вашем.  Почему? Потому что вас обвиняют в том, что вы, ваша компания задолжали бюджету почти 1,5 миллиарда гривень.  Причем обвиняют на самом высоком уровне.  Это же немалая сумма.  В то же время мы вспоминаем декларацию  о  ваших  доходах, которую  вы  представляли  как  кандидат в Председатели Верховного Совета Украины,  в которой вы показали,  что  обходитесь  семью  с небольшим тысячами гривень зарплаты народного депутата Украины.  Я задаю себе вопрос: правильно ли вас обвиняет правительство в таких крупных недоплатах, и как на самом деле обстоит дело?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я,  безусловно, дам справку по этому вопросу. Вы знаете, что у нас в государстве уничтожить кого бы то ни было - совершенно плевое дело,  можно сказать, дело одного месяца стереть с лица земли любую структуру, любое предприятие. Поэтому я горжусь тем,  что не остановилась перед препятствиями, о которых вы сейчас говорите,   и   могу   спокойно   как   народный   депутат   вести антиправительственную,  оппозиционную линию, защищая интересы тех, кто меня привел в парламент.

 

     А то,  что делает правительство,  что делают сегодня  силовые структуры и прокуратура - это хорошо всем известно. И этот штраф в 1,5 миллиарда (а мог бы быть 3 или 5 миллиардов) не имеет никакого значения,  потому что беспредел в отношении того, кто не угоден, в государстве на сегодня действительно беспределен.  Мне кажется, вы должны   это  знать  как  член  фракции,  которая  также  является оппозиционной.  И озвучивая это,  я думаю,  вы  делаете  абсолютно правильно  -  вы даете мне возможность защитить свое честное имя и сказать,  что до тех  пор,  пока  я  буду  занимать  оппозиционное положение на политическом поле,  мне придется терпеть ту грязь, ту гадость, которые продуцирует действующая власть.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шуфрич.

 

     ШУФРИЧ Н.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 70,  Закарпатська область).  Фракція Соціалдемократичної  партії  України  (об'єднаної).  Шановна  Юліє Володимирівно!  Я,  на жаль, не встиг задати це запитання міністру фінансів  пану  Мітюкову,  тому  сподіваюся,  що ви дасте на нього відповідь.

 

     Ви знаєте,  що під час обговорення проекту бюджету,  коли він уже був у нас на руках,  у Закарпатті сталися сумні події, про які зараз говорить уся країна. Як ви вважаєте, чи зможемо ми в бюджеті 1999,  а  можливо,  і  2000  років  передбачити  окремий  рядок на фінансування ліквідації наслідків повені в Закарпатті?

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Бюджетный  комитет  в  том  проекте,  который готовится для подачи 2 декабря,  уже предусмотрел такие суммы. Они будут  указаны  отдельной  строкой  и   их   размер   на   сегодня предварительно определен - это 30 миллионов гривень.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Рахункової палати Симоненку Валентину Костянтиновичу.

 

     СИМОНЕНКО В.К., голова Рахункової палати. Уважаемый Александр Николаевич!   Уважаемые   народные  депутаты!  Счетной  палатой  в соответствии с Законом Украины о Счетной  палате  проведен  анализ исполнения  Государственного бюджета Украины за 9 месяцев текущего года.  Материалы анализа утверждены коллегией Счетной палаты.  Они должны  быть  у  вас  на  руках,  поэтому  остановлюсь  только  на некоторых проблемах исполнения государственного бюджета в  текущем году.

 

     Первая из  них - это проблема безусловности исполнения Закона о Государственном  бюджете,  подчеркиваю,  именно  как  закона.  Я убежден,  вы со мной согласитесь,  что государственный бюджет есть основное звено в экономической политике  государства,  обеспечении государственной безопасности,  а также инструмент контроля за этой политикой.

 

     Придерживались ли участники бюджетного процесса этих ключевых конституционных  положений  о  государственном  бюджете  в текущем году?  Стал ли в нашем государстве Закон о Государственном бюджете законом  для  всех  участников  бюджетного  процесса?  Проведенный анализ однозначно показывает - к сожалению, нет, и только нет.

 

     На протяжении  девяти  месяцев  этого  года  Верховная   Рада Украины,  Президент  Украины,  Кабинет Министров Украины,  министр финансов   Украины    приняли    множество    законодательных    и нормативноправовых актов,  которые значительно повлияли на текущее исполнение  Государственного  бюджета.  Так,  уважаемые   коллеги, Верховной  Радой за рассматриваемый период было принято 13 законов и 3  постановления,  касающихся  бюджетного  процесса  уже  этого, текущего года. В частности, напомню, принятый в июле Закон Украины о внесении изменений в статью 2  Закона  Украины  об  установлении величины    стоимости   границы   малообеспеченности   и   размера минимальной заработной платы на 1998 год,  а также  постановления, касающиеся    проведения    весенне-полевых   работ,   финансового обеспечения угольной промышленности и другие значительно увеличили расходы  бюджета.  Несмотря  на  это,  соответствующие изменения в Законе о Государственном бюджете Украины на  1998  год,  как  того требует Конституция, внесены не были.

 

     На выполнение государственного бюджета существенно повлияли и указы Президента,  изданные в 1998  году.  Таких  указов,  которые вступили  в силу,  по состоянию на 20 октября ни много,  ни мало - 35.

 

     Как и в предыдущие годы,  значительно повлияли  на  бюджетный процесс постановления и распоряжения, принятые Кабинетом Министров Украины,  - их около 200.  Они изменили  нормативно-правовое  поле выполнения Закона о Госбюджете и, к сожалению, далеко не в сторону четкости,   конкретности,    прозрачности,    безусловности    его выполнения.

 

     Приведу ряд примеров. Постановлением Кабинета Министров от 21 января  1998  года  о   совершенствовании   кассового   выполнения государственного   бюджета   Украины  определен  перечень  банков, уполномоченных осуществлять кассовое выполнение  государ-ственного бюджета. Анализ указанных в перечне банков, допущенных к операциям с государственными средствами,  показывает,  что в  него  включены банки,   которые   допускали  и  допускают  наибольшее  количество нарушений порядка кассового выполнения  государственного  бюджета. Постановление     лишь    безосновательно    укрепило    положение банковмонополистов на кредитном  рынке,  а  не  улучшило  кассовое обслуживание государственного бюджета. Данный вывод подтверждается ростом остатков средств в государственном бюджете на  счетах  этих банков вместо их сокращения.

 

     Другим постановлением  от  3  августа  этого года - о ставках акцизного  сбора  на  некоторые  товары  (продукцию)   -   Кабинет Министров  более чем в два раза увеличил ставки акцизного сбора на спирт этиловый и спиртные напитки. Счетная палата (как и некоторые депутаты) неоднократно обращала внимание на негативные последствия для бюджета действия данного постановления.  Однако  правительство все-таки  пошло  на  увеличение  акцизного  сбора,  что  привело к снижению об емов производства и  реализации  подакцизных  товаров, росту   производства   в   теневой   структуре   и   росту  об ема контрабандного завоза этих товаров.  В итоге -  резкое  сокращение доходов бюджета по статье акцизные сборы.

 

     Вопрос нормативно-правового   поля,   в  котором  выполняется расходная часть бюджета 1998 года,  - это действительно  отдельный вопрос,   требующий   внимательного   рассмотрения.   На   сегодня одновременно  действует  три  нормативно-правовых  акта,   которые регулируют  выполнение  расходной  части государственного бюджета. Это прежде всего Закон о Государственном бюджете на  1998  год,  а также Указ Президента от 8 августа 1998 года о сокращении расходов Государственного бюджета  Украины  на  1998  год  и  Постановление Кабинета  Министров  от  18 февраля 1998 года о мерах относительно упорядочения бюджетных расходов.  Требования и положения указанных документов   во  многом  кардинально  противоречат  друг  другу  и отличаются.  Как следствие,  восторжествовал  сугубо  суб ективный подход к выбору вариантов финансирования расходов.

 

     При такой  правовой  безответственности  говорить  о принципе пропорциональности выполнения бюджета 1998 года, если честно, даже как-то   неприлично.   А   в   итоге   -   ниже   среднего  уровня профинансированы расходы государственного бюджета  (здесь  уже  об этом  говорили):  просвещение,  наука  - на 38 процентов вместо 51 процента,  сельское хозяйство - 36  процентов,  охрана  окружающей среды - 34 процента,  здравоохранение - 31 процент,  культура - 28 процентов.  При утвержденной на год сумме в 910 миллионов  гривень направлено  за  девять  месяцев  лишь  65,3  миллиона  гривень  на погашение  задолженности  по   заработной   плате,   возникшей   в предыдущие  годы.  На  всякий случай,  студентам недофинансировали стипендий на сумму 19,5 миллиона гривень.  Только на  5  процентов выполнено  финансирование  мероприятий  по  охране и рациональному использованию земли.

 

     Но есть   целый   перечень   статей,   которые   вообще    не финансировались,  и  за  девять  месяцев  оно  нулевое.  Совсем не выделялись средства на  погашение  задолженности  по  обесцененным денежным  сбережениям  граждан  в учреждениях Сбербанка,  хотя эти расходы являются защищенной  статьей  Государственного  бюджета  и должны  финансироваться  в  первую  очередь.  И  это при том,  что система исполнения Закона о Госбюджете,  как ни  одна  из  систем, жестко  регламентирована  как  рядом  статей  Конституции,  так  и законами  Украины.  Их  выполнение  должно  обеспечить  выполнение государственного бюджета на основе законности, пропорциональности, в пределах тех средств,  которые определены.  Но тем не  менее  из года  в  год  эта  система  не  срабатывает.  По  нашему глубокому убеждению,  ее  неработоспособность  вызвана  тем,  что  Закон   о Государственном  бюджете  в  нашем  государстве  пока  не является законом.  В лучшем случае  он  рассматривается  исполнителями  как элементарный  индикативный план доходов и расходов на текущий год, сугубо провизорный, приблизительный.

 

     Вторая проблема  -   проблема   наполнения   государственного бюджета  -  выполнения  его  доходной части.  Фактически за девять месяцев текущего года  поступило  в  государственный  бюджет  10,7 миллиарда гривень, или 50,8 процента годового назначения. Даже без поправок на  инфляцию  по  сравнению  с  соответствующим  периодом прошлого  года доходы в госбюджет снизились на сумму 325 миллионов гривень.

 

     Почему это происходит?  По нашему мнению,  в  первую  очередь потому,   что  суммы  предоставленных  налоговых  льгот  по  своей величине сопоставимы сегодня со  всеми  доходами  государственного бюджета,  а  то  и превосходят их.  Я прошу вслушаться в цифры.  В прошлом  году  из-за  предоставленных   налоговых   льгот   бюджет недополучил  19 миллиардов 715 миллионов гривень.  Эта сумма на 17 процентов больше всех поступлений в госбюджет.  Этих денег хватило бы не только на то, чтобы рассчитаться со всеми долгами бюджета по заработной  плате,  пенсиям  и  стипендиям,  но  и  на  то,  чтобы увеличить их как минимум в 3 раза, даже в долларовом эквиваленте.

 

     Ситуация со   льготами  в  1990  году  не  изменилась.  Сумма предоставленных льгот по налогам и платежам  в  бюджете  в  первом квартале   текущего  года  составила  6  миллиардов  153  миллиона гривень.  Из общей суммы предоставленных  льгот  наибольшую  сумму составили:   льготы   по  налогу  на  добавленную  стоимость  -  5 миллиардов 17 миллионов гривень,  налогу на прибыль предприятий  - 634  миллиона гривень,  по плате за землю - 250 миллионов,  льготы плательщикам акцизного сбора - 207 миллионов  гривень.  Наибольшие суммы в год были выделены плательщикам:  городу Киеву - 1 миллиард 933  миллиона  гривень,  или  31  процент  всех   льготных   сумм; Днепропетровская  область - 1 миллиард 157 миллионов гривень,  или 18 процентов.

 

     В ряде регионов суммы налоговых льгот  значительно  превышают сегодня об ем фактических поступлений в бюджет от этих территорий: Днепропетровская область - в 3,5 раза,  город Киев - в  2,5  раза, Донецкая  область  -  в  1,7  раза.  Даже  среди  наименьшей суммы полученных льгот по Украине (Волынская, Черновицкая, Закарпатская, Черниговская  области)  удельный  вес  льгот  в  сумме фактических поступлений составляет около  38  процентов.  Хотя,  конечно,  все познается в сравнении.

 

     Вторая категория  значительных  льгот - это льготы на импорт. Большая  половина  импортной  продукции,  ввозимой  на  территорию Украины,  вообще  не  облагается  таможенным  налогом.  По  данным Государственной таможенной службы Украины,  за 8 месяцев  текущего года  фактически уплачено таможенной пошлины на сумму 492 миллиона гривень, а льготы составили 711 миллионов гривень, то есть почти в полтора   раза  больше.  И  ситуацию,  судя  по  всему,  никто  не собирается менять.

 

     Проектом Государственного бюджета на 1999 год  предусмотрено, что  в  1999  году  из  ввезенной в Украину импортной продукции на планируемую сумму более 20 миллиардов долларов  таможенным  сбором будет  облагаться  лишь  6 миллиардов долларов,  то есть меньше 30 процентов. При этом средняя ставка таможенного сбора на продукцию, которая все-таки будет облагаться, составляет 5,2 процента. Просто какая-то офшорная  зона,  а  не  государство  Украина!  Вообще  не облагается  таможенным  сбором 70 процентов импорта,  а оставшаяся часть облагается ставкой чуть более 5 процентов.  А мы  говорим  о доходной части.

 

     Если вы  думаете,  что  ситуация  со  льготами  изменилась во втором квартале этого  года,  когда  стало  очевидно,  что  кризис надвигается,  или  в третьем квартале,  когда он наступил,  то вы, уважаемые депутаты,  глубоко ошибаетесь. Об ем действующих и новых льгот не уменьшился, а постоянно и системно (хочу это подчеркнуть) увеличивается.

 

     Есть целый ряд постановлений (их 200), вот у меня здесь два, но я буду говорить об одном.

 

     Вот постановление Кабинета Министров,  принятое в праздничный день 7 ноября этого  года,  которым  предоставляются  значительные льготы  по  ндс  на  импорт ряда товаров (маленькое постановление, четыре строчки).  По нашим расчетам,  цена такого решения -  более 500  миллионов  гривень  потерь  государственного бюджета до конца года.  Как тут не вспомнить письмо правительства на имя  Верховной Рады,  направленное  до  этого  решения,  в  котором правительство просит Верховную Раду принять решение,  касающееся  отмены  льгот. Эти документы подписаны одним и тем же человеком,  это точно,  но, видно, разными руками, иначе не об яснить, почему так происходит.

 

     Но уж тот,  кто в нашем государстве все-таки платит налоги  и таможенные сборы,  платит их, что называется, на полную катушку: и за себя,  и за того парня.  Как результат: с одной стороны, льготы подрывают   финансовую   базу   бюджета,   а   с  другой  стороны, экономическую основу государства,  то  есть  финансовое  состояние работающих товаропроизводителей.  Одновременно с наличием большого количества льготников и предоставленных им льгот это  отрицательно влияет  на наполнение доходной части бюджета,  что влечет за собой стабильно растущие недоимки по платежам и в бюджете.

 

     Третья проблема - законность  и  эффективность  использования средств  государственного бюджета.  Результаты анализа показывают, что часть государственных бюджетных  средств  используются  не  по целевому   назначению,  незаконно,  неэффективно,  они  становятся основой для построения легальных и полулегальных финансовых схем и механизмов.

 

     Вот лишь  один  из  многих примеров.  Ограничение поступлений реальных средств в бюджет в связи с выполнением доходной  части  в значительной  мере  за  счет  взаиморасчетов.  Сколько  мы об этом говорили,  сколько реагировали, пытались регламентировать в Законе о Госбюджете на 1997 год,  установили эти регламентации в Законе о Госбюджете на 1998 год. Но за девять месяцев 1998 года и доходная, и  расходная  часть  государственного  бюджета  выполнены  за счет взаиморасчетов на сумму 1,1 миллиарда гривень  каждая.  И  процесс неденежного   выполнения   госбюджета   активно   продолжается.  О проблемах   исполнения   госбюджета   за   счет    взаиморасчетов, злоупотреблениях,  которые возникают в этой связи,  Счетная палата проинфор-мировала и Президента,  и Кабинет Министров,  и Верховную Раду.

 

     Реакция Кабинета    Министров    была,    на    мой   взгляд, специфическая.  Кабинет Министров Украины  1  октября  этого  года принял   Постановление   1573   о   специальном   Государ-ственном предприятии "Укрспецфин".  Анализ  постановления  показывает,  что Министерство  финансов и Главное государ-ственное казначейство под предлогом внедрения,  как сказано в постановлении,  альтернативных взаиморасчетов,   финансовых   механизмов  создает  посредническую коммерческую  структуру  для  выкупа  кредиторской  и  дебиторской задолженности государства.

 

     Я уже  не  говорю  о  том,  что это противоречит всем статьям Конституции и закона, но какая же тогда роль отведена Министерству финансов  и нашему громадному тринадцатитысячному Госказначейству? Непонятно.

 

     Неэффективное использование бюджетных средств  прослеживается буквально  на  каждом  шагу.  Один  пример.  На  закупку зерна под государственный заказ 1995,  1996, 1997 и 1998 годов было выделено бюджетных   средств   на   общую   сумму  2,9  миллиарда  гривень. Предложенная Минсельхозпромом и утвержденная правительством  схема возврата бюджетных займов под заказы на закупку продовольственного зерна и сортовых семян предусматривает многоканальное  направление этих  средств  через  систему посредников.  В результате средства, выделяемые  из  госбюджета  в  первую  очередь  для   расчета   за закупленное      под     госзаказы     зерно,     поступают     не сельхозпроизводителю,  а  системе  посредников,  которые  в   виде поставок  горюче-смазочных  материалов,  минеральных  удобрений  и запчастей передают их сельхозпроизводителям.  При этом цены на них определяет сам поставщик, добавляя к ним стоимость предоставленных услуг. Закупка же урожая осуществляется тем же посредником, но уже по  заниженным,  им  установленным  ценам.  В  итоге задолженность сельхозпроизводителей только по ГАК "Хлеб Украины"  за  полученные материально-технические  ресурсы,  семенные  и фуражные займы на 1 июля 1998 года составила 1,6 миллиарда  гривень,  которые  тот  же сельхозпроизводитель и в глаза не видел,  потому что они разошлись по посредникам.

 

     Следующее, о чем нельзя не  сказать.  Государственный  бюджет Украины  на  1997 год был утвержден с опозданием на шесть месяцев. Государственный бюджет Украины на 1998 год был утвержден вроде  бы вовремя,   но  тем  не  менее  это  мало  отразилось  на  качестве исполнения бюджета.  Так задаю себе вопрос:  может нам  вообще  не нужен бюджет?! И это далеко не риторический вопрос. Сегодня вокруг бюджетных  средств  создан  такой  психологический  климат,  когда многие из влиятельных предпринимателей думают не о том, как честно заработать деньги,  а о том, как получить налоговые льготы или как получить  доступ  к бюджетным деньгам и стать участниками одной из прибыльных схем использования государственных  ресурсов  или  схем обслуживания  государственного  дефицита.  Тот  же,  кто  все-таки старается в Украине честно работать,  практически не имеет никаких шансов   выжить,   ибо   все   налоговое   бремя  и  все  давление государственного супермонополизма лежит именно на  его  плечах.  В результате  именно  такой  товаропроизводитель  идет в тень,  либо разоряется.  И  все  это  волей-неволей  закладывается  в  систему выполнения бюджета. И конца этому, к сожалению, не видно.

 

     Правительство направило  в  Верховный  Совет  проект Закона о Государственном бюджете  на  1999  год.  Сегодня  он  представлен. Поскольку   этот   проект  в  полной  мере  воспроизводит  картину нынешнего  года,  а  по  некоторым  моментам  даже  в   ухудшенном варианте,   крайне   необходимо   учесть  ошибки,  допущенные  при составлении и выполнении бюджета  как  1997,  так  и  1998  годов. Коллегия  Счетной палаты разработала систему предложений по итогам анализа выполнения Закона  о  Государственном  бюджете  за  девять месяцев этого года.  Они у вас, уважаемые депутаты, на руках. И мы надеемся,  что  они  будут  учтены   при   принятии   решений   по обсуждаемому вопросу.

 

     Мало времени,   поэтому   последнее.  Маленький  исторический экскурс,  справка. Счетная палата Франции была создана в ХIV веке. С  того  времени  ее существование прерывалось только на несколько лет - в  период  революции,  а  полномочия  из  года  в  год  лишь увеличивались,  усиливались.  В  период  с  1345  по  1785 годы во Франции было казнено 27 министров и 4 человека помиловано.  Но это средние  века.  Мы  с  вами  очень хотим быть похожими на Францию, равняемся на нее.

 

     Счетная палата Украины существует всего лишь  второй  год.  В этом году 13 ноября наша Счетная палата была принята в организацию INTOSAI.  Это всемирная организация,  об единяющая счетные  палаты 144 стран. У нас в государстве, к счастью, нет революции, министры финансов спокойно уходят и приходят,  и  дай  им  Бог  здоровья  и счастья.  Но  решением  Конституционного Суда у Счетной палаты был забран контроль за  доходной  частью  бюджета.  Кроме  того,  были урезаны  ряд  полномочий,  и  прежде  всего  применение санкций по результатам проведенных проверок.

 

     Возможно, кому-то  Счетная  палата  и  не  нужна,   но   есть государство,  есть его финансовые интересы,  от реализации которых зависит общая моральная и финансовая ситуация в обществе,  в конце концов его экономическая безопасность.

 

     Сложившаяся порочная    практика    разработки   и   принятия госбюджета  Украины  и  обеспечение  его  выполнения  должна  быть изменена коренным образом. Уважаемые депутаты! Надо действовать, в том числе используя известную и принятую вами статью Криминального кодекса  об  уголовной  ответственности  за игнорирование Закона о Госбюджете.

 

     Спасибо за внимание (Оплески).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентине Костянтиновичу.

 

     Будь ласка,  запишіться на запитання. Прошу висвітити список. Будь ласка, 10 хвилин.

 

     Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Марченко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Партия   "Громада".   Уважаемый    Валентин Константинович!  К сожалению, приходится констатировать, что то, о чем вы говорили, не услышал Премьерминистр.

 

     И я хотел бы вас спросить. Вот такое отношение исполнительной власти  к  Счетной палате,  которая в принципе прежде всего должна заниматься  профилактикой  и  подсказывать,  указывать  на  ошибки исполнительной власти,  говорит о том,  что правительство не хочет работать со Счетной палатой или просто не знает  о  том,  какие  у него функции,  и не верит в то,  что это правительство будет долго работать, и просто пытается уйти от ответственности?

 

     СИМОНЕНКО В.К.  То,  что Премьерминистр узнает все,  что было сказано (ему положат стенограмму с подчеркнутыми красным,  синим и черным вопросами и, как говорится, ответами) - это стопроцентно. А что касается работы со Счетной палатой,  то я,  откровенно говоря, не могу сказать,  что нас отторгают или не слушают.  Но  механизм, который предотвратил бы или устранил все те недостатки, на которые указывает Счетная палата, к сожалению, не работает.

 

     Вот у   нас   ровно   неделю   назад   слушался   вопрос    о государственном   долге.   Мы  назвали  сумму  -  180  миллиардов. Уважаемый Игорь Александрович назвал сумму 50,5 миллиарда. По УТ-1 в информации умник, иначе я не могу его назвать, за кадром сказал, что есть разные методологии или методики подсчета.  Но в  принципе при такой разнице цифр кто-то должен спросить: господа, кто из вас не  прав,  давайте  считать.  Ведь  это  элемент   государственной безопасности.  Прошла неделя, обменялись уколами по телевидению, и на этом все затихло.  Такое впечатление, что никому не нужно знать истинное положение дел, которое сложилось в государстве.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  депутат Марченко,  за ним - депутат Анненков.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины, социалистическая оппозиция.

 

     Уважаемый Валентин  Константинович!  Когда  министр  финансов докладывал проект бюджета,  он, мягко говоря, ошибочно доложил то, что под проект о черте малообеспеченности,  минимальной заработной плате  и  пенсии,   авторами   которого   являются   прогрессивные социалисты, нет финансового обеспечения.

 

     Я думаю,  что  он  это  сознательно  сказал,  чтобы  ввести в заблуждение общественность. Финансовое обеспечение есть. И Кабинет Министров  знает  об  этом,  ведь наша фракция с ним работала.  Но вопрос к вам такого  плана.  Вы  сказали,  что  при  использовании таможенных,  налоговых  льгот бюджет недополучил там 700 миллионов гривень, там 500 миллионов, там 1 миллиард 300 миллионов. Скажите, пожалуйста,  не  могли  бы  вы назвать общую сумму недополучения в бюджет  государства  в  результате   разного   рода   деятельности нынешнего правительства?  Я эту цифру представил министру финансов и довел,  а у меня еще свои цифры имеются,  что в государстве есть деньги   для   того,   чтобы   поднять  черту  малообеспеченности, минимальную заработную плату и  пенсию.  Назовите,  будьте  добры, общую сумму потерь.

 

     СИМОНЕНКО В.К. Владимир Романович, эту сумму я уже назвал. За 1997 год в  связи  с  предоставлением  льгот  недобрана  сумма  19 миллиардов  715  миллионов  гривень.  Эта  сумма  у нас посчитана, систематизирована по статьям дохода. Более того, мы посчитали ее в разрезе  территорий,  в  разрезе  налогов.  Теперь нужно тщательно проанализировать,  чтобы сказать,  кому положены эти льготы,  кому нет, будет ли от этого польза для нашего государства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  депутат Анненков,  за ним - депутат Тищенко.

 

     АННЕНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Цибенко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо. Фракция  коммунистов.  Уважаемый Валентин Константинович!  Спасибо вам  за  исторический  экскурс,  а  то  у  нас   некоторые   члены правительства  возомнили себя представителями касты неприкасаемых, что очень опасно для представителя власти.

 

     И два вопроса, которые я хотел бы вам задать.

 

     Фундаментом, на котором базируется бюджет,  является  валовый внутренний продукт.  Министерство экономики утверждает, что в 1999 году он увеличится на 1 процент.  Если же те  показатели,  которые предлагает Минэкономики,  перевести в долларовый эквивалент, то мы получаем совершенно противоположный результат:  ВВП не  только  не растет,  а уменьшается по сравнению с ожидаемой в этом году цифрой на 17-20 процентов.

 

     И второй вопрос.  Скажите,  пожалуйста, не создается ли у вас такое    впечатление,   что   три   документа,   которые   сегодня рассматриваются,  специально  сформированы  таким  образом,  чтобы Верховный  Совет  их не принял?  А далее ход событий ясен:  ручное управление,  господин чиновник,  президентские выборы - и все, что из этого вытекает.

 

     Спасибо.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  По  первому  вопросу можно сказать следующее. Любая названная сегодня,  17 ноября,  цифра может через год  стать реальной.  Ее  реальность  определяется  не в процессе спора о 2-3 процентах,  а в процессе  организации  и  выполнения  процесса  по достижению этой цифры.

 

     Но вот  никто  не  занимается,  и это я знаю точно,  системой организации  выполнения  закона  о  бюджете.  У  нас  присутствует министр  экономики  Василий  Васильевич  Роговой,  он  подтвердит. Поднимите все отчеты за 1997 год,  поквартальные  отчеты  за  1998 год. Говорят обо всем, но никто, ни один человек не говорит о том, что нужно сделать для того, чтобы достичь цифр, которые определены в бюджете, того же валового внутреннего продукта.

 

     У меня  создается впечатление,  что эти цифры утверждаются не для того,  чтобы  ими  руководствовались  и  организовали  процесс выполнения,   а   для  какого-то  дяди,  который  смотрит  на  нас совершенно с другой стороны. Вот в чем суть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  народний депутат Тищенко,  за ним  - народний депутат Марковська.

 

     ТИЩЕНКО П.В.    Фракция   коммунистов.   Уважаемый   Валентин Константинович! Вы подтвердили наше мнение о том, что в реализации нынешнего  курса  Президента,  правительства  нас  не ждут успехи, только - очередные беды.

 

     Я хотел бы задать вам два вопроса.  Первый.  Вы сказали,  что сегодня систематически нарушается финансирование защищенных статей бюджета.  Какие меры необходимо предпринять нам или,  может,  вам, Счетной   палате,   может,  прокуратуре,  чтобы  в  дальнейшем  не допустить такой ситуации?

 

     И второй  вопрос.  Почему  в  нашем  государстве  все  тяготы перекладывают  на  плечи самых незащищенных:  пенсионеров,  детей, студентов,  работающих людей пожилого возраста?  И при этом  здесь называется  цифра 60 процентов теневого оборота,  и не принимаются меры для того, чтобы вывести из тени спрятанные капиталы.

 

     Сегодня пенсионеры  доведены  до  крайности,  они   вынуждены выдвигать  требования.  В  частности,  пенсионеры поселка Высокого грозятся перекрыть Южную железную дорогу,  если же до 24 ноября не будет выплачена пенсия. До чего дошло наше государство? Такого еще не было.

 

     Как вы  считаете,  что  нужно  делать  всем  нам,  чтобы   не допустить ухудшения и без того тяжелого положения?

 

     СИМОНЕНКО В.К.   Ваш   вопрос   касается   основ  всего,  что происходит в стране.

 

     Я уже говорил,  что  сегодня  ни  одного  чиновника,  который отошел  от  системы  пропорциональности,  в  принципе  и  наказать нельзя.  В  государстве  действует  три   равнозначных   документа относительно  системы расходования доходной части бюджета:  закон, указ Президента и постановление Кабинета Министров.

 

     Скажем, если  кто-то  из  этих  товарищей,  сидящих  в   ложе правительства,  -  они  и  уважаемые,  они  и  несчастные,  они  и такие-сякие - нарушил закон,  как его привлечь к  ответственности? Есть  три  закона.  У  нас  Закон о Государственном бюджете (после споров,  игр,  игрищ  вокруг  него)  ровно   через   два-три   дня превращается  в  элементарный  план  финансирования.  Хотя если вы почитаете Закон о Государственном бюджете на 1998 год,  а  это  35 страниц...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валентине Костянтиновичу...

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Извините!  Далее автоматически доходная часть закона  превращается  в  нереальную!  Почему  она  превратилась  в нереальную?  Кто-то за это ответил?  Опять не поставлены точки над "і"...  А  в  мутной  воде  доходной  части  бюджета  очень  легко действует нечистое на руку.  Мы считаем, что сегодня распределение доходной  части  бюджета  происходит   сугубо   суб ективно,   без соблюдения  необходимых  правил.  В  нашем  анализе это показано с точностью до одной статьи расхода.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Фракція блоку  соціалістів  і  селян  (Лівий центр).  Шановний  Валентине  Костянтиновичу!  Свого часу Верховна Рада  давала  доручення  стосовно  необхідності   перевірки   ходу реконструкції в місті Києві.  Які наслідки цієї перевірки? Це одне запитання.

 

     І друге. Бюджетом на 1998 рік передбачено рядок щодо медичних закладів.  У  системі  закладів  охорони здоров'я ліжка не повинні скорочуватися. Як виконується це?

 

     А зараз,  Адаме  Івановичу,  я  як  лікар   хочу   висловити, користуючись нагодою, що сьогодні присутній у нас весь Кабмін, є і міністр закордонних справ, своє занепокоєння щодо того, що депутат Вітренко,  оголосивши голодовку, поїхала до Франції на три дні. То можливо, все-таки там якось простежите за станом її здоров'я! (Шум у залі).

 

     Дякую.

 

     СИМОНЕНКО В.К. Вашему столу - от нашего стола!..

 

     А что  касается  вашего вопроса,  то действительно в Законе о Государственном бюджете на 1998 год есть статья:  "Установити,  що існуюча  мережа закладів охорони здоров'я не може бути скорочена у 1998 році".

 

     По данным,  которые мы имеем, Минздрав не сократил количество лечебных  заведений,  но  по числу работающих можно сделать вывод, что от некоторых учреждений, кроме названия, ничего не осталось. У нас есть данные,  они еще будут уточняться,  что за девять месяцев сокращено порядка 4 тысяч 200 человек.

 

     Что касается вопросов,  связанных с проверкой по Киеву, то мы направили    этот    документ    и   Генеральному   прокурору,   и Премьер-министру,   и   руководству   Киевской   госадминистрации. Прокуратура занимается этими вопросами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентине Костянтиновичу.

 

     Шановні колеги,  вчора  на  засіданні  Погоджувальної ради ми дійшли згоди,  щоб слово для обговорення всіх цих питань  надавати представникам депутатських фракцій і комітетів.

 

     Є пропозиція  почати  обговорення  сьогодні і завтра до 12-ої години завершити його з прийняттям рішення.  Час  для  обговорення цих питань встановити до п'яти хвилин.

 

     Не буде заперечень?

 

     Тоді слово   від   групи  "Незалежні"  має  народний  депутат Раханський. За ним - депутат Журавський. Будь ласка.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка  Крим). Группа  "Незалежні".  Уважаемые  товарищи!  Внимательно  прослушав доклады, можно сделать вывод, что ни министр экономики, ни министр финансов  абсолютно  не  уделили  внимания  вопросам,  связанным с доходной  частью  бюджета.  Почему  такое  положение  с  бюджетом, каковым  оно  является  на  сегодняшний день?  Почему такой разрыв между доходной частью бюджета и расходной?

 

     Сегодня вопрос с расходной частью бюджета ясен.  Очень  легко делить,  это  умеет  делать каждый.  А как наполнить бюджет?  Это, оказывается, очень сложно.

 

     Поэтому я хотел бы  внести  предложение.  В  этот  переходной период  необходимо подойти к доходной части бюджета по отраслевому принципу,  кто бы там что ни говорил:  рыночные  отношения  и  так далее.  Сегодня  надо  посмотреть,  что же у нас есть в наличии по отраслям,  какие сырьевые балансы,  какие  мощности.  Причем  этот анализ надо сделать с учетом всех форм собственности.

 

     Вы посмотрите,  те отрасли,  которые буквально недавно давали 60 процентов товаров народного потребления,  сегодня  остановлены. Еще   раз   подчеркиваю,   необходимо  подойти  к  этому  вопросу, независимо  от  форм  собственности  предприятий.  Они  сейчас  не работают  -  и государственной формы собственности,  и частной,  и коллективной.

 

     Что необходимо  сделать?  На   мой   взгляд,   прежде   всего необходимо  сделать  финансовые  вливания  в  эти  предприятия.  И совершенно не нужно бояться эмиссии.  Ее надо делать регулируемую. Что   означает   регулируемая  эмиссия?  Сегодня  необходимо  дать возможность предприятиям заработать,  а у них  нет  денег  на  то, чтобы с собственных оборотных средств закупить сырье, рассчитаться за энергоносители и так далее.  Давайте мы им дадим  деньги  через эмиссию.  И  будут  деньги  зарабатывать деньги.  Почему мы боимся этого, я не понимаю.

 

     Далее. Таким путем мы сможем сегодня  погасить  задолженность по  заработной  плате,  пенсиям,  социальным выплатам,  чтобы люди рассчитались за  электроэнергию,  купили  себе  продукты  питания, одежду и так далее. Это будет выход из положения. Однако некоторые наши товарищи говорят: "Нет, стоп, Международный валютный фонд нам не разрешит.  Мы обязаны сегодня взять в долг,  мы обязаны сегодня взять под определенные проценты и так далее".

 

     Необходимо уменьшить налоговый пресс  на  предприятия,  иначе они никогда не поднимутся.  Недавно я говорил с этой трибуны,  что указ Президента относительно возвращения долгов привел предприятия к  тому,  что  они остановились.  Приведу в связи с этим пример по крымским  предприятиям  виноделия.  Все  винзаводы   Крыма   имеют коллективную  форму  собственности.  И  сегодня  они все оказались неплатежеспособными, должниками перед государством. Соответственно налоговая   инспекция   посадила   посты   на  этих  предприятиях, арестовала готовую продукцию, сырье, материалы, комплектующие и не выпускает  продукцию.  Таким образом пришли к тому,  что вынуждены будем продать эти предприятия, уничтожить их, чтобы на сегодняшний день рассчитаться.  А что будет завтра? А завтра соответственно не с кого будет брать налоги.  Мы останемся без отраслей  -  пищевой, легкой промышленности и так далее.

 

     Уважаемые товарищи! Я считаю, что над бюджетом необходимо еще поработать,   и    серьезно.    У    нас    есть    умные    люди, специалистыпрагматики,  которые  могли  бы разработать концепцию с учетом  отраслевой  точки  зрения.  В  этом  я   вижу   выход   из создавшегося положения.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  від  Комітету  з  питань  культури надається народному депутату Журавському.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська   область).   Християнськодемократична    партія України. У документах, які ми приймаємо, давайте не будемо вживати загальних  фраз  про  благі  наміри,   особливо   якщо   вони   не узгоджуються з реальними діями.

 

     Так, у   преамбулі  до  Основних  параметрів  економічного  і соціального розвитку України на 1999  рік  зазначається,  що  вони передбачають   створення  умов  для  довгострокового  економічного зростання і поліпшення соціальної ситуації на  основі  відновлення фінансової  стабілізації,  створення  сприятливого  інвестиційного середовища,  нормалізації виплат заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат.

 

     Тим часом  при  подальшому  ознайомленні  з  текстом Основних параметрів економічного і соціального  розвитку  України  на  1999 рік,  а  також із розробленою на цій підставі Програмою діяльності уряду  ми  не  знайшли  реальних  механізмів,  які  переконують  у можливості  досягнення  таких цілей.  Навпаки,  нагадаємо,  що про створення сприятливого  інвестиційного  клімату  ми  говоримо  вже кілька років,  але,  зокрема, нестабільність нашого законодавства, яка відлякує реальних інвесторів, тільки наростає.

 

     Щодо нормалізації виплат заробітної плати, то ми, на жаль, не маємо   на   сьогодні   точної   суми   загального   обсягу   цієї заборгованості і так і не знаємо, коли вона буде погашена.

 

     Читаємо далі.  У тексті Основних  параметрів  економічного  і соціального  розвитку  України  на  1999  рік  ідеться про (цитую) "зменшення податкового навантаження на підприємства в 1999  році". Чи є це реальним?

 

     За проектом  Державного  бюджету йдеться не про зменшення,  а про збільшення податкового навантаження на товаровиробників,  що в сучасних   економічних   умовах   сприятиме   зростанню  тінізації економіки.

 

     В проекті  Основних  параметрів  економічного  і  соціального розвитку  України  на  1999 рік немає відповіді,  як же планується відродити  національну  культуру.  В  документі  слово  "культура" взагалі  згадується  лише  один  раз,  та  й  то  в  положенні про перевищення у сфері  освіти,  охорони  здоров'я,  культури  частки індивідуальних  витрат  над  колективними  у  півтора раза.  Тобто акцент  робиться   на   підтримку   соціально-культурних   програм безпосередньо   громадянам,   яким,  як  відомо,  не  виплачується заробітна плата і які в переважній більшості  думають,  що  цілком зрозуміло,  не  про  культуру,  а про те,  як нагодувати родину та заплатити за квартиру.  Практично з таким нехристиянським підходом наша культура буде поступово вмирати.

 

     Поданий проект  Держбюджету все ж таки варто взяти до відома, передати його в  профільний  комітет.  Нам  протягом  двох  тижнів потрібно  внести  конкретні  пропозиції  до  бюджетного комітету і законопроект про Державний  бюджет  на  1999  рік  прийняти  цього місяця одночасно із законопроектами про внесення змін та доповнень до законів з питань оподаткування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  наближається до завершення  наше засідання.  Дозвольте  поінформувати,  які  питання розглядатимемо завтра.

 

     По-перше, я нагадую,  що  завтра,  згідно  з  прийнятим  нами рішенням,  ми працюватимемо до 14-ї години. З 14-ї години - робота в комітетах.

 

     Завтра до 12-ї години ми маємо завершити розгляд  і  прийняти відповідні  постанови  з  тих  питань,  які сьогодні обговорювали. Після  того  розглядатимемо  питання  про  встановлення   величини вартості  межі  малозабезпеченості та мінімальної заробітної плати на 1999 рік, тут два законопроекти, які стоять на сьогодні; проект Постанови  Верховної  Ради  України  про політв'язнів та порушення прав людини в Литовській Республіці;  проект  Закону  України  про проведення   експерименту  щодо  зменшення  обсягу  товарообмінних (бартерних) операцій  у  господарському  обороті  України;  проект Закону  України  про  внесення  доповнень  до  Закону  України про внесення змін  до  статті  22  Закону  України  про  оподаткування прибутку підприємств;  проект Закону України про столицю України - місто-герой Київ;  проект Закону України про спеціальні економічні зони  та  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності в Донецькій області;  проект Закону про внесення змін і доповнень  до  Кодексу України  про  адміністративні правопорушення щодо відповідальності за незаконне використання електроенергії,  газу і води  та  проект Закону  України  про  внесення змін і доповнень до Кодексу України про  адміністративні  правопорушення  щодо   відповідальності   за перешкоджання   діяльності   газотранспортних  інспекцій  і,  якщо вистачить часу - решту законопроектів,  які були заплановані  нами на завтра.

 

     На цьому  вечірнє  засідання  оголошується закритим.  Початок роботи завтра о 10 годині.