ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ П'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  13  т р а в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  і  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо пленарне засідання Верховної Ради.

     Прохання до народних депутатів підготуватися  до  реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалися 344   народних  депутати.  Ранкове  засідання оголошується відкритим (Шум у залі).

     Зараз трансляції немає, але вона буде.

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

     Луценко Віталій Іванович звертається  до  Президента  України стосовно  незадовільного  забезпечення житлом військовослужбовців, ветеранів військової служби.

     Прошу визначитися.

     "За" - 171.

     Прийнято.

     Про направлення. Будь ласка.

     "За" - 176.

     Білас Іван Григорович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно    ліквідації    заборгованості    Держкомрезерву   перед підприємствами НГВУ "Бориславнафтогаз".

     Гусак Леонід Гаврилович  звертається  до  Прем'єр-міністра  у зв'язку  з  незадовільним  фінансуванням  державного  геологічного підприємства "Полтаванафтогазгеологія" та невиплатою  зарплати  за 1997-1998 роки.

     Юхимець Ольга   Федорівна   звертається  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з невиконанням законів про освіту, про Державний бюджет  України на 1999 рік та постанови Кабінету Міністрів від 17 лютого 1999 року в частині виплати заробітної плати та компенсацій педагогам у сільській місцевості.

     Снігач Андрій   Прокопович  звертається  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно фактичного   знищення   під   виглядом   приватизації  заводів  та підприємств у Херсонській області.

     Луценко Віталій  Іванович  звертається  до   Прем'єр-міністра України  щодо  виділення  Рівненському  обласному відділенню Фонду соціального страхування коштів на  виплату  допомоги  постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Я прошу підтримати.

     "За" - 188.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід  зі  складу  депутатської  фракції Народно-демократичної  партії народного депутата України Васильєва Геннадія Андрійовича.

     -----------

     У нас ще є час для виголошення заяв,  пропозицій тощо.  Слово надається депутату Морозу від соціалістичної фракції.  За ним буде виступати депутат Дашутін від фракції зелених.

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні депутати!  Я  не  буду робити заяви,  я хочу внести три коротенькі пропозиції і прошу вас їх підтримати.

     Перше. Сьогодні склалася дуже складна ситуація  в  сільському господарстві  у  зв'язку з різким похолоданням у багатьох регіонах України.  Я просив  би,  Олександре  Миколайовичу,  щоб  ми  зараз прийняли рішення про протокольне доручення Кабінету Міністрів, щоб завтра віце-прем'єр Михайло  Гладій  виступив  з  інформацією  про загальний стан справ і ті заходи,  які сьогодні може запропонувати уряд, тому що, справді, ситуація дуже критична.

     Друге. Перед   тим   як   прийняти   Закон   про   фіксований сільськогосподарський   податок,   ми   провели  чимало  відкритих засідань і консультацій зі спеціалістами.  Одначе,  на мій погляд, ми  припустилися  прикрої  помилки,  тому  що  відповідно до цього закону приблизно у п'ять разів скоротилися відрахування  до  Фонду соціального страхування. І якщо така ситуація триватиме й далі, то в селі навіть не буде за що  поховати  людину,  доведеться  ховати людей без труни.  Я вже не кажу про оплату лікарняних листків,  бо зовсім на це не передбачається коштів.  І немає грошей на те,  щоб поїхати в районну лікарню на лікування. Тому треба це переглянути. І я просив би фракції розглянути це питання у себе на  засіданнях, тому  що  воно  випадково  пройшло  через  Верховну Раду,  внесене комітетом Марчука, комітетом Луценка та іншими комітетами. Йдеться про  те,  щоб переглянути співвідношення відрахувань до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування.  Воно має бути не 68  до  2 відсотків,  а  61  до  9 або 60 до 10 відсотків.  Тоді це вирішить проблему хоча б частково.

     І останнє.  З цього приводу часто висловлюються нарікання  на те,  що  в  Пенсійному  фонді  не  вистачає  коштів,  і  Закон про фіксований  сільськогосподарський  податок   у   цьому   розумінні зумовить зменшення обсягу відрахувань до цього фонду.

     У нас   у   порядку   денному  на  18-21  травня  є  внесений Президентом проект  Закону  про  порядок  здійснення  контролю  за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,  збору на обов'язкове соціальне страхування,  інших  коштів,  призначених для фінансування соціальних виплат і допомог.

     Оскільки цей  проект  включений до порядку денного,  то можна сказати, що він готовий до розгляду.

     Я пропоную  включити  його  сьогодні  до   порядку   денного, розглянути  і  внести  доповнення  щодо  коштів  Фонду соціального захисту,  у якому передбачити,  що кошти Фонду соціального захисту починаючи  із сьогоднішнього дня зараховуються до Пенсійного фонду і що  дії  посадових  осіб,  які  не  виконуватимуть  це  рішення, розглядатимуться як привласнення бюджетних коштів.

     Я думаю,  що  це  вирішило  б  питання щодо Пенсійного фонду, оскільки заборгованість з виплати  пенсій  становить  більш  як  2 мільярди  гривень,  а  в  згаданому  фонді  накопичено неправедним шляхом 1,5 мільярда гривень.  І це б цілком вирішило  проблему  та поліпшило ситуацію з виплатою пенсій пенсіонерам.

     Я прошу проголосувати ці пропозиції.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Депутат Дашутін від фракції зелених.  За ним -депутат Кармазін.

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 162,  Сумська  область).  Фракція  зелених.  Шановний  головуючий! Шановні  народні  депутати!  Мій   виступ   сьогодні   як   голови підкомітету з питань екологічної політики,  техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій зумовлений  стурбованістю  станом  виконання програми протипаводкових заходів у Закарпатській області,  що була розроблена  Державним  комітетом   по   водному   господарству   і затверджена  урядом після катастрофічного паводка в листопаді 1998 року.

     Складається враження,  що після надання  термінової  допомоги потерпілому   населенню   та   виконання  першочергових  робіт  по відновленню життєдіяльності населених пунктів,  гострота  проблеми для  декого  нібито  перестала  існувати.  Про  це  свідчить  стан фінансування програми, якою передбачено будівництво 102 кілометрів захисних   дамб   та   27  гідротехнічних  споруд,  укріплення  39 кілометрів берегів і регулювання 89 русел річок.

     Для фінансування  цих  робіт  на  1999  рік   відповідно   до постанови  Кабінету  Міністрів  від  31  березня  цього  року  488 передбачено 34,5 мільйона гривень,  із них з Державного бюджету  - 10,1  мільйона  гривень.  Фактично  за  чотири  місяці  цього року Мінфіном виділено бюджетних коштів лише 1,9  мільйона  гривень,  а фінансування  з  місцевого  бюджету взагалі є проблематичним через ненадходження в область субвенцій. У результаті 1300 спеціалістів, залучених до виконання протипаводкових робіт, сидять без зарплати, немає за що придбати необхідні матеріали та пальне.  До речі, саме недостатнє   фінансування  протипаводкових  заходів  на  території Закарпатської області в попередні роки  стало  однією  з  основних причин катастрофічного паводка 4 та 8 листопада 1998 року.

     З усього   сказаного  можна  зробити  єдиний  висновок:  якщо найближчим часом не вдасться реалізувати  намічені  протипаводкові заходи,  населення  та  економіка  України  і  далі  зазнаватимуть збитків від паводків і  повеней,  непорівнянних  із  витратами  на реалізацію  цих  заходів.  Тому прошу Верховну Раду дати доручення Кабінету Міністрів надолужити відставання у фінансуванні намічених на  поточний  рік  обсягів  протипаводкових  робіт  відповідно  до постанови Кабінету Міністрів від 31 березня 1999 року 488  та  при внесенні  змін  до Закону про Державний бюджет України на 1999 рік вирішити питання додаткового виділення коштів на ці цілі;  під час розроблення  проекту  Державного  бюджету  на 2000 рік передбачити кошти  для   реалізації   програми   протипаводкових   заходів   у Закарпатській області на 1999-2000 роки в повному обсязі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат  Кармазін  від  фракції  "Громада".  За ним - депутат Сафронов.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська  область).  Місто-герой  Одеса.  Фракція  "Громада". Шановний  пане  головуючий!  Шановні  народні  депутати!   Фракція уповноважила  мене  заявити рішучий протест проти витирання ніг об єдиний  законодавчий  орган,  яке  зроблено  виконавчою  владою  у зв'язку з припиненням радіотрансляції. Ми маємо численні звернення громадян,  які не розуміють, що робиться в нашому телепросторі. Ми заявляємо,  що  якщо  керівництво Верховної Ради не зробить нічого для поновлення трансляції,  наша  фракція  просто  не  буде  брати участі в засіданнях.

     Фракція "Громада"   стурбована   ситуацією   навколо  виборів Київського  міського  голови,  яка  склалася  в   даний   час.   У Конституційному  Суді знаходяться два конституційних подання:  про визнання  неконституційними  положень  частини  другої  статті  6, статті  16,  частини  шостої  статті 19,  частини першої статті 23 Закону України про столицю України  -  містогерой  Київ,  а  також закону  в  цілому  у  зв'язку  з  тим,  що  замість тексту закону, прийнятого Верховною Радою  України,  Президенту  було  направлено текст,  що став результатом посадового підлогу, бо після схвалення статей та окремих поправок і голосування  в  цілому  за  закон  15 січня 1999 року до його тексту внесені зміни,  які голосувалися на попередніх етапах розгляду проекту закону  і  не  були  підтримані необхідною для їх схвалення кількістю голосів депутатів.

     Це підтверджує   рішення   Комітету   з   питань  Регламенту, депутатської етики та організації роботи  Верховної  Ради  України від  16 березня 1999 року (протокол 28).  У ньому на це зверталася увага Голови  Верховної  Ради  і  членів  профільних  комітетів  і зауважувалося,  що  треба  поінформувати  народних  депутатів  про унеможливлення такої ситуації.

     Фракція виступає категорично проти втягування Конституційного Суду   України  в  політичну  боротьбу  на  боці  одної  людини  - нинішнього Президента України Леоніда Кучми. Я нагадую, що за один день до виборів,  які мали відбутися в Києві 29 березня 1998 року, в суботу 28 березня,  було оголошено рішення Конституційного  Суду про  їх  неконституційність.  Я  нагадую  про  серйозні  політичні наслідки,  що  можуть  бути  в  результаті  невиконання   органами виконавчої   влади   України   рішення   суду   про   незаконність відсторонення від посади міського голови Леоніда Косаківського. Не виконано  не  тільки рішення Верховного Суду України,  а й рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи з цього питання,  що  загрожує Україні виключенням.

     Нерозгляд до  30 травня 1999 року Конституційним Судом питань щодо конституційності Закону про  столицю  України  -  місто-герой Київ  та  Постанови Верховної Ради України від 2 березня 1999 року про призначення виборів Київського  міського  голови  ставить  під загрозу  результати  та  легітимність виборів.  Як можна проводити вибори на підставі сфальсифікованого закону?

     Для того щоб унеможливити подальше втягування Конституційного Суду   в   політичні   ігрища,   пропоную  повторно  поставити  на голосування зміни до Закону про Конституційний Суд щодо розміщення Конституційного Суду в місті Харкові, де не буде тиску на нього, а також внести до порядку денного питання  щодо  подолання  вето  на Закон  про внесення змін до Закону про Конституційний Суд України, у якому встановлено  часові  межі  для  розгляду  подань  народних депутатів.

     У такій  ситуації  проводити  вибори,  щоб  потім обраний був закланцем  у  Конституційному  Суді,  у  політичних  ігрищах,   що проводяться сьогодні між гілками влади, неможливо. Фракція вважає, що на це питання треба звернути особливу увагу,  бо за цим  будуть непоправні витрати бюджету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Слово  надається  депутату  Сафронову  від фракції "Батьківщина". За ним - депутат Драч від Руху.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція "Батьківщина".  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги народні депутати!  За дорученням  фракції  "Батьківщина"  я звертаюся  до  вас  у  зв'язку з тим,  що ми у своїй законотворчій діяльності послабили увагу до вирішення питань соціального захисту населення, особливо найбільш вразливих - людей похилого віку, кому світовою спільнотою присвячено цей 1999 рік. А вони в нас сьогодні опинилися уже поза фізіологічною межею виживання.

     Йде трагічний   процес  природного  самознищення  цієї  групи населення.  На кожній нашій зустрічі  з  виборцями  в  округах,  у листах  до  нас людей,  з якими ми щойно святкували День Перемоги, головними їх питаннями є - невиплата зарплатні,  невиплата пенсій, повернення   зароблених   і   відкладених   на   старість  кровних заощаджень, які в них відібрала рідна держава.

     Винними та відповідальними за все це люди вважають саме нас - своїх обранців, що не виправдовують їхніх сподівань, бо зволікають із прийняттям відповідних законів.

     Більшість напрямів  соціального  захисту   наштовхується   на нестачу державних коштів, яка хронічно поглиблюється.

     Але ж   депутатами,   в   тому   числі   й  з  нашої  фракції "Батьківщина" та інших фракцій,  було подано проекти законів,  які можна   було  б  запроваджувати  без  додаткового  фінансування  - фактично лише завдяки організаційним заходам.  Вони спрямовані  на повернення  заощаджень  тим  старим  немічним людям,  які сьогодні доживають у нужді.  Навіть в умовах суворої економічної кризи нами запропоновано  шляхи  вирішення  проблеми,  але  до  розгляду  цих проектів уже котрий місяць не доходить черга на наших  засіданнях, їх  весь  час незрозуміло чому переносять з одного порядку денного до наступного.

     Так, ще в кінці минулого року мною було внесено, а після того доопрацьовано  та фінансово обгрунтовано проект Закону про порядок оплати    громадянами    похилого     віку     та     пенсіонерами житлово-комунальних  послуг  за  рахунок власних заощаджень.  Його прийняття  та  введення  в  дію  не  потребує  додаткових   (окрім передбачених   у   бюджеті)  коштів  і  лише  розширює  можливості ефективного використання їх за призначенням. І доцільно було б нам уже давно його розглянути, щоб ввести в дію вже з 1 липня. Але віз і нині там.  А за цей час на 20-30 відсотків  підвищено  плату  за житлово-комунальні  послуги,  а  заборгованість з пенсій сягає вже 2,4 мільярда гривень.  У той же час  у  проекті  нового  Житлового кодексу  тих,  хто  заборгував,  пропонується  просто  виселяти  з квартир.

     Прийняття запропонованих  нашою  фракцією  законопроектів   є реальним.  Уже  з  другого  півріччя  можна забезпечити скорочення обов'язкових витрат людей похилого віку на 20 відсотків,  а це для кожного  з  них рівноцінно додатковому доходу в сумі 10-15 гривень на місяць.  Враховуючи,  що кожна копійчина в гаманці має для  них вирішальне  значення,  це  була  б  дуже  суттєва  підтримка для 1 мільйона 200 тисяч дідусів та бабусь України.  Зазначимо,  до того ж, ще й за рахунок їхніх коштів.

     Тому ми,   фракція   "Батьківщина",  звертаємося  до  вас  із проханням:  поки оті старенькі ще живі, давайте нарешті розглянемо цей  та  інші  вже  покриті пилом законопроекти щодо повернення їм заощаджень.  Знайшли ж ми час у своєму розпорядку,  щоб розглянути питання про збереження кажанів у Європі!

     Тому ми  наполягаємо  на  обов'язковому  виділенні  часу  для розгляду цих законопроектів уже на цьому  пленарному  тижні,  чого від нас давно чекають люди.

     Хочу наголосити,  що  два  тижні  тому  Олександр Миколайович обіцяв,  що цей законопроект буде розглянуто через місяць.  Місяць уже  минув.  Треба ж мати нам громадянське сумління,  християнське милосердя та відповідальність перед тими, хто нас зростив, а тепер доживає в злиднях.

     Прошу пропозицію   фракції   "Батьківщина"  проголосувати  та підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Драч  Іван  Федорович,  фракція  Руху.  За  ним  буде виступати депутат Удовенко.

     ДРАЧ І.Ф., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  167,  Тернопільська область). Народний рух України. Шановний Голово! Шановні депутати! Заява фракції Народного руху України.  "Історія людства  не  знала такої  тотальної  депортації  народів,  яку проводив комуністичний режим колишнього СРСР у сорокові роки ХХ століття.  Не оминула  ця лиха доля і кримськотатарський народ.

     18 травня  1944  року  є  чорним днем в історії цього народу. Сотні тисяч кримських татар протягом доби були  вигнані  зі  своїх осель.  Сьогодні  кримськотатарський  народ  після  півстолітнього вигнання повертається на свою Батьківщину.

     Процес повернення    та    облаштування    кримських    татар відбувається в умовах,  коли держави,  на території яких проживали вигнані  кримські  татари,  відмовляються  від  участі  в  процесі репатріації кримськотатарського народу. Україна та кримські татари залишилися віч-на-віч з важкою спадщиною тоталітарного режиму.

     Із 270 тисяч репатріантів, що повернулися, більшість не мають житла,   роботи,   їхні   оселі,   як   правило,   відрізані   від електропостачання  та  водопостачання;  немає  шкіл  та   медичних закладів.  За  таких умов Україна та кримські татари вправі чекати на допомогу з  боку  інших  держав  і  передовсім  від  Російської Федерації, а також від Узбекистану, Киргизстану й Таджикистану.

     Політико-правові, економічні    та    гуманітарні    наслідки депортації  1944   року   та   всіх   наступних   репресій   проти кримськотатарського  народу повинні бути подолані шляхом ухвалення Верховною  Радою  України  законодавчих  актів,   спрямованих   на відновлення прав кримськотатарського народу в повному обсязі.

     Необхідні пропозиції   вносилися   фракцією   Народного  руху України  при  розгляді  та  затвердженні  Конституції   Автономної Республіки   Крим,  проте  вони  були  відкинуті  лівою  більшістю парламенту.

     18 травня розкидані  всупереч  своїй  волі  по  всьому  світу кримські  татари  відзначають  день національного трауру.  Десятки тисяч  татар  вийдуть  на  мітинги  пам'яті  жертв  депортації  та спробують  ще  раз  привернути  увагу до проблем своєї політичної, економічної та культурної самореалізації.

     Фракція Народного  руху  України  у  Верховній  Раді   рішуче засуджує     комуністичну     акцію    насильницької    депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року та заявляє,  що Рух докладе  всіх  зусиль,  аби  подібні  злодіяння  на нашій землі не повторилися.

     Хочу також сказати,  що 17 травня  в  Сімферополі  кримськими татарами  і  українською  громадськістю  буде  відкрито  пам'ятник видатному сину українського народу,  правозахиснику,  легендарному генералу Петрові Григоренкові.

     Перші вулиці  в нових кримських містах будуть названі іменами російських правозахисників академіка Андрія Сахарова,  письменника Олексія Костьоріна, єврея Іллі Габая. Так кримські татари віддають данину  поваги  і  щирої  вдячності  тим,  хто  сприймав  трагедію кримськотатарського  народу  як  свою  власну і протидіяв режиму в поганьбленні і придушенні цього народу".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Удовенко. За ним - депутат Гавриш.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я хотів би порушити питання про надання грошової компенсації  українським  громадянам,  які  в роки Другої світової війни постраждали від нацизму.

     Ще будучи міністром закордонних  справ  України,  я  особисто порушував   це   питання   перед   різними  державними  установами Німеччини, але гальмувало справу те, що свого часу Радянський Союз відмовився  від  таких  компенсацій,  хоч так звані остарбайтери в інших країнах вже давно отримують пожиттєву допомогу.  Ці  грошові компенсації повинні отримувати і громадяни України.

     І ось  нарешті  стало  відомо,  що  уряд  Німеччини  виділить одноразову допомогу  українським  жертвам  нацизму.  Виплата  цієї допомоги  є  можливою  уже з осені цього року.  Але для того,  щоб почати  виплату  компенсацій,   нам   самим   необхідно   юридично визначити,  які громадяни входять до категорії жертв нацизму.  Бо, наприклад,  чинний Закон про статус ветеранів війни,  гарантії  їх соціального  захисту  включає  в  себе таку суспільну категорію як малолітні  в'язні  фашизму.  Але  категорія  "жертви  фашизму"   є набагато ширшою.  До неї мусять увійти, крім малолітніх в'язнів, і діти,  які народилися у фашистській неволі, і діти підпільників та партизанів,  чиї батьки переслідувалися фашистами, і ті громадяни, які працювали на підприємствах фашистської Німеччини,  і  не  лише Німеччини, а й інших окупованих нею країн, та їхні діти.

     Тобто йдеться   про  правові  аспекти,  котрі  слід  виписати окремим законом про жертви нацизму.  Аналогічні закони  вже  давно прийняті в інших країнах.

     Над проектом  Закону  про  статус  жертв нацизму працювала ще Верховна Рада минулого скликання.  У цьому брали активну участь ті депутати  від  фракції  Народного  руху України,  які були членами Комітету з питань соціальної політики та праці. Тоді проект закону був  детально  погоджений  з  Фондом взаєморозуміння і примирення, який теж брав діяльну  участь  у  розробці  даного  законопроекту. Тепер   свій   законопроект   вніс   депутат  Шаров.  Отже,  треба узагальнити спільні напрацювання у цьому  напрямі  і  вже  на  цій сесії  прийняти  Закон  про статус жертв нацизму.  Тоді вже восени люди,  які постраждали від  нацизму,  зможуть  отримувати  грошові компенсації.  З іншого боку,  коли буде визначено сам статус жертв нацизму, Україні буде легше, вже спираючися на цей закон, вимагати від  уряду  Німеччини  пожиттєвих  виплат  нашим  громадянам,  які постраждали від німецького фашизму,  як це,  повторюю,  робиться в усьому світі і як це робилося б і в нас, коли б Радянський Союз не відмовився від цих компенсацій.

     Таким чином,  ми   зможемо   захистити   права   людей,   які постраждали  від  нацизму  лише в тому разі,  якщо ще на цій сесії приймемо такий закон.

     Просив би  вас,  Олександре  Миколайовичу,  дати  протокольне доручення  Кабінету  Міністрів  України  внести  проект  закону  з порушеного  мною  питання  на  розгляд  Верховної  Ради   протягом нинішньої сесії.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш. За ним - депутат Кірімов.

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  176,  Харківська  область).  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Останнім  часом  доля безперервно  випробовує нашу молоду державу не тільки на політичну зрілість і соціально-економічну спроможність.  Вона випробовує нас іще  й техногенними та природними катастрофами.  Після Чорнобиля - аварія у Харкові на  Диканівці.  Трагедія  Закарпаття  помножилася екологічним катаклізмом у Чернівецькій області.

     Звичайно, як завжди,  за цим стоять людські руки, відсутність професійної,     громадянської     відповідальності,     державної зацікавленості,  незабезпеченість належного рівня техніки безпеки, безсистемна  вирубка  лісів  і  повна   відсутність   екологічного моніторингу.  Не  випадково лише ми могли вигадати таке прислів'я: "Поки грім не гряне, мужик не перехреститься".

     Сьогодні Україну   охопила   нова   екологічна    катастрофа: несподівані морози (наприклад у Харківській області на грунті вони сягали 8-9 градусів) на величезних площах  знищили  ранні  посіви, спалили  холодним  вогнем  сади.  За  150 років нічого подібного в травні не спостерігалося. Можна все списати на містику: зіткнення, так би мовити,  рубежів двох століть,  двох історичних епох.  Якби при цьому ми ще хоча б мали відповідний  метеорологічний  прогноз, ми вжили б відповідних заходів до зменшення втрат від стихії. Але, здається,  сільські трударі ніколи  так  і  не  будуть  отримувати професійної підтримки нашої метеослужби,  і,  як і 100 років тому, будуть прогнозувати врожай,  поглядаючи в небеса.  Боюсь,  що  так доведеться його й їсти.  За останніми даними, посіви знищені більш як на 400 тисячах гектарів землі.  Спричинені збитки оцінюються не менш як у 200 мільйонів гривень.

     Я бачив,  як  люди  цілими  ночами палять багаття,  проводять культиваційні роботи.  Це ті люди,  які давно не отримують належну заробітну платню,  яким по 5-6 місяців не сплачується пенсія,  які сьогодні відправляють дітей до школи без бутербродів і в  чоботях, бо черевиків купити ні за що.  Вони,  знеможені тілом,  але сильні духом,  єдині стали на захист нашого з вами  продовольчого  ринку, щоб потім зерно, соняшникове насіння завантажити в судна й віддати за безцінь туркам чи грекам,  які продають нам утридорога продукти їх переробки: муку, олію.

     Вивозячи сьогодні  зерно  пшениці з Держкомрезерву за кордон, ми перетворюємо власного  товаровиробника  на  банкрута.  У  моєму виборчому  окрузі  176 п'ять хлібокомбінатів стоять без роботи.  З великими  труднощами  посіявши,  витративши   на   це   всі   свої матеріальні  ресурси,  село  чекало  на гарний урожай.  Зараз воно знову,  не маючи  можливості  взяти  будь-який  кредит,  втративши впевненість  у  реальність допомоги держави,  потрапляє у спрутові обійми  посередників.  Вони  й  будуть   завтра   визначати,   хто скористається   тим   бідним  урожаєм,  що  селянин  збере  своїми порепаними руками.

     Тому треба повернутися обличчям до села,  до тих,  хто  годує державу.   У   законодавчому   плані  потрібна  програма  розвитку агропромислового сектора.

     У зв'язку з  цим  депутатська  група  "Відродження  регіонів" пропонує:

     Перше. Завтра   14   травня   заслухати  інформацію  міністра агропромислового комплексу Супіханова про ситуацію,  що склалася в агропромисловому  комплексі  у зв'язку зі стихійним лихом,  і план заходів щодо надання державної допомоги селу.

     Друге. Зобов'язати уряд негайно створити  спеціальну  комісію для  вивчення  ситуації  в агропромисловому комплексі у зв'язку із стихійним лихом і підготовки програми виходу села  із  кризи,  яку заслухати   разом  із  відповідним  комітетом  Верховної  Ради  на наступному тижні.

     Третє. Зобов'язати уряд  разом  з  НБУ  підготувати  програму фінансового  забезпечення  і розвитку агропромислового комплексу в умовах кризи,  яка  передбачала  б  надання  потерпілим  суб'єктам безповоротної  фінансової  допомоги в межах причинених збитків,  і надати безпроцентні кредити.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов. За ним - депутат Мазур.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий  округ  95,   Київська   область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.   Група  "Незалежні".  Шановні  журналісти!  Шановні колеги!  Я повинен сьогодні заявити про  те,  що  в  Іванківському районі,  який  знаходиться  на  самісінькій призьбі Чорнобильської атомної електростанції,  склалася винятково напружена ситуація  із виплатою  пенсій  та заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Зокрема,  заборгованість з виплати  пенсій  у  Бородянському  і  в Макарівському районах становить понад 10 мільйонів гривень. Значно вищою є заборгованість у Вишгородському районі.

     Утворилася багатомільйонна заборгованість із виплати пенсій з чорнобильського  фонду  пенсіонерамчорнобильцям.  Десять місяців - ось період заборгованості із виплати компенсацій на чисті продукти потерпілим,  учасникам  ліквідації  аварії  на  ЧАЕС  та інвалідам Чорнобиля.

     Під час зустрічі з виборцями ще  й  ще  раз  переконуюся,  що повсюдно  люди  вкрай  незадоволені подібним становищем.  Ветерани війни прямо кажуть:  "Нам не потрібні продовольчі  подарунки.  Нам потрібна своєчасна пенсія"."

     Необхідно зазначити,  що  в  Україні є єдиний Пенсійний фонд. Однак якщо подивитися на виплату пенсій,  то виявляється,  що вони виплачуються не скрізь в однакові числа.  Якщо київські пенсіонери одержують пенсію своєчасно,  то в усіх інших містах України пенсію одержують у значно пізніші строки.  Безперечно,  я переконаний, що коли  в  Україні  є  єдиний  Пенсійний   фонд,   то   пенсія   має виплачуватися одночасно всім пенсіонерам по всій Україні.

     Я хотів  би  зазначити  ще й те,  що в моєму виборчому окрузі виборці потерпають від того,  що вони не забезпечені ліками.  Вони практично  позбавлені  можливості лікуватися,  тому що коли раніше можна було придбати ліки за рецептами в  аптеках,  то  нині  цього пріоритету,  цієї  пільги,  цієї  переваги  абсолютно немає і люди перестають звертатися в аптеки,  в лікарні, а лікуються самотужки, хто як може, або зовсім не лікуються.

     Актуальна й   проблема   оздоровлення   дітей,   особливо   в Макарівському  районі.  Адже  з  року  в  рік  не  всі  діти,  які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи,  оздоровлюються. Мені думається,  що це не просто неоздоровлення дітей,  це удар по нашій Україні.

     Вчора під час парламентських слухань говорилося про те, що за останні  роки  кількість  населення  України  значно   зменшилася. Вважаю, що коли нинішній стан із лікуванням та оздоровленням дітей залишатиметься таким же,  то,  напевне,  у найближчі  роки  ми  не дорахуємося ще багатьох наших громадян.

     Саме тому  я  звертаюсь  до  Президента України і до Кабінету Міністрів з вимогою звернути хоча б мінімальну увагу на тих людей, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують невідкладної допомоги,  що стосується виплати  пенсій,  заробітної плати, лікування і оздоровлення дітей.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Мазур від прогресивних соціалістів. За нею - депутат Луценко.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Спасибо. Прогрессивная соцпартия. Луганщина. В мире существует   239  государств,  и  только  в  пяти  из  них  введен единственный  госязык.  В   32   странах   в   ходу   более   двух государственных   языков,   имеющих  равные  права.  В  Швейцарии, например,  одним из государственных языков  является  итальянский, хотя итальянцы составляют всего 4 процента населения.

     Что же   сегодня   происходит  в  Украине?  Грубое,  циничное попрание  прав  человека  в   сфере   межнациональных   отношений, целенаправленное,    планомерное   ущемление   прав   русского   и русскоязычного  населения,  составляющего  две   трети   населения Украины.

     Уничтожается великая русская культура, русский язык - один из шести языков международного общения.

     Русофобия возводится   в   ранг   государственной   политики. Основной   удар   сделан  по  дошкольному  воспитанию  и  среднему образованию.  Из 21 тысячи общеобразовательных школ Украины только в 3 тысячах обучение ведется на русском языке.

     В Киеве, который называют матерью городов русских, всего в 17 школах из 370 обучение ведется на русском языке,  и нет ни  одного русскоязычного  детского  сада,  хотя в столице проживает более 22 процентов русских.

     Протесты родителей в Луганской и Запорожской областях  против насильственной   украинизации,   изятия  произведений  русских  и украинских классиков из  библиотек,  против  изучения  истории  по заокеанским учебникам игнорируются.

     Ходатайства родителей и детей киевских школ 119 и 213,  чтобы не запрещался прием в первые классы  с  русским  языком  обучения, отвергаются  циничными  доводами типа доводов пани Крижановской из Главного управления образования  города  Киева:  "Если  ваши  дети будут  учиться в украинских школах,  им будут открыты все пути для полной реализации их возможностей:  учеба в вузах,  продвижение по госслужбе,  престижная  работа.  Если же вы добьетесь,  чтобы ваши дети получали образование на русском языке,  в Украине у  них  нет будущего".

     Обращение родителей   к   Президенту   -  гаранту  соблюдения Конституции - с требованием защитить их права так  и  не  возымело положительного эффекта.

     Тарас Шевченко   получил   образование  на  русском  языке  в Петербурге,  но это не помешало ему развивать  украинский  язык  и украинскую культуру.

     Политика духовного  геноцида русских в колыбели земли русской

-  это  грубое  нарушение  Всеобщей  декларации   прав   человека, Конвенции о правах ребенка,  статьи 10 Конституции Украины, Закона Украины о языках.  Ни о каком правовом цивилизованном  государстве нельзя говорить, когда с 1 января 1999 года все делопроизводство в Луганской и Донецкой областях  переведено  на  украинский  язык  в нарушение Декларации прав национальностей Украины и Закона Украины о языках.  Хочу заметить,  что в  1937  году  так  начинал  Адольф Гитлер,  отправляя  в концлагеря славянскую интеллигенцию.  Чем он закончил - известно.

     Русский и украинский народы - братья.  Гибель русского  языка повлечет    за    собой   и   гибель   украинского,   ибо   единое русскоукраинское   духовное   пространство   неразделимо.    Когда нарушаются  права  человека  - это преступление,  когда нарушаются права народа - это  самоубийство  для  любого  государства.  Чтобы этого  не  случилось,  необходимо  немедленно  внести  поправки  в Конституцию   Украины   и   придать    русскому    языку    статус государственного  (что  неоднократно  предлагала наша фракция),  а также поставить в ООН вопрос о признании русофобии формой  расовой дискриминации.   А   руховцам   напомню   слова  шведского  короля Бернадота:  "Подражайте русским, для них нет ничего невозможного"! (Шум у залі).

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Провокатор!

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ну  не  можна  так непристойно себе поводити! Ви ж тільки що за татар виступали тут! (Оплески).

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Як це непристойно?! Ви що, хочете...

     ГОЛОВА. Та я  хочу,  щоб  був  спокій.  Було  депортовано  74 тисячі, а заїхало вже 350 тисяч, і ви не стукаєте (Оплески).

     Будь ласка.

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Підтримуючи попередній виступ, я хочу сказати, що насильницьке відрізання від наших дітей такого великого пласта,  як російська культура і російська мова, - то є ганебне явище для нас,  законодавців,  і  для  суспільства  в цілому.

     А тепер щодо того, про що я хотів сказати. Я, шановні колеги, дуже радий жити в "найдемократичнішій" країні світу, яку називають Україна,  в тій "демократичній" країні, де передчасно відправляють на той світ людей, де більше половини населення безробітні, де між кланами розподілені сфери розкрадання, починаючи від міст та сіл і закінчуючи державою,  де ветерани проклинають своїх дітей,  а діти зневажливо називають своїх батьків віджитим матеріалом.

     Ось тільки  що  мені  передали  листа  від  ветерана  Великої Вітчизняної війни. Я зачитаю кілька речень. Він вносить пропозицію для нас,  Верховної Ради:  "Замовте у Німеччині газові камери, а в американців для цього візьміть кредит.  І ті,  і другі  з  великою охотою виконають ваше прохання. Нехай один раз людина помучиться в тій камері,  а не щоденно. Пора кінчати знущатися над людьми. Якщо не вміють керувати державою,  то хай ідуть до біса і не знущаються над нами". Так пише ветеран, який захищав нашу землю.

     Далі. Я радий жити в "найправовішій",  "найзаконнішій" країні світу,  де зневажають усі закони,  де закони тільки для плебеїв, а для еліти - свої правила життя, де гарант дотримання Конституції є головним порушником наших законів.

     І, нарешті,  останнє.  Я  радий  жити  в "найдемократичнішій" країні,  де  Президент  разом  із  Прем'єром  знаходять  час,  щоб рекламувати  на екранах телебачення кокаколу,  забуваючи про свого національного товаровиробника.  В цій країні одна правда -  правда державного рекету та законів мафії.

     Ми всі  є свідками,  як виконавча влада на чолі з Президентом боїться правдивого слова,  яке лунає з трибуни Верховної  Ради,  і тому відключила нас від народу, який обрав нас до цього залу.

     Олександре Миколайовичу!  Народні депутати!  Вношу пропозицію зробити зараз перерву і зібрати засідання Погоджувальної  ради.  І ми  зможемо  виробити пропозиції для Верховної Ради щодо наведення порядку у сфері відносин між Верховною Радою і Президентом у плані інформаційного висвітлення нашої роботи.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні  колеги!  Народний  депутат  Мороз Олександр Олександрович вніс три пропозиції. Одна з них - доручити заступнику   Голови   Кабінету   Міністрів   Гладію   виступити  з інформацією.

     Безперечно, таке  доручення  ми  дамо,   але   я   хотів   би порадитися.  Є  необхідність  слухати,  скільки  посівів вимерзло, скільки їх пересіяно?  Я думаю, це справа Кабінету Міністрів. А от поінформувати профільний комітет,  безперечно,  потрібно,  і ми це зробимо. Це чисто ситуативне питання, що виникає кожного року.

     Щодо фіксованого  податку.  Я  думаю,  що  до  цього  питання справді  треба повернутись і розглянути його у фракціях.  І потім, Олександре Олександровичу,  на засіданні  Погоджувальної  ради  ми домовимося, як нам далі діяти.

     Третє питання щодо законопроекту

 3238, так? Він у вас є на руках і включений до порядку денного на тиждень 18-21 травня.  Якщо ми хочемо внести його на розгляд цього тижня,  давайте проголосуємо.  Законопроект у вас є на руках,  і в мене   цей  документ  є.  Будь  ласка,  давайте  проголосуємо  про включення  до  порядку  денного  на   сьогодні   чи   на   завтра. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 182.

     Я прошу,   підтримайте,   будь  ласка.  Ну  не  всі  встигли. Голосуємо.

     "За" - 216.

     Будь ласка,  підтримайте пропозицію про включення до  порядку денного.  Це питання стосується і Фонду соціального страхування, а відрахування туди грошей  цікавить  усіх.  Помоєму,  1,5  мільярда гривень у цьому фонді,  тобто гроші є.  Будь ласка,  голосуємо про включення цього питання до порядку денного.

     "За" - 235.

     Спасибі. Прийнято.

     Депутат Кармазін  порушив  три  питання.  Перше  питання  про трансляцію і висвітлення роботи Верховної Ради. Сьогодні вранці ми провели  засідання  керівників   Верховної   Ради   і   керівників профільного   комітету.   Завтра  на  ранковому  засіданні  голова комітету Чиж доповість у сесійному залі,  яких вжито заходів з цих питань.  Зараз  ми  над  цим працюємо,  цю інформацію ви одержите. Думаю,  що  нами  будуть  вжиті  заходи,  які  дадуть   можливість висвітлювати  роботу Верховної Ради і по радіо,  і по телебаченню. Але, можливо, доведеться позбавити акредитації ті державні канали, які в нас сьогодні недобросовісно виконують цю державну роботу.

     Більше того, ми сьогодні домовилися, що, не створюючи слідчої комісії,  доручимо  профільному  комітету  створити   комісію   із фахівців,  щоб  зробити аналіз і доповісти Верховній Раді про стан приватизації і хто приватизував теле- і радіоканали. І я думаю, що нами  будуть  вжиті  відповідні  заходи  для того,  щоб ті теле- і радіоканали,  які незаконно  приватизовані,  реприватизувати,  щоб працювали на державу, а не на окремих громадян.

     Щодо Конституційного Суду.  Я думаю, що це питання заслуговує на увагу,  і просив би комітет внести цю  пропозицію  в  письмовій формі, а не з голосу. Ми її розглянемо на засіданні Погоджувальної ради і включимо до порядку денного.  Я думаю,  що було б  доцільно перевести  Конституційний  Суд  в  одне  з  міст нашої держави:  у Харків,  Дніпропетровськ чи в інше місто,  де зможе обласна  рада, адміністрація надати відповідні умови для його роботи (Оплески).

     Депутат Сафронов  вніс  пропозицію  про  включення до порядку денного проекту Закону про  порядок  оплати  громадянами  похилого віку  та пенсіонерами житловокомунальних послуг за рахунок власних заощаджень.  Я просив би профільний комітет це питання розглянути, і  зокрема  депутатам Луценку та Марчуку подивитися,  щоб потім на засіданні Погоджувальної ради ми змогли включити його десь  на  18 чи 21 травня, якщо не заперечуєте. Погоджуємося.

     Зроблено ще  ряд  заяв,  на  які,  безперечно,  буде звернуто увагу,  будуть дані відповідні доручення  і  з  приводу  того,  що пропонували депутати Луценко,  Мазур, Кірімов, Гавриш, Удовенко та Драч.

     А зараз розпочинаємо розгляд тих питань,  які стоять у нас  у порядку денному.

     ----------

     Розглядається проект  Закону України про гербовий збір (друге читання).  Доповідає голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Терьохін Сергій Анатолійович.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд  вноситься  проект  Закону  України  про гербовий  збір  (друге читання).  Я коротко хочу нагадати вам,  що робота над ним зайняла в нас близько чотирьох місяців.  Ви знаєте, яке обурення на підприємствах України викликало введення гербового збору за ініціативою Президента України відповідним указом,  і  ми нарешті  маємо  відрегулювати  законодавчо це питання,  поставивши крапку в суперечках між платниками податків і Державною податковою адміністрацією, які сьогодні вже набрали масового характеру.

     Тому я   просив   би,   шановний   головуючий,   перейти   до постатейного обговорення проекту.

     ГОЛОВА. Назва "Закон України про гербовий збір".  Зауваження, які були до назви й до преамбули,  враховані. За винятком поправки 3.  Це  пропозиція  депутата  Гавриша.  Ви  наполягаєте  на  своїй поправці? Погоджується з відхиленням.

     Я просив би проголосувати назву і преамбулу. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 199.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Прошу зосередитися. Це дуже важливий законопроект.

     ГОЛОВА. Голосуємо. Будь ласка, запросіть обидва Рухи до залу. Малувато вас...

     "За" - 255.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати, тим, хто не голосує, я  хотів  би  нагадати,  що  замість  того,   щоб   оподатковувати контракти,  платіжні доручення,  векселі, інші платіжні документи, ми вводимо інший принцип,  за яким оподатковується ввізна вантажна митна  декларація,  і  тільки  на  півроку.  Це  має  і регулюючий характер, тобто це ще додатковий захист внутрішнього ринку.

     ГОЛОВА. Добре,  спасибі.  До статті 1 пропозиції  були,  вони враховані.

     До статті 2 пропозиції були, також враховані.

     До статті  3  поправка  депутата  Стояна.  Він погоджується з відхиленням.

     Депутат Гавриш, поправка 9. З відхиленням погоджується.

     Депутат Костинюк. Поправка 7 до статті 2. Будь ласка.

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги депутати! Про  що йдеться?  Йдеться про те,  щоб гербовий збір не справлявся при  ввезенні  предметів  критичного  імпорту  та   технологічного обладнання.   Чому?   Бо   це   лягає  на  собівартість  продукції промислових  підприємств,  робить  продукцію   нерентабельною.   А стосовно  обладнання,  то  гербовй  збір  буде  здорожувати процес реструктуризації підприємств. Тому прошу підтримати цю поправку.

     ГОЛОВА. Ставлю поправку 7 на голосування. Голосуємо.

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує поправку.

     "За" - 65.

     ГОЛОВА. Щодо статті  3  депутат  Гавриш  сказав  своє  слово. Депутат Стоян теж. Поправка депутата Єханурова врахована.

     Враховані всі поправки до статті 4.

     Стаття 5  "Сплата  гербового  збору".  Поправку  20  депутата Гавриша відхилено, але він з цим погоджується.

     Поправку 22   також   депутата   Гавриша    відхилено.    Він погоджується з цим теж.

     До статті 6 поправки враховані.

     До статті 7 поправки враховані.

     Стаття 8 "Відповідальність". Враховані всі поправки.

     Стаття 9.  Відхилено поправку 33 депутата Гавриша,  але він з цим погоджується.

     ТЕРЬОХІН С.А. Ця поправка врахована, але в іншій статті.

     ГОЛОВА. Поправка 36 депутата Шарова. З її відхиленням депутат погоджується.

     Поправку 37  депутата Франчука відхилено.  Він погоджується з цим.

     Решту поправок враховано.

     Я ставлю на голосування всі дев'ять статей.

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати цей проект закону.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 263.

     Прийнято.

     У цілому голосуємо.

     "За" - 273.

     Прийнято. Спасибі.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую всім.

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, і вам спасибі.

     ----------

     Розглядається Закон  України  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих  актів  України  стосовно  мита  при  укладанні  угод відчуження майна з пропозиціями  Президента  від  14  квітня  1999 року.

     Доповідає заступник голови Державної податкової адміністрації Шитря Олексій Іванович. Будь ласка, Олексію Івановичу.

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації   України.   Шановні   народні  депутати!  Прийнятий Верховною Радою України 23 березня 1999 року  Закон  про  внесення змін  до  деяких  законодавчих  актів  України  не  був підписаний Президентом. Він повернутий з пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою.

     Цей закон  не  був підписаний перш за все тому,  що статтею 2 даного  закону  передбачається  внесення   до   Декрету   Кабінету Міністрів  України  від 21 січня 1993 року про державне мито змін, які,  порівняно з чинною редакцією декрету,  значно звужують  коло операцій, з яких сплачується державне мито.

     Зокрема, згідно   з   визначеною   законом   новою  редакцією підпунктів "а" і "б" пункту  3  статті  3  декрету  державне  мито справлятиметься   лише   за   посвідчення   нотаріусами  договорів купівлі-продажу  нерухомого  майна,  яке  перебуває  у   власності громадянина-продавця.   Таким   чином,  за  посвідчення  договорів дарування,  міни,  а також за посвідчення договорів купівліпродажу нерухомого майна,  що належить юридичним особам,  державне мито не справлятиметься. До того ж пропонується зменшити ставку державного мита  за  посвідчення  договорів  відчуження  з  5  відсотків до 1 відсотка.

     Враховуючи те,  що в Україні не введено податок  на  нерухоме майно  і  державне мито є єдиним джерелом бюджетних надходжень від цього майна,  такі зміни призведуть  до  зменшення  надходжень  до бюджету.  У  1997- 1998 роках ці надходження становили 82 мільйони гривень, тобто 41 мільйон гривень на рік.

     Запропонована законом нова  редакція  підпунктів  "п"  і  "с" пункту 6 статті 3 декрету не передбачає справляння державного мита з угод з цінними паперами та за  проведення  аукціонів  (публічних торгів) з продажу будьякого майна юридичних осіб і рухомого майна, що належить фізичним особам.  Запропонована редакція підпункту "р" пункту  6  статті  3  зазначеного  декрету  передбачає  справляння державного мита лише за  операції  продажу  нерухомого  майна,  що належить громадянам,  які здійснюються на товарних біржах, тоді як за чинним законодавством державне мито справляється з  усіх  видів біржових  операцій,  що  здійснюються  товарними,  сировинними  та іншими біржами,  крім валютних.  Значне звуження  бази  справляння державного  мита  призведе до втрат бюджету,  які,  за попередніми розрахунками, становитимуть понад 60 мільйонів гривень.

     Статтею 3,  а також підпунктом 2 пункту 1 статті 1 закону, що розглядається, фактично скасовується Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне   страхування  та  які  не  враховуються  при  обчисленні середньомісячної  заробітної  плати  для  призначення  пенсій.  Із введенням  у  дію  цього  закону  нарахування  здійснюватимуться в основному на суми виплат,  які підлягають  обкладанню  прибутковим податком  з  громадян.  Такі  зміни значно зменшать надходження до Пенсійного фонду України, оскільки лише внаслідок несплати збору з неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги Пенсійний фонд за рік недоодержить близько 400 мільйонів гривень.

     Слід зазначити,  що,  за  даними  Пенсійного  фонду  України, введене з липня 1998 року нарахування збору на фактичні витрати на оплату праці,  незалежно від їх обкладання прибутковим податком  з громадян,  дало  змогу  залучити  до  Пенсійного  фонду України за серпень-грудень 1998 року додатково понад 200 мільйонів гривень.

     І останнє.  Пунктом  2  розділу  ІІ  "Прикінцеві   положення" окремим нормам закону,  що надійшов на підпис,  фактично надається зворотна дія в  часі.  Це  суперечить  частині  першій  статті  58 Конституції України, за якою закони не мають зворотної дії в часі, крім   випадків,   коли   вони    пом'якшують    або    скасовують відповідальність особи.

     Я хочу наголосити,  що в даному випадку не стоїть питання про скасування відповідальності особи,  а стоїть  питання  про  сплату податків.

     Під час  прийняття  закону,  що  розглядається,  не додержано принципу,  визначеного статтею 95  Конституції,  за  яким  держава прагне  до  збалансованості бюджету,  та порушено вимоги статті 34 Закону України про бюджетну систему України,  яка  передбачає,  що органи   влади,   приймаючи  рішення,  які  зумовлюють  скорочення надходжень  до  Державного  бюджету   України,   одночасно   мають передбачати джерела їх покриття. Проте такі джерела в цьому законі не визначені.

     Тому пропонується  в  законі,  що   розглядається,   вилучити статті, які стосуються внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року про  прибутковий  податок  з  громадян,  а також  внести  відповідні  зміни  до тих законодавчих актів,  яких стосується виконання цього закону.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання до Олексія  Івановича  будуть?  Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин на запитання.

     Висвітіть, будь  ласка,  список.  Депутат  Тищенко.  За ним - депутат Попеску.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Город Харков.  Вы  знаете,  я выслушал  все  эти,  так сказать,  предложения Президента и у меня складывается впечатление,  что он чаще  всего  руководствуется  не какими-то общими интересами, а принципом: мне не нравится, поэтому я вношу...

     Есть ли у Президента понимание,  что законодательный орган  у нас  все-таки  -  Верховный  Совет?  Ведь исходя из многочисленных фактов возврата нам законов складывается другое  впечатление:  что он хочет,  чтобы было все так,  как хочет он.  Вот это меня крайне удивляет.

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі.  Я  назвав  вам  конкретні  статті,  які призводять до зменшення,  скажімо,  надходжень до Пенсійного фонду на суму 400 мільйонів гривень.  І це не тому,  що хочеться  чи  не хочеться.   Сьогодні  при  тій  заборгованості  з  виплати  пенсій зменшувати   відрахування   до   Пенсійного   фонду    я    вважаю неприпустимим.

     ГОЛОВА. Депутат Попеску. За ним - депутат Абрамов.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область). Дякую. Фракція СДПУ(о). Вельмишановний доповідачу! Ми розуміємо ситуацію, яка склалася з надходженнями до Пенсійного фонду.  І я не хотів би  ставити  політичне  запитання, ставлю  професійне.  Чи  мали  ви  консультації  з цього питання з профільним комітетом і яка його позиція?

     Дякую.

     ШИТРЯ О.І.  Дякую.  Так,  ми мали консультації  з  профільним комітетом, і профільний комітет у принципі погоджується з тим, щоб саме цю статтю скоригувати.

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов. За ним - депутат Черняк.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая  партия.  Торез,  Снежное,   Шахтерск. Уважаемый Алексей Иванович, я внимательно выслушал вашу информацию об  этом  законе  и  хочу  от  имени  своих  избирателей   сказать следующее. Этот закон недостаточно предусматривает пути увеличения поступлений в Пенсионный фонд,  который  теперь  так  нуждается  в пополнении.  Что  он  конкретно  даст  трудящимся  моего  и других округов?

     Спасибо.

     ШИТРЯ О.І. Дякую за запитання.

     Насамперед скажу,  що треба все-таки  не  вводити  в  дію  ту статтю,  яка  стосується нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,  передбаченого в чинному  законодавстві.  Це дасть можливість не зменшувати відрахування до Пенсійного фонду.

     Тому сьогодні  просто  нічим  не  виправдано  прийняття  цієї статті.  Це якраз одна з головних причин,  через яку Президент  не підписав закон.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Олексію  Івановичу!  Який  прогноз  щодо  наслідків  прийняття  чи неприйняття цього закону, подолання чи неподолання вето Президента у  фінансовому  вимірі?  Чи  маєте  ви  фінансові  розрахунки щодо наслідків?

     ШИТРЯ О.І.  За нашими розрахунками (я назвав цифри) це  мінус 60  мільйонів  гривень  прибуткового  податку,  мінус 40 мільйонів гривень  мита  і  мінус  400  мільйонів  гривень   надходжень   до Пенсійного  фонду.  Тобто  за  нашими  розрахунками,  це мінус 500 мільйонів.

     Профільний комітет вважає,  що збільшення кількості договорів на  біржах  і підвищення ставки дасть додаткові надходження,  і ці втрати частково буде перекрито. Мабуть, це так, тому що підвищення ставки на біржах дасть можливість збільшити надходження.

     ГОЛОВА. Депутат Цушко.

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область). Прошу передать слово депутату Семенюк.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція виборчого блоку соціалістів і селян.  Шановний доповідачу! Президент пропонує збільшити плату за посвідчення договорів оренди й відчуження  земельних  ділянок.  Але  на  сьогодні  в  сільських населених  пунктах заборгованість з виплати пенсій становить рік і два місяці,  є вісім місяців і щонайменше -  п'ять  місяців.  Отож селяни  не  можуть отримати ту мізерну пенсію.  І якщо ми сьогодні ставитимемо  питання  про  передачу  в  оренду  й  відчуження  тих земельних  ділянок,  то  з  чого вони платитимуть?  Яка ваша думка стосовно збільшення цієї норми? Скільки ще з селянина будуть дерти шкуру?

     Дякую.

     ШИТРЯ О.І.  Дякую.  Запитання,  яке ви поставили, виходить за рамки цього закону. І виконавчій, і законодавчій владі треба разом розглянути проблему справляння державного мита стосовно і майнових сертифікатів,  і землі,  і всього  іншого.  І  цю  проблему  треба однозначно  розв'язати на користь,  скажімо,  отримувачів цих паїв тощо.  Тому це питання якраз і готувалося в комітеті.  Його  треба розглянути в іншому контексті.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Слово для   співдоповіді   надається   Сергію   Анатолійовичу Терьохіну.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.   Шановні   колеги!   Шановні   народні депутати!  На жаль,  ми зараз відлучені від радіотрансляції, бо це питання викликає неабиякий інтерес у  декількох  мільйонів  людей. Наш комітет отримав сотні листів від них після того,  як Президент застосував до цього закону право вето.

     Сьогодні ми  формально  розглядаємо  питання,  ціна  якого  є благополуччя близько 5,5 мільйона наших громадян. Відверто кажучи, мені трохи соромно стояти зараз на трибуні і ще раз  доводити,  що влада, створена людьми, покликана обслуговувати цих людей.

     Президент знову  наклав  вето  на  закон  України,  прийнятий Верховною Радою.  Цього разу жертвою,  як ви зрозуміли, став Закон про   внесення   змін   до   деяких  законодавчих  актів  України, присвячений змінам правил оподаткування продажу, обміну квартир та наданню соціальних пільг громадянам з прибуткового податку.

     Я прошу   народних   депутатів  дуже  уважно  поставитися  до аргументів,  які я викладатиму від  імені  комітету,  та  прийняти єдино правильне рішення, як каже наш Голова.

     Перше. Президент   України   вважає   недоцільним   звільняти громадян  від  оподаткування  доходів,   які   виникли   внаслідок відчуження  ними  корпоративних  прав,  набутих у межах пільгового придбання за власні кошти або безплатно працівниками  підприємств, що приватизувалися,  та особами, визначеними статтею 25 Закону про приватизацію майна державних підприємств.  Це пенсіонери, сільська інтелігенція і так далі.

     Із цього  приводу  комітет  зазначає,  що  йдеться про членів трудових колективів,  орендних товариств,  пенсіонерів, які вийшли на  пенсію  з  підприємства,  сільську інтелігенцію й інші подібні категорії  населення,  яким  було   обіцяно   законом   безоплатне отримання частини загальнодержавної власності.

     Зрозуміло, що   більшість   населення   не  зацікавлена  бути акціонерами або рантьє.  Для переважної більшості  наших  громадян безоплатне отримання акцій за їхній трудовий внесок стало способом заробити собі невеликі  кошти  на  прожиття.  Натомість  Президент України вважає,  що людина,  яка безоплатно отримала акцію як член трудового колективу,  вже є капіталістом і має  бути  оподаткована заднім  числом починаючи з 1993 року 20-ма відсотками від вартості такої акції з  подальшим  включенням  цих  емпіричних  доходів  до складу її сукупного річного доходу.

     Цікавим є   також,   шановні   народні   депутати,   що   для перекупників таких акцій Президент України пропонує звільнення від оподаткування. Подивіться сторінку 4 зауважень Президента.

     Ясна річ,  що  ми не можемо підтримати зауваження Президента, за яким рантьє має користуватися податковими  пільгами,  а  прості громадяни, які отримали ілюзорне право стати співвласниками, ні.

     Друге. Президент України вважає, що прийнятий Верховною Радою України закон звужує коло оподатковуваних  операцій,  встановлюючи правило,  за яким мито сплачується в разі продажу нерухомого майна лише громадянами.  Таким чином, зазначає Президент, за посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна,  що належить юридичним особам, державне мито не сплачуватиметься.

     Друзі мої,  ще в 1997 році ми  визначили,  що  квартири,  які продаються будівельними організаціями громадянам,  не обкладаються податком на додану вартість.  До того ж навіть  сьогодні  в  наших пріоритетах  бюджетної  політики  є асигнування на добудову МЖК та житловий фонд на селі.  За таких умов,  коли більше двох мільйонів сімей  (і  це  ще  дуже оптимістична оцінка) потребують поліпшення житлових умов, коли офіційно зареєстрованих бездомних дітей, як ми позавчора  почули,  нараховується  десятки тисяч (що є ганьбою для нашої  країни),  запровадження  подвійного  оподаткування,   тобто держмита  на  продаж  квартири  новоселам і держмита при отриманні ордера на квартиру,  є аморальним і зумовлює збільшення кількості, як я вже сказав, бездомних громадян.

     Така пропозиція  Президента  суперечить статті 47 Конституції України,  яка гарантує:  "Держава створює умови,  за  яких  кожний громадянин   матиме   змогу  побудувати  житло,  придбати  його  у власність  або  взяти  в  оренду.   Громадянам,   які   потребують соціального   захисту,   житло   надається  державою  та  органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них  плату відповідно до закону".

     Третє. Президент  України  вважає,  що  зниження  держмита за відчуження нерухомості з 5 відсотків до  1  відсотка  призведе  до зменшення  доходів  бюджету та пропонує повернутися до мінімальної оціночної вартості, яка буде визначатися Бюро техінвентаризації.

     Комітет відзначає,  що Президент України надав Верховній Раді України неправильні дані,  на які не можна покладатись, оскільки в розрахунках загальних доходів бюджету за півріччя минулого року не бралося  до уваги те,  що біржі сплачували в 10 разів меншу ставку від запропонованої в законі, який ми прийняли.

     Зважаючи на  це,  навіть  за  подальшого  масового  заниження продажної вартості,  що є маловірогідним,  бюджет отримає за нашим законом щонайменше вдвічі більше надходжень.

     Сьогодні громадяни не  мають  коштів  для  сплати  п'яти-  чи навіть трьохвідсоткового мита, що штовхає їх на навмисне заниження вартості квартир.  Це,  з одного боку, призводить до значних втрат бюджету,   а  з  другого  -  робить  покупців  беззахисними  перед шахраями,  бо в разі визнання угоди недійсною громадянин має право отримати назад лише занижену суму,  зазначену в договорі. Будь-які спроби  Кабміну  впорядкувати  базу  оподаткування   встановленням мінімальної ціни,  яка мала б визначатися БТІ,  призвели тільки до того,  що центр активного хабарництва змістився від нотаріусів  до працівників  БТІ,  які  й  надалі  визначають  ціну  квартир за їх залишковою вартістю.

     Ви знаєте, нещодавно до мене підійшов один депутат, я не буду його називати,  і сказав, що, купуючи квартиру на Печерську, хотів показати  її  реальну  вартість.  Але  коли  він  (точніше,   його помічник)  прийшов  до  БТІ,  щоб  отримати  довідку  про  реальну вартість,  то працівник БТІ сказав:  "Слухай, 100 доларів - і тобі квартира  коштуватиме  180 гривень,  чотирикімнатна".  І він,  цей помічник,  дав  100   доларів.   І   ось   цей   депутат   отримав чотирикімнатну   квартиру,  сплативши  мито  за  отаку  мінімальну вартість.

     Ми нагадуємо,  шановний  Олексію  Івановичу,  що  за  законом збільшено  в  10  разів  ставки мита для бірж і зменшено в 5 разів ставки мита для нотаріатів, встановлено їх на однаковому рівні - 1 відсоток   від  заявленої  вартості  нерухомості.  Це,  безумовно, призведе  до  легалізації  ринку  продажу  та  обміну  квартир   і захистить громадян від засилля рекету в цій сфері.  З таких причин комітет пропонує відхилити зауваження Президента.

     Президент України вважає,  що мито й надалі має справлятися з операцій   відчуження  товарної  продукції  на  відкритому  ринку. Протягом діяльності цього Президента були приватно  монополізовані ринки газу і електроенергетики,  ринки зерна, олії, цукру і такого іншого. Зрозуміло, що закрите ціноутворення дискримінує виробників зазначених  продуктів,  змушує їх вдаватися до невигідних товарних обмінів.  Аграрії  скажуть,  яким  чином  тепер  міняється  зерно, скажімо,  на  пально-мастильні  матеріали  і  в  яких  пропорціях. Держава  має  прагнути  до  відтворення  ціни,  яка  б   покривала собівартість продукції і забезпечувала розвиток виробництва.

     Комітет зазначає,  що прийняття пропозицій Президента України призведе до  подальшої  корупціалізації  приватно  монополізованих ринків та,  зрозуміло, до висмоктування останніх обігових коштів у реальних виробників.

     Президент України   зазначає,   що   нібито   звільнено   від обкладання  митом  операції  перепродажу цінних паперів,  одначе у своїх подальших пропозиціях Президент України  пропонує  звільнити від  обкладання  митом  найбільш  рентабельні  сфери  діяльності - валютний обмін і торгівлю фондовими цінностями,  тобто галузі, які не    створюють    нового    матеріального    продукту,   а   лише перерозподіляють фінанси та права власності.

     Комітет пропонує відхилити ці пропозиції як такі, що ставлять у  привілейоване  становище  фінансову  сферу  порівняно зі сферою виробничою.

     П'яте. Президент України вважає,  що прийняття  цього  закону зменшить  надходження  до  Пенсійного  фонду.  Одначе  розрахунки, подані Президентом України,  не відповідають дійсності і не можуть бути взяті до уваги депутатами з таких причин.

     У законодавстві   визначені   пріоритети   захисту  громадян, встановлені пільги з прибуткового податку.  До 24 липня 1998  року діяв закон, який визначав, що доходи, які не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу громадян,  не  враховуються  при визначенні    бази   оподаткування   податками   і   зборами,   що нараховуються на фонд оплати праці.  І є  це  абсолютно  логічним. Немає  сенсу  надавати пільги на один податок та оподатковувати ту саму базу іншим податком.

     Саме такий  принцип  застосовується  дотепер   у   визначенні об'єктів  оподаткування  збором  на державне соціальне страхування (стаття  2  Закону  України  про  збір  на  обов'язкове  соціальне страхування). Тобто ця норма діє.

     Після 24  липня  1998  року  діє правило,  за яким до об'єкта оподаткування не включаються тільки виплати, передбачені Переліком видів  оплати праці та інших виплат,  на які не нараховується збір на державне пенсійне страхування, що затверджується Кабміном.

     З юридичного погляду, таке правило суперечить Закону України, який ми з вами прийняли,  подолавши вето Президента,  про механізм встановлення ставок податків, зборів, обов'язкових платежів, інших елементів податкових баз, а також пільг з оподаткування. Цей закон визначає,  що бази та об'єкти оподаткування,  а також пільги мають встановлюватися тільки Верховною Радою України.

     З економічного   погляду,  між  переліком  пільг,  визначених Декретом про прибутковий податок з громадян,  та  Переліком  видів оплати праці й інших виплат,  затвердженим Кабінетом Міністрів,  є фундаментальні розбіжності.

     Шановні народні    депутати!    Послухайте,    які    виплати пропонується   нам  оподатковувати.  Допомогу  на  поховання,  яка надається  за  рахунок  юридичних  або  фізичних  осіб,  отримання аліментів   на  дітей  та  батьків,  суми  на  утримання  дітей  у дошкільних виховних закладах,  середніх школах,  ПТУ,  а  також  у державних вузах,  суми грошового забезпечення військовослужбовців, працівників  органів  внутрішніх  справ,   доходи   громадян   від вирощеної на власних присадибних ділянках сільгосппродукції,  суми матеріальної  допомоги   громадянам,   які   потерпіли   внаслідок стихійного лиха.

     Цікаво, що   Кабінет  Міністрів  із  усіх  видів  доброчинної допомоги не оподатковує лише один вид. Знаєте, який? Допомога, яка надається у вигляді іноземних грантів. Решта доброчинної допомоги, за   пропозиціями   Кабінету   Міністрів   і    Президента,    має оподатковуватися.

     Оподатковуватися, на думку Президента,  мають такі доходи, як від здавання крові,  грудного жіночого молока, знову-таки вартість квартир,   за   які   вже  сплачено  державне  мито,  проценти  по заощадженнях громадян і так далі.  А найбільш цікавим  є  ось  що: якщо   формально   застосувати   перелік,  затверджений  Кабінетом Міністрів, то пенсійний збір має справлятися навіть із пенсій, які виплачуються пенсіонерам.

     Комітет зазначає,   що   оподаткування  названих  допомог  та виплат,  запропоноване Президентом,  порушує фундаментальні  права громадян  на соціальний захист та змушує їх приховувати прибутки й переводити їх у тіньовий обіг.

     Президент України  вважає,  що  норма  закону,  яка  звільняє громадян  від  обов'язку  заднім  числом  нарахувати  податки  від продажу або  обміну  квартир,  суперечить  статті  58  Конституції України.

     Проте відповідно  до положень цієї статті норми закону можуть мати зворотну дію в часі,  коли вони  пом'якшують  або  скасовують відповідальність особи.

     У законі  саме  й  передбачається  пом'якшення або скасування податкових  зобов'язань  осіб,  які  продали  або  обміняли   свої квартири з 1993 року.

     Комітет пропонує  відхилити зазначені пропозиції Президента з огляду на те, що вони суперечать нормам Конституції України.

     Президент України  вважає,  що  запровадження  цього   закону зумовить незбалансованість бюджету, як озвучив пан Шитря.

     Комітет змушений  наголосити на тому,  що запропоновані зміни навпаки  спрямовані   на   легалізацію   діяльності   громадян   і переведення  п'яти  з  половиною  мільйонів  чоловік  з  категорії порушників законодавства  до  категорії  законослухняних  громадян нашої країни.

     І останнє.  Президент  України перевищив власні конституційні повноваження,  подавши на розгляд Верховної  Ради  України  власну версію  нового  закону як пропозиції,  що обгрунтовують вето.  Він порушив порядок подання законодавчої ініціативи.

     Шановні народні  депутати,  Комітет  з  питань   фінансів   і банківської  діяльності  з огляду на викладене одноголосно прийняв рішення про відхилення вето Президента. Комітет пропонує Верховній Раді подолати це вето стосовно всіх норм даного закону і тим самим захистити  права  більш  як  10  процентів  нашого   працездатного населення України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання будуть до Сергія Анатолійовича? Будь ласка, запишіться. Висвітіть, будь ласка.

     Депутат Цушко. За ним - депутат Бондаренко.

     ЦУШКО В.  П.  Фракция социалистов и селян.  Уважаемый  Сергей Анатольевич,  сколько уже было законов, которые Президент отклонил и потом парламент пытался преодолевать вето.  Как вы думаете,  кто постоянно подставляет,  провоцирует Президента, чтобы вносить сюда такие вот с точки зрения экономической  логики  несовершенные  (не буду называть грубыми словами) предложения?

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А.   На   це   запитання   можна  відповісти  так. Пам'ятаєте цю баєчку,  в  якій  ідеться  про  те,  що  всі  холопи поводять  себе  неправильно,  бо  барин поводить себе неправильно. Розумієте?

     Ну, не можна  казати,  що  всі  в  цій  країні  у  виконавчих структурах,  скажімо,  в  Адміністрації Президента або в Кабміні є такі вже, я перепрошую за вираз, безпросвітні дурні в економічному сенсі.  Треба дивитися в корінь:  хто підписує, той і бере на себе відповідальність. І з цього треба виходити.

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко. За ним - депутат Абрамов.

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212,  м.Київ). Фракція "Реформи-центр".  Пане  Сергію,  чи  робився  економічний   аналіз варіанта закону,  який Президент не підписав,  і закону,  який нам пропонується прийняти? Яка ціна цього питання для бюджету України, для інших надходжень, які там заплановані?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую. Дуже цікаве запитання. Ви добре знаєте, що  під  час  обговорення  податкових   законів   немає   лінійної залежності між,  скажімо,  ставкою податку і тим,  скільки отримає бюджет.  Сьогодні  питання  стоїть  трохи  інакше.  4,5   мільйона громадян мають сплатити починаючи з 1993 року податок у розмірі 20 процентів від того,  що вони одержали від усіх приватизаційних або компенсаційних  сертифікатів,  які  вони  отримали  безоплатно або внаслідок  компенсації  втрат  від  знецінення  їхніх  вкладів   в Ощадному банку.

     Так ось  вам  логіка.  Спочатку  держава  пропонує безоплатно віддати громадянину частку загальнодержавної власності.  Я  завжди казав,  що безоплатна приватизація з використанням ваучерів,  то є величезна брехня.  І через п'ять років після  проведення  цієї,  я перепрошую,  величезної брехні,  держава каже, що заднім числом та людина,  яка отримала цю частку, має ще сплатити податок у розмірі 20 процентів від того, що вона отримала.

     Ще таке  питання.  Тоді,  коли держава пообіцяла компенсувати вклади населення компенсаційними сертифікатами,  я говорив,  що це величезна  брехня.  Тепер держава говорить,  що ці громадяни мають сплатити податок на свої  ж  заощадження,  які  вони  отримали  не грошима, а фіктивними паперами.

     Тобто можна вам коротко відповісти так: ціна цього  питання  -  це  спокій  і  кишеня  п'яти  з  половиною мільйонів  пересічних  громадян  України.  І  забудьмо  про  якісь емпіричні доходи для закриття поточних дірок бюджету, про які веде розмову наш уряд сьогодні.

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов. За ним - депутат Плютинський.

     АБРАМОВ Ф.М.   Уважаемый   Сергей  Анатольевич!  Я  полностью разделяю  ваше  беспокойство  относительно  вето  Президента.  Мне представляется,  что предложение Президента не учитывает следующих очень важных моментов.

     Первое. Не  учитывается  местонахождение   той   или   другой квартиры  (то  ли  это  центр  города,  то ли это окраина),  время строительства квартиры, а госпошлина одинаковая.

     Второе. Не  учитывается,  как  вы  сказали,  что  продавец  и покупатель устанавливают свою цену, заниженную, что ведет к потере доходов Государственного бюджета и главное, что меня интересует, - поступлений в Пенсионный фонд.

     Скажите, Сергей  Анатольевич,  какова ваша позиция по данному вопросу?

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А. Ви, в принципі, підтвердили ті мотивації, якими ми користувалися, розробляючи цей закон.

     Ми мали  таку податкову аксіому,  що в разі,  коли громадянин матиме право сплачувати помірне мито в нотаря,  в  сільській  раді чи, скажімо, в разі придбання квартири на організованому ринку, то він показуватиме реальну ціну.  Тим самим,  по-перше,  він не буде вводити  себе  в  ранг  злочинця,  не  буде  ухилятися  від сплати податків.  І, по-друге, буде убезпечувати себе від недобросовісних покупців.

     Ви знаєте,  скільки  є  тепер (я перепрошую за жаргон) кидків громадян.  Спочатку купується квартира за завищену ціну,  а  потім кажуть:   "Ні,  ми  не  хочемо,  давайте  назад".  Але  гроші  вже повертаються заниженими,  як було в фіктивному договорі оцінено  і засвідчено.  Тому  ми й наполягаємо,  що таке впорядкування сплати мита і приведе до абсолютного збільшення надходжень до  Державного бюджету.  І, зрозуміло, опосередковано до збільшення надходжень до Пенсійного фонду України.

     ГОЛОВА. Депутат Плютинський.

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  аграрної  політики  та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Херсон,  "Громада".  Уважаемый Сергей Анатольевич!  С Президентом все  ясно,  и  диагноз  уже  поставлен давно.

     Скажите, пожалуйста,  не считаете ли вы нужным,  чтобы высшие должностные  лица   государства   уплачивали   пошлину   за   свои многочисленные  государственные  дачи и квартиры?  И таким образом немножко поделились бы своими благами с другими,  в том числе и  с теми  пятью  с  половиной миллионами граждан,  о которых вы сейчас говорили.

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! У нас на розгляді (я сподіваюся,  на цій сесії) буде законопроект про той податок,  про який ми тривалий  час  говорили.  Це  податок  на  нерухоме  майно громадян.  Цей податок і врегулює оподаткування оцих,  як говорила шанована мною Наталія Михайлівна Вітренко,  "хатинок з ліфтом" або такого  собі  українського  "чотириповерхового  сарайчика",  як ще говорять.  Я думаю,  що  тим  податком  та  декларуванням  власної нерухомості ми виправимо частково цей стан.

     Стосовно державних дач і державних привілеїв. Я думаю, що нам пора зробити  інвентаризацію  всього  того  соціального,  як  його називають,  але  фактично антисоціального майна,  яке перебуває на балансах передусім виконавчої влади.  Як ви знаєте,  Верховна Рада не  має  таких  шикарних  об'єктів нерухомості,  які має виконавча влада.  Як це зробити? Звернімося до Комітету з питань економічної політики.  Наш  комітет  фінансовий  для  оцінки  цього майна може докласти  своїх  зусиль.  Або  попросимо  Рахункову   палату   цим зайнятися.

     ГОЛОВА. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги, я думаю, питання зрозуміле, обговорювати його немає потреби,  бо ми його вже обговорювали. Ставлю на голосування поправки,   внесені   Президентом.  Профільний  Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності під керівництвом  Альошина  вніс пропозицію  про  подолання  вето.  Але  я ставлю на голосування ті поправки,  які вніс  Президент.  Голосуємо  за  ті  поправки,  які вносить Президент.

     "За" - 27.

     Ставлю на  голосування пропозицію профільного комітету,  який її формулює так: "Враховуючи наведене, Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  Верховної Ради України пропонує Верховній Раді України в цілому подолати вето Президента стосовно всіх  норм цього закону".

     Ставлю на  голосування  пропозицію  профільного  комітету про подолання вето. Голосуємо.

     "За" - 318.

     Дякую (Оплески).

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України   про   мобілізаційну  підготовку  та  мобілізацію.  Друге читання.   Доповідає   Анатолій   Іванович   Доманський,    голова підкомітету.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые  народные  депутаты!  Я  уверен,  что   все народные  депутаты  глубоко изучили законопроект,  который сегодня представляется во втором чтении,  и хорошо понимают  необходимость его принятия.

     А необходимость    его    принятия    вызвана   целым   рядом обстоятельств.    Этот    закон    даст    возможность    уточнить мобилизационные  задания  предприятиям  и  организациям,  уточнить мобилизационные  планы  Министерству  обороны  и  другим   силовым структурам,  уточнить наши мобилизационные стратегические резервы. И если мы приступим к его  выполнению,  он  даст  нам  возможность провести  всестороннюю  работу  и  обеспечить  безопасность нашего государства.

     Уважаемый Александр  Николаевич,   к   этому   проекту   было предложено  34  поправки.  Я  прошу  вас  рассмотреть сегодня этот законопроект во втором чтении.  Поправки внесли Георгий  Корнеевич Крючков,  Борис  Борисович  Кожин,  Адам  Васильевич Чикал,  Игорь Федорович Шаров и Доманский.

     Большинство этих  поправок  учтено,  и  все  пять  депутатов, которые  вносили  поправки,  согласны  с  тем  вариантом,  который предлагает комитет на ваше рассмотрение.  Они  согласны  с  каждой статьей:  где их поправки учтены и где не учтены.  Никто из них не возражает.  Предлагаю,  чтобы не тратить времени  на  рассмотрение каждой  статьи,  проголосовать этот законопроект во втором чтении, не рассматривая постатейно,  поскольку,  повторяю, ни один из пяти депутатов не возражает против тех формулировок, которые заложены в законопроекте.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,   пропозиція   слушна,   але   я звертаюсь до авторів поправок, які вносились до законопроекту. Тут найбільше поправок Бориса Борисовича Кожина.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І. Он заявил, что не имеет претензий.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, не має, погоджується.

     Депутат Чікал.

     ДОМАНСЬКИЙ А. І. Тоже не возражает, я с ним лично говорил.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечує.

     Депутат Крючков?

     ДОМАНСЬКИЙ А.І. Георгий Корнеевич не возражает.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечує. Чиї ще поправки?

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.  Игоря Федоровича Шарова одна  поправка.  Она учтена.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаров не наполягає.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.  Предлагается  принять законопроект во втором чтении.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується проголосувати законопроект  із  тими поправками,  які  внесені  до порівняльної таблиці і враховані,  у другому читанні. Прошу визначитись.

     "За" - 222.

     Хто з авторів поправок чимось не задоволений?  Депутат Мухін? Вашої поправки немає.

     Прошу підтримати.  Голосуємо пропозицію прийняти законопроект у  другому   читанні.   Депутате   Кириленко,   голосуйте,   слово позачергово одержите.

     "За" - 254.

     Оце результат!  Тепер  пропоную  прийняти  цей законопроект у цілому.

     "За" - 254.

     Закон прийнято.  Вітаємо і Міністерство оборони, і профільний комітет із оперативним розробленням і прийняттям закону.

     ----------

     Слухається питання - проект Закону про внесення доповнення до Закону України про податок на додану  вартість.  Доповідає  голова правління   Центральної   спілки   споживчих  товариств  Станіслав Григорович Бабенко.

     БАБЕНКО С.Г.,  голова правління Центральної спілки  споживчих товариств  України.  Шановна  президіє!  Шановні народні депутати! Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України  про  податок  на додану  вартість базою оподаткування є повна вартість закуплених і реалізованих сільгосппродуктів,  а до  запровадження  закону  була націнка (заготівельна надбавка).

     До Закону України про податок на додану вартість 19 листопада 1997 року було внесено до  статті  11  новий  пункт  11.20  такого змісту:  "До  1  січня 1999 року у випадках,  коли платник податку здійснює операції  з  продажу  особам,  які  не  зареєстровані  як платники податку,  сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у  фізичних  осіб,  які  не  є платниками цього податку,  об'єктом оподаткування  є  торгова  націнка  (надбавка)  встановлена  таким платником податку".

     Але ця норма була тимчасово визначена лише на 1998 рік.  Із 1 січня  1999  року  почала  діяти  загальна  норма   оподаткування, визначена  в  пункті  4.1  статті  4  Закону про податок на додану вартість,   застосування   якої   при   закупівлі   в    населення сільськогосподарської продукції зумовлює підвищення її ціни.

     Кабінет Міністрів  України  вніс  проект  Закону  України про внесення доповнення  до  Закону  України  про  податок  на  додану вартість. Профільний комітет розглянув проект і пропонує Верховній Раді прийняти його в першому читанні.

     Проект закону ви маєте. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Григоровичу.

     Чи будуть запитання? Усе зрозуміло й прозоро, так?

     Сідайте, будь  ласка.  Прошу,   хто   співдоповідач?   Перший заступник   голови   Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності Вячеслав Михайлович Сокерчак.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати! Комітет з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  нещодавно  розглянув внесений  законопроект.  Ми  цілком  погоджуємося  з   аргументами попереднього  доповідача.  Нам справді треба підтримати пропозицію Кабінету Міністрів з цього питання.

     Прості розрахунки  показують,  що  у   споживчій   кооперації оподатковуватися має та додана вартість, якою є торгова націнка. А згідно з чинними нормами Закону про  податок  на  додану  вартість оподатковується   повна   вартість   закуплених   і   реалізованих сільгосппродуктів.  За такої ситуації споживча кооперація не зможе продавати свою продукцію, бо її ціна буде

 набагато вищою від ціни, за якою така продукція продаватиметься на ринку.

     У зв'язку з цим пропонується встановити,  що до 2004 року діє та норма, яка діяла до 1 січня 1999 року.

     Прошу підтримати пропонований законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Вячеслава Михайловича є  запитання?  Є.  Прошу записатися.

     Прошу, висвітіть. П'ять хвилин.

     Депутат Черняк. За ним - депутат Черненко.

     ЧЕРНЯК В.К.  Фракція Народного руху України. Все-таки виникає питання  і  навіть  певна  тривога  з  приводу  того,  яким  чином відіб'ється  прийняття  цього  закону  на  цінах.  Чи вплине це на зростання цін,  чи не вплине?  Маю також  певні  сумніви  стосовно того,  чи  можна  так  безпосередньо  корелювати додану вартість - торгову націнку.  Питання видається складнішим  і  не  має  такого прямого зв'язку.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую  вам  за  запитання.  Перед тим,  як наш комітет погоджувався з пропозицією (а та норма закону, що діяла до 1  січня  1999  року,  розроблялася  в нашому комітеті),  ми довго вивчали ситуацію із споживспілками і дійшли  ось  якого  висновку. Справді,  коли  закуповуване в населення м'ясо використовується на виробництво ковбас або іншої продукції,  то там утворюється додана вартість.  А  в  разі  простого перепродажу в комісійній торгівлі, можна вважати,  що функцію доданої вартості виконує тільки торгова націнка.

     Чи буде вплив на Державний бюджет?  Ніякого впливу не буде. В бюджеті  на  1999  рік  (за  інформацією,  яку   ми   отримали   з Міністерства фінансів) це не враховувалося.

     Тепер про ціни.  Звичайно,  ціни будуть нижчі. Сьогодні, якщо громадянин здав до споживчої кооперації, наприклад, на 400 гривень м'яса,  то  для  того  щоб  торгівля могла продати,  треба зробити націнку - 20 відсотків.  А з 400 гривень,  ви знаєте,  це буде  80 гривень.  Та ще плюс 20 відсотків ПДВ - ще 80 гривень. І виходить, що додана вартість не утворюється, а ціна штучно завищується.

     Я думаю,  що це неправильно. І природа ПДВ не передбачає саме такого підходу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Депутат Черненко.  За ним - депутат Марковська.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемый   Вячеслав Михайлович!  Я  в  принципе поддержу ваше предложение и проголосую за.  Но не разумнее было бы  распространить  действие  этой  нормы вообще на торговлю? Это первое.

     Второе. Не разумно ли было бы вообще подождать,  пока будет в действие введен Налоговый кодекс? Я думаю, что в течение месяца мы его примем.

     И третье.  Я абсолютно не разделяю вашего оптимизма, что цены на рынках,  если мы примем этот законопроект,  снизятся. Я слишком хорошо знаю рынок, а точнее - базар, и знаю, на чем завязаны цены. Я  могу  уточнить:  на  массовых  поборах  (в  том   числе   и   с потребительской   кооперации),   взимаемых   всеми,   начиная   от правоохранительных органов и заканчивая элементарными бандитами  и рэкетом, который существует сегодня в государстве.

     Спасибо за ответ.

     СОКЕРЧАК В.М.  Відповідаю  на  перше  запитання.  Ми  з  вами домовилися,  обговорюючи проблеми податкового законодавства на Дні уряду,  про  те,  що  бажано  до таких законів,  як про податок на додану вартість,  про податок на прибуток тощо,  вносити зміни раз на рік - не пізніш як за півроку до прийняття чергового Закону про Державний бюджет.  Але тут  саме  складається  така  ситуація,  що торгівля потрапила в скрутне становище з 1 січня.  Відповідаючи на запитання  депутата  Черняка,  я  сказав,  що  тут  немає  доданої вартості. І не треба чіпляти її сюди.

     Я цілком  підтримую вас у тому,  що саме така зміна до закону зовсім не вплине на ринки. Я говорю про те, що продукція споживчої кооперації, яка продаватиметься, має бути дешевша, бо ми не будемо штучно збільшувати величину  ПДВ,  а  потім  ще  додавати  торгову націнку.

     Тепер щодо   Податкового   кодексу.   Я  хочу,  щоб  він  був прийнятий.  Але ви самі розумієте, що і Податковий кодекс має бути добре діючим законом.  Ми вносимо безліч поправок до законів. Отож треба й Податковий кодекс відпрацювати так, щоб його не змінювати. Це,  ви  знаєте,  ціла низка взаємопов'язаних законів.  Через те в мене немає такого оптимізму,  як  у  вас,  стосовно  того,  що  ми буквально наступного місяця приймемо Податковий кодекс.  До того ж ми  прийняли  рішення  в  процесі  розгляду  Податкового   кодексу врахувати  запропоновані  чотири податкові концепції.  А вони де в чому цілком протилежні.  Якщо прийняти одну якусь концепцію, то це означає,  що  проект  Податкового  кодексу повертатиметься на нове опрацювання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеславе  Михайловичу,   ви   не   розхолоджуйте Верховну  Раду  і  депутатів.  Ми  зараз настільки згуртовані,  як показало подолання вето,  що й Податковий кодекс приймемо. До того ж святий обов'язок вашого комітету -підготувати його й забезпечити прийняття.  Так що налаштовуйтеся  на  прийняття,  а  не  агітуйте проти.

     СОКЕРЧАК В.М.  Ні,  я не агітую проти. Я тільки говорю, що це не панацея. Не панацея!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але   приймати   треба.   Будь   ласка.   Депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Херсон,   "Громада".   Уважаемый   Вячеслав Михайлович! У нас общая с вами позиция -необходимо поддержать этот законопроект.  Я,  например,  отказываюсь от слова в  прениях  для того,  чтобы приблизить время принятия решения Верховной Радой. Но я хочу задать вопрос и вам, и Адаму Ивановичу.

     Вы знаете,  трансляции  нет  уже  на  протяжении  длительного времени,   и   наши   попытки  что-то  решить  с  государственными средствами массовой информации пока обречены на провал.  Поэтому я предложил  бы  сейчас  разрабатывать  проект  решения об освещении работы  Верховной  Рады  негосударственными  средствами   массовой информации.   Договориться   с   любой   радиостанцией  (пусть  на FM-волнах,  на любых других) для того,  чтобы хоть часть населения могла получать информацию о том,  что происходит в Верховной Раде. Это очень важно.  Тем более,  что там будут существенно отличаться расценки в сторону понижения,  поскольку фактически никаких других затрат,  кроме затрат на передачу сигнала,  радиостанция не несет. Поэтому,  Адам Иванович, я обращаюсь прежде всего к вам (вы сейчас остались один в президиуме):  необходимо  сделать  все  для  того, чтобы  уже  сегодня  с  16  часов  могла осуществляться трансляция заседания Верховной Рады.  Страна должна знать,  что происходит  с законодательным органом.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  тільки з огляду на те, що ви відмовилися від слова,  я вас не  перебивав,  бо  те,  що  ви  казали,  не  зовсім стосується   законопроекту.  Я  думаю,  "страна  узнает",  які  ми законопроекти приймаємо, не турбуйтеся. Це перше.

     Друге. Стосовно того,  що ви сказали.  Олександр  Миколайович говорив,  що  саме  в  такому  напрямі  й проводиться робота.  Але зрозуміло,  що з 16 години навряд чи це буде  реалізовано,  бо  то величезна робота,  насамперед фінансово-договірна.  Користаючись з нагоди, повідомляю (хто з керівників фракцій ще не знає): сьогодні о 17 годині керівники фракцій зберуться разом із Головою Верховної Ради,  з керівництвом з приводу розв'язання саме цієї проблеми. Бо завтра на засіданні першим ми будемо розглядати саме це питання. І будемо приймати такі рішення,  за які проголосує зал.  Отже, я вам дякую за відмову від слова.

     Сідайте, будь ласка, Вячеславе Михайловичу.

     У нас  на  обговорення  даного питання записалися два народні депутати - Черняк і Єльяшкевич.  Єльяшкевич уже  виступив.  Черняк також виступив, бо поставив запитання.

     Шановні колеги,  я  хотів би спинитися буквально на декількох моментах. Я мав нагоду від імені Верховної Ради побувати нещодавно на з'їзді кооператорів.  Було доручення Голови,  і було запрошення представників керівництва.  Справді, ті біди цієї донедавна однієї з  наймогутніших організацій,  про які там розповідали,  свідчать: нам треба-таки прийняти цей законопроект.  Він  хоч  якоюсь  мірою допоможе нашим насамперед сільським трудівникам. Це по-перше.

     По-друге. Шановні колеги,  ви,  очевидно,  звернули увагу, що протягом останнього часу це перший і, мабуть, єдиний законопроект, який  вносить  Кабінет  Міністрів  та  який  підтримує  профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.  До цього часу було все інакше. І Терьохін мовчить сьогодні, навіть у залі він не присутній,  не  торпедує  цей  законопроект,  і  комітет  пропонує прийняти такий законопроект.

     Тому я також пропоную проголосувати за прийняття його поки що в першому читанні.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 225.

     Лесю Степановичу, мабуть, "Молодь України" цікава газета, але не   забувайте  натиснути  кнопку,  будь  ласка.  Шановні  колеги, голосуємо.

     "За" - 244.

     Дякую.

     Шановні колеги,  ви,  мабуть,  звернули  увагу,  що  в  цьому законопроекті  є  тільки  одне речення:  слова і цифри "до 1 січня 1999 року" замінити словами і цифрами  "до  1  січня  2004  року". Тобто, я думаю, ми можемо прийняти його в цілому. Прошу підтримати пропозицію прийняти законопроект у цілому.

     "За" - 244.

     Станіславе Григоровичу,  вітаємо  вас,  працюйте   на   благо держави й народу.

     -----------

     Розглядається проект   Постанови   про  створення  Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідувань з  питань,  пов'язаних  із  фінансово-господарською  діяльністю та приватизацією Миколаївського глиноземного заводу.

     Ми з вами  вже  це  питання  слухали.  Олександр  Миколайович Яковенко - перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. Будь ласка.

     ЯКОВЕНКО О.М.,   перший    заступник    голови    Спеціальної контрольної  комісії  Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий округ 50,  Донецька область).  Уважаемые коллеги, вопрос достаточно  подробно  обсужден.  Мы  встречались,  в  частности по поручению Верховной Рады,  с депутатом  Квятковским.  По  основным позициям нашего проекта,  который подготовлен мною,  Довганчиным и Павловским, мы нашли общий язык.

     По первому пункту нашли общий язык, вопросов нет.

     Второй пункт.  Здесь есть  единственный  абзац  (обращение  к Генеральной  прокуратуре,  к  Национальному  агентству  Украины по управлению   государственными   корпоративными   правами,    Фонду государственного имущества и Министерству промышленной политики об отставке Мешина на время работы комиссии), по которому согласия не достигли.  Поэтому  я  со  своими  коллегами и вынужден был внести именно этот проект постановления.

     Что касается  состава  рабочей  группы,  то   абсолютно   все кандидатуры  согласованы с руководителями фракций.  В частности от группы "Відродження регіонів" поступило предложение вместо Степана Богдановича  Гавриша  ввести в состав комиссии Алексея Николаевича Гаркушу.  Фракция ПСПУ  вместо  Александра  Васильевича  Чародеева предложила   включить   Петра  Николаевича  Романчука.  И  фракция "Батьківщина" предложила  вместо  Владимира  Васильевича  Давыдова Александра   Анатольевича   Настенко.   Фракция  социал-демократов предложила,  в  принципе  я  лично  это  предложение  поддерживаю, утвердить заместителем председателя комиссии Владимира Михайловича Заплатинского вместо Евгения Васильевича Мармазова. Вот коротко об изменениях по этому вопросу.

     Что касается замечаний к проекту постановления, который ранее вносился,  я,  честно говоря,  не буду на них реагировать. Евгений Васильевич  Мармазов подал заявление (если позволите,  я оглашу) в суд по этому вопросу на Квятковского и тех  коллег,  кто  об  этом говорил.  Я  со  своей  стороны  не  буду предпринимать какие-либо действия, поскольку считаю, что весь этот бред не стоит выеденного яйца.

     Что касается  обвинений  Шеховца  и  всего остального.  Здесь поступило заявление от  Шеховца  на  имя  Председателя  Верховного Совета,  на  имя Генерального прокурора,  председателя Специальной контрольной  комиссии.  Подчеркиваю,   заявление   от   гражданина Украины,  в  котором конкретно указывается номер и серия паспорта, прописан по адресу: город Николаев, улица Артема, 38, квартира 12. В  нем  прямым  текстом  высказано возмущение,  а также содержится опровержение со сылками на документы всех тех  обвинений,  которые были ему предявлены.

     И особо  хочу  остановиться,  поскольку он настаивает на том, чтобы  это  было  оглашено  на  заседании  Верховного  Совета,  на вопросе, касающемся угроз со стороны, к сожалению, руководства.

     Зачитаю дословно. Слова Шеховца: "Отставка мне была  обявлена  господином  Мешиным  устно".  Слова Мешина:  "Ты мне мешаешь сделать завод моим.  Это мой завод. А ты, Шеховец, нанятый мною человек. И все, что ты сделал полезного, это ты  сделал  для  меня.  И  если ты будешь мне мешать,  я предприму против  тебя   крупномасштабные   меры   вплоть   до   физического уничтожения". Конец цитаты.

     Документы подписаны,  я их передаю в Верховную Раду,  Первому заместителю Председателя Верховной Рады.

     У меня все. Если есть ко мне вопросы, пожалуйста.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть запитання?  Прошу записатися.  Будь ласка, висвітіть. П'ять хвилин.

     Депутат Черняк. За ним - депутат Луценко.

     ЧЕРНЯК В.К.   Олександре   Миколайовичу,   все-таки  за  яким сценарієм,  на ваш погляд,  будуть розвиватися події далі? Що буде далі?  Який хід подій,  які наслідки,  що ви прогнозуєте? І що нам треба робити для того,  щоб вивести цю проблему на  той  шлях,  на який треба її вивести?

     ЯКОВЕНКО О.М. Владимир Кириллович, спасибо за вопрос. Отвечу.

     Первое. Вы,  наверное, в курсе дела, что уже обявлен конкурс по Николаевскому глиноземному заводу и  будут  продаваться  пакеты тех  акций,  о которых мы говорили.  Если вы почитаете внимательно условия конкурса,  то обратите  внимание  на  условия,  касающиеся участия резидентов, нерезидентов. У меня появляется масса вопросов насчет того,  в какие условия  загнан  сегодня  наш  отечественный участник  конкурса  и  к  кому (в принципе там уже просматривается картина) уйдет завод.

     Для сторонников национальной экономики я хочу  просто  задать несколько вопросов. А вы отвечайте на них сами.

     Первый вопрос:  почему  сегодня  практически  все  сношения с Таджикистаном, касающиеся глинозема и всего остального, прошли без предоплаты и практически 60 процентов глинозема туда ушло?

     Второй. Почему   такая  сложная  схема  в  работе  -  Гвинея, Швейцария, Англия, США, когда можно работать напрямую?

     Третий вопрос. Почему такие долги у всевозможных трейдинговых компаний? По моим данным, долги трейдинговых фирм "Трейт" (Россия) и "Ньюником" (Швейцария) составляют где-то 24 миллиона гривень.

     И последний вопрос.  Мы здесь, когда рассматривали информацию Ющенко,  говорили  о  семейных  кланах.  Вы  знаете,  у  меня тоже возникает вопрос:  почему  брат  Мешина  контролирует  ситуацию  в Гвинее?  Почему в Швейцарии его близкая родственница? Вы знаете, о ком я думаю,  это уже всем известно.  И в Нью-Йорке сын занимается реализацией глинозема.

     Появляется масса  вопросов,  на  которые нужно получить ответ (Шум у залі).  Ну, я же, по-моему, назвал: брат, сын. Что еще? Я в чужом белье не собираюсь рыться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Депутат  Луценко.  За ним - депутат Кочерга.

     ЛУЦЕНКО В.І.  Прошу   передати   слово   Євгену   Васильовичу Мармазову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАРМАЗОВ Є.В.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые товарищи!  Пятого  числа  в  мое отсутствие    пан    Квятковский    и    Стецькив   распространили обяснительную  записку  по  вопросу  приватизации   Николаевского глиноземного  завода.  И  в  этой  записке  они  указывают,  что я лоббирую  интересы  лондонской  фирмы  по  торговле   металлом   и мафиозной структуры братьев Черных.

     Я ставлю в известность своих коллег,  что я подал в суд иск о защите чести и достоинства и о взыскании материальной  компенсации за  распространение  ложных  сведений.  Кстати,  Квятковский ложью занимается уже не первый раз.

     Что касается приватизации Николаевского глиноземного  завода, то ситуация такова. Действительно, я был включен в рабочую группу, созданную Верховным Советом прошлого созыва. И мы пришли к выводу, что  такая  приватизация  Николаевского  глиноземного завода - это образец массового  грабежа  государства  и  трудового  коллектива, когда  в  одних руках,  в руках руководства,  сосредотачивается до миллиона акций,  когда  за  счет  государства  посоздавали  фирмы, банки,  родственники их возглавляют, а государство несет громадные убытки по отчислениям налогов в  бюджет.  Мы  пришли  к  выводу  о необходимости  вернуть  это  уникальное  предприятие  государству, реприватизировать его. За этой приватизацией Квятковский наблюдал. Так   вот,  по  мнению  Квятковского,  если  вернуть  государству, реприватизировать,  то это  уже  лоббирование  интересов  каких-то фирм.

     Я хочу  вопрос  задать Яковенко.  Почему Служба безопасности, которая недавно  проводила  проверку  и  уже  арестовала  главного бухгалтера,  выдала  ордер  на арест Мешина,  а затем,  после того когда Мешин побывал у Президента,  проверку прекратила,  и  мы  не знаем   результатов   этой  проверки?  Вы  располагаете  какими-то сведениями  по   проверке   Службой   безопасности   Николаевского глиноземного завода?

     ЯКОВЕНКО О.М.  Евгений Васильевич, к сожалению, вы не были на заседании,  когда информировала  именно  ваша  рабочая  группа.  Я акцентировал  внимание  и  показал  некоторые  подводные  течения, которые,  на мой взгляд, еще допустимо сегодня показывать, пока не начала  работать  специальная  комиссия с правами следственной.  Я показал,  какие существуют подводные течения и  кто,  в  принципе, лоббирует  ситуацию.  Но  я  вам  хочу  доложить,  что сегодня СБУ занимается вплотную этим вопросом.  Ответов,  к сожалению, пока на наши депутатские запросы нет.  На мои,  в частности, запросы (я их несколько сделал) я пока  ответов  не  получил.  И  это,  конечно, настораживает. Это одна из причин, почему мы с вами должны создать именно следственную комиссию.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Кочерга.

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 49, Донецька  область).  Дякую.   Александр   Николаевич,   после продолжительной   работы  вашей  комиссии  можете  ли  вы  сказать предварительно, какой ущерб нанесен государству?

     Далее. Сколько  денег  нужно   было   уплатить   в   процессе приватизации  в  доход  государства и сколько из них поступило,  и своевременно или нет? Если можете, ответьте на эти вопросы.

     Спасибо.

     ЯКОВЕНКО О.М.  Спасибо.  Виктор  Герасимович,  я   могу   вам ответить на эти вопросы. Но я осознанно не буду на них отвечать по одной простой причине.  Рабочая группа  сегодня  еще  не  создана. Информацию  исчерпывающую  о работе той рабочей группы я дал.  Я в последний раз не зря задал вопрос Богословской:  почему молчат  об оценке этого предприятия в 1 миллиард 200 миллионов?

     Машите головой,  не машите,  а,  по-моему, этот вопрос должна выяснить третья аудиторская проверка, которая определит, кто прав, кто  виноват.  Я же в данной ситуации стараюсь подходить предельно обективно, не опережать события.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     ЯКОВЕНКО О.М.  Еще один  момент.  Прошу  прощения,  уважаемые коллеги.  Хочу  высказать  свою  точку  зрения  (поскольку,  я так понимаю,  слова  больше  не  получу)  по  поводу   альтернативного варианта Квятковского, Беспалого и других.

     Меня удивляют  пропорции  по составу рабочей группы,  которые здесь предложены. Почему? Ведь из зала прозвучало, что должна быть пропорционально создана рабочая группа.  Мы ее создали. Предложено от коммунистов 9  человек,  и  далее  по  нисходящей  набрался  31 человек.

     Здесь предлагается  другая пропорция (и меня,  честно говоря, удивляет такой подход):  представительство коммунистов уменьшается в  два с половиной раза,  в два раза уменьшается представительство всех остальных фракций, кроме тех, где по одному человеку, и всего на одну треть уменьшается представительство Народнодемократической партии. Это по составу.

     Относительно содержания.  Повторяю,  уважаемые  коллеги,  что состояние  приватизации  уже  изучено,  вскрыты недостатки.  Нужно изучить причины,  стоимость предприятия, механизм законодательного урегулирования   этого  вопроса  и  механизм  (на  чем  настаивали коллеги) реприватизации.

     Поэтому по содержанию наш проект более перспективный в данном отношении.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я зараз надам одну хвилину депутату   Квятковському   для   представлення   їхнього   проекту постанови, потім - по одній хвилині тим трьом, які записалися, - і визначимося голосуванням (Шум у залі).  Якщо  заперечуєте,  щоб  у такому режимі працювати, тоді оголошується перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Квятковський. Три хвилини. Будь ласка.

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  заступник  голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  (виборчий округ 11,  Вінницька область). Шановні депутати! Ми подали ще один проект постанови передусім  тому,  що  проект  постанови,  поданий депутатом Яковенком,  на наш погляд, зроблений на замовлення, і ця комісія працювати не буде. Чому?

     По-перше, текст  проекту  постанови  не  відповідає   чинному Регламенту Верховної Ради.

     По-друге, хто  хоч  раз стикався з роботою тимчасових слідчих комісій, чудово розуміє, що 31 чоловік у слідчій комісії просто не працюватиме.  Це  все  зроблено  для того,  щоб торпедувати роботу такої комісії.

     Наші пропозиції сприятливіші.  Але тут є ще одне суто  етичне питання.   Не  працюватиме  комісія,  головою  якої  призначається людина,  котра сама все це затіяла.  Факт десятитисячної доларової поїздки  до  Німеччини  Яковенком не заперечується.  З ким він там зустрічався - також не заперечується.  І я абсолютно  переконаний, що така комісія справді не працюватиме, а там буде лише галас.

     Але не це головне. Варто підкреслити одну тезу. Поки ми тут з вами сперечаємося,  Фонд держмайна оголосив конкурс з  продажу  30 відсотків  акцій  Миколаївського  глиноземного  заводу.  Хто читав умови конкурсу,  той чудово розуміє, що він організований виключно під іноземного інвестора.

     Тому хотів  би  звернути увагу всіх народних депутатів на те, що головним у нашому  проекті  постанови  є  пункт  3:  "До  звіту слідчої  комісії  заборонити  будь-які  дії  щодо  приватизації  і передачі в управління пакетів акцій ВАТ "Миколаївський глиноземний завод".

     І на  закінчення  зауважу:  як  можна  взагалі  погодитися  з політикою Президента і  виконавчої  влади,  коли  на  приватизацію виставляються   підприємства,  котрі  до  приватизації  давали  40 мільйонів доларів чистого  прибутку,  і  тільки  виключно  завдяки такій  приватизації  була  організована  економічна  блокада цього підприємства іноземцями для того,  щоб його потопити  і  взяти  за безцінь.

     Я просив  би все-таки поставити на голосування за основу саме наш проект, бо він повністю забезпечує і прозорість роботи слідчої комісії,  і відповідає чинному Регламенту. Я не хотів би вдаватися у,  так би мовити, перестрілку звинувачень. Запевняю вас, що у нас є досить підстав і фактів і документів, які підтверджують те, що я кажу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  ми вже втретє обговорюємо  проект  постанови всього з трьох пунктів.  Півдня говорили, а зараз я бачу, що цілий день будемо говорити.  Мене просто  дивує,  чому  таке  колосальне зацікавлення  стосовно цього заводу?  Чому насамперед зацікавилися ним  представники  влади?  Чому?  Невже  без  влади  здійснювалася приватизація і чиниться той,  вибачте,  бардак,  який там є? Невже влада не давала на це дозволу?  Давала. То чому тепер представники партії  влади  так  зацікавилися  цим  заводом?  Щось,  видно,  не поділили, щось хтось комусь не додав. Виходить, того разу віддали, а зараз хочуть забрати і перерозподілити.

     Ми вже   півдня   на   одному   засіданні   ділили,  а  тепер запропоновано список.  Щохвилини додаються  бажаючі  включитися  в черговий поділ.

     До чого  тут  Верховна  Рада?  То,  може,  Кабінет  Міністрів заслухаємо і скажемо: припинити приватизацію і припинити поділ.

     Є ще один проект постанови.  Депутат  Стецьків.  Будь  ласка. Депутат  Квятковський  підписав два проекти.  Він доповів один,  а депутат Стецьків доповість другий.

     СТЕЦЬКІВ Т.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП). Шановні народні депутати, я хотів би висвітлити лише кілька  моментів.  Вважаю,  що  нам  не треба ломитись у відчинені двері.  Справді, ми обговорювали це питання не раз і домовились (і ніхто  не  заперечував  проти  того),  що  треба створювати слідчу комісію. Які проблеми? Колега Яковенко це чудово знає.

     Заперечення викликає не сам факт  створення  слідчої  комісії (тема справді настільки скандальна,  що,  очевидно,  розібратися в ній треба),  а спосіб її формування,  коли сам же колега  Яковенко пропонує  себе  головою  цією  комісії.  Він уже не вперше активно пробиває дану постанову. Якщо це не лобіювання, тоді скажіть мені, що  це  таке.  І  якщо  в  комісії з 30 членів дев'ять належать до однієї фракції, то мимоволі ж виникає запитання.

     Далі. У   проекті   постанови,   співавтором   якого   є   я, пропонується  створити  слідчу  комісію за квотою представництва - один член від кожної фракції.  І тоді буде нормальна, професійна й об'єктивна робота. Це перше.

     Друге. Не  треба  з  Верховної  Ради робити посміховисько і в проекті  постанови  звертатися  до   Генпрокуратури,   пропонувати усунути з посади директора тощо.  Ну,  ви ж добре знаєте, оскільки були членом робочої групи,  що Миколаївський глиноземний завод  на сьогодні є акціонерним товариством,  там державна частка становить 60 відсотків. Фонд державного майна може скликати збори акціонерів і  поставити  питання  про зняття директора.  Навіщо ж ви втягуєте Верховну Раду у зняття  директора?  Давайте  тоді  доручимо  Фонду державного майна це зробити. У статутному фонді цього акціонерного товариства,  повторюю, державна частка становить 60 відсотків. Ні, свідомо  втягується Верховна Рада у прийняття відверто незаконного рішення.

     Тому пропозиція така: слідчу комісію створювати, приватизацію призупиняти,  щоб потім ми не розбиралися пост-фактум.  Але слідчу комісію формувати за  квотою  рівного  представництва  від  кожної фракції.  І тоді буде професійна робота, тоді ми нормально вивчимо факти,  підготуємо доповідь.  А  кожна  фракція  буде  визначатися залежно від своєї чисельності. У чому ж проблема?

     Пропоную підтримати   проект   постанови,   внесений  мною  і народним депутатом Квятковським.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усі проекти постанови  представлені.  На  виступи записано  чотири народних депутати.  Пропоную відвести 12 хвилин і приймати рішення.

     Депутат Богословська. Будь ласка. За нею

- депутат Сергієнко.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  169, Харківська  область).  Уважаемые  коллеги,  действительно вызывает удивление настойчивость,  проявляемая  в  этом  вопросе.  Я  скажу буквально тезисно следующее.

     Вот газета  "Ведомости приватизации",  в которой опубликованы условия конкурса  на  продажу  30  процентов  акций  Николаевского глиноземного  завода:  17-ти и 13-ти процентов.  Говорю вам смело, открыто,  и,  думаю,  мои тезисы  подтвердят  представители  Фонда госимущества:  в  Украине  еще не было такой дорогой приватизации. Стоимость пакета - 30 миллионов долларов,  плюс к  этому  инвестор должен  заплатить  20  миллионов  долларов на пополнение оборотных средств предприятия в течение  60  дней  и  плюс  общая  стоимость пакета - 100 миллионов долларов.

     Этот завод работает на Россию. Таким образом, только инвестор может взять его и сделать нормальным.  Ведь  сегодня  завод  имеет дебиторскую  и  кредиторскую  задолженность  порядка  60 миллионов долларов.  Это  из-за  того,   что   мы   никак   не   можем   его приватизировать,   а  держим  раскоряченным,  извините,  что  дает возможность бойкотировать сбыт продукции. Мы уложим завод насмерть и не поднимем его потом.

     Нужно радоваться тому,  что в условия конкурса заложено,  что пакет  может  получить  тот,  кто  гарантирует  сбыт  хотя  бы  50 процентов  произведенной продукции завода.  Очень хорошее условие! Могу честно сказать:  пять лет я стремилась  к  тому,  чтобы  этот завод  был  продан  именно  так  -  грамотно.  Невозможно  его  не продавать. Вся алюминиевая промышленность является частной.

     Реприватизировать НГЗ бесполезно.  Предприятие было арендным. Там  30 процентов собственности трудового коллектива,  то есть это все равно совместная собственность.

     Отменить пребывание предприятия на  аренде  даже  невозможно, потому что истекли все сроки исковой давности. То есть там патовая ситуация.

     Мы должны обязательно дорого продать пакет  и  проследить  за тем,    чтобы   были   выполнены   инвестиционные   обязательства. Национальный инвестор пускай идет, пусть покажет легальные деньги, пусть  покажет  возможность  сбыта  продукции.  Для  НГЗ  Россия и Таджикистан -  единственные  потребители.  Украина  потребляет  из миллиона   тонн  продукции,  произведенной  НГЗ,  50  тысяч  тонн. Вдумайтесь: из миллиона - 50 тысяч! О чем мы говорим?!

     И пусть тогда ответят перед народом те, кто опять предлагает: давайте  приостановим  приватизацию.  Когда  начинали приватизацию предприятия,  была прибыль примерно 30 миллионов долларов.  С 1995 года  начали  держать предпрятие в таком состоянии,  что,  с одной стороны,  оно разворовывается,  с другой  стороны,  теряем  рынки. Такого делать нельзя. Вы сами уже прекрасно поняли, что в конце ХХ века главное - сбыт продукции. Повторяю, сбыт.

     Для НГЗ рынок сбыта - российский.  Мы не  можем  держать  это предприятие,   оно  не  имеет  возможности  общаться  с  полностью приватизированной алюминиевой промышленностью.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Если можно, еще одно слово.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Інно  Германівно,  ви,  як  і інші,  зацікавлені  в  цьому  і  якраз  говорите  про те,  що мали безпосередню причетність до згаданого заводу.  Ви вже кілька разів висловлювалися,   ваша   позиція   зрозуміла.  Ви  вичерпали  свій регламент, треба було вкладатися у три хвилини (Шум у залі). Прошу поводитися в залі коректно, депутате Бойко.

     Депутат Сергієнко. Будь ласка.

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  101, Кіровоградська область).  Уважаемые коллеги, я отношусь к тем, кто не  имеет ни заинтересованности,  ни отношения к этому заводу,  ни разу  там  не  был  и  никого  там  не  знаю.  Тем  не  менее  как профессионалпроизводственник,   профессионал-экономист   не   могу остаться в стороне от этого вопроса.

     Судьба такого   завода,   как    Николаевский    глиноземный, работающего  за  реальные  деньги  (не  за какой-то бартер,  не за какие-то подачки,  а именно за деньги),  не  может  быть  для  нас безразлична. Это тысячи работающих людей, причем людей, получающих реальную заработную плату.

     Сегодня на  заводе  искусственно  создана  ситуация   (именно искусственно),   когда   предприятие  в  долгах,  когда  любая  из заинтересованных сторон может за 8 гривень подать в  суд  и  завод будет  обявлен  банкротом.  Просто на ровном месте НГЗ перестанет существовать  вместе  со  своими  рабочими  местами,  с   валютной выручкой, с огромной инфраструктурой.

     Поэтому прошу    вас   отбросить   всякие   личные   вопросы, лоббистские интересы,  а создать следственную комиссию  Верховного Совета.  Я не верю в этих вопросах ни прокуратуре, ни СБУ, ни кому бы то ни было, поскольку все они -заинтересованы, за любой из этих структур   стоят   конкретные   личности.   Они   не   могут  быть обективными, мы с вами уже в этом не раз убеждались.

     Предлагаю принять постановление,  проект которого  предложили Квятковский и другие, из трех пунктов.

     Первое. Комиссия   должна  состоять  из  представителей  всех фракций.  Не вижу проблемы в том,  что от какой-то  фракции  будет больше или меньше.  Наверное,  нужно поровну. Конечно, добавить от коммунистов.  Но в любом случае  каждая  фракция  и  группа  будут голосовать, естественно, за мнение своего представителя.

     Второе. Сама   комиссия   должна  определить,  кто  будет  ее руководителем,  заместителем руководителя,  и тогда можно  ожидать реальную  работу.  Все  равно  в комиссии будут работать не все 30 человек,  а инициативная группа буквально из  5  человек,  которые изучат все документы, подготовят решения, и комиссия проголосует.

     И последнее.  Я просил бы исключить пункт 3 о приостановлении приватизации, поскольку все равно комиссия будет находиться там...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

     СЕРГІЄНКО О.І. Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Коваль.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  "Громада".  Уважаемые  коллеги,  это   очень непростой вопрос.  Говорить о том, что есть лица заинтересованные, есть  лица  незаинтересованные,  не  совсем   коректно.   Все   мы заинтересованы   в   том,   чтобы   на  одном  из  высоколиквидных эффективных предприятий навести порядок и разобраться с  тем,  что происходит.

     К сожалению,  то,  что происходит на Николаевском глиноземном заводе,  - не единичный,  но очень показательный случай в Украине. Очень   симптоматично,   что  обнаружены  серьезнейшие  нарушения, допущенные  руководством  завода,  а,   например,   директор   был доверенным  лицом  Президента Кучмы в выборной кампании 1994 года. Поэтому я еще  раз  подчеркиваю,  что  случай  не  единичный,  это говорит обо всей власти, о том, что у нас происходит в стране.

     Но в  то  же время мне очень неприятно,  что по ряду народных депутатов возникают вопросы. Их тоже необходимо выяснить. Выяснить спокойно,  так сказать, не вынося раньше непроверенную информацию. Те  вопросы,  которые,  например,  задавали  депутаты  Стэцькив  и Квятковский по Яковенко,  Мармазову, а коллектив задает вопросы по Жовтису,  Хмельницкому,  по тем же Квятковскому и Стэцькиву,  надо изучать,  чтобы  понять,  кто какие интересы защищает и почему.  И почему сейчас Николаевский глиноземный  завод  действительно  стал яблоком раздора.

     Для этого нужно создать нормальную следственную комиссию.  Мы не должны сейчас избирать руководство этой следственной  комиссии, потому  что по Регламенту это функция самой следственной комиссии. Не надо выносить этот конфликт в сессионный зал.

     Необходимо представительство  от  всех  фракций.   Я   больше склоняюсь  к  проекту  Стэцькива  и Квятковского,  потому что если будет  комиссия  в  составе,  например,  30  человек,  она   будет недееспособная.   Там   должны  работать  люди,  которым  доверяют фракции.  Они доложат  Верховной  Раде,  а  дальше  уже  депутаты, фракции   будут   принимать  соответствующее  решение,  исходя  из информации, которую они получили по разным каналам.

     Я обращаюсь к  председательствующему  Адаму  Ивановичу.  Адам Иванович,  вопрос  по  Николаевскому глиноземному заводу,  еще раз повторяю, чрезвычайно серьезен. Не надо делать никаких выводов, не надо  реплик по отношению к народным депутатам.  Это действительно очень большие средства, очень большая ценность для государства. И, принимая  решение,  мы  должны  руководствоваться  только  одним - интересами  государства,  чтобы  наше  решение  не  навредило   ни экономике этого предприятия, ни в целом интересам Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки я дуже сумніваюся, щоб усі, хто мав до цього причетність, турбувалися про інтереси держави. Якби дбали про інтереси держави,  такого з глиноземним заводом не було б, він залишився б державною власністю,  у державному  управлінні,  ніхто нікому  його  не  продавав  би,  і  завод  працював  би на користь держави. Оце були б інтереси держави (Шум у залі).

     Не шуміть,  у  мене  більше  можливості  шуміти,  бо  в  мене мікрофон у руках. Все одно ж не перекричите.

     І друге. Правий Єльяшкевич у тому сенсі, що справді комісія з 30 осіб - уже не комісія.  Але я хотів би, щоб або Єльяшкевич, або хтось  інший із вас підказали,  як вийти із ситуації,  що в нас на сьогодні 15 фракцій і груп?  І як ні в  одній  із  комісій,  кожна фракція  та  група хоче в цій працювати.  Якщо по одному - вже 15. Але це буде порушення  Регламенту,  в  якому  записано,  що  кожна фракція  і  група  у  слідчих  комісіях  повинна бути представлена пропорційно.  Отже,  якщо 14 осіб - один, то від 120 - скільки має бути?  Вісім.  І  рахуємо  далі.  Виходить десь за 40 осіб.  Тобто половина Верховної Ради буде у слідчій комісії.

     Депутат Коваль. Будь ласка. І будемо визначатися.

     КОВАЛЬ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні  депутати!  Я  тримаю  в руках "Открытое письмо коллектива Николаевского глиноземного завода".  Я до нього ставлюся приблизно з такою довірою,  як і до результатів, що нам показали від комісії Недригайла. Абсолютно однакове ставлення в мене, оскільки не знаю, чи  те правда,  чи те правда.  Повірте,  що фракція Народного руху України не має і не мала інтересів у  Миколаївському  глиноземному заводі:  чи  то фінансових,  чи економічних.  Ми не лобіюємо чиїсь певні інтереси,  але стоїмо на тому,  що все-таки цю комісію треба створити таким чином,  щоб вона могла розібратися в ситуації,  яка склалася,  і не доручати у постанові Верховної Ради  бути  головою комісії людині,  яка лобіює. Ну лобіює ж: чи державні інтереси, чи свої  особисті,  чи,  може,  інтереси  якоїсь  певної  економічної структури, - я не знаю, я не хочу розставляти якісь акценти.

     Далі. У листі колективу глиноземного заводу прямо заявляється про те,  що корінь  усіх  проблем  -  зіткнення  інтересів  різних фінансово-промислових    груп,   які   прагнуть   прилучитися   до приватизації  Миколаївського  глиноземного  заводу.  Цей  завод  - унікальний у нас.  Це підприємство збудоване всього 20 років тому, там збережені виробничі фонди,  і завод  готовий  працювати.  Тому цілком зрозуміло,  Адаме Івановичу (якщо ви не розумієте, то я вам поясню),  що всі депутатські фракції хочуть і  мають  право  взяти участь  у  створенні  слідчої  комісії  і  розібратися  з тим,  що робиться на такому важливому для Української держави підприємстві. Це цілком нормальне явище.  Але все-таки давайте вийдемо на проект народного депутата Стецьківа,  який пропонує  створити  комісію  у складі не 40 чоловік,  а трошки менше,  дати їй змогу розібратися. Тут представлені і ліві,  і праві  -  приблизно  баланс  є.  Треба прийняти рішення,  яке пішло б на користь і заводу,  і людям,  які там працюють, і Українській державі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я звертаюся до  Секретаріату.  Хто  давав дозвіл на розповсюдження листа трудового колективу? Мають право на росповсюдження  документів  у  сесійному   залі   тільки   народні депутати.  Повторюю,  тільки  народні  депутати.  Народний депутат Квятковський не має права  розповсюджувати  не  свій  документ,  а трудового  колективу.  Тому  я  роблю зауваження Секретаріату.  Бо завтра ми закидаємо Верховну Раду будь-якими зверненнями.

     Шановні колеги,  завершено  обговорення.  Є  чотири   проекти постанов.  Зараз ми будемо...  (Шум у залі). Шановні депутати, які доповідали,  не піднімайте рук, бо чергове четверте коло не будемо починати. Усі ви мали змогу, гадаю, висловили все, що хотіли.

     Є чотири  проекти постанов.  Будьте уважні!  Ще раз повторюю: чотири проекти постанов (Шум у залі).

     Увімкніть мікрофон депутата Яковенка.

     ЯКОВЕНКО О.М.  Уважаемые  коллеги,   скажу   очень   коротко. Подобное  обращение  трудового коллектива можно "родить" еще одно. Но  я  по  другому  поводу.  Здесь   неоднократно   говорилось   о всевозможных  поездках.  Докладываю  вам,  уважаемые  коллеги.  По распоряжению  председателя  Специальной  контрольной  комиссии  по вопросам  приватизации  как  его  заместитель  по  линии  "круглых столов",  посвященных изучению опыта инвестирования и приватизации обектов,  я неоднократно был в поездках за границей,  где изучали ситуацию. И многие сидящие здесь депутаты были в них.

     Относительно поездки,  на   которую   все   время   ссылается Квятковский. Господин Квятковский, дело в том, что когда принимали постановление по "Укртелекому",  очень  "мудро"  проголосовали  за пункт  10,  который  похоронил  "Укртелеком".  Более того,  сейчас готовится документ на приватизацию этого  обекта.  Был  принят  и пункт   2,   и  я  вынужден  был  расследовать  дальше  вопрос  по "Укртелекому" и в ближайшее  время  через  Председателя  Верховной Рады подам докладную записку по этому поводу,  чтобы мы знали, кто что и как лоббирует.

     Что касается Шеховца.  Мы встречали его в  Борисполе.  Но  вы договаривайте,  если вы владеете информацией, какая еще интересная встреча заинтересованных  лиц  там  прошла.  Так  вы  здесь  хитро выворачиваете  вокруг  того,  что,  видите  ли,  российский рынок, освободить от Черных и так далее...  Вы же договаривайте,  иначе я вынужден  буду,  чтобы  Служба  безопасности и об этом доложила на заседании Верховного Совета.  И тогда посмотрим,  кто  что  и  как лоббирует.

     И последнее. Ну, мы же прекрасно понимаем, уважаемые коллеги, вопрос четко определен.  Одна сторона  хочет  завод  продать  (как продать - уже иной вопрос,  нужно еще разобраться); другая сторона не хочет этого делать,  а добивается, чтобы предприятие осталось в экономике нашего государства. Вот и делайте выводы сами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   повторюю:  є  чотири  проекти постанов.  Три проекти такого змісту,  що для їх  прийняття  треба мінімум 226 голосів. Для прийняття проекту постанови про створення спеціальної комісії потрібно тільки 150 голосів.

     У трьох проектах постанов є ідентичний пункт -  про  заборону подальшої приватизації глиноземного заводу. Шановні колеги, будьте уважні, щоб ми далі не збурювалися, а спокійно прийняли рішення.

     Перший проект постанови,  який вноситься народними депутатами Яковенком, Довганчиним і Павловським, складається з одного пункту: "Заборонити будь-які дії щодо подальшої приватизації і передачу  в управління   державних   пакетів   акцій  відкритого  акціонерного товариства "Миколаївський глиноземний завод".

     У проекті постанови,  який пропонують депутати Квятковський і Стецьків,  пункт  3 звучить приблизно так само:  "До звіту слідчої комісії заборонити будь-які  дії  по  приватизації  і  передачу  в управління пакетів акцій ВАТ "Миколаївський глиноземний завод".

     У проекті   постанови,   поданому   депутатами  Квятковським, Єльячаніновим,  Беспалим,  Шишкіним і Федориним,  пункт 3  звучить так:   "До  звіту  слідчої  комісії  заборонити  будь-які  дії  по приватизації  і  передачу   в   управління   пакетів   акцій   ВАТ "Миколаївський глиноземний завод".

     З огляду  на це пропоную прийняти за основу проект постанови, в  якому  зазначено:  "Заборонити  будь-які  дії  щодо   подальшої приватизації  і  передачу  в  управління  державних  пакетів акцій відкритого  акціонерного  товариства  "Миколаївський   глиноземний завод". Прошу проголосувати за основу (Шум у залі).

     Зніміть голосування.

     Шановні колеги,  чому я звертаюся до вас, щоб ви були уважні? Я розповідаю сам собі чи залу,  котрий повинен голосувати? Мабуть, я говорю для того, щоб ви знали, за що голосувати.

     Ще раз наголошую, є чотири проекти постанов. У трьох проектах є пункти,  для прийняття яких треба мінімум 226 голосів.  І  є  ще один проект постанови, де йдеться про сторення спеціальної слідчої комісії (тут досить 150 голосів).

     У трьох проектах постанов,  крім пункту про слідчу комісію, є пункт  про  призупинення  приватизації.  Через  те  я ставлю їх на голосування  у  порядку  подання.  Першим  є   проект   постанови, підготовлений депутатами Яковенком,  Довганчиним і Павловським,  з одного пункту.

     "Постанова Верховної  Ради  України  про  заборону  подальшої приватизації Миколаївського глиноземного заводу.

     Верховна Рада України постановляє:

     Заборонити будь-які   дії   щодо   подальшої  приватизації  і передачу  в  управління   державних   пакетів   акцій   відкритого акціонерного товариства "Миколаївський глиноземний завод".

     Ставлю на голосування цей проект постанови за основу.

     "За" - 216.

     Як я вже казав,  шановні колеги, в інших проектах постанов (я їх зачитаю) також є такий пункт.  Ми  даремно  за  цей  проект  не проголосували.

     Ставиться на    голосування    проект   постанови   депутатів Квятковського і Стецьківа, який складається з таких трьох пунктів:

     "1. Створити Тимчасову слідчу комісії Верховної Ради  України з питань приватизації...

     Встановити норму   представництва   від  кожної  депутатської фракції та групи - один народний депутат України...

     2. Доручити  слідчій  комісії  вивчити   питання   про   стан приватизації...  і  доповісти  Верховній  Раді до 1 листопада 1999 року.

     3. До  звіту  слідчої  комісії  заборонити  будь-які  дії  по приватизації і передачу в управління пакетів акцій..."

     Ставлю на голосування. Шановні колеги, поки що визначимося за основу,  а далі будемо говорити.  Голосуємо цей проект  за  основу (Шум  у  залі).  Не  голосуйте,  якщо "нельзя",  я ж не кажу,  щоб голосували. Визначайтеся.

     "За" - 154.

     Ставиться на   голосування   проект    постанови,    внесений депутатами   Квятковським,   Єльчаніновим,   Беспалим,   Шишкіним, Федориним такого змісту: "Верховна Рада України постановляє:

     1. Створити Тимчасову слідчу комісію...

     Встановити таку норму представництва від кожної  депутатської фракції  та  групи:  фракція  Комуністичної  партії  -  4  народні депутати,  фракція Народно-демократичної партії -  2  (і  якщо  не помиляюся, решта - по одному).

     Пропозиції щодо  персонального  складу слідчої комісії подати протягом семи днів з дня прийняття цієї постанови.

     2. Доручити  слідчій  комісії  вивчити   питання   про   стан приватизації  ВАТ  "Миколаївський  глиноземний  завод" і доповісти Верховній Раді до 1 листопада 1999 року.

     3. До  звіту  слідчої  комісії  заборонити  будь-які  дії  по приватизації і передачу..."

     Прошу визначитись із цим проектом.

     "За" - 255.

     Таким чином,  шановні  колеги,  ми  прийняли за основу проект постанови  про  те,  щоб  створити  комісію,  і  встановили  норми представництва: 4 члени комісії - від комуністів, 2 - від НДП і по одному - від кожної іншої фракції та групи.

     Другий пункт.  Доручити цій комісії доповісти Верховній  Раді до 1 листопада.

     І третій,  найосновніший пункт.  Заборонити будь-які дії щодо приватизації і передачу пакетів акцій.

     Чи є  доповнення  до   цього   проекту   постанови?   Депутат Симоненко. Будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги, единственное, что я хочу сказать: если мы действительно руководствуемся принципом пропорциональности и от остальных фракций (это в соответствии с Регламентом) записано по одному человеку,  то количество представителей от нашей фракции нужно,  по-моему,  увеличить  на одного.  Только от нашей фракции, чтобы пропорционально было.

     Если у народных депутатов нет  возражений,  то  я  хотел  бы, чтобы  этот  основной  принцип  был  реализован  в  данном проекте постановления.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые товарищи  депутаты!  Уважаемый  Адам Иванович! К проекту постановления никаких замечаний нет. Предлагаю только дописать  один  пункт:  поручить  министру  внутренних  дел Кравченко  организовать  охрану  членов комиссии,  иначе в связи с таким повышенным интересом могут кого-то  из  членов  комиссии  не досчитаться по окончании работы комиссии.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачення в депутата Черненка. Повторіть, будь ласка, вашу пропозицію, оскільки...

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Адам  Иванович,  предложение  такое.  Министру внутренних  дел  Кравченко  организовать  охрану  членов комиссии, которые будут проводить проверку законности приватизации. Дальше я уже   пояснял:   такой  большой  интерес,  что  могут  кого-то  не досчитаться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло.

     Депутат Яковенко. Будь ласка.

     ЯКОВЕНКО О.М.  Адам Иванович,  я считаю,  что  вы  процедурно неэтично  поступили  по  отношению  к  тем,  кто предлагал проекты постановлений.  Обясняю.  Вы очень долго и нудно рассказывали для непонимающих...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Я довго і нудно розповідав для того, щоб усі свідомо голосували. Це перше.

     Друге. Мене довго і нудно примушували кілька разів зачитувати проекти постанов,  щоб знати,  що голосуємо.  Я відповідав залу на запитання. Поставимо на голосування і решту проектів.

     Шановні колеги,  пропоную діяти таким чином. Проголосуємо дві поправки,   а   потім   -   ще  один  проект  постанови,  який  не проголосований.

     Будь ласка,  увімкніть  мікрофон  депутата  Горбачова.  Після пропозиції Черненка Горбачову треба обов'язково надати слово.

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  127, Миколаївська область).  Спасибо.  Адам  Иванович,  так  как  я  из Николаева,  хотелось  бы  в  проекте постановления отразить момент работы  предприятия,  поскольку,  как  вы   понимаете,   уважаемые коллеги,  именно с учетом того, как предприятие работало, оно было поставлено на приватизацию.  То есть предлагаю добавить  слова  "и работу".   Следственная   комиссия   должна   изучить   и   работу предприятия.  Вы  понимаете?  Этот  тонкий  вопрос   должен   быть обязательно там отражен.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  мабуть, це тонке питання, але слідча комісія займається саме питанням приватизації,  де буде,  зрозуміло,  інше питання.

     Я пропоную,  шановні колеги, проголосувати кожну з пропозицій окремо.

     Перша пропозиція - народного депутата Симоненка про те, щоб у складі комісії було не чотири, а п'ять представників Комуністичної партії. Прошу визначитись.

     "За" - 214.

     Друга пропозиція - народного депутата Черненка  про  те,  щоб звернутися  до  Міністерства  внутрішніх  справ  щодо забезпечення охорони членів комісії, яку ми з вами створимо.

     Прошу визначитись.

     "За" - 232.

     Приймається.

     Є пропозиція прийняти проект постанови в  цілому  із  пунктом щодо доручення Міністерству внутрішніх справ. Прошу визначитись.

     "За" - 205.

     Рішення не прийнято.

     Депутат Симоненко. Будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Я думаю,  что  основополагающий  принцип  Регламента,   которым   мы руководствуемся  при принятии решений,  должен и сегодня сработать при принятии этого решения.

     Я действительно ничего  сверхестественного  здесь  не  прошу, обращаясь  к вам.  В связи с тем что наша фракция в количестве 123 человек составляет четвертую  часть  парламента,  я  прошу  только добавить  одного  человека  в состав комиссии.  И мы проголосуем в целом  данный  проект  постановления.  Это   регламентная   норма. Добавить только одного человека.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Рух,  депутати  Стецьків,  Квятковський  та інші, бачу,  підтримують цю пропозицію.  Тоді ставлю  на  голосування  в цілому  проект  постанови  з урахуванням пропозиції про доповнення списку ще одним представником Компартії. Тобто не чотири, а п'ять. Прошу проголосувати в цілому з урахуванням такої поправки.

     "За" - 254.

     Прийнято.

     Шановні колеги,  я казав, що є чотири проекти постанови. Щодо трьох із них ми визначились і прийняли постанову,  де є пункт  про створення  слідчої  комісії.  Але оскільки ми щойно прийняли норму представництва  при  створенні  слідчої  комісії,  то   відповідно запропонований склад комісії (тобто щоб у комісії був 31 член) вже не відповідає нормі,  за яку ми  проголосували.  Тому  я  пропоную таке.  Керуючись прийнятою постановою, доручити фракціям подати до Спеціальної комісії з питань приватизації (встигнемо до завтра  це зробити?  Гадаю,  встигнемо)  кандидатури  згідно  із встановленою нормою:  5 представників від Компартії,  2 - від НДП,  по одному - від кожної фракції та групи.  І як тільки буде сформований список, проголосуємо його.  Немає заперечень?  Просимо  ініціаторів  цього питання внести пропозиції.  Зараз ми нічого не голосуємо, оскільки нічого голосувати. А будемо керуватися постановою.

     Депутат Квятковський.

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Шановні депутати,  я просив  би,  щоб  усі заявки подавалися у письмовій формі за підписом керівника фракції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. Цілком слушна пропозиція, тому просимо керівників фракцій офіційно подати заявки комісії Рябченка.

     Депутат Єльяшкевич, і завершимо це питання. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги,  заявки  должны  подавать фракции,  для  которых уменьшилась квота в соответствии с принятым постановлением.  Относительно остальных фракций, для которых квота не  изменилась  - по одному человеку,  все остается в силе.  Чтобы заново не...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Вважаю,  великої  праці  не  треба,   щоб переписати по-новому заявку. Це ж нескладно.

     -------------

     Слухається питання  про  проект  Закону  про  внесення змін і доповнень  до  статті  23  Закону  України  про  державну  службу. Доповідає один із співавторів народний депутат Зарубінський.  Будь ласка.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Фракція  НДП.  Шановний головуючий!   Шановні  народні  депутати!  Я  не  хочу  зловживати регламентом,  який  відведений,  -  півгодини.   Пропозиція,   яка вноситься   мною   і   співавтором   цього  законопроекту,  цілком конкретна:  ліквідувати  певну  юридичну  колізію,  що  виникла  в питанні стосовно двох законів: Закону про державну службу і Закону про місцеве самоврядування.

     Відповідно до пункту 2 Постанови Верховної Ради  України  про введення  в  дію  Закону України про державну службу від 16 грудня 1993  року  дія  Закону  про  державну  службу  поширюється  і  на працівників органів місцевого та регіонального самоврядування.

     Законом України  про державну службу встановлюється обмеження стосовно  граничного  віку  осіб,  які  перебувають  на  державній службі.  Оскільки  Постановою  про  порядок  введення в дію Закону України про державну службу не передбачено винятків щодо поширення на   працівників   органів   місцевого   самоврядування  обмежень, встановлених згаданим законом,  то на практиці,  особливо останнім часом,   у  працівників  органів  місцевого  самоврядування  часто виникають проблеми.

     Ідеться про те,  що  Законом  про  місцеве  самоврядування  в Україні  не встановлено будь-яких вікових обмежень щодо віку осіб, які обираються на посади сільських,  селищних,  міських  голів  чи голів районних і обласних рад.

     Водночас у Законі про державну службу такі обмеження,  як уже було сказано, встановлено.

     Ось і є  колізія.  Граничний  вік  перебування  на  державній службі становить, як вам відомо, 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.  У разі необхідності,  і  це  зазначено  в  Законі  про державну  службу,  керівник  державного  органу  за  погодженням з начальником Головного управління  державної  служби  при  Кабінеті Міністрів  України може продовжити термін перебування на державній службі, але не більш як на п'ять років.

     У виняткових випадках після закінчення цього терміну державні службовці можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників або  консультантів  за  рішенням  керівника  відповідного державного органу.

     За такої ситуації на практиці, я повторюю, виникають проблеми в осіб,  які обрані  на  відповідні  посади  в  системі  місцевого самоврядування.  Відповідні  державні  органи  ставлять під сумнів законність рішень, зокрема районних і обласних рад, про обрання на посади осіб з числа депутатів, які за віком старші 60 чи 55 років, без згоди цих органів.

     Саме цими фактами,  а також потребою гармонізації двох чинних законів,  тобто  Закону  про державну службу та Закону про місцеве самоврядування,  і зумовлена наша  конкретна  пропозиція  стосовно уточнення редакції статті 23 Закону про державну службу.

     І ще  більш стисло скажу про два моменти.  Голова районної чи обласної ради може бути обраний у 58-59 років на чотири роки,  але по досягненні 60 років у нього можуть виникнути серйозні проблеми, хоча це нонсенс,  бо він - депутат, обраний людьми, як, до речі, і обраний виборцями на загальних виборах, скажімо, голова міської чи селищної ради. Це один момент.

     Другий момент.  На  думку  розробників  цього  законопроекту, взагалі  недоречно  прив'язуватися  до  оцього граничного терміну. Чому?  Люди, обрані на виборні посади, прирівнюються до державного службовця. Але ми з вами чудово розуміємо, що це дещо різні речі - державний службовець і  особа,  яка  прирівнюється  до  державного службовця.  У  даному  разі  страждають люди,  яких виборці обрали депутатами районної чи обласної ради.

     І я хочу ще раз нагадати,  у чому полягає наша пропозиція.  У першому  абзаці статті 23 Закону про державну службу ми пропонуємо додати:  "Ці обмеження не  поширюються  на  осіб,  які  обрані  на виборні  посади".  Обмеження  -  це  граничний  вік 60 років - для чоловіків,  які перебувають на державній службі,  і 55 років - для жінок.

     Я вважаю,  що  з  юридичної  точки  зору  це  було  б  цілком коректно. І з моральної точки зору, мені здається, це справедливо. Тому я пропоную проголосувати за таку конкретну пропозицію.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Прошу записатися. Будь ласка, висвітіть. П'ять хвилин.

     Депутат Шмідт. За ним - депутат Косаківський.

     ШМІДТ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 115, Львівська область).  Народний рух України Вячеслава  Чорновола.  У мене таке запитання до вас. Фракція Народного руху, звичайно, буде підтримувати цей законопроект,  але чи не вважаєте ви, що в Законі про державну службу, де йдеться фактично про державних службовців, які працюють  у  системі  бюджетних  державних  органів,  доцільно врегулювати й інші питання,  в першу чергу щодо вчителів,  лікарів та інших категорій працівників державних структур?

     Дякую.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Я з вами погоджуюся на сто відсотків. Але, очевидно,  це  має  бути  предметом  наступного законопроекту.  Як людина,  що  обрана  з  посади  викладача,  завідуючого   кафедрою державного  інституту,  я  можу сказати,  що ця проблема є.  Іноді незрозуміло,  чому ті чи інші категорії працівників  є  державними службовцями,   а,   наприклад,  люди,  які  працюють  у  державних установах, на державу, не є державними службовцями.

     Я думаю, що це є предметом наступних законопроектів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Косаківський.  Будь  ласка.  За  ним   - депутат Старинець.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ  223,  м.Київ).  Місто-герой  Київ, "Громада".  У  мене  два  запитання до вас.  Скажіть,  будь ласка, скільки конкретно є таких випадків в Україні, що підпадатимуть під дію цієї норми закону, якщо вона буде змінена?

     Друге запитання.   Яким   чином   тоді   врегулювати  питання працездатності  стосовно  людини,  яка  буде  обрана  на   посаду, наприклад,  у  90  років?  Дай  Боже,  їй  здоров'я,  але  треба ж виконувати обов'язки. А, як ми знаємо, на виборах іноді працюють і інші  правила:  обирають не тих,  хто може працювати,  а тих,  хто більше сподобався.  А потім скаржаться нам, чому так погано працює той чи інший мер.

     І останнє  запитання.  Чому  ми  намагаємося  внести зміни до Закону про державну службу,  а  не  розглядаємо  законопроект  про муніципальних  службовців?  Прийняття  такого закону давно вимагає від  нас  Рада   Європи.   Ніде   у   світі   працівники   органів самоврядування  не  підпадають  під  дію  законів,  які  регулюють діяльність державних службовців. Це зовсім різні речі.

     Дякую.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Дякую вам за три,  а не два  запитання.  Я постараюся на них відповісти.

     Щодо першого запитання.  Про такі випадки в мене немає даних, але я можу стверджувати, що це не таке масове явище, яке може мати негативні наслідки в плані збільшення фінансування.

     Вносячи цей  законопроект,  я хотів встановити справедливість стосовно до людей, які обрані і які можуть працювати.

     І у зв'язку з цим відповідь на ваше друге запитання:  давайте довіряти нашим виборцям. Якщо виборці голосують за людину, якій 90 років,  очевидно, вони сподіваються, що вона молода - не за віком, як то кажуть, а по життю.

     Хоча ці  випадки,  мені  здається,  зі  сфери теорії.  Якщо ж подивитися статті нашої Конституції,  то в принципі там,  де це не стосується  державного  службовця  (а  я підкреслюю,  що ці обрані особи тільки  прирівняні  до  державних  службовців),  Конституція встановлює рівні права для людей незалежно від віку.

     На третє запитання мені важко відповісти,  тому що ми вносили конкретну пропозицію,  а ви ставите більш глобальне питання,  яке, очевидно, потребує серйозної і копіткої роботи.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Старинець. Будь ласка.

     СТАРИНЕЦЬ О.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії.  От, скажімо,  така ситуація.  Людина обирається на посаду в 59  років. Коли їй виповнюється 60 років, вона продовжує працювати на посаді, оформляє пенсію держслужбовця,  якщо пропрацювала в держорганах 10 і  більше  років.  Чи передбачається якесь обмеження верхньої межі прибутку,  якщо людина отримує зарплату державного службовця і  до того ще й пенсію?

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Ви зачепили цікаве питання,  але, вибачте, воно не стосується цієї конкретної пропозиції.  Мова  не  йде  про пенсійне  забезпечення  людини,  мова  йде про те,  що коли людина обрана в 59 років,  то в 60  років  у  неї,  цілком  природно,  не повинні виникати проблеми з державними органами через те,  що вона в межах терміну, на який обрана, подолала цей віковий рубіж.

     Я ще раз хочу сказати:  якщо ми візьмемо  за  основу  те,  що люди,  які займають виборні посади, не є державними службовцями, а є прирівняними до них (до речі,  як  і  ми  з  вами),  то  відразу виникає  запитання:  а  чому  на  них  має  поширюватися Закон про державну службу?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію Івановичу,  ви бажаєте висловитися? Будь ласка. Леліков, начальник Головного управління державної служби.

     ЛЕЛІКОВ Г.І., начальник Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України.  Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні  депутати!  Це  питання  сьогодні  є актуальним і потребує законодавчого вирішення.  Перехідними положеннями  Закону  України про   місцеве  самоврядування  визначено,  що  на  посадових  осіб місцевого  самоврядування  поширюється  дія  Закону  про  державну службу.  І  в  тому,  про  що  казав нам доповідач,  є колізія,  є юридична невідповідність цих  двох  положень.  Тому  не  можна  не підтримувати  цей законопроект.  Єдина пропозиція - після слів "Ці обмеження не поширюються на осіб,  які обрані на  виборні  посади" додати: "відповідно до Закону України про місцеве самоврядування в Україні".

     Чому це важливо?  На державній службі немає таких осіб, які б обиралися.  Таким  чином  ми  конкретизуємо  і  розмежовуємо це на майбутнє.

     Стосовно запитання    шановного    депутата    Косаківського. Законопроект   про   службу  в  органах  місцевого  самоврядування розроблено,  і найближчим часом у встановленому порядку  він  буде поданий до Верховної Ради.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  На виступи в обговоренні записано два народних депутати:  Черненко і Єльяшкевич.  Але я так зрозумів,  що вони за те, щоб прийняти цей законопроект. Ні? Тоді, будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Черненка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Я, в принципе, уже почти что согласился. Но вот у меня возникла мысль: сколько у нас будет "державних службовців"? Потому что у нас их больше,  чем рабочих в производственной сфере. А  если  учесть,  что  это  нагрузка на бюджет,  то нужно серьезно подумать в этом плане.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію  Григоровичу!  Хтось,  мабуть,  відвернув вашу увагу. Трошки не про те ви сказали.

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  "Громада".  Я выступаю против этой поправки. Почему?  У нас  огромное  количество  незанятого  работоспособного населения,   и   в  это  время  отменять  возрастные  границы  для пенсионеров я считаю нецелесообразным.

     Я прекрасно понимаю,  что сегодня пенсии низкие,  и прекрасно понимаю желание пенсионеров работать на государственной службе для того,  чтобы иметь нормальные источники для существования. Но пока молодое  поколение  не возьмет власть в свои руки,  у нас в стране все будет продолжаться так, как происходит и сейчас.

     И конечно  же  этот  законопроект,  например,   не   касается пенсионера  по  нормальным  меркам  -  Президента  страны  Леонида Даниловича  Кучмы.  Это  касается  совершенно   другой   категории государственных служащих, но вопросы одни и те же.

     Я вам   хочу   напомнить,   что,  принимая  Закон  о  выборах Президента,  мы в этом зале проголосовали за то,  что кандидатом в Президенты не может быть лицо,  достигшее пенсионного возраста. Но по непонятным причинам на подпись Президенту был отправлен  другой текст.

     Здесь та  же  проблема,  только  касается  она  руководителей местного масштаба.  Мы  везде  должны  взять  курс  на  омоложение кадров.  Если  кто-то хочет поддерживать старую гвардию,  он будет голосовать за.  Я лично буду голосовать  против.  Не  потому,  что считаю,  что люди не заслуживают права работать,  несмотря на свой возраст.  Нет.  Есть норма,  которая позволяет Главному управлению при    Кабинете    Министров   продлевать   срок   пребывания   на государственной службе  на  пять  лет  после  достижения  служащим пенсионного  возраста.  Давайте  примем  решение,  что за какие-то исключительные заслуги  этот  срок  допускается  не  ограничивать, если,  действительно,  человек может работать.  Но пускай все-таки возрастные ограничения у нас остаются.

     Если возрастных ограничений не будет  (уважаемые  коллеги,  я обращаюсь  ко  всем,  в  том  числе  и  к  представителям старшего поколения),  то надежды на  омоложение  руководства  и  страны,  и регионов   просто  не  будет.  Это  вопрос  смены  поколений.  Это принципиальный вопрос,  и я считаю,  что такой проект поддерживать нельзя.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Сергійовичу.  Ну,  напевне, шановні колеги,  нам зрозуміле прагнення  Олександра  Сергійовича. Щодо  того,  що  ми,  так  би  мовити,  обмежили  вік  кандидата в Президенти,  то давайте говорити правду.  У  Конституції  верхньої межі  немає,  і  тому ми з вами не могли ухвалювати чогось іншого. Але в Конституції, я розумію, на ваш жаль, є нижня межа - 35 років і  вас  ще  не  можна  висунути кандидатом у Президенти.  Тому ви, мабуть, і проти.

     Я думаю,  шановні колеги,  у нас буквально одиниці набереться людей  такого  віку,  обраних  чи  то  головами міст,  сіл,  інших населених пунктів,  чи то головами міських і  обласних  рад.  Мені важко назвати цифру,  але, мабуть, навряд чи й сотня набереться. І напевно,  за них голосували такі ж виборці,  які голосували за нас із вами. Це перше.

     Друге. У нас сьогодні, мабуть, особливий день: законопроекти, які вносить Кабінет Міністрів, підтримуються депутатами, а ті, які вносять депутати, підтримуються Кабінетом Міністрів. Ви бачите, що служба,  яка нібито має бути проти цього рішення, пропонує додати: "відповідно до Закону про місцеве самоврядування".

     Давайте приймемо    в   першому   читанні   законопроект   із доповненням,  про яке сказав  Геннадій  Іванович:  "відповідно  до Закону   про   місцеве   самоврядування".   Прошу  визначитись.  І Єльяшкевич обома руками голосує за.

     "За" - 201.

     Шановні колеги! Ну, ми з вами недавно, хоча цього закону це і не  стосується,  досить урочисто й щиро відзначали 60-річчя нашого Голови. Давайте проголосуємо в першому читанні.

     "За" - 210.

     Я розумію,  шановні колеги, що дехто з вас, натискуючи кнопку "проти",  думає чи про 30 травня,  чи про ще якісь події.  Давайте подумаємо про людей,  яких стосується цей законопроект,  а не  про те, що колись може бути.

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу проголосувати.

     "За" - 163.

     Рішення прийнято.

     Слово надається    депутату    Косаківському.    З    мотивів голосування.

     Володимире Романовичу,  ви  тільки  що  прийшли на засідання. Дійде черга і до вас.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Місто-герой Київ. Адаме Івановичу, у мене є пропозиція,  яка  зніме цю колізію.  Треба внести до цієї поправки уточнення,  що ця норма поширюється на осіб,  яких  обрано  на  ці посади до досягнення 60 років.

     Якщо вони балотуватимуться після 60 років, то ця норма вже не буде діяти. Тоді проблема знімається.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується в поіменному режимі проект  постанови про прийняття законопроекту в першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 231.

     Прийнято.

     Шановні колеги!  Там  одне речення,  пропоную проголосувати в поіменному режимі за прийняття в другому читанні проекту закону  в цілому.

     "За" - 211.

     Прошу висвітити по фракціях: комуністи - 116 із 121; НДП - 15 із 25; Народний рух - 7 із 27; соціал-демократи - 4 з 14;  "Відродження регіонів" - 10 із 22; "Батьківщина" - 1 із 16;  соціалісти - 23 з 24;  зелені - 0 із 20; "Незалежні" - 3 з 10;  "Трудова Україна" - 5 із 10; селяни - 12 із 14;  Рух  -  8  із  14;  прогресивні  соціалісти  -   0   із   13; "Реформицентр" - 1 із 10; позафракційні - 5 із 7.

     Ще раз  ставлю  на  голосування  в  поіменному  режимі проект закону в другому читанні в цілому.

     "За" - 222.

     Депутату Марченку надається слово. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством,

 власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  У меня одно замечание по процедуре ведения.  Адам Иванович!  Я  пришел  из  суда,  и  это было причиной,  которая не позволила мне быть в зале с начала заседания. Но это к слову. Я не обязан  отчитываться  перед  вами,  где  я нахожусть до того,  как прийти в зал.

     И вам не дано права по  выдуманным  вами  мотивам  не  давать возможности выступить руководителю фракции.

     А теперь  по  существу  проблемы.  Я  хочу  обратить внимание коммунистов,  социалистов и селян,  которые так стремятся защищать интересы  трудящихся,  что  в  Конституции  1918  года (тогда были социалисты и коммунисты) записано:  никаких льгот и привилегий.  А вы своим голосованием вводите режим...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Володимире   Романовичу.   Я   пропоную народному депутату Марченку внести поправку до Закону  про  статус народного  депутата і відмовитися добровільно від усіх пільг,  які він має як народний депутат.  Тоді це буде справжній  прогресивний соціаліст.

     Депутат Ключковський. Будь ласка.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Фракція Руху. Зараз іде мова не про чиїсь привілеї, а про фактичне ущемлення прав.  Ми вже стикаємося з ситуаціями, коли людина,  якій  понад  60  років,  спочатку  обирається   депутатом місцевої  ради,  а потім,  наприклад,  у керівництво цієї ради.  І оскільки цій людині більше 60 років,  Головдержслужба відмовляє їй у присвоєнні рангу.

     Таким чином, ідеться про ущемлення прав виборних осіб займати певні посади через віковий ценз,  адже  ні  в  Конституції,  ні  в законі про вибори немає вікових обмежень для виборних посад.  Це - порушення конституційного права, і ми повинні його усунути. Тому я пропоную підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  ми  вже схвалили його в першому  читанні.  Якщо  зараз  не  приймемо  іншого  рішення,  це означатиме,  що  проект  передамо  комітету,  комітет  знову  буде готувати  матеріали,  розмножувати  їх  (а  це  -  папір),   знову вноситиме   ці  пропозиції,  і  ми  все  одно  змушені  будемо  їх розглядати, відтягуючи розгляд інших питань.

     Давайте підтримаємо законопроект у цілому і  проголосуємо  за нього. Голосування в поіменному режимі.

     "За" - 241.

     Дуже дякую. Рішення прийнято.

     По фракціях, будь ласка. Комуністи - усі 121; НДП - 23 із 26;  Народний рух - 9 із 27; соціал-демократи - 2 із 13; "Відродження регіонів" - 16 із 22; "Батьківщина" - 4 із 16; соціалісти - усі 24;  зелені - 0  із  20;  "Громада"  -  1  із  9. "Незалежні" - 3 із 10; "Трудова Україна" - 6 із 10; селяни - 12 із 13;  Рух - 9 із 14;  ПСПУ - 0 із 13;  "Реформи-центр" - 4  із  10; позафракційні - 7 із 8.

     Дякую, питання вирішено.

     _____________

     Шановні колеги!  У нас є ще п'ять хвилин, може, ми хоч одне з питань ратифікації  розглянемо.  Вони  в  нас  постійно  стоять  у порядку  денному,  але не розглядаються.  За два чи три місяці ми, нарешті, підійшли до них.

     Розглядаються проекти  законів  про  приєднання  України   до Женевської  конвенції  1930  року,  якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі  та  прості  векселі;  про  приєднання України  до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про  переказні  векселі  та  прості  векселі;  про приєднання  України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів та простих векселів.

     Доповідає виконуючий обов'язки  голови  Державної  комісії  з цінних паперів та фондового ринку Олександр Іванович Бойко.

     Олександре Івановичу,  скільки  вам  часу треба?  Трьох-п'яти хвилин вистачить? Три хвилини. Будь ласка, Олександре Івановичу.

     БОЙКО О.І.,  виконуючий обов'язки голови Державної комісії  з цінних  паперів та фондового ринку.  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!  Женевські конвенції про вексельний  обіг  -  це Конвенція

 358, якою запроваджено Уніфікований закон про  переказні  векселі та  прості  векселі,  Конвенція  про  врегулювання  деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі та  Конвенція  про гербовий збір стосовно переказних векселів та простих векселів.

     Сьогодні є  три системи вексельного законодавства.  Женевська система  вексельного  законодавства  охоплює  країни   Центральної Європи, а також близько 50 країн, вексельне законодавство яких діє на  основі  женевських  конвенцій.  Англоамериканська  система   - близько  41  країни.  І  третя  система  охоплює  країни,  які  не приєдналися ні до першої, ні до другої системи.

     Верховна Рада України 17 червня 1992 року прийняла  Постанову 2470-ХІІ   про  застосування  векселів  у  господарському  обороті України  і  встановила,  що  вексельний  обіг  в  Україні  повинен здійснюватися відповідно до Женевської конвенції 1930 року. Це був перший крок.

     Але стаття 7 Закону  України  про  правонаступництво  України передбачає,  що  Україна  є  правонаступницею прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР,  які не суперечать  Конституції та інтересам республіки.

     Женевська конвенція  1930 року не суперечить Конституції і не суперечить інтересам України,  оскільки має  велике  значення  для упорядкування вексельного обігу в Україні.

     Стаття 9  Конституції  України визначає,  що чинні міжнародні договори,  згода на обов'язковість  яких  надана  Верховною  Радою України,   є  частиною  національного  законодавства  України.  Як випливає  з  наведеного,  відповідно   до   Закону   України   про правонаступництво України женевські конвенції, до яких у 1936 році приєднався СРСР,  є чинними і на території України. Проте згідно з нормами Конституції України потрібна офіційна згода Верховної Ради України на їх  обов'язковість.  Отже,  впровадження  конвенцій  на території України потребує офіційного приєднання до них.

     Прошу вас підтримати законопроекти.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Є. Будь ласка.

     Депутат Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  виборчого  блоку  соціалістів і селян. Шановний доповідачу! Сьогодні в Україні діють інструкції 1937 року щодо  вексельного  обігу,  які в основному стосуються внутрішнього обігу.

     Скажіть, будь ласка,  як ми можемо приєднатися до  конвенцій, якщо в нас немає закону про вексельний обіг? Є лише проект закону, який нам роздали.  Чи ми будемо  підганяти  закон  під  міжнародні конвенції, чи, може, спочатку приймемо закон про вексельний обіг і вже тоді одночасно ратифікуємо  ці  конвенції?  Тому  що  фактично діють  близько  двох  десятків  інструкцій.  Як  ви дивитеся на цю проблему?

     Дякую.

     БОЙКО О.І.  Дякую.  Вексельний обіг в Україні регулюють понад 330 різних документів. І я сказав, що першим кроком, який Верховна Рада зробила в  1992  році,  було  поширення  положень  женевських конвенцій на території України. Це був перший крок.

     Другий крок,  який пропонується,  - приєднатися до женевських конвенцій.

     Третій крок, який необхідно буде зробити,

- згідно  з  додатком  до Конвенції 358 прийняти власний закон про вексельний обіг.

     Оце три таких кроки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тищенко Павло. Будь ласка.

     ТИЩЕНКО П.В. Спасибо. Фракция коммунистов, город Харьков. Я в принципе  поддерживаю  вопрос,  который  вам  был  задан депутатом Семенюк.  Мне тоже  непонятно,  почему  мы  должны  ратифицировать женевские конвенции, не имея национального законодательства.

     Дело в   том,  что,  ратифицировав  женевские  конвенции,  мы вынуждены будем взять на себя определенные обязательства.  Я хотел бы, чтобы вы сказали, какие именно обязательства? И не приведет ли это к тому,  что в очередной раз,  говоря по-украински, "ми будемо ошукані",  что  в очередной раз это будет способ выкачать побольше средств  с  Украины?  Поскольку  национального   законодательства, которое  касается  векселей,  в Украине нет,  это вызывает большие сомнения. Пожалуйста, ответьте на этот вопрос.

     БОЙКО О.І.  Дякую. Я ще раз повторюю, що в 1992 році Верховна Рада  поширила  дію Женевської конвенції 358 на території України. Це перше.

     Друге. Усі   нормативні   документи,    постанови    Кабінету Міністрів,  нормативні документи Національного банку, Міністерства фінансів грунтуються на Женевській конвенції.  Обов'язки, які бере на себе Україна,  випливають безпосередньо з тексту конвенції, яка дозволяє нам уніфікувати наше законодавство.

     Приєднання до цієї конвенції буде сприятливим  для  нас  і  в міжнародному плані.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності слово має  голова  підкомітету  Петро  Олексійович  Порошенко.  Одну-дві хвилини. Будь ласка.

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,   Вінницька   область).   Добрый   день,   уважаемые  коллеги! Законодательство в области обращения ценных  бумаг  в  Украине  на сегодня оставляет желать лучшего. Об этом говорят на встречах наши избиратели,  и этот тезис всем нам уже набил оскомину. Речь идет и о  печально  известных доверительных операциях,  и о том,  что при расчетах с энергетическими  компаниями  используются  эрзац-деньги (вексельное  обращение).  Достаточно  популярными стали вексельные расчеты с бюджетом по просроченным задолженностям.

     Неурегулированность этого  законодательства  чревата   самыми серьезными последствиями для экономики государства.

     В то  же  время  в  мире  накоплен  весьма значительный опыт, который материализован в Женевской  конвенции  1930  года.  Данная конвенция  широко  обсуждалась  в  комитетах Верховного Совета,  в частности  в  Комитете   по   вопросам   финансов   и   банковской деятельности.  Более того,  в комитет от народного депутата Ананко поступил  законопроект   о   вексельном   обращении,   который   в значительной степени повторяет положения Женевской конвенции.

     Присоединение Украины  к  Женевским конвенциям по вексельному обращению  позволит  субьектам  предпринимательской  деятельности, которые  работают  на рынке Украины,  использовать свои векселя не только в сфере обращения ценных бумаг  в  Украине,  но  и  сделать вексельное   обращение  прозрачным,  понятным  и  унифицированным, позволит  ценным  бумагам  украинских  эмитентов   обращаться   на международном рынке.

     Всем известна   огромная  проблема  -  недостаток  средств  в обращении,  из-за которой страдают и отечественные  производители. При      этом      имеется      множество      случаев     выпуска предприятиямипроизводителями ничем не обеспеченных  ценных  бумаг. Присоединение   к   этой   конвенции   позволит   положить   конец недобросовестности эмитентов,  реализующих  необеспеченные  ценные бумаги,  от чего страдают в первую очередь предприятия,  принявшие эти бумаги в обращение.

     Сегодня эта  сфера  деятельности   регулируется   действующим постановлением Совета народных комиссаров СССР,  датированным 1937 годом,  которое не приспособлено к нынешним рыночным условиям.  Мы живем  все  же  в несколько иное время,  данный нормативный акт не может  обслуживать  субекта   предпринимательской   деятельности, нашего товаропроизводителя. Я еще раз подчеркиваю: присоединение к данной конвенции не является  политическим  вопросом.  Это  вопрос сугубо   экономический,   данное   решение   позволит  существенно облегчить деятельность  предприятий,  производителей,  которым  не хватает оборотных средств.

     Прошу коллег  народных  депутатов  именно с этой точки зрения подойти к данному вопросу.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Петре Олексійовичу,  сідайте, будь ласка. На  виступ  записався  один народний депутат - Семенюк.  Валентино Петрівно,  ви відмовляєтесь від виступу?  На  репліку  надаю  одну хвилину. І будемо визначатися.

     СЕМЕНЮК В.П.   Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій (Лівий центр).  Шановні колеги  народні  депутати!  Той,  хто  був депутатом  Верховної  Ради  минулого  скликання,  пам'ятає  славну епопею із житомирськими векселями,  яка фактично  не  доведена  до кінця,  і  може  сказати  чітко:  оскільки  ще  немає внутрішнього законодавчого поля,  не можна приєднуватися до цієї конвенції,  бо це означає, що наш внутрішній закон буде нижчим за зовнішній.

     Повірте мені,  я за те, щоб урегулювати всю правову базу, яка стосується вексельного  обігу.  Але  давайте  приймемо  закон  про вексельний обіг і тоді одночасно приймемо рішення про цю конвенцію із  застереженням,  що  наші   внутрішні   векселі   мають   чітко контролюватися як у державі, так і за кордоном.

     Тому прошу  спочатку  прийняти закон,  а потім приєднатися до конвенції.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Усі,  хто  виступав,  одностайно просять підтримати цей проект. Прошу визначитися.

     "За" - 108.

     Шановні колеги! Якби було не 108, а хоча б 208 голосів, можна було б вести мову. А коли 108...

     Оголошується перерва до 16 години.