ЗАСІДАННЯ ВІСІМНАДЦЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  4  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Підготуйтеся,   будь ласка, до реєстрації. Прошу зареєструватися.

     Встигли зареєструватися   298   народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Слово від  фракції  Соцпартії  надається  народному  депутату Степанову. За ним - депутат Юхновський.

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый  председательствующий!  Уважаемые   депутаты!   Угольная промышленность, как впрочем и вся наша экономика, давно распяты на кресте  радикальных  рыночных  реформ.  И  даже  если  мы   примем предложенный  комитетом проект постановления,  и даже если полтора миллиарда действительно поступят  угольной  промышленности,  а  не посредникам,  для  нее  это  уже  будет действительно как мертвому припарка. Но наша фракция будет голосовать и поддержит комитет.

     Давайте вспомним:  мы  каждый  квартал  слушаем   вопрос   об угольной  промышленности.  Давайте  слушать  каждый месяц,  каждую неделю. А много ли от этого будет толку? Наверное, пора говорить о смене  экономического  курса,  пора принимать основные направления внутренней  и  внешней   политики.   Кстати,   такие   направления предложены  нашей  фракцией.  О  них докладывал с этой трибуны наш лидер Александр Александрович Мороз. И хотя этот проект не прошел, по рейтингу он занял первое место.

     По поводу предложенных проектов.  Мне очень импонирует проект Кравченко.  И  не  надо  бояться  каких-то  лоббистов.   Не   надо оканчивать горный техникум,  чтобы понять: залповое закрытие шахт, которое проводится  сейчас,  -  преступление.  Действительно,  раз принято решение - закрываем шахту, но только тогда, когда вводим в строй новую.

     По поводу предложения выразить  недоверие  министру  угольной промышленности.  Не  стреляем  ли мы из пушки по воробьям?  Высший орган законодательной власти будет каждому министру давать оценку? Давайте  дадим  оценку  всему  правительству  и  за  одно то,  что угольная  промышленность  угроблена,  предложим:  пусть  уходят  в отставку, пусть другие люди возьмут в руки руль.

     Я считаю,  что  угольную  промышленность  можно поднять.  Мне ветераны  шахтерского  труда  поручили  передать  памятную  медаль министру угольной промышленности. Здесь написано: "Шахтеру Украины к 100- летию со дня рождения  В.И.  Ленина".  200  миллионов  тонн угля! Вот как работали и как нужно работать.

     И последнее.    Жаль,    нет   здесь   лидера   прогрессивных социалистов.  Я хотел бы сказать Наталии Михайловне вот что. Ну не может быть,  чтобы Александра Мороза не упомянули всуе. Упомянули, но связали с именем Александра Ткаченко.  Это впервые, причем, как говорится, за глаза. То есть новая жертва уже готова. И несерьезно доктору   наук   говорить   о   миллионах   Лазаренко.    Угольная промышленность  нуждается  в деньгах.  Давайте,  может,  сокровища Полуботка задействуем? Хватит уже вам, прогрессивные, рассказывать сказки.  Идите в Днепропетровск, там партизаньте, ставьте эти ЕЭСУ к стенке и забирайте миллионы.  А то вы герои рассуждать только  с этой трибуны.

     Мы готовы   поддержать  предложенный  законопроект,  но  надо все-таки добиться его выполнения,  а то мы  его  примем,  а  через неделю снова будем принимать решение по угольной промышленности.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від   фракції   Руху  слово  надається  народному депутату   Юхновському.   Будь   ласка.   Підготуватися   депутату Пилипчуку.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні   депутати!   Ситуація,   яка   склалась    у    вугільній промисловості, не може бути розв'язана черговим зміщенням міністра вуглепрому,  як це пропонується в одному з проектів постанови.  На всіх  міністрів через цю злощасну посаду звалюються усі шишки.  Ми щоразу обмежуємося пожежними заходами,  і  сьогодні  розглядається черговий пожежний захід (Шум у залі).

     У пропонованих проектах ми виступаємо проти пропозиції Миколи Васильовича Кравченка і Володимира Миколайовича Моісеєнка стосовно звільнення   міністра   Сергія  Борисовича  Тулуба  і  підтримуємо реалістичну пропозицію Валерія Едуардовича  Коломойцева  та  Івана Григоровича  Кириленка  про  проведення взаємозаліку між бюджетом, машинобудівними підприємствами вугільної  галузі  і  шахтами,  про передачу   на   основі   взаємозаліку  нового  обладнання  шахтам. Виникають запитання: що передати? За якою ціною? Яким шахтам?

     Ми утримуємося від підтримки проекту комітету,  доки  він  не знайде джерела покриття. Аналітичноконсультативна рада пропонувала впровадити заставну закупівлю вугілля для шахт за живі  банківські гроші. 80 шахт погоджувалися при наявності грошових виплат продати електростанціям вугілля по 25-30 доларів за тонну при калорійності 505 тисяч кілокалорій в кілограмі.  Для цього нам потрібно було на рік 580 мільйонів доларів, а з урахуванням обігу сума зменшувалася б учетверо.  Були визначені шахти, які на таке погоджувались. Юхим Леонідович Звягільський  був  узявся  за  цю  справу,  адже  тепер обороти  ідуть  за  бартером  із втратами до 50 процентів вартості вугілля.   Але   згодом,   минулого   року,   міністр    вугільної промисловості   пан   Янко   зовсім   охолов,   знаючи,  що  після встановлення грошового обігу зникнуть тіньові можливості бартеру у вугільній галузі.

     Можливість вийти  всій  державі  на шлях подолання виробничої кризи має дві передумови. Одна з них - зменшити витрати галузей на українське  машинобудування  на  500  мільйонів  доларів  на  рік. Українське машинобудування зарізало вугільну промисловість,  чорну металургію,  транспорт  і  сільське  господарство  України  своїми дорогими неякісними машинами.

     Тому, погоджуючись на взаємозалік,  варто доручити  депутатам Коломойцеву,  Кириленку, Кравченку та Моісеєнку створити наглядову комісію,  яка  розгляне  бізнес-план  виконання   цієї   постанови Верховної Ради. А саме: які машини, якої якості, в якій кількості, за якою ціною,  яким шахтам будуть передані, який буде економічний ефект  від  виконання даних заходів.  І зобов'язати голову комісії доповісти Верховній Раді про це восени.

     Шановні депутати! У Донбасі має бути закрито чимало шахт, але досі  ми  точно  не знаємо про економічне і технологічне становище шахт.  Я прошу міністра вугільної  промисловості  визначити  точки беззбитковості всіх шахт, щоб ми могли знати реальний стан.

     І останнє  стосовно  дещо  незвичайної  проблеми.  Серед усіх чорноземів   України   луганські   -   найефективніші.    Потрібно використати цей фактор для переспеціалізації працівників шахт, які закриваються, створити ефективні овочеві кооперативи, як це було в Голландії  на  малих і врожайних ділянках землі.  Такі кооперативи мають...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Рафаїловичу, завершуйте, будь ласка.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Уже закінчую.

     Шановні депутати,   пропоную   прийняти   проект    постанови депутатів  Коломойцева  й  Кириленка  і  утриматися  від прийняття проектів комітету та депутатів Моісеєнка і Кравченка.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від    фракції     Соціалдемократичної     партії (об'єднаної)  слово  має депутат Пилипчук.  Підготуватися депутату Дашутіну.

     ПИЛИПЧУК І.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчивй  округ  124,  Львівська область).  Шановний головуючий! Шановні народні депутати!  Я представляю  шахтарів  Львівщини.  На сьогодні   закривається  перша  шахта  в  цьому  басейні  -  Перша червоноградська.  Але ряд питань  досі  не  врегульовано,  зокрема проблема   житла,  де  шахтарі  довгі  роки  перебували  в  черзі, санаторного лікування тощо.

     Шановні шахтарі!  Можу сказати,  де ваші кошти, перевитрачені Міністерством вугільної промисловості. За даними голови Рахункової палати Симоненка,  лише в 1997 році було перевитрачено близько 429 мільйонів  гривень.  Це  бюджетні кошти.  Ми багато говоримо,  хто винен у ситуації,  що склалась.  Але погляньте в урядову ложу. Там сидить   заступник   міністра   вугільної   промисловості  Ярослав Михайлович Підгайний.  Ось яку відповідь по цьому факту  конкретно щодо нього дав мені заступник Генерального прокурора.

     "Повідомляю, що   24   листопада   1997   року   прокуратурою Львівської  області  порушена   кримінальна   справа   за   фактом розкрадання  на  Десятій великомостівській шахті 250 тисяч гривень за ознаками...

     Слідством встановлено,  що в лютому-березні на підставі листа першого  заступника  міністра  вугільної  промисловості Підгайного виробничим  об'єднанням  було  перераховано  донецькій  фірмі   25 мільярдів  для  проведення  будівельно-ремонтних  робіт малої зали засідань Міністерства вугільної промисловості".

     Такої зали немає, ці роботи в 1996 році не велися.

     Коли я запитав Голубченка півроку тому: як ви дивитеся на те, що  поряд  з  вами  сидить Підгайний?  Він відповів:  у залі таких багато. Чи ми знову будемо шукати, хто виїхав за кордон?

     До чого я веду,  шановні депутати?  Ви всі, напевне, дивилися передачу  "Сектор  тіні",  в  якій я брав участь,  стосовно даного факту.  Учора мені кажуть: ти хочеш, щоб із тобою трапилося те, що з представниками "Сектору тіні"?  Я відповів:  не боюсь,  я вже це пройшов.  13 листопада минулого року Кармазін адресує лист Валерію Павловичу   Пустовойтенку  про  усунення  Підгайного  із  займаної посади,  але протягом 47 днів не отримуємо  відповіді.  Проте  вже почався тиск на слідчих, які сумлінно взялися за справу. Підгайний каже,  що йому буде кому поплакатись. Вважаю, що вже час плакатись цій  особі.  Мені шкода,  що навколо Сергія Борисовича Тулуба такі люди. Тепер видно, куди йдуть шахтарські гроші.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату  Дашутіну  від фракції зелених. Підготуватися депутату Супрун.

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 162,  Сумська область).  Тяжело говорить после такого выступления. Почему?  Потому  что  мы  всегда приходим к конкретике,  к частным моментам.  И  действительно,  тяжело  сегодня  Сергею   Борисовичу находиться в зале, ведь нет глобального подхода к данной ситуации. И дело не в министре,  не в  министерстве,  а  в  том,  что  мы  к отрасли,  основополагающей в энергетике, которая должна обеспечить всю   промышленность   энергоносителями,    подходим    достаточно некорректно.   Почему   некорректно?  Потому  что  нынче  угольная промышленность  финансирует  машиностроение,  сельское   хозяйство энергоносителями.  Поэтому  подходить  к ней чисто с ведомственной точки зрения неправильно.  Мы сравниваем с ней сельское хозяйство. Да,  сельское хозяйство тоже кредитовали,  начиная с 1991 года, не выплачивая заработной платы.

     В угольной промышленности получилась обратная ситуация.  Мы с 1991  года,  финансируя  угольную промышленность,  давая деньги на заработную плату,  абсолютно не вкладывали средства в модернизацию и технологический процесс.  Вот и имеем то,  что имеем.  И сегодня 1,5 миллиарда - совсем мало.  Ведь кроме выплаты заработной  платы нужно    полностью    провести    техническую    модернизацию.   И останавливаться только на одном министерстве - просто сиесекундное решение.

     Пока государство    не    повернется    лицом    к   угольной промышленности как основополагающей в энергетике, выхода просто не будет.  И мы будем встречаться здесь в 2000 году,  в 2001 году, но ситуация останется такой же.

     Хочу затронуть и  такой  момент.  Мы  говорим  только  о  400 тысячах  работающих  в  угольной  промышленности.  Но это минимум. Например,  в  Сумской  области  более  10  предприятий,  продукция которых  идет  на  угольную  промышленность.  Поэтому  мы  имеем в геометрической прогрессии еще сотни тысяч рабочих мест.

     Или взять  Конотопский  завод  "Красный  металлист",  который останавливается  из-за того,  что угольная промышленность не может купить  пусконаладочное  оборудование,  защищающее   шахтеров   от аварий.  Следовательно,  мы завтра будем иметь не только 400 тысяч безработных в угольной  промышленности,  а  миллионы  безработных, которые обеспечивают угольную промышленность нужной продукцией.

     Считаю, что  нужно поддержать основополагающую промышленность государства,  и не вести разговор только о министерстве, министре, потому что это просто некорректно.

     Фракция поддержит  проект  депутата  Коломойцева  и  в  целом готова  поддержать  прогрессивные  моменты  для   основополагающей промышленности в энергетике.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від   фракції   НДП   слово  надається  народному депутату Супрун.

     Підготуватися депутату Симоненку.

     СУПРУН Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  бюджету  (виборчий  округ 100,  Кіровоградська область).  Фракція Народно-демократичної партії.  Шановні  народні депутати!  Одна  з  основних  проблем  в  Україні - забезпеченість енергоносіями.  Коли проаналізувати нинішній зовнішньоторговельний баланс  України,  то  з'ясується,  що  ми  витрачаємо 70 відсотків валютних коштів на  закупівлю  енергоносіїв  (йдеться  про  нафту, нафтопродукти, твели і газ).

     Якщо ми  хочемо збільшити нашу залежність від енергоносіїв не на 70 відсотків,  а на 100, то можемо сказати, що недофінансування вугільної промисловості призведе до такого результату.

     У внесених проектах постанови пропонується Кабінету Міністрів вишукати 1,5 мільярда гривень для того,  щоб  забезпечити  дотації для вугільної промисловості.

     Є ще й інша пропозиція, яку ми обговорювали з деякими членами комітету.   Ідеться   про   те,   що   держава   повинна   зробити держзамовлення  на  закупівлю  вугілля на вказану суму з подальшою передачею лімітів з електроенергії,  яка виробляється  за  рахунок цього  вугілля,  і  безпосередньо  вугілля  на фінансування потреб бюджетної  сфери.  Що  це  дасть?  Це  забезпечить   контроль   за використанням бюджетних коштів.

     Недавня колегія  Генеральної  прокуратури,  яка  відбулася  в Луганській області,  виявила факти,  коли кошти, котрі надходять у вигляді  дотацій,  використовуються  не  за цільовим призначенням. Так,  на одній із шахт,  замість  того  щоб  спрямувати  кошти  на виплату  заробітної плати,  було придбано дві машини горілки,  170 тисяч гривень використано на  придбання  автомобіля  безпосередньо для керівника шахти.  Контролю за використанням коштів на сьогодні повною мірою немає.

     Вважаємо, що    треба    підтримати     проект     постанови, запропонований  комітетом,  і  передбачити  державне  фінансування через держзамовлення на  вугілля.  Інакше  станеться  так,  як  на деяких  шахтах  у  Луганській області.  Замість того щоб віддавати вугілля за оплату,  протягом двох-трьох років одні й  ті  ж  шахти відвантажують  вугілля  певним  комерційним структурам без оплати, без гарантії оплати,  без поставки будь-яких товарних ресурсів  на загальну   суму   понад   32  мільйони  доларів.  Які  тоді  кошти повертатимуться до шахтарів?  А де поділося це вугілля, треба буде ще довго розбиратися.

     Отже, пропонуємо підтримати проект постанови, і нехай Кабінет Міністрів запропонує варіант  фінансування  з  державного  бюджету через    держзамовлення   і   передачу   відповідних   лімітів   з електроенергії та вугілля для потреб бюджетної сфери.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції комуністів слово надається  народному депутату Симоненку.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги! Уважаемые шахтеры! Повестка дня о ситуации   в   угольной   промышленности   требует   от   нас   не ограничиваться только проблемой бюджетного финансирования.

     Вопросы выделения  средств для погашения долгов по заработной плате,  регрессным искам рассматривались неоднократно, принимались решения.  Мы  на некоторое время снимали социальную напряженность, но ни одной проблемы за эти годы  так  называемых  демократических преобразований  решено не было.  Правительство и не собиралось (ни одно  из  ранее  существовавших,  выполняющих  временную  функцию) выполнить  основные  требования  народа,  прежде  всего горняков и крупнейшего региона.

     Другой принципиальный  вопрос  состоит  в  том,  что   данная проблема приобретает особое государственное значение. Это проблема крупнейшего экономического региона.  Только по двум областям  долг валового  внутреннего  продукта  составляет  до 25 процентов.  Это проблема городов и сел,  населенных  пунктов,  более  9  миллионов человек.

     Этот вопрос   требует   учитывать   во  взаимосвязи  проблемы угольщиков,  коксохимиков,  металлургов,  энергетиков, бытовиков и всех,  кто  связан  с  этим  крупнейшим промышленным регионом.  Мы отдаем себе отчет,  что меры,  которые принимались ранее, не могли принести  результат,  ибо  ни  разу  Кабинет Министров не поставил вопрос  о  том,  не  сколько  шахт  следует  закрывать   в   угоду Международному  валютному  фонду,  а  сколько надо для энергетиков энергетических углей и соответствующих  средств  для  того,  чтобы обеспечить эту программу.

     Ни разу  Кабинет  Министров не поставил вопрос,  сколько надо коксующихся углей для того,  чтобы обеспечить металлургов. Ни разу не  поставил  вопрос  перед  крупнейшим  регионом,  сколько  нужно производить металла для того,  чтобы обеспечить машиностроителей и другие отрасли промышленности.  Это дает нам право утверждать, что та модель была заложена с самого начала.

     Я потому и обратился к вам,  уважаемые шахтеры,  что и вы,  к сожалению,  причастны  к  реализации зловещей акции по уничтожению угольной промышленности.  Сначала вам сказали,  что не  устраивает сегодня система управления,  и перешли от министерства к различным системам управления,  которые никак не способствовали  обеспечению нормальной    жизнедеятельности    отрасли.   Далее   вам   начали рассказывать,  что вас спасет самостоятельный шаг.  Вы поверили  в эти сказки тех, кто занимается плутовством в политике, и привели к тому,  что сегодня уничтожены основные шахтные фонды. 600 подемов не  должны  эксплуатироваться,  только 30 процентов горняков имеют индивидуальные средства защиты, я не говорю уже о других проблемах (головных   светильниках,  водоотливе,  вентиляции,  о  ленточных, скребковых и других конвейерах, о комбайнах).

     Благодаря этой политике  уничтожено  по  сути  дела  угольное машиностроение.  Я  думаю,  что  наберется смелости присутствующий здесь    один    из    директоров     крупнейшего     Дружковского машиностроительного   завода  и  скажет,  до  чего  довели  данное предприятие.  Я  хотел  бы,  чтобы  в  конце   концов,   признавая преступную политику, нес ответственность и господин Щербань за то, что в 1995 году протащил,  просто уговорил  Президента  и  Кабинет Министров, так называемую реструктуризацию угольной промышленности и исключение государственной поддержки.  И таким  образом  на  два года  лишил  ее поддержки и финансирования со стороны государства, толкнул на путь уничтожения крупнейшей отрасли.

     Мы сегодня должны ответить на принципиальный вопрос  политики в  государстве,  потому  что без политики ценообразования не будет решена ни одна из ваших проблем. Я лично вас предупреждал, сколько раз  встречался:  два  раза  в год вы будете приходить,  вас будут кормить обещаниями;  два раза в год вы будете  уходить  из  Киева, стуча касками.  А мне кажется,  что надо поставить вопрос ребром о власти и ликвидировать эту власть в этом государстве.  Тогда будут решены и проблемы крупнейшего региона - Донбасса,  и все,  которые имеют   отношение   к    экономике    Украины.    Без    изменения финансово-кредитной политики, если не ударим по рукам тех, кто как пиявки присосались к вам...  Коммерческие структуры давно уже было пора убрать!  (Шум у залі). И кстати говоря, завтра здесь будет 10 фракций коммунистов,  чтобы мы время пропорционально использовали. Не  в  бюджете вопрос,  а в политике.  И решать эту главную задачу сегодня надо прежде всего через разрешение ключевых вопросов,  что и предлагает фракция коммунистов.

     Отрасль должна  быть  официально  признана приоритетной не на словах, а на деле. И кстати говоря, те, кто здесь сегодня плакал и говорил:  надо  выделить  3,1 миллиарда на финансирование отрасли, голосовали за то,  чтобы не выделять.  Только фракция  коммунистов голосовала против этого бюджета и отстаивала 3,1 миллиарда.

     Нужно прекратить     всякое     бездумное     реформирование, законодательно  освободиться  от  всех  коммерческих  структур   и финансировать напрямую;  установить единые цены - только это решит все проблемы.  Закупать уголь за рубежом лишь в том случае,  когда есть необходимость для коксохимиков, остальные закупки прекратить, ибо  финансируем  польскую  промышленность.   Разработать   четкую программу,   чтобы   обеспечить   72   миллиона   тонн   угля  для промышленности   Украины.   Содействовать   поддержке    угольного машиностроения, тех, кто сегодня производит средства безопасности, и тех, кто обеспечивает электронную часть.

     Закрывать угольные предприятия только в том случае, когда все остальные  вопросы  решены,  когда  физически  проблема  вынуждает закрывать эту шахту.

     По постановлению:   предлагаем   признать   работу   Кабинета Министров  неудовлетворительной  и отправить его в отставку.  Лишь тогда будут решаться другие вопросы.  Мы  требуем  обеспечить  при пересмотре полное финансирование в обеме 3,1 миллиарда гривень.

     Благодарю (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  я  роблю  зауваження депутатові Манчуленку за  некоректну  поведінку.  Зараз  порушу  питання  про виведення   із   залу.   Шановні  колеги,  ставлю  на  голосування пропозицію про те,  щоб позбавити права присутності на  вечірньому засіданні  народного  депутата  Манчуленка  за  некоректну,  грубу поведінку в залі.

     Прошу визначитись (Шум у залі).

     "За" - 155.

     Шановні колеги,  ми розглядаємо питання,  як жодне досі,  вже три години. Пропоную відвести ще 15 хвилин на обговорення, і після цього приймемо рішення.

     Хто за те, щоб відвести ще 15 хвилин на обговорення і перейти до прийняття рішення, прошу визначитись.

     "За" - 158.

     Рішення прийнято.

     Отже, відводимо  ще 15 хвилин на обговорення питання і будемо приймати рішення.

     Виступає народний депутат Абрамов.  Будь ласка. Підготуватися депутату Моісеєнку.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).   Фракция   Коммунистической   партии.   Уважаемый  Адам Иванович!  Уважаемые коллеги!  Как и все мои товарищи, я пять дней находился   в   своем   родном   избирательном   округе.  Пришлось встречаться с разными товарищами: ветеранами, селянами, учителями, врачами  и  другими  тружениками.  Особое впечатление произвели на меня 350 женщин,  которые блокировали шахты "Прогресс" и "Три-бис" и  не  дали  возможности истощенным,  голодным мужьям опускаться в шахту, чтобы не получить оттуда труп.

     "Мы более 10 месяцев не видим живых  денег,  -  говорили  мне женщины.  -  Питаемся  всем,  что  попадется.  Наши  дети падают в обморок в школе.  К сожалению, Президент и Премьерминистр не хотят этого знать. Мы умрем в пикетах, но не уйдем.

     Вместе с  тем мы хотим сохранить шахты,  которые являются для нас кормилицами. Без шахт погибнет поселок, город, Донбасс".

     Я встретился более чем со 150 ветеранами.  Ветераны всех трех городов  (Шахтерск,  Снежное,  Торез)  просили меня как ветерана и участника  войны  передать  вам,  товарищи  депутаты,   следующее. Большая  часть  из  них  голодные,  холодные.  Уголь квартирный не получили  за  1997  год.  Квартиры  не  отапливаются.  "Мы  готовы выброситься  из окна и покончить с собой,  чем умирать мучительной смертью",  - так просили меня  передать  ветераны  войны  Соварев, Петренко,  Козловский. Они просили вас, товарищи депутаты, дать им возможность  умереть  поправославному,  по-человечески.  "Мы  шлем проклятия тем депутатам, - сказали ветераны, - кто голосует против нас".

     Дорогие товарищи!  Сегодня   нам   пришлось   встретиться   с женщинами  города  Шахтерска,  которых увольняют с шахт.  Приехали четверо,  а увольняют более 30.  Это новый беспредел и беззаконие. Со слов министра угольной промышленности,  эти женщины должны быть оставлены на работе и, как сказал Сергей Борисович, он разберется.

     Уважаемые товарищи!  Пользуясь присутствием вице-премьеров, я просил  бы передать Президенту,  Премьер-министру,  что если у них есть дети и внуки, пусть сделают все, чтобы спасти женщин.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату  Моісеєнку. Підготуватися депутату Кочерзі.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР. Уважаемые коллеги! Хочу сказать, что мы вчера сделали решительный  шаг,  вступив  в  Межпарламентскую  Ассамблею стран  СНГ,  то  есть сделали шаг для восстановления экономических связей, что наверняка при смене правительства позволит существенно улучшить  положение  дел  в  угольной промышленности.  Это крупная победа коммунистов и сокрушительное поражение руховцев, пытавшихся здесь   показывать   свое   безразличие   при   выступлении  Петра Николаевича   Симоненко,    который    глубоко    и    всесторонне проанализировал положение дел в угольной промышленности и показал, в каком критическом состоянии она находится.

     Уважаемые товарищи,  я  считаю,  что  нельзя   оставить   без наказания  министра.  Я хотел сегодня говорить о другом,  но перед выступлением ко мне попало письмо господина министра Тулуба о том, как  он  с  нами  хочет дальше сотрудничать.  Уже зная о том,  что должен  будет  отчитываться  перед  Верховным  Советом  Украины  о положении  дел  в угольной промышленности,  он пишет письмо на имя Александра Николаевича Ткаченко,  циничней  которого  трудно  себе представить.  Я  зачитаю только некоторые выдержки из этого письма от 18 февраля 1999 года,  подписанного Тулубом:  "За  минулий  рік тільки  до  Мінвуглепрому  надійшло  316  документів...",  то есть обращений народных депутатов по критическому положению в  угольной промышленности, а за январь и 15 дней февраля - 67. Какой же вывод делает  министр  об  обеспокоенности  народных   депутатов   таким положением    дел    в    угольной   промышленности?   "Враховуючи зазначене..." - то есть то, что депутаты знают трудное положение и состояние финансирования угольной промышленности, которое протянул министр  вместе   с   правительством   и   Президентом,   оказывая сумасшедшее  давление  на  этот  зал,  министр пишет:  "Враховуючи зазначене,  прошу  вас,  шановний  Олександре   Миколайовичу,   по можливості  надати народним депутатам відповідь і роз'яснення щодо вирішення цієї проблеми іншими шляхами,  і в першу чергу  наданням роз'яснення  виборцям  існуючого  фінансово-економічного  стану  у державі і в тому числі у вугільній галузі,  в оперативному порядку без зайвого безплідного листування".

     То есть господин министр сказал: ему нет дела до ваших писем.  Пишите куда хотите и сколько хотите, а  главное  -  рассказывайте  своим  избирателям,  что у нас такое трудное  положение,  а   он   будет   находиться   в   стороне   и контролировать, как мы рассказываем. Да за одно такое письмо этого человека не то что гнать из зала нужно, а вообще забыть о том, что он есть на белом свете.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Миколайовичу, завершуйте виступ.

     Слово надається  народному  депутату  Кочерзі.  Підготуватися депутату Марченку.

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий   округ   49,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов Украины.  В своем выступлении Петр Николаевич Симоненко говорил  о том,  что угольной отрасли надо не на бумаге, а фактически придать статус приоритетной.  А  это  требует  прежде  всего  внимания  со стороны государства,  проведения комплекса мер как финансовых, так и экономических.

     Здесь уже  многие  говорили,  что   финансирование   угольной отрасли в обеме 1,6 миллиарда - это крайне мало.

     Уважаемые народные  депутаты,  я  хочу сказать,  что на нашей совести лежит судьба не только теперешней угольной  отрасли,  а  в целом  и  судьба  Украины.  Если  мы  допустим ликвидацию шахтного фонда,  нам не простят ни народ, ни последующие поколения, а такое наступление для разрушения шахтного фонда имеется.

     Возьмите хотя бы финансирование капитальных вложений.  У меня в округе 13 угольных шахт,  в том числе  такие  интересные  и  еще довольно  большие  по угольным запасам,  как гидрошахты "Пионер" и "Красноармейская".  На гидрошахте "Пионер" балансовые запасы  угля составляют 57 миллионов.  Здесь требуются незначительные средства, около 10-15 миллионов  гривень,  для  того  чтобы  переоборудовать стволы  для  подема  угля,  с  тем чтобы они работали еще не один десяток лет.  То же самое касается и гидрошахты "Красноармейская", где требуется несколько больше финансовых вложений.

     На грани  закрытия  находится  шахта  имени  ХХІ сезда КПСС, переименованная в "Берецкую", возле которой тоже шахтерский город. Недовыделение    в    целом   по   производственному   обединению "Добропольуголь" на одну треть капитальных вложений  на  этот  год ставит под сомнение, что эти шахты в будущем будут функционировать и служить нашему народу, нашему государству.

     Наступление на шахтный фонд, его разрушение идет по различным направлениям.  Взять  хотя  бы  такую  акцию,  которая  намечается сейчас, как эта приватизация угольных шахт.

     У меня  письмо  председателей  профсоюзных  комитетов   самой крупной в Европе шахты имени Стаханова, с которым они обращаются к нам,  Президенту и Председателю Верховной Рады. Трудовой коллектив убедительно  настаивает  не проводить приватизационный эксперимент на таком промышленном гиганте,  как шахта имени Стаханова, так как за  ней  стоит судьба 60-тысячного коллектива,  города.  Коллектив способен  при  участии  государства  внести   ощутимый   вклад   в обеспечение    энергетической   безопасности   и   настаивает   на прекращении тайной приватизации.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату  Марченку  від фракції прогресивних соціалістів. За ним - депутат Довгань.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые  депутаты!  Кризис  в стране и в частности в угольной промышленности является закономерным  следствием  реформ, которые  проводятся в Украине по рецептам Международного валютного фонда.  Идет уничтожение государства и основ безопасности Украины: это прежде всего энергетический комплекс,  угольная промышленность и сельское хозяйство.

     Для того чтобы кардинально решить вопросы государства в целом и угольной промышленности в частности,  нужно кардинально изменить курс экономических и политических реформ.

     В октябре 1995 года вот с этой трибуны, вслед за выступлением Евгения Марчука, на тот момент Премьер-министра, выступила Наталия Витренко  с  альтернативной  экономической   программой.   И   она предупредила  присутствующих  тогда на заседании Президента Кучму, правительство,  всех депутатов и  Председателя  Верховного  Совета Мороза  о  том,  что  если  будет  принята и реализована программа Евгения Марчука и Президента Кучмы - будет разрушена страна. Тогда не прислушались - сейчас пожинаем результаты.

     Что делать  сегодня?  Я  просил  бы,  чтобы  мы не заговорили проблему.  В  проекте  постановления,   который   внесла   фракция Прогрессивной  социалистической  партии  Украины,  есть  две темы. Первая  -  это  долгосрочные  планы.  Мы   предлагаем   немедленно рассмотреть   и  принять  основы  внутренней  и  внешней  политики Украины,   программу   деятельности   правительства    и    основы денежнокредитной  политики  Украины.  Без  этого  не  будут решены проблемы в целом.

     И предлагаем,  как решить вопрос,  где конкретно взять деньги для  выплаты  шахтерам  заработной  платы.  Я  прошу  не  забыть и поддержать наши предложения,  в частности одно из них - заморозить выплаты Международному валютному фонду, то есть внешние долги.

     А теперь  отвечу  Степанову,  который  постоянно  клевещет на Прогрессивную   социалистическую   партию   Украины.   Я   напомню Степанову,  что  деятельность  вашего  трусливого и подлого Мороза привела к разрушению страны,  угольной промышленности в частности. Называю факты.  По принятию программы Марчука посмотрите поименное голосование:  Мороз  -  за.  Поддержка  доклада  Президента  Кучмы "Шляхом   радикальних   реформ":   Мороз   голосует  за.  Принятие незаконного Конституционного договора,  который устранил всяческий контроль парламента за деятельностью правительства: Мороз голосует за.  Ратификация договоров о свободной торговле, которые наполнили наш  рынок,  в  том  числе  угольный,  дешевым  углем  из Польши и Казахстана:  Мороз голосует за.  Ратификация  кредитов  и  условий Международного валютного фонда: Мороз голосует за. Вот цена вашему Морозу!  И он находится сейчас во Франции, был в Германии, Италии. А карточкой его голосуют здесь.  Вот честность и порядочность ваша и этого трусливого человека (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

     Слово від  фракції  Селянської  партії  надається   народному депутату Довганю.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  Селянської  партії  України.  Шановні  народні  депутати! Шановні   виборці!   Питання,   яке   ми   сьогодні   розглядаємо, розглядається у цьому залі по  декілька  разів  на  рік,  бо  воно надзвичайно болюче для нашої економіки.  І розглядається так часто тому,  що ми його розглядаємо формально,  не приймаючи  конкретних рішень. Для того щоб прийняти конкретне рішення щодо проблем нашої енергетики,  я  вважаю,  спочатку  потрібна  політична  воля,  яка полягає  в  тому,  що  Україна  повинна  відмовитися  від рецептів реформування  економіки,   які   нав'язуються   нам   міжнародними організаціями.

     Вугільна промисловість (так само, як і сільське господарство) повинна мати пріоритет у нашій державі.  Ми весь час говоримо  про те,  що Росія і Туркменистан подають нам дорогий газ,  що в нас не вистачає нафти.  Водночас ми  своїми  руками  знищили  надзвичайно важливу  енергетичну галузь - вугільну промисловість.  І скільки б Верховна Рада  не  голосувала  (а  я  переконаний,  що  ми  можемо проголосувати),  щоб  з  бюджету  виділити  кошти  у  розмірі  100 процентів  потреби  вугільної  промисловості,  однак  якщо  ми  не наведемо  порядок  в  управлінні  цією  галуззю,  якщо не виведемо звідти і не посадимо куди потрібно всіх злодіїв,  які  наживаються на  бідах  10 мільйонів шахтарів,  якщо не повернемося до планової економіки,  до регулювання економічних відносин у цій  державі,  в тому числі в такій енергетичній галузі, як вугільна промисловість,

- все буде даремно.

     Тому я думаю, що незважаючи на всі пропозиції, в тому числі й ті,  які  вносив  представник  нашої  фракції  Коломойцев,  ми  не вирішимо  основне  політичне  питання  в  цій  державі,  поки   не повернемо  обличчям  до  економіки нашу владу.  А це можна зробити тільки на виборах,  які  відбудуться,  тому  сьогодні  я  не  бачу серйозних підходів до цього питання.

     Незважаючи на   те,   що  наша  фракція  все-таки  підтримала бюджетний процес, сьогоднішні розмови про те, що буде у 2010 році, просто несерйозні.  Мені навіть страшно стає,  коли я подумаю,  що оці керівники, які сьогодні керують державою, збираються ще в 2010 році щось робити з цим народом. Не буде ні України, ні людей!

     Тому Селянська  партія  вважає,  що вирішити це питання можна тільки шляхом радикальної зміни влади у всій державі, а не курсу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  ми вже  перевищили  час, який  проголосували,  тому  я  пропоную  надати  по  одній хвилині доповідачам і співдоповідачам,  хто бажає,  для заключного  слова. Надамо можливість виступити першому віце-прем'єрміністру, і будемо голосувати.

     Депутат Кравченко. З місця, будь ласка.

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Я в  принципе удовлетворен происшедшим здесь обсуждением,  так как,  я думаю,  с экономической точки зрения никто не посмеет сегодня  проголосовать против  1,5  миллиарда,  которые  мы  предлагаем  в  своем проекте постановления.

     Я думаю,  что радиослушатели, шахтеры, профсоюзные лидеры уже поняли,  какая  часть зала сегодня фактически хочет,  чтобы навели порядок не просто в отрасли, а в стране.

     Мне очень жаль,  что  на  сегодняшний  день  разговор  у  нас перешел в плоскость,  к сожалению,  только защиты министра.  Я еще раз повторяю,  что никаких личных  мотивов,  когда  речь  идет  об отношении  к  министру,  у  меня  не было,  речь идет об изменении политики.  И если сегодняшнее обсуждение позволит министру пойти к Президенту и сказать,  что он не может в этих условиях работать, я только пожму ему руку.

     И я  все-таки   прошу   поставить   на   голосование   проект постановления,  внесенный мной и Моисеенко,  в таком виде, в каком он есть. И если он не пройдет, поставить на поименное голосование.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному  депутату  Коломойцеву. Одна хвилина.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ

 106, Луганська  область).  Фракция  Селянской  партии.  Уважаемые коллеги!  Сегодняшнее  обсуждение  в  Верховном  Совете  еще   раз показало, какие беды и проблемы в угольной промышленности и каковы пути их решения.  Но мы должны ответить на главный вопрос: за счет чего шахтерам немедленно выплатить заработную плату хотя бы за два месяца,  чтобы они могли работать и  обеспечивать  так,  как  и  в прошлом году,  прирост добычи угля и обеспечивать погашение долгов по заработной плате.

     Поэтому прошу  вас,  уважаемые  коллеги,  поддержать   проект постановления, внесенный представителями 10 фракций, в том числе и мной,  обединив его  с  проектом  постановления,  подготовленного Комитетом по вопросам топливно-энергетического комплекса.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Вітренко.  За  нею  -  депутат Мармазов.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та   інвестицій   (виборчий   округ   160,    Сумська    область). Социалистическая  оппозиция.  Уважаемые  коллеги,  я  хочу еще раз обратить ваше внимание на суть нашего проекта.

     А суть проекта заключается в том, чтобы в течение 10 дней (10 дней!)  обязать  правительство предоставить Программу деятельности Кабинета  Министров,  в  течение   10   дней   Верховному   Совету определиться  с основами внутренней и внешней политики,  в течение 10  дней  Верховному   Совету   заслушать   и   утвердить   основы денежно-кредитной  политики.  Во  всех этих документах должна быть показана роль угольного сектора,  его  место  и  принципы  решения проблем угольного сектора.

     Кроме того, в пункте 1 нашего проекта постановления мы просим парламент поддержать нас в том,  чтобы  Кабинет  Министров  срочно погасил  задолженность шахтерам по заработной плате и регрессам за счет средств, которые необходимо вернуть из-за границы, вывезенных Лазаренко,  и за счет средств, которые ЕЭСУ не заплатили в бюджет. И не нужно Степанову  дергаться.  Нужно,  чтобы  люди,  нарушившие закон... (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон,  будь ласка.  Слово надається народному депутату Мармазову (Шум у залі).  Наталіє Михайлівно, як же ці гроші забрати?

     Увімкніть мікрофон депутата Мармазова. Будь ласка.

     МАРМАЗОВ Є.В.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Адам Иванович,  я, собственно, по принятию решения.  Здесь  же  четыре  решения.  В  принципе  многие  пункты действительно можно при доработке учесть.  Но есть  такие  пункты, относительно  которых  мы  должны  определиться,  вносить  ли их в проект постановления,  в частности по аресту Лазаренко и по  ЕЭСУ. Поддержит зал - пожалуйста, будем вносить. А так получится, что мы внесем,  потом поставим проект постановления на голосование - и он провалится.  Или,  допустим,  проект постановления по освобождению министра  угольной  промышленности   за   невыполнение   такого-то постановления   Верховного  Совета.  Мы  проанализировали:  там  9 пунктов, из них 4 - поручения Кабинету Министров, остальные - СБУ, прокуратуре.  Какое отношение к этому постановлению имеет министр? Если министра освобождать,  так давайте обоснуем,  за что  мы  его должны освобождать.  Единственное, к чему я призываю своих коллег, чтобы наши эмоции не  слишком-то  разыгрались.  Принимать  решение нужно по фактам.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово надається Володимиру Олександровичу Куратченку  -  першому  віце-прем'єрміністру.  Три  хвилини,  будь ласка.

     КУРАТЧЕНКО В.О.,    перший    віцепрем'єр-міністр    України. Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые депутаты!  В пределах 3 минут, которые мне предоставлены, я постараюсь проинформировать Верховный Совет  о  тех  действиях,  которые  были   предприняты   Кабинетом Министров в последние полтора месяца.

     З метою  подолання  значних  кризових явищ у роботі вугільної промисловості Кабінетом Міністрів останнім часом  було  вжито  ряд заходів,  зокрема  щодо  вдосконалення  механізму  розрахунків  за вугільну продукцію,  гарантованої оплати вугілля,  що закладається до     державного     резерву,     погашення    боргів    обласних паливнопостачальних організацій за отримане  ними  тверде  паливо. Слід  відзначити,  що  в  умовах  обмеженого надходження коштів до державного бюджету Кабінет Міністрів знайшов  можливість  виділити для  вугільної  промисловості  понад  2 мільярди бюджетних коштів. Враховуючи значне напруження в шахтарських  колективах,  уряд  був вимушений  у  цьому  році  прийняти  рішення щодо використання 100 відсотків коштів,  виділених у державному  бюджеті,  на  підтримку вугледобувних  підприємств  і  реструктуризацію  галузі,  а  також отриманих від Держкомрезерву за вугільну продукцію  для  погашення заборгованості  та  поточної  виплати  заробітної плати.  Ці кошти використовуються на виплату за регресними позовами  та  одноразову допомогу, пов'язану з втратою працездатності.

     Завдяки заходам,  які  вживаються  міністерством і урядом для поліпшення   фінансово-кредиторської   діяльності    вугледобувних підприємств,  зокрема  в  товарно-грошових  операціях  з вугіллям, обсяг бартерних операцій з вугільною продукцією  в  минулому  році зменшився, хоча залишається ще досить високим - 67 відсотків.

     Для того   щоб   поліпшити   економічне   становище   галузі, налагодити  систему  реалізації  продукції  і  зменшити  кількість бартерних операцій, Кабінетом Міністрів створено державну компанію "Вугілля України".  У  даний  час  узгоджується  проект  державної програми  реформування  та  фінансового  оздоровлення  підприємств вугільної промисловості.

     З метою   фінансового   оздоровлення,    поліпшення    роботи підприємств  галузі  відповідно до доручення Президента та рішення Кабінету Міністрів щодо виконання зроблені  такі  кроки.  Поперше, створена Координаційна рада.

     По-друге, Кабінетом  Міністрів  підготовлені  пропозиції щодо збільшення видатків на  вугільну  промисловість  у  1999  році  за рахунок  бюджетних коштів,  які найближчим часом будуть внесені до Верховної Ради.

     По-третє, вивчається   можливість   поставки    підприємствам вугільної  промисловості  гірничо-шахтного  обладнання  в  рахунок заборгованості  машинобудівних  підприємств  -  виробників   цього обладнання до державного бюджету.

     По-четверте, проводиться  робота  з комерційними банками щодо надання кредитних ресурсів з погашенням у 2000 році.

     З метою комплексного вирішення питань,  пов'язаних із  сталою роботою  вугільної  галузі,  вважаю  за доцільне і необхідне,  щоб Верховна Рада терміново розглянула і прийняла ряд законів, зокрема про сплату податку на прибуток,  одержаний державними холдинговими компаніями та виробничими об'єднаннями з  видобутку  та  переробки вугілля в інтегрованому комплексі,  а також про включення у валові витрати вартості вугілля,  яке безкоштовно надається  працівникам, пенсіонерам  вугільної  галузі.  Проекти  цих законів днями будуть передані Кабінетом Міністрів у відповідні комітети.

     Вирішенню питання   соціального   захисту    потерпілих    на виробництві  та  виплати  їм  реальних  коштів сприятиме прийняття Верховною Радою закону про обов'язкове соціальне  страхування  від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, проект якого поданий Кабінетом  Міністрів.  Але  найвагомішим  свідченням того,  що  Верховна Рада повернулася обличчям до кризи у вугільній галузі, буде прийняття низки економічних законів, проекти яких уже тривалий  час  знаходяться  на  розгляді  у відповідних комітетах. Більшість  із  них  спрямовані  на  збільшення  дохідної   частини бюджету,  а  це  дасть  змогу  значно  посилити державну підтримку підприємств Мінвуглепрому,  адже всім відомо, що головною причиною такого   становища  є  незбалансованість  доходів  і  витрат.  Уже протягом багатьох років виручка від реалізації вугільної продукції не  покриває  витрат  на  її виробництво,  причому рівень покриття витрат власними доходами постійно знижується.

     Звичайно, для вирішення цих проблем потрібен певний  час.  Та виплачувати  поточну  зарплату  необхідно  щомісяця  у  визначений законодавством термін.  У зв'язку з цим кілька слів про  те,  яких заходів вживає уряд у цьому напрямі.

     Остання постанова Кабінету Міністрів зобов'язує:

     Міністерство вугільної  промисловості  -  встановити  разом з Міністерством промислової політики  жорсткий  контроль  реалізації коксового  вугілля  (про  що вже згадувалося) в обсязі не менше 60 відсотків  його  вартості;   разом   з   Міністерством   фінансів, Міністерством  економіки,  Державною  податковою  адміністрацією - додатково  опрацювати  питання  щодо  незастосування   ставки   20 відсотків  податку  на  додану  вартість  із  продажу  вугілля  та продуктів його переробки при здійсненні бартерних операцій;

     Міністерство фінансів - забезпечити  своєчасні  і  в  повному обсязі  перерахування  на  10-е і 20-е числа кожного місяця коштів згідно з розподілом видатків Державного  бюджету  на  фінансування вугільної промисловості; з метою забезпечення своєчасного введення в  дію  нових  очисних  вибоїв  та   стабілізації   вуглевидобутку збільшити  на 20 мільйонів гривень у березні,  на 40 мільйонів - у квітні,  на  20  мільйонів  -  у  травні  поточного  року   обсяги бюджетного  фінансування вугільної промисловості в рахунок коштів, передбачених на третій і четвертий квартали;

     Голову Ради міністрів Криму,  голів  обласних,  Київської  та Севастопольської  міських  державних адміністрацій під персональну відповідальність  -  вжити  необхідних  заходів   щодо   погашення існуючих заборгованостей, забезпечення щомісячних у повному обсязі розрахунків за отриману вугільну продукцію;

     Державний комітет  по  матеріальних  резервах  -  здійснювати щомісячно  рівними  частками закупівлю вугільної продукції на суму 400 мільйонів гривень для  закладення  до  державного  резерву  на електростанціях у рахунок боргів компанії "Нафтогаз України",  яка зобов'язана  10  відсотків  коштів   щоденно   перераховувати   до Держкомрезерву;

     Міністерство енергетики  -  починаючи з травня поточного року щоденно перераховувати  10  відсотків  коштів  із  консолідованого рахунку  енергоринку,  а  також  залучити  в установленому порядку кредити на суму 200 мільйонів гривень.

     Уряд вживає й інших заходів,  які,  на нашу думку,  за  умови плідної  співпраці  з народними депутатами,  дадуть змогу вирішити питання, пов'язані з кризою вугільної промисловості.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Олександровичу.  Сідайте, будь ласка.

     Тулуб Сергій Борисович. Будь ласка, одна хвилина.

     ТУЛУБ С.Б.,    міністр   вугільної   промисловості   України. Уважаемые народные депутаты!  Острота обсуждения моего отчета ярко характеризует  проблемы,  которые  за  многие  годы  накопились  в угольной отрасли.  С 1989 года  шахтерские  вопросы  находятся  на острие политической жизни общества.  Так было и в бывшем Советском Союзе,  в Англии,  Польше,  это происходит в России,  Румынии и, к сожалению, у нас, в Украине.

     Я благодарен  уважаемому  Николаю  Васильевичу за оценку моей личности,  но я всегда был и остаюсь  системным  человеком,  строю свою  работу  на основе глубокого экономического анализа состояния дел и исходя из реальных условий и возможностей.

     Обсуждение показало,  что,  очевидно,  мы недостаточно  тесно сотрудничали с депутатским корпусом,  не смогли донести до каждого депутата основную  суть  разработанных  нами  мер  по  финансовому оздоровлению отрасли. Мы сделаем из этого соответствующие выводы.

     Первое и  основное,  что  прозвучало  здесь,  -  о якобы двух подходах к судьбе угольной отрасли  Украины.  Вы  же  знаете,  что среди  стран  СНГ  у нас самый старый шахтный фонд.  Каждая вторая шахта  эксплуатируется  более  50  лет.  Из  211   шахт   за   все послевоенное  время  реконструировано меньше одной трети.  До 1995 года за предыдущие 20 лет было закрыто 137 шахт,  а  за  последние три года - только 12.

     Несмотря на скудность выделяемых на капитальное строительство средств,  в прошлом году за  счет  собственных  возможностей  было освоено  более 800 миллионов гривень.  На реконструкции и строятся 47 горизонтов и 6 новых шахт.  Первые очереди будут введены уже  в этом  году в Краснодоне и Павлограде.  Поэтому нет и не может быть речи о каком-то уничтожении угольной отрасли.

     Наоборот, с участием специалистов

- производственников,  представителей профсоюзов,  местных органов власти,  народных депутатов,  с привлечением большой группы ученых была   разработана  единственная  реально  осуществимая  программа действий по спасению отрасли на ближайшие два года,  целью которой является     обеспечение     экономики    Украины    отечественной конкурентоспособной угольной продукцией  и  защита  энергетической безопасности страны.

     Кстати, в  разработке этой программы непосредственное участие принимали уважаемые мною министры -  Николай  Сафонович  Сургай  и Станислав Васильевич Янко.  Исходя из их опыта подготовки и защиты бюджетного  финансирования  подобных  программ,  были   определены основные    финансовые   и   количественные   параметры,   которые показывают, что к 2001 году мы можем реально добывать 90 миллионов тонн  угля  (в  прошлом  году мы имели 76 миллионов тонн),  причем наращивание обемов добычи будет происходить за счет качественного изменения   структуры   шахтного   фонда.  Что  лучше:  подвергать опасности жизнь  людей  на  шахтах,  которые  не  работают  и  где инженерные сооружения не соответствуют техническим требованиям,  а сами шахты существуют лишь за счет увеличения долгов перед  всеми, прежде  всего  перед своими трудящимися,  которым не выплачивается заработная плата, или иметь не шесть рентабельных, как шахта имени Засядько и "Краснолиманская", а практически все?

     Я понимаю,  что  наведение порядка - это палка о двух концах. Чем больше выявляешь недостатков, наказываешь виновных, тем больше достается  и  тебе  самому.  Но все-таки к кадрам нужно относиться бережно,  им нужно, как говорится, давать возможность исправиться. Сегодня  одна  из  самых  больших  проблем  в отрасли - подготовка высококвалифицированных кадров и отсутствие  притока  новых.  Изза нескольких     подлецов    нельзя    бросать    тень    на    весь инженерно-технический корпус отрасли. Пусть истину установит суд и только суд.

     Говоря о  выполнении  постановления  Верховной  Рады и помощи правительства,  я должен обективно сказать о следующем.  Ведь при всем   скудном  наполнении  бюджета  в  прошлом  году  нам  отдано полностью все,  что расписано в бюджете на  1998  год  -  все  100 процентов.  Угля закуплено не на 400,  а на 476 миллионов. Возврат НДС: впервые за последние годы живыми деньгами вернулись в отрасль 178 миллионов гривень. И так далее.

     Придя на должность министра,  я сказал,  что главная политика для меня - это экономика отрасли и лучшая жизнь наших шахтеров.  И я вам заявляю это как сын шахтера,  и скажу, что знаю эту жизнь не понаслышке.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Наполягають на репліці два народних  депутати.  Потім  - з мотивів голосування два,  і будемо голосувати. Більше рук не піднімайте, будь ласка.

     Депутат Степанов. Слово для репліки. За ним -депутат Поляков. Теж для репліки.

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые депутаты!  Я  хочу  проинформировать  всех:  и  прогрессивных,   и непрогрессивных,   что  Александр  Мороз  находится  в  Автономной Республике  Крым.  Если  Владимир  Романович  считает,   что   это заграница, пусть повторит географию.

     Далее. Александр  Мороз  не  нуждается в оправданиях.  Я могу сказать только одно: вы всю свою политическую карьеру построили на критике  Александра  Мороза.  И  не подло защищать конституционный строй - подло кричать об интересах народа,  а самим голосовать  за поддержку правительства (Шум у залі). Владимир Романович, я на вас не клевещу.  Я хочу разбудить  вашу  спящую  совесть,  потому  что сейчас   я   вижу   за  вашей  спиной  тень  Романа  Малиновского, провокатора IV Думы.  И его  судьба  будет  вашей  судьбой.  Народ поймет, и возмездие придет (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Поляков. Будь ласка.

     ПОЛЯКОВ С.В.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Фракция "Громада".  При всем уважении   к   Петру   Николаевичу   я   хочу   внести   маленькую корректировку.  Лично я голосовал за 3,1 миллиарда, и очень многие из фракции "Громада" голосовали за такой бюджет.  Я думаю, если мы будем меньше попрекать друг друга,  а проголосуем  все  вместе  за этот бюджет, будет больше толку для угольной промышленности.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але,  наскільки я пам'ятаю,  ваше прізвище там не називалося.

     З мотивів голосування слово має депутат Удовенко. Будь ласка, одна хвилина. З місця, будь ласка. За ним - депутат Ковалко.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме Івановичу!  Ви як керівник  Верховної  Ради  доручили  мені, Комітету  з  питань  прав  людини  забезпечити  моніторинг рішення Верховної Ради,  що стосується побиття  шахтарів  у  Луганську.  Я двічі просив слова.  Ви його мені як голові комітету не надали.  Я дякую вам за цю одну хвилину. Це перше.

     Друге. Проблеми,  які ми сьогодні обговорюємо,  такою ж мірою торкаються  цього.  Рух  також  занепокоєний загальною ситуацією у вугільній  промисловості.  Вона  не  сьогодні  виникла.  Мені   ще покійний і шанований мною Володимир Васильович Щербицький говорив: "Пішов у Політбюро ЦК КПРС:  "Давайте вирішимо вугільні проблеми". А мені відповідають: "Грошей немає, усе йде на оборонку".

     Що треба зробити?  Треба відійти від політичних пристрастей і глибоко розглянути питання (можливо,  в якомусь клубі  за  круглим столом), що нам треба робити з вугільною промисловістю.

     І останнє.  Хоча  я  не  поділяю  ідеологічних  поглядів пана Моісеєнка,  який виступає за відродження Радянського  Союзу,  а  я виступаю проти,  однак я погоджуюся з його сьогоднішнім посиланням на лист міністра Тулуба,  з якого випливає:  шановні депутати,  не турбуйте  нас своїми запитами.  Він нам каже,  щоб ми не писали їм листів.  Хіба Верховна  Рада  створила  цю  ситуацію  у  вугільній промисловості?  До  кого  ж  ми повинні звертатися,  як не до вас, шановний пане міністре?  І ви не закидайте нам, що ми завалили вас своїми запитами. До нас сотні людей звертаються з приводу порушень прав  людини.  Будьте  ласкаві,  виконуйте  свої  обов'язки  і  не дорікайте  нам,  що  дуже  завантажені  ваші чиновники відповідями народним депутатам.  Хай ваші чиновники вирішують  питання.  Отака позиція Руху і Удовенка (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Ковалко.  Будь  ласка.  За ним - депутат Луценко.

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область). Шановні народні депутати!  Шановний Адаме Івановичу! Перед голосуванням я хотів би наголосити,  що завдяки самовідданій праці в шахтарських  регіонах ми  маємо  деякі  позитивні зміни.  Продуктивність праці на одного працюючого збільшилася з 15,8 тонни вугілля в місяць у  1996  році до  19,6  тонни  в  1998 році.  На 687 тисяч тонн збільшився обсяг вугільної товарної продукції.  У зв'язку з цим я хочу  відзначити, що   Верховна  Рада,  Президент,  уряд,  особливо  новий  міністр, постійно вживають заходів для поліпшення становища.

     Комітет підтримав пропозиції Мінвуглепрому щодо  фінансування галузі в обсязі 3,1 мільярда гривень і просить прийняти постанову, направлену  на  вирішення  питання,  проект  якої   запропонований комітетом. А бюджет переглянути в частині, що стосується вугільної галузі, в бік збільшення її фінансування до 3,1 мільярда гривень з одночасним   введенням   жорсткого   механізму,  який  забезпечить прозорість руху коштів і  неможливість  їх  використання  з  іншою метою.  Підприємства  вугільної  промисловості отримають кошти для розвитку й реструктуризації,  і  наші  обов'язки  перед  шахтарями будуть виконані.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Луценко.  Будь  ласка.  За ним - депутат Кириленко з Дніпропетровщини.

     ЛУЦЕНКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні товариші! Я чекав, що перший віцепрем'єр-міністр Куратченко все-таки вибачиться перед ветеранами  і  пенсіонерами  за  те  сатанинство,  яке   твориться сьогодні в Донеччині та інших регіонах.

     Своей телеграммой он потребовал перечислять в Пенсионный фонд не 32 процента,  как определено законом,  а 10  процентов.  Потери пенсионеров  только  Донетчины  составляют  24  миллиона гривень в месяц.  И это делается тогда,  когда задолженность  по  пенсиям  в Донецкой  области  постоянно  растет и составляет на 1 марта 196,2 миллиона гривень,  в  том  числе  по  шахтерским  регионам  -  120 миллионов гривень. Сталкиваются отцы и дети в этом тяжелом крае.

     Предлагаю в   тот   итоговый   документ,   который  мы  будем принимать,  внести   следующие   дополнения:   поручить   Кабинету Министров  до  15 марта этого года восполнить недоданные страховые взносы  в  Пенсионный  фонд  Украины,   что   вызвано   нарушением действующего     законодательства,     привлечь     виновных     к ответственности.  От имени правительства обратиться  к  ветеранам, пенсионерам и инвалидам с...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон,  будь ласка. Шановні колеги, я просив би з голосу пропозиції не подавати. Ви знаєте, що ми їх все одно не голосуємо.

     Депутат Кириленко.  Будь ласка.  За ним - депутат Асадчев.  І будемо голосувати.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ 36,  Дніпропетровська область).  Шановний  Адаме  Івановичу! Шановні  члени  уряду!  Адаме  Івановичу,  ми довго розглядаємо це питання, не один раз уже. На превеликий жаль, наше обговорення під кінець  занадто  заполітизувалося,  і знову є небезпека,  що ми не приймемо результативного рішення. А позитивного рішення очікують і в шахтарських регіонах, і в шахтарських колективах.

     Є така   конкретна  пропозиція:  проект  постанови,  внесений Коломойцевим,  Кириленком,  Поляковим,  Рибаком,  Звягільським  та іншими  депутатами (це представники майже всіх фракцій),  і проект постанови від  профільного  комітету  об'єднати,  попрацювати  над ними, і завтра подати погоджений проект, який ми зможемо прийняти. Бо я боюся,  що сьогодні не буде прийнято ні один,  ні другий,  ні третій  варіант,  і  знову  Верховна Рада буде винна,  як винна за такий несприятливий бюджет,  як винна в багатьох інших проблемах у зв'язку із ситуацією в шахтарських регіонах.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Асадчев.  Будь ласка,  ваша пропозиція. І будемо голосувати.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні друзі! Шановні члени комуністичної фракції! Я обіцяв вам назвати джерело. Пригадайте, що два дні тому Верховна Рада прийняла постанову,  пов'язану із скрутною ситуацією в  галузі  зв'язку.  Почитайте  ту  постанову  і  ви побачите,  що "Укртелеком",  рішення щодо якого  ви  тричі  відхиляли,  фактично відданий на пограбування,  його розтягнуть.  Розумієте? А ви потім прийдете сюди й будете плакати.  А я вам скажу,  що  25  відсотків "Укртелекому" - це приблизно 1 мільярд доларів. Доларів!

     Так от  я пропоную розписати цей мільярд:  Тулубу - 1 мільярд гривень  на  вугільну  промисловість,  Луценку  -   скажімо,   300 мільйонів.  Це реальні, живі гроші. А ці 3,1 мільярда гривень, про які ви зараз  говорите  і  за  які  проголосуєте,  ви  заберете  у вчителів чи ще в когось. То - нереальні гроші, їх немає і не буде. А  ви,  прийнявши   постанову   про   зв'язок,   фактично   хочете розбарахолити "Укртелеком".  Нічого не буде,  жодної копійки.  Тож скористайтеся цією нагодою.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  прошу  зорієнтуватися.   Будемо приймати рішення.

     На розгляд  подано  чотири  проекти постанови,  та,  по суті, залишилося три,  оскільки ініціатори одного з проектів,  про  який доповідав  народний  депутат  Коломойцев,  погоджуються  (це щойно підтвердив і народний депутат Кириленко)  об'єднати  їхній  проект постанови із проектом профільного комітету.

     Тому зараз будемо голосувати в такому порядку. Прошу уваги! Я хотів би підтримати пропозицію взяти за основу  проект  постанови, підготовлений профільним комітетом. Якщо ми за нього проголосуємо, тоді зможемо доповнити його положеннями з інших проектів.

     Ставиться на   голосування   проект   постанови   профільного комітету. Прошу визначитися.

     "За" - 231.

     Проект постанови профільного комітету прийнятий за основу.

     Шановні колеги!   Пропоную   далі  діяти  так.  Зараз  надамо можливість виступити авторам інших проектів і їхніми  пропозиціями доповнимо проголосований за основу проект. Немає заперечень? Тоді, будь ласка, слово має депутат Моісеєнко як автор одного з проектів постанови.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение  СССР.  Уважаемый Адам Иванович! Во-первых, хочу обратить внимание, что по порядку и по Регламенту первым должен  был  голосоваться  проект,  внесенный мною  и депутатом Кравченко.  Он является базовым по нумерации,  а этот уже

 3061-2.

     Теперь непосредственно по содержанию. Я не могу согласиться с пунктом  1,  где  написано:  "Визнати,  що   обсяги   фінансування вугільної   промисловості...   не   дають  можливості  забезпечити стабілізацію  роботи  галузі,  викликають   посилення   негативних процесів  у шахтарських колективах".  Они уже доведены до предела, шахтерские коллективы.

     Поэтому я  предлагаю  взять  пункт  1   из   нашего   проекта постановления, где сказано: "Визнати діяльність Кабінету Міністрів України  та  Міністерства  вугільної  промисловості  по  вирішенню питань  щодо  подолання критичного стану у вугільній промисловості незадовільною".

     Кроме этого,  я  бы   просил,   чтобы   из   нашего   проекта постановления  в окончательный вариант был включен и пункт 2,  где сказано,  что мы обращаемся к Президенту и поднимаем вопрос о том, чтобы он отправил в отставку господина Тулуба.  В противном случае согласно  Конституции  нам  надо   решать   вопрос   об   отставке правительства в целом.

     Я согласен с предложением по пункту 3 нашего проекта, которое высказал  с  этой  трибуны  господин  Коломойцев  (мы  с  Николаем Васильевичем  обсудили  его),  то  есть  дать  поручение не только Комитету Верховного Совета по  вопросам  бюджета,  но  и  Кабинету Министров:  "Доручити Кабінету Міністрів України разом з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету розробити та внести  зміни до  Закону  України  про Державний бюджет України на 1999 рік щодо фінансування вугільної промисловості в обсязі 1,5 мільярда гривень додатково".

     Вот с этими поправками мы бы поддержали постановление.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Миколайовичу.  Шановні колеги, прошу уваги! Зараз кожну поправку будемо голосувати окремо.

     Пропонується замість пункту 1 проекту,  прийнятого за основу, записати пункт 1 проекту, який внесли народні депутати Кравченко і Моісеєнко:  "Визнати  діяльність  Кабінету  Міністрів  України  та Міністерства  вугільної  промисловості  по  вирішенню  питань щодо подолання   критичного    стану    у    вугільній    промисловості незадовільною".

     Прошу визначитися щодо цієї пропозиції.

     "За" - 183.

     Рішення не прийнято.

     Хто за  те,  щоб  проголосувати  цю  пропозицію  в поіменному режимі, прошу визначитися.

     "За" - 158.

     Рішення прийнято.

     Пропозиція стосовно пункту  1  проекту  постанови,  внесеного народними   депутатами   Кравченком  і  Моісеєнком  голосується  в поіменному режимі. Прошу визначитися.

     "За" - 183.

     Рішення не прийнято.

     Прошу по фракціях.

     За: комуністи - 119 із 120; НДП - 0 із 33; Народний   рух   України  -  8  із  24;  зелені  -  0  із  11; "Відродження" - 0 із 18;  соціалісти - 22 з 23; соціал-демократи - 1 із 9; "Батьківщина" - 6 із 9; "Громада" - 2 з 9; "Незалежні" - 3 з 4;  Рух - 1 із 11; селянська фракція - 6 із 10; ПСПУ - 12 із 14; "Реформи" - 0 із 8; позафракційні - 3 з 12.

     Шановні колеги,  будемо  голосувати  наступні  пропозиції.  Я звертаюся насамперед до авторів:  ми не можемо голосувати пункт 2, бо  згідно  з  Конституцією  можемо  висловлювати  недовіру тільки Кабінету Міністрів,  а не окремим членам  уряду.  За  Конституцією такого права в нас немає.

     Ви наполягаєте   на   голосуванні?   Гаразд.   Ставиться   на голосування пункт 2:  "За невиконання вимог Постанови...  порушити питання   перед  Президентом  України  щодо  звільнення  з  посади міністра  вугільної  промисловості  України   С.Б.Тулуба".   Прошу визначитися.

     Будь ласка, зніміть голосування.

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка. За ним - депутат Мармазов.

     МОІСЕЄНКО В.М.     Спасибо,     Адам     Иванович.    Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемые коллеги!  Я  хотел  бы обратить  ваше  внимание  на  то,  что мы не высказываем недоверие Тулубу и не снимаем его.  Мы обращаемся к Президенту с тем,  чтобы он  оценил  деятельность  министра и отправил его в отставку.  Это никак не  противоречит  Конституции.  И  если  господин  Президент действительно   пытается  навести  порядок,  то  пускай  остановит разграбление отрасли (я могу привести конкретные примеры тому).

     Уважаемые товарищи!  Я бы хотел обратить ваше внимание  и  на то,  что  при  подготовке  этого проекта постановления речь шла не только о постановлении Верховного Совета от 4 июня 1998 года, но и о   постановлении  Верховного  Совета  от  22  мая  1998  года  (к сожалению,  ссылка на него при  подготовке  проекта  выпала)  "Про інформацію  Кабінету  Міністрів  про  подолання критичного стану у вугільній промисловості України".  Это был базовый документ,  если вы помните, принятый в начале нашей работы.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Володимире   Миколайовичу.   Пропозиція зрозуміла.  Немає питань,  ми це додамо,  якщо проголосуємо за цей пункт.

     Депутат Мармазов. Будь ласка. І будемо голосувати.

     МАРМАЗОВ Є.В. Адам Иванович, я уже говорил и еще раз повторю, чтобы не было перегибов: если надо освободить министра, то следует правильно сформулировать решение.

     Министра предлагают  освободить  за  невыполнение  "Постанови Верховної Ради України про  невідкладні  заходи  щодо  фінансового забезпечення вугільної галузі у 1998 році". Это постановление от 4 июня,  вот оно передо мной. В нем девять пунктов, но нет ни одного пункта,  в  котором что-то поручалось бы министру.  Тогда в чем мы его обвиняем?

     Кабинету Министров   поручается    изыскать    дополнительные средства для усиления господдержки - они этого не выполнили. Здесь четыре пункта касаются Кабинета Министров, Генеральной прокуратуре поручается  провести  проверку,  Антимонопольному  комитету дается поручение и так далее.  Но никакого отношения к  министру  это  не имеет.

     И на   слух   нельзя   принимать   решения.  А  что  касается постановления от 22 мая, о котором сейчас было сказано, так это на слух.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це на слух.

     Шановні колеги, давайте визначимося. Ставиться на голосування друга пропозиція депутатів Моісеєнка і Кравченка - порушити  перед Президентом    питання    про    звільнення   міністра   вугільної промисловості. Визначаємось із цим пунктом.

     "За" - 122.

     Рішення не прийнято.

     І третє.  Вноситься пропозиція  доручити  Кабінету  Міністрів разом  із  Комітетом  з  питань бюджету внести відповідні зміни до Закону України про Державний бюджет  щодо  фінансування  вугільної промисловості.

     Прошу визначитись  із  цим доповненням.  Пропоную підтримати, слушна пропозиція. Голосуємо.

     "За" - 199.

     Шановні колеги!  Дати доручення - це не означає внести  зміни до закону.  Ми лише даємо доручення і таку пропозицію.  А згідно з нашим рішенням ми все одно у квітні будемо слухати  звіт  Кабінету Міністрів,  профільного  комітету  і  Рахункової  палати  про  хід виконання бюджету в першому кварталі,  і не виключено,  що  будемо вносити  зміни  до  закону.  Тобто  я ще раз наголошую:  це тільки доручення.  Ми не змінюємо сьогодні бюджет,  бо це  можна  зробити тільки законом. Ми це потім будемо розглядати.

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися.

     "За" - 189.

     Рішення прийнято.

     Голосується згадана  пропозиція.  Ще  раз  наголошую,  ми  не вносимо змін. Ми просто доручаємо Кабінету Міністрів і профільному комітету підготувати відповідні пропозиції до Закону про Державний бюджет.  Ставлю це на голосування.  Голосуємо в поіменному режимі. Міністр просить підтримати.

     "За" - 217.

     Прошу висвітити по фракціях.

     За: комуністи - 118 із 120; НДП - 6 із 31; Народний рух - 1 із 21; зелені - 1 із 11; "Відродження" - 6 із 16; соціалісти - 20 із  23;  соціал-демократи  -  2 з 9;  "Батьківщина" - 13 із 14; "Громада" - 10 із 10; "Незалежні" - 6 із 8; Рух - 0 із 4; селяни - всі 11;  прогресивні соціалісти - всі 14; "Реформи-центр" - 3 з 8; позафракційні - 6 із 12.

     Наполягають ще раз проголосувати (Шум у залі).

     Депутат Ємець  від  НДП.  Будь  ласка.  За  ним   -   депутат Полюхович. І будемо визначатися.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загально-державний      виборчий      округ,     НДП).     Фракція Народно-демократичної  партії.  Давайте  уважніше   ставитися   до документа.  У  проекті,  який ми прийняли за основу,  цей пункт є, тільки трошечки в іншій редакції.  Ми просто заплутаємо постанову, і вона матиме якийсь безглуздий вигляд. Це вже там сформульовано.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Полюхович.   Будь   ласка.   І   будемо голосувати.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Частково Олександр Ємець уточнив цю проблему,  проте  ми  весь  час  будемо вертатися  до  неї,  Адаме  Івановичу.  Цей проект постанови можна голосувати п'ять годин підряд, та навряд чи це дасть результат.

     Є дуже  простий  і  дуже  правильний  шлях   вирішення   цієї шахтарської  проблеми,  чому я й попросив слово.  У нас найбільший шахтар і знавець цієї  справи  у  Верховній  Раді  -  хто,  як  ви думаєте?   Моісеєнко.   Зробимо   його   сьогодні  міністром  цієї шахтарської справи,  відправимо в підземелля,  і він  вирішить  цю проблему в Україні протягом одного місяця. Поставте мою пропозицію на голосування, будь ласка. А Тулуб займеться іншими справами.

     Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  я  прошу   не   вносити неконституційні  пропозиції.  По-перше,  ми  з  вами  не  формуємо Кабінет Міністрів. По-друге, звертаю вашу увагу на те, що в пункті 2  проголосованого  нами  за  основу проекту постанови говориться: "Кабінету  Міністрів  України  до  31  березня  1999  року  внести узгоджені  в  установленому  порядку  пропозиції  щодо  збільшення видатків для вугільної промисловості на 1,5  мільярда  гривень..." Тобто голосувати немає необхідності, бо це тут є.

     Будь ласка.   Від   прогерсивних   соціалістів  хто?  Депутат Вітренко. Увімкніть мікрофон.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Уважаемый Адам Иванович!  Я предлагаю в  целях экономии  времени  в  поименном  режиме проголосовать целиком наше постановление.  Оно логично связано с проголосованным уже проектом комитета,  который  мы приняли за основу,  и идет как дополнение к нему. В поименном режиме.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те,  щоб пропозицію Прогресивної соцпартії проголосувати в поіменному режимі, прошу визначитися.

     "За" - 139.

     Рішення прийнято.

     Пропозиції фракцій голосуватимуться в поіменному режимі.

     Депутат Мармазов. Будь ласка.

     МАРМАЗОВ Є.В.  Адам  Иванович!  Пункт  2  сюда  действительно вписывается, но нужно еще добавить и горные законы. Все правильно. Но вот пункт 1 принимать,  чтобы за счет Лазаренко и ЕЭСУ погасить 1,5 миллиарда гривень долга шахтерам,  - это  вообще  реально  или нет?

     Обясните, как  это  сделать?  Наверное,  сначала  суд должен состояться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ставлю  пропозиції  Прогресивної соціалістичної  партії на поіменне голосування.  Суть їх зводиться до того,  щоб допомогти шахтарям,  забравши кошти  в  Лазаренка  і ЄЕСУ. Це - перший пункт.

     Другий пункт  -  негайно  прийняти до розгляду основні засади внутрішньої і зовнішньої політики і ряд проектів інших законів.

     Прошу визначитися. Голосування в поіменному режимі.

     "За" - 164.

     Рішення не прийнято. Прошу по фракціях.

     За: комуністи - 112 із 120; НДП - 8 із 31; Народний рух - 11 із 25; зелені - 2 з 11; "Відродження" - 3 з 18; соціалісти - 0 із  18;  соціал-демократи - 1 із 11;  "Батьківщина" - також 1 із 11;  "Громада" - 0 із 4;  "Незалежні" - 2 з 10;  Рух -  8  із  10; селяни - 1 із 10; прогресивні соціалісти - 14 із 14; "Реформи" - 0 із 8; позафракційні - 1 із 8.

     Шановні колеги!  Ставлю  на  голосування   проект   із   тими доповненнями, які ми проголосували (Шум у залi). Тут іще була одна пропозиція. Депутат Кочерга... Шановні колеги, одну хвилинку! Будь ласка,  давайте  проголосуємо.  "Ввести  мораторій на приватизацію вугледобувних шахт та вуглезбагачувальних  фабрик".  Хто  за  таку пропозицію, прошу визначитись. Голосуємо. Прошу підтримати.

     "За" - 225.

     Шановні колеги,   не   треба   поіменно.   Я   прошу  ще  раз проголосувати. Прошу підтримати цю пропозицію.

     "За" - 224.

     224 і 225 голосів. Шановні колеги! Я ще раз нагадую: мова йде про   те,   щоб   не  давати  можливості  приватизувати  шахти  чи збагачувальні фабрики.

     Хто за те,  щоб провести  голосування  в  поіменному  режимі, прошу визначитись.

     "За" - 183.

     Рішення прийнято.

     Пропозиція про  введення  мораторію  на  приватизацію  шахт і вуглезбагачувальних фабрик голосується в поіменному режимі.

     "За" - 225.

     Покажіть, будь ласка, по фракціях.

     За: комуністи - всі 120; НДП - 5 із 32; Народний рух - 0 із 24; зелені - 2 з 11; "Відродження" - 0 із 18; соціалісти - всі 23; соціал-демократи

-  7  із  14;  "Батьківщина"  -  13  із 14;  "Громада" - 10 із 10; "Незалежні" - 9 із 10;  Рух - 0 із 9; селяни - всі 12; прогресивні соціалісти - всі 14; "Реформи-центр" - 2 з 8; позафракційні - 8 із 18.

     З мотивів - депутат Черняк. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні депутати!  Наша фракція з розумінням  ставиться  до  проблем,  які виникли  у  вугільній промисловості.  Але давайте не перетворювати засідання  Верховної  Ради  на  театр  абсурду.  Основна  проблема вугільної   промисловості   -   це   проблема   рентабельності   і конкурентоспроможності шахт.  А вирішення  її  потребує,  зокрема, приватизації шахт,  їх реконструкції, реалізації програми розвитку вугільної промисловості, реформування її.

     І тому давайте відповідально ставитися до цього питання. Наша фракція,  підтримуючи намагання змінити ситуацію на краще, не може підтримувати абсурдні пропозиції.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Симоненко. І голосуємо.

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Внося это предложение, я призываю вас поддержать его. Ведь это не только стратегические обекты,  это еще и обекты,  имеющие  отношение  к безопасности государства.  Не забывайте о том, что это связано как с обемами работ,  выполняемых под землей,  так и с  ситуацией  на поверхности  в городах (трещат они),  с обводненностью.  Это,  так скажем,  граничащие  шахтные  поля.  Это   и   загазованность,   и обводненность тех же шахт, которые остаются в работе, это проблема оборудования  -  каким   образом   оно   изымается,   и   проблема забутовывания  шахтного пространства.  Это очень и очень серьезные проблемы.

     Это также проблема 36 процентов  зольности  углей,  возникшая из-за  того,  что  у  нас  сегодня  хозяин  там не государство,  а отдельные лица,  и понятие "горная масса" ввели только  для  того, чтобы  спрятать  преступные  свои  деяния и общим валом уничтожить энергетику. И многое другое.

     Уважаемые коллеги!    Это    очень     серьезная     проблема государственной  безопасности.  Я призываю еще раз проголосовать и поддержать это предложение.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще   раз   ставлю   на   голосування.    Нагадую, голосування  в  поіменному  режимі.  Прошу  визначитися щодо цього пункту.  Iдеться про заборону приватизації шахт  і  збагачувальних фабрик. Голосуємо в поіменному режимі.

     "За" - 220.

     Висвітіть, будь ласка.

     За: комуністи - всі 120 за; НДП - 5 із 30; Народний рух - 0 із 24; зелені - 2 з 11; "Відродження" - 0 із 18; соціалісти - всі 23; соціал-демократи

- 6 із  13;  "Батьківщина"  -  13  із  14;  "Громада"  -  всі  11; "Незалежні"  -  7  із  10;  Рух  -  0  із  8;  селяни  - 11 із 12; прогресивні соціалісти - 13 із  14;  "Реформи-центр"  -  1  із  8; позафракційні - 8 із 11.

     Шановні колеги!   Є   ще   одна  пропозиція  -  проголосувати доповнення до  проекту  постанови,  прийнятого  за  основу.  Прошу визначитись із пропозиціями депутата Коломойцева та інших народних депутатів. Голосуємо.

     "За" - 123.

     Рішення не прийнято.

     Шановні колеги!  У декого з депутатів не спрацювали картки, і вони  наполягають,  щоб  іще раз проголосувати в поіменному режимі (але,  я наголошую,  це останній  раз  голосуємо)  пропозицію  про призупинення   приватизації.   Прошу  визначитися.  Голосування  в поіменному режимі.

     "За" - 210.

     Рішення не прийнято.

     Шановні колеги, є пропозиція проголосувати проект постанови з поправками,   які  ми  вже  проголосували,  у  цілому.  Пропозицію Полюховича проголосуємо окремо.

     "За" - 223.

     Прошу ще раз.  Шановні колеги,  голосуємо проект постанови  в цілому.

     "За" - 220.

     Хто за  те,  щоб  голосування  провести  в поіменному режимі, прошу визначитися.

     "За" - 174.

     Рішення прийнято.

     Проект постанови голосується в цілому  в  поіменному  режимі. Прошу підтримати.

     "За" - 242.

     Рішення прийнято.

     Покажіть по фракціях.

     За: комуністи - 119 із 120;  НДП - 18 із 30; Народний рух - 1 із 18;  зелені - 2 з 11; "Відродження" - 10 із 17; соціалісти - 22 з  23;  соціал-демократи  -  7  із  12;  "Батьківщина" - 12 із 14; "Громада" - всі 11; "Незалежні" - 6 із 8; Рух - 1 із 7; селяни - 8 із 10;  прогресивні соціалісти - всі 14;  "Реформи-центр" - 3 з 8; позафракційні - 8 із 11.

     Шановні колеги!  Ми сьогодні цілий пленарний день  розглядали це  питання.  А  в нас є величезний борг.  Ви знаєте,  що протягом чотирьох місяців ми не прийняли жодного рішення  про  ратифікацію. Тому пропоную за той час,  що залишився, розглянути три пропозиції щодо ратифікацій...  (Шум у залі).  Перед завершенням,  Володимире Миколайовичу, одержите слово. Ну, будь ласка.

     Депутат Моісеєнко. Слово для репліки. І депутат Кириленко.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической  партии Украины.  Я благодарен за то,  что Рух высоко оценил мои способности в  защите интересов  угольной  промышленности  и  внес предложение назначить меня министром угольной промышленности. Я уверен, что как человек, который   пять   лет   последовательно  в  этом  Верховном  Совете отстаивает  интересы  угольной  промышленности  и  дважды   избран народным  депутатом  шахтерами Донбасса,  вполне справлюсь на этом посту.

     Но я хотел бы сказать о другом. Для того чтобы согласиться на их предложение,  у меня,  как у любого умного человека, идущего на большую должность, есть два условия. Первое. Мне нужно, чтобы ушел в  отставку  господин  Кучма,  который  будет  мешать  работать  и проводить  свой  курс.   Второе.   Мне   нужно,   чтобы   господин Пустовойтенко,  с  которым  невозможно договариваться даже о таких элементарных вещах,  как,  скажем,  выделение  средств  горняцкому жилищному обединению, ушел в отставку. При этом условии назначать Премьер-министром коммуниста, который...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириленко.  Будь ласка.  За ним - депутат Марченко. І завершуємо.

     КИРИЛЕНКО І.Г. Адаме Івановичу! Я звертаюся до вас особисто і до колег у залі.  Ми взяли на себе величезну відповідальність,  не проголосувавши  за  мораторій  на приватизацію.  Ніхто не каже про призупинення - про мораторій на певний  час.  Не  прийнявши  цього рішення,   ми   збуримо   ситуацію   ще   більше,  а  вона  й  так вибухонебезпечна.

     Шановні колеги!  Я звертаюся і до свого колеги Черняка, якого дуже поважаю. Треба запобігти цьому. Давайте ще раз повернемося до цього питання й проголосуємо.  Бо завтра  ми  побачимо  результати цієї невизначеності в шахтарських регіонах.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Социалистическая оппозиция.  Я присоединяюсь к просьбе  депутатов  еще  раз   проголосовать   за   мораторий   на приватизацию,  потому  что не сработали карточки.  Не один депутат обратился,  и я  вам  говорил,  что  карточка  не  сработала.  Это является мотивом.

     И просьба.  Адам Иванович!  Помните, на закрытом заседании мы приняли  решение  об  отношении  Верховного  Совета  к   проблемам Югославии.  Решение  принято и,  я думаю,  оно внесло свой вклад в стабилизацию положения дел в мире.

     И еще.  Нашей  фракции  было   поручено   доработать   проект постановления  об  отношении  к курдской проблеме и аресту Абдуллы Оджалана.  Я прошу выделить десять минут для того,  чтобы доложить измененный  проект  постановления (мы постарались учесть в нем все замечания со стороны всех фракций) и принять это постановление.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Рішення вже прийняте в цілому. Ми декілька разів голосували.

     ----------

     Розглядається проект Закону України про ратифікацію угоди про позику (Проект системи казначейства)

  4285 UА  між  Україною  та  Міжнародним  банком реконструкції та розвитку.  Доповідає заступник міністра  фінансів  Петрашко  Петро Геннадійович.

     Шановні колеги!  Є  необхідність слухати інформацію чи будемо визначатися й голосувати?  Тоді я пропоную,  колеги,  доповідей не заслуховувати,  а  відвести  п'ять  хвилин на запитання.  I будемо визначатися. Немає заперечень. Петре Геннадійовичу, будь ласка, на трибуну.

     Прошу записатися  на  запитання.  Записалися.  П'ять  хвилин. Висвітіть, будь ласка.

     Депутат Стрижко. За ним - депутат Полюхович.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов, Харьков.  Скажите,  пожалуйста, оценивалось ли данное соглашение с точки  зрения  защиты  национальных  интересов  Украины  в   сфере информационного  обеспечения важнейших государственных институтов, каким является казначейство?

     Дело в том, что как программное обеспечение, так и компьютеры поставляются  из-за рубежа - из Соединенных Штатов,  а современный уровень  соответствующей  техники  без  особого  труда   позволяет контролировать движение данных,  то есть держать под контролем всю информационную базу,  а также вмешиваться в работу соответствующих информационных систем, если есть заинтересованность в этом.

     Покупая программное  обеспечение  и  компьютеры в Соединенных Штатах,  мы тем самым полностью ставим под  контроль  этой  страны важнейший   государственный   институт  -  казначейство.  Скажите, пожалуйста, почему на этом соглашении нет визы Службы безопасности Украины?

     Спасибо.

     ПЕТРАШКО П.Г.,  заступник міністра фінансів України.  Я дякую за  запитання.  Що  стосується  комп'ютерної  техніки,   то   хочу підкреслити лише одне: на сьогоднішній момент компьютерна техніка, яка за своїм рівнем відповідає тим  функціональним  завданням,  що будуть  покладатися  на  неї  в  процесі  роботи,  виробляється за кордоном.  Ви всі добре це розумієте.  І це  не  основне,  з  мого погляду.

     Є питання щодо програмного продукту.  Я хочу сказати, що мова в  цій  позиції  йде  виключно  про  закупівлю  загальносистемного програмного   забезпечення,   яке  слід  розглядати  практично  як продовження апаратних засобів,  тобто операційних  систем,  систем управління базами даних,  мережового програмного забезпечення.  Це програмні продукти,  які  ніколи  -  я  підкреслюю,  ніколи  -  не виготовлялись ні в Україні, ні в колишньому СРСР.

     Прикладне ж   програмне   забезпечення,   яке   реалізуватиме казначейські    функції,    буде    виготовлятися    національними спеціалістами.  І  захист  інформації забезпечується національними програмно-апаратними  засобами,  які  сертифіковані   Національним банком України.  Тобто, я думаю, цей захист інформації - те, що ви мали на увазі,  ставлячи запитання, - безперечно, буде забезпечено і забезпечено саме нашими фахівцями.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Полюхович.  Будь ласка.  За ним - депутат Мазур.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Фракція Народного руху України. Шановний Петре Геннадійовичу!  Уже,  мабуть,  три  місяці (і сьогодні знову ж) по телебаченню вранці чуємо  про  те,  що  комп'ютерна  система  може відмовити   або   видати   неправильну   інформацію   на   атомних електростанціях.   У   мене   в   окрузі   є   Рівненська   атомна електростанція, і це питання дуже актуальне.

     В угоді  мова  йде  про поновлення комп'ютерних систем (і тим самим  передбачається  забезпечення   товаровиробника,   переважно іноземного,  бо  ці  найновіші  системи  і  комп'ютери  не  нашого виробництва)  чи  мова  йде,  як  ви  щойно  сказали,  тільки  про забезпечення  програмами?  Якщо  питання  стоїть  про забезпечення програмами і вони будуть розроблятися  нашими  спеціалістами,  то, оскільки  ви заступник міністра фінансів,  скажіть,  яке може бути співвідношення сум на  закупівлю  програм  закордонних  і  програм наших програмістів?

     Дякую.

     ПЕТРАШКО П.Г.  Дякую за запитання.  Я хочу сказати, що позика складається з трьох основних компонентів:  перший -  це  закупівля обладнання; другий - це програмне забезпечення; третій компонент - це консультації і навчання.

     Що стосується загальної вартості і  співвідношення,  то  можу сказати, що закупівля загальносистемного програмного забезпечення, про  яке  йдеться,  в  загальному  обсязі  витрат   на   програмне забезпечення цього проекту становить приблизно 30 відсотків.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мазур. Будь ласка.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ,   ПСПУ).   Уважаемый   Адам  Иванович!  Уважаемые  народные депутаты!  Ратификация этого соглашения -  вопрос  государственной важности.   От  его  решения  зависит  быть  или  не  быть  нашему государству независимым и суверенным.  Ни  в  коем  случае  нельзя ратифицировать это соглашение. Ни в коем случае, подчеркиваю.

     Поэтому я  требую соблюдать Регламент Верховного Совета,  мои права как депутата и  предоставить  мне  слово  для  содоклада  (в повестке  дня  предусмотрен  мой содоклад).  Я хочу в течение трех минут изложить свою точку зрения,  чтобы вы знали,  что нам  хотят предложить.

     Нельзя ни в коем случае голосовать,  я еще раз подчеркиваю. Я требую слова.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Петре Геннадійовичу. Шановні колеги,  є  пропозиція підтримати угоду і прийняти рішення.  Прошу визначитися.

     "За" - 77.

     Рішення не прийнято.

     ----------

     Шановні колеги!  Слухається питання  про  проект  Закону  про ратифікацію Угоди про грант Всесвітнього екологічного траст-фонду. Доповідає Шевчук Василь Якович. Будь ласка.

     Діємо таким же чином.  Запишіться  на  запитання.  Висвітіть, будь ласка.

     Марченко Олексій. За ним - депутат Білоус.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська   область).   Прошу   передати   слово  Ємцю  Олександру Івановичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЄМЕЦЬ О.І.  Фракція НДП.  Скажіть,  будь ласка,  чи визначено уповноважений банк, який буде обслуговувати грант?

     ШЕВЧУК В.Я.,   міністр   охорони   навколишнього   природного середовища та ядерної безпеки України.  Ні,  поки що не визначено. Це  питання  процедурне,  воно  буде  вирішуватися  відразу  після ратифікації угоди.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Білоус.  Будь ласка.  За  ним  -  депутат Роєнко.

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова та  інформації  (багатомандатний  загально-державний виборчий округ,  НДП).  Народнодемократична партія.  Скажіть, будь ласка,  чи є деталізований кошторис витрат коштів цього гранту? Чи не  станеться,  скажімо,  так,  що  не  будуть  задіяні  механізми контролю  за  цільовим  використанням  коштів  цього  гранту?   І, зрештою,   яка   частка  коштів  призначена  для  консультативного обслуговування фахівців-грантодавців, консультантів, експертів, що є типовим для всіх таких грантів?

     ШЕВЧУК В.Я.  У  рамках гранту підготовлено 10 субпроектів для кожного  з  підприємств,  в  яких   детально   розписано   перелік обладнання,  яке  потребують ці підприємства і яке буде поставлене за кошти гранту на ці підприємства.

     Що стосується консультативного супроводу, то я просив би, щоб цей  пункт  ні  в  кого  не викликав тривоги,  бо грант передбачає передусім супровід  технологічного  налагодження  обладнання,  яке буде постачатися, і підготовку персоналу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Роєнко.  Будь  ласка.  За ним - Марченко Володимир.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська  область).  Прошу  передати  слово  Петру   Миколайовичу Симоненку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Симоненко.

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракция  коммунистов.  Уважаемый  докладчик! Можно было бы подробнее все-таки изложить,  сколько у нас заводов, производящих  холодильники,  какое  оборудование  требуется  и для какого завода,  какая сумма гранта предназначена для этого завода. Какие   последствия   для   остальных   заводов,  которые  сегодня практически лежат? Более подробно, пожалуйста, изложите.

     ШЕВЧУК В.Я.  Дякую за запитання.  У нас сьогодні приблизно 40 підприємств використовують речовини,  які руйнують озоновий шар, у своєму виробництві.  Під час підготовки гранту -  це  безповоротна фінансова   допомога   -   для  модернізації  було  обрано  десять підприємств за таким критерієм:  ці підприємства використовують не менше    2    тонн    озоноруйнуючих    речовин   на   рік,   їхнє фінансово-економічне становище стабільне.

     Будь ласка, я назву вам усі ці десять підприємств: акціонерне товариство  "Норд"  (місто  Донецьк)  -  10  мільйонів  341 тисяча доларів;  акціонерне товариство "Рефма" (Запорізька область, місто Мелітополь)  -  897 тисяч;  акціонерне товариство "Харківхолодмаш" (місто Харків)  -  1  мільйон  136  тисяч;  акціонерне  товариство "Одесахолод" (місто Одеса) - 951 тисяча; НТО "Дніпро" (місто Київ)

-  64  тисячі;  акціонерне  товариство   "Сімферопольський   завод побутової  хімії"  - 3 мільйони 894 тисячі;  акціонерне товариство "Донецький  хімічний  завод"  -  2   мільйони   871   тисяча;   ВО "Електронмаш" (місто Київ) - 134 тисячі; ВАТ "Ремторгустаткування"

- 1 мільйон 262 тисячі  доларів,  і  ще  є  "Дніпропобуттехсервіс" (місто Дніпропетровськ).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р. Социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты! Уважаемый  Адам  Иванович!  Я  хочу  обратить  ваше  внимание   на следующее.  Именем парламента, ратифицируя это соглашение, мы даем ему дорогу.  Значимость этого решения необычайная, вся тяжесть его ляжет  на наших налогоплательщиков.  Поэтому процедура ратификации должна неукоснительно выполняться. Должен быть доклад. Обязательно должен выступить содокладчик,  который проверил бы цифры и показал эффективность  этих  кредитов.  Только  после   обсуждения   можно принимать решение о ратификации.

     Я обращаюсь к вам,  Адам Иванович,  и прошу вас не перенимать худшие традиции Александра Мороза, который проводил ратификацию за пять  минут,  и  сегодня Украина должна 12 миллиардов долларов.  Я приведу  только  несколько  цифр:  за  20  дней  января  в   доход государства  получено  420 миллионов гривень,  а по внешним долгам необходимо выплатить 437 миллионов.

     Поэтому прошу соблюсти  процедуру  и  призываю  депутатов  не участвовать в позорном действии, которое называется "ратификация".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василю Яковичу...

     ШЕВЧУК В.Я.  Шановні  народні  депутати!  Дозвольте  лише два слова.  Я хочу сказати,  що це - не кредит.  Грант не лягає важким тягарем  на наших платників податків.  Це - безповоротна фінансова допомога на суму 23,2 мільйона доларів.  Завдяки цій  допомозі  ми можемо  зберегти 18 тисяч робочих місць з усіма вашими соціальними програмами.  Тому я дуже прошу підтримати ратифікацію цієї  угоди. Вона не лягає на плечі платників податків.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю  Яковичу.  Ставлю  на  голосування пропозицію  про  ратифікацію   цієї   угоди.   Прошу   підтримати. Голосуємо.

     "За" - 213.

     Шановні колеги!  Я прошу ще раз.  Будь ласка,  дружно.  Закон необхідний.  Міністр чітко і зрозуміло доповів,  що дає грант.  Це майже 20 тисяч робочих місць,  10 промислових підприємств матимуть необхідну технічну й  фінансову  допомогу.  Давайте,  будь  ласка, дружно підтримаємо. Голосуємо.

     "За" - 242.

     Рішення прийнято.

     ----------

     У нас  ще  є  11  хвилин.  На  трибуну  запрошується  міністр енергетики Іван  Васильович  Плачков.  Шановні  колеги,  у  вас  є можливість  познайомитися  з  новим  міністром.  Поки  він  іде до трибуни, привітаймо його з призначенням (Оплески) і поспівчуваймо.

     Прошу депутатів записатися. Будь ласка, висвітіть.

     Депутат Марченко з  Черкаської  області.  За  ним  -  депутат Гінзбург.

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Шановні колеги! Нами не сприйнята досить жорстка пропозиція Наталії Михайлівни Вітренко  про  експропріацію коштів  Павла  Івановича  Лазаренка.  Шановний  Іване Васильовичу, скажіть,  будь ласка,  а чи не дешевше було б нам і нашій  державі звернутися  до  Павла  Івановича  з проханням,  щоб він позичив ті кошти, які потрібні на реконструкцію київських тепломереж?

     Дякую за відповідь.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Не відповідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  не перетворюйте серйозне  питання...  Ну  як хтось може за Павла Івановича казати?  Це якби він був, ми могли б до нього звернутися.

     Депутат Гінзбург. Будь ласка. За нею - депутат Гусак.

     ГІНЗБУРГ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Иван Васильевич!  Я понимаю  важность  рассматриваемого  вопроса,  но  у  меня вопрос, который мне ближе, и я прошу на него ответить.

     Учитывая то,  что есть Министерство угольной промышленности и Министерство   энергетики,   почему   такой  завод,  как  "Красный металлист"  в  городе  Конотопе,  который  поставляет  уголь   для выработки  электроэнергии,  не  может  провести  взаимозачет  и на сегодня отключен?  Возможно ли  решение  этого  вопроса  вами  как министром?

     ПЛАЧКОВ І.В.,  міністр енергетики України. Спасибо. Если этот вопрос можно решить в рамках тех нормативных  документов,  которые сегодня действуют, мы его решим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   пропоную   вам,  Ольго  Петрівно,  звернутися особисто до Івана Васильовича.  Це питання не стосується того, яке ми розглядаємо. Мова йде про теплопостачання міста Києва.

     Депутат Гусак. Будь ласка. За ним - депутат Ємець.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Шановний Іване Васильовичу!  Безумовно, тема теплопостачання міста Києва дуже важлива,  і те,  що намічено з допомогою  цього  траншу зробити для Києва, важливо.

     Хотілося б   знати,   яким   чином  буде  проводитися  заміна котлоагрегатів на ТЕЦ Києва,  чи  будуть  там  задіяні  українські виробники  котельного  обладнання?  А  також яке ваше ставлення до заміни турбоагрегатів на ТЕЦ Києва?

     Дякую за увагу.

     ПЛАЧКОВ І.В.  Спасибо за вопрос.  Я начну  со  второй  части. Замена   турбоагрегатов   в  этом  проекте  не  предусматривается. Предусматривается  только  расширение  ТЭЦ  "пиковыми"  котлами  и замена котлов в котельных.

     Что касается   отечественного   производителя,  то  условиями кредита предусмотрено,  что тендерный комитет может выбрать  котлы украинского производителя, даже если украинское оборудование будет стоить на 15 процентов дороже,  при одинаковом качестве. Это котлы харьковского завода (сейчас мы уже работаем с ними). И планируется изготовление котлов на киевских предприятиях.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ємець. Будь ласка.

     ЄМЕЦЬ О.І. Фракція Народно-демократичної партії. Дякую, Іване Васильовичу,  ви  майже  відповіли  на  запитання,  яке я хотів би поставити. Ми досить детально опрацьовували умови цього кредиту, і скажу,  що  це один із небагатьох кредитів,  де нам,  справді,  не нав'язують якусь застарілу техніку,  що її завезуть із-за кордону, а  є  можливість  проведення  нормального тендера.  Тому ми хочемо закликати, особливо депутатів-киян, підтримати цей кредит.

     Дякую.

     ПЛАЧКОВ І.В.  Спасибо  за  поддержку.  В  продолжение  вашего комментария  скажу,  что  здесь  предусмотрена  и  замена большого количества    предварительно    изолированных    труб,     которые изготавливаются  в  Украине.  Есть  четыре  завода,  которые будут участвовать    в    тендере.    Предприятия    электротехнического оборудования,    много    металлургических    предприятий    будут задействованы. Это достаточно большой кредит, большой обем работ, и   практически   все   деньги   кредита   направлены  на  закупку оборудования.

     И хочу отметить такую особенность этого  кредита.  Та  часть, которая    должна    финансироваться   украинской   стороной,   по договоренности  будет  закрываться  в  принципе  уже  выполненными работами  на  обектах,  которые  строились  и  не закончены.  Это котельная "Поздняки" и ряд других обектов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  Іване Васильовичу (Шум у залі). Шановні колеги,  я не розумію,  що за шум. Є ще хвилина? Уже немає її.  Шановні колеги,  ви ж бачите  (і  я  бачу  по  монітору),  що залишилися секунди.

     Шановні колеги!  Я розумію,  що ми стомилися. Уже завершуємо. Мова йде про ратифікацію угоди,  яка має корінним чином  поліпшити теплопостачання  міста,  в  якому  ми  всі сьогодні живемо.  Прошу підтримати. Голосуємо.

     "За" - 118.

     Рішення не прийнято.

     Шановні колеги!  У  зв'язку  із  ситуацією  (я   дивлюся   по монітору) є пропозиція якщо не завтра, то на наступному пленарному тижні  повернутися  до  розгляду  цих  двох   законопроектів   про ратифікацію, щодо яких ми не зуміли прийняти рішення.

     ---------------

     І ще одна пропозиція,  шановні колеги,  якщо буде ваша ласка. Ми на сьогодні включили питання про  проект  Закону  про  внесення змін  до  статті  22  Закону  України  про  оподаткування прибутку підприємств. Одне речення. Будь ласка, послухайте уважно, можливо, ми зараз проголосуємо.

     Пропонується викласти   в   законі   так:  "До  10  відсотків амортизаційних відрахувань, нарахованих підприємствами, установами і  організаціями  всіх форм власності,  крім платників фіксованого сільськогосподарського податку,  може  централізуватися..."  Ми  з вами прийняли Закон про фіксований сільськогосподарський податок.

     Одне речення,   будь   ласка,   Василю   Яковичу,   і  будемо голосувати.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  17 грудня 1998 року ми прийняли Закон про фіксований сільськогосподарський податок,  згідно з яким плата  з  прибутку  підприємств входить до фіксованого податку.  І виходячи з  цього  статтею  9  закону  для  платників  фіксованого сільськогосподарського  податку  до  2004 року зупинено дію Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

     Поряд із цим після прийняття в кінці грудня  змін  до  Закону про  оподаткування  прибутку  підприємств  щодо  централізації  10 відсотків амортизаційних відрахувань...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Яковичу, питання зрозуміле і прозоре. Будь ласка, прошу підтримати. Голосуємо.

     КРУЦЕНКО В.Я. Прохання підтримати.

     "За" - 178.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Знову  така  ж  ситуація  (Шум  у залі).  Шановні колеги,  не шуміть.  Є пропозиція повернутися пізніше до  розгляду цього питання. Сьогодні ми його не вирішимо.

     Шановні колеги!  Була пропозиція депутата Марченка - провести протягом п'яти хвилин закрите засідання для прийняття того проекту рішення,  який  він  підготував і погодив із фракціями.  Проводимо закрите засідання? Прошу визначитися. Це протокольне рішення.

     "За" - 119.

     Рішення не прийнято.

     Вечірнє засідання  оголошується  закритим.   Завтра   початок роботи о 10 годині.

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська  область).  Вопрос, вынесенный  на  рассмотрение  сессии,  не  просто важный,  даже не чрезвычайно  важный,  он  -  жизненно  важный.  И   в   этом   нет преувеличения.

     Дело не  только в той ключевой фундаментальной роли,  которую обязана играть угольная отрасль в жизни страны и  функционировании экономики. Главное в другом. Угольная отрасль сегодня является тем полигоном,   на   котором   отрабатывается   и    совершенствуется дьявольский        механизм       уничтожения       отечественного товаропроизводителя.

     Сегодня "загортают" шахты,  угольную отрасль, а завтра придет черед  сельскому хозяйству,  энергетике,  металлургии и так далее. Это страшная опасность.

     Я, наверное,   единственный   депутат   в   этом   зале,    в избирательном  округе  которого  расположены  две  государственные холдинговые компании:  "Свердловскантрацит" и  "Ровенькиантрацит". Доходная   часть   бюджетов  двух  городов  округа  -  Ровеньки  и Свердловска - на 80-90 процентов напрямую связана  с  ситуацией  в угольной   отрасли.  Спасем  угольную  отрасль  -  спасем  города, выплатим  пенсии,  зарплату   бюджетникам,   обеспечим   выживание социальной сферы.  Не отстоим угольную отрасль - похороним вначале Донбасс, а затем и всю Украину. Это очень серьезно.

     Мои предложения:

     прекратить бездумное шараханье в вопросе закрытия  шахт  (это кроме всего прочего говорит и о том,  что у министерства и Кабмина нет продуманной государственной политики);

     внести изменения в Государственный бюджет Украины - вернуться к  той  сумме  средств для поддержки угольной отрасли,  за которую проголосовали в зале Верховного Совета 288 депутатов, а именно 3,1 миллиона гривень (затем был осуществлен подлог,  подмена документа и в проекте Кабмина вновь оказалась цифра 1,566 миллиарда).

     В целом поддерживая постановление Кабинета  Министров  от  27 ноября 1998 года,  предлагаю приостановить действие пунктов 14- 15 в части введения вексельного  обращения  в  расчете  с  Пенсионным фондом и отсрочки по ним на 180 дней.  Если мы это не сделаем,  то Пенсионный  фонд  будет  окончательно  разорен,  а  значит,  будут истреблены пенсионеры, в том числе и угольщики.

     И еще одно. Когда речь заходит о взаимных долгах Минуглепрома и Минэнерго,  энергетики постоянно заявляют о том,  что  угольщики должны  им больше.  Наверное,  это правда.  Но это только половина правды.  Дело в том,  что энергетикам должны холдинговые компании, как  правило  коксовые,  а  Минэнерго  должно  другим  холдинговым компаниям,   как   правило   энергетическим.   Пример:    компании "Ровенькиантрацит"  Минэнерго  задолжало  за поставленный уголь 55 миллионов,  а  компании  "Свердловскантрацит"  -   37   милллионов гривень.

     И последнее.  Горько  об  этом  говорить,  но  вопрос  о том, закрывать или не закрывать шахту,  решает уже не министр и даже не Кабинет Министров.  Это решает тот, кто заказывает музыку, то есть Международный валютный фонд и  Мировой  банк.  Могу  сослаться  на конкретный   документ,   где   это   зафиксировано.  Речь  идет  о меморандуме,  подписанном МВФ и Кабинетом Министров летом прошлого года.  Именно там четко зафиксировано, что правительство обязуется ежегодно закрывать не менее 20  шахт.  Именно  в  этом  серьмяжная правда.