ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  6  к в і т н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  і  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо чергове пленарне засідання  Верховної  Ради  України. Прохання   народних   депутатів   підготуватися   до   реєстрації. Реєструємося.

     У залі зареєструватися встиг 301  народний  депутат.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Масенко Олександр  Миколайович не встиг,  але будемо вважати, що він 302-й.

     Шановні колеги,  дозвольте оголосити запити, які надійшли від народних депутатів.

     Група народних   депутатів   (18   чоловік)   звертається  до Президента в зв'язку з невиконанням  Кабінетом  Міністрів  України розпорядження    Президента    щодо    забезпечення    приміщенням Уповноваженого Верховної Ради України з питань прав людини.

     Прошу визначитись.

     "За" - 180.

     Щодо направлення, будь ласка, підтримайте.

     "За" - 193.

     Танасов Сергій Іванович  звертається  до  Президента  України щодо  погашення  заборгованості  з  виплати  заробітної  плати  за 1996-1999      роки      працівникам      профтехосвіти      міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області. Будь ласка.

     "За" - 187.

     Про направлення,  будь  ласка,  голосуємо і перший,  і другий запити. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 192.

     Депутат Кірімов звертається до Президента України  з  приводу катастрофічного  соціального  становища  населення  Бородянського, Вишгородського, Іванківського, Макарівського та Поліського районів Київської  області  в  зв'язку  з  постійним  зростанням кількості безробітних. Будь ласка.

     "За" - 159.

     Щодо направлення   цього    депутатського    запиту    прошу, підтримайте.

     "За" - 153.

     Група народних   депутатів  -  Володимир  Бондаренко,  Гуров, Матвієнков  -  звертаються   до   Прем'єр-міністра   України   про проведення   службового   розслідування   з   метою   встановлення ініціаторів  подвійної  реорганізації   українського   виробництва електронно-контрольних   касових   апаратів  та  щодо  компенсації завданих збитків вітчизняним  виробникам  внаслідок  непродуманого рішення про проведення непотрібної модернізації їх виробництва.

     Луценко Віталій  Іванович  -  до  Прем'єрміністра України про порушення Конституції  України  та  Закону  України  про  пенсійне забезпечення  у  зв'язку  з  несвоєчасною виплатою пенсій та інших видів  соціальних  виплат  військовим  пенсіонерам,  інвалідам  та ветеранам Збройних Сил.

     Лавриненко Микола  Федорович  -  до  Прем'єр-міністра України через нереагування  на  звернення  з  приводу  зволікання  виплати заробітної  плати викладачам і стипендій учням Зноб-Новгородського профтехучилища

 39 Сумської області за 1996-1998 роки.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 167

     Прийнято.

     Кірімов Іван   Захарович   звертається   до  Прем'єр-міністра України   стосовно   десятимісячної   заборгованості   з   виплати компенсацій  громадянам  -  потерпілим  внаслідок аварії на ЧАЕС у Бородянському,  Вишгородському,  Іванківському,  Макарівському  та Поліському районах.

     Чиж Іван  Сергійович  звертається  до  Прем'єр-міністра  щодо грубого порушення  чинного  законодавства  колишнім  Міністерством інформації,   котре   видало   наказ,  яким  зобов'язано  державні видавництва  відпускати   продукцію   замовнику   виключно   через газетно-журнальні  експедиції Держкомзв'язку України,  що призведе до суттєвого підвищення цін на періодичні видання  та  поглиблення корупції у відомчих інстанціях.

     Покотило Ніна   Олексіївна  звертається  до  Прем'єр-міністра України щодо неправомірності відключення  електромереж  військових частин Збройних Сил України.

     Депутати Мішура і Кондратенко звертаються до Прем'єр-міністра України з депутатським запитом про надання допомоги для завершення видання "Книги Пам'яті".

     Прошу підтримати.

     "За" - 181.

     Рішення прийнято.

     Депутати Єдін  і  Франчук  звертаються  до  міністра фінансів України стосовно відшкодування Укрзалізниці витрат,  пов'язаних  з обслуговуванням громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Голосуємо.

     "За" -171.

     Прийнято.

     Група народних депутатів  -  Марковська,  Зубов,  Покотило  - звертаються   до   Генерального  прокурора  України  в  зв'язку  з протиправним застосуванням  2  квітня  цього  року  спецназівських загонів  та масовим побиттям медперсоналу Центральної транспортної клінічної лікарні в місті Львові.

     Народний депутат Довгань  Сергій  Васильович  звертається  до Генерального прокурора України Потебенька Михайла Олексійовича про незаконну діяльність Зварича та отримання ним громадянства України обманним шляхом.

     Кулик Олександр   Васильович   -  до  Генерального  прокурора України  про   факти   порушень   законодавства   у   Полтавському акціонерному  товаристві "Хіммаш" та до міністра оборони України з пропозицією про обладнання кладовища меморіального  комплексу  для поховань  військовослужбовців,  ветеранів  війни  та  Збройних Сил України  в  передмісті  Києва  підприємством  "Новетлі98".   Прошу підтримати.

     "За" - 200.

     Рішення прийнято.

     Омельченко Григорій  Омелянович  і  Єрмак Анатолій Васильович звертаються до  Генерального  прокурора,  голови  Служби  безпеки, голови   Державної  митної  служби,  голови  Державної  податкової адміністрації,  Міністерства   внутрішніх   справ   України   щодо законності  отримання  і  вивезення за кордон 52 тисяч доларів США першим  заступником  начальника  Головного  управління  податкової міліції   Развадовським,   придбання   ним   автомобіля  "Мерседес Бенц-420" та сплати  податків;  до  Центральної  виборчої  комісії України про відсутність реагування керівників Центральної виборчої комісії  на  депутатське  звернення   про   декларування   доходів кандидатом у народні депутати Развадовським за 1997 рік.

     "За" - 167.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Учора  на  засіданні  Погоджувальної ради ми домовилися,  що  згідно  з  Регламентом  щоденно  відводиться   на розминки  по  півгодини.  Але  в  нас  кількість  фракцій  і  груп збільшилася з 8 до 14, і, безперечно, цього часу недостатньо. Тому було внесено пропозицію,  щоб проводити лише дві розминки протягом пленарного тижня - у вівторок і в четвер.  Але в ці два дні давати можливість виступити від усіх фракцій. А хто конкретно виступатиме

- це уже питання самої фракції:  чи рядовий депутат,  чи заступник голови,  чи сам голова фракції.  А в середу і п'ятницю розминок не проводити,  починати  пленарне  засідання  з  конкретного  питання порядку денного.  Я просив би підтримати цю пропозицію. Якщо ми не підтримаємо її,  то використовуватимемо лише по півгодини часу,  і тому,  хто  не  встигне,  слова  надавати  не будемо.  Будь ласка, підтримайте цю пропозицію від фракцій і груп!

     "За" - 108.

     Рішення не прийнято.

     Будь ласка,  сьогодні записалися  вже  від  дев'яти  фракцій. Залишилося - 15 хвилин. Отже, скільки встигнемо.

     Депутат Рибак від фракції "Відродження регіонів". Будь ласка.

     РИБАК В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 45,  Донецька область).  Фракция "Відродження регіонів".  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые депутаты!  Хочу  вернуть вас к проблемам базовой отрасли Украины - угольной  промышленности  -  и  поделиться  тревогой   по   поводу ситуации,  которая  сложилась  на  шахтах  и предприятиях Донецка, Донбасса и в целом в угольной отрасли.

     Анализируя свои встречи с шахтерами,  могу прямо сказать, что нерешение   вопросов   своевременной   выплаты  заработной  платы, выделения  капитальных  вложений  на  развитие   шахт,   невыплата инвалидам  регрессных  исков,  непринятие  мер по финансированию и содержанию социальной сферы,  непринятие мер по прекращению завоза угля  из  других  стран  и финансирования их экономики в ближайшие недели приведет к тому,  что  шахтеры  вновь  заявят  о  себе.  Но сегодня  уже,  кроме  них,  в  первых  рядах борются за свои права шахтерские жены,  шахтерские семьи и их дети.  Это очень  и  очень опасный симптом.

     Еще раз хочу подчеркнуть, что начиная с 1989 года я наблюдал за всеми массовыми шахтерскими выступлениями, прочувствовал их,  как говорят,  на своей собственной шкуре, но та озлобленность,  безысходность,  которые царят в  семьях  шахтеров, сегодня подходят к критической точке.

     Хочу привлечь  ваше  внимание  к  тому,  что  наше решение по поводу  увеличения  средств  шахтерам  минимум  до  3,1  миллиарда гривень   не  выполняется,  соответствующее  поручение  Президента Леонида  Даниловича  Кучмы  игнорируется.  Учитывая  взрывоопасную ситуацию  на  шахтах,  которая  может  привести  к непредсказуемым последствиям,  от имени фракции "Відродження регіонів",  Александр Николаевич,  вношу предложение в ближайшие дни на сессии поставить вопрос о неудовлетворительном выполнении решений Верховного Совета по    финансированию    угольной    отрасли    правительством    и соответствующими министерствами.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Довгань.  За ним - депутат  Ключковський  від Руху.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція Селянської партії.

     Шановні колеги,  звернутися до вас, народних депутатів різних поглядів та ідеологій, нас спонукають зростаюча тривога за перебіг подій  на  міжнародній  арені.  Збройні  сили  НАТО,   продовжуючи жорстокі   бомбардування   суверенної  Югославії,  нарощують  свій військовий потенціал у Середземному морі та  вже  досить  відверто ведуть мову про перехід до наземних операцій.

     Війна проти   суверенної   європейської   держави  спричинила численні жертви і руйнування численних  цивільних  об'єктів.  Нові цивілізатори своїми кривавими акціями привели до масової еміграції албанського населення.

     Таким чином, проголошена Заходом мета

- припинення  етнічних  чисток  - має протилежні наслідки.  Більше того,  буквально добу  тому  військово-повітряні  сили  Сполучених Штатів паралельно здійснили чергове бомбардування території Іраку. Вважаємо  цей  факт  небезпечним  з  точки  зору  дедалі   більшої реальності  перспективи  поширення воєнних дій в Югославії за межі регіонального конфлікту  та  втягнення  в  нього  інших  держав  і регіонів.

     Верховна Рада  України  чітко  висловила  свою  стурбованість таким перебігом подій уже фактом підписання українською делегацією на  засіданні  Міжпарламентської Асамблеї Співдружності Незалежних Держав у Санкт-Петербурзі спільної заяви з осудом агресії НАТО.

     Водночас виконавча   влада   України   зберігає   так   звану нейтральну позицію,  яка свідчить про кризу інтеграційної політики нашої держави.  Багатовекторність  за  нинішніх  обставин  вже  не спрацьовує.  Настав час вирішального вибору.  Він має грунтуватися на  принципі  економічного  прагматизму,  такий  підхід  буквально диктує  нам  потребу  в  негайній підтримці ідеї спільного ринку з державами Співдружності Незалежних Держав.  Вільна  торгівля,  яка має відкритися між нашими державами з 1 січня наступного року, має стати першим кроком на цьому шляху.

     Регіональна економічна  інтеграція   є   невід'ємним   явищем сучасної системи міжнародних відносин.  Відмежовуючись від неї, ми послаблюємо  суверенітет  держави.  Тільки  об'єднаними  зусиллями братні    народи    країн    СНД    спроможні   подолати   нинішню соціально-економічну   скруту,   вийти   на    шлях    прискореної стабілізації і розвитку.

     У цьому  плані  від  народних  обранців  залежить дуже і дуже багато.  Зокрема,  завдяки вступові до МПА ми одержали  можливість використати  так  звані  еталонні  законопроекти  для  розробки  і прийняття законів першочергової важливості  для  України.  До  них належать насамперед ті,  що дають змогу вже в перші місяці зробити реальні зрушення у фінансовій  фіскальній  сфері,  поліпшити  стан справ у платіжних потоках, вирішити складні соціальні проблеми.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Ключковський  від  фракції  Руху.  За  ним  - депутат Кононов.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Достойний  пане  Голово!  Шановні  колеги депутати! Шановні радіослухачі!  Я маю доручення довести  до  вашого  відома заяву Народного руху України та його фракції Верховній Раді.

     Трагічна загибель вірного сина України, видатного політичного діяча, лідера національно-демократичних сил, голови Народного руху України  Вячеслава  Чорновола  стала  великою  втратою  для всього українського народу. Понад сто тисяч людей з усіх куточків України прощалися  з  Вячеславом  Чорноволом.  Українці засвідчили глибоку повагу до будівничого Української держави,  вірність ідеалам,  які він сповідував протягом усього свого життя.

     Ми, друзі  та  однодумці славної пам'яті Вячеслава Чорновола, відчули, що наше велике горе поділяє український народ, що поруч з нами усі,  хто прагне зміцнення української державності,  хто хоче добра для  наших  співвітчизників.  Загибель  Вячеслава  Чорновола викликала  багато  запитань,  на  які поки що немає відповіді.  Ми пропонуємо  створити  Тимчасову  слідчу  комісію  Верховної   Ради України  для  вивчення  обставин  автокатастрофи,  в  якій загинув народний депутат України Вячеслав Чорновіл.

     Сьогодні ми     підтверджуємо     незмінність     політичних, ідеологічних,   моральних   орієнтирів,   які  обстоював  Вячеслав Чорновіл.  З нами назавжди залишаються його невичерпний  оптимізм, його  вічна  віра  у майбутнє.  Його дитя - Народний рух України - житиме і працюватиме задля народу і разом  з  народом.  Ми  будемо оберігати єдність Руху, єдність національнодемократичних сил.

     Сьогодні, після  погодження  з  Міністерством юстиції змін до Статуту Народного  руху  України,  прийнятих  ІХ  з'їздом  Руху  7 березня,  з'явилися правові підстави для зміцнення і єдності Руху. І хоча все ще є бажаючі поставити під  сумнів  майбутнє  провідної правоцентристської  партії,  ми  закликаємо всіх,  кому не байдужа доля України,  об'єднатися з Народним рухом України. Ми закликаємо усіх, кому дорогі ідеали Вячеслава Чорновола, хто поділяє програму Руху,   визнає   рішення   IХ   Всеукраїнських   зборів,    пройти перереєстрацію у Народному русі України.

     Ухвалою Центрального Проводу виконуючим обов'язки голови Руху (до наступного з'їзду) та керівником фракції Руху у Верховній Раді України обрано відомого державного діяча Геннадія Удовенка.

     Ми закликаємо   всіх   народних   депутатів   -  членів  Руху об'єднатися  у  фракції  Руху  -  єдиній  фракції,  яка  згідно  з рішеннями ІХ з'їзду Народного руху має право представляти партію у Верховній Раді України.

     Спільними зусиллями в ім'я  майбутнього  українського  народу подолаємо розбрат у наших лавах!

     До відома  народних  депутатів  - членів Руху повідомляю,  що вони можуть подати заяву про  реєстрацію  у  фракцію  Руху  до  12 квітня цього року.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Кононов, фракція зелених. За ним

- депутат Мороз.

     КОНОНОВ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановний  пане  Голово! Шановні  депутати!  Використовуючи  право законодавчої ініціативи, членами  нашої  фракції  були  запропоновані   проекти   постанови Верховної   Ради   щодо  відносин  України  і  НАТО.  Але  з  вини Секретаріату їх не розмножено і не роздано вам.

     І тому ми заявляємо з цього приводу свій рішучий протест.

     Хочу зачитати заяву фракції зелених щодо відносин  України  і організації Північноантлантичного договору.

     Фракція зелених,  розглянувши  питання про взаємини України з НАТО,  констатує,  що подальше поглиблення і урізноманітнення форм співпраці  не  є  доцільними.  Фракція  висловлює  стурбованість у зв'язку  із   військовими   операціями   НАТО,   спрямованими   на розв'язання   регіональних   конфліктів  та  міжнародних  проблем. Верховна Рада  вважає  акти  застосування  сили  невиправданими  і антигуманними.    Практика    здійснення   НАТО   миротворчих   чи стабілізуючих   функцій   засвідчує    проблематичність    набуття військово-політичним  блоком нової ролі в нових історичних умовах. Нехтування усталеними міжнародно-правовими нормами  і  утвердження права  сили  у міжнародних відносинах є неприйнятним для України і для   світової    спільноти.    Відтак    проблема    забезпечення взаєморозуміння  між  державами  НАТО і країнами,  що не є членами організації,  Україною  зокрема,  може  бути  розв'язана  лише   в контексті формування європейської системи колективної безпеки,  що грунтується насамперед на політичних, а не військових чинниках, на балансі  національних інтересів держав-учасниць за беззастережного дотримання міжнародноправових норм у відносинах між ними так само, як і у взаєминах із неєвропейськими суб'єктами міжнародного права, і з урахуванням вимог Статуту Організації Об'єднаних Націй.

     Виходячи з цього,  ми звертаємося до  МЗС  України  розпочати переговори  з  керівництвом  НАТО з метою укладення між Україною і НАТО меморандуму про взаєморозуміння щодо сучасних завдань НАТО та способів  їх  здійснення.  До підписання такого меморандуму і його розгляду   Верховною   Радою   потрібно   призупинити   здійснення практичних     заходів,    передбачених    існуючими    програмами співробітництва.

     Ми звертаємося до МЗС  ініціювати  проведення  конференції  з безпеки  і  співробітництва  у  Європі  з  метою формування моделі колективної  безпеки,  адекватної  сучасним  умовам  і   укладення відповідного  багатостороннього  договору  за  участю  усіх  країн Європи.  Пропонувати місцем  проведення  такої  конференції  місто Київ.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат  Мороз від фракції Соціалістичної партії.  За ним - депутат Зарубінський. І на цьому завершуємо. (Шум у залі).

     Спасибі, я  це   ставив   на   голосування,   потрібно   було підтримати.

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати!  Заява фракції блоку Соціалістичної та Селянської партій України (Лівий центр).

     "Сьогодні увага громадськості прикута до подій в Югославії та Іраку. Це природно. Але вони не закривають проблем внутрішніх.

     З 1 квітня цього року підвищено тарифи  на  електроенергію  і газ    для    населення.    Встановлюється   принизливий   порядок відшкодування студентам вартості проїзду  транспортом.  На  основі фактичних затрат сімей з низькими доходами урядом затверджено нове положення про розрахунок величини непродовольчої частини  вартості межі  малозабезпеченості.  За  цим  положенням  навіть  чайник або праска виявляються предметом розкоші.

     Президент відмовляється вводити закон про непідвищення цін на житлово-комунальні  послуги.  Не  підписується  і  закон  про нові мінімальні розміри  зарплат  і  пенсій.  Продовжує  зростати  борг держави  з  виплати  населенню пенсій і заробітків.  До парламенту надходять від Кабінету Міністрів проекти нових податкових законів, але  немає проектів щодо підтримки власних підприємств,  зростання власного виробництва.  Простежуються  спроби  незаконної  корекції бюджетних  витрат,  приховується  правда  про соціально-економічне становище.

     Всупереч прийнятим  Верховною  Радою  рішенням  і   постанові Кабінету  Міністрів  стосовно  сприяння проведенню веснянопольових робіт  селяни  залишені  напризволяще.   Немає   палива,   добрив, гербіцидів,  запасних  частин.  Значна  частина  землі залишається необробленою.  Очікуваний  урожай  закладений  і   перезакладений. Більшість  господарств  -  банкрути.  А в цей час місцеві державні адміністрації заклопотані спробами продавати землю.

     Все це  в  сукупності  означає  агонію   влади,   сформованої Президентом  Кучмою.  Її  девіз - мета виправдовує засоби.  Мета - догоджаючи Міжнародному валютному  фонду,  залишитися  при  владі. Засоби - життя і здоров'я громадян,  честь і свобода наших дітей і онуків.

     У суспільстві наростає протест.  До масових акцій  на  захист своїх  прав  вдаються люди різних політичних орієнтацій,  особливо молодь.

     Боячись відповідальності,  влада дедалі частіше  вдається  до силових методів.  Нещодавно сталося побиття шахтарів у Луганську і селян у селі Фурси Білоцерківського району на Київщині, 2 квітня - побоїще львівських медиків спецназівцями.  Схоже,  черга - за всім народом.

     Неспроможна забезпечити нормальні  умови  для  функціонування економіки,   конституційні   права   громадян,  боячись  перевірки виборами,  влада розробляє сценарій неправового режиму правління - надзвичайного стану або диктатури.

     Фракція блоку  соціалістів і селян в черговий раз нагадує про небезпеку остаточного перетворення України на колонію. Наполягаємо на  прийнятті  Верховною  Радою  засад  внутрішньої  і  зовнішньої політики,  на  відставці  уряду,   забезпеченні   свободи   слова, припиненні переслідування за політичні погляди.

     Пропонуємо невідкладно подолати вето Президента на закон щодо обмеження комунальних платежів.

     Ми знаємо, що значна частина оточення Президента зустрічатиме жовтневі  вибори за кордоном,  чекаючи там їх результатів.  Чесним людям боятися нічого! Правда переможе силу! Жовтень не за горами!" (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат  Зарубінський,  фракція Народно-демократичної партії. Будь ласка.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   НДП).   Народнодемократична партія.  Шановний  Голово!  Шановні народні депутати!  Сьогодні на засіданні  фракції   Народно-демократичної   партії   розглядалося надзвичайно складне питання,  пов'язане з кризою на Балканах. Було констатовано,  що інформація, яка сьогодні подається в українських засобах масової інформації,  велику частку капіталу яких становить російський капітал, а отже, і має значний вплив, є однобічною.

     Ми розглядаємо ситуацію  на  Балканах  сьогодні  як  справжню гуманітарну катастрофу,  яка розпочалася набагато раніше,  ніж про це говорять сьогодні.

     У 1989 році в Косово дійсно  була  ліквідована  автономія.  Я хочу поінформувати вас,  що з 1989 року, коли розпочалася фактична агресивна шовіністична політика президента  Мілошевича,  у  Європі з'явилося  800  тисяч  біженців.  Звертаю  вашу  увагу - 800 тисяч біженців!

     Ми категорично виступаємо проти  збройних  методів  вирішення конфлікту  в  Косово.  Наша  фракція  - за мирне врегулювання цієї проблеми.  Але ми хочемо звернути вашу увагу на те,  що  ситуація, яка склалася,  є причиною неправильних дій з боку і тієї, і другої сторони.

     Певно, ви  знаєте,  що  на  нараді  в  Рамбуйє   було   чітко домовлено,  що Югославія,  Мілошевич надасть Косовому автономію, і тільки після цього косовари підписали цей  документ.  А  Мілошевич відмовився   його   підписувати,  і  фактично  значною  мірою  він спровокував війну, яка розпочалася.

     Але в даному випадку нас цікавлять не  геополітичні  інтереси Росії.  Дійсно,  в  Росії  є  серйозні  геополітичні  інтереси  на Балканах.  Чи відповідають вони українським  інтересам?  Ні!  І  я хотів би наголосити на тому, що з посиленням інтенсивності бойових дій з боку як НАТО,  так  і  Сербії  постає  загроза  втягнення  в конфлікт  інших  країн.  Російський  уряд,  певні  його кола (і це сьогодні достеменно відомо)  розробляють  заходи  допомоги  Сербії військового характеру. Це їх право.

     Але неважко передбачити, що такі заходи зачіпатимуть інтереси України  в  міжнародній  політиці.  Для  надання  допомоги  сербам російські   військово-повітряні   сили   планують  використовувати український   повітряний   простір.    Транспортування    вантажів військового  призначення,  ймовірно,  вестиметься  через територію України.  В  планах   російського   військового   командування   і використання  з  цією  метою  кораблів  Чорноморського військового флоту з баз, які розміщені на території України.

     Ми пропонуємо і закликаємо до цього  наше  зовнішньополітичне відомство сьогодні подумати над тим, щоб послати миротворчі сили в зону конфлікту з  найбільш  напружених  у  соціальному  відношенні регіонів України.

     Думаю, що  це  може  бути  сприйнято як однією,  так і другою стороною.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  ми використали  час,  відведений  на оголошення заяв від фракцій.

     Ну, одну  хвилиночку,  ви  мене не звинувачуйте,  я можу вас, керівників  фракцій,  звинувачувати.  Ми  вчора  домовились,  і  я відповідно  поставив  на  голосування,  щоб  у  вівторок  і четвер надавати змогу від усіх фракцій зробити  заяви.  І,  не  порушуючи Регламенту, в середу, і в п'ятницю працювати без розминки.

     Я поставив  це  на  голосування,  ви проголосували:  за - 108 голосів.  А тепер вимагаєте, щоб ще сім чоловік виступили, а це ще півгодини.  Будь ласка, давайте так: у вівторок і четвер відводимо по одній годині на виголошення заяв від  фракцій.  А  в  середу  і п'ятницю працюємо без розминки.

     Будь ласка, підтримайте таку пропозицію. Голосуємо.

     "За" - 128.

     Рішення не  прийнято.  Таким  чином,  решта,  хто сьогодні не встиг зробити заяви від фракцій і груп,  виступить завтра  (Шум  у залі).  Візьміть, будь ласка, Регламент і почитайте, там записано, що півгодини відводиться.

     Значить, я ще раз кажу ... (Шум у залі).

     Слово надається депутату Давидову від фракції  "Батьківщина", за ним - депутат Юхновський.

     Будь ласка.

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики  (виборчий  округ  108,  Луганська  область). Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Дозвольте доповісти вам,  що ситуація,  яка  склалася  в  регіонах  стосовно виплати    заробітної    плати,    пенсій,   роботи   підприємств, катастрофічна.

     Минув рік  відтоді,  як  нас  обрали   народними   депутатами України.  Обираючи нас,  виборці покладали велику надію на те,  що Верховна Рада нового скликання і кожний депутат,  пройшовши  через виборчі жернова, урешті-решт змінять життя на краще. Але дійсність говорить про інше:  прийняті за час  роботи  закони  і  постанови, незважаючи на їх велику кількість,  нічого не змінили, життя людей із кожним днем погіршується.

     Тільки по Луганській області заборгованість із виплати пенсій зросла до 300 мільйонів гривень.  А в шахтарських містах Кіровську та Лисичанську термін заборгованості  досяг  8  місяців.  Сьогодні шахтарським  сім'ям,  пенсіонерам  і  взагалі  людям  нічим садити городи: картоплю всю поїли, бо хліба ні за що купити. Якщо держава в  квітні  не  віддасть  борги  щодо  пенсій хоча б за два місяці, садити людям буде нічого.

     Тому, шановний Олександре Миколайовичу, наступного тижня було б  доцільніше  спочатку  провести парламентські слухання з питання про невідкладні заходи по виконанню законодавства щодо соціального захисту   пенсіонерів,   ветеранів   та  інвалідів  і  шляхи  його вдосконалення,  а потім заслухати звіт уряду з цього ж питання, бо треба  вживати  заходів.  Ситуація  з  невиплатою  пенсій  не може залишатися невизначеною.

     Люди вже втомилися чекати змін на поліпшення життя від  одних виборів до інших.  І ми,  зрештою, повинні зрозуміти, що незалежно від того,  хто буде обраний Президентом восени,  ми маємо сьогодні закласти  ту  законодавчу  основу,  на якій повинна відроджуватися Україна.

     Фракція "Батьківщина" готова  конструктивно  співпрацювати  з усіма  фракціями  і  починаючи з квітня внесе на розгляд Верховної Ради цілу низку необхідних законопроектів.

     Шановний Олександре Миколайовичу,  від вас,  Голови Верховної Ради,   сьогодні   залежить,   чи  буде  Верховна  Рада  працювати конструктивно і результативно.  А  як  і  в  якому  напрямі  вести законодавчу  роботу,  досвіду  вам  позичати не треба,  ми в цьому достатньо впевнюємося кожного дня.

     І наостанку дві пропозиції.  Для  того,  щоб  кожний  депутат впливав  на  формування  порядку денного сесії,  а ви,  Олександре Миколайовичу,  на  результати  розгляду  питань,  треба   щомісяця відводити  окремо  час  для обговорення підсумків роботи пленарних засідань,  роботи в  комітетах  за  минулий  місяць  і  формування порядку  денного  на  наступний.  Для  цього  можна  відвести  час вечірнього  засідання,  наприклад,  в  останній  четвер  пленарних засідань,  скажімо,  з  16  до 18 години,  для того щоб у п'ятницю роздати порядок денний депутатам. Це перша пропозиція.

     І друга.  Наступного тижня пропонується  працювати  зранку  в пленарному режимі, а після обіду - в комітетах, так як дуже багато ще питань не розглянуто.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Слово надається депутату Юхновському від фракції Руху. За ним

- депутат Єльяшкевич.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати!  Я маю  честь зробити від фракції дві заяви.

     Перша. Фракція  наполягає  на  створенні  слідчої комісії для вивчення  обставин  загибелі  Вячеслава   Максимовича   Чорновола. Фракція  спрямувала  відповідні  листи  в  слідчі органи держави і Верховну Раду.

     Друга заява. Представники фракції Народного руху мали зустріч із   протестуючими   працівниками  Хмельницької  атомної  станції, ознайомилися з труднощами,  які переживає місто атомників Нетішин. Протест  доведених до відчаю працівників станції,  які стоять біля палаток протесту вже близько двох місяців,  та їх родин викликаний невиплатою  заробітної  плати за шість місяців.  Сім'ї доведені до вкрай  збідненого  становища.  Протестуючі  ставлять   розумні   й справедливі  вимоги.  До  їх  честі  і  гідності слід сказати,  що станція працює надійно,  завдяки незвичайній  жертовності  тих  же протестуючих  людей.  Фракція  Народного  руху України солідарна з працівниками Хмельницької атомної станції,  поділяє  їх  вимоги  і вважає за необхідне здійснити наступне.

     Перше. Виділити  з  бюджету  кошти,  необхідні для завершення будівництва   та   впровадження   в   дію   другого    енергоблоку електростанції.  У  результаті  впровадження  другого  енергоблоку обсяг електричної енергії збільшиться на 6 мільярдів  кіловатгодин у  рік,  а  собівартість  електроенергії  від Хмельницької станції зменшиться на  півцента  за  одну  кіловат-годину.  Річний  чистий виграш від обох реакторів становитиме 60 мільйонів доларів на рік, що достатньо  для  утримання  всього  персоналу  і  інфраструктури станції.   Тобто   добудова  реактора  є  надзвичайно  прибутковою справою.

     Друге. Атомна    станція     володіє     великими     площами сільськогосподарських   угідь,  які,  за  словами  мера  Нетішина, перевищують 8 тисяч гектарів.  Рекомендувати Хмельницькій обласній Раді   і   міській   Раді  Нетішина  створити  наглядову  раду  за раціональним використанням угідь і  забезпеченням  міста  Нетішина продуктами.

     Третє. Кабінету  Міністрів України негайно розглянути питання про виплату боргів із заробітної  плати  працівникам  Хмельницької атомної станції.

     Фракція Народного  руху вважає за необхідне внести на розгляд Верховної Ради України питання про впровадження депозитних  грошей для  оплати населенням державі за електричну енергію і пов'язане з цим впровадження банківських грошей в оплату  генеруючим  станціям та відміну всіх привілеїв щодо сплати за електричну енергію.

     Фракція подасть із пояснювальною запискою проект постанови на пленарне засідання.

     У результаті відвідування Рівненської атомної  електростанції колектив  станції  поставив  такі  вимоги:  скасувати приватизацію обленерго;   поетапно   знижувати   бартеризацію   в   оплаті   за електроенергію;   розглянути  доцільність  створення  енергетичних промислово-фінансових груп у світлі функціонування оптового  ринку електричної енергії;  з'ясувати використання українського цирконію в атомній енергетиці.

     Фракція підтримує ці вимоги.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич від "Громади".  За ним  -  депутат Симоненко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Фракция "Громада".  Уважаемые коллеги! Кабинет  Министров  Украины  в   очередной   раз   грубо   нарушил Конституцию    Украины,    законы   Украины   и   своим   решением секвестрировал бюджет.  Секвестрировал, - значит, урезал затратную часть порядка 10 процентов,  в том числе уменьшил дотации регионам на 13 процентов.  В таких условиях  весь  законодательный  процесс теряет всякий смысл.

     Я обращался   к  Александру  Николаевичу  Ткаченко  вчера  на заседании Согласительного совета,  повторяю это обращение сегодня: мы  должны проголосовать поручение Генеральному прокурору привлечь к  ответственности  лиц,   виновных   в   нарушении   действующего законодательства.   Бюджет   страны   -  это  практически  главный экономический закон  государства,  и  никому  не  дано  право  его нарушать.  И  я  просил бы сегодня проголосовать это поручение для Генеральной прокуратуры.  Если мы и дальше будем молча  созерцать, как   исполнительная   власть   грубо  нарушает  законы,  попирает Конституцию,  тогда,  к сожалению, законодательная власть в стране ничего не может делать.

     В то  же  время  я  обращаю  внимание граждан Украины и наших коллег,  что  в  первую  очередь  Верховная  Рада  Украины  должна преодолеть вето Президента на Закон об изменениях к Закону о ценах и ценообразовании для того,  чтобы не допустить повышения  тарифов на  коммунальные услуги,  что фактически уже произошло с 1 апреля, хотя граждане этого еще не ощутили, поскольку не оплачивали их. Но если   мы  не  преодолеем  вето,  то  платежи  настанут,  и  тогда действительно будет понятно,  что исполнительная  власть  обрекает народ фактически на геноцид.

     К сожалению, не решаются вопросы по индексированию заработной платы, пенсий, по индексированию задолженности по заработной плате и  пенсиям,  в  то же время резко повышаются цены и тарифы.  Таким образом,  если законодательная власть не прореагирует в экстренном порядке   на   политику,  которую  проводят  Президент  и  Кабинет Министров,  то наши граждане в очередной  раз  почувствуют  резкое понижение  своего  жизненного уровня.  Поэтому я прошу руководство Верховной Рады и коллег народных депутатов внести  эти  вопросы  в повестку   дня   для  рассмотрения  в  первоочередном  порядке.  К сожалению,  нам не дают нормально работать,  нормально в  блоковом режиме  рассматривать  вопросы.  И не дают прежде всего Президент, исполнительная власть,  которые  своими  решениями  либо  нарушают Конституцию  и  законы  Украины,  либо  выступают  детонаторами  в обществе.  Поэтому я просил  бы  учитывать  это  при  формировании повестки дня.

     И еще   раз   прошу   проголосовать   поручение  Генеральному прокурору для того,  чтобы он  не  выступал  в  качестве  заказной фигуры  для исполнительной власти,  а строго следил за соблюдением законности в нашем государстве.

     ГОЛОВА. Симоненко Петро Миколайович,  фракція комуністів.  За ним - депутат Вітренко.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні  виборці!  Комуністична партія України і її депутатська фракція у  Верховній  Раді  України  вже  неодноразово звертали   увагу   парламенту,   виборців   і   всього  народу  на антидержавний,  антинаціональний курс правлячого режиму Президента та Кабінету Міністрів як у внутрішній, так і у зовнішній політиці.

     На жаль,  розвиток  подій  свідчить,  що  криза в усіх сферах життя загострюється і поглиблюється,  переростаючи у  всеохоплюючу катастрофу.   Але  таке  становище  зовсім  не  турбує  Президента України.  Кучма  і  його  команда  живуть  ніби   у   паралельному віртуальному світі, дуже далекому від власного народу.

     Діючи за  вказівками  Міжнародного  валютного  фонду та інших фінансових структур (а як свідчать останні події  -  і  натовських вояк),  Президент  лише останнім часом усупереч рішенням Верховної Ради в боротьбі  проти  власного  народу  домігся-таки  скасування мораторію на підвищення цін і тарифів на комунальні та транспортні послуги.  А недавній спектакль щодо вартості проїзду для студентів і   школярів?   Спочатку   Кабінет  Міністрів  нібито  без  відома Президента позбавляє цю  категорію  пасажирів  останніх  пільг,  а потім   студенти   Харкова  своєю  активною  боротьбою  примушують Президента милостиво анулювати рішення Кабінету Міністрів.  Інакше як дешевим популізмом це лицедійство не назвеш, бо потім Президент скористався правом вето і сьогодні не  дає  можливості  встановити мінімальну пенсію - 55 гривень - для нашого зубожілого народу.

     Здається, шановні  колеги,  що  це  інопланетяни  несподівано спустилися на якусь  незвідану  планету  і  відкривають  для  себе Україну, наче Колумб - Америку.

     Після виступів Президента чи в регіонах, чи в Києві на нараді дільничних інспекторів або банкірів,  чи на приватизаційних зборах штучно  створеної "злагоди" складається враження,  що хтось чужий, хтось невідомий винен у  загальній  кризі.  При  цьому  направо  й наліво  даються  різні  доручення.  Особливо  мене вразило те,  що відбувалося в Запоріжжі.  Ще рік тому я попереджав Президента,  що найближче  оточення  -  ті,  хто  сьогодні намагається забезпечити співпрацю з НАТО,  впливали на Запорізьку  атомну  електростанцію, вони   там   створювали   комерційні  структури,  вони  розкрадали електроенергію і привласнювали ці гроші.

     Я хотів би нагадати,  що,  даючи доручення, треба повернутися до  наших  рідних  шахтарів  і  розглянути  питання  про додаткове виділення 1,5  мільярда  гривень.  Бо  люди  наші  не  забудуть  і пам'ятатимуть,  хто  створив ті ж умови і ситуацію,  коли трасти - афера віку -  з'їли  останні  заощадження  нашого  населення,  хто займався   облігаціями   внутрішньої   державної   позики?  Дрібне політиканство,   імітація   радикальних   реформ,   кустарщина   і примітивізм   у   всьому,   повний   розвал  економіки  -  ось  що характеризує владу.  Тому фракція комуністів  наполягає:  сьогодні прийняти  рішення  і  відправити  у  відставку  уряд,  і примусити Президента,  скажімо так,  покаятися перед власним народом і також піти у відставку.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Развадовський.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины,  социалистическая  оппозиция.  Вчера на заседании Согласительного   совета   фракций   мы   поднимали    вопрос    о недопустимости  работы  парламента  в  таком расслабленном режиме. Ситуация в стране чрезвычайная.  Исполнительная власть творит все, что хочет, абсолютно не ориентируясь ни на Конституцию Украины, ни на законы  Украины.  Следовательно,  мы  должны  перевести  работу парламента  в  принципиально  другой режим.  Александр Николаевич, Комитет по вопросам Регламента присутствует,  мы официально подаем свое   предложение:  две  недели  в  месяц  полностью  работать  в пленарном режиме,  а две недели  до  обеда  работать  в  пленарном режиме,  после  обеда  -  в  комитетах;  по  субботам - совместные заседания правительства, Президента и парламента. Но независимо от этого  согласно  пункту  8 статьи 85 Конституции Украины Президент Украины обязан выступить с "позачерговою  доповіддю"  перед  нами, парламентариями.  Мы  хотим  и  задать  ему  вопросы,  и  получить исчерпывающие ответы на них.  Я прошу,  Александр Николаевич,  это наше предложение поставить на голосование. Это первое.

     Второе. Нам   известно,  что  люди,  которые  целенаправленно работают против  нашей  фракции  (запугивают  депутатов,  покупают депутатов  из  фракции ПСПУ),  намерены просто развалить фракцию и этим   нарушить   права   1   миллиона   75   тысяч   избирателей, проголосовавших  за  нашу  партию.  Напоминаем:  согласно  части 3 статьи  4.2.1  Регламента  "порядок  роботи   депутатської   групи (фракціі),  умови вступу депутата до депутатської групи (фракції), його виходу чи виключення з неї  визначаються  самою  депутатською групою (фракцією)". Таким образом, мы напоминаем, что единственным условием  выхода  из  нашей  фракции  есть  сложение   депутатских полномочий.  Все  выходы,  которые  были  сделаны  или  могут быть сделаны, недействительны, нелегитимны. Только соблюдая Регламент и законы  Украины,  фракция  Прогрессивной  социалистической  партии Украины сможет защитить интересы своих избирателей, которые хотят, чтобы  именно  наша  партия  представляла  их интересы в Верховном Совете.  Поэтому мы  хотим,  чтобы  на  заседании  парламента  был рассмотрен  как данный вопрос,  так и наше предложение по Закону о выборах народных депутатов. Мы внесли наш проект Закона о внесении изменений  к Закону о выборах народных депутатов,  просим включить его в повестку дня на эту неделю и  таким  образом  отрегулировать этот  закон,  чтобы на сезде партии,  который состоится 10 апреля этого года,  в субботу,  мы могли упорядочить список кандидатов  в депутаты от партии, привести в парламент тех людей, которые смогут работать,  защищая  интересы  наших  избирателей,  а   значит,   и проводить политику партии в полном обеме.

     ГОЛОВА. Депутат Развадовський,  фракція соціал-демократів. За ним - депутат Осташ.

     РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 69, Житомирська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Я хочу зробити заяву.  Звертаюся до вас за захистом своїх конституційних  прав,  які  зневажають  упродовж кількох років.

     У 1995  році  народні  депутати  Єрмак  і Омельченко у своєму листі,  надісланому  до  МВС  України,  поширили   стосовно   мене неправдиву,  наклепницьку інформацію. Ними мене було звинувачено у зловживанні службовим становищем,  зокрема в незаконному отриманні спеціальних  звань  міліції,  позачерговому  придбанні автомашини, корупційних  діяннях.  Підставні   звинувачення   згаданих   осіб, безперечно,   ганьбили   мене  з  огляду  на  дотримання  законів, моральності моєї поведінки, принижували мою честь офіцера міліції, людську гідність та професійну репутацію.

     Перевірку за  цим  листом  проводила  комісія з 9 чоловік.  У висновку комісії,  який затвердив міністр внутрішніх  справ,  було зазначено, що факти не підтвердилися.

     Про наслідки  перевірки  було  письмово  повідомлено  авторів неправдивої інформації,  зокрема Єрмака,  відповідним листом 5436. Після   цього   народні  депутати  України  Єрмак  та  Омельченко, зловживаючи своїм посадовим становищем, знову почали збирати проти мене інформацію.

     Сьогодні вони  зробили  депутатський  запит,  в  якому  знову написали,  що Развадовський  придбав  автомобіль,  незаконно  його вивіз, а вони не отримали відповіді.

     Їм надіслана  відповідь  міністр внутрішніх справ України,  я цитую:  "Григорію  Омеляновичу  і   Анатолію   Васильовичу!   Ваше звернення  щодо  проведення перевірки обставин придбання депутатом Верховної Ради України Развадовським за межами України  автомобіля "Мерседес"   отримано  і  розглянуто.  Встановлено,  що  придбання автомобіля   за   межами   України   не   є   порушенням   чинного законодавства".

     Сьогодні вони знову пишуть, що я порушив закон.

     Далі. Сьогодні  від  Центральної  виборчої  комісії  надійшла відповідь Голові Верховної Ради Ткаченку. Знову Центральна виборча комісія повідомляє, що згідно зі статтею 32 Конституції 29 березня народним депутатам Омельченку і Єрмаку надіслано відповідь на їхнє звернення з повідомленням про те, що Центральна виборча комісія не має правових підстав надати  завірену  ксерокопію  декларації  про доходи кандидата в народні депутати Развадовського.

     Зважаючи на   викладене,   Центральна   виборча   комісія  не проводила  і  не   проводить   жодних   перевірок   на   порушення законодавства України.

     І ще  одне.  Я  особисто в присутності депутата Короля,  коли було засідання комітету,  подав відповідні документи на  придбання автомобіля.  Члени комітету проголосували за те, щоб не розглядати цей депутатський  запит.  Гоніння  на  мене  цих  двох  борців  за соціальну  справедливість  триває  з  1995 року.  Тому я прошу вас проголосувати за відкликання цього депутатського запиту.

     А Комітету з питань Регламенту,  депутатської етики я готовий надати всі необхідні документи.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Осташ,  "Реформи-центр". За ним - депутат Онопенко. І на цьому завершуємо.

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська область).  Фракція "Реформи-центр".  З  1  квітня, неначе   черговий   жарт  над  нашими  громадянами,  справді  було підвищено ціни  на  комунальні  послуги.  Фракція  "Реформи-центр" вважає,  що  таке  рішення  без  виплат заборгованості із пенсій і зарплати,  без реального реформування,  наголошую, енергоринку - є не  що інше,  як перекладення відповідальності за існуючу кризу на плечі громадян.  Уже вкотре наші люди кинуті напризволяще,  сам на сам з кризою, і тепер справді йдеться про фізичне виживання.

     Ще одне.  Останнім  часом  з уст державних діячів,  державних мужів лунають пропозиції щодо втягнення нас у косовський конфлікт. Уже  лунають  заклики  про  приєднання  Югославії до союзу Росії і Білорусії,  про створення спільного воєнного блоку,  а наш  Голова Верховної   Ради   Олександр  Ткаченко,  не  маючи  на  те  ніяких повноважень,  заявляє про можливість вступу України до союзу Росії і  Білорусії  і  відповідно про вступ у новий військовий блок.  І, звичайно,  справедливе запитання:  чи має право говорити від імені Верховної   Ради   Голова   Верховної   Ради,   коли  це  не  було проголосовано в залі (Шум у залі).

     До речі,  ми також,  як  і  депутат  Кононов,  внесли  проект рішення  щодо питання про відносини України і НАТО.  Але так само, як  і  проект  депутата  Кононова,  наш   законопроект   не   було розмножено.   Читаючи  текст  проекту  постанови,  запропонованого депутатами Крючковим і Олійником,  так і привиджується, що ось-ось вийде на трибуну видатний український діяч,  зніме черевика і буде показувати всьому світові "кузькину мать" (Шум у залі).

     Але Україна і так уже втягнена у військовий конфлікт,  бо від Севастополя  в зону військового конфлікту відправлено спостережний розвідувальний корабель "Лиман",  на  рейді  ще  шість  військових кораблів  Чорноморського  флоту.  Це означає,  що в разі реального військового   конфлікту   українська   земля   стане    заручником чужоземного втручання в косовський конфлікт.

     Тому ми   пропонуємо   включити  для  негайного  розгляду  на засіданні  Верховної  Ради  законопроект  про  умови   перебування Чорноморського флоту Росії на території України.

     І ще  одне.  У  зоні бомбардування,  яке,  до речі,  засуджує фракція "Реформи-центр",  у місті Ново Сад живе багато  українців. Там є українські громади,  українські церкви,  українські школи. І тому,  я вважаю,  було б доцільно сформувати  делегацію  Верховної Ради  України,  яка б поїхала до міста Ново Сад.  Це буде реальним кроком щодо захисту наших братів-українців у зоні конфлікту.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Онопенко.

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Голова  української Соціалдемократичної  партії,  група  "Незалежні".  Ми  підтримуємо заяви   групи   "Відродження"   і   фракції   "Батьківщина"   щодо катастрофічної ситуації у вугільній галузі України.  До недавнього часу Донбас був вугільною житницею України,  її  золотим  запасом. Політика,  що  проводиться  останнім  часом  стосовно цієї галузі, згубна,  небезпечна  та  руйнівна.   Заборгованість   із   виплати заробітної плати шахтарям становить майже 2,5 мільярда гривень,  у тому числі шахтарямінвалідам,  яких в Україні  330  тисяч,  -  470 мільйонів  гривень.  З 1992 року шахтаріінваліди поділені на людей першого і другого  сорту.  І  цю  проблему  потрібно  вирішити  на законодавчому рівні.

     Шахтарі працюють в нелюдських умовах, сьогодні вони відкинуті вже за межу виживання,  їхній життєвий рівень значно  нижчий,  ніж працівників  інших  галузей  виробництва.  Зароблені гроші вони не отримують протягом року і більше,  стандарти  безпеки  та  охорони здоров'я,    пов'язані   із   професійною   діяльністю,   відкрито ігноруються.  Внаслідок цього  лише  минулого  року  загинуло  363 шахтаря.  Вдумайтеся:  щодня гинула людина!  Шахти перетворилися у фабрики смерті.

     Загострення соціально-політичної,  економічної   ситуації   в шахтарських  колективах  може  призвести  до  непередбачуваних  та неконтрольованих наслідків.  Невже  знову  мають  спалахнути  живі смолоскипи,  аби  шахтарі  відстояли  своє  право на людські умови життя?!

     Я тільки що повернувся з  Донецької  і  Луганської  областей, побував  на  шахтах імені Стаханова,  "Золота" та інших.  На шахті "Золота" люди місяцями не отримують заробітної плати,  там  триває страйк   протягом   трьох  місяців.  Такі  міста,  як  Дзержинськ, Горлівка,  Димитров, Червоноармійське, Первомайськ та інші взагалі існують   тільки   за  рахунок  вугільної  галузі.  Без  вугільної промисловості не буде ні Донбасу, ні України.

     З огляду на це група "Незалежні" вимагає:  припинити бездушне закриття  шахт;  виділити  на  функціонування вугільної галузі 5,5 мільярда гривень з державного бюджету;  провести виплати регресних позовів  та  одноразових  виплат  за  рахунок  державного бюджету; затвердити держпідтримку вугледобувним підприємствам для  покриття витрат  щодо  собівартості  за  статтею  "Заробітна плата" в межах розрахункової;  ввести держзамовлення на 50 відсотків  видобувного вугілля.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутате Мазур, репліка. Будь ласка, з місця.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ,   ПСПУ).   Спасибо,  Александр  Николаевич.  Фракция  ПСПУ, Луганская  область.  Я  хочу  сделать  короткое  заявление.  После публичных  клеветнических  измышлений,  инсинуаций  в  мой адрес в Луганской области на следующий день  был  избит  мой  общественный помощник Александр Чернышов,  шахтер из города Краснодона. Я прошу министра внутренних дел Юрия Кравченко обратить на  это  внимание, взять   под  персональный  контроль  это  дело.  Кто  инсценировал избиение?  (Шум у  залі).  Я  повторяю,  после  инсинуаций  в  мой адрес...  Со словами:  "Вот тебе,  прогрессист,  твоя Мазур" - его зверски избили...  Три дня тому назад  у  него  родилась  дочь.  Я представляю трагедию этой семьи.

     Прошу Верховный Совет тоже взять под свой контроль это дело.

     ГОЛОВА. Гадаю,   ми  дамо  доручення  Віктору  Володимировичу Медведчуку,  щоб разом з віповідними органами він розібрався з цим питанням. А потім поінформуємо депутатів.

     Шановні колеги! Перед тим, як аналізувати запити і заяви, які зроблені,  я хотів би, щоб ми визначилися з пропозицією, яка вчора була обговорена на засіданні Погоджувальної ради, щоб, починаючи з квітня,  до завершення третьої сесії  працювати  по  три  тижні  в пленарному  режимі,  але  із застереженням депутата Вітренко:  два тижні проводити ранкове  та  вечірнє  засідання,  а  один  тиждень працювати  до  14  години  в  пленарному  режимі,  після обіду - в комітетах.

     Я просив би підтримати цю пропозицію. Прошу проголосувати.

     "За" - 147.

     Не голосували 160 депутатів.

     Можливо, хтось не зрозумів пропозицію?  Ця  пропозиція  вчора була підтримана керівниками фракцій,  головами комітетів. Я просив би проголосувати.  Ще раз ставлю її на  голосування.  Будь  ласка, підтримайте.

     "За" - 195.

     Депутати Черненко і Кармазін не встигли. Голосуємо.

     "За" - 204.

     Шановні колеги,  депутат  Рибак  вніс  пропозицію,  щоб  дати доручення  профільному  Комітету  з  питань   паливноенергетичного комплексу  розібратися  з  виконанням  постанови Верховної Ради із виплати заробітної плати шахтарям. Таке доручення буде дано.

     Депутати Ключковський  і  Юхновський  внесли  пропозицію  від фракції  Руху  про  створення  слідчої комісії з вивчення обставин загибелі народного  депутата  Вячеслава  Чорновола.  Я  просив  би підготувати  пропозиції  щодо  персонального  складу  цієї слідчої комісії. Думаю, ми дамо доручення заступнику Голови Верховної Ради Медведчуку, який веде правові питання. І ми проголосуємо про склад такої слідчої комісії,  яка працюватиме під  контролем  заступника Голови  Верховної Ради.  Будь ласка,  підготуйте це питання,  і ми затвердимо склад цієї комісії.

     Депутат Мороз вніс пропозицію про те,  щоб ми негайно  внесли на  розгляд  Верховної Ради проект Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики. У нас є п'ять проектів цього закону. Я просив би  профільний  комітет  Олійника  Бориса Ілліча внести відповідні пропозиції,  і ми могли б включити до порядку денного на наступний тиждень це дуже важливе питання.

     Депутат Зарубінський   зробив  заяву  стосовно  Косово.  Вона збігається з думками депутатів, але не з усіма.

     Щодо пропозиції  депутата   Давидова.   Я   просив   би   вас підготувати пропозицію,  направити її в Секретаріат,  і ми внесемо на розгляд.

     Депутат Єльяшкевич вніс пропозицію дати доручення Генеральній прокуратурі у зв'язку з незаконним секвеструванням на 13 відсотків бюджету, затвердженого Верховною Радою 31 грудня 1998 року.

     Я просив би підтримати цю пропозицію.

     "За" - 222.

     Голосуємо.

     "За" - 230.

     Рішення прийнято.

     Депутат Вітренко внесла пропозицію про те,  щоб  включити  до порядку   денного  засідання  Верховної  Ради  проект  Закону  про внесення поправок до Закону про вибори народних депутатів.

     Це питання порушувалося не раз,  зокрема і вчора. Будь ласка, подавайте  свої  пропозиції  у профільний комітет.  Ми включимо це питання до порядку денного позачергово.  На сьогодні  воно  ще  не готове до розгляду.  Думаю, ми включимо його до порядку денного на наступний пленарний тиждень.

     Друга пропозиція   депутата   Вітренко   щодо   позачергового послання  Президента.  Шановні колеги!  Ми працюємо поки що перший квартал.  Позачергове послання Президента заслуховували  в  грудні минулого  року.  Пройшло  небагато часу.  Думаю,  що немає потреби сьогодні...  Але  якщо  депутат  настоює,  ставлю  на  голосування пропозицію  про  те,  щоб Верховна Рада звернулася до Президента з тим,  щоб він  виступив  з  позачерговим  посланням.  Будь  ласка, голосуємо.

     "За" - 220.

     Рішення не прийнято.

     Депутат Развадовський поставив питання про те, щоб відкликати запит,  направлений до Генеральної прокуратури.  Шановні колеги! Я не  ставитиму на голосування питання про відклик,  а просив би наш Комітет з питань Регламенту розібратися щодо даної заяви і  внести відповідну пропозицію.

     Депутат Осташ  вніс  пропозицію  включити  до порядку денного питання про умови перебування Чорноморського  флоту  на  території України. Ставлю на голосування.

     "За" - 80.

     І на завершення.  Шановні колеги! Учора ввечері на телеканалі УТ-1 було заявлено  (не  знаю,  з  чиєї  подачі),  що  дача  Павла Івановича  Лазаренка  передається  Голові Верховної Ради.  Якби це було 1 квітня,  можна було б посміятися.  Але  якщо  це  подається просто  як дика брехня,  яка,  безперечно,  завжди сприймається за істину,  то  я  просив  би  тих,  хто   дав   таке   розпорядження відповідному  телеканалу,  подумати,  що,  якщо  ця  дача ніким не зайнята,  краще передати її якомусь дитячому  дошкільному  закладу або тим, у кого є в ній потреба (Оплески).

     ----------

     А зараз приступаємо до розгляду питань, які заплановані.

     Розглядається проект  Постанови  Верховної  Ради України щодо відносин  України  і  Організації  Північноатлантичного   договору (доопрацьований).   Слово   надається  голові  Комітету  з  питань національної безпеки і оборони Крючкову Георгію Корнійовичу.

     Будь ласка.

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  За  дорученням  Верховної  Ради від 26 березня цього року були розглянуті за участю суб'єктів  законодавчої  ініціативи  всі проекти,  які  розглядалися  на тому пленарному засіданні.  Дійшли такої згоди: внести в проект постанови, який тоді розглядався, ряд змін.  Зокрема,  в пункті 1 зазначити, що при здійсненні заходів у рамках співробітництва з  міжнародними  структурами  послідовно  і твердо  обстоювати  державні інтереси України,  керуючись вимогами Конституції України та Декларації про державний  суверенітет,  яка закріплює позаблоковий статус нашої держави.

     У пункті 7 відмітити, що Верховна Рада України виступає проти будь-яких етнічних чисток, де б вони не відбувалися.

     Більш точно і коректно сформульовані пункти 2 і  5.  Зокрема, пропонується  вказати,  що не ратифіковані в установленому порядку угоди та інші  документи,  які  створюють  договірно-правову  базу співробітництва з НАТО, вважаються не чинними.

     Що стосується   затвердженої   указом   Президента  Державної програми  співробітництва  з   Організацією   Північноатлантичного договору   (НАТО),   текст   якої  ми  одержали  з  Інтернету,  то призупинити її реалізацію  до  розгляду  цієї  програми  Верховною Радою. І внести ряд інших поправок.

     У зв'язку  із  внесенням  таких поправок фракція комуністів і фракція  прогресивних  соціалістів  свої  проекти,  оскільки  їхні зауваження  враховані.  Але  це  не  виключало можливості внесення поправок народними депутатами.

     Учора, після 17 години,  народні депутати нам  подали  кілька проектів постанов,  які ми уважно розглянули.  Ми вважаємо, що ряд положень цих проектів постанов  потрібно  включити  в  той  проект постанови,  який  є  у  народних депутатів.  Зокрема,  констатуючу частину  проекту  постанови  слід   доповнити   положеннями,   які запропонував народний депутат України Курикін:  "Нехтування з боку держав -  членів  НАТО  усталеними  міжнародно-правовими  нормами, утвердження   права   сили   у   міжнародних   відносинах   робить проблематичним набуття альянсом декларованої ним ролі миротворчого і стабілізуючого фактора на континенті в нових історичних умовах і є неприйнятним для України,  як і для  всієї  світової  спільноти. Недопущення   призвичаєння   до   силового   способу  врегулювання міжнародних взаємин стає надзавданням світової політики.

     Верховна Рада  України  вважає,  що   проблема   забезпечення взаєморозуміння  між  державами  - членами НАТО і країнами,  що не входять  до  цього  військово-політичного  блоку,  в  тому   числі Україною,   може   розв'язуватися   лише  в  контексті  формування загальноєвропейської системи колективної безпеки,  що базується на політичних,  а  не  військових  чинниках,  на балансі національних інтересів держав-учасниць,  за умови беззастережного дотримання  у відносинах між ними,  так само як і у взаєминах із неєвропейськими суб'єктами міжнародного права, загальновизнаних міжнародноправових норм і насамперед вимог Статуту Організації Об'єднаних Націй".  Це положення можна було б записати в кінці констатуючої частини.

     Постановляючу частину доповнити такими пунктами:

     Перше: "Кабінету Міністрів України  виявити  ініціативу  щодо скликання  у  квітні  1999  року  засідання Дунайської комісії для розгляду питань безпеки судноплавства  по  Дунаю  і  відшкодування збитків, завданих Україні та іншим учасникам транспортного процесу внаслідок ембарго стосовно Югославії та військових дій НАТО  проти Союзної Республіки Югославії.

     Міністерству фінансів    України,    Міністерству   економіки України,  Міністерству транспорту України та Державній  податковій адміністрації  України терміново визначити суму збитків,  завданих Україні як учаснику транспортного процесу по річці  Дунай  за  час дії  ембарго  та  внаслідок  дій  НАТО  проти  Союзної  Республіки Югославії".

     До відома колег:  за попередніми  даними,  Україна  внаслідок ембарго  стосовно Югославії втратила від 4 до 6 мільярдів доларів. Більш точною цифрою фахівці вважають 6 мільярдів.  За час дій НАТО проти  Союзної  Республіки  Югославії тільки збитки,  яких зазнало Дунайське пароплавство,  становлять більше 500 мільйонів  доларів, не враховуючи збитків Дніпровського річного пароплавства та інших, яких зазнала наша країна.

     Далі: "Кабінету Міністрів розглянути питання про тимчасове  - з 1 квітня 1999 року до відновлення в повному обсязі судноплавства по Дунаю - звільнення підприємств морського і річкового транспорту Дунайського  басейну від податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів.  Пропозиції  з  цього питання  внести  до  1  травня 1999 року на розгляд Верховної Ради України".  Це пропозиції народного депутата України Крука,  голови Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку.

     Друге доповнення:  "Кабінету  Міністрів  України  забезпечити широку гласність зовнішньополітичної діяльності, зокрема регулярне і  повне  інформування  народних депутатів,  громадськості України щодо стану співробітництва з  європейськими,  євроатлантичними  та іншими міжнародними структурами". Це пропозиція народного депутата України Матвієнкова.

     Третє: "Уряду   України   ініціювати   проведення   в   Києві конференції  глав держав - учасниць Організації з питань безпеки і співробітництва в Європі з метою  сформування  моделі  колективної безпеки,  адекватної  сучасним  геополітичним умовам,  і укладення відповідного договору за участю усіх країн континенту".

     Четверте. У пункті 7 проекту постанови,  де йдеться  про  дії блоку   НАТО   проти   суверенної  Союзної  Республіки  Югославії, відмітити,  що застосування сили є невиправданим  і  антигуманним. Зазначити також,  що навколишнє середовище не витримає нової гонки озброєнь.  Це пропозиції народних  депутатів  України  Курикіна  і Кононова.

     Більшість інших положень, запропонованих народними депутатами України,  відтворено в тій чи іншій  формі  в  проекті  постанови, внесеному на розгляд Верховної Ради України.

     Щойно, перед   початком   засідання,   було   вручено  проект постанови,  який підготували народні депутати Осташ і  Задорожній. Усі п'ять пунктів, які вони пропонують, повністю збігаються з тим, що є в широкому проекті постанови.

     З урахуванням  цього  ми   пропонуємо   обидві   ці   частини розглядати як єдиний документ і взяти його за основу.

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування за основу. Прошу підтримати.

     "За" - 185.

     Хто за те, щоб голосувати в поіменному режимі? Будь ласка.

     "За" - 177.

     Голосуємо в  поіменному режимі:  взяти даний проект постанови за основу.

     "За" -191.

     Будь ласка, по фракціях.

     За: комуністи - 121 із 121;  НДП - 3 із 31 (щось фракція дуже маленька  стала);  Народний  рух  -  0  із 28;  СДПУ (о) - 1 із 8; "Відродження регіонів" - 3 з 20;  соціалісти - 24 з 24; зелені - 0 із 15;  "Батьківщина" - 5 із 14; "Незалежні" - 2 з 11; "Громада" - 4 з 11;  Рух - 0 з 15; селяни - 12 із 13; "Реформицентр" - 1 з 11; прогресивні соціалісти - 11 з 11; позафракційні - 4 з 11.

     Шановні колеги!  Я просив би комітет,  враховуючи пропозиції, які внесені,  зокрема і народним депутатом Смірновим, доопрацювати проект постанови. Ми до цього питання ще повернемося.

     Доопрацюєте за   сьогодні  -  повернемося  до  цього  питання завтра, за два дні - повернемося через два дні.

     -------

     Шановні колеги!  Нам потрібно прийняти одну постанову.  Вона, безперечно, трагічна.

     "Постанова Верховної    Ради    про   дострокове   припинення повноважень  народного  депутата   України   Чорновола   Вячеслава Максимовича.

     Відповідно до  статті  81  Конституції  України Верховна Рада постановляє:

     Припинити достроково повноваження народного депутата  України Чорновола  Вячеслава  Максимовича,  обраного  по  багатомандатному виборчому округу від Народного руху України, у зв'язку з трагічною смертю".

     Прошу підтримати.

     "За" - 235.

     Прийнято.

     _________________

     Розглядається проект    Закону    про   Програму   державного зовнішнього запозичення на 1999 рік.  Доповідає заступник міністра фінансів Макацарія Сергій Мегонович. Будь ласка.

     МАКАЦАРІЯ С.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Сьогодні на ваш розгляд  вноситься  проект  Закону України про Програму державного зовнішнього запозичення на 1999 рік,  який розроблено на виконання відповідної постанови Верховної Ради України.

     Фактично у   зазначеному  законопроекті  вперше  пропонується встановити граничні обсяги запозичень, що залучаються державою або під   державні  гарантії.  Це  питання  привертає  особливу  увагу останнім часом, коли загострилась проблема необхідності визначення оптимальних  джерел  фінансування  державних  програм,  дотримання виваженої стратегії утворення державного боргу.

     Необхідність державного зовнішнього запозичення  зумовлена  в першу  чергу нинішнім станом економіки,  неможливістю фінансування державних  видатків  за  рахунок  внутрішніх   джерел,   наявністю дефіциту  поточного рахунку платіжного балансу,  тобто перевищення обсягів  надходжень  за  імпортом  над  обсягами   надходжень   за експортом, необхідністю збільшення валових міжнародних резервів.

     Одержання зовнішніх   позик   дає  можливість  інвестувати  і споживати понад те,  що виробляє економіка.  Фактично  країна  має можливість  здійснювати  фінансування  економіки  не тільки шляхом мобілізації внутрішніх заощаджень, а й шляхом залучення заощаджень з   капіталонадлишкових   країн  світу.  Розглядати  запропоновані напрями залучення зовнішніх ресурсів,  на  нашу  думку,  необхідно окремо  за  джерелами  та  напрямами  їх використань.  Зокрема,  в проекті Програми державного зовнішнього  запозичення  пропонується визначити  такі основні напрями використання зовнішніх позик,  які залучаються і які мають бути залучені:  перший -  на  фінансування дефіциту  Державного  бюджету  та погашення зовнішнього державного боргу;  другий - на підтримку національної  валюти;  третій  -  на фінансування  інвестиційних проектів і четвертий - на фінансування експорту в Україну товарів, робіт (послуг).

     Що стосується фінансування  дефіциту  державного  бюджету  та погашення  зовнішнього  державного  боргу,  то слід зазначити,  що економічна ситуація не  дає  можливості  здійснювати  фінансування державних витрат лише за рахунок податкових та інших надходжень до державного бюджету. Як наслідок, виникає питання визначення джерел фінансування  дефіциту  державного бюджету та погашення державного боргу.   Досвід   минулих   років   показав    небезпечність    та неефективність  фінансування  дефіциту  бюджету  шляхом збільшення грошової маси в обігу,  тобто шляхом  прямих  позик  Національного банку України. Крім того, фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок  внутрішніх  позик  Національного  банку  не  розв'язує проблеми   валютних  надходжень  для  забезпечення  обслуговування накопиченого державного зовнішнього боргу.

     Зовнішні позики,  що залучаються для  фінансування  бюджетних витрат, за джерелами можна поділити на некомерційні, тобто позики, які надаються міжнародними організаціями та країнами, і комерційні

-  ті,  які  залучаються  на  ринкових  умовах.  Статтею 38 Закону України  про  Державний  бюджет  на  1999  рік  державні  зовнішні запозичення  затверджені  в сумі 825,5 мільйона доларів Сполучених Штатів Америки.  Згідно з проектом Програми державного зовнішнього запозичення  ця  сума  формується  за рахунок надходжень коштів за такими  позиками:  Світового  банку  -  410   мільйонів   доларів, Європейського Співтовариства - 180 мільйонів доларів,  Японії - 35 мільйонів доларів і запозичення на  зовнішніх  ринках  капіталу  - 102,7 мільйона доларів.

     Загальна сума   запозичень   з  боку  міжнародних  фінансових організацій,  які надаються на  пільгових  умовах,  становить  625 мільйонів  доларів,  або 85 відсотків загальної суми запозичень на фінансування дефіциту державного бюджету та  погашення  державного боргу.

     Із зазначених  вище позик найбільш привабливими є позики,  що надаються  з  боку  Світового  банку.  Фінансові  умови,  на  яких Світовий банк надає позики, є більш вигідними, ніж більшість інших зовнішніх джерел запозичення,  доступних для України в даний  час. Отримання  цих  позик  ще  більш  важливе  в  умовах  нестабільної ситуації,  яка склалася сьогодні у зв'язку  з  гострою  фінансовою кризою.

     Позики Світового банку надаються на термін до 20 років, мають пільговий  період  (5  років),  під  час  якого  не   здійснюється погашення  позики;  відсоткова  ставка за позиками Світового банку становить близько 7.  Як я вже казав, проектом Програми державного зовнішнього   запозичення  передбачено  отримання  щонайменше  490 мільйонів доларів з боку Світового банку на фінансування  дефіциту державного  бюджету та погашення державного боргу.  При цьому слід зазначити,  що в разі  успішного  здійснення  підготовки  ще  двох проектів є можливість одержати в цьому році позику Світового банку в  сумі  590  мільйонів  доларів.  У  разі  збільшення   залучення фінансування  з  боку  Світового банку до цієї цифри на відповідну суму зменшиться залучення фінансових ресурсів на зовнішніх  ринках капіталу.

     Умовою надання  позик  Світового  банку є реалізація проектів реформування   системного   характеру.   Передбачається    досягти конкретних  результатів у тих чи інших галузях.  Зокрема,  завдяки системним позикам  Світового  банку,  що  мають  бути  залучені  в поточному  році,  планується досягти таких результатів:  створення прозорого,  добре функціонуючого та сталого ринку цінних  паперів; впровадження  міжнародних стандартів аудиту в бухгалтерський облік підприємств;  удосконалення законодавчої бази з питань банківської діяльності;  завершення переходу банківської системи на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та пов'язаних із цим  реформ,  що забезпечать   відповідність  якості  інформації  загальноприйнятим міжнародним стандартам;  підвищення якості регулювання та  нагляду за комерційними банками; впровадження надійної системи страхування депозитів  фізичних  осіб;  удосконалення  роботи,  пов'язаної   з розробленням політики державного управління.

     Іншими джерелами  фінансування дефіциту державного бюджету на пільгових умовах є позика Європейського Співтовариства в сумі  150 мільйонів євро та позика Японії в сумі 35 мільйонів доларів.

     Решту коштів  -  102,7 мільйона доларів - планується залучити на зовнішніх ринках капіталу.  Вартість позик,  що залучаються  із зовнішніх  ринків  капіталу,  значно перевищує вартість позик,  що надаються з боку міжнародних організацій. Водночас залучення позик із  зовнішніх  ринків  капіталу не обумовлюється виконанням тих чи інших умов.

     Слід зазначити,  що  в  поточному  році  залучення  позик  із зовнішніх  ринків  капіталу буде значно ускладнене через загальний стан світових  ринків.  Тому  отримати  ці  позики,  якщо  й  буде можливо,  то  тільки  наприкінці  поточного  року.  Враховуючи це, основні зусилля мають бути зосереджені на  залученні  коштів,  які надаються з боку міжнародних організацій на пільгових умовах.

     Прогнозна оцінка   розвитку   зовнішнього  сектора  економіки України свідчить,  що Україна в  поточному  році  матиме  від'ємне сальдо  поточного  рахунку  платіжного  балансу в сумі близько 1,6 мільярда доларів.  Це ознака того,  що імпорт  реальних  цінностей перевищить їх експорт,  тобто країна,  як і раніше,  має потребу в зовнішньому фінансуванні.

     Враховуючи необхідність   збільшення   валових    міжнародних резервів,  потреба  в  зовнішньому  фінансуванні  в поточному році оцінюється  у  2,2  мільярда  доларів.  Фінансові   ресурси,   які залучаються  від  Міжнародного  валютного  фонду в рамках програми розширеного  фінансування  і  надаються   на   пільгових   умовах, спрямовуються  на збільшення валютних резервів Національного банку з метою підтримки платіжного балансу і досягнення  стабілізації  в грошово-кредитній  системі.  Термін сплати таких позик - 10 років, пільговий період - близько 4 років і нарахування - до 5  відсотків річних.  Розпорядником  цих  ресурсів є виключно Національний банк України. У поточному році на зазначений напрям планується отримати близько  520  мільйонів доларів Сполучених Штатів.  Погашення цієї позики відбуватиметься з 2002 року протягом шести років.

     Третій напрям  -  фінансування  інвестиційних   проектів   за рахунок позик, які надаються міжнародними організаціями. Це досить привабливе джерело зовнішнього фінансування як дефіциту державного бюджету,  так і окремих проектів,  що реалізуються в країні. Метою інвестиційних   проектів   є   технічна   реконструкція    окремих підприємств певної галузі або регіону, створення нових підприємств або надання коштів на поповнення обігових засобів підприємств.

     Крім залучення  позик,  які  спрямовуються  на   фінансування дефіциту Державного бюджету...

     ГОЛОВА. Вибачте,    ми   вчора   домовлялися   на   засіданні Погоджувальної ради, щоб доповідати за скороченою процедурою. Будь ласка, завершуйте.

     МАКАЦАРІЯ С.М.   Необхідно   відзначити,   що  при  залученні фінансових ресурсів  із  зовнішніх  джерел  ми  маємо  забезпечити створення   ефективної   системи  управління  державним  зовнішнім запозиченням.  Нещодавні кризові явища на світових ринках капіталу ще   раз   нагадали   про   необхідність  додержання  зваженої  та послідовної політики в галузі державного зовнішнього  запозичення. Марне  та  неефективне  витрачання  залучених  фінансових ресурсів призводить до труднощів при погашенні та обслуговуванні державного боргу.  Це  особливо помітно при залученні фінансових ресурсів під державні гарантії для тих чи інших проектів підприємств України.

     Враховуючи попередній досвід,  ми маємо запровадити  зважену, обережну  політику  державного запозичення,  особливо із зовнішніх джерел.  Запозичення,  що  залучаються,  мають  спрямовуватись  на підтримку  найбільш  важливих та найефективніших проектів розвитку держави.

     Саме такий підхід і застосовано при розробці проекту Програми державного  зовнішнього  запозичення на 1999 рік.  У цілому проект розроблений  з  урахуванням  необхідності   дотримання   безпечних обсягів  державного  боргу  та  платежів  з  його обслуговування і спрямований на вирівнювання майбутнього боргового навантаження.

     Хочу нагадати, що вісім позик із тих, які включені до проекту програми запозичення, вже ратифіковані Верховною Радою України.

     Проект закону  складається  із  трьох статей,  він є у вас на руках.  Я хотів би підкреслити, що проект розглядався в Комітеті з питань  фінансів  та  банківської  діяльності і рекомендований для прийняття в першому читанні. Прошу підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання?  Будь  ласка,  запишіться.  Відведемо  5 хвилин.

     Висвітіть список.

     Депутат Цибенко. За ним - депутат Чиж.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый  докладчик!  Я  хотел  бы  задать  вам два вопроса.

     Первый. Всем известно,  что на сегодняшний день Украина имеет уже свыше 14 миллиардов долларов долгов. Ну, брать - это хорошо. А думает ли кто-нибудь в Министерстве финансов о том,  за счет  чего возвращать эти долги?

     И второй вопрос.  К этому проекту закона прилагается перечень документов, которые будут ратифицироваться или уже ратифицированы. Каково соотношение тех конкретных документов и документа,  который мы рассматриваем сегодня? Иначе говоря, те кредиты, за которые уже проголосовали, зависят от сегодняшнего голосования или нет?

     Спасибо.

     МАКАЦАРІЯ С.М.   Дякую   за   запитання.   Стосовно  першого. Державний зовнішній борг за станом на  1  березня  поточного  року становив 11 мільярдів 237 мільйонів доларів.  За рахунок чого його повертати?  В бюджеті поточного року відмічено,  що повертати його будемо  за рахунок зовнішнього запозичення,  наданого на пільгових умовах на більш тривалий  строк.  До  речі,  близько  3  мільярдів становить  заборгованість за спожитий у 1993-1994 роках газ.  І ми повинні це сплачувати і сплачуємо (Шум у залі).  Перекредитованием на более выгодных условиях и на более длительный срок.

     ГОЛОВА. Для прийдешніх поколінь.

     МАКАЦАРІЯ С.М.  І  щодо  другого  запитання.  Чи залежить від результатів сьогоднішнього  голосування  те,  що  ми  ратифікували раніше? Ні. Те, що ратифіковано, воно вже має силу закону.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. За ним - депутат Журавський.

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).

     Дякую, Олександре  Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановний пане доповідачу!  Я  міг  би,  безумовно, підтримати таку програму,  якби до неї додавалися конкретні плани, куди підуть кошти.

     Я вам просто хочу нагадати про те, що початком нашого розвалу стала гіперінфляція у 1992-1993 роках, коли Прем'єром був нинішній Президент.  І в 1994 році ми вже мали результат,  коли  обсяг  ввп скоротився   на  23  відсотки,  промислове  виробництво  -  на  27 відсотків,  виробництво товарів  народного  споживання  -  на  25, сільгоспвиробництво - на 16, обсяг транспортних перевезень - на 30 відсотків і так далі.  Після того зростало лише одне -  борги.  Ми весь час позичали.

     Так от запитання.  Куди підуть гроші:  чи знову на проїдання, на вибори, можливо, чи все-таки будуть використані як інвестиційні для   того,  щоб  підняти  стратегічні  галузі,  зокрема  сільське господарство?  Я не готовий голосувати і  не  буду  голосувати  за таку,  так би мовити,  загальноміркувального плану програму,  коли гроші підуть на утримання чиновництва, а не для держави.

     Дякую.

     МАКАЦАРІЯ С.М. Іване Сергійовичу, під кожний проект є проекти документів,     угод     (субкредитних,     кредитних),    планів, технікоекономічних обгрунтувань і до кожного  проекту  (їх  більше трьох  десятків)  додається більше 100 сторінок різних документів. Ми готові надати всі матеріали до всіх проектів.  Це великий обсяг документів, але вони у нас є.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  У мене до вас запитання і паралельно роз'яснення  колезі Чижу.   Законопроектом   передбачено  встановити  граничний  обсяг зовнішніх запозичень,  що залучаються державою  або  під  державні гарантії  у  цьому  році в іноземній валюті в розмірі 2,5 мільярда доларів США,  у тому числі  на  фінансування  дефіциту  державного бюджету  та  погашення  зовнішнього  боргу - 825 мільйонів доларів США, на підтримку національної валюти - 520 мільйонів доларів США, на  фінансування  інвестиційних  проектів  - 713 мільйонів доларів США,  на фінансування закупівлі обладнання,  технологій,  товарів, робіт (послуг) - 500 мільйонів доларів США.

     У мене до вас запитання, шановний доповідачу: чи передбачаєте ви додаткові заходи контролю за витрачанням цих коштів?

     Дякую.

     МАКАЦАРІЯ С.М.  Дякую за запитання. Додаткові заходи контролю дійсно   передбачаються.   Нас   хвилює   якраз  питання  стосовно повернення  заборгованості  по  товарних  кредитах.   Щодо   решти напрямів,  то  там проблем не виникає.  Але в цьому напрямі за два останні роки  напрацьовано  і  прийнято  багато  рішень  Кабінетом Міністрів  і Верховною Радою.  Є кілька статей з цього приводу і в Законі про Державний бюджет.  Стосовно  стягнення  заборгованості, контролю,  застосування  тих  чи інших санкцій у разі несвоєчасної сплати  є  цілий   комплекс   заходів,   але   він   ще   потребує вдосконалення.

     ГОЛОВА. Спасибі, Сергію Мегоновичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Кривошеї   Сергію Вікторовичу.

     КРИВОШЕЯ С.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!   Комітетом України з питань фінансів і банківської діяльності на засіданні 10 березня 1999  року  було  розглянуто  проект  Закону  України  про Програму   державного   зовнішнього   запозичення   на   1999  рік (реєстраційний 3015 від 29 січня 1999  року),  внесений  Кабінетом Міністрів України.

     Зазначений законопроект   має   сприяти   процесу   залучення іноземних інвестицій в економіку України.  Варто відзначити,  що в умовах  глобального  економічного  і фінансового спаду,  обмеження внутрішніх фінансових можливостей одним  із  головних  пріоритетів держави   мають  стати  підтримка  національного  товаровиробника, формування ринкової інфраструктури та  економічна  стабілізація  в країні.  Як  одна із дієвих форм державної підтримки національного товаровиробника розглядається залучення середніх та довгострокових фінансових  ресурсів  у рамках міжурядових і міждержавних угод для забезпечення  придбання  українськими  підприємствами   необхідних ресурсів економічного розвитку.

     Крім того,   програмою   передбачається  залучення  зовнішніх ресурсів для фінансування  дефіциту  Державного  бюджету  України, обслуговування    зовнішнього    державного    боргу,    підтримки національної валюти,  фінансування інвестиційних та  інституційних проектів.

     Виходячи з   цього  та  розглянувши  проект  закону,  комітет пропонує Верховній Раді України прийняти у першому читанні  проект Закону  України про Програму державного зовнішнього запозичення на 1999 рік,  внесений Кабінетом Міністрів України.  А  пропозиції  і зауваження  комітету  Верховної  Ради і народних депутатів України врахувати при розгляді питання у другому читанні.

     На думку  нашого  комітету,  запровадження  цієї  програми  у запропонованому   вигляді   означає,   що  Верховна  Рада  повинна погодитися з кожною окремою позикою.  Це відповідь  на  запитання, яке  задавали  Сергію  Мегоновичу.  Натомість  представлених даних недостатньо для того,  щоб,  по  суті,  ратифікувати  всі  позики, включені в програму,  в пакеті. Зокрема, в поданих документах щодо переважної більшості позик не міститься найважливіший  показник  - це   джерела   погашення  цих  позик.  Щодо  решти,  то  внаслідок відсутності  переконливого  обгрунтування   є   сумніви   стосовно реальності  погашення  боргу  з наведених джерел.  Також звертаємо вашу увагу на явну недостатність інформації стосовно деяких позик, зокрема  позики  відповідно  до  Угоди з Російською Федерацією про взаєморозрахунки  між  Україною  та  Російською   Федерацією   при розподілі Чорноморського флоту та перебуванні Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, в  якій  наводиться тільки сума - 98 мільйонів доларів США,  - яку буде проведено як взаємозалік у рахунок  зменшення  боргу  України перед  Російською  Федерацією.  Таким  чином,  ці  кошти  є  сумою зменшення боргу України перед Російською Федерацією,  у зв'язку  з чим немає підстав для віднесення їх до зовнішніх запозичень.

     Є багато  зауважень  і до інших 30 проектів,  представлених у цьому проекті закону.  Тому наш комітет  пропонує  затвердити  цей законопроект  у  першому читанні,  але детально розглянути під час другого читання у Верховній Раді.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Запитання   є   до   Сергія   Вікторовича? Запишіться,  будь  ласка.  Висвітіть.  Депутат  Савенко.  За ним - депутат Марченко. Будь ласка.

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо большое.  Прошу передать слово депутату Витренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична  опозиція.  Прийме парламент цей законопроект у першому,  а потім і другому читаннях,  але скажіть, будь   ласка,  що  зміниться  в  політиці  використання  зовнішніх запозичень?

     І які  форми  контролю  передбачаються  та  які  наслідки  за порушення  цього  закону  будуть  мати ті структури,  через які ці кредити йдуть,  насамперед агентство  Шпека  і  Кабінет  Міністрів України?

     Будь ласка.

     КРИВОШЕЯ С.В.  Дякую за запитання.  Ситуація така. Ви знаєте, що до сьогодні уповноваженим банком,  який видавав державі позики, був державний "Ексімбанк". І дійсно, усі ці проекти розглядалися в агентстві Шпека. Але державний банк не може гарантувати повернення всіх позичок у повному обсязі (тут уже наводилося багато прикладів по багатьох проектах). А найголовніше - це забезпечення повернення позики.

     Через недосконалість   нашого   законодавства  склалася  така ситуація, що, навіть коли позика береться під заставу державних чи комерційних підприємств,  забрати її потім за борги фактично немає юридичної можливості. Є процедура повернення через вищі арбітражні суди,  районні,  міські, потім державні, потім через колегію, і це розтягується на багато років.  2-3 роки може тривати процес. Потім порушується   карна  справа,  але  позика  своєчасно,  дійсно,  не повертається. Ми знаємо багато таких прикладів.

     Минулого року,  як  ви  знаєте,  Кабінет   Міністрів   зробив декілька   банків   уповноваженими   банками.   Якщо  позика  буде залучатися  під  державні  гарантії,  і   ці   банки   будуть   її обслуговувати,  то  в  разі,  якщо позику цьому банку не повернула якась комерційна чи державна структура,  то перед державою,  перед державним  бюджетом  буде  відповідати саме комерційний банк всіма своїми  активами.   А   потім   уже   він   буде   розбиратися   з позичальниками.

     На сьогодні,  коли  все це йде фактично через державний банк, то дійсно, ви праві, відповідає тільки бюджет, відповідає держава.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Сергієнко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область).  Социалистическая оппозиция. Ответьте мне, пожалуйста,  на два вопроса.  Вопрос первый.  Предусмотрено  ли  в вашем  законопроекте  органичение  процента внешнего долга от ВВП? Известно,  что на сегодня уже 40  процентов  внутреннего  валового продукта Украины - это внешний долг. Предусмотрено ли ограничение?

     И второй   вопрос.   Не  считаете  ли  вы,  что  предлагаемая законопроектом направленность  использования  внешних  долгов  для поддержания   резервов  Национального  банка,  погашения  дефицита бюджета - это не что иное как  наркотик,  поддерживающий  порочные реформы?  Ведь с одной стороны, реформы разрушают производство, не приносят доходов в бюджет,  а с другой стороны,  мы берем  внешние кредиты   и  этим  поддерживаем  преступный,  разрушительный  курс реформ.

     Спасибо.

     КРИВОШЕЯ С.В.  Спасибо большое за вопрос. По первому вопросу. Действительно,   такой   зависимости   ВВП   от   внешних  долгов, естественно, не предусмотрено в этом законопроекте.

     По второму вопросу. Моя личная позиция как народного депутата состоит в том, что, конечно, использовать внешние заимствования на поддержание  внутренней  валюты  -  нецелесообразно.  Естественно, лучше  поддерживать  собственного  товаропроизводителя,  выпускать конкурентоспособную  продукцию,  увеличивать   экспорт   продукции украинского  производства  и  тем самым пополнять валютные резервы страны.  Но для того чтобы сегодня запустить предприятия, для того чтобы    они   работали,   необходимы   определенные   фактические капиталовложения.  Где мы их можем взять?  Мы ведь знаем состояние всей  банковской  системы  Украины.  Если  кто-то может предложить другой источник  пополнения  средств,  для  того  чтобы  запустить производство,  которое выпускало бы конкурентоспособную продукцию, для того чтобы увеличить экспортный потенциал страны,  пожалуйста. Но  на  сегодня  действительно необходим очень жесткий контроль за интервенцией  Национального  банка  для  поддержания  национальной валюты. Это однозначно

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Сергієнко.

     СЕРГІЄНКО О.І., народний депутат України (виборчий округ 101, Кіровоградська область).  Вас как члена комитета не  настораживает ситуация,  что  мы  все  больше  затягиваем  удавку  на шее нашего государства,  а главное,  на шее наших внуков?  Ведь  только  одна пятая   часть   предлагаемых   займов   ориентирована  на  закупку оборудования и технологий, и то туда еще дописали и всякие товары, то  есть  мы  даже  не  уверены,  что  это  одна пятая часть.  Все остальное расходуется на поддержание нашей валюты,  которую мы  не сможем долго поддерживать, если не поднимем наши предприятия, и на так называемую "перебудову"  работы  нашего  правительства.  Может быть, нам дешевле выгнать это правительство и нанять на работу то, на обучение которого не требуются  миллиарды  долларов.  И,  может быть,  все-таки  давайте рассмотрим вариант направления хотя бы 50 процентов привлекаемых средств  на  восстановление  предприятий  и агропромышленного комплекса.

     КРИВОШЕЯ С.В.  Спасибо  большое  за  вопрос.  Вы правы,  надо уходить от товарных кредитов, которые даются нашей стране. Ведь мы фактически кредитуем чужую промышленность,  увеличиваем ВВП других стран,  берем  товарные  кредиты,  хотя  можем  взять   финансовые средства   и   запустить   значительную   часть  этих  средств  на производство   необходимых   материалов,   оборудования,   которые закупаем за рубежом, а могли бы сделать сами.

     По поводу  внешнего долга.  Действительно,  наш долг стороны, очень значительный - 11 миллиардов 200 миллионов долларов, как уже говорил  Сергей Мегонович.  Однако,  например,  у Канады - страны, которая два года подряд занимает  первое  место  по  уровню  жизни населения   -   долг   составляет  приблизительно  900  миллиардов долларов,  при населении 26 миллионов.  Это, конечно, относительно философский  вопрос,  но  при  таком  долге  социальный  статус  и социальная защищенность населения значительно  выше.  Естественно, долгов  надо  делать  меньше,  но  долг России сейчас переваливает приблизительно за 100 миллиардов долларов при населении в 2,5 раза больше, чем у нас. Однако мы видим, что у России развит экспортный потенциал, вы знаете какой.

     Действительно, ситуация не  совсем  простая.  Я  считаю,  что необходимо  делать  приоритетом  то,  чтобы  кредиты были выданы в живых деньгах,  которые можна было бы направить на  развитие,  еще раз подчеркну, национального производства.

     ГОЛОВА. Спасибі, сідайте.

     Висвітіть, хто  у  нас  записався  на  виступ.  Скільки  часу відведемо?  10 хвилин достатньо?  У  нас  записалися  14  народних депутатів (Шум у залі).  Що, від фракцій? 14 фракцій і груп, то це 14 чоловік від фракцій.

     Тут від фракцій, я вам зачитаю: Журавський - від фракції,  Черненко - від фракції,  Чорноволенко - від фракції,  Москвін  -  від  фракції,  Асадчев  -  від  фракції, Марченко - від фракції, Чиж - від фракції, Губський - від фракції, Вітренко - від фракції,  Мороз - від фракції,  Павловський  -  від фракції. Олексія Марченка я маю на увазі.

     Шановні колеги! Давайте відведемо 15 хвилин. Хто встигне, той встигне,  а хто не встигне,  той  передасть  свої  пропозиції  для підготовки до другого читання.

     А зараз оголошується перерва на півгодини.

     (Після перерви).

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Продовжуємо  роботу.  Запросіть  людей до залу,  будь ласка.

     Виставте, будь  ласка,   15   хвилин.   Слово   від   фракції прогресивних  соціалістів надається депутату Вітренко.  За нею від НДП - депутат Журавський.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые коллеги депутаты! Предложенный документ принимать нельзя ни в  коем  случае.  Нельзя его принимать уже по той простой причине, что одним росчерком пера правительство хочет получить индульгенцию  на  набирание  кредитов из-за  рубежа  и,  безусловно,  растаскивание  их  по сусекам безо всякого  контроля,  безо  всякой  ответственности,   безо   всяких гарантий,  что  они  пойдут  хотя бы на заявленные цели.  В стране системы контроля нет.  Ее разрушили еще до начала реформ. Все было сделано продуманно и целенаправленно. Система контроля разрушалась еще  Политбюро  ЦК  КПСС,  что   подготавливало   всю   страну   к капиталистическим рыночным преобразованиям.

     Сегодня мы  видим  перед  собой внесенный Кабинетом Министров проект Закона "про Програму державного зовнішнього запозичення  на 1999  рік"  и  саму  программу.  Парламент обязан в соответствии с Законом о международных договорах ратифицировать каждый конкретный договор,   каждую   конкретную   программу.  Нам  же  предлагается ратификация, так сказать, всего сразу.

     Кроме того,  не оговаривается,  что даст набирание  вот  этих кредитов,   этих  долгов  для  народного  хозяйства  Украины,  для увеличения валового продукта.  Не ограничивается  никоим  образом, какой  процент  от внутреннего валового продукта вообще может быть заимствован через зарубежные кредиты.  И если говорить о принципе: можно  брать  в  долг  или  нельзя?  Брать в долг можно,  но - под конкретные цели,  которые государством четко  определены  и  четко контролируются.

     Обращаю ваше  внимание на что берутся эти кредиты.  Здесь как финансовые   ресурсы,   так   и   товарные.   Здесь   же    мнимая административная  реформа,  которая  дает  то  слияние комитетов в министерства, то развалы министерств. Речь идет о реструктуризации отдельных   отраслей:  угольной  отрасли  и  сельского  хозяйства. Абсолютно нигде даже не ставится задача роста  эффективности  этих отраслей. Наоборот, не скрывая целей данных кредитов, указывается, что они будут поддерживать только "приватні підприємства".

     В условиях криминализации экономики частные предприятия - это предприятия  тех,  кто успел быстро наворовать.  А кто успел?  Или прежняя номенклатура,  которая была у источников дефицита и у руля управления,  или  быстро  растущая  теневая экономика,  выпущенная сознательно той же номенклатурой на поверхность.

     Поэтому можно  рассматривать  общие  обемы  долгов   Украины только по конкретным составляющим, только под конкретные программы с отдельной ратификацией каждой программы  и  только  при  системе контроля   и   наказания  за  невыполнение  условий  договора,  за невозврат кредитов.  Только в  таком  случае  можно  рассматривать документ. Этот принимать нельзя.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський від фракції НДП.  За ним - депутат Павловський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Мені доручено   виступити   від  фракції  Народно-демократичної  партії України. Шановні колеги! Згідно з пунктом 14 статті 85 Конституції України   до   повноважень   Верховної   Ради   України   належить "затвердження рішень про  надання  Україною  позик  і  економічної допомоги  іноземним державам та міжнародним організаціям,  а також про одержання Україною від іноземних держав,  банків і міжнародних фінансових  організацій позик,  не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням". Тому прийняттям проекту   Закону   України  про  Програму  державного  зовнішнього запозичення на 1999 рік  Верховна  Рада  України  може  затвердити рішення про одержання Україною необхідних зовнішніх позик.

     Сьогодні ми   розглядаємо   досить   складне  і  неоднозначне (особливо для нашої зали) питання.  Але я закликаю всіх  депутатів відкинути гасла та оцінити ситуацію прагматично.

     Економічна ситуація досить складна.  Думаю,  що ніхто не буде це заперечувати. Кабінет Міністрів пішов на безпрецедентний крок - своїм  рішенням змінив положення бюджету.  Я переконаний,  що уряд прийняв таке рішення,  зважаючи,  насамперед,  на  виключно  важке становище з виконанням державного бюджету та брак коштів. То невже ми, народні депутати, своїми емоційними рішеннями будемо ще більше ускладнювати цю ситуацію?

     Нам надають   кошти.   Для   нас  це  можливість  вижити.  Це соломинка,  за яку ми маємо вхопитися.  Які б не  були  умови,  ми маємо зробити все для того, щоб ці кошти працювали на державу.

     Я не  буду аналізувати кожний конкретний проект,  але давайте проаналізуємо, на що ми можемо використати ці кошти.

     Дивимося розділ    3.    Читаю:     "Проект     удосконалення теплопостачання міста Севастополя",  "Проект будівництва морського нафтоперевалочного  комплексу  в  районі  міста  Одеси",   "Проект реабілітації  та розширення централізованого теплопостачання міста Києва" і так далі.  Не буду,  звичайно,  все перелічувати, але при розумному використанні це,  по-перше, реальна допомога економіці в цілому та окремим галузям,  а по-друге,  робочі місця і  заробітна плата для наших громадян. Ці кошти треба, звичайно, віддавати. Але якщо вони працюватимуть на економіку України,  то нам буде з  чого віддавати.

     Пропонуємо підтримати   законопроект.   Давайте   передбачимо періодичний звіт уряду про реальні результати  витрачання  коштів. Давайте допоможемо уряду і будемо працювати разом. І не забуваймо: там, де припиняється бажання, припиняється життя.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Мороз.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні колеги!  Я хочу звернути вашу увагу на  те,  що,  коли  ми хочемо дуже швидко припинити життя в Україні, треба підтримати цей законопроект.  А оскільки ні я,  ні ви цього не  бажаємо,  то  цей законопроект   приймати   не   можна.  Чому?  Тому  що  це  тільки затягування боргового зашморгу  на  шиї  України.  На  сьогодні  в Держбюджеті  України 40,7 відсотка зовнішньоекономічного боргу.  А тут пропонується його ще збільшувати.  Зверніть  увагу,  куди  всі гроші йдуть. Дуже багато грошей, основна частина - на фінансування дефіциту бюджету,  підтримку національної валюти,  і зовсім мало - навіть незрозуміло, під які конкретно проекти, які створять робочі місця в Україні.  Якщо ми запитаємо,  чи  хоч  один  проект  дасть можливість створити хоча б одне робоче місце в Україні,  то такого проекту не знайдемо.  Тому що навіть ті  проекти,  які  виглядають привабливо,  наприклад  реконструкція гідроелектростанцій,  - це ж робочі місця не  для  України.  Нам  дадуть  кредити,  потім  буде тендер,  і знову всі гроші кредитори заберуть собі,  тому що треба буде ввезти в Україну їхнє обладнання.

     Товарні кредити - це взагалі з самого  початку  злочин  проти України!  Тому  тут немає ні можливостей,  ні джерел відшкодування цих коштів.  Ну, що з того, що в нас стабільна валюта? Вона тільки сприяє  втечі капіталу за кордон.  Тому нам не треба боятися того, щоб відмовитися від усіх боргів. Треба змінити банківську систему, і  ми  одразу  за один рік отримаємо 3 мільярди доларів,  які нині інвестує Захід,  і будемо розв'язувати всі проблеми, які визріли у державі.

     Можна було  б  якимось  чином  погодитися  з  цим проектом за умови,  що 90  відсотків  цих  грошей  будуть  використані  не  за вказівкою кредитора,  а ми їх вкладемо у виробництво України.  Але цього зробити нам  не  дозволять.  Більше  того,  зверніть  увагу, скільки  дають  нам  кредитів Світовий банк і особливо Міжнародний валютний  фонд.  Рівно  стільки,  скільки  потрібно,  щоб  віддати попередні  борги  і  зробити  нові.  Жодної  копійки  для розвитку виробництва України,  жодної  копійки  для  підтримки  української науки і культури.  Тобто все іде на те, щоб ми підтримували Захід. Це зрозуміло.  Захід нам допоможе  таким  чином,  щоб  створити  і розвинути в себе робочі місця.

     Тому в   мене   є   конкретна  пропозиція.  Цей  законопроект відхилити.  А  я  беру  зобов'язання,  і,  хто   хоче,   до   мене приєднуйтеся (народний депутат Пухкал уже згоден),  що ми сядемо і напишемо  нормальний  законопроект  про  кредити,   про   допомогу Україні,  де  встановимо  рамки,  правила,  за  якими  можна брати кредити,  щоб вони сприяли основному - створенню робочих  місць  в Україні,  підтримці  нашого  виробництва,  підтримці нашої науки і розвитку нашої освіти.  Отакий закон  потрібен  Україні.  Нинішній законопроект ми не можемо приймати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Мороз. За ним - депутат Суслов.

     МОРОЗ О.О.  Фракція  блоку Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр).  Ми вважаємо,  що деякі  з  пропозицій,  викладених урядом  у  проекті  Закону  про  Програму  державного  зовнішнього запозичення на 1999 рік, мають бути підтримані Верховною Радою, бо не   треба  забувати,  що  наша  економіка  відкинута  в  розвитку приблизно на  40-50  років  назад,  і  без  партнерства  з  іншими державами  підняти  цю  економіку  не  вдасться так швидко,  як це потрібно нашому суспільству.

     Але, звичайно,  пакетом розглядати всі пропозиції не можна. І я   повністю   підтримую   і   попередніх  промовців,  і  висновки науковоекспертного управління Секретаріату Верховної Ради  України про  те,  що  ми  мусимо  в  даному  випадку керуватися насамперед статтею 40 Закону України про бюджет на 1999 рік,  яка  зобов'язує Кабінет   Міністрів  у  нинішньому  році  утриматись  від  надання державних гарантій на кредити.

     Не треба забувати,  що в нас ще залишається відкритим питання про  те,  що  набрано  більше  2,4  мільярда  кредитів у попередні періоди  під  гарантії  уряду,  і  досі  ніхто  не  збирається  їх повертати, вони вже тепер перекладені як борг на держбюджет.

     Є й інші зауваження, особливо щодо конкретних пропозицій, які вносить Кабінет Міністрів.  Я для прикладу зішлюся на  дві  угоди, які  є  в  пакеті,  запропонованому урядом.  Наприклад,  позика на розвиток підприємств (без  чіткого  визначення)  -  200  мільйонів доларів.  Є  і такі абсолютно абстрактні проекти,  як реформування економіки  України,  приватизація   малих   підприємств,   реформа бухгалтерського  обліку,  прискорення  темпів  приватизації  і так далі.

     Або візьмімо позику на реформування державного  управління  - 100  мільйонів  доларів  США.  Які  ж  тут  роботи передбачаються? Удосконалення   роботи,   пов'язаної   з   розробленням   політики державного управління;  підвищення ефективності роботи міністерств або поліпшення умов роботи державних службовців.

     Ще 110 мільйонів доларів  США  передбачається  спрямувати  на вдосконалення  законодавчої  бази  з  питань  банків і банківської діяльності і так далі.

     Я хотів би побачити хоч один долар,  хоч одну копійку,  які б пішли на розробку законодавчих актів в Україні.  Тільки відповідно до цих кількох пропозицій сума позик має становити  більш  як  400 мільйонів   доларів  США,  за  які  доведеться  розраховуватися  з бюджету.

     Тому, я вважаю,  треба запропонувати уряду внести  пропозиції щодо конкретних проектів.  Ми їх можемо розглядати,  але в цілому, пакетом це голосувати ні в якому разі  не  можна.  Треба  політику кредитну змінити на політику інвестиційну, але це вже окрема тема.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Депутат   Суслов.   За  ним  -  депутат  Черненко,  і завершуємо.

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Фракция  Селянской  партии Украины предлагает отклонить внесенный законопроект. Мотивы для отклонения проекта следующие.

     Мы понимаем,  что  Украина  в настоящее время не может выжить без внешних займов.  Внешний долг Украины сейчас составляет  около 12  миллиардов  долларов  США.  Этим  законопроектом  предлагается увеличить его еще примерно на 2,5 миллиарда долларов  США,  и  это без учета тех процентов, которые придется платить в дальнейшем.

     Но причина  предложения отклонить проект - не в этом.  Дело в том,  что в этом проекте предлагается утвердить займы списком, без рассмотрения  и анализа каждого конкретного кредитного соглашения. Верховная Рада Украины имеет  опыт  принятия  решений  по  каждому конкретному   проекту   кредитного  соглашения  с  последующей  их ратификацией.  Если мы сейчас  утвердим  этот  список  займов  без анализа  соглашений,  то  вне внимания Верховной Рады окажется ряд политических  условий,  предполагаемых  этими  соглашениями,   ряд экономических условий, которые надо анализировать специально.

     Поэтому наше предложение сводится к следующему:  законопроект отклонить, но принять решение о том, что Верховная Рада рассмотрит полный   пакет  документов  по  каждому  из  представленных  здесь кредитных соглашений и примет по ним отдельные решения.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).   Группа   "Незалежні". Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты!  В принципе в мировой практике брать в долг не возбраняется,  и такая практика  распространена.  Кстати,  самый большой в мире должник - Соединенные Штаты.  Они должны  всем,  но  им  должны  значительно больше,  поэтому  эта  страна  имеет положительное сальдо.  А если учесть обем валового внутреннего продукта,  который они  создают, то  становится  понятным,  что  это  вполне разумная экономическая политика.

     Сегодня уважаемый докладчик сказал нам,  что  Украина  должна около  12  миллиардов  долларов  США.  Я  хочу  задать  отнюдь  не риторический вопрос:  когда мы этот долг будем погашать и за  счет чего?   Плаканья  нашей  исполнительной  власти  в  лице  Кабинета Министров - то не хватает законов,  то не  та  политика  Верховной Рады  -  уже  начинают  раздражать.  А  я хочу сказать,  что у нас сегодня действуют более 700 законов,  связанных только с вопросами и   проблемами   экономики,  и  это  при  той  чрезвычайно  мощной экономической и управленческой вертикали!  Куда же мы дальше можем прийти?  Мы сегодня набрали кредитов уже под все.  Как мы их будем отдавать?

     Но и это не самая страшная беда.  Страшная беда в том, что мы постоянно  направляем  огромные  суммы на поддержание национальной валюты.  Ну,  не  поддержим  мы  при  остановившемся  производстве национальную  валюту!  Внутренняя  конвертация  этой  национальной валюты ведет к тому,  что при отсутствии собственного производства вымывается  долларовая  наличность,  которая  могла  бы остаться в Украине.

     Я абсолютно согласен с теми выступающими,  которые  говорили, что  полностью отвергать законопроект нельзя,  но вот прозрачность этого законопроекта должна заключаться в нашем кредитовании:  кто, под что и на какое время взял,  а самое главное: куда эти средства направлены.

     Мы набрали  уже   кредитов   на   реструктуризацию   угольной промышленности,  на  поддержку  работников закрывающихся шахт,  на реконструкцию наших производственных мощностей и ничего не  имеем, поэтому вынуждены сегодня снова занимать огромные суммы,  расписав три строки. А остальное куда пойдет?

     А кто из вас мне сегодня скажет,  куда были раньше направлены около  12  миллиардов  долларов  США?  Есть  подозрение,  что  они направлены не туда, куда надо, что их попросту растащили.

     И последнее.  Считаю,  что  данный   законопроект   надо   не принимать,  а дорабатывать.  Вы все смотрели известную кинокомедию Гайдая. Помните, как Лелик прибежал и закричал: "Шеф, усе пропало! Гипс снимают! Клиент уезжает!". Вот и мы находимся сегодня в такой ситуации:  законопроект возвращаем,  дорабатываем в  течение  двух недель и принимаем.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні народні депутати! По-перше,  я думаю,  що немає потреби тут ще комусь  доводити,  що держава  без  кредитів жити не може.  Без кредитів не може жити не тільки держава,  а й людина. Згадайте ті старі часи, які зараз усі згадують. Чи могла тоді людина придбати собі щось дороге (і навіть недороге) без кредиту? Не могла. Ми купували в кредит все: і стіл, і телевізор. Це ж було.

     Чи може підприємство існувати без кредиту?  Не може.  Чи може держава існувати?  Не може і держава існувати  без  кредиту.  Який треба брати кредит?  Звичайно,  той,  який вигідний.  Якщо б у нас сьогодні були внутрішні кредити під 5 відсотків,  то треба було  б їх  брати.  Але  немає  в нас сьогодні таких кредитів.  Є зовнішні кредити.

     Це був загальний вступ.  А тепер щодо проекту закону. Шановні друзі!  Цей законопроект взагалі не потрібний,  тому що він дублює те,  що ми вже прийняли, чи те, що ми повинні будемо прийняти. Ну, наприклад,  покриття  дефіциту бюджету і обслуговування державного зовнішнього боргу ми з вами вже передбачили в Законі про Державний бюджет. І він уже діє, він уже підписаний. На біса ми тут знову це дублюємо?  Деякі з тих угод,  які тут записані, вже ратифіковані і діють, а ті, що не ратифіковані, ми все одно повинні ратифікувати, тому що в такому загальному вигляді їх просто не  можна  приймати. Кожна угода повинна бути ратифікована.

     Але що  зробили ми?  (Це вже наша провина,  давайте ми теж це визнаємо).  Ми самі  прийняли  постанову,  якою  зобов'язали  уряд прийняти і внести нам таку програму.  Він її вніс, і вона фактично дублює те, що ми повинні приймати.

     Тому фракція Народного руху  України  пропонує:  або  взагалі відхилити цей законопроект,  ніколи до нього не повертатися (тобто сказати,  що ми розмір боргу  й  обслуговування  дефіциту  бюджету будемо  визначати  в  законі про бюджет,  як це і повинно бути,  а кожну угоду під запозичення ми будемо ратифікувати і дивитися, що, як  і  чого)  і тоді скасувати проект постанови,  або прийняти цей законопроект  у  першому  читанні,  але  з  доповненням,  яке   ми пропонуємо,  тобто  затвердження  програми  не  звільняє  уряд від подання на ратифікацію кожної окремої угоди.  І тоді між першим  і другим   читаннями   кожен   може  подивитися,  що  в  цих  угодах подобається,  що не подобається,  щось,  може,  вилучити,  а потім проголосувати.  Але в принципі такий закон не потрібен. Він тільки дублює те,  що ми або вже прийняли,  або повинні прийняти. Вважаю, що його можна було б відхилити - і все.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Ставлю на голосування пропозицію про прийняття даного проекту закону в першому читанні. Будь ласка.

     "За" - 52.

     Друга пропозиція про відхилення цього законопроекту взагалі.

     "За" - 174.

     Третя пропозиція про направлення на повторне перше читання  з відповідним   доопрацюванням   і   врахуванням  тих  пропозицій  і зауважень, що були внесені.

     "За" - 89.

     Все. Законопроект вважається відхиленим.

     ----------

     Розглядається проект Закону про внесення доповнення до Закону України  про  податок  на  додану  вартість  (стосовно  операцій з продажу    вугілля,    електроенергії,    газу,    водопостачання, обслуговування  ліфтів,  інших  послуг  населенню,  що пов'язані з користуванням житлом).

     Доповідає голова Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики Гусаков Володимир Миколайович.

     ГУСАКОВ В.М.,   голова   Державного   комітету   будівництва, архітектури та  житлової  політики  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу!    Шановні   народні   депутати!   Фінансовий   стан підприємств житловокомунального господарства останнім часом значно погіршився.

     Заборгованість населення    за   спожиті   житлово-комунальні послуги  сьогодні  становить  3,4  мільярда   гривень.   Борг   із квартплати  за  два  місяці  і  більше мають 42 відсотки власників особових рахунків.

     У такому  ж  стані  опинилися  і  підприємства,  які  надають послуги з користування ліфтами і системами протипожежної безпеки в житловому  фонді.  Технічне   обслуговування   ліфтів   і   систем протипожежної   безпеки  відповідно  до  вимог  постанов  Кабінету Міністрів  України  можуть   здійснювати   тільки   спеціалізовані підприємства, які забезпечують безпечну життєдіяльність населення. Призупинення роботи ліфтів і робочого стану протипожежних систем у житлових  будинках  можуть  мати  дуже негативні й навіть трагічні наслідки.

     Пунктом 10 Указу Президента України від 7 серпня   1998   року   857   про  деякі  зміни  в  оподаткуванні передбачалося,  що  за  операціями   з   продажу   послуг   водо-, теплопостачання  і водовідведення ПДВ сплачується касовим методом. Невіднесення до касового  методу  сплати  ПДВ  з  вартості  послуг підприємств   житлового   господарства   та  послуг  з  технічного обслуговування ліфтів та систем протипожежної безпеки в  житловому фонді ставить ці підприємства у вкрай скрутне становище.

     Виконання вимог  Указу  Президента  України від 7 серпня 1998 року 857 про деякі  зміни  в  оподаткуванні  щодо  сплати  ПДВ  по нарахуванню  і одноразового перерахунку ПДВ за боргами призведе до збільшення   податкового    тиску    на    житлові    організації, спеціалізовані  підприємства,  які  надають послуги з користування ліфтами і системами протипожежної безпеки, у декілька разів.

     Відповідно до     розрахунків     житловим      організаціям, підприємствам  по  обслуговуванню  ліфтів  та систем протипожежної безпеки в житловому фонді необхідно буде сплачувати практично 92,3 відсотка коштів,  що надходять до цих підприємств. Крім того, сума ПДВ,  яку необхідно сплатити  до  бюджету  з  неотриманих  доходів підприємств, зросте, що призведе до їх повного банкрутства.

     У зв'язку   з   викладеним  і  з  метою  недопущення  розвалу житлово-комунальної  сфери  країни   Кабінет   Міністрів   України підготував  проект  Указу  Президента  про  внесення змін до Указу Президента України про деякі зміни в оподаткуванні  та  відповідно до  пункту  4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України проект Закону України про внесення  змін  до  Закону  України  про податок на додану вартість.

     З проханням про внесення змін до Указу Президента України від 7 серпня 1998 року

 857 та   до   Закону  України  про  податок  на  додану  вартість звернулися більшість голів обласних адміністрацій,  багато міських голів, народні депутати України.

     За умови   дії  указу  і  закону  при  методі  нарахування  з урахуванням одноразового перерахунку при обсязі продажів у сумі 46 мільйонів  гривень  і сумі проплат 26 мільйонів гривень податок на додану вартість становитиме 9,2 мільйона гривень.

     В умовах,  коли обсяг дебіторської  заборгованості  становить 1,5 мільярда гривень,  податок на додану вартість становитиме 33,3 мільйона гривень.

     Всього при обсязі продажів у сумі 46  мільйонів  гривень  ПДВ становитиме 42 мільйони гривень.

     У разі  зміни указу і закону при касовому методі,  коли обсяг подажів і сума проплат залишаться незмінними - відповідно 46 і  26 мільйонів  гривень,  - весь податок на додану вартість становитиме 5,2 мільйона  гривень.  Тобто  різниця  становитиме  37  мільйонів гривень.  Це  дасть  можливість  підприємствам дещо поліпшити свій фінансовий стан і обслуговування свого господарства.

     Указом Президента України від 6 березня 1999 року 234/99 про внесення змін до Указу Президента України від 7 серпня 1998 року 857 пропозиції Кабінету Міністрів щодо внесення змін  у  частині  сплати  ПДВ  після  нарахування  і  одноразового перерахунку  ПДВ  житловими  організаціями  і   підприємствами   з обслуговування  ліфтів та систем протипожежної безпеки в житловому фонді були враховані.

     Проект цього  закону  України  розглянуто  й   підтримано   в комітетах   Верховної   Ради   України  -  з  питань  будівництва, транспорту і зв'язку та  з  питань  бюджету.  Прошу  вас,  шановні народні  депутати,  прийняти  проект  Закону  України про внесення доповнення до Закону України про податок на додану вартість.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання до  Володимира  Миколайовича  будуть?  Будь ласка, запишіться.

     Висвітіть, будь ласка, список.

     Депутат Марковська. За нею - депутат Матвієнко.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановний  доповідачу!  Підвищивши  ціни  на  комунальні   послуги, Президент   разом  з  Конституційним  Судом  поставили  на  коліна більшість громадян України.  І той проект закону, який ви сьогодні пропонуєте  стосовно податку на додану вартість,  треба відхилити. Звичайно,  фракція соціалістів і селян  буде  голосувати  за  його відхилення.

     Але скажіть,  чи  компенсує  прийняття  цього  доповнення оте різке підвищення цін,  яке сталося  внаслідок  антиконституційного рішення Конституційного Суду?

     Будь ласка.

     ГУСАКОВ В.М.   Дякую   за  запитання.  Я  хотів  би  трошечки пояснити,  що в цьому проекті закону не йдеться про зняття ПДВ. Не йдеться  і  про  підприємства комунальножитлового господарства.  В даному   разі   йдеться   про   спеціалізовані   підприємства    з обслуговування   ліфтів   і   систем   протипожежної  безпеки.  Ці підприємства  будуть  сплачувати  ПДВ,  але  змінюється  час  його нарахування.  Сьогодні  вони  надали  послуги - і сплачують,  а чи кошти надійшли, чи не надійшли - це вже інше питання. І це ставить їх у дуже скрутне становище.

     Треба, щоб  вони  сплачували  ПДВ  після надходження коштів і зарахування їх на рахунки цих підприємств.  І це буде справедливо. Я вам відверто скажу: ми аналізували ситуацію щодо всіх 50... (Шум у залі).

     А відносно,  скажімо,  пом'якшення  того  рішення,  яке,   ви сказали,  вже прийняте,  то воно, до речі, ще не прийняте. Я хотів би сказати, що йдеться про те, що фінансові можливості підприємств збільшаться,  а  це  дасть  їм можливість поліпшити якість послуг, зменшити вартість послуг, понизити тарифи.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков. За ним - депутат Моісеєнко.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Сегодня вы попали в ситуацию, когда существующая система отчислений  НДС  ставит  в тупик и хозяйственных руководителей,  и промышленников,  и предпринимателей.  Скажите,  пожалуйста, как вы вообще  относитесь  к  этому  методу начисления налога?  Почему мы сегодня  должны  ставить  этот  вопрос  только  по   отношению   к коммунальным службам?  Почему мы не ставим этот вопрос вообще? Это первое.

     И второе.  На  ваш  взгляд,  увеличение  сегодня   платы   за коммунальные  услуги,  за  газ,  за  электроэнергию  действительно позволит  ли  вам  в  той  ситуации,  которая  сегодня  сложилась, получить   дополнительные  средства  для  содержания  коммунальной сферы, или это просто приведет к увеличению задолженности? То есть не  ставим  ли  мы  сегодня нашего потребителя в те же условия,  в которых оказались вы,  в которые вас  поставила  сегодня  нынешняя государственная система?

     ГУСАКОВ В.М.   Стосовно   мого  ставлення  до  цього  рішення взагалі.  Я вважаю,  що повинно бути, як у всьому світі, як у всіх розвинутих  країнах,  де податок сплачується тоді,  коли надходять кошти за вироблену  продукцію.  Це,  як  кажуть,  аксіома.  Але  ж житлово-комунальне господарство,  безумовно, має свою специфіку. І якщо взяти,  скажімо,  промислові підприємства,  які  працюють  на експорт,  і  систему житловокомунального господарства,  яка є суто внутрішньою системою  і  працює  на  забезпечення  життєдіяльності населення, то різниця між ними, я вважаю, дуже велика.

     І потім   ще   додав   би  до  цього,  що  підприємства,  які обслуговують і ліфти, і системи протипожежної безпеки, фактично не мають  вхідного ПДВ.  Структура видатків тут не передбачає великих матеріальних затрат. Отаке моє ставлення до цього.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Уважаемый Владимир Николаевич!  Я хотел бы у вас   спросить   как   коммунальщик  у  коммунальщика  (я  работал заместителем председателя  исполкома  по  коммунальным  вопросам). Сегодня   самый   больной   вопрос  -  это  вопрос  финансирования коммунальных  служб.  Если  на  здравоохранение  и  образование  у государства  еще какие-то крохи находятся,  то коммунальные службы остаются в принципе без  внимания.  И  поэтому  интересно,  какова реальная    стоимость    этого    проекта   закона   о   поддержке жилищнокоммунальных служб?

     Хотелось бы обратить внимание на то, что недавно, 3 апреля, я был  в Белой Церкви Киевской области.  Там состоялся сход граждан, где присутствовали 600 человек.  И за  то,  что  народный  депутат Ткаленко  выступил  в  поддержку  указа  Президента,  люди приняли решение об отзыве этого народного депутата. Было принято решение и о  том,  чтобы  распустить городской совет,  который мало внимания уделяет решению именно коммунальных проблем. Было решено отправить в отставку председателя городского совета.  Не кажется ли вам, что надо активизировать  действия  по  направлению  средств  на  нужды коммунальных служб, в том числе со стороны населения.

     ГУСАКОВ В.М. Дякую за запитання. Я абсолютно згодний з вами в тому,  що сьогодні фінансування житлово-комунального  господарства вкрай   незадовільне.   Якщо   взяти   дебіторську  заборгованість підприємств житлово-комунального  господарства  і  додати  до  неї заборгованість із виплат дотацій компенсацій за пільги,  субсидій, то все це становить сьогодні вже 8,9  мільярда  гривень.  Це  дуже велика сума.  Тут багато виробничників, і вони знають, що це таке, коли рівень рентабельності від'ємний,  мінус 12-15 чи навіть до 19 відсотків. Це вже про щось говорить. Дійсно, ситуація критична.

     Тепер стосовно вартості цього проекту. 4,5 мільярда     гривень     коштують     послуги      підприємств житлово-комунального  господарства.  За  нашими  розрахунками,  це забезпечить прибуток десь  на  рівні  500  мільйонів  гривень.  Це немало.  Півмільярда  гривень  додатково поліпшать фінансовий стан підприємств, взагалі значно поліпшать ситуацію. Ми вважаємо, що це буде дуже правильний крок.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.  Київ).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати!  Наш комітет на своєму засіданні розглянув законопроект, поданий  Президентом України,  і вирішив,  що в даному разі (не як завжди) Президент рухається у правильному напрямі,  але,  на жаль, не тією дорогою.

     Що мається  на увазі?  Ми підтримали запропоновану концепцію, ідеологію,  те, що для комунальних служб має бути введений касовий метод нарахувань.  Але знову ж таки комітет зазначає (вже вкотре), що  Президент  України  (після   прийняття   відповідного   закону Верховною  Радою  України  шляхом  подолання  вето)  не  має права входити  до  Верховної  Ради   з   пропозиціями   стосовно   зміни податкового  законодавства,  використовуючи  "Перехідні положення" Конституції України.

     У мого товариша є одна пташечка.  Вона вже завчила оте,  що я вам зараз сказав. На жаль, тут це не доходить. Це перше питання.

     Друге. На   жаль,   коли   ми   опрацьовували   текст   цього законопроекту, з'ясувалося, що він недбало підготовлений і взагалі не пропонує вирішення проблем комунальної служби. Чому? Ви знаєте, ми нашим рішенням прийняли норму,  згідно з  якою  електроенергія, газ і вугілля постачаються з нульовою ставкою ПДВ.

     Натомість Президент пропонує до 1 січня 2000 року використовувати касовий метод нарахування податку.  Тоді нам  незрозуміло,  чи Президент намагатиметься знову ввести ПДВ на вугілля і електроенергію або газ,  чи він просто не  зрозумів,  що ніякого ПДВ взагалі немає.  А от з 1 січня наступного року,  коли, дійсно,  це стане проблемою для комунальних служб,  знову згідно з законопроектом,    поданим    Президентом,   виникне   цей   метод нарахування.

     До того  ж  не  всі  комунальні  послуги   враховуються   цим законопроектом.  Отож  ми  даємо  змогу  комунальним службам за їх бажанням   вибирати   якийсь   інший   метод    нарахування    або використовувати  касовий  метод,  тому  що є деякі поставки,  коли краще користуватися некасовим методом нарахування ПДВ.

     І ще одне.  Яка відмінність між тим,  що пропонує  комітет  і законопроектом,  який  був  запропонований Президентом?  Президент каже,  що після 2003 року знову відродиться  метод  нарахування  з продажу  населенню  всіх  цих  комунальних  послуг.  І це в корені неправильно,  тому   що   ситуація,   в   якій   опинилася   зараз житлово-комунальна сфера,  як би ми не хотіли,  не буде виправлена за такий короткий проміжок часу.  Минуть  десятиріччя,  поки  вона реформується,   скажімо,  в  так  звані  кондомініуми  (товариства співвласників житла),  поки відбудеться реформація  жеків.  Ми  не встигнемо за цей дуже короткий проміжок часу все це зробити.

     Саме тому комітет пропонує.

     Перше. Суто   з   юридичних  причин  відхилити  законопроект, поданий Президентом України,  ще  раз  уклінно  попросити  Леоніда Даниловича  не вносити нам податкові законопроекти за "Перехідними положеннями" Конституції.

     Друге. Прийняти   остаточно   законопроект,    запропонований Комітетом  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  який є ліберальнішим, більш відповідає потребам комунальної сфери (думаю, що  голова  держкомітету  підтвердить  це)  і який поширює касовий метод не до 2000 року,  а до 2001 року,  а для громадян взагалі не встановлює  терміну  застосування  касового методу;  переводить на касовий метод  розрахунки  за  телефон,  радіоточку,  телебачення, охорону  житла,  чого  раніше  не  було.  І  це  дасть змогу самим комунальникам вибрати, який метод вони мають використовувати.

     Просив би  підтримати   проект   постанови   про   відхилення законопроекту   Президента   і  прийняти  остаточно  законопроект, підготовлений  Комітетом   з   питань   фінансів   і   банківської діяльності.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Запитання будуть до Терьохіна Сергія Анатолійовича?

     Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР.

     Сергей Анатольевич!  Вы знаете, я недавно встречался у себя в городе с избирателями,  работающими на предприятии "Макеевлифт". У нас стоят около 90 лифтов из 650,  если мне не изменяет память. И, вы  знаете,  когда было предложено руководителям города заменить в их подездах лифты на те,  которые не работают,  чтобы  начальство немножко походило пешком на шестой или седьмой этаж (я имею в виду прежде всего руководство финуправления),  то сразу  начали  искать деньги,  чтобы  выделить на ремонт лифтов.  И вы прекрасно знаете, что это не забастовка,  а это нормальная акция.  Ведь  неисправное лифтовое   хозяйство   представляет  опасность  для  жизни  людей. Эксплуатировать его можно в соответствующих технических  условиях. Не кажется ли вам, что было бы правильно заменить работающие лифты на  неработающие  в  домах,  где  живет  руководство   страны,   и постараться, чтобы оно немножко походило пешком?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Це не дуже стосується податкової теми, але можу вам розкрити один секрет.  Цим  ви  наших  керівників  не налякаєте,  бо, як правило, вони живуть не в багатоквартирних, а в одноповерхових або в двоповерхових  будинках.  Але,  якщо  є  така ідея, то давайте спробуємо...

     ГОЛОВА. Ще є запитання? Депутат Стрижко. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Сергей Анатольевич! Очень часто,  когда мы принимаем законы, касающиеся социальной сферы, не только у депутатов,  а и у многих избирателей, которые обращаются, в частности,  ко мне,  создается впечатление, что решающее влияние на  судьбу  этих  законов оказывает все-таки Президент.  Причем он руководствуется зачастую не интересами своих избирателей,  а  теми указаниями,  которые  ему  спускает  Международный  валютный фонд. Скажите,  пожалуйста,  не скажется  ли  "вказівка"  Международного валютного фонда и на судьбе этого закона? Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Якщо  відверто,  то  це  може ускладнити життя уряду,  його  стосунки  з  МВФ,  тому  що  згідно  з   положеннями меморандуму  має  використовуватися  метод  нарахування  будь-яких податків, у тому числі й сплачуваних комунальною сферою. Мотивація МВФ така: у разі, якщо ми перейдемо на касовий метод, тобто будемо оподатковувати суми,  які надходять,  комунальні служби не  будуть зацікавлені    застосовувати   адміністративні   методи   стосовно неплатників (мається на увазі виселення з квартир, адміністративні штрафи і так далі).

     Відверто кажучи,   я   розумію   позицію   уряду,   тому   що неприпустимо, щоб продукт, який кимось виробляється, іншими людьми споживався  без  оплати.  Але  це  комплексна  проблема,  тому  що спочатку (ви абсолютно праві) треба забезпечити хоча б мінімальний прожитковий   рівень   більшості  наших  громадян,  а  після  того вимагати,  щоб  вони  платили  недотовані  тарифи,  які   сьогодні встановлено  в  нас  у  країні.  Тому  справді  це  є ускладненням стосунків з МВФ, але мені здається, що на це треба йти свідомо, бо альтернатива цьому - остаточне знищення комунальної галузі.

     ГОЛОВА. Депутат Губський.

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ(о)). Шановний  Сергію  Анатолійовичу!  Немає   потреби   доводити,   що маніпулювання    термінами   виникнення   податкових   зобов'язань принципово  не  вирішить  платіжних  розрахункових  проблем  і  не поліпшить    фінансового    стану    галузей,   до   яких   будуть застосовуватися норми законопроекту.  Адже нам відомо,  що  багато хто  з  платників став неплатоспроможним саме через заборгованість держави.  Чи не могли б ви навести основні результати  розрахунків економічної  ефективності  і  доцільності  запропонованих  змін до чинного законодавства?  Який саме економічний ефект очікується від їх впровадження?

     ТЕРЬОХІН С.А.   Добре   запитання.  Ви  можете  знайти  це  в аргументації,  яку виклав Президент України, там є розрахунки. Але загалом можу сказати,  що застосування такого методу оподаткування ПДВ,  який є сьогодні,  призвело до того, що в структурі зростання картотеки,  яка  досягла  з  початку  цього  року  вже 3 мільярдів гривень, сума несплаченого ПДВ становить більш як 1 мільярд. Тобто можна сказати,  що енергетична галузь займає в структурі ВВП більш як 30  відсотків.  Ви  можете  порахувати,  скільки  переплат  ПДВ припадає   на   комунальників   і   взагалі   юридичних   осіб   - постачальників енергетики.

     ГОЛОВА. Сідайте, спасибі.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні друзі! Я вам дуже дякую і ще раз прошу відхилити законопроект,  поданий Президентом, і остаточно прийняти законопроект,  поданий Комітетом з питань фінансів  і  банківської діяльності.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є необхідність обговорювати?  Будь ласка,  давайте за скороченою процедурою.  Депутат Мазур? Немає. Депутат Гудима за чи проти?  Немає.  Депутат Філіпчук?  Депутат Кучеренко - за? Депутат Цибенко - за. Депутат Кириленко теж - за? Депутат Костицький - за? Знімаю.

     Депутат Кучеренко. Будь ласка. За ним - депутат Цибенко.

     КУЧЕРЕНКО О.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 80, Запорізька область). Депутатська група "Відродження регіонів".  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги!   Ми  розглядаємо  проекти  законів,  які  в  сьогоднішній ситуації тотальних неплатежів в економіці спрямовані на  зменшення наслідків  таких неплатежів для підприємств,  що найбільше від них потерпають,  тим більше що мова йде  про  розрахунки  з  фізичними особами,  до  яких досить важко буває застосувати будь-які санкції як з правової, так і з моральної точки зору.

     Крім того, досить часто винуватцем неплатежів за комунальні й побутові   послуги   виступає  держава,  яка  не  виплачує  вчасно заробітну плату або пенсії. Вже зважаючи на це, загальна концепція проектів законів повинна сприйматися позитивно.

     З другого  боку,  одним  з  основних принципів,  закладених у Законі  України  про  податок  на  додану  вартість,   є   принцип відповідності  в часі виникнення податкових зобов'язань у продавця товару і водночас права  на  податковий  кредит  у  покупця  цього товару.

     Запропонована в   проектах  законів  норма  суперечить  цьому закону, руйнує цей принцип стосовно окремих галузей та товарів. Це призведе до ненадходження до державного бюджету певної суми коштів і  негативно  вплине  на  доходну  частину  бюджету,  що   вимагає відповідного фінансово-економічного обгрунтування.

     Крім того,  прийняття запропонованих змін негативно вплине на стан підприємств,  які здійснюють продаж вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів, електроенергії та газу, імпортованого в Україну,  оскільки на  сьогодні  ці  підприємства, маючи  нульову  ставку  податку на додану вартість з продажу своїх товарів, мають право на податковий кредит за подією, яка відбулася раніше.  Це  або дата списання коштів з рахунку в оплату придбаних товарів, або дата отримання цих товарів.

     Визначення права на податковий  кредит  за  касовим  методом, тобто за датою списання коштів з рахунку, призведе до неможливості вчасного відшкодування з бюджету сум податкового кредиту  звітного періоду.   До  того  ж  руйнується  закладений  у  законі  принцип оподаткування бартерних операцій.

     Незважаючи на ці зауваження,  депутатська група  "Відродження регіонів" вважає,  що тимчасове законодавче закріплення можливості вибору способу податкового обліку щодо дати виникнення  податкових зобов'язань  для  підприємств,  які  продають  вугілля та вугільні брикети, електричну та теплову енергію, послуги з водопостачання в житловому фонді тощо,  а також які надають послуги, що включаються до складу квартирної плати, фізичним особам, є доцільним.

     Ми пропонуємо прийняти внесений народними депутатами, чле

     нами Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності, проект закону,  в якому,  на наш погляд,  пропонуються більш чіткі формулювання,  що має не останнє значення для податкового  закону, за основу.

     Разом з  тим  при  підготовці  зазначеного  проекту закону до другого читання необхідно максимально усунути  недоліки,  про  які вже йшла мова, а також деякі термінологічні неточності.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко. Будь ласка.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемые  избиратели!  Одна из главных бед законодательного поля Украины состоит в том, что у нас три   ветви   законодательной  власти  и  ни  одной  ветви  власти исполнительной.  И рассматриваемый сегодня  вопрос  -  яркое  тому подтверждение.  Сегодня  мы рассматриваем проект Закона о внесении дополнения в Закон о налоге на добавленную стоимость.  Конституция четко  определяет,  что  налоговая  политика должна регулироваться исключительно  законами  Украины  и  ни  чем  иным  -  ни  указами Президента,   ни  постановлениями  Кабинета  Министров,  ни  иными подзаконными   актами,   включая   и    меморандум,    подписанный правительством Украины с Международным валютным фондом.

     Однако этот  базовый  принцип  постоянно  нарушается,  причем инициатором этого чаще всего выступает Президент. Вот и сегодня мы рассматриваем   ситуацию,   которая  сложилась  в  организациях  и учреждениях   жилищно-коммунальной   сферы.   Она    действительно катастрофична.  Не сегоднязавтра эти предприятия рухнут, прекратят свое существование. Все возможные последствия этого сегодня трудно даже предвидеть.

     Но почему   возникла   подобная   ситуация?   Что   стало  ее первопричиной?  Я  хотел  бы  еще  раз  подчеркнуть,   что   такой первопричиной стал Указ Президента 857 от 7 августа 1998 года.  Им была изменена схема исчисления НДС.  То есть НДС стал взиматься не с фактически поступивших средств, а с начисленных. Что произошло в результате?  Сложилась ситуация,  когда НДС увеличился  в  два-три раза.  Нередки случаи,  когда,  скажем, в виде платы за квартиру и коммунальные услуги ЖЭК получает, условно говоря, 5 тысяч гривень, а  заплатить  в  виде НДС должен 20 тысяч гривень.  Вот результаты введения этого президентского указа.

     Далее ситуацию  усугубило  лишение  предприятий  этой   сферы дотаций.   На   сегодняшний  день  ни  в  одном  бюджете  -  ни  в государственном,  ни в областных,  ни в городских  -  средств  для поддержки  предприятий  и  организаций  этой  сферы нет.  Еще одна причина такого положения состоит в том,  что правительство Украины подписало  с  Международным  валютным фондом меморандум.  Мы имеем дело с  одним  из  последствий  подписания  этого  документа.  Вот почему,  высказывая  свое  отношение  к  этому документу (в данном случае имея в виду меморандум),  я  не  могу  квалифицировать  его подписание иначе как акт национальной измены.

     К слову  сказать,  не  менее катастрофические последствия для жилищно-коммунального хозяйства будет иметь  и  известное  решение Конституционного Суда о признании неконституционным Закона Украины о   временном   запрете   на   повышение   цен   и   тарифов    на жилищно-коммунальные услуги и услуги транспорта. Президент одержал очередную победу над своим обездоленным народом.

     Начавшееся повышение  цен   на   жилищнокоммунальные   услуги приведет к тому,  что за них перестанут платить даже те, кто вчера был  в  состоянии  это  сделать.  Поэтому  я  предлагаю  отклонить вариант,  предложенный  Президентом,  и поддержать вариант проекта закона, предложенный комитетом, причем принять окончательно.

     И последнее резюме.  Уважаемые коллеги!  Давайте поймем  одну простую  вещь:  до  тех  пор,  пока  мы  не изменим характер этого государства, не заставим его служить труженику, налогоплательщику, а не спекулянту и вору, все будет продолжаться так, как происходит сегодня.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Ваша пропозиція щодо проекту.

     ЦИБЕНКО П.С. Я її висловив: підтримати варіант комітету.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Народними депутатами Альошиним,  Сокерчаком, Терьохіним  і  Джоджиком  внесено  проект постанови про відхилення даного законопроекту.

     Я ставлю цей проект постанови на голосування.

     "За" - 213.

     Я ставлю на голосування пропозицію про  прийняття  в  першому читанні проекту закону,  внесеного депутатами - членами Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

     "За" - 251.

     Прийнято. Спасибі.

     У цілому?  На прохання депутата  Терьохіна  як  члена  даного комітету  і  автора  законопроекту  ставлю проект на голосування в цілому.

     "За" - 254.

     Прийнято.

     ----------

     Розглядається проект Закону про внесення змін  до  статті  22 Закону  України  про  оподаткування прибутку підприємств (стосовно амортизаційних    відрахувань).    Доповідає    Терьохін    Сергій Анатолійович,  голова  підкомітету  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні  депутати!  Комітет  з  питань фінансів  і  банківської діяльності пропонує вам на розгляд проект закону про внесення  змін  до  Закону  України  про  оподаткування прибутку    підприємств    (стосовно   скасування   10   відсотків централізованих    вилучень    з    амортизаційних     відрахувань підприємств).

     Нагадаю історію цього питання. Наприкінці минулого року уряд, шукаючи додаткові джерела доходів бюджету,  запропонував Верховній Раді   ввести   новий   податок   -  20  процентів  амортизаційних відрахувань державних підприємств.  У ході дебатів було  прийняте, на перший погляд, компромісне рішення - про вилучення 10 відсотків амортвідрахувань, але з підприємств усіх форм власності.

     Юридичний аналіз такого рішення свідчить про наступне. Згідно з   Законом   України   про   оподаткування  прибутку  підприємств амортизаційні відрахування - це  поступове  віднесення  витрат  на придбання,  виготовлення  або поліпшення основних фондів до складу валових витрат платника.  Відповідно до  законів  України  власник майна  може  виконати три глобальні дії:  розпорядитися майном,  у тому числі продати його; призначити керівні органи підприємства, а також отримати дивіденди, тобто частину прибутку, який залишається після сплати всіх зобов'язань підприємства.

     Очевидно, що рішення про вилучення частини  амортвідрахувань, тобто   частини   витрат,  є,  на  жаль,  економічно  абсурдним  і суперечить будь-яким правилам управління власністю  як  за  Карлом Марксом,  так і за Адамом Смітом.  Більше того,  вилучення частини амортвідрахувань  є  тотожним  вилученню  частини  власності,   що суперечить статті 41 Конституції України,  Закону про власність та законодавству  України  з  питань  соціального   забезпечення   та оподаткування сільгоспвиробників або малих підприємств.

     З економічної  точки  зору  оподаткування  амортвідрахувань є руйнівним фактором для народного господарства України в  цілому  з таких   причин.  Державні  підприємства  введення  амортизаційного податку  штовхає   на   швидкий   продаж   майна   поза   процесом приватизації,   тобто  сприяє  нерозбірливому  та  нераціональному розпродажу державного комунального майна.

     Я поясню детальніше.  Недержавні підприємства, які не бажають платити цей податок, можуть просто продати своє майно. У державних підприємств  такої  можливості  немає.   Тому   їх   керівники   й намагаються  вивести  окреме  обладнання  та нерухомість зі складу цілісного майнового комплексу (а саме він  підлягає  приватизації) до складу товарів, які можна швидко розпродати за будь-яку ціну.

     У результаті  - значне погіршення фондоозброєності державного сектора та тіньова передача державного майна псевдоприватизаторам. Чесно  кажучи,  мені  здається,  що  таким чином прискорюється так званий другий,  грошовий етап приватизації,  але без  максимізації бюджетних  доходів,  яка  декларувалася  президентським указом,  а навпаки.

     Для корпоратизованих та недержавних підприємств цей податок є додатковим  податком  на  приріст  інвестицій,  що  в  принципі  і зумовлює поведінку вітчизняних та іноземних інвесторів. Вітчизняні інвестори  не  зацікавлені  вкладати  гроші  й  майно  в  розвиток народного  господарства,  тим  самим  збільшуючи  свій  податковий тягар.  Цей  податок  штовхає  їх  або  на  збільшення  вкладів  в інвалютний ринок чи ринок товарного посередництва,  або взагалі на виведення коштів в офшорні "спальні" за межі України.

     Для іноземних  інвесторів  цей  податок є мотивом для швидкої репатріації  прибутків  за  кордон.  Ну,  хто  ж   захоче   робити реінвестиції,   які   оподатковуються,   коли   в   інших  країнах реінвестиції у виробництво повсюдно пільгуються.

     Висновок. Податок на амортизацію  економічно  стимулює  втечу капіталів  за  кордон  та  підтримку  фінансового  посередницького сектора  в  середині  країни  за  рахунок  дискримінації   галузей реального  виробництва.  Податок  на  амортизацію  спрямований  на остаточне руйнування історичної структури народного  господарства. Найбільше  від  нього  страждають  фондомісткі  галузі з невеликим рівнем рентабельності,  а це, як правило, базові галузі економіки. Я наведу декілька прикладів. Це вугледобувна промисловість, галузі видобутку  руди,   металургія,   неорганічна   хімія,   точне   та сільськогосподарське        машинобудування,       суднобудування, харчопереробка тощо.  Зрозуміло, що маси прибутку, яка створюється цими  базовими  галузями,  не  буде  достатньо  для покриття їхніх зобов'язань щодо сплати горезвісних 10 відсотків.

     Можливо, таким  же  чином  планується  провести   так   звану структурну реформу,  яка,  безумовно,  призведе до дрібнотоварного стану країни.  Може, це декому й хочеться, бо, розумієте, не треба буде  Європі або Америці розпочинати демпінгові справи проти нашої металургії або хімії у зв'язку зі зникненням останніх.

     Треба зазначити,  що  фінансово-кредитна   сфера   та   сфера товарного  посередництва  не  страждають від цього податку.  У них основні фонди незначні,  а прибутковість  висока.  Саме  тому  наш комітет не отримав жодного звернення від таких підприємств.

     На жаль, поспішність, з якою уряд проштовхував це рішення, не дала   змоги   Верховній   Раді   прийняти   чіткі   формулювання. Користуючись  цим,  Кабмін  прийняв  постанову,  згідно з якою цей податок    підлягає    сплаті    незалежно     від     результатів фінансово-господарської діяльності підприємства. Іншими словами, є в мене прибуток чи немає в  мене  прибутку,  є  джерело  чи  немає джерела - цей податок я маю платити.

     Ну уявіть собі:  спрацювало підприємство,  дай Боже,  в нуль, при цьому розрахувалося з податками,  закупило сировину, виплатило заробітну  плату  і  треба  ще платити 10 відсотків.  Здавалося б, Вищий арбітражний суд скасував це рішення Кабміну. Але, ви знаєте, недарма  Прем'єр-міністр  колись  ставив  фінансування  заробітної плати суддів у залежність від правильності прийняття ними  рішень. І не проходить тижня, як пленум ВАСу зупиняє рішення якогось судді Вищого арбітражного суду.

     З іншого боку,  коли Комітет з питань фінансів роз'яснив,  що будь-який податок, і в тому числі оці 10 відсотків, має включатися до валових витрат підприємства,  Державна податкова  адміністрація заявила,  що  вона  й  розглядати  не буде таке роз'яснення,  бо - бачите - їй норма Закону про прибуток не подобається.  Крім  того, на   думку   ДПА,   сплачувати   податок  на  амортизацію  повинні (послухайте,  шановні  народні  депутати,  хто  має   це   робити) благодійні   неприбуткові  організації,  у  тому  числі  політичні партії, профспілки, підприємства інвалідів і так далі.

     Перші два місяці 1999 року показали жахливу картину.  На  3,2 мільярда  гривень  податкових  надходжень  приріст картотеки склав майже 3 мільярди!  Майже 100 відсотків! Сьогодні виробничий сектор України  перебуває в суцільній податковій заставі.  І я впевнений, що скоро  справа  не  обмежиться  продажем  уживаних  автомобілів. Доведеться  продавати  щось  інше.  На  жаль,  уряд  відмовляється прислухатися до викладеної аргументації і  страхає  Верховну  Раду зупинкою  фінансування  запланованих  бюджетом капвкладень.  Треба зазначити,  що реалізація альтернативного проекту,  поданого нашим комітетом,   не   тільки  повністю  компенсує  визначені  бюджетом витрати, а й робить їх абсолютно реальними.

     Чому ж так опирається Кабмін?  Чому його підтримують,  як  ви бачите,  окремі  члени  бюджетного  комітету?  Відповідь,  шановні народні депутати,  є на диво простою.  Вона випливає знову-таки  з урядових  розрахунків,  узятих  за базу для визначення доходів від податку на прибуток та ПДВ в бюджеті.  Кабінет Міністрів  попросту (будьте уважні, шановні народні депутати)... попросту приховав від нас суму доходів, що дорівнює 1 мільярду 360 мільйонам гривень. Ми розрахунки вам подавали,  можете подивитися: різниця між сумою 2,5 мільярда гривень  (бо  за  базу  амортизації  взято  25  мільярдів гривень)  і  1  мільярдом 140 мільйонів гривень,  запланованих від цього податку.  Ви знаєте,  уряд,  мабуть, ці гроші приховав і вже тихенько й поділив.  Інша справа,  що цих доходів вони не зберуть, бо все піде на картотеку, а не в бюджет.

     Так, за перший квартал фактично зібрано близько 142 мільйонів гривень, що рівно в два рази менше, ніж план бюджету.

     Верховна Рада  України  припустилася  ще  одного  прорахунку, довіривши  уряду  самостійно  визначати   пріоритети   капітальних вкладень.  І  що  ж  ми бачимо?  Що навіть перші крихти цих коштів ідуть на незадекларовані потреби.  Я назву, припустимо, тільки два таких заходи,  куди витрачаються гроші: на підготовку самітів пана Президента у Львові  (може  й  потрібні  витрати,  але  чому  вони робляться   одними  з  перших?)  та  на  не  передбачене  бюджетом створення через резервний фонд чергової,  на мій погляд,  фондової афери,  - так званого національного депозитарію.  Ось, подивіться, це  закрите  розпорядження   Президента   України,   воно   чомусь оприлюдненню не підлягає, хоча це гроші з названого мною джерела.

     Ви знаєте,  я не маю політичної параної,  але є якийсь дивний збіг  обставин:  не  враховано  понад  мільярд   гривень,   і   це напередодні майбутньої відомої всім політичної кампанії.

     Нарешті, що  пропонує  наш  комітет.  У  зв'язку  з  тим,  що відповідні видатки передбачені в Законі про  Державний  бюджет  на 1999  рік,  пропонується...  Є!  Вони  є в законі!..  Пропонується повернутися до застосування  понижувального  коефіцієнта  до  норм амортизації  за принципом,  який діяв у минулому році.  Коефіцієнт 0,8,  покладений Кабміном в основу розрахунків держбюджету,  дасть віддачу реальними грошима,  а не зростанням картотек.  За рік це 1 мільярд 245 мільйонів гривень,  які будуть використані як державні капітальні вкладення та на розвиток вітчизняного машинобудування.

     Хочу нагадати  вам,  шановні народні депутати,  що в минулому році зазначений принцип був прийнятий Верховною Радою,  між іншим, шляхом  подолання  вето  Президента,  і  його застосування сприяло перевиконанню плану надходжень від податку на прибуток підприємств на  143  проценти.  Тобто це реальне джерело надходження грошей до бюджету.

     Чим кращий  варіант,  запропонований   комітетом?   По-перше, платником податку є особа, яка має джерело коштів для його сплати. По-друге,  не  нарощуються  картотеки  та   немає   стимулів   для розбазарювання  державного  майна  і  відпливу за кордон приватних капіталів.  По-третє,  податок  починає   відігравати   стимулюючу функцію,  а  не  суто  здирницько-фіскальну.  По-четверте,  проект поглинає і проголосовану норму щодо звільнення  платників  єдиного податку - аграріїв і представників малого бізнесу, і так правильно запропоноване  депутатом  Юрієм  Донченком  положення,  яке   буде розглядатися, про звільнення від ПДВ підприємств інвалідів.

     Ще одне. Скільки б вам не говорили про загрозу капвкладенням, не вірте.  Ми пропонуємо єдиний  реальний  спосіб  збирання  живих грошей,  і це розуміють усі,  в тому числі й урядовці. Але грошей, які жорстко обліковуються!  І в цьому є проблема,  бо для тих, хто відстоює діючу норму про 10 процентів,  цікавим є не бюджет, а оті невраховані емпіричні 1 мільярд 340 мільйонів гривень.

     Шановні народні  депутати,  ми   просимо   прийняти   проект, запропонований   Комітетом   з   питань   фінансів  і  банківської діяльності та хоч якось допомогти  нашому  народному  господарству вийти з фінансового піке.

     І останнє.  За  останніх  два  тижні  нам надійшло близько 80 різних звернень від підприємств.  Я можу назвати декілька  з  них, які  стоять перед загрозою закриття,  якщо ми не змінимо цю норму. Це всім відома севастопольська "Ера",  це підприємства УТОС, УТОГ, це декілька кінотеатрів, залізниця, "Укоопспілка", це підприємства металургії, Луцький підшипниковий завод, три метрополітени України і так далі.

     Вам було  роздано  подання бюджетного комітету про відхилення проекту,  але я ось вам показую документ. Це окрема думка народних депутатів Асадчева,  Жовтяка,  Турчинова і Хорошковського.  Я знаю також позицію голови  бюджетного  комітету.  Вони  наполягають  на відмові  від 10 відсотків централізованих капвкладень і пропонують застосовувати понижувальний коєфіцієнт.  Ми не можемо продовжувати і далі руйнувати наше народне господарство.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Будуть запитання до Сергія Анатолійовича? Запишіться.

     Сергію Анатолійовичу,  ви  ж  самі  розумієте,  що  ці  гроші передбачені в бюджеті, а тому, по-перше, потрібно вносити зміни до бюджету.  По-друге, із них треба виділити 500 мільйонів гривень на агропромисловий комплекс і 40 мільйонів (я так,  по пам'яті) -  на газифікацію села й таке інше. Адже тільки три місяці минуло, як ми прийняли бюджет, і вже хочемо його ламати. Ми ж смуту вносимо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Олександре  Миколайовичу,  я  перепрошую,  ви, мабуть,  не  подивилися  розрахунки,  які  ми  подавали  до  цього законопроекту.  Справа в тому,  я повторюю,  що за перший  квартал було  зібрано 142 мільйони гривень замість 286 мільйонів,  тобто у два  з  лишком  рази  менше.  Наш  механізм  передбачає  отримання реальних  надходжень  до  бюджету за 12- місячним циклом 1 мільярд 245  мільйонів  гривень.  І  це  підтверджено  розрахунками   всіх спеціалістів,  це підтверджено практикою минулого року, коли ми за такою ж схемою зібрали реальні гроші.

     Між іншим,  я розмовляв з міністром промислової політики, від якого дізнався,  що минулого року міністерство їх чітко отримувало (пам'ятаєте,  07-06?).  Сьогодні (перепрошую,  я пошлюся  на  нашу приватну бесіду)... сьогодні перше, що міністр сказав у розмові зі мною, - поскаржився, що зараз ці гроші (крихти недофінансові), які надходять до міністерства,  до того фонду, куди вони призначалися, не йдуть,  а йдуть на інші потреби,  в тому числі на ті, які я вже назвав.

     Тому, Олександре  Миколайовичу,  ми  хочемо зробити так,  щоб бюджет був виконаний насправді,  а не так,  як він  виконується  в першому кварталі і буде виконуватися далі, якщо ми не втрутимося.

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу,  ви внесіть пропозицію. А в нас достатньо банків для того,  щоб уся ота  комп'ютерна  механізація, яка  є,  змогла б покрити цей мільярд гривень,  не зачіпаючи решти виробничих одиниць.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ми і внесли цю пропозицію,  тому  що  банки  з високою рентабельністю за нашим проектом будуть сплачувати більше. У тому-то й  сенс,  що  підприємства  з  нульовою,  мінусовою  або низькою  рентабельністю  і  фондомісткістю  не  будуть платити цей податок. Ось і все.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  висвітіть,  хто  у  нас  записався   на запитання.  Відведемо на це п'ять хвилин. Депутат Донченко. За ним

- депутат Савенко.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый  Сергей Анатольевич!  В принципе то, что вы изложили, - нормальный подход. Предложено   не   узкое   решение   проблемы,   расширяется   база налогообложения   по   амортотчислениям.  В  принципе  ваш  проект поглощает большинство положений проекта закона, который я внес как альтернативный (правда, я не сказал бы, что он альтернативный). Но есть и одно серьезное замечание.

     В моем законопроекте указывается, что "закон набирає чинності з  1 січня 1999 року".  То есть все амортотчисления,  которые были начислены  организациями  УТОС,  УТОГ  (они  их   все   равно   не проплатили),  погашаются.  С  принятием же вашего проекта закона у этих организаций останутся долги.  Как бы всетаки  выйти  из  этой коллизии?  Чтобы  амортотчисления,  уже  начисленные предприятиями УТОС,  УТОГ за истекших три месяца, не были взысканы? Как теперь с ними рассчитаться, если применить предлагаемый вами закон?

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дуже добре запитання.

     Шановні народні  депутати,  я прошу трохи уваги.  Це питання, яке стосується всеукраїнських організацій інвалідів і інвалідів із враженням  опорно-рухового  апарату (ви забули сказати).  Але воно стосується і всіх неприбуткових організацій.

     Уявіть собі:  Державна  податкова  адміністрація  з  1  січня починає    оподатковувати    недохідні   організації,   тобто   ті організації,   які   не   мають   жодних    доходів,    бо    вони самофінансуються:  гаражні кооперативи,  кооперативи співвласників житла  (тобто  людей,   які   кооперативи   житлові   побудували), інвалідські  організації,  організації,  що  звільнені  в  нас від оподаткування, - профспілки чи політичні партії.

     Отже, щоб цього не сталося,  пропозиція така:  до того закону (для  того,  щоб  усе  поглинути  з  1 січня) має бути роз'яснення минулим  числом,  що  ці  підприємства  не  є  платниками  та   не зобов'язані  нараховувати  амортизацію.  І  звучить воно так:  для суб'єктів  господарської  діяльності,  які  відповідно  до  закону сплачують єдиний (фіксований) податок або не є платниками податку, норми частини першої  пункту  22.4  статті  22  не  застосовуються починаючи  з  1  січня  1999  року.  І  все стає на свої місця,  а справедливість відновлюється.

     ГОЛОВА. Депутат Савенко. За ним - депутат Матвієнков.

     САВЕНКО М.М.  Спасибо,  Александр Николаевич!  Прошу передать слово Наталии Витренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.     Социалистическая    оппозиция.    Уважаемый докладчик,  я хотела бы,  чтобы  вы  как  депутат  второго  созыва восстановили   историческую  правду.  Я  была  автором  Закона  об амортизации и настаивала,  чтобы ни в коем случае  амортотчисления не конфисковывали у предприятий любых форм собственности.

     Кто в  этом  зале провел эту норму:  10 процентов,  именно по Закону о налоге на прибыль,  стоимости амортизационных  отчислений конфисковывать  в  доход  бюджета?  И  кто  привел  сюда шахтеров, которые стучали касками и кричали:  "Дайте нам 10  процентов  этих амортотчислений, они пойдут на реструктуризацию наших шахт"?

     Пожалуйста, восстановите историческую правду.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановна Наталіє Михайлівно!  Ви знаєте,  я був автором  відповідної  статті  Закону  про  оподаткування  прибутку підприємств,  де  було  жорстко  записано,  що амортвідрахування є власністю підприємства і жодним вилученням не підлягають. Тобто ми з вами тут абсолютно однаково думаємо про цю економічну категорію.

     Стосовно того,  хто винний,  хто невинний. Люди змінюють свої думки.  Був запропонований  урядом  експеримент  так  званий.  Він показав,  що  базові  галузі промисловості сіли просто і не можуть працювати.  Тому в нормальному суспільстві парламент має  довіряти затвердженому уряду,  який пропонує парламенту якісь пропозиції. У нас,  на жаль,  це не так.  От сьогодні був виступ з  лівого  краю стосовно відносин із урядом.  Мабуть,  треба прислухатися до цього виступу з лівого краю.

     Тому не шукаймо автора.  Я можу  сказати,  хто  автор.  Автор первісний, так би мовити, це Міністерство економіки України. Після того було це оформлено за допомогою ДПА,  вставлено до  бюджету  і продано  нам як новелу.  Ця новела спричинила злам базових галузей промисловості.  Шукати,  хто і як голосував,  я не хочу, бо ми тут маємо бути одностайними.

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Мариуполь,  группа  "Возрождение  регионов". Сергей Анатольевич,  вам не кажется, что в этой ситуации мы просто обманываем  самих  себя?  С одной стороны,  мы говорим о том,  что амортотчисления  идут  на  создание  какого-то   централизованного фонда,  который позволит делать инвестиции, а они позволят сделать скачок вперед. С другой стороны, мы говорим, что предприятиям свои же  деньги  использовать на обновление,  на реанимацию нельзя.  Их нужно отдавать в бюджет.  Нельзя делать обратного хода,  поскольку бюджет недополучит этих средств. То есть практически мы на сегодня должны сказать честно и откровенно:  мы эти деньги пускаем  просто на   поддержку   бюджета.   Это  дополнительный  налог  на  нашего товаропроизводителя.

     Ваше мнение?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я цілком із вами погоджуюся.  Це  є  жорсткий, негарний податок на витрату,  якого ніде в світі немає. Це податок на майно,  на основні фонди,  насамперед фондомістких підприємств. Він  не  є  абсолютно пов'язаним із джерелом його сплати.  Тобто є прибуток - маєш віддати. Це перше.

     І друге. Справді, було задекларовано ще минулого року, що оця різничка  між  0,7-0,6  використовується  на структурну перебудову промисловості.  На що її використано?  Ми всі знаємо,  на що саме. Сьогодні   я   навів   тільки   два   приклади,   коли   ці  кошти використовуються не за тим призначенням, про яке нам тут говорили. Але  знову-таки  аморально забирати незалежно від прибутку частину основних фондів підприємства,  для того щоб потім комусь повернути цю частину.  Є податок,  отой 0,8,  який ми вводимо,  - понижуючий коефіцієнт. Є в тебе прибуток - будеш платити. Банк має прибуток - буде платити.  Судноверф не має прибутку (бо зараз немає прибутку)

- не буде вона  платити.  А  загалом  буде  все  те  саме,  що  ми запланували в бюджеті.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую  вам  за  увагу.  І  дуже  прошу негайно прийняти це рішення. Наша промисловість просто не витримає цього.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Якщо не витримала приватизацію,  то 10 процентів  від амортвідрахувань витримає.  А ми знаємо, хто приватизацію лобіював і хто її проводив.  А тепер починаємо згадувати.  Тільки не те, що потрібно було згадувати.

     Будь ласка,   хто  в  нас  співдоповідач  із  цього  питання? Депутате Донченко? Будете виступати? Питань немає.

     Слово надається Валерію Едуардовичу Коломойцеву.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати!  Комітет  з  питань бюджету  на засіданні 18 березня 1999 року розглянув проект Закону про внесення змін до Закону  України  про  оподаткування  прибутку підприємств   (стосовно   зміни  бази  формування  централізованих капітальних вкладень - 10 відсотків),  внесений народним депутатом України Терьохіним.

     Мушу вам  сказати,  що  Законом  України про Державний бюджет України на 1999  рік  планується  отримати  за  рахунок  названого джерела надходження коштів у сумі 1 мільярд 130 мільйонів гривень, які відповідно до сьомого абзацу пункту 2 Порядку введення  в  дію Закону  України  про  Державний  бюджет  на  1999  рік передбачено спрямувати:  на  закупівлю  сільськогосподарської  техніки  -  565 мільйонів,  на  підтримку  молодіжного  житлового будівництва - 20 мільйонів, на газифікацію сільських районів - 40 мільйонів гривень і  на  ряд  інших  витрат,  зокрема  й  на  додаткове фінансування Мінвуглепрому - 110 мільйонів гривень.

     Згідно з  Законом  України  про  бюджетну  систему  разом  із пропозиціями,   які   подаються   на   розгляд  Верховної  Ради  й передбачають зміни доходів  державного  бюджету,  треба  визначити реальні джерела покриття втрат державного бюджету.

     Прийняття Верховною Радою проекту Закону України про внесення змін до Закону  України  про  оподаткування  прибутку  підприємств (скасування  10  відсотків),  внесеного народним депутатом Сергієм Анатолійовичем Терьохіним,  призведе до втрат доходів бюджету й не дасть  можливості  профінансувати  закупівлю сільськогосподарської техніки,  підтримку молодіжного житлового будівництва, газифікацію сільських  районів.  Водночас  народні  депутати  України  - члени бюджетного комітету - підтримують  ідеї  сталості  та  незмінності нормативів оподаткування прибутку підприємств.  Тому ми пропонуємо створити робочу групу для доопрацювання зазначеного  законопроекту та запровадження його в дію з 1 січня 2000 року.

     Комітет з питань бюджету вважає за неможливе вносити зміни до чинного  законодавства,  якщо  це  призведе  до  втрат  державного бюджету.

     Народні депутати   -   члени  Комітету  з  питань  бюджету  - запропонували такий проект постанови:

     1. Проект Закону України про внесення змін до Закону  України про   оподаткування   прибутку  підприємств  стосовно  зміни  бази формування централізованих капітальних вкладень Державного бюджету (скасування   10   відсотків   податку   на  амортвідрахування  та запровадження   альтернативного   джерела),   внесений    народним депутатом України Сергієм Анатолійовичем Терьохіним, відхилити.

     2. Відповідно  до статті 89 Конституції України та Регламенту Верховної Ради України створити  робочу  групу  для  доопрацювання проекту  Закону  України  про  внесення змін до Закону України про оподаткування прибутку підприємств стосовно зміни бази  формування централізованих  капітальних  вкладень (скасування 10-відсоткового податку  на  амортвідрахування  та  запровадження  альтернативного джерела) і запровадити його в дію з 1 січня 2000 року.

     Дозвольте ще  кілька  слів  як економісту.  Як ви пам'ятаєте, уряд   пропонував    запровадити    20-відсоткову    централізацію амортвідрахувань від підприємств державної форми власності.  Проте тут,  у залі, було проголосовано 10 відсотків, але від підприємств усіх форм власності.  І ці гроші конкретно розподілено в бюджеті у видатковій частині. Якщо ми сьогодні проголосуємо за законопроект, поданий   народним   депутатом   України   Сергієм  Анатолійовичем Терьохіним,  то візьмемо на себе відповідальність  за  те,  що  не будуть  створені  комбайни  і  не  буде  чим  збирати врожай.  Тут присутній міністр промислової політики, він вам це доведе.

     Як на  мене,  то  справа  сьогодні   в   іншому.   Комерційні структури,  маючи великі основні фонди, насамперед це банки, маючи розвинуті комп'ютерні мережі,  що коштують дуже дорого,  не хочуть здійснювати такі централізовані відрахування. І саме тому сьогодні постає потреба лобіювати цей законопроект,  а  відтак  і  зменшити доходи   державного  бюджету.  А  це  ті  доходи,  що  передбачені безпосередньо для села,  безпосередньо для шахтарів, безпосередньо для  газифікації  сільських  районів  та для підтримки молодіжного житлового будівництва. Прошу вас зважити на це.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Запитання  будуть  до  Валерія  Едуардовича?  Депутат Сушкевич. За ним - депутат Губський. Будь ласка.

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший  заступник голови,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів та  інвалідів  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське  об'єднання   "Громада").   Фракція   "Батьківщина", громадський  рух інвалідів України.  Шановний Валерію Едуардовичу, все-таки ситуація,  пов'язана з підприємствами інвалідів, така, що сьогодні цей податок,  я називатиму його саме податком,  практично знищує ці підприємства. Цілком знищує. Тепер їх поставлено на межу існування.

     Яке ваше  ставлення  до  цих  10  відсотків щодо підприємств, організацій інвалідів?

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Дякую за запитання.  Ви  порушили  соціально значуще питання.  Стосовно підприємств інвалідів - тих людей,  які не можуть ходити,  не чують,  не бачать,  то  взагалі  вони  мають життєве  право на особливу систему оподаткування.  І це стосується не тільки цієї централізації 10 відсотків.  Узагалі,  якщо  людина має мужність отак як ви,  незважаючи на тяжкий стан, працювати, то це треба підтримувати.

     Але сьогодні йдеться про інше. Сьогодні йдеться про те, що ті гроші,  які  ми  з  вами  затвердили,  приймаючи  Державний бюджет України на 1999 рік,  гроші, передбачені на будівництво комбайнів, на   газифікацію  села,  на  Мінвуглепром,  на  молодіжні  житлові кооперативи,  ці гроші пропонується попросту викреслити, щоб їх не було. От про це йдеться сьогодні.

     ГОЛОВА. Депутат Губський. За ним - депутат Сокерчак.

     ГУБСЬКИЙ Б.В.   Шановний  Валерію  Едуардовичу,  зважаючи  на рішення бюджетного комітету,  можна дійти висновку, що ви в цілому підтримуєте   ідею  централізації  амортвідрахувань  у  державному бюджеті, хоча з деякими застереженнями.

     Звичайно, запровадження цього податку створило певні проблеми для   промислового   та  сільськогосподарського  виробника,  як  і будь-який  інший  податок,  хоча  тут  ми  всі  вже  зрозуміли   і розуміємо,  що  відрахування вже враховано в Державному бюджеті на 1999 рік, і це дуже важко змінити.

     З огляду на це,  будь ласка, чи не могли б ви навести приклад інших  країн,  де б частина чи вся сума амортизаційних відрахувань вилучалася до державного бюджету або  оподатковувалась  і  в  який спосіб?

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Перше.  Справді,  ми підтримуємо ініціативу, щоб цей законопроект було розроблено й прийнято,  але тільки  з  1 січня   2000  року.  Чому?  Тому  що  тепер  надходження  за  цими відрахуваннями вже передбачені у видатковій частині.

     Друге. Я мушу сказати,  що  в  найбільш  ліберальних  країнах світу,  які мають ліберальні моделі економіки,  наприклад понад 60 відсотків бюджетних коштів  спрямовується  на  дотації  селу,  щоб фермери й селяни мали змогу виробляти продукцію. І там залучаються до цього всілякі засоби, але є конкретна дотація на виробника.

     І ми заклали 10 відсотків - 1 мільярд 100 мільйонів. Це ж і є своєрідна  дотація  для  конкретного  сільського  товаровиробника, зокрема,  для того,  щоб там,  на селі,  газ прокладали.  І ми  не можемо сьогодні... Ну, це все одно, аби замість того, щоб стрибати з парашутом,  стрибати без парашута,  чи коли  вже  літак  летить, заскочити  до кабіни,  щоб летіти.  Не можна змінювати бюджет,  не маючи реальних джерел компенсації.

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак. За ним - депутат Кириленко.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  142,  Одеська  область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу! Валерію   Едуардовичу,   дайте,   будь  ласка,  відповідь  на  два коротенькі запитання.

     Ви, мабуть,  не будете заперечувати,  що при надходженнях від податків у розмірі 3 мільярдів 200 мільйонів картотека зросла до 3 мільярдів. То дозвольте запитати вас, яка, за вашими розрахунками, до кінця року буде картотека? Це перше.

     Друге. У вас зовсім немає заперечень проти розрахунків нашого комітету,  що за коефіцієнта 0,8 надійде більше  реальних  коштів, ніж від того,  що намагаємося вилучити 10 відсотків амортизаційних відрахувань, які ляжуть на картотеку? Дякую.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Перше   -   стосовно   картотеки.   Сьогодні дебеторська  і кредиторська заборгованість підприємств складає вже багато мільярдів. Якою буде та картотека, я не можу зараз сказати. Але  я  скажу  вам  одне,  що за січень і лютий виконання дохідної частини  бюджету,  згідно  зі  звітом  Міністерства  фінансів   на бюджетному  комітеті,  склала  мінус  2  мільярди.  І ця тенденція поглиблюється.  Ми сьогодні  маємо  невиконання  дохідної  частини бюджету.  На  мою  думку,  завдання  Верховної  Ради - приймати ті закони,  які дають змогу  виконувати  дохідну  частину  бюджету  й забезпечувати передусім соціальні виплати, пенсії, стипендії тощо, а  також  підтримку  виробника.  А  ми  замість  цього  пропонуємо теоретично  збільшити.  Насправді  ж  збільшення цього не буде.  Я окремо  з  вами  можу  поспілкуватися  як  економіст.  Скажу   вам відверто:  не буде збільшення ні від 0,7,  ні від 0,8.  Працюючи з вами в одному комітеті в попередньому складі Верховної Ради,  ми в цьому переконалися.

     Сьогодні йдеться   тільки  про  одне.  Є  Закон  України  про Державний бюджет на 1999 рік.  У ньому чітко вказані  всі  джерела надходжень  і витрат.  Ми не можемо сьогодні вносити зміни.  Це за Конституцією  може  робити  тільки  Кабінет  Міністрів,   бо   він розробляє   бюджет   і  водночас  несе  відповідальність  за  його виконання.  Якщо  ми  приймемо   цей   закон,   то   візьмемо   цю відповідальність на себе. Бо не буде надходжень для села, а Кабмін скаже:  це через те,  що ви, тобто ми з вами, натворили - внесли й підтримали цей законопроект.

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий округ    36,    Дніпропетровська   область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.   Фракція   "Батьківщина".    Шановний    Олександре Миколайовичу!  Шановний доповідачу!  Два коротенькі зауваження або дві пропозиції.

     Перше. Ми  підтримуємо  позицію   бюджетного   комітету,   що керуватися  треба  тверезим  розрахунком.  І  цей  тверезий підхід повинні виявити представники  уряду,  бюджетного  комітету  і  всі причетні до формування бюджету.

     І друге.  Півроку Верховна Рада працює над бюджетом,  півроку ламаються списи,  точаться дискусії, рахується кожна копійка. І що виходить?  31 грудня прийняли бюджет.  Минуло після 31 грудня 1998 року чотири пленарні тижні, а ми 80 разів умудрилися законодавчими актами втрутитися у бюджетний процес.  80 разів!  Через два місяці будемо створювати чергові слідчі комісії й дивитися,  що твориться з бюджетом.

     Тому пропозиція:  негайно вносити до залу проекти Податкового кодексу і Бюджетного кодексу.  І,  як кажуть,  припиняти  бюджетну вакханалію.

     Дякую.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.   Е.   Шановний  Іване  Григоровичу!  Ви  маєте цілковиту рацію.  Я тільки одне додам:  ми не можемо брати на себе політичну  відповідальність  за  те,  що  уряд не виконує дохідної частини бюджету,  долучаючись до відповідальності прийняттям цього закону.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Відведемо 10   хвилин  на  обговорення.  Першим  депутат  Чиж виступає.

     Хто в  нас  ще  записався?  Будь  ласка.  Десять  хвилин   на обговорення.

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу! Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановні колеги народні депутати! Те, що ми сьогодні  розглядаємо  і  один  проект,  і другий,  не від доброго життя, бо обидва взагалі не влаштовують нас.

     Уряд намагається,  концентруючи  амортизаційні  відрахування, якимось   чином  розв'язати  або  спробувати  розв'язати  проблему інвестування села.  Те саме він хоче  зробити  щодо  інвестицій  у газифікацію,  скажімо. При цьому ми всі добре розуміємо, що навіть 20 або 40 мільйонів - крапля в морі для тих проблем,  які потрібно розв'язати на селі.

     Сказане стосується   і   витрат  на  технічне  переоснащення, впровадження нових технологій у  сферу  промислового  виробництва. Тобто це не розв'язує проблеми.

     З іншого боку,  ми добре розуміємо, що має відбуватися певний перерозподіл.  Ті,  що мають великі основні фонди, що експлуатують дорогу,  серйозну техніку,  скажімо,  комп'ютерну (а це,  зокрема, банківська система), повинні поділитися з суспільством, з державою цими грішми.

     Думаю, що  нам  потрібно  знайти паліатив у цій ситуації.  Що треба зробити,  на мій погляд?  От ми попереду  розглядали  проект закону   щодо   порядку   отримання   іноземних  кредитів.  І  цей законопроект тісно з ним пов'язаний. Потрібно створити такий режим сприяння,  такий  режим  надходження  інвестицій,  як це зроблено, наприклад,  у Китаї,  коли одна провінція,  що  має  36  мільйонів населення,  отримує щорічно майже мільярд інвестицій (в доларовому обчисленні) і вкладає їх в економіку.  Але все це здійснюється під серйозним контролем держави.

     Наша проблема в тому, що кошти, які надходять, розкрадаються, поки  доходять  до  кінцевої  мети,  до  того,  заради  чого  вони акумулюються.  І в цьому є проблема. І якщо я вам скажу, що в 1990 році валового національного  продукту  ми  мали  близько  6  тисяч доларів на душу населення, то сьогодні я навіть не знаю, чи є така статистика,  скільки це  становить,  бо  до  ВВП  заганяються  всі ефемери,  які  тільки  можна придумати в нашій державі,  включаючи невиплачену заробітну плату, ці амортвідрахування. Ще невідомо, як то буде і звідки вони візьмуться.

     Отже, ми сьогодні,  як кажуть серйозні економісти, виробляємо продукції на душу населення не більше як на 700 доларів,  тоді як, скажімо,  Сполучені  Штати  Америки - на 26 тисяч доларів.  І вони можуть бомбардувати,  не боячись за себе,  бо силою диктують  свою політику.

     Тому я  пропоную  зробити  з  цих  двох законопроектів єдиний законопроект,  який би грунтувався на інтересах держави  і  усував можливість розкрадання цих коштів,  особливо на остаточній стадії, але враховував те, що тепер немає звідки таких коштів узяти.

     А щодо такої урядової політики,  то, Олександре Миколайовичу, треба  вже  ставити питання про відповідальність уряду.  Це не раз звучало в цьому залі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Україна  в  1989-1990  роках  мала  16  тисяч карбованців   на   душу  населення.  А  сьогодні  валовий  продукт становить 125  мільярдів  гривень.  Це  30  мільярдів  доларів  за курсом.  І поділіть на 50 мільйонів чоловік:  це 600 доларів.  Тут арифметика проста.

     Депутат Сергієнко. За ним - депутат Журавський. Будь ласка.

     СЕРГІЄНКО О.І.  Уважаемый   Александр   Николаевич!   Дорогие товарищи!  Уважаемые господа!  Вельмишановні добродії!  То, что мы сегодня рассматриваем, есть незаконное присвоение денежных средств путем   их  насильственного  изятия  на  глазах  у  всего  нашего населения, то есть грабеж. Подругому это назвать нельзя. И если мы в бюджете предусмотрели решение каких-то вопросов за счет краденых денег,  то мы сделали неправильно. Нельзя построить благосостояние одних  за  счет  кражи  у  других.  Ни  одно государство в мире не протягивает руку для изятия заработанного другими  предприятиями. Мы можем с вами принимать различные варианты изятия денег за счет изятия части прибыли. Это будет правильно, это будет справедливо. Но  нельзя  облагать  налогом  еще  и то,  что в нашей стране пока осталось.  У нас осталась только недвижимость, на заводах осталось еще   какое-то  оборудование.  Сегодня  мы  вынуждаем  эти  заводы ликвидировать свое оборудование - либо  продать,  либо  списать  в металлолом,  -  как  угодно,  лишь бы не платить эти несчастные 10 процентов от амортотчислений.  Мы бы еще могли с  вами...  (Шум  у залі).

     Товарищи! Дайте сказать...

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Шановні  колеги!  Я  прошу.  Валерію Едуардовичу!  Ми спокійніше бюджет приймали,  ніж сьогодні  хочемо внести корективи до нього. Будь ласка.

     СЕРГІЄНКО О.І.  Мы  с  вами могли бы еще рассматривать вопрос изятия амортотчислений от государственных предприятий,  поскольку их  имущество принадлежит государству.  И мы вынуждены были бы при этом  взять  на  себя  обязательства   впоследствии   предоставить необходимые  денежные  средства  для обновления оборудования.  Это было бы еще хоть как-то понятно.  Но как мы можем сегодня  забрать деньги  у предприятий негосударственных,  не дав никаких гарантий, что мы им потом позволим приобрести новое оборудование?

     Еще раз повторяю:  это грабеж,  и этого допускать  нельзя.  А если у нас в бюджете появится какая-то дырка, то давайте устранять другим способом:  за счет уменьшения финансирования тех людей, тех организаций, которые толкнули нас на эту кражу.

     Настаиваю и   призываю   вас   к   тому,   чтобы  мы  приняли законопроект,  подготовленный Терехиным.  Я  категорически  против необоснованных возражений бюджетного комитета.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник.

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  117,  Львівська область).  Шановні  народні  депутати!  Як  аргумент за збереження наявної системи оподаткування амортизації використовується  й  той факт,  що  ці  кошти передбачені в бюджеті.  Справді,  в бюджеті є цифра 1 мільярд 130 мільйонів гривень. Я хотів би переконати вас у тому,  що  скасування  цього  податку  не шкодить і не призведе до втрат бюджету.

     По-перше, цим  коштам  можна  було  б  знайти  хоча  б  якесь виправдання,  якби  вони  використовувалися  на цілі,  передбачені бюджетною  природою,  тобто   на   зарплату   лікарям,   учителям, військовим,  пенсії  пенсіонерам.  Одначе вони використовуються на так звані цілі структурної перебудови економіки.  Отже,  аморально спрямовувати  кошти  на  інвестиційні проекти,  збільшуючи борги з зарплати і пенсій.

     По-друге, інвестиції подібного типу  економічно  безграмотні. Такі  інвестиції  допомагають  економіці так,  як мертвому кадило. Кому потрібні українське м'ясо,  молоко  й  хліб,  якщо  пенсіонер залишиться  без пенсії?  Їх просто не буде кому купити.  Натомість виплати  з  бюджету  соціального  характеру  якраз  і  підтримують економіку, бо повертаються в ту саму економіку.

     Згадайте хоча   б  кризову  ситуацію,  що  склалася  в  нашій енергетиці.  А причина в тому,  що бюджет не  фінансує  комунальні платежі  бюджетним  організаціям.  Яка  користь  від  того,  що ми врятуємо два заводи,  коли водночас нищиться ціла галузь економіки

- енергетика?

     І останній   аргумент.  Про  ефективність  подібного  способу витрачання  коштів  свідчить  хоча  б  такий  факт.  У  1996  році позичальники,  що отримали кредити під урядові гарантії,  погасили тільки 15 відсотків.  Решту 85 відсотків погасили з бюджету, тобто за рахунок коштів лікарів, учителів, пенсіонерів, військових. Якщо казати нормальною людською мовою,  то йдеться про те,  що ці кошти були  вкрадені.  Ось з приводу чого в нас ведеться торг сьогодні в цьому залі.

     Фракція "Реформи-центр" закликає депутатів  проголосувати  за скасування   податку   на   амортизацію  і  прийняти  законопроект комітету.  Це не тільки зменшить абсолютно  безглуздий  податковий тиск,  а  й збільшить кошти бюджету,  які можуть бути скеровані на соціальні цілі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я думаю, що дві позиції зрозумілі. Ми просто час гаємо,  повторюючи те,  що всім, безперечно, зрозуміло. Ми з вами прийняли бюджет,  де чітко визначили ту суму коштів, яка повинна надійти від тих 10 відсотків амортизаційних відрахувань, і чітко обумовили цільове призначення цих коштів.

     Розумію, що сьогодні,  можливо,  й доречно було б це  питання розглядати  та  вносити  відповідну поправку до статті 22.  Але ми вносимо не просто поправку до статті 22,  ми вносимо  поправку  до бюджету.

     Ми з  вами будемо десь 21 числа слухати Кабінет Міністрів про виконання бюджету за  перший  квартал.  І  було  б  доречно  тоді, мабуть,  і до цього питання повернутися,  не вириваючи, як кажуть, із контексту те, що ми будемо розглядати.

     Тому я хотів би,  щоб  ми  з  вами  сьогодні,  розглянувши  й проект,  поданий Терьохіним та його колегами депутатами, й проект, поданий депутатом Коломойцевим  зі  своїми  колегами,  зважено  до цього  поставилися.  І  вважаю,  що  поправки  сьогодні вносити до бюджету недоцільно.

     Я не можу тут не погодитися з деякими аргументами й  депутата Терьохіна, бо вони заслуговують на увагу. Депутат Пинзеник сказав: двом-трьом заводам допоможемо,  а решту погубимо.  Думаю,  що коли відрубано  голову,  про  зачіску  не  думають.  А ми промисловість зруйнували, а тепер починаємо за нею дуже вболівати. Але вболівати треба не за два заводи сільгоспмашинобудування,  а вболівати треба за весь агропромисловий комплекс.  Сьогодні косами косить  вже  не вміють, ціпами молотити не вміють, а комбайновий парк пропадає. От про що йдеться.  Йдеться  не  про  два  заводи  -  Херсонський  чи Кіровоградський.  Йдеться про 34 мільйони гектарів землі,  на яких не буде кому й чим працювати.

     Тому я прошу вас, шановні колеги... Я поставлю на голосування і одну, і другу пропозиції, точніше - внесені проекти. Але зробіть серйозні висновки перед тим, як голосувати.

     Будь ласка,  до  підсумкового  слова   запрошується   депутат Терьохін. А тоді я надам слово міністру.

     ТЕРЬОХІН С.А.   Дякую,   шановний   Олександре  Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Як ви почули,  жодних  заперечень  щодо методології  розрахунку  доходів,  яку  розробив  і  здійснив  наш комітет за допомогою експертів,  економістів,  не було.  До того ж наш  законопроект  передбачає реальні доходи до бюджету.  Я ще раз повторюю:  на базі 12-місячного бюджетного  циклу  -  мільярд  245 мільйонів гривень.

     І я  вам,  шановні  друзі,  сьогодні  ще  один раз нагадаю і, Олександре Миколайовичу,  для вас повторюю: за результатами тільки двох  місяців  доходи  бюджету  з  податкових  джерел  становили 3 мільярди 200 мільйонів,  а приріст картотек і недоїмок становив  3 мільярди.  Такого  в  житті  цієї  країни  ще  не  було.  Сьогодні практично 120 тисяч платників  податків  (120  тисяч!)  сидять  на податковій картотеці. До чого ми йдемо?!

     Тому, шановні   народні  депутати,  Олександре  Миколайовичу, треба позбуватися подвійної моралі.  Ми звільнили аграрний  сектор (і правильно зробили) від цього податку.  Але давайте підемо далі: платити мають ті,  хто має дохід.  Ті,  що мають збитки чи нульову рентабельність,  не можуть платити.  Вони будуть розпродувати своє майно.

     Тому, шановні народні депутати, я прошу підтримати пропозицію нашого  комітету,  яка  не  змінює реальних показників бюджету,  а тільки їх збільшує.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається Василю Миколайовичу Гуреєву.

     ГУРЕЄВ В.М., міністр промислової політики України. Дякую вам, шановний Олександре Миколайовичу,  за надане слово. Хоча я прийшов до Верховної Ради з приводу іншого законопроекту,  але дуже радий, що  потрапив  саме  на  розгляд проекту,  який стосується розвитку нашої  промисловості.  Адже  тільки   завдяки   формуванню   фонду амортизаційних  відрахувань  нам вдалося вже в січні відправити на лани нашої держави для посівної понад  тисячу  тракторів  власного виробництва.  Якщо  б цього джерела фінансування не було,  ми б не зробили такого.

     Сьогодні відбувається посівна.  Підприємства розраховують  на чинний  закон,  на визначені джерела фінансування.  У нас багато є законів.  Але для виробничників головне -  закон  про  бюджет.  На жаль, джерела фінансування, які ми маємо для розвитку пріоритетних напрямів  промисловості,  грошово-кредитна  політика,   відсоткові ставки  за  кредит не дозволяють розгорнути виробництво комбайнів, суден за контрактами,  які вже укладено.  Це  стосується  й  інших пріоритетів, на яких я спинюся далі.

     Маємо й  іншу  проблему.  Ми не можемо залучати власні кошти. Справді,  кожне друге підприємство сьогодні збиткове.  Але я знаю, як  отримуються прибутки,  що нараховується.  Можна нарахування на зарплату включати  у  витрати,  і  потім  ми  ніколи  прибутку  не отримаємо. Я розумію й інше. Сьогодні в переліку програм закладено літак "Антонов70".  Ми подали на  міжнародний  тендер  пропозиції, маючи на увазі,  що в нас є фінансування за рахунок амортизації. У нас є можливість виграти цей тендер  спільно  з  іншими  країнами. Крім  того,  ми повинні провести сертифікацію пасажирського літака "Антонов-140",  який користується попитом.  Якщо ми  не  проведемо сертифікацію,  то  втратимо  іноземний контракт,  який уклали і за рахунок якого виконуємо багато програм у літакобудуванні. Сьогодні ми  руйнуємо  джерело  фінансування.  Хто  розрахунки  робив?  Хто погодив з урядом? На що розраховувати сьогодні підприємствам?

     Я не хочу звинувачувати сьогодні ні пана Терьохіна,  депутата Терьохіна,  мого колегу,  ні іншу сторону. Але треба дивитися дуже уважно,  підрахувати, бо бюджетний рік уже розпочався. То я більше схиляюся   до  пропозиції  депутата  Коломойцева.  Все-таки  треба доопрацювати,    зробити    висновки,    дати    інформацію    для Мінпромполітики,  щоб  воно  знало,  на що розраховувати,  а потім приймати   рішення.   Прошу   підтримати    пропозицію    депутата Коломойцева.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.   Зрозуміло.   Ми   вже   визначилися.  Будемо голосувати  два  проекти.  Перший  проект  -  народного   депутата Терьохіна  -  передбачає внесення змін до Закону про оподаткування прибутку  підприємств.  Другим  проектом,  який  вносить   депутат Коломойцев,  пропонується  відхилити  проект депутата Терьохіна та створити робочу групу для доопрацювання законопроекту про внесення змін до Закону про оподаткування прибутку підприємств.

     Ставлю на   голосування  проект  закону,  внесений  депутатом Терьохіним. Будь ласка.

     "За" - 243 (Оплески).

     Думаю, що не тому ви аплодуєте.  Проголосували,  абсолютно не усвідомлюючи, за що голосували.

     Я ще  раз  вам скажу:  мине буквально місяць,  і ми почуємо в цьому залі зовсім інші думки.  Ви як депутати приїдете з  місць  і будете зовсім інше говорити. Те, що запропонував депутат Терьохін, треба було розглядати в минулому році,  а не  тепер,  коли  бюджет недоодержує  величезні  суми,  коли  знову сільгоспмашинобудування буде усунуто з порядку денного.  А тут у залі сидить половина  тих депутатів,  які  обрані  від аграрних округів.  І я побачу,  як ви будете аплодувати тоді.

     Оголошується перерва  до  16-ї  години.  Після  16-ї   години працюємо в комітетах.

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ (о)).  Як свідчать  наші реалії,  всі запозичення невблаганно перетворюються на борг,  який з часом перетвориться на  певну  частку  бюджетного дефіциту.   Ми  маємо  визнати,  що  стратегія  запозичень  та  їх використання в Україні не завжди відповідає завданням реформування та  розвитку  економіки.  У  програмі  відсутня  спрямованість  на акумуляцію  іноземних  капіталів  для  здійснення  фундаментальних інвестиційних   проектів.   В   умовах   украй  обмежених  власних інвестиційних джерел нам це конче необхідно. Треба відмовитись від розпорошення коштів за принципом: "кожній сестриці - по рукавиці".

     Ще одне.  Ми не враховуємо,  що кредити можуть мати не тільки галузеве, а й регіональне або муніципальне спрямування. Наприклад, Автономна  Республіка Крим (рекреаційна зона) або Донецький регіон з безліччю соціальних,  економічних та  екологічних  проблем.  Цей принципово  важливий підхід до залучення та використання зовнішніх запозичень у програмі не простежується.

     Далі. Згідно з чинним  законодавством  кожну  пропозицію  про позику  розділу  3  повинна  затверджувати Верховна Рада.  Якщо ми сьогодні затвердимо програму в цілому, то механічно затвердимо всі без  винятку  запозичення.  Серед  них  є  позики,  які взагалі не розглядалися профільним комітетом,  а також ті, що були відхилені. Цього робити не можна.

     Дивує також  відсутність обгрунтувань іноземного кредитування під гарантії Кабінету Міністрів України  в  обсязі  500  мільйонів доларів  США.  Потрібен  жорсткий та прозорий економічний механізм надання  державних   гарантій.   Цей   механізм   має   запобігати безперечному  перенесенню  боргів  підприємств  на бюджет держави, тобто на  тих,  хто  плідно  працює  і  наповнює  доходну  частину бюджету, - на платників податків.

     Слід більш   уважно   підходити   до   визначення   цільового призначення так званих "зв'язаних" кредитів.  Запозичення  повинні зміцнювати наш вітчизняний потенціал, а не полегшувати проникнення на український ринок іноземних товарів.  У програмі  не  визначені заходи щодо припинення таких небажаних тенденцій.

     Тепер про  структуру  програми.  Доцільним було б відокремити фінансування  дефіциту   державного   бюджету   від   фінансування погашення  зовнішнього державного боргу.  Адже йдеться по суті про різні економічні  процеси  й  категорії.  Було  б  також  доречним викласти  шляхи  подолання можливих ускладнень щодо обслуговування зовнішнього боргу.

     На нашу  думку,  наявність  вагових  суперечностей,  а  також питань,  не регламентованих чинним законодавством,  та тих, які не можуть бути вирішені програмою за її статусом, свідчить про те, що нам  треба  терміново  прийняти Закон України про державний борг і тільки після цього розглядати подібні програми.