ЗАСIДАННЯ ШIСТДЕСЯТ СЬОМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 17 г р у д н я 1998 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
МЕДВЕДЧУК В.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.
Зареєструвалися 269 народних депутатів.
Не встигли зареєструватися. Прошу ще раз зареєструватися.
Зареєструвалися 279 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Шановні народні депутати, надійшли такі депутатські запити.
Лавриненка Миколи Федоровича - до Прем'єр-міністра України з приводу незадовільного реагування на звернення щодо виділення коштів для потреб Національної бібліотеки України імені Вернадського;
Ратушного Михайла Ярославовича - до Прем'єр-міністра стосовно ситуації з погашення заборгованості із виплати пенсій в Тернопільській області;
Мороза Анатолія Миколайовича, Кухарчука Миколи Андрійовича - до Прем'єрміністра України стосовно проблем опалення селищ, цукрових заводів;
Пхиденка Станіслава Семеновича - до Прем'єр-міністра України (повторно) щодо намірів закриття Волинського обласного ендокринологічного диспансеру.
Я прошу визначитися щодо цих запитів.
"За" - 201. Рішення прийнято.
Марамзіна Федора Андрійовича - до голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства в діяльності акціонерного товариства "Луганськмеблі".
Прошу визначитися щодо цього запиту.
"За" - 187. Рішення прийнято.
Савенка Михайла Михайловича - до голови Служби безпеки України стосовно зловживань і крадіжок майна акціонерного товариства "Пленрепродуктор" (птахофабрика у Закарпатті).
Прошу визначитися.
"За" - 192. Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, у нас залишилося 26 хвилин для оголошення заяв. Ви пам'ятаєте, що сьогодні ми слухаємо заяви від фракцій і груп.
Слово для виголошення заяви від фракції Комуністичної партії України надається народному депутату Мармазову.
МАРМАЗОВ Є.В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов Украины. Уважаемые коллеги! Сегодня ночью вооруженные силы Соединенных Штатов Америки при поддержке Великобритании и Турции... (Шум у залi). Вы слышите реакцию на эту агрессию! ...Проигнорировав мнение большинства постоянных членов Совета Безопасности ООН, нанесли массированный удар крылатыми ракетами по Багдаду. Уже поступили первые сведения о жертвах среди мирного населения. Данная акция осуществлена Соединенными Штатами Америки в тот момент, когда руководство Ирака подтвердило свою готовность сотрудничать со спецкомис-сией Организации Об единенных Наций.
Таким образом, нет никаких оправданий и предлогов для применения военной силы. Особое беспокойство вызывает факт прямого участия в военном конфликте нашего непосредственного соседа - Турции, что чревато распространением пожаров войны на Черноморский регион.
Фракция коммунистов требует от Президента, Министерства иностранных дел Украины незамедлительно осудить агрессию Соединенных Штатов Америки и других стран НАТО против Ирака (Шум у залi). Да, НАТО, куда, кстати, втягивает Украину вот этот сосед справа, который надрывается.
Сегодня мы должны принять по этому вопросу заявление Верховного Совета. С этой целью предлагаем председательствующему Виктору Владимировичу Медведчуку в контакте с Комитетом по иностранным делам подготовить соответствующее заявление.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово для виголошення заяви від фракції "Лівий центр" надається народному депутату Бокию. За ним - депутат Курикін, фракція зелених.
БОКИЙ І.С., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). 16 грудня в місті Броварах Київської області стався політичний інцидент, який може мати далекосяжні наслідки. Виборці запросили на зустріч народного депутата України, голову Соціалістичної партії, голову Комітету Верховної Ради з питань АПК Олександра Мороза. Разом із ним прибули народні депутати Бокий та Сінько. Зустріч мала відбутися в культурному центрі "Прометей", але буквально перед зустріччю його було зачинено нібито для підготовки до Нового року, хоча ніякої потреби в цьому не було.
Керівники міста зробили це за вказівкою з Києва під загрозою припинення подачі газу в Бровари, якщо зустріч відбудеться. Таким чином, було цинічно потоптано Конституцію України і Закон про статус народного депутата України, хоча зовсім недавно культурний центр було відкрито для гучно розрекламованих зустрічей з Наталією Вітренко і Вячеславом Чорноволом.
Зустріч відбулася у фойє, яке відчинили за вимогою народних депутатів. Людей більш як годину маринували на холоді, а потім вони змушені були стояти дві години на холодній підлозі. Таке грубе поводження, такий відвертий спротив зустрічі з Олександром Морозом, з людьми з головою видає ставлення нинішніх можновладців до народу як до бидла, повну зневагу до основ демократичного суспільства. Кинуто всі сили режиму для того, щоб морально і політично знищити Олександра Мороза як найреальнішого конкурента Леоніда Кучми на майбутніх президентських виборах, як голову партії, що ініціювала проведення референдуму про дострокове припинення його повноважень. Можемо перекон-ливо стверджувати, що це не вдасться, але небезпечний прецедент створено.
Вимагаємо суворого покарання організаторів цього мерзенного політичного дійства, яке дискредитує Україну як демократичну державу.
Фракція "Лівий центр" звертає увагу, що інцидент у Броварах стався відразу після заяви Президента Леоніда Кучми про перегляд Конституції, про референдум щодо продовження його перебування на посаді Президента на 5 років і його зухвалих випадів проти Верховної Ради, які стали хронічними, та після створення народно-патріотичного об'єднання на підтримку Мороза як кандидата на посаду Президента.
Переконані, що зухвало розпочатий Леонідом Кучмою хрестовий похід проти Конституції і демократії відображає боязнь української криміналізованої влади перед суворим вироком народу на виборах, боязнь їх зарубіжних покровителів перед невідворотністю політичних змін в Україні.
Народ України має знати, що влада готує новий наступ проти нього, який призведе до втрати незалежності, до повного зубожіння людей, до посилення соціального напруження. Нездатна розв'язувати проблеми, які сама породила, команда Леоніда Кучми брудними методами розгортає моральний і політичний терор проти опозиції, від якого рукою подати до терору кримінального. Він уже дихає нам в обличчя (Шум у залi). Можете не сумніватися, якщо не допоможуть натиски, викручування рук, влада не зупинеться перед застосуванням куль. Вона не зупиниться ні перед чим.
Фракція вимагає від Комітету з питань Регламенту, депутатської етики, Генеральної прокуратури дати належну оцінку подіям у Броварах і забезпечити додержання Закону України про статус народного депутата України (Оплески).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Курикіну від фракції зелених. За ним - депутат Косів.
КУРИКІН С.І., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановні колеги! Мене уповноважено фракцією виступити із заявою такого змісту.
"Від 11 грудня цього року фракцією Комуністичної партії у Верховній Раді блокується процес ратифікації міжнародних угод.
Домагаючись долучення Верховної Ради до МПА СНД, члени згаданої фракції протидіють впровадженню міжнародноправових документів, зокрема тих, що безпосередньо стосуються економічного співробітництва і є особливо важливими у сучасних умовах.
Так, лише впродовж останніх днів депутати-комуністи, не висуваючи заперечень по суті питань, що розглядалися, виступили проти ратифікацій конвенцій та угод про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень, про принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів, що були підписані із Киргизією, Грузією, Чехією, Єгиптом та іншими країнами.
Так само без жодних аргументів фракція комуністів проголо-сувала проти ратифікацій угоди про технічне і фінансове співробітництво з Нідерландами, угоди про надання гранту на запобігання руйнації озонового шару в розмірі 23 мільйони доларів. Таким чином, реальні інтереси українських громадян і держави приносяться в жертву вузькопартійним уподобанням та амбіціям КПУ.
Принагідно відзначимо, що сприятливі умови для подібних дій створюються існуючим підходом до формування порядку денного засідань Верховної Ради. Питання ратифікації традиційно розглядаються наприкінці робочого дня, коли належне обговорення унеможливлюється за браком часу.
Аби запобігти міжнародній ізоляції України та подальшій дискредитації Верховної Ради, фракція зелених пропонує на засіданні Погоджувальної ради голів комітетів та керівників фракцій і депутатських груп погодити рішення про першочерговий розгляд питань ратифікації в період пленарних засідань щосереди від 10 години до 11 години 30 хвилин. Ми сподіваємося, що цю пропозицію буде сприйнято.
І, оскільки йдеться про міжнародні відносини, я уповноважений зробити таке зауваження. Що стосується акту агресії проти Іраку, то Партія зелених засуджує цю акцію. Ми ніколи не поділяли подібних підходів і вважаємо, що сила є неприйнятною в процесі розв'язання міжнародних конфліктів. І відповідно позиція Верховної Ради щодо цього питання має бути категоричною, негативною і однозначною.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається депутату Косіву від фракції Народного руху України. За ним - депутат Малолітко.
КОСІВ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 116, Львівська область). Шановні колеги народні депутати України! Шановні наші виборці! Маю оголосити три звернення, які стосуються освіти і науки.
Перше. Рада профспілок працівників освіти і науки звертає нашу увагу на те, що при формуванні державного бюджету щорічно не враховуються навіть мінімальні потреби на утримання освітянської галузі, що спричинило масове звільнення педагогічних працівників, закриття освітянських установ, занепад матеріальної бази, хронічні борги із заробітної плати, зростання соціального напруження серед освітян і, як наслідок, страйки педагогічних колективів. Освітяни закликають нас підтримати пропозицію Комітету Верховної Ради з питань бюджету і закласти в бюджет 1999 року на освіту не менше 6 мільярдів гривень.
Я хочу від нашої фракції заявити, що ми будемо підтримувати таку пропозицію.
Друге стосується навчально-виховних закладів професійної освіти. Працівники цієї галузі звертають нашу увагу на те, що в закладах профтехосвіти навчається величезна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, напівсиріт та інвалідів, дітей з багатодітних сімей і малозабезпечених. Ці діти потребують особливої соціальної опіки і захисту, насамперед триразового харчування на день. Водночас вони живуть у гуртожитках, які часом не опалюються, і харчуються лише завдяки працівникам, викладачам профтехучилищ, які забезпечують їх власними продуктами.
І третє. Зараз, о 10 годині, біля Кабінету Міністрів України відбувається пікетування студентів, організоване молодіжними організаціями, у тому числі і Молодим рухом. Студенти пікетують Кабінет Міністрів, вимагаючи відновити пільговий проїзд для студентів на міжміських автобусах і, головне, не допустити скасування пільгового проїзду для студентів залізницею.
Я звертався з цим питанням до Кабінету Міністрів кілька разів. I сьогодні також наголошую на тому, що ми хочемо бачити на трибуні Верховної Ради міністра транспорту пана Данькевча, який би дав пояснення з цих питань.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається депутату Малолітку від Прогресивної соціалістичної партії України. За ним - депутат Головатий.
МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Звернення страйкуючих лікарів міста Світловодська, які 15 грудня приїхали пікетувати Верховну Раду (120 чоловік), щоб висловити свої законні вимоги.
"Шановні народні депутати, до вас звертаються медичні працівники міста Світловодська Кіровоградської області, які страйкують, з проханням захистити наше конституційне право на життя, працю, заробітну плату. Наше місто Світловодськ, у недалекому минулому квітуче місто, нині вимирає. Не працює жодне підприємство, рівень безробіття найвищий в Україні, 10 тисяч молоді, викинутих на вулицю, мусять гнути спину в інших країнах на принизливо рабських умовах. СНІД і наркоманія косять молодь страшною косою смерті, у місті смертність удвоє більша, ніж народжуваність. Випадки самогубства молодих матерів, які викидаються з дахів багатоповерхових будинків раз по раз, сповнюють жахом жителів міста. Злиденне життя пенсіонерів закінчується холодною і голодною смертю, оскільки заборгованість із виплати пенсій збільшується з кожним місяцем. У місті більше 17 тисяч пенсіонерів. Заборгованість із виплати заробітної плати - найбільша в Україні. Неможливо передати стан лікаря, який не може надати хворому невідкладну медичну допомогу через те, що немає медикаментів. Держава кинула хворих людей напризволяще, а самих лікарів поставила на коліна, перетворивши одних на жебраків, інших
- на плазунів.
Нас обдурюють і обкрадають на всіх рівнях. Дотації, виділені державою, не доходять до міста (у 1998 році місто не отримало 4 мільйони), п'ять заводів військово-промислового комплексу мертві. Усе це довело до відчаю нас, найзаконнослухняніших жителів міста - медиків та вчителів. Тому, вичерпавши всі засоби боротьби щодо розв'язання нашого трудового конфлікту (а це невиплата заробітної плати за дев'ять місяців), ми вдалися до крайнього заходу - страйку.
Шановні народні депутати! Ми звертаємося до вас з вимогою звернути увагу на наше вимираюче місто Світловодськ, в якому необхідно створити спеціальну економічну зону. Рятуйте медицину! Рятуйте людей, які працюють у медицині, та людей, які не можуть лікуватись, не можуть скористатися своїм правом на це. Ми вимагаємо державного фінансування медицини, припинення скорочення штатів. Ми не хочемо бути сиротами і покидьками нашої держави, а хочемо бути рівноправними громадянами, чесно та творчо працювати на захист здоров'я нації.
Висловлюємо недовіру Президенту та Прем'єр-міністру за їхню політику щодо геноциду України. Просимо народних депутатів негайно розглянути питання про становище, яке склалося в медицині та народній освіті".
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Головатому від депутатської групи "Незалежні". За ним - депутат Ткаленко.
ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ
222, м.Київ). Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати! Я хочу почати свій виступ з цитування статті 127 Кримінального кодексу України: "Перешкоджання шляхом обману... підкупу або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином права обирати... карається позбавленням волі на строк до 5 років". Я процитував цю статтю для того, щоб нагадати її Президентові Кучмі, нагадати її Генеральному прокуророві Потебеньку, нагадати її голові Київської міської адміністрації Олександру Омельченку, нагадати її окружній виборчій комісії і виборцям округу 221.
Виборці округу 221 (ви знаєте, багато хто з представників ваших партій бере участь у цих виборах), поставлені у ситуацію, коли змушені брати участь у криміналізації шляху поповнення корпусу Верховної Ради. Кримінальним шляхом, на порушення цієї статті Кримінального кодексу, здійснюється виборча кампанія.
Від імені одного з кандидатів у народні депутати, ставку на якого робить саме влада кримінального режиму Кучми, виплачують по 20 гривень. Прізвище цього кандидата вам добре відоме. Керуючись нормами моралі та етики, я його не називаю, доки його вину не буде доведено в судовому порядку. Але ми встановили, що виплачені кошти і видані продуктові пайки не належать і ніколи не належали цьому кандидатові. Це гроші, які були виділені Київським міським та районними бюджетами усім малозабезпеченим громадянам міста Києва. У більшості районів Києва такі виплати були проведені до 3 грудня
- Міжнародного дня інвалідів у розмірі 35-50 гривень, і тільки в Мінському, Подільському та Шевченківському районах розмір був удвоє зменшений - до 20 гривень.
Розкрадання бюджетних коштів досягло таких розмірів, що на частину виплат грошей не вистачило. Виборців обдурюють, їм кажуть, що виплатять у тому разі, якщо цього кандидата від влади режиму Кучми буде обрано.
З цього приводу група депутатів - Григорій Омельченко, Анатолій Єрмак, я (та ще зібрано 50 підписів депутатів) наполягаємо, щоб у понеділок Погоджувальна рада розглянула пропозицію про включення до порядку денного питання щодо утворення тимчасової слідчої депутатської комісії для перевірки фактів нецільового використання коштів соціальних програм у період виборчої кампанії у виборчому окрузі 221.
Думаю, що ми все-таки доб'ємося, щоб Верховна Рада не поповнювалася завдяки кримінальному режимові Кучми кримінальними елементами. Прошу вашої підтримки.
Цей документ з 50 підписами депутатів я передаю до президії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Ткаленку від НДП. За ним - депутат Арабаджи.
ТКАЛЕНКО І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90, Київська область). Шановні колеги! Відкрите акціонерне товариство "Росава" міста Біла Церква державне виробниче об'єднання "Білоцерковшина" - найбільший у країнах СНД виробник шин. Від ефективної сталої роботи підприємства значною мірою залежить життєдіяльність міста Біла Церква. У період економічної кризи, що охопила країни колишнього Союзу, це підприємство було чи не єдиним в Україні, яке не зменшувало виробництво своєї продукції. Через відсутність чіткого законо-давчого механізму регулювання питань сплати акцизного збору ВАТ "Росава" протягом 1995-1996 років не сплачувало акцизний збір з реалізації шин, що експортувалися за бартерними угодами. Численні перевірки, які проводилися за цей період, порушень не виявили.
У 1997 році розпочалася приватизація "Білоцерковшини", і тут виникли питання. Підприємством зацікавилися тіньові структури, і щоб ситуація була керованою, необхідні були економічні важелі. Для цього у березні 1997 року проводиться детальна перевірка дотримання підприємством вимог податкового законодавства і йому нараховується акцизний збір за реалізацію шин у сумі 140 мільйонів гривень, фінансових санкцій - 242 мільйони, пені за несвоєчасну сплату - 152 мільйони гривень.
Враховуючи ситуацію, що склалася в галузі, Верховна Рада України внесла зміни до Закону про ставки акцизного збору, звільнивши підприємства від сплати акцизного збору. Звільнити звільнили, а борги залишилися. Проведені економістами розрахунки показують, що реалізація шин з акцизом була помилкою. Навіть без урахування акцизу шини реалізовувалися за демпінговими цінами, щоб не втрачати ринок і мати можливість закуповувати сировину критичного імпорту.
На сьогодні активи підприємства становлять 70 мільйонів гривень, а заборгованість - 541 мільйон гривень. Наполягання на сплаті цієї заборгованості неминуче веде до банкрутства підприємства. За перше півріччя 1997 року збитки підприємства становили 6 мільйонів гривень, заборгованість із заробітної плати
- 5 місяців. У серпні 1997 року підприємство очолив Линник Володимир Олександрович. Новим головою правління були зроблені рішучі кроки щодо стабілізації фінансового стану підприємства, зокрема були зменшені витрати на виробництво, збільшено обсяги відпуску шин тощо. Усе це дало можливість значно збільшити обсяги виробництва. Так, у другому півріччі 1997 року товарна продукція порівняно з першим півріччям збільшилася на 52 мільйони гривень. Але це не входило в плани зацікавлених осіб, які хотіли б привласнити ВАТ "Росава" (на сьогодні 75 процентів акцій підприємства належить державі), і тому питання створення на базі ВАТ спільного підприємства з іноземними інвестиціями переводиться в площину перевиборів голови правління.
Незрозуміла позиція Фонду державного майна у цьому питанні, який призначив позачергові збори акціонерів щодо перевиборів правління та проведення некомерційного конкурсу, на який пропонується виставити 42 проценти акцій підприємства. Наслідком таких дій буде повне зупинення підприємства, 9 тисяч безробітних, втрата для бюджету 40 мільйонів гривень.
Виходячи з цього необхідно терміново припинити процес приватизації, розглянути і прийняти закон про списання заборгованості підприємства з акцизного збору, фінансових санкцій та нарахованої пені. І сьогодні доля "Білоцерковщини" залежить від вашого рішення, шановні народні депутати, оскільки воно включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України. Прошу вас не допустити того, щоб ми повністю втратили шинне виробництво в Україні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Арабаджи. За ним
- депутат Онопенко.
АРАБАДЖИ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 79, Запорізька область). Уважаемый Виктор Владимирович! Уважаемые народные депутату! В очередной раз поднимаю важную социальную проблему, которая неоднократно звучала с этой трибуны. Но тем не менее ситуация к лучшему совершенно не меняется. Речь идет о частичной выплате Сбербанком компенсации по вкладам граждан в возрасте более 80 лет (как известно, сумма составляет 48 гривень в год с каждого счета), а также наследникам умерших на организацию похорон, если имелись сбережения, - 150 гривень.
Упомянутый закон, судя по округу 79, выполняется на 1-2 процента. В подтверждение сказанного даю справку: округ 79 - это город Бердянск, Бердянский, Куйбышевский, Черниговский, Розовский сельские районы Запорожской области, где в настоящее время в возрасте старше 80 лет проживает 17 тысяч 300 человек. В 1998 году им необходимо было выплатить 830 тысяч гривень, которые они заработали собственным трудом, фактически выплачено 18 тысяч 700 гривень, или 2,2 процента.
Еще хуже обстоит дело с выплатой наследникам на организацию похорон. Только в городе Бердянске на 1 декабря этого года умерло 6 тысяч человек, которые имели сбережения. Сбербанк обязан выплатить наследникам 900 тысяч гривень, выплачено 13 тысяч 740 гривень, или 1,5 процента.
К Верховному Совету Украины обращается письменно Бердянский городской совет, сотни избирателей, с просьбой немедленно возвратить все, что предусмотренно законом, и спрашивает: когда в нашей стране прекратится самое настоящее мародерство властей по отношению к своему народу?
Поднимаю этот вопрос именно сейчас, когда идет работа над проектом Закона Украины о Государственном бюджете на 1999 год. Мы должны сделать все, чтобы деньги на эти цели были предусмотрены в бюджете в полном об еме и далее контролировать их поступление на места. Потому что в своих ответах на вопросы Министерство финансов и Сбербанк обвиняют нас, уважаемые народные депутаты, в том, что мы не вовремя устанавливаем категорию вкладчиков и очередность выплаты. Это, мол, и есть основная причина невыплаты сбережений, что естественно, является натуральной ложью.
Давайте посмотрим, какое "законодательное" у нас сегодня правительство. Когда лишали граждан сбережений, то у Верховной Рады разрешения никто не спрашивал. А теперь мы виноваты, что правительство не вовремя возвращает сбережения.
Далее хочу остановиться на Указе Президента 942 "Про заходи щодо вдосконалення діяльності органів освіти", согласно которому учреждения образования должны иметь лицензию. А постановление Кабинета Министров 200 сразу установило цену на эту услугу - 6 необлагаемых налогом минимумов. Это понятно для тех учреждений образования, которые вновь образовались. А зачем это тем, кто уже десятилетия выполняли эту работу? Такие решения государственных мужей вызывают у людей, мягко говоря, возмущение, тем более, что это происходит на фоне невыплаченной зарплаты, холодных, неосвещенных классов.
И последнее. Понимая, какую огромную трагедию переживают люди в Закарпатской области, исполком Бердянского городского совета и лично его председатель Баранов Валерий Алексеевич предлагают оказать помощь пострадавшим в Закарпатье. Город имеет в стадии строительства более 30 многоэтажных домов, из них 6 - с готовностью 90-95 процентов. Кроме этого, в полной готовности 15 газифицированных коттеджей. Незначительные финансовые вложения - и через месяц-два около 200 семей могли бы переселиться в замечательный курортный город Бердянск на берегу Азовского моря.
Прошу вас, Виктор Владимирович, дать поручение службам Кабинета Министров, которые занимаются вопросами Закарпатья, изучить это предложение и решить его в пользу пострадавших от стихийного бедствия.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Онопенко. Будь ласка. За ним - депутат Асадчев.
ОНОПЕНКО В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ (о)). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні депутати! Громадяни України! Я ще раз звертаю увагу на ситуацію з невиплатою заробітної плати і пенсій шахтарям міста Луганська та Луганської області.
До штабу Української соціалдемократичної партії надійшов факс, де є повідомлення, що 16 грудня, тобто вчора, приблизно о 16 годині 20 хвилин пікетуючі шахтарі у відчаї відкинули огороджувальні турнікети і кинулися до входу в будинок облдержадміністрації. У середину приміщення вони вриватися не стали, зупинилися біля розбитих вхідних дверей і почали скандувати: "Видайте заробітну плату!".
П'ять місяців шахтарі не отримують заробітної плати. Такого прикладу не можна привести по жодній країні світу.
Повинен сказати, що на мій депутатський запит до Президента України, Прем'єрміністра України була досить гостра реакція: проведено виїзні засідання двох міністерств - колегії міністерств промислової політики і вугільної промисловості, знято з роботи керівників деяких шахт. Але ситуація ускладнювалася.
Лише вчора шахтарям виплатили заробітну плату. Я звертаю увагу на те, що ситуацію з шахтарями в Луганській області якоюсь мірою розв'язано, але вона може виникнути в будь-якій області, в будь-якому обласному центрі. Тому наше з вами завдання - більше такого не допустити. Я думаю, що це має слугувати відповідним уроком.
Ще вчора п'ять шахтарів готові були себе спалити, якби їм не видали заробітної плати. І це вже не просто погроза, це факт. Ви знаєте, що шахтар Михалевич перебуває у тяжкому стані, але його сім'я досі повністю ще не отримала заробітної плати. Це надзвичайно прикрий випадок, і він не повинен повторитися.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Асадчев. Наступний - депутат Цибенко. І будемо завершувати.
АСАДЧЕВ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний головуючий! Шановні народні депутати! У мене до вас є велике прохання: внести до сьогоднішнього порядку денного проект Постанови Верховної Ради України про підготовку проекту Закону України про порядок фінансування витрат у 1999 році. Ви всі знаєте, що ми схвалили у першому читанні бюджет, але, гадаю, ні бюджетний комітет, ні ви всі не впевнені у тому, що ми зможемо цього року остаточно прийняти бюджет. А з 1 січня починається новий рік, треба фінансувати наші бюджетні установи і згідно із статтею 28 Закону про бюджетну систему України належить прийняти відповідну постанову, щоб бюджетний комітет подав відповідний проект закону на розгляд Верховної Ради.
Хочу сказати, що законопроект практично вже відпрацьовано, але треба прийняти зазначену постанову. Її проект вам сьогодні роздано. У мене велике прохання до головуючого внести до порядку денного проект цієї постанови, а зал прошу підтримати, проголосувати.
Я вам дуже вдячний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Цибенко. Увімкніть мікрофон з місця.
ЦИБЕНКО П.С., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110, Луганська область). Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Уважаемые избира-тели! Несколько минут назад представители фракции зеленых в Верховном Совете заявили о том, что фракция Коммунистической партии Украины блокирует ратификацию международных соглашений. Что сказать по этому поводу?
Во-первых, мы рады, что хотя бы наша позиция по ратификации международных соглашений наконец-то привела хотя бы часть фракции зеленых в зал заседаний Верховного Совета. Говорю об этом потому, что фракция зеленых, как правило, особенно при рассмотрении социальных вопросов, в зале заседаний Верховного Совета отсутствует либо полностью, либо частично.
Во-вторых, мы действительно не голосуем за эти международные договора, а значит - за затягивание очередной петли на шее украинского народа. Об этом было четко заявлено в выступлении руководителя фракции и руководителя Коммунис-тической партии Украины товарища Симоненко Петра Николаевича.
И еще. Говоря о голосовании по этому вопросу, я хотел бы обратить внимание на то, что при голосовании вопроса о присоединении к Конвенции о Межпарламентской Ассамблее государств
- участников СНГ за это решение не проголосовал ни один депутат из этой фракции, включая господина Курыкина, который провозглашал вот это заявление.
И самое последнее. Уважаемые коллеги, давайте, думая о будущем своего народа, поворачивать голову не только на запад, где нас никто не ждет, но и на восток, где наши исконные земли, наши исконные братья и наш исконный рынок!
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Ми вичерпали час на виголошення заяв від фракцій і депутатських груп. Народний депутат Мармазов, представник фракції Комуністичної партії України, звернувся відносно факту агресії, який стався протягом останньої доби. На пропозицію фракції Компартії України ми дамо доручення голові комітету Борису Іллічу Олійнику вивчити цю ситуацію і за наявності підстав підготувати текст заяви, який буде внесено до залу для затвердження.
Народний депутат Бокий, представник фракції "Лівий центр", звернув увагу на інцидент, який стався у місті Броварах під час організації зустрічі з народним депутатом Олександром Олександровичем Морозом. Ми дамо доручення Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України вивчити ситуацію, пов'язану з організацією і проведенням цієї зустрічі, та вжити відповідних заходів реагування, а також порушити питання про притягнення винних до відповідальності за наявності підстав.
Народний депутат Курикін від фракції зелених запропонував питання, пов'язані з міжнародними угодами та ратифікацією відповідних законопроектів, ставити не на останні години вечірніх засідань і не в п'ятницю, а в середу, з 10-ї до 11 години 30 хвилин. Я думаю, що це може стати предметом обговорення на нараді у Голови Верховної Ради разом із керівниками фракцій та головами комітетів у понеділок, де це питання може бути обговорено й внесено для затвердження у вівторок наступного пленарного тижня.
Народний депутат Косів від імені Народного руху України поставив питання про підтримку освітян, врахування їхніх безпосередніх потреб. Ми направимо це звернення до Комітету з питань бюджету для того, щоб пропозиції було враховано під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет на 1999 рік до другого читання, що за нашим планом розглядатиметься 22 грудня.
Народний депутат Малолітко від Прогресивної соціалістичної партії звернув увагу на заяву страйкарів міста Світловодська Кіровоградської області. Причиною страйку стала постійна заборгованість із заробітної плати. Він пропонує розглянути стан справ у сфері освіти. Я думаю, що фракція ПСПУ, зокрема народний депутат Малолітко, мають підготувати відповідне звернення до профільного комітету, обгрунтувати його, щоб ми мали змогу це питання внести до порядку денного й розглянути або на День уряду, або, зважаючи на потребу прийняття певних рішень, профільний комітет вирішить питання стосовно відповідного регулювання, зокрема й законодавчого.
Народний депутат Головатий від депутатської групи "Незалежні" звернув увагу на ситуацію, яка склалася напередодні виборів народного депутата по виборчому округу 221. Я думаю, що відповідна заява про ті порушення, які, зі слів Сергія Петровича Головатого, сталися в цьому окрузі, буде направлена Генеральному прокурору України для того, щоб це питання було під контролем Генеральної прокуратури. Також від імені Верховної Ради поінформуємо Центральну виборчу комісію як державний орган, який контролює на сьогодні процес виборів у народні депутати. Якщо виникне питання щодо створення слідчої комісії, то, я думаю, в понеділок на нараді керівників фракцій і голів комітетів у Голови Верховної Ради можна буде обговорити питання про внесення цього питання до порядку денного і в разі потреби створимо таку комісію.
Народний депутат Ткаленко від НДП звернув увагу на ситуацію, яка склалася на шинному комбінаті в Білій Церкві Київської області. Ми дамо доручення профільному комітету вивчити ситуацію, пов'язану з оподаткуванням, для вжиття відповідних заходів.
Народний депутат Арабаджи, представник фракції "Громада", звернув увагу на стан виплат Ощадбанком відшкодувань громадянам збитків від знецінення вкладів. Ви пам'ятаєте, шановні колеги, що Верховна Рада минулого, тринадцятого, скликання прийняла відповідний законодавчий акт щодо відшкодування таких збитків. І я нагадую, що обсяг такого відшкодування має становити 132 мільярди гривень.
Ви знаєте, що минулого року Верховна Рада тринадцятого скликання в Законі про бюджет на поточний 1998 рік запропонувала виплатити 370 мільйонів гривень у рахунок відшкодувань збитків від знецінення вкладів. Ви також добре знаєте, що цей рядок бюджету на сьогодні не виконано.
Гадаю, всім нам під час затвердження Закону про Державний бюджет на 1999 рік треба звернути увагу на відшкодування зазначених збитків.
Народний депутат Арабаджи пропонує також дати доручення Кабінету Міністрів врахувати пропозиції, викладені в проекті, з яким виступив народний депутат, щодо ліквідації наслідків повені в Закарпатті. Таке доручення ми дамо.
Народний депутат Онопенко знову звернув увагу на ситуацію, пов'язану з шахтарями в Луганській області. Нагадаю, шановні народні депутати, що ми прийняли відповідну постанову на вимогу шахтарів Луганська і подали її до Кабінету Міністрів, де вона тепер розглядається.
Я думаю, що й ми, і Кабінет Міністрів України звернемо увагу на останні події, про які говорив Василь Васильович Онопенко.
Народний депутат Асадчев запропонував внести до нинішнього порядку денного розгляд проекту Постанови Верховної Ради України про підготовку проекту Закону України про порядок фінансування поточних витрат у 1999 році. Ви знаєте, що це дійсно передбачено Законом про бюджетну систему України. Таке звернення мотивується ситуацією, яка складається з затвердженням Закону про Державний бюджет на 1999 рік.
Ставлю на голосування пропозицію про внесення до порядку денного слухання проекту Постанови Верховної Ради України про підготовку проекту Закону України про порядок фінансування поточних витрат у 1999 році, який роздано народним депутатам сьогодні вранці. Прошу визначитися з цього питання. На сьогодні до порядку денного.
"За" - 201.
Не встиг проголосувати народний депутат Косаківський. На його прохання ставлю ще раз на голосування пропозицію про внесення до порядку денного. Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 240.
Дякую. Рішення прийнято.
Увімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата Мармазова.
МАРМАЗОВ Є.В. Виктор Владимирович, фракция просила рассмотреть заявление, связанное с агрессией против Ирака, сегодня. Поэтому я просил вас дать поручение комитету сейчас подготовить проект постановления, чтобы мы после обеда приняли заявление по этому факту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего Мармазов! Я так і пояснив, що ми даємо доручення голові комітету Олійнику вивчити ці обставини, підготувати проект заяви і подати на розгляд Верховної Ради. Якщо ви наполягаєте на тому, щоб ми внесли розгляд заяви до нинішнього порядку денного, то я ставлю на голосування таку пропозицію. Прошу визначитися.
"За"- 182.
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, Борис Ілліч Олійник разом зі своїм комітетом підготує таку заяву. Коли вона буде готова, то повернемося до цього питання.
----------
Шановні колеги, переходимо до розгляду першого питання нинішнього порядку денного. Слухається Закон України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, з пропозиціями Президента від 23 березня 1998 року.
Доповідає заступник міністра економіки Леонід Васильович Мінін.
МІНІН Л.В., заступник міністра економіки України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати!..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Леоніде Васильовичу, скільки часу вам потрібно?
МІНІН Л.В. Десять хвилин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виставте, будь ласка, десять хвилин.
МІНІН Л.В. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 85 Конституції України та частини п'ятої статті 5 Закону України про приватизацію державного майна перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Оскільки правовий режим власності згідно зі статтею 92 Конституції України визначається тільки законами України, названий перелік пропонується затвердити законодавчим актом.
9 червня 1997 року уряд подав до Верховної Ради України попереднього скликання проект Закону України про перелік майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що не підлягають приватизації, який протягом дев'яти місяців понад десять разів вносився на розгляд Верховної Ради. Внаслідок цього був прийнятий інший закон із трьох статей, де статтею 1 ніби затверджувались переліки, зазначені в постанові Верховної Ради України від 3 березня 1995 року, та зміни до неї, а статтею 3 того самого закону визнаються такими, що втратили чинність. Тобто стаття 3 суперечить статті 1. На такій підставі Президент України запропонував Верховній Раді України прийнятий законопроект скасувати й повернутися до розгляду законопроекту, поданого урядом.
На сьогодні діє перелік з 5 тисяч 263 об'єктів, які не підлягають приватизації, затверджений постановою Верховної Ради України від 3 березня 1995 року, із внесеними змінами до нього постановами Верховної Ради України від 19 вересня 1995 року та 22 листопада 1996 року.
Протягом червня 1997 року - серпня 1998 року від міністерств і відомств, народних депутатів попереднього й нинішнього скликань надійшли додатково суттєві пропозиції стосовно внесення змін до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Тому на даний час у Верховній Раді України розглядається перелік за станом на 1 вересня 1998 року. Під час формування переліку визнано недоцільним внесення до нього всієї сукупності об'єктів права державної власності, які згідно з законами не підлягають приватизації, - об'єктів державного земельного і житлового фондів, бюджетних установ і організацій, а також тих об'єктів, котрі за їх назвою чітко класифікуються як такі, що підпадають під дію норм, визначених частиною другою статті 5 Закону України про приватизацію державного майна.
Тому до проекту закону внесено лише ті підприємства та організації, чиї структурні підрозділи за визначеними законодавством ознаками виробництва або господарської діяльності належать до таких, приватизацію яких заборонено.
Названим проектом Закону України відповідно до вимог постанови Верховної Ради України від 22 листопада 1996 року пропонується затвердити перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (1041 об'єкт) і перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані (385 об'єктів).
Зазначені переліки сформовано за пропозиціями міністерств і відомств з урахуванням висновків і пропозицій комітету Верховної Ради та окремих народних депутатів попереднього скликання на основі коригування переліку об'єктів, що не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням.
У процесі формування переліків основними критеріями, за якими об'єкти зараховувались до тих або тих груп, були: функціональні, виробничі та інші ознаки виробничої чи господарської діяльності підприємства, за якими згідно зі статтею 5 Закону України про приватизацію державного майна вони не підлягають приватизації.
Формування переліку підприємств і організацій, що не підлягають приватизації, здійснюється з метою виконання конституційних обов'язків держави стосовно зміцнення обороноздатності, економічної безпеки й незалежності України та керованості процесами структурної перебудови у стратегічно важливих галузях економіки.
Зауваження депутатів, комітетів і комісій нинішнього скликання до пропонованого законопроекту тепер нами разом із Комітетом з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Верховної Ради України опрацьовуються і згідно з чинним законодавством до другого читання будуть враховані.
Із прийняттям даного законопроекту пропонується визнати такими, що втратили чинність, Постанову Верховної Ради України від 3 березня 1995 року про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням, і додаток 1 до Декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається. Цей перелік ширше й чіткіше виписано в статті 5 Закону України про приватизацію державного майна.
Отже, до проекту поданого законопроекту не внесено 4 тисячі 113 об'єктів, із них 3 тисячі 865 не підлягають приватизації згідно зі статтею 5 Закону про приватизацію державного майна, 38 об'єктів реструктуризовано, 24 ліквідовано (з них 15 підприємств, що були двічі внесені до переліку), а 170 об'єктів можуть бути приватизовані. До речі, 36 лікеро-горілчаних підприємств буде повернуто до переліку внаслідок неприйняття закону про приватизацію лікеро-горілчаних підприємств. До переліку пропонується додатково внести 276 об'єктів.
Шановні народні депутати! Ви всі добре бачите, що останній варіант, який протягом трьох з половиною місяців знаходиться на розгляді Верховної Ради, теж потребує внесення змін та доповнень. Тому велике прохання прийняти пропонований законопроект у першому читанні з урахуванням змін і доповнень, які ви внесли та внесете до другого читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Васильовичу. Чи будуть запитання до доповідача? Будуть. Прошу записатися. Висвітіть, будь ласка, список. Народний депутат Стецьків, за ним - народний депутат Косаківський. П'ять хвилин виставте, будь ласка.
СТЕЦЬКІВ Т.С., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, на якій підставі ви пропонуєте скасувати Декрет Кабінету Міністрів від 31 грудня 1992 року, де, зокрема, передбачалася заборона на приватизацію магістральних нафто- і газопроводів та підземних нафтосховищ? Ви переводите їх у категорію підприємств, які можна корпоратизувати, а отже, відкриваєте можливість їх подальшої приватизації.
МІНІН Л.В. Шановний народний депутате. Я думаю, что перечень предприятий в списке
2 может быть гораздо шире, поскольку корпоратизация не означает изменения форм собственности, но в то же время открывает возможность привлечения дополнительных инвестиций для развития предприятия. И в этом смысл второго списка, который вам предлагается. Форма собственности не меняется! Поэтому мы предлагаем включить об екты в список 2 только с целью повышения эффективности управления ими.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Косаківський. За ним - депутат Левченко.
КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223, м. Київ). Місто-герой Київ.
Прошу передати слово депутату Морозу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МОРОЗ О.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 92, Київська область). Блок Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр). Шановні депутати! Шановний Вікторе Володимировичу! Нам на руки не роздано пропозиції Президента до цього законопроекту. За попередніми даними відомо, що цими пропозиціями передбачено всі постанови щодо газтранзиту, які раніше ми розглядали, скасовувати. Це означає, зокрема, що під приватизацію, і в тому числі через створення спільного підприємства із РАТ "Газпром", буде передано й газосховище у Львові вартістю приблизно 11 мільярдів доларів за борг у 380 мільйонів, під 55 процентів, - російській стороні. Там можливі й інші неприйнятні для України речі. Через те я вважаю, що не можна розглядати це питання доти, доки нам на руки не буде роздано всі конкретні пропозиції. І я прошу зняти це питання з розгляду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пояснюю, шановні народні депутати: пропозиції Президента до проекту Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, за 0912 були роздані 12 травня 1998 року в перший день роботи Верховної Ради чотирнадцятого скликання.
Слово має народний депутат Левченко. За ним - депутат Черненко.
ЛЕВЧЕНКО А.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Тропину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ТРОПІН В.І., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157, Сумська область). Спасибо большое. Фракция коммунистов. Я хочу прочитать высказывание Пустовойтенко от 2 сентября этого года: "Приватизація не дала того, що очікувалось, навпаки, призвела до розпорошення потенціалу, легалізувала тіньовий сектор". В результате проводимой приватизации положение в экономике не только не улучшилось, а наоборот, промышленное производство снизилось на 50 процентов. Таких примеров можно приводить много, в том числе и по Сумам, когда не работает обувная фабрика и так далее.
Как вы считаете, не пора ли поставить вопрос о реприватизации, чтобы дать возможность людям начать работать и зарабатывать себе на кусок хлеба. Готовите ли вы такой закон?
МІНІН Л.В. Я не исключаю реприватизацию. Более того, правительством даны указания разобраться с рядом об ектов, которые были приватизированы, с целью подготовить предложения по их реприватизации. То есть нельзя догматически подходить - только приватизация или только... Я не применяю слово "национализация", но я не исключаю временный возврат под государственный контроль отдельных об ектов.
Если же говорить более широко, то, конечно, это не норма, то есть возврата назад не должно быть. Но что касается отдельных об ектов, где есть серьезные нарушения или тех, которые представляют стратегические интересы государства, реприватизация возможна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Черненко.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемый Леонид Васильевич! Первое. Позвольте с вами не согласиться, когда вы отвечали на вопрос первого депутата о приватизации нефтегазовых хранилищ и транзитных линий, что форма собственности не меняется. Такого же быть не может.
Второе. Мой вопрос касается инвестиций. Мы очень много разговоров ведем о том, что надо приватизировать, вот тогда пойдут инвестиции. Я бы хотел, чтобы вы конкретно сказали, какую сумму инвестиций мы получили на приватизированные об екты бывшей государственной собственности.
И третье. Скажите, сколько от приватизации государственной собственности пошло в казну государства? Вот мне известно, что сегодня инвестиции широко пошли в единственное производство, связанное с выпуском сигарет. То, что на сегодня нигде уже не выпускается, свезли к нам сюда и продолжают активно выпускать. А затраты на лечение от заболеваний, связанных с курением, сегодня уже превысили 3,5 миллиарда долларов в год.
Спасибо.
МIНIН Л.В. По поводу первого вопроса, связанного с акционированием газохранилищ или транснациональных газопроводов. В Законе о трубопроводном транспорте четко сказано, что транснациональные и трансмагистральные нефтегазопроводы не подлежат приватизации. И данный перечень не ревизует названный закон. Но процесс корпоратизации, не меняя формы собственности и не устраняя государственного контроля, дает возможность привлекать инвестиции, скажем, за счет выпуска акций.
Теперь о доходах от приватизации. Мое мнение таково, что получение доходов от приватизации не является главной целью приватизации. Здесь более важно найти лучшего собственника, который бы заставил работать заводы, а не получить непосредственно и сразу прямо в бюджет средства.
Здесь сидит председатель Фонда государственного имущества. Он может более точно назвать цифру за этот год. Насколько мне известно, где-то уже более 500 миллионов гривень поступило в государственный бюджет. Конечно, план поступлений не выполнен, но не выполнен по той причине, что процесс приватизации в значительной мере заторможен, если не сказать - заморожен, по отдельным направлениям.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Васильовичу. Сідайте, будь ласка. Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Юрію Івановичу Єханурову. Скільки часу вам потрібно, Юрію Івановичу?
ЄХАНУРОВ Ю.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 64, Житомирська область). Мені потрібно п'ять-сім хвилин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сім хвилин, будь ласка.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Фракція Народнодемократичної партії. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Проект Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України 22 вересня 1998 року, Комітет з питань економічної політики розглянув, виконавши доручення Верховної Ради. Комітет надіслав листи всім комітетам, депутатським групам і фракціям із проханням розглянути названий проект закону та подати свої пропозиції.
Ми отримали пропозиції як від комітетів, так і від окремих народних депутатів, в яких здебільшого пропонується доповнити перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, новими об'єктами або перенести об'єкти з додатку 2, тобто з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, в додаток 1.
Разом із Міністерством економіки наш комітет попередньо розглянув всі пропозиції, і ми вважаємо, що більшість із них може бути врахована під час підготовки законопроекту до другого читання. Для того, шановні народні депутати, щоб ви мали уявлення про обсяг виконаної роботи, я вам демонструю кількість листів, які ми отримали сьогодні від народних депутатів, від комітетів і фракцій.
Тепер щодо зауважень науковоекспертного управління до цього законопроекту. Звертається увага на те, що подання Кабінетом Міністрів переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, не передбачено законодавством. Але я хочу нагадати, шановні народні депутати, що Верховна Рада 1996 року, коли вносила зміни до переліку об'єктів приватизації, дала відповідне доручення Кабінету Міністрів. Ось ця постанова. І тут, у пункті третьому, було записано: "Кабінету Міністрів подати на розгляд Верховної Ради перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані". І Кабінет Міністрів виконав постанову Верховної Ради.
Комітет також розглянув пропозиції Президента України до Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, прийнятого Верховною Радою попереднього скликання 4 березня 1998 року. Президент України пропонує скасувати зазначений закон, оскільки в ньому не подано переліку конкретних об'єктів, що не підлягають приватизації.
Оскільки Кабінет Міністрів вніс новий перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, Комітет з питань економічної політики вважає за доцільне погодитися з пропозиціями Президента і пропонує Верховній Раді скасувати закон, прийнятий 4 березня 1998 року. Просто наші колеги не встигли тоді завершити питання, і воно не було кваліфіковано підготовлено.
Водночас сьогодні до мене підходила ціла група народних депутатів з приводу того, що в проекті закону Кабінет Міністрів пропонує скасувати додаток 1 до Декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року 26 про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається.
Я можу сказати так, що цей перелік передбачено Законом про приватизацію державного майна, законом про так звану велику приватизацію. Але коли треба масло масляне, то ми можемо тримати декрет, закон і плюс, як пропонують деякі народні депутати, ще й конкретний перелік об'єктів. Наприклад, якщо телекомунікаційні мережі заборонено приватизувати, то, зрозуміло, "Укртелеком" без спеціального закону не може бути приватизований. Але можна записати так, як і зроблено тут, у переліку, що "Укртелеком" конкретно не підлягає приватизації. Я вважаю, що суперечності немає.
Шановні народні депутати! Ми сьогодні пропонуємо прийняти в першому читанні цей законопрект. Наш комітет разом із Міністерством економіки опрацює всі ваші нові пропозиції, і ми тоді внесемо в зал остаточну редакцію цього Закону про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Чи будуть запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть. Народний депутат Місюра. Наступний - народний депутат Черенков. П'ять хвилин відведемо на запитання.
Народний депутат Черенков. Увімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата.
ЧЕРЕНКОВ О.П., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 112, Луганська область). Юрий Иванович, будьте добры, об ясните мне экономический смысл приватизации в отношении, допустим, сельского хозяйства. Сколько процентов сельскохозяйственных предприятий (КСП), которые приватизировались из совхозов, сегодня работают с прибылью, а сколько - с убытком. И так же по легкой промышленности дайте данные, пожалуйста.
ЄХАНУРОВ Ю. І. Відповідь така. Ми сьогодні розглядаємо перелік об'єктів, що не підлягають приватизації. Ми його розгортаємо, і, будь ласка, подавайте свої пропозиції.
Щодо переведення в КСП, то вважаю, що ми замість того, щоб здійснювати нормальну приватизацію, зробили перехідну якусь форму. Це називається "Хоч не наздожену, так зігріюся". А стосовно того, як вони працюють, то думаю, що й приватизовані об'єкти, і, на жаль, державні працюють за однакових ненормальних умов. Тобто механізмів ми не створили.
Сподіваюсь, ми з вами приймемо тут цілу низку законопроектів для системної роботи нашого народно-господарського комплексу. І то буде нормально. І якби замість дискусій ми приймали закони про бухоблік, про статистику, прийняли податковий кодекс, розглядали та приймали інші законопроекти такого типу, то все було б нормально.
Тому я пропоную зараз працювати конкретно над законопроектом про перелік об'єктів, що не підлягають приватизації.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Народний депутат Філіпчук. Наступний - народний депутат Сінченко.
ФІЛІПЧУК Г.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України. Юрію Івановичу! Оцей 1041 об'єкт, що не підлягає приватизації, безперечно, визначався за певними критеріями, насамперед з погляду стратегічно важливих позицій для держави і з погляду ймовірної ефективної роботи таких об'єктів, якщо вони контролюватимуться державою.
Нині дискусія зайшла стосовно дуже важливого стратегічного об'єкта - Новодністровської гідроакумулюючої станції, потужність якої практично 3 мільйони 200 тисяч кіловат-годин. Це майже чотиримільйонники атомних станцій, якщо ГАЕС запрацює на повну потужність. Тому ймовірна позиція Кабінету Міністрів - це проблема з корпоратизацією на рівні 25 відсотків, 75 відсотків впливового контрольного пакету треба залишати державі.
Я хотів би почути думку вашого комітету щодо оцінки цього об'єкта: чи його корпоратизувати, чи залишити в тому статусі, який він тепер має. Бо на сьогодні там є проблема пошуку інвестора, зміни тарифних ставок за електроенергію тощо. Це позиція вкрай важлива для України.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую. Ваша пропозиція буде врахована. Під час нашої роботи ми обов'язково відпрацюємо це питання з Міністерством енергетики та Міністерством економіки. Це перше.
Друге. Я вважаю, що питання, які ви порушили, дещо ширші, ніж сам перелік. Ідеться взагалі про проблеми енергетичного комплексу. Це окрема велика проблема, яку треба обов'язково розв'язувати. Я думаю, що ми з відповідним комітетом разом це питання розглянемо. Дякую за запитання, воно дуже важливе. Думка деяких фахівців з приводу того, що треба розглянути проблеми, пов'язані з приватизацією в галузевому розрізі, та розробити галузеві стратегії подальшої приватизації, бо ми через два тижні завершуємо сертифікатну масову приватизацію й переходимо до індивідуальної грошової, має глибокий сенс. Ми мусимо це зробити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сінченко. За ним депутат - Лавриненко. І на тому завершуємо.
СІНЧЕНКО С.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Леониду Александровичу Яковенко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Яковенка.
ЯКОВЕНКО Л.О., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Юрію Івановичу, народ України вже зрозумів, що приватизація - це шлях до розкрадання народної власності, створеної протягом багатьох десятиріч за роки радянської влади. Але ж усе-таки, який механізм, які підходи та критерії брались до уваги під час встановлення переліку підприємств, що не підлягають приватизації? Це перше.
І друге. Яка ваша особиста думка стосовно мораторію на приватизацію, зокрема на перегляд результатів приватизації, на повернення тих підприємств, що сьогодні працюють неефективно, до державної власності?
Дякую.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Що стосується механізмів встановлення, то вони названі тут. Це загальнодержавне значення, це, наприклад, значення, про яке говорив наш колега Філіпчук, тобто оцінка галузевими міністерствами, регіональними адміністраціями, а також Міністерством економіки і Кабінетом Міністрів доцільності утримувати саме в державній власності за перехідного періоду такі об'єкти. Ми встановлюємо їх поіменно, бо все-таки щороку відповідно до закону маємо повертатися до цих переліків. Ми з вами розвиваємося, стаємо розумнішими, і я так думаю, що в наступному переліку ми щось будемо знімати, переводити з першого списку до другого, чи з другого - до першого. І таким чином відбуватиметься якась динаміка.
Що стосується мораторію на приватизацію, то я думаю, що ми експерименти вже робили в цьому столітті. І хоча ми дуже добре вміємо двічі наступати на граблі, проте повторна передача власності кривавими методами Україні не підходить. І давайте вже використаємо свій же досвід - не будемо більше цим займатися. А щоб зробити економіку ефективною, тут займемося реальними справами, а не щодня, з ранку до вечора, гонимо тут політичну боротьбу!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Лавриненко.
ЛАВРИНЕНКО М.Ф., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция Социалистической и Селянской партий (Левый центр). Первое. Уважаемый Юрий Иванович, избиратели из Середины-Буды, Глухова, Путивля вообще против того, чтобы приватизация "Облэнерго", РЭСов и так далее происходила на таких же условиях, как продажа магазина.
И второе. Вы только что сказали, что будет рассматриваться вариант индивидуальной денежной приватизации. Но справедлива ли будет эта денежная приватизация, когда люди месяцами, годами не получают зарплату! Так кто же будет покупать? Не за деньги ли этих людей, которые не получают их годами, кто-то скупит это все?
Избиратели категорически против такой приватизации, пока не будет полностью погашена задолженность по зарплате, выплачена компенсация потерь от обесценивания трудовых сбережений и так далее. Каково ваше отношение к этому?
ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановний колего, я цілком погоджуюсь з вами стосовно того, що мають бути інші методи роботи, ніж були під час масової приватизації на основі законодавства, розробленого 1992 року.
З 1 січня ми переходимо зовсім в інший період приватизації - індивідуальної, коли на кожен об'єкт має бути окремий проект приватизації. Так що я з вами стосовно цього цілком погоджуюся.
Що стосується грошей, які отримують наші громадяни, то я дуже сумніваюся стосовно того, що, отримавши їх, вони зможуть вкладати в об'єкти власності. Бо дай Боже, щоб їх вистачило на продукти харчування.
Що стосується індивідуальної приватизації, то мають вдаватися до цього... Механізми наш комітет запропонує. Я думаю, що можна буде розглянути. Колись була пропозиція (ще на початку роботи нашої Верховної Ради) зробити слухання про приватизацію, особливо про новий етап. Я думаю, що до цього треба повернутися, бо все-таки без інвестицій ми не зможемо працювати. Якщо ми не можемо власне добро ні віддати комусь, ні самі щось із ним робити, то не питайте, чого ми бідні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, переходимо до обговорення цього питання. Записалися для виступів у обговоренні шість чоловік. Я думаю, ми погодимося надавати по три хвилини для кожного промовця.
Слово надається народному депутату Стецькову. Наступний - народний депутат Кириленко.
СТЕЦЬКІВ Т.С. Шановні народні депутати! Звертаю вашу увагу лише на одну обставину. На моє глибоке переконання, на переконання більшості членів нашої фракції, єдиною причиною, глибинною суттю цього документа є створення правових підстав для майбутньої приватизації нафтогазового комплексу в Україні. Це зроблено достатньо завуальовано, а отже, професійно.
В останній день грудня 1992 року тодішній Прем'єр-міністр України Леонід Кучма підписав декрет і додаток номер 1 до цього декрету, де, зокрема, було заборонено приватизувати магістральні нафто- й газопроводи, а також підземні нафтосховища. Тоді до цього переліку з невідомих причин не ввійшли газосховища. І коли 1995 року була зроблена спроба продати ці наші газосховища (найбільші в Європі, до речі) за борги з газу перед Росією, народні депутати в цьому залі порушили дане питання. Внаслідок цього того року з'явилося три постанови, що додатково забороняли приватизацію магістральних газопроводів і підземних газосховищ.
Так от пропонованим законопроектом додаток номер 1 до декрету Кабінету Міністрів і щойно згадані постанови 1995 року пропонується скасувати. Постає запитання, для чого їх пропонується скасовувати? Адже таким чином ці підприємства (а це Придніпровські магістральні нафтопроводи, це управління магістральних нафтопроводів "Дружба", я не кажу вже про газосховища) усуваються з переліку об'єктів, які заборонено для приватизації.
І тут так дуже цікаво й хитро робляться два додатки. В одному
- перелік підприємств, яких не можна приватизувати, а в другому - перелік підприємств, які можуть бути корпоратизовані, але заборону щодо приватизації яких уже скасовано.
На сьогоднішній момент, ви ж добре знаєте, ці підприємства уже корпоратизовані де-факто і перебувають у складі НАК "Нафтогаз України". Тобто цей закон є спробою минулим числом узаконити те, що вже існує насправді.
Я також вважаю за потрібне зазначити, що суть корпоратизації полягає в перетворенні державного підприємства на так зване державне акціонерне підприємство, тобто випускаються акції. Для чого це робиться, поки що ніхто не говорить. Потім ці акції передаються іншому державному підприємству, тобто ніби державна власність переходить до іншого державного підприємства, яке може на власний розсуд ними розпорядитися.
І тому наша пропозиція ось у чому: як мінімум повернути законопроект на доопрацювання, або, у крайньому випадку, вилучити статтю 2, де пропонується скасувати всі ці додатки, а статтю 1 можна було б викласти в такій редакції: "Затвердити перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, і перелік тих об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані".
І насамкінець скажу лише таке. Немає жодних проблем у тому, що в Україні приватизуватиметься макаронна фабрика, якщо знайдеться людина, яка схоче за неї заплатити. Але є велика проблема, коли ми розпочинаємо приватизацію стратегічних для України галузей, до яких належить нафтогазовий комплекс.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Кириленко. Наступний - народний депутат Гудима.
КИРИЛЕНКО І.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (виборчий округ 36, Дніпропетровська область). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги народні депутати! Питання, яке сьогодні розглядаємо, надто важливе для процесу економічних і соціальних перетворень. Не менш важливе та резонансне це питання для галузей і сфер діяльності суспільства, визначених предметом відання і нашого комітету. Ми двічі розглядали обговорюваний законопроект, а зауваження й пропозиції подали до базового комітету та до Кабінету Міністрів України. І сьогодні за дорученням членів нашого комітету прошу підтримки народних депутатів ось із яких питань.
Згідно із законопроектом не підлягають приватизації всього 4 об'єкти Держкомспорту. Але ж на сьогодні тільки головних спортивних баз олімпійської підготовки державної форми власності налічується 13. Окрім цього функціонує ще 5 підвідомчих підприємств, установ і організацій, що забезпечують підготовку збірних команд України до змагань найвищого рівня. Нас намагаються переконати, буцімто вони не потрапили до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, як такі, що не можуть бути приватизовані згідно з іншими актами законодавства.
На жаль, реальне життя і досвід нашого господарювання доводять протилежне. Достатньо лише згадати долю сотень дитячих фізкультурно-оздоровчих та інших позашкільних закладів за місцем проживання, перепрофілювання яких заборонялося. Де вони і чиї вони сьогодні, а головне, чим займаються? Як говорив поет: "иных уж нет, а те далече".
Тільки сьогодні ми отримали з Кривого Рогу листа, де з болем душі пишуть автори, що скорочено тільки за останні місяці стрілецьких тирів - 23, фізкультурнооздоровчих центрів - 120, спортивних майданчиків закрито 350, скорочено сотні тренерів та інструкторів. Як кажуть, коментарі зайві. А ми дивуємося, що тільки 1997 року під час спеціальних рейдів було виявлено понад 34 тисячі неповнолітніх правопорушників, з яких 18 тисяч - волоцюги та жебраки. Водночас уже протягом поточного року внаслідок закриття фізкультурних позашкільних закладів шість з половиною тисяч їхніх вихованців викинуто на вулицю. До цього варто додати ще понад 31 тисячу дітей шкільного віку, які за станом на лютий нинішнього року не були охоплені навчанням. Протягом дев'яти місяців цього року неповнолітніми вчинено понад 30 тисяч злочинів, з яких понад 28 тисяч - кримінальних, зокрема 199 умисних убивств.
Ми запропонували внести до загального переліку тих об'єктів, що не підлягають приватизації, всього лише 41 спортивний об'єкт, або тільки 4 відсотки загальної кількості спортивних споруд. Водночас усі вони разом складають єдину систему виховання юних спортсменів і підготовки їх до участі в майбутніх спортивних змаганнях найвищого рівня. Ця система складалася десятиріччями. Вона й сьогодні покликана захищати честь України. І саме нам треба зробити все можливе, щоб захистити її від руйнації.
І останнє, але, на наш погляд, вирішальне. Навіть урахування попередньої пропозиції не забезпечує цілковиту гарантію збереження згаданої системи підготовки спортивної гордості держави, бо з 41 об'єкта лише 13 мають державну форму власності. Решта - це комунальна власність, власність громадських спортивних об'єднань, підприємств, спортивних клубів. І гарантій щодо наслідків, пов'язаних зі зміною форми власності, дати ніхто не може.
Тому за дорученням комітету я прошу вас, шановний Вікторе Володимировичу, незалежно від результатів голосування цього законопроекту дати протокольне доручення Кабінету Міністрів України про термінове розроблення та внесення до Верховної Ради України проекту Закону про надання спеціального статусу спортивним об'єктам, уже визначених урядом головними спортивними базами олімпійської підготовки. Інакше найближчим часом ми втратимо останнє, що ще маємо.
Тому сьогодні ми й наполягаємо на внесенні до цього переліку 41 спортивного об'єкта і просимо підтримати таку пропозицію.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Слово має народний депутат Гудима. За ним - депутат Зубов.
ГУДИМА О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 123, Львівська область). Фракція Народного руху України. Шановний головуючий! Панове депутати! Я прошу, згадайте, який резонанс у залі і в українському суспільстві мало прийняття в першому читанні проекту Закону України про запобігання порушенням законодавства України в процесі приватизації підприємств нафтогазового комплексу. Ми ще раз загострили увагу виконавчої влади на спробі повторити приватизацію стратегічного комплексу, до якого, ми вважаємо, слід віднести магістральні газо- і нафтопроводи та підземні газові сховища.
Що ми маємо на сьогодні? На мою думку, на думку фракції Народного руху України, ми маємо чергову спробу здійснити поза законодавчою базою приватизацію стратегічної галузі. З раніше прийнятих законодавчих актів ми знаємо, що забороняється приватизувати магістральні лінії електропередач напругою 220 кіловольт і вище. Але ми бачимо, що цим законопроектом, який сьогодні розглядаємо, забороняється приватизувати державне підприємство - Національну енергетичну компанію "Укренерго". Я задоволений, я спокійний, бо я бачу, що згідно з цим законопроектом магістральні лінії електропередач не приватизуватимуться. То чому не внести до цього закону розділ, який стосується заборони приватизації нафтогазового комплексу? Це цілком логічно. Якщо є магістральні лінії електропередач, то мають бути й магістральні газо- й нафтопроводи та підземні газові сховища. Коли ми говоримо про прийняття законопроекту про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, то втратять чинність усі раніше прийняті закони, які визначали перелік об'єктів, що не підлягають приватизації. Тобто зрозуміло, що ми обов'язково це маємо внести до обговорюваного законопроекту.
Народний рух України виступає за приватизацію. Народний рух виступає за швидку, але справедливу приватизацію. Ми виступаємо за приватизацію для українського народу, а не для кланів. Ми виступаємо за приватизацію для народу і не можемо підтримувати проекти законів, які завдаватимуть шкоди національним інтересам України .
Сьогодні фракція визначилася. Ми вимагаємо внесення до переліку обговорюваного законопроекту всіх стратегічних об'єктів, які конче повинні звучати в такому законі.
Я також нагадаю, що під час минулих слухань ми говорили про потребу внести до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, радіотрансляційні центри, центри супутникового зв'язку, радіоретранслятори. Думаю, такі об'єкти теж мають бути внесені.
Якщо ми врахуємо всі зауваження, подані фракціями, і перенесемо розгляд законопроекту на повторне перше слухання, то можемо прийняти його в першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Зубов. За ним - депутат Єльяшкевич.
ЗУБОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян (Левый центр). Уважаемые коллеги! Я полностью поддерживаю тех народных депутатов, которые говорили о том, что мы рассматриваем исключительно важный вопрос. И сразу же хочу не согласиться с содокладчиком по этому вопросу паном Ехануровым, который с этой трибуны сказал, что мы развиваемся, дескать, и, развиваясь, умнеем.
После его ответа у меня возникло совсем другое мнение. Мы говорим о том, что нужно изменить список предприятий, которые подлежат приватизации. И никто в этом зале не уделил главного внимания вопросу о том, какие средства, какой капитал участвует в приватизации этих предприятий.
И тут же пан Ехануров говорит о том, что когда мы, дескать, разрабатывали концепцию приватизации, то главная задача состояла в том, чтобы преодолеть отчуждение нашего народа от средств производства, то есть сделать наш народ совладельцем предприятий. И здесь же, вы только что слышали, пан Ехануров сказал: "Да нет, народ не будет принимать участие в приватизации. Ему жить не на что".
Таким образом, возникает вопрос, кто же будет приватизировать наши предприятия? Тот список или другой список? Поэтому я глубоко убежден, что сегодня приватизация, о которой мы так много говорим, представляет собой не что иное как способ легализации криминального капитала.
И поэтому, когда мы говорим о том, что у нас сегодня происходит тотальная криминализация общества, удивляться не надо. Удивляться этому совершенно не надо, поскольку, я еще раз подчеркиваю, никто не сказал, какой капитал участвует: какова его природа, кто его владелец. Мы этого не называем. Поэтому я еще раз подчеркиваю, и фракция на этом настаивает, что сегодня необходимо снять этот вопрос с повестки дня. Больше того, до тех пор, пока наша специальная комиссия парламента, комиссия, которую возглавляет Рябченко, не представит нам здесь, в этом зале, подробный анализ задач, способов приватизации, не перечислит предприятия, которые приватизируют, не проанали- зирует эффективность их дальнейшей работы, пока не будет сделан всесторонний анализ процесса приватизации, его эффективности, до тех пор, подчеркиваю, до тех пор ни один законопроект, который касается приватизации, в зале не должен рассматриваться.
Еще раз подчеркиваю: фракция решительно на этом настаивает, потому что все, что сегодня происходит в сфере приватизации, не что иное, как преступление в государственном масштабе. И мы с вами, уважаемые народные депутаты, косвенно или прямо этому содействуем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Єльяшкевич. Наступний депутат - Матвєєв.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги! Хочу обратить ваше внимание на то, что в первую очередь мы должны рассматривать вопрос преодоления вето на закон, принятый Верховной Радой прошлого созыва. Почему Президент наложил на него вето? Дело в том, что данным документом мы юридически точно определили все виды и об екты имущества, не подлежащие приватизации. К сожалению, это не устраивает и Президента, и исполнительную власть. Когда нам подают перечень об ектов государственной собственности, то хотят, на мой взгляд, умышленно подменить суть вопроса.
Дело в том, что государственная собственность бывает как в форме предприятий, так и в виде имущества, которое не подлежит приватизации на отдельных предприятиях. О чем идет речь?
У самых, например, безобидных предприятий могут быть виды стратегического имущества, начиная от взлетной полосы, колеи железной дороги и заканчивая энергетическими комплексами. Но правительство, исполнительная власть специально (еще раз говорю) подменяют понятия: они специально хотят, чтобы Верховная Рада занималась утверждением не видов имущества, не подлежащего приватизации, а перечня об ектов, то есть огромного количества предприятий. И депутаты, совершенно не зная, что находится у этих предприятий на балансе, должны принимать решение: подлежат они приватизации, или нет.
Поэтому Верховной Радой прошлого созыва и был принят закон, который не дает исполнительной власти возможности для лазеек в приватизации стратегического имущества. Но, видимо, это не устраивает исполнительную власть - и поэтому было наложено вето. Сегодня было бы желательно преодолеть вето, но, к сожалению, необходимого количества депутатов в зале, как я вижу, нет.
Поэтому предлагаю перенести голосование по преодолению вето на завтра, на утро, первым вопросом.
Что же касается проекта закона, внесенного Кабинетом Министров в первом чтении, то его следует отклонить. Вся правовая база, не позволяющая проводить незаконную приватизацию, на сегодня существует. А если мы преодолеем вето и придадим силу закона соответствующему постановлению Верховной Рады, тогда ни для кого вопросов не будет. Тогда будут четко обозначены виды имущества, которые не подлежат приватизации - и этим мы избежим хотя бы такой серьезной опасности, как приватизация оставшихся стратегических об ектов за бесценок и использование такого имущества для предвыборной гонки отдельных кандидатов в президенты.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвєєв, і закінчуємо.
МАТВЄЄВ В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Фракция коммунистов к приватизации, приведшей к созданию личных монополий, а следственно, и мафиозных структур, массовой коррупции государственного аппарата и в конечном итоге построению преступного государства, относится крайне отрицательно. И здесь наше мнение совпадает с мнением наших политических оппонентов.
Кстати, на словах точно так же к приватизации относятся и правящие структуры. Но это только на словах, ведь они сами являются частью мафиозных структур, причем исполнительной частью.
Мы не должны забывать слова, которые здесь сказал во время внеочередного послания народу Президент Леонид Кучма о том, что он предлагает провести денежную приватизацию для того, чтобы таким образом легализовать теневой капитал. Вы знаете, мировая общественность никогда не должна забывать эти слова, потому что во всем мире борются против теневого капитала, а наш Президент предлагает теневые деньги вывести из тени и легализовать их через денежную приватизацию. Ну, а к каким последствиям все это приводит, мы все знаем.
Относительно вопроса, который мы обсуждаем. Считаю, что перечень об ектов, не подлежащих приватизации, необходимо принять в первом чтении и вот почему. Я обращаюсь к социалистам, в первую очередь, и прошу изменить позицию их фракции. Ведь сейчас у нас не проходят очень многие законы и предложения, которые могут остановить дикую приватизацию. Мы завтра, депутат Ельяшкевич, не преодолеем вето Президента, и приватизация будет идти прежними темпами, которыми идет.
Если мы не примем перечень предприятий, которые не подлежат приватизации, приватизация будет идти дальше и вот почему. У нас действует программа приватизации 1998 года, которую принял Верховный Совет прошлого созыва. Эта программа действует и будет действовать до тех пор, пока не будет принята другая программа приватизации.
Перечень предприятий, который предлагается нам для утверждения, имеет ряд существенных недостатков.
Первое. В нем не учтены мнения трудовых коллективов, и часто предприятия, не попавшие в этот перечень и подлежащие приватизации, приватизируются без мнения трудовых коллективов, вопреки их интересам.
Второе. В перечень не попали предприятия, которые имеют стратегическое значение для Украины. Мы не можем допустить их приватизации. Но у нас есть возможность эти предприятия сюда внести.
Считаю, что все депутаты должны этой возможностью воспользоваться и добавить в перечень предприятия, которые не подлежат приватизации.
Я хотел бы, чтобы нам не лукавили докладчики и содокладчики, утверждая, что корпоратизация - ничего страшного. Мол, создается акционерное общество со стопроцентными акциями государства. Немножко не так. Все дело в том, что в Польше корпоратизация - это первый этап приватизации. Затем государство может продавать эти акции так, как оно считает нужным, не спрашивая согласия высшего законодательного органа. Эти предприятия будут приватизированы путем продажи части государственных акций.
И третье. Считаю, что должны действовать законодательные акты, которые были приняты раньше и которые запрещали приватизацию отдельных об ектов. А попытка обойти эти законодательные акты были. Часть судостроительных заводов были приватизированы по так называемым особым планам, хотя они по декрету входили в состав предприятий, которые не приватизируются.
Фракция коммунистов предлагает принять документ в первом чтении, использовать возможности депутатов для того, чтобы этот список расширить, в том числе за счет перевода части предприятий из подлежащих корпоратизации в часть не подлежащих приватизации.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Заключне слово надається заступнику міністра економіки Леоніду Васильовичу Мініну. Будь ласка, ввімкніть мікрофон.
МІНІН Л.В. Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы, чтобы мы рассматривали предмет закона. Предметом закона является перечень предприятий, не подлежащих приватизации. Не процессы приватизации, не их последствия или нарушения, а перечень об ектов. По сравнению с существующим перечнем дополнительно включается 276 об ектов. Почему исключены почти 4 тысячи об ектов? Потому что они запрещены другими законами. В частности статьей 5 Закона о приватизации запрещены 3865 об ектов, 2000 об ектов просвещения и здравоохранения, 324 структурных подразделений Минлесхоза, 1409 предприятий "Укрзалізниці" и так далее. И дополнительно внесены по каждой отрасли десятки об ектов.
Ваше право, если хотите, по новой повторить в третьем законе перечень всех об ектов. Единственная просьба: принять в первом чтении и доработать перечень.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово надається заступнику голови комітету Юрію Івановичу Єханурову. Будь ласка.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую. Шановні колеги, дозвольте звернути вашу увагу на те, що в законі, який прийняли наші колеги наприкінці своєї роботи (виступав народний депутат Єльяшкевич), стаття 2 звучить так: "Пропозиції щодо змін до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, в разі потреби подаються Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України не частіше, ніж два рази на календарний рік". Отже, суперечностей немає.Це перше.
Друге. Фактично йдеться про те, що в законах України про перелік майнових комплексів уже відображено. Я вважаю, що технічно немає проблем. Раніше ми складали переліки об'єктів, що не підлягають приватизації (отака книжка, понад 5 тисяч об'єктів). Якщо народні депутати пропонують не писати, наприклад, "трубопровідний транспорт", а вказувати конкретно кожен об'єкт, - будь ласка: всі так об'єкти можуть бути вписані. Тобто під час другого читання, якщо буде рішення, це може зробити наш комітет.
Єдине хочу сказати, яким чином технічно може вплинути прийняття або неприйняття даного закону. Абсолютно має рацію депутат Матвєєв, який сказав, що діятимуть програма приватизації і норми, котрі були затверджені раніше. Тобто всі нові об'єкти, які ви пропонуєте в перелік, не будуть чинними доти, поки не буде прийнятий відповідний законопроект. Тому я не бачу підстав для того, щоб блокувати запропонований проект закону. Прошу врахувати мою думку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу.
Шановні народні депутати! Переходимо до прийняття рішення з питання, яке ми щойно заслухали.
На ваш розгляд подано два проекти постанови, які вносяться народними депутатами, - членами Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.
"Проект Постанови Верховної Ради про пропозиції Президента України до Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Верховна Рада постановляє (прошу всіх уважно слухати):
Погодитися з пропозиціями Президента України до Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та скасувати закон України, прийнятий Верховною Радою України 4 березня 1998 року".
Тут є редакційна помилка. Написано: "Відмінити", а відповідно до Регламенту - "скасувати".
Ставлю на голосування проект постанови, запропонований комітетом. Прошу визначитися.
"За" - 53.
Рішення не прийнято.
Шановні народні депутати! Вноситься ще один проект постанови народними депутатами - членами Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.
"Проект Постанови Верховної Ради України про проект Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Верховна Рада постановляє:
1. Поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, прийняти в першому читанні.
2. Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій разом із Кабінетом Міністрів України доопрацювати проект Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, з урахуванням зауважень та пропозицій народних депутатів України і внести його на розгляд Верховної Ради України на друге читання".
Ставлю на голосування даний проект постанови Верховної Ради профільного комітету. Прошу визначитися.
"За" - 83.
Рішення не прийнято.
Шановні народні депутати! Під час обговорення висловлювалося декілька пропозицій з цього питання. Тому згідно з Регламентом я поставлю їх на голосування.
Народний депутат Єльяшкевич запропонував повернутися до зауважень і пропозицій Президента і подолати його вето на закон, прийнятий 3 березня 1998 року Верховною Радою тринадцятого скликання. Ставлю її... (Шум у залі).
Ввімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата Єльяшкевича.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Я предлагал поставить на голосование этот вопрос первым в тот день, когда будет максимальное количество депутатов, а не голосовать сейчас. Я не просил. По процедуре нужно, чтобы сначала комитет рассмотрел этот вопрос. Я прошу, чтобы это было сделано во вторник.
Еще раз повторяю, что закон, принятый Верховной Радой прошлого созыва, полностью находится в законодательном поле Украины. Он сохраняет статус-кво по об ектам, которые запрещены к приватизации, придает силу закона постановлениям Верховной Рады, которые принимались до принятия нынешней Конституции Украины и были обязательными для Кабинета Министров. Следовательно, никаких противоречий с законодательством у него нет. Надо преодолеть вето Президента, и тогда всем станет ясно, что постановления Верховной Рады, которые принимались ранее, нужно выполнять.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дозвольте пояснити народному депутату Єльяшкевичу і всім присутнім. Шановні колеги, відповідно до Регламенту і Конституції України використання права вето Президентом означає, що це законопроект, а не закон, шановний народний депутате Єльяшкевич. Законом він стає тільки після підписання Президентом, а нині у стадії другого читання і остаточно не прийнятий.
Якщо ми не подолаємо вето, як засвідчило попереднє голосування, то це не означає заборону для нас розглядати інший законопроект з даного предмета і приймати його відповідно в першому та подальших читаннях.
Під час обговорення народний депутат Єльяшкевич зняв свою пропозицію стосовно подолання вето. Шановний Олександре Сергійовичу, відповідно до Регламенту немає проблеми щодо того, коли голосувати - в четвер чи в п'ятницю. Народні депутати повинні завжди перебувати на засіданнях і відповідним чином реагувати на ті чи ті рішення.
Народні депутати Стецьків і Гудима вносили пропозицію про направлення на доопрацювання даного законопроекту і на повторне перше читання. Ставлю її на голосування. Прошу визначитися.
"За" - 247.
Рішення прийнято. Дякую. Даний законопроект направляється на повторне перше читання.
_____________________
Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного.
Розглядається Закон України про внесення доповнень до Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств з пропозиціями Президента від 10 грудня 1998 року.
Доповідає заступник голови Державної податкової адміністрації України Григорій Миколайович Оперенко. Будь ласка.
Скільки часу вам потрібно? До 10 хвилин. Прошу.
ОПЕРЕНКО Г.М., заступник голови Державної податкової адміністрації України. Шановні народні депутати! Відповідно до частини другої статті 94 Конституції України Президентом України повернуто Верховній Раді Закон України про внесення змін до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств з пропозиціями для повторного розгляду.
Зазначеним законом передбачено не сплачувати до бюджету кошти за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта норм амортизації з 0,7 до 0,6 підприємствами, в яких податок на прибуток дорівнює нулю, або якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення. Дана норма змінює порядок відрахування коштів до бюджету, який діяв у 1998 році.
З цим погодитись не можна, оскільки таке звільнення поставить у нерівні умови господарювання підприємства з від'ємним значенням об'єкта оподаткування та підприємства, які працюють рентабельно і не допускають збитків. До того ж це не відповідає
принципам побудови системи оподаткування, визначеним статтею 3 Закону України про систему оподаткування, зокрема принципу рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації при визначенні обов'язків щодо сплати податків.
Просив би народних депутатів України звернути увагу на те, що Закон України від 10 лютого 1998 року про внесення змін до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств надав право Кабінету Міністрів встановлювати порядок сплати даного податку для всіх платників, незалежно від наслідків фінансово-господарської діяльності.
До того ж закон не звільнив будь-яких платників від сплати податку, зокрема й тих, що за результатами фінансово-господарської діяльності мали від'ємне значення. Цитую абзац другий пункту 2 Закону України від 10.02.1998 року: "Кабінету Міністрів України в місячний термін затвердити порядок визначення суми податку на прибуток підприємств, одержаний за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта з 0,7 до 0,6 при застосуванні норм амортизації в 1998 році, порядок спрямування зазначених коштів до державного бюджету України, перелік об'єктів сільського господарства, вугільної промисловості, машинобудування та енергетики, що підлягають фінансуванню за рахунок цих коштів, а також порядок здійснення контролю за цільовим використанням цих бюджетних коштів".
Керуючись вказаною нормою закону, Кабінет Міністрів України своєю постановою затвердив порядок сплати даного податку для всіх платників, незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності, що повністю відповідає Закону України від 10 лютого 1998 року.
З огляду на норми цього закону, а саме, що платниками зазначеного податку є всі підприємства, незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності, у державному бюджеті України на 1998 рік передбачено надходження в сумі 585 мільйонів гривень. Виконуючи вимоги статті 2 Закону України від 10 лютого 1998 року, Президентом та урядом України затверджено розподіл коштів, отриманих за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта норм амортизації, зокрема на виплату заборгованостей із заробітної плати - 125 мільйонів, на фінансування об'єктів сільського господарства, вугільної промисловості, машинобудування та енергетики - в сумі 460 мільйонів. Прошу звернути увагу, що за станом на 1 грудня 1998 року всього надійшло 187 мільйонів гривень, зокрема від підприємств із від'ємним податковим значенням
- майже 100 мільйонів гривень. Ці кошти вже спрямовано на фінансування зазначених витрат.
Із прийняттям закону, що сьогодні розглядається Верховною Радою України, потрібно буде повернути платникам податку, котрі мають від'ємне податкове значення, понад 100 мільйонів гривень, що практично позбавить уряд можливості фінансувати виконання робіт із будівництва енергоблоків, суден, шахт та об'єктів, пов'язаних з випуском сільськогосподарської техніки, виробництвом продовольчих товарів, придбанням рухомого майна тощо.
Слід зауважити, що значна кількість підприємств платників податку на прибуток штучно завищують збитки і створюють від'ємне значення об'єкта оподаткування, про що свідчать результати перевірок, проведених податковими службами.
У перевірених податковими органами 37 підприємствах Дніпропетровської області встановлено безпідставне завищення збитків на 169 мільйонів; в 11 підприємствах Одеської області - на 28 мільойнів; у 22 підприємствах Донецької області - на 19 мільйонів; у 16 підприємствах Луганської області - на 17,5 мільйона. У цілому лише на 174 перевірених найбільших підприємствах, що мають заборгованість перед бюджетом та у заробітній платі, встановлено незаконне збільшення збитків майже на 400 мільйонів гривень.
Враховуючи викладене, Президент та уряд України просять вас, шановні народні депутати, прийняти зважене рішення, спрямоване на першочергове вирішення проблем із погашенням заборгованості в заробітній платі та соціальних виплат і забезпечення принципу рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання до доповідача? Немає.
Сідайте, будь ласка, Григорію Миколайовичу. Слово для співдоповіді надається голові комітету Альошину, за наполяганням народного депутата Єльяшкевича.
АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую колезі Єльяшкевичу. Шановні колеги! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на засіданні 15 грудня розглянув пропозиції Президента України від 10 грудня 1998 року щодо повторного розгляду Верховною Радою України Закону про внесення змін до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств, до якого Президентом України застосовано право вето.
Нагадуємо суть проблеми, яка передувала прийняттю названого закону. Зазначений закон України був прийнятий Верховною Радою 20 листопада 1998 року у зв'язку з виданням Кабінетом Міністрів України всупереч чинному законодавству Постанови
1572 від 2 жовтня 1998 року. Нею встановлювався порядок визначення суми податку на прибуток, одержаний внаслідок зміни понижуючого коефіцієнта при застосуванні норм амортизації з 0,7 до 0,6 для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від результатів фінансовогосподарської діяльності.
Кабінетом Міністрів України таким рішенням було фактично виділено частину амортизаційних відрахувань із загального податкового поля і введено податок у розмірі 30 відсотків.
Приймаючи вказаний закон, Верховна Рада України виходила з того, що норми, закладені в ньому, повністю відповідають порядку визначення об'єкта оподаткування, встановленому статтею 3 Закону України про оподаткування прибутку підприємств, згідно з яким об'єктом оподаткування є прибуток, котрий визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань. Тобто амортизаційні відрахування є частиною витрат підприємства і як елемент податкової бази беруть участь у визначенні суми податку на прибуток підприємства.
Саме тому застосування понижуючого коефіцієнта до норм амортизації призводить лише до зменшення витрат платника податку, але за недостатності отриманих у зв'язку з цим доходів не призводить до виникнення податкових зобов'язань платника податку. Більше того, згідно з цим законом суми амортизаційних відрахувань не можуть бути вилучені без згоди платника податку.
Потреба у невідкладному розгляді зазначеного закону і пропозицій Президента України викликана тим, що з виходом згаданої постанови Кабінету Міністрів України склалася загрозлива ситуація для підприємств із високою фондомісткістю у виробництві, які мають незначну рентабельність (а це практично всі базові галузі народного господарства, зокрема металургійні, хімічні, нафтопереробні, суднобудівні підприємства тощо).
Треба відзначити, що пропозиції Президента практично не стосуються суб'єктів підприємницької діяльності, котрі працюють у посередницькому бізнесі й мають незначні основні фонди та високу прибутковість.
Прийнятий Верховною Радою України закон не встановлює нових норм, а лише в межах правового податкового поля врегульовує порядок визначення суми податку на прибуток, одержаний від зміни коефіцієнтів, що підлягає сплаті до державного бюджету.
Пропозиції, надіслані Президентом щодо прийнятого закону, стосовно того, що норма, згідно з якою підприємства, чий податок на прибуток дорівнює нулю, або якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, змінює порядок відрахування коштів до бюджету, який діяв у 1998 році, є економічно необгрунтованими, оскільки саме такий порядок діяв протягом 9 місяців 1998 року до виходу постанови Кабінету Міністрів від 2 жовтня.
Прийнятий Закон України не лише не змінює порядок визначення відрахувань до бюджету, а навпаки, спрямований на врегулювання питання стосовно обчислення податку на прибуток, одержаний за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта.
Президентом України зазначено, що прийняття закону України ставить у нерівні умови рентабельні підприємства та підприємства, що є збитковими.
Рівність, єдиний підхід до платників податків справді є одним із принципів побудови системи оподаткування. Але стверджувати про рівність умов за вилучення 30 відсотків суми, нарахованої внаслідок зміни коефіцієнтів амортизації, було б логічним тоді, якби здійснювався прямий рахунок від абсолютної суми амортизації, а не шляхом визначення об'єкта оподаткування - прибутку. В даному випадку підприємство лише розподіляє податок із отриманого оподатковуваного прибутку на суму, що спрямовується до місцевого і державного бюджетів.
У пропозиціях Президента йдеться про невідповідність цього закону статті 58 Конституції України, відповідно до якої "закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків (підкреслюю), коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи".
Проте із зазначеною пропозицією Президента не можна погодитися з тих міркувань, що норми, встановлені цим законом, в частині визначення суми податку, яка підлягає сплаті до державного бюджету України, вже застосовувалися, починаючи з 1 січня 1998 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1998 року 335. Тією постановою був затверджений порядок визначення суми податку на прибуток підприємств, одержаний за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта амортизації. Згадана постанова розроблена на виконання Закону України про внесення зміни до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств, прийнятого 10 лютого 1998 року.
Ситуація ж, що склалася зі сплатою зазначеного податку, суттєво змінилася саме з прийняттям останньої постанови Кабінету Міністрів від 2 жовтня 1998 року, якою фактично скасований раніше прийнятий порядок визначення суми податку на прибуток і практично введено новий податок на амортизацію.
Таким чином, саме з виходом цієї постанови, дія якої поширюється на взаємовідносини підприємств із бюджетом, починаючи з 1 січня 1998 року фінансовоекономічний стан багатьох підприємств значно погіршився, оскільки (повторюю) фактично був уведений новий податок "на амортизацію", котрий мали сплачувати всі суб'єкти господарської діяльності незалежно від її результатів.
Саме тому запропонований закон України спрямований на пом'якшення ситуації для платників податку і не суперечить статті 58 Конституції України.
У пропозиціях Президента визначено, що спрямування коштів, отриманих від пониження норм амортизації через коефіцієнти на погашення заборгованості з виплат заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, як передбачається в законі, зменшить фінансування галузей, визначених пріоритетними згідно з рішенням Кабінету Міністрів України від 18 березня 1998 року.
З даного приводу комітет зазначає, що на сьогодні сума реально вкладених у названі галузі економіки бюджетних коштів дорівнює загальним доходам, запланованим за рахунок цього джерела. Запропонований закон України не має на меті здійснити зворотний перерахунок коштів між такими галузями економіки та соціальною сферою.
Враховуючи наведене, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності прийняв рішення про потребу відхилення вето Президента України і пропонує Верховній Раді прийняти Закон України про внесення змін до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств. Тобто ми маємо підтвердити своє рішення. Готовий до ваших запитань.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Чи є запитання до доповідача? Є два запитання - народні депутати Єльяшкевич і Шевченко. Ввімкніть мікрофон народного депутата Єльяшкевича.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемый Валерий Борисович! Вы назвали предложения Президента экономически необоснованными. Но ведь эти предложения кто-то готовит Президенту. Какую ответственность несут те, кто своими действиями фактически подрывает нормальное законодательное поле в области налогообложения в государстве, те, кто внушает Президенту, будто он имеет право своими указами изменять законы по налогообложению, те, кто подрывает нормальную схему налогообложения, при том, что у нас высокие налоговые ставки (их надо резко снижать)?
Вчера, например, прозвучала информация об указе Президента, что теперь пенсионеры в селах получать пенсий не будут. Они вместо пенсий будут получать землю в аренду от сельскохозяйственных предприятий (у тех предприятий, у которых нет денег). И таких примеров можно приводить много.
Прошу ответить, кто именно готовит такие экономически необоснованные предложения?
Спасибо.
АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання.
Гадаю, Олександр Сергійович дуже добре знає, хто є автором відповідних ініціатив і подань Президента України.
Я сподіваюсь, що все-таки в нашій законодавчій роботі ми будемо керуватися певними методологічними принципами і не реагуватимемо пожежно на ситуації, які виникають.
У даному випадку Державна податкова адміністрація, маючи орієнтовні розрахунки сподіваних надходжень до державного бюджету від зміни коефіцієнта амортизації, котрий враховується при визначенні прибутку, який оподатковується, відзначила, що планова величина явно не виконується.
І тому з'явилася така ініціатива після аналізу причин несплати відповідного податку на прибуток великою групою великих платників податку.
Вважаю, що коли приймаються рішення і вносяться пропозиції методологічно хибні, то вони матимуть неефективний вплив на економіку. Такі пропозиції підтримувати не маємо права.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Народний депутат Шевченко.
ШЕВЧЕНКО В.Ф., секретар Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу! Висновки Президента щодо неприйнятності цього закону йдуть усупереч інтересам підприємств із високою фондомісткістю виробництва. Скажіть, будь ласка, чи відомі вам офіційні висновки стосовно пропозицій Президента центральних виконавчих органів таких галузей, як металообробна, суднобудування, нафтопереробна, хімічна і так далі? Власне кажучи, це основні галузі нашого господарства, котрі відзначаються найвищою фондомісткістю. Це перше.
І друге. Як ви в принципі ставитеся до того, коли такий серйозний документ, як про неприйнятність закону, і який стосується таких серйозних питань, як оподаткування, не підкріплюється висновками центральних виконавчих органів цілих галузей?
АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Можу зазначити, що відразу після виходу відомої постанови Кабінету Міністрів від 2 жовтня 1998 року до комітету почалося надзвичайно масове звернення суб'єктів господарювання, котрі вимагали реагування з боку законодавчого органу, надавали відповідні розрахунки та пропозиції щодо того, яким чином має бути врегульоване це питання.
І тому, безперечно, закон, який свого часу прийняла Верховна Рада попереднього скликання, був, з одного боку, як інструмент контролю за діяльністю виконавчої влади і, з іншого боку, як правовий акт, що захищає нормальне правове врегулювання всіх податкових відносин у державі. Саме з цього ми тоді виходили, і саме ця аргументація була підтримана Верховною Радою.
Гадаю, після перерви зможемо повернутися до голосування з даного питання і визначити позицію Верховної Ради на сьогодні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, на обговорення з цього питання записалися три народні депутати. Будемо обговорювати чи приймати рішення? (Шум у залі). Надійшла пропозиція приймати рішення, хоча записалися народні депутати Богословська (не бачу її в залі), Джоджик і Сокерчак. Наполягають названі народні депутати? Наполягають.
Оголошується перерва до 12 години 45 хвилин.
(П і с л я п е р е р в и).
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання.
Слово має народний депутат Джоджик. Підготуватися депутату Сокерчаку. Будь ласка.
ДЖОДЖИК Я.І., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 163, Тернопільська область). Фракція Народного руху України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Мабуть, років через 10-15, коли Україна вже вийде з цієї затяжної економічної кризи і коли, нарешті, буде зроблено прискіпливий аналіз основних причин, чому ми опинилися в такій ситуації, думаю, розглядуване питання займе одне з чільних місць у цьому переліку. Що дає мені підстави зробити такий висновок?
У всьому світі амортизаційні відрахування - це прямі виробничі витрати підприємства, які включаються у собівартість продукції. У нас у Законі про оподаткування прибутку підприємств є заборона на використання амортизаційних відрахувань через вилучення до бюджету. Однак, незважаючи на це, свого часу були спроби спочатку 15, а потім 10 відсотків амортизаційних відрахувань централізувати у державному бюджеті. Свого часу Верховна Рада прийняла, мабуть, компромісне рішення, коли знизила понижуючий коефіцієнт з 0,7 до 0,6 відсотка. Уже саме прийняття цього рішення було свого роду наругою над здоровою економічною політикою, але це був компроміс, тому що саме такий підхід передбачав невилучення додаткових податкових надходжень у суб'єктів господарювання незалежно від результатів їхньої господарської діяльності.
Мабуть, навіть найбільші песимісти не могли сподіватися на те, що Кабінет Міністрів своїм рішенням від 2 жовтня заднім числом прийме рішення про нарахування цих додаткових податків заднім числом.
Аналізуючи такі дії виконавчої влади, треба зазначити, що на сьогодні ми маємо ситуацію, коли бюджетна недоїмка протягом тільки цього року зросла більш як у 4 рази і становить близько 10 мільярдів гривень. На сьогодні порушено 10 тисяч кримінальних справ щодо платників податків. І постає запитання: невже потрібні сотні мільярдів бюджетної недоїмки, невже потрібні мільйони порушених кримінальних справ, щоб і виконавча, і законодавча влада дійшла висновку про необхідність зміни цієї фіскальної політики?
Виходячи з вищенаведеного, фракція Народного руху пропо-нує подолати вето Президента на вищеназваний закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Сокерчаку. Підготуватися депутату Богословській, будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Фракція комуністів України. Шановні народні депутати! Питання, яке ми розглядаємо, не вперше демонструє, як Президент, Кабінет Міністрів України, говорячи про зменшення податкового тиску, створення умов для власного виробника, на ділі на порушення чинних законів, зокрема методом видання постанов або інструктивних листів Кабінету Міністрів, які часто реєструються в Міністерстві юстиції, посилюють цей податковий тиск.
У зауваженнях Президента сказано про те, що Закон про внесення змін до статті 22 Закону про оподаткування прибутку підприємств не може бути підписаний через те, що підприємства, у яких податок на прибуток дорівнює нулю, або якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, не сплачують нічого. Сама логіка закону про прибуток говорить про те, що оподатко-вується прибуток, а не те, чого немає. Отже, я думаю, що це зауваження Президента не дуже логічне.
Кабінет Міністрів фактично прийняв рішення щодо виділення частини амортизаційних відрахувань із загального податкового поля та оподаткування їх за ставкою 30 відсотків. Не буду повторювати те, про що говорив доповідач, він якраз на цьому питанні зупинявся, але це правильно, і не можна сьогодні за постановою Кабінету Міністрів оподатковувати те, що є практично обіговими коштами підприємств. Ми розуміємо, що норма амортизації нараховується незалежно від того, прибутковою чи збитковою була діяльність, і вилучати кошти навіть у збиткового підприємства зовсім нелогічно.
Наступне. Уже зазначалося, що найбільш загрозлива ситуація склалася для підприємств із високою фондомісткістю виробництва, які мають незначну рентабельність. А це практично всі підприєм-ства базових галузей народного господарства, зокрема металур-гійний комплекс, хімічна, нафтопереробна промисловість, судно-будівні підприємства. Проте зауваження Президента зовсім не стосуються суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють у посередницькому бізнесі і, не маючи великих основних фондів, мають досить-таки високі прибутки. І це очевидно, ми це бачимо. Не можна погодитися з тим, про що говорить Президент у своїх зауваженнях.
Хотів би ще сказати, що не зовсім логічним є посилання промовця, який захищав позицію Президента, що багато підприємств у нас штучно завищують збитки, і таким чином сума збитків становить близько 470 мільйонів гривень. Я знаю, що в Законі про оподаткування прибутку підприємств, у Законі про Державну податкову службу є все для того, щоб можна було з такими підприємствами боротися. Але робити загальну схему, через незначну частину порушників усіх підводити під одну мірку, я вважаю, зовсім нелогічно.
І на завершення хочу ось що сказати. До нас у комітет надходить величезна кількість листів. Ось листи, які надійшли у фракцію комуністів, до Ткаченка Олександра Миколайовича. Я дозволю собі навести один невеличкий витяг із листа. Звертається Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень
- "Укррефтранс". Вони пишуть про те, що Кабінет Міністрів прийняв цю постанову з метою забезпечення виконання Указу Президента від 18 червня 1998 року про мобілізацію додаткових коштів на фінансуванння соціальних виплат. Але ж вона позбавила можливості більш як 5-тисячний колектив центру "Укррефтранс" отримувати один із найголовніших елементів конституційних соціальних гарантій - заробітну плату.
Крім того, ця постанова порушує статтю 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та Закон про систему оподат-кування, згідно з яким ставки, механізм справляння податків, зборів і обов'язкових платежів, а також пільги не можуть встанов-люватися або змінюватися іншими законодавчими актами України, крім законів про оподаткування.
Отже, виходить так, що всі зрозуміли, всі про це знають, ось прості люди пишують, не знають тільки ті, хто готує зауваження Президента, і сам Президент ніби не знає, як діє норма статті 58 Конституції.
Тому я пропоную все-таки підтримати пропозицію Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Фракція комуністів одно-стайно голосуватиме за подолання вето Президента. Я звертаюся до всіх фракцій Верховної Ради України і закликаю подолати вето Президента, якщо не сьогодні, то принаймні завтра, тому що всі, приймаючи поправки до статті 22 стосовно коефіцієнта 0,6-0,7, розуміли, що ми діємо правильно. Ми відповідаємо на дію уряду, коли він заднім числом ввів додатковий податок.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Богословській. Підготуватися депутату Терьохіну, хоча від комітету вашого вже доповідали.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 169, Харківська область). Уважаемые коллеги! Вопервых, очень хотелось бы, чтобы в зале сейчас было больше депутатов и чтобы мы смогли провести результативное голосование.
И во-вторых, мне кажется, пора уже Верховной Раде провести парламентские слушания по вопросам концепции и системы налогообложения, поскольку на сегодня эта проблема является одной из главных болезней украинской экономики и украинской промышленности.
Мы сегодня наблюдаем конвульсивные попытки исполнительной власти путем введения новых налогов, повышения суще-ствующих либо безмерного расширения базы налогообложения каким-то образом наполнить бюджет. На эти грабли мы уже наступали. Верховный Совет предупреждал, что нельзя вводить акциз на ликеро-водочные изделия. Акциз был введен. Вместо увеличения поступлений в бюджет мы получили очередную дыру в бюджете. То же самое сейчас будет с амортотчислениями. То же самое будет с массой новых налогов, которые пытается ввести исполнительная власть.
Поэтому я бы просила вас сейчас активно проголосовать за преодоление вето Президента и этим подтвердить позицию Верховной Рады. Верховная Рада категорически против расширения базы налогообложения и увеличения налогов до тех пор, пока не будет разработана новая концепция налогообложения предприятий и физических лиц в Украине. Потому что нынешнее положение с наполняемостью бюджета и с исполнением плановых поступлений по налоговым платежам свиде-тельствуют о том, что нынешняя налоговая система не способна обеспечить роль налогов как инструментов государственного регулирования финансово-денежных и товарных отношений в государстве и не способна обеспечить финансирование социальной сферы. Поэтому я прошу поддержать решение профильного комитета.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Терьохіну.
ТЕРЬОХІН С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м.Київ). Шановні народні депутати! Я хотів би дуже коротко нагадати те, про що доповідали з цієї трибуни три тижні тому. Доповідали про таке.
У зв'язку з прийняттям постанови Кабміну 1572 склалася загрозлива ситуація для платників податку, які мають високу фондомісткість, а саме: для металургійних, хімічних, нафтопереробних, текстильних, авіа-, суднобудівних виробництв. До цього списку доцільно ще додати підприємства з переробки та зберігання продукції агропромислового комплексу. Далі виклада-лася фабула того, що Кабінет Міністрів вигадав з оподаткуванням цієї амортизації.
Я можу сказати, що після того як парламент прийняв закон, до базових комітетів надійшли сотні листів з підприємств, у яких дякували парламенту за те, що він вчасно розібрався з цією проблемою.
Ви знаєте, мотивація вето справляє таке враження, що наш Президент взагалі не знає змісту того документа, додер-жання якого він є гарантом. У статті 58 Конституції, на яку посилається у пропозиціях до закону Президент, справді зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти можуть мати зворотну дію в часі, але коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
І на завершення хотів би сказати таке. Вже 8 місяців ми спостерігаємо шалену податкову активність Президента України, який нібито використовує право, надане пунктом 4 "Перехідних положень" Конституції. Всі ми прекрасно розуміємо, що Президент перевищує повноваження, надані йому Конституцією, я думаю, що він і сам це розуміє. І в мене, знаєте, виникає думка, чи не пора розібратися взагалі з компетенцією Президента і чи не пора достроково зупинити дію пункту 4 "Перехідних положень" Конституції України.
Має бути чіткий розподіл між гілками влади: законодавчою, виконавчою і судовою. Сьогодні цього ми не відчуваємо. І тому, як пожежна команда, вимушені голосувати всілякі дурниці, які видає уряд.
Дякую вам (Оплески).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би народних депутатів не вживати непарламентських висловів. Обговорення закінчено. Будемо приймати рішення.
Шановні колеги! Прошу визначитись шляхом голосування щодо прийняття у повторному розгляді Закону України про внесення доповнень до Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств (Шум у залі).
Шановні колеги, прошу уваги. У статті 94 Конституції немає слова "вето". Це ми кажемо "вето", відходячи від тексту Конституції. А я ставлю на голосування так, як записано в Конституції. Я зачитаю: "Якщо під час повторного розгляду, - тобто у разі, коли Президент України протягом встановленого строку не підписує закону, повертає для повторного розгляду, - закон буде знову прийнятий, - тобто згідно з Конституцією ми повинні прийняти закон у повторному розгляді, - Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів". Тобто це подолання вето, як ми звичайно говоримо, тільки в Конституції записано: приймається у повторному розгляді.
Ставлю на голосування пропозицію прийняти у повторному розгляді закон, або подолати вето. Прошу визначитися.
"За" - 284.
Рішення не приймається, потрібно набрати 300 голосів.
Шановні колеги (Шум у залі).
Депутат Ємець. Будь ласка.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загально-державний виборчий округ, НДП). Фракція Народно-демократичної партії. Адаме Івановичу! Оскільки в залі, так би мовити, трішки розсіяна увага, є прохання конкретніше формулювати, що саме ставиться на голосування. А то просто звучить фраза: ставиться на голосування. Частина депутатів одразу запитує: що ставиться? Якщо буде чітке формулювання, результати голосування будуть інші. Не тільки з цього питання, а й з усіх інших питань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Думаю, більшість зрозуміла. Результати голосування показали: 284 депутати зрозуміли, за що голосують. Для тих, хто не зрозумів, ще раз оголошую.
Згідно зі статтею 94 Конституції пропонується прийняти у повторному розгляді (тобто подолати вето) Закон України про внесення доповнень до Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств. Прошу визначитися.
"За" - 318.
Рішення прийнято (Оплески).
Закон приймається у повторному розгляді, таким чином вето Президента подолано.
Шановні колеги, я прошу уваги. Залишайтеся, будь ласка, всі на робочих місцях. Зараз ми розглядатимемо наступний закон України, щодо якого також треба прийняти рішення не менш як 300 голосами.
----------
Розглядається Закон України про фіксований сільсько-господарський податок з пропозиціями Президента від 2 грудня 1998 року. Доповідає заступник міністра фінансів Василь Васильович Регурецький. Будь ласка, сім хвилин.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Верховна Рада України 5 листопада цього року прийняла Закон про фіксований сільськогосподарський податок і направила Президенту на підпис. Президент України не заперечує проти цього закону. Хочу нагадати, що Президент видав відповідний указ про аналогічний податок і вніс на розгляд Верховної Ради проект закону з цього питання, який, повторюю, і був прийнятий 5 листопада.
Проте Президент, посилаючись на статтю 94 Конституції України, не підписав цей закон, а повернув його зі своїми пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду.
Пропозиції Президента умовно можна розділити на дві частини. Перша стосується безпосередньо норм самого закону, які треба вдосконалити, скасувавши норми, які суперечать одна одній.
Друга частина пропозицій - принципова позиція щодо норми закону, якою запроваджується мораторій на сплату податків сільськогосподарськими підприємствами на два роки.
Перша пропозиція стосується статті 2 закону, якою передбачена можливість сплати фіксованого сільськогосподарського податку у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. При голосуванні статтю 2 було доповнено нормою такого змісту: "Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підлягає коригуванню залежно від зміни ціни на сільсько-господарську продукцію протягом податкового року". Проте в законі не визначено механізму ціноутворення на сільгосппродукцію і порядок заміни одного виду сільськогосподарської продукції на інший.
Президент просить розглянути пропозицію про доповнення статті 2 двома частинами такого змісту: "Обрахування кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільсько-господарських угідь, що має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюється виходячи з еквіваленту - однієї тонни пшениці м'якої третього класу за цінами, які щорічно визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, яка має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, визначається як спів-відношення вартості однієї тонни пшениці, зазначеної у частині сьомій цієї статті, до вартості однієї тонни відповідної продукції. Таке співвідношення встановлюється щорічно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами до затвердження відповідного бюджету, але не пізніше 1 січня".
Друга пропозиція, у зв'язку з тим що в частині другій статті 4 визначена дата - 1 грудня 1998 року, до якої обласні ради повинні були затвердити перелік платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на територіях, які матимуть статус поліських, і зважаючи на те що 1 грудня вже настало, а закон ще не набрав чинності, Президент пропонує встановити новийтермін - 15 січня 1999 року, маючи на увазі, що до цієї дати закон набере чинності.
Третя пропозиція стосується статті 5, у якій визначаються строки сплати фіксованого сільгоспподатку. У частині першій статті 5 передбачено, що платники податку визначають суму податку за підсумками звітного року і сплачують її в бюджет до 20 січня року, що настає за звітним. Тобто за цією нормою податок за 1999 рік необхідно сплатити до 20 січня 2000 року. Однак частиною другою цієї статті Верховна Рада визначає, що цей податок сплачується щомісячно протягом року, виходячи з пропозицій, затверджених Верховною Радою, і квартальних розрахунків. Тобто у першому і другому кварталах - по 10 відсотків річної суми, у третьому - 50 і в четвертому кварталі - 30 відсотків.
У цій редакції перша і друга частини суперечать одна одній. Тому Президент пропонує внести зміни у ці частини і деякі корективи у порядок нарахування податку. Пропонується, щоб нарахування податку проводилося не за підсумками року, а, виходячи із поточних нарахувань, з початку року. Ця пропозиція викладена у такій редакції: "Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.
Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця в розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах", - і далі наводяться розміри, затверджені Верховною Радою. Ця позиція не змінюється.
У зв'язку з цим із статті 5 пропонується вилучити останню частину: "Розрахунок цього податку щороку до 1 лютого подається до відповідного органу державної податкової служби". Тобто ця норма переноситься в першу частину.
Це пропозиції, які стосувалися змісту закону і вдосконалення механізму сплати податку.
І остання пропозиція Президента стосується статті 9, в якій запроваджується мораторій на сплату податку протягом 1999 і 2000 років. Я хотів би детальніше зупинитися на цій пропозиції.
Президент України, вносячи до Верховної Ради законопроект, передбачав, що всі види податків замінюються єдиним податком на землю - фіксованим сільгоспподатком, і проголошувалося, що цей податок у першу чергу має спрямовуватися на формування Пенсійного фонду (по можливості в максимальній сумі) і на формування бюджетів сільських рад, для виконання їх функцій. І тому в редакції Президента було запропоновано сільгоспподаток розділити в таких пропорціях: 90 відсотків - до Пенсійного фонду, 8 - до бюджетів місцевих рад і 2 відсотки - до Фонду соціального страхування. Усі ці кошти, за нашими розрахунками, мають бути спрямовані тільки на задоволення фінансових потреб сільського жителя.
Верховна Рада ці пропорції дещо змінила. До Пенсійного фонду пропонується перераховувати 68 відсотків, до місцевих рад - 30 і до Фонду соціального страхування - 2 відсотки.
Щодо цих пропорцій хотів би навести цифри з прогнозних розрахунків на 1999 рік. За пропорціями, наведеними у проекті Президента України, 90 відсотків - це майже 980 мільйонів гривень спрямовувалося б до Пенсійного фонду, 87 мільйонів - на формування бюджетів місцевих рад і 18 мільйонів - до Фонду соціального страхування. За розрахунками, запропонованими Верховною Радою, це будуть такі цифри: 660 мільйонів - до Пенсійного фонду, 290 мільйонів - до бюджетів місцевих рад і 18 мільйонів - до фонду соціального страхування.
Хотів би назвати розмір відрахувань, потрібних для форму-вання Пенсійного фонду. За нашими розрахунками, за станом на 1 січня 1998 року в сільській місцевості проживали 5,5 мільйона пенсіонерів. Річна потреба для формування Пенсійного фонду - 3,2 мільярда гривень. Ми мали можливість сформувати Пенсійний фонд за рахунок відрахувань сільгосппідприємств тільки в розмірі 980 мільйонів, що й було передбачено в пенсійному бюджеті на 1999 рік.
Вводячи мораторій на два роки, ми втрачаємо змогу формувати ці фонди в таких розмірах, які я назвав. І взагалі складається така ситуація, що сільські ради взагалі не матимуть коштів для своєї діяльності і повністю перейдуть на дотаційний режим із районних бюджетів. Тобто голови сільських рад будуть виступати в ролі, як то кажуть, прохача для своєї діяльності. І, безумовно, Пенсійний фонд втрачає можливість формувати кошти для виплати їх пенсіонерам. Зважаючи на це, Президент звернувся до Верховної Ради з пропозицією переглянути рішення про мораторій і вилучити цей пункт. Крім того, Президент видав указ, щоб нараховану суму податку на додану вартість з реалізації сільгосппродукції залишати в розпорядженні сільгосппідприємств для фінансування їх потреб, і в першу чергу для формування матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств.
За нашими розрахунками, ці кошти будуть залишатися в роз-порядженні сільгосппідприємств десь у розмірі 700- 800 мільйонів щорічно. Це досить вагома фінансова підтримка сільгосппідприємств.
У зв'язку з цим я звертаюся до вас, шановні народні депутати, з проханням підтримати пропозиції Президента України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу.
Є запитання? Прошу записатися. Будь ласка, висвітіть список. П'ять хвилин.
Депутат Джемілєв. Будь ласка. За ним - депутат Арабаджи.
ДЖЕМІЛЄВ М., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово депутату Черняку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черняк. Будь ласка.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
153, Рівненська область). Дякую. Шановний Василю Васильовичу! Якщо підсумувати сказане вами, так би мовити, зробити резюме: якою буде користь від урахування пропозицій Президента, тобто які наслідки врахування цих пропозицій? І які будуть наслідки, якщо ми пропозицій не підтримаємо?
Дякую.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Безперечно, фінансове становище сільгосппідприємств сьогодні настільки складне, що вони не можуть сплачувати нинішніх податків. Однак навіть зважаючи на такий стан, ми не знаходимо іншого шляху як усе-таки встановити порядок відрахування певної суми для формування бюджетів сільських рад, іншої податкової бази, крім сільгосппідприємств, для цих терито-ріальних громад немає.
Щодо наслідків урахування пропозицій Президента. Я вам говорив, називаючи цифри, що бюджети сільських рад мали б доходи в розмірі 260 мільйонів гривень. І на заміну цих витрат Президент пропонує залишити податок на додану вартість у розпорядженні сільгосппідприємств у розмірі 700-800 мільйонів гривень щорічно. Ці дві пропозиції збалансовуються для сільгосппідприємств, вони платять податки до Пенсійного фонду і на формування міських рад, але отримують кошти за рахунок, так би мовити, державного джерела
- податок на додану вартість залишається у них для компенсації тих витрат.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Арабаджи. Будь ласка. За ним - депутат Малолітко.
АРАБАДЖИ В.В. Уважаемый докладчик! Несколько дней назад один из представителей Кабинета Министров сказал в этом зале, что сегодня кредиторская задолженность сельскохозяйственных предприятий в пять раз выше, чем дебиторская. Если мы сегодня не отменим этот налог, не об явим на два года налоговые каникулы, то все равно никто ничего не будет платить. Я хочу, чтобы вы об яснили, какие будут последствия, если мы не отменим налоговые каникулы, каким будет финансовое состояние хозяйств?
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати! Я хотів би ще раз нагадати, що, готуючи пропозиції про введення фіксованого сільгоспподатку, ми виходили із звітів за минулі звітні періоди. Я нагадаю, що, за розрахунками, сільгосппідприємства повинні були сплачувати 2,3 мільярда гривень податкових зобов'язань. Фактично вони сплачували близько 800- 900 мільйонів гривень. Це фактичні кошти, які вони знаходили у своєму розпорядженні й пере-раховували до державного і місцевих бюджетів. Якраз на цю цифру ми й орієнтувалися. Тобто сільгосппідприємства спроможні сплатити фіксований податок, розмір його базується на фактично сплачених коштах. Мається на увазі, що за цієї фінансової скрути і тієї кредиторської заборгованості, яку мають сільгосппідприємства, вони мали "живі" гроші, якими розраховувались із бюджетом. Ця сума і бралася для розрахунку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Малолітко. Будь ласка. За ним - депутат Мороз, Запорізька область.
МАЛОЛІТКО І.Ф. Прогресивна соціалістична партія України, соціалістична опозиція. Шановний доповідачу! Невже вам незрозуміло, що нинішня податкова політика задавила не тільки промисловість, а й сільське господарство? Воно повністю лежить. Скажіть, будь ласка, чи знаєте ви, що жодна (я говорю прямо) сільська рада нині не отримує ніяких податків від сільсько-господарських виробників? Я вважаю, що зняття мораторію - це просто популізм з вашого боку і з боку Президента.
Мені здається, що мораторій на два роки треба запровадити - цим самим ми дамо змогу хоч трішки піднятися сільськогосподарському виробнику, а значить - і нашій державі.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Дозвольте вас трошки поправити, щоб депутати знали, про які цифри йдеться. Я не говоритиму взагалі про систему податків, яка діє в нашій державі, якою вона є для всіх платників податків, а скажу стосовно сільгосппідприємств і сільських рад.
Ви цілком правильно говорите, що сільські ради до сьогодні не отримували коштів. Не отримували вони їх з тієї причини, що джерелом для формування бюджетів сільських рад був тільки податок на прибуток. Податок на прибуток, як вам відомо, сільськогосподарські підприємства не сплачували. Сільські ради отримували тільки незначну суму у вигляді податку на землю. Усі інші податки йшли до державного бюджету або до позабюджетних фондів. Ми сконцентрували всі ці податки у вигляді фіксованого податку, - і частина його призначається саме для формування бюджетів сільських рад. Ми вважали, що ці кошти якраз підуть туди, і з'явиться база для формування бюджетів сільських рад.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мороз. Будь ласка.
МОРОЗ А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ
82, Запорізька область). Фракція комуністів. Дякую, я вже одержав відповідь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу.
Слово для співдоповіді надається голові підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин народному депутату Анатолію Івановичу Дроботову. Будь ласка, п'ять хвилин.
ДРОБОТОВ А.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багато-мандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Аграрный комитет рассмотрел предложения Президента. Их шесть. С первыми пятью предложениями комитет согласился. Они носят характер уточняющий и редакционный, поэтому их можно поддержать.
С шестой поправкой, которая касается налоговых каникул, комитет не согласился. Возникает банальный вопрос: как же быть и где взять средства? Хочу остановиться на налоговой системе в агропромышленном комплексе, особенно европейских государств, о которых мы говорим, мол, как там хорошо. Если взглянуть на историю нашего государства, то до 1989 года аграрный сектор Украины в целом налогами не облагался. Затем потихонечку появляется подоходный налог, с приходом Михаила Сергеевича - налог на добавленную стоимость - и пошли, и поехали, докатились до того, что налоговая система у нас такова: кто-то занимается "купи-продай", а аграрный сектор, вложив рубль, получает его через 12 месяцев при непрогнозируемой инфляции. В результате мы развалили аграрный сектор.
Каковы же подходы в европейских странах, куда мы часто смотрим, но неправду говорим своему народу? В производство сельскохозяйственной продукции одновременно вкладывают средства товаропроизводитель и государство, примерно 30 процен-тов от той суммы, которую вкладывает, государство забирает в виде налога. При таком подходе сельскохозяйственный товаропроизводитель европейских стран в принципе налогом не обла-гается. В этих государствах все делается для того, чтобы регули-ровался внутренний рынок, в первую очередь для своего товаро-производителя (у нас в последние годы это не делается). Также все делается для того, чтобы свой сельскохозяйственный производитель имел и внешний рынок. У нас же все делается для того, чтобы все это дело завалить. В итоге возникает вопрос: как нам быть и что делать?
Разрабатывая сегодня бюджет, и правительство, и бюджетный комитет опять вносят предложения фискального характера, хотя постоянно, особенно в такие напряженные моменты, правительство и Президент говорят, что надо снизить давление на своего товаропроизводителя - промышленного, сельскохозяйственного и так далее. Мы видим, что к бюджетному, как правило, вбрасываются новые законопроекты, имеющие фискальный характер. И ничего не делается для того, чтобы всетаки попытаться цивилизованно вывести из тени то, что приносит баснословные прибыли и разрушает наше государство.
Адам Иванович! Я прошу после рассмотрения этого вопроса дать протокольное поручение Кабинету Министров по следующим позициям.
Первое. Давайте посмотрим на наши улицы: ежедневно на так называемом теневом рынке - на углах и в киосках - продается табачных изделий на 17 миллионов гривень. Соответственно в месяц - на 0,5 миллиарда, в год - на 6 миллиардов гривень. Это минимальная цифра... Поэтому давайте поручим Кабинету Министров в месячный срок рассмотреть вопрос введения монополий государства на продажу ликеро-водочных и табачных изделий.
Второе. Мы имеем более 600 внебюджетных фондов. Я поинтересовался у бывшего министра экономики Виктора Ивановича Суслова, как в одном из этих фондов может быть 1,5 миллиона гривень в месяц и больше? Вот, пожалуйста, еще 1 миллиард гривень.
Далее. Давайте все-таки поднимем ответственность Службы безопасности Украины, таможенной службы за контрабанду, которая ввозится на территорию Украины без уплаты пошлины.
И последнее. Давайте все-таки посмотрим на некоторые виды внешнеэкономической деятельности, в частности на экспорт продукции, которая является высоколиквидной, прибыльной и приносит коммерческим структурам значительную прибыль. Это продукция химических предприятий, торговля металлом и другое. Все это нужно изучить. Отсюда мы наберем не 5-6, а 10 миллиардов! Поэтому я хотел бы, чтобы было дано такое протокольное поручение.
Теперь относительно вето Президента, а именно по статье 9. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Леонид Данилович неоднократно публично говорил о том, что с учетом сложившейся непростой ситуации в агропромышленном комплексе необходимо об явить налоговые каникулы. С этой трибуны несколько месяцев тому назад, обращаясь к нам, Леонид Данилович сказал, что аграрный сектор требует каникул сроком на пять лет. Мы предусмотрели сроком на два года.
Поэтому я так думаю, что это всетаки вето не Президента, я хотел бы здесь его защитить, а тех, кто советовал ему сегодня наложить вето, обрисовывая ту ситуацию, о которой здесь докладывал предыдущий оратор.
Уважаемые коллеги! Для того, чтобы аграрный сектор Украины - этот сад - действительно зацвел через два года, надо все сделать для того, чтобы преодолеть вето по статье 9.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Немає? Прошу записатися. Прошу висвітити. П'ять хвилин. Депутат Сіренко. Будь ласка. За ним
- депутат Безсмертний.
СІРЕНКО В.Ф., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово Дорогунцову Сергію Івановичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ДОРОГУНЦОВ С.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загально-державний виборчий округ, КПУ). Фракція Компартії України. Шановний співдоповідачу! Ви доречно нагадали, що саме з цієї трибуни Президент України Леонід Данилович Кучма пропонував Верховній Раді запровадити так звані податкові канікули для сільгоспвиробників. Що ж сталося за цей час, на вашу думку? Як ви гадаєте? Чи, може, те, що зроблено від його імені, зараз буде прикрим для нього? Тож ми повинні йому допомогти в цьому залі, подолавши вето.
ДРОБОТОВ А.І. Я сказал бы мягко и корректно: наверное, Президента ктото хочет подставить, поэтому мы должны все-таки восстановить доброе слово Президента, сказанное с этой трибуны: налоговые каникулы должны быть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Безсмертний. За ним - депутат Асадчев.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція Народно-демократичної партії. Анатолію Івановичу! Я хочу звернути увагу на моральний бік цієї проблеми. У нашому залі народні депутати, які представляють сільські райони, особливо голови колгоспів, завжди поділялися на дві групи. Перша - це ті, хто платив усі податки, виплачував усі кредити, повертав державі всі позики. А друга група - це ті, хто навесні бере кредити, а восени говорить про те, що Україна гине. Їм списували ці кредити, і все залишалося так, як було. Водночас у дохідній частині бюджету приписували порожні цифри.
Тож я хочу поставити вам запитання. Як ми будемо дивитися у вічі тим головам колгоспів і тим трудовим колективам, і тим колективним господарствам, які, незважаючи на ці складні умови, впродовж семи років виплачували і податки державі, і заробітну плату? Я вам нагадаю два прізвища наших колег - Олександр Миколайович Шамарин, який не раз про це говорив у минулому скликанні, і Василь Петрович Цушко, який теж не раз наголошував на цій проблемі.
Дякую.
ДРОБОТОВ А.І. Роман Петрович, можно по-разному подойти к ответу на ваш вопрос. Я соглашусь, что действительно здесь есть вопрос, но только в той части, что если бы государство изначально создавало нормальные условия для работы аграрному сектору, то такое бы не происходило. До 1991 года у нас было порядка 30 процентов низкорентабельных хозяйств. Не убыточных, а именно низкорентабельных. Почему они были? Да, там было нерадивое отношение. Да, там была в основе своей заложена неправильная структура ведения хозяйства. Например, хозяйство не может развивать животноводство, а ему навязывали. И заметьте, с 1990 года, когда мы перестали нормально относиться к развитию АПК, то потеряли внутренний и внешний рынки. Кредитовать его стали по остаточному принципу.
Хозяйства, по мере того, каков у них был заложен экономи-ческий потенциал, начали разрушаться. У кого была мощная переработка, тот... На сегодня, вы видите, 98 процентов хозяйств - убыточны, поэтому уже не платят налоги. Оставшиеся 2 процента - это те, у кого была значительная так называемая промышленная переработка. Они что-то еще платят, но, скажите (здесь же много депутатов еще прошлого созыва), гривня, вложенная в начале года, может быть рентабельной для хозяйства через 12 месяцев? Вот вам ответ на все вопросы.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народный депутат Асадчев.
АСАДЧЕВ В.М. Шановний доповідачу! Не заперечуючи проти податкових канікул для сільгоспвиробників, усе-таки хотів би, щоб ви прокоментували: чи не стане це податковими канікулами і для всіх інших суб'єктів оподаткування? Це викликає застереження. Це перше.
І друге. Все-таки погодьтеся, що Верховна Рада, ввівши фактично оброк у статті 2, не деталізувала, яким саме чином справляти податок у натуральній формі, тому деталізація, запропонована Президентом, досить слушна.
Дякую.
ДРОБОТОВ А.І. Что касается статьи 2, которую детали-зировала Верховная Рада, а потом ее дополнил Президент, то она изначально детализировалась Президентом. Просто Президент, или тот, кто подавал сегодня правки, поправил свои правки. Что касается Верховной Рады, то в статье 9 мы предусмотрели поруче-ние Кабинету Министров разработать те механизмы, о которых вы сейчас говорили. Они были перенесены в статью 2. Поэтому в этом ничего такого страшного нет. Ну дополнили, развили. Нормально. Я так думаю, что через два года, если мы преодолеем вето, нам, может быть, придется пересматривать этот закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Івановичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Я думаю, все зрозуміло. Президент подав шість пропозицій до цього законопроекту. Комітет п'ять пропозицій із шести врахував. Тобто нам залишилося тільки ще раз проголосувати за уточнення цих пропозицій. Для цього, як відомо, достатньо 226 голосів.
Не врахував комітет і вносить пропозицію не погодитися з шостим зауваженням Президента до норми щодо оголошення податкових канікул для представників сільськогосподарських підприємств на два роки.
Чи є необхідність обговорювати, якщо, ще раз наголошую, абсолютно все зрозуміло? Давайте все-таки, мабуть, проголосуємо. Ставлю на голосування і прошу підтримати пропозиції Президента та пропозицію нашого комітету, врахувати їх у редакції, внесеній Президентом. Прошу підтримати. Тут достатньо 226 голосів, бо це не подолання вето.
"За" - 290.
Дякую. Таким чином п'ять пропозицій Президента підтримано.
Ставлю на голосування шосту пропозицію Президента, яку комітет пропонує відхилити. Ще раз нагадую, шановні колеги. У статті 9 закону написано: "Для стабілізації сільськогосподарського виробництва звільняються з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року від сплати фіксованого сільськогосподарського податку сільсько-господарські товаровиробники, які відповідно до норм цього закону є платниками цього податку". Президент пропонує вилучити це положення із закону. Комітет пропонує проголосувати і прийняти цей закон у повторному розгляді відповідно до частини четвертої статті 94 Конституції України, тобто з подоланням вето. Прошу підтримати.
"За" - 275.
Шановні колеги! Я надам слово для обміну репліками тим, хто записався. Немає заперечень? Записалися 5 депутатів. Будь ласка. Депутат Журавський. Одна хвилина. За ним - депутат Юхновський.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. Ви пам'ятаєте, коли ми обговорювали цей закон, то мали два законопроекти - Президента та Кабміну. На превеликий жаль, не всі змогли тоді виступити, у тому числі Юрій Спіженко та я, а ми є авторами альтернативного законопроекту про фіксований сільськогосподарський податок. Якби наш законопроект був врахований і розглянутий, то ситуація була б трохи іншою. В даному разі, коли переважну більшість пропозицій Президента враховано, я думаю, треба ще раз зараз проголосувати, і ми подолаємо вето.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку.
Будь ласка. Слово має народний депутат Юхновський. За ним - депутат Черенков.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! На жаль, я не був присутній при обговоренні закону, але мушу сказати, що закон сирий і неготовий.
Перше. Зауваження Президента цілком чітке - не визначена ціна зерна, яким селяни можуть платити податок.
Друге. Щодо мораторію, то я категорично заперечую проти введення мораторію на сплату податку. Податок і так зменшений удвоє, бо 0,5 процента вартості землі - це лише 15 процентів прибутку. Окрім того, весь ПДВ залишається на селі.
Третє. Якщо ми введемо мораторій на сплату податку, то навіщо взагалі з цим законом возимося?! Давайте на два роки знімемо всі податки з села, а через два роки повернемося до цього закону.
Четверте. Якщо ми знімемо всю плату за землю, то земля не буде оброблятися. Це я вам гарантую. Лише добрі господарі продовжуватимуть доглядати землю, а погані господарі, яких є багато, зовсім не будуть її доглядати.
І ще одне. За рахунок чиїх податків буде платитися пенсія селянам? Тому це теж несправедливо.
Отже, я вважаю, що комітет представив непідготовлений закон і два роки йому потрібно для того, щоб добрий закон зробити. Я проти того, щоб вводити мораторій на два роки на плату за землю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я хотів би лише нагадати, що ми всі поправки Президента, за винятком однієї, вже проголосували і прийняли, тож закон уже досяг того рівня, якого хотіли.
Будь ласка. Народний депутат Черенков. За ним - депутат Ващук.
ЧЕРЕНКОВ О.П. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я благодарю тех, кто голосовал за поддержку этого закона и одновременно хотел бы, чтобы фракция Руха поменяла свою точку зрения, и вот почему. Дело в том, что если мы вернемся к недавнему прошлому, то вспомним, что в январе 1997 года на совещании Президент сказал: "За период реформ цены на сельскохозяйственную продукцию возросли в 66 тысяч раз, а на промышленную - в 277 тысяч раз". И вот эта диспропорция уничтожает сегодня село, даже полное освобождение от налога не спасает ситуацию. Развитые страны, о которых мы всегда вспоминаем, имеют положительный пример в этом вопросе. Например, фермерские хозяйства в Канаде получают топливо по льготной цене, освобождаются от НДС при приобретении сельхозмашин, и одновременно сельхозпроизводители в Канаде платят только налог на прибыль и никакие другие налоги не платят.
Еще одно относительно этого закона. Вы понимаете, что сегодня крестьянин дотирует каждого здесь сидящего, поскольку цены на нашу продукцию, на хлеб не увеличились в период нынешней инфляции, а на все составляющие материальные ресурсы, которые входят в себестоимость продукции - возросли. Поэтому давайте предоставим налоговые каникулы на два года, о которых и Президент говорил, и мы тут говорили. А опыт единого налога у нас уже имеется. Вот год закончится, и мы по трем районам наших областей посмотрим, как сработал налог, и, если нужно будет, внесем изменения. А сейчас я прошу проголосовать и преодолеть вето.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Ващук. За нею - депутат Мороз.
ВАЩУК К.Т., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20, Волинська область). Найбільшою вчителькою людства завжди була історія. Наша історія нічого не навчила ні наших державних мужів, ні тих політиків, які сьогодні заперечують необхідність створення хоча б якихось людських умов для господарювання на селі.
Індустріалізація робилася за рахунок села. Ціла когорта людей-бізнесменів збагатилися на тому, що торгували продукцією села. Були створені такі ринкові умови, які ринком для села і не пахнули. Ринок був тільки на те, що село купує. І в тих цінах тричі закладені ті податки, про які ми сьогодні говоримо.
Я звертаюся до шанованої людини Ігоря Рафаїловича. Ігоре Рафаїловичу, ви мудрий чоловік, скажіть, як можна сьогодні казати, що не буде оратися земля? Хоча вона й справді не буде оратися, тому що сьогодні за 1 кілограм дизпалива треба віддати 8 кілограмів зерна. Порахуйте: 26 мільйонів тонн зібраного зерна розділіть на 8, отримаєте 3 мільйони тонн дизпалива за весь валовий збір зерна України. Скажіть, шановні, на що цього вистачить? Це навіть менше третини потрібного для того, щоб провести весняно-польові роботи. В отаких умовах живе і працює село (Шум у залі).
І цей податок - не вихід сьогодні, він не врятує село. Це швидше моральний фактор. Щоб не стояв над керівником фермерського селянського колективного господарства податківець із сокирою, не забирав останню машину, останній трактор, не лякав тими штрафами, тому що від села, яке буде цілком збиткове, до бюджету надійдуть такі крихти, про які сьогодні навіть розмови не треба вести.
Тому я прошу, давайте підтримаємо ту політику Президента, яка спрямована на підтримку села, а не на його знищення. Давайте подолаємо вето.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерино Тимофіївно. Я хотів би лише доповнити ваше зауваження з приводу того, що значна частина бізнесових структур має свій капітал за рахунок того, що торгувала продуктами сільського господарства. Мабуть, ще більша частина має свій прибуток за рахунок того, що продавала селу все необхідне за неймовірними цінами, про що ви говорили.
Будь ласка. Олександр Олександрович Мороз. За ним - депутат Масенко. І будемо голосувати.
МОРОЗ О.О. Шановні депутати! Насамперед хотів би відвести застереження, висловлені Ігорем Рафаїловичем. Якби всі документи, які розглядаються тут, готувалися з такою ретельністю, як цей, то не було б і таких висловлювань, як ваші. Я трошки пізніше скажу, де ви помилилися, бо ви не цей закон читали.
Справа в тому, що ми провели два виїзних засідання комітету з цього приводу за участю практично всіх керівників обласних управлінь сільського господарства, голів комісій обласних рад, керівників Міністерства агропромислового комплексу, які брали участь у підготовці цього закону.
Ідея полягає в тому, щоб звести в один 11-12 платежів і призупинити на два роки справляння податків, тому що все одно, чи ми приймемо цей закон, чи не приймемо, люди платити ці податки не будуть, бо немає з чого. Це треба знати.
Далі. Пропозицію про податкові канікули Президент проголошував багато разів у різних місцях. І тому сьогодні виставляти як претензію до тексту закону, що, бачте, канікули оголошені, то це, м'яко кажучи, некоректно. Тож запитання і до самого Президента, і до тих, хто готує йому документи: читають вони їх, чи не читають? Учора одержали документ - законопроект до Указу Президента про орендну плату за земельні паї. І я хочу сказати, що саме там виписана цифра 0,5 відсотка, а не в цьому законі, про що ви говорили.
Я не буду говорити про юридичну сторону цієї справи, вона не витримує ніякої критики, але йдеться про те, що в проекті закону, який вносить Президент, написано: "у зв'язку з прийняттям Закону про фіксований сільськогосподарський податок". Це вперше в юридичній практиці України, коли дається посилання на закон, який ще не набрав чинності. І це ще раз підтверджує, що одна рука пише одне, друга - інше, а третя підписує все, що дають. І треба з цього теж робити відповідні висновки.
Тому ми підтримали б пропозицію Президента стосовно того, що треба справляти платежі до пенсійного фонду. Нехай це буде так, щоб не було потім ніяких спекуляцій, бо 0,5 відсотка за землю - це здирство, це обман людей. А в цілому треба по статті 9, стосовно якої говорив Адам Іванович, подолати вето Президента, і нехай він підписує закон, бо інакше виникає сумнів, що Президент робить кожного дня те, що потрібно для держави. Один день проголошує одне, другий - протилежне (Оплески).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Масенко. І будемо голосувати.
МАСЕНКО О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ
147, Полтавська область). Дякую. Я, можливо, нічого нового не скажу. Тут, шановні колеги депутати, вже дуже конкретно висловлювалися з цього питання. Але я вийшов на трибуну тільки тому, що Роман Петрович Безсмертний, мій колега по комітету, зачепив мене просто за живе, сказав про те, що мене весь час хвилювало.
Я дійсно постійно не мирився з тою несправедливістю, що одним податки списували, а інші тяглися і сплачували ці податки. Але, Романе Петровичу, безглузда політика, яка нині проводиться в нашій державі по відношенню до сільськогосподарського товаровиробника, призвела до того, що практично жоден виробник у державі не може сьогодні сплачувати податків, у тому числі й той Шамарин. Можливо, я не знаю, Боровик чи Шамарин, будучи депутатами, щось прихватили, то ще сплачують, але таких господарств два-три на всю Україну. Решта ж господарств просто не в змозі сплачувати податки. Тому не тільки 2 роки, а й 25 років податкових канікул нічим нашому селу не допоможуть, якщо в нас не зміниться політика по відношенню до сільськогосподарського товаровиробника і не буде ліквідований отой диспаритет цін, про який говорила Катерина Тимофіївна. І я дуже радий, що представник тієї партії, яка всіляко підтримувала Президента (щоб він руйнував державу і сільськогосподарське виробництво), і та зараз усе зрозуміла й підтримує село. Тож давайте проголосуємо і подолаємо вето (Оплески).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я пропоную підтримати закон не оплесками, а голосуванням.
Ставлю на голосування і прошу підтримати повторно розглянутий відповідно до частини четвертої статті 94 Конституції України Закон про фіксований сільськогосподарський податок.
"За" - 288.
Є пропозиція провести поіменне голосування. Хто за те, щоб провести голосування в поіменному режимі, прошу визначитися.
"За" - 216.
Ігоре Рафаїловичу, вибачте, чому ви маєте виступити? Давайте ми проголосуємо, і після того я вам надам слово для репліки. Домовилися? Будь ласка, депутату Юхновському надайте слово для репліки. Одна хвилина.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановні друзі! Я цілком підтримую той факт, що ми законодавчим чином маємо ввести пропорційність цін на продукцію сільського господарства та продукцію для сільського господарства, щоб не було обману. І це не має ніякого відношення до фіксованого податку на землю. Фіксований податок на землю, сплачений в натуральній формі, - це дуже сильне полегшення для селян. Але ніякого обов'язку накладати не можна.
Тому я ще раз повторюю: ми маємо законодавчо ввести пропорційність цін. Оце є основне. Я тут згоден з Ващук, згоден з Морозом, з усіма. Давайте це зробимо, але податок - це інша справа.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Рафаїловичу та інші, я пропоную, давайте ми зараз це зробимо, не чекаючи, поки введемо закон у дію.
Ставлю на голосування закон у поіменному режимі. Прошу підтримати.
"За" - 289.
Будь ласка. Депутат Цушко. Одна хвилина.
ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 140, Одеська область). Фракция социалистов и селян. Уважаемые коллеги! Я действительно руководитель сельскохозяйственного предприятия, которое платило налоги и никогда не брало кредитов. В парламенте прошлого созыва такие депутаты, как Боровик, набрали кредиты, которые выделялись селу. К сожалению, это делала исполнительная власть через Министерство агро-промышленного комплекса и продовольствия.
Поверьте мне, в этом году село село. Мое хозяйство - одно из тех хозяйств, которые платили налоги до половины 1998 года. А дальше село, не может оно выжить.
Депутаты-мажоритарщики, многие из депутатов-бизнесменов, вы же обещали, что сделаете все для села. Поверьте, чтобы фермер или колхоз (независимо от формы собственности) смог выжить, необходимо предоставить им налоговые каникулы. Иначе они просто разорятся. Люди сегодня уже не могут платить налоги.
Я прошу вас всех еще раз, проголосуйте это. Пусть это будет как эксперимент, но это шанс для Украины. Украина выйдет из кризиса только через село. И нормальный это закон. И Президент обещал, и парламент.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Богословська.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Уважаемые депутаты демократического крыла! Я обращаюсь к вам. Пожалуйста, поймите, за что мы сейчас голосуем, реально оцените ситуацию, которая сложилась в стране. Еще через 3 месяца этот зал будет голосовать за мораторий на все налоги. Сейчас, отказываясь ввести мораторий на налоги для села, мы делаем сельских налогоплательщиков уголовно ответственными потенциальными преступниками, потому что платить налоги сегодня реальной возможности ни у кого нет. Поэтому наша страна превращается в сообщество граждан, которые являются потенциальными преступниками и могут завтра оказаться на скамье подсудимых. И тот произвол налоговой милиции, который мы имеем в стране, это последствия этого же. Я вас прошу сейчас поддержать мораторий на налоги для села.
Игорь Рафаилович, если мы сейчас проголосуем паритет цен, то тогда имеем право говорить, что не можем налагать мораторий на налоги. Но если у нас на сегодня нет этого паритета цен, то давайте будем последовательны.
Уважаемая НДП! Уважаемая СДПУ(о)! Уважаемые зеленые! Пожалуйста, поддержите мораторий. Спасибо (Оплески).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я також хотів би, аби ми дослухалися до голосу, по-перше, юриста, по-друге, ділової жінки, а потретє, прекрасної, чудової жінки. Так що давайте проголосуємо (Оплески).
Будь ласка, я пропоную висвітити результати попереднього голосування по фракціях, і після того проголосуємо. Прошу висвітити по фракціях. Проголосували "за": комуністи - всі 117; НДП - 17 із 42; НРУ - 25 з 35 (є надія, що вони ще підтримають); "Громада" - 33 із 36; зелені - 13 з 16 (так що звинувачення були не зовсім...); соціалісти - всі 24; "Незалежні" - 9 з 10; СДПУ(о)
- всі 14; селянська фракція - всі 14; ПСПУ - 10 з 11; позафракційні - 13 з 15.
Будь ласка. Депутат Черняк. І будемо голосувати.
ЧЕРНЯК В.К. Шановні депутати! Ми через нонсенс йдемо до консенсусу! Я хочу сказати, що фракція Народного руху України в переважній своїй більшості голосує за. Ми сприймаємо логічні аргументи академіка Юхновського, але ситуація зобов'язує діяти таким чином, і я хотів би, щоб наші виборці про це знали. Звичайно, нам потрібно поставити це питання в ширшому контексті, роз-глянути питання щодо цін. Але за нинішньої ситуації ми змушені голосувати за. І фракція наша буде підтримувати це рішення.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Проект закону про ціни і паритет цін уже в роботі, і ми незабаром (будемо сподіватися, що на наступній сесії) будемо його розглядати.
Шановні колеги! Я наполегливо прошу вас від імені всіх тих сільських трудівників, які не один раз рятували нас із вами і нашу державу. Я хотів би, щоб зараз кожен із депутатів подумав про своїх батьків, дідів, які, в основному, - люди села, які на сільській землі трудяться, які державу до цього часу, вибачте, тягнуть на своєму горбі. Прошу підтримати.
"За" - 310.
Триста десять голосів (Оплески). Заради справедливості і перемоги здорового глузду прошу висвітити по фракціях. Проголосували "за": комуністи - всі 117; НДП - 26 з 43; Народний Рух - 27 з 35; "Громада" - всі 36; зелені - всі 18; соціалісти - всі 24; "Незалежні" - всі 10; соціал-демократи - всі 13; селяни - всі 14; прогресивні соціалісти - всі 11; позафракційні - 14 з 16.
Дякую. Оголошується перерва до 16 години.