ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  4  л ю т о г о  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    прошу    підготуватися    до реєстрації. Прошу зареєструватися.

     У залі зареєструвалися 330 народних депутатів.  Загалом у нас добра  закономірність:  у  другій  половині  дня   на   вечірньому засіданні  завжди  більше  присутніх  народних  депутатів,  ніж на ранковому. Це радує - більшою і продуктивність буде.

     Розглядається проект Закону про політичні  партії  в  Україні (третє    читання).    Доповідає    народний   депутат   Олександр Володимирович Лавринович.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Народний рух України.  Шановні колеги,  пішов третій рік  розгляду проекту Закону про політичні партії в Україні.

     Сьогодні ми  вперше  розглядаємо  цей законопроект у третьому читанні.  На третє читання було перенесено декілька статей, які не знаходили  порозуміння  в  залі  через  різні  точки  зору  на три проблеми.

     Перша проблема,  яка не могла  знайти  підтримки,  стосується реєстрації  політичних  партій.  У  другому читанні проекту закону прийнято,  що  це  має  здійснювати  Центральна  виборча   комісія України.

     З іншого   боку,  була  пропозиція  зберегти  цю  функцію  за Міністерством юстиції.

     За підсумками  тривалого  обговорення  і  вивчення   позицій, зокрема й за участю міністра юстиції,  голови Центральної виборчої комісії комітет одностайно прийняв рішення рекомендувати на  третє читання норму, щоб реєстрацію політичних партій в Україні залишити в компетенції Міністерства юстиції.

     Друга позиція,  на яку було декілька точок  зору  і  не  було одностайного  вирішення,  стосувалася  порядку заборони політичної партії.  Це було найдражливіше питання,  і полягало воно  в  тому, який саме суд має розглядати дане питання.

     У статті  37  Конституції України передбачено безумовне право суду приймати рішення про заборону політичної  партії  з  підстав, зазначених у цій статті.

     Частина третя  статті  8  Конституції  України стверджує,  що норми Конституції України є нормами прямої дії і звернення до суду на підставі конституційних норм гарантується.

     Таким чином,  на сьогодні, користуючись нормами Конституції і процесуальними нормами, якими керується суд, є можливість вирішити питання  про  заборону  партії в будьякому суді першої інстанції в Україні.

     Проект закону,  котрий пропонується,  передбачає  таке  право тільки  за  одним  судом  першої  інстанції,  за аналогією,  як це зроблено для механізму позбавлення повноважень народного  депутата України у зв'язку із сумісництвом,  яке забороняється Конституцією України.  Тобто передбачено надати це  право  Київському  міському суду,   щоб  зберігалося  право  на  оскарження  його  рішення  до Верховного Суду України. Були пропозиції, щоб це відразу розглядав Верховний  Суд  України.  Вони  ущемлюють права політичних партій, оскільки в даному разі втрачається можливість оскарження  рішення, якщо  воно  з точки зору відповідної партії прийняте несправедливо чи без урахування всіх обставин, не взятих до уваги.

     Третє конфліктне  питання,  яке  також  не  було  розв'язане, стосувалося    державної   підтримки   політичних   партій   через фінансування з Державного бюджету України.  Комітет декілька разів повертався   до   розгляду  цього  питання  і  востаннє  в  грудні переважною більшістю за  одного,  що  утримався,  прийняв  рішення рекомендувати  Верховній  Раді  України  схвалити  пропозицію  про державну підтримку політичних партій України на такому ж рівні, як це   нині   робиться  для  інших  об'єднань  громадян.  Ми  щороку передбачаємо в Державному  бюджеті  підтримку  різних  громадських об'єднань.  Пропонується,  щоб  ми  таку  саму  можливість  дали і політичним партіям України.

     Декілька інших статей, які також залишилися непроголосованими у повторному другому читанні,  не мають конфліктного характеру,  і ми можемо перейти до постатейного голосування кожної  статті,  яка вноситься на третє читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,  візьміть  відповідний документ.  На сторінці 3 поправка 2 до статті 5 народного депутата Мармазова. Наполягаєте? Ввімкніть, будь ласка, мікрофон.

     МАРМАЗОВ Є.В.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо, Адам Иванович. Я настаиваю, чтобы вопрос  о  запрете  партии решал Верховный Суд.  На таких позициях стоит и моя фракция.  В том,  что  сейчас  предлагается,  чтобы  в порядке  первой  инстанции вопрос о запрещении партии рассматривал Киевский городской суд,  вообще нет  логики.  Допустим,  почему  о запрете   Макеевской  городской  партийной  организации  в  первой инстанции должен принимать решение Киевский городской суд?

     Если же оставить,  что любой суд может  принимать  решение  о запрете  партии,  как  это  было  принято во втором чтении,  тогда получается,  что любую партию, в том числе Коммунистическую, может запретить даже районный суд.

     Исходя из  всего  этого,  я  настаиваю  на том,  чтобы запрет партии осуществлялся только по решению  Верховного  Суда  Украины. Прошу мою поправку проголосовать.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я мушу вам пояснити. В даному разі не йдеться про заборону підрозділу партії,  а про заборону партій  у  цілому. Заборона окремих підрозділів партій не передбачається взагалі.  За станом на сьогодні відповідно до норм статей 37  і  8  Конституції України  питання  про  заборону  політичної партії може розглянути будь-який суд першої інстанції  в  Україні,  оскільки  питання  не врегульоване  нами  і  не встановлено в законі жодних обмежень.  А Конституція  вказує,  що  суд  може  таке  питання   вирішити,   і передбачає,  що безпосередньо на підставі конституційних норм суди можуть приймати рішення. Отже, нині це може будь-який суд.

     Чому пропонується Київський міський?  Тому що  коли  записати відразу Верховний Суд, тоді в будь-якої партії взагалі втрачається право на оскарження рішення,  якщо вона з  ним  не  згодна.  Таким чином обмежується право політичної партії.

     У нашому  комітеті присутні сім членів вашої фракції.  І вони також проголосували за таку норму. Тому в мене викликає здивування ваша  позиція.  Ця  норма якраз спрямована на те,  щоб максимально захистити права політичних партій.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат наполягає. Ставлю на голосування (Шум у залі).

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Марченка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Я поддерживаю поправку депутата Мармазова и не поддерживаю  совместную  поправку представителя Руха Лавриновича и социалиста Александра Мороза.

     Почему? Потому  что  нормы Конституции,  на которые ссылается депутат Лавринович,  как раз не могут так однозначно трактоваться, как трактует их Лавринович.

     Читаю статью  8:  "Норми Конституції України є нормами прямої дії.  Звернення до суду для захисту конституційних прав  і  свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується". Имеется в виду "звернення громадянина".

     Дальше. Статья   37,   которая    действительно    регулирует деятельность  политических партий:  "Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку".

     Мармазов прав,  мы  определяем  порядок,  по  которому  через судебные  органы  будет  запрещаться  партия.  Мы определяем,  что порядок будет таков:  Верховный Суд Украины.  Поэтому я  предлагаю всем политикам поддержать...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу.  Шановні  колеги! Ставиться на голосування  поправка  депутата  Мармазова.  Зачитую: "Діяльність   політичної  партії  може  бути  заборонена  лише  за рішенням Верховного Суду України". Прошу підтримати.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Але пам'ятайте,  що  в  такому  разі  партія втрачає право оскарження.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хай скаржиться до Конституційного Суду.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. А він не має права розглядати.

     "За" - 124.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.

     Решту поправок  враховано.  Ставиться на голосування в цілому стаття 5.

     "За" - 71.

     Не приймається.

     Будь ласка. Депутат Ющик.

     ЮЩИК О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую,  Адаме  Івановичу.  Шановні  колеги!  Очевидно,  не  зовсім зрозуміли  пропозицію  Лавриновича,  яку  підтримав  наш   комітет повністю.

     Йдеться про  те  (я  тут  не  погоджуюся  з  Марченком),  щоб Верховному Суду надати право вирішувати питання в першій інстанції про заборону діяльності партій.

     Вирішуючи питання судово-правової реформи, зокрема приведення законодавства про судову систему у відповідність із  Конституцією, ми визначатимемо повноваження і функції Верховного Суду,  до якого навряд чи взагалі будуть доходити такого  роду  питання  в  першій інстанції.  Тому з урахуванням усього комплексу проблем пропозиція про те,  щоб  вирішував  питання  про  заборону  партії  в  першій інстанції  Київський  міський  суд  (а  в  столиці  сконцентровані практично  штаби  всіх  партій)  і  переглядав  у  разі   порушень Верховний Суд, - якраз нормальна пропозиція. Я прошу проголосувати за неї.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Якщо можна,  я додам ще один аргумент. Після розгляду  Київським  міським судом,  якщо партія не згодна з даним рішенням,  вона подає оскарження  до  Верховного  Суду  України  і виконання рішення при цьому призупиняється.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та    інвестицій    (виборчий   округ   160,   Сумська   область). Социалистическая  оппозиция.  Когда  Александр  Мороз   протягивал Конституцию в этом зале,  он делал ее под себя.  И Ющик, думая что Мороз будет Президентом,  отстаивает  данную  норму.  Так  я  хочу обяснить  не только Ющику,  а всем остальным.  Если думаете,  что Президентом останется Кучма или будет Мороз,  вы ошибаетесь.  Если вы хотите поставить свои партии под угрозу запрета,  то поддержите то,  что предлагает Лавринович. Есть Верховный Суд Украины, только он  может  решать  судьбу партии,  если она нарушает Конституцию и законы Украины.

     Поэтому призываю всех народных депутатов  Украины  поддержать поправку  Мармазова  и  проголосовать такую норму закона,  чтобы о запрете  партии  принимал  решение  исключительно  Верховный   Суд Украины.  А  потом можно будет обжаловать решение Верховного Суда. Есть Конституционный Суд, Генеральная прокуратура, Президент может отправить на дополнительное рассмотрение.  Но что такое суд первой инстанции,  наша партия уже попробовала  на  примере  Конотопского суда. Это судьи, назначаемые Президентом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон,  будь ласка.  Шановні колеги! Наталіє Михайлівно, я і до вас звертаюся. Давайте говорити по суті проекту  закону  і  не вступати в суперечки один із одним.  Хоча й розглядаємо проект Закону про політичні  партії,  я  розумію,  але все-таки  давайте  приймати законопроекти і не звинувачувати ту чи ту партію.

     Будь ласка. Депутат Полюхович.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні колеги народні депутати!  В нас пішла непредметна розмова з даного законопроекту. Поперше, це третє читання, треба ж розуміти.

     По-друге, якщо ви плутаєте прості речі - Конституційний Суд і Верховний Суд, то зрозумійте, що Верховний Суд розглядатиме в тому разі,  якщо є судові рішення,  і цими рішеннями незадоволена та чи та сторона. Верховний Суд - це вища інстанція розгляду питання.

     Конституційний Суд  узагалі  такі  питання  не   приймає   до розгляду, зрозумійте! Чому ви плутаєте такі речі?!

     Адаме Івановичу,  цей  законопроект  розглядається у третьому читанні.  Ми знаємо процедуру третього читання, і якщо поправка не проходить,  то  стаття  залишається  в  тому  вигляді,  як її було прийнято в попередньому читанні. Потрібно йти таким шляхом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,  ні.  Якщо стаття не проходить,  то вона,  на жаль,  не  проходить.  За  статтю треба проголосувати в будь-якому читанні більшістю голосів. Тоді вона проходить.

     Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемые коллеги! Конечно, если бы мы жили в демократическом государстве,  как того мы все хотим,  тогда был бы прав (а он сейчас теоретически прав) Лавринович.

     Но, к сожалению,  в нашем государстве мы  знаем,  как  решает Киевский городской суд и как он будет решать.  Поэтому я предлагаю идти дальше по статьям по процедуре (все равно,  мне кажется, что, к  сожалению,  данный закон не будет введен в действие до избрания нового Президента Украины), по всем поправкам и голосовать. Что не будет проголосовано,  еще раз отправим на третье чтение. А потом в окончательном варианте проголосуем и введем в действие закон  с  1 января 2000 года.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександре Володимировичу.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Шановні   колеги!   Я   хочу,  щоб  ми  всі зосередилися на предметі,  який обговорюється,  і  усвідомили,  що коли  є  рішення  Верховного Суду України,  то жодна інстанція (чи Генеральний прокурор,  чи Президент України, чи Конституційний Суд України) не може переглядати рішення Верховного Суду України. Нема інстанції,  яка б могла розглядати рішення Верховного Суду України і змінювати їх.

     Для того,  щоб  у політичної партії була можливість так само, як і в громадянина, оскаржувати рішення, котре, з його точки зору, прийняте  неправильно,  потрібно залишити таку можливість.  Якщо є переконання,  що Київський міський суд апріорі приймає неправильне рішення,  то апріорі є право оскарження,  яке призупиняє виконання даного рішення,  і без рішення Верховного  Суду  не  буде  вчинено взагалі жодних кроків. Це потрібно розуміти.

     Тому, звичайно,  якщо ми не розв'язуємо обговорюване питання, то немає сенсу далі йти  постатейно.  Ми  це  вже  декілька  разів робили.  Ми повинні зрозуміти,  що запропонований проект закону за своєю суттю  скерований  на  захист  інтересів  кожної  політичної партії.  Адже без цього закону не тільки Київський міський суд,  а будьякий районний чи міський  у  першій  інстанції  може  прийняти рішення  про  заборону  будь-якої  політичної  партії  з  підстав, зазначених у статті 37 Конституції України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми провели обмін думками з приводу  статті  5.  Ще  раз  ставлю її на голосування в редакції, запропонованій комітетом. Прошу визначитися.

     "За" - 100.

     Не приймається.

     Шановні колеги,  є пропозиція перейти до наступних статей,  а потім повернемося до статті 5.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Наступна стаття 6. У ній враховані всі зауваження,  які висловлювалися. Тому прошу поставити її на голосування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 6.  Усі зауваження враховані.  Будь ласка, визначтеся із  підтримкою  статті  6  в  редакції,  запропонованій комітетом,  із урахуванням усіх поправок і зауважень,  які були до цієї статті. Прошу визначитися.

     "За" - 110.

     Рішення не приймається.

     Шановні колеги,  напевне,  зрозуміло.  Будь ласка,  увімкніть мікрофон  народного  депутата  Ромовської.  На  трибуні доповідач, прошу з місця.

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ

 122, Львівська  область).  Шановний  пане   головуючий!   Шановні народні депутати! Так склалося, що відповідно до Регламенту те, що проголосоване  Верховною  Радою  тринадцятого  скликання,  є  наче обов'язковим для Верховної Ради чотирнадцятого скликання.

     Але дуже побіжне ознайомлення з проектом Закону про політичні партії в Україні дало мені підстави  зробити  низку  зауважень  до нього  і,  врешті,  написати  новий  варіант  Закону про політичні партії,  котрий,  на мою думку,  істотно  відрізняється  від  того варіанта, який сьогодні обговорюється.

     І я  хотіла  б,  щоб надали мені змогу зупинитися на основних положеннях цього нового проекту закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  На жаль,  ми поки що не можемо надати вам таку змогу,  оскільки розглядаємо законопроект у третьому читанні. Це перше.

     Друге. Є пропозиція народного депутата Ромовської,  щоб зняти цей законопроект із розгляду.  Проте, керуючись Регламентом, ми не можемо зняти його з розгляду. Ми можемо направити його на повторне третє  читання,  але знімати з розгляду,  оскільки він пройшов уже два читання,  без згоди профільного комітету ми, на жаль, не маємо права.

     Шановні колеги, спробуймо розглянути ще одну статтю. Наступна стаття 11. Так, Олександре Володимировичу?

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Так.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 11. Поправка 6 народного депутата Мармазова.

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Мармазова.

     МАРМАЗОВ Є.В.  Адам  Иванович,  в  принципе  моя  поправка  5 учтена.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми розглядаємо поправку 6. Будь ласка.

     МАРМАЗОВ Є.В.  Что касается статьи 6, то в принципе она могла бы пройти,  мы эту статью во втором чтении обсуждали.  Но тут есть один  момент,  депутат  Кожин  внес   новое   предложение,   чтобы "військовослужбовці..."

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Не ця стаття.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Євгене Васильовичу, ми розглядаємо не статтю 6, а статтю 11, вашу поправку 6.

     Будь ласка, знайдіть сторінку 6, там є ваша поправка.

     МАРМАЗОВ Є.В. Здесь я вношу предложение, чтобы предоставлялся "перелік  місцевих осередків партії,  котрі були сформовані на час проведення  з'їзду".  А  позже  можно  писать  те,  которые  потом появятся.

     Вот регистрируем   партию   и  давайте  отметим,  какие  есть "місцеві осередки під час реєстрації".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Ставиться на голосування  поправка  6 народного депутата Мармазова. Прошу визначитися.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я  вибачаюсь,  комітетом  дана  взагалі інша редакція.  Я тоді зачитаю, бо бачу, що ви просто не ознайомилися з нею.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Написано, що поправка Мармазова відхилена.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Вона   відхилена  тому,  що  інша  редакція пропонується комітетом одностайно за  участю  7  членів  Компартії України,  яких найбільше в комітеті. Зачитую: "Реєстрація місцевих осередків політичних  партій  здійснюється  відповідними  органами системи  Міністерства  юстиції  України і може бути здійснена лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції  України. Після  реєстрації  місцеві  осередки  політичних  партій набувають статус юридичної особи".

     Справа в тому, що до того, коли партія не зареєстрована, вона не  може мати осередків.  Якщо мене ще немає,  у мене не може бути дітей.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Наполягає  депутат  Мармазов,  ставлю  на голосування.  Прошу  визначитися  з  поправкою,  внесеною народним депутатом Мармазовим.

     "За" - 107.

     Не приймається.

     Поправка 9  депутата   Мармазова.   Будь   ласка,   ввімкніть мікрофон.

     МАРМАЗОВ Є.В. Я соглашаюсь.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімається. Гаразд.

     Поправка 11    народного    депутата    Миримського.    Немає Миримського. Поправка 16 депутата Мармазова. Будь ласка.

     МАРМАЗОВ Є.В. По поправке 13, которую внес Лавринович?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,  ви говоріть про свою поправку. Ваша поправка 16, будь ласка. Лавринович сам за себе скаже.

     МАРМАЗОВ Є.В.   Относительно   поправки  16.  Предлагается  в предпоследнем абзаце после слов "Верховного Суду України" добавить "а рішення місцевого органу влади - до відповідного суду".

     То есть  моя  поправка говорит о том,  что можно обращаться в Верховный Суд, если речь идет о регистрации партии, а если местный орган   власти   не  регистрирует  "місцеві  осередки",  то  нужно обращаться "до відповідного суду".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Володимировичу, прошу.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Справа в тому, що це знову ж таки повернення до  питання,  яке ми щойно обговорювали.  Йдеться про те,  що коли політична партія провела установчий з'їзд, оформила належним чином документи,  подала  їх  до  Міністерства  юстиції,  а Міністерство юстиції з якихось міркувань  відмовляється  реєструвати  політичну партію,   то   вона  має  право  оскаржити  це  рішення  до  суду. Пропонується,  щоб  одразу  -  до  Верховного.   В   даному   разі втрачається право політичної партії на оскарження.  Якщо Верховний Суд скаже,  що Міністерство юстиції відмовило правильно,  тоді вже немає  куди скаржитись.  А якщо це був суд першої інстанції,  то є можливість   оскаржити.   І   тоді   рішення   попереднього   суду призупиняється,  поки  не розгляне вищий суд і винесе своє рішення за  всіма  правилами  процедури,   які   записані   в   Цивільному процесуальному кодексі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу   визначитись  із  поправкою  16  народного депутата Мармазова. Голосуємо.

     "За" - 129.

     Не приймається.

     Таким чином,  ми всі поправки до статті 11 розглянули. Ставлю на голосування статтю 11 в цілому із врахуванням поправок,  які ми вже проголосували.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Комітет просить підтримати  пропозицію,  щоб реєстрація   здійснювалася   Міністерством  юстиції,  як  вирішила більшість комітету.

     "За" - 106.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не приймається.

     Шановні колеги,  сам  по  собі  напрошується  висновок,   щоб направити законопроект на повторне третє читання.

     Ставлю на голосування дану пропозицію,  оскільки ми не можемо за Регламентом знімати його з розгляду.

     "За" - 175.

     Рішення не приймається.

     Будь ласка, ввімкніть мікрофон депутата Манчуленка.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України. Шановний головуючий! Шановні колеги! Без сумніву, це дуже важливий законопроект,  і нам треба було б якомога швидше прийняти його  і відправити на підпис Президенту України.  У сесійному залі Верховної Ради України виникла така колізія,  що частина депутатів не  хоче голосувати за окремі статті цього законопроекту.  Вважаю, аргументи їхні не дуже вагомі.  Варто було б прислухатися до того, що пропонує комітет,  і, мабуть, все-таки проголосувати за те, щоб направити законопроект на повторне  третє  читання.  А  вже  після остаточного   відшліфування   положень   за  різними  пропозиціями депутатів внести його знову  на  розгляд.  Бо,  зокрема,  є  певні питання  щодо  статті  2,  частини  другої статті 3 (партії мали б діяти на всій території України і в більшості  її  областей),  так само і щодо статті 11.  Тому я просив би підтримати пропозицію про направлення законопроекту на повторне третє читання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Народний депутат Попеску.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).   Фракція   Соціалдемократичної   партії   (об'єднаної). Вельмишановні колеги!  У фракції ми порадились і пропонуємо  зняти цей проект з обговорення ось із таких міркувань.

     Перед Радою  Європи  Україна взяла на себе зобов'язання вести стосовно національних меншин політику відповідно  до  рекомендації 12.01.  Крім  того,  ми ратифікували Європейську рамкову конвенцію щодо національних  меншин.  Проте  розглядуваний  законопроект  не передбачає  формування  політичних  сил,  які  взяли  б  до  уваги проблему національних меншин. Є й інші принципові моменти, про які може сказати депутат Ромовська.  Я прошу надати їй слово для того, щоб вона обгрунтувала ці міркування.

     Наша фракція пропонує зняти законопроект з обговорення.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ще  раз  наголошую:   зняти   законопроект   з обговорення ми не можемо.

     Будь ласка. Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Социалитическая оппозиция. Наша фракция за то, чтобы Закон о политических партиях был принят и были урегулированы все  проблемы  деятельности  политических  партий.  Если принимать решение о том,  чтобы направить законопроект на  повторное  третье чтение,  то необходимо указать, какие статьи и в каком направлении доработать.  Поэтому я считаю,  что именно  с  таким  предложением необходимо направить на повторное третье чтение.

     Что мы предлагаем? Я хочу вернуться к проблеме запрета партий и аргументировать,  почему мы настаиваем на том,  чтобы  это  было исключительно прерогативой Верховного Суда.  Дело в том, что судьи первой инстанции назначаются на первые пять лет указом  Президента (это  статья  128).  Мы  считаем,  что  поскольку  Президент также избираемая должность в государстве,  то через процедуру назначения судей  он  может  назначить  именно  таких  судей,  которые  затем выполнят его распоряжение и  оппозиционные  или  неугодные  партии будут запрещены.  Поэтому надо направить законопроект на повторное третье чтение с тем,  чтобы внести поправку о том,  чтобы вопрос о запрете партий решал только Верховный Суд.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Гошовська.

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   178, Харківська   область).   Група  "Незалежні".  Я  розумію,  що  наш обов'язок сьогодні прийняти якнайкращий закон.

     Однак, на  наше  глибоке  переконання,  цей   проект   закону приймати не можна хоча б тому, що на плечі народу (хай народ знає) пропонується покласти фінансування партій,  їх статутних вимог.  У нас  сьогодні  партій  розвелось,  як  кукелю в житі.  Так оце наш нещасний трудовий народ має із своїх  податків  ще  й  фінансувати нашу діяльність.  Я вважаю,  що це глибоко аморально,  і тому наша група не голосує.

     Дякую.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Прошу вибачити,  але,  я вважаю,  що глибоко аморально підміняти поняття...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую,   Олександре   Володимировичу,   будь ласка,  пройдемо по  колу,  а  потім  визначимося.  Це  виступи  з процедури  - як бути далі з проектом закону,  а не щодо конкретних статей.

     Будь ласка. Депутат Косаківський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий округ 223,  м.Київ).  Місто-герой Київ, фракція "Громада".  Адаме Івановичу,  гадаю,  з нашого боку було б великою неповагою до комітету взагалі зняти цей проект з розгляду, адже праця велика зроблена.

     Інша річ,  що  є  зауваження  депутатів  і  вони  мають  бути враховані.

     Тому я  пропоную  все-таки  прийняти рішення про відправлення цього законопроекту на повторне третє читання.  Це дасть нам змогу ще  внести пропозиції,  зробити нову порівняльну таблицю,  усунути суперечності і проголосувати остаточно.

     Я хотів би запропонувати,  щоб ми зазначили конкретні  статті для доопрацювання:  4,  5, 8, 11 - 17, 19, 23, 25, 27. Потрібно це поставити на голосування і  відправити  законопроект  на  повторне третє читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ющик.

     ЮЩИК О.І. Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Йдеться про те,  що ми самі себе не поважаємо.  Закон прийнятий,  за  винятком кількох статей, практично більшістю Верховної Ради.

     Чи потрібен цей закон? Я думаю, що всі ми розуміємо, що закон такий,  особливо якщо взяти до уваги,  що незабаром  президентська виборча  кампанія,  потрібен.  Треба  врегулювати  відносини,  які сьогодні не врегульовані.

     Деякі фракції просто не  голосують.  І  будь-яке  направлення законопроекту  в комітет зараз нічого не дасть.  Ми вже розглядали проект і побачили,  які можуть бути проблеми.  Комітет уже  нічого нового  не  додасть.  Я  пропоную  зараз  відкласти  розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень.  І оскільки це  політичний закон,  то на Погоджувальній раді фракцій треба визначитися,  яким ми хочемо мати цей закон,  а потім остаточно проголосувати.  І  не говорити,  що,  як  сказав  Марченко,  Президент  призначає суддів першої інстанції.  Перша інстанція - і  у  Верховному  Суді,  і  в обласному. Потрібно розумітися на цьому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Мовчан.

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   152, Рівненська  область).  Фракція Народного руху України.  Я хотів би почути дійсно ті вагомі  аргументи,  які  давали  б  підстави  для зняття цього законопроекту з третього читання.  Їх не було.  Є два аргументи.  Про один з них - фінансування - висловилася Гошовська. Сьогодні   ми   говоримо   про   третє   читання,   і  це  питання проговорювалося.  Було  чимало  аргументів,  чому  потрібне   саме державне фінансування - щоб не було підкупів. І мені не хотілося б щодо цього повторюватися.

     Далі. Аргумент Івана Попеску - про національні меншини.  Хіба партії  будуються  за  етнічним  принципом?  Якщо й висловлювалися подібні  міркування,  то  вони  одразу  відміталися   відповідними аргументами.   Тому  ті  аргументи,  які  були  висловлені,  не  є достатніми для того, щоб узагалі зняти законопроект з обговорення.

     Я вважаю слушною пропозицію депутата Ющика -  рухатися  далі, означити неприйнятні, непроголосовані статті, погодити їх ще раз і неодмінно виходити на третє читання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Депутат Курикін.

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Фракція  зелених.  Наша фракція вважає цей закон життєво необхідним.  Ми готові підтримати його проект у редакції,  запропонованій комітетом,  уже  сьогодні. Але  якщо в залі немає консенсусу з цього приводу,  ми підтримуємо пропозицію про  те,  щоб  перенести  третє  читання  на  наступний тиждень і за ці дні погодити всі суперечливі позиції.

     Хочу також   зауважити,  що  проект  закону  є  концептуально збалансованим,  він  враховує  практику  розвинутих  демократичних країн,  зокрема в частині, яка стосується фінансування партій. Він повністю відповідає сучасним міжнародним стандартам.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Ромовська.

     РОМОВСЬКА З.В. Шановні народні депутати! Мені видається, якщо є підстави вважати,  що законопроект, який ще не став законом, має низку недоліків,  прогалин,  то наше не просто право,  а обов'язок його не приймати.

     Не йдеться  про  те,  що  хтось  проти  цього закону взагалі. Йдеться про те,  що кожен закон є  обличчям  держави,  є  обличчям Верховної Ради. І якщо є можливість на цьому останньому етапі його поліпшити,  доповнити,  поглибити правове регулювання,  то  це  не просто потрібно, це обов'язково ми мусимо зробити.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ще  бажає висловитися депутат Журавський. Будь ласка. І голосуватимемо.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська  область).  Голова  Християнсько-демократичної  партії України.  Прийшовши  до  парламенту,  я  запропонував  свій проект закону про політичні партії,  але потім його забрав, ознайомившись з проектом, який запропонував колега Лавринович.

     Люди добрі,  два  роки  цей  проект розглядається у Верховній Раді.  Є політичне протистояння.  Якщо ми не  приймемо  тепер  цей закон,  то ми його ніколи не приймемо.  А він конче потрібен нині, напередодні президентської кампанії.  Тим паче,  по суті особливих зауважень до нього немає. Є рішення профільного комітету.

     Я би  просив  пані  Ромовську  зняти свій проект.  Його можна розглядати так  само,  як  і  мій,  лише  за  однієї  умови:  якщо відхилити  напрацьоване  Верховною  Радою в цьому питанні протягом двох років, про що, власне, зараз і говорив Лавринович.

     Пропоную поставити на голосування цей проект і  проголосувати його в третьому читанні. Він конче необхідний для України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Депутат Мармазов.

     МАРМАЗОВ Є.В.  Адам Иванович, безусловно, в третьем чтении ми сейчас этот проект закона не примем.  Это видно по раскладу сил  в этом зале.

     В проекте  есть много таких противоречий,  с которыми можно и соглашаться, и еще спорить.

     Но есть два момента,  я бы сказал, ключевые: о том, кто может принимать  решение  о запрете партии.  Мы отстаиваем позицию,  что решение о запрете партии должен принимать Верховный Суд.

     Было предложение доработать законопроект к третьему чтению. А как именно?

     Считаю, надо определиться здесь,  в зале, кто будет принимать такое решение: Верховный Суд, Киевский городской суд или любой суд первой инстанции.

     Еще один    очень    важный    момент,   Адам   Иванович,   - государственное финансирование  политических  партий.  Сегодня  мы должны определиться,  чтобы наше решение было учтено при доработке проекта в повторном третьем чтении.

     Это принципиальный вопрос.  Наша фракция за эту норму никогда голосовать  не  будет,  тем более в ситуации,  когда старики - без пенсии, людям массово не выплачивают зарплату. И еще финансировать партии?  Кстати, нам было бы выгодно, чтобы партии финансировались из бюджета, ибо получали бы больше всех. Но мы против этого (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заспокоїтися.

     Будь ласка,   слово  надається  заступнику  міністра  юстиції Павліковській. І будемо визначатися.

     ПАВЛІКОВСЬКА Л.А., заступник міністра юстиції України. Дякую. Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  Те,  що цей закон дійсно потрібен Україні,  її народові і нам з вами, - очевидно. Ми також зацікавлені в тому, щоб цей закон був прийнятий.

     Але в  мене  є  деяке побоювання.  Тільки що не проголосували поправку щодо реєструючого органу  політичних  партій.  Гадаю,  це невдалий крок.

     У нас  є  дві  поправки до проекту закону,  які досить просто врахувати.  Це поправка до статті 3,  оскільки в  проекті  упущено такий  момент,  як  обов'язковість  наявності  місцевих  осередків партій  у  більшості  областей  України,  оскільки  партії   мають всеукраїнський статус.

     І друга  поправка - до частини п'ятої статті 11.  Ми хотіли б запропонувати  дещо  змінити  редакцію  цієї   частини,   в   якій говориться  про  те,  що  політична  партія  інформує Міністерство юстиції України про зміни в програмі, в статуті, а також у випадку зміни  назви керівних органів,  їх адреси.  На мій погляд,  просто інформації недосить.  Якщо вносяться суттєві зміни до програми  та до  статуту,  то  партія повинна проходити перереєстрацію в тому ж порядку,  в  якому  відбувалася  реєстрація.  Тому  що  при  зміні програми може змінитися спрямованість діяльності партії. Я просила б урахувати ці поправки чи  сьогодні,  чи  під  час  доопрацювання перед внесенням на повторне третє читання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   доповідачу.  Шановні колеги, прошу зосередитися, через хвилину будемо визначатися.

     Будь ласка, Олександре Володимировичу.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги,  я хотів би  сказати,  що  в роботі  над  цим  законопроектом  ми  повинні  виходити  з  тих же критеріїв,  що і до всіх інших  законів.  Ми  сформували  комітети Верховної  Ради,  переважно  це  зроблено на пропорційній основі з представництвом від усіх фракцій. У нашому комітеті пропорції дещо не витримані, і саме щодо найбільшої в парламенті фракції. Тому ми повинні все-таки приймати рішення з огляду на  те,  що,  очевидно, кожна  фракція  повинна на своїх засіданнях визначитися щодо цього закону і дати доручення членам фракції,  які є  членами  комітету, висловити  відповідні аргументи на засіданні комітету.  Тоді в нас не  буде  такої  кумедної  ситуації,  як  сьогодні,  коли  вносимо рішення,  за яке проголосували всі члени фракції Компартії України в нашому комітеті,  а тут лунає твердження про те, що ми ніколи це не підтримаємо.  Тоді це є якась неповага до членів вашої фракції, які працюють у цьому комітеті.

     Це те,  що стосується в цілому подальшої технології прийняття рішень по кожній з позицій.

     Пропозиції Міністерства   юстиції   також  обговорювалися  на засіданні комітету в присутності міністра юстиції.  Обговорювалися дуже  ретельно.  І  по  кожній  з  пропозицій  приймалося  рішення комітету. Тепер тільки Верховна Рада може визначитися - підтримати комітет чи підтримати пропозицію Міністерства юстиції.

     Стосовно інших  поправок.  Ми  розглянули  всі поправки,  які надійшли  за  станом  на  грудень.  Цей  процес  не  може  тривати безкінечно.  Якщо ми виходимо зараз на третє читання, то лишаються знову ті ж самі статті,  що не прийняті  в  другому  і  повторному другому  читаннях.  І я хотів би,  щоб ми приймали щире,  відверте рішення,  щоб не виходило так,  що  одні  позиції  обстоюються  на засіданні комітету, а в залі - інші. Фракціям потрібно визначитися у своїх позиціях,  чого вони хочуть.  Тоді комітет зможе  прийняти зважене,  збалансоване  рішення  і  запропонувати його в сесійному залі Верховної Ради.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  будемо визначатися.  Усі фракції вже визначилися, у тому числі соціалістична... (Шум у залі).

     Вибачте, депутат Ющик уже виступав не один раз (Шум у залі).

     Будь ласка,  народний депутате Лавриненко, представники вашої фракції виступали. Ну, що ви хочете?

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я вже третій місяць не отримую слова...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Федоровичу,  я не  маю  до  цього  ніякого відношення...

     Шановні колеги,  нам  треба  визначитися  з  проектом закону. Прошу, будь ласка, зверніть увагу на те, що згідно з Регламентом у нас є два варіанти прийняття рішення.

     Перший варіант.  Направити  законопроект  на  повторне  третє читання.

     І другий  варіант.  Якщо  зараз  ми  не  наберемо  необхідної кількості  голосів  (а ви бачите,  що в нас статті,  які мали бути підтримані,  набрали не більше  100-110  голосів)  і  не  приймемо такого  рішення,  то  згідно  з  Регламентом,  закон буде знятий з розгляду на третій сесії  і  можна  буде  його  внести  тільки  на четвертій сесії. Я діятиму згідно з чинним Регламентом.

     Шановні колеги! У процесі обміну думками більшість пропозицій було висловлено про те,  щоб направити  законопроект  на  повторне третє читання. Прошу підтримати цю пропозицію.

     "За" - 231.

     Законопроект направляється на повторне третє читання. Дякую.

     -----------

     Шановні колеги! У нас уже три дні перебувають представники із Трускавця  у  зв'язку  з  розглядом  законопроектів,  передбачених порядком денним. Тому пропонується розглянути ці законопроекти.

     Розглядаються проекти  законів про спеціальну економічну зону туристськорекреаційного  типу  "Курортополіс  Трускавець"  та  про внесення   доповнень   до   деяких   законів   України   з  питань оподаткування у зв'язку зі створенням цієї зони.

     Слово для  доповіді  надається  членові  Комітету  з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій народному депутату Кондратенку  Анатолію  Івановичу. Будь ласка.

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Після  прийняття  названих  проектів  законів у першому читанні (а це відбулося в цьому залі 6 жовтня  минулого  року)  до комітету  надійшло  69  пропозицій  та  зауважень.  Усі пропозиції уважно розглянуто в нашому комітеті, Науковоекспертному управлінні Секретаріату Верховної Ради.

     Із 69  зауважень та пропозицій враховано 53,  16 відхилено як такі,  що суперечать законодавству України, або регулюються чинним законодавством,  або обмежують види діяльності суб'єктів зони, або є  повноваженнями  органів  місцевого  самоврядування.   Конкретні виважені  зауваження  та  пропозиції  народних депутатів,  зокрема Лавриновича,  Самойлик,  Ковалка,  Крука,  Альошина та інших, дали змогу   значно   конкретизувати   ряд   статей  проектів  законів, однозначно їх  тлумачити,  зробити  вичерпно  зрозумілими  як  для вітчизняних,   так   і  іноземних  інвесторів,  для  виконавчих  і контрольних органів.

     За пропозицією ряду народних депутатів окремі статті  проекту згруповані в новій статті,  що значно підсилило їх, як і проекти у цілому.  Так,  у статті 8  викладено  повне  визначення  суб'єктів спеціальної  економічної зони;  в статті 11 зосереджено всі пільги для суб'єктів зони та  інвесторів;  у  статті  9  визначені  умови впровадження  підприємницької  діяльності на території спеціальної економічної зони, санкції стосовно порушників та інше.

     Комітет з питань економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності та інвестицій переконаний,  що прийняття зазначених проектів  законів  дасть  змогу  в  цьому  мальовничому куточку Західної України зберегти унікальні природно-кліматичні та біологічні ресурси; привабити вітчизняних та іноземних інвесторів; підвищити   якість   послуг,   знизити  їх  вартість;  забезпечити постійними робочими місцями жителів міста Трускавця та навколишніх сіл;    провести    модернізацію    та    реконструкцію    наявної матеріально-технічної бази та соціальної сфери в місті-курорті.

     Прогноз результативності       та       соціально-економічної ефективності  створення  і  функціонування спеціальної економічної зони "Курортополіс  Трускавець":  дасть  можливість  залучити  350 мільйонів  гривень.  Загальна  сума  надходжень  до  бюджетів усіх рівнів становитиме понад 250 мільйонів гривень.

     Комітет вносить пропозицію прийняти обидва  законо-проекти  з поправками в другому читанні.

     Просимо підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Анатолію  Івановичу.  Шановні колеги,  ми розглядаємо два  законопроекти  в  другому  читанні.  Будь  ласка, відкрийте  необхідні  документи.  Обговорення  й запитань - немає. Голосуємо тільки невраховані поправки.

     Спочатку -  законопроект  про  спеціальну   економічну   зону "Курортополіс Трускавець".

     Стаття 1.   Поправка   2   народного   депутата  Ковалка.  Не наполягає.

     Поправка 4 народного  депутата  Крука.  Також  не  наполягає. Таким   чином,  ставлю  на  голосування  в  цілому  статтю.  Прошу визначитися.

     "За" - 148.

     Незрозуміло, шановні колеги, чому так.

     Прошу запросити  народних  депутатів  до  залу.  Автори  двох поправок  на  них  не  наполягають,  значить,  ми  маємо  підставу проголосувати за статтю,  тим більше  що  законопроект  у  першому читанні знайшов підтримку.  Хто з вас бував у Трускавці,  знає, що курорт дійсно потребує суттєвої допомоги.  Потрібно  рятувати  цей унікальний курорт. Давайте ми посприяємо цьому.

     Будь ласка,  ставиться  на  голосування  стаття  1,  поправки враховані. Прошу визначитися.

     "За" - 202.

     Шановні колеги,  давайте ще раз проголосуємо.  Зосередьтесь і мобілізуйтесь. Прошу підтримати статтю 1.

     "За" - 236.

     Прийнято.

     Стаття 2. Поправка народного депутата Крука. Не наполягає.

     До статті 3 немає зауважень, так?

     До статті  4  поправка  10  народного  депутата  Ковалка.  Не наполягає.

     Поправка 14 народного депутата Альошина. Не наполягає.

     Таким чином,  ми маємо підстави голосувати в цілому статтю 4. Прошу підтримати.

     "За" - 213.

     Ще раз прошу, будь ласка, давайте визначимось із статтею 4.

     "За" - 231.

     Прийнято.

     Будь ласка, до статті 5 зауваження враховані.

     Стаття 6.   Поправка   16  народного  депутата  Альошина.  Не наполягає.  Поправка 19.  Депутат Крук також не  наполягає.  Решту поправок враховано. Прошу визначитися щодо статті 6.

     "За" - 219.

     Шановні колеги,   давайте   не   будемо  кожну  статтю  двічі голосувати,  треба  з  першого  разу.  Ми  зекономимо  час.  Прошу визначитися.

     "За" - 233.

     Прийнято.

     Анатолію Івановичу,  щось  тут  із нумерацією.  Я статті 7 не бачу, йде одразу восьма...

     КОНДРАТЕНКО А.І. Так, так, два рази шоста...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тоді стаття 8. Поправка 22. Народний депутат Ковалко не наполягає.

     Стаття 8   ставиться   на   голосування   в   цілому.   Прошу визначитися.

     "За" - 220.

     Є пропозиція проголосувати ще  раз.  Прошу  визначитися  щодо статті 8.

     "За" - 233.

     Прийнято.

     Стаття 9.  Поправка 24. Депутат Ковалко не наполягає. Депутат Крук на поправці 27 також не наполягає.

     Отже, поправки  враховані.  На  двох,   які   відхилені,   не наполягають народні депутати. Прошу визначитися щодо статті 9.

     "За" - 224.

     Депутат Волков не встиг і просить переголосувати. Прошу.

     "За" - 225.

     Шановні колеги,   ще   раз   ставлю   на  голосування.  Прошу визначитися стосовно статті 9.

     "За" - 227.

     Прийнято.

     Стаття 10. Зауважень немає. Стаття 11. До статті 11 є поправка 35 депутата Альошина.  Не наполягаєте? Депутат не наполягає. Голосуємо статтю 11. Прошу визначитися.

     "За" - 218.

     Шановні колеги,  це остання стаття законопроекту,  до якої  є зауваження. Будь ласка, давайте визначимося. Голосуємо.

     "За" - 222.

     Депутат Луценко. Будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую,  Адаме Івановичу. Фракція комуністів.  Адаме Івановичу,  стаття не  набирає  голосів тільки  з тієї причини,  що знову втрачає Пенсійний фонд внаслідок прийняття цього закону.  Є пропозиція вилучити  з  проекту  закону питання,  пов'язані  із  внесками  до  Пенсійного фонду та сплатою пені,  яка наросла,  і він пройде.  Ну скільки ми будемо знущатися над старими людьми, люди добрі! Це поперше.

     По-друге, ми  скоро  всю  Україну  в  зони перетворимо,  люди вмирають в тих зонах.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолію Івановичу.

     КОНДРАТЕНКО А.І.  Віталію Івановичу,  подивіться  уважно,  це вилучено.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми голосуємо зараз статтю 11.  Віталію Івановичу, де в ній є про Пенсійний фонд?

     Депутат Цушко. Будь ласка.

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 140,  Одеська область).  Фракция социалистов и селян.  Уважаемые  коллеги,  наша фракция голосует против этого законопроекта.  Почему?  Дело в том, что мы отменили налоговые каникулы, проголосовали за фиксированный сельскохозяйственный налог.  Мы за прошлую сессию и за эту столько уже напринимали законов о создании зон...  Ну есть же элементарный анализ. Зона "Сиваш" ничего не дала пока, потому что точечные зоны неклассические.  Выступал  кто-то,  не  помню  из  какой  фракции, кажется, НДП, говорил о свободной экономической зоне в Китае - там около 50 законов  регулируют  эти  процессы.  А  мы  предоставляем льготы конкретным людям.  Поэтому мы выступаем против этого,  пока не будет принята  единая  концепция,  где  будет  определено,  что называется  зоной  и  для  чего она создается:  или для конкретных людей,  или  для  конкретных  предприятий  и  людей.  А  свободная экономическая  зона "Сиваш" показала,  что нет эффекта,  вложили 5 миллионов долларов,  а бюджет потерял 8 миллионов долларов за  три года.

     Спасибо.

     КОНДРАТЕНКО А.І. Я хотів би дати відповідь на ваші пропозиції чи заяви.  Давайте не будемо плутати промислову  зону  "Сиваш"  із курортом  "Трускавець".  Якщо  ми  сьогодні не вживемо радикальних заходів,  для того щоб допомогти якось  вижити  цьому  унікальному курорту, то через рікпівтора уже буде пізно.

     Шановні народні депутати, я прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Я лично не голосую за этот законопроект, как и за остальные экономические зоны,  так как создание таких  зон  - это   просто  спасение  конкретных  обектов  от  зоны  стихийного бедствия под общим названием "президентство Кучмы".  Но мы  должны прекрасно  понимать,  что когда сменится Президент,  надо же будет все приводить в соответствие.  Все структуры должны жить по четким правилам.  У нас должны быть низкие налоги для всех. Мы же создаем отдельные лазейки для отдельных личностей, для отдельных структур.

     Поэтому я просил бы очень ответственно  подходить  к  каждому голосованию.   Я  за  этот  законопроект  голосовать  не  буду,  а Верховная Рада пусть определяется. Но депутаты должны понимать всю ответственность  за то голосование,  которое пройдет.  И если даже Верховная Рада примет этот закон,  как приняла по другим зонам, то тогда   давайте  все-таки  включим  в  повестку  дня  и  заслушаем экономические результаты действия таких специальных  экономических зон,  сколько  недополучило  государство  и  что  оно  получило  в результате предоставления льгот.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Раханський. Будь ласка.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка  Крим). Дякую.  Шановні  колеги!  Я  вважаю,  що  якщо сьогодні розглядати Трускавець як курортну зону, де 30-40 чи 50 санаторіїв, то давайте ж,  мабуть,  в  комплексі  вирішувати  це  питання.  Наприклад,  у Євпаторії  -  170  санаторіїв,  Ялті  -  200  санаторіїв.  Давайте підійдемо в комплексі до всіх санаторіїв. Мої виборці запитують: а чому  сьогодні  ви  не  порушуєте  питання,  щоб  створити  вільну економічну  зону  в  місті-курорті  Євпаторії,  де  немає  жодного промислового підприємства?  Давайте  для  всіх  курортів  створимо вільну економічну зону.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты,  давайте успокоимся! Я согласен с депутатом Раханским, я согласен с Анатолием Ивановичем,  который сегодня докладывает этот законопроект.  Но пока мы  будем  ждать,  мы  лишимся  еще  одного курорта,   который  называется  "Трускавец".  Ну  под  кого-то  мы создаем?.. Давайте хоть сохраним оазис, который сегодня существует в  Трускавце,  ведь  там отдыхают десятки тысяч людей.  Недавно на заседании комитета мы рассматривали ситуацию по  курортам.  Я  вас убедительно прошу,  в частности и фракцию "Громада", отбросить все амбиции.  Давайте  примем  конкретное  решение  по  "Курортополису Трускавец",  иначе  будет  поздно.  Пока  пройдут выборы,  пока мы одумаемся - курорт потеряем.  Я вас благодарю за внимание и  прошу принять взвешенное решение.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черняк. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

  153, Рівненська  область).  Фракція  Народного   руху   України. Шановні депутати,  давайте не будемо каламутити чисту трускавецьку воду.  Питання цілком ясне і прозоре,  і всі ті аргументи, які тут були висловлені,  безпідставні. Звичайно, я погоджуюся з тими, хто казав,  що ми занадто  багато  плодимо  спеціальних  зон.  Але  це унікальний курорт,  не можна його порівнювати із зоною "Сиваш",  з іншими курортами.

     Я згоден з тими,  хто пропонував для всіх курортів встановити вільні  зони.  Але  для  всіх курортів ми поки що зробити цього не можемо.  Трускавець - це унікальний курорт світового значення, і у нас є шанс сьогодні надати можливість йому вижити. І якщо ми цього не зробимо,  це буде абсолютною нашою помилкою.  Давайте не  будем пов'язувати це і з президентськими виборами,  як це робить депутат Єльяшкевич.  До  чого  тут  президентські  вибори  і   Трускавець? Зрозуміло,  що  Трускавець  потребує  порятунку.  І  наш обов'язок сьогодні - проголосувати за цей  законопроект,  для  цього  є  всі підстави.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  ставлю на голосування статтю 11. Прошу визначитися.

     "За" - 214.

     Депутат Попеску. Будь ласка.

     ПОПЕСКУ І.В.  Дякую. Фракція СДПУ(о). Вельмишановні колеги! Я запропонував  би проголосувати за це поіменно.  Ми зразу побачимо, як представники деяких фракцій голосують за, коли голосується щодо одних  вільних економічних зон,  і проти - щодо інших.  Наприклад, Рух сьогодні голосуватиме за,  а  коли  йшлося  про  Закарпаття  - голосували  проти.  Я  хотів  би знати,  як будуть голосувати щодо Чернівецької  області.  Наша   фракція   виступає   за   те,   щоб проголосувати за. І взагалі, коли у нас немає можливості допомогти всім підприємствам,  то хоча б деяким на рівні  цих  точкових  зон допомогти.  Ми виступаємо за те, щоб створювати нові робочі місця, щоб хоча б частина людей  мала  можливість  заробляти,  щоб  кошти надходили в бюджет. Пропоную в поіменному режимі проголосувати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Социалистическая оппозиция.  Адам Иванович,  я предлагаю этот вопрос отложить,  пока мы не услышим отчет хотя  бы по  одной  свободной  экономической  зоне.  В  Украине  начинается лихорадка по судорожному отмыванию криминального черного капитала. Лепятся  эти  свободные  зоны где угодно.  Что,  Донбасс не жалко? Жалко.  Давайте Донецк,  давайте Луганск,  давайте Яворив, давайте Трускавец...

     Я вчера  из  газеты "Факты" узнаю,  в городе Шостка свободная экономическая зона.  Кто принял такое решение,  под влиянием каких аргументов,  под какие законы, на каких условиях, для каких целей? Это же просто какая-то бредовая,  судорожная лихорадка. И зачем вы Верховный  Совет  в  целом  и  Комитет  по  вопросам экономической политики в частности  превращаете  в  какой-то  шлагбаум,  который постоянно  поднимается  только  для того,  чтобы очередному потоку криминального капитала открыть дорогу?

     Я предлагаю этот вопрос сейчас отложить и не рассматривать. И завтра Куницына,  пожалуйста,  на трибуну,  пусть он отчитается по зоне "Сиваш". Он клялся у нас на заседании комитета, что полностью доложит, какова эффективность этой зоны.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косаківський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Місто-герой Київ. Я не був у Трускавці, там більше Кучма буває,  але  мені  здається,  що  Наталія  Михайлівна Вітренко має рацію.

     І взагалі, дивіться, як відбувається: Президент поїхав до Трускавця і оголосив,  що він  дає  їм  вільну економічну  зону.  А потім Верховна Рада колотиться і думає,  що з цим робити.

     І коли кажуть,  що треба рятувати  конкретний  регіон,  то  я думаю,  що  треба  рятувати  Україну  -  зробити  її  вільною  від Президента Кучми,  тоді не буде у нас проблем в окремих районах  і не потрібно буде створювати вільні економічні зони (Оплески).

     Тому я   пропоную   зараз   зняти   це  питання  з  розгляду, розібратися з усіма зонами,  заслухати хоча б про одну зону тут, у Верховній Раді, а потім визначатися з нашою політикою у цій сфері. І треба припинити вкидати окремі  законопроекти  в  зал  Верховної Ради  без попереднього обговорення і вироблення якоїсь ідеології у цьому питанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Зубов. Будь ласка.

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян (Левый центр).  Уважаемые коллеги,  у меня такое впечатление что мы постепенно сходим с ума.  Еще месяц тому назад в этом  зале мы,  обсуждая  государственный бюджет,  говорили о том,  что у нас проблемы с доходной частью и так далее,  не могли найти  в  стране денег. И в то же время ликероводочную промышленность отдали в руки частного капитала, нефтяной бизнес отдали в руки частного капитала и  сегодня  третий,  наиболее  эффективный  курортный бизнес вновь отдаем в руки частного капитала.  Мы что,  совсем потеряли голову? Косакивский правильно говорил, что сегодня вся Украина должна быть свободной зоной.  И мы должны,  в конце концов,  навести  порядок. Друзья  мои!  Законопроект  нельзя  принимать,  его надо отложить, проанализировать,  как работают эти зоны,  и подготовить документ, чтобы   он   работал   не   в   интересах   отдельных   депутатов, присутствующих в зале, а в интересах всей страны.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ващук. Будь ласка.

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20,  Волинська  область).  Шановні  колеги!  Останніми   днями   у Верховній Раді навіть такі,  здавалося б,  питання,  що стосуються суто економічної політики нашої держави,  дуже  політизуються.  Ми намагаємося  підігнати  їх під особистості,  під якесь задоволення політичних  амбіцій.  Шановні  колеги!  Що  таке   природна   зона "Трускавець"  сьогодні?  Це  великий заповідник і неоціненний дар, який нам будь-якою ціною треба зберегти.  І пропозиції, внесені на розгляд Верховної Ради,  заслуговують на увагу.  Але чому сьогодні не йде голосування?  Не тому,  що  більшість  депутатів  цього  не розуміють,   а  тому,  що  ставлять  такі  запитання,  як  ставили Вітренко,  Зубов. Ми не маємо сьогодні відомостей про те, як діють ті  вільні  економічні  зони,  які ми вже створили.  Тому,  аби не скомпрометувати цей законопроект,  щоб він усе-таки мав  майбутнє, давайте  зробимо  так:  заслухаємо звіт хоча б щодо однієї вільної економічної зони.  Хай це зробить Міністерство економіки,  хай  це зроблять  ті люди,  які тут,  у цьому залі,  нам обіцяли.  Ми тоді будемо сміливіше йти на прийняття таких законопроектів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Безсмертний.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП). Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Неправда, що ми не слухали  звітів  про  роботу  і  результати   діяльності   вільних економічних  зон.  Я нагадую колегам по минулому скликанню,  що ми заслуховували  результати  діяльності  вільної  економічної   зони "Сиваш".  І  кожен  може  сказати,  що наслідки запровадження цієї вільної економічної зони були позитивними і для Криму,  і для цієї вільної економічної зони. Це перше.

     Друге. Якщо  уважно  подивитися  ті  нормативні акти,  які ми прийняли,  про створення зон "Славутич", "Закарпаття", в Донецькій області,  то  всі  вони різні і за змістом,  і за спрямуванням.  І взагалі  проблема  курортополісів,  курортів  в   Україні   досить актуальна.  Ті території, які залишилися у спадок Україні, зокрема Ірпінська зона  Київської  області,  Трускавець  тощо,  потребують особливого правового режиму щодо оподаткування.

     Тому я прошу, підтримайте, будь ласка, цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лавринович. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Виборчий округ

 121 - Дрогобич,  Трускавець, Борислав, Східниця, Стебник. Шановні колеги,  я  хочу  звернутися  до  вас  з  проханням підтримати цей законопроект,  оскільки питання в даному разі полягає  не  лише  у збереженні всесвітньо відомого курорту,  а в тому, що це місце, де сьогодні найвищий рівень безробіття в Україні.  Ті  чотири  міста, які  є  довкола,  матимуть  можливість для створення нових робочих місць.

     Крім того,  це розв'яже ще й ті техногенні  проблеми,  які  є довкола   Борислава,   Стебника.   І   ті   норми,   які  сьогодні пропонуються,  можуть  стимулювати  розвиток  у  цьому   місці   і розв'язання проблем,  які є на українських територіях. Я просив би вас підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,   поки   що   не   йдеться   про законопроект у цілому.  Ми зупинилися на останній із статей, серед зауважень до яких  були  й  зауваження,  відхилені  комітетом.  Це стаття 11.

     Прошу визначитися щодо статті 11.

     "За" - 198.

     Будь ласка, Анатолію Івановичу.

     КОНДРАТЕНКО А.  І. Шановні народні депутати, я чудово розумію Наталію Михайлівну,  яка, мабуть, найбільше переживає у цьому залі за  долю  України,  та  інших народних депутатів.  Але одна справа переживати  на  словах,  інша  справа  -  щось  конкретно   робити (Оплески).

     Курорту "Трускавець"   170  років!  Десятки  мільйонів  людей колишнього Радянського Союзу,  України,  інших країн  оздоровилися завдяки тим нашим пращурам, які жили 5-6 поколінь тому.

     Якщо ми   сьогодні   не  приймемо  закон  про  цю  спеціальну економічну зону...  До речі,  я не  знаю,  де  там  можна  красти, Наталіє  Михайлівно,  але  жінці  пройти тротуаром неможливо.  Там подається мінеральна вода "Нафтуся", а поряд каналізація прогнила. Може таке бути,  що через якийсь час там буде вже не "Нафтуся",  а сурогат, суміш стічних вод і "Нафтусі".

     Якщо ми не зробимо цього нині,  доведеться через рік,  два чи три вкласти значно більші кошти, щоб відновити цей курорт.

     Якщо ж  ви налаштовані таким чином,  що нам не потрібно ніякі курорти,  ніякі зони відпочинку,  ну що ж,  голосуйте проти (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  були  пропозиції  поставити  цю статтю на поіменне голосування. Прошу визначитися.

     "За" - 197.

     Рішення прийнято.

     Стаття 11 голосується у поіменному режимі. Будь ласка.

     "За" - 229.

     Рішення прийнято.

     Прошу висвітити по фракціях.

     За: комуністи - 92;  НДП - 31; Народний рух - 39; "Громада" - 8;  зелені - 13; соціалісти - 0; соціалдемократи - 19; "Незалежні"

- 6; селяни - 2 з 9; прогресивні соціалісти - 0; "Реформи-центр" - 7; позафракційні - 12.

     Шановні колеги,   решта   поправок  враховані.  Ставиться  на голосування законопроект у цілому. Прошу визначитися.

     "За" - 226.

     Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому.

     Шановні колеги,  у зв'язку з прийняттям  цього  законопроекту нам  потрібно  прийняти  ще  законопроект про внесення відповідних доповнень до деяких законів України  з  питань  оподаткування.  Це документ 2025-1, будь ласка, візьміть його. Усі зауваження, подані до другого читання,  за винятком  поправки  7  народного  депутата Альошина, враховані. Депутат Альошин не наполягає.

     Ставлю на   голосування  цей  законопроект  у  цілому.  Прошу визначитися.

     "За"- 217.

     Шановні колеги, я ще раз наголошую, всі поправки, за винятком поправки  7,  на  якій  народний депутат не наполягає,  враховані. Прошу визначитися. Голосуємо в цілому.

     "За"- 218.

     Хто за те,  щоб  проголосувати  в  поіменному  режимі,  прошу визначитися.

     "За"- 194.

     Рішення прийнято.

     Законопроект голосується в поіменному режимі. Будь ласка.

     "За"- 232.

     Прошу висвітити по фракціях.

     За: комуністи - 97 із 103; НДП - 36 із 46; НРУ - 40 із 40;  "Громада" - 7 із 16; СПУ - 0 із 11; СелПУ - 2 із  5;  СДПУ(о)  -  17  із 18;  зелені - 9 із 16;  ПСПУ - 0 із 11; позафракційні - 2 із 16; "Незалежні" - 5 із 9; "Реформи-центр" - 7 із 9.

     Шановні колеги!   Таким  чином,  питання  розглянуто.  Обидва законопроекти прийняті в цілому в другому читанні  (Шум  у  залі). Третього читання немає, законопроекти прийняті...

     Шановні колеги! Є така пропозиція, щоб оздоровити в Трускавці представників тих фракцій, які не голосували (Шум у залі).

     Дякую, Анатолію Івановичу.

     -----------------

     Розглядається проект Закону про тимчасову заборону  стягнення з  громадян  України пені за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку. Доповідає народний депутат Костинюк. Будь ласка.

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний  головуючий!  Шановні  колеги депутати!  Про що йдеться в цьому законопроекті?  Про те,  що у зв'язку з тим,  що держава  не виконує   зобов'язань   із  виплати  заробітної  плати,  пенсій  і стипендій,  ми тимчасово забороняємо нараховувати  і  стягувати  з громадян  України  пеню  за  несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку.  Іншими словами,  за користування домашнім телефоном.  На численних зустрічах виборці запитують: чому держава нам не платить пеню за  те,  що  вчасно  не  виплачує  заробітну  плату,  пенсії, стипендії,  а ми повинні платити? Цілком справедливо. Законопроект у цілому соціальний,  економічного там є  мізер.  Сума  цієї  пені становить   менш   як   0,1   відсотка   всіх   тарифних   доходів "Укртелекому".  Зазначу, що цей проект закону виписаний аналогічно тому, який Верховна Рада попереднього скликання прийняла ще в 1996 році,  згідно з яким  заборонено  стягувати  пеню  за  несвоєчасну оплату житловокомунальних послуг.

     Цей законопроект   складається   фактично  з  функціонального одного  речення,  підтриманий  Комітетом  з  питань   будівництва, транспорту   і   зв'язку,   Держкомзв'язком,  Комітетом  з  питань соціальної політики.  Закон на сьогодні злободенний,  його чекають мільйони людей.  І я прошу вас,  шановні депутати,  підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є  запитання?  Прошу  записатися.   П'ять хвилин.  Прошу  висвітити  список.  Депутат  Журавський.  За ним - депутат Тіщенко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична партія України.  Ви правильно  зазначаєте  в  пояснювальній  записці,  що  на сьогодні державний та місцеві бюджети не виконують зобов'язання  з  виплати заробітної   плати,  пенсій,  стипендій,  інших  грошових  виплат. Скажіть,  будь ласка,  якщо цей закон прийняти,  які будуть збитки для державного бюджету, чи обраховували ви цю цифру?

     КОСТИНЮК Б.І.  Я  вже казав,  що це зовсім мізерна сума - 0,1 відсотка усіх тарифних доходів "Укртелекому".  Якщо  порівняти  ту пеню,  яка нарахована на громадян, з всіма доходами "Укртелекому", це стотисячний відсоток, тобто математично це нуль. За минулий рік у  мене  немає  точної  цифри,  а за 1997 рік - приблизно 30 тисяч громадян по всій Україні. Це є мізер.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Тіщенко.  За  ним  -   депутат Полюхович.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область). Коммунистическая партия Украины. Безусловно, такой закон нужно принимать,  он является жизненно важным.  Многие  избиратели обращаются к нам по этому вопросу.  Но,  Богдан Иванович, у меня к вам такое предложение. Мы за ваш законопроект проголосуем, но и вы проголосуйте  за  предложение по законам,  которые довели людей до такого состояния, что они не могут вовремя платить. И не только за телефон, а за квартиры и так далее.

     КОСТИНЮК Б.І. Тут питання одне. Абсолютно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Найкоротша відповідь.

     Депутат Полюхович. За ним - депутат Беспалий.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.   Фракція  НРУ.  Шановний  Богдане  Івановичу, звичайно, як уже зауважили мої колеги, цей законопроект потрібний, ми  його  проголосуємо  сьогодні в сесійному залі.  Але є невелика небезпека, і я хотів би, щоб ви її уточнили в ефір.

     Звичайно, телефони мають і ті люди,  які отримують  платню  і далеко не малу в порівнянні з іншими, але теж не сплачують (я знаю багато таких фактів) за телефон.  На разі вони підлаштовуються під тих,   хто  дійсно  не  має  чим  заплатити.  Чи  передбачено  цим законопроектом,  чи хоча б якимись зауваженнями до  законопроекту, особливе ставлення до тих злісних,  я так сказав би,  неплатників, які навмисне - не просто не мають чим  заплатити,  а  навмисне  не платять вчасно за послуги зв'язку?  Адже обігові кошти працівникам зв'язку обов'язково потрібні.  А цей законопроект містить  у  собі невеличку небезпеку - вони можуть щомісячно залишатися взагалі без обігових коштів.

     КОСТИНЮК Б.І.  Шановний пане депутате! Усе те, що ви сказали, щодо  чого  у  вас  є сумніви,  передбачено в статті 14 Закону про зв'язок.

     Я б сказав, що немає такого поняття, як "злісний неплатник за послуги  зв'язку".  Що  робить  Укртелеком?  Коли проходить певний період,  десь місяць після письмового повідомлення, телефон просто відключають  і все.  І тут питань немає.  Тобто в цьому випадку це розглядається не як економічна характеристика, а як дисциплінарний метод.  А  коли  ми  це  питання  знімемо,  то залишиться просто - відключається телефон до оплати.  А якщо все-таки не сплачують, то в Законі про зв'язок передбачене стягнення плати через суд.  Зараз же ми розглядаємо тільки питання стягнення пені.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Народний депутат Беспалий.  За ним - депутат Манчуленко.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НДП). Народно-демократична партія. Шановний доповідачу! Ми підтримуємо в  цілому  логіку  вашого  законопроекту.  Але  чи  не здається вам,  що він занадто широкий?  Так,  наприклад,  не мають сплачувати пені й ті  категорії  громадян,  які  вчасно  отримують заробітну  плату,  наприклад,  народні  депутати  України.  Чи  не здається вам,  що дію цього закону можна було б звузити, поширивши лише на ті категорії громадян,  які,  наприклад, отримують житлові субсидії, тобто на малозабезпечених? Це перше моє запитання.

     І друге. Чи не здається вам, що спектр послуг зв'язку, на які поширюється  дія  закону,  теж  дуже широкий?  Наприклад,  послуги мобільного зв'язку повинні сюди входити чи ні?

     КОСТИНЮК Б.І.  Дякую, я зрозумів. Я почну з другого запитання щодо  мобільного  зв'язку.  Справа  в  тому,  що  там немає такого поняття,  як пеня.  Там оператор мобільного зв'язку  попереджає  і автоматично відключає апарат. Так що тут така проблема не стоїть.

     Тепер щодо  вашої  пропозиції  обмежитися  тільки  тими,  хто отримує субсидії.  Я вважаю, що це буде трохи несправедливо. Чому? Тому  що  у  нас  є  величезна категорія людей - лікарі,  учителі, бюджетники,  навіть працівники бюджетної сфери  середнього  рівня, котрі  отримують  таку зарплату,  що їм субсидії не призначаються, але зарплата їхня є мізерною на сьогодні,  і  до  того  ж  їм  теж затримують її виплату місяцями.

     Тому тут    встановлюється    якась,   як   на   мою   думку, справедливість.  Держава заборгувала  перед  громадянами,  тож  їм немає з чого платити пеню. І в моєму проекті це зазначено.

     Тому я   просив   би   вас  не  наполягати  на  тому,  що  ви запропонували.  Чому?  Тому що це є закон якраз не широкої,  як ви казали,  а вузької дії. Він є простий для розуміння і виконання як безпосередньо громадянами,  так і службовцями "Укртелекому".  Якщо ми будемо вводити якісь такі поняття,  як "багатий" і "бідний", то як їх потім розділити.  Це ж потрібні будуть різні довідки  і  так далі. В кінцевому результаті ми втратимо закон як такий. Тобто він не буде функціонувати,  оскільки не буде нікому  потрібний.  Чому? Тому що пеня мізерна. Тож я прошу не наполягати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька область.  Фракція Народного руху України.  Шановний Богдане Івановичу!  Наша фракція Народного руху України,  яка  стоїть  на  позиціях  соціальної  справедливості та захисту інтересів тих людей, які на сьогодні місяцями не отримують заробітної плати та пенсій, безумовно, підтримує ваш законопроект.

     І невеличке  запитання.  Чи  намає  у  вас хоча б орієнтовної статистики щодо кількості тих людей,  які на сьогодні не отримують зарплату,  пенсію і, так би мовити, не можуть вносити вчасно плату за послуги зв'язку?

     Дякую.

     КОСТИНЮК Б.І.  Я  не  ставив  собі  за  мету   робити   такий підрахунок  -  скільки  людей не отримують зарплати і пенсій.  Але питання економічно мізерне.  Це питання  суто  соціальне,  питання встановлення справедливості.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Кірімов.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я  материнства  та   дитинства (виборчий  округ 95,  Київська область).  Дякую,  Адаме Івановичу. Богдане Івановичу,  безперечно, я згоден із вами: цей законопроект потрібно   приймати.   Але  чи  не  здається  вам,  що  це  просто паліативний захід.  Адже потрібно,  щоб  у  нашому  суспільстві  і парламенті йшлося не лише про пеню,  яку не потрібно сплачувати, а про плату за газ, електроенергію та комунальні послуги в тандемі з оцією  пенею,  про  яку йдеться в даному законопроекті.  Громадяни України по 7-10 місяців не  одержують  заробітної  плати,  пенсій, тому  не  мають  з чого за все це платити.  І мені здається було б добре,  якби це був єдиний закон,  в  якому  відображалося  б,  що несплата   своєчасно   за   всі  ці  послуги  адекватна  невиплаті заробітної плати.

     Дякую.

     КОСТИНЮК Б.І.  Дякую.  По-перше,  цей закон є тимчасовий. Він вводиться  до  того  часу,  поки  не  стабілізується  ситуація.  Я все-таки оптиміст і вірю,  що з часом ситуація  стабілізується.  І тоді  Верховна  Рада  повернеться  до розгляду і цього питання,  і взагалі питання стягнення пені за несвоєчасне  внесення  плати  за житлово-комунальні послуги.  Бо все те,  що ви сказали, стосується житлово-комунальних  послуг,  а  ця  пеня  була  знята  ще  нашими попередниками у 1996 році.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Із   співдоповіддю   виступає   секретар Комітету з питань соціальної політики та праці Кириленко В'ячеслав Анатолійович.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановні депутати!  Я думаю,  ми є свідками прийняття або можливого  прийняття  того законопроекту,  щодо якого практично не знайдеться людей,  які виступатимуть не на його підтримку. Ідеться про те,  що пропонується достатньо прозорий текст законопроекту із трьох статей,  яким пропонується тимчасово  призупинити  стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку.

     Склалася достатньо   унікальна   ситуація:  цей  законопроект підтримує профільний  Комітет  з  питань  соціальної  політики  та праці, підтримують представники Держкомзв'язку, з якими це питання обговорювалося на засіданні профільного комітету,  і я думаю, що в принципі він повинен дістати підтримку і більшості фракцій.

     Про що  йдеться  в  проекті  закону?  Про  те,  що є достатня кількість людей, які мають заборгованість щодо сплати за телефонні послуги.  На  сьогодні  склалася  також  і  велика  заборгованість господарюючих суб'єктів перед громадянами  по  виплаті  заробітної плати,  а  громадяни в свою чергу мають заборгованість в оплаті за послуги електрозв'язку,  яка  за  станом  на  1  січня  1999  року становила  близько  140 мільйонів гривень.  Тому і виникла потреба призупинити дію положень статті 14  Закону  України  про  зв'язок, якими  обумовлюється  порядок  сплати  пені  у разі затримки понад встановлені строки оплати за надані підприємством зв'язку послуги. Справа  в  тому,  що згідно із Законом України про зв'язок (стаття 14) у  разі  затримки  оплати  за  надані  підприємствами  зв'язку послуги  понад  встановлені  актами законодавства строки споживачі сплачують пеню в розмірі одного відсотка від вартості  неоплачених послуг за кожну добу затримки. Разом із тим, як я вже говорив, має місце достатньо  систематична  і  регулярна  затримка  з  виплатою заробітної  плати  з  боку бюджетних і небюджетних установ,  тобто існує певна частка відповідальності і з боку держави. Таким чином, пропонується  тимчасово,  до  повного  погашення заборгованості по виплаті заробітної плати та пенсій,  призупинити стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку.

     Очевидно, що,  як казав уже попередній промовець,  серед усіх доходів підприємств зв'язку доходи,  які можуть бути отримані  від стягнення  пені,  є  мізерними  -  йшлося про 0,1 відсотка.  Також ідеться про  те,  що  на  практиці  населення  не  має  можливості сплатити  цю  пеню,  бо  часто-густо  не  має  можливості  взагалі розрахуватися  за  користування   мережами   телефонного   зв'язку загального користування.  Тому,  очевидно,  Держкомзв'язок вирішив погодитися з проектом,  внесеним  на  розгляд  народним  депутатом України  Костинюком  Богданом Івановичем і підтриманим Комітетом з питань соціальної політики та праці.

     Разом із тим під час обговорення проекту  виникали  запитання щодо  того,  а  про які власне послуги зв'язку конкретно ідеться в цьому законопроекті.  Я думаю,  що тут немає  якогось  докорінного питання   і  в  принципі  народні  депутати  можуть  прийняти  цей законопроект сьогодні не лише у першому читанні,  а,  якщо  будуть зауваження,  проголосувати  у другому читанні і прийняти в цілому. Ми можемо це зробити,  доповнивши  назву  поданого  законопроекту. Тут,   у  назві  законопроекту,  ідеться  про  тимчасову  заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за послуги   зв'язку.  Тобто  певна  недеталізованість,  через  що  і виникали до попереднього промовця запитання з  приводу  того,  про які,  власне,  послуги зв'язку йдеться. Я думаю, ми можемо вийти з цієї колізії,  деталізувавши назву закону,  а також використавши у тексті терміни,  які є в статті 14 Закону України про зв'язок. А в цій статті йдеться про порядок та умови надання послуг  зв'язку  в мережах   зв'язку   загального  користування.  Тобто  не  йдеться, скажімо,  про  мобільний  зв'язок.  Тому   треба   записати:   "за несвоєчасне   внесення   плати   за   послуги  зв'язку  в  мережах телефонного зв'язку загального  користування".  Це,  я  думаю,  не викличе суттєвих нарікань з боку жодної з фракцій, що представлені у Верховній Раді України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  так  зрозумів,  ви  переживаєте  за  тих,  хто мобільні телефони має.

     КИРИЛЕНКО В.А. Було таке запитання із залу, Адаме Івановичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте не будемо за них переживати.

     КИРИЛЕНКО В.А.  Я  не  переживаю  за  тих,  хто  має мобільні телефони.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  чи є  запитання?  Прошу  записатися. Будь ласка. П'ять хвилин. Записалися 22 народних депутата.

     Депутат Білоус. За ним - депутат Черненко.

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова та  інформації  (багатомандатний  загально-державний виборчий  округ,  НДП).  Фракція  НДП.  Шановний  пане  В'ячеславе Анатолійовичу! Поділяючи ваші загальноконцептуальні погляди, хотів би все-таки подивитися на другий бік медалі. У мене таке запитання до вас як людини,  яка все-таки  підтримує  соціально  орієнтовану ринкову економіку.  Якщо ми звільняємо від сплати пені, зокрема за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку, або взагалі надаємо якісь  пільги  тим,  хто  своєчасно  не  розрахувався  за отримані послуги,  то  чи  не  відбиваємо  ми  остаточно   бажання   вчасно сплачувати  за послуги у громадян,  які так само живуть у скрутних умовах,  не мають  мобільних  телефонів,  живуть  тільки  на  свою зарплату    і    пенсію,   але   все-таки   дотримуються   чинного законодавства?  Чи не  виявиться  ця  турбота  про  справедливість антисправедливістю?

     Дякую.

     КИРИЛЕНКО В.А.    Дякую   за   запитання,   шановний   Артуре Олександровичу.  Справа  в  тому,  що  ми   не   приймаємо   зараз законопроект,  який  орієнтував  би громадян не оплачувати послуги телефонного  зв'язку  взагалі.  Ідеться  лише  про  тимчасову,   я підкреслюю,  тимчасову  заборону стягнення пені,  до того моменту, коли Українська держава все-таки позбудеться тих  скрутнощів,  які не  дозволяють їй своєчасно виплачувати заробітну плату та пенсію. Це повністю збігається із загальним напрямом діяльності Комітету з питань  соціальної політики та праці,  а також із позицією фракції Руху.  Тобто  як  тільки  будуть  вирішені  економічні  питання  і заробітна плата та пенсія будуть сплачуватися вчасно, очевидно, не буде  потреби  у  законопроектах  щодо  тимчасової   заборони   на підвищення тарифів на житлово-комунальні та транспортні послуги, а також не буде потреби у таких законопроектах,  який ми обговорюємо зараз, щодо пені.

     Повторюю, ідеться   лише   про   пеню,   а   оплата   повинна здійснюватися всіма громадянами України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Горловка.  Уважаемый  докладчик!  Я  абсолютно разделяю вашу позицию и позицию комитета в  сложившейся  ситуации. Но меня кое-что беспокоит.  Я должен сказать, что мы обязаны низко поклониться пенсионерам, которые, получив крохотную пенсию, причем не вовремя выплачиваемую,  сразу же идут платить и за коммунальные услуги, и за телефон.

     Я хочу сказать,  что мы должны заложить такой механизм, чтобы не  порождалось  иждивенчество.  Ведь  те,  кто  сегодня  получает зарплату, торгует на рынке, занимается частным бизнесом, почему-то делают вид,  что не надо платить за услуги.  А наращивая долг,  мы можем  окончательно   обанкротить   коммунальную   сферу   и   наш "Укртелеком".   Я   всей  душой  за  то,  чтобы  помочь  тем,  кто действительно не  получает  заработной  платы,  пенсии,  чтобы  не взимать с них пеню. Но тот, кто работает, получает зарплату - будь добр, плати.

     Спасибо за ответ.

     КИРИЛЕНКО В.А.  Дякую за запитання.  Дійсно,  трапляється, що достатньо    забезпечені    прошарки    українського    населення, користуючись загальною скрутою, не сплачують за комунальні послуги і  послуги зв'язку,  а люди,  які звикли дисципліновано це робити, несуть останні кошти, щойно отримані, до відповідних кас. Я думаю, що  ми  у  нормативний спосіб усетаки не зможемо цьому протидіяти. Тому я вважаю,  що треба виходити з реальних  можливостей.  І  ми, Верховна  Рада  України,  зараз  можемо  реально  трохи  покращити ситуацію,  зняти тягар з тих  малозабезпечених  людей,  які  мають величезні  проблеми  з  оплатою  отого одного відсотка пені,  який нараховується за кожну добу понад встановлений термін сплати. Тому я  думаю,  що  в  першу  чергу ми захистимо тих,  хто звик платити регулярно і при тому має найменші доходи.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Є пропозиція перейти  до  прийняття  рішення (Шум у залі).  Будь ласка. З мотивів голосування. Народний депутат Пухкал.

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий округ 209, Чернігівська область).  Дякую.  Шановні колеги!  Питання,  яке  ми обговорюємо,   дійсно  заслуговує  на  увагу.  Мною  підготовлений законопроект з цього питання про внесення змін до статей 13 та  14 Закону України про зв'язок,  і я підтримую необхідність тимчасової заборони стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг зв'язку,  але вважаю,  що представлений законопроект,  якщо він буде прийнятий у такому вигляді, не врахує двох суттєвих нюансів.

     Перший. Можна  призупинити  стягнення  пені,  але  стаття  14 передбачає  можливість  відключення  телефонів  за несплату послуг зв'язку і несплату пені.  І "Укртелеком" не буде  стягувати  пеню, виконуючи прийнятий нами закон, але буде відключати телефон.

     І другий  нюанс.  Треба  звільнити  від стягнення пені окремі категорії громадян,  скажімо,  пенсіонерів,  інвалідів та інших. І тим  законопроектом,  який  я  вніс на розгляд Верховної Ради,  це передбачено, а даний законопроект не враховує.

     Тому я  пропоную,  можливо,  об'єднати  ці  законопроекти.  Я готовий  піти  на  об'єднання  зусиль із шановним депутатом,  який представив сьогодні свій законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я ще  раз  повторюю:  з  мотивів голосування.  Тільки  з мотивів голосування!  Депутат Пухкал якраз говорив про мотиви голосування,  оскільки  йшлося  про  те,  що  є відповідний законопроект.

     Депутат Стрижко.  З  мотивів.  За  ним - депутат Беспалий.  І будемо голосувати.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Харьков.  Я  буду  голосовать за этот законопроект,  поскольку это первая   попытка   установить   элементарную   справедливость    в обслуживании населения предприятиями связи.

     Дело в  том,  что  в  последнее  время здесь идет игра в одни ворота.  Потребители услуг связи поставлены в явно  неравноправные условия:  пеня, которую они платят, намного превышает те издержки, которые имеют органы связи в случае  невыполнения  ими  договорных обязательств.  Но я хочу сказать,  что это только первый шаг.  Нам еще предстоит восстановить  законность  и  в  других  элементарных вещах. В частности, абсолютно беззаконно осуществлено...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу,  вимкніть мікрофон.  Шановні колеги! Ми не обговорюємо. Я просив виступати тільки з мотивів голосування. Будь ласка.  Я  надаю слово заступнику голови Держкомзв'язку,  і будемо голосувати. Будь ласка, Ольго Іванівно.

     ФІЛІПОВА О.І.,  заступник голови Державного комітету  зв'язку України.   Дякую.  Шановні  депутати!  Я  хотіла  сказати,  що  ми підтримали цей законопроект,  коли він обговорювався на  засіданні Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку. І я думаю, що цей закон ви повинні були прийняти ще раніше,  тоді,  коли  йшлося про стягнення пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг.  Тоді саме пеня,  пов'язана з послугами зв'язку,  викликала дуже  багато нарікань і непорозумінь:  чому за одне не беруть пеню,  а за друге беруть?

     Далі. Ви запропонували записати:  "мережі телефонного зв'язку загального  користування".  Але  ж  немає такого терміну - "мережі телефонного зв'язку загального  користування".  Є  мережі  зв'язку загального    користування,   є   послуги   телефонного   зв'язку, телеграфного зв'язку,  міжнародного,  міжміського і так далі. Мова повинна  йти  про  нестягування  пені,  незалежно  від виду послуг зв'язку.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Іванівно. Питання, як кажуть, цілком зрозуміле.  Ми,  напевно, чи не вперше маємо підтримку і розуміння законопроекту  з  боку  обох  гілок  влади:  і   законодавчої,   і виконавчої,  тому  прошу  визначитися.  Голосується законопроект у першому читанні.

     "За" - 234.

     Шановні колеги!  Була  внесена  пропозиція,  оскільки  проект невеликий,  і  оскільки ми одержали підтримку з боку тих,  кого це стосується - виконавчої влади,  прийняти проект закону в цілому  в другому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 237.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Шановні колеги!  У  нас є буквально 2-3 хвилини,  тож давайте визначимося щодо деяких питань.

     Пропонується прийняти проект Постанови про Закон України  про внесення     змін     до    Закону    України    про    фіксований сільськогосподарський податок.  Про що йдеться.  Ми вчора прийняли поправки,  але  оскільки подібне рішення ми приймали у грудні,  то пропонується такий проект постанови.  "Скасувати рішення Верховної Ради  України від 29 грудня 1998 року про прийняття Закону України про   внесення   змін   до   Закону   України    про    фіксований сільськогосподарський   податок".   Прошу   підтримати.  Ми  вчора прийняли відповідний закон.

     "За" - 223.

     Шановні колеги! Прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 233.

     Рішення прийнято.

     ------------

     Шановні колеги! У нас також давно стоять у порядку денному ще такі питання. Пропонується прийняти проект Постанови про створення слідчої   комісії   для   вивчення   ситуації,   що   склалася   в інформаційному  просторі  України  та  щодо перебування у слідчому ізоляторі колишнього головного редактора газети "Правда Украины".

     Прошу визначитися. Документи необхідні у вас є, склад комісії також.  Ще пропонується доповнити цей склад депутатами Кірімовим і Куликом. Це пропозиції від фракцій. Прошу визначитися.

     "За" - 200.

     Рішення прийнято.  Для  створення   комісії   необхідно   150 голосів.

     -------------

     Пропонується розглянути   проект   Постанови   про  утворення Тимчасової  слідчої  комісії  для  перевірки  діяльності  Кабінету Міністрів   України,   Міністерства  енергетики  України  та  його підрозділів по  забезпеченню  населення  України  електроенергією. Також  склад  комісії  є,  ми  ще  на  минулій сесії мали прийняти рішення з цього приводу.

     Прошу підтримати  (Шум  у  залі).  Шановні  колеги!   Просять назвати склад комісії. Будь ласка.

     До складу   комісії  входять:  Александровська  (КПУ),  Габер ("Громада"),  Жовтіс  (НДП),  Кирюшин   (ПЗУ),   Костусєв   (СПУ), Кучеренко Олексій Юрійович (позафракційний), Левченко (КПУ), Лимар (ПСПУ),  Мармазов (КПУ),  Новик (СелПУ),  Свирида (НДП),  Табачник (позафракційний), Федорин (НРУ) і Чубатенко (СДПУ(о)).

     Прошу підтримати такий склад комісії.

     "За" - 222.

     Рішення прийнято. Склад комісії голосується 150 голосами. Це перше.

     І друге.  Прошу врахувати,  що у  постанові  передбачено,  що комісія  має  доповісти  до 1 березня 1999 року.  Але оскільки цей проект ще у грудні готувався, то є пропозиція продовжити термін до 15 травня. Отже, з поправкою - до 15 травня.

     Таким чином,  комісія  створена (Шум у залі).  Вибачте.  Будь ласка. Депутат Осташ.

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 126, Львівська область). Ми пропонуємо від фракції "Реформи-центр" включити до складу комісії депутата Кощинця.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Дійсно,  давайте підтримаємо цю кандидатуру,  тому що фракції "Реформи-центр" ще не  було  на  той час,  коли готувався документ.  Прошу підтримати. І термін - до 15 травня,   і   кандидатуру    депутата    Кощинця    від    фракції "Реформи-центр".

     "За" - 187.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Ми сьогодні,  вважаю, плідно попрацювали. На цьому вечірнє  засідання  оголошується  закритим.  Завтра  початок роботи о 10 годині.