ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  1  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості   й   запрошені!  Розпочинаємо  пленарне  засідання Верховної Ради. Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Встигли зареєструватися   300   народних   депутатів.  Дмитро Михайлович не встиг? Реєструємося ще раз.

     Зареєструвалися 318  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги,  24  травня  на  шахті  імені Засядька стався вибух метану,  що призвело до численних людських жертв і  каліцтв. Дозвольте  висловити  глибоке співчуття сім'ям і близьким загиблих та потерпілих гірників.  Прошу вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання (Хвилина мовчання).

     Прошу сідати.

     Сьогодні в одного з наших колег кругла дата:  Курикіну Сергію Івановичу виповнилося 40 років.  Щиро вітаємо його, бажаємо добра, здоров'я та плідної роботи у Верховній Раді (Оплески).

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

     Шевчук Сергій  Володимирович  звертається до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання урядом власних постанов щодо  виплат військовослужбовцям,  інвалідам  Збройних  Сил,  сім'ям загиблих і померлих страхових сум із державного обов'язкового страхування.

     Прошу підтримати.

     "За" - 190.

     Народний депутат Манчуленко звертається  до  Прем'єр-міністра стосовно  фінансової  допомоги Чернівецькій області для ліквідації наслідків стихійного лиха. Прошу підтримати.

     "За" - 170.

     Рішення прийнято.

     Народний депутат    Кармазін    звертається     до     Голови Конституційного   Суду   Тимченка   Івана   Артемовича  з  приводу брутального  порушення   Конституції   та   Закону   України   про Конституційний  Суд  України  заступником  керівника  секретаріату

-керівником управління правової  експертизи  Конституційного  Суду Чаюном.

     Прошу підтримати цей запит.

     "За" - 156.

     Рішення прийнято.

     Луценко Віталій   Іванович   звертається   до  голови  Вищого арбітражного  суду  України   стосовно   незаконної   приватизації державного майна асоціації "Рівнеагробуд".

     "За" - 155.

     Рішення прийнято.

     Богословська Інна   Германівна   звертається   до  заступника міністра  праці  та  соціальної  політики  Гамачека  щодо  надання статусу ветерана війни особам, які народилися після 31 грудня 1932 року.

     Голосуємо.

     "За" - 127.

     Рішення прийнято.

     Крючков Георгій  Корнійович   звертається   до   Генерального прокурора  України  стосовно  заходів  Генеральної  прокуратури  у зв'язку  з  сигналами  про  незаконні  дії  колишнього  Президента України   Кравчука   та   колишнього  помічника  Президента  Кучми Олександра Волкова.

     "За" - 186.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  вчора  на  Погоджувальній  раді   підтримано пропозицію, яку внесли керівники фракцій і груп, голови комітетів, щоб наступного тижня,  котрий за графіком і Регламентом ми повинні працювати в комітетах,  проводити ранкові засідання, а після обіду працювати в комітетах.

     Я просив би підтримати цю пропозицію,  адже вчора  погодилися всі керівники фракцій і голови комітетів.

     Ставлю її на голосування. Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 122.

     Шановні колеги, річ у тім, що залишилося 18 пленарних днів до завершення третьої сесії.  У нас  набирається понад  90 законопроектів,  із них десь у межах 47-53 невідкладних, які потрібно розглянути і прийняти в повному обсязі.

     Більше того,  ви знаєте,  що ми повинні розглянути подання  і Президента,  і  Кабінету Міністрів стосовно законопроектів,  котрі стосуються формування бюджету: від Бюджетної резолюції, Бюджетного кодексу до Податкового кодексу.  Цих днів, на жаль, малувато, тому і внесена така пропозиція.  Я просив би її підтримати.  Ставлю  на голосування.

     Масенко Олександре Миколайовичу, голосуйте, будь ласка.

     "За" - 119.

     Внесена пропозиція   голосувати  поіменно.  Хто  за  те,  щоб голосувати поіменно, прошу визначитися. Будь ласка.

     "За" - 109.

     Рішення прийнято.

     Голосуємо в поіменному режимі пропозицію Погоджувальної ради. Олексію Івановичу Ющик, голосуйте.

     "За" - 134.

     Будь ласка,  по фракціях. Олександр Миколайович Карпов є? Він учора так  гарно  розповідав  на  Погоджувальній  раді,  як  треба продуктивно працювати, в мене аж сльоза покотилася за вболівання.

     Надійшла пропозиція   про  внесення  до  порядку  денного  на наступний тиждень питання про відповідальність Кабінету  Міністрів за незадовільне соціальноекономічне становище в державі. Ставлю на голосування цю пропозицію,  внесену вчора (Шум у  залі).  Підказує Петро Миколайович,  що зібрано понад 150 підписів. Тоді голосувати не потрібно.  Питань немає. Але ж я не бачив цього документа. Це ж ви просто кажете,  а мені,  щоб повірити, потрібен казенний папір. Тому не ставлю на голосування дане питання.

     Шановні колеги!  У нас ще  є  18  хвилин.  Прохання  сьогодні надати слово від фракцій... (Шум у залі). З першого питання?

     Депутат Турчинов. Будь ласка. Щодо пропозиції.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Фракція "Батьківщина".  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Дуже   важко працювати півдня в комітетах і півдня - в пленарному режимі.  Тому наша фракція пропонує:  вівторок і  середу  працювати  повністю  в пленарному режимі, а четвер і п'ятницю - в комітетах.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Будь ласка, підтримаймо.

     Голосуємо.

     "За" - 159.

     У депутата Чижа ще  мудріша  пропозиція.  Будь  ласка,  Іване Сергійовичу.

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Олександре Миколайовичу,  дякую.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Пропозиція  мудра,  бо  вона  опирається  на Регламент.  Оскільки  залягло  дуже  багато законопроектів,  тому, гадаю,  Верховна Рада визначилась  правильно:  працюємо  в  режимі роботи  в  комітетах з тим,  щоб простіше потім працювати в режимі пленарному.

     Єдине, що  я  хочу,  шановні  колеги  народні   депутати,   - запросити вас до плідної роботи.  Якщо ви звернули увагу, сьогодні в сесійній залі працюють телекамери.  Але висвітлюватиме роботу не Національна   телекомпанія,  а  канал  СТБ,  який  уклав  угоду  з Управлінням справами Верховної Ради.  Отже,  Верховна Рада  матиме доволі  інформації,  щоб каналами телебачення інформувати про свою роботу.  Це  накладає  певну  відповідальність  і   на   депутатів Верховної Ради.

     Ми продовжуємо     серйозну     роботу,     щоб     відновити радіотрансляції,  але уряд,  виконавчі та президентські  структури продовжують  блокувати.  Зокрема,  так  і  заблоковано  діяльність Національної ради  з  питань  телебачення  і  радіомовлення.  Свою четвірку  Президент досі не призначив,  хоч Генеральна прокуратура дала інформацію,  що Верховна Рада призначила своїх  представників без жодних порушень, тобто вони призначені законно.

     Користуючись нагодою,  ще  раз  закликаю  Президента  України виконати свій  конституційний  обов'язок  і  працювати  як  гарант Конституції. Потрібно призначити Національну раду, щоб у правовому інформаційному полі діяв закон, діяло право.

     Дякую, Олександре Миколайовичу.

     ГОЛОВА. Спасибі, Іване Сергійовичу.

     Слово надається Самойлик Катерині Семенівні,  з місця. За нею

- депутат Гудима від фракції Руху.

     САМОЙЛИК К.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної  культури  і спорту  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Дякую,   Олександре   Миколайовичу.   Шановні   колеги!    Шановні представники  засобів  масової інформації!  Сьогодні відзначається Міжнародний день захисту дітей.  Тому пропоную від імені Верховної Ради  України  привітати  з цим святом усі наші сім'ї,  всіх наших дітей, побажати їм справді щасливого життя, щасливого дитинства. А це і ми з вами можемо зробити.

     У святковий  день не хотілося б говорити багато про негаразди і проблеми,  які на сьогодні є,  але вони справді є.  Кожна  третя дитина  так  і  не переступила протягом навчального року шкільного порога.  Майже  мільйон  безпритульних,  бездоглядних,   бездомних дітей. Усі вони потребують, щоб ми виявили турботу про них.

     Стосовно Верховної  Ради України.  Дозвольте подякувати своїм колегам,  які за поточний  рік  підтримали  низку  законопроектів, котрі забезпечують соціальний захист, становлення, розвиток молоді та дітей у нашій країні.  Це передусім закони, які захищають права дитини,   регламентують  роботу  дитячих  та  юнацьких  молодіжних організацій, надають можливість молодим сім'ям одержувати кредити, молодим  людям  -  кредити для здобуття освіти,  які регламентують також пільги на безкоштовний проїзд студентам і школярам та багато інших. За це вам щиро вдячні.

     Але дозвольте нагадати,  що тепер слово за виконавчою владою: чи вона тільки декларує,  що  діти  -  наше  майбутнє,  і  держава забезпечує їх соціальний захист, чи це не просто слова.

     Завершуючи виступ, хочу ще раз привітати зі святом усі сім'ї, всіх дітей і побажати,  щоб нарешті всі ми дожили до того,  коли і наша  Україна  буде  щасливою,  і  діти  в  ній відчуватимуть себе господарями, необділеними долею.

     Дякую за увагу (Оплески).

 ГОЛОВА. Депутат Гудима від фракції Руху. За ним - депутат Гуцол.

     ГУДИМА О.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  123,  Львівська  область). Фракція Народного руху України.  Заява фракції Народного руху щодо ситуації в електроенергетичному комплексі держави.

     Електроенергетичний комплекс  держави  розпочав підготовку до осінньо-зимового періоду в умовах поглиблення фінансовоекономічної кризи,   котра   вже   в   листопадігрудні   може   призвести   до непередбачуваних наслідків в енергетиці і в усій економіці.

     Без перебільшення можна сказати,  що сьогодні ми, на жаль, не маємо  державної  енергетичної  політики.  Національна енергетична програма України на період до 2010 року не виконується і  потребує нагального  перегляду  згідно зі стратегією розвитку енергетики на період до 2020-2030 років, якої немає взагалі.

     Через загострення  фінансового  стану   в   ядерній   галузі, пов'язане з припиненням поставок компенсаційного ядерного палива з Росії,   відсутність   фінансування   урядом   програм   створення ядерно-паливного   циклу,   давно   назріла  потреба  у  прийнятті Верховною Радою Державної ядерної програми України до 2020 року.

     Сьогодні є реальна  загроза  ядерній  безпеці  держави  і  не тільки з боку об'єкту "Укриття", а й з боку окремих ядерних блоків у зв'язку з припиненням фінансування захисту.

     Здійснивши поспіхом    реструктуризацію    електроенергетики, розпочавши   її  приватизацію,  уряд  зупинився  на  чвертьдорозі. Верховна Рада у свою чергу не може  розглянути  та  прийняти  такі важливі   й   нагальні   закони  про  особливості  приватизації  в електроенергетиці та про основні  засади  функціонування  оптового ринку електроенергії.

     Рада енергоринку  фактично  припинила своє існування.  Масові відключення споживачів,  масові  звільнення  та  масові  порушення кримінальних  справ  практично  щодо  всіх  керівників  енергетики створюють загрозу хаосу і не тільки в енергетиці.

     Верховна Рада  уже  двічі  впродовж  цього   сесійного   року звертала  увагу уряду на критичну ситуацію в енергетиці:  в грудні 1998  року  своєю  Постановою   про   заходи   щодо   забезпечення функціонування  паливноенергетичного комплексу в умовах фінансової кризи та в квітні 1999 року Постановою про невідкладні заходи щодо подолання  кризи в ядерній галузі.  Ситуація,  на жаль,  продовжує погіршуватися.

     Усвідомлюючи можливі    наслідки    в    електроенергетичному комплексі  держави  в  разі  невжиття  екстрених заходів як з боку уряду, так і з боку Верховної Ради, фракція Народного руху вимагає негайного  розгляду  у  Верховній  Раді  питання  про  ситуацію  в енергетиці та звіту уряду про виконання Національної  енергетичної програми   на   період   до   2010   року,   Закону   України  про електроенергетику і згаданих постанов Верховної Ради.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол від фракції  "Батьківщина".  За  ним  - депутат Кірімов від групи "Незалежні".

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  Партія  зелених  України.  Сьогодні  все   світове співтовариство  відзначає Міжнародний день захисту дітей.  Під час відрядження до Чернівців я відвідав слідчий  ізолятор.  І  що  там побачив?!  Неповнолітні  діти  15-17 років,  хворі на сифіліс і на туберкульоз легень, не лікуються, вони просто приречені на фізичну загибель. Не лікуються ні в'язні, ні ті, хто ще не засуджений.

     Звертаюся до   Генерального  прокурора  України  з  проханням провести прокурорський нагляд по всіх ізоляторах України, оскільки вважаю, що це геноцид проти підлітків.

     Звертаю увагу  на  рекламу  в  місті  Києві і по всій Україні тютюнових та горілчаних виробів.  Ми  самі  і  держава  прирікаємо наших  дітей,  щоб  вони отруювалися таким зіллям.  Треба,  щоб ми обов'язково звернули на це увагу.

     Я хотів би,  щоб наша молодь займалася спортом,  щоб вона  не дивилася жахливі фільми,  котрі транслюються по телебаченню. Тобто потрібен нагляд і ще раз нагляд за вихованням нашої молоді.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов від  незалежних.  За  ним  -  депутат Матвієнков.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий   округ   95,   Київська   область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Група  "Незалежні".   Шановні   колеги!   Дозвольте звернути увагу всіх колег,  уряду України і передусім Міністерства агропромислового  комплексу,  Президента   України   на   те,   що продовжується   руйнація   сільськогосподарського   виробництва  в Україні:  тисячі гектарів землі не орються,  практично  зруйноване тваринництво.  А  ми  ж  усі добре знаємо,  що Україна - від Бога, генетично сільськогосподарська держава.  Це  основне,  що  Україна може, завжди могла і зможе виробляти в майбутньому.

     Але нині, на жаль, занепад сільськогосподарського виробництва триває,  селяни  роками  не  одержують  заробітну   плату,   немає пального,  немає  сільськогосподарських машин,  а якщо вони є,  то ціни на них неадекватні цінам на сільськогосподарську продукцію.

     Хотів би зазначити  ще  й  те,  що  впродовж  тривалого  часу пенсіонерам-селянам  своєчасно  не  виплачують пенсії.  Працівники бюджетної сфери, які трудяться на селі, зокрема вчителі та лікарі, несвоєчасно одержують заробітну плату (вона затримується на багато місяців).  Як ми бачимо,  потребує зміни  пенсійне  законодавство. Скільки  вже говорено впродовж багатьох років про те,  що потрібна диференціація пенсій, в нашій державі цього не зроблено, і страшна зрівнялівка у визначенні пенсій триває.

     Назріла проблема     по-справжньому     потурбуватися     про Чорнобильську  атомну  електростанцію,  адже  досі   не   створене альтернативне виробництво для тих 6,5 тисячі чоловік, які працюють на ній.

     Тому звертаюся до  всіх  депутатів  з  проханням.  Найближчим часом  ми  будемо  приймати  закон  про спеціальну економічну зону "Славутич".  Я  прошу  всіх  підтримати  його,  щоб  швидше  пішли інвестиції  у  названу спеціальну економічну зону і щоб можна було створити альтернативне виробництво для працівників  Чорнобильської атомної електростанції, які звільнятимуться з неї.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Матвієнков.  За  ним  -  депутат Симоненко.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  У всьому світі найголовнішим критерієм  цивілізованості суспільства  є  ставлення  до  найвразливіших його представників - інвалідів,  людей похилого  віку,  дітей.  Проте  в  нашій  країні прийнято  згадувати  про  ці  категорії  лише  у відповідні свята: Міжнародний день  інвалідів,  День  Перемоги.  Як  це  не  жахливо звучить,   однак   невідомо,   як   часто  українське  суспільство зверталося  б  до  проблем  маленьких  громадян,  якби   не   було Міжнародного  дня  захисту  дітей.  За  постійними  негараздами  і наслідками економічної кризи дорослі часто забувають,  що проблеми дітей не менші,  а можливо,  навіть більші,  ніж власні. Адже якщо дорослі принаймні знають, яким чином можна розв'язати проблеми, то маленькі громадяни часто кинуті нами напризволяще.

     Тотальне падіння  рівня життя переважної більшості українців, занепад  освіти  та   медицини,   державної   політики   підтримки народжуваності  особливо загострили питання щодо охорони дитинства в Україні.  У  нас  практично  немає  законодавчої  бази  стосовно захисту  материнства  і  дитинства.  Нині діє лише один профільний Закон про державну допомогу сім'ям з дітьми,  прийнятий ще в  1992 році.

     Зважаючи на  повну пасивність Верховної Ради до цього питання уряд подав на наш розгляд проект закону в даній  сфері.  Вимагаємо якнайшвидше  розглянути  законопроекти  про  основи соціального та правового захисту дітей,  про охорону дитинства,  про захист  прав дитини.  Бо  діти  також чомусь стали заручниками наших політичних баталій.  Треба,  щоб кожен у цій  залі  усвідомив,  що  за  всіма названими  проектами  стоять  реальні  долі дітей,  а це означає - майбутнє України.

     Демографічна статистика за 1994-1999 роки невтішна. Кількість народжуваних за п'ять років зменшилася більш як на 25 відсотків, а число померлих зросло в 1996 році майже на 50.  Природний  приріст населення  на  1  тисячу  чоловік у 1997 році дорівнював мінус 6,2 відсотка, тобто на 9 народжуваних випадало 15 померлих.

     Проблема захисту дітей тісно  пов'язана  з  питанням  охорони материнства.  Мізерні  суми державної допомоги,  які молоді матері всетаки отримують, ніяк, крім глузування, назвати не можна.

     На жаль,  аналогічні кризові явища стосуються і  багатодітних сімей.  Треба  негайно,  незважаючи на фінансову скруту,  прийняти відповідний  закон  і  надати   фінансову   допомогу   молодим   і багатодітним сім'ям.

     Найбільше надбання  майбутнього  країни - наші діти.  Тому ми повинні зробити все для того, щоб поліпшити їхнє майбутнє.

     ГОЛОВА. Симоненко  Петро  Миколайович.  За  ним   -   депутат Єльяшкевич.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,   КПУ).   Фракція   комуністів.   Шановні  колеги,  фракція комуністів доручила мені зробити таку заяву.  З  кожним  днем  все активніше розгортається кампанія по виборах Президента України.  У принципі,  це повинно б стати черговою нормальною, хоч і важливою, політичною подією в житті країни, як це зазвичай ведеться в усьому світі,  тим більше що в Україні подібна кампанія за останні  вісім років проводиться втретє.

     Водночас на  наших  очах  у  рамках  президентської  кампанії розгортається недостойна цивілізованої держави політична  метушня, розпочалася  шалена  антикомуністична  істерія,  різні інсинуації, низькопробні інтриги,  підкупи,  шантаж і  таке  інше  з  арсеналу брудних виборчих технологій.

     Одним з  інструментів цієї підлої діяльності є й новостворене пропрезидентське  об'єднання  "Злагода",   а   одним   із   джерел фінансового  забезпечення  - Всеукраїнська організація "Соціальний захист".  Кабінет Міністрів дійшов  уже  до  того,  що  22  квітня проводить     спеціальну    нараду,    дає    доручення    головам держадміністрацій,     записує     в     рішення     пункт     про матеріально-технічне   забезпечення  "Злагоди"  і  державні  кошти виділяє на її фінансування.

     У цьому руслі особливо нервову, агресивну активність проявляє команда   нинішнього  Президента  України  Леоніда  Кучми.  Значно погіршився буквально з усіх показників рівень  нашого  життя.  Але прямо пропорційно цьому виріс і фатальний страх Президента та його команди втратити владу і відповідати перед народом  за  результати своєї злочинної діяльності.

     Об'єктом огульної  критики Президент і новоявлений претендент на кандидата в Президенти і його кланово-мафіозне оточенння обрали ліві сили, весь народ і особливо Компартію України. Нині викидають шалені гроші на публікацію різних  фальшивок,  заклеїли  ними  всю Україну  і  через  структури  так званої демократії розповсюджують подібні  матеріали.  У  характерному   для   себе   стилі   гарант Конституції  знову  і  знову накидається на Верховну Раду України, яка обрана народом і певною мірою виражає його інтереси.

     При цьому Президент безпідставно звинувачує парламент у  всіх смертних гріхах і навіть погрожує його розпуском, забуваючи, що це все-таки  представницький   орган   законодавчої   влади,   а   не структурний підрозділ Адміністрації Президента.

     Мільйони людей    завжди   пам'ятатимуть,   чим   закінчилася кучмівська "афера віку" і його  влада.  Це  і  трасти,  які  з'їли останні заощадження населення. На якийсь час Кучма навіть зник був із політичної орбіти, і тільки явлення в ролі Президента остаточно і безповоротно позбавило його довіри народу. Але замість того, щоб щиросердно покаятися перед Україною,  перед народом за вчинену над ним  наругу,  і  далі  продовжується  брудна  політична афера щодо нового висування й участі у виборчій кампанії.

     Що можна  сказати   з   приводу   всіх   цих   президентських "страшилок" і амбіцій? Тільки одне: втративши сором і совість, він і його команда,  оточення бояться позбутися своєї верховної влади, бояться  відповідальності перед рідним народом за розкрадання його власності.

     Фракція комуністів у Верховній Раді  рішуче  протестує  проти антидержавних  дій і провокаційних виступів нинішнього Президента, а також засобів масової інформації,  які тепер  розгорнули  шалену антикомуністичну кампанію.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Марченко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,    Херсонська    область).    Уважаемые   коллеги!   Я   хочу проинформировать  вас  о  том,  что  сегодня  в  14.30   состоится заседание   Специальной   временной  комиссии  Верховной  Рады  по вопросам обеспечения органами государственной  власти  и  местного самоуправления,   их  должностными  лицами,  а  также  Центральной избирательной комиссией норм  избирательного  законодательства  во время  подготовки  и проведения выборов Президента Украины с такой повесткой дня:

     1. Информация председателя Центральной избирательной комиссии Рябца.

     2. Информация   председателя   Службы   безопасности  Украины Деркача.

     3. Информация Генерального прокурора Украины Потебенько.

     Все вопросы связаны с выполнением требований законодательства во время подготовки и проведения выборов Президента Украины.

     Наша комиссия будет работать обективно. Специально для этого я взял  на  себя  добровольное  ограничение  -  приостановил  свое членство   в   партии   "Громада".   Кроме   того,  беру  на  себя обязательство  не  высказываться  ни  за,  ни  против  любого   из претендентов в кандидаты в Президенты Украины.

     Мы приглашаем   на   все  заседания  комиссии  представителей средств массовой информации,  всех без исключения  претендентов  в кандидаты  в  Президенты  Украины,  включая  и  ныне  действующего Президента,  для того чтобы они могли  иметь  свободный  доступ  к информации   о   том,   что   происходит  во  время  президентской избирательной кампании.

     Мы надеемся,  что работа нашей специальной временной комиссии поможет   сделать  так,  чтобы  органы  государственной  власти  и местного  самоуправления,   Центральная   избирательная   комиссия действовали   строго  в  рамках  закона.  Мы  сделаем  максимально возможное  для  того,  чтобы   президентские   выборы   прошли   в нормальных,  цивилизованных условиях в соответствии с требованиями избирательного законодательства.

     Поэтому я прошу уважаемых коллег информацию о  тех  или  иных фактах  нарушений действующего законодательства направлять в адрес комиссии.  Комиссия будет рассматривать такие  факты  и  еще,  раз повторяю,  будет действовать в строгом соответствии с действующими Конституцией и законами Украины.

     Верховная Рада  создала  временную  специальную  комиссию   в соответствии  со статьей 89 Конституции Украины.  И я обращаюсь ко всем должностным лицам Украины и призываю  их  работать  в  рамках закона  и  не  саботировать работу этой комиссии.  Все должностные лица должны подчиняться требованиям закона,  а не желаниям тех или иных личностей, которые временно находятся у власти.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. І завершуємо.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемый Александр Николаевич!  Я хочу обратиться к  Генеральному  прокурору  Михаилу Потебенько, который здесь присутствует (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Ну, ви ж заважаєте виступати.

     МАРЧЕНКО В.Р. 38 секунд мне добавьте, пожалуйста.

     Я хочу    обратиться   к   Генеральному   прокурору   Украины Потебенько,  воспользовавшись тем,  что он здесь присутствует.  От фракции Прогрессивной социалистической партии Украины мы передадим вам  все  документы,  чтобы  вы   расследовали   и   привлекли   к ответственности  тех,  кто  нарушил  решение  Верховного  Совета и отключил трансляцию.

     Мы обращаемся к Председателю Верховного Совета с  тем,  чтобы был  инициирован  судебный  иск с целью возобновления трансляции и привлечения всех виновных к ответственности.

     Я хочу  привести  некоторые  факты.  Из  информации,  которая поступила  к  нам,  Пустовойтенко  Валерий  Павлович,  выступая  в Харькове перед руководителями  предприятий,  дал  указание,  чтобы подписи собирались только за Леонида Кучму,  и пригрозил, что если будет проводиться сбор подписей за  других  кандидатов,  то  будут увольнения с работы.

     Испугавшись этих   слов  Премьерминистра,  в  наши  партийные структуры пришли избиратели,  которые поставили подписи за  нашего кандидата, с тем чтобы эти подписи вычеркнуть.

     Еще хочу  сообщить,  что  вчера  в  Крыму  народного депутата Украины Петра  Романчука  16  раз  останавливала  служба  дорожной автоинспекции.  Блокировали все его переезды,  задерживая от 10 до 30 минут.  Сержанты выворачивали  руки.  Это  грубейшее  нарушение депутатской неприкосновенности!

     Я прошу Александра Николаевича вызвать сюда в зал сегодня или завтра министра  внутренних  дел  Кравченко,  руководителя  Службы безопасности.  Пускай  они  дадут информацию,  как ими выполняются указания  о  недопущении  сбора  подписей  и  агитации  за  других кандидатов, кроме Президента Кучмы.

     Уважаемые депутаты!   Прошу   сегодня,   на   этом  пленарном заседании,  утвердить порядок работы согласительной комиссии.  То, что  делается  и  в  нашем  зале,  не  входит ни в какие рамки.  Я напоминаю, у меня есть 40 секунд...

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Осташ. За ним

- депутат Бондаренко.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Александр Николаевич, мы внесли предложение, и я прошу, чтобы оно было включено в повестку дня.

     И в заключение.  Я заявляю отборному лжецу Александру Морозу: наша партия сама собирает подписи.  У вас партии нет, у нас партия есть.  И хватит клеветать. Еще одно слово - и вы будете привлечены к ответственности. Хватит врать!

     ГОЛОВА. Депутат  Бондаренко.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Осташ.

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212,  м.Київ). Фракція "Реформи-центр".  Шановні друзі!  Закінчився один  із  грандіозних політичних  спектаклів  сучасності  -  вибори  Київського міського голови.  І хоча ще будуть розглядатися якісь заяви й скарги, тобто цей  спектакль  іще  не  зовсім  закінчився,  але кияни свій вибір зробили,  продемонстрували   свою   прихильність   до   одного   з кандидатів.

     Я хотів би сказати,  що ці вибори відрізняються від усіх,  що були раніше,  принаймні деякими формальними обставинами. Уперше за всю  історію  виборчих  систем  в  Україні ці вибори потрапили між двома вихідними днями.  А як відомо,  на Трійцю християнин  зранку звеселяє не тільки душу,  а й тіло,  а тому не може сісти за кермо автомобіля.  Із  Києва  напередодні  цього  вихідного,  за  нашими даними,  виїхало  близько  мільйона  громадян,  і  це  вплинуло на кількість виборців і на їхню активність. Та я хотів би сказати, що кияни   продемонстрували   високу   активність:  близько  мільйона виборців з'явилися на виборчі дільниці.

     Відмінністю цих виборів було й те,  що по один  бік  барикад, знову-таки  вперше  в  історії,  опинилися  і  ліві,  і  праві,  і центристи,  адже виникла надзвичайна небезпека приходу до влади  в Києві  людей,  які  уособлюють  в  собі  угруповання,  котрі мають величезні фінансові можливості, можливості впливу на найвищу владу та великі можливості в засобах масової інформації.

     Ці вибори були надзвичайно прозорими, починаючи з перших днів виборчого процесу,  коли ми затверджували дату проведення виборів, і  закінчуючи  прямою  трансляцією  із  залу  Київради  ходу здачі виборчих документів.  На кожній дільниці була необмежена кількість спостерігачів,  і це свідчить про те, що вибори проходили в рамках закону.

     На жаль,  на цих  виборах  вперше  були  використані  новітні московські  технології  із  залученням  іноземних  агітаторів:  на стадіонах  кричали  Володимир  Винокур   та   інші   і   закликали голосувати. Це є антизаконно.

     Уперше ми  побачили,  як три центральних канали телебачення і центральне радіо працювали на одного кандидата, другий туди не мав доступу,  хоча  вже  в  день  голосування на першому каналі чомусь лунали заклики підтримати Омельченка.  Це була  пряма  провокація, цей  канал ніколи не надавав Омельченкові не тільки переваги,  а й просто можливості виступити.

     Брудні методи,  які використовувалися під час цих виборів  (і кліпи, які демонструвалися), свідчать не тільки про порушення норм закону,  а й про порушення елементарних норм моралі.  Тож я думаю, що кияни зорієнтувалися правильно.

     Я говорив  про  те,  що  вибори  не закінчилися,  бо сьогодні робиться  спроба  залучити  до  спотворення  вибору  киян  найвищі юридичні  інстанції  країни  та дати розгін судовим процесам,  які дискредитують цей вибір.  Я хотів би звернутися до всіх політичних партій  і  сказати:  кияни  не допустять одеського варіанта.  Київ зробив свій вибір!

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Усе, завершуємо.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты!  Я хотел бы привлечь ваше внимание вот к какой проблеме. Сегодня чрезвычайно сложная ситуация  в  угольных  регионах.  Есть большое  опасение,  что  наша  исполнительная власть так увлеклась предвыборной кампанией по выборам Президента,  что забыла о  своей основной функции. Сегодня регрессникипенсионеры уже направляются в Киев для того, чтобы получить пенсию, заработную плату, которую на некоторых производствах не выплачивают по 23 месяца. Сегодня через организацию "Злагода" - полуполитическую,  полуадминистративную  - уже  пытаются  повлиять  на управление экономикой и производством, выкручивая руки директорам и руководителям всех уровней,  пытаются помирить олигархов,  которые натаскали уже столько, что хватит для будущих поколений, с теми, кого обокрали в полном смысле слова.

     Я обращаюсь к Кабинету Министров,  к  депутатам  в  Верховной Раде:  пора  уже перейти к нормальному управлению страной.  Хватит заниматься проблемами,  которые не  являются  главными.  Киев  уже показал,  что  люди осознают опасность того,  что может произойти. Слава Богу, что все обошлось нормально. Пытаться сегодня возбудить судебные  процессы  в  Киеве  -  это просто судиться с киевлянами. Другого мотива здесь просто нет.

     И еще одна позиция. Уважаемые прогрессисты! Одно время вы так ратовали  за  отмену  депутатской  неприкосновенности.  Если бы ее отменили,  то  сегодня  вы   были   бы   заложниками   собственной популистской  теории:  завтра  вас переловят и пересажают,  и если ситуация будет так развиваться дальше,  то  неизвестно,  когда  вы будете баллоториваться на выборах.

     Я очень  прошу:  сегодня  нужно заняться проблемами,  которые связаны с  нормальным  функционированием  государства,  иначе  все придет к краху.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Народний  депутат  Гудима підняв питання про  те,  щоб  негайно,  до  кінця  третьої  сесії, розглянути два невідкладні питання,  що стосуються енергетики.  Ми дамо доручення  голові  комітету  депутату  Ковалку  розглянути  в комітеті  вашу пропозицію,  щоб наступного понеділка,  коли будемо затверджувати  порядок  денний,  ці   питання   обов'язково   були включені.

     Депутат Симоненко   Петро  Миколайович  порушив  питання  про недоречності з боку адміністративних органів в  період  підготовки до  виборів Президента.  Із цього залу обрано двох Президентів:  і Кравчука,  і Кучму.  Кого оберуть наступного (чи з цього залу,  чи зпоза меж залу),  покаже життя. Але про те, що сьогодні твориться, я думаю,  Петро Миколайович ще мало сказав.  Тому в  нас  створена спеціальна комісія. І я просив би, щоб ця комісія (ми вчора про це говорили на засіданні Погоджувальної ради) працювала як слід,  без упередження,  об'єктивно,  дотримуючись  букви  Закону  про вибори Президента і прямих норм статей Конституції,  які стосуються цього питання.

     Я думаю,  ми  повинні  поставити  на місце і органи СБУ (вони живуть і працюють за  рахунок  податків  наших  людей),  і  органи внутрішніх  справ,  і  ті  служби,  які зараз створені (одну з них очолює наш депутат) для розробки системи дос'є на посадових  осіб. Гадаю,  ці дос'є будуть,  але, мабуть, на інших. Я хотів би, щоб і Генеральний прокурор,  і СБУ, і органи внутрішніх справ виконували свої   обов'язки   так,   як   це  потрібно,  дотримуючись  нашого законодавчого поля.

     Що стосується порушеного  Петром  Миколайовичем  питання  про фінансування роботи "Злагоди" на рівні району, міста, області і аж до країни,  то ми дамо доручення Рахунковій палаті, яка з'ясує, за рахунок  яких  коштів  утримуються ці структури.  Ми перевіримо ті фонди,  про які йшла мова,  де накопичені величезні суми грошей, і повернемося до цього питання найближчим часом.

     Щодо питання,  яке  підняв депутат Марченко.  Шановні колеги! Сьогодні ми усвідомлюємо,  що Верховна Рада попереднього скликання припустилася    помилки,    коли    прийняла   рішення   позбавити недоторканності депутатів місцевих  рад.  Я  думаю,  нам  потрібно повернутися до цього питання.

     Ми провели   наради  з  головами  рад  у  ряді  областей.  На останніх,  які відбулися в Одесі і в Криму за  участю  всіх  голів сільських  рад,  стояло  одне  питання:  ні  за  що саджають голів сільських, міських, районних рад. Саджають депутатів для того, щоб мати цифру,  щоб компрометувати депутатський корпус. В Україні 230 тисяч депутатів усіх рівнів,  11 тисяч  600  керівників  рад  усіх рівнів,  і  в  їхній  роботі,  безперечно,  є  недоречності,  це я розумію,  як  і  кожен  з  нас,  але  такий  тотальний  наступ  на депутатський корпус неприпустимий.

     Ми з   головою   комітету  Кушніром  Олександром  Дмитровичем домовилися внести на  розгляд  ще  третьої  сесії  Верховної  Ради питання про відновлення недоторканності депутатів місцевого рівня.

     До питання, яке порушив народний депутат Єльяшкевич, я просив би теж поставитися  з  усією  відповідальністю  і  серйозністю.  Я думаю,  ми  все  зробимо  для  того,  щоб  ця  спеціальна  комісія працювала як належить.

     Шановні колеги,  ми  сьогодні  почули  інформацію   народного депутата,  голови  профільного комітету Чижа Івана Сергійовича про порядок висвітлення роботи сесії,  про ту  роботу,  яку  проводить комітет  разом  з  адміністрацією  Верховної  Ради.  Вранці в мене відбулася розмова  з  Прем'єр-міністром  щодо  відновлення  прямої трансляції по радіо.  Прем'єр-міністр сказав, що він не впливає на це і не може вплинути. Депутат Марченко вніс пропозицію ініціювати судовий позов. Я думаю, це питання ми теж обов'язково розглянемо.

     І останнє.  Депутат Марченко вносив пропозицію запросити сюди голову  СБУ  і  міністра  внутрішніх  справ.  Сьогодні   о   14.30 відбудеться   засідання  спеціальної  комісії,  на  яке  запрошені представники всіх органів.  І ви,  і я,  і всі,  хто  бажає,  будь ласка,  можуть взяти в ньому участь. Думаю, відбудеться принципова розмова. І думаю, що принципова розмова з цих питань відбудеться в мене  особисто  і  з  міністром внутрішніх справ,  і з Генеральним прокурором,  і з головою СБУ, і з міністром закордонних справ, і з міністром  оборони.  Вони втягуються не в ті справи,  які їм треба вирішувати за своїм призначенням у державі.

     А тепер переходимо до розгляду питань,  внесених  до  порядку денного. Будь ласка, Іване Сергійовичу.

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Голова Комітету з питань  свободи   слова   та   інформації.   Шановний   Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Я прошу внести до порядку денного на середу,  тобто на завтра, питання про подолання вето Президента на Закон   про  Національну  раду  України  з  питань  телебачення  і радіомовлення.  Президент наклав  вето  і  цим  блокує  формування Національної   ради.   Найсерйозніший   конституційний   орган   - Національна рада з питань телебачення і радіомовлення  -  не  діє. Давайте  розглянемо  це  питання,  будемо  долати вето або вживати якихось інших заходів. Це перше.

     Друге. Сьогодні відбудеться засідання нашого комітету,  і  ми приймемо  рішення  про  внесення  проекту  постанови за підсумками парламентських слухань (це все з контексту інформаційної блокади). Тому я просив би також внести до порядку денного на завтра питання про проект Постанови  про  підсумки  парламентських  слухань  щодо інформаційної політики.

     І третє. Олександре Миколайовичу, оскільки Центральна виборча комісія звернулася до Верховної Ради з пропозицією не відновлювати трансляції,  бо  ми,  бачте,  заважаємо,  в  нерівні умови ставимо претендентів у кандидати в Президенти,  то я хотів би,  щоб ми  як Верховна   Рада  дали  доручення  або  звернулися  до  Центральної виборчої комісії,  щоб вона забезпечила  законність,  бо  сьогодні претенденти, які в цій залі, ніде не виступають, їх не видно. Зате одного претендента,  який дуже бідує,  звичайно,  так йому погано, видно на всіх каналах день і ніч.

     Тому я  хотів  би,  щоб  ми  доручили цій спеціальній комісії підготувати таке звернення  до  ЦВК,  в  якому  вказати,  що  вона повинна дотримуватися закону й забезпечувати законність виборів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Іване Сергійовичу.  Прошу внести до порядку денного на середу питання,  про яке говорив Чиж  Іван  Сергійович. Будь ласка, підтримайте. Голосуємо.

     "За" - 192.

     Підтримайте, будь ласка.  Є два питання - щодо інформаційного простору і подолання вето,  які треба на завтра внести до  порядку денного. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 242.

     Прийнято.

     Іване Сергійовичу,  звернення  ви,  будь  ласка,  підготуйте. Сьогодні в нас буде зустріч із головою Центрвиборчкому.  Я  думаю, Центрвиборчком - це не для однієї людини,  а для всієї держави,  і він  буде  так  працювати.  Інакше   ми   повернемося   до   цього Центрвиборчкому так, як потрібно.

     Депутат Білоус. Будь ласка.

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Підтримуючи  висловлені  вами   і   Іваном   Сергійовичем пропозиції  щодо  інформаційної  політики,  хотів би звернути вашу увагу ще на один аспект.

     Закликаючи Президента, Національну радіокомпанію, Національну телекомпанію покласти край тому становищу,  яке є на сьогодні, ми, на жаль,  поки що не маємо важелів впливу.  Ці заклики залишаються закликами  в  повітрі.  Тому є пропозиція внести на середу ще один законопроект,  який було підтримано нашим профільним комітетом,  а саме  -  про  зміни  і  доповнення  до  Закону  про  телебачення і радіомовлення.

     Мова йде про  перехід  до  державного  контракту,  державного замовлення  і  оплати  згідно  з  цим  замовленням,  вилучивши  із Державного   бюджету   України   фінансування    окремим    рядком Національної  теле-  і  Національної  радіокомпанії.  Це  буде той важіль, який, по-перше, сприятиме цільовому використанню коштів, а по-друге,  дасть змогу реально впливати на ці структури. Тоді вони будуть рахуватися з Верховною Радою.

     Після ухвалення закону і подолання  можливого  вето  Верховна Рада  може  внести  відповідні  зміни  й  доповнення  до  бюджету. Законопроект було підтримано нашим профільним комітетом. Рахункова палата теж подавала свої зауваження й пропозиції.  І тому я просив би внести це питання до порядку денного на  середу.  Це  серйозний важіль на підтримку Верховної Ради.

     ГОЛОВА. Підтримаємо?  Ставлю на голосування пропозицію внести це питання до порядку денного на середу. Голосуємо.

     "За" - 189.

     Прошу, підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

     "За" - 218.

     Дмитро Дмитрович Петренко, фракція Комуністичної партії. Будь ласка.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська область).  Александр Николаевич!  Состояние дел  в угольной  промышленности с каждым днем ухудшается.  Причина тому - отсутствие  средств  для  обеспечения  техники  безопасности,   на материально-техническое обеспечение и так далее.

     Верховный Совет неоднократно рассматривал ситуацию в угольной промышленности и принимал соответствующие решения. Самое последнее постановление  - от 4 марта.  Большинством голосов Верховный Совет обязал  правительство  выделить  отрасли   дополнительно   полтора миллиарда  гривень.  Все  официальные обращения нашего комитета по этому поводу лично к Премьеру,  Кабинету Министров не дали никаких результатов.  Сегодня  нет  Кабинета  Министров,  он  на  выездном заседании.  Я предлагаю на следующей неделе обязательно  поставить вопрос  о  выполнении  постановления  Верховного Совета от 4 марта этого года.

     ГОЛОВА. Спасибі, це ми врахуємо. Дайте письмову пропозицію.

     Шановні колеги!  Кабінет  Міністрів  просить   нас   протягом найближчих  двох  пленарних  тижнів прийняти сім законів.  Проекти двох ми вже розглянули (один  закон  прийняли,  один  проект  -  у першому читанні). Проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення  запланований на середу,  тобто на завтра.  Два проекти законів - про спеціальну економічну зону "Славутич" і про перелік об'єктів права  державної власності, що не підлягають приватизації, - внесені на четвер. Є в переліку питань і може бути розглянутий за наявності  часу  проект Закону  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України про банкрутство.  Я звертаюся до всіх  народних  депутатів,  до  голів комітетів:  ми повинні розглянути ці законопроекти в обов'язковому порядку на цьому пленарному тижні.

     А тепер  приступаємо  до  розгляду  питань,  які  внесені  до порядку  денного на сьогодні.  Розглядається проект Закону України про  бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність  в   Україні. Доповідає   секретар   Комітету  з  питань  економічної  політики, управління  народним  господарством,   власності   та   інвестицій Бєлоусова Ірина Анатоліївна. Будь ласка.

     БЄЛОУСОВА І.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги! Комитет  по  вопросам экономической политики,  управления народным хозяйством,  собственности  и  инвестиций  доверил   мне   сегодня представить   вам  проект  Закона  "про  бухгалтерський  облік  та фінансову звітність в Україні".  Это чрезвычайно важный  документ, который позволит нам создать,  наконец,  реальную базу для расчета макроэкономических  показателей,  что  в  свою   очередь   поможет реализовать  наши  совместные  усилия  по реформированию экономики Украины.

     Представленный вам    законопроект    является    результатом доработки   проекта   Закона   о   системе  бухгалтерского  учета, представленного Кабинетом Министров в июле 1998 года.

     Рассмотрев законопроект в рабочем порядке,  наш комитет  счел целесообразным  создать  специальную  рабочую  группу  с  участием народных   депутатов,   представителей   Министерства    финансов, Государственной  комиссии  по  ценным  бумагам  и фондовому рынку, Национального  банка,  главных  бухгалтеров  крупных  промышленных предприятий,  а также ученыхэкономистов и представителей Федерации профессиональных  бухгалтеров  и  аудиторов  Украины.  Результатом работы  этой  группы  стал предлагаемый вам законопроект,  который согласован   и   завизирован   министром   финансов   Украины    и вицепремьер-министром по экономическим вопросам.

     Давайте посмотрим, как обстоят дела в Украине с бухгалтерским учетом.  С 1993 года действует  утвердженное  Кабинетом  Министров Положение об организации бухгалтерского учета и отчетности.  В его развитие и как отклик на новые направления хозяйственной  практики все  время  принимаются  различного  рода инструкции,  дополнения, уточнения,  регламентирующие только  технические  вопросы  ведения бухгалтерского   учета.   В   настоящее   время  таких  документов насчитывается более  сотни.  В  совокупности  они  и  представляют сегодня нормативную базу отечественного бухгалтерского учета.

     Однако в Украине сегодня нет закона, регламентирующего единые принципы ведения бухгалтерского учета  и  отчетности,  именно  той отчетности,    которая   обеспечивала   бы   всех   пользователей: руководителей   предприятий,   акционеров,   инвесторов,    органы государственного  управления  - полной правдивой и беспристрастной информацией о  финансовом  состоянии  и  результатах  деятельности предприятий. Именно достоверная информация лежит в основе принятия правильных управленческих решений.

     Необходимость принятия   подобного   законодательного    акта вызвана следующими факторами.

     Во-первых, как отечественные производители и предприниматели, так и инвесторы для обоснования своих решений  нуждаются  в  таком построении  бухгалтерского учета,  который позволял бы им получать достоверную информацию об имущественном состоянии,  о  результатах деятельности  в  соответствии  с принятой в международной практике методикой ведения бухгалтерского учета.

     Сегодня же группировка в отечественном балансе  хозяйственных средств    осуществляется    преимущественно    по   экономическим показателям  при  минимальном  учете  их  правового  состояния.  В соответствии  с  действующим  Законом  Украины  о  налогообложении прибыли предприятий  расчет  налогооблагаемой  прибыли  в  большей степени ориентирован на метод начисления доходов и затрат, который отвечает мировой практике ведения бухгалтерского учета.

     Во-вторых, сегодня  имеется  спектр  проблем,   связанных   с определением  оптимальной,  адекватной  системы взаимосвязей между бухгалтерским  учетом  и   отчетностью   и   налоговой   политикой государства.  Такая адекватность является одним из важных аспектов общегосударственной  учетной  политики,  поскольку   предоставляет возможность максимально реализовать интересы как государства,  так и субектов хозяйствования.

     Сегодня в Украине создана относительно обособленная налоговая отчетность  в  виде  налоговых  деклараций,  и  учет  ориентирован фактически только на потребности налогового законодательства.  Это не   может   удовлетворять  все  группы  пользователей  финансовой информацией.

     Мы имеем опыт стран с развитой экономикой,  где бухгалтерский учет,  а  соответственно  и  отчетность,  существует параллельно с налоговым учетом,  причем  первый  используется  руководителями  и владельцами   с   целью   управления  и  финансового  контроля  за деятельностью предприятия,  а второй - для  определения  налоговых обязательств и контроля за их выполнением.

     Дело в  том,  что  налогооблагаемая  прибыль  и  прибыль  как показатель экономической деятельности предприятия - это не одно  и то   же.   Методы,  которые  применяются  в  бухгалтерском  учете, направлены на  отображение  реальных  экономических  процессов,  а налогооблагаемая  прибыль  рассчитывается с применением совершенно других     методов,     которые     предусматривает      налоговое законодательство.  И  сегодня ни один директор не может эффективно управлять своим предприятием на основании только двух показателей: валовых доходов и валовых расходов, составляющих основу налогового учета.  Это приводит к  падению  уровня  эффективности  управления субектом  хозяйствования  и  самое  главное  - к невозможности на государственном  уровне   дать   адекватную   оценку   большинству макроэкономических процессов, происходящих в Украине.

     Таким образом,   можно   сказать,   что   бухгалтерский  учет интернационален и мы можем применять международную практику. А вот налоговое  законодательство  -  национально,  и  наша цель,  чтобы расхождения  между   бухгалтерским   и   налоговым   учетом   были минимальными.

     И в-третьих,  закон  позволит решить еще одну не менее важную проблему  -  проблему  контроля  как  за  ведением  отчетности   в принципе,  так  и  за  ее  качеством.  Сегодня  мы  можем с полной уверенностью сказать,  что  бухгалтерский  учет  ведут  только  те предприятия, которые подлежат обязательной аудиторской проверке. А как обстоят дела на других  предприятиях  -  непонятно,  по-моему, даже руководителям.

     За нарушение  ведения  бухгалтерского учета или за отсутствие такого учета нынешним законодательством не  предусмотрено  никаких штрафных санкций. Вот не ведется на предприятии учет ряда основных фондов или ряда производственных запасов -  и  ничего  за  это  не будет.

     Итак, в  предлагаемом законопроекте определены правовые нормы регулирования,  организации  и  ведения  бухгалтерского  учета   и предоставления финансовой отчетности.  Хочу обяснить,  что именно регламентирует  данный  закон.   Вам   хорошо   известны   понятия "финансовый учет" и "управленческий учет".

     Финансовый учет  всегда был связан с обеспечением информацией внешних   пользователей,   то   есть   органов    государственного управления,    включая    налоговую    администрацию,   Госкомитет статистики,  таможню, Пенсионный фонд и другие. Это и акционеры, и кредиторы,  включая  банки  и  другие  финансовые  организации,  и инвесторы.

     Управленческий, или   внутрихозяйственный,   учет   позволяет руководителям  управлять  и  видеть  реальные перспективы развития любого промышленного предприятия,  торговой  фирмы,  коммерческого банка  или иного субекта хозяйствования.  Кстати,  в экономически развитых странах стираются традиционные различия между  финансовым и  управленческим  учетом  и  даже  появился  новый  термин  "учет стратегический".

     Таким образом,  управленческий, или внутрихозяйственный, учет

-  дело  самого  предприятия,  поскольку этот учет разрабатывается исходя из конкретной структуры данного предприятия  и  применяемой технологии.  А  финансовый  учет  обеспечивает интересы общества и поэтому нуждается в государственной регламентации.  Обобщая, можно сказать,  что со стороны государства необходимо установить правила и  процедуру  обработки  информации   и   составления   финансовой отчетности   только   для   внешних   пользователей.  А  субектам предпринимательства дать возможность самостоятельно  устанавливать границы и формы ведения учета, а также степень его детализации для внутренних потребностей.

     Таким образом,   закон,   проект    которого    предлагается, регламентирует  только  финансовую отчетность,  а также минимально необходимые   требования,   касающиеся    обязательного    ведения бухгалтерского учета.

     Не менее  важным,  наряду с законодательным закреплением прав всех групп пользователей на  получение  достоверной  информации  о деятельности    субектов   хозяйствования,   является   внедрение национальных   стандартов,   которые   (хочу    подчеркнуть)    не противоречат  международным.  То есть национальные стандарты - это выбор   конкретных    подходов,    но    в    пределах,    которые предусматриваются Международной системой бухгалтерского учета.

     Хочу пояснить,  зачем нужны эти стандарты. Мы живем в мировом сообществе,  и переход на общепризнанные и общепонятные  стандарты бухгалтерского учета нужен прежде всего нам самим,  потому что без этого  нормальная  интеграция  Украины  в  мировую   экономическую систему просто невозможна.

     Переход на    национальные    стандарты,    базирующиеся   на международных нормах,  не означает демонтажа существующей  системы бухгалтерского  учета  и  ее  замены  заграничными системами.  Как методологически, так и технологически система бухгалтерского учета Украины  в  целом  себя  оправдала и нет потребности ее разрушать, отбрасывая позитивный опыт,  прогрессивные формы и методы  ведения учета.

     Однако всем известно, что с 1 января 1998 года Национальный банк и коммерческие банки,  а с 1999 года - и  все  предприятия,  представленные на фондовом рынке,  то есть в Госкомиссии  по  ценным  бумагам,  ведут  учет  по   международным стандартам.  И  получается,  что  в  одном секторе экономики банки применяют  одни  подходы  к  оценке  обектов,  а  их  клиенты   - предприятия - другие.

     Мы принимаем   национальные   стандарты  не  для  иностранных инвесторов.  Ведь не дадут же они нам денег только потому,  что мы внедрили национальные стандарты. Мы принимаем их для руководителей предприятий, которым они помогут управлять предприятием и позволят увидеть его реальные перспективы.

     Главная суть   стандартов   или   требований   к   финансовой отчетности,  заложенная в проекте закона,  -  правдивое  отражение финансового  состояния  предприятия и его финансовых результатов в реальном времени.  Стандарты бухгалтерского учета, коротко говоря, отвечают на два вопроса:  первый - какой минимум информации должен быть приведен в финансовой отчетности,  чтобы на ее  основе  можно было  принимать  различные управленческие решения;  и второй - как оценивать статьи финансовой отчетности,  то есть активы, пассивы и другие показатели.

     Присоединение Украины  к Международной системе бухгалтерского учета не является и не должно быть самоцелью.  Однако мировой опыт показывает, что принципы, изложенные в международных стандартах, с одной   стороны,   в   наибольшей   степени   отвечают   интересам потенциальных пользователей, а с другой, - позволяют унифицировать финансовую отчетность и сделать ее удобной в использовании.

     Принципы, заложенные в нашем проекте,  во  многом  непривычны для  нас,  но  при  более  пристальном,  а  главное  -спокойном их изучении становятся понятными и логичными.

     В первую очередь следует отметить,  что  использование  новых принципов     бухгалтерского     учета    значительно    расширяет функциональные возможности бухгалтерии и повышает значимость самих бухгалтеров.  Отражение той или иной операции во многом зависит от выбора методики оценки, от квалификации учетных работников.

     Из семи принципов,  на  которых  построен  законопроект,  два являются    совершенно    новыми:    первый    -    это    принцип предусмотрительности,  второй - принцип преобладания сущности  над формой.

     Первый принцип подразумевает,  что при отнесении тех или иных сумм на  доходы  или  затраты  необходимо  использовать  методику, обеспечивающую незавышение доходов и активов,  с одной стороны,  и незанижение обязательств и расходов - с другой.  Наверное, не надо обяснять,  что  это  правило  прямо  противоположно тому,  к чему привыкли представители бухгалтерских и финансовых служб украинских предприятий.

     Принцип преобладания  сущности  над  формой,  в свою очередь, принципиально  меняет  саму   психологию   бухгалтерского   учета. Бухгалтерам  придется  забыть,  что главное в их работе - бумажка. Главным в работе бухгалтера является обязанность отражать в  учете хозяйственную операцию не по формальным признакам, а в зависимости от  ее  экономической  и  смысловой   нагрузки.   Так,   например, приобретение векселя в зависимости от ситуации может быть отражено и как финансовое вложение,  и как приобретение ценных бумаг, и как кредитная операция, и как расчетная операция.

     Согласно законопроекту методологическое руководство процессом реформирования бухгалтерского учета  должен  осуществлять  Минфин, который  утверждает  упомянутые  национальные  стандарты  и другие документы, касающиеся ведения и составления финансовой отчетности.

     Кроме того,  узаконивается  Методсовет,  который  состоит  из представителей     правительственных     и     неправительственных организаций,   профессионалов-практиков   и    ученых-экономистов. Методологический  совет  функционирует на общественных началах как научно-консультативный орган при  Министерстве  финансов.  Кстати, этот  совет  работает  с  июля  1997  года,  и  за  это  время  им разработано    19    первоочередных    национальных     стандартов бухгалтерского  учета,  из  которых  пять  уже подписаны министром финансов Украины и в  данный  момент  находятся  на  экспертизе  в Минюсте.

     Вот эти  пять  стандартов,  чтобы  вам было более понятно,  я назову:  национальный стандарт бухгалтерского учета  1  называется "Общие  требования к финансовой отчетности";  стандарт 2 "Баланс"; стандарт 3 "Отчет о финансовых результатах";  стандарт 4 "Отчет  о движении  денежных  средств";  стандарт  5  "Исправление  ошибок и изменение финансовой отчетности".  Методсоветом разработан  уже  и проект нового плана счетов.

     Однозначно можно   сказать,  что  с  принятием  этого  закона значительно  уменьшится   то   огромное   количество   нормативных документов,   которые  мы  имеем  на  сегодняшний  день.  Согласно законопроекту, все предприятия Украины обязаны вести бухгалтерский учет с момента регистрации до ликвидации.  Предприятие вправе само выбирать форму бухгалтерского учета в зависимости  от  особенности своей     деятельности,     разрабатывать    систему    и    формы внутрихозяйственного учета,  утверждать правила  документооборота. Ведение  бухгалтерского  учета  возлагается на главного бухгалтера или на лицо,  которое получает соответствующие полномочия согласно закону и иным законодательным актам Украины.

     Что еще  даст  нам  принятие  этого  закона?  Законодательное утверждение бухгалтерского учета  позволит  нам  создать  реальную базу   для  расчета  макроэкономических  показателей,  на  которых базируется внутренняя политика Украины.  Это означает, что Кабинет Министров  сможет  оперировать  реальными показателями,  поскольку Госкомитет статистики получит, наконец, точную и полную информацию о  деятельности  предприятий,  которую,  как  вы понимаете,  может обеспечить только бухгалтерский учет. Мы сможем навести порядок во всех  секторах  экономики  и  правильно  оценивать  имущество  при приватизации.

     Заставив предприятие  воспроизводить  полную  картину   своей деятельности,  мы  дадим  Государственной  налоговой администрации возможность увидеть значительную часть  средств,  которые  сегодня обращаются в теневой экономике.  Кроме того, введение национальных стандартов бухгалтерского учета создаст основную  предпосылку  для трансформации  налоговой  администрации  из  фискального  органа в орган контролирующий.

     Сегодня из-за отсутствия точной информации страдают не только руководители  предприятий,  которые не могут принимать эффективные управленческие  решения   и   вынуждены   нанимать   дорогостоящие аудиторские фирмы.  Страдают также собственники,  которые не могут принимать решения по  развитию  предприятия,  кредиторы  не  могут оценивать платежеспособность предприятия, а правительство не может разработать соответствующую учетную и налоговую политику.

     Кстати, у наших соседей россиян закон, который регламентирует бухгалтерскую  деятельность,  принят еще в 1996 году.  Работая над законопроектом,  мы встречались с москвичами и имели  возможность, исходя   из   практики   внедрения   этого   закона,  оценить  его положительные и отрицательные стороны.

     Бухгалтерский учет  без  ложной  скромности   можно   назвать первоосновой   всех   экономических   реформ.   Самые  радикальные налоговые  реформы  попросту  не  могут  быть  реализованы,   если одновременно  не будет внедряться современный инструментарий сбора данных о деятельности предприятий и о развитии малого бизнеса.

     В заключение я хочу еще раз подчеркнуть,  что этим законом мы устанавливаем  единые  правила  игры.  В  итоге  это  позволит нам положить  конец  беспределу,  когда  каждый  проверяющий  трактует документы  так,  как  ему хочется.  Внедрение этого закона сделает прозрачным все процессы,  происходящие в нашей экономике,  и  даст возможность  реализовать  наши  совместные  усилия по выводу ее из кризиса.  И вряд ли тут скажешь  лучше,  чем  сказал  наш  великий Шевченко: "Хто не рахує, той і не має".

     Наш комитет предлагает принять подготовленный и согласованный с Кабинетом Министров законопроект за основу и  поручить  Комитету по  вопросам  экономической политики доработать его с учетом ваших замечаний и внести на второе чтение.

     ГОЛОВА. Запитання до Ірини Анатоліївни  є?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть. П'ять хвилин відведемо.

     Депутат Терьохін. За ним - депутат Глухівський.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  місто  Київ).  Шановний  доповідачу!  Учора  я  показав  цей законопроект бухгалтеру мого інституту і запитав про її  враження. Вона  відповіла  мені  так:  "Я сподівалася,  що буде закон,  який врегулює,   нарешті,   кількість   форм   звітності,   забезпечить гармонізацію  податкового  і  бухгалтерського обліку,  а знайшла в цьому  законопроекті   лише   одне   рішення   -   про   створення методологічної  ради  з бізнесменів,  яка й буде щось там робити в бухгалтерському обліку.  Більше нічого не досягнуто".  Тож  навіщо взагалі приймати такий закон?

     Дякую.

     БЄЛОУСОВА І.А.  Спасибо  за  вопрос.  Насчет  того,  что  ваш бухгалтер не поняла, какие именно формы отчетности будут. Дело все в  том,  что  в  законопроекте не расписаны,  как это было раньше, инструкции,  которые будут  регламентировать  все  моменты  учета, вплоть до отпуска продукции со склада.

     Есть стандарты.  Вот в этих стандартах четко и ясно написано, какие формы финансовой отчетности должны  быть:  баланс,  отчет  о финансовых результатах, отчет о движении денежных средств, отчет о собственном капитале.

     Методсовет, который  их  разрабатывает,  работает  с  июля  в составе   27  человек:  это  представители  Министерства  финансов (господин Пархоменко, вы все, наверное, знаете его), Национального банка,    Госкомиссии   по   ценным   бумагам,   ученыеэкономисты. Бизнесменов там точно нет.

     Методсовет работает,  стандарты  готовы.  И   предприятия   в принципе  уже  готовы  перейти  на  новые стандарты бухгалтерского учета.

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський. За ним - депутат Сергієнко.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Фракція Руху. Шановна доповідачко! Я згоден із  тим,  що  нам  справді треба прийняти закон про бухгалтерський облік. Ми маємо нормалізувати цю важливу ділянку нашої роботи. Але водночас у мене такі запитання.

     Перше. Як  відомо,  багато  суб'єктів  господарювання  ведуть подвійний бухгалтерський облік, тобто мають легальну бухгалтерську книжку і тіньову.  Цей новий закон визначатиме якесь покарання для тих суб'єктів господарювання,  які ведуть тіньовий  бухгалтерський облік?

     І друге  запитання.  Україна в перспективі буде приєднуватися до Світової організації  торгівлі  (СОТ).  Якою  мірою  цей  закон впишеться у світові стандарти бухгалтерського обліку?

     Дякую.

     БЄЛОУСОВА І.А.  Спасибо. Национальные стандарты разработаны в рамках международных норм  и  вполне  вписываются  в  их  систему. Почему  мы  остановились на понятии "национальные стандарты"?  Все дело в том,  что международные стандарты являются как  бы  основой для   разработки  национальных  стандартов  и  в  чистом  виде  не применяются.  Каждая страна разрабатывает собственные стандарты  с учетом  развития  своей  экономики (переходный период или развитая экономика). Наши стандарты соответствуют международным стандартам, не выходят за их пределы,  учитывая нашу специфику. Мы вписываемся в их требования.

     Что касается  наказания  за  ведение   двойного   учета,   то обнаружить,  что  ведется  двойной учет,  очень сложно.  Мы сейчас говорим о  том,  что  бухгалтерский  учет  обязателен.  Это  очень затруднит   ведение  того  учета.  Я  как  бухгалтер  с  25-летним бухгалтерским стажем могу сказать: можно вести "белую" бухгалтерию и можно вести "черную" бухгалтерию, но когда есть закон, в котором все регламентировано,  получается непонятная "серая  бухгалтерия". Такую  бухгалтерию вести невозможно:  надо либо так,  либо так.  И поэтому  мы  заставим  предприятия  вести  бухгалтерию  на  основе национальных стандартов.

     ГОЛОВА. Депутат Сергієнко.

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  101, Кіровоградська   область).   Группа   "Трудова   Україна".   Ирина Анатолиевна, у меня два вопроса.

     Первый. Если  мы примем закон,  оторванный от инструкций и от форм отчетности,  то предоставим  возможность  Кабинету  Министров наплодить кучу документов,  и вы опять скажете,  что наш бухгалтер чего-то не понял.  Он и не в состоянии будет все  это  понять.  Не думали  ли  вы  о  том,  чтобы  все-таки  к  этому закону дать как приложение формы конкретных узаконенных документов,  чтобы никакие другие больше не принимались?

     И второй вопрос. В статье 5 "Валюта бухгалтерського обліку та фінансової звітності" либо специально,  либо по  ошибке  записано: "Операції  в  іноземній  валюті  відображаються  в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України з  перерахунком  її за   офіційним   валютним   курсом   Національного  банку  України відповідно на дату здійснення операцій або  складання  звітності". Это совершенно разные вещи. Если "на дату складання звітності", то курсовая разница постоянно будет костью в горле.  Так все-таки  то или то?

     БЄЛОУСОВА І.А.  Спасибо. Что касается того, чтобы приложить к закону  действующие  формы  отчетности,  то  закон  не  должен  их устанавливать. Есть стандарты, которыми узаконены формы и баланса, и отчета о финансовых результатах, и другие.

     Мы предлагаем упорядочить имеющуюся на предприятии информацию с  целью подачи понятной и доступной финансовой отчетности.  Но мы еще  не  приняли  Налоговый  кодекс.  Вот  когда  здесь,  в  зале, определим,   какой  проект  ляжет  в  основу  будущего  Налогового кодекса,  тогда  и  увяжем  существующие  формы   с   требованиями налогового законодательства.  Какая у нас ситуация сейчас?  Почему мы говорим,  что не применяем  международные  стандарты  в  чистом виде,  что эти стандарты - национальные? Потому что наша экономика еще  изменяется,  и,  конечно,  будут  изменяться  и  национальные стандарты.

     Как отражать в отчетности операции в иностранной валюте - это тоже связано с налоговым законодательством. Мы с вами решим, будет ли курсовая разница обектом налогообложения. Это мы обсудим. Наша главная задача - вникнуть во все это.  И я бы очень  просила  вас, когда мы будем принимать Налоговый кодекс,  все-таки увязывать его с бухгалтерским учетом.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Ірино  Анатоліївно.  Сідайте,  будь  ласка. Зрозуміло   і   дохідливо   розповіли.  Фракція  зелених  достойно представляє проект закону.

     Шановні колеги!  Хтось  бажає  виступити?   П'ять   депутатів записалися:  Черненко,  Осташ,  Гавриш,  Москвін, Терьохін. Надамо всім по три хвилини, так? Виставте 15 хвилин.

     Депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Осташ.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый  Председатель!  Уважаемые   товарищи депутаты!  Я  хочу  сказать сразу,  что поддержу предложение Ирины Анатолиевны принять проект закона в первом чтении и мотивирую свою позицию следующим.

     У предприятий,  вне зависимости от форм собственности, до сих пор  нет  документа,  который   четко   регламентировал   бы   эту чрезвычайно  важную  работу.  Я  хотел  бы  сказать,  что в работу бухгалтеров и бухгалтерской службы по учету включается кто угодно, начиная от проверяющих, которые только из лени могут не зацепить и не проверить эту работу,  до тех, кто облечен полномочиями: и КРУ, и инспекция,  и милиция,  и службы правоохранительных органов. Все они,  по сути дела,  вносят чрезвычайную путаницу  и  лихорадку  в работу, что порой даже сложно определиться, кто за что и где будет нести ответственность.

     Я хотел бы,  чтобы мы, наконец-то, поняли, что от работы этой службы  зависит  чрезвычайно много.  Но тем не менее у меня есть и ряд замечаний, которые можно было бы рассмотреть. Прежде всего, до сих пор имелось огромное количество учетной документации.  Сегодня в законопроекте предлагается то же самое.  Я понимаю, что основные документы,  основные  книгипроводки  должны вестись.  Но тот обем учета  и  информации,  который  мы  предполагаем  в  этой  работе, напоминает работу бухгалтера того периода, когда мужичок-бухгалтер сидел в заскорузлом пиджачке и с нарукавниками.

     Следующее - финансовая отчетность.  Я не знаю,  насколько это обоснованно,    но    необходимость    представлять   ежемесячные, ежеквартальные и годовые отчеты  к  конкретно  установленной  дате делают  абсолютно  неритмичной  работу  целого предприятия,  целой организации  и  целого  учреждения.  Я  предлагаю  определиться  с количеством  документов  в отчетности,  их качеством и количеством строк, которые заполняются.

     И еще одну позицию,  которая сегодня была высказана,  я хотел бы  поддержать  -  о  сферах  действия  закона.  Мы  должны  четко определится,  на каких предприятиях и какое количество  работников должны отвечать за работу бухгалтерской службы в целом.

     Прошу депутатов  принять законопроект в первом чтении,  чтобы затем доработать его и принять закон.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Терьохін. За ним - депутат Москвін.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Я виступаю не від свого  імені,  а  за дорученням депутатів Комітету з питань фінансів.  Треба зазначити, що тисячі підприємств давно очікували цей закон, плекаючи надію на те,  що буде впорядковано заплутану,  економічно необгрунтовану та адміністративно   витратну   звітність.   Одначе   навіть   перший неупереджений    аналіз    законопроекту    свідчить    про   його недосконалість, часом про низький професійний рівень виконання.

     Так, понятійний апарат  не  відповідає  діючим  правилам,  їх змістовому навантаженню,  а в деяких випадках суперечить нормам як чинного Цивільного кодексу,  так і запропонованого проекту, зовсім не  вписується  в  базові  термінологічні визначення як статистики матеріального продукту, так і статистики національних рахунків.

     Наведу декілька прикладів, шановні народні депутати. Активами визнаються  "ресурси,  отримані підприємством в результаті минулих подій,  використання яких,  як очікується,  приведе до  збільшення економічних вигод у майбутньому". Виникає безліч запитань: що таке ресурси, що таке економічна вигода, як бути з активами - отриманою компенсацією  за  раніше  створений  борг,  чи є активами ресурси, якими  володіють  благодійні  організації,  діяльність   яких   не передбачає  економічної  вигоди,  що  робити  з планово збитковими підприємствами, субсидованими державою?

     Господарська операція - це "дія або подія, яка викликає зміни у  фінансовому  стані підприємства".  Чи означає це,  що фінансові зміни внаслідок викрадення активу або його арешту  чи  зруйнування внаслідок обставин непереборної сили є господарською операцією? Це з одного боку.

     З другого боку,  чому не включається до складу  господарських операцій,  наприклад, надання товарів в оренду, заставу чи довірче управління?  Бо до першої виплати винагороди або отримання кредиту у  фінансовому  стані  підприємства  або  в його балансі формально ніякої зміни не відбувається.

     Дочірнім визнається "підприємство,  яке  контролюється  іншим (материнським)     підприємством".     Незрозуміло,     що    таке "контролюється".  Має контрольний пакет акцій, має блокуючий пакет акцій,   входить  до  категорії  так  званих  великих  акціонерів, відчуження   пакету   яких    може    призвести    до    технічної неплатоспроможності, або щось інше?

     Стандартом бухгалтерського   обліку   визнається  нормативний документ,  який  не  суперечить  міжнародним  стандартам.  Виникає запитання,  що  це за ніким не з'ясовані міжнародні стандарти?  Це що,  SNA- statistics чи що це  таке?  Між  іншим,  не  затверджені парламентом  як  імперативи,  вони  не можуть бути взяті за основу національного обліку.  Строго кажучи,  домовленості між  Островами Зеленого  Мису  та  Берегом  Слонової  Кістки  теж  є міжнародними домовленостями.

     Найбільш безграмотним   є    визначення    зобов'язання    як заборгованості,  що  виникла  в  минулому.  Усе якраз навпаки,  бо заборгованість - це зобов'язання,  яке виникло в  минулому  та  не було  виконане  вчасно.  Такої  ж  неохайності  було припущено при визначенні інших термінів.

     Чесно кажучи,  пояснення термінів схожі на  поганий  переклад статей  бізнесового  кодексу США або підручника з SNA-statistics і не мають нічого спільного з понятійним апаратом,  застосовуваним в Україні та звичним для наших бухгалтерів.

     Кожний бухгалтер,  я  хочу  повторити,  очікував гармонізації податкового та статистичного обліку,  але  замість  цього  отримав проект закону,  який утверджує необмежену владу органів статистики та фінансового контролю над  діяльністю  підприємств,  що  є  дуже корисним у світлі майбутньої виборчої кампанії.

     Є дивними  правила  бухгалтерського  обліку,  а  саме принцип обачності,  за яким підприємство має запобігати  заниженню  оцінки активів.  Виникає  запитання:  хто  визначить  ступінь  цієї самої обачності або бюджетних зобов'язань?

     Чесно кажучи,  складається   враження,   що   проект   закону створений   заради  узаконення  цієї  методологічної  ради.  Інших позитивів для бухгалтерів,  на жаль,  він не містить.  Усі  пункти законопроекту підпорядковані цій головній ідеї.

     Я міг  би  додати  ще  декілька  зауважень.  Наприклад,  опис первинних документів суперечить правилам податкового обліку та має бути   скасований.   Правила   заповнення   первинних   документів збігаються з вимогами податкового обліку.  Стандарти,  визначені в проекті,  є  дивними.  Безглуздо  звітувати  про рух коштів,  коли подається  баланс  і  фінансовий   звіт   підприємства.   Викликає здивування  також  розбіжність  періоду бухгалтерської звітності з періодом податкової звітності.

     Я уповноважений  сказати  наш  висновок.  Ми  пропонуємо  або відхилити  проект закону у зв'язку з тим,  що він підготовлений на дуже низькому професійному рівні,  або доопрацювати його і  подати на перше повторне читання.

     І я дуже просив би про це керівництво Верховної Ради. У нас є Комітет з питань фінансів і банківської діяльності,  який, власне, і займається цією справою. Якщо до справи, я перепрошую, підходять дещо вільно, з'являються отакі закони, які нікому не потрібні.

     Тому для того щоб не забути про цю ідею,  ще  раз  від  імені комітету  пропоную прийняти законопроект у першому першому читанні і повернути на доопрацювання  до  повторного  першого  читання.  І доручити нашому комітету його остаточно доопрацювати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш. За них - депутат Москвін.

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  176,  Харківська  область).  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні   колеги!   Проект,   який   ми розглядаємо,  має  виключне  значення  для  ведення  господарської діяльності абсолютної більшості українських підприємств. Порівняно з раніше розданим законопроектом, внесеним урядом, він, безумовно, має більш прогресивний характер.  Ми маємо підтримати  роботу  над організацією бухгалтерського обліку саме в цьому напрямі.

     Питання реформування бухгалтерського обліку є водночас і дуже важливим,  і дуже  болісним  для  економіки.  Тому  що  поступовий перехід від однієї форми бухгалтерського обліку до іншої здійснити надзвичайно важко.  Потрібно змінити  саму  філософію  регулювання бухгалтерського  обліку.  Тому  єдине  застереження в цій ситуації таке:  не приймати  непродуманих  кроків,  адже  зруйнувати  стару систему  бухгалтерського  обліку  дуже  просто,  а поновити - дуже важко.

     Потрібно уважно  вивчити  досвід  країн,  які  вже  здійснили перехід  до  міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.  Діюча система  бухгалтерського  обліку  є  пережитком  старої   планової економіки.  За  такої  економіки  можлива  штучна уніфікація самих операцій,  і вона є дуже важка в цьому випадку.  Така система може бути проконтрольована державою.

     У ринковій  економіці  форми  господарських операцій набагато різноманітніші.    Сьогодні    держава    намагається     втиснути різноманітність господарських операцій, яка вже виникає в Україні, в прокрустове ложе  норм  та  інструкцій.  Це  неможливо,  тому  і наростає   конфлікт  між  підприємцями  і  державою.  Часті  зміни законодавства  та   підвідомчих   інструкцій   спочатку   доводили бухгалтерів   до  відчаю.  Сьогодні  бухгалтери  перетворилися  на філософів, які спокійно чекають, доки відбудуться чергові зміни.

     Розрив між  законотворчою  і  господарською  діяльністю   вже пішов,  підприємці  призвичаїлися  існувати автономно від держави. Тому сьогодні  прийняття  нового  закону  на  базі  універсальних, уніфікованих принципів має значні переваги.  З-поміж найважливіших з  них  є:  об'єктивніше  відображення   діяльності   підприємств, полегшення  аналізу  результатів діяльності,  контроль і своєчасне виявлення відхилень від запланованих показників.

     Така система забезпечує прозорість  бухгалтерських  операцій, робота   над   стандартами   бухгалтерського   обліку   має   бути обгрунтована економічно, і тому покладена на досвідчених фахівців.

     Тут визначну  роль  має  відіграти   Методологічна   рада   з бухгалтерського    обліку.    Але   законом   необхідно   посилити незалежність методологічної ради і відмовитися від затвердження її професіонального складу Міністерством фінансів України.

     Тепер щодо   зауважень.  У  новому  законі  слід  передбачити спрощену процедуру бухгалтерського обліку для  малих  підприємств, як  це  було  передбачено  в  проекті  закону,  поданого Кабінетом Міністрів.

     Крім того,  слід окремо врегулювати відносини між  суб'єктами підприємницької діяльності та Державною податковою адміністрацією. Бухгалтерська  звітність  має  бути  узгоджена  між  Міністерством фінансів та податковими органами,  щоб підприємствам не доводилося виконувати подвійну роботу з обліку  господарської  діяльності.  I органи,  які  здійснюють  перевірки діяльності підприємств,  також мають узгоджувати свою  роботу.  Погоджувальна  функція  має  бути покладена на Державну податкову адміністрацію.

     Пропонуємо змінити   підхід  до  надання  інформації  органам державної статистики.  Така  інформація  має  бути  не  більш  ніж статистичним    дослідженням.   Треба   спростити   форми   подачі інформації.

     Враховуючи те,  що проект закону потребує  більш  грунтовного доопрацювання,  про  що  сказав  у  виступі  депутат Терьохін,  ми пропонуємо цей законопроект розглянути в першому читанні, створити спеціальну  робочу  групу для його доопрацювання на більш фаховому рівні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Така робоча група є.

     Будь ласка, депутате Москвін.

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Фракція зелених. Головним опонентом  цього  проекту  закону   є   пан   Терьохін,   тому   я полемізуватиму  переважно  з  ним.  Я  також представляю не тільки фракцію зелених,  а й основних розробників цього  проекту  закону, професійну  організацію  бухгалтеріваудиторів,  а також українське товариство фінансових аналітиків,  де я є головою комісії з питань фінансової  звітності.  Ці  організації  спільно  з  Міністерством фінансів і розробили  цей  проект  закону.  Тому  казати,  що  він розроблений на низькому професійному рівні,  на мою думку, - це не поважати наших бухгалтерів,  наших вчених.  Я  б  не  робив  таких висновків.

     Тепер стосовно двох головних моментів цього проекту закону. Є міжнародні стандарти бухгалтерського обліку,  їх 39. Є міжнародний комітет  з розробки цих міжнародних стандартів.  Це не є документи обов'язкові,  це  документи-стандарти,  що  рекомендуються  різним країнам.  І  на їх основі приймаються національні стандарти.  Такі стандарти  закладені  в  нашому  проекті  закону.  Тобто   Україна розробляє свої стандарти,  про що розповіла Ірина Анатоліївна.  Їх поки що не 39,  але буде  саме  стільки.  До  речі,  розробляється сороковий стандарт, тобто в цьому напрямі робота триває.

     Що це  дає Україні?  Це є мова спілкування економістів.  Це є інформація для прийняття правильних рішень.  Ми приймаємо  бюджет, закони,  які потребують економічного обгрунтування. Хто може певно сказати,  чи то є достовірна  інформація,  якщо  немає  в  Україні отакої системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності?

     Тепер стосовно  фінансової звітності.  І це,  може,  - один з головних моментів цього проекту  закону.  У  пункті  2  статті  11 міститься перелік фінансової звітності:  баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів, звіт про зміни у власному капіталі  та примітки (пояснення) до цих звітів.  Тобто,  можливо, бухгалтер пана Терьохіна не  прочитала  цього  пункту,  просто  не помітила його.

     Далі - що таке звіт про рух грошових коштів.  Це є стандартна форма фінансової звітності в усьому світі,  тільки  в  Україні  її немає.  Вона  буде справді новою.  Ця форма дасть змогу показувати обіг грошей і сприятиме,  я б так  сказав,  оприлюдненню  тіньової економіки.

     Головний момент  у  цьому  законі  -  подання  і оприлюднення фінансової  звітності.  І  цим  проектом  закону  передбачено,  що фінансова  звітність  має  бути відкритою для трудових колективів, власників, усіх, хто хоче мати таку інформацію. І це головне.

     Я пропоную прийняти цей проект закону в першому читанні.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  є дві пропозиції.  Одна пропозиція - прийняти  законопроект  у  першому читанні - внесена від комітету, група депутатів серйозно доопрацювала проект,  який  вніс  Кабінет Міністрів.  І  друга  пропозиція,  її  вніс  депутат  Терьохін,  - прийняти законопроект на  повторне  перше  читання  з  відповідним доопрацюванням.

     Я ставлю на голосування першу пропозицію, яку вносять народні депутати від  профільного  комітету,  -  прийняти  законопроект  у першому читанні.

     "За" - 215.

     Друга пропозиція  -  направити  законопроект на доопрацювання для повторного першого читання. Я ставлю її на голосування.

     "За" - 102.

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Соціалістична опозиція.  Я хочу нагадати пану головуючому, що від фракції я маю право, і гарантоване право, виступити і позицію фракції висвітлити.

     Так ось,  наша  фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України наполягає на тому, щоб цей законопроект прийняти у першому читанні,  а не так,  як сказав пан Терьохін,  "у першому,  першому читанні", тобто незрозуміло якому. Бо його намагання - заблокувати утвердження  первинних засад обліку і контролю в державі.  Не може держава існувати далі, якщо немає взагалі контролю і обліку.

     Те, що сьогодні відбувається в податковому обліку, коли є два показники,  навколо  яких усі кружляють і витискують податки,  які потрібні  пануючому  кланові,  -  це  неприпустимо.  Законопроект, запропонований  нашим  комітетом,  над  яким  ми працювали,  якраз створює  нормальні  обгрунтовані  засади  бухгалтерського  обліку. Пропоную  прийняти  цей законопроект у першому читанні.  Тоді буде можливість доопрацювати  його,  врахувати  висловлені  зауваження, поліпшити проект і прийняти вже остаточно до кінця цієї сесії,  не затягуючи справу.  Тому я закликаю  проголосувати  законопроект  у першому читанні.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я ставлю на голосування пропозицію прийняти законопроект у першому читанні.  Наталіє Михайлівно, я знав, що ви це  скажете,  тому  я поставив на голосування.  Хоча вас не було в списках виступаючих. Розумієте, розкланюватися теж недоречно.

     "За" - 231.

     Прийнято в першому читанні. Спасибі.

     ----------

     Розглядається проект Закону України про  внесення  доповнення до   статті  32  Закону  України  "Про  підприємства  в  Україні". Доповідає заступник міністра фінансів  України  Каленський  Микола Миколайович.

     КАЛЕНСЬКИЙ М.М.,   заступник   міністра   фінансів   України. Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  У статті 32 Закону України про підприємства в Україні, який прийнято Верховною  Радою  України   в   1991   році,   визначено   перелік контролюючих органів, що здійснюють контроль за окремими сторонами діяльності підприємств.  Це -  Державна  податкова  адміністрація, контрольно-ревізійна  служба,  державні  органи,  на які покладено нагляд  за  безпекою  виробництва  та  праці,   протипожежною   та екологічною  безпекою,  інші  органи  відповідно  до законодавства України.

     Для забезпечення   управління,    ефективного    використання державних  коштів  і  майна,  їх збереження функцію контролю мають виконувати і міністерства та відомства.  Тому вноситься пропозиція щодо   надання  права  міністерствам,  іншим  центральним  органам виконавчої влади здійснювати контроль  за  фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих їм підприємств.

     Міністерство фінансів   за   дорученням   Кабінету  Міністрів України разом з Мінекономіки,  Мінпраці,  Фондом державного майна, Мінюстом  України  підготувало  проект Закону України про внесення доповнення до статті 32 Закону України про підприємства в  Україні в  частині  законодавчого врегулювання прав міністерств і відомств щодо контролю за окремими сторонами  діяльності  підприємств,  які належать  до  сфери  їх  управління.  Пропонується доповнити абзац перший пункту 1 статті 32 закону реченням такого змісту: "Контроль за   фінансовогосподарською   діяльністю   державних   підприємств здійснюють також міністерства та інші центральні органи виконавчої влади,   до  сфери  управління  яких  належать  ці  підприємства". Внесення доповнення до зазначеного закону  розширить  повноваження міністерств і відомств,  надасть можливість на законодавчій основі організовувати та  здійснювати  належний  контроль  за  діяльністю підприємств,  що  сприятиме  його зміцненню та посиленню впливу на попередження порушень фінансової дисципліни.

     Підкреслю, що  зазначена  зміна  до  закону  не   дає   права міністерствам   здійснювати   контроль   на  підприємствах,  інших суб'єктах господарювання, що не належать до сфери їх управління.

     Дякую за увагу і прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Миколи  Миколайовича?  Будь  ласка, запишіться. Відводиться п'ять хвилин.

     Висвітіть прізвища, будь ласка.

     Депутат Матвієнков. За ним - депутат Кунєв.

     МАТВІЄНКОВ С.А.   Группа   "Возрождение   регионов".  Николай Николаевич,  на  сегодня  кто  только   не   контролирует   работу промышленных   предприятийтоваропроизводителей!  Наверное,  только ленивый   сегодня   не    говорит    о    защите    отечественного товаропроизводителя.

     И сегодня вновь ставится вопрос о том, чтобы создать какой-то дополнительный  финансовый  орган.  Не  проще  ли  создать  орган, который  координировал  бы  эту  работу,  направлял  ее,  создавал нормальные условия для инвестиций?  Неужели сегодня мало налоговых инспекций,  полиций,  администраций  и  так далее для того,  чтобы осуществлять контроль?

     Кто мешает  сегодня  министру  осуществлять  координацию   их деятельности, промышленную политику в этих вопросах?

     Спасибо.

     КАЛЕНСЬКИЙ М.М.  Дякую за запитання. Ваше запитання - в іншій площині.  Йдеться  про  більш  вузьке  питання  -  надання   права міністерствам     здійснювати    контроль    за    підприємствами, організаціями  і  установами,  у  сфері   управління   яких   вони перебувають.

     Порушене вами   питання   справді   болюче.   Проте   питання фінансового контролю,  контролю в цілому,  кількості  контролюючих органів - це зовсім інша тема.

     ГОЛОВА. Депутат Кунєв. За ним - депутат Цушко.

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ).  Уважаемый  Николай Николаевич!  Практически все предприятия лежат.  Скажите, остались ли  еще  предприятия,  с  которых  можно  брать  какието финансы и которые можно поддерживать?  Ведь спад производства  идет  восьмой год - такого не знала история человечества.  Скажите,  пожалуйста, что еще с этих предприятий можно взять, когда они и так уже лежат?

     КАЛЕНСЬКИЙ М.М.  Дякую за запитання. Ще раз хотів би, народні депутати,   привернути  увагу  до  такого.  Йдеться  про  власника підприємства і про підприємство,  а не про те,  щоб брати. Iдеться про    те,    що   власник   повинен   здійснювати   контроль   за фінансово-господарською діяльністю свого підприємства.

     Мови про податкові інспекції, про КРУ і таке інше немає.

     ГОЛОВА. Депутат Цушко. За ним - депутат Свирида. Немає Цушка. Будь ласка, депутате Свирида. За ним - депутат Шевчук.

     СВИРИДА О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22, Волинська область). "Трудова Україна". Шановний Миколо Миколайовичу! Моє запитання в тому самому ракурсі, що його ставили і мої колеги.  Насправді міністерства мають  повні права і повні можливості контролювати діяльність підприємств.

     Нагадаю, міністр підписує контракт з директором підприємства. Відповідно в контракті відбиваються всі необхідні показники, тобто ті,  які  директор  повинен  виконати,  в  тому  числі забезпечити діяльність  підприємства,  виконати  певні  вимоги  щодо  розвитку підприємства.  I  відповідно  міністерство  має повне право це все контролювати.  Чому,  власне,  це потрібно законодавчо  закріпити? Міністерство  має всі права,  всі можливості.  Давайте створимо ще додатковий орган. Навіщо він потрібен?

     Дякую.

     КАЛЕНСЬКИЙ М.М.  Дякую  за   запитання.   У   запропонованому законопроекті  про  внесення доповнення до статті 32 немає жодного слова про створення якогось органу. Йдеться про надання права. Я у своєму  коротенькому  виступі  сказав,  що  в законі записано,  що здійснюють  контроль  тільки  Державна  податкова   адміністрація, Державна  контрольно-ревізійна  служба,  а  мови про міністерства, відомства немає.  Ми пропонуємо  доповнити  і  надати  таке  право міністерствам.  А  в  якій  формі воно здійснюватиме контроль - це його право.

     ГОЛОВА. Депутат Шевчук.

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 23, Волинська область). Прошу передати слово депутатові Свириді.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СВИРИДА О.М.  Шановний  Миколо   Миколайовичу!   Користуючись нагодою,  тому  що  знову  слово  передали,  все-таки  хочу ще раз наголосити,  що міністр підписує контракт з керівником  державного підприємства.  Він  має  повні  можливості  контролювати  будь-яку сторону  діяльності  підприємства.  Керівник   підприємства   йому підзвітний  і  підпорядкований.  І він може його зняти в будь-який момент, і відповідно контролювати будь-яку сторону діяльності.

     Навіщо законодавчо    закріплювати    і    створювати     при міністерствах   ще   відповідні  контрольно-ревізійні  управління? Міністр і так має  ці  можливості,  може  своїм  наказом  створити будь-який  контролюючий орган,  направити його на підприємство для контролю.  Я не можу  зрозуміти  логіки,  яка  закладається  вашою зміною до законопроекту.

     КАЛЕНСЬКИЙ М.М.  Логіка така,  ще раз пояснюю.  Ви - керівник міністерства, я - керівник підприємства. Ви до мене хочете послати перевірку  з  міністерства  з  будь-якого питання,  щоб перевірити роботу підприємства і укласти угоду з керівником.  А я  скажу,  що згідно   зі  статтею  32  міністр  не  має  права  перевіряти  моє підприємство.

     ГОЛОВА. Миколо  Миколайовичу,   спасибі,   сідайте.   Шановні колеги,   оголошується   перерва   на  30  хвилин.  Після  перерви виступатиме співдоповідач Бєлоусова Ірина Анатоліївна.

     (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.

     Слово для    співдоповіді    надається    Бєлоусовій    Ірині Анатоліївні,  секретарю  Комітету  Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

     БЄЛОУСОВА І.А.  Комитет по вопросам экономической политики на своем  заседании  рассмотрел  проект  Закона  Украины  о  внесении дополнения в статью 32 Закона Украины о предприятиях в Украине.

     При этом  члены  комитета исходили из следующего.  В процессе реформирования собственности в Украине и с принятием в  1991  году Закона  о  предприятиях  в  Украине,  в том числе государственных, предприятиям были предоставлены большие права в части распоряжения принадлежащим    им   имуществом,   а   также   в   хозяйственной, экономической и социальной сферах.  Вследствие этого  был  утрачен контроль  за государственными предприятиями со стороны министерств и  ведомств,  которые   уполномочены   управлять   государственным имуществом.

     К сожалению,      предоставление      предприятиям      такой самостоятельности   не   всегда   способствовало   улучшению    их финансово-экономического состояния,  а во многих случаях привело к противоположному  эффекту  -  в  результате  бесконтрольности   со стороны    органов,   уполномоченных   управлять   государственным имуществом,  имущество предприятий,  основанных на государственной собственности, расхищалось.

     Принятие этого       закона       позволит       восстановить контрольно-ревизионные   подразделения   или,    иными    словами, ведомственный контроль в министерствах и ведомствах, которые будут осуществлять контроль за финансовой деятельностью,  я подчеркиваю, государственных  предприятий,  что должно обеспечить своевременное выявление   и   предупреждение   разбазаривания   государственного имущества, выявление причин недостач и принятие необходимых мер.

     Комитет по   вопросам   экономической  политики  поддерживает проект Закона Украины о внесении дополнения  в  статью  32  Закона Украины о предприятиях в Украине и предлагает принять его в целом.

     ГОЛОВА. До  Ірини  Анатоліївни  є запитання?  Є.  Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

     Депутат Черненко. За ним - депутат Тіщенко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Группа   "Независимые".    Уважаемая    Ирина Анатолиевна!  Я с пониманием отношусь к малому и среднему бизнесу, считаю,  что  здесь  не  надо  особо  усердствовать  и  сдерживать процесс.  Мне  очень понравилась одна ваша фраза:  будет поставлен заслон "розкраданню державних  підприємств".  У  нас  сегодня  уже пошли по пути приватизации и раздачи стратегических,  национальных ценностей.  Я не могу назвать даже  несколько  стран,  которые  бы такую  цель преследовали.  Я могу назвать много стран,  которые не пошли  по  этому  пути,  я  имею  в  виду  -  не   приватизировали энергетическую    систему,    нефтегазовый    комплекс,    крупные стратегические предприятия.

     Считаю, что следует уже набраться  мужества  и  сказать,  что хватит  уже  создавать  условия для уничтожения нашей национальной гордости  -  экономической.   Надо   действительно   вернуть   эти крупнейшие    предприятия    в    лоно    государства,   назначить государственных руководителей, которые должны ими управлять.

     Спасибо за ответ.

     БЄЛОУСОВА І.А.  Дело в том,  что все должно быть учтено,  все источники,  все хозяйственные средства. А если это предприятие еще и государственное,  то соответствующие  министерства  и  ведомства должны,  конечно,  осуществлять контроль. Когда был принят Закон о предприятиях в Украине,  то практически все министерства пошли  по пути ликвидации контрольноревизионных управлений.  И осталось одно единственное ГлавКРУ.  Оно просто не  в  состоянии  уследить,  что делается на предприятиях.

     Далее. Налоговая    администрация    на   данном   этапе   не осуществляет контролирующие функции, она - чисто фискальный орган. Поэтому сейчас речь не идет о приватизации.  Мы говорим о том, что должен быть учет, порядок, а в случае государственного предприятия

- контроль со стороны тех министерств и ведомств, которые отвечают за эту государственную собственность.

     ГОЛОВА. Депутат Тіщенко. За ним - депутат Ратушний.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Коммунистическая партия Украины.  Ирина Анатолиевна!  В Законе  о предприятиях в Украине,  который был принят в 1991 году, есть хороший раздел,  который регламентирует деятельность  советов трудовых коллективов на предприятиях, цель которых - предотвращать расхищение,  контролировать хозяйственную деятельность предприятий и  так  далее.  Но  в  реальной  жизни  на  предприятиях всех форм собственности этот закон не действует.

     Скажите, пожалуйста,  вы и ваш  комитет  видите  какую-нибудь возможность  добиться выполнения этого раздела,  регламентирующего деятельность советов трудовых коллективов,  на которые возложены и контрольные функции?

     БЄЛОУСОВА І.А.  Мы на заседании комитета рассматривали проект Закона  о  трудовых  коллективах,   и   мнение   членов   комитета разделилось.  Дело  в  том,  что  совет  трудового  коллектива  (я все-таки  возвращаюсь  к   тому   вопросу,   который   мы   сейчас рассматриваем)    состоит   из   представителей   предприятия.   А контрольноревизионное   управление   министерства    состоит    из профессионалов. Для того чтобы произвести проверку на предприятии, должны работать профессиональные контрольно-ревизионные службы.

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний. Немає.

     Депутат Тищенко.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов.  Как  вам  известно,  создано Национальное     агентство    по    управлению    государственными корпоративными правами.  Обсуждался ли у вас в комитете  вопрос  о том,  как  оно будет взаимодействовать с этим законом в случае его принятия? Это первый вопрос.

     И второй. Достаточно ли будет принятия этого закона для того, чтобы  предотвратить  дальнейшее  расхищение  и просто уничтожение основных средств,  прежде всего  оборудования,  учитывая  то,  что включены очень сильные экономические механизмы,  которые вынуждают предприятия  просто  списывать  оборудование,  чтобы  не   платить излишние налоги за это?

     Пожалуйста, ответьте на эти вопросы.

     БЄЛОУСОВА І.А.   Я  думаю,  что  этот  закон  не  решит  всех вопросов, которые связаны с расхищением госимущества. Мы говорим о том,  что должен осуществляться ведомственный контроль,  который в первую очередь требует правдивого отражения финансового  состояния предприятия.  То  есть  это  - довольно узкий вопрос.  Те вопросы, которые вы сейчас поднимаете, - очень глобальные вопросы, которые, я думаю, мы будем обсуждать.

     Мы говорим четко: раз у нас есть государственное предприятие, где контрольный пакет акций принадлежит государству, то оно должно управлять  ими.  А  чтобы  полноценно управлять,  необходимо иметь информацию о деятельности этого предприятия.

     Агентство, безусловно,   будет   брать   данные.    Где?    В контрольно-ревизионных управлениях министерств.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайде, будь ласка.

     Бажаючі виступити  є?  Сирота Михайло Дмитрович.  Будь ласка. Він один записався на обговорення.

     СИРОТА М.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Група "Трудова  Україна".  Взагалі,  досить  незвично  зараз  розглядати законопроект,  який спрямований скоріше на обмеження і  придушення якоїсь  ініціативи,  а  не  законопроекти,  які б усе-таки сприяли певному розвитку економіки.

     У нас  уже  давно  (я  5  років  є  народним  депутатом)  йде суперечка,  які  ж  мають  бути  міністерства  -  з функціональним підходом чи зоорієнтовані на галузевий підхід у своїй  діяльності. І  от  ми  маємо продовження розвитку саме галузевого,  як на нашу думку,  зовсім  безперспективного  шляху  розвитку  міністерств  і відомств,  коли  міністерство  більш жорстко і конкретно контролює підприємства замість того, щоб здійснювати функціональну підтримку галузей і об'єднувати їх у єдиний народногосподарський комплекс.

     Кожен депутат, зустрічаючись зі своїми виборцями, знає безліч прикладів про те,  що підприємства практично задушені перевірками. Ми ж сьогодні,  начебто не знаючи про це, вважаємо, що слід надати ще одну функцію міністерствам - контрольну,  перевірочну, і справа на лад піде.

     Знову ж  таки  нам кажуть,  що в цьому проекті передбачається тільки надати право міністерствам на перевірку, і це ніяких коштів не потребує.  Але якщо ми надаємо міністерствам таке право,  то це означає,  що ці міністерства зразу ж під це право знайдуть гроші і створять  відповідні  органи,  які  будуть безпосередньо займатися перевірками своїх підприємств і контролювати. Ми вважаємо, що якщо у міністерств є на це зайві гроші,  то простіше було б використати їх для створення нових робочих  місць  на  тих  виробництвах,  щоб трудові люди змогли реалізувати свої права на працю і на отримання грошей.

     Тому ми вважаємо,  що цей законопроект зовсім не вписується в концепцію   економічного   розвитку   нашої   держави,  зовсім  не вписується  в  концепцію  адміністративної  реформи,  про  яку  ми стільки говоримо і яка сьогодні начебто проходить в

 Україні. Тому "Трудова Україна" вважає,  що навряд чи для трудової людини  буде  якийсь  серйозний  зиск,  навпаки - це буде подальше придушення  підприємництва  і   скорочення   робочих   місць.   Ми категорично  виступаємо  проти цього законопроекту і просимо наших колег не підтримувати його.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Більше немає бажаючих виступити.

     Комітет з  питань  економічної  політики  вносить  пропозицію прийняти  законопроект у цілому.  Я прошу:  запросіть депутатів до залу.

     Ставиться на  голосування  пропозиція,   внесена   профільним комітетом, про прийняття законопроекту в цілому.

     "За" - 153.

     164 депутати не голосують, проти лише 30. То голосуйте або так, або так (Шум у залі).

     Є зауваження? Депутат Матвієнков. Будь ласка.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Александр  Николаевич,  давайте   обективно рассмотрим ситуацию, почему мы голосуем против.

     Министерство промышленной  политики обединяет сегодня выпуск промышленной продукции от спичечных коробков, спичек до ракет. Это министерство    сегодня    не   выполняет   своих   функциональных обязанностей именно по выработке  политики,  мы  же  дополнительно возлагаем  еще  функции  контроля  за хозяйственной или финансовой деятельностью  предприятий.  Пусть  лучше  занимаются   выработкой политики,  стратегии,  у  нас  достаточно контролирующих органов - налоговая администрация и так далее, и так далее, которые вправе и могут    нормально    осуществлять   контроль   любой   финансовой деятельности.  Вопрос заключается в том,  что нет этой  финансовой деятельности,  что нужна промышленная политика,  что нужно создать условия промышленным предприятиям для того,  чтобы они работали  и выпускали продукцию.

     ГОЛОВА. Я    думаю,    що   будь-яке   міністерство   повинно контролювати   ті   підприємства,   що    знаходяться    в    його підпорядкуванні  -  чи  приватні,  чи  кооперативні,  чи державні. Міністерство чи державний комітет повинні  контролювати  -  це  їх обов'язок.  Яку політику проводити - це, безперечно, теж входить в його обов'язки.  Але я вважаю, що коли ми будемо розглядати проект Закону  про  Кабінет  Міністрів,  тоді розглянемо всі ці питання - права і обов'язки і Кабінету Міністрів, і міністерств, і державних комітетів.

     А ті,   хто   створював   цей   конгломерат   -  Міністерство промислової політики, я думаю, просто не розуміли, що створюють. І ви маєте рацію, коли говорите: "від сірника до космічної техніки". Там немає спеціалістів з широким діапазоном бачення  всіх  питань, щоб   здійснювати   і   науково-технічну,  і  економічно-фінансову політику.  Але я думаю,  що ту систему,  яка є сьогодні,  потрібно підтримувати.  І не може такого бути,  щоб податкова адміністрація контролювала міністерство.

     Якщо ви міністр чи голова державного комітету,  то  крім  вас ніхто не може вирішити це питання.  Хто б не здійснював перевірку, але вам подають відповідні документи для того,  щоб ви  розглянули їх  на  колегії  міністерства і прийняли рішення.  І без вас ніхто цього не вирішить.

     Депутат Асадчев. Будь ласка.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую, Олександре Миколайовичу. Народний рух України.  Шановні депутати!  По-перше,  подивіться,  будь ласка: у цьому проекті закону  ні  слова  немає  про  те,  що  йдеться  про державні підприємства взагалі.

     По-друге, давайте   все-таки   з'ясуємо,   що  таке  державні підприємства.  Якщо там 20 відсотків державних акцій - це державне підприємство чи приватне? Приватне. Але міністр каже: в частині 20 відсотків я контролюватиму.  І будуть перевіряти  бухгалтерію  вже приватного  підприємства.  Ну  який же інвестор до нас після цього піде?

     Тобто я вважаю,  що в такому вигляді закон  просто  не  можна приймати.   І  правильно  сказав  депутат  Свирида:  якщо  йдеться виключно про державні підприємства,  то  підписується  контракт  з директором   цього  підприємства,  в  якому  все  обумовлюється  - контроль і з боку міністра,  і таке інше.  То на біса нам приймати ще  отаку  абракадабру,  коли  ми  самі  не можемо відповісти - де державне,  де недержавне.  І навіть слова "державне" немає в цьому проекті закону. Я пропоную його відхилити.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я ще раз нагадую:  наша біда в тому,  що ми перестали управляти системою, галузями, управляють другорядні люди. Сьогодні немає  кому баланс звести в державі,  у тому числі по Міністерству промислової політики,  про яке йдеться.  А яка  власність  є,  для держави різниці не повинно бути. Це чітко визначено Конституцією і законом.  А будь-яке  міністерство  повинно  у  своїй  галузі  все охоплювати і контролювати, інакше міністр не потрібен.

     Інша справа,  що ми сьогодні втратили саму керованість і роль міністрів і голів державних  комітетів,  і  працюємо,  як  кажуть, точково - від випадку до випадку.

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію прийняти законопроект у цілому.

     "За" - 160.

     ----------

     Розглядаються проекти законів про внесення змін до Закону про державну  статистику  (нова  редакція) та про внесення відповідних змін до  Кодексу  про  адміністративні  правопорушення.  Доповідає голова   Державного   комітету   статистики   Осауленко  Олександр Григорович. Будь ласка.

     ОСАУЛЕНКО О.Г.,   голова   Державного   комітету   статистики України.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні депутати  України!  На  ваш  розгляд   вносяться   два   пов'язані законопроекти  -  про внесення змін та доповнень до Закону України про державну статистику та про внесення змін  до  Кодексу  України про   адміністративні   правопорушення.   Перш   ніж   перейти  до характеристики внесених законопроектів, коротко скажу про причини, які обумовили необхідність їх підготовки і подання.

     Чинний Закон  України  про  державну статистику був прийнятий Верховною Радою у вересні 1992 року.  За час,  що минув після його прийняття,  відбулися  суттєві зміни у політичній,  економічній та соціальній сферах, кардинально змінилося правове поле держави.

     Так, у статті 92 Конституції  України  визначено,  що  основи організації  державної  статистики  визначаються виключно законами України.  Прийнято ряд інших законодавчих актів, які регламентують окремі  сторони  діяльності органів державної статистики,  зокрема Закон України про інформацію та інші.

     Необхідністю приведення у відповідність із вказаними  змінами у  правовому  полі  чинного  законодавства  у  галузі статистики і пояснюється перш за все підготовка законопроекту про внесення змін та  доповнень  до  Закону  України  про державну статистику,  який пропонується вашій увазі.

     Друга група причин,  що викликала необхідність внесення  змін та   доповнень,  пов'язана  з  чинниками  міжнародного  характеру. Інтеграція  України  до  світового  співтовариства  також  вимагає оновлення  національного  законодавства в галузі статистики,  його послідовної адаптації до загальновизнаних міжнародних  методів  та стандартів,  ключовими  з  яких  є  на  сьогодні  основні принципи офіційної статистики,  затверджені Організацією Об'єднаних Націй у 1994 році.

     Крім цих принципів, у поданому законопроекті враховані вимоги Угоди  про  партнерство  та   співробітництво   між   Європейським Співтовариством   та   Україною,  у  статті  77  якої  передбачена гармонізація  законодавства  у  галузі  статистики  як   необхідна передумова  подальшого  розвитку  економічного  співробітництва  з країнами ЄС.

     Проект закону,  який пропонується  на  ваш  розгляд,  суттєво відрізняється  від  нині  чинного як за змістом,  так і за формою. Структурно він складається із  семи  розділів,  які  включають  26 статей,  тоді як чинний закон має п'ять розділів із 15 статей.  До проекту включено 12 нових статей,  норми яких раніше не  знаходили свого відображення.

     При підготовці  законопроекту майже всі статті чинного закону було  відредаговано  і  викладено  з  необхідними  уточненнями   і доповненнями. Враховуючи практику підготовки законодавчих актів, у проекті закону  визначено  термінологію,  яка  використовується  в статистичній  практиці.  Відсутність у чинному законодавстві чітко сформульованих визначень призводить до неоднозначного,  а іноді  й неправильного трактування статистичних термінів і понять та значно ускладнює  як  діяльність   органів,   що   займаються   державною статистичною   діяльністю,   так   і   користувачів   статистичної інформації.  Тому запровадження єдиної термінології є  надзвичайно важливою проблемою, яка розв'язується в поданому законопроекті.

     У проекті  закону  більш  чітко  викладено  права й обов'язки органів  державної   статистики,   респондентів   і   користувачів статистичної інформації, визначена взаємна відповідальність сторін за  порушення  встановленого  порядку  надання,  використання   та поширення статистичних даних.

     Окремою статтею  у законопроекті встановлена відповідальність працівників органів державної  статистики  та  інших  органів,  що займаються   державною   статистичною   діяльністю,  за  порушення встановленого порядку використання статистичних даних.

     Важливою особливістю  законопроекту  є  визначення  механізму надання статистичної інформації юридичними і фізичними особами,  а також надання гарантій цим особам щодо захисту первинних даних про них.  Це  означає,  що  первинні  дані,  які  надаються юридичними особами та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності під час   проведення  державних  статистичних  спостережень,  а  також персональні  дані  щодо  фізичних  осіб  можуть  використовуватися виключно  для  статистичних  цілей і лише у знеособленому вигляді. Питання   безумовного   дотримання   конфіденційності    первинної інформації  є  дуже важливим,  бо,  як свідчить досвід,  від цього значною мірою залежать довіра респондентів  до  органів  державної статистики   і   відповідно  повнота  збирання  інформації  та  її достовірність.

     Принциповим моментом є визначення в законопроекті порядку  та умов  доступу  до зведеної статистичної інформації,  що забезпечує реалізацію прав усіх користувачів - від органів державної влади до окремих  громадян - на вільне її отримання та використання з метою задоволення потреб у статінформації для виконання своїх завдань та функцій.

     Окремими статтями   у   проекті   закону   визначено  порядок планування і фінансування державної  статистичної  діяльності.  На жаль,  це  питання  не знайшло свого відображення в чинному Законі України про  державну  статистику,  хоча  воно  має  дуже  важливе значення  для  функціонування системи держстатистики.  У зв'язку з цим  необхідно  підкреслити,  що  в  сучасних  умовах  статистична інформація  є  своєрідним товаром.  Тому,  виходячи з міжнародного досвіду,  в  законопроекті  як  джерела   фінансування   державної статистики,  крім  коштів  Державного  бюджету України,  визначено також кошти,  які можуть бути отримані від виконання  статистичних робіт  та  надання послуг органами державної статистики на платній основі в установленому цим законом порядку. Це дозволить, з одного боку,  скоротити  витрати  Державного бюджету на утримання системи державної статистики,  а з другого,  - підвищити  ефективність  її роботи.

     Другий законопроект,  який  подається на ваш розгляд,  проект Закону  України  про  внесення  змін  до   Кодексу   України   про адміністративні  правопорушення.  Справа  в  тому,  що  як  чинним законом,  так і законопроектом про внесення змін  і  доповнень  до Закону     України    про    державну    статистику    передбачена відповідальність за порушення законодавства в  галузі  статистики. Конкретні  параметри  цієї відповідальності були визначені статтею 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  згідно з якою  передбачена  адміністративна  відповідальність  -  штраф  за порушення   порядку   подання   даних    державних    статистичних спостережень,  неподання  статзвітності  або подання недостовірних даних чи подання з запізненням і таке інше.

     Чому виникла  потреба  у  внесенні  змін  до   цієї   статті? Відповідно   до   Закону   України  про  державну  статистику  всі підприємства,    які     підлягають     державним     статистичним спостереженням,     зобов'язані     звітувати    перед    органами держстатистики  за  встановленими  формами  та  у  визначені  ними терміни.  Але,  як свідчить практика роботи в умовах становлення і розвитку  ринкової  економіки,  разом  із   стрімким   збільшенням кількості  звітуючих одиниць значно погіршилася звітна дисципліна. Особливо це стосується  суб'єктів  приватної  форми  власності  та малого бізнесу.

     Слід сказати,  що протягом останніх двох років при перевірках достовірності даних державної статзвітності,  які  були  здійснені органами   державної   статистики  разом  з  іншими  контролюючими органами,  встановлено,  що  більш  як  на  половині   перевірених об'єктів  були  виявлені  факти  серйозних  перекручень статданих, приписки та приховування.  При цьому поширюються  випадки  прямого ігнорування  вимог Закону України про державну статистику стосовно обов'язкового порядку подання встановленої звітності.

     У результаті  значна  кількість  підприємств  виявляється  не охопленою  статистичною  звітністю  взагалі  або в тих чи інших її напрямах.  Думаю,  немає  потреби  пояснювати,  яке  значення  для ефективного   управління   соціально-економічними   процесами  має достовірна  статистична  інформація.  У  цьому  плані  повнота  та об'єктивність  статданих є важливими чинниками економічної безпеки України.

     Виходячи з цього,  слід визнати,  що встановлена на  сьогодні міра  відповідальності за вказані правопорушення не дає можливості адекватно впливати на порушників звітної дисципліни. Санкції, суми штрафів, які передбачені чинним законодавством, не здатні стримати погіршення  звітної  дисципліни.  З  огляду  на  це  у   внесеному законопроекті  передбачено посилення відповідальності за порушення порядку подання даних  державних  статистичних  спостережень.  При цьому  пропонується підвищити розмір штрафу,  який накладається на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, від  десяти  до  п'ятнадцяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (замість трьохп'яти),  а в разі допущення  протягом  року повторного порушення - від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти.

     Крім того, запропонована редакція статті 1863 доповнена новою нормою, яка з метою забезпечення захисту прав власності  на  дані державних статистичних спостережень передбачає встановлення відповідальності за використання  статінформації  без посилання на джерело публікування або розробника.

     Таким чином,  прийняття  зазначених  законопроектів дозволить створити необхідні правові та організаційні засади для  здійснення державної  статистичної  діяльності  в  сучасних умовах,  побудови такої системи статистичної інформації,  яка б задовольняла потреби всіх   користувачів   об'єктивних   даних  про  стан  і  тенденції соціально-економічного розвитку України.

     Шановні народні депутати!  Прохання  підтримати  внесені  для розгляду в першому читанні законопроекти.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. До  Олександра  Григоровича є запитання?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Депутат Марченко, Черкаси. За ним - депутат Свирида.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую. Група "Відродження регіонів". Шановний доповідачу,   в  мене  декілька  запитань.  Скажіть,  будь  ласка, наскільки закон, у разі його прийняття, реально впливатиме на стан економіки в нашій державі? Це перше.

     Друге. Скажіть,   будь  ласка,  що  є  сьогодні  основою  для пропозиції про створення фонду,  до якого будуть зараховуватися 50 відсотків  штрафних  санкцій,  які  виставлятимуться статистичними органами за порушення закону?

     І третє  -  стосовно  змін  до  Кодексу  про  адміністративні правопорушення.  Скажіть,  чи  не  краще  було  б  внести зміни до Кримінального кодексу,  як це було в недалекі так  звані  застійні часи:   замість   десятип'ятнадцяти   неоподатковуваних  мінімумів запропонувати від трьох до п'яти років позбавлення волі?

     Дякую.

     ОСАУЛЕНКО О.Г.  Дякую за  запитання.  Що  стосується  першого запитання,  то  я  на  нього  практично відповів у своєму виступі. Ідеться про те, що потреба в цьому законі перш за все визначається тим,   що  без  достовірної,  повної,  об'єктивної  статінформації неможливо приймати виважені рішення в процесі управління процесами соціальноекономічного  розвитку.  Тому  всі  ці зміни і доповнення спрямовані саме на те, щоб закон дозволяв отримати таку інформацію

- об'єктивну, незалежну і повну.

     Стосовно пропозиції  про  створення галузевого фонду розвитку державної статистики. Я скажу відразу, що ця пропозиція профільним комітетом     не     була     підтримана.    Враховуючи    нинішню фінансовоекономічну ситуацію в країні,  я як один із авторів цього проекту  вважаю  за  можливе  цю  норму із законопроекту вилучити, тобто я погоджуюся з цим.

     І стосовно кримінальної відповідальності. Справді, "Уголовный кодекс  СССР"  мав,  якщо  я  не помиляюсь,  статтю 1471,  де було передбачено кримінальну відповідальність за приписки і викривлення статистичних даних - позбавлення волі до трьох років.

     ГОЛОВА. Депутат Свирида. За ним - Абрамов.

     СВИРИДА О.М.  Група  "Трудова  Україна".  Шановний Олександре Григоровичу!  Наскільки я зрозумів,  усі міністерства,  які в  нас функціонують,  мають  свої фонди,  а Держкомітет статистики не має фонду,  тому ваша основна мета - якщо всі мають, то й вам потрібно мати.

     Наші підприємства й так усі штрафують. Треба взагалі накласти мораторій на два-три роки на будь-які види штрафів,  за  винятком, можливо,  податку.  Вони  й  так  не  можуть  піднятися,  а  ще  і статистика почне їх штрафувати. Це перше.

     Друге. Відповідно до вашого наказу  в  Україні  введені  нові бланки бухгалтерської документації - накладні й таке інше.  Досвід запровадження   захищених   бланків    доручень    на    одержання товарно-матеріальних   цінностей   вже  засвідчив,  що  нічого  не змінилося.  Як  "ліві"  фірми  працювали,  так  і   працюють,   як використовували підробні доручення, так і використовують.

     Тепер згідно  з  вашим наказом введені нові бланки накладних, касових ордерів тощо.  Навіщо це робити? Це знову ускладнює життя, збільшує видатки підприємств, і, зрештою, заганяє їх у тінь.

     Який був економічний сенс наказу про введення нових бланків?

     Дякую.

     ОСАУЛЕНКО О.Г.  Дякую за запитання. Прошу врахувати, що ми не пропонуємо нову норму стосовно  права  накладення  штрафів.  Таким правом органи державної статистики наділені з 1992 року,  коли був прийнятий чинний Закон про державну статистику. Така норма працює, вона використовується.

     Я сам  не  прихильник  зловживання  такими  нормами  в нашому законодавстві, але скажіть, будь ласка, яким чином тоді регулювати питання,  пов'язані із забезпеченням достовірності,  об'єктивності статистичної інформації?  Як впливати на порушників,  якщо  ніяких заходів до них не вживати?  Тому й пропонується цю норму не тільки залишити, а й посилити через розмір штрафу.

     Стосовно другої частини вашого запитання. Справді, відповідно до чинних Закону про державну статистику і положення про Державний комітет статистики ми затверджуємо документи первинного обліку,  в тому числі й суворої звітності.  Ті документи,  про які ви кажете, були затверджені за поданням і наполяганням Міністерства фінансів. Це  рішення  було  спрямоване  для  посилення  контролю за рухом і збереженням матеріальних цінностей та коштів підприємств усіх форм власності.  Справді є ряд питань,  бо це рішення викликало хвилю і обурень,  і незадоволень.  Ми зараз  цим  питанням  займаємося.  Я думаю,  що  будуть прийняті рішення,  які дозволять,  скажемо так, ситуацію виправити.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Компартия.  Уважаемый  Александр  Григорьевич!   Хорошо известно,  что  статистика  как  наука  о  массовых количественных явлениях основана на точности,  обективности бухгалтерского учета и  финансовой  отчетности,  на  честных  и справедливых данных,  а этого,  как вам известно, сегодня и близко нет в Украине. Скажите, что   предусмотрено   в  проектах  для  повышения  ответственности руководящих лиц за обективность данных?

     Спасибо.

     ОСАУЛЕНКО О.Г.  Дякую за запитання.  Я вже про це казав, але, відповідаючи вам, розширю цю тему. Справді, питання об'єктивності, достовірності,  повноти  дуже  принципове  й  дуже  важливе,  воно об'єктивно   пов'язане  з  достовірністю  бухгалтерського  обліку. Сьогодні був розглянутий законопроект  про  бухгалтерський  облік. Наші   фахівці  брали  участь  у  його  розробці,  висловили  свої пропозиції,  які були  враховані.  Ми  підтримали  внесення  цього проекту   закону   на   перше   читання.  Наші  законопроекти  про бухгалтерський облік і про  державну  статистику  взаємопов'язані, вони корелюються,  тому,  я думаю,  і внесені одночасно на розгляд Верховної Ради.

     Стосовно того, наскільки наші дані достовірні й об'єктивні. Я не буду коментувати,  повірте,  у нас,  статистиків,  є так званий професіональний кодекс честі.  І це в усьому світі.  І якщо  хтось вважає,  що  керівництво  статистики як системи дозволяє в якихось інтересах викривляти дані, то, повірте мені, це не так. Я особисто як   керівник   цієї  системи  мав  нагоду  в  своєму  житті  бути перевіреним   на   те,   щоб   забезпечувати   об'єктивність    та достовірність наших даних.

     Щодо другої  частини  запитання.  У  розділі  VІІ (стаття 26) законопроекту  передбачена  відповідальність  працівників  органів державної   статистики   за   зловживання   стосовно  використання статистичних даних.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Олександре Григоровичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається Вітренко Наталії Михайлівні, члену Комітету з питань економічної політики.

     ВІТРЕНКО Н.М.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України, соціалістична опозиція. Вашій увазі пропонуються поправки до  закону,  які  повинні посилити значення державної статистики в Україні.  У  доповіді  голови   Державного   комітету   статистики Олександра  Григоровича  ви відчули,  які проблеми є на сьогодні в діяльності державних статистичних  органів.  Внесені  поправки  до закону  дають  можливість  державній  статистиці більш ефективно і вчасно реагувати на проблеми, які існують в державі.

     Тому наш комітет,  розглядаючи на своєму  засіданні  питання, визнав  за  необхідне,  щоб у Законі про державну статистику якраз були відзначені всі ці позиції, які сьогодні нагальні для держави.

     Комітет з питань економічної політики та управління  народним господарством  наголошує  на  тому,  що  саме прийняття Закону про державну   статистику   створить   законодавчу   базу,   і    тоді маніпулювання  стане  неможливим.  Тут були запитання,  яким чином статистика реагуватиме на процеси, які відбуваються в державі. Так от,  буде законодавча база,  яка дозволить усі норми виконувати. А вже як вони будуть виконувати -  це,  на  жаль,  прерогатива  саме виконавчої влади.  І виконання закону тоді треба буде контролювати з позиції виконавчої влади.

     Тому проект Закону про внесення змін та доповнень  до  Закону України  про  державну статистику має на меті створення всебічної, надійної та  об'єктивної  статистичної  бази.  Я  хочу  наголосити насамперед  на  статті 3 законопроекту "Основні завдання державної статистики",  в  якій  дуже  чітко  формулюється,   що   необхідне "забезпечення розроблення, вдосконалення та впровадження державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної  інформації,  які використовуються для статистичних спостережень".

     На сьогодні,  на  жаль,  саме  відсутність  законодавчої бази дозволяє  підміняти  державну  статистику  різними   статистичними спостереженнями.  І  ми  з  вами як народні депутати бачимо:  одна інстанція дає нам одні,  начебто,  статистичні матеріали, з другої інстанції  надходять  зовсім  інші  дані,  так  що потім неможливо зробити висновки.  Прийняття закону і забезпечення  методологічної єдності дасть змогу робити ці висновки обгрунтовано.

     У проекті  закону  наголошується,  що  будуть впроваджуватися новітні  інформаційні  технології   з   опрацювання   статистичної інформації.  Хочу  запевнити  вас,  що  кадровий  потенціал  сфери статистики,  всієї  галузі   державної   статистики   здатний   це запровадити.

     У статті  5,  яка розкриває сутність статистичної інформації, наголошується,  зокрема,  що до статистичної  інформації  належать "методичні  та  інструктивні  матеріали,  інша  звітно-статистична документація,  державні   класифікатори   техніко-економічної   та соціальної   інформації,  які  використовуються  для  статистичних спостережень". До речі, це формулювання є трохи дискусійним і може викликати застереження з боку різних кіл,  мовляв,  невже державна статистика   буде   загалом   забирати   абсолютно   всю    звітну документацію,  усі інструктивні матеріали.  Зазначу, що статистика буде мати свій класифікатор,  свій статистичний звіт і  розробляти тільки те, що необхідно для державних статистичних спостережень.

     Стаття 6  розкриває  статистичну  методологію,  а статистичні спостереження розкриває  стаття  7.  Таким  чином  пояснення  щодо кожної  із  сфер  впливу  статистичної  інформації  дає  змогу всю законодавчу базу вмістити в рамки Закону про державну  статистику, і   вже   на   базі  цього  закону  здійснюватимуть  спостереження статистичні органи.

     Стаття 20  у   новій   редакції   розкриває   форми   надання статистичної інформації.  Тут наголошується,  що "склад, обсяги та методологія розрахунків  показників,  адреси,  строки  та  порядок надання статистичної інформації,  зазначеної у звітно-статистичній документації,  є обов'язковими для всіх звітуючих суб'єктів  і  не можуть  бути  змінені  без  відповідного  дозволу  органу,  що  їх затвердив".

     Хто займається  приватним   бізнесом,   хто   знає   проблеми нинішньої  економіки  і  знає  про  кількість і хаотичність роботи приватних підприємств  (навіть  і  колективних  підприємств),  той розуміє,  наскільки важко сьогодні отримати статистичну інформацію від тих суб'єктів,  бо вони  кажуть:  немає  відповідного  закону. Прийняття  цього  закону  дасть  змогу  якраз  зібрати  інформацію повністю,  зібрати інформацію таким чином,  щоб  вона  дала  змогу побачити проблеми країни в цілому - і економічні, і соціальні. І я як професійний економіст стверджую:  без статистичної  інформації, без   відповідного   бухгалтерського   обліку  неможливо  керувати державою,  неможливо налагодити економічне  життя,  а  тим  більше вивести державу з кризи.

     У цій же статті наголошується, що "статистична інформація, що складає інформацію з обмеженим доступом, надається у встановленому законодавством порядку,  який забезпечує її збереження".  У законі розкривається  сам  порядок   надання   статистичної   інформації. Інформація  буде  відкрита,  інформація буде доступна,  інформація буде надаватися таким чином,  щоб використовувалася  не  тільки  в наукових   дослідженнях,   в   управлінні   регіонами  і  народним господарством у цілому,  а й конкретними підприємствами,  бо знати ситуацію  в  економіці в цілому дуже потрібно і керівникам окремих підприємств, окремих підрозділів.

     У статті 23  "Основні  права  інших  органів,  що  займаються державною  статистичною діяльністю" йдеться про те,  яким же чином діятимуть інші органи,  які вони матимуть права.  "Інші органи, що займаються   державною   статистичною   діяльністю,  мають  право: збирати,   опрацьовувати,   узагальнювати,    використовувати    і розповсюджувати  статистичні  дані  у  порядку,  передбаченому цим законом для органів державної статистики;  здійснювати контроль за станом  первинного  обліку  і  статистичної звітності,  перевіряти достовірність статистичних даних підзвітних одиниць".

     Тут теж є проблема. Хто ж буде здійснювати контроль? Контроль насамперед   повинні   здійснювати  органи,  які  відповідають  за достовірність інформації.  Якщо статистичні органи відповідають за достовірність інформації,  то їм і надається право контролю.  Якщо інші органи будуть залучатися до збирання статистичної інформації, то   контроль   за  діяльністю  цих  органів  і  приведення  її  у відповідність з вимогами державної статистики здійснюватиметься на основі саме Закону про державну статистику.

     Стаття 25  "Відповідальність  за  порушення  порядку  подання даних державних статистичних спостережень". Ви знаєте, на сьогодні взагалі    такі    норми   у   законодавстві   відсутні.   Яка   ж відповідальність за порушення порядку?  Хтось не хоче -  не  подає інформацію,   або   подає   недостовірну   інформацію.   Потім  ця недостовірна інформація накладається на іншу,  і маємо в цілому по державі недостовірну інформацію.  Тобто введення в закон статті 25 дасть змогу  забезпечити  відповідальність  за  порушення  порядку надання  інформації  як посадових осіб,  так і громадян -суб'єктів підприємницької діяльності,  щоб ті  статистичні  дані,  які  вони подають органам державної статистики, відповідали дійсності.

     У статті   26  ідеться  про  відповідальність  за  порушення, допущені   при   використанні   даних    державних    статистичних спостережень.  Сьогодні  ми  будемо  розглядати  проект Закону про Всеукраїнський перепис населення.  Справа в тому,  що  статистичні спостереження,   зокрема   такі,   як  спостереження  за  доходами громадян, різні соціологічні опитування, спостереження за цінами - це  специфічні  статистистичні  спостереження,  не  кажучи вже про найвищий рівень статистичних спостережень  -перепис  населення.  У законі  закладаються  норми  щодо  відповідальності  за  незаконне використання даних цих спостережень.

     Створення такої законодавчої  бази  дасть  змогу  забезпечити укладання  так  би  мовити цеглинок,  які у підсумку побудують всю систему  державної  статистики.   Не   можна   сьогодні   керувати підприємством,  регіоном,  державою, в цілому не маючи відповідної як  бухгалтерської,  так  і  статистичної  звітності,   не   маючи відповідної  аналітики,  тобто  не  відслідковуючи  тенденції,  не приймаючи  відповідних  рішень,  не  реагуючи  на   процеси,   які відбуваються в суспільстві, в економіці.

     Ось чому  внесений  на  ваш розгляд проект Закону України про внесення  змін  та  доповнень  до  Закону  України  про   державну статистику ми вважаємо за необхідне прийняти саме зараз.

     Ви знаєте,   що   криза   в   державі   поглиблюється.   Якщо проаналізувати рівень виробництва валового  внутрішнього  продукту за  всі місяці 1999 року,  то побачимо подальше поглиблення кризи. Обсяги виробництва валового продукту знижуються.

     Я хочу також наголосити,  що нині уряд  працює  без  програми своєї діяльності.  І це ще один злочин, вчинений парламентом, тому що парламент  не  має  права  утримувати  уряд,  який  працює  без програми.  Кожен уряд має працювати тільки відповідно до програми, затвердженої  парламентом.  Хочу  нагадати,  що   коли   приймався Державний   бюджет   (більшість   із  присутніх  в  залі  все-таки проголосували за  антинародний  бюджет  1999  року),  то  в  ньому заклали рівень падіння валового продукту на 1 відсоток в цілому за 1999 рік.  Я тоді стверджувала,  що не буде такого малого падіння, при  таких  економічних  важелях  падіння  буде  значно  глибшим - мінімум 4  відсотки  за  1999  рік.  Тобто  бюджет  розроблено  на недостовірних  даних щодо тенденцій виробництва валового продукту. Бюджет не є  достовірним,  тому  що  падіння  обсягів  виробництва призводить до падіння доходів бюджету і створює дефіцит видаткової частини бюджету, немає чим покривати видаткові статті.

     Статистика, якщо б вона була справді державною, достовірною і всеохоплюючою, не дозволила б маневрувати, жонглювати, як у цирку, даними про валовий продукт.  Бо статистика  як  наука  підтверджує масові процеси:  так воно є, чи не так. І ми сьогодні наголошуємо: нам потрібна достовірна  статистична  база,  яка  має  законодавче підгрунтя. Нам потрібно, щоб органи державної статистики працювали спокійно,  знаючи,  що вони  є  захищені  законом,  а  не  наймані працівники  при Пустовойтенку чи при Кучмі.  Кучми,  пустовойтенки приходять і  йдуть,  а  державна  статистика  повинна  залишатися. Державна  статистика  повинна бути каркасом контролю за звітністю, аналізу  реальних  статистичних  цифр,  які  відображають   масові процеси в державі, і на цьому каркасі потім і будується держава.

     Ось чому,  шановні  колеги,  вам пропонується прийняти проект Закону України про внесення змін та доповнень  до  Закону  України про державну статистику. Я запевняю вас, що це гідний законодавчий продукт, тож якщо ми сьогодні його приймемо, то таким чином дійсно сприятимемо  створенню  в  державі  надійної законодавчої бази для відновлення контролю, обліку, для наведення порядку, для того, щоб держава спромоглася вийти з кризи. У цьому зміст закону.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Наталіє   Михайлівно.   Запишіться   на запитання. Будь ласка, висвітіть. П'ять хвилин.

     Депутат Сирота. За ним - депутат Драголюнцев.

     СИРОТА М.Д.  Дякую,  Адаме  Івановичу.   "Трудова   Україна". Шановна Наталіє Михайлівно!  Дійсно, цей законопроект потрібен для нашої держави.  Але в проекті передбачається створення фонду, який буде  формуватися  з  коштів,  отриманих за виконання статистичних робіт та з накладених штрафів за адміністративні правопорушення.

     Я знаю,  що в нас  уже  майже  20  тисяч  таких  фондів,  які практично  руйнують  наш  економічний  базис.  То чи варто у цьому проекті закону передбачати створення ще одного такого фонду?

     Дякую.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ви знаєте,  на жаль,  закон змушений  діяти  в умовах  недостатнього  бюджетного  фінансування.  Якщо  б  держава спокійно  розвивалася,  здійснювалася  б  концепція  так   званого сталого   розвитку,   то,   звичайно,  державну  статистику  треба фінансувати з Державного бюджету.  Але державних коштів бракує,  а кількість замовлень на проведення статистичних робіт зростає.

     Я думаю,  що для використання кадрового потенціалу,  для того щоб  технічна  база  органів  державної  статистики  зміцнювалася, потрібно  створити  такий  фонд,  який  формуватиметься за рахунок коштів,  сплачених за надання статистичної інформації,  за надання послуг.  Ці  кошти  будуть використовуватися на розвиток державної статистики.

     Друга справа - контроль  за  використанням  цих  коштів.  Для цього є КРУ, для цього є відповідні контролюючі органи. Ви знаєте, коли я  почитала  довідку  КРУ  про  Сумську  область  (перевірили Єпіфанова),  то  в  мене волосся дибом стало.  Він що хотів,  те й робив з бюджетом.  І ніякої  відповідальності!  По  одних  статтях бюджету - перевитрати,  по інших - недовитрати, тричі за один день використовує транспорт - сідає, їде в різні напрямки по області, і все  це  списує.  Там  безліч усього...  Тобто все це залежить від контрольної діяльності відповідних органів.  Тому,  я думаю,  фонд все-таки треба створювати, але й контролювати його використання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє  Михайлівно,  доповідач  говорив,  що він погоджується  з  тим,  що  фонду,  можливо,  і  не  буде  в  цьому законопроекті.

     ВІТРЕНКО Н.М. Він зараз є.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він   є,   але  доповідач  і  розробники  проекту погодилися, що в другому читанні це можна вилучити.

     ВІТРЕНКО Н.М. У мене інша думка.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Драголюнцев. Будь ласка. За ним - депутат Шевчук.

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Наталья Михайловна, у меня такой  вопрос.  Что  даст  принятие  новой   редакции   Закона   о государственной  статистике  трудовым  коллективам,  если у нас 78 процентов   экономики   находится   в   тени,   в   стране   царит безнаказанность, безответственность, бесконтрольность, и как грибы растут преступники?  Поэтому если не  будет  контроля  со  стороны рабочих  коллективов,  если  эти АО,  ЗАО,  МП...  Вообще никто не знает,  сколько тонн угля продано,  сколько предприятие получило и что оно может дать в настоящее время...

     ВІТРЕНКО Н.М.   Вы   знаете,   как   раз   больше   всего   в восстановлении   контроля   и   учета   заинтересованы    трудовые коллективы,  потому  что  разворовывается  все у них на глазах.  И когда им говорят:  нет денег на зарплату,  то они не  знают,  есть деньги   на   зарплату  или  нет,  продукция  произведена  или  не произведена,  она  отгружена  и  оплачена  или  не  оплачена.  Нет контроля  в  государстве.  И  контроль должен восстанавливаться по разным направлениям.  Контроля много  не  бывает.  Контроль  нужно восстанавливать, начиная с трудовых коллективов. И в нашем проекте Закона  о  трудовых  коллективах  мы  как  раз   заложили   норму, предусматривающую,  что  совет  трудового  коллектива  имеет право контролировать всю отчетность,  выходящую с предприятия,  особенно финансовую  отчетность,  чтобы  без  подписи  председателя  совета трудового коллектива ни один  отчет  не  был  отправлен.  То  есть статистическая отчетность будет достоверной,  только в том случае, если рассматриваемый закон дополнить правами трудовых коллективов.

     А сегодня директора для того чтобы не платить амортизационные отчисления - уменьшают стоимость основных фондов, чтобы не платить налог с произведенной  продукции  -  изменяют  в  документации  ее обем,   работают  по  бартеру.  А  при  бартере  сразу  пропадает возможность  контроля  с  точки  зрения   финансовых   регуляторов товарно-денежных отношений. По каким ценам закуплена продуция и по каким ценам отпущена - проверить просто невозможно.

     Поэтому мы выступаем за полное  восстановление  контроля,  за наведение  порядка в учете.  И как раз сегодняшний день,  я думаю, именно этим знаменателен. Закон о бухгалтерском учете, изменения к Закону  о  государственной  статистике будут способствовать именно наведению порядка. И трудовые коллективы от этого только выиграют.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Група "Відродження регіонів".  Шановна Наталіє Михайлівно!  Я та мої колеги з групи могли б проголосувати за внесений законопроект,  однак мені,  як і нам усім, незрозуміла ваша позиція перш за все стосовно державного контролю.

     У статті  14  пропонується  створити  фонд,  що  не  виключає можливості зловживань з боку тих,  хто керуватиметься цією нормою. Мабуть,  вам відомі приклади, коли маючи такі фонди, скажімо, КРУ, податкові  адміністрації,  інспекції   на   місцях   не   доводять інформацію до виконавців,  або доводять її із запізненням, а потім нараховують штрафні санкції і  за  рахунок  цього  живуть,  інколи навіть купують санаторії в Криму.

     Так от   скажіть,   будь   ласка,  по  процедурі.  Ми  будемо голосувати за,  якщо буде підтверджена  позиція  шановного  голови Державного  комітету,  який  доповідав перед вами,  щодо вилучення цієї норми.  Яким чином,  якою процедурою статтю  14  можна  зараз зняти?

     Дякую.

     ВІТРЕНКО Н.М.   Стаття  14  "Фінансування  органів  державної статистики" дійсно може бути предметом дискусії. У нас різні точки зору.  Я вважаю, що сьогодні треба створити належну технічну базу, а також сплачувати зарплату  людям.  Бо  нині  працівники  органів державної статистики просто жебракують,  не отримуючи ту заробітну плату, яка відшкодувала б їхні витрати праці і відповідала їхньому кадровому  потенціалу.  Мої  студенти,  яких  я  навчала,  йдуть у бізнес, не хочуть працювати в органах державної статистики, бо там не  сплачують  заробітну  плату.  Хоч  вони  справді  можуть  дуже кваліфіковано виконувати статистичні роботи.

     Але я наголошую: контроль за використанням фондів на сьогодні в  державі формально існує.  Ніхто ж не позбавив КРУ його функцій. Ви кажете,  що голосуватимете чи не голосуватимете.  Але  ж,  пане Олексію,  ви називаєте себе групою "Відродження регіонів". А як ви уявляєте собі відродження  регіонів  без  статистичної  бази,  без законодавчого    забезпечення    діяльності    органів   державної статистики? Ви просто не відродите регіонів.

     Тому я пропоную сьогодні прийняти проект,  який вам розданий, в першому читанні,  а потім доопрацювати,  внести зміни. Це ж наше право,  це ж не виключає можливості  змінити  цю  статтю.  Але  на сьогодні, я думаю, вона повинна бути саме в такій редакції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Михайлівно.

     Я пропоную  прислухатися  до  полум'яного заклику профільного комітету.  Ми  досить  рідко  чуємо  з  вуст  Наталії   Михайлівни підтримку  законопроектів,  поданих Кабінетом Міністрів,  але ж це дійсно  закон,  який  вкрай  необхідний   для   нашого   народного господарства.

     Будемо обговорювати чи голосувати?  Записалися на обговорення народні депутати:  Мовчан,  Мазур і  Сергієнко.  Ніхто  з  них  не наполягає?

     Депутат Мазур наполягає. Будь ласка. І будемо визначатися.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ, ПСПУ). Спасибо. Фракция Прогрессивной соцпартии. Я вышла на трибуну с этим вот сборничком,  чтобы вы знали,  что  нам  готовит статья 14, против которой выступил сейчас депутат Марченко.

     Посмотрим этот   сборник   повнимательнее.   Таблица  первая: "Основні соціальноекономічні показники".  Тут дается очень  хитрая цифровая  информация  для  сопоставления:  "1990  рік - 3,2 тисячі карбованців;  1995 рік -  106  ("мільйонів  карбованців"  написано ниже);  1997  рік  -  1824".  То есть создается видимость какогото роста чисто в цифровом варианте.

     Этот сборник издается и на английском языке,  вот голубая его часть   (наверное,  для  голубых  англоязычных)  как  раз  и  дана информация,   которую   я   зачитала.    И    справочник    дается украинско-английский.   Почему-то   нет   информации   на   языках национальностей,  которые проживают на территории Украины,  а  вот для  голубых  англоязычных  - пожалуйста.  Наверное,  для них же и дается  вот  эта  цифровая  информация,  потому  что  буквы   наши (кириллицу) они, наверное, не знают.

     Дальше приводятся данные о рентабельности.  Это очень хорошо, конечно,  для так называемых новых. Ни русскими, ни украинцами их, к сожалению,  назвать нельзя,  этих новых бизнесменов, скажем так. Так вот дается возрастающая рентабельность на нефть и  так  далее. То есть рентабельность возрастает в сырьевых отраслях,  а там, где высокие  технологии  -  рентабельность  снижается.  Таким  образом дается  анализ  для наших не очень умных мальчиков:  какие отрасли надо развивать,  а какие "давить",  чтобы угодить опять-таки  этим англоязычным, условно говоря.

     По поводу  статьи  14  -  все увязано хорошо.  Создание фонда подразумевает использование средств от  предоставления  услуг  "на платній  основі,  кошти міжнародних організацій,  окремих держав". Вот главное,  что скрыто в этой статье - "міжнародні організації і окремі  держави",  то  есть  те,  кто  дает  заказ  на  такие  вот статсборники,  на сокрытие информации,  которая действительно  нам сегодня  нужна:  уровень  производства на душу населения различных видов продукции и услуг и  такая  незначительная  для  большинства информация, как рентабельность.

     Единственная здесь   реальная   цифра   -  это  рост  детской смертности,  которая увеличилась в 20  раз.  Все  остальное  здесь весьма    относительно,   скажем   так.   Относительно   правдивая информация.

     Поэтому моя позиция такова - если и принимать статью  14,  то без последнего абзаца,  где речь идет о создании "галузевого фонду розвитку державної статистики".  Ни в коем случае нельзя позволять иностранным  державам  и  международным организациям вмешиваться в наш статистический процесс.  Если они и дальше будут вмешиваться и "помогать"  создавать  такие  сборники,  то  ни  о какой правдивой информации не может быть и речи. Сборник отвратительный.

     И по  поводу  уголовной  ответственности,  это  тоже  главный вопрос.  Все  законы  будут  нарушаться до тех пор,  пока у нас не будет  действительно  суровой  уголовной  ответственности  за   их нарушение.    А    вот   этот   придуманный   в   нашем   обществе налогонеоблагаемый минимум - эти  15  гривень  -  и  дальше  будет сохраняться, потому что максимальный предусмотренный здесь штраф - 375 гривень.  А ребята,  которые хорошо получают за информацию  (а это  самый дорогой сегодня в мире продукт - информация),  получают гораздо больше за секретную информацию,  чем максимальный штраф. И "помощники"  в  лице международных организаций получают информацию своевременно и в большем обеме, чем мы.

     Обратите также внимание на то,  что тираж этого сборника -  1 тысяча 500 экземпляров. Сравните, какой тираж был раньше. Для кого делается этот сборник?  Задержка его изготовления - полтора  года. Через полтора года информация устаревает и уже не актуальна.

     Вот на этих вопросах надо акцентировать внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я не знаю, як ви зрозуміли виступ Олени Анатоліївни,  але я  зрозумів  його  таким  чином,  що  дуже необхідна нова редакція Закону про державну статистику. Тому треба підтримати  Державний  комітет   статистики,   щоб   він   вчасно, достовірно і масовим тиражем видавав необхідні статистичні дані.

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  профільного  комітету  проект Закону про внесення  змін  та  доповнень  до  Закону  України  про державну статистику прийняти в першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 225.

     Якщо я  правильно  зрозумів,  то  пропонується підтримати цей законопроект. Голосуємо в першому читанні.

     "За" - 235.

     Рішення прийнято. Дякую.

     Нам ще потрібно прийняти  у  першому  читанні  проект  Закону України  про  внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Прошу визначитися.

     "За" - 215.

     Яка фракція  виявилась   неготовою?   Шановні   колеги!   Там невеличка поправка, суть якої зводиться до того, що якщо ми хочемо мати достовірну статистику, про яку нам розповідала депутат Мазур, то треба,  щоб була і якась відповідальність тих, хто зобов'язаний надавати  саме  достовірні  статистичні  дані.  Прошу  підтримати. Голосуємо.   І   голова   профільного  комітету  Кармазін  просить підтримати.

     "За" - 235.

     Дякую. Прийнято.

     _____________

     Слухається питання  про  проект  Закону  про   Всеукраїнський перепис населення. Доповідає голова Державного комітету статистики Олександр Григорович Осауленко.

     Шановні колеги!  Чи є запитання  до  Олександра  Григоровича? Немає  запитань.  Усе зрозуміло.  Наталіє Михайлівно,  у вас немає запитань? І бажання виступити немає?

     Прошу підтримати законопроект у першому читанні. Голосуємо.

     "За" - 241.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ОСАУЛЕНКО О.Г. Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Григоровичу,  це щоб  статистика  була достовірною.

     ______________

     Слухається питання   про   проект   Закону   про  економічний експеримент  щодо  стабілізації  роботи  підприємств   легкої   та деревообробної   промисловості   Чернівецької  області.  Доповідає заступник міністра промислової політики Іващенко Микола Михайлович (Шум у залі).  Тут є співдоповідач - депутат Терьохін,  так що він не дозволить одразу голосувати.

     Будь ласка, Миколо Михайловичу. Сім хвилин.

     ІВАЩЕНКО М.М.,  заступник   міністра   промислової   політики України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд вноситься питання законодавчого оформлення спроби щодо створення  умов  стабілізації  роботи  галузей промисловості,  які можуть  давати  швидку  віддачу  та  значний   ефект   від   своєї діяльності,   тобто  легкої  та  деревообробної.  Розробниками  та ініціаторами   запровадження   такого   експерименту   є   фахівці Міністерства        промислової       політики,       Чернівецької облдержадміністрації та підприємств відповідних галузей.

     Запропоновані умови   охоплюють   такі   ключові    проблеми: поліпшення  та  істотне  спрощення  системи  нарахування та сплати податків  і  зборів;  усунення  тромбів   з   фінансових   потоків підприємств через розчищення їх розрахункових рахунків;  створення можливих  за  сьогоднішніх  умов  джерел  фінансування  технічного переозброєння    і   стимулювання   процесу   реалізації   товарів вітчизняного виробництва в торговельній мережі.

     Коротко про суть окреслених  у  законопроекті  пропозицій  на вирішення вказаних проблем.

     Перше. Запропоновано  ввести  єдиний податок з обсягу продажу продукції,  який має замінити вісім найбільш  вагомих  податків  і зборів,  а саме:  ПДВ,  податок на прибуток підприємств,  плата за землю,  комунальний  податок,  податок  з  власників  транспортних засобів,  збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір до Державного інноваційного фонду та збір на утримання  автодоріг. Ставка  єдиного  податку становить 9 відсотків при продажу власної продукції на вітчизняному ринку та 3 відсотки - при  її  експорті. Відмінність  цих  ставок  обумовлена тим,  що експорт стимулюється державою  і  операції  з  експортування  товарів  не  обкладаються податком на додану вартість.

     На жаль,   при  узгодженні  цього  законопроекту  не  вдалося втілити принцип сплати податків тільки після отримання  коштів  за реалізовану   продукцію.  Тому  як  єдиний  компроміс  між  чинним законодавством  і  фактом  нестачі  обігових  коштів  пропонується можливість отримання підприємством 90-денного податкового кредиту.

     Без сумніву,     підлягає     уточненню    визначення    бази оподаткування, оскільки в поданому варіанті законопроекту чітко не визначено,  що  ПДВ  у  разі  його  включення  в  ціну  товарів не включається  в  базу  оподаткування,  інакше   виходить   подвійне оподаткування податком на додану вартість.

     Без згоди  розробників  у  законопроект введено положення про те,  що  учасники  експерименту  мають  право  видавати  податкові накладні  тільки після отримання коштів від покупця.  Це не тільки суперечить чинному законодавству,  а й ставить їх у  гірші  умови, ніж усіх інших товаровиробників в Україні.

     Просимо народних     депутатів    при    опрацюванні    цього законопроекту врахувати ці важливі моменти.

     Відповідно до  законопроекту  підприємства   мають   щомісяця сплачувати   єдиний   податок   на   окремий   рахунок  Державного казначейства,  яке  розподіляє  його  суми   між   бюджетними   та позабюджетними споживачами.  При цьому дотримується пропорційність розподілу сум податків,  встановлена Законом про Державний бюджет, між державним, місцевими бюджетами та цільовими фондами.

     Таким чином,  запровадження  єдиного податку дасть можливість створити просту та прозору систему оподаткування як для  платників податків, так і для органів контролю, зміцнити платіжну дисципліну та,  на нашу думку,  дасть можливість  податківцям  сконцентрувати зусилля на боротьбі з тіньовою економікою.

     Звертаю вашу   увагу   на  те,  що  умовами  експерименту  не передбачається    зменшення    надходжень    до    бюджету.    Він проводитиметься  на  26 підприємствах найменшої в Україні області, частка надходжень  від  яких  у  Держбюджеті  становить  усього  3 проценти. Ризик мінімальний. Це перше.

     Друге. З  метою  чистоти проведення експерименту пропонується відстрочити  на  термін  його  дії   сплату   наявної   податкової заборгованості, а суми пені і штрафних санкцій списати. Непогашена заборгованість на день закінчення експерименту  буде  сплачуватися на умовах податкового кредиту.

     Третє. Враховуючи  той  факт,  що практично все обладнання та більшість сировини легкої промисловості в Україні не  виробляються і   традиційно   імпортуються,   збільшується  термін  податкового векселя,  який має видаватися без аваля банку, на вхідний ПДВ з 30 днів, як є на сьогодні, до 90.

     Також передбачається,   що   підприємства  отримуватимуть  на технічне переозброєння 70 відсотків  надходжень  до  регіонального відділення Державного інноваційного фонду.

     Четверте. За  пропозицією  місцевих  органів  влади  з  метою стимулювання  продажу  вітчизняних  товарів   передбачається,   що фірмова   торгівля   та  продаж  товарів  за  готівку  через  касу підприємства можуть здійснюватися без придбання торгового патенту.

     Законопроект попередньо  розглядався   в   комітетах   та   в науково-експертному  управлінні,  якими  було  внесено ряд слушних пропозицій.  Ми вдячні за співпрацю і сподіваємося,  що в  другому читанні ці поправки будуть враховані.

     Підсумовуючи викладене, хочу сказати: ми далекі від думки, що запропоновані заходи є панацеєю.  Прийнятні  чи  неприйнятні  нові підходи - покаже практика, на те й експеримент.

     Шановні народні  депутати,  прошу  вашого розуміння нагальних проблем   вітчизняної   промисловості   та   підтримки   внесеного законопроекту.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо  Михайловичу.  Прошу записатися на запитання. Відведемо 5 хвилин. Будь ласка, висвітіть список.

     Депутат Тищенко. За ним - депутат Сирота.

     ТИЩЕНКО П.В.  Город Харьков.  Вы сказали,  что  оборудование, которое используется, не изготавливается у нас в государстве. Что, для  этого  необходимо  будет   выделять   определенные   валютные средства? Из вашего выступления я так понял.

     Пожалуйста, ответьте.

     ІВАЩЕНКО М.М.  Нет,  я имел в виду иное.  Действительно,  для легкой и в первую очередь текстильной промышленности не  только  в Украине,  но  и в бывшем Советском Союзе оборудования собственного производства выпускалось очень немного.  Здесь речь идет только об отсрочке  уплаты  налога на добавленную стоимость при ввозе такого оборудования с 30 дней, как предусмотрено сегодня, до 90 дней.

     А что  касается   технического   перевооружения   предприятий отрасли,  то  в  этом  проекте  предусмотрено,  что  70  процентов поступлений    в    региональное    отделение     Государственного инновационного фонда будут использоваться на эти цели.  Ни о каких валютных средствах на закупку оборудования в этом проекте речь  не идет.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Сирота.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Гуцол.

     СИРОТА М.Д.  Дякую, Адаме Івановичу. Група "Трудова Україна". Шановний  Миколо  Михайловичу!  У мене два коротких запитання.  Ми встановлюємо (якщо приймемо цей закон) єдиний податок з продажу за ставкою  9  відсотків  і  скасовуємо  податок  на додану вартість, податок  на  прибуток  підприємств,  а  також   місцеві   податки, наприклад збір за спеціальне використання природних ресурсів.

     Перше запитання. Чи не призведе це до того, що всі наші фірми будуть відкривати в Чернівецькій області свої юридичні  філіали  і проводити через них свої операції?

     І друге  щодо  скасування  збору  за  спеціальне використання природних ресурсів.  Чернівецька область задихається від того,  що знищуються і вивозяться ліси.  Якщо ми скасуємо і цей збір,  то чи не означає це,  що  всі  природні  ресурси  можна  використовувати скільки завгодно, не сплачуючи жодної копійки державі?

     Дякую.

     ІВАЩЕНКО М.М.  Дякую  за запитання.  За результатами останніх трьох років,  9 процентів - це саме  той  процент,  який  фактично сплачували  ці  26  підприємств  області:  16  підприємств  легкої промисловості і 10 деревообробної.  Тобто в абсолютному обчисленні сума податку не зменшується ні в якому разі, і бюджети всіх рівнів нічого не  втрачають  при  запровадженні  цього  експерименту.  Це перший момент.

     Другий момент.  Справді, вісім податків ми об'єднуємо в один. Це тільки спрощує,  бо сьогодні система оподаткування  не  стільки обтяжлива,  скільки  ускладнена.  І  існує,  як відомо,  подвійний облік: податковий і бухгалтерський.

     І стосовно  збору  за   спеціальне   використання   природних ресурсів.  Слушне ваше зауваження,  крім попенної плати.  Тобто ці вісім податків об'єднуються в один, завдяки чому створюється більш проста,  більш  прозора  як  для  справляння,  так  і для контролю система оподаткування. Ніяких втрат бути не може.

     Щодо інших  підприємств.  Перелік  підприємств  -   учасників експерименту   затверджується   Кабінетом   Міністрів.  Тільки  ці підприємства,  і   ніякі   інші,   братимуть   участь   у   даному експерименті,  який проводитиметься з 1 липня 1999 року до 1 липня 2001 року.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуцол. Будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь  ласка,  який  контроль буде здійснюватися,  щоб не знищити Карпати - легені Європи?  У  нас  у державі  вже  стільки експериментів проводиться,  і ми знаємо,  до чого це призводить. Більше того, в Карпатах хазяйнують американці, французи,  італійці,  німці,  болгари,  румуни і представники ряду інших держав усього світу.  Для кого ми проводимо ці експерименти? Кому   ми  знижуємо  податки  -  цим  державам-багатіям  чи  нашим українським гуцулам, котрих вигнали з Карпат?

     Дякую за увагу.

     ІВАЩЕНКО М.М.  Дякую за запитання.  Поперше,  я ще  раз  хочу наголосити, що податки не зменшуються і не знижуються.

     По-друге, в  експерименті будуть задіяні тільки українські 26 підприємств деревообробної і легкої промисловості.

     По-третє, свого  часу  лісове  господарство  і  деревообробна галузь  були єдиним комплексом (цілком слушно ви про це говорите). Зараз я доповідаю вам тільки  про  частку  деревообробної  галузі. Лісокомбінати    сьогодні    належать    Держкомлісу,    на   який Мінпромполітики впливу не має.

     І останнє.  Даний експеримент буде  проводитися  в  найменшій області.  Питома  вага  надходжень  у  Державний  бюджет  від  цих підприємств теж найменша і становить 3 відсотки  загальнодержавних надходжень.  Тому  стосовно  цих  пропозицій  ми не бачимо ніякого ризику.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги! У нас є два співдоповідачі. Давайте надамо їм по 3 хвилини на виступ і будемо приймати рішення.

     Депутат Чукмасов  від Комітету з питань економічної політики. Будь ласка.

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська область).  Комітет з питань економічної політики, управління народним  господарством,  власності  та  інвестицій  на своєму  засіданні  розглянув проект Закону України про економічний експеримент  щодо  стабілізації  роботи  підприємств   легкої   та деревообробної   промисловості   Чернівецької   області,  внесений Президентом України у  зв'язку  з  виданням  указу  відповідно  до "Перехідних положень" Конституції України, і підтримав його.

     Хочу нагадати    народним   депутатам,   що   Верховна   Рада попереднього скликання, заслухавши у жовтні 1997 року на Дні уряду питання  про  стан  справ  у галузі легкої промисловості,  визнала роботу  уряду  в  цьому  напрямі  незадовільною.  Саме  в   легкій промисловості    спостерігається   найбільший   спад   виробництва порівняно з іншими  галузями.  Велика  частина  (близько  третини) підприємств цієї галузі є збитковими.  Однак легка промисловість - це та галузь, яка має швидкий оборот капіталу і може давати значні надходження до бюджету. Тому, підтримавши її, можна сподіватися на поліпшення економічної ситуації.

     Однією з причин ситуації, що склалася в легкій промисловості, є недосконалість нашої податкової системи.  Розуміючи,  що відразу змінити податкову систему неможливо, комітет вважає, що проведення експерименту  в окремих галузях промисловості і в окремих регіонах дасть можливість визначити  ефективні  шляхи  стабілізації  роботи вітчизняних підприємств, удосконалення системи оподаткування.

     Іншою проблемою,  яка  характерна  для  інших галузей,  а для легкої промисловості особливо,  є нестача  обігових  коштів.  Тому запропоновані  в  проекті  закону  відстрочення  сплати податкової заборгованості,  яка виникла за станом на 30 квітня 1999 року,  та списання   сум   пені   і   штрафних   санкцій,   нарахованих   на заборгованість із сплати окремих видів податків і зборів,  повинні привести  до  розблокування  розрахункових  рахунків  підприємств, створити умови для ліквідації дефіциту обігових коштів.

     Ще однією проблемою  легкої  промисловості  є  недосконалість системи  розрахунків  торговельних  організацій  з постачальниками товарів -  насамперед  вітчизняними  товаровиробниками,  внаслідок чого заклади торгівлі мають можливість використовувати виручку від реалізації  на   свій   розсуд,   не   розраховуючись   вчасно   з підприємствами   -постачальниками  товарів  (у  даному  разі  -  з підприємствами  легкої  і  деревообробної   промисловості).   Тому надання   можливості   учасникам   експерименту  продавати  власну продукцію  через  фірмові  магазини  та  за  готівку  через   каси підприємств  без придбання торгового патенту сприятиме здешевленню продукції,  збільшенню обсягів її реалізації,  а отже - поліпшенню фінансового стану цих підприємств. Комітет дуже просить підтримати цей законопроект.

     Ми минулого місяця розглядали в другому читанні проект закону України,  що  стосується  критичного  імпорту  (зміни до статті 11 Закону про оподаткування прибутку підприємств), ми знаємо, що таке податок на додану вартість,  цей закон теж буде застосовуватися на підприємствах легкої промисловості.  Але я хотів  би  підкреслити, шановні  колеги,  що  на  сьогодні  склалася така ситуація.  Закон стосовно критичного імпорту Президент підписав, але в черговий раз Україні   ставлять   умови,  щоб  цей  список  не  перевищував  50 найменувань - 50 кодів товарів.  Я думаю, це неприйнятно. Ми могли б  вирішити багато проблем і в легкій промисловості,  і щодо інших підприємств.

     Що стосується цього проекту закону,  то комітет  просить  вас прийняти  його  в  першому  читанні,  взяти  до  уваги  зауваження науково-експертного управління,  а також  зауваження,  які  будуть висловлені сьогодні при обговоренні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від профільного комітету слово має депутат Альошин. Будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  колеги!   Від Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності я змушений висловити точку зору,  дещо відмінну від тих,  які звучали раніше. Наш комітет стурбований ситуацією, що складається останнім часом у зв'язку  з  внесенням  великої   кількості   законопроектів   щодо створення   спеціальних   економічних   зон,  спеціальних  режимів інвестиційної діяльності в  окремих  регіонах  України,  з  питань надання державної підтримки окремим галузям народного господарства або проведення економічних експериментів на підприємствах  окремих галузей.  Всі  ці  законопроекти  мають загальну особливість,  яка полягає  у  наданні  широкого   спектра   недостатньо   економічно обгрунтованих  податкових  пільг  за  галузевим  принципом  або  у запровадженні економічних експериментів в окремих галузях.

     Як правило,  зазначені  законопроекти  вносяться  на  розгляд Верховної Ради недостатньо економічно обгрунтованими, не подаються розрахунки щодо наслідків для бюджету,  немає механізму контролю з боку    держави   за   цільовим   використанням   звільнених   від оподаткування   коштів.   Це   значною    мірою    стосується    і запропонованого   проекту  закону.  Експеримент  навряд  чи  дасть можливість досягти бажаних результатів  як  стосовно  забезпечення стабілізації   роботи  підприємств,  наповнення  доходної  частини бюджету,  так і  стосовно  забезпечення  прозорості  та  спрощення системи оподаткування та адміністрування податків.

     Введення єдиного  податку  для  обмеженого  кола  підприємств замість,  наприклад,  податку на  додану  вартість  і  податку  на прибуток підприємств ускладнить взаємовідносини між підприємствами

- учасниками експерименту та іншими суб'єктами господарювання, які працюють у загальному податковому режимі,  а також взаємовідносини цих  підприємств   з   бюджетом.   При   цьому   звужується   база оподаткування,  порушується  встановлений  механізм  відшкодування вхідного податку на додану  вартість  учасникам  експерименту,  не враховуються   результати  фінансовогосподарської  діяльності  при сплаті цього податку.

     Крім того,  виникає ряд питань щодо практичного  застосування окремих положень даного законопроекту.  Зокрема,  у проекті закону закладений суперечливий порядок оподаткування доходів, отриманих у вигляді  дивідендів,  доходів  від спільної діяльності тощо.  Так, частиною третьою статті  2  встановлено,  що  базою  оподаткування єдиним  податком  є  "доходи  від спільної діяльності та у вигляді дивідендів,  процентів,  роялті, від володіння борговими вимогами" тощо.

     Водночас у    частині   шостій   цієї   статті   передбачено: "Підприємства  -  учасники  економічного  експерименту   сплачують податок на прибуток,  що утримується ними з доходів,  виплачуваних резидентам та нерезидентам (отримувачам  цих  доходів)  у  вигляді дивідендів,   процентів,  роялті,  репатріації  доходів,  а  також податок на прибуток від операцій з цінними паперами -  у  розмірах та   порядку,   передбачених   законодавством".   У   такому  разі підприємство,  наприклад,  при виплаті дивідендів згідно з нормами Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств утримує 30 відсотків  податку  на  дивіденди  в  порядку,  встановленому  цим законом,  та  сплатить  ще  9  відсотків єдиного податку згідно із статтею 2 законопроекту.

     Механізм введення   єдиного   податку,    запропонований    у законопроекті,  недостатньо обгрунтований і не виключає можливості подвійного оподаткування у зв'язку з нечітким визначенням  об'єкта та бази оподаткування.  Запровадження такого механізму для окремої групи  підприємств  посеред  бюджетного  року  істотно  ускладнить роботу бухгалтерів і податкових інспекторів.

     Крім того,  зазначений  законопроект  суперечить  Закону  про систему оподаткування,  яким встановлено, що зміни і доповнення до законів України про оподаткування стосовно пільг,  ставок податків і зборів,  механізму їх сплати можуть бути внесені не пізніше, ніж за  6  місяців  до  початку  нового  бюджетного  року  і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

     Враховуючи викладені зауваження,  а також суттєві  зауваження науковоекспертного    управління,    комітет   пропонує   внесений законопроект відхилити.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Борисовичу.  Сідайте, будь ласка. Але,  мабуть,  ідеологія роботи Верховної Ради полягає в тому, щоб турбуватися про товаровиробника (і всі ми про це говоримо),  а  не про  те,  що  буде  складно  працювати  податковій  адміністрації. Давайте   не   турбуватися   про    податкових    адміністраторів, потурбуймося про розвиток хоча б одного з регіонів.

     Шановні колеги!  Я  пропоную підтримати пропозицію Комітету з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності  та  інвестицій і прийняти проект Закону про економічний експеримент  щодо  стабілізації  роботи  підприємств   легкої   та деревообробної   промисловості   Чернівецької  області  в  першому читанні.

     Голосуємо.

     "За" - 158.

     Хто проти цього закону,  підніміть, будь ласка, руку. Депутат Філіпчук.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька  область).  Я  не хотів брати участі в дискусії,  яка зараз відбулася,  але хотів би нагадати ось що. Якби ми справді виходили з інтересів регіонів, де в  певних  галузях склалася досить напружена ситуація,  то повинні були б,  так як і стосовно зони "Сиваш", зони в Донецькій області, в інших регіонах,  підтримати цей законопроект.  Щодо Чернівецької області,  то я не хотів би  зараз  тут  включати  ніякі  політичні інтереси,  які  можливі.  Хотів  би сказати,  що цей проект закону треба підтримати хоча б тому,  щоб не дати можливості продовжувати вивіз за кордон сировини - бука і дуба у необробленому вигляді - в такій  величезній  кількості,  як  ми  це  робимо.  Ми   практично позбавили регіон додаткових робочих місць,  надходжень до бюджету, меблеві і деревообробні фабрики не можуть  нормально  й  ефективно працювати.

     І я не погоджуюся,  Адаме Івановичу, з тим, що податкова база буде звужена,  якщо ми приймемо цей закон.  Справа в тому,  що  це позиція,  погоджуюся,  не  Державної  податкової адміністрації,  а регіону.  Ми  можемо  захистити  власного  виробника  й   отримати найближчим часом додаткові надходження до бюджету.

     Я вважаю,  що  без  оцінок і без цифр можна погодитися на те, щоб прийняти цей документ у  першому  читанні.  Потім  доопрацюємо його  до  другого  читання  і приймемо закон в інтересах регіону і загальної податкової бази держави.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Ємець. Будь ласка.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Я вважаю, що такі закони можна  приймати тільки в тому випадку,  коли їх складовою є повний перелік цих підприємств.  У нашому клановому суспільстві, на жаль, такі  закони  використовуються  лише  для  того,  щоб пролобіювати інтереси певних людей.

     Нехай подають перелік підприємств,  і я  та  мої  прихильники готові проголосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я думаю,  що пропозиція слушна. Якщо  ми  попросимо  подати  до  другого  читання  такий   перелік підприємств,   це   буде   цілком  логічно.  І  під  час  розгляду законопроекту  в  другому  читанні   ми   зможемо   орієнтуватися, голосувати чи не голосувати. Кажуть, що такий перелік є.

     Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановні колеги!  Цей закон,  звичайно, потрібен Україні. Та є одне "але".  У  нас  у  Карпатах хазяйнують іноземці,  і цей закон буде використаний у їхніх інтересах.  Спочатку потрібно  анулювати  всі угоди з іноземними державами, котрі господарюють у Карпатах, котрі просто грабують нашу державу,  вивозять деревину і все,  що тільки можна вивезти.  Тому я вважаю,  що цей закон потрібен,  але спершу треба  розірвати  угоди,  укладені  з  американцями,   французами, італійцями та іншими.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Оце точно, як у тому анекдоті. Виступають два представники Чернівецької області,  і один каже,  що цей закон поставить  заслін вивезенню бука за кордон,  а ви розповідаєте про зовсім інше.  Я не хочу ображати народного  депутата  Гуцола,  але думаю,  що  сказане  колишнім керівником області більше відповідає дійсності.

     Депутат Довганчин. Будь ласка.

     ДОВГАНЧИН Г.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ).  Дякую,  Адаме  Івановичу. Фракція  Селянської партії України,  Чернівецька область.  Шановні колеги! Шановний Адаме Івановичу! Проект закону, внесений сьогодні на розгляд, звичайно, недосконалий. Але цей закон потрібен. Усі ми говоримо  про  захист  наших  товаровиробників  і  про   зменшення податкового  тиску  на  них.  Сьогодні  пан Гуцол та інші депутати говорять про протилежне,  про те,  що не потрібно  приймати  такий закон,  бо, мовляв, має приїхати румун і забрати нашу деревину. Це неправда.

     Ми в підкомітеті Комітету з питань промислової  політики,  до складу якого я входжу, зробили розрахунки. Так, недоліком є те, що розробники не обрахували і не подали  сьогодні  жодної  цифри.  Ми обрахували тільки по Сторожинецькому доку. Якщо ввести цей податок із ставкою 9 відсотків,  надходження до бюджету  збільшаться  в  3 рази. І це говорить про те, що такий закон потрібен.

     Тому я   закликаю  всіх  проголосувати  за  прийняття  даного законопроекту в першому читанні, а потім його треба доопрацювати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Король, і будемо визначатися.

     КОРОЛЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   202, Чернівецька  область).  Шановні  народні депутати!  Це специфічний законопроект,  тому що і Буковина -  специфічний  край.  Це  край, промисловість якого працювала на воєнно-промисловий комплекс.  Усе це розвалилося.  І підприємці (ось у мене є звернення до  народних депутатів  керівників  підприємств,  які  братимуть участь у цьому експерименті) хочуть самі вийти із скрутного  становища,  в  якому вони  опинилися.  Вони пропонують провести цей експеримент на базі чітко визначених підприємств (тут не йдеться про вільну економічну зону) і дати їм можливість своїми силами, а не за рахунок держави, вийти   із   скрутного   становища,   показати   наслідки    цього експерименту.

     Це дасть  можливість,  по-перше,  нам  надалі підтримувати чи відхиляти подібні  проекти  на  основі  конкретної,  обгрунтованої інформації і,  по-друге,  вижити регіону,  в якому проживає велика кількість населення.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе Миколайовичу. Я хотів би нагадати представникам комітету, які турбуються про податківців, що один із них щойно закликав голосувати за законопроект.  Віктор Миколайович очолював податкову міліцію до того, як стати народним депутатом, і він підтримує.

     Шановні колеги!  Абсолютна більшість тих,  хто взяв участь  в обговоренні   цього  законопроекту,  підтримує  його  прийняття  в першому читанні.  Народний  депутат  Ємець  вніс  пропозицію  дати доручення,   щоб  до  розгляду  законопроекту  в  другому  читанні обов'язково  був  поданий  список  конкретних   підприємств,   які братимуть участь у цьому експерименті.

     Хто за те, щоб прийняти законопроект у першому читанні, давши таке доручення, прошу проголосувати.

     "За" - 141.

     Шановні колеги!  Хто за те, щоб повернути цей законопроект на повторне перше читання, прошу визначитися.

     "За" - 182.

     Дамо шанс  депутату  Манчуленку.  Він  обіцяє переконати зал. Будь ласка.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область, фракція Народного руху України.  Дякую, Адаме Івановичу. Я спробую переконати,  можливо,  когось із колег.  Шановне  товариство!  Без сумніву,  цей  законопроект,  як  і кожен законопроект,  має певні вади.  Але якщо говорити про ці вади, то ми повинні зараз говорити і  про  вади  тих  законопроектів,  які  ми  приймали  на користь, скажімо,  Луганщини,  Донеччини,  Автономної  Республіки  Крим  чи Закарпаття.  Вони  теж  мали  певні  вади,  але  ми  розуміли,  що необхідно дати поштовх розвитку цих регіонів.  Чернівецька область

-  це  специфічний  регіон,  де  можна  зробити  певний  прорив  у деревообробній і легкій  промисловості.  Саме  на  це  спрямований даний проект закону.

     Адаме Івановичу,  я  думаю,  щоб  знайти компромісний варіант розв'язання цієї проблеми,  необхідно було б погодитися,  щоб  цей перелік   підприємств   легкої   і   деревообробної  промисловості включався в закон  як  окремий  додаток,  щоб  якийсь  чиновник  з Кабінету Міністрів не зміг маніпулювати поданнями:  включати якесь підприємство, виключати, дозволяти брати участь в експерименті, не дозволяти.  Давайте  проголосуємо за прийняття в першому читанні з тим,  щоб  перелік  підприємств,  які  братимуть  участь  у  цьому експерименті, був включений як додаток до закону.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Я  ще  раз  поставлю на голосування, а перед тим надам вам інформацію для роздумів.

     Ми розглядаємо законопроект,  внесений у зв'язку  з  виданням указу  Президента  України.  Тобто  якщо ми зараз цей законопроект залишимо у такому стані,  як хочемо залишити,  то вступить  у  дію указ  Президента  України і експеримент буде проводитися.  Але вже другого читання,  під час якого ми могли б внести якісь доповнення і поправки, не буде. Тому я пропоную...

     Ну, депутат  Моісеєнко дуже наполягає,  великий спеціаліст по Чернівцях. Будь ласка. Шахт там ніби немає.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область). Спасибо, Адам  Иванович,  за  то,  что  вы  оценили  мою  специализацию.  Я вообще-то народный депутат Украины.  Если вы забыли  об  этом,  то надо помнить.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не змушуйте, мене вимикати мікрофон.

     МОІСЕЄНКО В.М. Я же все равно скажу, хоть и "вимкнете"...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка.

     Шановні колеги!  Мова  йде  про  законопроект,  і  баталії не потрібні.

     Хто за те,  щоб підтримати законопроект  у  першому  читанні, прошу визначитися.

     "За" - 163.

     Рішення не прийнято.

     Шановні колеги! Пленарне засідання оголошується закритим.

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (виборчий  округ   122,   Львівська   область). Предметом нинішнього обговорення є проект закону,  виконання якого забезпечить  у  найближчому  майбутньому  можливість  мати   чітку картину   стану   нашого   суспільства.  Такий  закон,  безумовно, потрібен. Зупинюся лише на його недоліках.

     Насамперед щодо назви.  У ній слід змінити акценти:  мова має йти  не  про  всеукраїнський  перепис  населення,  а  про  перепис населення України.

     Преамбула проекту  може  бути  зразком  того,  якою  вона  не повинна бути.

     Не можна  також  погодитися  зі  спробою ввести в законодавчу лексику деяких термінів,  зокрема "домогосподарство",  яким автори називають   "сукупність   осіб,   які...  забезпечують  себе  всім необхідним  для  життя...  повністю  або  частково  об'єднують  та витрачають   кошти".   Нам   пропонують  термін,  аналог  якого  - "колгоспний двір"  не  так  давно  завдяки  великим  зусиллям  був викинутий   на   термінологічний   смітник.   Такий  "двір"  також трактувався як об'єднання осіб.

     Не можна погодитися  з  поняттям  "перепис  населення",  адже такий перепис включає не лише чисельність та склад населення,  а й інші соціально-економічні характеристики умов життя.

     Одним із елементів перепису населення названо "обхід житлових будинків".  Не важко побачити, що такі формулювання не розкривають проблеми, а викликають подив.

     Проектом передбачено встановлення обов'язку  громадян  подати (під  страхом  притягнення  до відповідальності) про себе та дітей повну та правдиву інформацію.

     Відповідно до   статті   30   Конституції   України   кожному гарантується   право  на  недоторканність  житла.  Конституція  не передбачила права переписувача ввійти в житло особи без її  згоди. Крім того,  відповідно до Конституції жоден закон не може обмежити прав людини,  визначених Конституцією.  Отже,  особа має право  не впустити у своє житло переписувача.

     Ми повинні  виходити  з  того,  що  якийсь невеликий відсоток населення відмовиться з  різних  причин  від  участі  в  перепису. Розв'язувати цю проблему слід не залякуванням відповідальністю,  а передбаченням  можливості  збору  інформації  про  таких  осіб   з документів,   якими   вже  володіють  відповідні  органи  (житлові управління, виборчі комісії тощо).

     Недоліком проекту вважаю і велику кількість у ньому  посилань на підзаконні нормативно-правові акти.

     Попри ці недоліки вважаю, що проект Закону про Всеукраїнський перепис населення може бути прийнятий у першому читанні.