ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ВОСЬМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 17 г р у д н я 1998 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації.
Прошу зареєструватися.
Дякую. Хоча відчувається, що в залі більш ніж 305 народних депутатів.
Вечірнє засідання оголошується відкритим.
Шановні колеги! Відповідно до порядку денного на сьогодні ми зараз мали б розглядати проект Закону про внесення змін до Закону про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Але на прохання профільного комітету розгляд цього питання переноситься на наступний тиждень.
Розглядається питання про проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України (стосовно захисту осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві).
Доповідає заступник міністра юстиції Хандурін Микола Іванович. Будь ласка, сім хвилин.
ХАНДУРІН М.І., заступник міністра юстиції України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд подано проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, що стосується захисту осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
У зв'язку з прийняттям законів України про державний захист працівників суду і правоохоронних органів, про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, виникла потреба в розробці механізму їх застосування. Тому Міністерство внутрішніх справ України з участю Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України і Верховного Суду України розробило проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, який внесено на ваш розгляд.
Законопроектом передбачається внести зміни та доповнення до Кримінального, Кримінально-процесуального, Виправнотрудового, Митного, Лісового кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу законів про працю, а також до законів України про статус суддів, про міліцію, про Службу безпеки України, про Прикордонні війська України, про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України і про оперативно-розшукову діяльність.
Так, Кримінально-процесуальний кодекс України пропонується доповнити шістьма новими статтями, в яких встановлюється порядок прийняття рішень про застосування заходів безпеки стосовно учасників кримінального судочинства та скасування цих заходів, оскарження таких рішень, визначаються права і обов'язки осіб, взятих під захист. Зокрема, новою статтею 521 передбачається закріпити в кримінальнопроцесуальному законодавстві право осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі наявності реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну, на забезпечення безпеки. У цій статті подано перелік осіб, яким гарантується таке право: це потерпілі або їх представники в кримінальній справі, свідки, експерти, спеціалісти, підозрювані, обвинувачені, захисники, законні представники та інші особи.
Надзвичайно важливою є норма, якою передбачається, що органи дізнання, попереднього слідства або суду зобов'язані перевірити заяву про загрозу безпеці учасника кримінального судочинства і протягом трьох діб, а в невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки.
Особи, яких взято під захист, мають певні права, зумовлені їх процесуальним становищем, і їхні права та обов'язки пропонується закріпити в статті 522.
Разом з іншими заходами для забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, пропонується закріпити в законі право зазначених осіб на забезпечення конфіденційності відомостей про них. Процесуальний порядок застосування такого заходу безпеки пропонується врегулювати статтею 523. Крім того, внесенням змін до статті 85 Кримінально-процесуального кодексу України передбачається обмеження доступу до інформації про таку особу.
Статтями 524 і 525 запропоновано визначити в Кримінально-процесуальному кодексі України умови, порядок скасування заходів безпеки, а також порядок оскарження рішень про відмову в застосуванні таких заходів або про їх скасування. Зазначеними статтями передбачається встановити гарантії обгрунтованого скасування таких заходів безпеки, а також право на оскарження згаданих рішень органів дізнання, попереднього слідства, прокурора і суду.
Надзвичайно позитивним, на нашу думку, є доповнення Кримінально-процесуального кодексу України статтею 691, якою визначаються права свідка, що має стати ще однією гарантією захисту його процесуальних прав. Зокрема, передбачено, що свідок має право знати, за якою справою він допитується, і записувати свої показання власноручно.
Крім того, пропонується внести відповідні зміни і доповнення до ряду статей цього кодексу.
Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новими статтями 1811 та 1812. Статтею 1811 пропонується встановити кримінальну відповідальність за невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист. Об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого зазначеною статтею, - це неприйняття рішення, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обгрунтованих рішень, а так само невжиття, несвоєчасне вжиття або невжиття достатніх заходів для безпеки працівників суду, правоохоронних органів або осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Суб'єктом зазначеного складу злочину є посадова особа органу, на який покладено функції забезпечення безпеки зазначених осіб.
Як згадувалося вище, одним із заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, є забезпечення конфіденційності відомостей про них. Відповідальність за порушення цієї норми пропонується встановити в статті 1812 "Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо осіб, взятих під захист". Причому суб'єктом злочину може бути як особа, яка здійснює заходи безпеки, так і особа, взята під захист.
Однак кримінальна відповідальність за вказаною статтею наступатиме лише за умови, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки. У разі, коли розголошення відомостей про особу, взяту під захист, не потягло таких наслідків, пропонується встановити адміністративну відповідальність, доповнивши Кодекс України про адміністративні правопорушення відповідною статтею.
На забезпечення в разі необхідності безпеки засуджених, які брали або беруть участь у кримінальному судочинстві, спрямовано доповнення Виправно-трудового кодексу України статтею 812. Цією статтею, зокрема, передбачається, що в разі наявності небезпеки для життя або здоров'я засуджених, щодо яких, згідно із законодавством України у зв'язку з їх участю у кримінальному судочинстві, прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація місця позбавлення волі вживає заходів для охорони цих осіб. Крім того, до цих осіб можуть бути застосовані такі заходи, як переведення до іншого місця позбавлення волі або окреме утримання.
У законах про міліцію, про Службу безпеки України, про оперативно-розшукову діяльність конкретизуються обов'язки і права підрозділів та осіб, які здійснюють державний захист працівників суду та правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства. У Законі України про міліцію, зокрема, пропонується доповнити статтю 10 "Основні обов'язки міліції" пунктом 25, яким встановлюється обов'язок міліції забезпечувати в порядку, встановленому законодавством України, безпеку осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, працівників суду, правоохоронних органів, які підлягають захисту.
Аналогічні за своєю суттю зміни щодо обов'язків Служби безпеки здійснювати у випадках та порядку, встановлених законодавством України, заходи безпеки запропоновано також внести і до Закону України про Службу безпеки України.
Внесення змін та доповнень до Закону України про оперативно-розшукову діяльність спрямовано насамперед на реалізацію положень Закону України про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
У Кодексі законів про працю України встановлюються гарантії компенсації особам, стосовно яких здійснюються заходи державного захисту, у разі вимушеного залишення ними роботи та переселення в інше місце проживання.
Додаткових незапланованих виплат з державного бюджету у зв'язку з прийняттям цього закону не потребується. На виконання законів України про державний захист працівників суду та правоохоронних органів та про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, Міністерство фінансів України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державний комітет у справах охорони державного кордону України 11 січня 1996 року затвердили спільним наказом Порядок фінансування заходів безпеки осіб, взятих під державний захист, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 січня 1996 року.
Прийняття Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, сприятиме забезпеченню державного захисту працівників суду і правоохоронних органів та гарантуванню безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
Прошу вас підтримати цей законопроект і прийняти його в першому читанні. Є позитивний висновок науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради, яке вважає, що цей законопроект можна прийняти в першому читанні, і пропонує доповнити його деякими положеннями, які вдосконалюють цей законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу. Думаю, усе зрозуміло. Немає запитань? Будь ласка, депутат Полюхович. Більше немає бажаючих.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановний Миколо Івановичу! Безперечно, уже час прийняти такі поправки до законодавства. Я впевнений, що ці пройшли б і в другому читанні, коли ми прийматимемо новий Кримінальний кодекс у цілому, але нехай вони зараз пройдуть як поправки.
У мене запитання до вас, яке, вибачте мені, не зовсім стосується теми. Я не раз звертався до Міністерства юстиції і отримую лише відписки. Є судове рішення. Судовий позов задоволено, але судові рішення масово не виконуються. Мається на увазі рішення Зарічненського районного суду, Володимирецького, Дубровицького, Рокитнівського і суду міста Кузнєцовська Рівненської області. Скільки б я не звертався до вас - одні й ті самі відписки: звертайтеся в обласне управління юстиції. Цей же коридор в обласному управлінні юстиції пройдено. Як налагодити механізм? Який вихід? Ваше бачення як заступника міністра юстиції? Будь ласка, поясніть.
ХАНДУРІН М.І. Дякую за запитання. У березні цього року прийнято Закон про державну виконавчу службу, а ще раніше - прийнято в першому читанні проект Закону про виконавче провадження. Останній готується в Комітеті з питань правової реформи до другого читання. Ті практичні питання, які зараз виникають, справді не вирішені законодавчо, оскільки ми користуємося Цивільним процесуальним кодексом, який прийнято ще в 1961 році. Дуже багато питань, і тому виникають труднощі при виконанні судових рішень.
А якщо давати конкретну відповідь на ваше запитання, то потрібно подивитися обставини справи. Я вам завтра доповім окремо
- подивлюся ці матеріали й доповім. Я буду тут, у Верховній Раді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я запитував, хто хоче поставити запитання. Піднялась одна рука. Зараз з'явилися бажаючі. Давайте все-таки ставитися до цього серйозніше. Це перше.
Друге. Якщо є запитання до заступника міністра як до посадової особи, а не щодо законопроектів, - це інше питання. Депутат Полюхович використав можливість, та, мабуть, не треба було забирати сесійного часу.
Будь ласка. Депутат Попеску - і завершуємо це питання.
ПОПЕСКУ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
204, Чернівецька область). Фракція Соціалдемократичної партії України (об'єднаної). Вельмишановний доповідачу! Ви говорили про права свідка. А як ви ставитеся до такого права, як анонімність? Річ у тому, що багато свідків відмовляються давати свідчення, оскільки їх лякають наслідки, особливо в наш час.
Дякую.
ХАНДУРІН М.І. Дякую за запитання. У цьому законопроекті передбачений механізм захисту свідків у таких випадках. У матеріалах кримінальної справи прізвище свідка буде змінене. Справжнє прізвище свідка не фігуруватиме, воно буде зазначене в окремих матеріалах, які і зберігатимуться окремо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу. Сідайте, будь ласка. Для співдоповіді слово надається голові підкомітету Комітету з питань правової реформи Василю Васильовичу Онопенку. Немає співдоповідача?
Шановні колеги! Як уже сказав доповідач, ми не приймаємо новий закон. У зв'язку з тим, що вступили в дію два закони, раніше прийняті Верховною Радою, пропонується внести відповідні зміни й доповнення до ряду законодавчих актів.
Тому я пропоную підтримати пропозицію профільного комітету - прийняти в першому читанні проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, який підготовлений Кабінетом Міністрів у зв'язку з прийняттям законів України про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, та про державний захист працівників суду і правоохоронних органів і доопрацьований Комітетом Верховної Ради України з питань правової реформи. Прошу підтримати.
"За" - 212.
Будь ласка, прошу підтримати.
"За" - 253.
Дякую.
Шановні колеги! Якщо є пропозиції - нема проблем. Будь ласка, вносьте їх до другого читання, вони будуть враховані і ми проголосуємо остаточний варіант.
-------------
Розглядається питання про Закон України про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України (стосовно тероризму) з пропозиціями Президента від 26 жовтня цього року. Доповідає заступник міністра юстиції Хандурін Микола Іванович. Будь ласка, десять хвилин.
ХАНДУРІН М.І. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Необхідність введення до Кримінального кодексу України такого складу злочину, як тероризм, і встановлення за його вчинення кримінальної відповідальності та вдосконалення норм щодо боротьби із захопленням заложників не заперечується. Цей захід диктується як міжнародними зобов'язаннями України щодо виконання відповідних конвенцій, так і криміногенною ситуацією, що склалася в державі. З цього погляду прийняття зазначеного закону заповнило б прогалину в законодавстві, а правоохоронні органи одержали б засоби боротьби з цими небезпечними явищами.
Проте прийнятий закон є недосконалим, має внутрішні суперечності, не відповідає поставленим завданням, а тому не може бути підписаний і підлягає повторному розгляду Верховною Радою України з таких причин.
Перше. Статтю 601 Кримінального кодексу сформульовано без додержання вимог кримінально-правової науки й міжнародних стандартів, із суттєвими юридичними помилками. Диспозиція частини першої статті, в якій визначено склад злочину, є розпливчастою і такою, що не містить чіткої концепції поняття тероризму. Викладення в такій редакції даної норми створює труднощі в її застосуванні на практиці, призведе до розширеного тлумачення цього поняття та порушення прав людини і громадянина.
Тероризм - це публічне вчинення суспільно небезпечних дій, що посягають на громадську безпеку і спрямовані на створення в суспільстві почуття страху, неспокою, пригніченості з метою прямого або опосередкованого спонукання органів влади прийняти певне рішення.
Особливість тероризму полягає саме в тому, що своєї мети терористи досягають не за рахунок власних дій, а за рахунок дій третіх осіб, яких примушують шляхом залякування суспільно небезпечними діями прийняти вигідне для терористів рішення. Залякування ж без спеціальної мети не є терористичним актом, а становить інший склад злочину (хуліганство, бандитизм, диверсія, розбій тощо).
Недодержання цих вимог призведе до того, що дана норма створюватиме конкуренцію таким злочинам, як диверсія, захоплення заложників, погроза викрадення радіоактивних матеріалів, вимагання, хуліганство, знищення або пошкодження майна, вбивство на замовлення тощо.
Друге. Конкретні помилки у формулюванні статті 601 такі. По-перше, у ній як самостійний склад злочину передбачено "підготовку вчинення" актів тероризму. Це суперечить загальним засадам кримінального права, встановленим статтею 17 Кримінального кодексу, згідно з якою підготовка - це стадія злочинної діяльності і не може виступати як ознака самостійного складу злочину.
По-друге, за диспозицією частини першої дії, що мають за мету "спонукання... фізичної чи юридичної особи або групи осіб" до вчинення або невчинення якихось дій, розцінюються як тероризм. Це нівелює інші злочини, наприклад, такі, як вимагання, захоплення заложників тощо, які вчиняються для примушення окремої особи чи групи осіб вчинити певні дії.
По-третє, у частині другій статті як кваліфікуючу ознаку складу злочину передбачено "спричинення моральних страждань". У Кримінальному кодексі немає такого поняття, воно є розпливчастим, бо моральні страждання спричиняє будь-який злочин. Тому виділення цієї ознаки як кваліфікуючої є помилкою.
По-четверте, до частини другої статті включено як кваліфікуючі ознаки дії "з використанням бойових припасів, а також вчинені із застосуванням небезпечних для життя або здоров'я речовин". Це призводить до суперечностей між першою і другою частинами статті, внаслідок чого частина перша не застосовуватиметься, оскільки названі ознаки поглинають конструктивні ознаки складу злочину. Крім того, вибух завжди здійснюється з використанням "небезпечних для життя або здоров'я речовин", та й інші акти тероризму вчиняються із застосуванням бойових припасів.
По-п'яте, однією з кваліфікуючих обставин у частині третій статті є "загибель людини" внаслідок акту тероризму. Включення цієї ознаки до диспозиції згаданої частини штучно усуває винних від відповідальності за умисне вбивство, за яке чинним Кримінальним кодексом передбачається більш суворе покарання, ніж за тероризм.
Підвищену кримінальну відповідальність за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах пропонується встановити і в проекті нового Кримінального кодексу, який прийнятий вами в першому читанні. За такого формулювання даної норми більш тяжкий злочин (умисне вбивство) поглинається менш тяжким, і органи слідства та суду будуть позбавлені права кваліфікувати ці злочини за сукупністю - і за тероризм, і за умисне вбивство.
По-шосте, не можна погодитися і з включенням до статті частини четвертої, якою передбачається відповідальність за створення терористичної групи (організації). Поняття цієї групи (організації) не визначено, що може призвести до порушення прав і свобод людини та до конкуренції зі статтею 1876 чинного Кримінального кодексу. Прийнятий у першому читанні проект нового Кримінального кодексу містить статтю 230 (створення злочинної організації), яка своїми ознаками повністю охоплює всі діяння, характерні для створення терористичної організації. Тому немає необхідності приймати додаткову норму вужчого змісту.
Нічого не змінює і примітка до статті, в якій робиться спроба визначити поняття терористичної групи й терористичної організації. При цьому під першою розуміється будь-яка проста співучасть за "попередньою домовленістю", а під другою - складна форма співучасті, яка передбачена частиною першою статті 19 чинного Кримінального кодексу.
Ніяких індивідуальних ознак цих небезпечних злочинних угруповань у статті 601 не пропонується, практично стирається межа між групою і організацією, через що під такі особливо небезпечні злочинні угруповання може підпасти будь-яка співучасність за попереднім зговором.
По-сьоме, частина п'ята статті суперечить загальним засадам кримінального права, дає можливість активним учасникам і організаторам терористичних актів безпідставно уникати відповідальності. Крім того, умови звільнення від кримінальної відповідальності, визначені в цій частині, роблять можливими провокації такого злочину. Неприпустимими у цьому випадку є звільнення не на стадії незакінченого злочину (добровільна відмова від його вчинення), як це визначено статтею 18 Кримінального кодексу, а на стадії закінченого злочину, коли щире розкаяння може розглядатися судом тільки як обставина, що пом'якшує покарання.
Третє. Невиправданим є віднесення тероризму до особливо небезпечних злочинів проти держави. Об'єктом тероризму є громадська безпека. Тому і склад цього злочину слід помістити в главі 10 Особливої частини Кримінального кодексу, в якій згруповано злочини проти громадської безпеки і громадського порядку. Поміщення ж складу цього злочину в запропонованому законом місці не узгоджується з об'єктом злочину, суперечить вимогам міжнародного права. Зокрема, статтею 1 Європейської конвенції по боротьбі з тероризмом і статтею 8 Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом забороняється розглядати акти тероризму як зумовлені політичними причинами. У цих статтях міститься вимога ставитися до цих актів як до звичайних загальнокримінальних злочинів.
На підставі викладеного пропонується склад тероризму в чинному Кримінальному кодексі викласти в статті 2063 в такій редакції:
"Стаття 2063. Тероризм.
Тероризм, тобто вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, що створюють небезпеку загибелі людей, спричинення значної матеріальної шкоди або настання інших суспільно небезпечних наслідків, якщо ці дії вчинено з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або спонукання до прийняття рішень органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. Ті самі дії, вчинені повторно чи за попереднім зговором групою осіб, або з використанням вогнепальної зброї, або з корисливих мотивів чи на замовлення, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою осіб чи особливо небезпечним рецидивістом, або якщо вони потягли за собою з необережності смерть людини чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Особа, яка брала участь у підготовці акту тероризму, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона вчасним повідомленням органів влади чи іншим чином сприяла відверненню здійснення акту тероризму і якщо в діях цієї особи немає іншого складу злочину".
Четверте. До статті 1231 Кримінального кодексу. Якщо її частина перша зауважень не викликає, то інші складові потребують вдосконалення.
Редакція даної статті з невідомих причин не містить таких кваліфікуючих ознак, як захоплення заложником неповнолітнього, жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності.
До частини ж третьої статті безпідставно включено як обтяжуючу обставину, "якщо ці дії призвели до загибелі людини". Це усуває відповідальність винного за умисне вбивство і виключає можливість кваліфікувати його дії за сукупністю злочинів, якщо ним вчинено захоплення заложника та його вбивство.
Нова редакція статті не містить норми, що передбачала б можливість звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка добровільно або на вимогу властей звільнила заложника. Відсутність у законі такої норми не сприятиме уникненню жертв під час звільнення заложників.
З метою усунення цих недоліків пропонується дану статтю викласти в такій редакції:
"Стаття 123. Захоплення заложника.
Захоплення або тримання особи як заложника, поєднане з погрозою вбивства, насильства або подальшого тримання її з метою спонукання органу державної влади, органу місцевого самоврядування, міжнародної організації або їх представників, фізичної або юридичної особи чи групи осіб вчинити або утриматися від вчинення будьякої дії як умови звільнення заложника - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Ті самі дії, вчинені повторно, або за попереднім зговором групою осіб, або із застосуванням небезпечного для життя насильства, зброї чи предметів, які використовуються як зброя, щодо неповнолітнього, жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності, двох і більше осіб, або з корисливих мотивів чи на замовлення, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо працівника правоохоронного органу, судді, іншого представника влади у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків чи їхніх близьких, або організованою групою осіб чи особливо небезпечним рецидивістом, або якщо вони потягли за собою з необережності смерть людини чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Особа, яка добровільно або на вимогу властей звільнила заложника, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо в її діях немає іншого складу злочину".
Профільний комітет розглянув пропозиції Президента, але, на жаль, врахував невелику частину їх.
Науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради схвалило більшість пропозицій Президента і запропонувало прийняти пропозиції Президента як законопроект у першому читанні, надалі доопрацювати його з урахуванням зауважень депутатів і прийняти в другому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу. Є запитання? Будь ласка, запишіться. Відведемо п'ять хвилин.
Депутат Іванов. Будь ласка. За ним - депутат Зварич.
ІВАНОВ С.А., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 3, Автономна Республіка Крим). Ответьте, пожалуйста, на такой вопрос. Не кажется ли вам, что диапазон наказания, скажем, от 3 до 12 лет, от 5 до 7 лет дает почву для процветания коррупции среди судей? Не стоит ли сократить и указать более четкие сроки: 10- 12 или 3-5 лет?
Спасибо.
ХАНДУРІН М.І. Дякую за запитання. Тут застосовувався такий самий підхід, як і в чинному Кримінальному кодексі, і в проекті нового Кримінального кодексу. Справа в тому, що прокурор по кожній справі має підтримувати обвинувачення і зобов'язаний опротестувати незаконне рішення суду, який розглядав справу, скажімо, до обласного суду. Якщо обласний суд не підтримав протест, він може подати протест до Верховного Суду. Можна скасувати вирок і в порядку нагляду. Чинним законодавством передбачено більш ніж достатньо заходів, щоб усунути помилку суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Зварич. Будь ласка. За ним - депутат Матвєєв.
ЗВАРИЧ Р.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний Миколо Івановичу! Якби ми залишили чинні кодекси в тому вигляді, в якому вони є, тобто якби не окреслювали там відповідальності за терористичні дії, тероризм і тому подібне, що пропонується цим законом, чи достатньо чітко окреслені такі склади злочину в чинних кодексах для того, щоб притягнути злочинця до кримінальної відповідальності? Тобто моє запитання зводиться до такого: навіщо все це потрібно? Це перше.
Друге. Чи правильно я вас розумію: ви пропонуєте нам прийняти пропозиції Президента в режимі першого читання і потім доопрацювати ці пропозиції і прийняти їх у другому читанні?
Дякую.
ХАНДУРІН М.І. Спочатку відповім на друге запитання. Справді, пропонується прийняти пропозиції Президента як законопроект у першому читанні, надалі з урахуванням пропозицій і зауважень народних депутатів та інших суб'єктів права законодавчої ініціативи доопрацювати його і прийняти в другому чи в третьому читанні.
Щодо першого запитання. У чинному Кримінальному кодексі є достатньо статей, які передбачають притягнення до кримінальної відповідальності за такі злочини, як, наприклад, захоплення заложників, погроза викрадення радіоактивних матеріалів, вимагання, хуліганство, знищення або пошкодження майна, вбивство. Елементи такого складу злочину, як тероризм, є в окремих видах злочинів, склади яких виписані в чинному Кримінальному кодексі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвєєв (Шум у залі). Депутат Черненко. Будь ласка.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемый Николай Иванович! Я считаю, и со мной, наверное, согласятся коллеги, что терроризм сегодня имеет тенденцию к расширению. Возможно, причин тому несколько: одни не желают с ним бороться, другие слишком смягчают наказание, присуждая срок лишения свободы. Раньше существовал такой вид наказания, как каторга. Не считаете ли вы целесообразным предусмотреть этот вид наказания (внести такую поправку к Уголовному кодексу) как метод борьбы с терроризмом? Причем содержание на каторге должно определяться смыслом этого слова. Это первое.
И второе. В наших условиях терроризм становится особенно жестоким и кровожадным. Не считаете ли вы возможным ввести и высшую меру наказания за данный вид уголовного преступления?
Спасибо.
ХАНДУРІН М.І. Дякую за запитання. Річ у тому, що чинним Кримінальним кодексом не передбачається такий вид покарання, як каторга. Тому вводити цим законом такий вид покарання не можна. Це перше.
Друге. Ефективність боротьби з будьяким злочином зумовлюється невідворотністю покарання: кожен злочин має бути розкритий і за нього має бути призначене покарання. Це головний принцип. Якби цей принцип працював повною мірою, то це дало б можливість попереджувати злочини і карати злочинців, які їх вчиняють.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу. Сідайте, будь ласка. Смертна кара - це така справа... Поки що ми її не встановлюємо.
Слово надається голові Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією народному депутату Кармазіну Юрію Анатолійовичу.
КАРМАЗІН Ю.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
134, Одеська область). Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією розглянув пропозиції Президента України Леоніда Даниловича Кучми від 27 жовтня 1998 року до Закону України про внесення змін до Кримінального і Кримінальнопроцесуального кодексів, прийнятого Верховною Радою 6 жовтня 1998 року.
Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України врахувати частину пропозицій Президента України: щодо виключення з диспозиції частини першої статті 601 Кримінального кодексу кваліфікуючої ознаки "підготовка вчинення" актів тероризму та з частини другої цієї статті - кваліфікуючої ознаки дії "з використанням бойових припасів", а також пропозицію стосовно неможливості звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які створили терористичну групу чи терористичну організацію або керували нею.
Комітет рекомендує врахувати пропозиції Президента України стосовно доповнення частини другої статті 123 Кримінального кодексу такими кваліфікуючими ознаками, як "із застосуванням небезпечного для життя насильства, зброї чи предметів, які використовуються як зброя, щодо неповнолітнього, жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності, двох і більше осіб, або з корисливих мотивів", та доповнити статтю частиною четвертою, що передбачає звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка добровільно або на вимогу властей звільнила заложників.
Щоб вам було зрозуміло, чому такі пропозиції не були враховані раніше: таких пропозицій раніше, у першому читанні, ніхто не подавав. І я хотів би, щоб звинувачення, коли воно звучить з цієї трибуни на адресу Верховної Ради, було вмотивоване. Але ми врахували особливий статус Президента і те, що ці пропозиції, хоча раніше їх не було, поліпшують закон.
Водночас комітет рекомендує Верховній Раді України відхилити решту пропозицій Президента як такі, що недостатньо обгрунтовані і не спрямовані на вдосконалення окремих положень закону.
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією рекомендує прийняти закон відповідно до частини четвертої статті 94 Конституції України. Я наголошую на цьому: відповідно до статті 94 Конституції України, а не так, як було про це заявлено - про якесь перше читання. Перше читання ми вже давно пройшли.
Тепер щодо деяких зауважень Президента, які вам були роздані і зараз були озвучені. Частина посилань на суперечність, недосконалість, недопустимість, невиправданість є просто надумані.
Так, Президент вважає, що включення до диспозиції частини третьої статті 601 такої кваліфікуючої ознаки, як загибель людей, штучно усуває винних від відповідальності за умисне вбивство, за яке чинним Кримінальним кодексом передбачається більш суворе покарання, ніж за тероризм. За таким формулюванням даної норми більш тяжкий злочин - умисне вбивство - нібито поглинається менш тяжким, і органи слідства та суду будуть позбавлені права кваліфікувати ці злочини за сукупністю: і за тероризм, і за умисне вбивство. Це дало підстави Президенту сформулювати в частині третій пропонованої ним статті 2063 Кримінального кодексу цю ознаку таким чином: "якщо вони потягли за собою з необережності смерть людини".
Вказана пропозиція і наведені на її користь аргументи є, м'яко кажучи, спірними. По-перше, чинний Кримінальний кодекс передбачає низку норм, які містять такі кваліфікуючі ознаки, як загибель людей (частина третя статті 62, частина третя статті 66, частина друга статті 71, частина четверта статті 1876, частина друга статті 2282, частина друга статті 2285), загибель декількох осіб (пункт "в" статті 2451), людські жертви та інші.
По-друге, наведені в прийнятому законі формулювання не охоплюють умисне вбивство, вчинене при обтяжуючих обставинах, саме тому, що останнє є більш тяжким злочином, оскільки за його вчинення законом встановлено більш тяжкий вид покарання - смертну кару. Таким чином, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, вчинене в процесі терористичного акту, потребує окремої правової оцінки, і жодних ( підкреслюю, жодних) перешкод для кваліфікації таких діянь за сукупністю немає.
Заподіяння в процесі терористичного акту смерті з необережності охоплюється частиною третьою статті 601 і додаткової кваліфікації не потребує. Основним критерієм правової оцінки загибелі людини при тероризмі є не наслідок - смерть особи, а психічне ставлення винного до нього. Такий підхід є домінуючим у теорії кримінального права, таким шляхом іде судова практика, таку позицію займає і пленум Верховного Суду України, роз'яснюючи подібні ситуації.
Отже, за вказаних обставин, на наш погляд, немає підстав для висновку, що включення до частини третьої статті 601 такої ознаки, як "загибель людини", штучно усуває винних від відповідальності за умисне вбивство. Це стосується і аналогічного зауваження Президента України щодо статті 123 Кримінального кодексу.
На думку Президента, частина п'ята статті 601 суперечить загальним засадам кримінального права, дає можливість активним учасникам безпідставно уникнути відповідальності.
Як зазначається в пропозиціях, неприпустимим є звільнення на стадії закінченого злочину. Дозвольте з цим не погодитися. Ми вважаємо, що запропоноване нами в частині п'ятій статті 601 звільнення від кримінальної відповідальності не суперечить загальним засадам кримінального права.
Статтею 18 Кримінального кодексу передбачено такий інститут, як добровільна відмова, яка, як правило, можлива лише до моменту закінчення злочину. У частині п'ятій статті 601 закладено положення зовсім іншого характеру. Мова йде про інститут спеціального звільнення від кримінальної відповідальності, який відомий чинному кримінальному законодавству і достатньо широко в ньому застосований. Зокрема, він передбачений частиною другою статті 56, частиною третьою статті 57, частиною третьою статті 70, частиною другою статті 222, статтею 22910 Кримінального кодексу.
Сутність цього інституту полягає в тому, що держава в певних випадках вважає за можливе і доцільне звільнити особу, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. При цьому, підкреслюю, мова йде про закінчений злочин, а не про стадію готування до злочину чи замаху на злочин.
Наприклад, частиною третьою статті 170 передбачено звільнення за певних умов від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабара, тобто вчинила закінчений злочин, передбачений частиною першою або другою цієї статті. Такого роду кримінальна правова пільга зумовлена особливостями вчинення дачі (одержання) хабара, труднощами доказування цього виду злочину. І, нарешті, в окремих випадках розкриття злочину й викриття особи, яка його вчинила, без застосування цього інституту є справою надзвичайно проблематичною й інколи навіть неможливою.
Тому ми з участю заступника міністра юстиції України і представників Адміністрації Президента врахували в порівняльній таблиці всі пропозиції Президента, які узгоджуються з цими підходами, на які погодились і представники Міністерства юстиції, і представники Президента. У порівняльній таблиці до проекту закону, яка вам роздана, щодо кожної пропозиції Президента наведено висновок комітету, за який проголосувала абсолютна або переважна більшість членів комітету. Щоб ми не витрачали марно часу, давайте розглянемо закон у такому порядку, в якому вимагає режим розгляду пропозицій Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу.
Шановні колеги! На виступ з трибуни з цього питання записаний лише Кармазін. Він виступив як доповідач. Запитання є? Є два запитання... Три... Тоді, будь ласка, запишіться. П'ять хвилин.
Депутат Яковенко. Будь ласка. За ним - депутат Синенко.
ЯКОВЕНКО Л.О., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Громадські організації України однозначно визначають дії Президента й уряду як геноцид проти власного народу. Це підтверджується зменшенням кількості населення України (щорічно вмирає близько 300 тисяч чоловік), підвищенням рівня смертності, зниженням рівня народжуваності, падінням життєвого рівня й так далі.
Скажіть, будь ласка, чи не кваліфікуєте ви як юрист такі дії владних структур як тероризм, як терор у незалежній Україні?
І ще: чи передбачено державою кошти на викуп заложників і виплату компенсації потерпілим?
Дякую.
КАРМАЗІН Ю. А. Шановний Леоніде Олександровичу, дякую вам за грунтовне запитання. На жаль, цим складом злочину, який ми сьогодні розглядаємо, ці дії виконавчої влади не охоплюються.
Щодо коштів - чи передбачено їх у бюджеті - скажу вам, що згідно з проектом бюджету, який ми маємо, правоохоронні органи будуть, на жаль, профінансовані ледьледь на третину. До сьогодні є заборгованість у Прикордонних військах (чотири місяці), у підрозділах Міністерства внутрішніх справ і навіть Служби безпеки.
Що стосується геноциду, то в міжнародних конвенціях є його визначення. До речі, дії влади якраз підпадають під ознаки тих дій, про які ви сказали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Синенко. Будь ласка. За нею - депутат Омельченко.
СИНЕНКО С.І., секретар Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Прошу передати слово депутату Кириченку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КИРИЧЕНКО М.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 151, Полтавська область). Дякую, Світлано Іванівно. Шановний Юрію Анатолійовичу! Ідеологія змін і поправок, які ми постійно вносимо до Кримінального, Кримінально-процесуального та інших кодексів, одна: усе спрямовано проти конкретних фізичних осіб. Чи не розглядалися в комітеті пропозиції про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо відповідальності держави за порушення посадовими особами законодавства в частині забезпечення прав і свобод громадян в Україні? Ми знаємо, що в нас, наприклад, не забезпечується право на безоплатну освіту, безоплатне лікування, інші права, записані в Конституції. Чи не збирається комітет і в цьому плані вносити зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального, Цивільного і Цивільного процесуального кодексів?
Дякую.
КАРМАЗІН Ю. А. Шановний Миколо Олексійовичу, дякую вам за запитання. Хочу сказати, що, наприклад, лише один народний депутат Медведчук подав, якщо не помиляюсь, 411 поправок до проекту нового Кримінального кодексу, а депутат Смірнов - близько 400. Це я називаю лідерів. Я не кажу, що це дуже добре для нас. Ви ж розумієте, що кожну поправку треба розглянути. Тому я ще не знаю, чи є серед цих поправок такі пропозиції. Поки що я не можу про це сказати.
Щодо відповідальності держави як юридичної особи. Питання про кримінальну відповідальність держави, ви розумієте, не може розглядатися. Але є пропозиції встановити відповідальність посадових осіб. Це передбачено в проекті нового Кримінального кодексу.
Що стосується цього закону. Ми обговорюємо зараз дві статті - 601 і 1231. У Росії прийнято отакий величезний Закон про тероризм
- аж 29 статей. Тут іще доручення і так далі. У нас немає потреби розробляти такий. Але повірте, ми врахували весь досвід, узяли найкраще, що було в пропозиціях Президента, щоб поєднати одне з другим і не йти стінка на стінку - оце подолання вето й так далі.
І взагалі щодо подолання вето. У Президента є право законодавчої ініціативи, і, певно, треба просити керівництво Верховної Ради, щоб воно зверталося до Президента з тим, щоб він як суб'єкт права законодавчої ініціативи подавав пропозиції до другого читання. Тоді ми не витрачали б часу на подолання вето і на всю цю безглузду вакханалію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, я прошу говорити по суті, а не про те, хто що має робити.
Депутат Омельченко. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Ну, так має бути. Я звернувся до вас як до керівництва, а ви, будь ласка, реагуйте.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
146, Полтавська область). Депутатська група "Незалежні", депутатське об'єднання "Антимафія". Шановні колеги! Я просив би вас дуже уважно послухати те, що я скажу. 6 жовтня цього року ми прийняли рішення про доповнення Кримінального кодексу України статтею 601 "Тероризм".
Коли прийнятий закон направлявся на підпис Президенту нашої держави, до частини першої статті 601 були внесені, м'яко кажучи, корективи. Зверніть увагу. 6 жовтня ми проголосували (це є в стенограмі) за такий текст: "органу державної влади, органу місцевого самоврядування, міжнародної організації або їх представників". Після нашого голосування цей текст було замінено словами "органу державної влади, органу місцевого самоврядування або їх посадових осіб, міжнародної організації чи її представника".
На перший погляд може здатися, що мова йде про звичайне редагування тексту. Однак це не так, оскільки ці правки в прийнятому законі... Одну хвилиночку! Я дуже прошу, це дуже важливо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вимкнути мікрофон. Шановні колеги! Є ж порядок. Є Регламент (Шум у залі). Будь ласка, народний депутате Єрмак, не зривайтеся з місця. Це ніяк не вплине на результат і на дії головуючого.
Я ще раз повторюю: ми зараз ставимо запитання. По одній хвилині на запитання. Ви використали майже дві хвилини часу, не поставивши запитання.
Так що ставте запитання, будь ласка. А зачитувати виступ -це інша справа.
Будь ласка, 15 секунд на запитання. Увімкніть мікрофон депутата Омельченка.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. У мене запитання. Як могло трапитися, що 6 жовтня, приймаючи цей закон, у частині першій статті 601 ми проголосували одне (за стенограмою), а потім було зроблене таке редагування? Тобто замінено ці слова. Не можна було цього робити... На перший погляд... (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, давайте відповідь, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати! Шановний Григорію Омеляновичу! Ви були присутні на засіданні комітету, коли розглядалися всі поправки до цих кодексів. Я хотів би вам нагадати, що обов'язок народного депутата - це також і участь у підготовці законопроектів. Ви бачите, що Президент такого зауваження не робить, і такої проблеми немає. Я не знаю, що, де, в якому відмінку замінено і які слова. Але після прийняття нами закону були зроблені тільки суто редакційні правки редакційним відділом і юридичним управлінням, які мають на це право. Більше ніхто нічого тут не правив. І мені здається, що це пошук не знаю чого і в якій кімнаті. Ще раз повторюю: нічого такого, щоб щось порушувало, тут немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу.
Шановні колеги! Оскільки більше десяти пропозицій відхилено, а враховано, на жаль, дуже мало...
КАРМАЗІН Ю.А. Адаме Івановичу, враховано половину пропозицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, будь ласка, коли я говорю, послухайте все-таки мене.
КАРМАЗІН Ю.А. Вибачайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я арифметику трошки знаю і вмію рахувати. Зараз почнемо голосувати, і всі побачать, скільки пропозицій враховано, а скільки не враховано.
Згідно з останніми роз'ясненнями Конституційного Суду ми повинні проголосувати кожну поправку. Будь ласка, давайте так і робити.
Перша поправка. Вона відхилена. Так, Юрію Анатолійовичу?
КАРМАЗІН Ю.А. Я хочу пояснити. Склад злочину "тероризм" Президент пропонує помістити в главі 10 Особливої частини Кримінального кодексу, де згруповано злочини проти громадської безпеки і громадського порядку, у статті під номером 2063.
Так от переді мною лист з Верховного Суду України (ми раніше вже обговорювали це питання), в якому чітко висловлено думку, з якою ми погодилися. Треба присвоїти статті номер 601. Оскільки безпосереднім об'єктом посягання тероризму є внутрішня безпека держави, то його можна віднести до особливо небезпечних злочинів проти держави.
Ось чому комітет пропонує відхилити цю поправку Президента. Звісно, ваше право ставити на голосування, але мій обов'язок сказати, що комітет за відхилення з наведених пропозицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися щодо пропозиції комітету. Хто за те, щоб відхилити поправку Президента, прошу проголосувати.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить не враховувати.
"За" - 158.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.
Поправку 2 враховано.
Поправку 3 відхилено.
КАРМАЗІН Ю.А. Ті, що враховано, теж треба проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто за те, щоб (тут нам необхідно 226 голосів) підтримати пропозицію комітету, який врахував поправку Президента...
КАРМАЗІН Ю.А. Поправка зводиться до того...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба. Ми будемо голосувати дві доби.
Будь ласка, прошу підтримати.
КАРМАЗІН Ю.А. Прошу підтримати позицію комітету.
"За" - 195.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, прошу уваги! Я ще раз наголошую, що нам тут треба набрати 226 голосів, тому що ми в новій редакції викладаємо цю частину.
Комітет врахував поправку Президента. Я прошу підтримати. Будь ласка, прошу проголосувати.
КАРМАЗІН Ю.А. Адаме Івановичу, запросіть, будь ласка, депутатів до залу. І прошу врахувати думку комітету - врахувати слушну пропозицію Президента. Дякую вам.
"За" - 218.
КАРМАЗІН Ю.А. Не встигли, Адаме Івановичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу підтримати пропозицію комітету, який погоджується з пропозицією Президента до цієї статті. Будь ласка.
"За" - 229.
Дякую.
Поправку 3 відхилено.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітетом поправку 3 відхилено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента, прошу проголосувати.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет проти врахування цієї поправки.
"За" - 46.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб подолати вето, прошу визначитися.
"За" - 190.
Не прийнято.
Поправку 4 відхилено.
Хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет пропонує відхилити цю поправку Президента.
"За" - 54.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб подолати вето, прошу проголосувати.
КАРМАЗІН Ю.А. Хто ж проголосує за подолання вето, якщо всього 54 голоси "за"?
"За" - 188.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.
Шановні колеги! Поправку 5 враховано частково. Тому я прошу підтримати пропозицію комітету. Для цього нам треба набрати 226 голосів. Прошу проголосувати за.
КАРМАЗІН Ю.А. Була пропозиція вилучити слова "бойових припасів". Вони виділені жирним шрифтом. Так, це враховано. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, підтримайте.
"За" - 217.
КАРМАЗІН Ю.А. Депутат Косаківський не встиг проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я ще раз прошу: давайте підтримаємо. Будь ласка, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить підтримати.
"За" - 241.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку 6 відхилено. Хто за пропозицію Президента, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Президент пропонував вилучити слова "загибель людини". Я вам пояснював, що цього не можна робити. Комітет проти.
"За" - 46.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається. Хто за те, щоб подолати вето, прошу проголосувати. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Ми завжди за подолання вето.
"За" - 209.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається. Поправка 7. Хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента, прошу проголосувати.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет за відхилення поправки 7. Я потім скажу, що ця поправка суперечить іншій поправці...
"За" - 58.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за подолання вето, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Ну що? Спробуємо подолати вето?
"За" - 211.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.
Поправку 8 враховано частково. Я прошу, давайте підтримаємо пропозицію комітету. Потрібно 226 голосів. Прошу проголосувати за.
КАРМАЗІН Ю.А. Ми додали слова "крім організатора і керівника". Згадайте, коли приймався цей закон, це була пропозиція Марчука й інших депутатів. Ми погодилися з цією пропозицією і пропозицію Президента частково врахували.
"За" - 204.
Не зрозуміли! Ми просимо врахувати цю поправку. Треба голосувати за. Може, я нечітко висловився.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Поправку Президента враховано, прошу підтримати пропозицію комітету.
КАРМАЗІН Ю.А. Враховано частково! Просимо голосувати за! Враховано частково, я ще раз нагадую.
"За" - 241.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається.
Поправку 9 відхилено. Хто за пропозицію Президента, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Президент запропонував вилучити примітку до статті. А цього не можна робити, бо в примітці дається визначення понять "терористична організація" і "терористична група".
"За" - 42.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.
Хто за подолання вето, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. До речі, тут запропоновано те ж формулювання, яке дається в проекті нового Кримінального кодексу. Воно пройшло вже апробацію в цьому залі.
"За" - 216.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.
Поправка 10. Хто за те, щоб урахувати пропозицію Президента, прошу проголосувати.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет відхилив цю пропозицію. Це Президент просто усі свої поправки об'єднав і так їх виклав. Ми проти.
"За" - 34.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за подолання вето, прошу проголосувати.
"За" - 210.
Не приймається.
Поправку 11 враховано. Прошу підтримати комітет. Нам треба набрати 226 голосів.
КАРМАЗІН Ю.А. Ми внесли всі ці доповнення, бо вважаємо їх дуже слушними. Тепер буде звучати: "або із застосуванням..." Прошу проголосувати за.
"За" - 232.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку 12 враховано. Прошу підтримати. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Цю поправку також враховано...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку Президента комітетом враховано.
КАРМАЗІН Ю.А. Iдеться про кваліфікуючі ознаки: захоплення заложником неповнолітнього, жінки...
"За" - 243.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку 13 комітетом враховано. Прошу підтримати пропозицію комітету і Президента. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Прошу проголосувати за.
"За" - 244.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається. Поправку 14 відхилено. Хто за пропозицію Президента, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет проти, тому що термін "на замовлення" - не науковий.
"За" - 71.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто за подолання вето, проголосуйте.
"За" - 202.
Не приймається. Поправка 15. Хто за підтримку пропозиції Президента, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет за відхилення цієї пропозиції. Я думаю, що і депутат Зварич буде голосувати так само, як комітет.
"За" - 69.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за відхилення поправки 15, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет за.
"За" - 215.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.
Поправка 16. Ця поправка Президента врахована. Тобто тут думки Президента й комітету збігаються. Прошу підтримати. Прошу проголосувати за.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить підтримати. Ця поправка поліпшує закон.
"За" - 252.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається.
Поправку 17 враховано частково. Комітет пропонує підтримати. Прошу проголосувати.
КАРМАЗІН Ю.А. Прошу проголосувати за.
"За" - 253.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається.
Поправку 18 відхилено. Хто за підтримку пропозиції Президента, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Я хочу дати пояснення. Це вже просто такі процесуальні статті - чим доповнити. Це вже деталі. Комітет проти.
"За" - 56.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається. Будь ласка, хто за подолання вето, проголосуйте. Комітет просить голосувати за.
"За" - 210.
Не приймається.
Поправка 19. Хто за пропозицію Президента, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Тут говориться про те, що стаття 2063... Ми ж принципово проголосували: стаття 601. Тому ми проти пропозиції Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, визначайтесь голосуванням.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет проти.
"За" - 62.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за подолання вето, проголосуйте.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет завжди за подолання вето. Вся Верховна Рада за...
"За" - 204.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.
Поправка 20. Голосуємо за підтримку пропозиції Президента.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить її відхилити.
"За" - 65.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за подолання вето, проголосуйте.
"За" - 199.
Не приймається.
Поправка 21. Прошу визначитися щодо пропозиції Президента.
КАРМАЗІН Ю.А. Ми не підтримуємо поправку Президента, тому що вона не узгоджується з тим, за що ми вже проголосували. Комітет проти.
"За" - 52.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися щодо пропозиції комітету про подолання вето. Йде голосування щодо поправки 21.
"За" - 188.
Не приймається.
Поправка 22, яку відхилено комітетом. Прошу визначитися щодо пропозиції Президента.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить не підтримувати Президента в цьому питанні.
"За" - 52.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися щодо пропозиції комітету.
КАРМАЗІН Ю.А. Щодо подолання вето, ви хотіли сказати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція комітету - подолати вето.
КАРМАЗІН Ю.А. Такої пропозиції ми не давали. Це Конституційний Суд пропонує так зробити...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, як це ви не давали?
КАРМАЗІН Ю.А. Я - за.
"За" - 179.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.
Поправку 23 відхилено. Прошу визначитися щодо пропозиції Президента.
КАРМАЗІН Ю.А. Мова йде про внесення змін до Кримінально- процесуального кодексу. Ми проти цих пропозицій.
"За" - 70.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися щодо пропозиції комітету про подолання вето.
КАРМАЗІН Ю.А. Прошу підтримати.
"За" - 181.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку 24 відхилено. Прошу визначитися щодо пропозиції Президента.
КАРМАЗІН Ю.А. Прошу проголосувати проти.
"За" - 54.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається. Голосується пропозиція комітету про подолання вето.
КАРМАЗІН Ю.А. Просимо підтримати.
"За" - 185.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається. Поправку 25 відхилено. Прошу визначитися щодо пропозиції Президента.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить не підтримувати Президента в цьому питанні, як і в питанні двопалатного парламенту, як і в інших питаннях.
"За" - 38.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися щодо пропозиції комітету про подолання вето.
КАРМАЗІН Ю.А. Ми за подолання вето.
"За" - 183.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.
Останню поправку 26 відхилено. Прошу визначитися щодо пропозиції Президента.
"За" - 50.
Прошу визначитися щодо пропозиції комітету про подолання вето.
КАРМАЗІН Ю.А. Ми за те, щоб долали, але можна й інший вихід знайти.
"За" - 180.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не приймається.
Таким чином, шановні колеги, із двадцяти шести поправок Президента вісім поправок ми на пропозицію комітету врахували, решту не врахували. Тоді я ставлю на голосування такі дві пропозиції.
Перша пропозиція. Хто за те, щоб прийняти закон у цілому в другому повторному читанні відповідно до частини четвертої статті 94 Конституції, тобто подолати вето, прошу визначитися.
КАРМАЗІН Ю.А. Я перепрошую, з урахуванням зауважень Президента. Тут є консенсус...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, будь ласка, не збивайте зал.
Я ставлю на голосування закон у цілому з пропозицією щодо подолання вето Президента. Тобто згідно зі статтею 94 Конституції нам треба набрати 300 голосів. Прошу визначитись.
КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить зробити неможливе - подолати вето.
"За" - 164.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.
Ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти закон у цілому із тими поправками, які ми врахували, і направити Президенту для нового розгляду.
КАРМАЗІН Ю.А. Це те, що ми пропонували з самого початку. Щодо цього ми досягли консенсусу і з представниками Мінюсту, які представляли сьогодні ці пропозиції, і з Адміністрацією Президента. Прошу підтримати. Нам треба 226 голосів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитись.
"За" - 134.
Сідайте, Юрію Анатолійовичу. Я думаю, що тут вихід один. Розробляється новий Кримінальний кодекс. I в ньому будемо...
КАРМАЗІН Ю.А. Ну було ж 250 голосів! Хтось чогось не зрозумів?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Було і 260. Сідайте, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Адаме Івановичу, хтось чогось не зрозумів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все було зрозуміло. Якби було 190 голосів, тоді мені було б зрозуміло.
КАРМАЗІН Ю.А. Ні, ну хтось не зрозумів, Адаме Івановичу. Треба проголосувати ще раз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Юрію Анатолійовичу. Крім вас, інших я не бачу, які чогось не зрозуміли. Ніхто не піднімає цього питання в залі. Сідайте, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Ні, ну так не можна!..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, крім вас, ніхто ж у залі, не говорить, що не зрозумів. Сідайте, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Ні, говорять люди. Ну для чого загублено час... Ну подивіться, люди не зрозуміли, за що голосували.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще вас підтримують Турчинов та Єльяшкевич. Сідайте, будь ласка. Хто за те, щоб підтримати цей закон із пропозиціями комітету, прошу визначитись.
КАРМАЗІН Ю.А. Враховані всі нормальні, розумні пропозиції. Знайдено консенсус. Я прошу проголосувати за. Скільки роботи зроблено вами сьогодні...
"За" - 130.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Юрію Анатолійовичу. Закон не приймається.
КАРМАЗІН Ю.А. Треба дивитися поіменно, щоб хтось брав на себе відповідальність...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, сідайте, будь ласка, ви будете представляти сьогодні ще декілька законопроектів. Працюйте із залом.
----------
Розглядаються проекти законів про внесення змін і доповнень до Закону України про боротьбу з корупцією та до Закону України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Доповідає автор законопроектів - народний депутат Володимир Павлович Нечипорук. Будь ласка, чотири хвилини.
НЕЧИПОРУК В.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
194, Хмельницька область). Фракція "Громада". Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Звертаюся до вас із законопроектами про внесення змін до законів України про боротьбу з корупцією та про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.
Відповідно до частини першої статті 89 Конституції України Верховна Рада України 14 травня 1998 року прийняла Постанову про затвердження переліку комітетів Верховної Ради України чотирнадцятого скликання.
Функціональна спрямованість комітетів визначена Верховною Радою України з урахуванням важливості проблем державного, господарського, соціальнокультурного будівництва, а також інших факторів об'єктивного характеру (стаття 2 Закону України про постійні комітети Верховної Ради України).
Сферою відання створеного Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією є кримінальне законодавство, включаючи питання боротьби з організованою злочинністю і корупцією, кримінальновиконавче законодавство, профілактика злочинів, організація та діяльність правоохоронних органів і адміністративні правопорушення.
Таким чином, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією є профільним парламентським комітетом, повноваження і права якого у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією безпосередньо передбачені чинним законодавством, зокрема, статтями 8, 9, 10, 20, 23, 24, 25 і 26 Закону України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю від 30 червня 1993 року. Крім цього, відповідно до статті 16 Закону України про боротьбу з корупцією від 5 жовтня 1995 року контроль за виконанням закону у сфері боротьби з корупцією здійснюється Верховною Радою України безпосередньо, а також відповідним профільним парламентським комітетом. Тому відповідно до визначеної Верховною Радою України функціональної спрямованості Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією пропоную внести відповідні зміни до законів України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю та про боротьбу з корупцією.
Щодо пропозицій науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України, то я погоджуюся з ними і прошу поставити на голосування проект Закону України про внесення змін до Закону України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю без пунктів 2 і 3 "Прикінцевих положень" та проект Закону України про внесення змін до Закону України про боротьбу з корупцією без пункту 2 "Прикінцевих положень".
Прошу вас, шановний Адаме Івановичу, і вас, шановні колеги, прийняти ці законопроекти в першому і другому читаннях, оскільки ніяких зауважень до них не надходило.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Я бачу, руку підняли Литвак і Лісогорський. Будь ласка, депутат Литвак.
ЛИТВАК О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (виборчий округ 87, Івано-Франківська область). Шановний Володимире Павловичу, згідно зі статтею 85, пункт 33, Конституції України до повноважень Верховної Ради належить "здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією". У своєму законопроекті ви вказуєте, зокрема, що комітет наділяється функціями контролю. Ви своїми діями підміняєте Верховну Раду в цілому. Ваше завдання - виключно робота над законопроектами, аналіз роботи органів, які займаються боротьбою зі злочинністю і корупцією, але не контроль!
Тоді поясніть, чому таку норму запропоновано в законопроекті?
НЕЧИПОРУК В.П. Шановний Олегу Михайловичу, я вас прошу звернути увагу на те, що наш комітет є профільним комітетом Верховної Ради і її складовою частиною. Тому Верховна Рада і покладає на наш комітет як на свою структурну одиницю цей контроль.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Лісогорський.
ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
177, Харківська область). Фракция коммунистов. Я работаю в комитете, который занимается вопросами борьбы с организованной преступностью и коррупцией. Этот проект закона предлагаю принять в первом чтении, потому что, работая в этом комитете, зачастую встречаешься с фактами вопиющего безобразия.
Например, неоднократно мы смотрели по телевидению: все выступают, что вот дело Агафонова надо передать и рассмотреть в Верховном Совете. Я работаю в комитете по борьбе с организованной преступностью - только вчера увидел эти документы в нашем комитете...
Поэтому я считаю, что организованная преступность в нашей стране уже создана - и надо вести с ней борьбу!
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Івановичу! Шановні колеги народні депутати, все-таки я просив би ставити запитання - ми поки що проект закону не обговорюємо...
Сідайте, будь ласка, Володимире Павловичу.
Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією народному депутату Кармазіну Юрію Анатолійовичу.
Юрію Анатолійовичу, три хвилини, так?
КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати, я не буду зловживати вашим часом. Наш комітет розглянув і підтримує ці пропозиції з мотивів, наведених у пояснювальній записці, яку ми всім роздали. Комітет вирішив (і народний депутат України Нечипорук не заперечує) погодитися з пропозиціями науково-експертного управління Секретаріату: ми виключили з проекту закону пункти 2 і 3 "Прикінцевих положень".
Тому ми і пропонували прийняти проект закону в цілому, не бачили для цього перешкод. Зі зміною назви комітету парламентський контроль у державі де-юре не здійснюється. А виконавча влада робить усе для того, щоб він не здійснювався. То я хотів би сказати в межах однієї хвилини, що дуже небезпечним є той факт, що сьогодні за підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю парламентський контроль належним чином не здійснюється. Це дуже небезпечно! Такий контроль здійснюється в усіх цивілізованих країнах. Я нагадаю вам, що основним таким законом у нас є Закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Це той закон, за яким ми створювали підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, надавали їм надзвичайні права. Цей же закон передбачав і повноваження парламенту та, зокрема, повноваження тоді ще Комісії Верховної Ради з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю. Це статті 23, 24 та 25 розділу YIII, який так і називався: "Контроль і нагляд..." У законі визначалося, що контроль здійснює парламент, а нагляд здійснює прокуратура. Я прошу вас проголосувати за. Це принципове питання. Від цього залежить, чи буде парламент контролювати те, що відбувається в державі, чи він буде спокійно спостерігати, як сьогодні в нас розвивається поліцейська держава. Тут деякі з "антимафіозних борців" підбурюють зал до того, щоб голосувати проти. Я прошу, зважте на ці всі обставини. Я ж далі не буду забирати вашого часу, а просто прошу підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Шановні колеги! На обговорення цього проекту закону записався лише народний депутат Зварич. Ви наполягаєте? Будь ласка, надаємо вам дві хвилини - і будемо голосувати.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні колеги! Я уповноважений виступити від фракції Народного руху України, оголосити її позицію. Народний рух України за те, щоб посилити всі повноваження депутатів та окремих органів Верховної Ради України стосовно парламентського контролю. І ми абсоютно не маємо з цього приводу жодних заперечень авторам і профільному комітету.
Але не йдеться якраз про посилення парламентського контролю по суті, якщо розібратися з цим законопроектом. Йдеться про те, щоб передати профільному комітетові повноваження, які мала постійна комісія Верховної Ради України з подібних питань, відповідно до положення, яке було прийнято в 1993 році. Тобто це положення саме по собі слід вважати підзаконним нормативноправовим актом. Ми не входимо в дискусію щодо самої суті, хоча по суті, якщо подивитись на повноваження, що були визначені в цьому положенні, можна було б узагалі посперечатись, чи йдеться про парламентський контроль, чи про слідчі повноваження, які ми готові передати профільному комітетові.
Я схиляюсь якраз до того, що положення, яке було прийняте в 1993 році, найімовірніше передбачає слідчі повноваження, а тут, шановні колеги, ми вже входимо в абсолютний конфлікт з Конституцією.
Але я хочу вам сказати дещо інше, вже щодо форми. Стаття 19 Конституції України чітко говорить про те, що повноваження органів державної влади визначаються виключно законами. Зараз же ми готові надати ці повноваження профільному комітетові не згідно з законом, як це визначено в Конституції, а згідно з підзаконним нормативним актом. Тому фракція Народного руху України буде голосувати за те, щоб відхилити цей законопроект, і ми закликаємо вас голосувати так само.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу.
Шановні колеги! Ставляться на голосування проекти законів про внесення змін до Закону України про боротьбу з корупцією та до Закону України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю (Шум у залі).
Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету (Шум у залі). Депутат Кармазін. Будь ласка, одна хвилина.
КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати! Ну, я не міг не відповісти на те, що сказав народний депутат Зварич. Мені соромно, що таке могло прозвучати з цієї трибуни. Соромно! Мова йде про те, що в нас раніше було два комітети, сьогодні - один. Ідеться про те, щоб замінити у тексті законів назву комісії на назву комітету. Більше нічого. Ні про яке положення мова не йде. Навпаки, коли Нечипорук запропонував зміни, пов'язані з положенням, ми категорично заперечили і викреслили це. Хоч дехто, коли це було вигідно, користувався положенням. Тому, шановні, я взяв ці півхвилини для репліки, бо по радіо прозвучала така брутальна... Ну, я не хочу казати. Це дискредитація Верховної Ради прозвучала! Я говорю тільки про те, щоб виконувалися закони України, і прошу підтримати, проголосувати за. Це тільки приведення у відповідність назви, яка є в законі, з назвою, яку ми з вами тут утнули, бо вона дещо така хитромудра ця назва. Можна було зробити це дуже просто - постановою. Пропонував Малєвський, пропонували інші - постановою. Ну, зробили так. Я прошу підтримати проекти. А стосовно того, що сказав Роман Зварич, то я звертаюсь до членів Народного руху України: я не думаю, що ви погоджуєтесь з думкою, яку висловив сьогодні Роман Зварич від вашого імені.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету, який урахував зауваження науковоекспертного управління щодо вилучення деяких пунктів із "Прикінцевих положень", прийняти проекти одразу як закони України. Прошу визначитися.
"За" - 194.
Рішення не прийнято.
Була інша пропозиція: прийняти законопроекти в першому читанні.
Хто за, прошу визначитися.
"За" - 222.
Шановні колеги! На прохання народних депутатів голосуємо ще раз. Депутат Семенюк не встигла проголосувати і її сусіди... Прошу, будь ласка, підтримати пропозицію про прийняття проектів у першому читанні.
"За" - 232.
Законопроекти приймаються в першому читанні.
----------
Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Доповідає ініціатор законопроекту народний депутат України Леонід Михайлович Черновецький.
Будь ласка. Регламент 10 хвилин.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 219, м.Київ). Партия "За красивую Украину", фракция НДП. Уважаемый господин председательствующий! Уважаемые господа депутаты! Уважаемые присутствующие! Мне хочется обратить внимание законодателей Украины прежде всего на то, что известно всем налогоплательщикам, но, к сожалению, неизвестно всем законодателям. Иначе нам бы не пришлось постоянно вести в сессионном зале малоутешительные разговоры о бедных украинских гражданах и добавлять по 1-2 гривни к их скудной зарплате и пенсиям, которые из-за инфляции не становятся от этого больше. Да уже никто, по-моему, и не реагирует на наши благородные порывы.
Какой же главный вывод следует из сказанного? Надо срочно менять инвестиционный климат в Украине, чтобы создавались новые рабочие места, чтобы шли поступления от налогов в бюджет. Надо срочно в несколько раз уменьшить эти налоги, что и предлагает партия "За красивую Украину", надо устранить произвол со стороны контролирующих органов.
Поднятый мною вопрос не касается построения коммунизма или капитализма, уважаемые господа! Он имеет чисто деловое звучание. Я...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Михайловичу, будь ласка, вибачте. Шановні колеги! Шановні народні депутати! Я розумію, що ми приймаємо надто серйозні й важливі закони, які стосуються кожного громадянина України, і тому таке жваве обговорення їх. Але ми будемо приймати зараз не менш важливий закон. Прошу все-таки хвилинку уваги! Якщо хтось хоче з'ясувати стосунки, то для цього є інше місце...
Будь ласка, Леоніде Михайловичу.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. В своем законопроекте я предлагаю остановить коррупцию, которая, как всем известно, имеет питательную среду из двух составляющих: законодательного произвола и разрастания контролирующих органов, которые в
свою очередь ведут к разрушению производства и закрытию рабочих мест.
В Украине 28 служб, проверяющих предпрития и организации, вместо одной налоговой службы, как во всех процветающих странах. Пока мы с вами ведем этот разговор, десятки тысяч ненасытных чиновников в погонах и без погон проверяют и проверяют всех и вся, забирают документацию, собирают информацию, прослушивают, обнюхивают, мучают, издеваются над нашими несчастными предприятиями, гражданами и не гражданами. Они делают это в офисах, в цехах, на таможенных переездах, в аэропортах и квартирах, в полях - везде, где только ступает нога наших сограждан, наших налогоплательщиков.
Вчера произвол имел место в отношении уважаемого представителя "Левого центра" - Александра Александровича Мороза. А завтра над кем-то из вас будут издеваться проверяющие - подсмотрят, подслушают, проверят и так далее.
Мы ежедневно принимаем важные и нужные обществу законы, но из-за спешки, плохой юридической экспертизы эти хорошие законы часто насаждают правовой беспредел, которого никто, конечно, не хотел. Но жизнь так многообразна, что сама, бывает, вносит в правовую практику вот такие нежелательные коррективы.
Одним из таких хороших и нужных в Украине законов, но с некоторыми несовершенными правовыми нормами, является Закон об организационно-правовых основах борьбы с организованной преступностью.
Но вот ведь что интересно: в частной беседе любой из высокопоставленных специалистов правоохранительных ведомств, да и сам автор закона Григорий Омельченко, подтверждали, что промах допущен, но, четко следуя правилу, известному профессионалам из органов, о том, что чистосердечное признание смягчает наказание, но удлиняет срок, официально потом открещивались от своих слов.
То есть грех разработчиками хорошего закона допущен, и его надо устранить, потому что в Святом Писании - Библии сказано: кто соблюдает закон и согрешит в чем-нибудь одном, тот становится виновным во всем.
Уважаемые коллеги, предложенный мною вашему вниманию проект закона призван устранить совершенно возмутительное противоречие в действующем законодательстве. Это тем более важно, что ничего, кроме вреда интересам граждан и государства, данное противоречие, как я уже говорил, не несет.
Закон об организационно-правовых основах борьбы с оргпреступностью был принят летом 1993 года, то есть более пяти лет назад. На момент его принятия одна из его норм, а именно подпункт "б" пункта 4 статьи 12, вступила в явное противоречие со статьей 53 Закона о банках и банковской деятельности и положениями Уголовнопроцессуального кодекса.
Так, на основании этой нормы сотрудники специальных подразделений органов внутренних дел и СБУ (то есть даже не начальник подразделения, а зачастую оперуполномоченный) по своему разумению вправе накладывать арест на денежные средства и иные ценности физических и юридических лиц.
В то же время статья 53 Закона о банках и банковской деятельности прямо и недвусмысленно предусматривает: на денежные средства и иные ценности юридических лиц и граждан, находящиеся в банках, арест может накладываться только по решению судов и постановлениям следственных органов. Так принято везде в мире.
В течение пяти лет указанная норма противоречит банковскому законодательству, в течение двух с половиной лет она, уважаемые депутаты, противоречит и Конституции, к которой мы все обращаемся и в которой сказано буквально следующее: каждый в праве владеть, пользоваться, распоряжаться своей собственностью, результатами своей интеллектуальной, творческой деятельности; никто не может быть противоправно лишен права собственности.
Статья 124 Конституции провозглашает: делегирование функций судов, а также присвоение этих функций другими органами или должностными лицами не допускаются. Разве ездили бы уважаемые наши чиновники в Швейцарию, в которой, кстати, нас и за людей-то не считают, если бы у нас такие вещи не были возможны? Конечно, они бы туда не ездили и деньги из Украины не вывозили. Зачем бы им туда ездить, везти деньги, если бы любой пожарник не мог разрушить любое предприятие, а любой инспектор не мог бы без какой-либо причины арестовать ваш счет, обыскать вас, посадить и так далее?
Потому-то мой законопроект и был поддержан, уважаемые депутаты, и Верховным Судом Украины, и Минюстом, и СБУ, и научно-экспертным управлением Секретариата Верховной Рады. Это не я его придумал.
Против лишения спецподразделений указанного права выступили только Генпрокуратура и МВД. Хочу отметить в связи с этим характерную деталь - ни Генпрокуратура, ни МВД не привели в своих отзывах ни единого примера, когда подобный внесудебный, внепроцессуальный арест счетов и вкладов завершился бы обвинительным приговором. Соответственно отсутствуют в их отзывах и какие-либо статистические данные, хотя возможностей в этом плане у упомянутых уважаемых организаций куда больше, чем у меня!
Интересно и другое обстоятельство: зная в течение ряда лет о явном противоречии указанной нормы банковскому законодательству, ни МВД, ни прокуратура не пытались инициировать через Кабинет Министров принятия закона о внесении соответствующего изменения в Закон о банках и банковской деятельности. Руководители этих ведомств отлично понимают, что в зале Верховной Рады такой проект не пройдет по одной простой причине - им, в отличие от меня, нечем аргументировать.
Поэтому позволю себе утверждать - никакой пользы правосудию данная норма не принесла и не принесет. Это реальная возможность для криминализированных предпринимателей руками коррумпированных чиновников и спецподразделений ставить на колени конкурентов, сводить с ними счеты. Никто из вас, уважаемые коллеги, не приведет пример обвинительного судебного приговора по делу, до возбуждения которого арестовывались счета или вклады. В итоге - уничтожаются налогоплательщик, рабочие места, наносится очевидный и серьезный вред обществу и государству, вред, за который никто и никогда у нас в государстве ответственности не несет.
Комитет считает (он тоже меня поддерживает), что мной взята лишь малая часть текста, несущего в себе противоречия с законодательством и Конституцией, что надо было брать проблему шире (это так считает комитет), что, например, внесудебный арест вкладов и архивов тоже неконституционен. То есть практически оппонентов у меня нет сегодня. Всем все понятно. И как естественна тяга сорняка к солнцу, так и вечна тяга контролирующих органов к проверкам, господа. Во всех странах это происходит точно так же, как у нас, но везде контролирующим органам и их тенденциям проверять, подслушивать и подсматривать противостоит парламент, к чему я вас и призываю. Ибо сказано в Писании, уважаемые депутаты: "Кто кем побежден, тот тому и рад".
Сегодня надо признать, что мы побеждены чиновничьим произволом, попрежнему винтики в руках коррупционеров, а можем и должны стать свободными людьми в свободной Украине. Я призываю вас, уважаемые депутаты, поддержать законопроект, устраняющий пробел в законе, в целом важном и нужном для Украины, - Законе об основах борьбы с организованной преступностью, а следовательно, устранить произвол, которого и так достаточно в нашей жизни.
Спасибо вам за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! З урахуванням цейтноту я пропоную заслухати ще співдоповідача і визначитися голосуванням. Ну що нам дадуть запитання і відповіді? Наполягаєте? Прошу записатися. Будь ласка, виставте п'ять хвилин. Депутат Єщенко. За ним - депутат Іванов.
ЄЩЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Прошу передать слово депутату Лисогорскому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лісогорський. Будь ласка.
ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І. Фракция коммунистов. Уважаемый коллега! Я помню, как вы стояли недавно на этой трибуне, когда мы избирали Председателя Верховного Совета. Вы указали, что в распоряжении вашей семьи находится пять автомобилей иностранного производства при доходах 600 гривень в месяц, если я не ошибаюсь. Как вы считаете, не сработает ли закон, проект которого вы сейчас представляете, конкретно против вашей семьи?
Спасибо.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л. М. Я первый в Украине декларировал (и я готов вам еще раз показать свою налоговую декларацию, с ней я шел на выборы в Киеве, где, кстати, победил и набрал почти в три раза голосов больше, чем другие депутаты), что у меня прибыль в 1996 году составила 2,5 миллиона долларов США. И я этим очень горжусь, потому что ведь это еще и налоги, которые заплачены, и так далее.
Я вам говорю только о том сейчас, что в жизни... (Шум у залі). Знаете, есть такое хорошее изречение: "Поступай так, как хочешь, чтобы поступили с тобой". Все, что вы для меня хотите предусмотреть плохого, оно может вам, не дай Бог, когда-нибудь отозваться. Так в Библии сказано, так говорят и в партии "За красивую Украину"
Мы должны жить в демократической стране, независимо от того, кто мы - коммунисты, социалисты, капиталисты, - только в демократической стране. При демократии такие вещи, о которых я сейчас говорил, недопустимы.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Іванов. Будь ласка. За ним - депутат Сінченко.
ІВАНОВ С.А. Уважаемый коллега! Я внимательно слушал ваше выступление. Честно сказать, несмотря на то, что я всецело этим вопросом занимаюсь, я не мог понять, в чем же суть вашего проекта закона? С одной стороны, вы критикуете правоохранительные органы за превышение служебных полномочий, с другой стороны, вы говорите о нищем народе. Так в чем же суть этого вашего проекта закона?
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Во-первых, я вам хочу сказать, что в этом зале я единственный, защитивший кандидатскую диссертацию (вам, наверное, будет интересно) о методике расследования должностных преступлений. Я кандидат наук и специалист в этой области.
Но поскольку ваш вопрос касается политической стороны дела, то я вам скажу: мы нищие в стране и не живем в красивой и богатой Украине, наши люди не улыбаются и наши предприятия закрываются потому, что мы непрофессиональными законами насаждаем произвол.
Я выступал и выступаю против произвола. По решению суда, по постановлению следователя, как было при коммунизме, можно смотреть и арестовывать счета. Ни в коем случае нельзя давать это право другим органам! Я уважаю все правоохранительные органы, я же не конкретно против кого-то выступаю. Я выступаю против системы. А вот система - это ошибка, и вы тоже против нее, наверное. Просто подумайте об этом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сінченко. Будь ласка.
СІНЧЕНКО С.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Левченко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЛЕВЧЕНКО А.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Леонид Михайлович, вы еще и в Верховном Совете предыдущего созыва предлагали эту поправку к закону, но тогда комитет вас не поддержал. Еще раз говорю, судя по вашей декларации, не скажешь, что вас обидели люди в погонах. Суть вашего законо- проекта в том, чтобы проверяли эти вопросы не с санкции прокуратуры, а через суд. Вы прекрасно понимаете, пока в суде получишь это разрешение, вы же концы в воду так спрячете, что никто ничего не сможет доказать.
И второе, по поводу ваших этих цитат: кто кем побежден, тот тому и раб. Вы ж прекрасно понимаете, что народ уже побежден коммерсантами, коммерческими банками и действительно стал рабом коммерческих банков.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Я вас очень уважаю, но, к большому сожалению, по вашему вопросу видно, что вы совершенно не вникаете в суть того, о чем я говорю, а просто я вам не очень нравлюсь. Но я вам хочу сказать, что и в Библии сказано, и в партии "За красивую Украину" говорят: возлюби ближнего своего. Я на вас не в обиде. Самое главное, что я как раз и говорю, что по решению прокуратуры, но только следователя, который возбудил уголовное дело, можно эти вопросы запросто решать. Никаких проблем. Я говорю о том, чтобы мы вернулись к коммунистической системе, которая была справедлива (Оплески).
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ваш банк - коммерческий!
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Да причем тут коммерческий банк! А живем мы плохо и народ задавили чиновники, потому что сегодня чиновников больше, чем тех, кто работает. Вот и вся проблема.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Михайловичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Слово для співдоповіді надається голові комітету Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати! Вам представили щойно законопроект, тепер послухайте, що думає з цього приводу Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Ми розглянули цей проект Закону про внесення змін до Закону про організаційноправові основи боротьби з організованою злочинністю, в якому пропонується вилучити зі статті 12 закону норму про право спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ і Служби безпеки накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб.
Як зазначає депутат Черновецький, необхідність внесення змін викликана, поперше, тим, що стаття 12 закону суперечить статтям 41 і 124 Конституції, згідно з якими обмеження в користуванні чи розпорядженні приватною власністю може бути встановлено лише за рішенням суду, а делегування функції судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
По-друге, тим, що вищеназвана норма суперечить статті 53 Закону України про банки і банківську діяльність, яка передбачає, що арешт на грошові кошти та інші цінності юридичних осіб і громадян, які знаходяться в банках, може бути накладений тільки за рішенням судів і постановами слідчих органів.
По-третє, стаття 12 закону не відповідає нормам Кримінально-процесуального кодексу України, які регулюють накладення арешту на кошти як захід для забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову і можливої конфіскації майна (це статті 29, 125, 126, 247).
Проти позбавлення зазначеного права спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю виступає Генеральна прокуратура і Міністерство внутрішніх справ України. Верховний Суд України, Міністерство юстиції України, Служба безпеки України підтримують законопроект, поданий народним депутатом України Черновецьким.
Комітет вважає за необхідне процесуально закріпити право спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю під час перевірки інформації про вчинення злочину в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб. Таку ж думку висловлює науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради України.
Враховуючи висловлені зауваження, комітет вирішив проект Закону України про внесення змін до Закону України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю, поданий народним депутатом України Черновецьким, направити на доопрацювання й вирішити це питання шляхом одночасного (я підкреслюю - одночасного, це думка комітету, підтримана переважною більшістю голосів) внесення відповідних змін до Кримінальнопроцесуального кодексу України та Закону України про банки і банківську діяльність.
У нас є багато зауважень, але ми вважаємо, що слушні зауваження Черновецького можуть бути враховані тільки комплексно і що цей проект закону повинен бути розглянутий у повторному першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.
На виступ записалося два народних депутати. Шановні колеги! Давайте ми сьогодні розглянемо цей законопроект. Журавський виступить одну хвилину... (Шум у залі).
Єльяшкевич, ставте запитання, будь ласка, якщо ви не можете сусіду поруч поставити...
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемый Юрий Анатолиевич! Я хочу спросить у вас, почему вы рекомендуете отправить проект на повторное первое чтение, хотя тема очень актуальна? Я считаю, что надо было бы принять законопроект в первом чтении, так как в противном случае в период предвыборной президентской кампании право силовых структур волею одного из работников перекрывать счета тем или иным партиям, общественным организациям, любым структурам, которые поддерживают неугодных нынешней власти кандидатов, является, по существу, одним из самых важнейших условий для того, чтобы придавить оппозицию.
Спасибо.
КАРМАЗІН Ю.А. Дякую вам за запитання, Олександре Сергійовичу. Я зараз не можу розділитися. Я вам доповів думку комітету, хоч сам принципово голосував трошки інакше. Моя думка така: законопроект треба приймати, але одночасно суб'єкт права законодавчої ініціативи має внести пропозиції про зміни і до інших законів. Це по-перше.
По-друге, я вважаю, що за будь-яких обставин, саме тому, що, як ви сказали, почалася передвиборна гонка, відбувається і відплив капіталу з України, і не можна дозволяти робити це безкарно, обеззброївши одним махом підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю. Тому я не можу сказати, що зразу треба прийняти цей закон і обеззброїти ці підрозділи. Треба придумати, розробити більш тонкий і гнучкий механізм. Справді, є таке право перевірки. За одну добу можна перекинути гроші куди завгодно, ви це знаєте.
Тому ми обстоюємо державні інтереси, а державні інтереси полягають як у тому, щоб не порушувалась Конституція (тут я погоджуюсь з автором законопроекту), так і в тому, щоб була ефективна боротьба з цими правопорушеннями. А ці дві речі треба узгодити між собою.
Я думаю, що це можна зробити швидко. Просто автора, на жаль, не було в той час на засіданні комітету з технічних причин. Якби він був тоді, можливо, уже були б подані і ці пропозиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Я думаю, що автор проекту не був на засіданні не з технічних, а з поважних причин, бо технічні причини щодо людини - це трошки... Сідайте, будь ласка. Одну хвилину надаємо депутату Журавському і будемо визначатися.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. Шановні колеги! Як відомо, Закон про банки і банківську діяльність передбачає: на грошові кошти та інші цінності юридичних осіб і громадян, які є в банках, арешт може накладатися тільки за рішенням суду і постановою слідчих органів. Одначе ми маємо ще інший закон - Закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю, який дозволяє співробітникам спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ і СБУ накладати арешт на грошові кошти.
Законопроект, запропонований депутатом Черновецьким, знімає ці суперечності в діючому законодавстві. Фактично йдеться про реалізацію чинної Конституції, відповідно до якої делегування функцій судів, а також присвоєння цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Влада псує людей, а абсолютна влада псує абсолютно. Чим більше влади, тим небезпечніше зловживання нею. Я просив би підтримати законопроект депутата Черновецького.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Будемо визначатися із запропонованим законопроектом. Профільний комітет вносить пропозицію направити законопроект на повторне перше читання. Прошу визначитися.
"За" - 143.
Рішення не приймається.
Тоді ставиться на голосування пропозиція автора законопроекту: прийняти запропонований законопроект у першому читанні. Прошу визначитися.
"За" - 146.
Рішення також не приймається. Таким чином, цей законопроект з розгляду знімається.
_______________________
Шановні колеги! Уранці ми проголосували за внесення до порядку денного на сьогодні (було 240 голосів) проекту Постанови Верховної Ради про підготовку проекту Закону України про порядок фінансування поточних витрат у 1999 році. Я пропоную дати доручення профільному комітету підготувати такий законопроект, проголосувати це як доручення Верховної Ради.
З приводу другого пункту, яким пропонується зобов'язати Кабінет Міністрів прискорити подання проекту бюджету. Ну, ми ж буквально кілька днів тому проголосували: подати проект бюджету для розгляду в другому читанні до 22 грудня. Вони подадуть. Куди прискорювати?
Тому я ставлю на голосування пропозицію доручити профільному Комітету з питань бюджету підготувати відповідний законопроект. Прошу підтримати цю пропозицію.
"За" - 200.
Рішення приймається.
Шановні колеги, нагадую про що йде мова. Мова йде про те, що ми повинні підготувати законопроект, щоб визначати не постановами, як це було раніше, порядок фінансування у році, який настає, коли не прийнято Державний бюджет, а відповідним законом. І доручається зробити це профільному комітету. Рішення прийнято.
Шановні колеги! Є справедливе зауваження попереднього доповідача Черновецького. Одна хвилина йому для заключного слова... З мотивів голосування. Будь ласка, Леоніде Михайловичу.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Уважаемые депутаты! Прошу буквально несколько секунд времени. Я знаю, что то, что я высказал, многим все равно, наверное, понравилось. Подумайте. Этот законопроект вызвал неоднозначные суждения на заседании комитета. Давайте прислушаемся к предложению председателя комитета. Ведь не я же предлагаю, а председатель профильного комитета предложил доработать законопроект. Давайте же не дадим этому вопросу так просто уйти. Все равно он будет поставлен не мною, так другими.
Пожалуйста, давайте еще раз проголосуем за "повторне перше читання".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Давайте проголосуємо на прохання автора законопроекту пропозицію профільного комітету про направлення цього законопроекту на повторне перше читання. Прошу підтримати.
"За" - 160.
Шановні колеги! Ну, 160 голосів - це далеко до 226. Питання з розгляду знято. Не агітуйте мене порушувати Регламент.
---------
Шановні колеги! Ви приймали сьогодні рішення, щоб заяву з приводу подій... Це перше. І друге - які дії наших органів.
Я хотів би вас проінформувати, що з самого ранку, десь о 10 годині, а можливо, й раніше Міністерство закордонних справ України прийняло офіційну заяву такого змісту:
"У ніч з 16 на 17 грудня збройні сили США та Великої Британії завдали ударів по об'єктах Іраку. Згідно з заявами керівництва обох країн це сталось у зв'язку з невиконанням Іраком його зобов'язань у відповідності до резолюції Ради Безпеки ООН, відмовою від співробітництва в повному обсязі з міжнародними експертами.
В Україні, яка послідовно виступає за вирішення будь-яких конфліктних ситуацій мирними політичними засобами, не можуть погодитися з силовими методами вирішення цієї проблеми.
Беручи до уваги мотивацію силових дій як прагнення домогтися повного та неухильного виконання Іраком вимог Ради Безпеки ООН, Міністерство закордонних справ України водночас вважає за необхідне нагадати, що лише на Раду Безпеки ООН покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки.
МЗС України закликає до припинення подальших військових акцій проти Іраку і вважає, що міжнародне співтовариство, у першу чергу Рада Безпеки ООН, мають зробити все можливе з метою запобігти подальшій ескалації напруженості навколо Іраку, яка може призвести до непередбачуваних наслідків у регіоні та у всьому світі.
В Україні висловлюють жаль з приводу жертв завданих ударів і стурбованість щодо безпеки міжнародних експертів, які продовжують перебувати на території Іраку.
Київ, 17 грудня".
Шановні колеги! Таку офіційну заяву Міністерством закордонних справ було прийнято.
Ще вас інформую, що, за повідомленням особисто міністра закордонних справ, міністерством з самого ранку було вжито таких заходів. Оскільки у нас немає ніяких дипломатичних представництв у цій країні, то МЗС, особисто міністр звернулися до посольств Російської Федерації і Польщі з проханням: якщо до них будуть звертатися громадяни України, які, можливо, перебувають на території Іраку, бо МЗС не володіє даними, чи вони там є, щоб ці посольства допомогли їм повернутися на батьківщину у зв'язку із тими воєнними подіями, які там розгортаються.
Далі. Міністерство закордонних справ також звернулося по відповідних каналах до Ради Безпеки ООН для того, щоб це питання було там розглянуте і вирішене відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Пропонується погоджений варіант, я так зрозумів, комітету... Так, Іване Олександровичу? Комітет щодо заяви погоджував питання?
"Заява Верховної Ради України з приводу ракетного удару по Іраку.
Як стало відомо, в ніч з 16 на 17 грудня збройні сили США та Великобританії завдали ракетного удару по Іраку. Застосування зброї мотивувалося невиконанням Іраком резолюції Ради Безпеки, але було здійснено без будьякого рішення цього органу ООН. Результатом є численні жертви, у першу чергу серед мирного населення.
Такі дії свідчать про те, що США продовжують політику залякування та силового тиску на Багдад з порушенням норм та принципів міжнародного права та загальновизнаних людських цінностей. Ситуація загострюється участю в конфлікті третіх країн, що породжує загрозу його глобалізації. Це також свідчить про те, що використання сили для розв'язання існуючих проблем перетворюється в норму міжнародних відносин.
Верховна Рада України, послідовно і принципово виступаючи за цивілізоване, мирне врегулювання будь-яких найгостріших проблем політичними методами:
висловлює рішучий протест проти застосування сили проти Іраку, яке тільки загострює конфлікт, а не сприяє його розв'язанню;
закликає парламенти країн - членів ООН засудити застосування зброї проти Іраку з боку США та інших країн;
заявляє про необхідність негайних дій Ради Безпеки ООН щодо припинення збройного конфлікту в регіоні та розв'язання існуючих проблем мирними засобами;
звертається до сторін конфлікту із закликом зробити все можливе, щоб запобігти подальшому кровопролиттю".
Я прошу підтримати цю заяву, яка практично повторює заяву МЗС. Прошу проголосувати.
"За" - 174.
Є пропозиція проголосувати поіменно. Прошу визначитися з приводу поіменного голосування.
"За" - 162.
Рішення прийнято.
З мотивів слово надається депутату Юхновському. Будь ласка.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! Справді, ми повинні прийняти заяву, яка відповідає заяві Міністерства закордонних справ. Заява, яку прочитав Адам Іванович, є занадто різкою, і вона може завдати нам шкоди. Тому я прошу вас, прошу Верховну Раду...(Шум у залі). Я прошу Верховну Раду...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Послухайте, будь ласка. Ми голосуванням визначаємося, а не голосом.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Я прошу Верховну Раду підтримати слово в слово те, що написав міністр закордонних справ, і не видумувати нічого свого.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черняк. Будь ласка.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 153, Рівненська область). Шановні колеги! Справді, ми повинні зреагувати на цю подію. Мені дуже імпонує та тональність, в якій підготовлено заяву нашого Міністерства закордонних справ. Ми повинні прийняти заяву проти застосування сили, але ми не можемо приймати заяву про підтримку Іраку, тому що там є проблеми. Я думаю, що текст заяви треба відредагувати і прийняти її завтра вранці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається автору - депутату Терещуку, і будемо визначатися. Одна хвилина, Василю Васильовичу, будь ласка.
ТЕРЕЩУК В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Я не є єдиним автором тексту цієї заяви, його було погоджено тими членами комітету, яким це було доручено на засіданні комітету. Я хотів звернути вашу увагу на те, що Верховна Рада України не є виконавчим органом, вона формує позицію електорату стосовно тих чи інших подій. І ми не можемо автоматично дублювати оцінку тієї чи іншої ситуації Міністерством закордонних справ, так само як і будь-яким іншим міністерством. Ця заява достатньо виважена, в ній не висловлюється підтримка Іраку, дається чітка оцінка подій. Я пропоную розмножити цю заяву, роздати її завтра в залі й свідомо проголосувати зранку за її підтримку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Текст заяви ставиться на голосування в поіменному режимі. За це ми проголосували. Прошу визначитись, а потім ми проголосуємо інші пропозиції. Прошу підтримати.
"За" - 186.
Прошу висвітити по фракціях.
За: комуністи - 103 з 104; НДП - 3 з 19; Народний рух - 0 із 20; "Громада" - всі 25; зелені - 3 з 6; соціалісти - 21 із 21; "Незалежні" - 2 з 3; соціал-демократи - 5 із 6; селяни - всі 10; прогресивні соціалісти - 10 з 11; позафракційні - 4 з 8.
Ставиться на голосування пропозиція розповсюдити цю заяву в залі й перенести прийняття рішення на завтра. Прошу підтримати, шановні колеги.
"За" - 196.
Питання процедурне. Рішення прийнято.
І ще одна хвилинка. Депутат Юхновський наполегливо просить слова для репліки (Шум у залі). Засідання не закінчено! Будь ласка, Ігоре Рафаїловичу.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! Я хочу зробити заяву. Під час розгляду закону про єдиний податок на землю було допущено порушення Регламенту. Замість два - за, два - проти було один - проти і п'ять - за. Крім того, головуючий зробив тиск на зал перед голосуванням. Зал прийняв закон, який шкодить державі. Звільнення від плати за землю, податок у розмірі один центнер з одного гектара -сміхотворний податок призведуть до повної безкарності в експлуатації землі.
У законі не визначені індикативні ціни на сільськогосподарську продукцію. Вважаю першочерговим завданням прийняття закону про визначення пропорційних цін та дотацій на хліб. Заявляю, що я подам заяву в Конституційний Суд про неправильне рішення Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Рафаїловичу, ваше право, як і кожного народного депутата, діяти так, як ви вважаєте за необхідне. Будь ласка.
Засідання оголошується закритим. До побачення!