ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  11  т р а в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  і  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо пленарне засідання Верховної Ради  України.  Прохання до народних депутатів зареєструватися.

     Зареєструвалися 320  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги, дозвольте оголосити запити.

     Група народних депутатів (Кожевніков  та  інші  -  всього  40 чоловік)   звертається   до  Президента  України  щодо  проведення адміністративної реформи та статусу  Держстандарту  України.  Будь ласка, визначтеся.

     "За" - 207.

     Прошу проголосувати про направлення цього запиту. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 206.

     Грачев Олег Олексійович  звертається  до  Президента  України стосовно    порушень    при    проведенні    приватизації    фірми "Київпідзембуд". Будь ласка, визначтеся.

     "За" - 216.

     Ставлю на голосування про направлення цього запиту.

     "За" - 217.

     Група депутатів (Тищенко,  Александровська, Стрижко, Тіщенко, Лісогорський)  звертається до Президента України стосовно порушень законодавства головою Харківської районної державної адміністрації Харківської області.

     Будь ласка.

     "За" - 202.

     Ставлю на голосування про направлення цього запиту.

     "За" - 199.

     Развадовський Віктор   Йосипович  звертається  до  Президента України про виділення коштів для завершення будівництва  середньої школи в селі Краснопіль Чуднівського району Житомирської області.

     І водночас  друге  звернення  цього  ж  народного депутата до Президента України про виділення коштів для завершення будівництва центральної лікарні Дзержинського району Житомирської області.

     Ставлю на голосування.

     "За" - 164.

     Рішення прийнято.

     Тепер ставлю   на   голосування   усі   п'ять   запитів   про направлення. Прошу підтримати.

     "За" - 237.

     Прийнято, всі п'ять запитів направляються.

     Луценко Віталій  Іванович  звертається  до   Прем'єр-міністра України   про   необгрунтовані  дії  при  здійсненні  приватизації акціонерного товариства "Рівнеазот".

     Прошу підтримати цей запит.

     "За" - 220.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Сьогодні в нас  День  уряду.  Інформація  Кабінету  Міністрів України   про   податкову   політику  в  державі  та  заходи  щодо удосконалення   податкового   законодавства.   Доповідає   міністр фінансів України Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка.

     Трансляція Дня уряду йде по радіо і телебаченню.

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Дякую.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати!   Шановні присутні!

     Питання податкової політики є надзвичайно важливим і потребує як  тактичного,  так   і   стратегічного   вирішення   в   процесі реформування фінансово-економічних відносин.  Україна тривалий час не мала власної цілісної незалежної податкової  політики,  а  лише забезпечувала  відтворення  її  реалізації  відповідно до союзного законодавства.  Із обранням власного шляху розвитку  і  створенням незалежної  держави  Україна  почала формувати незалежну податкову політику в контексті такої ж національної економічної політики.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, одну хвилинку. Шановні депутати Кузнєцов,   Бортник,   Цибенко,  сідайте,  будь  ласка.  Працюємо. Сьогодні День уряду.

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Першим законодавчим актом  розвитку  податкових відносин  став  Закон Української РСР про економічну самостійність України від 3 серпня 1990 року,  де статтею 5 було передбачено, що Україна  самостійно  здійснює  формування  доходів  бюджетів  усіх рівнів на основі власної національної податкової політики.

     Власне, саме з цього часу і почалася робота  щодо  формування національного  податкового  законодавства.  Протягом  перших п'яти років незалежності було прийнято ряд законодавчих  та  нормативних актів,  спрямованих на врегулювання фінансово-податкових відносин, виконання   доходів   бюджетів   та   забезпечення    фінансування загальнодержавних видатків.

     Зокрема, це   такі  закони,  як  Закон  України  про  систему оподаткування,  прийнятий у 1991 році,  Закон України про державну податкову  службу в Україні від 4 грудня 1990 року.  Це був період пошуку оптимальних форм і механізмів стягнення податків,  який  не можна назвати вдалим, оскільки процес реформування триває.

     І не випадково 31 липня 1996 року було видано Указ Президента України про заходи щодо  реформування  податкової  політики,  яким було  окреслено  основні  напрями  та  шляхи  розвитку  податкової політики.

     Зокрема, було  передбачено  створення  в  Україні  стабільної податкової політики,  яка забезпечувала б чітке визначення порядку стягнення  податків,  зборів  та  інших   обов'язкових   платежів, зменшення  починаючи з 1997 року рівня розміру податкових вилучень до  45  відсотків  валового  внутрішнього  продукту,  забезпечення чіткого  визначення  об'єктів  оподаткування  з  метою запобігання випадкам  подвійного  оподаткування,  консолідація  в   державному бюджеті починаючи з 1997 року всіх державних позабюджетних фондів, упорядкування стягнення податків та посилення відповідальності  за ухилення від сплати та їх несвоєчасну сплату.

     Основні засади  податкової  політики  України  були  прийняті Постановою Верховної Ради України  від  4  грудня  1996  року  про основні  положення податкової політики в Україні.  Постановою було визначено  основні  принципи  побудови  та   призначення   системи оподаткування,    яка   має   стимулювати   насамперед   виробничу діяльність,    запроваджувати    обов'язковість    сплати    всіма господарюючими    суб'єктами,    фізичними    особами    податків, забезпечувати  рівність  підходів  до   платників   податків,   не допускати   будьяких   проявів   податкової   дискримінації,  мати економічну обгрунтованість ставки податків.

     Відповідно до указу Президента від 31 липня  1996  року Кабінетом Міністрів України були розроблені і подані в  пакеті  на  затвердження  Верховною  Радою  України  всі законопроекти  про податки і збори,  які становлять основу доходів бюджету.  Це,  зокрема,  законопроекти  про  податок  на  прибуток підприємств,  про  податок на додану вартість,  про акцизний збір, про податок на доходи фізичних осіб, про податок на нерухоме майно (нерухомість), про місцеві податки і збори, про державне мито.

     Із названого  переліку  Верховною Радою України було прийнято лише два закони - про оподаткування прибутку  підприємств  та  про податок  на додану вартість.  Решта законопроектів були розглянуті Верховною Радою України і в основному прийняті в першому,  а деякі

-  в  другому  читанні.  Відтоді  минуло  понад  два  роки.  Але в остаточній редакції законопроекти поки що не прийняті.

     Відтак, на  сьогодні  намічена   три   роки   тому   програма проведення  податкової  реформи  не завершена.  Формування доходів бюджету здійснюється здебільшого  на  підставі  декретів  Кабінету Міністрів,  прийнятих ще в 1993 році,  та двох прийнятих Верховною Радою законів із тих, що запропоновані у пакеті.

     У зв'язку з цим окремі важливі  джерела  можливих  надходжень податків  до  бюджету,  передбачених  неприйнятими  до  цього часу законами,  ще не задіяні.  Це передусім:  оподаткування нерухомого майна,   розширення   переліку  місцевих  податків,  оподаткування доходів окремих фізичних осіб,  які згідно з чинним законодавством поки  що  не оподатковуються,  оподаткування доходів від капіталу, продажу цінних паперів та нерухомості,  від здійснення операцій по вкладах   тощо.   За  прогнозними  розрахунками,  від  неприйняття названих законопроектів бюджет щорічно недоодержує 1,5-2  мільярди гривень.

     Помітним етапом   у  реформуванні  податкової  системи  стало прийняття Верховною Радою в 1997 році  законів  України  (в  новій редакції)  -  про  податок на додану вартість та про оподаткування прибутку підприємств.  Це основні,  базові  закони,  і  вони  мали визначальне  значення  при  формуванні бюджетів 1997,  1998 і 1999 років.  Однак прикро, що після прийняття основного базового Закону

-  про  податок  на додану вартість (від 3 квітня 1997 року) - уже прийнято 21 зміну  та  доповнення,  які  спрямовані  переважно  на зменшення   доходів  бюджету  через  встановлення  додаткових  або відновлення попередніх пільг. В Україні податок на додану вартість застосовується   з  1991  року.  І  Кабінет  Міністрів  не  бачить достатніх аргументів на користь скасування або заміни  податку  на додану  вартість іншим видом внутрішнього оподаткування споживачів товарів (робіт, послуг).

     Прийняття цих законів стало значним кроком до наближення умов оподаткування  в Україні до міжнародних стандартів,  запровадження більш   досконалого   податкового   обліку,   унеможливлення   або скорочення випадків ухилення від сплати податків. Так, Законом про податок на додану вартість передбачається  оподаткування  податком на  додану  вартість  за єдиною ставкою,  розмір якої порівнянно з чинним  раніше  законодавством  залишився  незмінним.  Це   робить податок нейтральним стосовно більшості галузей економіки,  а також окремих підприємств.  Тобто податок не дискримінує жодну галузь  і не дає жодній з них переваг, окрім енергетичного комплексу.

     Водночас до  зазначених законів починаючи з дати їх прийняття і донині вносяться численні зміни та  доповнення,  які,  на  жаль, призводять  до  звуження податкової бази і зменшення надходжень до бюджету.  Це ускладнює планування доходів відповідних  бюджетів  і призводить до невиконання прогнозних показників, а також спричиняє невизначеність при організації підприємницької діяльності.

     Так, у грудні 1998 року Верховною Радою була  продовжена  дія нульової  ставки  по операціях з продажу вугілля та продуктів його збагачення,  вугільних і торфових брикетів,  електроенергії, газу, імпортованого в Україну до 1 січня 2000 року. Це призведе до втрат бюджету від податку на додану вартість у 1999 році  на  рівні  1,6 мільярда гривень.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, вибачте. Шановні колеги! Або ми слухаємо  інформацію,  або  я   відпущу   представників   Кабінету Міністрів займатися роботою,  а ми розглядатимемо планові питання. Навіщо ми міністра запросили,  віцепрем'єрів?  Хіба для того,  щоб оце дивились на вас, як ви між собою питання вирішуєте?

     Якщо не цікавить,  давайте не будемо розглядати. Ми запросили представників Кабінету Міністрів, а ви між собою розмовляєте.

     Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О. Дякую.

     У попередніх розрахунках бюджету на 2000 рік  не  передбачено застосування  нульової  ставки  по  операціях з продажу вугілля та продуктів  його  збагачення,  вугільних   і   торфових   брикетів, електроенергії,  газу,  імпортованого  в Україну,  у зв'язку з чим заплановано додаткове надходження від податку на додану вартість у сумі  1,8  мільярда  гривень.  Сподіваємось,  що  дія  норми  щодо застосування нульової ставки не буде продовжена на 2000 рік.

     Верховною Радою було прийнято  Закон  про  внесення  змін  до Закону  України про податок на додану вартість щодо звільнення від оподаткування  податком  на  додану  вартість  товарів  критичного імпорту.  На думку уряду, наявність у практиці оподаткування такої пільги   призводить   до   зловживань   і   порушень   податкового законодавства  та  можливих втрат доходів бюджетів на рівні одного мільярда гривень щорічно.  Міністерство  фінансів  вважає,  що,  з точки  зору  підтримки  вітчизняного товаро-виробника,  споживання імпортних товарів повинно оподатковуватися на однакових  підставах із споживанням вітчизняних товарів.

     Другий важливий податок - на прибуток підприємств - докорінно змінив підхід до оподаткування прибутку підприємств.  З прийняттям Закону  України  про  оподаткування прибутку підприємств докорінно змінено визначення бази оподаткування і  значно  її  розширено  за рахунок  скасування  пільг.  Запроваджено новий порядок визначення амортизації  та  особливий  порядок  формування   і   використання страхових  резервів  для відшкодування збитків.  Цим податком було запроваджено    визначення    податкових    зобов'язань    методом "нарахування", що має принципово важливе значення для бюджету.

     Слід також    зазначити,    що    запроваджені   підходи   до оподаткування  прибутку  підприємств  значною  мірою  відповідають принципам,  які  застосовуються  у  світовій практиці і в ринковій економіці.  Цей  податок  достатньою  мірою  є   нейтральним   для підприємницької   діяльності  і  водночас  є  стабільним  джерелом доходів бюджету.  За минулий рік від цього податку надходження  до державного   бюджету   були  вище  передбачених  при  розрахунках, затверджених у бюджеті  1998  року.  Нині  вони  становлять  18-20 відсотків  у  структурі  загальних  надходжень  та  на рівні п'яти відсотків від  валового  внутрішнього  продукту.  Більшість  цього податку - надходження тільки від податку на додану вартість,  вони становлять  25  відсотків  у  доходах  зведеного  бюджету,  або  7 відсотків  від ВВП.  Аналіз виконання цього податку поточного року свідчить про те,  що ми можемо  очікувати  надходження  додаткових коштів  відповідно  до  прогнозу,  який ми робили на початок року, чого, на жаль, не спостерігається щодо більшості інших податків.

     Слід зазначити, що Верховною Радою було прийнято - як окремий закон  - Закон України про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом  на  31  березня  1997 року.   Цей   закон  було  прийнято  5  червня  1997  року.  Нині, проаналізувавши хід його виконання,  ми можемо чітко  сказати,  що цей  захід  не  дав  позитивних результатів.  Сам факт списання та реструктуризації податкової заборгованості  можна  розцінювати  як односторонній   захід  щодо  зменшення  податкового  навантаження, пом'якшення розрахунково-платіжної кризи.  Але,  оскільки не  було прийнято  необхідних правових норм,  які забезпечували б запобіжні заходи    і    запобігали    подальшому    зростанню    податкової заборгованості, ефект виявився негативним.

     Як показує  практика,  застосування цього закону України,  на виконання якого списано 1,9 мільярда гривень  і  реструктуризовано 3,2  мільярда  гривень  доходів  до  державного бюджету і місцевих бюджетів,  його норми постійно порушуються. Перш за все, статтею 6 цього   закону   передбачалося,  що  списання  і  реструктуризація заборгованості - це одноразовий захід.  Однак цього не сталося.  І на   сьогодні   вже   прийнято  ряд  рішень  стосовно  списання  і реструктуризації    податкової    заборгованості    вугледобувних, вуглепереробних та шахтовуглебудівних підприємств; про списання та реструктуризацію податкової заборгованості  платників  податків  - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року;  про списання та реструктуризацію податкової  заборгованості  платників податків - сільсько-господарських підприємств.

     Прийняття зазначених актів призводить до зменшення надходжень до  бюджетів  усіх  рівнів.  Конкретні  суми  втрат  у  даний  час обраховуються органами Державної податкової адміністрації України. Уже сьогодні зрозуміло, що ці втрати становитимуть не один мільярд гривень.

     Більше того,  очікування  в  майбутньому списання недоїмки чи структуризація заборгованості розхолоджує одних платників, а інших деморалізує  з  тієї  причини,  що на практиці у гіршому становищі опиняється той, хто справно сплачує податки.

     Однак хвиля   списання    і    реструктуризації    податкової заборгованості не вщухає.  На жаль, ігноруючи позицію Міністерства фінансів,  готується  рішення  про  реструктуризацію  і   списання податкової   заборгованості   в  ряді  інших  галузей,  насамперед енергетики, лікерогорілчаних і спиртових заводів.

     Кабінет Міністрів з  метою  запобігання  зростання  недоїмки, поліпшення  розрахунково-платіжної  дисципліни  підготував  проект Закону України про порядок погашення зобов'язань  перед  бюджетами та  державними  цільовими фондами,  який має на меті упорядкування системи забезпечення погашення  податкових  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб до бюджетів і державних цільових фондів.

     Впровадження зазначеного   закону   має  на  меті  скасування насамперед картотеки 2,  що створюватиме  умови  для  використання коштів,  які знаходяться на рахунках платників податків,  фактично на розсуд цих платників податків.  Крім  того,  буде  вирішено  не тільки  забезпечення  стягнення податкового боргу,  а й збереження нормальної  господарської  діяльності  підприємства,  встановлення сприятливих умов для виконання його податкових зобов'язань.

     Але для   того  щоб  зберегти  рівноправність  і  бюджету,  і платників  до  бюджету,   передбачається   так   званий   механізм податкової застави і процедури реалізації цієї податкової застави.

     Особливу увагу  слід  звернути на напрям податкової політики, який призводить до звуження податкових надходжень і створює  вкрай негативний  вплив  на  виконання бюджету і дотримання проголошених принципів,  які  визначають  рівність  усіх  платників   податків, рівнонапруженість   і   справедливість   у  податкових  вилученнях фінансових ресурсів.

     Йдеться про надання податкових  пільг  і  введення  особливих режимів  оподаткування.  Лише  в  грудні  1998  року  і  в першому кварталі цього року Верховна  Рада  прийняла  вісім  законів,  які звільняють суб'єктів підприємницької діяльності від сплати податку на прибуток.  Усього за минулий рік було прийнято 16  законодавчих актів,   якими   надано   додаткове   звільнення   від  податкових зобов'язань,  що набрали чинності з 1  січня  поточного  року.  За попередніми  розрахунками,  це  зменшує  надходження  від податків приблизно на 4,7 мільярда гривень.

     Зупинятися на  кожному  законодавчому   акті,   яким   надані податкові пільги,  недоцільно,  але слід зауважити, що здебільшого надається пріоритет у звільненні від податків окремих галузей  або груп   підприємств.   У   зв'язку  з  цим  податкове  навантаження перекладається  на  інші  галузі   та   підприємства,   збільшуючи кількість тих, які змушені перейти в тіньову сферу діяльності.

     Значного поширення    набули    вимоги   щодо   запровадження податкових пільг при розгляді проектів законів з інших питань,  не пов'язаних  з  проблемами  оподаткування.  При  цьому  ігнорується порядок,  згідно з яким податкові пільги повинні надаватися тільки законами з питань оподаткування.

     За даними Державної податкової адміністрації України,  в 1998 році в цілому пільги  з  оподаткування  були  надані  116  тисячам платникам  -  юридичним  особам.  Тобто  пільгами користувалися 28 відсотків усіх зареєстрованих платників, що подали звіт.

     У результаті  зазначених  змін  у  податковому  законодавстві негативні   наслідки   на   надходження  до  бюджету  в  3,6  раза перевищують дію позитивних,  і розрахункове від'ємне  значення  на 1999   рік   становить  понад  10  мільярдів  гривень.  Відповідні розрахункові таблиці вам передані під час підготовки матеріалів до розгляду питання на Дні уряду.

     З урахуванням   списання   та   реструктуризації   податкової заборгованості в 1999 році за рахунок пільг до бюджету не  надійде ще понад 2,3 мільярда гривень.

     У світовій практиці фінансової політики акцизний збір посідає провідну позицію.  Він у більшості країн є  найбільш  вагомим  або одним  із  найбільш вагомих податків і становить 5-8 відсотків від валового внутрішнього продукту і є  головним  джерелом  формування доходів  бюджету.  Але  в Україні акцизний збір запроваджено таким чином,  що він становить  приблизно  один  відсоток  від  валового внутрішнього  продукту.  Акцизний збір запроваджено на окремі види товарів та послуг, і його стягнення не зачіпає інтересів більшості населення.   Враховуючи   природу   акцизного  збору,  особливість справляння,  слід вдосконалити діючі ставки та  порядок  стягнення акцизного збору.

     Упродовж другого  півріччя  1998  року в результаті прийняття ряду указів Президента та постанов  Кабінету  Міністрів  з  питань справляння  акцизного  збору з'явилася можливість поліпшити стан з його надходженням  до  бюджетів.  Слід  зазначити,  що  доходи  до бюджету в 1999 році, у тому числі ставки акцизного збору, теж були обраховані на основі чинного на той час законодавства.  Ці  ставки діяли  відповідно до указу Президента від 24 червня 1998 року.  Це стосується і акцизів на нафтопродукти,  лікерогорілчані  напої  та тютюнові вироби.

     Проте Верховною  Радою  прийнято і запроваджено Закон України про внесення змін до деяких законів України про  ставки  акцизного збору  від  6 січня 1999 року.  Прийняття цього закону призвело до порушення взаємовідносин між державними  та  місцевими  бюджетами, оскільки  зміна об'єктів оподаткування та порядку сплати акцизного збору призвели до недовиконання надходжень від акцизного збору  до бюджетів  у областях,  де розташовані спиртзаводи.  Це пояснюється тим, що акциз був повернений знову на лікеро-горілчані заводи. А в областях,  на  території яких розташовані лікеро-горілчані заводи, це мало наслідки перевиконання  надходжень  від  акцизного  збору. Тому  дія  цього  закону  призведе,  за  нашими  розрахунками,  до зменшення  надходжень  до  бюджетів  усіх  рівнів  поточного  року приблизно на 500 мільйонів гривень.

     З метою  поліпшення  ситуації  із справлянням акцизного збору Кабінет Міністрів розробив законопроект  про  акцизний  збір.  Цей проект понад два роки знаходиться на розгляді у Верховній Раді. 16 жовтня 1996 року законопроект був прийнятий у першому читанні. Але зараз  поки  що  діє  недосконале  законодавство,  яке  має багато прогалин у порядку справляння акцизного збору  і  не  дає  державі можливості одержувати у повному обсязі належні доходи.

     Першочергового розгляду і прийняття потребують законопроекти, які з набранням чинності  поліпшать  стан  надходжень  доходів  до бюджету.   Оскільки  оподаткування  стосується  інтересів  кожного підприємства,  майже кожного громадянина,  пропозицій про внесення змін і доповнень до того чи іншого закону України надходить більше ніж достатньо.  Досить зауважити,  що у даний час  більше  третини законопроектів,  близько  трьохсот,  які знаходяться на розгляді у Верховній Раді України, внесено суб'єктами законодавчої ініціативи саме   з  питань  оподаткування.  Минулого  і  в  поточному  роках Кабінетом Міністрів було  підготовлено  і  направлено  на  розгляд Верховної Ради України майже 50 законопроектів про внесення змін і доповнень   до   законів   з   питань   оподаткування.   Прийняття підготовлених  законопроектів  сприяло  б  повному  і  своєчасному внесенню належних платежів до бюджету.

     На жаль,  не завжди ці законопроекти оперативно розглядаються і в комітеті, і в цілому в Верховній Раді. Наприклад, прийнятий ще в 1997 році в другому читанні законопроект про податок  на  доходи фізичних осіб ще до цього часу не вносився на третє читання. А ним передбачається розширення податкової бази шляхом  розширення  кола суб'єктів    оподаткування   за   рахунок   збільшення   діапазону оподаткування за мінімальною базовою ставкою - 10 відсотків  -  та скасування пільг на певні види доходів.

     Враховуючи те,  що  Верховною  Радою  не  було  прийнято  ряд законодавчих актів протягом минулого  року  і  в  поточному  році, Кабінетом  Міністрів України було реалізовано ряд заходів з питань удосконалення податкового  законодавства  через  прийняття  указів Президента   України.   Укази   Президента,   видані  на  підставі перехідних положень Конституції України, були предметом розгляду у Верховній Раді, і вона прийняла відповідні рішення щодо них.

     Загальна сума  надходжень поточного року від прийнятих у 1998 році і введених у дію законів України та указів Президента України очікується  в  обсязі  2  мільярди 825 мільйонів гривень.  Ці суми надходжень враховані в бюджеті поточного року.

     Незважаючи на неодноразові звернення  Кабінету  Міністрів  до Верховної Ради,  на жаль,  поки що не прийняті проекти законів про податок на нерухомість, про місцеві податки і збори та деякі інші. Прийняття   тільки   зазначених   двох  законів  дасть  можливість мобілізувати  надходження  до  місцевих  бюджетів  на  рівні   1,5 мільярда гривень.

     ГОЛОВА. Скільки вам ще часу потрібно?

     МІТЮКОВ І.О. Ще 10 хвилин.

     ГОЛОВА. Добре.

     МІТЮКОВ І.О.    Дозвольте    коротко    зупинитися   на   цих законопроектах.  Законопроект  про  податок  на   нерухоме   майно (нерухомість)  прийнятий  Верховною  Радою  в першому читанні.  За своїм економічним  змістом  цей  податок  є  формою  перерозподілу національного  доходу.  Він  використовується як додаткове джерело збалансування доходів та видатків консолідованого бюджету  України і   -   головне   -   закріплюється  як  податкова  база  бюджетів територіальних   громад.   Об'єктом   оподаткування   пропонується визначити вартість об'єктів нерухомості, розташованих на території органів місцевого самоврядування.  Це,  зокрема,  будівлі, житлові будинки,  квартири,  дачі, садові будинки, гаражі, адміністративні приміщення,  споруди.  Дуже важливо мати  на  увазі,  що  проектом передбачено  значні  соціальні пільги для фізичних осіб при сплаті податку,  що  фактично  виводить   з-поміж   платників   абсолютну більшість  населення,  що  має  у  власності  будинки  чи квартири стандартних розмірів.

     Надходження від зазначеного податку передбачається зарахувати до   місцевих   бюджетів.   Це   створить   сприятливі  умови  для фінансування  діяльності  органів  місцевого  самоврядування  щодо здійснення повноважень, делегованих їм державою.

     Проектом Закону   України   про   місцеві   податки  і  збори запропоновано змінити об'єкт оподаткування так званим  комунальним податком.    Тобто    відмовитися    від    теперішнього   об'єкта оподаткування,  яким є річний фонд оплати праці. Зазначені зміни в разі   їх   прийняття   дадуть  можливість  зменшити  собівартість виробництва вітчизняних товарів,  а  податкове  навантаження  буде перенесено  із  виробництва на суб'єктів у сфері споживання.  Крім того,  запропоновано розширити  права  місцевих  органів  влади  в установленні   місцевих   акцизів   на   окремі   види  товарів  і встановлення    інших    податків.    З     метою     врегулювання зовнішньоекономічних   відносин  негайного  розгляду  і  прийняття потребують,  на думку уряду,  проекти законів про внесення змін до Закону України про єдиний митний тариф та про валютне регулювання.

     Аналіз прийнятих  законодавчих  актів  та  постанов  Кабінету Міністрів,  якими  вносилися  зміни  до  ставок   ввізного   мита, засвідчив,  що Декрет Кабінету Міністрів України про єдиний митний тариф,  затверджений у 1993 році, на даний час змінено майже на 95 відсотків.  Таким чином, виникла потреба в розробці нового митного тарифа,  що передбачено статтею 3 Закону України про єдиний митний тариф.

     Проект Закону  України  про  валютне  регулювання врегульовує значну кількість важливих питань валютного регулювання і валютного контролю,  зокрема таких, як неповернення частини валютної виручки за рахунок зменшення ціни  через  зниження  якісних  і  кількісних характеристик   експортованої   продукції,  багато  інших  питань, пов'язаних із розмежуванням функцій  валютного  контролю  у  сфері банківської  і  підприємницької  діяльності.  На думку уряду,  для забезпечення збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів у першу чергу  слід  прийняти такі законопроекти:  про бюджетний устрій та бюджетний  процес  або  Бюджетний  кодекс  у  редакції  бюджетного комітету,  про внесення доповнень до Закону України про податок на додану вартість (щодо металобрухту),  про внесення змін до законів України про банкрутство, про цінні папери і фондову біржу та деякі інші.

     Слід відмітити,  що зараз розпочалася робота щодо  формування бюджету   на   2000   рік  на  умовах  та  засадах,  закладених  у вищезазначених законопроектах.  Це  дало  б  можливість  збільшити доходи  бюджетів  усіх  рівнів  на  10-15  відсотків  порівняно  з поточним роком.

     І останнє,  на  чому  я  хотів  би  зупинитися,  це  проблема розробки  проекту  Податкового  кодексу.  Необхідно зазначити,  що законопроекти,  які знаходяться  на  розгляді  у  Верховній  Раді, знайшли  своє  відображення в проекті Податкового кодексу України, розробленого Кабінетом Міністрів.  Вони мають стати його  правовою базою.  Ось  чому  прийняття  вищезгаданих законопроектів з питань оподаткування спростило б та прискорило роботу  щодо  розгляду  та прийняття  такого  важливого  і  вкрай  необхідного документа,  як Податковий кодекс України.

     Робота над   формуванням    проекту    Податкового    кодексу розпочалася  ще  в  1996 році.  Однак надто часті зміни податкових норм не давали  можливості  підготувати  його  в  повному  обсязі. Податковий  кодекс буде єдиним комплексним,  рамковим законодавчим актом,  правові норми якого врегулюють взаємовідносини  в  процесі справляння  податків,  зборів  та  обов'язкових платежів між усіма суб'єктами   економічних   відносин   і   стануть   основою    для формування...

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, я ще раз прошу...

     МІТЮКОВ І.О. Я завершую...

     ГОЛОВА. Федоре Івановичу Шпиг!  Будь ласка, вийдіть у коридор і  там  поговоріть.  Ми  запросили  22  міністрів  і   заступників міністрів,  двох віцепрем'єрів.  Для чого? Щоб дивилися, як ви тут тирлуєтесь по кутках!  Ну не можна ж так!  Не подобається - ідіть, гуляйте.  Не заважайте працювати тим,  хто бажає працювати в цьому залі.

     Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  На жаль,  ми змушені констатувати,  що створено кілька  робочих  груп,  які  на  додаток  до  проекту  Податкового кодексу,  що розроблений Кабінетом  Міністрів,  опрацьовують  свої пропозиції.  Думаю,  що дуже слушним є рішення, яке прийняв Голова Верховної Ради разом з  Прем'єр-міністром,  про  створення  єдиної робочої  групи на чолі з першим віце-прем'єр-міністром Куратченком для того,  щоб узгодити всі пропозиції і вийти з  єдиним  підходом для обговорення у Верховній Раді.

     Так, наші  позиції  не збігаються щодо деяких базових питань, але ми єдині  в  тому,  що  основна  мета  Податкового  кодексу  - створення  правового  поля щодо врегулювання податкових відносин у напрямі  стимулювання   зростання   суспільного   виробництва   та залучення інвестицій у виробничий процес і забезпечення стабільних надходжень доходів до бюджетів усіх рівнів.

     Рівень вилучень  податків,  зборів  та   інших   обов'язкових платежів,  визначений  у  проекті майбутнього кодексу,  не повинен перевищувати 30 відсотків валового внутрішнього продукту.  Це дуже важливе завдання,  яке спрямоване насамперед на підтримку розвитку виробництва.

     У Податковому кодексі повинні закладатися  правові  норми  та напрями   по   удосконаленню  податкового  законодавства  з  метою створення умов для подальшого інтегрування  України  до  світового співтовариства та входження і співпраці з міжнародними фінансовими інститутами.

     У Податковому  кодексі  буде  визначено,  що   ухилення   від оподаткування  вважатиметься  будь-яке  невиконання  або неналежне виконання платником податків,  зборів та обов'язкових платежів  до бюджету.

     Важливим напрямом  реформування  податкової  системи  є також зменшення  кількості  податків,  зборів  і  обов'язкових  платежів шляхом   їх   об'єднання  або  часткового  скасування.  У  проекті Податкового кодексу,  розробленого Кабінетом Міністрів, визначено, що  залишається 23 види обов'язкових платежів,  зборів та податків замість 33.

     У проекті   Податкового   кодексу   передбачено   врегулювати податкові   відносини   насамперед   шляхом  скорочення  кількості податкових  пільг  та  усунення   недосконалості,   неузгодженості податкового  законодавства,  а  також забезпечити єдину і відносно стабільну законодавчу базу оподаткування.

     Враховуючи, що в даний час  склався  безсистемний  підхід  до надання    податкових    пільг,    процес    надання   яких   став неконтрольованим,  передбачається  переглянути   існуючі   пільги, визначити   порядок   та   умови   їх  надання,  а  також  порядок використання  коштів,  вивільнених  від  застосування   пільгового оподаткування.

     У проекті Податкового кодексу уряд пропонує суттєво - з 25 до 7  -  скоротити  перелік  груп   підакцизних   товарів,   на   які встановлюється  акцизний  податок,  і посилити функцію контролю за справлянням цього податку.

     Слід відмітити,   що   положення   Податкового   кодексу   не поширюються   на   платежі,  справляння  яких  регулюється  Митним кодексом  України.  До  Податкового  кодексу   не   передбачається включення  правових  норм  валютного  регулювання,  оскільки  вони регулюються окремим законодавчим актом.

     Розумію, що позиція кожного депутата щодо податкової політики і формування Податкового кодексу може бути різна.  До Міністерства фінансів надходять проекти і пропозиції щодо вирішення цих питань.

     Не буду вступати зараз в дискусію,  але хочу  відмітити  лише одне:  нам  необхідно  створити  таке  правове  поле,  яке  дало б можливість   забезпечити   помірковане    зменшення    податкового навантаження на власного товаровиробника, захистити наш внутрішній ринок,  сприяти  залученню  іноземних  інвестицій  і   гарантувати стабільні надходження до бюджетів усіх рівнів. Сподіваюсь на тісну співпрацю з народними депутатами у цьому напрямі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  надійшло понад 30 письмових запитань до  доповідача.  Прохання  на відповіді відвести 20 хвилин,  до 11 години, а потім почнемо обговорення і будемо приймати рішення.

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Запитання   депутатської   групи   "Відродження регіонів", народний депутат Гавриш.

     "Кабінет Міністрів  постановою затвердив порядок застосування непрямих  методів  визначення  обсягу  операцій,  що  обкладаються податком  на  додану  вартість,  який  не  відповідає  Конституції України.  Як могло статися, що такий недосконалий з правової точки зору  документ  затверджено постановою Кабінету Міністрів?  Чи має Кабінет  Міністрів   наміри   привести   зазначену   постанову   у відповідність   з   Конституцією?  Які  здійснюються  заходи  щодо удосконалення  механізму  підготовки   такого   роду   нормативних документів?"

     Шановний народний   депутате   Гавриш!  Конституцією  України визначено,  що кожен платник  зобов'язаний  сплачувати  податки  і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Право здійснення контролю за додержанням  податкового  законодавства,  правильністю обчислення  і  повнотою  сплати  до  бюджетів,  державних цільових фондів, зборів надано органам державної податкової служби.

     В сучасних економічних  умовах,  коли  процеси  ухилення  від оподаткування   набули  тотального  характеру,  а  своїм  розміром загрожують безпеці держави,  серйозною проблемою стали виявлення і залучення   до   оподаткування  результатів  так  званої  тіньової економіки,  діяльності  різноманітних  суб'єктів   підприємницької діяльності.

     Тому, на   думку   уряду,   цілком   природним   є  намагання застосувати при  здійсненні  контролю  за  платниками  податку  ті методи,  за  допомогою  яких  можливо з більшою долею вірогідності виявляти і приховувані об'єкти  оподаткування.  А  саме  до  таких суб'єктів    підприємництва,    при    перевірці   яких   звичайна документальна перевірка не дає  об'єктивних  результатів,  Кабінет Міністрів   України   18   грудня   1998  року  затвердив  порядок застосування  непрямих  методів  визначення  обсягу  операцій,  що обкладається  податком  на  додану вартість.  Використання порядку непрямих  методів  визначення  обсягу  операцій,  що  обкладається податком   на   додану   вартість,  надасть  можливість  визначати відповідність  задекларованих  платником   обсягів   оподаткування операцій фактичним обсягам здійснених ним операцій.

     Розумію, що  може  бути  певний  суб'єктивізм  в  оцінці  цих операцій,  але на сьогодні це є єдиним засобом боротьби з активним приховуванням   реального  обсягу  операцій  і  визначення  ставок оподаткування.  Стосовно тих платників податків, які не приховують свої обсяги операцій, таких проблем з податками не виникає.

     Хочу сказати,   що   такі  методи  активно  застосовуються  у Сполучених Штатах  Америки,  Німеччині,  Франції,  Великобританії, Індії, Данії та багатьох інших країнах.

     Наступне запитання.  "На  якій  стадії  перебуває  робота над проектом Податкового кодексу,  і коли він буде поданий на  розгляд Верховної Ради?"

     Як я   вже  говорив,  проект  Податкового  кодексу  остаточно доопрацьовується в Кабінеті Міністрів.  Але ми дійшли висновку, що підготувати  його  для  розгляду  у  Верховній  Раді  можна тільки спільно з  народними  депутатами,  з  ініціативними  групами,  які подали  свої  пропозиції  щодо  реформування  податкової системи і навіть альтернативні проекти Податкового кодексу.

     Вважаю, що   дуже   небезпечним    є    внесення    декількох різноспрямованих  варіантів  проекту Податкового кодексу.  Тому ми підтримуємо те рішення, про яке я говорив, - створити робочу групу на  чолі з першим віце-прем'єрміністром Куратченком для того,  щоб підготувати в цьому  році  узгоджений  проект  і  внести  його  на розгляд Верховної Ради.

     "Чи працює  уряд  у  напрямі  зменшення  кількості  податків, чіткого визначення їх  бази,  створення  податків,  які  вимагають мінімальної кількості надання пільг при їх сплаті?"

     Хочу підкреслити,  що  в  нашому варіанті проекту Податкового кодексу є суттєве зменшення  -  з  33  до  23  -  видів  податків, обов'язкових  платежів  і  зборів.  Але  нас більше турбує система надання пільг.

     На сьогодні цілі галузі, групи підприємств практично повністю звільняються  від  оподаткування.  Це призводить до того,  що інші підприємства або галузі несуть надмірне податкове навантаження.

     Так, багато критики є щодо рівня ставок як з  ПДВ,  так  і  з прибутку.  Але  вважаю,  що  суттєво  їх  зменшити можна тільки за рахунок наведення порядку в наданні пільг,  скасуванні більшості з них.  І тоді є можливість зменшити загальний рівень оподаткування, тобто рівномірно розмістити податкове навантаження на всі суб'єкти підприємницької діяльності.

     Оце головний,  я  б  сказав,  принцип,  за яким ми пропонуємо розробляти податкове законодавство.

     Є ще  ряд  запитань  від  депутатської   групи   "Відродження регіонів",  відповіді  на  них  ми  письмово передали до Верховної Ради.  І,  щоб устигнути відповісти на інші  запитання,  дозвольте мені перейти до них.

     Комітет Верховної  Ради  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності,  боротьби з організованою  злочинністю, народний  депутат Развадовський.  "Які заходи плануються Кабінетом Міністрів України щодо відчутного зменшення податкового  тиску  на підприємницькі структури?"

     Про податок  на  додану  вартість  я вже говорив.  Його можна зменшувати за рахунок скасування необгрунтованих пільг.

     На сьогоднішній день податок на прибуток є досить  ефективним інструментом,   який  дає  можливість  значну  кількість  видатків відносити на період до оподаткування,  що  є  суттєвим  позитивним моментом порівняно з тим законом,  який діяв раніше.  Фактично він повністю  відповідає  світовій  і   міжнародній   практиці,   але, наприклад,  система  оподаткування  доходів  фізичних осіб у нас є досить недосконалою.  Ми пропонуємо зупинитися на тих  положеннях, які  запропоновані  у законопроекті про податок на доходи фізичних осіб,  який,  з одного боку,  знижує максимальні ставки,  з іншого боку,  значно  розширює  базу  оподаткування за базовою ставкою 10 відсотків.  Але,  для того щоб цей закон запровадити,  ми  повинні підняти  планку  неоподатковуваних  доходів,  яка  запропонована у законопроекті, що знаходиться у Верховній Раді.

     Ви знаєте, що за ініціативою Кабінету Міністрів розроблений і запроваджений єдиний податок для сільськогосподарських виробників. Ми вважаємо,  що як тимчасовий  захід  до  періоду  становлення  і відродження  агропромислового  комплексу цей податок може серйозно підтримувати цю галузь.

     Чи треба вводити нові податки і непередбачені  законодавством збори  до  державного  бюджету?  Це  є небажаним,  і ми повинні цю практику обмежити.  На жаль,  у минулому  році  ми  були  вимушені застосувати  таку  практику  і  в  результаті  отримали  додаткові надходження до Пенсійного фонду, прийнявши відповідні рішення.

     Ми вважаємо, що причиною запровадження нових і непередбачених чинним    законодавством   податків,   зборів   і   надходжень   є незбалансованість  державного  бюджету.  Якщо  ми  будемо   робити збалансований  державний  бюджет,  не  буде  виникати  оперативної потреби у впровадженні нових податків.

     "Що зроблено  та  планується  зробити   Кабінетом   Міністрів України  для  звуження  масово  поширеної  практики  ухилення  від оподаткування  доходів  від  експорту  високоліквідної   продукції українських    товаровиробників   (металургія,   хімія,   сільське господарство  тощо)  шляхом  використання  офшорних  компаній   та банків?"

     Це дуже    актуальне   питання.   Справді,   останнім   часом податковими та іншими контролюючими органами встановлюються факти, які   підтверджують,   що  окремі  резиденти  України  -  суб'єкти зовнішньоекономічної     діяльності      активізували      експорт високоліквідної  продукції  українського  виробництва до компаній, зареєстрованих в офшорних зонах.  Офшорний,  тобто  безподатковий, статус  надають,  крім  відомих  країн  Карібського басейну,  нові країни,  насамперед  Кіпр,  країни  африканського  континенту.  На сьогодні   наступний   контроль   за  діяльністю  таких  суб'єктів оподаткування  не  може  задовольнити  уряд.   Тому   він   планує підготувати  пропозиції  про  внесення змін до законодавчих актів, щоб заборонити застосування резидентами України трансфертних  цін, спеціально  підвищених  або  спеціально  занижених,  на  товари та послуги,  що експортуються.  Такі законодавчі норми існують в усіх розвинутих  країнах і дозволяють робити поправки при вивченні бази оподаткування  резидентів  із  врахуванням  виявленого   під   час перевірок відхилення цін.

     Комітет з   питань  промислової  політики,  народний  депутат Гуров. "Який стан використання 10 відсотків суми амортвідрахувань, нарахованих до доходної частини Державного бюджету України на 1999 рік?"

     Дуже коротко.  Із  затвердженого  в  державному   бюджеті   1 мільярда  130  мільйонів  гривень  на  4 травня 1999 року надійшло амортизаційних відрахувань 193  мільйони  гривень.  З  цих  коштів профінансовано  за  цільовим  призначенням  168,7 мільйона.  З них 113,7  мільйона  гривень  -   на   закупівлю   техніки   переважно сільськогосподарського  призначення,  на інші напрями використання капітальних вкладень, в основному по лінії Мінпромполітики, - 53,3 мільйона   гривень   та   на  розвиток  соціальної  інфраструктури адміністративнотериторіальних одиниць - 1,7 мільйона гривень.

     Ще одне запитання.  "Напрями фактичного використання збору до державного інноваційного фонду".

     Державним бюджетом на 1999 рік затверджено збір до державного інноваційного фонду в обсязі 739,9 мільйона  гривень,  з  них  187 мільйонів 390 тисяч,  або 25 відсотків,  передбачається спрямувати на впровадження пошуково-технічних розробок,  нових технологій  за основними  напрямами  видів  продукції,  а  решту коштів (саме 552 мільйони) - на погашення заборгованості у соціальній сфері.

     За даними Головного державного казначейства,  за станом на  1 квітня  при  запланованих  обсягах  надходжень  за  цей період 178 мільйонів  гривень  надійшло  225  мільйонів  гривень,   або   126 відсотків. Податок виконується з перевищенням.

     Із фактичних  надходжень до державного інноваційного фонду на цільове використання було спрямовано 22,8 мільйона гривень,  решта коштів - на соціальні виплати.

     Комітет з   питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки.  "Яке відображення знайшли в  заходах уряду  по  удосконаленню податкової політики питання,  викладені в статті 7 Постанови Верховної Ради  про  заходи  щодо  забезпечення функціонування  паливноенергетичного  комплексу в умовах кризи,  а саме:  встановлення  економічно  обгрунтованого  граничного  рівня рентабельності    діяльності   підприємств   паливно-енергетичного комплексу і зменшення оподаткування прибутку  підприємств  у  разі його   реінвестування  для  розвитку  і  технічного  переозброєння підприємств?"

     Відповідно до Указу Президента від 14 березня  1995  року  про  заходи  щодо  забезпечення діяльності Національної  комісії  з  питань   регулювання   електроенергетики України  ця  комісія  формує  в  межах  своєї компетенції державну політику щодо встановлення  цін  на  електроенергію,  газ,  нафту, нафтопродукти,    згідно   з   якими   й   установлюється   рівень рентабельності підприємств паливно-енергетичного комплексу.

     Що стосується прибутку  підприємств  і  спрямування  його  на реінвестування,  то  з  цього  питання  прийнято,  зокрема,  Закон України про внесення змін  до  Закону  України  про  оподаткування прибутку  підприємств,  згідно  з яким до валового доходу платника податку  не  включаються  нараховані   в   складі   ціни   продажу електроенергії  і  теплоенергії  у  вигляді  цільової  надбавки до тарифу суми коштів,  які спрямовуються на фінансування витрат  для добудови   енергоблоків  електростанцій  та  теплоелектроцентралей України.

     Інше запитання.  "Коли буде внесено законопроект щодо рентної плати  за  нафту і природний газ,  що видобувається в Україні?" Ці ставки податків встановлені на сьогодні Указом Президента  України від  21 грудня 1994 року про встановлення рентної плати за нафту і природний  газ.  Законом  України  про  Державний  бюджет  щорічно встановлюється  її  розмір  у  доларах  США і сплачується у валюті України.  У 1999 році рентна плата за природний газ встановлена  в розмірі  5  доларів  Сполучених  Штатів  Америки  за 1000 кубічних метрів,  а за нафту - 3 долари  за  1  тонну.  Погоджуюся  з  тими критичними зауваженнями, які лунали під час розгляду цього питання на засіданні профільного комітету Верховної Ради.  Думаю,  що  ми, починаючи  з  бюджету 2000 року,  будемо виконувати ту норму,  яку передбачає наше чинне законодавство: всі ставки податків, зборів і обов'язкових  нарахувань  будемо  визначати не в тексті Закону про Державний бюджет, а шляхом внесення змін, доповнень та уточнень до відповідних законодавчих актів.

     Комітет з  питань  економічної політики,  управління народним господарством,  власності та інвестицій, народний депутат Гуренко. "Чому  за  станом  на  кінець  квітня 1999 року офіційно не подано розроблений  Кабінетом  Міністрів   України   проект   Податкового кодексу?  І  як  можна  розглядати  питання  податкової політики в державі, не ознайомившись з цим проектом?"

     Погоджуюсь з тим,  що питання,  яке ми сьогодні  обговорюємо, треба   будувати   навколо  структури  і  змісту  документа,  який називається  "Податковий  кодекс".  Вважаю,  що  тільки  разом   з Верховною Радою уряд зможе розробити проект,  який буде ефективним і реалізованим на практиці,  а не призведе до чергової  метушні  в податковому    законодавстві,    ще    більше    заплутає    наших товаровиробників і майбутніх можливих інвесторів.

     Комітет у  справах  пенсіонерів,  ветеранів   та   інвалідів, народний депутат Куньов.  "Коли,  нарешті, Кабінетом Міністрів..." Таке саме запитання, я вже відповів на нього.

     "Як ставиться  Кабінет  Міністрів  до  вдосконалення  чинного податкового  законодавства,  а  саме:  усунення  таких недоліків і колізій   чинного   законодавства,   як   відсутність   пільгового оподаткування  підприємств  громадських організацій інвалідів,  де працює більш як 50 відсотків інвалідів,  якщо вони не  входять  до складу    всеукраїнських    громадських   організацій,   звичайних підприємств,  де  використовують  працю  інвалідів,  інвалідів   - суб'єктів підприємницької діяльності?"

     Шановний народний депутате!  Відповідно до Закону України про податок на додану вартість звільняються від оподаткування операції з  продажу  товарів,  за  винятком підакцизних товарів,  грального бізнесу,  підприємства,  що засновані,  як  ви  правильно  кажете, всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їх повною власністю,  де  кількість  інвалідів,  які  мають  там основне  місце  роботи,  становить  протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності  працюючих  та фонд  оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми  загальних  витрат  на оплату праці, що включається до складу валових витрат виробництва.

     Перелік підприємств,    на   які   поширюється   ця   пільга, затверджується  Кабінетом  Міністрів.  До   зазначеного   переліку включені   тільки  підприємства  Українського  товариства  сліпих, Українського  товариства  глухих,  Союзу   організацій   інвалідів України, які відповідають умовам всеукраїнських.

     Вважаю, що   ми   повинні   працювати   тут  із  суспільними, громадськими організаціями,  у тому числі організаціями інвалідів, і при створенні аналогічних всеукраїнських громадських організацій вони  також  будуть   користуватися   відповідними   встановленими пільгами  з  оподаткування.  Це  є  предметом компетенції Кабінету Міністрів, таке рішення можна прийняти.

     Депутатська фракція "Громада",  народний депутат  Єльяшкевич. "Податкова   реформа  навмисне  гальмується  урядом.  Більш  того, Кабінет Міністрів постійно проводить посилення податкового  тиску. Вже зрозуміло,  що бюджет 2000 року доведеться формувати на старій податковій основі.

     Чи готовий уряд взяти на себе відповідальність за це і піти у відставку, не чекаючи нового Президента України?"

     Протягом останніх 5 років проводиться податкова політика, яка не завжди підтримується тими чи іншими народними  депутатами,  але давайте  подивимося  на  реальну тенденцію.  Ми починали податкову реформу з податку на додану вартість  28  відсотків,  зараз  -  20 відсотків,  податку  на  прибуток  -  35  відсотків,  зараз  -  30 відсотків, прибуткового податку з громадян - 50 відсотків, зараз - 40 відсотків.

     Статистика свідчить про те, що всетаки відбувається поступове зниження податкового тиску. Якщо через видаткову частину бюджету в 1995  році  ми  розподіляли  45,5  відсотка  валового внутрішнього продукту,  то  вже  в  1998  році  ми  вийшли  на  показник  37-39 відсотків. Це свідчить про те, що податковий тиск зменшується. Але питання поліпшення технології адміністрування  збирання  податків, забезпечення  справедливості і рівноправності в оподаткуванні всіх суб'єктів господарської діяльності ми повинні вирішувати разом.

     Фракція Соціал-демократичної  партії  України   (об'єднаної), народний  депутат  Зінченко.  "Яких  необхідно  вжити заходів щодо реформування податкової політики  в  державі  з  метою  поліпшення інвестиційної  привабливості  України для вітчизняних та іноземних інвесторів, розвитку експортного потенціалу України?"

     Шановні народні  депутати,  з  метою   створення   умов   для інвестиційної діяльності та поліпшення інвестиційної привабливості України необхідно забезпечити насамперед  політичну  стабільність, прогнозованість   ситуації   в  проведенні  економічних  реформ  і стабільність  податкового  законодавства.   Для   вітчизняних   та іноземних  інвесторів  важливим  у  податковій  сфері є не стільки реформування,  на нашу думку,  чинного податкового  законодавства, скільки  його незмінність.  Думаю,  що під час роботи над проектом Податкового кодексу також було б доцільно враховувати цей фактор.

     Комітет з питань екологічної  політики,  природокористування, ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи,  народний депутат Самойленко.  "Яка відповідність фактичних надходжень до державного бюджету  коштів  від  податку на додану вартість за перший квартал поточного року прогнозним розрахункам?

     Який стан залучення до Державного бюджету України коштів  від заборгованості  із  сплати  збору  до фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення?"

     Шановний народний депутате, за даними Головдерж-казначейства, за перший квартал до державного бюджету надійшло податку на додану вартість у сумі 1 мільярд 636 мільйонів гривень,  що становить 117 відсотків від прогнозних розрахунків на перший квартал.

     Ми можемо зараз,  як я вже казав,  сміливо прогнозувати, що з цього  податку  річні  результати  будуть  перевищені.  А  це дуже важливо насамперед для чорнобильців,  бо ви знаєте,  що  державним бюджетом  стабільно  закріплена норма відрахування на фінансування видатків чорнобильського фонду насамперед за  рахунок  податку  на додану вартість.

     У нас були певні відставання у першому місяці, коли Закон про Державний бюджет ще не набрав повної чинності, але вже в травні ми це     відставання     надолужимо.     Міністерством     фінансів, Головдержказначейством,  Міністерством   з   питань   надзвичайних ситуацій  і  відповідним  комітетом  Верховної  Ради  затверджений графік  фінансування  чорнобильського  фонду,  який  базується  на повному   забезпеченні   видатків,  що  заплановані  у  державному бюджеті.

     Що стосується погашення недоїмки,  яка утворилася  за  минулі роки  по  збору  до  чорнобильського фонду,  то державним бюджетом передбачено 400 мільйонів надходжень цих коштів.  Ми зараз бачимо, що  об'єктивно  може  надійти  десь  приблизно  350-360  мільйонів гривень від цього  податку.  І  для  того  щоб  забезпечити  повне надходження, нам треба разом з Державною податковою адміністрацією вжити додаткових заходів, щоб компенсувати це недонадходження.

     Вважаю, в  цьому  напрямі  нам  вдалося  досягти   непоганого результату,  коли ми зменшили на 10 відсотків податок на заробітну плату,  нарахування на заробітну плату,  і в той же час за рахунок загальних  надходжень  до  державного  бюджету  знайшли  стабільне джерело фінансування видатків чорнобильського фонду.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Ігоре   Олександровичу.   Шановні   колеги! Міністр  дав  відповідь на стільки письмових запитань,  на скільки встиг.

     Запишіться на усні запитання.  Відведемо  20  хвилин  (Шум  у залі).

     Згідно з Положенням про День уряду 1 година,  безперечно. Але Ігор Олександрович використав на доповідь  замість  15  хвилин  40 хвилин,   і,   вважаю,  він  розкрив  ті  питання,  які,  багатьох цікавлять.

     Тому, думаю, достатньо буде, ну, 30 хвилин на усні запитання. Будь ласка, запишіться. Висвітіть список.

     Депутат Масенко. За ним - депутат Марковська.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Ігоре Олександровичу, оце ви скільки часу говорили про те, що в нас у державі зменшується податковий тиск. А чи  можете  ви  зараз  на  конкретних   цифрах   продемонструвати, наскільки зменшився цей податковий тиск?

     От ми  говоримо,  що,  наприклад,  розмір ПДВ скоротився на 8 процентів,  розмір прибуткового податку - на 10  процентів  ...  А практично ми ж кожного разу вводимо нові види податків.

     Реально податковий  тиск  зростає.  Не  можна далі миритися з цим.  Жодне підприємство,  якої б форми власності воно не було, не може нормально працювати в таких умовах.

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Якщо використовувати середні цифри,  то  вони  переконливо  свідчать  про  те,   що   податкове навантаження знижується.

     Візьміть дані статистики за 1995 рік

- обсяг валового внутрішнього продукту і обсяг видаткової  частини бюджету.   Погляньмо,   скільки   ми   забрали   з   економіки   і перерозподілили через державний, місцеві бюджети і Пенсійний фонд. Це   становить   приблизно   45-46   відсотків   обсягу   валового внутрішнього продукту. Якщо взяти 1998 рік, то ми мали дуже прості цифри   для   розрахунку.   Валовий  внутрішній  продукт  становив приблизно 100  мільярдів  гривень.  Приблизно  38  (я  зараз  можу помилитися)   -  39  мільярдів  перерозподілили  через  державний, місцеві бюджети і Пенсійний фонд.  Тобто  відбулося  зменшення  із 45-46 відсотків до 36-38 відсотків.

     Так, у  середньому  податковий тиск знижується.  Але що в нас відбувається?  Деякі групи підприємств або окремі галузі практично повністю  звільняються від оподаткування,  а решту ми навантажуємо за всіх інших.  На сьогодні в Україні 28 відсотків  зареєстрованих платників   податків   мають  пільги  з  оподаткування.  Решта  72 відсотки,  це більшість,  несуть додаткове навантаження. Тому вони слушно  говорять  про  те,  що воно є занадто високим.  Як кажуть, середня температура по шпиталю  є  нормальною,  а  коли  конкретно подивишся, то, дійсно, навантаження високе.

     Як вийти з цієї ситуації? Потрібно розробити такий Податковий кодекс,  який  дасть  можливість  за  рахунок  оптимізації   пільг (надання   їх   тільки  тим,  кому  вони  дійсно  потрібні,  тобто економічно обгрунтованих пільг,  та  скасування  більшості  пільг) розширити  базу  оподаткування  і знизити ставки податків,  у тому числі податку на додану вартість.  Тільки таким чином  ми  зможемо розв'язати  проблему  і  формування  бюджету,  і  зниження розміру податку на додану вартість.  Сьогодні в нас бюджет не виконується, тому уряд просто вимушений шукати нових податків,  щоб забезпечити необхідні надходження. Наприклад, за нашими розрахунками, до кінця року  треба  знайти  приблизно 1 мільярд 300 мільйонів - 1 мільярд 400 мільйонів гривень додаткових надходжень.  За рахунок  чого  це зробити?  Існуючі  податки  не  дають нам цих надходжень.  Зростає недоїмка.

     Тому я думаю,  що саме системний підхід до  розробки  проекту Податкового  кодексу  дасть  нам  можливість  вирішити  це питання стосовно не окремих, а всіх виробників.

     ГОЛОВА. Думаю, що Олександр Миколайович мав на увазі те, що в нас   основна   робота   ведеться   щодо   податкової  системи,  а виробництвом ніхто не займається,  а якщо і  займаються,  то  так, по-любительськи.  І  коли  проаналізувати,  то  мені здається,  що тільки Державна податкова адміністрація працює, всі решта чекають.

     Слово надається депутату Марковській.  Будь ласка.  За нею  - депутат Джоджик.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Олександре Миколайовичу, я повністю згодна з тією оцінкою,  яку ви щойно дали. Тому передаю слово своєму колезі по фракції Лавриненку.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция   социалистов  и  селян  (Левый  центр).  Уважаемый  Игорь Александрович!  В своем вступительном слове вы сказали о том,  что Верховный  Совет не принял целый ряд законопроектов,  которые внес Кабинет Министров,  и якобы это  причина  того,  что  недостаточно денег  поступает  в бюджет,  как это должно быть.  Но вы ничего не сказали о том, как правительство выполняет те законы, которые были приняты  Верховным  Советом.  И  если какой-то механизм выполнения этих законов неэффективно работает, то надо бы об этом сказать.

     С другой стороны,  население всетаки  платит  налоги,  но  от государства   в   виде   услуг  почти  ничего  не  получает.  Ведь по-прежнему растет задолженность  и  по  заработной  плате,  и  по социальным выплатам. Я сужу об этом не понаслышке, а по ответам на депутатские запросы, которые ко мне поступают.

     Прокомментируйте, пожалуйста.

     МІТЮКОВ І.О.  Я можу прокоментувати це по-різному. Можу зараз вступити  в  полеміку  і  перераховувати,  скільки рішень прийняла Верховна  Рада,  якими  зменшено  (уже  після  прийняття  бюджету) надходження  до  державного  бюджету.  Можу розповісти про те,  як важко було збирати податки в першому кварталі,  коли традиційно ми збираємо  не  більше 18 відсотків від загальнорічних,  і чому тоді зростала заборгованість із соціальних виплат.

     Але я  знову  ж  хочу  повернути  розмову  в  іншу   площину: необхідні спільні дії для створення податкового законодавства.  На жаль,  ви праві в  тому,  що  на  сьогодні  рівень  надходжень  до державного  бюджету  не  дає можливості задовольнити всі соціальні видатки.  Ви праві і  в  тому,  що  в  першому  кварталі  зростала заборгованість  із  соціальних виплат.  Але починаючи з квітня нам вдалося повністю виплатити поточну заробітну плату і значною мірою скоротити  заборгованість  із  соціальних виплат.  У цьому році це тільки перший крок,  тому він ще не відчутний.  Але якщо ми хоча б на 15-20 відсотків збільшимо рівень збирання податків,  то зможемо вийти на показники державного бюджету.

     Сьогодні проблема збирання податків полягає  в  тому,  що  ми киваємо на Державну податкову адміністрацію:  з одного боку,  вона дуже сильно тисне, з другого боку, - мало збирає. А на сьогодні із нарахованих Державною податковою адміністрацією податків заплачено грошима в  державний  бюджет  лише  62  відсотки.  Решта  лягла  в недоїмку.

     Недоїмка зумовлена   в   основному   бартерними   операціями, ухиленням від сплати податків.  І тоді ми виходимо вже на  питання грошово-кредитної політики.  Потрібно якимось чином дати доступ до грошей в економіці.  Вважаю,  що тільки разом ми  можемо  вирішити соціальні питання,  які на сьогоднішній день є.  Ви праві, вони не всі вирішуються повністю.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  ви мали б сказали, що, дійсно, Верховна Рада за поданням Кабінету Міністрів скоротила надходження до  бюджету  на  4,7  мільярда,  але  прийняла  закони,   які   це урівноважили.  А от реструктуризацію провели на 2,3 мільярда, а це справді скорочення.

     Слово надається депутату  Джоджику.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Косів.

     ДЖОДЖИК Я.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   163, Тернопільська область). Прошу передати слово Олександру Слободяну, фракція Народного руху.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СЛОБОДЯН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 220, м.Київ). Фракція Народного руху України.  Шановний Ігоре Олександровичу! Дозвольте не погодитися з вами у тому,  що податковий прес зменшився за цей останній рік, як ви  сказали  у  своєму  виступі.  Сьогодні,  як  і рік тому,  наша податкова  система  нехтує  двома  основоположними  принципами   - принципом  платоспроможності  та  принципом справедливості.  Тобто тих,  хто платить податки,  стало менше,  а тих,  хто  не  сплачує податків, стало ще більше. Виграють ті так звані спритні хлопчики, які називають себе бізнесменами і паразитують у  навколобюджетному бізнесі,  які  повибивали  собі  різні  податкові  пільги.  А  для виробників під  розмови  про  захист  цих  вітчизняних  виробників вводяться нові податки та збори. Наприклад, гербовий збір та інші.

     Сьогодні проблемним    стало    навіть   просте   відтворення виробництва.  Ви  знаєте,  що  централізують  тих   10   відсотків амортвідрахувань, які нараховуються.

     На жаль,  поганою  практикою  стало  вмішування уряду у сферу діяльності  законодавчої  влади.  Пригадайте   хоча   б   серпневу постанову Кабінету Міністрів

 1200, що стосується підвищення ставок акцизного збору,  якою уряд практично знищив декілька галузей харчової промисловості.

     Мені здається,  що  в цій ситуації і уряду,  і Верховній Раді необхідно  направити  свої  зусилля  на   вдосконалення   існуючої податкової  системи  та на поетапне зменшення податкового пресу на виробників та населення України.  Чи не вважаєте ви,  що  це  буде справедливо?

     МІТЮКОВ І.О.  Я вважаю,  що це буде справедливо. Але хотів би зауважити,  що  амортизаційні   відрахування,   які   ми   справді централізуємо,   практично   повністю   повертаються   в  те  саме виробництво:   у    машинобудування,    в    літакобудування,    в суднобудування, в інші пріоритетні галузі.

     Що стосується   ставок   акцизного   збору   на   алкогольні, слабоалкогольні напої,  то вважаю, що наше рішення було правильне. Верховна  Рада  прийняла  інше  рішення  -  про  істотне зменшення ставок. Так, це підтримало на деякий час ряд товаровиробників. Але істотно зменшилися і надходження від акцизних зборів.  Вважаю,  що підакцизні товари повинні бути предметом нашої особливої уваги.  І зменшення   в   п'ять   разів   ставки  акцизного  збору  на  пиво необгрунтоване.  Пиво - це той товар,  з якого держава має збирати податок і направляти його на соціальні потреби. Те саме стосується і горілки.  Але,  мабуть,  ми не навчилися контролювати розподіл і реалізацію підакцизних товарів,  тому вимушені були відступити під натиском тих, хто займається тіньовою торгівлею цими товарами.

     Тому, з одного боку,  треба понижувати  податковий  тиск,  ви правильно  кажете,  з другого боку,  - зробити жорсткішим механізм збирання податків,  щоб запобігти ухиленню від сплати податків,  і насамперед на тому етапі, коли це робиться свідомо. У нас поки що, незважаючи на всі  наші  зусилля,  не  введена  норма  закону  про кримінальну   відповідальність  за  свідоме  ухилення  від  сплати податків.  Керівник будь-якого підприємства,  незалежно  від  його форми   власності,   може  показати  у  своїй  звітності,  що  він заборгував бюджету якусь суму.  І він за це  не  відповідає,  його неможливо притягнути до кримінальної відповідальності, навіть якщо він  здійснив  цілий  ряд  спеціальних  операцій,  у  тому   числі бартерних, і свідомо ухилився від цих розрахунків.

     ГОЛОВА. Депутат Косів. За ним - депутат Череп.

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська область).  Народний рух України. Ігоре Олександровичу! У своїй доповіді ви  розповідали  про  принципи  нового  Податкового кодексу  і  сказали  про  зменшення видів податків.  Але виробника душать не стільки самі податки, скільки методика їх справляння.

     От, наприклад,  ПДВ.  У  моєму  виборчому  окрузі   є   завод "Електрон", який виробляє телевізори. Так от, ПДВ стягують відразу після того,  коли надійшла заявка на виготовлення продукції,  а не після  її  реалізації  (а від виготовлення до реалізації проходить щонайменше  два  місяці).  Отже,  таким   чином   з   підприємства вимиваються обігові кошти,  що,  звичайно ж,  не сприяє розширенню виробництва, а, навпаки, призводить до його занепаду.

     Чому, скажіть,  будь  ласка,  така   податкова   політика   у справлянні саме цього виду податку?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.  О.  Дякую  за  запитання.  Мабуть,  мова  йде про застосування так званого методу нарахувань при справлянні  податку на  додану  вартість та інших податків.  Тобто йдеться про те,  що податкові  зобов'язання  виникають  не  під  час  розрахунків   за відвантажену  продукцію,  а  з  моменту  переходу права власності. Справді, така норма діє.

     Що стосується заводу "Електрон", про який ви казали, то треба окремо   розібратися.   Не  повинні  в  нього  виникати  податкові зобов'язання при прийнятті замовлень.

     А щодо методу нарахувань, то це справедлива критика. Але вона не  має  відношення  до  системи  оподаткування.  Метод нарахувань широко  застосовується  в  більшості  країн  з  сучасною  системою оподаткування.  Він, по-перше, є дисциплінуючим, але, подруге, дає право отримувати і податковий кредит.  Це та пільга, якої не існує при касовому методі.

     Тому це  питання  треба вивчати.  Мабуть,  деякі галузі мають право на застосування механізму,  пов'язаного не тільки з  методом нарахувань. Це насамперед ті галузі, які безперервно відвантажують продукцію, наприклад, енергетика та інші.

     А щодо "Електрону" ми розберемося окремо.

     ГОЛОВА. Депутат Череп. За ним - депутат Лимар.

     ЧЕРЕП В.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 158,  Сумська область).   Дякую,   Олександре   Миколайовичу.   Шановний   Ігоре Олександровичу! Як суб'єкт права законодавчої ініціативи уряд, має право вносити до Верховної  Ради  проекти  законодавчих  актів.  Я хотів  би,  щоб  ви  прокоментували  висновок,  який  є  в проекті постанови Верховної Ради, внесеному народними депутатами - членами Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності.  Записано чітко:  "Податкова політика в Україні характеризується  створенням умов для розширення тіньового сектора економіки". Не державного, а тіньового сектора.  Це офіційна  думка  комітету  Верховної  Ради, народних депутатів.

     Я хотів би,  щоб ви, як міністр фінансів, або спростували це, або прокоментували,  як ви це розумієте.  Ви теж не  раз  офіційно говорили про те, що багато капіталу ховається в тінь.

     Прошу.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання. Думаю, що народні депутати, приймаючи сьогодні рішення (це ваша  воля,  ваше  право),  повинні виходити із суті цієї проблеми.

     Хто формує   податкову  політику?  Кабінету  Міністрів  треба закидати те,  за що він відповідає. Ми вважаємо, що приймати даний проект  постанови  в  такому варіанті,  в якому він підготовлений, неможливо,  тому що він не відповідає змісту роботи з реформування податкового  законодавства,  яка  проводилася саме урядом і тільки урядом.

     Не всі факти,  зазначені у  проекті  постанови,  відповідають реальному  стану речей,  оскільки в тому,  що не виконуються ті чи інші рішення,  що склалася така ситуація з  податковою  політикою, вина не тільки Кабінету Міністрів.  Але якщо все це,  що я сказав, забути і подивитися,  як  у  нас  реально  розвивається  податкова система, то висновок такий (про це ви говорили, і я казав раніше): одним надаємо пільги,  а інших так завантажуємо,  що вони вимушені йти в тінь.

     ГОЛОВА. Депутат Лимар. За ним - депутат Борщевський.

     ЛИМАР Н.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Будь  ласка,  передайте  слово  депутату Вітренко.

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція. Ігоре Олександровичу! Думаю, ви пам'ятаєте, що у вересні 1996  року  на  розгляд  Верховної  Ради  була  внесена  концепція Податкового  кодексу,  розроблена  в  нашому  Комітеті  з   питань економічної політики.  Я очолювала групу депутатів, яка розробляла цю концепцію.

     Уряд уже  змінився.  Ви  як  сіли  на  це  кріслице,  так   і тримаєтеся  за нього.  І ви повинні пам'ятати,  що була пропозиція парламенту нарешті зробити нормальну податкову систему.  Ви за три роки  самі  не спромоглися цього зробити і блокували парламентські пропозиції.

     Тож у мене запитання:  чи ви  самі  не  розумієте,  наскільки важливо прийняти спочатку концепцію Податкового кодексу,  погодити концептуально,  які мають бути податки і їх ставки,  чи вам  хтось заважає? Якщо заважає, то хто? Назвіть, будь ласка, дуже цікаво.

     МІТЮКОВ І.О. Наталіє Михайлівно, у 1996 році я не працював в уряді,  тому,  на жаль, не ознайомився з тим документом, який готувався під вашим керівництвом.

     Але хочу  повторити  те,  що  казав,  коли говорив про проект Податкового кодексу.  Кабінет Міністрів прийняв рішення не вносити на розгляд Верховної Ради проект Податкового кодексу,  розроблений тільки Кабінетом Міністрів,  а створити робочу групу, щоб ми могли узгодити   всі   пропозиції   і  знайти  єдине  рішення.  Тому  що обговорювати проект Податкового кодексу,  не дійшовши  згоди  щодо того,  в якому напрямі ми будемо рухати податкову систему,  не має сенсу. Це буде тільки політична боротьба навколо пільг.

     Я хотів би сказати,  не погоджуючись з тим,  що нам нічого не вдалося зробити,  що необхідно врахувати більшість пропозицій, які викладені у ваших проектах.  Деякі з них ми  вже  врахували,  вони стосуються  не  тільки  податкового  законодавства.  Маю  на увазі пропозиції,  пов'язані з розрахунками установ паливноенергетичного комплексу  по  заборгованості до бюджету і відповідно до погашення заборгованості із соціальних виплат.  Давайте попрацюємо разом над цим питанням.

     ГОЛОВА. Депутат Борщевський. За ним - депутат Свирида.

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Симоненко.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Игорь Александрович! Я хотел  бы,  чтобы вы уточнили один принципиальный вопрос,  так как проблему налогового законодательства нельзя рассматривать в отрыве от общих процессов,  происходящих в государстве.  По сути дела,  у нас  идет  перераспределение  общественных   фондов   потребления, которые  должны  были  бы  поступать в бюджет и перераспределяться между всеми гражданами.  И перераспределение это - в  пользу  тех, кто имеет доступ поближе к телу и осуществляет грабеж государства. Вы не смогли навести порядок ни на границе,  ни где-либо еще,  где можно   было   бы   разумно,   пользуясь   правом  государственных институтов, взимать соответствующие налоги.

     Я хотел бы,  чтобы вы сказали  народным  депутатам  и  народу Украины,  кто  вносил  предложение  по  проекту указа Президента о ставках акцизного сбора на ликеро-водочные изделия в прошлом году. Мы знаем,  что это было требование Международного валютного фонда, и тогда бюджет потерял 700 миллионов гривень.  Кто  за  это  понес ответственность?   Кого  привлекли  к  уголовной  ответственности? Проясните, пожалуйста, эту проблему.

     МІТЮКОВ І.О.  Я вже заявляв з цієї трибуни сьогодні і ще  раз кажу,  що вважаю це рішення правильним.  Його вносило Міністерство фінансів.  Чому  ми  не  отримали  доходів  і  чому  стався   спад виробництва?  Спад  виробництва  стався  насамперед тому,  що було перевиробництво спирту.  Це всім, хто трохи знає арифметику, добре відомо,  треба тільки проаналізувати зростання обсягів виробництва спирту в минулому році.

     Уряду можна дорікати в тому,  що він не спромігся  налагодити контроль  за  реалізацією  підакцизних  товарів.  І ми не отримали додаткових доходів від підвищення ставок акцизного збору. Можливо, вони  були занадто підвищені.  Вони були обраховані в екю,  а коли сталася девальвація гривні,  тоді ставки  акцизного  збору  стали, справді, надзвичайно високими. Це можна було відрегулювати. Але ми коштів  недоотримали,  а  натомість  отримали  розквіт   тіньового виробництва і контрабанди підакцизних товарів.

     От на  чому  ми  повинні  сконцентрувати  наші  зусилля,  щоб отримати до державного бюджету те, що повинні отримати.

     ГОЛОВА. Депутат Свирида. За ним - депутат Доманський.

     СВИРИДА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 22, Волинська область). "Трудова Україна". Шановний   Ігоре   Олександровичу!   Моє   запитання    стосується горезвісних 10 процентів амортизаційних відрахувань. Свого часу за ініціативою   Кабінету   Міністрів    цей    податок,    абсолютно конфіскаційний, згубний для інвестиційного процесу, був прийнятий. Верховна Рада хотіла виправити помилку  і  трансформувати  його  в понижуючий  коефіцієнт амортизації.  Разом з тим Кабінет Міністрів знову ж таки зініціював процедуру,  і Президент не підписав  цього указу.  Ви  ратуєте  за  нормальну податкову систему і за зниження податкового тиску.  Однак ця дія  уряду  стосовно  даного  податку свідчить про те, що це трохи не так.

     Поясніть, будь   ласка,   чому   ви  не  підтримали  розумне, раціональне рішення щодо трансформації 10 процентів амортизаційних відрахувань?

     МІТЮКОВ І.О.  Міністерство  фінансів вийшло з ініціативою про накладення  вето  на  цей  законопроект,   яку   підтримали   інші міністерства  і відомства.  З чого ми виходили?  Ми розуміємо,  що вилучення 10 відсотків амортизаційних відрахувань -  це  додаткове податкове навантаження.  Але подивіться бюджет 1999 року.  У ньому практично  немає  підрозділу   "Капітальні   вкладення".   Держава практично   не  має  можливості  направляти  фінансові  ресурси  у пріоритетні  галузі  економіки,  у  ті  галузі,  які  можуть  дати віддачу.  За  рахунок цього ресурсу ми більше ніж на 100 мільйонів поставили   сільськогосподарської   техніки   в    агропромисловий комплекс,    підтримали    наших    літакобудівників,   підтримали суднобудівників Миколаєва.  Це не  найкращий  варіант  розв'язання проблеми. Краще, якби банківська система прокредитувала ці сектори економіки.  Але сьогодні ми вимушені  застосовувати  такі  жорсткі механізми.

     Вважаю, що,  розробляючи проект бюджету 2000 року (ми повинні вже зараз починати його розробляти), ми маємо можливість виправити цей  недолік.  А цей рік давайте вже допрацюємо так,  як працюємо, щоб були можливості виконати наші зобов'язання,  які ми взяли  під час затвердження бюджету.

     ГОЛОВА. Депутат Доманський. За ним - депутат Стоженко.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Кравченко Николаю Васильевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область). Спасибо. Фракция коммунистов. У меня реплика и вопрос.

     В своем выступлении вы трижды  упомянули  тезис  о  том,  что Верховная  Рада несвоевременно рассматривает законопроекты,  и это существенно влияет  на  политику  налогообложения.  У  меня  очень краткая  информация:  с  сентября  1997  года  по  март  1999 года Верховная Рада приняла 220 поправок  к  Закону  о  налогообложении прибыли предприятий,  80 поправок к Закону о налоге на добавленную стоимость.  Это,  может быть, грубый счет. Практически получается, что  из  300  дней Верховная Рада ежедневно рассматривала вопросы, связанные с этой проблемой.

     Как профессионал (а  вы  им  являетесь),  вы  понимаете:  это указывает на бессистемность в этой работе.  И Верховная Рада,  как бы там ни было,  была втянута в этот процесс.  Вполне понятно, что она не могла не реагировать.

     Теперь вопрос.   Сегодня   50  процентов  подоходного  налога забирается  в  республиканский  бюджет.  Это  ошибка.  Какие  есть возможности  исправить эту ошибку,  особенно что касается Донецкой области?

     МІТЮКОВ І.О. Рішення про встановлення нормативів відрахування прибуткового  податку з громадян,  податку на прибуток і акцизного збору ми з вами приймали разом  під  час  затвердження  державного бюджету.

     Що стосується надходження цих податків, то вважаю, що це було правильне рішення.  Тому що це стимулювало місцеві  органи  влади, керівництво  на  місцях  збирати  не  тільки місцеві податки,  а й державні. І цей ефект є.

     Донецька проблема полягає в тому, що не прибуткового податку, не  податку  на доходи фізичних осіб,  а податку на прибуток через велику кількість взаємозаліків, бартерних операцій місцевий бюджет недоотримує   в   значній   кількості.   Раніше   він  забирав  це взаємозаліками.  Зараз,  коли до державного бюджету половину цього податку  треба  віддавати  грошима,  проведення взаємозаліків стає обмеженим.  І  ця  проблема  типова  для  Донецької,  Запорізької, Полтавської, Харківської областей.

     Вважаю, що розв'язати ті проблеми,  про які ви кажете,  треба буде під час обговорення на наступному тижні питання про виконання Державного бюджету за 1999 рік. Ми повинні внести відповідні зміни і корективи в бюджет стосовно цих чотирьох областей,  для того щоб збалансувати  видатки з доходами цих областей.  Те,  що в минулому місяці у Донецькій  області  зросла  заборгованість  з  соціальних видатків, показує, що там ми припустилися помилки і повинні будемо виправити її найближчим часом. У всіх чотирьох областях, про які я зараз казав.

     ГОЛОВА. Депутат   Кравченко   мав  на  увазі  те,  що  у  нас аматорський підхід до податкового законодавства: сьогодні робимо - завтра переробляємо.

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Миколайовичу, ви праві.

     ГОЛОВА. І коли звинувачують Верховну Раду, що вона 500 чи 600 законодавчих актів не  прийняла,  то  виникає  запитання:  чого  ж указів відповідних не видаєте?  Видайте укази.  У нас ще час є.  І питання всі були б зняті з порядку денного.

     Будь ласка. Депутат Стоженко.

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, ПСПУ).  Фракция ПСПУ,  социалистическая оппозиция. Уважаемый Игорь Александрович! Вокруг больших городов (а в отдельных городах уже и в   центре)  строятся  так  называемые  царские  села.  Строят  их состоятельные люди.  Кто конкретно мешал  вам  разработать  проект Закона  о недвижимости,  касающийся богатых людей?  И почему вы не воспользовались  проектом  Закона  о  недвижимости,   предложенным Наталией Михайловной Витренко?

     Спасибо.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за  запитання.  Такий  законопроект  про оподаткування нерухомого майна,  або  нерухомості  знаходиться  на розгляді  у  Верховній  Раді.  І він,  до речі,  уже пройшов перше читання.  Так,  було  багато  зауважень.  В  основному  вони  були спрямовані   на   те,   щоб  не  оподатковувати  цим  податком  на нерухомість людей,  які живуть у так званих  хрущовках,  маленьких будівлях  і  так  далі.  Ми внесли під час обговорення у Верховній Раді відповідні поправки,  і практично  (я  вже  про  це  говорив) абсолютна більшість населення,  яка живе в стандартних умовах,  не буде платником цього податку.  Крім того,  нам ніщо не заважає під час другого читання врегулювати це питання і щодо юридичних осіб.

     Давайте вирішимо це питання,  і тоді, дійсно, доходи від отих тисяч будинків,  про які ви кажете,  стануть  істотною  підтримкою місцевих бюджетів, бюджетів територіальних громад, бо на сьогодні, за нашими оцінками,  через відсутність цього податку ми втрачаємо, як мінімум, 1 мільярд гривень на рік.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     Співдоповідач -  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності,  депутат Терьохін. Десять хвилин.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  І на тому дякую,  Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Ми вже почули,  що в нас у податковій сфері все гаразд,  тому просив би вас звернути увагу на те,  що все-таки нам потрібно зробити в майбутньому.

     Насамперед давайте визначимо,  що ж ми розуміємо під терміном "податкова політика".  На думку комітету,  податкова політика - це політика встановлення розумного фінансового компромісу  між  тими, хто виробляє національне багатство,  та тими,  хто живе за рахунок його адміністративного перерозподілу.  Іншими  словами,  податкова політика  -  пошук,  так  би  мовити,  своєрідного  еквілібру  між ступенем фінансової свободи громадянина та рівнем його соціального захисту.

     На кожному   етапі   свого   розвитку  країна  вибирає  набір податків,  який  найкраще  пасує  її   уявленню   про   економічну справедливість.  На  нашу думку,  для України класичними податками залишаються податок на прибуток підприємств та  громадян,  податок на кінцеве споживання у формі податку на додану вартість,  податок на розкіш або,  якщо хочете,  на гріх,  а саме:  акцизні  податки, податки  на  капітал  у формі податку на нерухомість з урахуванням широких соціальних пільг,  податки,  які  виправляють  викривлення вільної конкуренції, а саме тарифні обмеження або імпортні мита і, нарешті,   податки,   які   використовуються   для    облаштування безпосередньо життя, а саме місцеві податки.

     Здавалося б,  загальноприйнятий  набір,  який  успішно  діє в більшості країн світу,  в тому числі з економіками,  подібними  до нашої. Чому ж в Україні ми маємо податковий колапс?

     По-перше, тому  що  ми,  власне,  не маємо податкової системи взагалі, тобто маємо несистемні та математично суперечливі правила оподаткування.   Це  виражається  в  масових  випадках  подвійного оподаткування,  у введенні податків,  які не мають джерел  для  їх сплати,  в  оподаткуванні  витрат  та  наданні  неперсоніфікованих пільг,  а також у так  званих  квазіподаткових  вилученнях,  себто обов'язкових платах,  що запроваджуються різними органами влади та використовуються ними поза суспільним контролем.

     По-друге, на нашу  думку,  не  витримується  головний  напрям податкової реформи, а саме поступове зміщення центру оподаткування від тих,  хто виробляє національне багатство,  до  тих,  хто  його споживає або накопичує.

     Податкова історія  ХХ сторіччя свідчить про хибність політики надмірного оподаткування тих,  хто продукує національний дохід, та незначного оподаткування осіб,  які споживають національний дохід. Надмірне  оподаткування  виробників  призводить  до  згортання  їх ділової активності, переходу в тіньову економіку, тягне до швидкої монополізації ринків та цінового перемасштабування.

     З іншого  боку,  відсутність   або   незначне   оподаткування споживання  призводять  до  швидкого  розшарування  суспільства за рівнем доходів,  виникнення династійного капіталу.  Інакше кажучи, порушується  загальноприйнятий принцип:  хто більше споживає,  той більше сплачує суспільству.

     Зосередження податкових зусиль  уряду  на  виробниках,  яких, зрозуміло,  набагато  легше  знайти  та покарати,  а також щорічне введення  нових  податків  на  виробничу   сферу   (сьогодні   вже згадувалися 10 відсотків амортвідрахувань, які зробили 54 проценти підприємств  збитковими,   та   гербовий   збір)   призводять   до поглиблення  кризи  у  виробничому  секторі та падіння виробництва валового продукту.  Але найгірше - створюють неправильні мотивації для прийняття рішень у Верховній Раді.

     Третьою причиною   податкового   колапсу  в  нашій  країні  є існування фінансових тромбів,  які  не  дозволяють  грошам  вільно обертатися  в економіці.  Насамперед це система картотеки номер 2, позасудове, а отже, антиконституційне стягнення податкових боргів, а також численні адміністративні перепони у грошовому обігу.

     І, нарешті,  четвертою,  але,  на  жаль,  далеко не останньою причиною  є  нестабільність   податкових   правил,   їх   довільне тлумачення   органами   виконавчої  влади  та  неповага  до  права платників податків на справедливу апеляційну процедуру.

     Дотепер виконавча влада впевнена,  що  у  спорі  між  нею  та платником  податку  держава апріорі права.  Саме тому вже три роки поспіль уряд гальмує прийняття законопроекту про платежі, погрожує пальчиком арбітражним судам або намагається накласти ПДВ у зв'язку з непрямо визначеними доходами директора підприємства.

     Ми впевнені,  що  при  чіткому  виконанні  законів   з   боку податківців  більшість  податкових  проблем ніколи б і не виникли. Взагалі комітет із захопленням ставиться до  правила,  яке  діє  у більшості  країн  і  звучить  так:  "У разі,  коли податкова норма дозволяє прийняти рішення як на користь податкового органу,  так і на користь платника, рішення приймається на користь платника".

     Анархія тлумачень   призводить   до  порушення  базових  прав громадян,  більшість  яких  виконавча  влада  робить  потенційними злочинцями.  Останній  приклад  -  вето  Президента  на  наш закон стосовно державного  мита,  яке  заднім  числом  поставило  більше мільйона громадян,  які обміняли квартири, за межі закону, а решту

- 4,5 мільйона членів трудових колективів,  що безплатно  отримали приватизаційні папери,  - змушує сплатити податки починаючи з 1992 року.  Також  пропонується  оподатковувати,  скажімо,  виплати  на поховання та грудне молоко і донорську кров.

     Відверта війна   між  актами  Верховної  Ради  та  численними податковими указами і рішеннями уряду,  які не  тільки  суперечать Конституції   та   законам,  а  дуже  часто  і  здоровому  глузду, дезорієнтують  платників,  вселяють  в  них   відчуття   правового нігілізму та зневаги до державних інститутів.

     Так, наприклад, наш комітет забитий запитами громадян про те, чи потрібно виконувати норми президентських указів після прийняття нами   закону,   який   засвідчує  виключне  право  парламенту  на встановлення податкової політики.  Відповідь для нас є  очевидною. Але  чи  зважатиме  на  це податкова служба і чи не оголосить вона законослухняних громадян  злочинцями?  А  оце  питання  риторичне. Одначе,  як звучить один із висловів дзену,  врешті-решт, стрілець завжди цілиться в самого себе.

     Саме тому сьогодні вигідніше взагалі не сплачувати  податків, підгодовуючи  кримінальний  або бюрократичний "дах",  ніж грати за чесними  правилами,   щоденно   очікуючи   нової   перевірки   або спланованого наїзду правоохоронних органів.

     Знаєте, серед  промисловців  ходить  така байка.  Уявіть собі діалог можновладця з правоохоронцем. "А що, - каже можновладець, - ця  компанія не платить до нашого благодійного фонду,  її директор не  є  прихильником  нашої  партії,  його  улюблені   кольори   не збігаються з нашими?" "Не хвилюйтеся, - відповідає правоохоронець,

- завтра нашлемо податківців,  і цей нерозумний директор заплатить до  вашого  фонду,  стане членом вашої партії,  або його улюблений колір стане білим  у  чорну  смужку".  Зрозуміло,  що  це  брудний наклеп.

     Наявність зазначених  причин  призвела  до  дивної  ситуації. Загальний податковий тиск сьогодні соціальними  фондами  становить 65   відсотків   ВВП.  Недоплата  та  пільги  -  28  відсотків,  а надходження до бюджетів та соціальних фондів  -  37  відсотків,  з яких   4,5   відсотка   -   переплата.   Іншими  словами,  держава використовує податковий тиск у розмірі 65 відсотків,  для того щоб зібрати  37  відсотків,  з  яких  4,5 відсотка їй не належать.  За перший квартал цього року, як ви знаєте, приріст недоїмки фактично зрівнявся із загальними доходами бюджету.

     На жаль,  за  браком  часу я не зміг детально зупинитися й на інших особливостях  нашої  податкової  системи.  Одначе  ми  маємо зрозуміти  одне:  суспільство  з більшим розумінням поставиться до зусиль  парламенту,  спрямованих  на   копітке,   послідовне   та, сподіваюся, професійне лікування діючих податкових правил, аніж до вбивства  чинних  законів  та  введення   чогось   нового,   може, геніального,  але, швидше за все, ні, бо будівництво нових васюків у податковій сфері може  закінчитися  жалюгідніше,  ніж  отримання декількох гуль на голові великого комбінатора.

     І нарешті, про проект постанови, внесений у зал. Ми вважаємо, і я особисто вважаю,  що приймати його сьогодні просто недоцільно. Про  що говорити?  Те,  що податкова політика ведеться незграбно і руйнується численними указами Президента,  усі знають. Констатація цього  факту не додасть поваги нашому вищому органу.  Ми вважаємо, що постанова має бути  прийнята  за  наслідками  розгляду  проекту нової  редакції  Податкового  кодексу,  який  уряд повинен негайно внести на розгляд Верховної Ради,  а не говорити,  що  давайте  ми його десь там за стінами Верховної Ради обробимо ще з кимось.

     Тому я  просив  би  сьогодні  не  приймати  ніяких  постанов, можливо, крім однієї, яка змусила б уряд ще в травні внести проект Податкового кодексу до Верховної Ради України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     Будь ласка,   хто  в  нас  записався  на  обговорення  даного питання, висвітіть.

     Мороз Олександр Олександрович. За ним - депутат Мельник.

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Фракція  блоку  соціалістів  і  селян  (Лівий центр). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Виходячи із  сьогоднішньої  інформації  уряд  уже   традиційно   перекладає відповідальність   за   катастрофічну   ситуацію  в  економіці  на парламент.  Позиція настільки ж не нова, як і не правильна. Досить було  б  нагадати,  що  протягом шести з восьми років незалежності саме виконавча влада мала необмежені повноваження, зокрема в особі колишнього  Прем'єра  та  нинішнього Президента Кучми.  Формується уряд,  видаються декрети,  укази, в тому числі у сфері податкового законодавства. Результат відомий: 11 мільярдів доларів - зовнішній борг,  і бюджет,  по суті,  обслуговує цей борг.  А уряд гарячково шукає,  з  кого  здерти  нові податки та збори.  Якщо парламент не допомагає,  значить,  парламент  винен.  От  і  вся  логіка   того документа, який ми тримаємо в руках.

     Співчуваючи мільйонам  українських сімей,  які з вини рідного уряду  місяцями  сидять  без  зарплат  та  пенсій,   яких   душать комунальними  платежами,  хотів  би  поділитися кількома думками з приводу того, що робити для виправлення ситуації.

     Перше. Треба навести порядок  з  виконанням  чинних  законів. Податкова  адміністрація  мусить  навчитися збирати податки,  а не управлятися  в  мистецтві  накладання  штрафів,  пені,  податкової застави та створенні президентського фонду соціального захисту.

     Друге. Коли  вже уряд виконає закон і створить таки Державний бюджетний  банк?  Недопустимо,  щоб  і  далі  бюджетними   коштами безплатно,   підкреслюю,   користувалися   комерційні   банки.  За парламентськими  даними,  залишок  бюджетних  коштів  на  рахунках комерційних  банків становить 1,5 мільярда гривень,  а це місячний дохід бюджету.

     Третє. Час,  нарешті,  покінчити  з   практикою   обдарування наближених  бізнесменів пільгами.  Адже майже дві третини можливих доходів від ПДВ залишається в  них,  а  це  близько  20  мільярдів гривень.  Тільки  через  таку  практику  не пройшов давно назрілий законопроект про критичний імпорт, адже в ньому перелік критичного імпорту  визначає  чиновник із Кабміну.  Думаю,  кожен підприємець знає, скільки йому це буде коштувати.

     Четверте. Коли вже наведуть лад на  митниці?  Я  вже  стільки разів   про   це  говорив.  Близько  6  мільярдів  доларів  щороку розкрадається на цих операціях.

     Хто несе відповідальність за  пробивання  дірок  в  акцизному законодавстві?   Це   ж   злочин.  Що  б  тут  не  пояснював  Ігор Олександрович,  але майже 1 мільярд гривень зникає,  і  руйнується важлива галузь.

     Висновок напрошується   такий.  У  державі,  де  відстоюються кланові   інтереси,    будь-яка    податкова    система,    навіть найдосконаліша,  не  може функціонувати ефективно,  бо вона завжди використовуватиметься в інтересах кланів і фаворитів.

     Кланова система  визначає   і   відповідні   методи   роботи. Найяскравіший із них - це формування фонду соціального захисту. Це чистої  води  злочин.  Всі  це   розуміють   і   мовчки   за   цим спостерігають.

     На основі     податків     формується    бюджет.    Як    він використовується? Це ж одна й та сама проблема. Наведу приклад.

     Договір із Францією на отримання товарного  кредиту  на  суму майже  140  мільйонів  доларів  на  системи секретного зв'язку для Служби безпеки України. Це що, найпотрібніше сьогодні для України? Де дозвіл Верховної Ради на такий кредит? За які кошти утримуються служби,  які "ведуть",  так би мовити,  ймовірних претендентів  на посаду   Президента?   Де   в   бюджеті   передбачені   кошти   на прослуховування телефонів, зовнішнє спостереження? Чи вам зачитати прізвища  співробітників,  які  цим займаються?  Думаю,  що це теж питання бюджету, питання уряду. І таких прикладів дуже багато.

     Я, закінчуючи за браком часу свій  виступ,  хочу  дати  уряду таку  зовсім  не  секретну пораду.  Щоб економіка була нормальною, треба не душити  виробника  і  не  красти  чиновникам.  Генеральна прокуратура  тільки  через  два  роки  після  одержання  висновків Верховної Ради дійшла до того,  що 6 мільярдів гривень  розкрадено тільки  на  енергоринку.  Виникає  також запитання:  а куди ж уряд дивився, він же так само два роки тому одержав таку інформацію?

     Висновок такий.  Владу змінити дешевше, ніж законодавство. Це давно назріла проблема.  Думаю,  що із цього ми й повинні виходити (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Мельник. За ним - депутат Турчинов.

     МЕЛЬНИК П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово! Шановні депутати!  На  мій  погляд,  податкова  політика  є однією з трьох проблем  поряд  із   проблемою   наповнення   бюджету,   а   також грошовокредитною  політикою.  І  я ще і ще раз наголошую,  що вона повинна постійно бути в  полі  зору  Верховної  Ради,  і,  мабуть, усе-таки   потрібен   окремий  комітет  Верховної  Ради  з  питань податкової політики та митного законодавства.  Ми в цьому  ще  раз переконуємося.

     Безсумнівно, уряд  в  умовах  постійного  дефіциту  бюджетних коштів об'єктивно вимагав і робив усе, щоб доходна частина бюджету поповнилася.   Я  вам  хочу  сказати,  що  з  початку  цього  року забезпечено надходження до зведеного  бюджету  України  в  сумі  4 мільярди  886  мільйонів гривень податків і обов'язкових платежів, що на 788 мільйонів гривень,  або 19,2 відсотка більше,  ніж  було мобілізовано  за відповідний період минулого року.  Це я кажу тим, хто дуже критикує,  скажімо,  Державну податкову  адміністрацію  і звинувачує її в бездіяльності.

     Але, шановні колеги,  необхідно зазначити, що чинна податкова система  виявилася  неадекватною  умовою   перехідної   економіки, створила    значні    податкові    навантаження    на    суб'єктів господарювання,  призвела  до  невиправданого  вилучення  обігових коштів  підприємств,  виникнення  додаткових  потреб  у  кредитних ресурсах.

     Значні деформації та нестабільність  мають  місце  у  ставках оподаткування,   у   визначенні  бази  й  періодів  оподаткування. Особливо негативно вплинули на результати господарської діяльності нарахування  на  фонд оплати праці.  Надмірна кількість податкових пільг зумовила необгрунтований перерозподіл валового  внутрішнього продукту, створила неоднакові економічні умови для господарювання. Реальні втрати бюджету від надання пільг  становлять  8  мільярдів 344 мільйони гривень. Тобто на сьогодні маємо такий стан речей, що тільки байдужа людина не критикує існуючу податкову систему.

     Проте ця  критика  різна:  критика  задля  критики,   критика неконструктивного  характеру  у вигляді популістських,  відірваних від реального  життя  пропозицій,  та  конструктивна  критика,  що передбачає  аналіз макрота мікроекономічних показників,  наукового обгрунтування пропонованих змін у сфері податків з  їх  одночасною адаптацією до існуючої економіки перехідного періоду.

     Заходи по  вдосконаленню  податкової  політики повинні носити системний характер.  Насамперед необхідно змінити існуючий  підхід до  підготовки і прийняття законів про оподаткування.  Так,  майже всі вони вносяться на розгляд Верховної Ради без експериментальної апробації,  що  призводить  до прийняття недосконалих законодавчих актів,  доопрацювання  їх  уже  після  введення  в  дію.  Яскравим прикладом  такого  підходу є Закон про податок на додану вартість. На жаль, із пакету законів про податки, поданого урядом на розгляд Верховної  Ради,  прийнято було тільки два основоположних закони - Закон про оподаткування прибутку підприємств та Закон про  податок на додану вартість зі змінами і доповненнями.  Інші ще знаходяться на розгляді в комітеті.  Тому,  безсумнівно, прийняття Податкового кодексу має особливе значення.

     Зважаючи на   це,   хочу   ще   раз   наголосити,  що  тільки спеціалізований комітет зможе  його  підготувати.  І  я  абсолютно згоден,  що  ви  повинні  знати  насамперед  концепцію Податкового кодексу, а тоді разом із депутатами в цьому комітеті готувати його для внесення до сесійної зали.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов. За ним

- депутат Гусак.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").   Шановні народні  депутати!  Шановна  президіє!  Не  треба  бути фахівцем з питань  економіки,  щоб   перелічити   головні   недоліки   чинної податкової  системи.  Це передусім алогічне податкове навантаження на тих,  хто виробляє  товари  та  послуги.  Це  безсистемність  і неузгодженість  податкових  законів.  Це  високий  динамізм  зміни податкового законодавства. І, на жаль, Верховна Рада цьому сприяє, постійно   приймаючи  все  нові  зміни  до  податкових  законів  і розглядаючи все нові і нові  безсистемні,  неузгоджені  між  собою податкові  законопроекти.  На жаль,  усе це призводить до руйнації виробництва,  до збільшення недоїмки та  зменшення  надходжень  до державного  бюджету.  Усе  це  призводить  до  тотальної тінізації економіки і криміналізації нашого суспільства.

     Як депутати  тринадцятого  скликання,  так  і  ми   йшли   до Верховної Ради,  обіцяючи,  незалежно від того, хто до якої партії належав,  зменшити податковий тиск.  Обіцяв  це  і  уряд.  Причому кожний  новий уряд у своїй програмі (можна ці програми подивитися) мав конкретні  пропозиції  щодо  зменшення  податкового  тиску  і, скажемо так,  наведення порядку в системі оподаткування. Обіцяв це зробити і наш Президент Леонід Данилович Кучма.

     Що ж ми  маємо,  шановні  колеги,  сьогодні?  Нам  пропонують розглянути    найближчим   часом   проект   Податкового   кодексу, розроблений фахівцями,  які працюють в урядових  структурах  та  в Державній  податковій  адміністрації,  який фактично консервує всі проблеми,  які  є  на  сьогодні   в   податковому   законодавстві. Урядовцями   проведено   велику   роботу,  але  виключно  в  плані кодифікації чинного законодавства,  кодифікації чинних проблем.  І жодна  з  пропозицій,  викладених в урядовому варіанті Податкового кодексу,  не несе тих позитивних  змін,  які  очікує  суспільство. Навпаки,  знову  пропонується  збільшити податковий тиск,  вводячи нові податки, зокрема податок на нерухомість.

     Ви знаєте,  на жаль,  ми втратили багато часу.  Наша  команда розробників  проекту Податкового кодексу,  зазначала,  що починати треба з прийняття Верховною Радою концепції.  Цей  час,  на  жаль, втрачено.  І сьогодні, коли ми тільки хочемо розглядати концепції, то  вже  прийшов  час  розглядати  варіанти  проекту   Податкового кодексу.  На  сьогодні  є  тільки два варіанти проекту Податкового кодексу:  перший,  про який я вже казав,  -  це  урядовий  варіант проекту   Податкового   кодексу,  і  другий  -  це  варіант,  який розроблено фракцією "Батьківщина".  Багато і концепцій  податкових змін. Але сьогодні вже треба переходити від побажань до конкретної реалізації податкових програм.  Тож  на  сьогодні  фактично  можна говорити  тільки  про два варіанти проекту кодексу і вибирати один із них.

     Ми не поспішаємо поки що з поданням  свого  варіанту  проекту Податкового кодексу до Верховної Ради і робимо це на вимогу уряду, який запропонував створити спільну робочу групу  і  в  межах  цієї групи спробувати узгодити позиції.  Я,  на жаль,  не впевнений, що можна узгодити дві різні позиції,  але ми будемо працювати  в  цій групі з метою переконати урядовців підтримати наші пропозиції щодо радикальних податкових змін.  Іншого шляху в Україні  сьогодні  не існує.

     І буквально хвилинку щодо конкретних пропозицій нашої фракції у зв'язку з обговоренням цього питання.

     Насамперед це  накладення  мораторію  на  будь-які  податкові зміни,  поки не буде внесено і прийнято Податковий кодекс.  Досить нам разом дестабілізовувати економічну ситуацію в країні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Фракція не має права законодавчої  ініціативи.  Мають таке право депутати фракції і профільного комітету.

     Слово надається депутату Гусаку.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые  народные  депутаты! Символично,  что в годовщину работы Верховной Рады  четырнадцатого созыва слушается вопрос о налоговой политике в государстве и мерах по   совершенствованию   налогового   законодательства.   Ведь   в предвыборных   программах   практически  всех  народных  депутатов центральным   был   вопрос   снижения   налогового    пресса    на производителя,  без  чего  подем  экономики невозможен.  Однако и после года работы Верховной Рады этого созыва ключевыми  вопросами остаются   несовершенство  существующей  системы  налогообложения, неэффективность   налоговой   политики,   которая   проводится   в государстве.  Налоговое законодательство по-прежнему, и даже в еще большей степени,  не стимулирует развитие производства,  а  просто угнетает  его.  Основные  идеи - расширение базы налогообложения и увеличение размера налогов с целью пополнения  государственного  и местных  бюджетов  приводят  к  прямо противоположным результатам: усиливается тенденция  последовательного  ухудшения  экономической ситуации,  большинство предприятий стали убыточными, задолженность по заработной плате зачастую превышает 12 месяцев.

     Серьезный удар  по   предприятиям   нанес   и   разработанный Кабинетом  Министров  и  принятый  Верховной Радой закон,  которым предусматривается    изятие    в    госбюджет    10     процентов амортотчислений. Этот закон, принятый с нарушением как Конституции Украины, так и законов о системе налогообложения и налогообложении прибыли предприятий,  по своему содержанию ввел налог на имущество в его наихудшем виде.  Облагается налогом не только  недвижимость, но   и   активная   часть  основных  фондов  без  соответствующего уменьшения  налога  на   прибыль,   что   является   принципиально ошибочным.

     За последнее  время введено и ряд других,  прямых и косвенных налогов,  ухудшающих положение производителей.  Здесь  и  гербовый сбор,  и  перевод  в  категорию бланков строгой отчетности обычных документов,  ранее печатавшихся в  заводских  службах,  дальнейшее усложнение таможенных процедур взыманием дополнительных платежей.

     Решение проблем  видится в скорейшем принятии Верховной Радой Налогового  кодекса,  проекты  которого  внесены  рядом   народных депутатов  и  который  с  нетерпением ждут все производители.  Эти проекты должны пройти экспертизу и детальное обсуждение не  только в  комитетах  Верховной Рады,  но и в СПП,  на уровне предприятий. Принятие Налогового кодекса Украины позволит прекратить постоянную борьбу  налоговых  служб  с предприятиями и перейти к партнерским, взаимовыгодным отношениям, направленным на укрепление государства.

     Однако существующая процедура принятия подобных документов  в Верховной  Раде  займет  длительное  время.  А  сегодня  экономика требует  принятия  немедленных   мер   по   устранению   имеющихся недостатков. Еще до принятия Налогового кодекса необходимо принять меры, которые предотвратили бы банкротство многих предприятий. Это исключение амортотчислений хотя бы на неиспользуемые производством основные  фонды,  продление  на  1999  год  практики  формирования налоговых  обязательств  и налогового кредита по кассовому методу, отмена безакцептного списания средств (картотека 2).

     Кабинет Министров   должен    прекратить    принятие    любых подзаконных   актов,   увеличивающих   косвенные   налоги,  таких, например,  как постановление 524 от 1 апреля,  в котором утвержден перечень  платных  услуг,  предоставляемых Комитетом по надзору за охраной труда.  В этом  документе  предусмотрена  оплата  функций, выполняемых  бюджетной  организацией,  созданной в первом квартале этого  года  под  патронажем  Минфина.  Предприятие   "Укрспецфин" практически   затормозило   проведение   вексельных   зачетов  для предприятий, поставляющих продукцию Минобороны, требованием уплаты в  бюджет  не  менее  6  процентов  "живых"  денег  на  проведение вексельных взаиморасчетов по долгам.

     С одной стороны,  у  предприятий  заблокированы  счета  из-за неуплаты  налогов.  С  другой  стороны,  чтобы провести вексельный зачет,  нужно собрать до 12  документов  с  десятками  подписей  и справки налоговой администрации, которые действуют 12 дней.

     Несмотря на   наличие   постановления  Кабинета  Министров  о проведении вексельных расчетов по долгам Минобороны  безоплатно  и бездисконтно, "Укрспецфин" такие зачеты не проводит.

     Уважаемые товарищи!  С  момента  ввода  в  действие законов о налогообложении прибыли предприятий  и  о  налоге  на  добавленную стоимость   к  ним  принято  более  сотни  изменений,  столько  же изменений находится сегодня на рассмотрении в комитетах  Верховной Рады.

     При их рассмотрении народные депутаты независимо от партийной ориентации должны  проводить  политику  защиты  производителей  от несовершенного   налогового   законодательства,  от  постановлений Кабинета Министров, увеличивающих налоговый пресс.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Шановні колеги,  у нас іще  від  фракцій  записалося  дев'ять чоловік,  які  хочуть узяти участь в обговоренні.  В нас є ще одне питання.  Ми працюємо за регламентом Дня уряду  до  14  години.  Є пропозиція   прийняти   постанову   і  на  цьому  зараз  припинити обговорення.

     Хто за те, щоб на цьому припинити обговорення даного питання?

     "За" - 89.

     Тоді пропоную  після  перерви  відвести  ще  30  хвилин,  щоб завершити   це  питання.  А  на  розгляд  другого  питання  у  нас залишиться тоді одна година.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

     (Після перерви).

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.  Шановні колеги!  Слово надається депутату  Богословській  від  фракції  зелених.  За  нею - депутат Черненко.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська  область).  Уважаемые  коллеги!  Очень  жаль,  что  при рассмотрении  вопроса,  который  относится к компетенции Верховной Рады, у нас полупустой зал. Я хотела бы обратить ваше внимание вот на что.

     ГОЛОВА. Я  прошу,  не треба коментувати.  В залі 359 народних депутатів.

     БОГОСЛОВСЬКА І. Г. Уважаемые 359 народных депутатов!  Я хотела бы обратить ваше внимание прежде всего  вот  на  что.  Пришло  время  осознать,  что  Украина   как независимое государство сделала в ходе своего развития ряд ошибок. И  одной  из  ошибок  была  попытка  перенесения   на   украинскую экономическую почву налогов,  которые работают эффективно только в развитых  рыночных  экономиках.  Прежде   всего   это   налог   на добавленную стоимость и налог на прибыль.

     Триада налогов,  которые  сегодня действительно применяются в Европе,  - это налог на добавленную стоимость,  налог на прибыль и налог на имущество,  то есть тот налог,  который Кабинет Министров сейчас еще предлагает  ввести  в  наше  налоговое  поле.  С  одной стороны, это налоги, которые прежде всего сдерживают производство. С другой  стороны,  они  переносят  основное  налоговое  бремя  на население,  на  потребителей.  Таким  образом,  для того чтобы эти налоги работали эффективно,  необходимо несколько условий.  Прежде всего   -  это  товарное  перепроизводство,  которое  сдерживается налогом  на  добавленную  стоимость.  Есть  в   Украине   товарное перепроизводство?   При   таком   дефицитном   рынке,   при  такой дефицитности  производства  НДС,   конечно   же,   губителен   для украинской  экономики.  И  это  уже стало явно видно из того,  как работает этот налог.

     Налог на прибыль.  Вы вдумайтесь.  План поступлений от налога на  прибыль  и  НДС в первом квартале 1999 года перевыполнен.  При этом количество убыточных предприятий растет.  Может такое быть  в экономической  природе?  Не  может!  Это  значит,  что картины - и экономическая,  и промышленного производства,  и сбора  налогов  - совершенно искривлены.

     Мы должны  сейчас  обратиться  к той системе налогообложения, которая позволила Европе,  европейским  государствам  восстать  из руин  после  Второй  мировой войны.  Это система налогов,  которая предусматривала прежде всего налоги с оборота.  Кстати,  налоги  с оборота  были  единственными налогами,  которые были и в советской налоговой  системе.  Они  имели  несколько  другое   экономическое содержание.  Но  сегодня  мы  должны  вернуться  к  этим  налогам, поскольку  они  позволят  нам  прежде  всего  выравнять  структуру промышленного производства, сконцентрировать промышленный капитал, что нам  просто  необходимо  сегодня  сделать.  О  каком  развитии среднего  и  малого  бизнеса  мы  можем  говорить  в  стране,  где разрушается крупнейший экономический сектор и при этом реально  не создаются   условия  для  расширения  сектора  малого  и  среднего бизнеса?

     ГОЛОВА. Спасибі.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Я расскажу об  этом  подробнее,  говоря  о налоговой концепции.  Хочу вас призвать к тому,  чтобы мы все-таки начали    серьезно    заниматься    вопросами     налогообложения, концептуально  определились,  какие  налоги  сегодня приемлемы для украинской экономической системы,  и уже после этого переходили  к разработке проекта Налогового кодекса.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко, група "Незалежні". За ним - депутат Павловський.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).   Уважаемый   Александр Николаевич!   Уважаемые   товарищи   депутаты!   Уважаемые   члены правительства!  Я хотел бы обратиться к вам с таким  вопросом.  Вы знаете,  за что били Паниковского?  Он крал гусей.  Но, понимаете, ничего другого он делать не мог.

     Вот сегодня мы нашего производителя поставили в положение,  в которое  ставил  людей  Паниковский.  У  производителя мы забираем "гусей" в виде денег и говорим,  что  нужно  еще  больше  забирать таких "гусей". А я хочу спросить, кто же их будет выращивать, этих "гусей"?

     Игорь Александрович так прекрасно рассказывал о  том,  что  у нас  несовершенная  налоговая база.  Да сколько же можно принимать законов?!  И сколько же можно вешать собак на этот орган,  который называется Верховной Радой?!

     736 законов  сегодня  обслуживают  экономику.  Сколько же еще нужно их принять,  чтобы они дальше ее в таком смысле обслуживали? Если  так  будем "обслуживать",  мы остановим все.  К этому мы уже подошли. Уже нельзя больше ничего предпринимать.

     Вот смотрите,  как действуют нормы  нашего  законодательства, принятые   еще   в   1993   году   декретом   Кабинета  Министров. Пантелеймоновский  огнеупорный  завод  платит  налоги   нормально: вносит  в  бюджет 1 миллион 12 тысяч гривень.  Ему засчитывают это как погашение пени.  И  снова  насчитывают  140  тысяч  пени.  Еще пример.  У  нас  есть  фабрика  "Горловчанка".  Три  года  она  не работала.  Наконец-то,  нашла  заказ   (кстати,   это   прекрасное производство, выпускающее конкурентоспособную продукцию). Но долги у нее  остались.  Она  зарабатывает  и  продолжает  погашать  свои налоги. Но при этой системе она никогда не заработает рентабельно.

     Возьмем систему  торговли  в  государстве.  Что  она  платит? Отчисления в Пенсионный фонд,  фонд социального страхования,  фонд содействия   занятости   населения,  налог  на  землю,  налоги  на транспорт,  налоги на воду, на содержание дорог и так далее... Кто скажет,  сколько  сегодня  у нас в стране налогов?  Даже ведомство Азарова этого  никогда  не  скажет.  Мы  же  дальше  эту  ситуацию закручиваем.

     Уважаемые товарищи!   А  что  делать  производителю,  который работает  на  експорт?  Если   это   все   заплатить,   будет   ли конкурентоспособной продукция?

     Я поднимаю   и   читаю   еще  один  документ  -  Конституцию. "Исключительно    законами     Украины     устанавливаются:     1) Государственный   бюджет  Украины  и  бюджетная  система  Украины; система налогообложения,  налоги  и  сборы".  Игорь  Александрович сегодня  предлагает  же  нам  принять  еще ряд законов по усилению налоговой базы.  Я согласен с предыдущей выступающей Богословской: нам  сегодня  нужна  нормальная  идеология,  концепция  Налогового кодекса. Кто будет его автором и получит лавры, не имеет значения. Но система должна работать.

     Дальше. Кому  выгодна  сегодня  существующая система сборов и платежей?  Тем, кто налогов не платит! Ни малый, ни средний бизнес никогда  не  заработает  при этой системе:  их будут обворовывать, потом на них будут давить, если они не уплатят, и будут держать их на короткой узде.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Гавриш.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні члени уряду! Шановні народні депутати! Я хотів би звернути увагу  на  те,  що  сьогодні  ми  розглядаємо   питання,   яке   є стратегічним для розвитку нашої держави.

     Я згоден,  що до податкової системи треба підходити системно. Але  треба  розглядати   в   комплексі   складні   питання   всієї грошово-фінансової   системи,   тобто   долучити  сюди  банківську систему,  розглядати  проблеми  нашого   виробництва   й   питання підвищення  купівельної  спроможності  нашого населення (це рівень зарплати,  пенсій і стипендій). Ось тоді ми зможемо об'єднати свої зусилля і говорити не про вдосконалення податкової системи,  а про її роль у піднесенні й пожвавленні виробництва в Україні.

     Це питання не можна розв'язати, не вирішивши, що нам потрібно робити  -  продовжувати  політику  лібералізації,  чи  перейти  до політики протекціонізму?

     І ще хочу звернути увагу на те, що сьогодні міністр фінансів, говорячи про концепцію,  припустився помилки.  Було наголошено, що іноземні й українські  товари  повинні  споживатися  на  однакових умовах.  Якщо  ми  хочемо  підняти  своє  виробництво,  то повинні надавати перевагу своїм товарам перед імпортними, інакше ми ніколи не відродимо наше виробництво, бо лібералізація все задушить.

     Ось у   цій   книзі   "Макроекономіка   перехідного  періоду. Український контекст",  яку я вам роздав, доведена навіть теорема, яка  звучить  дуже  просто:  "Якщо  на  земній  кулі  якась країна перебуває в кризі,  а її  уряд  проводить  політику  лібералізації зовнішньоекономічної  діяльності,  то своє власне виробництво вона не може відродити навіть теоретично".

     І тому пропозиції наших шановних депутатів щодо 10  відсотків нічого   не   дадуть,  тому  що  там  закладена  лібералізація,  а лібералізація  знищить  усе.  А  крива  Лафера   симетрична:   при нарощуванні  податків  виробництво  падає  і при різкому зменшенні податків виробництво теж падає.

     Навіть Сполучені Штати Америки вже  мають  такий  досвід.  За Рейгана  за  один  рік  податки  у  Сполучених Штатах Америки були зменшені з 35 до 25 відсотків.  І що  ж  ви  думаєте?  Виробництво впало  на  12,8  відсотка.  Тому просто так проголошувати тезу про зниження податків не можна, це нічого не дасть.

     Я хотів би звернути увагу на ще  одну  помилку,  закладену  в оцій концепції, яку нам пропонують. Уряд пропонує змістити акценти в бік непрямих податків.  Якщо говорити коротко, то це нарощування тіньової  економіки.  От  у  мене перед очима для порівняння схеми податкової системи Сполучених Штатів Америки і нашої.  Завершую... Так от,  виявляється,  що непрямі податки - це шлях до нарощування тіньової економіки.  У Сполучених Штатах Америки непрямих податків близько  8  відсотків,  а  тіньова  економіка  -  не  перевищує 10 відсотків.  У  нас  непрямих  податків  52  відсотки,  а   тіньова економіка - 60 відсотків. Отже, нам треба думати про свої податки, тому що в кожній країні вони діють посвоєму.

     Візьмімо ПДВ.  У Сполучених Штатах  Америки  його  немає.  Це європейський     податок,    запроваджений    для    боротьби    з перевиробництвом.  У нас перевиробництва немає,  і ПДВ душить наше виробництво.  Тому  в  кожній  країні  повинна бути своя податкова система,  яка вирішує свої завдання,  і тому я вношу пропозиції як доповнення  до  проекту  постанови.  Якщо  не  буде постанови,  то пропоную  прийняти  їх  як  два  протокольні  доручення:  Кабінету Міністрів     розробити    комплексну    програму    вдосконалення грошовофінансової системи...

     ГОЛОВА. Це є на руках. Спасибі.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш. За ним - депутат Удовенко.

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  176,  Харківська   область).   Шановний Олександре   Миколайовичу!   Шановні  колеги!  Після  проголошення незалежності в Україні безперервно проводиться податкова  реформа. За історичною звичкою ми здійснили податкову революцію і, знищивши одне,  почали на руїнах будувати  химерну  потвору,  що  методично поїдає недозріле тіло національної економіки.

     Як випливає з доповіді міністра фінансів,  податкова політика уряду полягає не в тому,  щоб перетворити  податки  на  ефективний інструмент керування економікою,  забезпечивши їх умотивованість і стимулюючий  характер,  а  в  тому,  щоб  створити  досконалий   і безжалісний механізм вилучень і жорсткого тиску на суспільство.

     Існуюча податкова  система  поряд  з  цим  має ще дві суттєві вади:  величезну кількість різноманітних  податків  і  зборів,  що тотально  паралізували  всі  шляхи  руху  будь-якого  капіталу,  і надмірну    кількість    об'єктів    оподаткування.    20    видів загальнодержавних  податків  і  зборів  та  14  місцевих зашморгом перетискують обігові кошти платників податків.

     Величина податкових   зобов'язань   підприємств   аж    утроє перевищує   розмір  отриманого  ними  чистого  прибутку.  Сьогодні платник податків замість  того,  щоб  бути  батьком  благополучної української   сім'ї,   головним  чинником  прогресу  й  добробуту, перетворений на ту корову, яку всі доять, але ніхто не годує.

     Формальні податкові зобов'язання  сягають  такого  рівня,  що схожі на гвинтовий прес, що, повільно закручуючись, розчавлює тіло економіки України.  Створено абсолютно егоїстичну  в  економічному плані  й  безпринципну  в  плані  політичному  податкову  систему. Великим є страх не платити  податки,  а  ще  більшим  є  страх  їх сплачувати.

     Податкофобія, яка  виникла на цьому грунті,  створила потужну спрутову тіньову економіку,  що не менш як на 65 відсотків  оплела світське  й  економічне  життя  України.  Якраз  існуюча податкова система перетворює реальну економіку на віртуальний світ надій,  а тіньову  -  на  реальну  економічну силу,  яка є водночас головним політичним чинником в Україні  хоча  б  тому,  що  з  неї  реально годується сьогодні 50 відсотків працездатного населення.

     Монетарна концепція  Національного банку України не випадково виключає будь-яку серйозну грошову емісію,  бо реальна монетизація українського  суспільства,  що  офіційно  виголошена  в розмірі 14 відсотків, об'єктивно становить 45-47 відсотків у першу чергу - за рахунок  тіньового  грошового  обігу  в  обсязі  не  менш як 10-15 мільярдів доларів.

     При цьому тіньова економіка  у  зв'язку  з  майже  повною  її доларизацією  і  здатністю  захищати  господарські ризики стає все більш агресивною і конкурентоспроможною.

     У цій ситуації дивує традиційна  позиція  Кабінету  Міністрів України.  Замість того щоб створити просте, зрозуміле і стимулююче податкове  поле  для  платників   податків,   він   усіма   силами намагається  заплутати  податкову  систему,  зробити  її у вигляді тенет,  у яких кожний,  хто має хоч  краплину  економічної  крові, заплутався б і засох.

     Тому депутатська група "Відродження регіонів" пропонує.

     Перше. Інформацію   Кабінету  Міністрів  взяти  до  відома  і визнати, що Кабмін не має єдиної зрозумілої податкової політики.

     Друге. Верховній   Раді   терміново   забезпечити   прийняття Податкового кодексу разом з Бюджетним і Соціальним кодексами.

     Третє. До  прийняття  Податкового кодексу ввести мораторій на прийняття будь-яких податкових законів,  інших нормативних актів у цій сфері, що збільшують податковий тиск на платників податків.

     І останнє.  Зобов'язати  уряд подати Верховній Раді концепцію або основні засади податкової політики,  оскільки ми,  обговорюючи сьогодні  проекти  постанов народних депутатів щодо оподаткування, не знаємо, яка ж концепція податкової політики є в уряду.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Удовенко. За ним

- депутат Черняк.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Як  відомо,  податкова політика  держави має бути спрямованою передусім не на визиск,  не на вилучення в людини решток того, що вона заробляє, а навпаки, на захист прав людини і насамперед на захист її конституційного права на нормальне життя.

     Та податкова політика,  яка  не  здатна  гарантувати  виплату зарплати  вчителям і лікарям,  працівникам правоохоронних органів, військовослужбовцям,  не здатна забезпечити виплату пенсій,  є  не лише  недієздатною,  а  й,  по  суті,  аморальною  і  мусить  бути кардинально змінена.

     Фракція Народного руху оцінює податкову систему саме з  засад соціального  захисту  і  вважає  за  необхідне наголосити на таких основних аспектах.

     Податкову політику  не  можна  розглядати   у   відриві   від економічного  стану  держави  в цілому,  як це намагається зробити уряд.  А тому уряд мав би сказати,  які заходи він пропонує,  аби, нарешті,   спинити   спад  виробництва.  Адже  обсяг  промислового виробництва за перший квартал цього року знизився на 2,4  відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року. Це сталося також і тому,  що нинішня податкова політика,  по суті,  перетворилася  на державний рекет з усіма його атрибутами.  Отже,  потрібно створити таку податкову систему,  яка,  крім здійснення фіскальних функцій, стала  б  тим  дійовим інструментом,  який стимулював би зростання виробництва,  а не знищував би рештки того, що ще животіє і працює в державі.

     Олександре Миколайовичу,  ви щойно зауважили, що виробництвом ніхто не цікавиться. Це справді так. Наприклад, про яке розширення виробництва  може  йти  мова на Криворізькому заводі з виробництва дріжджів,  який ще недавно  з  гривні  доходу  платив  98  копійок податку?   А   потім   ми   ще   підвищили   ставки   обов'язкових амортизаційних відрахувань, і зараз уже кажуть, що за кожну гривню доходу треба сплатити 1 гривню 10 копійок податку.

     Хочеться також  розвіяти міф про те,  що в інших країнах малі податки.  Ні,  там теж великі податки. Але там людина, яка сплачує їх,  впевнена,  що  вона  матиме  своєчасно  виплачену зарплату чи пенсію, медичну допомогу, нормальну допомогу по безробіттю, на яку можна  прожити,  та  інші  соціальні  гарантії.  У  нас  же людина цікавить державу доти, доки з неї можна щось узяти. А коли вона не має  можливості працювати чи стає пенсіонером,  то держава відразу до неї втрачає всякий інтерес.  І людина,  яка  до  цього  справно сплачувала  податки,  відразу  ж  перетворюється на прохача,  вона відстоює черги за субсидіями в органи соцзахисту і  тому  подібне. Це   відбувається   тому,   що   людям   невідомо,   як  і  на  що використовуються  податки,  тобто  механізм  їх   використання   є непрозорим.  Ми  маємо  масові  приклади  нецільового використання бюджетних коштів,  що  документально  підтверджували  в  цій  залі представники Рахункової палати.

     Стримування інфляційних процесів...

     ГОЛОВА. Спасибі.

     УДОВЕНКО Г.Й. Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Вітренко.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні народні  депутати!  Фракція  Народного  Руху  України вважає вкрай ненормальним стан податкової війни,  яка зараз точиться в  Україні між   Верховною   Радою   і  Кабінетом  Міністрів.  Верховна  Рада клопочеться над тим,  щоб надати якомога більше пільг,  і  Кабінет Міністрів  також піклується про це.  Верховна Рада приймає закони, реалізація яких збільшує видатки з бюджету,  а  Кабінет  Міністрів піклується,  щоб прийняти закони,  що збільшують доходи державного бюджету.  Ось таку ситуацію податкової  війни  ми  маємо  зараз  в Україні, і це не є нормальним.

     Фракція Народного   руху  України  у  зв'язку  з  цим  робить висновок,  що діяльність  Верховної  Ради  та  Кабінету  Міністрів задовольнити  нас  не  може.  Ми  більше  не  будемо голосувати за латання  податкової  системи,  за  введення  нових  пільг,   нових податків, тому що все це посилює нестабільність податкової системи і вкрай негативно впливає на виробництво.

     У чому ми вбачаємо  вихід?  Вихід  ми  вбачаємо  в  прийнятті Податкового кодексу. Єдиним, що дасть нам можливість на системній, стабільній і перспективній  основі  вирішити  проблеми  податкової політики, є прийняття Податкового кодексу.

     Досить нам  діяти,  як  Лебідь,  Рак  та  Щука.  Я думаю,  що сьогодні  саме  Верховна  Рада   повинна   продемонструвати   свою здатність  до  узгоджених дій,  до єднання різних політичних сил у вирішенні цих питань, тому що в кінцевому рахунку це потрібно всім нашим виборцям.

     У зв'язку  з  цим  ми  пропонуємо  провести слухання стосовно проектів  Податкового  кодексу  для  того,  щоб  узгодити  позиції представників   різних   політичних  сил  і  внести  на  засідання Верховної Ради погоджений проект.  Ми вітаємо ініціативу  Кабінету Міністрів, який створив спільну робочу групу з представників уряду і депутатів,  яка зараз працює.  Я також  є  членом  цієї  робочої групи.  Ми вбачаємо,  що це правильний шлях, але дуже важливо, щоб ми працювали інтенсивно і швидко,  в короткі  терміни  підготували проект  Податкового  кодексу  і прийняли його,  і щоб ми вже могли формувати бюджет наступного  року  на  основі  нового  Податкового кодексу. Ось такі наші основні пропозиції.

     Буквально декілька   слів   стосовно   концепції  Податкового кодексу.  Ми вважаємо,  що податкова система  має  виконувати  три функції:  фіскальну  (наповнення бюджету),  стимулюючу (і це зараз головне  -  стимулювання  виробництва)   і   перерозподільчу   (це перерозподіл  багатства між багатими і бідними).  Якщо ми приймемо таку концепцію,  то зможемо створити той Податковий  кодекс,  який нам зараз потрібен.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Вітренко.   За   нею  -  депутат Сергієнко.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины, социалистическая оппозиция. В том, что налоговая политика в Украине оказалась настолько пагубной, нет никакой неожиданности. С  точки зрения построения тоталитарного криминального государства все абсолютно логично.  Есть налоговая  служба,  и  Азаров  честно выполняет роль "Джека-потрошителя".  Он и "потрошит" тех, кого ему велят "потрошить" находящиеся сегодня при власти силы. И это может продолжаться  столько,  сколько  будет позволять это делать прежде всего парламент,  потому  что  налоговую  политику  во  всем  мире определяют парламенты.

     Мне уже  просто  как-то  неудобно еще и еще раз подчеркивать, что сначала парламент  определяет  концепцию  Налогового  кодекса. Каким должен быть перечень налогов? Каким должно быть максимальное налогообложение?  На кого должно быть оказано  основное  давление? Согласовав  концепцию,  можно  разрабатывать уже налоговые законы. Это все должно делаться в очень высоком темпе.  Нельзя  допустить, чтобы  бюджет  2000 года был угроблен так же,  как и бюджеты 1997, 1998 и 1999 годов.  Очень неприятен этот "плач Ярославны", который постоянно  изливает  с  трибуны  парламента  Александр  Мороз.  Он руководил парламентом,  мы разработали концепцию,  обяснили  ему, что делать, а он своими руками все угробил!

     Ровно год  назад,  11 мая 1998 года,  меня как лидера партии, победившей на  выборах,  принял  Президент  Украины.  40  минут  я обясняла  Президенту,  как нужно изменять налоговую политику.  40 минут!  Как для первокурсника! По видам, по ставкам, каким образом их вводить. Все бесполезно!

     Что же происходит в государстве?  С Президентом разговаривать бесполезно,  с  правительством   разговаривать   бесполезно.   Наш парламент  просто  предлагает провести парламентские чтения,  идут разговоры:  "Давайте отложим на  осень,  давайте  отложим  еще  на когда-то".  Да  некуда  откладывать!  Сегодня  налоговая  политика добивает производителя и в то же время стимулирует рэкет и  другие преступления. Я с этой трибуны предлагала выдать газовые пистолеты водителям,  чтобы они  были  защищены  от  гаишников,  беснующихся сегодня  на  дорогах.  А  как спасаться от налоговиков?  А от этой структуры - Комитета по монополии на производство и оборот спирта, алкогольных  напитков  и  табачных изделий - как спасаться?  А как спасаться в  нашем  государстве  от  таможенников?  Это  уже  идет сплошная осада.

     Считаю, что  начинать  нужно с того,  что легче всего сделать парламенту  сегодня.  Нужно  признать  работу   правительства   по осуществлению налоговой политики неудовлетворительной,  немедленно определиться с концепцией Налогового кодекса,  разработать систему налогов, чтобы принять Бюджетную резолюцию (не бюджет, а Бюджетную резолюцию) в июне этого года на новой налоговой основе.

     ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається депутату Сергієнку від групи "Трудова Україна". За ним - депутат Симоненко.

     СЕРГІЄНКО О.І,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  101, Кіровоградська область).  "Трудова Україна". Уважаемые коллеги! Мы создали такое налоговое законодательство,  которое нам же теперь и мешает.  Мы породили налоги,  для сбора которых необходим огромный аппарат   Государственной   налоговой   администрации.   Для   его содержания  нужны  дополнительные  налоги.   Значит,   нужно   еще увеличивать аппарат. Это как снежный ком.

     Из-за того  что налоговое законодательство никуда не годится, мы имеем сегодня налоговых инспекторов,  которые при  своей  малой зарплате ходят с мобильными телефонами,  при золотых часах,  ездят на  иномарках.   Это   говорит   о   том,   что   наше   налоговое законодательство не дает возможности нормально работать.

     Не думаю,     что    мы    должны    сегодня    говорить    о неудовлетворительной  работе  Кабинета  Министров  по   выполнению налогового   законодательства.   Мы   должны   говорить   о  нашей неудовлетворительной   работе   по   созданию   этого   налогового законодательства.

     Именно мы с вами,  а не кто-то иной, должны создать здесь эту самую  группу  (комитет,  комиссию  -   что   угодно)   из   наших представителей,  а  она  -  создать  Налоговый кодекс,  который бы соответствовал уровню подобного кодекса хотя бы  одной  зарубежной страны.  Хватит  уже  изобретать  велосипед!  Давайте использовать международный опыт и к нему привязываться.  У нас отпадет огромное количество наносных вопросов.

     Поэтому мы  предлагаем  указать в решении сегодняшнего нашего заседания,  что именно до 1  июня  сего  года  необходимо  создать проект  Налогового  кодекса  и  в  течение  июля рассмотреть его с привлечением   членов   правительства,   с    привлечением    всех заинтересованных  лиц,  чтобы  с 1 августа наши предприятия,  наши граждане были освобождены от налогового рэкета  и  начали  платить исправно налоги. И эти налоги надо использовать по назначению. Что это за порядки,  когда отчисления  от  заработной  платы  исчезают неведомо куда?

     Во всем  мире  граждане  стараются  получить  как можно более высокую заработную плату официально,  потому что это  гарантия  их будущей пенсии, гарантия бесплатного их медицинского обслуживания. Никакой тени  там  быть  не  может,  поскольку  человек  будет  на старости лишен всего этого.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко. За ним - депутат Осташ.

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые  коллеги! Рассматривая вопрос о налоговой политике в государстве в контексте сегодняшнего  этапа  формирования  криминальной  власти в Украине, можно с уверенностью сделать следующие выводы.

     Первое. Действующая налоговая политика является  инструментом перераспределения  общественных  фондов  потребления,  формируемых бюджетом,   в   результате   которого   средства   забираются    у обездоленного   народа   и   передаются   мафиозным,  криминальным структурам для личного обогащения их представителей.

     Второе. Нынешняя налоговая политика в условиях реализации  ее Кабинетом  Министров значительно уменьшает число честно работающих предприятий у  нас  в  республике  и  уничтожает  малый  бизнес  в Украине.

     Третье. Не  ошибки  налоговой  политики,  а  целенаправленная программа уничтожения экономики  являются  сущностью  сегодняшнего вопроса и отчета Кабинета Министров.

     Червертое. Теневая экономика стала возможной в Украине только в условиях патронажа и поддержки со стороны Кабинета  Министров  и использования  несовершенства  налоговой  политики  как  механизма формирования теневой экономики.

     Более 25   миллиардов   гривень    загребли    теневики    из государственной  казны в 1998 году за счет налоговых льгот,  более 60  процентов  из  которых  угнали  воротилы   теневого   бизнеса, составляющие  только  0,18 процента числа всех льготников Украины. Среди них только за первое полугодие  1998  года  УО  "Укргазпром" "законно"   украл   797   миллионов   гривень.   Это   можно   еще проиллюстрировать определенным соглашением,  подписанным товарищем Бакаем. Согласно его статье 1 задолженность на 1 декабря 1998 года УОРПЦ "Сигма" за поставленный по договору такому-то газ в сумме 43 миллиона  долларов  будет  зачтена  НАК  "Нефтегаз Украины" в счет оплаты   транзита   российского   газа.   Таким    образом,    вся ответственность    перекладывается    с    частного   бизнеса   на государственную структуру.

     Пышно расцвел,   распустился   безналоговый   государственный бизнес,    то   есть   рэкет   на   базе   облигаций   внутреннего государственного займа,  еврооблигаций  и  преступной  манипуляции государственным валютным резервом НБУ.  Десятимиллиардная пирамида ОВГЗ   оторвала   аналогичную   сумму   кредитных   ресурсов    от отечественного  производителя,  обескровила  финансирование  наших предприятий  и  принесла  восьмимиллиардную  безналоговую  прибыль коммерческим  банкам  из государственного бюджета.  Таким образом, предприятия пострадали дважды,  лишившись как кредитных  ресурсов, так и бюджетной поддержки.

     Не менее  зловеще  для  Украины  выстроена  правительством  и безналоговая пирамида из 12 миллиардов долларов внешних займов.  И таких  примеров  -  о  том,  что  и  как  делается,  - мы могли бы приводить очень много.

     Есть несколько постановочных вопросов: нужны ли сегодня новые законы;  какие  сегодня нужны законы,  чтобы этой воровской власти ударить по рукам;  есть ли вообще  у  нас  в  государстве  система власти?  Мы,  фракция  коммунистов,  утверждаем,  что сегодня надо говорить  не  только  и  не  столько   об   изменении   налогового законодательства,  сколько  серьезнейшим образом вести разговор об изменении  политики,  изменении   системы   власти   и   о   смене правительства.

     От имени  фракции  предлагаю  проголосовать  внесенный проект постановления  и,  кроме  этого,  настаиваю  на  том,   чтобы   мы проголосовали решение Верховного Совета и вновь,  не откладывая до каких-то   выборов,   рассмотрели   вопрос   об    ответственности правительства Украины и внесли в майскую повестку дня рассмотрение проекта резолюции о недоверии правительству Пустовойтенко.

     Благодарю.

     ГОЛОВА. Депутат Осташ,  "Реформи-центр".  За  ним  -  депутат Кармазін, і завершуємо.

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ 126,  Львівська область). Фракція "Реформи-центр". Партія "Реформи і порядок".  Шановні колеги!  Для нас сьогодні важливо все ж  таки відповісти на класичне запитання: "Що робити?"

     Для переважної  більшості присутніх у цьому залі є очевидним, що  зараз  є   два   шляхи   вдосконалення   податкової   системи: революційний та еволюційний.

     Революційний шлях  (чи  етап) передбачає:  перше - скасування дії податків,  які  не  мають  джерел  для  їх  сплати  (збору  до інноваційного  фонду,  збору  до  дорожнього  фонду,  комунального податку, амортизаційних відрахувань, галузевих оборотних податків, гербового  збору  тощо);  друге  - скасування картотеки безспірних стягнень та,  як наслідок,  проведення суцільної  реструктуризації недоїмки  і врегулювання питання щодо безнадійних боргів;  третє - введення  справедливої  апеляційної  процедури  у  взаєминах   між платниками   та  податківцями;  четверте  -  скасування  всіх,  не пов'язаних із соціальним захистом,  податкових пільг,  які  просто вбивають  конкуренцію;  п'яте  -  заборона  стягнення  з платників будь-яких квазіподаткових вилучень  і  запровадження  кримінальної відповідальності за їх введення.

     Еволюційний шлях,   на   наш   погляд,   передбачає  подальше вдосконалення  загальнодержавних   податків   з   метою   усунення економічних  недоречностей  (таких  як переоподаткування,  а також того,  що призводить до податкових "дірок");  введення простої  та зрозумілої системи місцевих податків та зборів;  спрощення системи звітності та бухгалтерського обліку та їх гармонізація з правилами податкового  обліку;  впорядкування  правил  проведення податкових перевірок; декриміналізацію порушень податкового законодавства, що завдають   незначної   шкоди   інтересам  суспільства  та  повинні компенсуватися в грошовій формі;  віднесення  оперативно-пошукової діяльності,  пов'язаної  з  порушеннями податкового законодавства, виключно   до   компетенції   податкової   поліції;    законодавче запобігання    можливості   розправ   над   політично   неугодними підприємцями, особливо під час виборчих кампаній.

     Сьогодні Україна   вже   втратила   можливість   еволюційного розвитку  податкової  системи.  Заплутані  та  суперечливі правила оподаткування потребують  "хірургічного"  втручання.  І  найкращим виходом  із  цієї  ситуації  є прийняття кодифікованого документа, який встановлював  би  нові  правила  адміністрування,  капітально "відремонтував"   базові   податкові   закони   та  скасував  види оподаткування,  ворожі стосовно підприємств та громадян.  Ідеться, звичайно, про Податковий кодекс, саме про звід правил застосування податкових законів.

     І завершити я хотів би історичною легендою з ХІ століття, дія якої  відбувалася  на британських теренах.  Леді Годаєва,  дружина графа Леофріка (а все це трапилося у графстві  Ковентрі)  вимагала від   свого  чоловіка  зменшення  податкового  тиску,  який  душив підприємців.  Граф погодився лише з однією умовою,  що вона проїде вночі  голою  на  коні  посередині  міста рівно о 24 годині.  Вона зробила це. І вдячні громадяни залишилися сидіти в цей час у своїх домівках і не виходили на вулицю.

     У нас є свої леді Годаєві, але сьогодні й підприємці доведені до такого стану,  що готові роздягнутися й проїхати верхи на  коні перед  нами,  урядом  і Президентом.  Тому для нас справою честі є зробити так, щоб не було в нашій державі голих і босих.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Згадали... Депутат Кармазін. Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 134,   Одеська   область).   Шановні  народні  депутати!  Шановний головуючий! Шановні члени уряду і багатостраждальний наш народе!

     Неефективна податкова  політика  стала  не  лише   одним   із факторів  обвального  падіння  виробництва  й  масового  зубожіння громадян,  вона призвела до тінізації більшої частини  української економіки.

     Громадяни України   та  суб'єкти  підприємницької  діяльності почали масово ухилятися від сплати податків, напрацьовуючи десятки схем уникнення від сплати обов'язкових платежів до бюджету,  серед яких (я назву вголос ці  схеми  для  того,  щоб  податкові  органи бачили їх у всіх,  а не тільки в тих, хто знаходиться в опозиції): декількакратне  заниження  реальних   фондів   заробітної   плати; використання фіктивних договорів на здійснення поставок товарів та надання послуг; проведення фінансових операцій за участю фіктивних фірм,  фірм-одноденок,  систем конверційних центрів;  приховування від податкових органів розрахункових рахунків  та  реального  руху коштів;  використання  для  уникнення  від  оподаткування офшорних компаній і банків,  масова контрабанда товарів на митну  територію без  сплати  ввізного мита,  акцизного збору та інших обов'язкових платежів шляхом оформлення їх фіктивного транзиту та інше.

     Тому на нинішній день склалась  ситуація,  коли  навіть  такі потужні  та  прибуткові  галузі  економіки,  як  нафтопереробна та електроенергетична,  металургія,  хімія,  сільське господарство та низка інших стали заручниками тіньового сектора економіки.

     Так, у   металургії   значна  частина  експортованого  металу виробляється  на   давальницьких   засадах   із   рудоконцентрату, металобрухту та інших необхідних компонентів, які поставляються на металургійні заводи нібито офшорними компаніями.  Зрозуміло, що ці ж компанії експортують вироблену продукцію,  а кошти,  виручені за неї, назавжди осідають на закордонних рахунках. Фактично більшість українських  металургійних  гігантів перетворилися з виробників на переробників та отримують від так званих давальців лише  плату  за переробку сировини,  і не живими грошима,  а у вигляді виробленого на власному заводі металу.  Така ситуація видається  закономірною, оскільки   металургійному   підприємству  як  виробнику  практично неможливо ухилятися від сплати податків.

     Існуюча ж   податкова   система   в   умовах    несприятливої кон'юнктури  цін  світового  ринку  на  металопродукцію  практично вимила  оборотні  кошти  металургійних  підприємств,   і   їм   не залишилося нічого іншого, як податися в тінь офшорного бізнесу.

     Використання майже   аналогічних   схем   на  оптовому  ринку електричної  енергії  призвело  до  вкрай  критичної  ситуації   в електроенергетиці, а особливо в енергогенеруючих компаніях.

     Поява на  ринку десятків так званих незалежних постачальників електроенергії,  вся власність яких,  як  правило,  складається  з комп'ютера   та   факсу,  забезпечила  (не  без  сприяння  окремих представників владних структур) не  лише  приховування  величезних сум   коштів   від  сплати  податків,  а  й  перекачування  сотень мільйонів,  отриманих ними від споживачів електроенергії, в кишені комерсантів.  Зрозуміло,  що  згадані  кошти так і не потрапили до енергогенеруючих компаній.

     Далі незалежні  постачальники  за  умов  відсутності  в   цих компаніях оборотних коштів, постачаючи на електростанції за значно завищеними цінами газ,  вугілля, мазут, твели тощо та отримуючи за бартером електроенергію, яка у зв'язку з різницею в цінах стає для них майже безкоштовною,  фактично легалізують  привласнені  кошти, запускаючи черговий виток накручування тіньових надприбутків. Тому й не дивно,  що  загальна  заборгованість  так  званих  незалежних постачальників  енергогенеруючим компаніям перевищила в нинішньому році 500 мільйонів гривень. Ми не покінчимо з тими негативами, про які  сьогодні говорили,  поки не зрозуміємо,  що податкова система має формуватися системно,  а  не  безсистемно  і  не  під  впливом сьогоднішніх обставин.

     Таким чином,  концепцій  Податкового  кодексу  сьогодні  дуже багато,  але кодекс має бути,  і податкова  система  повинна  бути повністю змінена.

     Який вихід? Вважаю, що це введення надзвичайного економічного стану, який буде реалізовувати вже не цей уряд. У нас немає іншого виходу. Наш вихід, наш порятунок - це український шлях.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Слово  надається  першому віцепрем'єр-міністру Куратченку Володимиру Олександровичу.

     КУРАТЧЕНКО В.О., перший віцепрем'єр-міністр України. Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Сьогодні з цієї трибуни лунало досить багато  критики  на  адресу  уряду.  Але  я  хочу  нагадати шановним  депутатам,  що  основи  податкової політики України було закладено  Постановою  Верховної  Ради   про   основні   положення податкової  політики  в  Україні  від 4 грудня 1996 року та Указом Президента про заходи щодо реформування податкової політики від 31 липня  1996  року,  якими було визначено перелік податків і зборів (обов'язкових платежів),  що підлягають  справлянню  на  території України, та основні принципи побудови системи оподаткування, які в подальшому знайшли своє відображення в Законі України про  систему оподаткування,  прийнятому  18  лютого  1997 року.  Це стало новим етапом  у  розвитку  податкового   законодавства   України   після отримання нею незалежності.

     Цим законодавством  України  були обумовлені основні принципи побудови  та   призначення   системи   оподаткування.   Вона   має стимулювати   виробничу   діяльність,  передбачати  обов'язковість сплати будь-якими господарюючими суб'єктами та  фізичними  особами податків,  забезпечити  рівність  платників податків,  недопущення будь-яких проявів  їх  дискримінації,  економічну  обгрунтованість ставок податків,  рівномірність їх сплати.  Податкові закони мають бути спрощеними, прозорими та стабільними.

     На виконання  визначених  напрямів  і   принципових   позицій податкової  політики Кабінетом Міністрів України були розроблені й подані  в  пакеті  на  затвердження  Верховній  Раді  України  всі законопроекти щодо податків і зборів, які складають основу доходів бюджету.  Це,  зокрема,  законопроекти  про  податок  на  прибуток підприємств,  про  податок на додану вартість,  про акцизний збір, про податок на доходи  фізичних  осіб,  про  податок  на  нерухоме майно, про місцеві податки і збори, про податок на державне майно. Із названого переліку Верховною Радою України були  прийняті  лише два закони.  А саме:  про оподаткування прибутку підприємств і про податок на додану вартість.

     Разом з  тим  до  вказаних  законів,  починаючи  з  дати   їх прийняття і закінчуючи теперішнім часом,  внесені численні зміни і доповнення,  більшість з яких  була  спрямована  на  вдосконалення окремих норм законів, що є нормальним явищем.

     Але було  внесено й багато змін,  які,  на жаль,  призвели до звуження податкової бази і зменшення надходжень до бюджету.  А  це ускладнює  планування доходів відповідного бюджету,  призводить до невиконання  прогнозних  показників,  а   також   створює   фактор невизначеності в організації підприємницької діяльності.

     Усі інші  законопроекти  були  розглянуті Верховною Радою і в основному прийняті в  першому,  а  деякі  і  в  другому  читаннях. Відтоді   минуло   вже   два   роки,  але  в  остаточній  редакції законопроекти так і не прийняті.

     Отже, на сьогодні намічену програму  впровадження  податкової реформи  не  завершено.  Формування доходів бюджету здійснюється в основному на підставі декретів Кабінету Міністрів,  прийнятих ще в 1993  році,  та  двох  із  запропонованих у пакеті законопроектів, прийнятих Верховною Радою як закони.

     За прогнозними розрахунками, бюджет від впровадження названих законопроектів  щорічно  міг  би  отримувати кошти в розмірі 1,5-2 мільярди гривень.

     Слід зауважити,  що більше третини законів (більше ніж  300), що   внесені  суб'єктами  законодавчої  ініціативи  і  знаходяться сьогодні на розгляді у Верховній  Раді  України,  стосуються  саме питань  оподаткування.  На  розгляді  парламенту знаходяться також більш як 50 проектів законодавчих актів  з  питань  оподаткування, внесених   урядом.   Усіх  їх  можна  розглядати  як  заходи  щодо подальшого вдосконалення податкового законодавства.

     Подані законопроекти  спрямовані  на  максимальне  врахування інтересів   як  держави,  так  і  платників  податків,  насамперед вітчизняних   виробників.   При   цьому   треба   зазначити,    що першочергового  розгляду  потребують такі з них,  як законопроекти про податок на доходи фізичних осіб, про податок на нерухоме майно і про місцеві податки і збори.

     Вважаємо, що  особливу  увагу  доцільно звернути на подолання тих явищ податкової політики,  що призводять до зменшення  обсягів податкових  надходжень,  вкрай  негативно  впливають  на виконання бюджету  і  дотримання  проголошених   принципів   рівності   всіх платників податків,  рівнонапруженості і справедливості податкових вилучень фінансових ресурсів.  Зокрема,  я маю  на  увазі  надання пільг з оподаткування і введення особливих режимів оподаткування.

     Лише в  грудні  1998  року  і  в  першому кварталі цього року прийнято вісім законів,  які звільняють суб'єктів  підприємницької діяльності  від сплати податку на прибуток.  Всього за минулий рік прийнято 16 законодавчих актів,  що набрали  чинності  з  1  січня поточного  року,  якими надано додаткові звільнення від податкових зобов'язань.  За попередніми розрахунками,  це  зменшує  податкові надходження приблизно на 4,7 мільярда гривень, зокрема, за рахунок зміни  ставок  акцизного  збору  -  на  418   мільйонів   гривень; запровадження нульових ставок ПДВ на енергоносії - на 1,6 мільярда гривень;  введення фіксованого сільськогосподарського податку - на 422   мільйони   гривень;  змін  у  політиці  щодо  амортизаційних відрахувань - на 400 мільйонів гривень і так далі.

     У зв'язку з цим податкове навантаження перекладається на інші галузі та підприємства, збільшує число тих, що намагаються перейти в тінь.  Подолання кризи платежів у державі вимагає в першу  чергу розв'язання проблеми погашення заборгованості перед бюджетами всіх рівнів та  державними  цільовими  фондами,  яка  постійно  зростає досить  високими  темпами,  та  погашення  заборгованості бюджетів перед господарюючими суб'єктами.

     Кабінетом Міністрів  підготовлено  законопроект  про  порядок погашення  зобов'язань  перед  бюджетами  та  державними цільовими фондами,  який має  на  меті  впорядкування  системи  забезпечення погашення податкових зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними  цільовими  фондами,  управління  активами платника  податку,  процедури  оскарження  дій  органів  стягнення платежів, а також впровадження особливих умов погашення податкової заборгованості підприємствами державної форми власності.

     Необхідність введення  принципово  нової системи забезпечення погашення податкових зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами  та  державними цільовими фондами є нагальною.  Вона має безпосередньо    сприяти    припиненню    подальшого     зростання заборгованості  та  підвищення  рівня  відповідальності  платників податків за їх зобов'язаннями перед  бюджетом  через  застосування майнової відповідальності.

     Практика застосування    майнової    відповідальності,    або податкової застави, яка впроваджена відповідно до Указу Президента про  заходи  щодо  підвищення  відповідальності  за  розрахунки  з бюджетами і цільовими фондами, дала позитивні результати.

     Необхідно зазначити,   що   положення   законопроектів,   які знаходяться   на   розгляді   у   Верховній   Раді,  знайшли  своє відображення в проекті Податкового кодексу України,  який пропонує уряд  і  який  має стати правовою базою податкового законодавства. Два варіанти  Податкового  кодексу,  що  пропонуються,  насамперед мають  забезпечувати  комплексний підхід у врегулюванні податкових відносин,  а саме:  скоротити кількість податкових пільг,  усунути недосконалість   і   неузгодженість   податкового   законодавства, забезпечити  єдину   і   відносно   стабільну   законодавчу   базу оподаткування.

     З огляду   на   вимоги   реформування  податкової  системи  в законопроекті  запропоновано  відносно  спрощену   для   виконання податкову   систему,   а   в   разі   його  прийняття  забезпечить збалансованість загальнодержавних та приватних інтересів.

     Важливим напрямом реформування  податкової  системи  є  також зменшення  кількості  податків  і  зборів шляхом їх об'єднання або часткового скасування.  У проекті Податкового кодексу визначено 23 види загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) замість 33,  передбачених  чинним  Законом  про  систему оподаткування.  Крім того, суттєво - з 25 до 7 - скорочено перелік груп підакцизних товарів, з яких стягується акцизний збір.

     Визначений проектом   кодексу   рівень   вилучення   податків прогнозується   на   рівні   30  відсотків  валового  внутрішнього продукту, а це норма цивілізованих країн світу.

     Крім того,  шановні  депутати,  в  робочій  групі,  яку  мені доручено   очолити,   поки   що  знаходяться  тільки  два  проекти Податкового  кодексу:  запропонований  урядом  і   той,   внесений фракцією "Батьківщина", про який казав пан Турчинов.

     Ми на  засіданні робочої групи розглянули ці варіанти і зараз напрацьовуємо варіант, який був би узгоджений щодо всіх питань.

     Але я  згоден  з  Наталією  Михайлівною,  що   насамперед   з концепцією кодексу повинен визначитися Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, бо є дві різні його концепції. Вважається, що  головним  має  бути  податок  з  обороту або податок на додану вартість.

     Тому всі ті концепції, які будуть запропоновані фракціями або народними  депутатами,  розглядатимуться  в цій робочій групі.  Ми готові  в  терміни,  які  будуть  встановлені   Верховною   Радою, розглянути всі ці концепції і внести на погодження Верховною Радою остаточний варіант концепції Податкового кодексу.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Олександровичу.

     Шановні колеги! Думаю, що з інформації Кабінету Міністрів і з виступів    народних    депутатів,   співдоповідача   та   першого віцепрем'єра зрозуміло одне:  поки ми в державі  будемо  робити  з Кабінету Міністрів курси стажистів для прем'єрміністрів, міністрів та їх заступників, доти ми не будемо мати єдиної програми розвитку економіки  держави.  Не  може  такого  бути,  щоб щорічно протягом п'яти-шести  років  мінялися  прем'єр-міністри,  міністри,  голови державних комітетів!

     У нас немає програми. Хто може запропонувати єдину концепцію, про яку так серйозно йде мова?  Ми з вами люди  не  сьогоднішнього дня.  Хто  сьогодні  в  державі  володіє  державним  чи  галузевим балансом?  А ми в  державі  завжди  мали  сто  балансів  і  єдиний державний  баланс,  під  нього  розроблялася  відповідна концепція податкового законодавства, яка виводила відповідне доходне сальдо, а витратне було кому зробити.

     Думаю, що  сьогодні  настав час,  коли ми,  розглядаючи такий доленосний  документ,  як  система  податкової  політики  в  нашій державі,   безперечно   повинні   відкинути  ті  амбіції,  які  ми спостерігали сьогодні в цьому залі, коли від фракції хтось вносить проект Податкового кодексу,  бажаючи похизуватися. Так, я вірю, що у фракції достатньо спеціалістів,  щоб такий  кодекс  підготувати. Але я вірю,  що й у Кабінеті Міністрів достатньо спеціалістів, щоб підготувати державний Податковий кодекс.  Я вірю, що в цьому залі, у  будь-якому  комітеті  є  спеціалісти,  які можуть взяти активну участь і по-державницькому підійти до цього питання.  Але не  може бути такого, щоб сьогодні міністр з цієї трибуни доповідав про те, що 28 процентів виробничих галузей не оподатковуються. З чийого це дозволу,  скажіть,  будь ласка? Якщо проводиться реструктуризація, то це питання ми з вами розглядаємо в цьому  залі.  І  якщо  якась одна галузь звільняється від податків, то за рахунок інших галузей чи підрозділів це відповідно компенсується.  Якщо подібне робиться через   прийняття   закритих  постанов  чи  розпоряджень  Кабінету Міністрів або Президента - це недопустимо. У Перехідних положеннях чітко  визначено,  що  всі  економічні  питання,  не  врегульовані законом,  регулюються  указами  Президента.  І  ці  укази  повинні відповідати державним вимогам і потребам.

     Тому звинувачувати   один   одного,  думаю,  недоцільно.  Нам потрібно відкинути всі амбіції.  У  нас  є  профільний  Комітет  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності,  у  нас є профільний Комітет  з  питань  бюджету,  у  нас  є   Кабінет   Міністрів,   є віцепрем'єр,  є  Національний  банк,  є  Міністерство фінансів,  є Міністерство  економіки,   і   вони   повинні   разом   опрацювати відповідний кодекс під ту державну програму, яка в нас запланована на 1999 чи на наступні роки. Думаю, що ми це повинні зробити.

     Тому вважаю,  що сьогодні ми  повинні  зобов'язати  наші  два профільні  комітети,  а  також  і  третій  -  правовий  -  разом з Кабінетом Міністрів внести  до  кінця  травня  до  Верховної  Ради єдиний проект Податкового кодексу,  спрямованого на розвиток нашої економіки. Вносити сюди інші кодекси і змагатися тут, хто пропонує краще,  а  хто гірше,  недоречно.  Ми будемо тільки гаяти час і не дамо можливості стабілізувати економіку нашої держави.

     Гадаю, що нам сьогодні потрібно  прийняти  проект  постанови. Але ви самі розумієте,  що ми приймаємо проект постанови в порядку контролю за діяльністю Кабінету Міністрів щодо того  питання,  яке розглядається Верховною Радою на Дні уряду.  Тому я просив би, щоб одним із пунктів цієї постанови було чітко визначено саме завдання нашим  комітетом разом з Кабінетом Міністрів і міністерствами щодо розробки єдиного проекту Податкового кодексу і  внесення  його  на розгляд десь у другій половині травня.

     У вас  на  руках  є  кілька  проектів  постанов.  Один із цих проектів вноситься  народними  депутатами  -  членами  Комітету  з питань  фінансів  і банківської діяльності Сокерчаком,  Сусловим і Цушком.  Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  цей  проект постанови за основу.

     "За" - 236.

     Рішення прийнято.

     Пропоную профільному  комітету  разом з Кабміном доопрацювати цей проект постанови з урахуванням всіх  зауважень  і  двох  інших проектів, включаючи й поправку депутата Павловського, погодивши це з першим  віце-прем'єром  Володимиром  Олександровичем,  і  завтра внести єдиний проект.

     Прошу підтримати    таку    пропозицію.   І   завтра   вранці проголосуємо. Це буде протокольне доручення. Будь ласка.

     "За" - 261.

     Рішення прийнято. Дякую.

     ______________________

     Розглядається інформація Кабінету Міністрів України  про  дії органів  виконавчої  влади  щодо організації літнього оздоровлення дітей  і  підлітків  та  працевлаштування  випускників  навчальних закладів.

     Доповідає Валентина   Іванівна  Довженко,  голова  Державного комітету України у справах сім'ї та молоді.

     ДОВЖЕНКО В.І.,  голова Державного комітету України у  справах сім'ї та молоді. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Серед  багатьох  питань,  що  турбують   нас   сьогодні найбільше, чи не найголовнішим є питання збереження та відновлення здоров'я населення, насамперед дітей. Адже немає потреби доводити, що   йдеться   про   майбутнє   держави.   Сьогодні  ж  ми  можемо констатувати,  що лише кожна восьма дитина визнається здоровою при вступі  до школи.  Реальні факти свідчать,  що стан здоров'я дітей погіршується.  Даються взнаки  несприятлива  екологічна  ситуація, наслідки Чорнобильської катастрофи,  низька якість харчування,  що насамперед стосується дітей із малозабезпечених сімей.

     Одним із важливих чинників поліпшення стану здоров'я дітей  є організація  їх  оздоровлення  і  відпочинку,  передусім літнього. Відповідний  аналіз,  здійснений  два  роки  тому,  засвідчив,  що починаючи  з  90-х  років  у  державі  з кожним роком зменшувалася кількість оздоровчих закладів,  таборів відпочинку і,  звичайно ж, кількість   дітей,  що  в  них  оздоровлювалися.  Для  виправлення ситуації,  з метою  організаційного  та  фінансового  забезпечення оздоровлення й відпочинку дітей і підлітків,  а також стимулювання діяльності дитячих оздоровчих закладів Кабінет  Міністрів  України ухвалив   низку   постанов,   які  позитивно  вплинули  на  процес оздоровлення дітей.

     Так, постановами Кабінету Міністрів  України  від  14  квітня 1997 року про організаційне і фінансове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей в Україні,  від 5 серпня 1997 року про  перелік санаторно-курортних  закладів  і  закладів відпочинку,  операції з продажу  путівок  до  яких  на  санаторно-курортне  лікування   та відпочинок  дітей  не  підлягають  обкладанню  податком  на додану вартість, а також від 30 квітня 1998 року про розвиток МДЦ "Артек" та дитячих оздоровчих закладів (усі ці три постанови мають тривалу дію) визначено й регламентовано діяльність центральних та місцевих органів  виконавчої  влади  усіх рівнів щодо забезпечення дитячого оздоровлення і відпочинку.

     Суть заходів,   затверджених   названими    постановами,    - запровадження концептуально нового підходу до системи оздоровлення дітей,  що  передбачає:  1)  збереження,  розвиток  і  максимальне використання наявної мережі дитячих оздоровчих закладів і місцевої бази;  2)  створення  умов  для  поступового  переведення  дитячих закладів    на   санаторний   режим   роботи   та   на   цілорічне функціонування;  3) багатоканальне фінансування;  4) вдосконалення нормативно-правової,  організаційної  і  методичної  бази  дитячих оздоровчих закладів.

     Далі. Підготовка  кваліфікованих  педагогічних   працівників, використання різноманітних форм і видів оздоровлення та відпочинку дітей.  Маю на увазі профільні і наметові табори,  табори праці  і відпочинку,   денні  санаторні  групи,  що  діють  на  базі  шкіл, дошкільних,  позашкільних спортивних закладів,  і літні  санаторні групи при дитячих дошкільних закладах.

     Законодавчо визначено  надання низки пільг дитячим оздоровчим закладам.  Так,  відповідно до підпункту  5.1.9  статті  5  Закону України  про податок на додану вартість передбачено звільнення від оподаткування операцій із продажу  путівок  на  санаторно-курортне лікування   та   відпочинок   дітей   у   закладах  за  переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

     Статтею 12 Закону України  про  плату  за  землю  передбачено звільнення   від  земельного  податку  спеціалізованих  санаторіїв України для реабілітації хворих згідно  із  списком,  затвердженим Міністерством   охорони   здоров'я   України,   а   також  дитячих санаторнокурортних та оздоровчих закладів України.

     Зазначеним законом  надано   також   право   Верховній   Раді Автономної  Республіки Крим,  обласним,  міським та селищним радам встановлювати додаткові пільги щодо плати  за  землю  залежно  від можливостей місцевих бюджетів.

     На виконання    названих    документів   місцевими   органами виконавчої влади здійснено низку заходів щодо збереження, розвитку і максимального використання наявної мережі,  проведено в минулому році інвентаризацію, паспортизацію оздоровчих закладів, сформовано щодо них центральний і регіональний банки даних.

     За останні   два  роки  місцевим  органам  виконавчої  влади, профспілкам,  підприємствам та організаціям, які мають у власності оздоровчі    табори,   вдалося   призупинити   процес   скорочення чисельності функціонуючих оздоровчих закладів. Їх кількість у 1998 році порівняно з 1997 роком збільшилась на 23 відсотки.  Найбільша кількість оздоровчих закладів працювала  в  системі  Мінагропрому, Міносвіти,  Мінпромполітики.  Протягом літнього періоду позаміські табори були майже цілком завантажені.

     Позитивний вплив  на  процес  оздоровлення  мала   підготовча робота, здійснена Федерацією профспілок України, зокрема створення Всеукраїнського фонду оздоровлення дітей. Таке ставлення до справи дало можливість протягом 1998 року оздоровити 2 мільйони 795 тисяч дітей та підлітків,  що на 29 відсотків  більше,  ніж  1997  року, зокрема, влітку оздоровлено понад 1 мільйон дітей.

     У процесі  організації оздоровлення особлива увага надавалась оздоровленню пільгових  категорій  дітей  з  урахуванням  медичних показань,  вживалися  заходи  щодо  поступового  переходу  дитячих оздоровчих закладів на цілорічний режим оздоровлення та на  новий, якісно вищий рівень роботи,  а саме - створення дитячих оздоровчих закладів санаторного типу.

     Із метою підвищення якості санаторно-курортного  лікування  й оздоровлення  дітей із хронічними захворюваннями визначено перелік санаторно-реабілітаційних закладів,  в яких здійснюється лікування та оздоровлення дітей.

     Наведу один    із    багатьох    позитивних    прикладів.   У Богуславському районі Київської області колишній піонерський табір "Чайка" перепрофільовано на оздоровчий заклад санаторного типу для дітей,  що  потерпіли  від  Чорнобильської  катастрофи  та   мають захворювання органів дихання,  травлення, опорно-рухового апарату. Забезпечено його цілорічне функціонування,  налагоджено навчальний процес.   У   кожну   зміну   заклад   приймає  понад  300  дітей. Застосовуються   такі   методи    лікування,    як    фітотерапія, вітамінотерапія,   лікування   мінеральними   водами,  забезпечено шестиразове  харчування  дітей.   Це   дало   можливість   щорічно оздоровлювати  в  Богуславському районі майже 100 відсотків дітей. Таких прикладів сьогодні, на щастя, вже чимало.

     Загалом протягом 1998 року оздоровлено 40 відсотків загальної кількості дітей шкільного віку, зокрема 78 відсотків дітей-сиріт і понад 40 відсотків дітей,  які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС, завдяки   великій   організаторській   роботі,   яка   провадиться Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах  захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

     Заслуговує на   увагу   організаторська   робота,   здійснена органами виконавчої влади  разом  із  профспілками  у  Вінницькій, Волинській,  Житомирській,  Луганській,  Київській, Миколаївській, Полтавській,  Сумській,  Харківській,  Хмельницькій областях та  в місті  Києві.  Тут  збережено  й  порівняно з 1997 роком розширено мережу  дитячих  оздоровчих  закладів   та   збільшено   кількість оздоровлених дітей і підлітків.

     В Україні   нагромаджується  досвід  раціонального  поєднання відпочинку та оздоровлення дітей із суспільно корисною працею.  Як позитивну   тут   потрібно   відзначити   роботу  для  організації тимчасової  зайнятості  неповнолітніх  та  їхнього  відпочинку   в Хмельницькій,   Херсонській,  Луганській  областях  та  Автономній Республіці Крим.

     Наприклад, у  Луганській  області   згідно   з   регіональною програмою сприяння працевлаштуванню молоді Луганщини протягом літа було   сформовано   26   студентських   загонів,    195    загонів старшокласників,  34  денних  таборів  праці  та  відпочинку,  153 трудових об'єднань молоді.  Отже, понад 20 тисяч старшокласників і студентів поєднали свій відпочинок із працею.

     Проводилася робота  в  областях щодо організації оздоровлення дітей,  які перебувають на обліку в органах  внутрішніх  справ,  у притулках для неповнолітніх. Це стосується насамперед Полтавської, Кіровоградської, Тернопільської, Луганської, Донецької областей та Автономної Республіки Крим.

     Застосовувалися нетрадиційні   форми   оздоровчої   роботи  з неповнолітніми.  Маю   на   увазі   табори   скаутів,   пластунів, тинейджерські  табори.  Насамперед це в Донецькій,  Тернопільській областях, у місті Києві, Автономній Республіці Крим.

     Більшість керівників оздоровчих закладів  запроваджують  нові технології  оздоровлення,  організовують  спеціалізовані тематичні зміни та прагнуть поєднати  оздоровлення  й  відпочинок  дітей  із можливістю  набуття  ними  за  цей  час додаткових знань,  досвіду спілкування з однолітками.

     Ужито заходів  щодо  інтеграції   зусиль   та   запровадження багатоканального  фінансування  оздоровлення  й відпочинку дітей і підлітків.  Маю  на  увазі  кошти  державного  бюджету,   місцевих бюджетів,   фонду  соціального  страхування,  позабюджетні  кошти, спонсорів,  міжнародних  організацій,  профспілок,  громадських  і молодіжних організацій. Бюджетні кошти спрямовуються насамперед на оздоровлення дітей-сиріт,  дітей, які залишилися без батьківського піклування,   дітей-інвалідів   і  дітей  із  малозабезпечених  та багатодітних сімей.

     Усього на оздоровчу  кампанію  1998  року  із  названих  мною різних джерел було спрямовано майже 1 мільярд гривень.  Крім того, на   літнє   оздоровлення   дітей-сиріт   і   дітей,   позбавлених батьківського     піклування,     дітей-інвалідів,     дітей    із малозабезпечених  та  багатодітних  сімей  додатково  з   місцевих бюджетів було виділено 34 мільйони гривень,  із державного бюджету цільовим призначенням - 9 мільйонів гривень.

     За цей період проведено певну роботу  щодо  впорядкування  та вдосконалення   нормативної   бази   оздоровлення.  Маю  на  увазі підготовку проекту положення  про  наметовий  табір,  про  дитячий оздоровчий  заклад.  Розроблено державні санітарні правила й норми щодо влаштування,  утримання,  організації  та  режиму  діяльності дитячих    оздоровчих   закладів,   методичні   рекомендації   для оздоровлення  дітей  та  підлітків  із  різним  рівнем   здоров'я, методичні рекомендації для організації виховної роботи з дітьми та підлітками в оздоровчих закладах.

     Із метою централізованої підготовки педагогічних  кадрів  для дитячих  оздоровчих  закладів  та  відпрацювання  методик виховної роботи створено гуманітарний інститут  при  Міжнародному  дитячому центрі "Артек",  Асоціацію працівників дитячих оздоровчих закладів "Лелека".

     Тож, як  бачите,  ми  маємо  певні  позитивні  результати   в організації  оздоровлення  дітей,  спираючись на досвід 1998 року. Але це не є привід для самозаспокоєння,  тим більше,  що разом  із позитивним маємо надзвичайно багато недоліків.

     І я,  як  жінка,  як  мати,  як  державна посадова особа,  що зобов'язана займатися й відповідати за оздоровлення  наших  дітей, так,  як  і  ви,  не  можу  бути задоволена тими показниками,  які назвала у своєму виступі.

     В Україні сьогодні 11,8 мільйона дітей.  Із них 7 мільйонів - шкільного  віку.  Із  них  оздоровлено  минулого  року,  як  я вже сказала, тільки 40 відсотків.

     Минулого року ми оздоровили лише 19,8 відсотка  дітей-інвалідів,  а  кількість  таких  дітей  у нас збільшується.

     Практично не забезпечується  оздоровлення  дітей  дошкільного віку й матерів із дітьми. Не сприяло поліпшенню оздоровлення дітей і те,  що кошти на оздоровлення дітей виділялися  із  запізненням, коли   вже  тривав  літньо-оздоровчий  сезон,  траплялися  істотні порушення у дотриманні санітарно-гігієнічних норм,  в  організації харчування дітей.

     Через низький  рівень  підготовки не всі позаміські оздоровчі заклади одержали дозвіл на діяльність,  насамперед таке сталося  в Одеській,  Львівській, Волинській, Кіровоградській, Тернопільській областях та місті Севастополі.

     Окремі оздоровчі  заклади  не  були  звільнені  від  місцевих податків (це стосується насамперед Донецької області та Автономної Республіки Крим),  через що такі заклади мали значні  господарські витрати на утримання.

     Не завжди  обгрунтовано  встановлювалися ціни на путівки,  не функціонувала низка оздоровчих закладів збанкрутілих підприємств.

     Яких заходів вживає уряд, центральні місцеві органи державної влади  для  кращої  організації  оздоровлення  й  відпочинку дітей улітку 1999 року?

     Перш за все,  проведено індивідуальну роботу із  заступниками голів   обласних   державних  адміністрацій  стосовно  розв'язання проблем організації  літньо-оздоровчої  кампанії,  внаслідок  чого кожна  область взяла на себе конкретні зобов'язання в забезпеченні діяльності оздоровчих закладів  й  оздоровленні  різних  категорій дітей.

     Заплановано з   1   червня   відкрити  10  тисяч  37  дитячих оздоровчих закладів різних типів,  зокрема на 10 відсотків  більше стаціонарних  таборів,  втроє  більше дитячих оздоровчих закладів, які функціонують за системою санаторного режиму,  вдвоє  збільшити кількість таборів праці та відпочинку, на 10 відсотків збільшиться кількість денних пришкільних  таборів  і  на  60  відсотків  інших таборів, тобто профільних - скаутських, пластунських тощо.

     Тільки влітку  цього  року  планується оздоровити дітей на 15 відсотків  більше,  ніж  1998  року.  Всі  недоліки,  допущені   в підготовці   й   організації   оздоровлення  дітей  у  1998  році, проаналізовано   і   обговорено   на   нарадісемінарі   з   питань оздоровлення    дітей    і   підлітків   із   заступниками   голів облдержадміністрацій за участю представників Міністерства  освіти, Міністерства охорони здоров'я,  Міністерства з питань надзвичайних ситуацій,  Державного  комітету  у  справах  сім'ї  та  молоді   і Федерації  профспілок.  Нарада відбулася 22-23 квітня цього року в МДЦ "Артек".  На ній розроблено конкретні заходи для  забезпечення підготовки і якісного проведення оздоровчої кампанії.

     Відбулося засідання  наглядової  ради  Всеукраїнського  фонду оздоровлення і відпочинку дітей.  І тут я  складаю  подяку  голові наших   профспілок,  народному  депутату  Олександру  Миколайовичу Стояну  за  наполегливу  роботу.  Проведено  нараду  організаторів дитячого  відпочинку  й  оздоровлення  дітей  системи  професійних спілок у місті Рівному.

     Зазначені питання розглянуто на засіданнях  колегій  обласних державний адміністрацій.  Видано розпорядження,  якими затверджено заходи з підготовки і організації дитячого оздоровлення, визначено конкретних   виконавців,   створено   постійно   діючі   штаби   і координаційні ради з цих питань.

     Органами санепідемнагляду завчасно  видано  планові  завдання всім  оздоровчим  закладам  щодо  підготовки матеріально-технічної бази для оздоровчого сезону.  На  виконання  відповідних  приписів уживаються заходи для ремонтних робіт, налагодження технологічного обладнання харчоблоків,  зміцнення  матеріальної  бази  оздоровчих закладів.  Визначено  склад  комісій  і  конкретні терміни прийому оздоровчих закладів в експлуатацію.

     Важливою і  актуальною  залишається   проблема   оздоровлення студентів  і  учнів  профтехучилищ.  Державним комітетом України у справах  сім'ї  та  молоді  спільно  з   Асоціацією   студентських профспілкових організацій,  Міністерством освіти,  Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах  захисту  населення  від наслідків   Чорнобильської  катастрофи,  Українським  національним комітетом молодіжних організацій розроблено спільну програму,  яка буде   реалізовуватися   починаючи   з  цього  року,  оздоровлення студентів-сиріт, інвалідів, потерпілих унаслідок аварії на ЧАЕС.

     Із метою поліпшення фінансового  забезпечення  відпочинку  та оздоровлення     дітей    (передусім    дітейсиріт,    позбавлених батьківського піклування,  та дітей-інвалідів) підготовлено проект розпорядження  Кабінету  Міністрів про виділення додаткових коштів за  рахунок   загальних   асигнувань   названих   міністерств   на оздоровлення пільгових категорій дітей по регіонах.

     Реалізація центральними   та  місцевими  органами  виконавчої влади комплексу заходів з організації оздоровлення  дітей  у  1999 році  дасть  можливість  збільшити  кількість  дитячих  оздоровчих закладів й  охопити  організованим  оздоровленням  якомога  більшу кількість дітей.

     Сподіваємося і на вашу підтримку.  Тим більше що минулорічний досвід  нашої  співпраці  з  Комітетом  Верховної  Ради  з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту та з Комітетом з питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства  в  процесі підготовки нормативних документів з організації літньої оздоровчої кампанії  та  безпосередньої   практичної   роботи   переконав   у ефективності  наших  спільних  зусиль.  І  за  це  подяка народним депутатам.

     Ми отримали від вас,  шановні  народні  депутати,  майже  сто запитань стосовно організації оздоровлення дітей.  Усі вони уважно розглянуті,  всі враховані під час підготовки звіту й  аналітичних матеріалів.  Усі  вони  будуть  безпосередньо  враховані  під  час організації практичної роботи з оздоровлення дітей 1999 року.

     Роздані вам інформаційні матеріали містять багато  відповідей на ваші запитання. На всі інші запитання я готова відповісти.

     Шановні народні   депутати!  Прошу  вас  підтримати  намічені заходи уряду,  органів державної і місцевої  влади,  профспілок  і звернути  увагу  місцевих  рад,  місцевих адміністрацій на потребу розгляду на сесіях питання  організації  дитячого  оздоровлення  і створення   режиму   найбільшого  сприяння  діяльності  оздоровчих закладів у цьому році.

     Дякую за увагу.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Іванівно.

     Шановні колеги, нам треба порадитися.

     О 16 годині  ми  з  вами  маємо  розпочати  вечірнє  пленарне засідання,  на  якому  маємо...  (Шум  у  залі).  Ми проголосували минулого тижня за те, що цей тиждень працюємо у пленарному режимі. Мабуть,  ви були відсутні,  коли голосували.  Це не вина сесійного залу.

     На вечірньому засіданні з 16 години ми з вами, по суті, маємо продовжити   розмову,  яка  тривала  на  Дні  уряду  щодо  системи оподаткування. Тобто розглянути чотири, якщо не помиляюся, проекти концепції  Податкового  кодексу,  -  питання,  як уже всі сьогодні відзначали, архіважливе, бо важливішого немає.

     Тому пропоную  зробити  таким  чином.  Послухаємо  ще  стислу інформацію міністра освіти,  тим більше що він у нас новий і ще на трибуні не був.  Потім надамо можливість стисло  виступити  голові найпрофільнішого комітету Кириленку, приймемо постанову і на цьому завершимо розгляд другого питання.  Бо якщо  ми  будемо  проводити розгляд за повною процедурою,  так як ми розглядали перше питання, то будемо його сьогодні розглядати цілий день. Немає заперечень?

     Сідайте, Валентино Іванівно, будь ласка.

     Слово має міністр освіти Валентин Олександрович Зайчук (Шум у залі).

     Валентино Іванівно, сідайте, будь ласка. Вами не зал керує.

     Валентине Олександровичу, будь ласка.

     ЗАЙЧУК В.О.,   міністр   освіти   України.   Шановний   Адаме Івановичу!  Шановні  депутати!  Проблема  працевлаштування  молоді завжди  була  однією  з  найгостріших  унаслідок  її  комплексного характеру.  Сама освіта відіграє важливу роль у досягненні балансу взаємовідносин у системі "випускник - ринок праці",  адже в країні щорічно закінчує навчальні  заклади  майже  1,6  мільйона  молодих людей,   перед   якими  стоїть  питання  подальшого  навчання  або працевлаштування.  Масштабність  і  актуальність   цієї   проблеми незаперечні,  і  пошук  розв'язання  її ведеться постійно.  Усе це спричиняє потребу розроблення нових програм і  заходів  здійснення молодіжної  політики  на  всіх рівнях для виправлення становища та пом'якшення  ситуації.  Наведу  деякі  цифри  та  відзначу  окремі тенденції, що спостерігаються сьогодні.

     У 1998  році  кількість молодих людей віком до 28 років,  які перебували на обліку в службі зайнятості, складала 755 тисяч осіб. Серед них випускники шкіл становили 34 тисячі,  профтехучилищ - 61 тисячу, вищих навчальних закладів - 53 тисячі. Слід наголосити, що частина  неповнолітніх  дітей становила 39 тисяч.  Аналіз ситуації свідчить,  що  проблема   безробіття   серед   випускників   шкіл, профтехучилищ   та   вищих   навчальних   закладів  загострюється. Відбувається процес помолодшання безробіття порівняно  з  минулими роками.  Збільшується кількість молоді,  яка звертається до служби зайнятості з приводу сприяння в працевлаштуванні.

     На рівні  держави,  регіонів  створюються  певні  умови   для реалізації гарантії зайнятості випускників навчальних закладів.  У 1998 році для  молоді,  яка  потребує  соціального  захисту  і  не спроможна  на рівні конкурувати на ринку праці,  було заброньовано 92 тисячі робочих  місць.  Триває  бронювання  робочих  місць  для молоді і поточного року.  Але,  на жаль, виділені робочі місця для працевлаштування молоді використовуються неефективно.

     Минулого року на них  було  працевлаштовано  лише  23  тисячі молодих  осіб,  що  становить  25  відсотків  заброньованих місць. Низькі показники працевлаштування молоді на  квотні  робочі  місця зумовлені  скрутним економічним становищем підприємств та відмовою громадян  працювати  на  підприємствах  і   в   організаціях:   не виплачується заробітна плата.

     Ще раз  мушу наголосити,  що працевлаштування на заброньовані робочі місця не завжди результативне.  Уникаючи сплати штрафів  за відмову в працевлаштуванні молоді, керівники підприємств приймають на роботу молодь,  а потім, як і інших працівників, відправляють у вимушені відпустки.

     Особливої уваги  потребує  група  молоді  віком  від 15 до 24 років,  яка розпочинає трудову діяльність і є наймолодшою частиною поповнення робочої сили.  Ця категорія порівняно з основною групою характеризується  найвищим  рівнем  освіти,  але  має  недостатній досвід   роботи,   що   й  позначається  на  показниках  рівня  її зайнятості.

     Особливу увагу привертає підгрупа молоді віком  15-19  років. Особи,   які   закінчили  базові  середні  загальноосвітні  школи, профтехучилища,  технікуми, починають шукати роботу і стикаються з першими труднощами в її отриманні.

     Недостатня вирішеність  питання щодо надання першого робочого місця створює передумови для зайняття  в  сфері  нерегламентованих видів діяльності. Проблеми працевлаштування молоді загострились за умов реструктуризації виробництва,  зміни орієнтирів  молоді  щодо вибору майбутньої професії.

     Зросла мотивація на спеціальності невиробничої сфери, що може в майбутньому призвести до погіршення ситуації з працевлаштуванням саме в цій сфері.

     Ми відчули  загострення  проблеми  невідповідності  переліків спеціальностей,  за  якими   здійснюється   підготовка   у   вищих навчальних    закладах,    а    також    робітничих   професій   у профтехучилищах,  стану ринку  праці  та  попиту  молоді.  Про  це свідчить   незбалансованість  пропозицій  освітянської  галузі  та попиту на ринку праці.

     Тому на державному рівні ухвалено низку важливих рішень -  це закони про освіту, про сприяння соціальному становленню й розвитку молоді та інші, якими держава гарантує перше робоче місце.

     Сьогодні механізм  відпрацьовується   на   реалізації   цього положення.  Неповною мірою виконується й закон,  про який я казав. Тому чимало випускників 9-х та 11-х класів не працевлаштовуються.

     За статистичними даними,  3,3 відсотка  випускників  неповної середньої школи на початок 1998-1999 навчального року не працювали і  не  навчалися.  Найбільше  таких   випускників   в   Автономній Республіці Крим,  Закарпатській,  Івано-Франківській,  Рівненській областях. Таку саму ситуацію маємо і з випускниками 11-х класів.

     Основна причина  -  невиконання  вимог  Закону  України   про місцеве  самоврядування в Україні.  Цим законом виконавчим органам сільських,  селищних,  міських рад делеговані повноваження надання допомоги випускникам шкіл у працевлаштуванні.

     Неповною мірою  виконується  Закон  про зайнятість населення, яким місцеві органи зобов'язані бронювати  5  відсотків  кількості місць  на  підприємствах,  в  установах і організаціях,  зокрема з гнучкими формами зайнятості.

     Об'єктивні причини невиконання цих законів добре відомі,  і я про  них вже казав.  Отже,  на підставі результатів аналізу можемо констатувати: поки що маємо суперечливу й нестабільну правову базу стосовно   працевлаштування   випускників,  що  підтверджується  й результатами діяльності служб зайнятості.

     Нинішній стан    справ    потребує     чималого     посилення відповідальності  за  виконання  своїх  обов'язків щодо прийому на роботу з боку керівників підприємств,  організацій та  установ,  а також відповідних дій органів,  покликаних контролювати дотримання чинного законодавства.

     Водночас постає й інша проблема,  що вивчається Мінекономіки, Мінпраці,   Міносвіти   й   іншими  галузевими  міністерствами  та Держкомстатом,  -  достовірна  інформація   про   працевлаштування випускників навчальних закладів.

     З огляду  на  це  потрібно  зазначити,  що уряд вживає певних заходів  для  розв'язання  окреслених  проблем.  Дозвольте  стисло поінформувати,  що  зроблено  в  кожній  окремій підгалузі системи освіти.

     Спинюсь на тому, що потрібно зробити для розв'язання проблем.

     По-перше, треба    створити    державну    систему     обліку працевлаштування   випускників   навчальних   закладів,  що  дасть можливість формувати структуру та обсяги державного замовлення  за регіонами,   спеціальностями   та   напрямами.  Належить  посилити взаємодію всіх органів виконавчої влади у справі  працевлаштування молоді та розв'язання наявних проблем.

     По-друге, треба    поліпшити    умови    працевлаштування   й забезпечення соціального захисту випускників навчальних  закладів, недотримання  яких  за теперішньої ситуації негативно позначається на закріпленні випускників за місцем розподілу. Розширюється сфера використання   випускників,   підготовка   яких   здійснюється  за державним замовленням,  на підприємствах недержавного сектора,  із внесенням відповідних доповнень до постанов Кабінету Міністрів про порядок працевлаштування випускників.

     Вважаю за потрібне наголосити й на тому, що останній указ про підтримку  та  підготовку  фахівців  для  сільської місцевості теж передбачає такі заходи.

     Конче потрібно  сформувати  кваліфікаційні  характеристики  й переліки  посад,  що  відповідають кожному рівню освіти випускника відповідно  до  вимог  ступеневої  освіти  та  переліку   напрямів підготовки за спеціальностями.

     Потрібно також  вжити  заходів  для  посилення  інтеграційних зв'язків  навчальних  закладів  із  підприємствами  -  замовниками фахівців з метою визначення змісту освіти.

     Шановні народні  депутати!  Міністерства  та  інші  відомства працюють  над  розв'язанням  проблем,  що   сьогодні   слухаються. Насамперед  це творча реалізація положень нашої законодавчої бази, розроблення законів прямої  дії,  практична  реалізація  нещодавно виданих указів. Над цим уряд продовжує напружену роботу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентине Олександровичу. Прем'єра, як-то кажуть,  нового міністра відбулася.  Так що побажаємо, аби він так гарно працював,  як доповідав на трибуні.  Це буде добре для нашої школи.

     Слово надається   Іванові   Григоровичу   Кириленку,   голові Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту. Будь ласка.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий округ   36,   Дніпропетровська  область).  Фракція  "Батьківщина". Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати,  члени уряду! Зараз  ми  розглядаємо  ще  одну,  не  менш  гостру й болючу,  ніж попередня,  проблему.  Це  проблема  майбутнього  нашої   держави, проблема  молоді.  Невипадковими  є  й  напрями  розв'язання  цієї проблеми,  які миттєво й резонансно відбиваються на нас  і  нашому суспільстві.  Це  здоров'я дітей і щорічне працевлаштування сотень тисяч випускників навчальних закладів.

     Треба віддати належне Державному комітету у справах сім'ї  та молоді,  який робить усе від нього залежне.  Одначе стан справ усе ще залишається складним.

     Особливу тривогу викликає стан  здоров'я  дітей  і  підлітків протягом  останніх  років,  що  свідчить  про  явну  недостатність заходів, здійснюваних у цій ділянці.

     Отже, що  маємо  тут  на  сьогодні?   Вкрай   убогий   бюджет абсолютної  більшості  сімей.  Майже нульові можливості навчальних закладів,  більшості  підприємств  і  місцевих  бюджетів.   Відомі проблеми   Чорнобиля,  сирітства,  погане  й  неповне  харчування, медичне  обслуговування,  зруйновані  або  закриті  відомчі   бази оздоровлення. Все це стало причиною того, що більша половина наших школярів має функціональні відхилення в діяльності  різних  систем організму,  які  з  часом  можуть  трансформуватися  в те або інше захворювання.

     Протягом останніх років  захворюваність  на  кожні  10  тисяч підлітків стабільно сягає за 60 відсотків.  Щорічно майже 15 тисяч дітей отримують інвалідність,  а всього дітейінвалідів у  нас  уже понад    124    тисячі.    Додаймо   сюди   понад   1,2   мільйона дітей-чорнобильців,  майже 55 тисяч так званих  важких  підлітків, понад  півтора  мільйона  дітей  з малозабезпечених сімей,  тисячі безпритульних,  - і отримаємо тяжку картину з  доволі  безрадісним майбутнім.

     Тому наш комітет однозначно наполягає: стан із  організацією  оздоровлення  дітей  вважати   надзвичайною ситуацією  в державі,  через що треба виділити із резервного фонду Кабінету Міністрів максимально можливу кількість коштів  для  цієї святої справи.

     Тих самих  заходів  треба  обов'язково  вжити  й на місцевому рівні.  До  літа,  як  кажуть,  шапкою  докинути.  Ми  зобов'язані скористатися   нашими   природними,   санаторними,   рекреаційними курортами,  туристичними  й  іншими  можливостями,   щоб   у   цей благодатний період оздоровити наше підростаюче покоління.

     Окрім цього, нам спільно з урядом треба терміново переглянути відповідні нормативні акти з метою подальшого здешевлення вартості дитячих путівок та проїзду дітей до місць оздоровлення.

     Нам треба   надати  можливість  дитячим  оздоровчим  закладам працювати з повним навантаженням цього сезону,  бо наступного року вони просто перестануть існувати.

     Не можна  погодитися  і  з  тим,  що  останнім  часом  чимало громадських об'єднань,  фондів розгорнули бурхливу діяльність  для організації оздоровлення дітей за кордоном.  Непоодинокі при цьому випадки звичайнісінького заробітчанства,  внаслідок чого  діти  не завжди  отримують те,  що рекламувалося,  батьки втрачають аж ніяк незайві гроші,  діти потрапляють у  стресові  ситуації,  з  країни вивозиться   валюта,   а  наша  медична  оздоровча  інфраструктура руйнується і втрачає можливість подальшого розвитку.  Уряду  варто було  б звернути увагу відповідних органів на посилення контролю в цій сфері.

     У державі  також   загострилася   проблема   працевлаштування молоді.  Це  аксіома,  що  саме  в  праці,  як  у  головній  сфері життєдіяльності  людини,  закладаються  підвалини   домінуючої   в суспільстві   системи   цінностей,  життєвої  стратегії,  сімейних стосунків і моралі,  а отже,  й майбутнього суспільства.  Особливо важливим  є  працевлаштування для випускників навчальних закладів, які лише починають  самостійний  трудовий  шлях  і  ще  не  набули достатнього  рівня  кваліфікації,  трудових  навичок,  досвіду,  а відтак не можуть на рівних конкурувати на ринку праці.

     Аналіз ситуації дає підстави для таких висновків.

     По-перше, знижується  престижність  плацевлаштування  відразу після   закінчення   навчання.  Це  збільшує  період  професійного самовизначення і пошуку роботи.  Маємо  1,6  мільйона  випускників щорічно.  Третина  працевлаштовується  відразу.  Близько  мільйона певний час визначається,  перебуваючи на вулиці,  де  дуже  багато сумнівних можливостей для добування легкого хліба.

     По-друге, проголошені  державою  1992  року  основні  напрями молодіжної політики  і  реальний  процес  трудового  життя  молоді дедалі  більше  віддаляються  одне  від  одного.  Адже законодавчо забезпечене право на перше робоче місце було зорієнтоване на умови більш-менш   нормального  розвитку  економіки.  За  умов  затяжної економічної кризи вже видно,  що забезпечити гарантоване  державою перше робоче місце лише адміністративними методами неможливо.

     По-третє, в   суспільстві  склалася  парадоксальна  ситуація. Держава не перешкоджає концентрації  діяльності  молоді  у  сферах нерегламентованої зайнятості,  а молодь, зі свого боку, не обстоює своїх законних прав на забезпечення роботою.

     Подальший розвиток таких  тенденцій  може  лише  поглиблювати соціально-економічну   кризу.   Минулого  року  не  було  охоплено навчанням більше ніж 30 тисяч дітей шкільного віку,  а на  початку поточного  понад  13  тисяч  випускників  не  визначилися зі своїм подальшим навчанням та працевлаштуванням.  Тільки під  час  одного рейду  "Діти  вулиці"  було  виявлено  майже  8  тисяч  підлітків, схильних до правопорушень. Понад 25 відсотків їх ніде не навчалися і не працювали.  За три місяці поточного року неповнолітніми та за їх участю вже скоєно понад 8 тисяч  злочинів,  більше  половини  з яких тяжкі.

     Які способи розв'язання цієї проблеми?

     Перше. Державі    треба   щонайшвидше   закласти   економічні підвалини  для  надання  гарантованого  робочого  місця,  зокрема, використовуючи   чинне  законодавство.  Взяти  хоча  б  Закон  про зайнятість   населення,   стаття   20   якого    передбачає,    що підприємствам,  установам  і  організаціям,  які  активно сприяють розв'язанню   проблем   зайнятості   населення    відповідно    до законодавства  України,  надаються  пільги  щодо податків та інших платежів до бюджету.  Отже, частково або цілком можна компенсувати витрати  на  створення додаткових робочих місць.  Особливо дієвими такі заходи можуть бути для дрібного і середнього  підприємництва, де додаткове залучення навіть одного працівника є сьогодні занадто обтяжливим.  Доцільно  передусім  запровадити  такий  механізм  на територіях   і  в  місцях,  де  склалася  надкритична  ситуація  з працевлаштуванням взагалі, а особливо із працевлаштуванням молоді.

     Друге. Для  того  щоб   забезпечити   системний   підхід   до розв'язання  проблем  зайнятості  випускників навчальних закладів, треба  в   правовому   полі   врегулювати   взаємні   зобов'язання випускників  і держави під час забезпечення першим робочим місцем, надання гарантій працевлаштування молоді,  що закінчила  навчання, службою зайнятості.

     Третє. Треба   шукати   можливостей   запровадження   системи дотування підприємств,  що створюють нові робочі  місця,  можливо, навіть   на   конкурсних   засадах;   використання  з  цією  метою інвестиційних  пільг,  банківських  кредитів  під  певні  гарантії стосовно проектів, що сприяють зайнятості населення.

     Четверте. Очевидним   є   й   те,   що  в  державі  має  бути запроваджена єдина централізована  система  моніторингу  трудового життя молоді, яка б спиралася на відповідну правову базу.

     І насамкінець.   Лише   активна   вимоглива   позиція  уряду, повсякденна увага органів місцевого  самоврядування  можуть  стати запорукою   позитивних   зрушень  у  розв'язанні  проблем  молоді. Сьогоднішній День уряду є одним із важливих заходів у цій  справі. Наступний  захід  -  обговорення  щорічної  доповіді про становище молоді в Україні на парламентських слуханнях у Верховній Раді, які відбудуться  21  червня  в  цьому залі.  І хочеться висловити щирі сподівання, що на них ми вже обговорюватимемо конкретні зрушення в цих важливих питаннях.

     Пропоную підтримати  проект постанови з цих питань,  внесений трьома профільними комітетами.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу.

     Шановні колеги, ми маємо три проекти постанови. Тому з вашого дозволу я надам по одній хвилині авторам інших проектів,  щоб вони представили свої проекти, а після того будемо визначатися.

     Депутат Сизенко. За ним - депутат Марковська. Будь ласка.

     СИЗЕНКО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Уважаемые представители Кабинета Министров!  Отличие проекта  постановления, который  предлагают  ряд  народных  депутатов,  в частности Жежук, Самойлик,  Сизенко,  Ещенко,  Красняков и Старинец, от двух других состоит прежде всего в том, что мы предлагаем принять информацию к сведению и работу признать "незадовільною".

     Обосную почему.  Основной момент.  Вы знаете, что в статье 43 Конституции записано:  "Кожен має право на працю". Реально в жизни получить работу,  особенно молодому человеку после окончания вуза, ПТУ,   школы,   практически  невозможно.  Та  статистика,  которую предложил нам Кабинет Министров,  свидетельствует  о  тенденции  к увеличению  количества  тех,  кто  нуждается  в  получении первого рабочего места.

     Второй момент. Речь идет о том, что нам - Верховному Совету - постоянно предлагались различные варианты решений этой проблемы, в частности Кабинетом Министров.  Вот к примеру "Комплексна програма заходів   по   реалізації  державної  молодіжної  політики".  Были различные предложения,  связанные  с  программой  "Діти  України". Сегодня  все,  как говорится,  делается под патронажем Президента. По-иному не скажешь.

     Мы же сегодня говорим, что самое основное

- это  изменение  социально-политического  курса  страны для того, чтобы человек,  прежде всего молодой человек,  вступающий в жизнь, имел  реальную  возможность  получить  первое  место работы,  имел реальную возможность создать семью,  учиться и продолжать жизнь  в нормальной стране.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Павловичу.  Депутат Марковська. Будь ласка. Увімкніть мікрофон депутата Марковської.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні колеги!  Ми з народними депутатами Покотило і Семенюк також внесли проект Постанови про дії органів виконавчої влади щодо організації літнього  оздоровлення  дітей  і  підлітків.  Вважаємо,  що роботу Кабінету   Міністрів   України   стосовно   організації   літнього оздоровлення дітей і підлітків треба визнати незадовільною.

     Сьогодні у   країні   відбувається   демографічна  криза.  На сьогодні в Україні лише 10  мільйонів  дітей.  Це  майбутнє  нашої держави. Не казатиму, скільки хворих дітей із цих 10 мільйонів, бо для цього треба дуже багато часу,  а ви мені виділили тільки  одну хвилину.   Тому   пропоную  завтра  доопрацювати  всі  ці  проекти постанови, що були сьогодні внесені, вибрати один з них і, якщо ми дбаємо про своїх дітей, прийняти за основу саме цей пункт.

     Тепер стосовно  тієї репліки,  яку сьогодні було висловлено в цьому залі. Редакторів районних газет буквально змушують друкувати пасквілі на Олександра Олександровича Мороза. У кожній районній та кожній  обласній  газетах  друкується  негатив  на  Мороза,  і  це проплачується  фондом соціального захисту.  Саме з цього приводу і Наталія Михайлівна Вітренко також  виступає.  Наталіє  Михайлівно, дозвольте  вам  нагадати,  що говориться:  "Досадно попугаем жить, гадюкой с длинным веком.  Не лучше ли  при  жизни  быть  приличным человеком?"

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Жежук.  Будь ласка. І будемо визначатися. Увімкніть мікрофон депутата Жежук.

     ЖЕЖУК Н.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні народні депутати! Питання  про  працевлаштування  випускників навчальних закладів та організацію літнього оздоровлення  дітей  і  підлітків  поставлене другим.  І, мабуть, невипадково саме це важливе питання поставлене другим.  Це яскраве свідчення того,  що в нашій  країні  навчання, харчування  й  оздоровлення  дітей  справді перебувають на другому плані.  І як результат такої "уваги" (в лапках) уряду до молоді  - майбутнього  України  -  є  те,  що ми що не день бачимо на вулиці дедалі більше бездоглядних дітей.  Зростають  дитяча  проституція, злочинність,   наркоманія,  алкоголізм.  Ми  знаємо,  що  в  нашій незалежній державі є й такі діти,  які жодного разу не переступали поріг  школи.  Ви  це  не  почуєте  з уст представників уряду,  їм соромно про це говорити.  Вони знають одну справу - збирають  своє збіговисько  "Злу  годити" й лякають приходом до влади комуністів. Так  я  хочу  нагадати  панам  з  об'єднання  "Злу  годити":  саме більшовики за короткий час перетворили країну на найбільш освічену передову державу, а сьогодні маємо ось які факти.

     У 1998   році   із   1   мільйона   343   тисяч   випускників працевлаштовано   всього  21,3  тисячі.  Порівняно  з  1997  роком кількість випускників загальноосвітніх шкіл,  котрі перебувають на обліку   в   службі   зайнятості,   збільшилася  на  52  проценти, профтехучилищ - на 33,6 процента,  вищих навчальних закладів -  на 30 процентів.  А нам розповідають, що в нас держава турбується про молодь.  Статистика свідчить зовсім про інше.  Уряд замість  того, щоб серйозно займатися працевлаштуванням дітей, заздалегідь планує молодіжне безробіття.  Просто жах!  Раніше,  за радянських  часів, планували,  як  підвищити  рівень  життя  людей,  державні  органи відповідали за працевлаштування кожної  молодої  людини,  а  тепер цілеспрямовано  планується  молодіжне  безробіття.  Дякуючи  такій політиці молодь стала  непотрібна  власній  державі.  І  Валентина Іванівна нам із цієї трибуни розповідає казочки про рай,  про свою особисту працю.  Ця ж праця зводиться  до  того,  що  ви  співаєте хвалебні  оди  Президенту.  І  немає  вам  діла  до дитячих сліз і дитячого горя у безвиході. Ганьба такій політиці і такому уряду!

     А для  нашого  уряду  головне   зараз   не   працевлаштування випускників.   Головне  -  приватизація  і  передвиборча  боротьба Даниловича,  під час якої проводяться шикарні молодіжні заходи, на яких молодь отримує лише щастя "созерцать" Президента.

     Студенти просто сміються над урядом, який два рази за півроку скасовує і повертає  пільги  на  проїзд.  Як  це  несолідно,  пани міністри!  Хто  ж  з  вас спитає за антимолодіжну політику?  Невже Леонід Данилович задоволений тим,  як ви його підставляєте?  Невже ви думаєте, що завдяки таким старанням працюєте на його авторитет?

     Фракція Комуністичної  партії України пропонує визнати роботу Кабінету   Міністрів   незадовільною.   Прошу   підтримати    нашу пропозицію.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги  з Народного руху!  Я б на вашому місці,  навпаки,  аплодував  би.  Адже  ж  вона  вашими  лозунгами користувалася,  а ви кажете:  "Нехай завершує!" Це ж ваші лозунги. Тим більше,  що виступала студентка, яка дбає і про своє майбутнє, і про майбутнє своїх колег,  які завтра-післязавтра залишать стіни вузів і будуть, на жаль, безробітними. От у чому проблема.

     Будь ласка,  ще від профільного комітету одну хвилину  Сергію Володимировичу   Шевчуку   -  голові  Комітету  з  питань  охорони здоров'я, материнства та дитинства, і будемо голосувати.

     Будь ласка, увімкніть мікрофон.

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 23, Волинська область).  Дякую.  Шановні народні депутати! Шкода, що  ми  таке  важливе  питання,  як  здоров'я дітей,  переводимо в політичну площину.  Говоримо  про  дітей,  а  думаємо  про  вибори Президента.

     Я хотів   би   спинитися  на  одному  питанні,  яке  виборці, очевидно,  порушували перед кожним народним депутатом,  обраним по мажоритарному    округу    в   регіонах,   забруднених   внаслідок Чорнобильської      аварії.      Йдеться       про       кількість вихователів-педагогів,   які  направляються  разом  із  дітьми  до оздоровчих  таборів.  Враховуючи  присутність  Василя  Васильовича Дурдинця,  передаю  велике  прохання від педагогічних колективів і батьків,  чиї діти їдуть до таборів, переглянути рішення, згідно з яким  на  одного  вихователя  припадає  25-30  дітей.  Це  створює надзвичайно великі труднощі.  Ніхто із поважних учителів,  освітян не  хоче  за  таких умов їхати разом із дітьми.  За такої ситуації важко говорити про безпеку дітей під час оздоровлення.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги,   прошу   мобілізуватися.   Будемо   приймати рішення.  Пропоную  зробити  таким  чином.  Зараз  проголосуємо за основу  проект   постанови,   підготовлений   трьома   профільними комітетами, але ось із якими зауваженнями.

     Тут пунктом  5  пропонується  створити  Тимчасову комісію для вивчення стану справ з питань  організації  літнього  оздоровлення дітей.  Але  справа  в  тому,  що  інших комісій,  крім тимчасових спеціальних і слідчих,  ми з вами,  за Регламентом і Конституцією, створювати  не  можемо.  Тому  я  пропоную  п'ятий пункт розпочати безпосередньо  з  того,  що  там  трохи  далі  записано,  а  саме: комітетам  Верховної  Ради  України  з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту,  з питань науки  і  освіти,  з  питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства підготувати інформацію з  цього  питання  і  винести  її  на  обговорення  парламентських слухань,  як  тут  записано,  у червні,  щоб не створювати ще щось додаткове.  А в цих комітетах є представники усіх фракцій. Не буде заперечень?  Тоді  пропоную прийняти за основу,  а потім ми будемо голосувати інші пропозиції,  що надійшли.  Прошу  визначитися.  За основу голосуємо проект постанови профільних комітетів.

     "За" - 123.

     Рішення не прийнято.

     Пропоную, шановні   колеги,  взяти  за  основу  проект  трьох профільних  комітетів,  але  до  першого  пункту   цього   проекту постанови  додати  те,  що є в двох інших проектах,  тобто визнати роботу незадовільною. Хто за те, щоб із таким доповненням прийняти за основу проект постанови, прошу визначитися.

     "За" - 177.

     Шановні колеги,   проект,   запропонований  від  імені  трьох профільних  комітетів,  і  два  інші  проекти,  про  які  тут  нам доповідали народні депутати, практично ідентичні. За винятком того пункту,  про який я сказав.  Тобто  автори  двох  інших  проектів, думаю,  можуть  і  повинні погодитися з базовим проектом постанови трьох профільних комітетів,  якщо ми туди внесемо найсуттєвіше, що є в їхніх пропозиціях, а саме: визнати роботу незадовільною.

     Тоді не  розумію,  чому  ми  не  голосуємо  за  основу проект постанови із визнанням роботи незадовільною.  Бо всі інші пункти є в цьому основному проекті. Прошу підтримати.

     "За" - 179.

     Шановні колеги!  Тоді  в  нас  залишився  один  вихід із цієї ситуації. Я зараз надам слово представникам Руху, а потім поставлю за  вимогою  депутатів  на  поіменне  голосування.  І  якщо  ми не приймемо ніякого рішення,  то  ми  з  вами  закінчимо  нашу  надто серйозну розмову,  вибачте, балаканиною. Ми ж не випадково питання про оздоровлення дітей і підлітків та працевлаштування випускників навчальних  закладів виносили саме зараз.  І не випадково Верховна Рада погодилася на те,  щоб саме в травні розглянути  це  питання. Адже  за  розглядом  цього питання стоять серйозні заходи,  які ми пропонуємо урядові  вжити  для  оздоровлення  наших  діточок,  для працевлаштування випускників.  Отже, ми можемо просто, побалакавши і витративши час,  нічого суттєвого не зробити для  того,  щоб  ця справа поліпшилась.

     Тому я   прошу:   будьмо  серйозними.  Будь  ласка,  депутате Полюхович.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область).  Дякую. Фракція Народного руху України. Адаме Івановичу,  я з  вами  цілком  згодний,  що  ми  не  повинні сьогоднішню дуже серйозну розмову перевести на балаканину.  І тому прийняття  проекту  постанови  про  оздоровлення  дітей   (я   вас закликаю, шановні колеги народні депутати) для нас обов'язкове.

     Звертаюсь особливо     до     депутатівмажоритарників.     Ви зустрічаєтесь з виборцями і добре знаєте  ситуацію  на  місцях.  Я дуже добре знаю ситуацію з оздоровленням якраз потерпілих дітей: у мене чорнобильський округ.

     Ця постанова  містить  принаймні  шість   пунктів,   які   ми обов'язково повинні прийняти.  Це стосується саме завдань Кабінету Міністрів  та  роботи  облдержадміністрацій,   які   безпосередньо займаються  оздоровленням дітей.  І немає ніяких сумнівів стосовно того, що ми зобов'язані прийняти цей проект постанови.

     Питання, Адаме Івановичу,  як ви бачите,  в  тому,  що  треба визначитися: чи визнати роботу незадовільною, чи взяти до відома.

     Вихід із цього становища,  на мою думку,  дуже простий:  наше рішення про визнання роботи Кабінету  Міністрів,  зокрема  кількох міністерств,  незадовільною не є чимось зобов'язуючим для Кабінету Міністрів, як думають наші колеги депутати, тобто що завтра всіх в уряді  повиганяють або всім за службовим списком щось там зроблять таке.

     Якщо ми приймемо цей проект постанови із  зазначенням  "взяти до  відома",  а в пунктах постанови зобов'яжемо їх виконати роботу та в червні прозвітувати, то це якраз і є той оптимальний варіант, який  дасть  можливість,  я  не кажу розв'язати,  але принаймні на порядок поліпшити розв'язання проблеми  оздоровлення  дітей.  Дуже прошу вас проголосувати саме за те, що пропонував Адам Іванович.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  вносилась  пропозиція  провести голосування в поіменному режимі.  Прошу визначитись (Шум у  залі). Ні  за  яку.  Поки  що  ми  визначаємось стосовно голосуванння:  в поіменному режимі чи ні.  Прошу визначитись щодо поіменного режиму голосування.

     "За" - 179.

     Рішення прийнято.

     Будемо голосувати в поіменному режимі. Шановні колеги, будьте уважні. Будемо голосувати, оскільки це, по суті, нове голосування, бо воно в поіменному режимі.  Я поставлю на голосування пропозиції в такому порядку. Спочатку голосуємо пропозицію прийняти за основу проект постанови,  внесений трьома профільними комітетами, а потім пропозицію той самий проект постанови доповнити  пунктом  із  двох інших постанов - визнати роботу незадовільною.  Зрозуміли?  (Шум у залі).

     Шановні колеги,  не  кричіть.  Голосування   відбувається   в поіменному режимі.  Голосуємо пропозицію прийняти за основу проект постанови трьох профільних комітетів. Прошу визначитись.

     "За" - 137.

     Рішення не прийнято.

     За фракціями?  Ну,  мало що дасть,  бо 137  голосів.  Давайте висвітимо. Покажіть, будь ласка.

     Комуністи -  14  із 118,  бо їхній проект був,  але він ще не врахований.  НДП - 4 з 20.  Мабуть,  правильно голосують. Народний рух - 9 із 28. От ви з Народного руху кричите, а голосуєте не так, як кричите.

     Я прошу депутата Вітренко не допомагати мені вести засідання. Будь ласка, Наталіє Михайлівно, розумію, що вас народ давно вже не чув.  Але від того,  що ви кричите в залі,  народ вас не почує. Не почує! Я Регламент знаю краще, ніж ви. Не розмахуйте руками.

     Соціал-демократи -  10  із 15;  "Відродження регіонів" - 9 із 15.

     Роблю зауваження народному  депутату  Вітренко,  яка  заважає вести засідання.

     "Батьківщина" - 13 із 14; соціалісти - 23 з 24; зелені - 9 із 14;  "Громада" - 11 з 11; "Незалежні" - 3 з 7; "Трудова Україна" - 5 із 13;  селяни - 3 з 14; Рух - 6 із 13; прогресивні соціалісти - всі  11.  Зрозуміло,  чому  кричать.  "Реформи-центр"  -  2  з  9; позафракційні - 5 із 8.

     Ставлю на голосування в поіменному режимі пропозицію прийняти за основу проект постанови профільних комітетів із додаванням туди оцінок,  які  містяться у двох інших проектах постанов,  - визнати роботу Кабінету Міністрів з даного  питання  незадовільною.  Прошу визначитися.

     "За" - 194.

     Прошу висвітити за фракціями.

     Комуністи - 118 із 118;  НДП - 1 з 19; Народний рух - 3 з 28; соціал-демократи - 0 з  14;  "Відродження  регіонів"  -  2  з  13; "Батьківщина"  -  3 з 13;  соціалісти - 23 з 24;  зелені - 6 з 15; "Громада" - 9 з 11;  "Незалежні" - 2 з 7;  "Трудова Україна" - 1 з 13; селяни - 13 із 14; Рух - 0 з 13; прогресивні соціалісти - 11 з 11; "Реформи-центр" - зрозуміло, 0; позафракційні - 2 з 8.

     Шановні колеги! Пропоную вчинити так: дати протокольне  доручення,  оскільки  ми  завтра  перший  проект постанови будемо голосувати першим питанням, профільним комітетам, але   визначити  головним  комітет  Івана  Григоровича  Кириленка, підготувати на завтра узгоджений проект постанови,  який ми завтра й проголосуємо.

     Прошу проголосувати таке протокольне доручення.

     "За" - 250.

     Дякую. Так, може, ми за проект постанови проголосуємо? Дякую.

     Оголошується перерва до 16 години.  О 16 годині - продовження засідання.