ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  30  в е р е с н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Прошу зайняти свої робочі місця та підготуватися до реєстрації.

     Прошу зареєструватись.  У  залі  зареєстровано  332  народних депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Продовжуємо обговорення   питання   про   проект  Закону  про внесення змін і доповнень до Закону України  про  власність  (нова редакція).

     На трибуну   запрошується   доповідач  -  заступник  міністра юстиції Леонід Васильович Єфіменко для відповіді на запитання.

     Шановні колеги!  Є   бажання   поставити   запитання?   Прошу записатися. Пропонується відвести п'ять хвилин.

     Депутат Свирида. Будь ласка. За ним - депутат Глухівський.

     СВИРИДА О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ   22,   Волинська   область).   Шановний доповідачу!  Прошу коротко,  буквально кількома словами,  пояснити присутнім  у   залі,   чим   цей   проект   закону   концептуально відрізняється   від  чинного  закону,  для  того  щоб  залу  стало зрозуміло, про що йде мова. Це нова редакція закону, так?

     ЄФІМЕНКО Л.В.,  заступник міністра юстиції України.  Дякую за запитання. Поперше, розробка цього законопроекту викликана тим, що було прийнято Конституцію України,  де передбачалися нові  підходи до   державної   власності.   Згідно   з   Конституцією  власність поділяється  на  державну,  комунальну  та  приватну.  Конституція закріпила право на приватну власність.

     По-друге. Через  те,  що  в  чинному  законі не передбачалися механізми  реалізації  права  змішаної  власності,  було  прийнято концептуальне  рішення  щодо  переходу  до спільної власності.  Це зумовлено тим,  що  в  Цивільному  кодексі  передбачені  механізми реалізації  спільної  власності,  а  також  захисту учасників цієї власності.

     По-третє, у даному проекті закону більш чітко виписані  норми щодо захисту прав власників.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глухівський.  Будь ласка. За ним

- депутат Штепа.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую.  Фракція  Народного  руху.   Шановний   пане доповідачу!  У  законопроекті,  який  ви  доповідаєте,  крім права власності на матеріальні об'єкти (рухомі чи нерухомі)  передбачене також  право  власності  на  об'єкт,  названий  вами  "результатом інтелектуальної,  творчої діяльності".  Чи це поняття в  розумінні пропонованого  вами  законопроекту тотожне поняттю "інтелектуальна власність",  що є у сфері дій патентного і авторського прав, тобто поняттю,  яке вже усталилося.  І де формулюється поняття "виключне право".  Тобто як корелюється цей законопроект у  цій  частині  із законами з питань патентного і авторського прав?

     Дякую.

     ЄФІМЕНКО Л.В.  Дякую  за запитання.  Як ви знаєте,  у чинному Законі про власність є розділ "Право  інтелектуальної  власності". Але  у  зв'язку  з  прийняттям  багатьох  нормативних  актів,  які регулюють відносини в цій  сфері,  необхідно  було  дати  загальні ознаки права інтелектуальної власності.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Штепа Наталія Петрівна. Будь ласка. Підготуватися депутату Матвєєву.

     ШТЕПА Н.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  кпу).  Фракция коммунистов.  Скажите,  пожалуйста,  как  вписывается в ваш проект закона,  где определяются,  по сути,  две  формы  собственности  - государственная  и  частная,  форма собственности,  существующая в системе   потребительской   кооперации,   -   коллективная   форма собственности?

     ЄФІМЕНКО Л.В.   У  проекті  закону  визначено,  що  в  нас  є державна,  приватна та комунальна  власність,  а  також  власність юридичних  осіб.  У  даному разі,  якщо є юридична особа,  то буде власність юридичної особи.  А якщо  це  буде  власність  декількох власників, то це буде вже сумісна власність.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  увімкніть  ще раз мікрофон депутата Штепи.

     ШТЕПА Н.П.   В   системе   потребительской   кооперации   нет государственной  и  частной  собственности,  а  есть собственность коллективных  членов  -  пайщиков,  то  есть  коллективная   форма собственности. Вы ее, по сути, как таковую не упомянули, хотя есть Закон о потребительской кооперации,  есть целая отрасль  народного хозяйства,  которая  сегодня  обслуживает  52  процента  сельского населения. А вы эту форму очень легко из яли из проекта закона.

     ЄФІМЕНКО Л.В.  Ні,  справа в тому, що із проекту закону ніхто цю  власність  не  вилучав.  Якщо в системі споживчої кооперації є юридичні особи, то там буде власність юридичних осіб, якщо це буде власність багатьох власників, то це буде спільна власність.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Йосипович Матвєєв. Будь ласка.

     МАТВЄЄВ В.Й.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция коммунистов.  Первое.  В статье 7 "Понятие об ектов права  собственности" говорится,  что об ектом права собственности могут быть  деньги.  Это  понятно.  Скажите,  пожалуйста,  а  чьей собственностью будут являться кредиты,  которые взяли промышленные предприятия  в  банках  и  не  вернули,  а   также   задолженность организаций    и   предприятий   перед   бюджетом,   задолженность организаций друг перед другом? Это не праздный вопрос.

     И второе.  В  связи  с  тем  что  Минпромполитики  занимается реструктуризацией  промышленных предприятий,  происходит деление и изменение  форм   собственности,   в   том   числе   передача   из государственной  собственности в коммунальную.  Как вашим проектом закона предусматривается распределение пассива предприятий?

     ЄФІМЕНКО Л.В.  У статті 7 "Поняття об'єктів права  власності" визначено,  що  об'єктами  права власності є речі і гроші,  в тому числі й майнові права.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Леоніде Васильовичу.  Співдоповідачем від Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій визначений заступник голови цього комітету Юрій Іванович Єхануров. Будь ласка.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська область).  Дякую.  Шановні народні депутати!  Шановний Адаме Івановичу!  Чинний Закон України про власність був прийнятий 7 лютого 1991 року.  Відтоді вісьмома законами і трьома  декретами Кабінету Міністрів України до нього були внесені зміни.

     Після прийняття   Конституції   України   виникла  потреба  у внесенні змін до Закону про  власність,  зокрема  щодо  визначення основних  засад  здійснення  органами державної влади та місцевого самоврядування прав власників державного та комунального майна.

     Згідно з Постановою Верховної Ради  України  про  звіт  Фонду державного  майна  України  про  роботу в 1995 році від 20 вересня 1996 року Кабінет Міністрів мав подати проект Закону про  внесення змін і доповнень до Закону про власність до 1 листопада 1996 року. Проект було підготовлено і внесено 1  липня  1997  року.  Верховна Рада  розглянула  його  18 липня 1997 року і повторно направила на доопрацювання Кабінету Міністрів.

     Проект знову подали нам 21 травня  1998  року.  Тричі  своїми листами  Кабінет Міністрів України просив розглянути проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про  власність  як першочерговий.   Тому  Комітетом  з  питань  економічної  політики внесений проект було розглянуто у вересні.  Звичайно, чинний Закон про власність потребує змін, і краще прийняти його взагалі в новій редакції.  Якби  було  прийнято  Цивільний  кодекс  в   остаточній редакції,  зокрема книгу 3 "Речове право",  тоді, думаю, потреби в окремому Законі про власність не було  б.  У  цьому  наша  позиція трішки не збігається з позицією науково-експертного управління. До речі,  науково-експертне управління зробило висновок щодо  проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про власність,  внесеного Кабінетом Міністрів,  і  після  цілого  ряду зауважень  стосовно того,  що це бажано було б розглядати стосовно проекту  Цивільного  кодексу,  зробило   узагальнюючий   висновок: "Вважаємо  прийняття  проекту Закону про внесення змін і доповнень до  Закону  України  про  власність   у   представленому   вигляді недоцільним.  На  нашу  думку,  положення цього проекту мають бути інкорпоровані, включені до відповідних розділів проекту Цивільного кодексу України,  прийнятого в першому читанні,  або проект закону має  бути   належним   чином   доопрацьовано   і   скориговано   у відповідності з проектом Цивільного кодексу України". Це я цитував висновок  науково-експертного  управління  Секретаріату  Верховної Ради України.

     Але підготовка  прийняття Цивільного кодексу потребує певного часу.  Фахівці кажуть,  що в цьому тисячолітті ми Цивільний кодекс не приймемо.  А уточнення основних засад права власності - питання нагальне,  потрібне  для  доопрацювання  інших  законів:  і   щодо регулювання  питань  управління  державним майном,  і щодо оренди, концесій,  визначення, зрештою, статусу Фонду державного майна (ви пам'ятаєте   про   пропозиції   Президента   України   і   рішення Конституційного Суду),  для визначення повноважень Верховної  Ради України  і  Кабінету  Міністрів  щодо  управління майном,  а також повноважень місцевих рад і територіальних громад.

     Відхилення цього проекту закону чи повернення його втретє  на доопрацювання до Кабінету Міністрів проблеми не вирішить.

     Я хотів  би  нагадати  рішення  Конституційного Суду стосовно роз'яснень щодо підпорядкованості  Фонду  державного  майна.  Якщо уважно  почитати цей документ і ці роз'яснення,  то ми бачимо,  що Конституційний Суд фактично  вже  диктує  нам  закон.  А  якби  це питання було відпрацьовано в цьому залі, тоді такого не було б.

     Ми вважаємо, що поданий проект закону треба доопрацьовувати у Верховній  Раді.  Треба  створити  відповідну   робочу   групу   з депутатів-фахівців, доопрацювати понятійний апарат і в першу чергу визначитися з деякими концептуальними речами.

     Цей законопроект   треба   приймати.   Це   сприятиме    його доопрацюванню  і  прискорить  прийняття Цивільного кодексу,  після чого цілу низку статей даного  законопроекту  буде  перенесено  до Цивільного кодексу. Ми й так уже тягнемо два роки.

     Кажуть, що  два  юристи - це три думки.  Але,  шановні колеги народні депутати,  нам треба зібратися і вийти на один  погоджений проект. І основою для того є проект, внесений Кабінетом Міністрів. Але до даного  законопроекту  є  дуже  багато  зауважень,  про  це відверто  говорилося на засіданні нашого комітету.  Крім того,  на цьому  засіданні  було  висловлено  окрему  думку  групи  народних депутатів  щодо  цього законопроекту,  про яку поінформує у своєму виступі Наталія Вітренко.

     Наш комітет пропонує прийняти проект закону в першому читанні і  доопрацювати його з урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів,  а  також  науковоекспертного  управління.  Думаю,  що, суттєво доопрацювавши цей проект, ми змогли б внести його на друге читання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу.

     Чи будуть запитання?  Будь ласка,  запишіться.  Є  пропозиція відвести на запитання 5 хвилин.

     Слово надається народному депутату Лавриновичу, підготуватися депутату Філіпчуку.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.   Юрію Івановичу!  У  мене  до  вас  є два запитання.  Перше - загального плану,  стосується теоретичних проблем власності і підходу  до  її різновидів,  зазначених  у  цьому  проекті  закону.  Чи  ми будемо виходити  з  концепції  наявності   державної   власності   і   її різновидів,  чи  ми будемо йти шляхом унормування окремих підтипів власності і їх взаємної конверсії,  взаємних змін,  чи  ми  будемо визначатися,  зрештою,  щодо якоїсь цілісної системи термінів, які вживатимуться в усіх законодавчих актах?

     І друге більш конкретне запитання стосується статті 32  цього проекту  закону  щодо  комунальної власності і права розпорядження нею.  Я не зовсім зрозумів,  яким чином територіальна громада може щось утворювати.  Наскільки мені відомо, вона тільки обирає міську чи сільську раду й міського чи  сільського  голову.  На  цьому  її функції  закінчуються.  А  управління  її  майном,  очевидно,  має здійснюватись   радою   відповідно   до   Закону    про    місцеве самоврядування. Яка ваша точка зору щодо цього?

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Стосовно термінології.  У своєму виступі я вже казав про те,  що це слабке місце цього  законопроекту.  Ми  й  на засіданні  комітету  про  це  говорили.  Є щодо цього й зауваження нашого науковоекспертного управління.  Я цілком погоджуюсь з вами, що це підлягає серйозному доопрацюванню.

     Що стосується статті 32 "Право комунальної власності", то ви, напевно,  праві:  все-таки права територіальної громади мають бути комусь  делеговані.  Вони повинні бути делеговані відповідній раді міста, села і так далі. Я згоден з вами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Філіпчук.  Будь ласка. Підготуватися депутату Єщенку.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Юрію Івановичу,  я зустрічався влітку з людьми,  які працювали над проектом цього закону,  з групою вчених,  вносячи  в нього  певні поправки.  І ви знаєте,  що мене,  власне,  дивує.  У проект закладено дуже багато еклектично зібраних норм,  але  ніхто так  і  не  робить  одного  дуже важливого кроку,  який стосується багатьох регіонів України і має економічне,  політичне і соціальне значення.  Ідеться про дуже болючу проблему. Колись у репресованих власників було відчужене майно:  була забрана земля,  були забрані будинки.  І,  повернувшись  в Україну,  ці люди знову практично не мають  ніякого  права  -  не  стільки  вже  економічного,  скільки політичного і морального.  Серед молодих держав демократії Україна залишалася єдиною державою,  яка не хоче  стати  на  цивілізований шлях, щоб хоча б у майбутньому вирішити цю проблему.

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую, колего. Питання реституції, яке фактично ви  зараз  порушили  у  своєму  виступі,  справді   є.   У   інших постсоціалістичних країнах (я маю на увазі Польщу,  Угорщину і так далі) воно було вирішене.

     У Конституції України такої норми немає,  а тому не може бути її і у внесеному законопроекті.  Хоч з цього приводу є дуже багато звернень наших громадян і до Фонду державного майна.  Проте колись це  питання обговорювалось в нашому залі,  коли розглядався проект Конституції, то було вирішено, що реституції в Україні немає.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний    депутат    Єщенко.    Будь     ласка. Підготуватись депутату Левченку.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. У мене запитання таке. Ми знаємо, що сьогодні близько 90 процентів наших підприємств - банкрути. Усе це відбулося через той політично-економічний курс,  який проводять Президент і його оточення.  Проте ми  знаємо,  що  є  факти,  коли оголошується фіктивне банкрутство з метою майбутньої приватизації. Чому комітет не записав у цей проект  закону  норму  про  фіктивне банкрутство?

     І друге   запитання.   Ми   розглядали  цей  законопроект  на засіданні Комітету з питань промислової політики і виявили,  що  в ньому  практично  нічого не запропоновано щодо соціального захисту трудящих.  А ми маємо вже  багато  прикладів,  коли  наші  трудящі стоять  за прохідною і нічого не можуть зробити,  щоб потрапити на підприємство, яке визнане банкрутом. Як їм бути?

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую.  Шановні колеги!  Я цілком погоджуюсь з думкою  про важливість норми щодо фіктивного банкрутства.  У нашій країні це обов'язково має бути виписано. Але, як на нас, то це має бути виписано цілим розділом у Законі про банкрутство.  Я цілком з вами погоджуюсь, що ця тема є актуальною.

     Що стосується  соціального  захисту.  Оскільки   це   питання все-таки пов'язане з банкрутством,  то саме в тому ж законі воно й повинно бути вирішене.  Зараз у нас у комітеті є його проект, і ми над  ним будемо працювати.  Я прошу,  подайте нам ваші пропозиції, тим паче що ви вже розглядали це на засіданні  Комітету  з  питань промислової політики.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Левченко. Будь ласка.

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Спасибо.  Прошу  передать  слово  Дайнеко Леониду Ивановичу.

     ДАЙНЕКО Л.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Юрий  Иванович!  Закон  о собственности - это важнейший закон.  По сути дела, это - правовая основа экономики государства.

     Но у нас есть три таких  закона:  о  собственности,  о  праве коммунальной     собственности,     об     управлении    об ектами государственной собственности. В связи с этим - первый вопрос.

     Не считаете ли вы нужным подготовить и принять единый закон о собственности,  который бы отвечал и Конституции,  и способствовал бы  требованиям  времени,  созданию  материальных  благ  общества. Почему?   Потому   что  пока  мы  Закон  о  частной  собственности провозгласим священной коровой,  то уже сегодня государственная  и коммунальная собственность будет просто растащена. И когда министр финансов говорит,  что нет денег для выплаты пенсий и зарплаты, то он   очень   многие  акты  ревизии  по  незаконному  использованию бюджетных средств, по сути дела, кладет под сукно.

     И второй вопрос.  Сегодня ведется много споров об  управлении общекоммунальной    собственностью   территориальных   громад   на региональном  уровне.  И  опять  пытаются  все   управление   этой собственностью  передать  государственным  администрациям,  хотя в Конституции прямо записано,  что управлением,  распоряжением  этой собственностью   должны  заниматься  советы  как  представительные органы власти. Как вы на это смотрите?

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Я вам щиро вдячний за розуміння цієї проблеми, і  дуже  хотів  би знайти розуміння також і того,  що я скажу.  Що стосується управління об'єктами державної власності, то це якраз у ці дні є предметом дуже серйозної дискусії, що ведеться в урядових колах.

     Наскільки мені відомо, вчора на засіданні Кабінету Міністрів, коли  розглядалося  це  питання,  члени  уряду  не змогли прийняти остаточного рішення,  і зараз проект  рішення  Кабінету  Міністрів направлений  на  доопрацювання.  Тобто  дискусія  з  цього приводу триває. Ви знаєте, що створене Національне агентство по управлінню об'єктами державної власності,  і йде дискусія з приводу того,  чи треба сьогодні  делегувати  право  управління  цією  власністю  на місцеві рівні.

     Запропонована в   проекті  норма  щодо  управління  об'єктами державної   власності,   про   яку   я   доповідав   тут,    зараз доопрацьовується  в  нас  у комітеті і буде внесена на ваш розгляд під час другого читання проекту.  Тому я вважаю, що це всетаки має бути окремим об'єктом розгляду.

     Ви порушили  дуже  серйозну  тему,  пов'язану  з  управлінням комунальним майном.  Повірте мені як  депутату  від  мажоритарного округу,  що ця проблема є.  І все-таки, на мою особисту думку, цим майном має управляти від імені територіальної  громади  відповідна виборна рада і відповідний міський голова,  чи виконком, утворений цією радою.

     Але нам треба приймати загальні закони.  Тому я просив  би  з розумінням  поставитися  до  цього  законопроекту.  Він має безліч недоліків,  їх  видно,  як  кажуть,  неозброєним  оком.  Але  його прийняття  дасть  нам  можливість  рухатися далі,  щоб прийняти ті закони, про які ви абсолютно правильно порушуєте питання.

     Дякую вам.

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Івановичу.

     Будь ласка,  для висловлювання окремої думки слово  надається народному депутату Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної   соціалістичної   партії   України,    соціалістична опозиція. У мене десять хвилин за Регламентом. Окрема думка.

     Коли цей  законопроект  розглядався  на  засіданні Комітету з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій,   то  ми,  представники  Прогресивної соціалістичної партії України (я і Володимир Романович  Марченко), і  ще  один чи два члени комітету,  заявили про свою окрему думку. Нашу  окрему  думку  як  незгоду  з  концепцією  закону  (саме   з концепцією закону) підтримали.

     Я звертаю  увагу  депутатів,  що  документ  називається  "Про внесення змін і доповнень до Закону України про власність". А де ж порівняльна таблиця, якщо пропонуються зміни? Порівняльної таблиці немає, бо практично вноситься проект абсолютно нового закону.

     Чому він вноситься і саме зараз?  Звернімо увагу  на  поданий Кабінетом  Міністрів  документ  "Мета  та очікувані результати від прийняття  проектів  законів  з  антикризових  заходів".   Кабінет Міністрів вимагав,  щоб ми розглянули його до 18 вересня. У пункті 16 цього  документа  ідеться  про  внесення  змін  до  Закону  про власність.  Яких  же  наслідків  від впровадження документа очікує Кабінет  Міністрів?  Він  вважає,  що  прийняття  проекту   закону сприятиме   уникненню  правових  колізій  та  заповненню  прогалин законодавства з питань  власності.  У  наступному  пункті  Кабінет Міністрів розкриває основну мету цього закону. Пункт 17 стосується внесення змін і доповнень до Земельного кодексу. Тут зазначається, що  проект  підготовлено  з метою створення належної правової бази для законодавчого закріплення  механізму  прискореного  проведення земельної  реформи.  Ось що головне!  Що треба вирішити прийняттям закону?  Прийняттям закону треба вирішити законодавче забезпечення права  приватної  власності на землю та закріплення цього права не тільки для громадян України, а й для кого завгодно.

     Я звертаю вашу увагу на статтю 22 проекту  закону.  Хто  може бути  суб'єктом  права  власності?  Суб'єктами  права  власності в Україні визнаються:  Український народ,  громадяни,  територіальні громади,  юридичні особи та держава.  Але далі відповідно до цього проекту закону суб'єктами права власності... Рухівці, ви слухайте, бо  ви  ж кричите,  що ви за незалежну Україну,  тож послухайте!.. Суб'єктами  права  власності  можуть  бути  також  інші   держави, міжнародні   організації,   іноземні   юридичні   особи,  іноземні громадяни та особи без громадянства.  І далі:  усі суб'єкти  права власності є рівними перед законом. Ну, це чудово! Колонізація вже, знаєте, завершується!

     Читаємо далі. Стаття 24 "Право приватної власності громадян", частина 2: "У приватній власності громадян може перебувати будьяке майно..." Але далі розкривається,  яке ж це  майно.  У  статті  25 називається саме земля. Земля - це останнє, що залишилося в народу України,  бо  зараз  уже  агонізуючий  уряд  хоче  розпродати  всі високоліквідні  підприємства,  але ще не має законодавчої бази для розпродажу  землі.  А  без  законодавчого  забезпечення  іноземний інвестор не піде,  побоїться,  що Прогресивна соціалістична партія прийде до влади і наведе порядок. Я це розумію.

     Так от,  стаття 25, частина 3: "Громадяни України мають право приватної  власності  на  земельну частку (пай) у натурі в разі їх виходу із сільськогосподарського підприємства,  що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку". І в цьому законопроекті ви не  знайдете  норми  про  захист  права колективної    власності!    Сьогодні    ж    існують   колективні сільськогосподарські підприємства?  Існують!  Що  селяни  просять? Селяни  паї  не  просять!  Це  капіталісти просять паї,  їм же так вигідно - швидше все поділити.  Зубожілі сьогодні селяни,  які  не можуть обробляти землю,  будуть тоді ці паї закладати, вони вже як приватна власність підуть на розпродаж, і тоді буде скуплена земля України - і не українським капіталом!  Земля України буде скуплена іноземним капіталом!..

     Здавалося б - а що ж робити колективним власникам?  Що робити колективним  сільськогосподарським  підприємствам?  Читаємо статтю 52. Ну ця стаття (я не знаю, видно вам, чи не видно)... Це взагалі не  стаття  закону!  Це просто...  ну,  це згадка про те,  що вони існують...  Не  передбачено  ніякого  юридичного   захисту   права колективної  власності!  Тобто голова колгоспу може її розкрадати, може вирізати худобу,  може з землею робити  що  завгодно.  Ніяким чином  не  захищено  право  колективної  власності в цьому проекті закону!..

     Читаємо, нарешті,  статтю 65 "Приватизація державного майна". Згадаймо,  як  завзято відстоював ці реформи Рух (немає Пилипчука, який завжди скакав і плигав, проводив закони про приватизацію, про власність,  а більшість парламенту - такі собі знаєте,  тихесенькі комуністи з квитками - підтримували рухівців)...  Я закінчую!  Так ось  тепер  приватизація  державного  майна  залишилася взагалі не розписана  законодавчим  актом,  не  деталізована.  Є  лише   один малесенький абзац!..

     І на закінчення виступу хочу сказати:  коли хтось намагається чіпляти  на  нашу  партію  ярлики,  говорити,  що   ми   захищаємо Президента,  то  я  прошу  просто  звернути вашу увагу,  хто подає проект Закону про власність. Хто? Економічний комітет, який очолює суперкомуніст  Гуренко.  Хто доповідає?  Найяскравіший представник партії влади - Єхануров.  Кому віддав  керування  урядом  у  Криму суперкомуніст   Грач?  Представнику...  служаці  уряду  України  і служаці НДП - Куніцину.

     Тобто давайте  бути  чесними,  коли  говоримо,  хто  й   кого обслуговує.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє  Михайлівно!  Ви  член  того ж комітету і знаєте,  що  комітет  визначає  доповідача,  а  не  один  Гуренко. Наскільки мені відомо, члени комітету разом визначають доповідача, так що, вибачте, не треба...

     Шановні колеги!  У нас записалися на виступ з  трибуни  вісім народних  депутатів.  Є  і записка від фракції.  Отож,  враховуючи особливу важливість цього  законопроекту,  я,  з  вашого  дозволу, надам  слово  всім  восьми  народним  депутатам,  проте дуже прошу дотримуватися  Регламенту  -  три  хвилини  для   виступу.   Немає заперечень? Немає.

     Тоді надаю   слово   депутату  Лавриновичу.  Підготуватися  - депутату Ромовській.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Народний рух України. Шановні колеги! Питання власності,  безперечно,  є настільки важливим, що потребує пильної уваги і дуже чіткого внормування.

     Ми з вами зараз живемо  в  державі,  де  немає  вакууму  щодо цього.   Питання   власності  внормоване  на  сьогодні  насамперед конституційними нормами  і  чинним  Законом  про  власність,  хоча частина   його   статей   суперечить  конституційним  нормам.  Але відповідно до пункту 1 "Перехідних положень" Конституції цей закон діє в тій частині, що не суперечить Конституції України.

     Очевидно, ми, розглядаючи сьогодні цю проблему, повинні дбати як про внормування відносин власності,  так і про конституційність норм, які регулюють ці питання.

     Як на  мене,  то  взагалі  першооснова  цього питання - це не врегулювання  відносин   власності,   а   насамперед   унормування правового  захисту власника в Україні,  бо без належного правового захисту  власника   ми   не   можемо   говорити   про   реалізацію конституційних  прав  громадян,  які  зазначені  в нас у розділі І нашої  Конституції.  Адже  переважна  більшість   природних   прав громадянина  так  чи  інакше  стосуються  захисту  його  права  як власника.

     І це стосується не тільки підприємництва,  а й багатьох інших напрямів  його  діяльності.  Норми  цього  проекту  закону  мали б передбачати  надійний  захист  громадянинавласника  від   можливої сваволі органів управління, які є в нашій державі.

     Я вважаю,  що, коли будемо обговорювати цей проект закону, ми повинні звернути увагу на найжагучіші проблеми, які сьогодні є. Ми дуже   часто   звертаємося  до  питання  ефективного  використання державної  власності,  де  бачимо  дуже  багато,  так  би  мовити, самодіяльності   в   цьому  питанні,  а  також  повну  відсутність ефективного управління державним майном.

     Певною мірою ці питання порушуються  даним  проектом  закону, але,   безумовно,   окремі  норми  потребують  уточнення.  Зокрема обов'язково мають бути уточнені і прийняті  положення  щодо  права господарського відання, права оперативного управління.

     Безумовно, більш   ретельно,  ніж  зараз,  треба  виписати  в законопроекті статті щодо права комунальної  власності  -  і  щодо самої природи цієї власності і щодо управління нею.

     Гадаю, що  в комітеті треба буде більш детально розглянути ці проблеми. Шкода, що й багатоманітність форм приватної власності не знайшла належного віддзеркалення в цій редакції законопроекту.

     Я хотів   би   сказати,   що  досить  важливі  проблеми,  які стосуються  як  приватизації,  так   і   націоналізації,   питання конфіскації,  реквізиції  обов'язково повинні бути внормовані.  Бо багато  хто   може   говорити   про   проблеми   приватизації   чи націоналізації відповідно до власних політичних поглядів. Проблеми ж ці мають бути  чітко  внормовані  в  законі,  щоб  проводити  як приватизацію,  так  і  націоналізацію  можна  було  на основі норм закону, а не так, як заманеться.

     Вважаю, що практично  всі  матеріальні  норми  цього  проекту закону,  безумовно, є предметом Цивільного кодексу. Важко з цим не погодитися,  але,  враховуючи те,  що сьогодні діє чинна  редакція Закону  про власність,  потрібно якнайшвидше зробити так,  щоб він повністю відповідав Конституції і давав сьогодні можливість  більш ефективно управляти майном, яке є на території України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Ромовська. Будь ласка. Підготуватися - депутату Черняку.

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 122,  Львівська область). Шановні народні депутати!  Шановний пане  головуючий!  Насамперед  я  хочу сказати,  що  шаную  працю  тих,  хто готував цей проект.  Це була велика праця. Я також шаную думку заступника міністра юстиції і не хотіла   б,  щоб  цей  мій  виступ  зіпсував  наші  стосунки  і  з заступником міністра, і з міністерством у цілому.

     Але я вважаю,  що та проведена робота - це своєрідна сізіфова праця.  І причиною цьому є спірність концепції, яка була покладена в основу внесеного законопроекту. Закон України про власність 1991 року  містив новий на той час правовий матеріал.  Проект же Закону України про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України  про власність,   який   ми   сьогодні   розглядаємо,   це   специфічна інкорпорація (об'єднання) під одним дахом положень багатьох чинних нині законодавств:  цивільного,  земельного, житлового, Закону про місцеве  самоврядування,  законів  щодо  приватизації   державного майна,   законів   про   господарське   товариство,  про  споживчу кооперацію і так далі.  А тому основна маса матеріалу,  який  є  в цьому проекті,  не має регулятивної новизни. Велика кількість норм перенесена з проекту Цивільного кодексу.  Зведення в одному законі всіх  положень  щодо власності - це дуже добра ідея,  але вона вже реалізується в проекті  Цивільного  кодексу.  І  як  у  співавтора проекту   Цивільного   кодексу   в  мене  є  великі  сумніви  щодо доцільності такого розривання проекту.

     Подання проекту  Цивільного  кодексу  до  Верховної  Ради   і розгляд  його  в  цій сесійній залі мав би схилити авторів проекту цього закону до іншої його структури. Оскільки проект закону, який ми  зараз розглядаємо,  називається "про внесення змін і доповнень до Закону про власність",  його  метою  мало  б  бути:  приведення статей  Закону  про  власність  у  відповідність  до  Конституції; розвиток  конституційних  положень;  вирішення  проблем  у   сфері відносин власності, що сприяло б реформуванню економіки.

     У проекті  запропоновано  повне вирішення лише першої частини мети.  Проект переповнений теоретичними понятійними  визначеннями, які  могли  б  бути  доцільні  в  кодексі  і  не  потрібні в такій кількості в законі.  Значна частина норм є нормами прямої дії.  На думку  Кабінету  Міністрів,  зволікання з прийняттям проекту цього закону гальмує реформи. На мою думку, це велике перебільшення.

     Проект складається з 92 статей,  але лише  сім  статей  цього проекту   є   новими  і  такими,  які  безпосередньо  пов'язані  з проблемами економіки.  Це статті 31-37.  Тому я пропоную  провести повторне перше читання проекту,  включивши до нього ті зміни,  які усувають невідповідність Закону про власність Конституції, а також ряд   доповнень,   пов'язаних   із   правом  державної  власності. Підготовку проекту можна здійснити за один тиждень.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Зориславо Василівно.

     Слово має народний депутат Черняк.  Підготуватися -  депутату Роєнку.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні депутати!  Про закон треба судити не по тому, чого в ньому немає, а по тому, що в ньому є. Про закон треба судити не по тому, чого  він не вирішує,  а по тому,  що він вирішує.  Якщо ми будемо підходити з таким критерієм до проекту цього закону, то, гадаю, це буде правильний і коректний підхід.  Я багато в чому погоджуюся із тими зауваженнями,  які були висловлені депутатом Ромовською,  але вважаю, що багато в чому вони не влучають у ціль.

     Перш за   все  є  об'єктивна  необхідність  прийняття  такого закону.  Чому?  Тому що чинний Закон про  власність  прийнятий  до прийняття  Конституції,  і  тепер  правове  врегулювання  відносин власності треба  привести  у  відповідність  до  Конституції.  Тут говорилося,  що це треба вирішити через Цивільний кодекс.  Я з цим також погоджуюся.  Це треба зробити саме таким чином,  але  проект Цивільного  кодексу  ще  на підході,  він може розглядатися ще два роки,  а нагальна потреба правового регулювання відносин власності вже є.

     Окрім того  потрібен  рамковий  закон,  тому  що  ми постійно приймаємо  закони  з  конкретних  питань   власності,   не   маючи відповідного рамкового закону.

     Отже, я  гадаю,  що аргументи на користь того,  що цей проект закону треба приймати,  більш переконливі,  ніж аргументи стосовно того,  що його приймати не варто. Хоч я не вважаю, що цей проект - шедевр,  але в нас у цій  залі  є  ще  одна  небезпека,  яка  мене особисто  і  нашу  фракцію  дуже  турбує.  Це  те,  що соціальні й економічні питання в нас  заполітизовані.  Як  тільки  порушується питання   про   концесію   (суто   економічне),  то  воно  відразу заполітизовується.    Виникає    питання    про    власність     - заполітизовується.   Отож,   якщо   ми  будемо  йти  шляхом  такої політизації,  то,  думаю,  ми не будемо здатні приймати  правильні рішення.

     От я,  зокрема,  не можу погодитися з тим, що сказала депутат Вітренко щодо колонізації.  Думаю,  що це перебільшення.  У  цьому законопроекті  йдеться  про  різноманітність і рівноправність форм власності.  Це прийняті норми закону,  і  тут  ніякої  колонізації немає.

     Стосовно статті  52.  Говорилося,  що на її підставі голови в селі будуть грабувати все,  що тільки бачать.  То вони ж  і  зараз грабують, і ніхто їм не заважає, якщо вони хочуть це робити.

     Ось стаття 52.  Тут чітко сказано: "Майно осіб, які є членами селянського (фермерського)  господарства,  належить  їм  на  праві спільної  сумісної власності,  якщо інше не передбачено угодою між ними".  Ось і вся стаття.  Наталія Михайлівна виступає і робить із цього  тексту,  який  є абсолютно нормальним,  щось таке,  що стає страшно небезпечним для України.

     Я пропоную, щоб все-таки ми не йшли шляхом заполітизованості, а  були  прагматичнішими  й  виходили  з  економічної доцільності. Фракція Народного руху України переконана в тому,  що,  незважаючи на   недоліки,   які  є  в  цьому  проекті  закону,  є  економічна доцільність його прийняття.

     Тому ми пропонуємо прийняти законопроект у першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Володимире   Кириловичу.   Мабуть,   усі розуміють,  що політика - це сконцентрований вираз економіки. Тому всі економічні закони й заполітизовані.

     Слово має народний депутат Роєнко. Підготуватися - депутатові Гавришу.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська  область).  Шановні  народні  депутати!  У нас стало вже поганою традицією,  що  коли  ще  раз  треба  обманути  народ,  то підсовується  проект  закону.  Саме  для  цього  й подано сьогодні проект Закону України про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону України про власність,  підготовлений Кабінетом Міністрів України. Це новий обман нашого народу.

     Я, наприклад,  не можу погодитися з тим,  що в проекті закону не визначається поняття колективної власності, яка сьогодні є. Тут деякі депутати,  котрі  працювали  у  складі  парламенту  минулого скликання,  голосували  за  Конституцію України,  у статті 13 якої передбачено,  що держава забезпечує  захист  прав  усіх  суб'єктів права  власності  і  господарювання,  у  тому  числі  і  власності колективної.  Тому ми,  селяни,  які працюємо колективно,  маємо в колективній  власності  землю і господарюємо на ній колективно,  з цим положенням у проекті не згодні.

     Редакція статті  17  проекту  закону  суперечить   Земельному кодексу  України  і  Закону  про  колективне  сільськогосподарське підприємство,  де  передбачена  колективна  власність  на   землю, узаконена державними актами. Про це слід пам'ятати.

     Не відповідають згаданим законам статті 18 і 25 законопроекту, в яких ідеться про право на земельну частку (пай).  Насторожує і стаття 22 "Суб'єкти права власності" і стаття 25,  де передбачені дуже  великі  права  для  іноземних  держав  і громадян,  зокрема,  на землю.  Це що,  в нас уже знову немає чого віддавати,  продавати окрім землі?  Уже з  яких  тільки  боків  не заходили, щоб продавати й віддавати іноземцям землю, з яких тільки законів ми вже не виходили,  щоб підійти до цього.  Чотири роки  у Верховній  Раді  минулого скликання стояло це питання,  і сьогодні знову розігрується земельна карта.

     Іде практично  новий  переділ  державного  майна   і   землі, передача  їх  абсолютної  більшості приватним особам.  І якраз тим приватним особам,  які сьогодні нагромадили капітал і  проникли  в усі  сфери  життя.  Сюди входять і іноземці.  А норма про розподіл спільної власності розширить права і можливості тих,  хто сьогодні незаконно    набув    таку   власність   через   скупку   майнових приватизаційних і  компенсаційних  сертифікатів,  а  тепер  робить спроби зробити це саме і через земельні сертифікати.

     Приклад. Стаття 42 проекту закону "Плоди, продукція та доходи від  використання  майна,  що  перебуває  у   спільній   частковій власності".  Для кого передбачена ця стаття?  Та для тих,  хто має абсолютну більшість акцій,  хто прихватизував державне майно,  хто скупив приватизаційні сертифікати, а потім перетворив їх на акції, отримавши у власність підприємство чи іншу  власність.  Зрозуміло, що ці плоди потраплять до багатих,  які хочуть стати ще багатшими, а також до іноземців.  Тому  я  не  можу  погодитися  з  подальшим пограбуванням  нашого  народу.  Я  як  комуніст  і наша фракція не підтримуємо  даний  законопроект  як  антинародний.   Ми   вносимо пропозицію визнати його антинародним і відхилити!

     Скажу, що  це  питання  буде поставлено і 7 жовтня перед усім народом України,  коли буде проводитися перший етап всеукраїнської акції протесту, де ми виступимо проти отаких законів та проти тих, хто  виробляє  оці  закони!  Прохання   до   всіх   депутатів   не підтримувати цей проект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Гавриш.  Підготуватися депутату Журавському.

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  176,   Харківська   область).   Фракція Народнодемократичної  партії.  Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні народні  депутати!  Сьогодні  ми  розглядаємо  одне  із  основних, принципових питань,  які можуть бути внесені в цю сесійну залу,  - питання, яке фактично пов'язане з основними напрямами нашої роботи завтра,  оскільки  проблема власності є основною і концептуальною. Якщо ми сьогодні відкладаємо її розгляд,  то це означає,  що ми не хочемо займатися реформуванням нашої економіки і нашого життя.

     Є три проблеми, які слід брати до уваги, вирішуючи долю цього проекту закону.

     Перша проблема  пов'язана  з  метою  його  прийняття  в   цій сесійній  залі;  друга  проблема  носить  концептуальний характер; третя проблема пов'язана  з  юридичною  технікою  і  особливостями самого моделювання цього проекту закону.

     Отже, перше.  Прийняття  Конституції  України вимагає від нас приведення у відповідність до неї тих законів,  які  не  тільки  є визначальними,  а  й регулюють визначні сектори нашої діяльності й суспільного життя України.  Тому,  звичайно,  прийняти такий закон треба.  Треба,  напевно, також відійти від різного роду політичних заяв,  усе ж таки використати сьогоднішню можливість прийняти  цей законопроект.

     Друге. Що стосується концептуального підходу до цього проекту закону,  то  треба  сказати,  що  цей   законопроект   недостатньо узгоджений  (а  якщо  сказати  чесно,  то  зовсім не узгоджений) з проектом Цивільного кодексу,  який був прийнятий Верховною Радою в першому   читанні,   що   робить   даний   законопроект  достатньо неаргументованим і слабким.  Так,  хоча проект закону в  основі  і дублює  розділи  першої - третьої книг проекту Цивільного кодексу, він  усе   ж   значно   поступається   перед   проектом   кодексом лаконічністю,  конкретністю, чіткістю формулювань та актуальністю. Якщо в проекті  Цивільного  кодексу  норми  щодо  права  власності вписуються в загальну систему речових прав,  які за своєю природою ширші  від  права  власності  (бо  включає  в  себе,  крім   права власності,  прав на володіння, заставу, сервітутні права, права на чужі речі),  то проект закону,  який сьогодні поданий у парламент, висмикує  з  системи речових прав одну їх частину,  чого робити не слід, бо це порушує цілісність найважливішого цивільного правового інституту  "речові  права",  який  повністю  відтворено  в проекті Цивільного кодексу.

     Проект закону   побудовано   також   на   совковій    системі (концепції)  регулювання відносин "власник - річ" (у законодавстві всіх правових держав це відносини між суб'єктами права  з  приводу речей), що, звичайно, робить цей законопроект дуже невдалим.

     У проекті  Цивільного  кодексу  право власності моделюється у вигляді відношення власника до речі,  як  до  своєї.  І  на  цьому базується   правовий  механізм  дії  цього  права,  що  полягає  в закріпленні статики та динаміки  повноважень  власника,  які  йому належать.  Є  ряд  й  інших  концептуальних  зауважень,  які  були викладені  нашою  фракцією  і  подані  до  відповідного  комітету. Незважаючи   на   те,  що  цей  проект  дуже  слабкий  і  потребує надзвичайно серйозного доопрацювання в комітеті з використанням  і тих  напрацювань,  які  були  зроблені під час роботи над проектом Цивільного кодексу,  я вважаю,  що його сьогодні можна прийняти  в першому  читанні й доопрацювати,  щоб завтра тут не виникали різні питання, в тому числі й політичного характеру.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має  народний  депутат  Журавський, підготуватися депутату Москвіну.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська   область).   Голова  Християнсько-демократичної партії України.  Шановні колеги!  Стаття  31  цього  законопроекту присвячена державній власності.  Одним із об'єктів права державної власності визначено  майно  державних  підприємств  та  установ  і організацій. У зв'язку з цим хотілося б звернути особливу увагу на таке.  Кожен громадянин,  кожна фірма  дбають  про  те,  щоб  їхня власність  приносила  прибуток.  Власність має приносити прибуток. Мабуть,  кожен з присутніх у залі погодиться з цією тезою.  Якщо у мене  є,  наприклад,  приватний магазин,  то я не допущу,  щоб цей магазин завдавав  збитків.  Я  можу  найняти  директора  магазину, продавців,   але  якщо  вони  будуть  працювати  так,  що  замість прибутків у мене будуть лише збитки,  то я щонайменше звільню  цих працівників.  Я (саме я, і ніхто інший) повною мірою розпоряджаюся належним мені майном і прибутком від функціонування мого майна. Це зрозуміло, логічно, прийнято.

     Тепер давайте задумаємося, що робиться з державною власністю. Згідно з Законом про підприємства в Україні  всі  підприємства,  в тому   числі  й  державні,  поставлені  в  рівні  умови.  Будь-яке втручання з  боку  держави  розцінюється  як  посягання  на  права підприємства, як його дискредитація.

     Тепер уявіть  собі ситуацію.  Я як власник магазину маю певні наміри щодо мого магазину, роз'яснюю директору, якого я найняв, що і як має бути,  а директор розцінює це як втручання і посягання на його права.

     Думаю, всі згодні з тим, що це нонсенс. То чому ж ті самі дії з боку держави сприймаються інакше, чому держава як власник не має ніяких (підкреслюю: ніяких!) прибутків від своєї власності?

     Таким чином, по суті держава - це власник тільки на папері, а реальний власник зовсім інший.  У нас, між іншим, з огляду на це і поняття  "державні  фінанси"  має  дещо  розпливчастий,   розмитий характер.  У  нашому  законодавстві ніде не зафіксовано,  що кошти державних  підприємств  -  це  кошти  держави,  а  не   директорів підприємств.  Між  іншим,  під  час розроблення державного бюджету даний фактор мусить враховуватися.

     Нам потрібно чітко усвідомити, що власність повинна приносити прибутки власнику (саме власнику), в даному випадку - державі, і в тому або тому вигляді кожному громадянинові.

     Цей законопроект,  безсумнівно,  треба  приймати  в   першому читанні.   Але   я  пропоную  під  час  доопрацювання  обов'язково передбачити  норми  щодо  реального  впливу  держави  на  державну власність.  Недоліків у проекті багато,  проте його слід залишити. Прийняття цього законопроекту - це фактично очищення відносин, про що досить докладно й аргументовано казав депутат Єхануров.

     Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні  колеги,  звертаюся  до  вас  із проханням.  Коли ми  починали  обговорення,  було  записано  вісім промовців,  тепер  -  уже  десять.  Пропоную  не  розтягувати  або приймати якесь інше рішення,  попередньо оголошувати список, щоб у процесі обговорення не було додаткового запису.

     Слово має народний депутат Москвін. Будь ласка. Підготуватися депутату Лавриненку.

     МОСКВІН С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, ПЗУ).  Фракція Партії зелених України.  Шановні колеги,  дозвольте звернути вашу увагу на те,  що запропонований законопроект не  має ні   політичної,   ні   якоїсь   іншої   орієнтації.   Це   просто високопрофесійно підготовлений документ,  що, нарешті, внесений на розгляд  Верховної  Ради.  Що дасть цей закон українському народу? Він  визначає,  що  таке  державна  власність,  що  таке  приватна власність  і  що  між ними повинна бути китайська стіна.  Ми ж усі виступаємо за те,  щоб не було розкрадання державної власності.  І фактично такий правовий акт цьому сприятиме.

     Головний момент  внесеного  проекту,  що тут критикувався,  - земля.  У  його  статті  16  чітко  написано:  "Земля  є  основним національним  багатством,  що  перебуває  під  особливою  охороною держави...  Земля,  її надра...  природні ресурси...  є  об'єктами права  власності  Українського народу".  Не дуже розумію,  чому це викликає таку реакцію в опонентів.

     Далі. Даним законопроектом передбачено,  що суб'єктами  права власності  можуть  бути  також  інші держави.  Якщо якесь іноземне посольство збудує будинок у нашій державі, то хіба воно не власник даного будинку? Чому це викликає якісь запитання?

     Щодо колективної   власності.   Це   термін,   який   уже  не використовується  ніде  в  світі.  Спільна  часткова  або  спільна сумісна  власність  - це одне і те саме.  Це колективна власність, просто грамотніше сформульовано.

     Нарешті, стосовно приватизації державного майна.  Тут  нічого нового немає. Цитую: "Приватизація державного майна здійснюється в порядку,  передбаченому законами про приватизацію".  Приймемо ми з вами такі закони - буде приватизація, не приймемо - її не буде.

     Уперше в   цьому   законопроекті   з'являється   стаття   про націоналізацію. В жодному законі такого немає. Це стаття 74.

     Від імені   фракції   зелених   я   мушу   сказати,   що   ми підтримуватимемо  даний законодавчий акт.  Він рамковий,  розширює наше уявлення про  те,  що  таке  власність,  сприятиме  зростанню добробуту нашого народу і тому,  щоб кожен у цій державі таки став власником.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово має народний депутат Лавриненко. Підготуватися депутату Марченку.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракция Социалистической и Селянской партий  Украины.  Уважаемые  товарищи народные депутаты!  Уважаемый Адам Иванович!  Изменения к Закону о собственности,  безусловно,  необходимы. Однако не в таком виде, в каком   они   поданы  народным  депутатам  Украины.  Докладчики  и обсуждавшие законопроект показывают,  что есть две точки зрения на постановку самого вопроса.

     Первая. Свести   собственность   только   к   двум  формам  - государственной и частной.  Причем делается ссылка  на  требования Конституции.

     И вторая,   более   благоразумная,   как   мне  кажется.  Она заключается в том,  чтобы законопроект не  усугублял  положение  в отношении   форм  собственности,  не  добавлял  сумятицы,  которой сегодня  достаточно  в  исполнительных   структурах,   на   местах вынужденных решать вопросы собственности.

     Закон должен    давать    четкое    определение   всех   форм собственности  и  их  образования,  предусматривать  исчерпывающий механизм,   регулирующий  права  отношений  всех  собственников  и пользователей собственностью.

     Но предложенный законопроект  не  дает  ответов  на  вопросы, которые  ставятся  жизнью.  Наоборот,  он добавляет новые вопросы, вызывающие   недоумение.   Докладчики   называли   разные   статьи Конституции, которые якобы исключают иные формы собственности, чем предложенные. Мол, они есть в Конституции, и поэтому авторы внесли их в законопроект.  Я прошу внимательнее читать Конституцию,  и вы увидите,  что  статья  41  не  исключает  ни  коллективной   формы собственности,  ни публичной, как, собственно, часто в переводах с немецкого,  английского,  других языков по-разному  переводят  это понятие. Но если мы приводим свои законы и общественную практику к стандартам Европы,  то  давайте  делать  это  по  существу,  а  не формально.

     Публичная форма  собственности  существует  в  разновидностях также,  как и государственная.  За неимением  времени  я  не  буду останавливаться  на  этом  широко.  Обращаю  только внимание,  что статья 41 говорит не  о  том,  какие  формы  собственности  должны существовать  в  Украине.  Она  только  указывает,  какими формами собственности  может  пользоваться  наш  гражданин.  А  статья  15 предписывает   все   остальное,  вытекающее  из  общих  положений: "Суспільне   життя   в   Україні   грунтується    на    засадах... економічної...  багатоманітності".  А  это значит,  что не могут в угоду каким-то кланам,  чьей-то особой точке зрения  стираться  из существующей   практики   те   формы,  на  которых  зиждется  наша экономика,  на которых базируется сегодня хозяйство предприятия  и регулируется,  в частности, законом. Конституция четко говорит и о земле,  и  о  другом.  И  мы   должны   руководствоваться   именно Конституцией и законом.

     Наша фракция   считает,   что  этот  законопроект  необходимо отправить на повторное первое чтение.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    має    народний    депутат     Марченко. Підготуватися депутату Матвєєву.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.   В   противовес   предыдущему   выступающему   фракция Прогрессивной социалистической партии Украины считает недопустимым принятие  этого  законопроекта.  И  никакого  повторного чтения не может быть,  так  как  с  нашей  точки  зрения  этот  законопроект концептуально не может быть принят.

     Я хочу обратить внимание тех депутатов,  которые, может быть, еще не понимают значимости собственности и власти.  Это вопросы не чисто  экономических  отношений.  Вопрос  собственности  и  вопрос власти  -  это  главные  политические  вопросы.  По  отношению   к собственности  и  к  власти  и  делится  весь  спектр политических партий.

     Поэтому понятно,  что руховцы и правые партии будут  защищать этот  законопроект.  Фракция Прогрессивной социалистической партии голосовать за этот законопроект не будет.  Более того,  мы  вносим предложение   о   его  неприемлемости,  ибо  он  противоречит  как Конституции, так и Декларации о государственном суверенитете.

     Наши главные  мотивы.  Прежде  всего  в  этом   законопроекте заложен  механизм  продажи  земли.  И  на это работают статья 22 и другие статьи законопроекта.  И не просто  продажа,  и  не  только гражданам Украины.  Я зачитаю второй пункт статьи 22:  "Відповідно до цього Закону суб'єктами права власності також можуть бути  інші держави, міжнародні організації, іноземні юридичні особи, іноземні громадяни та особи без громадянства".

     Следовательно, этот законопроект запускает в распродажу землю Украины, и безусловно она будет скуплена иностранными гражданами и лицами без гражданства, если такой закон будет принят.

     Почему мы считаем недопустимым принятие этого законопроекта и предлагаем отклонить его как неприемлемый.  Я хочу напомнить часть третью статьи 22 Конституции Украины: "При прийнятті нових законів або  внесенні  змін  до  чинних  законів  не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".  Следовательно, принятие такого  законопроекта  лишит  права  граждан  Украины на различную собственность,  в  том  числе  и  на  землю.  Следовательно,  этот законопроект противоречит статье 22 Конституции.

     И еще    хочу    напомнить   Декларацию   о   государственном суверенитете Украины,  которая была проголосована 1  декабря  1991 года,  где в разделе 6 "Экономическая самостоятельность" записано: "Земля,  ее  недра,  воздушное  пространство,  водные   и   другие природные  ресурсы..."  и  так  далее  "являются собственностью ее народа,   материальной   основой   суверенитета    Республики    и используются   с   целью   обеспечения   материальных  и  духовных потребностей ее граждан".

     То есть  Всеукраинский  референдум   не   допускает   частной собственности   на   землю.   От   имени   фракции   Прогрессивной социалистической партии Украины вношу предложение проголосовать  в поименном  режиме  внесенный законопроект как неприемлемый.  Прошу поддержать.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату   Матвєєву. Підготуватися депутату Пересуньку. І завершуємо...

     МАТВЄЄВ В.Й.   Спасибо.   Коммунистическая   партия  Украины. Необходимость принятия этого законопроекта диктуется прежде  всего принятием   Конституции.   И  те,  кто  проголосовал  за  принятие Конституции,  конечно   будут   голосовать   за   принятие   этого законопроекта. В связи с тем, что Конституция, которая принята под давлением определенных сил,  носит антинародный характер, я думаю, те,  кого избрал народ,  проголосуют против этого законопроекта. И вот почему... (Шум у залі). Коллега, я же вас не перебивал!..

     Этот законопроект преследует значительные политические  цели, которые можно сформулировать следующим образом.  Для капитализации общества  необходим   класс   собственников.   Этот   законопроект формально,  юридически  узаконивает класс собственника без наличия такового! Потому что присвоение собственности, а затем регистрация ее  владельцев  вводят  юридическую  категорию  собственников.  Мы определим  количество   собственников,   а   у   них   даже   этой собственности    не   будет...   Это   чисто   политическая   цель законопроекта!

     Преследуется законопроектом  вторая   политическая   цель   - подготовка  плацдарма  для  превращения  земли  в  об ект  купли и продажи.  Это здесь прекрасно доказали представители Прогрессивной социалистической партии Украины.  Не буду повторяться. Кроме всего прочего,  это подводит  нас  к  необходимости  принятия  закона  о превращении  земли  в залоговую стоимость,  а в конечном итоге - к из ятию этой земли у тех,  кто  на  ней  работает  и  зарабатывает средства для существования.

     Законопроект преследует  также  скрытые  цели,  которые можно сформулировать  следующим  образом.  Прежде  всего  это   открытие плацдарма  для принятия закона о налоге на недвижимость.  Казалось бы,  совершенно понятная вещь, необходимая в этом государстве. Но! Принятие  закона  о  налоге  на недвижимость приводит к тому,  что сегодня квартировладелец  будет  отвечать  не  перед  коммунальным хозяйством за то,  что он не платит чего-то,  а перед налогом! И в конечном  итоге  он  через  налоговую  систему  будет  лишен  этой квартиры.

     Этот законопроект      открывает     возможность     введения имущественного ценза.  Такие попытки были сделаны у нас  во  время избирательной кампании,  когда от имущественного ценза (открыт или не открыт личный избирательный счет) зависело  регистрировать  или не регистрировать кандидата в депутаты. Это все опасности, которые кроются в обсуждаемом законопроекте.

     В завершение разрешите изложить позицию фракции коммунистов и ответить  на обвинения,  высказанные в адрес председателя Комитета по  вопросам  экономической  политики  и   представителя   фракции коммунистов Гуренко.

     Гуренко не определен докладчиком по этому вопросу,  поскольку так решил комитет, где нет коммунистического большинства.

     Гуренко отстаивает ту позицию,  которую отстаивает и  фракция коммунистов.   Наша   фракция   за  то,  чтобы  этот  законопроект отклонить.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Пересуньку.  І будемо завершувати.

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,  СДПУ(о)).  Соціал-демократична  партія  України (об'єднана).  Внесений проект закону заслуговує позитивної оцінки, але  тільки частково.  Вважаємо,  що його варто приймати в першому читанні, але над ним треба більше попрацювати.

     Передусім у ньому, як і в інших законодавчих актах, правильно не виписані основні види власності.  Як правило,  в усьому світі є два  види  власності:  приватна  і  неприватна  (це  державна  або суспільна),  а вже форми власності - і колективна,  і приватна,  і змішана, і комунальна. А в цьому проекті закону все перемішано.

     До того ж суб'єктами  права  власності  тут  визнаються  такі категорії,  як  український народ,  що взагалі не може відповідати перед  законом,  або   особи   без   громадянства   (а   як   вони відповідатимуть?).

     Дозвольте звернути  особливу  увагу на статтю 31,  де йдеться про державну власність.  Мені здається,  що ми досі  не  зрозуміли того,  що  творимо  і  вже натворили з державною власністю.  У нас немає в державі конкретного органу,  який би контролював  державну власність.   Є   Фонд   державного   майна,   але  він  займається приватизацією.  А органу,  який би контролював державну власність, обліковував її і за неї відповідав, - немає.

     Кабінет Міністрів  не  може  керувати  державною  власністю і відповідати за неї,  оскільки йому надано  функції  управління,  а відтак  він  не  має  повноважень представляти інтереси власника і держави.

     Тому вношу пропозицію створити і такий державний орган,  який би контролював державну власність, особливо на етапі приватизації.

     Варто нагадати,  що  ефективність  економіки  не залежить від форми власності. Наприклад, візьмімо робітника з Аргентини, котрий працює  разом  із  250  тисячами товаришів на заводі,  що належить японському мільярдеру, який є власником даного концерну. Приватний власник, якому належить такий концерн, безпосередньо не впливає на цього робітника,  а діє на підставі норм і правил, запроваджених у концерні і в самій державі.

     А ще  треба,  щоб  ми  не  кидалися  з  вогню  в полум'я і не приватизували все, що не потрібно на даному етапі приватизувати.

     Фракція Соціал-демократичної  партії   (об'єднаної)   загалом підтримує  внесений  проект  закону,  але ми вважаємо,  що над ним потрібно  попрацювати  всім  комітетам  стосовно  його   юридичної грамотності,  ефективності.  І  тільки згодом уже вносити на друге читання й приймати.

     Вважаємо цей правовий акт  одним  із  основних  і  закликаємо попрацювати над його проектом у комітетах.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення  завершено.  Доповідач Леонід Васильович просить одну хвилину. Будь ласка.

     ЄФІМЕНКО Л.В. Шановні народні депутати! Вся суперечка звелася до того,  що іноземні громадяни, особи без громадянства матимуть у власності землю.  Але якщо говорити про статтю 22,  то це загальна норма,  що  визначає  суб'єктів  права  власності.  Що  стосується суб'єктів права власності на  землю,  то  потрібно  частину  п'яту статті   25  дочитувати  до  кінця,  оскільки  там  написано:  "За іноземними громадянами,  а також особами  без  громадянства  право приватної   власності   на  земельну  ділянку  визнається  лише  у випадках,  передбачених законом". Конституція встановлює, що право приватної  власності  на  землю  набувають  громадяни  у випадках, передбачених законом.

     Крім того,  іншою нормою Конституції передбачено, що іноземні громадяни  та  особи без громадянства мають такі самі права,  що й громадяни України,  за винятками,  передбаченими законом.  Ніде  в проекті  нової редакції Закону про власність не передбачено норми, що іноземці та особи без громадянства,  а також  іноземні  держави набуватимуть право власності на землю на таких самих умовах,  що й громадяни України.

     Прошу підтримати законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має співдоповідач Юрій  Іванович  Єхануров. Будь ласка.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні  народні депутати!  Перед голосуванням дозвольте ще раз нагадати ось про що.  Перше. Хочу підтвердити те, що  сказав мій колега Володимир Йосипович Матвєєв щодо голосування на засіданні комітету. Все викладено так, як було.

     Друге. Наголошую на тому,  що законопроект  має  дуже  багато недоліків,  і  його  справді  треба доопрацьовувати.  Тому просимо відправити його на друге читання, а пропозиції народних депутатів, які були внесені, обов'язково врахуємо.

     Якщо за  цей  час  буде прийнято Цивільний кодекс,  тоді ціла частина цього закону буде зайва.

     Наголошую також на тому,  що  даний  законопроект  передбачає наведення певного порядку в державі.

     Додам єдине.    Добре   розуміємо,   що   буде   проблема   з голосуванням.  Якщо відправлятимете  на  доопрацювання,  то  немає ніякого сенсу відправляти ще раз до Кабінету Міністрів. Це питання суто наше - парламенту.  Маємо визначитися, що ж нарешті ми хочемо і як вирішуватимемо питання.

     І останнє  (це вже до виборців).  Якщо не прийматимуться такі закони, то не питайте, чому ми бідні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Завершили обговорення. Є три пропозиції з цього приводу.

     Одна з  них  вносилася  фракцією прогресивних соціалістів про неприйнятність закону.

     Вносилася також пропозиція профільного комітету про  те,  щоб прийняти законопроект у першому читанні.

     І деякі промовці, які взяли участь в обговоренні, пропонували відправити на повторне перше читання.

     У такому самому порядку ми й будемо тепер визначатися.

     Отож першою  ставиться  на  голосування  пропозиція,  внесена народним  депутатом  Марченком,  про неприйнятність законопроекту. Прошу визначитися.

     За" - 135.

     Ставиться на голосування пропозиція  профільного  комітету  - прийняти законопроект у першому читанні. Прошу визначитися.

     За" - 124.

     За пропозицію   комітету   подано   124  голоси.  Рішення  не прийнято.

     Третя пропозиція,  яка  вносилася  народними  депутатами,   - направити  цей  законопроект  на  повторне  перше  читання.  Прошу визначитися.

     "За" - 207.

     Пропозиція набрала 207 голосів.  Рішення також не прийнято. З приводу  процедури  голосування слово надається народному депутату Марченку.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемый Адам  Иванович,  я  прошу  поставить предложение  Прогрессивной  социалистической  партии так,  как оно было сформулировано,  и по такой же процедуре.  Я просил поставить на  голосование  предложение  о неприемлемости в поименном режиме. Поскольку это было упущено,  то я прошу проголосовать за поименный режим, а затем уже голосовать о неприемлемости.

     При этом  я  хочу  сказать:  если будет принято предложение о неприемлемости, то этот законопроект будет отправлен на доработку. Правовые вопросы,  скажем,  вопросы собственности,  будут об ектом внимания комитета и  правительства.  Более  того,  этим  мы  дадим задание  Кабинету  Министров  касательно того,  в каком русле надо дорабатывать законопроект.

     Поэтому я прошу в поименном режиме поставить  на  голосование вопрос о неприемлемости.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Лавринович.  Будь ласка.  І на тому завершуємо.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги,  нам  треба  усвідомити,  що сьогодні   в   Україні   діє  Закон  про  власність.  Маємо  також усвідомити, чи ми робимо крок до поліпшення ситуації в державі, чи ми   консервуємо  наявний  стан  справ,  дозволяючи,  щоб  питання власності вирішувалися поза законом - інструкціями, наказами. Якщо ми  хочемо  впливати  на  цей процес і внормувати його,  то мусимо взяти собі для роботи цей законопроект й готувати його ретельно до другого  читання  з  нашими  змінами й доповненнями.  В противному разі,  суб'єкт  законодавчої  ініціативи   -   Кабінет   Міністрів доопрацьовуватиме ще два роки, як і було досі.

     Тому я  дуже прошу зважити на цю обставину й проголосувати за прийняття цього законопроекту в першому читанні,  з тим  щоб  мати можливість  уже  у Верховній Раді України визначити його зміст під час другого читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги,  від фракції прогресивних соціалістів внесено пропозицію  голосувати  законопроект  у  поіменному режимі.  Прошу визначитися з приводу поіменного голосування.

     "За" - 132.

     Рішення прийнято.

     Олександре Сергійовичу,  я звертаюся  до  вас.  Я  нічого  не порушую. Справді, така пропозиція була. Просто я випустив з уваги. Не  поставив  її  на  голосування.  Ось  чому  вона  не   підлягає обговоренню.

     Ставиться на   поіменне   голосування   пропозиція  народного депутата Марченка про неприйнятність цього законопроекту.

     "За" - 124.

     За пропозицію подано 124 голоси.  Рішення не прийнято.  Прошу висвітити  за  фракціями.  Комуністи  - 102 із 114;  НДП - 0 з 52; Народний рух - 0 із 40; "Громада" - 2 із 28; соціалісти і селяни - 5  з 23;  незалежні - 0 з 14;  СДПУ(о) - 0 з 13;  зелені - 0 з 19; ПСПУ - 13 із 13; позафракційні - 2 з 16.

     Законопроект знімається з обговорення.

     Переходимо до наступного питання. Шановні колеги, у зв'язку з тим...  (Шум у залі).  Шановні колеги, ми можемо зараз із вами цей законопроект голосувати до завершення пленарного дня й  нічого  не вирішити. У нас є дуже серйозні питання, які ми з вами зобов'язані проголосувати саме сьогодні. Я мушу з вами порадитися.

     Усі пропозиції проголосовано.  Наскільки мені відомо, депутат Шевченко  не  вносив ніяких пропозицій.  Шановні колеги,  я ще раз нагадую,  які були пропозиції.  Була пропозиція комітету  прийняти законопроект у першому читанні. Потім народні депутати Ромовська і Лавриненко запропонували повернути цей законопроект для підготовки до  повторного  першого читання.  А далі народний депутат Марченко запропонував у  поіменному  режимі  проголосувати  пропозицію  про неприйнятність.  Тобто  була  пропозиція  про поіменне голосування тільки  стосовно  неприйнятності.   Усі   ваші   пропозиції   були проголосовані так, як це пропонувалося.

     Нам сьогодні   треба  визначитися  з  декількох  кардинальних питань. Перше питання (Шум у залі).

     Будь ласка,  депутате Шевченко, ви висловите свою пропозицію, але  ви  її  раніше  не подавали.  Будь ласка,  ввімкніть мікрофон депутата Шевченка.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановний   головуючий! Справа  в  тому,  що така пропозиція звучала в багатьох депутатів. Вона зараз тут повторюється - проголосувати поіменно  за  повторне перше  читання  з  урахуванням  аргументів,  висловлених депутатом Лавриновичем.  Адже лише законодавчий шлях дасть змогу нам навести лад у земельновласницьких відносинах.  А вони гострі й є предметом багатьох спекуляцій  з  боку  представників  різних  гілок  влади. Прохання підтримати.  Це справді нормально, хто б на яких позиціях не перебував.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Як говорив  один  із  найбільших знавців  Регламенту  -  народний депутат Марченко,  неприйнятність законопроекту означає автоматичне,  без  голосування,  направлення його  на  повторне  перше читання.  Це рівнозначне тому,  що треба подавати новий варіант законопроекту.

     Будь ласка, депутате Єльяшкевич. І завершуємо.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Партия "Громада".  Уважаемые  коллеги. Голосование   о   неприемлемости  ставится  сразу  после  внесения предложения обсуждать по процедуре два - за,  два - против.  Этого не  было.  Дело  в  том,  что  неприемлемость  означает лишь одно: профильные комитеты должны  дать  оценку  по  поводу  соответствия проекта Конституции.  И не более.  Если мы хотим работать над ним, надо принимать решение о перенесении на повторное  первое  чтение. Прошу  проголосовать данное предложение поименно.  Это нормальная, серьезная  позиция  Верховной  Рады.   Мы   действительно   должны дорабатывать документ, внесенный на обсуждение.

     А то,  что проблема собственности - одна из самых главных,  в этом никто не сомневается и убеждать никого не надо.

     Прошу Адама  Ивановича  поставить  на  поименное  голосование (именно  поименное)  предложение о перенесении на повторное первое чтение.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  зважаючи  на  настійні   вимоги депутатів  різних  фракцій,  ставлю  на голосування пропозицію про направлення законопроекту на повторне перше читання.  Хто  за  те, щоб   провести   це   голосування   в   поіменному  режимі,  прошу визначитися.

     "За" - 171.

     Рішення прийнято. Голосуватимемо в поіменному режимі.

     Ставиться на  голосування  проект  постанови  Верховної  Ради направити  законопроект  про внесення змін до Закону про власність на повторне перше читання. Прошу визначитися.

     "За" - 191.

     "За" - 191 голос.  Рішення не прийнято. Будь ласка, висвітіть за фракціями. Комуністи - 1 із 113; НДП - 51 із 55; Народний рух - 38 із 40;  "Громада" - 32 із 36;  соціалісти та селяни - 21 із 31; незалежні  - 9 із 14;  соціалдемократи - 11 із 14;  зелені - 16 із 19; прогресивні соціалісти - 0 із 14; позафракційні - 12 із 14.

     Завершено обговорення  цього  питання.   Отже,   законопроект знімається  з  обговорення,  готується  на повторне перше читання. Тобто ми прийшли до того, про що відразу в принципі домовилися.

     --------------

     Шановні колеги! З огляду на те, що завершується робочий день, потрібно визначитися із двома моментами.

     Перший. Оскільки завтра Міжнародний день людей похилого віку, пропонується прийняти відповідне звернення Верховної Ради, а потім повернутися до пропозиції народного депутата Марчука.

     Не буде заперечень?

     Розглядається проект  Постанови  про Звернення Верховної Ради України у зв'язку з проведенням Міжнародного дня  та  Міжнародного року людей похилого віку.

     Надаю слово   секретареві  Комітету  у  справах  пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Івану Михайловичу Варбанцю.

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване   Михайловичу,   вибачте.   Є   намір  залу підтримати дане звернення. Немає заперечень?

     ВАРБАНЕЦЬ І.М. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуємось?

     Тоді ставлю на голосування звернення Верховної Ради.

     "За" - 264.

     "За" - 264 голоси.  Я так зрозумів,  що ми й за основу,  і  в цілому прийняли.

     Немає заперечень? Тоді погодились (Шум у залі).

     Голосуємо в цілому? Прошу проголосувати.

     "За" - 251.

     "За" -  251  голос.  Постанова  Верховної  Ради  і  звернення приймаються.

     Що, Борисе Іллічу?

     Шановні колеги,  я  так  зрозумів,  що  Борис  Ілліч  поширив звернення з приводу Косова та Македонії.

     Ставлю на  голосування  пропозицію внести питання про розгляд звернення до порядку денного. Прошу визначитися.

     "За" - 190.

     Пропозицію підтримали 190 народних депутатів.

     Пропоную вчинити так. Борисе Іллічу, завтра на початку роботи ще  раз  повернемося  до того,  щоб внести дане питання до порядку денного. Сподіваюся, що ми його внесемо й розглянемо.

     Шановні колеги,  ми  мусимо  дотримуватися  порядку  денного. Потрібно    визначитися    із   пропозицією,   яку   ми   сьогодні проголосували.  Проте є одне "але".  Ми сьогодні внесли до порядку денного розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законів України  з  питань  оподаткування.  Проголосували  саме  за  такий порядок розгляду питання.  Нагадую, що Комітет з питань соціальної політики та праці,  який не  був  визначений  профільним  у  цьому питанні,  роздав проект постанови, щоб даний законопроект під указ Президента прийняти в першому читанні за  винятком  пункту  2,  що стосується  Закону  про збір на обов'язкове соціальне страхування. Водночас цей проект закону,  підготовлений  під  указ  Президента, стосується  не  лише  згаданого закону,  поправки до якого внесено Комітетом  з  питань  соціальної  політики  та   праці.   Оскільки законопроект не стояв у порядку денному на сьогодні й не розданий, я нагадаю,  що в цьому законопроекті вносяться зміни й  доповнення до  таких  законів:  про  податок  на  додану вартість (тут досить багато  суттєвих  змін);  про  збір   на   обов'язкове   соціальне страхування  (про  що ми зараз ведемо мову);  про формування фонду для здійснення заходів щодо  ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

     Отже, буде помилкою, якщо ми з вами розглядатимемо це питання так,  як сформулювали сьогодні.  Розглядати це питання в комплексі ми  не  маємо  права,  бо  профільний  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності не готовий до розгляду цього питання.

     Ось чому  Комітет  з  питань  соціальної  політики  та  праці пропонує  нам  зараз розглянути проект Закону України про внесення змін  до  Закону  України  про  збір  на   обов'язкове   соціальне страхування.  Але  щоб розглядати це питання,  нам потрібно внести його до порядку денного.

     Хто за те,  щоб на зміну того,  що ми  проголосували  вранці, внести  до  порядку денного питання про проект Закону про внесення змін  до  Закону  України  про  збір  на   обов'язкове   соціальне страхування, прошу визначитися.

     "За" - 205.

     Рішення не прийнято.

     Є пропозиція...  (Шум  у залі).  Шановні колеги,  будь ласка, заспокойтеся.  Якщо ми його навіть зараз розглянемо, то чи буде це правомірним?  Адже  ми  певною  мірою  виокремлюємо  із загального закону ще один закон.

     Євген Кирилович говорить про те,  що завтра набирає  чинності указ Президента.  Але цей указ стосується податку,  а тому набирає чинності з 1 січня 1999 року.

     Можливо, давайте завтра ще раз повернемося... (Шум у залі).

     Будь ласка,  з процедури слово надається Євгену Кириловичу як автору. Одна хвилина.

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановні  колеги,  справа  ось у чому. Завтра набирає чинності указ Президента,  за яким з 1  січня  1999 року   справді   зменшуються  відрахування  до  фонду  соціального страхування. Є така аргументація: чого тоді нам поспішати? Давайте зараз приймати інші спеціальні закони, адже норма діятиме лише з 1 січня тощо.  Але постає питання:  на яких основах  формуватиметься бюджет  1999  року  -  з  урахуванням мінус чи без урахування?  Це перше.

     І друге.  Ми знаємо: коли ми щось зволікаємо, розраховуючи на те,  що  це  можна пізніше вирішити,  то знаємо з досвіду,  чим це завершиться.  Тому я прошу вас  проголосувати  за  внесення  цього зовсім невеликого питання до порядку денного. Це займе максимум 15 хвилин для того,  щоб остаточно визначитися.  Я поінформую, про що йдеться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Народний депутат Журавський. Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Дякую.   Християнськодемократична   партія. Давайте повернемося все-таки до Регламенту.  Згідно з  Регламентом ми  не  можемо  після  обіду,  тобто  після 16 години,  вносити на розгляд  нові  законопроекти.  Всі  законопроекти  вкрай  важливі. Закликаю   все-таки   не   порушувати  правила  гри,  про  які  ми домовилися.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яценко. Будь ласка.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

  66, Житомирська  область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Я все-таки наполягаю на тому,  щоб ми розглянули це питання в  комплексі,  як запропонував уряд.

     Справді, пунктом  2  припиняється  з  1  січня дія Закону про формування  фонду   для   здійснення   заходів   щодо   ліквідації Чорнобильської катастрофи.

     Я особисто   з'ясовував  у  міністра  фінансів  України:  уже сьогодні надходження до Чорнобильського фонду становлять  лише  50 відсотків порівняно з попередніми. І вже сьогодні деякі підприємці не сплачують взагалі жодної гривні до цього фонду,  бо вже  видано цей указ Президента, який фактично діє.

     Тому я  ще  раз  наголошую:  ми  не  маємо  абсолютно  ніяких законних підстав для  формування  дохідної  частини  бюджету  1999 року.  Тому я ще раз наполягаю,  Адаме Івановичу: треба розглядати всі питання в комплексі, а не лише соціального страхування. Захист чорнобильців також треба здійснювати за рахунок якихось коштів. Це єдине джерело коштів на чорнобильську проблематику.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты! Я не могу понять. Евгений Кирилович предлагает 15 минут. Здесь найдут 20 предложений, чтобы не ставить...

     Я прошу  вас,   Адам   Иванович,   поставить   на   поименное голосование.  Надо решить этот вопрос сегодня.  Тем паче, как было сказано, в контексте подготовки проекта бюджета нам именно сегодня необходимо принять решение.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Свирида. Будь ласка.

     СВИРИДА О.М.  Шановний  Адаме Івановичу!  Насправді,  основна причина,  через яку цей законопроект потрібно включити до  порядку денного,  про  яку сказав депутат Марчук,  теж важлива.  А основна причина - функціонування  ПДВ.  Наші  підприємства  не  готові  до запровадження такої норми.  Будуть вилучені останні оборотні кошти підприємств.  Тому це питання  потрібно  обов'язково  включити  до порядку денного,  обговорити й прийняти повноцінне рішення. Інакше станеться колапс економіки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для довідки.  Ми не можемо  включити  до  порядку денного  питання в комплексі,  бо профільний комітет не підготував цього питання.

     Це буде порушенням. Ми просто згайнуємо час.

     Народний депутат Кармазін. Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 134,  Одеська область). Дякую, Адаме Івановичу. Фракція "Громада". Шановні народні депутати, у виступах колег допущено неточність. Ми маємо   вранці   голосувати  тільки  пропозицію  щодо  продовження тривалості засідання.  І все.  Так визначає  Регламент.  Зараз  ми маємо право все інше приймати,  вносити і так далі. Це наше право, поки не закриємо засідання.

     Вдумайтеся, будь ласка,  в назву даного указу Президента. Він називається  "Про  деякі  зміни  в  оподаткуванні".  А хто не хоче порушувати Конституцію,  хто  не  хоче  топтатися  по  ній,  нехай прочитає  статтю  92.  Там  написано:  "Виключно  законами України встановлюються:  Державний  бюджет  України  і  бюджетна   система України;   система  оподаткування,  податки  і  збори".  "Виключно законами" - написано.  Це кажу для тих із Адміністрації Президента та з уряду, які не читають її.

     А встановлення   ставки   збору   4,5   відсотка   з  об'єкта оподаткування - це те саме,  що було зроблено з акцизів -добивання виробництва,  яке ще працює. Я наполягаю на тому, щоб ви поставили на голосування,  Адаме Івановичу.  Але не треба лякати  поіменним. Запросіть людей до зали і проголосуємо, щоб Євген Кирилович Марчук за одну хвилину пояснив,  які можуть  бути  порушення.  На  завтра ставити питання пізно - не дозволяє термін цього неконституційного указу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  наполягають ще три  депутати  на виступах по 15 секунд.

     Отже, депутати Цушко, Терьохін і представник Руху. І на цьому завершуємо. Будь ласка.

     ЦУШКО В.  П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 140, Одеська  область).  Фракция  социалистов  и  селян.   Я   -   член профильного   Комитета   по   вопросам   финансов   и   банковской деятельности. Мы приняли решение отклонить этот указ. Потом решили посмотреть налоговое раз яснение.

     Предупреждаю зал,  что  если мы не отклоним сегодня указ,  то начнется коллапс в связи с тем,  что будет  перечисляться  НДС  по отгрузке.  Мы  получим  тот  же  эффект,  что  с  ликеро-водочными заводами,  после  введения  указа   об   акцизах.   Думайте,   что произойдет, если завтра указ вступит в силу!

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін.  За ним - депутат Кириленко.  І завершуємо.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м. Київ). Шановні народні депутати! Я - голова підкомітету з питань   податків   Комітету   з  питань  фінансів  і  банківської діяльності.  Цей указ досить великий.  Справді,  те,  що  пропонує Євген Кирилович Марчук, - соціальна проблема, яку потрібно негайно розв'язати.

     Стосовно ПДВ.  Нагадую,  що за правилами оподаткування вперше наші   суб'єкти  підприємництва  нараховуватимуть  ПДВ  за  новими правилами аж 15 листопада нинішнього року.  До того ми вирішили  в комітеті подати проект закону, який комплексно врегульовує згадані питання.  Я прошу  зопалу  податкові  питання  не  розв'язувати  і проголосувати   питання   стосовно  соціального  страхування,  яке вносить Євген Кирилович Марчук.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для народного депутата Терьохіна і всіх решти  ще раз наголошую:  ми розглядаємо не увесь закон, а те що стосуєтьтся податку,  тільки  те,  що  вносить  Комітет  з  питань  соціальної політики та праці.

     Депутат Кириленко від Народного руху. І голосуємо.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановні депутати! Тут порушено декілька важливих питань. Ясна річ, ми  не можемо торкатися змін проекту закону,  поданого на підставі указу Президента,  таке  наше  втручання  заважатиме  прогресивним змінам у податковому полі, які пропонуються.

     З іншого  боку,  збір  на обов'язкове соціальне страхування - надзвичайно важлива соціальна проблема.

     Тож за рахунок цього фонду вирішувати питання  оподаткування, ясна річ, не доводиться.

     Тому аби  не втручатися в усі інші (загалом позитивні) пункти указу  Президента,  який  стосується  профілю  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності,  є сенс зараз розглянути проект закону  України,  що  вноситься  народними   депутатами,   членами Комітету  з  питань  соціальної  політики  та  праці,  і  зберегти оподаткування 5,5 відсотка.  Не забуваймо,  що це лікарняні, що це допомоги з вагітності,  з пологів і таке інше.  Уже тепер згаданий фонд має дефіцит,  а коли зменшити збір,  то він  стане  практично банкрутом.  І соціального страхування в Україні не буде. Рух проти такої постановки питання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

     Зосередьтеся, будь ласка, голосуватимемо.

     Хто за те,  щоб пропозицію про включення до  порядку  денного згаданого   питання   проголосувати  в  поіменному  режимі,  прошу визначитися.

     "За" - 221.

     За пропозицію   подано   221   голос.    Рішення    прийнято. Голосуватимемо в поіменному режимі.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  включення до порядку денного питання про внесення змін до Закону України  про  збір  на обов'язкове соціальне страхування. Голосуємо в поіменному режимі.

     "За" - 266.

     За пропозицію  проголосувало 266 народних депутатів.  Рішення прийнято.

     Будь ласка, Євгене Кириловичу.

     МАРЧУК Є.К.  Шановний головуючий,  шановні колеги! Саме життя вимагає  від  нас  розгляду  цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради.

     У скрутні умови потрапило нині  наше  суспільство.  Більшість населення  (близько  26  мільйонів  громадян  України,  за  даними Держкомстату)  перебуває  за  межею  малозабезпеченості,  хто  має матеріальні  умови,  нижчі  від  межі бідності.  Саме тепер,  коли мільйони громадян втратили роботу як основне джерело  існування  і залишилися зі своїми проблемами сам на сам,  указом передбачається скорочення  відрахувань  (у  сумі  виходить  десь  280   мільйонів гривень). Що це означає?

     Це означає,   що   деякі   регіони,  які  дотуються  з  Фонду соціального  страхування,  і  особливо   такі,   де   захворювання найбільші,  а  це  передусім  Донбас,  практично позбавляються цих коштів.  Тому,  далі  не  розгортаючи  ширше  аргументацію,   мушу звернути увагу тільки на одне.  Про що йдеться? Ідеться про те, що зменшиться по суті фінансування з Фонду соціального страхування  - єдиного  фонду,  який концентровано,  акумульовано направляє кошти цільовим порядком саме на усунення людських трагедій.  Це кошти на біду,  це кошти на сльози.  Скорочувати їх не тільки назаконно,  а просто аморально.

     Тому, я наголошую,  потрапить під скорочення передусім те, що фінансується   тепер   із   цього  фонду.  Це  насамперед  система профспілкових санаторіїв, що є сьогодні базою санаторно-курортного лікування населення й налічує 131 установу.  Там працює 4,5 тисячі лікарів   та   середнього   медичного   персоналу,   які   щорічно забезпечують   санаторно-курортне   лікування   понад  півмільйона працюючих і їхніх сімей.  Буде припинено також фінансування мережі відомчих     оздоровчих     закладів.     Наприклад,    корпорація "Укрсільгоспоздоровниця"  налічує  53  оздоровчі  заклади  і   100 стаціонарних дитячих,  наголошую - дитячих оздоровчих таборів,  де оздоровлюються   за   рахунок   коштів   соціального   страхування трудівники  агропромислового  комплексу.  Не  фінансуватиметься  і мережа санаторіїв, профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів,   обладнаних   сучасним   медичним  обладнанням.  У  392 санаторіяхпрофілакторіях за рахунок фонду утримується  близько  12 тисяч  штатних  посад  персоналу  обслуговування,  із  них 7 тисяч медичних спеціалістів.

     Мережа дитячих оздоровчих закладів,  які  постійно  отримують фінансування  саме  з  цього  фонду і мають можливість здійснювати оздоровлення  дітей,  зокрема   й   літнє,   налічує   понад   900 стаціонарних  установ і приймає 700 тисяч дітей.  Серед них чимало дітей із багатодітних сімей, а також дітей-сиріт.

     Позбудеться фінансування і мережа дитячо-юнацьких  спортивних шкіл,  діяльність  яких  досі  не згорнуто лише завдяки фінансовій підтримці Фонду соціального страхування. На сьогодні діє 713 таких шкіл, де навчається понад 200 тисяч осіб.

     Враховуючи викладене,  наш  комітет  пропонує не втручатися в проект закону і указ Президента,  які стосуються широкого  спектру оподаткування, а прийняти запропонований нами законопроект.

     Я зачитую. Він розданий, ви його маєте.

     "Установити з  1  жовтня  1998  року  для  платників збору на обов'язкове соціальне страхування,  визначених у  пунктах  1  і  2 статті   1  Закону  України  про  збір  на  обов'язкове  соціальне страхування,  ставку такого  збору  в  розмірі  5,5  відсотка  від об'єкта оподаткування,  визначеного пунктом 1 статті 2 зазначеного Закону".

     Тобто ми  залишаємо  попередній  обсяг   таких   фінансувань, вносячи тільки доповнення:  установити з 1 жовтня. Чому? Тому що з 1 жовтня, тобто завтра, починає діяти указ Президента.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Кириловичу.

     Чи є потреба обговорити?  (Шум у  залі).  Є?  Тоді  маю  таку пропозицію. Щоб нас ніхто не звинувачував у порушенні регламентних норм,  якщо  є  бажаючі  виступити,   обговоримо   за   скороченою процедурою і будемо голосувати.

     Будь ласка, запишіться на виступи.

     Шановні колеги,  я  прошу  не  звертати  уваги на табло.  Там подано не той запис.  Там висвічено запис на запитання,  від  яких ми,  по суті,  відмовилися. У мене є записані на виступи з трибуни чотири народні депутати.  Ми домовилися:  два - за, два - проти. Я називатиму прізвище, а ви будете говорити...

     Депутат Шеховцов.  Його немає.  Депутати Раханський, Свирида, Синенко, Алексєєв.

     Будь ласка, слово має народний депутат Раханський.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка  Крим). Спасибо.   Уважаемые   депутаты!   Уменьшение  размеров  сбора  на обязательное социальное страхование лишит  трудовые  коллективы  и профсоюзные  комитеты  возможности  на  деле обеспечить социальные гарантии работникам на оплату больничных,  пособий по беременности и  родам,  сократит  расходы  на санитарное лечение,  оздоровление детей и так далее.  Здравницы Украины потеряют более 30  процентов отдыхающих.  Следовательно,  возрастет заболеваемость работников и членов их семей.

     Право на социальное  страхование  гарантировано  Конституцией Украины,  и мы должны сегодня защитить трудящихся от посягательств на лишение их этого  права.  По  требованию  крымчан  к  депутатам Верховной Рады Украины от Крыма обратились с просьбой не допустить развала существующей системы социального страхования  председатели всех   отраслевых   комитетов   и   совета  Федерации  независимых профсоюзов Автономной Республики Крым, а также отраслевые комитеты профсоюзов детской здравницы Евпатории,  других городов и регионов Крыма.

     Почему я обращаю внимание на  Крым?  Потому  что  в  основном здравницы находятся в Крыму.

     Еще раз напомню, что часть третья статьи 22 Конституции Украины предусматривает,  что  при  принятии  новых законов или внесении изменений в действующие законы не допускаются сужение содержания и об ема существующих прав граждан.

     Здесь некоторые товарищи  говорят,  что  мы  будем  принимать новый  законопроект  об  обязательном  государственном  социальном страховании  в  связи  с  временной  утратой  трудоспособности   и расходами,  связанными с рождением и погребением. Народ нам уже не верит.  Хватит!  Надо сначала принимать этот законопроект, а затем рассматривать те изменения, которые вносились.

     Мы забрали у людей все:  денежные вклады,  месяцами не платим зарплату,  пенсии.  У них остались кожа и волосы, и больше ничего. Поэтому давайте еще начнем стричь волосы,  а потом уже,  наверное, доберемся до кожи людей.

     Я считаю,  дорогие товарищи,  что в нашей стране сегодня  все есть   для  того,  чтобы  уметь  делать  деньги  через  увеличение производства продукции  на  предприятиях  независимо  от  их  форм собственности. А экономикой и рынком должно управлять государство. Это норма любой страны.

     Тот законопроект, что внес сегодня Евгений Кириллович Марчук, необходимо  изза  безысходности  принимать.  Если мы его не примем сегодня, завтра будет поздно. Мы не должны забывать людей.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний  депутат  Свирида,  за  ним  - депутат Синенко.

     СВИРИДА О.М.   Шановний   Адаме  Iвановичу!  Шановні  народні депутати!  Я готувався зробити свій виступ у дещо іншому  ракурсі, тому що вважав, що мова йтиме про указ Президента, про деякі зміни щодо оподаткування.

     Чому внесений законопроект потребує істотного  доопрацювання, чому  його  в  такому  вигляді  не можна приймати?  Вузловим тут є питання функціонування ПДВ.  Розробники базового  закону  про  ПДВ цілий рік намагаються,  вносячи до нього зміни, його вдосконалити. I тепер,  так би мовити,  останній "писк" моди -  це  внести  таку чергову  зміну до цього закону,  щоб забрати в підприємств останні оборотні кошти.

     Тобто йдеться про те,  що ПДВ  нараховуватиметься  з  моменту відвантаження продукціі, тобто з цього моменту підприємство матиме зобов'язання щодо оплати цього ПДВ. Це перше питання.

     Друге - відшкодування від'ємного значення ПДВ.  Як завжди, не враховуються  зовсім  ніякі  обставини,  не  враховується кредитна історія підприємств.  Тому це питання також  потрібно  врегулювати (Шум у залi).  Зараз я повернуся до питання щодо Фонду соціального страхування.

     Отже, потрібно враховувати кредитну історію підприємств, адже є  відмінність  між  тими,  які  зареєстровані  давно  і сплачують податки,   і   тими,   які   зареєстровані   недавно.   Наприклад, підприємство,  зареєстроване більш як три роки, може мати право на відшкодування ПДВ,  скажімо,  на  наступний  місяць  після  одного звітного  періоду.  А  в  тих,  хто пропрацював менше,  таке право набувається протягом довшого періоду.

     Наступне питання.  Підприємства втрачатимуть кошти суто через інфляцію,    тому    що   за   три   місяці   ці   кошти   їм   не відшкодовуватимуться.  А як відомо, на сьогодні заблоковано процес кредитування,  тобто банки коштів підприємствам не надають.  Тобто останні платоспроможні підприємства просто впадуть.

     Тепер стосовно проекту  закону  України,  який  вніс  депутат Марчук. Я проти прийняття даного закону і ось чому.

     Усі ми  в  передвиборних програмах обіцяли нашим підприємцям, податкоплатникам зменшення податкового тиску.  I нарешті  кроки  в цьому напрямі робляться. А тут раптом пропонується, так би мовити, повернути все на круги своя...

     То, урешті-решт,  ми зменшуватимемо податковий  тиск  чи  ні? Мають  же  бути  певні пріоритети в державі - оздоровлювати дітей, доросле населення,  платити пенсії тощо. Внаслідок нехтування цими пріоритетами та через те, що держава жила не за доходами, ми тепер маємо кризу (Шум у залi).

     Урешті-решт, у цьому питанні треба навести лад.

     Я за  те,  щоб  ставку  оподаткування  в   указі   Президента залишити,  і  це  буде  послабленням  податкового  тиску для наших підприємств.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово має народний депутат Синенко.  Підготуватися депутатові Алексєєву і на цьому завершуємо обговорення.

     СИНЕНКО С.I.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Наш комітет,  розглянувши проект Закону України про внесення  змін  до деяких законів України, поданий Президентом, у частині про збір на обов'язкові соціальні страхування дійшов висновку,  що не доцільно приймати  пункт  2  проекту  Закону  про  внесення  змін до деяких законів  України.  Цим  пунктом   передбачається   зміна   розміру відрахувань з фонду оплати праці до фонду соціального страхування.

     Ви, мабуть, розумієте, що фонд оплати праці сьогодні в нас на нулі,  тому що виробництво  практично  паралізоване,  а  соціальні відрахування  на соціальне страхування відраховуються саме з фонду оплати праці. Тому така криза в цьому питанні.

     Пропозиції, подані Президентом, поперше, суперечать статті 46 Конституції  України,  і в разі прийняття закону громадяни України втрачають право на забезпечення соціальним страхуванням.

     По-друге. Запропоновані зміни в оподаткуванні підприємств  не своєчасні  і  можуть  призвести  до  руйнування  існуючої  системи соціального захисту громадян,  точніше  того,  що  залишилося  від колишньої системи соціального забезпечення і захисту.

     По-третє. Зменшення  збору  на  соціальне страхування на один процент  зовсім  нічим  не  підтверджене,  не  обгрунтоване  і  не виправдане,  народжуваність у нашій державі,  як ви знаєте,  нижча критичного мінімуму.

     I сума допомоги по вагітності й пологах, як уже говорилося, -

5-6   гривень.   Замисліться,   чоловіки!   Хіба   можна  сьогодні нагодувати, виростити дитину, отримуючи на місяць таку суму?

     Допомога по пологах і догляду за новонародженою дитиною, якщо жінка працювала,  становить 17 гривень.  Це теж така мізерна сума, що якщо і це зменшити,  то Президент України практично цією  своєю поправкою до закону продовжує геноцид, ініційований МВФ і Світовим банком.  Єдине, що в нас зросло, це кількість смертей, поховань і, звичайно, витрати на ці цілі.

     Можливо, Президент,  переживаючи,  що  всі  гроші витратяться саме на ці цілі, на поховання, і вносить такий проект закону.

     Я маю дані від обласних рад профспілок,  які з болем  в  душі звертаються до вас, шановні депутати, не допустити зменшення збору на соціальне страхування,  тому що це покладе  в  могилу  не  одну сотню,  а може, й не одну тисячу громадян, особливо людей похилого віку і новонароджених дітей.

     Стосовно санаторно-курортних   питань.   Наприклад,    я    з Кременчука  Полтавської  області,  де є великий курорт "Миргород". Минулого року,  по ціні 660 гривень за путівку лише  2,5  відсотка громадян України змогли тут оздоровитися.

     Як ви   розумієте,  санаторно-курортне  лікування  -  це  теж прерогатива соціального страхування.  Тому  наш  комітет,  ще  раз наголошую, проти проекту, який подав Президент.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка,  народний депутате Алексєєв. Одна хвилина і завершуємо.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

  172, Харківська область). Уважаемые коллеги! Я думаю, что в этом зале  нет  ни  одного человека,  который проголосует за сокращение отчислений в Фонд социального страхования,  ибо за этим - голодные глаза детей,  голодные глаза кормящих матерей,  это издевательство над нашим народом.  Поэтому я целиком поддерживаю то  предложение, которое внес Евгений Кириллович.

     Но хотел бы коснуться не сути вопроса,  она,  по-моему, здесь всем ясна,  а процедуры.  Дело в том,  что если мы  сейчас  просто примем  то,  что  предложил  Евгений  Кириллович  Марчук,  то  это окажется не более чем благими пожеланиями.  Потому что Конституция гласит: "якщо указ не відхилений, то він вступає в дію протягом 30 днів".  Поэтому мы можем принять  хороший  законопроект  в  первом чтении,  затем  его  доработать  согласно Регламенту на протяжении месяца ко второму чтению  и  принять  как  закон.  А  после  этого Президент наложит на него вето,  которое мы будем преодолевать.  А все  это  время  будет  действовать  указ.  Вот  здесь  и  кроется маленькая законодательная ловушка, в которую нас пытаются загнать.

     Поэтому чтобы  то,  что мы здесь хотим принять,  не оказалось благими пожеланиями,  а имело конкретный  результат,  я  предлагаю отклонить   указ   Президента   и  принять  предложенное  Евгением Кирилловичем.

     Это будет правильно с юридической точки зрения.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги,    прошу    зосередитися,    зараз    питання ставитиметься на голосування. Одну хвилинку.

     Слово надається Євгену Кириловичу. Будь ласка.

     МАРЧУК Є.К. Шановні колеги! У нас було декілька проектів - це стосовно історії проходження цього питання.  Дійсно,  профільним є комітет,  який  очолює Альошин.  І це питання є в порядку денному, про що сьогодні говорив депутат Терьохін.  Указ і  проект  закону, запропонований Президентом, обговорюватиметься пізніше, тоді, коли комітет у комплексі відпрацює це  питання.  Там  є  проблеми  ПДВ, формування  Чорнобильського  фонду  і  питання,  яке  ми  сьогодні обговорюємо.

     Профільний комітет це питання не готовий сьогодні  внести.  У залі щодо цього питання пролунали такі пропозиції.

     Перше. Щойно   виступаючий   переді   мною  народний  депутат пропонував скасувати дію указу Президента.  Але ми не можемо цього зробити,  ми можемо прийняти закон або накласти вето на указ. Інші процедури - нерегламентні.

     Другий. Було ще кілька пропозицій.  І щоб не  пов'язувати  це питання  з  проблемою  ПДВ,  яке  потребує  докладного і глибокого розгляду,  і відійти взагалі від указу Президента,  який  потребує завтра  набирає чинності,  і проекту закону Президента,  ми внесли пропозицію від

     комітету. Указами,  як відомо,  регулюються питання,  які  не врегульовані законом.

     Якщо ми сьогодні,  на день раніше, проголосуємо за пропозицію комітету,  то врегулюємо це питання  законом,  якщо  ми  цього  не зробимо, завтра указ набирає чинності.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Кириловичу.

     Шановні депутати,    прошу    зосередитися.    Ставиться   на голосування проект Закону України  про  внесення  змін  до  Закону України  про  збір  на обов'язкове соціальне страхування.  Зачитую його зміст:

     "Верховна Рада постановляє:

     Установити з 1  жовтня  1998  року  для  платників  збору  на обов'язкове  соціальне  страхування,  визначених  у  пунктах 1 і 2 статті  1  Закону  України  про  збір  на  обов'язкове   соціальне страхування,  ставку  такого  збору  в  розмірі  5,5  відсотка від об'єкта оподаткування,  визначеного пунктом 1 статті 2 зазначеного Закону".

     Прошу визначитися.

     "За" - 226.

     Закон прийнято.

     На цьому вечірнє засідання оголошується закритим. До завтра.