ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  5  т р а в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Верховна Рада розпочинає пленарне засідання. Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації. Прохання зареєструватися.

     Зареєструвалися 349  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Шановні народні депутати!  Шановні гості!  Вчора до України з офіційним  візитом  прибула делегація Національної Ради Словацької Республіки   на   чолі   з   Головою   Національної   Ради    Його Високоповажністю паном Йозефом Мігашем.  Дозвольте мені від вашого імені  і  себе  особисто  сердечно  привітати   високу   словацьку делегацію  та  надати  слово  для виступу Голові Національної Ради Словаччини Його Високоповажності панові Йозефу Мігашу (Оплески).

     ЙОЗЕФ МІГАШ,  Голова Національної Ради Словацької Республіки. Шановний  пане Ткаченко!  Шановні пані й панове депутати!  Шановні друзі!  Одинадцять років я жив у вашій країні.  Я приїхав  у  вашу країну  в 1973 році як студент Київського університету,  а покинув її у 1982 році як кандидат наук.

     З 1993 до 1996 року був дипломатом у вашій країні.

     Я словак з українською освітою.  Я цього ніколи не  стидився, не  заперечував  і ніколи про це не жалкував.  Я майже один з вас. Маю у вашій країні багато особистих, навіть дуже близьких друзів - депутатів,  високих державних представників. Добре це чи не добре? Я відповідаю однозначно: добре.

     "Кожний день зустрічайте людину",

- говорить один наш славний поет.  Дуже добре сказано. В Україні - в  містах  і  селах,  в  автобусі  38,  на  вулиці  Ломоносова,  у парламенті  і  в  уряді,  у  моїй рідній alma mater - університеті імені Тараса Шевченка - я їх за 11 років  зустрів  сотні  тисяч  і дякую долі за ці зустрічі.

     У Києві  я  познайомився  зі  своєю дружиною,  в університеті імені Тараса Шевченка свої перші університетські  кроки  робила  і моя донька Мартина.  Вона і син Йозеф відмінно вивчили російську й українську мови.  Я міг би навіть сказати: моя рідна Україна, хоча я тілом і душею словак (Оплески).

     Вибачайте мені  за  таке признання про мої почуття,  але я не міг,  не зумів,  не хотів зробити іншого вступу до мого виступу  у вашому парламенті.

     Шановні друзі!  Україна,  як  і Словаччина,  є нова незалежна держава,  приблизно на три роки старша.  Коли виникає держава, все болить, емоції та прагматизм взаємно переплітаються. Так, як і ви, і ми мусили відділитися від сильнішого брата,  ставати  на  власні ноги. Ми це зробили демократично, конституційно, без конфліктів та воєн.  Вірте мені,  дорогі українські друзі,  історія це оцінить і дасть як світлий приклад. Бо є й інші приклади, скажімо, у Союзній Республіці  Югославії,  де  такі  питання   вирішуються   воєнними засобами.

     Ми повинні   були   сформувати  власні  економіку,  фінансову систему,  державні  органи,  свою  власну  зовнішню  політику   та дипломатичну      службу,      відновити      власну     культуру, загальнонаціональну та державну ідентичність. Це і багато, і мало. Але  це історичні почини.  Ми їх творці та гаранти реалізації.  Не забуваймо цього, колеги!

     Шановні друзі!  Я розумію ваші проблеми,  бо знаю,  які вони, знаю їх. Бажаю вам успіхів, щоб ви оживили промисловість, щоб дали людям більше роботи і грошей,  щоб  стабілізували  свою  фінансову систему,  щоб зробили ясним своє законодавство,  щоб до вас ринули підприємці з цілої Європи та світу,  щоб Словаччина була  для  вас найліпшим економічно-торговим партнером.

     Неможливо, щоб  такі близькі за духом і географічно люди були так віддалені економічно й торгово,  як це бачимо сьогодні.  Назад дороги немає, шановні друзі! Вперед треба йти! (Оплески).

     Дорогі депутати!   Наші   взаємовідносини   з  історичного  й теперішнього погляду не мають ніяких політичних проблем.  Це добра та  важна  вість.  Здійснюється  перше  історичне завітання Голови Національної Ради Словацької  Республіки  в  Україну.  Я  не  хочу дефілювати  та говорити урочисті промови.  Я хочу діяти та змінити наші відносини на краще.  Немає у нас на це сили?  Я  запитую  іще раз: немає у нас на це сили? Є. Досить алібізму, досить мудрування та спекуляцій.  Словацькі й українські депутати!  Станьмо на  чолі акселерації словацько-українських відносин!

     Ми, Словаччина й Україна,  живемо в Європі, що змінюється. Що у зв'язку з цим є важливим?  Ми  повинні  інтегруватися  до  нової Європи,  нового  Європейського союзу;  ми повинні інтегруватися до нового великого європейського ринку та потенціалу  -  упевнено  та твердо  з  власними  цінностями  та національною ідентичністю.  Ми маємо що запропонувати.  Головне - можемо до  цього  європейського змагання та співробітництва запропонувати працьовитих та освічених людей.  Не треба того боятися.  Наші та ваші громадяни  цей  іспит часу  надпрогресу  витримають.  Не треба сидіти осторонь,  а треба піти  на  змагання.  Ми  переконані,  що  наші  громадяни  нас  не підведуть.  Нічого немає ціннішого, ніж людський потенціал країни. Я знаю і словаків, і українців, вірю їм.

     Ми зустрічаємося з вами у році,  коли переплітаються сторіччя та  десятиріччя.  В  таких  ситуаціях  належить  говорити про нові уявлення. Так, це правда. Що розумне та відповідальне ще сказати?

     Перше. Щоб був  у  світі  та  в  Європі  мир.  Війна  нищить, знецінює.  Криза у Косово та в Югославії не має іншої перспективи, як зупинити воєнні дії та відновити мир.

     Друге. Щоб було у  світі  більше  соціальної  справедливості, рівності,  більше  соціальних гарантій.  За минулого режиму ваша і наша країна уміли пристойно забезпечити деякі  речі.  Треба  це  у нинішніх  державнополітичних,  економічних,  соціальних відносинах забезпечити й сьогодні.

     Третє. Треба щоб було  менше  злочинності  та  мафії,  більше безпеки для наших громадян.  Громадянин,  який щоденно наражається на небезпеку, не є вільним громадянином.

     Четверте. Нам   треба    більше    людяності.    Православна, католицька,  взагалі  християнська та й світська душа не може,  не повинна йти за нами пішки,  відставати,  а повинна йти перед нами. Так, ми не боїмося сказати, що ми, слов'янські душі, завжди хочемо більшої заглибленості, не хочемо зоставатися на поверхні. Це добра вість.  Але  дбаючи  про інтеграцію в Європу,  ми повинні водночас просувати ці цінності у своїх власних країнах.  Дуже багато роботи чекає   на   нас   на   цій  ниві,  вона  вимагає  енергійності  й наполегливості,  проте без роботи,  енергії та  докладення  зусиль неможливий ніякий результат.

     Я вірую в неньку Україну, люблю вашу країну. Від щирого серця бажаю вам тільки добра та щастя.  Інакше не можу. Хай вам щастить! Перед нами, шановні друзі, велике свято - День Перемоги. Вітаю вас з цим святом і бажаю всього найкращого.

     Щиро дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Дозвольте від вашого імені подякувати  пану  Йозефу  Мігашу за змістовну та яскраву промову у Верховній Раді України,  побажати йому і очолюваній ним делегації, всьому  словацькому  народу добра,  здоров'я і хорошої співпраці з Україною (Оплески).

     ----------

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

     Мироненко Віктор Андрійович звертається до Президента України стосовно порушення законних прав ветеранів. Прошу визначитися.

     "За" - 212.

     Голосуємо про направлення. Будь ласка.

     "За" - 221.

     Я прошу:  проголосуйте,  будь ласка.  Уже ж є 221 голос. Якби 121, я не ставив би на повторне голосування.

     "За" - 253.

     Рішення прийнято.

     Народний депутат Онуфрійчук  Михайло  Якович  звертається  до Президента  України  з депутатським запитом щодо грубого порушення чотирьох  статей  Конституції  України,  десяти  законів  України, ігнорування  висновків  п'яти міністерств і відомств при прийнятті розпорядження Кабінету Міністрів України,  що стосується утворення державних    акціонерних   товариств   на   базі   видавництв   та поліграфічних  підприємств  з  передачею   100   відсотків   акцій товариств  та  майна підприємств,  що ліквідуються,  до статутного фонду ДАК "Укрвидавполіграфія".

     Прошу визначитися.

     "За" - 224.

     Прошу проголосувати про направлення.

     "За" - 223.

     Будь ласка, голосуйте.

     "За" - 268.

     Рішення прийнято.

     Луценко Віталій  Іванович  звертається  до   Прем'єр-міністра України:  про порушення Кабінетом Міністрів України Конституції та Закону  про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень  громадян України щодо права користування і розпорядження своєю власністю та зобов'язання  держави  забезпечити   збереження   та   відновлення реальної   вартості   заощаджень   громадян   і   гарантування  їх компенсації та повернення.

     Кірімов Іван  Захарович  звертається  до  Прем'єр-міністра  з приводу  заборгованості  з виплати пенсій,  компенсацій потерпілим внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  і  дітям  у  Бородянському, Вишгородському,  Іванківському,  Макарівському, Поліському районах та місті Славутичі Київської області.

     Охріменко Костянтин     Олександрович     звертається      до Прем'єр-міністра  України  в зв'язку з невиплатою заробітної плати та стипендій у навчальних закладах міста Дружківки.

     Гуцол Михайло  Васильович  звертається  до   Прем'єр-міністра України  стосовно  відкриття  початкової школи в селі Нова Слобода Сокирянського району Чернівецької області.

     Черненко Віталій Григорович звертається  до  Прем'єр-міністра України:  про  надання  фінансової  допомоги профтехучилищам міста Горлівки.

     Михайло Косів    і    Богдан    Костинюк    звертаються    до Прем'єр-міністра  України:  про  переслідування  голови Косівської районної спілки підприємців "Косівщина" Михайла Данилюка.

     Прошу підтримати ці запити.

     "За" - 254.

     Рішення прийнято.

     Семенюк Валентина Петрівна  звертається  до  Прем'єр-міністра щодо  здійснення  заходів,  спрямованих  на  підтримку  і державне заохочення підприємств,  що випускають високоякісну продукцію;  до голови  Державної податкової адміністрації України:  про порушення податкового законодавства товариством "Міжгалузевий  центр  якості "Прирост".

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 226.

     Рішення прийнято.

     Черненко Віталій   Григорович   звертається  до  Генерального прокурора України:  про факти порушення законодавства в  закритому акціонерному товаристві "Горлівськтепломережа".

     Будь ласка.

     "За" - 223.

     Рішення прийнято.

     Група народних  депутатів  (Матвієнко,  Подгорний  та  інші - всього 15 чоловік) звертається до голови Вищого арбітражного  суду України  стосовно порушень законодавства при здійсненні правосуддя щодо господарського спору між  Тернопільською  облспоживспілкою  і Тернопільською міською радою.

     Голосуємо.

     "За" - 136.

     Рішення прийнято.

     Лавриненко Микола    Федорович   звертається   до   прокурора Закарпатської області у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на звернення  стосовно  ситуації,  що  склалася навколо Мукачівського центрального ринку.

     "За" - 167.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Шановні колеги!  У нас ще 8 хвилин для виступів від  фракцій. Від прогресивних соціалістів слово надається депутату Вітренко. За нею буде виступати депутат Коломойцев.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  За период после нашего последнего пленарного заседания фракция  провела  работу  в округах,  встречаясь с населением.  Мы изучали  проблемы,  которые  действительно  больше  всего  волнуют сегодня наших избирателей.  Назывались обычные проблемы: невыплата зарплаты,  повышение тарифов на жилищнокоммунальные услуги.  Но  в Евпатории  меня  просто  потрясло  количество  обращений  к  нам с просьбой защитить население от милицейской мафии.

     Милиция в Украине занимается сегодня ярко выраженным рэкетом. Поборы  в  фонд  поддержки  милиции  или  поддержки семей погибших милиционеров превращаются в дань,  взимаемую независимо  от  того, может  человек  или  предприятие  платить  или  не  может.  В КПЗ, рассчитанную на 8-10 человек, бросаются 20-30 человек. Практически половина из них - без вины виноватые. Это - молодежь. Молодежь там просто травят, не кормят. Вши, туберкулезные палочки стали обычным явлением в КПЗ. Особенно бесчинствуют на дорогах Украины работники ГАИ.

     2 мая в Шостке нас на ровном месте при скорости 20 километров в  час  остановили  на  переезде  два  гаишника.  Я  обращаюсь и к депутатам,  и к вам лично,  Александр Николаевич:  пора с  этим  в Украине заканчивать.  Нужно не только провести День правительства, чтобы Кравченко отчитался  о  работе  правоохранительных  органов. Нужно  поручить  Комитету по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной  деятельности   и   борьбы   с   организованной преступностью   разработать   проект   закона,  согласно  которому запретить милиции брать деньги в руки в  качестве  штрафов,  пусть они  выдают квитанции.  И нужно обеспечить всех водителей газовыми пистолетами,  дав возможность  им  защищать  себя  от  беспредела, творимого сегодня работниками милиции и ГАИ.

     Я считаю,  что  этот вопрос назрел настолько,  что парламенту нужно определяться с этим.

     Нас поразила также реакция коммунистов, которые находятся при власти,  связанная  с  попыткой  остановить развитие Прогрессивной социалистической партии Украины.  Так, в Симферополе 28 апреля нам было отказано в предоставлении помещения, более того, были вызваны омоновцы,  которые  забаррикадировали   вход   в   Симферопольский горсовет,  чтобы Витренко и Марченко не вошли туда. И мы вынуждены были проводить встречу с населением на ступеньках горисполкома.

     Попытка остановить нашу партию и развитие нашей идеологии  не удастся.  И  если  социалисты  и коммунисты бесчинствовали 1 мая в Ужгороде,  пытаясь не разрешить проводить наши митинги, то это все им не поможет. Я хочу, чтобы вы сделали правильные выводы.

     И еще   один   момент  -  относительно  подготовки  Бюджетной резолюции.  Александр  Николаевич,  через  месяц  нужно  принимать Бюджетную  резолюцию.  Парламент  должен  работать сейчас только в русле подготовки Бюджетной резолюции  -  речь  идет  о  разработке концепции Налогового кодекса и всех законов, которые...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

     Будь ласка. Депутат Коломойцев. За ним - депутат Гошовська.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ

 106, Луганська  область).  "Заявление  фракции  Селянской  партии Украины.

     1 мая      в      Краснодоне      12      шахтеров      шахты "Суходольская-Восточная",    бастовавшие   несколько   месяцев   с требованием выплатить долги по зарплате,  вскрыли себе  вены.  Еще два  человека  госпитализированы с диагнозом "общее истощение".  С помощью врачей шахтеров удалось спасти.

     Люди пошли на  крайнюю  меру  -  суицид  из-за  невозможности прокормить себя и своих детей.

     Требование шахтеров одно: выплата долгов по зарплате.

     С таким же требованием выступают учителя, врачи, энергетики - граждане Украины, работающие в бюджетной сфере.

     Что необходимо   сделать?   Чего   требует    государственная мудрость?   Экономическому  блоку  Кабмина  необходимо  немедленно разработать реальный и понятный народу механизм  погашения  долгов по зарплате.

     Голодный шахтер  не  может  работать,  голодный врач не может лечить, голодный учитель не может учить детей, голодный селянин не может растить хлеб.

     Необходим новый  курс  в  экономике Украины - государственное регулирование как система  законодательных  актов,  обеспечивающих защиту народа.

     Для преодоления  кризиса в угольной промышленности необходимо немедленно положить конец  ущербу,  который  причиняется  импортом угля из-за границы.

     Первоочередным является    вывод    угольной    отрасли    на рентабельную работу.  Для  этого,  во-первых,  Минфину  необходимо выполнить постановление Верховного Совета об увеличении бюджетного финансирования Минуглепрома на 1,5 миллиарда гривень.

     Во-вторых, Кабмину  необходимо  гасить  долги   по   зарплате поставкой  в  счет  долгов  продуктов  питания,  товаров народного потребления по государственным ценам.

     Шахтеры требуют выплаты долгов по зарплате.  Депутаты требуют выплаты  шахтерам и бюджетникам долгов по зарплате.  Народ Украины требует выплаты долгов по зарплате.

     В-третьих, Кабмину,  Минуглепрому,  Генеральной  прокуратуре, СБУ,  МВД необходимо разобраться,  кто присвоил деньги шахтеров за выданный на-гора уголь. Необходимо поддержать жесткую, решительную борьбу Генпрокуратуры за наведение порядка в расчетах за уголь.

     Нужно ли помогать Минуглепрому?  Да,  конечно. Но мы вправе и обязаны  требовать,  чтобы  Минуглепром  навел  порядок  в   своем хозяйстве  как  первое  условие  для  получения помощи от народных депутатов.

     В последнее время Минуглепромом  начали  внедряться  принципы государственного    регулирования,    планирования   и   контроля. Необходимо активизировать работу, уйти от грабительского бартера и потерь  по  НДС  за  счет  развития госпредприятий Минуглепрома по поставкам  на  шахты  оборудования  напрямую   от   машзаводов   и обеспечения своевременной оплаты за отгруженный уголь.

     Программа, основанная  на  принципах усиления законодательной роли  государства,  основывается  на  простом   принципе   морали: процветание  и здоровье народа зависит прежде всего от того,  чего хочет и в чем  нуждается  огромная  масса  граждан.  И  во-вторых, получают ли граждане все это..."

     Я заканчиваю.

     По поводу  событий в Краснодоне скажу,  что 30 апреля я лично был в казначействе  и  в  Кабинете  Министров.  Премьером,  первым вице-премьером  были подписаны документы о выдаче денег на выплату заработной платы.  Однако в системе Минуглепрома  эта  команда  не прошла.  Задача  исполнительной  власти  всех  уровней  - решить в первую очередь вопрос выплаты долгов  по  зарплате,  не  допустить повторения трагедии, которая произошла в Краснодоне.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Гошовська від групи "Незалежні".

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   178, Харківська  область).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Історія цього  сумного  питання  налічує  майже п'ять   років.  Саме  тоді  на  базі  виправного  закладу  УВП-17, розташованого в Балаклійському районі Харківської області,  згідно з   наказом   міністра  внутрішніх  справ  була  створена  обласна протитуберкульозна лікарня  на  сто  ліжок  для  лікування  хворих легкими формами туберкульозу.

     Із того часу багато води з паличками Коха збігло в Сіверський Донець та його притоки.  Обласна  протитуберкульозна  лікарня  для в'язнів  стала  міжобласною  справжньою фабрикою смерті для сотень засуджених і місцевим екологічним Чорнобилем для  жителів  значної частини Слобожанщини, включаючи Донецьку та Луганську області. Про це однозначно свідчать результати численних перевірок,  проведених відповідними комісіями, установами та організаціями.

     Сотні листів,   звернень,  депутатських  запитів  мали  своїм кінцевим   результатом   або   пусті   відписки,   або   формальне підтвердження   того,  що  дана  проблема  має  місце  і  потребує вирішення, або повне мовчання.

     Шановні колеги!  Я розумію,  що слово сьогодні в нас не  діє, воно   знівелювалося   і   нагадує  предмет,  покритий  цвинтарною сріблянкою.  Тому ми так ніколи й не  прислухаємося  до  того,  що говоримо  тут,  бо  виходимо  і  забуваємо про це.  Але все ж таки ситуація  з  протитуберкульозною  лікарнею  для   засуджених   при установі  УВП-17  у  Балаклійському  районі  вже типова і потребує термінового вирішення.  Сьогодні там знаходиться  1700  хворих  на туберкульоз,  серед  яких понад 250 - з відкритою формою.  Про які санітарні норми може йти мова,  якщо лікарня  розрахована  на  400 ліжок,  а  засуджених  хворих у ній у чотири рази більше,  коли на кожного хворого в окремих палатах припадає лише до двох квадратних метрів?  А  про яке повноцінне лікування можна вести мову,  якщо в поточному році на медикаменти  виділено  по  4  гривні  на  одного засудженого, у той час коли місячна норма становить 86 гривень? До такого лікування  та  існування  засуджених  додайте  незадовільну забезпеченість  медичним  персоналом,  відсутність централізованої стерилізації і так далі.

     Зрозуміло, що сьогодні психологічний стан  жителів  населених пунктів,  що межують з УВП-17,  не назвеш стійким,  бо в них є всі підстави  бити  тривогу.  Так,  у   населених   пунктах   Пришибі, Явірському,   Андріївці,  Жовтневому,  які  розташовані  поруч  із небезпечним  виправним  закладом,  хворіють   на   туберкульоз   у чотири-шість разів частіше, ніж у середньому по області.

     Очевидно, наведених  мною  фактів  і  нерадісних  прикладів з виправнолікувальної   діяльності   УВП-17   досить,   щоб   навіть неспеціалісту зробити висновок:  даний заклад у нинішньому вигляді є  джерелом  підвищеної  небезпеки  для  здоров'я  жителів  усього Слобідського краю.  Не секрет, що туберкульоз - хвороба голодних і незахищених.  Для її розповсюдження в Україні є всі  умови,  а  на Слобожанщині  такі умови створені штучно.  Щоб не сталося гіршого, щоб  не  шукати   крайніх   у   майбутньому,   як   винуватців   у Чорнобильській трагедії,  треба сьогодні розставити всі крапки над "і" у справі з в'язницею-лікарнею у Балаклійському районі.

     Я прошу,  Олександре Миколайовичу, дати доручення Генеральній прокуратурі розібратися з цим питанням і вжити конкретних заходів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   колеги!   Ми   використали  час. Доручення ми,  безперечно,  дамо.  Внесено  таку  пропозицію,  щоб надати по одній хвилині для репліки народним депутатам Мироненку і Гуцолу. З місця, будь ласка. Депутат Мироненко.

     МИРОНЕНКО В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 5,  Автономна Республіка Крим).  Уважаемые депутаты!  Более двух  лет  никто  не спешил  с  решением проблемы обманутых вкладчиков.  В связи с этим депутат Синченко и я разработали законопроект об обеспечении  прав граждан,  пострадавших  от  деятельности  небанковских учреждений. Законопроект уже распечатан  и  роздан  каждому  депутату.  В  нем предлагается  не  только  растормаживание  решения  судов по делам обманутых  вкладчиков,  но  и  включение  механизма  контроля   за возвращением  денег  обманутым  вкладчикам.  Этот  контроль  будут осуществлять сами обманутые вкладчики на основе данного закона.

     И вот в этот  момент  на  рассмотрение  вносится  всего  лишь проект   постановления.  Если  мы  примем  постановление,  то  все оставшиеся средства небанковских учреждений очень быстро  перейдут в   собственность  узкого  числа  людей,  стоящих  близко  к  этим небанковским  учреждениям.  Большинство   вкладчиков   ничего   не получит.   Поэтому   я   призываю  всех  депутатов,  в  том  числе разработчиков проекта постановления,  если мы действительно думаем о защите законных прав обманутого вкладчика, внести в повестку дня законопроект (он роздан каждому из вас) и принять его в  первом  и втором чтениях.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена партія України.  Шановна президіє!  Шановні радіослухачі! "Заява фракції "Батьківщина".

     На Буковині  в  Чернівецькій  області  екологічна  біда - уже другий зсув,  майже 400 чоловік залишилися без даху.  Тому фракція "Батьківщина"  звертається  до  Прем'єр-міністра  України  Валерія Пустовойтенка,  щоб ви особисто, Валерію Павловичу, взяли під свій контроль  фінансові  питання,  пов'язані  з  ліквідацією наслідків даної екологічної катастрофи".

     Шановний Олександре  Миколайовичу!   Найкращі   вітання   від буковинців!  Вони  просять вас,  шановний Олександре Миколайовичу, допомогти у вирішенні даної екологічної проблеми.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! У нас виступили представники трьох  фракцій,  а записано ще дев'ять.  Є пропозиція всім дев'яти представникам надати слово і щоб ми завершили виголошення заяв  до 11  години.  Немає  заперечень?  Слово надається Морозу Олександру Олександровичу. За ним буде виступати депутат Петров від НДП. Будь ласка.

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).   Шановні   депутати!   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Фракція доручила мені виступити із заявою. "Україна переживає   глибоку  соціальну,  економічну  та  фінансову  кризу. Незважаючи на заклинання Президента та його  оточення  про  успіхи реформ,  падіння  ВВП  не тільки не зупинилося,  а й наростає.  За підсумками першого кварталу воно  становило  4,8  відсотка,  обсяг експорту зменшено на 14 відсотків,  імпорту - на 11 відсотків.  До бюджету надійшло  лише  70  процентів  запланованих  платежів.  Це свідчить   про   подальше   наростання   збитковості   вітчизняних підприємств, яких так любить на словах захищати наш уряд.

     Найчутливішою для народу є багатомільярдна заборгованість  із пенсій,   заробітної   плати  та  інших  соціальних  виплат.  Вона поставила мільйони людей на межу фізичного виживання.  Остаточного удару  найширшим  верствам  населення  завдало нічим не виправдане підвищення вартості комунальних послуг із 1 травня.  Все це лежить на  совісті  Президента України,  нинішнього уряду і Національного банку, сучасного політичного режиму влади.

     Наша фракція     неодноразово     ставила     питання     про відповідальність уряду та Національного банку України. Адже тільки разом з урядом з благословіння Президента  банк  зміг  реалізувати бездарну  грошову  реформу  1996  року,  яка  не  вирішила жодного питання ні обкраденого  населення,  ні  змордованого  виробництва. Разом вони організували аферу з ОВДП,  яка призвела до остаточного знекровлення кредитних ресурсів у виробничій  сфері  та  розорення бюджету,  разом  проїли  валютні  резерви  країни  і  призвели  до знецінення гривні майже вдвічі.

     Ми тричі вносили пропозиції про  відставку  уряду  та  голови Національного банку України. Проте залежні від адміністрації праві фракції разом із прогресивними соціалістами заблокували  прийняття давно назрілих рішень.

     Зараз назріває  скандал  навколо Національного банку України. Слідчою комісією Верховної Ради України  виявлено  факти  кричущих зловживань  у  Національному  банку.  За  частиною з них слід буде відкрити  кримінальні  справи.  Проте  навіть  з  цієї   абсолютно зрозумілої  ситуації  Президент  і його оточення хотіли б одержати політичні  дивіденди.  Бачите,  напередодні   виборів   Президента України  відомо,  за  чиєю вказівкою відкрились очі Служби безпеки України.  Насамперед   виконується   політичне   замовлення,   аби попередити  Ющенка  про небезпеку для нього висунення кандидатом у Президенти. Демонструється між тим справжня ціна різним обіцянкам, що дає своїм функціонерам запроваджений в Україні режим влади.  Ні обіцянки, ні самі вони для режиму нічого не варті.

     Дехто з виконавчої влади мріє використати  матеріали  слідчої комісії  як  засіб  для  тиску  на Національний банк для одержання емісійних коштів для покриття економічних провалів своєї політики, урядових фінансових спекуляцій.

     Фракція виходить  із  того,  що посправжньому в Національному банку можна буде навести лад лише після зміни Президента Кучми.  А руйнівний   монетаристський   курс  в  Україні  Національний  банк проводив разом з урядом  під  політичним  керівництвом  Президента України,  тому  ми  ще  раз  наполягаємо  на відставці одночасно і керівника банку, і уряду.

     Ми переконані, що справа Ющенка, яка буде розглядатися завтра в пленарному режимі, як і недавня справа Лазаренка, є лише окремим епізодом справи Президента Кучми".

     ГОЛОВА. Депутат Петров,  Народнодемократична партія. За ним - депутат Драч.

     ПЕТРОВ О.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і  спорту (виборчий округ

 211, Чернігівська область). Фракція НДП. Шановні виборці! Шановні колеги!  Шановний Олександре Миколайовичу! Останнім часом ведеться багато  розмов  навколо  результативності  роботи  Верховної  Ради України.  Дозвольте  оголосити  деякі  статистичні  дані  щодо  її ефективності,  щодо виконання плану розгляду питань  на  пленарних засіданнях  Верховної  Ради  України за тематичними блоками.  Дані підготовлено фракцією Народнодемократичної партії.

     Питання економічної політики  та  оподаткування.  Заплановано питань - 54,  розглянуто - 20 (37 відсотків), прийнято рішень - 14 (26 відсотків).

     Питання соціальної   політики.   Заплановано   24    питання, розглянуто  -  12  (50  відсотків),  прийнято  рішень  -  10 (41,6 відсотка).

     Питання правової   політики   та   державного    будівництва. Заплановано  22 питання,  розглянуто - 9,  прийнято рішень - 5 (22 відсотки).

     Питання національної   оборони.   Заплановано   11    питань, розглянуто - 9, прийнято рішень - 9.

     Питання інформаційної   політики.   Заплановано   7   питань, розглянуто - 6 (85 відсотків), прийнято рішень - 4 (57 відсотків).

     Питання екології і ядерної безпеки.  Заплановано - 8  питань, розглянуто - 6 (75 відсотків), прийнято рішень - 6 (25 відсотків).

     Питання галузевого  розвитку та приватизації.  Заплановано 15 питань,  розглянуто  -  3  (20  відсотків),  не  прийнято  жодного рішення.

     Оце, шановні,  наші  з  вами  підсумки  роботи.  Так  я  хочу підкреслити, що нам заважає (Шум у залі).

     Ви голосніше кричіть, я вас все одно перекричу!..

     Я хочу сказати, що, по-перше, це порушення Регламенту. У цифр політики  немає.  Я  вам  виголосив  аналітичну  довідку,  яку  ми підготували.

     По-друге, це приниження  ролі  народного  депутата,  і  я  це підкреслюю.   Особливо  принижують  депутатівмажоритарників.  Хочу нагадати,  що ми з вами ще 8 квітня прийняли  постанову  Верховної Ради про внесення змін до положення про помічниківконсультантів, а вона досі не опублікована.  А в  мене,  вибачте,  шановні  народні депутати   від  партій,  сім  сільських  районів  у  Чернігівській області.  І  я  не  задоволений,  що  я  тільки  чотири  дні  можу відвідувати їх.

     А якщо,   шановні   народні  депутати,  в  нас  уже  почалися президентські вибори,  то я пропоную, давайте чесно скажемо народу України,  що  два  місяці  вже деякі депутати їздять і агітують на свою користь за державні гроші.

     Я хочу  запропонувати  зробити   парламентські   канікули   з початком  президентської  кампанії.  Треба  відмінити для народних депутатів пільговий проїзд, щоб вони побільше працювали у виборчих округах,  і відмінити їм зарплату народного депутата,  встановивши середньостатистичну.

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

     ПЕТРОВ О.В. І щодо звіту...

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка. Ви дуже рідко буваєте на сесії. Будь ласка, сідайте.

     Слово надається  Драчу Івану Федоровичу від фракції Руху.  За ним буде виступати депутат Богословська.

     ДРАЧ І.Ф., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ 167,  Тернопільська область). Народний рух України. "Заява фракції Руху. 30 квітня під час  освячення  хреста  на  місці  будівництва  храму  Української православної церкви Київського патріархату у  Маріуполі  Донецької області      групою      нелюдів,      прихильників     російської релігійно-екстремістської організації, що називає себе Українською православною   церквою,   очолюваною   так   званим   митрополитом Сабоданом,  з мовчазної згоди влади було вчинено брутальний  напад на   священиків   і   віруючих   Української  православної  церкви Київського патріархату.

     Пролилася людська кров.  Від  металевих  кийків,  ланцюгів  і хімічних   засобів,   якими   були   озброєні  так  звані  віруючі Московського патріархату,  постраждали десятки людей.  Серед них - Патріарх  Київський  і всієї України Філарет та секретар Патріарха ігумен Дмитрій,  який зі струсом мозку  і  тілесними  ушкодженнями доставлений до місцевої лікарні.

     Усі ці  злочинні  дії відбувалися при пасивному спогляданні з боку місцевих органів  влади  та  правоохоронних  органів.  Більше того,  напередодні  приїзду  Філарета  благочинному Сабоданівської філії люб'язно надали радіоефір для закликів до  побиття  віруючих Київського патріархату.

     Так звані   звірячі   дії   з  боку  іноземної  церкви  можна розглядати лише як продовження подій, що відбувалися 18 липня 1995 року,  коли при потуранні Президента і тодішнього Прем'єра Марчука було вчинено криваву розправу над  жалобною  похоронною  процесією Патріарха Володимира.

     Доказом того   може   служити   те,   що  всі  виконавці  тої фашистської акції були підвищені по службі.  Складається враження, що   побиття   в   Маріуполі   є   репетицією  майбутнього  шабашу Московського    патріархату,    який     готується     напередодні президентських виборів в Україні під виглядом так званого хресного ходу російської церкви по території  України  з  метою  політичної дестабілізації   в   державі   й   перемоги  лівого  кандидата  на президентських виборах.

     Народний рух  України  вимагає  від  Президента  і   Прем'єр- міністра:   притягнути   до   кримінальної  відповідальності  всіх організаторів  і  виконавців  злочинного   нападу   в   Маріуполі; переглянути   законність   реєстрації  в  Україні  територіального відділення  Російської  православної  церкви   під   назвою   УПЦ; повернути  Українській  православній церкві Київського патріархату українські святині  -  Києво-Печерську  лавру,  Почаївську  лавру, Собор  Святої  Софії  та інші;  звільнити з посад голову Донецької облдержадміністрації за потурання  в  організації  цього  побиття, начальника  УВС  Донецької області та начальника УСБУ по Донецькій області;  офіційно  вибачитися  перед  священиками   і   віруючими Української православної церкви Київського патріархату за злочинну бездіяльність влади  і  правоохоронних  органів  держави  під  час погромів  у  Маріуполі;  заборонити  так  званий хресний хід через Україну Російської православної церкви,  а від  Верховної  Ради  - заслухати  міністра  внутрішніх справ,  створити спеціальну слідчу комісію   і   провести   парламентські   слухання    з    проблеми антиукраїнської   діяльності   Російської  православної  церкви  в Україні.

     Народний рух  України  закликає  всіх  українських  патріотів взяти  участь у пікетуванні Верховної Ради України,  Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Сідайте, будь ласка.

     Депутат Богословська. Наступний - депутат Симоненко.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область).  Фракция зеленых. Уважаемые коллеги! Я хотела бы  попросить  поддержать  мое  предложение о том,  чтобы внести в повестку дня  сессии  и  обязательно  заслушать  в  мае  вопрос  о концепции налогообложения.

     Мы с  вами  должны  войти  в  2000  год  обязательно  с новой налоговой базой.  Вы посмотрите,  что  происходит  в  государстве: количество  убыточных предприятий растет с каждым днем,  картотеки растут,  бюджет не исполняется, хищения из бюджета - колоссальные. В этом мы с вами будем убеждаться еще и еще раз из отчетов Счетной палаты.

     Мы с вами обязаны сейчас прежде  всего  заняться  экономикой. Это  -  наш  долг.  Мы  как  депутаты  не  имеем  права  ждать  от исполнительной власти,  что она опять предложит нам какой-то новый Налоговый кодекс.  Тот,  кто видел его проект,  понимает,  что это налоговая  утопия,  что  это   продолжение   компиляции   нынешних налоговых  законов.  Просто  предлагается  добавить  еще  налог на имущество,  который убийственен сейчас для  Украины  так  же,  как убийственны налог на добавленную стоимость и налог на прибыль.

     Я поднимала  этот  вопрос дважды на заседании Согласительного совета.  Я прошу вас сейчас обсудить этот  вопрос  во  фракциях  и выступить  всем  вместе  с  требованием  включить  в  повестку дня обсуждение налоговой концепции. Без решения вопроса о том, с каким налогообложением  мы  идем в 2000 год,  мы с вами не можем принять Бюджетную резолюцию. Ведь потом нас же, Верховный Совет, обвинят в том,  что  мы  не  даем программы для формирования бюджета на 2000 год.

     Президент (будет ли  избран  новый  или  останется  нынешний) также  должен  входить  в  2000 год.  И если мы не изменим систему налогообложения,  если не начнем реальную административную реформу и  не  начнем  реструктуризировать  промышленное производство,  мы будем иметь в Украине коллапс и дальнейшее обнищание народа. Разве в этом наша с вами цель, наша задача? Нет.

     Я прошу  вас  поддержать меня и добиться включения в повестку дня в мае и рассмотрения концепции Налогового кодекса.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Симоненко  Петро  Миколайович.  За  ним   -   депутат Павловський.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,   КПУ).   Уважаемые   коллеги!   1  мая,  обединившись  во многотысячные  колонны,  собравшиеся  на   многотысячные   митинги трудящиеся  Украины высказали решительный протест политике грабежа и насилия нынешнего режима, постоянных невыплат заработной платы и пенсий,   очередному  повышению  тарифов  на  жилищно-коммунальные услуги.  Повсеместно в резолюциях митингов доведенные до  отчаяния люди   выдвигали  уже  не  только  экономические  требования.  Они требовали  прежде  всего  отставки  правительства   Пустовойтенко, Президента Кучмы, отказа от политики геноцида собственного народа.

     Как вы  знаете,  события  последнего времени,  происходящие в стенах Верховной Рады и вне ее,  со всей  очевидностью  показывают всю   античеловеческую   сущность   правящего   режима.  Комитетом Верховного Совета по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов была проведена  значительная  работа  по  подготовке  законопроектов  и оказанию помощи 15 миллионам наиболее обездоленных граждан Украины

- ветеранов Великой Отечественной войны, созидателей послевоенного периода, ветеранов труда и инвалидов всех категорий.

     В этих условиях фракция коммунистов вынуждена была  пойти  на крайнюю меру и,  по сути дела,  блокировать работу Верховной Рады. Ссылки Президента  и  руководителей  правительства  на  отсутствие финансовых    возможностей,   мягко   говоря,   несостоятельны   и безосновательны.

     Во-первых, трудящиеся Украины видят,  что для так  называемой элиты  общества  -  воров  в  законе - деньги всегда имеются.  Они жируют и развлекаются, в то время как народ страдает и вымирает.

     Во-вторых, коммунисты-депутаты   называют   конкретные   пути наполнения Пенсионного фонда, позволяющие не только рассчитываться с задолженностью перед  ветеранами  войны,  но  и  реализовать  их законные требования.

     Мы, коммунисты, и наша депутатская фракция в Верховном Совете призываем всех,  кого обворовал,  физически и морально  искалечил, кого  довел  до  границы  смерти,  нищеты  этот  варварский режим, использовать любые законные меры,  вплоть  до  акции  гражданского неповиновения с прекращением оплаты за жилье,  коммунальные услуги и электроэнергию.

     Мы призываем вас оказать мощное давление путем организации  и проведения различных антиправительственных митингов, демонстраций, пикетирования и других  радикальных  действий,  не  противоречащих Конституции, законам Украины.

     Мы -  коммунисты  всегда  были  и  остаемся верными интересам людей труда, никогда не смиримся с нынешним режимом и геноцидом!

     Мы обращаемся к вам,  дорогие избиратели, с этим предложением в  период,  когда власть развернула очередную антикоммунистическую истерию;  когда она осуществляет вояжи-отчеты в Соединенные  Штаты Америки на так называемый юбилей НАТО,  предавая свои национальные интересы и  интересы  славянских  народов;  когда  из  уст  высших должностных  лиц  раздаются  угрозы народным депутатам о возможном роспуске  парламента.  Все  это  уже  было.  Шантаж,  политическое предательство,    предательство   национальных   интересов   стали политикой антинародного режима.

     Требования продлить право  издавать  указы  по  экономическим вопросам  продиктовано  только  одной  целью  - выполнить до конца требования Международного валютного фонда.

     Как нам  стало  известно,  в   Министерстве   экономики   эта программа  уже  реализуется  и  вчера  дано  поручение подготовить проекты указов  Президента  по  вопросам  приватизации  и  продажи Укртелекома, облэнерго и хлебоэлеваторов. Не является ли этот факт свидетельством, по сути дела, предательства национальных интересов и воровской политики, осуществляемой нынешним режимом?

     Мы протестовали и будем протестовать против подобных действий и призываем народных депутатов обединиться, проголосовать сегодня в  поддержку  и  защиту интересов участников Великой Отечественной войны, наших ветеранов и защитить национальную экономику.

     Благодарю (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Гавриш.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні  народні  депутати!  Дозвольте  мені  від  імені   фракції "Громада"  зробити  заяву,  в  якій  звернути  увагу на погіршення соціального стану в нашій  державі.  Це  цілий  комплекс  проблем, спричинених   діями   виконавчої   влади   і  Президента  України. Насамперед це  невиплата  заробітної  плати,  замороження  розміру зарплати   при   зміні   курсу  гривні  і  найстрашніший  удар  по українському народу - виконання умов Міжнародного валютного  фонду про підвищення цін і тарифів на комунальні послуги та транспорт. Є регіони,  де  ці  тарифи  підвищують  на  30  відсотків,   причому кількість   населення,  яке  тепер  мало  б  отримувати  субсидії, подвоїлася і становить близько 8 мільйонів чоловік.  Але справа  в тому, що їм ніхто ці субсидії не буде виплачувати.

     Більше того,  уряд  пішов  ще  на  одне порушення закону.  Ми встановили  законом,  що  вартість  комунальних   послуг   повинна становити  15  відсотків  від  доходу  сім'ї.  Уряд  же змінив цей показник, встановивши 20 відсотків. Так що в цілому, я вважаю, іде економічний геноцид проти українського народу.

     Єдиним органом,  який у цей час може хоч частково відстоювати інтереси українського народу,  є Верховна Рада.  Тому не випадково сьогодні всі зусилля націлені на те,  щоб скомпрометувати Верховну Раду,  створити умови для того,  щоб її розігнати.  А ефективність роботи  Верховної  Ради  великою  мірою  залежить  від  діяльності Адміністрації Президента.  Це  наш  Президент  встановив  світовий рекорд  із  накладання  вето  на  закони,  причому на закони,  які вирішують соціальні  проблеми  нашої  держави  та  націлені  проти політики  Міжнародного валютного фонду.  Тож зрозуміло,  чому така низька ефективність роботи Верховної Ради.

     Для того щоб змінити ситуацію на краще,  ми повинні об'єднати свої  зусилля  й  усе-таки подолати вето на закон,  запропонований депутатом Морозом,  стосовно заморожування  цін  і  тарифів,  якщо держава має борги. Ми повинні підтримати запропоновані мною засади соціального захисту в умовах кризи,  в яких  є  одна  стаття,  яка забороняє  уряду  та  Президенту  включати  в  міжнародні договори меморандуми  про  соціальні  проблеми  нашої  держави.   Це   наші внутрішні проблеми і ніхто не може втручатися в них.

     Я вважаю,  що ми повинні негайно прийняти стратегічні закони: засади національних інтересів,  засади  внутрішньої  і  зовнішньої політики.  Тоді  ми  зможемо  поставити  в  певні рамки і уряд,  і Президента,  і вони будуть діяти в інтересах свого народу, тому що в засадах національних інтересів є тільки одна стаття,  проти якої борються,  -  стаття  про  зраду  національних  інтересів.  Зрадою вважаються  такі  дії або бездіяльність,  які призводять до втрати робочих місць в Україні  і  зубожіння  широких  верств  населення. Зрозуміло,  хто  буде боротися проти цих законів.  Я закликаю всіх думати,  і Верховна Рада повинна  діяти,  бо  тільки  вона  діє  в інтересах свого народу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат  Гавриш від групи "Відродження регіонів".  За ним - депутат Білас.

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  176,  Харківська   область).   Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Після роботи у виборчих округах члени депутатської групи  "Відродження  регіонів" кожен  раз  повертаються  назад у парламент із трагічним відчуттям власного законодавчого безсилля в боротьбі за долю людей,  які нас обрали до Верховної Ради.

     Зубожілі регіони   живуть   лише   надією   на  нашу  з  вами законодавчу мудрість  та  конструктивність.  У  найбільшій  скруті опинилося село.  Там давно не бачили "живих" грошей,  по півроку й більше не виплачуються пенсії,  зарплата вчителям та  лікарям.  На одного   працюючого   припадає   чотири  -  шість  непрацюючих.  У критичному стані сільгоспвиробник:  техніка застаріла  морально  й фізично,  у господарствах повністю відсутні обігові кошти, кредити через драконівські відсотки ніхто не бере,  та їх, власне, ніхто й не пропонує.

     Існуюча банківська   система  абсолютно  не  пристосована  до обслуговування села,  а іпотечні банки ми ніяк не можемо створити. Банківський простір окупували фінансові олігархи, а невеликі банки для обслуговування дрібних господарств навіть  ніхто  не  пропонує створювати.

     Земля вже не державна,  але й не своя, реального господаря не має.  Вічне запитання:  "Що робити?" - тінню  снує  по  сільському бездоріжжю.  Та  даремно  селянин  з надією звертає свій погляд до столиці.  Ми не можемо сьогодні запропонувати йому жодної реальної економічної  програми,  яка  допомогла б наповнити агропромисловий сектор інвестиціями та недорогими довготерміновими кредитами.

     Ситуацією користується     величезна     войовнича      армія посередників,  котра пропонує селу все,  але під майбутній урожай. Не розплатившись за минулі борги,  село продає  і  своє  майбутнє, потрапляючи у вічну кріпосну кабалу.

     Але важко  говорити  про  законодавчу  підтримку вітчизняного товаровиробника,  коли за минулий пленарний тиждень ми  не  змогли прийняти жодного закону.  Політична криза парламенту все тяжче б'є по   найменш   захищених   верствах   населення   і   національних товаровиробниках.

     Сага про  президентське  крісло  перетворює нас на заручників політичних  інтриг.  Із   законодавчого   органу   Верховна   Рада перетворюється в партійний клуб,  причому, на превелике здивування наших виборців,  усі говорять від імені народу,  але ніхто не  має його абсолютного мандата.

     У сесійному   залі   все  частіше  нав'язуються  популістські іміджеві  закони  на  підтримку  того  чи   іншого   кандидата   у Президенти,  а  законів,  які  сприяли  б  наповнюванню  бюджету і створенню економічного підгрунтя для розвитку нашого  суспільства, останнім часом приймається все менше.

     Нестерпним стає  грубий політичний шантаж однієї частини залу іншою.  Це шлях до дискредитації  українського  парламентаризму  і молодої  демократії,  це руйнація соціального сектора держави.  На жаль,  парламент часто нагадує сліпого поводиря, який сам не йде і не бачить дороги попереду.

     Перед парламентськими  виборами  ми  всі знали,  як відродити економіку, обіцяли зробити це, а зараз раптом усі про це забули. В сесійному  залі жодного разу не прозвучала реальна програма виходу з кризи.

     Депутатська група "Відродження регіонів" від  імені  майже  5 мільйонів  своїх  виборців  звертається  до  вас,  шановні народні депутати,  до керівництва Верховної Ради з закликом повернутися до конструктивного  законотворчого процесу,  не будувати в парламенті політично-партійні  хутори,  негайно   припинити   радіотрансляцію засідань  Верховної  Ради  і  заборонити  використовувати  трибуну парламенту  для  безплідних  політичних   дискусій,   розпалювання суспільногромадянського  протистояння  на  грунті  боротьби  за те мінливе високе крісло.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я просив би не  давати  оцінки  парламенту  зі  своїх особистих позицій. Депутат Білас. За ним - депутат Косів.

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 120,  Львівська  область).  Дякую.  Українське  козацтво.   Спілка офіцерів   України.   Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Я  уповноважений  від   депутатської   фракції "Реформи-центр" оголосити сьогодні коротку заяву з метою уникнення в нашому суспільстві збурень,  зокрема напередодні цього величного свята  - свята Перемоги людства у Другій світовій війні,  Перемоги добра над злом, яке, очевидно, завжди має перемагати.

     Ті цинічні  події,  які  сталися  30  квітня  цього  року   в Маріуполі,  викликають  тривогу  в нашому суспільстві й потребують насамперед  (і   ви   це   чудово   розумієте,   шановні   колеги) законодавчого врегулювання і вчасного втручання державної влади.

     У Конституції  ми  з  вами  визначили погоджено з українським народом,  що кожен має право на  свободу  віросповідання  і  жодна гілка  державної  влади  не  може  віддавати переваги тій чи іншій релігійній конфесії.

     Я привіз із  собою  з  Донеччини  три  газети  -  "Московский комсомолец",   "Салон"  та  "Донецкое  время",  де  ще  23  квітня правоохоронні органи і  Донецьку  обласну  державну  адміністрацію безпосередньо  попереджали про можливість виникнення таких подій з метою їх уникнення. На превеликий жаль, цього не сталося.

     Я дозволю  собі  процитувати   мовою   оригіналу.   Очевидно, депутати з Донецька ознайомлені з цією публікацією.

     "Владыка Илларион пообещал, что если власти его не поддержат, то  он  сам  соберет  народ  и  выставит  кордон  на   границе   с Днепропетровской  областью,  откуда  следует  Филарет.  По  словам Иллариона,  вернувшегося к митингующим после встречи  с  зампредом главы    облгосадминистрации   Кириченко,   ему   пообещали,   что представители  донецкой  госадминистрации   не   будут   принимать нежелательного   гостя"   (тобто  святійшого  Філарета,  Патріарха Київського і всієї Руси - України).

     "В ответ духовенство  Киевского  патриархата  вынуждено  было направить  в  правоохранительные  органы  официальное  заявление с просьбой  защитить  Патриарха  Филарета  от  возможных  физических столкновений  с  противоборствующей стороной,  к сожалению,  очень возможных..." Закінчується це повідомлення трьома крапками.

     Чому не було вжито заходів,  щоб уникнути  цього?  Спричинило цей конфлікт навмисне потурання порушникам з боку обласної влади.

     І на завершення я повинен сказати: уникнути трагічної розв'язки вдалося тільки  завдяки  самовідданим діям  чотирьох  працівників  міліції,  які  30  квітня в Маріуполі супроводжували  Філарета.  Вони  відтіснили  екстремістів  і   цим врятували життя Патріарха Філарета.

     Скільки це може продовжуватись?  Олександре Миколайовичу,  ми підтримуємо заяву Народного  руху  і  вимагаємо  з  цього  приводу своєчасного   втручання   і  депутатського  реагування  у  вигляді створення відповідної комісії.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Косів від фракції Руху.

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Шановні колеги!  Шановні радіослухачі! Я хочу звернутися до тієї частини залу,  яка так бурхливо протестує проти заяв двох фракцій з приводу подій 30 квітня у Маріуполі.

     До цих заяв приєднується і третя фракція,  бо це  надзвичайно важлива подія,  що інспірує протистояння в суспільстві та жорстоку нетерпимість.  Нам як найвищому законодавчому органу оминути  цієї проблеми  ніяк  не  можна.  Не  можна  тому,  що ми вже маємо один аналогічний урок: події 18 липня 1995 року, коли було організовано криваве побоїще під час похорону Патріарха Володимира в Києві.

     Хто керував,  під  чиєю  орудою  відбувалося  це  побиття?  З благословіння і під орудою найвищої  державної  влади  в  Україні: тодішнього Прем'єр-міністра Марчука і Президента Кучми.

     Наш Президент оголосив програму "Чисті руки".  Звісно,  перед тим як почати займатися якоюсь справою, треба помити руки. Але так уже робив один персонаж історії,  зокрема Пілат,  коли Христа вели на розп'яття.  Сьогодні на розп'яття  ведуть  Україну.  А  найвища державна  влада,  і  в  тому  числі  Президент,  умивають руки.  Я переконаний,  що і цей факт жорстокої  розправи  над  найсвятішими почуттями  віруючих  людей  у  Маріуполі буде так само спущений на гальмах і забутий, як це сталося після 18 липня 1995 року.

     Шановні колеги,  незалежно від того,  хто  до  якої  конфесії належить  чи,  може,  вважає  себе невіруючим:  не можна допускати актів вандалізму і насильства.  І тому ми маємо приєднатися до тих пропозицій, які з цієї трибуни виголосив Іван Драч.

     ГОЛОВА. Слово  для репліки надається депутату Марковській.  З місця, будь ласка.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Дуже дивно,  що колишній радянський письменник, а також колишній   радянський   офіцер   і   грекокатолик  стали  захищати Українську православну церкву.

     Шановні панове!  Я хочу сказати,  що на сьогодні є громадянин Денисенко, а Патріарха Філарета немає, бо жодна канонічна конфесія світу  не  визнає   Українську   православну   церкву   Київського патріархату.  Це  ви  повинні  дуже  добре  знати.  І жодного разу Філарет не поїхав за кордон,  бо там його не приймають.  І зводити наклеп  на  ту  канонічну  конфесію,  яку  захищали наші прадіди і святині якої стоять  на  сьогоднішній  день:  на  Тернопільщині  - Почаївська лавра,  а в Києві КиєвоПечерська лавра, та говорити про те, що нема Української православної церкви, то це для вас великий гріх. І те, що ви робите сьогодні, - це також великий гріх. Тому я прошу  вас  схаменутися.  Прошу  від  імені  нашого  депутатського об'єднання,  куди  входять  всі  депутати незалежно від політичних поглядів,  зробити належний висновок.  Справді,  потрібно  комісію таку створити,  щоб розібралася,  чому громадянин Денисенко поїхав туди (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Група   "Незалежні". Уважаемые товарищи депутаты!  Я бы очень хотел,  чтобы вы,  прежде чем говорить о  работе  Верховной  Рады,  чаще  сюда  приходили  и читали, смотрели и думали, о чем вы говорите.

     Вот я вам привожу пример. Сегодня 736 законов обслуживают экономику и  налоговую  политику.  В  1998 году  около  200  законов  и  поправок  мы  приняли  по  налоговой политике.   А   какие   итоги?   Кредиторская   задолженность   по предприятиям  составляет  148  миллиардов;  10,2  миллиарда - долг предприятий по платежам в бюджет;  8,6 миллиарда гривень - долг по зарплате;  2,2  миллиарда  гривень  - долг по пенсиям.  Неужели вы считаете,  что мало законов? Не законов мало - мало воли, энергии, способности и активности в управлении нашей экономикой.

     Если вас  устраивают  методы  работы  предприятий по принципу закрытия  во  Дворце  "Украина"  или  в  ПереяславеХмельницком,  - пожалуйста, поддерживайте эту позицию. Но вы должны знать, что это останавливает производство.  Нам только осталось принять налог  на воздух, на дыхание - и полностью решим проблему.

     И по проблемам Мариуполя.  Дорогие друзья! Не надо сталкивать православие с того пути и курса,  который оно сегодня имеет.  И не закрывайте глаза. Что вы говорите о Патриархе, о Филарете?! Это не Филарет и не Патриарх!  Он отлучен,  он пострижен в монахи! Что вы делаете?!

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я прошу,  коли готується будь-хто з вас до виступу з трибуни (і не тільки в цьому залі),  враховувати, що  нас  слухають громадяни України,  і обдумувати кожне слово.  А давати оцінку з позиції депутата Петрова,  думаю,  недоречно. Я не хочу  сьогодні робити аналіз вашого перебування і в цьому залі,  і на засіданнях комітетів,  бо вам буде,  я думаю,  просто неприємно слухати.

     Ми вчора  на засіданні Погоджувальної ради розглянули питання дисципліни.  Матеріали направили до всіх фракцій.  У  фракціях  ці питання будуть розглянуті.  Ми в залі за підсумками роботи першого року теперішнього складу Верховної Ради розглянемо це питання. Але я  хочу  попередити й нагадати,  що в Конституції чітко визначено: хто з народних депутатів  протягом  року  20  разів  без  поважних причин  не брав участі у пленарних засіданнях і в роботі Верховної Ради,  яка працює на  професійній  основі,  ми  будемо  порушувати питання   про   відкликання  таких  народних  депутатів.  А  таких депутатів,  які мають прогулів (я інакше назвати не можу) понад 20 днів,  на сьогодні є 49.  Тому я прошу зрозуміти, що одна справа - палко закликати,  а зовсім інша справа - працювати. Токар, слюсар, водій,  військовий або службовець повинен на своєму робочому місці працювати. І я кожного з вас прошу цього дотримуватися.

     З приводу тих заяв,  пропозицій, які внесені, ми, безперечно, доручення    зробимо.   Щодо   питань,   які   поставила   депутат Богословська:  внести до порядку денного  і  в  травні  розглянути проект Концепції податкової системи. Вчора це питання розглядалося на засіданні  Погоджувальної  ради,  виступали  представники...  Я Євгена  Жовтяка  не бачу,  він вносив пропозицію,  комітет над цим питанням працює.  Виступав Сергій Леонідович Тігіпко від  Кабінету Міністрів.  Вони  працюють  над цим документом.  Я думаю,  що ми в травні,  безперечно,  внесемо його.  І не лише проект  Податкового кодексу  чи Бюджетну резолюцію.  Взагалі ми повинні до кінця цього року сім проектів кодексів розглянути й прийняти у Верховній Раді.

     Я вважаю,  що не потрібно,  шановні колеги,  нам втручатися у релігійні  конфесії.  Сьогодні  нам  потрібно інше розглянути - як використовуються державні кошти на будівництво храмів.  Не дитячих садків,  не шкіл, не інших соціальних закладів, які потрібні. Коли церква відокремлена від держави, то давайте цього дотримуватися. А то сьогодні дехто свої державні посади використовує для того,  щоб державні кошти на це витрачати.  А дехто витрачає ті кошти, які не завжди зароблені так, як це личить громадянину. Тому я прошу на це теж зважити.

     Щодо документа,  який вносять  народні  депутати  Потімков  і Стрижко,  про  Національну  раду  України  з  питань телебачення і радіомовлення (реєстраційний номер 3224).  Пропонується внести  до порядку  денного  й  розглянути.  Підтримує  й профільний комітет. Іване Сергійовичу,  розкажіть депутатам,  що  це  за  документ  за номером 3224, щоб знали, за що голосувати. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановні колеги народні депутати!  На засіданні нашого комітету розглядався проект змін  і доповнень  до  Закону  про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення,   внесений   народними   депутатами   Стрижком    і Потімковим. І комітет загалом підтримав такі зміни. Є тут рішення, документ вам роздано,  ви сьогодні його отримали.  22  квітня  він зареєстрований. Про що йдеться?

     Як відомо,  Верховна Рада затвердила відповідно до Закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення свою частину складу   Національної   ради,   тобто   обрала   чотирьох   членів Національної ради від Верховної Ради.

     Президент, який  на  початку  лютого  звернувся  до   нас   з проханням  прискорити  процес  затвердження нашої частини,  обіцяв тут-таки затвердити й свою четвірку (і,  таким чином,  Національна рада діяла б у повному складі),  на жаль, зволікає з цим. І в мене є цілковита підстава сказати:  зволікає не без зовнішніх  впливів. Комусь не хотілося б мати склад Національної ради.

     Стара Національна  рада  з питань телебачення і радіомовлення уже припинила своє існування відповідно  до  закону  з  15  грудня минулого року. А якщо вважати з дня, коли Президент відкликав свою четвірку (а він у листі відзначив,  що відкликав),  то з 24 лютого вона  не має права виконувати функції щодо ліцензування.  Вона має право господарської діяльності до  формування  нової  Національної ради,  але  не  може надавати ліцензії і все,  що з цим пов'язано. Вона ж,  на жаль,  діє начебто єдиний повноправний орган, хоча, ще раз наголошую, вона вже не має на це жодних законних підстав.

     І тому,  для  того щоб убезпечити і старий склад Національної ради,  щоб, не дай Боже, хтось у тюрму не сів, бо там є й серйозні фінансові  потоки,  й  ліцензії  доведеться  потім відбирати в тих радіо-  і  телекомпаній,  які  тепер  видаються   старим   складом Національної    ради,    народні   депутати   вносять   пропозицію легітимізувати,  так  би  мовити,  четвірку.  Адже  ми  не   могли передбачити  в  законі,  що  колись  комусь не захочеться повністю створити Національну раду.  Ось для цього  пропонуються  зміни  до кількох статей. Якщо, скажімо, Верховна Рада через якісь обставини чи Президент не  затверджують  своєї  частини,  то  щоб  діяла  та четвірка,  яка вже є, та щоб вона обирала зі свого складу голову і так далі.

     Отакий проект у вас є. Я прошу внести його до порядку денного й   розглянути.  А  по  суті  скажу  таке:  незатвердження  складу Національної Ради є однією зі складових наступу на свободу слова і взагалі затиску інформаційного, зокрема й Верховної Ради. Сьогодні ми з вами засідаємо вже годину  і  19  хвилин.  Уже  виступав  наш колега  -  Голова  Національної  Ради  Словаччини,  але  в  прямій радіотрансляції цього не було, бо радіотрансляція вимкнута.

     Я передбачав,  що так і буде  зроблено,  бо  протягом  цілого тижня  перед тим,  особливо на каналах Національної телекомпанії і Національної радіокомпанії,  звучали голоси про те,  що  не  треба показувати і транслювати,  бо,  мовляв,  це нікому не потрібно. Не далі як учора  одна  із  депутатів  (не  хочу  називати  прізвища) розказувала, як погано, що йде трансляція.

     Скажу, що  сьогоднішнє  вимкнення  радіотрансляції  є  грубим порушенням  Закону  про  порядок  висвітлення  діяльності  органів державної   влади  та  місцевого  самоврядування,  ігноруванням  і потоптанням постанови Верховної Ради.  Хоча формальний  привід  є. Верховна  Рада  заборгувала  Національній  радіокомпанії  десь 350 тисяч гривень.  Борг був більший,  ми погасили 400 тисяч  гривень. Голова Верховної Ради вирішує питання про повне погашення. І це не вина Верховної  Ради:  нас  так  фінансують,  порівняно  з  іншими гілками влади - набагато гірше.

     Але з  Національною радіокомпанією попри всі складності ми не мали досі проблем.  Вони все-таки  діяли  позаполітично,  чітко  у відповідності з законом.  Тепер,  очевидно, тиск посилився. І якщо ми сьогодні не розв'яжемо проблеми радіотрансляції,  вважайте,  що кляп  Верховній  Раді забито до кінця президентської кампанії.  Це однозначно.  І рішення буде таке, бо всі засоби масової інформації відомо ким контролюються, відомо, у чиїх вони руках. Верховна Рада буде тоді вже взагалі упосліджена.  А тим часом гласність у  нашій роботі - це конституційна вимога.

     Дякую. Прошу включити проект до порядку денного.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги,  щоб  поставити це питання на голосування,  я повинен вам доповісти таке.  Сьогодні вранці,  о 9 годині,  я  мав зустріч   і   розмову  з  Рєзніковим  -  президентом  Національної радіокомпанії.  Я попередив, що фінансове становище Верховної Ради сьогодні  таке,  що  ми  не  в  змозі  100-  відсотково оплачувати трансляції, але ми виплачуємо в межах можливого.

     Я мав розмову і з Президентом на цю тему. Як і ви, я розумію, чия команда надійшла.  Я сказав Президентові, що не може бути, щоб команда Президента чи команда  Адміністрації  була  спрямована  на порушення законів й постанови Верховної Ради.  Тому,  я думаю,  ми завтра на ранковому засіданні  до  цього  питання  повернемося.  Я Рєзнікова  просто попередив,  і я попросив Президента відреагувати на ту постанову,  яку ми прийняли, стосовно невідповідності Кулика тій  посаді,  яку  він  займає.  І  ми  повинні  одержати  належну відповідь на це.

     Але з  огляду  на  розмову,  яку  я  провів  сьогодні   і   з Президентом,  і з Прем'єр-міністром,  я звертаюся до вас:  коли ви виступаєте і даєте оцінку Верховній Раді, то ви собі даєте оцінку, ви даєте оцінку державі,  Україні.  Нас люди обрали. I якщо комусь не до вподоби у Верховній Раді,  будь ласка,  нехай хоча б один із вас  подасть  заяву  про  добровільне складення з себе повноважень народного депутата,  зокрема й Петров.  Раз  на  місяць  буває  на засіданні,   а  сьогодні  прийшов,  бо,  бачите,  він  у  Кабінеті Міністрів удень і поночі попрацював свого часу.

     Треба дорожити довір'ям тих людей,  які  нас  обрали,  бо  за спиною кожного депутата - 160-180 тисяч виборців. І я не думаю, що хтось  когось  примусив  іти  до  Верховної  Ради,   це   робилося добровільно.  А  сидіти Петрову з мобільним телефоном і балакати у Верховній Раді недоречно.  Iване Сергійовичу, я прошу, щоб комітет ще раз розглянув це питання, і завтра вранці ми, якщо воно не буде вирішене, внесемо його до порядку денного й розглянемо.

     А зараз я ставлю на голосування: включити до порядку денного питання, яке вносять два депутати.

     "За" - 247.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Шановні колеги,   по-перше,   ми   сьогодні   працюємо  цілий пленарний день.  І, по-друге, ми вчора на засіданні Погоджувальної ради дійшли також висновку:  з огляду на те,  що цього тижня в нас багато накладок,  святкових днів,  працювати і наступного тижня  в пленарному режимі. Керівники фракцій і голови комітетів в принципі погодилися,  бо в нас сьогодні й завтра пленарні  засідання,  а  в п'ятницю ми працюватимемо в пленарному режимі десь годину-півтори, а потім у цьому залі прийматимемо  ветеранів  Великої  Вітчизняної війни  й  віддамо  їм шану.  О 14 годині,  ви знаєте,  відбудеться урочисте засідання.

     Тому я прошу  проголосувати  за  те,  щоб  наступний  тиждень працювати  в  пленарному  режимі.  Будь ласка,  підтримайте.  Іван Степанович Плющ теж просить і  підтримує,  і  Петров  теж  просить підтримати.

     "За" - 247.

     Рішення прийнято. Дякую.

     Шановні колеги,   щоб   для   вас  не  було  новиною.  Учора, аналізуючи  роботу  Верховної  Ради  чотирнадцятого  скликання  за перший   рік,   я   вніс  пропозицію,  яку  підтримали:  ми  тепер запровадимо більш жорсткий контроль за  відвідуванням  парламенту, обліком у секретаріатах і виплатою заробітної плати.

     Я прошу  депутатів  -  і тих,  які в цьому зацікавлені,  і ту частину,  яка не зацікавлена в цій зарплаті  (я  розумію,  є  така частина), поставитися до цього належним чином.

     ----------

     А тепер   переходимо  до  розгляду  питань  порядку  денного. Шановні колеги,  нам треба проголосувати ті два питання, які в нас залишилися  непроголосованими.  Я  вам  обіцяв,  що  зустрінуся  з Президентом, з Головою Кабінету Міністрів і спробую домовитися про їх вирішення.

     Iдеться про  зміни  до  Закону  про  статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту,  про  виплату  до  Дня  Перемоги одноразової  допомоги.  Вчора  на засідання Погоджувальної ради ми запросили  заступника  Голови  Кабінету  Міністрів,   який   відає питаннями  економіки  і фінансів,  Тігіпка та голову Національного банку.  Відбулась також розмова і  з  Президентом,  і  з  Прем'єр- міністром.

     Сьогодні ситуація,   в   якій   перебуває   держава,   і   та заборгованість велика,  яка є перед шахтарями,  перед службовцями, робітниками,    колгоспниками    особливо,    селянами    загалом, заборгованість перед ветеранами з пенсій  і  перед  студентами  зі стипендій,   безперечно,   не   дозволять   віднайти  цих  330-350 мільйонів.  Але  було  сказано  і  Прем'єром,  і  Президентом,  що знайдено  18  мільйонів  і одноразова допомога надається учасникам бойових дій до Дня Перемоги.

     Вишукано частину  коштів   для   того,   щоб   закупити   500 автомобілів  марки "Таврія" для інвалідів першої групи - учасників Великої Вітчизняної війни. Це все те, що сьогодні можливо зробити.

     Тому я прошу все-таки зважити  на  ті  можливості,  які  є  в державі.  Пропозицію  про  подолання вето я,  безперечно,  повинен поставити на голосування.  Але та ситуація фінансова, яка склалася в державі, не дає можливості сьогодні вишукати в бюджеті такі суми грошей, крім тих, про які я сказав. Постанову, яку ми прийняли 279 голосами,  я підписав і направив Президентові.  Але я розумію,  що закон  підписаний  не  буде.  Тому  нам  потрібно  визначитися:  з урахуванням    тієї   позиції,   яку   виклав   і   Президент,   і Прем'єр-міністр щодо наявних можливостей,  а також  того,  що  всі виробничі  колективи,  всі  структури  всіх форм власності надають допомогу ветеранам на місцях,  я думаю,  можна  було  б  зняти  це питання з розгляду.

     Я прошу   Віталія   Івановича   Луценка   -  голову  комітету профільного (це депутати даного комітету проект постанови вносили) висловити свої думки з цього приводу й визначитися.

     Будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні народні депутати! Я не можу погодитися з пропозицією Олександра Миколайовича зняти з розгляду  це питання,  бо за цим питанням стоять мораль і гуманізм присутніх тут народних депутатів.  Виходить,  ми будемо голосувати проти тих,  хто нас народив і захищав,  хто побудував усе для нас. Це безумовно, я думаю, неправильний шлях.

     Тепер щодо  фінансового  стану   держави.   Шановні   народні депутати!  За  перший квартал цього року Національний банк знайшов можливість на рівні 80 відсотків від ліміту,  який  встановила  на рік  Верховна  Рада,  прокредитувати  державні  витрати  по різних напрямах.  Для всього знаходить кошти Національний банк і особливо уряд. А от що стосується ветеранів, то прокредитувати, знайти оцих 330 мільйонів він не може.

     Ось через що я прошу народних депутатів усіх фракцій і  груп, які присутні зараз у залі,  підтримати пропозицію нашого комітету, підтримати позицію тих 279 народних депутатів,  які  проголосували за  подолання  вето.  І  давайте  ми  до Дня Перемоги виявимо своє ставлення до наших батьків і матерів,  які брали участь у  захисті нашої Вітчизни.

     Вношу пропозицію  поставити  на  поіменне голосування питання подолання вето.

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  в  поіменному  режимі  проект Постанови, який вноситься народними депутатами -членами Комітету у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів,  про   пропозиції Президента  України  до Закону України про внесення змін до Закону України  про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту.

     "Верховна Рада постановляє:

     1. Відхилити  сформульовані Президентом України пропозиції до Закону України про внесення змін  до  Закону  України  про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

     2. Прийняти даний Закон повторно у незміненому вигляді".

     Голосуємо в поіменному режимі.

     "За" - 281.

     Будь ласка, по фракціях і групах.

     Комуністи - 116 із 117; народні демократи - 9 із 27; Народний рух - 4 із 21; соціал-демократи - 12 із 18; "Відродження регіонів"

-  11  із  24;  "Батьківщина"  - 21 із 21;  соціалісти - 23 із 24; зелені - 17 із 20;  "Громада" - 16 із 16;  "Незалежні" - 9 із  10; Рух  -  0 із 15;  "Трудова Україна" - 10 із 13;  селяни -14 із 14; прогресивні соціалісти - 12 із  13;  "Реформи-центр"  -  1  із  5; позафракційні - 6 із 8.

     До речі,   я  звертаюся  до  групи  "Реформи-центр".  Вас  13 депутатів.  Сьогодні строк закінчується,  будь ласка,  подайте  до Секретаріату.

     Шановні колеги!  Я прошу підтримати цю пропозицію.  Не берімо гріха на душу.  Я розумію, що важко в державі. Але якщо вже хочемо щось  зробити,  то давайте зробимо для цих людей.  Це наші батьки. Будь ласка. Ставлю на голосування.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановні народні депутати! Підтримайте! Це свята справа.

     "За" - 287.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, на місце.

     Шановні колеги,  13 голосів не вистачило. В залі присутні 374 народні  депутати.  Будь  ласка,  депутату  Єльяшкевичу  надається слово.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Херсон,  "Громада". Уважаемые коллеги! Более 60  депутатов  постоянно  не  голосуют.  Вы  знаете,  что  в Регламенте  четко записано:  депутат должен голосовать.  Он должен либо голосовать за,  либо голосовать против,  либо воздерживаться. Вы,  Александр Николаевич,  сегодня правильно говорили о том,  что надо повышать дисциплину народных депутатов Украины.

     Я предлагаю:  фамилии  тех,  кто  не  голосует,  а   карточки находятся  в  зале,  опубликовать  в  газете Верховной Рады "Голос Украины".  Тогда у нас будут все время результативные голосования. Потому  что  понять  народного  депутата,  который  таким  образом избегает  ответственности  за   результаты   голосования,   просто невозможно.  Поэтому я еще раз прошу всех проголосовать,  а списки тех, кто не голосует, опубликовать в газете "Голос Украины".

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую. Іван Сергійович Чиж.

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і   селян   (Лівий  центр).  Я  підтримую  Олександра  Сергійовича Єльяшкевича.  Взагалі давайте встановимо такий бар'єр.  Депутат за Регламентом має право на вибір:  він голосує за,  тобто підтримує, голосує проти або утримується.  Але не брати участі в голосуванні, будучи  тут  присутнім,  він не має права.  Давайте ми запровадимо такий порядок:  висвітлювати прізвище депутата, який не голосував. Хай  він  пояснить  це  виборцям або партії,  яка його включила до списку. Це нормально. Це перше.

     Друге. Я думаю,  що немає жодних  підстав  не  подолати  вето Президента.  Президент  і  сам  надасть  допомогу.  І  дедалі  він робитиме  це  ефективніше,  з  більшою  мірою,  так   би   мовити, прихильності  до  своїх громадян.  Тож чому нам йому не допомогти? Давайте допоможемо Верховною Радою,  а то  ми  з  вами  виглядаємо якимись не такими.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Ставлю на   голосування  в  звичайному  режимі.  Голосуємо  у звичайному режимі.

     "За" - 291.

     Депутат Сафронов. За ним - депутат Кириленко.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція "Батьківщина", місто Дніпродзержинськ. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги  депутати!  Я  звертаюся   до   тих депутатів,  котрі  не  голосують,  котрі не підтримують цей закон. Невже ви не маєте батьків,  котрі воювали, захищали нашу державу?! Невже ви не маєте дідів і бабусь, котрі стояли на передовій, котрі захищали  вас  і  дали  вам  життя  таке  прекрасне?  Схаменіться, подумайте, що ми робимо!

     Ми тільки-но   приїхали   з  округів.  Перше  запитання  всіх інвалідів,  пенсіонерів: що відбувається в нашому парламенті? Чому ми не підтримуємо святі закони?  Я прошу вас підтримати цей закон. Напередодні свят на нас дивляться  всі  люди,  всі  наші  виборці. Підтримайте, будь ласка.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко. За ним - депутат Алексєєв.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні депутати!  Від  кількості  голосувань  наша  позиція  все  одно не зміниться. Ми не раз заявляли про те, що проголосуємо за подолання вето,  якщо  буде проголосовано,  зокрема й лівими фракціями,  які поки що виступають проти  цього,  нашу  поправку  стосовно  виплат також  і ветеранам Української повстанської армії.  Бо вважаємо їх так само борцями проти фашизму, як і воїнів совєтської армії.

     Ми за те,  аби внести все-таки хоча б елементи порозуміння  в нашій  країні.  Уже  давно  настав час все-таки старшому поколінню з'ясувати для себе, що й ті, й ті боролися проти фашизму, а отже - за  незалежну Україну,  яка тепер абсолютно рівноправно і в рівних можливостях повинна винагородити хоча б у тих  мінімальних  сумах, про  які  йдеться,  учасників бойових дій як з того,  так і з того боку.

     Олександре Миколайовичу,   поставте    нашу    поправку    на голосування,  і  ми  дамо  голоси,  яких не вистачає для подолання вето.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область).  На сегодняшней разминке у нас много говорили о  церкви.  Я  прошу тех,  кто воздерживается или не голосует:  не берите греха на душу,  не вырывайте этот маленький кусок  изо  рта наших ветеранов! Помните библейскую заповедь: почитай отца своего! И если у вас рука не поднимется нажать на кнопку "за",  подумайте, если веруете в Бога, о том, как вам потом жариться в аду.

     ГОЛОВА. Депутат Косів. Будь ласка. За ним - депутат Мороз.

     КОСІВ М.В.  Народний  рух  України.  Я,  як  завжди  в  таких випадках,  хочу звернутися до Віталія Івановича Луценка, з яким ми завжди маємо милі розмови.

     Віталію Івановичу,  ви в записці до свого проекту пишете: "Ми не маємо морального права чинити штучний  поділ  (штучний  поділ!) ветеранів  війни  на  більш і менш заслужених перед Батьківщиною і які  до  того  ж  перебувають  в  однаково  скрутних  матеріальних умовах".  Так, правильно пишете! Абсолютно. Я - за! Але серед моїх виборців є ветерани,  які  служили  в  Червоній  Армії,  але  є  й ветерани,  які  служили в Українській повстанській армії.  Чому ви мене змушуєте голосуванням чинити між ними штучний поділ? То цього ж  не  буде,  зрозумійте  ви!  Бо  ветерани  УПА  і навіть дивізії "Галичина" визнані комбатантами в усьому світі,  навіть в  Англії, Німеччині, Сполучених Штатах Америки, Канаді!

     ГОЛОВА. Дякую.  Михайле  Васильовичу,  ви поважна людина.  Ви знаєте,  що 22 тисячі чоловік враховані,  і вони повинні одержати. Ну  так  же  не  можна.  Сидить  один  заступник міністра,  другий заступник міністра,  про це йшлося в цьому залі.  Не  потрібно  це казати, ніхто не розділяє. Але, справді, є питання.

     Олександре Олександровичу,   будь   ласка,   а   далі  будемо голосувати.

     МОРОЗ О.О.    Шановні    депутати!    Шановний     Олександре Миколайовичу! Я хочу звернутися до Михайла Васильовича Косіва і до членів фракції Руху.  Якщо ми зараз проголосуємо постанову з вашою поправкою,  то це означатиме,  що ми проголосуємо інший за змістом закон.  І тоді Президент, навіть якщо ми наберемо 300 голосів, має право накласти на нього вето. Знову доведеться його долати.

     Якщо ми  хочемо  зробити  щось  корисне,  то  проголосуймо  в редакції, ухваленій Верховною Радою. А тоді окремо розглянемо ще й те  питання,  тим  паче  що  Олександр Миколайович тільки що чітко сказав,  що  22  тисячі  чоловік,  представлених  раніше  з   тієї категорії,  яку ви обстоюєте, вже охоплюються цим законом. То тоді давайте хоч цим 22 тисячам допоможіть.  Але разом з тим допоможіть і всім ветеранам війни.

     Я прошу  підтримати,  бо  інакше ми просто самі з процедурних мотивів припинимо вирішення цього питання.

     ГОЛОВА. Голосуємо у звичайному режимі.  Валентино  Андріївно, голосуйте, будь ласка.

     "За" - 289.

     Будь ласка. Депутат Кармазін.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область).  Дякую. Місто-герой Одеса. Шановні народні депутати!  Я  щойно повернувся з міста-героя Одеси,  дивився в очі своїм ветеранам.  Важко дивитися,  вони збіднілі. А ми сьогодні не вирішуємо цього питання.

     Я звертаюся  до  тієї частини залу,  яка сьогодні поспішає на зустріч з Президентом і  боїться,  що  у  відкритому  режимі  буде проголосовано,  і що вони потім будуть пояснювати, чому підтримали подолання вето.  Ви поясните,  що ви подивилися в очі ветеранам  і тому підтримали це.

     І тепер з мотивів голосування.  Олександр Олександрович Мороз сьогодні абсолютно правильно сказав, що коли ми зараз проголосуємо отак,  як  ставиться  питання  деякою частиною залу,  то підведемо закон під неконституційність.  Це я вам як  юрист  заявляю.  Чому? Тому що ми не розглядали цих поправок ні в першому,  ні в другому, ні в третьому читаннях. А постановою зміни до закону не вносяться.

     Тому треба  проголосувати  зараз  за  цей  закон,  а  далі  - доповідати  будуть  нам  з  приводу ветеранів УПА.  І я думаю,  що більшість залу проголосує та визначиться правильно, і там ніхто не буде накладати вето.

     Ще раз прошу вас: давайте проголосуємо і не будемо створювати юридичний нонсенс,  який веде тільки в безвихідь. Прошу підтримати ветеранів.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Іван Кириленко. Будь ласка.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий округ    36,    Дніпропетровська   область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги! Шановні наші виборці!  Олександре Миколайовичу, вчора на засіданні Погоджувальної  ради,   здається,   було   досягнуто   компромісу. Виступаючи  перед нами,  голова Національного банку у відповідь на ваше запитання:  "А які кошти реальні?" - сказав, що 200 мільйонів вишукати можна. Звичайно, це не 330, але це й не 18 мільйонів.

     Тому компромісна пропозиція:  ще раз поставити на голосування у звичайному режимі.  Можливо, знайдуться ті 7-8 голосів, яких нам забракло, коли був найкращий результат.

     Якщо не проходить таке рішення,  то проголосуймо 226 голосами за разову допомогу до 9  Травня  ветеранам  у  цьому  році  -  200 мільйонів  гривень.  Це  компроміс між усіма гілками влади,  і він влаштує всіх.  А потім будемо займатися  подоланням  вето  вже  на наступних засіданнях.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Донченко.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область). Спасибо. Уважаемые коммунисты! Уважаемые депутатыруховцы! Вся беда в том, что вы, руховцы, сегодня неправы. Я говорю так почему?  Потому что сейчас нет трансляции на Украину. Мы сегодня должны понимать эти вещи.

     И второй момент.  Я  хочу  обратиться  ко  всем  остальным  и назвать  статью  действующего сегодня закона (это статья 6,  пункт 12),  согласно которой реабилитированные члены ОУН-УПА точно такие же  льготы  получат,  как  и  все остальные ветераны.  Я обращаюсь именно к тем депутатам,  которые об этом не знают и не слышали  об этом,  когда  у  нас проходили дебаты перед тем,  как мы уехали на избирательные округа.

     Поэтому я просто говорю: представители Народного   руха   Украины,   вы  сегодня  абсолютно неправы.  Я  вас  призываю  к  нормальному   решению,   юридически правильному решению и выходу из этой ситуации.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Я  к  руховцам  обращаться  не  буду,  потому  что это бесполезно.  Они не смогут оценить (поскольку политические амбиции закрыли  им  глаза  и уши),  что именно те люди,  которые отдавали жизни,  обеспечили вам и присутствие в зале,  и  то,  что  Украина стала   независимой.   Вы   сегодня   шантажируете  или  пытаетесь шантажировать Верховный Совет. Это кощунство.

     Я хочу обратиться к тем  депутатам,  которые  не  голосовали, которые  сомневаются,  что  в  государстве  есть деньги.  Вчера на заседании Согласительного совета и Александр Николаевич  Ткаченко, и Виктор Ющенко,  и Премьер-министр сказали, что в принципе деньги такие найти можно.  И протокольно поручено эти деньги найти.  И  я думаю,  что  сомнений  в  этом быть не может,  тем более под такое святое дело.

     Поэтому тех,  кто не голосовал,  сомневаясь в том,  есть ли в государстве   деньги,  я  просто  хочу  проинформировать,  что  на заседании Согласительного совета практически этот вопрос был решен и  нам  обяснили,  что  деньги  можно будет найти.  И именно этих депутатов прошу проголосовать за преодоление вето Президента.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Коломойцев, і завершуємо.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Фракция Селянской партии. Уважаемые народные депутаты,  хочу  зачитать  вам  письмо ветерана Найдыша.  Он пишет следующее:  "Уважаемые  народные  депутаты!   Хотелось   хотя   бы несчастных 20 гривень получить до смерти. Войну закончил в Берлине в чине старшего лейтенанта.  Имею четыре боевых ордена,  не считая медалей.  Инвалид  второй  группы.  Хоть  мизерную  часть  помогал государству, может и государство мне поможет. С уважением к вам".

     И вот таких писем  у  каждого  депутата-мажоритарщика  сотни. Поэтому нужно сейчас по совести проголосовать этот закон.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги!   Учора   і   керівники   фракцій,  і  голови комітетів,  і я поставили  запитання  голові  Національного  банку Віктору  Андрійовичу  Ющенку:  чи  можна,  справді,  вишукати такі кошти?  Відповідь ви чули. Але Ющенко надав цікаву інформацію. Він сказав,  що  в  нас  в Україні існує 602 фонди.  Коли запитали,  а скільки  грошей  мають  ці  фонди,  він  вибірково   назвав   Фонд соціального захисту громадян.  Скільки ж там на рахунку грошей?  1 мільярд 540 мільйонів (Шум у залі).

     Отже, я думаю,  якщо один фонд має таку суму,  а  інші  фонди мають тільки по мільйону, то все одно знайдеться 2 мільярди.

     Тоді питається:  що,  в нас грошей немає?  Виявляється є. Чиї кошти знаходяться у  цих  фондах,  скажіть,  будь  ласка?  Це  що, недержавні  гроші?  Це що,  не та готівка,  яка в державі в обігу? Отже, давайте проголосуємо, будь ласка.

     Ставлю на голосування.  Підтримайте.  І якщо фонди  ці  гроші виділять,  я  думаю,  що це буде тільки на користь і ветеранам,  і державі.

     Голосуємо в звичайному режимі.

     "За" - 287.

     Голосуємо. Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 296.

     Депутати Кармазін  і  Матвєєв   не   встигли   проголосувати. Депутате   Матвєєв!  Сідайте,  будь  ласка,  голосуйте.  Я  прошу, голосуйте. Олену Мазур запросіть до голосування. Голосуємо.

     "За" - 292.

     Слово має  Ігор  Рафаїлович  Юхновський.  За  ним  -  депутат Косаківський.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НРУ).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Я  хочу  відповісти  депутатові Марченку,   що  завдяки  незалежній  Україні  він  став  депутатом Верховної Ради.

     Але далі я хочу  сказати  таке.  Справді,  "Братство  УПА"  є офіційною  організацією,  зареєстрованою  в  Міністерстві юстиції. Воно на сьогодні налічує 11 тисяч чоловік.  Тож ідеться не про те, що  у  разі,  коли "Братство УПА" буде визнане воюючою стороною чи учасником боїв,  воно забере у когось гроші.  Мовиться про ті  300 тисяч,  які треба буде виділити і цим людям. Інакше буде історично несправедливо.  "Братство УПА"  воювало  проти  фашистів  разом  з іншими  партизанами.  Воно  воювало  і  на  Волині,  і в Карпатах. ОУН-УПА  більше  воювала  проти  фашистів,   ніж   будь-які   інші організації.  І тому,  щоб не було історичної несправедливості,  я вас усіх прошу полишити почуття ненависті,  яке вам прищеплювалось історією  минулого,  покласти  край  цьому і проголосувати за нашу пропозицію.

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.  Київ).  Дякую. "Громада". Ігоре Рафаїловичу,  ми ж з вами говорили:  вже прийняли рішення  і Верховна  Рада  доручила  державній  комісії,  яка була створена з цього приводу,  доповісти Верховній Раді в липні. І якщо ви будете тепер   ставити  питання  руба,  то  ми  цим  відрізаємо  шлях  до цивілізованого розв'язання тої проблеми. Бо виходить так, як у тій пісні:  "Нет, нет, нет, нет, я хочу сегодня, нет, нет, нет, нет, я хочу сейчас".  Давайте ми почекаємо й  тоді  визначимося  з  цього приводу. Зараз ідеться зовсім про інше.

     Олександре Миколайовичу, я маю таку пропозицію. Якщо зараз не буде прийнято рішення, я прошу вас дати доручення комітету Віталія Івановича Луценка і комітету Альошина на завтра підготувати проект закону про перерахування державних коштів з тих  600  фондів,  які утворені  державою,  на  ці  потреби,  і  розв'язати  таким  чином проблему виплати ветеранам цих  грошей  напередодні  54-ї  річниці Перемоги  у Великій Вітчизняній війні.  Тому що то гроші державні, то фонди державні,  і 1 мільярд 200 мільйонів ми  не  маємо  права крутити  там для того,  щоб готуватися до президентської кампанії, залишаючи без шматка хліба наших ветеранів.  Якщо вони так  хочуть розв'язати це питання, давайте його розв'яжемо завтра і багато хто з депутатів тоді позбавиться кормушки в цих фондах.

     ГОЛОВА. Я думаю,  що нам  з  фондами  взагалі  потрібно  буде розібратися. Борис Ілліч Олійник. Будь ласка.

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Дякую. Ігоре Рафаїловичу, а якщо запропонувати  такий  варіант,  у  два  заходи?  Спершу  ми проголосуємо   доручення   чи   постанову,  щоб  державна  комісія прискорила вивчення ситуації і була остаточно поставлена крапка  в липні, а потім голосуємо окремо про подолання вето.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  таке  доручення - прискорити - справді доречне,  і ми його дамо,  за нього голосувати не потрібно. На мою думку,  до цього питання можна було б, справді, повернутися десь у середині липня і розглянути  його  до  завершення  роботи  третьої сесії.

     А тепер,  шановні колеги,  підтримайте, будь ласка. Ставлю на голосування. Голосуємо в звичайному режимі.

     "За" - 289.

     Отже, ми домовилися,  що опублікуємо в "Голосі  України",  як пропонував депутат Єльяшкевич,  і зробимо це буквально цими днями. А тепер розглядається  Закон  про  внесення  змін  до  Закону  про пенсійне  забезпечення.  Слово має Віталій Іванович Луценко.  Будь ласка (Шум у залі).

     Я вас також прошу проголосувати. Мене не агітуйте, я голосую. І  я  вважаю,  що  це таке питання,  за яке повинні 100-відсотково голосувати в цьому залі.  Я не розумію,  чому не голосує  незначна частина  депутатів,  що  не  можна  добрати 10-11 голосів.  Якщо б голосували  тільки  100-120  чоловік,  тоді  зрозуміло,  бо  менше половини. Голосує ж 291, 289, 296 депутатів. Ставлю на голосування ще раз. Та не закликайте мене. Голосуйте, будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Ігоре Рафаїловичу,  що ви робите? (Шум у залі). Та ні, я його благати на збираюся.

     "За" - 288.

     ГОЛОВА. У поіменному режимі проголосувати?  Ну, будь ласка, і одночасно з дорученням. Постанова і доручення спеціальній комісії. Будь  ласка,  голосуємо.  Голосуємо  в  поіменному режимі разом із дорученням.

     "За" - 303 (Оплески). Дякую.

     ----------

     Віталію Івановичу, будь ласка. Доповідайте друге питання.

     ЛУЦЕНКО В.І. Насамперед я вітаю всіх вас, шановні депутати, з тим,  що  ми,  згуртувавши  свою  політичну  волю  і виявивши свою депутатську,  а не  лакейську,  рухівці,  позицію,  подолали  вето Президента,   морально   й  матеріально  підтримали  найславетнішу частину нашого народу - ветеранів Великої Вітчизняної війни.

     А тепер щодо пенсійного закону.  Шановні народні депутати! Ми щойно зробили перший крок - крок до прийняття соціальних законів і захисту тих,  кому ми присягали на вірність і в тому, що будемо їх захищати.  Давайте  ж  разом  із  вами зараз зробимо другий крок і доведемо свою відданість народу,  а не кланам,  не олігархіям,  не якимсь груповим інтересам.

     Я закликаю  вас,  шановні  товариші,  шановні  депутати  всіх фракцій, уважно вислухати кілька моментів.

     Перше. Зараз в Україні (вслухайтеся!) шість  мільйонів  наших громадян живуть на пенсію від 24 до 37 гривень.  Вісім мільйонів - на пенсію від 37 до 49 гривень 86 копійок.  Це від 20 до 40 центів на день. І за ці гроші треба щось поїсти, треба прикрити своє тіло якимось лахміттям хоча  б,  купити  ліки,  а  також  заплатити  за житлово-комунальні послуги.

     Ви знаєте,  що  з  1  травня  плату  за ці житлово-комунальні послуги  підвищено  на  20-30  процентів,   а   це   означає,   що вигрібається з кишень громадян ще додатково 4,2 мільярда гривень.

     Закон, проект якого запропонував наш комітет,  - про внесення змін  до  Закону  України  про  пенсійне  забезпечення  -   цілком відповідає Конституції України і чинним законам.  Президент,  який наклав вето,  та депутати,  які  не  підтримують  пропозиції  щодо подолання  вето,  фактично  ігнорують  Конституцію  і закон.  Це - юридичний бік. А якщо додати до цього ще й моральний, етичний бік, то ви розумієте, що це не по-Божому і не полюдському.

     І останнє  зауваження.  Протягом  роботи  Верховної  Ради над пенсійним законодавством, тобто за останній місяць, засоби масової інформації  з власної ініціативи,  а також із подачі представників виконавчої  влади  (зокрема  й   Прем'єр-міністра   Пустовойтенка) плутають грішне з праведним.

     Я хочу  сказати  так.  Справді,  основним джерелом пенсійного забезпечення мають бути відрахування  від  заробітної  плати,  яку заробляють   в   економічному   секторі   люди.  Але  ж  економіка зруйнована. Ось через що економіка перестає бути надійним джерелом захисту наших ветеранів.

     Через це  наш  комітет,  я не раз про це говорив і ще десятки разів говоритиму,  пропонує дещо інший підхід на період кризи,  на період спасіння цих 14 мільйонів чоловік.

     Валерій Павлович Пустовойтенко,  виступаючи в телепрограмі "7 днів" позаминулої неділі,  заявив,  що бюджет порожній,  не можемо допомогти  з  бюджету.  Я  ще раз повторюю:  до бюджету ми ніякого стосунку не маємо.  Ми тільки вимагаємо,  щоб держава повернула  1 мільярд  860  мільйонів,  які  вона  забирає  з бюджету Пенсійного фонду.  І повернути  мільярд,  який  заборгував  Державний  бюджет Пенсійному фонду.

     Крім того,  ми  пропонуємо прийняти закони щодо імпорту.  Ну, дивіться,  що робиться. Цукру минулого року імпортували в 12 разів більше,  ніж,  скажімо,  1997 року. Тим часом не знаємо, куди свій цукор подіти,  коли триває  війна  між  російським  і  українським цукровими ринками,  коли перестаємо сіяти цукрові буряки,  і цього року, мабуть, зупиниться половина цукрових заводів.

     Отож ми й пропонуємо запровадити

5-процентний додатковий  збір  до  Пенсійного фонду з імпорту,  за винятком  ліків,   а   також   усього   того,   що   пов'язано   з агропромисловим  комплексом,  і  деяких  інших  товарів.  Це дає 1 мільярд 260 мільйонів додаткових надходжень до Пенсійного фонду.

     Далі. В усіх великих містах, а тепер уже й середніх та малих, сьогодні створюються казино,  заклади грального бізнесу,  вибачте, будинки розпусти тощо,  де протринькуються надзвичайно великі суми чорних грошей.

     Ну нехай  біситься  від  жиру  певна  частина  оцих злодіїв у законі,  нехай.  Але якусь частку від того обороту дайте  ж  своїм вимираючим  батькам.  І  ми  пропонуємо 10 відсотків від обороту в казино та інших закладах грального бізнесу передати до  Пенсійного фонду.

     Далі, шановні народні депутати. Сьогодні ви знаєте, наскільки важливою і грошомісткою є реклама різних видів: і реклама по радіо й телебаченню,  і газетна реклама,  вулична реклама тощо. До речі, ніхто не контролює фінансових потоків і статистики  тут  практично немає. Коли ми намагалися розібратися на прикладі кількох обласних центрів,  куди ж ідуть гроші від реклами  вуличної  та  іншої,  то знайти  відповіді  на  це  питання не змогли.  Ось чому ми вносимо пропозицію:  невеликий відсоток  прибутків  від  реклами  передати додатково також до Пенсійного фонду. Це чималі гроші.

     І ще  таке,  шановні  друзі.  Ми  з  вами прийняли закони,  а Кабінет Міністрів підтримав,  - і 30 відсотків  від  штрафів,  які накладає міліція,  податкова адміністрація, митниці, залишаються в розпорядженні цих самих відомств.  Це величезні кошти.  Ви бачите, як  сьогодні  біситься від жиру в нас оця податкова адміністрація. Ви бачите,  на яких машинах їздить керівництво міліції,  які  інші створюються умови.

     Отже, ми  просимо  залишити  якусь  певну частку цих штрафних санкцій для цих відомств,  якщо по-іншому не  можна  (це,  мабуть, потрібно  для  стимулювання їхньої діяльності),  а хоча б половину коштів передати до Пенсійного фонду на цей період.

     Ми також ставимо і таке  питання.  Шановні  мої,  близько  40 відсотків державної власності є в обсязі вартості основних фондів. Передається в управління ця власність тим чи іншим  юридичним  або фізичним  особам.  Створюється  при  Фонді держмайна позабюджетний фонд,  куди відраховується певна частка, передбачена договором між міністерством  і тим,  кому передається в управління ця власність. То великі гроші.  Давайте частину цих відрахувань передамо теж  до Пенсійного  фонду.  І це теж буде цілком справедливо,  бо державну власність створювали саме наші з вами батьки.

     І насамкінець  ще  одна   пропозиція.   Ми   просимо   надати Пенсійному   фонду   кредити.   Ми   створимо   свій   банк,  який капіталізуватиме ці кошти і зароблятиме для пенсіонерів.

     Повірте, шановні друзі,  за нинішніх економічних  умов,  коли виробництво,   коли   промисловість   і   сільське   господарство, будівництво тощо зруйновано,  іншого виходу,  якщо  ми  маємо  хоч краплю   співчуття   до   наших  батьків  і  матерів,  ніж  отакий перерозподіл,  про який я кажу,  немає.  Це підтверджує і світовий досвід тих країн, які переживали кризу.

     Отже, шановні депутати,  я прошу так само, як ми згуртувалися навколо першого закону,  який,  безумовно,  викличе перед 9 Травня позитивну  оцінку  нашої  Верховної  Ради  в  абсолютної більшості населення нашої країни,  згуртуватися,  виявити політичну  волю  й подолати  вето Президента на Закон про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Що ви пропонуєте?

     ЛУЦЕНКО В.І.  Я пропоную відхилити пропозицію  Президента  до Закону   про   внесення   змін  до  Закону  України  про  пенсійне забезпечення про його скасування й подолати вето Президента.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Олександре Миколайовичу!  Я прошу, запросіть до залу депутатів.

     ГОЛОВА. Голосується  в  поіменному  режимі  проект постанови, який вносять члени Комітету у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів,  щодо  пропозиції  Президента  України  до  Закону  про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення. Голосуємо.

     ЛУЦЕНКО В.І. Я прошу підтримати.

     "За" - 259.

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь  ласка.  Оголошується  перерва  на  30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и ).

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Запросіть депутатів до залу.

     Депутат Ключковський. З місця.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Дякую, Олександре Миколайовичу, за те, що згадали, що принаймні, коли пустий зал, можна надати слово.

     Я хочу  зробити репліку стосовно тієї грубості,  яку допустив комуніст  Луценко  тут,  з  трибуни,  обізвавши   непарламентським виразом цілу групу депутатів.

     Я знаю,  що лакейство завжди було характерним для тих, у кого бракувало власної гідності й гордості за свою країну і свою націю. Комуніст  Луценко  назвав  лакеями  групу  депутатів,  які виявили турботу  про  тих,  хто  справді  зі  зброєю  в  руках  воював  за незалежність  України,  за  її свободу,  за демократію в ній тоді, коли  на  більшій  частині  України  панував  сталінізм.  Але   ми стверджуємо,    що   лакейська   поведінка   властива   насамперед комуністам,  які зраджують сьогодні український народ і Українську державу своїм московським хазяям.  Проте лакей думає,  що такі всі навколо нього. Це спосіб мислення Луценка та йому подібних. Але ми впевнені,  що  п'ята  колона лакеїв господ Зюганова і Селезньова в Україні не пройде. Народний рух та інші власне українські партії є цьому гарантією.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  не  треба ображати один одного,  це недоречно. Віталію Івановичу, це і вас стосується, і інших. Ну, не можна   цього   робити,   давайте   підніматися   вище  усіх  оцих непотрібностей.

     До Віталія Івановича запитання будуть? Сідайте, будь ласка.

     Запросіть людей до залу. А зранку так повчали, як потрібно на засідання ходити.  Так розповідали,  що вболівають за справу. Якби від виробітку працювали, то без хліба сиділи б!

     Ставлю на голосування проект постанови,  який  вносять  члени Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Голосуємо, будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.І. Я прошу підтримати.

     "За" - 195.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Олександре  Миколайовичу,  я  дуже  прошу   вас перенести голосування на годину. Людей же в залі немає! Ну що ж це ми за депутати такі!

     ГОЛОВА. Ви мене не просіть, будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Олександре Миколайовичу,  це питання стосується 14 мільйонів громадян.

     ГОЛОВА. Ми  поставимо на голосування трохи пізніше.  Сідайте, будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.І. Дякую.

     ----------

     ГОЛОВА. Розглядається Закон  України  про  внесення  змін  до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари  (продукцію).   Доповідає   Михайло   Васильович   Чечетов, заступник міністра економіки.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник міністра економіки України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Сьогодні на ваш розгляд  вноситься  Закон  України  про  внесення  змін  до Закону України про ставки акцизного  збору  та  ввізного  мита  на  деякі товари  (продукцію),  прийнятий Верховною Радою України 23 березня 1999 року і повернутий Президентом України з пропозиціями.

     Прийнятим Верховною   Радою   законом   пропонується   значно зменшити  діючі  на  цей час ставки акцизного збору на окремі види нафтопродуктів.  Згідно зі статтею 1 цього закону ставки акцизного збору  на  високооктанові бензини марок А-90,  А-91,  А-94,  А-95,

А-96,  А-98 зменшуються у 2,5 раза:  зі 100 екю до 40 екю за  1000 кілограмів;  на бензини моторні марок А-72, А-76, А-80 - удвічі: з 40 екю до 20 екю і дизельне паливо - в 1,5 раза:  з 15 екю  до  10 екю за 1000 кілограмів.

     Запровадження значно  знижених  ставок  на  бензин,  дизельне паливо за розрахунками Міністерства фінансів України  призведе  до недоотримання надходжень до бюджету від акцизного збору та податку на додану вартість на суму близько 500 мільйонів гривень.

     В умовах обмежених можливостей збільшення доходів за  рахунок прямих  податків  підвищення  ставок  акцизного  збору  є одним із шляхів поповнення бюджету України.  Чинне  на  даний  час  тарифне регулювання  ринку  нафтопродуктів малоефективне,  оскільки в ціні нафтопродуктів питома вага мита та акцизного збору не перевищує 20 відсотків,  тоді  як  в  інших країнах питома вага даних складових значно вища, ніж в Україні.

     Указом Президента від 24 червня 1998 року   про  ставки  акцизного  збору  на  нафтопродукти  були підвищені ставки акцизного збору на дизельне паливо з 6 екю до  15 екю за 1000 кілограмів,  бензини марок А-72, А-76, А-80 з 8 екю до 40 екю за 1000 кілограмів,  а на високооктанові бензини ці  ставки були збільшені до 100 екю за 1000 кілограмів.

     Унаслідок підвищення  ставок  акцизного  збору  до Державного бюджету в 1998 році додатково надійшло 104,7 мільйона гривень  (43 відсотки   річних  призначень)  без  суттєвого  впливу  на  рівень споживчих цін та обсяг реалізації нафтопродуктів.

     Щомісячні надходження від акцизного збору та ввізного мита на нафтопродукти  наприкінці  1998  року  порівняно  з  початком року зросли у 3,5 раза.  Якщо в січні до бюджету надійшло 11,7 мільйона гривень,  у  лютому  -  12,6  мільйона  гривень,  у березні - 18,5 мільйона гривень,  то в серпні майже 21 мільйон гривень, у вересні

-  25  мільйонів  гривень,  у  жовтні  -51,6  мільйона гривень,  у листопаді - 53 мільйони гривень,  у грудні - 109 мільйонів гривень або практично у 10 разів більше, ніж у січні.

     За час дії указу Президента лише у жовтні 1998 року відбулося скорочення імпорту нафтопродуктів  порівняно  з  середньомісячними показниками  майже втричі.  Якщо середньомісячне ввезення бензинів становило 190 тисяч тонн,  а дизпалива - 173  тисячі  тонн,  то  у жовтні відповідно 42,7 тисячі тонн та 76,1 тисячі тонн.

     Таке скорочення  ввезення  у  жовтні  відбулося  через  різке падіння курсу  гривні  відносно  екю  у  третьому  кварталі  і  не пов'язане  зі зміною ставок акцизного збору.  І це підтверджується зростанням обсягу ввезення бензинів уже в листопаді до  200  тисяч тонн,  у  грудні  -  до  199,6  тисячі  тонн  та дизельного палива відповідно до 148,2 тисячі тонн і 194,8 тисячі тонн.

     Не відбулося  значних  змін  і  у  виробництві  бензинів   та дизельного  палива  Так,  якщо  в  січні  1998 року було вироблено автобензину 135,1 тисячі тонн, дизпалива - 180,8 тисячі тонн, то у грудні  1998  року  бензину  було  вироблено 271,9 тисячі тонн,  а дизпалива - 354,2 тисячі тонн.

     Оскільки акцизний збір сплачується  з  моменту  відвантаження продукції,   то   підстав   очікувати   скорочення  надходжень  за стабільності обсягів виробництва немає.

     Попит на нафтопродукти зменшився також і внаслідок  загальної тенденції  скорочення  виробництва.  Водночас слід зауважити,  що, здійснюючи  таку  політику,  уряд  розглядає   акцизи   як   засіб збільшення доходів бюджету,  а не як інструмент,  що стимулюватиме зростання  споживання  енергоресурсів.  Підвищенням   акцизів   на нафтопродукти стимулюється їх економне витрачання.

     Таким чином,  підвищення  ставок  акцизного  збору привело до реального поповнення бюджету і є економічно виправданим заходом.

     Уважаемые народные депутаты! Давайте вернемся в июнь прошлого года,  когда  готовился указ о повышении ставок акцизного сбора на нефтепродукты.

     Естественно, главная цель преследовалась одна:  прежде  всего повышение   доходов  бюджета  и  на  этой  основе  уменьшение  его дефицитности и увеличение его сбалансированности.

     Понятно, что   при   разработке   проекта    указа    делался соответствующий  прогноз  изменения цен,  которое должно произойти вследствие изменения ставок акцизного сбора.

     После введения  указа  в  действие   Министерство   экономики систематически  проводило  мониторинг цен на нефтепродукты по всем регионам Украины.  Последняя  информация,  которая  была  получена буквально  накануне  августовского  финансового  кризиса в России, подтвердила правильность прогнозных расчетов Минэкономики, которое предполагало  повышение  цен на нефтепродукты в связи с изменением ставок акцизного сбора в диапазоне от 5 до 17 процентов.

     То, что произошло осенью,  является не  следствием  изменения ставок  акцизного  сбора,  а  следствием  и  финансового кризиса в России,  и соответствующих резонансных  процессов  на  фондовом  и валютном рынках Украины.

     На повышение  цен в осенний период в большей степени повлияли девальвация гривни,  изменение соотношения гривни и экю,  а  также то, что в цены закладывались инфляционные ожидания.

     Вы, наверное,   помните:   для   того   чтобы   не  допустить раскручивания  инфляционной  спирали   без   достаточных   на   то обективных   оснований,   правительством   тогда   было   принято непопулярное решение,  которое давало возможность на две недели  в сентябре    местным    органам    власти   использовать   элементы регулирования цен.  Хотя,  идя  на  такое  решение,  конечно,  все прекрасно понимали,  что здесь есть и плюсы,  и минусы,  что любая попытка регулировать цены может привести к тому, что нефтепродукты исчезнут,  образно  говоря,  с прилавков магазинов.  Использование элементов регулирования в сентябре в отдельных областях привело  к перебоям в реализации отдельных марок нефтепродуктов.

     Но, с другой стороны,  и это является положительным моментом, это временное использование  элементов  госрегулирования  не  дало возможности  раскрутить инфляционную спираль цен на нефтепродукты. И динамика цен за декабрь, январь, февраль, март имела тенденцию к снижению.

     Хочу подчеркнуть,  что,  как  показывает последний мониторинг цен, сделанный нами в конце апреля, минимальная цена на дизтопливо в отдельных регионах была 49 копеек за литр, средняя - 73 копейки. То есть цена выросла по сравнению с той, которая была год назад до указа Президента, на 45 процентов. На низкооктановые марки бензина минимальная цена составляла 54 копейки за литр, средняя по Украине

- 70 копеек, то есть выросла где-то на 39 процентов по сравнению с той,  которая была год назад до указа.  И цена на  высокооктановые бензины марки А-95 (минимальная - 86 копеек за литр,  средняя - 99 копеек) возросла на 31 процент.  Иными словами можна сказать,  что степень девальвации гривни (а гривня девальвировалась к концу года более чем на 80 процентов) была практически в два раза больше, чем степень   роста   цен   на  нефтепродукты.  То  есть  если  гривня девальвировалась в два раза,  то,  казалось бы, и цены должны были подскочить  в  два  раза,  а  они  возросли  всего  лишь  на 30-40 процентов.

     Я приводил эти цифры,  но кратко повторю  их.  Главной  целью было   увеличение   поступлений   в  бюджет.  Как  свидетельствует статистика,  в январе прошлого года в бюджет поступило 8 миллионов 200  тысяч  гривень,  в  феврале  -  10  миллионов  и в марте - 13 миллионов.  И конец года:  октябрь  -  51  миллион,  ноябрь  -  53 миллиона и декабрь - 109 миллионов гривень.

     Возьмем еще  и сопоставим такие данные.  В январе 1997 года в бюджет поступило 7 миллионов 900 тысяч гривень, в январе 1998 года

-  8  миллионов  200  тысяч,  а в январе этого года - 30 миллионов гривень - практически в четыре раза больше,  чем в  1997  году.  В феврале  1997  года  в  бюджет  поступило  7 миллионов гривень,  в феврале прошлого года - 10,5 миллиона,  а в феврале нынешнего года

-  32  миллиона гривень.  То есть практически в четыре с половиной раза больше, чем в 1997 году.

     Хочу привести еще один аргумент.  Дело  в  том,  что  главной целью  авторов закона,  на который наложил вето Президент,  прежде всего   было,   конечно,   снижение   цен   на   отдельные    виды нефтепродуктов.  Но,  с нашей точки зрения,  если даже мы и снизим ставки акцизного сбора  на  различные  нефтепродукты,  то,  скорее всего,   адекватного   снижения  цен  не  произойдет.  Просто  при стабильности  цены  изменится  соотношение  в  цене  доли   ставки акцизного сбора и доли посреднической надбавки.  Уменьшится ставка акцизного сбора, и, естественно, государство недополучит свою долю от  реализации,  но  увеличится  посредническая надбавка и большие доходы  получит  посредник,  тот,   кто   занимается   реализацией нефтепродуктов.

     Простейший житейский пример.  Допустим,  мы дадим возможность за счет акциза снизить на 10 копеек цену на нефтепродукты. Реакция будет однозначная. Тот, кто занимается реализацией нефтепродуктов, скажет:  спасибо,  хоть один раз государство повернулось  лицом  к предпринимателям,  бизнесменам,  к  малому бизнесу,  и теперь есть возможность эти 10  копеек,  от  которых  отказалось  государство, оставить себе для пополнения оборотных средств.

     То есть,    я    еще    раз   повторяю,   произойдет   просто перераспределение частей:  той,  которую получает  государство,  и той,   которая   остается   в   кармане  реализатора  коммерческой структуры. Но не в пользу государства.

     И последний аргумент.  Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Николаевич!  31  декабря  в  этом  зале был достигнут политический компромисс между исполнительной властью и законодательной и  между отдельными  фракциями,  когда был принят Государственный бюджет на 1999 год с дефицитом 1  процент.  И,  наверное,  и  исполнительная власть,  и  Верховный Совет должны быть последовательны в принятии последующих решений.  Наши дальнейшие шаги не должны  приводить  к разбалансированию принятого бюджета.

     Исходя из    этого   Президент   просит   все-таки   оставить действующие  ставки  акцизного   сбора,   которые   способствовали стабилизации    рынка    нефтепродуктов,   обеспечивают   реальные поступления в бюджет и заложены в расчетах бюджета на 1999 год.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. До  Михайла  Васильовича  є  запитання?  Будь  ласка, запишіться. П'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка, список.

     Депутат Марченко, Сумська область. За ним - депутат Рибак.

     МАРЧЕНКО В.Р. Прошу передать слово депутату Витренко.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Уважаемый Михаил Васильевич!  У меня к вам два вопроса, связанных непосредственно с акцизами на бензин и нефть.

     Первый. Едешь по Украине:  возле Киева бензин марки А-95 - 95 копеек, в Шостке - 1 гривня 15 копеек. В чей карман идет разница?

     И второй   вопрос.   Почему  Щербаня  назначили  губернатором Сумской области?  Чтобы обеспечить его  бензозаправки  в  Донецкой области сумским бензином? Пожалуйста, дайте ответ.

     ЧЕЧЕТОВ М. В. Уважаемая Наталия Михайловна! Ваш второй вопрос касается политики,  а мы  рассматриваем  конкретный  экономический вопрос.  Поэтому  при  глубоком  уважении к вам на второй вопрос я просто не дам ответа.

     Что касается первого вопроса относительно того,  что в разных регионах   разные   цены   на  бензин,  то  цены  не  регулируются государством, и каждое предприятие вправе устанавливать свои цены. А  акцизный  сбор  оно  должно  платить,  естественно,  исходя  из установленных норм ставок.  Что касается прибыли,  то  предприятие должно  показывать полную прибыль и из нее платить соответствующий налог.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Рибак. За ним - депутат Баулін.

     РИБАК В.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ  45,  Донецька  область).  Прошу передать слово депутату Насалику.

     ГОЛОВА. Депутат Насалик.

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85,  ІваноФранківська область). Будь ласка,  дайте відповідь на два запитання суто цифрами.  Прошу назвати   вал   ввезених  світлих  нафтопродуктів  і  в  процентах кількість, з якої сплачено акцизи. Це перше.

     І друге питання.  Назвіть, будь ласка, вал нафти, що надійшла на нафтопереробні заводи, і в процентах кількість, з якої сплачено акцизи.

     Дякую.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Что касается обемов импорта нефтепродуктов. Вы можете подойти,  я дам по месяцам данные поступления и бензинов, и дизтоплива начиная с прошлого года по март нынешнего.

     Относительно того,  с какого количества в  процентах  уплачен акцизный  сбор,  то  таких  данных  у  меня просто нет,  я не могу ответить на этот вопрос.

     ГОЛОВА. Депутат Баулін.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Спасибо. Прошу передать слово народному депутату Стрижко Леониду Петровичу.

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция коммунистов,  город  Харьков.  Уважаемый  Михаил  Васильевич!   Вы оцениваете  таможенные  сборы  с  точки  зрения сбалансированности рынка и с точки зрения поступлений  в  бюджет.  Казалось  бы,  все хорошо.  Но  есть  еще  другая возможность оценки - с точки зрения потребителей.  Ведь  до  сих  пор  сохраняется  диспаритет   между нынешними    ценами    на    продукцию    сельхозпотребителей    и горючесмазочные материалы.  Так вот с точки зрения потребителей, с точки зрения сельчан, как вы считаете, нынешние цены приемлемы или нет?  Может, стоит пойти навстречу потребителям и снизить все-таки и ставки сбора, и цены?

     Спасибо.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Спасибо.  Вы  задали  действительно  интересный вопрос,  который  продиктован  самой  жизнью.  Относительно  того, устраивает  ли  вообще  уровень  сегодняшних  цен  с  точки зрения финансовых   возможностей   сельхозпотребителей,   могу   сказать: конечно, цены должны быть все-таки ниже. Это первое.

     Второе. С  точки  зрения  Государственного  бюджета - а через Государственный бюджет идет перераспределение и финансирование тех же социально защищенных статей, в том числе и социальных программ, касающихся всего  населения,  -  то  здесь  уже  иной  подход,  и, наверное, ставки, которые были заложены, оправдывают себя.

     И третье.  На  сегодня рынок практически стабилизировался,  и цены даже немножко снижаются.  Но мы  обеспокоены  тем,  что  если государство  пойдет  на  такой  шаг - на снижение ставок акцизного сбора,  то оно просто недополучит доходов. То есть уменьшится доля средств,   которая  шла  в  государственный  карман.  Этот  ручеек высохнет,  а более бурно потечет другой  ручеек  -  посредническая надбавка,   которую  получат  фирмы  или  структуры,  занимающиеся реализацией нефтепродуктов.  А адекватного снижения цен просто  не произойдет, государство же не будет регулировать цены.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко.

     КИРИЛЕНКО І.Г.   Дякую,   Олександре  Миколайовичу.  Шановний доповідачу,  якщо ми вас правильно зрозуміли, із зменшенням ставки акцизного збору маржа буде у посередника. Держава від цього нічого не отримає. Так? Це перше запитання.

     І друге.  Які втрати можуть бути від рішення,  яке  тут  було прийняте? Яких втрат зазнає Державний бюджет?

     Дякую.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Спасибо за вопрос.  Еще раз повторяю, мы просто предусматриваем,  что в  случае  действительного  снижения  ставки акцизного   сбора   адекватного   снижения   цены  не  произойдет. Произойдет перераспределение в цене доли акцизного  сбора  и  доли посреднической надбавки в сторону посреднической надбавки.

     Что касается  потерь  бюджета,  если  мы  перейдем  на ставки акцизного сбора, заложенные в законе, который был принят Верховной Радой  и  на  который  наложено  вето Президента,  то,  по оценкам Минфина,  суммарная потеря  акцизного  сбора  и  НДС  для  бюджета составит где-то 500 миллионов гривень.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Слово надається Сокерчаку Вячеславу Михайловичу, першому заступнику голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  142,  Одеська  область.)  Шановні  народні депутати!  Ми не вперше в нашому залі  обговорюємо  питання  про  ставки  акцизного збору  на  бензин  та  інші  товари,  пропозиції  Верховної Ради і Президента.

     Зважаючи на  те  що  ми  вже  втретє  повертаємося  до  цього питання,  комітет вносить пропозицію вислухати його аргументи, щоб можна було визначитись і подолати вето Президента.

     Суть полягає в тому,  що  20  квітня  наш  комітет  розглянув пропозиції Президента і відзначив, що, на жаль, Президент, роблячи зауваження,  вносить  поправки  до  закону.  Отже,  з  точки  зору Президента,  сьогодні  діють  і норми закону,  і норми указу,  але насправді  діють  норми  тільки   указу.   Через   те   Президент, відмовляючись  підписати закон,  який ми проголосували 23 березня, все-таки просить внести зміни до нього, щоб припинити дію указу.

     Нагадаю, що ставки  акцизного  збору  на  бензин  і  дизельне паливо  були  встановлені  ще 11 липня 1996 року і мали тоді такий розмір:  низькооктанові марки бензину А-72-А-80 - 8  екю  за  одну тонну; А-90-А-93 - 20 екю; А-94-А98 - 40 екю і дизельне паливо - 6 екю за тонну.  Президент,  посилаючись  на  "Перехідні  положення" Конституції,  указом  від  24  червня  1998 року змінив ці норми і встановив,  як казав Михайло Васильович, ставки акцизного збору на бензини відповідно 40, 80 і 100 екю і на дизельне паливо 15 екю.

     Я вже відзначав,  що сьогодні діє указ Президента, і ніхто не скасовував ставки акцизного збору,  затверджені Законом про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) від 11 липня 1996 року. І те, й те підписано Президентом.

     Нині, на жаль,  виконавча влада виконує  указ  Президента.  А Верховна Рада свого часу не змогла скасувати дію даного указу.

     Намагаючись допомогти  вирішити  цю  проблему,  Верховна Рада України 30 грудня 1998 року прийняла Закон про  внесення  змін  до Закону України про ставки акцизного збору,  і, пам'ятаєте, тоді ми встановили ставку 8 екю на всі бензини,  тобто уніфікували ставки. Проте  в  Закон  про  Державний  бюджет були закладені пропозиції, внесені указом Президента.  Хоча було проголосовано 8 екю,  але  в бюджет  закладені  розміри  акцизного збору,  які надійдуть,  коли діятимуть ставки, встановлені згідно з указом Президента.

     Як ви  пам'ятаєте,   Президент   не   підписав   наш   закон, проголосований 30 грудня,  про встановлення ставки 8 екю.  Комітет не наполягав на тому,  щоб подолати вето Президента, розуміючи, що коли  проголосований Державний бюджет і там закладено інший розмір надходжень  від  акцизного  збору,  то  було  б  цілком  нелогічно вимагати зменшити ставки акцизного збору,  які різко відрізняються від тих, на основі яких розраховувалися доходи бюджету.

     Тепер наш комітет пропонує просто поміркувати, в чому полягає суть.  Попередній доповідач сказав,  що зменшення ставок акцизного збору (як зазначено в нашому законі,  проголосованому 23  березня: 20 екю на низькооктанові бензини, 40 екю на всі інші марки бензину і 10 екю на дизельне паливо) призведе до зменшення  надходжень  до Державного бюджету.

     Ви пам'ятаєте,  що  прийнятий  Державний  бюджет у гривневому виразі становить 35 мільярдів гривень, а надходження до Державного бюджету  від  акцизу  становлять  1 мільярд 116 мільйонів гривень. Нині зменшилося співвідношення гривні  і  екю  (коли  ми  приймали бюджет,  воно було 1,25,  а тепер - 4,25). Тож у гривневому виразі надходження до Державного бюджету від зменшення  ставок  акцизного збору не зменшаться.

     Так, у   стабільній  одиниці  (екю  або  євро)  справді  буде зменшення. Але наш Державний бюджет обраховується не в євро і не в екю,  а в гривнях. І скажіть, будь ласка, шановні, чи збільшили ми у зв'язку із падінням курсу гривні  рівень  заробітної  плати,  чи підвищили пенсії,  чи провели індексацію цін товарів,  які купують наші споживачі? Ми цього не зробили.

     Отже, у гривневому виразі до Державного  бюджету  не  надійде менше коштів від того,  що пропонує наш комітет,  порівняно з тим, що пропонує Президент України. Прошу дуже уважно вслухатися в такі цифри.  Якщо  за  законом  від  23  березня 1999 року треба було б сплачувати 85 гривень акцизу за одну тонну  бензинів  А-72  -  А80 (ставка 20 екю,  1 екю - 4,25 гривні), то за указом Президента від 24 червня 1998 року - 88 гривень (ставка  40  екю,  1  екю  -  2,2 гривні).  І  далі  такий  самий  розрахунок.  Ми встановили на всі високооктанові марки бензину ставку 40 екю,  або  170  гривень,  а Президент встановив 80 екю, або 176 гривень.

     Повторюю, що  в  гривневому  виразі  ми  нічого не втрачаємо. Сьогодні,  на жаль,  ніхто ні нашу заробітну  плату,  ні  ціни  не перераховує,  прирівнюючи  до стабільної одиниці.  Через те,  мені здається,  що наш комітет пропонує цілком логічний підхід до цього питання.

     Тепер ще  одне,  найголовніше,  шановні  товариші.  Приймаючи акцизне законодавство,  ми весь час намагалися  порівняти  його  з тим,  що  є  в  наших  сусідів.  Так  ось,  у наших сусідів ставки акцизного збору і на бензин,  і  на  всі  інші  підакцизні  товари значно  нижчі.  І  тому сьогодні якраз Україна стає країною,  куди намагаються ввозити всі  товари  нелегально.  І  через  те  у  нас легальне  надходження  бензину,  дизельного  палива скоротилося за перший квартал порівняно з минулим роком.

     Стосовно споживання.  Логічно,  що чим вищі ставки  акцизного збору, тим менша платіжна спроможність, щоб купити. І через те, ми вважаємо, значна кількість колгоспів і фермерів не зуміли закупити достатньо  дизельного  палива  за тими цінами.  І в нас на початок весняно-польових робіт було понад 4  мільйони  гектарів  незораної землі.

     Тому ми   не  погоджуємося  з  висновком  Президента,  нібито несуттєве зменшення ставки акцизного збору (а це на 10 копійок  за 1  літр  бензину)  не  приведе  до зменшення самої ціни на бензин. Навпаки, ми вважаємо, що це приведе до її зменшення.

     Інша справа,  що і Державна податкова адміністрація,  і митні органи  та всі органи виконавчої влади повинні строго контролювати торгову націнку на оптову ціну підприємства.  А цього, на жаль, не бачимо.

     У зауваженнях Президент звинувачує Верховну Раду в тому,  що, приймаючи в березні  нові  ставки  акцизного  збору,  ми  порушили вимогу  Закону про систему оподаткування про те,  щоб не пізніш як за півроку до прийняття Державного бюджету міняти ставки  податків і зборів.

     Але ж   Президент   теж  не  за  півроку  до  початку  нового бюджетного року видав  указ.  Отже,  вимагаючи,  щоб  законодавчий орган  влади  діяв відповідно до Закону про систему оподаткування, сам Президент цей принцип порушує. Останнє, що я хотів би сказати. Порівнюючи дані про надходження акцизного збору з нафтопродуктів у першому кварталі 1998 року і в першому кварталі  1999  року,  слід мати  на  увазі,  що в першому кварталі 1999 року ставка акцизного збору в гривнях фактично більша, ніж у першому кварталі 1998 року. Зокрема на дизельне паливо - у 5 разів (оскільки ставки збільшені, як уже казав Михайло Васильович Чечетов,  у 2,5 раза  порівняно  з тими,  що в законі,  і плюс удвічі підвищився курс екю до гривні); на низькооктанові бензини,  в тому  числі  А-76,  частка  якого  у споживанні  на всій території України становить 80 відсотків,  - у 10 разів (ставка - в 5 разів і курс гривні -  удвічі).  А  реальні доходи  до  бюджету  від  акцизного  збору з нафтопродуктів зросли тільки втричі.  Ви бачите різницю:  ставка більша в 5 разів,  у 10 разів, а реальні доходи - тільки втричі.

     Це свідчить   про   фактичне   зменшення   удвічі   легальних оподаткованих обсягів реалізації підакцизних нафтопродуктів.  Якщо врахувати,  що в ціні бензину А-76,  споживання якого найбільше, і ціні дизельного палива частка ПДВ удвічі більша,  ніж акцизу,  то, зрозуміло, що не добираючи сьогодні від продажу нафтопродуктів, ми не добираємо незначну частку акцизу,  а більшою мірою не добираємо податку  на додану вартість.  Тобто є реальна можливість і потреба зменшити ціну на низькооктанові бензини і дизельне  паливо,  що  й пропонує  наш  комітет,  щоб  збільшити  можливість  споживати  цю продукцію.

     Якби у   нас   було   все   зроблено    і    була    економія пально-мастильних  матеріалів!  А  то маємо море незораної землі і кажемо,  що нікуди не дінуться наші підприємства,  змушені  будуть купувати.  Купуватимуть,  коли буде за що.  А як не буде за що, то нічого не куплять,  і земля зорана  не  буде.  Гадаю,  ви  всі  це прекрасно розумієте.

     Через те  наш  комітет,  уважно  розглянувши  всі  пропозиції Президента і економічно довівши,  що в  гривневому  виразі  бюджет нічого  не  втрачає  (а  всім  нашим громадянам гроші виплачуються якраз у гривнях),  пропонує все-таки подолати  вето  Президента  і підтримати  закон,  який ми прийняли 23 березня 1999 року,  котрим ставки акцизного збору на бензин марок А-76 - А-80  встановлюються у розмірі 20 екю,  на решту марок бензину - в розмірі 40 екю, і на дизельне паливо - в розмірі 10 екю.

     Я не знаю,  налаштований чи не налаштований зал на  подолання вето Президента, зрозуміле чи незрозуміле рішення нашого комітету. Це  буде  видно  з  голосування.  Але,  Олександре   Миколайовичу, можливий  і  запасний  варіант.  Якщо  ми не зуміємо подолати вето Президента,  то я просив би підтримати інший проект, який вносився 23  березня  також  нашим  комітетом,  де  ставка  акцизного збору уніфікована:  на всі марки бензину - 40 екю,  на дизельне паливо - 10  екю.  Це,  з  одного  боку,  на  відміну  від закону,  на який накладене вето,  дасть деяке збільшення надходжень  до  Державного бюджету  від  акцизного збору.  А з іншого боку,  дасть можливість реально зменшити ціну,  щоб споживачі (80 відсотків нафтопродуктів

- у сфері виробництва) мали за що купувати нафтопродукти.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання до Вячеслава Михайловича є?

     Депутат Чиж. Будь ласка. За ним - депутат Гуцол.

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий  центр).  Шановний  Вячеславе  Михайловичу!  Колись Штепсель  і  Тарапунька  мали  у своєму репертуарі таку бувальщину хрущовських часів.  Штепсель запитує: "Як зараз на селі живеться?" А Тарапунька відповідає: "Жуть". "А що, так погано?", "Та ні, жуть буває різною.  Як землю доріжуть,  то це добра жуть, а відріжуть - погана".

     Так і  з  цими  акцизними  ставками.  Скільки пам'ятаю себе у Верховній Раді, стільки Президент указами то дорізає, то відрізає. І  щоразу ця "жуть" усе гірша.  Мені здається,  треба припинити це законом,  адже  виходить  так:  у  світі  нафта  і   нафтопродукти дешевшають,  а в нас,  навпаки,  дорожчають,  бо якийсь олігарх не доклав собі в  кишеню  певну  суму  грошей  -  зелених,  білих  чи бознаяких.

     Я підтримую   пропозицію  вашого  комітету,  а  до  вас  таке запитання: так коли ця "жуть" у нас закінчиться?

     СОКЕРЧАК В.М.  Ну,  це найпростіше запитання. Гадаю, у жовтні вона закінчиться. Це перше.

     Друге. Я  вже  казав,  виступаючи  з трибуни,  про те,  що 28 червня закінчується  термін,  коли  Президент  має  право  указами регулювати економічні питання. На жаль, більшість указів Президент видав з урегульованих питань.  Нам кажуть:  "Ви не маєте права про це говорити. Це повинен говорити Конституційний Суд". На жаль, наш Конституційний Суд мовчить.  Хоча ми самі розуміємо:  якщо  ставка встановлена,   то  це  законом  уже  врегульовано.  Якщо  вона  не подобається, вносяться поправки до закону.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Насалик.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи є порушення, допущені урядом  щодо  Державного  бюджету,  прийнятого   Верховною   Радою України?  Якщо  є,  то  які  це порушення?  У тому аспекті,  що ви доповідали.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Запитання таке,  що говорити можна багато, але хочу  звернути  вашу  увагу  ось  на  що.  Є  стаття 19 Державного бюджету,   яка   називається   захищеною.   Погляньте,   як   вона виконується,  і  ви  відразу  скажете,  де уряд порушує.  За всіма напрямами статті 19 робляться  порушення.  Це  стосується  того  ж самого  повернення  заощаджень  і  так  далі.  Президент  пропонує Верховній Раді внести зміни до закону,  прийнятого  у  1996  році. Отже, Президент розуміє, що указ діє не зовсім легально.

     А згадайте, шановні, що 1 грудня 347 голосами ми подолали вето Президента,  накладене на Закон  про порядок  встановлення  ставок  і  зборів  (обов'язкових платежів), інших елементів податкових баз.  І  там  першим  пунктом  ми  дали доручення  Президенту  скасувати свої укази,  Кабінету Міністрів - припинити  дію  своїх  постанов  і   Генеральній   прокуратурі   - розібратися  в  тому,  що  іще незаконно діє.  На жаль,  усе це не спрацювало,  хоча ми рішенням,  прийнятим 347 голосами,  повернули все в русло Конституції.

     ГОЛОВА. Депутат Насалик. За ним - депутат Черненко.

     НАСАЛИК І.С.  На жаль, попередній доповідач так і не відповів на мої запитання, а саме він міг дати інформацію, скільки все-таки втратив  Державний  бюджет  внаслідок  підвищення ставок акцизного збору. Саме підвищення ставок акцизного збору спрацювало на те, що в    кишені    спільних   підприємств,   яким   тепер   заборонена зовнішньоекономічна діяльність,  пішли кошти в сумах,  котрі можна порівняти з сумами,  що називалися, коли ми говорили про соціальне забезпечення пенсіонерів і інших малозахищених категорій.

     Зменшення ставок акцизного збору

- це  значний  крок,  але  він  не  веде  до  створення  механізму розв'язання  основного  питання.  Наявність  високих   акцизів   у будь-якому  разі  для спільних підприємств дає відповідні пільги - кошти йдуть безпосередньо  у  приватні  структури,  не  наповнюючи Державний бюджет.

     Нині на   нафтопереробних  заводах  склалася  така  ситуація. Спільні   підприємства,   яким   заборонена    зовнішньоекономічна діяльність,  створюють підприємства при нафтопереробних заводах і, сплачуючи 50 відсотків  акцизного  збору  до  Державного  бюджету, забезпечують   переробку   нафтопродуктів.  Тобто  механізм,  який пропонується, також не дає наповнення Державного бюджету.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Ви  цілком  маєте  рацію   стосовно   спільних підприємств. Це не дуже дієвий засіб, з допомогою якого можна було б від них узяти все, що повинне надходити до Державного бюджету.

     Але ви самі розумієте,  що,  зменшуючи ці  ставки,  ми  даємо змогу   просто   закупити   продукцію,   вкрай   потрібну   нашому виробництву.  Я,  як і всі колеги,  щойно повернувся з округу.  Це велике  благо,  коли  голова  колгоспу або фермер десь знайдуть по 200-300 кілограмів солярки на день,  тоді як треба 3-4 тонни,  щоб завершити весняно-польові роботи.  Так що, це хоч якась можливість регулювати.

     Я не знаю,  чи буде подолано вето,  але наш комітет  пропонує подолати його. Стосовно ж уніфікованої ставки акцизного збору в 40 екю,  то ви самі розумієте:  якщо ми не подолаємо вето і  приймемо таке рішення, то дамо змогу все-таки навести порядок - на перетині митних  кордонів  під  час  завезення  бензинів  будь-яких   марок сплачувати  до  Державного бюджету ту суму грошей,  яка повинна до нього надходити,  а не в кишеню тим, хто під маркою одного бензину пропускає   інший.  Ви  це  чудово  розумієте.  Вважаю,  що  треба підтримати комітет.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый  Вячеслав  Михайлович,  я  бы  хотел уточнить ряд вопросов. У нас акцизы установлены указом Президента? Это первый вопрос.

     Второй. Какой уровень рентабельности  при  торговле  светлыми нефтепродуктами?

     Третий вопрос.  Как вы считаете,  осветленные нефтепродукты - стратегический энергоноситель для Украины?  И кто сегодня на рынке собственник:  государство  или  уже  частные  структуры занимаются поставками осветленных нефтепродуктов в Украину?

     И еще один вопрос.  Неужели мы  серьезно  считаем,  что  если значительная  часть  производства  бензина,  солярки  находится  в частных руках,  есть  возможность  при  действующей  ныне  системе контроля проследить, куда уходят деньги?

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую.  Ви поставили багато запитань. Стосовно ставок,  які діють згідно з  указом  Президента,  говорив  Михайло Васильович.  Повторю  ще  раз:  40,  80,  100 екю - на різні марки бензину,  на дизельне паливо - 15 екю.  У  законі,  вето  на  який пропонується   подолати,   низькооктанові   бензини   -   20  екю, високооктанові - 40 екю і 10 екю - дизпаливо.  І комітет  пропонує запасний варіант:  ставка акцизного збору на всі бензини - 40 екю, на дизельне паливо - 10 екю.

     Рівень рентабельності важко встановити.  На жаль,  часу в нас немає,  а я міг би показати вам матеріали,  щоб ви побачили, що на території України (про це запитувала  Наталія  Михайлівна  першого доповідача) різні ціни: під Києвом - одні, під Одесою - другі, між ними - треті й так далі.  І розбіжності  між  цими  цінами  досить значні.  Ви  самі розумієте,  або нафта постачається з-за кордону, або це власна нафта, вона практично має одну ціну.

     Отже, рівень рентабельності. Дехто каже, що здалеку доставляє продукцію,  але це не зовсім логічно.  Не можна підрахувати точно, чи в центр  важче  доставляти,  до  Києва,  чи  під  Київ,  за  90 кілометрів.   За   Білою   Церквою   найдешевші   пально-мастильні матеріали.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська   область).   Олександре   Миколайовичу,   дякую. Шановний Вячеславе Михайловичу,  у мене такі запитання до вас, щоб зорієнтуватися і щоб зал свідоміше голосував з цього питання, дуже важливого і багато в чому неоднозначного.

     Як ви вважаєте,  чи є  якийсь  позитив  у  підвищенні  ставок акцизного  збору  на  бензин?  Чи  є  якісь  плюси  у  пропозиціях Президента?

     І з іншого боку,  я хотів би,  щоб  ви  зробили  резюме:  яка основна  шкода  від  підвищення  ставок  акцизного збору,  якщо ми залишимо цей закон у такому вигляді?

     І останнє.  Як ви вважаєте,  якщо ми залишимо закон у  такому вигляді, то кому підуть основні прибутки: чи вони підуть у бюджет, чи, можливо, оптовим трейдерам?

     СОКЕРЧАК В.М. На перше запитання відповів Михайло Васильович. Повторю.  Точних  цифр  я  просто  не  пам'ятаю,  треба подивитися папери,  але починаючи з вересня  (у  жовтні,  листопаді,  грудні) завдяки  підвищенню  ставок  акцизного  збору до бюджету надходило більше грошей.

     Проте коли я намагався з'ясувати,  як це відбувалося на селі, то виходить,  що коли урожай вирощений,  є що міняти і давати,  то голови колгоспів і фермери йшли на  будь-які  витрати,  щоб  можна було все-таки взяти пальномастильні матеріали і зібрати урожай.  А коли до весняно-польових робіт дійшло,  коли треба орати  землю  і нема що давати, то ця земля залишилася незораною.

     Отже, те  збільшення  надходжень  до Державного бюджету,  яке відбулося,  було  тимчасовим.  А  тепер   відбувається   зменшення споживання нафтопродуктів.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Довганчин, і завершуємо.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,   секретар  Спеціальної  контрольної  комісії Верховної Ради  України  з  питань  приватизації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую.  Фракція  Селянської  партії  України.  Шановний  Вячеславе Михайловичу, скажіть, будь ласка, таке. Оскільки нині відбувається інфляція,  заробітну плату,  пенсії,  всі  інші  виплати  уряд  не індексує, а пропонує прирівнювати ціни, податки тощо до екю, тепер уже до євро,  чи не пора внести проект закону,  щоб  скасувати  це прирівнювання, а виражати всі розрахунки в національній валюті?

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Ваша пропозиція була б дуже логічна, якби наша національна валюта була стабільною, не падала її вартість.

     Ми запровадили в 1996  році  у  п'яти  законах  щодо  акцизів фіксовані  ставки.  Передусім  дали  змогу  всім,  хто  займається виробництвом,  поставкою підакцизних товарів, прогнозувати, що він отримуватиме завтра чи післязавтра. І все було нормально.

     Фіксована ставка акцизного збору виражена в екю. Щоб виразити її в євро - над даним питанням треба думати.  Курс євро до  гривні вищий.

     У нашому  комітеті  є  проект  Закону про акцизний збір.  Він розглядатиметься в рамках підготовки Податкового кодексу.

     Але сьогодні йдеться конкретно про те,  що був проголосований Верховною  Радою  закон,  є зауваження Президента і в чому вони не збігаються.

     Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте.   Шановні   колеги,   гадаю,   все геніальне  -  просте.  Україна  має  значні потужності з переробки нафтопродуктів. До 1991 року Україна жодної тонни бензину, солярки і мастил не завозила.

     Ми штучно   створили   голод  на  пальне  і  завозимо  світлі нафтопродукти. Хіба може таке бути? Можливо, варто було б прийняти закон, яким заборонити ввезення світлих нафтопродуктів, і завозити лише нафту?  Переробляти її і не тільки дати можливість  працювати всім  видам  транспорту  -  від  авіації до флоту,  - а й будувати дороги.  Ми  доріг  не  будуємо  через  те,  що  завозимо   світлі нафтопродукти.

     Кому спало  на  думку  створити  ці структури,  а тоді ламати голову, на чому б копійку заробити? Ми мільярди повинні заробляти. У  нас  потужності  виходять  з  ладу.  Нам  один  закон  потрібно прийняти.  Наші попередники наробили,  і ми продовжуємо доробляти. Що ми модернізуємо?

     Нам треба раз і назавжди вирішити питання про те,  щоб світлі види пального не завозилися в Україну.  Одне  питання  -  і  решта питань будуть зняті. Ми додали б 5 мільярдів доларів у наш бюджет, а це - половина нинішнього бюджету.  А  ми  весь  час  відкриваємо Америку,  тому  що  хтось на чомусь якусь копійку заробляє,  - хто більше, хто менше. Держава через це гине!

     Ставлю на голосування питання про подолання вето. Голосуємо.

     "За" - 266.

     Ставлю на  голосування  пропозиції  до  Закону  України   про внесення  змін  до  Закону  України  про  ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію), які вносить Президент.

     Будь ласка, голосуємо,

     "За" - 65.

     Ставлю на  голосування   пропозицію,   яку   вносив   депутат Сокерчак, - це проект закону, який вносився 23 березня цього року. В ньому пропонувалося встановити ставки на  бензин  у  розмірі  40 екю, на дизпаливо - 10 екю. Прошу підтримати.

     "За" - 242.

     Прийнято.

     Шановні колеги!  Я думаю,  було б правильно (у нас,  на жаль, Михайло Петрович Ковалко прихворів) підготувати проект закону і  з 2000  року  провести  рекогносцировку  в  цій  галузі,  заборонити завозити світлі нафтопродукти.  У нас уже ні тротуарів, ні доріг - нічого немає через те, що з пальним отаке твориться в державі.

     ----------

     Розглядається проект Постанови про внесення змін та доповнень до Постанови Верховної  Ради  України  від  31  жовтня  1996  року 452/96-ВР   про   звіт  Тимчасової  комісії  по  перевірці  фактів фальсифікації окремих положень Декрету Кабінету Міністрів  України про довірчі товариства і контролю за виконанням пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 6 липня 1995  року  про  проект  Закону України  про внесення змін і доповнень в Декрет Кабінету Міністрів про довірчі товариства.

     Павловський Михайло Антонович. Де Павловський?

     Ви пам'ятаєте,  це  питання  розглядалося   22   квітня.   Ми заслухали  доповідь.  За проголосувало тоді 102 депутати,  проти - 220. У мене є довідка.

     Увімкніть мікрофон Альошина Валерія Борисовича.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я нагадаю, що 22 квітня ми справді розглядали проекти постанови,  які були подані народним  депутатом Павловським,  а  також комітетом (я доповідав про проект постанови від комітету).  Тоді наш проект  постанови  набрав  значно  більше голосів,   і   я  думаю,  що  сьогодні  він  має  всі  шанси  бути підтриманим.

     Ми тоді набрали,  здається, 180 голосів, і тільки відсутність певної кількості депутатів у залі не дала змоги прийняти позитивне рішення.  Тому я прошу поставити на голосування  проект  постанови від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  Доповідь уже була, питань щодо проекту практично не виникає.

     ГОЛОВА. Я прошу підтримати, шановні колеги. Справді, тоді цей проект  набрав  220  голосів.  Голосуємо  за  проект постанови від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

     "За" - 141.

     У чому справа?..  Одну хвилинку.  Тоді ставлю на  голосування перший проект, який вносив депутат Павловський.

     "За" - 99.

     Теж не набирає голосів.

     Депутат Сінченко. Будь ласка.

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые депутаты!  Ни один из этих проектов постановления не решает проблему вкладчиков. 20  апреля  совместно  с депутатом Мироненко я подал проект Закона "про  забезпечення  прав  громадян,   що   постраждали   внаслідок діяльності  небанківських  фінансових установ у період 1993 - 1997 років".  Сегодня  нам  роздали   проект   депутата   Онопенко   по аналогичному вопросу.  Я просил бы, Александр Николаевич, включить этот вопрос в повестку  дня,  чтобы  мы  смогли  кардинально  и  в нормальном режиме разрешить эту проблему раз и навсегда.

     Кроме того,  надо пригласить представителей Кабмина,  которые должны отчитаться,  почему за два года они не удосужились  создать этот фонд, как было предписано еще в постановлении 1996 года.

     ГОЛОВА. Це   тоді   треба,   як  кажуть,  починати  спочатку. Говорили,  балакали,  розглянули два проекти,  набалакалися, потім відкинули  -  давайте ще третій.  Що це за робота?  У нас що,  час зайвий є? Чи немає чим займатися?

     Ставлю на голосування проект постанови,  який внесли депутати від  Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  Я прошу підтримати.

     "За" - 144.

     ----------

     Голосується проект Закону про металобрухт.  Ви пам'ятаєте, ми його  в  другому читанні розглянули,  врахували всі пропозиції.  Я прошу підтримати.  Голосуємо.  Ви знаєте, що не голосували з одної причини.

     "За" - 240.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Ставлю на  голосування  проект  Закону  про  внесення змін до деяких законів України щодо діяльності господарських товариств. Ми теж розглянули його в другому читанні,  усі питання були вирішені, доповідав Єхануров Юрій Іванович. Я прошу підтримати. Голосуємо.

     "За" - 232.

     Прийнято. Спасибі.

     ----------

     Будь ласка, Віталію Івановичу.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановні народні депутати!  Більшість  тих,  хто хоче працювати,  у залі є, і я прошу ще раз повернутися до питання про подолання вето щодо пенсійного закону.

     Але перед тим хочу поставити запитання присутнім, і вам легше буде натискати кнопку.  Скажіть, будь ласка, чи є в залі такі, хто проти встановлення невеликих зборів з грального бізнесу на користь пенсіонерів?  Мабуть,  немає.  Скажіть,  будь ласка,  чи вплине на господарську  діяльність  телерадіокомпаній,  газет  і  так   далі встановлення невеликих зборів на користь Пенсійного фонду з різних видів реклами в газетах, на радіо, на телебаченні? Мабуть, ні. І є ряд інших моментів, які пропонуються.

     Ці закони  треба  і можна розробити й прийняти,  але потрібна політична  воля  Верховної  Ради.  Конкретні  законопроекти  після нашого з вами рішення будуть, безумовно, розроблені. Без ухвалення такого  політичного  рішення  Кабінет  Міністрів  та  інші  органи займатися  цією  справою  не  будуть.  Ось  чому  я  стільки разів звертаюся  з  проханням  подолати  вето  Президента  і  цим  самим врятувати життя 14 мільйонам наших громадян.

     Я прошу,   Олександре   Миколайовичу,  ще  раз  поставити  на голосування питання (в поіменному чи в простому режимі  -  то  вже мені  важко  говорити)  про подолання вето Президента на Закон про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Давайте  підтримаємо.  У  звичайному режимі голосуємо. Будь ласка.

     "За" - 236.

     Сідайте, будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.   І.   Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Політичної волі в цьому залі для подолання вето на  цей закон сьогодні немає. І це зрозуміло. І відомо, чому це так: тому, що наступати на хвіст таким,  як і сам,  важко.  Тому я вношу таку пропозицію:  відхилити пропозиції Президента України до Закону про внесення змін до Закону України  про  пенсійне  забезпечення  щодо його  скасування  і прийняти зазначений закон повторно в редакції, ухваленій Верховною Радою України 18 березня 1999 року.

     Що це нам  дає?  Ми  повертаємо  закон  Президенту,  щоб  він додатково поміркував над ним.  За цей час, поки Президент думатиме над долею 14  мільйонів  своїх  громадян,  члени  нашого  комітету постараються максимально попрацювати з виконавчою владою,  щоб іще раз переконати вас у необхідності і,  найголовніше,  у  фінансовій можливості прийняття цього закону.

     Дякую. Прошу поставити на голосування проект постанови,  який розданий всім депутатам.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Міркувати тут, безперечно, є над чим. Треба подумати,  де  взяти  кошти.  Ставлю  на  голосування  пропозицію, внесену головою комітету.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Прошу  підтримати.   Це   дає   можливість   ще попрацювати над цим законом.

     "За" - 238.

     ГОЛОВА. Рішення прийнято. Спасибі.

     ЛУЦЕНКО В.І. Дякую.

     ____________________

     ГОЛОВА. Розглядається  проект  Закону  про угоди про розподіл продукції (повторне  перше  читання).  Доповідає  Чукмасов  Сергій Олександрович.

     Віталію Івановичу,  у  вас  іще  один  проект  є?  Ви  готові доповісти? Будь ласка.

     Проект Постанови про рекомендації парламентських слухань щодо невідкладних   заходів   по   виконанню   законодавства  з  питань соціального захисту пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів і  шляхів його вдосконалення.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Що  стосується захисту людей похилого віку,  то члени нашого комітету,  шановний Олександре  Миколайовичу,  завжди готові доповідати.

     Шановні товариші!  Відповідно  до  Постанови  Верховної  Ради України від 14 квітня цього року відбулися парламентські слухання, на яких було розглянуто одну з найболючіших проблем сьогодення,  - стан виконання  чинного  законодавства  щодо  соціального  захисту пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

     У схвалених  учасниками цих слухань рекомендаціях передбачено заходи для поліпшення  обслуговування  цієї  категорії  населення, удосконалення  чинного  законодавства,  яке  регулює  всі питання, пов'язані з соціальним  захистом  цієї  численної  частини  нашого суспільства.

     Від імені  комітету  вношу  на  розгляд Верховної Ради проект постанови з цього питання. Проект складається з двох пунктів:

     "1. Схвалити   рекомендації   парламентських   слухань   щодо невідкладних   заходів   по   виконанню   законодавства  з  питань соціального захисту пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів і  шляхів його вдосконалення.

     2. Кабінету  Міністрів  України  разом з комітетами Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів,  з питань   національної  безпеки  і  оборони,  з  питань  соціальної політики  та  праці  вжити  необхідних  заходів   щодо   виконання рекомендацій парламентських слухань та поінформувати Верховну Раду України в жовтні 1999 року на Дні уряду про стан їх реалізації".

     Прошу підтримати цей проект постанови Верховної Ради.

     ГОЛОВА. Запитань немає до Віталія Івановича?  Голосуємо, будь ласка. Сьогодні Віталій Іванович в ударі.

     "За" - 220.

     Голосуємо. Депутате Цушко, будь ласка, голосуйте.

     ЛУЦЕНКО В.І.   Ми  схвалюємо,  шановні  товариші.  Розумієте, схвалюємо.

     "За" - 240.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     ЛУЦЕНКО В.І. Я дуже дякую.

     ГОЛОВА. Віталію Івановичу,  сідайте. Вам треба відпустку дати після сьогоднішнього дня.

     _________________

     Розглядається інформація   Спеціальної   контрольної  комісії Верховної Ради України з питань приватизації про стан приватизації Миколаївського  глиноземного заводу.  Доповідає Яковенко Олександр Миколайович,  перший  заступник  голови  Спеціальної   контрольної комісії з питань приватизації.

     ЯКОВЕНКО О.М.,    перший    заступник    голови   Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з  питань  приватизації (виборчий   округ  50,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов. Шановні  виборці!  Шановні  народні  депутати!  Робоча   група   з перевірки   законності  приватизації  Миколаївського  глиноземного заводу була створена при Спеціальній контрольній комісії з  питань приватизації  на виконання постанови Верховної Ради України від 14 квітня  1998  року  під  головуванням  генерал-полковника  міліції Недригайла   Валентина  Михайловича,  народного  депутата  України тринадцятого скликання.

     До складу робочої  групи  увійшли  народний  депутат  України Мармазов  Євген  Васильович,  фахівці  - представники Міністерства внутрішніх справ,  СБУ, Генеральної прокуратури України, ГоловКРУ, Фонду державного майна,  інших міністерств та відомств України,  а також юристи-аудитори.

     Перевірка провадилась на основі  матеріалів  (обсяг  понад  5 тисяч   сторінок),   наданих   Фондом  державного  майна  України, представниками міністерств  і  відомств,  які  входили  до  складу робочої   групи,   висновків  фахівців,  документів,  опрацьованих безпосередньо на заводі під час відрядження,  а  також  детального аналізу  всіх  порушень законодавства,  викладених у звітах членів робочої групи.

     Про висновки робочої групи та фахівців міністерств і відомств України,  які  залучалися  до  роботи за дорученням Верховної Ради України від 7 травня 1998 року та 22 липня 1998 року, доповідалося особисто   Прем'єрміністру   України,  а  також  керівникам  Фонду державного  майна,  Служби   безпеки,   Генеральної   прокуратури, Міністерства внутрішніх справ,  Державної податкової адміністрації та Головного контрольноревізійного управління Мінфіну України.

     Особливо хочу звернути вашу увагу на таке.  Згідно зі статтею 7  Закону  України  про  оренду  майна  державних  підприємств  та організацій ініціатива укладення договору оренди може виходити від членів  трудового  колективу  підприємства,  якщо  за  це  рішення проголосує  більше  половини  його  членів.  Як  свідчать  вивчені документи,  такого  рішення  трудового  колективу не було.  Органи правління,  голова правління,  його заступники, члени правління не обиралися  на  зборах,  як  цього  вимагає  Закон про оренду майна державних підприємств та організацій (пункт 2 статті 9).

     Організація орендарів одноособово не  може  бути  засновником акціонерного товариства. У даному випадку його засновниками можуть бути лише фізичні особи - члени трудового колективу.

     Наведені факти  свідчать  про  те,  що   при   створенні   та реєстрації  організації  орендарів були допущені істотні порушення чинного законодавства  України,  що  є  підставою  для  скасування державної реєстрації організації орендарів.

     У період з 11 вересня 1992 року по 24 травня 1994 року організація орендарів не  мала  права  укладати  жодного господарського   договору,   виступати  засновником  господарських товариств.  Більше того, у період від укладення договору оренди до державної  реєстрації  орендного підприємства майно Миколаївського глиноземного  заводу  мало  залишатися  в  повному  господарському віданні   державного   підприємства   і  не  могло  бути  об'єктом використання як орендоване майно.  Лише від дати реєстрації МГЗ як орендного  підприємства,  а  саме  від  18 квітня 1995 року,  воно набуває право на дохід від використання майна.

     Однак до  15  квітня  1995  року   керівники   Миколаївського глиноземного  заводу безпідставно розпоряджалися державним майном. Договір оренди з Фондом державного майна так і не було  підписано. На порушення чинного законодавства організація орендарів виступила засновником ВАТ "Миколаївський глиноземний завод",  а  те  у  свою чергу - засновником інших спільних підприємств.

     Інформацію про  випуск акцій ВАТ МГЗ не реєструвало і в пресі не  публікувало.  Не  провадилась  відкрита  підписка  на   акції. Статутний  фонд  у  розмірі  1  мільярд карбованців,  передбачений засновницькими документами,  не було сформовано. Серед засновників ВАТ МГЗ не були представлені ні Фонд державного майна України,  ні інші  представники  держави.  Державне  майно  безвідплатно,   без укладення  договору  оренди  та  виплати  орендної  плати  за його використання,  опинилося на балансі ВАТ "Миколаївський глиноземний завод".

     Рішеннями Миколаївського   обласного  та  Вищого  арбітражних судів України (відповідно 15 і 19 серпня 1997  року)  визнано,  що установчі   документи   ВАТ   "Миколаївський  глиноземний  завод", підписані 13 грудня 1993 року,  недійсні.  Скасовано його державну реєстрацію,  що виключало будь-які вимоги засновників ВАТ МГЗ. Але на сьогодні рішення не виконано.

     Головною причиною кризової  ситуації  на  ВАТ  "Миколаївський глиноземний   завод"   є   його   приватизація,   що   вступила  в передзаключну стадію і  спрямована  не  на  створення  колективної власності   і  поліпшення  виробничої  діяльності  заводу,  як  це подається суспільству,  а на отримання контрольного  пакета  акцій підприємства   керівництвом   заводу   та   підконтрольними   йому іноземними компаніями.

     Чому ж таке вперте бажання хапонути державне майно? Відповідь дуже   проста:   Миколаївський   глиноземний   завод   -  найкраще стратегічне,   стабільно   прибуткове   підприємство   з   обсягом виробництва   понад   1  мільйон  тонн  глинозему,  середньорічним оборотом від 180 до 200 мільйонів доларів і прибутком від 10 до 40 мільйонів доларів.

     Гадаю, перспектива  всім  зрозуміла.  Протягом трьох останніх років керівництво заводу умисно виводило з обороту значні  грошові кошти  й  акумулювало їх на рахунках численних підконтрольних йому іноземних фірм.

     Треба провести серйозну  слідчу  роботу  з  перевірки  фактів вивезення за кордон валюти в розмірі 6 мільйонів 800 тисяч доларів США,  що  підпадає  згідно  з  заявою  першого  заступника  голови Державної   податкової   адміністрації   України  Жвалюка  Віктора Романовича  під  статтю  801   "Приховування   валютної   виручки" Кримінального кодексу України.

     Кредиторсько-дебіторська заборгованість  може бути направлена на викуп акцій як у держави,  так  і  в  працівників  заводу,  які опинилися у безвиході, бо не виплачується заробітна плата, залишки бокситів та інших постійних витратних матеріалів - на нулі.

     Головний висновок робочої групи такий.

     Усі виявлені  порушення  свідомо  ініціювалися   керівництвом заводу з метою привласнення унікального господарського об'єкта, що має стратегічне значення для держави.  Вартість підприємства  була знижена до 380 мільйонів гривень, що за курсом Національного банку України становить 90  мільйонів  доларів  США,  хоча  за  оцінками експертів його ринкова вартість - 1 мільярд 200 мільйонів доларів.

     У результаті так званої "народної приватизації" левова частка акцій ВАТ МГЗ опинилась у руках купки осіб із керівництва  заводу. Так,  тільки  після  пільгового  продажу  акцій  за приватизаційні папери,  компенсаційні сертифікати та грошові кошти, не враховуючи кількості акцій, що знаходяться у власності орендарів, вісім осіб, а  саме:   Мєшин,   генеральний   директор;   Гамалія,   заступник генерального    директора;    Довганюк,   заступник   генерального директора;  Бахтій,  заступник генерального  директора;  Богатчук, фінансовий  директор;  Петренко,  начальник  відділу приватизації; Коваленко та Шаповалов - отримали 72,8 відсотка  акцій,  переданих організації орендарів,  на суму 28 мільйонів 15 тисяч гривень, які розповсюджувалися на пільгових умовах. Ці ж особи переважно були й членами інвентаризаційних та приватизаційних комісій МГЗ.

     Пільговий продаж акцій провадився серед 7411 працівників  заводу.  Кожний  із  восьми   цих   так   званих керівників  має  у  власності  в 10 тисяч разів більше акцій,  ніж простий працівник. А пан Мєшин у закритому акціонерному товаристві "Трудовий  колектив  "Миколаївський  глиноземний  завод" (згідно з довідкою  Антимонопольного  комітету  від  21  травня  1998  року) отримав  пакет  акцій  -  20,86  відсотка  -  на суму 29 мільйонів гривень.  Де ж він їх узяв?  На це треба відповісти робочій групі, як  і  на  запитання,  чи увійшли до складу закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив МГЗ" дві іноземні компанії.

        Спеціалісти аудиторської    фірми   "Аудитінвест",   члени робочої групи,  проаналізували матеріали перевірок  МГЗ,  що  були здійснені  аудиторською  фірмою  "Істина"  із залученням юридичної фірми  "Проксен"  та  фірмою  "МАС"  (керівник  -народний  депутат України  Богословська).  Перевірки  були  проведені  у  зв'язку  з підготовкою до приватизації заводу.  Фірма "Істина" виявила велику кількість  порушень чинного законодавства в бухгалтерському обліку орендного  підприємства  МГЗ.  Але   результати   перевірки   були відкинуті  Фондом  державного  майна  та замінені висновками фірми "МАС" - постійного аудитора підприємства.

     Оскільки є сумніви щодо неупередженості  проведення  аудитів, треба   провести   третю,   незалежну   аудиторську   перевірку  з додержанням всіх вимог чинного законодавства.

     Спеціалістами Фонду держмайна України, членами робочої групи, проаналізовано  оцінку  вартості  майна  цього  підприємства,  яку покладено в основу визначення розміру статутного  фонду  ВАТ  МГЗ. Виявлено,   що   вартість  цілісного  майнового  комплексу  значно занижена.

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  одну   хвилинку.   Шановні колеги, давайте наберемося терпіння й послухаємо ще десять хвилин. О 14 годині 10  хвилин  у  12-й  кімнаті  відбудеться  зустріч  із головою  Національної  Ради  Словаччини.  Я  просив  би керівників фракцій взяти в ній участь.

     Продовжуйте, будь ласка.

     ЯКОВЕНКО О.М.  Незважаючи на постанову Верховної Ради України від  14  квітня 1998 року стосовно заборони продажу акцій ВАТ МГЗ, за  безцінь  продаються  все  нові  й  нові  пакети  акцій   цього підприємства.  Новий,  уточнений  план розміщення акцій з'явився 3 березня 1999 року.  Фонд державного  майна  України  не  спромігся навіть проіндексувати вартість статутного фонду підприємства після падіння курсу національної валюти більш як удвічі проти 1997 року, продавши на фондовій біржі 5,33 відсотка акцій за 20 мільйонів 167 тисяч гривень,  або 5 мільйонів  доларів  США,  тобто  1  відсоток вартості заводу становив лише 1 мільйон доларів США.

     Довідково: 15 квітня 1999 року головою Фонду державного майна України було підписано два конфіденційних накази 22 і

 23 щодо  проведення  некомерційних конкурсів з продажу за грошові кошти ще двох пакетів акцій ВАТ "Миколаївський глиноземний завод". У  місячний термін необхідно розробити умови проведення конкурсів. Розміри пакетів:  17 відсотків статутного фонду - за 18  мільйонів 773  тисячі  доларів  США,  13  відсотків статутного фонду - за 14 мільйонів 355 тисяч доларів США.

     У квітні  1998  року  Фонд  державного  майна  пропонував  до продажу  за  некомерційним конкурсом такі самі пакети акцій за 113 мільйонів 479 тисяч гривень,  що на той час становило 57 мільйонів доларів.  За  нинішнім  планом  розміщення  акцій  це  вже лише 33 мільйони доларів США. Завдання для першого класу: куди ж ділись 22 мільйони   доларів?   Відповідь,   я  думаю,  усім  зрозуміла  без додаткових пояснень.

     Фонд державного майна України  та  його  голова  пан  Бондар, незважаючи на доручення Президента України у відповідь на лист від 10 жовтня 1995 року,  постанову  Верховної  Ради  України  від  14 квітня  1998  року та неодноразові доручення Голови Верховної Ради України  й  заступника  Голови  Верховної  Ради  України  стосовно заборони  продажу  акцій  ВАТ  МГЗ,  маніпулюючи  цифрами,  назвою конкурсів та розмірами пакетів акцій, видає один за одним уточнені плани розміщення акцій.

     І ще  одна  довідка  з  конфіденційних джерел.  Ці пакети вже обіцяно групі "Сибірський алюміній" - пані Дерібацькій  та  братам Чорним.  Куратором цієї угоди (не хочу в це вірити) є пан Разумков

- заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Ця інформація теж потребує обов'язкової ретельної перевірки.

     У травні  минулого  року  в  доповіді  голови  робочої  групи підкреслювалося,  що   оціночна   вартість   МГЗ   за   висновками міжнародних експертів дорівнювала 1 мільярду 200 мільйонам доларів США. Але незважаючи на доручення Голови Верховної Ради України від 22  липня  1998 року відповідним державним структурам:  МВС,  СБУ, НБУ,  Генеральній прокуратурі України,  ГоловКРУ, Фонду державного майна - ніхто з них тоді не прислухався до цієї інформації.

     Тепер з'явилась   нова  інвестиційна  програма,  підготовлена керівництвом заводу,  згідно з  якою  за  30  відсотків  власності заводу  хочуть  отримати  560  мільйонів  доларів США,  тобто ціна одного відсотка становить 18 мільйонів 666 тисяч доларів.  І  стає зрозумілим,  що вартість цього заводу, виходячи з цих розрахунків, становить 1 мільярд 867 мільйонів доларів США, що майже збігається з оцінкою міжнародних експертів.

     Порівняйте це  з  вартістю  пакетів  акцій,  які пропонуються зараз Фондом державного майна до продажу, де 1 відсоток статутного фонду ВАТ МГЗ дорівнює всього 1 мільйону доларів США.  Тут виникає багато питань,  на які повинні  дати  відповідь  причетні  до  цих процесів посадові особи.

     То скільки  ж  коштує завод?  Що це за методики оцінки майна, які дозволяють гратися з вартістю акцій при  такому  нестабільному курсі національної валюти?  Куди або в чиї кишені йде різниця, яка утворюється внаслідок падіння курсу гривні? І поки ми не отримаємо відповіді на ці запитання, таку приватизацію треба призупинити.

     Можна зробити  ще  один  висновок:  ми  є свідками реалізації механізму  відвертого  зухвалого  розкрадання  державного   майна. Незважаючи   на   постанову   Верховної   Ради   України  стосовно призупинення продажу акцій на комерційному конкурсі  та  доручення Голови   Верховної   Ради   щодо  призупинення  продажу  їх  і  на некомерційному конкурсі,  навколо цього стратегічно важливого  для України підприємства продовжується нездоровий ажіотаж.

     20 квітня  1999  року  було  прийняте рішення про направлення Президентові України запиту народних депутатів  щодо  призупинення приватизації  Миколаївського  глиноземного  заводу та повернення в державну  власність  незаконно  привласнених  державних  коштів  і майна.  Незважаючи  на  це,  на  фондовій біржі в той же день було продано новий пакет  акцій  (я  вже  говорив,  5,33  відсотка)  за мінімальною  вартістю  на  загальну  суму  20 мільйонів 143 тисячі гривень.

     Хочу нагадати про доручення Президента України у відповідь на лист від 10 жовтня 1995 року,  де сказано,  що запропонований план розміщення акцій при приватизації МГЗ ні в якому разі не може бути прийнятий.  Це  означатиме  остаточну  втрату впливу держави на це підприємство і на виробництво алюмінію в Україні.  За державою має залишатися  не  менш  як 50 відсотків акцій,  10-15 відсотків - за трудовим колективом,  решту може придбати  інвестор,  який  вкладе гроші в реконструкцію заводу.

     Розпорошення народного   добра   пора   припинити.  Про  таку прихватизацію народні  депутати  -  більша  частина  парламенту  і особисто  керівник  фракції  комуністів  Петро  Симоненко  у своїх виступах - не раз попереджали з цієї трибуни  Президента  України, Кабінет Міністрів, Фонд державного майна України.

     І ось тут виникає друге питання:  хто взагалі проштовхує таку приватизацію МГЗ?  Президент  проти,  Верховна  Рада  проти,  уряд заперечує,  а  Фонд  державного  майна  продає.  Ми хто,  влада чи ляльки-маріонетки?  Коли ми перестанемо базікати,  а будемо робити справу в інтересах держави і особисто людини-трударя?

     Шановні виборці! Шановні народні депутати! Ці та багато інших фактів,  які через нестачу часу висвітлити неможливо, свідчать про необхідність   додаткової   і   суцільної   перевірки   діяльності Миколаївського глиноземного заводу за період з 1990 року  по  1998 рік включно.

     Виходячи з   результатів  перевірки  законності  приватизації Миколаївського глиноземного заводу,  проведеної робочою групою при Спеціальній  контрольній  комісії  Верховної Ради України з питань приватизації,  враховуючи висновки Міністерства внутрішніх  справ, СБУ,   ГоловКРУ,  Фонду  держмайна  України,  Національного  банку України,  беручи до уваги  доручення  Президента  України  від  10 жовтня  1995 року,  вимоги народних депутатів України не допустити втрати  контролю  з  боку  держави  за  надходженням  алюмінію  як стратегічної  сировини  для  України  та з метою усунення порушень чинного законодавства в процесі приватизації МГЗ,  робоча група за підтримки спеціальної контрольної комісії пропонує проект рішення, який вам роздано.

     Если есть необходимость,  я могу  огласить  по  пунктам  этот проект постановления.

     У меня все.

     ГОЛОВА. Спасибі,   Олександре   Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка.

     Розгляд цього  питання  продовжимо   після   перерви.   Зараз запишіться на запитання, будь ласка. Висвітіть. Спасибі.

     Оголошується перерва до 16 години.