ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ СЬОМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  8  л и п н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості й запрошені!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалися 323  народних  депутати.  Ранкове   засідання оголошується відкритим.

     Дозвольте оголосити запити.

     Черненко Віталій Григорович звертається до Президента України стосовно вжиття заходів для погашення заборгованості по заробітній платі  працівникам  профтехучилищ  міста  Горлівки  та  поліпшення матеріального забезпечення учнів. Прошу визначитися.

     "За" - 173.

     Голосуємо про  направлення.  Віталію  Григоровичу,  ви   самі голосуйте.

     "За" - 195.

     Шановні колеги,  питання таке, що потрібно було б підтримати. Ну, давайте потім проголосуємо разом.

     Кожин Борис Борисович звертається  до  Президента  з  приводу незадовільного  розгляду  і відсутністю відповіді на звернення про розслідування шахрайських дій фірми "Галерея мистецтв "Нікас".

     Прошу визначитись.

     "За" - 184.

     Голосуємо про направлення  обох  запитів.  Підтримайте,  будь ласка.

     "За" - 209.

     Депутат Асадчев і Юрій Іванович не встигли. Голосуємо.

     "За" - 232.

     Спасибі.

     Данильчук Олександр  Юрійович звертається до Прем'єр-міністра України з приводу неналежного реагування  міністерств  і  відомств України на депутатські звернення.

     Гусак Леонід  Гаврилович  звертається  до  Прем'єр-міністра з приводу невиконання  органами  виконавчої  влади  положень  Закону України  про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту.

     Гуров Вадим Миколайович  звертається  до  Прем'єр-міністра  з приводу   невиконання   постанови   Кабінету   Міністрів  стосовно фінансування реконструкції Радушанського складу хлору в Кривбасі.

     Прохання підтримати.

     "За" - 227.

     Рішення прийнято.

     Омельченко Григорій Омелянович  звертається  до  Генерального прокурора  України  з  приводу  надання  інформації про результати розслідування  кримінальної  справи  щодо  фінансової   діяльності Громадського  координаційного центру сприяння Президентові України при  дирекції  Українського  фонду  "Нове  покоління",  створеного колишнім  Президентом України Леонідом Кравчуком;  перерахування з валютного рахунку Міністерства оборони України 1 мільйона  доларів США  на  рахунок  фонду  "Нове  покоління";  отримання в подарунок Президентом України Кравчуком  автомобіля  "Шевролет  Люміна"  від американської  фірми,  якій  було  перераховано  понад  800  тисяч доларів  США  із   зазначеного   мільйона   та   щодо   діяльності генерального директора фонду "Нове покоління" Шмельова.

     Омельченко Григорій  Омелянович  звертається  до Генерального прокурора,   міністра   внутрішніх    справ    України    стосовно об'єктивності  розслідування  обставин  загибелі  в  автомобільній катастрофі Медолиза  -  першого  заступника  голови  Національного агентства  України  з  питань розвитку та європейської інтеграції, відповідального   секретаря   валютно-кредитної   ради    Кабінету Міністрів України.

     Голосуємо.

     "За" - 214.

     Рішення прийнято.

     Марченко Олексій   Андрійович  звертається  до  голови  Фонду державного  майна  України  з  приводу  скасування  Наказу   Фонду державного  майна  про  збільшення  статутного  фонду акціонерного товариства "Черкаська нафтобаза".

     Прошу проголосувати.

     "За" - 184.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги, ми сьогодні повинні розглянути багато питань. Може,  не будемо робити розминку?  Не будемо,  так. Хто за те, щоб розпочати роботу без розминки, а завтра або післязавтра, в суботу, зробимо?  Хто  за те,  щоб без розминки сьогодні розпочати роботу, будь ласка, підтримайте. Це процедурне питання.

     "За" - 187.

     Майже прийнято. Голосуємо, так? Будь ласка, голосуємо. Не всі зрозуміли, за що голосуємо. На суботу перенесемо розминку.

     "За" - 189.

     Шановні колеги, я розумію, що є, безперечно, такі невідкладні питання,  але давайте вже тоді зробимо розминку сьогодні, а завтра працюватимемо без розминки.

     Депутат Кунєв. Будь ласка. За ним - депутат Семенюк.

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  ПСПУ).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Сегодня мое очередное выступление будет  связано  с  решением,  принятым  Организацией  Обединенных Наций,  о том, что 1999 год обявлен годом пожилого человека. Свое выступление я посвящу домам-интернатам для престарелых,  в которых находятся люди, создавшие все то, что есть в нашей стране, и тому, что они получают сегодня в домах-интернатах.

     Проверки Ржищевского,       Евпаторийского,      Соколинского домовинтернатов для престарелых показали,  что в этих домах  живут люди,  я  еще раз хочу подчеркнуть,  создавшие все богатство нашей Украины, в крайне неудовлетворительных условиях. Вот я недавно был в Евпаторийском интернате. Эти старики живут на уровне бомжей, уже не помнят,  когда получали сахар,  масло.  Клуб  у  них  -  сарай, половина   телевизоров,   радиоточки   не   работают,   газеты  не покупаются.

     Наше государство  (и  в  этом   главная   беда,   я   считаю) обеспечивает   эти  интернаты  на  30  процентов  от  потребности. Положение усугубляется тем, что на местах этому вопросу совершенно не уделяется внимание.

     Я спрашивал   заместителей  министра  социальной  защиты  или социальной политики,  как это сегодня называется.  У нас  примерно 184 таких дома.  Какое участие в решении их проблем принимает наша общественность?   Да   практически   никакой.   Могли   бы    наши государственные   мужи   поддержать   их,   в  частности  за  счет гуманитарной  помощи?  Могли.  Но  некому,  никто  не  хочет  этим заниматься.  Хочу напомнить давний пример об отношении к афганцам. Когда обратились они к руководителю за помощью,  он сказал:  "А  я вас  в  Афганистан  не  посылал".  Подобный  ответ  пришлось и мне услышать.

     Пришел я к  заместителю  председателя  Евпаторийского  совета Батюку  Валерию Васильевичу,  спрашиваю:  "Валерий Васильевич,  вы знаете, что в доме-интернате, за который вы отвечаете, люди влачат жалкое  существование?"  "Знаю,  -  отвечает,  -  но  это  не  наш санаторий. Это санаторий Симферополя".

     А если бы этот Батюк,  который,  по его словам, сидит там уже девять лет (я сказал,  что он, видимо, не там сидит), хоть чуточку внимания уделил интернату, обстановка там была бы совершенно иная.

     Хочу обратиться к народным депутатам,  в округах которых есть эти интернаты, и к вам, Александр Николаевич, с предложением: надо создать  совместную  комиссию   Верховного   Совета   и   Кабинета Министров, проверить эти интернаты и поддержать их хотя бы за счет гуманитарной помощи.  Они сегодня отданы на откуп  людям,  которые некомпетентны и за это отвечать не хотят.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Семенюк.   За   нею   -  депутат Богословська.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція виборчого блоку Соціалістичної і Селянської партій.

     Шановні колеги!   Усвідомлюючи  свою  відповідальність  перед українським народом у зв'язку з прийняттям учора Закону про  угоди про   розподіл   продукції,   вимушена  зазначити,  що  цей  закон концептуально змінює відносини,  закріплені чинними  Кодексом  про надра,  Земельним  кодексом,  Законом  про місцеве самоврядування, бюджетним, податковим та цивільним законодавством.

     Окремі його норми не  узгоджуються  з  Конституцією  України. Зокрема,  статті 3, 4, 5, 7, 13, 25 суперечать статтям 7, 24, 102, 106,  116,  140,  141,  144 Конституції України.  Про це  детально викладено   в   зауваженнях   юридичного  управління  Секретаріату Верховної Ради України, що були подані Верховній Раді 6 липня 1999 року ( 72/86). Але під час розгляду законопроекту ці зауваження не взято до уваги і не враховано.

     Крім того,  законопроект  розглядався   з   порушенням   норм Регламенту.   Зокрема,   відповідно  до  статті  6.6.1  Регламенту законопроект має бути поширений серед народних депутатів не пізніш як  за  12  днів  до  його  розгляду у Верховній Раді.  Він же був поданий на розгляд безпосередньо за три години до прийняття. Таким чином,  було  порушено  право  народних депутатів України подавати відповідно до статті 6.2.14 Регламенту пропозиції  і  поправки  до нових   текстів,   поправки   до   поправок   і   пропозиції   про неприйнятність.

     На порушення статті 6.2.7 Регламенту Верховної Ради  не  було подано  фінансово-економічного обгрунтування щодо пільг,  які були надані  іноземним  інвесторам.  Ми  в  цьому   залі   неодноразово дискутували щодо пільг спільним підприємствам.  І цим законодавчим актом закріплені усі  пільги  щодо  оподаткування,  ввізного  мита тощо.

     З огляду  на  викладене  вважаю  за  необхідне  звернутись до Комітету з питань Регламенту,  депутатської етики  та  організації роботи  Верховної Ради України з вимогою розглянути порушення норм Регламенту і прав народних депутатів  при  розгляді  законопроекту про угоди про розподіл продукції і прийняти відповідне рішення.

     Шановний Олександре Миколайовичу! Знаючи вас як мудру людину, яка вболіває за долю  України,  прошу  не  підписувати  зазначений закон  до  того  часу,  поки не буде детально проаналізовано норми Регламенту і самого закону,  проект якого був поданий до Верховної Ради з порушенням і Регламенту, і Конституції України.

     Надра, земля - це наше майбутнє, це доля наших дітей.

     Тому я вас прошу, будь ласка, врахуйте цю пропозицію.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Богословська, за нею - депутат Кучеренко.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  169, Харківська область).  Фракция зеленых, Харьков. Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание на то,  что вчера мы в очередной раз получили  доказательство  того,  что  исполнительная  власть грубо попирает все решения, принимаемые Верховным Советом.

     Второго числа мы приняли постановление,  касающееся положения на Николаевском глиноземном заводе,  в котором потребовали,  чтобы правоохранительные органы не вмешивались в этот гражданскоправовой конфликт  и  чтобы  Агентство по управлению корпоративными правами отменило оба незаконных приказа.

     Вчера на завод приехали министр промышленной политики  Гуреев и    председатель    Национального    агентства    по   управлению корпоративными  правами  Таранов.  В  присутствии  более  чем   20 работников  Министерства  внутренних  дел  они  выдворили с завода директора,  хотя есть постановление суда о том,  что приказ о  его снятии  оспаривается,  и  Набока  не  вправе  сейчас  занимать эту должность,  поскольку  приказ  о  его   назначении   приостановлен определением суда. И несмотря на это с помощью милиции руководство было выдворено.  На  заводе  находится  также  первый  заместитель министра  промышленной  политики  Грищенко,  который без приказа и каких-либо  документов  о  его   назначении   на   эту   должность распоряжается  сейчас  всем  в  этом  акционерном  обществе.  Так, полчаса  тому  назад  Грищенко  дал  указание  всему   менеджменту встретиться  с  директором  Набокой  (от  "Trans  World Group") за пределами завода,  потому что трудовой коллектив не пускает  этого человека на территорию предприятия.

     Поэтому я прошу включить в сегодняшнюю повестку дня и принять постановление  такого  содержания:  потребовать   отстранения   от должности    министра   промышленной   политики   и   председателя Национального агентства по управлению  корпоративными  правами  за невыполнение  постановления  Верховной  Рады Украины,  касающегося положения на Николаевском глиноземном заводе.

     Кроме того,  предлагаю обратиться ко всем  судам  с  просьбой немедленно  сообщать  Верховной  Раде  о фактах вмешательства в их деятельность  со   стороны   исполнительной   власти.   Мы   будем рассматривать  все  эти  вопросы.  Считаю также необходимым срочно направить на завод специальную комиссию, дабы разобраться, как так случилось,  что  криминальные  авторитеты фактически приватизируют стратегическое предприятие Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Кучеренко - "Відродження регіонів".  За ним - депутат Асадчев.

     КУЧЕРЕНКО О.Ю.,  член  Комітетут  Верховної  Ради  України  з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної безпеки (виборчий округ 80, Запорізька область). Уважаемый председательствующий,  уважаемые  коллеги!  Хочу   привлечь   ваше внимание  к  чрезвычайно  важным вопросам,  касающимся энергетики, которые должны быть рассмотрены нами до ухода на летние каникулы.

     Вы помните,  ценой  каких  титанических  усилий  мы  пережили прошлую   осень  и  зиму.  Сегодня,  если  сравнивать  ситуацию  с прошлогодней,  дела обстоят намного хуже.  По состоянию на 7  июля запас  угля на электростанциях составляет всего 2,1 миллиона тонн, что на 1,3 миллиона тонн меньше, чем в прошлом году.

     Вместо накопления запасов угля происходит  его  срабатывание. При  поступлении 65 тонн угля в сутки,  срабатывается 80 тонн.  На отдельных  электростанциях  запасов  угля  всего   на   1-3   дня. Фактически   ряд   тепловых   электростанций  находятся  на  грани остановки или остановились.

     Аналогичная ситуация складывается и с топочным мазутом,  и  с газом,  для  приобретения  которых  необходимы  денежные средства. Задолженность энергетиков за газ достигла 4,2 миллиарда гривень.

     Ремонты на  тепловых  и  атомных  станциях  производятся   со значительным отставанием от графика. На атомных электростанциях из запланированных 14 энергоблоков  отремонтирован  средним  ремонтом лишь  один  энергоблок,  еще  6  энергоблоков находятся в ремонте. Такое положение в любой  момент  может  привести  к  экологической катастрофе, ко второму Чернобылю.

     Как следствие    в   июле   производство   и   соответственно потребление   электроэнергии   сократится   на   40-45   миллионов киловатт-часов  в  сутки  -  это ориентировочно 12-15 процентов от потребления  электроэнергии  в  стране.  Это  уже  нынешним  летом приведет  к  отключению  от  энергоснабжения  значительного  круга потребителей,  в  том  числе  и  населения.  Что  же  нас  ждет  в осенне-зимний период?

     Одной из   основных   причин  сложившейся  ситуации  является сложное   финансовое   состояние    энергогенерирующих    компаний вследствие   низкого   уровня  оплаты  электроэнергии  банковскими средствами (сегодня он  составляет  15-  16  процентов),  а  также законодательной неурегулированности порядка осуществления расчетов банковскими средствами на оптовом рынке электроэнергии.

     Непонятны перспективы    принятия    основополагающего    для энергетиков  закона  о  принципах  функционирования оптового рынка электроэнергии.  Деятельность  энергетических  предприятий   также значительно       осложняется      несовершенством      налогового законодательства,  отсутствием закона об особенностях приватизации имущества  предприятий  ТЭК  и  других  важнейших  законодательных актов, призванных регулировать деятельность в энергетике.

     Коллеги, сегодня на рассмотрении в Верховной  Раде  находятся проекты важнейших законодательных актов, которые, с одной стороны, позволят уже в самое ближайшее время  стабилизировать  ситуацию  в энергетике,  а  с другой,  - повысить ответственность за состояние дел в отрасли.  Это законопроекты "про  врегулювання  відносин  на оптовому  ринку;  про  внесення  доповнень  до  Закону України про оподаткування прибутку  підприємств;  про  внесення  доповнень  до Закону про податок на додану вартість".

     Эти законопроекты  обсуждаются сейчас в профильном комитете и уже к концу недели будут готовы к рассмотрению в сессионном  зале. Я  призываю  вас  включить  эти  законопроекты  в  повестку  дня и рассмотреть их до летних каникул. Верховный Совет должен взять под контроль   ситуацию,   сложившуюся  в  энергетике,  законодательно урегулировать  порядок  осуществления  расчетов  на   энергорынке, закрепить   за   собой  контроль  за  правильностью  осуществления расчетов.  Иначе  уже  этим   летом   население,   промышленность, транспорт могут остаться без электричества.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев, Рух. За ним депутат Косаківський.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху  України.  Заява фракції Народного руху України.

     Другого липня  група  народних  депутатів  України  надіслала Медведчуку  Віктору  Володимировичу  як  голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України  по  з'ясуванню  обставин  загибелі Чорновола  Вячеслава  Максимовича  листа  за номером 0627/6232,  в якому звернула увагу голови комісії на брак  будь-якої  інформації про роботу комісії,  хоча минуло вже майже три місяці з моменту її створення.

     Саме брак гласності в роботі  комісії  породжує  різноманітні чутки   або   використовується  окремими  політичними  силами  для безпідставного звинувачення людей,  зовсім не причетних до  сумної трагедії.

     У листі    також   містилося   прохання   перевірити   факти, підтвердження або спростування яких  могло  б  допомогти  слідству відшукати істину.

     7 липня  на  14  годину  30  хвилин було призначено засідання комісії,  на яке я з'явився за дорученням Юрія Івановича  Костенка як один з депутатів, що підписав вищеназваний лист. Яке ж було моє здивування,  коли голова комісії Медведчук просто  не  надав  мені слова для роз'яснення фактів, викладених у листі.

     Усім нам  відомо,  що  ефективність  роботи  слідчих комісій, створених Верховною Радою,  не така вже й висока.  Але, принаймні, кожна  з них намагалася відшукати факти у справах,  які доручалося розслідувати.  Але  з  випадком,  щоб  комісія  та   її   керівник відмовлялися  від  отримання  додаткових фактів чи інформації,  я, наприклад, стикаюся вперше.

     Моє попередження Медведчуку,  що його дії  дають  мені  право звертатися  до засобів масової інформації,  трохи налякало Віктора Володимировича,  і він вирішив свої  дії  підкріпити  голосуванням членів комісії.

     За те,  щоб  не  заслуховувати мою інформацію,  проголосували тільки  представники  фракції,  яку  очолює   Геннадій   Йосипович Удовенко,  а саме:  Костинюк,  Кендзьор і Коваль.  Отже, їм або не потрібна інформація про загибель Чорновола,  або вони бояться цієї інформації.

     Принаймні, після   присутності   на  засіданні  цієї  слідчої комісії я відповів собі  на  запитання,  чому  комісія  нічого  не інформує  про  свою  діяльність.  Тому,  що  вона не зацікавлена в такому розслідуванні.

     Саме такий стан речей дає великі можливості  поливати  брудом своїх політичних опонентів, особливо під час виборчої кампанії.

     Враховуючи наведене, фракція Народного руху України висловлює недовіру комісії по з'ясуванню обставин загибелі Чорновола  та  її голові  Медведчуку  Віктору  Володимировичу і вважає,  що потрібно сформувати нову комісію.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. За ним - депутат Кондратенко.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223, місто Київ). Шановні колеги! Я думаю,  нас  мав  стурбувати  виступ  Інни   Богословської:   вона загострила  нашу  увагу  на  явищі,  яке  набирає  сили  в  нашому суспільстві. Це явище називається "політичний бандитизм".

     У нашій  державі  всі  правові   колізії   розв'язуються   із застосуванням  сили,  з  ігноруванням  законних  рішень  судів і з огляду тільки на політичну доцільність.  Ті,  хто голосували проти відставки уряду,  тепер повинні зрозуміти, який уряд вони залишили при владі.  Це уряд, який діє кримінальними методами, це політична шпана,   яка  розв'язує  всі  проблеми  методами,  властивими  для кримінального середовища.

     Тому я думаю,  що Верховна Рада не може залишати поза  увагою ситуацію,   яка  склалася  сьогодні  в  Миколаєві.  Ми  не  будемо приставати на один чи інший бік, це не наша справа, але ми повинні вимагати,   щоб   будь-який   конфлікт   у  державі  розв'язувався цивілізованим шляхом,  без застосування сили. І якщо тепер ми знов залишимо без уваги те, що не виконана постанова Верховної Ради, то нам тоді взагалі треба розходитися і більше нічим не займатися.

     Ми приймаємо рішення про обмеження приватизації, встановлюємо правила   гри,  потім  приїздять  двоє  озброєних  міліціонерів  і вирішують проблему, ігноруючи всі рішення Верховної Ради і закони. Це вже не цивілізована держава, це щось інше.

     І, до   речі  (я  от  тільки  що  підходив  до  Бойка  Василя Федоровича),  у нас у державі стало  правилом  невиконання  рішень судів:  60  відсотків  рішень судів не виконується.  На це звертає увагу і Рада Європи.

     Завтра виповнюється п'ята річниця обрання першого мера Києва. Два роки не виконується рішення суду про незаконне звільнення мене з посади.  Ніхто на це не реагує.  А  скільки  таких  прикладів  у державі.  Проста  людина  не може себе захистити.  Така ж ситуація склалася в Миколаєві.  Тому я думаю,  що ми повинні відреагувати й підтримати Інну Богословську.

     І друге  питання  дуже коротке.  Сьогодні до мене звертається багато мешканців центральних районів Києва (я обраний від  них)  у зв'язку   з   грубими   порушеннями   їхніх   прав  і  порушеннями містобудівного  законодавства  при  забудові  центральної  частини міста.  Ми можемо втратити наше історичне середовище.  Є конкретні приклади.  За  моїм  запитом   Генеральна   прокуратура   зупинила будівництво  по  вулиці  Андреєва,  13,  виявлені  грубі порушення чинного законодавства. Зупинено будівництво по вулиці Новаторів, 2 з  таких  самих  підстав.  Але  в документації всі візи були,  усі погодження були.

     І тоді запитання:  куди ж дивилися  в  органах,  які  повинні стояти на захисті інтересів держави,  коли все це підписувалося? І тільки після запиту депутата з'ясовується, що були грубі порушення на  всіх  стадіях  погодження  документації.  Напевне,  блиск,  як кажуть, "презренного металла" затьмарив очі тим, хто підписував ці документи.

     І це  непоодинокий  випадок.  За  одну  ніч знесли будинок по вулиці Січневого повстання, 10, що розташований поруч з історичною забудовою - будинком Іпсиланті, і таке інше.

     Я прошу,   Олександре  Миколайовичу,  дати  доручення  нашому профільному комітету розглянути цю ситуацію. Тим більше, що кілька тижнів  тому  в  газеті  "День" була публікація Ігоря Шпари,  який висловлював досить  серйозну  стурбованість  з  приводу  того,  що діється  в  Києві.  І  треба  негайно  поставити  на обговорення у Верховній Раді зміни до Закону про основи  містобудування,  проект яких давно вже є в переліку питань.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Кондратенко  від  Компартії.  Будь ласка. За ним - депутат Чукмасов.

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Мені і моїм товаришам із фракції комуністів довелося в кінці минулого і на  початку  нинішньго  тижня  бути  в багатьох  регіонах  України і побачити,  яке становище склалося із збиранням,  точніше із незбиранням,  урожаю.  Я в  неділю  проїхав Онуфріївський,   Світловодський,  Олександрійський,  Знам'янський, Кіровоградський райони Кіровоградської області і чесно  кажу,  від Кіровограда до Києва не побачив жодного комбайна, який працював би в полі.  Те саме кажуть мої товариші  по  фракції  комуністів.  Це примусило  нас  (і  мене,  і  багатьох  інших депутатів) поставити запитання Прем'єр-міністру  Валерію  Павловичу  Пустовойтенку.  Ви пам'ятаєте його відповідь?  Він сказав,  що все нормально,  заходи розроблені,  пальне надається зараз у південні області й поступово буде надходити в центральні й північні.

     Ми з  цим  категорично  не  згодні.  Доки  пальне й мастильні матеріали будуть надходити в центральні й північні області, врожаю вже  не  буде.  Хто працював у сільськогосподарському виробництві, той добре розуміє,  що горох  ми  практично  втратили  на  значній кількості площ.  Уже там нема чого молотити, він вилущився, лежить на землі.

     Хто працював  у  сільськогосподарському  виробництві,   добре розуміє,  що  коли ячмінь окляк,  колосочок уже звисає,  то перший невеличкий вітерець,  я не кажу про  бурю,  -  і  всі  ці  колоски лежатимуть  на  землі.  Стоять масиви пшениці,  яка вже потемніла, давно  визріла.  Та,  на  превеликий  жаль,  нікого  з  виконавчих структур  це  не  турбує,  ніхто  не  вживає заходів,  щоб зібрати врожай.

     Ми зустрічалися   з    працівниками    сільськогосподарського виробництва,  ми говорили з комбайнерами, механізаторами, головами КСП.   Усі   розводять   руками:   немає   пального.   В   окремих адміністраціях навіть ставлять питання про те,  щоб шукати косарів і коси - косити вручну.  Але проблема,  де взяти коси і  де  взяти косарів.

     Тепер про  засоби  масової  інформації.  Шановні представники четвертої влади,  ви смієтесь у своїх виступах на сторінках газет, на   телебаченні   із  комуністів,  що  вони,  бачите,  підіймають популістські питання.  Мова йде про хліб.  Ми можемо опинитися  на межі голоду,  бо не буде хліба.  А ви смієтеся. Ну що ж, смійтеся! Сміється той, хто сміється останнім.

     І останнє.  Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Ті,   хто працювали    за    радянської   влади   в   сільськогосподарському виробництві, добре знають, що в пору збирання хліба (а це головне, це  святе було для нашого народу і для партії в першу чергу) брали пальне із державних резервів,  брали за  рахунок  НЗ,  за  рахунок військових запасів. Для того щоб зібрати хліб, пальне давали.

     Фракція комуністів  наполягає  на  тому,  щоб  викликати сюди представників   відповідних    структур,    доручити,    по-перше, розібратися,  куди  поділися  запаси  за перше півріччя нинішнього року, який залишок був на 1 січня, що надійшло за 6 місяців і куди поділися  пально-мастильні  матеріали,  розглянути  це  питання на засіданні Верховної Ради у відкритому чи в закритому режимі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я вам скажу,  депутат Кондратенко  говорить істину.  І  Косаківський,  і  Богословська  правильно  кажуть  про глиноземний завод - питань немає. Це - алюміній, без якого не може розвиватися народногосподарський комплекс.  А без хліба його можна розвивати?  Я думаю, ми внесемо на розгляд це питання. Сформулюйте доручення,  я  підпишу,  і  наступного вівторка заслухаємо Кабінет Міністрів,  тому що на державу насувається трагедія,  яку сьогодні ніхто не передбачає,  - у місті Києві,  я маю на увазі. На селі її передбачають.

     Депутат Чукмасов. Будь ласка. Поки Чукмасов дійде до трибуни, повідомлю  вам  останнє  зведення,  яке я аналізував учора.  Темпи збирання удвоє гірші,  ніж минулого року,  урожай на 15  процентів нижчий!  Минулого року був критичний урожай.  Ось така обстановка. Учора,  коли я давав інтерв'ю,  мені закидали,  що не  так  працює Верховна Рада.  Треба у своїй конторі розібратися, як вона працює, а потім критикувати Верховну Раду.

     Будь ласка.

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Николаевич!  Мне немного легче будет выступать после того,  что вы сказали.  Все  мы прекрасно понимаем,  что если в Украине не будет развиваться собственная добыча нефти и газа,  посевная никогда  не будет  обеспечена  нефтепродуктами.  Даже  за  счет  их закупок за рубежом.  Поэтому мне  вообще  непонятно  сегодняшнее  выступление Валентины Петровны Семенюк, особенно касательно Регламента, потому что ее дополнения к закону почему-то поступили в комитет (принесла помощница  во  второй  половине дня),  когда закон уже был принят. Поэтому вы сначала разберитесь со своими помощниками.

     Для меня вообще непонятно такое выступление от Соцпартии.  Я, конечно,  проинформирую  геологические  коллективы,  которые  ждут этого закона и просили, чтобы он был принят в скорейшем времени. И я  прошу  вас,  Александр  Николаевич,  подписать  его  как  можно быстрее.  Нет там никаких особых  замечаний,  о  которых  говорила Валентина  Петровна.  Закон  должен быть подписан,  по нему должна работать сегодня страна.  Тогда у нас появится и дизельное топливо на уборку, и другие нефтепродукты.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! Депутат Кунєв зробив заяву, і заяву дуже серйозну.  Я просив би разом з комітетом  підготувати пропозиції,  і  ми  дамо Міністерству праці та соціальної політики доручення розібратися з виїздом на місце і  надати  матеріальну  і фінансову  допомогу  для  укомплектування  всім  необхідним  цього закладу,  який опинився в такому складному  й  тяжкому  становищі. Потрібно,  щоб  він  був  під патронатом держави.  Не концерти під патронатом, а такі заклади, в яких живуть пенсіонери, повинні бути під патронатом (Оплески).

     Семенюк Валентина   Петрівна   внесла   пропозицію,   депутат Чукмасов дав відповідь. Розберіться і зайдіть до мене, будь ласка. Посидимо   над  цим  документом,  який  проголосували  (зараз  він доопрацьовується нашими юристами),  і подивимося, доцільно негайно підписувати   цей   закон  чи,  можливо,  треба  ще  внести  якісь корективи, повернувшись до нього на пленарному засіданні.

     Депутат Богословська підняла  питання  про  неподобства,  які творяться  на  Миколаївському  глиноземному  заводі.  Я  хотів би, шановні колеги,  нагадати вам,  що в постанові, яку ми прийняли (я попросив  принести її),  усе чітко виписано.  Ми прийняли виважену постанову і проголосували достатньою кількістю голосів:

     Перше. Інформацію робочої групи взяти до відома.

     Друге. Службі безпеки доручити тето.

     Третє. Рекомендувати  Національному   агентству   України   з управління  державними  корпоративними правами скасувати наказ 105 від 24 червня 1999 року та наказ 108  від  25  червня  1999  року, тобто про звільнення і про призначення.  Виступити як представнику акціонера з ініціативою про скликання загальних зборів  акціонерів акціонерного товариства "Миколаївський глиноземний завод".

     І останнє,  четверте. Генеральній прокуратурі, Службі безпеки України та Міністерству  внутрішніх  справ  України  не  допустити необгрунтованого  застосування фізичної сили до працівників заводу та використання правоохоронних органів у цивільноправовому  спорі, забезпечити  громадський  порядок  на  Миколаївському глиноземному заводі.

     Що я й підписав після того,  як наші юристи ще раз розглянули правовий бік цієї постанови.

     Я просив   би   нашу   комісію,   яка   створена,   а   також представників,  які  запрошуються  від  Генеральної   прокуратури, Служби  безпеки,  Міністерства  внутрішніх  справ,  - виконуйте цю постанову.  Гадаю,  приймати постанову на виконання цієї постанови абсолютно не потрібно.

     Депутат Кучеренко  вніс  пропозицію  про включення до порядку денного  питання,  які  пов'язані  із  забезпеченням   тепло-   та електростанцій пальним, - вугіллям, мазутом. Я просив би вас разом із профільним комітетом,  який очолює депутат Ковалко, розібратися і  в  понеділок на засіданні Погоджувальної ради внести цей проект закону  чи  проекти  законів.  Ми  їх  обов'язково  розглянемо   і постараємося  включити  до  порядку  денного на останній пленарний тиждень, щоб розглянути і прийняти відповідні рішення.

     Депутат Асадчев підняв питання про недовіру  роботі  комісії, яка  розслідує  трагічний  випадок,  пов'язаний зі смертю депутата Чорновола.  Шановні колеги,  ми цю комісію створили, делегували до неї депутатів від фракцій,  проголосували, щоб її очолив заступник Голови Верховної Ради, а сьогодні вже висловлюємо недовіру. Туди ж увійшли люди,  які мають відповідну фахову підготовку, а не тільки інтуїтивно відчувають, так це чи не так.

     До будь-якої справи можуть бути різні  підходи,  можуть  бути різні  бачення  її.  Тому  давайте  не створювати проблеми навколо цього.  Є в нас заступник Голови Верховної Ради,  який  займається цим питання,  є комісія. Якщо таке питання виникне, давайте завтра до цього повернемося,  я не заперечую.  Але  ще  раз  кажу,  ви  ж розумієте,  одні бачать так, а другі інакше. Я не можу сказати, що ті праві або що ті не праві.

     Будь ласка, Вікторе Володимировичу.

     МЕДВЕДЧУК В.В.,  заступник  Голови  Верховної  Ради   України (виборчий  округ  73,  Закарпатська область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Політичним  силам,  які розуміють,  про що йде мова (а мова йде про роботу слідчої комісії з дослідження і розслідування обставин загибелі народного депутата Чорновола),   безумовно,  зрозуміла  сьогоднішня  заява  народного депутата Асадчева.

     Я хотів би нагадати народному депутату Асадчеву і всім  іншим депутатам,  що  вчора  він  не  був  допитаний слідчою комісією як свідок,  оскільки він не брав участі в  конференції,  як  народний депутат  Бойко,  який  заявив  про  те,  що  йому відомі обставини загибелі Чорновола. І він не брав участі в телепрограмі "Епіцентр" на каналі "1+1", як народний депутат Костенко, який заявив про те, що  йому  теж  відомі  обставини   загибелі   народного   депутата Чорновола.

     До голови  слідчої  комісії  надійшло  звернення від народних депутатів із фракції Народного руху України,  яку очолює  народний депутат  Удовенко,  про  допит  указаних двох народних депутатів - народного депутата  Бойка  і  народного  депутата  Костенка  -  як свідків.  Учора  вони були викликані на засідання слідчої комісії, але не з'явилися.  Замість них прийшов народний депутат Асадчев  і почав розповідати про його права і можливості давати показання.

     Як голова  слідчої  комісії  я  пояснив  йому  його  права  і можливості.  І сказав,  що коли буде  необхідність,  комісія  його викличе.  Ми повторили виклик народних депутатів Бойка і Костенка, які  з'явилися  сьогодні  вранці  на  засідання  комісії  і   дали відповідні    показання   як   свідки   після   попередження   про відповідальність і приведення до присяги.

     Як тільки слідча комісія визнає,  що готова поінформувати про хід  розслідування обставин загибелі народного депутата Чорновола, це питання буде внесено в зал і буде зроблена відповідна доповідь.

     Я хотів би попередити  народного  депутата  Асадчева  й  усіх інших,  що  слідча  комісія  не  діяла  і  не буде діяти на догоду політичним амбіціям та  інтересам  політичних  сил,  які  сьогодні зводять   між   собою   рахунки.   Комісія   створювалася  не  для розслідування обставин,  які мають місце сьогодні в Народному русі України,  а для розслідування обставин загибелі народного депутата Чорновола.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Косаківський   підтримав   запит депутата  Богословської і вніс пропозицію на наступному пленарному тижні  розглянути  питання  про  зміни  до   Закону   про   основи містобудування.  Ми  дамо доручення профільному комітету внести це питання для включення до порядку денного, і ми його розглянемо.

     Депутат Кондратенко підняв  одне,  мабуть,  із  найважливіших питань,  і  я  думаю  (тут  є  письмова заява),  ми дамо доручення Кабінету Міністрів  підготуватися  й  у  вівторок  чи  середу  (це визначимо)  заслухаємо інформацію про заходи,  яких вживає Кабінет Міністрів для проведення жнив в Україні.

     Депутат Косаківський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Олександре Миколайовичу!  У мене  була  ще одна  пропозиція.  У  зв'язку з численними публікаціями в пресі (у тому числі президента Академії архітектури Ігоря  Шпари,  багатьох інших  фахівців  у цій галузі) з приводу порушень з боку головного архітектора міста Києва,  інших установ,  які повинні  стежити  за дотриманням законодавства при забудові центральної частини міста у зв'язку  зі  зверненнями  до  мене  громадян,  я  просив  би  дати протокольне доручення відповідному профільному комітету розглянути всі ці питання із запрошенням усіх цих людей і  визначитися,  тому що є загроза втратити історичне середовище міста Києва.

     Відбуваються дуже  небезпечні  речі,  і  ми  повинні  на  них відреагувати,  тому  що  навіть  Держбуд  України,  який   ухвалив відповідні  рішення,  нічого  не  може  вдіяти,  бо є прикриття на найвищому рівні, вищому, ніж навіть Держбуд.

     ------------

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Приступаємо  до  розгляду планових  питань.  Нам необхідно проголосувати законопроект,  який учора розглядався,  про порядок внесення змін до ставок  акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію).

     Я нагадую текст проекту постанови.

     "Верховна Рада України постановляє:  1. Проект Закону України про порядок внесення змін до ставок акцизного  збору  та  ввізного мита  на деякі товари (продукцію) (реєстраційний номер 3414 від 29 червня 1999 року),  поданий Президентом України  з  посиланням  на пункт  4  розділу  ХY "Перехідні положення":  Конституції України, відхилити.

     2. Ця постанова набирає чинності з моменту прийняття".

     Ставлю на голосування. Голосуємо.

     "За" - 199.

     Тоді зробимо  таким  чином.   Хто   за   те,   щоб   прийняти законопроект,  який  вніс Президент у першому читанні,  голосуйте, будь ласка.

     "За" - 72.

     Теж не набирає голосів.

     Тоді вдруге  ставлю  на  голосування  проект,  який   вносять депутати  Терьохін,  Альошин  і Сокерчак від профільного комітету. Про відхилення.

     "За" - 226.

     Прийнято.

     ____________________

     Розглядається питання про обрання голови  Комітету  Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

     Шановні колеги!  Я  вам  зачитаю  проект  постанови.  Він вам розданий, але, можливо, хтось його не взяв.

     "Постанова Верховної  Ради  України   про   голову   Комітету Верховної   Ради  України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів.

     Обрати головою Комітету  Верховної  Ради  України  у  справах пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  народного депутата України Цибенка Петра Степановича,  увільнивши його від  обов'язків  члена Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти".

     Це квота   фракції   Компартії.   Будь   ласка,  підтримайте. Голосуємо.

     "За" - 201.

     Голосуємо. Павловський Михайле Антоновичу, голосуємо.

     "За" - 220.

     Оцей шум мені нагадує анекдот,  як на площі всі рекомендують, що робити.  Так і тут. Ми знаємо, що треба проголосувати абсолютно просте й зрозуміле питання.  Квота фракції Компартії  -  це  їхній представник. Питань немає ніяких. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 226.

     Спасибі. Поздоровляємо  Петра  Степановича з обранням головою комітету.  Комітет складний,  його попередник там багато зробив, і ще є над чи працювати.  І я думаю,  цей комітет передано в надійні руки.

     __________________

     Розглядається проект  Закону  про  місто-герой   Севастополь. Доповідає  народний  депутат  Зачосов  Вадим  Олександрович.  Будь ласка.

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ  225,  місто  Севастополь).  Фракция коммунистов.  Уважаемые  депутаты!  Свое  выступление  я  начну  с результатов телефонного опроса общественного мнения жителей города Севастополя,  проведенного  газетой  "Слава  Севастополя" в апреле этого  года  по  поводу  результатов  работы,  роли  и  значимости городского совета в жизнедеятельности города.

     Газета "Слава  Севастополя" до недавнего времени была органом городского совета, сейчас стала газетой очень независимой, так как учредителем оказался только коллектив редакции. Так вот даже такая очень независимая газета вынуждена была  сообщить  читателям,  что 94,1  процента  участников опроса считают,  что нынешний городской совет работает так,  как ни один другой  до  него,  принято  много полезных решений. 5,9 процента респондентов считают, что городской совет принял много решений,  но большинство из них - популистские, многие    вопросы   решаются   непрофессионально,   что   вызывает разочарование в горсовете.  Это мнение севастопольцев, позвонивших в редакцию.

     А вот  комментарий журналистов газеты,  участвующих в опросе. Цитирую: "Журналисты газеты с удивлением узнали, что, оказывается, этой  зимой тепло в наших домах - заслуга городского совета,  а не администрации,  выбившей деньги,  закупившей газ и мазут.  То, что вовремя  выплачивается  пенсия,  -  тоже  заслуга горсовета.  И ни администрация, ни Пенсионный фонд ни при чем".

     Как видно  из  цитаты,  журналисты  обиделись  за   городскую администрацию,   за   то,   что   респонденты   занизили   заслуги администрации в обеспечении жизнедеятельности города.

     Газета, в такой манере проводя опрос и печатая таким  образом результаты  опроса,  просто  сравнивает  или  даже стравливает две ветви власти,  существующие в городе.  Что стоит,  например, такой комментарий по поводу ответа севастопольца, что совет выступает за здравый смысл и за логику.  Газета  прокомментировала  выступление таким образом:  "Лучше бы совет выступал за счастливую и достойную жизнь севастопольцев".

     Я вам привел пример с результатами опроса для того,  чтобы вы почувствовали  остроту ситуации,  сложившейся сейчас в Севастополе при  существовании  двух  ветвей  власти  в  той  форме,   которую установила Конституция в своих "Переходных положениях".

     Горсовет не    имеет    возможности    активно    влиять   на жизнедеятельность    города,    оперативно    и    целенаправленно использовать  бюджет города,  поскольку для этого необходимо,  как минимум,   согласие   городской   администрации,   непосредственно исполняющей решения городского совета.

     Возникает вопрос:   нужен   ли  такой  горсовет?  Реальна  ли предоставленная ему власть?  Может быть,  всю власть нужно  отдать государственной  администрации?  Но  тогда  мы  станем  неправовым государством,  нарушим все  нормы  Европейской  хартии  о  местном самоуправлении.

     Была еще   одна  попытка  усилить  руководство  и  власть.  В бытность  господина  Семенова,  возглавившего  тогда  и  городской совет,  и  госадминистрацию,  взаимоотношения  между  горсоветом и администрацией  доходили   до   курьезов.   Скажем,   председатель городского  совета  Семенов  подписывал  судебный  иск горсовета к администрации  и  тут  же  председатель  городской   администрации Семенов принимал этот иск.  И таких исков за время работы Семенова было немало.

     Как видите, и этот вариант не прошел.

     Многие хотят  свести  решение  проблемы  ко  взаимоотношениям руководителей горсовета и администрации. Но хорошо, если попадутся хорошие руководители,  толковые,  знающие,  умные.  А  если  опять попадется нехороший руководитель, что тогда делать?

     Разработчики предлагаемого     проекта    закона    (а    это севастопольские депутаты всех уровней:  и районного, и городского, и  народные  депутаты  Украины)  поставили  своей  целью устранить существующие недостатки в управлении городом Севастополем, уйти от двоевластия.

     По сути,    данным    проектом    закона    восстанавливается самоуправление в городе и усиливается роль государственного органа исполнительной  власти  -  городской администрации (я еще раз хочу подчеркнуть:  усиливается роль исполнительной власти  -  городской администрации) за счет разделения полномочий ветвей власти.

     Местное самоуправление  в  городе предлагается осуществлять в соответствии с требованиями  Закона  о  местном  самоуправлении  в Украине.  Как  в каждом городе Украины,  население города избирает путем прямого голосования городской совет,  который  создает  свой исполнительный   орган.  Исполком  исполняет  свои  обязанности  в строгом соответствии с Законом о  местном  самоуправлении,  и  это полностью  соответствует  требованиям Европейской хартии о местном самоуправлении.

     Прямым голосованием предлагается избирать городского  голову, полномочия   которого   определены   тем   же  Законом  о  местном самоуправлении в Украине.

     Есть некоторые особенности, касающиеся избирательной кампании и административно-территориального устройства.

     Дело в   том,   что  на  территории  города  Севастополя  как административно-территориальной   единицы    Украины    существует несколько  территориальных громад,  являющихся первичным субектом местного самоуправления.  И каждый такой  субект  может  избирать только  одного голову.  А в данной ситуации этот первичный субект должен избирать еще и городского голову.

     Но такая проблема существует не  только  в  Севастополе,  она существует и в других регионах Украины, в других городах, например в Донецке,  Макеевке,  Ялте,  Ирпене.  Там пока вопрос решился  (с точки   зрения   организации   самоуправления),   но   он  требует дополнительного    изучения    и     соответствующей     доработки законодательства  с  тем,  чтобы ликвидировать эту норму,  которая содержит такие противоречия. И лучше отработать такую программу на других городах с аналогичной структурой.

     Начинать ломать  установившиеся  нормы  с  города Севастополя нецелесообразно,  так  как  это   может   вызвать   дополнительную социальную напряженность.

     В проекте  закона  в  соответствии  с  требованием статьи 118 Конституции Украины устанавливается,  что исполнительной властью в городе     Севастополе    является    городская    государственная администрация,  полномочия  которой   определяются   исключительно общегосударственным значением города Севастополя.

     Глава администрации  назначается  на  должность и увольняется Президентом Украины.  Госадминистрация выполняет  свои  функции  в соответствии  со  статьей 119 Конституции Украины,  за исключением подготовки и использования  бюджета  города,  так  как  подготовку бюджета  и  его  использование  осуществляет  в  предлагаемом нами варианте исполком городского совета.

     Севастопольская городская    государственная    администрация должна решать:

     вопросы управления обектами государственной собственности;

     вопросы регулирования земельных отношений относительно земель государственной собственности;

     вопросы управления морской акваторией. В Севастополе свыше 20 морских бухт,  4 специализированных морских порта, 5 судоремонтных заводов,  множество предприятий, расположенных в прибрежной зоне и работа    которых    связана    с   морской   акваторией.   Сейчас рассматривается вопрос создания транспортного  коридора  Грузия  - Одесса,  в обеспечении и функционировании которого будет принимать участие и город Севастополь;

     вопросы, связанные с размещением и  базированием  Пограничных морских  сил,  Военно-Морских  Сил  Украины,  Черноморского  флота России.

     И это далеко не полный  перечень  вопросов,  которыми  должна заниматься      Севастопольская      городская     государственная администрация.  Могу сказать только одно:  мы,  например, ожидаем, что  Севастопольская городская администрация серьезно возьмется за обеспечение работы государственных предприятий, так как, насколько я  знаю,  Национальное  агентство  по  управлению государственными корпоративными   правами   уже   передало    определенные    права региональному органу государственной исполнительной власти.

     В проекте  закона  предусмотрено  четкое разделение функций и полномочий между  исполнительным  комитетом  городского  совета  и госадминистрацией.  Не исключается и передача некоторых полномочий в соответствии с Законом о местном самоуправлении.

     Большое значение для Севастополя имеет и заложенная в проекте норма,  связанная с бюджетом: средства на обеспечение специального статуса города Севастополя должны выделяться отдельной  строкой  в Госбюджете Украины.

     И, наконец,  последнее. Районных советов в городе Севастополе четыре,  и в проекте закона в соответствии со статьей 5  Закона  о местном  самоуправлении  также предусматривается создание районных советов.  Районный в городе  совет  образует  свой  исполнительный орган,  избирает  председателя совета,  являющегося одновременно и председателем его исполкома.

     Районных в   городе    государственных    администраций    ни Конституцией, ни законодательными актами Украины не предусмотрено. Поэтому и в проекте они не предусматриваются.

     Да и  практическая  деятельность  районных  администраций   в городе   Севастополе   показала,   что  эти  администрации  больше занимаются вопросами обеспечения порядка на закрепленных  за  ними территориях,   больше   занимаются   выдачей  патентов  и  другими вопросами,  которые  никак  не  влияют  на  судьбоносные  решения, принимаемые в городе.

     Поэтому в  разделе  "Заключительные  и  переходные положения" проекта закона выписана норма о прекращении полномочий районных  в городе государственных администраций после того, как будут созданы соответствующие райисполкомы.

     Уважаемые депутаты!    Научноэкспертное    управление    дало заключение   на   проект  закона.  Содержащиеся  в  нем  замечания обязательно будут учтены при доработке проекта ко второму  чтению. Но эти замечания не касаются концепции закона, и научно-экспертное управление предлагает принять проект в первом чтении.

     Есть замечания и у Министерства юстиции, но они редакционного характера, и концепция закона также не ставится под сомнение.

     Поэтому у  меня есть все основания предложить вам,  уважаемые депутаты,  проголосовать за проект закона  в  первом  чтении,  как предлагается   и   в  представленном  нами  проекте  постановления Верховной Рады.

     У меня все.

     ГОЛОВА. До Вадима  Олександровича  є  запитання?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Депутат Штепа. За нею - депутат Лісогорський.

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний    загальнодержавний    виборчий   округ,   КПУ). Автономная Республика Крым.  Фракция коммунистов.  Уважаемый Вадим Александрович!  У нас есть три законопроекта. Скажите, пожалуйста, чем ваш принципиально отличается от двух других?

     А обращаясь ко всем  депутатам,  я  прошу  принять  в  первом чтении  законопроект,  который предлагает Зачесов,  потому что это единственный проект (я уже шестой год  здесь,  в  зале  Верховного Совета), который родился по инициативе депутатов всех уровней того города, которому будет служить закон.

     Спасибо. И прошу ответить.

     ЗАЧОСОВ В.О.  В чем  основное  отличие  нашего  проекта?  Оба других  проекта предусматривают,  по сути дела,  оставить в городе Севастополе   двоевластие,   наделив   городской   совет   правами областного.  Мы,  например,  считали,  что  этого ни в коем случае допускать нельзя,  самое главное - разделить полномочия, иначе все то,  что было у нас до настоящего времени, останется и с принятием закона.

     ГОЛОВА. Я думаю,  Вадиме Олександровичу,  що головними є  два питання.  Перше  питання  -  голова  повинен  обиратися.  У всьому цивілізованому світі ніхто не призначає  губернаторів,  мерів,  їх обирають. Це тільки в нас призначають, а потім іще хочуть із цього верхню палату  парламенту  зробити.  То  якщо  ми  справді  хочемо будувати  демократичну  державу,  їх  треба  обирати.  А  потім ми проголосуємо з  вами  за  поправку  до  Конституції,  щоб  зробити демократичний   двопалатний  парламент.  І  це,  безперечно,  буде правильно.

     А друге питання - про самоврядування.  Депутат Зачосов  чітко виписує роль і місце органів самоврядування.  Я думаю,  це питання заслуговує на серйозну увагу.

     Депутат Лісогорський.  Будь   ласка.   За   ним   -   депутат Лавриненко.

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 177,  Харківська область).  Прошу передать слово  Стрижко  Леониду Петровичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Харьков.  Вадим  Александрович,  недавно  на  одном   из   каналов украинского  телевидения нам с радостью сообщили,  что Севастополь сегодня - город, открытый для иностранцев.

     Между тем,  Севастополь остается одной из важнейших оборонных точек  и  для  Украины,  и  для  России.  Поэтому  можно  спорить, насколько  целесообразным  является  открытие  этого  города   для иностранцев.  А  вот  как  в вашем проекте закона регулируются эти вопросы?  Возможно ли в  случае  необходимости  с  помощью  вашего закона   установить   те   или  иные  ограничения  для  пребывания иностранцев на территории крупнейшей военно-морской базы?

     Спасибо.

     ЗАЧОСОВ В.О. Как вы могли услышать из доклада, функции ветвей власти   разделены.   А   так  как  Севастополь  является  городом общегосударственного  значения,   все   решения,   которые   будут приниматься  государственной  исполнительной  властью,  в принципе могут быть исполнены в городе Севастополе. Все основания для этого есть.  Как,  возможно,  и решения городского совета, которые будут согласовываться,  так  и  то,  что  будет   предлагать   городская администрация  с учетом предложений и мнений высшей исполнительной власти.

     ГОЛОВА. Депутат Лавриненко.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция  Социалистической  и  Селянской партий Украины.  Уважаемый Вадим   Александрович!   Фракция   социалистов   и   селян   будет поддерживать ваш законопроект.  А вопрос к вам такой: скажите, что мешает нам привести Закон о местном самоуправлении,  в частности и законопроект   о   городе-герое   Севастополе,  в  соответствие  с требованиями Европейской хартии о местном самоуправлении?  Сегодня все претензии Европы к нам связаны с недостаточной стандартизацией нашего законодательства,  с тем,  что  наше  законодательство  еще далеко от стандартов, которые предлагает и требует Европа. Хотя мы с вами согласны с этими требованиями.  Что мешает нам  реализовать их?

     ЗАЧОСОВ В.О.  Наш  Закон  о  местном самоуправлении полностью соответствует Европейской хартии о местном самоуправлении. Никаких претензий к нам в этом плане нет.

     Если мы   примем   закон   о   Севастополе,  проект  которого предлагается нами,  то и в  этом  случае  тоже  не  будет  никаких претензий. Я не вижу каких-то особых причин сомневаться в том, что у нас в чем-то будут разногласия с Европейской  хартией.  Я  думаю претензий к нам не будет.

     ГОЛОВА. Спасибі, сідайте.

     Шановні колеги!  У нас є ще два проекти. Будемо заслуховувати доповідачів?  Є пропозиція,  щоб Дайнеко Леонід Іванович  висловив думку  комітету,  а  потім визначимося щодо голосування.  Є Леонід Іванович? Будь ласка.

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   КПУ).  Уважаемые  коллеги!  В  комитете  рассмотрены  три законопроекта,  внесенные   народными   депутатами   Зачесовым   и Кондратевским,   народным   депутатом   Бондаренко   и   Кабинетом Министров.  При рассмотрении проектов в комитете  принято  решение поддержать   законопроект,   внесенный   депутатами   Зачесовым  и Кондратевским,  и предложить принять его за основу, поскольку он в наибольшей  мере  отвечает  и  Конституции,  и  Закону  о  местном самоуправлении.

     Надо сказать,  что и заключение научно-экспертного управления на  этот  счет  убедительное.  Сказано,  что здесь хорошо выписаны статус и городского совета,  и  исполнительного  комитета,  хорошо отрегулированы  взаимоотношения  органов самоуправления с органами исполнительной власти в Севастополе  -  в  полном  соответствии  с Конституцией и Законом о местном самоуправлении. Научно-экспертное управление в своем заключении предлагает принять проект  в  первом чтении.

     Что касается двух остальных законопроектов,  то я бы этого не сказал.  Законопроект Кабинета Министров, как сказано в заключении научно-экспертного   управления,   является  "антисамоврядним".  И действительно,  весь смысл этого законопроекта  направлен  на  то, чтобы  ограничить  органы  самоуправления и в их функциях,  и в их полномочиях.  Начнем  с  того,  что  при   городском   совете   не предусматривается исполнительный орган, нет районных советов, хотя они на самом деле существуют и - вот мы делали выездное  заседание

- неплохо работают. Ограничиваются права совета, поскольку нет его исполнительного органа,  и в плане земельных отношений, управления коммунальной  собственностью,  и  даже  в  функциях  распределения средств бюджета и контроля за его исполнением.

     Что касается  законопроекта,  внесенного  народным  депутатом Бондаренко,  то  из 29 статей 14 практически полностью совпадают с соответствующими  статьями   законопроекта   Кабинета   Министров. Поэтому  заключение  научноэкспертного  управления точно такое же. Предлагается   отклонить   эти   законопроекты,   поскольку    они противоречат и Конституции, и Закону о местном самоуправлении.

     Я бы   очень  просил  от  комитета  поддержать  законопроект, внесенный депутатами Зачесовым и Кондратевским в первом чтении.  В нем есть шероховатости юридического порядка,  но они действительно легко устранимы и авторы с этим соглашаются.

     ГОЛОВА. Спасибі, Леоніде Івановичу. До вас є запитання.

     Будь ласка. Депутат Баулін. За ним - депутат Косаківський.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Фракция коммунистов. Спасибо. Уважаемый Леонид Иванович! Действительно,   вопрос  о  Севастополе  должен  быть  обязательно урегулирован  нашим  законодательством.  Мы  знаем  какие  страсти разгорались  и  разгораются вокруг этого города,  и мне кажется (я согласен с вами),  что законопроект  народного  депутата  Зачесова более всего отвечает поставленной цели.

     Но у меня два таких вопроса.  Первый.  Согласовывался ли этот законопроект (известна  ли  вам  такая  информация)  с  депутатами Севастопольского   городского   совета   и  какие  были  высказаны замечания?

     И второй.  Не считаете  ли  вы  возможным  при  доработке  ко второму  чтению  несколько  расширить  полномочия  местных органов самоуправления?   Вплоть   до   того,   чтобы   дать   возможность Севастопольскому   городскому   совету  распоряжаться  средствами, которые поступают от аренды Черноморского флота?

     Спасибо.

     ДАЙНЕКО Л.І.  Насколько мне известно,  этот  законопроект,  я имею  в  виду  Зачосова и Кондратевского,  дважды рассматривался в городском совете, кстати, с участием председателя нашего комитета, и   я  там  был.  Надо  отметить,  что  депутаты  поддержали  этот законопроект.  Они внесли в первом чтении  ряд  поправок,  которые были  учтены  авторами  этого  законопроекта.  Он рассматривался и государственной администрацией города  Севастополя.  Так  что  все шероховатости в нем практически устранены.

     Что касается  второго вопроса,  я думаю,  при доработке этого законопроекта (а там,  кстати,  есть еще над чем поработать) будут учтены эти вопросы и,  естественно,  тоже согласованы с городскими властями.

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. Будь ласка.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Шановний Леоніде Івановичу!  Ви знаєте, що вада нашої держави,  про це говорить і Рада Європи,  не в тому, що немає  необхідних  законів,  а  в  тому,  що  грубо   зневажаються Конституція  і  чинне  законодавство.  Навіть наявної законодавчої бази  достатньо  для  того,  щоб  у  Севастополі  було  повноцінне самоврядування. Але виконавча влада цього не хоче.

     У мене  два  коротких  запитання.  Я  буду  підтримувати  цей законопроект саме в редакції Зачосова і вашій,  але хотів би,  щоб ви  при  доопрацюванні  звернули  увагу  на  статтю  23,  тому  що Конституція не передбачає делегування повноважень міськими  радами державній адміністрації.  Це функція обласних рад.  Тому ця стаття повинна бути вилучена з остаточного тексту закону. Це перше.

     І друге.  Я хотів би,  щоб ви врахували у своєму  остаточному варіанті  гарантії  захисту  самоврядування  від  втручання з боку виконавчої влади.  Ми маємо сумний  досвід  Києва,  коли  не  були покарані   ті,   хто  всупереч  рішенню  Верховної  Ради  захопили приміщення  міського  голови.  Сьогодні  це  може  повторитися   в Миколаєві,  інших  містах,  якщо  ми  не  закладемо  норми захисту обраного міського голови і міської ради Севастополя. Тому я думаю, що треба деякі захисні позиції в цьому законі відобразити.

     Шановні колеги,    пропоную    підтримати   законопроект   і, Олександре Миколайовичу,  дати доручення,  щоб наступної  п'ятниці розглянули  його  в  другому читанні і одразу прийняли рішення про проведення виборів одночасно з виборами Президента.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     ДАЙНЕКО Л.І.  Вы,  по сути,  ответили на свои  вопросы,  хотя вмешательство  администрации  и в Севастополе наблюдалось,  но оно проходило более мирно.

     Я думаю,   что   этот   закон   соответствует   международным требованиям  и  нормам и даст возможность действительно укрепиться местному самоуправлению.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Є бажаючі виступити?

     Шановні колеги,  ви пам'ятаєте,  коли ми приймали Конституцію Криму,  Закон  про  місто-герой Київ,  яку зацікавленість виявляли депутати  Верховної  Ради  Криму,  голова  Верховної  Ради,   його заступники,   керівництво  міста  Києва?  Я  хотів  би,  щоб  таку зацікавленість   виявило,   безперечно,   і   керівництво    міста Севастополя, тоді ми з вами зробимо справді хороший закон.

     Є пропозиція прийняти законопроект у першому читанні.

     Голосуємо.

     "За" - 210.

     Голосуємо за  легендарний  Севастополь.  Будь  ласка  (Шум  у залі). Пісня така є горда і гарна. Голосуємо.

     "За" - 229.

     Спасибі. Прийнято.

     Прохання до  Олександра  Дмитровича  Кушніра,   членів   його комітету:  попрацюйте  разом  з  керівництвом  міста Севастополя і наступного тижня,  у четвер чи  п'ятницю,  внесіть  на  розгляд  у другому читанні.

     ------------

     Розглядається проект  Закону  про  тимчасові  слідчі  комісії Верховної Ради України.  Доповідає  Лавриненко  Микола  Федорович. Будь ласка.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.   Шановні   народні   депутати!  Я  хотів  би привернути вашу увагу  до  запропонованого  мною  законопроекту  і пояснити  важливість  прийняття  його  до  завершення  цієї сесії. Декілька пояснень щодо необхідності термінового  прийняття  закону про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України.

     Перш за  все  є Основний Закон України - Конституція України, яка серед повноважень Верховної  Ради  визначає  і  парламентський контроль.  Зокрема,  в статтях 85,  86 і 89 говориться про право і обов'язок Верховної Ради здійснювати парламентський контроль, який вона  може здійснювати безпосередньо через розгляд звітів уряду та інших державних структур,  через депутатські звернення  та  запити або  шляхом  проведення парламентських розслідувань створеними для цього тимчасовими слідчими комісіями та Рахунковою палатою.

     У цьому немає сумніву лише в нас.  Однак це право не  бажають на   сьогодні   визнавати   ті,   стосовно   кого   воно   повинно застосовуватися.  Це й окремі місцеві  державні  адміністрації,  і центральні  відомства  та  їх  посадові  особи,  і  навіть  гарант додержання Конституції та законів України Президент  Леонід  Кучма ігнорує вказані норми Конституції,  заявляючи на весь світ, що він розпорядився,  щоб ніхто не звертав уваги на тимчасові  слідчі  та спеціальні комісії та їх вимоги.

     З цього  приводу  я  як  голова  підкомітету з конституційних питань  заявляю,  що  Президент  таким   чином   зловживає   своїм становищем   і  перевищує  свої  повноваження,  що  набуває  ознак кримінальних діянь.  Чому таке  нігілістичне  ставлення  до  вимог Конституції  і до парламентського контролю - зрозуміти можна,  але пояснити важко.

     Я нагадаю,  що,  оцінюючи  Конституцію   України,   зарубіжні експерти  відзначали  як позитивний факт наявність у ній норм,  що визначають різні форми парламентського контролю.

     Адже якщо   ми   звернемося   до   парламентського    досвіду європейських   чи   азіатських   країн,   то   побачимо,   що  там парламентський контроль  за  діяльністю  виконавчої  влади,  інших державних  органів,  а  також  місцевого самоврядування вважається найбільш  важливим  і  першочерговим  завданням.   І   це   цілком правильно,  бо  які  б  якісні  не  приймалися  закони,  однак  за відсутності контролю їх виконання було б  таким,  яким  воно  є  в Україні.  Тобто закони не працюють не самі по собі, а їх просто не виконують, тому що немає на сьогодні належного контролю і належної відповідальності.

     Якщо ми звернемося до прикладів, то побачимо, що в парламенті Сполучених Штатів Америки є спеціальні комітети  з  дуже  великими повноваженнями,   які   на   рівні   слідчих   органів   ведуть  і розслідування,  і дізнання,  і  надають  відповідні  приписи  щодо притягнення  до  відповідальності  тих,  хто  винен,  у  порушенні законів.  У парламенті Великобританії  є  спеціальні  комітети  та підкомітети, які займаються розслідуванням питань діяльності уряду та урядових структур і також можуть  приймати  рішення,  за  якими прямо  з  парламенту  можна  відправити  в місця позбавлення волі. Канадський парламент також має спеціальні тимчасові комітети,  які створюються  для розгляду та розслідування конкретних питань.  Так само в парламентах Франції,  Португалії,  Швейцарії, Японії. Тобто сьогодні  всі  цивілізовані  країни мають парламентський контроль, який здійснюється  в  різних  формах.  І  наша  Конституція  також відображає такі форми контролю, які є в цивілізованих країнах.

     Однак ставлення  (я ще раз підкреслюю) до Конституції,  до її норм,  у тому числі до статті 8,  яка говорить, що Конституція має найвищу юридичну силу і що її норми є нормами прямої дії, ставлять під сумнів  роботу  створюваних  Верховною  Радою  спеціальних  та тимчасових  слідчих комісій,  посилаючись при цьому на відсутність закону,  бо в статті 89  передбачено,  що  організація  і  порядок тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом України.  І,  безперечно,  статті  6  і  19  також  на  це посилаються.

     Однак ігнорувати сьогодні вимоги тимчасових слідчих комісій і постанову Верховної  Ради  про  їх  створення  -  це  протиправно, оскільки  в Конституції чітко визначено наявність,  можливості цих форм контролю,  те, хто здійснює цей контроль, а питання вже самої організації   діяльності  -  це  питання  внутрішньої  роботи  цих комісій.  Однак, оскільки Конституція вимагає такого закону, то я, маючи  досвід роботи в декількох спеціальних та тимчасових слідчих комісіях  парламенту  як  тринадцятого,  так  і  цього  скликання, намагався  відобразити  це в своєму законопроекті.  Був попередньо законопроект,  але після  його  поширення  з'явилося  дуже  багато пропозицій  народних  депутатів і пропозицій,  які виникали із тих ситуацій,  з якими стикалися тимчасові слідчі комісії. Вам роздано законопроект,  доопрацьований  з  урахуванням тих пропозицій,  які виникали у народних депутатів.  До речі,  і пропозиції,  які  були запропоновані  у проекті депутата Головатого,  також увійшли в цей законопроект в доопрацьованому вигляді.

     Комітет з  питань  правової  реформи  на   своєму   засіданні розглянув  цей  проект  і  одноголосно  прийняв  рішення внести на розгляд Верховної Ради цей законопроект  і  запропонував  прийняти його в першому читанні за основу. Всі ті пропозиції, які виникнуть у ході обговорення  законопроекту,  будуть  враховані  до  другого читання,  але законопроект треба приймати сьогодні, не зволікаючи, тому що (ще одне пояснення  важливості  прийняття  цього  закону), крім президентських виборів у жовтні цього року,  на нас чекають і наступні вибори до парламенту,  а вони  також  обумовлюються  тими явищами  і  тією  пропагандою,  яка  утворюється  засобами масової інформації на замовлення  Банкової.  Вони  створюють  нігілістичне ставлення взагалі і до Конституції, і до законів - серед населення вже поширюється така думка,  що в державі красти,  грабувати -  це нормальне   явище.  Скрізь,  у  будьякій  електричці,  тролейбусі, будь-якому  натовпі,  який  утворюється  стихійно  на  вулиці,  ви почуєте таку пропозицію:  "Давайте залишимо Президента Кучму, тому що він накрався і вже  вгамовується  його  апетит,  а  той,  якого оберемо, ще буде красти". Тобто створюється враження, що в нас усі будуть красти - і це нормально (Шум у залі).

     Прийняття цього законопроекту дасть можливість зупинити  таке зухвале  становище  в державі і навести правовий порядок,  як того вимагає Конституція.

     Дякую. Прошу запитання (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Спасибі.  Думає, що комісія наведе порядок... Що, вже органів  у  нас  недостатньо?  Є  запитання  до Миколи Федоровича? Запишіться,  будь ласка.  Депутату Гуцолу першому надаю слово,  бо він не витримає (Шум у залі). Він за всю фракцію. За ним - депутат Ніколаєнко.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  Зелена партія України. Шановний Миколо Федоровичу, скажіть,  будь ласка,  чи завжди виконавча  влада  виконує  вимоги слідчих комісій? Це перше запитання.

     І друге.  Чи  ваш  законопроект  забезпечить виконання рішень слідчих комісій у правовому полі?

     Дякую за увагу.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Якщо ви говорите про реальний стан речей, то сьогодні здебільшого вимоги тимчасових слідчих комісій ігноруються або вони одержують  формальні  відписки  від  тих,  до  кого  вони звертаються. Це по-перше.

     По-друге, законопроект виписаний відповідно до тих вимог, які ставить Конституція.  Зокрема,  стаття 6 говорить про те,  що  всі гілки  державної  влади діють у межах Конституції та відповідно до законів України, і стаття 19 також передбачає, що органи державної влади,  їх  посадові  особи  зобов'язані діяти відповідно до вимог Конституції.

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Тропін.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область).  Фракція соціалістів і селян.  Шановний Миколо Федоровичу!  Без сумніву,  наша фракція підтримує цей давно очікуваний депутатами проект, але є таке запитання: чи не вважаєте ви  за необхідне в цьому законопроекті спеціально розробити розділ чи кілька  статей  присвятити  правам  і  особливостям  діяльності слідчих  комісій  у  взаємовідносинах  із Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ?  Бо,  скажімо,  коли ми  нещодавно слухали на засіданні Верховної Ради їхню інформацію, то міністри і голова Держбезпеки навіть не з'явилися сюди. А ви хочете, щоб вони підкорялися, давали інформацію якимсь комісіям.

     Як ви   вважаєте,  чи  потрібно  це  чітко  прописати  і  яка відповідальність   передбачена,   якщо   вимоги   комісії   будуть ігноруватися?

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Шановний Станіславе Миколайовичу, те, про що ви говорите,  виписано у розділах щодо повноважень слідчих комісій та щодо статусу спеціальних тимчасових комісій.  I є окрема стаття щодо відповідальності.  Крім того,  Конституція зазначає, що ніхто не   зобов'язаний  віддавати  чи  виконувати  злочинні  накази  чи розпорядження.  Адже є закон! I невиконання, недотримання закону - це  вже злочин.  Тому і Конституція своїми нормами прямої дії таку відповідальність покладає на тих,  хто ігнорує, і закон встановлює цю відповідальність.

     ГОЛОВА. Депутат Тропін.

     ТРОПIН В.I.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Прошу передати слово депутату Стрижку.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П. Спасибо. Фракция коммунистов. Николай Федорович, закон,  проект которого вы представляете, мне кажется необходимым, и я буду его поддерживать.  Действительно,  следственные  комиссии сталкиваются  с  целым  рядом трудностей как во взаимоотношениях с внешним миром, так и, к сожалению, во взаимоотношениях с аппаратом Верховной Рады.

     Как председатель  специальной комиссии по контролю за работой электронной системы "Рада" я  на  протяжении  многих  месяцев,  по сути,   целого   года   сталкиваюсь  с  тем,  что  распоряжения  и заместителя Председателя Верховной Рады Медведчука, и руководителя аппарата  Верховной  Рады  Горевого  игнорируются  аппаратом и для работы комиссии не создаются элементарные необходимые условия.

     Работаю сегодня и в другой комиссии - по  изучению  ситуации, которая  сложилась  в телерадиоинформационном пространстве.  И эта комиссия лишена элементарных условий для работы.

     Не считаете  ли  вы  нужным   ввести   раздел,   который   бы предусматривал  необходимость  создания  специальных  условий  для работы  таких  комиссий  и,  что  самое  главное,  ответственность аппарата Верховной Рады за предоставление таких условий?

     Спасибо.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Спасибо  за  вопрос.  В данном законопроекте есть   статья   38,   которая   называется   "Матеріально-технічне забезпечення   діяльності   тимчасових   слідчих   та  спеціальних комісій". Согласно этой статье комиссии "забезпечуються службовими приміщеннями,   засобами   діловодства,   зв'язку   і   траспортом Управління справами Верховної Ради України".

     А ответственность касается всех,  в том  числе  и  работников аппарата.

     С другой стороны,  я знаю,  что многое зависит,  конечно,  не только от работников аппарата,  но и  от  тех,  на  кого  комиссия возлагает   ответственность   за   обеспечение   работы,  то  есть секретариат, который создает комиссия.

     У меня,  например,  как у председателя временной следственной комиссии  с  аппаратом не возникало никаких проблем,  они решались (Шум у залi). В законе это заложено.

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  голова   Тимчасової   спеціальної   слідчої комісії  Верховної  Ради  України  з  питань  дотримання  органами державної  влади  і  місцевого  самоврядування  та  їх  посадовими особами,    Центральною    виборчою    комісією   норм   виборчого законодавства  під  час  проведення  виборів  Президента   України (виборчий округ 182,  Херсонська область). Уважаемый докладчик! Вы говорили о работе следственных комиссий,  но  я  думаю,  что  надо говорить  и  о  работе временных специальных комиссий,  которые не менее важны,  чем следственные комиссии.  Необходимо,  безусловно, определять  их  статус.  Как  вы  считаете,  если мы примем данный законопроект в первом  чтении,  а  после  доработки  окончательно, тогда  действующий  Президент  изменит  свое  указание для органов исполнительной  власти  о  непредоставлении   никаких   материалов следственным и специальным комиссиям Верховной Рады или нет?

     Я, например,  думаю,  судя по его выступлениям,  что он очень заинтересован в этом законе и просит Верховною Раду, чтобы она как можно скорее приняла его.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Александр Сергеевич, вы задаете вопрос, зная на него,  как всегда, ответ. Один из больших политиков в этом зале как-то, когда я работал в первой Специальной комиссии по доработке законопроекта о государственной власти и  местном  самоуправлении, догнал  меня  в  подземном  переходе и сказал:  "Ви знаєте,  цьому чоловікові завжди щось буде заважати..." Так  что,  наверное,  это уже  диагноз,  а  не  какое-то правовое отношение со стороны главы государства.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка, Миколо Федоровичу.

     Шановні колеги,  я  так   розумію,   що   дане   питання   не підготовлено,  ми його повинні зняти з розгляду (Шум у залi). Тому що профільний комітет,  я подивився матеріали,  не  розглянув.  На засіданні Погоджувальної ради, коли доповнювали порядок денний, ми це питання  внесли,  але,  мабуть,  не  врахували,  що  профільний комітет навіть висновку не зробив.

     Більше того,  є  висновок науковоекспертного управління,  яке вважає,  що можна було б не приймати цей  законопроект,  а  внести поправки до чинних законів.

     Є висновок   лише   щодо   проекту,   який   внесли  депутати Омельченко,  Головатий і Шишкін, я зачитаю узагальнюючий висновок: "Вважаю,  що  цей  законопроект  варто було б об'єднати з проектом Закону про комітети і комісії Верховної Ради України і прийняти як розділ цього закону".

     Тому я просив би доопрацювати цей документ разом:  Головатий, Омельченко, Шишкін, Лавриненко (Шум у залi). Звичайно, і Омеліч. I наступного  тижня  ми  до  нього  повернемося.  I  обов'язково щоб профільний комітет дав свій висновок.  Розглядати в такому вигляді документ  ми  просто  не  маємо  права  (Шум  у  залi).  Та з тими висновками немає за що голосувати (Шум у залi).

     Будь ласка, Миколо Федоровичу.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Шановні народні депутати,  спокійно,  я  дам пояснення.  Справа  в  тому,  що  ті  пропозиції,  на  які  вказав Олександр Миколайович,  справді надійшли  до  того  законопроекту, який був раніше розданий.  Пропозиції стосовно цього законопроекту розглядалися на засіданні нашого комітету. I Сергій Головатий (він зараз  перебуває  в суді) за те,  щоб підтримати цей законопроект, оскільки  вважає,   що   його   пропозиції   враховані   в   моєму законопроекті.   А  про  спеціального  прокурора  та  спеціального слідчого у нього є окремий законопроект,  де процесуально все буде виписано. Це різні предмети.

     А цей  законопроект  сьогодні  не викликає ні в кого сумніву, оскільки  на  засіданні  комітету  були  представники   юридичного управління (Шум у залi).  I пропозиція Ромовської щодо спеціальних комісій врахована.  Шановні колеги,  комітет дійшов  висновку,  що слід  прийняти цей законопроект,  який вбирає в себе питання і про тимчасові слідчі комісії, і про тимчасові спеціальні комісії.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Миколо Федоровичу. Ви все правильно кажете, але висновку комітету немає ні у вас, ні у мене (Шум у залi).

     Депутат Сіренко. За ним - депутат Шишкін.

     СIРЕНКО В.Ф., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ, КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Наш комітет двічі розглядав це питання.  Спочатку  було  два  проекти, потім  автори  цих двох проектів після засідання комітету погодили між собою один проект. Депутат Шишкін був на засіданні комітету як автор одного з проектів і теж підтримав цей законопроект.

     Тому ми   прийняли   рішення   про   те,   щоб  рекомендувати законопроект  для  розгляду  Верховною  Радою,  і   просимо   його прийняти.  У нас немає підстав для сумніву.  А щодо тих висновків, щоб матеріали цього законопроекту розподілити  по  інших  законах, то,  я вважаю,  це концептуальний підхід.  Ми з цим концептуальним підходом не згодні і пропонуємо прийняти законопроект у цілому.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Василю  Федоровичу,   я   з   вами   цілком погоджуюся,   але   висновок   повинен   бути.  Ми  ж  розглядаємо законопроект, так же не можна.

     Шишкін Віктор Iванович. Будь ласка.

     ШИШКIН В.I., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань правової реформи (виборчий округ 133,  Одеська область). Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги   депутати!   Я   також підтримую  позицію,  яка висловлена головою нашого комітету,  - ми повинні прийняти в першому читанні саме цей законопроект. Висновок є,  але  він  стосується  основних  підходів  до  концепції  цього законопроекту.  I думка тих,  хто робив висновок,  така:  його  не варто  приймати,  тому  що  ці  положення повинні бути зазначені в Законі про комітети. Але може бути інший підхід. Ми вважаємо, що з часом  наш  закон може бути складовою частиною того.  Але сьогодні нам  вкрай  необхідний  цей  закон  для   того,   щоб   парламент, урештірешт,  працював  належним  чином і виконував свою контрольну функцію. Тому будь-які зволікання з прийняттям цього законопроекту нам не на користь, я наполягаю на голосуванні.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Ємець.

     ЄМЕЦЬ О.I.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Я також хочу підтвердити, що при всій повазі до висновків,  які дають наукові  консультанти, не  вони  керують Верховною Радою.  Пройдена відповідна процедура, комітет сказав своє слово,  голова комітету тільки що  підтвердив, що  є  відповідне  рішення  комітету,  ми  маємо проголосувати.  Я пропоную  поіменне  голосування,  тому  що  щось   дивне   з   цим законопроектом діється у залі.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я думаю, не потрібно дивувати себе і людей, які сидять у цьому  залі.  Є  елементарне  регламентне  правило  - висновок  комітету повинен бути.  Це просто розмова відбувається в залі (Шум у залi).

     Я ще раз кажу: один голова каже, другий голова каже... Чому ж немає висновку?  У вас є висновок?  Покажіть свої документи... Ось про це я й кажу (Шум у залi). То носіть з собою документи.

     Я ставлю на  голосування:  прийняти  в  першому  читанні  цей законопроект. Голосуємо.

     "За" - 222.

     Василь Федорович не встиг. Голосуємо в першому читанні.

     "За" - 249.

     Прийнято. Спасибі.

     ------------

     Шановні колеги,  нам  необхідно прийняти рішення щодо проекту Закону про політичні партії в Україні.  Це повторне третє читання. Олександре   Володимировичу,   прошу  на  трибуну.  Ми  постатейно розглянули цей законопроект 18  червня  і  не  набрали  необхідної кількості  голосів.  Є пропозиція підтримати?  Голосуємо в цілому. Будь ласка.

     "За" - 141.

     Є запитання до Олександра  Володимировича?  Запишіться,  будь ласка, на запитання. П'ять хвилин.

     Депутат Мусієнко. За ним - депутат Тищенко.

     МУСIЄНКО I.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція виборчого блоку соціалістів та селян.  Шановний Олександре Володимировичу!  Не можу сказати, що я дуже предметно працював над цим  законопроектом,  але  все-таки  в  цій  нашій   колотнечі   я переглянув  його  раз  і  другий,  і  у мене виникло дуже банальне запитання. От, наприклад, коли я дивлюся статтю про напрями, форми діяльності  партій,  я не знаходжу,  чи можуть партії згідно з цим законом займатися агітаційною, пропагандистською, роз'яснювальною, просвітницькою роботою, чи можуть займатися видавничою діяльністю, чи можуть видавати власну газету?  Там є тільки позиція про те, що вони можуть користуватися державними засобами масової інформації.

     Спасибі.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121, Львівська область). Я вам хочу сказати,  що,  безумовно,  і просвітницьку діяльність,  і будь-яку  іншу,  яка  не  перешкоджає  здійсненню  своїх   власних статутних  завдань  і не конфліктує з обмеженням,  які встановлені Конституцією, політична партія може проводити.

     Що стосується друкованих органів,  то на  засіданні  комітету порушувалося  питання  про  те,  як  врегулювати доступ політичних партій до державних органів масової інформації.  Стосовно  власних друкованих органів. Уже після розгляду на засіданні комітету цього питання ми погодили  з  представниками  різних  фракцій,  щоб,  як кажуть,  прямим  текстом  записати  про  те,  щоб заснувати власні засоби масової інформації.  Що ми і зробили.  Тепер пункт 3 статті 12  звучить таким чином:  "використовувати державні засоби масової інформації,  а також засновувати власні засоби масової інформації, що передбачено відповідними законами".

     ГОЛОВА. Депутат   Тищенко.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Марковська.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Действительно, этот вопрос нужно урегулировать законом, потому что, как мы видим, массово рождаются партии  и  "партейки"  под  определенных  людей,  в  общем-то   не отражающие  особых  идейных  убеждений,  но тем не менее для того, чтобы пустить,  так сказать,  больше тумана в обществе. Я выступаю против  этого,  понимая,  что  должны  быть  определенные  партии, имеющие какую-то идеологическую окраску.

     Но вопрос у меня такой.  Есть ли какие-то ограничения в нашем законодательстве,  которые  бы препятствовали человеку с какими-то амбициями создать свою партию? Это первое.

     И второе.  Есть  ли   в   этом   законопроекте   ограничения, касающиеся  поддержки  или  финансирования этих партий со стороны, будем говорить, отдельных финансовых кругов или той же власти?

     Спасибо.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Дякую за запитання.  Щодо першого запитання. Безумовно,   кожен   громадянин  без  будь-якого  обмеження  може, скажімо, виступати ініціатором створення політичної партії. Далі є вимоги,  які  стосуються чисельності,  членства,  представництва в різних областях України.  Є обмеження,  які  вичерпно  записані  у статті  37  Конституції:  які  партії  і  з  якою  метою не можуть створюватися.

     Що стосується фінансування,  то це передбачено в  законі.  Ви можете відкрити відповідну статтю, де йдеться про кошти політичної партії.  Є  окрема  стаття,  в  якій   виписуються   обмеження   у фінансуванні  політичних  партій,  де  говориться про неможливість фінансової підтримки політичних партій з боку іноземних  громадян, юридичних осіб, органів державної влади тощо. Тобто там переписані всі положення.  Ви можете відкрити порівняльну таблицю  і  все  це прочитати.  Це  стаття  15  "Обмеження  у  фінансуванні політичних партій", яка складається із шести пунктів.

     ГОЛОВА. Якщо  ми  приймемо  цю  статтю,  то   багато   партій перестануть існувати.

     Депутат Марковська. Будь ласка.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую.  Шановний  Олександре  Володимировичу,  цей законопроект ви вже не раз доповідали: у Верховній Раді і минулого скликання,  і  нинішнього.  Є  застереження  від  однієї   фракції Верховної  Ради,  яка  думає,  що із введенням цього законопроекту буде перереєстрація партій.  Поясніть,  будь ласка,  чи має основу під  собою  така думка,  що буде перереєстрація партій?  Коли вона відбудеться, якщо буде? І коли цей закон уводиться в дію? Це перше запитання.

     І друге.   Стосовно   питання,  яке  щойно  піднімав  депутат Тищенко. Але я продовжу в іншому ракурсі. Сьогодні виконавча влада вже  фінансує  ті  партії,  які  її підтримують.  Я не бачу в тому нічого особливого,  якщо партія пройде чотиривідсотковий бар'єр  і буде в якихось частинах фінансуватися виконавчою владою.  Скажіть, будь ласка,  чи підтримуєте ви цю тезу, і якщо підтримуєте, то які наслідки може нести за собою оця стаття?

     Дякую.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Дякую  за  дуже  точні  запитання.  З вашого дозволу  у  відповідь  на  перше  запитання  я  зачитаю   заключні положення, які знімають це запитання.

     "Заключні положення.

     Пункт 1.  Цей  Закон  набирає  чинності  з 1 січня 2000 року. Пункт 2.  Прийняття цього Закону не тягне за собою  перереєстрацію політичних партій".

     Це для  того,  щоб було зрозуміло,  що ніяких спеціальних дій після цього не має бути.

     Друге запитання  стосується  державної  підтримки  політичних партій.  Хочу  вам  сказати,  що  я  категорично  проти того,  щоб виконавча влада брала участь у фінансуванні політичних партій. Але і я персонально,  і наш комітет багато разів виступали за те,  щоб держава брала участь у фінансуванні політичних  партій,  створивши їм  умови  для  виконання своїх статутних завдань і для того,  щоб вони  виконували  основну  роль,  заради  якої  вони   взагалі   в суспільстві  створюються:  як  інструмент  народу  для  формування влади,  для контролю за цією владою  і  як  інструмент  політичної відповідальності органів влади.

     Надійшла пропозиція вилучити статтю 15 про державну підтримку політичних партій з Державного бюджету.  На засіданні комітету  це питання  розглядалося,  прийнято  позитивне  рішення,  і  сьогодні комітет пропонує цю статтю із закону вилучити і  залишити  систему фінансування  в  такому  стані,  як  вона  практично  є  сьогодні: членські внески і добровільні пожертвування.

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Володимировичу.  Шановні колеги, у нас  є  з  трьох  статей  розбіжності,  у  зв'язку  з  чим  ми  не проголосували.  Тож у третьому читанні ми  повертаємося  до  цього законопроекту.

     Я хотів  би,  щоб ми щодо цих трьох статей зараз визначилися. Будь ласка, Олександре Володимировичу.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Це 5 стаття.  Перше проблемне питання  -  це питання  заборони  політичної  партії  і  її  процедури.  Надійшла пропозиція,  щоб це робив визначений суд  (пропонувався  Київський міський  суд).  Щоб  було  право для політичної партії оскаржувати рішення,  яке її не  задовольнятиме  в  касаційному  порядку.  Але найчисельніша фракція наполягала, щоб стосовно першої інстанції це розглядав Верховний Суд України.  Комітет з цим  погодився.  Хоча, звичайно, наголошує на тому, що таким чином партія позбавляється в нашій  діючій  судовій  системі  права  на  касаційне  оскарження. Залишається  тільки  один  варіант  -  це перегляд рішення порядку судового нагляду пленумом Верховного Суду, якщо відповідне рішення буде  прийнято  тими особами,  які мають на це право відповідно до статті 328 Цивільнопроцесуального кодексу.

     Таким чином,  ми зараз маємо визначитися  стосовно  статті  5 щодо  тих  параметрів,  які  тут записані,  і розгляду питання про заборону політичної партії судом першої інстанції,  яким має  бути Верховний Суд України.

     ГОЛОВА. Є запитання щодо статті 5?

     Ставлю на голосування... (Шум у залі).

     Не зрозумів.  До статті 5 є поправки депутатів Ключковського, Косаківського, Журавського.

     Депутат Косаківський. Будь ласка.

     КОСАКIВСЬКИЙ Л.Г. Олександре Миколайовичу, щодо статті 5 я не наполягатиму,  але ми пройшли статтю 4,  не звернувши уваги на мою поправку,  яка  не  врахована,  проте  має  суттєвий характер.  Це поправка 2.  Олександре Володимировичу,  я просив би  її  все-таки врахувати,  можливо,  просто  перенісши  у тексті таким чином:  "А також  сприяти,  якщо  інше  не  передбачено  законом,  політичним партіям у провадженні їхньої діяльності".

     Про що йдеться? Якщо ми цю мою поправку не приймемо, то таким чином відкриваємо шлях до  того,  щоб  державні  виконавчі  органи самоврядування   сприяли   деяким   близьким   до  них  партіям  у провадженні їх діяльності.

     Коли слова "якщо інше не передбачено законом" стоять у  кінці тексту, то вони втрачають свій сенс.

     Я просив би все-таки перенести цю поправку по тексту, і таким чином ми запобігаємо незаконному втручанню,  а те,  що за законом, буде в кінці цього речення.

     Підтримайте цю  мою  поправку  2  до статті 4.  Поправку щодо статті 5 я знімаю.

     ГОЛОВА. Я ставлю цю пропозицію на  голосування.  Будь  ласка, підтримайте поправку 2 депутата Косаківського.

     Голосуємо. Депутат Лавринович теж підтримує.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.    Питання    полягає    в    тому,   що   це юридико-технічна поправка, яка абсолютно не змінює суті тексту.

     "За" - 152.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, або давайте будемо розглядати, або не будемо  гаяти  часу.  В нас багато питань.  Я розумію,  що це дуже важливе питання,  одне з тих чотирьох, з яких до нас має претензії Рада  Європи.  I Борис Iлліч ходить уклінно всіх просить за це.  А так зациклюємося на чомусь,  і весь закон у нас не приймається вже кілька  років.  Так  же  ж  не  можна!  (Шум у залi).  Та при чому поіменне?!

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні колеги, я хочу сказати, що стаття 4 у нас взагалі-то проголосована і те, що пропонується, ніяк не змінює суті,  яку  тут  закладено.  Там,  де  йдеться  про  виїмки,   які робляться...

     ГОЛОВА. Олександре  Володимировичу,  не змінює суті?  Я прошу підтримати другу поправку.  Голосуємо поправку,  внесену депутатом Косаківським.

     "За" - 190.

     Я прошу голосувати. I запросіть людей до залу. Голосуємо.

     "За" - 209.

     Шановні колеги,   не   вистачає  декілька  голосів.  Я  прошу підтримати цю  поправку.  Голосуємо.  Прогресивні  соціалісти  теж голосують.

     "За" - 199.

     Будь ласка, далі.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ця стаття, власне, вже була проголосована.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. Поправка 6. Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська область).  Шановні колеги,  я зовсім не розумію,  чому відхилено. Цілком нормальна поправка, я її зачитаю: "Забороняються реєстрація    і    функціонування    партій,    діяльність    яких спрямована...",  і далі йде перелік пунктів, наприклад: ліквідація незалежності  України,  зміна  конституційного  ладу насильницьким шляхом, підрив державної безпеки тощо. Я перелічувати не буду, там вісім  пунктів.  Це  ж  нормально.  Візьміть  будьякий  закон  про політичну партію будьякою цивілізованою країни, і там це є.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний народний депутате Журавський, я вам зачитаю іншу поправку депутата Косаківського, яку ми підтримали, і текст  тепер  такий:  "Не  підлягають  реєстрації,  а  провадження діяльності   політичних   партій   забороняється..."  І  далі  все збігається з тим, про що ви говорили.

     На засіданні комітету під час розгляду ми вирішили, що текст, запропонований Леонідом Григоровичем,  точніший,  оскільки йдеться про те,  що коли у програмних документах партії є  положення,  які передбачені   статтею   37   Конституції,  то  вона  не  має  бути зареєстрована,  а  не  має  заборонятися.  То  ми  написали:   "Не підлягають реєстрації, а провадження політичної діяльності..."

     ГОЛОВА. Віталій Журавський погоджується. Голосуємо статтю 5 у редакції, яку вносить автор. Голосуємо за.

     "За" - 167.

     Будь ласка, наступна стаття.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Наступна стаття 6, яка стосується членства у політичних партіях. Її колись не було проголосовано.  Тут усі проблемні питання,  які стояли,  вирішені. Тому я прошу підтримати цю статтю.

     ГОЛОВА. Щодо  статті  6 є зауваження стосовно ваших поправок? Немає. Голосуємо статтю 6 у редакції, яка вноситься комітетом.

     "За" - 170.

     Наступна стаття.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Наступна стаття 15, яка  стосується  фінансування  політичних  партій з Державного бюджету.  Комітет  рекомендує  вилучити  її  з  тексту,  який  був проголосований у першому читанні.

     ГОЛОВА. До  статті  15  зауваження?  Немає.  Я  ставлю  її на голосування в редакції від комітету.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ні, голосувати не в редакції від комітету, а за її вилучення.

     ГОЛОВА. За її вилучення, я перепрошую.

     "За" - 190.

     Голосуємо.

     "За" - 207.

     Голосуємо. Я ще раз ставлю на голосування статтю 15.

     "За" - 224.

     Керівник фракції  не  встиг  проголосувати.  Підтримайте свою партію, будь ласка. Голосуємо.

     "За" - 251.

     Голосуємо статті 5 і 6 у редакції,  яка вноситься. Голосуємо, і не збивайтеся з ритму.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

     "За" - 175.

     ГОЛОВА. Голосуємо  в  цілому  без  статей  5  і 6.  Ми можемо прийняти закон без статей 5 і 6.

     "За" - 160.

     Шановні колеги,  я думаю,  якщо ми не голосуємо за статті 5 і 6,  то  проголосуємо  закон без цих двох статей,  бо тільки до них претензії.  Чому ми  не  голосуємо?  Давайте  підтримаємо  комітет Бориса Iлліча Олійника. Закон приймемо, але без двох статей (Шум у залi).

     Те, що ви зняли,  - це одна річ,  однак ви ж  бачите,  в  яке становище ми ставимо своїх колег.

     Будь ласка, голосуємо в цілому без статей 5 і 6.

     "За" - 161.

     Ну, і за це дякую.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и)

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Розглядається проект Закону про гуманітарну допомогу, що надходить в Україну (друге читання). Доповідає Сушкевич Валерій Михайлович. Будь ласка.

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший  заступник голови,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів та  інвалідів  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні колеги!  Вашій увазі пропонується проект Закону про гуманітарну допомогу,  що надходить в Україну (друге  читання).  Нині  питання  гуманітарної  допомоги регулюються  Постановою  Верховної  Ради  України  про  тимчасовий порядок митного оформлення вантажів з гуманітарною  допомогою,  що надходить  на  митну  територію  України  від іноземних і фізичних осіб,  прийнятою 19 лютого  1997  року,  і  деякою  мірою  Законом України про благодійництво та благодійні організації. Прийнято ряд постанов Кабінету Міністрів,  які також певним чином регулюють  це питання.

     Але головною     проблемою     є     остаточна    законодавча неврегульованість цього питання.  І при такому стані законодавчого забезпечення  ряд питань по всьому ланцюгу отримання,  зберігання, розподілу,   використання   та   обліку   гуманітарної    допомоги залишається  законодавчо  неврегульованим,  що  створює  в Україні проблему реалізації гуманітарної допомоги як допомоги.

     Шановні колеги! Більшість населення України нині страждає від нужденності та соціальної незахищеності.  Люди голодують, і, як це не скорботно,  гуманітарна допомога - це є певна альтернатива  тій соціальній  незахищеності  і  незабезпеченості,  яка  є  у  нас по відношенню до населення України.  Тому актуальність цього  питання надзвичайна.  Тим  більше  що сьогодні є певні побоювання стосовно нашого врожаю, а також скрутне становище в інших галузях.

     Які проблеми є в цьому напрямі?  Найголовніша проблема  -  це нецільове  використання  тієї допомоги,  яка сьогодні так потрібна нашому населенню.  З цією проблемою пов'язана  друга,  надзвичайно важлива для нашої країни проблема. А саме: зловживання і нецільове використання гуманітарної допомоги завдає великої шкоди Україні як державі,   членові   світового  співтовариства.  І  в  українській діаспорі,  і в інших країнах,  які надають нам допомогу,  на жаль, широко  відомо  про ці зловживання.  Сьогодні майже 50 країн світу надають  гуманітарну  допомогу  Україні.  Найбільше  (близько   40 відсотків  усієї  допомоги)  надає  Німеччина.  На другому місці - Сполучені Штати, на третьому - Нідерланди.

     Але я все-таки повертаюся до однієї з основних проблем  -  як урегулювати контроль і цільове використання гуманітарної допомоги.

     У зв'язку з цим наш Комітет у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів протягом досить тривалого періоду відпрацьовував  усі можливі варіанти і законодавчі положення,  щоб урегулювати все те, що не врегульовано.  Було дуже багато  зустрічей  робочих  груп  з усіма  причетними  до гуманітарної допомоги державними установами, і,  врештірешт,  на друге читання вноситься законопроект,  у якому систематизована   реалізація   гуманітарної   допомоги,  визначені суб'єкти,  які беруть участь у цьому процесі.  А також я назву вам основні  положення,  які порівняно з першим читанням дуже ретельно врегульовані в законі, що сьогодні слухається в другому читанні.

     Врегульовано питання  використання,  визначення  гуманітарної допомоги,  повноваження відповідних органів,  які мають відношення до  гуманітарної  допомоги,  питання  оподаткування   гуманітарної допомоги,  питання  обліку  і  контролю допомоги,  яка надходить в Україну,  декларування,  порядок гуманітарної допомоги в іноземній валюті.

     Річ у тому,  що це не вичерпний перелік усіх тих питань,  які відпрацьовувалися  під  час  підготовки  цього  законопроекту   до другого   читання.  Хочу  сказати,  що  практично  всі  пропозиції народних депутатів,  за невеликим винятком,  ураховані  в  другому читанні.

     У зв'язку  з  цим  я  хочу  добрим  словом згадати колишнього голову нашого комітету покійного Віталія Івановича  Луценка,  який практично  провів останнє засідання робочої групи,  де розглядався цей законопроект,  і після він уже був  підготовлений  до  другого читання.  Ця  людина  внесла  дуже  великий внесок у відпрацювання положень цього законопроекту.

     Шановні колеги,  я звертаюся до вас з проханням  зробити  все можливе  для  того,  щоб гуманітарна допомога дійшла до нужденного населення України.

     Крім того,  хочу сказати, що багато хто з вас має контакти за кордоном.  Оскільки  ми  виїжджаємо  з  відповідними  завданнями і цілями за кордон,  давайте спробуємо реалізувати  ці  контакти  не тільки  з  тих  традиційних  напрямів,  за  якими  ми працюємо,  а працюватимемо також і  над  тим,  щоб  гуманітарна  допомога,  яка потрібна  Україні,  цілеспрямовано  доходила до тих людей,  які її потребують.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,  Валерію Михайловичу. Біда наша в одному: ми з вами  дожили до такого часу,  що при нашій пам'яті Україна просить гуманітарну допомогу.  Це не може приснитися й у страшному сні.  І не  треба  народ  агітувати за когось іншого,  якщо Україна стоїть сьогодні з протягнутою рукою. Більше нічого не треба...

     Шановні колеги,  давайте  не   будемо   Валерія   Михайловича втомлювати.  У  нас  є  44 поправки до 14 статей.  Відхилено вісім поправок.  Я називатиму ті поправки,  які відхилено,  ми щодо  них визначимося і приймемо цей закон у цілому.

     Отож повторюю:  це  біда,  що  Верховна  Рада розглядає такий законопроект.  Краще  б  ми   розглядали   питання,   щоб   комусь допомагати.

     СУШКЕВИЧ В.М.   Між   іншим,   я   хочу   додати,  Олександре Миколайовичу,  що до цього  законопроекту  в  останню  хвилину  ми внесли   статтю,  яка  передбачає  надання  Україною  гуманітарної допомоги  іншим  країнам.  Це  сталося  вже  в   останній   період відпрацювання, тому що є прецеденти надання цієї допомоги, і ми це також передбачили в цьому законопроекті.

     ГОЛОВА. Дякую. Перша поправка депутата Марковської щодо назви закону.

     СУШКЕВИЧ В.М.  Хочу  сказати,  що  ця  поправка  звужує  поле надання гуманітарної допомоги.

     ГОЛОВА. Ніно Степанівно, ви не заперечуєте? Не заперечує.

     Поправка 23 (сторінка  12).  Гошовська  Валентина  Андріївна? Немає.

     СУШКЕВИЧ В.М. Практично ця поправка регулюється порядком...

     ГОЛОВА. Поправка 28 на сторінці 15. Будь ласка. Депутат Крук Юрій Борисович? Не заперечує.

     Поправка 31 (сторінка 17). Гошовська Валентина Андріївна.

     СУШКЕВИЧ В.М.  Якщо мається на увазі поправка, де йдеться про продаж гуманітарної допомоги, то вона відхилена.

     ГОЛОВА. Поправку відхилено.

 СУШКЕВИЧ В.М. Фракція комуністів просила мене дати довідку з цього питання.    Продаж    гуманітарної   допомоги   цим   законом   не передбачається. Це в першому читанні було.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Поправка  33  (сторінка  18).  Комітет  з питань    паливноенергетичного    комплексу,    депутат   Ковалко. Погоджується.

     Поправка 39  (сторінка  21).   Марковська   Ніна   Степанівна погоджується.

     Поправка 40  (сторінка  21).  Павловський  Михайло  Антонович погоджується.

     І поправка 41 (сторінка  22).  Мазур  Олена  Анатоліївна  теж погоджується.

     Є пропозиція проголосувати проект закону в цілому.  І депутат Манчуленко теж просить.  Будь ласка,  голосуємо в цілому у другому читанні.

     СУШКЕВИЧ В.М. Підтримайте, будь ласка, шановні колеги.

     "За" - 195.

     ГОЛОВА. Миколо Михайловичу,  запросіть людей до залу. Фракцію зелених  запросіть,  фракцію  Руху,  фракцію  ПСПУ,  "Незалежних", "Реформи-конгрес"   (Шум   у  залі).  За  Мороза  -  Ніколаєнко  і Марковська.

     Ну, ви  на  Ніну  Степанівну  не   нападайте,   вона   завжди добросовісно працює в залі.  Заспокойтеся!  То Володимир Романович до вас з любов'ю (Шум у залі). Нічого, від ворожнечі до добра один крок... Будь ласка, голосуємо в цілому.

     "За" - 249.

     Дякую. Валерію Михайловичу,  дякую вам за добре підготовлений документ.

     СУШКЕВИЧ В.М. Дякую, шановні колеги.

     ------------

     ГОЛОВА. Розглядаємо проект  Закону  про  символіку  Червоного Хреста  і  Червоного  Півмісяця  в  Україні.  Сергій Володимирович Шевчук, голова комітету. Будь ласка (Шум у залі).

     Ви хоч на голову комітету подивіться.  Є запитання до  Сергія Володимировича? Підтримуємо в цілому? Це теж друге читання.

     "За" - 225.

     Шановні колеги,  не шуміть,  голосуйте, будь ласка. Ви завжди згадуйте той анекдот,  як на площі всі рекомендували,  і не будете шуміть... Голосуємо.

     "За" - 253.

     Дякую.

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  (виборчий  округ  23, Волинська область). Дякую.

     ------------

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку.   У   нас   є   проект  закону  щодо трансплантації.  Ми розглянемо його  в  другому  читанні,  шановні колеги.

     ШЕВЧУК С.В.  Закон  щодо трансплантації сьогодні доповідатиме заступник голови комітету Віталій Григорович Черненко.

     ГОЛОВА. Він є тут? Віталію Григоровичу! Ідіть, будь ласка, на трибуну.  Тоді ми з вами не добрали шість голосів, не було людей в залі. Йдеться про трансплантацію. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Шановні народні депутати! Шановний Олександре Миколайовичу! Всі пропозиції, які надійшли від народних депутатів і від фракцій, погоджено. Усі!

     Я прошу  проголосувати  законопроект  у  цілому,   Олександре Миколайовичу.

     ГОЛОВА. Голосуємо  в  цілому.  Це повторне друге читання.  Ми його двічі розглядали, пропозиції враховані.

     "За" - 154.

     Будь ласка, давайте в поіменному режимі проголосуємо.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні депутати! Тут не повинно бути ніяких побоювань, адже є стаття 1241 Кримінального кодексу,  яка забороняє торгівлю  людьми  чи  їхніми органами. За це передбачено від 8 до 15 років ув'язнення.

     ГОЛОВА. До  Віталія  Григоровича  є  запитання?  Будь  ласка. Депутат Марамзін.

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий  округ  104,  Луганська  область).  Виталий Григорьевич!  Недавно  мне  довелось  встречаться  с  медицинскими работниками.  Они говорят,  что американские  специалисты  уже  на протяжении  почти  двух  лет работают в Украине,  обследуя молодых людей на здоровье.  Если закон будет принят, сможет ли он защитить этих  людей  в  случае,  если  кому-то  из  американцев или других западных воротил потребуется какой-то человеческий орган? Ведь они могут  приехать  и физически уничтожить нужного человека,  а орган забрать и вывезти?

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый коллега  Марамзин!  В  законопроекте предусматривается   запрет   коммерческим   структурам  приглашать специалистов,   а    негосударственным    заведениям    заниматься трансплантологией.  Этим  могут  заниматься только государственные органы здравоохранения (только государственные!),  причем за  счет бюджетного   и   коммунального  финансирования.  Частные  проплаты запрещены. Это четко сказано в проекте закона.

     Практически все предложения,  которые  были  вами  высказаны, предложения  фракции,  мы  учли.  Сегодня  Украина  - одно из трех государств, где нет закона о трансплантологии. Трансплантологию не остановить, она идет, но идет на подзаконном уровне.

     Я прошу предоставить слово депутату Марковской.

     ГОЛОВА. Марковська Ніна Степанівна. Будь ласка.

     МАРКОВСЬКА Н.С.   Дякую,   Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Ви  дуже  добре  пам'ятаєте,  що  цей  законопроект   був рекомендований  на  повторне друге читання саме мною.  Наш комітет тричі після цього збирався,  і всі зауваження  науково-експертного управління   були   враховані.   Зауваження   фракції   комуністів враховані,   зауваження   нашої   соціалістичної   фракції   також враховані.  І  зараз  якоїсь  небезпеки  (я вам як лікар говорю) у законопроекті немає.

     Тому треба  проголосувати  за  цей  законопроект.  Це   дасть можливість  категорії  хворих  в Україні,  які потребують сьогодні такого  методу  лікування,  забезпечити  законність  їх  права  на лікування.  Тому  що  все  те,  що  робиться,  регулюється  тільки підзаконними,  незаконними актами,  лікар може в будь-яку  хвилину потрапити під суд.

     Тому я вас дуже прошу схвалити цей законопроект.  У ньому все враховано: і в одиноких, і в психічно хворих людей ніхто не візьме ніяких органів без їх згоди чи без згоди їхніх родичів.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я думаю, що Ніна Степанівна переконливо все сказала. Депутат Шевчук, голова комітету. Будь ласка.

     ШЕВЧУК С.В.  Шановні колеги! Шановні народні депутати! Я хочу сказати, що нам зрозумілі ваші турботи. Ми також хочемо, щоб у цій тонкій галузі охорони здоров'я  не  творилося  беззаконня.  Але  я просив  би  вас повірити,  що сьогодні ніхто з нас (в тому числі й медики) не знає,  що зараз коїться в моргах, пологових будинках, у інших   медичних  закладах  за  відсутності  такого  закону.  Адже неврегульованість законодавчого поля і створює  умови  для  всяких зловживань.

     Ми врахували   всі   застереження   фракції   комуністів,  ми погоджуємося з ними і  дуже  вас  просимо  прийняти  даний  проект закону в другому читанні.

     ГОЛОВА. Ми з вами пам'ятаємо,  як закрили справу про торгівлю дітьми:  вели-вели,  а потім її так і  призупинили.  Я  просив  би підтримати  цей  законопроект у цілому в другому читанні.  Депутат Синенко  теж  просить  його  підтримати.   Голосуймо!   Олександре Миколайовичу Масенко!...

     "За" - 162.

     Сідайте, будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Олександре   Миколайовичу,  я  прошу  ще  раз поставити проект на поіменне голосування.  Не треба робити з цього лисенківщину.

     ГОЛОВА. Хто  за те,  щоб поіменно проголосувати?  Будь ласка, визначіться.  Запросіть до залу зелених,  НДП, Рух, адже депутатів немає  в залі.  Понастворювали фракцій.  Де ті "Незалежні",  де ті "конгресмени" - "Реформи-конгрес"?

     "За" - 117.

     Голосуємо в поіменному режимі законопроект про трансплантацію в цілому. В поіменному режимі!

     "За" - 164.

     Будь ласка,  висвітіть по фракціях. Зелені не голосують. Будь ласка, сідайте. Спасибі.

     -------------

     Розглядається проект Закону про внесення змін до  Закону  про обіг  в  Україні  наркотичних  засобів,  психотропних речовин,  їх аналогів і прекурсорів (друге читання).  Доповідає Марковська Ніна Степанівна,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Сьогодні на ваш розгляд внесено підготовлений Комітетом з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  проект  Закону про внесення змін до Закону України про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.

     Об'єктивна необхідність розробки  і  прийняття  законопроекту полягає  в  існуванні  окремого  кола  суспільних відносин - сфери обігу наркотичних засобів,  психотропних  речовин  і  прекурсорів, специфіка   яких   потребує   відповідного  правового  регулювання відповідно до умов ринкової економіки і сучасних вимог життя.

     При підготовці остаточної редакції проекту  закону  комітетом було  розглянуто  і  враховано  майже  всі пропозиції,  висловлені окремими народними депутатами України,  комітетами Верховної Ради, Кабінетом Міністрів України,  іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи.  Зокрема,  було враховано пропозиції до  законопроекту народних  депутатів України Шишкіна Віктора Івановича,  Пересунька Сергія Івановича,  Янковського Миколи  Андрійовича  щодо  протидії незаконному  обігу  наркотичних  засобів і психотропних речовин та підстав для  застосування  стосовно  цих  речовин  різних  заходів контролю  з метою занесення їх до переліку речовин,  що підлягають контролю в Україні, тощо.

     Робочою групою комітету враховано також зміни  і  доповнення, запропоновані  юридичним  управлінням  Секретаріату Верховної Ради України.   Комітет   вдячний   заступнику   керівника   юридичного управління    Мілованову    Володимиру    Васильовичу,   головному спеціалісту юридичного управління Барановській  Галині  Сергіївні, начальнику   управління   забезпечення  ліками  Комітету  медичної мікробіологічної промисловості Соболєвському Володимиру Петровичу, генеральному  директору  асоціації  "Укрльонконоппром"  Скорочанку Анатолію Федоровичу,  генеральному директору Асоціації фармацевтів України Чумаку Віктору Тимофійовичу,  заступнику голови Комітету з контролю за  наркотиками  Міністерства  охорони  здоров'я  України Литвинову   Валентину   Борисовичу,   першому   заступнику  голови правління Державної акціонерної компанії "Ліки України" Москаленко Валентині   Миколаївні   за   допомогу,   що  надавалася  нам  для вдосконалення текстів цього законопроекту.

     Під час опрацювання даного  законопроекту  робочою  групою  і комітетом  було  вивчено  та  враховано досвід правового вирішення аналогічних питань у цій сфері інших країн,  у тому числі й  країн СНД.

     Коротко зупинюся  на структурі та тексті законопроекту,  який складається з п'яти розділів, що охоплюють 24 статті.

     Розділ 1 законопроекту присвячений  загальним  положенням,  у яких  дається  визначення  таких  понять,  як "обіг",  "наркотичні засоби",  "психотропні речовини",  "аналоги наркотичних засобів та психотропних  речовин"  тощо.  В  ньому  йдеться  також про мету і завдання  закону,  які  мають   ключове   значення   у   створенні незалежного уявлення про його суттєві особливості.

     Розділ ІІ   проекту   визначає   суб'єкти,   яким   дозволено здійснення окремих видів  діяльності  у  сфері  обігу  наркотичних засобів,  психотропних речовин і прекурсорів,  регламентує порядок здійснення діяльності  в  цій  сфері,  а  також  визначає  порядок придбання   і   використання   громадянами   наркотичних  засобів, психотропних речовин за медичними показаннями.

     У розділі ІІІ йдеться про порядок забезпечення контролю в цій сфері та про відповідальність за порушення вимог цього закону.

     Розділ ІV присвячено міжнародним зобов'язанням України.

     Розділ V  містить  прикінцеві  положення,  якими  передбачено порядок застосування нормативно-правових  актів  у  цій  сфері  та внесення  змін  до  відповідних  законодавчих  актів  у  зв'язку з прийняттям цього закону.

     Шановні колеги!

     ГОЛОВА. Ніно Степанівно...

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Подана вам  на  розгляд  остаточна  редакція тексту  проекту  закону встановлює та закріплює у своїх положеннях найбільш  важливі  норми  державної   політики   у   сфері   обігу наркотичних  засобів,  психотропних  речовин  і  прекурсорів.  Він регулює  загальні  правові  та  організаційні  засоби   здійснення окремих   видів   діяльності  підприємствами  та  установами.  Він відповідає  всім  міжнародним  вимогам,   Єдиній   конвенції   про наркотичні речовини 1961 року,  Конвенції про психотропні речовини 1971 року,  Конвенції ООН щодо боротьби  проти  незаконного  обігу наркотичних засобів...

     ГОЛОВА. Ніно   Степанівно,   я   вибачаюсь.   Розумієте,   ми розглядаємо проект у другому читанні. Не потрібно далі пояснювати.

     Шановні колеги! У проекті закону 24 статті, 50 поправок. З 50 поправок 47 враховано. Не враховані поправки 4, 7 і 10.

     Давайте ми,  будь  ласка...  Я  оголошую:  Безсмертний  Роман Петрович, ваша поправка 4. Ви не заперечуєте.

     Дивимося далі. Поправка 7 (сторінка 5) депутата Круценка. Депутат не заперечує.

     Поправка 10  депутата  Донець.  Будь  ласка.  Слово  депутату Донець.

     ДОНЕЦЬ Н.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Я   наполягаю   на   своїй поправці.  Вона  зводиться  до  того,  щоб  не  вводити  ще однієї контролюючої структури в особі Кабміну,  бо це загальмує прийняття рішень щодо оперативного проходження цих питань.  Я в цьому більше переконалася,   уважно   прослухавши   доповідь   Прем'єр-міністра України.  Він  дуже  скаржився  на  депутатів,  які тільки додають Кабміну роботи. Тож не будемо переобтяжувати Кабмін.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую.  Справа  в  тому,  що  ми  зовсім  не перевантажуємо  Кабмін,  а  навпаки.  Йдеться  все-таки  про  обіг наркотичних і психотропних  речовин,  і  не  може  бути,  щоб  цим займалась одна установа - Комітет по контролю за наркотиками.  Цим повинне займатися ще Міністерство охорони здоров'я. Воно розробляє перелік  цих речовин і подає на затвердження Кабміну.  Треба,  щоб була  колективна  відповідальність.  Міністерство  буде   приймати перелік,   щось  додавати,  змінювати.  А  Кабінет  Міністрів  хай розгляне це питання  ширше,  вирішить,  що  буде  включено  в  цей перелік,   що   буде   відхилено.  Цим  має  займатися  не  тільки Міністерство охорони здоров'я.

     ГОЛОВА. Тому  що  всі  ці  наркотичні  засоби   виробляються, безперечно,   не   закладами   Міністерства  охорони  здоров'я,  а підприємствами багатьох державних комітетів і міністерств.

     До решти  статей  є  зауваження,  крім  цих  трьох?   Наталіє Григорівно  Донець,  ви  наполягаєте  на  тому,  щоб вашу поправку проголосувати?

     Я ставлю поправку 10 депутата  Донець  на  голосування  в  її редакції. Будь ласка.

     "За" - 118.

     Ще є  зауваження?  Будь  ласка.  Депутат Сінченко?  Я не бачу поправки Сінченка.  Ми  в  другому  читанні  розглядаємо,  шановні колеги! Ну, будь ласка, депутате Сінченко.

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні депутати! До нас звернувся  голова  Комітету  по  контролю   за   наркотиками   при Міністерстві  охорони здоров'я Білявський.  Він стверджує (а воно, власне,  так  і  є),  що  в  цьому  проекті   закону   передбачено ліквідувати  цей  комітет  по  контролю за наркотиками і визначено орган  виконавчої  влади   в   галузі   охорони   здоров'я   (таке розпливчасте найменування).  Мабуть, з цього приводу колега Донець і ставила запитання.

     Я б  усе-таки   просив   повернутися   до   її   поправки   й переголосувати.

     МАРКОВСЬКА Н.С.   Шановні  колеги!  Про  що  хвилюємося?  Про комітет  по  контролю  за  наркотиками?  Чи  має  бути  ще  якийсь додатковий орган?  Якщо є Міністерство охорони здоров'я, воно може бути...  Ніхто не пропонує ліквідовувати  цей  комітет,  ніхто  не збирається його ліквідовувати. З чого ви взяли? (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Наполягають  усе-таки  ще раз переголосувати поправку 10. Я її ставлю на голосування в редакції депутата Донець.

     МАРКОВСЬКА Н.С.   Навпаки,   ми   розширяємо   контроль    за наркотиками. Ми проти.

     "За" - 141.

     ГОЛОВА. Ще є поправки? Будь ласка, увімкніть мікрофон.

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Справа в тому, що я вносив поправки до статей 1, 6 і 7. Що я просив  би?  Спеціалісти  розглядали наші поправки,  виписані вони нормально,  тобто зі всім тим у  ІваноФранківську  попрацювали.  І згідно з цим законопроектом така сама ситуація з вирощуванням маку залишається, яка є зараз: вирощувати мак у селянських спілках буде знову неможливо практично.

     Тому ми виклали ці статті саме так,  і я просив би статтю 6 і статтю 7 проголосувати в моїй редакції.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановні колеги! Ця поправка врахована. Але є положення,  які  ми  не можемо записувати.  Чому?  Тому що депутат пропонує сіяти мак і  вказує,  які  конкретно  номери  насіння  ми повинні сіяти.  Для цього є Закон про насіння,  який уже прийнято. Це зовсім інший закон.  Ми тут не можемо  перелічувати,  яке  саме насіння.

     ГОЛОВА. Ніно  Степанівно!  Справа  в тому,  що є алкалоїдні і безалкалоїдні сорти маку.

     МАРКОВСЬКА Н.С. То це тут якраз і враховано.

     ГОЛОВА. Сорти  маку,  як  і  будь-якої  культури,   міняються безперервно. Якщо ми сьогодні просто визначимо сорти

 13 і 15, а завтра з'явиться добрий сорт 21, то ви ж розумієте...

     Думаю, що гріх, щоб в Україні маку не сіяли.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Навпаки,   ми   даємо   дозвіл   сіяти   мак підприємствам  державної  і комунальної форм власності.  Колгоспам дозволяємо сіяти мак,  який містить не більше 0,18 відсотка  опію. Це  якраз  той  мак,  100 тонн якого Україна щороку закуповує в 38 державах світу. То кого ми будемо підтримувати: закордон?

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  У  нас  український   мак низькоалкалоїдний.  Він ніколи не мав наркотичної цінності. До нас макову соломку завозять із середньоазіатських республік,  де  сума температур 2500-2700 кілокалорій. У нас тільки Південь має 1700, а може десь 2100  в  таке  літо,  як  у  цьому  році.  У  нас  немає необхідної суми температур,  щоб набрати таку алкалоїдну щільність квіткового соку. Тому нам немає чого боятися.

     Адже, ви  знаєте,  наші  матері  і  бабусі   варили   маківки маленьким дітям,  коли в них зуби різалися.  Варили, поїли, і діти спали. Зуби прорізалися, і діти здорові росли.

     МАРКОВСЬКА Н.С. Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу...

     ГОЛОВА. І  ми  з  вами  так  виросли.  Тому  я   просив   би: підтримайте, будь ласка, цей законопроект. Ніно Степанівно, ви нас не переконаєте.  Усі люблять мак,  усі люблять коржі  з  маком  на свята. Давайте проголосуємо.

     Я прошу  проголосувати  цей  проект закону в цілому в другому читанні. Будь ласка, голосуємо з поправками депутата Буждигана.

     "За" - 226.

     Спасибі, Ніно Степанівно.

     МАРКОВСЬКА Н.С. Я вам щиро дякую.

     ГОЛОВА. Ми вам теж.

     ------------

     Розглядається проект Закону про внесення змін до  Закону  про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх  (друге  читання).  Доповідає   Катерина   Семенівна Самойлик.

     САМОЙЛИК К.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної  культури  і спорту  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги!  Сьогодні розглядаємо проект Закону  про  внесення змін до Закону України про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх.

     Ряд змін  зводиться  до  приведення  норм  чинного  закону  у відповідність   до   Конституції  України  та  врахування  реально існуючих юридичних визначень інституцій,  які сьогодні  займаються проблемами неповнолітніх. Деякі зміни викликані різким погіршенням ситуації в середовищі дітей,  підлітків і нестабільним, напруженим станом соціально-економічного життя України.

     За минулий  рік за різні правопорушення до органів внутрішніх справ було доставлено  понад  63  тисячі  неповнолітніх.  Особливо страшним  є  те,  що  неповнолітня  злочинність  набуває групового характеру.  У  1998  році  виявлено  майже  5   тисяч   угруповань антигромадської   спрямованості,  в  яких  налічувалося  12  тисяч неповнолітніх (це тільки виявлених).

     Усе частіше неповнолітніх віком до 14 років  дорослі  використовують  для  вчинення  тяжких злочинів, оскільки вони не несуть за це кримінальної  відповідальності.  Вже виявлено  серед  неповнолітніх  190 випадків незаконного носіння і зберігання  зброї,  вибухових  речовин,  факти  бандитизму.  Втроє зросла за останніх 10 років злочинність серед дівчат,  яка до того ж  відрізняється  особливою   жорстокістю,   дитяча   проституція, наркоманія, жебракування. Ці ганебні явища стали вже хронічними.

     Ми розглянули  всі  ці питання на парламентських слуханнях 21 червня.  Ви чули із засобів масової інформації, як виконавча влада критикувала  за  це  всіх нас і керівництво Верховної Ради.  А сам Кабмін наступного дня,  22 червня,  прийняв постанову 1101, у якій практично  немає  місця органам і службам у справах неповнолітніх, що мали б якраз займатися цими проблемами.  А  між  іншим,  у  цих службах працює зараз усього аж по одній людині. Якщо ми так будемо економити бюджетні кошти для нашої країни,  то не знаю,  чи будуть узагалі нормальні діти в Україні.

     Тому я  прошу  всіх  поставитися  до  нашого  законопроекту з увагою і розумінням. До нього надійшло 32 поправки і зауваження, з яких  повністю  враховані  26.  Відхилено  всього  шість поправок. Позавчора під  час  звіту  уряду  Олександр  Миколайович  висловив думку,  що  головне  зараз - це жнива,  хліб.  А ми з вами давайте подбаємо ще про одну проблему,  подбаємо про тих, хто буде сіяти і збирати  цей  хліб  і  завтра,  і  післязавтра.  Прошу  перейти до постатейного обговорення проекту.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Із 32 поправок не  враховано  тільки шість,  до яких комітет має свою точку зору,  свою думку.  Тому я, якщо ви не заперечуєте, розпочинаю з поправки 16 (сторінка 7), яку подали депутати Деркач і Волков. Будь ласка.

     САМОЙЛИК К.С.   Авторів   немає,   то   немає   можливості  й необхідності розглядати... їх немає, що ж ми будемо розглядати.

     ГОЛОВА. Поправка  18  (сторінка  8)  депутата  Черненка.   Не заперечуєте? Будь ласка.

     Поправка 20 (сторінка 8).

     САМОЙЛИК К.С. Автори - депутати Деркач і Волков. Їх немає.

     ГОЛОВА. Депутатів   Волкова  і  Деркача  немає.  Поправка  21 депутата Шарова.

     САМОЙЛИК К.С. Пропонується відхилити тому, що саме так, як ми це   подаємо  в  проекті  закону,  це  трактується  в  Законі  про професійнотехнічну освіту.  Тобто ми привели ці всі юридичні норми у відповідність із базовим законом.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

     Поправка 23 (сторінка 9) депутата Шарова.

     САМОЙЛИК К.С. Це також стосується цього.

     ГОЛОВА. І поправка 27 (сторінка 9).

     САМОЙЛИК К.С.  Авторів  немає.  Але ми відхилили,  тому що це норма зовсім іншого закону.

     ГОЛОВА. Щодо інших статей і поправок є зауваження?

     САМОЙЛИК К.С. Усе враховано.

     ГОЛОВА. Є пропозиція проголосувати  в  цілому.  Голосуймо.  І Віталій Григорович просить.

     САМОЙЛИК К.С.  Шановні колеги,  я вас дуже прошу, йдеться про наших дітей. Вони сьогодні нікому не потрібні.

     "За" - 209.

     ГОЛОВА. Голосуємо,   голосуємо!..    Кириленко    не    встиг проголосувати.  Агітував Віталій Григорович. Голосуємо. Допоможіть Манчуленку, він залишився в гордому...

     "За" - 223.

     Депутате Шевченко, допоможіть чоловікові.

     САМОЙЛИК К.С. А у всіх програмах було "захист дітей". Шановні колеги, прошу вас проголосувати.

     ГОЛОВА. Голосуємо.  Володимире  Романовичу,  голосуйте,  будь ласка. Здають листи...

     "За" - 253.

     Спасибі.

     САМОЙЛИК К.С.  Дякую вам. Ви допомогли захистити наших дітей. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Проект  Закону про внесення змін до Закону про статус депутатів місцевих рад не  встигли  підготувати. Там  комітет  над ним працює.  Ми його будемо розглядати,  мабуть, завтра або наступного вівторка.

     А зараз розглядаємо проекти  законів  про  внесення  змін  до Закону  про  державну таємницю та відповідних доповнень до Кодексу про адміністративні правопорушення.

     Доповідає Сінченко Сергій Григорович. Будь ласка.

     СІНЧЕНКО С.Г.  Шановні народні депутати!  19 грудня 1998 року Кабінет   Міністрів  України  вніс  проекти  законів  України  про внесення змін і доповнень до Закону України про державну  таємницю і   про   внесення   змін  і  доповнень  до  Кодексу  України  про адміністративні правопорушення щодо встановлення  відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

     Законопроекти підготовлені   з  пропозиціями  Служби  безпеки України про передачу функцій Державного комітету України з  питань державних   секретів   та   технічного  захисту  інформації,  який передбачалося ліквідувати.

     13 березня 1999 року Указом Президента України  Держкомсекрет було ліквідовано.  Перед державою постало питання про необхідність визначення органу,  уповноваженого  здійснювати  функції  у  сфері забезпечення охорони державної таємниці.

     Профільний комітет    Верховної   Ради   України   з   питань національної безпеки і оборони на своєму засіданні 23 березня 1999 року розглянув подані Кабміном законопроекти про державну таємницю і про відповідальність за порушення законодавства про держтаємницю і  у  зв'язку з великою кількістю недоліків запропонував Верховній Раді направити їх на доопрацювання.

     У зв'язку з тим,  що Верховна Рада України до цього  часу  не прийняла   щодо  зазначених  законопроектів  відповідного  рішення народними  депутатами,   членами   комітету   законопроекти   були доопрацьовані,  погоджені зі Службою безпеки України,  схвалені на засіданні комітету й зараз вносяться для  розгляду  на  пленарному засіданні.

     Зміни до  Закону про державну таємницю від 21 січня 1999 року приведені у відповідність із конституційним принципом поділу гілок влади.  Це положення про призначення державних експертів,  видання нормативно-правових актів тощо.

     У законопроекті  визначено,   що   спеціально   уповноваженим державним органом, який здійснює свої функції у сфері забезпечення охорони   державної   таємниці   є   Служба    безпеки    України, конкретизовані   повноваження   Кабінету   Міністрів   України  та Президента України.  Так до повноважень  уряду  віднесено  видання нормативноправових  актів суто інструктивного характеру,  вилучено норму про повноваження Прем'єр-міністра щодо  надання  дозволу  на передачу державної таємниці іноземній державі, що пропонувалося, а до   повноважень   Президента   віднесено   врегулювання   порядку здійснення   технічного   та  криптографічного  захисту  секретної інформації.

     Особливу увагу приділено додержанню гарантованих Конституцією України  прав і свобод громадян.  Так,  законопроектом передбачено відмову в наданні допуску до державної таємниці громадянам лише за умови виїзду їх до іноземної держави на постійне місце проживання. Питання звільнення з роботи чи служби  у  зв'язку  із  скасуванням допуску   до   державної   таємниці   вирішуватиметься   згідно  з відповідним законодавством про працю або службу, а не на підставі, зазначеній у цьому законі.

     У законопроекті відображені питання прокурорського нагляду за дотриманням  законодавства  про   державну   таємницю.   Враховані пропозиції  щодо  доцільності  введення  єдиного  порядку роботи з секретними матеріалами в усіх державних органах,  (стаття  19),  а також  щодо  недоцільності  справляння плати за надання дозволу на провадження діяльності,  пов'язаної з державною таємницею,  та  за здійснення перевірки у зв'язку з допуском до державної таємниці. У проекті закону регламентовано  правовий  статус  режимно-секретних органів,  особливості  підпорядкування  та  порядок їх діяльності, більш детально й чітко розкрито понятійний апарат.

     Ще раз хочу підкреслити,  що  зміни  до  Закону  України  про державну таємницю потрібно приймати негайно, оскільки з 13 березня цього року після ліквідації Держкомсекрету  жодна  організація  не несе відповідальності за цю важливу сферу діяльності держави.

     На засіданні  комітету законопроект був підтриманий народними депутатами України одноголосно. Була б бажана така одностайність і в сесійному залі.

     Дякую. Доповідь закінчено.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Сергію  Григоровичу.  Запитання  до  Сергія Григоровича є?  Є.  Будь ласка.  Депутат  Гуцол.  За  ним  депутат Манчуленко.

     Я прошу, записуйтеся, будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина".  Зелена  партія  України. Шановний доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,  в  той  час,  коли  в державі  панують  корупція  і  організована  злочинність,  чи буде прийняття такого закону сприяти охороні державної таємниці?

     Фракція "Батьківщина"  підтримує  даний  законопроект  і   ми просимо вас, шановні колеги, також його підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Баулін.  Будь ласка. За ним депутат Гусак.

     БАУЛІН П.Б.  Фракция коммунистов. Уважаемый докладчик! У меня два небольших вопроса. Я много лет проработал в редакции газеты, и там,  когда номер подписывается к печати,  обязательно требовалось разрешение Обллита,  который отвечал за соблюдение государственной тайны.  Обязательно ли будет такая процедура у  нынешних  газетных издателей? Это первое.

     И второе.  В  одной  из статей законопроекта сказано,  что не является государственной тайной информация  о  состоянии  здоровья населения.   А   является   ли   государственной  тайной,  скажем, информация о состоянии здоровья Президента или какого-то  высокого должностного лица?

     Спасибо.

     СІНЧЕНКО С.Г.  Первое. Я сразу скажу, что у нас уже давно нет обллитов и главлитов. Частично эту функцию выполнял Госкомсекрет в части  контроля  деятельности  государственных  организаций.  Этот законопроект абсолютно не касается вопросов, связанных с печатью.

     Второе, что касается сведений о состоянии здоровья Президента или народа. По крайней мере, в перечне сведений, которые запрещены для  публикации,  такие  данные  не  указываются.  Это  информация открытая.

     ГОЛОВА. Будь   ласка.   Депутат   Гусак.  За  ним  -  депутат Манчуленко.

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Прошу  передати  слово  депутату Чаговцю.

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки   (виборчий   округ   180,   Харківська   область).  Група "Відродження  регіонів".   Сергію   Григоровичу!   Моє   запитання стосується  статті 29 цього проекту.  В першому абзаці цієї статті говориться про те,  що громадянин,  якому було  надано  допуск  та право  доступу  до  державної  таємниці  в порядку,  встановленому законодавством,  і який реально був обізнаний  з  нею,  може  бути обмежений  у  праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу (до розсекречування) на  п'ять  років  з  часу  припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею.

     А як бути в тому разі, коли працівник був допущений до роботи з інформацією,  віднесеною до категорії  особливої  важливості  та цілком таємної,  які вважаються секретними відповідно до статті 13 цього проекту закону 30 та 10 років?

     Спасибі.

     СІНЧЕНКО С.Г.  Інформація особливої  важливості  -  це  більш важлива категорія,  ніж просто таємна або конфіденційна.  До речі, стаття 29,  у нас була. Це не новація, це текст чинного закону. Ми зараз вносимо нові поправки до цього закону. А це вже є в законі.

     ГОЛОВА. Депутат Марамзін.

     МАРАМЗІН Ф.А. Прошу передати слово...

     ГОЛОВА. Депутат  Манчуленко.  Я  думав,  що  він уже поставив запитання.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України. Шановний Сергію Григоровичу! Я думаю, що цей законопроект треба приймати в першому читанні,  оскільки в ньому  пропонується, як   врегулювати   цілий   блок   питань,  які  до  сьогодні  були неврегульовані.

     Але я хотів би почути вашу відповідь на таке запитання. Як ви особисто   ставитеся  до  ліквідації  Держкомсекретів  і  передачі функцій  цього  відомства  Службі  безпеки  України?  У  яких  іще державах  ці функції виконують спецслужби?  Наскільки мені відомо, на сьогодні тільки в Грузії і Білорусії немає  структур,  подібних до Держкомсекретів, а ці функції виконують спецслужби.

     Дякую.

     СІНЧЕНКО С.Г.  Держкомсекретів  -  це  був  справді цивільний орган.  Його структури були на рівні областей.  Це все-таки був не дуже розгалужений і не зовсім ефективний орган.  Його структури не доходили до міст і районів.

     Служба безпеки має дуже розгалужену мережу,  вона охоплює всі райони й має відповідні навички роботи з державними секретами. Але у вашому запитанні є певна пересторога і це потрібно  враховувати. Зараз  у  нас просто немає іншого виходу,  як прийняти цей закон і дозволити Службі безпеки займатися цим питанням.

     І ще одне. Сам стан справ з державними секретами в Україні, я вважаю,  незадовільний.  І  на цій стадії треба,  щоб цією справою займалася дуже серйозна організація.

     ГОЛОВА. Депутат Марамзін.

     МАРАМЗІН Ф.А.  Сергей   Григорьевич!   Скажите,   пожалуйста, сохраняется  ли  еще у нас в государстве какая-то тайна,  когда во всех   государственных    исполнительных    структурах    работают советникииностранцы,  когда по телевидению,  радио и в газетах все публикуется, особенно о состоянии армии? У меня есть сомнения, что тайна    там    сохраняется.   Что   предусматривается   в   вашем законопроекте, чтобы обеспечить сохранение тайны?

     СІНЧЕНКО С.Г. Федор Андреевич! С 1992 года   пока   действовали   предыдущий   и   этот   законы  о государственной  тайне.  И  когда  был   создан   один   орган   - Госкомсекретов,  вакханалия  в  этом  вопросе  была.  И я не знаю, сколько секретной,  особой важности информации утекло за рубеж, но уверен,  что  очень  много.  Предлагая  внести изменения в Закон о государственной тайне,  мы,  хоть уже  и  с  опозданием,  пытаемся поставить заслон утечке секретов за границу.

     ГОЛОВА. Спасибі, Сергію Григоровичу. Вся комп'ютерна система, яка завезена з-за кордону,  система супутникового зв'язку знімають всю інформацію, включаючи і інформацію Верховної Ради.

     Будь ласка,   хто   бажає   виступити?  Депутат  Павловський? Павловський Михайло Антонович наполягає.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні  колеги!  Я  хочу  привернути  вашу  увагу  до  того,   що концептуально   цей  проект  закону  побудований  неправильно.  Ми вводимо обмеження для наших громадян,  і в  той  же  час  (я  хочу звернути   увагу,  дійсно,  правильно  підмітили)  у  наших  вищих державних органах, зокрема у Кабінеті Міністрів, працюють іноземні експертиконсультанти.  З  другого  боку,  у  сфері  інформації,  у фінансовій  сфері  все  відкрите.  Навіщо  тоді  обмежувати  своїх громадян, коли стратегічні питання зовсім не засекречуються?

     Тому я  вважаю,  що  цю частину законопроекту треба зберегти, але повинен бути ще один розділ,  у якому мають  бути  відображені питання  стратегічної ваги,  питання національної безпеки держави. Ми повинні побудувати закон таким чином,  щоб іноземні держави  не втручалися в нашу діяльність у всіх сферах життя країни.  А інакше виходить,  що ми хочемо відтворити те,  що було,  а воно просто не працює.  Тому  я  думаю,  що  цей проект закону треба направити на доопрацювання і внести на повторне перше читання для того,  щоб ми мали можливість його радикально поліпшити. Це одне.

     Друге. Я  вважаю,  що  нам потрібно все-таки подумати про те, який орган має  вирішувати  це  питання.  Думаю,  що  наша  Служба безпеки  дуже  активно  співпрацює  з  ЦРУ,  і невідомо,  хто буде утримувати ці таємниці.  Напевно,  в Держкомсекретів повинен  бути якийсь  окремий  орган.  Його  завдання  не  стільки слідкувати за нашими громадянами, бо сьогодні вони слідкують, хто яку думку має, хто  кого  підтримує  як  претендента  на  кандидата в Президенти, скільки за тим,  як технічна,  технологічна інформація витікає  за кордон,  а  ми  потім  платимо  за  неї  дуже великі кошти.  Тобто структуру цього законопроекту треба змінити,  а в  зв'язку  з  цим його  треба  відправити  на  доопрацювання  і внесення на повторне перше читання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Є дві пропозиції. У вас на руках  є  проект  про  прийняття  даного  законопроекту  в першому читанні.  Профільний комітет одностайно підтримав  пропозицію  про прийняття його в першому читанні.  Я й ставлю цей проект постанови на голосування,  щоб до другого читання врахувати  ті  пропозиції, які  вносились депутатами.  Голосуємо за прийняття законопроекту в першому читанні.

     "За" - 227.

     Прийнято. Спасибі.

     -------------

     Шановні колеги!  Розглядаються  проекти  постанов  з   питань адміністративно-територіального   устрою.  Будь  ласка.  Олександр Дмитрович Кушнір.  Отож,  суть питання,  у вас є на руках  проекти постанов про зміни меж міст... Голосуємо? Ставлю на голосування.

     "За" - 241.

     Прийнято. Спасибі.

     ---------------

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (друге читання). Доповідає секретар Комітету   з   питань   правової   реформи   Лавринович  Олександр Володимирович. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  Вашій увазі пропонується  в другому  читанні  проект  Закону  про  внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України.

     І всі зауваження та пропозиції,  які надійшли  після  першого читання, комітетом враховані без винятку. Ми можемо перейти або до постатейного розгляду, або до процедури, котра буде запропонована.

     ГОЛОВА. Є запитання щодо зауважень?  Ніхто  не  наполягає?  У цілому можна голосувати?  Голосуємо законопроект про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України в цілому.

     "За" - 260.

     Прийнято. Спасибі.

     Олександре Володимировичу,  бачите,  як сьогодні...  Якби так було і стосовно політичних партій.

     Шановні колеги!   Проект  Закону  про  державну  таємницю  ми розглянули. І про адміністративне правопорушення. Так? Будь ласка.

     СІНЧЕНКО С.Г. У нас є проект Закону про внесення змін до...

     ГОЛОВА. Це документ 2323-1Д. Будь ласка.

     СІНЧЕНКО С.Г.  ...Кодексу про адміністративні  правопорушення щодо  встановлення відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

     Такого не було  раніше,  щоб  наставала  відповідальність  за незначні   порушення  режиму  секретності.  У  нас  є  кримінальна відповідальність за серйозні порушення.  А це - незначні порушення режиму   секретності.   Є   пропозиція   внести   до  Кодексу  про адміністративні  правопорушення  такі  зміни.  Вони  мають  більше профілактичне значення.

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Вони пропонувались у парі,  і я просто упустив. Підтримаємо? Ставлю на голосування законопроект у цілому.

     "За" - 247.

     Спасибі.

     --------------

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до Закону України про Антимонопольний  комітет  України. Доповідає   голова   Антимонопольного  комітету  Завада  Олександр Леонідович. Будь ласка.

     ЗАВАДА О.Л.,  голова   Антимонопольного   комітету   України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект  закону,  яким  передбачено  врегулювання найбільш нагальних питань діяльності Антимонопольного комітету. Це насамперед    порядок    призначення    і    звільнення     членів Антимонопольного  комітету та низка інших організаційно-фінансових питань.

     З прийняттям за  основу  зазначеного  проекту  закону  набере чинності   відповідний  указ  Президента.  Незважаючи  на  нинішню ситуацію у  парламенті,  коли  законодавчий  поїзд  набрав  шалену швидкість  і документи пролітають,  як стовпи на шляху повз вікна, щиро прошу вас прислухатися  до  аргументів,  які  я  висловлю  на користь прийняття даного документа.

     Коротка історична  довідка.  До 1996 року порядок призначення та звільнення всіх  членів  Антимонопольного  комітету  визначався Конституцією  України.  Після  прийняття  нової  Конституції в ній залишилися норми тільки щодо  голови  комітету,  але  у  зміненому вигляді.  Новий  порядок  призначення  та  звільнення інших членів комітету не встановлено з об'єктивних  причин  і  досі.  Тобто  це однозначно свідчить про неврегульованість питань, про які йдеться. Головна причина - різне бачення статусу Антимонопольного  комітету законодавчою та виконавчою гілками влади.

     Приклад -  доля Закону про Кабінет Міністрів,  який не набрав чинності зокрема  і  через  неузгодженість  позицій  щодо  статусу Антимонопольного комітету.

     Але вже  наступного року закінчуються повноваження нинішнього складу Антимонопольного комітету і ніхто  в  державі  поки  що  не зможе   не   тільки   призначити  нових  членів,  а  й  продовжити повноваження  нинішніх.  Сподіватися  на  можливість  врегулювання проблеми без указу,  на жаль, не доводиться, інакше вже давно було б прийнято Закон про Кабінет Міністрів.

     Прошу врахувати,  що у разі відхилення указу  можуть  настати надзвичайно негативні наслідки,  адже Антимонопольний комітет, це, власне,  і є 11 його членів,  а  тому  відсутність  десяти  з  них практично    зупинить    процес    застосування   антимонопольного законодавства.  Нікому буде приймати найважливіші  рішення,  котрі законом  віднесені  виключно  до компетенції колегіального органу. Своєю чергою це матиме непередбачувані наслідки для  інвестиційної та іншої діяльності підприємств реального сектора економіки.

     Навпаки, у  разі  набрання чинності указу з подальшою втратою ним чинності після прийняття в цілому  відповідного  законопроекту жодних  негативних  наслідків  не  буде.  При цьому буде збережено досягнутий рівень стабільності,  прозорості та передбачуваності  в діяльності  комітету.  Саме  такі обставини зумовлюють економічний характер зазначеної проблеми.

     Не можу обминути і політичний  аспект  проблеми.  Перед  вами людина,  яка  створювала Антимонопольний комітет України і якій не байдужа його подальша доля.

     Саме у такому ракурсі  прошу  розглядати  внесені  документи. Ніхто,  крім самого комітету і його голови,  не ініціював розробку відповідного указу та законопроекту.

     У підписаному вигляді указ і законопроект  практично  тотожні документам, які було внесено Антимонопольним комітетом до Кабінету Міністрів.  Тобто політичний аспект проблеми полягає у ненаявності будь-якого політичного підтексту.

     Отже, випадок,  про який ідеться, повністю відповідає умовам, передбаченим  "Перехідними  положеннями"  Конституції  України,  а саме: неврегульованість та економічний характер питання.

     А неминучі  негативні  наслідки,  які  можуть  настати в разі нерозв'язання цього питання, та безальтернативність обраного шляху потребують вашої, шановні народні депутати, підтримки.

     З огляду  на  наведене  прошу ухвалити рішення,  проект якого підготовлено Комітетом Верховної Ради України з питань економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання до  Олександра  Леонідовича?  Запишіться. П'ять хвилин на запитання. Будь ласка. Висвітіть.

     Депутат Філіпчук. За ним - депутат Матвієнков.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України. Ми сьогодні зустрічалися з Олександром Леонідовичем у фракції,  звісно,  довго  дискутували  стосовно  прийняття   цього законопроекту. У мене таке запитання. Якщо адміністративна реформа в Україні не  здійснюється,  якщо  закону  про  Кабінет  Міністрів немає,  ми  йдемо  від  одиничного  до загального і формуємо таким чином виконавчу вертикаль,  зокрема й Антимонопольний комітет,  то чи   маємо  ми  перспективу  відчувати  себе  доволі  комфортно  в середовищі,  в якому знаходимося? А роботи у вас більше, ніж треба на рівні криміналізації,  яка здійснюється в Україні людьми, котрі репрезентують  окремі  органи  влади,  законодавчу  включно.  Будь ласка.

     ЗАВАДА О.Л.  Дякую за запитання.  Відповідь така: я належу до людей,  які в усіх ситуаціях  шукають  насамперед  вихід  із  цієї ситуації.  Тому ми будемо працювати на користь держави,  народу за будь-яких умов.  Але Верховна Рада, прийнявши даний законопроект у першому  читанні,  матиме  змогу  прийняти кінцевий закон у такому вигляді, котрий відповідатиме всім нормальним засадам. А головне - не буде вакууму,  який може призвести до негативних наслідків, про що я казав.

     Тому після  прийняття  документа  в   першому   читанні   всі пропозиції та доповнення народних депутатів,  котрі мають привести дану систему  в  єдине  ціле,  будуть  враховані,  напрацьовані  й підготовлені до другого читання.

     ГОЛОВА. Депутат  Матвієнков.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Стрижко.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Александр Леонидович, у меня к вам два вопроса.

     Первый. Конечно, ваш комитет очень важен, особенно в нынешних условиях.  Кому  он должен быть подчинен - Кабинету Министров либо вы должны  быть  независимы  и  вести  параллельную  отслеживающую работу?

     И второй  вопрос.  Как  будут  развиваться  события,  на  ваш взгляд,  если указ будет отклонен и вы попадете в правовой вакуум? Какова будет дальнейшая судьба вашего комитета?

     Спасибо.

     ЗАВАДА О.Л.    Перше    запитання:    кому    повинен    бути підпорядкований Антимонопольний  комітет?  Відповідь  на  це  є  в статті Закону про Антимонопольний комітет, де сказано, що державні уповноважені під час прийняття  рішень  є  незалежними.  Тобто  ми маємо дотримуватися чинного закону.

     Але є колізія, закладена в інших статтях даного законодавчого акта.  Всі такі колізії нам потрібно відрегулювати дуже тонко  під час підготовки документа до другого читання.

     І друге  запитання:  що  буде,  коли  не  заповнити  правовий вакуум?  Фактично зруйнується система,  яка створювалася  упродовж п'яти-семи років.  Звичайно,  в роботі Антимонопольного комітету є недоліки.  Але я не знаю,  чи може хтось закинути, що ця структура упереджена,  що  вона працює сама на себе,  не займається найбільш нагальними проблемами, які сьогодні є в державі.

     Дуже шкода,  якщо  оце  надбання  буде  фактично   зруйноване внаслідок  об'єктивної ситуації,  яка склалася.  Тому ще раз прошу вас підтримати прийняття проекту закону в першому читанні.

     ГОЛОВА. У  Конституції  чітко  виписано,  що  призначення   і звільнення  голови  Антимонопольного  комітету за Верховною Радою. Комітет підзвітний і підконтрольний Верховній Раді.  А  створювали його під Пилипчука (був такий депутат). Він готував і положення, і проект закону. Але не вийшло: призначили не його, а Заваду.

     Надходить час заслухати звіт голови Антимонопольного комітету і приймати рішення.

     Але спершу  розглянемо  цей  законопроект,  а коли дійдемо до звіту,  то розглянемо і питання:  як  далі  бути?  Буде  очолювати Завада чи хтось інший? Адже це за Верховною Радою.

     Депутат Стрижко. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция  коммунистов.  Александр Леонидович,  в выступлении вы ничего не сказали  о  замечаниях,  которые  сделало научно-экспертное  управление  в  адрес  вашего  законопроекта.  В частности,  законопроект  предусматривает  продолжение  полномочий председателя уже после завершения срока его полномочий. У нас есть печальный прецедент того,  как "голова Національної ради з  питань телебачення  і  радіомовлення" продолжал свои полномочия,  по сути дела,  нарушая закон.  Ни к  чему  хорошему  это  не  привело.  Не считаете ли вы, что здесь тоже есть определенная опасность?

     И второй   вопрос.   В   отличие   от   действующего  порядка предусмотрено финансирование Антимонопольного комитета  не  только за счет Госбюджета,  но также за счет сборов и источников, которые связаны с взаимоотношениями Антимонопольного комитета и тех, с кем он работает.  Не создает ли это почву для злоупотреблений, а проще говоря, для взяток?

     Спасибо.

     ЗАВАДА О.Л.  Дякую.  Відповідаю на перше  запитання  стосовно продовження  строку  повноважень.  Виписані саме положення,  котрі стосуються порядку  призначення,  ротації,  заміни  нового  складу комітету.  Я пропонуватиму і проситиму, щоб вони бути прийняті і в остаточній редакції саме  в  такому  вигляді.  Чому?  Тому  що  ми вводимо  механізм  ротації.  Продовження  повноважень - це питання заповнення вакууму,  який виникає у разі,  якщо на якусь посаду не призначено конкретну людину. Не більше.

     Ми пропонуємо,  що  з  1  липня закінчуються повноваження.  1 липня - це конкретна точка,  щоб не  було  ніяких  розмов:  одного призначили тоді, іншого - тоді; коли починаються одні повноваження і закінчуються інші?  Є нові члени,  що робити з старими?  Все  це чітко в поданому проекті прописано, щоб уникнути хаосу. Тому чітко записано:  1 липня - строк закінчення повноважень.  1  липня  2001 року, 1 липня 2008 і так до кінця тисячоліття.

     Друге запитання стосовно фінансування.  Порівняно з системою, яка діє сьогодні,  цей законопроект передбачає фактично ліквідацію всіх  позабюджетних фондів,  які були в Антимонопольному комітеті. Формується єдиний кошторис,  єдиний рахунок у казначействі,  через який  проходять усі кошти.  Є повна прозорість і підконтрольність, жодних умов для зловживань.

     ГОЛОВА. Спасибі, Олександре Леонідовичу. Сідайте, будь ласка.

     ЗАВАДА О.Л. Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається   Черняку   Володимиру   Кириловичу, першому  заступнику голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Шановні  народні депутати!  Я уважно вивчив текст,  контекст  і  підтекст   цього   законопроекту   і   дійшов позитивного  висновку  щодо  можливості  і потреби його прийняття. Увесь документ виписано на п'яти сторінках. Це моя особиста думка.

     Тепер думка  комітету.  Комітет   більшістю   голосів   також ухвалив, що треба приймати цей законопроект. І нарешті, у висновку науковоекспертного управління  Секретаріату  Верховної  Ради,  про який   казав   депутат   Стрижко,  висловлено  деякі  непринципові зауваження і пропозиції.

     Узагальнюючий висновок такий:  вважаємо, що проект Закону про внесення  змін  і  доповнень до Закону України про Антимонопольний комітет  України  може  бути  прийнятий  у   першому   читанні   з урахуванням висловлених зауважень.

     І нарешті,  останнє.  Цей законопроект,  по суті, присвячений вирішенню суто організаційних питань.  І якщо ми його не приймемо, то  я  повністю  погоджуюся  з головою комітету,  що в найближчому майбутньому Антимонопольний комітет потрапить у  стан  прострації. Вважаю,  не  варто цього робити і брати на себе такий гріх.  Маємо всі підстави прийняти документ у першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання  до  Володимира  Кириловича?  Запишіться, будь ласка. Депутат Дорогунцов. За ним - депутат Бережний.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую.  Шановний Олександре Миколайовичу! Володимире  Кириловичу,  ви  кажете,  що  це  суто  організаційний проект.  Ніколи і ніде не буває суто організаційних проектів.  Усі організації   носять   політичний   характер.   От   ми    недавно затверджували   голову   комітету   телебачення  і  радіомовлення. Сьогодні затвердили,  а на  завтра  він  уже  не  захотів  з  нами розмовляти, розумієте?

     Я вважаю,  що  Фонд  держмайна і Антимонопольний комітет були двома   важелями,   за   допомогою   яких   ми   зруйнували   нашу промисловість. А запитання таке: скажіть, будь ласка, який принцип закладено  у  формування  Антимонопольного  комітету?  Там  їх  10 чоловік...

     ЧЕРНЯК В.К.  Сергію  Івановичу,  я  повністю згоден із вами в тому, що немає суто організаційних питань. Я сказав: організаційні питання,  і переважною більшістю вони такі, але, звичайно, мають і політичний аспект,  і контекст,  і наслідки. Не можу заперечити. Я мав на увазі, що це проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про Антимонопольний комітет України.  І якраз  дані зміни  стосуються  переважно організаційних питань.  Усі політичні питання  є  в  самому  законі,  а  ми  приймаємо  тільки  зміни  і доповнення до закону, який прийнято раніше. Це перше.

     І друге.  Стосовно того,  як це здійснюватиметься. Про це вже казав  голова.  Йдеться   про   те,   що   Прем'єр-міністр   подає Антимонопольному  комітету  України  на  затвердження погоджений з Міністерством фінансів кошторис доходів,  видатків комітету  -  то фінансові питання.  А структура,  формування комітету, призначення його десяти  членів  подаються  на  затвердження  Верховній  Раді. Тобто,  справді,  ви  правильно  сказали,  -  це  два органи,  які безпосередньо підпорядковані Верховній Раді.  Тому  оминути  цього питання  не  можна,  воно  проходитиме  через  Верховну Раду,  а в поправках і змінах ми  встановлюємо  правила,  за  якими  це  буде здійснюватися.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Володимир  Кирилович має рацію,  ми маємо  Фонд  державного  майна.  Так  виписано  в  Конституції:  і затвердження,  і звільнення,  і підпорядкованість, і підзвітність. Але що робить Кабінет Міністрів?  Створює  окрему  організацію  на чолі з відповідальним працівником, і від Антимонопольного комітету залишилася... тільки назва, а вся матеріальна база, державне майно перейшло    в    підпорядкування   Кабінету   Міністрів.   І   він розпоряджається ним як своїм власним.  Верховна Рада справді -  за Конституцією  - має вплив на Фонд державного майна,  а на державне майно - лише Кабінет Міністрів. Тому тут треба і виписати відразу, щоб  не  дати  можливості  робити  такі  піруети,  якщо  можна так сказати.

     ЧЕРНЯК В.К.  Олександре Миколайовичу!  Якщо  ми  приймемо  ці поправки, то якраз і будемо вирішувати такі питання через Верховну Раду.

     ГОЛОВА. Ще є запитання? Депутат Довганчин. Будь ласка.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Спеціальної  контрольної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую. Фракція Селянської партії України. Володимире Кириловичу, я ставлюся до вас з високою повагою,  і якщо ви агітуєте,  що  треба приймати,  будемо  голосувати  всією  фракцією.  Але  в  мене такі запитання.

     Перше. Якщо ви вважаєте,  що треба  приймати  ці  поправки  і аргументом  служить те,  що законопроект виписано на 5 сторінках - це дуже  важливо.  Коли  ви  переконані  в  цьому,  то  доведеться голосувати.

     І друге    запитання.   Ви   дуже   уважно   вивчили   роботу Антимонопольного комітету.  Чи можете навести хоча б один приклад, як  Антимонопольний  комітет  під  час  своєї  роботи  вплинув  на зниження роздрібних цін або на підвищення якості  та  ефективності роботи нашої промисловості?

     Дякую.

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую  за  запитання.  Якраз  через  наш комітет проходив звіт Антимонопольного комітету за минулий рік.  У ньому є відповідні рубрики,  розписано, що зроблено. На засіданні комітету ми  розглядали  його,  незабаром  звіт  буде  внесено  на  розгляд Верховної Ради. І я думаю, що ми детально розглянемо це питання. У звіті є приклади,  як комітет створював конкурентне середовище, як боровся  із  несумлінною  конкуренцією,  як  намагався впливати на процеси приватизації та її наслідки (не завжди успішно) і  боровся також проти підвищення цін.  Але не все залежало від комітету. Є і недоліки в  його  роботі.  Детальніше  це  питання  ми  розглянемо найближчим  часом  на  засіданні Верховної Ради,  якщо воно буде в порядку денному.

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, спасибі. Є бажаючі виступити з даного питання?

     Ставлю на   голосування  про  прийняття  проекту  Закону  про внесення змін і доповнень до Закону про Антимонопольний комітет  у першому читанні.

     "За" - 243.

     Прийнято. Спасибі.

     Шановні колеги!  У нас залишилося дві-три хвилини.  Володимир Михайлович Яценко. Будь ласка.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська   область).  Дякую.  Я  попросив  буквально  одну хвилину для об'яви.  Сьогодні,  о 14 годині 10 хвилин у приміщенні навпроти   (кімната   12,   у   будинку  по  вулиці  Грушевського) відбудеться планове засідання групи народних депутатів  України  з міжпарламентських   зв'язків   із   Російською   Федерацією.  Буде присутній і посол Російської Федерації.

     Група дуже  велика.  Прошу  народних  депутатів   прийти.   Я звертався   майже   до   всіх   керівників  фракцій  і  груп,  щоб представники кожної з них були на цьому засіданні.

     Дякую за увагу.  Повторюю, о 14 годині 10 хвилин, кімната 12, у будинку по вулиці Грушевського навпроти.

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16 години.