ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ВОСЬМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 8 л и п н я 1999 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
МЕДВЕДЧУК В.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.
Зареєструвалися 365 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.
Шановні народні депутати! Продовжуємо роботу відповідно до затвердженого порядку денного.
Розглядається проект Закону України про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області. Доповідає заступник міністра економіки Романюк Сергій Андрійович.
Будь ласка, Сергію Андрійовичу.
РОМАНЮК С.А., заступник міністра економіки України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області.
До території пріоритетного розвитку області в законопроекті віднесено місто Нововолинськ та селище Жовтневе міста Нововолинська Волинської області. Спеціальний режим діяльності на території пріоритетного розвитку області запроваджується строком на 30 років. Завданням першочергової важливості на цій території є працевлаштування працівників, що вивільняються внаслідок закриття шахт.
Як відомо, пріоритетним напрямом економічного розвитку міста Нововолинська в минулому було вугледобування. Через відпрацювання запасів кам'яного вугілля шість шахт перестали функціонувати, що призвело до скорочення понад 6 тисяч робочих місць.
Десять років тому розпочалося будівництво шахти 10 "Нововолинська" проектною потужністю 900 тисяч тонн на рік, на якій буде зайнято півтори тисячі робітників. На сьогодні її готовність становить лише 30 відсотків і для завершення робіт потрібно фінансування у розмірі 72 мільйонів гривень.
Проблеми створення нових робочих місць, активізації виробництва, прискорення будівництва можуть бути значно пом'якшені через запровадження в місті Нововолинську та селищі Жовтневе міста Нововолинська Волинської області спеціального режиму інвестиційної діяльності.
З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій законопроектом передбачено встановлення на території названих міста й селища спеціального митного, податкового та інших режимів економічної діяльності. Зокрема:
звільнення не більш як на п'ять років від обкладення ввізним митом і податком на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання виключно для реалізації інвестиційного проекту;
звільнення на три роки від оподаткування прибутку новоствореного, в тому числі в процесі реструктуризації, підприємства, інвестиція в яке еквівалентна не менш як 250 тисячам доларів США, а також прибутку діючого підприємства, одержаного від інвестування в його реконструкцію чи модернізацію, якщо така інвестиція дорівнює не менш як 250 тисячам доларів. З четвертого по шостий рік прибуток такого підприємства оподатковується за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування;
звільнення на два роки від сплати збору до Державного інноваційного фонду новостворених підприємств і підприємств, в яких чисельність вивільнюваних працівників гірничодобувних підприємств, що закриваються, становить у податковому періоді не менш як 30 відсотків середньоспискової чисельності працюючих;
невключення до валового доходу підприємств з метою оподаткування одержаної згідно з інвестиційним проектом суми інвестицій.
Залучення інвестицій надасть певного поштовху і зумовить створення 43 нових підприємств на території міста і селища та 1 тисячі 900 робочих місць уже в 2001 році. Економіка міста має набути позитивних зрушень. В умовах скорочення загальної чисельності працівників вугільних підприємств, що закриваються, зросте кількість новостворених робочих місць (близько 4 тисяч), а також перепрофілюються наявні робочі місця в інших галузях промисловості.
Прошу підтримати законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Андрійовичу. Є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин. Висвітіть.
Народний депутат Косаківський. За ним - депутат Кирильчук.
КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223, м.Київ). Шановний доповідачу! Мені вже доводилося виступати під час обговорення аналогічного питання. Таке враження, що нині в уряду головна проблема - як би "спекти" побільше законів чи указів про створення нових економічних зон чи зон із сприятливим режимом інвестування. Ще раз підкреслюю: це не вихід для економіки. Колись я вже про це говорив і це підтвердило голосування кілька разів у цьому залі. Тож ставлення Верховної Ради зрозуміле.
Чому Кабінет Міністрів і ваше міністерство вважають, що сьогодні це головна можливість вийти з економічної кризи? Де економічні розрахунки і чому не запроваджується нормальний режим економічного господарювання, інвестування на території всієї нашої держави? Все одно проблеми економіки не розв'яжуться за рахунок створення локальних економічних зон, коли повністю ігнорується чинне законодавство в економіці і в інших сферах нашого життя. Чи є у вас переконання, що це справді зрушить ситуацію з місця?
РОМАНЮК С.А. Дякую за запитання. Хочу відзначити, що за збігом обставин сьогодні вноситься дев'ять законопроектів, які стосуються вільних зон. Скажімо, питання щодо спеціального режиму інвестиційної діяльності Нововолинська порушувалося ще з 1996 року. Було визначено в деяких депресивних областях міста і регіони, де складається найбільш напружена ситуація і з робочими місцями, і з безробіттям, і з падінням виробництва, і з закриттям підприємств, зокрема й шахт. А ми знаємо, яка ситуація у групі нововолинських шахт, адже там вона кричуща стосовно розвитку економічної діяльності. І керівництво міста й області не раз порушували питання щодо впровадження спеціального режиму інвестування саме для цих населених пунктів. Тому було прийнято рішення надати даній місцевості статус території пріоритетного розвитку і запровадити на ній спеціальний режим.
А стосовно того, що держава мусила б загалом створити сприятливі умови для залучення капіталу, то це справді так, і дане питання не раз порушувалося, зокрема й Міністерством економіки. Оскільки нині ситуація така, що пільг немає, потрібно шукати згідно з чинним законодавством можливості, котрі дадуть поштовх, особливо в регіонах, які потребують першочергової допомоги. Оскільки держава бюджетних коштів не має, це один із шляхів залучення позабюджетних коштів, тобто коштів інвесторів як вітчизняних, так і закордонних.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кирильчук. За ним - депутат Мусієнко.
КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПу). Дякую. Шановний доповідачу! Я агітуватиму зал підтримати внесений законопроект, адже дуже добре знаю ситуацію в цьому місті. Це не щось прогресивне і позитивне, як зауважено попереднім промовцем, а просто порятунок людей, котрі опинилися в безвихідній ситуації. Але мене цікавить таке: чи є в переліку тридцяти підприємств, яким будуть надані пільги, завод спеціального технічного обладнання і бавовнянопрядильна фабрика?
РОМАНЮК С.А. Дякую за запитання. Пільги стосовно інвестицій стосуються підприємств, розташованих саме на території Нововолинська і селища Жовтневого. Якщо ці підприємства розташовані там, то пільги стосуватимуться і їх.
Усі проекти проходитимуть експертизу, зокрема і в Міністерстві економіки, і відбиратимуться саме проекти, спрямовані на пріоритетні напрями розвитку даної території, і будуть затверджені Кабінетом Міністрів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мусієнко.
МУСІЄНКО І.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Спасибі. Шановний Вікторе Володимировичу, в мене міркування і пропозиція насамперед до вас. Згідно з Регламентом засідання Верховної Ради має закінчуватися тим, що головуючий оголошує порядок денний на наступний день. У порядку денному на цей тиждень питання про вільні економічні зони стояло аж в останньому розділі
- за наявністю часу. Ні на сьогодні, ні на завтра його взагалі не було в плані. Пропоную зробити таку дуже просту річ: закінчуючи засідання, оголошувати питання, які розглядатимуться завтра.
І коротке запитання до доповідача. Ми маємо пропозиції щодо вільних зон у Волинській, Чернігівській областях, у місті Харкові, "Порто-франко" тощо. Чи не вважаєте ви доцільним спочатку в межах держави опрацювати програму розвитку вільних економічних зон, з якої було б видно, з якою метою, де і що будемо робити? Зокрема в мене, наприклад, виникає запитання: а чому в цих указах немає, скажімо, Кіровоградщини, міста якої в не менш складному становищі, ніж ті, що проходять через укази Президента?
Дякую.
РОМАНЮК С.А. Дякую за запитання. Проект такої програми розроблявся спочатку на 1999-2000 роки, потім - на 1999-2004 роки. Але через те, що переважна більшість законопроектів стосовно створення вільних зон і надання пріоритетним територіям режиму спеціального інвестування потрапили до цієї програми, сформованої саме з тих пропозицій, то фактично і включено до програми, котра тепер розглядається у Верховній Раді. Тому доцільність створення названої програми на найближчий час не зовсім коректна.
А стосовно Кіровоградської області, то, наскільки я знаю, пропозицій з Кіровоградщини щодо створення вільних зон або спеціального режиму інвестування не надходило.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Андрійовичу. Сідайте, будь ласка. Щодо репліки народного депутата Мусієнка, то це - вимога Регламенту, цілком слушна. Просто на практиці ми на тиждень роздаємо порядок денний, схвалений на засіданні Погоджувальної ради в понеділок, і він переважно виконується, якщо ми виконуємо щоденні плани. А коли не виконуємо, то й виникають певні труднощі стосовно того, на коли і що включати. Ви знаєте, що нам залишилося працювати півтора тижні, і ми намагаємося все, що заплановано (а це понад 50 законопроектів), розглянути вчасно. Але ви абсолютно маєте рацію щодо відповідності Регламенту.
Слово надається першому заступнику голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Черняку Володимиру Кириловичу. Будь ласка.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
153, Рівненська область). Шановні народні депутати! Йдеться не про вільну економічну зону, а про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області. Це суттєвий момент, оскільки інколи вважають, що це вільна економічна зона. Це різні поняття, вони мають різний статус.
До речі, в нашого Комітету з питань економічної політики є пропозиція прийняти закон про створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності на території всієї України і більше не приймати законів стосовно окремих територій. Це було б набагато краще. Але поки що потреба вводити такий спеціальний режим для конкретних територій, особливо для тих, котрі перебувають у важкому стані і потребують залучення інвестицій.
Проект Закону України про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області розроблено з метою створення умов для залучення інвестицій у виробництво, для створення нових робочих місць та працевлаштування персоналу, який вивільняється через закриття, перепрофілювання гірничодобувних та інших підприємств на території пріоритетного розвитку у Волинській області. До території пріоритетного розвитку належать місто Нововолинськ та селище Жовтневе міста Нововолинська Волинської області. Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку Волинської області запроваджується строком на 30 років.
Завдання першочергової важливості є працевлаштування працівників, вивільнених внаслідок закриття шахт. Гадаю, депутати сприймуть це позитивно, оскільки це справді дуже важлива, гостра проблема. Найвищий рівень офіційного безробіття в області - 9,8 відсотка, тобто майже 10 відсотків - у Нововолинську, по області загалом - 3,5 відсотка. Отже, у Нововолинську рівень безробіття фактично втричі вищий, і це зумовлює необхідність введення спеціального режиму інвестиційної діяльності з метою залучення інвестицій, створення нових робочих місць і працевлаштування безробітних.
Пріоритетним напрямом економічного розвитку міста, в якому споруджено дев'ять шахт, було вугледобування. Внаслідок відпрацювання запасів кам'яного вугілля шість шахт перестали функціонувати, що призвело до скорочення понад 6 тисяч робочих місць. Проблеми створення нових робочих місць, активізації виробництва, прискорення будівництва можуть бути значно пом'якшені завдяки запровадженню в місті Нововолинську та селищі Жовтневому спеціального режиму інвестиційної діяльності, що прискорить процеси соціальноекономічного розвитку регіону, впровадження нових технологій, залучення інвестиційних ресурсів у різноманітні галузі виробництва, підвищення життєвого рівня населення.
З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій передбачено впровадити на території міста Нововолинська та селища Жовтневого спеціального митного, податкового та інших режимів економічної діяльності. Встановлені державні гарантії щодо стабільності запровадженого спеціального режиму інвестиційної діяльності.
Залучення інвестицій, за нашими розрахунками, дасть поштовх для створення 43 нових підприємств - переважно малих і середніх - і 1 тисячі 900 робочих місць уже у 2001 році. Економіка міста набуде суттєвих позитивних показників, збільшиться річний обсяг виробництва продукції до 89 мільйонів гривень у 2001 році, що дасть змогу збільшити валовий річний прибуток на 5 мільйонів гривень і бюджетні надходження - до рівня 11 мільйонів гривень на рік. Це суттєвий момент. Йдеться не про зменшення надходжень до бюджету, а про те, що із введенням даного закону збільшаться надходження до бюджету до 11 мільйонів гривень в рік.
На думку Комітету з питань економічної політики, це дає підстави для того, щоб ми позитивно сприйняли внесений законопроект і проголосували за його прийняття.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Кириловичу. Є запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.
Народний депутат Стрижко. За ним
- депутат Тищенко.
СТРИЖКО Л.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый докладчик, у меня такой вопрос. Он является достаточно общим и может быть отнесен ко всем последующим законопроектам, поэтому на вас особая ответственность. Как будет создаваться структура, управляющая специальным режимом на территории области? Будут ли в этой структуре представлены депутаты, в том числе и народные депутаты Украины? Ведь проблемы, которые мы сегодня решаем, имеют общий характер. И хотя каждая из них относится к определенной области и региону, но в целом-то - это общеукраинская проблема.
И поэтому, мне кажется, целесообразно было бы уже на этом этапе в законопроекте записать необходимость представительства народных депутатов в структурах, которые управляют специальным режимом инвестиций.
Спасибо.
ЧЕРНЯК В.К. Дякую за запитання. Я думаю, що це пропозиція слушна. Звичайно, переважно використовуватимуться структури місцевої влади, які вже є. Але повинні бути задіяні структури і податкова, і митна, і тарифна, і пов'язані з бюджетом, із фінансовою системою, обласні, міські і таке інше. І не йдеться про створення надмірних бюрократичних структур. Гадаю, що і представники місцевої влади, і депутати місцевого рівня, і народні депутати України, особливо від тих округів, повинні взяти активну участь у створенні таких зон і здійснювати функції контролю. Вважаю, що ця пропозиція слушна і її варто врахувати під час підготовки законопроекту до другого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тищенко. За ним - депутат Абрамов.
ТИЩЕНКО П.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Владимир Кириллович, у меня такой вопрос. Существуют ли уже разработанные инвестиционные проекты, куда и в какие отрасли будут вкладываться средства? Потому, как я вижу, в первую очередь будет заинтересовываться строительство, создание новых предприятий. Я знаком с опытом других зон, и зачастую вновь созданные предприятия конкурируют с теми, которые уже действуют, то есть наносят вред, уничтожают их.
В проекте, который вы представили, записано, что 6 тысяч рабочих мест будет сокращено, а создано за счет инвестиционных проектов - только 1 тысяча 900. Может так случиться, что предприятия, действующие в этом городе, развалятся и добавится количество безработных.
Известно ли вам и вашему комитету, в какие отрасли будут вкладываться инвестиции? И не возникнет ли ситуация, когда они будут конкурентами уже действующим предприятиям?
ЧЕРНЯК В.К. Я не зовсім поділяю вашу тривогу, хоч вона має певні підстави стосовно того, що підприємства, котрі створюватимуться, витіснятимуть ті, які вже функціонують. Мабуть, певна конкуренція може бути, якщо створюватимуться аналогічні підприємства, але не думаю, що це призведе до закриття наявних підприємств. Ідеться про те, що крім підприємств, які функціонують, будуть створені нові підприємства.
Звичайно, все залежатиме від того, які саме галузі будуть прибутковими і куди піде капітал, інвестиції. Переважно це будуть підприємства переробної промисловості, будівельні - сюди й підуть кошти. Але ще не зовсім відомо, як цей режим зацікавить інвесторів. Я думаю, що саме в ті галузі, які даватимуть прибутки. Ми ж не можемо нав'язати однозначно, куди вкладати кошти. Ми створюємо умови, сприятливі для того, щоб вони туди пішли. А потім інвестори вже будуть самі визначатися, куди краще вкласти кошти. Але переважно це будуть нові підприємства, де з'являться нові робочі місця. Крім того, це будуть малі підприємства, які відкриватимуть місцеві підприємці. I ці підприємці потім матимуть певний капітал, працюючи там, створюватимуть нові робочі місця.
Тобто я думаю, що не буде такого, що нові підприємства приведуть до закриття старих.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов.
АБРАМОВ Ф.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59, Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Владимир Кириллович! Мне хотелось бы выяснить, что показал опыт работы территорий приоритетного развития, которые были раньше созданы, и как этот опыт учтен в проекте предлагаемого вами законопроекта?
Спасибо.
ЧЕРНЯК В.К. Дуже слушне запитання. На жаль, поки що нам немає чим похвалитися щодо нагромадженого великого позитивного досвіду функціонування або вільних економічних зон, або зон спеціального режиму для інвестиційної діяльності. Ви знаєте, що не досить вдалим є досвід "Сиваша", не досить вдалий досвід інших зон. Але треба сказати, що, мабуть, не було створено необхідних умов, не все було чітко продумано, в тому числі законодавчо, для того щоб був успіх.
Але крім усього іншого ми за останній буквально рік прийняли рішення про створення вільних економічних зон і зон спеціального режиму, вони просто ще не дали, не встигли дати результатів. Наприклад, зона "Славутич". Наскільки мені відомо, там є позитивні зрушення, є перші паростки позитивних змін. Ми створили зону "Яворів", створили також зону в Закарпатті. До речі, вся Донецька область - зона спеціального режиму. Ну, не вся, але частина Донецької області. Там також уже перший позитив є. Але ще мало часу минуло, тому немає ще достатніх підстав для остаточних висновків.
За ідеєю, повинні бути позитивні результати. Тут якраз закладено такі умови в цьому законопроекті, що реалізація їх повинна дати позитивний результат. Є в нас така надія.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання від фракцій: народний депутат Гуцол і народний депутат Марченко.
ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую. Фракція "Батьківщина", Зелена партія України. Шановний пане професоре! Скажіть, будь ласка, яка фінансова рентабельність майбутніх економічних зон? Чи є у вас фінансово- прибутковий аналіз? Який він? І взагалі, як ви вважаєте, чи потрібні такі зони взагалі, коли в державі економічна криза і розруха?
Дякую за увагу.
ЧЕРНЯК В.К. Саме тому і потрібні вони, шановний депутате Гуцол, що в державі така ситуація. Я ще раз наголошую, що було б набагато краще, якби ми створили сприятливі умови по всій Україні. Тоді не треба було б створювати оці спеціальні, точкові зони й таке інше.
Проте, як світовий досвід свідчить, зокрема того ж Китаю і навіть інших країн світу, якраз створення таких зон дає можливість залучити капітал, інвестиції і дає могутній поштовх економічному розвитку. Тому ми саме для тих територій в Україні, які порівняно з іншими знаходяться в ще гіршому стані, ніж вся Україна, саме ці точки вибираємо, щоб вони стали точками зростання економіки.
Що стосується конкретно даного законопроекту, то в нас є такі розрахунки (я вже назвав деякі цифри). Якщо цей закон буде діяти й успішно буде виконуватися практично, то буде створено вже у 2001 році 43 нових підприємства і 1 тисяча 900 нових робочих місць. Збільшиться річний обсяг виробництва продукції до 89 мільйонів гривень у 2001 році і збільшаться бюджетні надходження з цієї території до 11 мільйонів гривень на рік. Такі основні фінансові параметри на найближчу перспективу, якщо нам вдасться цей закон прийняти і практично втілити в життя.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. В 1992 году, чтобы вывести Украину из кризиса, группа 239 (то есть коммунисты) вместе с Народной Радой (то есть руховцами) поддержали систему приватизации. Тогда 321 человек проголосовал за законы о приватизации. Все совершалось под лозунгами, что именно приватизация спасет, повысит эффективность производства и все такое прочее.
Я сегодня хочу обратить внимание всех, что коммунисты и руховцы вместе, в едином порыве...
ЧЕРНЯК В. К. Коммунисты и руховцы едины!
МАРЧЕНКО В.Р. ...проводят свободные экономические зоны по Украине, проводят зоны специального инвестирования. Значит, у меня один вопрос: будете ли вы нести ответственность через некоторое время вместе с коммунистами за то, что вы расстреливаете экономику Украины, как из автомата?
ЧЕРНЯК В.К. Володимире Романовичу! Мені здається, що ви надмірно заполітизовуєте суто економічне питання про створення спеціального режиму інвестиційної діяльності у Волинській області і підносите його зразу ж на рівень політичної боротьби між різними фракціями і різними політичними силами у Верховній Раді і в Україні. Я думаю, це робити недоцільно.
А те, що ви сказали, не має ніякого відношення до даного законопроекту. Я переконаний і готовий особисто взяти відповідальність перед Верховною Радою і перед Україною за те, що впровадження такого режиму (якщо це буде нормально зроблено, знову ж таки, відповідно до закону) дасть позитивні результати. Навпаки, якщо цього не буде зроблено, то це дасть негативні результати. I тоді, якщо провалите цей законопроект, будете відповідати ви. Якщо, зрозуміло, візьмете на себе відповідальність.
А що стосується приватизації, то це питання більш широкого плану. Жодна країна не перейшла до ринкової економіки без приватизації. Я згоден з вами в тому, що в Україні приватизація здійснювалася не так як треба. Це питання інше. Але обминути, обійти приватизацію не вдалося жодній країні. Не вдасться і нам, якщо ми справді хочемо побудувати цивілізовану ринкову економіку і піднести рівень добробуту нашого народу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Кириловичу. Сідайте.
Слово для репліки надається народному депутату Станіславу Івановичу Гуренку. Увімкніть мікрофон.
ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибі. Я хочу звернутися до всіх народних депутатів. Ми сьогодні маємо справу з пакетом указів Президента щодо вільних економічних зон і районів режиму спеціального інвестування. Якщо ми хочемо щось поліпшити в цих указах, то я пропонував би без зайвої тяганини прийняти в першому читанні всі законопроекти, за винятком одного, щодо якого фракція ПСПУ виступила проти і схилила на свій бік членів комітету. Решту ж - прийняти в першому читанні, проголосувавши, а потім внести до них відповідні поправки.
Що стосується відповідальності комуністів, то я колишньому члену КПРС Марченку хотів би довести: ясно, що він ні за що відповідати не збирається, ні зараз, ні в минулому - це вже розуміють усі народні депутати. А ми, Володимире Романовичу, якось розберемось із своєю відповідальністю. Відповідали, відповідаємо і відповідати будемо.
А сьогодні наша лінія така: ми вважаємо, що якщо можна поліпшити життя бодай в одній області - треба йти цим шляхом.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви пам'ятаєте, що ми розглядаємо ці законопроекти за скороченою процедурою. Наполягає на виступі народний депутат Кирильчук, я надам йому слово, і перейдемо до прийняття рішення. Вибачте, записаний ще народний депутат Ємець.
Будь ласка, Євгене Івановичу.
КИРИЛЬЧУК Є.І. Фракція Селянської партії, Волинська область. Шановні народні депутати! Я прошу буквально кілька хвилин уваги.
Сьогодні вже було наведено офіційні дані про безробіття. Але це офіційна цифра. Якщо Волинська область одна з перших у "турнірній таблиці" по безробіттю в Україні, то місто Нововолинськ займає перше місце по безробіттю у Волинській області. Його можна назвати містом напівбезробітних. Закрита половина шахт і, крім того, ще основних два підприємства, які там є... Безумовно, там трагічна ситуація.
Я підтримую і прошу вас підтримати цей законопроект у першому читанні для того, щоб врятувати ситуацію і заради тих людей, які там живуть.
Я задавав запитання доповідачу щодо двох підприємств не просто так. У Нововолинську знаходиться завод спеціального технологічного обладнання. Він був єдиний на весь Союз, який виробляв таку продукцію, що йшла в 120 країн світу. І для того щоб його відновити, можливо, треба створити тепличні умови для інвесторів.
Ще там є бавовняно-прядильна фабрика. Її спеціально побудували для того, щоб забезпечити роботу жінкам. Але ви знаєте, що тепер бавовни немає - і фабрика теж стоїть. Але є проект переведення цієї фабрики на виробництво волокна із короткого льону, такий льон вирощується на Волині, і його є в достатній кількості. Є домовленість про завезення туди обладнання, тільки на пільгових умовах.
Якщо запустити цих два об'єкти, половину людей, які раніше працювали, а тепер безробітні, можна працевлаштувати. І я наполягаю, щоб ці два підприємства були включені в законопроект для розгляду в другому читанні. Якщо їх там не буде, а будуть тільки оці дрібні якісь підприємства створюватися, це нічого не вирішить. Тож щоб вони конкретно були включені в проект для другого читання, тоді я буду просити підтримати. Якщо ж ні - я в другому читанні теж вас буду переконувати, що це "липа".
Що стосується другого проекту по Волинській області, я буду виступати проти. "Інтерпорт Ковель" - це структура, під яку підганяється цей закон. Я буду голосувати проти. Але щодо Нововолинська прошу підтримати заради безробітних.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Ємець.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Партія "Реформи і порядок". Я за ці дні наслухався досить багато критики з боку прихильників Президента, що голосуємо разом з комуністами. Так, з ряду законів, які стосуються ситуації із демократією в Україні, ми голосували разом, оскільки і ліва, і права опозиція в цих питаннях сходяться. Але з економічних питань Президент, помоєму, переплюнув комуністів у лівому популізмі і наплодив стільки економічних зон протягом буквально 10 днів, що їх вихекувати Україні прийдеться ще багато десятиліть.
Правда, є надія, що жодна з них не запрацює, тому що було б бажано послухати звіт і про вже створені зони із спеціальним режимом інвестування, і про вільні економічні зони. Адже перша створена уже давно - "Сиваш". Чому не доповіли, не позвітували, як туди пішли інвестиції, скільки інвестицій, що побудовано і хто насмілився взагалі піти у ці зони?
Є два типи зон. Одні справді робляться під якісь конкретні структури, другі - це загальнопопулістські, які ніколи не запрацюють. Не вивчений досвід існування подібних утворень. Вони є в світі, вони справді працювали, але це дуже жорсткий режим, спеціальна митна територія, прикордонний режим. Вводиться і цілий ряд обмежень для цих зон.
Можливо це зробити у рамках порту, у рамках повітряного порту. Це можливо. Але зробити вільну економічну зону у рамках половини області або міста, яке знаходиться десь у середині території області, яке неможливо ні обнести колючим дротом, ні поставити там постових?.. Усе це передвиборний балаган. І тому ми будемо голосувати категорично проти, за відхилення всіх указів Президента, що стосуються як вільних економічних зон, так і зон спеціального режиму інвестування.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми переходимо до прийняття рішення. Я не хочу коментувати виступи, але мушу нагадати, що в даному випадку мова йде не про вільну економічну зону, а про зону пріоритетного інвестування.
Шановні колеги! У проекті постанови з цього приводу, внесеному комітетом і підтриманому виступаючим представником комітету народним депутатом Черняком, пропонується прийняти даний законопроект за основу в першому читанні.
Друге: "Доручити Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій разом з Кабінетом Міністрів України доопрацювати зазначений проект закону з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи і внести його на розгляд Верховної Ради України на друге читання".
Ставлю на голосування зазначений проект постанови. Прошу народних депутатів визначитися щодо прийняття законопроекту в першому читанні.
"За" - 196.
Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Сафронова для виступу з мотивів голосування.
САФРОНОВ С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Фракція "Батьківщина". Шановні колеги народні депутати! Я був керівником законопроекту про створення спеціальної економічної зони "Яворів". І я особисто виїжджав до цього міста, тож знаю, що таке спеціальна економічна зона.
Тому я прошу не політизувати всіх цих питань. Коли зустрічаєшся з людьми, які викинуті на вулицю, які не мають ні роботи, ні коштів для існування, і коли водночас є якась можливість змінити ситуацію на краще, то треба до цього підходити дуже уважно.
Тому я прошу підтримати цей законопроект. У світі близько 700 вільних економічних зон, і вони всі працюють, і результати є. Перед тим як видавати укази, я впевнений, подаються проекти, які розглядаються і в Міністерстві фінансів, і в Міністерстві економіки. I в цьому випадку було так само. Просто вони, може, не дійшли до наших комітетів. Але я знаю, що вони всі мають фінансово-економічне обгрунтування.
Тому прошу підтримати ці законопроекти, що стосуються спеціальних економічних зон.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ще раз ставлю на голосування запропонований профільним комітетом проект постанови про прийняття в першому читанні даного законопроекту. Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 241.
Дякую. Рішення прийнято.
------------
Шановні колеги! Треба ще розглянути цілий ряд законопроектів, які йдуть пакетом. Але ми повинні заслухати доповідь і співдоповідь, а потім уже приймати рішення.
Слухається питання про проекти законів про спеціальну економічну зону "Iнтерпорт Ковель" та про внесення доповнень до деяких законів України з питань оподаткування, проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області, проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області, проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова, проект Закону про вільну економічну зону "Портофранко" на території Одеського морського торговельного порту. Доповідає заступник міністра економіки Романюк Сергій Андрійович. Будь ласка, Сергію Андрійовичу.
РОМАНЮК С.А. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про спеціальну економічну зону "Інтерпорт Ковель". Зазначений законопроект розроблено з метою облаштування міжнародного транспортного коридору Гданськ - Одеса, залучення інвестицій для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, транспортно-виробничої інфраструктури, створення нових робочих місць.
Вибір місця розташування спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" обумовлений виключно сприятливим транспортногеографічним розташуванням міста Ковеля на перетині найкоротших транс'європейських магістралей, що з'єднують Південь Росії, країни Закавказзя і Центральної Азії з країнами Центральної Європи та Балтії, Північний Захід Росії та Білорусь з країнами Південно-Східної Азії, Причорноморського басейну, а також розміщенням Ковельського транспортного вузла на міжнародному транспортному коридорі Чорне море - Балтика. Це класична транспортна вільна економічна зона.
Законопроектом визначено органи управління спеціальною економічною зоною та їх повноваження. Органами управління зоною є: Рада з питань розвитку спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель", органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації (у межах своїх повноважень), орган господарського розвитку спеціальної економічної зони - адміністрація спеціальної економічної зони. Державне регулювання діяльності спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" здійснюють органи місцевого самоврядування, органи виконавчої влади відповідно до законодавства України і з урахуванням особливостей цього Закону. Спеціально уповноваженим органом управління спеціальної економічної зони та впровадження режиму зони є Рада з питань розвитку спеціальної економічної зони, яка створюється Волинською обласною державною адміністрацією.
Суб'єкт спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" має зареєструватися в цій зоні і укласти договір з адміністрацією зони про реалізацію на території зони схваленого і зареєстрованого у встановленому порядку інвестиційного проекту.
З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій передбачається встановлення на території спеціальної економічної зони спеціального митного, податкового та інших режимів економічної діяльності.
У спеціальній економічній зоні "Інтерпорт Ковель", зокрема, передбачено:
оподаткування прибутку за ставкою 20 відсотків;
оподаткування доходів, одержаних нерезидентами від здійснення господарської діяльності з джерелом походження з території спеціальної економічної зони, в розмірі 2/3 ставки оподаткування, визначеної статтею 13 Закону про оподаткування прибутку підприємств;
звільнення суб'єктів спеціальної зони від плати за землю на визначений інвестиційним проектом період освоєння земельної ділянки;
звільнення суб'єктів зони від сплати збору до Державного інноваційного фонду;
звільнення від обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті від реалізації суб'єктами зони продукції, товарів, робіт, послуг, виготовлених або виконаних у спеціальній зоні.
У спеціальній економічній зоні "Інтерпорт Ковель" запроваджується режим спеціальної митної зони, в якій передбачено звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ.
Створення зони та запровадження спеціального режиму діяльності в ній дозволять:
збільшити валові щорічні податкові платежі до Держбюджету та відрахування у Фонд соціального страхування і Пенсійний фонд у перші 20 років у середньому до 1,3 мільйона доларів;
отримати за рахунок обслуговування вантажопотоків додаткові доходи залізниці та додаткові суми митних зборів за 20 років у сумі близько 60 мільйонів доларів.
Прошу вас підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Андрійовичу, я прошу вас доповісти всі п'ять питань, а потім будемо обговорювати постанови. Відповіді на запитання - після вашої доповіді, потім виступ від комітету. І ми в такому порядку слухаємо.
РОМАНЮК С.А. Щодо проекту Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області.
Проект розроблено з метою залучення інвестицій у визначені пріоритетні галузі виробництва, для створення нових робочих місць, соціально-економічного відновлення територій, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Такими територіями в Житомирській області є 9 з 27 районів. А саме: Коростенський, Новоград-Волинський, Лугинський, Народицький, Овруцький, Олевський, Малинський, Ємільчинський, Володарсько- Волинський райони та два міста обласного підпорядкування - Коростень і Новоград-Волинський. Ці райони визначені не випадково. Вони характеризуються особливим економічним занепадом, пов'язаним у тому числі й з наслідками аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Радіаційно забруднений регіон Житомирського Полісся став високодотаційною зоною, депресивні процеси тут більш глибокі, ніж в інших регіонах України і в самій області. У Коростені, наприклад, рівень безробіття сягає 9 відсотків, у НовоградВолинському районі - 10, Лугинському - 7,8, а в середньому по області - 6,6, по Україні - 4 відсотки. За розрахунковими даними, рівень прихованого безробіття тут перевищує 40 відсотків.
Термін запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності (30 років) обумовлений специфікою виробничого потенціалу, тривалим періодом відновлення радіаційно забруднених земель через проведення контртехногенних заходів.
Визначено пріоритети розвитку територій, мінімальний розмір інвестицій, після внесення яких ці інвестори отримують певні пільги. Застосовується спеціальний режим інвестиційної діяльності
- передбачено набір пільг, який уже було визначено в раніше прийнятих законопроектах: насамперед це звільнення на 5 років від ввізного мита на сировину і матеріали для роботи цих об'єктів; на 3 роки - звільнення від оподаткування прибутку, одержаного новоствореними підприємствами від реалізації інвестиційних проектів та діючими підприємствами, на яких проведено реструктуризацію шляхом освоєння інвестицій; суми інвестицій не включаються до оподатковуваного валового доходу підприємства; не справляється плата за землю.
На сьогодні в області розроблено 30 інвестиційних проектів, у тому числі в цих дев'яти районах, на загальну суму понад 140 мільйонів доларів. У тому числі такі, як розробка родовищ граніту кошторисною вартістю 13,5 мільйона доларів; випуск фарфорових виробів культурно-побутового призначення кошторисною вартістю 3 мільйони доларів; по Новоград-Волинському - подальша розробка родовищ ільменітових руд (ванадій, скандій, гафній, торій, апатити), із загальною сумою інвестицій 75 мільйонів доларів.
Наступний проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області. Визначено сім районів, в яких буде застосовуватися режим спеціального інвестування. Ці райони характеризуються економічним занепадом, що пов'язано з наявною структурою виробництва, внаслідок чого, наприклад, у Городнянському районі рівень безробіття сягає 15 відсотків, у Корюківському - 9,1, у Ріпкинському - 8,7, у Щорському - 8,1 відсотка при рівні безробіття в середньому по області - 7,4 відсотка. Я назвав ті райони, в яких запроваджується режим спеціального інвестування.
Зупинено діяльність підприємств військово-промислового комплексу, які розташовані в цих районах, зокрема АТ Роднянський завод "Агат", НовгородСіверський завод "Еланс". На грані зупинки Щорський електромеханічний завод.
Через суттєве зменшення обсягів вирощування льону лише 4-5 місяців у рік працюють Городнянський, Ріпкинський, Киселівський, Садрянінський, Новгород-Сіверський, Іванівський льонозаводи.
Нагального вирішення тут потребує питання працевлаштування населення міста Городня, де внаслідок банкрутства заводу, що входив до складу колишнього військовопромислового комплексу, і ліквідованої військової частини кожен п'ятий працездатний житель міста фактично безробітний.
Також пропонується запровадити пільги, які застосовуються при введенні спеціального інвестиційного режиму.
Щодо проекту Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова. Відомо, яким є науковий і технічний потенціал Харкова, його питома вага у виробництві і промисловості всієї України. Проектом закону передбачено запровадження спеціального режиму реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності на території міста на строк до 30 років.
З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій передбачається встановлення спеціального митного, податкового та інших режимів економічної діяльності, тобто визначаються об'єкти, визначаються проекти інвестування. І якщо інвестиції відповідають певним умовам і досягають певного рівня, то впровадження таких проектів підпадає під певні пільги, які встановлюються цим законопроектом.
Крім того, що запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова дасть змогу здійснити переоснащення базових галузей виробництва, які є основою економіки держави, забезпечити їх подальшу стабільну роботу, це дасть також можливість здійснити проекти, пов'язані з життєдіяльністю міста Харкова, які місцевий бюджет сам фінансувати не в змозі і тому вимушений залучати певні інвестиції.
Проекти дуже кваліфіковано опрацьовані. Загалом становлять на найближчі п'ять років понад 1 мільярд доларів.
Пропонується вашій увазі також проект Закону про спеціальну економічну зону "Порто-франко" на території Одеського морського торговельного порту. Порто-франко - це режим, де немає митних зборів або вони справляються частково, не застосовується там митний режим або він вводиться тільки частково.
Одеський порт має унікальне економічне і географічне розташування на перетині морських, річкових, залізничних шляхів та трубопроводів. Особливе значення має наявність глибоководного морського шляху у поєднанні з транспортними комунікаціями, які зв'язують Одесу практично з усіма державами європейської частини колишнього Союзу.
З метою залучення інвестицій та додаткового збільшення вантажопотоків для стимулювання подальшого розвитку Одеського морського торговельного порту і запропоновано створити вільну економічну зону "Порто-франко". Передбачається її створення на період 25 років на території Карантинного молу Одеського морського торговельного порту (загальна площа зони - 32,5 гектара).
З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій та додаткових вантажопотоків у межах території "Порто-франко" запроваджується режим спеціальної митної зони.
Діяльність, яка там провадиться, - це збереження тих товарів, які надходять у зону, їх перепакування, якась первинна доробка, переробка, перекладання, але не більше того. Тобто в цій зоні немає жодного виробництва, а забезпечуються тільки послуги, пов'язані з інфраструктурою та обслуговуванням торговельних потоків.
За розрахунками, наведеними в техніко-економічному обгрунтуванні, створення зони залучить інвестиції в обсязі 83 мільйони доларів, що збільшить зовнішньоторговельний і каботажний вантажообіг, додатково створить 250 робочих місць.
Щодо запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності у місті Шостка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, хвилинку, Сергію Андрійовичу, не поспішайте. Поки що ми п'ять цих проектів розглядаємо, а той окремо. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.
Народний депутат Вітренко. За нею
- народний депутат Бондарчук.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160, Сумська область). Наталья Витренко, социалистическая оппозиция. У меня вопрос к заместителю министра. Надо полагать, вы профессионал, экономист. Вы как профессионал скажите, пожалуйста: можно ли одним голосованием голосовать за специальную экономическую зону, за свободную экономическую зону и за зону приоритетной инвестиционной деятельности?
И действительно ли вы подали такое обоснование всех этих проектов, что вы как профессионал можете предложить народным депутатам, не разбирающимся в том, за что они голосуют, проголосовать все одним голосованием?
Пожалуйста, ответьте.
РОМАНЮК С.А. Благодарю вас за вопрос. Во-первых, я как экономист уверен, что ни один вопрос экономический не решается голосованием. Поэтому этот вопрос отпадает, это не экономический вопрос.
Что касается моей уверенности в технико-экономических обоснованиях, которые были представлены, то, вопервых, они были обсуждены и рассмотрены специальной экспертной комиссией, которая была создана. Это межведомственная группа, куда входили министерства и ведомства. И я как чиновник просто не могу... Есть специальная процедура. Если процедуру рассмотрения все эти проекты прошли, очевидно они подпадают под определенные формальные критерии, по которым можно их выносить в зал Верховной Рады.
Благодарю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Бондарчук. Увімкніть, будь ласка, мікрофон.
Наталії Михайлівні я відповідаю, допомагаючи Сергію Андрійовичу, що голосувати одним голосуванням не можна. Між іншим, ніхто цього не збирається робити. Є шість проектів постанов, які будуть голосуватися окремо.
БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово Соломатіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
СОЛОМАТIН Ю.П., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний доповідачу! У мене запитання, яке стосується проектів законів по Житомирській і Чернігівській областях. Це радіоактивно забруднені території, і чорнобильським законодавством (статтями 15, 16 і 18) передбачається, що є види діяльності, які заборонені в цих зонах. Передусім будівництво нових, розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов'язаних із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення, а також умов його життя та праці. У разі, якщо таке будівництво потрібне, то відповідно до вимог Закону про екологічну експертизу повинні бути експертні висновки. Чи є такі висновки щодо цих законопроектів?
Дякую.
РОМАНЮК С.А. Ну, мабуть, ідеться про проекти, а не про самі законопроекти.
Щодо екологічної експертизи цих техніко-економічних обгрунтувань я на сьогодні не можу надати вам вичерпної відповіді. Але аналіз проектів, які на сьогодні є, показує, що мається на увазі інвестування в ті об'єкти, які вже існують там, не новостворені об'єкти, а які сьогодні просто закинуті у зв'язку з тим, що бракує коштів для їх освоєння. Це гранітні кар'єри, кар'єри з видобутку спеціального піску і таке інше. Тобто це проекти, які пов'язані з реанімацією тих виробництв, які там сьогодні занепадають.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гусак.
ГУСАК Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 144, Полтавська область). Шановний Сергію Андрійовичу! Ви зараз доповіли нам зразу про шість законопроектів. У мене таке запитання. Про спеціальні економічні зони "Інтерпорт Ковель" і "Порто-франко" вже кілька років ведеться мова. Які туди капіталовкладення, скільки коштів треба? Адже їх облаштування потребує значних затрат.
Дякую.
РОМАНЮК С.А. Дякую за запитання. Стосовно зони "Інтерпорт Ковель". Це територія, яка почала розбудовуватися ще з 1996 року. А взагалі пропозиції щодо створення там зони були подані ще раніше, і туди вже вкладено певні інвестиції. Ті інвестори, які започаткували там певні проекти, не чекали, коли буде прийнято закон.
У цілому на облаштування цієї зони (а це територія понад 50 гектарів) піде близько 20 мільйонів доларів. Спочатку було передбачено 40, але у зв'язку з тим що час плине і нові більш привабливі проекти виникають, то кошти ідуть в інших напрямах. На сьогодні є заявка на обсяг інвестицій в розмірі 20 мільйонів доларів.
А щодо "Порто-франко", то там певна розбудова цього молу є. На сьогодні є ряд готових інвестиційних проектів: будівництво третьої-шостої черг магістралі безперервної дії для обслуговування контейнерного терміналу з пропускною спроможністю близько 3 тисяч автомобілів на добу (кошторисна вартість проекту - 50 мільйонів доларів США); будівництво критого складського комплексу для перевантаження хімічних вантажів навалом місткістю 35 тисяч тонн (кошторисна вартість проекту - 6 мільйонів доларів) і таке інше. Загальна сума інвестицій, які передбачається вкласти в цю зону, становить близько 83 мільйонів доларів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Сергію Андрійовичу.
Слово надається Єханурову Юрію Івановичу, заступнику голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.
ЄХАНУРОВ Ю.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 64, Житомирська область). Шановні колеги! Вашій увазі пропонуються два законопроекти, що стосуються спеціальних економічних зон (це законопроект про "Інтерпорт Ковель" та законопроект про вільну економічну зону "Порто-франко"), а також три законопроекти, які стосуються спеціального режиму інвестиційної діяльності в Житомирській області, Чернігівській області і на території міста Харкова.
Щодо Житомирщини, то тут ідеться про відновлення територій, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи і які зараз мають певні пріоритети в розвитку. Про рівень безробіття, що є в області, заступник міністра економіки говорив. Я хочу наголосити на тому, що область розробила 30 інвестиційних проектів на загальну суму понад 140 мільйонів доларів.
Що стосується Чернігівської області, то режим спеціальної інвестиційної діяльності поширюється тут на так звані депресивні райони. Область для їх піднесення розробила 47 інвестиційних проектів на загальну суму понад 160 мільйонів доларів.
Коли ми говоримо про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова, то маємо на увазі насамперед відновлення, збереження великої кількості робочих місць. Ідеться в першу чергу про місця для 50 тисяч висококваліфікованих робітників, інженерно-технічних працівників, учених міста Харкова, які нині не мають можливості працювати.
Що стосується проекту "Інтерпорт Ковель", то мені здається, що досить вичерпно доповів на цю тему заступник міністра Романюк.
Говорячи про вільну економічну зону "Порто-франко", я звертаю вашу увагу на те, що це є класична зона. Тут передбачається залучення інвестицій в обсязі близько 83 мільйонів доларів, створення 250 робочих місць. Надходження до бюджету мають зрости більш як утроє. Загальним недоліком усіх поданих законопроектів ми вважаємо надмірну зарегламентованість дій інвестора і регіону. Все-таки ніяк ми не можемо дати можливості людям на місцях приймати рішення. Обов'язково доведеться їздити до чиновника в Київ і отримувати на кожен "пчих" дозвіл.
Наш комітет пропонує прийняти в першому читанні ці законопроекти, а при підготовці їх до другого читання ми врахуємо зауваження, які були висловлені.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Юрія Івановича? Запишіться, будь ласка. Три хвилини відведемо. Висвітіть.
Народний депутат Мазур. За нею - депутат Петренко.
МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Фракция Прогрессивной соцпартии. Я хочу вам задать следующий вопрос. Вот мы сегодня постоянно слышим тезис: принимать законы, чтобы не вступили в действие указы Президента. Ответьте на вопрос: какая разница, в какие одежды одевать труп - в депутатские или в президентские? Он же все равно остается трупом! Так давайте не брать на себя ответственность за создание этих свободных экономических зон. Пускай Президент берет ответственность за создание этих свободных экономических зон.
Основное, против чего мы выступаем, - это 30-летняя аренда земли, которая заложена в проектах законов. То есть давайте мы не будем создавать очагов будущей напряженности, будущих вооруженных конфликтов и оазисов для коррумпированной власти, которая сегодня продает эти территории, самые лакомые кусочки: Харьковщина, Волынь и прочее, прочее, прочее.
Так вот, ответьте: зачем Верховному Совету брать на себя этот грех? Пусть Президент отвечает за те преступления, которые будут совершаться в дальнейшем в этих зонах, а не депутаты. Мы отказываемся и снимаем с себя всю ответственность за будущую дестабилизацию. Как вы смотрите на это?
ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую. Відповідь моя буде одна: я йшов у парламент для того, щоб відповідати. Є у нас невелика група людей, яка ні за що не хоче відповідати. Я не хочу бути з тією групою людей. I не хочуть бути члени комітету, які про це говорили. Це поперше.
По-друге. Справді є проблема. Проблема в тому, що оцей режим спеціального інвестування має працювати на всю Україну. І на засіданні комітету про це весь час ішлося - чому саме так не працювати скрізь? Ми вважаємо, що, відпрацювавши це на експериментальних зонах, можна буде потім запровадити цей режим в усій Україні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Петренко. За ним - депутат Кириченко.
ПЕТРЕНКО В.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово Яценку Володимиру Михайловичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 66, Житомирська область). Дякую. Фракція Компартії, "Союз Чорнобиль України". Юрію Івановичу, ну у частини депутатів, можливо, і є побоювання, що це розстріл української економіки.
Знаєте, мені здається, що трактор можна використати і як засіб будівництва, і як засіб руйнування залежно від того, яка мета ставиться і хто сидить за кермом. У даному разі, на мій погляд, мета абсолютно зрозуміла - зміцнення економіки України, підняття тих регіонів, які не здатні піднятися самостійно. А щодо того, хто за кермом, то ми для того і є народними депутатами, щоб забезпечити, щоб цими питаннями займалися ті люди, які на цьому розуміються і здатні досягти цієї мети. Як на ваш погляд?
ЄХАНУРОВ Ю.І. Володимире Михайловичу, я вдячний за запитання. Я добре розумію, чому ви задаєте таке питання. Коли я готувався до доповіді, то з'ясував, що в Коростені безробіття тільки офіційне - 9,1 відсотка. То про що можна говорити? Тобто ми з вами добре розуміємо, що треба прориватися. Хоча б там, де це можливо. І я цілком підтримую вашу думку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кириченко.
КИРИЧЕНКО С.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнськодемократична партія України. Прошу передати слово Віталію Журавському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. Шановний доповідачу! Скажу відразу, що ми підтримуємо всі ці законопроекти, тому що вони мінімізують соціальну напругу. І, як ви правильно сказали, йдеться не про створення нових робочих місць, а про відновлення тих, що втрачені. Але в мене запитання таке: якими нормативними актами керувалися ви, Кабмін при запровадженні спеціального режиму інвестування?
Дякую.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Ви торкнулися проблеми, яку ми розглядали на засіданні комітету. До цих законопроектів мали бути додані законопроекти про внесення змін до чинного законодавства. До всіх обговорюваних законопроектів вони не підготовлені. Вірніше, вони є, але не пройшли ще відповідну процедуру. Під час підготовки до другого читання все буде зроблено. Все буде нормально, не хвилюйтеся. У нашому комітеті кваліфіковані фахівці, ми це відпрацюємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стрижко.
СТРИЖКО Л.П. Фракция коммунистов, Харьков. Юрий Иванович, обем инвестиций в экономику Украины в настоящее время составляет около 3 миллиардов долларов без создания каких-либо специальных правил и зон. Обем инвестирования согласно этим законопроектам составит, вероятно, около 2 миллиардов долларов. Вопрос такой: как вы полагаете, насколько реально выполнение такого обема инвестиций?
И второй вопрос: скажите, пожалуйста, как вы можете оценить обем инвестиций вне этих зон за тот же период по всей Украине?
Спасибо.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Спасибі. Я хотів би навести таку цифру, яку дали харків'яни: за станом на 1 січня цього року в Харків вкладено 47,9 мільйона доларів прямих інвестицій.
Що можна сказати стосовно 2 мільярдів, які гіпотетично можуть надійти до зон зі спеціальним режимом інвестування? Це, звичайно, гіпотетично, і все-таки вільною зоною треба робити всю Україну. Дуже важко створити якісь особливі умови на невеликих територіях, але це треба робити. Ми повинні відпрацьовувати механізми, проводити економічні експерименти. Якщо ми будемо це робити, то зможемо уникнути помилок, так би мовити, великомасштабних.
Оцінка моя така: обсяг інвестування буде значно більший тоді, коли в нас тут буде більшість. І коли буде зрозуміла політика: не має значення, якою буде ця політика, головне - щоб вона була стабільною, відповідальною і зрозумілою для всього іншого світу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановні колеги, я дуже прошу вас від імені нашого комітету прийняти в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я нагадую: ми слухаємо це питання за скороченою процедурою. Записалися на виступ три народних депутати. Я надаю слово по 3 хвилини.
Народний депутат Яценко, після нього - депутат Журавський.
ЯЦЕНКО В.М. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Хочу звернути вашу увагу на проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області. На другій сторінці дається перелік районів і міст, що входять до цієї зони. Це всі без винятку території, які віднесені до другої і третьої зон радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Території із сумною перспективою, де сьогодні прискореними темпами розвиваються процеси деградації.
Хочу нагадати, що потреби бюджетників більшості з тих районів, що перелічені в проекті постанови, за рахунок власних доходів забезпечуються лише на одну чверть і на три чверті - це дотації з Державного бюджету України.
Обсяги виробництва, за винятком міста Коростеня, в якому досягнуто певних позитивних результатів, за п'ять місяців поточного року знизилися на 20-30 відсотків. У першому півріччі кожен із цих районів втратив майже 10 відсотків поголів'я худоби, оскільки не спроможний за рахунок власних резервів придбати пальне. У Народицькому районі, наприклад, залишилося лише одне підприємство, яке ще працює, - хлібозавод.
Ви знаєте, що ми вжили заходів (а якщо не знаєте, то я вас інформую), щоб зберегти Народицький район, щоб він не зазнав сумної долі Поліського району Київської області, який фактично припинив існування, принаймні селище міського типу Поліське. Район буде жити, ми сьогодні відновлюємо виробництво. Але йому треба дати поштовх.
Хтось може зауважити, що ці питання вирішуються за допомогою Чорнобильського фонду. Ми, нагадаю, затвердили на цей рік бюджет Чорнобильського фонду в сумі 1,7 мільярда гривень. Загальні потреби - 5,3 мільярда на рік. Оскільки 90 відсотків коштів фонду спрямовуються на погашення пільг і компенсацій потерпілому населенню, ліквідаторам та інвалідам, у нас нічого не залишається для економічної підтримки регіонів.
Після тривалих пошуків ми прийшли до тих пропозицій, які сьогодні розглядаються. Це, підкреслюю, не ініціатива Президента України, це саме та ініціатива, яка прийшла знизу.
І стосовно тієї думки, яка висловлена щодо розстрілу з автоматів економіки України. Справді, трактор або танк можна використовувати і як засіб будівництва, і як засіб руйнування. Я наголошую, ми провели величезну роботу. Десятки разів збирали директорів підприємств, організацій, установ, проводили навчання. Далеко не всі здатні, звичайно, взятися за цю справу, ми їх відсторонили від неї, добирали тих людей, які здатні, хочуть і вміють це робити.
Отже, що стосується мети, то вона абсолютно зрозуміла - це тільки на користь економіці цих регіонів і економіці нашої держави. Що стосується тих, хто сидить за кермом, - ми добрали кадри, провели навчання. Я абсолютно впевнений у тому, що успіх буде забезпечений.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Журавському. Після нього - депутат Богословська.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Я ще раз наголошую, що ці закони потрібні людям. Я вважаю, що ті закиди, які були висловлені колегою Ємцем, не вписуються в ситуацію, яка на сьогодні склалася в Україні. Я в даному разі більше схиляюся до думки підтримати шановного Станіслава Гуренка. Треба мінімізувати соціальну напругу.
Я сам виріс у шахтарській родині, мій тато працював на шахті, де отримували від 300 до 1 тисячі карбованців на місяць.
Сьогодні всі шахти у ВолодарськоВолинському районі затоплені, і рівень безробіття в цьому районі найвищий в Україні. Якщо закон про спеціальний режим інвестування, у тому числі у Володарсько-Волинському районі, буде прийнято, це дасть можливість залучити для колишнього рудника "Волинський" (зараз це - "Захід", "Кварц", "Самоцвіти") 8 мільйонів доларів. Є також інвестиційні проекти щодо Іршанського гірничозбагачувального комбінату на суму 75 мільйонів доларів.
Залучення іноземних та вітчизняних інвестицій дасть можливість поновити робочі місця, відтворити нешкідливе виробниче середовище і дозволить розв'язати нагальні соціальноекономічні проблеми, підвищити рівень соціального захисту населення.
За рахунок залучення інвестицій у найближчі 10 років передбачається створити понад 28 тисяч нових робочих місць, забезпечити приріст обсягів виробництва у 2001-2010 роках приблизно на 18 мільйонів гривень. Додатковий прибуток усіх новостворених та реструктуризованих підприємств за цей період становитиме близько 35 мільйонів гривень. Сума надходжень до бюджетів усіх рівнів, за прогнозними оцінками, становитиме 3 мільярди 275 мільйонів гривень.
Прошу підтримати всі законопроекти про спеціальний режим інвестування, у тому числі й той, що стосується дев'яти районів Житомирської області.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Богословська. Після неї - депутат Марченко. І завершуємо.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 169, Харківська область). Уважаемые коллеги, постараюсь быть краткой. Следует сказать, что это, пожалуй, один из немногих крепких социальных проектов, которые мы с вами рассматриваем за время этой сессии.
Об этом свидетельствуют, в частности, и материалы, подготовленные по Харьковской области. Они и о предприятиях ВПК, которые, как вы знаете, больше всего пострадали от нашей экономической полуреформы, и о предприятиях коммунального хозяйства, которые сегодня при малых инвестициях имеют огромную социальную нагрузку, поскольку обеспечивают основные потребности населения, проживающего в тех или иных населенных пунктах. Это и инновационные проекты, касающиеся тех отраслей, которые дают быстрый оборот, как, например, фармация и пищевая промышленность.
Если нам удастся этот эксперимент, если мы сможем обеспечить (видимо, нужно подготовить соответствующие изменения ко второму чтению законопроекта) надлежащий контроль за исполнением инвестиционных обязательств) увязать предоставляемые льготы и привилегии с результатами инвестиционной деятельности, то, думаю, это может быть началом реальных изменений в инновационной и инвестиционной политике в целом в Украине.
Поэтому я очень рада, что сегодня у нас все голоса "за", и прошу поддержать эти проекты.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция прогрессивных социалистов. Прежде всего я хочу ответить Яценко, бывшему первому секретарю райкома партии, и Гуренко, бывшему первому секретарю ЦК Компартии Украины, что действительно мы не будем брать ответственность за те преступления, которые вы творите в этом зале, не будем разделять эти преступления.
Теперь дальше. Посмотрите, что вы натворили с принятием закона...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, я прошу вас не вживати термінів, визначення яких належить до компетенції судових органів, а не вашої чи моєї. Без звинувачень у злочинах, будь ласка. Продовжуйте.
МАРЧЕНКО В.Р. Ну, я подискутирую с вами по существу позже, поскольку не хочу тратить драгоценное время. Однако проблема вот в чем. Я просто напомню вам, если кто-то не знает, теорию свободных экономических зон. Что это такое?
В Киеве была проведена научная конференция (это было еще при парламенте двенадцатого созыва), посвященная теории и мировой практике создания свободных экономических зон. Это - технологический производственный комплекс. Он строится... (Шум у залі). Ну помолчи, помолчи! Выйдешь на трибуну - будешь рассказывать. Послушай, потому что на кнопки нажимаете, а потом говорите, что Кучма виноват. А половина вины - здесь... (Шум у залі).
Так вот, свободная экономическая зона - это технологический производственный комплекс, куда действительно привлекаются инвестиции, предоставляются налоговые и таможенные льготы. Но что предлагается нам?
Нам предлагается практику и условия деятельности производственного комплекса перенести на территорию. Так вот, я спрогнозирую последствия. Право предоставления налоговых, таможенных и инвестиционных льгот передается местным администрациям и советам. Контроля нет. Я утверждаю: власть на всех этих территориях коррумпирована. И перспектив подема экономики вот такими частями не будет.
Я был в Китае, знаю практику свободных экономических зон. Там было три свободные экономические зоны, только три, запомните, и вся страна наблюдала, как развивается эксперимент, и корректировала его. И вы знаете, что Китай не преобразован сегодня в свободное экономическое государство. Нет, они контролируют, они отрабатывают модели общих экономических реформ.
Чтобы спасти Украину, спасти Житомир, Волынь, Крым, Одессу, необходимо комплексно изменить положение дел в стране. Не знаете, как делать, - посмотрите программу Витренко, посмотрите ее проект Основ внутренней и внешней политики. Не хватает образования и понимания - подойдите, попросите, она вам расскажет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу.
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішень. Ми розглянули шість питань. По кожному з них підготовлено проекти постанов, які підтримані профільним комітетом, про що доповідав тут заступник цього комітету.
Нам треба визначитися з першого питання - про спеціальну економічну зону "Інтерпорт Ковель". Пропонується прийняти даний законопроект у першому читанні, доопрацювати з урахуванням побажань суб'єктів законодавчої ініціативи, Кабінету Міністрів і внести на розгляд у другому читанні.
Проект постанови такого змісту ставлю на голосування.
"За" - 212.
Прошу народних депутатів зосередитися і визначитися. Будь ласка.
"За" - 214.
Увімкніть мікрофон народного депутата Богословської. З мотивів голосування.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Уважаемые коллеги, может, кто-то засомневался после выступления уважаемого коллеги Марченко. Хочу обратить ваше внимание на то, что эти законы не являются законами о свободных экономических зонах. Это законы о специальных инвестиционных зонах. Речь идет об инвестициях, конкретных инвестиционных проектах и о налоговых освобождениях конкретных инвестиционных проектов. Поэтому прошу сосредоточиться и проголосовать за.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект зазначеної постанови. Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 235.
Дякую. Рішення прийнято.
У зв'язку зі створенням спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель", за що ми щойно проголосували, необхідно внести зміни до деяких законів України з питань оподаткування.
Пропонується прийняти за основу проект закону про внесення таких змін. Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій разом з Кабінетом Міністрів доопрацювати його, врахувавши пропозиції народних депутатів України, і внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні.
Ставлю на голосування проект зазначеної постанови.
"За" - 232.
Дякую. Рішення прийнято.
Далі. Проект Постанови Верховної Ради України про проект Закону України про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області. Комітет пропонує, як ви чули з доповіді заступника голови комітету, прийняти проект закону в першому читанні, доручити Комітету з питань економічної політики доопрацювати разом із Кабінетом Міністрів, з урахуванням зауважень народних депутатів і внести на друге читання.
Ставлю зазначений проект постанови на голосування.
"За" - 232.
Рішення прийнято. Дякую.
Проект Закону України про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області. Комітет пропонує прийняти в першому читанні, у такий же спосіб доопрацювати і підготувати до другого читання.
Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 224.
Не встиг проголосувати народний депутат Гуцол.
Будь ласка, ще раз ставлю на голосування на прохання народного депутата Гуцола.
"За" - 238.
Дякую. Рішення прийнято.
Проект Постанови Верховної Ради України про проект Закону України про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова. Комітет пропонує прийняти в першому читанні зазначений законопроект і підготувати до другого читання.
Ставлю на голосування зазначений проект постанови. Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 262.
Дякую. Рішення прийнято.
Проект Постанови Верховної Ради України про проект Закону України про спеціальну економічну зону "Портофранко" на території Одеського морського торговельного порту.
Комітет пропонує прийняти в першому читанні і доручити Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій разом з Кабінетом Міністрів доопрацювати зазначений проект закону з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи і підготувати на друге читання.
Прошу визначитися.
"За" - 235.
Дякую. Рішення прийнято.
-----------
Шановні колеги, розглядаємо наступне питання порядку денного
- проект Закону про спеціальну економічну зону "Миколаїв". Доповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєв Володимир Йосипович. Будь ласка.
МАТВЄЄВ В.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Комитет рассмотрел два проекта Закона о специальной экономической зоне "Николаев". Один был подан группой депутатов, второй - вместе с указом Президента. Эти два законопроекта похожи по сути. Депутаты снимают свой проект с рассмотрения и предлагают комитету (комитет согласился с этим) поддержать проект закона, предложенный Президентом.
Суть этого проекта состоит в том, чтобы в городе Николаеве на трех судостроительных заводах, представляющих собой замкнутые технологические комплексы, создать специальную экономическую зону со специальными таможенным, налоговым и другими режимами экономической деятельности. Уже сегодня это не свободные, а огороженные территории, имеющие особый охранный режим.
Эта специальная экономическая зона создается на 30 лет. Сегодня эти три судостроительных завода на два ближайших года имеют портфель заказов на 200 миллионов долларов США. Введение специальной экономической зоны позволит уже в 2003 году в два раза увеличить ежегодные обемы экспорта и довести их до 800 миллионов долларов США. Это позволит также увеличить среднегодовой обем налогообложения на 100 миллионов долларов. Общая сумма поступлений и платежей в бюджет будет превышать общую сумму льгот в 7 раз.
Внедрение свободных экономических зон окажет существенное влияние на занятость в регионе, позволит на судостроительных заводах сберечь 23 тысячи и создать новых 10 тысяч рабочих мест. Кроме того, будут созданы новые рабочие места на других предприятиях Украины, в частности, на металлургических, нефтехимических.
Комитет рассмотрел законопроекты о специальной экономической зоне "Николаев" и предлагает принять в первом чтении проект закона, предложенный Президентом.
В связи с созданием специальной экономической зоны "Николаев" Кабинету Министров Украины необходимо срочно внести проект Закона об изменениях и дополнениях к некоторым законам Украины по вопросам налогообложения. Такие предложения в Кабинете Министров есть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Йосиповичу. Чи є запитання до доповідача?
Народний депутат Гуцол має одне запитання. Будь ласка, увімкніть його мікрофон.
ГУЦОЛ М.В. Фракція "Батьківщина", Зелена партія України. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи впевнені ви, що всі економічні укази Президента і створення спеціальних економічних зон економічно вигідні нашій державі? Це перше.
І друге. Чи не вважаєте ви, що час уже одним указом зробити всю Україну такою зоною і вивести її з економічної кризи?
Дякую за увагу.
МАТВЄЄВ В.Й. Я достоверно знаю, что закон о свободной специальной экономической зоне "Николаев" принесет реальную экономическую выгоду. И обясню почему.
Действительно, нам нужны точки экономического роста. Пример экономического развития стран - так называемых "восточных тигров" свидетельствует, что диверсификация производства всех этих "Кавасаки", "Хонда", "Хьюндай", судостроительных заводов позволила ускорить оборачиваемость оборотных средств. И это стимулировало развитие всей экономики страны. Поэтому я считаю, что этот закон экономически обоснован.
Отвечу на второй вопрос. Я думаю, что создать на всей территории Украины специальную экономическую зону невозможно. Ее же не огородишь, проволоки не хватит.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, на обговорення записався один народний депутат Горбачов. Він наполягає? Відмовляється.
Переходимо до прийняття рішення. Профільний комітет запропонував у проекті постанови прийняти законопроект про спеціальну економічну зону "Миколаїв" у першому читанні та доручити Комітету з питань економічної політики доопрацювати його, врахувавши зауваження і пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи, і внести на розгляд Верховної Ради України в другому читанні.
Ставлю на голосування проект постанови. Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 200.
Не всі встигли проголосувати. Я ще раз ставлю проект на голосування. Прошу народних депутатів зосередитися.
"За" - 211.
Увімкніть мікрофон народного депутата Матвєєва Володимира Йосиповича.
МАТВЄЄВ В.Й. Обращаю внимание народных депутатов Украины на следующее обстоятельство. Если мы не принимаем в первом чтении этот проект закона, то вступает в действие указ Президента, но мы уже не сможем внести в него никаких изменений, улучшить его. Поэтому я прошу принять в первом чтении этот проект закона, чтобы можно было его усовершенствовать.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушне зауваження. Все одно нам треба буде повертатися до законодавчого врегулювання цього питання, якщо навіть діятиме указ.
Тому я ще раз прошу визначитися з цього питання. Ставлю на голосування проект Постанови про проект Закону про спеціальну економічну зону "Миколаїв".
"За" - 223.
Увімкніть мікрофон народного депутата Черненка, будь ласка.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Группа "Незалежні". То, что сказал Матвеев, частично правильно, а больше неправильно. Но вот из всех зон я бы поддержал Николаевскую, потому что там работает депутат Горбачев, а это фамилия значимая.
Я прошу проголосовать, товарищи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю ще раз на голосування проект Постанови про проект Закону про спеціальну економічну зону "Миколаїв". Прошу проголосувати.
"За" - 234.
Дякую. Рішення прийнято.
------------
Слухаємо наступне питання порядку денного - проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим. Доповідає заступник міністра економіки Романюк Сергій Андрійович. Будь ласка, 3 хвилини.
РОМАНЮК С.А. Шановні народні депутати! Запропонований проект розроблено з метою залучення інвестицій в охорону здоров'я, відпочинок та туризм, сільське господарство, обробну промисловість та інші пріоритетні галузі економіки Криму, забезпечення ефективного використання рекреаційних ресурсів, реконструкцію та технічне переобладнання виробництва, збільшення виробництва та поставок на внутрішній і зовнішній ринки високоякісних товарів та послуг.
Проектом закону передбачено впровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності терміном на 30 років у містах Ялта, Алушта, Судак, Феодосія, Керч, в Ленінському районі та на території експериментальної зони "Сиваш", а також створення на цей період спеціальної економічної зони "Порт Крим" на Керченському півострові.
У проекті є всі обгрунтування стосовно того, чому саме в Ялті, Алушті, Судаку, Феодосії чи, скажімо, в Східному Криму - в Керчі та Ленінському районі створюються ці зони. З одного боку, це розвиток рекреації, а з другого (стосовно, зокрема, Ленінського району), - це подолання гострого депресивного стану цього регіону, в тому числі реструктуризація важкої промисловості, розв'язання проблеми працевлаштування, що виникла після припинення будівництва Кримської атомної електростанції. У цьому районі мешкають 42 тисячі працеспроможного населення, а працевлаштовано в галузях народного господарства лише 17,6 тисячі.
Що стосується спеціальної економічної зони "Порт Крим", то вона створюється на базі поромної переправи Крим-Кубань та Керченського морського торгового порту. Ця зона аналогічна зоні "Портофранко". І пільги аналогічні тим, що надаватимуться на інших територіях зі спеціальним режимом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Андрійовичу. Є запитання до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка.
Від Комітету з питань економічної політики слово надається Кондратенку Анатолію Івановичу.
КОНДРАТЕНКО А.І., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні народні депутати! Шановний Вікторе Володимировичу! Наш комітет розглянув проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим. Переважною більшістю голосів (два депутати утрималися) прийнято рішення підтримати законопроект і внести його на обговорення Верховної Ради.
Чим комітет керувався, приймаючи таке рішення? Я не буду повторювати ці цифри, аргументи, які навів заступник міністра Сергій Андрійович. Але всі ми розуміємо, що Крим - це насамперед унікальні курорти, і якщо сьогодні не зробити все можливе для їх подальшого розвитку, то може трапитись так, що наші близькі сусіди
- я маю на увазі Північний Кавказ - прийматимуть відпочиваючих не лише з Росії, а й наші українці (звичайно, хто гроші має) їхатимуть за Керченську протоку - на Північний Кавказ, до Краснодарського краю та в інші місця. А це - втрата надходжень до бюджету, робочих місць. Це перше.
Друге. Ми не повинні забувати, що кількість населення Кримського півострова за останні роки зросла майже на 300 тисяч чоловік. Їхньому життю не позаздриш: вони, як правило, без роботи, не мають облаштованого житла. А це наші люди, це громадяни України. І цей потік, мабуть, ще не закінчився, люди приїжджатимуть і надалі.
Третє. Що стосується "Порту Крим". Сьогодні собівартість перевезення 1 тонни вантажу від прикордонної станції "Тополі" через територію Російської Федерації, Краснодарського краю, на Північний Кавказ обходиться в 15 доларів. Якщо запрацює портпереправа, який з 1990 року не перевозить залізничні потяги, то собівартість 1 тонни вантажних перевезень становитиме 1 долар 50 центів, тобто в 10 разів менше, а це також надходження до бюджету тощо. Я вже не кажу про десятки тисяч додаткових робочих місць, що будуть створені в разі прийняття цього закону.
Тепер що стосується "Сивашу". Багато розмов точиться в цьому залі про економічну зону "Сиваш", що була створена кілька років тому. Треба вже якось з'ясувати ситуацію. Я вношу таку пропозицію: доручити нашому Комітету, в якому є і професори, і академіки, і доктори економічних наук, працівникам апарату Верховної Ради на початку наступної сесії уважно вивчити діяльність економічної зони "Сиваш", тому що робити голослівні заяви - це одна справа, а оперувати конкретними цифрами - це зовсім інше. Я до цього принаймні закликаю.
І потім, коли прийматимемо ці законопроекти у другому читанні, матимемо можливість глибоко вникнути в суть справи, все порахувати і зробити правильний висновок - приймати чи не приймати ці закони.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Івановичу. Є запитання до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка. Анатолію Івановичу, ви можете підготувати, згідно з вашою пропозицією, проект постанови (ми його розглянемо) відносно вивчення результатів діяльності вільної економічної зони "Сиваш".
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Ви чули думку профільного комітету щодо даного питання: прийняти законопроект у першому читанні, доручити комітету доопрацювати його, зваживши на всі зауваження, що надійдуть від суб'єктів законодавчої ініціативи, і внести на друге читання.
Ставлю на голосування проект Постанови про проект Закону України про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим. Прошу народних депутатів визначитися з цього питання.
"За" - 214.
Не всі встигли проголосувати. Я ще раз ставлю на голосування. Шановні народні депутати, прошу зосередитися. Олександре Сергійовичу, прошу вас теж взяти участь у голосуванні. Голосуємо, шановні колеги.
"За" - 223.
Не спрацювало. Будь ласка, ще раз ставлю на голосування.
"За" - 222.
Увімкніть мікрофон народного депутата Матвієнкова, будь ласка.
МАТВІЄНКОВ С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. Уважаемые коллеги! Наша экономика находится в очень тяжелом положении, и любое постановление, дающее нам возможность разгрузить крупное промышленное предприятие, создать какие-то рабочие места, - это шаг вперед по сравнению с тем положением, в котором мы находимся. Сегодня нужно приветствовать такие решения и действия, несмотря на определенные негативные моменты, о которых говорилось сегодня, в частности относительно свободной экономической зоны "Сиваш". Предложение депутата Кондратенко правильное. Если кого-то это смущает, давайте отдельно разберемся с этой свободной экономической зоной, а сейчас поддержим законопроект в первом чтении, внесем изменения и дополнения и дадим возможность людям нормально работать.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще раз ставлю на голосування проект Закону України про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим. Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 220.
Народний депутат Череп не встиг проголосувати. Ще раз ставлю на голосування.
"За" - 223.
Увімкніть мікрофон народного депутата Черненка, з мотивів голосування. Він хоче сказати, що ми всі поїдемо в Крим відпочивати.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Дорогие депутаты! Я не знаю, кто в Крым собрался, есть и другие южные места, например, Белое море. Но я предлагаю проголосовать в пакете: и по трансплантации, и по Крыму. Думаю, что сразу пройдет, без вариантов.
Голосуем, Виктор Владимирович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ж не можу порушувати Регламент і ставити на голосування законопроекти в пакеті. Це не передбачено ні Регламентом, ні чинним законодавством.
Я пропоную прислухатися до пропозиції народного депутата Черненка і проголосувати за проект закону, що стосується спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим.
Прошу зосередитися і проголосувати, шановні колеги. Будь ласка, увімкніть систему "Рада". У першому читанні, я нагадую.
"За" - 229.
Рішення прийнято. Дякую народному депутату Черненку.
------------
Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Розглядається проект Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області. Доповідає заступник міністра економіки Романюк Сергій Андрійович. Будь ласка.
РОМАНЮК С.А. Шановні народні депутати! Проектом закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки передбачається запровадження спеціального режиму на території міста в пріоритетних сферах економічної діяльності на термін 30 років. Термін запровадження спеціального режиму обумовлений специфікою виробничого потенціалу міста, 80 відсотків якого зорієнтовано на потреби оборони держави, що зумовлює нагальну потребу його перепрофілювання, а це потребує значних фінансових витрат з великими термінами їх окупності.
З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій передбачається встановити на території міста спеціальні митний, податковий та інші режими економічної діяльності. Вони аналогічні тим, про які ми сьогодні говорили.
Стосовно проектів, які вже є і які пропонуються під пріоритети. На сьогодні заявлено більше 20 проектів на суму 100 мільйонів доларів. Найбільше інвестицій - близько 70 мільйонів доларів - пропонується вкласти у будівництво Шосткинського нафтопереробного заводу.
Крім того, передбачається близько 10 мільйонів доларів інвестицій вкласти в реконструкцію виробництва електроізоляційних матеріалів на заводі "Зірка"; близько 2 мільйонів доларів - у виробництво желатину в об'єднанні "Свема" і таке інше.
Міністерство погоджується з висловленими на засіданні комітету зауваженнями і застереженнями щодо впровадження проектів, які несуть значне екологічне навантаження або екологічно небезпечні для регіону, оскільки екологічна обстановка в самій Шостці дуже напружена.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Андрійовичу. Є запитання до Сергія Андрійовича? Є. Запишіться, будь ласка, відведемо три хвилини. Висвітіть список.
Народний депутат Білоус, після нього - депутат Данильчук.
БІЛОУС А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). "Реформиконгрес". Скажіть, будь ласка, чим викликана потреба виокремити питання щодо Шостки? Адже інші ми розглядали в комплексі.
РОМАНЮК С. А. Не знаю.
ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Чому ж ви тоді вийшли на трибуну?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Данильчук.
ДАНИЛЬЧУК О.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 156, Рівненська область). Прошу передати слово Матвієнкову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо. Шостка
- очень сложный промышленный район, что требует серьезных, глобальных экономических рассчетов. Но хотелось бы хотя бы в общих чертах о них услышать. И конкретный вопрос: сколько это позволит создать рабочих мест? Это первое.
Второе. Какой приток инвестиций предусмотрен на первом этапе?
И третье. Что получит от этого бюджет, назовите хотя бы приблизительные цифры, чтобы было видно, что это действительно будет реальный вклад в решение проблем области.
Спасибо.
РОМАНЮК С.А. Большое спасибо за вопрос. О сумме инвестиций я уже сказал: заявлено около 100 миллионов долларов, причем 70 миллионов - на строительство нефтеперерабатывающего завода мощностью 500 тысяч тонн в год.
В отношении того, что это может дать. Общая сумма льгот, предоставляемых на шесть лет, - около 85 миллионов гривень. Предполагается, что внедрение проектов позволит увеличить поступления в бюджеты всех уровней более чем на 560 миллионов гривень. Так определено в проектах, которые представлены.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Цушко.
ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 140, Одеська область). Фракция социалистов и селян. Уважаемый докладчик! Скажите, пожалуйста, Министерство экономики вообще посчитало, сколько мы создали зон по всей Украине и сколько это льгот? Может, лучше бы все-таки создать нормальный инвестиционный климат во всей Украине, а то мы создаем карманные зоны для некоторых местных чиновников.
И второй вопрос. Вы говорите, что в Шостке будет строиться нефтеперерабатывающий завод. А что с ныне действующими? Лисичанский не загружен, Херсонский стоит, Одесский стоит. Все заводы практически стоят.
Ответьте, пожалуйста.
РОМАНЮК С.А. Спасибо. Всего на сегодняшний день разработаны, утверждены и предложены на утверждение 15 зон и территорий со специальным режимом инвестирования. Льготы, которые предполагаются при введении этих режимов, составляют до 1 миллиарда гривень. Выгода, которая ожидается, ориентировочно составит около 3 миллиардов. Такова ситуация по имеющимся на сегодня проектам.
Теперь в отношении строительства нефтепере-рабатывающего завода. Это не значит, что он сразу начнет строиться. Все проекты, которые будут проходить экспертизу, обязательно будут рассматриваться на предмет экологической чистоты, целесообразности с учетом не только региональных интересов. Скажем, для самой Шостки с точки зрения чистой экономики это выгодно, потому что мощность этого завода небольшая, а нефтепереработка очень рентабельна.
Но абсолютно справедливо, что нужно учитывать еще и общегосударственные интересы, потому что нефтепереработка у нас не загружена. Поэтому вопрос о принятии или непринятии таких проектов будет решаться с учетом ситуации, которая складывается сегодня на этом рынке.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Сергію Андрійовичу.
Слово для співдоповіді надається члену Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Вітренко Наталії Михайлівні. Будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция. Все эти зоны, которые создаются в Украине (называются ли они "специальными экономическими", "свободными экономическими" или "зонами приоритетной инвестиционной деятельности"), начиная от "Сиваша", "Закарпатья", "Яворива", и все, что вы напринимали сегодня, - это зоны для отмывания "черного" капитала, для его легализации и усиления коррумпированности местной власти. Это чтобы вы знали.
Очень четко это проявляется на предложенной вам по указу Президента зоне в городе Шостке Сумской области (это мой округ). Город специфический, находится на севере Украины, город военно-промышленного комплекса. Раньше это был закрытый город. Предприятия просто уникальные: это всесоюзно, если не всемирно, известная "Свема", это бывшие военные предприятия, которые сейчас называются "Импульс", "Звезда", "Химреактив" и другие. Потенциал города колоссален - и производственный, и инженернотехнический. Поднять город можно только при изменении курса экономической политики, только при государственном заказе на специфическую продукцию города.
Что предложено при создании этой зоны с приоритетной инвестиционной деятельностью? Я сделала запросы в Министерство экономики и в Сумскую областную администрацию, чтобы глубже изучить неожиданно возникший вопрос. Заместитель министра пан Романюк как раз мне и отвечал. Оказывается, из тех 100 миллионов долларов, которые якобы планируется вложить в Шостку, 70 миллионов предусматривается под нефтеперерабатывающий комбинат. 70 миллионов долларов!
Я хочу напомнить депутатам, что в Украине нефтеперерабатывающие мощности составляют минимум 50 миллионов тонн, используется 12 миллионов тонн. Шостка не стоит на море, через Шостку не проходят магистральные нефтепроводы. Однако в правительстве Коми (есть такая огромная страна в России) сказали, что они вместе с американской фирмой "IM International Ltd" будут инвестировать эти 70 миллионов долларов и создадут аж 30 рабочих мест.
Так вот нефтеперерабатывающий комбинат - это полная катастрофа для Шостки, потому что это зона экологической катастрофы. Я направила свои обращения в Комитет по вопросам экологической политики, в Кабинет Министров, потому что жители села Ображевка Шосткинского района (оно находится сразу же под Шосткой) уже сегодня не могут употреблять артезианскую и колодезную воду. Не могут! В воде обнаружены такие соединения, которые отсутствуют в банке данных Украины. У нас есть специальный институт, изучающий виды загрязнений воды, там не могут их расшифровать. В подгрунтовых водах Шостки обнаружено 2 тысячи 500 различных композиций! Почему? Зона перегружена вредными химическими производствами. Создавать там нефтеперерабатывающий комбинат - это означает быть убийцами своего народа.
Я просто прошу вас защитить моих избирателей и отклонить законопроект, внесенный Президентом. Комитет по вопросам экономической политики меня поддержал. Я прошу вас отклонить указ Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Наталії Михайлівни? Є. Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.
Народний депутат Пухкал.
ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах та зв'язках з СНД (виборчий округ 209, Чернігівська область). Фракція "Батьківщина". Наталіє Михайлівно! Я чи не вперше згоден з вашою досить грунтовною аргументацією і буду голосувати за відхилення указу та відповідного законопроекту.
Запитання: чи не вважаєте ви за потрібне відхилити й інші укази Президента, у зв'язку з якими ми нещодавно прийняли законопроекти в першому читанні?
ВІТРЕНКО Н.М. Ви знаєте, на жаль, у нас не вистачає сьогодні голосів, щоб відхилити. Ми пропонували це не раз у цьому залі і сьогодні теж. Сьогодні не вистачає голосів. Я думаю, все це з'ясується через кілька місяців.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Петренко. Наступний - депутат Тищенко.
ПЕТРЕНКО Д.Д. Прошу передати слово товаришу Яценку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Наталия Михайловна! Тут действительно возникла коллизия: впервые народный депутат от округа предлагает отклонить проект подобного рода.
Вопрос такой. В процессе работы над этим проектом встречались ли вы с местным руководством, с теми людьми, которым предлагается работать именно в таком режиме? И каково мнение людей, скажем, руководителей предприятий и так далее, которые готовы взвалить на себя эту обязанность (если готовы)? Пожалуйста.
ВІТРЕНКО Н.М. Я защищаю интересы своих избирателей, а не интересы руководства города и руководства предприятий. Руководство
- коммунист Надел возглавляет город - очень заинтересовано в создании этой зоны. Очень.
Но я разговаривала с главным санитарным врачом города, и он меня убедительно просил защитить интересы людей, пока они еще живы. Поэтому я на этой трибуне и прошу вашей поддержки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тищенко.
ТИЩЕНКО П.В. Прошу передать слово Стрижко Леониду Петровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
СТРИЖКО Л.П. Наталия Михайловна, у вас вырвался аргумент, что, мол, коммунисту это выгодно, а вам и населению нет. Да, возможно, нефтеперерабатывающий завод - не лучший вариант. А почему бы в таком случае вам как депутату от этого округа не предложить некую альтернативу для инвестиций? Скажем, развить в Шостке какую-нибудь электронную промышленность или еще какой-то вид экологически чистого производства. Почему вы об этом не думаете?
Спасибо.
ВІТРЕНКО Н.М. Я предложила для всей Украины экономическую программу предупреждения национальной катастрофы. И в этой экономической программе показала, что нужно делать, как нужно возрождать военно-промышленный комплекс. И не надо заставлять ученых микроскопами забивать гвозди. Не надо. Надо, чтобы они делали то, что они умеют делать.
И если в Шостке делают порох, если в Шостке делают пленку, и там умеют это делать, то надо ввести политику протекционизма, закрыть границу от "Кодака" от "Фуджи", от всех других ввозимых пленок и дать возможность "Свеме" реализовывать свой потенциал.
Надо возродить военнопромышленный комплекс, перестать играться с НАТО, заигрывать с Америкой, установить нормальные производственные связи с Россией, Белоруссией. И тогда при создании общего ядерного щита потенциал Шостки будет полностью востребован. Потому что именно под это там есть мощности, именно под это там есть технологии и есть квалифицированные кадры. Все это я предложила - однако увы, официальная линия Президента Кучмы, правительства Пустовойтенка и большинства Верховного Совета совершенно другая. Вот почему мои предложения пока что не реализуются.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Михайлівно. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Переходимо до прийняття рішення. Як ви чули, Наталія Михайлівна доповідала не тільки від себе як народний депутат від даного округу, але й від комітету. Думка комітету викладена в проекті постанови профільного комітету, де пропонується розглянути це питання і відхилити законопроект, який був поданий Президентом України разом із підписанням указу.
Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради про проект Закону України про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області, запропонований профільним комітетом, - про відхилення. Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 200.
Шановні народні депутати! Ставлю на голосування для прийняття в першому читанні законопроект, запропонований Президентом України.
"За" - 44.
Рішення не прийнято.
Була пропозиція ще раз поставити на голосування проект постанови профільного комітету. Щодо відхилення законопроекту. Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 227.
Рішення прийнято.
(П і с л я п е р е р в и)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Нам залишилося розглянути два питання, щоб виконати порядок денний, який затверджений на сьогодні.
Розглядається проект Постанови про деякі питання реалізації Постанови Верховної Ради України про заходи щодо запобігання кризі в державному секторі галузі зв'язку України. Доповідає народний депутат України Яковенко Олександр Миколайович. Прошу, Олександре Миколайовичу.
ЯКОВЕНКО О.М., перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий округ 50, Донецька область). Спасибо. Уважаемые коллеги! Я понимаю, что все устали, но хотел бы, чтобы вы всетаки послушали информацию, которую я предлагаю вашему вниманию.
2 марта Верховной Радой было принято Постановление про заходи щодо запобігання кризі в державному секторі галузі зв'язку України". Целью этого постановления было укрепление финансового состояния государственного предприятия "Укртелеком" и его позиции на отечественном рынке электросвязи. Экономический эффект от реализации этого постановления мог бы составить, по мнению экспертов, более 400 миллионов гривень.
Как инициаторы постановления мы, со своей стороны, пытались контролировать его выполнение. Неоднократно обращались с депутатскими запросами, но, к сожалению, материал не смогли получить до самого последнего момента. И только после внесения в повестку дня Верховной Рады вопроса о недоверии отдельным руководителям Госкомсвязи мы наконец увидели информацию на семи страницах, читая которую убеждаемся, что это формальная отписка, потому что Кабмин и Госкомсвязи даже не приступили к выполнению постановления.
Не решены такие важные вопросы, как принятие нормативных актов, предусматривающих освобождение госпредприятий связи от пошлины при ввозе в Украину оборудования связи; передача в собственность местным органам исполнительной власти обектов, не принимающих участия в едином технологическом процессе предприятий "Укрпочта" и "Укртелеком"; не проведены взаимозачеты задолженности по неоплаченным услугам связи бюджетным организациям; с "Укртелекома" не снято ограничение на получение кредита под гарантии правительства и другие.
Это не позволило привлечь для предприятия "Укртелеком" более 100 миллионов гривень и построить около 60 тысяч номеров АТС.
Особо хочу остановиться на пункте постановления о выкупе "Укртелекомом" акций, принадлежащих иностранным учредителям "Утела". Несколько слов для справки. Совместное предприятие "Утел" основано в 1992 году для создания в Украине собственной международной связи. В состав "Утела" вошли магнаты международного рынка телекоммуникаций, а именно: "Deutse Telekom" (Германия), "PTT Telekom" (Нидерланды) и "АТ&Т" (США).
За этим предприятием, освобожденным по тогдашнему законодательству от налогов, монопольно закрепили сверхприбыльный сектор электросвязи - международную связь, запретив "Укртелекому" конкурировать с ним. Все основные рычаги управления "Утела" были переданы иностранцам, и Украина практически утратила контроль и влияние на важнейший вид связи и поступления крупных валютных потоков в страну.
Западным учредителям "Утела" было поставлено лишь одно условие: инвестировать развитие городской и сельской телефонной связи до 6 миллионов телефонов за 15 лет. Но это обязательство перед государством не выполнено. За семь лет существования предприятием "Утел" закуплено оборудование АТС на 100 тысяч номеров, или 1,5 процента от условий лицензии, и это не инвестиции. Оборудование АТС было поставлено "Укртелекому" на условиях валютного кредита под большие проценты.
Выкуп акций "Утела" означает значительное укрепление финансовоэкономического состояния национального государственного оператора, оптимизацию сети междугородной и международной связи, экономический эффект для развития местной сети более чем в 100 миллионов долларов США и фактическое закрепление за государством контроля за международной связью. Поэтому постановление, проект которого мы предлагали, и было принято. Оно было направлено именно на это.
Еще в январе иностранные учредители официально предложили "Укртелекому" выкупить их долю в "Утеле", а в феврале получили согласие. Ряд иностранных банков вышли с предложениями о кредитах.
И что же в результате? После полугодичной волокиты в Госкомсвязи 13 мая, именно в день окончания срока согласования с западными учредителями цены продажи акций, Кабмин наконец направил проект распоряжения о приобретении "Укртелекомом" акций "Утела". 29 июня за подписью Пустовойтенко появляется формальное распоряжение Кабмина, не решающее ни одного вопроса выкупа акций "Утела", а сам выкуп снова откладывается на неопределенный срок.
Кто же конкретно и почему заинтересован в невыполнении этого пункта постановления? Может быть, руководители Госкомсвязи, которые вместо организации выполнения постановления отделываются формальными отписками, или президент "Утела" господил Маринчук, который представляет интересы западного капитала и по совершенно понятной причине не заинтересован в обединении бизнеса двух компаний. Сейчас проводится очередной наблюдательный совет "Утела" за границей (на этот раз в Риме), несколько народных депутатов по приглашению поехали туда. Возможно, они дадут какой-то внятный ответ на этот вопрос.
А пока мы видим, что этот пункт постановления благополучно провален. Скорее всего за это никто не ответит, кроме работников "Укртелекома". И совместные предприятия, такие как "UMС", и дальше будут процветать. Они даже не платят налогов. Прибыль вывозится из страны, а удел "Укртелекома" в своей родной стране - нищать и обеспечивать скудным заработком 130 тысяч человек, в одиночку развивая неприбыльную сельскую связь и практически бесплатно обслуживая почти треть своих абонентов-льготников.
Несколько слов еще об одном пункте, которым Кабмину было рекомендовано временно запретить выдачу новых лицензий на предоставление услуг международной и междугородной телефонной связи, проанализировать выполнение операторами условий уже выданных лицензий и в случае их несоблюдения аннулировать эти лицензии. Этот пункт был принят с целью наведения порядка в практике лицензирования и контроля деятельности операторов отрасли.
В настоящее время лицензии на услуги связи выдаются всем желающим, без учета возможностей рынка и стратегических интересов страны. Отсутствие системы контроля за выполнением условий лицензий привело к обогащению иностранных компаний и обнищанию "Укртелекома" в результате утраты доступа к рентабельным сегментам рынка, особенно международной и мобильной телефонной связи.
Выполнение условий, предусмотренных лицензиями, практически не контролируется, хотя это обязанность Госкомсвязи. Из девяти операторов, получивших лицензии на международную, междугородную связь, работают только три. Закрытые акционерные общества "Укомлайн" и "Украинские коммуникации" получили такие лицензии еще в 1996 году, а деятельность не начали. При этом акционерное общество "Украинские коммуникации" успело сменить иностранных учредителей, в начале 1998 года получило такую лицензию во второй раз, но деятельность так и не начало.
Многие иностранные компании, отдельные граждане, сменяя друг друга, свободно учреждают, регистрируют СП, получают лицензии, годами ничего не вкладывая в развитие отрасли. Не для сбора ли стратегически важной информации во вред экономике и безопасности нашей страны?
Хочу привести пример. Недавно в прессе широко освещался арест в Ростовской области представителя американской фирмы "Квалкомм", который, по мнению соответствующих российских органов, занимался шпионской деятельностью.
Фирма "Квалкомм" шесть лет тому назад создала и в Украине СП "Телесистемы Украины", обещались инвестиции, поставка самого современного оборудования, но денежных инвестиций не дождались, а оборудование поставлено устаревшее, несертифицированное в Украине, и сейчас возник вопрос о расторжении договоров с "Квалкоммом". А чем же занимались иностранные представители фирмы в Украине в течение шести лет?
Аналогичная ситуация и с другими СП.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу, скільки вам часу ще треба?
ЯКОВЕНКО О.М. Еще минуты три хотя бы.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, але постарайтеся скорочуватись.
ЯКОВЕНКО О.М. Начиная с 1997 года отдельные операторы международной телефонной связи, в том числе и "Утел", начали направлять международные телефонные звонки нелегальными путями, а также подменять номер телефона абонента. При этом нужно отметить, что подмена номера телефона позволяет не фиксировать международные телефонные разговоры, которые проходят через оборудование компании, что закрывает доступ к информации соответствующим службам и позволяет компании скрывать свои доходы. Трудно оценить потери, которые причиняют криминальные элементы, имея возможность для бесконтрольного ведения международных разговоров.
Можно продолжать эту тему, но я хотел бы привести еще такой пример, на мой взгляд, особенно вопиющий. В мае этого года первым заместителем председателя Государственного комитета связи и информации Украины Женжерой дано указание о выделении национального кода доступа для предоставления услуг междугородной и международной телефонной связи обществу с ограниченной ответственностью "Интернациональные телекоммуникации".
Вдумайтесь: это общество было зарегистрировано по частному адресу в городе Киеве, а лицензию получило на предоставление услуг связи в Одессе и Одесской области. Его соучредители - граждане России некие Гущак и Комзали, которые получили в Курской области паспорта в один и тот же день, а прописаны в соседних квартирах одного дома в городе Тирасполе в Приднестровье.
Решение о выделении внутреннего кода Украины для частного оператора связи - грубейшее нарушение интересов государства и международных стандартов. Вы знаете, что в нашей стране каждой области присвоен свой код. Если код в Украине, то возникает вопрос: кому же этот код предоставлен?
Можно задавать и вопросы, касающиеся лицензирования. Скажем, такая маленькая информация, буквально несколько слов. Як відомо, нашим законодавством заборонено використовувати закріплені за військовими користувачами радіочастоти в комерційних цілях. На яких підставах у такому разі було видано ліцензії на використання радіочастот у діапазонах 2 ГГц і 14 ГГц та в інших діапазонах, призначених виключно для військового використання?
Есть и ряд других вопросов, которые за неимением времени я не смог, к сожалению, осветить. Поэтому мы и вносим проект постановления, в котором обязываем Кабинет Министров выполнить принятое нами постановление, а Генеральную прокуратуру - разобраться в ситуации. Я думаю, это будет вполне нормальным дополнением к законопроекту о государственной тайне, который мы здесь уже рассматривали, и к ряду других законопроектов.
Кроме этого, мы вносим проект постановления об отклонении представленного Президентом проекта закона о приватизации "Укртелекома". В этом наше предложение перекликается с предложением Комитета по вопросам экономической политики.
В заключение скажу, что я поддерживаю предложение депутата Мазур, в частности о создании специальной следственной комиссии по этому вопросу, потому что функции народных депутатов на этом практически исчерпаны.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу. Є запитання до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка.
Слово надається голові підкомітету Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Поліщуку Олегу Вікторовичу. П'ять хвилин.
ПОЛІЩУК О.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановний головуючий! Шановні колеги депутати! Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку не розглядав проект Постанови Верховної Ради України про деякі питання реалізації Постанови Верховної Ради України про заходи щодо запобігання кризі в державному секторі галузі зв'язку України, оскільки ще не отримав його.
Але 29 червня поточного року комітет розглядав два проекти постанови Верховної Ради України. Один із них - під тим же номером і з тією ж назвою від 1 липня 1999 року, а другий - про звернення Верховної Ради України до Президента України щодо звільнення Женжери з посади першого заступника голови та Орленка з посади заступника голови Державного комітету зв'язку та інформації України від 1 червня 1999 року, які послужили основою для того проекту постанови, який ми сьогодні розглядаємо, і які зараз відкликані її ініціаторами.
Наш комітет дійшов висновку, що розгляд і прийняття зазначених постанов у поданому вигляді є недоцільним з таких причин.
Перша. Оскільки питання щодо виконання Кабінетом Міністрів України і Національним банком України Постанови Верховної Ради України від 2 березня 1999 року про заходи щодо запобігання кризі в державному секторі галузі зв'язку не розглядалося на сесії Верховної Ради України, немає підстав для висновків щодо невиконання зазначеної постанови.
Наведу тільки декілька тез із проекту постанови, яку ми сьогодні розглядаємо. Перша теза: постанова не виконана. Як можна стверджувати, що постанова не виконана, якщо ми ще не чули доповіді ні від Нацбанку, ні від Кабінету Міністрів? Наш комітет на своєму засіданні, коли розглядав це питання, дійшов висновку, що доручення, які є в згаданій постанові, можна поділити на три види: ті, що виконуються зараз, ті, що не виконані або виконані частково (насамперед через те, що ці питання вже врегульовані законодавством, а постанова носить рекомендаційний характер), і ті, що виконані. Там цілий перелік цих доручень.
Друга теза: не досягнуто поліпшення економічного становища "Укртелекому". Я думаю, про це ми можемо судити - усі народні депутати тут присутні - тільки тоді, коли заслухаємо доповідь Кабінету Міністрів чи керівників цього підприємства. З голосу зараз вирішувати, не досягнуто поліпшення чи досягнуто, я вважаю недоцільним.
Далі. Немає зменшення дебіторської заборгованості, не організована перевірка виконання умов ліцензій операторами зв'язку. Як ми можемо це стверджувати, якщо знову ж таки не заслухали керівників цього підприємства? Звідки ми знаємо, є чи немає?
Продовжується застосування несертифікованого обладнання на мережах зв'язку України. Я впевнений і знаю, що це не так.
Друга причина такого рішення нашого комітету. Оскільки принципові положення нової редакції проекту Постанови про деякі питання реалізації Постанови Верховної Ради України про заходи щодо запобігання кризі в державному секторі галузі зв'язку України грунтуються на визнанні факту невиконання Кабінетом Міністрів України постанови Верховної Ради України, без заслуховування відповідного звіту вважаємо прийняття цієї постанови неприйнятним і пропонуємо відхилити проект.
Рішення нашого комітету готувалося стосовно до тих двох проектів постанов, які були внесені до цього, і тому комітет не зміг розглянути цей проект. Але є проект постанови (він вам сьогодні розданий), підписаний мною і народним депутатом Єльчаніновим. Я зачитаю лише останнє речення з нього: "Відхилити проект Постанови Верховної Ради України про деякі питання реалізації Постанови Верховної Ради України про заходи щодо запобігання кризі в державному секторі галузі зв'язку".
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це проект постанови
3203/П2, так? Чи є запитання до Олега Вікторовича?
Народний депутат Гуцол. Одне запитання, і переходимо до прийняття рішення.
ГУЦОЛ М.В. Фракція "Батьківщина", Зелена партія України. Юний шановний колего! Скажіть, будь ласка, чи є рентабельним це підприємство? Це перше.
І друге. Чи вигідно державі приватизувати цей об'єкт? Фракція "Батьківщина" голосуватиме категорично проти його приватизації.
Дякую за увагу.
ПОЛІЩУК О.В. Дякую за запитання. Те, що ці підприємства є рентабельними, не викликає ніякого сумніву. А стосовно того, чи треба їх приватизувати, чи ні, то я впевнений, що треба. Наступним ми будемо розглядати законопроект саме про приватизацію, і я про це докладніше розкажу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачення. Олегу Вікторовичу, залиштеся на трибуні. Ще деякі народні депутати піднімають руки. Прошу записатися на запитання. Висвітіть, будь ласка.
Народний депутат Абрамов. Наступний - народний депутат Стрижко.
АБРАМОВ Ф.М. Коммунистическая партия. Уважаемый докладчик! Я внимательно прослушал ваше выступление и хотел бы спросить, неужели у вас не создается жуткое впечатление от того, что делается сегодня на предприятиях "Укртелекома"? Как вы считаете, неужели правоохранительные органы, правительство, Президент не видят того, что делается? И в этой связи хотелось бы услышать от вас, можно ли положить конец этому криминалу при нынешнем режиме?
Спасибо.
ПОЛІЩУК О.В. Я благодарю вас за вопрос. Дело в том, что "Укртелеком" не является предприятием, в котором дела ведутся абсолютно без каких-либо нарушений. Я думаю, что сегодня на любом предприятии можно найти какие-то нарушения. Но хочу сказать, что проект постановления, который мы сегодня рассматриваем, никак не решает те вопросы, о которых вы говорите.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стрижко. Наступний - народний депутат Корнійчук.
СТРИЖКО Л.П. Ваше выступление, вообще говоря, производит несколько странное впечатление. За формальными аргументами, как мне кажется, стоит вполне определенный коммерческий интерес.
А ведь ситуация в сфере связи в Украине более чем трагическая. У меня сложилось мнение, что все действия, которые сегодня совершают иностранные инвесторы, а также ряд украинских компаний, направлены в первую очередь на разрушение рынка, на формирование хаоса, который в дальнейшем легко трансформировать в нужную для себя структуру.
Так вот скажите, пожалуйста, не считаете ли вы, что здесь не только коммерческие и чисто технические проблемы завязаны, но и проблемы национальной безопасности? И не считаете ли вы в связи с этим, что Служба безопасности Украины должна вплотную заняться ситуацией и выяснить наконец, в чьих интересах развивается ситуация в сфере связи?
ПОЛІЩУК О.В. Я думаю, что если у вас есть подозрения в этой части, вы всегда можете инициировать эти вопросы. Если у вас есть факты.
Я же, предлагая отклонить рассматриваемый проект постановления, преследую только одну цель: чтобы мы сегодня, принимая решение по этому вопросу, не руководствовались эмоциями, а исходили из логики вопроса. И еще раз подчеркну, что решать вопрос о том, постановление выполняется или не выполняется, мы можем только после того, как заслушаем здесь представителей Нацбанка, Кабинета Министров.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Корнійчук.
КОРНІЙЧУК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую, Вікторе Володимировичу. Прошу передати слово народному депутату Пономаренку Георгію Григоровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.
ПОНОМАРЕНКО Г.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. В самом деле странная логика построения вашего доклада, и неясно, вы докладываете свое собственное мнение или мнение комитета. Доклад сделал заместитель председателя специальной комиссии и сказал, что в мартовском постановлении было рекомендовано акции "Утела" выкупить - не выкупили. Запретить выдачу лицензий - выдача лицензий продолжается. А вы говорите: не докладывали, и на этом основании предлагаете нам "відхилити проект постанови".
ПОЛІЩУК О.В. Я уже сказал, что выступаю как председатель подкомитета по вопросам связи, информационных сетей и почты. Но так как комитет не успел рассмотреть этот вопрос, потому что проект этого постановления просто не попал к нам в комитет, я явился инициатором проекта постановления об отклонении внесенного проекта постановления. Поэтому, я об этом упомянул, я непосредственно выступаю и как народный депутат.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Олегу Вікторовичу.
Шановні колеги! На виступ із цього питання записався один народний депутат - Вітренко Наталія Михайлівна, але її немає. Переходимо до прийняття рішення. Ми повинні визначитися щодо трьох проектів постанов.
Перший - проект Постанови Верховної Ради України про деякі питання реалізації Постанови Верховної Ради України про заходи щодо запобігання кризі в державному секторі галузі зв'язку України, запропонований народними депутатами Яковенком, Довганчиним, Хмельовим, Мазур (вона доповідала перша). Для того щоб ви зорієнтувалися, реєстраційний номер цього проекту 3203/П.
Ставлю на голосування за основу цей проект постанови, запропонований народним депутатом Яковенком та іншими, яких я назвав. Прошу визначитися.
"За" - 162.
Увімкніть мікрофон заступнику голови Державного комітету зв'язку та інформатизації Довгому.
ДОВГИЙ А.М., заступник голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України. Шановні народні депутати! У прийнятій Постанові про заходи щодо запобігання кризі у державному секторі галузі зв'язку порушені справді дуже слушні питання, над ними Держкомзв'язку працював і раніше, тому що були великі перепони і щодо сплати мита, і так далі. Вирішення всіх цих питань значною мірою сприяло б більш стрімкому розвитку державного підприємства "Укртелеком". I ті пункти, які не суперечать чинному законодавству або на ньому грунтуються, повною мірою виконуються. А деякі пункти не можуть бути виконані. Вони не виконуються лише тому, що ці напрями врегульовані чинним законодавством.
Наприклад, Кабінету Міністрів було рекомендовано прийняти нормативноправові акти, передбачивши, зокрема, звільнення державних підприємств від сплати ввізного мита. Цей пункт постанови не може бути виконаний в силу того, що Кабмін, і зокрема Держкомзв'язку, не може порушувати закони про внесення змін до Закону України про систему оподаткування, про порядок встановлення ставок податків і зборів, інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування та, нарешті, Закон від 12 червня 1997 року про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів про Єдиний митний тариф. Тобто Кабмін не може порушувати закони і встановлювати нижчі ставки, а тим паче скасовувати пільги, які було надано тим чи іншим підприємствам, або надавати їм пільги. Це стосується і інших моментів.
Щодо викупу, то ми цілком розуміємо і усвідомлюємо, що "Укртелеком" як компанія буде більш приваблива, більш потужна, більш ефективно працюватиме, коли поглине компанію "Утел". Це зрозуміло. Але сьогодні в "Укртелекомі" немає таких коштів, щоб можна було відразу викупити всі акції.
Згідно з розпорядженням Кабміну створено комісію для вироблення якнайкращого варіанта викупу. Ми не хочемо і не можемо брати на себе відповідальність за той чи інший варіант викупу. Буде працювати комісія з представників зацікавлених галузей, у тому числі в ній братимуть участь представники Мінекономіки, СБУ, щоб це рішення було узгодженим і якомога більше відповідало інтересам держави.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Увімкніть мікрофон народного депутата Марченка. З процедури.
МАРЧЕНКО В.Р. Я социалистам скажу: пока в зале не будет Мороза, я вас прошу не открывать рот.
А вопрос по процедуре таков. Виктор Владимирович! Я прошу сказать, сколько депутатов в зале, и прошу перенести голосование на завтра, потому что и сейчас уже мы превысили регламентное время. Мы видим, какое количество людей в зале, а вопросы для голосования предложены очень серьезные.
Прошу перенести голосование на завтра, а сегодня закрыть пленарное заседание.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу. Мій монітор показує, що в залі 130 народних депутатів, тому я не буду ставити на голосування. Але не буду й закривати засідання, бо ми домовилися, що працюємо доти, доки не виконаємо порядок денний, який був затверджений у понеділок.
Ми перенесемо голосування на завтра, але для цього нам треба визначитися процедурно. Ставлю на голосування пропозицію, яка надійшла: перенести голосування на завтрашнє пленарне засідання. Прошу народних депутатів визначитися. Рішення процедурне, нагадую.
"За" - 179.
Бачите, уже 254 депутати в залі. Рішення прийнято.
------------
Слухається наступне питання порядку денного - про проект Закону про особливості приватизації Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком". Доповідає заступник голови Державного комітету зв'язку та інформатизації Довгий Анатолій Миколайович.
Будь ласка, Анатолію Миколайовичу.
ДОВГИЙ А.М. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Перш за все я маю зазначити, що прийняття цього закону потрібне державі як з погляду отримання в майбутньому додаткових надходжень до бюджету, причому у зв'язку з інтенсивним розвитком мереж телекомунікацій за рахунок збільшення обсягів відрахувань, так і з погляду поліпшення інфраструктури народного господарства, адже розвинений зв'язок є важливим чинником піднесення економіки держави.
Саме тому країни, що розвиваються прискореними темпами, здійснюють пріоритетний розвиток мереж зв'язку, особливо електрозв'язку, спрямовуючи на це 3-4 відсотки свого валового внутрішнього продукту. В Україні капіталовкладення на розвиток телекомунікацій становлять не більше 1 відсотка. Це пояснюється складними економічними умовами, відсутністю законів, що гарантують захист прав інвесторів, іншими об'єктивними та суб'єктивними чинниками.
При цьому існує значний незадоволений попит на послуги зв'язку і, як наслідок, - черги та невдоволення, велике відставання від середньоєвропейського рівня для досягнення якого з урахуванням сучасних технічних вимог необхідні інвестиції в обсязі близько 10 мільярдів доларів. Це тоді, коли інвестиційні можливості операторів зв'язку України становлять близько 200 мільйонів доларів на рік. Тому основним джерелом капіталу для розвитку телекомунікацій України можуть бути внутрішні та міжнародні ринки приватного капіталу. Умовою виходу на ці ринки є здійснення приватизації "Укртелекому". Не можна допустити, щоб державний оператор зв'язку стрімко втратив контроль та своє місце на ринку, як це сталося в ряді інших країн, де зволікали з приватизацією національного оператора. Це тим більше важливо, що сектор телекомунікацій України перебуває в процесі лібералізації і "Укртелеком" опинився в нерівних умовах конкуренції на місцевому та міжнародному ринках.
Залучення приватного капіталу матиме важливе значення для самого підприємства. Приватний інтерес творить нові форми стимулювання праці. Зростання інвестицій в телекомунікації, запровадження нових ефективних методів управління фінансовими, матеріальними та трудовими ресурсами дасть змогу зміцнити "Укртелеком" та суттєво підвищити його ефективність та конкурентоспроможність.
Представлений проект закону встановлює особливості приватизації "Укртелекому", визначає порядок та способи його приватизації. Ним передбачено здійснення приватизації підприємств з урахуванням міжнародного досвіду приватизації телекомунікацій і особливостей України.
Передбачається, що на першому етапі за обмежень на внутрішньому фінансовому ринку інтенсивний розвиток можуть забезпечити інвестори, які мають довгострокові стратегічні інтереси. Саме тому залучення стратегічного інвестора має стати важливим компонентом приватизації.
Інтенсивний розвиток телекомунікацій за рахунок інвестицій дасть змогу розширити державну інвестиційну систему, створить умови для активізації підприємств в Україні та виходу з кризи. Забезпечення технічної перебудови та модернізації засобів зв'язку дасть змогу підвищити якість послуг зв'язку та повністю забезпечити потребу в сучасних послугах зв'язку.
Кращий рівень розвитку інфраструктури в країні сприятиме залученню іноземних інвесторів для фінансування великомасштабних проектів розбудови мережі. При цьому отримати максимальні суми комерційного фінансування можливо тільки за умови сталої та передбачуваної системи регулювання тарифів та можливості збільшення капіталів "Укртелекому" шляхом приватизації.
Як зазначалося, здійснення приватизації "Укртелекому" дасть змогу, крім залучення інвестицій на розвиток телекомунікацій, значно поповнити в ході приватизації Державний бюджет. У перспективі за рахунок зростання доходів підприємства та, відповідно, сплати податків держава також отримає додаткові надходження до бюджету.
Особливостями проведення приватизації "Укртелекому" є як терміни та порядок здійснення приватизаційних процедур, відмінних від чинного законодавства з питань приватизації, так і визначення майна цілісного майнового комплексу підприємства "Укртелеком" як об'єкта приватизації, залучення до пільгового продажу акцій окрім працівників підприємства та прирівняних до них осіб також працівників галузі поштового зв'язку.
Окрім передбачених чинним законодавством способів продажу акцій, законопроектом враховано і міжнародний досвід застосування способів продажу акцій, що теж можна віднести до особливостей приватизації.
Законопроектом також передбачено продаж пакета акцій на конкурентних засадах стратегічному інвестору та виконання ним інвестиційних зобов'язань.
Проект закону передбачає забезпечення прозорості процесу приватизації шляхом проведення аудиту за міжнародними стандартами, відбору аудитора на конкурсних засадах, залучення радників та експертів, у тому числі міжнародних, у процесі приватизації підприємства.
У законопроекті передбачені:
гарантії захисту інтересів держави шляхом закріплення в державній власності пакета акцій у розмірі не менш як 50 відсотків плюс одна акція, що дасть змогу здійснювати контроль з боку держави за діяльністю підприємства;
заборона перепрофілювання підприємства;
забезпечення вимог антимонопольного законодавства;
забезпечення захисту прав споживачів України щодо вільного доступу до ринку послуг електрозв'язку;
заборона встановлення з боку підприємства обмежень на користування цими послугами.
Реалізація запропонованого законопроекту не потребує витрат коштів з Державного бюджету України. Для початку приватизації "Укртелекому" разом із прийняттям цього законопроекту потрібно внести відповідні зміни і доповнення до Закону України про приватизацію державного майна та Закону України про зв'язок.
Серйозна підготовка до приватизації та її успішна реалізація дадуть змогу створити умови для інтенсивного розвитку телекомунікацій, досягти середньоєвропейських стандартів послуг зв'язку та отримати вигоди для економіки в цілому.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Анатолія Миколайовича? Запишіться, будь ласка. Висвітіть прізвища.
Народний депутат Манчуленко. Наступний - депутат Лісогорський.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу! У цьому законопроекті йдеться про те, що 25 відсотків плюс одна акція буде продана стратегічному інвестору. Водночас 50 відсотків плюс одна акція залишається в держави, і всі рішення стратегічного плану прийматимуться державним органом, тобто Національним агентством з управління державними корпоративними правами. То як можна тоді називати інвестора, який має 25 відсотків плюс одну акцію, стратегічним, якщо він не впливатиме на прийняття стратегічних рішень? Це перше запитання.
І друге. Ви знаєте, що "Укртелеком" віднесений до підприємств загальнодержавного стратегічного значення, і тому не підлягає приватизації, а тут його пропонується приватизувати. Будь ласка, дайте відповідь.
Дякую.
ДОВГИЙ А.М. Я почну з другого. Річ у тому, що якраз і йдеться про особливості приватизації цього об'єкта в плані того, що сьогодні питання приватизації не врегульовані чинним законодавством.
Що стосується ситуації із стратегічним інвестором, то згідно з чинним законодавством держава за рахунок наявних механізмів має передати право стратегічному інвестору, якщо він цього заслуговуватиме.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лісогорський. Наступний - депутат Марченко.
ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
177, Харківська область). Прошу передать слово Тищенко Павлу Васильевичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Тищенко.
ТИЩЕНКО П.В. Фракция коммунистов. Я вас слушал и удивлялся. Если бы вы эту речь произносили года три-четыре тому назад, может быть, можно было вас понять правильно, но сегодня уже от самого слова "приватизация" большинство народа коробит, и народных депутатов тоже. Вы же так рассказывали о прелестях этой приватизации, что я просто удивился, - отстали вы несколько.
"Укртелеком" - это стратегическое предприятие. Как в случае его приватизации будет обеспечена безопасность государства в информационной сфере? Это первый вопрос.
И второй. Не считаете ли вы, что любая приватизация, в том числе "Укртелекома", сразу приведет к увеличению стоимости услуг связи, что отразится на населении, которое уже сегодня не в состоянии оплачивать эти услуги?
Пожалуйста, ответьте. Хотя я однозначно буду голосовать против.
ДОВГИЙ А.М. Що стосується ситуації з вартістю послуг зв'язку. Річ у тому, що на сьогодні держава регулює тарифи на основні види діяльності підприємств електрозв'язку. Держава і надалі залишить за собою ці функції. Тому щодо тарифів не буде проблеми.
Що стосується того, як будуть забезпечені інтереси держави, то вони забезпечуватимуться передусім через відповідну нормативну базу. Зокрема, готуються зміни до статті 4 Закону про підприємництво щодо регулювання діяльності як у телефонії, так і в передачі даних і забезпечення відповідних вимог держави для контролю і зняття інформації та інше. Тобто все має відбуватися на законодавчій основі.
У проекті закону, окрім того, говориться, що державні структури, державні органи мають отримати пріоритетне право доступу до засобів зв'язку напівприватної чи приватної структури "Укртелеком", якщо це відбудеться.
Я хотів би зазначити те, що в країнах, які розпочинали приватизацію національних операторів електрозв'язку, цей процес був тривалим. Тобто спочатку треба підготувати це підприємство належним чином, про що вже йшлося, методом злиття, як це, наприклад, було в Португалії, коли дві найбільші компанії, які діяли на ринку електрозв'язку, були спочатку злиті, об'єднані, а потім йшлося про приватизацію цієї більш потужної компанії, яка дійсно могла певний час утримувати монопольне становище і наситити ринок фіксованими абонентськими лініями.
Крім того, приватизація проводиться шляхом ліцензування, і це записано у відповідному положенні. У Законі про підприємництво сказано про те, що шляхом ліцензування відбувається певне регулювання операторів і на особливий період - робота в надзвичайних ситуаціях, тобто ці питання на сьогодні значною мірою врегульовані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемый Виктор Владимирович! Я хочу задать вопрос вам как лучшему юристу Украины и получить конкретный ответ. Вопрос вот в чем. Назовите, пожалуйста, когда Согласительный совет и каким количеством голосов "за" принял и рекомендовал Верховному Совету в повестке дня рассматривать этот вопрос по сокращенной процедуре? Когда Верховный Совет проголосовал решение Согласительного совета в том, чтобы этот вопрос рассматривать по сокращенной процедуре?
Если вы не дадите конкретных ответов о сроках и о количестве голосов, я прошу перенести рассмотрение этого вопроса на завтра. И предлагаю рассмотреть его по полной процедуре и только затем голосовать по нему.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу.
Слово для запитання від фракції надається народному депутату Хмельовому.
ХМЕЛЬОВИЙ А.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Недавно, когда мы вносили законопроект, замминистра экономики давал на него экономическое обоснование. Вы же подаете "кота в мешке". Во сколько оценивается этот обект, который вы вносите на приватизацию, какая его балансовая стоимость? Сколько предполагается выручить денег? Куда они будут направлены? На проедание или на что? Никакого техникоэкономического обоснования проекта нет.
Какой инвестор придет, если мы еще не выполнили постановление Верховного Совета, не слили "Укртелеком" с "Утелом", не забрали у иностранцев сливки? Кто будет заниматься сельской связью? И не будем тешить себя иллюзиями: вы обманываете сегодня. Это первое.
А второе. Вы в нарушение Конституции, Государственной программы приватизации, Закона о связи вносите этот проект сегодня на рассмотрение Верховного Совета, заранее зная, что он не будет принят.
ДОВГИЙ А.М. Що стосується оцінки майна, то ці позиції викладені в законопроекті. Щоб сказати, що і скільки коштуватиме, треба з допомогою аудиторських фірм визначити реальну ринкову ціну. Але ці всі дії, як передбачено порядком, можливі в разі прийняття законопроекту.
І що стосується вбирання "Укртелекомом" "Утелу", то це буде більш можливим у тому випадку, якщо сьогодні буде заявлено про підтримку в майбутньому приватизації цього підприємства. Тобто якщо почнеться процес прийняття закону, то це означає те, що в наш бік звернуть свою увагу інвестиційні компанії, банки, інші інвестори, оператори, які можуть стати стратегічними інвесторами. І в цьому випадку дійсно шанси здійснити злиття цих компаній у нас збільшаться.
І я ще раз хотів би нагадати шановним народним депутатам ту обставину, що процес приватизації не означає, що завтра ми маємо продати цей об'єкт задарма. Завтра до нас, крім того, ніхто не прийде з великими коштами, навіть з малими, для придбання компанії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.
Увімкніть мікрофон народного депутата Ємця.
ЄМЕЦЬ О.І. Фракція "Реформи-конгрес". Хай не образиться на мене заступник голови Фонду держмайна України, але це питання такої вартості, що як мінімум має доповідати віце-прем'єр-міністр. Зверніть увагу, як, наприклад, це в Державній Думі Росії було. Там віце-прем'єр навіть на засіданні комітету був присутній.
Профільний комітет розглядав дане питання, але жодне з його зауважень не було враховано.
І ще такий момент. Я вважаю, що голосування потрібно перенести на завтра, оскільки в залі недостатньо людей.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу. Але у нас заступник голови Фонду держмайна України взагалі не виступає як співдоповідач, визначені зовсім інші особи.
А щодо голосування ми визначимось, коли завершимо слухання цього питання.
Володимире Романовичу, зважаючи на те, що відповіді на запитання закінчились, я пояснюю, що рішення було прийнято на Погоджувальній раді, і ми це рішення на практиці реалізували протягом трьох днів роботи цього пленарного тижня. Всі законопроекти, подані разом з підписаними Президентом указами, розглядаються за скороченою процедурою. Якщо ви, Володимире Романовичу, вважаєте інакше, то вам треба було звернутись, наприклад, ще у вівторок і поставити це питання, а не в четвер увечері.
Слово для співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєву Володимиру Йосиповичу.
Будь ласка, Володимире Йосиповичу.
Ми заслухаємо ще депутата Черняка, а потім визначимось, коли приймати рішення.
МАТВЄЄВ В.Й. Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел на своем заседании проект Закона Украины об особенностях приватизации Украинского государственного предприятия электросвязи "Укртелеком", внесенный на рассмотрение Верховного Совета Украины Президентом Украины в соответствии с пунктом 4 раздела ХV "Переходные положения" Конституции Украины и в связи с изданием указа, и принял решение рекомендовать Верховному Совету Украины отклонить предлагаемый законопроект.
По мнению членов комитета, этот проект закона вступает в противоречие с Конституцией и законами Украины. Так, в соответствии с Конституцией Украины правовой режим собственности регулируется исключительно законами Украины. В соответствии с Законами Украины о приватизации государственного имущества обекты связи не подлежат приватизации. Законом Украины о связи обозначено, что изменения собственности государственных предприятий связи осуществляются только по решению Верховного Совета Украины. Также следует отметить, что одноименный проект закона, который был внесен Кабинетом Министров, уже рассматривался Верховным Советом Украины и был отклонен как неприемлемый.
Поэтому Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций предлагает проект Закона Украины об особенностях приватизации Украинского государственного предприятия электросвязи "Укртелеком", внесенный Президентом Украины, отклонить.
Настойчивость, с которой проталкивается законопроект, обясняется, по всей вероятности, необходимостью его принятия до окончания президентской избирательной кампании и финансирования этой избирательной кампании. Действия, которые сегодня правительство предлагает по приватизации "Укртелекома", сродни тем, которые предлагает господин Березовский по Николаевскому глиноземному заводу.
Мы считаем, что нет экономической необходимости в приватизации этого предприятия, так как оно является прибыльным. А привлечение инвестиций для развития возможно за счет договоров о совместной деятельности, что разрешено законом, но при этом не происходит изменение собственника и не образуется новое юридическое лицо.
Непонятно все-таки, куда пойдут якобы привлекаемые инвестиции, - или на развитие производства, или на погашение задолженности по пенсиям, о чем говорит Президент. Мы считаем, что нельзя создавать прецедент - приватизация в обход действующих законов.
Мы считаем также, что приватизация средств связи - это угроза государственной безопасности. Частичное нарушение принципа государственной монополии на средства связи мы уже имеем от того, что частично средства электронной массовой информации, некоторые телеканалы у нас приватизированы. В результате население страдает от отсутствия информации, то есть ограбили Украину на информационном поле.
Для приватизации средств связи момент сейчас самый невыгодный для народа, ибо кто может гарантировать правильность подсчета голосов во время президентской кампании?
Но и одно из самых важных - это то, что мы знаем, как в конечном итоге нынешнее правительство распоряжается государственным пакетом акций, когда оно самостоятельно принимает решения о продаже этого пакета акций или части акций на открытых или закрытых конкурсах, и в результате утрачивается влияние государства на ценообразование, тарифы. Следствие - неизбежное повышение цен на услуги связи, ухудшение жизненного уровня.
При рассмотрении вопроса в комитете было и особое мнение. С ним выступит первый заместитель председателя комитета господин Черняк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Йосиповичу. Чи є запитання до співдоповідача? Немає.
Увімкніть мікрофон депутата Гуцола, ще одне запитання.
ГУЦОЛ М.В. Фракція "Батьківщина", Зелена партія України. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи не є злочином перед власним народом те, що рентабельне підприємство, яке дає прибутки в казну держави, приватизується? Фракція "Батьківщина" категорично голосуватиме проти даного законопроекту.
Дякую за увагу.
МАТВЄЄВ В.Й. Определить, преступление или нет - вправе только суд. Мы с вами не можем это определить. Я считаю, что до суда еще нужно материалы всего этого подать на судебное рассмотрение.
И я просил бы в связи с тем, что действительно в зале мало депутатов, голосование перенести на завтра.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поставлю на голосування цю пропозицію, тим більше, що вона уже надходила.
Слово надається Черняку Володимиру Кириловичу, першому заступнику голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Окрема думка від комітету. Три хвилини, будь ласка.
ЧЕРНЯК В.К. Шановні народні депутати! У важких роздумах я піднявся на цю трибуну, у важких роздумах, і це правда. Надзвичайно відповідальне рішення ми повинні прийняти. Я розумію ставлення лівих і нелівих до самого поняття "приватизація". Приватизація в Україні дискредитована виконавчою владою, і навколо цього, мабуть, нам не варто вести дискусію.
Але треба щось робити з "Укртелекомом", Сергію Івановичу. Проте не треба мене сприймати як апологета української приватизації - це було б надзвичайно примітивно. Якщо хтось не усвідомлює і думає, що "Укртелеком" дає прибутки до бюджету, - то це ілюзія, і не більше. Він знаходиться в надзвичайно важкому стані. Це - розвалюха, яка розпадається, яка гине. І перед нами зараз постала необхідність прийняти відповідальне рішення, що з ним робити далі. Це потрібно для того, щоб залучити інвестиції, щоб технологічно оновити, щоб "Укртелеком" зміг надавати сучасні послуги населенню, як це робиться в розвинутих країнах, де ми вивчали цю справу. А я побував у багатьох країнах, вивчав "телекоми" разом з депутатом Яковенком.
Якщо ви думаєте, що, не проголосувавши за цей законопроект, ви проблему вирішите, то ви глибоко помиляєтеся. Один із можливих варіантів вирішення проблеми - це продаж частини акцій "Укртелекому". Я навіть наголошую на слові "продаж", тому що приватизація дратує багатьох із вас, у тому числі й мене. Йдеться в цьому законопроекті про єдину річ - що шляхом прозорих конкурсів продається частина акцій підприємства для того, щоб залучити капітал і використати його для оновлення "Укртелекому", щоб підняти його, поліпшити ситуацію. Отже, на відміну від чинних законів про приватизацію у цьому законопроекті акцент робиться на особливостях продажу акцій "Укртелекому". Ось у чому суть питання.
Я закликаю вас питання не заполітизовувати, а тверезо подумати і прийняти відповідальне рішення, як це личить парламенту України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Кириловичу.
Шановні колеги, не підносьте рук, тому що запитань депутатові Черняку ставити не можна, він не співдоповідач, а народний депутат, який виступив з окремою думкою.
Шановні колеги, я прошу висвітити, хто записався для обговорення цього питання. Народний депутат Вітренко. Вибачте, шановні колеги, але я не можу надати слово Наталії Михайлівні. Надійшла пропозиція від народних депутатів Ємця і Матвєєва перенести прийняття рішення щодо цього законопроекту на завтра. Питання процедурне і я прошу визначитися.
"За" - 157.
Рішення прийнято.
Шановні колеги, на цьому засідання завершено. Продовжимо роботу завтра, о 10 годині ранку.
До побачення.