ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  3  л ю т о г о  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості,   запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо  засідання  Верховної  Ради.  Прохання  до  депутатів підготуватися до реєстрації.

     Реєструємося.

     Зареєструвалися 282   народних  депутати.  Не  встигли?  Будь ласка, реєструємося ще раз.

     Зареєструвалися 304 народних депутати.

     Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги! Сьогодні народився один із видатних депутатів Верховної   Ради   України  Масенко  Олександр  Миколайович.  Йому виповнюється 50 років, з чим ми його і поздоровляємо (Оплески).

     Депутатські запити.

     Група народних депутатів (Хунов,  Хара  та  інші,  всього  14 депутатів)  звертається  до  Президента  України  стосовно  вжиття невідкладних заходів  щодо  недопущення  руйнації  та  розкрадання державного майна Краснолиманського комбінату силікатних виробів.

     Прошу визначитися.

     "За" - 208.

     Про направлення голосуємо. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 217.

     Я ще раз прошу, підтримайте, будь ласка. 14 депутатів просять. Треба всього-на-всього кнопку натиснути.

     "За" - 235.

     Прийнято.

     Луценко Віталій Іванович звертається до Президента України  у зв'язку   з   незадовільним   фінансуванням   Тернопільського   та Рівненського (селище Клевань) обласних  госпіталів  для  інвалідів Великої Вітчизняної війни та реабілітованих.

     Будь ласка, визначіться.

     "За" - 234.

     Про направлення. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 233.

     Прийнято.

     Народний депутат  Яценко  Володимир Михайлович звертається до Прем'єр-міністра України з  приводу  несвоєчасної  виплати  пенсій пенсіонерам Міністерства оборони України.

     Група народних депутатів (усього дев'ять чоловік) звертається до Прем'єр-міністра з приводу  вкрай  незадовільного  фінансування протиепізоотичних  заходів  у 1998 році та несприятливого прогнозу щодо захворюваності тварин на 1999 рік.

     Черненко Віталій Григорович звертається  до  Прем'єр-міністра щодо  фінансування об'єктів соціальної сфери та житла Микитівської нафтоналивної станції, що в місті Горлівці.

     Гуцол Михайло  Васильович  звертається  до   Прем'єр-міністра України  стосовно  проблем,  пов'язаних  з отриманням гуманітарної допомоги громадськими  організаціями  для  осіб,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Голосуємо.

     "За" - 231.

     Прийнято.

     Красняков Євген   Васильович   звертається  до  голови  Фонду державного     майна     стосовно     об'єктивності      перевірки фінансовогосподарської  діяльності,  дотримання  законодавства при укладенні договору на оренду збагачувальної фабрики  "Микитівська" (місто Горлівка).

     Прошу підтримати.

     "За" - 214.

     Прийнято.

     Шановні колеги!  Перед тим як приступити до запитів,  я хотів би надати слово (буквально на три-чотири хвилини) Шемчушенко  Юрію Сергійовичу,   директору   Інституту   держави  та  права,  голові редколегії Юридичної енциклопедії. Не заперечуєте?

     Сьогодні презентується  перший  том  Юридичної  енциклопедії. Презентація  відбувається  у  Верховній Раді.  Усім депутатам буде вручено перший том енциклопедії.

     Будь ласка, Юрію Сергійовичу.

     ШЕМЧУШЕНКО Ю.С.,  директор Інституту держави та  права  імені В.М.Корецького   Національної   академії  наук  України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  У  цій  залі часто  звучать  виступи,  сповнені політичних пристрастей.  Але не будемо забувати,  що правотворча діяльність  парламенту  за  своєю суттю  є  діяльністю  насамперед юридичною.  У цьому зв'язку я маю приємну нагоду презентувати  сьогодні  кожному  з  вас  і  апарату Верховної  Ради  перший том шеститомної Юридичної енциклопедії від імені редакційної колегії цього видання.

     Дана Юридична  енциклопедія  виходить   у   світ   згідно   з постановою   Президії  Національної  академії  наук  і  Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996  року  про  державну підтримку   видання   Юридичної  енциклопедії.  Відповідальним  за видання є Інститут держави та права Національної академії наук.  У підготовці   енциклопедії   до   друку   бере  участь  видавництво "Українська енциклопедія" імені Бажана.

     Юридична енциклопедія - це паспорт правової держави, показник її  цивілізованості.  Вона є згустком правових знань про державу і право,  базується на сучасних досягненнях як  вітчизняної,  так  і світової юридичної думки та на засадах об'єктивності.

     Загальний тираж  кожного тому енциклопедії становить 50 тисяч екземплярів.  На сьогодні вже  видрукувано  25  тисяч  екземплярів першого  тому.  Він містить понад 1 тисячу 600 статей від літери А до літери Г,  що стосуються основних юридичних понять.  Значна  їх частина вводиться в енциклопедичний обіг вперше.

     В енциклопедії   відбито   стержневі   положення  Конституції України і чинного законодавства. Значна група її статей стосується органів законодавчої, виконавчої, судової влади, органів місцевого самоврядування і об'єднань громадян,  а  також  правового  статусу народних депутатів України та депутатів інших рівнів.  Тут вміщені відомості про  юридичні  науково-дослідні  установи  та  навчальні заклади в Україні.

     Широко представлена  в  енциклопедії  і  тематика  з  історії державознавства і правознавства України.  Великий масив становлять також  статті-персоналії відомих юристів (теоретиків і практиків), а також  статті  міжнародно-правового  характеру:  про  міжнародні договори   і  конвенції,  міжнародні  організації,  спеціалізовані органи та установи ООН тощо.

     Юридична енциклопедія  відбиває  сучасний  рівень   юридичних знань про державу і право.

     У підготовці  першого тому взяли участь близько 300 авторів - провідні вчені та висококваліфіковані юристи-практики.  Серед  них академіки   і   члени-кореспонденти   Національної  академії  наук України,  Академії правових  наук  України,  доктори  і  кандидати юридичних  наук практично всіх головних вищих навчальних юридичних закладів.

     Мені приємно відзначити,  що серед авторів енциклопедії  є  і народні  депутати України,  працівники апарату Верховної Ради.  Ми сподіваємося на подальшу нашу творчу співпрацю.

     Хочу сказати про те,  що наша Юридична енциклопедія є  першою даного  роду  енциклопедією в Україні.  Нічого подібного не було в країнах колишнього СРСР і сьогодні  немає  в  жодній  із  країн  - членів Співдружності Незалежних Держав.

     Тепер коротко   щодо   перспектив.   Другий   том   Юридичної енциклопедії вийде цього року.  У  цьому  ж  році  ми  плануємо  в основному  завершити  і  роботу  над  текстом  третього тому.  При збереженні фінансування ми передбачаємо завершити увесь  проект  у рамках  терміну  повноважень  Верховної  Ради  України  нинішнього скликання.

     Завершуючи, хочу подякувати всім  вам  за  підтримку  видання Юридичної енциклопедії як державного замовлення. Сподіваюся, що ця енциклопедія  сприятиме  вам  у   вашій   складній   законотворчій діяльності.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Велике спасибі, Юрію Сергійовичу, і за добрі слова, і за ту величезну роботу,  яку провів  творчий  колектив  під  вашим керівництвом.  Бажаємо  вам  успіху  у завершенні цієї надзвичайно важливої роботи по  виданню  шеститомника  Юридичної  енциклопедії України. Добра вам і удачі!

     Шановні колеги!  У нас є ще 15 хвилин на виголошення запитів. Я прошу записатися. Висвітіть, будь ласка, список.

     Депутат Черненко,  як завжди,  перший.  Будь ласка.  За ним - депутат Бережний.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Уважаемый  Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты! 10 января текущего года в адрес    производственного    обединения    "Артемуголь"   пришла правительственная телеграмма 1515 за подписью первого  замминистра угольной  промышленности  Спектора.  Руководители "Артемугля" были поставлены перед фактом:  четыре шахты обединения - "Комсомолец", имени  Калинина,  имени Гагарина,  "Александр-Запад" - отнесены на 1999  год  к  четвертой  группе,  и  все  ассигнования  по  статье "Государственная  поддержка для добывающих предприятий" в сумме 11 миллионов 169  тысяч  гривень  могут  быть  направлены  только  на покрытие затрат, связанных с подготовкой предприятия к закрытию.

     Горловский городской совет,  исполнительный комитет, народные депутаты,  избранные  от  Горловки,  категорически  против   такой постановки вопроса по следующим причинам. На шахтах "Комсомолец" и имени Гагарина проведены большие работы по подготовке новых  линий очистного  забоя,  и  до  конца  1999 года эти предприятия реально выходят на уровень добычи 1000 и более тонн угля в сутки.  К  тому же   на  указанных  предприятиях  в  1998  году  проведены  замены руководителей. Шахты возглавили способные и энергичные инженеры.

     Уровень безработицы  в  городе  Горловка  выше  среднего   по Украине  и области и составляет 14,7 тысячи человек,  или свыше 15 процентов   трудоспособного   населения.   Особенно   высок   этот показатель  среди  шахтеров.  Однако средства на создание в городе новых  рабочих  мест  не  поступают.  Так,   при   закрытии   шахт "Кочегарка" и имени Изотова на эти цели не получено ни гривни.

     Остаются нерешенными    проблемы    погашения   задолженности закрывающихся шахт за потребленную тепловую и электроэнергию, газ, питьевую  воду,  задолженности  по  заработной  плате,  регрессным искам, перед Пенсионным фондом. А закрытие других шахт многократно усилит указанные негативные явления в городе.

     На фоне изложенных вопросов наиболее острой остается проблема передачи  жилья  и  обектов  соцкультбыта  закрывающихся  шахт  в городскую коммунальную собственность.  На сегодняшний день,  когда постоянно сокращаются бюджетные ассигнования, город не в состоянии принять  на  баланс  всю  социальную  сферу  закрытых шахт и шахты "Кондратьевка",  а Министерство угольной промышленности вообще  не финансирует мероприятия в достаточном обеме.

     Таким образом,   исполком   горсовета,   народные   депутаты, городской  совет  не  согласны  с  решением  первого   замминистра угольной промышленности Украины и готовы отстаивать свое мнение на всех уровнях.  Я убедительно прошу Президента,  Кабинет  Министров вовремя   остановиться,  иначе  горловчане,  та  часть  населения, которую составляют горняки,  вынуждены будут  прибегнуть  к  акции протеста.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Бережний. За ним - депутат Чиж.

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ   114,   Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Я  выполняю  поручение   избирателей   Стахановского региона.

     "Уважаемые народные депутаты! Мы, пенсионеры поселка Тошковка города Первомайска Луганской области,  подошли к черте, за которой

-  голодная  смерть.  Если  до  1998 года задолженность по выплате пенсий колебалась от трех до пяти месяцев,  то  за  1998  год  она достигла восьми месяцев.

     Вопрос: кто и кому дал право доводить до мучительной голодной смерти людей,  проработавших по 30-50 лет  на  благо  родины?  Кто спросил  у  народа  согласия  на  проведение буржуазных реформ,  в результате которых экономика оказалась разваленной,  а государство стало банкротом?  Почему Президент и его рать,  а также кабминовцы процветают, жируют в то время, когда люди голодают и вымирают?

     Если Президент и Премьер оглохли и ослепли,  не  видят  и  не слышат  людского  горя и страданий,  то как вы,  недавно избранные народные депутаты,  можете не замечать всего происходящего?  Вы же там  не  безграмотные:  много  инженеров,  докторов,  профессоров, академиков,  получивших высокое образование за счет государства, в том числе и за счет нашего нелегкого шахтерского труда. Так почему же такая немилость к  нам,  бывшим  труженикам?  Зачем  принимаете законы, которые идут во вред народу и на пользу "жирным котам"?

     На все эти и другие вопросы нужно отвечать,  а пока мы просим вас принять меры для выделения из госбюджета средств в  Пенсионный фонд городов Первомайск, Стаханов, Брянка.

     Беспрецедентная политика  правительства  привела к тому,  что против народа устроен геноцид.  Закрываются  предприятия,  закрыты шахты.  В городе Стаханов закрыты все четыре шахты. Беспрецедентно закрыто обединение "Стахановуголь".

     Более десяти  тысяч  шахтеров   оказались   без   средств   к существованию.  Все это вынуждает людей идти на крайние меры. Так, вчера пошла  третья  неделя,  как  в  обединении  "Стахановуголь" голодают  13 женщин,  не получающих заработную плату на протяжении 17 месяцев.  На шахте "Золотое" в Первомайске женщины  блокировали ламповую, чтобы не допустить спуск в шахту своих голодных мужей.

     Правительство не  принимает  никаких  мер  в  этом отношении. Министерство угольной промышленности также  бездействует.  Поэтому мы  требуем,  чтобы  при отчете Кабмина в Верховном Совете министр угольной промышленности доложил о том,  как дальше будет строиться работа этой отрасли".

     По поручению  митингующих  от  семидесяти  тысяч  пенсионеров Стаханова и Первомайска подписались 239 человек.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. За ним - депутат Журавський.

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів та селян (Лівий центр).  Шановні народні депутати!  Шановні колеги! Є дуже багато проблем,  які хотілося б сьогодні порушити.  Звичайно, за браком часу про все не скажеш.

     Найголовніша проблема  - ситуація на селі.  Хочемо ми того чи ні, але в цій сесійній залі ми як представники народу змушені весь час  до  цього  повертатися.  Виконавча  влада  хвалиться,  що вже завезено солярки стільки, що по коліна можемо в ній ходити.

     Хвалиться в тому числі й обласна влада, скажімо, Хмельницької області.  А  коли  приїздиш  до свого рідного села,  то бачиш,  що насправді нічого немає.  Замість  того  щоб  займатися  питаннями, пов'язаними  з  технікою  (тому  що  вона  добита до ручки,  як ви правильно  сказали,  Олександре  Миколайовичу,  уже  зв'язана   на мотузках), влада займається іншими питаннями.

     Як виявляється,   дуже  хвилює  людей  проблема  депутатської недоторканності.  Даються команди в обласні  адміністрації,  а  ті доводять   на   місця   наказ   -   проводити  збори.  Скажімо,  в Деражнянському районі (це центр мого округу) треба зорати 11 тисяч гектарів,  а  оргвідділ  районної  держадміністрації  обзвонює  та збирає людей на збори.  Правда,  там і  голови  сільських  рад,  і керівники  розумні  - вони просто зірвали ці збори.  Це щодо того, куди повертається державна машина.

     Соціальні питання іншого  плану:  зарплата  не  виплачується, пенсії не виплачуються. У нас у бюджеті передбачено (я обурювався, коли його проект розглядався,  і не голосував за такий  ритуальний бюджет)   всього-навсього  200  мільйонів  гривень  на  повернення громадянам заощаджень,  у той  час  як  у  минулому  бюджеті  було передбачено 370 мільйонів гривень.  Не повернули ж ні копійки!  Не повертають навіть на похорони.

     Олександре Миколайовичу!  Я  хотів  би   просити   вас   дати доручення, щоб наше злощасне Міністерство фінансів знову не почало розборку  механізмів  повернення  заощаджень   аж   в   останньому кварталі.  Треба  це  робити  невідкладно,  щоб ці нещасні копійки дійшли до людей.

     Треба розглянути й питання передачі соціальних  об'єктів  від підприємств  у комунальну власність.  Iдуть обласні сесії,  треба, щоб вони мали відповідні кошти для облаштування соціальної сфери.

     I нарешті,  у порядку денному стояло два проекти законів  під номерами  2318 та 2326 про внесення змін до законів про податок на додану вартість та про оподаткування прибутку підприємств,  подані разом з указами Президента.

     Якщо ми сьогодні їх не розглянемо, завтра укази почнуть діяти й буде те саме,  що й з акцизом.  Це ще один дуже суттєвий удар по виробникові. Ми знаємо, до чого призводять ці укази.

     Давайте ми сьогодні розглянемо ці питання, тим більше що вони були в порядку денному, і знімемо цю проблему.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Ніколаєнко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).   Християнсько-демократична    партія України.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати! У колишньому Радянському   Союзі   протягом   усього   часу   його    існування здійснювалася політика державного атеїзму, яка об'єктивно вимагала контролю  держави  над  діяльністю   релігійних   організацій   та віруючими громадянами. Вони ж розглядалися як особи, тією чи іншою мірою  опозиційні  до  пануючої  ідеології  та  політики  КПРС   і Радянської  держави.  Як  наслідок,  створилася  система державних органів, які гласно і негласно контролювали релігійні організації, особисте  життя  віруючих,  здійснювали  політику,  спрямовану  на обмеження   і   заборону   діяльності   релігійних    організацій. Регламентація  цієї діяльності,  ліквідація релігійних організацій та переслідування за релігійні переконання є  характерними  рисами політичних систем, що базуються на ідеології тоталітаризму.

     На жаль, рецидиви цієї системи тією чи іншою мірою збереглися в Україні і до цього часу, що не відповідає Конституції України. В статті  35 Конституції України визначені основні принципи політики щодо світогляду  і  віросповідання  людини,  церкви  і  релігійних організацій,  більш  конкретно  визначені права кожного на свободу світогляду і віросповідання,  проголошено відокремлення  церкви  і релігійних  організацій  від  держави.  В  той  же час є Державний комітет у справах  релігій,  покликаний  забезпечувати  проведення державної політики щодо релігій,  церкви.  Це суперечить статті 35 Конституції України,  де  констатується,  що  церква  і  релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а право на свободу світогляду і віросповідання може  бути  обмежене  законом  лише  в інтересах  охорони  громадського  порядку,  здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

     На думку Християнсько-демократичної партії України,  державне управління  у  сфері  релігій не відповідає природі управління,  а існування  центрального  органу  державної  виконавчої   влади   - Державного   комітету   у   справах   релігій   -  є  анахронізмом тоталітарної політичної системи.

     Слід також відзначити,  що мають  місце  непоодинокі  випадки втручання   співробітників  цього  комітету  в  справи  релігійних організацій і конфесій. Усе це нас переконує, що Державний комітет у справах релігій має бути ліквідований.  З цього приводу сьогодні нами,  народними депутатами України від Християнсько-демократичної партії  України  Віталієм Журавським і Сергієм Кириченком,  подано відповідний запит до Президента України.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій.

     Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні громадяни України! Через  два-три  тижні  південні  регіони розпочнуть веснянопольові роботи.  Я  абсолютно   солідарний   з   моїм   товаришем   Іваном Сергійовичем Чижем у тому, що сьогодні виконавча влада недостатньо займається підготовкою до цієї важливої кампанії. Виділили мізерну кількість  техніки  під  державний  лізинговий  фонд.  І  сьогодні зусиллями уряду вона знову концентрується на машинно-технологічних станціях,  а колгоспи,  які мають сьогодні по 10-15 тисяч гектарів землі, таку техніку знову не отримують.

     Проте таке сучасне господарство,  як КСП імені ХХI партз'їзду в Генічеському районі,  в якому 12 тисяч гектарів землі, - якраз і є машинно-технологічна станція.

     Разом з   тим   державні   районні   адміністрації   сьогодні націлюються  на  проведення  нікому  не потрібного референдуму про скасування депутатської недоторканності. Він сьогодні потрібен, як прищ на носі. Куди тільки гроші не витрачаються.

     Далі. Я  хотів  би  сказати про надзвичайну кризову ситуацію, яка склалася в сільській місцевості всієї України,  і особливо  на Херсонщині,  з  виплатою  пенсій пенсіонерам.  П'ять - сім місяців люди не отримують пенсій.  В очах стоять зустрічі в  Генічеському, Новотроїцькому  та  в  інших  районах.  Сотні,  тисячі пенсіонерів плачуть і просять:" Дайте нам 30-40 гривень, щоб ми могли хоч щось купити".

     Олександре Миколайовичу,   на   часі  прийняття  закону  щодо єдиного порядку виплати пенсій (соціалістична фракція вносить  цей законопроект).  Щоб не було так, що в сусідній Запорізькій області пенсію виплачують щомісяця,  а херсонці, які живуть за лісосмугою, вже не отримують її.

     Я хотів  би  сказати ще про одне.  Уряду треба повернутися до питання про кризову ситуацію з підтопленням у південних  регіонах, зокрема  на  Херсонщині.  Кошти  на  боротьбу  з  підтопленням  не виділяються, а ситуація критична.

     Верховній Раді час  розглянути  питання  про  хід  реалізації статті  57  Закону про освіту,  інакше суди заблокують усі рахунки шкіл,  районних відділів освіти. Сьогодні викладачі профтехучилищ, шкіл,  вузів  не  отримують  передбачені  законом доплати за стаж, лікувальні тощо.  Нам потрібно заслухати це  питання  на  сесії  і розв'язати його.

     Шановний Олександре  Миколайовичу!  На нараді ви погодилися з тим,  що все-таки є потреба створити тимчасову слідчу комісію  для перевірки діяльності Кабміну щодо забезпечення роботи енергетичної галузі.  Ви сказали,  що ми це питання розглянемо.  Вчора ми  його порушували.  Треба і його включити до розгляду.  Комісію створено, але  про  той  безлад  з  енергетичним  забезпеченням  ми   мусимо обов'язково  поговорити.  Ці та інші питання ми мусимо обов'язково розглянути на цій сесії.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Час  вичерпано,  але  ще  два  наші депутати настоюють на виступі. Це Косаківський і Світлана Iванівна Синенко. Надаємо їм слово і на цьому завершуємо. Будь ласка.

     КОСАКIВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Дякую.  Місто-герой Київ. Прошу передати слово депутату Заплатинському.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з питань   фінансів   і   банківської   діяльності  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Фракция  "Громада".  Уважаемые  коллеги депутаты!  31 декабря мы  с  вами  приняли  исторический  акт  -  бюджет  нашего государства.  Огромная  работа  проводилась  нами,  депутатами  от Николаевской  области,  для  того  чтобы  в  бюджете  были  учтены интересы  судостроения  -  самой  главной для николаевской стороны отрасли, которая на сегодня не имеет равных в нашем крае.

     Нами была проделана определенная  работа.  Мы  участвовали  в разработке   проекта  совместно  с  членами  бюджетного  комитета, проводили переговоры с руководителями правительства,  Министерства финансов. На этих переговорах мы получили ряд обещаний и заверений в том,  что проблемы судостроения  в  бюджете  не  будут  обойдены стороной.   Однако  в  самый  последний  вариант  проекта  Кабинет Министров все-таки не внес строку  расходов  на  судостроение,  на которую так рассчитывали корабелы Николаевщины.

     Александр Николаевич!  Мы с вами неоднократно говорили на эту тему.  Я знаю,  что вы разделяете боль судостроителей,  понимаете, насколько  важен этот вопрос.  Я очень прошу вас вернуться к нему. Речь  идет  о  строке  бюджета  (это  принято  также  31  декабря) "поступление   амортизационных   отчислений".  Предусмотрено,  что порядка 1 миллиарда 100 миллионов  гривень  амортотчислений  будет выделено  на  финансирование  целевых программ.  Я очень просил бы дать сегодня поручение Кабинету Министров,  чтобы хотя  бы  сейчас проблемы судостроителей не были забыты.

     И еще   одно.  Совместно  с  бюджетным  комитетом  мы  внесли предложение  включить  в  бюджет  дополнительную  статью,  которая предусматривает  за  счет  первичной  эмиссии  Национального банка Украины    осуществить    финансирование    программ    поддержки, агропромышленного   комплекса,  судостроения  и  самолетостроения. Финансирование судостроения предлагалось в  обеме  200  миллионов гривень.   Эта   статья  не  была  проголосована  31  декабря  как небюджетная, и вопрос этот остается открытым.

     Мне хотелось бы, чтобы на внесенный проект Закона о первичной эмиссии   Национального   банка  Украины  было  обращено  внимание руководства  Верховного  Совета  и  Кабинета  Министров   Украины. Наконец,  мне  хотелось  бы  обратиться  к Премьер-министру:  пора повернуться лицом к судостроению.  Обещаний  было  множество,  так давайте хотя бы одно из них выполним.

     Президент Украины  на  встрече  с  судостроителями  Николаева обещал решить вопрос о выделении 5 миллионов гривень на содержание обектов   социальной   сферы.  Пока  этот  вопрос  также  остался открытым.

     Я выражаю надежду, что проблемы судостроителей будут поняты и решены.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі. Синенко Світлана Іванівна.

     СИНЕНКО С.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Дякую, Олександре  Миколайовичу,  за  надане   слово.   Шановні   колеги! Звертаюсь  до  вас  за дорученням депутатів Кременчуцької районної ради, що на Полтавщині.

     Як відомо,    Президент    України    призначив    проведення Всеукраїнських зборів селян 8-9 лютого цього року.  Це і не дивно, адже на з'їзд люди обирають  своїх  делегатів  самі,  а  на  збори учасників призначають за відомими критеріями відбору.  І не селяни з їхніми бідами і  проблемами  хвилюють  Президента,  а  вибори  у жовтні 1999 року. Та й ідея проведення такого з'їзду, а не зборів, належить самим селянам, їхнім обранцям - депутатам місцевих рад.

     Кременчуцька районна рада на своїй п'ятій сесії 23  скликання прийняла заявузвернення до депутатів Верховної Ради такого змісту: "Ми,  депутати Кременчуцької  районної  ради,  що  на  Полтавщині, обіцяли  своїм  виборцям  докласти  всіх зусиль,  щоб допомогти їм подолати труднощі і на  основі  піднесення  виробництва  поліпшити життя.

     Проте в   практичній   діяльності  ми  все  більше  і  більше переконуємось,  що в нинішніх умовах накази виборців нам  виконати не  під  силу.  Люди  в  селі  ті  самі,  що  були і до 1991 року, керівники,  спеціалісти господарств теж в основному не  змінилися, ні  працелюбства,  ні  мудрості  і кмітливості в них не поменшало, навпаки, вони ще більше докладають зусиль, борячись за виживання.

     Безгрошів'я і породжений ним бартер  добивають  тваринництво, виробництво  м'яса зменшилося більш як у 3 рази,  а молока - у 3,5 раза.  Вінцем злочинного реформування села стало масове  зубожіння селян.   Пенсіонери   5   місяців  не  бачать  зароблених  пенсій, заборгованість з яких  становить  більше  4  мільйонів  гривень  в районі,  хлібороби  роками  не  отримують  зарплати,  борг  з якої становить 3 мільйони 594 тисячі гривень,  у селян  району  держава вкрала 10 мільйонів гривень заощаджень.  Грабіжницькими податками, кредитами,  диспаритетом   цін   колективні   сільгосппідприємства обібрали до нитки, ще й зробили боржниками.

     Таким чином,   Кременчуцький   район,   як   і  вся  Україна, прирікається на вимирання. За останні роки в нашому районі померло на 3,5 тисячі чоловік більше, ніж народилося.

     Погляньте навкруги:  все, що створювалось самовідданою працею не одного покоління  радянських  людей,  розграбовано  і  знищено, економіка зруйнована,  армія небоєздатна,  Конституція і закони не діють,  злочинність  зростає,  повсюдно  панують   злидні,   народ вимирає,  голод  і  холод,  хвороби  і насильство стоять на порозі кожної оселі. Люди доведені до відчаю.

     Всі ці біди породила  нинішня  влада.  До  якого  часу  можна терпіти, мовчати і не діяти?

     Не бачачи іншого виходу,  ми, депутати Кременчуцької районної ради,  на всю Україну заявляємо про свою  опозицію  до  нинішнього курсу,  який  здійснюється  вищими  ешелонами  влади  під диктовку Заходу,  і  вимагаємо  зміни  в  напрямі   відродження   народного господарства   України,  зруйнованого  так  званою  розбудовою,  і поліпшення добробуту людей праці".

     Звертаються до  нас,  шановні  колеги,  щоб   ми   підтримали опозицію  до  правлячої верхівки,  до уряду і до Президента,  який керується Міжнародним валютним фондом.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я уважно разом з вами  вислухав  усі запити і пропозиції,  які внесені.  Стосовно них буде, безперечно, дано доручення.  Ті питання які порушував  народний  депутат  Чиж, враховані в порядку денному.  Але я звертаюся до вас,  особливо до Комітету з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин,  з проханням  взяти безпосередню участь у підготовці республіканської наради,  яка готується.  Не бути спостерігачами,  а брати  активну участь.  Подивіться,  хто  туди  запрошується,  яка програма і які питання там будуть обговорюватися.  Весна 1999 року - це,  мабуть, буде остання весна в аграрному секторі...

     Сьогодні, до  вашого  відома,  не  заготовляються  мінеральні добрива,  не займаються питаннями підготовки пального, а через два тижні  на  Півдні  вже  "вікна"  -  починається посівна!  Я просто дивуюся,  як уряд не по-державному підходить до цього питання,  не розуміє,  що  держава в 1999 році може залишитися без продовольчих ресурсів.  Я думаю,  що ця нарада справді повинна стати переломним моментом  у  підході  до розвитку агропромислового комплексу.  І я просив би комітет зайнятися цим  питанням  разом  з  оргкомітетом, який над цим працює. Щоб не було так: поговорили - і розійшлися.

     З решти  питань  будуть  дані  відповідні доручення.  А зараз починаємо розгляд питань, які внесені до порядку денного.

     ------------

     Розглядається питання  про  призначення  виборів   Київського міського голови. Слово надається Мокроусову Анатолію Олексійовичу, члену  Комітету  з  питань   державного   будівництва,   місцевого самоврядування та діяльності рад. Будь ласка.

     МОКРОУСОВ А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий  округ 213,  м.  Київ).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые  коллеги!  15  января  этого  года  после   многолетнего марафона  мы  приняли  закон о столице нашего государства - городе Киеве.

     Естественно, этот документ рождался в творческих муках,  но в конечном  счете  то,  к  чему  стремились и киевляне,  и мы,  было реализовано. 25 числа данный закон был подписан Президентом нашего государства.

     Вчера в  нашей  парламентской  газете  был  опубликован  этот закон, что дает мне моральное право внести сегодня на рассмотрение Верховного  Совета  дату  проведения  выборов Киевского городского головы.

     Я отлично осознаю после вчерашнего  рейтингового  голосования всю  сложность  и  пикантность  моего присутствия на этой трибуне, потому что и в процессе обсуждения на  заседании  комитета,  и  на встрече   с  депутатами  различных  фракций  высказывались  разные видения даты проведения этих выборов.

     Мы с группой авторов  закона  о  столице  нашего  государства после  длительного  обсуждения  и  изучения  всех возможных сроков внесли вчера в этот зал предложение о проведении выборов 4  апреля этого года.

     Почему мы исходили именно из даты 4 апреля? Естественно, если мы обратимся к Закону о выборах депутатов местных советов,  то там законодательно  определен  срок  об  обявлении  дня выборов за 90 дней.  Мы предлагаем срок два месяца на основании пункта 4 раздела XV  "Перехідні  положення"  Закона  о  выборах  депутатов  местных советов и сельских,  поселковых,  городских голов, где определено, что,  учитывая сложившуюся ситуацию,  разрешить проведение выборов за 55 дней.

     Высказывались и другие  предложения  относительно  проведения выборов:  и 31 октября (это было высказано на заседании комитета), и 4 мая (сегодня ко мне подходили депутаты), предлагались и другие сроки.

     Учитывая сложившуюся  ситуацию  в  городе  и  ряд обективных обстоятельств, я все-таки надеюсь на вашу поддержку.

     Почему мы берем минимальный срок на подготовку  и  проведение выборов?  Я думаю,  каждому понятно, что можно и год, и два, и три готовиться к любому мероприятию, но подготовка будет заканчиваться буквально  в  последние дни.  Поэтому два месяца - вполне реальный срок для подготовки выборов.

     Вы знаете,  что в прошлом году выборы городского головы  были назначены на 29 марта, однако в предпоследний день Конституционный Суд  отменил  их.   То   есть   те   кандидаты,   которые   желали баллотироваться  на  эту должность,  уже,  можно сказать,  провели разминку. Это первое.

     Второе. Я хотел бы обратить ваше  внимание  на  очень  важный аспект  состояния  власти  в  городе  Киеве  сегодня.  В  связи  с принятием нами закона легитимность председателя городского  совета отпадает.  Мы  имеем  сегодня  в городе Киеве главу администрации, который избран также председателем городского совета.  То есть все документы  после  принятия нами Закона о столице Украины,  которые выходят за  подписью  председателя  городского  совета,  не  имеют юридической силы.

     Вот такой  основной мотив нашего предложения по дате выборов. Я хотел бы,  чтобы вы все-таки прониклись чувством ответственности и  уяснили,  что  мы  не  можем  больше оставлять город Киев,  его население без легитимного головы.

     И еще один момент.  Что касается проведения выборов 4  мая  и позже, как предлагали некоторые, должен заметить, что будет сложно подготовиться и провести выборы,  поскольку  они  совпадут  уже  с отпускным  периодом.  Кроме  того,  в  мае  Киев будет праздновать 500-летие Магдебургского права и,  конечно, будет не до подготовки и проведения выборов.

     Исходя из сказанного,  я обращаюсь ко всем вам поддержать мое личное предложение о проведении выборов 4 апреля этого года.

     ГОЛОВА. Спасибі, Анатолію Олексійовичу.

     Шановні колеги!  Перед тим  як  надати  право  записатися  на запитання,  я  хотів би звернути вашу увагу на те,  що,  приймаючи Конституцію,  ми чітко виписали вертикаль державних адміністрацій, але розмили вертикаль місцевих рад. І сьогодні, коли Верховна Рада цю вертикаль намагається напрацювати, відчувається супротив з боку адміністрації:   створюються   різні   незаконні  асоціації,  інші об'єднання,  які вибудовують цю вертикаль, але хочуть, щоб вона не підпорядковувалася радам, а щоб нею керували зовсім інші люди, які до цього практично не мають прямого відношення.  Так сьогодні і  з містом  Києвом  виходить,  що  голова  міської  ради нелегітимний. Відповідно і рішення такі приймаються.

     Я думаю,  що немає потреби затягувати час. Тим, хто готується балотуватися на голову міста Києва, 60 днів достатньо. Я просив би це врахувати  і  сьогодні  прийняти  цей  проект  постанови.  Часу достатньо  для  того,  щоб  провести  відповідну роботу і 4 квітня провести вибори (Шум у залі).

     У Тернополі вас  оберуть  трошки  пізніше.  Я  ще  раз  кажу, оберуть пізніше. А нам у Києві потрібно обрати... Ми тут не гості, а працюємо на постійній основі.  Я просив би до цього підходити  з таких  позицій  (Шум у залі).  А ви в себе оберете тоді,  коли вам потрібно... Господарюйте у себе.

     Є запитання до Анатолія Олексійовича? Запишіться, будь ласка.

     Висвітіть список.  Скільки  часу  відведемо?  Десять   хвилин достатньо. Депутат Давидов. За ним - депутат Шушкевич.

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики  (виборчий  округ  108,  Луганська  область). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемый докладчик!  Вы знаете,  что вчера  уже  состоялось  голосование  по  этому  вопросу.   И   мне непонятно,  почему  с  такой  настойчивостью  председательствующий ставит на голосование в сессионном зале именно эту дату. Тем более что, зная деятельную натуру Александра Александровича Омельченко и все его масштабные деяния, после того, как он будет избран головой города  Киева,  у  него  начнутся  проблемы  во взаимоотношениях с действующим Президентом.  И я не хочу,  чтобы  наш  градоначальник столицы Украины повторил,  например,  судьбу Лужкова: появится еще один кандидат в Президенты Украины,  а потом снова надо  проводить очередные выборы городского головы.

     Неужели непонятно,  что  необходимо  совместить  эти выборы с президентскими  выборами,  чтобы   дать   возможность   Александру Александровичу выставлять свою кандидатуру и в Президенты Украины?

     МОКРОУСОВ А.О.  Отвечая  на  вопрос  Ельяшкевича,  я хотел бы обратить внимание всех на то,  что мы рассматриваем вопрос  не  об избрании  Омельченко  головою  города Киева,  а об избрании головы города   Киева.   Если   у   вас   будет   желание,    пожалуйста, баллотируйтесь.

     ГОЛОВА. Депутат Шушкевич. За ним - депутат Сахно.

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодер-жавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Прошу передать слово депутату Алехину.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 39, Дніпропетровська  область).   Фракція   "Громада".   Шановний Анатолію   Олексійовичу!   Зрозуміло,   що  ви  обстоюєте  місцеве самоврядування, щоб якнайшвидше був всенародно обраний голова. Усе це  нормально,  але  є  ще  дві  пропозиції.  Одна  - на порушення законодавства: обрати за два місяці, якщо від сьогодні рахувати. А друга  -  провести  вибори  31  жовтня і цим самим зберегти трошки коштів.

     Водночас хотів би,  враховуючи,  що тут присутній  мер  міста Києва,  нагадати,  що  декілька  днів  тому  по  телебаченню  було показано ту катастрофу,  яка  насувається  на  Київ,  пов'язану  з дамбою   на   Київському   морі...  Олександре  Олександровичу,  я звертаюсь і до вас! Можливо, було б доцільно саме зараз кошти, які плануються  на  вибори,  спрямувати  на  ремонт  дамби  Київського водосховища,  щоб запобігти катастрофі на території  міста  Києва. Просив  би,  щоб ви дали цьому оцінку.  А наполягатиму і проситиму колег, щоб вибори провести 31 числа.

     МОКРОУСОВ А.О.  Это  ваше  конституционное  право  предлагать дату,  которую  вы  считаете  необходимой.  Но я хотел бы обратить внимание,  что в городе Киеве очень много проблем.  И если  мы  не будем  избирать  мэра  города Киева до тех пор,  пока не решим все проблемы,  нам  понадобится  еще  не  один  десяток  лет.  Поэтому единственное скажу: то, что сделано в Киеве за последние 2-3 года, не делалось десятилетиями.

     ГОЛОВА. Депутат Сахно. За ним - депутат Стрижко.

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   НДП).   Народно-демократична партія.      Шановний      Анатолію      Олексійовичу,     фракція Народнодемократичної партії голосувала за цей закон і  дуже  хоче, щоб  вибори пройшли законно і у визначені терміни.  Але в мене два запитання.

     Перше запитання.  Ми посилаємося на те,  що  вибори  міського голови  мають  проходити відповідно до Закону про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Там визначений певний термін. Є певна суперечність, оскільки ми пропонуємо термін 60 днів, а у "Перехідних положеннях" записано 90 днів. Чи не вийде так,  що  ми  оберемо мера,  скажімо,  того ж шановного Олександра Олександровича Омельченка,  а потім  певні  сили,  якщо  виникнуть якісь  непорозуміння,  звернуться до Конституційного Суду і будуть опротестовувати це рішення.

     І друге запитання.  Сьогодні депутат Лавринович опублікував у газеті  "Голос  України"  певні  розбіжності у редакції Закону про столицю,  прийнятого  Верховною  Радою,  і  поданого   на   підпис Президентові. Справді, є непорозуміння щодо текстів. Чи не буде це підставою для Конституційного  Суду  опротестувати  цей  закон,  і вибори будуть незаконними?

     Дякую.

     МОКРОУСОВ А.О.   Спасибо.   Я  в  начале  своего  выступления аргументировал дату 60 дней. Вспомните, когда мы с вами избирались и  когда  проходили  выборы  местных советов,  то в соответствии с "Переходными положениями" был определен срок 55 дней.

     Поэтому я считаю возможным  вернуться  к  этому  документу  и использовать  именно  этот  закон  для того,  чтобы сократить срок подготовки проведения выборов с  90  дней  до  60  дней.  То  есть избрание  мэра  города  Киева  будет  аналогичным избранию мэров в других городах.

     Что касается второго вопроса,  то вчера Александр  Николаевич частично  ответил  на  него.  Я думаю,  надо поработать с авторами проекта,  поднять стенограммы нашего заседания и установить, какие неточности   были   допущены   при  окончательной  редакции  этого документа.

     Со стороны авторов  замечаний  нет.  Президент  подписал  тот документ, который был принят в сессионном зале.

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. За ним - депутат Журавський.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  С моей точки зрения,  весенние выборы будут проходить под сильнейшим давлением  Президента,  а осенние дадут все-таки более обективный результат.

     Слово для вопроса прошу передать депутату Пейгалайнену.

     ГОЛОВА. Хвилина не передається (Шум у залі).

     Пейгалайнен і так підтримує.

     Депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнсько-демократична партія України.  На вашу  думку,  яка  є небезпека у разі поєднання виборів Київського міського голови і Президента України?

     МОКРОУСОВ А.О.  Я  здесь  не  вижу   никаких   трудностей   и сложностей.  Мы предлагаем сократить этот срок для того, чтобы как можно быстрее был легитимный голова в городе Киеве.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     МОКРОУСОВ А.О. Дякую.

     ГОЛОВА. Є бажаючі виступити?  Запишіться,  будь ласка (Шум  у залі).  Будь ласка, висвітіть список (Шум у залі). Єльяшкевич дуже хоче балотуватися...  Записалися 5  депутатів.  Надамо  можливість усім виступити по три хвилини. Не заперечуєте? Виставте 15 хвилин, будь ласка. Депутат Беспалий. За ним - депутат Степанов.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). Народнодемократична партія. У нашій фракції відбулася глибока   дискусія   щодо  цього  питання,  були  наведені  вагомі аргументи як за 31  жовтня,  так  і  за  4  квітня.  У  результаті дискусії фракція визначилася підтримати проект постанови, внесений народним депутатом Мокроусовим, про проведення виборів 4 квітня.

     Ключові аргументи  є  такі.  Ці  вибори  не  чергові   і   не позачергові,  тобто  щодо  них  правомірним є спеціальний порядок, який  визначений  "Перехідними  положеннями",  про  що  і  говорив депутат Мокроусов.

     Другий аргумент.  Ми  забуваємо,  що  повномасштабна  виборча кампанія в Києві  була  вже  проведена.  Вибори  були  призупинені Конституційним Судом напередодні дня виборів, тобто 29 березня.

     Третій аргумент.  Якщо призначити вибори на 31 жовтня,  то це означає,  що ми втягнемося  в  9-місячну  виборчу  кампанію,  яка, по-перше,   використає   шалені   кошти,   подруге,   призведе  до політизації всього київського міського життя.  Фактично,  Київська рада  втягнеться  у  виборчу кампанію,  і ми отримаємо надзвичайно тривалий певний параліч міської влади. Це не в інтересах киян. Між іншим, це є ключовим аргументом.

     Нарешті, є  сумніви,  які  висловлювали  і  народний  депутат Лавринович,  і народний депутат Шеховцов щодо відповідності тексту Закону про столицю України - місто-герой Київ, який був підписаний Президентом, і тому який був ухвалений Верховною Радою.

     Ми вважаємо, що позиція Шеховцова і Лавриновича обгрунтована, і звертаємося до керівництва Верховної Ради,  щоб дали протокольне доручення профільному  комітету  розглянути  цю  справу  і  внести відповідні пропозиції, аби розвіяти тут усі сумніви.

     Але звертаю  вашу  увагу,  шановні  колеги,  що ці сумніви не стосувалися права киян на прямі вибори Київського міського голови, тобто  ця  позиція  є поза сумнівами.  Ми можемо призначати вибори Київського міського голови навіть у тому випадку,  якщо  закон  не повною  мірою  є  таким,  яким  ми  його  ухвалили.  Це дещо різні питання.

     Зважаючи на наведені аргументи, фракція Народно-демократичної партії  підтримує  проект  постанови,  внесений народним депутатом Мокроусовим, і сподівається на підтримку сесійного залу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Степанов.  За ним - депутат  Єльяшкевич...  Я прошу,  не записуйтеся,  я не надаватиму слова (Шум у залі).  Було записано п'ять народних депутатів, п'ять і виступлять.

     Будь ласка.

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция Социалистической партии. Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты!  Я хотел  бы  напомнить,  что  есть  еще  альтернативный проект,  который подали депутаты Николаенко,  Кияшко и Винский.  И они имеют право выступить здесь с альтернативным проектом.

     Я хотел,  Александр  Николаевич,  вам  напомнить,  чтобы   вы предоставили слово этим товарищам.

     ГОЛОВА. Я прошу, виступайте з теми.

     СТЕПАНОВ М.В.   Александр  Николаевич,  я  как  раз  по  теме выступаю.  Что касается конкретно выборов.  Проводить  выборы  или через 60 дней,  или одновременно с выборами Президента,  я не вижу здесь абсолютно никакой разницы.

     Тот аргумент,  который  выдвигал  предыдущий  докладчик,  что нынешний  голова  с  принятием  закона становится нелегитимным,  я считаю неубедительным.  В таком случае и наш Президент после  июля будет   нелегитимным,  потому  что  заканчивается  пятый  год  его полномочий.  И в данный момент,  до  выборов,  Киевский  голова  и легитимный,  и  имеет  все  права,  поэтому,  уважаемые,  не  надо наводить тень на плетень.

     Что касается   выборов   головы   одновременно   с   выборами Президента.   Здесь   уже   приводился  аргумент,  что  и  средств недостаточно,  которые можно было  бы  использовать  совершенно  в другом  направлении.  Я  скажу  прямо:  эти  выборы  в Киеве будут использованы как модель для президентских выборов,  будет обкатана вся  система  и  "работы" с комиссиями,  и влияния на избирателей. Фактически уже сейчас по Киеву пойдет продвижение тех  кандидатов, которые нужны нынешней власти.

     И давайте не будем забывать,  что у нас на подходе еще проект Закона о городе Севастополе.  И тогда возникнет вопрос, что где-то в  июле  или  в  августе надо будет там проводить выборы.  Было бы резонно и реально провести выборы и  в  Киеве.  Я  думаю,  что  мы примем  решение  о проведении выборов в Севастополе одновременно с выборами Президента.

     И еще раз  напоминаю,  Александр  Николаевич,  все-таки  надо предоставить слово авторам альтернативного проекта.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Якщо  йдеться  про  обкатку,  то,(я думаю,  це можуть зробити всі, хто серйозно про це думає, а не просто хизується.

     Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Самойленко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги!  Вопрос о дате проведения выборов  руководителя  столицы,  который мы сегодня рассматриваем, связан не просто с конкретной должностью.  Этот  вопрос  связан  с тем,  будут ли у нас, наконец, проведены честные выборы, или опять в очередной раз власть пойдет  на  фальсификацию  (как  это  было, например,  в  округе  221),  для того чтобы закрепить существующее положение  и  чтобы  в  дальнейшем  избранный  руководитель  Киева оказывал  этой  власти  (точнее,  кандидату  в  Президенты  - ныне действующему   Президенту   Леониду   Даниловичу   Кучме)   полное содействие в период избирательной кампании.

     Я мог  бы рассказать и о том,  что будут потрачены совершенно ненужные  финансовые  ресурсы   на   дополнительные   выборы,   на агитационные средства,  на то,  чтобы,  к сожалению, в это время в столице Украины вместо обсуждения серьезных экономических  проблем начиналась  дискуссия,  в  том числе и среди депутатского корпуса, кого бы хотели видеть на должности руководителя города Киева.  Для того  чтобы  этого  не  было,  необходимо,  безусловно,  совмещать президентские выборы и выборы  Киевского  головы.  Тем  более  это необходимо  для  того,  чтобы  дать возможность киевлянам свободно сделать свое волеизявление,  для того  чтобы  все  понимали,  что избранный  руководитель  Киева  будет легитимным руководителем.  К сожалению,  очень долго никого не беспокоило, что один из нынешних депутатов,  легитимный руководитель столицы Украины, был незаконно смещен с должности  ныне  действующим  Президентом.  К  сожалению, многих не беспокоило и то, что подобные случаи не единичны в нашей стране.

     Если же выборы пройдут 4  апреля,  как  это  предлагает  ныне действующая власть,  власть в очередной раз ошибется,  потому что, будучи избранным,  тот человек,  на которого власть надеется,  сам будет  баллотироваться  в  Президенты.  Безусловно,  я приветствую такой шаг,  потому что хочу, чтобы было больше кандидатов, которые бы  забирали  голоса  у  ныне действующего Президента Кучмы.  Но я хочу, чтобы президентские выборы все-таки не дискредитировались, я хочу,  чтобы  на  президентских выборах была возможность нормально проголосовать гражданам Украины.

     И поэтому я  прошу  всех  проголосовать  за  дату  проведения выборов 31 октября.  Мы определились с этой датой еще 28 июня 1996 года,  и все прекрасно должны осознавать,  что именно в этот  день народ сам изберет руководство и страны, и столицы.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Самойленко. За ним - депутат Бондаренко.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань економічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   ПЗУ).   Голова   Української екологічної  асоціації  "Зелений  світ".  Шановні колеги!  Шановні кияни! З дискусії відчувається наближення президентської кампанії. І  всі  так  чи  інакше  замість  того,  щоб  говорити  про вибори Київського міського голови, говорять про президентську кампанію. А хіба  киян  цікавить  президентська кампанія?  Киян цікавить,  щоб вчасно виплачувалися заробітна плата, пенсії. Це робиться в Києві? Присутні   у  цьому  залі  спокійно  можуть  ходити  до  відкритих артезіанських свердловин і пити артезіанську чисту воду на відміну від таких нещасних наших регіонів,  як Донецьк,  Маріуполь, Крим і багато інших.

     Ми хочемо,  щоб будувалося метро в Святошин,  на  Виноградар, щоб  швидкісний  трамвай ходив на Троєщину.  Ми хочемо,  щоб кияни були зрівняні у своїх  правах  з  усіма  мешканцями  України,  які вибрали своїх голів.

     І йдеться  не  про  Омельченка,  а  про  надання  рівних прав киянам.  І якщо сьогодні дехто вважає,  що,  поєднавши вибори мера міста  і  Президента,  можна  запобігти  його підтримці якогось із кандидатів,  то помиляється.  Саме незалежний мер міста Києва може сприяти    рівним    для   всіх   кандидатів   умовам   проведення президентської кампанії.

     У зв'язку з цим я хотів би ще раз звернутися до залу: давайте проголосуємо і дамо можливість киянам обрати свого голову.  Якщо є заперечення щодо дати - 4 квітня,  то можна вибрати будь-який з 90 днів  до  16  травня.  І до 500-річчя надання Києву Магдебурзького права ми все-таки повернемо самоврядування в столицю.

     Ми багато зробили.  Спільно працювали над розробкою закону  і його  прийняли.  Треба  зробити ще один крок.  Не варто нам чекати зауважень  від  Ради  Європи.  Адже  скільки  вже  їх  було  через відсутність самоврядування в місті Києві! Виділення нині земельних ділянок для посольств іноземних держав  -  нелегітимне.  Виділення земельних ділянок вітчизняним приватним забудовникам,  підприємцям

- це також порушення законів України. Тому я ще раз хочу закликати зал  проголосувати саме за дату 4 квітня.  Якщо будуть зауваження, то дати "зелене світло" виборам 16 травня.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Бондаренко. Будь ласка.

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212,  м.Київ). Фракція "Реформи-центр". Шановні друзі! Конституція України містить статтю 24,  якою  гарантується всім громадянам нашої держави рівні права, незалежно від віку,  статі,  раси,  місця проживання. Всі мешканці України мають повне право на організацію самоврядування.  Проте це право нереалізоване в Києві та ще кількох містах і селах  України, де з різних причин вибори не відбулися.  Київ є столицею, і він не може демонструвати неповагу до самоврядування.

     Нещодавно один із народних депутатів України,  який  очолював владу в столиці,  аж до Європи доїхав з тим, щоб домогтися повного самоврядування в  Києві.  Правда,  результати  його  господарської діяльності  в  Києві  нульові.  Тому сьогодні дуже важко сприймати позицію  цієї  людини,  яка  заперечує  проти  повної   реалізації самоврядування  в Києві,  у тому числі обрання Київського міського голови.

     Аргументи щодо цього  -  різні.  Одні  кажуть,  що  майбутній Київський міський голова допомагатиме Президентові. А якщо обирати голову і Президента одночасно,  то голова займатиметься проблемами столиці і буде незалежний від Президента.

     Але є й інша логіка. Якщо ми оберемо голову, то він буде менш залежний від Президента,  ніж сьогоднішній керівник міста,  який є головою міської державної адміністрації і призначений Президентом.

     Гадаю, в  даному  випадку ця логіка має спрацювати на те,  що буде висунуто різних кандидатів і хтось із них переможе, і це буде менш залежна від Президента людина, ніж вона є сьогодні.

     У Києві  є всі можливості на рівних умовах змагатися багатьом претендентам.  Навесні,  стежачи за рейтингом можливих кандидатів, ми побачили, як кияни віддавали перевагу позиції того чи іншого. І це необов'язково нинішній голова міської державної  адміністрації. Це і Валерій Бабич,  і інші,  і вони були на рівних правах. І нині на виборах голови такі права треба забезпечити.

     Я хотів би сказати,  що є ще одна  сила,  щоб  у  Києві  була легітимна  влада.  Я вже говорив про те,  що ще під час виборів до Верховної Ради попереднього скликання робилося все,  щоб по  Києву не були обрані народні депутати України. З 23 депутатів, які могли тоді бути обрані,  було обрано лише 8.  У цьому  було  зацікавлене одне  регіональне угруповання,  яке і сьогодні розставляє фігури в київській  політичній  грі,  відкидаючи   на   задвірки   київську політичну  еліту та багатьох з тих,  хто тут живе.  Сьогодні члени цієї фракції,  яка представлена одним регіоном,  всі сто відсотків голосуватимуть проти прийняття цього закону. І закручують сьогодні цю брудну політичну гру видатні кияни, які стали дніпропетровцями.

     Я хотів би сказати, звертаючись до киян: усвідомте, що  той,  хто  сьогодні бореться проти обрання міського голови,  не є справжнім киянином,  бо не хоче, щоб Київ процвітав. Чим  тут  гірше,  тим  результати  його нульової діяльності будуть кращими.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Слова  просить   голова   Київської міської  ради  Омельченко  Олександр  Олександрович.  Будь  ласка, Олександре Олександровичу.

     ОМЕЛЬЧЕНКО О.О.,  голова  Київської  міської  ради.   Шановна президіє! Шановні депутати! Закон про столицю України - містогерой Київ схвально сприйняли кияни.

     Я хотів би,  щоб зал зрозумів, що є дві норми стосовно нашого випадку.   Одна  норма,  і  вона  має  право  на  існування,  вона підготовлена - 4 квітня. 55 днів - норма, за якою відбулися вибори 29  березня в Україні депутатів усіх рівнів - селищних,  районних, обласних,  міських та до Верховної Ради і голів усіх рівнів,  крім міста Києва. Щодо виборів голови в Києві Конституційний Суд визнав постанову Верховної Ради неконституційною і зробив  це  28  числа, коли  кандидати  на  міського  голову  завершили виступи зі своїми програмами перед киянами.

     Сьогодні працюють усі виборчі комісії, створені міською радою попереднього  скликання,  їх склад ніхто не змінював.  Іншої норми нема.

     Такої норми,  як  суміщення  виборів  Президента  і  міського голови,  Конституція  не  передбачає.  Тому  пропозиції  перенести вибори на 31 жовтня такі ж неправомірні,  як і обирати  Президента одночасно  з  головою  міста 4 квітня.  Це підхід один!  Повторюю, немає такої норми в Конституції.

     Є норма інша,  ви про неї знаєте -  90  днів.  Але  в  законі зазначено - не пізніш як за 90 днів. Це стаття 10.

     І останнє. Якщо вибирати не за нормою - 55 днів,  як минулого року були вибори,  і обрано і  мера,  як  ви називаєте,  або  міського  голову,  строком  на чотири роки.  Якщо обрати за нормативом - 90  днів,  то  з  чотирьох  років  рік  уже пропрацювала міська рада - 75 депутатів,  таких же поважних людей, як і ви.  Їм кияни довірили.  І голова,  який перед вами виступає, обраний  терміном  на чотири роки.  Отже,  тоді в депутатів термін повноважень завершиться через  три  роки.  То  скільки  можна  над Києвом проводити лабораторні експерименти?  Київ,  столичне місто, незабаром,  на День Києва в травні, святкуватиме 500-річчя надання йому магдебурзького права.

     Шановні депутати!  У  мене  до  вас  прохання.  Ви подарували киянам закон.  Йде політична гра.  Боятись виборів голови - це  не по-чоловічому,   бояться  ті,  кому  є  чого  боятися.  Має  право висуватись не тільки Омельченко.  Нехай буде сто кандидатів. Кияни виберуть із ста одного.

     Я прошу вас підтримати вибори голови в інтересах киян. Не під прізвище.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  я зачитаю статтю 10 Закону України про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських голів - ту,  про яку йдеться (Шум  у  залі).  Облиште,  не намагайтесь бути,  так би мовити,  більшим католиком, ніж сам папа римський. Вам усе щось не так.

     Я прошу послухати статтю  10:  "Строки  призначення  місцевих виборів.

     1. Чергові вибори депутатів місцевих рад,  а також сільських, селищних, міських голів проводяться на території України одночасно і  призначаються  не  пізніш  як  за  90 днів до закінчення строку повноважень депутатів місцевих рад поточного скликання, сільських, селищних, міських голів.

     2. Позачергові  вибори  відповідно  депутатів  місцевих  рад, сільських,  селищних,  міських голів призначаються не пізніш як за 90 днів до дня виборів.

     3. Повторні   вибори   депутатів   місцевих  рад,  сільських, селищних,  міських голів замість тих,  які вибули,  а також у разі утворення      нової     адміністративнотериторіальної     одиниці призначаються у строки, передбачені цим законом.

     4. Вибори призначаються на неділю.

     5. Рішення  про  призначення  виборів  доводиться  до  відома населення   органом,  який  їх  призначив,  через  засоби  масової інформації або в інший спосіб не пізніш як на  третій  день  після його прийняття".

     Шановні колеги,   мені   незрозуміле   оце   блокування.   Це нерозуміння простої істини.  Потрібно  провести  і  обрати  голову місцевої  ради - міста Києва.  Це - спільний інтерес,  а не якоїсь окремої фракції,  яка бачить себе головою.  Будь ласка, нехай вона виставляє  два,  три  кандидати,  нехай балотуються.  90 днів - це достатньо, цілком достатньо.

     І я просив би підтримати пропозицію  про  проведення  виборів Київського  міського голови 4 квітня.  Проект постанови у вас є на руках.

     Я ставлю  проект  Постанови  Верховної   Ради   України   про призначення  виборів  Київського  міського  голови  на 4 квітня на голосування. Прошу підтримати.

     "За" - 147.

     Я ставлю на голосування іншу пропозицію

- призначити ці вибори на 16 травня 1999 року.

     "За" - 146.

     Ставлю на  голосування  пропозицію проголосувати це поіменно. Будь ласка.

     "За" - 122.

     Прийнято.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  призначення  виборів міського  голови міста Києва на 4 квітня цього року.  В поіменному режимі голосуємо.

     "За" - 157.

     Будь ласка, висвітіть результати голосування по фракціях.

     Комуністи - "за"- 1 із 103;  народні демократи -  50  із  53; Народний рух - 31 із 38;  "Громада" - 2 із 22;  зелені - 13 із 21; соціалісти - 1 із 16;  соціал-демократи - 11 із 17;  "Незалежні" - 11  із  15;  селяни - 10 із 12;  прогресивні соціалісти - 3 із 13; "Реформицентр" - 9 із 9; позафракційні - 15 із 17.

     Ставлю на голосування  в  поіменному  режимі  пропозицію  про призначення цих виборів на 16 травня цього року.

     "За" - 175.

     Будь ласка, висвітіть результати голосування по фракціях.

     Комуністи - 0; НДП - "за" - 54 із 54; Рух - 37 із 39;  "Громада" - 1 із 23;  зелені - 17 із 22; соціалісти - 1 із 18; соціал-демократи - 15 із 18; "Незалежні" - 11 із 15; селяни

- 10 із 12;  прогресивні соціалісти - 3 із 13; "Реформи-центр" - 9 із 9; позафракційні - 17 із 17.

     Переносимо розгляд цього питання на завтра.

     Я прошу не шуміти.  Я не думаю,  що у нас є зайві кошти,  щоб витрачати їх на те,  на що ви хочете.  У нас часу немає! І давайте їх раціонально використовувати.

     Тому я  просив би перенести розгляд даного питання на завтра. І прохання до керівників фракцій ще порадитися,  і  гадаю,  ми  до цього питання повернемося.

     ______________________

     Розглядається проект  Закону  України про внесення доповнення до статті 9 Закону України  про  фіксований  сільськогосподарський податок.  Доповідає Дроботов Анатолій Іванович, голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики.

     Будь ласка.

     (Шум у залі).

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  Я бы  попросил  успокоиться,  мы  сейчас  рассматриваем вопрос не менее важный, чем предыдущий, если еще не более важный.

     Уважаемые коллеги!   Агропромышленный  комплекс  Украины  был красивой яблоней,  на которой  яблок  было  больше,  чем  листьев. Рачительный  хозяин  в  меру своих возможностей ухаживал за садом, где  росла  яблоня.  Но  хозяева  стали  часто  меняться  и  стали заниматься  только  тем,  что  хищнически  тащить  с дерева плоды, забыли о том,  что нужно постоянно заботиться о подпитке корней  и формировании кроны.  И в результате - плодов на дереве больше нет, корни усыхают,  а очередь за яблоками растет.  Они  ведь  вкусные, полезные, в них нуждаются, без них жизни нет.

     Мы, говоря  о реформах в аграрном секторе,  подразумеваем под этим только смену собственника,  хотим землю сделать товаром.  А в главном - что нужно делать для того,  чтобы действительно аграрный сектор отвечал современному уровню, - подвижек нет.

     Все политики говорят о поддержке своего  товаропроизводителя, а  на  деле  делают  обратное.  Один  из  бывших Премьерминистров, который,  вероятно,  будет баллотироваться в  Президенты,  в  свое время  все  выгреб  из  аграрного  сектора  и  забыл рассчитаться. Нынешнее правительство пошло еще дальше - осенью 1998 года  просто забрало  посевной  фонд  зерна  у хозяйств,  ликвидировало остатки сельхозтехники (культиваторы,  плуги,  сеялки,  тракторы, машины), продав  ее  за  копейки.  В  бюджет  поступило  чуть  более одного миллиарда гривень.

     Без решения проблемы подема аграрного сектора  мы  не  решим социальных  проблем,  мы  не станем государством,  с которым будут считаться в мире.  Вчера на заседании часть депутатов  высказывала недовольство  в  адрес Александра Николаевича Ткаченко.  А ведь он сказал мудрые слова: "Нужно учиться у соседей всему полезному".

     Мы оказываемся такими бездарными, что даже из своего прошлого не  хотели взять накопленное и приобретенное нашим народом и нашим государством.

     Что меня  поразило  в  Белоруссии?  Это   то,   что   там   у руководителя  любого  уровня  - начиная с президента,  парламента, правительства,  - рабочий день начинается и заканчивается заботами об аграрном секторе.

     Наталия Михайловна  Витренко  вчера  сказала,  и я ее всецело поддерживаю в этом:  "Что мы делим?  В государстве-то  делить  уже нечего".

     На протяжении  последних  лет  образовались  завалы  на  пути аграрного сектора.  И на нашу Верховную Раду четырнадцатого созыва легла  ответственность  -  разобрать  эти  завалы.  Мы  начали эту работу.  И не потому,  что  мы  мудрее  депутатов  двенадцатого  и тринадцатого  созывов.  Таковы  обективные  причины.  Дальше идти некуда.  И нынче,  накануне президентских  выборов,  можно  ветвям власти решить проблему поднятия одной из ведущих отраслей.

     Мы ввели единый фиксированный сельскохозяйственный налог.  Мы приняли решение о реструктуризации (списании) долгов. К сожалению, на  закон  наложено вето.  А от того,  что предложено Президентом, получено всего 233 миллиона гривень в результате реструктуризации. Общая  задолженность  на  1  января  по  селу  составляет  более 4 миллиардов гривень. Вот в какую пропасть мы вогнали село.

     Конечно, приняв Закон  о  фиксированном  сельскохозяйственном налоге  и  обявив каникулы,  мы рассчитывали,  что правительство, бюджетный  комитет  будут  решать  проблему.  Иначе  где  находить средства  для  наполнения  местных  бюджетов?  Как  решать вопросы социального страхования?  А  как  же  решать  вопросы  Пенсионного фонда?

     К сожалению,  наш  бюджетный  комитет  не  заострил  внимание правительства на этих вопросах.  Правительство  пошло  по  другому пути и забросало нас проектами,  чтобы вернуться к старой схеме. А ведь известно,  что значит  возвращаться  к  старому,  ибо  нельзя дважды войти в одну реку. Это довольно опасно.

     Нам нужно  решить,  как  выйти  из  создавшегося  положения с социальным страхованием.  Но давайте немножечко посмотрим и на то, как  сегодня  распоряжаются  средствами  социального  страхования. Часть средств социального страхования  идет  на  создание  рабочих мест.  Я обращаюсь к депутатам сельских регионов: поинтересуйтесь, сколько создано рабочих мест в сельских  регионах?  Я  вам  отвечу официально:  ни  одного.  И  еще  поинтересуйтесь,  как  из  фонда социального страхования в сельских регионах  сегодня  поддерживают тех,  о  ком  столько  говорят.  Правда,  там  небольшие  средства поступают.

     К тому  же,  это,  наверное,  только  в   нашем   государстве общественная   организация   распоряжается   средствами,   которые собираются  по  линии   государства.   В   том   прошлом   -   да, действительно,  это были правильные подходы,  а сегодня, наверное, нужно их перерассмотреть и изменить.

     Относительно Пенсионного фонда.  Действительно,  нужно решать эту проблему. Но давайте на нее посмотрим в цифрах.

     Сегодня, чтобы     удовлетворить     потребности     сельских пенсионеров,  надо закладывать в бюджет примерно 3,6-3,9 миллиарда гривень.  Налоговые  сборы,  которые  закладывались  в бюджет 1998 года,  составляли  по  селу  примерно   2,4   миллиарда   гривень. Фактически  в  1998  году  поступления  от  всех  сборов  (при тех репрессивных   мерах,   которые   проводятся   правительством   по разрушению села) составляли чуть больше 1 миллиарда гривень. Можно ли возвращаться к старым подходам в этом вопросе,  чтобы полностью обеспечить  пенсионеров  на  селе?  Нельзя.  Но в зале практически отвергается...

     Александр Николаевич,  надо не депутатам давать поручения,  а дать правительству протокольное поручение вернуться к тому, к чему возвращается сегодня Россия.  Иначе будет  поздно.  Мы  все  равно вернемся  через полгода-год к монополии на ликеро-водочные напитки и табачные  изделия,  приоритетности  в  экспорте  высоколиквидных товаров  и  так  далее.  Обратите  внимание на то,  что происходит сегодня в России.  Как только  начали  разбираться  с  внутренними предателями  в силовых структурах,  там сразу пошли подвижки.  Там таможенная  служба  сегодня  обеспечивает   поступления,   которые составляют 32 процента всего бюджета.

     Есть и  у  нашей  таможенной службы подвижки в этом году.  То есть процесс тоже пошел. Но по остальным службам нужно посмотреть, как увеличить поступления в бюджет.

     Уважаемые коллеги,  я за решение бюджетной проблемы.  Над ней нужно работать,  но не так,  как у нас сегодня работают. Например, был принят указ об акцизах на спирт.  Кто понес ответственность за то,  что государство потеряло миллиарды гривень?  Далее  -  принят указ о налоге на добавленную стоимость.  Кто понес ответственность за  то,  что  сегодня  в  результате  такого  подхода  разрушаются предприятия?  Понятно,  что не Президент готовил эти указы,  а его окружение.  Так нужно же Президенту спросить, в конце концов, и со своего окружения, проанализировав последствия этого указа.

     Обратите внимание,  что  у  нас  делается сегодня,  Александр Николаевич.  Мы хотим поднять село,  но цены на удобрения  в  этом году  закладываются  в  долларовом эквиваленте...  Мне просочилась информация,  поинтересуйтесь: они в два раза выше, чем были в 1998 году.  И это при том, что для производителей минеральных удобрений определены определенные льготы за газ и энергоносители.

     Или, скажем,  такой  факт.  Как  положительный  результат  мы рассматриваем  закупки  газа  из Туркменистана.  Хорошо,  что есть альтернатива. Но какое принято решение? Транспортировку газа и так далее будет проводить посредник.  Что,  у нас государство уже не в состоянии справиться с этим?

     Товарищи, мы  искали  источники   для   решения   социального страхования.  К старой схеме возврата нет.  Она не решит проблему. Сегодня нужны иные подходы.

     Мы в аграрном комитете  рассмотрели  предложение  о  введении единого  фиксированного  налога  на  ту  часть,  которая  касается Пенсионного фонда.  Члены комитета высказались за то, чтобы ввести ту  часть,  которая  относится к социальному страхованию.  Комитет предлагает дополнить второй абзац статьи 9 Закона о  фиксированном сельскохозяйственном   налоге:  "При  цьому  платники  фіксованого податку,  визначені статтею 2 цього закону,  не  звільняються  від сплати  відповідно  до  цього закону збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та соціальне страхування, передбачене статтею 6 цього закону та статтею 5 даного закону".

     Мы предлагаем   также   исключить   третий  абзац  статьи  9, поскольку вводим эти две статьи, и, естественно, тогда льготами не пользуется никто.

     Я прошу   такое  предложение  аграрного  комитета,  Александр Николаевич и уважаемые народные депутаты, поддержать.

     ГОЛОВА.Чи є запитання  до  Анатолія  Івановича?  Будь  ласка, відводиться час - п'ять хвилин. Висвітіть прізвища.

     Депутат Хара, потім - депутат Стрижко.

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов, председатель Донецкого областного совета профсоюзов.

     Уважаемый Анатолий Иванович!  Я хотел бы, чтобы вы не вводили в  заблуждение  народных депутатов,  крестьян и весь народ Украины относительно средств социального  страхования.  Те  траты,  в  том числе  на  создание  рабочих мест и по всем остальным вопросам,  к средствам фонда  социального  страхования  никакого  отношения  не имеют. У меня к вам такой вопрос. Не могли бы вы сказать, на какие цели тратятся средства  социального  страхования  и  каково  будет крестьянам в связи с тем,  что вы предлагаете в два раза сократить отчисления в фонд социального страхования.

     ДРОБОТОВ А.І.  Я в заблуждение никого не пытаюсь  вводить.  В промышленности профсоюзы не отчисляют, что касается сельских - это они отчисляют. Это первое.

     Второе. По решению совета колхозов  аппарат  совета  колхозов содержится за счет этих средств. Это нарушение (Шум у залі). Пусть подтвердят депутаты, так это или нет.

     Теперь о том,  как быть с этой ситуацией. Где, в какой стране вы    видели,   чтобы   общественные   организации   распоряжались государственными средствами? Я знаю, где?

     Давайте менять этот закон...

     ГОЛОВА. Депутате Донченко, не заважайте.

     ДРОБОТОВ А.І.  Значительная  сумма  этих  средств   идет   на содержание  того  бюрократического аппарата и его социальных нужд. Проанализируйте.

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко, за ним - депутат Кравченко.

     СТРИЖКО Л.П. Прошу передати слово депутатові Донченку.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Фракция коммунистов. Скажите, пожалуйста, насколько  уменьшатся  поступления  в  Пенсионный  фонд  в связи с принятием этого закона?  Что будут иметь пенсионеры  на  селе?  На сегодня  у  меня  в округе погашается задолженность по выплатам за май месяц.  Насколько уменьшится  поступление  средств?  Говоря  о товаропроизводителе на селе,  вы имеете в виду колхозы или КСП.  А ведь там есть  еще  предприятия  перерабатывающей  промышленности, арендаторы,  которые  имеют доходы и прибыль.  И вы всех абсолютно освобождаете, гребете под одну гребенку. Так делать нельзя.

     Скажите, на сколько месяцев мы еще задержим выплату пенсий на селе в связи с принятием этого закона?

     ДРОБОТОВ А.І.  На ваш вопрос я отвечу несколько иначе, чем он задан.

     У вас,  наверное,  нет,  а  у  меня  74   участника   Великой Отечественной войны.  Больны отец и мать в деревне.  И они как раз ту пенсию, о которой вы говорите, не получают.

     В бюджете для пенсионеров села  нужно  предусмотреть  3,6-3,9 миллиарда  гривень.  В 1998 году было собрано сборов чуть больше 1 миллиарда. Вот давайте из этого исходить, решая эту проблему, а не как подходить, что даст этот закон.

     Даже если   мы  вернемся  к  той  схеме,  о  которой  сейчас, возможно,  будет говорить Евгений Кириллович Марчук,  она не будет выполнена,  как  не  выполнена  в  1998 году.  Зачем же обманывать людей, в том числе стариков, которые ни больничный не получают, не оздоравливаются?  Нельзя так популистски играть.  Нужно решать эту проблему,  решать,  где взять 4 миллиарда гривень.  А не  говорить затем: вот же мы приняли решение. Да, и в 1999 году получим не 1,1 миллиарда, а всего 500 миллионов. Зачем обманывать?

     ГОЛОВА. Депутат Кравченко.

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область). Фракция коммунистов.

     Уважаемый Анатолий  Иванович,  мне  в  вашем  докладе   очень понравились  два  момента.  Первый  -  то,  как  вы  представляете систему, через которую можно наполнить Пенсионный фонд.

     И второй момент,  весьма серьезный,  он связан  с  методикой, вернее, с принципами формирования Пенсионного фонда.

     На сегодня  в  моем  округе  проблема:  в  его  двух сельских районах живут в основном шахтеры,  которые отработали всю жизнь на шахте. Я понимаю, каким образом это может их затронуть.

     У меня  вопрос  такой:  ваше  мнение  по  поводу того,  чтобы поручить  Комитету  по  вопросам  социальной  политики   и   труда рассмотреть   законодательную   базу   по  принципам  формирования Пенсионного фонда?

     ДРОБОТОВ А.І.  Ваш вопрос целиком  и  полностью  поддерживаю. Надо  решать эту проблему,  ведь 3,6 миллиарда нужны в том числе и для шахтеров,  потому что на селе живут не  только  колхозники,  о которых  подымается  вопрос.  Он касается и горожан,  пенсионеров, военных,  интеллигенции,  всех остальных.  Не может село с  голого снять рубашку, нет такой возможности в целом в государстве.

     Обращаюсь к   предпринимателям,  сидящим  в  зале.  Мы  часто говорим о приоритете,  чтобы реально снижать налоговое бремя.  Так давайте же конкретно делать. А мы что делаем? К 19-ти обязательным налоговым платежам вводим амортизацию.  На селе нынче 80 процентов основных  фондов  стоит,  и за это еще отчислять?  Вводим гербовые сборы и прочее. Нужно же решать данные вопросы, а только разговоры ведутся. С одной стороны, нужно найти щадящие налоговые подходы, а с другой,  извините,  силовыми методами предложить тени: входите в правовое  поле и начинайте работать.  И они войдут,  если создадим действительно нормальные условия.

     Я целиком и полностью поддерживаю ваше предложение.

     ГОЛОВА. Депутат Кирильчук.  Ви  хочете  виступити  чи  задати запитання? Запитання?

     Від фракції депутат Матвієнко. Будь ласка.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Анатолію Івановичу, дозвольте задати два запитання.  Перше:  чи не бачите ви  алогічності  в  послідовності наших  дій?  29  грудня ми прийняли постанову,  покладену в основу формування бюджету.  Зараз приймаємо до відповідного закону зміни. Відповідно  до  законодавства  про  оподаткування  ми  можемо таке внести тільки за півроку до того,  як він набере  чинності.  Ми  ж хочемо ввести його нібито заднім числом.

     Крім того, йдеться і про інші порушення: зокрема, сьогодні немає грошової оцінки вартості землі, фіксований податок не зовсім аргументований щодо якості тієї чи тієї землі.

     У такий  спосіб  ми  втратимо  те,  що  могли отримати,  і не отримаємо взагалі нічого,  чим  ускладнимо  ситуацію  з  пенсійним забезпеченням.

     І друге  запитання до вас як представника аграрного комітету. Чи знаєте ви,  що у зв'язку з так званими канікулами,  які ми нині оголосили,  бізнес  пішов  у  село  і через сільськогосподарського товаровиробника ховається від сплати податків.  Від цього ще менші надходження до бюджету, отже, зірвемо і без того нереальний бюджет з доходів.

     Дякую.

     ДРОБОТОВ А.І.  По поводу первого вопроса, как можно принимать в  декабре,  если  предусматривается за полгода.  Дело в том,  что именно  такова  схема,  именно  таковы  отчисления   должны   были предусматриваться  в  бюджете.  Но  мы настояли на том,  что будут каникулы.  Проголосовали  вето,  видимо,  надеялись  на  то,   что все-таки  найдут  какойто  другой  способ,  коль  нет  - вводим по настоянию правительства, а оно предусматривало именно такую схему.

     Теперь в отношении того,  что криминальные и прочие структуры пошли  на село,  потому что каникулы и есть возможности.  Мы очень часто говорим о том,  что к нам  не  идет  инвестор.  Слава  Богу, создали   условия,  чтобы  он  туда  пошел,  но,  извините,  не  в криминальные структуры. По поводу единого фиксированного налога мы записали:   "Кабінету   Міністрів   у   місячний   термін   подати пропозиції",  чтобы туда пошел нормальный инвестор, а не то, о чем вы правильно говорите. Надо Кабинету Министров это выполнить.

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу, сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!   Дозвольте   перед   обговоренням   порушити декілька суто навідних питань.  За нинішньої урожайності в Україні 30,  навіть  40 центнерів пшениці з гектара,  тонна азотних добрив середнього класу аміачної селітри коштує 450-470 гривень.

     Порахуйте, будь ласка, за ціною пшениці: гектар не  окуплює тонну азотних добрив.  А тонна фосфорних коштує 800-850 гривень.  Тонна калійних добрив чи хлористого калію,  який завозять  із  Білорусії,  коштує 700 гривень.  Потрібен урожай 100 центнерів з гектара,  щоб цей гектар себе окупив. Про який податок ідеться?  Звідки  брати?  Куди бізнес піде?  Анатолію Сергійовичу? Куди? В яку область? Назвіть мені область, де земля виорана чи під сніг не пішло зерно й буряк? Що ми чудимо?

     Не виорано  50  процентів земель.  Заготовлено 130 тисяч тонн добрив за потреби 1 мільйон  600  тисяч.  За  два  тижні  потрібно сіяти.  А  ми  умовляємо  і не слухаємо людину,  яка справді в цих питаннях розуміється.

     Гадаю, ми  беремо  на  душу  великий  гріх,   не   розуміючи, створюємо  таку видимість у залі,  наче всі про це турбуються.  Та нічого подібного!  Сьогодні товаровиробник не той,  що був  учора, коли одні виробляли,  а молокозаводи,  м'ясокомбінати переробляли. Тепер переробна галузь стала хутірською - хлібопекарня,  невеличкі молочні  та  м'ясопереробні  цехи  об'єдналися,  а м'ясокомбінати, молкомбінати стоять. Ми перейшли на феодальну систему: сам зробив, сам і з'їв. А в нас 38 мільйонів міського населення. Хто його буде годувати? Хто наповнюватиме бюджетну касу?

     Спустімося на землю.  Не хочу наводити інші приклади.  Гадаю, ви розумієте, про що йдеться. Нам треба щорічно поставляти на село 130 тисяч тракторів. Ми поставляємо півтори тисячі.

     Нам потрібно поставляти 120  тисяч  вантажних  автомобілів  і 12-13   тисяч   комбайнів.   Ми  поставляєм  -  5  відсотків.  Хто переозброїть сільськогосподарське виробництво?!

     Тому сьогодні правильно з цієї трибуни сказано,  що  потрібно за   місяць   прийняти   закони   про   монополізацію  держави  на лікерогорілчані й  тютюнові  вироби,  на  електроенергію,  на  всю енергетику  і  дати  гроші  в касу державі.  А село на п'ять років звільнити від  усіх  податків,  зокрема  й  в  Пенсійний  фонд.  Я розумію, що це таке.

     Наші гроші,  які  нині  заробляються,  йдуть  за  кордон.  Їх потрібно залишити тут.

     Слово має депутат Марчук - співдоповідач. Будь ласка.

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  народні  депутати!  Група  народних  депутатів  вважає за потрібне внести  на  розгляд  Верховної  Ради  проект  Закону  про внесення     змін     до    Закону    України    про    фіксований сільськогосподарський податок. Суть його полягає в такому.

     Звільнення з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року   сільськогосподарських   товаровиробників   від  сплати фіксованого  сільськогосподарського  податку,  складовою  частиною якого  є  збір  на  обов'язкове  соціальне  страхування,  створило безпрецедентну ситуацію для працівників сільського господарства.

     До нашого комітету надійшли тисячі листів,  не кажу  вже  про телеграми.  Я можу зачитати буквально два речення з листа,  котрий щойно надійшов від  Житомирського  обласного  комітету  профспілки працівників агропромислового комплексу.  Суть його полягає в тому, що внаслідок прийняття  закону,  який  введений  у  дію,  в  людей виникає    запитання:    чому   працівники   сільськогосподарських колективів поставлені в такі умови?  Адже  працівники  всіх  інших трудових  колективів  мають,  як  і  раніше,  право  на допомоги з державного соціального страхування.  Це  означає,  що  з  1  січня нінишнього  року  колгоспники  не мають права на оплату лікарняних листків, виплату допомог при народженні дітей і похованні. Вони не можуть також оздоровитись у санаторіях,  оскільки середня вартість путівки становить 700 гривень, а коштів господарство не має.

     Стаття 46 Конституції України проголошує право на  соціальний захист   громадян,  що  включає  забезпечення  їх  у  разі  втрати працездатності, годувальника та в інших випадках. Це конституційне право  гарантується  загальнообов'язковим соціальним страхуванням. Право сільськогосподарських трудівників на страхування захищається і   Конвенцією   25  Міжнародної  організації  охорони  праці  про страхування у випадку хвороби працівників сільського  господарства від 15 липня 1928 року, а також рекомендацією названої організації про охорону праці жінок,  які працюють у сільському  господарстві, до та після пологів.

     Практично всі  працюючі  в  Україні  (а це понад 16 мільйонів громадян)  мають  право  на  соціальний  захист   із   соціального страхування.  А  3  мільйони 690 тисяч працюючих на селі з 1 січня 1999  року  такого  права  де-факто  позбавлені.  І  це  за  умови зруйнування сільської медицини, різкого підвищення захворюваності, спалаху хвороб,  по суті,  вже  епідемій,  що  мають  навіть  таке соціальне підгрунтя, як туберкульоз.

     Сьогодні, коли   за   розрахунками,  зробленими  на  підставі статистичних даних,  у 1998 році в середньому на одного працівника сільського господарства було виплачено 31 гривню зарплати, зокрема 22 гривні у грошовій формі,  а заборгованість із заробітної  плати на   кінець   року   становила  1,9  мільярда  гривень,  соціальне страхування на селі - це фактично єдина діюча  система  соціальної підтримки, за рахунок якої сільські працівники все-таки отримували хоч невеличку допомогу в разі захворювання, вагітності та пологів, на народження та на поховання.

     Після прийняття  закону наш комітет отримав,  як уже сказано, тисячі телеграм,  листів,  де йдеться про  катастрофічні  наслідки прийнятого документа. Люди ставлять запитання, на які практично не можна дати відповіді:  хто, за які кошти здійснюватиме всі згадані виплати?  Нині  сільському трудівнику практично не можна ні дитину народити, ні захворіти, ні вмерти.

     Вважаю, що  за  умови  економічної  нестабільності  прив'язка соціального  страхування  до  фіксованого податку передчасна і,  я сказав би, недоречна, хоч наміри були добрі.

     У цьому, зокрема, переконує хід експерименту, який проводився з  1 січня 1998 року в трьох районах - Ужгородському Закарпатської області,  Глобинському Полтавської  і  Старобешівському  Донецької області.  Незважаючи  на диференційовану ставку збору на соціальне страхування в кожному районі (2,  4 і 6 відсотків), в усіх районах експеримент  призвів  до  повної  руйнації  виплат  із  соціальної допомоги працівникам села, бо передбачені еспериментом надходження до фонду соціального страхування селян покривають фактичні витрати лише приблизно на 40 відсотків.

     Це означає, що трудящі не отримували в повному обсязі згадані допомоги в разі хвороби,  народження дитини,  поховання, не кажучи вже про санаторно-курортне лікування.

     Крім того,  для  системи  соціальних   допомог   неприпустима сплата, а отже, надходження до фонду коштів з такою диференціацією по кварталах,  що їх  передбачає  закон.  Це  йде  від  сезонності сільськогосподарського   виробництва,  але  виглядає  так:  перший квартал - 10  відсотків,  другий  -  10  відсотків,  третій  50  і четвертий  -  30.  Сплата  податку  зерном - не пізніше 15 жовтня, пізніх зернових культур - до 1 грудня. У цьому є логіка, пов'язана з  сезонністю,  але  для соціального страхування на селі вона,  на жаль, виявляється катастрофічною.

     У силу   специфіки   фонду   фінансове    забезпечення    має здійснюватися постійно і щомісячно,  адже у нас передбачений і діє солідарний  принцип.  Не  можна  під  гаслом  економічних   реформ відмовитися  від  того,  що ще працює і забезпечує людям хоч якісь невеличкі державні гарантії.

     З метою   забезпечення   конституційних   прав    працівників сільського   господарства   на  соціальну  допомогу,  вважаємо  за доцільне на період з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року сплату збору  на обов'язкове соціальне страхування здійснювати відповідно до Закону України про збір на обов'язкове  соціальне  страхування. Це залишить чинну систему соціального страхування, солідаризований характер (я підкреслюю) якої дає змогу  перерозподілу  коштів  між регіонами з метою забезпечення першочергових виплат навіть за умов дефіциту коштів. Тому саме чинна система соціального страхування є сьогодні поки що найприйнятнішою.

     На доповнення  мушу  ще сказати,  щоб була абсолютна ясність, оскільки тут трохи вийшла плутанина,  про структуру  витрат  фонду соціального страхування для селян.  Візьмемо дані,  наприклад,  за перше півріччя 1998 року. Тимчасова непрацездатність - 23 мільйони гривень;  при  вагітності  і пологах - 6,17 мільйона гривень;  при народженні дитини - 900 тисяч; на поховання - 1 мільйон 250 тисяч; на санаторно-курортне лікування - 2 мільйони 120 тисяч гривень.  А на те,  що казав товариш Дроботов стосовно  утримання,  що  великі суми,  то  це  всього  лиш  приблизно нуль цілих з чимось десятих. Найголовніші виплати з фонду соціального страхування для  селян  - тимчасова  непрацездатність  або  оплата  лікарняних;  доплати при вагітності й пологах;  при народженні дитини;  на поховання  і  на санаторно-курортне лікування. І навіть згадані й оплати, здійснені в 1998 році, становлять близько 67 відсотків усіх витрат.

     Пропонуємо розглянути  даний   проект   закону.   Суть   його зводиться  до  того,  що  абзац  другий  частини  першої  статті 9 доповнюється  словами:  "При  цьому  зазначені  товаровиробники  у період  з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року сплачують збір на обов'язкове соціальне страхування відповідно до Закону України про збір на обов'язкове соціальне страхування".

     Тобто ми   не   втручаємося   в   сам   принцип   фіксованого сільськогосподарського податку,  а тільки  знімаємо  мораторій  на згадані відрахування на даний період.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є   запитання   до   Євгена  Кириловича?  Я  пропоную поставити запитання,  а після  перерви  продовжимо  обговорення  і приймемо рішення.

     Відведемо 5 хвилин. Висвітіть, будь ласка.

     Депутат Аннєнков. Будь ласка. За ним - депутат Абрамов.

     АННЄНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ).   Евгений   Кириллович,   складывается   впечатление,    что правительство   все   время  проблемы  выплаты  заработной  платы, развития  угольной  промышленности,  а   также   агропромышленного комплекса пытается решить за счет пенсионеров.

     Помните, мы  приняли  постановление  списать  долги шахтерам. Списали.  И говорили,  что будут выплачивать своевременно.  Теперь правительство  ввело  вексели,  и  в  Пенсионный  фонд  деньги  не поступают.

     В Лисичанске шесть шахт задолжали пенсионерам  15  миллионов. Ежемесячная  выплата  -  3 миллиона.  Следовательно,  пять месяцев лежат на шахтерах. Точно так же получается и с селом. Не решает ли правительство за счет пенсионеров свои промахи в работе?

     МАРЧУК Є.К.  В  данном  случае речь идет только об источниках финансирования  данного  фонда,  который  не  имеет  отношения   к угольной отрасли. Мы ставим вопрос в следующую плоскость.

     Ныне действующая система предполагает

4-процентные отчисления.    Предложение,     которое     вносится, практически  уменьшает  это  отчисление  от фиксированного единого налога на землю до двух процентов.

     Мы исходим вот из чего.  Ожидается,  что когда-то  эта  норма даст  позитивный  результат.  Спорить с этим сложно.  Но когда это будет? Через какое время вернется к конкретному гражданину - очень и очень гипотетически.  А результат,  как говорится, на лице, если не сказать "на лицо".

     С января  все  социальные   выплаты   на   селе   практически приостановлены.   Еще   раз   подчеркиваю:  аргументация,  которая сводится к задолженности на селе по зарплате,  правильная,  но  не совсем.   Ведь   солидарный   принцип   предполагает   равномерное распределение средств этого фонда для  покрытия  его  потребностей целевым порядком по всей Украине.

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов. За ним - депутат Пейгалайнен.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).   Фракция  Коммунистической  партии.  Уважаемый  Евгений Кириллович! Вы правильно, на мой взгляд, подняли вопросы нынешнего положения сельского хозяйства. Разделяю их полностью.

     Сегодня в  сельском  хозяйстве  (а  я  встретился  недавно  с сотнями  селян  Шахтерского  района  Донецкой  области)  положение катастрофическое.  Впечатление у меня было такое, как у Александра Радищева при его путешествии из Петербурга в Москву.  КСП, совхозы заживо умирают, а с ними умирает и весь агропромышленный комплекс. Решениями арбитражного суда забирают последние тракторы, комбайны, скот.  Приближается  весенняя посевная,  а чем сеять и что сеять - никто не знает.

     Скажите, пожалуйста,  что нам надо  безотлагательно  принять, чтобы спасти село, а с ним и Украину?

     Спасибо.

     МАРЧУК Є.К.   Я   на  ваш  вопрос  дам  ответ  развернутый  и пространный.  Думаю,  что часть ответа звучала уже в зале. Но если говорить  конкретно  по  теме рассматриваемого нами вопроса,  то я переведу его в человеческую плоскость.  А суть  ее  заключается  в том, что в принципе я поддерживаю саму идею единого фиксированного налога на землю,  хотя есть там еще очень много проблем - денежной оценки   земли   и   так   далее.  Кстати,  эксперименты,  которые проводились в трех упомянутых районах,  показали,  что не все  так универсально,  как иногда кажется в нашем зале.  Но я подчеркиваю, что  все  действия  и  законодательной  власти  -  парламента,   и Президента,  к сожалению,  очень часто имеют благие намерения. Они аргументированы хорошо,  но потом где-то что-то не срабатывает или что-то не дошло,  или просто разокрали, а конкретные граждане (3,9 миллиона  на  селе,  которые  имеют   право   на   гарантированное социальное  государственное  страхование)  оказались практически у разбитого корыта.

     Поэтому мы и  вносим  предложение,  чтобы  оставить  хотя  бы незначительную гарантию социального страхования,  предусмотренного законом.  Ведь кто может точно сказать,  как к  конкретному  Петру Петровичу  Иваненко  в  течение  полугода  вернется  (в позитивном смысле) введение моратория на единый фиксированный налог на  землю или  даже в последующем его очень большая эффективность.  Я думаю, меньше чем через два года даже при всех позитивных обстоятельствах к Петру Петровичу Иваненко его последствия не дойдут. Поэтому мы и ставим вопрос:  людей спасать надо сегодня.  Мы знаем,  что у  нас больше  26  миллионов  граждан  по  госстатистике живут ниже черты бедности.  У нас,  по стандартам международной организации  охраны здоровья,   эпидемия   туберкулеза  -  болезни,  которая  является признаком не просто  больных  государств,  а  болезнь  государств, находящихся  за  сотым  показателем в иерархии развитых государств мира.

     Не отвечая  развернуто  на  ваш  вопрос,  я  бы  акцентировал внимание на одном: давайте сделаем так, чтобы хоть частично помочь людям,  которые  практически  выпали  из  сферы   государственного социального  страхования.  Ведь  это  3,9  миллиона  граждан из 16 миллионов работающих.

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. I завершуємо.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ   53,   Донецька   область). Председатель  Всеукраинского  союза  за возрождение СССР.  Евгений Кириллович,  у меня к вам такой вопрос. В этом документе написано, что  "вилучається абзац третій частини першої статті 9 "Прикінцеві положення".  А  в  абзаце  третьем  сказано,   что   "від   сплати фіксованого сільськогосподарського податку звільняються вітчизняні господарства  науково-дослідних  установ  і  навчальних  закладів, професійно-технічні   училища  сільськогосподарського  профілю  та сортовипробувальні станції".

     С точки зрения социальной защиты, если мы наложим этот налог, пусть  даже он единственный и фиксированный,  на предприятия и,  в первую очередь, сельскохозяйственные ПТУ, которые мы освободили от налога,   это  как-то  скажется  на  их  социальной  защите  и  на укреплении системы образования ПТУ?

     И мои   избиратели   интересуются   (в   моем   округе   есть сельхоззона):  как  это  скажется  на  сельхозтоваропроизводителе, особенно на частном секторе?  Не  укрепляем  ли  мы  его  в  ущерб колхозам?

     МАРЧУК Є.К.  Норма,  которую мы предлагаем, не идеальная и не универсальная, безусловно.

     Конечно, надо,  чтобы в государстве (и я думаю,  в  ближайшее время  это  будет)  был  единый  фонд государственного социального страхования и для селян,  и для других граждан.  Ведь  и  на  селе пойдет  развиваться  частный  сектор и с наемными рабочими,  и без наемных  рабочих.  Вопрос  здесь  есть,  безусловно.  Могут   быть определенные элементы несправедливости,  если честно сказать.  Но, исходя из реального положения дел на селе,  исходя  из  того,  что принятый  нами  закон  по  существу де-факто и так разрушил слабую систему социального страхования на селе,  мы и  предлагаем  данную норму.   Исходим   из   того,   что   в   принципе  реформа  всего государственного  обязательного  социального  страхования  -  дело ближайшего будущего,  где должны будут в комплексе сбалансированно учтены все вопросы, в том числе и то, о чем вы, говорите. Пока это тоже неидеальная норма. Вы правильно сказали.

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Продовжуємо засідання.  Будь  ласка,  висвітіть,  хто записався  на  обговорення з даного питання.  Пропоную відвести 15 хвилин.  Не заперечуєте? (Шум у залi). Одну хвилинку! Надамо слово передусім  тим,  хто  працює  на селі.  І не будемо один на одного ображатися.

     Депутат Діброва. Будь ласка. Хай виступить наш годувальник.

     ДІБРОВА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (виборчий  округ  19,  Волинська  область).  Фракція ПЗУ. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Питання, котре ми  розглядаємо,  не  менш  важливе,  ніж  попереднє  - про вибори Київського міського  голови,  а,  мабуть,  для  всього  сільського населення нашої держави,  всього аграрного сектора будь-якої форми власності - життєво потрібніше. І шкода, що політична напруга, яка виникла   в   цьому  залі  з  приводу  розгляду  першого  питання, накладається на розгляд звичайного економічного  питання,  а  саме проекту  Закону  про  внесення  доповнення  до статті 9 Закону про фіксований сільськогосподарський податок.

     Прийнявши Закон про фіксований сільськогосподарський податок, ми  зменшили податкову базу сільськогосподарських товаровиробників на 50 відсотків.  Ми пішли далі - наклали мораторій  на  виконання цього закону до 2001 року. Звичайно, Президент з цим не погодився, наклав вето,  але ми консолідувались і  подолали  310-ма  голосами вето   Президента.   Проте,   накладаючи  мораторій  на  виконання названого закону до 2001 року,  ми не врахували  все  ж  таки,  що ніяких надходжень до Пенсійного фонду не буде.

     Тому, вважаю, правильно аграрний комітет повернувся до даного питання і,  власне, вносить на розгляд поправку, щоб сплачувати 68 відсотків  ставки  земельного  податку  до  Пенсійного  фонду  і 2 відсотки відрахувань на соціальне страхування.

     Гадаю, що  в  цьому  питанні  треба  погодитися  з   аграрним комітетом і підтримати його рішення.

     Однак треба сказати,  як наші урядовці та чиновники нівелюють будь-який нормально прийнятий закон. Що мається на увазі?

     Нещодавно Держкомзем   за   підписом   заступника    міністра фінансів,  заступника  міністра  економіки і виконуючого обов'язки голови  Держкомзему   (правда,   заступник   голови   Держкомстату відмовився  підписати  даний  інструктивний  лист)  проіндексували вартість  сільськогосподарських  угідь  на  коефіцієнт   2,07.   І сьогодні  всі податкові інспекції беруть у відділеннях комітету по земельних ресурсах дані з обрахування фіксованого  податку,  удвоє збільшуючи   його,   тим   самим  підвищуючи  податкову  базу  для сільськогосподарських товаровиробників удвоє.

     Мені в окрузі задавали запитання:  чому Верховна Рада приймає такі  погані  закони?  Верховна Рада великою мірою приймає і добрі закони, як Закон про фіксований сільськогосподарський податок. Але чинне  законодавство  і  Конституція  дають  можливість чиновникам вільно трактувати будь-який закон і на закони видавати  нормативні підзаконні акти, які нівелюють прийнятий закон.

     Олександре Миколайовичу,   я   звертаюсь  до  вас,  щоб  дати доручення  Комітету  з  питань  аграрної  політики  та   земельних відносин  з'ясувати,  з  яких  надр  вийшов  цей документ,  котрий зводить нашу роботу навіть  після  подолання  вето  Президента  до нуля.

     Вважаю, що   проект,   поданий  депутатом  Дроботовим,  треба підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Анатолій Іванович з місця дасть коротеньке пояснення. Будь ласка.

     ДРОБОТОВ А.І.   Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Я в своем выступлении оговорился,  когда сказал, что 1,5 процента отчисления идет на создание рабочих мест. Это не так. Это не то отчисление.  Оплата по безработице составляет 1,5  процента. Поэтому прошу извинить меня и не муссировать этот вопрос.

     Хотя, действительно,  по  другой  схеме  отчисления 1 процент идет на создание рабочих мест.  В действительности же на  селе  не создано ни одного рабочего места.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Степанов.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична  партія,  виборчий округ 68, сільський, до речі. Це для тих депутатів, які не знають.

     У законопроекті,  поданому аграрним  комітетом,  пропонується стягувати  цей  податок  у  частині,  яка  має перераховуватися до Пенсійного фонду.

     Із цією пропозицією можна погодитися,  але слід зауважити, що запропонована  редакція пункту має суттєві недоліки.  І попередній доповідач про це якраз не казав.  У законопроекті зазначається, що збір  до  Пенсійного  фонду  стягується  відповідно  до  статті 6. Читаємо статтю 6,  яка має назву "Порядок зарахування  фіксованого сільськогосподарського  податку  до  бюджетів і державних цільових фондів"  і   містить   норму   (цитую):   "Відділення   Державного казначейства  України  у  районах наступного дня після надходження коштів  перераховують  суми   фіксованого   сільськогосподарського податку у таких розмірах:  до місцевого бюджету - 30 відсотків, на обов'язкове державне  пенсійне  страхування  -  68  відсотків,  на обов'язкове соціальне страхування - 2 відсотки".

     Тобто в  статті  йдеться  про  розподіл  загальної  суми  вже стягнутого,     я      наголошую,      стягнутого      фіксованого сільськогосподарського  податку  до  бюджетів і державних цільових фондів, а не про порядок такого стягнення.

     Податківці, які спробують застосувати цю норму і стягнути цей податок відповідно до статті 6,  будуть у глибокому розпачі,  бо в статті 6 не визначено,  як саме його стягувати, тобто який порядок стягнення. Я думаю, що прийняттям закону в такій редакції ми знову провокуємо вето Президента на нього.

     Отже, я згоден  з  концептуальною  ідеєю  законопроекту.  Але приймати його в запропонованому вигляді не можна.

     У нас  є  ще  один  законопроект,  поданий народним депутатом Євгеном Марчуком, який є більш прийнятним.

     І на  завершення.  Не  варто,  шановний  Анатолію  Івановичу, використовувати  непоганий  законопроект  одного  з  кандидатів на президентську папаху для того, щоб хоч якось кинути на нього тінь. Закликаю більш конкретно аналізувати законопроекти.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат  Степанов.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Круценко.

     СТЕПАНОВ М.В.  Фракция  Социалистической  партии.   Уважаемые коллеги!  Конечно, фиксированный сельскохозяйственный налог - дело благое,  его надо  вводить,  надо  облегчать  положение  сельского производителя.

     Мы все  приехали  из  округов,  где  встречались и с селянами тоже.  И после того,  как я  видел  людей,  задолженность  которым составляет  7-8  месяцев,  пенсию  которых  делят на две части (по 15-20 гривень),  я задаю себе вопрос:  что произойдет,  если  этот закон  будет  введен сразу,  залпово?  Думаю,  что тогда нам стоит говорить  вообще  об  отмене  пенсионного  обеспечения  на   селе, полностью. Наверное, к этому закону надо подойти так, как когда-то говорил Гиппократ: "Не навреди", чтобы, введя его, мы не навредили и  не  разрушили  начисто  уже  фактически полуразрушенную систему пенсионного обеспечения.

     Сейчас можно  сколько  угодно   дискутировать.   Возьмем   68 процентов. Ну, почему именно 68 процентов? И если это уже методика оценки земли, то все ли там ясно, все ли там четко? Такой четкости нет.  Никто никогда не пытался этот налог взимать.  И мы не знаем, какие будут результаты. А результат уже налицо: услышав о введении этого налога, руководители сельскохозяйственных предприятий вообще прекращают платить налоги в Пенсионный фонд.

     Я их понимаю, я их хорошо понимаю. Они цепляются за последнюю соломинку,  чтобы как-то удержаться на плаву, как-то подготовиться к весенне-полевым работам. Но давайте подумаем и о пенсионерах.

     Поэтому надо  бы,  конечно,  подойти  к  этому  законопроекту реально,  взвешенно  и  постараться  ввести  его постепенно.  И те предложения,  которые здесь уже звучали (прежде  всего  от  нашего Комитета по вопросам социальной политики и труда), чтобы на 2 года оставить прежний  порядок  уплаты  в  Пенсионный  фонд  и  в  фонд социального страхования.  Было бы и реально,  было бы и взвешенно, так как имея такую задолженность по выплате пенсий,  мы ее  только увеличиваем  и  практически  ничего  не дадим селу.  Селу нужны не только каникулы,  село надо освободить от тех долгов,  которые  на нем висят.  Вспомните историю о долговых камнях, которые лежали на полях древней Аттики. Скоро, наверное, вся Украина покроется этими долговыми  камнями,  и нужен наш новый украинский Ликург,  который освободил бы село от этих долгов.  Вот  здесь,  наверное,  ключ  к решению всей проблемы.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Круценко.   За   ним  -  депутат Юхновський замість депутата Черняка.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів  України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!

     Олександре Миколайовичу,  перше,  що   вважаю   за   потрібне зазначити: 29 грудня у Верховній Раді ми проголосували за внесення зміни до Закону про фіксований сільськогосподарський податок. І те голосування  нам потрібно сьогодні скасувати,  а прийняти внесений комітетом проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону  про фіксований сільськогосподарський податок.

     Друге. Дуже  дивно,  що  ми тільки-но повернулися з округів і забули,  що  там  відбувається.  Скажіть,   будь   ласка,   Євгене Кириловичу,  чому  тепер не виплачується пенсія на селі?  Майже 10 місяців  не  виплачується.   Адже   фіксований   податок   ще   не запроваджено,  а  діє  той  пенсійний податок,  а пенсій тим часом немає.  Там немає вже що брати.  Давайте лише трохи проаналізуємо. 1997  року очікувались надходження до Пенсійного фонду від селян у сумі 1 мільярд гривень. Фактично надійшло 197 мільйонів гривень.

     До фонду соціального страхування  очікувались  надходження  в сумі  200  мільйонів  гривень,  фактично  надійшло  12,3  мільйона гривень.

     Минулого 1998 року  репресивними  методами,  які  застосувала виконавча  влада,  було  вилучено  і  зерно,  й  основні  засоби з господарств.  2 мільйони тонн зерна пшениці забрали до  Пенсійного фонду.  Скажіть, будь ласка, чому його не переробили на борошно чи крупи й не продали продуктами  переробки,  а  продали  комерційним структурам за цінами, які не можуть забезпечити навіть виробництво цього зерна?

     Олександре Миколайовичу,  треба  спинити  цю  спекуляцію   із запровадженням      прийнятого      Закону      про     фіксований сільськогосподарський податок.  Його не встигли  прийняти,  а  вже почали  буквально все змінювати в цьому податку.  Ми подолали вето Президента.  Зразу підкинули нам про пенсійне забезпечення.  Тепер підкинули  подорожчання землі.  Хоч у розрахунках,  коли приймався цей закон,  бралась методика визначення вартості землі 1995  року, за  методикою  Кабінету  Міністрів.  Тепер відкинули 2,07 процента збільшення.  І таким чином від того фіксованого податку вже нічого не залишається.

     Ми зараз бачимо, що нас порятує від усіх бід тільки село. Так давайте ж допоможемо селу,  щоб воно працювало. Фіксований податок не  рятує.  Нам  треба реструктуризувати борги.  І нашим комітетом підготовлено цей законопроект, який буде подано завтра. Я прошу до нього  серйозно поставитися.  Нам треба здійснити реструктуризацію боргів.

     Фракція комуністів,  враховуючи  безвихідне  становище,   яке склалося   з   поповненням   Пенсійного  фонду  і  з  надходженням відрахувань до фонду соціального страхування, підтримує пропозицію комітету  та  просить  проголосувати  за внесений комітетом проект Закону про внесення  зміни  до  статті  9  Закону  про  фіксований сільськогосподарський податок. Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський. За ним - депута Луценко.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НРУ).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Я  в  принципі  підтримую   цей законопроект,   хоча   вважаю   його  половинчастим  і  не  зовсім справедливим  стосовно  гарантованих  прав  селян   на   соціальне забезпечення.  У  стані  ейфорії  скасувавши  на 2 роки фіксований податок  на  землю  і  всі  податки,  ми   водночас   позбуваємося інформації  про прибутки,  а також позбуваємося життєво необхідних відрахувань.  Зараз розглядається соціальне забезпечення  поки  що тих,   які  офіційно  перебувають  у  КСП.  Їх,  як  сказав  Євген Кирилович,  десь 3,9 мільйона чоловік.  Така цифра формальна. Якби за  користування  землею платили всі,  що володіють землею,  нехай навіть незначний податок,  то з цього податку ми водночас могли  б відраховувати на соціальне забезпечення всіх тих,  які працюють на землі.

     Ми маємо порушити питання про сплату боргів.  Можливо,  борги потрібно реструктуризувати.  Наступним після цього податку каменем спотикання буде проблема податкового кредиту на селі за  сплачений селом при купівлі ПДВ.  Закон, який ми приймаємо, як я вже сказав, половинчастий.  Під  нього   не   підпадають   фермерські   сім'ї, одноосібні господарства.  Як би ми не ставилися до приватизації на селі,  але мусимо бути справедливими стосовно всіх простих  людей, що  там працюють.  Ми маємо повернутися наступного року до податку на землю.  Насамперед  маємо  прийняти  закон  про  аграрний  фонд України      як     організацію,     яка     врівноважує     ринок сільськогосподарської продукції,  врівноважує  ціни  на  продукцію села  і  на  продукцію  для села,  яка здійснює заставну закупівлю зерна,  гарантує  селянам  мінімальний  капітал,   потрібний   для вирощування  подальшого  врожаю.  І  після  цього  ми  маємо знову повернутися до Закону про єдиний податок на землю, дуже акуратно й уважно  зроблений,  і  до  Закону  про  відрахування  на соціальне забезпечення.

     А тепер нам нічого не  залишається,  як  прийняти  в  першому читанні цей законопроект.

     І протягом цієї останньої хвилини,  яку я ще маю,  скажу,  що переді мною лежить закон про торгову корпорацію Сполучених  Штатів Америки,  яка  веде  ринок села у Сполучених Штатах Америки.  Крім того що в цьому законі є статті,  які точно визначають,  хто і  на кого має право подати до суду за певні несправедливі рішення,  тут є останній розділ,  якого ніколи немає в наших законах. Цей розділ називається (я читатиму російською, бо в мене російський переклад) "Преступления и  правонарушения,  ложные  утверждения,  завышенная оценка ценных бумаг,  растраты и подобное, фальшивая документация, мошенничество с долговыми  обязательствами  ведомства,  воровство, присвоение имущества".  І за кожну справу в цьому законі визначена певна кара.

     Шановні друзі,  якби ми  дуже  серйозно  ставились  до  своїх законів   і   в   кожному   законі  писали  отакі  параграфи,  які передбачають конкретні покарання за порушення законів, наші закони діяли б набагато успішніше. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Луценко. За ним - депутат Ващук.

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановні товариші депутати!  Ні закон,  внесений нашим комітетом  і прийнятий Верховною Радою,  який,  до речі, передбачав обов'язкові збори до Пенсійного фонду в  сумі  майже  1  мільярд  гривень,  ні проект   закону,   внесений  аграрним  комітетом,  який  ми  зараз розглядаємо і який зменшує цю суму  внесків  наполовину,  проблему пенсійного забезпечення селян не розв'язують.

     Перше. Колективні сільгоспвиробники, які піддаються руйнівним тортурам з боку влади,  не можуть нічим зарадити і допомогти своїм пенсіонерам.  Ось  у залі в нас присутній народний депутат,  двічі Герой соціалістичної праці Володимир Антонович  Плютинський,  який багато  років  очолює агрофірму "Зоря",  що була взірцем не тільки для України і всього Радянського Союзу,  а й  для  багатьох  країн світу. Сьогодні і це підприємство на грані банкрутства. Відомо, що Пенсійний фонд формується за рахунок  відрахувань  від  заробітної плати. Але наші хлібодари забули, коли вже отримували ту заробітну плату.  Вони забули,  як виглядає та гривня.  Отже,  це джерело за такого стану для пенсіонерів є ефемерним.

     Друге. Проблеми   конкретного   пенсіонераселянина  практично нікого не цікавлять.  Живуть - нехай живуть,  вимирають  -  то  їх справа, тих нещасних. Мені вдалося за останні два тижні побувати у Володимирецькому районі  Рівненської  області.  Це  чорнобильський район,  де по 5-6 місяців не отримують не тільки пенсій,  а й отих гробових,  отих  інших  доплат,  які  передбачаються,   Олександре Миколайовичу,    чинним    законодавством.   І   ніхто   не   несе відповідальності за невиконання цих законів.  Побував я в багатьох інших селах і колгоспах, де побачив, що сьогодні стосовно тих, які нас годували й годують,  запроваджується відвертий геноцид. Влада, яка  сьогодні  сформувалась  у  державі,  гниє,  а відомо,  що від гнилого дерева ніколи доброго плоду не буде.

     Третє. Я цілком згоден із тими репліками,  з  якими  виступив Олександр Миколайович Ткаченко, що радянський колгоспний гектар не тільки  ще  недавно  годував  усіх  нас,  а  й  той  самий  гектар фінансував будівництво,  електрифікацію, відкриття дитячих садків, шкіл,  клубів, амбулаторій тощо. Він, той колгоспний гектар, давав можливість утримувати сільських пенсіонерів, пенсії яких хоча й не були великими,  але давали змогу  не  тільки  пристойно  жити  цим людям,  а й наприкінці свого життя діду чи бабусі зібрати кошти на хату або автомашину для свого внука.

     Тепер той гектар кинутий напризволяще,  а разом із ним і наші сільські пенсіонери.

     Шановні депутати,  ми  з  вами  намагаємось у цьому залі щось зробити для ветеранів, пенсіонерів, інвалідів. Але виконавча влада фактично ігнорує наші закони. Що ж то за держава, коли в нас такий стан із виконанням наших законів?

     Вношу пропозицію:  обов'язково,  не пізніше квітня,  провести парламентські слухання (якщо потрібно, одно- чи дводенні), на яких розглянути  питання  про  виконання  соціальних  законів  у  нашій державі.

     І друга  пропозиція.  Чекати,  поки відродиться економіка,  - перемруть наші люди.  Отже,  я прошу  дати  протокольне  доручення Кабінету   Міністрів   внести   пропозиції   щодо   законодавчого, цивілізованого,   спокійного    перерозподілу    багатства,    яке накопичилось  у  невеликої частини громадян за рахунок життя людей похилого віку.

     Остання фраза.  Йдеться  про  посильне  обкладання  пенсійним податком, наприклад, ігрового бізнесу, оренди приміщень, рекламної діяльності...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Сідайте, будь ласка! Дякую.

     Шановні колеги,  ми  вибиваємо  сльозу  один  в  одного.  Тут правильно  пропозицію вносять.  Нам потрібно вирішити два питання: перше  -  накласти  мораторій   на   всю   систему   оподаткування агропромислового  комплексу,  а  друге  - реструктуризувати борги. Навіщо ми вмовляємо один одного,  вправляємося  в  тому,  що  всім зрозуміло?  Сівач сіє,  а збирати вже нічим.  А як ціпа або косу в руки взяти,  ніхто не знає. Тим часом їсти тричі на день потрібно. А ми один одного вмовляємо, вправляємося в тому, хто краще скаже.

     Я прошу: комітет профільний зі знанням справи готував проект, професійно до цього  поставився.  І  давайте  з  таких  позицій  і виходити.  А ми весь час вправляємося, хто красивіше та сильно про людей скаже, як людям тяжко. Та тяжко, безперечно!

     Виступить Катерина Тимофіївна, і будемо завершувати.

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20, Волинська область). Шановні колеги! Голосуючи зараз, нам треба зрозуміти ось які істини.

     Ми з  вами,  голосуючи  за  фіксований  сільськогосподарський податок,  хотіли знизити податковий тиск  на  селянина.  Приймаючи бюджет,  ми  проголосували за те,  щоб залишити Пенсійний фонд.  І створилася така юридична колізія.  Коли ми  залишимо  стару  норму відрахування   до   Пенсійного   фонду,  то  фактично  викинемо  з економічного й податкового  життя  України  закон  про  фіксований податок, який ми прийняли.

     Сьогодні багато    виступає    тих   людей,   які   захищають відрахування до Пенсійного фонду.  Ті,  які  пройшли  по  округах, здебільшого  по сільських,  прекрасно розуміють,  що таке сьогодні плата пенсіонерам.  Так уся сіль  у  тому,  що  тут  же  ніхто  не відкидає потреби відрахувань до Пенсійного фонду! Ми їх залишаємо. Тільки залишаємо в межах того  прийнятого  Закону  про  фіксований сільськогосподарський   податок,   зокрема,   в  тій  частині,  що стосується відрахувань до Пенсійного  фонду  і  фонду  соціального страхування.

     Тому тут  треба  розуміти:  якщо  ми так не проголосуємо,  то залишиться стара система.

     Чому не було надходжень до Пенсійного фонду?  А тому,  що  не виплачується   зарплата   в   переважній   більшості   колективних господарств.  Не  здійснюється  виплата  заробітної  плати  -   не здійснюються  відрахування  до  Пенсійного  фонду.  Як ми цього не розуміємо?

     А тут  оподатковується  гектар  землі.   Тому,   працюючи   в аграрному  комітеті над цим,  ми думали й про пенсіонерів.  Гектар землі нікуди не зникає,  він не рухається,  він залишається. І він буде  працювати,  зокрема,  й  на Пенсійний фонд.  Адже люди давно забули, що таке заробітна плата, регулярність її виплати на селі.

     І ще таке.  Шановні колеги!  Ми що,  останній рік живемо?  На другий  рік  не  буде  пенсійного фонду?  Я підтримую те,  що каже Олександр Миколайович.  Якби ми посправжньому думали про  державу, про Україну і про людей, то сьогодні б звільнили село від податку, дали б  йому  можливість  зіп'ястися  на  ноги,  а  борги  його  б реструктуризували.  Тоді  завтра  ми  могли  б  чекати нормальних, добрих відрахувань до всіх фондів і до бюджету.

     Але сьогодні зробімо хоча б малий крок: зафіксуймо впровадження   нашого  закону,  того,  яким  ми  почали здійснювати якусь, бодай наближену до людської, аграрну політику в нашій  Українській  державі.  І цим захистимо і закон,  і село,  і Пенсійний фонд.  Бо від гектара він надходитиме,  а від заробітної плати його просто не буде, отих 32 відсотків від зарплати не буде.

     Тому я  закликаю  всіх  повірити  нам.  В  аграрному комітеті працюють професіонали, і ми поставилися до цієї проблеми не тільки як сільгоспвиробники,  а як люди, як депутати, які мають обов'язки перед своїми виборцями та перед державою.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є потреба ще  говорити?  Думаю,  шановні  колеги,  що достатньо.  Я  лише  зачитаю ще раз вам редакцію даного документа, яку пропонує профільний комітет.

     Стаття 9 "Прикінцеві положення":  "Цей Закон набирає чинності з  1 січня 1999 року і діє до 1 січня 2004 року.  Для стабілізації сільськогосподарського виробництва звільняються  з  1  січня  1999 року    до    1   січня   2001   року   від   сплати   фіксованого сільськогосподарського        податку         сільськогосподарські товаро-виробники, які відповідно до норм цього Закону є платниками цього податку".  Далі.  "При цьому платники  фіксованого  податку, визначені  статтею  2  даного Закону,  не звільняються від сплати, відповідно до цього Закону, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та соціальне страхування,  передбачене статтею 6 цього Закону". Так, Анатолію Івановичу?

     Друге. "Абзац третій частини першої статті 9 вилучити".

     Ставлю на голосування і прошу підтримати.  Депутате Марченко, голосуйте.

     "За" - 279.

     Спасибі. 279 голосів.

     Депутат Альошин. Із місця слово, будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Дозвольте звернути вашу увагу на те,  що сьогодні ми  маємо  розглянути  два питання,  пов'язані  з  законопроектами,  з  яких  один зумовлений указом Президента,  а другий ним запропонований.  Із огляду на те, що  розгляд  наступного  питання  порядку  денного  займає  більше години,  а до перерви у нас залишилося менше  часу,  то  ми  якраз можемо встигнути розглянути ці питання.  Я прошу вас погодитись на те, щоб їх розглянути зараз (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Прошу вибачення... (Шум у залі).

     Я зрозумів.  Шановні колеги,  тут підійшла  заступник  голови комітету і ми все з'ясували.

     Я зачитав  пропозицію:  "Абзац третій частини першої статті 9 вилучити". І ми одночасно проголосували. Так що все правильно (Шум у залі).

     Шановні колеги,  будь ласка,  не шуміть.  Я зачитував, щоб ви послухали. Ви не слухаєте, а потім голос підвищуєте.

     Будь ласка,  я ще раз читаю:  "При цьому платники фіксованого податку,  визначені  статтею 2 даного Закону,  не звільняються від сплати відповідно до цього Закону збору  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування та соціальне страхування, передбачене статтею 6 цього Закону". Ми проголосували.

     ----------

     Шановні колеги,  голова  Комітету   з   питань   фінансів   і банківської  діяльності  Валерій Борисович Альошин вніс пропозицію розглянути два питання.  Перше - про проект  Закону  про  внесення змін і доповнень до Закону про оподаткування прибутку підприємств. На цьому наполягають і голови профільних промислових комітетів.  І друге  - проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про податок на додану вартість.  Не заперечуєте?  Ні.  Слово надається Григорію   Миколайовичу   Оперенку,  заступнику  голови  Державної податкової адміністрації.

     ОПЕРЕНКО Г.М.,   заступник   голови   Державної    податкової адміністрації  України.  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін і  доповнень  до Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

     Зазначеним законопроектом   пропонується  ось  що.  По-перше, внести до  чинного  законодавства  доповнення,  за  якими  витрати платника  податку  на  прибуток на оплату праці фізичних осіб,  що перебувають у  трудових  відносинах  із  таким  платником,  будуть включатися до складу валових витрат будь-якого податкового періоду тільки  в  частині  фактично  виплаченої  заробітної   плати   цим працівникам   і   відповідних  нарахувань  до  неї.  По-друге,  не нараховувати амортизаційні  відрахування  на  основні  фонди,  які протягом  12  і  більше  місяців  не  використовуються  у  процесі виробництва і при цьому не  виведені  в  установленому  порядку  з експлуатації.

     Потреба внесення  запропонованих  змін  і доповнень зумовлена такими обставинами.  Згідно з  підпунктами  5.6.1,  11.2.1  Закону України про оподаткування прибутку підприємств,  до складу валових витрат дозволяється відносити витрати на заробітну плату за  датою її нарахування.  Така цивілізована норма за умов економічної кризи не сприяє зменшенню заборгованості з виплати заробітної плати.

     На сьогодні у сфері матеріального виробництва  заборгованість у  заробітній  платі  становить  понад 6 мільярдів гривень.  Чинна норма  закону  дозволяє  суб'єктові  господарювання  відносити  на валові  витрати  всю  нараховану  заробітну плату,  внаслідок чого зменшується   об'єкт   оподаткування   та   збільшуються    збитки підприємств.  За  даними  на  1  жовтня  1998  року  46  відсотків загальної кількості платників  податку  на  прибуток  на  майбутні податкові  періоди  віднесли  збитків  більш  ніж на 25 мільярдів, зокрема  й  6  мільярдів  боргу  з  заробітної  плати.   Матеріали перевірок  свідчать:  керівники  підприємств  використовують норму чинного  закону  про  віднесення  до  складу  валових  витрат  сум нарахованої,  а  не  фактично  виплаченої заробітної плати з метою зменшення об'єкта оподаткування.

     Наведу приклади.   Підприємство   "Автомобільне   виробництво "КРАЗ"  холдингової компанії "АвтоКРАЗ" (місто Полтава) нарахувало заробітної плати працівникам у сумі понад 13,5  мільйона  гривень. Фактично сплатили лише 8,1 мільйона гривень і на заборгованість із заробітної плати,  що становила  5,4  мільйона  гривень,  зменшило об'єкт  оподаткування,  маючи при цьому прибуток у сумі 21 мільйон гривень. Відкрите акціонерне товариство "Сталеварний завод" (місто Кременчук,  Полтавська область) нарахувало заробітної плати в сумі 5,5 мільйона  гривень,  ні  копійки  не  виплатило  працівникам  і віднесло всю цю суму на валові витрати, маючи при цьому прибуток у 2,8 мільйона гривень.

     Викладене свідчить,  що керівники певною мірою  заохочені  до несвоєчасної  виплати  заробітної плати працівникам завдяки чинній нормі закону, яка надає можливість зменшувати об'єкт оподаткування за  рахунок  нарахованої,  але  не  сплаченої заробітної плати,  а відтак  і  не  сплачувати  до   бюджету   податок   на   прибуток. Запропонована  норма  закону  також передбачає,  що в разі виплати заробітної плати за минулі  періоди  поточного  року  здійснюється автоматичний   перерахунок  у  бік  збільшення  валових  витрат  і зменшення прибутку та зменшення  зобов'язань  перед  бюджетом.  За різкого   спаду   виробництва   майже  в  усіх  галузях  народного господарства  виробничі  потужності  на   багатьох   підприємствах практично  не використовуються.  Одначе амортизаційні відрахування на такі основні фонди нараховуються в повних  обсягах,  що  значно збільшує  витрати  підприємств і не дає можливості знизити ціни на продукцію та підвищити її конкурентоздатність.

     За попередніми  даними,  на  деяких   великих   підприємствах вартість таких основних фондів становила понад 2 мільярди гривень, і нараховано на них амортизації більш ніж 100 мільйонів гривень.

     Наприклад, на  тому  самому  автопідприємстві   "Автомобільне підприємство   "КРАЗ"   холдингової   компанії  "АвтоКРАЗ"  (місто Полтава)  понад  12  місяців  не  використовуються  основні  фонди вартістю  близько  130  мільйонів  гривень,  а  нарахована  на них амортизація становить 6,1 мільйона гривень.

     У відкритому  акціонерному  товаристві  "Вінницький  ламповий завод" вартість основних фондів становить 55 мільйонів гривень,  а вартість основних фондів,  що не використовуються у виробництві, - 46 мільйонів гривень.  І при цьому нараховується амортизація більш ніж на 1 мільйон на весь  парк  основних  фондів.  А  це  зумовлює зменшенння прибутку, через що підприємство стає збитковим.

     Запропонована проектом закону норма не має на меті збільшення надходжень до бюджету, а спрямована на підвищення відповідальності керівників   підприємств,  на  ефективніше  використання  основних фондів.  У разі неможливості такого використання  зазначена  норма даватиме  змогу  переводити  такі  основні  фонди на консервацію у порядку, визначеному чинним законодавством.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Григорія Миколайовича?  Будь ласка, запишіться на запитання. Висвітіть, будь ласка.

     Будь ласка, депутат Гуцол. За ним - депутат Гмиря.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених України.

     Шановний доповідачу!   Дозвольте   поставити   два   невеликі запитання.  Перше: яка практична фінансова вигода державі, якщо ми приймемо даний законопроект?

     І друге.  У разі прийняття даного законопроекту яка конкретна структура відповідатиме за виконання вже чинного закону?

     Дякую за увагу.

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Дякую за запитання.  Я у своєму виступі сказав вам про те,  що  ніякої  мети  щодо  збільшення  дохідної  частини бюджету даний законопроект не має.  Якщо заробітна плата за січень буде  виплачена  у  травні,  зразу  ж  підприємство  матиме  право віднести  це  на  свої  витрати  і зменшити той прибуток,  з якого нараховується податок.  Податковий тиск  тут  не  збільшується,  а тільки   відбувається   стимулювання   керівників   підприємств  і організацій з метою як своєчасної виплати заробітної плати,  так і використання тих основних фондів, які в них є на балансі.

     ГОЛОВА. Депутат Гмиря. За ним - депутат Черненко.

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська область).  Спасибо.  У меня два вопроса.  Первый. Как вы смотрите на то,  что мы сегодня создаем вот такой прецедент: мы по существу   вносим  в  закон  возможность  начисления  и  невыплаты заработной платы, что является антиконституционным?

     И второй вопрос.  Но нужно же и с другой  стороны  подойти  к этой  проблеме.  У  нас  сейчас  в  очень  многих  областях  жизни наблюдается такая ситуация,  когда все социальные выплаты  считают людям  от фактически неполученных зарплаты,  регрессных и прочего, прочего.  Если унифицировать  законодательство,  то,  может  быть, пойти  по  такому  пути,  чтобы  невыплаченную  зарплату  тоже  не учитывать?

     ОПЕРЕНКО Г.М.   Спасибо.   В   принципе   эти   два   вопроса перекликаются, поэтому я отвечу сразу на два.

     В ныне действующем законодательстве о налогообложении прибыли предприятий предусмотрено,  что  предприятие  на  валовые  расходы относит   начисленную   заработную   плату.   Начисленную!  И  эта начисленная зарплата никакого  отношения  не  имеет  к  фактически выплаченной.

     Какой может  быть  стимул у предприятия через призму Закона о налогообложении  прибыли   предприятий   заставлять   руководителя выплачивать зарплату?  Если он не выплатил зарплату, это относится на валовые расходы,  то он не уплатил и налог.  Если  он  выплатит зарплату  даже  за  прошлые  периоды  текущего года,  ему сразу же автоматически будет уменьшен налог.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Абрамов.

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Григорий Николаевич, вот вы сказали, что сейчас складывается  такая ситуация,  при которой некоторым руководителям предприятий,  организаций,  учреждений  выгодно   не   выплачивать заработную  плату.  Может  быть,  мы  отнесем такую ситуацию уже к Уголовному кодексу?  Ну как же так:  люди работают, а руководителю предприятий  выгодно  не  выплачивать зарплату!  Имеет ли он право дальше оставаться руководителем?  Это первая часть вопроса. Вторая часть.   Сегодня  мы  уже  все  в  настороженности.  И  когда  нам представляют  какой-нибудь  законопроект,   мы   всегда   начинаем анализировать, что он даст предприятию, которое еще работает. Ведь так мы можем увеличивать  налоговую  базу  до  тех  пор,  пока  не доведем ее до абсолютного абсурда.  Сегодня мы сталкиваемся с тем, что рост наших бюджетных  поступлений  видим  только  в  повышении учетной налоговой ставки. Нельзя же бесконечно повышать!

     Благодарю вас за ответ.

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Спасибо.  Если  разрешите,  я начну со второго вопроса. Он в большей степени касается темы моего выступления.

     Да, действительно,  есть   предприятия,   которые   работают, выплачивают  зарплату  и  платят  налоги.  Мы как раз стоим на том пути, предлагая вам его рассмотреть и утвердить, когда государство посредством   налогов  может  повлиять  на  негативный  процесс  с выплатой заработной платы.

     Что касается криминальной или уголовной ответственности, то я с вами согласен. И такой путь может быть. Но в рыночных отношениях экономические службы предлагают отрегулировать этот вопрос  именно экономическими методами.

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

     АБРАМОВ Ф.М.   Коммунистическая  партия.  Уважаемый  Григорий Николаевич,  вы хорошо знаете, что в своем большинстве предприятия практически лежат,  они задавлены различными налогами. Мои встречи с руководителями предприятий,  особенно угольных,  показывают, что все они со слезами умоляют уменьшить налоговый пресс.

     Скажите, что дадут дополнения и изменения, предлагаемые вами, практически хорошо работающим шахтам,  обогатительным  фабрикам  и другим угольным предприятиям?

     Спасибо.

     ОПЕРЕНКО Г.М.   Хорошо   работающие   шахты,   обогатительные предприятия как раз и выплачивают заработную плату,  и этот  закон не  нанесет  им  никакого  вреда и ущерба.  Ведь хорошо работающее предприятие имеет прибыль,  имеет средства на заработную  плату  и может уплатить налоги.

     ГОЛОВА. Як на мене, то депутат Абрамов піклується про те, щоб не доруйнували тих, що ще працюють.

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Я наголошую:  нарахована зарплата  й  фактично виплачена  -  дві великі різниці.  Нарахована зарплата - тільки на папері,  вона не виплачується.  І ми пропонуємо не відносити її до витрат,  а  відносити  до  витрат  тільки  виплачену  зарплату.  А підприємство,  яке  добре  працює,  віднесе  на  витрати  фактично виплачену заробітну плату.

     ГОЛОВА. Григорію Миколайовичу, сідайте, будь ласка.

     Слово надається   Сергію  Анатолійовичу  Терьохіну  -  голові підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні  депутати!  Комітет  доручив  мені довести  до вашого відома його думку і з приводу цього проекту,  і наступного - про пдв,  який ще має розглядатися.  Прошу вас уважно поставитися  до  юридичних та економічних аспектів запропонованого законопроекту.

     Юридичний аспект.  Указ видано та проект закону розроблено  з посиланням  на  пункт  4 "Перехідних положень" Конституції України щодо права Президента видавати  укази  з  економічних  питань,  не врегульованих  законами.  Проте  вперше Президент України в самому тексті указу дозволив собі змінити норму чинного  закону,  а  саме підпунктів 5.6.1 і 5.6.2 статті 5 Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

     Усі попередні укази з податкових питань прямо не втручалися в законодавчу   базу,   обмежуючись   загальним   описом  податкових правовідносин,  хоча де-факто  й  змінювали  податкові  норми.  Це свідчить   про   свідоме  перевищення  конституційних  повноважень Президентом України і є черговим  небезпечним  сигналом  порушення принципу  верховенства  права  й розподілу владних повноважень між представницькою та виконавчою гілками влади.

     Треба нагадати,  що Верховна Рада України в  грудні  минулого року  прийняла закон,  між іншим,  шляхом подолання накладеного на нього президентського вето,  який чітко  встановлює,  що  будь-які податкові питання мають врегульовуватися тільки законами України.

     До того  ж  пунктом  другим Постанови Верховної Ради,  яку ми прийняли в грудні,  про  порядок  застосування  нормативноправових актів,  які регулюють питання оподаткування в Україні,  Президенту України було чітко доведено позицію  вищого  законодавчого  органу країни,  який  вважає,  що  будь-які  питання  з  оподаткування  є економічними питаннями і повністю врегульованими законами України.

     Отже, з  юридичного   боку   указ   Президента,   як   кажуть правознавці,  є юридично мізерним від моменту його видання, і саме тому  він  не  підлягає  виконанню,  незалежно  навіть  від  того, приймемо ми його сьогодні чи відхилимо.

     Економічний аспект.  Першою частиною статті 1 указу Президент України встановлює,  що з 1 січня цього  року  до  складу  валових витрат платника податку на прибуток мають включатися суми фактично виплаченої,  а не нарахованої  заробітної  плати.  Аргументація  є простою: чим менше підприємство нарахує валових витрат, тим більше сплатить до бюджету.

     На жаль, і в цьому випадку фіскальні амбіції виконавчої влади переважили   деклароване   нею   піклування  про  реальний  сектор економіки. Хочу нагадати моїм колегам, як вони отримують заробітну плату:  аванс з 18 до 20 числа поточного місяця та заробітну плату за фактично відпрацьований час - з 4 до 6 числа наступного місяця. Приблизно  за  такою  схемою працює більшість підприємств України. Якщо на  практиці  застосувати  норму  указу  Президента,  то  всі підприємства  будуть змушені не включати до витрат заробітну плату поточного  місяця,  бо  вона  платиться  наступного   місяця,   чи порушувати  норму  Закону  про оплату праці або ж просто звільняти людей з роботи.  Усе це, на думку комітету, є глибоко аморальним і діє як проти найнятих людей, так і проти їх роботодавців.

     Від жовтня  1997  року  Законом  про  оподаткування  прибутку підприємств встановлено так званий метод нарахувань для визначення зобов'язань. Видатки та доходи враховуються за першою з подій: або факту  оплати,  або  факту  відвантаження.   За   такої   ситуації встановлювати інший спосіб податкового обліку для окремої операції з   виплати   заробітної   плати   є   абсолютно   алогічним    та дискримінаційним для підприємств.

     У 1999  році це призведе до додаткового фіскального вилучення приблизно 1,2 мільярда гривень з обігових коштів підприємств,  що, безумовно,   буде  причиною  швидкого  приросту  заборгованості  з заробітної плати та рівня безробіття,  а також збільшить  недоїмку за іншими податками та зборами.

     І, нарешті, останнє. Уявіть собі стан людей, які тимчасово не отримували  заробітної  плати,   але   сподівалися   на   майбутнє відродження  їхніх  заводів  і  підприємств  та погашення боргів з заробітної плати у майбутньому. Після набрання чинності цим указом усі  сподівання  таких  людей  приречені на загибель,  а люди - на безробіття та втрату довір'я до влади.

     Висновок. Пряме застосування першої частини  статті  1  указу Президента  щодо  методу  нарахування заробітної плати призведе до масового  скорочення  робочих  місць,  вимивання  обігових  коштів підприємств   та   різкого   збільшення  безробітних  серед  наших співвітчизників.

     За другою  частиною  статті  1  указу  Президента,   вартість основних  фондів,  що  не  використовуються  платником  податку  у процесі виробництва,  має  бути  виведена  з  балансової  вартості відповідної  групи.  Іншими  словами,  якщо  завод був змушений не використовувати   окремий   верстат   або   приміщення   внаслідок загального спаду виробництва або з простих технічних причин, такий завод не матиме права нараховувати амортизацію.

     Запропонована схема докорінно неправильна,  бо амортизація  - це   спосіб   поступового   віднесення  витрат  на  придбання  або виготовлення основних фондів на валові витрати  платника  податку, незалежно  від  того,  працює  верстат  цю  зміну  чи  працюватиме наступної  зміни.  Навіть  за  умов  діючої  системи   амортизації підприємства  1998  року  були  не в змозі виконати зобов'язання з податку на прибуток.  Приріст недоїмки за названий рік за податком на  прибуток  становить  близько  1  мільярда  гривень.  А приріст заборгованості з заробітної плати перевищив 2 мільярди  гривень  у позабюджетному секторі. Одним із головних чинників таких наслідків став украй низький рівень амортизації  в  народному  господарстві. 1998  року  вона  становила  всього 8,8 мільярда гривень внаслідок застосування  понижувального  коефіцієнта  0,6.  Цього  року,  без урахування 10- відсоткового оброку,  який,  на жаль, Верховна Рада прийняла,  амортизація становитиме 12,8  мільярда  гривень.  Такий стан  пояснюється  великою зношеністю основних фондів та низькими, нормами амортизації.  Немає відповіді на те,  яким чином податкові інспектори    визначатимуть,    які   фонди   використовуються   у виробництві, а які ні. Чи є верстат, з якого стирають пил, часткою виробничого процесу,  чи ні?  Будь-яка законодавча норма,  що не є чітко окресленою,  призводить до  масових  проявів  хабарництва  й корупції.

     Висновок: друга норма указу Президента,  безумовно,  призведе до різкого зростання кількості  податкових  картотек  за  борги  з заробітної плати,  а також підштовхне фондомісткі підприємства, що дуже важливо, за безцінь продавати своє майно.

     Шановні народні  депутати!  Комітет  з  питань   фінансів   і банківської  діяльності  розуміє  тривогу  податкової  інспекції з приводу нормального  наповнення  нашого  бюджету.  Але  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності розуміє також, що поданий законопроект є цілком економічно алогічним й  антисоціальним,  так скажемо.  Тому  ми пропонуємо відхилити цей законопроект,  поданий Президентом України,  і тим самим зупинити дію указів Президента з відповідного питання.

     І останнє.  Комітет  дуже  просить  Президента України й уряд України більше  не  давати  нам  укази  з  податкових  питань,  бо Верховна Рада вже остаточно визначилась із цього питання. Є єдиний орган,  який може  приймати  рішення  з  питань  оподаткування,  - Верховна Рада.

     Дякую.

     ГОЛОВА. До  Сергія  Анатолійовича будуть запитання?  Сідайте, будь ласка, спасибі.

     Хто в нас записався на виступ?  Депутати Сокерчак,  Черняк  і Єльяшкевич.  Три чоловіки,  всім надамо слово. Будь ласка, депутат Сокерчак. За ним - депутат Черняк.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні  депутати!  Фракція Комуністичної  партії  України  у Верховній Раді уважно розглянула законопроекти про внесення змін і доповнень до Закону України  про оподаткування  прибутку  підприємств  та  до Закону про податок на додану вартість і прийняла єдино правильне рішення:  запропонувати відхилити   подані  проекти  змін  як  такі,  що  не  можуть  бути підтримані ні з юридичної, ні з економічної точок зору.

     Про юридичний аспект попередній виступаючий уже сказав, але я хотів  би ще раз зауважити,  що відповідно до пункту 4 "Перехідних положень"  Конституції  Президент  має  право  видавати  укази   з економічних питань, не врегульованих законами.

     Але поправки   до   цього   закону   не   є  неврегульованими економічними питаннями.  Я думаю,  що народні депутати вже не  раз зустрічалися  з  таким принципом,  коли подається законопроект про внесення змін до закону, а далі видається указ. Якщо ми розглянемо і відхилемо законопроект,  то набирає чинності указ якраз стосовно Закону  про  оподаткування   прибутку   підприємств.   Це   зовсім неприпустимо.

     Ми з нетерпінням чекаємо третьої річниці Конституції України, коли   Президент   втратить   право   під    виглядом    вирішення неврегульованих   економічних   питань   своїми  указами  фактично руйнувати чинне податкове законодавство. Адже ми з вами як пожежна команда:  встигнемо  відхилити  небезпечні  для власного виробника поправки до законів - добре.  Не встигнемо (як це було  з  указами Президента  стосовно  акцизних  зборів  або  із  введенням  нового податку - гербового збору),  укази Президента набирають чинності й потім  ми  змушені  витрачати  чотири-п'ять  засідань,  як це було стосовно акцизних зборів,  щоб знову відновити  законодавче  поле, яке стимулює виробництво в Україні.

     У грудні ми з вами подолали вето (пам'ятаєте,  347 голосами), щоб відновити право Верховної Ради встановлювати ставки, податкові платежі тощо, тобто підтвердити конституційну норму.

     Незрозуміло, чому  Президент,  підписавши той закон,  вето на який ми подолали,  знову  продовжує  займатись  ось  таким:  подає законопроекти і укази одночасно.

     Щодо економічного  аспекту,  то я думаю,  Сергій Терьохін уже досить чітко сказав,  який у нас  у  законопроекті  вибрано  метод нарахувань.   У   валових   витратах   повинна  враховуватись  уся нарахована заробітна плата, а не тільки та, яку виплачено.

     Узагалі незрозуміло,   як    Президент    планує    стягувати відрахування із заробітної плати в фонд соціального страхування, в пенсійний фонд, якщо буде враховуватися тільки те, що виплачено.

     Стосовно амортизаційних відрахувань.  Мені  здається,  що  це взагалі  не  підлягає  ніякому  обговоренню.  Зрозуміло,  що  далі погоджуватися з таким принципом не можна.  Я думаю, ми вже зробили одну  помилку,  коли  проголосували  про  вилучення  10  відсотків амортизаційних відрахувань.

     Дякую за увагу і прошу підтримати рішення нашого комітету.

     ГОЛОВА. Депутат  Черняк.  Будь  ласка.  За  ним   -   депутат Єльяшкевич.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні депутати!  Я так розумію,  що ми сьогодні відхилимо запропонований законопроект.  Але  відхилення  законопроекту  не   є   вирішенням проблеми.  Справа в тому,  що проблема є,  і,  можливо,  не зовсім вдала спроба (я б навіть сказав - незграбна спроба) її вирішити  є і в цьому законопроекті.  І якщо ми законопроект відхиляємо, то це зобов'язує нас як парламент законодавчо  вирішувати  цю  проблему. Яку  проблему  намагається вирішити Президент цим законопроектом і які, так би мовити, добрі наміри покладені в його основу?

     По-перше, є проблема розрахунків у народному господарстві,  в тому  числі  заборгованості  із  заробітної плати.  І це є спробою сприяти    вирішенню    цієї    проблеми,    спробою     підвищити відповідальність  керівників підприємств за несвоєчасні розрахунки з працівниками із заробітної плати.

     І по-друге,  інша запропонована норма спрямована на  те,  щоб знизити вартість продукції, підвищити її конкурентоспроможність, а також  сприяти  реалізації  підприємствами  надлишкових   основних засобів і підвищенню ефективності виробництва. Тобто є дві реальні проблеми, і це спроба їх вирішити.

     Але я погоджуюся з тим,  що це  невдала  спроба  вирішити  ці проблеми.   Тому   що   законопроект  фактично  передбачає  певний дисонанс.  Не узгоджені  між  собою  механізми  формування  такого елемента  витрат,  як  заробітна  плата  з  одного боку,  та інших елементів валових витрат  -  з  другого  боку.  Це  фундаментальна суперечність  цього законопроекту,  яка не дає нам можливості його приймати.

     Якщо прийняти цей законопроект і  погодитися  з  цією  точкою зору, то не можна зрозуміти, яким чином буде включатися до валових витрат нарахована заробітна плата за надані послуги чи виготовлену продукцію,  відвантажену  покупцеві,  вартість  яких  включена  до валового доходу, але у зв'язку із неоплатою покупцями продукції не буде  включена  до  валових  витрат.  Вирішення  цієї  проблеми не пропонується.

     Таким чином,  проблема має два боки.  Усі витрати  формуються методом  нарахування  амортизаційних  відрахувань  і  так далі,  а заробітна плата - за фактично виплаченою заробітною платою.  Отже, треба  привести  у  відповідність  усі елементи витрат,  і тоді ми такий законопроект зможемо прийняти.

     Я думаю, що Верховній Раді потрібно працювати в цьому напрямі і Верховна Рада як парламент зобов'язана ці питання вирішувати. Не Президент,  а Верховна Рада. Але ми даємо підстави Президентові це робити. Якби ми працювали ефективно і ці питання вирішувалися, то, мабуть,  у  Президента  не  було  б  такої   потреби   пропонувати законопроекти.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Яка ваша конкретна пропозиція?

     ЧЕРНЯК В.К.  Я її висловив.  У такому вигляді ми законопроект не можемо приймати.

     ГОЛОВА. Все зрозуміло. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые  коллеги!  Предыдущий  выступающий критиковал Верховную Раду за то, что она работает бессистемно. Это правда.  Верховная Рада работает над  налоговым  законодательством бессистемно  по  причине того хаоса,  который породили Президент и налоговая администрация в  связи  с  антиконституционными  указами Президента Украины.

     Наш Комитет  по  вопросам  финансов и банковской деятельности только то и делает, что ежедневно рассматривает эти указы, которые с юридической точки зрения противоречат Конституции Украины.

     А что  касается  их  экономических  аспектов,  то  эти  указы являются абсурдными и вредными и в  абсолютном  большинстве  своем направлены на усиление налогового бремени предприятий.

     До каких   пор   это   будет   продолжаться?  Я  обращаюсь  к Председателю Верховной  Рады,  который  еще  летом  прошлого  года обещал,  что у нас состоится совместное совещание с Президентом по поводу издаваемых им указов.

     Однако уже прошло более полугода,  а это совещание так  и  не состоялось.  Президент  четко  работает,  штампуя (другого слова я просто не нахожу)  свои  антиконституционные  указы.  И  налоговая администрация провоцирует его на эти антиконституционные действия, постоянно подготавливая  те  вопросы,  которые  уже  урегулированы действующими законами.

     Своими указами  он  ставит  налогоплательщиков  (то есть всех граждан Украины,  юридических лиц) в тяжелейшее положение.  Потому что  де-факто  налоговая  администрация  требует выполнения указов Президента,  хотя  по  Конституции  все  граждане   Украины,   все юридические лица должны выполнять законы Украины.

     Такое продолжаться не может.  Если мы не положим конец такому правовому беспределу,  подрыву законодательного  поля  страны,  то Верховная  Рада  следующего созыва будет вынуждена,  как Верховная Рада   прошлого   созыва,    долгие    годы    изменять    декреты Премьер-министра   Кучмы,  которые  также  нанесли  огромный  вред законодательному полю страны.

     Поэтому я хотел бы, чтобы сегодня мы отклонили этот очередной антиконституционный  указ Президента,  не вдаваясь в экономическую абсурдность предложений,  которые сегодня докладывались.  Но кроме этого,  я бы хотел, чтобы Председатель Верховной Рады сдержал свое слово  и  чтобы  у  нас  все-таки  состоялась  такая   встреча   с Президентом,  для того чтобы депутатский корпус смог выразить свое отношение к той антиконституционной деятельности, на путь которой, к  сожалению,  вступил  ныне  действующий Президент Украины Леонид Данилович Кучма.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Всі,  хто  записався,  взяли  участь  в  обговоренні. Профільний   комітет  вніс  проект  постанови,  і  всі  виступаючі підтримали його.

     Я ставлю на голосування проект Постанови,  внесений народними депутатами  -  членами  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності Альошиним,  Сокерчаком та іншими, про проект Закону про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

     "Верховна Рада постановляє:

     проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про   оподаткування  прибутку  підприємств,  внесений  Президентом України відповідно до пункту 4 розділу  XV  "Перехідні  положення" Конституції України, відхилити".

     "За" - 294.

     Рішення прийнято.

     Депутат Альошин,  голова профільного комітету.  Будь ласка, з місця.

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги! Я хотів би звернути увагу ще на одну правову колізію,  яка виникла саме в Законі про оподаткування прибутку  підприємств.  Якщо   ви   пам'ятаєте,   16   грудня   ми проголосували  закон  про  запровадження  надбавки  до  тарифів на електроенергію, яка направляється на добудову атомних станцій. Цей пункт   був  під  номером  22.23.  Потім,  коли  ми  проголосували централізацію амортизаційних відрахувань,  той пункт  ще  не  було підписано   і   наше  рішення  щодо  централізації  амортизаційних відрахувань також було введено під номером 22.23. Тому я хотів би, щоб  ми  включили  в стенограму доручення упорядкувати ті пункти і правильно визначити їх нумерацію в двох законопроектах,  прийнятих раніше.

     ГОЛОВА. Я   прошу   вас,  Валерію  Борисовичу,  подати  це  в письмовій формі,  щоб воно не було з голосу.  Тоді я  поставлю  цю пропозицію на голосування, і ми все виправимо.

     ----------

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про податок на додану вартість.  Доповідає Оперенко Григорій Миколайович. Будь ласка.

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Шановні  народні  депутати!  У  мене  короткий виступ.  На  ваш  розгляд  подається  проект  Закону  України  про внесення  змін і доповнень до Закону України про податок на додану вартість,  яким передбачено врегулювання окремих питань справляння податку,  поліпшення  його адміністрування та впорядкування пільг. Необхідність внесення цих змін викликана як практикою застосування чинного  закону,  так  і чисельними пропозиціями щодо встановлення більш чітких норм обчислення податку на додану вартість.

     По-перше, в проекті  закону  пропонується  встановити  чіткий порядок  визначення  бази  оподаткування  в  разі продажу покупних (підкреслюю, покупних) товарів (послуг) за цінами, нижчими від цін їх придбання.

     Матеріали документальних перевірок,  які проводяться органами податкової служби,  свідчать про те,  що окремі платники податків, які здійснюють реалізацію покупних товарів, реалізують такі товари за цінами нижчими від цін їх придбання чи нижчими  від  їх  митної вартості  при  імпорті  товарів,  а податковий кредит отримують на суму ПДВ,  обчислену із  повної  ціни  придбання  цих  товарів  чи відповідно до митної вартості товарів.

     Часто серед   таких   покупних   або   ж   імпортних  товарів зустрічаються високоліквідні товари,  на які не поширюються  норми сезонних  розпродажів  і  які  в  результаті  продаються за значно нижчими цінами.

     Трапляються непоодинокі   випадки,   коли   імпортні   товари продаються   на  митній  території  України  значно  дешевше,  ніж аналогічні товари,  вироблені в Україні, а це у свою чергу створює значні  перешкоди  для  розвитку вітчизняного виробництва,  змушує вітчизняного виробника працювати собі на збиток.

     Користуючись невизначеністю   поняття   "звичайна   ціна"   і відсутністю в законодавстві норми, що пропонується в цьому проекті закону,  дехто спеціально створює певні  посередницькі  структури, які  спеціалізуються  саме на такому варіанті отримання бюджетного відшкодування,  тим  сами  утворюючи  постійне   навантаження   на витратну  частину  Державного бюджету.  Так,  перевіркою закритого акціонерного  товариства  "Кріворіжагробуд"  (місто  Кривий   Ріг) виявлено,  що  підприємство  за  виконані будівельні роботи на ВАТ "Північний  гірничозбагачувальний  комбінат"  (місто  Кривий  Ріг) отримало  концентрат  на суму 746 тисяч гривень і відвантажило цей концентрат  товариству  з  обмеженою  відповідальністю   "Інститут ринкових  відносин" для подальшої реалізації на експорт у Болгарію за ціною нижчою, ніж ціна придбання, на 351 тисячу гривень.

     Такі приклади  непоодинокі.   І   при   цьому   відшкодування здійснюється  за повною ціною,  а сплата до бюджету йде за нижчими цінами.

     Слід наголосити,  що норма, яка пропонується проектом закону, не буде поширюватися на товаровиробників, а лише на посередників.

     По-друге, проектом   закону   пропонується  уточнити  порядок визначення сум податкового кредиту в  разі  використання  основних фондів    і    нематеріальних    активів   в   оподатковуваних   і неоподатковуваних операціях. Оскільки такий порядок чинним законом не  передбачається,  це  має  негативні  наслідки як для платників податку,  так і для бюджету.  Зокрема,  якщо платником  податку  у звітному  періоді,  в якому придбано основні фонди,  здійснювалися лише звільнені від оподаткування операції,  то в даний час платник податку  не  одержить  права на отримання кредиту взагалі,  навіть якщо він у подальшому й буде здійснювати оподатковувані  операції. І   навпаки,   платник   податку  має  можливість  утриматися  від здійснення неоподатковуваних операцій у звітному періоді,  в якому придбані основні фонди,  і, отримавши наперед певну суму бюджетних відшкодувань,  у подальшому здійснити  неоподатковувані  операції. Запропоновані зміни не будуть збільшувати податкових зобов'язань і обтяжувати  процедуру  нарахування  податку  на  додану  вартість, оскільки коригування буде здійснюватися лише один раз на рік.

     І останнє.   Необхідність  скасування  пільги  на  реалізацію продукції Державним комітетом по матеріальних  резервах  викликана тим,  що ця пільга забезпечує невиправдане і неконтрольоване пряме використання  податку  на   додану   вартість   для   фінансування діяльності   комітету   і   його   підрозділів.   Так,  за  період застосування  цієї  норми  (тобто  за  9  місяців  1998  року)   у розпорядженні   Держкомрезерву   України   залишилося  близько  82 мільйонів  гривень.  Крім  того,  оскільки  відпуск   матеріальних цінностей,  які були закладені до Державного матеріального резерву згідно з договорами, укладеними до 1 січня 1998 року, не обмежений у часі, то така норма діятиме невизначено довгий час.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Григорію  Миколайовичу,  ви  ще  раз чітко поясніть - кого це стосується? Посередників?

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Перша частина стосується тільки  посередників. Вона стосується...

     Сергію Леонідовичу,   я  ж  вас  не  перебивав.  Я  дуже  вас поважаю...

     Готову продукцію посередник придбаває тільки для того, щоб її реалізувати.  Придбав  він  готову  продукцію  за  100  одиниць  - нарахували 120 податку. Він придбав - йому дали відшкодування. Він продав  за нижчими цінами,  але податок сплатив і з тієї суми,  на яку  знизив  ціну.  Це  стосується  тільки  посередників,  ще  раз повторюю і наголошую.

     ГОЛОВА. Григорію   Миколайовичу!  Ви  поясніть,  хто  повинен регулювати процент заробітку посередника?  Який би ви  податок  не встановили,  а  посередник  призначить таку ціну,  щоб цей податок було чим сплатити та ще й заробити.

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Я перепрошую,  на ціну ніяким чином  ця  норма закону не вплине. Ви повірте мені, що до цін це не має відношення. Ця норма потрібна тільки для того,  щоб нарахувати  податок  і  не дати  змоги отримати відшкодування саме шляхом заниження ціни.  Це стосується тільки податку.  Тобто відпускай чи  продавай  за  якою хочеш ціною, але податок, будь ласка, сплати з тої ціни, з якої ти отримав відшкодування.

     ГОЛОВА. Біда в тому, що ми не розуміємо, про що ведемо мову.

     Будь ласка,  запишіться на запитання.  Відводимо на це  п'ять хвилин.

     Депутат Мовчан. Будь ласка. За ним - депутат Песоцький.

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   152, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Григорію Миколайовичу!  Ваша мета як податківця зрозуміла: зібрати якомога більше податків,  щоб наповнити державну скарбницю. Але чи прораховуєте ви наслідки  впровадження  тих  чи  інших  норм?  При обговоренні попереднього питання ми зрозуміли,  що ні!  Відстоюючи абсолютно протилежне тому,  що ми говорили в цій залі,  розуміючи, що  на обдертій шкурі вовна не росте,  ви зараз кажете про те,  що оця реалізація через посередників ніяким чином не впливає  ані  на їхні фонди заробітної плати,  ані на стимуляцію виробництва.  Якщо це не впливає, то скажіть, навіщо змінювати цю норму?

     Дякую.

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Цю норму закону слід змінити тільки для  того, щоб відшкодування з бюджету привести у відповідність із сплаченими податками посередницьких структур. Це одна-єдина мета. Тільки ПДВ! ПДВ  до  фонду  заробітної  плати  не  має відношення.  ПДВ не має відношення і до ціни,  тому що він  уже  там  є.  Це  пропонується тільки для того, щоб посередник не отримав з бюджету відшкодування більше, ніж він сплатив.

     ГОЛОВА. Депутат  Песоцький.  За   ним   -   Марковська   Ніна Степанівна.

     ПЕСОЦЬКИЙ М.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, СДПУ(о)). Прошу передать слово Пилипчуку Игорю Марьяновичу.

     ПИЛИПЧУК І.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 124, Львівська область).  Скажіть,  будь ласка,  як внесення  цих змін  до Закону України про податок на додану вартість відіб'ється на вугільній промисловості?

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Вугільна  промисловість  є  виробником.  А   я підкреслював  уже  декілька  разів  із  цієї трибуни,  що ця норма закону  ні  в  якому  разі  не  стосується  виробника   -   тільки посередника,  який  купив готову продукцію і ту ж готову продукцію продав.

     ГОЛОВА. За якою ціною?

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Він  може  продавати  продукцію  за  будь-якою ціною,  але ми визначаємо, що податок буде справлятися з тієї ціни продукції, за якою він її придбав. I все, Олександре Миколайовичу. I все!

     ГОЛОВА. Ви  ж не думайте,  що в залі не розуміють,  про що ви говорите...

     ОПЕРЕНКО Г.М. Олександре Миколайовичу, я ще раз повторюю...

     ГОЛОВА. Тільки сміються, а ви не знаєте, чому сміються...

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Олександре  Миколайовичу,  вибачте.   Виробник призначає свою ціну. Свою ціну! Якщо виробник придбав товар за 100 одиниць,  то він отримав 20 одиниць відшкодування. Якщо він продав товар  за 60 одиниць,  то в бюджет заплатить 18 одиниць,  а не 20, хоча саме таке відшкодування ПДВ він отримав раніше. I дві одиниці бюджет уже втратив. Оце однеєдине!

     Ні, до виробника це ніякого відношення не має...

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Фракція виборчого блоку соціалістів і селян. Шановний  Григорію  Миколайовичу!  Я вважаю правильною і підтримую думку Олександра Миколайовича, що депутати, які тут сидять, не те, що не круглі, сказати б, нерозумні люди, а навіть не овальні. Тому я прошу вас усе-таки звернути на це увагу.  I я  не  підтримую  ті зміни, які ви пропонуєте внести до закону.

     Але моє  запитання  стосується  зовсім  іншого.  Сьогодні під Верховною Радою стоять тисячі віруючих.  А оскільки сьогодні тут є ви,  заступник  голови  Державної податкової адміністрації,  то ці віруючі прийшли сьогодні з приводу того, що існує ідентифікаційний номер,  який  не  дозволяє їм через їхнє вірування отримувати свої пенсії.

     То я прошу вас сказати,  як ви  вважаєте,  які  повинні  бути внесені зміни до закону,  як нам треба відреагувати, щоб допомогти цим людям, які по декілька місяців не отримують пенсії не тому, що їм  не  платять,  а  тому  що  віра  їм не дозволяє ступити за цей ідентифікаційний номер?

     Дякую.

     ГОЛОВА. Тут питання трошки не за темою.  Але я думаю, що й на це ми дамо відповідь. Будь ласка. Депутат Бережний.

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.  Вы докладывали об НДС для посредника. Скажите, пожалуйста,  а как же  быть  в  тех  случаях,  когда  предприятие, произведшее продукцию, не получив деньги за ее реализацию, оплатит НДС?  Получается,  что предприятию лучше не работать, чем работать себе в убыток?

     ОПЕРЕНКО Г.М.  Це  питання  не стосується того,  з чим я стою перед вами. Але саме так виписаний закон, який ви затвердили своїм рішенням.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     Сергію Анатолійовичу! Я просив би: давайте завершимо розгляд цього питання, і я оголошу перерву.

     ТЕРЬОХIН С.А.  Шановні народні депутати,  я просив би, щоб ми до  перерви  провели  голосування  з  цього питання.  Я говоритиму коротко.

     Депутат Песоцький  запитав,  чи   стосується   це   вугільної промисловості.  Так,  стосується.  Ви  знаєте,  є вуглезбути,  які накопичують вугілля, а потім продають його споживачам.

     У залежності від того,  скажімо, скільки вугілля лежить у цих вуглезбутах,  стільки  воно  й коштує,  бо чим більше лежить,  тим меншою стає його зольність.  Я не шахтар,  тож гадаю,  що  шахтарі краще можуть розповісти про це.

     Але це стосується, Олександре Миколайовичу, усіх елеваторів і зерносховищ, які купують зерно, а потім реалізують його споживачам і  таке  інше.  Тому  не  треба говорити,  що ця норма поширюється тільки на  отих  клятих  посередників.  Вона  поширюється  на  все народне господарство.

     Між іншим,  я міг би розкрити вам, перепрошую за слово, деяке ієзуїтство цих двох указів:  першого,  який ми відхилили,  і цього другого, якщо їх брати разом.

     От уявіть  собі  ситуацію:  за  першим указом на підприємство накладається стягнення.  В нього з'являється картотека. Після того за  указом  податкову  заставу  (на жаль,  ми його не відхилили) - приходить представник податкового органу,  описує майно  і  продає його з аукціону, але вже за меншою ціною, ніж ціна придбання цього майна.  I при цьому в того  підприємства  з'являється  ще  й  ПДВ. Уявіть собі, до чого ми йдемо.

     Друге дуже  важливе  питання,  яке  тут  не порушувалося,  це питання відшкодування ПДВ  при  неоподатковуваних  операціях,  (це стаття 2 указу).

     От уявіть собі,  що в даному податковому періоді підприємство придбало основні фонди,  скажімо,  верстат, але нічого не продало: 30 числа купило і до 31 числа нічого не продало.  Так от податкова інспекція пропонує не відшкодовувати ПДВ,  який  було  сплачено  в ціні  верстата.  Між іншим,  є одна ще підступніша ідея.  Для всіх організацій,  які є неприбутковими (громадських організацій, шкіл, лікарень, політичних партій), всі суми ПДВ, які входять у вартість придбаного  обладнання  або  майна,  не  будуть   відшкодовуватися бюджетом,  хоча,  відверто кажучи,  вони вже до бюджету потрапили, коли їх сплатив той, хто продав це майно. Розумієте?

     Тому я не буду довго говорити з приводу цього указу,  бо ваші усміхнені  обличчя  вже  кажуть,  як ми проголосуємо.  Я просив би проголосувати так дружно, як ми проголосували перший указ.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Я думаю,  Сергію Анатолійовичу, було б добре, якби ми так турбувалися,  про те, щоб вивести посередників із тіні на світ божий.  Тоді в нас був би бюджет наповнений.  Нам же ніхто в цьому не  заважає.  Я  кажу  це профільному комітету.  Це вже треба було зробити,  і тоді все стало б на свої місця. Тоді не було б такого, що тонни зерна лежать на елеваторі,  а восени виробнику вже нічого забирати,  бо господарство тільки за зберігання має стільки  зерна віддати,  скільки повинно було одержати. Так воно і з вугіллям і з усіма іншими видами продукції.

     Шановні колеги! У вас на руках проект постанови...

     Ще є бажаючі виступити? Три депутати відмовляються, так?

     Я ставлю на голосування проект  постанови,  який  внесли  від профільного комітету народні депутати Альошин, Сокерчак, Терьохін, Фіалковський, Цушко, Джоджик та інші. Є потреба його зачитувати? Я ставлю   на  голосування  проект  постанови,  внесений  профільним комітетом і розданий вам на руки. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 284.

     Оголошується перерва до 16 години.