ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  24  г р у д н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Встигли зареєструватися  326  народних   депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін до Закону    України     про     державне     регулювання     імпорту сільськогосподарської   продукції.   Доповідає   Шведенко   Микола Миколайович,  голова  Державного  комітету  рибного   господарства України.

     ШВЕДЕНКО М.М.,    голова    Державного    комітету    рибного господарства України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні   депутати!  Комітет  рибного  господарства  проаналізував динаміку імпорту мороженої риби та рибного  філе  при  дії  різних ставок ввізного мита.

     До 1  листопада  1996  року  діяла  ставка  ввізного  мита  5 відсотків на імпорт рибопродукції незалежно від її  асортименту  і поширювалася  на  імпорт  з  усіх  країн,  крім СНД,  де вона була нульовою. Імпорт риби зростав щорічно приблизно в 1,7 раза.

     У листопаді 1996  року  Кабінетом  Міністрів  України  ставки ввізного  мита  на  рибу  морожену  було  збільшено  в  три рази і доведено до 15 відсотків,  а на рибне  філе  -  в  чотири  рази  і доведено   до   20   відсотків.  Те  суттєво  вплинуло  на  імпорт рибопродукції.  У  перші  три  місяці  1997  року  обсяги  імпорту зменшилися  майже  в  два рази.  Це сталося тому,  що такий розмір ставок ввізного мита суттєво зменшив зацікавленість  імпортерів  - вони  почали шукати шляхів більш пільгового імпорту і знайшли його в країнах СНД,  Литви та Естонії.  Так  налагоджувався  імпорт  із країн, де не треба сплачувати ввізне мито.

     І хоча  в  1997  році  обсяги імпорту все ж таки зросли в 1,4 раза,  а ставки ввізного мита - у три рази,  нарахування  ввізного мита до державного бюджету залишились на тому самому рівні: у 1996 році - 1 мільйон 625 тисяч доларів США;  у 1997 році -  1  мільйон 647 тисяч доларів США,  тобто збільшення лише на 0,1 відсотка.  Це зумовлено тим,  що у 1997 році імпорт мороженої риби з  країн,  де ввізного мита не треба сплачувати,  зріс у 3,3 раза, а з країн, де таке мито сплачується - Норвегія,  Нідерланди, Ірландія та інші, - зменшився у три рази.  Тобто імпорт риби мороженої не зменшився, а лише змінилися його напрями.

     На жаль,  негативні наслідки від збільшення ввізного мита  не були  враховані  в Законі України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.  Цим законом ставка ввізного мита на рибу морожену була ще збільшена і досягла 20 відсотків.

     Збільшення ставок   ввізного   мита  в  1998  році  негативно вплинуло на імпорт риби з країн,  з яких треба  сплачувати  ввізне мито.  Імпорт  мороженої  риби з цих країн за 11 місяців 1998 року став у 2,2 раза менший,  ніж за такий самий період  1997  року,  а ввізного мита нараховано в 1,6 раза менше.

     Таким чином,  незважаючи  на  те  що  імпорт мороженої риби і рибного філе в 1998 році зріс у  2,3  раза,  нарахування  ввізного мита до Державного бюджету України зменшується.

     Коли ми  пропонуємо  зменшити  ставки  ввізного  мита,  то це стосується не всієї рибопродукції, а лише мороженої риби і рибного філе, сировини для рибопереробних підприємств.

     Ці підприємства  будувалися  за  часів  Радянського  Союзу  з орієнтацією на  те,  що  сировина  постачатиметься  із  Російської Федерації і республік Прибалтики.  Тоді ця кооперація не вважалась імпортом, і ми ввозили до 600 тисяч тонн мороженої риби.

     Сьогодні наші  переробні  підприємства  використовують   свої потужності лише на 30- 40 відсотків,  а в 1990 році цей коефіцієнт становив 84 відсотки.

     Після 1994 року  ми  збільшили  виробництво  консервів  майже удвоє,  але  імпорт  рибних  консервів у 1997 році був на рівні 54 мільйони умовних банок, що становило 550 відсотків до вітчизняного виробництва.   Активність   імпортерів   пов'язана   з   тим,   що собівартість вітчизняних  консервів  вища  за  ціну  імпортованих. Ввізне мито обумовлює високі ціни.

     Таким чином,  імпорт  риби  мороженої  на  вітчизняному ринку сьогодні   не   суперечить   інтересам   вітчизняних    виробників рибопродукції.  Навесні цього року при підписанні угоди про вільну торгівлю з Латвією ми не заперечували проти такого режиму  імпорту риби мороженої та філе.  Але ми принципово обстоювали необхідність обмежень імпорту рибних консервів.  Вважаємо,  що пільговий імпорт рибних  консервів  має  бути  вилучений  із  договорів  про вільну торгівлю із іншими країнами,  як це  передбачено  в  договорі  про вільну торгівлю з Латвійською Республікою.

     Імпорт товарів  не  тільки  поповнює  ринок,  а й нарахування ввізного мита та податку на додану вартість  поповнюють  Державний бюджет.  Щоправда,  всупереч  очікуванню,  після збільшення ставок ввізного мита ці надходження зменшились.  Розрахунки показують, що якби  ставки ввізного мита залишились на рівні 5 відсотків,  то до державного бюджету додатково було  б  одержано  понад  4  мільйони доларів США, а це вже вартість одного нового траулера.

     Хочу звернути вашу увагу на те, що застосування при стягненні мінімального розміру ввізного мита в еквіваленті екю збільшує ціну дешевої  риби  на  нашому  кордоні.  Так,  ціна дешевої риби,  яка користується найбільшим попитом  серед  менш  забезпечених  верств населення   збільшується   інколи   на  70  відсотків.  Наприклад, оселедець морожений з Данії по ціні 320 доларів США  за  1  тонну. Після  перетину  нашого  кордону до його ціни додається еквівалент 0,2 екю - 69 відсотків, тобто 220 доларів. І навіть до нарахування податку  на додану вартість тонна цієї риби уже коштує 540 доларів США.  Тобто її ціна збільшується майже  удвоє.  У  проекті  закону пропонується   відмовитись   від   такого   еквівалента.   Потреби вітчизняного ринку у  рибопродукції  залишаються  високими.  Тому, аналізуючи  стан  імпорту,  ми  підкреслюємо необхідність розвитку національного океанічного рибальства,  якому,  до речі,  в  жовтні виповнилося  40  років.  Комітетом  рибного  господарства  України розроблена галузева програма оновлення флоту до 2005 року.

     Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати пропозиції до проекту  Закону  України  про  внесення змін до Закону України про державне регулювання  імпорту  сільськогосподарської  продукції  і затвердити  ставки  ввізного мита на рибу морожену без винятку - 5 відсотків, а на філе рибне - 10 відсотків.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до  Миколи  Миколайовича?  Запишіться, будь ласка. Ми працюємо за скороченою процедурою. П'ять хвилин.

     Депутат Кулик, за ним - депутат Федорин.

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Народний рух України.  Шановний доповідачу, ви сказали, що сьогодні рибопереробні підприємства у нас завантажені на  30-40 відсотків,  а  в  1990  році - були на 80.  Але ж сьогодні риби на наших ринках набагато більше і в асортименті.  І купують її люди з задоволенням,   бо  ціна  помірна.  То  як  можна  зрозуміти  оцей дисбаланс у відсотках?

     ШВЕДЕНКО М.М.  Дякую за запитання. Я вам сказав, що переробні підприємства  завантажені  нині  на 30-40 відсотків,  а не те,  що продається  на  ринках.  Тому  щоб  працювали   ці   підприємства, побудовані  за  часів  Радянського  Союзу  (а вони спеціально були побудовані,  щоб переробляти рибу,  яка  ввозилася  з  Росії  і  з республік  Прибалтики),  ми  просимо,  щоб на рибу морожену і філе рибне  затвердити  ставки   ввізного   мита   за   запропонованими відсотками.  А те, що кількість рибної продукції збільшилась, я не заперечую, я з вами згоден.

     ГОЛОВА. Депутат Федорин, за ним - депутат Гуцол.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Шановний пане Шведенко!  У мене до вас таке запитання.  Відомо, що Україна має потужну суднобудівну  базу,  відомо,  що  в  нас  були риболовецькі  флотилії.  Також відомо,  що,  пішовши на базар,  ми побачимо там рибу з будь-якої держави Європи,  а часто - і з Азії. Все-таки,  яких заходів,  окрім тих,  які ви запропонували, вживає ваш комітет для того,  щоб  саме  українські  рибалки  наповнювали український  ринок,  щоб саме українські люди отримували заробітну плату за ту рибу, що виловлюється в морях і океанах.

     Дякую.

     ШВЕДЕНКО М.М. Дякую за запитання. Я вам хочу сказати, що наші флотилії,  як були потужні,  так і є. Ми маємо флот, який підлягає реєстру,  в 2338 одиниць,  океанський флот - 339 одиниць.  Але цей флот має свій ресурс.  Один корабель має строк служби 25 років.  А середній строк служби корабля у нас  21  рік.  Тому  ми  розробили програму  оновлення флоту.  Верховна Рада також розглядала питання суднобудування.  Вважаю,  що  підтримку  суднобудування   потрібно робити   через  свого  власного  замовника,  тобто  через  нас.  З виділенням нам коштів на засадах повернення ми будували б на своїх підприємствах судна і випускали б їх в океан. Нині Україна поки що входить у двадцятку тих країн світу, які мають такий флот.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених. Прошу передати слово Івану Зайцю, Народний рух України.

     Дякую.

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НРУ).  Дякую,  пане  Гуцол. Шановний  доповідачу,  дайте  мені  відповідь  на  три  коротенькі запитання.

     Перше запитання.  Скільки тисяч тонн риби, рибопродуктів нині переробляють  українські  підприємства,  в  тому  числі  з   риби, доставленої нашими суднами й іноземними компаніями?  Якими були ці цифри в 1990 році?

     Друге. Скільки коштів надійшло  в  Україну  від  реалізованої риби за кордоном?  Чи вся виручка іде лише на те, щоб підтримувати той флот, який виловлює рибу і продає її за кордон?

     Третє запитання.  Компанії яких країн поставляють  в  Україну рибу  і рибопродукти на переробку?  І чи діють договори про вільну торгівлю з тими країнами,  а конкретно з Росією (про країни Балтії ви вже говорили),  з іншими країнами?  І який ваш прогноз, якщо ми приймемо запропоновані вами ставки ввізного мита на рибу?

     ШВЕДЕНКО М.М.  Щодо імпорту рибної продукції,  яка зараз  іде без ставок і яка йде за митними ставками.  Тут - така тенденція. В 1997 році з країн, з якими діють прямі угоди, поставлено 125 тисяч тонн,  у  1998  -  145 тисяч тонн,  з інших країн в 1997 році - 13 тисяч тонн, в 1998 - 5 тисяч тонн.

     На цих підприємствах  в  1990-1991  роках  перероблялося  600 тисяч  тонн.  Тобто  це і є завантаженість,  під ці підприємства і поставляється рибопродукція.

     Під ту рибну продукцію,  яку поставляють інші підприємства  і напряму самі торгують,  ми в 1990-1991 роках виловлювали 900 тисяч тонн,  нині - 400 тисяч тонн.  Це все пов'язано  з  тим,  що  флот старіє,  а також з тим, що для того, щоб корабель вийшов у рейс на півроку,  потрібно виділити кредитні ресурси приблизно  500  тисяч доларів. А, як вам відомо, для цього кредитних ресурсів немає.

     Для цього  ми  повинні запускати рибний ринок.  Оце ми його і запускаємо.  Ми  платимо  за   експлуатацію,   рибною   продукцією розраховуємося за квоту із зарубіжними країнами. З рештою риби, що везеться в Україну,  є одна проблема. Якщо корабель везе 7-8 тисяч тонн риби, мінімум 3 тисячі, а він іде місяць, то має право знайти клієнта на її придбання лише на 200 тонн.  А потім корабель стоїть як склад. От що з цього приводу я можу сказати.

     ГОЛОВА. Іване Олександровичу,  я доповню те, що сказав Микола Миколайович.  До 1990 року Україна виловлювала 1 мільйон 200  тонн риби  і  1 мільйон 200 тонн виробляла на внутрішніх водоймах.  Так щоб ви знали,  2 мільйони 400 тонн риби вироблялось в  Україні.  А зараз  -  лише  400  тисяч,  тобто  у  5  разів...  Оце  вам і всі реформи!..

     Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     Слово надається голові підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Дроботову Анатолію Івановичу.

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  Прежде чем говорить о поправке, предлагаемой к статье 6 Закона    Украины    "Про     державне     регулювання     імпорту сільськогосподарської продукції", которая касается снижения ставки ввозной пошлины на рыбопродукцию,  я кратко  хотел  бы  сказать  о положении рыбной отрасли нашего государства.

     По оценкам  Международной  продовольственной  организации при Организации Об единенных Наций,  в 1991  году  по  добыче  рыбы  и морепродуктов  Украина  занимала  19-е место в мире,  то есть была рядом с такими морскими державами, как Канада.

     Сегодня мы оказались внизу этой таблицы и находимся  примерно на 40-х позициях.  Каковы причины этого?  В наследство мы получили один  из  крупнейших   океанических   флотов   -   "Атлантика"   и "Антарктика".  Но наше правительство, не обременяя себя проблемами этой отрасли, как и в иных отраслях, пустило все на самотек.

     В результате  такая  общеэкономическая  политика  привела   к отсутствию  оборотных  средств  и  как  следствие - к изношенности оставшихся судов на 70 процентов.

     К тому же,  бесконтрольная приватизация,  отданная  на  откуп отдельным руководителям, ведет к окончательному развалу флота.

     Я остановлюсь  на  примере акционерной компании "Антарктика". За последние почти три года,  перейдя на акционирование, компания, по сути,  потеряла океанский флот, а производство рыбной продукции довела до нуля в поставках на украинский рынок.

     Так, из 49 крупноокеанских и среднеокеанских  судов,  которые были  на  1  января  1995  года,  осталось 25 судов.  Из них 13 не эксплуатируются, остальные 12 сданы в аренду компаниям иностранных государств. Это ответ правой стороне - где наша рыба.

     За последние два года "Антарктика" сумела избавиться от самых крупных океанских судов,  в том числе крупнейшей в  мире  плавбазы "Восток"  и  "Советская  Украина",  не  приобретя  ни одного судна взамен.

     Замечу: плавбаза "Восток" обеспечивала производство около  50 миллионов  условных  банок  высококачественной  рыбной  консервной продукции  в  год.  А  это  почти  весь  нынешний  об ем  экспорта консервной продукции нашего государства.

     По данным  Госкомстата  Украины,  за  9 месяцев текущего года "Антарктика" не выловила ни одного килограмма рыбы для Украины.  В то же время год назад ее улов составлял 26,1 тысячи тонн.

     Кто еще ловит и поставляет на наш рынок, так это "Атлантика". Но и она из всей отлавливаемой продукции поставляет на  наш  рынок только  20-25  процентов,  остальной улов 75-80 процентов - идет в зоне вылова на бартер для обеспечения  необходимыми  материальными ресурсами,   обеспечивает   жизнедеятельность   флота.   Если   бы "Атлантика" весь улов  поставляла  в  Украину,  мы  могли  бы  все потребности  нашего  рынка  покрыть  своей  продукцией.  А если бы работала  и  "Антарктика"  на  уровне  1995  года,  мы  бы   стали экспортерами рыбной продукции.

     Для этого  нужно  исключить  бартер,  но чтобы его исключить, нужны кредитные рестуры,  о чем говорил предыдущий докладчик.  Это небольшие ресурсы - в пределах 100-150 миллионов долларов.

     Сегодня проведено     кадровое     укрепление     руководства "Атлантики".  Свежесть новых  веяний  -  это  хорошо.  Но  если  в ближайшее  время  не  решить  вопрос  финансирования,  мы потеряем рыбный океанский флот Украины.

     Возникает вопрос со  стороны  правительства:  где  брать  эти небольшие  кредиты?  Даем  ответ:  нужно брать там,  где брали под построение пирамиды ОВГЗ, и там, где создавали льготы таким банкам , как "Приватбанк".

     Говоря о  необходимости  внесения  поправки в статью 6 Закона Украины "про державне  регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції"   следует   дать  некоторые  пояснения.  До  1991  года население Украины потребляло в среднем до 20  килограммов  рыбы  и рыбопродуктов.  Сейчас  этот показатель составляет 4,5 килограмма. Почему  резко  снизилась  поставка  своей  продукции?   Вследствие снижения   поставок   рынок  распределился  таким  образом:  35-40 процентов  -  это  собственная  продукция,  60-65  -импортная.  Мы увеличили  ставку  ввозной пошлины на импортную продукцию в четыре раза, приняв закон в прошлом созыве.

     Но отсутствие возможности сделать интервенцию своей продукции привело  к  росту  цен на нашем рынке - цены на рыбопродукты у нас самые высокие в мире.  Здесь прозвучало,  что они низкие.  Это  не так.  Когда мы подняли ставку пошлины на ввоз импортной продукции, одновременно,  обойдя  Госкомрыбхоз,  ратифицировали  договора   с Эстонией и Литвой,  которыми предусмотрен беспошлинный ввоз рыбной продукции.  В итоге - вся  импортная  продукция,  а  точнее  -  94 процента, ввозится без пошлины.

     В сложной ситуации нужно создать условия для третьей стороны, на которую распространяется высокая пошлина,  дать ей  возможность выйти  на  наш  рынок.  За  счет увеличения количества продукта на нашем рынке должно происходить снижение цены  и  как  следствие  - загрузка отечественных рыбоконсервных предприятий.

     Конечно, импорт - это крайность, дающая возможность наполнить наш рынок, снизить цены, чтобы удовлетворить потребности населения в этом продукте. Однако нам всетаки нужно стимулировать украинских рыбаков добывать рыбу и рыбопродукцию своим  флотом  для  ввоза  в наше государство.  И,  конечно, пересмотреть договора с Эстонией и Литвой о поставках рыбной  продукции,  о  чем  говорил  предыдущий докладчик.

     Комитет рассмотрел   данный   законопроект,   поступивший  от Кабинета Министров,  и отмечает,  что снижение ставок  пошлины  на рыбу   мороженую,   филе  рыбное  будет  способствовать  улучшению обеспечения   сырьем   береговых   перерабатывающих   предприятий, увеличению   поставок  рыбной  продукции  на  внутренний  рынок  и повышению доходной части бюджета за счет ставок пошлины  и  налога на добавленную стоимость.

     Комитет предлагает принять данный законопроект в предложенной редакции.

     ГОЛОВА. Запитання до Анатолія Івановича будуть? Немає.

     Сідайте, спасибі, Анатолію Івановичу.

     Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути).

     ДРОБОТОВ А.І. Я отвечу на вопрос.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ДРОБОТОВ А.І.  Вопрос  о   том,   сколько   нашей   продукции поставляется и сколько импортируется.

     На сегодняшний день,  по статистическим данным на 1 сентября, только "Атлантика" поставляет  из  того,  что  отлавливает,  20-25 процентов.    Это   составляет   примерно   40   процентов   рынка отечественной продукции.  65 процентов - это импортная  продукция. Из  этих  65  процентов  -  94  ввозится беспошлинно через Литву и Эстонию (Шум в залі).  Я информацией в тысячах тонн  не  владею  - предыдущий докладчик называл эти цифры. Надо поддержать...

     ГОЛОВА. Слово  надається депутату Зайцю Івану Олександровичу. За ним - виступить депутат Друзюк.

     ЗАЄЦЬ І.О.  Народний рух України. Шановні народні депутати! У чому  полягає пропозиція Кабінету Міністрів?  У зменшенні ввізного мита  на  рибу  та  рибопродукти  майже  в  три  рази.  Тобто  нам пропонують послабити режим імпорту риби і рибопродуктів в Україну.

     Чим пояснюють  ініціатори потребу в прийнятті такого рішення? Передусім   потребою   в   забезпеченні   вітчизняних   переробних підприємств  рибою,  оскільки  вони  недозавантажені.  У 1990 році українські  рибопереробні  підприємства  переробляли  приблизно  1 мільйон   тонн   риби,   поставленої  українськими  риболовецькими компаніями,  і  500  тисяч  тонн  риби,   поставленої   іноземними компаніями.  Нині  ці  цифри  більш  як удвоє менші.  Тому Кабінет Міністрів вважає, що для того щоб завантажити українські переробні підприємства  і  наситити  український ринок,  слід знизити ставку ввізного мита.

     Але до чого це може  призвести?  Цей  тактичний  зигзаг  може стати  початком  нової  стратегії  формування  нашого внутрішнього ринку  чужою  продукцією  і  остаточного   знищення   українського риболовецького флоту.

     Відомо, що український риболовецький флот завозить сьогодні в Україну не більше 40 відсотків виловленої риби, а 60 відсотків він реалізує в країнах,  які знаходяться біля зон вилову,  або в інших країнах.  Постає  питання:  де  діваються   ці   гроші   і   чому? Врешті-решт,   чому  рибу  не  везуть  в  Україну?  Куди  поділися українські судна?

     Тут пан Дроботов говорив,  і дуже правильно,  про  акціонерне товариство   "Антарктика".   Це  та  "Антарктика",  яка  хотіла  в будь-який спосіб  одержати  кредит  від  "Градобанку"  і  фактично штучно  створила  його  фінансову  кризу.  Так  от,  за 10 місяців поточного року ця компанія,  роздавши чужинцям через офшорні  зони риболовецькі  судна,  не  ввезла в Україну жодної тонни виловленої риби!

     Замість того щоб Кабінет Міністрів зосередив  свою  увагу  на тому,  як  відновити  діяльність  нашого риболовецького флоту,  як оновити цей флот, як знайти обігові кошти, нам пропонують вирішити цю  проблему в дуже простий спосіб - знизити ставки ввізного мита. До чого ще це призведе?

     Це обов'язково призведе до перерозподілу кола  постачальників в  Україну риби.  Нині риба надходить переважно з країн Балтії (із Естонії і Литви),  а потім  вона  піде  з  Норвегії,  Ісландії  чи Ірландії, із інших країн... Начебто це - конкуренція, начебто це - зменшення цін.  А насправді це може призвести до тяжких наслідків. Це просто доступ до твердої валюти, і невідомо з якою метою...

     У цій ситуації було б дуже корисно побачити державну програму відновлення українського риболовецького флоту,  дізнатися, як уряд планує завантажити судна українських компаній...

     Фракція Народного  руху  пропонує прийняти цей законопроект у першому читанні.  Але, можливо, слід встановити ввізні ставки лише на   один  рік  і  подивитися,  як  розвиватимуться  тенденції  на українському ринку.  Я дуже й дуже побоююсь, що прийняття урядової пропозиції   призведе   до   початку   нової   стратегії  знищення українського флоту.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А немає чого нищити!..

     ДРУЗЮК С.О.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 137,  Одеська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый  Александр  Николаевич, уважаемые депутаты!  Как известно,  молодое советское государство, молодое советское правительство одним из приоритетных  направлений в развитии экономики в первые годы Советской власти считало рыбную промышленность.  Туда были  вложены  инвестиции,  и  экономический эффект  был налицо.  Я представляю избирательный округ,  в котором есть  как  рыболовецкие  совхозы  и  колхозы,  так  и  предприятия перерабатывающей рыбной промышленности. При встрече с избирателями в колхозе "Красный рыбак" председатель колхоза задал  мне  вопрос: "Где находится рыбный порт Украины?". И сам же на него ответил: "В Киеве".  Поскольку все договора  заключаются  в  Киеве.  При  этом отечественный товаропроизводитель не поддерживается.

     Перед рассмотрением этого законопроекта у меня была беседа со специалистами Белгород-Днестровского  завода  рыбоперерабатывающей промышленности,  которые сказали, что с 15 апреля по 15 сентября в акватории Черного моря происходит вылов кильки,  затем на  полгода предприятие будет остановлено.

     Поэтому было  рекомендовано сейчас поддержать в первом чтении данный  законопроект.  Я  хотела  бы  обратиться  к   председателю Государственного  комитета  рыбного  хозяйства.  Вы  ведь окончили Белгород-Днестровский рыбопромышленный техникум и  понимаете,  что нужна поддержка именно добытчикам, перерабатывающей промышленности и на таком уровне, на котором это было при советской власти, когда вы этот техникум окончили.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський, після нього

- депутат Мироненко. І завершуємо.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України. Шановні колеги, нагадую, що зазначений проект закону було внесено до Верховної Ради  ще  в  липні.  Ми  розглядаємо  його  в грудні.

     Важко не погодитися із Президентом України,  коли він дорікає Верховній Раді,  що законопроекти,  подані Президентом та  урядом, лежать на полиці у Верховній Раді надто довго...

     Літній риболовний сезон уже закінчено.  Законопроект пролежав у Верховній Раді півроку.  Тим часом у законопроекті  пропонується врегулювати вкрай негативну ситуацію, що склалася із забезпеченням переробних підприємств рибою  в  результаті  дуже  високих  ставок ввізного   мита.   Високі   ставки   ввізного   мита  на  рибу  та рибопродукти,   запроваджені   Законом   України   про    державне регулювання  імпорту сільськогосподарської продукції,  призвели до негативних наслідків і для  населення  -  менше  риби  в  продажу, зросла її ціна.

     У законопроекті пропонується знизити ставки ввізного мита. Це цілком нормальна пропозиція.  Зниження ставок мита зменшить  ціну, що має сприяти збільшенню попиту.

     Уряд, подаючи документ,  стверджував, що зниження ставок мита на рибу  і  рибопродукти  дасть  змогу  збільшити  надходження  до Державного  бюджету.  Збільшення  до  бюджету надходжень від цього податку не сталося, можливо, і з нашої вини.

     Тепер по  суті  поданих  пропозицій.   Звичайно,   ми   маємо підтримати проект цього закону. Його прийняття позитивно вплине на розвиток берегових,  переробних, риболовних підприємств, збільшить поставки риби на внутрішній ринок.

     Ще одне  маленьке зауваження.  Останній пункт проекту містить норму,  за якою закон набирає чинності через 45 днів  з  дня  його опублікування.  Пропоную  ввести  його  в дію з дня опублікування. Думаю,  Президент підпише його ще в цьому  році.  Таким  чином  ми зможемо зробити різдвяний подарунок працівникам цієї галузі.

     І наостанку.   Сьогодні  весь  християнський  світ  західного обряду приступає до святкування Різдва Христового.  Дозвольте мені від  імені  Християнсько-демократичної  партії  України  привітати католиків і частину протестантів з цією  великою  подією  в  житті віруючих і побажати вам і вашим родинам любові і миру.  Хай добрий Бог благословить вас і пані Вітренко також.

     ГОЛОВА. Депутат Мироненко, будь ласка.

     МИРОНЕНКО В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 5, Автономна Республіка Крим).  Всеукраинский союз за возрождение СССР,  фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Рассматриваемый вопрос  чрезвычайно  важен,  и   давайте   обратим   внимание   на предостережение некоторых депутатов,  которые совершенно правильно сказали,  что помимо плюсов есть и  минусы.  Какие  минусы?  Самый главный  минус  состоит  в  том,  что рыбопромысловый флот в любом государстве мира поддерживается государством.  В данном случае  мы усугубляем   положение.   Обратите  внимание  на  то,  что  рыбная продукция, которая получена нашими судами и ввозится на территорию Украины,  облагается  пошлиной,  как зарубежный товар,  вследствие чего  наш  рыбный  флот  окажется  в  худшей   ситуации.   Душится отечественное производство.

     Я только что говорил с руководством Государственного комитета рыбного хозяйства,  и  они  согласились,  что  в  ближайшее  время необходимо   разработать   законопроект,  который  обеспечивал  бы выгодные условия для нашей рыбной промышленности, нашего флота. Но вместе  с тем,  уважаемый Николай Николаевич,  я хотел бы в данном случае бросить упрек в ваш адрес.  Спасибо вам за согласие в  этом вопросе,  но  почему  то,  что  работает  на Запад,  на зарубежные государства,  правительство очень быстро  вносит  на  рассмотрение Верховного Совета,  а то, что работает на отечественную экономику,

- увы, только с подачи депутатов иногда принимается?

     Если Кабинет  Министров  все  же  намерен  выражать  интересы народа  Украины,  в первую очередь надо вносить сюда те документы, которые необходимы нашему отечеству, нашему народу.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Від комітету -  депутат  Сокерчак,  перший  заступник голови комітету.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати! Комітет з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  розглянув   внесений Кабінетом  Міністрів законопроект і приєднується до думки багатьох депутатів,  які пропонують прийняти його в першому читанні.  В той же   час   як  представник  профільного  комітету,  який  займався законопроектом  про  внесення  змін   до   Закону   про   державне регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції,  я хотів би поінформувати депутатів,  що ми отримали  дуже  багато  пропозицій щодо   змін  і  доповнень  до  деяких  інших  норм  цього  закону. Приєднуючись до цього,  Комітет з питань  фінансів  і  банківської діяльності вносить і таку пропозицію.

     Кожного разу  ми  говоримо,  що  зміни  до податкових законів повинні вноситися за півроку до нового бюджетного року.  Це цілком справедливо,   тому  що  платникам  податку  треба  готуватися  до бюджетного  року.  Ми  б  хотіли,  щоб   після   прийняття   цього законопроекту в першому читанні, коли його готуватимуть до другого читання,  в  порівняльну  таблицю  були  включені  всі  пропозиції народних  депутатів та деякі проекти цього порядку денного з інших питань,  які вніс Кабінет Міністрів.  У мене дуже мало часу,  я не можу  на  всіх зупинитися.  Таким чином,  одним рішенням через два тижні згідно з Регламентом прийняти зміни й доповнення  до  Закону про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.

     Чому я  наполягаю від імені комітету саме на такому вирішенні питання?  Ви знаєте,  що 9 грудня, буквально за день до підписання Президентом  закону,  вето  на  який  ми  подолали  (щодо  порядку встановлення ставок акцизного збору),  Кабінет  Міністрів  прийняв постанову 1935 - ось на кількох сторінках - якою змінено практично все,  що  було  в  Законі   про   державне   регулювання   імпорту сільськогосподарської продукції. Якщо ми не переглянемо все те, що тут  внесено,  і  не  узаконимо,  то  в  такій   ситуації   будуть тлумачитися дві норми: те, що вже було прийнято Верховною Радою, і те, що було внесено постановою Кабінету Міністрів України.

     Шановні колеги! Підтримуючи в цілому пропозицію про прийняття цього законопроекту в першому читанні,  я пропоную вам підготувати свої пропозиції для того,  щоб ми могли врахувати їх при прийнятті закону  в  другому  читанні  і  протягом  1999  року вже більше не вносити нових змін.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Пропонується прийняти проект  Закону  України про  внесення  змін  до  Закону  України  про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в першому  читанні.  Прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 228.

     Дякую. Прийнято в першому читанні.

     Прохання доопрацювати,   щоб   ми  в  першій  половині  січня прийняли в другому читанні.

     ----------

     Шановні колеги!  Тут питання таке невелике.  Сьогодні  вранці депутат Єдін вніс пропозицію про внесення змін до статті 11 Закону про податок на додану вартість. На це треба декілька хвилин.

     Єдін є? Будь ласка.

     ЄДІН О.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 102, Кіровоградська область).  Шановний головуючий!  Шановні  депутати! Завдяки   вигідному   географічному  положенню  України  через  її територію проходять традиційні  міжнародні  транспортні  коридори. Транзитні  перевезення  через  Україну в умовах низького попиту на транспортні послуги на внутрішньому ринку є сталим джерелом доходу учасників   транспортного   процесу,  утримання  митних  та  інших контролюючих  державних   органів,   а   також   бюджетоутворюючої діяльності.

     Обсяги транзитних  перевезень  територією України залізничним транспортом  становлять  близько  77  процентів,  морським  -   19 процентів,  автомобільним  - 4 проценти.  Відтоді як Україна стала незалежною  державою,   Міністерство   транспорту,   Укрзалізниця, морські   пароплавства,  автоперевізники  вживають  усіх  можливих заходів  для  збільшення  обсягів  транзитних   перевезень   через територію України.

     В умовах  жорсткої  конкуренції  за  транзит  з боку сусідніх держав Україні протягом останніх років удалося зберегти обсяги цих перевезень і навіть трохи збільшити їх.  Так, за підсумками десяти місяців потчного року, обсяги транзитних перевезень збільшилися на 6 відсотків.

     У боротьбі за ринок транспортних послуг залізничники,  моряки та автомобілісти завжди мали підтримку з боку державних органів, у першу чергу Верховної Ради.  Так,  протягом 1992-1996 років чинним законодавством   передбачалося   звільнення   робіт   та   послуг, пов'язаних   із   транзитними   перевезеннями,   від  сплати  ПДВ. Незважаючи на введення в дію Закону України про податок на  додану вартість,   яким  встановлювався  ПДВ  на  транзит  у  розмірі  20 відсотків,  у 1997-  1998  роках  до  цього  закону  були  внесені поправки,  якими  транспортні  підприємства звільнялися від сплати податку на транзитні транспортні послуги.

     Проект Податкового кодексу України, який Верховна Рада планує розглянути  в  1999  році,  також містить статті,  що передбачають звільнення перевізників від сплати ПДВ.  Але  з  1  січня,  ще  до затвердження  Податкового кодексу Верховною Радою,  може виникнути потреба у введенні ПДВ  на  транзит.  У  зв'язку  з  цим,  щоб  не допустити  зменшення  обсягів  транзитних  перевезень,  Комітет  з питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку  вніс  пропозицію  (це рішення  було прийняте одноголосно) щодо подальшого звільнення від податку операцій з надання  послуг  із  перевезення  пасажирів  та вантажів транзитом через територію і порти України.  Цю пропозицію було розглянуто і в  Комітеті  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності.   Законопроектом   передбачається   зберегти  існуючий порядок - звільнення транзиту від ПДВ - до 1 січня 2000 року.

     Я хотів би сказати, не вдаючись у подробиці, що коли ми цього не  зробимо,  то  втрати  державних  підприємств лише залізничного транспорту у цінах 1997 року становитимуть більш як 350  мільйонів гривень,  водночас  Державний  бюджет  від  введення  ПДВ  реально отримає лише 56 мільйонів  гривень.  Тобто  на  загальнодержавному рівні  збитки  від  введення ПДВ становитимуть майже 300 мільйонів гривень.

     Щоб було зрозуміло,  про які обсяги перевезень  іде  мова,  я назву  декілька цифр.  Понад 800 тисяч тонн сірки піде через порти Балтії,  5 мільйонів тонн кам'яного  вугілля  замість  Мостиської, Ягодина буде перевантажуватися через Брест,  2 мільйони тонн нафти і  понад  1  мільйон  азотних  добрив,  близько  1  мільйона  тонн напівфабрикатів   з   чавуну  та  сталі  в  обхід  України  будуть направлені в порти Балтії та в Калінінград. І таке інше.

     Не треба  забувати,   що   переробні   та   перевантажувальні потужності   на   залізничних   прикордонних   переходах  у  Чопі, Мостиській,  Вадулсирці,  Ягодині,  морських портах  "Іллічівськ", "Одеса",  "Южный"  та  інших використовуються де наполовину,  а де ледь на третину.  А що станеться, коли буде введено ПДВ на послуги з  транзитних  перевезень?  Вантажопотоки  підуть повз Україну,  і треба буде скорочувати робочі місця.

     Тому метою цього законопроекту  є  уникнення  цих  негативних наслідків,  збереження  існуючих  обсягів транзиту через територію України,  рівня доходів і обов'язкових  платежів  до  бюджетів  та державних цільових фондів.

     Завершуючи свій короткий виступ,  я хотів би сказати,  що цей проект  закону  підтримали  Міністерство  фінансів,   Міністерство транспорту,   Міністерство   економіки   та   Державна   податкова адміністрація України. Позавчора його підтримав і Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

     Шановні депутати! Це важливо для всіх транспортників, я хотів би,  щоб ви проголосували  за  цю  поправку,  якою  передбачається зберегти існуючий порядок щодо оподаткування транзитних перевезень до 1 січня 2000 року.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання?  Шановні колеги!  Підтримує і Комітет  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності,  і  Комітет з питань будівництва,  транспорту і зв'язку.  Є пропозиція прийняти  проект Закону  про  внесення змін до статті 11 Закону України про податок на додану вартість у цілому. Голосуємо.

     "За" - 211.

     Голосуємо, будь ласка. Павло Сергійович не встиг.

     "За" - 239.

     Прийнято. Спасибі.

     Наголошую, прийнято в цілому.

     ----------

     Розглядається проект    Закону    про    Державну    програму приватизації на 1999 рік.

     Доповідає заступник голови Фонду державного майна Гришан Юрій Петрович.

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Оскільки цей проект закону розглядається уже вдруге і  перед  вами більше  місяця  тому  виступав  голова Фонду держмайна,  я не буду повторювати тези,  які стосуються змісту  програми.  Хочу  сказати декілька слів про доцільність її прийняття.

     Даний проект   розглядався   в   комітетах  і  в  Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради  з  питань  приватизації.  Його було  підтримано  в більшості комітетів,  на засіданнях яких я був присутній,  зокрема в Комітеті з питань  промислової  політики,  у Комітеті  з  питань будівництва,  і було висловлене побажання щодо доопрацювання законопроекту в робочому порядку до другого читання.

     Щодо необхідності прийняття цього проекту закону з  юридичної точки   зору.   Поперше,  цього  вимагає  Закон  про  приватизацію державного майна,  в якому сказано,  що  цей  закон  повинен  бути прийнятий за місяць до прийняття Державного бюджету України.

     По-друге, 31    грудня    1998    року    завершується   обіг приватизаційних    майнових    сертифікатів    і    компенсаційних сертифікатів,  і  в нас виникне правова колізія,  оскільки Законом про приватизацію державного майна для членів  трудових  колективів встановлено  пільги,  як  засіб платежу передбачено приватизаційні майнові сертифікати.  У зв'язку з цим виникає правова прогалина, і з  1 січня Фонд державного майна буде вимушений зупинити пільговий продаж акцій членам трудового колективу.

     Є також економічна доцільність,  яку можна  обгрунтувати.  Ви знаєте, що Закон про державну програму приватизації, незважаючи на те,  що наступить новий рік,  буде діяти.  Але виникає загроза, що механізми й процедури масової приватизації,  тобто механізми,  які працювали більш-менш нормально в цих умовах,  будуть перенесені на приватизацію   підприємств,   для   яких   підходи   повинні  бути індивідуальними.

     Ви знаєте,  що в Законі про приватизацію державного майна  на підготовку  об'єкта до приватизації передбачено три-чотири місяці. Як можна стратегічний об'єкт підготувати до приватизації за  такий короткий термін?

     Крім того,  процедура  конкурсів встановлена законом про малу приватизацію.  Якщо  ми  залишимо  всі  ці  процедури   проведення конкурсів  (а  ви знаєте,  що для підготовки покупця для придбання пакета акцій відводиться лише 30 днів), жоден серйозний інвестор - хоч  внутрішній,  хоч зовнішній - не зможе здійснити ні фінансовий аналіз цього підприємства,  якщо він з ним не працював,  ні  аудит підприємства,  ні  підрахувати  свої  ризики,  а  отже  не зможе й придбати цей пакет акцій.  Крім  того,  ви  знаєте,  що  процедура конкурсів,  яка  закладена в законі про малу приватизацію,  досить недосконала.  Неможливо, щоб ми проводили конкурси в два етапи для продажу пакета акцій.  Ви розумієте, що таке конкурси в два етапи. Для чого вони потрібні?

     Наступне питання,  яке  може  бути  врегульоване  тільки  цим законом,  якщо  ви  його приймете,  - це питання інвестицій.  Хочу сказати,  що під час розгляду цього проекту в регіонах  України  з участю  депутатів  Верховної  Ради,  які представляють ці регіони, наприклад  під  час  обговорення  в  Запоріжжі   наводилися   такі непоодинокі факти: інвестор виконує зобов'язання, вносить кошти на капіталовкладення,  на поповнення оборотних коштів, а поряд із ним інші  власники  пакета акцій нічого не вносять.  І вони - в рівних умовах.

     Ви повинні   врегулювати   питання   можливості    збільшення статутного  фонду  на  розмір внесених інвестицій.  Якщо інвестор, скажемо так,  нормальний і виконує  свої  зобов'язання,  то  треба надати йому можливість контролювати діяльність його підприємства.

     Хочу сказати також, що ряд питань, які ми обговорювали з вами протягом листопадагрудня, повинні бути врегульовані цим законом.

     Фонд державного майна розробив цей проект  ще  в  серпні,  як того   вимагали   постанова  Верховної  Ради  і  рішення  Кабінету Міністрів.  Звичайно,  час минув,  і виявилася потреба у  внесенні доповнень  до  цього  проекту,  у  його поліпшенні.  Про все це ми казали,  обговорюючи проект на засіданнях комітетів,  у  комісіях, під  час проведення "круглих столів".  Але це можна зробити,  якщо проект закону буде прийнятий у першому читанні.

     Я на цьому закінчую і  прошу  підтримати  в  першому  читанні проект закону і доопрацювати його разом із комітетами і комісіями, як про це говорилося.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Юрія   Петровича?   П'ять   хвилин. Запишіться. Висвітіть, будь ласка.

     Депутат Шишкін. За ним - депутат Сінько.

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 133,  Одеська  область). Уважаемый    Александр    Николаевич,   передаю   слово   депутату Ельяшкевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемый Юрий Петрович! Первый вопрос - чисто  процедурного  характера:  почему  сегодня  такой  серьезный документ  -  проект  программы  приватизации  -  не   представляет председатель Фонда государственного имущества?

     Второй вопрос.  Как вы считаете,  приватизация стратегических об ектов перед президентскими выборами - это случайность или нет?

     Спасибо.

     ГРИШАН Ю.П.  Щодо першого  запитання.  Олександр  Миколайович Бондар  доповідав вам це питання.  Воно розглядається вдруге.  Він зараз у відпустці, відпочиває, і тому я виступаю перед вами.

     Щодо другого запитання. Я не думаю, що це треба пов'язувати з президентськими  виборами.  Ви  знаєте,  що перелік об'єктів,  які мають стратегічне  значення,  встановлювався  Кабінетом  Міністрів більше  року тому.  Приватизація цих об'єктів триває,  і хочеться, щоб вона йшла за вдосконаленими процедурами,  а не за  процедурами масової    сертифікатної    приватизації    або   просто   масової приватизації.

     ГОЛОВА. Депутат Сінько. За ним - депутат Хара.

     СIНЬКО В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу! Я дуже уважно вислухав доповідача і мені незрозуміло одне: чому ми Бондаря затверджуємо, а доповідають у Верховній Раді завжди заступники?  Це мені незрозуміло. Якби в Кабінеті Міністрів доповідав Гришан, то його Пустовойтенко відправив би за двері. А в нас це все ніби так і годиться.

     Я вважаю, що за все, що доповів Гришан, йому слід подякувати. Але голосувати наша фракція буде проти.

     ГРИШАН Ю.П.  Я  хочу  сказати  таке.  Я  прошу вибачення,  що виступаю перед вами.  Та  відповідно  до  розподілу  обов'язків  я відповідаю за роботу з Верховною Радою і за захист законопроектів. Бондар перед вами уже  виступав.  А  щодо  виступів  на  засіданні Кабінету  Міністрів,  то  хочу  вам  сказати,  що я виступав перед Валерієм  Павловичем  Пустовойтенком  ще   коли   був   директором департаменту,  а  не заступником голови фонду.  Тобто це не зовсім так, як ви кажете.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Депутат  Сінько,  безперечно,   має рацію.   Питань   немає.   Але   Юрій   Петрович  за  це  не  несе відповідальності.  Давайте не звинувачувати його.  У цьому ми самі розберемося (пропозиція Сінька внесена),  тому що і Пустовойтенко, підписуючи будь-який документ  для  розгляду  на  сесії  Верховної Ради,  завжди  ставить доповідачем або голову державного комітету, або міністра. Це так.

     Депутат Хара. Будь ласка. За ним - депутат Бокий.

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Передайте,  пожалуйста, слово депутату Хмелевому.

     ГОЛОВА. Депутат Хмельовий.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Я ознакомился с  перечнем  предприятий.  Акционерное общество   "Содовый  завод"  (город  Славянск  Донецкой  области), находится в числе предприятий,  которые не подлежат  приватизации, но могут быть корпоратизированы. Довожу до вашего сведения, может, вы еще не знаете,  Юрий Петрович,  что это предприятие находится в стадии корпоратизации с декабря 1995 года. Его работники с августа 1996 года не получают заработную  плату,  предприятие  запускается максимум  на две недели в году.  Фонд госимущества не контролирует этот процесс. Что он преследует?

     ГРИШАН Ю.П.  Я хочу сказати,  що Фонд державного майна ніколи не   мав   відношення   до   процесу  корпоратизації.  Цей  процес регулювався іншими нормативно-правовими актами,  і  корпоратизацію здійснювали органи виконавчої влади.

     ГОЛОВА. Депутат Бокий. За ним - депутат Гуцол.

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово депутату Яценко.

     ГОЛОВА. Депутат Яценко.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська   область).   Дякую.   Фракція  Компартії,  "Союз Чорнобиль України". Шановний Юрію Петровичу! Статтею 74 Закону про Державну   програму  приватизації  на  1998  рік  передбачено,  що колективи  об'єктів,  які   розташовані   в   зоні   гарантованого добровільного  відселення  з території,  що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи,  мають  пільги  у придбанні  пакета  акцій.  Чи  закладається  ця  норма  в Програму приватизації на 1999 рік? Це перше запитання.

     І друге. Вам доручалося, зокрема Бондарем, розглянути питання про  придбання контрольного пакета акцій колективом Коростенського хлібозаводу.  Ми,  власне кажучи,  погодили це питання,  колективу треба  дати можливість працювати.  Ви ж посилаєтесь на інші статті Державної програми приватизації на 1998 рік, тим самим позбавляєте цей колектив цієї пільги,  хоча це підприємство, яке розташоване в зоні  гарантованого  добровільного  відселення.  Чи  зняли  ви  цю колізію  в  проекті  Закону  про Державну програму приватизації на 1999 рік?

     Дякую.

     ГРИШАН Ю.П. Розробляючи програму приватизації на 1998 рік, ми просто не помітили суперечностей у двох статтях.  Я підтримую вас, ви правильно ставите питання. Це фактично технічна помилка.

     У проект Державної  програми  приватизації  на  1999  рік  ми заклали норму про те, що трудовий колектив може купувати будь-який пакет акцій, якщо забажає, за номінальною вартістю.

     Дякую вам.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція Партії зелених.  Шановний  доповідачу!  В мене до вас два невеличких запитання.  Перше. Скажіть, будь ласка, яка фінансова вигода від прийняття цього закону?

     І друге. Конкретна структура виконання даного закону. Бо ми в цьому  залі  приймаємо  багато гарних законів,  а чомусь на місцях вони не працюють. Чому?

     ГРИШАН Ю.П. Щодо фінансового очікування. Ви будете розглядати проект  Закону  про Державний бюджет.  І коли ви затвердите його в першому  читанні,  то  встановите  і   норматив   відрахувань   до Державного  бюджету  з  позабюджетного фонду,  і абсолютний рівень надходжень.

     Що ми можемо дати?  Ми  зробили  розрахунки  макроекономічних показників і направили їх і в бюджетний комітет,  і в Міністерство фінансів. Вони є в Кабінеті Міністрів. При нормальному розкладі це до 800 мільйонів гривень,  але я думаю,  що буде приблизно 675-700 мільйонів.

     Треба також   не   забувати,   що   коли   ми    вдосконалимо законодавство, яке стосується інвестицій, то прямим наслідком того буде збільшення надходжень у вигляді інвестицій.  Я вам казав,  що Кабінет   Міністрів  подав  у  Верховну  Раду  проект  закону  про звільнення інвестицій від оподаткування.

     І якщо буде врегульоване друге питання,  про яке я вам казав, то  можливість  збільшення статутного фонду підприємств приведе до істотного збільшення інвестицій.  А сьогодні немає  ніякого  зиску виконувати  інвестиційні  зобов'язання.  Хоча інвестиції,  внесені тільки  протягом  останніх  років,   уже   обраховуються   сотнями мільйонів доларів.

     ГОЛОВА. Спасибі, сідайте.

     Єхануров Юрій  Іванович,  заступник  голови Комітету з питань економічної політики.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська   область).   Фракція   Народно-демократичної  партії. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій з урахуванням пропозицій уряду на  своєму  засіданні за участю представників Кабінету Міністрів, Фонду державного майна повторно розглянув проект Державної програми приватизації на  1999 рік   і   після  обговорення  більшістю  голосів  прийняв  рішення рекомендувати Верховній  Раді  України  прийняти  його  в  першому читанні.

     Проект Державної    програми   приватизації   на   1999   рік грунтується  на  основних  концептуальних   положеннях   Державної програми приватизації на 1998 рік і за своєю суттю та призначенням є головним для діяльності Фонду державного майна документом,  який визначатиме цілі, пріоритети та умови приватизації в 1999 році.

     Які ж   принципові   положення   проекту  Державної  програми приватизації?  Через  тиждень,  шановні   народні   депутати,   ми закінчуємо сертифікатну приватизацію в Україні.  І ті черги, які є сьогодні по всій Україні  в  центрах  сертифікатних  аукціонів,  є свідченням  того,  що  ми  закінчуємо  великий етап приватизації в Україні.  Приватизація 1999  року  буде  відбуватися  виключно  за гроші.

     Далі. Запропоновано новий порядок закріплення пакетів акцій у державній власності та у зв'язку з цим  механізм  взаємодії  Фонду державного майна,  Національного агентства з управління державними корпоративними правами і Кабінету Міністрів України. Визначається, деталізується     момент    завершення    приватизації    об'єктів приватизації.  Положеннями програми  надається  право  працівникам підприємств  (членам трудових колективів),  що приватизуються,  та іншим особам брати участь у приватизації шляхом придбання акцій за номінальною вартістю.

     Конкретизовано положення    проекту    програми   в   частині управління відкритими акціонерними  товариствами,  що  утворені  в процесі приватизації.

     Але, наприклад, запропоновані положення стосовно приватизації земельних ділянок під об'єктами приватизації,  на думку  більшості членів   комітету,   суперечать   статті   3  Закону  України  про приватизацію  державного  майна  і  не   можуть   бути   предметом регулювання цього закону.

     Слід також зазначити, що пунктом 1 статті 4 Закону України про приватизацію  державного  майна  на  Верховну Раду  України  покладається  певне  завдання  стосовно  розгляду й затвердження програми приватизації  до  початку  бюджетного  року, тобто до 1 січня 1999 року.

     З огляду на викладене,  Комітет з питань економічної політики пропонує прийняти проект  Закону  України  про  Державну  програму приватизації  на  1999 рік у першому читанні.  Це дасть можливість народним депутатам,  комітетам,  фракціям внести  свої  принципові зауваження  і  тим  самим якісно вплинути на процес приватизації в 1999 році.

     Підсумовуючи сказане,  я  ставлю  два  принципових   питання. Перше.  Ми  маємо  з вами розглядати проект бюджету.  Чи будемо ми приймати законодавчі акти під виконання бюджету 1999 року?

     І друге.  Яким чином будуть регулюватися процеси приватизації в  1999 році?  Чи візьме Верховна Рада на себе процес регулювання, чи,  як уже прийнято,  віддасть це на розсуд уряду  та  Президента України?

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Івановичу.

     Запитання є? Запишіться. П'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка.

     Депутат Вітренко. За нею - депутат Зубов.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область).  Я ще буду виступати з  цього  приводу,  а тому передаю слово для запитання депутату Марченку.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область).  Уважаемый Юрий Иванович!  Мы с вами  были вместе  в  командировке,  где  идеологи приватизации заявили,  что основой  приватизации  являются   политическая   необходимость   и политическая   философия.   Я   хочу   задать   вам  вопрос:  если политическая философия и политическая необходимость по отношению к приватизации  в  Украине  противоречат  экономическим и социальным интересам граждан Украины,  стоит ли вообще  продолжать  процедуру приватизации, в том числе принимая программу приватизации?

     Спасибо.

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Я вважаю, що в будьякому разі всі процеси мають регулюватися.  У даному випадку йдеться про врегулювання  процесів абсолютно  нового  етапу  приватизації,  якісно зовсім іншого,  до якого ми переходимо 1 січня.

     Якщо ви кажете про філософію,  то  я  частково  погоджуюся  з вами. В якому плані? Обов'язково має бути програма розвитку галузі або підгалузі, і приватизація має бути складовою цього процесу, як сигнал  потенційним  інвесторам про те,  що вони можуть туди йти і вкладати в майбутньому інвестиції, готуватися до цього, бо процеси приватизації   стануть   тепер   дуже   довгими.   Підготовка   до приватизації триватиме декілька місяців, а, можливо, навіть роки.

     Ось чому я вважаю,  що цей процес має продовжуватися,  але на якісно новій основі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Зубов. За ним - депутат Александровська.

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово Семенюк Валентине Петровне.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр). Шановний пане Єхануров!  Скажіть,  будь ласка, як можна розпочинати грошову приватизацію,  не маючи закону про декларування доходів? Адже якщо сьогодні глянути,  які то доходи,  то виявиться,  що вони набуті в основному  незаконним  шляхом,  шляхом  пограбування  українського народу. Це перше запитання.

     Друге. Скажіть,  будь  ласка,  як  можна  приймати   програму приватизації,  коли немає закону про комунальну власність?  Те, що регламентується Законом про місцеве самоврядування в  Україні,  не стосується   тих  процесів  приватизації,  які  передбачені  вашою програмою.  Тим більше,  що сьогодні по всій Україні  йде  застава комунальної   власності   через  випуск  облігацій  внутрішньої  і зовнішньої позики. Можна назвати і житомирські векселі, і одеські. Як це можна ув'язати?

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Щодо декларування доходів. Я цілком погоджуюся з вами,  це має бути.  Щодо грошової приватизації,  то  в  проекті бюджету   ми   передбачаємо   надходження   значних   коштів   від приватизації. І хоча ні разу закон про бюджет навіть наполовину не виконувався  по  статті "Приватизація",  але кожного разу Верховна Рада поправляла Фонд державного  майна  і  збільшувала  вдвоє  або втроє  суму  надходжень до бюджету.  Моя особиста точка зору така: досить уже проїдати гроші від  приватизації.  Пора  і  вкладати  в підприємства, що приватизуються. Але це моя особиста точка зору.

     Щодо закону про комунальну власність. Я цілком вас підтримую, шановна землячко.  Вважаю,  що це треба робити, без цього не можна працювати.  Але  я дуже просив би вас про одеські векселі (це,  до речі,  не векселі, а облігації), про векселі житомирські, які, так би  мовити,  не  відбулися,  не  говорити  в залі.  I з ними треба спокійно розібратися.  Ми стільки наговорили з приводу  Одеси,  що Україна буде відмиватися ще років десять.

     ГОЛОВА. Депутат Александровська.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Вы правильно сказали, что хватит уже проедать наше национальное богатство.  Я с вами вполне согласна.  Но дело в том,  что все предыдущие годы показали, что концепция приватизации порочна   в   своей  основе.  Согласно  действующим  законам  цель приватизации   -   это,   во-первых,    повышение    эффективности производства и, во-вторых, привлечение средств в бюджет. Повышения эффективности производства  практически  нет,  а  деньги,  которые поступают, мы, действительно, проедаем.

     Это хорошо  видно  на примере предприятия,  где я проработала много  лет.  Сегодня  оно   называется   акционерное   предприятие "Хартрон".  Оно  было  приватизировано  согласно указу Президента, потому что раньше относилось к стратегически важным об ектам и  не подлежало приватизации. В результате приватизации наше предприятие потеряло  лучших  специалистов,  практически  не  выполняет  своих функций.   При  участии  иностранного  инвестора  "Вестингауз"  на "Хартроне" было  создано  совместное  предприятие  "Вестрон".  Вот туда, может быть, и вкладываются деньги, но деньги бюджетные, хотя 51  процент  акций  этого  совместного   предприятия   принадлежит "Вестингаузу".

     Таким образом,    пример   приватизации   моего   предприятия показывает,  что интересам нашего государства  наносится  ущерб  и никакой пользы от этого народ Украины не имеет.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Шановна   колего!   Приватизація   "Хартрону" відбувалася в  індивідуальному  порядку.  Якби  народні  депутати, незважаючи  на  свої політичні уподобання,  коли стосується питань прагматичних,  все-таки втручалися в ці процеси,  повірте,  було б набагато  краще.  Я  пам'ятаю,  як керівництво вашого підприємства обходило всі установи в Києві,  вимагаючи  розпочати  процес,  щоб залучити кошти.  Такі вже ми є, так уміємо залучати. Напевно, мова повинна йти не тільки про саму приватизацію,  а взагалі про клімат в  Україні,  який  ми  повинні  створити  для того,  щоб нормально працювати.

     Якщо ми тут щодня замість прийняття системних законів  будемо шліфувати  вже  прийняті  закони і вносити до них якісь зміни,  то нічого не зробимо.

     Проект Митного кодексу прийняли в першому читанні -  над  ним треба  працювати  далі.  Проект  Закону  про  бухгалтерський облік розглядатиметься трошки пізніше.  Це "скучные материи",  але  всім цим  треба займатися.  Наступного року фактично всі об'єкти будуть лише готуватися до грошової приватизації.  Їй передуватиме  велика підготовча робота. Ми повинні готувати кадри, які здатні працювати на світовому рівні,  бо якщо не зуміли підготувати до приватизації навіть "Хартон",  де наша наукова-технічна еліта, то така нам ціна в інтелектуальному плані.  Тоді треба було втручатися в ці  справи парламенту і брати під свій контроль.

     ГОЛОВА. Спасибі, Юрію Івановичу.

     Слово надається Зачосову Вадиму Олександровичу,  окрема думка з цього питання. Будь ласка.

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 225, м.Севастополь).  Фракция коммунистов. При обсуждении данного законопроекта в Комитете по вопросам  экономической  политики  ряд депутатов   -   представители   фракции   коммунистов   и  фракции прогрессивных социалистов - высказали особое мнение.  Предложенная Верховной  Раде для утверждения программа приватизации на 1999 год построена в развитие закона о приватизации и как продолжение ранее принятых   программ   приватизации.   Реализация   этих  программ, во-первых,  как известно,  не привела к под ему экономики Украины. Наоборот,  экономика  еще восемь лет назад индустриально развитого государства - в упадке, на грани окончательного развала. Вовторых, не   привела  к  инвестированию  в  общественное  производство  ни иностранного,  ни  собственного   капитала,   а   наоборот,   были заморожены  капиталовложения  советского периода в реконструкцию и техническое  переоснащение  производства.  Не  создано  не  только эффективного,    а   вообще   никакого   класса   самостоятельного собственника.  Уже   новые   собственники   пришли   к   пониманию необходимости    государственного   регулирования   и   управления экономикой, к пониманию того, что нельзя плыть на стихийных волнах рыночных  реформ.  В  Украине  практически  ни  одна частная форма хозяйствования  в  крупных  масштабах  не  смогла  доказать   свое преимущество в современных условиях.

     Программа приватизации   на   1999   год  страдает  и  сугубо юридическими просчетами.  Главный такой просчет состоит в том, что практически  невозможно  проводить  приватизацию  государственного имущества при отсутствии закона о  его  оценке.  Мы  знаем  немало примеров занижения стоимости продаваемого имущества, выставляемого на аукцион.  И только принятие закона об оценке имущества позволит поставить  на правовую основу процесс оценки и приватизации,  если этот процесс вообще будет продолжаться. Без узаконенного механизма определения  стоимости имущества принятие программы приватизации - это  прямой  путь   к   окончательному   разворовыванию   остатков общенародного добра.

     Предлагаемая программа      приватизации      не     отвечает государственным  интересам   укрепления   позиций   отечественного производителя  на внутреннем рынке,  не решает проблемы завоевания достойного места на внешнем  рынке,  не  создает  предпосылок  для внедрения  новых  производств,  повышения  уровня  занятости.  Как показала практика,  приватизация, проводимая предлагаемым образом, направлена против этих государственных интересов, но удовлетворяет те заинтересованные круги,  которые хотели  бы  за  счет  денежной приватизации легализировать теневой капитал.

     Приведу вам  самый свежий пример.  Год тому назад в этом зале при утверждении Программы приватизации на 1998  год  представители предприятий  топливноэнергетического  комплекса очень эмоционально доказывали,  что только приватизация спасет топливноэнергетический комплекс. Сегодня, год спустя, с этой трибуны те же представители, осмыслив происходящее,  отчаянно обращаются к депутатам с просьбой и  требованием  остановить приватизацию,  так как,  продолжая этот процесс, мы уничтожим топливно-энергетический комплекс. Так нельзя же постоянно наступать на одни и те же грабли.

     Фракция коммунистов  тоже  не  будет  голосовать за программу приватизации,  направленную  на  дальнейший  грабеж  и   так   уже обездоленного, брошенного на произвол судьбы народа.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги!    Будемо    обговорювати   чи голосувати?  На обговорення записалося чотири народних депутати. Я нагадую,  що  ми проводимо обговорення цього питання за скороченою процедурою.  Оскільки це означає два  виступи  за,  два  -  проти, прохання   після   Семенюк   нікому   не   записуватися.  Тоді  ми дотримаємося цього.

     Заєць за  чи  проти?  Де  Заєць?  Черняк  за  чи  проти?  За. Вітренко? Проти. Семенюк? Проти.

     Депутат Заєць є? Немає.

     Слово надається   народному  депутату  Черняку.  Будь  ласка. Підготуватися депутату Черненку.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні депутати!  Я належу  до  ідеологів  приватизації,  але  не належу до її апологетів.  Закликаю вас до реалізму,  прагматизму і конструктивізму.  Не  треба  в  усіх  наших  бідах   звинувачувати приватизацію.  Я  б  сказав  навіть інше:  багато в чому наші біди зумовлені тим, як ми її здійснювали, в який спосіб.

     Я не можу зрозуміти й  підтримати  тих,  хто  виступає  проти цього  процесу  взагалі.  Цей  процес  неминучий,  якщо ми справді хочемо побудувати цивілізовану ринкову економіку...

     Якщо ви не хочете,  то ви не в  руслі  загальноцивілізаційних процесів.

     Стосовно закидів  про  неефективність приватизації.  Справді, вона неефективна в нас,  у наших реальних умовах.  Але чому? Тому, що здійснювалася без поєднання з реструктуризацією. Ми вбили людям у голови думку,  що вони на свої сертифікати, на папірці, які вони отримали,   за  якими  немає  ніяких  реальних  коштів,  отримають дивіденди. Це абсолютно нереально.

     Крім того,  сам процес приватизації виродився багато в чому в процес розкрадання державного майна. Тут я з вами повністю згоден. Але це не означає,  що треба взагалі не  йти  цим  шляхом.  Іншого шляху не існує!  Давайте думати про те,  як цей шлях зробити більш ефективним,  як  зробити,  щоб  приватизація  була  народною,   як зробити,  щоб  формувати  середній  широкий клас.  Мабуть,  цим ми повинні опікуватися тут,  у Верховній Раді, а не робити негативних висновків.

     Тепер стосовно  програми  приватизації.  Ця  проблема має два боки.  Один бік - це зміст самої програми і другий бік - юридичний аспект.  Так  от  стосовно  змісту.  Я  думаю,  може  бути  багато заперечень, багатьом може не подобатися сам зміст програми. І мені він також багато в чому не подобається. Але ж ми можемо до другого читання внести відповідні зміни і наповнити  цей  зміст  тим,  чим хочемо.

     Другий бік   проблеми.   Процес   приватизації   ми   повинні регулювати.  Якщо  ми  не  прийняли   закон   про   мораторій   на приватизацію,  то  це  зобов'язує  Верховну  Раду  регулювати  цей процес.  А фактично я бачу тут намагання уникнути регулювання, і в такому  разі  цей  процес  багато в чому буде ще гіршим.  Ви добре знаєте,  що дорога до пекла вимощена добрими  намірами.  Обов'язок Верховної   Ради   полягає   в   тому,   щоб   регулювати   процес приватизації...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Кириловичу, регламент.

     ЧЕРНЯК В.К.  І  ті  депутати,  які  будуть  голосувати  проти програми, - ці люди будуть не покращувати, а погіршувати ситуацію.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо  вважати,  що  ви  виступили й за депутата Зайця, бо перебрали регламент.

     Будь ласка,  народний депутат  Вітренко.  За  нею  -  депутат Семенюк.

     ВІТРЕНКО Н.М.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України,  соціалістична опозиція.  Те,  що зараз проект  Державної програми   приватизації   підтримали   Юрій  Іванович  Єхануров  і Володимир Кирилович Черняк, абсолютно закономірно. Це представники саме  тих  політичних  сил,  які все це розкрутили і з цього мають дивіденди.  Це саме Рух, який програму приватизації включив у свою політичну  платформу,  усе  це  розкрутив  в  Україні  під гаслами ефективного власника.  Але вони думали, що партноменклатуру зовсім скинуть.  А вона ж не така дурна - вона ж і сама залишилась, і вам тільки обіцянки  дала,  нічого  більше.  І  ви  отак  ошуканими  й залишилися.

     Юрій Іванович   Єхануров   якраз   і   є  представником  тієї номенклатури,  яка тепер крута,  владна і проводить  те,  що  хоче бачити в Україні.

     І коли  нам  кажуть:  ви  знаєте,  це доходи бюджету...  Будь ласка,  я запросила у Фонді майна офіційні матеріали, які ж доходи мав бюджет від приватизації.  Виявляється,  у 1992 році, коли була розкручена  приватизація,  запланували  22  мільйони  отримати,  а отримали 4,7 мільйона.  Хоча ні,  це були тисячі, тоді інший вимір був. 1993 рік: 2,3 запланували - 0,8 отримали. Наступний рік: 21,6 запланували - 14,7 отримали.

     І кожного року так. У цілому з 1992 по 1998 рік державна  казна  отримала  458  мільйонів  гривень  проти запланованих 684 мільйонів. Ви взагалі розумієте порядок цих цифр? 458 мільйонів за всю зруйновану державну  власність!  У  які  руки вона перейшла?

     Але, щоб одурити народ, сказали: давайте через  ваучери,  через  компенсаційні  сертифікати.  Людям зомбували  свідомість,  люди розібрали ці папірці.  А тепер вся ця владна  еліта  сказала:  досить  уже  гратися  папірцями,  давайте проводити грошову приватизацію.  Примушують продавати за гроші.  І одночасно,  ви погляньте,  Міністерство фінансів України укладає з голландською  компанією "National Lottery Holdings BV" бізнес-план про національну  лотерею,  яким  передбачається  вивезти  за  межі України  з  1998  до 2002 року 690 мільйонів доларів.  Мінфін - не юридична особа, ніяких повноважень на це не має - під 15 відсотків річних  віддає  голландській  компанії  національну  лотерею.  690 мільйонів просто так вивезти з України!

     Тож не треба нас дурити.  І ми порозумнішали, і народ України порозумнішав.

     Державної програми приватизації,  я переконана,  у цьому залі прийнято не буде.  Але хочу вам  сказати,  шановний  колего:  якщо парламент не приймає,  то приватизація є неправовою, нелегітимною. І зміна влади відразу відновить закон,  і все,  що  було  в  1995, 1996-1998 роках, яке взагалі було зроблено антизаконно.

     І хочу нагадати:  через приватизацію, через державну програму загинув  Сергій  Драгомарецький.  Це  був  чесний  комуніст,  який захищав інтереси України. І заради пам'яті Драгомарецького, заради справедливості в Україні такі державні програми не  можуть  більше проходити в цьому залі (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія  Михайлівно,  якщо  депутат Черняк міг за депутата Зайця говорити,  то вам не варто було б.  Слово надається народному депутату Семенюк. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.   Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій (Лівий центр). Шановні колеги народні депутати! Від самого початку створення Соціалістичної партії,  ще в 1992 році депутат Олександр Олександрович Мороз попереджав у цьому  залі:  не  треба  надавати особливих повноважень Кабінету Міністрів для декретотворення.

     Саме з  того  часу,  з  1992 року,  коли були надані особливі повноваження Кучмі,  почалося грабування українського народу. Саме з  того часу почали видаватися декрети,  які мали силу законів,  і саме з того часу пішла ваучерна приватизація.

     У грудні 1994 року я виступала з цієї трибуни і казала, що ми не проти приватизації,  але найперше,  що треба було зробити перед її  початком,  -  провести  інвентаризацію  всіх  об'єктів,  чітко розділити  державну  і  комунальну  власність.  Слід було прийняти закон про  управління  державним  сектором  економіки,  затвердити казенне  майно.  Водночас  із  законом про приватизацію треба було прийняти закон про реприватизацію, як це робилось в інших країнах, зокрема у Сполучених Штатах,  Англії, Франції. Там перехід і пошук реального власника проходив плавно, не шляхом пограбування народу.

     Також я пропонувала прийняти  Закон  про  страхування  цінних паперів.  На жаль,  і цього не було зроблено. Навіть у "Перехідних положеннях" Закону про Державну програму приватизації на 1995  рік було  записано,  що Кабінет Міністрів має внести ці законопроекти. Але,  як  кажуть,  віз   і   донині   там,   політика   грабування продовжується.

     Сьогодні пан Єхануров,  відповідаючи на запитання, підтвердив мої  слова.  Не  маючи  законів  про  декларування  доходів,   про комунальне майно, переходити на грошову (тим більше!) приватизацію

- це вчиняти узаконений злочин проти українського народу.  Фракція соціалістів і селян вважає, що та ваучерна приватизація, яка в нас проводиться,  є злочинною.  Та разом із тим слід чітко розмежувати підприємства,  які  вже  почали  ваучерну  приватизацію  (це можна продовжити) і грошову приватизацію (її проводити не можна).

     Усі в  цьому  залі  говорять   про   те,   що   відключається електроенергія  в  сільських  населених пунктах,  у містах.  Чому? Тому,  що  всі   обленерго   приватизовані.   Сьогодні   ті,   хто приватизував  обленерго,  отримують по 14 тисяч гривень заробітної плати і дивідендів.  А в людини у сільській місцевості  немає  чим світити, немає чим палити, і живе вона впроголодь.

     Тому фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій з приводу проекту закону,  який поданий,  висловлює таку думку:  слід  чітко розмежувати грошову приватизацію, яку сьогодні проводити не можна, і  ваучерну  приватизацію  -  її  слід  розглядати   і   проводити консультації з усіма фракціями.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  репліки  має голова комітету народний депутат Гуренко Станіслав Іванович.

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Фракція комуністів.  Адаме Івановичу,  я попросив слово для репліки від фракції комуністів у  відповідь  на  виступ  шановного народного  депутата  Черняка,  який,  хотів  він того чи не хотів, викривив нашу позицію.  Ми,  комуністи, голосуємо у Верховній Раді не  проти  приватизації,  а проти грабіжницької приватизації,  яку проводять в Україні під проводом нашого уряду певні сили.

     Комуністи двічі намагалися припинити цей  процес,  щоб  можна було   розібратися  з  тим,  що  діється  насправді.  У  відповідь розширюється перелік  підприємств,  які  підлягають  приватизації. Дійшли вже до того, що віддають під приватизацію підприємства, від дії яких залежить життя людей.

     За таку приватизацію ми голосувати не будемо.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо визначатися. Прошу уваги!

     Профільний Комітет з питань економічної політики,  управління народним  господарством,  власності та інвестицій пропонує поданий Кабінетом Міністрів України проект  Закону  України  про  Державну програму  приватизації  на  1999  рік  прийняти в першому читанні. Прошу підтримати.

     "За" - 83.

     Що будемо робити далі?  (Шум у залі). Шановні колеги, зараз я поставлю на голосування ще раз,  але,  ви розумієте, 83 голоси -це не 183.  На вимогу  частини  депутатів  із  фракцій  НДП,  Руху  і зелених,   які   не   встигли  проголосувати,  ставлю  ще  раз  на голосування проект закону в першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 90.

     Шанси зростають,  але не набагато. Рішення не прийнято (Шум у залі).  Шановні  колеги,  якби перед цифрою 90 стояла ще одиничка, тоді можна було б ще і раз, і два голосувати.

     ----------

     Слухається питання   про   проект   Постанови   про   порядок застосування   нормативноправових  актів,  які  регулюють  питання оподаткування в Україні. Доповідає голова Комітету з питань

 фінансів і  банківської  діяльності  (він  є  і  автором  проекту) Валерій Борисович Альошин.

     Скільки вам часу треба? Будь ласка, п'ять хвилин.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Я хотів би зробити деякі уточнення, шановні колеги. Авторами проекту цієї постанови є члени підкомітету з питань  податкової  політики  та  митної  справи,  і розроблявся він під керівництвом народного депутата Терьохіна. Цей документ зареєстрований від мого імені  у  зв'язку  з  тим,  що  в понеділок  на  нараді  голів  комітетів  і  керівників  фракцій  я наполягав на його розгляді.

     У чому суть цього  правового  документа?  Як  ви  пам'ятаєте, Верховна  Рада  України  подолала вето Президента України на Закон України  про  порядок   встановлення   ставок   податків,   зборів (обов'язкових платежів),  інших елементів податкових баз,  а також пільг  з  оподаткування.  Верховна  Рада  тоді  дружно  підтримала позицію  Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  342 депутати проголосували за те,  щоб підтвердити чинність прийнятого Верховною Радою закону.

     Однак ми   можемо  констатувати,  що  хоч  цей  закон  набрав чинності,  є дуже різні позиції і різне ставлення як до його норм, так і до його виконання.

     Є потреба  підтвердити і зорієнтувати платників податків,  що будь-які нормативноправові акти,  відмінні  від  законів  України, видані   до   набрання   чинності   Законом  України  про  порядок встановлення  ставок  податків  (зборів,  обов'язкових  платежів), інших  елементів  податкових  баз,  а також пільг з оподаткування, котрі збільшували ставки податків (зборів,  обов'язкових платежів) або  змінювали  об'єкти,  інші елементи податкових баз та пільги з оподаткування,  а  також  ті,  що  встановлювали  податки  (збори, обов'язкові  платежі),  що  не  були визначені Законом України про систему  оподаткування,  втрачають   чинність   у   частинах,   що суперечать  вищезазначеному закону з моменту його опублікування та не підлягають виконанню платниками податків,  зборів, обов'язкових платежів.  Мусимо зробити саме цей акцент з огляду на те, що закон набрав чинності.

     У постанові  констатуємо,  що  через  набрання  чинності  цим законом  фактично  всі питання оподаткування врегульовані законами України, хоча потрібно уточнити певний зміст даної норми.

     Крім того,  постановою  рекомендується   Кабінету   Міністрів України    в    десятиденний    термін    скасувати   видані   ним нормативноправові  акти,  які  втрачають  чинність  відповідно  до пункту  1  постанови.  Така  ж рекомендація міститься щодо виданих нормативно-правових актів Президента України.

     I доручається  Генеральній  прокуратурі  України  здійснювати поточний  нагляд за дотриманням цього закону,  чинність якого було підтверджено належною кількістю голосів  під  час  подолання  вето Президента.

     У зв'язку  із  внесенням  до  порядку  денного  цього проекту постанови Верховної Ради надійшли певні уточнення.  Зокрема слушна пропозиція   Державної  податкової  адміністрації,  яка  абсолютно коректно визначила,  що до пункту 3 постанови варто  додати  такий абзац:  "До законодавчого врегулювання сплати зборів за спеціальне використання  природних  ресурсів,  за  забруднення   наколишнього природного  середовища і за геологорозвідувальні роботи,  виконані за  рахунок  державного  бюджету,  їх  справляння  здійснюється  у порядку, що встановлений Кабінетом Міністрів України". Гадаю, дану поправку можна прийняти.

     З огляду на сказане пропонується прийняти сьогодні  постанову за  основу,  доопрацювати  її редакційно,  а потім проголосувати в цілому.  Можливо,  завтра,  можливо,  наступного  тижня,  якщо  ми працюватимемо в пленарному режимі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію  Борисовичу.  Запитань немає.  Є? Така стисла доповідь була.  Що ж там запитувати?  Запишіться, будь ласка.  Ми ж уже голосували - 342 голоси. Будь ласка, висвітіть. 5 хвилин.

     Депутат Шевченко. За ним - депутат Манчуленко.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово депутату Філіпчуку, фракція Руху.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Дякую. Народний  рух України.  В мене лише одне запитання з приводу вашої стислої  доповіді.  Наприкінці  ви  сказали,  що   інші   питання, пов'язані  з  оподаткуванням  і  зборами,  визначаються  Кабінетом Міністрів,   зокрема   збори   з   геологорозвідувальних    робіт, природоохоронної діяльності і таке інше.

     Як мені  відомо,  ці сфери в державі регулюються відповідними законами,  які ми приймали  Верховною  Радою  минулого  скликання, зокрема   стосовно   природоохоронних   робіт.  Ви  віддаєте  дане законодавче поле на рівень Кабінету  Міністрів.  Хотів  би  знати, чому саме так?

     АЛЬОШИН В.Б.  Нині, на жаль, немає спеціальних законів, якими регламентувалися б зазначені платежі,  зокрема збори за спеціальне використання  природних  ресурсів,  за  забруднення  навколишнього природного  середовища  і  за  геологорозвідувальні  роботи.  Вони вносяться до закону про бюджет, де визначаються і розміри зборів.

     Отже, немає  спеціального  податкового  закону щодо кожного з цих зборів.

     Через те до законодавчого  врегулювання,  яке  б  відповідало прийнятому  закону  та  Закону про систему оподаткування,  внесена пропозиція,  яку  я  озвучив.  Вона  також  може  корегуватися  до остаточного голосування з даної постанови.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гадаю,  що депутат Філіпчук задав запитання і від імені депутата Манчуленка, так? Жаль, з однієї ж області.

     Слово має народний депутат Манчуленко.  Будь ласка.  За ним - депутат Савенко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний доповідачу,  нещодавно ми приймали закон,  який потім потрапив під президентське вето,  і ми здолали вето. В ньому вказується,  що  всі  податки  і  збори  встановлюються   виключно законами України.

     Тому запитання:  чи  не  входить  у  суперечність із згаданим законом прийняття такого порядку  застосування  нормативноправових актів, які регулюють питання оподаткування? Це перше.

     І друге.  Коли,  на вашу думку,  можна сподіватися на реальне розроблення і  прийняття  Податкового  кодексу  України,  який  би акумулював усі питання, що стосуються оподаткування?

     Дякую.

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за запитання. Почну з другого. Гадаю, всі у Верховній Раді усвідомлюють потребу якомога швидшого розгляду  і прийняття Податкового кодексу,  документа, котрий, можливо, певною мірою вгамував би податкову активність  і  народних  депутатів,  і уряду;   ввів  би  податкове  законодавство  в  річище  стабільної планової  прогнозованої  законодавчої   роботи;   дав   би   змогу адміністративним органам, які виконують функції зі збору податків, також керуватися  сталим  законодавством  і  відповідно  платникам податків чекати тільки того, що є в кодексі.

     Нині маємо    малопрогнозовану    ситуацію    в   податковому законодавстві.  Тому дуже складно визначити,  коли  Верховна  Рада наблизиться до прийняття Податкового кодексу.

     Вважаю, що   попереду   передусім   робота   над  конкретними законами,  які регламентують збирання податків із доходів фізичних осіб,  акцизного збору.  Нарешті,  ми повинні визначитися стосовно перспективи податку на додану  вартість,  податку  на  нерухомість тощо.

     Стосовно того,  чи  суперечить  проект  постанови  прийнятому закону.  Ні,  постанова - це констатація норм,  закладених у  тому законі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Савенко. Будь ласка.

     САВЕНКО М.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передать слово Витренко.

     ВІТРЕНКО Н.М. Соціалістична опозиція. Шановний доповідачу, ми підтримуємо  проект цієї постанови.  Але ви не можете не розуміти, що вона нічого не вирішить.  Я просто дивуюся.  Ви нібито фахівець щойно  сказали:  не потрібно приймати Податкового кодексу,  а слід займатися окремими законами.  Якщо підсумувати час,  який Верховна Рада витрачає щоденно на окремі дірки в податковому законодавстві, то це страшенно багато.

     Два роки  тому  я  внесла  концепцію   Податкового   кодексу. Олександр Мороз її "щасливо" провалив.  Цього року ми знову внесли концепцію Податкового кодексу.  Не подобається  наша  концепція  - робіть  свою.  Розглядаймо концепцію Податкового кодексу Державної податкової адміністрації -  не  можна  ж  весь  час  латати  дірки замість  того,  щоб зробити цілісне податкове законодавство.  Дана постанова нічого не вирішить щодо податків в Україні.

     АЛЬОШИН В.Б.  Наталіє  Михайлівно,   в   чому   сенс   вашого запитання?  (Шум  у  залi).  Дякую.  Стосовно  Податкового кодексу зазначу  таке.   Ми   можемо   багато   говорити   про   концепції оподаткування, але це також відволікання Верховної Ради від роботи над проектом  Податкового  кодексу.  Якщо  Верховна  Рада  не  має визначеної позиції,  яким чином здійснювати справляння податків із доходів фізичних  осіб,  якщо  Верховна  Рада  не  має  визначеної позиції стосовно перспективи оподаткування нерухомості,  то робота над проектом Податкового кодексу,  який  повинен  містити  всі  ці норми,  теж  є  тратою часу.  Тому до визначення принципових засад Податкового кодексу, вважаю, не варто починати роботу над проектом Податкового кодексу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

     На виступ із даного питання записався один народний депутат - Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые  коллеги,  прошу  обратить   самое серьезное   внимание   на   постановление,   проект   которого  мы рассматриваем.

     Ведь антиконституционная деятельность Президента  по  изданию указов по вопросам,  урегулированным законами Украины, в частности налогообложения,  реально касается всех  граждан  Украины.  Теперь проявляются   негативные   последствия   этой  антиконституционной деятельности.  Каждый гражданин Украины обязан  в  соответствии  с Конституцией  четко  платить  налоги  в  государственный и местные бюджеты.  Он должен платить  их  исключительно  в  соответствии  с законами Украины.  Но дефакто существуют указы Президента, которые противоречат  законам.  Эти   указы   Президента,   к   сожалению, применяются   практически   налоговой   администрацией  и  другими органами государственного управления. В результате получается, что любой  гражданин Украины может понести незаконное наказание за то, что не выполняет незаконные указы Президента Украины.

     Если мы не примем сегодня это  постановление,  то  фактически обрекаем  наших  граждан  и  предприятия  на  то,  чтобы  они либо выполняли требования незаконных указов Президента,  либо  де-факто были  подвергнуты  разного  характера  преследованиям  за то,  что выполняют законы Украины.

     Убежден, сидящие здесь прекрасно  понимают:  есть  требования Конституции  и законов Украины к нашим налогоплательщикам.  Но,  к сожалению, есть и указы Президента Украины, пока еще, к сожалению, действующего   Президента   Украины,   того   Президента,  который впоследствии понесет ответственность (я в этом убежден) за то, что подписывал  такие  незаконные,  неконституционные  указы,  которые применяются на практике. И, к сожалению, должностные лица, которые обязаны  неукоснительно соблюдать требования Конституции и законов Украины,  применяют данные указы Президента в  своей  практической деятельности.

     В то же время Конституционный Суд занял выжидательную позицию и не реагирует на систематическую антиконституционную деятельность Президента Украины.

     Верховная Рада  имеет  в  своем арсенале только один способ - принятие  соответствующего  постановления.  Поэтому  я  прошу  вас поддержать  предложенный  проект постановления,  иначе,  как я уже сказал,  мы  ставим  наших  налогоплательщиков,  наших  граждан  в ситуацию, когда обрекаем их действовать вопреки законам Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Пропоную  перед  голосуванням  заслухати також  представника  зацікавленої  сторони.  Слово  має  заступник голови Державної податкової адміністрації Шитря. Будь ласка.

     ШИТРЯ О.I.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Шановні народні депутати!  Я  хочу  тільки нагадати  декілька  мотивів,  чому  не можна приймати остаточно цю постанову.  Справа не в  указах  Президента,  як  тут  наголошував депутат  Єльяшкевич,  а в тому,  що ціла низка законодавчих актів, прийнятих раніше, визначили, що Кабінет Міністрів встановлює плату за використання,  скажімо, води, за забруднення. А відрахування до Інноваційного фонду передбачено в законі  про  бюджет.  Тобто  ряд законів  передбачають такі норми.  Введення постанови в нинішньому вигляді  призведе  до  того,  що  призупиняться  нарахування,  які проводяться, що дасть підстави звертатися до суду як за несплачені в законом визначеному порядку платежі.  Обрахування показує, що це 745-747 мільйонів гривень.  Тому повністю погоджуюся з пропозицією прийняти  за  основу  проект  постанови,  доопрацювати,  щоб  вона відповідала чинному законодавству.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   прошу  підготуватися,  будемо визначатися.  Є пропозиція прийняти  за  основу  проект  Постанови Верховної     Ради     України     про     порядок    застосування нормативно-правових актів,  які регулюють питання оподаткування  в Україні. Ставлю на голосування. Прошу визначитись.

     "За" - 228.

     Проект постанови прийнятий за основу - 228 голосів.

     Які будуть доповнення, зміни? Будь ласка, депутате Сокерчак.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні депутати,  ми прийняли  її  за основу. Можливо, після сьогоднішнього обговорення депутати внесуть ще якісь доповнення,  щоб можна було завтра повернутися до  даного питання.  Потрібно  хоча б один день попрацювати над проектом цієї постанови.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  я  пропоную  підтримати,   адже подібна думка лунала і з уст Олексія Івановича Шитрі.  Оскільки ми прийняли проект постанови  за  основу,  дати  можливість  народним депутатам  внести свої поправки,  доповнення.  Адже з голосу ми не можемо їх приймати.  А потім проголосуємо цей проект  постанови  в цілому.

     Приймається таке? Хоча було дві пропозиції. Одна - прийняти в цілому,  а друга - дати можливість попрацювати. У такому порядку я і ставлю на голосування. Голосуємо пропозицію прийняти постанову в цілому. Прошу визначитися.

     "За" - 202.

     Тоді зрозуміло,  що  приймається  рішення   доопрацювати   її проект, оскільки він прийнятий за основу (Шум у залi).

     Шановні колеги,   можна   поставити   і  на  завтра.  Але  не забувайте, що завтра починаємо розглядати бюджет (Шум у залi).

     Ставлю на голосування  пропозицію  розглянути  завтра.  Прошу визначитися.  Будь ласка.  Визначаємось з приводу того, щоб завтра проголосувати в цілому.

     "За" - 213.

     Не прийнято (Шум у залi). Наполягають, щоб прийняти в цілому. Голосуємо дану пропозицію. Прошу визначитися.

     "За" - 244.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги, прошу вашої уваги. Якраз за чотири хвилини ми розв'яжемо одне чисто  напівтехнічне,  я  б  сказав,  процесуальне питання.

     Фракція комуністів   пропонує   внести   зміни  до  Постанови Верховної Ради про зміни в складі Тимчасової депутатської  слідчої комісії  Верховної  Ради  з  перевірки  фактів незаконної торгівлі зброєю,  військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни в період 1991-1998 років.

     Про що  йдеться?  З  огляду  на те,  що ми включили до складу комісії від фракції комуністів народного  депутата  Строгова,  але він, на жаль, перебуває на тривалому лікуванні, фракція комуністів пропонує за квотою замість нього ввести до складу названої комісії народного  депутата Сергія Григоровича Сінченка.  Прошу підтримати таку процесуальну заміну. Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 188.

     Шановні колеги!  Подумаймо:  188 голосів.  На мій погляд, цих голосів  досить,  бо  згідно  з  нашим  Регламентом  ми  створюємо спеціальні слідчі комісії 150 голосами.  Отже,  рішення  прийнято. Замість народного депутата Строгова від фракції комуністів... (Шум у залi).  Вибачте,  це не постанова.  Постановою Верховної Ради ми створюємо  слідчі  комісії.  Але  за  постанову про слідчі комісії потрібна третина голосів. Рішення прийнято.

     Шановні колеги! Звертаюся до керівників фракцій: не забудьте, що  зараз  керівники  фракцій  збираються  на  засідання за участю представників Кабінету Міністрів і Комітету з питань бюджету.

     Вечірнє засідання оголошується закритим.