ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 14 т р а в н я 1999 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку, гості й запрошені! Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо пленарне засідання Верховної Ради України.
Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.
Встигли зареєструватися 310 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Дозвольте оголосити запити народних депутатів.
Абрамов Федір Михайлович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації з виплатою заробітної плати шахтарям міста Тореза Донецької області.
Мовчан Павло Михайлович звертається до Прем'єр-міністра України у зв'язку з відсутністю відповідей на запити стосовно погашення заборгованості працівникам АТ "Промбуд-8" (м.Рівне) за виконані роботи з будівництва виробничо-торговельної бази державної фірми "Медтехніка".
Черенков Олександр Павлович звертається до Прем'єр-міністра України у зв'язку з незадовільним пенсійним забезпеченням у сільських районах Луганської області, в тому числі з погашенням заборгованості за 1998 рік.
Павловський Михайло Антонович звертається до Прем'єр- міністра України з повторним запитом стосовно погашення заборгованості із заробітної плати військовослужбовцям Хмельницького гарнізону та працівникам Хмельницького міського військкомату.
Депутат Развадовський звертається до Прем'єр-міністра України стосовно виділення автомобілів "швидкої допомоги" центральним районним лікарням Чуднівського, Дзержинського, Любарського та Червоноармійського районів Житомирської області.
Прошу підтримати ці запити.
"За" - 180.
Рішення прийнято.
Група народних депутатів (Толочко, Павловський, Пухкал, Кремень) звертається до голови Київської міської державної адміністрації стосовно порушення законодавства при відведенні земельної ділянки під будівництво на території університетського містечка Національного технічного університету України (КПІ).
Будь ласка, голосуємо.
"За" - 175.
Рішення прийнято.
Дозвольте зробити оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народних депутатів України до складу депутатських груп та фракцій: Іоффе Юлія Яковича - до складу депутатської групи "Трудова Україна"; Проценко Валентини Василівни - до складу депутатської фракції Народного руху України.
Заяви народних депутатів: "Я, народний депутат України Марчук Євген Кирилович, заявляю про свій вихід із фракції Соціалдемократичної партії України (об'єднаної) та вступ до групи "Незалежні" (Оплески).
"Я, народний депутат Пересунько Сергій Іванович, заявляю про свій вступ до групи "Незалежні".
"Я, народний депутат України Пилипчук Ігор Мар'янович (виборчий округ 124), заявляю про свій вихід із фракції Соціалдемократичної партії України (об'єднаної) та вступ до групи "Незалежні" (Оплески).
"Я, народний депутат України Чубатенко Олександр Миколайович (виборчий округ
216), заявляю про свій вихід із фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) та вступ до групи "Незалежні" (Оплески).
З чим ми їх і поздоровляємо.
Шановні колеги! Учора на ваше прохання і за рекомендацією керівників фракцій і груп було проведено засідання за участю всіх керівників фракцій і груп щодо питань, пов'язаних із висвітленням роботи Верховної Ради. Ми доручили голові профільного комітету Чижу Івану Сергійовичу сьогодні поінформувати депутатів стосовно тих заходів, які вживаються з боку Верховної Ради, і пропозицій про прийняття Верховною Радою заяви. Проект цього документа теж підготовлено.
Було внесено пропозицію про доручення Генеральному прокурору (що також зроблено), щоб він доповів наступного вівторка на пленарному засіданні про порушення закону і постанови про інформаційний простір і забезпечення висвітлення роботи Верховної Ради.
А зараз дозвольте мені надати слово Чижу Івану Сергійовичу, він зробить інформацію з тих питань, які були вчора порушені в сесійному залі і на засіданні Погоджувальної ради фракцій і груп. Будь ласка.
ЧИЖ І.С., голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів та селян (Лівий центр). Шановні колеги! На превеликий жаль, ми змушені ще і ще раз повертатися до проблеми свободи слова і повинні констатувати, що вкотре без будь-якого попередження припинено радіотрансляцію пленарних засідань Верховної Ради України чотирнадцятого скликання. Як ви бачите, з сесійного залу вивезено навіть знімальну телевізійну апаратуру Національної телекомпанії України.
Я хочу сказати, що цю демонстративно зухвалу акцію було здійснено 12 травня - якраз у той день, коли тут, у сесійній залі, проводилася публічна частина парламентських слухань на тему: "Інформаційна політика України. Стан і перспективи". Це було зроблено після того, як напередодні на парламентських слуханнях у режимі розширеного засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації керівники галузі, президенти національних теле- і радіомовної компаній Бай, Савенко, Кулик, Рєзніков запевнили народних депутатів, що вони діятимуть виключно в рамках Конституції та законів України і робитимуть усе, щоб законодавство про свободу слова та інформаційну діяльність виконувалося. Винайдене і пізніше оголошене керівництвом Державного комітету телебачення і радіомовлення пояснення, що парламентські слухання не є формою пленарного засідання і їх висвітлення вимагає додаткового договірного оформлення, настільки ж безпідставне, наскільки й облудне.
По-перше, Конституція України, проголошуючи відкритість засідань Верховної Ради України, що забезпечується, зокрема, засобами телерадіотрансляції, не поділяє ці засідання за формами їх проведення чи за мірою відкритості й особливостей висвітлення. Тим більше не мають права на подібну, до того ж самовільну, диференціацію ні органи виконавчої влади, ні інформаційні організації.
По-друге, пленарне засідання 12 травня 1999 року відкрилось і проводилось як традиційне за змістом і формою пленарне засідання. Під час його було оголошено і підтримано кілька депутатських запитів, прийнято належною більшістю голосів постанову, сформульовано окремі доручення і таке інше. А після 16 години Верховна Рада працювала виключно в пленарному режимі.
По-третє. Оголошене лише на час публічної частини парламентських слухань припинення трансляції продовжилось і наступного дня 13 травня 1999 року під час цілком звичайного пленарного засідання. Повністю відпадають інші версії вчиненого - через, мовляв, несплату Верховною Радою України коштів за ведення передач або через необхідність профілактики телевізійної техніки. Не далі як учора пан Кулик на досить жорсткі претензії депутатів, викручуючись, заявляв з трибуни на засіданні нашого комітету, що, мовляв, техніку за три хвилини зняли й за три хвилини поставимо, немає проблем. Як бачите, зняли за три хвилини, а ставлять уже три дні. І невідомо, коли поставлять.
У поєднанні з нагнітанням іншою гілкою влади антипарламентської атмосфери з її прагненням здобути пропагандистську перевагу в президентській виборчій кампанії, яка розгортається у чергову спробу відрізати від суспільства діяльність парламенту, це є ще одним фактом інформаційного правового перевороту в державі, акцією справжнього інформаційного тероризму тих, хто спирається не на силу права, а на силу безкарної протизаконності.
Не з вини Верховної Ради, а саме під дією цієї сили порушується вимога статті 10 Закону України про інформацію щодо її обов'язку як органу державної влади інформувати про свою діяльність та прийняті рішення.
Не з вини Верховної Ради України, а лише під тиском цієї сили не виконується положення статті 29 Закону України про телебачення і радіомовлення і статті 9 Закону України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації щодо обсягів, порядку і форм обов'язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України аудіовізуальними засобами інформації.
Не з вини Верховної Ради України, а свавіллям тих, хто зобов'язаний виконувати акти парламенту, принижується значення постанови Верховної Ради України та взагалі конституційно легітимного її акта - закону, єдиного документа, згаданою статтею 9 якого визначається порядок і форми саме обов'язкового висвітлення діяльності сесії вищого представницького органу держави.
Я думаю, що за цієї ситуації Верховна Рада України повинна вимагати від усіх причетних до вчинення проти неї акції інформаційного тероризму повернутися до закону, прислухатися до голосу сумління та розуму і припинити це беззаконня та не допустити його повторення в майбутньому.
Законодавчий орган України не прагне більш жорсткого інформаційного законодавства і не допустить його, однак змушений буде рішуче подбати про гарантування його обов'язковості для всіх, про відповідальність його порушників, про поважання всіма суб'єктами інформаційної діяльності повноважень, компетенції, прав Верховної Ради України.
У разі подальшого невиконання її обов'язкових конституційних актів, продовження інформаційного тероризму в державі Верховна Рада України змушена буде, очевидно, для відновлення законності й порядку використати на практиці всю силу і всі можливості законотворення і законоутвердження. І я думаю, що першим таким кроком має бути доручення, яке дав Олександр Миколайович: Генеральний прокурор з початком наступного пленарного тижня повинен стати на цю трибуну і поінформувати про наведення законного порядку в цій сфері. Свобода слова - одна з найголовніших умов забезпечення інформаційного суверенітету, інформаційної безпеки України.
Верховна Рада України, я переконаний, зробить усе необхідне для реалізації саме цих вимог свободи слова, законності і правопорядку в державному і суспільному бутті. І цьому підтвердження - уся практика діяльності вищого законодавчого органу держави.
Шановні колеги справа! Попри жваве ваше обговорення, я хотів би привернути вашу увагу до одного дуже цікавого й промовистого документа, який засвідчує повагу Верховної Ради до закону, незважаючи на будь-які політичні ознаки того, кого вона захищає. Я зачитаю документ, датований 28 червня 1994 року. Прошу уваги, це дуже цікаво, на мій погляд:
"Президії Верховної Ради України народного депутата України, кандидата у Президенти України Кучми Л. Д.
Заява.
Хід виборів Президента України змушує мене зробити висновок, що Центральною виборчою комісією, Державною телерадіокомпанією, іншими центральними державними засобами масової інформації, особливо газетою Верховної Ради України "Голос України" грубо ігноруються Закон про вибори Президента, постанови Верховної Ради України щодо забезпечення рівних умов для ведення передвиборної агітації та пропаганди.
Українське телебачення за останній місяць фактично перетворено майже у цілодобовий телеефір одного кандидата у Президенти - Л.М.Кравчука. Більше того, грубо порушуючи закон, УТ-1 вело агітацію за Л. Кравчука навіть у день виборів.
Особливо турбує те, що Центральна виборча комісія робить вигляд, що не помічає цих порушень та відмовляється реагувати на повідомлення ряду іноземних спостерігачів про грубі порушення в ході виборів щодо забезпечення рівності інформаційного забезпечення кандидатів у Президенти.
Прошу терміново розглянути питання про ігнорування Державною телерадіокомпанією та іншими центральними державними засобами масової інформації Закону про вибори Президента та питання про політичну позицію Центральної виборчої комісії".
Підпис: "Л. Кучма, 28 червня 1994 року".
Що робить Верховна Рада? Вона збирає засідання і розглядає цю проблему 1 липня 1994 року. У результаті з'являється постанова Верховної Ради. Я її теж зацитую, шановні колеги, бо це дуже цікаво. Зверніть увагу: не окреме доручення, не якийсь акт Голови Верховної Ради, Верховна Рада - вищий законодавчий орган - відреагувала на звернення беззахисного кандидата у Президенти.
Звучить ця постанова так: "У зв'язку із заявою народного депутата України, кандидата у Президенти України Кучми Л.Д. про порушення Закону України про вибори Президента України Верховна Рада України постановляє:
1. Заяву народного депутата України, кандидата у Президенти України Кучми Л.Д. взяти до уваги.
2. Доручити Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації провести перевірку додержання Закону України про вибори Президента України щодо використання засобів масової інформації і доповісти про результати Верховній Раді України до 5 липня 1994 року". Дивіться, яка оперативність.
"3. Рекомендувати Укрдержтелерадіокомпанії створити постійні групи для висвітлення виборів Президента України і поширити цю практику на висвітлення виборів до місцевих органів і довиборів народних депутатів України.
Голова Верховної Ради України Мороз. Місто Київ, 1 липня 1994 року. Реєстраційний
79/94 ВР."
Я міг би на цьому і припинити свою інформацію, але мушу нагадати, що сьогодні ще тільки шість місяців до виборів, і я можу розцінити такі дії по відношенню до Верховної Ради, як ігнорування однією гілкою влади і конкретно одним претендентом (зважаючи на його монопольну можливість милувати і карати чиновництво) усіх мислимих і немислимих законів і конституційних норм. А це називається перевищенням влади, перевищенням повноважень, і це мусить каратися законом.
Шановні колеги! На доручення Верховної Ради і на доручення Погоджувальної ради я особисто і деякі члени нашого комітету (ми не збирали засідання просто через те, що час був обмежений) провели серйозні консультації на предмет розв'язання цієї проблеми.
Я хочу сказати, що цією акцією діючий Президент і виконавча влада ще раз показали себе перед усім світом, хто вони є насправді, що стоїть за їхніми деклараціями про прагнення бути демократичними структурами влади. І те, що парламентські слухання проходили якраз у період перебування тут групи доповідачів Ради Європи (а в червні Україна буде слухатися на засіданні Ради Європи з інформацією про виконання своїх зобов'язань), - це ще додаткове свідчення того, що наша влада абсолютно не цікавиться, який імідж нашої держави у світі. Вона сповідує свої "сиюминутные" інтереси, і заради цих інтересів готова навіть віддати державу на осміяння в Європі й у всьому світі. Вищий законодавчий орган повинен захистити державу, її імідж, захистити свою честь і зрештою парламентаризм, і не тільки це, а захистити конституційне право громадян на отримання та поширення інформації, захистити свободу слова і думки.
Оскільки Національна телекомпанія вже давно ігнорує постанови Верховної Ради (а тепер уже і радіокомпанія підключилася до цього), то є необхідність, зважаючи на тиск, вчинений на них, привести статути національних телекомпанії і радіокомпанії у відповідність із законодавством. Ми внесемо сюди законопроект про статути. Такий закон, нагадаю, розглядався у Верховній Раді, був прийнятий парламентом минулого скликання, але на нього було накладено вето Президента, і Верховна Рада минулого скликання подолати це вето не змогла.
Я думаю, що нинішня Верховна Рада, свідома своєї відповідальності, зробить це, і ми приймемо закон про статути. Національні теле- і радіокомпанія повинні засновуватися спільно Президентом як інститутом влади і Верховною Радою як інститутом влади, і ці механізми повинні регулюватися. Це дія, яка достатньо оперативно буде зроблена, але вона повинна мати певний проміжок часу.
Що стосується висвітлення нашої роботи радіокомпанією. Олександр Миколайович Ткаченко (він учора про це повідомив на засіданні Погоджувальної ради) має зв'язатися з Президентом і вказати йому на оці всі порушення. І якщо буде прийнята заява Верховної Ради, то це стане додатковим аргументом, що треба відновити радіотрансляцію наших засідань, тому що її зупинення відбулося незаконно. Усі фінансові претензії до нас зняті. Верховна Рада виконала свої зобов'язання - і майнові, і фінансові.
До речі, одна державна інституція в нашій державі (нагадаю, що Президент не має угоди з радіокомпанією і телекомпанією, уряд її не має також), вибачте за такий вислів, не злазить з екранів телебачення і не виходить з ефіру. Управління справами Верховної Ради уклало таку угоду, діючи виключно відповідно до закону.
Я думаю, що будуть мати ефект і наші консультації, які ми проводимо з недержавними телекомпаніями, або навіть і з телекомпаніями, де державна тільки частка статутного капіталу, і ми знайдемо спосіб розмістити матеріали, які висвітлюють діяльність Верховної Ради, в різних телекомпаніях, будемо мати серйозні щоденники. Мені здається, що сумарно ми отримаємо більший обсяг інформації про діяльність Верховної Ради засобами телебачення.
Ми як комітет залишаємо за собою право вносити пропозиції (думаю, це підтримає і Верховна Рада) щодо вжиття адекватних заходів до порушників чинного законодавства. Хочу нагадати, що пан Кулик отримав вотум недовіри з боку Верховної Ради. Відповідна постанова Верховної Ради направлена Президенту. Президент ще не відреагував на наше рішення про те, що Верховна Рада вважає недоцільним і неможливим перебування Кулика на посаді президента Національної телекомпанії України. І це теж незаперечний правовий факт. Треба домогтися виконання цієї постанови.
На закінчення, перед тим як я оголошу проект заяви, хочу сказати, що запопадливе чиновництво, мабуть, зі згоди Президента або за його стимулювання робить йому дуже велику ведмежу послугу. Скажімо, я не здивуюся, якщо за якийсь час Президент у дуже непопулярній і дуже непрестижній номінації "душитель свободи і слова" зможе переміститися з шостої на першу сходинку. Мені дуже цього не хотілося б, оскільки це б'є, знову ж таки, по іміджу держави і це є неприпустимим. Усі ми повинні дбати про імідж усіх гілок влади, про імідж нашої держави.
А тепер я оголошую внесений мною проект заяви Верховної Ради України:
"Заява Верховної Ради України про серйозні порушення виконавчими структурами чинного законодавства, що стосується інформаційної сфери.
У черговий раз без будь-якого попередження припинено радіотрансляцію..." (Шум у залі). Не треба оголошувати?
ГОЛОВА. Шановні колеги! Проект заяви у всіх є. Я просив би прийняти за основу даний текст. Підтримайте, будь ласка. Я прошу прийняти текст за основу.
"За" - 232.
Прийнято.
У цілому можна голосувати? Депутат Єльяшкевич хоче доповнити. Будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). "Громада". Уважаемые коллеги! Я думаю, что слова "без будь-якого попередження" надо исключить, потому что Верховную Раду никто предупреждать не может. Верховная Рада - это законодательный орган страны. Это первое.
Второе. Давайте проголосуем поручение, о чем мы вчера говорили на совещании у Председателя Верховной Рады, Генеральному прокурору: доложить о нарушениях законодательства по трансляции пленарных заседаний Верховной Рады Украины.
ГОЛОВА. Генпрокурору ми дали таке доручення за згодою Погоджувальної ради.
ЧИЖ І.С. Я не заперечую, щоб з тексту вилучити слова "без будь-якого попередження".
ГОЛОВА. Так. Будь ласка, Іване Сергійовичу.
ЧИЖ І.С. Я вилучаю і думаю, що Верховна Рада погодиться з вилученням такої фрази.
ГОЛОВА. Депутат Дорогунцов.
ДОРОГУНЦОВ С.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую, Олександре Миколайовичу. Перший раз за два місяці! Фракція Компартії України. Шановний Іване Сергійовичу! Як ви дивитеся на те, щоб ми в це доручення або поряд із цим дорученням Генпрокуратурі записали: доручити порушити кримінальну справу за ознаками тероризму (ви назвали його інформаційним) проти конкретних осіб. І проти тих, хто давав вказівки, і проти тих, хто бездумно їх виконував.
Я хочу сказати, що Кравчук порівняно з цим Президентом виглядав як немовля. Бо те, що робиться сьогодні, на три порядки гірше, ніж тоді було.
ГОЛОВА. Сергію Івановичу, на що ви натякаєте?
ДОРОГУНЦОВ С.І. Ось на це саме. Шановні друзі, треба документи, зачитані Іваном Сергійовичем, негайно опублікувати в газеті "Голос України". І дати підзаголовок: "З історії демократії".
ЧИЖ І.С. Дякую. Є стаття 165 "Зловживання службовим становищем", стаття 166 "Перевищення...". Але я думаю про інше. Я вжив дещо образний вислів "політичний тероризм", хоча насправді це навіть і не образність, а реальність.
ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).Фракція Народного руху України, Чернівецька область. Шановний доповідачу, у цьому проекті заяви є таке речення: "При цьому призначення керівника міністерства відбулося на порушення і всупереч Конституції". Думаю, що це речення треба зняти, бо це конституційне право Президента - створювати ті або інші структури виконавчої влади, зокрема міністерства і центральні відомства. Тому, на мій погляд, тут немає порушення Конституції.
І треба було б зробити доповнення, що це є порушенням Закону України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, де розписано, яким чином повинні діяти Національна телекомпанія і Національна радіокомпанія відповідно до закону, в який спосіб таке висвітлення повинно відбуватися, зокрема й висвітлення роботи парламенту. А посилання на те, що є конкретне порушення конкретного закону, в цьому проекті заяви якраз і немає. А саме це й важливо. І саме через те, що порушено цей закон, варто було б звернути увагу Генерального прокурора як наглядової інстанції, аби він ужив адекватних заходів до порушників конкретного закону.
Дякую.
ЧИЖ І.С. Дякую. Відповідаю. Щодо призначення міністра інформації, то тут невипадково сказано, що призначення відбулося на порушення і всупереч Конституції. Це факт. Хоча створення міністерства ніби і є конституційним правом Президента, але якщо зважити на те, що Кулик на той час обіймав уже три посади і не був із жодної звільнений (він був і головою Держтелерадіо, і все інше), то тут було суцільне порушення, і ми з вами ніяк не могли того розплутати.
Тепер щодо посилання на Закон про порядок висвітлення. Можна було б поставити і так питання. Але оскільки порушено і Конституцію, і Закон про інформацію, і Закон про порядок висвітлення, то всі називати, конкретизувати ми вважали просто недоречним. Ми задумали заяву дещо загального плану. Якщо Верховна Рада наполяже, ми можемо вписати до тексту всі закони.
ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ
172, Харківська область). Уважаемый Иван Сергеевич! Я полагаю, что заявление надо принимать, хотя, на мой взгляд, оно излишне толерантно и неадекватно тому информационному, как вы выразились, терроризму, с которым мы столкнулись. Но ради "злагоди" можно пойти на это.
У меня конкретное предложение. Третья страница, последний абзац: "Верховна Рада України заявляє свій рішучий протест... звертається до Президента України і Кабінету Міністрів України з вимогою зробити все від них залежне для нормалізації ситуації...".
Я считаю, что надо не "все від них залежне", а "з вимогою виконати свої посадові обов'язки в справі нормалізації", і далі за текстом. Тобто не все від них залежне, а посадові обов'язки нехай вони виконують. Це їхній обов'язок.
ЧИЖ І.С. Думаю, що "з вимогою виконувати Конституцію і закони". А, можливо, і посадові обов'язки. Це як Верховна Рада вирішить. Давайте проголосуємо.
ГОЛОВА. Депутат Зубов.
ЗУБОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян (Левый центр). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемый Иван Сергеевич! Прекращение трансляции заседаний Верховного Совета
- это не только противозаконные действия, это, на мой взгляд, и серьезный, дерзкий выпад со стороны Президента.
Поэтому у меня конкретное предложение. Давайте мы название заявления немножко изменим. Тут у нас название "Про серйозні порушення виконавчими структурами чинного законодавства". Я предлагаю такое название: "Про неприпустимі порушення виконавчими структурами чинного законодавства". То есть усилить само название, потому что "серьезные нарушения" звучит очень пространно, размыто, и не отражает суть того, что происходит. Четко нужно сказать: "неприпустимі порушення".
ЧИЖ І.С. Валентине Сергійовичу, ви по суті маєте рацію, звичайно. Але оскільки я переконаний, що Верховній Раді, на жаль, доведеться до цього питання ще повертатися, то, можливо, доведеться й серйозніше звертатися. Отож давайте ми поки що толерантність тут витримаємо, про що Володимир Геннадійович казав. Ну ми ж не повинні уподібнюватися... Я вже говорив про те, що "против лома нет приема", але Верховна Рада має "лом" проти "лома"
- це закон і Конституція. Це сильніше від усяких інших залізяк. Вони діють залізяками, ми повинні діяти правом.
ГОЛОВА. Добре. Шановні колеги, я думаю, що з тими поправками, які внесені, таку заяву можна приймати, публікувати її в центральних газетах і, безперечно, озвучувати і по радіо, і по телебаченню.
Будь ласка, депутате Довгань. За ним - депутат Цибенко.
ДОВГАНЬ С.В., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Ми з вами є свідками балачок про свободу слова протягом цілого тижня. Я це по-іншому не називаю, бо в цьому закритому залі зібралися люди, які знають, що це саме так. Ми проголосували за основу проект заяви і хочемо, щоб її почитали прості люди. Прочитавши те, що тут написано, ніхто нічого не зрозуміє.
Отже, ми прийняли проект за основу. Тепер його треба доопрацювати, на мій погляд, ось у якому плані. Записати, що є стаття Кримінального кодексу номер такийто, її порушив добродій Кулик, Прем'єрміністр, міністр інформації чи хтось інший, за це відповідальність така-то. І так далі, в такому ключі треба написати.
Якщо Верховна Рада вважає за потрібне поставити на місце цю структуру, то наших 300-400 голосів достатньо, щоб доопрацювати будь-який законопроект, ухвалити будь-який закон, щоб жорсткіше покарати винних.
А всі розмови про те, що десь там у нас не так, як у Європі, то люди знають, що ми живемо краще, ніж у Європі. От вони не будуть реагувати й на це. Треба казати, що в нас сьогодні в державі править криміналітет і по-бандитському ставиться до законно обраного законодавчого органу. Треба, щоб люди це знали. А всі дипломатичні викрутаси, які там є, люди не зрозуміють. Тому треба доопрацювати і надати заяві більш жорсткого звучання.
ГОЛОВА. Дякую.
ЧИЖ І.С. Сергію Васильовичу, я принципово з вами згоден. Але це перше публічне реагування Верховної Ради, тобто воно буде оприлюднене. Це - заява. А оскільки ми пишемо в останньому абзаці, що "Верховна Рада України залишає за собою право вжити адекватних, передбачених Конституцією і законами України заходів", то це так і буде. Якщо на те буде потреба, то наступний документ буде не заявою. Після інформації Генерального прокурора реакція буде постановою або навіть якимись діями. А сьогодні я прошу підтримати цей текст.
ГОЛОВА. Дякую. Депутат Цибенко.
ЦИБЕНКО П.С., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110, Луганська область). Спасибо, Александр Николаевич. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! У меня нет и тени сомнения в том, что это заявление необходимо принимать и что оно будет принято. У меня есть сомнение в другом - как отреагирует власть на наше заявление.
Поэтому, поддерживая идею необходимости принятия именно сегодня такого заявления, я предлагаю дать поручение делегации Верховного Совета в Совете Европы войти в европейские структуры с информацией о том, что происходит здесь. Я абсолютно убежден, что в условиях президентских выборов это более действенный инструмент воздействия на нашу исполнительную власть.
Спасибо.
ЧИЖ І.С. Петре Степановичу, теж згоден із вами по суті. Але ми тут пишемо, що ми, Верховна Рада, вживемо адекватних заходів, доведемо до відома широкої громадськості і міжнародних організацій ігнорування виконавчою владою законних вимог парламенту. Це саме й малось на увазі у разі подальшого такого ігнорування.
ГОЛОВА. Пропоную прийняти в цілому з тими поправками, які внесено. Я прошу підтримати. Голосуємо в цілому з внесеними поправками. Думаю, що заява виважена, поправки слушні. Цього достатньо.
"За" - 229.
Заяву прийнято. Дякую.
-----------
Шановні колеги, переходимо до розгляду проекту Постанови про проект Державної програми розвитку законодавства України до 2002 року. Нам потрібно проголосувати. На трибуну запрошується Олексій Іванович Ющик. Будь ласка.
Учора розглянуто й обговорено. Я прошу підтримати, проголосувати. Будь ласка, голосуємо в першому читанні, так?
ЮЩИК О.І., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Так, голосуємо за основу проект Постанови про проект Державної програми.
ГОЛОВА. Пропонується прийняти в першому читанні. Голосуємо.
"За" - 187.
Шановні колеги, є якісь запитання до депутата Ющика? Будь ласка. Запишіться на запитання. Висвітіть, будь ласка.
Депутат Черненко. За ним - депутат Шушкевич. Виставте п'ять хвилин.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Группа "Незалежні". У меня как раз вопросов нет, Александр Николаевич. Я предлагаю депутатам поддержать в первом чтении. У каждого будет возможность внести то, что он считает необходимым.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Шушкевич. За ним - депутат Мусієнко.
ШУШКЕВИЧ В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Депутату Ельяшкевичу слово передайте, пожалуйста.
ГОЛОВА. Депутате Єльяшкевич, будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Херсон, "Громада". Уважаемый докладчик! Как проект Государственной программы развития законодательства предусматривает решение вопросов, связанных с неконституционными указами Президента, которые он издавал якобы в соответствии с "Переходными положениями" Конституции, но эти указы касались урегулированных вопросов? Каким образом мы сможем их вывести из правового поля Украины, чтобы они не создавали юридических коллизий? Например, последнее заявление Президента о том, что он не может бросить все на полдороги, касалось, наверное, его дач, квартир и всех других ценностей. Но оно касается и указов.
ЮЩИК О.І. Уважаемый Александр Сергеевич, вы знаете, что согласно пункту 4 "Переходных положений" Конституции Президент по истечении трех лет со дня принятия Конституции уже не имеет права издавать такие указы.
Если мы соответствующими законами не внесли изменений или не приняли по этим вопросам своих законов, то тогда такие указы действуют или до признания их неконституционными Конституционным Судом, в случае, если туда обратится соответствующий субект, или до тех пор, пока мы сами не внесем соответствующие изменения или не примем законы по этим вопросам.
Те отдельные законы по экономическим вопросам, предусмотренные программой, как раз и будут регулировать эти отношения, в том числе и отношения, ненадлежащим образом регулируемые указами Президента.
ГОЛОВА. Дякую. Іван Михайлович Мусієнко. За ним - депутат Білорус.
МУСІЄНКО І.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Фракція виборчого блоку соціалістів та селян. Я, власне, маю одне запитання. Немає жодного сумніву в тому, що ми давним-давно мали розглянути це питання та прийняти з нього рішення. Але якщо вже ситуація склалася таким чином, що ми тільки сьогодні розглядаємо дане питання, чи не вважаєте ви, Олексію Івановичу, за потрібне прийняти чи то спеціально постановою, чи протокольним рішенням доручення кожній фракції, кожному комітету невідкладно, як першочергове питання, розглянути цей проект, внести конкретні пропозиції, щоб потім розглянути його остаточно в другому читанні? Бо без плану, без логіки в законотворчому процесі ми не матимемо тої ефективної роботи, на яку ми так усі чекаємо.
Дякую.
ЮЩИК О.І. Шановний Іване Михайловичу, проект цієї програми готується вже два роки. Її розроблення за дорученням керівництва Верховної Ради здійснив Інститут законодавства. Програма розглядалася в комітеті, понад 60 міністерств і відомств брали участь у формуванні цієї програми. Щодо неї висловилися майже всі комітети. І навіть після того, як програма в остаточній редакції була вам роздана, до мене особисто зверталися деякі представники фракцій, комітетів із запитаннями. Тому ви цілком правильно кажете: коли фракція прийшла до парламенту й хоче провести якусь свою лінію, свою політику в соціальній, економічній, державно-правовій та інших сферах, то, безумовно, для представників фракцій, для всіх народних депутатів цей проект має бути цікавий. Вони мають бути зацікавлені подати свої пропозиції, уточнення для внесення до відповідних проектів.
ГОЛОВА. Депутат Білорус.
БІЛОРУС О.Г., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Фракція "Батьківщина" в принципі підтримує ідею формування програмної стратегії законотворчої діяльності. Але, розглядаючи проект цієї державної програми, ми бачимо, що це поки що звичайний перелік, незавершене виробництво. Не видно ні пріоритетів, ні концепцій цієї державної програми. Є перелік розрізнених, не зовсім пов'язаних між собою законів, які є дуже різні за калібром, за значенням, за пріоритетами.
Наприклад, у цьому тематичному плані зовсім немає Бюджетного кодексу. Податковий кодекс чомусь пересунуто з 1999 року, в якому він має розглядатися, на 2000 рік. Соціальний кодекс також пересунуто з 1999 на 2000 рік. Отже, це не є програма.
Ми пропонуємо повернути цей проект на доопрацювання, а потім внести його на повторне перше читання.
Дякую.
ЮЩИК О.І. Дозвольте з вами не зовсім погодитися. По-перше, оцей перелік законодавчих актів, про який ви сказали, сформований певними блоками. Це такі блоки: питання парламентськоадміністративної, муніципальної та судовоправової реформи; питання розвитку громадянського суспільства і політичної системи; питання державного будівництва і гарантії прав громадян; питання кодифікації законодавства (десяток кодексів). Є блок питань з економіки та управління народним господарством; блок питань із природокористування, екології; соціальні питання: трудові, пенсійні, житлові; гуманітарні питання: охорона здоров'я, освіта, наука, культура, інформація; питання співробітництва з міжнародними організаціями. Тобто саме в такій послідовності ці всі, як ви кажете, розрізнені законопроекти й розміщено.
Але йдеться про те, що ми насамперед повинні враховувати вже наявну законодавчу базу. І тому не можуть усі законопроекти бути одного калібру. Є питання, які справді потребують врегулювання спочатку на загальному рівні. Є питання, які потребують конкретного врегулювання. Уже деякі сфери законодавчого врегулювання в нас охоплено законами. Там треба тільки вносити зміни і таке інше.
Щодо термінів розроблення й прийняття законів, то дозвольте звернути вашу увагу на те, що ми, по-перше, зв'язані тим, що частина законопроектів уже внесена до Верховної Ради, і ми з вами вже їх опрацьовуємо. Частина з них навіть є в порядку денному поточної сесії, частина опрацьовується в комітетах і буде внесена, очевидно, на наступну сесію цього року. А якщо ви, можливо, вважаєте, що треба прискорити розгляд деяких законопроектів (скажімо, Бюджетного кодексу та інших), то вносьте пропозицію і під час другого читання можна буде змінити термін. Але це треба обгрунтовувати. Вам роздано пояснювальну записку, в якій методологічні підходи до формування проекту державної програми викладено з огляду на ряд моментів, зокрема на потребу усунення суперечностей у законодавчому полі, на кодифікацію законодавства тощо.
Мені здається, треба кожній фракції і кожному комітету ще раз уважно подивитися цей проект. Ми й приймаємо проект цієї програми лише за основу для того, щоб доопрацювати й дати можливість урахувати потім усі конструктивні серйозні зауваження.
ГОЛОВА. Депутат Павловський.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188, Хмельницька область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги, я хотів би привернути вашу увагу до того, що нам, справді, було б доречно вийти на повторне перше читання, щоб змінити структуру. Річ у тім, що структура, закладена сьогодні, - для нормальної демократичної держави. Ми ж нині маємо в нашій державі чіткий тоталітарний режим і навіть перші паростки фашизму.
Тому потрібно передбачити два окремих розділи, дві групи законів. Одна з них - закони, за допомогою яких здійснювався б захист і розвиток демократії; і друга група - це закони протекціонізму, тобто захисту ринку і виробника в Україні. Ми повинні цілеспрямовано розробити такий пакет законів, щоб держава не зникла до того, як приймемо ці закони.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу запросити депутатів до залу. Дві фракції Руху - сидять двоє в залі. Соціал-демократи, "Незалежні", "Трудова Україна"... Де та "Трудова Україна"? У коридорах трудиться.
Пропоную прийняти в першому читанні. Голосуємо.
"За" - 208.
Прошу проголосувати в першому читанні. Голосуємо. Депутате Єльяшкевич, ви відволікаєте колег від роботи. Дайте можливість депутату Сафронову працювати.
"За" - 235.
Спасибі.
-----------
Розглядається проект Постанови про загальний план законодавчих робіт на 1999 рік. Ющик Олексій Іванович. Будь ласка.
ЮЩИК О.І. Я скажу буквально кілька слів, Олександре Миколайовичу. План формується з огляду на методологію, яку ми прийняли, що державна програма розробляється на чотири роки - на термін повноважень чергового складу Верховної Ради. Це зрозуміло, оскільки кожен новий склад Верховної Ради може по-іншому бачити пріоритети законотворення тощо. Державна програма конкретизуватиметься в річних планах. І зрозуміло, що позиції, закладені в програмі на 1999 рік, увійшли в план законодавчих робіт на нинішній рік.
Ми вже маємо досвід. У 1997 році Верховна Рада приймала загальний план законодавчих робіт на 1997 рік. Тоді він був виконаний відсотків на 50-60 (основні питання, які зумовлювалися потребою законопроектів, вимогами Конституції). Даний план сформований таким чином, що він охоплює усі позиції 1999 року. Це переважно законопроекти, котрі вже опрацьовані у Верховній Раді, і потім будуть із плану вноситися до порядку денного сесії.
Чим відрізняється план від порядку денного сесії, очевидно, зрозуміло. У плані тільки закони цілісні - або в новій редакції, або нові. А порядок денний сесії включає, безумовно, і зміни до законів. Важко передбачити в плані, які зміни до законів доведеться вносити, якщо ми приймемо в новій редакції, скажемо умовно, закон про прокуратуру. Залежно від того, який зміст закону, буде й обсяг змін, що потім треба буде внести.
Тому я просив би проект Постанови про загальний план законодавчих робіт на 1999 рік прийняти і керуватися ним під час формування порядку денного насамперед наступної сесії, оскільки нинішня уже відбувається.
ГОЛОВА. Прошу підтримати цей проект постанови. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 221.
Голосуємо. Катерино Семенівно! Георгію Георгійовичу, Депутата Бродського не відволікайте, нехай голосує.
"За" - 234.
Прийнято. Спасибі.
ЮЩИК О.І. Дякую.
----------
ГОЛОВА. Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону про музеї та музейну справу (друге читання). Він давно у порядку денному, і ми повинні прийняти його сьогодні. Доповідає член Комітету з питань культури і духовності Покотило Ніна Олексіївна.
ПОКОТИЛО Н.О., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Фракція соціалістів і селян. Закон України про музеї та музейну справу, який регулює суспільні відносини в галузі музейної справи, встановлює економічні, соціальні засади наукового комплектування, вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, діяльності музейних закладів в Україні, був прийнятий Верховною Радою України у червні 1995 року.
У зв'язку з прийняттям Конституції Кабінет Міністрів України запропонував на розгляд Верховної Ради проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про музеї та музейну справу в лютому 1997 року.
До чинного Закону про музеї та музейну справу запропоновано дев'ять поправок, але, на жаль, не були опрацьовані положення закону, що стосуються права власності і форм власності на пам'ятки музейного фонду України відповідно до Конституції України.
Робоча група, створена Комітетом з питань культури і духовності Верховної Ради України нинішнього скликання, разом із фахівцями музейної справи суттєво доопрацювала законопроект, поданий Кабінетом Міністрів. Поправки до статей 10, 15, 21 та інших зроблені на підставі аналізу реальної ситуації, яка склалася за останні роки в музейній галузі, з метою збереження пам'яток музейного фонду України, що є невід'ємною складовою частиною культурної спадщини, котру потрібно зберегти для прийдешніх поколінь, незважаючи на економічну скруту.
Так, частиною другою статті 10 у новій редакції передбачається чіткіший механізм подальшого використання музейних зібрань музеїв, що ліквідуються. Засновник зобов'язаний подбати про подальшу долю пам'яток Музейного фонду України.
Новою редакцією статті 15 затверджується державний статус за пам'ятками, на сьогодні облікованими в музеях України, а також передбачається заборона відчуження пам'яток, їх приватизація.
У доповненні до статті 21 встановлена заборона на використання під заставу пам'яток державної частини Музейного фонду України, а також "зібрання музеїв, заснованих на приватній формі власності, не можуть бути предметом застави, якщо заставодержатель - іноземний громадянин або особа без громадянства, яка не проживає в Україні". Таке обмеження запобігатиме вивезенню культурних цінностей.
Поправки до статті 28 дають змогу збільшити деякі соціальні гарантії працівникам музеїв нарівні з працівниками освіти та охорони здоров'я.
Хочу додати, що за період підготовки законопроекту до другого читання більшість комітетів Верховної Ради надіслали свої висновки про схвалення законопроекту.
Комітет з питань культури і духовності просить схвалити законопроект, оскільки всі поправки (а їх понад 30) народних депутатів практично враховані. Зауважень юридичного управління Секретаріату Верховної Ради немає.
Прошу підтримати закон у цілому.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, була внесена 31 поправка, з них 27 враховані.
Відхилено поправку 2 депутата Миримського. Точніше залишилася попередня редакція. Його немає. Погоджено.
Поправка 6 депутата Кожина. Погоджується.
Його ж поправка 11. Теж погоджується.
Поправка 22 депутата Кожина. Погоджується.
Ставлю на голосування пропозицію прийняти закон у цілому з урахуванням усіх внесених поправок. Будь ласка.
"За" - 213.
Голосуємо. Ніно Олексіївно, голосуйте, будь ласка, теж. Голосуємо в цілому закон у другому читанні.
"За" - 242.
Прийнято. Спасибі.
-------------
Розглядається проект Постанови про 80- річчя Комсомолу України та посилення уваги до молоді. Доповідає член Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту народний депутат Старинець Олександр Георгійович.
СТАРИНЕЦЬ О.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! На ваш розгляд внесено проект Постанови Верховної Ради України про 80-річчя Комсомолу України та посилення уваги до молоді. Необхідність прийняття вказаної постанови зумовлена крайньою потребою привернути увагу до проблем молодого покоління, а саме: всебічного розв'язання питань працевлаштування молоді, права на перше робоче місце, здобуття повноцінної освіти, надання довгострокових пільгових кредитів для будівництва та придбання житла молодими сім'ями, боротьби з дитячою безпритульністю і бездоглядністю, профілактики підліткової злочинності, правопорушень, наркоманії, впровадження здорового способу життя, регулярного оздоровлення юнаків і дівчат.
Оскільки Комсомол України зробив вагомий внесок у розвиток держави, в перемогу нашого народу у Великій Вітчизняній війні, зведення з руїн міст і сіл України, створення могутнього індустріального потенціалу, формував свідомість молодих громадян як високоосвічених патріотів, вихованих на ідеях соціальної справедливості та гуманізму, Комітет Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту вважає за необхідне відзначити ювілей славетної організації на державному рівні.
Постановляюча частина документа зокрема передбачає:
"1. Підтримати ініціативу ветеранів комсомолу, громадських організацій про відзначення 80-річчя Комсомолу України.
2. Рекомендувати місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування у зв'язку з 80-річчям Комсомолу України:
надати дієву допомогу молодіжним та дитячим громадським організаціям, професійним, творчим спілкам, жіночим, ветеранським, спортивним об'єднанням у здійсненні заходів, пов'язаних з ювілеєм;
посилити контроль за дотриманням вимог щодо захисту прав дітей і молоді, визначених Конституцією України, Декларацією про загальні засади державної молодіжної політики в Україні та законами України про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні, про молодіжні та дитячі громадські організації, про освіту, про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх, про фізичну культуру і спорт;
особливу увагу звернути на вирішення молодіжних проблем...
3. Кабінету Міністрів України протягом 1999 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів про соціальну роботу з молоддю, про надання психологічної допомоги, а також про внесення відповідних змін до законодавства щодо врахування інтересів і прав молодих громадян, передбачених Конституцією України.
4. Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту протягом травня-червня цього року:
внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо проведення в 1999 році парламентських слухань про становище молоді в Україні;
розглянути законопроекти, внесені народними депутатами України, щодо кредитування молодих громадян для здобуття вищої освіти, збільшення вікового цензу молодих сімей для пільгового довгострокового кредитування на будівництво та придбання житла, здійснення державних гарантій щодо надання пільг для проїзду студентам вищих навчальних закладів та учням професійно-технічних навчальних закладів.
5. Запропонувати Національній раді з питань молодіжної політики при Президентові України розглянути питання про відзначення 80-річчя Комсомолу України та посилення уваги до проблем молоді.
6. Контроль за виконанням даної постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту".
Враховуючи історичний досвід комсомолу України щодо виховання молоді та розв'язання молодіжних проблем, а також численні звернення ветеранів комсомолу, об'єднань громадян, ініціативних груп з підготовки святкування ювілею, Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту, грунтовно розглянувши даний проект постанови з урахуванням різних думок членів комітету, представників багатьох депутатських груп і фракцій, схвалив проект постанови і просить вашої підтримки в його прийнятті.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Я думаю, що ні в кого рука не може зробити того, чого не потрібно робити, і кожен проголосує за. Комсомол - це наша юність, комсомол - це юність наших батьків, матерів, і давайте ми відзначимо це свято й дамо можливість всьому українському народу відзначити його так, як хто бажає. Я просив би проголосувати за цю постанову. За основу голосуємо.
"За" - 203.
Голосуємо за основу. Депутат Червоній не встиг проголосувати. Притому був одним із зразкових комсомольців. Будь ласка, голосуємо за основу. Депутат Бродський вожатим був.
"За" - 207.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Може, запросити людей до залу?
ГОЛОВА. Будь ласка, запросіть депутатів до залу.
Слово депутату Черненку.
Я прошу, заспокойтеся, будь ласка, і проголосуємо.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Спасибо, Александр Николаевич, что предоставили слово. Уважаемые товарищи депутаты! В этом зале 85 процентов депутатов, которые прошли через комсомол и в свое время гордились этим. Ну неужели на 80-м году существования комсомола сегодня у кого-то дрогнет рука и он проголосует против нормального, взвешенного постановления?! Уважаемые товарищи депутаты! Я предлагаю проголосовать и не брать грех на душу.
Спасибо за понимание.
ГОЛОВА. Депутат Кириленко. Будь ласка. Молодий рух.
Я прошу уваги! Заспокойтеся, будь ласка.
КИРИЛЕНКО В.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України, голова Молодого руху. Шановні депутати і шановний Олександре Миколайовичу! Коли минулого року ми кілька разів теж пробували голосувати проект постанови про 80-ліття комсомолу, то я сприйняв це як певний політичний жарт, вибачте на слові, і подав альтернативний проект, який передбачав відзначення і п'ятої річниці "Молодого руху". Але цього разу, коли знову з'явився аналогічний проект постанови, знову про 80 років, я дивлюся, що це вже ніби не жарти. І я також подав альтернативний проект, зареєстрований офіційно ( 3034/1), яким передбачається привернення уваги до проблем української молоді без будь-яких згадок про 80-ту річницю.
Більше того, я паралельно подав проект (його розглядав Комітет з питань Регламенту, депутатської етики), в якому пропонувалося взагалі тимчасово заборонити в пленарному режимі розглядати будь-які дати, які мають відношення до пам'ятних років чи дат із життя політичних партій і громадських організацій. Комітет відхилив мою пропозицію, хоч я вважаю, що вона була спрямована на консолідацію.
До речі, я відповідно до Регламенту мав би виступати 15 хвилин як співдоповідач.
Комітет, я звертаю увагу депутатського корпусу, не розглядав мій проект постанови, хоч я знаю, що зусилля особисто Івана Григоровича Кириленка як керівника комітету спрямовані саме на консолідацію молодіжного руху, але не всі в тому комітеті хочуть тієї консолідації.
Ну, якщо вже комітет не розглядав і в порядку денному немає офіційно зареєстрованого проекту, то давайте зараз голосувати проект Постанови про посилення уваги до проблем української молоді, де передбачено деполітизовані підходи. І в текст цього проекту постанови внести всі слушні пропозиції, які шановний Старинець зараз оголошував з трибуни, але без ідеології і без політизації.
ГОЛОВА. Спасибі.
СТАРИНЕЦЬ О. Г. Так в нашій постанові відсутні питання ідеології.
ГОЛОВА. Спасибі. Іван Григорович Кириленко, голова профільного комітету.
Шановні колеги! Я думаю, депутат Черненко дуже правильно сказав: усі ми були в комсомолі, гордилися цим і гордимося сьогодні - ті, в кого ще совість не втрачена.
Будь ласка, Iване Григоровичу.
КИРИЛЕНКО І.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (виборчий округ 36, Дніпропетровська область). Фракція "Батьківщина". Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Ми протягом двох місяців розглядали в комітеті цей проект постанови, зробили, справді, все можливе, щоб урахувати всі побажання, всі пропозиції і деполітизувати цей документ.
Я звертаю увагу всіх колег народних депутатів: у проекті немає жодного політичного пункту. Ми користуємося датою 80-річчя комсомолу України для того, щоб привернути увагу держави на всіх рівнях (від вищих органів влади до органів місцевого самоврядування) до проблем молоді. Ми і на Дні уряду ставили ці проблеми, і не минає дня, щоб не було наших заяв про дітей-сиріт, про безпритульних, про працевлаштування, про оздоровлення, про освіту, про платну медицину і таке інше.
Ще раз привернути увагу до проблем молоді - ось чому присвячений цей проект постанови. Жодного політичного пункту. Але стосується і 80-річчя.
ГОЛОВА. Спасибі, Іване Григоровичу. Голосуємо. І депутат Манчуленко просить. Так, він був секретарем комсомольської організації на курсі. Голосуємо.
"За" - 212.
Голосуємо в цілому проект постанови.
"За" - 212.
Шановні колеги! Якби було 112, 115 голосів. Але ж 212. Не голосують 76 депутатів, 28 - проти. 10 процентів депутатів голосують проти. Виходить, решта - за.
Я прошу, проголосуйте в цілому проект постанови.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Він не має політичного спрямування.
ГОЛОВА. Я прошу і народних демократів, ви в бізнес потрапили тільки тому, що були в комсомолі.
"За" - 219.
ГОЛОВА. Голосуємо проект постанови в цілому. Валерію Івановичу Череп, загітуйте своїх сусідів.
"За" - 220.
Слово надається Стояну Олександру Миколайовичу.
СТОЯН О. М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область). Голова Федерації профспілок. Шановні колеги! Я рідко виступаю з політичних мотивів, більше з соціальних, але сьогодні прошу підтримати цей проект постанови. Коли ми були молодими і працювали в комсомолі, то це не була робота - це був стан душі. Ми тоді працювали щиро, вірили в те, що робимо, і робили немало. Це і будівельні загони, і інше - багато доброго зроблено. І люди, які тоді були в комсомолі, справді стали нормальними державними діячами, профспілковими діячами. Треба віддати шану цій організації і захистити тих людей.
Прошу підтримати, тим паче що в цьому проекті справді немає політики. Давайте проголосуємо за цю постанову.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Малолітко.
МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Шановні народні депутати! Я дуже прошу всіх депутатів вшанувати цією постановою тих, хто у 18 років поліг на полях Великої Вітчизняної війни; тих, хто босий і голий в пургу і холод відбудовував народне господарство; тих, кого немає з нами. Давайте вшануємо їхню пам'ять цією постановою.
Я прошу проголосувати за цей проект.
ГОЛОВА. І будуть пам'ятати, що приватизують сьогодні.
Голосуємо проект постанови в цілому.
"За" - 224.
Голосуємо. Депутат Бродський не встиг. Голосуємо проект постанови в цілому.
"За" - 223.
Депутат Попеску.
ПОПЕСКУ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
204, Чернівецька область). Дякую. Фракція СДПУ(о). Шановні колеги! Наша фракція в повному складі голосує за цей проект постанови. Можливо, один чи два проти. Я звертаюся до представників Руху - і першого, і другого. Справа в тому, що комуністи мали право депортувати. Комсомольці ніколи цього не робили. І багато з вас стали депутатами тому, що пройшли через комсомол. Давайте проголосуємо - і все. Це ж не політичне питання на даному етапі.
ГОЛОВА. Депутат Довгань.
ДОВГАНЬ С.В. Шановні колеги! Перший пункт проекту постанови звучить так: "Підтримати ініціативу ветеранів комсомолу..." У залі сидять ветерани комсомолу. Більше про комсомол нічого не сказано. Але сьогодні нам треба за всяку можливість чіплятися, коли мова йде про нашу молодь. Ми тут розказуємо, що там Рух хотів зробити, що комсомол хотів зробити. А у Будинку профспілок (на майдані Незалежності, 1) на цілий рік здано приміщення негру, який читає проповіді нашим молодим людям і розказує, як любити Бога.
Наша молодь залишилася поза увагою держави. І цією постановою ми якоюсь мірою, може, зробимо крок назустріч нашим дітям і нашому майбутньому. Тому я закликаю відкинути всі ідеологічні нашарування і проголосувати за те, щоб хтось займався молоддю в цій державі.
ГОЛОВА. Голосуємо проект постанови в цілому.
"За" - 237.
Спасибі (Оплески).
-------------
Розглядається проект Закону України про порядок здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збору на обов'язкове соціальне страхування, інших коштів, призначених для фінансування соціальних виплат і допомоги. Доповідає голова правління Пенсійного фонду Зайчук Борис Олександрович. Будь ласка.
ЗАЙЧУК Б.О., голова правління Пенсійного фонду України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про порядок здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збору на обов'язкове соціальне страхування, інших коштів, призначених для фінансування соціальних виплат і допомоги.
Необхідність прийняття цього закону викликана такими причинами. Президент України 23 липня 1998 року видав Указ 817 про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності, яким передбачено, що право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності стосовно сплати податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів, у тому числі до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування, мають лише органи державної податкової служби.
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року про стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів, Положенням про Пенсійний фонд України контроль за повнотою та своєчасністю сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і перевірка правильності сплати цього збору здійснюються органами Пенсійного фонду.
Тільки в 1998 році органами Пенсійного фонду проведено близько мільйона перевірок, виявлено понад 100 тисяч порушень порядку сплати страхового збору, донараховано за результатами перевірок понад 20 мільйонів гривень. До відповідальності згідно із законодавством притягнуто більш як 32 тисячі винних осіб.
Слід зазначити, що органи Пенсійного фонду здіснюють не тільки планові перевірки один раз на два роки, а й тематичні перевірки, зокрема перевірки цільового використання коштів Пенсійного фонду підприємствами поштового зв'язку, за результатами яких у 1998 році виявлено понад 2 тисячі фактів нецільового використання коштів на суму 2,5 мільйона гривень.
Враховуючи наведене, позбавлення органів Пенсійного фонду права здійснювати перевірки правильності та своєчасності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (до речі, ці кошти включаються до Державного бюджету) призведе до послаблення контролю за надходженнями від цього збору, негативно позначиться на забезпеченні фінансування виплати пенсій.
Крім того, в Основах законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, прийнятих Верховною Радою України, передбачено запровадження системи персоніфікованого обліку платежів на обов'язкове державне соціальне страхування, введення якого неможливе без здійснення належного контролю за внесенням вказаних внесків.
Виходячи з викладеного, Президентом України 30 квітня цього року відповідно до "Перехідних положень" Конституції України видано указ, яким внесено зміни до указу Президента від 23 липня 1998 року, що передбачають надання органам Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування права здійснювати перевірки фінансовогосподарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності стосовно правильності сплати обов'язкових платежів до зазначених фондів. Водночас на розгляд Верховної Ради Президентом України внесено відповідний законопроект, який я прошу підтримати. При цьому хочу звернути вашу увагу на те, що Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів до початку цього року розглянув і підтримав пропозицію Пенсійного фонду щодо надання в законодавчому порядку зазначених прав як Пенсійному фонду, так і Фонду соціального страхування.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Запитання є до Бориса Олександровича? Немає запитань? Є. Запишіться, будь ласка. Висвітіть. П'ять хвилин.
Депутат Стоян. Будь ласка. За ним - депутат Манчуленко.
СТОЯН О.М. Голова Федерації профспілок України. У мене не стільки запитання, скільки звернення до депутатів. Шановні колеги! Сьогодні фактично ніхто не перевіряє, як надходять кошти до Пенсійного фонду, до Фонду соціального страхування. Казначейству це не дуже потрібно, податковій адміністрації також. Тому прийняття цього закону дасть можливість здійснювати контроль.
І я хотів би, щоб ви, Борисе Олександровичу, ще раз сказали, скільки надходжень не отримав Пенсійний фонд за останні, скажімо, півроку через відсутність контролю. І яким ви бачите механізм контролю з боку Пенсійного фонду за надходженням коштів, якщо буде запроваджено цей контроль?
А депутатів прошу підтримати цей законопроект.
Дякую.
ЗАЙЧУК Б.О. Дякую. Контроль за надходженням страхових зборів до Пенсійного фонду і, очевидно, до Фонду соціального страхування здійснювався працівниками цих фондів. У податкової адміністрації практично не доходять руки до цього. I тому в більшості юридичних та фізичних осіб - представників підприємницьких структур виникли побоювання, що ми втручаємося в їхню комерційну таємницю. Ми ж лише цікавимося, як сплачуються страхові збори. I одночасно здійснюється контроль за виплатою заробітної плати.
Наведу кілька прикладів. Значна частина підприємців, звітуючись перед органами Пенсійного фонду, показують, що не ведуть ніякої господарської діяльності, але коли торік ми отримали можливість перевірити це через установи банків, то виявилося, що у близько 40 відсотків відбувалося проходження коштів через їхні рахунки. При цьому жодної копійки заробітної плати не було виплачено і не було зроблено ніяких відрахувань на соціальне страхування як до Фонду соцстраху, так і до Пенсійного фонду.
ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. Будь ласка.
МАНЧУЛЕНКО Г.М. Фракція Народного руху України. Шановний Борисе Олександровичу! Скажіть, будь ласка, скільки в державі контролюючих структур, які виконують функції нагляду за тим, як сплачуються кошти, у тому числі й до Пенсійного фонду? Які органи контролю за сплатою коштів до бюджетів усіх рівнів, у тому числі й до Пенсійного фонду, передбачені законодавством? Якщо Пенсійний фонд отримає право контролю, то чи не створимо ми ще одну контролюючу структуру? Я думаю, зайві контролюючі структури нам сьогодні просто непотрібні. А ті органи, які відповідно до законодавства мають стежити за цими сплатами, повинні виконувати ці функції належним чином.
Дякую.
ЗАЙЧУК Б.О. Дякую за запитання. До сьогодні лише дві структури мали право контролю за сплатою страхових зборів до Пенсійного фонду: Пенсійний фонд і податкова адміністрація.
Ми чомусь плутаємо деякі речі. Сплата податків і сплата страхових внесків - це зовсім різні ідеології (завдяки депутатам Пенсійний фонд не входить до складу Державного бюджету). Тут мова йде про страхування громадян як по старості, так і (поки що) по охороні здоров'я. Ми не втручаємося в структуру контролю як такого. Ми ставимо питання про контроль за надходженням і цільовим використанням цих коштів.
У своєму виступі я вже наводив приклади. Під час перевірки органів поштового зв'язку, які займаються доставкою пенсій, виявлене пряме нецільове використання коштів. Замість виплати пенсій (я наводив цифру за даними перевірки) 2,5 мільйона було витрачено на виплату заробітної плати поштарям, на сплату бюджетних платежів, виплачувалися преміальні тощо.
Мова йде не про створення додаткових контролюючих структур, а про повернення цього права, яке було. Ще раз підкреслюю, право контролю за страховим збором було передане Пенсійному фонду і попутно податковій адміністрації.
ГОЛОВА. Депутат Журавський.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Християнськодемократична партія. Шановний Борисе Олександровичу, скажіть, будь ласка, коли ми все-таки знімемо цей головний біль, пов'язаний із заборгованістю по зарплатах і пенсіях? Усі мажоритарники, незалежно від того, до якої вони партії належать, мають цей головний біль. Адже звертаються пенсіонери, беруть за грудки: "Коли погасите заборгованість?" У мене до вас запитання: щоб ви зробили, якби мали в руках реальні важелі й можливості, щоб зняти цю проблему?
І ще одне запитання. Я знаю, ви чесний і сумлінний працівник у Кабміні. Зверніть, будь ласка, увагу на Малинський район Житомирської області. Я щойно звідти повернувся. Цей район явно обійдений вашою увагою. Зверніть на нього увагу.
ЗАЙЧУК Б.О. Дякую за запитання. На превеликий жаль, на Житомирщині є не один такий, як Малинський, район. Є ще Овруцький, Коростенський, Андрушівський, Чуднівський, Любарський - їх дуже багато, в тому числі чорнобильські села, які є в цьому регіоні. Стосовно виплати пенсій я мушу сказати, що за чотири місяці до Пенсійного фонду власних коштів надійшло 3 мільярди 89 мільйонів за місячної потреби на сьогодні...
ГОЛОВА. Борисе Олександровичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.
Слово надається співдоповідачу Вячеславу Михайловичу Сокерчаку, першому заступнику голови комітету. Будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Шановні народні депутати! Хочу привернути вашу увагу до того, що цей проект несподівано потрапив до порядку денного на сьогодні. Я хочу про це сказати, тому що наш комітет планував розглянути його в плановому порядку 19 травня на своєму засіданні, але не встиг, тому що він учора з'явився. Тому я, на жаль, висловлю тільки свою особисту точку зору і ще трьох депутатів - Черенкова, Цушка і Суслова. Ми уважно розглянули цей законопроект, і ось яка наша думка щодо нього.
Справді, як уже було сказано попереднім доповідачем, проблема посилення контролю за формуванням, використанням за цільовим призначенням Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування в нас існує. Ми нещодавно прийняли поправки до законів, тепер не можемо подолати вето Президента, говоримо про те, що треба підвищити пенсії нашим громадянам, і все це правильно. Але передусім потрібно, щоб у повному обсязі надходили відрахування до Пенсійного фонду, і те, що зібрано, йшло чітко за призначенням.
Згідно з чинним законодавством Пенсійний фонд і Фонд соціального страхування не мають права контролювати використання коштів. Але в доповідній записці, поданій до проекту, внесеного Президентом, сказано про те, що Пенсійний фонд здійснив понад 51 тисячу перевірок і виявив багато порушень пенсійного законодавства.
Отже, з одного боку, ми вважаємо, що треба підтримати саму ідею прийняття такого законопроекту. З другого - можна було б внесенням поправок до законів про пенсійне забезпечення і про Фонд соціального страхування, підсиленням деяких статей надати право здійснювати такий контроль.
Але Президент, виступаючи із законодавчою ініціативою, подав коротенький законопроект. Я сьогодні вважаю, що не можна цей проект рекомендувати прийняти в цілому, як просить Президент, а можна розглядати його тільки на предмет прийняття в першому читанні. I ось чому.
На проект немає ще висновків науковоекспертного управління Секретаріату Верховної Ради України. Практично ми не дуже добре знаємо сьогодні, які функції Державної податкової адміністрації, ГоловКРУ, Мінфіну, інших контролюючих органів щодо здійснення контролю за використанням цих коштів.
Окрім того, внесений проект містить деякі помилки - технічні, стилістичні. Це - неохайність. I я хотів би привернути до цього увагу народних депутатів з тим, щоб ми ці помилки мали можливість виправити при підготовці проекту закону до другого читання. Проект Закону про порядок здійснення контролю, а в поданні сказано: подається порядок здійснення контролю. Якщо ж звернутися до тексту проекту закону, то бачимо, що про порядок немає зовсім, тому що порядок - це законодавчі механізми здійснення цього, а тут лише одна ідея.
Отже, не можна погодитися з тим, що це проект закону про порядок. Порядок, мабуть, треба ще до цього проекту закону додавати.
I ще. Доповідач сказав, що надається право контролювати сплату збору, а також цільове використання збору. Так от, у пункті 1 законопроекту право цільового використання збору надається тільки Фонду соціального страхування України, а чомусь Пенсійному фонду України Президент не надає права цільового використання збору. На мою думку, таке право потрібно надати і Пенсійному фонду.
Далі. У проекті зазначено, що ці фонди мають право "проводити планові та позапланові виїзні перевірки". Чому написано просто планові, а щодо виїзних додано "позапланові"? У схемі роботи, яку пропонує Державна податкова адміністрація, чомусь всі перевірки називаються виїзними. Отже, потрібно і тут зробити уточнення.
Нарешті, останнє. У проекті не зазначається, з якого терміну передбачається введення цього закону в разі його прийняття. Ви знаєте, що якщо немає такого запису, тоді закон вводиться через 10 днів після його опублікування. Я хотів би, щоб ми теж щодо цього зробили уточнення.
Отже, такі зауваження до цього законопроекту дають підстави говорити про те, що він не готовий для прийняття остаточно сьогодні, а треба приймати його в першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Чи є запитання до співдоповідача? Є.
Депутат Вітренко. Будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
160, Сумська область). Соціалістична опозиція. Вислухавши вашу співдоповідь, я зрозуміла, скільки недоліків є в запропонованому законопроекті. А що робити конкретно, якщо кошти до Пенсійного фонду не надходять і якщо сьогодні всі заходи щодо контролю за цим процесом перебрані структурами які не тільки не справляються з цим, а яких навіть не турбує надходження коштів до Пенсійного фонду. Що ж робити? Навіщо тоді Зайчука ми слухали і йому докоряли, що пенсіонери сидять без пенсій?
Якщо ми хочемо, щоб пенсіонери всетаки пенсію отримували, треба тоді надавати повноваження контролювати надходження до Пенсійного фонду тій структурі, яка відповідає за це. Чи ви можете запропонувати іншу систему контролю? Чи, може, ваша фракція допомогла, щоб ми відновили систему робочого контролю, народного контролю в країні? І ви це започаткували, і ви це обстоювали? Будь ласка, дайте відповідь на це запитання.
СОКЕРЧАК В.М. Наталіє Михайлівно, я так зрозумів, що ви не чули, про що я говорив, а просто знаєте ідею.
А я якраз те саме говорив, що ви мені зараз сказали: що потрібно, щоб і Пенсійний фонд, і Фонд соціального страхування контролювали сплату зборів та цільове використання коштів. Але закон повинен бути законом. Якщо ж його проект подається у вигляді проекту постанови... Візьміть документ в руки і вчитайтеся. То хіба такий проект можна сьогодні приймати як остаточну редакцію закону? Ми підтримуємо його прийняття в першому читанні.
ГОЛОВА. Наталія Михайлівна погодилася.
СОКЕРЧАК В.М. І я гадаю, що ви це розумієте.
ГОЛОВА. Депутат Черненко. Після нього - депутат Донченко.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Депутатская группа "Незалежні". Уважаемые товарищи депутаты! Абсолютно правильно и содокладчик Сокерчак, и докладчик Зайчук сказали, что очень нужен сегодня орган контроля за средствами. Эти полномочия мы через этот законопроект и предоставляем.
И то, что говорила Наталья Михайловна, - все правильно, только одно я хотел уточнить. Это не фракционный контроль, не от КПУ, не от ПСПУ, не от зеленых. Предлагается нормальный режим контроля через закон. Я очень прошу, дорогие товарищи, давайте поддержим и примем проект в первом чтении. Идеология его абсолютно правильная.
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Донченко. Після нього - депутат Кириленко.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Фракция коммунистов. Спасибо, Александр Николаевич. Уважаемый Вячеслав Михайлович! Я так же, как и предыдущие выступающие, поддерживаю принятие этого проекта в первом чтении и прошу вас поддержать его именно в первом чтении.
Но я хотел бы уточнить для себя такой момент. Как вы считаете, с принятием этого закона Фонд социального страхования и Пенсионный фонд смогут ли в какой-то степени проконтролировать средства, которые уходят в фонд "Социальная защита" - фонд никем не регламентируемый, никем не обозначенный. То есть смогут ли эти структуры помешать на местах уходу средств из этих фондов (я допускаю такую возможность) в совершенно непонятный фонд "Социальная защита". Ужесточит ли такой контроль этот закон в случае его принятия? Обясните всем депутатам и мне тоже.
Спасибо.
СОКЕРЧАК В.М. Я вам нагадую про те, що і Пенсійний фонд, і Фонд соціального страхування здійснювали перевірки того, як збираються та використовуються ці фонди за цільовим призначенням. Але все це з точки зору законодавства робилося незаконно. Застосувати якісь штрафні санкції, вживати заходів до тих, хто порушує цей закон (зокрема і з приводу того, про що ви кажете), ці органи не мали права.
Стосовно Фонду соціального страхування. Частина коштів, які збираються, йде на допомогу безробітним і включається до Державного бюджету. І їх використання повинні контролювати і КРУ Мінфіну, і Державне казначейство, і Податкова адміністрація. Щоб не перетиналися ці інтереси, і щоб справді не було прогалин, які дадуть можливість хитрим ділкам використовувати гроші не за призначенням, я думаю, треба трошечки подумати.
І я прошу для нашого комітету буквально один тиждень, щоб ми наступного тижня внесли це питання. Законопроект невеликий, із трьох статей, але його треба зробити більш грамотно.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Кириленко.
КИРИЛЕНКО В.А. Фракція Народного руху України. Вячеславе Михайловичу, чи не здається вам як представнику Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, що настав час покласти край теперішній політиці Президента і виконавчої влади саме у фіскальній її частині? Скільки можна вводити додаткові податки, намагатися створювати нові й нові контролюючі органи? Це перше запитання.
Друге запитання (ви про це згадували) стосовно порядку здійснення цього контролю. Що мається на увазі? По-перше, немає самого порядку, а по-друге, ми що, будемо створювати тепер пенсійну міліцію, соціальну міліцію на додаток до податкової міліції? Як буде здійснюватися контроль?
І третє. Справді, указ виданий у вигляді указу, як видається завжди, але законопроект усе-таки поданий у вигляді постанови (здається, ви теж про це говорили): Верховна Рада України постановляє... Що ми, власне, зараз приймаємо?
Дякую.
СОКЕРЧАК В.М. Добре, що ви це помітили. Справді, що приймати проект в такому вигляді не можна, це постанова, яка не дасть права ні одному, ні другому фонду здійснювати контрольні функції.
Я думаю, і про це доповідач сказав, що не буде додаткових контролюючих органів, тільки ті, які на сьогодні діють. Є спеціалісти, представники Пенсійного фонду, як на місцях, так і в Києві. Це стосується і Фонду соціального страхування. Ви знаєте, що там є управління Фондом соціального страхування, яке повинно виконувати свої функції, а не плакати про те, що повинні вживатися якісь заходи.
Сьогодні склалася така ситуація в нас, що все менше й менше громадян і підприємств - і юридичних, і фізичних осіб -виконують наші податкові закони. І, на жаль, треба посилювати контроль. Що стосується першого запитання, то ми розглядали цього тижня питання про концепцію податкового законодавства, чотири депутати виступали. Справді, нам треба остаточно визначатися, яким шляхом у цьому питанні йти. Те, що сьогодні робиться - неправильно.
ГОЛОВА. Спасибі, Вячеславе Михайловичу. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, я думаю... (Шум у залі). Є потреба обговорювати?
Слово надається депутату Єльяшкевичу. Будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Фракция "Громада". Уважаемые коллеги! Вы знаете, пытаются подменить суть проблемы (а она заключается в недостаточности средств Пенсионного фонда) методами, совершенно не адекватными решению этой проблемы.
Безусловно, субекты хозяйственной деятельности подлежат проверке по всем видам начислений, по всем видам налогов и платежей, но это должна осуществлять однаединственная структура, которая должна приходить на предприятия, проверять это предпритие и в случае необходимости рассматривать вопросы о санкциях к этому предприятию. И эта структура должна в обязательном порядке давать сведения и в Пенсионный фонд, и в Фонд социального страхования, и в другие соответствующие организации для реагирования.
Если мы идем по пути, предложенному Президентом, - что каждая структура совершает свои проверки практически по одним и тем же вопросам, потому что базой для начисления является фонд оплаты труда - то тогда предприятия только тем и будут заниматься, что принимать проверяющих. Количество административного персонала резко возрастет, однако нет соответствующих фондов в необходимом количестве для профессиональной подготовки кадров, чтобы осуществлять контроль. Поэтому это только лишние расходы бюджетов этих фондов, то есть это лишние государственные расходы.
Поэтому, понимая проблему, необходимо решать ее совершенно другими методами. Прежде всего необходимо разобраться с фондом "Социальная защита" и подобными фондами. Для этого руководителю Пенсионного фонда уважаемому Зайчуку нужно было обратиться за помощью в Верховную Раду, чтобы мы решили, что делать со средствами этого фонда, которые получены путем государственного, а точнее, президентского рэкета. И тогда бы проблема, так сказать, недостающей суммы для Пенсионного фонда (и рядом аналогичных фондов) во многом была бы решена, средства у Пенсионного фонда появились бы.
Если у Пенсионного фонда есть необходимость получать информацию от субектов хозяйственной деятельности и проверять их, то необходимо внести изменения в законодательство и обязать ту же налоговую администрацию проверять круг вопросов, связанных с пенсионным обеспечением, и в трехдневный срок сообщать об этом Пенсионному фонду для реагирования. Таким образом должны решаться эти проблемы.
То, что предложил Президент, - на мой взгляд, не является решением этой проблемы, а просто лишний раз подставляет субектов хозяйственной деятельности под систему государственного рэкета.
И поэтому я прошу уважаемых коллег не голосовать за данный проект. Президент может своим указом (кстати, в самом тексте указа совершенно не сказано, что он издан согласно "Переходным положениям") предоставить такие права, если он этого захочет. А вот мы как законодатели должны решить на законодательном уровне проблему, связанную с тем, чтобы и Пенсионный фонд, и Фонд социального страхования своевременно получали средства, а эти средства не становились бы обектом для Президентской кампании, которая началась уже сегодня, с 6 часов утра. Не спали наши граждане, прежде всего чиновники, чтобы выразить поддержку нашему Президенту Леониду Даниловичу Кучме. Я могу им только сказать: "Спите спокойно, все равно этот Президент - еще только на полгода".
Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Була внесена пропозиція прийняти цей законопроект у першому читанні. Я ставлю її на голосування.
"За" - 185.
Василю Даниловичу, голосуйте, будь ласка. Запросіть фракції зелених, соціалдемократів, прогресивних соціалістів, Руху - першого і другого (Шум у залі). Вони сьогодні молодці, підтримали комсомол, тому ми їм прощаємо.
Я прошу підтримати законопроект у першому читанні. Будь ласка.
"За" - 201.
Валентино Андріївно, голосуйте! (Шум у залі). Розібралися? Голосуємо.
"За" - 210.
А хто голосує проти? Ну, депутат Єльяшкевич один, чого ж 23?
Шановні колеги, і депутат Сокерчак правильно підказує, і Борис Олександрович говорив, що ніяких додаткових фінансових витрат не потрібно. Прошу уваги! Голосуємо в першому читанні. До Зайчука всі звертаєтеся, підтримайте людину!
"За" - 234.
Спасибі.
ЗАЙЧУК Б.О. Я вам дуже вдячний.
-----------
ГОЛОВА. Розглядається проект Закону про приєднання України до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.
Шановні колеги, у нас два невеличких законопроекти. Я прошу уваги, вони ще з 1995 року! По п'ять хвилин відведемо - і приймемо. Я прошу, голосуємо.
"За" - 250.
Спасибі.
----------
Розглядається проект Закону про приєднання України до Угоди про збереження кажанів у Європі (Шум у залі). Я знав, що ви будете сміятися. Шановні колеги, з 1995 року і цей законопроект. До Червоної книги заноситься цей вид. Не сміймося! Якщо в Україні так будемо господарювати, то через рік-два будуть і дійних корів у Червону книгу заносити. Тоді теж сміятися будемо?
Я прошу, підтримайте цей законопроект.
"За" - 265.
Спасибі.
----------
Розглядається проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу від 26 березня 1998 року до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року. Доповідає Чалий Олександр Олександрович (Шум у залі). Немає?
Крук Юрій Борисович, голова комітету. Будь ласка.
КРУК Ю.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 139, Одеська область). Уважаемые коллеги! Этот вопрос уже знаком многим сидящим в зале. В Комитете по вопросам строительства, транспорта и связи он рассматривался и единогласно было принято решение поддержать.
Протокол подписан еще 26 марта прошлого года. А Конвенция о режиме судоходства на Дунае ратифицирована в 1948 году, в этом году ей 50 лет. В ней речь идет в основном о режиме судоходства на Дунае, о безопасности судоходства. В связи с войной в Югославии мы уже приняли два постановления по этому вопросу.
Что касается Дополнительного протокола, то в связи с тем, что изменилась ситуация в некоторых государствах, в состав Дунайской комиссии хотят войти (они уже берут участие в ее работе) Хорватия, которая на Дунае стала самостоятельной, Молдова и Германия. Россия де-юре является ее членом, а де-факто еще не стала. Мы были в то время самостоятельные, так и остались.
Я думаю, что особых возражений не должно быть. Потому что Дунайская комиссия, в состав которой хотят войти эти государства, на сегодня единственная авторитетная организация, которая может нам помочь решить вопрос о возмещении убытков, которые несет не только Украина, но и эта авторитетная Дунайская комиссия. Она уже и экономическими вопросами стала заниматься наравне с вопросами безопасности судоходства.
Я предлагаю поддержать мнение комитета по этому поводу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми маємо розглянути чотири проекти законів про ратифікацію. Є така пропозиція. Враховуючи те, що сьогодні п'ятниця і ми працюємо два тижні підряд, давайте попрацюємо без перерви і на цьому завершимо.
Я просив би підтримати проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу. Прошу проголосувати.
"За" - 245.
Спасибі. Прийнято.
----------
Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом України і урядом Швейцарської Конфедерації про технічне та фінансове співробітництво. Доповідає Бродський Олександр Юхимович, заступник голови Національного агентства України з питань розвитку та європейської інтеграції. Будь ласка.
БРОДСЬКИЙ О.Ю., заступник голови Національного агентства України з питань розвитку та європейської інтеграції. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд внесений проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом України і урядом Швейцарської Конфедерації про технічне та фінансове співробітництво. Я хочу сказати, що Швейцарська Конфедерація з 1996 року надає нам технічну допомогу на такі важливі справи, як, наприклад, реабілітація нашої гідроенергетики. Минулого року Верховною Радою була ратифікована угода з неонатології. Ви знаєте, що в нас вмирають близько 7 тисяч немовлят на рік через те, що немає відповідного обладнання. П'ять областей України отримали безплатну швейцарську допомогу, і відгуки про її використання дуже позитивні.
Також хочу сказати, що проект реконструкції насосної станції перекачування стічних вод у місті Маріуполі вартістю 5 мільйонів доларів США потрібно якнайшвидше впроваджувати. Адже за інформацією Міністерства охорони здоров'я України, за 1998 рік у місті було зареєстровано три осередки холери, це найвищий показник по країні.
Станція перекачування стічних вод займає одну з ключових позицій у системі водовідведення в місті. Щорічні аварії на станції, що супроводжуються викидами в ріку Кальчик, а звідти - в Азовське море неочищених стічних вод, призвели до істотного погіршення екологічної ситуації. Зобов'язання, взяті місцевими органами влади, на сьогодні виконані на 90 відсотків. Проте подальші роботи на станції, а саме безпосереднє встановлення обладнання за кошти швейцарського гранту, на даний момент призупинені і можуть бути продовжені лише за умови набуття чинності двосторонньої угоди.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми розглядали це питання раніше. Розгляд тягнеться з 1997 року. Я просив би підтримати і ратифікувати. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 189.
Запитання є? Немає. Голосуємо.
"За" - 205.
Голосуємо.
"За" - 215.
Станіслав Іванович і Іван Григорович не встигли. Голосуємо.
"За" - 231.
Спасибі.
----------
Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики в галузі транзиту нафти і нафтопродуктів магістральними трубопроводами. Доповідає Саква Юрій Вікторович, заступник міністра енергетики.
Підтримуємо? Голосуємо.
"За" - 246.
Спасибі.
---------
Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про взаємний залік заборгованості за поставлені енергетичні ресурси і за розщеплювані матеріали.
Голосуємо.
"За" - 262.
Прийнято.
І невеличке оголошення. Костянтин Меркурійович Ситник. Будь ласка. Буквально одна хвилина.
СИТНИК К.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Високошановний Олександре Миколайовичу! Високошановні колеги! Сьогодні і завтра Україна вже втретє святкуватиме світле весняне свято - День науки. Світова практика яскраво свідчить, що на порозі нового тисячоліття економічний розвиток забезпечується лише в тих країнах, де своєчасно сформовано ефективну політику держави у сфері науки і технологій та мобілізовані адекватні ресурси на її реалізацію.
Науковці вдячні Верховній Раді України за турботу про правове забезпечення наукової та науково-технічної діяльності. Яскравим свідченням цього є спільна співпраця і прийняття базового Закону про наукову і науково-технічну діяльність, внесення на розгляд низки законопроектів з питань розвитку науки, технологій і новацій вищої школи, щодо захисту інтелектуальної власності. Важливе місце в нашій роботі посіли і питання контролю за виконанням законів України, перш за все нещодавно прийнятих. Важливою рисою парламенту цього скликання є розуміння того, що наука - стратегічна ланка майбутнього розвитку держави.
Але слід бути відвертими - до світлого свята додається і гіркота усвідомлення критичного стану, в якому зараз перебуває галузь. Сфера науки і технологій останніми роками швидко еволюціонувала. Фактично втрачено велику науку, яку ми успадкували від минулих часів. Різко скоротилася чисельність науковців, із них за фахом працюють лише чверть. З об'єктивних причин зменшилася інтенсивність роботи вченого. Із науки йде молодь. Середній вік науковця із науковим ступенем наближається до пенсійного. Великі складнощі є також з обладнанням, матеріальним та інформаційним забезпеченням наукових досліджень. Особливі проблеми з бюджетним фінансуванням. Багато негативного відбувається останнім часом в організації діяльності науково-технічної сфери. Тобто сьогодні чітко зрозуміло, що є реальний розрив між законодавчим забезпеченням, спрямованим на перспективу, та реальними діями державної влади, часто вимушеними.
Сьогодні тільки рішуча реформа науковотехнічної та соціально-економічної складової суспільства дозволить зламати негативні тенденції, які, на жаль, з кожним днем посилюються. Для цього потрібна політична воля. В Україні третього тисячоліття наука і техніка повинні займати найвагоміше місце. Час агітації за науку минув уже давно. Науковці закликають до співпраці всі здорові сили нашого суспільства. Ми можемо і повинні зробити все для того, щоб інтелект став рушійною силою відродження України.
Дозвольте побажати нашій українській науці нових творчих надбань. Зі святом вас, дорогі колеги! (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Дякую вам за плідну і конструктивну роботу. На цьому ми сьогодні завершуємо роботу. Наступного тижня в понеділок об 11 годині - засідання Погоджувальної ради, у вівторок - пленарне засідання. На все добре.