ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  2  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені!  Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо чергове пленарне засідання Верховної Ради України.  Прохання до  депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалися 317  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги,  я дозволю  собі  оголосити  запити  народних депутатів.

     Ніна Степанівна  Марковська звертається до Президента України з  приводу  невідповідності   Конституції   України   та   чинному законодавству  України  указу Президента України про вдосконалення державного контролю за якістю та  безпекою  продуктів  харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення.

     Прошу визначитися.

     "За" - 202.

     Про направлення,  будь ласка, голосуємо. Підтримайте. Питання серйозне, я прошу підтримати.

     "За" - 219.

     Проголосуйте, будь ласка. Голосуємо.

     "За" - 236.

     Рішення прийнято.

     Віктор Іванович Понеділко звертається до Президента України у зв'язку  із  невдоволенням  відповіддю  на  звернення щодо надання допомоги письменнику Герою Радянського Союзу Василю Бондаренку  та пропозиції про організацію державної підтримки ветеранів війни.

     Будь ласка.  Депутате  Єльяшкевич,  будь  ласка,  підтримуйте колег своїх.

     "За" - 228.

     Про направлення голосуємо.

     "За" - 223.

     Я прошу  проголосувати.  Запит  про  надання  допомоги  Герою Радянського  Союзу.  Що  тут незрозуміло?  Багато в нас залишилося таких людей?

     "За" - 250.

     Рішення прийнято.

     Група народних депутатів (Єдін,  Шаров,  Франчук) звертається до  Прем'єр-міністра  України  стосовно  ситуації,  що  склалася у зв'язку  з  припиненням  фінансування  будівництва   Криворізького гірничо-збагачувального  комбінату окислених руд у місті Долинська Кіровоградської області.

     Валерій Григорович Діброва  звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  несплати  заборгованості  із  заробітної  плати вчителям Володимир-Волинського району Волинської області.

     Анатолій Ілліч  Мангул  звертається  до  Прем'єр-міністра   у зв'язку  із  затримкою  виплати  пенсій  пенсіонерам  Міністерства оборони за грудень 1998 року.

     Михайло Володимирович      Степанов      звертається       до Прем'єр-міністра  України  щодо  телеграми  Кабінету  Міністрів за підписом  першого  віцепрем'єр-міністра   про   зниження   розміру страхових    внесків,    відраховуваних    до   Пенсійного   фонду підприємствами вугільної промисловості,  з 32 до 10 процентів,  що суперечить чинному законодавству.

     Іван Захарович   Кірімов   звертається   до  Прем'єр-міністра України стосовно ситуації, що склалася на Київському судноплавному шлюзі  у  зв'язку  з невиплатою працівникам зарплати з серпня 1998 року.

     Василь Васильович  Онопенко  та  Володимир  Іванович   Левцун звертаються до Прем'єр-міністра України щодо ліквідації існуючих у системі МВС  закритих  спеціалізованих  закладів  для  примусового лікування хворих на алкоголізм.

     Валентина Петрівна  Семенюк  звертається  до Прем'єр-міністра України,   Генерального   прокурора:   про    усунення    порушень законодавства України, допущених у Ружинському районі Житомирської області при уточненні бюджету на 1998 рік.

     Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 210.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Тут ще  надійшов  запит  голови  Комітету  з питань  свободи  слова  та  інформації  - народного депутата Івана Сергійовича  Чижа  -  до  Президента  України  стосовно  того,  що редакція  газети  "Голос  України"  не  фінансується  і  з вересня минулого року не отримала жодної копійки. Я думаю, це вже... Важко тут щось і говорити, але я прошу підтримати цей запит. Будь ласка.

     "За" - 224.

     Про направлення голосуємо.

     "За" - 221.

     Голосуємо.

     "За" - 229.

     Рішення прийнято.

     Я, до речі,  ось що хочу сказати. Ми в першій половині квітня будемо слухати  Кабінет  Міністрів  у  цьому  сесійному  залі  про виконання доходної і видаткової частин бюджету.  І я прошу Комітет з питань бюджету,  вас,  Юліє Володимирівно Тимошенко, будь ласка, розберіться. А то вже Верховна Рада звертається до Президента, що, бачте,  не фінансується газета Верховної Ради.  Це вже,  я  думаю, крайність.

     Володимир Геннадійович  Алексєєв  звертається  до  заступника міністра з питань  надзвичайних  ситуацій  та  у  справах  захисту населення    від    наслідків   Чорнобильської   катастрофи   щодо незадовільного фінансування видатків на  забезпечення  соціального захисту    громадян,   які   постраждали   внаслідок   аварії   на Чорнобильській АЕС, у Харківській області.

     Голосуємо.

     "За" - 210.

     Рішення прийнято.

     Віталій Григорович Черненко звертається до  голови  Державної податкової  адміністрації України стосовно проблеми зарахування до бюджету  сум  на   погашення   заборгованості   підприємствами   - платниками податків.

     Голосуємо.

     "За" - 195.

     Рішення прийнято.

     Наталія Михайлівна   Вітренко   звертається  до  Генерального прокурора  України:  про   усунення   порушень   законодавства   в діяльності  відкритого  акціонерного  товариства  "Дружба" в місті Чернігові.

     "За" - 125.

     Рішення прийнято.

     Анатолій Васильович Єрмак та Григорій  Омелянович  Омельченко звертаються до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ  України   стосовно   розслідування   кримінальної   справи, порушеної за фактом убивства підполковника міліції запасу Дейнека. Прошу підтримати.

     "За" - 248.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту  Верховної  Ради  України інформую про реєстрацію нової депутатської фракції  під  назвою  "Фракція  Народного  руху України - перша",  скорочена назва "Фракція Руху".  В її складі 16 народних депутатів України.  Представляти фракцію  уповноважено  і керівником  фракції визначено народного депутата України Вячеслава Максимовича Чорновола.  Представляти  фракцію  уповноважено  також народних   депутатів   Удовенка,   Танюка,   Коваля,   Бондаренко, Григорович, Ключковського, Чорноволенка.

     Ще одне оголошення.  Відповідно до  статті  4.2.2  Регламенту Верховної  Ради  України інформую про вихід зі складу депутатської фракції  "Реформи-центр"  партії  "Реформи  і  порядок"  народного депутата  України  Івана  Федоровича  Драча  та  входження його до складу депутатської фракції "Народний рух України".

     Шановні колеги!  Сьогодні у нас виступи  від  фракцій.  Слово надаю  депутату Вітренко від фракції прогресивних соціалістів.  За нею - депутат Коломойцев від фракції Селянської партії.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция. За минувшую неделю, за время работы в округах, народные депутаты Украины - члены нашей фракции, провели работу, встречаясь с избирателями, отчитываясь о своей работе, в Волынской, Одесской, Черновицкой,  Херсонской  и Николаевской областях.  По результатам встреч с  населением  мы  увидели,  какие  самые  острые  проблемы сегодня волнуют наших избирателей.

     Первое -  это  решение  вопроса о пенсиях и трудовых вкладах, второе - вопрос о тарифах на жилищнокоммунальные услуги,  третье - это вопросы, связанные с делом Лазаренко.

     Относительно первого вопроса.  Хорошо,  что в повестке дня на эту неделю есть вопрос о вкладах населения, но опять нет вопроса о пенсионном  обеспечении.  Александр  Николаевич,  наша фракция две недели тому назад поднимала этот вопрос.  Мы требуем  включения  в повестку дня на эту неделю вопроса о пенсионном законодательстве.

     Второй вопрос  - о тарифах на жилищно-коммунальные услуги.  Я напоминаю,  что решением Верховного Совета от 23 января 1996  года было   определено:   плата  за  жилищнокоммунальные  услуги  -  15 процентов от доходов семьи. И летом уже 1998 года мы определялись, а  потом  отклоняли  вето  Президента,  и  принял  Верховный Совет решение о недопущении  повышения  тарифов  на  жилищнокоммунальные услуги.

     И вот сейчас мы приезжаем на Волынь и нам говорят избиратели, что с 1 марта оглашено о повышении тарифов на жилищно-коммунальные услуги.

     Поэтому я  прошу  дать  протокольное  поручение  Комитету  по вопросам социальной политики и труда  для  того,  чтобы  Верховный Совет  поставил точку на этих самодеятельных нарушениях законов со стороны  региональных  властей.  Недопустимо,  чтобы   людей,   не получающих  пенсий,  зарплаты,  выплат  разного рода,  сегодня еще заставляли платить по повышенным тарифам, выполняя требования МВФ.

     И что касается дела Лазаренко.  Наши  избиратели  чрезвычайно возмущены уже тем фактом,  что человек,  которому Верховный Совет, судебные органы Украины  предявляют  столь  серьезные  претензии, беспрепятственно вылетел из Украины.  Я не понимаю, есть ли вообще Служба безопасности в  Украине,  работает  ли  Совет  национальной безопасности или нет?

     Все должны понимать,  что вылетел из Украины человек, который является   носителем   государственных   секретов,   это    высшее должностное  лицо,  и неизвестно,  кому и за какие деньги он будет продавать эти секреты за рубежом.

     Далее. Человек этот должен отчитываться перед судом Украины и должен  вернуть  деньги  народу  Украины.  Вот почему фракция ПСПУ обращается к Верховному  Совету:  мы  считаем  необходимым,  чтобы Верховная  Рада  выразила  недоверие секретарю Совета национальной безопасности и обороны Украины  Горбулину  и  председателю  Службы безопасности Украины Деркачу.  Эти люди не имеют права возглавлять столь ответственные ведомства.

     ГОЛОВА. Депутат Коломойцев. За ним - депутат Гошовська.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ

 106, Луганська область).  Краснодон, Молодогвардейск, Суходольск, Луганск, фракция Селянской партии. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги!  Невыплаты  заработанной  зарплаты,  регрессных исков,  единовременных  пособий  шахтерам  привели наше общество к акциям гражданского неповиновения, к кануну гражданской войны.

     В подтверждение сказанного  приведу  обращение  к  Верховному Совету Украины председателя Краснодонского теркома прупа Козлова.

     "В шахтерских  коллективах проходят стихийные акции протеста, неповиновения,  невыхода на работу изза  физического  истощения  и отсутствия  средств  на  содержание семей.  Стали массовыми случаи невыезда  шахтеров  из  шахт  на  поверхность.  Только  в  феврале текущего   года   такие   акции   протеста  состоялись  на  шахтах "Молодогвардейская",  "50 лет СССР",  бастовали  проходчики  шахты "Дуванная",   шахтеры   шахт   имени   Баракова,  имени  Лютикова, "Таловская". Все больше попыток и случаев суицида.

     На шахте имени Баракова 17  человек,  отказавшихся  подняться нагора  до  погашения им долга по зарплате,  пытались вскрыть себе вены.  На шахте "Таловская" с 22 февраля 40 ГРОЗов не  поднимаются на поверхность с такими же намерениями.  70 человек не поднимаются на поверхность на  шахте  "СуходольскаяВосточная".  По  инициативе шахтеров   23   февраля   в  Краснодон  пешими  колоннами  прибыли представители всех трудовых коллективов на митинг.

     Терком профсоюзов видит выход  из  создавшегося  положения  в немедленном выделении двух месячных фондов оплаты труда на выплату задолженности по зарплате. Это в свою очередь будет способствовать увеличению   обемов   добычи  угля,  стабильной  работе  угольных предприятий и стабилизации социально-политической обстановки.

     Марш протеста  профсоюзы  расценивают  как  предупредительный шаг,  как  первый  этап  всенародного  возмущения  по  отношению к бездействию,  неспособности верховной  власти  навести  порядок  в стране."

     Обращение профсоюзов подписали 14 председателей шахтных комитетов.

     Фракция Селянской   партии   Украины   предлагает   следующие конкретные меры по выплате заработной платы шахтерам.

     С целью  немедленной выплаты двухмесячного фонда оплаты труда Национальному банку Украины, Кабинету Министров Украины обеспечить выделение льготных кредитов Госрезерву для закупки угля в резерв и направление Минуглепромом не менее 90 процентов средств на выплату заработной платы.

     По информации,  прозвучавшей  на вчерашнем заседании Комитета по  вопросам   ТЭКа,   соответствующее   постановление   Кабинетом Министров   принято.   Необходимо   обеспечить   немедленное   его выполнение министерствами, ведомствами, Национальным банком.

     Кабинету Министров  внести   в   первоочередном   порядке   в Верховный    Совет   проекты   законов,   обеспечивающих   выплату задолженности по зарплате шахтерам.

     Министерству финансов до  10  марта  выполнить  постановление Верховного  Совета о подготовке законопроекта о внесении изменений и дополнений в Закон Украины о Государственном бюджете Украины  на 1999 год и внести этот законопроект в Верховный Совет.

     Тем более   Министерство   финансов   обязано   внести   этот законопроект, так как есть соответствующее распоряжение Президента Украины   о   подготовке   Кабинетом  Министров  законопроекта  об увеличении  финансирования  Минуглепрома  до  3   миллиардов   140 миллионов гривень.

     Кабинету Министров не менее 40 процентов средств,  полученных от централизации амортотчислений, направить Минуглепрому.

     ГОЛОВА. Депутат  Гошовська,  група  "Незалежні".  За  нею   - депутат Осташ.

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   178, Харківська   область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні народні депутати!  Кожний неупереджений депутат,  який  побував  у виборчих  округах,  спілкувався  із  нашими  людьми,  не  може  не помітити,  а  отже,  не  може  не  підтвердити,   що   в   Україні поглиблюється  процес поділу суспільства на невелику групу багатих і більшість бідних.

     Нині всі,  особливо з цієї трибуни,  наголошують, що вчителі, лікарі, працівники культури, АПК, ІТП, пенсіонери в основній своїй кількості втрачають останню змогу звести  кінці  з  кінцями.  Наші виборці  називають  ще  один  поділ  суспільства  -  на тих,  кого пограбували, і тих, хто грабує.

     Більшість людей у  наших  селах  уже  забула,  коли  працював магазин,   коли   приходив   останній   маршрутний  автобус,  коли одержували медичну допомогу (бо вона вже давно платна).  Але  вони не  можуть  не помітити,  як метушаться так звані підприємці,  які їздять на  дорогих  іномарках,  метушаться,  очевидно,  в  пошуках способів  підвищення  рівня життя трудящих та способів відправки у забугорні банки, іронічно кажучи, заробленого.

     Хоча відомо, що за нашим законодавством без ліцензій Нацбанку відкрити рахунок просто неможливо. І щоб не обмежитися інформацією про ці явища,  а законодавчими  методами  призупинити  тотальне  й безкарне розкрадання, наша група "Незалежні" пропонує вже наступну сесію   зробити   тематичною   та   розглянути   першочергово   ті законопроекти,  що  сприятимуть  приборканню корупції й ліквідації щілин у чинному законодавстві для тіньової економіки.

     Саме це дасть  змогу  скасувати  необгрунтовані  пільги  щодо сплати  податків  окремими  структурами,  саме це дасть можливість мільярди повернути до бюджету.

     А щоб робота була предметною,  очевидно,  уже тепер  треба  в комітетах  розпочати  цілеспрямовану ревізію чинних законів на цей предмет.   Державна   податкова   адміністрація   повинна   надати інформацію   всім   народним   депутатам   про  всі  приватизовані підприємства,  які ухиляються від сплати податків, з тим щоб їх як неспроможних повернути у власність держави.

     Друге, нащо потрібні конкретні дії і Верховної Ради, і уряду. Не  секрет,  що  в  нашій  молодій  державі  величезна   кількість контролюючих   органів:   і  податкові  інспекції,  і  міліція,  і казначейство,  і КРУ, СБУ, УБОЗ, митниця, Рахункова палата тощо. А за  кордон  щомісяця  перекачуються  мільярди доларів,  тоді як за сотню мільйонів ми всю національну  економіку  ріжемо  по  живому. Перекачуються   тисячі   тонн   кольорових  металів,  стратегічної сировини, зброї, і нерідко - тіньовими каналами.

     Тому наша група  пропонує  у  квітні  День  уряду  присвятити слуханню  названих  служб,  вислухати  їхні пропозиції щодо змін у законодавстві,  які перекривали б шлях  зловживанням,  і  прийняти відповідні рішення.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат  Осташ,  фракція  "Реформи-центр".  За  ним - депутат Смірнов від "Громади".

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 126,  Львівська область). Фракція "Реформи-центр". Шановні народні депутати!  Як  ви  вже  знаєте,  в  місті  Стрию завалився будинок внаслідок вибуху газу.  Через  це  діти  залишилися  без  батьків, десятки  сімей  залишилися  без  даху  над головою.  І ситуація на сьогодні досить критична.

     Тому я звертаюся до Кабінету Міністрів,  до Валерія Павловича Пустовойтенка,  з тим щоб якнайшвидше виділити всі потрібні кошти, аби негайно відбудувати цей будинок і  повернути  людей  до  їхніх домівок.

     Ще одна  проблема,  яка  сьогодні турбує моїх виборців,  - це проблема паводка. Вона також є актуальною сьогодні і на Луганщині, є  актуальною і на Прикарпатті,  в окрузі пана Кощинця,  народного депутата України.  У моєму окрузі протікає чотири  гірські  річки: Дністер,  Стрий,  Свіча,  Сукіль.  І  щороку вони завдають районам надзвичайно великої матеріальної шкоди, яка обчислюється десятками мільйонів   гривень.   Так,   лише   минулого  року  на  території Жидачівського і Стрийського районів було п'ять великих паводків. У даний час в окрузі склалася надзвичайно складна ситуація.  Якщо не вжити термінових протиповеневих заходів,  то вода прорве  дамби  і затопить села Сулятичі,  Демня,  Гніздичів, Миртюки, Кути і багато інших.  За підрахунками, для здійснення цих заходів потрібні кошти у  сумі  5,5  мільйона  гривень,  але  в  нас  сьогодні це питання вирішується дуже й дуже неефективно.

     З огляду  на  ситуацію,  що  склалася,  також  звертаюся   до Кабінету  Міністрів  щодо негайного виділення коштів із резервного фонду на боротьбу з паводком. Інакше потім буде пізно, і ми будемо змушені вкладати у ліквідацію наслідків у десятки разів більше.

     Ми всі стурбовані тим,  що на сьогодні, практично з липня, не виплачується допомога на дітей.  І практично матері,  особливо  ті матері,  які  мають  по четверо,  п'ятеро і шестеро дітей,  але не мають  чоловіка,  опинилися  у  вкрай  скрутному   становищі.   Їм доводиться жити надголодь,  живуть вони на капусті і воді, чого не було й за страшних голодних років. Тому треба серйозно порушити це питання,  щоб  негайно  ліквідувати  всю  заборгованість з виплати допомоги матерям на дітей.

     Ще одна проблема - політична проблема. Учора в Білорусії було заарештовано   голову   альтернативного   Центрального   виборчого комітету Білорусії Гончара.  Ми вважаємо  це  актом  авторитарного режиму,  актом політичної розправи над опозицією і тому засуджуємо ці дії режиму Лукашенка  і  будемо  боротися  за  визволення  пана Гончара із в'язниці.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат  Смірнов  від  "Громади".  За  ним  - депутат Іщенко від СДПУ (об'єднаної).

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 16,  Вінницька область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні   народні депутати! У мене три питання.

     Перше. Декілька  разів  у Верховній Раді минулого скликання в цій залі я виступав з  інформацією  та  запитами  щодо  діяльності уманських хасидів.  Не перелічити, скільки разів і в тих виступах, і в депутатських зверненнях,  і в запитах я запитував  Президента, Прем'єр-міністра,   Генпрокурора,  чергового  шефа  СБУ,  на  яких підставах і умовах хасидам було  виділено  землю  для  будівництва найбільшої у світі синагоги на 10 тисяч місць в Умані?  Хто працює на цьому будівництві?  Чи не порушується при  цьому  законодавство України? Чи правдою є те, що Умань стала філією моссадо-хабатських розвідувальних центрів? Жодних відповідей не було і немає.

     Тим часом ось фотографія святкування  рош-гашана  в  Умані  у вересні 1998 року.  Хасидів охороняють члени незаконних, імовірно, їх озброєних формувань,  на що влада заплющує очі. З огляду на те, що   подібні  дії,  якщо  вони  мають  місце,  реально  загрожують національній безпеці України,  а ще більше - її державності, прошу вас  дати  відповідне  доручення  Комітету  з  питань національної безпеки і оборони вивчити це питання.

     Друге. У середині грудня,  через два дні після  мого  виступу тут  із  пенсійного  питання,  голова  Пенсійного фонду пан Зайчук повідомив мені, що Тульчинському й Гайсинському районам Вінницької області  виділено  цільовим  призначенням  4  мільйони  гривень на виплату пенсій.  До цього часу гроші  до  районів  не  дійшли.  То питається,  де  ж вони ділися?  Може,  на них ще одну,  цього разу персональну, синагогу будують? Тільки хай її відвідувач не забуває в  такому разі,  що будь-які стіни можуть перетворитися на тюремні або взагалі впасти на голову.  Цю частину виступу я прошу  вважати депутатським зверненням.

     І, нарешті,  третє. Останнім часом фракції НДП і КПУ діють як близнюкибраття,  навіть аргументація схожа ледь не  до  останнього слова.  Тож аби бути до кінця чесними перед виборцями, я пропоную, щоби пан Матвієнко очолив КПУ,  а товариш Симоненко -  НДП.  А  ще краще,  якщо  обидві  партії  об'єднаються  під  проводом  вірного соратника нашого Маркса - Вадима  Рабиновича.  Тоді  справді  буде створена "Злагода", така вигідна вельмишановному панові Кучмі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат  Іщенко  від  СДПУ  (об'єднаної).  За  ним  - депутат Костенко.

     ІЩЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 96, Київська область). Фракція Соціалдемократичної партії  (об'єднаної).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Минулого тижня я,  як і більшість депутатів,  працював  у своєму виборчому окрузі. Це Бровари, Березань, Баришівка. Враження від зустрічей з людьми гнітючі. Особливо це стосується Березані та Баришівського  району.  Протягом  13  років  після  Чорнобильської катастрофи сюди переселено майже  12  тисяч  громадян,  які  тепер залишені  самі  зі своїми бідами.  Я не казатиму,  що окремі села, зокрема   Лук'янівка,   куди   були   переселені   постраждалі   з тридцятикілометрової зони ще 1986 року,  досі не газифіковані,  що якість будівництва не витримує  ніякої  критики,  що,  переселивши людей,  ніхто не потурбувався про створення для них робочих місць, що в деяких селах керівники господарств поводять себе,  як удільні князьки.  Люди,  які  весь  вік  пропрацювали на землі і вийшли на пенсію до переселення з  Чорнобильської  зони,  під  час  паювання землі  не  отримали  паю,  бо  вони пенсіонери не цього КСП і їхня земля,  як їм пояснюють,  в Чорнобилі.  Коли немає роботи,  єдиним джерелом існування для людей є компенсаційні виплати на харчування та пенсії. Але компенсації тут виплачено за квітень, а пенсії - за серпень.  На  всі  мої численні звернення до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій,  Кабінету Міністрів та  Київської  обласної державної   адміністрації   мені   відповідають,  що  Березань  та Баришівка фінансуються на одному рівні з  іншими  районами,  тобто фактично   дають  відписки.  Але  я  наголошую,  що  тут  ситуація особлива.  Здоров'я переселених підірвано Чорнобилем,  а внаслідок такого  ставлення  з боку держави люди позбавлені найпотрібнішого, вони хворіють, помирають. Я вимагаю, не прошу, а саме вимагаю, щоб Міністерство   з  питань  надзвичайних  ситуацій  та  Міністерство фінансів спільно  розглянули  проблему  районів,  куди  відселяють постраждалих.  До речі, ми законодавчо закріпили це визначення для людей,  відселених із  радіоактивно  забрудненої  зони,  та  вжили заходів,  щоб  хоч  трохи  пом'якшити  їх страждання.  Прошу також керівництво Верховної Ради дати протокольне доручення  Комітету  з питань  соціальної  політики  та  праці  щодо  контролю  та вжиття відповідних  заходів   впливу   на   ситуацію,   що   склалася   в Баришівському районі та в місті Березані.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Костенко. За ним

- депутат Вінський.

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні  народні депутати!  28 лютого в місті Києві відбулися Десяті (позачергові) збори Народного руху України. Окрім розв'язання  організаційних  проблем,  велику увагу на з'їзді було приділено  проблемі   підвищення   ефективності   роботи   фракції Народного руху України у Верховній Раді.

     Виходячи із рішень з'їзду, фракція Народного руху заявляє, що до того часу,  поки Народний  рух  не  переміг  на  парламентських виборах  і не став партією влади,  стосунки з владними структурами будуватимуться або ж на засадах рівноправного партнерства,  або  ж опозиційності.  Від  політики обслуговування влади,  яку маскували тривалий час під лозунгами конструктивної опозиції,  Народний  рух України  переходить до політики рівноправного партнерства.  Надалі всі стосунки із владою на всіх рівнях будуть будуватися  з  огляду на політичні, кадрові, економічні інтереси нашої партії.

     Від декларування,  що  ми  -  державники  у  своїй  політиці, фракція Народного руху України  у  Верховній  Раді  переходить  до реальних дій. Ми декларуємо, що у своїй подальшій роботі ми будемо керуватися такими принципами.

     Перше - формування самодостатньої національної  економіки,  а не її елементів для обслуговування інтересів інших держав.

     Друге -  підтримка  не  чужого,  а свого рідного виробника та його захист від сваволі власного уряду і держави.

     Третє - у своїй  політиці  ми  будемо  керуватися  інтересами малих    і   середніх   підприємців,   підтримуватимемо   розвиток фермерства, бо це основа ефективного виробництва і 60-70 відсотків робочих місць у державі.

     Четверте -  ми  відмовляємося  від популістської політики так званого соціального захисту,  яку  пропонують  ліві,  а  натомість будемо   підтримувати  усі  закони,  що  сприятимуть  економічному зростанню держави, бо це і є єдина основа не для фіктивного, а для реального поліпшення добробуту народу.

     І, нарешті,  через  законодавство ми будемо формувати в нашій державі  саме  українську  державну  політику  у  сфері  культури, духовності та інформаційному просторі.

     Фракція Народного   руху   України   виступає  з  ініціативою об'єднання  усіх  правоцентристських  сил  у  Верховній  Раді   та створення   реформаторської   більшості,  яка  повинна  сформувати коаліційний уряд і припинити руйнування Української держави.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Вінський. За ним - депутат Чорновіл.

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий  блок  СПУ  та СелПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні  депутати!  Дозвольте  оприлюднити  заяву  фракції виборчого блоку Соціалістичної партії України та Селянської партії України (Лівий центр).

     "Заява. Намагаючись  відволікти   увагу   громадськості   від катастрофічного стану в соціально-економічній сфері, показати себе поборниками  боротьби  з   організованою   злочинністю,   оточення Президента  та  виконавча  влада,  використовуючи  засоби  масової інформації,  робить спроби створити собі імідж борців за  інтереси народу. Президент "активно" розв'язує проблеми селян та ветеранів, Прем'єрміністр  "бореться"  за  енергетику,  Генеральний  прокурор "побачив"  злочинців,  наближені до Президента партії "борються" з депутатською недоторканністю,  а колишній глава  Адміністрації  до щему в серці захотів злагоди.  Так і хочеться спитати:  "А де ж ви були,  панове,  майже 5 років?  Чому довели до катастрофи  могутню європейську державу?"

     Розцінюючи всі   ці   дії  як  політичний  фарс,  мета  якого відволікти виборців від нагальних проблем  життя  суспільства,  ми привертаємо  увагу можновладців до того,  що ключові питання життя людей як не вирішувалися,  так і  не  вирішуються,  а  зловживання влади продовжуються.

     Фракція привертає    увагу    Президента,   Прем'єр-міністра, Генерального прокурора до того,  що кримінально-мафіозний механізм влади продовжує діяти.

     Ми вимагаємо:

     Перше. Негайного розслідування справ на ринку електроенергії, газу, нафти, де розкрадаються десятки мільярдів гривень щорічно.

     Друге. Повернутися до документів  слідчої  комісії  Верховної Ради України попереднього скликання, в матеріалах якої вказується, що за останні роки розкрадено техніки,  зброї та озброєнь на суму, яка перевищує три річні бюджети України.

     Третє. Відкрити  кримінальну справу щодо зловживання на ринку внутрішньої державної позики та зовнішніх запозичень,  які  нічого не  дали  державі  і громадянам,  а втягнули державу у борги,  які перевищують 10 мільярдів  доларів  і  за  які  доведеться  платити долями мільйонів українців. До речі, уряд України замість покаяння і взяття на себе відповідальності прийняв  незаконне  рішення  про випуск  у 1999 році облігацій внутрішньої державної позики на суму майже 3 мільярди гривень.

     Четверте.У відповідності  із  законом  розпочати  кримінальну справу  з  приводу  виявлених  Рахунковою  палатою  зловживань при виконанні бюджету.  Привертаємо увагу до фактів розкрадання коштів чорнобильського  фонду,  коштів  з  амортизаційних  відрахувань та інших.

     П'яте. Зламати механізм зловживань і пограбування громадян та держави  на кордонах України при здійсненні митних процедур,  адже тільки на цьому бюджет України втрачає щорічно мільярди гривень.

     Шосте. Притягнути до  кримінальної  відповідальності  авторів указу  Президента  щодо акцизів на горілчані вироби,  адже державі цією відвертою аферою завдано  мільярдних  збитків.  Наша  фракція неодноразово привертала увагу громадськості та можновладців до цих та інших проблем, проте ніякої реакції на це немає.

     Фракція виборчого блоку соціалістів і селян зробить  усе  від неї  залежне,  щоб зламати діючий у державі режим бандократії.  Ми будемо  рішуче  протистояти  всім  спробам  відволікти  увагу  від основних  злочинців та заплямувати опозицію і лідера нашої фракції

- Олександра Мороза".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Чорновіл,  фракція Руху.  За  ним  -  депутат Матвєєв.

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Голова  Народного руху України,  голова фракції Руху.  Шановні колеги  депутати!  Шановні співвітчизники!  Не помилюся,  якщо скажу, що сьогодні вся Україна із тривогою,  а якась частина наших опонентів, може, із зловтіхою, стежить за тим, що відбувається в Народному русі України.

     Минулої неділі  відбувся  так  званий  Десятий з'їзд Руху,  а насправді - наспіх протягом тижня  зліплене  нелегітимне  зібрання представників   абсолютної  меншості  Руху,  проведене  із  такими численними  й  грубими  відступами  від  закону  й  Статуту   Руху (особливо  під  час  делегування  на  це  зібрання),  що навряд чи знайдеться сьогодні чесна  правова  інстанція,  яка  визнає  такий з'їзд легітимним, як і обраних там самозваних керівників Руху.

     Відбулися захоплення   частини   партійного   майна  та  інші свавільні дії,  з  якими,  сподіваюся,  розберуться  правоохоронні органи.  Зрештою,  відбулося  те,  що  можна назвати дрейфом у бік грошових мішків і особистих кар'єрних інтересів.

     Аналогічне сталося  й  у  фракції  Народного  руху   України. Порушивши  Положення  про  фракцію та статтю 57 Статуту Руху,  яка твердить,  що саме голова Руху представляє Рух  в  органах  влади, частина  депутатів  - членів фракції ще 22 лютого подала зі своїми підписами  до  відділу  кадрів  Верховної  Ради  заяву  про  зміну керівництва  фракції,  чим фактично вчинила розкол,  залишивши нас поза межами фракції.

     Саме тому через два дні,  вичерпавши  можливості  влагодження конфлікту,  ми  змушені  були  подати  заяву  про входження в іншу фракцію Руху,  яка була щойно оголошена. Сподіваємося, що ситуація в  Русі  стабілізується  після  законного  другого етапу Дев'ятого з'їзду Руху,  який відбудеться найближчими  днями  (7  березня)  у Києві  і на який ми закликаємо прибути усіх делегатів,  котрі були обрані на  з'їзд  на  законних  конференціях  ще  в  жовтні-грудні минулого року, коли Рух не був роз'єднаний.

     Можливо, після цього з'їзду, який ми хочемо провести як з'їзд єдності,  буде можливість повернутися до  єдиної  фракції  Руху  у Верховній  Раді.  Сподіваюся,  що Рух,  який так багато зробив для становлення і збереження незалежності України,  витримає ці суворі випробування та вийде з них єдиним і оновленим.

     У мене  є ще кілька хвилин.  Я хочу звернутися до лівих,  щоб вони так дуже не тішилися,  бо й їх це чекає або вже  й  почалося. Якщо  ви  думаєте,  що  події  в  Русі  не  пов'язані з майбутніми президентськими виборами, то ви дуже глибоко помиляєтеся.

     А ще нам,  очевидно, шановні колеги, треба подумати над новим виборчим  законом,  адже  це збурення у верхівці (не в низах,  а у верхівці Руху) почалося саме з того,  що  депутати,  прийшовши  до парламенту,  стають на чотири роки незалежними від своєї партії. І це  страшенно  небезпечно,  це  сприяє  отим   подіям,   які   вже відбуваються  в  кількох  фракціях  і можуть відбутися в будь-якій іншій фракції.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Петро Миколайович Симоненко від Комуністичної партії. За ним - депутат Кириченко від НДП.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемые избиратели!  В последнее время во  фракцию  коммунистов  поступили многочисленные   обращения   доведенных   до   отчаяния   рабочих, инженерно-технических    работников    и    служащих    Побугского ферроникелевого завода Кировоградской области.

     В результате  грабительской приватизации государство утратило контроль над заводом.  Аналогичного предприятия в Украине нет.  За преступно  низкую  цену  было  продано  около  80  процентов акций совместному  украинско-американскому   обществу   с   ограниченной ответственностью.  Предприятие,  которое  ежегодно  производило  и реализовывало как на внутреннем,  так и на внешнем рынке продукцию на  сумму  до  60  миллионов  долларов,  сегодня находится в руках определенной группы воров.

     Завод более двух лет не работает, рабочий поселок остался без тепла,  воды,  газа,  на  протяжении  26  месяцев люди не получают заработную плату, пенсионеры 8 месяцев не получают пенсии.

     Фракция коммунистов  неоднократно   информировала   Верховный Совет  о  преступном характере приватизации и массовом ограблении. Однако  при  правительстве  Пустовойтенко  эти  преступные  деяния продолжают иметь место, разворовывается народное достояние.

     Сотрудники милиции    в    городе   Черкассы   уже   получили задолженность по заработной плате за 1997  год  ящиками  водки,  а "учителі сільських районів Криму гноєм отримують заробітну плату і заборгованість".

     В городе Тернополе за  несколько  дней  до  23  февраля  -Дня Советской  Армии  -  на  холме  Славы в очередной раз совершен акт вандализма.  На шести постаментах Героям Советского Союза, которые погибли  при освобождении Тернополя,  рукой варвара сбиты фамилии, имена и уничтожены святые надписи.

     То же  произошло  в  поселке  городского  типа   Гончаровское Черниговской  области.  Монумент,  поставленный  ветеранам  Первой общевойсковой гвардейской армии,  осквернен чиновником,  прибывшим из  Министерства  обороны  Украины.  Именно по его приказу грязной краской замазаны звезды и слова "Слава Советской Армии".

     Далее. Чтобы удержаться у власти,  нынешнее  правительство  и окружение  закладывают  не  только  наши шахты,  заводы,  фабрики, землю,  но и духовность,  имеющую огромную, непреходящую ценность. Как известно, по личному приглашению Премьерминистра Пустовойтенко предполагается приезд в Украину Папы  Римского.  В  связи  с  этим фракция коммунистов выражает решительный протест, ибо католическая церковь на протяжении всей своей  истории  угнетала  и  уничтожала православие,   декларируя   "злагоду",   а   на  деле  способствуя уничтожению  собственного  народа,  веры.  Какие  цели  преследует Премьер-министр Пустовойтенко?

     Сторонники нашей материнской веры в западных регионах молятся на улице,  под дождем,  снегом,  ибо их  храмы  захвачены,  а  они изгнаны  из  своего  духовного  дома.  Не  лучше  ли Папе Римскому навести порядок в костелах Галичины?

     Предложения. Первое.   Поручить    Генеральной    прокуратуре расследовать действия Фонда госимущества,  структур исполнительной власти,  приведших к уничтожению Побугского ферроникелевого завода и рабочего поселка.

     Второе. Включить в повестку дня сессии и рассмотреть вопрос о приостановлении преступной приватизации,  наложении моратория,  то есть то, что вносила фракция коммунистов.

     Третье. Фракция  коммунистов  требует  поставить на поименное голосование вопрос о включении в повестку дня вопроса о  программе действий Кабинета Министров.

     Четвертое. Внести   вопрос  и  принять  решение  о  временной приостановке   исполнения   судебных   решений    о    банкротстве коллективных сельхозпредприятий.

     И пятое. В соответствии со статьей 8 и  пунктом  9  раздела  XV  "Переходные  положения"  Конституции Украины   фракция   коммунистов  предлагает  поручить  Генеральной прокуратуре  проверить  деятельность  Кабинета  Министров,   лично Пустовойтенко  в  связи  со систематическими и грубыми нарушениями статей 13,  14,  17,  18,  19, 22, 24, 27, 31, 35, 36, 38, 41, 43, 45,46, 47, 48, 49, 52, 53 и 54 Конституции Украины.

     Благодарю за внимание.  И прошу поставить наши предложения на поименное голосование (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Кириченко,  фракція НДП.  За  ним  -  депутат Габер, і будемо завершувати.

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнсько-демократична      партія       України,       фракція Народнодемократичної  партії.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні народні депутати України! Саме в час напруження політичної ситуації,  політичного життя,  про що свідчать нинішні події, саме сьогодні на засіданні  нашої  фракції  велику  увагу  було  надано вдосконаленню  соціального  законодавства  та зміцненню соціальної політики в державі.

     Я звертаю увагу  на  те,  що  звучало  рефреном  сьогодні  на засіданні  фракції.  Йдеться про проект Соціального кодексу,  який уже став притчею во язицех у цьому  залі.  Він  передбачає  великі позитивні реформи в соціальній сфері. Проект, я нагадую, створений великим авторським колективом,  який представляє кілька  юридичних шкіл нашої держави,  нашої юридичної науки. Проект кодексу внесено керівником авторського колективу професором Віталієм Журавським  і мною   -   Сергієм   Кириченком.   Він   увібрав   у  себе  шляхом систематизації,  кодифікації  сотню  законів,  тисячі   указів   і постанов. Це законодавчі акти. На пострадянському просторі це поки що  перший  і  єдиний  документ,   в   якому   систематизовано   і кодифіковано національне законодавство стосовно соціальної сфери.

     Ми використали    передовий   зарубіжний   досвід   у   сфері соціального забезпечення,  особливо французький.  Проект містить у собі  механізм  захисту  тих,  хто  постраждав унаслідок аварії на Чорнобильській  атомній  електростанції.  Він   містить   механізм захисту багатодітних родин,  інвалідів, інвалідів війни, інвалідів праці,  "афганців", військовослужбовців, лікарів, одиноких матерів та  інших  категорій громадян.  Тут не далі як сьогодні порушували питання про внесення  законопроектів  із  пенсійного  забезпечення тощо. Ви знаєте, що більшість цих законопроектів, умовно кажучи, є законопроектами в один рядок. Навіщо ми стільки часу витрачаємо на розгляд цих окремих, дрібних за обсягом законопроектів, коли можна один раз грунтовно розглянути систематизований  законодавчий  акт, що охоплює всі ці проблеми,  і вже далі не повертатися. І взагалі, треба визначити стратегічним напрямом нашої законодавчої роботи  - йти  шляхом  кодифікації,  щоб  у нас не 16 тисяч законів було,  а кілька десятків кодексів.  Тоді вони  легші  для  простих  рядових людей   у  користуванні.  І  це  полегшить  механізм  контролю  за дотриманням нашими чиновниками і законодавства,  і прав та  свобод людини.

     Ми вдячні   за  підтримку  ідеї  найшвидшого  розгляду  цього питання    керівництвом    парламенту,    особливо     Олександром Миколайовичем  Ткаченком,  і  просимо  дати  протокольне доручення Комітету з питань соціальної політики та праці  внести  в  березні цього  року  проект  Соціального кодексу на розгляд Верховної Ради України.

     Дякую за увагу і  прошу  Верховну  Раду,  народних  депутатів підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВА. Микола Олександрович Габер. Будь ласка.

     ГАБЕР М.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні   депутати!   Шановні співвітчизники! Кілька тижнів тому, 31 грудня 1998 року, в Україні зареєстровано офіційно Патріотичну партію України.  Мета партії  - формування  в  суспільстві ідеї громадянського патріотизму.  Ідеї, яка здатна об'єднати і лівих,  і правих, поміркованих і радикалів. Об'єднати   суспільство   заради  розбудови  України,  правової  і потужної  держави  з  високорозвиненою  економікою  і   культурою. Держави,  яку  ми маємо спільно будувати,  якою ми маємо пишатися. Держави, в якій будемо нормально жити ми, наші діти та внуки.

     Сьогодні ми прагнемо об'єднати всіх,  хто не байдужий до долі України,   хто  робить  усе  можливе,  щоб  не  допустити  повного економічного занепаду,  зупинити вимирання наших земляків на своїй рідній землі.

     Україна як самостійна держава існує уже восьмий рік.  Але, на жаль,  вкрай незадовільним  є  патріотичне  виховання  юнацтва  та молоді,   не   створено  чіткої  системи  формування  патріотичних цінностей саме для громадян України.

     Патріотична партія України вбачає своє завдання в  об'єднанні всіх громадян,  які справді прагнуть побудувати незалежну Україну, про яку мріяли наші предки,  наші попередники та яку з гордістю ми могли б залишити своїм нащадкам.

     Сьогодні різні партії, далекі від єднання, мріють про справді правову державу,  про захищеність від криміналітету  та  корупції, про   гарантії   дотримання   прав   людини   і  громадянина.  Але найважливішим для об'єднання ми вважаємо усвідомлення спільних для всіх  нас інтересів,  незалежно від нашої різності.  У нас спільна Батьківщина - Україна!  Тож зробимо все,  щоб вона пишалася  нами, своїми синами і дочками! Запрошую всіх, хто вважає себе патріотами України,  до співпраці заради нашої Батьківщини.  Вдячний  вам  за увагу. Для бажаючих - наш контактний телефон: 291-60-63.

     Дуже вам вдячний, спасибі за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Миколо Олександровичу.

     Шановні колеги! Підводячи підсумки, я хотів би звернути увагу на  те,  що  народний  депутат  Вітренко  внесла  пропозицію  щодо пенсійного  закону,  тарифів  на  комунальні  послуги,  ряд  інших пропозицій. Ми дамо відповідні доручення профільному комітету, і я просив би (у нас у березні три пленарні тижні),  щоб ми ці питання включили й розглянули.

     Депутат Коломойцев порушив питання про вугільників.  У нас це питання  слухатиметься  на цьому пленарному тижні.  Будемо слухати міністра вугільної промисловості.  Я думаю, буде час для того, щоб порушені питання розглянути.

     Депутат Осташ  повідомив,  що в Стрию завалився жилий будинок внаслідок вибуху газу.  Ми дамо відповідне доручення щодо  надання допомоги для відновлення будинку та розміщення людей.

     Народний депутат  Смірнов  підняв  ряд  питань,  зокрема щодо будівництва в Умані храму хасидів, одержання грошей в тих районах, яким  Пенсійний  фонд  обіцяв  допомогу.  Тут  теж дамо відповідні доручення і питання будуть розглянуті.

     Щодо заяви,  виголошеної народним депутатом Вінським. Вимоги, які  є  в тій заяві,  я прошу сформулювати,  подати,  і відповідні доручення будуть дані.

     Петро Миколайович Симоненко підняв ряд  питань.  Я  хотів  би вашу    увагу    звернути    на    те,    що    місто    Тернопіль німецько-фашистськими загарбниками було стерто  з  лиця  землі.  І коли  святкували  40-річчя  з  дня  визволення  міста (в той час я працював там),  були створені  площа  і  алея  Героїв  Радянського Союзу. І якщо вандали такі є в Тернопільській області, то я думаю, що це потрібно за кошти обласного бюджету все поновити,  бо там цю алею і цю площу облаштували за рахунок громадськості Тернополя.  Я думаю,  що  це  роблять  не  ті  сини,  за  яких  сьогодні   дехто піклується.

     Щодо питань, пов'язаних із розглядом Верховною Радою програми дій Кабінету Міністрів. Я прошу підтримати цю пропозицію. Програма була  Кабінетом  Міністрів  подана.  Я  просив  би,  щоб профільні комітети з тими зауваженнями,  які були висловлені,  направили  на доопрацювання   цю   програму.  Ми  надішлемо  листа  до  Кабінету Міністрів,  щоб  програма   була   представлена   з   відповідними доповненнями,  і  питання  про  її  розгляд  включимо  до  порядку денного.  Я думаю,  що сьогодні голосувати, мабуть, немає потреби. Ми  це  питання  розглянемо  на  засіданні  Погоджувальної  ради і включимо до порядку денного на наступному засіданні.

     Стосовно тих статей Конституції України, щодо дотримання яких потрібно дати доручення (Петро Миколайович їх назвав, це практично статті від 13 до 54 Конституції),  то  ми  також  дамо  відповідне доручення органам і Генеральній прокуратурі насамперед.

     Шановні колеги! Народний депутат Кириченко підняв ті питання, які сьогодні справді хвилюють усіх.  Ми повинні звести  в  кодекси всю законодавчу систему,  щоб кожен громадянин,  якого цікавить те чи інше питання життя,  розвитку нашого суспільства,  міг знати, в якому кодексі цей закон можна знайти, розглянути й визначитися. Ця робота розпочата нашими комітетами, і я сподіваюся, що на нинішній сесії  ми  працюватимемо якраз у цьому напрямі,  щоб законодавство наше звести у відповідні профільні кодекси.  Це, безперечно, дасть можливість  більш  правильно  користуватися законодавчою базою,  а нашим громадянам чітко визначатись  з  усіх  тих  питань,  які  їх турбують.

     Таке доручення,  я  думаю,  ми  опрацюємо  і  дамо профільним комітетам,  щоб розпочали цю роботу.  Хоча я повинен  сказати,  що Комітет  з  питань  бюджету  працює  над  проектами двох кодексів: бюджетного,  роботу  над   яким   уже   практично   завершено,   і податкового.  Це  хороший  початок.  У нас напрацьовані проекти ще чотирьох кодексів.  Ми їх,  безперечно,  поетапно включатимемо для розгляду й прийматимемо у Верховній Раді.

     Шановні колеги,  я звертаюся до вас як до депутатів. Учора ми на  засіданні  Погоджувальної   ради   розглянули   питання,   які стосуються   продуктивності   роботи   парламенту.  Усі  депутати, виступаючи,  роблячи  заяви  чи   звернення,   часто   висловлюють претензії  до  роботи  Кабінету  Міністрів,  до роботи Президента, окремих міністерств, відомств тощо.

     Давайте і на себе  дивитися  і  висловлювати  претензії  суто об'єктивні щодо нашої продуктивності.  Якщо ми на тиждень плануємо в  пленарному  режимі  розглянути  45-50  законодавчих  актів,  то давайте працювати над ними. Бо виходить так, що йдучи до Верховної Ради,  ми запевняємо своїх виборців,  що  працюватимемо  над  тими питаннями,  які  найбільше  їх  сьогодні  хвилюють,  а прийшовши у Верховну Раду,  багато хто з депутатів  про  це  забуває.  Тому  в лютому  в  нас  продуктивність  розгляду запланованих законодавчих актів становить усього десь 60 процентів. Найпродуктивніший місяць з  розгляду  і  прийняття законодавчих актів у нас був грудень.  У січні ми знизили темп, а в лютому взагалі працювали непродуктивно.

     Тому я  прошу  вас  від  закликів  переходити  до  конкретної роботи.  А тепер розпочинаємо розгляд питань, включених до порядку денного на цей тиждень. Ми вже з вами використали годину.

     Розглядається... (Шум у  залі).  Та  яка  процедура?  Ми  вже годину заяви робимо нікому не потрібні. Будь ласка, яке питання не поставив? Слово має депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины.  Я думаю,  что те предложения,  которые внесены депутатами для включения в  повестку дня, должны быть проголосованы.

     Напомню, что  от  нашей  фракции  Наталия Витренко предложила включить  в  повестку  дня  пленарного  заседания  на  эту  неделю законопроект о пенсионном обеспечении. Было обещано включить его в повестку дня с началом работы на прошлой пленарной неделе.  До сих пор  вопрос  не  решается.  По каким причинам,  непонятно.  Вопрос острый,  вопрос должен быть подготовлен.  Было  ваше  поручение  и решение Верховного Совета.  Переносить его дальше недопустимо. Это первое.

     Второе. Мы внесли предложение о том,  чтобы  Верховный  Совет выразил  недоверие  двум  должностным  лицам  в стране - секретарю Совета национальной безопасности и  обороны  Украины  Горбулину  и председателю  Службы  безопасности  Деркачу  за то,  что человек - носитель секретной информации, которому было предявлено обвинение в  хищении  имущества  в особо крупных размерах,  беспрепятственно выехал из страны.

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Шановні колеги,  народний депутат Лазаренко,  наш  колега,  виїхав  за  кордон  як  громадянин  і як депутат.  І хто йому міг заперечувати,  я думаю, що такі запитання мені не потрібно задавати.  Він виїхав як народний депутат, і його цього статусу ніхто не позбавив.  І ні Горбулін,  ні Деркач  таких повноважень не мають. Думаю, що й вам це теж зрозуміло.

     Стосовно законопроекту  про  пенсійне  забезпечення.  Це дуже слушне питання, ми його справді розглядали. Але в нас є профільний комітет. Віталію Івановичу, будь ласка, яка ваша думка?

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Не   вперше   представники   фракції   прогресивних соціалістів   наполягають   на   розгляді   питання  про  пенсійне забезпечення.  І  не  безпідставно,  бо  сьогодні   люди   справді перебувають у надзвичайно критичному становищі.

     Але я  раджу,  перед  тим як вносити популістські пропозиції, подивитися те,  що сьогодні  роздали  всім  депутатам,  зокрема  і законопроект   про   пенсійне  забезпечення,  підготовлений  нашим комітетом.

     Отже, ми  просимо,  Олександре  Миколайовичу,  на   наступний тиждень  запланувати  розгляд цього законопроекту,  підготовленого комітетом і погодженого з  багатьма  іншими  комітетами  Верховної Ради, підтриманого фракцією комуністів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Пропозиція приймається.

     Іван Сергійович Чиж.

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Коли  ми розглядали  на  Дні  уряду  ситуацію,  що склалася в інформаційній сфері, то прийняли розгорнуту постанову Верховної Ради, де визнали роботу  уряду  в  цій  сфері  незадовільною,  і  затвердили голову тимчасової слідчої комісії Михайла Яковича  Онуфрійчука.  Фактично питання  не  завершене.  Верховна Рада так і прийняла рішення:  як тільки  фракції  внесуть  свої  пропозиції,  ми  затвердимо  склад тимчасової  слідчої  комісії.  Сьогодні в депутатів на руках є цей склад, пропозиції від фракцій враховані. Єдине: фракція Селянської партії кандидатуру депутата Сацюка замінює на кандидатуру Анатолія Матвійовича Новика,  оскільки він був ініціатором цього питання. Я прошу  проголосувати.  Це  питання фактично є в порядку денному як незавершене.

     Дякую вам.

     ГОЛОВА. Дякую. Підтримайте, будь ласка, цю пропозицію: заміна у  складі слідчої комісії одного депутата на іншого і затвердження складу  тимчасової  слідчої   комісії.   Прошу   підтримати.   Тут представлені всі фракції без винятку.

     Голосуємо.

     "За" - 201.

     Рішення прийнято. Треба 150 голосів.

     ----------

     Шановні колеги,  прошу  проголосувати  проект  Постанови  про призначення виборів Київського міського голови на 30 травня  цього року. В комітеті розглянуто, всі підтримують.

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 265.

     Рішення прийнято. 265 голосів.

     Депутат Кравченко. Репліка. Будь ласка.

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область). Спасибо, Александр Николаевич. Фракция коммунистов. Наша фракция  в  течение  месяца  добивалась  и  добилась  включения  в повестку дня отчета министра о ситуации, складывающейся в угольной отрасли.  Но,  несмотря на наши, так сказать, постоянные контакты, до сих пор мы не можем добиться,  чтобы этот вопрос был рассмотрен в нормальном режиме.  На текущей неделе  он  поставлен  в  четверг только третьим.  После посещения округа,  я знаю, что шахтеры ждут решения Верховного Совета по данному  вопросу.  Убедительно  прошу поставить его в четверг 4 марта первым.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Приймається.  Ми ще порадимося.  Не треба голосувати, це просто рекогносцирування питань.

     --------------

     Розглядається проект   Закону   про   державне    регулювання експорту, імпорту, оптової, роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

     Доповідає заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Віслоух Олег Валентинович.

     Шановні колеги,  хочу вас попередити і нагадати.  Сьогодні ми працюємо в пленарному режимі до 14 години. У другій половині дня - робота в комітетах і фракціях.  Тому прошу продуктивно працювати і оперативно розглядати питання.

     Будь ласка.

     ВІСЛОУХ О.В.,   заступник   міністра   зовнішніх  економічних зв'язків і торгівлі  України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні   народні   депутати!   Розглядається   питання,  яке  має надзвичайно важливе значення  для  нашої  економіки:  про  систему державного    регулювання    та    контролю   внутрішнього   ринку нафтопродуктів в Україні.  Невипадково йому  приділялася  постійна увага як законодавчої, так і виконавчої влади.

     Заходи, вжиті    державою,    спрямовувалися   передусім   на впровадження  дійового  контролю   за   експортом,   імпортом   та виробництвом    нафтопродуктів,   боротьбу   з   контрабандою   та порушеннями,  пов'язаними з незаконним  обігом  нафтопродуктів  на території України. Реалізація таких заходів дала певний позитивний ефект.  Особливо це стосується впорядкування ввезення за імпортом, транзитних  переміщень  через  територію України,  відвантаження з нафтопереробних підприємств, що дало змогу протягом останніх років збільшити надходження до бюджету від оподаткування таких операцій. Водночас хочу звернути вашу увагу на те,  що  внаслідок  постійних змін  економічних  умов  при  здійсненні  зовнішньоекономічної  та підприємницької  діяльності  з  реалізації  нафтопродуктів  значні обсяги  їх  виходять  з-під  оперативного  державного  контролю на стадії оптової та роздрібної реалізації.  Суб'єкти  господарювання використовують   різноманітні  фінансові  та  товарні  схеми,  які дозволяють уникати достовірного  обліку  та  відповідно  належного оподаткування при проведенні таких операцій.

     Особливо негативна ситуація, пов'язана з ухиленням від сплати податків при  реалізації  нафтопродуктів  на  внутрішньому  ринку, склалася  в  минулому році.  Це пов'язано з тим,  що відповідно до українсько-російських домовленостей взаємне  нестягування  податку на  додану  вартість  при  імпорті товарів дало можливість окремим суб'єктам  господарювання  імпортувати  в   Україну   і   легально проводити  митне  оформлення  нафтопродуктів без сплати податку на додану вартість.  Неможливість оперативно контролювати їх подальшу реалізацію  на внутрішньому ринку призвела до використання схем за участю так званих фірм-одноденок,  що створились саме для ухилення від  подальшої  сплати податку на додану вартість.  На наш погляд, головна проблема полягає в тому,  що  майже  кожна  неоподаткована товарна партія нафтопродуктів, котра перебуває в неконтрольованому обігу, фактично безперешкодно знаходить свого споживача.

     Нині на вартість нафтопродуктів,  які реалізуються в Україні, суттєво  впливає наявність на ринку значних обсягів необлікованого пального.  За  таких  умов  підприємства,  що  легально   торгують нафтопродуктами,   потрапляють   у   нерівні  умови,  порівняно  з тіньовиками.  Це  завдає  серйозної  шкоди  не  тільки  Державному бюджету,  а  й  виробничій  сфері,  населенню.  А головне,  змушує підприємства,  які можуть  і  хочуть  працювати  чесно,  діяти  за правилами  тіньового  ринку.  Це  явище також негативно впливає на результати  господарської   діяльності   нафтопереробних   заводів України,  котрі  реалізують  продукцію  зі  сплатою  всіх належних платежів,  і  в  такій  ситуації  змушені  конкурувати  зі  значно дешевшою нелегальною продукцією.

     Наведу такий  аргумент.  За  попередніми  оперативними даними Міністерства економіки щодо балансу попиту і  споживання  моторних бензинів  в  Україні у 1998 році ресурсна частина становить:  щодо автомобільних бензинів усіх марок - 5 мільйонів 174  тисячі  тонн; щодо  дизельного палива - 5 мільйонів 710 тисяч тонн.  Фактично ж, за даними Державного комітету статистики, в минулому році спожито: бензинів  автомобільних  -  2 мільйони 285 тисяч тонн;  дизельного палива - 5 мільйонів 482 тисячі тонн.  Тобто згідно з цими  даними понад половину ресурсів бензину начебто не використано.

     Таким чином,   можна   зробити  висновок,  що  реалізація  та споживання зниклого обсягу  бензину  відбулася  за  межами  обігу, контрольованого     державними     органами.     Такий    висновок підтверджується і фактичними  сумами  надходжень  до  бюджету  від акцизного збору,  від реалізації нафтопродуктів. За січень-грудень за даними Головного управління Державного казначейства  України  в минулому   році   сплачено   348  мільйонів  гривень,  з  яких  за нафтопродукти власного виробництва  -  162  мільйони  гривень.  За сумарними   обсягами  імпорту  та  власного  виробництва  ця  сума надходжень мала бути щонайменше вдвічі більшою.

     Крім того,  в даний час є проблема,  пов'язана з  відсутністю реальної  можливості  встановлення  фактичних  обсягів  реалізації нафтопродуктів у регіонах,  контролю за їх якістю,  товарообігом у роздрібній торгівельній мережі.

     Хочу підкреслити,  що кількість нафтосховищ,  котрі приймають нафтопродукти,  за  останні  роки  не  збільшилась,  а   кількість суб'єктів  оптової  торгівлі  постійно зростає.  Це призводить,  з одного боку, до штучного підвищення цін для кінцевого споживача, а з іншого боку, унеможливлює оперативний податковий контроль.

     Не раз  у  виступах  Президента України,  народних депутатів, керівників центральних органів виконавчої влади, в засобах масової інформації  наголошувалося,  що  величезна  кількість підприємств, котрі   займаються   цим   видом   діяльності,   нині    практично безконтрольна, і навіть перерахувати такі підприємства неможливо.

     Зважаючи на викладене, можна зробити висновок, що існуючий на сьогодні механізм  державного  контролю  за  імпортом,  експортом, оптовою  та  роздрібною  торгівлею  нафтопродуктами  не забезпечує повноти  надходжень  податків,  неповною  мірою  захищає  інтереси вітчизняних виробників і споживачів.  Відсутні достатні умови, які б давали змогу правоохоронним  органам  запобігати  криміналізації даного виду господарської діяльності.

     Саме необхідність  наведення  порядку  в цьому сегменті ринку стало головною передумовою для підготовки проекту  Закону  України про державне регулювання експорту,  імпорту,  оптової,  роздрібної торгівлі нафтопродуктами,  розробку якого було почато ще  в  липні минулого року.

     Основна мета  законопроекту,  що  пропонується  вашій  увазі, полягає в налагодженні чіткої та дійової схеми державного контролю за внутрішнім ринком нафтопродуктів.

     Запропонований механізм  має  на  меті:  забезпечити  повноту сплати належних податків та обов'язкових платежів на всіх  стадіях реалізації  нафтопродуктів;  ліквідувати  економічне підгрунтя для контрабандного  ввезення  нафтопродуків;   запобігти   порушенням, пов'язаним  із  незаконною  зміною  якісних характеристик товарних партій; попередити можливість їх тіньового обігу та реалізації.

     При цьому слід зауважити,  що одна  з  головних  умов,  котрі ставилися  під  час  розробки  даного  проекту закону,  полягала в обранні  такого  механізму  контролю,   який   би   не   створював додаткового  податкового  навантаження  на суб'єктів діяльності на ринку нафтопродуктів  та  передбачав  би  саме  економічні,  а  не адміністративні важелі впливу.

     Зокрема пропонується   запровадити  ліцензування  оптової  та роздрібної торгівлі нафтопродуктами, а також спеціальні дозволи на їх експорт та імпорт як на окремі види підприємницької діяльності. При цьому основними принципами такого підходу є  створення  єдиної централізованої  системи  обліку обігу нафтопродуктів на території України і забезпечення сплати податків  та  обов'язкових  платежів при реалізації кожної товарної партії.

     Загальнонаціональна централізована   система   контролю   має створюватися на принципі  суцільного  комп'ютерного  обліку  обігу нафтопродуктів: від їх відвантаження з нафтопереробних підприємств або імпорту до реалізації у роздрібній торгівлі чи  отримання  для власного  виробничого  споживання  без подальшої реалізації.  Таку систему  контролю  планується  запровадити  на   підставі   обліку балансів   отримання   та  подальшої  реалізації  товарних  партій нафтопродуктів      кожним      суб'єктом      діяльності       за територіальнорегіональним принципом.

     Прикладом ефективності   обраного   підходу   до  організації державного  регулювання  обігу   нафтопродуктів   є   впровадження напівавтоматизованих  систем контролю за переміщенням вантажів від пунктів перетину митного кордону  до  митниць  призначення,  котрі використовуються  Державною  митною  службою.  Такі  системи  були створені в 1996-1997 роках.

     Хочу наголосити,  що саме такі механізми  дали  змогу  звести обсяги     недоставлених     вантажів     за    окремими    видами зовнішньоекономічних операцій практично до нуля.

     Треба зазначити, що одним із принципів, які використовувалися під  час  розроблення  запропонованого  в законопроекті механізму, було недопущення його впливу на збільшення вартості нафтопродуктів для  кінцевого  споживача  в Україні.  Тому розмір плати за видачу ліцензій  не  має  регулюючого  впливу  в  запропонованій  системі контролю  і,  на  думку  розробників,  цілком  можливо здійснювати видачу ліцензій навіть безкоштовно.

     Головною умовою  здійснення  підприємницької   діяльності   з експорту,  імпорту, оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами має стати обов'язкова реєстрація суб'єктів єдиної  централізованої системи   обліку   обігу  нафтопродуктів,  що  забезпечить  сплату належних  податків  і  зборів  у  порядку,  котрий  встановлюється Кабінетом Міністрів України.

     Ще один важливий аспект, на якому хочу зосередити вашу увагу. З огляду на те,  що однією  з  найпоширеніших  схем  ухилення  від оподаткування   є  відвантаження  товарних  партій  нафтопродуктів фіктивними або  незареєстрованими  фірмами,  пунктом  3  статті  2 проекту  закону передбачено особливу відповідальність за отримання товарної партії  нафтопродуктів  від  суб'єктів,  котрі  не  мають відповідної ліцензії.

     Така відповідальність  узгоджується  зі статтею 47 Цивільного кодексу України,  яка зазначає,  що угоди,  укладені з  порушенням чинного законодавства,  є недійсними.  Ця норма передбачена тільки для оптових операцій.

     Отже, введення штрафних санкцій до оптового  покупця  на  тій підставі,  що  угода  укладена  неналежним  чином,  не  суперечить чинному в Україні цивільному законодавству.  Для прикладу. Під час укладення договору купівлі-продажу квартири обидві сторони повинні перевірити належність оформлення документів для укладення договору і в разі невиконання цих умов несуть однакову відповідальність.

     Запровадження системи   державного   контролю,  передбаченого проектом  закону,  дасть  правоохоронним  і  контролюючим  органам ефективний,  можна  сказати,  універсальний інструмент запобігання зловживанням,  пов'язаним із незаконною реалізацією нафтопродуктів і ухиленням від оподаткування.

     Крім того,  цей  інструмент  дасть  змогу скоротити кількість цільових перевірок суб'єктів  господарювання,  а  також  перенести спрямування  активного контролю з виробничої сфери (що здебільшого лише   заважає   працювати)   на   стадію   реалізації   кінцевому споживачеві.

     Шановні народні депутати!  На закінчення хочу наголосити,  що прийняття запропонованого  проекту  закону  дасть  змогу  створити реальне  конкурентне  середовище  на ринку нафтопродуктів України, головну роль на якому повинне відігравати вітчизняне  виробництво; забезпечити   достатні   умови   для  ліквідації  тіньового  обігу нафтопродуктів;  вести   достовірний   облік   нафтопродуктів   та економічно  обгрунтований  аналіз  стану  ринку,  що  своєю чергою сприятиме прийняттю більш зважених рішень  щодо  доцільного  рівня оподаткування   операцій  з  реалізації  нафтопродуктів  із  метою більшого наповнення Державного бюджету та врахування інтересів  як держави, так і споживачів.

     Без перебільшення  можна  сказати,  що  позитивне розв'язання питання стосовно запропонованого законопроекту забезпечить реальне зміцнення системи національноекономічної безпеки нашої держави.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   колеги,   ми   зараз   поставимо запитання.  Але  до  того  як  ставити  запитання   і   одержувати відповіді,  я хотів би привернути вашу увагу до того, що ми всі за те,  щоб у державі навести порядок в енергетичній  системі.  І  це питання щоденно витає в цьому залі.

     Я просив би, зважаючи на ті пропозиції, які внесені сьогодні, щоб ми не говорили півтори чи дві години і потім відхилили,  а щоб прийняли  рішення.  Повинно  бути  державне  регулювання,  а не та аморфність,  за яку висловилися деякі комітети і  внесли  сьогодні пропозиції.  У вас є на руках документи, і чітко зрозуміло, хто що лобіює,  щоб була анархія,  щоб за одну тонну пального  давали  10 тонн зерна чи 5 тонн цукру.

     Тому пропоную    розглянути    законопроект   за   скороченою процедурою,  прийняти в першому читанні,  доопрацювати,  і хай цей закон працює.

     Відведемо 5 хвилин на запитання.  Запишіться, будь ласка (Шум у залі).  Я прошу не вигукувати.  Ви дуже любите Регламент,  то ви його   не   тільки  декларуйте,  але  й  сповідуйте.  Будь  ласка, висвітіть, хто записався.

     Депутат Мороз, Запорізька область. За ним - депутат Романчук.

     МОРОЗ А.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової політики (виборчий округ

  82, Запорізька   область).    Фракція    комуністів.    Шановний доповідачу,  під  час  зустрічі  з  виборцями (усім відомо,  що ми працювали минулий тиждень в округах)  до  мене  зверталося  безліч громадян   з   такого   приводу.  До  нас  увозиться  дуже  багато пальномастильних матеріалів,  але так само дуже багато нарікань на їх якість.  Чи є в нас система контролю за цими матеріалами?  Адже відома їхня  якість,  і  коли  заливаєш  бензин  не  такий,  якого потребує двигун, то автомобіль дуже часто виходить із ладу.

     Отже, мене і моїх виборців цікавить,  чи є в нас така система контролю?

     Дякую.

     ВІСЛОУХ О.В.  Відповідно  до  чинного  порядку  нафтопродукти підлягають  обов'язковій сертифікації.  Але на сьогодні,  на жаль, відсутня  система  оперативного  контролю  на  стадії  оптової  та роздрібної  реалізації нафтопродуктів.  На цій стадії реалізації і відбувається  зміна  якісних  характеристик,   і   великі   обсяги нафтопродуктів  реалізуються  поза  обліком.  Тому  для  того  щоб забезпечити стовідсоткову обов'язкову  сертифікацію  і  відповідно підтвердження   якості   нафтопродуктів,  необхідне  запровадження системи контролю саме на стадії оптової та роздрібної реалізації.

     ГОЛОВА. Депутат Романчук. За ним

- депутат Черняк.

     РОМАНЧУК П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати слово депутатові Марченку.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.    Социалистическая    оппозиция.     Уважаемый докладчик,    ответьте,    пожалуйста,    почему    вы   пытаетесь законопроектом регулировать проблемы,  которые  существуют  только при  продаже  и  реализации  нефтепродуктов?  Почему  не  внесли в законопроект предложение по наведению порядка на газовом рынке, на рынке электроэнергетики? Это первый вопрос.

     И второй.  Почему  вы предлагаете бесплатную выдачу лицензий? Чем это мотивировано?  Принимается решение  о  введении  гербового сбора,   а   здесь   -   бесплатная  выдача  лицензий.  Обясните, пожалуйста.

     ВІСЛОУХ О.В.  Насамперед цей законопроект передбачає державне регулювання  тільки  обігу нафтопродуктів.  Адже кожна енергетична галузь  має  свої  особливості.  І  механізм,   який   може   бути запроваджений для контролю за обігом нафтопродуктів,  не може бути прийнятний  для  забезпечення  контролю  на  газовому  ринку.   Це відповідь на перше запитання.

     Стосовно вартості ліцензій.  Після прийняття указу Президента і в процесі підготовки  самого  законопроекту  одним  із  головних питань було те,  що механізм контролю, який буде запроваджений, не повинен створити  додаткове  податкове  навантаження  на  суб'єкти господарювання.   Якщо,   наприклад,   взяти  механізм  державного регулювання обігу алкогольних напоїв,  тютюнових виробів,  то  там саме  розмір плати за ліцензію і має регулюючий вплив.  У системі, яка пропонується в  цьому  законопроекті,  вартість  ліцензії  для регулювання не має значення.  Тому я сказав, що ліцензія може бути навіть безкоштовною.  Така позиція продиктована тим, що ні в якому разі не можна допустити, щоб система, яку пропонується запровадити для контролю,  призвела  до  збільшення  цін  на  нафтопродукти  і підвищення  собівартості  основних  видів  продукції,  де вартість нафтопродуктів має свою частку.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

  153, Рівненська   область).   Фракція  Народного  руху  України. Шановний Олегу Валентиновичу,  в мене два запитання.  Перше.  Яким чином   прийняття   цього   закону   позначиться   на   цінах   на нафтопродукти?  Відомо,  що нині в Україні ціни на  бензин  удвічі вищі,  ніж у Росії.  Це стосується й інших нафтопродуктів. І друге запитання.  Які можуть бути негативні наслідки  прийняття  закону, проект якого запропоновано?  Ви прогнозуєте негативні наслідки?  І які механізми запобігання цим негативним наслідкам?

     Дякую.

     ВІСЛОУХ О.В.  Я  вже  казав,  що   саме   той   принцип,   що запроваджена  система не повинна призвести до підвищення цін,  був одним із головних під час розробки даного законопроекту.  Але якщо врахувати,  що з ринку зникатимуть необліковані нафтопродукти, при реалізації яких не сплачуються належні податки, то справді це може створити   ситуацію,   коли   певною  мірою  підвищення  цін  може відбутися.  Проте якщо  нам  вдасться  забезпечити  оперативний  і повний облік усього обігу нафтопродуктів, тоді буде передумова для того, щоб економічно обгрунтовано визначати рівень оподаткування і таким чином впливати на цінову ситуацію на ринку.

     Стосовно негативних  наслідків  я не можу однозначно сказати, оскільки потрібно  визначити,  що  під  цим  розуміти.  У  процесі обговорення  в комітетах висловлювалося чимало претензій,  зокрема що такий механізм призведе до зменшення кількості  нафтотрейдерів. Але,  з  моєї  точки  зору,  це навряд чи можна вважати негативним наслідком.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь ласка. Я думаю, що чим менше буде посередників, тим дешевша буде продукція. В нас від виробника до споживача 4-5 інстанцій посередників,  і кожен хоче заробити  з повітря - оце й ціна формується. А кількість, якість і ціну в усій енергетиці  держава  повинна  не  тільки   контролювати,   але   й регулювати.  Якщо  таке  питання  стоїть,  ми повинні підтримати в цьому державу.

     Будь ласка,  депутат Щербань, співдоповідач... Вітренко? Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична опозиція. Відповідно до пункту 4 розділу ХV "Перехідні положення" Президент України  Кучма  передав до Верховної Ради проект Закону про державне регулювання експорту, імпорту, оптової, роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

     Справді, дана проблема дуже гостра для України, дуже. Ви чули з виступу попереднього доповідача, що не зареєстровано, тобто поза банками,  в  Україні  проходить  приблизно   2,5   мільйона   тонн нафтопродуктів,   тобто   держава  втрачає  2,5  мільярда  гривень доходів.

     Це один із прикладів,  де  втрачаються  державні  гроші.  Але держава  втрачає  гроші  і на газовому ринку.  Нагадаю цифри,  які наводив Голова Верховної Ради:  по 35 доларів за тисячу кубометрів отримує газ Україна від Росії, а по 83 долари за тисячу кубометрів газ  відпускається  споживачам.   Тобто   14   мільярдів   гривень втрачається на газовому ринку.

     До 2,5  мільярда,  які  ми втрачаємо на нафторинку,  ще треба додати 6 мільярдів гривень,  що накручуються на вугільному  ринку, додати  втрати держави через приватизацію обленерго:  10 обленерго нині в приватних руках  і  роблять  на  ринку  електроенергії,  що хочуть.

     Таким чином,  розмови  про  те,  що в державі немає грошей на підвищення пенсій,  чи  межі  малозабезпеченості,  чи  мінімальної заробітної плати, - це просто дурниці, в державі гроші є!

     І начебто  спробу знайти ці гроші нам запропоновано в проекті закону,  поданому  Кабінетом   Міністрів.   Але   давайте   уважно прочитаємо,  що  ж фактично пропонується з метою нібито державного регулювання нафторинку.  Пропонується  в  поправках  до  статті  4 Закону  України  про  підприємництво,  щоб  Кабінет  Міністрів сам визначав перелік нафтопродуктів для оптової,  роздрібної торгівлі, щоб  Кабінет Міністрів сам видавав ліцензії на здійснення всіх цих операцій,  причому ліцензії безкоштовні.  Отакий  собі  меценат  - Кабінет  Міністрів,  він  взагалі  безкоштовно  видає ліцензії.  Я тільки не розумію,  навіщо в дідусів і бабусь  брати  ці  копійки, коли вони отримують довідку на субсидію, а на нафтовому ринку - не брати.

     І далі  читаємо:  ліцензії  на  оптову,  роздрібну   торгівлю нафтопродуктами видаються за умов здійснення в порядку, який знову ж таки визначається Кабінетом Міністрів України.  Це  поправки  до статті  4 закону,  вони виписані в порівняльній таблиці,  тобто це зміни до чинної статті закону, але є ще й доповнення до нього.

     Що додається? Що експорт, імпорт нафтопродуктів, перелік яких визначається   Кабінетом   Міністрів   України,   здійснюється  за наявності спеціального дозволу.

     Шановні урядовці!  Ми всі нормальні люди,  живемо в державі і знаємо,  хто  сьогодні може дійти на Міжбанківській валютній біржі до валюти і отримати валютні надходження,  ми знаємо, хто сьогодні отримує кредити,  які надходять в Україну,  ми знаємо,  яким чином нинішній  Кабінет  Міністрів  розподіляє  те,  що  належить   усій державі, але проходить через уряд.

     Отже, спробою  зафіксувати  весь  перерозподіл  на  нафтовому ринку через Кабінет Міністрів,  Кабінет Міністрів (а це відповідно і  Президент) ставить перед собою межу:  здійснити контроль тільки сьогоднішнім правлячим кланом.

     Хочу нагадати,  що 8 років  тому  всі  розмови  точилися  про ринкову  економіку,  і  тоді Рух був потрібний.  Це вони зараз уже відходять у небуття,  тому розколюються,  лаються, з'ясовують свої позиції  -  це  закономірний результат деградації політичної сили, якій історія все одно дасть оцінку. Але тоді рухівці не зналися на тому,  що  таке торгівельний і платіжний баланс,  що таке лізинг і лістинг, але вони тоді пояснювали всім, що таке ринкова економіка. У  ринковій  економіці  якраз повинен бути вільний вибір партнера: хоч споживати, хоч купувати, будь ласка, - вільний вибір.

     Який же це в ринковій економіці вільний вибір партнера,  коли Кабінет  Міністрів,  працюючи  без програми діяльності уряду,  без жодного  органу  контролю  за  своєю  діяльністю,  бере  під  себе нафторинок.  Тільки нафторинок.  А чому Кабінет Міністрів не чіпає газовий  ринок,  вугільний  ринок,  ринок   електричної   енергії? Сьогодні   може   ставитися   проблема   тільки   в   цілому  щодо енергетичного ринку, а ні в якому разі лише щодо нафтопродуктів.

     Ось чому Комітет Верховної Ради України з питань  економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій,  розглянувши  пропозиції  Кабінету  Міністрів,  дійшов висновку,  що  потрібно  відхилити  даний  законопроект.  На думку членів комітету (цей  висновок  вам  розданий),  прийняття  такого законопроекту  обмежуватиме здійснення підприємницької діяльності, що призведе до значного підвищення  цін  на  нафтопродукти.  І  не просто  підвищення цін,  а формування стабільних грошових потоків, які (я розумію) дуже потрібні Президентові, оскільки йому хочеться залишатися Президентом і надалі.  А підтримки в суспільстві немає. Йому треба  купувати  голоси.  А  щоб  голоси  купувати,  потрібні стабільні джерела надходжень.

     Ось тому   нафторинок  буде  впорядкований  тільки  Кабінетом Міністрів.  Урядовці видаватимуть ліцензії  ні  в  якому  разі  не безкоштовно.  Це  безкоштовність  буде для казни.  А кошти (і дуже великі)  надходитимуть  до  гаманців  урядовців.   І   головне   - отримуватимуть  ліцензію  тільки ті,  яким це буде дозволено,  які будуть потім у певну касу чітко відраховувати гроші.

     Оце задум даного законопроекту.  Тому,  доповідаючи  висновки комітету (а я виступаю, нагадую, від Комітету з питань економічної політики) і пропонуючи залу відхилити  поданий  законопроект,  від себе додам: ні в якому разі не можна знімати це питання з розгляду на третій сесії.  Воно справді надто важливе,  бо  треба  наводити порядок на енергетичному ринку України.

     Але я пропоную,  щоб Кабінет Міністрів радикально доопрацював даний  законопроект  -  доопрацював   через   прийняття   програми діяльності уряду.  Ми нарешті повинні побачити,  за якою програмою діє уряд, ми нарешті повинні затвердити цю програму.

     І ось передбачивши це в програмі діяльності  уряду  (тоді,  я думаю,  буде і наша підтримка),  Кабінет Міністрів,  якщо він хоче наводити порядок в Україні і справді хоче,  щоб тіньова економіка, яка  перш за все формується на енергетичному ринку,  була знищена, повинен:

     Перше. Припиняти    ігрища    на     енергетичному     ринку, націоналізовувати  на  цьому  ринку всі структури,  і тоді,  маючи державну  монополію  на  експорт,   імпорт,   на   розподіл   усіх енергетичних ресурсів, здійснювати державну політику.

     Друге. Вийти з законопроектом (він не може - я можу допомогти розробити цей законопроект і буду тоді лобіювати його у  Верховній Раді)  про  встановлення  фіксованих  цін  на енергоресурси.  Ціни повинні бути єдині, фіксовані, державою контрольовані.

     І саме для того,  щоб був  контроль  держави  (це  третє,  що повинен зробити Кабінет Міністрів, і ми підтримаємо його в цьому),

- відновити всю систему контролю.

     В Україні має бути створена  система  контролю,  починаючи  з контролю  трудових  колективів,  бо сьогодні в трудових колективах розкрадається все,  і навіть на Сумщині нашій,  де є  видобуток  і газу,  і нафти,  буровики сидять без заробітної плати, газовики не отримують її. Де зникає ця заробітна плата?

     Скільки разів ми піднімали питання тільки по Сумщині, зокрема щодо приватного підприємства "Епсилон",  яке контролює Єпіфанов. І Добровольський,  і  Кержаков  там  (Дашутін   знає,   яка   плеяда утворилася   біля   керівників  Сумщини).  І  всі  нафтопродуктами граються,  оббираючи село і даючи прибутки - кому? У кишеню владі. Місцева   влада   потім   ділиться   (я   переконана,  що  це  так відбувається) з владою головною. Ось чому Президент України Кучма, коли  ми  прийшли  до  нього  на  прийом  з  усіма  документами на Єпіфанова і показали,  що  таку  людину  треба  миттю  прибрати  з верхівки влади на Сумщині, не відреагував на наші пропозиції. Йому дуже подобається той Єпіфанов і влаштовує така діяльність.

     Без системи контролю - контролю трудових колективів, контролю народного і контролю державного - не може існувати держава.  І ось тоді,  шановний  Олександре  Миколайовичу,  ми  справді   вирішимо питання   села.   Село   сьогодні  гине.  Посівна  не  забезпечена нафтопродуктами.  Чому?  Тому  що   нафторинок,   газовий   ринок, електроринок - у руках шахраїв,  у руках приватних структур. Цього допускати не можна,  тим більше не можна допускати,  коли країна в такій кризі.

     Тому, підсумовуючи  висновки нашого комітету,  я пропоную вам не тільки відхилити законопроект,  внесений Кабінетом Міністрів, а й  доручити Кабінету Міністрів доопрацювати даний законопроект,  і через два тижні розглянути його.  Але доопрацювати  з  умовою,  що буде  наводитися  порядок  на  енергоринку в цілому через державну монополію, фіксовані ціни і відновлення системи контролю.

     Дуже вдячна за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі. Тільки щодо Єпіфанова: він - голова обласної ради.  Президент звільнив його з посади голови адміністрації.  Ну, люди ж не знають,  а ви говорите. Він - голова обласної ради, його люди обрали. Президент його не призначає і звільняти не має права. Не треба цього говорити.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я знаю,  коли говорю. Олександре Миколайовичу, це  було в 1996 році,  коли Єпіфанов був представником Президента. Президент його призначив, і Президент міг його прибрати, але ніхто не прибрав Єпіфанова з Сумщини.

     ГОЛОВА. Його люди обрали.

     Шановні колеги!   Я   думаю,  нам  треба  не  гаяти  часу,  а підтримати   пропозицію,   яку   внесла   Наталія   Михайлівна   - законопроект   відправити  на  доопрацювання  і  через  два  тижні повернутися до нього,  але вже доопрацьованого (Шум у  залі).  Що, побалакати хочеться?

     Я ще раз кажу:  ми просто час згаємо.  І знову будемо тут, як кажуть,  заклинати, а нам, правильно сказано, хліб сіяти через два тижні.

     Я просив  би  підтримати пропозицію відправити законопроект у Кабінет Міністрів на доопрацювання для повторного першого  читання і через два тижні повернутися до цього питання.

     Ставлю на   голосування  цю  пропозицію,  внесену  комітетом. Голосуємо (Шум у залі). Ну, ви ж бачите, хто махає руками: ті, хто лобіює це все.

     "За" - 116.

     На запитання до співдоповідача запишіться,  будь ласка (Шум у залі).

     Це ж від  комітету...  Ви  пропонуєте  відхилити?  Ставлю  на голосування пропозицію відхилити...

     ВІТРЕНКО Н.М.  Але  ж якщо просто відхилити,  то питання буде зняте з розгляду на третій сесії, Станіславе Івановичу. А далі що?

     ГОЛОВА. Про це ж і мова йде.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  казала:  цей   законопроект   відхилити   і направити на доопрацювання.

     ГОЛОВА. І  через  два  тижні  повернутися  до розгляду даного питання.  Голосуємо.  І профільний комітет підтримує. Це рішення - справді симбіоз: і відхилити, і відправити.

     "За" - 201.

     Голосуємо. У  кінці березня повернемося до цього питання - до доопрацьованого проекту.

     "За" - 219.

     Одну хвилину!  Депутат Кирюшин від  профільного  комітету.  З місця,  будь  ласка.  Це  Комітет  з  питань  паливноенергетичного комплексу.

     КИРЮШИН І.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Я хотел  бы  сказать,  что слишком много политики вносится в вопрос, который абсолютно  не  связан  с  политикой.  Наталья  Михайловна, конечно,  великий  оратор,  если  ей необходимо будет,  она сможет рассказать даже, что у меня бабушка еврейка.

     ВІТРЕНКО Н.М. Могу.

     КИРЮШИН І.В.  Конечно, тем более что она у меня не еврейка. Я просто   обясняю:   в  данном  вопросе  политики  нет.  Вопрос  о государственном контроле за рынком,  который был  выпущен  из  рук государства за эти семь лет.  Сегодня существуют фирмы, которые не платят ни одного вида налога.  Ни  одного!  И  говоря  о  введении лицензирования,  мы  в  первую  очередь преследуем цель установить контроль за перемещением нефтепродуктов по территории Украины, как было до 1991 года.  Сейчас этого нет,  и никто не знает даже, куда идет цистерна бензина. Все скрыто. Это первое.

     Второе. Лицензирование даст государству возможность  отрезать от  этого  рынка  тех,  кто  не  платит  налоги.  В проекте закона установлена ответственность,  я просил бы посмотреть.  На лиц,  не выполняющих данный закон,  государство накладывает штраф в размере 50 процентов от стоимости нефтепродукта,  купленного у тех, кто не имеет лицензий либо не заплатил налоги. Это одно и то же.

     Наш комитет  как профильный внес предложение принять проект в первом чтении и отправить его на доработку в первую очередь в  наш комитет.  Я не могу понять, почему этим вопросом вообще занимаются комитеты  по  вопросам  экономической  политики  и   по   вопросам финансовой и банковской деятельности.  Наш комитет рассмотрел этот законопроект и поддержал его.

     Хочу сказать,  что в первую очередь  необходимо  вернуться  к госрегулированию  и  контролю  за  потоком  нефтепродуктов  внутри страны. Данный закон даст возможность это сделать.

     Почему бы на  первом  этапе  как  первый  шаг  для  наведения порядка не использовать этот закон?  Слава Богу,  что, наконец-то, среди законопроектов,  предлагаемых  Президентом,  появился  один, который  может  устроить  всех в этом Верховном Совете.  Тот,  кто сегодня противится лицензированию,  в первую очередь думает о том, чтобы на рынке остались те же самые "бизоны", которые не платят ни копейки,  чтобы опять шел левак на нефтепродуктах на  заправках  и опять никто не платил налогов.

     Подакцизная группа  товаров (это относится к нефтепродуктам в первую очередь) всегда дает  государству  возможность  получать  в казну максимальные суммы налогов. Обидно, что в подакцизную группу не попали табак и спиртные напитки,  потому что такое  же  жесткое регулирование нужно ввести и на эту продукцию.  Но сегодня давайте хотя бы здесь наведем порядок.

     Комитет по  вопросам  финансов  и   банковской   деятельности говорит, что слишком много прав дано Кабинету Министров. Я не вижу в этом никакой  проблемы.  Наш  комитет  предлагает:  давайте  эти пункты доработаем,  окончательно уточним, как положено в Верховном Совете, и примем закон в полном обеме. То есть правила - на каком основании  выдается  лицензия  и  как  -  будет  регулировать  сам Верховный Совет, а не Кабинет Министров.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово від НДП надається депутату Ємцю. Будь ласка. За ним - депутат Терьохін (Шум у залі).

     Шановні колеги, питання зрозуміле всім.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загально-державний      виборчий      округ,     НДП).     Фракція Народно-демократичної партії.  Наталія Вітренко  трошечки  неточно поставила  першого  разу  питання і навіть трохи неточно висловила позицію комітету.  Наскільки я знаю, позиція комітету - відхилити, і  це правильно.  Якщо ми не відхилимо цей указ,  він почне діяти. Тому треба обов'язково проголосувати за його відхилення.  А далі - будь ласка, можете працювати над проектом закону в комітеті як над звичайним проектом за звичайною процедурою.

     Ми не можемо допустити,  щоб цей указ вступив у дію, оскільки він  суперечить  Закону  про підприємництво.  Згідно з цим законом обмеженню  у  вигляді  ліцензування   підприємницької   діяльності підлягають   тільки   ті   види  підприємницької  діяльності,  які безпосередньо впливають на здоров'я  людини,  навколишнє  природне середовище та безпеку держави.

     У пояснювальній   записці   до  проекту  закону  сказано,  що ліцензування дасть можливість збільшити  надходження  до  бюджету, але  зовсім не аналізується,  як це відіб'ється на підприємницькій діяльності. Тому ми будемо голосувати за відхилення цього проекту.

     ГОЛОВА. Я не знаю,  як ви уряд підтримуєте, але це суперечить тому, що вносить уряд.

     Депутат Терьохін. Будь ласка. За ним - депутат Сокерчак.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Сьогодні не стоїть питання про встановлення  державного регулювання  поставок  нафтопродуктів  всередині країни.  Сьогодні стоїть інше питання - про розподіл ринків між кількома  приватними монопольними структурами.

     Я нагадую вам,  Олександре Миколайовичу,  що приблизно такі ж аргументи наводилися в 1995  році  щодо  газу  і  закінчилося  все повною монополізацією цього ринку і накопиченням величезних боргів держави.

     Але ви абсолютно правильно  кажете,  що  в  цій  сфері  треба встановлювати державний контроль. Саме тому (ми вчора говорили про це  із  заступником  міністра  зовнішніх  економічних  зв'язків  і торгівлі  паном Віслоухом,  він тут присутній) необхідно відхилити цей указ,  а Кабінет Міністрів України разом з комітетами з питань паливно-енергетичного комплексу, з питань економічної політики і з питань фінансів  нехай  розроблять  правила  проведення  поточного контролю  за  рухом  нафтопродуктів  по  території України з метою оподаткування.  Оце  відповідь,  шановний  депутате  Кирюшин,   на запитання,  чому Комітет з питань фінансів узявся за цю справу. Бо це питання збирання податків.

     Тому я просив би сьогодні не підтримувати дуже  цей,  так  би мовити,  туманний  указ,  який  знову дає змогу чиновникам збирати гроші з підприємців,  а доручити Кабміну і цим трьом  комітетам  у двотижневий термін підготувати те, про що я сказав.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область).  Фракція комуністів України. Шановні народні депутати!  Я сьогодні хотів виступити і від імені Комітету з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (рішення  з цього приводу комітет виніс ще 16  лютого),  і  від  фракції  комуністів України, яка теж розглянула це питання.

     Не все  так просто,  як здається - давайте приймемо в першому читанні і доопрацюємо.  Це якби Президент навздогін не видав указ, який  набирає  чинності  4  березня.  Якщо  сьогодні  ми  приймемо законопроект у першому  читанні,  то  з  4  березня  діятиме  указ Президента,  а  в цьому указі - все те,  про що говорили і Наталія Михайлівна, і Сергій Анатолійович Терьохін.

     Сама ідея державного регулювання експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі нафтопродуктами в умовах перехідної економіки, на наш погляд, має право на життя, треба наводити порядок у цьому. Але   система   державного   регулювання   повинна  бути  прозора, установлена законом.  І тому пропонується те, що сьогодні вже було сказано:   відхилити   зазначений   законопроект.   А  до  проекту постанови,  яку вніс Комітет з питань базових  галузей  економіки, обов'язково додати другий пункт: "Кабінету Міністрів України разом з комітетами Верховної Ради України з питань економічної політики, управління  народним  господарством,  власності  та інвестицій,  з питань   фінансів   і    банківської    діяльності,    з    питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки в місячний термін розробити і внести на розгляд  Верховної Ради  проект  Закону  України  про  державне регулювання експорту, імпорту,  оптової і роздрібної торгівлі нафтопродуктами,  в  якому визначити   перелік   нафтопродуктів,   експорт,  імпорт,  оптова, роздрібна  торгівля  якими  здійснюється  за  наявності   ліцензій (спеціальних дозволів), та виписати чіткий порядок видачі ліцензій (спеціальних  дозволів)  на  експорт,  імпорт,  оптову,  роздрібну торгівлю нафтопродуктами.

     Ми доручали  це  Кабінету  Міністрів  ще влітку,  але Кабінет Міністрів якось дивно виконав це  доручення.  Ми  ж  доручали  від імені  Верховної Ради,  але,  бачите,  вносяться зміни до статті 4 закону,  а далі доручається податкові питання  визначати  рішенням Кабінету  Міністрів.  Це  неправильно,  і  я  прошу  поставити  на голосування це рішення:  перший пункт про відхилення,  а другий  - доручення Кабінету Міністрів і трьом профільним комітетам.

     Дякую за увагу і прошу підтримати таке рішення.

     ГОЛОВА. Депутат Губський.

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багато-мандатний   загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати! Звичайно,   йдеться   про   стратегічні  ресурси,  які  визначають економічну безпеку нашої країни. І хоча ідея дуже правильна, однак запропонований механізм не вирішить цієї проблеми,  вкрай важливої на сьогоднішній день.

     Сплата мита і акцизів  не  запобігає  ввезенню  під  виглядом однієї продукції іншої, як сьогодні казали. Ми знаємо, що минулого року  були  численні  випадки  ввезення   дизпалива   під   маркою вакуумного газолю,  високооктанових бензинів під маркою стабільних бензинів і таке інше.  Тому в законі має бути  конкретний  перелік нафтопродуктів із зазначенням товарних кодів.

     Не можна також залишати поза межами дії цього закону нафтовий і газовий конденсати,  щоб не створювати ситуацію для ухилення від сплати податків, мита, акцизів на нафтопродукти, що виробляються з цієї сировини.

     Далі. В Україні є  суб'єкти  підприємницької  діяльності,  що мають  пільги  з  оподаткування.  На  нашу  думку,  у законі треба передбачити положення, які унеможливлювали б отримання суб'єктами, які  мають  такі  пільги,  ліцензій на діяльність на ринку нафти й нафтопродуктів.

     І останнє.  Необхідно   все-таки   забезпечити   гармонізацію проекту  цього закону з чинним законодавством,  зокрема з частиною шостою статті 4 Закону України про підприємництво.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух  України.  У  фракції  в  нас   ставлення   до   цього   указу неоднозначне.   Та   якщо   ми   ставимо   перед   собою  завдання демонополізації нафтового ринку і - ще більше завдання  -  навести порядок  у  сфері  оптової торгівлі й видачі ліцензій,  то повинні визначитися й сконцентрувати  увагу  на  двох  важливих  моментах: наведення  порядку  й  контролю  з  боку  відповідних комітетів та Генеральної прокуратури,  по-перше,  за дозвільною діяльністю щодо видачі ліцензій,  і по-друге, в оптовій торгівлі, тому що сьогодні там відбуваються крадіжки в білих рукавичках (октанове число 80  - за сертифікатом, 76 - без, 92 - без).

     Ми маємо думати про бюджет місцевий і бюджет Державний.  Якщо не  приймемо  сьогодні  цей  документ  у  першому   читанні,   щоб доопрацьовувати   його   професійно,   а   не  заради  політичного популізму, то це буде не по-державному.

     Тому моя точка зору:  безперечно,  треба доопрацювати (але  з урахуванням конкретних пропозицій, а не політичних балачок) і дати можливість у найближчій перспективі мати надходження до місцевих і Державного бюджетів.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Шановні колеги! Кабінет Міністрів направив нам проект закону. У проекті постанови чітко і ясно  визначено:  прийняти  в  першому читанні. Така пропозиція внесена.

     Друга пропозиція   внесена  від  трьох  комітетів:  з  питань економічної політики, з питань паливно-енергетичного комплексу і з питань  фінансів  і банківської діяльності - відхилити і направити на доопрацювання разом з Кабінетом Міністрів протягом місяця.  Але врахувати не лише енергетику,  нафтопродукти, а й газ і все те, що пов'язане з енергетикою: вугілля, конденсати тощо.

     Ставлю на голосування проект  постанови,  внесений  Кабінетом Міністрів, - про прийняття законопроекту в першому читанні. Дружно голосуємо за.

     "За" - 84.

     Не набираємо голосів.

     Ставлю на  голосування  пропозицію,  внесену  від  комітетів. Депутат  Сокерчак її сформулював.  Перший пункт - про відхилення і другий пункт - про направлення  на  доопрацювання  трьом  згаданим профільним  комітетам,  які  очолюють Альошин,  Гуренко і Ковалко, разом з Кабінетом Міністрів,  і через два-три тижні повернутися до розгляду, але вже в комплексі розглянути дане питання. Голосуємо.

     "За" - 270.

     Прийнято.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Прошу запросити депутатів до залу.

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін до Закону про боротьбу з корупцією (друге читання).  Слово має голова Комітету   з   питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності Кармазін Юрій Анатолійович. Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 134,  Одеська  область).  Шановні  народні  депутати!  Ідеться про законопроекти

 2113 і  2059-1,  які  вам роздані ще 28 грудня 1998 року.  Як вам відомо,  14 травня 1998 року відповідно до статті  89  Конституції України  Верховна Рада України прийняла Постанову про затвердження переліку   комітетів   Верховної   Ради   України   чотирнадцятого скликання,  функціональна  спрямованість  яких згідно зі статтею 2 Закону України про постійні комітети Верховної Ради  України  була визначена Верховною Радою України.

     До відання   Комітету  з  питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю і   корупцією  як  профільного  комітету  Верховної  Ради  України віднесені   питання   організації   та   діяльності   не    тільки правоохоронних   органів   узагалі,  а,  зокрема,  їх  спеціальних підрозділів,  які створені відповідно до чинного законодавства для боротьби з організованою злочинністю та корупцією.

     Верховна Рада України 17 грудня 1998 року прийняла постанови  322 і

 323 про  прийняття  в  першому читанні проекту Закону України про внесення змін до Закону України про  організаційно-правові  основи боротьби   з  організованою  злочинністю  та  проекту  Закону  про внесення змін до Закону України про боротьбу з корупцією. Комітету доручалося з урахуванням поданих у двотижневий строк пропозицій та зауважень комітетів  і  народних  депутатів  доопрацювати  названі законопроекти і внести їх на розгляд Верховної Ради України,  що й було зроблено. Порівняльні таблиці вам роздано.

     До проекту Закону про внесення змін до Закону про боротьбу  з корупцією  24  грудня  1998  року  надійшла  пропозиція  народного депутата України Мельника,  який запропонував нову редакцію пункту 2  "Прикінцевих  положень"  закону  такого  змісту:  "Контроль  за виконанням Закону України про боротьбу  з  корупцією  покласти  на Координаційний   комітет   з   питань   боротьби  з  корупцією  та організованою злочинністю при Президентові України та  Національне бюро розслідувань".

     Аргументом є   те,  що  статтею  89  Конституції  України  не передбачено...

     ГОЛОВА. Юрію  Анатолійовичу,  пробачте.  Я  прошу   запросити депутатів до залу. Ходять по задвірках, замість того щоб займатися роботою.

     Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Аргументом  у  автора  є  те,  що  статтею  89 Конституції,  на  його погляд,  не передбачено функцій контролю за виконанням  законів  України  з  боку  комітетів  Верховної   Ради України.

     Шановні народні депутати! Це дуже суттєво для всіх комітетів. Свої аргументи щодо питання функцій контролю  комітетів  Верховної Ради України я висловлю далі, зараз скажу щодо форми зауваження.

     Проекти законів  про  внесення  змін до Закону про боротьбу з корупцією,  а також  до  Закону  про  організаційноправові  основи боротьби  з  організованою  злочинністю прийняті Верховною Радою в першому читанні без прикінцевих положень.  Я  наголошую:  без  тих положень,  до  яких  вносяться  зміни.  Про  це  зазначав у своєму поданні комітет,  і  з  цим  погодився  й  автор  цієї  пропозиції народний  депутат  Нечипорук  Володимир  Петрович  (наш лист від 9 листопада 1998 року).

     Таким чином,  постає  питання,  чи   мають   право   комітети Верховної  Ради  України  здійснювати  парламентський  контроль  у межах,  визначених Конституцією та  функціональною  спрямованістю, зокрема наш комітет у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією?  Проаналізувавши частину четверту статті 76 Конституції України,  в  якій  зазначено,  що  повноваження народних депутатів України визначаються не тільки Конституцією України,  а й законами України,  пункт  34 частини першої статті 85,  якою передбачається направлення запиту навіть до Президента України, у тому числі й на вимогу комітету Верховної Ради України, можна зробити висновок, що Конституцією  передбачено  здійснення   парламентського   контролю комітетами.

     У даному   разі  мова  може  йти  про  форми  парламентського контролю комітетами,  які визначаються не Конституцією України,  а законами  України  про  статус  народного  депутата України та про постійні комітети  Верховної  Ради  України,  у  розділі  2  якого передбачена функція здійснення контролю комітетами.

     Щодо конкретних  змін,  які пропонуються законопроектами,  то вони не виходять за  межі  парламентського  контролю,  визначеного Конституцією.  Так, пунктом 4 частини першої статті 85 Конституції передбачено повноваження Верховної Ради України щодо  затвердження Державного  бюджету  України  і контролю за його виконанням.  Крім цього,  пунктом 22  цієї  статті  до  повноважень  Верховної  Ради віднесено    затвердження    загальної   структури,   чисельності, визначення  функцій,  зокрема,  Служби  безпеки   України,   інших утворених  відповідно  до законів України військових формувань,  а також Міністерства внутрішніх справ.

     Конституцією передбачено  також  здійснення   парламентського контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України, який відповідно до статті 116 Конституції забезпечує  виконання  законів  України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади  та  здійснює   заходи   щодо   забезпечення   боротьби   зі злочинністю.

     Таким чином,  враховуючи наведене та положення частини другої статті 89 Конституції стосовно того,  що комітети  Верховної  Ради України  готують  і  попередньо розглядають питання,  віднесені до повноважень  Верховної  Ради  України,  зміни,  які  вносяться  до законів  про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю і про  боротьбу  з  корупцією,  не  виходять  за  межі повноважень   Верховної   Ради,   встановлених   Конституцією,   і функціональної  спрямованості  комітету,  а   саме:   забезпечення правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

     Шановні народні депутати!  Вам роздано порівняльну таблицю  з цими  змінами.  Зважаючи  на те,  що вноситься тільки зміна (аж 13 слів) - слова "постійною Комісією" і  так  далі  замінити  словами "Комітетом   Верховної   Ради   України   з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю  і  корупцією",  для  економії  часу  прошу  ці  зміни розглянути відразу і до першого, і до другого закону і прийняти їх у другому читанні.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі. Спочатку до першого.

     Є запитання до Юрія Анатолійовича?

     Шановні колеги! Тут справді 13 слів. Вони ємкі, але всього 13 слів.  Це друге читання,  і я  прошу  підтримати  пропозицію,  яку вносить профільний комітет, і проголосувати. Голосуємо.

     КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить підтримати.

     "За" - 180.

     ГОЛОВА. Не встиг Понеділко. Будь ласка, Вікторе Івановичу.

     Ніно Степанівно,   запросіть  членів  фракції.  Ну,  немає  ж фракції,  гуляють люди.  Весь час тавруємо когось ганьбою,  що  не працюють,  що пенсій немає, зарплат. А ми з вами як працюємо? І ще розказуємо, як комусь працювати.

     Будь ласка, голосуємо.

     КАРМАЗІН Ю.А. Прошу підтримати.

     "За" - 233.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Законопроект про    внесення    змін    до     Закону     про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Є запитання до депутата Кармазіна? Немає.

     КАРМАЗІН Ю.А. Там те саме, я вже казав, всього 13 слів...

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування в цілому.

     "За" - 227.

     Прийнято.

     Одне тільки,  шановні   колеги.   Ми   проголосували   перший законопроект,  а я не сказав: "у цілому". Тому прошу проголосувати перший законопроект у цілому.

     КАРМАЗІН Ю.А.  У цілому в другому читанні приймається один  і другий проект закону.

     "За" - 230.

     ГОЛОВА. Прийнято, спасибі. Сідайте, Юрію Анатолійовичу.

     КАРМАЗІН Ю.А. Дякую від імені комітету.

     ----------

     ГОЛОВА. Розглядається   проект   Постанови  про  заходи  щодо запобігання кризі в державному  секторі  галузі  зв'язку  України. Доповідає   голова   Спеціальної   контрольної  комісії  з  питань приватизації Рябченко Олександр Володимирович. Будь ласка.

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної  Ради  України з питань приватизації (виборчий округ 25, Дніпропетровська область). Уважаемые коллеги! Уважаемый президиум! Вкратце  скажу,  что в проекте постановления мы учли все замечания депутатов,  высказанные при прошлом обсуждении.  Было подчеркнуто, что  постановление касается государственного сектора отрасли связи и установлено, что у нас есть государственные предприятия, которые могут  и  должны  работать в нормальных экономических условиях.  И наше постановление направлено на то, чтобы эти условия создать.

     Мы учли  все  замечания,  звучавшие  в  сессионном  зале,   и доработанный  проект  постановления получился емким,  конкретным - "Про заходи щодо запобігання кризі  в  державному  секторі  галузі зв'язку України".

     Думаю, если мы его проголосуем,  то выразим серьезную позицию Верховного Совета в части поддержки  государственного  влияния  на сектор   электросвязи   Украины.   Мы   дадим  возможность  нашему предприятию "Укртелеком" выкупить у совместного предприятия "Утел" акции,   которые  принадлежат  иностранным  учредителям,  и  таким образом  и  предприятие  "Укртелеком"  укрепится,  и,   я   думаю, государство  будет  получать  больше  денег  в бюджет,  потому что международный трафик - очень прибыльное направление.

     Если нет замечаний,  дополнений,  предложений, то я просил бы от  имени  двух  органов  -  Специальной  контрольной  комиссии по вопросам  приватизации  и  Комитета  по  вопросам   строительства, транспорта  и  связи  -  поддержать  данный проект постановления и принять его.

     ГОЛОВА. Є пропозиція прийняти за основу проект  постанови,  а потім висловимося. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 196.

     Не встиг Удовенко проголосувати. Будь ласка, голосуємо дружно за основу.

     "За" - 220.

     Черненко, голосуємо за основу. Гуцол не встиг. Голосуємо.

     "За" - 238.

     Прийнято.

     Запишіться, будь ласка,  на запитання. Висвітіть, будь ласка, хто записався на запитання.  Скільки часу відведемо? Десяти хвилин достатньо? П'ять хвилин.

     Депутат Журавський. Будь ласка. За ним - депутат Чиж.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановний доповідачу!  У статті 85 Конституції України записано, що саме  ми  даємо  згоду  на  призначення  на  посаду  голови  Фонду держмайна.  Як  ви  ставитеся  до  пропозиції  народних  депутатів України Сергія Буряка  і  Сергія  Терьохіна  щодо  передачі  Фонду держмайна   частки   спільних  підприємств,  створених  за  участю державного підприємства "Укртелеком"?

     Багато депутатів вважають,  що ці приватизовані  підприємства повинні  бути  у  віданні  Фонду держмайна.  За таких умов народні обранці краще зможуть контролювати процес приватизації.  Яка  ваша думка?

     Дякую.

     РЯБЧЕНКО О.В.   Постанова  ніяк  не  стосується  приватизації взагалі.  Ми викреслили з проекту всілякі згадки про приватизацію. Тут ідеться про запобігання кризі в галузі зв'язку України.

     А згідно  з  законодавством  усе,  що  йде  на  приватизацію, переходить у відання Фонду держмайна  України.  Це  встановлено  і Конституцією,  і законом про велику приватизацію.  Я вважаю, що це нормальна  пропозиція.  Сьогодні  в  сесійній  залі  я  почув  три пропозиції  щодо пункту 10:  залишити його таким,  як є,  передати частки спільних підприємств  Фонду  держмайна  України  і  взагалі викреслити  цей  пункт.  Для  всіх цих пропозицій є підстави,  і я вважаю, що це цілком нормальні речі.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. За ним - депутат Терьохін.

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Фракція соціалістів і селян (Лівий  центр). Шановні  колеги!  Як  один  із співавторів доопрацьованого проекту хочу сказати, що на мою пропозицію всі натяки на приватизацію

 вилучено, оскільки   йдеться  про  підтримку  державної  галузі  і державної   системи.   Сприяння   у   викупі   акцій   недержавних підприємств, які створені на базі галузей мобільного зв'язку, буде на користь державної галузі зв'язку,  тому  треба  підтримати  цей проект.

     Що стосується пункту 10,  то,  очевидно, Верховній Раді треба розглянути питання,  чи віддати  це  у  відання  Фонду  державного майна,   оскільки   йдеться,   ще   раз   нагадую,   про  державне підприємство,  чи якимось іншим способом  розв'язати  проблему.  Я схиляюся  до  того,  що,  можливо,  Фонд  держмайна справді мав би управляти цим.  Але про приватизацію тут не  йдеться,  тому  треба проголосувати за підтримку цього проекту.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний доповідачу! Шановні народні депутати! Справа в  тому,  що  поправка,  під  якою  стоїть  і  мій  підпис, спрямована  на  запобігання  розмиванню державної власності,  коли підприємство,  що є в загальнодержавній власності, створює спільні підприємства  або  якісь  інші  корпоративні  структури і фактично виходить з-під управління державними органами влади.  Тому я  дуже просив  би  проголосувати  в  цілому  цей  проект постанови,  який справді ніяк не стосується приватизації (про це зарано  говорити), але  з  урахуванням  змін  до  пункту  10,  щоб не дати можливості виводити державне майно з-під управління Фондом державного майна - це його конституційні повноваження.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Тропін.

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).    Фракция    коммунистов.    Александр    Владимирович, поддерживать   "Укртелеком"   и   связь,   конечно,   надо,   это, действительно,   имеет   очень   большое  значение,  особенно  для пенсионеров. Но вопрос заключается еще вот в чем. За последний год стоимость услуг предприятий связи увеличилась почти в два раза,  а работает связь,  как вы знаете, далеко не идеально, и нареканий со стороны  избирателей  по  этому  поводу очень много.  Я в общем-то поддерживаю мнение,  что все это  должно  быть  в  государственном управлении,  но  будет  ли  это способствовать улучшению и,  самое главное,  будет ли  какой-то  контроль  за  этой  связью?  Как  вы считаете?

     РЯБЧЕНКО О.В. Вы абсолютно правильно ставите вопрос. И у меня тоже есть очень много предложений,  замечаний и жалоб от людей  по поводу повышения цен.  Вы знаете,  что сегодня установление цен на услуги  в   ведении   исполнительной   власти.   Не   "Укртелеком" устанавливает   эти   цены,   а   Государственный  комитет  связи. Поддерживая "Укртелеком",  мы  в  отдельном  пункте  предусмотрели выделение   средств   для  финансирования  установления  телефонов льготным  категориям  населения.   Тем   самым   мы   поддерживаем "Укртелеком"  и  даем ему возможность не поднимать так резко цены, особенно для льготников.  Может, следовало бы отдельно рассмотреть вопрос    о    том,    как    должны   оплачивать   услуги   связи потребителильготники  и   остальные   категории   населения.   Они совершенно  разные  в  социальном  плане,  и нельзя всех одинаково мерить.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  я  ставлю  на  голосування пропозицію,   внесену  народним  депутатом  Терьохіним:  пункт  10 викласти в  такій  редакції:  "Передати  Фонду  держмайна  України частки   спільних  підприємств,  створених  за  участю  державного підприємства "Укртелеком".

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 199.

     Голосуємо, будь ласка.

     "За" - 238.

     Депутат Мазур. Будь ласка, з місця.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  ПСПУ).  У мене особлива думка,  і я прошу три хвилини, щоб викласти суть проблеми.

     Мой проект  постановления  -  "про неприйнятність" - у вас на руках есть.  В связи с чем - я  рассказываю.  Готовится  очередная афера.  Топливноэнергетический комплекс мы уже сдали, теперь сдаем связь.  То,  за что государство должно  бороться,  мы  сдаем,  так сказать, добровольно.

     Сегодня в  этой  фирме  "Утел" 49 процентов акций принадлежит немцам,   голландцам   и   американцам,   51   процент   акций   - "Укртелекому".   Какая   афера   готовиться?  Параллельно  с  этим постановлением по приватизации  "Укртелекома"  есть  закон,  и  49 процентов   акций   предприятия  "Утел"  хотят  сдать  государству примерно  за  120  миллионов.  То  есть  здесь   лоббируют   выкуп государством   ненужного   коммутационного  оборудования,  которое заключено в этих узлах и принадлежит сегодня  голландцам,  немцам, американцам.   Вместо   того  чтобы  использовать  эти  деньги  на приобретение качественно новых систем "Иридиум", "Глобал стар", мы отдадим 120 миллионов американцам,  немцам и голландцам, чтобы они это сделали и мы снова им все оплачивали.

     Ни в коем случае нельзя этого делать.  При использовании этих новых  систем  "Иридиум" и "Глобал стар" услуги связи будут стоить до 2 центов за одну минуту,  а в "Укртелекоме" и "Утел" эти услуги стоят от 1 до 3 долларов.

     Нам ни    в    коем   случае   нельзя   совершать   очередное государственное  преступление.  Я  категорически  возражаю  против того,  что  происходит сегодня с "Утел".  Никаких поправок к этому проекту постановления.  Я предлагаю принять постановление,  проект которого у вас сейчас на руках:

     "1. Проект  Постанови  про  заходи  щодо  запобігання кризі у державному   секторі   галузі   зв'язку   України   відхилити   як неприйнятний Конституції України (стаття 17).

     2. Тимчасово   до   2003  року  призупинити  приватизацію  та реструктуризацію об'єднань "Укртелеком" та "Укрпошта".

     Я еще  раз  подчеркиваю:  то,  что  сегодня   хочет   сделать Рябченко, - это государственное преступление. И вообще я предлагаю тех депутатов,  которые лоббируют интересы иностранного  капитала, исключить   из  комиссий,  которые  они  возглавляют.  Эти  ребята отрабатывают (я не  боюсь  об  этом  говорить)  свои  деньги.  Эти Рабиновичи   и   компания   хотят   вернуть  все,  что  вложили  в "Укртелеком", а мы им способствуем.

     Я прошу  всех  поддержать  мой  проект  и  отклонить   проект Рябченко  (мне  непонятно,  почему  докладывал  он,  а  не Крук) и приостановить до  2003  года  приватизацию  "Укртелекома"  и  всей отрасли  связи  -  то,  что  частично  предлагал Симоненко.  Прошу поддержать.

     И у меня просьба,  Александр Николаевич,  больше не  нарушать Регламент,  а  давать  мне  пять  минут,  чтобы я не выступала так сумбурно,  а обяснила людям,  что  происходит.  Ставите  в  такие рамки,  что  невозможно  обяснить ситуацию,  которая происходит в государстве, и делаете нас заложниками преступной политики.

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

     По-перше, питання,  які розглядаються,  не нові,  і не  треба чекати їх розгляду в сесійному залі,  щоб висловити свою думку. Це питання розглядалося Спеціальною  контрольною  комісією  з  питань приватизації,  комітетом,  там  і можна було все це сказати,  а не чекати нагоди,  щоб послухала вся Україна.  Люди не завжди  можуть зорієнтуватися, хто правий, хто винуватий. Не треба звинувачувати. Рябченко - такий самий депутат,  як і ви, він - голова Спеціальної контрольної  комісії.  І  є  Крук,  голова  профільного Комітету з питань будівництва,  транспорту і зв'язку.  Не можна висувати такі звинувачення Рябченку чи комусь іншому.  Ви свою думку висловили і спасибі.

     Будь ласка, Олександре Володимировичу.

     РЯБЧЕНКО О.В.  Я  думаю,  что   вы,   наверное,   просто   не разобрались или не прочитали проект постановления.  "Укртелеком" - государственное предприятие,  и в этом проекте никто не предлагает его   приватизировать.  Оно  остается  государственным.  "Утел"  - совместное  предприятие,  созданное  в  1990   году,   до   нашего депутатства,  и нужно выкупить долю иностранных инвесторов, потому что "Утел" имеет годовой доход намного больше,  чем стоимость этой доли.  Это  просто  абсурдно:  государству  не  выкупать в течение девяти лет долю иностранных инвесторов, когда можно за год покрыть стоимость выкупа.

     Что касается  данных по "Глобал стар",  которые вы приводили, то вы просто не верьте им.  Вы,  наверное,  пользуетесь  какими-то бульварными  листками.  Одна  минута  разговора  у  них стоит не 2 цента,  а 6 долларов,  и я не думаю,  что  вы  правильно  делаете, пропагандируя  в Украине американскую спутниковую систему.  Это не то, что сегодня требуется нашему государству. Надо развивать свое, а не поклоняться западным кумирам.  Я думаю, мы так и будем с вами в дальнейшем поступать.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування проект  постанови  в  цілому  з поправкою,  внесеною  депутатами  Терьохіним і Буряком,  за яку ми проголосували.

     "За" - 216.

     Я прошу проголосувати.  Депутати  Буряк  і  Терьохін  вносили поправку. Голосуємо в цілому з поправкою до пункту 10.

     "За" - 261.

     Прийнято. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     ----------

     Розглядаються проекти    законів    про    Національне   бюро розслідувань України та про внесення відповідних  змін  до  деяких законодавчих актів.

     Доповідає голова   Координаційного  комітету  по  боротьбі  з корупцією і організованою злочинністю  при  Президентові  України, директор   Національного   бюро   розслідувань   Дурдинець  Василь Васильович. Будь ласка.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В., голова Координаційного комітету по боротьбі з корупцією  і  організованою  злочинністю при Президентові України, директор  Національного  бюро   розслідувань   України.   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Доповідаючи Верховній Раді України суть основних положень  законопроектів  про Національне  бюро розслідувань,  хотів би привернути вашу увагу до таких питань.

     Перше. Ці проекти  законів  розроблені  з  урахуванням  вимог Конституції, чинного законодавства України та міжнародної практики функціонування такого роду правоохоронних структур.

     В основу   покладено   наш   вітчизняний   досвід   правового забезпечення  боротьби  з  організованою  злочинністю і корупцією, пропозиції та зауваження окремих  народних  депутатів,  насамперед Комітету   з   питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією, практичних працівників, правоохоронців і вчених-юристів.

     Вважаю за    необхідне   підкреслити,   що   в   роботі   над законопроектами  авторський  колектив  чітко  керувався   вимогами статті  8  Конституції  України.  Цитую:  "Конституція України має найвищу юридичну силу.  Закони  та  інші  нормативно-правові  акти приймаються  на  основі  Конституції України і повинні відповідати їй".

     В установленому  порядку  законопроекти  пройшли  погодження, зокрема в Генеральній прокуратурі, міністерствах внутрішніх справ, юстиції, економіки, фінансів, праці та соціальної політики, Службі безпеки,   та   необхідну   експертизу   в  Національній  академії внутрішніх справ України,  Національній юридичній академії  (місто Харків),    науково-експертному    та    юридичному    управліннях Секретаріату  Верховної  Ради  України.  Вони  схвалені  Кабінетом Міністрів і Президентом України.

     Усе це  сприяло тому,  що принципові положення запропонованих на ваш розгляд  проектів  законів  приведено  у  відповідність  із вимогами Конституції України,  зокрема статей 3, 6, 8, 17, 19, 30, 60,  85,  89,  92, 106, 116, 121 та "Перехідних положень", а також чинного законодавства.

     Доповідаю, що   законопроекти,   як  того  вимагає  Регламент Верховної Ради, попередньо розглянуті в комітетах Верховної Ради з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією,  з   питань правової реформи,  з питань бюджету, з питань національної безпеки і оборони і рекомендовані для  розгляду  та  прийняття  в  першому читанні.  Винятком  є  висновок  Комітету  з  питань  національної безпеки і оборони.

     Одночасно внесено ряд конкретних пропозицій і  зауважень  для врахування при розгляді законопроектів та підготовці їх до другого читання.

     Друге. Хочу сказати,  що сьогодні мова не йде  про  утворення Національного бюро розслідувань.  Деюре і де-факто воно вже існує, тим більше що Конституційним Судом України  однозначно  розв'язана проблема його конституційності та легітимності. Своїм рішенням від 6 липня  минулого  року  Конституційний  Суд  визнав,  що  (цитую) "створення  указом  Президента  України  від  24  квітня 1997 року Національного бюро розслідувань як центрального органу  виконавчої влади   відповідає   Конституції   України  і  здійснено  в  межах конституційних повноважень Президента України".

     Нині ж  ідеться  про  прийняття   законодавчих   актів,   які забезпечували   б  повноцінне  практичне  функціонування  НБР.  Це безпосередньо випливає з вимог пункту 14 статті 92 Конституції, де вказано,  що  виключно законами України визначаються організація і діяльність органів дізнання і слідства.  Ці та інші функції такого роду й буде здійснювати Національне бюро розслідувань.

     За своїм статусом відповідно до статті 1 законопроекту воно є центральним органом  виконавчої  влади  спеціального  призначення, правоохоронним  органом по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією та іншими злочинами,  що становлять підвищену  суспільну небезпеку,  створюють  загрозу  конституційним  правам  і свободам людини та громадянина,  життєво важливим інтересам держави, і несе персональну відповідальність за стан виконання покладених на нього завдань.

     А головні завдання Національного бюро визначені  у  статті  2 проекту  закону.  Вони  чітко  корелюються  з  вимогами  статті  3 Конституції України,  яка вказує на  те,  що  головним  обов'язком держави  є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.  Одним із таких обов'язків є реальне  забезпечення  права  на  життя  без страху,  права  на  державний  захист  від злочинних посягань.  Це головне й визначальне,  заради чого і створюється Національне бюро розслідувань.

     На сьогодні  ми  отримали майже 700 письмових заяв і звернень наших громадян,  у тому числі 50 звернень депутатів,  депутатських запитів   до  НБР  з  конкретних  питань  зміцнення  законності  і правопорядку.  Люди вірять і чекають,  що бюро не на словах,  а на ділі  доведе свою здатність завдати ефективного й відчутного удару по мафіозно-рекетирських  бандитських  злочинних  угрупованнях  та корупціонерах.  Спільно  з  іншими  правоохоронними  органами,  як передбачено  статтею  5  законопроекту,  в  тісній   взаємодії   і співпраці з ними НБР зможе виправдати ці суспільні очікування.

     Третє. У  цьому  зв'язку  хочу  зробити  особливий наголос на тому,  що утворення бюро  -  це  не  чиєсь  суб'єктивне,  особисте бажання,   а  об'єктивна  необхідність,  продиктована  обставинами нашого нинішнього буття.  Маю  на  увазі  передусім  складність  і напруженість  криміногенної  ситуації в країні,  негативні і вкрай небезпечні процеси й тенденції, які їй притаманні.

     Переконаний, що кожний із вас усвідомлює загрозу,  яку несуть сьогодні  корупція  і злочинність,  особливо організовані форми їх вияву,  безпеці  України,  безпеці  наших   громадян,   авторитету держави.

     І хоча за останні чотири роки в результаті заходів, вжитих на реалізацію  вимог  Конституції,   чинного   законодавства,   актів Президента  України  і  уряду,  певною  мірою  вдалося  знизити  в багатьох регіонах гостроту й небезпечність розвитку  криміногенної ситуації, однак кардинальних змін повсюдно, на жаль, не досягнуто.

     Особливу небезпеку    державі,    нашим    громадянам    несе організована злочинність.  Хоча за 1995-1998 роки  правоохоронними органами,   передусім   міліцією,   знешкоджено   4   тисячі   110 організованих злочинних угруповань,  а судами засуджено  2  тисячі 227  злочинців  -  членів  організованих  груп,  однак активність, жорстокість організованого криміналітету не  знижується,  він,  по суті, кинув виклик владі, суспільству.

     Стрімко зростає    число   найбільш   суспільно   небезпечних злочинів,  вчинених організованими злочинними формуваннями. Якщо в 1995  році  членами  організованих  злочинних  формувань скоювався кожний вісімнадцятий злочин із загального числа зареєстрованих, то в минулому році - кожний дев'ятий.

     У геометричній  прогресії  зростає і шкода,  яку організовані злочинці завдають  економіці  України.  Економіка  стала  основною сферою  діяльності мафіозних злочинних кланів.  Саме вони сьогодні беруть    участь    у    процесах     приватизації,     займаються зовнішньоекономічною діяльністю, контрабандою.

     Організована злочинність   нині  у  своєму  розвитку  активно набуває   міжнародних,   транснаціональних   параметрів,   зростає кількість   злочинних  угруповань,  які  мають  тісні  міжнародні, міжрегіональні зв'язки.

     До речі,  із виявлених у минулому році 1207 злочинних груп 16 мали  тісні  зв'язки  з  кримінальними  структурами  в країнах так званого  далекого  зарубіжжя,  61  -  у  країнах  СНД  і   207   - міжрегіональні.  Іде  й  зворотний  процес:  на  території України поширюють  свій   вплив   транснаціональні   мафіозні   структури, міжнародні злочинні синдикати.

     Організований криміналітет  набирає  сили.  Вам  відомі факти його  проникнення   у   владні   структури,   зокрема   в   Криму, Дніпропетровській,  Одеській, Херсонській, Закарпатській областях. У минулому році лише органами СБУ в десяти регіонах  України  було виявлено 32 таких випадки.

     Організовані злочинні  формування у своїй більшості мають дах в   особі    окремих    корумпованих    чиновників,    працівників правоохоронних, податкових і митних структур, про що громадськість інформується через засоби масової інформації.  Це дуже  небезпечні процеси.

     Не випадково   проблема   боротьби  зі  злочинністю,  зокрема організованою в міжнародному плані,  все  частіше  стає  предметом виняткової   уваги  Організації  Об'єднаних  Націй,  Європейського Співтовариства,  інших  міжнародних  організацій  та  країн   усіх континентів.  У  даний  час  ми  активно  працюємо  над  розробкою стратегії боротьби з транснаціональною організованою  злочинністю. І в контексті її реалізації головна роль буде відведена НБР.

     Четверте. Викликає  тривогу  поширення в країні такого явища, як корупція.  Вирішення цієї проблеми для Національного бюро стане одним із найневідкладніших завдань. І хоча в результаті реалізації комплексу  заходів  щодо  попередження  і  боротьби  з  цим   злом досягнуті певні позитивні зрушення,  суспільство, на жаль, реально не відчуло,  що очищення органів влади від хабарників  набуло  тих якісних  параметрів,  які  диктує ситуація.  Тільки за три останні роки виявлено понад 6,5 тисячі фактів хабарництва.  У 1998 році їх кількість  порівняно  з  1995  роком  зросла  на  32  відсотки,  а кількість кримінальних справ за цими фактами -  на  25  відсотків. Усім нам зрозуміло, що це невелика частка тих фактів корупції, які реально  мають  місце.   "Білокомірцева"   злочинність   в   особі корумпованого  чиновника продовжує завдавати великої шкоди державі як у національному, так і в міжнародному вимірі. Проблеми боротьби з корупцією,  її стан і подальші плани дій днями будуть розглянуті детально  на  засіданнях  Кабінету  Міністрів  та  Координаційного комітету.

     П'яте. Я б не хотів, щоб фактологічний аналіз, запропонований вашій  увазі,  був   сприйнятий   як   негативна   оцінка   роботи правоохоронних органів.  Це не так. Рівень результативності їхньої діяльності помітно зріс.  Нині  вони  -  єдина  реальна  сила,  що активно  протидіє  злочинності,  зокрема  організованій.  Але наша правоохоронна  система  в   професійному,   матеріальнотехнічному, організаційному   плані   виявилася   не  готовою  до  оперативної перебудови своєї діяльності в умовах тих тенденцій і новацій,  які характерні для злочинного світу, зокрема організованого.

     Потенціал, можливості  спецпідрозділів МВС і СБУ,  які ведуть боротьбу  з  організованою  злочинністю  та  корупцією,  на  жаль, використовується  неефективно.  Цьому  серйозно  шкодять:  відомча приналежність, наявний дубляж у роботі, неузгодженість дій.

     З 1207  організованих  груп,  знешкоджених   минулого   року, спецпідрозділами МВС виявлено лише 577,  або 47,8 відсотка, Служби безпеки - 50,  або 4 відсотки;  розкрито 4433 злочини,  або 47,  8 відсотка.

     Гострою залишається    якість   слідства   по   організованих злочинних угрупованнях, корупційних діяннях. Спостерігається чітка тенденція до зростання кількості повернутих справ на дослідування. Минулого року на додаткове  розслідування  повернута  кожна  шоста справа,  закінчена  слідчими спецпідрозділів.  У 1998 році до суду направлено  1200  справ  щодо  злочинних   угруповань.   Кількість звинувачених  становить 4900 осіб,  а засуджено лише 904 злочинці, тобто  кожного  п'ятого.  Більше  половини  випадків  пред'явлення обвинувачень  особам  за  скоєння  злочинів у складі організованих груп у судах не підтверджуються.

     Всі ці обставини у своєму  сумарному  вияві  й  актуалізували потребу  в  кардинально  нових  організаційних  підходах,  методах боротьби   зі    злочинністю,    насамперед    із    організованим криміналітетом.    Саме    необхідність   радикального   зміцнення законності і  правопорядку  і  передусім  підвищення  ефективності боротьби    з   організованим   криміналітетом,   "білокомірцевою" злочинністю обумовили потребу концентрації в єдиному  центрі,  під єдиним   керівництвом   високопрофесійного   кадрового,  належного технічного та інформаційного потенціалу для  виконання  означеного завдання.   Таким   центром   і  повинно  стати  Національне  бюро розслідувань за  умови  надання  йому  відповідних,  базованих  на законі повноважень.

     Зауважу, що   більше   чотирьох   років  ведеться  робота  по створенню цієї структури.  В суспільстві ця  ідея  набула  певного резонансу.  Є її прихильники,  є і опоненти. Це нормальний процес. Однак усі визнають необхідність  радикальних  змін,  пошуку  нових організаційних  форм  боротьби з криміналітетом,  створення такого органу,  де було б сконцентровано сили  і  засоби  для  ефективної боротьби з корупцією і організованою злочинністю.

     Утворення Національного  бюро,  його  структуризація  на базі існуючих спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією  Міністерства внутрішніх справ,  Служби безпеки (як це і передбачено  "Прикінцевими  положеннями"  законопроекту  про  НБР) створює    організаційні   передумови   для   більш   комплексної, цілеспрямованої й ефективної боротьби із організованою злочинністю і   хабарництвом.   Хочу   зняти  будь-які  застереження,  що  НБР дублюватиме інші правоохоронні органи.  Це якісно нова  структура, яка  грунтується  на  якісно  нових  принципах  і чітко визначених законом завданнях.  Вона дасть можливість виключити  дублювання  і вузьковідомчий підхід,  неузгодженість у діяльності правоохоронних органів   стосовно   боротьби   з   корупцією   і    організованим криміналітетом.  Служба безпеки,  Міністерство внутрішніх справ за цих  умов  зможуть  більш  ефективно  здійснювати  притаманні   їм функції.  Повторюю  ще  раз,  що  НБР при реалізації своїх завдань активно взаємодіятиме,  співпрацюватиме з правоохоронними,  іншими державними інституціями як у центрі,  так і на місцях,  спираючись при цьому на підтримку широкої громадськості.

     Особливо хочу наголосити,  що  утворення  Національного  бюро розслідувань  - це надзвичайно важливий і потрібний крок у напрямі реформування правоохоронної системи держави,  це реальний  початок формування системи досудового слідства,  яка, до речі, передбачена пунктом 9  "Перехідних  положень"  Конституції  України.  У  цьому зв'язку  прийняття  Верховною Радою означених законопроектів можна оцінити як важливий внесок у  справу  реформування  правоохоронної системи держави,  ефективної протидії організованій злочинності та корупції.

     Шановні народні депутати!  Коротко зупинюсь на питаннях,  які стосуються   структури   і   принципових   положень  обговорюваних законопроектів.  У зв'язку з  цим  приверну  вашу  увагу  лише  до окремих положень принципового характеру і тих, що викликають певні зауваження і заперечення.

     По-перше, зазначу,  що  законопроект  про  Національне   бюро розслідувань  визначає  правові  засади  організації  і діяльності бюро,  його статус,  структуру і функції.  Він  складається  з  27 статей,  згрупованих  у шести розділах і "Прикінцевих положеннях". Статус,  завдання,  правові  основи,   принципи   діяльності   НБР відображені в першому розділі.

     Важливим у цьому контексті є те,  що діяльність Національного бюро розслідувань здійснюється,  підкреслюю,  виключно  на  основі Конституції України,  чинного законодавства,  а також на принципах додержання конституційних прав,  свобод людини і  громадянина,  їх охорони та захисту.

     По-друге, у  другому  розділі  проекту  врегульовані проблеми структури,  керівництва,  кадрів Національного бюро  розслідувань. Однак   у   документах,   прийнятих   комітетами,  зауваженнях  до законопроектів, поданих окремими депутатами, ставиться питання про те,  що  положення  частини  третьої  статті  7  проекту  закону - "загальну структуру,  чисельність працівників  Національного  бюро затверджує   Кабінет   Міністрів  України  за  поданням  директора Національного бюро" - немовби входить у колізію з вимогами  пункту 22 статті 85 Основного Закону.

     Дозвольте нагадати   зміст   цього  пункту:  "До  повноважень Верховної  Ради  належить...  затвердження  загальної   структури, чисельності,  визначення  функцій  Збройних  Сил  України,  Служби безпеки України,  інших утворених відповідно  до  законів  України (наголошую) військових формувань,  а також Міністерства внутрішніх справ України".

     Щодо Національного  бюро,  то   в   контексті   процитованого положення   постає   питання:   чи  є  НБР  військовим  (збройним) формуванням?  Відповідь однозначна:  Національне бюро розслідувань не   є   військовим   (збройним)   формуванням.  Це  підтвердив  і Конституційний  Суд  України,  піддавши  всебічному  аналізу  указ Президента.  У своєму рішенні від 6 липня 1998 року він визнав:  з даного  указу  не  випливає,  що  НБР  є   військовим   (збройним) формуванням, і те, що його працівники перебуватимуть на військовій службі.

     Це підтверджується і висновками експертів  Академії  Збройних Сил  України.  До  того  ж  жодне  з  положень  проекту Закону про Національне бюро розслідувань не дає підстав  для  твердження,  що НБР є військовим (збройним) формуванням.

     У зв'язку   з   цим   наголошую,  оскільки  Національне  бюро розслідувань  не   є   військовим   (збройним)   формуванням,   то затвердження  структури  і  чисельності  НБР  не  підпадає під дію пункту 22 статті 85 Конституції України.

     Зауважу, що на  засіданнях  Комітету  з  питань  національної безпеки   і   оборони   та  Комітету  з  питань  правової  реформи запропоновано,  щоб загальну структуру і  чисельність  працівників Національного   бюро   розслідувань  затверджувала  Верховна  Рада України.

     З огляду на це пропоную  певний  компроміс  -  частину  третю статті  7  законопроекту  викласти  в  такій  редакції:  "Загальну структуру, чисельність працівників Національного бюро розслідувань затверджує Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів".

     По-третє, немає під собою конституційної основи і пропозиція, щоб призначення і звільнення директора НБР проводилися Президентом України  за  згодою  Верховної  Ради.  Оскільки  Національне  бюро розслідувань (наголошую) є центральним органом  виконавчої  влади, то   відповідно  до  пункту  10  статті  106  Конституції  України Президент України за поданням Прем'єр-міністра  України  призначає директора  НБР,  а також припиняє його повноваження.  Це практика, яка нині діє стосовно призначення міністрів, керівників відомств.

     Застосування іншого     порядку      суперечитиме      чинним конституційним нормам.

     Проте і цю проблему можна розв'язати,  виклавши частину другу статті 9 законопроекту в такій редакції:  "Директора Національного бюро  розслідувань призначає на посаду за згодою Верховної Ради та звільняє з посади Президент України".

     Разом з тим у "Прикінцевих положеннях" законопроекту в пункті 6  слід  записати:  "Частина  друга  статті 9 цього закону набирає чинності  після  внесення  відповідних  доповнень  до  статті   85 Конституції  України".  Це,  на  нашу думку,  і може бути одним із варіантів  розв'язання  питання   щодо   порядку   призначення   і звільнення директора Національного бюро розслідувань.

     По-четверте, щодо  зауважень  окремих  народних депутатів про те,  що законопроект звужує межі повноважень і механізм контролю і нагляду  за  діяльністю  Національного бюро розслідувань,  то хочу зазначити,  що  положення  статей  26  і  27  законопроекту,   які врегульовують ці питання, повністю відповідають нормам Конституції (статті 85, 89, 106, 116).

     Контрольні функції Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України, нагляд за виконанням законів у діяльності НБР з боку органів прокуратури, передбачені в проекті закону, кореспондуються з   Конституцією   України   (і   виписані   відповідно   щодо  їх повноважень),  з існуючою практикою їх здійснення щодо центральних органів виконавчої влади.

     Це стосується, зокрема, і пункту 33 статті 85 Конституції, де йдеться,  що  "до  повноважень  Верховної  Ради  України  належить здійснення  парламентського  контролю  у  межах,  визначених  цією Конституцією".

     У зв'язку з цим  наголошую,  що  в  означених  законопроектах немає   навіть   натяку   на   обмеження   (звуження)  контрольних повноважень Верховної  Ради,  її  комітетів,  народних  депутатів, передбачених статтями 85, 86, 89.

     Таким чином,  розв'язання  означених,  як  і  інших  колізій, пов'язаних з розширенням повноважень Верховної  Ради  України,  її профільних комітетів щодо контролю за діяльністю НБР, можливе лише шляхом внесення Верховною Радою відповідних  змін  до  Конституції України  або  до  чинного  законодавства.  Це ваше право,  це ваша прерогатива.

     По-п'яте, не можу обійти мовчанням ще  одне  твердження,  яке побутує серед окремої частини народних депутатів.  Ідеться про те, що немовби НБР є структура,  яка "створена (може бути використана) для  боротьби  з  політичною  опозицією,  для виконання політичних замовлень".  Переконаний,  це - надумана  проблема.  Ні  загальний зміст    законопроекту,    ні    завдання,    обов'язки,   функції (повноваження),  права  Національного  бюро   розслідувань,   його структурних  підрозділів  та  працівників  не  дають  і  найменших підстав для подібних тверджень.

     Ще раз нагадаю,  що діяльність Національного бюро  відповідно до  положень  статті 3 законопроекту здійснюватиметься виключно на основі вимог Конституції України (зокрема,  частини другої  статті 19  та  статті  60)  і  чинного законодавства під контролем,  який передбачено статтями 26 та 27 проекту Закону про Національне  бюро розслідувань.

     Принциповим, на  нашу думку,  є і те,  що у статті 11 проекту закону чітко вказано на заборону "використання Національного  бюро в партійних,  групових та особистих інтересах".  Вважаю,  що даний механізм  пересторог,  як  і  контролю,  може  бути  удосконалений Верховною Радою у межах вимог Конституції України.

     По-шосте, викликають   певні   заперечення  окремих  народних депутатів положення статті 17  законопроекту  в  тій  частині,  де йдеться   про  те,  що  особи  рядового  і  начальницького  складу Національного  бюро   розслідувань   мають   право   "заходити   у невідкладних  випадках,  пов'язаних  із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб,  які підозрюються у вчиненні злочину,  в жилі, службові, виробничі приміщення тощо. Це положення розцінюється як порушення конституційних прав  людини  і громадянина.

     Зазначу, що   це   та   інші   положення  цієї  статті  чітко кореспондуються з частиною третьою статті 30 Конституції  України, а  також  пунктом 4 (підпункти "а" і "б") статті 12 Закону України про  організаційно-правові   основи   боротьби   з   організованою злочинністю.  Глибокий  аналіз законопроектів у даному аспекті був проведений Комітетом з питань прав людини,  національних меншин  і міжнаціональних відносин.  Він підтвердив на своєму засіданні,  що положення проектів законів не вступають у суперечність з  Основним Законом  України,  чинним  законодавством,  міжнародними правовими документами,  які стосуються прав і  свобод  людини.  Є  письмовий висновок комітету.

     Наступне. Як  я уже зазначав,  у "Прикінцевих положеннях" (це розділ VII)  визначено  порядок  переведення  до  НБР  працівників органів   прокуратури,  внутрішніх  справ  і  Служби  безпеки,  їх оформлення  на   службу   в   Національне   бюро   відповідно   до законодавства  та  доручається  Кабінетові  Міністрів  забезпечити передачу  НБР  адміністративних  будинків  і  майна,   транспорту, засобів  зв'язку,  озброєння,  інформаційної бази,  необхідних для функціонування Національного бюро.  Ця кадрова  база  на  сьогодні становить  близько  7  тисяч  чоловік,  або  півтора  відсотка від особового складу органів внутрішніх справ.

     Хочу зняти  будь-які  побоювання  стосовно  того,  що  процес передачі  спецпідрозділів,  відповідної матеріально-технічної бази призведе  до  негативних  наслідків,  шкідливо  вплине  на  якість боротьби   з  організованою  злочинністю  і  корупцією,  загальмує розслідування тяжких злочинів.

     Ці побоювання  не  мають   ніяких   підстав.   Уже   сьогодні розроблені механізми вирішення цих проблем.

     Тепер щодо  структури  НБР.  У  структуру  Національного бюро входять:  центральне управління,  регіональні  бюро  в  Автономній Республіці  Крим,  областях,  містах  Києві  і  Севастополі,  а їх відділення  -  в  окремих  великих  містах,  в  яких  є   складною криміногенна    обстановка.    Регіональні   бюро   будуть   прямо підпорядковані центральному управлінню.

     Вважаю за необхідне наголосити,  що створення НБР не веде  до збільшення  бюджетних  асигнувань на правоохоронну діяльність і до збільшення кількості працівників правоохоронних органів.

     Зауважу також, що навчання, підготовка, перепідготовка кадрів НБР   тощо   здійснюватимуться   на   базі  Національної  академії внутрішніх справ, Академії СБУ, Національної юридичної академії на договірній основі.

     До речі, кадри для НБР - це надзвичайно принципове питання, і воно вирішуватиметься також з принципових,  врегульованих  законом позицій.   До   складу   НБР   зараховуватимуться   тільки  чесні, непідкупні, порядні, високопрофесійні працівники.

     Шановні народні депутати! Тепер коротко про основні положення другого  законопроекту  -  про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих  актів  України  у  зв'язку  з  утворенням  НБР.  Він передбачає   внесення   змін   і   доповнень  до  Кримінального  і Кримінальнопроцесуального кодексів та десяти законів.  У зв'язку з цим  особливо  хочу  привернути  вашу увагу до такої проблеми,  як підслідність.  Стосовно вирішення її є ряд пропозицій і  зауважень профільних комітетів, окремих народних депутатів.

     Є кілька підходів до її розв'язання.  Пропонується,  зокрема, Генеральною прокуратурою,  щоб уже тепер  НБР  перебрало  на  себе майже  все слідство (а точніше,  злочини,  які тепер розслідуються органами прокуратури). Після глибокого аналізу ми дійшли висновку, що це питання треба вирішувати поетапно.

     У запропонованому   проекті   за  погодженням  з  Генеральною прокуратурою,  МВС і СБУ визначено 17 статей Кримінального кодексу як  статті  прямої підслідності слідчих НБР (бандитизм,  вбивства, захоплення заручників,  торгівля людьми, хабарництво, посягання на життя   судді,  працівника  правоохоронних  органів  у  зв'язку  з виконанням ним службових обов'язків).  Крім цього,  ще  20  статей Кримінального  кодексу  або  окремих їх частин,  по яких попереднє слідство може провадитися слідчими НБР,  за умови,  що ці  злочини скоєні  організованими  злочинними угрупованнями.  Проте в процесі обговорення  в  комітетах  народні  депутати   справедливо   також зауважували, що тут треба внести більшу чіткість. Ці міркування ми поділяємо і їх можна буде врахувати при  підготовці  законопроекту до другого читання.

     І насамкінець.  Сьогодні  особливої  ваги набуває комплексна, системна, високопрофесійна боротьба зі злочинністю. На наш погляд, цю  проблему  можна  вирішити  шляхом створення Національного бюро розслідувань.

     На завершення скажу таке. Делегація України щойно повернулася з Міжнародної конференції з проблем корупції та чесності офіційних осіб  у  судових  та  правоохоронних  органах,  що   відбулася   у Вашингтоні. Ми переконалися, що профілактика і

 протидія таким   глобальним   злочинним   явищам,   як   корупція, організований  криміналітет,  потребують  об'єднання  зусиль як на національному,  так і на міжнародному  рівні.  Маю  насамперед  на увазі  тісну співпрацю,  взаємодію всіх гілок влади на всіх рівнях реформування системи правоохоронних органів і досудового слідства. Конференція  підтвердила,  що  сьогодні  в  багатьох  країнах  для боротьби  з  корупцією,  організованою   злочинністю   створюються спеціальні правоохоронні структури на зразок НБР. Так що утворення Національного бюро розслідувань відповідає не тільки  національним потребам, а й сучасній міжнародній практиці.

     У зв'язку  з  цим  я хотів би ще раз наголосити на важливості прийняття  даних   законопроектів,   формування   правового   поля практичної   діяльності   Національного   бюро.   Всі  пропозиції, зауваження народних депутатів будуть уважно вивчені при підготовці законопроектів до другого читання.

     Прошу прийняти   дані  проекти  законів  у  першому  читанні. Розраховую на вашу підтримку і виважене рішення.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Ми вже втретє  повертаємося  до  цих  законопроектів. Гадаю,   було   б  правильно,  якби  ми  задали  запитання  Василю Васильовичу протягом 10 хвилин,  прийняли законопроект  у  першому читанні  і  з пропозиціями та зауваженнями передали до профільного комітету.  Це було б  мудро.  Тому  що  над  тими  зауваженнями  і пропозиціями, які вже вносилися, і Василь Васильович, і профільний комітет серйозно попрацювали при  підготовці  цього  документа  до розгляду.

     Я прошу записатися на запитання.  Десяти хвилин достатньо,  а потім ставимо на голосування (Шум у залі).  Та яке обговорення? Ми вже  наговорилися  з  цього  питання.  Свої  пропозиції  здасте  в комітет,  він врахує до другого читання.  На запитання відводиться десять хвилин.

     Будь ласка, депутат Пасєка. За ним

- депутат Омельченко (Шум у залі).

     Висвітіть, будь  ласка,  прізвища,  бо  депутат  Кузнєцов  не вірить.

     Депутат Кузнєцов - двадцять третій.

     ПАСЄКА М.С.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ  15,  Вінницька  область).  Прошу  передати  слово  депутату Сімонову.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СІМОНОВ В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція   комуністів.   Шановний   Василю Васильовичу!  В  бюджеті  на  1999  рік записано:  виділити вам 20 мільйонів гривень.  Ви хочете створити на ці  гроші  ще  одну,  за списком дев'ятнадцяту, силову структуру. Ви знаєте, що керівництво СБУ і органів внутрішніх справ  не  мають  бажання  віддавати  вам кадри,  тим більше - кошти.  Де все ж таки ви набиратимете кадри і де ви їх розміщатимете?

     Дякую.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Дякую  за  запитання,  воно  має  надзвичайно принциповий  характер.  Я  хотів  би саме з трибуни Верховної Ради України з приводу цього сказати,  що,  по-перше,  Національне бюро розслідувань  створено  Президентом  України.  І  перші  керівники правоохоронних органів завізували  документи  про  НБР,  яке  було утворене згідно з указом Президента від 24 квітня 1997 року.

     По-друге, після    рішення    Конституційного    Суду    щодо легітимності НБР перші керівники правоохоронних органів завізували наступний  проект  указу  Президента,  який був приведений у повну відповідність до Конституції.

     По-третє, керівники   правоохоронних    органів    завізували законопроекти,  які  внесені  на  розгляд  Верховної Ради.  Тому я вважаю  некоректною  постановку  питання  щодо  підтримки  чи   не підтримки.

     Далі. Хочу також офіційно заявити,  і про це я вже доповідав, що цей законопроект розроблений і ця структура утворена для  того, щоб  нарешті покінчити з дублюванням спеціальних підрозділів,  які були створені шість років тому.  Життя показало,  що  їх  потрібно об'єднати  в  одну  структуру,  не  збільшуючи ні чисельність,  ні фінансування на їх діяльність,  тільки заради одного -  підвищення ефективності їх діяльності.  А ці 20 мільйонів, що виділені, мають цільове призначення.  І бюджетний комітет при  підготовці  проекту про   Держбюджет  до  копійки  перерахував  ці  кошти,  враховуючи обгрунтування Міністерства фінансів,  Міністерства економіки і  те обгрунтування,  яке ми дали.  Таким чином, всі ці питання сьогодні не є актуальними.

     ГОЛОВА. Депутат Омельченко. За ним - депутат Круценко.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 146, Полтавська область). Дякую, шановний Олександре Миколайовичу. Шановний Василю Васильовичу,  ми з вами чудово знаємо,  як виникла ідея  про утворення Національного бюро розслідувань.  І я не хотів би,  щоб моя ідея створення НБР як органу для боротьби з корупцією у  вищих  ешелонах  влади  через  закладену  в цьому законопроекті методологію принесла українському народу горе.  На цю  тему  ми  з вами говорили дуже багато.

     Ви говорили про деякі питання компромісу.  Я згоден, але наша депутатська  група  "Незалежні"  наполягає  на  обговоренні  цього законопроекту  в  повному  обсязі.  Утворення  такого органу і цей законопроект, повірте, - дуже серйозні речі.

     Василю Васильовичу,  якщо ви стоїте на позиції,  що це орган, який  повинен  боротися з корупцією,  а не виконувати політичні та соціальні замовлення, то давайте зразу проголосуємо законопроект з такими пропозиціями.

     Перше. Директор Національного бюро розслідувань призначається Верховною Радою України за поданням Президента  строком  на  п'ять років  і звільняється Президентом за згодою Верховної Ради України або Верховною Радою України.

     Друге. Національне   бюро   розслідувань   підконтрольне    і підзвітне Верховній Раді України і Президентові України.

     Третє. Повноваження директора Національного бюро розслідувань припиняються  достроково  в  разі  смерті,  заяви  про  відставку, недовіри  Верховної  Ради,  набрання  сили  обвинувальним вироком, притягнення  до  адміністративної  відповідальності  та  наявності інших  обставин,  передбачених  законом.  Лише  в  цьому випадку я проситиму народних депутатів України проголосувати законопроект  у першому  читанні.  Інакше  депутатська  група  "Незалежні" просить відхилити цей законопроект як неприйнятний.

     Дякую за увагу.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Я відповідаю шановному  депутату  Омельченку. Григорію  Омеляновичу,  я  вам  нагадую,  коли  ще минулого року в комітеті,  який ви очолювали,  ви говорили,  що ви -  батько  цієї ідеї, то я запропонував: будь ласка, підготуйте законопроект, який відповідає вашій ідеї.  Але пропонований законопроект і  попередні законопроекти, які розроблялись упродовж майже трьох років робочою групою,  є результатом колективної праці,  в тому  числі  багатьох народних депутатів.

     Далі. З моєї доповіді ви відчули,  що ми врахували пропозиції і  настрої  комітетів,  фракцій.  А  я  зустрічався  з   народними депутатами  у  п'яти  комітетах  і  восьми  депутатських  групах і фракціях,  у тому числі і група "Незалежні".  Був  фундаментальний розгляд.  І  я  не  знаю  такої  думки  групи "Незалежні",  яку ви сьогодні тут  заявили.  Але  ви  відчули,  що  я  пропоную  знайти розумні,  виважені компроміси і створити таку правову, законодавчу базу діяльності НБР,  щоб ні  в  кого  -  ні  в  депутатів,  ні  в суспільстві   -   не   виникало   сумнівів,   що   діяльність  НБР грунтуватиметься виключно на Конституції і чинному законодавстві.

     А ваші пропозиції,  будь ласка, внесіть на розгляд до другого читання.

     ГОЛОВА. Я думаю, що з цими пропозиціями погодяться і їх можна проголосувати.

     Будь ласка. Депутат Круценко. За ним - депутат Друзюк.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів  України.  Василю  Васильовичу,  давайте  спустимось на грішну    землю.    Виборці    села     Рівного,     Новоукраїнки, Новоархангельська  Кіровоградської області не одержують пенсій 7-8 місяців.  Вони запитують,  коли ж Верховна Рада  дійсно  спитає  з виконавчої    влади   за   розкрадання   народного   багатства   і заборгованість перед бідним народом?

     Якими ви бачите роль і дії вашого бюро в цьому процесі  і  чи потрібне воно, якщо є СБУ і Міністерство внутрішніх справ? Я хотів би,  щоб ви відповіли на ці запитання, щоб радіослухачі почули, як і  про  те,  коли  ж  будуть виплачені пенсії.  Адже і зараз у вас достатньо повноважень вирішувати цю проблему.

     Чи бракує вимогливості  у  Верховної  Ради?  Так  бюро  ж  не підпорядковується   їй,   і  не  хоче  Президент  віддати  його  в підпорядкування Верховній Раді.

     Дякую.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Це  багатоаспектне  запитання.  Але  я   хочу коротко  відповісти,  що  не  погоджуюсь з вами стосовно сумніву в доцільності НБР.  Структура є.  Мова йде про те,  які  надати  цій структурі повноваження, щоб був порядок, зокрема щодо того, про що ви  кажете:  збереження  народного  добра,   власності   громадян, ефективна  боротьба  з порушеннями законів,  коли сплачуватимуться податки і працюючі отримуватимуть заробітну  плату,  пенсіонери  - пенсію,  а студенти - стипендію.  Я сказав, що ми працюватимемо на примноження достатку держави,  а не на його  розкрадання.  Ми  все робитимемо для того, щоб реалізувати принцип: порушник закону, хто б це не був, будьяка посадова особа, повинен стати перед судом.

     ГОЛОВА. Депутат Друзюк. За нею - депутат Марченко.

     ДРУЗЮК С.О.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 137,  Одеська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Василий Васильевич, перед тем  как передать слово моему коллеге по фракции депутату Кочерге, который выразит мнение всей  нашей  фракции  коммунистов,  я  хочу обратиться  к вам с требованием моих избирателей:  когда же вы как глава Координационного комитета по борьбе с коррупцией  наконец-то рассмотрите   вопрос   по   трастам,   которые  обманули  трудовое население?

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Я відповідаю, що Координаційний комітет якраз був  ініціатором  порушення  питання  щодо  трастів  і розпочав цю роботу.  І я,  вже працюючи в Кабінеті Міністрів, рік цим питанням займався,  про  що  звітував  перед  Верховною  Радою попереднього скликання.  І наша урядова комісія  напрацювала  пакет  документів законодавчого  характеру,  які  були  внесені на розгляд Верховної Ради України.

     Ми цього питання не зняли, воно було і залишається гострим. І я  вам  твердо  заявляю,  що  Координаційний комітет у межах своїх функціональних обов'язків знову проаналізує, що зроблено, що і ким не  зроблено,  щоби  люди  відчули,  тому що ця проблема в державі мусить бути розв'язана.

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.  Йому хотіли передати слово,  але не встигли.

     КОЧЕРГА В.  Г.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  49,  Донецька  область).   Фракция   коммунистов Украины.   Уважаемый   Василий  Васильевич,  давайте  обратимся  к содержанию части  первой  статьи  21  этого  проекта  закона.  Она требует:    "забезпечувати    достатні   матеріальні   умови   для комплектування Національного бюро висококваліфікованими кадрами  з урахуванням  характеру,  інтенсивності та небезпеченості роботи" и так далее.

     Скажите, на  сколько  больше  будут  получать  следователь  и другие  работники  НБР,  в  том числе оперативные,  по сравнению с такими же работниками органов внутренних дел,  прокуратуры  и  так далее?  И не кажется ли вам, что это просто переманивание наиболее высококвалифицированных кадров из этих  органов  для  того,  чтобы укомплектовать  НБР?  Следователями  органов внутренних дел сейчас расследуется две трети уголовных дел.  Это при том,  что  лишь  54 процента   из   них   имеют   высшее   образование.  И  вот  такое перетягивание кадров из этих органов абсолютно их развалит.

     Спасибо за внимание.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні народні депутати,  є рішення Кабінету Міністрів  України,  яким  ми  якраз  і передбачили на відміну від того,  що пропонувалося раніше, що рівень оплати праці буде таким, як   у   особового   складу   спецпідрозділів  і  слідчих  органів прокуратури, Служби безпеки і МВС. Ні на копійку більше.

     Але передбачено,  що  за  ефективність   і   результативність безпосередній  керівник  матиме можливість заохочувати працівника. Так що не буде  цього  переманювання.  І  цього  немає  в  рішенні Кабінету Міністрів. Я вам вручу його після цього.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко від фракції. І завершуємо.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Социалистическая оппозиция.  Уважаемый Василий Васильевич,  лично вам в руки,  Президенту Украины и  Генеральному прокурору  мы  передали  материалы  о  деятельности  представителя Президента  Анатолия  Епифанова  в  Сумской  области  и  прокурора области Виктора Сухоноса.

     Палец о  палец  никто  не  ударил,  ничего  не предпринято по отношению к этим лицам.  Я напомню, что по Конституции Генеральный прокурор   назначается  Президентом,  представители  Президента  в областях также назначаются им.

     Если будет принят этот закон,  не  дай  Бог,  со  статьей  9, которую  вы  предлагаете,  о том,  что директор Национального бюро расследований  будет  назначаться  Президентом  по   представлению Премьер-министра,  то  грош  цена  будет такому Национальному бюро расследований. Не будет борьбы с организованной преступностью.

     Мы будем голосовать за этот законопроект только тогда,  когда Верховный  Совет  вернет  себе  контрольные  функции  и  будет сам назначать директора Национального бюро расследований.

     Спасибо.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.   Відповідаю   вам,   Володимире   Романовичу. По-перше,   у   доповіді  я  запропонував  можливі  варіанти,  які опрацьовуватимуться до другого читання, щодо підпорядкованості НБР і   щодо  призначення  директора  Національного  бюро.  Це  я  вже оприлюднив.

     По-друге, стосовно вашого звернення,  то  і  ви  особисто,  і Наталія  Михайлівна знає,  що я не формально поставився до нього в межах того,  що я максимально міг.  Тому що в мене немає  робочого апарату, який би мав функції контролю і впливу.

     Тому якщо  буде  прийнято цей закон,  то якраз такі звернення народних депутатів - це буде моя відповідальність перед вами  -  я вже  не  буду  пересилати  ні  Генеральному  прокурору,  ні  іншим підрозділам Міністерства внутрішніх справ чи Служби безпеки.

     Тому приймайте закон і тоді питайте за результати діяльності.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Шановні колеги,  я надам слово від фракцій,  і тоді не будемо обговорювати. Гадаю, так буде правильно.

     Будь ласка. Косів Михайло Васильович від фракції Руху.

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу,  я і так був п'ятий у списку.

     Василю Васильовичу,  у   своїй   доповіді   ви   дуже   чітко схарактеризували   те,  що  Національне  бюро  розслідувань  не  є військовою структурою,  це  є  структура  виконавчої  влади  і  її відповідно   до   конституційних   повноважень   може   утворювати Президент.  Отже, незалежно від того, чи ми приймемо закон, чи ні, Національне  бюро  розслідувань все одно функціонуватиме.  Йдеться тільки про те, щоб цю структуру поставити у відповідні законодавчі рамки,  а  зробити  це може тільки Верховна Рада.  Звичайно,  щодо доцільності існування такої структури не  повинно  виникати  ні  в кого  сумнівів,  оскільки у наших виборців є таке переконання,  що вони не одержують пенсій і зарплати тільки  тому,  що  їхні  гроші розкрадають.

     Але скажіть,   будьте  добрі,  як  ми  можемо  прийняти  таке положення,   що   директор   Національного    бюро    розслідувань призначається  за  погодженням з Верховною Радою?  Адже щодо інших аналогічних служб немає  такого  положення.  Чи  не  ввійде  це  в суперечність,  скажімо, з нормою про призначення керівників Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ тощо?

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Михайле Васильовичу, я дякую за запитання. Це також одне з принципових питань.  Однозначно ви у своєму запитанні і  відповіли  на  нього.  Народні  депутати  висловлювали  сумніви стосовно  того,  чи  мав право Президент створювати цю структуру і призначати директора.  Я сказав,  і в рішенні Конституційного Суду чітко   записано,   що  він  діяв  у  межах  своїх  конституційних повноважень.

     Але, як ви правильно кажете, ми можемо створити прецедент, бо і Міністерство внутрішніх справ,  і Міністерство оборони, і Служба безпеки,  і Державний комітет у справах охорони державного кордону

- це силові структури.  Тому я вніс пропозицію,  оскільки депутати ставлять  питання,  про   особливий   характер   цієї   структури. Враховуючи,  що  до  компетенції  Національного  бюро розслідувань відносяться  інформаційноаналітична  робота,   оперативнорозшукова діяльність  і досудове слідство,  створюється структура особливого значення, і за статусом вона має бути не нижче органів Генеральної прокуратури. Але тут є один нюанс. Я зачитав статтю 8 Конституції, згідно з якою закони та інші нормативно-правові  акти  приймаються Верховною   Радою   на   основі   Конституції  України  і  повинні відповідати їй.  Тому нам треба привести  це  у  відповідність.  Я особисто  як  людина,  як директор Національного бюро розслідувань просив би прийняти таке рішення,  щоб не вступати в суперечність з Конституцією,    надати    повноважні    права,   визначити   межі відповідальності і директора, і всієї структури.

     ГОЛОВА. Депутат Онопенко від  групи  "Незалежні".  За  ним  - депутат Манчуленко, Рух-2.

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  СДПУ (о)).  Шановні колеги!  У мене є три хвилини, і я хочу висловити свою особисту думку і думку групи "Незалежні".

     Проблема правового   регулювання   боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією не є  новою.  Тривалий  час  правоохоронні органи  вказували на те,  що відсутня законодавча база.  Парламент прийняв   закони   про   міліцію,   про   Службу   безпеки,    про оперативнорозшукову діяльність,  про прокуратуру і,  нарешті,  про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Були створені відповідні спеціальні підрозділи в органах МВС, СБУ, прокуратури.  Здавалося б,  усі правові питання були вирішені, але проблема існує.

     Декому здається,   що   із   створенням   Національного  бюро розслідувань ми викоренимо...

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Запитання...

     ОНОПЕНКО В.В. Я просив слово для виступу...

     ГОЛОВА. Я прошу, Василю Васильовичу, відповідайте.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Немає запитання.

     ГОЛОВА. Депутат  Манчуленко  від  Руху.  За  ним  -   депутат Журавський.

     МАНЧУЛЕНКО Г.  М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України,  Чернівецька область.  Шановний Олександре  Миколайовичу, Рух  у  нас  єдиний,  і якщо хтось хоче бути першим чи другим - це його проблема.

     Запитання до Василя Васильовича. Шановний Василю Васильовичу, ви  кажете  про  те,  що  Національне  бюро  розслідувань  буде  у структурі   виконавчої   влади,   тобто   фактично    воно    буде підпорядковане  Кабінету  Міністрів  України  спочатку і вже потім Президенту.  Але  як  тоді  Національне  бюро  розслідувань   буде боротися із тими "білокомірцевими" злочинцями,  як ви самі казали, які сидять в органах виконавчої влади,  в органах  представницької влади і які є у вищих ешелонах влади в державі?  Чи не доцільніше, щоб це був  спеціальний  слідчий  чи  правоохоронний  орган  не  в системі    виконавчої   влади,   а   підпорядкований   з   певними застереженнями главі держави?  Тоді ви наглядали  б  за  Кабінетом Міністрів  і  боролися  з  організованою  злочинністю  і там,  і в представницьких органах влади.

     Дякую.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Я відповідаю,  що структура  вже  створена  і легітимно  підтверджена  вищою правовою інстанцією.  Що стосується побоювань, то я хотів би привернути вашу увагу до норм статей 26 і 27  законопроекту,  де йдеться про контроль і нагляд за діяльністю Національного бюро, це можна ще уточнити. І процитую частину другу статті 19 Конституції: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх  посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на підставі,   в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені Конституцією та законами України".  Цим самим я хотів сказати,  що ніхто  із  посадових  осіб різного рівня не має права втручатися в оперативнорозшукову діяльність,  тим більше в  слідство.  Тобто  є чітко  визначені  повноваження,  і  кожна  структура повинна діяти відповідно до них.

     А стосовно притягнення до відповідальності,  то кожна  людина відповідає  за  свої  вчинки,  яку посаду вона не займала б.  І ми будемо діяти відповідно до Конституції,  закону,  Кримінального  і Кримінальнопроцесуального кодексів. Іншого не може бути.

     ГОЛОВА. Депутат  Журавський від НДП.  За ним - депутат Шишкін від "Громади".

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  У  запропонованих  законопроектах  здійснена реалізація  пункту 9 "Перехідних положень" Конституції України,  в якому  передбачено  сформування  системи  досудового  слідства   і введення  в  дію  законів,  що  регулюють  її  функціонування.  Ці законопроекти,  без сумніву, можуть розглядатися як перший і вкрай потрібний крок щодо реформування системи досудового слідства. Наша фракція це розуміє і підтримує їх.

     Шановний Василю Васильовичу,  в Україні намітилася  тенденція до  зростання  активності  організованого  криміналітету,  це  всі знають.  Скажіть,  будь ласка,  наскільки утворення  Національного бюро  розслідувань сприятиме зменшенню організованої злочинності в Україні?

     Дякую.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Ну,  ми не починаємо з нуля,  робота велась і ведеться.  З  чого  ми  почнемо?  Щоби передусім були ліквідовані, підкреслюю,  ліквідовані  відомі  злочинні  формування   по   всій Україні,  починаючи з Києва.  Це перше. Друге. Треба провести таку профілактичну запобіжну роботу на  підставі  оперативно-розшукової діяльності,   щоб   більше   не  було  умов  для  створення  таких угруповань.  Тому є гарантія того,  що в одних руках ця  структура працюватиме  в  трьох напрямах:  по-перше,  запобігання створенню; по-друге,  якщо  вони  виникають,  оперативне  їх  знешкодження  і документування;  потретє, проведення досудового слідства, щоб вони стали перед судом.

     ГОЛОВА. Депутат Шишкін від "Громади". За ним - депутат Іванов від зелених.

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 133,  Одеська  область). Уважаемый  Василий Васильевич,  фракция "Громада" будет голосовать за принятие за основу проекта закона, который вы представили.

     Александр Николаевич,   прошу   передать    слово    депутату Ельяшкевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,   Херсонська   область).  Уважаемый  Василий  Васильевич!  Вы работали  первым  вице-премьером   все   время   в   правительстве Лазаренко.  Сейчас в Америке вы потребовали выдачи Лазаренко и его соучастников.

     Вопрос следующего  содержания:  не  считаете   ли   вы   себя соучастником  в  деле Лазаренко?  И как по делу Лазаренко проходит Президент Украины Кучма - как соучастник или организатор?

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Стосовно  розслідування  цієї  і  ряду  інших кримінальних  справ,  пов'язаних  із  колишньою  діяльністю  Павла Лазаренка,  ви  мали  можливість  задати  запитання   Генеральному прокурору.  Це не входить в мою компетенцію (Шум у залі). Ні, ви б мене звинуватили в порушенні закону,  тому що в  указі  (пункт  9) записано,     що    Національне    бюро    розслідувань    починає оперативно-розшукову і слідчу діяльність після  внесення  змін  до чинного  законодавства.  Так  що Національне бюро в цій частині не має права сьогодні займатися цим питанням.

     Стосовно того,  чи я є співучасником тих протиправних  справ, якими  займався Павло Іванович.  Ви дали згоду на притягнення його до відповідальності і арешт, то я думаю, що слідство покаже, хто є співучасником, а хто чесно, самовіддано, рутинно працював на своїй посаді. А я працював чесно, і мені не соромно за це.

     ГОЛОВА. Депутат Іванов від фракції зелених.  За ним - депутат Черненко.

     ІВАНОВ С.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 3, Автономна Республіка Крим).  Уважаемые  депутаты!  В  том,  что  сегодня  мы обязаны принять этот законопроект, у фракции зеленых сомнений нет. Однако в законопроекте есть ряд таких моментов, которые необходимо доработать ко второму чтению.

     Но очень  плохо  то,  что  мы не обсуждаем этот законопроект, потому многие из сидящих в зале превратно  понимают  функции  НБР. Одни  говорят,  что это будет дублирующая структура,  другие - что туда будут направлены лучшие кадры.

     Необходимо очень четко уяснить,  что на  сегодняшний  день  в нашей   стране   нет  ни  одного  органа,  который  бы  оперативно отслеживал все злоупотребления,  связанные с коррупцией  именно  в высших эшелонах власти.

     Поэтому я  бы очень просил обсудить этот законопроект,  чтобы каждый мог выступить, чтобы было понятно, за что мы голосуем и для чего это нужно.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Відповідаю.  Ви фахівець, професіонал, і ми з вами це  питання  обговорювали  і  на  засіданні  комітету,  і  на засіданні фракції.  Це буде єдина структура, яка відслідковуватиме надходження всієї інформації і адекватно реагуватиме.  Якщо будуть виявлені  ознаки  злочину,  здійснюватиме відповідне розслідування конкретних справ. Так що це та структура, яка повинна за наявності законодавчого забезпечення...

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним

- депутат Марковська.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Спасибо,   Александр Николаевич.  Василий  Васильевич,  я  не  хочу обобщать,  но кадры решают все.  Я очень боюсь,  что  мы  создадим  еще  одну  силовую структуру  с  чрезвычайными  полномочиями  и  наполним ее кадрами, которые  вам  могут  отдать  из  всех  силовых  структур.  Вы   их привлечете   в  эту  структуру.  Там  должны  быть  безупречность, нравственность, моральность и законность.

     Я поддержу  этот   законопроект   и   прошу   депутатов   его поддержать.

     Василий Васильевич,  я  бы  хотел  отметить  ваши предложения прежде  всего  по  назначению,  по   контролю.   Я   считаю,   что коллективный орган по контролю - это самый главный контроль. Здесь уже не может быть никаких субективных подходов.

     А вопрос такой. Не развалим ли мы остальные силовые структуры

-  МВД,  СБУ,  прокуратуру,  забрав  все  лучшее,  в  том  числе и оборудование?

     Дякую за відповідь.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Відповідаю.  В   цю   структуру   забираються спецпідрозділи,  які  несуть  відповідальність за покладені на них обов'язки.  Ми ні в якому разі не підемо тим шляхом,  про який  ви кажете. Це по-перше.

     По-друге, не будуть забиратися працівники,  які там працюють. Буде атестація,  буде чіткий відбір.  Тільки чесні, некорумповані, віддані й порядні люди будуть зараховуватися до цієї структури.

     ГОЛОВА. Депутат  Марковська.  За  нею  - депутат Пилипчук.  І завершуємо.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Фракція  соціалістів  та селян.  Шановний Василю Васильовичу,  я хочу подякувати вам за те,  що  ви  сьогодні  дали депутатам  дуже  цінний  збірник  -  Міжнародні  правові  акти  та законодавство окремих країн про корупцію.

     А запитання у мене таке. Чи можна провести паралель між ФБР у США  і  НБР  щодо функцій,  щодо неупередженості та багатьох інших положень?

     Дякую за відповідь.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Щодо збірника. Ми видали цей збірник з єдиною метою,  щоб  народні депутати і всі керівники владних структур і в центрі,  і на місцях знали,  хто за що відповідає у сфері боротьби із корупцією. Це - перше.

     Друге. У  створенні  Національного бюро розслідувань ми взяли як ідею Федеральне бюро розслідувань у США, яке вже діє 90 років і показало свою ефективність.  Але в них і у нас різні правоохоронні системи.  Наприклад,  у  нас  питаннями  боротьби   з   тероризмом займається Служба безпеки, у них - Федеральне бюро розслідувань.

     Тобто взяли  ідею і застосували її,  виходячи з наших реалій, із нашої структури правоохоронних і судових органів.

     ГОЛОВА. Депутат Марковська підтримує. Спасибі їй.

     Депутат Пилипчук. За ним - депутат Гуцол. І все.

     ПИЛИПЧУК І.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 124, Львівська  область).  Шановний  Василю Васильовичу,  фракція Соціал-демократичної    партії    (об'єднаної)    підтримує    ваш законопроект.   Справа   в   тому,   що   негативні  процеси,  які відбуваються  протягом  останніх  років  у   нашому   суспільстві, призвели   до   занепаду   не   тільки  виробничої  сфери,  але  й правоохоронної системи.

     Через брак бюджетних коштів на утримання  органів  внутрішніх справ  і  Служби  безпеки України скорочується штатна чисельність. Лише  Міністерство  внутрішніх   справ   України   зменшило   свою чисельність на 30 тисяч штатних одиниць,  що, безумовно, негативно позначилося на стані криміногенної обстановки в державі.

     Не важко спрогнозувати в подальшому подібний розвиток подій.

     Шановний Василю Васильовичу, мене цікавить таке запитання. Чи будуть  все-таки розкриті такі злочини,  як вбивства на замовлення Щербаня, Гетьмана та інших наших співвітчизників?

     Як працівник   підрозділу   по   боротьбі   з   організованою злочинністю в минулому я це дуже добре усвідомлюю,  тому прошу вас відповісти на це  запитання.  А  депутатів  прошу  підтримати  цей законопроект.

     Дякую.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.   Я   вважаю,  що  розслідування  цих  відомих резонансних злочинів,  які ви назвали стосовно  колишніх  народних депутатів Щербаня,  Гетьмана та інших, має бути завершене слідчими Генеральної прокуратури і оперативно-слідчими групами.

     Але якщо ці слідчі структури будуть передані в повному обсязі НБР,  тоді  я  буду продовжувати до завершення розслідування,  щоб злочинці були виявлені і притягнені до відповідальності.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. Будь ласка, з місця.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених.  Шановний Василю Васильовичу, скажіть, будь ласка, чи передбачено законопроектом,  щоб залучалися до відповідальності міські,   обласні   ради  чи  держадміністрації,  котрі  приймають незаконні,  антиконституційні  рішення?   Тобто   за   таку   собі колективну  безвідповідальність.  Я закликаю всіх колег підтримати цей законопроект, який украй потрібний нашій державі.

     Дякую за увагу.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Це компетенція органів прокуратури, а не НБР.

     ГОЛОВА. Депутат  Роєнко.  За  ним  -   депутат   Марченко   з Черкаської області.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська    область).    Фракція   комуністів   України.   Василю Васильовичу,  на відміну від інших депутатів я ставлю  під  сумнів висновок  Конституційного  Суду  про  законність  існування  вашої організації,  тому  що  в  Конституції  ніде  жодним   словом   не передбачена така організація.

     Як ви ставитеся до такої пропозиції,  щоб за рахунок зарплати Президента України,  який видав указ,  і за рахунок вашої зарплати як  директора Національного бюро розслідувань відшкодувати збитки, які були завдані цим  указом  щодо  існування  НБР  як  незаконної організації? Це перше.

     І друге. Яка різниця між таємною канцелярією в царській Росії і Національним бюро розслідувань?

     Дякую.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Відповідаю, що найвищою правовою інстанцією в державі  відповідно  до  Конституції  є  Конституційний Суд,  який визначає конституційність чи незаконність дій тих чи  інших  вищих посадових осіб. Це перше.

     Друге. Конституційний  Суд  визнав,  що  дії  Президента щодо утворення Національного бюро здійснені в межах його конституційних повноважень.   Тому   рішення  Конституційного  Суду  не  підлягає дискусії.

     Щодо відшкодування.  До вашого відома,  я  отримую  заробітну плату  не  як  директор  НБР,  я отримую заробітну плату як голова Координаційного комітету.  У  нас  є  невеличка  робоча  структура апарату,  працівники якого отримують заробітну плату за ту роботу, яка ведеться протягом півтора року по створенню умов для того, щоб якомога скоріше розпочати роботу. Тому я ваш докір не сприймаю.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська   область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановний Василю  Васильовичу,  я   готовий   підтримати   пропозиції,   які вносяться,  проголосувати  за  прийняття  законопроекту  в першому читанні.  Однак під час роботи в окрузі я стикався з фактами,  які свідчать  не  на  користь  незалежності та ефективності діяльності правоохоронних органів.  Скажімо, ні міліція, ні суд з нового року не   одержали  ні  копійки,  ні  грама  бензину,  вони  змушені  з простягнутою рукою звертатися до тих, хто це має.

     Скажіть, будь ласка,  наскільки служба,  яка  буде  створена, матиме   незалежність,  самостійність,  зокрема  матеріальну,  щоб працювати ефективно і досягти результатів, на які ми розраховуємо?

     Дякую.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Повністю поділяю вашу думку і думку виборців. Не  може  правоохоронна  структура,  як і інша державна структура, залежати від комерційних структур чи інших осіб,  які їй сприяють,

- чи пальне надають,  чи машини купують,  чи щось інше.  Ми хочемо побудувати структуру,  яка  справді  фінансувалася  б  виключно  з бюджету, щоб вона була незалежною. Це перше.

     Друге. Щодо  чисельності  і  бази ми будемо виходити тільки з тих  реальних  можливостей,  які  сьогодні  має  держава,   заради виконання покладених...

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  спасибі.  Я  думаю,  що  і ваша доповідь,  і відповіді аргументовані переконують,  що нам потрібно прийняти законопроекти в першому читанні.

     Слово для   співдоповіді   надається   голові  комітету  Юрію Анатолійовичу Кармазіну.

     Я просив би, шановні колеги, оскільки ми працюємо сьогодні до 14  години,  набратися  терпіння буквально на 15 хвилин.  І будемо завершувати.

     Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні  депутати!  Комітет  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  підтримав  ідею  створення Національного  бюро розслідувань як централізованої структури,  що об'єднує розрізнені сьогодні підрозділи по боротьбі з корупцією  і організованою  злочинністю,  щодо  яких  немає  чітко  закріплених законодавчо складів злочину,  за розкриття  і  розслідування  яких вони несуть відповідальність перед народом і суспільством.

     Тим більше  резонно  відзначити,  що  НБР  створюється  не за рахунок збільшення загальної  чисельності  і  фінансування,  а  за рахунок  передачі йому відповідних підрозділів з їх чисельністю та наявним матеріально-технічним забезпеченням. Як відомо, відповідно до  постанови  Кабінету  Міністрів  України 712 від 14 жовтня 1994 року   чисельність   спеціальних   підрозділів   по   боротьбі   з організованою   злочинністю,   після   прийняття  Верховною  Радою відповідних  законів,  становила  (шановні  народні  депутати,  це цікаво для вас і для народу України) 12 247 одиниць,  у тому числі підрозділів міліції швидкого реагування "Беркут"  -  4,  5  тисячі одиниць.

     Останнім часом    з    порушенням    встановленого    порядку Міністерством внутрішніх справ ці підрозділи скорочені. На 1 січня поточного року залишилися 5616 чоловік,  що становить 1,3 відсотка від загальної чисельності Міністерства внутрішніх  справ.  Сталося це  без  будь-яких  погоджень,  я  не  кажу  вже  про дозвіл на це Верховної Ради України,  до повноважень якої відповідно до  пункту 22   статті   85   Конституції   належить  затвердження  загальної структури,  чисельності  Служби  безпеки   України,   Міністерства внутрішніх справ та Міністерства оборони.

     Водночас криміногенна  ситуація,  як  вам  відомо,  в державі залишається напруженою.  Вбивства  на  замовлення,  у  тому  числі вбивства  цілих  сімей,  політичних  діячів,  народних  депутатів, журналістів,  відомих бізнесменів,  у багатьох містах нашої країни час  від  часу  гримлять  вибухи в офісах та квартирах,  на шляхах держави - розбій і пограбування.  Ми не можемо виділити близько 10 тисяч  чоловік  для розкриття і розслідування найбільш небезпечних злочинів у державі,  а дозволити злиденній державі 31 419 чоловік, які входять до складу ДАІ,  з них 26 643 атестованих (це за станом на 1 січня 1999 року),  ми можемо!  То чи варто за таких  обставин вести  сьогодні  дискусію:  приймати  чи  не  приймати  Закон  про Національне бюро  розслідувань?  Мабуть,  не  варто.  Варто  вести дискусію: який це буде закон.

     З якого  боку ми не розглядали б реальну дійсність у державі, стан боротьби  з  корупцією  і  організованою  злочинністю  в  нас жахливий.   За  оперативними  даними,  в  Україні  діє  понад  200 організованих злочинних угруповань,  якими контролюється більш  як 12   тисяч  підприємницьких  структур.  Однак  оперативнорозшукова робота щодо викриття  цих  груп  та  їх  лідерів  спецпідрозділами проводиться  на місцях пасивно,  і як результат - вони продовжують безкарно функціонувати протягом тривалого часу.

     Розробка організованих  злочинних  груп,  документування   їх злочинної  діяльності  тягнеться  роками.  З виявлених у 1998 році 1207 злочинних груп (а так значиться у звітах) кожна  третя  (374) діяла 3-6 і більше років,  діяла безкарно, чинячи розбої, грабежі, вбивства,  завдаючи непоправної шкоди державі,  нашим  громадянам. Кажучи це,  маю на увазі відомі всім факти щодо діяльності значної частини  таких  груп   у   Криму,   Одеській,   Дніпропетровській, Київській,  Закарпатській  областях,  місті Києві.  Вони тримали у страху цілі регіони.  Про них  знали  всі,  нерідко  користувалися послугами  бандитів окремі керівники владних структур.  У багатьох випадках злочини,  скоєні групами, беруться на облік з віднесенням їх до організованої злочинності, але до суду багато таких справ не доходить.

     Немало зусиль на  це  витрачають  працівники  підрозділів  по боротьбі  з  корупцією  і організованою злочинністю,  а резонансні злочини нерідко залишаються осторонь їх впливу.  Протягом останніх років  у  пресі  та з трибуни голосно заявляється,  що в Києві,  в Автономній  Республіці  Крим,  в  Одесі  знешкоджується   численна кількість  злочинних  авторитетів.  На  жаль,  це  не  зовсім так. Сьогодні іде рішуча  "зачистка"  цих  відомих  кримінальних  груп, надається  цьому гласність - це добре.  Але персонально хотілося б запитати тих керівників місцевого рівня і в першу чергу керівників правоохоронних  органів  цих регіонів,  які чомусь нещодавно стали наводити порядок:  що,  раніше не було матеріалів  на  цих  Білих, Киселів,  Прищів,  Князів,  Черепів, Башмаків та інших? Це питання потребує відповіді і конкретної  реакції  з  боку  Верховної  Ради України.

     Викликає тривогу  стан  дотримання  законності  в  діяльності спецпідрозділів. За визнанням світової преси і офіційних джерел ми знаємо,  що за рівнем корумпованості, в першу чергу правоохоронних органів, наша Україна входить в першу десятку країн планети.

     Непоодинокі факти,  коли розрізнені підрозділи по боротьбі  з корупцією  і організованою злочинністю затримують безвинних людей, приписують їм злочини,  яких вони не здійснювали.  Такими скаргами наш комітет перевантажений.

     Для показної   ефективності  з  газетних  шпальт  поширюються чутки, що вбивці відомі (як щодо справи Гетьмана, так і щодо інших резонансних  справ),  але  вони  вже  мертві  або  перебувають  за кордоном.  То  кому,  шановні  народні  депутати,  потрібна   така боротьба з корупцією і організованою злочинністю?

     Вивченням зазначених  і представлених сьогодні законопроектів встановлено,  що на відміну від попередніх  законопроектів  з  цих питань, що вносилися на розгляд Верховної Ради минулого скликання, в них враховані зауваження і пропозиції, які раніше висловлювалися комітетом щодо їх змісту.

     Низку питань  функціонування  Національного бюро переведено в площину  законодавчого  регулювання.  Разом  з  тим  є  і  суттєві недоліки.

     Пропонується віднести  до  провадження  НБР  справи  щодо  17 злочинів, у тому числі передбачених статтею 95 - умисне вбивство у стані сильного душевного хвилювання;  статтею 96 - умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини;  статтею 97  -  вбивство  при перевищенні  меж  необхідної  оборони;  статтею  98  -  вбивство з необережності;  статтею  99  -  доведення  до   самогубства,   які організованими  угрупованнями не вчиняються і згідно зі статтею 71 Кримінального кодексу  України  навіть  не  входять  до  категорії тяжких.

     Водночас не пропонується віднести до підслідності НБР справді тяжкі  злочини,  стосовно  яких  диспозиції  статей  Кримінального кодексу  передбачають їх вчинення організованою групою,  а санкції покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10, 12, 15 років. Це стосується  зокрема злочинів,  передбачених частиною другою статті 1701 - контрабанда наркотичних засобів,  психотропних речовин  або прекурсорів;    частиною   третьою   статті   2291   -   незаконне виготовлення,  придбання, пересилання або збут наркотичних засобів або психотропних речовин;  частиною третьою статті 22017; частиною третьою статті 22919;  частиною третьою статті 22920  -  незаконне виготовлення,  придбання,  зберігання, перевезення або пересилання прекурсорів;  частиною третьою статті 1982; частиною другою статті 80   Кримінального   кодексу.   З  мотивів  підвищеної  суспільної небезпеки  до  цієї  групи  можна  було   б   приєднати   злочини, передбачені  частинами  другою  та третьою статті 89 Кримінального кодексу та частиною  другою  статті  145  -  умисне  знищення  або пошкодження  державного,  колективного  або  індивідуального майна шляхом підпалу або іншим загально небезпечним  способом,  якщо  ці діяння  спричинили  людські  жертви або завдали великої шкоди,  та деякі інші.

     Шановні народні  депутати,  без   якихось   пропозицій   щодо внесення   можливих   змін   або   уточнень  пропонується  взагалі ліквідувати  механізм  парламентського  контролю   за   виконанням законодавства   про   боротьбу   з   організованою  злочинністю  і корупцією.  Так,  статтю 24 "Повноваження Комісії  Верховної  Ради України..."  і  статтю  25 "Права Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з корупцією і  організованою  злочинністю"  Закону про   організаційно-правові   основи   боротьби   з  організованою злочинністю пропонується вилучити,  а до пункту  2  статті  20  та пункту  3  статті  26  зазначеного  закону внести зміни.  До речі, сьогодні Верховна Рада прийняла закон,  внесений нашим  комітетом, де замінено ці слова.

     Незрозумілою є   і   пропозиція   щодо   права  на  одержання матеріального заохочення в розмірі 10 відсотків  від  певної  суми державними органами, підприємствами, установами, організаціями, їх працівниками,  а також особами,  які виявили  незаконні  угоди  чи операції.

     Кого пропонується  таким чином заохочувати?  НБР,  МВС,  СБУ, податкову адміністрацію,  Національний банк та їх  працівників  за виконання передбачених законом, підкреслюю, законом обов'язків.

     Таким чином,   шановні  народні  депутати,  комітет  пропонує прийняти   цей   законопроект   у   першому   читанні   без   оцих недоладностей,  які мною наведені. Їх ще багато є, я не наводжу їх за браком часу.  Найбільш суттєвим зауваженням є те, що усуваються парламентський контроль і питання погодження призначення на посаду і директора Національного бюро розслідувань, і керівників (маються на  увазі  заступники).  Сьогодні  згідно  з чинним законодавством призначення на посаду керівників підрозділів,  які ведуть боротьбу з  організованою  злочинністю,  погоджуються з комітетом Верховної Ради України.

     Таким чином,  якщо ці неузгодженості будуть усунені  під  час другого  читання  і  до  законопроекту  будуть внесені зміни,  які суттєво поліпшать його,  комітет вважає, що законопроект може бути прийнятий  у  першому  читанні.  І  цей закон сприятиме поліпшенню боротьби з корупцією  і  організованою  злочинністю,  він  зрештою прив'яже до конкретних злочинів конкретні підрозділи і виведе їх з підпорядкування  конкретних   місцевих   начальників   підрозділів внутрішніх справ.

     Я вже  навів  вам  статистичні  дані,  що  порівняно з іншими службами це крапля в морі, яка має робити таку величезну роботу.

     Дякую за увагу і прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово надається Мичку Миколі Івановичу  від Комітету з питань національної безпеки. Будь ласка, п'ять хвилин.

     МИЧКО М.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  60, Донецька область).  Уважаемые коллеги!  Ни один из законопроектов, которые рассматривал Комитет по вопросам национальной безопасности и обороны, не вызвал столь бурного и оживленного рассмотрения, как проект данного закона.  И не  случайно  мы  дважды  включали  этот вопрос в повестку дня.

     Одним из   главных   вопросов,  вокруг  которого  разгорелась дискуссия и который возник и сегодня,  является вопрос о  том,  не будет  ли  новый  орган,  который  создается  в нашем государстве, военным или военизированным формированием.  Да,  по этому  вопросу есть    заключение    Конституционного   Суда,   есть   заключение специалистов  со  ссылкой  на  нормы  международного  права,   что Национальное  бюро  расследований не может быть отнесено к военным или воинским формированиям.

     Чтобы полностью  устранить  эти  сомнения,  на  наш   взгляд, необходимо  исключить из законопроекта нормы,  касающиеся вопросов условий  и  порядка  пенсионного  обеспечения,  социальной  защиты работников   Национального   бюро  расследований  применительно  к законодательству о военных.

     Наверное, нужно   пересмотреть   и   вопрос,   связанный    с присвоением   воинских   званий   сотрудникам  Национального  бюро расследований. На наш взгляд, целесообразно было бы распространить на  работников  Национального  бюро  расследований  нормы Закона о государственной службе и ввести классные чины или ранги,  как  это уже есть в ряде других органов.

     Особое сомнение  у членов комитета вызывает редакция статей 1 и  26  проекта,  согласно  которым   контроль   за   деятельностью Национального    бюро   расследований   осуществляется   Кабинетом Министров Украины. Об этом сегодня уже говорилось.

     На наш взгляд,  создание Национального бюро расследований как центрального  органа  исполнительной  власти  не  только  вызывает сомнение,  но и хоронит  мысль  о  создании  специального  органа, который боролся бы с коррупцией и организованной преступностью.

     Здесь уже шла речь о том (и были такие предложения), что было бы   правильно   и   целесообразно,   чтобы   Национальное    бюро расследований  было  подконтрольно  Верховной Раде Украины.  А это ведь влечет за собой изменения в Конституции  нашего  государства. На   наш   взгляд,   чтобы   действительно   это  был  независимый специализированный орган,  пусть он подчиняется Президенту Украины как  гаранту Конституции.  Но то,  что он должен быть подконтролен Верховной Раде Украины,  -  это  несомненно.  Мы  считаем,  что  и директор  Национального  бюро  расследований должен назначаться по согласованию с Верховной Радой на срок,  который бы превышал  срок полномочий работы Верховной Рады Украины.  Мы предлагаем,  скажем, срок 7 лет.

     В таком же порядке директор Национального бюро  расследований и увольняется с должности.

     С участием  Верховной  Рады  Украины должна комплектоваться и коллегия Национального бюро расследований.

     На наш взгляд,  трудно согласиться  с  предложением,  которое имеется  в проекте закона,  о создании подразделений Национального бюро расследований сразу же во всех областях и крупных городах. Мы считаем,  что  было  бы  целесообразно,  чтобы  Национальное  бюро расследований показало себя как орган центральный,  а  уже  затем, накопив  соответствующий  опыт,  с учетом криминогенной обстановки можно было бы создавать и структурные подразделения этого органа в городах и соответственно в областях.

     В условиях,  когда  резко  обострился финансово-экономический кризис,  я думаю,  что предложение о  дополнительных  выплатах  за расследование,   выявление   криминальных   правонарушений  звучит неэтично.  Это служебная обязанность работников Национального бюро расследований,   можно   установить   совершенно   другой  порядок поощрения.

     В законопроекте  предусматривается,  что  структура  и  общая численность Национального бюро утверждается Кабинетом Министров. В то же время  в  "Прикінцевих  положеннях"  определяется,  что  НБР создается на базе специальных подразделений по борьбе с коррупцией и организованной преступностью Министерства внутренних дел Украины и Службы безопасности.  А ведь утверждается общая численность этих подразделений согласно Конституции Верховной Радой,  поэтому здесь на лицо противоречие Конституции Украины, необходимо устранить это нарушение.

     Я не  буду  говорить  о  других   замечаниях,   связанных   с определением компетенции, подследственности данного органа, это не столь важно и легко устранимо.  В целом поддерживая идею  принятия данного законопроекта,  мы считаем,  что сегодня возможно принятие его в первом  чтении,  но  при  условии,  чтобы  были  учтены  все замечания,  которые высказывались депутатами, которые прозвучали в докладе председателя комитета,  и которые высказываю я от Комитета по вопросам национальной безопасности.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі, Миколо Івановичу.

     Шановні колеги,  таким  чином  усі  пропозиції  зводяться  до одної:  прийняти в першому читанні,  але з врахуванням зауважень і пропозицій,   внесених   народними   депутатами,  співдоповідачами Кармазіним і Мичком,  і тих пропозицій,  які вніс народний депутат Омельченко,  про  призначення,  звільнення директора НБР за участю Президента і Верховної Ради,  про підзвітність і  підконтрольність НБР, про припинення повноважень директора НБР.

     Я ставлю  на  голосування:  прийняти в першому читанні з цими поправками.

     Голосуємо.

     "За" - 171.

     Не встигли? Голосуємо ще раз. Ну, ніхто ж іншої пропозиції не вносив.

     "За" - 173.

     Тоді, шановні колеги, давайте повернемося до обговорення. Але ж  ми  домовилися  з  вами,  відвели  ще  півгодини  на  запитання головному  доповідачу,  і  депутати від фракцій внесли пропозиції, які будуть враховані під час доопрацювання до другого читання.  Що тут незрозуміло? Ми про процедуру з вами домовилися (Шум у залі).

     Та не треба поіменно.  Я просив би прийняти в першому читанні з тими доповненнями, зауваженнями, які висловлені.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 175.

     Є пропозиція проголосувати поіменно. Будь ласка. Ставлю її на голосування.

     "За" - 144.

     Голосуємо в поіменному режимі.

     "За" - 179.

     По фракціях  висвітіть (Шум у залі).  Ви ж бачите результати, навіщо зачитувати?  Я не можу...  Як Рух  мені  називати?  (Шум  у залі).

     Комуністи - не голосують;  НДП: за - 34 із 37; "Громада" - 23 із 23;  Рух - 27 із 29; "Відродження регіонів" - 8 із 10; зелені - 13 із 13; соціалісти - 15 із 21; соціал-демократи (об'єднані) - 14 із 17;  "Незалежні" - 7 із 8;  Рух - 9 із 12;  селяни - 11 із  14; прогресивні  соціалісти  -  1  із  13;  "Реформицентр"  -  8 із 9; позафракційні - 9 із 10.

     Просять поставити  на  повторне  голосування   у   звичайному режимі, щоб прийняти в першому читанні. Голосуємо.

     "За" - 180.

     Шановні колеги,  пропонується:  на  повторне перше читання на наступний  пленарний  тиждень.  Хто  за   цю   пропозицію,   прошу проголосувати. З урахуванням тих пропозицій і зауважень.

     "За" - 172.

     Завтра зранку  продовжити обговорення?  Питань немає.  Завтра зранку продовжимо.

     Шановні колеги,  оскільки ми з вами визначилися при відкритті третьої  сесії,  сьогодні  працюємо в сесійному залі до 14 години, після обіду працюємо в комітетах і фракціях. На все краще.