ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  3  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Пропоную спочатку  підготуватися до  реєстрації,  зареєструватися,  а  потім  розглянемо пропозиції депутата Черненка.

     Прошу зареєструватись.  У  залі  зареєстровано  268  народних депутатів.  Ми маємо всі підстави...  Ще раз?  Прошу,  ще раз - не спрацювали картки. Будь ласка.

     Зареєстровано 274  народних   депутати.   Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

     Продовжуємо обговорення   проектів  законів  про  спеціальний режим  інвестиційної  діяльності   на   територіях   пріоритетного розвитку  в Луганській області та про внесення доповнень до деяких законів України з питань оподаткування.  Була пропозиція народного депутата  Черненка  голосувати.  Немає заперечень?  Тоді,  шановні колеги, нам треба визначитися з приводу законопроектів.

     Ставиться на  голосування  проект  Постанови  Верховної  Ради України   про   проект   Закону   України  про  спеціальний  режим інвестиційної діяльності на територіях  пріоритетного  розвитку  в Луганській  області:  "Прийняти  у  першому  читанні проект Закону України  про  спеціальний  режим   інвестиційної   діяльності   на територіях  пріоритетного розвитку в Луганській області,  внесений Президентом України 18 грудня 1998 року".

     Шановні колеги, прошу... (Шум у залі). Ні, ще раз кажу, що ми голосуємо  проект постанови про прийняття проекту закону в першому читанні. Прошу визначитись.

     "За" - 185.

     Не встигли.  Запрошую до  залу  і  прошу  мобілізуватись.  От надійшла ще група народних депутатів.

     Шановні колеги!  Прошу  підтримати проект Постанови Верховної Ради України про  проект  Закону  України  про  спеціальний  режим інвестиційної  діяльності  на  територіях пріоритетного розвитку в Луганській  області,  внесений  Президентом  України   18   грудня минулого року.

     Прошу визначитись.

     "За" - 207.

     Рішення не прийнято, але 50 депутатів не голосували.

     Шановні колеги  народні депутати,  прошу оперативніше займати свої робочі місця і підтримати проект Закону про спеціальний режим інвестиційної  діяльності  на  територіях пріоритетного розвитку в Луганській області. Голосуємо.

     "За" - 228.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Прошу   також   дружно   підтримати   проект Постанови  Верховної  Ради  України про проект Закону про внесення доповнень до деяких  законів  України  з  питань  оподаткування  у зв'язку   із   запровадженням  спеціального  режиму  інвестиційної діяльності  на  територіях  пріоритетного  розвитку  в  Луганській області:  "Прийняти  у  першому  читанні проект Закону України про внесення  доповнень   до   деяких   законів   України   з   питань оподаткування  у  зв'язку  із  запровадженням  спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях  пріоритетного  розвитку  в Луганській  області,  внесений  Президентом України 18 грудня 1998 року". Прошу визначитись.

     "За" - 208.

     Шановні колеги,  з  питання,  яке  ми  розглядаємо,  потрібно прийняти  два  законопроекти.  За  один  у  першому читанні ми вже проголосували.  Безпосередньо  з  цього   ж   питання   і   другий законопроект  про внесення доповнень до деяких законодавчих актів. Прошу підтримати пропозицію про прийняття його в першому  читанні. Голосуємо.

     "За" - 212.

     Шановні колеги,  не  голосують  62  народних депутати.  Прошу все-таки дотримуватися Регламенту і брати  участь  у  голосуванні. Депутате Черненко,  це ж ваша пропозиція. Я розумію, що вашу увагу відволікають гарні жінки, але, будь ласка, голосуйте.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 220.

     Михайле Антоновичу, займайте місце. Голосуємо.

     "За" - 222.

     Депутат Черненко готовий голосувати. Будь ласка.

     "За" - 234.

     Рішення прийнято. Дякую. Прийнято два законопроекти в першому читанні.  Прохання  оперативно  опрацювати  їх  і  підготувати  до другого читання.

     ----------

     Тепер, шановні колеги,  треба виконати протокольне доручення, яке  ми  прийняли перед перервою:  проголосувати проект Закону про внесення змін та  доповнень  до  законів  України  щодо  обмеження максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного  оподатковуваного  доходу,  з  яких  справляються  збори (внески) до соціальних фондів.

     Ставиться на голосування пропозиція прийняти проект закону  в першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 67.

     Рішення не прийнято.

     Ставиться на    голосування    проект   постанови,   внесений профільним комітетом:  "Запропонувати Президенту України  зупинити дію Указу від 25 травня 1998 року 506/98 про

 обмеження максимальної величини фактичних  витрат"  -  і  далі  за текстом.

     Прошу визначитися    з   пропозицією   профільного   комітету запропонувати Президенту зупинити дію указу. Голосуємо.

     "За" - 183.

     Рішення не прийнято.  Що будемо робити?  Ще раз проголосуємо? Проголосуймо ще раз, але ми вже декілька разів це голосували, тому прошу мобілізуватись. Не приймемо рішення - підемо далі.

     Ставиться на  голосування  проект  постанови  про   те,   щоб запропонувати  Президенту  України  зупинити  дію  указу.  Шановні колеги,  ще раз акцентую вашу увагу: ми пропонуємо, а не зупиняємо і не скасовуємо,  бо указ діє. Ми просто звертаємося до Президента з пропозицією зупинити дію.  Гадаю,  тут нічого такого немає.  Ну, закон не можемо прийняти,  бо ви бачите, Володимире Кириловичу: 67 голосів - явно не вистачає.

     Тому прошу визначитись із  пропозицією  профільного  комітету звернутися до Президента про зупинення дії указу. Голосуємо.

     "За" - 191.

     Не приймається.

     Поіменно? Хто  за  те,  щоб  голосувати  в поіменному режимі, прошу визначитись.

     "За" - 180.

     Рішення прийнято.

     Ставить на голосування в поіменному режимі  проект  постанови про  те,  щоб  звернутися  до  Президента  України  з  пропозицією зупинити дію указу. Голосуємо в поіменному режимі.

     "За" - 202.

     Не приймається.

     Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

     За: комуністи - всі 115;  НДП - 4 з 25;  "Громада" - 8 із 14; НРУ - 7 із 26;  "Відродження" - 3 з 14; зелені - 3 з 4; соціалісти

- 23 з 24;  соціал-демократи (об'єднані) - 4 з 9; незалежні - 6 із 7;  Рух - 2 з 8; селяни - 12 із 12; прогресивні соціалісти - 12 із 13; "Реформи-центр" - 1 із 8; позафракційні - 2 з 9.

     Шановні колеги, слухається... (Шум у залі). З мотивів? Але ж, як бачите,  200 голосів. Ми вже близько 10 разів голосуємо проект, який  не  проходить.  Тому  прохання   до   профільного   комітету підготувати такий законопроект, який пройде.

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза за  возрождение  СССР.  Уважаемый  Адам  Иванович,  у  меня  к вам просьба:  давайте поставим на голосование предложение опубликовать результаты  этого  голосования  по  фракциям  и  поименно в газете "Голос Украины" с комментарием о том, что на самом деле преследует данное   голосование.   Можно   вместо   комментария  опубликовать выступление товарища Хары Василия Георгиевича,  которое достаточно четко прояснит картину. Я думаю, что такое поручение газете "Голос Украины" 150 народных депутатов вполне дадут.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Ставиться   на    голосування протокольне  доручення редакції "Голосу України" про опублікування результатів   поіменного   голосування   і   співдоповіді   голови підкомітету народного депутата Хари. Прошу визначитись.

     "За" - 164.

     Дається протокольне доручення "Голосу України".

     ----------

     Розглядається Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону України  про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту  з  пропозиціями  Президента України.  Доповідає заступник міністра  фінансів  Володимир  Макарович  Матвійчук.  Будь  ласка, Володимире Макаровичу.

     МАТВІЙЧУК В.М.,  заступник міністра фінансів України. Шановні народні депутати!  На ваш розгляд вносяться пропозиції  Президента України  до  Закону про внесення змін до Закону України про статус ветеранів   війни,   гарантії   їх   соціального   захисту    щодо запровадження  щорічних  виплат разових грошових допомог ветеранам війни.

     У Законі України про внесення  змін  до  Закону  України  про статус   ветеранів   війни,   гарантії   їх  соціального  захисту, прийнятому  Верховною  Радою  України  25  грудня  минулого  року, визначено,  що  розмір  разових грошових допомог визначатиметься з огляду на  розмір  мінімальної  пенсії  за  віком,  а  виплата  їх здійснюватиметься за рахунок державного бюджету України.

     На реалізацію  зазначеного  закону  за  умови,  що мінімальна пенсія за віком становитиме на час виплати 16 гривень 62  копійки, потрібно додатково 334 мільйони гривень. У затвердженому Верховною Радою України Державному бюджеті України на  1999  рік  зазначений обсяг  асигнувань не враховано,  і згідно з чинним законодавством, прийнятим Верховною Радою,  Міністерство  фінансів  не  має  права здійснювати такі витрати.

     Враховуючи труднощі,  що  склалися  з  виконанням  Державного бюджету України та пенсійного фонду України,  які не дають змоги в повному  обсязі  забезпечити  фінансування вже прийнятих рішень із соціального захисту населення (ще  раз  підкреслюю),  виконати  це рішення в 1999 році в обсязі, котрий пропонується, не можна.

     Водночас, зважаючи    на    соціальну   значущість   введення зазначених  змін  до  закону,  Президентом  України  запропоновано здійснити  його  введення  поетапно.  Зокрема,  у  поточному  році пропонується здійснити з державного бюджету України разові виплати грошових допомог учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, які мають особливі заслуги перед  Батьківщиною.  Іншим  категоріям пропонується  здійснити  такі  виплати,  починаючи з 2000 року.  У цьому разі витрати на здійснення одноразових виплат  становитимуть у 1999 році 80 мільйонів гривень.

     До того  ж  Президентом  України зазначено,  що таке поетапне введення в дію закону можна  здійснити  лише  за  умови  прийняття Верховною  Радою  проектів  законів,  поданих на розгляд Верховної Ради  України  і  спрямованих  на  поповнення   дохідної   частини Державного    бюджету    України.    Не    перераховуватиму   всіх законопроектів, нагадаю лише деякі: про податок на доходи фізичних осіб,  про  місцеві податки і збори,  про особливості приватизації державного   підприємства   електрозв'язку    "Укртелеком",    про особливості приватизації майна лікерогорілчаних підприємств тощо.

     Розгляд зазначених проектів законів (ще раз хочу підкреслити) дасть змогу залучити додаткові доходи до бюджету,  і ми могли б за рахунок цього,  а також за рахунок економії з інших статей всетаки вишукати 80 мільйонів гривень, щоб спрямувати їх на разову виплату допомоги  інвалідам  війни.  З  огляду  на  це  прошу вас прийняти пропозиції Президента до  Закону  України  про  внесення  змін  до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися на запитання. Відведемо 5 хвилин.

     Депутат Бокий. За ним - депутат Долженко.

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій   (Лівий   центр). Шановний  Володимире  Макаровичу!  Я  розумію,  що у вас доручення Президента і  ви  мусили  відстоювати  позицію,  за  якою  він  не погоджується  в  цьому році ввести доплати по 5 мінімальних пенсій усім учасникам війни,  а інвалідам - ще більші доплати. Ви кажете, щоб ввести поетапно.  Але ж може статися так,  що поетапно не буде кому  ці  доплати  вводити.  Мені  здається,  замість  того,   щоб відмовлятися, краще все-таки спільно пошукати, як допомогти хоч до 9 Травня тим,  які проливали кров,  відстоювали незалежність, наше щастя і таке інше.

     Що ви  можете запропонувати на виконання даного закону,  а не відмовити в його реалізації людям, які заслуговують на це?

     МАТВІЙЧУК В.М.  Хочу ще раз підкреслити, що Президент України якраз  не  відмовляється,  щоб реалізувати такі виплати.  Він лише відзначив, що, враховуючи складність із бюджетом 1999 року, повною мірою реалізувати цей закон не можна. Ми повинні думати, як людині допомогти,  а не лише пообіцяти. Адже наші обіцянки, вже прийняті, становлять 18 мільярдів гривень,  а в бюджеті є тільки 2 мільярди. Ми не можемо учасникам війни повністю  виплатити  пенсії,  пільги, які  їм  надані.  То чому не піти таким шляхом:  реально визначити найнезахищенішу категорію (а це інваліди війни,  учасники  бойових дій) і їй виплатити те, що належить.

     Гадаю, не  секрет,  що  в  Україні Закон про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту приймався на такій хвилі, і дія  цього закону поширюється більш як на 5 мільйонів чоловік.  До речі, в Білорусі та Росії, разом узятих, їх менше, ніж в Україні.

     Тому пропонується інвалідам війни та  учасникам  бойових  дій виплатити в нинішньому році, а решті категорій розпочати виплату з 2000 року. І це пропонує Президент. Тобто він підтримує закон, але виходить  із реальних можливостей,  щоб погасити їм заборгованість із пенсій та наданих пільг,  а потім приступити до  нових  виплат. Якщо  так не зробимо,  це піде лише в заборгованість,  і ми нічого людям не зробимо, а тільки пообіцяємо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Долженко.  Будь ласка.  За ним - депутат Левченко.

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Скажіть, будь ласка, чим завинили перед Президентом солдатські вдови,  яких залишилося десь 100-150 тисяч,  які орали, жали, молотили хліб і годували державу, зміцнювали  оборону?  То чим вони завинили,  що їх перед 8 Березня позбавили за цим законом права на одержання додаткової пенсії?

     МАТВІЙЧУК В.М. Вибачте, будь ласка. Ви, мабуть, мали на увазі не  цей  закон,  який розглядається.  А розглядається закон не про встановлення додаткових пенсій. Зовсім інший.

     Очевидно, проект закону про пенсії ми розглянемо згодом, коли він буде поданий.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний    депутат    Левченко.    Будь   ласка. Підготуватися депутату Федоренко.

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый   Владимир   Макарович!   Как  сказал  Президент,  чтобы выплатить всем  участникам  войны,  ветеранам,  пенсионерам,  надо приватизировать  ликеро-водочные  заводы.  Президент,  может быть, недопонимает,  но вы как экономист скажите:  если ввести монополию на ликеро-водочные изделия, хватит ли этих денег на выплату?

     МАТВІЙЧУК В.М. Питання приватизації державного майна, питання державної власності в рамках даного закону дуже складно  пояснити. Можу лише висловити свою точку зору. Я вважаю, що якби нам вдалося зробити  нормальну  приватизацію,  щоб  ми  визначили  нормального власника,  а не такого,  як визначили через цінні папери,  то це б дало значну користь,  що засвідчує досвід усього світу. Ми повинні робити так, як усі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Федоренко. Будь ласка.

     ФЕДОРЕНКО Л.П., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов.  Уважаемый Владимир  Макарович!  О  том,  как живут наши ветераны, вы прекрасно знаете, не нам вам рассказывать. Когда принимался в Верховной Раде этот закон в декабре, бюджет еще не   был   сформирован.  Мы,  коммунисты,  предлагали,  где  найти источники для выплат указанным людям того, что они заработали. Все мы прекрасно понимаем,  что должны кланяться им в ноги за то,  что они создали нам.

     Вы говорите,  что денег нет.  Учитывая,  что  в  Украине  уже приватизировано    практически    все,    может,   вы   предложите приватизировать  здания  Администрации  Президента  на   Банковой, Кабинета  Министров,  а потом и Верховной Рады,  чтобы помочь этим людям?

     Спасибо.

     МАТВІЙЧУК В.М.  Мені  важко  заперечити  проти  того,  що  ви сказали   з  приводу  реального  рівня  життя  населення,  зокрема інвалідів війни,  учасників бойових дій. Але, мабуть, і ви, і я, і всі  присутні  в цьому залі,  і Кабінет Міністрів хочемо допомогти людям реально, а не на папері.

     Коштує це  334  мільйони   гривень.   Давайте   включимо   до Державного  бюджету і профінансуємо.  Але ми не можемо фінансувати те,  чого в  бюджеті  не  було.  Ми  не  можемо  приймати  рішень, незабезпечених фінансами, оскільки все одно цього не зробимо. Тому ми й пропонуємо таке.

     Якщо вже зважуватися на  даний  крок,  то  зробімо  поетапно. Президент  пропонує  віддати інвалідам,  учасникам бойових дій,  а решта трошки зачекає. Але якщо напишемо на папері і не дамо, то що ви,  приїхавши в округ,  скажете людям у зв'язку з цим? Чи що я їм скажу?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тищенко Павло  Васильович.  Будь ласка.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ,  КПУ).  Спасибо, Адам Иванович. Фракция коммунистов. У меня такой вопрос:  сколько стоит одна поездка Президента  за  границу, одна  поездка  вместе  со  свитой  по Украине?  Может быть,  здесь найдутся средства?

     И почему в бюджете на содержание Кабинета Министров увеличено средства на 37 процентов,  на заграничные командировки - в 2 раза, на  содержание  аппарата  Президента,  на   покупку   зданий   под посольства за границей и прочее? Кроме того, 20 миллионов выделено на  развал  села  под  названием  "реформы".   Национальное   бюро расследований,  подсказывают.  На  это  деньги  нашли,  а  вот для пенсионеров не можем найти.

     Так почему  бы  не  сократить  названные  траты  и   передать пенсионерам?  Давайте  все  данные  статьи  сократим  и найдем для пенсионеров - не так уже много их.

     Ответьте, пожалуйста.

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний народний депутате!  Шановні  народні депутати!  Загалом  я не можу відповісти прямо з трибуни,  скільки коштує кожна поїздка найвищих посадових осіб держави за кордон  чи в   межах   України.   Але   витрати  на  утримання  Адміністрації Президента,  Кабінету Міністрів,  Верховної Ради,  інших  найвищих установ  у  державі дуже детально розглядалися в Комітеті з питань бюджету, Комітеті з питань Регламенту.

     Сподіваюся, що  і  ви,  шановний  народний   депутате,   коли голосували  за  бюджет,  також  розглянули  дані позиції.  Ми ж їх прийняли, то чому повертаємося до них?

     Якщо це питання не економічне, а лежить в іншій площині, то я не можу на нього відповісти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире   Макаровичу,   дякую.  Сідайте,  будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається голові  Комітету  у  справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Віталію Івановичу Луценку.

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановні  народні  депутати!  Дорогі  ветерани  найстрашнішої,  але священної Великої Вітчизняної війни!  Як ви знаєте,  Верховна Рада наприкінці минулого  року  проголосувала  закон,  який  передбачав одноразову  допомогу  ветеранам  від  10  до 3 мінімальних пенсій, тобто допомогу у максимальному розмірі  162  гривні  на  рік  і  в мінімальному - 48 гривень.  Тобто це мінімальне,  що могла зробити Верховна Рада і виконавча влада для наших воїнів-визволителів.

     Проте Президент  наклав  вето  на  закон  і  зменшив  перелік ветеранів Великої Вітчизняної війни,  які можуть користуватися цим законом.

     Комітет Верховної Ради у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів  розглянув  пропозиції  Президента України Кучми Леоніда Даниловича до Закону про  внесення  змін  до  Закону  України  про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту і вважає, що вони не задовольняють на таких підставах.

     Названі в  законі  категорії  ветеранів  війни  є  однією  із соціально   найнезахищеніших   верств  населення.  Через  постійну бідність,  голод і матеріальні  нестатки  серед  них  дуже  висока смертність і захворюваність.

     Відмовляти нині   в  одержанні  цієї,  як  бачите,  невеликої допомоги,  що передбачається  нашим,  шановні  депутати,  законом, солдатській  вдові,  котра  за  ці  п'ять  з  половиною десятиліть стільки зазнала горя, нещастя, - аморально.

     Вважаємо, що  всі  органи  влади  (як  законодавчий,  так   і виконавчі)  зобов'язані вишукати кошти на таку благородну мету,  і шляхом внесення уточнень до показників  бюджету  на  1999  рік  за підсумками  першого  кварталу передбачити цільові кошти на виплату згаданої допомоги. Адже рік для цих людей - що ціле століття.

     Щорічно протягом останніх семи  років  місцеві  органи  влади вишукували  змогу  для  виплати  ветеранам  війни  до Дня Перемоги невеликої матеріальної допомоги. Тепер у разі прийняття пропозицій Президента України ми позбавимо їх і цієї підтримки. Пам'ятаймо ж, друзі:  щороку ветеранів війни стає все менше і багато з них  таку допомогу до Дня Перемоги одержать востаннє.

     26 лютого   наш  комітет  провів  виїзне  засідання  в  місті Донецьку.  Ми спілкувалися не  тільки  з  представниками  місцевої влади,   а   й   з   усіма  міськими  та  районними  ветеранськими організаціями Донеччини,  де нині  проживає  десята  частина  всіх ветеранів  Великої  Вітчизняної  війни,  тобто  500 тисяч чоловік. Люди,  з котрими ми спілкувалися кілька днів, розглядали проблеми, що  накопичилися  на  Донеччині  (а  вони  такі,  як  і  загалом в Україні), не тільки не розуміють, але й засуджують дії Президента, який наклав вето на закон.

     І справді,  ті,  хто своїм життям,  своєю кров'ю захищав нашу багатостраждальну  землю,  хто  втратив  здоров'я,  чия  молодість минула в окопах, заводських цехах, хто недокохав, не народив сина,

-  герої  нашої  нації,  нашої  Вітчизни,  опинилися  в  становищі жебраків.  І це на фоні банкетів, презентацій, шикарних поїздок за кордон,  видання незаслужених нагород,  казнокрадства і  корупції. Зрозуміти цього люди не можуть.  Бо справді,  як подібне зрозуміти Шкоденку  Івану  Петровичу  -  безногому  інваліду  першої  групи, льотчику-винищувачу    під    час   Великої   Вітчизняної   війни, нагородженому  вісьмома   орденами,   шістьма   медалями,   котрий буквально вмирає без ліків, без уваги і без людського тепла?!

     Принагідно зазначу,  що  рівень пенсійного забезпечення наших ветеранів війни у 3-15 разів  нижчий  за  рівень  пенсій  в  інших державах  -  учасницях СНД та державах - учасницях Другої світової війни.

     Слід, шановні народні депутати,  мати на увазі  й  те,  що  у зв'язку  з 50- річчям перемоги у Великій Вітчизняній війні Україна разом з іншими державами - учасницями СНД ще 9  грудня  1994  року підписала  в  Москві  угоду  про  встановлення  додаткових пільг і матеріальної  допомоги  для  учасників  війни,  трудівників   тилу воєнних  років  та  вдів  загиблих  воїнів  (Верховна Рада України ратифікувала цю угоду 26 квітня 1996 року).  Стаття 5  цієї  угоди зобов'язує  держави,  що  її  підписали,  щорічно  до Дня Перемоги надавати матеріальну допомогу ветеранам війни.  Усі держави,  крім України   (я   підкреслюю  це),  прийняли  відповідні  національні законодавчі акти.

     Враховуючи зазначені обставини,  наш комітет настійно просить всіх  депутатів  Верховної Ради - з усіх фракцій,  усіх політичних поглядів - подолати вето Президента та повторно прийняти  закон  у редакції, ухваленій нами 25 грудня 1998 року.

     Прошу поставити   на   голосування   наш   проект  постанови, відхиливши пропозиції Президента,  та повторно  прийняти  закон  у незміненому вигляді.

     Веде засідання заступник голови Верховної Ради України

     МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Віталію   Івановичу.   Є   запитання  до співдоповідача?  Будь ласка,  запишіться.  Висвітіть,  будь ласка. П'ять хвилин відведемо.

     Депутат Тропін. Будь ласка. Наступний - депутат Охріменко.

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Фракция  коммунистов.  Виталий  Иванович!  Нет никакого сомнения,  ваше предложение следует поддержать.  Но  вот  ветераны часто обращаются с таким предложением.  Может быть,  это не совсем по теме,  но тем не менее.  Они говорят,  что необходимо всех, кто рожден до 1932 года, признать участниками войны. Как вы считаете?

     ЛУЦЕНКО В.І.  Я  понял  ваш  вопрос.  Этого,  конечно,  нет в рассматриваемом законе,  но я отвечу.  Многие,  рожденные  в  1932 году,  практически  детьми  работали  на  нашу победу.  Этот закон предусматривает ряд условий,  которые позволяют рожденного в  1932 году  признать  участником  Великой  Отечественной  войны.  Хотя в обществе к этому вопросу сегодня относятся неоднозначно.

     Наш комитет  работает  над   тем,   чтобы   дать   правильную формулировку,  касающуюся  этих  детей войны,  которые работали на победу,  этих жертв войны и так далее.  Но закон существует и он в принципе  выполняется.  Дополнения  к  нему  будут  внесены  нашим комитетом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Охріменко.  Наступний -  депутат Тіщенко.

     ОХРІМЕНКО К.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Передайте слово депутату Кочерге.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кочерга.

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий   округ   49,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов Украины.  Уважаемый Виталий Иванович!  Я полностью  разделяю  ваши суждения   о   важности  этого  закона.  Недавно  я  встречался  с ветеранами войны города  Димитрова  Донецкой  области.  Они  очень одобрительно  отнеслись  к  инициативе  вашего  комитета,  к вашей личной инициативе по принятию этого закона  и  передали  письмо  с просьбой  хотя  бы частично огласить его на сессии Верховной Рады. Они пишут:  "На старость мы отложили деньги,  да и на смерть тоже. Сейчас  же нас ограбило наше родное правительство,  заморозило все наши сбережения.  Медицинское обслуживание сделали платным, пенсии дали  самые  минимальные.  У  некоторых  из  нас  даже  на хлеб не хватает. Таким образом, идет планомерное истребление всего народа, особенно старшего поколения".

     Как вы считаете,  насколько мы будем аморальны по отношению к тем,  кто защитил нашу Родину,  если не  преодолеем  президентское вето?

     ЛУЦЕНКО В.І. Дорогой Виктор Герасимович! Вашу тревогу о наших ветеранах,  участниках  войны,  солдатских  вдовах   я   полностью разделяю и думаю, что ее разделяют все в этом зале, за исключением некоторых справа,  которые мне говорят:  дай источник, из которого можно выплатить эту разовую помощь.  Источников этих сегодня можно было бы назвать немало,  хотя вам как  представителю  Комитета  по вопросам бюджета надо бы знать эти источники лучше меня.

     Называю: Украина   получила   12   миллиардов   долларов  так называемых кредитов (фактически это удавка для  Украины).  Кто,  в каких  банках  прокрутил  их  и где дивиденды с этих 12 миллиардов долларов?  Это первый источник.  Ищите в бюджетном комитете! Таких источников  я  могу  назвать  десятки.  Но если некоторые депутаты по-прежнему будут лоббировать воров в законе,  наш трудовой  народ никогда не почувствует внимания со стороны депутатского корпуса.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тіщенко.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область). Фракция коммунистов Украины. Уважаемый Виталий Иванович! Ветераны войны Харьковской области  хорошо  знают  позицию  вашего комитета.  Они  внимательно  следили за работой Верховного Совета, когда мы принимали этот закон,  и уже рассчитывают на эту  помощь, которую заслужили всей своей жизнью.

     Скажите, пожалуйста,  на  всю  Украину,  кто  блокирует  этот закон? Скажите, пожалуйста, чтобы люди знали, что именно Президент не пропускает его и лишает их заслуженного вознаграждения.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Спасибо за вопрос.  Я отвечу следующим образом. Во время голосования  проекта  этого  закона  в  первом  и  втором чтениях   частично   не   голосовала   фракция   Руха  (тогда  еще обединенная) и частично - фракция НДП. Это в тот период.

     Сегодня, я думаю,  таких не найдется в зале,  за  исключением буквально нескольких человек.  И я буду просить,  чтобы этот закон был проголосован поименно,  чтобы знать,  кто  не  проголосует  за наших   защитников,   за  наших  отцовфронтовиков.  Мы,  товарищи, используем все возможности,  чтобы назвать  их  пофамильно,  чтобы рассказать  о  них  как  о людях,  гражданах,  которые топчутся по костям немощных стариков.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Івановичу, сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  На обговорення цього питання записано  шість народних   депутатів.   Але   ми  визначилися,  що  відповідно  до розпорядку  нашої  роботи  цей   законопроект   розглядається   за скороченою  процедурою.  Чи є необхідність обговорювати це питання перед тим, як поставити пропозицію комітету на голосування?

     Віталію Івановичу,  я  прошу,  поверніться  на  трибуну.  Від фракції НДП запитання, і закінчуємо.

     Депутат Матвієнко. Будь ласка.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  (виборчий  округ  17, Вінницька область).  Фракція НДП.  Віталію Івановичу!  Я хотів би, щоб ми не перетворювали все більше й більше Верховну Раду на якусь політичну кориду.  Аргументувати вашу позицію,  спираючись лише на емоції,  мені здається, сьогодні недоречно. Ви цілком маєте рацію: того,  що отримують наші ветерани (а це жалюгідно малі і пенсія, і відповідні  соціальні  гарантії),  мало.  І  навіть  те,   що   ви пропонуєте, є також недостатнім. Але сказати сьогодні людям, що ми їм щось дамо, і не дати - це ще більший злочин перед ними.

     А тому,  Віталію  Івановичу,  як  би  ви  не   агітували   на емоційному  рівні,  я  хочу  звернутися  до вас із пропозицією від фракції НДП.  Давайте повернемося до Закону про  Державний  бюджет України,  давайте разом із вами,  комуністами, та іншими фракціями знайдемо джерела,  які можемо використати для покриття цих витрат, змінимо відповідно Закон про Державний бюджет і паралельно пакетом приймемо ваші пропозиції.

     Інакше те,  що ви пропонуєте,  є просто  черговим  політичним обманом,  який  веде  тільки  до  розбурхування  ситуації  в нашій державі,  і є,  спираючись на ваш досвід,  не зовсім коректним. Бо якби  ви  мали  свій  уряд  сьогодні,  подібного б не пропонували. Давайте будемо хоча б перед народом чесними.

     Дякую.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановний Анатолію Сергійовичу,  у  цілому  ваша пропозиція  -  нормальна  пропозиція.  До  речі,  коли ми приймали бюджет,  я з цієї трибуни виступав (підніміть стенограму) і просив врахувати  даний  закон.  Він на той час був прийнятий,  але ще не підписаний  Президентом.  Я  пропонував  врахувати  ці  витрати  в бюджеті.  Права  частина  залу  проігнорувала  мою пропозицію.  Це перше.

     Друге. Сума,  яку пропонує наш комітет,  не така й велика,  і справді,  це  питання  можна  було  б  розглянути  при коригуванні бюджету.  Наш комітет і наша фракція (я звертаюся  і  до  виборців теж)  ініціюють  перегляд  бюджету за підсумками першого кварталу. Але до Дня  Перемоги  залишилося  небагато,  і  це  питання  треба вирішувати вже сьогодні, інакше ми нічого взагалі для цих людей не зробимо.

     Ми з вами,  Анатолію Сергійовичу, сядемо разом і буквально за дві  години  ці  кошти знайдемо.  Я не вважаю за необхідне ставити себе над Міністерством фінансів,  яке комплексно  оцінює  сьогодні становище  з  бюджетом  у  державі,  щоб  йому диктувати:  з цього візьми, туди додай.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Віталію Івановичу. Дякую.

     Шановні колеги,  будемо  обговорювати   це   питання?   Немає необхідності.

     Отже, я  ставлю  на  голосування  пропозицію  комітету,  який просить  Верховну  Раду  подолати  вето  Президента  та   повторно прийняти закон у незміненому вигляді,  тобто в редакції, ухваленій Верховною Радою України 25 грудня 1998 року.

     У вас, шановні колеги, є проект постанови з цього питання:

     "1. Відхилити сформульовані Президентом України пропозиції до Закону  України  про  внесення  змін  до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

     2. Прийняти даний закон повторно у незміненому вигляді".

     Цю пропозицію  комітету,  про  яку  доповів  голова  комітету Віталій  Іванович  Луценко,  ставлю  на  голосування (Шум у залі). Подолання вето,  так.  Саме про це я  й  говорив.  Пропозиція  про подолання вето ставиться на голосування.

     Хто за те, щоб подолати вето, прошу визначитися.

     "За" - 203.

     ЛУЦЕНКО В.І. Я прошу поставити на поіменне голосування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшла пропозиція голови комітету проголосувати в поіменному режимі.

     Хто за те,  щоб провести  голосування  в  поіменному  режимі, прошу визначитися.

     "За" - 188.

     Рішення прийнято.

     Ставлю на   голосування   пропозицію   про   подолання   вето Президента  в  поіменному   режимі.   Прошу   народних   депутатів визначитися.

     "За" - 221.

     Шановні колеги,  я  хотів би поінформувати всіх,  щоб,  може, зняти зайві запитання.  Зараз у залі 297 народних  депутатів.  Які будуть пропозиції? Віталію Івановичу, будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.І.   Я   прошу   підтримати   таку   пропозицію   - проголосувати питання про подолання вето завтра зранку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З  процедури.  Будь  ласка,  увімкніть   мікрофон народного депутата Матвієнка.

     МАТВІЄНКО А.С.  Шановні  колеги,  Віталію Івановичу!  Давайте приймемо  рішення  дати  доручення  бюджетному  комітету,   вашому комітету і тим комітетам,  які, на вашу думку, мають взяти в цьому участь,  у дводенний  термін  розглянути  поправки  до  бюджету  і пакетом  розглянути  це  питання 9 березня.  Інакше немає логіки в усьому тому,  що ви пропонуєте,  бо воно не буде  виконане.  Знову буде  накладене вето на ваші благі наміри.  Давайте дослухатися до здорового глузду,  а не керуватися емоціями.  Я прошу поставити це питання на голосування.

     ЛУЦЕНКО В.  І.  Можна відповісти?  Я пропоную таке:  подолати вето і доручити нашому бюджетному комітету та Кабінету Міністрів в особі Міністерства фінансів після подолання вето внести пропозиції щодо джерел фінансування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Зважаючи  на  те,  що  вето  не подолано,   відповідно   до  Регламенту  я  повинен  поставити  на голосування пропозиції Президента,  а потім, якщо ці пропозиції не пройдуть,  будемо шукати вихід відповідно до Регламенту. Саме так, колего Єльяшкевич, пропозиції Президента...

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановний Вікторе  Володимировичу,  а  все-таки, може,  домовимося  з  депутатами  (вони підтримують) проголосувати завтра зранку?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Івановичу, ми ж повинні вичерпати порядок денний,  а  потім шукати вихід завтра чи через два дні,  як радить народний депутат Матвієнко.

     За пропозицією Президента розділ ІІІ закону слід  викласти  в такій  редакції:  "Цей закон набирає чинності з 1 січня 1999 року, крім статей 3 і 4 розділу І, які набирають чинності з 1 січня 2000 року".

     Ставлю на  голосування  пропозиції Президента України.  Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 55.

     Рішення не прийнято.

     З процедури  -  народний  депутат  Журавський.  Наступний   - депутат Кунєв.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Можна повною мірою реалізувати права ветеранів війни  уже  в  1999 році  за  рахунок  місцевих  бюджетів,  треба лише доповнити закон додатковим   положенням,   яке   надало   б   органам    місцевого самоврядування  право  здійснювати  відповідні  виплати з місцевих бюджетів з подальшим відшкодуванням у 2000  році  цих  видатків  з державного бюджету.

     До речі,  суми  одноразових  виплат до 9 Травня (у розмірі 30 гривень інвалідам та 20 гривень ветеранам і учасникам бойових дій) становитимуть  відповідно 9,3 мільйона та 13 мільйонів гривень,  а разом це 22,3 мільйона гривень.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кунєв.  Наступний  -   депутат Цибенко.

     КУНЄВ І. П., заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Уважаемые коллеги!  Я обращаюсь к вам как  председатель  оргкомитета  и  оргбюро  Партии пенсионеров  Украины.  Если  бы  не эти участники войны,  вопрос о которых мы рассматриваем,  нас бы в зале сегодня не было.  Напомню вам, что в плане "Барбаросса" Гитлера ставилась задача физического истребления всего населения Украины, Белоруссии и России.

     Прошу вас,  одумайтесь! Я поддерживаю депутата Луценко в том, что  проголосовать нужно завтра,  потому что сегодня не набирается 301 голос.

     И еще.  Результаты сегодняшнего поименного голосования  прошу опубликовать в газете "Голос Украины".

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Цибенко.  Наступний  - депутат Черненко.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо. Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги! Я хотел бы хотя бы кратко отреагировать  на  предложение  фракции НДП о том,  чтобы провести какие-то согласительные процедуры между комитетами, Минфином и так далее.

     Я абсолютно  убежден,  что,  какие  бы  предложения  ни были, документ подписан не будет.  У нас есть одна  возможность  принять этот   документ,  отдать  долг  своим  матерям  и  отцам,  которые поднимали страну,  - это  преодолеть  вето  Президента.  Предлагаю завтра   утром   провести   голосование,   чтобы  преодолеть  вето Президента.  Если это решение не будет принято, у нас всегда будет возможность  вернуться к голосованию предложений Президента.  Но я убежден,  что нам необходимо преодолеть вето,  чтобы этот документ был принят и подписан.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко. Наступний - депутат Єльяшкевич. І закінчуємо.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты!  Я склоняюсь к тому,  что за преодоление вето Президенти мы должны проголосовать завтра.  Сегодня ситуация  сложилась  так, что мы его не преодолеем.

     Второе. Мы  должны  четко  знать,  что  для  выполнения этого закона   будут   задействованы   два   источника   финансирования: государственный   бюджет  и  местные  бюджеты,  уважаемый  коллега Виталий Журавский. Честно скажу, что в регионах - и в городах, и в районах  -  некоторые руководители уже обеспокоены,  как выполнять этот закон.  Поэтому мы должны  одновременно  поручить  бюджетному комитету   рассмотреть  вопрос  о  внесении  поправок  в  Закон  о Государственном бюджете (иначе этот закон не  будет  выполнен),  и такое решение может быть проголосовано при рассмотрении вопроса об исполнении бюджета за три месяца.  Мы  успеем,  Виталий  Иванович, нормально решить эту проблему.

     А впереди  нас  ждет  еще  один  вопрос,  который  мы  должны рассмотреть совместно с исполнительной властью.  Наши избиратели в округах  жалуются,  что  ветераны  Великой  Отечественной войны не имеют  возможности  выезжать  в  страны   СНГ,   хотя   в   других государствах СНГ уже существует такая возможность.  Нам тоже нужно решить эту проблему.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Черняк.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Я давно и настойчиво говорю о том, что вопросы  преодоления  вето  Президента  в процедурном плане должны рассматриваться первыми на утреннем заседании.  И за это мы должны проголосовать не только в связи с данным вопросом.

     Что касается  бюджета,  то это действительно проблема.  Надо, чтобы всегда были расчеты и бюджетного комитета,  и исполнительной власти,  чтобы  они сопровождали,  например,  конкретные замечания Президента.  Но я хочу, чтобы и бюджетный комитет, и вся Верховная Рада  обратила  внимание  на  то,  что  23 февраля Президент дарил подарки ветеранам от своего имени,  - подарки, которые многократно превышают  его  годовые доходы.  Из каких средств это сделано?  Из бюджетных или небюджетных - но он не имеет права этого делать.  Он нарушил закон. Так вот вместо того, чтобы законно давать ветеранам положенное,  нам предлагают идти другим путем - осчастливливанием, так сказать,  ветеранов (я говорю грубо, но, к сожалению, это так) подачками со стороны отдельных должностных лиц.  Поэтому мы должны принимать законы.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народный депутат Черняк.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні депутати!  Шановні виборці! Стосовно позиції нашої фракції з цього питання.  Я  думаю,  що  Віталій  Іванович  не  зовсім  об'єктивно інформував вас про неї. Переважна більшість, майже всі члени нашої фракції голосували минулого разу за цей закон. Цього разу ми також підтримуємо подолання вето Президента.

     Разом із  тим  ми погоджуємося з тими,  хто вважає,  що цього замало і треба думати про джерела фінансування. Це справді реальна проблема,  тому  що  ми можемо подолати вето,  але це рішення може залишитися на папері.  Треба,  щоб  наші  бюджетний  і  фінансовий комітети,  Комітет з питань економічної політики і,  мабуть,  інші комітети разом подумали, де взяти кошти.

     Але я  б  додав  до  цього  таке.  Якщо  ми  подолаємо   вето Президента, то хай думає Президент, хай також думає уряд, де взяти кошти для того,  щоб цей закон був не на папері,  й наші  ветерани отримали цю допомогу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віталію Івановичу, будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.І.   Шановні   народні  депутати!  Одна  ремарка  і пропозиція.

     Пане Черняк,  я не звинувачував усю фракцію, я сказав "окремі члени" вашої фракції. Я якраз належу до тих людей, які називаються комуністами, які ніколи не брешуть.

     А пропозиція, шановні друзі, така: підтримати перенесення  голосування за подолання вето на завтра на ранок з об'єктивної причини -  недостатня  кількість  депутатів  у залі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати!  Ставлю  пропозицію голови комітету  на  голосування.  Це  процедурне  питання.  Прошу визначитися  стосовно  перенесення голосування і прийняття рішення на ранковому засіданні завтра.

     "За" - 202.

     Рішення прийняте.  Дякую,  Віталію Івановичу,  сідайте,  будь ласка.

     _______________

     Шановні народні  депутати!  Переходимо  до наступного питання порядку денного.  Розглядається проект Закону про участь України в міжнародних  миротворчих  операціях.  Доповідає  перший  заступник міністра закордонних справ України Олександр Олександрович  Чалий. Будь ласка.

     ЧАЛИЙ О.О.,   перший  заступник  міністра  закордонних  справ України.  Шановні народні депутати!  Проект закону,  який сьогодні вноситься  на ваш розгляд,  підготовлено з ініціативи Міністерства закордонних  справ  України  на  виконання  положень   статті   92 Конституції України.

     Хотів би наголосити,  що в умовах недостатньої правової бази, якою  регулювалася  б  участь  України  у  миротворчих  операціях, поданий  законопроект  покликаний  створити  відповідний  механізм розгляду й ухвалення рішень  щодо  участі  України  в  міжнародних миротворчих операціях.

     Також привернув  би вашу увагу до того,  що саме ви,  народні депутати,  під  час  сесії  кілька  разів  ставили   питання   про необхідність   врегулювання   участі   Збройних   Сил   України  в миротворчих   операціях.   Тому    ініціатива    внесення    цього законопроекту  виходить наче і від виконавчої,  і від законодавчої влади.

     Активна миротворча  діяльність  України   в   рамках   зусиль світового   співтовариства   стала  одним  із  зовнішньополітичних здобутків нашої держави.  Україна сьогодні бере участь у 5  із  16 операцій з підтримання миру в рамках ООН.

     З 1992  року  понад  8 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України взяли участь у миротворчих контингентах системи ООН, ОБСЄ, інших   миротворчих   контингентах.   Така  участь  має  політичне значення,  оскільки вона зміцнює міжнародний авторитет України, її роль   у  зусиллях  міжнародного  співтовариства,  спрямованих  на підтримання міжнародного миру і стабільності.

     Ця участь у миротворчих операціях  має  й  економічний  сенс. Україна  отримала від ООН,  наприклад,  понад 70 мільйонів доларів США,  тоді як  витрати  на  утримання  контингентів  Збройних  Сил становлять орієнтовно 27 мільйонів доларів США.

     Проект закону  розглянуто  в  профільному комітеті.  До нього були деякі редакційні зауваження,  які розглянуто в  МЗС  України. Вони  сприймаються саме як реакційні.  Ми в МЗС України виходимо з того,  що законопроект сьогодні  рекомендований  для  прийняття  в першому читанні,  а після того, під час підготовки його до другого читання, всі недоробки редакційного характеру будуть усунуті.

     Крім того,  до роботи над цим законопроектом  треба  залучити Мінфін,  оскільки  під  час  обговорення комітетом були висловлені пропозиції,  що  торкаються  наших   військовозобов'язаних,   які, перебуваючи в миротворчих силах,  отримали поранення, тобто постає питання відшкодування шкоди, яка була завдана їхньому здоров'ю під час перебування в миротворчих силах.

     У мене все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Чи    є    запитання    до   Олександра Олександровича? Є. Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин відведемо. Висвітіть, будь ласка, список.

     Народний депутат Кириленко. За ним - депутат Вітренко.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний доповідачу!  Скажіть, будь ласка, з досвіду тих миротворчих  операцій,  в  яких  Україна  вже брала участь,  які є конкретні позитиви для нашої країни?

     Скажімо, Міністерство  закордонних  справ:   чи   набувається якийсь  досвід  у  плані  дипломатії погодження позицій і участі в переговорному процесі, що стосується конфліктів?

     І щодо Міністерства  оборони  (хоч  ви  не  представляєте  це відомство,  але все-таки,  можливо, спостерігаєте безпосередньо) і взагалі наших формувань,  які беруть участь у  діяльності,  що  не була  властива збройним силам колишнього Радянського Союзу,  у тих же миротворчих операціях.  Чи набувається тут позитивний досвід? І чи  сприятиме  узаконення  цієї  участі  в  миротворчих  операціях посиленню ролі України на міжнародній арені  як  держави,  що  має велике  населення,  велику армію,  а отже,  і повинна мати великий вплив на перебіг процесів в Європі й світі?

     Дякую.

     ЧАЛИЙ О.О.  Я почну з третього  вашого  запитання.  Прийняття цього закону означатиме, що ми імплементуємо статтю 92 Конституції України,  і до прийняття рішень про  направлення  миротворчих  сил України  будуть  залучені  всі  гілки  влади,  і остаточне слово - схвалення рішення Президента про  направлення  миротворчих  сил  - буде за Верховною Радою України.  Це,  безперечно,  свідчитиме про консенсус в  українському  суспільстві  щодо  участі  в  операціях миротворчих  сил,  підсилюватиме  їх  ефективність і безпосередньо впливатиме  на  нашу  подальшу  участь  у   заходах   превентивної дипломатії.

     Стосовно двох   перших  запитань.  Сьогодні  система  безпеки модифікується, і превентивна дипломатія, миротворчість стає однією з головних функцій міжнародної системи сучасної безпеки.

     Кожна країна,   яка   претендує   на   певну  роль  у  світі, зацікавлена  підсилювати   свою   участь   саме   в   превентивній дипломатії.  Тому Міністерство закордонних справ завжди розглядало участь України в операціях  миротворчих  сил  як  важливий  напрям своєї зовнішньої політики.

     І ми  набули  певного  досвіду.  Є дуже позитивні відгуки про участь наших миротворців,  зокрема в  Боснії,  Герцеговині.  Ми  в політичному   плані   показуємо   могутність   нашої  держави,  її заангажованість,  її  участь  у  сучасних  міжнародних   процесах. Особливо  ми  зацікавлені  брати  участь у миротворчих операціях у нашому регіоні,  оскільки будь-який конфлікт біля кордонів України

- це потенційна загроза безпеці України.

     Стосовно Міністерства   оборони.  Загальновідомо,  що  участь підрозділів Міністерства оборони в миротворчих операціях допомагає підтримувати  бойову  готовність  наших  Збройних  Сил,  допомагає Збройним  Силам  опановувати  нові  функції  в  сучасній   системі безпеки.  Я підтверджую,  що економічний ефект досить значний,  бо Міністерство оборони отримує певне фінансування. Однак воно хотіло б, щоб усе те відшкодування, яке Україна отримує від ООН за участь у миротворчості, надходило в бюджет Міністерства оборони. Сьогодні ці фінансові потоки йдуть виключно через Державний бюджет України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Вітренко.  Наступний - депутат Масенко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та   інвестицій   (виборчий   округ   160,    Сумська    область). Социалистическая  оппозиция.  У  меня два вопроса.  Прежде всего - нормальный аспект. Десять лет прошло после афганской войны, и люди все  еще  оплакивают  бездарно проведенную операцию и бесчисленные жертвы.  Значит,  когда советское правительство посылало войска  в Афганистан,  это  было  аморально.  Когда же сегодня наши наемники пойдут в другие страны зарабатывать деньги -  это  нормально?  Это первый вопрос.

     И второй  вопрос.  Пример Югославии.  Миротворческие силы без просьб со стороны официальных властей решили, что им нужно войти в страну  и наводить порядок.  Вы считаете морально отправлять наших сыновей, чтобы они участвовали в таких действиях, позорящих вообще человеческую цивилизацию?

     Вот такие два вопроса. Пожалуйста.

     ЧАЛИЙ О.О.  Наталіє  Михайлівно!  Я  хочу відповісти на друге запитання. Ви мали на увазі колишню Югославію чи сучасну? Сучасну. Востаннє  я з'являвся на цій трибуні,  коли ми приймали відповідну заяву.  І хочу звернути увагу всіх депутатів,  що ваша думка  була виважена.  До сьогодні представники ніяких збройних сил поза волею югославського уряду на  територію  Югославії  не  ввійшли.  Там  є спостерігачі ОБСЄ, у тому числі й від України 23 особи перебувають на її території за запрошенням уряду Югославії.

     Стосовно Боснії (це запитання із залу).  Усі миротворчі  сили на   теренах   колишньої   Югославії   перебувають   сьогодні   за відповідними  мандатами  Організації  Об'єднаних  Націй  чи  інших організацій  на  імплементацію рішень Ради Безпеки ООН.  У законі, який  ми  приймаємо,  Верховна  Рада  законодавчо  встановлює  дві підстави,  коли  миротворчі сили України можуть бути направлені за кордон,  а саме: якщо на це є згода країни, яка просить, щоб на її територію запросили миротворчий контингент,  або якщо є відповідне рішення Ради Безпеки ООН, членами якої ми є.

     Стосовно моральності.  Наталіє Михайлівно, в Афганістані була дещо  інша  ситуація.  Світове  співтовариство,  виходячи  саме  з моральних  засад,  через  систему  Організації  Об'єднаних   Націй намагається ввести миротворчі контингенти для того,  щоб придушити конфлікти, не дати їм розгорітися. І ви бачите досвід тої ж Боснії і  Герцеговини.  Завдяки перебуванню на цій території миротворчого контингенту,  в  якому  беруть  участь  і  українські  підрозділи, сьогодні кров там не ллється.  Ситуація не врегульована остаточно, але кров на території цієї держави не ллється.

     У роботі  над  законопроектом  ми  плідно   співпрацювали   з профільним  комітетом,  абсолютно  чітко  врегулювали  компетенцію Верховної Ради і дуже чітко виписали,  що  миротворчі  контингенти України  можуть  бути  за  кордоном тільки на підставі відповідних рішень - законних рішень -  відповідних  компетентних  міжнародних організацій.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Масенко.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). У мене таке запитання. Якщо у вас є така інформація, скажіть, будь ласка, скільки   наших  громадян  загинуло,  беручи  участь  в  операціях миротворчих сил?  І який здійснюється контроль за  діяльністю  цих миротворчих   сил?   Я   не  можу  стверджувати,  але  кажуть,  що представники цих миротворчих сил за хлібину  можуть  вимінювати  в отих знедолених людей дорогоцінні речі,  золото й інше.  Чи є такі випадки?

     І поясніть,  як ув'язується така ситуація, що для направлення кудись  миротворчих  сил потрібне рішення Ради Безпеки,  а США без жодного рішення бомбардує Ірак?  Рішення Ради Безпеки для того  не потрібне,  і  миротворчі  сили залишаються збоку?  Як це,  на вашу думку, зрозуміти в міжнародній політиці?

     ЧАЛИЙ О.О.  Це обговорення проекту закону, а ви ставите ширші запитання.

     Стосовно Іраку ви знаєте нашу позицію.  Була відповідна заява МЗС із цього приводу,  і була відповідна заява Верховної  Ради.  У головних моментах позиції як законодавчої влади,  так і виконавчої збігаються,  однак жодного  українського  миротворця  сьогодні  на території Іраку немає, а ті українські громадяни, які брали участь у  підрозділах  Організації  Об'єднаних  Націй,   що   здійснювали імплементацію відповідної резолюції,  наскільки мені відомо, також на території Іраку нині не перебувають.

     Офіційно через МЗС не проходило жодної скарги  на  діяльність наших  миротворчих сил на теренах колишньої Югославії.  У пресі ми зустрічали ті чи інші  матеріали,  наскільки  я  знаю,  відповідні комісії  Міністерства  оборони  виїжджали  на  місця.  Представник Міністерства оборони,  якщо він тут присутній,  зможе  конкретніше пояснити вам ситуацію.

     Стосовно загиблих.  У мене в доповіді цієї цифри немає. Це 18 чоловік, як мені підказує представник Міністерства оборони.

     Під час обговорення цього питання в комітеті  Верховної  Ради депутати   поставили  питання  таким  чином:  оскільки  люди,  які перебувають у  миротворчих  підрозділах,  підпадають  під  систему пенсійного  забезпечення  в  рамках ООН,  то після їх повернення у разі пошкодження здоров'я чи в  разі  фатальних  випадків  на  них мають  поширюватися  встановлені  міжнародні  норми,  щоб  вони  в повному  обсязі  одержували  відшкодування   відповідно   до   цих міжнародних   норм.  Саме  ця  пропозиція  була  внесена  під  час обговорення проекту на засіданні комітету. МЗС погоджується з цим, і під час другого читання ця норма буде ставитися на голосування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, Олександре Олександровичу.

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгію Корнійовичу Крючкову.  Будь ласка, Георгію Корнійовичу.

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Шановні   колеги!   Комітет  з  питань національної  безпеки   і   оборони   розглянув   поданий   урядом законопроект,  про  який  доповів  заступник  міністра закордонних справ Олександр Олександрович Чалий.  Це дуже  важливий  документ, прийняття  якого  випливає з вимог статті 92 Конституції України і який має визначати  правові,  організаційні  та  фінансові  засади участі  України  в  міжнародній  миротворчій  діяльності,  порядок надання Україною військового та цивільного персоналу для участі  в такій діяльності.

     Принципове значення  має  те,  що  в проекті участь України в міжнародних   миротворчих   операціях   обумовлюється   неухильним дотриманням  вимог  Статуту Організації Об'єднаних Націй (які,  як тут уже відзначалося, брутально порушуються Сполученими Штатами та деякими  іншими державами),  а також те,  що після прийняття даний закон  забезпечуватиме  практичну  реалізацію  вимог   статті   85 Конституції  України,  якою  саме  до  компетенції  Верховної Ради України віднесене схвалення рішень про надання Україною військової допомоги іншим державам,  про направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав.

     На жаль,  хоча з часу  введення  в  дію  Конституції  України минуло  більш  як  два  з  половиною  роки,  такий  закон  досі не прийнятий.  Так само не прийнятий закон  про  порядок  допуску  та умови   перебування  підрозділів  збройних  сил  інших  держав  на території України,  хоча згідно з пунктом 2 частини другої  статті 92 Конституції це питання вирішується виключно законами України.

     Ми сподіваємося,  що уряд,  Міністерство закордонних справ та інші причетні до  цієї  справи  відомства  прискорять  розробку  і внесення  на  розгляд  Верховної Ради цих важливих правових актів. Давно настав час покінчити з фактичним  відстороненням  парламенту від здійснення його конституційних повноважень.

     При розгляді    внесеного   урядом   законопроекту   комітет, підтримавши його основні положення, водночас змушений був звернути увагу  на  істотні  недоліки.  На  жаль,  ідеться  не  тільки  про редакційні правки, яких багато, а й про істотні недоліки.

     Зокрема, у  проекті  не  визначений  порядок  відкликання  на Батьківщину  миротворчого  контингенту  й  миротворчого персоналу, який направляється для участі в міжнародній миротворчій операції.

     Члени комітету вважають  за  необхідне  чіткіше  визначити  й особливо  наголосити на тому,  що Україна за рішенням її державних органів,  чітко визначених у законі,  може брати участь лише в тих міжнародних  миротворчих  операціях,  мандат  на  проведення  яких затверджений Радою Безпеки ООН або  які  провадяться  за  рішенням Організації   з  безпеки  і  співробітництва  в  Європі  чи  інших регіональних  організацій,  що  несуть  відповідальність  у  сфері підтримання  міжнародного  миру  й  безпеки  згідно  з положеннями розділу 8 Статуту ООН.

     На думку членів комітету, чіткіше має бути визначений порядок прийняття   рішень   щодо   участі   нашої  країни  в  міжнародних миротворчих операціях,  комплектування та підготовки  миротворчого контингенту   й   миротворчого  персоналу,  компенсаційних  виплат учасникам міжнародних миротворчих операцій та членам їхніх сімей.

     Ми, зокрема,  вважаємо неправильним, що вирішення питання про компенсацію  обмежується  в  часі:  якщо  людина  стала  інвалідом протягом року після участі в миротворчих операціях. Потрібно також чітко  визначити  положення  про  компенсаційні  виплати  в  інших випадках і  питання  фінансового  забезпечення  участі  України  в миротворчих операціях.

     На нашу  думку,  є  потреба  сказати  в  такому  законі й про спільні військові підрозділи,  які створюються Україною  з  іншими державами  для  участі  в міжнародних миротворчих операціях,  типу відомого спільного українськопольського батальйону, який дехто вже встиг охрестити українсько-натовським батальйоном. Правовий статус цих підрозділів сьогодні залишається невизначеним і діяльність  їх відбувається нерідко на порушення Конституції.

     Вважаємо також  необхідним  законодавчо  встановити,  що уряд щорічно інформує Верховну Раду про участь України в  діяльності  з підтримання чи відновлення міжнародного миру та безпеки.

     Треба сказати,  що  із запропонованими змінами й доповненнями представники Міністерства закордонних справ  в  основному,  як  ми розуміємо, погодилися.

     Комітетом була   зроблена   спроба   оперативно  доопрацювати законопроект  з   урахуванням   наших   зауважень   та   зауважень науковоекспертного,  юридичного  управлінь  Секретаріату Верховної Ради,  погодити  новий   варіант   проекту   із   заінтересованими відомствами  і  подати його в новій,  відпрацьованій редакції.  На жаль,  досягти цього не з нашої  вини  не  вдалося.  Тому  на  ваш розгляд, шановні колеги, вноситься проект, поданий урядом.

     Ми пропонуємо  повернути  цей  законопроект на повторне перше читання.  Його  нова  редакція  нами  підготовлена,  погоджена   з відповідними  управліннями  Секретаріату  Верховної  Ради  і після оперативного погодження в установленому порядку не  пізніше  як  у тижневий  (максимум  -  у  десятиденний)  термін  проект може бути поданий на розгляд  Верховної  Ради  і  в  першому,  і  в  другому читаннях.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Георгію  Корнійовичу.  Чи  є  запитання? Запишіться, будь ласка. Відведемо п'ять хвилин. Висвітіть список.

     Народний депутат Алексєєв. Наступний - депутат Наливайко.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область).  Уважаемый Георгий Корнеевич!  Пользуясь тем, что  вы  стоите  на  трибуне,  хотел  бы задать вам вопрос.  Летом прошлого года мною были предложены изменения к Уголовному кодексу, согласно  которым  к  уголовной ответственности могут привлекаться лица,  посягающие на суверенитет Украины - те,  которые  допускают войска  иностранных  государств  (имею  в виду наших новых старших братьев  из  НАТО)  на  территорию  Украины  без  соответствующего решения Верховного Совета.  Имеются в виду и Яворивский полигон, и "Широкий лан", и "Си бриз". Этот проект лежит под сукном.

     Скажите, пожалуйста,  какова его судьба,  кто тормозит его  и кто уводит от ответственности лиц, которые посягают на суверенитет Украины?

     КРЮЧКОВ Г.К. Шановний колего, є тут одна обставина, яку важко обійти перед тим, як розглядати поданий вами законопроект.

     У Конституції  визначено,  що  порядок  направлення  за  межі України на  території  інших  держав  наших  українських  збройних підрозділів   і   правопорядок   допущення  на  територію  України підрозділів  збройних  сил  інших  держав  визначається   виключно законами України.

     До цього  часу  такого закону не прийнято.  І тому,  на думку членів комітету,  логічніше прискорити прийняття  цих  законів,  а потім  повернутися  до  питання  про відповідальність за порушення цього законодавства.  Хоча в принципі вашу постановку  питання  ми цілком підтримуємо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Наливайко.  Наступний - депутат Кухарчук.

     НАЛИВАЙКО А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Прошу передать слово Абрамову Федору Михайловичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия. Уважаемый Георгий Корнеевич! Я внимательно выслушал вашу информацию  и  полностью  разделяю  ваше беспокойство.  Но  мои  избиратели  часто  спрашивают:  разве  это миротворческая политика,  когда Украина молчит,  видя,  как Турция уничтожает  сотни  и  тысячи  курдов,  Соединенные  Штаты  убивают женщин,  детей и стариков в Ираке,  правительство Англии более  20 лет уничтожает североирландцев, буржуазное правительство Испании - басков?

     Скажите, Георгий   Корнеевич,   не   является   ли    сегодня международная политика буржуазной Украины проявлением солидарности с политикой империалистов Соединенных Штатов?

     Спасибо.

     КРЮЧКОВ Г.К.  З вашою думкою,  що Україна як  держава  займає таку позицію,  я ні в якому разі погодитися не можу,  бо Україна - це майже 52 мільйони громадян (тепер вже менше, вже 50 мільйонів), це  парламент,  в  якому не всі поділяють таку політику.  Тому так категорично ставити питання не можна.

     Яка тут проблема?  Ми бачимо,  що певні сили у світі, зокрема верховоди  НАТО,  керівництво  Сполучених  Штатів Америки,  деяких інших держав дотримуються подвійних стандартів.  Ми бачимо  це  на прикладі  того,  про що ви казали,  скажімо,  ситуація з курдами і ситуація в Косово.  Чим принципово відрізняється ситуація в одному регіоні  і  в другому?  Нічим.  Але ми бачимо,  з якою настирністю НАТО,  Сполучені Штати,  Великобританія прагнуть будьщо  домогтися того,  щоб нанести бомбові удари по нинішній Республіці Югославія. І  жодного  слова  осуду  того  геноциду,  який  вчиняється   щодо курдського населення в Туреччині. Тож усе це є.

     Сказати, що Україна підтримує таку політику, я не можу, але я вважаю,  що наше зовнішньополітичне відомство  і  високі  посадові особи  могли  б  значно  чіткіше  висловити  позицію і волю народу України з цих питань.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Кухарчук.  Наступна  -  депутат Марковська.

     КУХАРЧУК М.А.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передати слово Грачеву Олегу Олексійовичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ГРАЧЕВ О.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибо, Николай Андреевич. Фракция Коммунистической партии. Уважаемый  Георгий Корнеевич!  Хотелось бы,  чтобы наши избиратели услышали ваше мнение по следующим двум вопросам.

     Первое. Какова  польза  для  нашей  экономики  или  армии  от введения в действие этого закона?  На мой взгляд, финансирование - это не предмет "Прикінцевих положень",  а именно там  в  статье  8 говорится,  что  финансовое  обеспечение  "здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України".И при этом нет никакого расчета бюджетных   затрат,   а   этот   расчет  должен  быть  приложен  к законопроекту (если не по прогнозным,  то хотя бы по  существующим ныне  данным).  В  статье  2  говорится  о материально-техническом обеспечении и так далее. Тоже никаких расчетов не приведено.

     И второе.  Зачем вводить этот закон?  Не  является  ли  целью военных  тренировок  и натаскивания особого контингента расширение контактов с НАТО?

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановний Олегу Олексійовичу!  У вашому  виступі було  дві  частини.  У  першій  частині  -  ваша  думка  про деякі положення законопроекту і пропозиції,  які,  я вважаю,  мають бути розглянуті при його підготовці до повторного першого читання, якщо так  вирішить  Верховна  Рада.  Тут  є  предмет  для  роздумів   і обговорення.

     Що стосується  питання,  якою буде фінансова вигода від таких операцій,  то це,  мабуть,  не той випадок,  коли  можна  все  так прямолінійно  зводити  до  цього.  Адже йдеться про операції,  які мають забезпечувати мир і безпеку в регіонах,  які на  сьогодні  є гарячими   точками  на  планеті.  Ми,  народ  України,  Українська держава, кровно зацікавлені в тому, щоб мир був у Європі, у світі. І  сприяти  цьому ми маємо,  беручи участь у цих операціях точно у відповідності зі Статутом  Організації  Об'єднаних  Націй.  Ми  не можемо   зайняти  таку  позицію,  мовляв,  нехай  хтось  проводить миротворчу діяльність,  а ми будемо стояти осторонь.  Це,  мабуть, неправильно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та  СелПУ).  Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян. Шановний Георгію Корнійовичу!  Я повністю поділяю вашу точку зору, що треба цей законопроект відправити на  повторне  перше  читання. Але нам відомо, що УНА-УНСО брало участь у подіях, які відбувалися в Чечні. Якщо ми зараз проголосуємо, чи не станеться так, що потім наші хлопці воюватимуть на теренах колишнього Радянського Союзу, а також наші хлопці-слов'яни виступатимуть проти  слов'ян  у  Косово або якихось інших регіонах?

     КРЮЧКОВ Г.К.   Я  на  це  можу  сказати  таке.  Події  будуть розгортатися так,  як вирішить Верховна  Рада  України,  бо  жоден підрозділ  Збройних  Сил  України  за  Конституцією  не  може бути направлений за межі України,  в іншу державу без схвалення рішення про  це  Верховною  Радою  України.  Я не думаю,  що Верховна Рада необережно й неуважно ставитиметься до цих питань.  Досі вони,  на жаль,  вирішувалися  без  Верховної  Ради.  І якщо Верховна Рада й надалі дозволятиме так обходитися з нею,  звичайно, може пролитись і кров наших людей. Ідеться про те, щоб Верховна Рада здійснювала, нарешті, повноваження, які надані їй Конституцією України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгію Корнійовичу, сідайте, будь ласка.

     КРЮЧКОВ Г.К. Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Для  обговорення  цього  питання записалися п'ять народних депутатів. Нагадую, що згідно з порядком денним ми розглядаємо цей законопроект за  скороченою  процедурою. Думаю,  немає потреби обговорювати. Тим більше що комітет висловив свою позицію,  яка погоджена з  Міністерством  закордонних  справ. Тому,   шановні   колеги,  я  пропоную  перейти  безпосередньо  до прийняття рішення з цього питання.

     Комітет Верховної  Ради,   голова   якого   щойно   виступав, запропонував такий проект постанови:

     "1. Передати   зазначений  законопроект  на  доопрацювання  в Комітет Верховної Ради України з  питань  національної  безпеки  і оборони.

     2. Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань національної безпеки і оборони разом з Кабінетом Міністрів України та Комітетом Верховної  Ради  України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД доопрацювати зазначений законопроект  з  урахуванням  зауважень  і пропозицій,  висловлених  народними  депутатами України,  і внести його на повторне перше читання".

     Георгій Корнійович  з  трибуни  запропонував  зробити  це   в десятиденний  термін.  У цій редакції я ставлю проект постанови на голосування.  Прошу  народних  депутатів  визначитися.   Повторюю: передати законопроект на доопрацювання і внесення його на повторне перше читання.

     "За" - 209.

     Не встигли.  Шановні колеги,  ще раз  ставлю  на  голосування проект  постанови  про повернення законопроекту на доопрацювання і внесення на повторне перше читання.

     "За" - 230.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ---------

     Шановні колеги!  Переходимо  до  наступного  питання  порядку денного.  Розглядається  проект  Постанови  про  внесення  змін до Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України  про  страхування.  Доповідає  голова  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності Валерій Борисович Альошин.

     Будь ласка, Валерію Борисовичу.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Майже три роки   тому  Верховною  Радою  було  прийнято  Закон  України  про страхування,  який замінив аналогічний декрет Кабінету Міністрів і започаткував  етап  розвитку страхового ринку на засадах активного контролю з боку держави.

     З того часу відбулися позитивні зміни  на  страховому  ринку, збільшилися статутні фонди страхових компаній, і страхові компанії стали значно надійнішими у  фінансовому  аспекті.  Водночас  через фінансові  потрясіння  минулого  року,  істотну девальвацію гривні перед страховими компаніями постали серйозні проблеми.

     Відповідно до Постанови Верховної Ради  України  про  порядок введення в дію Закону України про страхування станом на 31 березня кожного року Комітет у справах  нагляду  за  страховою  діяльністю здійснює   перевірку  відповідності  сплаченого  статутного  фонду страховиків  параметрам,  визначеним  у  статті  29   Закону   про страхування. І на сьогодні можна констатувати ситуацію, коли понад 90 страхових компаній,  які діють на страховому ринку України,  на кінець березня не зможуть підтвердити наявність статутного фонду в розмірі 100 тисяч екю (як вимагалося за  законом),  або  євро,  до якого зараз можна прирівнювати екю.

     У зв'язку  з  такою  ситуацією,  провівши  аналіз,  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності  спільно  з  Комітетом  у справах нагляду за страховою діяльністю входить з ініціативою щодо внесення змін до Постанови  про  порядок  введення  в  дію  Закону України про страхування.

     Зміни стосуються  третього  абзацу  пункту  5 цієї постанови. Саме цим пунктом передбачається щорічна  "перевірка  відповідності сплаченого  статутного  фонду страховиків встановленим цим законом нормативам".  Якщо  ми  не  приймемо  цю  постанову,  не  скасуємо необхідність   такого   контролю,  то  виникне  така  ситуація.  Я підкреслюю,  що за станом на 31 березня  1998  року  всі  страхові компанії  виконали  необхідні  нормативні  вимоги і мали сплачений статутний фонд у розмірі не менш як 100 тисяч екю. На сьогодні ряд компаній  може  не  виконати  цих вимог,  і тоді Комітет у справах нагляду за страховою  діяльністю  буде  змушений  відкликати  їхні ліцензії  на  право здійснення страхової діяльності.  У результаті може  виникнути  низка  негативних  наслідків  як  для   страхових компаній,  так  і  для  страхувальників  -  для  тих підприємств і фізичних осіб,  які  уклали  договори  страхування  із  страховими компаніями.

     Мабуть, до  багатьох  народних  депутатів  надходять  листи і звернення громадян щодо недосконалості  декрету  про  страхування. Через його недосконалість і до сьогодні не вирішені певні проблеми з тими, хто укладав угоди страхування.

     Для того  щоб  не  спричинити  чергової   хвилі   невиконання страховиками  зобов'язань,  ми повинні внести відповідні корективи до постанови Верховної Ради,  і саме це пропонує зробити Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

     На ваш  розгляд  вноситься  проект  постанови  Верховної Ради такого змісту: "Постанова Верховної Ради України про внесення змін до  Постанови  Верховної  Ради  України  від  7  березня 1996 року 86/96-ВР  про  порядок  введення  в   дію   Закону   України   про страхування.

     Верховна Рада України постановляє:

     Вважати таким,  що  втратив  чинність  абзац  третій пункту 5 Постанови Верховної Ради України від 7 березня 1996 року  86/96-ВР про порядок введення в дію Закону України про страхування".

     Я просив би всіх підтримати цей короткий проект постанови для того,  щоб ми мали певну стабільність на страховому ринку,  і  щоб страхові компанії мали впевненість щодо ситуації в 1999 році.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію  Борисовичу.  Чи є запитання?  Є. Будь ласка, запишіться. Висвітіть прізвища бажаючих. П'ять хвилин.

     Народний депутат Стрижко. Після нього - депутат Тіщенко.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Вы говорили  о  стабилизирующей  роли  страховых  компаний в нынешней ситуации  в  Украине.  Но  ведь  кризис  настолько   глубок,   что становятся малоэффективными большинство рыночных механизмов выхода из него.  И  в  этих  условиях  страховые  компании  скорее  будут работать сами на себя, чем на общий выход из кризиса.

     Скажите, пожалуйста, в каком количестве страховых компаний мы заинтересованы?  Может быть, стоит оставить только несколько самых крупных,  а  те,  кто  не  удержался,  пусть идут ко дну,  ведь их деятельность в конечном итоге никак не предотвратила развертывание крупномасштабного кризиса на Украине.

     Спасибо.

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за запитання.  Відповідь на це запитання можна розвести в дві площини.

     Існують страхові  компанії  різних  масштабів.   Ефективність їхньої  діяльності  контролюється  спеціальним Комітетом у справах нагляду  за  страховою  діяльністю.  Всі  компанії,  як  показують перевірки,  виконують  необхідні нормативи.  Але обсяги зароблених премій,  прибутків,  які отримують компанії,  звичайно, залежать і від того, яке місце та чи інша компанія займає на ринку.

     І ми  можемо  навести  безліч  прикладів того,  що невеликі й середні компанії працюють надійно, виконують усі свої зобов'язання перед страхувальниками, і, звичайно, ліквідовувати їх немає ніяких економічних підстав.

     Водночас існує  і  та  проблема,  про  яку  ви  говорите:  що необхідно збільшувати масштаби страхових компаній.  Така тенденція закладається концепцією розвитку страхового ринку в Україні.

     Ця концепція   частково    була    реалізована    і    надалі впроваджуватиметься стосовно банків.  Те ж саме ми пропонуватимемо і щодо страхових компаній:  поступове нарощування статутних фондів страхових компаній, що передбачатиме їхнє злиття, укрупнення тощо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Тіщенко.  Після нього - депутат Шепа.

     ТІЩЕНКО О.В. Валерий Борисович, скажите, пожалуйста, владеете ли вы информацией о форме собственности наших страховых компаний и есть ли в их уставных фондах иностранный капитал?

     АЛЬОШИН В.Б.  Відповідно до  Закону  про  страхування  участь іноземного капіталу в статутному фонді страхової компанії обмежена 49 відсотками. Тобто будь-яка страхова компанія належить переважно українським засновникам.

     Далеко не  всі  українські  страхові компанії діють за участю іноземних компаній. Тобто такі компанії є, але більшість страхових компаній, які діють в Україні, утворені українськими засновниками.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Шепа.  Після  нього  - депутат Кафарський.

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Більш  як  90  страхових компаній  із  238 в даний час не можуть підтвердити свій статутний фонд.  Для його відновлення їм,  безумовно,  потрібен певний  час. Через  несприятливі  фінансові  умови у них відкликані ліцензії за минулий рік.

     Будь ласка, скажіть, які наслідки щодо цього за 1998 рік і що передбачає держава мати з цього в 1999 році?

     АЛЬОШИН В.Б.  Я  уже констатував,  що з часу прийняття Закону про страхування відбулися певні позитивні зрушення  на  страховому ринку, але вони відбувалися за досить стабільної грошової одиниці. І якщо компанія з власних причин  не  змогла  наростити  статутний фонд  в 1997-1998 роках,  то це,  власне,  проблеми тієї страхової компанії. Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю до тих страхових  компаній,  які  не  змогли  підтвердити в 1997 і в 1998 роках статутні фонди, діяв відповідно до закону.

     У 1999 році ситуація якісно інша.  Девальвація, яка відбулася через  фінансові потрясіння на світових ринках,  через недосконалу фінансову політику в нашій державі,  -  це  не  є  вина  страхових компаній.  І, звичайно, держава повинна підтримати їх таким чином, щоб вони мали певний час  для  збільшення  статутних  фондів,  для приведення їх у відповідність із вимогами закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кафарський.

     КАФАРСЬКИЙ В.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  У  проекті  закону  пропонується  змінити  пункт  5 постанови Верховної Ради, чим накладається мораторій на проведення перевірки Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю щодо відповідної сплати статутного фонду.  Безумовно,  це дасть змогу і допоможе  компаніям  відновити  необхідний статутний фонд.  Але як Верховна Рада,  в тому числі ваш комітет,  здійснюватиме контроль? Чи  використовуватиметься  в майбутньому цей фонд за призначенням, чи страхові компанії розпадатимуться, як це було до цього часу?

     АЛЬОШИН В.Б.  Я хотів би нагадати,  що норма про необхідність підтверджувати   розмір   статутного   фонду   на  певну  дату  не поширюватиметься тільки на ті компанії, які діють на сьогодні. Для всіх новостворюваних компаній діятимуть вимоги закону,  відповідно до якого має бути зареєстровано статутний фонд компанії у  розмірі не менш як 100 тисяч екю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу.

     Шановні колеги! Гадаю, немає потреби обговорювати це питання, воно зрозуміле.  І  тому  я  прошу  визначитися  і  приступити  до прийняття  відповідного  рішення.  Як  ви чули,  Валерій Борисович запропонував проект  постанови  про  те,  щоб  вважати  таким,  що втратив  чинність  абзац  третій пункту 5 Постанови Верховної Ради України від 7 березня 1996 року про порядок введення в дію  Закону України про страхування.

     Нагадую, пропонується  вважати  таким,  що  втратив чинність, абзац третій пункту 5:  "Надалі перевірка відповідності сплаченого статутного  фонду  страховиків встановленим цим законом нормативам здійснюється Комітетом у справах нагляду за  страховою  діяльністю щорічно станом на 31 березня".

     Ставлю проект  постанови,  запропонований  Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, на голосування.

     "За" - 182.

     Не всі  встигли.  Будь  ласка,  я  прошу  запросити  до  залу народних  депутатів.  Ще  раз ставлю на голосування запропонований комітетом проект постанови. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 209.

     З мотивів голосування слово має народний депутат  Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Я прошу провести сейчас поименное голосование с тем,  чтобы определить, кто находится в зале, а кто отсутствует, и знать их позицию.  А если нет, то прошу перенести голосование на завтра на утро.

     К сожалению, на табло сейчас высвечивается лишь 280 карточек, и я не понимаю вообще, почему отсутствует так много депутатов.

     Еще сегодня    утром,    когда    рассматривался   вопрос   о Межпарламентской  ассамблее,  в   сессионном   зале   было   много депутатов.   Я  думаю,  что  это  заслуга  Александра  Михайловича Волкова,  многих других известных личностей. А сейчас их что-то не видно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть,   будь   ласка,   мікрофон   народного депутата Черненка, і після цього голосуємо.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи депутаты! Абсолютно никаких обективных  причин для того,  чтобы не проголосовать,  у нас нет. Никаких возражений, нареканий проект не вызывает. Теперь в связи с тем,  что  сказал  депутат  Ельяшкевич.  Пусть  они  там  у себя в "Громаде"  разберутся.  Кстати,  сегодня  проходят   два   больших совещания,  и  часть  депутатов  находится там.  Я прошу поставить проект на голосование и проголосовать его.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  я  ще  раз  ставлю  на голосування  проект  постанови,  запропонований Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності,  про те,  щоб вважати таким, що втратив  чинність  абзац  третій пункту 5 Постанови Верховної Ради від 7 березня 1996 року. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 232.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ----------

     Шановні колеги! Слухається наступне питання порядку денного - про  проект  Закону про внесення зміни до статті 51 Закону України про  банки  і  банківську  діяльність  (щодо  статутних   фондів). Доповідає народний депутат України Віктор Іванович Суслов.

     Будь ласка, Вікторе Івановичу.

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемые народные депутаты! Этот проект посвящен той же проблеме, которую  мы  только  что решили для страховых компаний,  но только применительно к коммерческим банкам.

     Дело в  том,  что  Законом  Украины  о  банках  и  банковской деятельности  с  поправками от февраля 1996 года установлено,  что минимальный уставный фонд коммерческих банков должен составлять  1 миллион экю. В результате финансового кризиса и девальвации гривни банковская система Украины потеряла 40 процентов своего  уставного фонда,  и  на  сегодня  37  коммерческих  банков не выполняют этот норматив.

     Если мы не внесем изменения в  действующее  законодательство, то  по  состоянию на 31 марта этого года Национальный банк Украины должен будет прекратить деятельность этих 37 банков.  Это приведет к  потере  денег  вкладчиков и клиентов и,  возможно,  повлечет за собой  также  банкротство  других  коммерческих  банков,   которые сегодня укладываются в установленные нормативы.

     Для предупреждения  банковского  кризиса  предлагается внести изменения в статью 51 Закона о банках и банковской деятельности, а именно:  отсрочить контрольную дату проверки соответствия минимума уставного фонда коммерческих банков до 1 января 2002 года.

     Одновременно предлагается  ввести  более   жесткий   норматив минимума уставных фондов для коммерческих банков,  соответствующий европейским требованиям, а именно 5 миллионов евро. С учетом того, что  банки,  конечно,  не  могут выполнить такое требование сразу, предлагается  механизм  наращивания  уставных  фондов   до   этого минимума в течение 10 лет. В этом суть проекта закона, который вам роздан.

     Ввиду необходимости  срочности  решения  вопроса  Комитет  по вопросам  финансов  и  банковской деятельности,  который поддержал проект,  предлагает его принять  сегодня  в  первом  и  во  втором чтениях сразу.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе  Івановичу.  Чи  є  запитання  до Віктора Івановича? Є запитання.

     Народний депутат  Єльяшкевич.  За  ним  -  народний   депутат Стрижко, а також народний депутат Манчуленко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Уважаемый    Виктор   Иванович!   Скажите, пожалуйста,  сколько банков находятся в угрожающей ситуации  и  им предстоит закрытие, если мы сейчас не примем данное решение?

     СУСЛОВ В.І.  Я называл это количество. По состоянию на вчера, таких банков 37.  Это те,  которые в результате девальвации гривни потеряли  свои  уставные  фонды,  их  размер  составляет  менее  1 миллиона экю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Стрижко.  Наступний  - народний депутат Манчуленко.

     СТРИЖКО Л.П.  Виктор Иванович,  всем известны меры, которые в 30-е годы принял Рузвельт во время кризиса в Соединенных Штатах. У меня такой вопрос.  Скажите, пожалуйста, как бы, по вашему мнению, оценил Рузвельт предложенный проект?

     СУСЛОВ В.І.  Я  убежден,  что  этот  проект  он   оценил   бы положительно.   Потому   что  Рузвельт  в  области  реформирования банковской системы предпринял шаги  к  тому,  чтобы  предотвратить кризис банков и укрепить банковскую систему. Этот проект направлен на достижение тех же целей.

     А если говорить просто,  уважаемые депутаты,  многие  из  вас видели,   как   Верховную   Раду   пикетировали  вкладчики  одного обанкротившегося банка "Денди". Если мы не примем проект, мы будем иметь под Верховной Радой вкладчиков 50 банков.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Манчуленко. І переходимо до голосування.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний доповідачу! Без сумніву, державі потрібна міцна банківська система,  без якої  не  може  повноцінно  функціонувати економіка.

     Чи не   здається  вам,  що  надаючи  термін  для  нарощування статутного капіталу - 10 років,  ми тим самим надаємо можливість і надалі існувати невеликим банкам.  Не буде укрупнення банківського капіталу  -  і  не  буде  нормального   інвестування   вітчизняної економіки. Що ми маємо і на даний час.

     Мені здається,   що   ми  більше  дбаємо  про  функціонування банківської системи,  ніж про те, щоб нормально функціонувала наша економіка. На сьогодні ми не бачимо значної активності банків щодо інвестування вітчизняного виробництва.

     Ви говорили про  вкладників,  які  не  можуть  отримати  свої заощадження.  Чому  ж тоді,  коли ми розглядали відповідний проект закону  у  Верховній  Раді,  не  прийнято  рішення  про   гарантії вкладникам відповідно до указу Президента?

     Дякую.

     СУСЛОВ В.І.  То,  что  предлагаемое  решение  правильное,  вы можете убедиться,  хотя бы изучив опыт развития банковской системы после  февраля  1996  года,  когда  Верховная Рада Украины приняла решение о принудительном наращивании уставных фондов  коммерческих банков.  За  этот период средний уставный фонд коммерческого банка всего за три  года  увеличился  в  20  раз.  Так  вот,  дальнейшее наращивание  уставных  фондов  до  принятых  в Европе нормативов в течение 10 лет будет способствовать укреплению банковской  системы в целом.

     К сожалению,  в  условиях  финансового  кризиса  мы  не можем установить  более  короткий  срок.  Потому  что   при   постоянном обесценивании национальной валюты чрезвычайно сложно выполнить эту работу в более короткие сроки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні народні депутати,  за пропозицією народного  депутата Суслова я ставлю на голосування проект Закону України про внесення зміни  до  статті  51  Закону  України  про  банки  і   банківську діяльність.

     У вас є на руках проект, я його оголошу:

     "1. Частину  першу  статті  51  Закону  України  про  банки і банківську діяльність... викласти у такій редакції:

     "З метою   захисту   інтересів   клієнтів   та   забезпечення фінансової   надійності   комерційних  банків  мінімальний  розмір статутного фонду встановлюється у сумі,  еквівалентній 5 мільйонів євро  за  офіційним  курсом  грошової одиниці України,  визначеним Національним банком".

     ІІ. Заключні положення.

     1. Зобов'язати  існуючі  комерційні  банки   збільшити   свої статутні фонди та здійснити перереєстрацію у такі строки:

     у сумі, еквівалентній 1 мільйон євро, до 1 січня 2002 року;

     у сумі, еквівалентній 3 мільйони євро, до 1 січня 2006 року;

     у сумі, еквівалентній 5 мільйонів євро, до 1 січня 2008 року.

     2. Зобов'язати  Національний банк України скасувати дозвіл на створення комерційних банків,  які не виконали вимоги щодо строків і  розмірів  збільшення  статутних фондів,  передбачених пунктом 1 розділу ІІ цього закону,  та відкликати їх ліцензії  на  виконання банківських операцій.

     До 1   січня   2002   року   заборонити  Національному  банку застосовувати санкції до  існуючих  комерційних  банків  з  питань збільшення їх статутних фондів.

     3. Національному   банку  України  привести  свої  рішення  у відповідність з цим законом.

     4. Цей закон набирає чинності з дня опублікування".

     Шановні колеги,  ставлю на голосування цей  проект  закону  в першому читанні.

     "За" - 192.

     Не встигли.  Ще раз, будь ласка, підготуйтеся до голосування. Ще раз ставлю на голосування  запропоновані  зміни  до  статті  51 Закону України про банки і банківську діяльність.

     "За" - 209.

     Увімкніть мікрофон народного депутата Єльяшкевича.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Я еще раз обращаю внимание на то, что сейчас, к сожалению, отсутствует очень много депутатов. А  мы  рассматриваем  очень важную проблему.  Если мы сейчас ее не решим,  то фактически это приведет  к  ликвидации,  как  уже  было сказано  докладчиком,  37  банков,  у  которых  большое количество вкладчиков - предприятий,  физических лиц.  И тогда мы будем иметь дело   буквально  с  десятками,  сотнями  тысяч  наших  граждан  - вкладчиков этих банков.

     Все, что  происходит  с  нашей  финансовой  системой,  -  это результат ужаснейшей политики,  проводимой руководством страны,  в первую очередь Президентом.  Поэтому я прошу всех проголосовать  в поименном режиме, включая и помощников Президента, которые сейчас, к сожалению, отсутствуют в сессионном зале.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Порошенко. I голосуємо.

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12, Вінницька область). Фракція СДПУ(о). Шановні народні депутати! Я  хочу підкреслити,  що комерційні банки сформували свої статутні фонди,  і їх знецінення сталося в результаті інфляції.  Мета,  яку Верховна  Рада  ставила  щодо  збільшення статутних фондів банків, досягнута.  Безумовно,  зараз  варто   було   б   прийняти   більш кардинальні  рішення,  які  захищали б вкладників і захищали банки після формування статутних  фондів,  щоб  вони  не  страждали  від інфляції.  Але як півзахід рішення,  яке щойно пропонував народний депутат Суслов, дуже актуальне і конче необхідне.

     Прошу проголосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  ставлю  на  голосування  проект Закону  України про внесення зміни до статті 51 Закону України про банки  і  банківську   діяльність   у   першому   читанні.   Прошу визначитися.

     "За" - 211.

     Була пропозиція  проголосувати  в  поіменному  режимі.  Прошу визначитися щодо цього.

     "За" - 162.

     Рішення прийнято.  Я  ставлю  на  голосування  проект  Закону України про внесення зміни до статті 51 Закону України про банки і банківську діяльність у першому читанні в поіменному режимі.

     "За" - 221.

     Ще раз ставлю на голосування в поіменному режимі. Будь ласка.

     "За" - 226.

     Дякую.

     Шановні колеги,  ми проголосували в першому читанні. Я ставлю на  голосування  в  цілому,  як пропонував Віктор Іванович Суслов. Прошу голосувати.

     "За" - 218.

     Депутат Попеску не встиг.  Ще раз  ставлю  на  голосування  в поіменному  режимі  в  цілому  проект  Закону України про внесення зміни  до  статті  51  Закону  України  про  банки  і   банківську діяльність.

     "За" - 223.

     Увімкніть мікрофон    народного    депутата    Моісеєнка.   I проголосуємо.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Председатель   Всеукраинского    союза    за возрождение СССР, фракция Коммунистической партии Украины.

     Уважаемые коллеги,  я  держу  справку  о  заработной плате за январь  по  Донецкой   области.   Средняя   заработная   плата   в электроэнергетике  -  337  гривень,  в  угольной отрасли - 273,  в черной металлургии - 240,  в химической и нефтехимической -201,  в машиностроении - 137,  в деревообрабатывающей промышленности - 107 гривень и так далее.

     Моих избирателей среди вкладчиков  коммерческих  банков  нет. Поэтому  я  обращаюсь  к  коллегам  не поддерживать этот документ. Пусть над ним поработают наши банкиры.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я ще раз ставлю на голосування в поіменному  режимі  проект  Закону  України  про внесення зміни до статті 51 Закону України  про  банки  і  банківську  діяльність  у цілому.  У  першому  читанні  законопроект  ми  прийняли.  Я  всім нагадую,  що йдеться  не  тільки  про  юридичних  осіб,  а  й  про фізичних,  які постраждають від того,  що буде вилучено ліцензії в 37 банків.

     Прошу визначитися.

     "За" - 218.

     Народний депутат Альошин. Будь ласка, Валерію Борисовичу.

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги, ми проголосували цей документ у першому читанні для того,  щоб виконати хоча б формально процедуру другого читання.  Я пропонував би в пункті 1 розділу ІІ  "Заключні положення"  зняти  два слова.  Тут записано:  "Зобов'язати існуючі комерційні банки збільшити..." Тут  є  справді  деякі  неточності. Якщо  ми  зазначимо:  "Комерційним  банкам збільшити свої статутні фонди та здійснити перереєстрацію у такі  строки..."  -  це  буде, мабуть, точніше. І давайте одразу проголосуємо таку редакцію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю на голосування законопроект у цілому із зауваженнями народного депутата Альошина щодо пункту 1  "Заключних положень". Голосуємо.

     "За" - 209.

     Народний депутат Черненко. I після цього голосуємо востаннє.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые  депутаты,  вопрос  не в том,  какую идеологию разделяет банк.  Вопрос состоит в том,  что если  мы  не примем этот закон,  37 банков будут обявлены банкротами.  Простые вкладчики вкладывали деньги в эти банки,  и сегодня мы  должны  их защитить, иначе завтра будет то, что происходит с "Денди". Депутат Суслов  абсолютно  прав:  здесь  не  идеология  должна  влиять  на позицию, а здравый смысл.

     Я прошу проголосовать, уважаемые товарищи.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Цілком   слушне   зауваження  народного  депутата Черненка.  Я ставлю на голосування в цілому проект Закону  України про  внесення  зміни  до  статті  51  Закону  України  про банки і банківську діяльність із пропозицією народного депутата  Альошина. Прошу визначитися.

     "За" - 209.

     Шановні народні  депутати!  Є  пропозиція перенести прийняття рішення на завтрашнє ранкове засідання. Немає потреби голосувати?

     Вечірнє засідання оголошується закритим. До зустрічі завтра о 10 годині ранку.