ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ШОСТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  7  л и п н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалися 345  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

     Розглядається проект    Закону   про   державне   регулювання експорту,  імпорту,  оптової, роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Указ  Президента  вступає  в  дію  12  липня 1999 року.  Доповідає Віслоух   Олег   Валентинович,   заступник   міністра    зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі.

     ВІСЛОУХ О.В.,   заступник   міністра   зовнішніх  економічних зв'язків і торгівлі  України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  народні депутати!  Сьогодні вдруге розглядається питання, яке має надзвичайно важливе значення для нашої  економіки,  -  про систему  державного  регулювання  та  контролю  внутрішнього ринку нафтопродуктів в Україні.

     Хочу звернути вашу увагу на те,  що внаслідок постійної зміни економічних    умов   при   здійсненні   зовнішньоекономічної   та підприємницької діяльності з реалізації нафтопродуктів  значні  їх обсяги  випадають з-під оперативного державного контролю на стадії оптової  та   роздрібної   реалізації.   Суб'єкти   господарювання використовують різноманітні фінансові та товарні схеми,  які дають змогу  уникати  достовірного  обліку  та  відповідного   належного оподаткування при проведенні таких операцій.

     Відсутність можливості  оперативного  контролю  за  подальшою реалізацією  нафтопродуктів  на  внутрішньому  ринку  призвела  до використання   схем  за  участю  так  званих  фірм-одноденок,  які створюються для ухилення від сплати податку на додану вартість. На наш  погляд,  головна  проблема сьогодні полягає в тому,  що майже кожна  неоподаткована  товарна  партія  нафтопродуктів,  що  є   в неконтрольованому  обігу,  фактично  безперешкодно знаходить свого споживача.

     Через наявність  на  ринку  значних  обсягів   необлікованого пального підприємства,  що легально торгують нафтопродуктами,  є в нерівних умовах порівняно з тіньовиками. Це завдає серйозної шкоди не тільки Державному бюджету,  а й виробничій сфері,  населенню, а головне - змушує підприємців, які можуть і хочуть працювати чесно, діяти за правилами тіньового ринку.

     Це явище  також негативно впливає на результати господарської діяльності нафтопереробних заводів України,  які реалізують власну продукцію,  сплачуючи  всі  належні  платежі,  і  в такій ситуації змушені конкурувати із значно дешевшою нелегальною продукцією.

     Наведу такий аргумент.  За даними Міністерства економіки щодо балансу  попиту  і  споживання моторного пального в Україні в 1998 році, ресурсна частина автомобільних бензинів усіх марок становила 5  мільйонів 174 тисячі тонн,  дизельного палива - 5 мільйонів 710 тисяч тонн.  Фактично,  за даними Державного комітету  статистики, спожито   автомобільних   бензинів  2  мільйони  285  тисяч  тонн, дизельного палива - 5 мільйонів 482 тисячі тонн.  Тобто  згідно  з цими  даними  більш  як  половину  ресурсів  бензину  начебто і не використано.

     Таким чином,  можна  зробити  висновок,  що   реалізація   та споживання  зниклого  бензину  відбулися за межами контрольованого державними  органами  обігу.  Цей   висновок   підтверджується   і фактичними  надходженнями  до  бюджету  сум  акцизного  збору  від реалізації  нафтопродуктів.   За   даними   Головного   управління Держказначейства  України,  минулого  року  сплачено 348 мільйонів гривень,  з яких  за  нафтопродукти  власного  виробництва  -  162 мільйони. За сумарними обсягами імпорту та власного виробництва ця сума надходжень мала бути щонайменше вдвічі більшою.

     Ще одним підтвердженням  наявності  тіньового  обігу  є  малі бюджетні  надходження  від  акцизного  збору  з  нафтопродуктів  у поточному році.  На поточний рік надходження до Державного бюджету від  акцизного  збору  з  нафтопродуктів  затверджені  в розмірі 1 мільярд 116 мільйонів  гривень,  проте  в  першому  кварталі  вони становили лише 8 відсотків від запланованої суми. Крім того, немає реальної  можливості   встановити   фактичні   обсяги   реалізації нафтопродуктів  у  регіонах,  відсутній  контроль  за  їх  якістю, контроль товарообороту в торговельній мережі.

     Хочу підкреслити,  що за останні роки в нас не  стало  більше нафтосховищ,  які  приймають нафтопродукти,  а кількість суб'єктів оптової торгівлі постійно збільшується.  Це призводить,  з  одного боку,  до  штучного  підвищення ціни для кінцевого споживача,  а з другого - унеможливлює оперативний податковий контроль.  Прикладом того,   до   яких   негативних  наслідків  призводить  відсутність реального державного регулювання обігу нафтопродуктів,  є  недавнє підвищення  цін  на них:  за два тижні ціни зросли практично на 50 відсотків.

     Із викладеного можна зробити висновок, що механізм державного контролю за імпортом,  експортом,  оптовою та роздрібною торгівлею нафтопродуктами  не   забезпечує   сьогодні   повноти   надходжень податків,   не   захищає   інтересів   вітчизняних  виробників  та споживачів.  Немає і достатньої законодавчої бази,  яка  давала  б можливість  правоохоронним  органам  попереджувати  криміналізацію цього виду господарської діяльності.

     Саме необхідність наведення порядку на цьому  сегменті  ринку була  підтримана народними депутатами в ході попереднього розгляду проекту Закону України про державне регулювання експорту, імпорту, оптової, роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

     Поданий сьогодні    на    ваш    розгляд   законопроект   був доопрацьований відповідно до постанови Верховної Ради України  459 від  2  березня  поточного року.  У цій роботі брали участь,  крім відповідних міністерств та відомств,  комітети  Верховної  Ради  з питань  економічної  політики,  з  питань  фінансів  і банківської діяльності, з питань паливно-енергетичного комплексу.

     У запропонованій   редакції   проекту   врахована   більшість зауважень  та  пропозицій,  що  були  висловлені  під час минулого обговорення,  а саме:  визначений перелік нафтопродуктів,  до яких застосовується  державне  регулювання;  для недопущення підвищення цін на нафтопродукти  у  зв'язку  із  запровадженням  ліцензування визначено  граничний  розмір  плати  за  видачу ліцензій,  який не повинен  перевищувати  20  неоподатковуваних   мінімумів   доходів громадян. Крім того, законопроектом передбачено видачу ліцензій на три  роки,  що  зменшить   кількість   звернень   підприємств   до центральних органів виконавчої влади за отриманням ліцензії.

     Головна мета  законопроекту,  що  пропонується  вашій  увазі, полягає в налагодженні чіткої та дійової схеми державного контролю за  внутрішнім ринком нафтопродуктів.  Запропонований механізм має на меті:

     забезпечити повноту сплати належних податків та  обов'язкових платежів на всіх стадіях реалізації нафтопродуктів;

     ліквідувати економічне  підгрунтя для контрабандного ввезення нафтопродуктів;

     запобігти порушенням,  які  пов`язані  з  незаконною   зміною якісних  характеристик  товарних партій,  попередити можливість їх тіньового обігу та реалізації.

     Головними принципами    побудови    системи    контролю     і запровадження  механізму  ліцензування  має стати створення єдиної централізованої системи обліку обігу нафтопродуктів  на  території України  і  забезпечення  сплати податків та обов'язкових платежів при реалізації кожної товарної партії.

     Створення загальнонаціональної    централізованої     системи контролю  має  будуватися  на  принципі  суцільного  комп'ютерного обліку   обігу   нафтопродуктів:   від    їх    відвантаження    з нафтопереробних  заводів  або  імпорту  до реалізації в роздрібній торгівлі чи отримання  для  власного  виробничого  споживання  без подальшої реалізації.

     ГОЛОВА. Олегу  Валентиновичу,  достатньо.  Запитання до Олега Валентиновича є?  Будь ласка,  запишіться.  Висвітіть, будь ласка, хто записався.

     Депутат Абрамов.  За  ним  - депутат Матвієнков.  Будь ласка, п'ять хвилин.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Олег Валентинович! Из вашей   информации   я  понял,  что  наше  государство  регулирует розничные и оптовые цены на нефтепродукты.  Но  о  каком,  скажите честно,   регулировании   может  идти  речь,  если  последние  дни показали,  что ценами управляют владельцы  заправочных  станций  и стоящие за ними силы.

     Скажите, что даст принятие этого закона трудовому человеку?

     Спасибо.

     ВІСЛОУХ О.В.   Дякую   за   запитання.   Слід  зауважити,  що останньому  підвищенню  цін  на  нафтопродукти  сприяло   декілька факторів,  які  діяли  в  комплексі.  Перш  за все це пов'язано із зростанням світових цін на нафту (принаймні на 20 відсотків).

     Другий фактор  -  це  те,  що,  на  жаль,  досі  не   вдалося ліквідувати  прив'язку України до російського ринку енергоносіїв - моноприв'язку.

     Третій фактор,  який призвів до  цієї  ситуації  -  російські нафтотрейдери,  зважаючи  на зростання попиту (і хочу підкреслити, платоспроможного попиту)  і  відповідно  цін  у  Західній  Європі, переорієнтувалися на той ринок.

     І головним,  на мій погляд (я вже казав про це),  є наявність на нашому ринку протягом досить  тривалого  часу  великих  обсягів неоподаткованого  і відповідно необлікованого палива.  Це створило умови,  за яких великі українські компанії, які працювали і можуть працювати   цілком   легально   на   цьому  ринку,  не  витримуючи конкуренції із значно дешевшою продукцією, змушені були зменшувати обсяги    переробки    нафти   і   практично   зменшувати   обсяги нафтопродуктів,  які продавалися на ринку  України.  Можна  навіть сказати, що змушені були припиняти свою діяльність на цьому ринку.

     Цей закон  спрямований  саме  на  те,  щоб усунути можливість тіньового  обігу,  щоб,   застосовуючи   не   адміністративні,   а економічні    важелі,   повністю   легалізувати   ринок   торгівлі нафтопродуктами, причому не на окремій стадії (експорт чи імпорт), а  на  всіх  стадіях  циклу - від заводу чи імпортера до кінцевого споживача.

     ГОЛОВА. Ви  розберіться,  будь  ласка,  скільки  виробляється нафти  в  Україні,  скільки  імпортується з ближнього,  з далекого зарубіжжя, хто цим займається, хто переробляє, і чітко скажіть, що треба   для   того,  щоб  народногосподарський  комплекс  повністю забезпечувався пальним. Скажімо, держава контролює 55 процентів, а приватний сектор - 45 процентів.

     У нас же сьогодні ніхто не управляє цим балансом.  Ви що,  не бачите,  що в  державі  робиться?  Господаря  немає  в  галузі.  Є міністерство, є міністр, є заступники міністра, а баланс не можете тримати!

     Депутат Насалик.

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85,  ІваноФранківська область). У  мене до вас два запитання.  Як ви вважаєте,  чи дасть змогу цей закон зупинити створення фірм-одноденок,  як ви їх  називаєте,  чи ні? Це перше.

     І друге.   Згідно   з   проектом   закону   у  разі  торгівлі нафтопродуктами без ліцензії на  того,  хто  продав,  накладається штраф у розмірі 50 відсотків вартості реалізованих нафтопродуктів, і такий самий штраф накладається на того,  хто купив.  Гіпотетична ситуація: я на автозаправній станції заправив свій автомобіль, їду до Києва.  З'ясувалося,  що автозаправна станція не має  ліцензії. Що, у мене будуть зливати з бака бензин?

     ВІСЛОУХ О.В. Дякую за запитання. Щодо фірм-одноденок. Так, ця система справді створюється для того,  щоб усунути  можливість  їх участі  в  торгівлі  нафтопродуктами  і  повністю легалізувати цей ринок шляхом  створення  централізованої  системи  ліцензування  і відповідно  обліку  руху  кожної  товарної  партії.  Якщо вдасться створити таку систему,  то фірмиодноденки чи незареєстровані фірми не зможуть торгувати нафтопродуктами.

     Щодо відповідальності   постачальника   і  покупця,  то  вона стосується виключно стадії оптової реалізації.

     ГОЛОВА. Олегу Валентиновичу, сідайте, будь ласка.

     При такому розумінні питання,  безперечно,  складно говорити, що в нас буде порядок.

     Черняк Володимир Кирилович,  перший заступник голови Комітету з питань економічної політики. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська  область).  Шановні  народні депутати!  Комітет з питань  економічної  політики  більшістю  голосів  висловився   за підтримку   проекту   Закону   України  про  державне  регулювання експорту,  імпорту,  оптової, роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Цей  законопроект  підготовлений  на виконання доручення Верховної Ради України (є відповідна постанова від 2 березня цього  року)  з урахуванням  зауважень і пропозицій науково-експертного управління Секретаріату  Верховної  Ради  України,  а   також   зауважень   і пропозицій, які були висловлені народними депутатами України.

     На наш погляд, даний законопроект

- це спроба налагодити державний  контроль  за  внутрішнім  ринком нафтопродуктів  з  метою  запобігання ухиленню від сплати належних податків,  зборів  та  неподаткових  платежів  на   всіх   стадіях реалізації    світлих    нафтопродуктів;    з   метою   припинення контрабандного  ввезення  нафтопродуктів   у   країну,   уникнення незаконної  зміни  октанових чисел товарних партій нафтопродуктів, попередження їх тіньового обігу та реалізації.  Ось  така  основна мета  цього  закону.  Зміни,  які  вносяться,  спрямовані  саме на досягнення цієї мети.

     У проекті пропонується запровадити певні обмеження в  процесі здійснення   підприємницької  діяльності.  Це,  можливо,  не  всім сподобається,  але ситуація, яка склалася на ринку нафтопродуктів, вимагає цього,  і,  мабуть, ми погодимося з тим, що певне державне регулювання, адекватне ситуації, необхідне.

     Отже, пропонується запровадити обмеження в процесі здійснення підприємницької   діяльності   шляхом  встановлення  ліцензування. Основний  інструмент  цього   закону   -   ліцензування   оптової, роздрібної  торгівлі  нафтопродуктами,  а  також  їх  експорту  та імпорту,  що дасть можливість здійснювати  державний  контроль  за ринком  нафтопродуктів  і тим самим сприятиме запобіганню ухиленню від сплати  податків,  зборів,  інших  платежів  на  всіх  стадіях реалізації нафтопродуктів.

     У законопроекті  визначено  перелік  нафтопродуктів,  експорт (імпорт) яких здійснюється  за  наявності  експортної  (імпортної) ліцензії,  а оптова та роздрібна торгівля - за наявності ліцензії. Умовою одержання ліцензії на експорт або імпорт  нафтопродуктів  є реєстрація   суб'єкта   підприємництва  в  єдиній  централізованій системі обліку обігу нафтопродуктів в Україні в  порядку,  що  має визначатися Кабінетом Міністрів України.

     Крім того,  особливою  умовою здійснення операцій з експорту, імпорту,  оптової  та  роздрібної   торгівлі   нафтопродуктами   є обов'язкова  реєстрація  цих  операцій  в  єдиній  централізованій системі обліку нафтопродуктів на території України.  Звичайно, тут є,  як кажуть, підводні камені, тому що це дає Кабінету Міністрів, відповідним структурам певні  можливості  вирішувати  питання  про ліцензії  на  власний  розсуд.  Є  побоювання,  що  можуть брати й хабарі. Тут не все так однозначно, я з цим згоден.

     Проте, на думку більшості членів нашого комітету, це все-таки крок  у  потрібному  напрямі,  який  нам  варто зробити.  Доцільно прийняти цей законопроект за основу,  а  при  підготовці  його  до другого  читання  врахувати  пропозиції та зауваження,  які будуть висловлені в процесі обговороення. Отака думка комітету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Запитання до Володимира Кириловича  є?  Два запитання, три, чотири... Запишіться, щоб не було ображених.

     Депутат Дорогунцов  перший.  Сергію Івановичу,  народ за вами скучив, ви давно запитання не ставили.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Спасибі,   Олександре   Миколайовичу.   Я професорові  хочу  поставити  таке  запитання.  Колись ми були (ще зовсім   недавно)   забезпечені,   як   кажуть,   на    всі    сто пальномастильними матеріалами. Тепер сидимо на мілині.

     Як ви  дивитеся,  Володимире  Кириловичу,  на те,  щоб внести проект закону про монополію на всі ці операції,  про  які  ви  тут говорите  з трибуни і які є в проекті запропонованого вами закону? Я думаю,  це було  б,  по-перше,  дійовішим  засобом  забезпечення нашого   народного  господарства  і  населення  пально-мастильними матеріалами,  а по-друге,  у кишеню держави,  в її бюджет  було  б перекачано мільярди гривень, а то й доларів.

     Спасибі за відповідь.

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую за запитання,  Сергію Івановичу, воно дуже слушне.  Як кажуть,  ви попали в саму ціль. Я відповів би вам так. Введення монополії було б занадто радикальним заходом, усе-таки ми рухаємося в напрямі створення цивілізованого ринку. Правда, нам це погано  вдається,  у  нас,  ви добре знаєте,  як правило,  "дикий" ринок, на жаль, але ми повинні все-таки рухатися до цивілізованого ринку.

     Між іншим,  ми  з  вами як марксисти добре знаємо тезу Леніна про те,  що всяка монополія веде до загнивання.  Тому я думаю,  що треба   вводити   не   монополію,  а  державне  регулювання  ринку нафтопродуктів.  І саме цим законом буде  зроблено  крок  у  цьому напрямі. Це компромісний, проміжний варіант, менш радикальний, ніж той,  який пропонуєте ви.  Тут ідеться не  про  монополію,  а  про державне регулювання ринку нафтопродуктів.

     На мою думку і на думку комітету,  це якраз захід, адекватний ситуації,  яка в нас склалася.  Якщо  він  виявиться  недостатнім, можна буде говорити й про те, що ви пропонуєте.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Сергій  Іванович  зрозумів,  що  починають прозрівати,  і не лише в енергетиці, а й в інших галузях, що базар

- це не ринок.

     ЧЕРНЯК В.К. Інакше: що ринок - це не базар.

     ГОЛОВА. Депутат Костинюк.

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Народний рух.  Шановний доповідачу! Що, на вашу думку, треба зробити, щоб унеможливити оту надмірну   бюрократизацію  в  процесі  реєстрації  операцій?  Якщо наслідком цього всього можуть бути зловживання,  хабарі (ви  трохи торкнулися  цього),  то  далі  -  штучний  дефіцит,  черги.  Як ви думаєте,  що потрібно зробити?  І що скажете ви і ваші  колеги  по комітету:  чи  не  варто жорстко й чітко виписати в законі порядок здійснення такої реєстрації, щоб його дотримуватися?

     Дякую.

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую за запитання.  Я повністю з цим згоден. До речі,  є  новий доволі кваліфікований висновок науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради.  Маю зазначити, між іншим, що  вони там доволі кваліфіковано працюють.  Дещо з того,  що вони пропонували в попередньому висновку  на  законопроект,  враховано, але  не все.  І якраз одна з їхніх пропозицій полягає саме в тому, про що ви сказали.

     І я повністю поділяю думку, що в цьому законі потрібно чітко, рельєфно,  випукло  виписати  порядок реєстрації і порядок надання ліцензій  і  чітко  виписати  функції  структур,  які  будуть  цим займатися.   Тоді  ми  принаймні  зменшимо  перспективу  надмірної бюрократизації цього процесу і зменшимо можливості  наживатися  на цих ліцензіях.

     ГОЛОВА. Косів Михайло Васильович.

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська  область).  Шановний  доповідачу!  Чи не варто було б до цього законопроекту про державне регулювання вписати також  і  те, що стосується джерел надходження нафтопродуктів в Україну, зокрема альтернативних джерел? Це дуже широкі, так би мовити, поняття, але це  сприяло  б  поліпшенню загальної картини.  Це справді під силу тільки державному регулюванню,  і ми могли б вивести  ситуацію  із постачанням  нафтопродуктами  в  нашій  державі  на  новий якісний рівень.

     Дякую.

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую за запитання, воно дуже слушне. Я повністю згоден із тим, що без вирішення багатьох інших питань цей закон не буде ефективно діяти. І не треба нам плекати ілюзії, що, прийнявши цей  закон,  ми  зможемо  вирішити  всі  питання регулювання ринку нафтопродуктів.  Це не так. Є багато інших питань, я з цим згоден. У  тому  числі  й  питання,  яке ви назвали,  пане Михайле,  - про джерела надходження нафтопродуктів в Україну,  про  диверсифікацію цих  джерел,  щоб не було залежності від однієї труби.  Це справді дуже важливе питання.  Але,  на мій погляд,  воно дещо виходить за межі  даного  закону,  не  є  його  предметом.  Тобто  ми повинні, звичайно, це питання вирішувати, але, мабуть, не в цьому законі, а в  пакеті  інших  законів,  які  в комплексі вирішуватимуть усі ці питання.

     Я наголошую на тому,  що потреба державного регулювання ринку нафтопродуктів є.  Я належу до лібералів за своїми поглядами,  але переконаний у тому,  що без державного регулювання  лібералізація, про  це  свідчить  і наш власний досвід,  завдає нам тільки шкоди, особливо в умовах перехідного  періоду.  Тому  я  думаю,  що  ліві фракції з розумінням сприймають (сподіваюся, праві й центр також), що  нам  потрібний  відповідний,   адекватний   ситуації   ступінь державного    регулювання    в   економіці,   зокрема   на   ринку нафтопродуктів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Коли  була  одна   труба   і   була   чітка інтеграція, то пальне коштувало від 6 до 20 копійок за літр. Тепер багато труб - толку немає.

     Є потреба  обговорювати?  Є.  Будь   ласка,   за   скороченою процедурою:  два виступи за,  два - проти.  Будь ласка, висвітіть, хто записаний на виступ.  Якраз два - за,  два  -  проти.  Баулін, Мазур, Ємець, Павловський.

     Депутат Баулін. Будь ласка.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область). Фракция коммунистов. Не первый раз в независимой Украине возникает  бензиновый  кризис,  вызванный  ничем  не  обоснованным ростом   цен   на   нефтепродукты.   В   каждом   случае  сценарий приблизительно одинаков:  на пустом месте (а чаще -  после  "чиха" нефтяной  мафии  в  России)  в  Украине вокруг резко начинают идти вверх  цены  на  высокооктановые  бензины,  а   низкооктановые   и дизельное  топливо могут вообще исчезать из продажи.  Тут на сцену выходит правительство будто бы с регулированием процесса, а точнее

-  с  действиями в стиле слона в посудной лавке.  После этого цены прыгают еще выше,  потом через некоторое время наступает  какая-то стабилизация, но уже на более высоком уровне цен.

     Все это говорит о том, что власть на процессы продажи реально не влияет. Правда, злые языки говорят, что просто не хочет влиять, ибо у многих членов Кабмина,  начиная с его главы,  в этом бизнесе есть личный интерес.  Но не будем всему верить,  пусть  это  будут только слухи.

     Так вот тому, чтобы у нас не было таких кризисов, наверное, и должен послужить Закон о государственном  регулировании  экспорта, импорта,   оптовой,   розничной   торговли   нефтепродуктами.   Но государственного регулирования,  Владимир Кириллович, здесь-то как раз  и  нет.  Есть  опять  банальнейшее  лицензирование операций с нефтепродуктами - и все. Так это было еще при Президенте Кравчуке, и  все  мы помним,  какие взятки за лицензии брали в кравчуковских администрациях. Нас просто хотят вернуть в те времена, и только.

     Жизнь показала,   что   чиновничьи    методы    в    условиях коррумпированной экономики эффекта не дают.  Надо вводить, как уже сегодня здесь говорилось,  государственную монополию на экспорт  и импорт нефтепродуктов и на оптовую их продажу.

     Никто не  предлагает  национализировать заправочные станции - пусть торгуют и честно платят налоги.

     Сейчас наши рыночники,  они же националисты  и  демократы  по совместительству,  начнут  вопить,  что  это  не рыночные подходы. Правильно?

     Нормальные подходы.  На бензин и дизельное топливо существуют принятые во всем мире цены,  конкуренции по ним и без нас хватает. Проблема - донести потребителю качественное топливо  и  в  удобной форме.  А  потребитель должен платить.  Не будет платить - извини, даром никто давать не должен.  Но если государство займется оптом, не  нужны  будут  никакие  посредники.  Вот  этого кланы,  реально правящие Украиной, не хотят.

     Поэтому мое предложение: законопроект Президента  отклонить,  поручить профильным комитетам Верховного Совета разработать программу регулирования  операций  с нефтепродуктами.  А  еще  лучше - включить эту программу отдельным разделом в Национальную программу возрождения Украины, над которой работают специалисты во главе с Александром Николаевичем Ткаченко.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Мазур. За нею - депутат Ємець.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   ПСПУ).   Фракция   Прогрессивной   соцпартии.  По  поводу государственного регулирования.  Уже не один раз поднимался вопрос о    необходимости    государственного    регулирования   цен   на нефтепродукты, на газ.

     То, что  сегодня  проходит  на  нефтерынке,  уже  прошло   на электрорынке.  Уже  не  раз  мы  говорили  об  облэнерго,  которые принадлежат неизвестно кому,  в частности,  не  раз  говорилось  о Луганскоблэнерго: что фирма зарегистрирована на Багамских островах в офшорной зоне и один из народных  депутатов  Украины  (здесь,  к сожалению, не присутствующий) владеет контрольным пакетом акций.

     Аналогичное происходит и в сфере нефтегазового бизнеса,  и, в частности, яркий пример - Лисичанский нефтеперерабатывающий завод, который   приватизирован   и,  по  косвенным  данным,  принадлежит Березовскому.  Эти средства вкладываются опять-таки с политическим умыслом:  якобы, я подчеркну, якобы они будут идти на предвыборную кампанию нынешнего  Президента  Кучмы,  у  которого  сейчас  очень низкий рейтинг в восточном регионе Украины.

     Поэтому, как    неоднократно   подчеркивали   наша   фракция, коммунисты,  социалисты  и   следующий   выступающий   -   депутат Павловский,  нам  все-таки необходимо создать контрольную комиссию по национализации (в противовес комиссии  по  приватизации).  А  в основных   базовых   отраслях   государства  -  электроэнергетике, нефтегазовом комплексе и так далее - необходимо регулировать цены, потому   что  сегодня,  когда  селу  не  хватает  горюче-смазочных материалов, что не раз подчеркивал Председатель Верховного Совета, умышленно поднимаются цены на нефтепродукты.

     Наша фракция   за   государственное   регулирование   цен.  В принципе,  в первом чтении этот законопроект как первый шаг  можно принять с дальнейшей доработкой с учетом государственной монополии в этой базовой отрасли и регулирования цен на нефтепродукты.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Ємець. За ним - депутат Павловський.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).   Партія   "Реформи   і порядок".  Знаєте,  у  цей період становлення ринкової економіки в народі вже з'являються прислів'я.  Одне з них:  "Дайте  мені  метр кордону",  друге:  "Дайте  мені  право видавати ліцензії" - і таке інше.

     Давайте введемо ще  одну  ліцензію,  примусимо  всіх  бігати, випрошувати.  Невже ви думаєте, що в чиновника, який сидітиме тут, у Києві,  буде  механізм,  щоб  перевірити  все  зверху  до  низу? Безумовно,   це   нереально.  Є  місцеві  органи  влади.  Повірте, сьогодні,  щоб отримати дозвіл на торгівлю,  треба  зібрати  10-15 різноманітних  дозволів.  І  воно  вже  так ліцензується,  що далі нікуди.

     Потрібна система  регулювання  потоків  -  будь  ласка,   хай податкова   адміністрація   закладе:  тільки  вантаж  прибуває  на контроль на митну територію,  митниця передає інформацію.  І  далі можна простежити,  як,  де,  що і куди продається.  Ця система вже працює, на неї виділені гроші з бюджету.

     Але пропонується створити ще одну  адміністративну  кормушку. Мені дуже дивно, що в цьому сходяться і Президент, і один ліберал, і комітет,  більшість в якому становлять комуністи.  Ну,  сьогодні комуністи  запропонували  відхилити  указ.  Приємно,  хоч  у цьому зійдемося.  Правда,  запропоновано ще  сильніше  закрутити  гайку. Дивіться тільки, щоб ця гайка не зірвалася.

     Наша фракція   пропонує  відхилити  і  законопроект,  поданий Президентом,  і законопроект,  який внесений групою депутатів.  Ми вважаємо,  що  на сьогодні є достатньо ефективна система контролю, яка дає можливість боротися із зловживаннями, і створювати ще одну адміністративну кормушку не потрібно.

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановні колеги!  Це  саме  за  моєю пропозицією Верховна Рада дала протокольне доручення, але я мав на увазі зовсім не те,  що  нам  запропоновано  сьогодні  в  указі  і Кабінетом Міністрів.

     Треба, щоб  Прем'єр-міністр не вчився,  що таке ринок,  а щоб він творив регульовані державою ринкові  відносини.  У  Сполучених Штатах Америки, коли протягом десяти років - із 1973 по 1983 рік - була  напружена  ситуація,  ринок   енергоносіїв   регулювали.   А регулювання  полягає не в тому,  щоб створити умови для корупції і тіньової економіки.  Принцип такий:  чим більше від того чи іншого фактора  залежать питання національної безпеки,  тим менше повинно бути хаосу і ринку, а більше державного регулювання.

     Тому і  законопроект  Президента,  і  законопроект,  внесений депутатами, треба відхилити, дати протокольне доручення нашим двом комітетам - з питань економічної політики та з питань  фінансів  і банківської  діяльності - створити робочу групу і розробити проект закону,  який потрібен Україні. А в ньому повинне бути передбачене регулювання  цін,  щоб  вони  не  були  вищі за світові.  Має бути паритет   цін   між   продуктами   сільського    господарства    і енергоносіями.  І далі - так, як у Франції зробили, - повинні бути обмежені надходження енергоносіїв з одного джерела.  У  Франції  з одного джерела не може надходити більш як 34 відсотки, тобто мають бути альтернативні джерела енергозабезпечення.  І  в  першу  чергу треба розвивати свої.

     Тому висновок у мене такий: продовжити роботу,  але запропонувати  завершити  її  у  Верховній Раді, а законопроект, який сприятиме не вирішенню цієї проблеми, а лише поширенню корупції і тіньової  економіки,  відхилити  і  ціни регулювати так, як у США. Давайте вивчимо досвід Сполучених Штатів Америки і будемо  регулювати  так,  як  треба.  Дуже  просто  ціни регулюються: нижня межа, верхня межа, і не більше світових цін.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  У  вас  на руках є проект постанови, внесений профільним комітетом. Я зачитаю, що ми повинні проголосувати.   Гадаю,   профільний  комітет  підійшов  до  цього виважено і, мабуть, найбільш правильно.

     "Верховна Рада України постановляє:

     1. Проект Закону України про державне  регулювання  експорту, імпорту,  оптової,  роздрібної торгівлі нафтопродуктами,  внесений Президентом України в порядку законодавчої  ініціативи  відповідно до  пункту  4 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України прийняти за основу.

     2. Доручити  комітетам  Верховної  Ради  України   з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій,  з питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки доопрацювати проект Закону України про державне  регулювання  експорту,  імпорту,   оптової,   роздрібної торгівлі  нафтопродуктами  з  урахуванням  зауважень  і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на  розгляд Верховної Ради України на друге читання".

     Прошу підтримати. Будь ласка, у першому читанні.

     "За" - 74.

     Друга пропозиція   -   відхилити   проект   закону,  внесений Президентом.

     "За" - 228.

     Прийнято.

     ------------

     Розглядається проект   Постанови   про   Державну    програму підтримки  малого  підприємництва  на  1999-2000  роки.  Доповідає Кужель Олександра Володимирівна...  Вибачте,  прохання профільного комітету - перенести розгляд цього питання.

     Розглядається проект   Закону   про   ратифікацію  Угоди  між Кабінетом   Міністрів   України   та   Організацією   економічного співробітництва  та розвитку щодо привілеїв,  імунітетів та пільг, наданих організації.  Доповідає Бродський Олександр Юхимович. Будь ласка.

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.,   заступник  голови  Національного  агентства України з питань розвитку  та  європейської  інтеграції.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Організація економічного  співробітництва  та   розвитку   -   це   міжурядова організація,   яка  на  поточний  момент  об'єднує  29  країн,  що вважаються розвинутими країнами світу.  Серед цих  країн  Австрія, Бельгія,  Канада,  Німеччина, Австралія, Нова Зеландія, Мексика та інші.  Організація  дає  можливість  її  членам  обговорювати   та визначати   напрями   політичного,   економічного  та  соціального розвитку,  обмінюватися  досвідом,   знаходити   рішення   проблем узгодженої  політики  та  координувати  внутрішню політику,  яка в сучасних умовах формує основу існування розвинутих країн.

     До складу     Секретаріату      Організації      економічного співробітництва та розвитку входить Комітет допомоги для розвитку, який    займається    моніторингом    допомоги,    що    надається країнами-донорами,  та  підготовкою пропозицій і рекомендацій щодо напрямів фінансової та технічної допомоги,  що становить  загальну програму офіційної допомоги для розвитку.

     У рамках   технічного   співробітництва  з  боку  Організації економічного співробітництва та розвитку створені окремі  програми для країн регіонів Центральної і Східної Європи,  СНД та Монголії. Такі програми вже розроблені і  діють  для  Російської  Федерації, Словаччини,  Румунії,  Болгарії  і впроваджуються в рамках надання цим країнам офіційної допомоги для розвитку.

     Створення подібної програми для України передбачає проведення окремої  процедури  як  для  країни,  яка не є членом ОЕСР.  Після набуття чинності запропонованою  на  ваш  розгляд  угодою  Україна зможе  встановити  відносини з однією з найвпливовіших організацій світу,  висновки якої використовують у своєму співробітництві такі міжнародні організації, як ООН, та найрозвиненіші країни світу.

     Головною метою  співробітництва  між  Україною  та  ОЕСР може стати надання Україні статусу спостерігача,  що можливе тільки  за наявності   відповідних   договірних   відносин  між  Україною  та організацією.  Подібний статус дасть змогу  представникам  України брати участь не тільки в навчальних семінарах, але й у тих форумах організації, на яких ухвалюються політичні рішення.

     Завдяки розширенню можливостей вести  діалог  з  організацією Україна  буде  включена  до  програм допомоги,  які здійснюються в країнах з перехідною економікою.  На  сьогодні  організація  надає технічну  допомогу  у  вигляді навчання та підвищення кваліфікації українських  фахівців  у  таких  сферах,  як  економіка,  іноземні інвестиції,  податкова політика тощо. За період з 1995 по нинішній час у семінарах,  проведених організацією,  брали участь близько 1 тисячі 500 фахівців з України. Постачання обладнання та матеріалів у рамках проектів технічного співробітництва  уможливить  часткове технічне дооснащення українських підприємств та закладів культури, випробування прогресивних технологій за рахунок  коштів  технічної допомоги.

     Одним із   важливих  економічних  наслідків,  після  того  як положення угоди наберуть сили,  є одержання  Україною  концесійних кредитів  на  пільгових  умовах (за ставками 2-3 відсотки річних), які надаються країнам,  що потребують додаткових фінансових коштів для  розвитку,  та  коштів  для  фінансування  проектів  технічної допомоги в Україні, в тому числі і в рамках офіційної допомоги для розвитку.

     Я просив  би  підтримати  цю  угоду,  тому  що  вона  надасть можливість  Україні  співпрацювати  з  однією   з   найвпливовіших організацій в економічній сфері.

     Дякую за увагу.

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре  Юхимовичу.  Є  запитання  до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка.

     Слово для виступу надається Петренку Володимиру  Оникійовичу, голові підкомітету Комітету з питань економічної політики. Депутат Єхануров? Будь ласка.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська область). Фракція НДП. Шановні колеги! Комітет просить підтримати проект закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання?  Немає.  Переходимо до  прийняття рішення.

     Шановні колеги,  я  прошу визначитися щодо проекту Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та  Організацією економічного   співробітництва   та   розвитку   щодо   привілеїв, імунітетів та пільг, наданих організації. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 191.

     Будь ласка,   ще   раз.  Запитань  немає,  заперечень  немає. Запросіть, будь ласка, народних депутатів до залу. Оголосіть.

     Ще раз ставлю на голосування.

     "За" - 243.

     Дякую. Рішення прийнято.

     -------------

     Розглядається проект  Постанови  про  Завдання   Національної програми  інформатизації  на  1999-2001 роки.  Доповідає заступник голови  Державного  комітету  зв'язку  та  інформатизації  Баранов Олександр Андрійович.

     БАРАНОВ О.А., заступник голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України.  Уважаемый председательствующий! Уважаемые народные  депутаты!  Весь  мир  идет сегодня к информационной фазе своего развития,  которая  основана  на  широчайшем  использовании компьютерной  технологии.  У  нас  этот  процесс  получил название "информатизация".  Я хотел бы привести  несколько  примеров  того, каково значение информатизации в мире. Фрагментарно они сводятся к следующему.

     Экспертами установлено, что через пять лет совокупный мировой валовый  продукт  в  области  информационной  технологии  по своим обемам будет превышать такой же продукт в области  машиностроения во всем его спектре.

     В прошлом   году   в   Германии   к   власти   пришло   новое правительство,  которое поставило цель  сократить  безработицу.  И одним  из  приоритетных  направлений  в  достижении этой цели было названо   максимальное   увеличение   рабочих   мест   в   области информационных    технологий,    основанных    на    использовании компьютеров.

     И один пример из микроэкономики. Хорошо известно, что в общей доле  расходов  на маркетинг расходы на поиск потребителей товаров составляют   35   процентов.   Использование   Internet-технологий позволяет свести эти расходы до 1 процента. То есть расходы на эти цели  уменьшаются  в  35  раз   при   использовании   компьютерных информационных технологий.

     Благодаря наличию  в  Украине  Института  кибернетики  в свое время была сгенерирована  и  воплощена  в  жизнь  глобальная  идея системного  подхода к вопросу перехода к информационному обществу. И  эта  идея  нашла  свое  воплощение  в  Национальной   программе информатизации.

     Национальная программа  информатизации  была создана усилиями многих коллективов ученых,  специалистов-практиков, представителей министерств и ведомств,  представителей депутатского корпуса.  И в 1998 году она  была  утверждена  в  виде  трех  законов,  принятых Верховным Советом.

     Сегодня вам  предлагается  проект  Постановления  о  Заданиях Национальной программы информатизации на 1999-2001 годы, и в целом эти задания можно логически обединить в четыре весомых блока.

     Первый блок    -    это    создание   нормативно-правовой   и нормативнотехнической  базы  развития  процессов   информатизации. Можно   много   об  этом  говорить,  но,  поскольку  регламент  не позволяет, я остановлюсь фрагментарно на остальных трех блоках.

     Второй блок - это создание инфраструктуры информатизации.  Он состоит из трех подблоков: создание телекоммуникационной системы в государстве, позволяющей широко внедрять компьютерноинформационные технологии;  создание системы электронных информационных ресурсов, которая фактически может позволить Украине вырваться в один ряд  с ведущими  странами  в  этом вопросе,  тем более что информационное богатство  в  Украине  очень  велико;  и  создание  информационных компьютерных технологий и технической базы.

     Третий блок    -    это    создание   единой   информационно- аналитической системы государственных  органов,  которая,  в  свою очередь,   базируется   на   информационно-аналитических  системах отдельных  государственных  органов,   министерств,   ведомств   - Верховного Совета, Верховного Суда и так далее.

     И, наконец,       четвертый       блок.      Это      системы информационноаналитического обеспечения поддержки  деятельности  в различных   сферах   государства:   социальной,  науки,  культуры, образования, медицины и так далее.

     Сегодня в     Украине     имеется     большое      количество информационноаналитических   систем   поддержки   деятельности   в различных областях хозяйства.  И  в  качестве  примера  я  мог  бы назвать  системы  Национального банка,  казначейства,  ряда других министерств и ведомств.

     Полтора месяца  тому  назад  начала  функционировать  система "Уран".   Это   система,  обединяющая  научноисследовательские  и учебные заведения Украины и как  бы  фрагментарно  разделенная  на пять  глобальных центров.  Система эта является прообразом будущей системы,  позволяющей  обеспечивать   дистанционное   обучение   и интенсификацию инновационного процесса в Украине.

     В целом,  конечно,  пяти минут недостаточно, чтобы рассказать об   этом   важном,   крайне   необходимом   для   Украины    деле информатизации,  которая,  как  признано  в  мире,  так  и  у нас, позволила бы многие процессы в экономике, общественно-политической жизни    сделать   более   доступными,   более   гласными,   более еффективными. Я призываю проголосовать за постановление.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин. Висвітіть список.

     Народний депутат Мусієнко. За ним

- депутат Петренко.

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція виборчого блоку соціалістів і селян.  Шановний доповідачу, якась така малоприємна  закономірність  спостерігається  в  нашому житті.  Чим  більше  створюється державних агенцій,  міністерств і відомств, тим важче нашій людині, яка пробує щось зробити.

     Я, буваючи і в окрузі,  і в інших регіонах,  ви знаєте, ще не зустрів жодного - ні малого,  ні середнього - підприємця, який міг би  сказати,  що  ось  дякуючи  допомозі  агентства   чи   якогось міністерства або відомства мені щось легше вдається робити.

     Я дивлюся цю програму і знаходжу багато позицій, про які я не знаю,  що вони значать,  і як ви будете їх виконувати.  Наприклад: "Відпрацювати  механізм  заохочення комерційних банків до роботи з суб'єктами малого підприємництва щодо фінансовокредитної підтримки їх  діяльності".  Як  ви  плануєте  відпрацьовувати цей механізм і скільки років піде на його відпрацювання,  доки це  зможе  відчути по-справжньому малий і середній підприємець?

     БАРАНОВ О.А.  Спасибо  за вопрос.  Сначала я отвечу на второй вопрос.  Что  касается  области   малого   предпринимательства   и связанной с ним проблемы поддержки национального производителя, то я   хотел   бы   сказать   следующее.    Отсутствие    современных информационных  систем у производителей в Украине приводит к тому, что  сегодня  товары,   производимые   в   Украине,   не   находят потребления,  комплектующие  зачастую  закупаются за рубежом,  тем самым происходит отток финансовых средств за рубеж.

     И в целом  неинформированность  малого,  среднего  бизнеса  о возможностях друг друга, о возможностях в регионах, находящихся от них в 100 километрах,  и приводит  к  тому,  что  их  деятельность становится малоэффективной.  Реализация однойединственной задачи - создание информационной системы хотя бы  на  базе  сети  Internet, даже  достаточно примитивной - позволила бы во многом сократить их усилия, повысить эффективность.

     Что касается конкретных механизмов, о которых вы говорите, то надо  учитывать  то,  что  я  представляю  генерального  заказчика Национальной   программы   информатизации,    который    как    бы консолидирует  усилия  и  исключает дублирование решений в тех или иных технологических задачах.

     Относительно последнего вопроса скажу,  что  есть  конкретный государственный    заказчик,    который   отрабатывает   механизмы взаимодействия,  в том числе и  с  коммерческими  банками,  -  это Минфин и Минэкономики.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Петренко.  За  ним  -  депутат Марамзін.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 107,  Луганська область). Прошу передати слово депутату Дорогунцову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.    Фракція    Компартії   України.   Шановний Олександре Андрійовичу!  Комітет з питань  науки  і  освіти  тричі розглядав  програму  інформатизації,  розраховану тепер уже на 2,5 роки, і зрештою підтримав її. Проте з'явилася заява фракції ПСПУ і внесений  ними проект постанови.  Чи знайомі ви з цим проектом і з цією заявою?  І як ви оцінюєте факти,  викладені там?  Ідеться про національну безпеку України. Це перше запитання.

     І друге. Скільки коштує нашій державі ця програма?

     Дякую.

     БАРАНОВ О.А. Спасибо за вопрос. К сожалению, ни с заявлением, ни с решением я не ознакомлен.  Поскольку те документы,  которые у меня есть, не содержат этого заявления. Это первое.

     Второе. Что касается стоимости программы.  Сумма, указанная в этой программе,  в целом должна была быть в  том  обеме,  который рассматривался   на   заседании   Комитета  по  вопросам  науки  и образования,  - каждый год должно выделяться  около  30  миллионов гривень. К сожалению, так сложилось, что в 1998 году планировалось выделить 10 миллионов гривень. В этом году - немножко больше.

     Надо сказать,  что  этих  денег,  естественно,  не   хватает. Поэтому  мы  сегодня  прикладываем большие усилия для того,  чтобы изыскать деньги  не  из  Государственного  бюджета,  а  из  других источников, в том числе и на каких-то альтернативных началах.

     Сегодня есть    один    из    хороших    примеров,    правда, немногочисленных.    Созданы    и    рассматриваются     программы информатизации  города Севастополя,  где в качестве финансирования используются  деньги   некоторых   предпринимательских   структур. Понятно, что в этом процессе они преследуют и свои цели, но тем не менее достигается и основная  цель  -  информационное  обеспечение всего городского хозяйства.

     Еще раз    хочу    сказать,    что    тех    денег,   которые предусматриваются в бюджете, даже на этот год, явно недостаточно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марамзін.

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ  104,  Луганська  область).  Я  прошу передать слово депутату Тищенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область). Коммунистическая партия Украины. Александр Андреевич, вы в своей информации подробнее остановились на постановке вопроса  о том,  что нужно реализовывать национальную программу.  Скажите,  а какое обеспечение к реализации этой программы? Например, сколько у нас сегодня отечественной аппаратуры,  если таковая задействована? И каким образом эта  программа  будет  способствовать  возрождению отечественного   производства   вычислительной  техники?  Там  это предусмотрено или нет?

     И еще скажите,  готова ли Украина к "проблеме 2000 года", как мы идем к этому событию?

     Спасибо за ответ.

     БАРАНОВ О.А. Спасибо. Что касается отечественной техники, это вопрос дискуссионный,  поскольку сегодня  нет  достаточно  четкого определения  отечественного  производителя  и  размыто определение отечественного товара, его не существует.

     Тем не менее в области вычислительной техники и  компьютерной технологии  сегодня  ситуация  в  Украине такова.  После появления каких бы то ни было новинок в этой области в любой из  стран  мира практически  с интервалом неделя-две все эти новинки появляются на рынке Украины.  Это говорит о том,  что многие отечественные фирмы имеют  теснейшие  связи с зарубежными производителями компьютерной техники и информационных  технологий.  С  другой  стороны,  до  80 процентов  компьютерной  техники,  которая  сегодня реализуется на рынке Украины,  производится  и  собирается  силами  отечественных предприятий  до  80  процентов,  за исключением крупных серверов и мейн фреймов, которые принципиально пока не производятся у нас.

     Что касается информационных технологий,  то  здесь  тенденция такова.  Как правило, создаются информационные технологии, которые предназначены  для   широкого,   как   говорится,   универсального пользования,   но   они   никогда  не  используются  в  конкретных технологических  или  управленческих   процессах   без   доработки прикладных   программ.   Практически  все  прикладное  программное обеспечение в Украине создается руками наших программистов.

     Около двух месяцев  назад  создана  Ассоциация  разработчиков программных  средств  в  Украине,  в  которую  вошли  и крупнейшие производители. Хочу довести до вашего сведения, что одной из задач этой  ассоциации  является  лоббирование  интересов отечественного программного бизнеса с тем,  чтобы создать такие же условия, как в Индии,   Ирландии,  Китае  для  этой  интеллектуально  насыщенной, экспортно значимой продукции,  которая могла бы  при  определенных условиях принести достаточно весомые доходы в бюджет.  Кстати, что касается Индии, то речь идет об около 2 миллиардах долларов.

     Теперь относительно "проблемы 2000 года".  Понимая,  что  регламент  у меня предельно ограничен, скажу только,  что проблема очень и очень важная для всех стран, в том  числе для Украины.  В Украине специалисты начали работать над ее решением более полутора лет тому назад.  1998  год  практически прошел   под   знаком   инвентаризации  информационноаналитических компьютерных систем в государстве,  которых было  проанализировано более 11-12 тысяч.  По различным отраслям хозяйства,  по различным сферам управления  были  определены  те  или  иные  чувствительные участки,  над  которыми  необходимо  работать.  Признано,  что для Украины наиболее  чувствительными  являются  такие  сферы:  связь, транспорт   (в   первую   очередь  железнодорожный  и  воздушный), энергетика, банковская сфера и социальная сфера.

     И если    относительно    области     связи     и     области банковско-кредитной   сферы  можно  сказать,  что  уже  достаточно отчетливо видны конечные сроки выполнения этих  задач  по  решению "проблемы  2000  года",  то  в  других  сферах идет напряженнейшая работа,  которая  сковывается  отсутствием  или   недостаточностью ресурсов как финансовых, так и материальных, а иногда и людских. И особую тревогу,  конечно,  вызывает решение этих задач  в  области энергетики.  Хотя есть данные, что непосредственно на безопасность функционирования определенных  секторов  энергетики  эта  проблема влиять   не  будет,  но  речь  может  идти  о  последующих  этапах технологического цикла выработки и распределения электроэнергии.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Андрійовичу.  Сідайте,   будь ласка.

     Слово надається  члену  Комітету  з  питань  науки  і  освіти Грачеву Олегу Олексійовичу. Є народний депутат Грачев? Немає.

     Шановні колеги,  слово надається народному депутату Мазур  як автору  проекту постанови про неприйнятність даного проекту.  Будь ласка.

     МАЗУР О.А.  Фракция ПСПУ.  Я - автор проекта постановления от нашей  фракции  "про  відхилення як неприйнятного і такого,  що не відповідає Конституції України (статья 17) проекту  Постанови  про Завдання  Національної програми інформатизації на 1999-2000 роки". Я прошу пять минут.

     Цитирую Закон    Украины     о     Национальной     программе информатизации:  "Информационный  суверенитет  государства  -  это способность  государства  контролировать  и  регулировать   потоки информации из-за рубежа с целью соблюдения законов Украины, прав и свобод граждан, гарантирования национальной безопасности страны".

     Даже латиноамериканские страны не отдают свою  информационную сферу  зарубежным  фирмам,  как  это  делает  сегодня  Украина - я подчеркиваю,  колыбель, родоначальница кибернетики, персонала КВМ. Хочу сказать,  что БС мы разработали в Институте кибернетики имени Глушкова, это прообраз IBM, пентиумов, других машин. Сегодня у нас тоже есть на порядок выше компьютерная техника.

     К сожалению,   предыдущий   докладчик  не  владеет  тем,  что происходит сегодня в Украине в сфере  электроники.  При  Верховном Совете   создана   экспертно-консультационный  совет  по  развитию электроники.  И хочу сказать докладчику,  который представлял  нам программу  Кабмина,  что  стоимость  этой программы составляет 112 миллионов гривень.  Это можно посчитать устно,  без компьютеров. В этом  году  только  из  Государственного  бюджета  они  просят  39 миллионов,  а не 10,  которые там заложены.  Экспертный совет  при Верховном  Совете  об  этом сказал.  И хотелось бы,  чтобы Кабинет Министров перед  тем  как  докладывать  свои  программы,  все-таки читал, что он пишет.

     4 февраля  1998  года Президентом Украины и Верховным Советом Украины  были  приняты  очень  хорошие  законы:  "про  Національну програму     інформатизації"    і    "про    концепцію    програми інформатизації". Верховный Совет предыдущего созыва констатировал, что   нам   сбывают   морально   устаревшие  телекоммуникационные, информационные  технологии  для  связи,  а  также  то,  что  через Internet  идет  утечка государственной информации особой важности. Все   государственные   тайны   сегодня    из    сети    Interneta перекачиваются.  Хочу  сказать,  что  Internet  -  это  разработка Пентагона.  Сегодня уже говорили, что Пентагон очень интересовался нашей   землей.  Таким  же  образом  Пентагон  интересуется  нашей информационной сферой.

     22 апреля Президент Украины издает  Указ  "про  деякі  заходи щодо  захисту інтересів держави в інформаційній сфері",  в котором выход  в  информационные  загрансети  предусмотрено   осуществлять только через "Укртелеком",  "Укркосмос" и "Інфоком".  На следующий день  в  Internete  появляется  переписка  наших  пользователей  и провайдеров.   Кстати,  относительно  "Лакі  Нет"  Кучма  подписал вариант указа,  который не  был  согласован  с  ответственными  за информацию   ведомствами.   Государство   вознамерилось   откусить изрядную долю  рынка,  созданного  и  возлелеянного  коммерческими провайдерами.

     Вопрос о  сетях  передачи данных настолько важен,  что должен быть рассмотрен Верховной Радой.  Кто кого туда  выбирал  -  можно готовить   почву.   Почва   со   стороны   фракции   зеленых  была подготовлена.  Мы  знаем,  что  Рябченко  возглавляет  Специальную контрольную  комиссию по вопросам приватизации и активно лоббирует интересы   приватизации   "Укртелекома",   а   также   все   сферы информатизации.

     17 августа    выходит    проект   Закона   "про   особливості приватизації   держпідприємства    "Укртелеком",    подготовленный Кабинетом Министров.

     15 сентября  в  Вашингтоне  проходят  переговоры  о  создании единой информсети в системе казначейства для перекачки  информации и денежных потоков через электронную почву.  То, что мы сегодня, к счастью, не ратифицируем.

     16 сентября   Президент   издает    указ    уже    совершенно противоположного  плана - "про вдосконалення державного управління інформаційною  сферою",   в   котором   разрешается   приватизация гостелерадиовещания  и госполиграфии.  Дальше сфера информатизации от Смолия переходит к "французскому барону" Тигипко.  И Тигипко  9 февраля   текущего   года   дает   нам   на   рассмотрение  проект постановления  о  подтверждении  вот  этих   "заходів"   программы информатизации.

     К нашему  постановлению прилагается список тех фирм,  которым сегодня дано право на владение  и  передачу  информации  через  их сети. Кстати, "Глобал Юкрейн" - это бывшая фирма Марчука, не знаю, кому она сегодня принадлежит.  "Лакі Нет"  -  это  фирма  Кабинета Министров.  Все  остальные  фирмы  работают  на Президента в свете предстоящих  президентских  выборов  с  учетом  опыта  Соединенных Штатов,  Западной Европы, которые с помощью переписки в Internete, использования сетей,  опроса  общественного  мнения,  очень  умных пользователей подготовили приход к власти Шредера,  Клинтона и так далее.

     Тот же  опыт  хотят  использовать  социал-демократы,  которые сегодня  владеют  "Интером"  (кстати,  вы видели,  какое созвучие: Internet,  "Интер" и так далее)  и  с  1  сентября  текущего  года намерены  перевести  каналы  УТ-1,  УТ-2  и  "Интер"  на вещание с итальянского спутника,  простив все долги релейным системам связи. То есть нашим релейщикам эти компании должны 60 миллионов гривень, они им прощают и хотят перейти на вещание с итальянского спутника. Теперь   денежные   потоки   будут  идти  не  нашим  связистам,  а итальянским  компаниям.  Французам  мы  отдали  связь  в   СБУ   и Министерстве  обороны.  Средства  массовой  информации  мы отдадим итальянцам.  В   конечном   итоге   все   денежные   потоки,   все информационные потоки будут под контролем...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Дякую, сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  з  даного  питання  є  проект  постанови про неприйнятність  і  проект  постанови  від   профільного   комітету Верховної   Ради   про   затвердження.   Хтось   наполягатиме   на обговоренні?  У  нас  записаний  один  депутат  Стрижко.  Депутате Стрижко, ви наполягаєте?

     Народний депутат Стрижко, і прийматимемо рішення. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Действительно, сегодня весь мир охвачен информационной революцией. Но  она началась не сегодня,  не вчера и даже не позавчера.  В ней участвовала Украина,  находясь в составе Советского Союза. Украина смогла  обеспечить создание мощной отечественной базы производства современной вычислительной техники.  В Украине была создана мощная школа   отечественных   программистов,   и   в   Советском   Союзе реализовывалась полномасштабная программа информатизации.

     К сожалению,  сегодня  во  многом  мы  отброшены  на  уровень средневековья  в  первую очередь "благодаря" средневековому уровню мышления тех  политических  сил,  которые  оказали  разрушительное влияние на развитие нашей страны.

     Что мы  имеем  сегодня и насколько оправдано вообще появление документа  под  громким  претенциозным   названием   "национальная программа"?   Разве   можно   говорить   о   программе   в   сфере информатизации, рассчитанной только на два года? Если уже говорить о  программе,  то,  очевидно,  нужно иметь в виду в первую очередь проблемы пяти-десятилетнего периода.

     Какие у нас  основания  говорить  о  национальной  программе? Существуют   ли   у   нас   технологии   производства  современных комплектующих элементов?  Если эти технологии и есть, то находятся на  грани  уничтожения.  Существуют  ли  сегодня  производственные мощности,  обеспечивающие поставку комплектующих?  Нет. Я хотел бы напомнить,  что  в Советском Союзе в свое время были созданы и 16- разрядный,  и 32-разрядный процессоры.  И я уверен,  что  сегодня, если  бы  не  было  национальной  катастрофы,  в  Украине  были бы отечественные машины с 64-разрядным  процессором.  Таким  образом, если  мы  посмотрим  дальше,  то  можем  говорить  только о планах возрождения информационной сферы в Украине и деятельности  в  этой сфере.

     Нам необходимо   в  первую  очередь  обеспечить  национальные интересы  и  в  сфере  безопасности   информатизации.   Посмотрим, обеспечены  ли  эти  интересы  сегодня.  Важнейшие государственные структуры - от  Национального  банка  до  Министерства  обороны  - работают  на  импортной  технике,  производства  в  первую очередь Соединенных  Штатов  и  стран  Европы.  Программные   продукты   в большинстве случаев разработаны также на Западе.

     На каких условиях мы сегодня получаем кредиты для обеспечения информационной  сферы?  Да  на  условиях  закупки  и  программного продукта,  и, как говорят, "железа" тоже на Западе. Таким образом, мы находимся в полной зависимости и от западного интеллекта,  и от западного производства.

     Необходимо наладить   в  первую  очередь  кооперацию  с  теми странами,  которые образовались на территории Советского Союза.  В России   и  Белоруссии  сохранился  мощный  потенциал,  и  Украина способна интегрировать свои возможности с  возможностями,  которые имеются   на   территории   стран   СНГ.  Необходимо,  чтобы  наши парламентарии предложили соответствующую программу,  которая может быть реализована только в рамках взаимодействия всех наших стран.

     Если же  идти по предложенному пути,  то мы полностью лишимся какихлибо  перспектив   на   будущее,   потому   что   фундамента, необходимого для дальнейшего развития, эта программа, к сожалению, не создает.

     Этот документ,  с моей точки зрения,  вообще  не  может  быть назван  программой,  и требуются серьезные усилия для того,  чтобы определить приоритеты, возможности и направления сотрудничества, в первую очередь выгодные для Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, відповідно до Регламенту я ставлю на голосування першим проект постанови, внесений депутатами Мазур,  Лимар  і  Марченком,  про  те,  щоб  проект  Постанови про Завдання Національної програми інформатизації  на  1999-2001  роки відхилити   як   неприйнятний  через  невідповідність  Конституції України (статті 17).  Прошу визначитися з  приводу  цього  проекту постанови.

     "За" - 195.

     Рішення прийнято.  Ви  пам'ятаєте,  треба  одну  третину  від фактичної кількості.

     Слово для репліки надається народному депутату Зінченку.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Я хотів би виступити із    зауваженням    щодо    виступу   представника   Прогресивної соціалістичної партії Мазур. Вона використовувала у своїй доповіді цифри  і  факти,  які  свідчать  про  її цілковиту необізнаність у матеріалі,  який вона подавала. Напевно, деякі знання про Іnternet є,   але   на   супутниках,   космічному   мовленні,   електронній зосередженості  нинішнього  стану   країни   вона   абсолютно   не розуміється,   тому   я  відхилив  би  більшість  аргументів,  які використовувала депутат у своїй доповіді. Це перше.

     І друге.  Сьогодні пролунала репліка про те, що інтегруватися треба  з  російськими  електронними  системами.  Проте,  як  я вже сказав,  більшість російських електронних засобів, які на сьогодні існують, і телевізійних компаній уже зінтегровані з європейськими. Тому ми будемо  інтегруватися  в  уже  інтегровані  в  європейську спільність політичної і телевізійної технологічної системи.

     ------------

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається  наступне  питання  порядку  денного - проект Концепції науково-технологічного та інноваційного  розвитку України,  доопрацьований за дорученням від 16 червня 1999 року, та проект  Закону  про  інноваційну  діяльність.   Доповідає   голова Комітету  з  питань науки і освіти Семиноженко Володимир Петрович. Будь ласка.

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 168, Харківська область).  Шановні колеги!  Постановою  Верховної Ради,  яку  ми з вами прийняли,  ми підняли якраз питання стосовно Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку держави для того,  щоб врахувавши всі зауваження, висловлені в День уряду, відредагувати цю концепцію і прийняти її в цьому залі.

     Чому хотілося б спеціально зосередитися на  важливості  цього документа.  Ми бачимо, що згідно з Конституцією основи внутрішньої і  зовнішньої  політики  приймаються  Верховною  Радою.  Коли   ми розробляємо  дуже важливі документи,  такі як,  скажімо,  Бюджетна резолюція на наступний рік,  Податковий кодекс,  Бюджетний кодекс, то   вони  повинні  базуватися  на  основних  принципах  стратегії розвитку  держави.  А  ці  основні  принципи   якраз   у   напрямі науковотехнологічного  та інноваційного розвитку і закладені в цій програмі.

     Я назву вам  такі  невтішні  дані  Держкомстату  України.  Із промислової   продукції,   яка  сьогодні  виробляється  в  державі (зверніть увагу),  лише 0,3 відсотка - це наукоємна продукція, яка відповідає     стандартам.    Її    випуск    і    базується    на високотехнологічному виробництві.

     Погляньмо з другого боку. Ми хочемо зробити серйозний крок до збільшення обсягу ВВП. Щоб досягти серйозних темпів зростання ВВП, потрібна програма. Яка б програма не розроблялася сьогодні різними фахівцями,  однією  з  основних  її  цілей  має  бути забезпечення відповідних темпів економічного зростання нашої держави, які у нас останнім  часом  були  втрачені.  Так  от,  зростання  обсягу  ВВП забезпечується сьогодні в усіх державах на  80  відсотків  завдяки технологічному оновленню виробництва.

     Тому втілити  в  життя наше стратегічне положення про те,  що наука,  технологія,  інновації  -  це  є  основна  база   розвитку економіки держави,  я думаю,  дуже серйозна і благородна справа, і ми повинні її здійснити.

     Проте це не тільки такий  загальний  документ,  який  містить загальні  тези  і  закликає працювати заради благородних цілей.  У роботі над  цим  документом  взяли  участь  численні  представники нашого   депутатського   корпусу,   фахівці   і  колективи  кращих інститутів  Національної  академії  наук   України,   представники виконавчих структур, громадських організацій, які теж подавали нам свої пропозиції.

     Обговорення цього документа було проведено на різних  рівнях. Було  і  громадське  обговорення.  Концепцію  було  опубліковано в засобах масової інформації,  після  чого  ми  отримали  (приблизно рік-півтора  тому)  близько  тисячі  різних пропозицій.  Відбулася всеукраїнська  конференція,  де  обговорювалося  й   це   питання. Відбувся  її  розгляд  у  Верховній  Раді і ми приймали відповідне рішення.

     У документі    містяться    абсолютно    конкретні     цифри, визначається,  що ми повинні робити далі.  Наприклад, у Законі про наукову  і  науково-технічну   діяльність,   який   ми   прийняли, говориться,  що  в Державному бюджеті повинно бути передбачено 1,7 відсотка   обсягу   валового   внутрішнього   продукту   саме   на фінансування  науки.  У концепції ж говориться,  що в 2003 році ми повинні піти далі, як ідуть ті країни, які претендують на серйозне місце  в  світі  щодо  забезпечення  рівня  добробуту своїх людей. Зокрема,  ми передбачаємо,  що в 2003 році  асигнування  на  науку становитимуть 2,5 відсотка ВВП.

     У цьому документі є рекомендація,  як далі рухатися в напрямі стимулювання високотехнологічного виробництва в нашій державі.  Ми не  повинні  підходити  з  однаковими  мірками оподаткування як до низькотехнологічних,  так  і  до  високотехнологічних  виробництв, треба нарешті запровадити стимулюючу систему оподаткування.

     Мова йде  про серйозне і диференційоване ставлення,  скажімо, до нового інноваційного продукту,  до  виробництв,  що  здійснюють структурну  перебудову для запровадження високих технологій,  і до підприємств із порівняно простим і менш  інтелектуально  витратним виробництвом.  Ми  маємо  на  меті  після прийняття цієї концепції зробити ще один крок  у  нашій  законодавчій  роботі.  Це  будуть: проект  закону  про  захист критичних технологій,  пропозиції щодо законодавства в галузі  інтелектуальної  власності  і,  безумовно, щодо податкової системи,  яка стимулювала б зростання рівня нового виробництва, чого ми повинні досягти в нашій державі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Петровичу.  Є  запитання   до доповідача? Є. Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Народний депутат Тищенко. Наступний - депутат Ніколаєнко.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Тищенко Александру Васильевичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ТІЩЕНКО О.В.    Владимир    Петрович!    Вы    имеете   самое непосредственное отношение к инвестиционной деятельности. Скажите, пожалуйста,  чем  можно  обяснить,  что  львиная доля инвестиций, которые попадают в  Украину,  расходуется  не  в  производственной сфере,    а   на   разработку   различных   программ,   подготовку специалистов,  которые будут их реализовывать,  и так  далее?  Это один вопрос.

     И второй.   Одно   время   вы   также   были   распорядителем Инновационного фонда.  Как можно обяснить,  что в  такой  крупной области,  как Харьковская, за 1998 год было осуществлено внедрение лишь одного инвестиционного проекта  (одна  прессформа  на  заводе "Харьковпластмасс"?   Я  хочу  понять,  почему  мы  не  вкладываем инвестиции непосредственно в науку, в передовые технологии, почему они уходят куда-то в тень, и что можно в этой сфере сделать?

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.  По поводу нашей инновационной деятельности. Я хотел обратить ваше внимание на то,  что мы,  принимая Бюджетную резолюцию,  сделали  два  очень сильных утверждения.  Мы выбрали с вами на следующий год три приоритетные области: наука, образование и здравоохранение.  Мы в Бюджетной резолюции предусмотрели, что мы "знижуємо відрахування до Інноваційного фонду до 0,5 відсотка  (це передбачається),  і  всі  100  відсотків  цих  коштів витрачаються тільки  на  інноваційну  діяльність.   Більше   того,   попередньо обговорена пропозиція нашого комітету, щоб ці кошти спрямовувалися тільки у високотехнологічне виробництво, а не використовувались як резервний фонд Кабінету Міністрів і таке інше.

     Що сказати стосовно 1998-1999 років?  На жаль, 1998-1999 роки для інноваційної сфери,  якщо говорити про Державний  інноваційний фонд,  були майже втрачені, тому що кошти витрачалися переважно на соціальні виплати.  І тому до  областей,  які  збирають  достатньо податків, ці кошти просто не потрапляли.

     Щодо Харкова мені важко зараз щось пригадати,  тому що в 1998 році я вже не відповідав за цю сферу.  Але я пригадую, що там були гігієнічні  матеріали  для  виробництва  "Ярославна",  потім  було повернення  коштів  у  Державний  бюджет  (це  було  пов'язано   з томографічними    гамакамерами).   Так,   було,   мені   здається, впровадження нових  технологій  у  галузі  цукрового  виробництва, переробки буряків на цукор.  Це йшло через Харків. Може, я щось... Мені зараз важко пригадати.

     Чому не  потрапляють  кошти?  Тому  що  ми  не  маємо  чіткої державної  політики  і  не  створюємо  стимулів,  щоб усі іноземні кредити йшли не на проїдання, а саме в технологічну галузь.

     До речі,  наші сусіди - росіяни подають чудовий приклад:  100 мільйонів  кредитів  за  міжнародними  лініями у них пішли саме на науку через Російську академію наук.  Це - відповідальність,  так. Ну,  Верховна Рада теж відповідає. Нам слід чітко визначити рамки, як треба  використовувати  міжнародні  кредити.  Ми  це  спроможні робити.  І  давайте  рухатися  крок  за  кроком.  А взагалі,  таке використання коштів, безумовно, недоцільне.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.  Наступний - депутат Баулін.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська  область).  Фракція  соціалістів  і  селян (Лівий центр).  Шановний   Володимире   Петровичу!   Без   сумніву,   всі законопроекти,  які  спрямовані  на підтримку розвитку вітчизняної науки,  є пріоритетними і їх потрібно підтримувати.  Разом з  тим, скажіть,  будь  ласка,  відверто,  чи не здається вам,  що хоча ми постійно й говоримо про нашу науку,  а їй від цього стає все гірше й  гірше?  Чи  ми  не  наводимо  лоск  на цій гнилій системі,  яку сьогодні очолює Леонід Данилович Кучма,  допомагаючи  йому  і  цій системі  пригнічувати  й  далі трощити науку?  Може,  треба просто сказати,  що наука сьогодні  у  нас  в  Україні  знищується  і  її потрібно вже рятувати?

     Ми проголосуємо за цю концепцію, але ж з неї толку ніякого не буде.  І я це  знаю,  і  думаю,  що  й  ви  підтвердите  це  своєю відповіддю на моє запитання. Будь ласка.

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Станіславе Миколайовичу!  Безумовно,  науку треба рятувати.  Безумовно,  нікого в цьому залі,  і мене  в  тому числі,  м'яко кажучи,  не задовольняє ситуація,  яка складається в науковій сфері.  Ситуація справді катастрофічна.  Але й від  наших рішень теж дещо залежить.

     Якщо ми  сказали,  що  відповідно  до  закону на фінансування науки на наступний  рік  ми  закладемо  в  бюджет,  скажімо,  1,35 відсотка  ВВП,  то  давайте  разом  за  це проголосуємо.  Згадаймо обговорення на Дні уряду.  Оце буде нашою нормальною  реакцією  на ситуацію!  А  якщо  ми  зупинимося  лише на концепції - то це буде тільки півдороги.

     Давайте ми всі наступні закони про бюджет,  Податковий кодекс приймати  з  урахуванням саме пріоритетності науково-технологічної сфери.  Я думаю,  що тоді ми вже нікому не  дамо  порушувати  наші закони.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Баулін.

     БАУЛІН П.Б. Прошу передать слово народному депутату Стрижко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко.

     СТРИЖКО Л.П.  Спасибо. Фракция коммунистов, Харьков. Владимир Петрович!  Вашу концепцию я склонен поддержать. Но мне не хотелось бы  заниматься  маниловщиной,  и  я  хотел  бы  предложить  и  вам опуститься на грешную землю. А дела на нашей грешной земле таковы, что  сегодня  наука в Украине имеет такой же обем финансирования, как и наука в  Исландии.  Я  сомневаюсь  в  том,  что  в  Исландии когда-нибудь  будет  очень  серьезная,  большая  наука.  Но у меня сегодня и  серьезные  сомнения  в  отношении  перспектив  науки  в Украине.

     Мне кажется,   что  совершенно  недостаточно  только  принять концепцию,  какой бы стройной и согласованной она ни была. Сегодня власти необходимо изменить подход к науке.

     И тут у меня возникают вопросы. Вы

- один из тех,  кто имеет значительное влияние  в  этой  сфере.  И вместе  с тем вы склонны позитивно оценивать деятельность Кабинета Министров  в  части  финансирования  науки.  Это   показало   ваше голосование,     вы     не     признали    деятельность    Кабмина неудовлетворительной.  Нет  ли  противоречия   в   том,   что   вы предлагаете концепцию и вместе с тем как один из влиятельных людей в науке поддерживаете деятельность Кабмина, который эту концепцию, как показывает опыт, не будет в состоянии реализовать? Не является ли это очередным прожектом,  у которого нет  ни  исполнителей,  ни возможностей для того, чтобы быть претворенным в жизнь?

     Спасибо.

     СЕМИНОЖЕНКО В.П. Я думаю, что концепция - это не маниловщина, это наше техническое  задание  на  проектирование  новых  законов, нарушать  которые мы никому не дадим права.  Давайте сейчас честно сознаемся:  ведь мы сами проголосовали за тот бюджет,  по которому по лимитам Кабмина (Шум у залі)... Ну я же помню, как это было. Мы же проголосовали всей Верховной Радой (Шум у залі).

     Тогда, значит,  есть  надежда,  что  на  следующий   год   мы проголосуем нормальный бюджет.  Я думаю, это будет нашим достойным ответом  на  Концепцию  научно-технологического  и  инновационного развития.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Володимире Петровичу.

     Шановні колеги,  на  обговорення  записалися  п'ять  народних депутатів.  Ви  пам'ятаєте,  що  ми  розглядаємо  це  питання   за скороченою процедурою. Чи наполягають на виступі народні депутати, які записалися?  Наполягає один депутат Павловський.  Одну хвилину надамо і переходимо до прийняття рішення.

     Народний депутат Павловський. Будь ласка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Шановні  колеги!  Я  повністю  згоден:  це справді нормальна концепція і нормальний закон.  Я також підтримую думку   Семиноженка,   що   нам  треба  подумати,  як  забезпечити реалізацію  цієї  концепції.  Але  Семиноженко  сам   собі   ж   і суперечить,  тому  що  нинішній  Прем'єр-міністр цього не зробить. Справа в тому, що виконуючи умови Міжнародного валютного фонду, ми живемо за монетаристською економічною політикою, а вона в принципі заперечує інноваційний процес.

     Інноваційний процес здатні підтримати українська  інноваційна теорія Туган-Барановського, якої в Україні немає, і теорія Кейнса. І одна, і друга побудовані на втручанні держави в економіку.

     Тому для того,  щоб реалізувати цю розумну,  добру концепцію, нам  треба  прийняти  засади  внутрішньої  і зовнішньої політики і змінити курс реформ,  тому що нинішній курс - це курс  нищення,  а нам потрібен розвиток.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Нам  необхідно прийняти рішення   з    двох    питань    -    щодо    проекту    Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України і проекту Закону про інноваційну діяльність.

     Я ставлю  на  голосування  проект  Постанови  Верховної  Ради України  про  Концепцію  науково-технологічного  та  інноваційного розвитку України.  Я думаю,  оголошувати його немає  потреби,  він складається з чотирьох пунктів. Прошу голосувати.

     "За" - 130.

     Відносно того, що не встигли, є сумніви - 130 голосів.

     Наступне питання  -  проект  Закону  України  про інноваційну діяльність.  Є пропозиція комітету (вона  доповідалася):  перше  - прийняти  проект  Закону  про  інноваційну  діяльність за основу в першому читанні.  Я додаю:  "в першому читанні", тому що в проекті постанови цих слів немає.

     І друге:   "Доручити   Комітету   з  питань  науки  і  освіти доопрацювати зазначений законопроект  з  урахуванням  зауважень  і пропозицій  народних  депутатів і подати його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні".

     Я прошу,  шановні колеги,  визначитися щодо  прийняття  цього проекту закону в першому читанні.

     "За" - 132.

     ------------

     Переходимо до  розгляду  наступного  питання порядку денного. Слухається  проект  Закону  про  альтернативні  види  рідкого   та газового палива.  Доповідає заступник голови Державного комітету з енергозбереження Жовтянський Віктор Андрійович.

     ЖОВТЯНСЬКИЙ В.А.,  заступник   голови   Державного   комітету України з енергозбереження.  Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону України про альтернативні види  рідкого та  газового  палива.  Цей  проект  закону  є практично супутником Закону про енергозбереження,  який був прийнятий  Верховною  Радою п'ять років тому.

     Чому виникла  ідея  приймати  окремо  Закон про альтернативні види рідкого та газового палива? Справа в тому, що він поширюється на ті види паливноенергетичних ресурсів, розробка яких на сьогодні є  економічно  невигідною.  Тому  для  того,  щоб  підтримати   цю діяльність,  як це робилося в багатьох країнах світу, пропонується чітко визначити,  які ж  саме  види  паливноенергетичних  ресурсів належать до альтернативних видів рідкого та газового палива.  А це в першу чергу:  використання відпрацьованих  родовищ,  які  колись розроблялися,  тепер  розробляти їх невигідно;  переробка відходів тваринницької і рослинницької продукції на біогаз  для  подальшого використання  як  паливно-енергетичного ресурсу;  переробка різних інших відходів на рідкі та газові альтернативні  види  палива.  Це перший етап.

     Другий етап.    Ми    передбачаємо    законодавчу   підтримку використання альтернативного  палива  через  пільгові  інвестиції, пільгове оподаткування. Саме тому у розділі "Прикінцеві положення" проекту  закону  передбачено,  що  Кабінет  Міністрів  має  подати пропозиції щодо внесення змін до податкового законодавства та щодо відповідальності за порушення закону.  Скажімо,  якщо той чи інший виробник незаконно заявляє, що він використовує альтернативні види палива  і  отримує  пільги,  то  за   це   повинна   передбачатися відповідальність.

     Таким чином,   як   нам  здається,  сам  проект  закону  дуже прозорий.  Він  передбачає  у  2010   році   додаткове   залучення паливно-енергетичних   ресурсів  в  економіку  України  обсягом  7 мільйонів тонн умовного палива.  На сьогодні  загальне  споживання таких видів палива - 203 мільйони тонн,  із них половина - імпорт. Це суттєве доповнення до паливно- енергетичних ресурсів України.

     Крім того, реалізація закону дозволить ввести в господарський оборот ті землі,  які сьогодні недостатньо ефективні з точки зору, скажімо,  рівня радіоактивності,  з тим щоб за  світовим  досвідом виробляти паливні олії, спиртові добавки до існуючих видів палив.

     Таким чином,  у  всіх  відношеннях,  як нам здається,  закон, проект  якого  опрацьовувався  протягом   трьох   років   багатьма фахівцями,  в  разі  його прийняття став би необхідним елементом в законодавчій системі України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе Андрійовичу.  Чи є  запитання  до доповідача? Є.

     Народний депутат Мазур.  Увімкніть,  будь ласка, її мікрофон. Одне запитання.

     МАЗУР О.А.  Я  хочу  задать  вам   вопрос   как   заместителю председателя  Госкомитета по энергосбережению.  Поддерживал ли ваш комитет  программу  "Метан",  которая  была  предложена  и   нашей фракцией,  и специалистами Луганской,  Донецкой, Днепропетровской, Львовской областей и которая как раз предусматривает, как получить экономию от использования этих дополнительных ресурсов?  Поддержал ли ее  комитет?  Если  поддержал,  то  тогда  почему  используются технологии   американские?   А   технологии,   которые  и  сегодня предложены,  уже полгода возвращаются нами на  подпись  в  Кабинет Министров.  До  сих  пор  не  принимается  постановление,  которое помогло бы реализовать этот закон на практике.

     ЖОВТЯНСЬКИЙ В.А. Програма "Метан"?

     МАЗУР О.А. Программа "Метан", да.

     ЖОВТЯНСЬКИЙ В.А. Мушу сказати, що, на жаль, я безпосередньо з цією  програмою  не  працював.  Але  однією  з причин того,  що на сьогодні цей закон ще не прийнято, є те, що він передбачає надання реальних пільг. Я думаю, що так можна найкоротше відповісти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Вікторе Андрійовичу.

     Слово для  співдоповіді  надається  члену  Комітету  з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки Гавришу Степану Богдановичу.

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  176,  Харківська  область).  Шановний головуючий!  Шановні  колеги!  Розгляд  цього  проекту  закону   є наслідком  не  тільки  національної,  але  й світової енергетичної кризи. На відміну від світової енергетичної кризи, яка пов'язана з вичерпністю тих чи інших головних енергетичних джерел, ми маємо ще й системно-структурну кризу,  яка призводить до того,  що сьогодні Україна  опинилася в величезній залежності від енергетичних джерел і  змушена  вслід  за  всім  цивілізованим  світом,  але  набагато гостріше,  шукати  альтернативні  джерела  поповнення енергетичної бази.

     Якщо ми сьогодні не зуміємо  знайти  нормативне  забезпечення паливноенергетичного комплексу України,  то ми можемо дійти до так званого принципу "енергетичного доміно",  коли розвал національної системи   постачання  енергоносіїв  спричинить  ланцюгову  реакцію спочатку падіння стратегічних найбільш  важливих  і  енергомістких галузей   промисловості,   а   потім   -   падіння  всіх  секторів економічного    й    суспільного    життя,    що    пов'язані    з паливно-енергетичним комплексом.

     У нас,  як відомо,  незважаючи на існування програми "Нафта і газ України до 2010 року",  яка була ухвалена Кабінетом  Міністрів ще  в  1995  році,  ситуація в нафтогазовому комплексі є абсолютно критичною.   Основна   частина   енергоносіїв    (80    відсотків) імпортується.  Коефіцієнт  забезпеченості  нафтою - 0,18,  газом - 0,2,  і  ці  коефіцієнти  постійно  знижуються.  Безумовно,  що  й вітчизняний видобуток нафти (і так низький) постійно скорочується. Тим більше,  що ми  абсолютно  залежні  сьогодні  від  Росії  щодо поставок газу і нафти.

     Оскільки у  нас  не  відкрито  нових родовищ,  обсяги наявних запасів природного газу і нафти не відповідають потребам народного господарства.  Сьогодні  ми можемо,  звичайно,  говорити про певну перспективу на найближчі 20  років,  про  видобуток  50  мільярдів кубометрів природного газу замість 18 мільярдів, але кожен мільярд кубометрів газу коштує сьогодні 80 мільйонів  доларів.  Тобто  для того  щоб  видобути  1 мільярд кубометрів газу,  нам треба вкласти спочатку 80 мільйонів доларів інвестицій,  і це,  звичайно, робить нас  дуже  залежними  від  енергетичного  фактора,  бо енергетична система України є надпотужною,  і для її забезпечення  потрібні  й потужні енергетичні джерела.

     У зв'язку   з  цим  законопроект,  поданий  сьогодні  на  ваш розгляд,  має суто  технічний  характер,  але  водночас  він  дуже важливий  для  національної безпеки.  Безумовно,  прийняття закону дозволить пожвавити інвестиційну активність,  зробити підприємства паливно-енергетичного  комплексу більш інвестиційно привабливими в разі збереження належного контролю з боку держави.

     Хочу сказати,  що найбільш позитивним  моментом  є  абсолютне державне  регулювання  виробництва  альтернативних  видів палива і освоєння  джерел,  які  пропонуються.  Проектом  закону  визначені основні  нетрадиційні джерела рідких і газових видів палива,  і ці джерела проектом закону  пропонується  віднести  до  нетрадиційних джерел.   Це   дасть  змогу  на  законодавчому  рівні  застосувати економічний механізм стимулювання розробки і експлуатації родовищ, які   потребують  сучасних  технологій,  значно  розширити  обсяги видобутку власних енергоносіїв і зменшити  енергетичну  залежність України  від  держав  -  експортерів  нафти,  газу  і продуктів їх переробки.

     Якщо нам вдасться прийняти закон,  то перспективи  виглядають приблизно  так.  Уже  в  2000  році  ми зможемо зекономити завдяки застосуванню цього закону 723 тисячі тонн умовного палива,  з 2005 по  2010  рік  -  відповідно  4  мільйони та 8 мільйонів тонн.  За рахунок  розвитку  виробництва  альтернативних  видів  рідкого  та газового  палива  можна буде отримати додаткові надходження коштів до бюджету в таких  обсягах:  у  2000  році  -  вже  172  мільйони гривень, а в 2010 році - майже 4,5 мільярда гривень.

     Крім того,   розвиток  напрямів  використання  альтернативних видів палива сприятиме,  безумовно,  поліпшенню нині дуже складної екологічної ситуації в Україні.

     Тому Комітет з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики   та   ядерної   безпеки   підтримує   прийняття    цього законопроекту  в  першому  читанні  як  такого,  що  концептуально відповідає   засадам   державної   політики   України,   інтересам національної  безпеки  України  і  сприятиме поліпшенню соціальних умов життя нашого народу.

     Можливо, будуть  виявлені  організаційно-технічні   недоліки, хоча  нам  він здається досить досконалим.  Але ці недоліки можуть бути дуже легко усунуті після першого читання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Степане   Богдановичу.   Є    запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Народний депутат Яценко. Наступна

- депутат Жежук.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (виборчий   округ   66,   Житомирська область). Прошу передати слово Дорогунцову Сергію Івановичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.   Спасибі,  Володимире  Михайловичу.  Фракція Компартії України.  Шановний Степане Богдановичу!  У мене склалося враження,  що  під кінець свого виступу ви самі повірили в те,  що кажете - про  перспективи  використання  в  Україні  нетрадиційних видів рідкого і газоподібного палива.

     Ви правильно сказали,  що у нас немає запасів нафти і запасів газу.  Скажіть, будь ласка, наскільки ми могли б, скажімо, до 2001 чи  2005  року  реально  збільшити  ресурси  палива за рахунок цих видів?

     ГАВРИШ С.  Б.  Дякую. Я щиро вам дякую ще й за те, що ви були дуже відповідальним і поважним для мене опонентом моєї докторської дисертації, яка була присвячена проблемам екологічної безпеки.

     Отже, я виступаю не  лише  як  оптиміст,  а  як  людина,  яка професійно знає ситуацію в цій галузі.  Тому можу сказати, що дуже багато країн,  які позбавлені головних  джерел  енергозабезпечення (Бразилія,   Аргентина   та   інші)   майже   половину   видобутку енергоресурсів забезпечують за рахунок нетрадиційних джерел.  Сюди належить,  скажімо,  використання  похідних  джерел,  пов'язаних з використанням біологічної сировини, тощо.

     Ми вважаємо,  що цей коефіцієнт збільшився б найближчим часом не менш як на 12-15 відсотків.  Але це був би лише перший початок, бо  Україна  має  на  сьогодні  можливості  (особливо  за  рахунок збільшення  диверсифікації через біологічні джерела) видобувати до 30 відсотків альтернативних видів палива, таких, скажімо, як спирт та інші.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Жежук.  Немає?  Народний депутат Мазур.

     МАЗУР О.А.  Спасибо.  Я хочу задать конкретный вопрос:  какие регионы  Украины  какими  конкретно видами альтернативного топлива располагают? В каких регионах какие виды топлива?

     ГАВРИШ С.Б.  Мова йде про те,  що Україна має  десятки  видів альтернативного  палива.  Це  перш  за  все  те,  що  пов'язано  з речовинами,  похідними від видобування нафти і газу, тобто супутні речовини  і  газові сполуки,  які Україна сьогодні при видобуванні тієї ж самої нафти втрачає.  На  жаль,  у  нас  немає  відповідних технологій їх збереження, їх також треба розробляти.

     Ми маємо  нові  концептуальні  і  дуже  прогресивні розробки. Водночас  є  також   пропозиції   стосовно   отримання   іноземних технологій  за  рахунок,  скажімо,  застосування того ж Закону про концесії чи використання можливостей угод про розподіл продукції.

     Ми маємо дуже багато різних біологічних джерел, які пов'язані з  переробкою сільськогосподарської продукції,  перш за все можуть використовуватися,  скажімо,  біологічні   відходи   на   потужних свинокомплексах  для видобутку газу.  Це стосується,  звичайно,  і використання такого альтернативного палива,  як  спирт  та  інших. Тобто   практично   по   всій  території  України  ми  маємо  такі можливості.  І це дало б  серйозний  поштовх  до  того,  щоб  саме регіони   могли  сьогодні  забезпечувати  свої  власні  потреби  в пальному, в паливі, в енергетичних джерелах.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Станков. Немає? Народний депутат Довганчин.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,   секретар  Спеціальної  контрольної  комісії Верховної Ради  України  з  питань  приватизації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція Селянської  партії  України.  Шановний  доповідачу!  Серед альтернативних видів енергії,  напевне,  є і вітрова енергія,  яку сьогодні можна було б без проблем використовувати,  є й відповідні розробки. А в Німеччині, скажімо, виробляють пальне з ріпаку, який культивується  на  території  України   й   дуже   виснажує   наші сільськогосподарські угіддя.

     То що з цього приводу кажуть закон і наука?

     ГАВРИШ С.Б.  Дякую вам за запитання, воно дуже цікаве. Справа в тому,  що використання енергії вітру,  про яку ви говорите, не є предметом  цього  проекту  закону.  Але  ця  енергія  пов'язана  з альтернативними джерелами,  як і  сонячна  енергія.  Безумовно,  є велика  перспектива  її  використання,  тим  більше  що,  скажімо, Харківський  авіаційний  завод  має   сьогодні   виключно   великі можливості  щодо цього.  Він розробив унікальні вітряки.  У тому ж Харкові    розроблені    також    міні-турбіни,     які     можуть використовуватися  для забезпечення електричною енергією невеликих населених пунктів.

     Це, безумовно,  є перспективою. І я вважаю, що якраз розробка сьогодні  цих  напрямів видобутку енергії може забезпечити Україні можливість  стати  незалежною  від  поставок   у   таких   великих кількостях  природного  газу й нафти.  Правда,  для цього потрібні значні інвестиції.

     Що стосується ріпаку,  особливо використання олії з ріпаку як нетрадиційного  джерела  енергії,  то  мені  здається,  що у нас в Україні є й власні можливості для того, щоб використовувати хоча б соняшникову  олію,  зокрема  ту,  яка не є сортовою,  але все-таки потрапляє на наш продуктовий стіл.

     Тому, звичайно,  ви правильно кажете,  що нам треба  сьогодні розширювати  використання  таких  нетрадиційних  джерел,  які  є в Україні й не потребують імпорту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги! Переходимо до прийняття рішення.

     Пропонується такий проект постанови:

     "1. Поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про  альтернативні  види  рідкого  та  газового  палива прийняти в першому читанні.

     2. Комітету    Верховної    Ради     України     з     питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки  доопрацювати  зазначений   законопроект   з   урахуванням пропозицій   народних   депутатів   України   та  інших  суб'єктів законодавчої ініціативи і внести його на  розгляд  Верховної  Ради України у другому читанні".

     Я прошу  народних депутатів визначитися щодо прийняття даного законопроекту в першому читанні.

     "За" - 281.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ------------

     Переходимо до розгляду наступного питання порядку  денного  - проекту  Закону  України  про  державну геологічну службу України. Доповідає перший заступник голови  Державного  комітету  з  питань геології  та  використання  надр Гурський Дмитро Сергійович.  Будь ласка.

     ГУРСЬКИЙ Д.С.,  перший заступник голови  Державного  комітету України  з питань геології та використання надр.  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! За мінерально-сировинним потенціалом  наша держава належить до числа провідних країн світу. У її надрах відкрито близько 8 тисяч родовищ  більш  як  90  видів корисних  копалин;  виявлено майже 20 тисяч рудопроявів та родовищ 200 видів мінеральної сировини. За запасами і видобутком залізних, марганцевих,   титанових,   цирконієвих  та  багатьох  інших  руд, металевої  і  неметалевої  сировини  Україна  донедавна   посідала провідні місця серед країн світу.

     Займаючи територію, яка становить 0,4 відсотка суші (ви це знаєте),  і маючи населення,  чисельність якого  дорівнює  0,8  відсотка населення світу,  Україна донедавна забезпечувала 5 відсотків світового видобутку корисних копалин  та виробляла  продукції  їх  переробки  на  суму  понад  20 мільярдів доларів США.  Тобто на 1 відсоток населення України припадало  6,2 відсотка  видобутої  мінеральної  сировини  проти 2,2 відсотка - в розвинутих країнах і 0,7 - в тих, що розвиваються.

     Вартість розвіданих в Україні запасів у перерахунку  на  душу населення  становить близько 150 тисяч доларів США,  а за оцінками західних експертів - понад 220 тисяч доларів.

     Більш як  третину  експортного  виторгу   Україна   донедавна отримувала  від  реалізації  мінерально-сировинної продукції.  Але водночас Україна  відзначається,  звичайно,  дуже  високим  рівнем техногенного   навантаження  на  довкілля,  а  саме:  кількістю  і сумарною потужністю  підприємств  важкої  промисловості,  особливо гірничодобувних,   металургійних,   енергетичних  тощо;  кількістю накопичених промислових відходів,  які займають площу близько  160 тисяч  гектарів орних земель,  а загальний їх обсяг досяг майже 25 мільярдів  тонн;  інтенсивністю  газоподібних  викидів   (про   це сьогодні говорилось,  коли йшлося про альтернативні види і джерела палива) та великими обсягами рідких скидів;  помітним забрудненням поверхневих та підземних питних ресурсів води.

     У цих   умовах   використання  багатств  надр  як  одного  із вирішальних важелів  протидії  сьогоднішній  економічній  кризі  й розбудови  народного  господарства  вимагає  зваженості  та певної обережності.  У  кожному  разі   необхідне   спеціальне   вивчення взаємодії  геологічних  об'єктів  і процесів як обов'язкової умови ефективного використання надр та  мінімізації  негативного  впливу діючих і створюваних підприємств на довкілля й населення країни.

     Основні вимоги   до   використання  надр  встановлені  чинним законодавством України.  Це - Кодекс України про  надра,  прийняті вами закони про видобування і переробку уранових руд, про державне регулювання видобутку,  виробництва  і  використання  дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо.

     Проте, на   жаль,   у   чинному  законодавстві  не  визначено компетенції одного з  найважливіших  суб'єктів  у  сфері  гірничих відносин  -  Державної  геологічної  служби.  Держава,  заохочуючи користувачів надр різних  форм  власності,  має  зберегти,  як  це робиться  у  більшості  розвинутих  країн  і  Америки,  і  Європи, елементи державного регулювання користування надрами.  Відсутність цього  негативно впливає на взаємодію суб'єктів у зазначеній сфері і знижує можливості прийнятих законодавчих актів.

     Прийняття Закону про  державну  геологічну  службу,  на  наше переконання,  дозволить  створити  надійну систему раціонального і безпечного  використання  надр,  а  саме:  забезпечити  реалізацію державної  політики  в  галузі  користування  надрами;  налагодити ефективну  організацію  і  контроль   та   координацію   робіт   з геологічного  вивчення,  використання  і  охорони  надр - одного з найцінніших   національних   багатств;   стимулювати   раціональне використання  надр  без  загрози  для  довкілля  і здоров'я людей; вдосконалити  моніторинг  геологічного  середовища  без  суттєвого збільшення  витрат  коштів  Державного бюджету;  виключити випадки нераціонального споживання матеріальних і фінансових ресурсів  для геологічного  вивчення,  використання  та  охорони  надр  і багато іншого.

     Реалізація положень  зазначеного  законопроекту  не   вимагає додаткових  коштів із Державного бюджету.  Законодавче регулювання цих питань допоможе створенню сприятливих умов і  для  недержавних інвестицій     у     надрокористування,     сприятиме    посиленню взаємоузгоджених дій усіх суб'єктів зазначеної сфери господарської діяльності.

     Хочу ще   додати,  що  законопроект  розглядався  в  Комітеті Верховної   Ради   України   з   питань   екологічної    політики, природокористування   та   ліквідації   наслідків   Чорнобильської катастрофи та в Комітеті з питань промислової  політики.  Отримано також    позитивний    висновок   науково-експертного   управління Секретаріату Верховної Ради України.

     Шановні народні депутати!  Геологічна служба України, геологи України  просять  вас  проголосувати за цей законопроект у першому читанні.  Геологи віддячать вам, скажімо, відкриттям нових родовищ корисних  копалин,  стратегічно  важливих  для розбудови економіки України, для народу України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до   Дмитра   Сергійовича?   Є. Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Народний депутат   Кучеренко.   За  ним  -  народний  депутат Марченко Олексій. Кучеренка немає? Будь ласка, депутате Марченко.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую.  "Відродження   регіонів".   Шановний доповідачу!   Ви   знаєте,  що  в  Черкасах  розташований  великий підрозділ,  підпорядкований вашому  комітету,  і  знаєте,  в  яких умовах  його  працівники  змогли  сьогодні  знайти  й  видобути та одержати перше українське золото, з якого виготовили герб України. Але умови, в яких ці люди сьогодні працюють, зокрема фінансування, досить непрості.  Я звертався до Кабінету  Міністрів  з  проханням вирішити  їхні  проблеми.  Заборгованість державного бюджету перед цим підприємством тягнеться шлейфом ще з 1996 року.

     Так от,  скажіть,  будь ласка,  з прийняттям  закону,  проект якого  пропонується  сьогодні,  можна  розраховувати,  що проблеми людей,  які  сьогодні  безпосередньо  працюють  на  місці,  будуть вирішені?

     Дякую.

     ГУРСЬКИЙ Д.С.   Дякую.   Ви  зараз  бачите  якраз  того,  хто розвідував разом  з  черкаськими  геологами  те  саме  клинцівське золото, з якого й було виготовлено малий герб України. Тут справді душа болить.  Якщо виразити в  цифрах,  що  любить  завжди  робити Голова  Верховної  Ради,  то це має такий вигляд.  Якщо взяти 1990 рік,  рік розпаду Радянського Союзу,  то геологічна служба України під 90 видів корисних копалин була профінансована в сьогоднішньому еквіваленті сумою в 844 мільйони гривень.  А  минулого  року  (для порівняння) ми профінансовані в сумі 66,7 мільйона гривень.

     Звичайно, розпад  геологічних  служб  сьогоднішніх незалежних країн СНД був практично однаковим.  Але ми втратили  якраз  менше, ніж  інші.  Україна через те й поспішає з прийняттям цього закону, який має поставити все на свої місця  й  допоможе  працювати  далі цивілізовано  та  дбати  про  тих  професіоналів,  які  шукають  і черкаське золото, і кіровоградський уран, і полтавську нафту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Яценко.  Наступний  -  депутат Тропін.

     ЯЦЕНКО В.М.   Фракція   Компартії  України,  "Союз  Чорнобиль України".  На засіданні екологічного комітету  ми  розглядали  цей законопроект, і я просив би колег його підтримати. Це по-перше.

     І, по-друге,  Україна в цілому програла від того, що останнім часом  вона  дуже  багато  імпортує  світлих  нафтопродуктів,   бо монополії   і   монополісти   не  завозять  в  Україну  нафту,  не переробляють її,  а тому втрачають і  мазут,  і  бітум.  Внаслідок цього  немає чим палити,  немає що пускати на дорожнє будівництво. Чи здатна Україна (і наскільки вона здатна), за вашими прогнозами, задовольнити власною нафтою і власним газом свої потреби?

     ГУРСЬКИЙ Д.С.  Дякую.  Це  питання  сьогодні  вже  кілька раз дискутувалося.  Я дуже поважаю шановного народного депутата Сергія Івановича  Дорогунцова,  але  коли  він сказав,  що Україна не має власних запасів нафти й газу, то, пробачте, я з ним не згоден.

     Давайте все-таки я вам (і  Сергію  Івановичу  в  тому  числі) назву   цифри,   щоб   ви   знали.  На  сьогодні  підготовлено  до експлуатації 342 мільйони тонн умовного палива.  Прогнозні ресурси в  цілому  щодо  нафти  й газу становлять близько 5 мільярдів тонн умовного палива.  Звичайно,  перш ніж купувати нафту й газ у наших колег з Півночі чи з Півдня,  треба подумати,  чи не краще вкласти щось із тих фінансів  в  Україну.  Сьогодні  справді  не  вистачає грошей,  щоб довести до пуття геологорозвідувальні роботи,  щоб ми самі себе забезпечували. Тим більше, що це не тільки нафта й газ.

     Я, якщо дозволите,  назву ще кілька цифр.  Ви знаєте,  що  ми маємо  3  відсотки  світових запасів тільки кам'яного вугілля всіх марок,  усіх сортів, які сьогодні котуються на світовому ринку. Ви знаєте,  мабуть,  що у нас є родовища горючих сланців. Ви, мабуть, знаєте,  що Сполучені  Штати  (це  я  про  альтернативні  джерела, альтернативні   види  палива)  сьогодні  добувають  27,6  мільярда кубічних метрів метану з вугільних родовищ,  а всього в них запаси становлять  близько  11  трильйонів кубометрів.  У нас же тільки у великому Донбасі - 25 трильйонів кубометрів газу метану.  Але  під усе це потрібні і законодавче забезпечення, і, звичайно, кошти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тропін.

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).   Спасибо,  Виктор  Владимирович.  Фракция  коммунистов. Дмитрий Сергеевич!  Вот мы недавно принимали Закон о соглашениях о распределении продукции.  Ясно, что наша добывающая промышленность находится в крайне тяжелом положении - и финансов  не  хватает,  и принято решение привлекать финансы,  а потом расплачиваться за это готовой продукцией,  то есть  добываемыми  полезными  ископаемыми. Скажите, пожалуйста, будет ли государственная геологическая служба контролировать,  сколько  содержимого  недр  отдается,  на   каких условиях и так далее?  Или она по закону не будет причастна к этим вопросам? В этом проекте закона это отражается или нет?

     ГУРСЬКИЙ Д.С.  Спасибо за вопрос. Должен сразу сказать о том, что  принципиально  первый  проект  Закона "про угоди про розподіл продукції" готовился в 1996 году именно  в  нашем  Государственном комитете по геологии и использованию недр.

     За это  время  наработана  большая  практика.  Из более чем 3 тысяч выданных лицензий субектам хозяйственной деятельности (имею в  виду  горную  добычу  и  переработку) 24 выданы по лицензионным соглашениям - прототип "угод  про  розподіл  продукції",  закон  о которых   вы   сегодня  приняли  во  втором  чтении  -  совместным предприятиям, то есть иностранным инвесторам из Соединенных Штатов Америки,  Англии,  Франции, Болгарии, Словакии и других стран, что позволило привлечь вполне цивилизованным способом за последние 2,5 года  более  500  миллионов  долларов.  Конечно,  этот закон будет работать, и я хочу поблагодарить всех депутатов, которые принимали участие в его доработке и принятии.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Дмитре Сергійовичу.

     Перед тим  як  перейти  до  голосування  слово  має  народний депутат Ващук для пропозиції. Одна хвилина.

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20,  Волинська область).  Шановні колеги!  Дозвольте звернути вашу увагу на те,  що у даному законопроекті недосконало виписано пункт щодо контролю за геологією в нашій державі.  Зокрема немає  пункту про  службу  державного  геологічного контролю за веденням робіт з вивчення всіх  родовищ  і  за  їх  використанням.  Нині  державний комітет  як  такий уже не діє.  Його підпорядкували Міністерству з надзвичайних ситуацій,  а це дає змогу,  ви розумієте,  для різних моментів.

     Гадаю, що приймаючи такий відповідальний закон і бажаючи щось залишити своїм дітям і внукам (а надра - це  національне,  народне багатство),  ми  повинні  порушити  питання,  щоб у законі окремим пунктом стояла вимога про створення державної  геологічної  служби України, яка здійснювала б контроль за геологічною розвідкою та за використанням надр.  Тому вношу таку пропозицію і прошу  поставити на голосування. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Увімкніть  мікрофон  народного  депутата Ємця.

     ЄМЕЦЬ О.І. Дякую. На жаль, не було змоги поставити запитання. Річ у тім,  що,  на мою думку,  вже є комітет,  тому створювати ще додатково геологічну службу немає фінансів,  і це не  першочергове питання.  Такі функціональні обов'язки можна записати за Державним комітетом з питань геології.  Він є і  фактично  на  90  відсотків виконує це. Мені здається, подібні законопроекти могли б зачекати. Є набагато потрібніші,  котрі треба було  б  розглянути  до  кінця сесії.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Івановичу. Шановні колеги! Нам треба визначитися. Пропонується такий проект постанови:

     "1. Поданий Кабінетом Міністрів  проект  Закону  України  про державну геологічну службу прийняти за основу в першому читанні.

     2. Комітету      з      питань      екологічної     політики, природокористування   та   ліквідації   наслідків   Чорнобильської катастрофи  разом  із  Кабінетом  Міністрів  України  доопрацювати зазначений  проект  закону  України  з  урахуванням  зауважень   і пропозицій  народних  депутатів  України та внести його на розгляд Верховної Ради України на друге читання".

     Звичайно, зважити і на  зауваження  та  пропозиції  народного депутата Ващук під час підготовки до другого читання.

     Пропоную народним депутатам визначитися з приводу оголошеного проекту постанови. Будь ласка.

     "За" - 235.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Розглядаються проекти Закону про внесення змін і доповнень до Закону   України  про  приватизацію  державного  майна.  Доповідає заступник голови Фонду державного майна Гришан Юрій Петрович. Будь ласка.

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Дякую.  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Внесені  три  проекти закону регулюють найважливіші проблеми,  які виникли під час приватизації.  Ми часто зустрічалися на засіданнях фракцій і груп, тому дуже стисло нагадаю вам про основне.

     Щодо законопроекту  2019-1.  Трапляються непоодинокі випадки, коли покупець,  придбавши пакет акцій на конкурсі і взявши на себе відповідні  інвестиційні або інші зобов'язання,  перепродує іншому власнику,  навіть не раз.  Щоб змусити нового власника  виконувати інвестиційні зобов'язання,  якщо він їх не виконує, ми звертаємося до арбітражного суду, зокрема й до Вищого арбітражного суду. Проте нам відмовляють, оскільки нині чинне законодавство не регулює дані питання.

     Отже, поданий  законопроект   покликаний   врегулювати   такі питання.  Він  визначає:  якщо  відбувся перепродаж пакета акцій у період дії зобов'язань,  котрі взяв на себе покупець, то до нового власника  разом  із  правом власності переходять усі зобов'язання. Цим проектом закону ви надаєте право Фонду держмайна звертатися до суду,  вимагати від власника виконання зобов'язань, а в разі, якщо він їх не виконує, повертати пакет у державну власність.

     Така ситуація склалася зокрема під час продажу трьох  пакетів акцій     ВАТ    "Харківнафтопродукт".    Внаслідок    невиконання інвестиційних  зобов'язань  Фонд  державного  майна  звертався  до Вищого   арбітражного   суду,   але   отримав   відмову,  оскільки законодавчо не врегульовані такі питання.  Зазначені пакети  акцій були не раз перепродані,  а всі намагання фонду змусити виконувати зобов'язання або накласти штрафні санкції ні до чого не привели.

     Подібні ситуації   склалися   щодо    пакетів    акцій    ВАТ "Орджонікідзевський    гірничо-збагачувальний    комбінат",    ВАТ "Харківський підшипниковий завод",  ВАТ "Вітаміни",  ВАТ "Балцин", ВАТ "Бердичівський цукро-рафінадний завод".

     Стосовно питань,  які  регулюються  проектом  закону  2019-4. Шановні  народні  депутати,   під   час   приватизації   об'єктів, здійснення  оцінки  і встановлення величини статутного фонду часто трапляються помилки внаслідок злочинної  змови  певних  осіб,  або через помилки,  або коли те чи те майно просто не враховується.  І коли ми здійснюємо перевірку разом  із  правоохоронними  органами, виявляємо це майно, то законодавство не дає змоги зобов'язати дане акціонерне товариство викупити його.

     Наведу приклад  стосовно  ВАТ   "Єнакіївський   металургійний завод". За статутного фонду майже півтора мільйона гривень помилка становить 32 відсотки статутного фонду, тобто півмільйона гривень.

     У запропонованому проекті закону  врегульовується  процедура, як без ураження прав акціонерів виправити помилку, а держава зможе отримати ці кошти до Державного бюджету.  При  цьому  зберігаються всі частки акціонерів, які були досі, і це робиться шляхом рішення вищого органу відкритого акціонерного  товариства.  Тобто  ніякого насилля  немає,  і  норма досить ліберальна.  Тому прошу депутатів підтримати даний проект.

     У ньому також  регулюється  важливе  питання  щодо  процедури проведення конкурсів. Треба чесно сказати, що процедура проведення конкурсів,  закладена в законі про малу приватизацію (а ви знаєте, що там закладена,  наприклад,  двоетапність проведення конкурсів), потенційно має корупційний наліт.  Фактично,  якщо є потреба,  щоб покупцем    став   той,   хто   потрібен   для   когось,   то   це використовується.  Треба,  щоб процедура проведення конкурсів була ясною,  чіткою,  прозорою  як для внутрішніх,  так і для зовнішніх інвесторів.  Така процедура  розроблена,  і  якщо  ви  підтримаєте поданий проект закону, готова до застосування.

     Підсумовуючи, хочу сказати,  що всі проекти спрямовані на те, щоб зробити невідворотними штрафні санкції або повернення  пакетів акцій  у  державну  власність,  якщо  не  виконуються інвестиційні зобов'язання,  а  також  зробити  процедуру  продажу   чіткою   та прозорою.  Прошу народних депутатів підтримати.  Адже зволікання з прийняттям цих законів дорого коштує Україні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Юрію   Петровичу.   Чи   є    запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Депутат Косаківський. За ним - депутат Лісогорський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.  Київ). Погоджуюся з вами, що дорого коштує нашій державі,  але не відсутність такого закону, а бездарна приватизація, яка нині здійснюється.

     Дозвольте запитати:  про які саме  правовідносини  йдеться  у вашому  проекті  закону?  На  яку  сферу  приватизаційних процесів поширюється ваш законопроект?

     І ще.  Чи не вважаєте ви,  що завдяки політиці  приватизації, яку  ми  здійснювали  в останні роки,  фактично втрачено соціальну сферу,   сферу   обслуговування,   багато   об'єктів   соціального характеру,  адже в держави не буде коштів,  щоб їх побудувати?  Як запропонований проект закону розв'яже дану проблему?

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую.  Будь-який закон  не  може  вирішити  всі проблеми  і  виправити  всі  вади.  Але внесений проект закону про виконання  інвестиційних  зобов'язань  дасть   змогу   застосувати штрафні  санкції  до покупців,  що не виконують своїх зобов'язань, придбавши  пакет  акцій.  А  ви  знаєте,  що  ми   переходимо   до індивідуальної приватизації,  і часто під час продажу пакета акцій інвестор або покупець отримують повний контроль над підприємством. Отож   щоб   змусити   їх  виконувати  зобов'язання,  а  в  законі передбачено  і  збереження  та  раціональне  використання  робочих місць, і комплекс заходів щодо збереження соціальної сфери, треба, щоб ми мали важелі впливу.  І якщо він не виконує зобов'язань, щоб ми   мали   правову   основу   звернутися  до  суду  і  встановити справедливість:  або повернути пакет  у  державну  власність,  або застосувати штрафні санкції.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Лісогорський.  За ним - депутат Савенко.

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 177,  Харківська область).  Прошу передать слово Павлу Васильевичу Тищенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ТИЩЕНКО П.В.  Спасибо. Фракция коммунистов. Ваши сетования по поводу   того,   как   сложно   работать   с  теми,  кто  приобрел собственность,  подтверждают гибельность этой затеи.  Раньше таких проблем   не  было  и  не  могло  быть.  А  ведь  от  приватизации практически никто ничего не выиграл - ни Украина, ни народ Украины тем более.

     Но вы  не все договариваете.  В повестке дня написано:  "щодо переходу з 1 травня 1999 року до виключно грошової  приватизації". В  этой  связи вопрос.  Вы наверное знаете,  что Президент Украины издал указ,  в котором говорит, что продаст все и вся, что сегодня еще не продано, даже то, что не подлежит приватизации.

     У меня вопрос: а вам уже даны какие-то указания в этом плане? Собираетесь ли продавать что-то,  не  подлежащее  приватизации?  И вправе  ли  мы давать вам в руки гармонь,  когда гармонист,  можно сказать,  невменяемый,  принявший  решение  вообще  не   выполнять никакие законы, а действовать по принципу: прав тот, у кого больше прав. Какие вам указания даны в связи с этим указом?

     ГРИШАН Ю.П.  Шановний  Павле  Васильовичу!  Можливо,  тут  не досить  вдало  і  не  точно  записано  -  про  перехід до грошової приватизації,  бо всі норми права в цих законопроектах  спрямовані на те,  про що я сказав, і не більше. Вони не регулюють якісь інші процедури, зокрема продажу.

     Щодо вказівок.  Можу  сказати  чесно,  що   ніяких   вказівок стосовно продажу об'єктів,  які не підлягають приватизації,  ми не отримували.  Хіба ми не  підтримували  з  Володимиром  Йосиповичем Матвєєвим  проект  Закону  про  перелік  об'єктів  права державної власності,  що не підлягають приватизації,  котрий ви розглядали у другому читанні?

     Тому хочу  сказати,  що  варто було б підтримати норми даного проекту закону,  аби ми  могли  застосовувати  штрафні  санкції  і повертати  в  державну  власність  пакети  акцій,  якщо  вони були перепродані.  А ви могли б тоді вимагати таке від Фонду державного майна.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Савенко.

     САВЕНКО М.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо. Прошу передать слово депутату Витренко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та   інвестицій   (виборчий   округ   160,    Сумська    область). Социалистическая   оппозиция.  Уважаемый  докладчик!  Я,  конечно, понимаю,  что вы обязаны докладывать этот законопроект. Но в то же время,  ну  хоть немного надо уважать депутатов Верховного Совета, как-то следовать логике.

     Итак, с  момента  начала  приватизации  в  Украине  в   казну поступило всего около 700 тысяч гривень, а приватизированы десятки тысяч обектов. Вы прекрасно знаете, что Закон об оценке имущества только  недавно  принят  Верховным  Советом,  Президентом  еще  не подписан,  то есть он не действует,  рыночной оценки имущества при приватизации нет.

     Далее. Даже  по  тех  бизнес-планах,  которые составлялись (я проанализировала за все годы с момента начала приватизации, с 1992 года),  вы  ни  разу  не  собрали  в  бюджет более 79 процентов от минимально запланированной суммы.

     Итак: оценки нет - раз;  в казну не поступают деньги  -  два; идет распродажа за бесценок обектов,  необходимых государству,  - три.  И тем не менее,  вы сейчас ждете нашей поддержки,  чтобы  мы проголосовали за переход к полной денежной приватизации.  Ну и как это связывается, где здесь логика?!

     ГРИШАН Ю.П. Дякую. Шановна Наталіє Михайлівно! Я казав з цієї трибуни  і  на  засіданні  комітету,  що  фонд підтримує Закон про оцінку майна.  Якщо є зауваження,  котрі треба врахувати,  то інша справа. І це - наша точка зору.

     Стосовно майна.  Я  міг  би  навести  багато  цифр,  зокрема, скільки майна було виставлено на продаж у минулому році. Але ви не забувайте,  що  засобом  платежу  були  приватизаційні  майнові  і компенсаційні сертифікати.  Ви знаєте не гірше від мене, що в 1991 році  була  прийнята  така концепція приватизації.  І фактично вся вартість майна випала на приватизаційні  майнові  і  компенсаційні сертифікати, тому бюджет фактично нічого не отримував.

     Якщо брати нинішній рік, то ви чудово знаєте, що приватизацію об'єктів електроенергетики повністю припинено.  У минулому році це були  ліквідні  акції,  і  фактично  з  усіх коштів (360 мільйонів гривень)  300  мільйонів  надійшло  до  бюджету  від  приватизації об'єктів електроенергетики.

     Тепер приватизацію   об'єктів   електроенергетики  припинено. Приватизацію майже всіх ліквідних об'єктів,  ви знаєте,  припинено через питання,  що виникають у Верховній Раді.  Але ми на сьогодні вже отримали в Державний бюджет понад 300 мільйонів,  тому що з  1 травня   засобом   платежу   вже   не   є  приватизаційні  майнові сертифікати.

     Дозвольте ще  раз  звернути  увагу,  що  це  не  дуже   вдало виписано,  і  стосується  не переходу до грошової приватизації,  а питань,  про  які  я  сказав.  Наталіє   Михайлівно,   прошу   вас підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сідайте,  будь  ласка.  Слово  надається заступнику  голови  Комітету  з   питань   економічної   політики, управління   народним   господарством,   власності  та  інвестицій Єханурову Юрію Івановичу.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Фракція НДП.  Шановні колеги!  Скажу  коротко. Комітет   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    розглянув    три законопроекти.   Прошу   взяти  законопроект  2019.  Ми  в  цілому підтримуємо його прийняття в першому читанні і пропонуємо прийняти за   основу.  Але  доповнення  до  статті  23  члени  комітету  не підтримали,  оскільки,  на їхню думку,  відсутність  законодавчого становлення   процедури   інвестування  і  контролю  за  ним  може призвести до того,  що кошти,  які  будуть  отримані  від  продажу державного   майна,   можуть   бути  використані  не  за  цільовим призначенням.  Ми хотіли б під час підготовки до  другого  читання чіткіше виписати дану норму. Тому пропоную прийняти законопроект

 2019 за основу і доручити нашому комітету  доопрацювати  його  до другого читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію  Івановичу,  у  мене  уточнення:  прийняти в першому читанні за винятком пункту 2 розділу І?

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Так, доповнення до статті 23 не підтримано.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. За винятком  доповнення  до  статті  23.  Шановні колеги! Пропоную відразу визначитися, адже є три законопроекти.

     Запитання стосовно законопроекту

 2019 - до Юрія Івановича.  Запишіться, будь ласка. Висвітіть. Три хвилини. Народний депутат Кухарчук. За ним - депутат Сінько.

     КУХАРЧУК М.А.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передати слово Дорогунцову Сергію Івановичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Велике спасибі.  Фракція Компартії  України. Шановний   Юрію   Івановичу!  Ви  знаєте,  які  плачевні  наслідки приватизації:  і тієї,  що була,  і тієї,  як ви здогадуєтеся,  що буде.  І  ви  доклали  руку до цього.  Приватизація стала одним із засобів розвалу  нашої  економіки.  А  запитання  таке.  Доповідач казав,  що  приватизували  9  чи  10  обленерго,  і  вони дали 300 мільйонів,  що,  безумовно,  далеко від їх  реальної  вартості.  А перший   віце-прем'єрміністр   України   назвав   це  стратегічною помилкою. Як ви ставитеся до цього?

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Сергію Івановичу, я з великою шаною ставлюся до вас як до визначного вченого України.  Вважаю,  що свою позицію ви виклали дуже чітко й  зрозуміло.  Але  законопроекту  це  ніяк  не стосується. Я дуже вас прошу підтримати зміни до закону.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сінько. За ним - депутат Донець.

     СІНЬКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово Валентині Петрівні Семенюк.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановний   Юрію Івановичу! У мене таке запитання. Парламент попереднього скликання розглядав  проект  закону  про  декларування  доходів.  Досі   цей законопроект  у  сесійний зал не внесено,  і приватизація фактично відбувається без названого  закону.  Як  можна  проводити  грошову приватизацію,   не  маючи  такого  законодавчого  акта?  Це  перше запитання.

     І друге  запитання.  Всі  обленерго  переважно  обслуговували відповідні  регіони.  Вони  є  монополістами  на певній території. Законодавство  щодо  монополій  сьогодні  не  врегульовується.  Із державної монополії народжується приватна монополія,  котра не має законодавчого врегулювання.  Як можна приватизувати обленерго,  не затвердивши  перелік  підприємств,  що не підлягають приватизації, зокрема природних монополій?

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую, Валентино Петрівно. Стосовно декларації доходів.  Немає  заперечень,  давайте  ставити питання і приймати. Вважаю,  що коли ми працюватимемо так,  як  сьогодні,  то  зможемо суттєво просунутися вперед.

     Щодо законодавства  про  обленерго.  Ми прийняли документ про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації. Він є вичерпним, і ним керуватиметься виконавча влада.

     Стосовно потреби   законодавства   про  монопольно  визначені об'єкти - не заперечую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Донець. За нею - депутат Гуцол.

     ДОНЕЦЬ Н.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське  об'єднання   "Громада").   Прошу   передати   слово Косаківському.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.    Шановний    Юрію    Івановичу,   питання порушується правильно,  і  ми  підтримуватимемо  ваші  пропозиції. Проте  є  інший  бік  медалі.  Йдеться про виконання інвестиційних зобов'язань новими власниками перед державою.

     Трапляється, наприклад у Дніпропетровській області,  що новий власник повністю виконує зобов'язання, взяті під час приватизації. Але через помилки,  допущені під час приватизації з боку державних органів,  чи  з  політичних  міркувань ці рішення скасовуються,  і таким чином підривається довіра до даного процесу й до держави.

     Я просив би,  щоб  ви,  доопрацьовуючи  законопроект,  згодом обов'язково  внесли  і пункти,  які захищали б нового власника від свавілля з боку держави.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Справді,  є  така  мода  в  нас:  заскирдувати кількість  порушених  справ  з  якихось чітко визначених об'єктів. Згоден з вами,  вдячний за запитання  і  обов'язково  використаємо ваші пропозиції.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена партія України.  Шановний  Юрію  Івановичу! Скажіть,  будь  ласка,  якщо  даний  законопроект  буде  прийнято, приватизація стане зовсім  прозорою  чи  такою,  якою  і  була,  - грабіжницькою?   Якщо  ми  приймемо  закон,  яка  буде  фінансова, практична вигода для  держави,  для  громадян  України  від  цього закону?

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні  колеги!  Інвестиційний  клімат,  як і приватизація,  має дуже багато чинників.  Ми сьогодні десь на один міліметр,  скажімо,  чи одну десяту градуса міняємо клімат. І якщо будемо працювати так щоденно і прийматимемо  стільки  законів,  як сьогодні, то, можливо, якісь зміни на краще і будуть.

     У даному разі можу сказати одне: правила гри вдосконалюються.  Одне невелике правило  -  ми  хочемо добре  відпрацювати  позицію,  щоб не робити помилок,  зроблених у 1992 році:  спочатку прийняли закони,  а поправки до  них  вдалося прийняти тільки в 1997 році.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Івановичу.  Переходимо до прийняття рішення.  Ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради України   щодо   законопроекту  2019  із  зауваженнями,  які  були висловлені від комітету Юрієм  Івановичем  Єхануровим.  Тобто  про непідтримку  доповнення  до  статті  23  і про прийняття в першому читанні.

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Комітет просить підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 125.

     Рішення не прийнято.

     Наступний проект постанови.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Наступний проект постанови щодо  законопроекту 2019-  1.  Я  не  буду зачитувати все,  скажу таке.  Запропонована законопроектом нова редакція абзацу десятого частини другої статті 27, яка передбачає відмову внесення інвестицій виключно у грошовій формі,  як це передбачено чинною редакцією  даного  документа,  не знайшла підтримки у членів комітету.

     Тому Комітет   з   питань  економічної  політики,  управління народним господарством,  власності та інвестицій пропонує  поданий Кабінетом  Міністрів  України  проект  Закону про внесення змін до Закону України  про  приватизацію  державного  майна  прийняти  за основу  за винятком абзаців третього й четвертого пункту 1 розділу І зазначеного законопроекту.

     Пояснюю шановним колегам народним депутатам,  що попередній і цей   законопроекти  ставлять  жорсткіші  умови  перед  тими,  хто придбаває  об'єкти.  Тим,  що  ми   сьогодні   не   приймаємо   ці законопроекти,  розв'язуються  руки  потенційних покупців.  На ваш розсуд.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування, але не за основу, а в  першому  читанні.  Прошу  народних  депутатів  визначитися щодо законопроекту 2019-1.

     "За" - 103.

     Рішення не прийнято. І третій.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  І останній проект.  Ми розглянули законопроект 2019-4  про  внесення  змін  до Закону про приватизацію державного майна і не маємо суттєвих заперечень.  Тут  ідеться  виключно  про питання,  пов'язані  з переходом від сертифікатної приватизації до грошової.  Просто подані деякі  уточнення.  Якщо  хочемо  наводити порядок,   управляти  цим  процесом,  то  голосуймо  за.  Віддаємо виконавчій владі,  щоб вона працювала, як хоче, - хай буде так, як буде. Проблем немає.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет пропонує прийняти в першому читанні.

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Так, у першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 107.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Отже,  інструкції  Фонду державного майна буде досить, щоб успішно працювати й далі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

     ------------

     Розглядається проект Закону про внесення змін до  Закону  про податок на додану вартість (стосовно путівок на санаторно-курортне лікування).  Доповідає  заступник  голови   Державної   податкової адміністрації України Шитря Олексій Іванович.  Будь ласка, Олексію Івановичу (Шум у залі).

     Шановні колеги, прошу уваги.

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України. Одна проблема: відразу голосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію  Івановичу,  ви  поки стійте тут,  будете допомагати. Є пропозиція, шановні колеги, перейти безпосередньо до прийняття рішення.

     Ставлю на  голосування  проект  Закону  про  внесення змін до Закону  про  податок  на  додану  вартість  (стосовно  путівок  на санаторнокурортне лікування) у першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 214.

     Не встигли. Будь ласка, голосуємо ще раз. У першому читанні.

     "За" - 233.

     Олексію Івановичу,  до  вас запитання:  чи можна приймати цей законопроект у другому читанні?

     ШИТРЯ О.І. Вважаю, можна: там немає проблем.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть,   будь   ласка,   мікрофон   народного депутата Альошина.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні колеги народні депутати!  Ви,  мабуть,  добре знаєте, як принципово підходить наш комітет   до  всіх  законопроектів,  поданих  із  виданням  указів Президента з податкових питань.

     Не було винятком і дане питання.  Наш комітет розглянув  його за суто юридичними,  а також економічними ознаками. І вважаємо, що цей  законопроект  не  можна  підтримати  з  кількох,  зокрема   й економічних   аргументів.   У   поданому   документі  йдеться  про пільгування санаторнокурортних путівок в одному  регіоні  України. Тим   самим   ми   дискримінуємо   інші   регіони   України,  інші санаторнокурортні зони. На нашу думку, це принципово неправильно.

     Тому після прийняття рішення в першому читанні я просив би не приймати рішення про остаточне прийняття закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть,   будь   ласка,   мікрофон   народного депутата Чубарова.

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ 8,  Автономна  Республіка Крим).  Уважаемые  коллеги!  Я  просил бы все-таки поддержать этот законопроект.  Понимаю логику:  почему один регион - одни условия, другим  -  нет.  Но  я  хотел  бы,  чтобы  вы все-таки исходили из некоторых цифр. Последние несколько лет число отдыхающих из России от  всего количества отдыхающих на крымских курортах составляет 25 процентов,  но при этом  именно  российские  туристы  оставляют  в два-три раза больше средств в другой - околокурортной сфере. Более того,  российские туристы больше используют средний и оплачиваемый номерной  фонд.  Я  это говорю к тому,  что так сложилось,  именно крымские курорты у данной категории туристов пользовались  большим спросом.

     Из-за того,  что  в  России  принято  ряд  очень существенных скидок на тарифы, в том числе убрано ПДС на туристические путевки, у  нас в два-три раза сократилось количество отдыхающих из России. Я в субботу был в Судаке.  Там все готово,  но нет отдыхающих.  Мы успеем использовать этот закон для того, чтобы за августсентябрь и возможно октябрь поправить положение дел в Крыму.

     Прошу поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Самойленко, одна хвилина.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановний  головуючий! Шановні народні депутати! Закликаю вас проголосувати за цей проект закону:  не  можна  економити  на  здоров'ї населення.  Ми повинні вкладати кошти в оздоровлення  населення,  і  це  повернеться  нам сторицею.

     Хочу також підкреслити, що значну кількість наших курортників забирають  болгари,  словаки.  На   Закарпатті   забирають   наших відпочиваючих словаки, на півдні - болгари і так далі.

     Якби можна було надати такі пільги для всіх регіонів...  Якщо є можливість,  будь ласка,  внесіть поправку  щодо  всіх  курортів України.  І  тоді  ми  залишимо значну виручку в Україні.  Не дамо нашим відпочиваючим їхати в Болгарію  чи  Словаччину,  а  залишимо гроші в Україні.  Коли можна,  зробіть таку поправку і голосуємо в цілому.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ставлю  на  голосування  проект Закону  України про внесення змін до Закону України про податок на додану  вартість  у  другому  читанні  в  цілому.  Прошу  народних депутатів визначитися.

     "За" - 208.

     Увімкніть мікрофон народного депутата Черненка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Уважаемые коллеги! Пока мы будем ждать поправку для всех регионов,  закончится сезон в Крыму. Мы  провалим  ситуацию  в  Крыму.  Тем  более что Шитря предлагает голосовать.  И не надо для всех регионов.  Через  три  дня  внесем поправку для всех регионов. А так провалим законопроект. Предлагаю голосовать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще  раз  ставлю  на  голосування  законопроект  у цілому.

     "За" - 234.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ------------

     Розглядається проект Закону України про внесення доповнень до статті 4 Закону України про податок на додану вартість (щодо  бази оподаткування  у разі продажу покупних товарів за цінами,  нижчими від  цін  їх  придбання).  Доповідає  заступник  голови  Державної податкової  адміністрації  України  Шитря  Олексій Іванович.  Будь ласка, Олексію Івановичу. Три хвилини.

     ШИТРЯ О.І. Шановні народні депутати! На ваш розгляд подається проект Закону України про внесення доповнень до Закону України про податок  на  додану  вартість.  Цей  проект  розроблено  з   метою вдосконалення  справляння та поліпшення адміністрування податку на додану  вартість  і  забезпечення  надходжень  даного  податку  до Державного бюджету.

     Потреба внесення   таких   змін   базується  як  на  практиці застосування  чинного   закону,   так   і   зумовлена   численними пропозиціями   щодо  встановлення  більш  чітких  норм  обчислення податку на додану вартість.  Законодавча норма,  яка діє сьогодні, створює   умови   для   зловживань,   дає   змогу   ухилятися  від оподаткування та покривати збитки,  отримані від продажу продукції за  цінами,  нижчими  від  цін  придбання за рахунок одержання від держави податку  на  додану  вартість.  Це  насамперед  стосується продажу продукції в роздрібній торгівлі.

     Проектом закону   пропонується   встановити   чіткий  порядок визначення бази оподаткування в  разі  продажу  покупних  товарів, робіт, послуг за цінами, нижчими від ціни їх придбання.

     Матеріали документальних   перевірок,  які  проводять  органи податкової служби,  свідчать про те, що окремі платники реалізують такі товари за цінами, нижчими від ціни їх придбання чи від митної вартості. Часто серед таких покупних або імпортних

 товарів зустрічаються високоліквідні товари, на які не поширюються норми сезонних розпродаж і які одначе продаються за значно нижчими цінами.

     Трапляються випадки,   коли  імпортні  товари  продаються  на митній території України значно дешевше, ніж аналогічні, вироблені в  Україні.  А  це,  своєю  чергою,  створює  значні перешкоди для розвитку вітчизняного виробництва,  змушує вітчизняних  виробників працювати собі на збиток.

     Користуючись невизначеністю  поняття "звичайна ціна" і браком законодавчих норм,  що пропонуються в  цьому  проекті,  спеціально створюються посередницькі структури, котрі спеціалізуються саме на такому варіанті отримання бюджетного  відшкодування  і  тим  самим створюють постійне навантаження на видаткову частину бюджету.

     Наведу тільки   один   приклад,   щоб  зекономити  час.  Так, перевіркою  закритого  акціонерного  товариства  "Криворіжагробуд" (місто  Кривий  Ріг)  виявлено,  що  підприємством  для  виконання будівельних    і    монтажних    робіт    у     ВАТ     "Північний гірничозбагачувальний   комбінат"   (місто  Кривий  Ріг)  отримано концентрат на суму  746  тисяч  гривень.  Товариство  з  обмеженою відповідальністю  відвантажило  цей  концентрат Інституту ринкових відносин за ціною,  нижчою майже вдвічі - 371 тисяча  гривень.  Як наслідок - збитки і отримання відшкодування з бюджету.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олексію   Івановичу.   Є   запитання  до доповідача? Запишіться. Три хвилини. Висвітіть список.

     Народний депутат Гуцол. За ним - депутат Кірімов.

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую.  Фракція  "Батьківщина",   Зелена   партія України.  Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,  буде даний законопроект стимулювати розвиток економіки України чи, як завжди,

- заганятиме у велику тінь?

     Дякую за увагу.

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі. Якраз це найбільше турбує. Нині ситуація склалася так,  що виробник продає,  скажімо, продукцію посереднику за  1 тисячу гривень.  Посередник через свою структуру реалізує її за 500 гривень, отримує половину податку на додану вартість назад, тобто від держави, а всі зобов'язання залишаються у виробника. Ось таку ситуацію ми створили із "звичайними цінами"  і  продажем,  не досить врегульованим законодавчо.

     Тому я  вважаю,  що  документ сприятиме виробнику.  Підходили народні депутати і слушно казали,  що в цьому законопроекті  треба чіткіше визначити стосунки виробника та посередника.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Кірімов. За ним - депутат Марченко.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська  область).  Дякую.  Шановні  колеги! Вважаю,  що обговорювати далі не варто.  Потрібно цей законопроект підтримати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Олексій Марченко.

     МАРЧЕНКО О.А.   Дякую.   Прошу   передати   слово    депутату Матвієнкову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Спасибо.  Алексей  Иванович!  Понятно,  что  если бы мы сегодня выстроили схему,  которая представляла бы методику  работы наших  фирм,  особенно  посреднических,  то  мы  увидели  бы  цепь убыточно работающих,  друг другу передающих товар предприятий. Это понятно. В этом плане все ясно. И ваши, так сказать, намерения нам ясны.

     Но как бы  нам  не  выплеснуть,  как  говорится,  с  водой  и ребенка.  Ведь есть товаропроизводитель,  который сегодня вынужден работать  по  бартеру,  который  по   взаимозачету   получает   за произведенную  продукцию товар.  Он вынужден продавать этот товар. Сахарные заводы,  сельскохозяйственные предприятия вынуждены  свой товар продавать и по заниженным ценам. Ведь мы поставим их сегодня на колени таким вариантом.

     Как быть в этом  случае?  Мы  согласны  поддержать  в  первом чтении, но в последующем именно оговорить: исключив отечественного товаропроизводителя.

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі за запитання.  Ви знаєте,  в тому декреті про податок на додану вартість, який працював у нас протягом п'яти років,  якраз було це поняття нечітко визначено.  І тоді виробники потрапляли  в  таку  ситуацію,  коли реалізовували продукцію нижче собівартості,  а оподатковували  її,  так  би  мовити,  за  вищими цінами.

     Тому я  вважаю,  що  в другому читанні треба чітко виписати і врахувати те, про що ви говорите.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з  питань  фінансів  і банківської діяльності Сергію Анатолійовичу Терьохіну.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ). Дякую. Шановні народні депутати! Цей законопроект - приклад   абсолютного   нерозуміння   природи  податку  на  додану вартість.  Посилання на те,  що,  продаючи товар за ціною,  нижчою придбання,   підприємство  завдає  збитків  бюджету,  є  абсолютно безглуздим.  Бо  податок  на  додану  вартість,  який  сплачується постачальнику  в ціні такого придбання,  йде в бюджет.  І на цьому бюджет не втрачає,  а ловить ці податки.  Це є перший плюс  ПДВ  - неможливо сховати ПДВ,  якщо навіть продавати за ціною,  меншою за ціну, сплачену при інших операціях.

     Замисліться: прийняття   цього   законопроекту   приведе   до перекладання  податкового  тягаря  в  першу  чергу  на виробників, шановні мої друзі.  Не  на  імпортерів,  а  на  виробників.  Чому? Сьогодні  торгівля  практично  не укладає договорів купівліпродажу або поставок,  а бере товар на реалізацію за умов,  коли  в  наших товарних залишках нині знаходиться майже півтора ВВП.  Це означає, що більш як на 140 мільярдів гривень товарів  лежить  на  складах. Впровадження  такої  норми просто призведе до зростання картотеки, до банкрутства багатьох заводів.

     Застосування запропонованих  норм  може  також  призвести  до курйозних випадків. От послухайте. Уявіть собі, підприємство купує як основний фонд верстат,  який використовує  у  своїй  діяльності протягом  строку його амортизації.  А потім переводить у товар,  у металобрухт  і  продає  як   металобрухт.   Так   ось,   буквально використовуючи  ті норми,  які запропоновані,  цей металобрухт має коштувати як новий верстат.

     Або інший приклад.  Це селянам буде цікаво. Коли підприємство купує  товар  у  момент  найвищої цінової кон'юнктури (припустімо, зерно або цукор перед новим урожаєм) і не продає  його  з  якихось причин до цього врожаю,  а продає після жнив,  коли ціна впала. Що пропонує шановний Президент?  Оподатковувати ті товари,  які  були куплені  по  вищій  ціні  (бо гірша кон'юнктура була до жнив),  за податковими ставками,  які вартісно переважають ціну,  за яку було цей товар куплено. І хто від цього страждає в першу чергу? Давайте подивимося: виробники чи посередники?

     Я можу сказати,  що в черговий раз  розробники  законопроекту сплутали    ведення    звичайної    господарської   діяльності   з кримінальними   справами.   Так   ось,   до   таких   компаній   - метеликіводноденок,  Олексію Івановичу,  треба застосовувати норми кримінального  права,  але  не  робити  всі  підприємства  України потенційними злочинцями, на чому базується ваша модель.

     Іноді, шановні  друзі,  продаж товарів за ціною,  меншою ціни придбання,  є  взагалі  державною   податковою   політикою,   коли парламент  або  уряд  приймає рішення,  скажімо,  про субсидування експорту,  бо  з  українськими  виробниками  змагаються  цукровики Франції чи, скажімо, металурги Німеччини.

     Незрозуміло, що   робити  з  дотаціями  на  товари  найпершої необхідності,  які мають безоплатно  надаватися  малозабезпеченим, або  збуватися  за  нижчими цінами,  наприклад,  через інвалідські магазини.

     Наш комітет пропонує  відхилити  указ  Президента  і  поданий законопроект як економічно беззмістовні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Сергія Анатолійовича?  Запишіться, будь ласка. Три хвилини. Висвітіть.

     Народний депутат  Сирота.  Наступний   -   народний   депутат Танасов.

     СИРОТА М.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  200, Черкаська область).  Шановний Сергію Анатолійовичу! Поділяючи ваші побоювання,  я хотів би спитати,  а чим же тоді,  на  ваш  погляд, керувалися розробники цього проекту?  Невже вони не розуміли таких очевидних речей?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Фіскальною,  тільки фіскальною ідеологією. Пан Шитря наводив приклад. Якщо підприємство продає товар, скажімо, за 100 гривень іншому підприємству,  а те його продає за 50  гривень, то вони кажуть, що в наступного підприємства дебет ПДВ 100, а 50 - тільки кредит.  Тобто вони вважають,  що мінус 50 це  підприємство отримує.

     Але треба  мати  на  увазі,  що те підприємство,  яке продало першим,  у бюджет вносить 100, тобто це є принцип нарахування ПДВ. Елементарна  арифметика.  І  податкова  адміністрація  просто хоче переоподаткувати оцей ланцюг від виробника до кінцевого споживача, зробити податок з обороту на товарах, які знецінюються. Ось і все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Танасов.  Наступний - народний депутат Сергієнко.

     ТАНАСОВ С.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  192,  Хмельницька область). Прошу передати слово депутату Моісеєнку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Сергей Анатольевич! У меня к вам вопрос такого содержания.  Вы знаете, есть такое понятие, как игра на  понижение  цены.  И  перепродажа   отдельных   товаров   может компенсировать потери, точнее может олицетворять эту самую игру по низшим ценам.

     Не кажется ли вам все-таки,  что Президент попытался как  раз не  допустить,  чтобы  некоторые коммерческие структуры,  особенно посреднические,  сыграли   на   понижение   цены   для   получения дополнительной прибыли с избыточного оборота.  Речь идет не только о залежалых товарах, о которых вы говорите, но речь может идти и о высоколиквидных товарах,  таких как сырье, газ, нефть и так далее. Здесь же не написано, здесь просто написано: "товары".

     Я хотел бы получить от вас ответ по этому поводу.

     ТЕРЬОХІН С.А.  В  нерегульованій  класичній   капіталістичній економіці гра на пониження ведеться для того, щоб завоювати більше ринку, тобто це класичний демпінг.

     У нашій економіці,  як правило, це не робиться, тому що в нас значною  мірою  йдуть децентралізовані поставки споживчих товарів, на жаль. Мені б хотілося, щоб вони були більш централізовані.

     Але в чому тут проблема?  Я ще раз кажу:  півтора ВВП  у  нас лежить  у  товарних  залишках  підприємств.  Чому  вони  не можуть продати?  Тому що або добру ціну не дають,  або немає грошей. Ви ж знаєте проблеми обігових коштів.

     Тепер уявіть  собі (я два приклади наведу) звичайний зерновий елеватор,  який придбає  це  зерно  перед  урожаєм  і  почне  його продавати після врожаю.  Він отримає податкові зобов'язання по тій нереальній ціні, в якій уже не врахована більша пропозиція товару.

     З бензином давайте візьмемо.  У  нас  був  нещодавно  великий сплеск ціни на бензин.  Чим це пояснювалося?  Ми, пам'ятаєте, тоді говорили:  це і російські справи, і наші справи, знаєте, картельні і так далі.  Так ось, наприклад, автозаправкою був куплений бензин по тій високій ціні поставки, яка зараз уже знижується. Тепер вони бачать,   що   знижується   ціна  всюди  по  Україні,  тому  що  і адміністративно,  і з інших причин бензин стає дешевшим. Але потім приходить податкова служба до цієї заправки і каже: ні, хлопцю, ти купив бензин по тій високій ціні, ти маєш його оподаткувати по тій ціні і за різницю сплатити штраф.  Як себе буде вести та заправка? Та воно ні в якому разі, ніколи в житті не буде знижувати ціну. Це є  законопроект проти зниження цін у народному господарстві.  І це всім зрозуміло.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сергієнко.

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   101, Кіровоградська  область).  Я тоже недоволен теми указами,  которые издает Президент,  поскольку зачастую они,  скажем так,  не совсем грамотные.  Но  в данном случае я знаю опыт работы в нашей Украине по водке.  И вы,  наверное,  либо не слушали,  что говорил Алексей Иванович  Шитря,  зациклившись  на  президентских указах,  либо не знаете ситуации.  Сегодня очень  просто:  завод  продает  водку  и платит  НДС,  а дальше коммерческие структуры резко сбавляют цену, продают ее дешевле,  чем  ставят  завод  в  условия  невозможности продажи  по  нормальной  цене.  И  потом  налоговая  администрация вынуждена этим  посредникам  возвращать  НДС.  Вот  с  этим  нужно бороться категорически.

     И давайте  мы в данном случае отбросим нашу "привязанность" к Президенту и все-таки за  этот  закон  проголосуем,  иначе  мы  не победим посредников.

     ТЕРЬОХІН С.А. Відповідаю. Поперше, я просив би таких слів, як "зациклившись" або щось подібне,  не вживати.  Може,  Президент на мені  "зациклений",  а  не  я  на ньому.  Він для мене не великий, скажімо, об'єкт для зациклення. Це перше.

     Друге, я  вам  можу  сказати,  що  якщо  ви  вмієте  рахувати арифметично  і знаєте,  яким чином знімається ПДВ на всіх ланцюгах перепродажу,  то можете зробити висновок, шановний пане Сергієнко, що як би не знижувалася ціна після першого продажу, бюджет отримує рівно  стільки,  скільки  було  б  при  завищенні  ціни,   стільки абсолютно. Тому що ПДВ іде на першу додану вартість.

     Щодо горілки, як ви кажете, пане Сергієнко. Є дійсно проблема з горілкою,  тому що там,  на цьому ринку,  є декілька операторів, які   штучно   занижують   вартість   горілки,   в   першу   чергу контрабандної.  І ви знаєте,  що у нас є інший проект закону - про державне регулювання і державну монополію на цю галузь,  і ми його маємо приймати.

     Але даний проект закону - це повне безглуздя.  Якщо  сьогодні ми його приймемо або не відхилимо указ Президента, я вам гарантую, що через півроку після того,  як почнуть на всіх  заводах  крутити пальцями біля скроні,  перепрошую, ми повернемося до цього питання у Верховній Раді і будемо скасовувати його знову.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Сергію Анатолійовичу.

     Увімкніть, будь  ласка,  мікрофон  Олексія  Івановича  Шитрі. Коротке заключне слово. Прошу.

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі.  Ні,  Сергію  Анатолійовичу,  всі вміють рахувати.  Я хочу сказати,  що перший заплатив великий  дебет,  по великій ціні,  я ж, посередник, собі поклав його в дебет і ще й на відшкодування поставив.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Івановичу,  я вам надав заключне слово, а ви сперечаєтеся з депутатом Терьохіним.

     ШИТРЯ О.І. Спасибі. Шановні народні депутати! Питання не нове і тут абсолютно всім зрозуміле.  Тут одна позиція - чи ми повністю підтримуємо і даємо розквітати посередницьким структурам,  як воно на сьогодні є, і працює схема, і не треба тут нікого, якто кажуть, умовляти,  чи  даємо  якийсь  простір  виробникові.  Сьогодні  всі податкові зобов'язання висять на  виробниках.  На  посередниках  - тільки  відшкодування  з  бюджету  і все таке інше.  І цього ми не можемо не бачити,  ці схеми треба ламати, якщо ми хочемо хоч трохи підняти економіку і наповнити бюджет.

     Сергію Анатолійовичу,  тут  справа  не в арифметиці з лічбою. Тут справа в  тому,  що  вибудувані  схеми.  Причому  на  законній підставі. От і все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олексію  Івановичу.  Увімкніть  мікрофон народного депутата Черненка на 1 хвилину.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я не буду,  уважаемые коллеги,  долго занимать время.  Правильно  Шитря  сказал:  речь  идет  о  возмещении  НДС, бюджетных денег.  И посредник будет возмещать через суд. И если мы сегодня провалим это дело, то тогда уже ситуация будет...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   ми  переходимо  до  прийняття рішення. Я прошу всіх народних депутатів, а також колег Черненка і Терьохіна бути уважними.

     Я ставлю на голосування пропозицію прийняти проект Закону про внесення доповнень до  статті  4  Закону  про  податок  на  додану вартість у першому читанні. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 100.

     Рішення не прийнято.

     Я ставлю  на  голосування  проект  постанови,  запропонований профільним  комітетом.  У  ньому  йдеться  про  відхилення  даного законопроекту. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 142.

     ------------

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект Закону про списання з суб'єктів підприємницької  діяльності сум  штрафних  та  фінансових санкцій.  Доповідає заступник голови Державної податкової адміністрації України Шитря Олексій Іванович.

     Шановні колеги,  нам залишилося розглянути чотири питання. Ви пам'ятаєте,  що  ми  планували  працювати сьогодні до 21 години 45 хвилин.  Ми закінчимо  набагато  раніше,  якщо  будемо  інтенсивно працювати.

     Прошу, Олексію Івановичу.

     ШИТРЯ О.І.  Шановні народні депутати!  Цей проект спрямований на  створення  умов   для   фінансового   оздоровлення   суб'єктів підприємницької  діяльності  усіх форм власності і господарювання. Чинним  законодавством  України  передбачено  право   контролюючих органів  застосовувати  до  підприємств,  установ,  організацій  і громадян фінансові санкції за приховування об'єктів  оподаткування або за неправильне застосування Закону про оподаткування.

     За станом  на  1 січня 1999 року таку інвентаризацію зробили, починаючи з 1985 року.  Заборгованість зі  штрафних  і  фінансових санкцій  становить  близько півтора мільярда гривень,  а кількість неплатоспроможних підприємств,  установ,  організацій сягнула  129 тисяч   одиниць.  Наявність  значних  сум  штрафних  і  фінансових санкцій,  а також пені,  що нараховується за їх несплату,  не  дає змоги  платникам  податків  своєчасно  сплачувати  прострочені  та поточні платежі.

     Тому пропонується проектом закону доручити комісіям, які були створені в минулому році на виконання указу

 167 Президента  України  (  а  це  комісії  Кабінету   Міністрів, обласні,  міські  і  районні),  розглянути  ці  питання і прийняти рішення про  списання  цих  фінансових  санкцій.  Це  дасть  змогу поповнити   фінансові  ресурси  коштами  в  сумі  десь  близько  2 мільйонів гривень.

     Спасибі за увагу. Готовий відповідати на запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Олексія Івановича?

     Два запитання - народних депутатів Ніколаєнка і  Вітренко.  І будемо голосувати.

     Будь ласка, депутате Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Фракція   соціалістів   і  селян.  Шановний доповідачу!  Поза  всяким  сумнівом,  потрібно  цю  картотеку,  ці заборгованості  з  товаровиробника  скидати.  Інакше він ніколи не буде мати обігових коштів і таке інше.  Але ви  мені  скажіть,  чи будемо ми захищені,  якщо сьогодні великі посередницькі комерційні структури,  які штучно це все  створили  (а  їм  теж  посписують), матимуть  на цьому мільярдні доходи,  а товаровиробники фактично і так не працюватимуть?

     Тому в мене така поправка:  а якщо розповсюдити це тільки  на тих,  хто виробляє продукцію, тобто на заводи, фабрики, колективні сільгосппідприємства і таке інше?

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі за запитання.  Я хочу ще раз підтвердити, що основні борги і нарахування йдуть якраз на ті підприємства, які працюють відкрито.  А посередницькі структури,  на  жаль,  якщо  й мають  у  нас  фінансові  санкції,  то  там одиниці тільки з таких посередницьких структур. Це перше.

     Друге. Можна виписати тільки для  виробничників.  Можна.  Але тут передбачено, що якраз комісії за участю депутатів усіх рівнів, у тому числі й народних депутатів України,  які можуть  і  повинні взяти   участь   у  роботі  цих  комісій,  і  мають  визначити  ті підприємства,  які вони вважають за потрібне.  Тому такою є  норма першої статті.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Социалистическая оппозиция.  У меня конкретный вопрос, и я прошу дать мне конкретный ответ. По этому закону будут ли списаны долги в ЕЭСУ? Потому что мы в зале четко увидели, какой кульбит произошел с Юлией Тимошенко,  которая  год  назад  была  в оппозиции  к  правительству  и была вместе с Лазаренко очень таким ярым оппозиционером.  Как только уже забыли вспоминать о  полутора миллиардах  гривень  долгов ЕЭСУ,  так фракция "Батьківщина" стала рьяно поддерживать правительство и Президента.

     Так вот,  по этому закону эти  полтора  миллиарда,  вернее  1 миллиард 446 миллионов гривень спишут с ЕЭСУ или не спишут?

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі. Я хочу нагадати, що Законом про списання пені,  проект якого я  доповідав  на  тому  тижні,  передбачається стягнення   пені  з  податкових  сум,  нарахованих  відповідно  до декларацій,  які  подали  самі  платники.  Там  не  було  пені  за зовнішньоекономічну   діяльність.   І   в   даному   випадку   цим законопроектом не передбачено списання пені з таких боржників,  бо тут її немає.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олексію Івановичу.

     Слово надається співдоповідачу Терьохіну Сергію Анатолійовичу від комітету.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Давайте заспокоїмося після  минулого  голосування.  Я  хочу  вам нагадати,  що тільки у п'ятницю  на  минулому  тижні  ми  прийняли  у   першому   читанні законопроект   про   списання   пені,   штрафів   (пам'ятаєте?)  і безнадійної  заборгованості.  Сьогодні  було  проведено  засідання комітету,  і  до  Верховної Ради на друге читання цей законопроект уже поданий.  Тобто законопроект,  поданий Президентом, за змістом тотожний тому, який розглядатиметься Верховною Радою на наступному тижні.

     А тепер щодо відмінностей проекту,  який ми будемо у  другому читанні  розглядати,  і  цього  указу.  Цей указ виданий тому,  що Президентові України не  сподобався  закон,  який  ми  прийняли  у першому  читанні,  де хотіли списати пеню і штраф і визначити,  що таке безнадійна заборгованість.  Але чітко визначити,  як саме  це робиться.

     І він  подав  інший  законопроект,  який  ми  сьогодні з вами обговорюємо,   де   передбачається   створення    адміністративних тимчасових  комісій,  які вирішуватимуть,  кому давати,  а кому не давати.  Між іншим,  у цьому законопроекті вперше в житті  я  бачу норму,  якою  в  самому  законі  визначено:  дати змогу тимчасовим комісіям,  створеним згідно з указом  Президента,  номер  такий  і такий, списувати пеню і штрафи для підприємств, як вони визначать. Ну,  це зрозуміло:  закон зроблений тільки для популізму, для того щоб "правильним" компаніям трохи щось простити.

     Ще одне.  Ви  знаєте,  ми  вирішили в комітеті,  що цей закон закладає  надзвичайні  корупційні  підстави.  Тобто  я  хотів   би працювати в такій комісії, я відверто вам кажу!

     Стосовно до  ЄЕСУ.  Олексію  Івановичу,  не  треба  лукавити: згідно з текстом,  який виписаний  у  цьому  проекті  закону  така тимчасова комісія може списати і ЄЕСУ теж.

     Сьогодні в нас,  між іншим, теж я вам доповідаю, на засіданні комітету була маленька бійочка  з  цього  питання.  Але  в  нашому законопроекті,  який ми вам завтра роздамо на друге читання, чітко записано:  "Крім випадків,  коли пеня,  штрафи були нараховані  за рішенням  суду".  І  все,  і  тут  уже все закривається з такими і подібними їм компаніями.

     Тому комітет у цьому випадку одноголосно проголосував за  те, щоб ми відхилили цей законопроект про тимчасові якісь там комісії, і просить на наступному тижні  обов'язково  й  остаточно  прийняти рішення  про  списання  пені і штрафів та зміну правил нарахування пені і штрафів, які ми вам подамо на друге читання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Сергія Анатолійовича?

     Увімкніть мікрофон народного депутата Моісеєнка. І переходимо до прийняття рішення.

     МОІСЕЄНКО В.М.    Председатель    Всеукраинского   союза   за возрождение СССР.  Сергей Анатолиевич! У меня вопрос такой. Я и по тому закону выступал, о котором вы говорите, и меня тогда удивляло соотношение  цифр,  и  сейчас.  Оно  несколько  изменилось.  Здесь пишется  в  пояснительной  записке  1,5 миллиарда,  а тогда было 5 миллиардов,  а количество субектов,  что тогда, что сейчас, - 129 тысяч.

     У меня  возникает  вопрос.  Не кажется ли вам,  что весь этот пакет документов с предпринимательской этой деятельностью,  и тот, и этот,  связан только с одним:  с тем,  что Президент Кучма хочет 120 тысяч коллективов (это в основном частные предприятия)  купить в  прямом  смысле этого слова,  сняв с них долги в таких громадных суммах.  С  учетом  президентской   избирательной   кампании.   Я, например,  рассматриваю это как самый обычный подкуп,  и хотел бы, чтобы мы передали это, приняв сегодня соответствующее протокольное решение,  в  комиссию  Александра  Ельяшкевича на предмет изучения этого вопроса.

     Ответьте, пожалуйста.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ну,  давайте я вам з  економічної  точки  зору відповім.  Ми проаналізували 43 укази.  Із 43 указів 23 стосуються надання тих чи  інших  пільг  окремим  підприємствам  або  окремим групам підприємств,  13 указів,  і ми завтра будемо говорити, - це роздача пільг від доброго дядечка регіонам.  Це дуже  серйозно,  я маю  на увазі ці експерименти,  про які ми будемо завтра говорити, вони стоять у порядку денному.  І це з тієї опери,  яку ви мали на увазі.  Справді,  мені  здається,  цей  указ є спробою шляхом оцих тимчасових комісій знайти "правильні" підприємства в  "правильних" галузях  і пробачити їм старі гріхи,  а інше - це спроба,  справді популістська спроба,  привернути увагу до себе цілих регіонів  або галузей.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон Олексія Івановича Шитрі.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет  просить не підтримувати законопроект, поданий Президентом.  І ми обов'язково у  вівторок  або  в  середу приймемо в остаточному читанні законопроект, який чітко встановлює і обмежує правила реструктуризації і списання пені і штрафів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон  народного  депутата  Черняка, потім - Олексій Іванович Шитря, і приймаємо рішення.

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  народні  депутати!  У  позиції депутата Терьохіна мені не подобаються два моменти. Перший момент полягає в тому,  що Терьохін,  як правило,  виступає як лобіст, лобіює певні інтереси.  Наприклад,  у попередньому питанні,  на мій погляд, він виступав як лобіст посередників.

     І друге,  що  мені  не  подобається  в  цій  позиції,  чому я критично  її  сприймаю,  -  це  те,  що  він  виступає  з  позицій "указофобії".  Мені  також не подобається багато в чому Президент, багато в чому не подобаються його укази,  але нам  треба  все-таки виходити  із  суті питання.  Із того,  чи сприяє,  чи ні вирішенню якихось проблем той чи інший указ і підготовлений на основі  указу законопроект.

     Якщо Верховна Рада буде постійно діяти з позицій "указофобії" (а вона так робить),  то це просто буде манія,  це буде хвороба, і така Верховна Рада не може ефективно працювати.  Я вважаю,  що цей законопроект багато в чому відкриває  кисень  для  підприємницької діяльності, і думаю, що його доцільно прийняти.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон Олексія Івановича Шитрі,  будь ласка.

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі.  Тільки  два  слова.   Шановні   народні депутати!  Пригадайте,  будь ласка,  ви прийняли в першому читанні законопроект про списання пені і  штрафних  санкцій.  І  там  було записано  чорним  по  білому  "в  тому  числі  штрафні  санкції за неповернення валюти по зовнішньоекономічній діяльності".

     Тож якщо казати про ЄЕСУ,  то якраз  їм  нараховано  пеню.  А нараховано  її  за  неповернення  своєчасно валюти чи матеріальних цінностей.  І  якраз  згідно  з  тим  законом.   У   пропонованому законопроекті  цієї  норми немає - я ще раз кажу - і нема чого тут говорити,  що ми щось приховуємо.  Воно  абсолютно  вигідно.  Якщо чогось  не  враховано,  то його можна додати у другому читанні.  І буде все ясно.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію  Івановичу.  Шановні  колеги,  ми переходимо  до прийняття рішення.  Я надам слово для репліки після голосування. Заспокойтеся, Сергію Анатолійовичу.

     Шановні колеги,  ставлю на голосування пропозицію прийняти  в першому   читанні   проект   Закону   про   списання  з  суб'єктів підприємницької діяльності сум штрафних та фінансових санкцій.

     Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 73.

     Дякую. Не прийнято.

     Ставиться на голосування запропонований профільним  комітетом проект постанови про відхилення даного законопроекту.

     Прошу народних депутатів визначитися з цього приводу.

     "За" - 198.

     Рішення не   прийнято.   Я  ще  раз  на  пропозицію  народних депутатів в останнє ставлю на голосування - про відхилення.

     "За" - 214.

     Дякую. Даємо протокольне доручення  на  пропозицію  народного депутата Моісеєнка.

     Переходимо до  наступного  питання.  Але  перед тим слово для репліки надається народному депутату Терьохіну.

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! По-перше, знову- таки Олексій   Іванович   лукавить.   Наш  законопроект  не  дає  пільг компаніям,  подібним до ЄЕСУ.  І тому, мабуть, таким є голосування тут, я перепрошую.

     І ще  одне.  Ми  у  вівторок  або  в  середу  будемо  ще його дивитися.  Не можна залишати цей указ,  який без визначення правил віддає все в руки податкової адміністрації.  Я дуже прошу,  щоб ми це зрозуміли.  І ми  вирішимо  це  питання  у  вівторок  і  середу комплексно.

     І маленька репліка. Шановний пане Черняк! Я горджуся, що мене називають лобістом України.  Краще лобістом,  ніж лизоблюдом, пане Черняк.

     ------------

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається  наступне  питання  порядку  денного - проект  Закону  про  внесення  доповнень  до  Закону  України  про оподаткування   прибутку   підприємств   (стосовно   оподаткування новостворених суб'єктів малого підприємництва).  Доповідає  голова Державного  комітету  з  питань розвитку підприємництва Олександра Володимирівна Кужель.

     Шановні колеги,  з  приводу  того  питання,  яке   ми   щойно розглядали.  Цей  указ  вступає  в силу через місяць.  Якщо Сергій Анатолійович каже,  що ми зможемо розглянути  його  на  наступному тижні і приймемо відповідний закон,  то указ не буде діяти. Так що все нормально. Це все в наших силах.

     Будь ласка, Олександро Володимирівно.

     КУЖЕЛЬ О.В.,  голова Державного  комітету  України  з  питань розвитку підприємництва.  Дякую.  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати!  Я дуже коротко спинюсь на  пропонованих доповненнях до Закону про оподаткування прибутку підприємств.

     Поважаючи бюджетну  концепцію,  закон передбачається ввести в дію з 1 січня 2000 року тільки  для  тих  малих  підприємств,  які будуть створені з 1 січня 2000 року.

     Головною метою  підготовки  пропонованого  закону є створення нових робочих місць і сприяння виводу з тіні  тих  фізичних  осіб, які  сьогодні займаються підприємницькою діяльністю,  але не мають змоги  соціально  захищати  найманих  працівників.  Вони   зможуть зареєструватись і починати працювати в реальній економіці.

     Нічого принципово   нового   в   цьому  законопроекті  немає. Подібний закон ще в 1987 році був прийнятий  у  колишньому  Союзі. Всі,  хто починав працювати в 1987-1988 роках, пам'ятають, що малі підприємства  починали  працювати  при  такій  нормі  закону   про оподаткування   прибутку,  коли  перший  рік  вони  сплачували  25 відсотків, другий - 50 і третій - 75 відсотків податку.

     Тобто кошти,  які залишаються у підприємств після  пільгового оподаткування,  спрямовуються  виключно  на  відшкодування витрат, здійснених протягом перших трьох років  господарської  діяльності, на   підготовку  та  освоєння  виробництва  товарів,  на  технічне переоснащення   виробництва,   на   будівництво,    реконструкцію, оновлення основних фондів та інше.

     Підтвердження саме   такого   використання  цих  коштів  буде проводитися  за  документом,  який  кожного  кварталу   прийматиме податкова  адміністрація.  Тобто  контроль  за  використанням  цих коштів    буде    кожного    кварталу    проводитися    податковою адміністрацією.  У  разі,  коли  підприємство  ліквідовується  або використовує кошти не за призначенням,  ці кошти  повертаються  до бюджету.

     Малими підприємствами  згідно  з  законом  України вважаються підприємства з кількістю працюючих до 50 осіб і з обігом продукції чи послуг на суму не більш як 1 мільйон гривень.

     Дія запропонованих норм не поширюється на довірчі товариства, страхові компанії,  банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові   установи,   а   також   на  суб'єктів  підприємницької діяльності,  які виробляють лікеро-горілчані та  тютюнові  вироби, проводять   посередницьку,   торговельну,  постачальницько-збутову діяльність, займаються гральним бізнесом.

     Шановні народні депутати,  ми звертаємося до вас із проханням підтримати  таку  зміну до закону.  Вона вступить у силу з 1 січня 2000 року.  Маєте можливість прийняти закон у  другому  читанні  з урахуванням тих пропозицій,  які ви отримуєте на місцях від людей, які займаються малим бізнесом. Всі ми повинні бути відповідальними перед  тими людьми,  яким потрібно мати якусь роботу,  зайнятість. Знаєте,  скільки нині підприємств  не  працює.  Тому  просимо  вас підтримати внесений законопроект.

     Якщо буде  така ваша воля,  то дуже просимо вас проголосувати це рішення в поіменному режимі,  щоб ті фракції,  які говорять про реформування   і   підтримку  розвитку  підприємництва,  потім  не спекулювали і не списували  на  інші  політичні  сили  неприйняття цього закону.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександро Володимирівно.  Чи є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться. Три хвилини. Висвітіть.

     Народний депутат Гуцол. За ним - народний депутат Довганчин.

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую.  Фракція  "Батьківщина",   Зелена   партія України. Шановна Олександро Володимирівно! Скажіть, будь ласка, чи можливий розвиток малого підприємництва,  коли у державі корупція? Наприклад  у Чернівцях мер Федорук Микола Трохимович просто душить малий і середній бізнес.

     Якщо й далі ми матимемо такі  умови,  чи  даний  законопроект допоможе  стимулювати економіку нашої держави,  тому що середній і малий бізнес у Європі - це основа доходів до бюджету?

     Дякую за увагу.

     КУЖЕЛЬ О.В.  Я дякую вам за запитання.  І хочу наголосити, що те питання,  яке ви сьогодні перенесли на наступний тиждень,  - це Державна  програма підтримки малого бізнесу - дасть нам можливість позбутися корупції.  Бо сьогодні корупція процвітає тому,  що дуже тяжко   створитися,   зареєструватися,   отримати  приміщення,  бо сьогодні на приміщеннях сидить влада.  І все, що не дає можливості розвиватися,  - це питання місцевої влади,  яка не дає людям змоги створювати нові робочі місця.

     Я наведу вам буквально один-два приклади.  Тут, у цьому залі, ще  депутати  тринадцятого скликання прийняли Закон про фіксований податок для ринків.  Що дали роки його застосування? Півтораразове збільшення доходної частини бюджету.

     Тут було  прийнято  рішення про експеримент,  про спеціальний патент.  Які ми маємо від того результати? Іллічівськ - збільшення доходної  частини  бюджету на 354 відсотки,  Хуст - 200 відсотків, Велика Ялта - 150 відсотків.

     Чому система   спрощеного   оподаткування   дає    можливість збільшити надходження до бюджету? Тому що люди мають можливість не так часто стикатися з  контролюючими  органами,  які  сьогодні  на місцях   ділових   людей   просто   розривають.  І  тому  спрощене оподаткування сприяє  збільшенню  доходної  частини  бюджету,  дає можливість людям працювати на місцях.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Довганчин.

     ДОВГАНЧИН Г.В.  Фракція Селянської партії України. Олександре Володимирівно!  Я поділяю ваші позиції  щодо  податкового  захисту підприємництва,   і   все,   що   ви  пропонуєте,  здається,  буде ефективним.  Але чи передбачено нормами вашого  законопроекту,  як уникнути,  наприклад,  такої ситуації?  Створено підприємство. Три роки   воно    відпрацювало,    користуючись    пільгами,    тепер ліквідовується.  На  базі цього підприємства організовується знову нове підприємство. І знову три роки, і так далі, і так далі, і так далі.

     КУЖЕЛЬ О.В.  Дякую  за  запитання.  Ще раз хочу наголосити на такому.  Якщо підприємство відпрацювало три  роки,  не  спрямувало свої кошти на розвиток виробництва, на оновлення основних фондів і ліквідовується,  воно повністю сплачує в бюджет всю суму, яку воно не сплатило.  Тобто,  будь ласка,  ліквідовуйтесь,  але з бюджетом повністю розрахуйтеся.

     Я хочу вам сказати,  шановні депутати, що ще в 1987 році, так би  мовити,  на  початку  ринкової  економіки,  таке  рішення було прийнято.  Коли ми,  наукові співробітники,  починали в 1987  році працювати як підприємці,  то мали можливість це зробити, хоч у нас не було коштів,  не було  зв'язків.  Але  була  можливість  почати працювати.

     Якщо сьогодні   мале   підприємство  починає  сплачувати  всі податки згідно з законодавством,  то це неможливо.  Може  сьогодні працювати  лише той,  у кого є великі капітали і зв'язки з владою. Всі інші не мають такої можливості.  Якщо ми  з  вами  підтримаємо позицію  про те,  що вивільнені кошти він вкладає у розвиток свого підприємства,  якщо він наймає людей,  купує  обладнання,  створює робочі місця, то Богу дякувати, хай він працює.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександро Володимирівно.  Сідайте,  будь ласка.

     Слово від профільного  комітету  надається  Терьохіну  Сергію Анатолійовичу.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Комітет розглянув це питання, і я вам викладу тільки наші економічні міркування. Аналіз тексту свідчить про таке.

     По-перше, посилання  на  суб'єктів  малого  підприємництва  є юридично некоректним, бо немає закону, який би це визначав. Це є в указі Президента.

     Обмеження використання    вивільнених    сум    податку    на виробництво,  технічне  переоснащення,  будівництво  та   освоєння технологій   дозволяє   використовувати  такі  суми  практично  на будь-які потреби  через  зарплату.  Причому  неконкретний  перелік напрямів використання прибутків збільшує міру втручання податкових органів,  про що зараз і говорилося,  -  що  раз  у  квартал  буде проводитися комплексна перевірка.

     Треба зазначити,   що   цей   порядок   оподаткування   не  є добровільним,  і від нього неможливо відмовитися,  як  записано  в указі.

     Санкції. От послухайте, дуже цікаво. Які ж є санкції? Санкції за  нецільове  використання  зазначених  коштів  запропоновані   у вигляді надання безпроцентного податкового кредиту - тобто пільги. Що ж пропонується?  Новостворене підприємство, що використовує три роки  прибуток  не  на визначені цілі,  повинне сплатити санкцію у вигляді сум недоплачених  податків  за  ці  три  роки,  безоплатно використавши дані кошти протягом цих трьох років. От і все.

     Термін припинення  господарської  діяльності.  Пан  Довганчин щодо цього ставив запитання.  Не визначено законодавством.  Це  не ліквідація,  там  записано  "припинення".  Це дає змогу отримувати пільгу в 25 відсотків від  нарахованої  суми  податку  (це  перший рік),  потім засновувати іншу фірму.  Цю не чіпати, хай вона буде. Закривається шухляда,  вона собі стоїть.  Заснували іншу  фірму  - знову  податкова  пільга  в  25 відсотків.  Потім засновують третю фірму.  А згодом, коли мине чотири роки, відновлюють роботу першої фірми. І все. І ніяких податків взагалі ніхто платити не буде.

     Підстави для   віднесення   юридичних   осіб   до   тих,  хто зобов'язаний мати запропоновану систему оподаткування,  є штучними і  дають  змогу  уникати  оподаткування  більшості  компаній сфери перерозподілу.  Пане Черняк,  це про лобізм  сфери  перерозподілу, посередників.  Так  ось  цікаво,  що  найбільші  зиски  від цього, знаєте,  які   компанії   отримують?   Консультативні,   юридичні, аудиторські та інші.

     Треба зазначити,   що  найпоширенішим  на  сьогодні  способом переведення коштів за кордон є саме надання нерезиденту немайнових послуг.  Тобто що робиться?  У такої компанії в чотири рази менший податок, на неї звалюються ці кошти, а потім з ними - куди хочете.

     Проект виписаний юридично неохайно.  Так,  про  підприємства, державну  реєстрацію  яких скасовано,  сказано,  що вони не можуть створюватися на майні інших підприємств,  які  мають  пільги.  Але вони  не мають майна,  шановна пані Кужель!  Майно мають акціонери або кредитори.  І після того на  цьому  майні  можна  створити  ще десяток підприємств, які мають пільги.

     Між іншим,  цей  проект  непрямо  зачіпає  ставку  податку на репатріацію доходів, тобто дивідендів. І замість 30 відсотків, які сьогодні  сплачуються,  буде сплачуватися в чотири рази менше!  І, мабуть, це теж мета цього законопроекту.

     Ви знаєте,  що у  Верховній  Раді  перебуває  законопроект  з приводу   спрощеної   системи  оподаткування  малого  бізнесу.  Ми навмисно  шість  місяців  чекали,  які  ж  наслідки  матиме   указ Президента.  І  ось  тепер  ми маємо статистику і у вересні на ваш розгляд внесемо наші пропозиції щодо  глобальної  зміни  спрощеної системи оподаткування малого бізнесу.

     Комітет не    підтримує   цей   законопроект,   вважає   його лобістським  і  вважає,  що  ці   новостворені   підприємства   не платитимуть 100 відсотків податків взагалі ніколи.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до співдоповідача?  Запишіться, будь ласка. Відведемо три хвилини. Висвітіть список.

     Народний депутат Григорович. За нею - депутат Сафронов.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний пане Терьохін!  Можливо,  можна погодитись із вашою аргументацією. Але ви знаєте,  яке  безробіття  сьогодні  в  Україні,  зокрема  й приховане.  Ідеться  про  робочі  місця,  а  сьогодні  на  кожного працюючого в Україні припадає два  пенсіонери.  То  скажіть,  будь ласка,  чи можливо з вашими уточненнями до другого читання всетаки дати старт - не фальшстарт,  а старт - даному процесу?  Бо ми  так будемо врегульовувати безкінечно, а люди хочуть мати робочі місця. У нас держава з найбільшою кількістю  пенсіонерів  і  з  найменшою кількістю дітей. Що ви пропонуєте?

     Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, шановна пані Ліліє. Ця пільга не створює робочі місця, ця пільга дає більше грошей власнику підприємства. І давайте  забудемо,  що  податок на прибуток може створювати робочі місця.

     Новостворене підприємство  з   метою   заохочення   створення робочих  місць  має  бути  справді звільнене від сплати дорожнього збору,  податку на майно, нерухомість, землю і таке інше - це все, що   не  залежить  від  результатів  його  діяльності.  Ми  можемо встановити прискорену або взагалі зняти  амортизацію  і  відносити капітальні витрати відразу на собівартість,  скажемо так, для того щоб менше платити податків.  Ми можемо заохотити відкриття кожного реального додаткового робочого місця,  пропрацьованого місяць,  за рахунок зменшення інших податкових зобов'язань.

     Є безліч схем,  які діють у світі. Ця схема була запроваджена в  1987  році,  але  вона була закрита в 1991 році ще до того,  як Україна стала незалежною, тільки через те, що цими пільгами почали користуватися  не  за  їх  призначенням,  внаслідок  чого бюджетні доходи зменшилися.

     І ваш комітет,  як на мене,  має піклуватися  не  тільки  про здоров'я компаній,  як,  скажімо, в цьому випадку, а й про джерела фінансування та утримання освіти, медицини тощо.

     Цей закон робить  легальну  дірку  в  бюджеті  без  будь-яких нормальних наслідків.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Сафронов.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Сергію Анатолійовичу,  скажіть,  будь ласка, як це відбиватиметься на  разових фірмах?  Ми всі розуміємо,  що за нашим законодавством засновники цих фірм несуть відповідальність залежно від статутного фонду.  Статутний  фонд  може  бути різний:  і 300 гривень,  і 400 гривень - а пільги будуть надаватися. Це перше.

     І друге.  Взагалі,  як на вашу думку,  що можна  зробити  для того,   щоб  добре  працювали  новостворені  фірми,  підприємства? Викладіть, будь ласка, коротко, по пунктах, ваші пропозиції.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую. По-перше, поданий законопроект дозволяє мати  одну  фірму,  яка складається з однієї людини і має оборот 1 мільйон гривень на рік.  Усе.  Фірма закривається наступного  року (не  ліквідується,  а  припиняє  свою роботу),  - усе є,  бланки з прочерками надсилаються раз у  квартал  до  податкової  інспекції, немає питань.  І створюється інша фірма - одна людина і оборот в 1 мільйон гривень на рік. Не можна таке робити! Розумієте?

     Що ми  пропонуємо?  У  Законі  про   оподаткування   прибутку підприємств ми маємо спрощену систему оподаткування. Перше.

     Друге. Ми запропонуємо зробити так звані партнерства. Це коли дві фізичні особи або сім'я  будуть  оподатковуватися  за  нижчими ставками і вигідніше, ніж сьогодні оподатковується підприємець.

     Стосовно малих  юридичних  осіб  є  фіксований податок.  І ми маємо на друге читання запропонувати  в  законопроекті  нормальний фіксований податок на юридичних осіб. Це ми швидко зробимо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

     Кужель Олександра Володимирівна,  будь ласка. Одна хвилина. І переходимо до прийняття рішення.

     КУЖЕЛЬ О.В.  Дякую.  Сергію  Анатолійовичу!  По-перше,   дуже соромно, що ви вводите зал в оману. Комітет учора прийняв рішення, що ця норма справді є європейською нормою,  і рекомендував  ввести її   в  законопроект.  І  тільки  через,  як  сказав  пан  Черняк, "указофобію" прийнято рішення указ відхилити.

     По-друге. Страшинки ваші ми слухаємо  вже  протягом  чотирьох років. Ви справді не хочете, щоб люди, які не мають коштів, почали працювати,  а хочете,  щоб вони наймалися до тих,  хто має  багато коштів.

     Дозвольте зробити   доповнення,   яке  пропонують  комуністи: тільки один раз в житті одній людині при реєстрації надається така пільга, тільки один раз. І все. Не можна закриватися, відкриватися

- такі фірми ліквідуються.  Дайте шанс тим 80 відсоткам населення, які сьогодні бажають працювати, почати працювати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   ми  переходимо  до  прийняття рішення.

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти проект  Закону  про внесення  доповнень  до  Закону України про оподаткування прибутку підприємств (стосовно оподаткування новостворених суб'єктів малого підприємництва) в першому читанні.

     Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 78.

     Дякую. Рішення не прийнято.

     Ставиться на    голосування    проект   постанови,   внесений депутатами - членами профільного комітету.  Пропонується відхилити даний законопроект, а також пункт другий: "Комітету Верховної Ради України  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  разом  з Державним  комітетом  України  з  питань  розвитку  підприємництва створити робочу групу для розробки  проекту  Закону  України  щодо державної підтримки суб'єктів малого підприємництва".

     Прошу народних   депутатів  визначитися  щодо  цього  проекту постанови.

     "За" - 187.

     Рішення не прийнято.

     __________________

     Переходимо до  розгляду  останнього  питання   сьогоднішнього порядку денного.  Розглядається проект Закону про порядок внесення змін до ставок акцизного збору та ввізного мита  на  деякі  товари (продукцію).   Доповідає   заступник  міністра  економіки  Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка, три хвилини.

     Шановні колеги!  Це останнє питання на сьогодні.  У залі,  за даними монітора, присутні 315 народних депутатів. Будь ласка.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник міністра економіки України. Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно  до "Перехідних положень" Конституції Президент України видав Указ від 27 червня 1999 року про порядок внесення змін до ставок  акцизного збору  та  ввізного  мита на деякі товари (продукцію) з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної  Ради  України  в порядку, встановленому статтею 93 Конституції України.

     Сьогодні на  ваш  розгляд вноситься проект Закону України про порядок внесення змін до ставок акцизного збору та  ввізного  мита на деякі товари (продукцію).  Цей законопроект потрібно розглядати як один із засобів  своєчасного,  оперативного  регулювання  ринку підакцизних  товарів,  посилення  контролю  у  сфері  виробництва, реалізації товарів та впорядкування сплати акцизного  збору  як  з вітчизняних,   так   і   з   імпортних  товарів.  Прийняття  цього законопроекту також сприятиме бюджетній стабілізації,  спрямованій на фінансування доходної і видаткової частин бюджету.

     Законопроектом передбачається   надати   Кабінету   Міністрів України право вносити зміни до ставок акцизного збору та  ввізного мита  на товари за переліком,  який затверджується Верховною Радою України.   Відповідно   до   чинного   законодавства   з    питань оподаткування   ставки   акцизного   збору  та  ввізного  мита  на підакцизні товари встановлюються Верховною Радою України.

     Одначе процес розгляду законопроектів з питань  оподаткування та  внесення  змін  до  них  є  довготривалим.  Найбільша  потреба оперативного  реагування  на  зміну  розміру  зазначених  податків виникає  при  зміні  кон'юнктури  світового ринку на окремі товари (продукцію)  з  метою  недопущення   розбалансування   попиту   та пропозиції  вітчизняного  ринку.  Оперативність  у регулюванні цих питань дозволятиме не допускати значних коливань  цін,  захищатиме українського  виробника  від  їх  зміни  та забезпечуватиме бюджет потрібними надходженнями.

     Чинним законодавством України з оподаткування  визначено,  що акцизний  збір,  обрахований  у  євро,  з товарів,  що вироблені й реалізуються в Україні,  сплачується у валюті України за  валютним обмінним  курсом  Національного  банку України,  що діяв на перший день  кварталу,  в  якому  здійснюється  реалізація   товарів,   і залишається незмінним протягом кварталу.  Тобто навіть при різкому зростанні  або  падінні  курсу  національної   валюти   база   для нарахування  акцизного збору для вітчизняної продукції залишається незмінною протягом кварталу.  Імпортери  з  підакцизної  продукції сплачують  акцизний  збір  за  поточним  офіційним  курсом на день здійснення митного оформлення продукції. Отже, застосування такого диференційованого  підходу  за  умов  зниження  курсу євро веде до посилення позиції імпортерів підакцизної продукції на внутрішньому ринку України і є по суті ціновим чинником у створенні сприятливих умов конкуренції для імпортерів.

     Такий механізм обрахування акцизного збору є  ефективним  для бюджету  і  вітчизняного  товаровиробника  за умов зростання курсу іноземної валюти. Така ситуація спостерігалась у 1990 році.

     На підставі викладеного та з  метою  своєчасного  розв'язання зазначених  проблем і більш оперативного регулювання та управління економікою Президент і Кабінет Міністрів  просять  підтримати  цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться. Висвітіть, будь ласка, список.

     Народний депутат Цушко. За ним - депутат Алексєєв.

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 140,  Одеська область).  Фракция  социалистов  и   селян.   Уважаемые   коллеги! Вспомните, буквально полгода назад мы 343 голосами проголосовали о том,  что ставки,  налоги и  так  далее  регулирует  исключительно Верховный Совет. Мы рассматривали этот вопрос в зале.

     Просто Президент опять нарушил Конституцию, опять издал указ, противоречащий Конституции. Вот я и предлагаю прекратить всяческие прения  и  поддержать  решение  Комитета  по  вопросам  финансов и банковской  деятельности  -  отклонить  этот  указ  с  тем,  чтобы установление  ставок  акцизного сбора было прерогативой Верховного Совета.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Алексєєв.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Я иногда читаю занимательный документ, именуемый "Конституция". Там сказано, что эти вопросы регулируются исключительно законами.  А вопрос  у  меня  к  вам  такой,  Михаил Васильевич.  Не  кажется  ли вам,  что мы с этим указом попадаем в ситуацию,  как в том анекдоте:  нельзя ли приватизировать  1  метр границы?  Как вы думаете,  дать возможность менять тудасюда ставки не законодательному органу - не аналогично ли это  приватизации  1 метра границы?

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Ну,  я бы такой аналогии не проводил. Но я хочу еще раз отметить главную цель,  которая  преследовалась  введением этого  указа  и  внесением законопроекта на рассмотрение Верховной Рады.  Речь идет об оперативном управлении  экономикой.  Есть  два фактора.

     Первый. Резко  меняется  конюнктура мирового рынка,  цены на мировом   рынке,   и    для    того    чтобы    защитить    своего товаропроизводителя, нужно оперативно принять решение, в том числе и по акцизам, и по ставкам пошлинного сбора.

     Второй. Меняется  ситуация   на   валютном   рынке,   скажем, девальвируется  гривня.  Опятьтаки  с  целью  защиты  прежде всего отечественного   товаропроизводителя,   исходя   из    механизмов, заложенных  в  акцизный  сбор,  нужно  то  же  самое  - оперативно принимать  решение.  И  не  исключена  возможность,   что   резкие изменения  могут  быть  и  в  летний  период,  когда  нужно  будет принимать решение.  Правительство будет работать,  а  парламент  в соответствии  с  Конституцией  будет  находиться  на парламентских каникулах.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція виборчого блоку  соціалістів  і  селян. Шановні  колеги  народні  депутати!  Як  ви  бачили з попереднього голосування,  головне сьогодні в  залі  -  це  те,  щоб  допустити запровадження  указів у дію.  І в основному вони спрямовані на те, щоб  якомога  більше  нашкребти  на  передвиборну   боротьбу,   на президентські вибори.

     Тому я  підтримую  в  цьому  плані пропозицію депутата Цушка: якщо  в  нас  сьогодні  не  вистачає  сил,  завтра  поставити   на голосування всі ті пропозиції, які в цьому залі не пройшли.

     Шановний Вікторе  Володимировичу!  Не  можна  ставити питання декілька разів на голосування,  якщо ми  його  вже  відхиляли.  Ми розуміємо,  що  сьогодні  Президенту  потрібні акцизи,  підакцизи, ввезення, подачки, щоб давати на вибори. Але приймати такі укази і такі закони ми сьогодні не маємо права.

     Тому я  вношу  пропозицію  перенести голосування на завтра на ранок,  щоб можна  було  проголосувати  і  цей,  і  два  попередні законопроекти, які ми голосували.

     Дуже дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Михайле Васильовичу.

     Слово надається      співдоповідачу      Терьохіну     Сергію Анатолійовичу.

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні друзі, це останній законопроект. Думаю, що ми тут знайдемо спільну мову.

     Я нагадую  вам,  що ми 343 голосами подолали вето Президента, коли Президент хотів позбавити Верховну Раду  і  доручити  Кабміну право встановлювати ставки акцизного збору і ввізного мита.

     Я вам нагадаю,  чим це закінчилося.  За ті півроку,  протягом яких Кабмін поманіпулював акцизами на горілку й  тютюнові  вироби, бюджет  недоотримав  близько  600  мільйонів  гривень.  А це право представницької влади - встановлювати і скасовувати податки.

     Я думаю, що всі мають підтримати нашу позицію і проголосувати за  те,  щоб  Верховна  Рада  визначала  податки і збори.  Комітет просить відхилити законопроект, поданий Президентом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Анатолійовичу.  Запитань немає,  я так розумію? Переходимо до прийняття рішення.

     Шановні колеги,  ставлю  на голосування пропозицію прийняти в першому читанні проект Закону про порядок внесення змін до  ставок акцизного  збору  та  ввізного  мита  на деякі товари (продукцію). Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 28.

     Рішення не прийнято.

     Ставлю на голосування  проект  постанови...  Шановні  колеги, надійшла  пропозиція  перенести  голосування  з  цього  питання на завтра.

     Прошу визначитися із цього приводу.  Це  процедурне  рішення. Для цього не потрібно 226 голосів.

     "За" - 172.

     Рішення прийнято. Оголошується перерва до завтра до 10 години ранку.