ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  23  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  і  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо  засідання  Верховної  Ради  України.   Прохання   до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

     Реєструємося.

     Зареєструвалися 293   народних  депутати,  ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги!   Дозвольте   оголосити    запити    народних депутатів.

     Група народних   депутатів   (Дорогунцов,   Грачев,  Цибенко, Пасечна,  Красняков) звертається до Президента України  з  приводу невиконання   указу   та   доручення   Президента   України   щодо фінансування   Національної   академії   наук    України.    Прошу визначитися.

     "За" - 206.

     Прийнято. Будь ласка, голосуємо про направлення.

     "За" - 177.

     Яковенко Олександр  Миколайович  -  до  Президента  України у зв'язку  з  підготовкою  до  прийняття  закону   про   особливості приватизації державного підприємства "Укртелеком". Будь ласка.

     "За" - 197.

     Прийнято.

     Шановні колеги!   Я   щойно  зачитав  перше  звернення  групи депутатів до Президента про  фінансування  Національної  академії. Хіба не зрозуміло,  що це треба підтримати? Я прошу, підтримайте і перший,  і цей запит теж,  будь ласка.  Голосуємо за обидва запити разом.

     "За" - 223.

     Голосуємо, будь    ласка,   бо   депутат   Гуцол   не   встиг проголосувати - його заговорили.

     "За" - 230.

     Прийнято. Спасибі.

     Мовчан Павло  Михайлович  звертається   до   Прем'єр-міністра України  у  зв'язку з відсутністю реагування на звернення стосовно ліквідації   заборгованості    перед    акціонерним    товариством "Рівнепромбуд-8"   за   роботи,   виконані   для  державної  фірми "Медтехніка". Прошу підтримати.

     "За" - 189.

     Прийнято.

     Ще депутатські запити.

     Тищенка Павла Васильовича -  до  Прем'єр-міністра  України  в зв'язку    з   відсутністю   відповіді   на   звернення   стосовно об'єктивності  даних  Міністерства  фінансів  щодо  стану  виплати пенсій у Харківській області. Прошу підтримати.

     "За" - 222.

     Прийнято.

     Довганчина Григорія  Васильовича  та  інших  депутатів  -  до Прем'єр-міністра   України   стосовно   підвищення    ефективності управління в галузі зв'язку.

     Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 214.

     Прийнято.

     Юхновського Олега  Івановича  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно   соціально-економічної   ситуації,   що    склалася    в Козятинському,  Калинівському  і  Хмельницькому районах Вінницької області  внаслідок   затримки   виплати   зарплати   в   бюджетних організаціях та виплати пенсій. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 206.

     Прийнято.

     Арабаджи Володимира Васильовича - до Прем'єр-міністра України про невиконання постанови уряду від 18 березня  1998  року  375  в частині  фінансування  будівництва  комплексу водопостачання міста Бердянська.

     Будь ласка.

     "За" - 217.

     Прийнято.

     Кожина Бориса  Борисовича  -   до   Прем'єрміністра   України стосовно   погашення   заборгованості   колективному  підприємству "Довіра" за виконане державне замовлення - пошиття речового  майна для силових структур України.

     Голосуємо.

     "За" - 152.

     Прийнято.

     Мармазова Євгена Васильовича - до секретаря Ради національної безпеки  та  оборони  при  Президентові  України  щодо  поліпшення діяльності Укрчастотнагляду.

     Голосуємо.

     "За" - 210.

     Прийнято.

     Шановні колеги!   Вчора  ми  надавали  право  зробити  заяви, висловити  свої  побажання  і  зауваження  за  списками.  Сьогодні надаємо  слово депутатам від фракцій і комітетів.  Слово надається від фракції НДП депутату Іоффе (Шум у залi).

     Я прошу,  не шуміть, будь ласка. За ним від групи "Незалежні"

- депутат Бондаренко.

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 111,  Луганська область). Уважаемые коллеги!  Мы  с  вами  приняли  в этом зале 246 голосами решение о слушании вопроса о работе аппарата Верховного Совета.  За это было собрано также 179 подписей депутатов.  Прошло более месяца, однако вопрос потихоньку умирает.  Очевидно, в этом заинтересованы многие лица.

     Но ведь речь идет не о том,  чтобы с кемто бороться,  кого-то сократить или изменить структуру аппарата.  Речь идет о том, чтобы как-то  ввести  нашу работу в определенные рамки,  чтобы те,  кому положено готовить  нам  материалы,  делали  это  квалифицированно, чтобы  каждому  было  ясны и понятны последствия принятия того или иного закона (что произойдет после нажатия депутатами кнопки  "за" или  "против").  Поэтому,  безусловно,  мы должны рассмотреть нашу работу и структуру аппарата.

     Давайте возьмем хотя бы сегодняшнюю повестку дня.  В  ней  не указано,  кто готовил тот или иной вопрос.  Почему? Ведь многие из этих вопросов - острые.

     Поэтому я думаю,  что здесь никто  ни  с  кем  не  борется  с аппаратом  -  ни я,  ни кто-то из сидящих в зале.  Нам надо ввести нашу работу в определенное русло.  Для того чтобы это сделать, нам надо провести определенную подготовку.

     Мною и  группой  депутатов был внесен проект постановления из трех пунктов, который не был проголосован.

     Пункт 1.  Для подготовки этого вопроса  создать  комиссию,  в которую от каждой фракции вошло бы по два человека.

     Пункт 2.  Руководителю  Секретариата Горевому представить нам все необходимые материалы.

     Пункт 3. Заслушать этот вопрос не позднее конца ноября.

     Я думаю, это было бы нормальное постановление, и нам надо его проголосовать,  потому  что,  еще раз повторяю,  вопрос потихоньку умирает.  Комитет по вопросам Регламента ничего в  этом  плане  не делает (а прошло уже более месяца),  никак этот вопрос не готовит. А он важен для  всех  нас.  Как  мы  будем  дальше  работать?  Без изменения  технологии  принятия законов мы так же будем буксовать, как и буксовали.

     Я прошу,  уважаемый Александр Николаевич,  поставить  сегодня этот проект постановления на голосование.  Александр Николаевич, я вижу,  вам мешают,  но я прошу  поставить  этот  внесенный  проект постановления  о  рассмотрении  вопроса  о  структуре  аппарата на голосование.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко від групи "Незалежні". Будь ласка. За ним - депутат Клочко.

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212, м. Київ). Шановні громадяни України!  Шановний головуючий! Шановні колеги! Звертаюся до вас від імені 25 народних депутатів,  обраних  по  мажоритарних округах, котрі сьогодні в цьому залі сформували групу "Незалежні". Я думаю,  що цих поглядів і цієї позиції дотримуються і ті, хто не увійшов до жодної фракції,  їх також близько двох десятків.  Тобто ми маємо близько п'яти десятків депутатів,  які сьогодні  в  цьому залі, на мій погляд, дискриміновані.

     У чому дискриміновані? Насамперед у тому, що депутати, обрані від мажоритарних округів,  на відміну  від  тих,  хто  обраний  за партійними  списками,  ведуть  прийом.  На  кожному такому прийомі щотижня  в  мене  буває  близько  сімдесяти  громадян.  Ставляться страшні   питання.   Ця   робота   займає   в  мене  80  відсотків депутатського часу.  Разом із тим, як і в кожного обраного сюди, у мене стільки ж референтів і такий же фонд оплати праці для них.

     Я думаю,  що  треба  переглянути  питання  про  нашу роботу в округах.  Не можна нас так обмежувати і зводити все це нанівець  - один  раз  на  два місяці давати можливість поїхати в округи.  Хто обраний у Києві, тому хоч трошки легше.

     Гадаю, що треба поставити питання і про  те,  що  сьогодні  в цьому  залі  є  депутати,  які  навіть  не  мають  робочого місця. Наприклад,  депутати Ківалов, Бабич постійно шукають робоче місце, тому  що їм виділили якісь місця в кабінетах фракцій,  схиляючи їх до входження в ці фракції.

     Я вважаю,  що треба переглянути і  порядок  надання  слова  в сесійному залі. Вчора було зроблено черговий крок до дискримінації позафракційних депутатів,  коли їм  не  було  виділено  квоти  для публікації  матеріалів  у  парламентській  газеті "Голос України". Таким чином ми можемо  перетворити  як  депутатський  зал,  так  і газету  просто  на  поле політичних боїв,  а от зараз вони частіше перетворюються на арену бездумних півнячих боїв.

     У нашому житті є багато проблем, окрім політичних баталій, на які треба звертати увагу.  Візьмемо,  наприклад,  проблему надання житлово-комунальних субсидій,  з  якою  я  стикаюся  кожного  дня. Звертаюся до уряду з проханням переглянути цю систему. Її сьогодні вибудовано так,  щоб людина бігала по  колу  і,  врешті-решт,  або плюнула на все це і не оформляла субсидію, або потрапила в снігову кулю цих боргів, що накопичуються. До цього часу уряд не спромігся звільнити     від     необхідності    постійного    переоформлення житловокомунальних субсидій пенсіонерів  та  інвалідів,  скасувати борги тих людей,  які не можуть платити, бо не отримують зарплату, або мають гроші на книжці.

     З юридичної точки зору,  треба було б подивитися на проблему, коли  той  громадянин,  котрий  має  гроші на книжці,  сьогодні не оплачує вартості житловокомунальних послуг,  бо не має коштів.  То чи   має   держава  юридичне  право  пред'являти  до  нього  якісь претензії, коли вона вкрала в нього ці гроші...

     Хочу сказати,  що все це потребує розгляду в цьому залі, тому треба частіше надавати слово депутатам від мажоритарних округів.

     І ще  одне питання.  Думаю,  воно буде неприємним для частини депутатів,  але його треба розглянути. Відповідно до Конституції і Закону  про  статус  народного депутата депутат Правденко має бути або редактором,  або депутатом.  І треба поставити крапку в  цьому спорі!  Хай працює депутатом - прекрасним депутатом або редактором

-  прекрасним  редактором,  але   суміщати   посади   Конституцією заборонено!

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Питань немає.

     Депутат Клочко.  З  місця,  будь  ласка.  За  нею  -  депутат Бродський від "Громади".

     КЛОЧКО М.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 148, Полтавська область). Фракція комуністів. Шановні депутати! Питання невиплати  заробітної  плати  і  пенсій  зараз  найболючіше з усіх негараздів і непорозумінь, які переживають громадяни України. Наші люди  звикли  вірити  керівникам  високого  рангу  і тому з надією чекають,  коли ж будуть виконані на практиці обіцянки Президента і Прем'єр-міністра.   Проте   минає   час,   а   заборгованість   не скорочується, а постійно зростає...

     У моєму  виборчому  окрузі   -   Зіньківському,   Шишацькому, Великобагачанському   та   інших   районах   -   до   застосування Прем'єрміністром  так  званих  непопулярних  методів   мобілізації коштів  до  бюджету  та  цільових  фондів заборгованість сільським пенсіонерам становила чотири-п'ять місяців,  а  зараз  вона  сягає шести місяців. І хоча в сільгоспвиробників продукцію забрали силою практично     за     безцінь,     ситуація     не     поліпшилася. Сільгосппідприємства  залишилися  без нічого і з купою невирішених проблем. Пенсіонери на селі не отримали пенсій.

     Виборці часто запитують:  доки буде це безладдя?  Доки будуть знущатися над селянами?  Вже всім зрозуміло, що виною всіх цих бід є антинародний курс так званих ринкових реформ,  без  зміни  якого нашому  народові  ніколи  не  вибратися  з  цієї  прірви.  Якби  в урядовців хоч трішечки боліло серце за наш  знедолений  народ,  то вони  хоча  б  частково намагалися полегшити його становище.  Якщо сільгосппродукцію забрано до Пенсійного фонду, то навіщо ж чекати, доки  хтось  змилостивиться  і  купить  її.  А  може,  простіше  й доцільніше було б  прокредитувати  Пенсійний  фонд  із  бюджету  і виплатити  пенсії,  а  потім  повернути ці кошти в міру реалізації продукції.

     Чому уряд  стоїть  осторонь  розв'язання  цих   проблем?   За природний  газ пенсіонер може розрахуватися за рахунок неотриманої пенсії,  а  вже  за  балон  зрідженого   газу   в   такий   спосіб розрахуватися   не   може.   Щоб  провести  лікування  чи  зробити хірургічну операцію,  зараз потрібна немала сума грошей,  а  їх  у людей  немає.  То хіба не можна вирішити на державному рівні,  щоб людину  пролікували,  а  потім  вартість  цього   поступово   було повернуто із заборгованої пенсії.  Хоча всі ми знаємо,  що платити за медичні послуги - це  порушення  Конституції,  та  коли  людина хвора,  вона  над  цим мало задумується.  То хоч би в цій ситуації уряд  щось  зробив  для  зменшення  своєї  провини  за   порушення Основного Закону держави.

     Як можна  так  безглуздо вести економічну політику в державі, що  всі  галузі  господарського  комплексу  розвалені?  Розвалений сільськогосподарський   комплекс,  але  й  промисловці  від  цього потерпають не менше.  Робітники  Яреськивського  цукрового  заводу Шишацького району на Полтавщині вже більше двох років не отримують заробітної плати грошима, все кинуто напризволяще.

     У військовослужбовців   авіачастини,   яка   розташована    в Миргороді,  заборгованість  із  виплати зарплати становить дев'ять місяців.  У сім'ях молодих офіцерів  немає  навіть  за  що  купити молока дітям до одного року.  Як можна жити? Як любити Батьківщину й оберігати її?

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Бродський від "Громади". Будь ласка. За ним - депутат Кононов.

     БРОДСЬКИЙ М.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  215, м.Київ).  Фракція "Громада". Обращаюсь ко всем народным депутатам, ко всей стране,  ко всем избирателям,  гражданам,  которые думают, что они живут в демократическом государстве.  Я хочу сказать,  что это  неправда.  У нас в государстве нет свободы слова,  у нас есть только свобода средств массовой информации,  которые  поддерживают Президента и его команду.  Конкретно:  господин Омельченко вчера в Верховном Совете от имени Киева пробивал закон,  который  позволит ему  стать  мэром Киева.  Он думает,  что сфальсифицирует выборы и таким образом станет мэром.  Но я полагаю,  что все-таки  найдутся достойные кандидаты, за которых проголосуют киевляне.

     Хочу рассказать,   что   происходит   с   газетой   "Киевские ведомости",  на  что  сегодня  обратила   внимание   вся   мировая общественность  и  от  ЕЭС  специально  приехала делегация,  чтобы посмотреть, что происходит на самом деле.

     Господин Кравченко подал иск  за  то,  что  газета  "Киевские ведомости" писала правду обо всех его делах и,  пользуясь тем, что он министр внутренних дел,  все-таки добился,  чтобы районный  суд принял  решение  "про  відшкодування  йому  5  мільйонів гривень." Верховный Суд отменил это решение,  но районный суд,  несмотря  на это, вчера отказался снимать арест счетов "Киевских ведомостей".

     Редакция газеты   "Киевские   ведомости"  неделю  назад  была вышвырнута из помещения,  которое она  арендовала  шесть  лет.  Мы арендовали новое помещение на заводе "Меридиан", но уже вчера было оказано  беспрецедентное  давление  на  директора  завода  -   ему угрожали,  что его снимут с работы.  Районная администрация задним числом издала распоряжение о передаче этого  помещения  медпункту. Таким образом, преследование газеты продолжается.

     Хочу сказать от имени всего коллектива "Киевских ведомостей": "Киевские ведомости" не сдадутся.  Сейчас в  зале  сидят  народные депутаты.  К сожалению,  правоцентристские силы в зал не ходят, им не надо ходить на заседание,  потому что они  решают  сейчас  свои вопросы...

     Ну, что ты орешь! "Гроші віддай!"

     ...Им не надо ходить в зал, потому что они решают сейчас  свои  вопросы   с   правительством,   с   городской администрацией,  им надо решать свои личные вопросы,  а не вопросы граждан,  которые их избрали.  Обращаюсь ко всем избирателям  и  к вам,  депутаты: поддержите свободу слова в Украине. И, если можно, прошу вызвать сюда,  в зал,  министра внутренних дел, председателя городской  администрации,  пусть  они  расскажут,  какое  давление оказывают на "Киевские ведомости" для того,  чтобы они не печатали правду о том, что происходит в нашей стране.

     ГОЛОВА. Спасибі.   І   не   ображайтесь,   що  в  нас  бракує демократії.

     Слово надається депутату Кононову від фракції зелених. За ним

- депутат Довгань.

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  ПЗУ).  Партія зелених України. Фракція  зелених  украй  стурбована   критичною   екологічною   та соціально-економічною  ситуацією,  що  склалася в зонах діяльності підприємств гірничої хімії та нафтовидобувних родовищ Львівщини.

     22 серпня на Стебницькому хімкомбінаті "Полімінерал"  сталася аварія І категорії (внаслідок прориву в шахті виробітки води).  На жаль,  офіційні  висновки  спеціалізованих  організацій,  урядових надзвичайних  комісій  і нарад,  що вказують на можливі техногенні катастрофи з непередбаченими наслідками,  не є  переконливими  для керівників уряду.

     Звертаємося до   Кабінету   Міністрів  із  вимогою  терміново вирішити  питання  щодо  фінансування  аварійно-відновлюваних   та природоохоронних  робіт  на  цьому  об'єкті,  проведення комплексу природоохоронних робіт на озокеритовій  шахті  ВАТ  "Бориславський озокерит",   призупинення   карстопровальних   процесів  і  зсувів кар'єрів у зоні діяльності Яворівського та Новороздільського  ДГХП "Сірка".

     Кошти згідно  з  кошторисами  і  проектами  постанов Кабінету Міністрів,  поданими Львівською  облдержадміністрацією,  необхідно виділити не пізніше цього місяця. Прошу також погодитись із сумами фінансування,  передбаченими  проектами  постанов   Кабміну   щодо реструктуризації  Яворівського та Новороздільського ДГХП"Сірка" та Стебницького "Полімінералу",  при розгляді проекту Держбюджету  на 1999 рік.

     Звертаємо увагу  народних  депутатів  на  те,  що схвалений у першому читанні проект Закону України про особливу економічну зону Яворів  не  містить  положень,  котрі створили б належні умови для розв'язання техногенних екологічних проблем.  На друге читання цей законопроект  може  вноситися  лише  після  виправлення зазначених недоліків.

     І ще  хочу  сказати,  що  найсерйозніша  проблема  виникла  в мешканців Лузанівки в Одесі.  Хотів би, щоб вони почули: ми знаємо про це,  знаємо,  що там є зволікання, і зробимо все для того, щоб припинити чиновницьке свавілля.  Є спеціальна заява, я її сьогодні не буду зачитувати.  Якщо не виправлять становище, я її у вівторок оголошу.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат  Довгань від селянської фракції.  За ним буде виступати депутат Симоненко.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Політика  невтручання  уряду  в   процеси   економічних   відносин виробництва  і  втрата  законодавчих  норм  державного регулювання економікою  призвели  до  такого  рівня  хаосу  в   ціноутворенні, оподаткуванні і кредитуванні виробництва, коли від диспаритету цін на    сільськогосподарську     продукцію,     руйнування     ринку сільгосппродукції    не    тільки    занепало    та    збанкрутіло сільськогосподарське   виробництво,   а   й   зруйнована    галузь сільськогосподарського  машинобудування,  без якої ні підняти,  ні модернізувати сільське господарство зовсім неможливо.

     Втрата сільським      господарством      прибутковості      й самоінвестування        зробила        непотрібною       продукцію сільськогосподарського   машинобудування.   Роками   не    працює, руйнується  найсучасніша  виробнича база цехів Харківського заводу "Серп  і  молот",  Херсонського  комбайнового  заводу   та   інших підприємств цієї галузі.

     До мене звернулася первинна партійна організація Харківського заводу "Серп і молот". Читаю мовою оригіналу. "Первичная партийная организация Селянской партии Украины АО "Серп и молот" обеспокоена ситуацией, сложившейся в сельском хозяйстве и сельскохозяйственном машиностроении.  Развал  сельского  хозяйства  поставил Украину на грань голода.  Из-за отсутствия средств село не имеет  возможности приобретать   продукцию  отечественного  сельхозмашиностроения.  С другой стороны, предприятия сельхозмашиностроения, в частности наш завод  "Серп  и  молот",  из-за  этого резко сократили рынки сбыта своей  продукции,  что  привело  к  катастрофическому  финансовому положению предприятий.

     Непродуманная налоговая  политика  привела  к  неоправданному повышению   стоимости    выпускаемой    продукции.    Исходя    из вышеизложенного, первичная организация Селянской партии обращается к вам  с  просьбой  обсудить  данное  письмо  и  рассмотреть  наши предложения  во  фракции  Селянской партии в Верховном Совете.  Мы надеемся на помощь всех депутатов Верховного Совета,  а  также  на помощь   Председателя   Верховного   Совета   Украины   Александра Николаевича Ткаченко.

     Предложения по стабилизации работы: пересмотреть систему    налогообложения;    рассмотреть    вопросы реструктуризации долгов;  решить вопрос о предоставлении кредитов; запретить   закупку  импортной  продукции;  ввести  первоочередные платежи по зарплате и ввести систему госзаказа сельскому хозяйству и предприятиям сельхозмашиностроения.

     Председатель первичной  организации  Селянской партии Украины Чевардов".

     І ще  одне  питання.  Вчора  ми   голосували   за   створення чорнобильського  комітету.  Сьогодні  було  дуже багато телефонних дзвінків з  приводу  того,  що  всі  громадські  організації,  які працюють у системі Чорнобиля,  виступають за те,  щоб усе-таки цей комітет був.  Вони просять мене,  щоб я звернувся до  депутатів  з проханням затвердити його.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Симоненко, за ним - депутат Лавринович. І завершуємо.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Уважаемые избиратели!  Во вторник  выступление  Премьер-министра  Украины  в стенах парламента показало,  что реализуется, по сути дела, мораль кухонных политиков.  Не получив ответа на  конкретно  поставленные вопросы,  мы  сегодня с тревогой поднимаем некоторые проблемы,  на которые просто необходимо получить  ответ,  ибо  задолженность  по чернобыльским  выплатам  и  компенсациям достигла девяти месяцев и погашена практически только за январь. Поступления в Чернобыльский фонд сократились. Только за сентябрь, "благодаря" указу Президента о сокращении фонда наполовину, потеряно 63 миллиона гривень.

     Мы обращаем внимание на то,  что именно эта  мораль  кухонных политиков  привела к тому,  что сегодня,  например,  бесконтрольно принимается   решение   Национальной    комиссии    по    вопросам регулирования  электроэнергетики о том,  что с 1 октября 1999 года оплата за электроэнергию производится не по фиксированному тарифу, а  по курсу к доллару.  То есть сегодня,  все те,  кто призывает к "злагоде" и согласованным действиям, по сути дела, разрушают село, промышленность   и   многие  другие  сферы  народно-хозяйственного комплекса.  Ведь  под   это   решение   подпадает   20   миллионов потребителей!  Это  что,  в киоске каждый день будут устанавливать курс,  и бухгалтер, который принимает платежи по этому курсу будет проводить   расчеты?  Кто  сегодня  дал  право  председателю  этой национальной комиссии отменить то,  что принято Верховным  Советом (есть и указ Президента) - о запрете на повышение тарифов?

     Третий принципиальный  вопрос.  Я  хотел  бы сегодня услышать ответ на него,  Александр Николаевич.  Мы раз езжаемся в округа. Я думаю,    что    наша   главная   задача   сегодня   (в   условиях катастрофической ситуации в отношении как подготовки к зиме, так и завершения  сельхозработ в этом году) - посоветоваться на местах и определить основные параметры бюджета Украины на следующий год.

     Я хотел бы все-таки услышать:  мы уедем  сегодня  с  проектом бюджета,  как  обещал  нам  Премьер-министр,  или  нам пришлют его вечером?  Мы же неделю будем  отсутствовать,  а  после  этого  нам скажут, что завтра мы должны его рассматривать, ибо истекло десять суток, отведенных для рассмотрения его в Верховном Совете.

     Также я хотел бы  услышать  ответ  и  на  вопрос,  почему  не выполнено  обещание  Премьера представить нам и программу,  и план социально-экономического  развития,  и  многие  другие  документы, которые   требуют   глубокого   изучения  и  осмысления  народными депутатами.

     Поэтому коротко еще раз хочу сказать,  что  мы  протестуем  и требуем,  чтобы  привели  в чувство или призвали к ответственности председателя, который подписывает такие решения, и ответили на мои вопросы:   за   счет   чего   мы   будем  выплачивать  компенсации чернобыльцам  и  получим  ли  мы  основополагающие   для   Украины документы будущего года?

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович, будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Фракція Народного руху України. Сьогодні я хочу наголосити на двох досить  важливих  обставинах,  на  які  треба  звернути  увагу  як законодавчому органу, так і Кабінету Міністрів.

     Мова йде про те, що в нас у державі є резервний фонд Кабінету Міністрів,  який має використовуватися  для  того,  щоб  проводити невідкладні  роботи  в  аварійних  ситуаціях  і  коли треба долати наслідки стихійного лиха. Сьогодні з цієї трибуни керівник фракції зелених Віталій Кононов говорив якраз про такі речі.

     Хочу ще  раз  звернутися  до  проблеми,  яка  виникла в місті Стебнику на  найбільшому  колись  у  Європі  "Полімінералі",  який видобував калініт і де вироблялися калійні добрива. Сьогодні, як і після тієї аварії,  яка сталася там у серпні,  знову загострюється проблема  надходження  води  до  соляних  шахт.  І  незважаючи  на попередні  рішення,  які  колегіально  були  прийняті  в  Кабінеті Міністрів, виділення коштів з резервного фонду, що вже погоджене з усіма  необхідними  бюрократичними  структурами,  не  здійснюється виключно через те,  чи є, чи немає політичних симпатій до Кабінету Міністрів у цілому або до конкретного Прем'єр-міністра чи міністра Кабінету Міністрів ...

     Сьогодні заблоковано  виділення  коштів  на  аварійні роботи, невиконання яких  може  призвести  до  надзвичайної  катастрофи  в масштабі  цілої  Української  держави,  сусідніх держав - Молдови, Румунії та інших.

     Хотів би,  щоб ті,  хто  сьогодні  ставлять  на  терези  свої симпатії чи антипатії до окремих народних депутатів,  подумали над тим,  який гріх вони беруть перед українським народом за свої  дії чи за свою бездіяльність, яка межує вже зі злочинністю...

     Також звертаю увагу на іншу обставину - у нас сьогодні досить складне становище в промисловості.  Ми  маємо  постанови  Кабінету Міністрів  і  укази,  які ввели картотеку на підприємствах і таким чином  обмежили  можливості  їх  розвитку.  Скажімо,  Дрогобицький автокрановий  завод,  який  має  контракт з Аргентиною на поставку автокранів, не може сьогодні здійснити свої роботи, тому що кошти, які їм надходять,  списуються відповідно до картотеки,  і закупити на КрАЗі ті шасі, на які треба ставити ці крани, немає можливості. Таким  чином  люди  позбавляються  роботи  і  в  Кременчуці,  і  в Дрогобичі,  і замість того,  щоб  приносити  якісь  дивіденди  для держави і для людей, ці гроші навпаки втрачаються... Хотів би, щоб у Кабінеті Міністрів на це також звернули увагу,  якщо там  іще  є бажання  подбати  про  те,  щоб  в  Україні  відбувалися позитивні процеси.

     І насамкінець хотів би сказати дещо  про  нашу  парламентську роботу.  Дуже прошу,  щоб ми уважніше ставилися до законопроектів, які вносяться на  розгляд  народними  депутатами.  І  якщо  навіть когось вони не влаштовують, їх треба ставити на голосування. І щоб перенесення розгляду питань з  одного  дня  на  інший  відбувалися також за рішенням сесійного залу.

     Я вам дуже дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Шановні колеги!  Останнім виступає депутат Місюра від фракції соціалістів. Будь ласка.

     МІСЮРА В.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та СелПУ).  Фракція блоку Соціалістичної та Селянської партій України,  голова   Соціалістичного   конгресу   молоді.   Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Виступити мене змусила стурбованість ситуацією,  яка сьогодні складається навколо молодіжного  середовища  в  Україні.  Багатьом  вам  відомо,  що в Україні  з  1992  року  діє   Український   національний   комітет молодіжних  організацій,  який  включає  до свого складу переважну більшість всеукраїнських молодіжних та дитячих організацій  різних політичних   спрямувань   та   понад   200  місцевих  організацій, об'єднаних у 27 регіональних комітетів.

     У серпні  1997   року   УНКМО   був   прийнятий   до   складу Європейського   молодіжного   форуму,  який  об'єднує  національні комітети молодіжних організацій країн - членів Ради  Європи.  А  в січні  1998  року  за  ініціативою  УНКМО  створюється український молодіжний парламент.  Усе це стало можливим  завдяки  згуртованим діям  різних  політичних  молодіжних організацій навколо вирішення суто молодіжних проблем,  розумінню,  що  майбутнє  держави  -  це майбутнє сьогоднішніх молодих людей.  Але це не сподобалося деяким представникам виконавчої влади,  які в  лютому  цього  року  перед виборами  створюють так званий молодіжний уряд і його "наречену" - молодіжний   парламент,    куди    входять    представники    двох всеукраїнських   організацій.  Його  появу  та  діяльність  молодь України пов'язує з несприйняттям  окремими  урядовими  чиновниками ідеї партнерського діалогу громадського руху та державної влади. І це, зроузуміло, відбувається за старою комсомольською звичкою.

     Як можна   не   вважати   "підставкою"   підсунуте    головою молодіжного  уряду  на  підпис  Прем'єру  доручення  про перевірку конкуруючої,  але всіма визнаної молодіжної структури? Це що, 1937 рік,  коли  за  доносом  могли  знищити невинну людину?  Чи хтось, знищивши важливе надбання  української  молоді  -  консолідований, незалежний,   організований  молодіжний  рух,  хоче  в  подальшому приватизувати через створення фіктивної молодіжної структури думку всієї молоді і використати це на майбутніх виборах?! На жаль, у цю безперспективну і брудну гру були втягнуті і держслужбовці  деяких регіонів.  Мені як голові підкомітету з питань молодіжної політики надійшло не одне звернення з регіонів про свавілля,  яке  чиниться деякими  представниками  управління  у  справах сім'ї і молоді при формуванні  регіональних  молодіжних   об'єднань.   Наприклад,   у зверненні   молодіжного   парламенту  Дніпропетровщини,  під  яким підписалися представники різних молодіжних об'єднань,  ідеться про те,  що  начальник  обласного  управління  Чекубаша почав роботу з того,  що насамперед викинув  на  вулицю  з  приміщень  управління Дніпропетровське  об'єднання молодіжних організацій (а це більш як 40 структур) та створив кишеньковий молодіжний парламент,  хоча до цього     вже     було    зареєстровано    молодіжний    парламент Дніпропетровщини, який об'єднав більш як 30 організацій.

     Така ж ситуація повторилася  під  час  створення  молодіжного парламенту  на  Полтавщині,  коли  силами  міліції  із  залу  були виведені   представники   багатьох   молодіжних   організацій,   а залишилися  тільки  представники Народно-демократичної ліги молоді та ще однієї організації.  Такі ж,  але вже невдалі спроби з  боку молодіжного уряду були і в Донецьку, і в Криму.

     Я звертаюся до депутатів з проханням підтримати організований молодіжний рух,  а це можна зробити через співпрацю з  Українським молодіжним    парламентом    -    справді    легітимним    органом самоврядування,  якому,   правда,   Міністерство   юстиції   двічі відмовило.   Одна   надія   на  парламент  і  на  вас,  Олександре Миколайовичу, що ви зможете протистояти цьому свавіллю.

     Наступне питання.  Ще в цьому році ми  повинні  розглянути  в другому  читанні  проект  Закону  України  про молодіжні та дитячі організації,  бо вже час чітко визначити  особливості  молодіжного руху  і  статус  Українського  національного  комітету  молодіжних організацій.  Молодь хоче жити у вільній демократичній державі.  І створити  умови  для її громадянського становлення - також у наших можливостях!

     І останнє.  Фракція  Соціалістичної  та   Селянської   партій України нагадує вам,  Олександре Миколайовичу,  і Прем'єрміністру, що він на всю Україну публічно пообіцяв у п'ятницю подати бюджет і програму дій уряду.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Депутат  Іоффе вже вкотре порушує питання про розгляд Верховною Радою питання про  структуру апарату  і  управління  ним.  Я  вкотре  пояснюю,  що  з  обранням керівництва парламенту саме на нього покладається відповідальність за роботу апарату,  а не на сесійний зал.  Щодо структури апарату, то це питання також було погоджено. І ми дали відповідне доручення Комітету  з  питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи  Верховної  Ради  України.   Минулого   разу   ми   за   це проголосували.  Над  цим  питанням  комітет разом із Секретаріатом Верховної Ради працює.  Це питання,  безперечно,  буде внесено  на розгляд у пленарному режимі.

     Народний депутат  Бондаренко  порушив  питання про розміщення фракцій.  Підтримуючи депутата Бондаренка,  ще  раз  звертаюся  до голів  фракцій і Кабінету Міністрів:  ми вже три тижні просимо вас дати  свої  пропозиції  щодо  розміщення  фракцій.   Ми   з   вами проголосували  за  те.  А  ті  зміни,  які відбуваються сьогодні у фракціях,  є закономірними.  Адже  депутати  переходять  з  однієї фракції  в  іншу.  Дайте,  будь  ласка,  пропозиції,  щоб  ми  вже наступного пленарного тижня  погодили  на  Погоджувальній  раді  і поставили, як кажуть, на цьому питанні крапку.

     Народні депутати Клочко, Довгань та інші порушили ряд питань, пов'язаних із розвитком агропромислового  комплексу  та  усуненням тих   недоречностей,  які  сьогодні  є.  Справді,  агропромисловий комплекс,  мабуть, ще від післявоєнних років ніколи не був у такій скруті,  як сьогодні.  В першу чергу це вина виконавчої структури. Пустили на самоплив агропромисловий комплекс.  Ніхто ним не керує. Порушене  питання  про  наведення  порядку  і  державний  контроль діяльності агропромислового комплексу ми обов'язково розглянемо. А під   час   розгляду   бюджету   ми   визначимо   роль   і   місце агропромислового комплексу в розвитку економіки нашої держави.

     На Дні уряду ми ці питання не просто  порушимо,  а  поставимо так,   щоб  уряд  і  Прем'єр-міністр  дали  чітку  відповідь.  Тут поєднуються й ті питання, які порушив Петро Миколайович Симоненко. Претензії  до  уряду  теж,  як  кажуть,  збігаються  - і з виплати заборгованостей,  і щодо відрахувань до Чорнобильського  фонду  та інші питання. На Дні уряду ми, безперечно, ці питання розглянемо.

     Щодо чорнобильського  комітету,  шановні колеги,  ми з вами в цьому сесійному залі визначилися.  І,  як кажуть,  бачить Бог,  ми хотіли  (хоч  і  зовсім  не всі),  щоб цей комітет був у Верховній Раді. Ми до цього питання повернемося, але вже на третій сесії.

     Щодо подання  бюджету   і   програми.   Тут   Прем'єр-міністр доповідав   і   дав   слово  парламенту.  Він,  безперечно,  слова дотримається.  Сьогодні вранці в мене була з ним розмова  з  цього питання.   Прем'єрміністр   сказав,  що  сьогодні  на  розширеному засіданні Кабінету Міністрів вони розглядають проекти  бюджету  та програми  і  план  соціально-економічного  розвитку,  а  в  другій половині дня подадуть до Верховної Ради ці два важливі  життєдайні документи (Шум у залі).

     Прошу затриматися на дві-три години,  щоб комітети,  фракції, депутати отримали ці документи.  Якщо потрібно затриматися,  то ми затримаємося. А завтра, в суботу, роз'їдемося.

     Народний депутат Місюра порушив дуже важливі питання. Я прошу колег народних депутатів на місцях разом  з  обласними  радами  та адміністраціями   з'ясувати   проблему   ставлення  до  молодіжних формувань.  Не так давно,  буквально тиждень тому, я мав зустріч з керівниками молодіжних організацій. Ті керівники наших комітетів і фракцій,  які були разом зі мною на цій зустрічі,  підтвердять, що ми  маємо в Україні справді гідну зміну.  Ми зобов'язані допомогти їм об'єднатися і  працювати  для  процвітання  нашої  держави,  на економіку,   на   становлення  справжнього  демократизму  в  нашій Україні.

     Ми не повинні залишити  виступ  і  заяву  народного  депутата Місюри без уваги.  Зі свого боку я як Голова парламенту, думаю, що й із Прем'єр-міністром домовимося, і все зробимо для того, щоб той мінімум,  який  просить молодь,  ми виділили.  Слід звернути на це увагу і в процесі фінансування, під час надання матеріальної бази. Думаю, що ми це в змозі вирішити.

     Народний депутат  Лавринович  також порушив низку питань.  Ми дамо відповідне доручення  Кабінету  Міністрів  щодо  перестановки питань  у  порядку  денному  нашої  сесії.  Повірте  мені,  що без сесійного залу ми не переставляємо питань. Я ще раз кажу, у нас ті питання,  які ми не встигаємо розглянути, ідуть, як кажуть, просто доважком на  другий  день.  Вони  справді  відсувають  невідкладні питання. Але, повірте, це залежить від продуктивності нашої роботи в цьому залі.

     Сьогодні я  прошу  всі  питання  розглядати   за   скороченою процедурою.  У такий спосіб ми підвищимо коефіцієнт нашої корисної дії.

     ----------

     А тепер переходимо до розгляду питань,  внесених  до  порядку денного. Розглядаються проекти законів про внесення змін до Закону України  про  основи  державної   політики   у   сфері   науки   і науково-технічної  діяльності  та  про внесення відповідних змін і доповнень до деяких законодавчих актів.  Доповідає голова Комітету з  питань  науки  і  освіти  Володимир Петрович Семиноженко.  Будь ласка.

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 168,  Харківська область). Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні   колеги!   Потреба прийняття  нової  редакції  Закону про основи державної політики у сфері науки і науковотехнічної діяльності  і  Закону  України  про внесення  змін  і доповнень до деяких законодавчих актів України з метою   підтримки   наукової   та   науково-технічної   діяльності зумовлена, по-перше, тим, що попередній закон був прийнятий у 1991 році.  Відтоді деякі його положення втратили актуальність. До того ж  унаслідок багатьох доповнень і запровадження декретів він майже повністю втратив дієвість.

     По-друге, ми  розуміємо,  що   ніяких   позитивних   змін   у суспільстві,  ніякого  зростання якості життя,  ніякого підвищення рівня національної  безпеки  держави  ми  не  можемо  досягти  без розвитку науковотехнічної сфери на грунтовній законодавчій базі.

     По-третє, мусимо  констатувати,  що  стан науки на сьогодні в державі катастрофічний.

     Декілька слів про ситуацію.  Кадровий  потенціал  за  останні вісім років зменшився більше ніж удвоє, знизилася результативність досліджень. Ті аргументи, що нині всім важко, зокрема й науці, вже не спрацьовують через дві основні причини.

     Передусім тому,  що  занепад кожної сфери саме й зумовлюється тим,  що  занепадає   науково-технологічна   сфера   (тут   чіткий причинно-наслідковий зв'язок).

     Маємо дуже   велику   інертність  даної  сфери.  Якщо  навіть найсучасніше виробництво  можна  збудувати  за  три-чотири,  нехай п'ять років за умови відповідних інвестицій та рівня фахівців,  то для створення наукової чи технологічної, чи конструкторської школи потрібно десятки років (приблизно 20 років налічують наші провідні наукові чи конструкторські школи).

     Фахівці підрахували  (ми  спеціально  просили  їх  про   це), скільки  потрібно  було  б  вкласти  коштів державі,  щоб створити науково-технічні школи нинішнього рівня.  Якщо врахувати навчання, створення   наукових   традицій,   відповідні  приміщення,  навіть застаріле наявне обладнання,  що нині ще  працює,  то  це  мінімум 10-15   мільярдів   доларів  США.  І  такий  потенціал,  на  жаль, втрачається.

     Що потрібно,   аби   зупинити    розпад    науково-технічного потенціалу?  Передусім  від  закликів  і  гасел про пріоритетність науки перейти до справи.  А справи такі. Ми пропустили і революції напівпровідникову,  комп'ютерну,  і  багато напрямів біотехнології теж,  хоча тут є певні здобутки.  Тепер переходимо вже  в  іншу  - інформаційну  площину,  і  треба  зробити  все,  щоб бути сучасною державою.

     Належить відновити престижність  наукової  професії,  яка  на сьогодні втрачена.

     Слід забезпечити  науку  хоча  б  мінімальними  ресурсами для стабільного здійснення наукових досліджень.  Тепер  їх  просто  не вистачає,  до  того ж нерегулярність їх надходжень майже позбавляє змоги організувати науковий процес.

     Що пропонується у поданому проекті закону?  Варто відзначити, що  над  цим  документом  працювала два роки велика група фахівців (авторів закону ви  вже  прочитали)  Національної  академії  наук, Академії   педагогічних   наук  України,  представників  галузевих академій, Міністерства у справах науки і технологій.

     Текст законопроекту  широко   обговорений   громадськістю   і надрукований у науковій газеті.  Тут передбачено розв'язання низки проблем.

     Перша з  них  -  визначення  ролі   всіх   рівнів   влади   в науково-технічному    процесі,    зокрема   Президента,   Кабінету Міністрів,  інших органів виконавчої влади як суб'єктів державного управління    науково-технічною    сферою,    затвердження   вищим законодавчим  органом  (Верховною  Радою)  державних   пріоритетів науково-технічного   розвитку.   Законопроект  ініціює,  по  суті, зростання ролі державного управління й  регулювання  в  науці,  що особливо важливо тепер, за перехідного періоду. Тут бракує розділу "Верховна Рада".  Це пов'язано з суто технічною причиною (не радив Мінюст),  але,  гадаю,  до  другого читання ми врахуємо і наслідки обговорення даного проекту закону, і це теж.

     Проте державне  регулювання   жодною   мірою   не   применшує самоврядування в науці.  І в документі (хочу, щоб усі це помітили)

- центральною фігурою є якраз  учений.  Навіть  такі  демократичні процедури,  як  вибори  вченої  ради,  і статті про Національну та галузеві академії наук - також перейняті питаннями самоврядності.

     Друга проблема  -  вдосконалення  системи  оплати  праці   та пенсійного забезпечення.  Щодо пенсійного забезпечення, то логічна система вже прийнята,  як ми  знаємо,  для  державних  службовців, журналістів,   суддів,  військовослужбовців,  працівників  органів внутрішніх справ тощо.  Не  думаю,  що  науковці  заслуговують  на менше.  Розрахунки обгрунтовують, що це цілком може бути здійснено для збереження наукового потенціалу.

     Третя проблема - ресурсне забезпечення нашої науки,  для чого в проекті пропонується комплекс заходів.  Насамперед наголошу,  що йдеться про те,  аби відповідно до прикінцевих  положень  до  2001 року  вийти  на  рівень  фінансування  науки в обсязі 1,7 відсотка внутрішнього валового продукту.  Чому саме така цифра? У 1994 році була  постанова  Верховної  Ради,  потім  низка  державних  рішень стосовно  цього.  Дана  цифра  обгрунтовується   критичною   межею відтворювання  науки та науковотехнологічного спрямування держави. В іншому разі навіть не варто взагалі витрачати гроші на цю сферу, а які наслідки будуть,  ви розумієте.  Для порівняння скажу,  що в Сполучених  Штатах  на  це  спрямовано  2,54   відсотка   ВВП,   у Федеративній  Республіці  Німеччині  - 2,26,  у Франції - 2,34,  у латиноамериканських країнах  Бразилії  та  Кубі  -  0,91  і  0,93. Коментарі тут зайві.

     Однак (і  це  теж  береться  до уваги в проекті закону) треба розраховувати  не  тільки  на   державні   гроші.   Повинні   бути зацікавлені і наукові установи (особливо прикладного спрямування), і промислові підприємства  витрачати  гроші  на  науку,  щоб  були стимули  для  технологічного  оновлення,  а  науковим  установам - стимул  заробляти  гроші  для  підтримки  своєї  наукової  бази  і розвитку наукових шкіл. Тут ці речі також обгрунтовуються.

     За браком  часу  не  можу спинитися на всіх положеннях.  Адже якщо навіть просто перегорнути документ,  то видно,  що він доволі великий.  Тут  уже  в  законодавчому  полі  йдеться  про державний реєстр,  про потребу атестації  наукових  працівників  і  наукових установ,  про  такі органи наукової установи,  як учена рада тощо. Закон здійснює в дуже правильному напрямі органічний  синтез  суто традиційних    наукових    установ   і   закладів   вищої   освіти третього-четвертого рівнів акредитації.

     Нарешті, у законопроекті  запроваджується  поняття  "науковий центр"  і  в цьому контексті стимулюється поєднання вищої освіти і науки в державі.

     Ще раз зауважу:  прийняття даного закону  диктується  справді державними,  а  не відомчими інтересами,  бажанням запобігти новим загрозам національній безпеці нашої країни та створити  передумови і розвитку, й розквіту.

     Ми не  маємо права,  не можемо допустити перетворення України на неконтрольоване джерело робочої сили для інших країн світу,  на світовий  смітник  (маю  на  увазі  екологічні проблеми) і взагалі створити державу,  яку не варто залишати нашим дітям.  Україна є й повинна  залишатися  освіченим  суспільством завдяки пріоритетному розвитку науки.

     Прошу вас підтримати внесений законопроект і взяти  участь  у підготовці до другого читання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання   будуть?  Запишіться,  будь  ласка.  П'ять хвилин.  Працюємо за скороченою процедурою.  Прошу запросити людей до залу. Висвітіть, будь ласка, список. Достатньо.

     Депутат Філіпчук.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Володимире Петровичу,  безперечно,  що сьогодні всім фракціям слід підтримати цей законопроект.  Він виходить  за  межі відомчого   підпорядкування,  оскільки  його  треба  розглядати  з погляду  національної   безпеки   України.   І   найстрашніше,   і найскладніше,  що  відбувається  сьогодні у державі,  - це відплив інтелектуальних  сил  із  країни.  Якщо  сьогодні  оцінювати  наші втрати,   то   росіяни  втрачають  щорічно  50  мільярдів  доларів унаслідок зазначеної ситуації.  Ми,  за оцінками,  які  ніколи  не надаються  в  інформаційному просторі,  - близько 10 мільярдів.  І думається,  що  найголовнішою  і  пріоритетною  статтею  в   цьому законопроекті  має  бути захист інтелектуальної власності України, захист ученого,  бо ми,  народ, як казав колись класик: "Фінікійці були   народом  здебільшого  торговим,  а  українці  були  народом освіченим".  Хотілося,  щоб так, як колись заглядала в Острозьку і Києво-Могилянську  академії вся Європа,  так і сьогодні повинні на нас дивитися,  а не як  на  політичний  чи  економічний  перегній, використовуючи  наш  науковий  та  інтелектуальний  потенціал  для нарощування потенціалу інших держав.

     Я хотів би, щоб ви дали конкретну відповідь щодо цієї статті. Як ми її повинні сформулювати на цьому рівні?

     СЕМИНОЖЕНКО В.П. Дякую, Георгію Георгійовичу. У законопроекті спеціально  виписана   стаття   40   "Державна   система   захисту інтелектуальної власності".  Вона є, так би мовити, рамковою. Саме тут,  у Верховній Раді,  ми змогли напрацювати за  час,  який  нам відведено,  цілу низку законопроектів щодо захисту інтелектуальної власності. У комітеті вже розглянуто один законопроект, а на черзі приблизно чотири законопроекти, над якими розпочинається робота.

     Щодо відповідальності  різних  органів у цьому законопроекті, то справді треба взяти до уваги,  що повинна бути не тільки стаття про Верховну Раду,  а ще має бути стаття про Раду з питань науки і науково-технічної політики при Президентові  України,  яку  очолює персонально Президент України.

     Дякую.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  слово має народний депутат Заклунна. За нею - депутат Пересунько.

     ЗАКЛУННА В.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  В чем вы видите  причины развала научной сферы и чьи интересы в ней реализуются?

     СЕМИНОЖЕНКО В.П. Основна причина діє приблизно з 1990 року... Я розподілив на два етапи: до 1990 року і після 1990 року. До 1990 року  (пробачте за таку аргументацію),  однією з причин,  можливо, була  нестабільність  держави   -   колишнього   СРСР.   То   була несприйнятність  нашою державою нових технологічних революцій.  Ми блискуче працювали в галузі оборони,  коли можна було задіяти  всі державні  адміністративні  заходи.  Ми досягли величезних успіхів. Але для опанування світових ринків потрібен був інший шлях.  А  ми тоді пропустили це навіть за міцнішої державної підтримки.  Я ж це пам'ятаю.   Тоді   основне    гасло    було    таке:    "Ускорение научно-технического  прогресса  - забота общая!" Тоді існували всі ланки:   від   рад   молодих   учених   до   советов    содействия научно-техническому  прогрессу  при обкомах партии.  При мощнейшей поддержке мы  все  равно  не  смогли  осуществить  технологические революции:  биотехнологическую, компьютерную и другие. После этого мы не смогли  задействовать  государство.  А  сегодня  мы  слишком быстро  вошли  в рынок,  бросив туда и науку.  Но эта сфера больше всего требует государственной  поддержки.  Поэтому  идет  речь  об усилении    государственного   регулирования   и,   как   это   не парадоксально,  законодательного обеспечения демократических начал в науке.  Чтобы не какой-то чиновник диктовал, что нужно делать, и спускал   директивы   сверху,   как   это   бывает   сегодня,    о финансировании,   а  чтобы  определяли  люди,  которые,  простите, соображают в этом деле.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  слово має  народний  депутат Пересунько.

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Фракція  Соціал-демократичної  партії України (об'єднаної).  Шановний Володимире Петровичу! Питання, яке сьогодні розглядатиметься, конче потрібне і термінове. Ми сьогодні повинні прийняти зміни,  які ви  запропонували.  Але  водночас  ми знаємо,  що наука і освіта нерозривно пов'язані між собою поняття. Тим часом,  що твориться з нашою освітою,  а  особливо  у  нас  на Кіровоградщині,  де  вже майже рік учителі не отримують заробітної плати! Онуфріївці вже страйкують у наметах біля своєї школи. Отже, я   вважаю   за   потрібне   приймати  законопроекти  як  стосовно промисловості, так і освіти.

     У зв'язку  з  цим  таке  запитання  до  вас.  У   статті   10 пропонується до державного реєстру вносити тільки ті установи, які спрямовують не менше 50 відсотків доходу від своєї  діяльності  на здійснення   ініціативних   науково-дослідних  робіт  та  розвиток дослідницької  матеріально-технічної   бази.   Водночас   науковою організацією  визначається  тільки  та,  в якій наукова діяльність становить понад 70 відсотків загального обсягу виконуваних  робіт. Чим зумовлені такі цифри?

     Дякую.

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.   Дякую  за  запитання.  Передусім  в  іншій статті,  де йдеться  про  наукові  організації,  до  них  все-таки віднесено   вищі   навчальні  заклади  третього-четвертого  рівнів акредитації.  Цим підкреслюється, що наукова робота здійснюється в суто наукових організаціях і вищих навчальних закладах. До того ж, передбачено й кадрове  забезпечення  науки  там,  де  йдеться  про поєднання зусиль наукових і освітянських закладів.

     Стосовно цифр,  які  ви  назвали.  Суто наукова організація в традиційному значенні  повинна  навіть  заробляти  гроші  тим,  що виготовляє, скажімо, дослідні серії якогось обладнання, котре вона розробила. І це може становити підтримку для розвитку самої науки. Але  щоб  не перетворилася наукова установа просто на виробництво, встановлюються обмеження.

     А організація, що входить до Державного реєстру, спрямовує 70 відсотків    фінансування,    яке    надходить    за    державними науково-технічними програмами,  державними контрактами,  науковими замовленнями. Можна було б обмежити і 50, але є небезпека, що така організація перетвориться на комерційну.  Проте в кожному  випадку введення   до   Державного  реєстру  вирішуватиметься  спеціальною комісією. Статус наукової організації надаватиметься відповідно до Державного реєстру.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Петровичу.

     Слово з процедури має депутат Юхновський. Будь ласка.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! Законопроект, який ми розглядаємо, дуже важливий і всім зрозумілий.  Сьогодні в порядку денному багато питань. Тому вношу пропозицію проголосувати і прийняти цей документ  у  першому читанні без обговорення, щоб зекономити на тому час.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   З   огляду  на  важливість  і зрозумілість   внесеного   законопроекту,   надійшла    пропозиція народного   депутата   академіка  Юхновського  прийняти  його  без обговорення.

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в  першому  читанні без  обговорення  проект  Закону  про  основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності. Прошу визначитися.

     "За" - 165.

     Працюємо за скороченою  процедурою,  оскільки  записалися  на виступ  від  чотирьох  фракцій.  Отже,  по  три  хвилини  їм  і на співдоповідь  від  комітету  теж.  Таким   чином,   відведемо   на обговорення 15 хвилин.

     Слово для  співдоповіді  від Комітету з питань науки і освіти надається народному  депутату  Олегу  Олексійовичу  Грачеву.  Будь ласка.

     ГРАЧЕВ О.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).   Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановний  Борисе  Євгеновичу! Шановні  народні  депутати.  Володимир   Петрович   виступав   від авторського  колективу,  а  мені  доручено  довести  до  вас думку профільного комітету.

     Нинішній стан науково-технічної сфери  нашої  держави,  як  і економіки та соціальної сфери,  вам добре відомий.  Спинюся тільки на деяких загальних характеристиках.

     Чисельність фахівців,  котрі  виконують  науково-дослідні   й дослідно-конструкторські  роботи,  скоротилася  порівняно  з  1990 роком наполовину - тепер їх кількість становить 25 чоловік  на  10 тисяч  населення,  що удвоєвтроє менше,  ніж у розвинутих країнах. Без  відповідної  бази  наукових  досліджень  залишилася   система підготовки наукових кадрів.  Скорочується чисельність кандидатів і докторів  наук,  підготовлених  у   науководослідних   інститутах. Стрижневим  фактором  кризи  в  науці  є  критичне зменшення рівня фінансування наукової сфери (за останні роки воно скоротилось у 17 разів).   Можна  стверджувати,  що  почалася  незворотна  руйнація найголовнішого національного надбання України  -  інтелектуального потенціалу  і його основи - науки.  Тому зволікання з законодавчим забезпеченням    діяльності    науково-технічної    сфери     далі неприпустиме.   Місце   першого   проекту  закону,  який  сьогодні розглядається, справді центральне в цілісній системі законодавчого забезпечення  науки:  саме  він визначає основні засади наукової і науково-технічної діяльності.  Другий  проект  доповнює  перший  з метою впорядкування наявної законодавчої бази.

     Як на наш погляд,  фактично йдеться про початок кардинального реформування  наукової  сфери:  визначення  переліку   установ   і організацій,   які   отримують  державну  підтримку  і  яку  саме; впорядкування структури управління науково- технологічною  сферою, місце  і  роль  Національної  академії наук і,  нарешті,  визнання наукового   працівника   центральною   фігурою    науковотехнічної діяльності. За сучасних умов усе це дуже важливо.

     Незабаром у    комітеті    розглядатиметься    ще    декілька законопроектів,  зокрема про інноваційну діяльність, про концепцію науково-технологічного   розвитку  України  та  інші.  Вони  мають створити солідну законодавчу  основу  функціонування  та  розвитку науково-технічної сфери.

     Не спинятимуся  на  меті  законопроектів,  оскільки Володимир Петрович про це вже казав. Висловлю стисло кілька зауважень. Члени комітету  звернули увагу на виразну різницю (хотіли того автори чи ні) в підході до науковців науково-дослідних інститутів  і  вузів. Пропонується таку різницю усунути у другому читанні.

     Далі. Потрібно    уточнити   роль   держави   в   регулюванні науково-технічної   діяльності,   можливості   самої   науки    як продуктивної сили суспільства заробляти кошти. Пропонувалось (і це навіть було в одній із редакцій проекту закону) віднести  бюджетні витрати  на  науку  до  захищених статей,  що підлягають виконанню незалежно від виконання дохідних статей бюджету. Вирішити це можна під час доопрацювання проекту.

     Наведені зауваження   (я   закінчую)   слід   розглядати   як доповнення й уточнення внесених законопроектів.  У  комітету  нема сумнівів щодо потреби й доцільності їх прийняття Верховною Радою у першому читанні.  А всі пропозиції та зауваження будуть  враховані під час опрацювання законопроектів перед другим читанням.  Просимо підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово має народний депутат  Філіпчук  від  фракції  Народного руху. За ним виступатиме депутат Зубов.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.   Народний  рух  України.  Безперечно,  шановне товариство,  можна було б обійтися і без  обговорення.  Треба  цей законопроект   приймати.   Але  ми  мусимо,  зважаючи  на  те,  що відбувається в науковій  сфері  сьогодні,  формувати  політичну  й громадську   думку   щодо   неприйнятності  концепції  суспільного розвитку, за якою ігноруються наука й науково-технічний прогрес.

     У цій залі рівно чотири роки тому, в жовтні 1994 року,  у  програмній  доповіді  було  сказано,  що  в Україні наступає розвал продуктивних сил.  Пріоритетними  в  тому  розвалі визнавалися   наука  й  науковотехнічний  прогрес.  Напевне,  наші законодавчі й виконавчі органи дуже серйозно помиляються  в  тому, що  можна  створити  в  державі концепцію,  в якій би ігнорувалися видатки на науку і науково-технічний прогрес.

     У 1995 році ми отримали  стосовно  до  валового  внутрішнього продукту  всього  0,6  відсотка.  На  наступний  рік подавався уже проект для 1997 року з обсягом  0,46  відсотка.  У  1998  році  ми отримали свої жахливі 0,3 відсотка валового внутрішнього продукту. І  таким  чином  ми  почали  діяти  за  сценарієм,  який  сьогодні вибудовується в Росії,  вибудовується також відомими діячами,  які хочуть деінтелектуалізувати сьогодні як Росію,  як Україну,  так і взагалі   пострадянські  держави.  Якщо  ми  не  зуміємо  сьогодні виправити статтю 33,  де тимчасово закладено фінансування лише 1,7 відсотка ВВП,  то ситуація з відродженням економіки практично буде такою, що ми поставлені будемо на грань катастрофічного знищення.

     Проблема друга.  Це те, що відбувається, і я ставив запитання у  зв'язку  з  відпливом інтелекту.  Шість тисяч учених виїхало за кордон.  На черзі - цілі наукові школи, які будуть закриті, бо цих людей уже немає в науковому українському просторі. Ось чому стаття 40 "Державна система захисту  інтелектуальної  власності"  повинна бути дорогим пріоритетом під час розгляду цього законопроекту.

     І третя  позиція.  У нас ресурси великі.  Але якщо ресурси не будуть об'єднані з технологіями,  Україна не  матиме  перспективи. Тому пропоную в проекті,  де йдеться про велику академію, включити вузівську науку,  аби ми мали перспективні державні  замовлення  й для  тих  наукових  шкіл,  які діють у вузах і становлять понад 50 відсотків наукового потенціалу.

     І останнє.  Паралельно відбувається величезна,  я  б  сказав, напівкримінальна  концентрація  капіталу в Україні,  який за своєю природою має український характер,  але  надходжень  на  науку  із приватного капіталу практично немає. Ми не пішли шляхом корпорацій "Сіменс",  "Філіпс"  чи  ІВМ.  Ми  вдалися  до  своїх   корисливих варіантів.  Отож  практично в законопроекті (а це є його серйозним недоліком) приватний сектор,  приватний капітал поряд із  державою ніякого  відображення не має.  Я вважаю за потрібне статтю 16 (про громадські організації) доповнити нормою  про  недержавну  систему підтримки  і вийти,  власне,  на ту цифру,  яка стабілізуватиме на перспективу  економічну  ситуацію,  це  2,5-3  відсотки   валового внутрішнього продукту. Тоді Україна матиме шанс.

     А тепер   треба   прийняти   цей  законопроект  заради  нашої перспективи.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від фракції Соціалістичної та  Селянської партій України слово має народний депутат Зубов.  За ним - депутат Кремень.

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Адам Иванович!  Уважаемые  коллеги!  То,  что наука в нашем государстве находится  на  таком   катастрофическом   уровне,   не   случайно. Подтверждение тому и нынешнее обсуждение данного законопроекта.

     Уважаемый Адам  Иванович!  Мы  же  хорошо знаем,  что к концу недели,  особенно в пятницу,  когда мы  уезжаем  в  округа,  будет полупустой зал. Мы устали за неделю, снижается наша активность, но ставим наиболее важные вопросы именно на пятницу.  И при этом  еще предлагается обсуждать законопроект по сокращенной процедуре.

     Глубоко убежден,  что  нынче наука переживает катастрофу (это действительно так).  Ведь если, скажем, ситуацию в экономике можно оценить  как  крайне  тяжелую,  то ситуацию,  сложившуюся в науке, можно четко определить как национальную трагедию. И не случайно. В зале   уже  звучали  цифры,  что  выехали  из  страны  пять  тысяч кандидатов наук,  около  тысячи  высококвалифицированных  докторов наук,  разрушаются  фундаментальные  направления,  фундаментальная наука. И, подчеркиваю, никого это не волнует.

     На рынках  каждый   пятый,   торгующий   товарами   народного потребления   (причем   не   нашего  производства),  имеет  высшее образование, из них каждый второй - кандидат наук. Говорим, что мы нищая  держава.  Да  какая  же  нищая?!  Ни  одна  страна не может позволить себе,  чтобы  товарами  народного  потребления  торговал человек,  имеющий диплом кандидата наук.  Разве это не позор? А мы рассматриваем по сокращенной процедуре!

     Посмотрите, как    упал    вообще    престиж    научной     и научно-педагогической  деятельности!  Сегодня  нередко  приходится слышать оскорбительное:  "Слышь, профессор" - выражение, в которое вкладывается  самый  мерзкий  обывательский  смысл  теми,  которые создают,  так сказать, лицо новой Украины. И при этом мы забываем, что    происходит    во    всем    мире:   весь   мир   переживает научно-технический  бум,  многие  страны   находятся   на   уровне четвертого-пятого   этапа   научно-технической   революции.  А  мы разрушаем национальный интеллект страны и  хотим  решать  какие-то серьезные проблемы по выводу Украины из кризиса.

     Конкретно по проекту закона.  Безусловно, его надо принимать. Но как можно понять,  скажем,  статью 24?  Неужели нельзя избежать подобных вещей?  Вы послушайте,  уважаемые товарищи,  часть первую статьи 24:  "Президент  України  як  глава  держави  і  гарант  її суверенітету   сприяє   розвиткові   науки   і   техніки  з  метою забезпечення  технологічної  незалежності   країни   і   духовного розвитку нації".

     Еще немножко   такой   его   "заботы",  и  в  науке  начнутся необратимые процессы.  То  есть  здесь  формальные  пункты,  чтобы какнибудь сделать "па" в адрес Президента.

     Считаю, что законопроект нужно поддержать.  Но надо еще будет к нему возвращаться по ходу проведения наших экономических реформ.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції соціалдемократів  (об'єднаних)  слово має народний депутат Кремень. Підготуватися депутату Дорогунцову.

     КРЕМЕНЬ В.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні колеги!  Я хотів би від імені фракції Соціал-демократичної  партії України   (об'єднаної),   від  імені  Академії  педагогічних  наук закликати  вас  проголосувати   в   першому   читанні   за   даний законопроект.  Я знаю, що подібну думку щодо законопроекту мають і присутні тут президент Національної академії наук Борис  Євгенович Патон,  і  президент Аграрної академії Михайло Васильович Зубець й інші колеги.

     Звичайно ж,  цей законопроект не охоплює  всіх  проблем,  які стоять   перед   наукою.  Але  він  усе-таки  є  кроком  вперед  у законодавчому забезпеченні функціонування науки в сучасних умовах. Така оцінка випливає з декількох обставин.  По-перше, більш чітко, ніж  це  було  раніше,  визначаються  повноваження,  роль,   місце науковця, наукового колективу, академічних зібрань.

     По-друге, цей  законопроект  дає  змогу  мати  з боку держави більшу захищеність,  підтримку, хоча б через визначеність, про яку я говорив. Це з одного боку. А з другого боку, він відкриває певні перспективи для того,  щоб наукові колективи і науковці  в  умовах ринку могли б заробляти якусь копійку.

     Хотів би  зазначити,  що  ставлення  до цього законопроекту і взагалі до таких структур,  як академії наук, в суспільстві різне, особливо  серед  невеличкої  частині  суспільства,  яка некритично оцінює ситуацію в нашій науковій сфері.

     Що я маю на увазі? Скажімо, є заклики: давайте ми  взагалі  не  будемо  фінансувати Академію наук.  Це не тільки шкідлива,  а й безглузда позиція.  При цьому посилаються на досвід  інших країн,  де немає академій наук або де академії наук, власне,  - громадські  структури,  організації.  У  нас  же  кожна академія  наук  об'єднує  інститути,  які є основними розробниками наукової тематики. І ось таке, я сказав би, мавпоподібне розуміння заважає  нам  і в науці,  і в інших сферах стати самими собою.  Ми повинні виходити з того досвіду,  який ми накопичили. А цей досвід такий,  що  ми  десятки  й  десятки  років  маємо академії наук як основних розробників наукової тематики.

     Що ж  таке  академії  наук?  Покажу  на   прикладі   Академії педагогічних наук.  Близько 80 відсотків підручників, що готуються для шкіл,  готуються вченими Академії педагогічних наук.  Я вже не кажу  про  такі  відомі  інститути Національної академії наук,  як Iнститут електрозварювання та інші.

     І ще на одній  проблемі  хотів  би  зупинитися.  Це  проблема фінансування.  Я вам скажу,  що будь-який закон мало що нам дасть, якщо ми збережемо,  як передбачено було  в  попередньому  варіанті проекту  про бюджет,  0,3 відсотка ввп на науку.  Це при тому,  що три-чотири роки ми ще мали 1,7 відсотка. Це не дасть змоги оновити дослідну  систему  і  закладе  відставання в майбутньому не тільки нашої науки,  нашої освіти,  а  й  інших  сфер  діяльності  нашого суспільства.

     Тому я ще раз звертаюся до вас,  шановні колеги,  з проханням підтримати в першому читанні даний законопроект,  хоча він має ряд недоліків. Ми їх усунемо при підготовці до другого читання.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  від фракції Компартії має народний депутат Дорогунцов.

     ДОРОГУНЦОВ С.I.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії України. Шановні народні депутати! Я хочу... (Шум у залi).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Івановичу,  будь ласка,  хвилинку. Шановні колеги!  Я вношу ясність і прошу висвітити на  моніторі,  щоб  усі бачили.  Представники  НДП  не були записані на моніторі.  Депутат Черненко піднімає руку,  він записаний.  Але ми з вами домовилися, скільки  часу  виділити.  Ми  вже мінусуємо цей час.  Чим менше ми будемо сперечатися,  тим більше депутатів виступлять і тим  швидше приймемо закон.

     ДОРОГУНЦОВ С.I.  Шановні  друзі науки!  Я хочу сказати,  що у Вірменії    є    науководослідний    інститут,     підпорядкований безпосередньо   уряду.  Він  називається  "Матанадаран".  У  цьому інституті зберігаються і вивчаються стародавні рукописи.  Під  час численних  набігів на Вірменію вірмени завжди полишали своє житло, свої харчі,  своє збіжжя і брали з собою в гори,  рятували, тільки рукописи,  тільки  рукописи.  Вони  пишаються цими рукописами.  Це предмет їхньої національної гордості.

     Для України предметом національної  гордості  є  її  наука  й освіта. Якщо ми втратимо науку й освіту, ми втратимо і свою націю, і своє майбутнє.  Тому треба зробити все,  щоб нинішньому режимові не  вдалося  вирішити  те  завдання,  яке  поставлене міжнародними фінансовими організаціями.

     Все, що ми маємо сьогодні  в  галузі  науки  й  освіти,  було створено  за  роки  радянської  влади.  Хто хоче дивитися правді у вічі,  він мусить зробити такий висновок.  І в  той  час  не  було ніякого закону про науку,  але вона фінансувалася на повну потребу

- це було 3,2 відсотка ВВП.  А сьогодні вже є наміри скоротити  це фінансування до 0,3 відсотка ВВП! Нещодавно, правда, дано згоду на 1 відсоток.  Але  вже  не  перший  Президент  дає  таку  згоду,  а закінчується це 0,3 відсотка.  Наука в Україні розвалюється.  I не може бути інакше,  коли діє нинішній режим!  Президент не раз каже нам:  я люблю науку і без науки не бачу України! Але він, я боюся, так її обіймає, що скоро може задушити.

     Ми повинні хоча б цим законом якоюсь мірою  створити  правові рамки   для   збереження   того,  що  залишилося.  Ви  знаєте,  що Національна академія наук готується до свого  80-річчя.  Ювілейний комітет   очолює   Прем'єр-міністр.  I  у  мене  складається  таке враження,  бо  заборгованість  по  зарплаті  становить  уже  п'ять місяців,  що  він  поспішає  до  ювілею  в  основному  покінчити з Національною академією наук!

     Шановні депутати!   Наука   не   розділяє   нас,    ми    всі заінтересовані в її збереженні,  ми всі заінтересовані в тому, щоб вона служила нашому народу.  Майбутнього - це кожному зрозуміло  - без науки у нас немає ніякого!  Тому я вас прошу - підтримайте цей законопроект!  Його треба вдосконалювати,  і ми будемо мати  якесь правове поле, якісь рамки для регулювання певних процесів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Івановичу.  Слово від Прогресивної соцпартії має народний депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція.  Шановні  колеги!  Мене  здивувало,  що  пропозиція  про прийняття  цього  законопроекту в першому читанні набрала лише 165 голосів.  Закликаю  всіх  депутатів  підтримати  прийняття   цього законопроекту  в  першому читанні,  тоді можна буде всі зауваження подати.  Сьогодні наука справді в такому становищі,  що нам  треба зробити кроки назустріч. Перший крок - це прийняття закону; другий (і ми повинні це  зробити)  -  у  Державному  бюджеті  закласти  2 відсотки витратної частини бюджету на фінансування науки.

     Саме цими    днями    відбувається    святкування    40-річчя Українського   науководослідного    інституту    науково-технічної інформації, який колись був при Держплані України. Я там працювала 2 роки і знаю,  яка  це  скарбниця  науково-технічної  інформації. Тепер гине все,  гине!  Немає коштів на фінансування.  І я хочу не тільки поздоровити своїх колег,  я хочу,  щоб ми зробили все,  щоб захистити  науку  України.  Перший крок у цьому напрямі ми зробили два дні тому, визначивши величину вартості межі малозабезпеченості в розмірі 118,6 гривні та мінімальну заробітну плату в розмірі 148 гривень.  Це остаточне рішення парламенту,  це не перше читання, і не  вірте  тим,  хто  каже,  що це буде рішення переглядатися.  Це важливо якраз для науки,  бо це ж  бюджетна  сфера,  і  треба  щоб мінімум  заробітної  плати  давав змогу вижити,  бо на цей мінімум приходять молодші наукові співробітники.  Треба створити  систему, за якої і доктор наук, і академік, - людина, яка не купила диплом, а стала справді науковцем,  була б захищена державою.  Ми  з  вами маємо  сьогодні можливість захистити і врятувати науку України.  А вже Кабінет Міністрів, будь ласка, хай будує економічну політику і стягує податки з багатих людей,  і знаходить можливість повернення валютних ресурсів,  вивезених з  України,  і  наводить  порядок  у державі,  щоб  був  контроль  і  облік,  для того щоб ці соціальні гарантії були захищені.

     Тому я    думаю,    що    ви    підтримаєте    цей     заклик депутатів-науковців   і  приймете  даний  законопроект  в  першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  У  нас  наполягають  на виступах  ще  два  народних депутати,  які записалися,  - Мовчан і Черненко. Якщо вони вкладуться по 1 хвилині, надамо їм слово.

     Депутат Мовчан. Будь ласка.

     МОВЧАН П.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  152, Рівненська область).  Шановні депутати!  Шановний пане головуючий! Зрозуміла річ,  треба підтримувати цей законопроект і ці поправки, бо ми зовсім в іншій ситуації, ніж були досі. Ми забуваємо про те, що наука супердержав формувалася за часів, коли існував Радянський Союз. І сьогодні перегляд концепції наукової діяльності відбувся в усіх державах. Зрозуміло, нам також треба внести певні корекції, і вони законопроектом передбачені,  хоча там є і певні  лазівки  для того,  щоб  тепер  уже  не  за  ідеологічним  принципом  формувати керівництво,  виділяти певні кошти,  а волею чиновника. Наприклад, атестація,   передбачення  тих  чи  інших  видатків  для  наукових установ.  Мені здається,  що ми мусимо продумати створення  якоїсь об'єктивної структури,  скажімо, наглядової ради, яка могла б цими фондами  розпоряджатися  і  визначатися  не  тільки  за  принципом відданості  президенту  чи президії Академії наук.  Такі механізми поки що не виписані.  І не буду  повторювати,  що  Україна  завжди тяжіла  до  знань.  Український  народ,  який  дав  світові чимало великих наукових світил,  від Юрія Дрогобича до Сергія  Корольова, справді  живив  багато наукових галузей в інших державах.  А тепер Україна має подбати про своє власне наукове національне обличчя.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   має   народний   депутат   Черненко,    і завершуємо. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты!  Я  хочу  вам  напомнить  один  известный  фильм,  когда самодеятельный   театр   готовил  спектакль,  и  там  незадачливый режиссер говорил: "Вот если бы артисты на производстве поработали, а  потом  пришли  во второй половине дня и здесь сыграли,  тогда б дело пошло".  Так вот сегодня к такому положению мы  привели  нашу фундаментальную   науку,   нашу   Академию   наук,  нашу  Академию медицинских наук.  С утра нужно на базаре постоять,  а потом  идти заниматься научными исследованиями.

     Я склоняю  голову  перед Борисом Евгеньевичем Патоном.  Борис Евгеньевич, 15 лет назад вы не знали проблемы финансирования, были серьезные  открытия,  были серьезные фундаментальные исследования, вы имели возможность общаться  со  своими  коллегами  за  рубежом, получать   журналы,   могли  ездить  на  конференции,  симпозиумы, конгрессы.  Без этого научная мысль останавливается.  Если  кто-то думает,  что можно дилетантским путем, совсем не финансируя науку, добиться какого-то результата,  тот глубоко заблуждается, ибо быть такого не может.  И если этот курс будет дальше сохраняться, то мы можем сколько угодно в этом зале посыпать голову пеплом,  но будут только слезы и крах.

     Поэтому до тех пор, пока в этом государстве будет сохраняться такой подход, мы будем иметь такие же результаты. Горько и обидно, имея огромную базу, мы сегодня не можем даже и близко подступиться к тому,  чтобы когда-то и нам засветиться с лауреатом  Нобелевской премии.

     И последнее.  Сегодня  я  призываю принять этот законопроект, принять на наши слезы и боль.  Ибо я знаю,  что завтра  ничего  не изменится.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Ви знаєте,  і сьогодні в цьому залі говорилося, що незабаром наша Національна академія наук буде  відзначати  своє  80-річчя.  На днях група працівників вищої освіти,  зокрема  представники  центрального  комітету  профспілки Академії   наук,  побували  у  фракції  комуністів,  де  відбулася розмова,  в якій  я  також  брав  участь.  Ми  знаємо,  що  скрізь жалюгідна  ситуація  з  фінансуванням,  але  фінансування Академії наук, абсолютно на всі витрати, не покриває навіть однієї статті - на заробітну плату вченим.

     Оскільки в нашому залі присутні люди,  які мають безпосереднє відношення до Академії наук  (більше  сотні  докторів,  кандидатів наук),  і кожен з нас дбає про майбутнє своєї держави,  я закликаю активно підтримати законопроекти,  які вносяться.  Тільки  звертаю вашу  увагу,  шановні колеги,  на те,  що ми будемо голосувати два законопроекти. Отож прошу зосередитися.

     Ставиться на голосування проект Закону України  про  внесення змін до Закону України про основи державної політики у сфері науки і  науково-технічної  діяльності.   Пропонується   прийняти   нову редакцію в першому читанні. Прошу підтримати.

     "За" - 298.

     Дякую. Майже конституційна більшість - 298 голосів народних депутатів.

     Ставиться на голосування проект Закону про  внесення  змін  і доповнень  до  деяких законодавчих актів України з метою підтримки наукової та науково-технічної діяльності, який ми обговорювали.

     Верховна Рада України постановляє  внести  відповідні  зміни. Прошу відкрити ваші документи на сторінці 29.

     Голосуємо за цей законопроект. Прошу підтримати.

     "За" - 307.

     Дякую.

     Закон прийнятий   конституційною   більшістю:   307  народних депутатів "за".

     Шановні колеги!  Дозвольте,  користуючись нагодою, від вашого імені поздоровити Бориса Євгеновича, президента нашої Національної академії наук,  із двома славними подіями цього року. По-перше, із прийняттям,  будемо вважати,  хороших законів. А по-друге, із тими датами,  які святкуватиме Національна академія наук:  з  80-річчям президента  академії  і  з  80-річчям  Національної академії наук. Успіхів і щастя! (Оплески).

     ----------------

     Шановні колеги!   Є   пропозиція   активно   і    продуктивно використати  час,  який  залишився  до  перерви,  і  за скороченою процедурою прийняти невідкладні закони, проекти яких не потребують багато часу для обговорення.

     Розглядається проект  Закону  про списання і реструктуризацію податкової      заборгованості      платників      податків      - сільськогосподарських підприємств та цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня  1998  року.  Доповідач  -  голова  Державної податкової адміністрації України Азаров Микола Янович. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.,   голова   Державної   податкової  адміністрації України.  Уважаемые  народные  депутаты!  Рассматриваемый  сегодня законопроект о списании и реструктуризации налоговой задолженности сельскохозяйственных предприятий и сахарных  заводов  (комбинатов) по  состоянию  на  1  января 1998 года был представлен в Верховный Совет Украины почти одновременно с подписанием Президентом Украины 18  июня  1998 года одноименного указа,  который вступил в силу 18 июля 1998  года.  Цель  указа  -  провести  частичное  списание  и реструктуризацию    налоговой   задолженности   налогоплательщиков сельскохозяй-ственных предприятий и сахарных заводов,  а тем,  кто полностью  выполнит  свои  налоговые  обязательства  за  1998 год, списать реструктуризированную задолженность в 1999 году.

     Государственной налоговой    администрацией    Украины    был разработан  порядок  проведения органами государственной налоговой службы инвентаризации налоговой  задолженности  налогоплательщиков сельскохозяйственных  предприятий  и сахарных заводов (комбинатов) по  состоянию  на  1  января   1998   года   и   ее   списания   и реструктуризации.   Согласно   приказу  Государственной  налоговой администрации   Украины   от   3   августа    1998    года    377, зарегистрированному в Министерстве юстиции Украины 12 августа 1998 года,  была  проведена  инвентаризация   налоговой   задолженности налогоплательщиков   сельхозпредприятий   и  сахарных  заводов  по состоянию на 1 января 1998 года.

     По нашим данным, списанию подлежат 217 с  половиной  миллионов  гривень,  уже  списано 172,7 миллиона гривень.  Реструктуризации подлежит почти  1  миллиард  гривень  - 963,6 миллиона. Уже реструктуризировано 345 миллионов гривень.

     Следует отметить, что сумма, подлежащая реструктуризации, еще будет  корректироваться,  поскольку   пунктом   12   Постановления Кабинета Министров Украины от 12 сентября 1998 года о мероприятиях относительно   стабилизации   сельскохозяйственного   производства Министерству  финансов  и Министерству агропромышленного комплекса Украины поручено завершить к  1  ноября  текущего  года  погашение задолженности      по      компенсации      стоимости     об ектов социальнокультурного   назначения,   построенных   на    селе    в соответствии  с  Законом Украины о Государственном бюджете Украины на 1998 год путем проведения взаимозачетов.

     Хочу обратить ваше внимание на то,  что  сельскохозяйственным предприятиям  уже  списывалась  и  реструктуризировалась налоговая задолженность в 1997 году  в  соответствии  с  Законом  Украины  о списании     и     реструктуризации     налоговой    задолженности налогоплательщиков по  состоянию  на  31  марта  1997  года.  Было списано  338,9 миллиона гривень,  что составило 18 процентов общей списанной суммы, и реструктуризировано 780,4 миллиона гривень, что составило 24 процента общей реструктуризированной суммы.

     Реструктуризированные суммы   погашаются  только  в  пределах 33-35 процентов.  Основной  причиной  неэффективности  мероприятий списания  и  реструктуризации налоговой задолженности является то, что в практике их применения  отсутствуют  упредительные  правовые нормы  недопущения  роста задолженности в будущем.  И прежде всего это   диспаритет   цен    на    сельскохозяйственную    продукцию, использованную        сельскохозяй-ственными        предприятиями, материально-технические ресурсы промышленного назначения.

     Поэтому просьба рассмотреть и принять данный законопроект. Он был рассмотрен комитетом Верховной Рады, о чем скажет председатель этого комитета.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Можливо,    ми    підтримаємо доповідача  та  одразу і проголосуємо?  Чи будуть запитання?  Будь ласка,  запишіться.  Прошу висвітити.  Будь ласка, п'ять хвилин на запитання.

     Депутат Пономаренко, за ним - депутат Мовчан.

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Донченко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутат Донченко.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Николай Янович! Я смотрел этот законопроект. У меня вопрос к вам по статье 4,  связанной  с  реструктуризацией  налоговой  задолженности   по отчислениям  в  пенсионный  фонд,  соцстрах,  фонд занятости и так далее.

     Если мы  сейчас  освобождаем   наши   сельхозпредприятия   от отчислений  в  эти  фонды,  то чем мы будем компенсировать сегодня выплату пенсий  на  селе?  Будьте  добры,  предусмотрите  тогда  в бюджете    компенсацию    за    счет   бюджетных   средств   суммы реструктуризации!  Тогда,  я понимаю,  это будет справедливо.  Эти средства имеют целевое назначение: они идут на социальные выплаты. Поэтому просто так их погасить, не дав ничего взамен, неправильно.

     Спасибо.

     АЗАРОВ М.Я.  Спасибо за вопрос.  Но я хотел бы обратить  ваше внимание,  что  списывается задолженность,  а не текущие проплаты. Никто о текущих платежах,  как в пенсионный фонд,  так и в бюджет, не  говорит.  Списывается  задолженность  по состоянию на 1 января (Шум у залі).

     Уважаемые народные депутаты!  Это вопрос не ко мне, и я хотел бы  подчеркнуть,  что  любое списание любой задолженности означает уменьшение поступлений в государственный бюджет,  и соответственно в  фонды.  Но  когда  мы  о  таких  вопросах вам докладываем,  это обусловлено  прежде  всего   тем,   возможно   ли   погасить   эту задолженность.  И если такой возможности нет,  то и разговаривать, по сути дела, не о чем.

     Поэтому, как говорится,  не от  хорошей  жизни  правительство выходит с таким предложением. И суть этого предложения заключается в  том,  чтобы  создать  максимально  благоприятные  условия   для завершения   осенних  полевых  работ  и  способствовать  улучшению финансовой ситуации сельскохозяйственных производителей.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мовчан.  За ним - депутат Слободян.  Будь ласка.

     МОВЧАН П.М.  Шановний  Миколо  Яновичу!  У  мене  до вас таке запитання.  Зрозуміло, що треба списувати ці заборгованості, бо ви знаєте,  що на самих підприємствах розраховуються товаром, зокрема цукром.  І тому ми спостерігаємо ці склади цукру вздовж доріг. Цей цукор працівники цукрових підприємств вимушені реалізовувати.  Але доки це може тривати?  Ми списуємо борги вже не один  рік.  Ви  як голова Державної податкової адміністрації, очевидно, замислювалися над тим,  що таке списання веде тільки  до  руйнації  держави.  Та сума,  яку ви назвали - майже 2 мільярди,  достатня,  щоб погасити заборгованість із пенсій,  заробітної плати та  інших  виплат.  Що конкретно  ви  можете запропонувати,  як людина небайдужа,  щоб ця практика не продовжувалася?

     Дякую.

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Я уже неоднократно высказывал  свое  мнение,  что  разрушает  сельское  хозяйство  не налоговая   система,   а   прежде   всего   диспаритет   цен    на сельскохозяйственную   продукцию   и   отсутствие  государственной поддержки сельскохозяйственного товаропроизводства.  Если  бы  эти два  фактора  в  полной  мере  работали,  то никакой необходимости списывать задолженность, я думаю, не было бы.

     Но сейчас, я еще раз подчеркиваю, финансовая ситуация на селе очень    сложная.    Количество   убыточных   сельскохозяйственных предприятий  в  1997  году  по  сравнению   с   предыдущим   годом увеличилось  больше,  чем на 2 тысячи,  общая сумма убытков из них составила  3,5   миллиарда   гривень.   Удельный   вес   убыточных предприятий  -  87,4 процента,  а в животноводстве - 97 процентов. Это наша с вами общая забота и проблема, как оздоровить финансовое состояние сельскохозяйственных товаропроизводителей.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Слободян.

     СЛОБОДЯН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ 220,  м.  Київ).  Шановний Миколо Яновичу!  Зрозуміло,  що  списання  заборгованості   із   податків стосується  всіх сільськогосподарських підприємств,  незалежно від їхньої ефективності.  Є кращі колгоспи,  є  гірші,  і  при  такому підході,    звичайно,   порушується   принцип   справедливості   в оподаткуванні.  Це саме стосується і різних регіонів. Чи можете ви назвати чи навести приклади регіонального підходу до цієї проблеми списання і  які  регіони  найбільше  допустили  збитків,  які  нам доводиться сьогодні списувати?

     АЗАРОВ М.Я.  Ну,  у меня, конечно, есть данные и по убыточным предприятиям,  и по фактической задолженности по  областям.  Я  не думаю,  что  сейчас есть необходимость называть,  но могу сказать, что наибольшая сумма  задолженности  в  Донецкой,  Кировоградской, Николаевской, Полтавской, Сумской областях.

     Но я  с вами согласен;  что общее списание и реструктуризация налоговой задолженности всем абсолютно:  и тем, кто платит, и тем, кто  не  платит,  - это,  безусловно,  акт несправедливости прежде всего по отношению к тем,  кто платит.  Хорошо,  что такие вопросы задаются на Верховной Раде. Но я в третий раз уже подчеркиваю, что данная мера правительства вынуждена и  обусловлена  необходимостью срочного принятия такого решения.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Яновичу.

     Слово для   співдоповіді   має  голова  підкомітету  Анатолій Іванович Дроботов. Будь ласка, 3 хвилини.

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та  СелПУ).  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые  народные депутаты!  Общая экономическая ситуация в государстве  чрезвычайно сложная.   Основу   экономики   в   нашем   аграрно-индустриальном государстве   составляет   продукция   сельского   хозяйства.    И производство этой основной продукции сегодня подорвано.  Причинами такого  положения  явились  неконтролируемый  беспредел  и  диктат трейдеров,  поставляющих энергоресурсы, отсутствие государственной политики кредитования  агропромышленного  комплекса.  Модернизация основных  фондов,  научно  обоснованные подходы развития одного из лучших  агропромышленных  комплексов  бывшего   Советского   Союза заменены   на   непродуманные,   научно   необоснованные  реформы. Лизинговые формы обновления основных фондов превращены в очередной механизм  извлечения прибылей посредниками.  Вместо того чтобы эти новые  подходы  и  понятия  внедрять  методом  проб,   исходя   из целесообразности (а реформы в АПК нужны),  мы пошли путем обвала и популизма. А в итоге пришли туда, не знаем куда.

     Как один из примеров. Производили до 52 миллионов тонн зерна, теперь производим 25-28 миллионов,  а в этом году не  можем  назвать  и  контрольной цифры, сколько же мы произведем зерна.

     Был проявлен   невероятный   "талант"   и  "мудрость"  нашими правительствами,  меняющимися  каждый   год,   по   потере   своим сельскохозяйственным   товаропроизводителем  внутреннего  рынка  и внешнего рынка на востоке.

     Мною перечислена незначительная часть  гангстерской  политики государства    по   отношению   к   своему   сельскохозяйственному товаропроизводителю,  которая ведет  к  уничтожению  экономических основ    государства,    геноциду    сельского    населения.   Без электроэнергии,  тепла,  заработной платы на протяжении  последних лет  -  в  таких  условиях  может  жить только житель села в нашем государстве. Введение этого закона позволит устранить значительное налоговое  давление,  которое  привело  и к значительной налоговой задолженности в агропромышленном комплексе. Это только у нас можно было допустить (здесь я немножко с Николаем Яновичем не соглашусь) введение единой системы налогообложения для  сельскохозяйственных, промышленных,  коммерческих  предприятий  (деятельность  последних ограничивается рамками "купипродай") и банков.  И это при том, что производственный  цикл  в агропромышленном комплексе составляет 12 месяцев, а инфляция, как правило, непрогнозируемая.

     Нам предстоит  с  1   января   1999   года   вводить   единый фиксированный налог. Да, безусловно, единый фиксированный налог не решает этой проблемы,  но он  дает  возможность  понять,  в  каких условиях будет работать агропромышленный комплекс.  На моей памяти Президент  и  Кабинет  Министров  впервые  инициируют  списание  и реструктуризацию долгов.  Этому нужно отдать должное.  Но то,  что заложено в этом законопроекте, это только косметический подход.

     У меня несколько другие цифры,  Николай Янович. Может быть, у вас  за  более  ранний  период,  у меня - за более поздний.  Но вы вслушайтесь в эти цифры.  На 1 января 1998 года списана  налоговая задолженность  сельскохозяйственных  товаропроизводителей на сумму 309 миллионов гривень,  сахарных заводов - на 24 миллиона гривень. Проведена       реструктуризация      налоговой      задолженности сельскохозяйственного товаропроизводителя на сумму 2 миллиарда  71 миллион   гривень.  Но  выплата  этих  реструктурированных  долгов начинается с 1 января 2000 года равными долями в течение пяти лет, то  есть на каждый год - прибавка 500 миллионов гривень.  Уже на 1 октября 1998 года по агропромышленному комплексу  задолженность  в бюджет  сельскохозяйственных  товаропроизводителей  составляет 593 миллиона гривень,  в пенсионный фонд - 1  миллиард  507  миллионов гривень.  То  есть  мы  еще  не  завершили год,  а уже 2 миллиарда гривень    висят,    как    топор,    над     сельскохозяйственным товаропроизводителем.  К 1 января 2000 года плюс еще два миллиарда реструктурированных,  и того  более  4  миллиардов  гривень.  Если государство    не    разработает   оптимальных   правил   игры   в агропромышленной сфере, то в 1999 году эта задолженность возрастет и  мы  будем  иметь  на  1  января 2000 года не менее 6 миллиардов гривень       задолженности       перед       сельскохозяйственным товаропроизводителем.

     Подход, который   заложен  в  законопроекте,  конечно,  нужно поддержать, но он не решает всех проблем.

     Комитет по вопросам аграрной политики и земельных  отношений, рассмотрев  проект  Закона  Украины  о списании и реструктуризации налоговой задолженности налогоплательщиков -  сельскохозяйственных предприятий и сахарных заводов по состоянию на 1 января 1998 года, представленный  Президентом  Украины,  предлагает  принять  его  в первом чтении.

     Вместе с   тем,  в  связи  с  необходимостью  разблокирования рассчетных счетов  сельскохозяйственных  товаропроизводителей  для создания  соответствующих  благоприятных  условий  для  применения положений  Закона  Украины  о  фиксированном  сельскохозяйственном налоге,  который будет принят,  и получения от этого положительных результатов в развитии  отрасли,  считаем  необходимым  внести  ко второму  чтению этого проекта закона дополнения в части проведения списания    и     реструктуризации     налоговой     задолженности сельскохозяйственных товаропроизводителей и сахарных заводов...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Анатолію  Івановичу.  Шановні  колеги!  Є пропозиція  підтримати  законопроект,   поданий   Президентом,   і прийняти його в першому читанні. Прошу проголосувати.

     "За" - 190.

     Шановні колеги!   Є   пропозиція  відвести  п'ять  хвилин  на обговорення. Виступлять два представники фракцій - від "Громади" і Соцпартії,  і  повернемося  до голосування.  Будь ласка,  депутате Кириленко.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ 36,  Дніпропетровська область).  Шановний  Адаме  Івановичу! Шановні колеги!  Ситуація в сільському господарстві така, що закон треба приймати, і приймати негайно.

     Є, звичайно,  багато зауважень науковоекспертного управління, базового   комітету,  але  це  легко  можна  поправити  в  процесі підготовки  законопроекту  до  другого  читання,  яке  теж   треба готувати негайно і приймати закон. Бо закон цей чекають.

     Але я  повністю  підтримую попереднього доповідача щодо того, що все це декоративні, косметичні заходи. Принципово вони ситуацію не змінюють. Тому я однозначно підтримую пропозиції тих колег, які вимагають кардинально іншого - комплексного підходу  до  вирішення проблем   агропромислового   комплексу.  Нехай  галузь  сільського господарства і не є  суто  базовою  в  економічному  аспекті,  але визначальною  для  соціально-економічного  життя  держави  вона  є напевно.  Чого варті лише такі цифри,  які всі добре знають.  Один селянин  не  лише  годує  12-16  жителів міста,  а й дає роботу 15 городянам.

     Три роки село без держзамовлення,  а значить і без грошей,  і без державної підтримки.

     Хочу зауважити,  що у всіх державах світу,  в яких більш-менш розвинуте сільське  господарство,  державна  підтримка  є.  Окремі держави за зерно платять своїм фермерам понад 300 доларів за тонну при світовій ціні 100 доларів.  Держава  знаходить  можливості  на інших етапах - етапах переробки, реалізації ці витрати покрити.

     Що ми маємо на сьогодні?  Три роки без заробітної плати,  три роки - ніякої мотивації до праці.  Придбання  мінеральних  добрив, засобів захисту рослин,  племінного поголів'я, закупівля техніки - все скоротилося в  десятки  разів.  Згорнулося  також  виробництво продукції  в  галузях,  що  обслуговують сільське господарство:  у машинобудуванні,   у   хімічній   промисловості,   у    переробній промисловості.  Так  можна  дорахуватися до чорної металургії,  до гірничодобувної промисловості тощо.  Натомість буйно  розвивається бартер, горезвісний бартер, який нищив, нищить і остоточно знищить сільське господарство.  За умов дефіциту фінансових ресурсів  його вистачає лише на пально- мастильні матеріали. I то по бартеру вони на порядок дорожчі, ніж за живі кошти.

     Крім того,  як уже було  сказано,  через  скорочення  обсягів сільськогосподарського  виробництва  залишаються  без роботи сотні тисяч працівників хімії,  сільськогосподарського  машинобудування, чорної металургії та інших галузей.

     З цієї трибуни вже не раз говорилося: давайте запровадимо державне  замовлення  хоча  б  на  зерно:  5-7 мільйонів  тонн  щорічно.  У  лютому  держава  проавансує державне замовлення, а вже восени на переробці можна повернути до державної казни  вдвоє  більше  коштів,  котрі  будуть витрачені на державне замовлення.

     Шановні колеги!  Напередодні розгляду бюджету  на  1999  рік, програми  дій  уряду  я  закликаю зал обов'язково подивитися на ці параметри.  Без   державної   підтримки   не   тільки   сільського господарства, а й України не буде.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово має народний депутат Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція   блоку   Соціалістичної  та  Селянської  партій.  Шановні товариші!  Наша  фракція  вважає,  що,  без   сумніву,   необхідно підтримати цей законопроект,  оскільки він дає хоч певну віддушину для наших селян.  Але я хотів би відповісти тим, хто запитував, як же  ми  будемо компенсувати кошти,  яких не вистачить (у зв'язку з прийняттям цього закону) на виплату пенсій і таке інше.  Справа  в тому, що ці борги безнадійні, їх все одно ніхто ніколи не поверне. Поточні платежі залишаються.

     Проте чи сприятиме прийнятий на  основі  цього  законопроекту закон відродженню сільськогосподарського виробництва? Ні. Сьогодні в  Україні  є  безліч  господарств,  тисячі,  які  роками  взагалі фактично  не  платять  податків.  Заяви про податкові канікули для сільськогосподарського  товаровиробника,  мені  здається,  пахнуть популізмом,  тому  що  основне  сьогодні  -  це державна підтримка сільськогосподарського виробництва,  ліквідація диспаритету цін  і таке інше.

     Сполучені Штати   Америки   50   мільйонів   доларів  щорічно спрямовують на підтримку сільськогосподарського виробництва, свого виробника.  А країни Європейського Союзу 6 мільярдів доларів дають тільки експортерам зерна, які везуть його сюди, на Схід, у Росію й Україну.

     Ми сьогодні при падінні цін на сільськогосподарську продукцію в Європі,  у світі не захищаємо наших людей.  7, 8, а то й 10 тонн зерна вже сьогодні треба віддати за пально-мастильні матеріали. Як же  не  буде  заборгованості?  Сьогодні  половина  господарств  не посіяли.   Такі   умови,   а   держава   відвертається  від  свого товаровиробника.

     Потрібно врегулювати ціни,  домовитися з країнами СНД, щоб ми постачали  їм сільськогосподарську продукцію.  Треба вийти на ті 6 мільйонів тонн цукру,  які ми  виробляли,  та  50  мільйонів  тонн хліба,  і за рахунок державного замовлення, постачаючи продукцію в країни  СНД,  ми  зможемо  врятувати   наше   сільськогосподарське виробництво.  Держзамовлення треба визначити на рівні 10 мільйонів тонн цукру.  На соняшник,  на м'ясо, на молоко ми могли б сьогодні підняти  ціни,  підтримати село,  постачаючи цю продукцію в країни СНД.  І не давати перекупникам,  оцим усім "Інтерагро", "Експорт", "Імпорт" наживатися на сільськогосподарському товаровиробнику.

     Наша фракція пропонує провести з'їзд селян, на якому детально обговорити шляхи виходу з кризи і  намітити  національну  програму виходу сільськогосподарського виробництва з кризи.

     Пропонуємо проголосувати   за   цей  законопроект  у  першому читанні і, доопрацювавши його, негайно внести на розгляд у другому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Гуров.  З місця,  будь ласка. 1 хвилина.

     ГУРОВ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України   з   питань  промислової  політики  (виборчий  округ  32, Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги! Значит, я и Комитет по  вопросам промышленной политики полностью поддерживаем законные требования нашего сельского хозяйства.  То,  о чем Николай  Янович докладывал,  говорит  о многом.  Но я удивляюсь позиции горняков и шахтеров, которые сидят перед нами, - донбассовцев, кривбассовцев. Ведь  этот  документ  шел (обратите внимание!) в пакете с проектом Закона  о  списании  и  реструктуризации  налоговой  задолженности угледобывающих и углеперерабатывающих предприятий. До каких же пор мы будем как-то краешком политикой заниматься?!  Ведь  обязательно надо было в пакете эти проекты рассматривать,  потому что то,  что говорили о сельском хозяйстве, можно сказать и о шахтерах Донбасса и Кривбасса. Они требуют такого же отношения!

     Поэтому я  предлагаю  этот  проект  закона  в  первом  чтении принять,  но  ко  второму  чтению  обязательно  этот  вопрос  надо комплексно  подготовить.  Кто  не  может платить - не будет,  надо очистить  стартовую  площадку!  Я   уверен,   что   если   списать задолженность  горняков Донбасса и Кривбасса,  то поточные платежи они будут платить.  Поэтому надо принять в  первом  чтении,  а  во втором  чтении  в  комплексе  принять  и  по  шахтерам Кривбасса и Донбасса!

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І для Вадима Миколайовича,  і для  всіх  народних депутатів я підтверджую,  що на наступному пленарному засіданні ми обов'язково розглянемо і законопроект, який стосується шахтарів.

     Слово Миколі Яновичу, 1 хвилина, і будемо голосувати.

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы сказать, что  редко  когда  по нашей инициативе вносятся вопросы о списании налоговой   задолженности.   Вадим   Николаевич   подсказал,   что действительно,  впервые мы такой вопрос вносим. Но ведь финансовая ситуация на селе такая, что немедленно надо принимать это решение. Поэтому  я  еще  раз  обращаюсь  к  вам  с  просьбой  принять этот законопроект и поддержать село.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу підтримати законопроект  у першому читанні.

     "За" - 242.

     Дякую. Законопроект у першому читанні прийнято.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (Після перерви)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запросіть народних депутатів до залу. Продовжуємо засідання.

     Слухається питання про проект Закону про заборону  проведення на  території України навчань Військово-Морських Сил України і США "Сі бриз-98".  Доповідає  голова  підкомітету  Комітету  з  питань національної  безпеки  і  оборони народний депутат Сінченко Сергій Григорович.

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні  народні депутати!  З 25 жовтня по 4 листопада 1998 року у північній акваторії Чорного  моря  і  на  полігоні  "Широкий  лан" намічається     провести    широкомасштабні    спільні    навчання ВійськовоМорських  Сил  України  і  США  "Сі  бриз-98"  за  участю підрозділів ВМС Болгарії,  Великобританії, Греції, Грузії, Італії, Росії,  Румунії,  Туреччини та  Франції.  У  них  візьмуть  участь близько 4,5 тисячі військовослужбовців,  зокрема з України - 1500, США - 900,  Росії - 450,  Туреччини - 300,  Італії - 200, Греції - 200,  Румунії - 200, Франції - 200, Великобританії - 200, Болгарії

- 150 і Грузії - 60 чоловік.

     Згідно з пунктом 23 статті 85 Конституції України  допуск  на територію  України  підрозділів збройних сил інших держав підлягає обов'язковому схваленню  Верховною  Радою  України,  до  виключної компетенції якої Основним Законом віднесено вирішення цих питань.

     Однак ні  Кабінет Міністрів України,  ні Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ України за схваленням прийнятого рішення  про проведення навчання "Сі бриз-98" до Верховної Ради не зверталися.  На жаль,  це не перший  випадок  ігнорування  закону, відсторонення  Верховної  Ради  від  важливих  питань,  віднесених Конституцією України до її виключної компетенції.

     Це стосується насамперед  затвердження  загальної  структури, чисельності,  визначення  функцій  Збройних  Сил  України,  Служби безпеки України,  інших військових формувань, утворених відповідно до законів України:  прикордонні,  внутрішні війська,  Національна гвардія тощо (це пункт 22  статті  85  Конституції);  встановлення порядку  направлення  підрозділів  Збройних  Сил  України до інших держав та порядку допуску і умов перебування підрозділів  збройних сил  інших  держав на території України (це пункт 2 частини другої статті  92  Конституції  України);  схвалення  рішень  про  допуск підрозділів  збройних  сил  інших  держав на територію України (це пункт 23 статті 85).

     Такі питання після прийняття Конституції України  на  розгляд Верховної  Ради  не  вносилися.  Тим  часом  на  території України проводяться численні військові та військовоморські навчання,  інші заходи  за участю збройних підрозділів інших держав:  навчання "Сі бриз-97",  "Сі бриз-98",  спільні навчання національних гвардійців України   і   США  на  території  Харківської  області,  створення навчально-військової бази за участю НАТО на Яворівському  полігоні у  Львівській  області,  інші  заходи,  зокрема  в рамках програми співробітництва НАТО "Партнерство заради миру".

     Це нерідко викликає  соціальну  напруженість  у  суспільстві, масові акції протесту,  як це було,  наприклад,  минулого року під час проведення навчань "Сі бриз97".

     Проведення таких навчань у нинішньому році викликає ще більше невдоволення у зв'язку з тим,  що згадані навчання відбуватимуться на фоні відомих подій у Косово і заяв високих чиновників НАТО  про наміри вдатися до бомбардувань території Югославії, яка не входить до згаданого блоку, навіть без дозволу Ради Безпеки ООН.

     Верховна Рада,  до речі, більшістю голосів прийняла заяву, що всі питання щодо Югославії треба вирішувати мирним шляхом.

     Характер і  спрямованість  навчань "Сі бриз-98" розглядаються досить широкими колами громадськості України як свідчення того, що НАТОвськими  штабами  відпрацьовуються  можливі  варіанти  дій  на випадок виникнення конфліктної ситуації в Криму.

     До прийняття  розгорнутого   закону   про   порядок   допуску підрозділів  збройних  сил  інших  держав  на територію України (а проект такого  закону  від  Кабінету  Міністрів  ще  не  надійшов) комітетом   пропонується  прийняти  закон,  який  встановлював  би тимчасовий порядок  розгляду  й  вирішення  таких  питань.  Проект закону підготовлено, і він внесений у цей зал.

     Думаю, ніхто не сумнівається в тому,  що проведення "Сі бриз" без згоди Верховної Ради України є  порушенням  Конституції.  Саме навчання  "Сі  бриз"  -  це  не  наша прерогатива,  це прерогатива Президента. І ми на цю прерогативу абсолютно не посягаємо. Він має право   вирішувати   ці   питання.   Але  виключне  право  допуску контингенту збройних сил інших держав - це  прерогатива  Верховної Ради, це конституційна норма прямої дії і її не можна порушувати.

     До речі,  науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради про це прямо зазначає в першому реченні свого висновку. Проте вся   наступна   аргументація   зводиться   до  формули:  "Законом заборонено,  але якщо дуже  хочеться,  то  можна".  Тобто  принцип законності  (а  в  першій  статті  Конституції записано,  що в нас правова держава) підміняється принципом доцільності.

     На трьох  сторінках  висновку  науковоекспертного  управління (його  вам  роздано),  на мій погляд,  з чужого голосу намагаються довести,  що порушення Основного  Закону  можна  виправдати  рядом політичних,  економічних  і військових мотивів,  об'єднавши це під високим  штилем  начебто  національних  інтересів  України,  нашої держави.  Я  не  буду  вступати  в полеміку,  документ не витримує критики.  Та якщо гіпотетично уявити,  що все,  що  там  написано, справедливо і Україні конче необхідні оці маневри з американцями і НАТО,  то один тільки факт порушення  Конституції  щодо  процедури допуску  іноземних  військ на територію України робить ці навчання незаконними, тобто перебування іноземних військових контингентів - незаконне.

     Питання, яке внесено на розгляд Верховної Ради - про заборону військових навчань,  - дуже делікатне.  І,  відверто  скажу,  воно навіть  дещо загострене.  Та як люди відповідальні й розсудливі ми могли б домовитися й скоригувати  деякі  підходи  шляхом  взаємних компромісів.

     Вам роздано  компромісний  варіант  проекту  постанови,  і  в принципі ми могли б погодитися з  цим,  оскільки  приймати  закон, коли через два дні починаються навчання,  і не виконати його... Чи є  в  цьому  сенс  узагалі:  приймати  закон,  коли  він  не  буде виконаний?

     А постанова вводиться в дію негайно, з моменту прийняття.

     Треба якнайшвидше прийняти закон про порядок допуску та умови тимчасового перебування на території України підрозділів  збройних сил  інших держав,  оскільки згідно зі статтею 92 (пункт 2 частини другої) Конституції це встановлюється виключно  законами  України. До  речі,  комітет  більшістю голосів схвалив проект такого закону (його зараз роздають).

     Є ще один  чинник,  який  існує  де-факто  і  який  не  можна відкинути,   -   присутність   Чорноморського   флоту   Російської Федерації. Це питання не можна вирішувати силовими методами (я маю на  увазі  тиск  на  будь-яку частину депутатського корпусу з боку своїх колег або з-за меж цього залу).

     У статті 17 Конституції сказано:  "На  території  України  не допускається  розташування іноземних військових баз".  У пункті 14 "Перехідних  положень"  Конституції  зазначено,  що  "використання існуючих  військових  баз  на  території  України  для тимчасового перебування  іноземних  військових  формувань  можливе  на  умовах оренди  в  порядку,  визначеному  міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України".

     Повномасштабний договір з Російською Федерацією Верховна Рада ратифікувала.  У  комітетах  розглядається питання про ратифікацію трьох додаткових угод до цього договору. Тож я хотів би, щоб ми не пов'язували  питання  про  навчання  "Сі  бриз" із питаннями,  які стосуються  ратифікації  додаткового   протоколу   та   угод   між Російською Федерацією і Україною по Чорноморському флоту.

     У преамбулі    до    Конституції    законодавці   виголосили: "піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України". Давайте  скажемо чесно:  навчання "Сі бриз" - це шлях до злагоди в нашому суспільстві чи ні? Зал діаметрально розмежувався.

     Водночас ми розуміємо,  що навчання  проводяться  за  рахунок НАТО і США.  Американцями вже витрачено більше мільйона доларів на переобладнання полігонів,  командного пункту, спорудження морських бухт. Наші військові набувають досвіду, бо в себе вдома через брак коштів взагалі ніякі навчання не проводяться. А тут тобі і бензин, і   обладнання  безплатне.  На  це,  власне,  і  клюють  керівники військового відомства.

     Та подумайте,  чи правильний цей шлях?  А  може,  ми  відразу здамося  в  полон  і перейдемо на службу до тих,  хто платить?  По деяких командирах з великими зірками видно,  що такий перехід  уже відбувся.  Говорити  про  законність,  правову  незалежну державу, розпинатися по всіх кутках про свою любов до України і пальцем  не ворухнути   проти  вочевидь  незаконного  рішення  про  проведення навчань "Сі  бриз98"  за  участю  близько  трьох  тисяч  іноземних рейнджерів  -  це  нечесно і недостойно.  За Біблією Христос таких виганяв з храму. Ви знаєте, як вони називаються.

     У нас є можливість прийняти  сьогодні  узгоджений,  розумний, відповідальний   документ.   Може,   саме  він  і  стане  початком конструктивного діалогу між основними політичними силами в  нашому парламенті.  Це  в  інтересах  справжньої демократії і в інтересах національної безпеки нашої держави.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Григоровичу.

     Є в депутатів запитання? Будь ласка, запишіться.

     Поки йде запис,  Сергію Григоровичу, скажіть, будь ласка: нам роздано проект постанови і проект закону,  що брати за основу?  Що ми будемо голосувати?

     СІНЧЕНКО С.Г. За основу беремо проект закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  висвітіть  список.  На  запитання  й відповіді - 5 хвилин.

     Депутат Тропін. За ним - Ключковський.

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Благодарю.  Фракция  коммунистов.  Я  хотел бы обратить внимание на два важных вопроса.

     Дело в том,  что  эти  маневры  рассматриваются  в  контексте сближения с НАТО в разрезе программы "Партнерство ради мира".  Так вот программа "Партнерство ради  мира"  направлена  на  то,  чтобы отстранить  Совет  Безопасности  ООН,  постепенно  отвести  его на второй план и без него решать все  вопросы.  То  есть  практически ликвидировать  право  вето при реагировании на все очень серьезные события в мире.

     И второй вопрос. Сближение с НАТО может привести к тому, что, если  вдруг  в  Украине изменится политическая ситуация,  НАТО под этим "соусом" введет свои войска на нашу  территорию.  Есть  такая опасность. Я думаю, это недопустимо.

     СІНЧЕНКО С.Г.  Я  хотел  бы  ответить  на первый вопрос.  Это несколько  разные  понятия.  Совет  Безопасности   -   это   орган Организации  Об единенных Наций,  он не имеет практически никакого отношения  к  "Партнерству  ради  мира".  Подчеркну   также,   что соглашения  по  "Партнерству  ради  мира" были подписаны еще в мае 1996 года.  Два с лишним года прошло - до сих пор не  поступил  на ратификацию этот важнейший документ. Это уже вопрос к Министерству иностранных дел.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ключковський. Будь ласка. За ним

- депутат Доманський.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.  У  мене  кілька запитань,  перше з яких до головуючого.  Прошу назвати дату,  коли ставилося на голосування питання про включення  цього  питання  до порядку денного і скільки було набрано голосів.

     Я хочу  звернути  увагу  на  те,  що  внесено  пропозицію про неприйнятність,  яка відповідно до Регламенту повинна розглядатися в  першу  чергу  і  за  скороченою процедурою.  Обговорення всього іншого має бути відкладене.

     I друге запитання до доповідача.  Скажіть,  вас не турбує те, що  всупереч  Конституції  і  без  згоди Верховної Ради України на території України постійно перебувають іноземні війська?  Я маю на увазі   військовоморський   Чорноморський  флот  Росії.  Чому  він перебуває без згоди  Верховної  Ради,  і  чи  не  порушується  тут Конституція?

     Будь ласка,  дайте  відповідь  як  працівник  Служби  безпеки України.

     СІНЧЕНКО С.Г. Адаме Івановичу, ви відповісте першим?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, я відповім.

     СІНЧЕНКО С.Г.  Давайте відокремимо питання, яке розглядається сьогодні,  -  про  "Сі бриз" - від питання про Чорноморський флот, яке ви ставите.  Дочитайте Конституцію до останнього рядка.  Я вже цитував  пункт  14  "Перехідних положень":  "Використання існуючих військових баз на території України  для  тимчасового  перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному  міжнародними   договорами   України,   ратифікованими Верховною Радою України".

     Ми вже  ратифікували  повномасштабний  договір  з  Російською Федерацією.  А наступні угоди й договори розглядаються,  як я  вже казав,  у  комітетах  Верховної  Ради.  Ці  документи  в  цей  зал обов'язково надійдуть,  і ми будемо їх розглядати.  Але "Сі бризу" це не стосується.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Доманський.  За  ним - депутат Абрамов.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Лисогорскому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лісогорський.

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 177,  Харківська  область).  Фракция  коммунистов.  Что   касается проведения  военных  учений  вообще,  то  как  кадровый  офицер я, конечно,  понимаю,  что учить войска надо.  И  полевая  выучка,  и боевое мастерство должны быть на высшем уровне.  Проведение же "Си бриз-98"  неконституционно,  так  как  Верховная  Рада  не  давала согласия на ввод войск на нашу территорию.

     В Купянске стоит летная часть,  военнослужащие которой восемь месяцев не получают денежного довольствия.  Пользуясь присутствием министра  обороны,  я  хочу  обратить на это внимание.  Существует такая поговорка:  кто не кормит своего офицера,  тот будет кормить чужого солдата.  Как вы считаете,  эта поговорка может сработать в данном случае?  Мы находим деньги на проведение "Си бриз", а чтобы заплатить своим офицерам за восемь месяцев, у нас денег нет.

     Спасибо.

     СІНЧЕНКО С.Г.   Проведение  учений  "Си  бриз"  финансируется натовскими структурами. Мы ни копейки в это не вкладываем.

     ГОЛОВА. Народный депутат Абрамов. Будь ласка.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Уважаемый Сергей Григорьевич!  Как и  мои  товарищи,  я получаю  десятки  писем  от  своих  избирателей,  в  которых они с возмущением заявляют,  что Президент Украины и  его  правительство постоянно  просят  на  коленях иностранную помощь,  имеют огромный внутренний и внешний долг  и  вместе  с  тем  постоянно  стремятся проводить всякого рода учения наподобие "Си бриз".  Мои избиратели предлагают   все   эти    расходы    покрывать    не    за    счет налогоплательщиков,    трудящихся,    а    за    счет    банкиров, предпринимателей,  коррумпированных буржуа,  которые ограбили  наш народ.

     Какова ваша позиция, Сергей Григорьевич?

     СІНЧЕНКО С.Г.  Я  хотел бы еще раз подчеркнуть,  чтобы вы все знали,  что я веду разговор (и комитет так ставит вопрос) чисто  в правовом  смысле,  а  не о том,  нужно проводить эти учения или не нужно. Уже более двух лет идет тотальное нарушение Конституции. Мы и  дальше  будем продолжать это терпеть или не будем?  В том числе это касается и Черноморского флота.  Этот  вопрос  мы  тоже  будем рассматривать, чтобы узаконить.

     Проводить учения  -  это  право Президента,  но сколько можно попирать Конституцию?  Ведь в прошлом  году  "Си  бриз-97"  вызвал негативнейшую  реакцию.  Исполнительная власть абсолютно на это не реагирует.  И сейчас снова проводится такое  политическое  учение, тем более в такой сложнейшей международной обстановке.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Григоровичу.

     Відповідаю на   запитання,  яке  стосувалося  головуючого.  У статті  3.5.1  Регламенту  говориться,  що  в   ході   обговорення (наголошую: в ході обговорення) вноситься пропозиція.

     Зараз буде     обговорення,     внесете     пропозицію    про неприйнятність. Це перше.

     І друге.  У запропонованому альтернативному проекті (а  зараз доповідатиме його автор),  на жаль, на порушення норми Регламенту, не вказується,  керуючись чим автор проекту вносить пропозицію про неприйнятність. Тому головуючий не порушує Регламенту.

     Згідно з  Регламентом як автору альтернативного законопроекту слово надається народному  депутату  Кожину.  П'ять  хвилин.  Будь ласка.

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Шановні депутати! З 25 жовтня по 4 листопада 1998 року в північній акваторії Чорного моря і на полігоні "Широкий лан" планується проведення спільних навчань Військово-Морських Сил України "Сі бриз-98" за участю  підрозділів військово-морських сил Болгарії,  Великобританії,  Греції, Грузії, Італії,  Росії,  США,  Румунії,  Туреччини  та  Франції  згідно  з програмою  "Партнерство  заради миру".  У ньому візьмуть участь 30 військових суден і 4,5 тисячі чоловік особового складу.

     Проведення навчань "Сі бриз-98" працює на  імідж  України  як морської  держави,  підвищує  боєздатність  наших  збройних сил та військово-морських сил, а також сприяє інтеграції нашої держави до європейських  військових  структур,  створює  умови для цивільного контролю над Збройними Силами України.

     Військові навчання "Сі  бриз-98"  були  сплановані  згідно  з програмою   "Партнерство   заради   миру".   Вона  була  підписана керівництвом України,  має характер міжнародної  угоди,  щодо  неї застосовуються  правила  як  до  міжнародного  договору,  і спроби окремих політиків поставити під  сумнів  легітимність  допуску  на нашу  територію  учасників навчань "Сі бриз-98" є безпідставними й повинні рішуче відкидатися.

     Згідно з Конституцією України (пункт 2 частини другої  статті 92)  на Верховну Раду України покладаються обов'язки встановлювати законом порядок направлення підрозділів Збройних  Сил  України  до інших  держав,  порядок  допуску  та умови перебування підрозділів збройних сил інших  держав  на  території  України.  Такий  проект розроблено,  але  до  порядку  денного другої сесії Верховної Ради України його не внесено.

     У той же час готуються тимчасові законопроекти  щодо  допуску підрозділів  збройних  сил інших держав на територію України,  які мають на меті недопущення проведення навчань "Сі бриз-98".

     Представники лівих сил намагаються  викликати  в  суспільстві негативну   реакцію  на  навчання  "Сі  бриз-98",  роблять  спроби викликати  акції  протесту.  Це  було  також,  ви,  пам'ятаєте,  і минулого  року,  коли  до району проведення навчань підвозилися на автобусах "підігріті" пікетники,  які не знали й не хотіли  знати, що таке НАТО.

     Навчання "Сі   бриз-97",   незважаючи   на   ті  пікетування, відбулися.  Ми відремонтували причали,  будинки офіцерів,  спальні корпуси,  корпуси  для  військовослужбовців.  Я  вважаю,  що  це є практична допомога програми "Партнерство заради миру" Україні.

     Грубо порушуючи    Регламент    Верховної    Ради    України, користуючись  більшістю  в  парламенті  (ми сьогодні ще раз у тому переконалися),  ліві подають законопроекти, які носять тимчасовий, вибірковий характер,  у тому числі й даний законопроект.  Говорячи про  заборону  навчань  "Сі  бриз-98",  ліві  замовчують,  що   на території   України   вже   перебувають  військові  підрозділи  ЧФ Російської Федерації,  хоча  згоди  на  їх  допуск  Верховна  Рада України не давала.

     Народний рух України вважає, що вибірковий підхід та подвійні стандарти не повинні застосовуватися Верховною  Радою  України.  У назві   законопроекту  автори  незрозуміло  чому  згадують  тільки військовоморські сили Сполучених  Штатів  Америки,  забуваючи  про участь   у   навчаннях   також  військових  підрозділів  Болгарії, Великобританії,  Греції, Грузії та інших країн світу, у тому числі Росії.

     Наслідком схвалення   законопроекту   може   також  стати  не узгоджене  з  урядом  України  збільшення  видатків  з  державного бюджету, які треба буде відшкодовувати.

     Народний рух  України вимагає розглянути даний законопроект у пакеті із  законопроектом  про  заборону  перебування  на  теренах України  іноземних  військ  -  оперативно-стратегічного об'єднання Чорноморського флоту Російської Федерації.

     Народний рух України пропонує.  Перше.  Згідно  з  пунктом  5 частини  першої  статті  3.5.1  Регламенту  Верховної Ради України визнати даний законопроект неприйнятним.

     І друге.  Доручити Комітету Верховної Ради України  з  питань національної  безпеки  і оборони спільно з Комітетом у закордонних справах і зв'язках з СНД розробити і внести на  розгляд  Верховної Ради  України  проект  Закону України про порядок допуску та умови перебування підрозділів  збройних  сил  інших  держав  на  теренах України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання?

     Будь ласка, запишіться. Висвітіть список, будь ласка. Депутат Кондратенко. За ним - депутат Єщенко.

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую, Адаме Івановичу. Прошу передати слово депутату Мішурі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мішура.

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  Комуністичної партії.  Шановний пане адмірале!  Я не знаю,  чи ви виступаєте від Руху,  чи як спеціаліст військово-морських сил.  Я сам моряк,  теж служив у Севастополі.  Думаю,  ви знаєте, що таке ходити на клотик за чаєм або принести відро пару.

     Я хотів би,  щоб ви  ще  раз  уважно  прочитали  Конституцію. Йдеться  зовсім не про російський флот,  не про флоти,  які будуть брати участь.  Ідеться про порушення Конституції.  Ви розумієте це чи  ні?  Дайте  мені  відповідь.  А якщо розумієте,  то де ви тоді проходили вишкіл?

     КОЖИН Б.Б.  Дякую.  Я  ще  раз  кажу,  що  ніякого  порушення Конституції  не  маємо.  Шановні  депутати!  Програма "Партнерство заради  миру"  була  підписана  керівництвом   нашої   Української держави.  Згідно з нею ще рік тому було визначено, що з 24 числа в Україні будуть проводитися навчання "Сі бриз-98". Ми з вами про це знали, але не брали до уваги. А коли зараз усе починається, ми, як з небес спустилися, кажемо, що звідки воно взялося.

     Ще раз підкреслюю,  що уряд,  керівництво України ту програму підписали, і ми давно знали про ці навчання, але не звертали на те уваги.  Вони повинні проводитися. А якщо ми приймемо інше рішення, воно буде нелегітимним.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Єщенко,  будь  ласка.  За  ним - депутат Доманський.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Прошу передати слово секретарю партійної організації фракції товаришу Охріменку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ОХРІМЕНКО К.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Наверное,  здесь в зале одни моряки  собрались.  Я  тоже,  кстати, служил срочную службу на военно-морском флоте.

     Уважаемый адмирал!  Вы  сейчас  красиво  отсемафорили  фразу: "Умираю, но не сдаюсь". Но вы вроде и живы еще, хотя, к сожалению, уже сдались.

     И такой  вопрос (корректно или некорректно?) хочу вам задать. Вы часто появляетесь в этом зале в форме вицеадмирала, с погонами. Почему же сейчас вы вышли на главную трибуну нашего государства не надев формы?

     КОЖИН Б.Б.  Коли потрібно ходити у формі,  я ходжу у формі. Я військова людина, і це зрозуміло.

     А от  чому  ви  ставите  запитання  не  по  суті,  я  не можу зрозуміти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний  депутат  Доманський.   Будь ласка.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.  Борис Борисович! По плану учений 30-го числа для встречи с  американцами  планируется  приезд  в  Одессу  наших студентов   18-летних..   Ваших   родственников  среди  них  нет?! (Пожвавлення в залі).

     КОЖИН Б.Б. Що він сказав останнє?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть,   будь   ласка,   мікрофон    депутата Доманського, нехай повторить запитання.

     КОЖИН Б. Б. Анатолію Івановичу, я зрозумів...

     ДОМАНСЬКИЙ А.І. Борис Борисович, по плану учений 30 октября к 18.00 в Одессу подаются студентки университета.  Для  чего,  какие нормативы отрабатывать?

     КОЖИН Б.Б. Шановні депутати, я сказав про те, що навчання "Сі бриз-98" має міжнародне значення. І тут буде спілкування не тільки з американцями,  ні.  Я перелічував,  хто братиме участь: Румунія, Франція,  Англія та інші країни світу.  Це все і  є  наша  з  вами міжнародна діяльність.  Яким чином? Не тільки наші поїздки за межі України, а й те, щоб ми могли спілкуватися зі всіма, хто приходить до   нашої  української  держави.  Тому  все  це  нормально,  і  я переконаний, що все це буде на користь нашій Українській державі.

     А вам воно не потрібно,  бо ви є зовсім інші  носії  -  носії прокомуністичних ідей,  повернення до минулого.  Ви є оті мамонти, які зовсім по-іншому дивляться на стан справ  в  Україні.  Ми  сім років не можемо нічого зробити, бо ви зовсім з протилежних позицій дивитесь на всі процеси,  які відбуваються в Українській  державі. Ми кажемо, що треба, ви кажете, що ні. І так воно постійно в нас.

     Тому одна  тільки пропозиція:  щоб вас ніколи тут не було,  і тоді був би  порядок.  За  один  рік  Україна  вийде  на  світовий рівень... (Шум у залі).

     Було дуже приємно, коли ви були отам на третьому поверсі, хоч не заважали нашим українським інтересам...(Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  заспокойтеся! Борисе Борисовичу, я  вам  роблю зауваження за слова,  які не стосуються питання,  що розглядається. Це перше.

     Друге. Народний депутат Охріменко не  задоволений  відповіддю на запитання. Будь ласка, увімкніть його мікрофон.

     ОХРІМЕНКО К.О.   Уважаемый   докладчик,   вобщем-то   из  уст вице-адмирала... Вы сейчас, обратившись ко всем депутатам, назвали нас  мамонтами.  Вы  даете себе отчет в том,  что вы сказали?  Это первое, уважаемый неуважаемый адмирал.

     И второе.  Я задал вам вопрос: почему вы вышли на эту трибуну без формы? Очень жаль, что вы не поняли подтекста этого вопроса.

     КОЖИН Б.Б.  Та ви вже 70 років тільки підтекстами й говорите, розумієте?  Думаєте одне,  говорите друге,  а робите третє -  така ваша ідеологія.

     ОХРІМЕНКО К.О. Вы - адмирал. Я не присвоил бы вам звания даже старшего матроса!

     КОЖИН Б.Б. Я вам щиро дякую!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Борисовичу,  у мене до вас  запитання.  На якій  підставі ви вносите пропозицію про неприйнятність?  Згідно з Регламентом треба вказати, чому проект неприйнятний.

     КОЖИН Б.Б.  Я  ще  раз  повторюю,  що  Народний  рух  України пропонує  відповідно  до  пункту  5  частини  першої  статті 3.5.1 Регламенту  Верховної  Ради  України  даний  законопроект  визнати неприйнятним (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні народні депутати!  Прошу заспокоїтися. Методом базару або ринку ніяких питань у залі Верховної Ради ми не вирішимо. Якби це   залежало  від  того,  хто  голосніше  крикне,  можна  було  б змагатися. А ми будемо все вирішувати голосуванням.

     Згідно з   Регламентом   якщо   вноситься   пропозиція    про неприйнятність,  проводиться обговорення за скороченою процедурою, тобто два виступи за неприйнятність і два - проти.

     Запишіться, будь ласка, на виступи. Будь ласка, висвітіть.

     Депутат Косів.  За  чи   проти?   Депутат   Баулін?   Єщенко? Журавський?

     Слово має  народний  депутат  Косів.  По одній хвилині.  Будь ласка.

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область). Я прошу передати слово Олександру Ємцю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ємець.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний  головуючий  на засіданні Верховної Ради!  Адаме Івановичу, у мене прохання до вас робити зауваження, коли одна фракція реве. Якщо не вміють балакати

- ревуть.  Тому робіть,  будь ласка,  їм зауваження,  бо це просто некрасиво.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре  Івановичу,  я  насамперед  роблю  вам зауваження за непарламентські вислови. Продовжуйте, будь ласка.

     ЄМЕЦЬ О.І.   Так   вони   ж,   вибачте,   ревуть.  Що  ж  тут непарламентського?

     Тепер щодо суті питання.  Коли ми  приймали  Конституцію,  то передбачили  ряд механізмів,  у тому числі й розподіл влади.  Якщо йтиметься про постійне перебування контингенту іноземних військ  - як  це  є  у  випадку  із  Росією,  -  безумовно,  потрібен дозвіл Верховної Ради. Між іншим, Верховна Рада поки що не давала дозволу на постійне перебування такого контингенту на території Криму.

     Що стосується різноманітних навчань і тимчасового перебування на території України іноземного контингенту  -  це  є  прерогатива виконавчої  влади.  Тому я підтримую пропозицію про неприйнятність внесеного проекту постанови про заборону перебування в Україні цих військ.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Баулін.  Будь ласка.  За ним - депутат Журавський.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Фракция Компартии. Прошу передать слово Павлу Тищенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Павло Тищенко.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые товарищи  депутаты! Уважаемые товарищи избиратели,  которые голосовали за Народный или антинародный рух Украины! Сегодня вы видите, как в этом зале борцы за  независимость  Украины  готовы  сдать  Украину своим заморским хозяевам.  Для  этого  изыскивают  любые  возможности,  чтобы   не допустить  принятия  этого  закона  в парламенте.  Они,  как и наш Президент,  пытаются  топтаться  по  Конституции,  превращая   ее, извините, в половую тряпку.

     До каких  пор  в  Украине,  которая  претендует быть правовым государством,  будут допускаться такие  парадоксы:  народ  Украины обязан   выполнять   Конституцию,  а  Президент,  Премьер-министр, некоторые политические партии не желают этого делать?  И  в  угоду своим  заморским  хозяевам  нагнетают  ситуацию в Украине,  вносят раскол.

     Я призываю   не   голосовать    за    этот    раскольнический законопроект,  который  внес Рух.  Предлагаю голосовать за проект, внесенный нашей фракцией.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський. Будь ласка. За ним - депутат Єщенко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська    область).   Християнськодемократична   партія України.  Цю проблему  нам  треба  вирішувати  не  через  заборону проведення  так  званих  навчань  "Сі бриз-98",  а через прийняття довгоочікуваного закону,  який  належним  чином  регламентував  би питання, пов'язане з умовами перебування збройних сил інших держав на території України,  і питання щодо режиму перебування  Збройних Сил України за кордоном відповідно до Конституції України.

     Важка економічна  ситуація  в  Україні  не обминула і Збройні Сили нашої держави,  які за браком належної  матеріально-технічної бази  й  достатнього  фінансового  забезпечення  не  можуть надати можливість своїм військовим підрозділам пройти  належну  військову підготовку на сучасному рівні. Тому подібні навчання із залученням сучасної військової техніки,  застосуванням сучасних технологій  є додатковим  шансом  для  наших військових підрозділів пройти добре навчання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єщенко, і завершуємо.

     ЄЩЕНКО В.М.  Фракция коммунистов.  Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые  коллеги! Уважаемые избиратели! Проведение этих учений имеет очень серьезные последствия,   и   у  здравомыслящих  политиков  это  не  вызывает сомнения.

     Все заявления относительно  суверенности  нашего  государства несостоятельны,  если  на  его  территории военными формированиями других государств  незаконно  проводятся  какие-либо  учения.  Вся суверенность государства разрушается,  если на территории, которая является военным полигоном (как,  скажем, Яворивский полигон), они проводят  учения уже как хозяева.  Это лишний раз свидетельствует, что мы не суверенное государство.

     Я хотел бы обратиться к тем, кто сегодня предлагает отклонить проект закона,  который внесли члены фракции.  Не забывайте, что в условиях  кризиса  это  может  привести  к  радикальному  смещению внешнеполитических  акцентов.  Не  забудьте,  пожалуйста,  что все последствия,  которые вы сегодня уже прогнозированно закладываете, очень  серьезно  ударят  по экономике.  И последнее.  Не забудьте, когда с 1918  по  1920  год  на  штыках  армий  других  государств пытались  установить  суверенитет  государства,  собственный народ выбросил этих политиков на помойку истории.

     Я предлагаю не рассматривать сегодня  предложение,  внесенное депутатом  Кожиным,  а  рассмотреть проект постановления,  которое регламентирует  пребывание  иностранных  войск,  и   принять   это постановление.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  На жаль, ми не почули від автора проекту  постанови  аргументації,  у  зв'язку  з   чим   вноситься пропозиція   про  неприйнятність.  Чому  саме  не  відповідає  цей законопроект Конституції чи якимось іншим законам?

     Та оскільки пропозиція була внесена,  згідно з Регламентом  я ставлю   її   на  голосування.  Увага!  Ставиться  на  голосування пропозиція народного депутата Кожина про неприйнятність  внесеного законопроекту. Прошу визначитися.

     "За" - 112.

     Рішення не прийнято.

     Отже, повертаємося  до основного законопроекту.  Є пропозиція відвести на обговорення 15 хвилин.

     Слово надається народному депутату Бауліну.  За ним - депутат Моісеєнко.

     БАУЛІН П.Б.   Фракция   Коммунистической   партии.  Уважаемые народные  депутаты!  Уважаемые   радиослушатели!   За   семь   лет независимости  мы  так  "розбудували"  державу,  что  нет денег на зарплату,  пенсии,  стипендии.  В то же время  не  видно  желающих завоевать  нас,  чтобы  кормить  50  миллионов  нищих  и  голодных граждан.  У нас нет возможности  повысить  минимальную  заработную плату до 148 гривень,  а средства, чтобы ежегодно проводить учения с мировым жандармом - США - есть.  Я не верю в сказку, что нам все оплачивают американцы.

     Какие американцы   миротворцы  и  благодетели,  мы  знаем  по бомбовым и ракетным ударам по Ираку,  Боснии, Судану, Афганистану. Последние  ничего  плохого  не  сделали,  но дядя Сэм хочет ввести новый мировой порядок. И он устанавливает его.

     Расправившись с    Югославией,    американцы    рвутся     на постсоветское пространство, и тут им вовсю помогают наши бездарные правители.  Вы  знаете,   что   мы   -   безблоковое   нейтральное государство,  но кто-то дал право режиму тянуть нас в НАТО.  И это называется идти в Европу. Немногим гражданам Украины известно, что Президент  подписал  "Хартію  про  особливе  партнерство України з організацією Північно-Атлантичного договору". Кучме не указ статья 92 Конституции Украины, которая гласит, что исключительно законами Украины определяются отношения Украины с другими государствами.

     Более того,  Кучма подписал хартию с НАТО вопреки  статье  85 Конституции,   гласящей   о  том,  что  внешняя  политика  Украины относится к компетенции исключительно Верховного  Совета  Украины. Прошло  более  года,  и  никто  не  собирается  ратифицировать эту хартию.

     Я направлял  по  этому   поводу   депутатское   обращение   в Министерство   иностранных  дел.  Но  это  пронатовское  ведомство ответило,  что хартия с  НАТО  -  это  политикоправовой  документ, который  всего лишь фиксирует политические обязательства сторон на наивысшем уровне.  Как можно в МИДе держать специалистов,  которые служат не интересам своего народа, а интересам других держав?

     И вот  на основании этих политических обязательств нашу землю будут топтать сапоги вояков из НАТО под вывеской "Си бриз".  Зачем это нужно режиму, который не считается с нашим основным законом? А затем,  что этот режим боится  своего  народа,  который  может  не выдержать реформ аля Латинская Америка,  а возьмется за вилы.  Вот тогда и понадобятся чужие штыки.

     Собственно, надежда коррумпированного режима на то,  что  его будет защищать НАТО,  - это политическая наивность. Натовцам нужен контроль над  этой  частью  Европы.  Поэтому  "Си  бриз"  является началом   оккупации   нашей  территории,  попранием  иноземцами  и иноверцами прав и интересов нашего народа.

     Поэтому, уважаемые народные депутаты,  если мы  себя  считаем выразителями  интересов народа Украины,  скажем решительное "Нет!" НАТО,  "Си  бризу",  прочим  оккупантам  и  зафиксируем   это   на законодательном уровне!

     А если  мы  действительно  хотим найти себе верных союзников, вспомним пословицу  наших  братьев  православных  сербов,  которая гласит так: "На небе - Бог, а на земле - Россия"! (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Моісеєнку.  За ним - депутат Черненко.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической    партии   Украины,   Всеукраинский   союз   "За возрождение СССР". Уважаемые коллеги, я начну с правового аспекта. Вы  знаете,  нет  ничего  более примитивного,  когда люди пытаются называть черное белым.

     Читаем пункт 23 статьи 85 Конституции,  где  четко  написано: "До повноважень Верховної Ради належить:  схвалення рішення... про допуск  підрозділів  збройних  сил  інших  держав   на   територію України".  Уже ни в какие ворота выступление Кожина и ему подобных не лезет...

     Читаем пункт 2 части второй статьи 92  вашей  же,  не  нашей, Конституции:  "Виключно  законами  України  (то есть исключительно Верховной  Радой)  встановлюються:  порядок   допуску   та   умови перебування  підрозділів  збройних  сил  інших держав на території України".

     И ответ тем,  кто пытается об единить необ единимое.  Обидно, что  к  этому  присоединилось  наше научно-экспертное управление - насчет российских войск.

     Может быть,  Кожин был в пьяном или  радостном  угаре,  когда принималась Конституция, и просто забыл, что при обсуждении пункта 14  "Переходных  положений"  Конституции  речь  как  раз   шла   о пребывании  российских  войск  на  нашей  территории.  Этот вопрос многократно  обсуждался  в  этом  зале,  и  законодательный  орган однозначно  разрешил  наличие  военных  баз  России  на территории Украины (в первую очередь в Севастополе и других местах, связанных с их пребыванием).

     Может быть,  не  вице-адмирал Кожин,  который служит НАТО,  а капитан 3-го ранга Кожин,  который когда-то  пришел  в  парламент, подумал  бы:  "Ну  как  же  так,  всетаки  чужие  войска введут на территорию Украины!" Я понимаю,  что таким,  как он,  за услужение дают натовские звания.

     Обидно другое.  Комитет по вопросам национальной безопасности предоставил  небольшую  информацию  об  итогах  голосования  этого документа.  И кто же проголосовал против? Всего 4 человека: Литвак

- бывший исполняющий обязанности Генерального прокурора, теперь мы видим, кому он служил в это время; Шмаров - бывший министр обороны Украины  (или  чей  министр?);   Манчуленко   -   всем   известный представитель  Руха.  И  Кожин  -  опять же вице-адмирал натовских войск, по-другому не назовешь (Оплески).

     Хотел бы обратить внимание,  что как только запахло  жареным, здесь  оказался  и  Кузьмук  -  нынешний натовский генерал в наших рядах. Я хочу, чтобы Кузьмук, если он патриот, сейчас вышел на эту трибуну  и  сказал:  "Не  будет  учений,  Украина  принимать в них участия не будет", поскольку речь идет о национальной безопасности Украины. Я не знаю, совсем недалекий человек не может не понимать, что введение войск НАТО на территорию  Украины  -  это  предначало будущей  империалистической  захватнической  войны  на  территории Украины.  Я многократно об этом предупреждал с трибуны  Верховного Совета,  предупреждаю  еще раз:  перед народом придется отвечать и Президенту,  незаконно принимающему такие решения,  и Кузьмуку как министру обороны, выполняющему их бездумно либо заинтересованно, и уж тем более таким, Господи прости, адмиралам, как Кожин.

     Спасибо за внимание (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату  Черненку.  За ним - депутат Ратушний.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи депутаты, уважаемые господа депутаты!  Представьте  себе,  если  бы  я  сейчас  сказал:   "Уже потемнело".  Это  была  бы просто немая сцена.  Средь бела дня нас пытаются убедить...  Вот передо мной Конституция,  читаю пункт  23 статьи  85:  "К  полномочиям  Верховной  Рады Украины относится... одобрение  решения  о   предоставлении   военной   помощи   другим государствам,  о направлении подразделений Вооруженных Сил Украины в другое государство или о допуске подразделений  вооруженных  сил других   государств  на  территорию  Украины."  А  господин  Кожин пытается убедить нас,  что вообще-то неплохо,  если к нам  придут, поплавают на Черном море.

     Дорогие мои!     Давайте    начинать    думать    категориями государственными.  Говорят,  что уже год готовятся эти учения,  но внезапно  возникла  проблема.  Уважаемый господин Президент должен был внести в Верховный Совет свои предложения  относительно  того, что   же   нам   делать,  уважаемые  законодатели.  Вот  тогда  бы действительно был легитимный статус.  А так сегодня из-под полы мы пытаемся  поплавать  с  кем-то  на Черном море и говорим,  что для нашей безопасности и обороны это необходимо. В связи с этим у меня возникает ряд вопросов, в частности к министру.

     Сегодня будут  резать  ТУ-160,  ТУ-95МС.  Что,  в  этом такая жесткая  необходимость?  От  этого  повысится  наша  безопасность? Сегодня  наши  Вооруженные  Силы,  испытывая  острейший  дефицит в горючесмазочных  материалах,   запасной   технике,   оборудовании, комплектующих,  практически прекратили боевую подготовку. Что, это повышает  нашу  обороноспособность?  Мы  сегодня   по   оборонному потенциалу ведущая держава в мире.  Да не надо себя убеждать,  что мы,  на  позициях  пасынка  поплавая   в   Черном   море,   сможем сформировать   имидж   крупной   морской   державы   или   могучей обороноспособной стороны.  Вся оборона куется только в  экономике, строится на мощных вооруженных силах. Мы сегодня могли бы сказать, что мы действительно ведущая держава и что с нами нужно считаться, а не быть на позиции швейцара, просящего подаяние.

     Я предлагаю   проголосовать   проект,   внесенный  депутатами Крючковым и Синченко.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Ратушному.  За ним - депутат Мовчан.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ  164,  Тернопільська  область).  Шановні народні   депутати!   Шановні   виборці.  Без  сумніву,  ідеологія подвійного стандарту завжди була характерною для певних політичних сил.   І  я  був  би  радий  чути  таку  тверду  позицію  стосовно обстоювання  національного  суверенітету  комуністами,  коли  вони здавали  у Верховній Раді попереднього скликання ядерну зброю.  Ми могли б тоді гарантувати свою безпеку  і  на  Чорному  морі,  і  в Європі,  і в Азії,  якби були самостійні.  Але той самий Моісеєнко голосував за ядерне роззброєння держави.

     Тому за запитаннями,  пов'язаними з проведенням навчання  "Сі бриз", ми хочемо викинути саму суть проблеми. Для чого проводяться навчання "Сі бриз"?  Для того щоб забезпечити захист  населення  в разі катастрофи,  стихійних лих, небезпечних соціальних конфліктів (Шум у залі).

     Цілком невипадково,  що  одночасно  на   Кавказі   по   лінії енергетичного  коридору,  через який мають надходити енергоносії з Азербайджану,  в Грузії здійснюються виступи проти  територіальної цілісності  Грузії,  раптом  у  повстанців  з'являються танки,  що призводить   до   того,   що   Кавказ   відмовляється    постачати азербайджанську  нафту  через  Грузію.  Відповідно зараз вносяться питання в український  парламент  про  неможливість  проведення  в північній  акваторії Чорного моря навчання "Сі бриз".  Це означає, що в цьому коридорі не буде забезпечена стабільність і ми й надалі будемо енергетично залежні від російських енергоносіїв.

     Я думаю,  скоординованість  дій  таких  деструктивних  сил  у напрямі Кавказу і українських комуністів,  які сьогодні вносять це питання  з  порушенням  Регламенту,  невипадкова.  Я  звертаюся до представників уряду і до правих сил. Це ще одне свідчення того, що скоординованість  дій  антиукраїнських  сил  характерна для всього геополітичного простору,  який колись називався Радянський Союз. З огляду  на те що у Верховній Раді попереднього скликання виступали проти негайного вступу чи співпраці України з НАТО,  я вважаю,  що зараз  ми повинні якнайтісніше інтегруватися з державами,  які є в НАТО,  ми повинні забезпечувати програму "Партнерство заради миру" задля того, щоб у Верховній Раді наступного скликання ті сили, які завжди ратували за ідеологію подвійних  стандартів,  остаточно  не перекреслили нашу незалежність.

     Тому треба    проводити    навчання,    дотримуватися   своїх зобов'язань.  І я думаю,  що вони будуть проведені,  незважаючи на моісеєнків  та  на  інших,  хто  ратує  за відродження Радянського Союзу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Мовчан.

     МОВЧАН П.М.  Шановний пане головуючий!  Шановні колеги!  Кого захищають  комуністи?  (Шум  у  залі).  Ви  почули  цю відповідь у виступі Павла Бауліна,  якого я добре знаю як творчу  особистість. Він  чітко  сказав:  "На  небі - Бог,  а на землі - Росія!" (Шум у залі).  Пане головуючий, приведіть до тями, будь ласка, Моісеєнка! Я  вважаю,  що це яскрава ілюстрація того,  що уряд,  Президент і, зокрема,  вся громадськість України повинні були послідовно  діяти для того, щоб ми не мали такого рецидиву, який маємо.

     Посилаючись весь час на Конституцію,  пан Моісеєнко,  товариш Моісеєнко  (він  не  хоче  бути  паном,  хоч  насправді  він  пан, полупанок) нехтує нею. Він каже про те, що читає її, посилається у всіх виступах на неї,  а свій виступ починає з того, що він очолює якийсь комітет по відродженню Союзу.  Уявіть собі людину, яка хоче відновити  Союз...  Я  здогадуюсь,  у  якому  він  званні  і  яким спецслужбам служить.  І вам не треба пояснювати,  шановні,  ви теж здогадуєтесь,  у якому він чині,  скільки  одержує  і  які  служби відвідує.

     Питання ж про те, брати нам участь чи не брати, зафіксовано в Конституції.  Якщо дотримуватися їхньої логіки,  то  треба  щоразу мати   дозвіл  Верховній  Раді,  щоразу  треба  давати  дозвіл  на входження в Україну будьякого судна. Це ж абсурд! (Шум у залі).

     Ми кажемо про те,  що сьогодні треба вирішити це питання, але воно  врегульоване  Конституцією.  Чому Україна сім років,  будучи незалежною,  терпить те свавілля,  яке чиниться на  її  території? Чому  комуністи  - патріоти наших національних інтересів,  як вони кажуть, жодного разу не порушили питання про незаконне перебування Чорноморського флоту Росії на території України? Чому вони мовчать про те,  що 14 армія ще й досі у Придністров'ї,  загнана  нам,  як багнет у спину (Шум у залі).

     Які ваші  інтереси  далі?..  Адаме  Івановичу,  я попросив би все-таки привести ваших товаришів  до  тями,  особливо  Моісеєнка. Нехай  він  вийме свисток із рота,  він весь час свистить і не дає можливості говорити...

     Ви чули хоч один раз  про  те,  що  національне  питання  або питання  національної безпеки вирішувалося саме цією частиною залу позитивно, на користь нашої держави? Жодного. Ні мовні питання, ні питання освіти, науки, Збройних Сил (Шум у залі). Усе це свідчення того,  що  ми  мусимо  звернутися  до  Президента  (Шум  у  залі). Хвилинку!   І   вимагати  одного:  заборони  Комуністичної  партії України. Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я просив би  використовувати  цю трибуну лише для обговорення законопроекту, який розглядається.

     Роботу пропонується побудувати таким чином.  Надати слово від фракції  прогресивних  соціалістів  народному  депутату  Безуглій, заслухати міністра оборони і почати голосування.

     Будь ласка.

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний    загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ). Товарищи!  Я убедительно прошу позволить высказаться  в  спокойной обстановке.  Потому что сегодня вы, товарищи мужчины, забыли, чему должны посвятить свою  жизнь.  И  когда  сегодня  выходят  офицеры самого  высшего звания и доказывают,  что НАТО имеет право у нас в Украине действовать как хозяин, то, простите, вас нужно отдать под суд (Оплески).

     Господа руховцы!  Вы  уже совершили преступление,  потому что нет Советского  Союза,  который  умел  противостоять  натовцам.  И натовцы боялись сюда сунуться.

     Неужели вы  не  отдаете себе отчет в том,  что сегодня делает НАТО в Европе?  Они просто устроили себе полигон и проверяют, есть ли в Европе силы,  которые смогут об единиться и противостоять им. Сегодня они убеждаются,  что в Европе пока такой силы нет.  Потому что такие командиры,  которым доверили свои судьбы женщины и дети, сегодня заявляют,  что  они  правы.  И  то,  что  они  так  дешево покупаются   (видите   ли,  причал  отремонтирован,  какой-то  дом построен),  свидетельствует о том,  как дешево они ценят женщин  и детей Украины, принося их в жертву.

     Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины приняла заявление о санкциях США против Ирака и других  стран  как  угрозе миру  и  безопасности  всех  народов.  Я напоминаю,  что в системе нового мирового порядка определяется привилегированная часть всего Земного шара - США,  Израиль,  Япония,  страны ЕС.  А четыре пятых населения земли - Азия, Африка, бывший Советский Союз, в том числе Украина,  Латинская  Америка,  обладающие  основной массой сырья и энергии, по существу, считаются сырьевыми колониями.

     Наша фракция заявляет, что мы тоже будем голосовать за проект Крючкова   и   Синченко,   и   хотим  сказать  следующее.  Фракция Прогрессивной социалистической партии  Украины  осуждает  политику геноцида  США,  Израиля  и НАТО против народов мира,  отстаивающих свои свободы  и  свой  суверенитет,  и  обращается  к  Организации Об единенных  Наций,  к президентам (к нашему собственному тоже) и правительствам,  парламентам  всех  государств  мира  с   призывом сделать  все  возможное  для прекращения вооруженного конфликта во всех уголках нашей  Европы  для  мирного  решения  ближневосточной проблемы и в рамках общепризнанных принципов и норм международного права защитить детей,  женщин, стариков Ирака, Курдистана, Ливана, Югославии  и  Албании.  И  не  подставлять настолько хрупкий мир в Европе натовскому сапогу! (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово надається міністру оборони генералу армії Кузьмуку Олександру Івановичу.

     КУЗЬМУК О.І.,   міністр   оборони   України.  Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Я вдячний за те,  що надали мені   можливість   виступити   в   обговоренні   цього   питання. Дотримуючись  позаблокового  статусу,  Україна  сприяє   створенню надійних  міжнародних механізмів та загальноєвропейської структури безпеки на двосторонньому,  регіональному і глобальному  рівнях  з метою   зміцнення   довіри   і  партнерства  на  основі  принципів взаємопорозуміння і відкритості у воєннополітичній діяльності.

     Вбачаючи у програмі "Партнерство заради миру"  (Шум  у  залі) перспективу  наших  дій,  спрямованих на зміцнення стабільності та безпеки у Центральній  і  Східній  Європі,  ми  вирішуємо  питання співробітництва у військовій і військовотехнічній сферах.

     Що стосується  можливості  проведення  на  території  України військових навчань спільно з іноземними державами,  то вона вперше з   правової   точки   зору  визначається  зобов'язаннями  України відповідно до  рамкового  документа  "Співробітництво  з  НАТО"  в контексті програми "Партнерство заради миру",  підписаної 8 лютого 1994 року (Шум у  залі).  Рамковий  документ  підписано  міністром закордонних справ України,  а презентаційний документ України щодо участі в програмі "Партнерство заради миру" вручено на сесії  Ради Північно-Атлантичного  партнерства  у Брюсселі 25 травня 1994 року міністром оборони України.

     Крім того,  6 травня 1996 року Україна  підписала  угоду  між державами  -  учасницями  Північно-Атлантичного договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру".

     Міністерство оборони  України  з   великою   відповідальністю ставиться   до   виконання   вимог   Конституції   України,  інших законодавчих актів та міжнародних зобов'язань нашої держави. Тому, враховуючи  вимоги  пункту  2 частини другої статті 92 Конституції України  щодо  визначення  порядку  допуску  та  умов  перебування підрозділів  збройних сил інших держав на території України,  хочу привернути вашу увагу до Віденської конвенції 1969 року про  право міжнародних договорів, учасницею якої є Україна.

     У пункті   "в"   пункту  1  статті  25  Віденської  конвенції зазначено,  що  договір  або   частина   договору   застосовується тимчасово до набуття ним чинності,  якщо держави, які брали участь у переговорах, домовилися про це будь-яким іншим чином.

     Слід також  зазначити,  що  Віденська  конвенція  про   право міжнародних  договорів була ратифікована Верховною Радою України і відповідно до статті 9  Конституції  України  є  частиною  чинного національного  законодавства.  Виходячи  з  цього домовленість про тимчасове застосування угоди між державами,  які беруть  участь  у програмі "Партнерство заради миру", повністю відповідає наведеному положенню Конституції України.

     Враховуючи це,  Кабінет Міністрів України свого часу розробив проект  Закону  України  про статус підрозділів збройних сил інших держав,  які тимчасово перебувають  на  території  України,  і  12 листопада  1996  року  за  номером 693566 направив його на розгляд Верховної Ради України.  Але тоді він не був розглянутий. У травні 1998   року  цей  документ  з  уточненням  удруге  було  погоджено міністерствами і державними органами  та  надіслано  до  Верховної Ради України для розгляду.

     Таким чином,   зазначені  норми  сьогодні  створюють  правову основу для участі підрозділів збройних сил у  заходах  військового співробітництва на території України починаючи з травня 1995 року.

     Друге. З точки зору ефективності вишколу особового складу...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Івановичу, скільки вам ще треба часу?

     КУЗЬМУК О.І. Прошу ще 5 хвилин.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 2 хвилини.

     КУЗЬМУК О.І.  З  точки  зору  ефективності  вишколу особового складу,  то всі ви добре знаєте аксіому для збройних сил:  війська або  навчаються,  або воюють.  В іншому стані вони не можуть бути. Хоча внаслідок економічних проблем може створитися така  ситуація, коли навчатися повною мірою буде неможливо.

     А тепер   дозвольте   конкретніше   поінформувати   вас  щодо передбаченого навчання.  Згідно з програмою військових  контрактів на  1998  рік,  розробленою  ще  в 1997 році і доведеною до відома Комітету  з  питань  національної  безпеки  і  оборони,  на  нашій території  з  25  жовтня  по  4 листопада проводитимуться навчання "Морський  бриз98".  Тема  навчання   -   проведення   миротворчої операції,    надання    гуманітарної    допомоги   та   проведення пошуково-рятувальних заходів  на  території  країни,  яка  зазнала стихійного лиха (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Скажіть,  будь ласка,  ми маємо намір сьогодні приймати законопроект чи ні?  Я  думаю,  що  маємо. Дайте можливість виступити міністру оборони,  і будемо голосувати. Будь ласка.

     КУЗЬМУК О.І. На навчання запрошені кораблі військово-морських сил Болгарії,  Великої Британії,  Грузії,  Греції, Італії, Канади, Росії,  Німеччини,  Румунії,  Сполучених Штатів.  У береговій фазі навчання  візьмуть  участь  підрозділи  морської  піхоти Болгарії, Грузії, Росії та України. Під час підготовки до навчання проведена організаторська робота. Збройні Сили України до навчань готові. На ці навчання Сполученими Штатами Америки  виділено  1  мільйон  200 тисяч доларів. Україна кошти не виділяла.

     Шановні народні   депутати!   Крім   користі   та  підвищення авторитету України на міжнародному рівні,  спільні навчання нічого поганого не приносять:  Україна зміцнює свій міжнародний авторитет як морська держава,  спроможна  себе  захистити;  ВійськовоМорські Сили   підготуються  до  участі  у  миротворчих  місіях  у  складі багатонаціональних сил;  поліпшаться  умови  співіснування  флотів причорноморських  держав;  буде  вдосконалена навчальноматеріальна база  для  підготовки  екіпажів  за  рахунок   виділених   коштів; військові  спеціалісти набудуть практики керування підрозділами та спілкування з відповідними категоріями військовослужбовців  країн, які будуть задіяні на навчаннях.

     Шановні народні  депутати!  Україна  як  суб'єкт міжнародного права вийшла на  той  рівень,  коли  можна  самостійно  вирішувати питання   співробітництва   у   власних   інтересах.   Закріплюючи добросусідські відносини,  вона насамперед піклується  про  власну безпеку, а запорукою тому є плідна співпраця.

     Виходячи з  вищевикладеного  вважаю за доцільне звернути вашу увагу  на  аргументи,  наведені  на  користь  проведення  спільних навчань  "Морський  бриз-98"  на  території України.  Більше того, навчання  профінансовані   всіма   державами,   проведена   велика підготовча  робота,  війська  і  плавзасоби  знаходяться  в  стані готовності до навчань.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Будь ласка,  увага!  Подальший розгляд цього питання буде таким.  Три народних депутати наполягають на репліці. Ми надамо їм по одній хвилині. Ще одну хвилину одержить доповідач. І будемо визначатися голосуванням.

     Будь ласка. Депутат Кожин. За ним - депутат Моісеєнко.

     КОЖИН Б.Б.  Шановні  депутати!  Шановні  виборці!  Сьогодні я почув  багато  образ  із  боку  лівих  сил,  зокрема  Охріменка  і Моісеєнка.  Доповідаю вам,  українцям, українському народові, що з 1992 року робив усе можливе,  щоб відстояти інтереси  України,  її міжнародного    права,    свободи,    суверенності,    соборності, державності,  демократії  з   пріоритетністю   української   мови, історії,  культури,  віри,  і  доклав  усіх  зусиль  для розбудови Військово-Морських Сил України.  Президент України  присвоїв  мені чергове  звання  -  віце-адмірал,  а  народ  України  двічі  обрав народним депутатом України (Оплески).  А  найголовніше  те,  що  у наших   військових   моряків,  військовослужбовців  Збройних  Сил, Військово-Морських  Сил  України,  серед  адміралів  і   генералів України  є  приклад патріотизму та відданості служінню Українській державі (Оплески).

     І на останок.  Дорогі мої, шановні співвітчизники! Побратими! Ми  -  українці!  Україна - наша земля!  Ми разом змінимо життя на краще без лівих сил! Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Шановні народні депутати! Прошу вас, відповідаючи на репліку,  не породжуйте нових реплік.  Будь ласка, слово для репліки має народний депутат Моісеєнко. За ним - депутат Симоненко.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины, Всеукраинский "Союз за возрождение  СССР".  Два  слова  по  поводу выступления Мовчана.  Конечно,  Мовчан - это уже прошлое. Но самое интересное, что у него же и прошлое продажное. О чем шла речь?

     Я просил всего лишь, чтобы он, перед тем как высказывать свои идеологические  постулаты  с  трибуны  Верховного  Совета,  вернул премию Ленинского комсомола,  которую когда-то  получил,  извращая идеологию того государства,  в котором жил,  - своей Родины.  Вот, знаете,  просто не хочется называть  непарламентскими  выражениями то, чего он заслуживает.

     А теперь  господину  генералу  (я  имею в виду Кузьмука) хочу ответить.  Ты прочитай,  пожалуйста,  господин генерал,  статью  9 Конституции,   которая   касается   договоров.   В  ней  написано: "Укладення  міжнародних  договорів,  які  суперечать   Конституції України,   можливе   лише   після  внесення  відповідних  змін  до Конституції  України".   И,   пожалуйста,   будь   верен   присяге Украинскому  народу,  а не холуям,  преклоняющимся перед западными державами, которые могут давать вам команды.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Слово  для  репліки  має   народний депутат  Симоненко.  За  ним  - доповідач для заключного слова.  І будемо голосувати.

     СИМОНЕНКО П.М. Фракция коммунистов.

     Я в ответ на выступление Ратушного.

     Первое. Под   давлением   Соединенных   Штатов   Америки    и пронационалистических  сил  Кравчук  совершил  преступление и сдал американцам ядерное оружие Украины как  части  бывшего  Советского Союза.

     Второе. 62  тысячи  офицеров  сегодня живут без квартир,  они бездомные  и  влачат  жалкое  существование.  Политика   голодного солдата, который ходит и побирается.

     Четвертое. Министерство  обороны (еще с тех времен,  когда им руководил Морозов) причастно к тому,  что на  территории  воинских частей    проводили    соответствующую    подготовку    незаконные военизированные  формирования,   но   до   сих   пор   Генеральная прокуратура не разберется, куда исчез миллион долларов, выделенный УНСО.

     Пятое. Незаконные военизированные формирования и  сегодня  не прекращают    свою    деятельность.   Наоборот,   превращаются   в политические структуры.

     Шестое. Обращаю внимание народных депутатов на то, что у нас, как  свидетельствует  выступление  министра обороны,  сформирована хунта,  которая попирает  Конституцию,  невзирая  на  те  решения, которые  принимались  и  принимаются Верховным Советом,  а сегодня высказала свое пренебрежение.

     Хочу предупредить:  преступление перед Конституцией не  имеет срока давности. И обязательно эта уголовщина найдет свое отражение в юридической формулировке.

     И последнее.  То,  что  имеет  отношение   к   финансированию различных  проектов.  У  нас  налет часов у летчика на сегодня - 4 часа.  Вы что,  хотите,  чтобы американцы здесь летали, когда нашу армию  надо  сегодня  кормить,  обувать  и соответствующим образом готовить к защите и достаточной обороноспособности?

     Вот почему я категорически отвергаю  все  обвинения  в  адрес Компартии,  ибо  Компартия  формировала такую армию,  которая была народной,  а  не  служила  преступным  режимам,  бомбящим  сегодня Сербию,  уничтожающим  целостность  мира  и нарушающим хельсинские соглашения (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для репліки має  народний  депутат  Кравчук (Шум у залі).

     КРАВЧУК Л.М.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ  (о)).  Шановні  народні депутати! Я хочу ... (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Не змушуйте головуючого припиняти засідання.  Я ще раз наголошую,  не змушуйте головуючого закрити  засідання  (Шум  у  залі).  Роблю  зауваження   народному депутату Моісеєнку.

     Будь ласка, Леоніде Макаровичу.

     КРАВЧУК Л.М.  Шановні народні депутати!  Я хотів би,  щоб пан Симоненко показав документ, який підписаний Президентом Кравчуком, про  те,  що ядерна зброя здана американцям.  Якщо він покаже мені тут зараз  оцей  документ,  я  негайно  вибачусь  перед  народними депутатами  за  те,  що  вийшов на цю трибуну.  Але поки комуністи будуть  говорити  неправду,  я  змушений  буду  подавати  правдиву інформацію.

     Ніякого документа   Президент   України   не  підписував.  Це по-перше.

     По-друге. Ядерна зброя  була  передана  Росії.  І  навіть  не передана,   а   продана   за   твели,   на  яких  працюють  атомні електростанції.

     Далі. Пане Моісеєнко і  іже  з  ним!  Я  пропоную  вам  після засідання  звернутися  до  лікаря,  а  потім  уже  мати  допуск до Верховної Ради.

     Дякую за увагу (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Слово  надається  доповідачу  - депутату Сінченку. Одна хвилина.

     СІНЧЕНКО С.Г.    Уважаемые   народные   депутаты!   Я   прошу успокоиться!  В ходе бурного обсуждения этого вопроса никто так  и не   опроверг   того,   что   дислокация   на  территории  Украины вооруженного  контингента  иностранных  государств  -   незаконна. Попытка генерала Кузьмука сослаться на Венскую конвенцию 1969 года противоречит Конституции.  Читаю: "Закони та інші нормативні акти, прийняті  до  набуття  чинності  цією  Конституцією,  є  чинними у частині,  що  не  суперечить  Конституції   України".   Когда   мы ратифицировали  Венскую конвенцию,  действовал другой порядок,  но вот уже два с лишним  года  мы  должны  действовать  исключительно согласно  этой  Конституции  и  законам.  Поэтому  генералу  лучше заниматься войсками,  а не лезть в юриспруденцию,  в которой он не очень хорошо разбирается.

     И последнее.  Я  хотел  бы,  чтобы  по  этому принципиальному вопросу было проведено поименное голосование, чтобы выявить... Тут понятно  вот  с  этой стороной,  но меня интересуют люди,  которые повыдергивали карточки,  чтобы их избиратели не увидели,  кто они, за  какую  они  власть,  какое поддерживают государство - наше или другое.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу уваги!  Будемо  голосувати проекти документів, які стосуються цього питання.

     У зв'язку   з   тим,   що   доповідачем  були  внесені  різні пропозиції,  я просив би, шановні колеги, звернути увагу на проект закону,  поданий комітетом.  Представники комітету погодилися,  що записане в останній частині цього проекту  ніякого  відношення  до закону не має:  "Запропонувати Президенту..." і так далі. У законі ніхто нікому нічого не пропонує,  в законі записуються норми. Тому за погодженням з комітетом частину третю проекту закону вилучено.

     Ставлю на  голосування  в  першому читанні внесений комітетом проект Закону про заборону проведення на території України навчань Військово-морських  сил України і США "Сі бриз-98".  Без останньої частини. Прошу визначитися.

     "За" - 195.

     Доповідач вносив пропозицію провести  голосування  з  проекту цього закону в поіменному режимі. Прошу визначитися.

     "За" - 180.

     Рішення прийнято.

     Проект закону  ставиться  на голосування в поіменному режимі. Прошу проголосувати.

     "За" - 191.

     Рішення не прийнято.

     Прошу висвітити по фракціях.

     Комуністи - із 119 всі - "за"; НДП - із 42 "за" - 0; НРУ - із 43 - те саме;  "Громада" - із 28 "за" - 21; фракція зелених - із 3 присутніх "за" - 1;  соціалісти - із 21 всі - "за";  "Незалежні" - із 7 присутніх "за" - 7; соціалдемократи - із 6 присутніх жоден не проголосував "за";  селянська фракція - із 7 "за" - 6; прогресивні соціалісти - усі 14 - "за"; позафракційні - із 8 "за" - 4.

     Шановні колеги!  Вам  роздано  проект  Постанови про заборону проведення  на  території  України  військових  навчань  та  інших заходів...  (Шум  у залі).  Шановні колеги!  Нам треба завершувати засідання,  тому  давайте  все-таки  визначатися  не  голосом,   а голосуванням.

     Проект постанови,  внесений  також  комітетом,  складається з двох пунктів. Прошу визначитися.

     "За" - 184.

     Рішення не прийнято.

     Пропонують голосувати поіменно. Прошу визначитися.

     "За" - 172.

     Рішення прийнято.

     Проект постанови  ставиться  на  голосування   в   поіменному режимі. Прошу проголосувати.

     "За" - 191.

     Рішення не   приймається.   Питання   знято   з  обговорення. Висвітіть по фракціях.

     Комуністи - із 120 "за" - 118; НДП і НРУ - із, відповідно, 44 і 43 - жоден; "Громада" - із 26 присутніх "за" - 21; Соціалістична партія - із 21 19 - "за";  Селянська партія  -  із  7  "за"  -  6; "Незалежні" - із 7 "за" - 5;  СДПУ(о) - із 7 "за" - 0; зелені - із 6 присутніх "за" - 4;  ПСПУ - всі 14 - "за";  позафракційні - із 8 "за" - 4.

     Таким чином, питання знімається з розгляду.

     ---------------

     Шановні колеги!  Прошу буквально 2-3 хвилини уваги. Нам треба вирішити два надзвичайно важливих питання.  Я просив би підтримати проект   Постанови   про   додаткові   заходи   щодо  забезпечення сільськогосподарських     товаровиробників      пально-мастильними матеріалами  для проведення осінньо-польових робіт у 1998 році,  в якому пропонується додатково до того,  що ми  просили  виділити  у вересні,    дозволити    Кабінету   Міністрів   України   виділити Міністерству  агропромислового  комплексу   з   резервного   фонду Кабінету  Міністрів  50  мільйонів  гривень  для придбання нафти і нафтопродуктів    та    реалізації    їх     сільськогосподарським товаро-виробникам у жовтні поточного року. Просив би підтримати.

     "За" - 159.

     Розгляд цього питання переноситься.

     -------------

     Шановні колеги!  Розглядається  проект Закону про ратифікацію Конвенції між урядом України і  урядом  Республіки  Македонія  про уникнення  подвійного  оподаткування  та  попередження  податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал.

     Необхідність ратифікації саме цієї угоди пов'язана з тим,  що буквально днями відбудеться зустріч на найвищому рівні, і ми могли б  до  цієї  зустрічі  дати  добрі  аргументи.  Переконливо  прошу підтримати  цю  угоду.  Податкова  інспекція,  Кабінет  Міністрів, профільні комітети не заперечують. Прошу підтримати.

     "За" - 203.

     Шановні колеги!  Хто за те, щоб провести поіменне голосування з цього питання, прошу визначитися.

     "За" - 128.

     Рішення прийнято.

     Хто за  те,  щоб  ратифікувати Конвенцію між урядом України і урядом Республіки Македонія, прошу проголосувати.

     "За" - 151.

     Рішення не прийнято.

     --------------

     Шановні колеги!  Внесено  пропозицію   проголосувати   проект Постанови     про     додаткові     заходи    щодо    забезпечення сільськогосподарських     товаровиробників      пально-мастильними матеріалами  для  проведення  осінньо-польових  робіт в поіменному режимі.  Хто за  те,  щоб  провести  поіменне  голосування,  прошу визначитися.

     "За" - 134.

     Рішення прийнято.

     Проект постанови   ставиться   на  голосування  в  поіменному режимі. Прошу проголосувати.

     "За" - 154.

     Рішення не приймається.

     -----------

     І останнє.  Шановні колеги!  За  великим  наполяганням  групи депутатів  пропонується  внести  до  порядку  денного і розглянути проект закону,  який оформлений поки що з  порушенням  Регламенту, тому що є тільки законопроект групи народних депутатів,  але немає висновків ні Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності, ні (оскільки це стосується бюджету) Комітету з питань бюджету.  Це проект Закону України про внесення доповнень до Закону України про внесення  змін  до  статті  22  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств.  Хто за те,  щоб внести до порядку денного і розглянути цей проект, прошу проголосувати.

     "За" - 54.

     Рішення не прийнято.

     Для довідки слово надається народному депутату Мовчану.

     МОВЧАН П.М.  Фракція Народного руху. Шановні колеги! Шановний головуючий!  Хотів би спростувати інформацію, надану Моісеєнком. Я лауреат  багатьох міжнародних премій і Державної премії України за 1992 рік.  Але Бог  боронив  мене,  щоб  я  одержував  премію  від комсомолу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва до 3 листопада. Наступний тиждень - робота в округах. До зустрічі.