ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ П'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  7  л и п н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості   й  запрошені!  Розпочинаємо  пленарне  засідання. Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалися 344  народних  депутати.  Ранкове   засідання оголошується відкритим.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Шановні колеги!  Я хочу звернути вашу увагу на  те,  що рівно рік тому в цей день ми обрали Голову Верховної Ради, з чим я вітаю Олександра Миколайовича (Оплески).

     ГОЛОВА. Спасибі.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  І  з  цього  часу  Верховна   Рада   почала конструктивно  працювати,  відображати інтереси народу України.  Я думаю,  що злагода й консолідація нашого  суспільства  буде  якраз навколо Верховної Ради,  навколо її конструктивної роботи.  Тому я бажаю всім успіху  в  подальших  наших  діях,  у  зміцненні  нашої держави.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Спасибі, Михайле Антоновичу. Спасибі, шановні колеги. Я думаю,  що кожен з нас пам'ятає цей день не  лише  тому,  що  ми обрали  Ткаченка Головою Верховної Ради,  а тому,  що ми завершили двомісячну  роботу,  яку  проводила  Верховна  Рада  щодо  обрання Голови,  заступників,  керівників комітетів. Нам залишилося не так багато працювати,  щоб завершити третю сесію,  і не  соромно  буде оглянутися на пройдений рік, тому що нинішній парламент за цей час проробив величезну роботу.  Сьогодні можна сказати,  що  він  став справді професійним парламентом. Спасибі вам.

     А зараз дозвольте оголосити депутатські запити.

     Сас Сергій   Володимирович   та   Потімков   Сергій  Юрійович звертаються до Голови Верховної Ради України стосовно  доцільності створення комісії для оцінки дій посадових осіб,  що мали місце 17 червня цього року у приміщенні Кіровоградської міської ради.

     Шановні колеги!  Дійсно,  до  мене   звернулося   керівництво міської ради,  звернулися депутати з Кіровограда. І мною було дано доручення  нашому  профільному   комітету   (депутату   Кармазіну) направити  туди представників комітету для того,  щоб розібратись, як могло трапитись, що приміщення міської ради захопив "Беркут", з чийого дозволу проводилась ця операція.

     Думаю, що  депутати  -  члени  нашого  профільного комітету в цьому розберуться і зроблять для нас інформацію. Тому що тут немає ніякого умислу з нашого боку,  хоч ми й відчуваємо,  що умисел є з боку того, хто такий незаконний дозвіл давав.

     Фурдичко Орест  Іванович  звертається   до   Прем'єр-міністра України  стосовно невиконання Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня  1998  року  1284  щодо  фінансування  реконструкції приміщень   колишнього   військового   містечка   для   розміщення Турківської районної лікарні.

     Гуцол Михайло  Васильович  звертається  до   Прем'єр-міністра України   стосовно   ситуації,   що   склалася   в  селі  Грушівка Чернівецької  області  внаслідок  забруднення  води   в   криницях громадян  у  зв'язку з порушенням Закону про охорону навколишнього середовища  щодо  забезпечення  санітарного  та  епідеміологічного благополуччя жителів села.

     Семенюк Валентина  Петрівна  звертається  до Прем'єр-міністра України у зв'язку з ненаданням  відповіді  на  депутатський  запит стосовно Держстандарту України.

     Роєнко Віктор    Григорович   звертається   до   Генерального прокурора України у зв'язку з формальним  розглядом  депутатського звернення  щодо несвоєчасної виплати пенсій військовим пенсіонерам у місті Умані й Уманському районі.

     Прошу підтримати ці запити.

     "За" - 210.

     Рішення прийнято.

     Група депутатів (Марамзін,  Гмиря  та  інші  -  всього  п'ять чоловік)  звертається до голови Державної комісії з цінних паперів та   фондового   ринку   про    неправомірні    дії    Луганського територіального    управління    держкомісії    щодо    акціонерів акціонерного товариства "ЭМЭС".

     Прошу підтримати.

     "За" - 192.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  у нас  ще  є  20  хвилин  для  виступів  від фракцій.

     Слово надається Морозу Олександру Олександровичу. За ним буде виступати депутат Матвієнков.

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні колеги! Фракція доручила мені зачитати заяву про деякі заходи щодо повної реалізації положень Закону про місцеве самоврядування.

     Відповідно до Закону України  про  місцеве  самоврядування  в Україні   та   Європейської   хартії  про  місцеве  самоврядування матеріальною    і    фінансовою    основою    здійснення     влади представницькими   органами   місцевого  самоврядування  є  земля, комунальна власність, місцеві податки і збори.

     Як свідчить перебіг останніх подій у Верховній Раді  України, зокрема у зв'язку з прийняттям низки законів,  наступ на ради,  їх функції з метою перетворення їх на  беззахисні,  безправні  органи розпочався  з  новою силою.  Незважаючи на неодноразові пропозиції народних депутатів,  звернення голів обласних рад,  депутатів  рад різних рівнів,  блокується прийняття закону України про комунальну власність,  блокується  найперше  урядом.  Простежується  й   далі намагання  виконавчої  влади  якомога скоріше "прихватизувати" або розпродати   найбільш   прибуткові   підприємства.   Продовжується тенденція,   розпочата   в  період  сумнозвісного  декретотворення (пізніше -  указного  нормотворення)  до  перерозподілу  державної власності   між   кланами.   Саме   з  цією  метою  від  участі  в розпорядженні майном і контролі за приватизацією були з 1992  року відсторонені   ради   народних   депутатів,   а   поділ  державної комунальної власності проводився в основному за  принципом:  кращі об'єкти - на "прихватизацію", збиткові - радам.

     Сьогодні згідно  з  діючими  декретами  і  указами  державним майном управляють (вірніше сказати,  продовжують його  розпродаж), допускаючи   паралелізм,   дублювання  функцій,  беззаконня,  Фонд державного майна, який має вертикальну загальнодержавну структуру; Національне    агентство    з    питань    управління   державними корпоративними правами,  яке також  формує  структурні  підрозділи зверху   донизу,   -  відомство  з  сумнівним  щодо  законодавства статусом;  Агентство з питань банкрутства - також  з  вертикальною структурою; галузеві міністерства та відомства.

     На практиці частіше виходить так,  що державне майно, основні доходи підприємств привласнюються,  люди викидаються на вулицю,  а місцева влада не знає,  коли,  хто,  на якій підставі чи на основі якого наказу довів їх до такого неподобства.  За приклад може бути ситуація з Миколаївським глиноземним заводом.

     Із зазначеного   можна   зробити   висновок:  адміністративна реформа,  яка проходить під патронатом МВФ при слухняному сприянні Кабміну  і  Президента,  зводиться  до  ліквідації функцій органів самоврядування. Це перше.

     Друге -  створення   управлінської   кризи   через   надмірну чисельність   та  неузгодженість  інтересів  і  дій  апарату.  Для довідки:  на сьогодні створено більш як 80 міністерств,  відомств, агентств,   комісій,   департаментів  Кабміну,  при  Кабміні,  при Президентові і таке інше.  У СРСР,  до речі, було 68 міністерств і відомств.

     Фракція пропонує   найближчими   днями   внести   на  розгляд Верховної Ради  проекти  законів  про  комунальну  власність,  про управління об'єктами державної власності і вважаємо доцільним дати доручення профільним комітетам проаналізувати  функції,  кількість управлінського   апарату   в   виконавчих  структурах  та  один  з найближчих Днів уряду присвятити аналізу виконання Закону  України про  місцеве  самоврядування  в  Україні,  формування і дотримання законодавства щодо рад усіх рівнів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков,  "Відродження регіонів". За ним - депутат Ключковський.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Депутатская  группа  "Возрождение регионов" не может не обратить внимание на критическое положение в экосистеме  Азовского моря. Мы в ответе перед последующими поколениями за то, чтобы если не передать им природу  в  девственно  чистом  виде,  то  хотя  бы оставить ее в том виде, в котором мы получили ее сами.

     К сожалению,   техногенные   нагрузки  последних  десятилетий значительно  превышают  природные  способности  Азовского  моря  к экологическому     самовосстановлению.     Особенно     загрязнены Таганрогский залив в районе города Мариуполя,  Бердянский залив  в районе города Бердянска,  южная часть Молочного залива,  Утлюкский лиман. На первый взгляд, примером деградации способности Азовского моря  к  самовосстановлению  может  служить  его  рыбопродуктивная способность.  Так,  в 1975 году здесь было добыто 148  тысяч  тонн рыбы, в 1985 - 144 тысячи тонн, а в 1993 году - 3,9 тысячи тонн.

     На самом  деле,  эти цифры не отражают обемов браконьерского лова,  который ведется варварским тральным методом,  что  ведет  к необратимым  потерям фауны Азовского моря.  Причем государственная служба абсолютно никак не реагирует  на  это.  Тралами  беспощадно бороздят дно некогда самого богатого в мире на рыбу моря.

     Депутатская группа   "Возрождение   регионов"   считает,  что решающим фактором,  который привел к такой  ситуации  в  акватории Азовского моря, является бесконтрольное использование его ресурсов как промышленными предприятиями, так и другими субектами.

     Значительное загрязнение   Азовского   моря    осуществляется вследствие  сброса  различных  веществ с суден.  Так,  в 1998 году произошло 17 сбросов в Азовское  море  загрязняющих  веществ.  Как результат  -  государство  потерпело  убытки  в сумме 66 миллионов гривень и  243  тысячи  долларов.  На  данный  момент  не  хватает мощностей станции по глубинной очистке нефтесодержащих вод.  Такая станция была введена в Мариупольском порту только в прошлом году.

     Не меньше вреда наносят экосистеме дноуглубительные работы  в районе  портов  Азовского  моря  и  сброс  грунта  в море.  Данная практика противоречит решению Ассоциации черноморских государств о прекращении  сброса донных грунтов в акватории Черного и Азовского морей.  Поэтому необходимо решение вопроса  об  утилизации  донных грунтов.

     Единственную возможность    спасения   уникальной   акватории Азовского моря депутатская группа "Возрождение регионов"  видит  в активном  вмешательстве как исполнительной,  так и законодательной власти.  Если программа спасения Азовского моря не  будет  принята немедленно,  то  мы  не сможем честно смотреть в глаза последующим поколениям,  которые в наследство получат мертвое,  а  не  богатое редкими сортами рыбы, уникальное для отдыха море, которое получили в наследство мы.  Нам очень не хотелось бы получить внутри  своего государства очередной Арал.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський. За ним - депутат Марченко.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Я  уповноважений  зачитати  заяву фракції Народного руху України.

     Фракція Народного руху висловлює занепокоєння з того приводу, що останнім часом почастішали заяви і заклики щодо вступу  України в  так  званий Союз слов'янських народів.  Особливо турбує те,  що подібні висловлювання дозволяє собі Президент сусідньої держави  - Білорусі  Олександр  Лукашенко.  У своїх виступах він неодноразово заявляв, що Україна повинна приєднатися до Союзу Росії і Білорусі. Він  та  інші  також  стверджують,  що  хитання і зволікання нашої держави мають тимчасовий характер.

     Такі заяви не можна кваліфікувати інакше  як  пряме  і  грубе втручання   у  внутрішні  справи  суверенної  держави,  як  спробу нав'язати  їй  бажану  комусь  за  її  межами   зовнішньополітичну орієнтацію.

     Нас непокоїть,    що   український   уряд   та   Міністерство закордонних справ залишають подібні політичні демарші без належної відповіді.  Лише  на мить уявімо собі,  який би політичний скандал виник,  якби хто-небудь з чільних політиків нашої держави публічно заявив,  що,  скажімо, Берестейщина, значну частину населення якої становлять етнічні українці,  повинна приєднатися до України,  бо, мовляв,  у  нас  є  дані,  що  більшість  населення  цього регіону висловлює     прагнення      інтегруватися      в      український адміністративно-політичний простір.

     Категорично заявляємо,  що  будь-які заяви щодо Слов'янського союзу з участю України як з боку представників  іноземних  держав, так  і  деяких  політичних  сил  всередині  нашої  країни є грубим порушенням  Конституції,  яка  визначає  Україну  як  незалежну  і суверенну державу.

     Крім того,  подібні  заклики  йдуть  у розріз із волею самого українського  народу,  яку  він   майже   одностайно   виявив   на референдумі   1  грудня  1991  року,  коли  92  відсотки  громадян проголосували за  незалежність.  Тільки  в  історичному  акті  про незалежність,  а не в заявах закордонних іванів сусаніних ми маємо право знаходити для себе дороговкази.

     Щоправда, з'явилися симптоми,  що навіть  Лукашенко  тверезіє щодо  союзу  з  Росією.  І  дуже  хотілось  би,  щоб  і доморощені "об'єднувачі"  теж  протверезіли.  Будь-які  розмови  про   якийсь оновлений союз, окрім того, дезорганізують нашу зовнішню політику.

     Проведення в    стінах   Верховної   Ради   міжпарламентської конференції  представників  України,  Росії,  Білорусії,  на  якій антиконституційні прагнення лівої частини нашого парламенту набули найбільш  одіозних  форм,  свідчить  про  особливу   загрозу   для конституційного  ладу  України  та її незалежності від втручання в наші внутрішні справи закордонних політичних лідерів.

     Фракція Народного  руху  України  наполягає  на   тому,   щоб Міністерство  закордонних справ негайно реагувало на подібні заяви та вживало відповідних дипломатичних дій.

     Від Президента,  уряду  та  керівництва  Верховної  Ради   ми очікуємо  прийняття  відповідних  заяв  і недопущення в подальшому подібних антидержавницьких акцій щодо України.

     Я дякую комуністам за виявлення своєї волі.

     Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним

- депутат Косаківський.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты, Александр Николаевич!  Фракция вносит предложение, чтобы Верховный Совет продлил свою работу до 1 августа.

     Мы считаем,  что за  год  своей  работы  Верховный  Совет  не справился с возложенными на него обязанностями. Верховный Совет не принял решений,  которые соответствовали бы проблемам, нарастающим в  стране,  и  для  того  чтобы  не потерять 2000 год,  необходимо принять ряд законодательных  актов  как  в  социальной,  так  и  в економической  сфере.  Наша  фракция  подготовила  соответствующие законопроекты.  Мы  считаем  обязанностью  Верховного   Совета   в условиях  углубления  кризиса  работать до 1 августа.  Я прошу это предложение поставить на голосование в поименном режиме.

     И еще просьба к Александру Николаевичу.  Депутат Елена  Мазур подготовила  от  нашей фракции заявление на русском языке.  Шараев отказывается распространять это заявление в зале.  Я прошу принять меры  и  пояснить,  на  каком  основании,  на основании каких норм закона отказываются распространять  заявление,  подготовленное  на русском языке.

     И еще.   Я   хочу   напомнить   политическим  авантюристам  и проституткам, которые то инициируют отставку...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Сідайте,  будь ласка.  Ви хоча  б слова підбирали. Це ви можете там у себе в колективі так говорити, а не на трибуні Верховної Ради.  Я  ще  раз  кажу:  сідайте,  будь ласка.  Пора  розуму  набратися!  Я  не  можу  вам надавати слово. Візьміть словник і почитайте, що можна говорити.

     Депутат Косаківський. Будь ласка.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий  округ 223,  м.Київ).  Шановний Голово! Шановні народні  депутати!  Я  хотів  би  вас  усіх  повернути  до результатів  учорашнього голосування.  Вчора уряд фактично отримав вотум недовіри з боку Верховної Ради України.

     Як би оптимістично не намагалася рапортувати вчора центральні канали телебачення,  уряд отримав 182 голоси за відставку і тільки 136 - проти.  У будь-якій цивілізованій країні уряд за таких  умов сьогодні  ж  подав би у відставку.  Але наш уряд цього не зробить. Хай це залишається на совісті тих, хто не підтримує відставку, хай вони  це  пояснюють  виборцям і беруть на себе відповідальність за подальший розвал економіки нашої країни.  Я думаю, що в нас є такі депутати,  які  можуть сказати,  що вони підтримують таку політику цього уряду.

     Але я вношу іншу пропозицію...  У всіх країнах світу за таких умов уряд ставить питання про вотум довіри. Якщо він його отримує, то продовжує працювати.  Якщо вотуму довіри немає, то уряд повинен піти  у  відставку.  Уряд  сьогодні не має довіри з боку Верховної Ради  України.  Тому  я  просив  би  дати  доручення   підготувати законопроект  про  внесення  змін до Регламенту (якщо треба,  і до Конституції),  щоб у таких випадках ставилося питання  про  довіру уряду.  І тоді буде зрозуміло,  чи може уряд працювати,  чи ні. Це перше.

     Друге. Олександре  Миколайовичу!  Тиждень  тому   на   нараді фракцій  ми прийняли рішення,  що Верховна Рада ухвалить політичну заяву,  і ви як Голова Верховної Ради виступите з цією  заявою  на УТ-1,   на   центральних  каналах.  Я  хотів  би  дізнатися,  коли планується такий ваш виступ і коли ми почуємо цю заяву, яка була б виголошена від імені Верховної Ради України.

     І третє.  Хто  вчора  дивився УТ-1,  був здивований тим (мені телефонували навіть виборці щодо цієї інформації),  що нібито сама Верховна Рада не хоче,  щоб її роботу транслювали і вели репортажі з цього залу  каналами  телебачення  і  радіомовлення.  Олександре Миколайовичу!   Колись,   коли   ще   обговорювалося  питання  про припинення трансляції,  я говорив:  якщо ми зараз це  проморгаємо, ніхто  ніколи  нам  більше трансляції не включить.  Зараз почалася спекуляція навколо цього.

     Я хотів би,  щоб ми  дали  доручення  і  пояснили  людям,  що Верховна Рада не винна в тому,  що нам вимкнули трансляцію.  Треба розібратися,  хто і чому  дав  таку  брехливу  інформацію  на  всю Україну.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Голуб, Компартія. Будь ласка.

     ГОЛУБ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Председательствующий!  Дорогие  коллеги!  Фракция   поручила   мне выступить со следующим заявлением.

     Кампания по выборам Президента Украины вступает в новую фазу. Заканчивается сбор подписей претендентов  на  кандидатов  на  пост Президента  Украины,  начинается  агитационная работа в пользу уже зарегистрированных кандидатов.

     На вручении  удостоверения  кандидата  в  Президенты   Леонид Данилович   Кучма   заявил   о  необходимости  проведения  честной предвыборной борьбы. Насколько это честная предвыборная борьба, мы могли   убедиться   вчера,   посмотрев  последние  новости  о  Дне правительства, который проходил в Верховном Совете.

     Выражая протест   против   некомпетентного   и   извращенного освещения   позиции   фракции   коммунистов,  фракция  коммунистов заявляет о том, что мы выступали и будем последовательно выступать против  правительства,  которое  проводит  антинародную  политику, ведущую к уничтожению украинского народа  и  разрушению  экономики Украины.

     Кроме того,   последние  факты  свидетельствуют  о  том,  что правящие структуры,  используя праворадикальные националистические организации,    такие,    как    "Тризуб",   Конгресс   украинских националистов,  УНСО,  делают уже сегодня все возможное,  чтобы не допустить  встреч представителей Коммунистической партии Украины с избирателями западных областей Украины. Руководители предприятий и организаций  в  этих областях уже официально предупреждены,  что в случае  проведения  таких  встреч  на  их  территории  они   будут немедленно уволены.

     В том,  какая  политика  проводится,  смогли воочию убедиться народные депутаты  Украины  Симонов,  Мороз  Анатолий  Николаевич, Донченко,  Чичков,  которые  побывали  в Тернопольской области.  В Подволочиске и Монастыриске  Тернопольской  области  были  сорваны встречи  этих  народных  депутатов  с  избирателями.  Кроме  того, бездействие Службы безопасности Украины и МВД привело к тому,  что дело дошло почти до физических столкновений.

     Фракция Коммунистической   партии   Украины   заявляет,   что продолжающийся  террор  в  западных  областях   Украины   является следствием  провокационной  необандеровской  политики,  проводимой правящим режимом в этом регионе и по всей стране.  Начало ему было положено   снятием  памятников  Ленину,  установлением  памятников палачам и прислужникам фашистов - таким,  как Бандера  и  Стецько, переименованием   улиц   и   государственной   регистрацией  таких организаций, как КУН, "Тризуб", УНСО.

     Террор развязан  и  в  средствах  массовой   информации.   Не распространяются   газеты   левого   направления   "Коммунист"   и "Товарищ".  Тиражи их  изымаются  и  уничтожаются.  Осуществляется террор   против  руководителей  предприятий,  дающих  согласие  на проведение встреч с представителями левых сил.

     Мы требуем от Президента Украины выполнения своих обещаний, в частности  честного проведения выборов.  А Минюст и Генпрокуратура должны провести тщательное расследование и передать все  материалы в суд для того, чтобы такие правонационалистические экстремистские организации,  как КУН, "Тризуб" и "Тризуб Бандери", были запрещены на территории Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Червоній. Фракція Руху.

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Кабінет  Міністрів  України  своєю Постановою 840 від 19 травня 1999 року про внесення доповнення до Постанови Кабміну  від 27  січня  1997 року 65 ввів додатковий збір до Державного бюджету України в розмірі 2 відсотки митної вартості товарів на період з 1 липня до 31 грудня 1999 року.

     Постанову прийнято   буцімто  з  метою  вишукання  додаткових джерел для своєчасної виплати заробітної плати,  стипендій, пенсій та  інших  соціальних  виплат.  Виконання  цієї  постанови  матиме негативні наслідки перш за все для виробничого  сектора,  оскільки вона   спрямована   на   подальше   вимивання   оборотних   коштів підприємств,  виробництво яких  залежить  від  поставок  сировини, матеріалів та обладнання з інших країн, і призведе до подорожчання кінцевої продукції.

     Насправді справляння цього додаткового збору (яке лише штучно прив'язане  до  митного  збору)  спрямоване  на  покриття  витрат, пов'язаних із технічним оформленням імпортно-експортних  вантажів, а  не  на  виплату  заробітної плати,  стипендій,  пенсій та інших соціальних виплат, як стверджується в постанові.

     В умовах зниження ліквідності  оборотних  коштів,  наростання бартеризації,  взаємозаліків,  різкого  падіння  платоспроможності населення  справляння  цього  збору   поставить   товаровиробників України у ще більш складне фінансове становище.

     Законом України про систему оподаткування передбачається,  що встановлення   податків,   зборів,   обов'язкових   платежів,   що спрямовуються  до  Держбюджету,  належить  виключно до компетенції Верховної Ради України.  Разом з тим в  цьому  законі  (стаття  1) визначено,  що  податки і збори,  обов'язкові платежі,  справляння яких не передбачено цим законом,  сплаті не підлягають. Крім того, постановою  не  передбачається внесення відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік та до Закону  про систему  оподаткування.  Таким  чином,  Кабінет  Міністрів України перевищив свої повноваження і зробив спробу взяти на себе  функції Верховної Ради України.

     У зв'язку   з   викладеним  фракція  Народного  руху  України пропонує  Кабінету  Міністрів  України  терміново  переглянути   і скасувати   вищезазначену   постанову,   а   профільним  комітетам Верховної  Ради   України   -   дати   оцінку   правомочності   та проаналізувати  наслідки  для  економіки  України  виконання  цієї постанови,  вказавши  при  цьому  Кабінету  Міністрів  України  на необхідність  її  скасування  до прийняття Верховною Радою України відповідного рішення.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Марченко. З місця, одна хвилина.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Поскольку это заявление фракции (мы отвели это время  для  заявлений  фракции),  то  я  все-таки  хочу  напомнить депутатам (всем депутатам),  что за десять лет  своей  депутатской деятельности  я  ни  разу своим голосованием не поддержал нынешних реформ и Президента Леонида Кучму.  Не поддерживал я  также  и  ни одного Премьер-министра.

     В порядке  справки  также  хочу  сказать,  что наша фракция и Наталия Витренко ни разу не голосовали  за  продолжение  нынешнего курса  реформ  в парламенте ни прошлого,  ни нынешнего созывов.  Я также напомню,  что мы не голосовали  ни  за  Конституцию,  ни  за Конституционный   договор,   ни   за   доклад   Президента  "Путем радикальних экономических реформ",  ни за  программу  Марчука.  Мы каждый раз готовили свои предложения.

     Я обращаюсь  к коммунистам и социалистам.  В своих газетах вы искажаете   (намеренно   искажаете!)   позицию   нашей    фракции. Предупреждаю вас: если я еще раз увижу искажение, все будет подано в суд (Шум у залі).  Чтобы вы тогда  не  обижались.  В  суд  будет подано на каждую вашу газетенку. Всякая клевета будет пресечена!

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу уваги. Не потрібно висловлювати комусь  погрози,  тим  паче  народним  депутатам.  Розумієте,   це викликає в людей зворотну реакцію.  Той, хто це заявляє, просто не розуміє,  що він говорить.  Ну не можна так. Ви позавчора сказали, що у вас вистачить терпіння надіти комусь трибуну на голову. Я вам зробив зауваження.

     Сьогодні ви висловили інше. Один раз, другий... Якщо у вас це викликає   просто  сміх,  то  це  ваша  особиста  справа.  Але  не забувайте,  що ви - народний депутат України, а ви забуваєте. Я не думаю,  що ви сказали щось таке смішне. Воно викликає в людей лише подив.  Абсолютний подив. У нас у цьому залі є чемпіони світу, але вони  не  дозволяють собі використовувати свій спортивний хист для того, щоб зробити комусь зауваження, так як це робите ви.

     Мороз Олександр Олександрович вніс пропозицію  стосовно  двох проектів   законів:  про  комунальну  власність  та  про  державну власність. Він пропонує їх розглянути. Ми розглянемо ці пропозиції в  Секретаріаті  і  з  подачі  комітету  обов'язково  включимо  до розгляду.  Ми дамо відповідне доручення профільному комітету  щодо контролю.

     Депутат Ключковський  порушив  питання  про те,  що Президент сусідньої держави щось не те сказав на адресу Верховної Ради чи на адресу України. Думаю, що він говорить абсолютно те. Інша справа - хто як сприймає те,  що говорить президент сусідньої держави. Тому не треба ставити це під сумнів.  Я розумію ваші погляди. Але ніхто не втручається в наші внутрішні справи  -  і  ми  ні  до  кого  не втручаємося.

     А коли   в   цьому   залі   відбувалося   спільне   засідання представників парламентів  Росії,  України  та  Білорусії,  то  ми запрошували  всіх  узяти  в ньому участь і висловити думки з цього приводу.  Ми ж ніколи нікому не заважали це  зробити.  Треба  було брати   участь  і  висловлювати  свої  думки.  Безперечно,  що  ми порозумілися  б.  Від  Білорусії  були  тут  два  представники   - керівники верхньої і нижньої палат парламенту.  Вони,  безперечно, дали б усім відповідь.

     Депутат Марченко вніс пропозицію продовжити роботу парламенту до  1  серпня.  Шановні  колеги!  Та  ми  можемо  до  1 вересня її продовжувати,  але в нас є регламентний порядок,  до того ж  чітко визначено  Конституцією,  коли  розпочинається  весняна  і  осіння сесії. Чітко визначено!

     Я просив би, щоб ми просто продуктивно працювали у відведений час,  і цього буде достатньо,  щоб ми виконали програму.  Але якщо депутат Марченко  Володимир  Романович  настоює  на  цьому,  то  я поставлю  його  пропозицію на голосування.  Проте ми домовилися на засіданні Погоджувальної ради, що ту програму, яку ми визначили, - розглянути 50 невідкладних законодавчих актів, ми повинні виконати за ці два пленарних тижні.  Сюди слід додати 9 законопроектів, які пов'язані з розвитком вугільної промисловості.

     Ми вчора,  як і на попередньому тижні, вклалися в регламент і завершили розгляд запланованих питань. Думаю, так буде й сьогодні, і в наступні дні. Але пропозицію внесено, і я повинен поставити її на голосування.  Я лише нагадаю, що ми працюємо щоденно доти, поки не виконаємо програму, і така домовленість є.

     Було запропоновано  цю  пропозицію проголосувати в поіменному режимі.

     Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.

     "За" - 37.

     Рішення не прийнято. От вам і вся любов! (Оплески).

     Далі щодо заяви від фракції російською мовою.  Я обов'язково, шановні колеги,  з цим розберуся. Я думаю, що не може такого бути, і якщо така заява є,  то вона буде розповсюджена  серед  депутатів (Шум у залі).

     У звичайному режимі тепер проголосувати?  Ну,  я ж сказав: 37 голосів.  Будь ласка,  у звичайному  режимі  голосуємо  пропозицію продовжити сесію до 1 серпня.

     "За" - 40.

     Косаківський Леонід  Григорович  вніс декілька пропозицій.  Я просив би,  Леоніде Григоровичу... Ми вчора працювали абсолютно за Регламентом,  і щоб не виникало ніяких непорозумінь, я зачитаю, як чітко  це  виписано  в  Конституції:  "Прийняття  Верховною  Радою України   резолюції  недовіри  Кабінетові  Міністрів  України  має наслідком відставку  Кабінету  Міністрів  України".  Поняття  "про довіру" в Конституції немає.  Чітко виписано - "про недовіру".  Ми так і поставили на голосування.

     Щодо заяви  Голови  Верховної   Ради.   Заяву   ми   з   вами проголосували,  заяву  буде  надруковано  в  нашій  газеті  "Голос України". Ми звернулися до інших газет з проханням надрукувати її. З  профільним  комітетом  ми  домовилися,  щоб  я  не  виступав по телебаченню і не збурював суспільство,  тобто не відповідав на  ті недоречності,  які  висловлюються  на адресу Верховної Ради.  Слід розуміти,  що не можна всю вину покладати  на  законодавчу  владу, говорити,  що  хтось заважає протягом п'яти років добитися,  щоб у державі був спокій і  щоб  держава  економічно  міцніла.  Це  мені незрозуміло, як і кожному з вас.

     Щодо того,  що  засідання Верховної Ради не транслюються.  Ми робимо все  для  того,  щоб  з  1  вересня  і  радіотрансляція,  і телепередачі проводилися так, як це потрібно.

     Вчора розповідали (і я чув, і ви по телебаченню дивилися), як дуже хотіли нашу роботу транслювати.  Але я не  пам'ятаю,  щоб  до Голови  Верховної  Ради  чи  до  його заступників хтось звернувся, скажімо голова Держтелерадіокомітету,  щоб  отримати  таке  право. Навпаки,  це  робили  ми.  Але я не хочу принижувати Верховну Раду перед тими, хто робить антиконституційні, антидержавні вчинки щодо вищого  законодавчого  органу.  І виняток якийсь робити я не хочу. Думаю,  і ви б на моєму місці цього не зробили. Ми зробимо так, як належить   вищому   законодавчому   органу.   Я  сказав  якось  на прес-конференції,  що ті,  хто це робить,  понесуть заслужену кару згідно з нашим законодавством.

     Депутат Голуб  порушив  питання про заходи,  до яких сьогодні вдаються наші силові структури,  щодо підготовки  до  зустрічей  з виборцями  кандидатів  у  Президенти  від лівого блоку.  Я повинен сказати,  що в мене були  вчора  представники  Івано-Франківської, Тернопільської,  Львівської  областей  і  розповідали,  що там уже ходять в уніформі ті формування,  які не передбачені Конституцією. Вони мають перепустки в обласні адміністрації,  мають вказівки, як поводити себе при зустрічах.  Я думаю,  що  ми  з  вами  проведемо роботу, яку повинен провести вищий законодавчий орган, із силовими структурами,  які повинні забезпечити абсолютну недоторканність не лише  тих представників Верховної Ради,  які будуть балотуватися у Президенти,  а й узагалі кожного громадянина, який буде кандидатом у Президенти.  І вони будуть нести персональну відповідальність за такі дії на місцях.

     Більше того,  я думаю,  ми домовимося,  що коли  кандидати  у Президенти  будуть виїжджати в якийсь регіон,  заступники міністра внутрішніх справ і голови СБУ повинні будуть супроводжувати  їх  і забезпечувати їх недоторканність силами своїх служб.  Я думаю,  що за цим  буде  наглядати  Генеральна  прокуратура.  А  вони  вміють контролювати.

     Щодо заяви народного депутата Червонія...  Ми дамо відповідне доручення Кабінету Міністрів.

     Шановні колеги!  У нас  залишилося  півтора  тижня  пленарної роботи.   Я   просив   би,   щоб   відвідування  цього  залу  було стопроцентним і щоб ми активно працювали.  Сьогодні  нам  потрібно розглянути 24 законопроекти, і ми їх розглянемо й приймемо. З яким формулюванням,  то вже інша справа, але усі 24 ми сьогодні повинні розглянути.

     Нам потрібно зараз проголосувати звернення народних депутатів України до Генерального секретаря ООН,  парламентаріїв  Європи  та членів   Європарламенту  щодо  недопущення  розправи  над  лідером курдського  народу   Абдуллою   Оджаланом.   Нам   потрібно   лише проголосувати,  учора  ми цю пропозицію розглянули,  і я просив би підтримати її.  Будь ласка,  голосуємо.  Ця заява доопрацьована, з тими зауваженнями, які вносились представниками фракцій.

     "За" - 193.

     Я прошу, проголосуйте, будь ласка. Голосуємо.

     "За" - 216.

     Депутати Гуцол   і   Павловський   не   встигли.   Голосуємо, голосуємо!

     "За" - 220.

     Будь ласка,  одну хвилиночку.  Я  прошу:  Богдане  Бойко,  не потрібно цих викриків, я вам надам слово.

     Слово депутату  Асадчеву,  а  потім  -  Володимиру Романовичу Марченку. Будь ласка.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Я  вважаю,  що  те,  що ми зараз робимо,  це - ганьба,  тому що сам Оджалан зізнався на суді, що він є злочинцем. Він  -  терорист!  І  питання  тільки в тому,  чи засудити його до смертної кари, чи до довічного ув'язнення. Ніхто у світі і він сам навіть  не  говорить  про  те,  що він не є злочинцем.  Він сам це визнав.  Чого ж ми тут  злочинців  вигороджуємо?  Це  ганебно  для Верховної Ради.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон на трибуні.

     МАРЧЕНКО В.Р.   Уважаемые  депутаты!  Я  прошу  вас  обратить внимание на проект постановления,  который вам роздали.  Мы учли в нем  практически  все  предложения  Народного  руха Украины...  Ну подождите!  Надо же быть корректным,  депутат  Удовенко!  Не  ваша фракция?  Хорошо,  значит, не ваша фракция. Я просто хочу сказать, что депутат Удовенко внес конкретные предложения,  и мы  их  учли. Вчера Александр Емец внес предложения, и мы изяли эти предложения из проекта постановления.

     Я просто хочу  сказать,  что  наш  Уполномоченный  по  правам человека высказала беспокойство по поводу судьбы Абдуллы Оджалана. Обеспокоен весь мир.  Итальянский парламент  готовит  обращение  с призывом прекратить всякие отношения с Турцией.  И мы обращаемся к мировому сообществу,  выступая за то,  чтобы  вынесенный  смертный приговор  не  был приведен в исполнение,  чтобы это дело передали, как и курдскую проблему, на рассмотрение международного суда.

     Я также хочу напомнить, особенно депутату Асадчеву, что живой речи Абдуллы Оджалана мы не слышали.  Его держат в кубе, и то, что он говорит,  транслируют.  Я также напомню,  как его арестовали: в Кении,  в  греческом  посольстве,  нарушая все процедуры.  Я также напомню,  что ему не давали возможности привлечь адвокатов по  его заявлению, а навязывали адвокатов только из Турции.

     Но все  эти вопросы я полностью снимаю.  Наше постановление - это выражение совершенно мягкой позиции Верховного Совета, который тем  не менее просит мировое сообщество обратить внимание только в порядке контроля на соблюдение норм прав  человека  и  отправление справедливого    правосудия.    Это    же    соответствует    всем демократическим принципам защиты прав человека.

     Поэтому я прошу,  проголосуйте,  пожалуйста,  и мы по меньшей мере  предупредим массу неприятностей,  которые могут возникнуть в мире.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Джемілєв.

     ДЖЕМІЛЄВ М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народный рух Украины.  Уважаемые депутаты!  Принимая какой-либо документ по делу Абдуллы Оджалана,  необходимо помнить, что речь идет о лидере курдской  марксистско-ленинской  организации,  которая  добивается своих   политических   целей   преимущественно   террористическими методами,  то  есть  теми методами,  которые решительно осуждаются мировым сообществом.

     В приговоре по делу Оджалана,  который состоит из  нескольких сотен страниц, приводится длинный перечень конкретных преступлений Оджалана и его сообщников,  в том числе убийство более пяти  тысяч мирных граждан,  детей; взрывы больниц, поликлиник, школ, гостиниц и других гражданских обектов;  посягательство на  территориальную целостность страны; широкомасштабный наркобизнес. Судебный процесс над  Оджаланом  был  открытым,  с  участием  многих  международных наблюдателей,   представителей  прессы.  Во  всяком  случае,  этот процесс  ни  в  коей  мере  не  напоминал  советские  политические процессы над противниками коммунистического режима.

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Депутат Ємець.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Реформи-конгрес". Шановні колеги!  Я тут хотів би трошки не  погодитися  із  деякими промовцями.

     Справа в тому, що ми ж не закликаємо звільнити Оджалана з-під варти,  чи звільнити від покарання, наш заклик спрямований лише на невиконання смертної кари.  Учора ми підтримали подібну заяву, і я думаю,  ми маємо і сьогодні її підтримати. Я сподіваюся, що колеги з інших фракцій,  незалежно від їхньої ідеологічної спрямованості, будуть  такі  ж  послідовні,  коли  ми  будемо  розглядати  проект Кримінального  кодексу.  Україна  як  член  Ради  Європи прийде до скасування смертної кари і в  Україні.  Звичайно,  подібних  людей треба тримати, можливо, все життя десь у тюрмі. Але хай це вирішує суд.  Якщо суд прийняв  таке  рішення,  хай  сидять,  на  люди  їх випускати  не  можна,  незалежно  від того,  якої вони ідеології - ліворадикальної чи праворадикальної.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Гмиря.

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область).  Уважаемые  коллеги!  Меня  несколько  удивило заявление  господина Асадчева о том,  что обвиняемый сам сознался. "Обвинение - это царица  доказательств"  -  кажется,  так  говорил Вышинский.  То  есть  признание  -  царица  доказательств.  Вы же, кажется, немного не ту теорию проповедуете. Это первое.

     Второе. Меня удивляет, что здесь ссылаются на марксистов. Как я  понимаю,  на скамьях Руха сидит большая часть бывших в недавнем прошлом марксистов.  Или,  по крайней мере,  те,  которые себя так называли.

     Уважаемые коллеги! В данном случае речь идет об очень простой вещи.  Если мы не примем такое  решение,  создастся  угроза  жизни людей,  в  том  числе людей в Украине.  Не будем об этом забывать. Давайте,  господа,  подумаем о своих  гражданах  и  защитим  их  и курдов,  которые  будут  жертвовать  своими  дорогими  для каждого человека жизнями в случае, если их лидер будет казнен.

     ГОЛОВА. Спасибі. Я прошу підтримати звернення. Голосуємо.

     "За" - 231.

     Спасибі. Прийнято.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень  до  Закону  України  про  збір  на обов'язкове державне пенсійне страхування. Доповідає Зайчук Борис Олександрович, голова правління Пенсійного фонду. Прошу уваги. П'ять хвилин. Будь ласка.

     ЗАЙЧУК Б.О.,   голова  правління  Пенсійного  фонду  України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд  вдруге  пропонується  проект  Закону України про внесення змін і доповнень  до  Закону  про  збір  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування.

     Потреба прийняття  зазначеного закону викликана дуже складною ситуацією з виплатою пенсій.  Ви знаєте,  що незважаючи  на  вжиті заходи,  заборгованість  ще  залишається  надто великою.  Є багато причин.  Це,  зокрема,  і затримка  виплати  заробітної  плати,  і списання  заборгованості,  і реструктуризація.  Дозвольте звернути вашу увагу на те, що тільки за 1998- 1999 роки реструктуризовано і списано  пені  з  платежів до бюджету Пенсійного фонду на суму 3,4 мільярда гривень.  Йдеться про агропромисловий комплекс,  вугільну промисловість. Звичайно, ці кошти не надходять.

     Ви пам'ятаєте,  що були доручення і парламентських слухань, і Комітету у справах пенсіонерів, щоб віднайти додаткові надходження до бюджету Пенсійного фонду.  У жовтні минулого року Верховна Рада підтримала одне з  таких  додаткових  надходжень  -  запровадження сплати  збору  на  обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  з операцій відчуження легкових автомобілів,  купівлі-продажу валюти, продажу  ювелірних виробів - і прийняла відповідний закон.  Можемо сказати, що внаслідок цього з початку дії даного закону до бюджету Пенсійного фонду надійшло майже 400 мільйонів гривень.

     Враховуючи позитивні  зрушення і з метою подальшого погашення заборгованості пропонується як тимчасовий  надзвичайний  захід  до повного  погашення  заборгованості  із  виплати пенсій - розширити базу для нарахування обов'язкових платежів до Пенсійного  фонду  і внести  зміни  до Закону про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, якими передбачити таке.

     Перше. Сплату  юридичними  та  фізичними  особами  збору   на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  з  операцій  купівлі нерухомості в розмірі 1 відсотка вартості придбаної нерухомості.

     Друге. Сплату  збору   на   обов'язкове   державне   пенсійне страхування   операторами   стільникового   зв'язку  в  розмірі  6 відсотків вартості наданих послуг.

     Третє. Сплату  збору   на   обов'язкове   державне   пенсійне страхування  в  розмірі  5  відсотків  від  вартості  вироблених в Україні або імпортованих тютюнових виробів.

     Четверте. Зарахування до бюджету фонду  сум  адміністративних штрафів, які накладаються органами Пенсійного фонду.

     І останнє. Запровадження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне  страхування  підприємствами  та   організаціями,   котрі займаються  господарською  діяльністю,  мають працівників,  але не здійснюють нарахування і виплату заробітної плати.

     За нашими прогнозами  і  розрахунками,  це  дасть  додаткових надходжень   майже  400  мільйонів  на  рік.  Слід  зазначити,  що додаткові надходження  будуть  забезпечуватися  за  рахунок  осіб, котрі мають змогу придбати і коштовні товари,  і послуги,  що не є предметом першої потреби.

     Вам відомо,  вищенаведені пропозиції  стосовно  запровадження додаткових  ставок  вже розглядалися на засіданнях Верховної Ради. Ми врахували зауваження,  внесені головою  підкомітету  Терьохіним Сергієм Анатолійовичем.

     Шановні народні депутати! Прошу розглянути даний законопроект і прийняти його в першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі, Борисе Олександровичу. Є запитання до Бориса Олександровича? Немає. Сідайте, будь ласка. Вибачте, є.

     Депутат Полюхович. За ним - депутат Гуцол.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Шановний доповідачу!  Річ у тім,  що є одна   неув'язка   в  цьому  законопроекті.  Адже  Пенсійний  фонд формується зі  сплати  відсотків  заробітної  плати,  так?  А  тут пропонується  практично  новий  митний  збір.  Як  же це воно буде виглядати в нашому чинному законодавстві? І щойно ви сказали фразу про  те,  що це тимчасове явище до повної виплати заборгованості з пенсій.

     Я маю дуже великий сумнів,  що пенсіонери мого округу, які не отримують  пенсій  за  шість місяців минулого року і чотири місяці нинішнього року, і з цих зборів матимуть пенсію. А на підприємства знову ж таки будуть додаткові навантаження, додаткові збори.

     Дякую.

     ЗАЙЧУК Б.О.  Дякую. Дія даного указу, якщо ви звернули увагу, розрахована до 2001 року.

     Щодо заборгованості за минулий рік,  то  вона  значно  менша. Очевидно,  ви давно спілкувалися з виборцями. Я відповідаю за свої слова, - заборгованість значно менша.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Гуцол. Будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Олександре  Миколайовичу.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія України. Шановний Борисе Олександровичу! Скажіть, будь ласка, якщо парламент  прийме  дані  зміни  до  Закону про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування,  чи дасть це реальну, суттєву змогу погасити заборгованість із виплати пенсій?

     Дякую за увагу.

     ЗАЙЧУК Б.О.  У народі кажуть: нам і копійка дорога. Навіть ці незначні надходження дадуть змогу погасити заборгованість.  Я  вже наводив  приклад.  Ви  пам'ятаєте,  скільки  ми  дискутували  щодо попередніх  нетрадиційних  зборів  до  Пенсійного  фонду:  залишок валюти,  позакриваються обмінні пункти... Нічого ж не закрилося, а все-таки кошти надходять. Це стосується насамперед багатших людей, котрі  мають  змогу  і обмінювати валюту,  і купувати машини тощо. Переважно таких.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Мазур.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо.   Борис   Александрович!   Наша   фракция поддерживает  предложения,  о  которых  вы сказали,  но у нас есть такое дополнение:  отчислять в  Пенсионный  фонд  5  процентов  от доходов   всех   госслужащих,   чиновников   Кабинета   Министров, государственных администраций,  депутатов  Верховного  Совета  для погашения задолженности по пенсиям. Ваше отношение?

     ЗАЙЧУК Б.О.  Дякую. Запитання досить цікаве. Можу сказати, що передбачається   внесення   пропозицій   стосовно    диференціації відрахувань,  зокрема  й  державних  службовців,  котрі матимуть у майбутньому великі пенсії, тобто збільшення відрахувань відповідно до їхнього заробітку.  Нині ми сплачуємо від 1 до 1,5 відсотка.  А буде збільшено залежно від того, яка в кого пенсія. Передбачається внесення  такого  законопроекту  Міністерством праці та соціальної політики.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Лавринович. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань правової реформи (виборчий округ 121, Львівська область). У мене до вас,  якщо дозволите,  два дуже коротких запитання.  Указ, відповідно до якого внесено законопроект, котрий ви представляєте, містить  пояснення,  що  він  виданий  з  огляду   на   "Перехідні положення"   Конституції,  які  передбачали  право  глави  держави врегульовувати не врегульовані законом норми з питань економічного реформування. Дозвольте вас запитати: які саме норми в цьому указі стосуються економічного реформування?  І які з  цих  норм,  що  ви пропонуєте, не врегульовані чинним законодавством?

     ЗАЙЧУК Б.О.  Справа  в тому,  що вийшла невеличка колізія.  У Верховній Раді є проект закону з цього питання,  поданий Кабінетом Міністрів, і якраз надійшов ще й указ Президента.

     Мається на   увазі  одна  з  форм  додаткових  надходжень  до Пенсійного фонду.  Я знаю суто юридичний бік  і  бачу  вашу  мудру посмішку.  Але це всетаки шлях додаткових надходжень до Пенсійного фонду.

     ГОЛОВА. Спасибі, Борисе Олександровичу. Сідайте.

     Слово має  співдоповідач  Борщевський  Віктор   Валентинович, секретар Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  Комуністичної партії України.  Шановний головуючий!  Шановні  народні  депутати! Запропонований  на  ваш розгляд проект Закону України про внесення змін і  доповнень  до  Закону  України  про  збір  на  обов'язкове державне пенсійне страхування, поданий Кабінетом Міністрів України на виконання постанови Верховної Ради  від  23  березня,  ретельно опрацьований   Комітетом   у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів за участю представників Кабінету  Міністрів,  Пенсійного фонду,  Міністерства  праці  та соціальної політики,  Міністерства фінансів і Міністерства економіки.

     Під час обговорення  висловлено  багато  критичних  зауважень щодо змісту даного законопроекту.  Так, зокрема, на нашу думку, не можна погодитися  з  тим,  щоб  збір  до  Пенсійного  фонду,  який сплачуватиметься   з   вартості   послуг   стільникового  зв'язку, зараховувався  на  погашення  заборгованості   Держбюджету   перед фондом, оскільки за рахунок додаткових ставок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування  має  погашатися  заборгованість  із виплати пенсій, а не дефіцит бюджету.

     Слід також   чіткіше   визначити   коло   осіб,  котрі  мають сплачувати  збір  до   Пенсійного   фонду   з   операцій   купівлі нерухомості.  З нашої точки зору,  недоцільно стягувати цей збір з осіб, які перебували в черзі на отримання житла і за рахунок своїх трудових заощаджень або кредитів,  одержаних під відсотки,  вперше купують квартиру. Зокрема це стосується молодих сімей.

     Проте комітет вважає,  що зазначені  зауваження  можуть  бути враховані  під  час  розгляду законопроекту до другого читання,  а законопроект  треба  схвалити  в  першому  читанні.  Для  цього  є декілька причин.

     Перша і   головна   -   потреба   якомога   швидше   погасити заборгованість із виплати пенсій.  На сьогодні в  деяких  областях тисячі  пенсіонерів  очікують  погашення  заборгованості з виплати пенсій,  а реальних джерел  погашення  немає.  Водночас  прийняття запропонованого на ваш розгляд законопроекту дасть змогу додатково залучити до Пенсійного  фонду,  тобто  погасити  заборгованість  з виплати пенсій,  майже на 400 мільйонів гривень на рік, а це п'ята частина всієї заборгованості з виплати пенсій,  що нині  становить близько 2 мільярдів гривень.

     До речі,  за рахунок запровадження додаткових ставок збору до Пенсійного фонду з продажу  ювелірних  виробів,  золота,  легкових автомобілів,  операцій  купівлі-продажу  валюти з жовтня 1998 року вже вдалося погасити  заборгованість  із  виплати  пенсій  на  300 мільйонів гривень.

     Звичайно, прийняття запропонованого законопроекту призведе до деякого підвищення цін на  тютюнові  вироби,  тарифів  на  послуги зв'язку.  Але таке підвищення буде не дуже значним і,  погодьтеся, стосуватиметься  товарів  і  послуг,  що  не  є  предметом  першої необхідності.

     Як ви знаєте, Президентом України 28 червня  цього  року   відповідно   до   "Перехідних   положень" Конституції   України   видано  Указ  про  додаткові  заходи  щодо погашення  заборгованості  з  виплати  пенсій,   який   передбачає запровадження   тих   самих   додаткових   ставок   збору,   що  і запропонований на ваш розгляд законопроект.  Отже,  якщо  Верховна Рада  не  прийме  закон з цього питання,  згаданий указ Президента набере чинності.

     Враховуючи викладене,   Комітет   у   справах    пенсіонерів, ветеранів  та інвалідів пропонує схвалити в першому читанні проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про збір на обов'язкове   державне  пенсійне  страхування,  поданий  Кабінетом Міністрів України,  і доручити уряду доопрацювати  його  разом  із відповідними  комітетами  Верховної Ради з урахуванням висловлених зауважень та  подати  за  встановленим  порядком  для  розгляду  в другому читанні.

     От себя хочу добавить.  На заседаниях Комитета мы,  повторяю, очень  тщательно   рассматривали   вопросы   реальных   источников пополнения    Пенсионного    фонда.    Да,    этот    законопроект предусматривает  неординарные,  несвойственные  Пенсионному  фонду пополнения.  Но  сейчас  ситуация  такова,  что  в ближайшее время погасить задолженность по пенсиям не будет возможности.  Мы в этом зале  иногда  принимаем законы,  которые,  может быть,  не во всем четко  соответствуют  действующему   законодательству,   но   этот законодательный акт необходим для наших пенсионеров. Поэтому прошу поддержать  его  в  первом  чтении,  а  все  предложения,  которые поступят  от  депутатов,  учтем.  Но  нужно  тщательно  посмотреть конкретные предложения для того,  чтобы он всетаки был действенным и не ухудшил положение пенсионеров нашей страны.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.  До  Віктора  Валентиновича  будуть запитання? Запишіться,  будь ласка.  П'ять  хвилин  на  запитання.  Висвітіть список.

     Депутат Асадчев. Будь ласка. За ним - депутат Гусак.

     АСАДЧЕВ В.М.   Шановний   доповідачу!  У  мене  до  вас  таке запитання.  Кожне  страхування   обов'язково   передбачає   видачу страхового   поліса.   Скажіть,   будь  ласка,  чи  видаватимуться пенсіонерам страхові поліси через введення цих додаткових  виплат, і коли вони надходитимуть до Пенсійного фонду?

     Дякую.

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.   Вопрос   в   том,   что  страховые  полисы предполагают накопительную систему. Пока что накопительная система в  пенсионном  обеспечении не принята,  хотя по этому вопросу идут большие дискуссии. Но главное препятствие в том, что накопительная система  хороша  на бумаге.  А кто будет гарантировать эти вклады, если даже государство не может их  гарантировать,  то  есть  может получиться очередной траст.

     ГОЛОВА. Депутат Гусак. За ним - депутат Баулін.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Шановний  Вікторе  Валентиновичу!  Мені  не  зовсім зрозуміла ваша позиція.  У розданому проекті постанови Верховної Ради  Комітет  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  прийняв  рішення відхилити запропонований законопроект.  Тепер ви кажете,  що  його треба підтримати в першому читанні. То яка ж позиція комітету?

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.  И в первый,  и во второй раз комитет принял решение поддержать и принять законопроект в первом  чтении.  Я  не знаю,  о  каких  документах...  Но  Комитет  по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов принял решение предложить Верховному  Совету принять  законопроект  в  первом  чтении.  Ми  відхиляємо указ,  а приймаємо проект закону.

     ГОЛОВА. Депутат Баулін.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Уважаемый Виктор Валентинович! Безусловно, законопроект, который вы сейчас представляли,  нужно поддержать в первом чтении. И в то же время, мне кажется, что наше научноэкспертное управление право  в  том,  что  к налогу (а по сути дела - это введение новой системы   налогов)   с   недвижимости   нужно   подходить    более дифференцированно.  На  мой  взгляд,  можно  было бы освободить от этого налога жителей сельской местности,  владельцев однокомнатных квартир небольшой площади и так далее. Как вы к этому относитесь?

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.  Данный  вопрос рассматривался на заседаниях комитета,  и я уже докладывал,  что и по этой  проблеме  возникали вопросы.   Да,  нужно  при  подготовке  ко  второму  чтению  более дифференцированно расписать,  допустим, кто впервые покупает или в зависимости от куплипродажи определенных обектов. Это обязательно нужно учесть во втором чтении.

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. Будь ласка.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Шановний доповідачу! Дозвольте вас запитати про таке.  Чи вірите ви, що коли Верховна Рада ухвалить цей закон, то будуть певні результати?  Адже все залежить від  бажання  уряду керуватися   у   своїй  діяльності  економічними  методами,  а  не адміністративними.

     Учора, після того як не відбулася відставка, але уряд отримав недовіру з боку Верховної Ради,  Прем'єр-міністр не знайшов нічого кращого,  ніж сказати,  що він  із  завтрашнього  дня  (тобто  від сьогодні) знову починає застосовувати методи, які застосовував рік тому -  навчання  з  цивільної  оборони,  закриття  в  приміщенні, вибивання  боргів  -  хоч останній рік засвідчив,  що це нічого не дає.

     Чи може щось дати цей закон, який ми приймемо, в умовах, коли Кабінет Міністрів сповідує унтерпришибеєвську психологію?

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.  С  этой  трибуны  уже  сообщалось,  что  мы приняли  аналогичный  закон  (о  сборах  в   Пенсионный   фонд   с купли-продажи   валюты,   золота,  автомобилей),  который  вызывал определенные сомнения,  но какое-то облегчение  Пенсионному  фонду это дало.

     Я все-таки   считаю,  что  в  обычной  ситуации  наш  комитет предлагал бы отклонить данный закон.  Но это в  обычной  ситуации. Сейчас же для пенсионеров ситуация необычная. Поэтому и приходится идти на принятие таких необычных законов.  И я еще раз  просил  бы поддержать законопроект, внесенный Кабинетом Министров.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь  ласка.  Депутат Терьохін не наполягає?

     Шановні колеги!  Якщо є  за  що  купити  іномарку,  є  за  що розмовляти телефоном із залу Верховної Ради,  то є,  мабуть, за що заплатити до Пенсійного фонду.

     Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).   Дякую.   Шановні   народні   депутати!   Шановний головуючий!  Нагадую,  що  це  -  закон з питань податків,  і тому Комітет з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  мав  би  і доповідати його.

     Президент України  надіслав  на розгляд Верховної Ради проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про збір  на обов'язкове державне пенсійне страхування з посиланням на пункт 4 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України.

     З юридичної  точки  зору  Президент  України  перевищив  свої повноваження,  видавши  указ  з питань,  які повністю врегульовані законами України.  Зазначеним  поданням  Президент  порушив  норми пункту  1  статті  92,  пункту  4 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції,  закону,  який ми прийняли шляхом подолання вето, про механізм встановлення ставок податків,  зборів, інших обов'язкових платежів,  норми законів про акцизний збір,  про внесення змін  до Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито,  а також про систему оподаткування.  Отже,  з юридичної точки зору  ми  вже  не можемо приймати законопроект, поданий Президентом України.

     Стосовно економічної  точки зору.  Комітет вважає,  що він не може бути прийнятий з  таких  причин.  Верховна  Рада  України  за наполяганням  уряду  п'ять  разів  протягом  останніх  12  місяців вносила  на  обговорення  питання  доцільності  підвищення  ставок акцизного   збору   на  тютюнові  вироби.  Одначе  досвід  падіння бюджетних доходів 1998 року (всі це пам'ятають) та аналіз ситуації на  ринку тютюнової продукції дають підстави зробити висновок,  що до законодавчого визначення нових правил  адміністрування  акцизів та  визначення  податкових  баз  будь-які  спроби підвищити ставки акцизних зборів або інших подібних  платежів  призводять  лише  до збільшення  тіньового  сектора  економіки,  обсягів контрабанди та навмисного заниження роздрібних цін.

     Ви знаєте,  що  нині  понад  60  відсотків  обігу   тютюнової продукції в тіні.  І це тільки тому, що податкова адміністрація не знає,  як  адмініструвати  збирання  акцизів.   Тут   пропонується встановити  ще  більші  ставки.  Саме тому економічно сумнівними є доходи до Пенсійного фонду, заплановані із цього джерела. Це знову буде обіцянка пенсіонерам без збирання реальних грошей.

     У травні  1999  року  Верховна  Рада України шляхом подолання вето Президента прийняла закон,  що уніфікував  розмір  державного мита за відчуження нерухомості в розмірі 1 відсотка її контрактної вартості.  Народні депутати,  нагадую,  були впевнені,  що під час застосування  поміркованого податку громадяни будуть зацікавлені в декларуванні справжньої ціни нерухомості, що приведе до збільшення місцевих бюджетів.

     Одначе, не  очікуючи  навіть  кінця  першого звітного періоду після нашого рішення,  Президент України подав законопроект,  який збільшує зазначений податок вдвоє.

     Досвід застосування  великих  мит засвідчив про їх економічну недоцільність як для платників,  так і  для  бюджету.  Розрахунки, подані   в  обгрунтуванні  законопроекту,  не  враховують  реакцію продавців  нерухомості,  які  намагатимуться  знову  зменшити   її реальну вартість.

     Державне мито, а також подібні податки, зокрема запропоновані законопроектом,  запроваджуються  лише   тоді,   коли   не   можна підрахувати   реальні   доходи  або  збитки  продавця.  Саме  тому поширення запропонованого одновідсоткового  податку  на  юридичних осіб  економічно беззмістовне і призведе лише до переоподаткування належних платників і заниження  контрактної  вартості  неналежними платниками, довести яке буде практично неможливо.

     Я ще  раз  повторюю,  шановні  депутати,  тут  не йдеться про збільшення податку з громадян,  які продають квартири. Йдеться про введення   податку   на   підприємства,  що  продають  верстати  й обладнання,  тобто  свою   нерухомість.   На   практиці   подвійне збільшення   мита  знову  призведе  до  нестабільності  податкових очікувань продавців і  збільшить  рівень  тіньового  обігу.  Це  з одного боку.

     З другого боку, юридичні особи (платники податку на прибуток) знову отримають оборотний податок,  не пов'язаний  з  результатами їхньої господарської діяльності, з яким ми боремося тут щоденно.

     Запропонований податок    є   податком   проти   фондомістких підприємств,  котрі мають велику нерухомість,  а  також  тих,  хто прийняв  рішення  про  власну реструктуризацію.  Більше того,  цей податок у тому вигляді,  який є і в урядовому, і в президентському проектах, накладатиметься і на відчуження об'єктів соцсфери, котрі передаються з балансів підприємств на баланси місцевих рад.

     Стосовно пропозиції зі стільниковим зв'язком.  Ви  знаєте,  я подав  до  Верховної  Ради  комплексний  законопроект про введення ренти на стільниковий зв'язок.  Але як  зреагував  на  це  Кабінет Міністрів?  Він  у  10  разів,  як  ви  знаєте,  збільшив плату за користування радіочастотами  і  тим  самим  поставив  під  великий сумнів  програму  телефонізації  селищ  і сіл.  Ви знаєте,  що всі оператори  мали  відраховувати  кошти  в  спеціальний   фонд   для телефонізації  селищ  і  сіл,  в  яких немає мобільників,  але для нормальних мереж.  Тепер у них просто немає грошей,  і тому навряд чи ця програма буде виконана.

     Тому Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності пропонує відхилити президентський законопроект.

     Стосовно проекту  Кабінету  Міністрів.   Ми   розглядали   на засіданні  комітету і це питання.  І його теж не підтримуємо.  Але спочатку те,  що маємо зробити,  - відхилити законопроект, поданий Президентом  з  порушенням  Конституції.  А  потім  визначитися  з пропозицією  Комітету  у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та інвалідів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Сергія  Анатолійовича?  Запишіться. П'ять хвилин. Висвітіть.

     Депутат Стрижко. За ним - депутат Черненко.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Сергей  Анатольевич!  Я  буду поддерживать предложение Комитета по делам  пенсионеров,  ветеранов  и  инвалидов,  но  меня  несколько беспокоит  тенденция.  Да,  можно ожидать поступлений в Пенсионный фонд до уровня нескольких сотен миллионов гривень,  но,  вероятно, стоит  высказать  и  опасения.  Мы,  предпринимая  подобные  меры, покрываем   неэффективную   экономическую   политику,   проводимую Кабинетом  Министров.  Если  тенденция будет нарастать,  то черная дыра,  которую создает правительство, будет все чернее и глубже, а наши усилия в конце концов исчерпаются.  Не кажется ли вам,  что в общем-то есть пределы такой политики и что нам не стоит  надеяться только  на  данный  источник поступлений,  а следует предпринимать усилия  по  нажиму  на  Кабинет  Министров   с   целью   изменения экономической политики?

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Дуже слушне запитання.  Я можу сказати про реакцію країни на цей законопроект,  якщо він буде  прийнятий. Ми,  між іншим,  маємо абсолютно тотожні підходи до законопроекту, поданого Президентом:  і Комітет у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів,  і наш пропонують відхилити його. Стосовно урядового будемо визначатися - приймати його в першому читанні чи ні.

     Отже, країна  на  цей  законопроект  відреагує  роздратовано. Пенсійний  фонд  від таких маленьких квазіподаткових надходжень не поліпшить свою ситуацію. Ще в 1996 році ми говорили про комплексне реформування Пенсійного фонду. Нагадаю (і пан Зайчук не дасть мені збрехати), що ми пропонували фіскалізацію 5 відсотків прибуткового податку  під  час стрибка з другого відрізка на вищий відрізок,  з якого сплачується тепер 40 відсотків  оподаткування,  -  тобто  на великі   доходи.  Ми  пропонували  введення  так  званого  податку солідарності з  сьогоднішніми  пенсіонерами  і  зробити  це  через швидку персоніфікацію пенсійних рахунків, аби ввести мотивацію для роботодавців чесно  нараховувати  внески  до  Пенсійного  фонду  і ввести  конфлікт  між  працюючим  і  працедавцем.  Адже сьогодні і працюючий,  і працедавець хочуть приховати такі  відрахування  від Пенсійного   фонду.  При  персоніфікації  виходить,  що  працюючий зацікавлений, щоб наймодавець більше поклав на його рахунок, бо це його  гроші,  які  використовуватимуться  на пенсії.  Він знатиме, скільки їх.

     Проте нічого не було зроблено. Натомість нам пропонуються вже вкотре   знову   маленькі  несуттєві  податки,  які  не  поліпшать фінансового  стану  Пенсійного  фонду.  До  речі,  ми  пропонували змінити   структуру  управління  залишками  пенсійного  фонду  (ви знаєте,  де вони сьогодні, і зовсім невідомо, як використовуються, для  яких  цілей).  Ми  прийняли  податок  на  операції з валютою, налаштували   проти   Верховної   Ради   всіх,   хто    займається валютно-обмінними   операціями.  Для  міняйла  це  несуттєво,  але суттєво для загалу.  Ми зараз приймемо законопроект про податок на нерухомість  і  налаштуємо  проти  всі  юридичні та фізичні особи. Тобто доходи для держави непорівнянні з  реакцією  суспільства  на наші пропозиції.

     Тому я з вами погоджуюся, що це проблема Кабінету Міністрів.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька   область).   Уважаемый  Сергей Анатольевич!  В принципе,  с  вами  можно  согласиться.  Но  мы  в несколько разных весовых категориях. Вы представляете округ города Киева, где пенсия более-менее приличная и нормально выплачивается. А что делать нам, которые по пятьшесть месяцев ее не получают?

     Мы проголосуем  за  то,  что  предложили  комитет  и  Кабинет Министров,  ведь  это  даст  возможность  хоть  как-то   наполнять Пенсионный фонд.

     Ваша модель   действительно   интересна,   особенно   принцип солидарности (он действует во многих странах).  Но с кем мы  будем кого солидаризировать:  крестьян с рабочими (и те,  и те ничего не имеют) или олигархов потрясем? Хотел бы, чтобы вы уточнили.

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Теж добре запитання.  Йдеться про перерозподіл управління  залишками  пенсійного  фонду.  Справді,  за солідарної системи не може бути такої ситуації,  коли, як тепер, фінансується регіон  тільки  з  надходжень від даного регіону.  Це неправильно. Адже за солідарної системи, яка в нас є, має бути загальний бюджет і перерозподіл рівномірно по всіх регіонах.

     Колись (не   пам'ятаю   ким)   у   Верховну   Раду  вносилася пропозиція,  щоб рівномірно по всіх регіонах  України  виплачувати пенсії,  пам'ятаєте?  Вона  не  була  прийнята.  Хоч я представляю київський округ, мені здається, що вона правильна, бо справедлива.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ми  з  пенсіями  ввійшли  в  історію:  наші попередники зрівняли пенсії... Потрібно було додуматися до цього і так поставити,  щоб Верховна Рада затвердила:  всі, хто працював і не працював, одержують однакову пенсію.

     Шановні колеги,  є  потреба  обговорювати дане питання?  Воно зрозуміле.  Просив би підготуватися до голосування,  але запросіть тих,  хто  вносив пропозицію продовжити роботу сесії ще на тиждень (Шум у залі). Вони пішли готуватися, щоб продовжити роботу.

     Ставлю на голосування проект  Постанови,  внесений  народними депутатами  -  членами Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності,  про проект Закону  України  про  внесення змін  і  доповнень  до  Закону  України  про  збір  на обов'язкове державне пенсійне страхування.

     "Верховна Рада постановляє:

     Внесений Кабінетом Міністрів України  проект  Закону  України про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України про збір на обов'язкове державне страхування відхилити".

     Голосуємо. Відхилити  разом  із  указом  (Шум  у  залі).   Ви пропонуєте... Одну хвилинку! Зніміть, будь ласка.

     Ставлю на  голосування  законопроект,  який  доповідав  Борис Олександрович Зайчук,  із  указом  Президента.  Прошу  підтримати. Голосуємо.

     "За" - 76.

     Ставлю на голосування проект постанови,  який вніс профільний Комітет у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів: прийняти в першому читанні. Голосуємо.

     "За" - 216.

     Голосуємо в  першому  читанні.  Депутате  Терьохін,  сядьте і голосуйте.

     "За" - 220.

     Одну хвилинку.  Сядьте,  будь ласка.  Я ставив на голосування проект  закону,  який  вніс  Президент  під  указ.  Він  набрав 76 голосів. Вам усе зрозуміло?

     Шановні колеги,   прошу   підтримати   в   першому    читанні законопроект, внесений депутатами профільного комітету. Голосуємо.

     "За" - 230.

     Прийнято.

     Наполягає на  тому,  щоб  відхилити.  Ставлю  на  голосування пропозицію відхилити законопроект,  внесений  Президентом.  Ви  не галасуйте,  сядьте.  Я ж і кажу:  відхилити законопроект,  поданий Президентом. Що незрозуміло? Голосуємо.

     "За" - 246.

     ------------

     Розглядається проект Закону України про  державну  реєстрацію прав на нерухоме майно (указ набирає чинності 17 липня 1999 року). Доповідає Стичинський Броніслав  Станіславович,  перший  заступник міністра юстиції.

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.,  перший заступник міністра юстиції України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, підготовлений Кабінетом Міністрів України, а  також прийнятий указом Президента України з одночасним поданням проекту Закону України.

     Розробка даного законопроекту викликана тим, що в даний час в Україні  фактично немає єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно,  а є лише розрізнені  елементи  реєстрації.  Так,  зокрема, згідно зі статтями 9, 10, 11 Земельного кодексу України до відання сільських,  селищних,  міських  районного  підпорядкування  рад  у галузі  регулювання  земельних  відносин  на їх території належить реєстрація права власності на землю,  права користування землею  і договорів  на  оренду  землі.  Згідно з частиною другою статті 227 Цивільного  кодексу  Української   РСР   договір   купівлі-продажу житлового  будинку  підлягає  реєстрації  у  виконавчому  комітеті місцевої ради народних депутатів.  Відповідно до статті 15  Закону України  про  товарну  біржу  біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

     Таким чином,  із  цього  переліку  очевидний  безсистемний  і фрагментарний  характер  нинішньої  реєстрації.  Реєструються лише правовстановлюючі   документи    та    певні    техніко-економічні характеристики  нерухомості,  не  здійснюються перевірка реального правового статусу майна та визначення всіх прав щодо нього.  Немає єдиної    інформаційної   бази   та   взаємозв'язку   між   даними реєстраціями,  бракує взаємної координації, мають місце відомчість та  дублювання  функцій.  Найважливішим є те,  що за змістом чинні форми  реєстрації  не  спрямовані  на   захист   прав   власників, користувачів, кредиторів в умовах конкурентних ринкових відносин.

     Запропонований проект  Закону України про державну реєстрацію прав на нерухоме майно складається  з  п'яти  розділів:  "Загальні положення",  "Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно", "Державний реєстр прав  на  нерухоме  майно",  "Порядок  державної реєстрації  прав  на  нерухоме  майно"  і "Прикінцеві та перехідні положення".

     Щоб підкреслити   важливість,   надійність,   гарантованість, повноту та достовірність державної реєстрації прав, вона визначена як  "офіційне  визнання  і  підтвердження   державою   виникнення, обмеження  (обтяження),  переходу  або припинення прав на нерухоме майно,  яке  супроводжується  внесенням  відповідного  запису   до Державного реєстру прав".

     Надам коротку      характеристику     конкретним     розділам законопроекту.

     У першому  з  них  визначено  основні  терміни,   встановлено основні засади та принципи, на яких грунтуються порядок та система реєстрації  прав  на  нерухоме  майно.  Зокрема,   для   створення впорядкованої  системи  реєстрації  дуже  важливим  є  закріплення положення про  створення  єдиної  системи  реєстрації,  визначення місця  реєстрації  прав  на кожний об'єкт нерухомості,  закладення принципів створення реєстраційних округів.

     Так, у  проекті   пропонується   встановити,   що   "державна реєстрація  прав  проводиться...  за  місцем  знаходження  об'єкта нерухомості в межах реєстраційного округу",  а реєстраційні округи утворюються       в       межах       однієї      або      кількох адміністративно-територіальних одиниць  у  порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Передбачається утворення реєстраційних округів з обов'язковим урахуванням  наявної  системи   адміністративно-   територіального поділу,   а   також  чисельності  населення  на  даній  території, кількості об'єктів нерухомості, вивчення можливої активності ринку нерухомості.

     У проекті  закону встановлено,  що реєстрація здійснюється за заявочним  принципом,  при  цьому  визначено  перелік  прав,   які підлягають  обов'язковій  державній  реєстрації,  коли  виникнення права пов'язано з моментом реєстрації.

     Щодо інших  прав,  то  вони  виникають  з  моменту  укладення договору,  якщо  інше не передбачено договором або законом,  проте зареєстровані права мають пріоритет над незареєстрованими.

     Водночас у проекті  пропонується  встановити,  що  реєстрація прав   на  нерухоме  майно  здійснюється  після  реєстрації  права власності  на  нього.  Зазначена  норма  спрямована  на  те,   щоб реєстраційний  орган  мав  змогу  сформувати повноцінну справу про нерухомість та відповідний розділ у реєстрі,  а також  забезпечити повноту інформації.

     Гарантії держави   щодо  достовірності  зареєстрованих  справ полягають у  тому,  що  збитки,  заподіяні  з  вини  органу,  який здійснює    державну    реєстрацію   прав   на   нерухоме   майно, відшкодовуються   за   рахунок   коштів   Компенсаційного   фонду. Компенсаційний  фонд формується за рахунок відрахувань у розмірі 3 відсотків коштів суми реєстраційного збору за державну  реєстрацію обтяжень   та   надання  інформації  щодо  зареєстрованих  прав  і встановлених стосовно них обтяжень.

     Дуже важливим принципом побудови системи  реєстрації  прав  є закріплення  в  законопроекті прозорості,  доступності,  гласності відомостей шляхом надання можливості отримати певні відомості,  що містяться  в  Державному реєстрі прав.  При цьому обсяг інформації для  визначеного  кола  осіб  обмежується  з  метою   забезпечення конфіденційності такої інформації.

     У другому  розділі  проекту  визначено  систему органів,  які здійснюватимуть державну  реєстрацію,  їх  повноваження,  посадові особи органів реєстрації та їх компетенцію.

     Оскільки державна   реєстрація   прав  на  нерухоме  майно  є передусім офіційним визнанням і підтвердженням державою прав і має правовий   характер,   у   законопроекті   пропонується   органами реєстрації визначити Агентство з реєстрації прав на нерухоме майно та  його  органи на місцях,  які будуть входити до системи органів юстиції і підпорядковуватися Міністерству юстиції України.

     Це положення обумовлене  також  тим,  що  за  своєю  природою органи  державної  реєстрації  прав  повинні  входити  до  системи органів виконавчої влади.  Відділення Агентства з реєстрації  прав на нерухоме майно створюється в межах реєстраційного округу,  який утворюється      в      межах       однієї       або       кількох адміністративнотериторіальних одиниць - у районах, містах, районах у містах.

     Чому запропоновано створення саме  окремого  агентства,  адже організаціями  та  установами,  які  причетні  до  різних аспектів сучасної недосконалої реєстраційної діяльності,  є й місцеві ради, і   їх   виконавчі   комітети,   і  місцеві  землевпорядні  органи Держкомзему, обласні, міжміські БТІ, нотаріальні органи?

     Бюро технічної інвентаризації,  які  на  сьогодні  здійснюють реєстрацію  прав  власності  лише  в містах,  є госпрозрахунковими комунальними підприємствами,  а в деяких містах вони є  суб'єктами підприємницької     діяльності,     створеними    для    технічної інвентаризації  та  обліку  житлових  та  нежитлових  будинків   у населених  пунктах.  Оскільки  законопроектом  передбачається,  що реєстрація є функцією державних органів і здійснюється за  єдиними нормами   та   стандартами   при   забезпеченні   високого   рівня відповідальності,  то залучення підприємницьких  структур  можливе лише  на  ліцензійних  засадах  і тільки для потреб інформаційного забезпечення реєстрації.

     ГОЛОВА. Броніславе Станіславовичу, час вийшов. Запитання є до Броніслава Станіславовича?

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С. А хіба не 15 хвилин?

     ГОЛОВА. Будь ласка,  запишіться на запитання. Відведемо п'ять хвилин.

     Мене дивує, що після того, як комітет розглядав це питання, в зал  вноситься  чотири  проекти.  Хіба  не можна було опрацювати і внести  в  зал  один  проект,  щоб  ми  оце  не  слухали  чотирьох доповідачів,  не  ставили запитання?  А потім жодного не приймемо. Будь ласка, висвітіть список.

     Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Матвєєв.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область).  Фракція  соціалістів  і  селян  "Лівий центр".  Шановний доповідачу! Ми сьогодні в Україні на 9 працюючих маємо 10 перевіряючих.  І от ви пропонуєте нам узяти на Заході  ще десь  так  30-40  мільйонів  доларів  і  створити державну систему реєстрації.  Водночас ми сьогодні вже маємо подібні структури - ті самі  БТІ,  про  які  ви  говорили.  Вони  здійснюють реєстрацію і земельної власності,  і нерухомості тощо.  А чи не  можна  було  б заради  скорочення  таких  великих  витрат  усе-таки делегувати ці функції і на основі БТІ створити цю  систему  реєстрації,  щоб  не роздувати  оцей  штат  державного  чиновництва,  в  якому  вже  на сьогодні налічується понад мільйон службовців?

     Будь ласка, дайте відповідь.

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Дякую  за  запитання.   Коли   розглядалися проекти  законів  у  комітетах  Верховної  Ради,  це  питання  про делегування бюро технічної  інвентаризації  тих  функцій,  які  на сьогодні  пропонується  надати  Агентству  з  реєстрації  прав  на нерухоме майно, обговорювалося.

     На думку і Кабінету Міністрів,  і Міністерства юстиції, яке є розробником цього законопроекту,  якраз і треба створити в державі єдину структуру органів,  які здійснюватимуть реєстрацію  прав  на нерухоме майно,  оскільки ті функції,  що на сьогодні виконують як БТІ,  так і інші органи і місцевого самоврядування,  і  виконавчої влади,  є  розрізненими,  немає  системності  в  підходах  до цієї реєстрації.

     І тому  коли  громадянин  звертається  за  одержанням  якоїсь довідки  (наприклад,  йому  треба продати чи купити квартиру),  то йому потрібно спочатку звернутися в нотаріальну контору,  в БТІ, а іноді   ще   й   у   міськвиконком   чи   у   виконавчу  структуру міськвиконкому,  і тільки після  цього  нотаріус  посвідчить  йому договір про купівлю-продаж.

     Законопроектом передбачено  створення єдиної системи органів, які  самостійно  зароблятимуть  гроші,  але   які   виконуватимуть державні   функції.   За   реєстрацію  прав  на  нерухомість  буде справлятися  державне  мито,  яке  надходитиме  безпосередньо   до Державного  бюджету.  А  Агентство  з  реєстрації прав на нерухоме майно житиме за рахунок тільки  реєстраційного  збору.  Тобто  цей збір  пропонується встановити за видачу довідок,  скажімо,  якщо є якесь обтяження чи обмеження в користуванні правом  на  відповідні об'єкти тощо.  Ми не кажемо,  що ці 40 мільйонів уже вишукано, але починаючи з 2000 року ця система реєстрації запрацює. Колись треба починати.

     У "Прикінцевих  та  перехідних  положеннях" проекту закону ми передбачаємо, що протягом чотирьох років буде створюватися в нашій державі   єдина  система  реєстрації  прав  на  нерухоме  майно  і вишукуватимуться кошти для цього.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Матвєєв.

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Кочерге.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий  округ 49,  Донецька область).  Скажите,  пожалуйста,  в какой степени при системе, которая предлагается, будет соблюдаться требование   статьи   227  Гражданского  кодекса  об  обязательном нотариальном удостоверении сделок?

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Обов'язкове  нотаріальне  посвідчення  всіх угод,  що пов'язані з купівлею-продажем нерухомості,  залишається. Із Цивільного кодексу ця стаття не вилучається.

     КОЧЕРГА В.Г.  Так за удостоверение нотариальных сделок  нужно платить  пошлину.  А теперь и в этих органах регистрации прав тоже надо будет платить?

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  А сьогодні воно також оплачується. Для того щоб отримати довідку, потрібно платити. Якщо, скажімо, нотаріальна контора видає довідку про відсутність накладення арешту чи  якоїсь заборони використання майна, все одно треба платити.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина".  Зелена  партія  України. Шановний  Броніславе  Станіславовичу!  Скажіть,  будь  ласка,   чи впорядкує  реєстрацію  прав  власності  на  нерухоме  майно  даний законопроект, чи є від цього практична фінансова вигода державі?

     Дякую.

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С. Дякую за запитання. Розробники законопроекту і уряд якраз спиралися на те,  що створення такої цілісної, єдиної системи реєстрації прав  на  нерухоме  майно  і  дасть  можливість упорядкувати або, як кажуть, звести до спільного знаменника всі ці розрізнені  на  сьогодні  служби,  які  є,  щоб  ми   мали   єдине законодавство,  єдину  методологію реєстрації прав на нерухомість, єдину методологію видачі всіх правовстановлюючих документів, єдину методологію   підходу  до  розв'язання  питань  щодо  обмеження  в користуванні і розпорядженні майном, а також єдиний орган, який би мав   можливість  здійснювати  контроль  за  роботою  Агентства  з реєстрації прав на нерухоме майно.

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Є  потреба  слухати  ще  трьох доповідачів чи надамо слово представнику комітету?

     Шмідт Роман Михайлович. Будь ласка.

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська  область).  Шановні  народні депутати!  Цей законопроект спрямований на встановлення єдиних  норм  регулювання  відносин  у сфері   державної  реєстрації  прав  власності  на  нерухомість  і покликаний забезпечити безумовне визнання та захист  державою  цих прав,  створити  умови  для функціонування ринку нерухомого майна, сприяти  інвестиційній  активності,  розвитку  системи  іпотечного кредитуванння та утвердженню ринкових відносин.

     Я хотів би зупинитися лише на тих особливостях внесеного мною законопроекту,  що відрізняють його  від  законопроектів,  поданих іншими суб'єктами законодавчої ініціативи.

     Основна відмінність   цього   законопроекту   -   в   частині визначення статусу органу державної реєстрації прав  власності  на нерухомість та механізмів його утворення і діяльності. Ми виходимо з  того,  що  органи  державної  реєстрації  прав   власності   на нерухомість  мають  ефективно виконувати свої функції в зазначеній сфері.  Для цього вони повинні мати достатній рівень автономності, ізольованості  від  зовнішніх  впливів,  відносну  незалежність  у прийнятті рішень у межах,  передбачених  законодавчими  актами,  і водночас  високим  ступенем  прозорості та контрольованості їхньої діяльності з боку держави.

     Усе це можна більш реально  забезпечити  при  підпорядкуванні органів   державної   реєстрації  прав  власності  на  нерухомість Кабінету  Міністрів  України,  ніж  будь-якому  з  міністерств  чи відомств.  Забезпеченню  прозорості в діяльності органів державної реєстрації прав власності на місцях,  контролю за їх діяльністю  з боку  місцевих  державних адміністрацій сприятиме положення статті 10  законопроекту  в  частині  підпорядкування  органів  державної реєстрації прав на місцях Агентству з реєстрації прав власності на нерухомість, а також відповідним місцевим державним адміністраціям у  межах,  визначених  чинним законодавством України та Положенням про Агентство з реєстрації прав власності на нерухомість.

     На наш  погляд,  важливо,  щоб  керівник   органу   державної реєстрації  прав власності на нерухомість на місцях призначався та звільнявся головою агентства,  але за  погодженням  з  керівниками відповідних місцевих державних адміністрацій.

     Ми розуміємо,   що   сьогоднішній   апарат   потребує  кращої організації   управління   завдяки   раціоналізації    діяльності, скороченню   і   зменшенню  управлінських  витрат.  Законопроектом передбачається функціонування органів  державної  реєстрації  прав власності    на    нерухомість    на    принципах   самоокупності, самофінансування і  неприбутковості.  У  статті  10  записано,  що "Агентство   з   реєстрації   прав   власності  на  нерухомість  є неприбутковою   госпрозрахунковою   державною   організацією   при Кабінеті  Міністрів  України".  Це  один  з найважливіших моментів цього законопроекту.

     На сьогодні інвентаризацію,  оцінку,  реєстрацію  нерухомості проводять бюро технічної інвентаризації,  які є госпрозрахунковими структурами і складовою частиною структурних підрозділів  місцевих адміністрацій.  Видачею  актів  на  право  приватної  власності на землю,  актів на  право  користування  землею  та  їх  реєстрацією займаються органи місцевого самоврядування.  Виготовляють технічну документацію для видачі цих актів бюро  технічної  інвентаризації, земельнокадастрові бюро при управліннях земельних ресурсів та інші структури.  Така ситуація призводить до  надмірної  бюрократизації процесу  реєстрації  прав  власності  на нерухомість,  відокремлює землю від об'єктів,  що  розташовані  на  ній,  підвищує  вартість операцій з нерухомістю,  не сприяє залученню інвестицій,  розвитку іпотеки і кредитування як системи.

     Беручи до  уваги  те,  що  наявна  система   бюро   технічної інвентаризації   має   значну   матеріально-технічну   базу,   ряд відпрацьованих технологій,  архіви,  фахівців,  80-річний  досвід, зокрема   госпрозрахункової  роботи  тощо,  а  також,  що  є  дуже важливим,  зважаючи на брак у Державному бюджеті  реальних  коштів для   створення  нової  великої  управлінської  ланки,  пунктом  4 "Перехідних положень" законопроекту передбачається,  що "Агентство з  реєстрації  прав  власності  на  нерухомість та його відділення створюються   на   базі   системи   державних    госпрозрахункових підприємств - бюро технічної інвентаризації".

     Створення агентства  на  базі  наявної системи бюро технічної інвентаризації збереже в Державному бюджеті 8 мільйонів 837  тисяч доларів. Окрім того, зникає потреба в позиці в розмірі 32 мільйони 828 тисяч доларів,  що буде надаватися під гарантії уряду і за яку треба буде сплачувати ще й відсотки. Хоча ми зацікавлені в наданні Україні  міжнародним  співтовариством   технічної   допомоги   для розвитку  системи реєстрації прав власності на нерухомість у формі грантів і готові запропонувати відповідний проект.

     Створення агентства  на   основі   системи   бюро   технічної інвентаризації  потребує  зміни форми його публічної власності - з комунальної на державну.  Таку  реорганізацію  можна  здійснити  у стислі терміни без витрат бюджетних коштів.

     Шановні народні   депутати!   Удосконаленню   немає  меж.  І, очевидно,  даний законопроект потребує доопрацювання з урахуванням позитивних   положень   альтернативних   законопроектів,   слушних зауважень науково-експертного  управління  Секретаріату  Верховної Ради України та Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством,  власності та інвестицій,  який  підтримав цей законопроект у першому читанні.

     Шановні колеги!  Для  мене особисто не має значення авторство законопроекту.  Важливішим є прийняття нами дієвого  закону,  який стане передумовою низки законопроектів стосовно формування системи інвестування  та  довготермінового  низьковідсоткового  іпотечного кредитування у всіх галузях вітчизняної економіки.

     Дякую вам  за  увагу  і  прошу  підтримати цей законопроект у першому читанні.

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Романе Михайловичу.  Чи  є  запитання  до доповідача?  Запишіться,  будь  ласка.  Висвітіть.  Відведемо  три хвилини.

     Народний депутат Довганчин. За ним - Олексій Марченко.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Спеціальної  контрольної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую. Фракція селянської партії України. Шановний доповідачу, я з вами погоджуюся,  що треба вже упорядковувати  всі  служби,  і  не тільки оцю - з нерухомості,  а й інші. Проте чи не вважаєте ви, що ті служби, які ви називали і які сьогодні існують, будуть і надалі існувати,  а  ця,  що  ми створимо,  просто призведе до додаткових витрат? Це перше запитання.

     І друге. Це що, у нашому бюджеті обрахування здійснюється вже в   доларах,  чи  ви  помилилися,  сказавши,  що  в  бюджеті  буде заощаджено 8 з лишком мільйонів доларів?

     Дякую.

     ШМІДТ Р.М. Дякую. Передбачається, і я про це говорив у своєму виступі,  створення  Агентства з реєстрації прав на нерухоме майно на базі наявної системи бюро технічної інвентаризації.  Ця система є досить ефективна,  має достатню матеріальну базу і сьогодні може виконувати цю функцію.

     Що стосується кредитів у доларах,  то,  на  превеликий  жаль, надання  кредитів міжнародним співтовариством Україні визначається в доларах. Тому я змушений був назвати оці цифри.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Марченко.  За  ним  -  депутат Шеховцов.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Шановний Романе Михайловичу!  Ви знаєте, що я завжди активно підтримую вашу волю і бажання  все-таки  навести  в нашій державі порядок. Але скажіть, будь ласка, чи прогнозували ви ситуацію,  яка може скластися з огляду  на  те,  що  ініційованими вашим  законопроектом,  як і законопроектами ваших колег,  змінами структури   реєстрації    державного    майна    чи    нерухомості передбачається   створення  державної  структури,  підпорядкованої Мінюсту?  Чи не станеться з  цією  структурою  те,  що  сталося  з управліннями юстиції,  скажімо,  на районному рівні,  куди набрали людей і тепер виплачують копійки,  менше,  ніж прибиральниці,  або взагалі не платять? Люди, які прийшли в цю структуру, сьогодні вже розбігаються.  Чи  не  станеться  цього  з  тією  структурою,  яка пропонується вами?

     Дякую.

     ШМІДТ Р.М.  Дякую,  Олексію  Андрійовичу.  Насамперед  я хочу зауважити,  що  відмінностей  в  ідеології   всіх   запропонованих законопроектів   -   внесених   Кабінетом  Міністрів,  Президентом України,  народними депутатами - немає.  Але особливість полягає в тому,  що  ми  мусимо  створити  орган,  для  якого  з  бюджету не виділятимуться кошти.

     Тут правильно  вже  сказали,  що   ми   наплодили   державних службовців,  збільшили їх чисельність,  а ефективної роботи немає. Тому за моїм законопроектом це  питання  впорядковується,  функції реєстрації   прав   власності  на  нерухомість  перекладаються  на організацію,  яка  є  госпрозрахунковою  і  яка  не  буде  черпати державних коштів.

     Бюро технічної  інвентаризації  сьогодні  прекрасно працюють, вони мають хорошу матеріальну базу і платять заробітну плату людям на відміну, до речі, від обласних і районних адміністрацій, які не платять сьогодні заробітної плати державним службовцям.  Ми хочемо мати  могутню,  сильну,  дисципліновану  і  кваліфіковану  владу в державі. От вам результат.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шеховцов.

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий округ 52,  Донецька область).  У всіх проектах, очевидно,  передбачається різне  накопичення  інформації.  У  бюро технічної інвентаризації є дані щодо тих громадян, право приватної власності яких на земельні  присадибні  ділянки  вже  підтверджено відповідними    актами.    То   що,   знову   громадян   примусять перереєстровувати   їх,   вишикуватися   в    черги,    сплачувати реєстраційний   збір?   Це  так  чи  ні?  Якщо  це  так,  то  такі законопроекти треба відхиляти.

     ШМІДТ Р.М.  Дякую.  Ну,  ви насамперед як  правник  прекрасно розумієте,  що  закон  зворотної  дії не має.  Ніхто не збирається примушувати  власників  перереєстровувати  свою  власність,   свою нерухомість.  І,  власне,  в  законопроекті це вказано,  тому ваші побоювання безпідставні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, дякую.

     Слово надається   народному   депутату   України   Ромовській Зориславі Василівні. П'ять хвилин.

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ

 122, Львівська    область).   Вельмишановний   пане   головуючий! Вельмишановні народні депутати!  Кажуть,  кожен циган  своє  шатро хвалить,   я   спробую   похвалити   свій  законопроект.  Він  був підтриманий нашим Комітетом  з  питань  правової  політики.  Я  не заперечую  проти  того,  що і в інших законопроектах є норми,  які відповідають вимогам сьогодення і які повинні б бути в законі. Але я  глянула  на цю проблему,  так би мовити,  з цивілістичної точки зору,  я глянула на цю проблему з точки зору чіткості  викладу,  з точки  зору  чіткості  механізму власне здійснення оцієї державної реєстрації. У моєму проекті, на відміну від інших, чітко розписано процедури реєстрації всіх прав на нерухомість, які сьогодні є.

     Я, відповідаючи,  можливо,  на  ті  запитання,  що  вже  були поставлені сьогодні в залі,  хочу сказати:  проект грунтується  на тому,  що  кожне  право  на  нерухомість,  яке  вже зареєстроване, перереєстрації не підлягає.  Але те право на нерухомість,  яке  на сьогодні   не   зареєстроване   через   певні  причини,  має  бути зареєстроване.  Ми підходимо до  того,  що  право  власності  буде пов'язуватися не лише з нотаріальним посвідченням договору,  а й з державною реєстрацією права на нерухомість.

     Основний спір,  який, очевидно, вестиметься в залі, зводиться до  того,  хто буде здійснювати функції державної реєстрації.  Від цього залежатиме те, як ви будете голосувати.

     Оскільки всюди  в  Україні,  у   кожному   районі,   створені управління  юстиції  (обласні  управління  діяли  віддавна),  мені видається,  що все те,  що пов'язано з реєстрацією  прав,  повинно бути  сконцентровано в управліннях юстиції.  Запереченням цьому не може бути той факт,  що сьогодні не платять заробітної  плати  тим людям,  яких  взяли  на  роботу  в  ці управління.  Це зовсім інша проблема.  Я вважаю,  що структура вже створена  -  це  управління юстиції,   які   сьогодні   сидять   без  діла.  І  оскільки  вони одержуватимуть  реєстраційний  збір,  а  цей  реєстраційний   збір частково   буде   спрямовуватися  до  бюджету,  а  частково  -  на фінансування діяльності реєстраційної служби,  мені видається,  що створювати спеціальне агентство,  очевидно,  недоречно.  Нам треба посилити  кадрово,  фінансово  власне  оцю  структуру  -   районні управління  юстиції.  Тому  ідеологія проекту полягає в тому,  щоб реєстрацію  всіх  майнових  прав  сконцентрувати  саме   в   цьому відомстві.

     У моєму  проекті  є  стаття,  яка  стосується того,  хто буде державним реєстратором.  Передбачається, що державним реєстратором може бути особа,  яка має вищу юридичну освіту, а також особа, яка не має вищої юридичної освіти,  але має відповідний  стаж  роботи. Тобто  це  означає,  що  той великий кадровий потенціал,  який є в системі БТІ,  може перейти на роботу  в  управління  юстиції.  Але залишати  БТІ  в  такому  стані,  як  тепер,  коли  вони  фактично перетворилися на приватні підприємства,  коли в кожному районі оці БТІ запроваджують свої тарифи,  і ці тарифи такі непомірно високі, що,  по суті,  стають перешкодою для реєстрації особою свого права на нерухомість, гадаю, не можна.

     Я хочу   привернути  увагу  народних  депутатів  до  третього розділу мого законопроекту,  яким передбачається реальна процедура реєстрації.  Тому  я  просила  би  народних  депутатів  підтримати рішення Комітету з питань економічної політики і крім  того  взяти за  основу  два законопроекти.  У законопроекті,  який представляє Міністерство юстиції, чітко розписана організаційна частина. Там є дуже  слушні "Прикінцеві та перехідні положення".  Мені видається, те,  що стосується матеріально-правових  проблем,  могло  би  бути взято з цього законопроекту.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

     Слово надається  народному  депутату Хмельовому.  Це останній законопроект.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Учитывая, что времени у нас очень мало, я постараюсь быть кратким. Уважаемый председательствующий!   Уважаемые    народные    депутаты!    Этот законопроект  принципиально  отличается от законопроекта,  который предложен Кабмином,  и  законопроектов,  которые  сейчас  озвучили народные депутаты.

     Мы свой законопроект подготовили через три месяца после того, как появились эти законопроекты.  Наш  законопроект  принципиально отличается тем,  что в нем предлагается не создавать новую систему государственной регистрации  прав  на  недвижимость,  а  сохранить действующую систему, немного реформировав ее.

     Для создания новой системы,  по расчетам самих авторов, нужно не менее 60 миллионов американских долларов.  Тут задавали вопрос, почему  исчисляется  в долларах,  а не в гривнях.  Ну,  так в этих законопроектах написано.

     Если будет  принята   эта   новая   система   государственной регистрации,  то  разрушится единый процесс регистрации,  он будет разделен  на   две   части   -   регистрацию   прав   и   отдельно инвентаризацию.  Согласно  нашему законопроекту сохраняется единый процесс регистрации,  который  осуществляет  бюро  государственной регистрации.   Мы  предлагаем  реформировать  действующую  систему регистрации и не расходовать средства бюджета для этого.

     Нынешние БТИ   осуществляют   основную   часть   регистрации: регистрацию    права   собственности   на   обект   недвижимости, регистрацию   землепользования,    учет    запретов,    наложенных правоохранительными  органами  на  обекты  недвижимости.  Поэтому включение  в  эту  систему  еще   функции   регистрации   ипотеки, отягощений и ограничений не будет требовать больших усилий.

     По подсчетам     специалистов,     реформирование     системы государственной регистрации будет стоить 14,8 миллиона гривень. Но эти   деньги   будут  получены  за  счет  доходов,  поскольку  эти организации являются хозрасчетными.

     В 1998 году БТИ  Украины  получили  в  свое  распоряжение  19 миллионов  гривень.  И  если  этот  проект  вы  поддержите  ( а им предусматривается создание специального резервного  фонда  органов государственной регистрации прав для возмещения возможных убытков, причиненных неправомерными действиями органов регистрации), то это реальные  средства,  поскольку  этот  фонд  создается за счет бюро государственной регистрации.

     Органы БТИ  работают  стабильно  и  ежегодно  имеют  в  своем распоряжении 18-19 миллионов гривень.

     Для сравнения:     законопроектом    Кабмина    (статья    7) предусматривается,  что для  возмещения  убытков  при  регистрации создается   компенсационный  фонд  за  счет  отчислений  от  суммы регистрационного сбора за  государственную  регистрацию.  Согласно нашему  законопроекту  бюро технической инвентаризации должны быть превращены в хозрасчетные бюро государственной  регистрации  прав. То,   что   эти   органы   государственной   регистрации  остаются хозрасчетными, экономически полностью оправдано.

     В Украине действуют более 260  хозрасчетных  предприятий,  на которых работают около 10 тысяч специалистов,  из которых 1 тысяча 723 - юристы, 5 тысяч 900 - инженерыземлеустроители, 690 - техники и   1   тысяча   468   -   другие  специалисты.  Бюро  технической инвентаризации  ежегодно  перечисляют  в  бюджет  50-60  миллионов гривень.

     Законопроектом предусматривается,  что  регистрационные  дела подлежат пожизненному хранению.  За годы работы БТИ создан большой массив   информации   в   части   прав  собственности  и  обектов недвижимости.

     У нас привыкли ссылаться на мнение  зарубежных  специалистов. Так  вот  как  по  поводу  работы  наших  БТИ высказывается бывший советник бюджетного комитета Верховной Рады  Украины  американский профессор  Джон  Майксэлл  после  того,  как  он  проверил  работу нескольких  наших  БТИ:  "Я  здивований,  що  йдуть  розмови   про відсутність   в  Україні  системи  державної  реєстрації  прав  на нерухомість і про необхідність їх створення.  Після вивчення  цієї проблеми  я  дійшов  висновку,  що  облік в колишньому Радянському Союзі  був  на  дуже   високому   рівні.   Щодо   бюро   технічної інвентаризації,  то  ці  офіси  створили  дуже  привабливу і точну систему державної реєстрації прав на нерухомість в Україні.  І, на мій погляд,  ця система значно краща і точніша,  ніж в Америці і в Європі".

     После того  как   с   нашими   законопроектами   ознакомились представители  местных  органов,  они высказали мнение (по крайней мере,  депутаты Абрамов и Кушнир,  которые сегодня,  к  сожалению, отсутствуют,  передали мне письменные обращения к ним),  чтобы был поддержан  законопроект,  предложенный   депутатами   Ткаленко   и Хмелевым.

     У меня все. Спасибо. Прошу поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

     Від Комітету  з  питань  економічної політики слово надається Матвєєву Володимиру Йосиповичу.

     МАТВЄЄВ В.Й.  Уважаемые коллеги!  Александр Николаевич сделал замечание  в  адрес  комитета,  что  он  не смог обединить четыре законопроекта,  чтобы  внести  на  обсуждение   один.   Замечание, конечно,  существенное,  но единственное, что не позволило нам это сделать,  - то,  что законопроектов не четыре,  а п'ять, и один из них   вообще   сегодня   почему-то   не  обсуждается  и  никем  не представляется. Это законопроект, поданный Президентом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,   обговорюється   якраз    законопроект, поданий  Президентом.  Не обговорюється проект Кабінету Міністрів, бо він його дублює.

     МАТВЄЄВ В.Й.   Понятно.   Мы   не    могли    лишить    права законодательной  инициативы  ни  одного  из участников - субектов законодательного творчества, поэтому и внесли на обсуждение четыре законопроекта.

     Комитет рассмотрел    все    четыре,    вернее,    все   пять законопроектов о государственной регистрации  прав  на  недвижимое имущество,  в  том  числе  поданный  Кабинетом  Министров Украины: проект закона под тем же названием,  поданный  народным  депутатом Шмидтом;  законопроекты, внесенные депутатом Ромовской, депутатами Ткаленко и Хмелевым,  и проект,  поданный  Президентом  Украины  в соответствии   с  пунктом  4  раздела  ХV  "Переходных  положений" Конституции Украины (регистрационный 2333-3).

     Народные депутаты  Украины  -  члены  комитета   большинством голосов   поддержали   проект  Закона  Украины  о  государственной регистрации  прав  на  обекты  недвижимого  имущества,   поданный народными депутатами Украины Ткаленко и Хмелевым. В соответствии с ним созданная система органов государственной регистрации прав  на недвижимое   имущество  и  его  учета  не  требует  дополнительных расходов из Государственного бюджета Украины, привлечения кредитов банков,  в  том  числе  и иностранных кредитов,  как предусмотрено некоторыми  законопроектами,   займов,   поскольку   можно   будет профинансировать   все   расходы  за  счет  средств  органов  бюро технической инвентаризации,  которые остаются в их распоряжении по итогам деятельности после уплаты налогов и обязательных платежей.

     По мнению    членов    комитета,    новая   система   органов государственной регистрации прав на  недвижимое  имущество  и  его учета  должна быть создана именно путем реорганизации хозрасчетных предприятий системы бюро технической инвентаризации.

     Комитет Верховного Совета Украины по  вопросам  экономической политики,   управления   народным   хозяйством,   собственности  и инвестиций вносит  на  рассмотрение  названные  проекты  закона  и рекомендует  Верховному  Совету  Украины  принять за основу проект Закона Украины  о  государственной  регистрации  прав  на  обекты недвижимого   имущества,  поданный  народными  депутатами  Украины Ткаленко и Хмелевым.

     Доклад окончен.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до Володимира  Йосиповича? Немає. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  переходимо  до прийняття рішення.  Як сказав останній доповідач,  є 5 законопроектів,  але  ми  розглядаємо  4, оскільки  законопроект,  поданий  одночасно  з  підписанням  указу Президентом України,  повністю дублює той  законопроект,  що  є  у Верховній  Раді  з грудня 1998 року.  Тому ми окремо не розглядали законопроект з цього питання, поданий Кабінетом Міністрів України.

     Отже, шановні колеги,  ставлю  на  голосування  законопроект, поданий  Президентом  України  згідно  з "Перехідними положеннями" Конституції.  Прошу  народних  депутатів  визначитися  щодо  цього законопроекту.

     "За" - 40.

     Дякую.

     Шановні колеги!  Комітет,  як було щойно сказано,  підготував проект постанови Верховної Ради,  яким пропонує відхилити внесений Президентом  України  відповідно до пункту 4 "Перехідних положень" Конституції України проект Закону України про державну  реєстрацію прав на нерухоме майно.

     Прошу народних депутатів визначитися щодо проекту постанови.

     "За" - 241.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  комітет  пропонує прийняти в першому читанні законопроект, який розроблено у співавторстві народними депутатами Ткаленком і Хмельовим.

     Запропоновано проект  Постанови  про  проекти законів України щодо державної реєстрації прав на нарухоме майно.

     "Верховна Рада України постановляє:

     1. Проект Закону України  про  державну  реєстрацію  прав  на об'єкти  нерухомого  майна,  поданий  народними депутатами України І.І.Ткаленком та А.П.Хмельовим, прийняти за основу.

     2. Доручити  Комітету  Верховної  Ради   України   з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій доопрацювати  проект  Закону  України  про  державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна з урахуванням проектів законів України,  поданих Кабінетом Міністрів  України,  народними депутатами  України  Р.М.Шмідтом,  З.В.Ромовською,  та зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи і  внести  його на розгляд Верховної Ради України на друге читання".

     Ми чули  в доповідях авторів законопроектів висловлювання про те,  що вони не претендують на авторство, але вважають, що ця ніша має   бути   законодавчо   врегульована   і  ми  повинні  прийняти відповідний законодавчий акт. Тому я ставлю пропозицію профільного комітету на голосування. Вона складається з двох пунктів: прийняти законопроект за основу,  доопрацювати  і  підготувати  до  другого читання... У першому читанні, правильно.

     Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 259.

     Дякую. Рішення прийнято. Оголошується перерва до 12 години 45 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Запросіть, будь ласка, депутатів до залу.

     Розглядається проект  Закону  про   іпотеку.   Указ   набирає чинності  з  15  липня 1999 року.  Доповідає Стичинський Броніслав Станіславович,  перший заступник міністра юстиції.  Будь ласка,  5 хвилин.

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд подається проект Закону  України про іпотеку.

     Іпотека являє   собою   різновид   застави  майна,  проте  їй притаманний ряд особливостей,  що відрізняють  заставу  нерухомого майна від застави іншого (рухомого) майна.

     По-перше, при  заставі нерухомого майна останнє залишається у володінні й користуванні його власника, тоді як при заставі іншого майна воно переходить у володіння і користування заставодержателя.

     По-друге, нерухоме майно має свою специфіку, тому встановлено особливий  цивільно-правовий  режим,   юридичні   процедури   його відчуження   -  обов'язкова  державна  реєстрація,  оподаткування, страхування  тощо.  З  огляду  на  це  в  багатьох  країнах  світу відносини іпотеки регулюються окремими законодавчими актами.

     Необхідність прийняття Закону про іпотеку викликана не тільки економічними потребами сьогодення,  але й передбачена статтею  575 Цивільного  кодексу Української РСР,  де зазначено,  що спеціальні правила  стосовно  окремих  видів  застави,  серед  яких  іпотека, застава товарів в обороті, заклад, застава майнових прав до цінних паперів, встановлюються законом.

     Проект складається з 9 розділів: "Загальні положення",  "Особливості  іпотеки  земельних  ділянок", "Особливості іпотеки окремих видів нерухомого майна",  "Оформлення іпотеки",  "Заставна",  "Перехід  прав  за  іпотечним  договором", "Задоволення вимог заставодержателя за рахунок предмета  іпотеки", "Припинення іпотеки" і "Прикінцеві положення".

     У проекті   закону  чітко  визначено,  яке  майно  може  бути предметом іпотеки.  До нього віднесені: земельна ділянка, житловий будинок,  приміщення,  квартира, частина житлового будинку, дачний будинок,  садовий  будинок,  гараж  та   будь-яка   інша   будівля господарського  призначення,  підприємство  або  його  структурний підрозділ, інше майно, віднесене законом до нерухомого.

     При розробці законопроекту  автори  виходили  з  того,  що  в заставу можуть передаватися земельні ділянки, що належать на праві власності громадянам та юридичним особам. Не допускається передача в   іпотеку   земельних   ділянок,   які   відповідно  до  чинного законодавства  не  можуть  бути  передані  у  приватну   власність громадян та юридичних осіб.

     Заставодержателями земельної   ділянки   можуть   бути   лише фінансовокредитні установи,  що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

     Одним із важливих моментів,  відображених у законопроекті,  є визнання господарської єдності земельної ділянки і побудованої  на ній  будівлі  чи  споруди.  Це означає,  що при передачі в заставу земельної ділянки, на якій розташовані будівлі та споруди, разом з ділянкою  в  заставу  передаються  й зазначені будівлі та споруди, якщо договором застави не передбачено інше.

     Якщо ж  згідно  з   договором   застави   земельної   ділянки розташовані  на ній будівлі та споруди не є предметом іпотеки,  то (хочу звернути на це вашу увагу,  шановні  народні  депутати)  при зверненні   стягнення   на  таку  земельну  ділянку  заставодавець зберігає належні йому права на  зазначені  будівлі  та  споруди  і набуває  права обмеженого користування тієї частиною ділянки,  яка необхідна для користування будівлями та спорудами відповідно до їх призначення.

     Далі. Заставодавець    земельної   ділянки   залишається   її власником  і  має  право  будувати  на  переданій  ним  у  заставу земельній  ділянці  будівлі та споруди без згоди заставодержателя, якщо інше не передбачено договором застави.

     Принцип єдності  земельної  ділянки  і  розташованих  на  ній будівлі  чи  споруди  проявляється  і в тому,  що в разі звернення стягнення і реалізації земельної ділянки, що є предметом іпотеки і на   якій   розташовані   будівлі   чи  споруди,  що  належать  не заставодавцю,  а іншій особі,  до набувача цієї земельної  ділянки переходять права і обов'язки заставодавця щодо зазначених будівель та споруд.  Таким чином,  автори законопроекту виходять з того, що застава  земельної  ділянки  не повинна бути фактором,  що стримує інвестиційну діяльність.

     Згідно із    законопроектом    застава    нерухомого    майна оформляється   іпотечним  договором.  Проте  якщо  сума  боргу  за основним   зобов'язанням   перевищує   суму,   еквівалентну    100 мінімальним  заробітним платам,  іпотека може здійснюватися шляхом видачі заставної,  до якої додається іпотечний  договір.  Заставна являє собою цінний папір, який є предметом цивільного обігу, тобто він може бути відчужений,  у тому числі через заставу,  без  згоди заставодавця.

     Окремим розділом  законопроекту  передбачені перехід майна за іпотечним договором,  уступка та поновлення прав за  заставною,  а також  застава заставної.  Реалізація предмета іпотеки проводиться державними виконавцями  шляхом  продажу  на  прилюдних  торгах  за місцем  знаходження  нерухомого майна.  Законопроектом встановлено процедуру реалізації предметної іпотеки через прилюдні торги.

     Оскільки час уже виходить,  скажу тільки, що в проекті Закону про іпотеку не повторюються загальні засади заставного права,  які викладено як у Цивільному кодексі,  так і в Законі про заставу,  а встановлюються  спеціальні  норми для вирішення питань у зв'язку з іпотекою  нерухомого  майна.  Тобто   передбачається   закріплення взаємовідносин   між  заставодержателями  і  заставодавцями  через систему реєстрації іпотеки, що, безумовно, буде діяти тільки після того,  як  набере  чинності Закон про реєстрацію прав власності на нерухомість.

     Крім того,  прийняття  Закону  про  іпотеку   надасть   змогу активніше впроваджувати в життя іпотечне кредитування.

     І останнє.  Під  час  роботи  над проектом Закону про іпотеку були використані чинні на сьогоднішній день законодавчі акти інших країн,  які  регулюють  питання іпотеки,  зокрема законодавчі акти Казахстану, Естонії, Литви, Латвії, Росії та інших країн.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Броніславе Станіславовичу.  Запитання, будь ласка.  Є запитання?  Депутат Косаківський тільки записався. Ще є? Запишіться тоді.  Запросіть людей  до  залу.  Я  ще  раз  нагадую, особливо  запросіть  тих,  хто  просив  продовжити сесію.  Хай хоч коротку відсидять і відпрацюють.

     Будь ласка,  депутате Правденко.  За ним  -  депутат  Баулін. Висвітіть, будь ласка, список.

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Броніславе Станіславовичу!  Чи не означають ці  законопроекти  про іпотеку  саме  того,  що український селянин позбудеться будь-яких прав на свою власну землю, а разом з ним і всі ми?

     Дякую.

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Дякую за запитання. Законопроектом, поданим на  ваш розгляд,  передбачається,  що в разі реалізації іпотечного договору  земля  не  може  бути...  Я  вже  говорив  про  те,   що створюються  спеціальні  фінансово-кредитні  установи,  які будуть державними.  Але реалізація з прилюдних торгів  земельної  ділянки можлива  тільки для тих громадян і юридичних осіб,  які відповідно до Закону про колективне господарство,  про  селянське  фермерське господарство  здійснюють  сільськогосподарське виробництво.  Тобто якщо це земля сільськогосподарського  призначення,  вона  не  може бути  (проектом  закону це передбачається) передана в користування чи використання  іншим  юридичним  особам  і  громадянам,  які  не займаються сільськогосподарським виробництвом.

     ГОЛОВА. Ви  зверніть увагу,  шановні колеги,  хто ініціює цей закон...  Шановні колеги,  я ще  раз  кажу:  зверніть  увагу,  хто турбується про іпотеку землі, і ви тоді зрозумієте, хто ініціює.

     Як у  лоб  не можна взяти питання про власність на землю,  то обходять різними шляхами.  І над цим працюють цілі колективи, весь час шукають слабкі місця. Шукають, на кого можна було б опертися у нас в українському суспільстві.  Тому я просив би,  обговорюючи це питання, дуже уважно до нього підійти.

     Будь ласка, депутате Баулін.

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемый первый заместитель министра!  Безусловно,  должен у нас быть цивилизованный залог  на недвижимость.  И  с  этим нельзя не согласиться.  Но меня волнует, насколько это своевременно,  вот  именно  сейчас?  Потому  что  90 процентов  нашего народа ограблено.  Кое-какая собственность у них еще осталась  с  советских  времен  -  ну  гараж  там  у  кого-то, квартира, домик и так далее. Кое-что осталось.

     И вот   у  меня  вызывает  настороженность,  не  является  ли предложенный законопроект тем механизмом,  с помощью которого  лет через   пять   в   Украине  вся  недвижимость  будет  принадлежать рабиновичам и прочим  украинским  березовским,  а  люди  останутся вообще ни с чем, и еще раз будут ограблены?

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.  С. Дякую за запитання. Я не можу погодитися з тим, що законопроекти, які сьогодні подано і урядом, і Президентом України,  спрямовані  на  те,  щоб  погіршити соціально-економічне становище нашого народу.  Якраз запропоновані законопроекти  мають створити  правовий  механізм регулювання того,  що вже на сьогодні закладено в чинному законодавстві - і тим же Земельним кодексом, і Законом  про  заставу,  і  тим же Законом про селянське фермерське господарство,  і Цивільним кодексом Української РСР.  Тобто у всіх цих  законодавчих  актах  передбачено як вид застави іпотеку,  але немає механізму реалізації.  І на практиці це  може  призвести  до того, про що ви говорили.

     Тому запропоновані   проекти   Закону  про  іпотеку  якраз  і встановлюють,  щоб у першу чергу  громадяни,  які  змушені  будуть заставляти своє нерухоме майно,  були гарантовані державою,  що це заставлене майно не піде туди, куди не потрібно.

     ГОЛОВА. Це які банки в нас такі є? Назвіть їх.

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Ми про банки виписали так, що це відповідні фінансово-кредитні  установи,  які  відповідають  вимогам  уряду і Національного банку.  Тобто не конкретний банк якийсь, а тільки ті банки, які будуть відповідати цим вимогам.

     ГОЛОВА. Отак   ви   виписали.   А   коли   доведеться  комусь відповідати, то не буде ні перед ким, ні з кого спитати.

     Будь ласка, депутате Тіщенко.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Известно,  что отношения между субектами,  связанные с залогом недвижимого имущества,  возникают в каких-то экстремальных ситуациях.  Не исключено,  что эти договоры будут  заключаться  на кабальных  условиях.  То  есть  заем  может  быть  в несколько раз меньше,  чем  стоимость   того,   что   закладывается.   В   вашем законопроекте это отрегулировано или нет?

     СТИЧИНСЬКИЙ С.Б. Дякую за запитання. У зв'язку з тим, що дуже мало  часу  було  для  доповіді,  я  не  сказав  про  те,   що   в законопроекті   якраз  і  виписано,  що  іпотека  є  похідним  від основного договору.  І договір  кредиту,  який  буде  братися  під відповідну заставу майна,  нерухомого майна, якраз у законопроекті виписано  так,  що  виключається  оформлення  його  для   виплати, скажімо, заробітної плати чи для поліпшення соціального становища. Тільки - для розвитку того,  хто здає майно в заставу,  тільки для соціальноекономічного розвитку. І під це підкладається відповідний бізнес-план для того, щоб отримати кредит.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С. Дякую.

     ГОЛОВА. Роман Михайлович Шмідт. Будь ласка.

     ШМІДТ Р.М.  Фракція Народного руху  України.  Шановні  колеги народні   депутати!   Про  важливість  законопроекту  про  заставу (іпотеку) нерухомості можна судити з того факту,  що  у  більшості країн,   які   стали  на  шлях  побудови  суспільства  з  ринковою економікою, аналогічні законопроекти були першочерговими.

     Скажімо, федеральний закон Російської Федерації про  іпотеку, заставу нерухомості був прийнятий Державною Думою, схвалений Радою Федерації і підписаний Президентом Росії ще рік тому.

     Проект закону України  про  заставу  нерухомості  є  логічним продовженням  законопроекту про державну реєстрацію прав власності на нерухомість і не може бути введений у дію без  уведення  в  дію Закону  про  державну  реєстрацію  прав  власності на нерухомість. Інакше його ефективне застосування стає проблемою.

     Цей законопроект  спрямований  на  встановлення  єдиних  норм регулювання  відносин,  пов'язаних з іпотекою і має створити умови для функціонування ринку нерухомого майна,  сприяти  інвестиційній діяльності.  Необхідність прийняття такого закону обумовлена рядом суттєвих обставин застави нерухомості як виду застави, особливо це стосується застави земельних ділянок.

     Відповідно до  проекту Закону України про заставу нерухомості іпотека - це застава нерухомості,  при якій  земельні  ділянки  та інші   речі,   що   становлять   предмет  іпотеки,  залишаються  у заставодавця  або  третьої   особи,   яка   називається   майновим поручителем,  а  заставоутримувач  набуває  права  на  задоволення забезпеченого іпотекою зобов'язання,  що не виконано,  за  рахунок вартості предмета іпотеки.

     Тобто у  проекті  передбачено можливість передавати у заставу нерухомість,  незалежно від того,  хто є власником  -  фізична  чи юридична особа.

     Впровадження іпотеки  дасть можливість цивілізувати відносини позичальника  і  кредитора.  Якщо  в  країні  функціонує  механізм застави нерухомості,  то позичальник і кредитор завжди домовляться про довгостроковий (принаймні на  15-20  років)  низьковідсотковий кредит.   У   будь-якому   разі  ризик  від  неповернення  кредиту зменшується  за  рахунок  застави.  У  разі  неповернення  кредиту заставоутримувач  має  право  задовольнити  свої вимоги за рахунок реалізації  предмета  іпотеки.  Отже,  цей   законопроект   знімає обмеження для приватного фінансування товаровиробників під заставу нерухомості,  дає змогу  розширити  сферу  застосування  механізму іпотечного    кредитування.    Промислові,    сільськогосподарські підприємства,  які гостро  потребують  капіталовкладень,  матимуть ефективний механізм для залучення капіталів. Без таких можливостей усі розмови про інвестиції залишаються лише розмовами.

     Враховуючи реалії сьогодення,  низький  рівень  капіталізації вітчизняних  фінансових інституцій,  бідність переважної більшості населення,  ми  в  законопроекті  передбачаємо  механізм   захисту національних  інтересів,  механізм захисту головного національного багатства України - землі від можливості швидкого  переходу  її  у власність зарубіжних фізичних чи юридичних осіб.

     Основою такого   механізму  є  Земельний  іпотечний  банк.  У зв'язку з цим  частиною  7  статті  1  та  частиною  5  статті  15 передбачається,   що   при  іпотеці  земельних  ділянок  іпотечним заставоутримачем є виключно Земельний іпотечний  банк,  діяльність якого   регламентується  законодавством  України.  Це  є  головною особливістю внесеного на ваш розгляд законопроекту.

     Додам, що   законопроект   про   Земельний   іпотечний   банк знаходиться  на  розгляді  у  Верховній  Раді України вже півроку. Наступним нашим кроком після прийняття Закону України про  заставу (іпотеку)  нерухомості мало б стати прийняття Закону про Земельний іпотечний банк.

     Запропонований законопроект про заставу (іпотеку) нерухомості детальніше  регулює  правові відносини,  які пов'язані із заставою нерухомості,  ніж діючий Закон про заставу.  А тому його прийняття дасть  можливість  повніше  забезпечити  права  сторін  іпотечного договору.

     Шановні народні  депутати!  Дякую  вам  за  увагу   і   прошу підтримати цей законопроект у першому читанні.

     ГОЛОВА. Запитання  до Романа Михайловича будуть?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Депутат Алексєєв, за ним - депутат Тищенко.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська  область).  Уважаемый  Роман  Михайлович!  Я  стою   на позиции:  категорически,  минимум лет на 25, наложить мораторий на продажу земли.  И негативно отношусь к предыдущему проекту. Но мне хотелось  бы  подробно  знать,  как  вопросы земли урегулированы в вашем проекте?

     ШМІДТ Р.М.  Дякую за слушне запитання.  Справа в тому,  що  в даному законопроекті не йдеться про купівлюпродаж землі.  Якщо ви, шановні народні депутати, шановні колеги, знайомились із Земельним кодексом України, який прийнятий 13 березня 1992 року, то в статті 5  цього  закону  бачили  норму  про   можливість   купівліпродажу земельного  паю.  Тому  я не хотів би,  щоб ми зараз дискутували з цього приводу: вказаний закон діє вже 7 років.

     Тепер що стосується мого законопроекту.  Тут,  я вже говорив, врегульовується  питання:  для того щоб запобігти зловживанням,  у тому числі шляхом незаконної  купівлі-продажу  земельних  ділянок, вводиться державна інституція, яка називається Земельний іпотечний банк.  І,  власне,  Земельний іпотечний банк повинен би регулювати питання надання довготермінових низьковідсоткових кредитів,  як це ведеться у цивілізованому світі.

     Ми сьогодні  у  Верховній  Раді  дуже   мало   говоримо   про банківські   справи,   про  отримання  кредитів  під  60,  70,  80 відсотків.  Хіба це  нормально  сьогодні  в  державі?  Я  пропоную внесеним  законопроектом  врегулювати  це  питання,  щоб ставки за кредити,  особливо в сільському господарстві,  не перевищували  10 відсотків. У світі вони становлять 5-6-7 відсотків.

     Хотів би   нагадати   вам,  шановні  колеги,  що  сьогодні  в недержавній власності знаходиться  30  мільйонів  гектарів  землі. Вона  оцінюється приблизно в 77 мільярдів доларів.  І лише застава земельних ділянок дасть можливість залучити інвестицій (внутрішніх в  першу  чергу) щонайменше на половину цієї вартості,  цебто 38,5 мільярда доларів США.  Помножте на 4 - і будете знати, яка це буде вартість у гривнях.

     А ми  сьогодні шукаємо коштів у МВФ,  у Світового банку і так далі. І просимо яких-небудь 180 мільйонів доларів, і дуже щасливі, що нам їх виділили.

     Тому я  просив би усвідомити реальність ситуації і підтримати цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Територію України в 70 мільярдів оцінили - це  якраз, я думаю, на сигарети вистачить населенню.

     Депутат Тіщенко. За ним - депутат Абрамов.

     ТІЩЕНКО О.В. Прошу передать слово Леониду Петровичу Стрижко.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.   Фракция   коммунистов.  Роман  Михайлович!  Вы прекрасно  знаете,  что  народ   Украины   в   своем   подавляющем большинстве  против  того,  чтобы  земля  становилась товаром.  Вы прекрасно знаете также,  что есть силы, которые стремятся именно к этому.

     Конечно, ваши   аргументы   имеют  под  собой  основание.  Но все-таки мне кажется,  что здесь перебрасывается  мостик  к  тому, чтобы  земля действительно стала обектом куплипродажи.  Сначала с этого начнем, потом приступим к другому и так далее. Тот институт, который вы предполагаете ввести,  действительно может обеспечивать и продажу, и куплю земли. У меня в связи с этим вопрос.

     Не считаете  ли  вы,  что  принятие  этого   закона   сегодня продиктовано  нам  Международным  валютным фондом и что этот закон входит в число тех  мероприятий,  принятие  которых  Международный валютный   фонд  считает  необходимым  для  окончательного  нашего перехода к процедуре купли-продажи земли?

     Спасибо.

     ШМІДТ Р.М.  Дякую.  Дуже слушне запитання.  Я би не наважився сьогодні  говорити  з  цієї  трибуни від імені всього українського народу. Як він вважає, це треба його запитати. Це перше.

     Друге. Що  стосується   купівліпродажу   земельних   ділянок. Шановні  колеги,  ви  всі прекрасно знаєте,  що до 1990 року чи до 1991  року  земля  також  була  об'єктом  купівлі-продажу.  Просто куплялися  будиночки,  дачі  невеличкі,  а  біля  них  -  земельні ділянки,  яких ніхто до уваги не брав.  Але основна вартісь  якраз полягала у цих земельних ділянках.

     Тепер що    стосується    підштовхування   нас   міжнародними фінансовими  організаціями  до  купівліпродажу  землі.   Ні,   цей законопроект не спрямований на купівлю-продаж землі!  Я про це вже три рази  говорив.  Цей  законопроект  спрямований  на  формування системи іпотечного кредитування в нашій державі.

     Я нагадував,  наводив приклад Російської Федерації. Рік тому, у липні 1998  року,  російська  Дума  прийняла  такий  закон.  Він підписаний президентом Росії і вступив у дію.  Якщо ми прагнемо до цивілізованого розвитку своєї країни, посилаємося на приклад інших країн,  які  добре  зараз почуваються,  отримуючи низьковідсоткові іпотечні кредити,  то ми мусимо піти тим шляхом. Ми маємо подбати, щоб банки позбулися страху перед ризиком неповернення кредитів.  Я не буду з цього приводу багато говорити. Ви прекрасно самі знаєте, як  сьогодні  в  цій  справі  поставлено  питання.  І  доля  банку "Україна",  який  фактично  збанкрутував  через  те,  що  йому  не повернуто  кредити,  є  ще  одним  аргументом на користь прийняття цього закону.

     Я не буду про інші чинники говорити з цього приводу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Романе  Михайловичу.  Ідете  на   місце   і запишіть собі таку цифру: агропромисловий комплекс України до 1990 року виробляв  валової  продукції  на  68  мільярдів  карбованців. Перемножте  по  курсу  того  часу  на  0,68 і ви побачите,  що АПК виробляв на 90 мільярдів доларів продукції  у  рік.  А  ми  хочемо землю за 70 мільярдів продати.

     Суслов Віктор  Іванович,  член  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності, співдоповідач. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по  вопросам  финансов  и банковской  деятельности  рассмотрел  проект  Закона  об  ипотеке, внесенный   в   Верховную   Раду   Украины   Президентом   Украины одновременно с принятием соответствующего указа.

     Комитет отмечает следующее.  Конечно  же,  отношения  ипотеки должны быть урегулированы законодательством. Существование ипотеки предусмотрено у нас Законом о залоге  и  другими  законодательными актами  Украины.  Урегулирование  ипотечных отношений позволило бы создать,  как и во всем  мире,  надежную  основу  для  обеспечения банковских    кредитов,    могло    бы   способствовать   развитию долгосрочного  кредитования  и  понижению  процентных  ставок   по кредитам, получаемым как населением, так и предприятиями.

     Однако комитет считает, что мы не должны допустить вступления указа Президента в действие по следующим соображениям.  Во-первых, указанный  проект закона охватывает очень широкую сферу отношений, и  эти  отношения  (это  имущественные  отношения)   должны   быть урегулированы только законом.

     Но основной вопрос - это тот, который уже поднят в этом зале. Авторы проекта закона заложили в него возможность  передачи  права собственности.    Это    вытекает    из    права   залога   земель сельскохозяйственного   назначения.   В   частности,   статья   15 законопроекта называется:  "Особенности ипотеки земельных участков сельскохозяйственного назначения". В ней четко записано: "Передача в  іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення... може проводитися лише  для  забезпечення  виконання  заставодавцем зобов'язань  за  кредитними угодами,  укладеними з метою придбання сільськогосподарської техніки, племінної худоби, елітного насіння, посадкового матеріалу,  спорудження будівель та споруд виробничого призначення  тощо...".  Обмеження  тут  єдине:  "Не   допускається передача   в   іпотеку  земельних  ділянок  сільськогосподарського призначення  з  метою  отримання  коштів  для  виконання  боргових зобов'язань  заставодавця,  в  тому  числі  для виплати заробітної плати, будівництва об'єктів соціальнокультурного призначення".

     Если закон будет принят в таком виде,  то нас ожидает великая аграрная  революция,  последствий  которой  пока  никто не оценил. Безусловно,  наши сельскохозяйственные предприятия в виде колхозов будут  разрушены  достаточно  быстро,  потому что их просто обяжут закладывать  свои  земли   сельскохозяйственного   назначения   по кредитам,  которые они будут получать.  Но что возникнет на основе вот такого преобразования земельных отношений, пока неясно.

     И мы  считаем,  что  все-таки  необходимо  провести   широкое обсуждение  вопроса введения частной собственности на землю с тем, чтобы Верховная Рада не такими вот частными решениями,  отдельными статьями в законах,  в том числе в Законе об ипотеке,  вводила эти новые земельные отношения,  а приняла бы достаточно продуманное  и взвешенное решение, приняла бы его сознательно.

     Кроме того,   мы   считаем,   что  недостатком  предлагаемого законопроекта  является  то,  что  он  не  регулирует  особенности собственно   ипотечного  кредитования.  Здесь  нужно  более  четко выписать  механизм  регулирования   деятельности   тех   кредитных учреждений,  которые  будут выдавать кредиты под залог недвижимого имущества.  Вам розданы также многочисленные конкретные  замечания научно-экспертного управления, которые также должны быть учтены.

     Поэтому комитет   предлагает   отклонить   проект  Закона  об ипотеке,  поданный  Президентом  Украины.  Такое  же  мнение  и  у аграрного комитета.

     Далее. Мы  просим  Верховную  Раду  принять во внимание,  что комитет готов создать и принял решение  о  необходимости  создания рабочей группы для доработки проекта закона вместе с тем проектом, который подан и народным депутатом Романом  Михайловичем  Шмидтом. Комитет  предлагает  принять  за  основу  проект закона,  поданный Кабинетом  Министров  Украины.  И  после  доработки  готов   будет представить этот проект на рассмотрение Верховной Рады.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Вікторе  Івановичу.  До  Віктора  Івановича будуть  запитання?  Спасибі.   Сідайте,   будь   ласка.   Потрібно обговорювати?

     Депутатові Правденку  давайте  надамо  слово.  Він наполягає. Будь ласка, два чоловіки виступлять.

     ПРАВДЕНКО С.М.  Спасибі,  Олександре  Миколайовичу.   Шановні колеги!  Я  вважаю,  що  і  указ  Президента,  і проект Закону про іпотеку - речі дуже розумні, я б навіть сказав, винятково розумні. Враховано  все,  а  головне  -  враховано  те,  до якого зубожіння доведене село і сільське господарство.  Враховано і  демографічний стан села,  і те,  що селяни,  особливо похилого віку,  а з ними й сільська інтелігенція навіть 1 гривню в своїх руках бачать дуже  й дуже рідко.

     Отже, момент,  на думку авторів,  розпродажу всього і вся вже настав.  Віддавай свій пай в іпотеку,  сиріч у заставу,  а далі  - перехід прав, як і передбачається цим законом. Тут чітко написано, хай нас не дурять:  відчужувати за нотаріально посвідченою  згодою заставодержателя предмет іпотеки і так далі.

     Ці акти  підступні  ще й тим,  що земля попливе,  але попливе навіть не за свою реальну ціну.  Попливе за кількасот гривень  той пай,  який  коштує  тисячі  й  тисячі доларів.  Таким чином,  ще й дешевше відбудеться все це.  Крім того,  те відчуження  може  бути разом з хатами.  Виселяються разом, або якщо не згоден, то випроси і дякуй за милість,  що тобі в цій хатці дають дожити, а земля вже попливла.

     І тоді  буде те,  про що колега Суслов говорив,  - що важко й передбачити. Можна спробувати передбачити. Буде ще один найбільший спекулятивний  виток;  ще  один  виток  боротьби  і стрілянини між кланами за право дурити селян у тому чи іншому  регіоні  -  от  що може   бути.   І  ті,  хто  придбав,  будуть  і  зареєстровані  як сільськогосподарські  виробники.  Усе   буде.   Тоді   наш   народ залишиться  зовсім  без  землі.  І  навіть  ще  міцні господарства залишаться  без  землі,  бо   в   селянина   накопичилося   безліч невирішених  проблем - немає за що одягтися,  підремонтувати хату, поставити на ноги дітей,  лікуватися.  Тобто гроші за заставу  він захоче отримати швидко, це буде такий момент. Але вони дуже швидко підуть, а разом з ними й майно того селянина.

     А далі - ці іпотечні установи продадуть  земельну  ділянку  у відповідні  руки.  І якщо наші селяни прозріють і піднімуться,  то свою "священну  власність"  на  нашій  землі  будуть  захищати  ті структури,  які  сьогодні  працюють  у  Косово  і в інших регіонах світу. Ми теж знаємо, що це таке.

     Я дуже прошу  Президента  нашої  держави  Леоніда  Даниловича Кучму відкликати або скасувати цей указ,  а ми,  звичайно, повинні не пропустити цей закон навіть у  першому  читанні,  треба  просто його  відхилити.  Є Земельний кодекс,  яким передбачено володіння, спадкування,  і на даному етапі цього досить.  Буде земля належати Україні  і  українцям  -  тоді ще зберігається певна надія,  що ми піднімемось.  Якщо ж земля з наших рук  попливе,  не  буде  нашою, процес занепаду і нації,  і держави, і всіх націй в Україні набуде незворотного характеру.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Валентин  Сергійович  Зубов.  Будь  ласка.  Я   прошу вкладатися в 1-2 хвилини. Питання зрозуміле.

     Але перед  тим як Валентин Сергійович буде говорити,  сядьте, візьміть ручки.  Я назву цифри,  а ви порахуйте.  У кожній державі світу  продуктивність  землі  визначається двома методиками.  Одна методика  -  природна  родючість,  і  друга   -   родючість   суто фізіологічна,    коли    втручається   людина.   Окупність   землі визначається за 100 років.  Один  гектар  на  Україні  дає  в  рік валової  продукції  всіх  культур  у  середньому,  якщо  взяти від цукрових буряків до маку,  приблизно 2-2,5  тисячі  гривень.  Курс гривні  теж відомий.  Перемножте і ви побачите,  що в середньому 1 гектар землі на Україні повинен  коштувати  від  45  до  55  тисяч доларів. Нам пропонують під цей закон і той проект про ціну землі, який розробляє Юхновський з групою іноземців,  від 3 до 3,5 тисячі доларів за гектар землі.  І все. Тому прошу, запишіть собі, сядьте порахуйте, а тоді зрозумійте, про що мова йде в цьому залі. І тоді не  будуть  посміюватися ті,  хто не розуміє цього,  тому що землю розуміють,  як кажуть, тільки через шлунок: чи є на столі що їсти, чи  немає.  А  земля  не нам дана,  земля дана українському народу навіки. І давайте з цього виходити.

     Будь ласка.

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги! Я хочу продолжить мысль Александра Николаевича и сказать,  что эти законопроекты имеют  самое  прямое отношение   к  национальной  безопасности  Украины,  во-первых.  И безусловно главная цель,  которую ставят перед собой  авторы  этих законопроектов,  - это введение рынка земли.  Это однозначно,  и я поддерживаю  мнение  тех  коллег,  которые  уже  об  этом  сегодня говорили.

     Меня просто  удивляет одно:  как мы все-таки на таком высоком уровне,  на высочайшем государственном уровне так пренебрежительно относимся   к  национальным  приоритетам  нашей  страны,  интересы которой мы и призваны отстаивать.

     Я хочу  вам  привести  такой  пример.  В  январе  этого  года несколько  народных депутатов были в составе официальной делегации в Соединенных Штатах  Америки.  Вот  сидят  депутаты  Зарубинский, Сахно,  мы были вместе,  они мне,  так сказать,  не дадут соврать. Встречи были в конгрессе,  государственном департаменте,  в совете национальной безопасности и везде нам говорили приблизительно одно и то же:  "У вас  хорошо  идут  реформы,  все  чудесно,  трудности обективны.  Но  вот у вас одна проблема,  которую вы все никак не решаете,  и у  нас  вызывает  это  озабоченность".  Какая  же  это проблема? Рынок земли! "Почему вы не вводите рынок земли?".

     Представляете, встреча  в  Пентагоне,  в  военном  ведомстве! Генералы,  высшее руководство Пентагона задает этот же вопрос!  Мы часто  удивляемся,  что многие страны достигают высочайшей степени экономического развития.  А удивляться нечему.  Мы  просто  должны учиться тому,  как нужно отстаивать государственные,  национальные интересы.

     У нас  же  Президент   издает   указ,   который   не   только противоречит   национальным  интересам,  а  за  который  его  надо привлекать к суду!  Премьерминистр пишет в  преамбуле,  что  ввиду рыночных  отношений национальные интересы должны быть закреплены в том плане,  что мы должны принять этот закон и так  далее...  Хотя прекрасно мы...  (Шум у залі).  Рух,  я уже привык, я знаю, что вы продали Украину и продаете ее дальше.

     Поэтому я хотел бы вот  что  сказать.  Уважаемые  коллеги,  я считаю  и  глубоко  убежден в этом,  и фракция настаивает,  что мы должны  отклонить   предложенные   законопроекты   обязательно   и категорично! Мы должны руководствоваться высшими интересами нашего народа.  И в этом случае  мне  представляется,  что  мы  правильно поступим,  если  действительно  сделаем  так,  как  предлагали мои коллеги, то есть отклоним эти законопроекты.

     ГОЛОВА. Депутат Пасєка.

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ  15,  Вінницька  область).  Фракція   комуністів.   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги і запрошені!  Комітет з питань аграрної політики та земельних  відносин  29  червня  цього року  на  своєму  засіданні  розглянув  проект Закону про іпотеку, внесений разом з відповідним указом Президента України,  і прийняв рішення про його відхилення.

     За дане   рішення   проголосували   12   членів  комітету,  2 утримались, 1 проголосував проти.

     При цьому наголошувалося, що при вирішенні земельних відносин усім гілкам влади, в тому числі виконавчій і Президенту, необхідно дотримуватися насамперед Конституції  нашої  держави,  де  зокрема (хто забув,  я нагадаю) в статті 14 записано,  що "право власності на  землю  гарантується.  Це  право  набувається  і   реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону".  Про це є і  рішення  пленуму  Верховного  Суду  України, ухвалене  в  грудні  1996 року,  тобто після прийняття Конституції України.

     Тому правовий режим  власності  земельних  ділянок  юридичних осіб,    тобто   сільськогосподарських   підприємств,   спотворено неконституційними указами Президента України, які породжують різні зловживання щодо основного національного багатства нашої держави - землі.

     Це вже призвело, Олександре Миколайовичу, до того, що у нас в Україні  на сьогодні продано близько 2,5 тисячі земельних ділянок, тобто паїв. Причому найбільше незаконних дій вчинено на Закарпатті

-  640,  у Миколаївській області - 550,  у Донецькій,  Київській і Харківській областях - від 200 до 300.

     Тому до приведення  всіх  положень  земельного  законодавства України  до  вимог  Конституції  України  є передчасним введення в цивільний  обіг  земель   виробничого   і   сільськогосподарського призначення.

     Далі. На  засіданні  комітету зазначалося,  що створення умов для залучення інвестицій у виробничий  сектор  економіки,  в  тому числі  й за рахунок кредитів,  ні в кого не викликає сумніву,  але при цьому правові відносини повинні бути збалансованими  для  обох сторін.

     На жаль,  коли сільський товаровиробник доведений так званими радикальними економічними реформами до банкрутства (ви знаєте, три роки тому було 50 відсотків збиткових господарств, у минулому році їх уже 95 відсотків),  коли  і  близько  немає  паритету  цін  між аграрним   сектором   економіки   і   іншими   галузями,  то  суть реформування  зводиться  до  того,  щоб  різними   дозволеними   і недозволеними прийомами перетворити головне наше багатство - землю на товар. Тобто передати в руки не державі, а комерційним банкам і фінансовим олігархам. А в їхніх статутах записано чітко: головне в діяльності - це прибуток.

     А тому тоді,  коли в проектах законів  не  виписано  ні  умов іпотечного   кредитування,   ні   процентних  ставок,  ні  строків повернення цих кредитів, то правий був Олександр Миколайович, коли говорив,  що  іпотека  землі  буде  не засобом залучення кредитних ресурсів  в  АПК,  а  замаскованим   інструментом   відчуження   й перерозподілу  землі,  будівель,  майна  на користь банківського і кримінального капіталу.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Юхновський і завершуємо.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Проблема ринку землі,  проблема приватної власності на землю і управління цією системою є  одна  з найважливіших проблем у кожній державі.

     Як робиться  це?  Спершу  створюється  так  зване  товариство земельного облаштування,  яке веде  ринок  землі.  Припустімо,  ви хочете свою земельну ділянку продати. Ви не маєте права її продати до тих пір,  поки товариство земельного облаштування не видасть на це відповідної ліцензії.  Якщо виявиться,  що той, хто хоче купити вашу ділянку, неспроможний здійснювати на ній сільськогосподарське виробництво,  то  товариство земельного облаштування саме закупляє цю ділянку,  здає її в оренду  доти,  аж  поки  не  буде  знайдено відповідного   покупця.   Таким  чином  кожна  держава  забезпечує правопорядок у земельних відносинах і охороняє свій  ринок  землі. Це перше питання.

     Друге питання  -  вартість  одного  гектара  землі.  Вартість одного гектара землі дуже тісно  пов'язана  з  процентною  ставкою кредиту  банківської системи.  Якщо банківська система дає кредити під високий  процент,  то  земля  має  низьку  вартість,  обернено пропорційну  величині  цього  процента.  І  тому тоді,  коли банки слабкі,  а їхній процент  високий,  то  торгівля  землею  є  вкрай небезпечним заняттям у кожній державі.

     І тому  створення  спершу товариства земельного облаштування, яке під  керівництвом  держави  веде  ринок  землі,  а  вже  потім створення   різноманітних   банків,   -   у   такій  послідовності розв'язується ця проблема.

     Дану проблему так само можна розв'язати й у нас.  Отож спершу маємо створити товариство земельного облаштування,  яке за законом буде мати певний порядок ведення ринку землі,  а після того  треба створювати банки, встановлювати вартість землі і таке інше.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Перед тим як голосувати я дам ще одну невеличку довідку - про наявність орної землі і  сільгоспугідь  на одного   громадянина   України.  На  одного  громадянина  припадає сільгоспугідь - 1,2  гектара,  орної  землі  -  0,68  гектара.  По регіонах:  степ - 2,6 гектара на громадянина,  лісостеп - 1,5-1,6, Західна Україна - 0,32-0,36.  Мораль говорити не  буду,  подумайте чому.  Так наступають на те,  щоб землю зробити товаром, щоб землю зробити заставним предметом.  Можна сарай знести, гараж, ферму. Її можна нову побудувати.  Із землею цього зробити неможливо.  Тому я прошу підійти до  цього  виважено.  І  ті,  хто  сьогодні  штовхає Україну на це, вони прекрасно розуміють, що роблять.

     І тут   Валентин   Сергійович  дуже  правильно  сказав.  Чому турбуються у Пентагоні?  Простір потрібний!  Не просто простір,  а земля,  яка ще не перенасичена ні фосфором,  ні калієм, ні азотом. Земля,  яка ще має достатньо високу природну родючість, якої немає у жодній країні світу.

     І останнє.  Гектар  землі  України у 5,2 раза продуктивніший, ніж у Голландії, у 4,3 раза продуктивніші карбонатні грунти, ніж у Німеччині.   Решту  продуктивності...  (Шум  у  залі).  Тому  така урожайність сьогодні, що нею стали керувати такі керівники, як ви.

     А коли я працював у  Тернопільській  області  на  карбонатних грунтах,  то  Тернопільська  область  одержувала  (запам'ятайте чи запишіть) вал зерна - 1 мільйон 572 тисячі,  здавали  державі  570 тисяч. Сьогодні Тернопільська область якщо 600 тисяч зерна одержує у вал,  то це стільки,  скільки колись державі здавала.  От тобі й усе.  І  не  треба  шуміти.  Я  вам цифри навів,  які ви можете за статистикою перевірити.  Вони в мене  відклалися  в  пам'яті  дуже добре.

     А зараз я ставлю на голосування проект закону, який вноситься Президентом.

     "За" - 54.

     Я ставлю  на  голосування  проект  постанови,  який   вносять депутати   -  члени  Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності. Він містить пропозицію відхилити законопроект.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 217.

     Голосуємо. Катерина Семенівна не  встигла.  Федір  Михайлович Абрамов відвертає увагу Катерини Семенівни.

     "За" - 221.

     Депутату Кармазіну надайте слово.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область).  Шановні  народні  депутати!  Я  абсолютно погоджуюся з аргументацією, яку зараз виклав Голова Верховної Ради Олександр Миколайович Ткаченко.  Є ще й інша аргументація,  але  я хочу  наголосити,  що  це  такі питання,  які указом Президента не вирішуються.  Давайте знайдемо отут  у  залі  консенсус  і  будемо приймати той чи інший закон.  Бо указом це не вирішується.  Тому я прошу, давайте покажемо Президенту, що треба поважати Конституцію, і  відхилимо  запропонований  ним  проект  закону.  А потім будемо розробляти новий законопроект і консенсусом визначатися щодо  його прийнятності.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Голосуємо    пропозицію    про    відхилення.   Ігоре Рафаїловичу, не агітуйте Катерину Тимофіївну. Вона любить землю.

     "За" - 225.

     От бачите,  а Катерина Тимофіївна не  встигла  проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 226.

     Спасибі.

     Я ставлю  на голосування,  шановні колеги,  проект постанови, який вносять народні депутати  з  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності, такого змісту.

     "Верховна Рада України постановляє:

     Комітету Верховної   Ради   України   з   питань  фінансів  і банківської діяльності внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону  України  про іпотеку доопрацювати з урахуванням пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на  розгляд Верховної Ради України у повторному першому читанні".

     Ставлю на голосування.

     "За" - 254.

     Спасибі.

     ------------

     Розглядаємо законопроекти     за    скороченою    процедурою. Розглядається проект  Закону  про  угоди  про  розподіл  продукції (друге  читання) та проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв'язку  з  прийняттям  цього  закону. Доповідає Чукмасов Сергій Олександрович.

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Николаевич!  В  Комитет  по  вопросам  экономической  политики для рассмотрения  законопроекта  во   втором   чтении   поступило   61 замечание.  Большинство  из  этих  замечаний  учтено при доработке документа. Поэтому просьба перейти к процедуре второго чтения.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Депутат Гусак, щодо першої поправки є у вас зауваження? Немає.

     Депутат Хмельовий. Поправка 2. Зауважень немає.

     Депутат Ковалко. Поправка 3.

     ЧУКМАСОВ С.О. Враховано.

     ГОЛОВА. Депутат Гусак, поправка 4. Погоджується.

     Поправку 5 враховано.

     Враховано і поправку 6.

     Поправка 7 теж врахована.

     Поправки 8, 9, 10 і 11 теж враховані.

     Враховано й поправки 12 і 13.

     Поправки 14 і 15 враховані.

     Враховано й поправку 16.

     Поправки депутата Черненка 17, 18, 19 враховані.

     Поправки 20, 21, 22 також враховані.

     Поправку 23 враховано.

     Враховано також поправку 24.

     Поправки 25 і 26 враховані.

     Враховані й поправки 27 та 28.

     Поправка 29 врахована.

     Враховані поправки 30, 31, 32, 33.

     Поправка 34   відхилена.   Депутат   Гусак.   Сторінка    14. Погоджуєтесь?

     Поправка 35 депутата Ковалка врахована.

     Враховано поправки 36 і 37.

     Врахована поправка 38.

     Поправку 39 враховано.

     Відхилена поправка 40. Депутат Зачосов не заперечує.

     Поправку 41 враховано.

     Врахована поправка 42.

     Врахована поправка 43.

     Враховані поправки 44, 45, 46.

     Враховано поправки 47, 48, 49, 50, 51.

     Врахована поправка 52.

     Поправки 53, 54, 55, 56, 57, 58 і 59 враховані також.

     ЧУКМАСОВ С.О. Поправка 59 відхилена.

     ГОЛОВА. Поправка 59 депутата Вітренко.  Будь ласка, увімкніть мікрофон Наталії Михайлівни.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160,  Сумська область). Моя поправка стосується знову-таки прав трудових колективів.  Ви розумієте,  не буде спокою в державі,  не буде прогресивного розвитку,  якщо люди будуть відмежовані від  власності  і  не  будуть  брати  участі  в управлінні   підприємством   і   в  розподілі  продукції.  Коли  я пропонувала поправки до Конституції  і  вносила  законопроект  про трудові  колективи,  щоб  надати  трудовим колективам це право,  у цьому залі все провалили.

     Тепер маємо колізію:  закон повинен  включити  в  себе  права трудових колективів,  але пан Чукмасов каже:  немає такого закону. Ми тоді погодили, що в закон це включається в такому формулюванні: "З  прийняттям  відповідного  закону  включається в дію ця норма". Тільки  в  такій  редакції  можна   погодитися.   І   "Перехідними положеннями" це відрегулювати.

     ЧУКМАСОВ С.О.  Наталия Михайловна, я постараюсь вам ответить. Дело в том,  что мы  пытались  согласовать  такую  формулировку  с юридическим управлением.  К сожалению, она не выписывается в таком плане.  Я вас  поддерживаю  как  раз  в  плане  контроля  трудовых коллективов,  поскольку  испытал  это на себе.  В 80-х годах я был председателем  совета   трудового   коллектива   металлургического завода, так что знаю, что это такое. Конечно, это важно. Но у меня просьба к вам сейчас поддержать  законопроект.  Как  только  будет рассматриваться  ваш  законопроект  о трудовых коллективах,  я вас тоже буду поддерживать.

     ГОЛОВА. Я ставлю на  голосування  поправку  59,  яку  вносить депутат Вітренко. Прошу підтримати.

     "За" - 167.

     Поправка 60 депутата Губського врахована.

     І поправка  61  депутата Павленка врахована з редакційними та юридичними поправками. Більше зауважень немає.

     Я ставлю на голосування цей законопроект у цілому.

     ЧУКМАСОВ С.О. Комітет просить підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" - 214.

     Депутат Андресюк не встиг проголосувати. Голосуємо.

     "За" - 242.

     Спасибі.

     Шановні колеги!  Оскільки  депутат   Чукмасов   на   трибуні, прохання  розглянути і проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону про   угоди   про   розподіл   продукції.   Будь   ласка,   Сергію Олександровичу.

     ЧУКМАСОВ С.О.  Комитет  по  вопросам  экономической  политики вносит  на  ваше  рассмотрение законопроект о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины в связи с принятием  Закона "про  угоди про розподіл продукції".  Это около 12 законодательных актов.  Поэтому просьба  принять  сегодня  законопроект  в  первом чтении   и   подать  ваши  предложения  по  внесению  изменений  к соответствующим законодательным актам для рассмотрения  во  втором чтении. Прошу поддержать в первом чтении.

     ГОЛОВА. Є запитання до Сергія Олександровича? Немає.

     Голосуємо в першому читанні. Будь ласка.

     "За" - 256.

     Прийнято. Спасибі.

     ЧУКМАСОВ С.О. Спасибо.

     ------------

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,  розглядається  проект  Закону  про внесення  доповнення  до   Закону   про   оподаткування   прибутку підприємств   (щодо   витрат,  пов'язаних  з  безплатним  наданням працівникам вугільної промисловості вугілля на побутові  потреби). Я  думаю,  що  таке  питання  потрібно було б проголосувати,  воно зрозуміле.  Новіков Володимир Іванович є?  Нехай на трибуну  вийде перший заступник міністра, може, до нього є запитання.

     Є запитання  до  заступника  міністра?  (Шум  у  залі).  Ви ж знаєте,  що в усі часи виділяється  відповідна  "топнорма".  А  то справа  шахтаря,  як нею розпорядитись.  Підтримуємо?  Будь ласка, голосуємо в першому читанні.

     "За" - 248.

     Прийнято. Сідайте, будь ласка.

     ------------

     Розглядається проект   Закону   про   встановлення   вивізних (експортних)  мит  на  насіння  олійних  культур.  Цікаве питання. Доповідає Юхновський  Олег  Іванович  -  член  Комітету  з  питань аграрної політики. Будь ласка.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 13, Вінницька   область).   Дякую.   Фракція  "Батьківщина".  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  На  розгляд Верховної  Ради  вноситься проект Закону про встановлення вивізних (експортних) мит на насіння олійних культур у другому читанні.

     Встановлення експортного мита - крок надзвичайний, вимушений, спрямований   на   підвищення   ефективності   роботи  підприємств вітчизняної оліє-жирової галузі.

     Під час доопрацювання проекту закону від  народних  депутатів надійшов цілий ряд пропозицій,  які ретельно опрацьовані Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин.  Також враховані пропозиції   та  зауваження,  які  були  висловлені  на  засіданні аналітично-експертної  ради  з  питань  економіки  Верховної  Ради України.

     Щодо зауважень  та  пропозицій.  Комітет підтримав пропозицію народних депутатів Юхновського та Марченка про  збільшення  ставки експортного  мита  до 30 відсотків.  Це дасть можливість вирівняти зовнішні   та   внутрішні   економічні   фактори    і    сприятиме пріоритетності  переробки  насіння  олійних культур на вітчизняних підприємствах перед експортом.

     Пропонується встановити термін дії вивізного експортного мита на три сезони виробництва.  На думку фахівців,  це необхідно,  щоб перейти від давальницької  схеми  переробки  олійного  насіння  до системи  грошових  розрахунків,  зменшити  вартість  переробки  та стабілізувати сировинні зони.

     Дещо із  запізненням  надійшла  поправка  народного  депутата Ігоря  Рафаїловича  Юхновського,  тому  я  зараз  її зачитаю.  Він пропонує  доповнити  прикінцеві  положення  закону  таким   чином: "Національному     банку     України     забезпечити     відкриття сільськогосподарським  товаровиробникам   окремих   рахунків   для розрахунків  за  продане  ними  насіння  олійних  культур  олійним заводам України.  Кошти,  переведені на ці  рахунки,  можуть  бути використані  виключно  на  придбання матеріальнотехнічних ресурсів (пально-мастильні матеріали,  запасні частини,  насіння,  добрива, засоби  захисту  рослин)".  З  поправкою  Ігоря  Рафаїловича можна погодитися,   оскільки   це   сприятиме    налагодженню    системи безготівкових розрахунків.

     Дякую за увагу і прошу перейти до постатейного обговорення.

     ГОЛОВА. Олегу Івановичу, якби ви внесли ще одну поправку, щоб дозволити не більше 10-15 процентів вивозити за кордон  для  того, щоб  відновлювати  обладнання  і  технологію,  а  85  процентів  - заборонити.  Розумієте?  Тому що ці ставки,  які ми  встановлюємо, безперечно,  ляжуть на собівартість і підуть,  а потім у невеликих флаконах повернуться до нас, але вже за такою ціною... І хочемо ми чи   не   хочемо,   а  купувати  будемо,  бо  немає  власної  олії соняшникової.  Тому я думаю,  шановні колеги,  законопроект  треба прийняти.  І  Олег  Іванович,  і  присутній  тут  Леонід Борисович Сватков - перший заступник  міністра  агропромислового  комплексу, знають,  що  всі  наші  підприємства з переробки соняшнику стоять. Вивезли  всю  сировину,  а  зараз  закуповуємо  і  завозимо!  Одна Білорусія просить у нас 400 тисяч тонн,  а ми не можемо і 20 тисяч тонн продати. А Україна виробляла, щоб ви знали, у 1989-1990 роках 32  проценти  світового  запасу  соняшникової  олії.  32  проценти світового запасу!

     Олегу Борисовичу,  в минулому році скільки виробили?  (Шум  у залі).  300  тисяч  тонн!  1  мільйон  тонн  і  300 тисяч тонн - є різниця? От де експортна продукція валютоємна, а ми думаємо...

     Давайте підтримаємо в другому читанні цей  законопроект,  але попросимо Олега Івановича разом з міністерством доопрацювати його. Мабуть, треба було б чітко встановити параметри дозволу продажу. І я  думаю,  що  ми наповнили б бюджет не на один мільярд гривень за рахунок лише соняшнику.

     Щодо поправок є зауваження?  Немає.  Друга  врахована,  третя врахована,  четверта,  п'ята,  шоста також.  Сьому поправку вносив депутат Юхновський,  сказали,  що Ігор Рафаїлович погоджується.  Є пропозиція в цілому прийняти.  Ставлю на голосування.  Голосуємо в цілому. Будь ласка.

     "За" - 247.

     Прийнято.

     Щоб ви знали,  у нас в Україні  іноземні  фірми  будують  три заводи, а наші стоять... Вони знають, що роблять, оце й усе (Шум у залі). Я думаю, що не треба експропріювати, треба дати лад тим, що працюють. І виробляти 3 мільйони тонн соняшнику - і більше нічого.

     ------------

     Розглядається проект  Закону  про  порядок ввезення в Україну окремих видів олії у 1999 році. Доповідає Сватков Леонід Борисович

- перший заступник міністра агропромислового комплексу.

     СВАТКОВ Л.Б.,   перший  заступник  міністра  агропромислового комплексу України, голова Комітету харчової промисловості України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я дуже дякую,  що прийняли  вивізне  мито  на  насіння  олійних  культур, оскільки   це  буде  стримувати  експорт  насіння,  тому  що  наші потужності  розраховані  на  11  відсотків  світового  виробництва насіння,  але вони не завантажені.  Склалося так,  що в цьому році близько 50 відсотків  продукції  вивезено,  і  ми  маємо  сьогодні дефіцит   олійної  сировини  для  виробництва  олії,  маргаринової продукції, майонезної продукції, мила для внутрішнього споживання.

     І для того щоб завантажити  наші  потужності,  щоб  працювали наші   підприємства,   щоб  скоротити  імпорт  того  ж  маргарину, майонезу,  пропонується встановити нульову ставку ввізного мита на олію виключно для промислової переробки.

     Законопроект внесений   у  порядку  законодавчої  ініціативи, вчора він  розглядався  на  засіданні  аграрного  комітету  і  був підтриманий. Я просив би прийняти цей проект закону.

     ГОЛОВА. У  першому  читанні.  Це  та  продукція,  яка  йде як стабілізатор для виробництва інших продуктів.

     Голосуємо за прийняття в першому читанні.

     "За" - 248.

     Спасибі.

     ------------

     Розглядається проект  Закону  про  перелік   об'єктів   права державної  власності,  що  не  підлягають  приватизації  в другому читанні. Доповідає Матвєєв Володимир Йосипович.

     МАТВЄЄВ В.Й.  Комитет  по  вопросам  экономической  политики, управления народным хозяйством,  собственности и инвестиций вносит на рассмотрение Верховного Совета во втором чтении  проект  Закона Украины о перечне обектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации.

     Если говорить кратко,  практически все  предложения,  которые были внесены после первого чтения,  учтены. Есть несколько спорных вопросов.

     Например, от           руководства           Государственного научноисследовательского      и     конструкторскотехнологического института  трубной  промышленности   (г.Днепропетровск)   получено письмо с просьбой исключить их из перечня 1,  то есть из обектов, не подлежащих  приватизации.  Я  предлагаю  этот  вопрос  отдельно проголосовать. Это первый вопрос.

     И второй  вопрос.  В перечень ошибочно было включено открытое акционерное общество "Хартрон".  "Хартрон" не может быть включен в перечень государственных предприятий,  так как это предприятие уже не  государственное.  По  "Хартрону"   и   подобным   предприятиям подготовлен   проект   Закона  о  внесении  изменений  в  Закон  о приватизации,  где предлагается  продажу  государственного  пакета акций  таких  предприятий  проводить  только с согласия Верховного Совета.

     Мы предлагаем принять этот перечень во втором чтении,  что не закрывает   дальнейшее   развитие  этого  перечня  путем  принятия изменений к этому закону.

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Поправка 1 депутата  Алексєєва.  Будь ласка, Володимире Геннадійовичу.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я  прошу  внимательно  меня  выслушать,  ибо я настаиваю на принятии этой поправки.  Почему?  Мне  непонятно,  на каком    основании    комитет    решил   ликвидировать   один   из предохранителей растаскивания общенародной собственности?

     Декрет Кабинета  Министров,  а  именно  "додаток  1",   четко определяет  не  отдельные  имущественные  комплексы,  а подходит к вопросу по отраслевому принципу.  И для тех,  у кого нет на  руках "додатка",   напомню,  что  он  запрещает  приватизировать  "майно органів  державної   влади,   об'єкти   Національного   космічного агентства, золотий і валютний фонди, об'єкти культури".

     Я считаю,  что  этот  предохранитель  должен остаться в нашем законодательстве наряду с теми, которые вы предлагаете и которые я буду поддерживать.

     МАТВЄЄВ В.Й.  Нет  вопросов,  но это должно быть не в законе, который,  скажем так,  говорит о перечне  предприятий  и  содержит именно  перечень  предприятий,  а должен быть принят другой закон. После   принятия   Конституции   все    имущественные    отношения регулируются законом, а не указом или приложением к декрету (Шум у залі).  Нет,  декрет уже не имеет силы.  Если  действительно  есть такая  необходимость  (а я считаю,  что такая необходимость есть), пожалуйста, подготовьте изменения в закон или отдельный закон, или дайте  перечень  (как это установлено) предприятий и организаций и так далее, и тому подобное, которые не подлежат приватизации.

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 1,  яку вніс депутат Алексєєв. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 177.

     Поправка 2 депутата Бауліна. Заперечень немає? Є?

     Будь ласка, депутате Баулін.

     БАУЛІН П.Б.    Фракция    коммунистов.   Уважаемый   Владимир Иосифович!  Я в развитие тех позиций, которые мы отстаиваем, в том числе  и  фракция.  Вот,  скажем,  вы  докладывали  законопроект о моратории на приватизацию.  К сожалению,  зал не поддержал, только 169 депутатов проголосовали за. Учитывая то, что в самое ближайшее время  ожидается  смена  Президента  (наверняка,  мы  вернемся   к вопросам   приватизации),  учитывая  то,  что  приватизация  (даже Президент понимает это) ничего хорошего нам не дала,  я  предлагаю дополнить  этот  законопроект  новой  статьей  3 в такой редакции: "Припинити приватизацію державної власності до 1 січня 2000 року". А статью 3 считать статьей 4.

     МАТВЄЄВ В.Й.  Вы совершенно правы. Действительно, инициатором и автором законопроекта о моратории на приватизацию  выступал  как раз я, но он, к сожалению, не был принят. Теперь нам нужно еще раз рассмотреть этот законопроект,  но он может быть рассмотрен только после 1 сентября,  уже на следующей сессии,  потому что на этой мы закон не приняли. Я за то, чтобы это было принято, но эта поправка

- не предмет этого закона.

     ГОЛОВА. Не  наполягаєте?  Ні.  Шановні  колеги,  голосуємо  в цілому.

     "За" - 222.

     Депутат Костицький не встиг проголосувати. Голосуємо в цілому законопроект.

     "За" - 239.

     Спасибі.

     ------------

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону  про  передачу  об'єктів  права  державної  та  комунальної власності. Будь ласка, одна хвилина.

     МАТВЄЄВ В.Й.  Я  прошу  прощения.  Проект о передаче обектов права государственной и коммунальной собственности очень короткий. Цель  его  -  решить проблему,  которую мы не смогли решить ни при социализме,  ни при переходе к бандитскому капитализму. Фактически это  передача  обектов  социальной сферы от предприятий в ведение местных  советов,  в  коммунальную  собственность.   И   наоборот, позволяет   из  коммунальной  собственности  передавать  что-то  в государственную собственность.

     Я предлагаю проголосовать в первом чтении.  Если  мы  его  не примем и не сможем внести какие-то изменения, то 16 июля вступит в силу указ.

     ГОЛОВА. Це, шановні колеги, те питання, яке щоденно порушують керівники рад на місцях. Я просив би підтримати в першому читанні. Будь ласка.

     "За" - 249.

     ------------

     Спасибі (Шум у залі).

     Одну хвилину. Слово має Гуренко Станіслав Іванович.

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Фракція  комуністів.  Шановні  колеги!  Шановний Олександре Миколайовичу!  Коли ми  приймали  закон  про  угоди  про  розподіл продукції,  ми  в  його  основу  поклали  депутатський  проект,  а законопроект,  який був запропонований Президентом,  не відхилили. Тому  в  мене  прохання  до  залу.  Оскільки  ми сьогодні прийняли остаточно  доопрацьований  в  комітеті  з  урахуванням   зауважень депутатів  закон,  то  нам слід проголосувати про відхилення указу Президента і законопроекту про угоди  про  розподіл  продукції.  Я просив би проголосувати. Просто технічно ми випустили цей момент.

     Виходить так: і указ діє, і закон, який ми прийняли в другому читанні.

     ГОЛОВА. Потрібно  ж  було  підготуватися.  Підготуйте,   будь ласка,  проект  постанови  за  перерву,  ми  роздамо  депутатам  і проголосуємо  (Шум  у  залі).  Комітет  же  не   вніс   відповідну пропозицію. У принципі, якщо закон вступив в силу, то указ...

     ГУРЕНКО С.І.   Олександре   Миколайовичу,   я   відповідально заявляю, що у депутатів є на руках проект постанови комітету. Коли розглядалося  це  питання  в  першому  читанні,  був підготовлений документ і в ньому був пункт:  відхилити указ Президента.  Я  його підписував   особисто.   Але  з  технічних  причин  цей  пункт  не проголосований,  в стенограмі цього немає...  Проект  постанови  у депутатів  є,  тому  я  просив  би  проголосувати за єдиний пункт: відхилити.

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  про відхилення законопроекту, внесеного Президентом.

     "За" - 217.

     Голосуємо!

     "За" - 232.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Перед  тим  як  оголосити  перерву,  я  хочу попросити вас усіх брати активну участь у  роботі,  щоб  завершити сьогодні розгляд всіх питань.

     Оголошується перерва до 16 години.

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 180,  Харківська область).  Проект  Закону про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування спрямовано на збільшення надходжень  до  Пенсійного  фонду.  Це  можна  тільки вітати.  Сам підхід,  звичайно,  не викликає захоплення:  податкові зміни мають відбуватися передбачувано, а не в пожежному порядку.

     З другого  боку,  заборгованість із виплати пенсій і грошової допомоги сьогодні становить  більш  як  2,2  мільярда  гривень,  і тенденція  до  її  скорочення  надто  непевна.  Останнім часом все частіше приймаються закони,  що  зменшують  доходну  і  збільшують видаткову частину бюджету. Фактично, ми опинилися в ситуації, коли з двох зол треба вибирати менше.

     Дуже погано,  що  податки  встановлюються  лише  виходячи   з принципу  платоспроможності.  Це той самий суто фіскальний підхід, якого  ми  хочемо  зректися.  Але,  безумовно,  більшим  гріхом  є затримка з виплатою навіть тих мізерних пенсій, які сьогодні мають отримувати громадяни.

     Слід звернути увагу на  ідеологію  запропонованих  податкових змін. Додаткові витрати нестимуть виробники та імпортери тютюнових виробів,  які перекладуть податок на споживачів.  Тобто це податок на  погані  звички.  Підхід цілком виправданий,  але доцільніше це робити через ставки акцизного збору.

     Збільшується податковий тягар для покупців  нерухомого  майна та   користувачів  мобільним  зв'язком.  Це  податок,  що  стримує невиправдані витрати фінансово благополучних підприємств.

     Введення таких змін виправдовує і їх тимчасовий характер - до 2001  року.  Але  головним все ж є залучення додаткових коштів для погашення заборгованості перед пенсіонерами.  За тих надходжень до Пенсійного  фонду,  які  на  сьогодні є,  зробити це можна буде не скоро. Підвищити загальну ставку збору було б іще гіршим рішенням.

     Слід зазначити, що перелік суб'єктів, на яких поширюється дія Закону про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, може бути розширений,  так само як і перелік операцій, послуг, товарів, що  не  є  предметом  першої  необхідності (як склалося у світовій практиці), тобто за комфорт, сервіс та задоволення треба платити.

     Враховуючи надзвичайну  важливість  і   терміновий   характер питання  погашення  заборгованості  з виплати пенсій,  депутатська група "Відродження регіонів"  пропонує  підтримати  запропонований проект  закону.  Разом з тим депутатська група вважає за необхідне ретельно вивчити всі  альтернативні  можливості  розв'язання  цієї проблеми   і   розробити   програму   заходів,   у  тому  числі  й законодавчого характеру, для комплексного її вирішення.

     ШМІДТ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 115, Львівська область).  Шановні  народні  депутати!  На  ваш  розгляд вноситься  проект  Закону  України  про  державну  реєстрацію прав власності на нерухомість.

     Необхідність прийняття такого закону обумовлена цілою  низкою обставин.

     Після прийняття  Конституції  України  і  встановлення різних форм власності виникає необхідність в  їх  реєстрації,  реєстрації прав  власності  та захисті таких прав,  а також захисті власників цих прав в процесі здійснення  операцій  купівлі-продажу,  обміну, іпотеки, дарування тощо.

     Сучасне законодавство   закріплює  основні  принципи  набуття приватної власності на землю та іншу нерухомість. В теперішній час в  Україні ведеться Державний земельний кадастр,  існує інформація про кількісний і якісний облік земель.  Водночас,  інформація  про характеристики  нерухомості  - землю,  будівлі та споруди,  в тому числі житло,  інженерні комунікації - належить різним  відомствам. Відсутня  струнка та прозора система у цій сфері як законодавства, так і практичної діяльності.

     До тих пір,  поки нерухомість, в тому числі земля, перебувала тільки  в  державній  власності,  існуючої системи реєстрації було досить для того,  щоб отримати інформацію про  нерухомість.  Однак зміни,  що  сталися  в  процесі переходу до суспільства з ринковою економікою,  призвели  до  того,  що  на  сьогоднішній  день   без реєстрації  прав  власності на нерухомість неможливо буде говорити про будь-який подальший ефективний  розвиток  нашої  економіки,  а особливо, про формування ринку нерухомості.

     Обставини, що  склалися,  вимагають  об'єднання ресурсів усіх відомств і створення  єдиної  реєстраційної  системи  як,  власне, самої нерухомості, так і всіх прав, пов'язаних з нею.

     Цей законопроект  спрямований  на  встановлення  єдиних  норм регулювання відносин в сфері державної реєстрації  прав  власності на  нерухомість  і  покликаний  забезпечити  безумовне визнання та захист державою цих прав,  створити умови для функціонування ринку нерухомого   майна,  сприяти  інвестиційній  активності,  розвитку системи іпотечного кредитування та утвердженню ринкових відносин.

     Шановні колеги,  я  хотів   би   зупинитися   лише   на   тих особливостях внесеного мною законопроекту, що відрізняють його від законопроектів,   внесених    іншими    суб'єктами    законодавчої ініціативи.

     Основна відмінність   цього   законопроекту   -   в   частині визначення статусу органу державної реєстрації прав  власності  на нерухомість та механізмів його утворення і діяльності.

     Ми виходимо  з  того,  що  органи  державної  реєстрації прав власності на нерухомість  мають  ефективно  виконувати  функції  у зазначеній сфері. Для цього вони повинні володіти достатнім рівнем автономності,  ізольованості  від  зовнішніх  впливів,   відносною незалежністю  у  прийнятті  рішень  у  межах,  передбачених актами законодавства,  й  одночасно  високим   ступенем   прозорості   та контрольованості  їхньої  діяльності з боку держави.  Все це можна більш реально забезпечити при  підпорядкуванні  органів  державної реєстрації   прав  власності  на  нерухомість  Кабінету  Міністрів України, а ніж будь-якому з міністерств чи відомств.

     Забезпеченню прозорості у діяльності органів реєстрації  прав власності на місцях, контролю за їх діяльністю зі сторони місцевих державних   адміністрацій   сприятиме    положення    статті    10 законопроекту   в   частині   підпорядкування   органів  державної реєстрації прав на місцях Агентству з реєстрації прав власності на нерухомість, а також відповідним місцевим державним адміністраціям у межах,  визначених чинним законодавством України  та  Положенням про Агентство з реєстрації прав власності на нерухомість.

     На наш  погляд,  важливо,  щоб  керівники  органів  державної реєстрації прав власності на нерухомість на місцях призначалися та звільнялися  головою  агентства,  але за погодженням з керівниками відповідних місцевих державних адміністрацій.

     Ми розуміємо,  що   сьогоднішній   апарат   потребує   кращої організації    управління   завдяки   раціоналізації   діяльності, скороченню  і   зменшенню   управлінських   витрат.   Законопроект передбачає   функціонування   органів  державної  реєстрації  прав власності   на    нерухомість    на    принципах    самоокупності, самофінансування  й  неприбутковості.  Стаття  10  передбачає,  що Агентство  з  реєстрації   прав   власності   на   нерухомість   є неприбутковою госпрозрахунковою державною організацією. Це є одним з найважливіших моментів цього законопроекту.

     У зв'язку з цим,  законопроект не надає  реєстратору  статусу державного  службовця.  Відповідно  до  статті  13 реєстратор - це службовець,  який має вищу  юридичну  освіту,  пройшов  стажування протягом   шести  місяців  в  органах  державної  реєстрації  прав власності на нерухомість,  склав кваліфікаційний іспит та  одержав свідоцтво  державного реєстратора з прав власності на нерухомість. Ця ж стаття передбачає,  що не може бути реєстратором  особа,  яка має судимість,  а також,  що реєстратор не може перебувати в штаті інших  державних,   приватних   та   громадських   підприємств   і організацій,    займатися    підприємницькою    і   посередницькою діяльністю,  а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка  передбачена  абзацом другим статті 15 цього законопроекту,  а також викладацької і наукової у  вільний  від  роботи  час.  Такий статус реєстратора є наближеним до статусу нотаріуса і прийнятий у країнах, що мають розвинуту систему реєстрації нерухомості.

     На сьогоднішній  день  інвентаризацію,   оцінку,   реєстрацію нерухомості   проводять   бюро  технічної  інвентаризації,  які  є госпрозрахунковими структурами і  складовою  частиною  структурних підрозділів місцевих адміністрацій.

     Видачею актів на право приватної власності на землю, актів на право користування землею  та  їх  реєстрацією  займаються  органи місцевого самоврядування.

     Виготовляють технічну  документацію для видачі цих актів бюро технічної інвентаризації, земельно-кадастрові бюро при управліннях земельних ресурсів та інші структури.

     Така ситуація  призводить до надмірної бюрократизації процесу реєстрації прав власності на нерухомість,  відокремлює  землю  від об'єктів,  що  знаходяться  на  ній,  підвищує вартість операцій з нерухомістю,  не сприяє залученню інвестицій,  розвитку іпотеки  і кредитування як системи.

     Розвиток ринкових   відносин   в   державі   вимагає   єдиної уніфікованої  системи  державної  реєстрації  прав  власності   на нерухомість.

     Беручи до   уваги  те,  що  існуюча  система  бюро  технічної інвентаризації   має   значну   матеріально-технічну   базу,   ряд відпрацьованих технологій,  архіви,  фахівців, 80-річний досвід, у тому числі госпрозрахункової роботи  тощо,  а  також,  що  є  дуже важливим,  відсутність  у  Державному  бюджеті реальних коштів для створення нової великої управлінської ланки, пунктом 4 "Перехідних положень" законопроекту передбачається,  що Агентство з реєстрації прав на нерухоме майно та  його  відділення  створюються  на  базі системи    госпрозрахункових    підприємств   -   бюро   технічної інвентаризації.

     Створення агентства на базі існуючої системи  бюро  технічної інвентаризації  збереже  Державному  бюджету 8 мільйонів 837 тисяч доларів.  Окрім  того,  зникає  потреба  у  позиці  в  розмірі  32 мільйонів  828  тисяч  доларів,  що  буде  надаватися під гарантії уряду,  і за яку треба буде сплачувати  ще  й  відсотки.  Хоча,  з другого   боку,  ми  зацікавлені  у  наданні  Україні  міжнародним спрівтовариством   технічної   допомоги   для   розвитку   системи реєстрації  прав власності на нерухомість у формі грантів і готові запропонувати відповідний проект.

     Створення агентства   на   базі   системи   бюро    технічної інвентаризації  потребує  зміни форми його публічної власності - з комунальної на державну.

     Таку реорганізацію  можна  здійснити  у  стислі  терміни  без витрат бюджетних коштів.

     Законопроект має  ще  й  ряд  інших  особливостей,  на яких я коротко зупинюся.

     Зокрема, передбачається  можливість   вільного   доступу   до інформації  Державного  реєстру  нерухомості будь-якою особою,  що пред'явила посвідчення особи  та  заяву  в  письмовій  формі  (для юридичної   особи   -  документи,  що  підтверджують  її  державну реєстрацію  та  повноваження  її  представника).  Але,  враховуючи сучасні  реалії (підвищену криміногенність суспільства),  вважаємо за можливе наявність  певних  обмежень  у  доступі  до  Державного реєстру,   якщо   такі   обмеження   (застереження)  щодо  надання відомостей  з  Державного  реєстру   будуть   передбачені   актами законодавства, і це відображено у частині другій статті 9.

     Стаття 13  законопроекту  передбачає,  що керівник відділення Агентства з державної реєстрації  прав  власності  на  нерухомість призначається з числа осіб, які мають досвід роботи реєстратора не менше трьох років,  а реєстратор має  пройти  стажування  протягом шести  місяців  в  органах  державної реєстрації прав власності на нерухомість.  Беручи до уваги,  що після  введення  в  дію  такого закону ще не буде підготовлених фахівців, пропонуємо вводити в дію частину другу статті 13 щодо встановлення термінів досвіду  роботи через 5 років після прийняття цього Закону, а частину третю статті 13 щодо встановлення термінів стажування - через два роки.

     Для вирішення   кадрової   проблеми   в   органах   державної реєстрації   вже   сьогодні  треба  вносити  корективи  у  перелік спеціальностей та підготовку навчальних програм вищих та  середніх спеціальних навчальних закладів України.

     Важливим елементом  роботи  органів  державної  реєстрації  є ведення архівної справи.  Тому порядок  ведення  архівів  не  може визначатися  тільки  Міністерством  юстиції  України,  хоча  й  за погодженням  з  центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань архівної   діяльності.  У  нашому  законопроекті  передбачено,  що порядок ведення та вимоги до архіву визначаються  Законом  України про  національний архівний фонд і архівні установи,  іншими актами законодавства,  Положенням  про  Агентство   з   реєстрації   прав власності на нерухомість.

     Надаючи надзвичайно  важливого  значення  Державному  реєстру нерухомості,  необхідно забезпечити Агентству  з  реєстрації  прав власності  на  нерухомість  доступ  до  усіх  необхідних  для його діяльності джерел інформації.  Вважаємо, що Агентство з реєстрації прав  власності  на  нерухомість  має  мати  право  на безкоштовне отримання інформації в межах сфери їх діяльності від усіх  органів державної влади і управління,  підприємств,  організацій, установ, незалежно від  їх  організаційної  приналежності,  що  передбачено статтею 18 законопроекту.

     Оскільки, до  нерухомості,  окрім  землі  і всього,  що з нею пов'язане,  можуть  бути  віднесені  законодавством  України  інші об'єкти,  необхідно,  щоб  при описі нерухомого майна (стаття 19), окрім площі земельної ділянки,  будівлі, її частини, вносилися при необхідності   й  інші  характеристики  об'єкта,  що  дають  змогу ідентифікувати його.

     Законопроект передбачає  можливість  безумовного   оскарження рішення  реєстратора  й змісту запису у реєстрі в судовому порядку (стаття 41).  Тільки власники прав  чи  інші  зацікавлені  сторони можуть  особисто  визначати,  чи  є  у  них  підстави вважати,  що порушені їхні права або законні інтереси.

     Якщо неправомірними діями посадових  осіб  органів  державної реєстрації   прав  на  нерухоме  майно  власникам  прав  чи  іншим зацікавленим сторонам завдано збитків,  то розміри відшкодувань за завдані збитки повинні встановлюватися тільки в судовому порядку.

     Для забезпечення   стабільності   і   перспективності  роботи Агентства   з   реєстрації   прав   власності   на    нерухомість, спадкоємності   у   розвитку   процесів,   його  незалежності  від політичної кон'юктури вважаємо, що агентство може бути ліквідовано тільки на підставі закону.

     Шановні народні депутати! Ви, звичайно, звернули увагу на те, що у своєму виступі я акцентував увагу на створенні  і  діяльності органу державної реєстрації.  Ви,  без сумніву,  розумієте, що без такої структури не зможе діяти цей  закон  і  ефективно  працювати система реєстрації прав власності на нерухомість.

     У разі  прийняття  закону не вимагає фінансових витрат з боку держави чи місцевих бюджетів.

     Звичайно, удосконаленню  немає   меж   і,   очевидно,   даний законопроект   потребує   доопрацювання   з   урахуванням  слушних зауважень науково-експертного  управління  Секретаріату  Верховної Ради України, позитивних положень альтернативних законопроектів та Комітету  з  питань  економічної  політики,  управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій,  який  підтримав  цей законопроект у першому читанні.

     Шановні колеги!  Для мене особисто не має значення  авторство законопроекту.  Важливішим  є прийняття нами дієвого закону,  який стане передумовою низки законопроектів стосовно формування системи інвестування  та  довготермінового,  низьковідсоткового іпотечного кредитування у всіх галузях вітчизняної економіки.

     Дякую Вам за увагу і  прошу  підтримати  цей  законопроект  у першому читанні.