ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  15  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   шановні  гості  й  запрошені!  Прошу  народних  депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Встигли зареєструватися  292   народних   депутати.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Дозвольте оголосити запити.

     Алексєєв Володимир  Геннадійович  звертається  до  Президента України у зв'язку з ненаданням відповіді на звернення 26  народних депутатів   України   щодо  доцільності  припинення  шовіністичної діяльності окремих часописів. Прошу визначитися.

     "За" - 141.

     Чижа Івана  Сергійовича   -   до   Президента   України   про необхідність  скасування  Указу  Президента  України  про  місцеві податки і збори від 25 травня 1999 року в частині  розміру  ставок податку на виготовлення і розміщення реклами на телебаченні, радіо та у друкованих засобах масової інформації,  а  також  недопущення підвищення плати за використання радіочастот. Прошу визначитися.

     "За" - 191.

     Про направлення прошу проголосувати. Підтримайте, будь ласка. Це питання стосується всіх без винятку народних депутатів.

     "За" - 203.

     Голосуємо про   направлення.   Йдеться    про    використання радіочастот. Прошу підтримати.

     "За" - 219.

     Баулін Павло   Борисович   звертається   до  Прем'єр-міністра України:  про  невиконання  доручення  Президента  щодо  виділення коштів  на ліквідацію аварійного стану греблі ДніпроГЕСу та ремонт автошляхового переїзду через неї.

     Пересунько Сергій Іванович  звертається  до  Прем'єр-міністра України  щодо  реорганізації  Інституту українознавства в Державну академію українознавства.

     Самойлик Катерина   Семенівна,   Жежук   Наталія    Сергіївна звертаються   до   Прем'єр-міністра  стосовно  постанови  Кабінету Міністрів  України,  якою   встановлюється   тотальний   обов'язок реєстрації  громадян  у Держреєстрі з отриманням ідентифікаційного номера.

     Мангул Анатолій  Ілліч  звертається  до  Прем'єр-міністра   у зв'язку  з невдоволенням відповіддю на звернення щодо фінансування та    погашення    заборгованості    мелітопольському    Інституту зрошувального садівництва.

     Гуцол Михайло   Васильович  звертається  до  Прем'єр-міністра України стосовно  фінансування  робіт  по  газифікації  трьох  сіл Сокирянського району Чернівецької області.

     Онуфрійчук Михайло  Якович  звертається  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з відсутністю реагування на  звернення  стосовно скасування  постанови  за  1870  від 26 листопада 1998 року,  якою передбачалися акціонування  і  відповідно  приватизація  державних видавництв і поліграфічних підприємств.

     Семенюк Валентина  Петрівна  звертається  до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням  відповіддю  на  запит  стосовно визначення статусу Держстандарту України,  а також до Генерального прокурора у зв'язку з відсутністю реагування на звернення стосовно порушення    чинного    законодавства   в   КСП   "Користишівське" Житомирської області.

     Я прошу підтримати ці запити.

     "За" - 205.

     Рішення прийнято.

     Зміст запиту  депутата  Чижа   підтримали.   За   направлення проголосуйте,  будь  ласка.  Мова  йде про необхідність скасування Указу Президента про місцеві податки і  збори  в  частині  розміру ставок   податку   на   виготовлення   і   розміщення  реклами  на телебаченні.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 224.

     Слово надається депутату Чижу. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  І дякую,  колеги,  за підтримання запиту. Але прошу проголосувати і за його направлення.

     Про що  йдеться?  18 травня Кабінет Міністрів видав постанову 838, відповідно до якої у десять разів, зверніть увагу, - у десять разів підвищено плату за використання радіочастот.  Це значить, що всі  місцеві  недержавні  телерадіоорганізації  практично   будуть закриті   дуже  скоро,  тому  що  плата  -  колосальна.  А  указом Президента від 25 травня у десять разів підвищено  ставки  податку на  виготовлення  і  розміщення реклами,  що також стосується всіх телерадіоорганізацій.

     Таким чином, всі телерадіоорганізації, які, так би мовити, не дуже  залежні  від влади,  сьогодні нищаться економічним способом. Тому я і звертаюся до Президента, щоб він скасував указ, а Кабінет Міністрів - свою постанову.

     Будь ласка, підтримайте направлення запиту.

     ГОЛОВА. Голосуємо про направлення.

     "За" - 245.

     Рішення прийнято. Спасибі.

     ----------

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту  Верховної  Ради  України  інформую   про   вихід народного  депутата  України  Зварича Романа Михайловича зі складу депутатської фракції Народного руху України та входження  його  до складу депутатської фракції "Реформи-центр".

     Представляти депутатську групу "Трудова Україна" уповноважено також  народних  депутатів  України  Коновалюка  Валерія   Ілліча, Полякова Сергія Васильовича і Фурдичка Ореста Івановича.

     Представляти депутатську  фракцію Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) уповноважено також народного депутата України Зайця Володимира Володимировича.

     Поздоровляємо їх з цим.

     ----------

     Шановні колеги, у нас ще є якийсь час на виголошення заяв від фракцій.

     Слово надається депутатові Кравченку від Компартії.

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые   коллеги! Фракция  Коммунистической партии поручила мне огласить заявление о правовом беспределе,  который творится  в  Донецкой,  Житомирской, Днепропетровской   и   других   областях,   связанном  с  выборами Президента.  Первое.   Созданы   отделы   внешней   политики   при исполкомах,  задача  которых  состоит  в  том,  чтобы  любой ценой срывать все мероприятия левых сил,  любой ценой собирать  подписи; выделены деньги на заработную плату и оплату аренды помещений.

     Второе. Создан всеукраинский Фонд социальной защиты в составе 11 человек:  председатель  (заработная  плата  400  гривень),  три заместителя  (заработная  плата  от  300 до 360 гривень),  юристы, журналисты.  Задача:  сбор  информации  о  лидерах  движений,   их руководящем составе и перекачка денег.

     Для примера   скажу,  что  Авдеевский  коксохимический  завод перечислил  5  миллионов  гривень  в  этот  фонд  так   называемой социальной защиты.

     А вот  еще  пример.  "Государственный  департамент морского и речного  транспорта.  Согласно  решению   совещания   у   министра транспорта  Украины  Данькевича  о  перечислении  средств  в  Фонд социальной защиты в размере 10 процентов от прибыли  прошу  вас  в срок  до  28  мая  1999 года передать по факсу с посылкой на почту график перечисления средств с указанием суммы перечислений в июне, июле, августе, сентябре в размере 25 процентов ежемесячно от общей суммы.

     Соответствующее решение   Кабинета   Министров   Украины    и реквизиты счета будут направлены вам дополнительно".

     Содержание приведенного    документа    подтверждает,   какой правовой беспредел творится сегодня в связи с  выборной  кампанией Президента.

     В Красноармейском районе глава администрации Донецкой области лично предупредил руководителей всех хозяйств о том,  что если  50 процентов  голосов не будет отдано 31 октября за ныне действующего Президента,  1 ноября они  не  будут  работать.  Работников  сферы образования увольняют с работы за отказ поставить подпись в пользу Кучмы.  Главы администраций областей  лично  принимают  отчеты  по сбору  подписей от глав райгосадминистраций.  И все это происходит на  фоне  ужасающего  положения  шахтеров-регрессников  и   других категорий населения.

     Фракция коммунистов   просит   дать   протокольное  поручение комиссии,   которую   возглавляет   Ельяшкевич,   разобраться    с приведенными фактами и доложить по ним Верховному Совету.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат  Павловський,  "Громада".  За  ним  - депутат Зубов.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Фракція "Громада". Шановні колеги! Шановні журналісти! Я як учасник розвитку демократичних подій в Україні хочу сказати, що сьогодні демократія в Україні відбувається так, як вона починалася з самого початку,  коли Бог привів до Адама  Єву  і  сказав:  "На, вибирай собі жінку". Так і сьогодні в нашій Україні (Оплески).

     Створено такі  умови,  що  людей  зомбують,  кажучи їм:  "На, вибирай собі Кучму Президентом. Іншого немає і бути не може!".

     Ви знаєте,  які створюються перепони для того,  щоб проводити збори по висуненню кандидатів.  Зокрема, партія "Громада" не могла провести з'їзд,  тому що не  давали  зали.  Проте  вона  все-таки, стоячи,  провела з'їзд,  де висунули Лазаренка,  але він з відомих причин зняв свою кандидатуру.

     На Банковій сьогодні знову стоять шахтарі,  жителі  Горлівки, які  підтверджують,  що  в  нашій  країні  зараз  діють три методи агітації.  Один  із   них   -   переконання.   Але   цього   мало. Найефективніший   метод  -  залякування.  Залякування  директорів, ректорів  вузів:  "Всіх  познімаємо  з  роботи,  якщо  тільки   не забезпечите одностайного голосування!".

     Як сказав  один  робітник:  "Сьогодні  створено  рабство  без кайданів - заганяють,  не платять  зарплати,  але  все  обіцяють". Тому,  гадаю,  ми спільно повинні донести до народу правду про те, що  потрібно  демократичним  шляхом  обрати  Президента,  який  би турбувався про свій народ, щоб ми мали нормальну владу. Тому що (я повторюю слова,  які вже  цитував)  нормальна  влада  бореться  за нормальний стандарт життя, а ненормальна влада - за владу.

     Сьогодні якраз   ми   маємо  другий  випадок,  коли  запущено буквально всі методи без винятку, аби тільки залякати людей. Людей переконують,  що  вони  навіть  не можуть підписуватися за кількох претендентів, а тільки за єдиного, іншого не дано.

     Тому я   хотів   би   звернутися   до   сумління   директорів підприємств,  керівників:  треба  думати  про  майбутнє;  якщо  ви сьогодні одностайно вирішите цю проблему,  то завтра ваші  діти  і онуки  втікатимуть з України,  бо їм неможливо буде жити,  тому що нинішній курс - це курс до  національної  катастрофи,  і  зупинити його  можуть  тільки  демократичні  вибори,  коли  засоби  масової інформації не будуть боятися пускати на екрани  і  сторінки  всіх, хто  може  і  хоче  говорити про свою державу,  і коли буде обрано Президента, який дійсно дбатиме про свою державу.

     А в цілому я хотів би підкреслити, що нам потрібно зосередити зусилля  на  тому,  щоб Верховна Рада приймала закони,  які дійсно відроджуватимуть економіку України,  бо це  єдиний  шлях  спасіння нашої держави.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Зубов. За ним - депутат Журавський.

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян (Левый центр).  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые народные  депутаты!  Я  хочу  продолжить  мысль,  которую  сегодня огласили  в  этом  зале  мои  коллеги,  и   сказать,   что   факты многочисленных   нарушений,  о  которых  шла  речь,  очевидно,  не случайны. Мы не должны их расценивать как просто случайные явления в   той   внутренней   экономической   политике,  которая  сегодня проводится. Вполне понятно, что Президент, и, очевидно, не столько Президент,  сколько его окружение, прекрасно понимают, что октябрь этого    года    может    решительно     изменить     весь     ход социально-экономической ситуации в стране, может привести к утрате реальной власти нынешним Президентом и его окружением.

     Я подчеркиваю,  что все многочисленные нарушения,  которые  у нас   стали  проявляться  на  старте  избирательной  кампании,  не случайны, а закономерны. Мы должны адекватно реагировать на это.

     Несмотря на то что наша фракция уже выступала по этому поводу в  этом  зале  с  резким  заявлением  протеста,  все-таки правовой произвол продолжается. Я только что вернулся из Донецкой области и приведу вам несколько конкретных реальных фактов. Новокраматорский машиностроительный  завод  -  один  из  наиболее  крупных  заводов Донбасса.  Здесь  собраны  несколько  тысяч  подписей  в поддержку нынешнего Президента, собраны под угрозой увольнения с завода, под угрозой невыплаты зарплаты и так далее.

     Краматорский индустриальный институт - аналогичная ситуация - заставляют студентов ставить подписи в подписных листах за Кучму.

     В нескольких селах Александровского района  Донецкой  области председатели  колхозов  забрали у жителей паспорта,  поставили все подписи за Кучму и  не  возвращают  людям  паспорта  до  окончания подписной  кампании.  Аналогичная  ситуация  в Новотроицком районе Херсонской области.

     Я хочу всем нам задать вопрос.  Уважаемые  коллеги,  в  какой стране  мы  живем?  Где  еще возможны подобный произвол,  диктат и абсолютная безнаказанность?  Где,  в какой стране  ЦИК  может  так нагло, цинично попирать Закон о выборах Президента?

     Я полагаю,  что Верховный Совет,  народные депутаты,  если мы действительно   обладаем   реальной   властью,   должны   положить решительный  конец подобному произволу.  Необходимо принять закон, который бы призвал к ответственности членов  ЦИК.  Я  считаю,  что такой закон назрел,  потому что то,  что заложено в инструкции ЦИК относительно   сбора   подписей,   есть   ни   что    иное,    как целенаправленная   кампания   по   срыву   сбора   подписей   всех претендентов в Президенты, кроме одного - Президента Кучмы.

     Я призываю всех нас обединиться  и  соответствующим  образом отреагировать на подобный произвол.

     ГОЛОВА. Депутат  Журавський,  НДП.  За  ним  - депутат Мичко, "Батьківщина".

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область). Фракція НДП, член Християнсько-демократичної партії України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Вимогою Ради Європи є прийняття нашим парламентом  Закону  України про  політичні  партії в Україні.  Цивілізований світ занепокоєний відсутністю в Україні такого закону.  Наше членство в Раді  Європи можуть призупинити. Не хотілося б.

     Прийняття згаданого     закону    сприятиме    структуруванню українського суспільства.  Воно необхідне як лівим,  так і правим. Для  цього  потрібно  належним  чином  опрацювати  і проголосувати статті,  які не були проголосовані в другому читанні,  зокрема, що стосується питань членства в партії,  реєстрації партії,  судового провадження,  питань державного фінансування. Доти, доки партії не будуть   фінансуватися   державою,   вони  будуть  привласнюватися кланами,  виставлятися на ринок для приватизації окремими особами. Партії    повинні    стати   могутнім   елементом   громадянського суспільства.

     Обов'язково треба ввести і статтю про  застосування  штрафних санкцій  до  партій  за  діяльність,  що  суперечить Конституції і чинному законодавству України.  За антидержавну діяльність  партії мусять бути покараними.

     Статтю щодо  штрафних  санкцій  треба  повернути.  Чомусь  її вилучили  до  другого  читання.  Я  разом  з   депутатом   Сергієм Кириченком  передаю  від Християнсько-демократичної партії України до Комітету з питань правової реформи зауваження і  пропозиції  до законопроекту  про політичні партії в Україні до третього читання. Ми сподіваємося, що вони будуть враховані. Ми також просимо Голову нашого  парламенту посприяти нам у цьому.  Зауваження і пропозиції передаю особисто Голові.

     ГОЛОВА. Депутат  Мичко,  фракція  "Батьківщина".  За  ним   - депутат Осташ.

     МИЧКО М.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  60, Донецька   область).  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Не так давно нами был принят Закон о металлоломе. Однако это,  к  сожалению,  не  улучшило ситуацию и не разрешило проблемы охранности имущества.  По-прежнему происходят массовое уничтожение кабельных линий, кражи технологического оборудования, выводятся из строя  линии  связи  и  телефонные  станции.   Проблема   угрожает народнохозяйственному комплексу, обороноспособности и национальной безопасности государства.

     Только один   пример.   Город   Зугрэс   Донецкой    области, насчитывающий    50    тысяч    населения,   где   находятся   две электростанции.  В этом городе работает только шесть телефонов.  В течение  трех  месяцев  город  полностью  отрезан от междугородней связи.  В целом в Донецкой  области  сумма  ущерба  от  хищений  и повреждений линий связи,  городских таксофонов,  люков,  колодцев, телефонной канализации на местных сетях связи составила более  200 тысяч гривень.

     В правоохранительные  органы по этому вопросу поступило более 13  тысяч  обращений  и  было  возбуждено  более  полутора   тысяч уголовных  дел,  а  общая  сумма  причиненных материальных убытков электросвязи Украины составила 1 миллион 728 тысяч гривень.

     В Кабинет Министров идет массовое обращение по этому вопросу. Обращался и я,  но, к сожалению, ничего конкретного не принято. Не действует  и  приказ,   изданный   Минпромполитики   совместно   с Лицензионной   палатой  Украины.  Инструкция  не  действует  из-за отсутствия контроля за работой лицензиатов.

     В настоящее время необходимо принять следующие меры:

     внести изменения   в   данную    инструкцию:    предусмотреть установление  не просто более жестких требований,  предявляемых к лицензиатам,  а  Минпромполитики  необходимо  создать  специальный контролирующий  орган,  который  бы  следил за строгим выполнением условий;

     обязательно вести периодическую отчетность лицензиатов;

     категорически запретить прием металла от физических лиц;

     организовать перерегистрацию  выданных   лицензий   с   целью отстранения   от  деятельности  субектов,  нарушающих  требования закона;

     ввести мораторий на экспорт цветных металлов;

     организовать совместные  работы  приема  цветных   и   черных металлов,  а  областным  государственным администрациям дать право лишения  лицензии  субектов   предпринимательской   деятельности, которые  нарушают  действующий порядок сбора.  Это все должно быть сделано в кратчайшие сроки.

     Уважаемый Александр  Николаевич!  В  повестку   дня   сегодня включен  проект  Закона  о  мерах по финансированию и оздоровлению субектов предпринимательской деятельности

 3280. Мы  предлагаем сегодня рассмотреть проект закона по данному вопросу,   который   находится   на   руках   у   депутатов,    он зарегистрирован под

 3280-1, проект   внесен   группой   депутатов.   Поскольку    это альтернативный проект закона, я думаю, целесообразно это сделать.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат  Осташ,  "Реформи-центр".  За  ним  - депутат Удовенко.

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 126,  Львівська область). Фракція "Реформи-центр", партія "Реформи і  порядок".  Шановні  колеги!  10-11  червня  в  Києві  відбулася міжнародна  конференція  "Росія,  Україна,  Білорусь:   досвід   і проблеми  інтеграції".  Конференція,  яку претензійно було названо міжпарламентською,  проходила в стінах Верховної Ради України. Але рішення  щодо  її проведення саме в сесійному залі Верховною Радою не приймалося.  Більше того,  вся її підготовка проходила фактично під грифом "Таємно".

     Верховна Рада  України  не  затверджувала  складу української делегації,  а тим більше не уповноважувала Голову  Верховної  Ради робити   заяви   від  імені  всього  українського  парламенту.  Ми вважаємо,  що це була не міжпарламентська конференція,  а звичайні міжфракційні   збори   лівої  частини  політичного  спектра  трьох парламентів.

     До того  ж  слід  нагадати  про   проблеми   з   легітимністю білоруської делегації.  Адже Національні збори Республіки Білорусь фактично призначені Президентом Лукашенком  і  не  визнані  жодною європейською демократичною державою.

     На конференції  часто-густо лунали тези про слов'янський союз трьох народів, а до складу оргкомітету входив депутат Кіяшко, який очолює міжфракційне об'єднання "За слов'янський союз".

     Ми налогошуємо,    що    подібні    ідеї    та    заклики   є антиконституційними     та     підпадають     під      кримінальну відповідальність.     Сама     ідея    слов'янського    союзу    є антидемократичною і шовіністичною,  бо в нас на території  України живуть не тільки слов'янські,  а ще багато неслов'янських народів. І це є ні що інше, як зазіхання на суверенітет України.

     Дедалі прозорішим стає передвиборний характер  цього  заходу. На   жаль,   Олександр   Ткаченко   демонструє  стиль  керівництва парламентом,  який  не   має   нічого   спільного   з   принципами демократичного управління.

     Тому ми вимагаємо фінансового звіту від Голови Верховної Ради щодо  проведення  цієї  конференції.  І  вважаємо,  що   аморально витрачати такі кошти на шабаш інтеграторів, коли в державі люди по півроку не отримують пенсії.

     Ми не можемо допустити,  щоб окремі політичні партії і  діячі використовували  парламентське  прикриття,  кошти  та  апарат  для задоволення власних політичних амбіцій  та  для  власної  виборчої кампанії.

     І останнє.     На    конференції    прозвучала    теза    про багатовекторність зовнішньої політики України з вживанням вислову: "і рибку з'їсти". Тому, перефразовуючи цей вислів, я хочу сказати, що метою цієї конференції було - і рибку  з'їсти,  і  ще  в  одне, президентське, крісло сісти.

     Дякую за увагу (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Слово надається депутатові Удовенку, фракція Руху. За ним - депутат Єльяшкевич.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух України.  Шановні колеги, в цьому залі відбулися значні події, які назавжди  увійдуть  в  історію  нашого  народу.  Це  прийняття Декларації    про   державний   суверенітет,   Акта   проголошення незалежності  України,  прийняття   Конституції   нашої   держави. Віковічне  прагнення  українського  народу  до  незалежності  було підтверджено на референдумі 1 грудня  1991  року,  коли  майже  92 відсотки  нашого  народу  проголосували  за  незалежність України. Навіть найпалкіші патріоти не сподівалися,  що буде виявлена  така одностайність.

     Проте останнім  часом  у  цьому  ж  самому  залі відбуваються події,  які суперечать волевиявленню українського народу. Я маю на увазі  рішення  про  приєднання до Міжпарламентської Асамблеї СНД, яке  нав'язувалося  у  Верховній  Раді  Олександром  Миколайовичем Ткаченком і було прийняте всупереч Регламенту.

     Продовженням такого  курсу  стало  проведення  10-11 червня в цьому залі міжпарламентської конференції представників парламентів трьох  сусідніх  держав.  У  заяві  фракції  Народного руху від 10 червня цього року дано принципову  оцінку  мети  і  характеру  цих союзницьких  ігор,  які  ми  розглядаємо  як нехтування інтересами української незалежної держави та її громадян.

     Верховна Рада   повинна   зосередити    свої    зусилля    на законотворчій   діяльності,   спрямованій   на   вихід  України  з економічної  кризи,  вирішення   нагальних   соціальних   проблем, насамперед підвищення життєвого рівня нашого народу.

     Фракція Народного  руху наголошує на тому,  що союз бідних не приведе до поліпшення життєвого рівня ні нашого народу,  ні  наших сусідів - Білорусії та Росії. Ми повинні будувати свої відносини з цими державами на засадах договорів про дружбу,  співробітництво і партнерство, які ратифіковані нашим парламентом.

     На конференції   обговорювалися   шляхи   і  засоби  фактично ліквідації  незалежності  України  під  прикриттям  гасел   "союзу слов'янських  держав",  "оновленого  союзу"  тощо.  Це суперечить, повторюю, волевиявленню українського народу (Шум у залі).

     І нарешті,  цілком  очевидно,  що  конференція  пов'язана   з розгортанням    президентської   кампанії   (Шум   у   залі).   Та заспокойтесь! Фракція Народного руху України засуджує проведення у Верховній Раді несанкціонованої нею конференції. Ми зазначаємо, що ви, Олександре Миколайовичу, перевищили свої повноваження. Фракція відмежовується  від того,  що відбулося в цих стінах 10-11 червня. Ми закликаємо Верховну Раду зосередитися на законотворчій роботі і не  перетворювати  цю  трибуну  на арену боротьби за президентське крісло.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутатові  Єльяшкевичу.   За   ним виступатиме депутат Кириленко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,   голова   Тимчасової   спеціальної  комісії Верховної Ради України  з  питань  дотримання  органами  державної влади   і  місцевого  самоврядування  та  їх  посадовими  особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемые  коллеги!  Я   прошу   всех успокоиться  и  вспомнить,  что  31  октября  нас  ожидают  выборы Президента Украины,  и поэтому если наш зал будет  разделяться  по тем  или иным причинам,  то мы сделаем неоценимую услугу для нашей власти,  которая,  к сожалению,  пытается  совершенно  незаконными средствами  сделать  все  возможное  для  одного из претендентов в кандидаты, чтобы он стал Президентом Украины.

     В связи с тем,  что неоднократно уже  звучали,  в  том  числе сегодня,  в  этом сессионном зале вопросы,  связанные с нарушением властью  норм  действующего   законодательства   о   президентских выборах,  временной специальной комиссией вносится на рассмотрение Верховной Рады изменение к статье 14 Закона о  выборах  Президента Украины,  которое предусматривает абсолютно равный принцип подбора членов участковых и территориальных комиссий - представителей всех без исключения кандидатов в Президенты Украины.

     Этот проект  вносится  народными депутатами,  представителями абсолютного большинства фракций, причем полярно противоположных по своим взглядам.Я прошу включить его в повестку дня и проголосовать за это.

     Народными депутатами Украины  -  мною,  Асадчевым,  Довганем, Квятковским  и  Зубовым - вносится другой проект Закона о внесении изменений в Закон Украины о Центральной избирательной комиссии.  В этом  проекте  предлагаются  нормы,  которые  сделают  невозможным невыполнение  требований  действующего  законодательства   членами Центральной избирательной комиссии.

     В частности     предусматривается    досрочное    прекращение полномочий   членов   Центральной   избирательной    комиссии    в соответствии  с  теми  или  иными  причинами,  которые обусловлены законом,   судебными   органами.   И   предусматривается   ротация руководства Центральной избирательной комиссии.

     К сожалению,    последние    события,    когда    Центральная избирательная  комиссия  не  выполнила  решения  Верховного  Суда, которое   является  окончательным  и  обжалованию  не  подлежит  в соответствии  с  нормами  Гражданского  процессуального   кодекса, лишний  раз  свидетельствует  о  необходимости скорейшего принятия подобных изменений в Закон о Центральной  избирательной  комиссии. Поэтому  я  прошу  проголосовать за включение в повестку дня этого проекта закона.

     Оба эти вопроса прошу включить в повестку  дня  сегодня.  Это связано  с тем,  что скорее всего Президент Украины после принятия соответствующих законов будет налагать вето на них. А у нас не так много  времени  для преодоления вето,  чтобы эти законы вступили в действие.  Необходимо  законодательным  путем  обеспечить   равные условия для всех участников избирательного процесса. Поэтому я еще раз обращаюсь ко всем коллегам, представителям разных политических фракций  поддержать  эти  предложения  и  внести проект 3222- 10 и проект 3349 сегодня в повестку дня.

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко, Рух. За ним - депутат Довгань.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України. Заява фракції Руху у Верховній Раді.

     "Фракція НРУ   у   Верховній   Раді  України  висловлює  своє здивування з приводу проведення в залі пленарних  засідань  вищого законодавчого  органу  країни  зібрання  депутатів  лівих  фракцій Держдуми  Російської  Федерації,   Верховної   Ради   України   та представників  невизнаного  у  світі  утворення,  що  іменує  себе Національними Зборами Республіки Білорусь,  а також  представників Скупщини Союзної Республіки Югославія.

     Офіційно так    звану   міжпарламентську   конференцію   було присвячено проблемам та досвіду  інтеграції  Росії,  Білорусії  та України.  Фактично ж ми всі стали свідками передвиборного зібрання російських, українських та білоруських реваншистів, що проводилося нібито  під  егідою всієї Верховної Ради України та до того коштом Державного бюджету України..." (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Я думаю,  стосовно  реваншизму... (Шум у залі).

     Сідайте, будь   ласка,  на  місце...  Будь  ласка,  увімкніть мікрофон.  Це тільки на  прохання  Івана  Олександровича  Зайця  я увімкнув мікрофон. Будь ласка.

     КИРИЛЕНКО В.А. Продовжую текст заяви фракції Руху.

     "Характерно, що  учасники  заходу  якнайменше уваги приділяли справді  важливим  питанням   взаємовигідного   та   рівноправного економічного  співробітництва між нашими країнами,  бо ж справжнім завданням цього заходу  стала  апробація  можливих  парламентських механізмів  відновлення  СРСР  у  формі  ефемерного  Союзу  Росії, Білорусії,  України та Югославії,  що стане можливим після приходу до влади в Росії та в Україні сил лівого спектра.

     На думку  фракції Руху,  перегляд самого європейського вибору України,  який  розпочато  лівими  силами  у  парламенті  та  який видається  спікером  Ткаченком  за  позицію  всієї Верховної Ради, потребує належних кроків з боку Президента  та  виконавчої  влади. Таким кроком мусить стати подання Україною заявки на вступ до НАТО як до організації,  що є,  безумовно,  засадничою у всій  новітній архітектурі    євро-атлантичної   безпеки.   Україна   як   велика європейська держава має всі шанси,  аби вже найближчим часом стати невід'ємним елементом цієї архітектури.

     Рух з  тривогою  констатує,  що  процес  ревізії  історичного вибору українського народу,  що розпочався  зі  вступом  Верховної Ради  до  МПА  СНД,  вийшов  на  новий  рівень  та  починає  прямо загрожувати національній безпеці України.

     Тому фракція Народного руху України вважає  своїм  обов'язком звернутися  до  Генеральної прокуратури України з пропозицією дати офіційні висновки щодо відповідності чинному  законодавству  подій та висловлювань, що мали місце у залі пленарних засідань Верховної Ради України 10-11 червня цього року".

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Довганю  Сергію  Васильовичу, Селянська партія. За ним - депутат Марченко.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги,  я хочу нагадати  вам,  депутатам  Верховної  Ради України,  що  в  1991  році  у  нас  в  Україні було проведено два референдуми. Перший був 17 березня 1991 року: волевиявлення народу

- 87 процентів.  За півроку забули і почали готувати іншу думку. І підготували інший проект,  який був розроблений при  допомозі  тих сил, які сьогодні надихають фракцію Руху та інші фракції для того, щоб добити Україну як державу.  Цей референдум був проведений  для того,  щоб  розірвати нашу економіку на шматки і привести до того, до чого ми сьогодні прийшли.

     Європейський вибір  -  це  те,  що  сьогодні   має   Україна. Європейський вибір - це те,  що сьогодні в Європі немає сили,  яка може  протистояти  агресору,  який  знищує   суверенну   незалежну державу.  І  якщо  ми з вами сьогодні не розуміємо,  сидячи вже по дев'ять років у  Верховній  Раді,  що  відбувалося  в  цьому  залі декілька  днів  тому  (Сміх у залі).  Якщо ми цього не розуміємо і сміємося,  як у якомусь зоопарку, то чого ми сьогодні говоримо від імені народу?

     Я не думав виступати.  Я розумію, що то було: сюди приїхали і жириновці,  і баркашовці,  і весь спектр Російської Думи. Але мова йшла про те,  що якщо ми з вами будемо влаштовувати оці...  (Шум у залі).  Якщо ми будемо слухати те,  що розказує Заєць,  їздячи  до НАТО, то завтра ми з вами будемо бігати по дорогах так, як бігають отам у Косово.

     Ідеться про те,  що ми повинні створити сильний блок, що може протистояти агресорам,  які сьогодні господарюють по всьому світу. Якщо ми цього не зробимо,  я ще раз повторюю,  якщо  ми  цього  не зробимо,  то  оця вся публіка,  яка сьогодні тут щось кричить,  не розуміючи,  що вона кричить (Шум у залі).  Ваші  шкури  нічого  не варті будуть, якщо ми їх навіть живцем познімаємо з вас.

     Тому всі розмови про те,  що відбувалося у Верховній Раді, це

- фантазія,  яку придумали Заєць і його  компанія  для  того,  щоб якось  обілити  себе  перед  своїми господарями,  які його ждуть у НАТО,  коли він туди приїжджає і від імені держави  заявляє.  Його треба  просто  вигнати  з  Верховної  Ради.  Тому  що сьогодні тим політичним діячам,  які ведуть всякі там переговори і  розмови  із бандитами,  які розгромили братню нашому народу державу, я вважаю, не місце в парламенті.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Марченко,  прогресивні соціалісти.  За ним  - депутат Гавриш. І завершуємо.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты!  Я хочу обратить ваше внимание вот на что.  В результате того, что нас в этом зале стараются стравить между собой,  мы теряем страну,  мы не выполняем функции,  которые возложены на Верховный Совет,  и я думаю,  мы будем повинны в том, что продолжаются такие реформы в стране. Поэтому не нужно забывать о  наших  функциях  и  необходимо   обеспечить   нам   возможность самостоятельно принимать решения.

     Я многократно  поднимал  вопрос  о  том,  что нет положения о совете фракций,  не  выполняется  Регламент,  и  все  те  решения, которые  мы здесь принимаем,  в жизнь не претворяются.  Пока мы не наведем порядок в своей работе,  мы не сможем влиять на  положение дел  в  государстве.  И поэтому я прошу все фракции обединиться и выполнить то,  что возложено на Верховный Совет. Так, в частности, нам  сегодня  раздали  проект Бюджетной резолюции.  Я напомню:  мы предлагали последовательность принятия  законов  для  того,  чтобы Бюджетная  резолюция  соответствовала  положению  дел  в  стране и помогла вывести страну из кризиса. Это не принято.

     Однако сегодня волнует вопрос и о  происходящем  в  стране  в связи  с  начавшейся практически предвыборной кампанией Президента Украины.  Я с  группой  депутатов  вернулся  из  округов,  где  мы встречались  с  избирателями.  Безусловно,  применяются  блокада и запугивание.  В  частности,  в  Горловке  и   Макеевке   пожарники опечатали  дома культуры и не дали возможности лидеру нашей партии провести встречи.

     Более того, например, Макеевский труболитейный завод выставил счет  на сумму 1092 гривни за аренду помещения,  где мы собирались провести встречу.  Цена одного посадочного места ими установлена в размере 2 гривни. Вот факт.

     Что делает  Янукович - губернатор Донецкой области?  Для того чтобы нивелировать оппозиционные партии, он в каждую газету вложил вкладыш  -  газета  в газете.  Вот,  смотрите,  газета "Макеевский рабочий" и вкладыш к ней.

     Далее. Мы просили и здесь принимали решение,  чтобы с трибуны Верховного  Совета  заслушать руководителя Службы безопасности или министра внутренних дел Кравченко. Это не выполнено.

     Александр Николаевич,  я прошу, чтобы мы немедленно заслушали Генпрокурора  и двух руководителей силовых ведомств.  Мы показали, как  против  Петра  Романчука  спланировали   дорожно-транспортное происшествие.  И только чудом он остался жив. Сегодня возвратилась Людмила Безуглая -  на  херсонском  рынке  руководитель  занимался рукоприкладством по отношению к народному депутату Украины.  Когда мы  ехали,  нас  постоянно  сопровождали  две  машины,   незаконно фотографировали,  подслушивали,  пасут  Витренко,  где  бы  она ни находилась. И нигде до сих пор мы...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Вже ж 3 хвилини 46 секунд... Ну, будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.  Р.  Поэтому  я хочу предупредить и Кравченко,  и Деркача, и тех офицеров, которые служат в этих силовых структурах: политический    сыск    запрещен,    вы    будете   привлечены   к ответственности. Прошу по-хорошему: лучше не занимайтесь этим.

     И вношу предложение.  Александр  Николаевич,  нам  необходимо сегодня  выйти  на  международное  сообщество  и  показать,  что в Украине идет грубейшее попрание политических прав  граждан.  Когда они  приедут  участвовать  в  подсчете голосов,  уже будет поздно. Паспорта забираются,  мешают сбору подписей...  Поэтому конкретное предложение: от имени Верховного Совета сделать такое заявление.

     ГОЛОВА. Спасибі.    Депутат    Гавриш,   група   "Відродження регіонів". Будь ласка.

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий   округ   176,   Харківська   область).   Заява депутатської групи "Відродження регіонів" у Верховній Раді.

     "Після старту  президентських перегонів у сесійному залі,  де велика  частка  найкращих  народних  обранців   відчули   в   собі надзвичайний  потяг  до  медового  найвищого можновладного крісла, забезпечення  нормального  регламентного  законотворчого   процесу почало серйозно ускладнюватися.

     Вже вкотре  на  очах  зубожілого українського народу між його слугами  спалахнуло  затяте   протистояння,   що   супроводжується безплідними словесними баталіями та ідеологічними упередженнями.

     Все частіше лунають заяви про соціальний захист народу з боку тих,  хто своїми діями в  парламенті  блокує  економічні  реформи, частіше   йде  державна  риторика  під  гаслом  відродження  СРСР. Одночасно  затуманюється  прагматизм  мислення  і  в  протилежному ідеологічному  таборі,  який впав у гетьманство на тлі політичного клонування.

     Політичне лихварство  лише  в  інтересах  своєї  партії,   що об'єднує часто лівих і правих, породжує безпорадну тривіальність в діях,  а це не дозволяє правим порозумітися з поміркованими лівими та лівоцентристами на підтримку ідеї державотворення.

     Давно заряджені не кулями,  а дечим іншим,  політичні гармати починають вистрілювати залпами  бруду  та  лайки,  що  падають  на голови  бідного  народу,  який німіє від жаху за долю України.  На сцену виходять самозвані прокуратори,  які стверджують одноособово і владу, і суд, і катів одночасно.

     Історія новітньої  Західної  Європи  свідчить,  що  подолання найбільш тяжкої суспільної кризи ніколи не йшло через економіку, а грунтувалося  передусім на духовній перебудові людей,  де становим хребтом  був  патріотизм,  помножений  на   єдність   нації.   Без інтелектуальної  трансформації  суспільства  успішне  реформування його неможливе.  Ідеологічний дальтонізм,  за якого політичні ігри беруть  гору  над  порядністю  та здоровим глуздом,  і надалі буде правити бал.

     Депутатська група "Відродження регіонів"  закликає  правих  і лівих зробити в ім'я України крок назустріч один одному.  Сьогодні нашій  державі  вкрай  потрібна  рятівна  центристська   політика, позначена  високою моральністю,  професіоналізмом і рішучістю дій, інтелектуально свіжі економіко-правові  ідеї.  Лише  це  припинить розбрат українського народу, його кайдашизм, чи то пак самоїдство. Не треба заводити народ і себе у віртуальний світ голих обіцянок і невиправданих  надій.  Ми не повинні бути схожими на сумнозвісного літературного героя Омелька Кайдаша,  який через постійні чвари  у своїй  сім'ї  піддався  нечистій  силі,  котра  разом з чортами та херсонським чумаком часто заводила його аж у Богуславський ліс.

     Ми з вами вже крокуємо у безвихідну політичну хащу.  Може,  й справді нам слід вчинити ритуал хрещення Верховної Ради,  а відтак висповідатись,  щоб,  нагадаю,  як  у  Ніколо  Макіавеллі,  мораль зробилася технологією олюднення в конкретній соціальній ситуації.

     В умовах  передвиборної президентської кампанії наша Верховна Рада повинна стати  консолідатором  державницьких  сил,  моральним полем   для   діалогу   між  гілками  влади,  суспільством,  усіма політичними спрямуваннями.

     Зважаючи на  це,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" пропонує:

     Перше. Народним  депутатам  України,  які претендують на пост Президента,  підписати заяву про невикористання трибуни  Верховної Ради для передвиборної агітації.

     Друге. Не  використовувати  сесійну  залу  Верховної Ради для загальнодержавних   нарад,   міжпарламентських   конференцій   без прийняття нею відповідного регламентного рішення.

     Третє. Не   виголошувати   заяв  з  трибуни  Верховної  Ради, спрямованих  на  підтримку  чи   дискредитацію   претендентів   на президентську посаду.

     І останнє.  Не  розглядати в сесійному залі будь-яку програму будьякого претендента як передвиборну платформу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  прошу уваги!  Я думаю,  що більшість народних   депутатів,  виступаючи  від  імені  фракцій,  висловили глибоке занепокоєння тим,  що справді такого тотального  порушення Закону про вибори Президента, мабуть, не було ні до того, коли цей закон ще приймався у сесійному залі,  ні після того,  як  він  був прийнятий.  Тому я вважаю,  що 17 червня на розгляд Верховної Ради буде внесено питання - інформація комісії,  яку ми  створили,  яка працює.  З  інформацією  виступить депутат Єльяшкевич.  На розгляд цього  питання  будуть  запрошені  Генеральний  прокурор,  міністр внутрішніх справ і голова СБУ,  яким буде надано право виступити і відповісти на ті запитання, які є, безперечно, і у кандидатів, і у депутатів.  Я  думаю,  що ми чітко розберемося,  у якій державі ми живемо, який закон прийнятий і як його потрібно дотримуватися.

     Щодо того питання, яке порушив депутат Журавський. Пропозиції внесені,  щодо  них  будуть дані доручення і вони будуть враховані при розгляді питання про політичні партії.

     Депутат Мичко порушив питання про те, щоб включити до порядку денного розгляд законопроекту про внесення доповнень до Закону про металобрухт,  зареєстрованого  під  номером  3280-1.  Це   питання включено до порядку денного, воно також буде розглядатися на цьому тижні. Думаю, і ці поправки будуть враховані при розгляді.

     Депутати Осташ,   Удовенко,   Кириленко   дуже    занепокоєні міжпарламентською  конференцією,  яку  проведено в Україні в цьому залі.  Я думаю,  що ми будуємо демократичну державу. А ми, дійсно, таку  її  будуємо,  можливо,  не  з  того  кінця  почали будувати, потрібно розібратися,  і я думаю, що у нас є для цього і мотиви, і час,  і  можливості.  Ця  конференція  готувалася з 1998 року.  До роботи   організаційного   комітету   з   підготовки   конференції запрошувалися депутати від усіх фракцій.  І якщо від Руху, у якого сьогодні стало дві  фракції,  не  захотіли  брати  участь...  Хоча Кириленко  брав  участь  у цій конференції.  Ми могли б надати вам слово, але ж ви не просили. Я головував на цій конференції, і якби ви  попросили  слова,  вам  було б надано право виступити - питань немає. Але ви не просили слова.

     Івана Зайця турбує,  що я як Голова Верховної Ради використав кошти на цю конференцію.  Не турбуйтеся,  ні я,  ні мої заступники жодної  копійки  не  використали.  Ми  можемо  тільки  порахувати, скільки  коштів  використали на поїздки до штаб-квартири НАТО - це інша справа.  А ця конференція проведена за рахунок тих  депутатів Верховної  Ради,  хто  в  ній  брав участь,  і тих депутатів,  хто приїхав від наших братніх республік - Росії і Білорусії.

     І це вже справа Голови Верховної Ради,  його колег  -  знайти кошти і прийняти людей гостинно, достойно. Що ми і зробили.

     Що стосується  питань,  які  підняв Єльяшкевич.  Законопроект 3222-10 і законопроект 3349 включені до порядку денного на середу, на завтра.

     Шановні колеги,  я просив би не збочувати роботу парламенту в бік президентських виборів.  Думаю,  що народ зрозумів  за  сім  з половиною років,  що він хоче.  І своє волевиявлення засвідчить 31 жовтня.  Яке рішення прийме народ -  побачимо,  ми  з  вами  також будемо учасниками цього.

     І не  потрібно  когось  звинувачувати.  Тому  що  чим  більше чиниться  протистоянь,  чим  більше  людей   залякують   (паспорти віднімають,  керівників знімають) - результат буде протилежний. Бо народ у нас, як і кожний з нас, жалісливий - скривдженого пожаліє.

     Тому я думаю,  не  потрібно  підкидати  те,  що  не  потрібно робити.

     Я вважаю,  шановні  колеги,  що  ті  доповнення,  які вносять депутати чи члени тієї чи іншої фракції,  мають право вноситись до залу і,  безперечно,  розглядатися. Яке рішення прийме зал - так і буде. І право Президента - підписувати чи не підписувати.

     Тому я вважаю,  що не потрібно навколо цього  збурюватися,  а працювати  так,  як  належить  працювати нашому парламенту.  А він працює у відповідному ритмі. Я думаю, що ті законопроекти (їх 53), які  потрібно  розглянути  до завершення третьої сесії,  ми з вами розглянемо. На цей тиждень у нас заплановано 56 питань.

     Тому я просив би вас (ми вчора про це домовилися на засіданні Погоджувальної ради) працювати енергійно і продуктивно.

     Сьогодні ми   працюємо   повний   пленарний   день,  оскільки попередній тиждень ми працювали в комітетах.

     ______________

     А зараз переходимо до розгляду проекту Бюджетної резолюції на 2000  рік.  Доповідає  голова  Комітету з питань бюджету Тимошенко Юлія  Володимирівна.  А  потім  розглянемо  питання,  пов'язані  з інформаційним полем (Шум у залі).

     Будь ласка,  слово  з  процедури  надається  Марченку,  бо не витримає.

     МАРЧЕНКО В.Р.Фракция Прогрессивной  социалистической  партии. Александр Николаевич,  я "витримаю" больше,  чем вы. Однако я хочу обратить внимание на  то,  что  рассматривать  такой  вопрос,  как проект   Бюджетной  резолюции,  нужно  в  соответствии  с  нормами Регламента.

     Я напомню нормы Регламента: в исключительных случаях не менее чем  за  трое суток мы должны были получить документ.  Более того, статья  6.3.3  Регламента  требует:  такой  документ  должен  быть рассмотрен  в комитетах,  чтобы комитеты могли высказаться по сути этого документа и рекомендовать Верховному  Совету  принимать  его или не принимать.

     Александр Николаевич,   мы   только   сегодня  получили  этот документ.  Принимать  один  из  главнейших  документов  Верховного Совета  с  грубейшим  нарушением  норм  Регламента  -  без выводов комитетов, без рассмотрения депутатами, без рассмотрения фракциями

- недопустимо.

     Я прошу  сегодня снять с рассмотрения этот вопрос и перенести его как минимум на четверг.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я зроблю таку  ремарочку.  Вчора,  коли  ми розглядали    і    погоджували   порядок   денний   на   засіданні Погоджувальної ради, ви як керівник фракції або ваш заступник мали б  бути присутніми на засіданні і висловити свої думки там.  І ми, безперечно,  взяли б їх до уваги.  Всі керівники  фракцій,  голови комітетів,   які  брали  участь,  погодилися  з  такою  процедурою розгляду проекту Бюджетної резолюції,  тому ми сьогодні і  вносимо його на розгляд.

     Будь ласка, Юліє Володимирівно, доповідайте.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань бюджету (виборчий округ 99, Кіровоградська область). Я хочу дать небольшое разяснение.  Дело в том, что за месяц до того, как проект Бюджетной резолюции подавался в  зал,  во  все  комитеты  и фракции,  была направлена просьба:  предложения, которые фракции и комитеты  хотели  бы  видеть  в  Бюджетной  резолюции,  мы  готовы принять, аккумулировать и учесть.

     И я   хочу   обратить   внимание   всех  присутствующих,  что единственная  фракция,  которая  не  подала   ни   одного   своего предложения  -  это как раз фракция Прогрессивной социалистической партии. Все остальные предложения были поданы вовремя, рассмотрены и учтены в проекте Бюджетной резолюции (Шум у залі).

     Александр Николаевич, я прошу: пожалуйста, наведите порядок в зале.

     ГОЛОВА. Прошу  вибачити,   Юліє   Володимирівно.   Володимире Романовичу,  я вас прошу:  поводьтеся пристойно, інакше я поставлю питання про те, щоб ви залишили зал. І голова профільного комітету вносить  таку  пропозицію.  Тому  я  прошу:  не примушуйте мене це робити, поводьте себе як належить.

     Будь ласка, Юліє Володимирівно.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Фракція   "Батьківщина".   Сегодня   согласно Регламенту   в   зале   Верховной  Рады  рассматриваются  основные направления бюджетной политики  на  2000  год.  От  того,  как  мы отработаем этот документ,  будет зависеть,  какие деньги мы сможем сосредоточить в  бюджетах  всех  уровней  и  куда  мы  их  с  вами планируем потратить в нашей семье, в Украине.

     Я хотела  бы  отметить,  что проект Бюджетной резолюции этого года создается в тяжелейших условиях. Попрежнему продолжает падать валовый  внутренний  продукт.  На сегодняшний день мы констатируем падение на 4,5 процента относительно такого  же  периода  прошлого года.

     Относительно аналогичного   периода   прошлого   года   обем производства  промышленной  продукции  упал   на   2,7   процента, сельскохозяйственной  -  на 8,3 процента.  Соответственно тотально сокращаются доходы бюджетов всех уровней.

     Для того,  чтобы говорить о создании Бюджетной резолюции,  мы прежде  всего  должны  сказать  себе,  что  курс,  который сегодня проводится,  к  сожалению,  не  приносит  реальных   положительных результатов.  И  Верховная  Рада должна стать во главе разработки, коррекции социальноэкономической политики  в  стране  и  выработки такой    политики,   которая   действительно   принесет   реальное процветание  Украине.  Об  этом  мы  сегодня  и  будем   говорить, поскольку   бюджетная   политика  есть  неотемлемая  составляющая социально-экономических реформ.  Я хотела бы,  чтобы мы сегодня на этом  сосредоточили внимание,  прежде всего на том,  какие главные направления бюджетной политики  на  2000  год  мы  с  вами  должны определить, что мы должны по-настоящему изменить в 2000 году?

     Первое и самое главное. Мы должны сказать себе, что уже давно живем не  по  средствам.  К  сожалению,  как  о  людях  говорят  - расточительный и несерьезный человек,  точно так можно сказать и о государстве. 82 миллиарда гривень стоит наша законодательная база. И  мы,  давая населению нереальные обещания,  продолжаем ежедневно принимать законы,  которые изменяют, увеличивают расходную часть и сокращают доходную часть реструктуризацией всевозможных платежей в Государственный и местные бюджеты.

     Поэтому первый приоритет бюджетной политики на 2000 год - это наконец   уяснить,  что  мы  должны  привести  в  соответствие,  к определенному балансу законодательную базу страны,  ее стоимость и реальные бюджетные ресурсы,  которыми мы располагаем.  До тех пор, пока мы этого не сделаем, мы будем заведомо банкротами. И это есть основной приоритет политики на 2000 год.

     В связи  с  этим  в  проекте  Бюджетной  резолюции поручается правительству  первый  раз  в  истории  Украины  начать   создание Национального реестра законов и законопроектов,  которые влияют на доходную и расходную части бюджетов всех  уровней,  определить  их стоимость,  корректировать  эту стоимость законов в соответствии с изменениями макроэкономических показателей. И каждый бюджетный год начинать с того,  чтобы определить:  сколько мы должны,  на что мы способны и что мы будем в следующем году платить.

     Следующий вопрос,  который  касается  этой  же  темы,   этого главного  направления,  -  подготовить  и  принять законодательный норматив,  который бы  запрещал  все  законы,  которые  приняты  в течение года и влияют на доходную и расходную части, финансировать текущим бюджетным годом.  Только лишь при внесении корректировок в бюджет либо включать финансирование на новый бюджетный год.

     В связи с этим мы просим правительство предоставить совместно с  проектом  бюджета  полный  реестр  законов  и  отдельно  реестр законов,   которые   государство   в  2000  году  не  в  состоянии финансировать.

     Второй приоритет  -  это  консолидация  всех  государственных ресурсов,  которые  сегодня  распорошены  вне бюджета,  в доходной части бюджетов всех уровней. Мы с вами об этом очень много и давно говорим,  но  тем  не  менее  с  каждым  годом  все больше средств распадается вне бюджета.  Эти цифры достигают уже  5-6  миллиардов гривень.  Разве мы можем это допускать?  Безусловно,  нет. Поэтому второй  приоритет  -  это  не  просто  декларировать,  а   создать механизмы консилидации средств в бюджете.

     Следующий вопрос  -  это  программное  планирование расходной части бюджета.  Мы  с  вами  знакомы  с  практикой,  когда  просто планируются  средства  на заработную плату министерств и ведомств, на заработную  плату  всевозможных  бюджетных  учреждений.  Но,  к сожалению,  мы  ни разу не поставили вопрос о том,  какой конечный результат будет достигнут государством  после  того,  как  мы  эти деньги  выплатим.  Как  показывает  практика,  все  министерства и ведомства получают все,  что им положено,  просто  как  социальную помощь, не давая конкретного результата.

     Поэтому главный  приоритет  следующего  года  - это переход к программному планированию.  Мы должны ставить цели, знать, чего мы хотим достичь, и под это выделять финансы и отчитываться не о том, сколько мы потратили,  а о том,  какого результата  мы  вследствие вложения средств достигли.

     Следующий приоритет   расходной   части  -  это,  безусловно, социальные траты. Год из года мы это декларируем, но ни разу мы не сделали так, чтобы предусмотренные средства действительно пошли на социальную  сферу.  42  миллиарда  гривень   стоят   сегодня   все социальные законы.  Но, увы, доходная часть нашего бюджета еле-еле достигает 30 миллиардов.  И при этом мы хотим  еще  инвестировать, строить какие-то обекты, которые нам сегодня не по карману.

     Поэтому в   проекте   Бюджетной  резолюции  социальные  траты определяются  как  приоритет,  но  при  этом  делается   упор   на финансирование здравоохранения, начального и среднего образования. Это те секторы,  которые ни при каких условиях  не  обойдутся  без государственных  средств  и которые формируют сегодня генетическую базу нации,  интеллектуальную базу нации. И если в 2000 году мы не обратим внимание на эти вопросы, мы, к сожалению, ничего не сможем достичь в последующие периоды.

     Следующий приоритет,  о котором мы бессчетное количество  раз говорили,  - это нормативное планирование расходной части. Впервые в проекте  Бюджетной  резолюции  предложены  конкретные  нормативы (проекты),   которые   позволят   нам   избежать   субективности, дискриминации и дадут,  наконец, четкое понимание, как планировать стоимость законов и как использовать эти нормативы.

     Последний вопрос,   касающийся  главных  направлений,  -  это дефицит  Государственного  бюджета.   Есть   три   варианта,   как спланировать Государственный бюджет.

     Первый вариант  постоянно  предлагается  Кабинетом Министров, всевозможными  международными  фондами:  бюджет  должен   быть   с профицитом,  то есть доходная часть должна превышать его расходную часть,  а разницу мы должны направить на погашение основной  суммы внешних  и  внутренних  долгов.  Это  значит,  что мы уже достигли такого уровня, когда социальные траты у нас финансируются в полном обеме  и  профицит  мы  должны отдавать на бестолково построенную финансовую долговую пирамиду.

     Второй вариант - создать дефицит  бюджета.  Но  при  этом  мы должны  учесть,  что  на  2000  год мы планируем сегодня погашение основных внешних и внутренних долгов на сумму более 15  миллиардов гривень. Это сумма, которая нам не просто непосильна, она выглядит просто фантастически.

     И третий  вариант  -  это  вариант  бездефицитного   бюджета, который  не  уведет из доходной части денег на погашение основного долга,  но при этом и не создаст новую пирамиду,  которую  так  же неэффективно будут создавать в Украине.

     Вот в   этих  основных  направлениях  бюджетным  комитетом  и предлагается сформировать на 2000 год именно бездефицитный бюджет.

     Теперь вернемся  к  доходной  части  бюджета.   Мы   получили прогнозы  доходной  части  бюджета от Кабинета Министров с большим трудом.  Оказывается,  доходная часть бюджета Кабмином планируется на уровне 32 миллиарда 316 миллионов гривень, это ниже показателя, который мы с вами имели в прошлом году,  и я  хотела  бы  обратить ваше  внимание на то,  что из года в год мы имеем падение доходной части бюджета.  Например,  в 1996 году (прошу обратить внимание на таблицу)  у  нас  ВВП  в  номинальном  выражении постоянно растет. Доходы же в номинальном выражении постоянно падают.  Это говорит о том, что мы все менее эффективно работаем по консолидации доходной части бюджета,  потому что постоянно усиливаем налоговый  пресс  и реально должны были бы получать доходы, но мы их не получаем.

     Итак, в  1996  году  доходы  бюджета  составляли 34 миллиарда гривень, в 1997 - 30, в 1998 - 29 миллиардов. В 1999 году, если вы помните,  под огромным давлением Верховной Рады было запланировано 34 миллиарда,  но с этим планом явно не справляются.  На 2000  год правительство планирует 32 миллиарда. Это значит, опять начинается процесс  снижения  доходной  части  бюджета.   Безусловно,   этого допускать нельзя.

     Я хотела  бы  обратить  ваше внимание на предыдущую таблицу и посмотреть,  вокруг какого показателя постоянно ведутся дискуссии. Это  -  какой  обем  ВВП  перераспределяется  через  бюджет.  Это показатель,  с которым, извините, как со священной коровой носится вся страна.

     Так вот,  если мы вернемся к этому показателю, то увидим, что в 1997 году у нас через бюджет перераспределялось 34 процента ВВП, а  уже  в  1998  -  29,4  процента.  Это  говорит  о  том,  что мы практически каждый год планируем это себе заранее.  Почему? Почему наша   страна,   имеющая  колоссальный  госсектор,  осуществляющая процесс приватизации,  не выглядит так,  как  выглядит,  например, Швеция,  где  перераспределяется до 60 процентов ВВП?  А мы должны выглядеть так,  как страны, которые давным-давно закончили все эти переходные процессы.

     Поэтому мы  проигнорировали  предложение  официальных органов установить обем ВВП,  который перераспределяется через бюджет, на уровне  23-24  процентов  (это  означало бы,  что у нас вообще нет бюджета) и установили  этот  показатель  на  уровне  не  менее  28 процентов.  По  мнению бюджетного комитета,  это тоже очень низкая цифра,  потому что мы реальные доходы не планируем и не  собираем, работа  ведется  крайне  плохо.  И  поэтому основная часть проекта Бюджетной резолюции посвящена тому, какие дополнительные источники наполнения  доходной  части  мы  должны изыскать,  чтобы наполнить Государственный бюджет.

     Прежде всего хочу обратить ваше внимание, что повышение до 28 процентов части валового внутреннего продукта,  перераспределяемой через бюджет,  ни в коем случае не должно сопровождаться усилением налогового  пресса.  Речь  идет  об  аккумулировании  и введении в бюджет неналоговых поступлений.  Каких конкретно  -  я  хотела  бы сказать  далее.  Но  начать  решение вопроса о том,  как наполнить доходную  часть,  безусловно,  надо  с  разработки   и   внедрения комплексной реформы налоговой системы в Украине.

     Мы с вами многократно говорили о том,  что нынешняя налоговая система  приводит  просто  к  разрушению  хозяйственного   сектора страны. Мы говорили о том, что она уже давно не работает.

     Поэтому нами предложена налоговая реформа, которая позволит в два раза снизить налоговую нагрузку  на  предприятия  и  увеличить доходную  часть  бюджета  на  8  миллиардов  гривень.  Но  это,  к сожалению,  уже невозможно успеть сделать к 2000 году,  потому что принять новый Налоговый кодекс мы просто не успеем.

     Поэтому речь   идет   о  том,  чтобы  мы  имели  в  виду  это направление и неуклонно ему следовали. Но тем не менее на 2000 год мы  должны найти другие резервы,  и прежде всего снизить налоговый пресс.

     Как это сделать? Мы должны рассмотреть вопрос о снижении пени и  штрафов,  мы  должны  рассмотреть  вопрос  об изменении порядка финансирования инвестиционных программ,  то  есть  снизить  налог, который   называется   "налог   на  инвестиционные  программы",  и финансировать эти программы за счет общих доходов Государственного бюджета.  Мы  должны  раз  и навсегда прекратить практику введения дополнительных налоговых нагрузок для создания внебюджетных фондов министерств и ведомств.

     Безусловно, мы   должны   констатировать,  что  на  2000  год сохраняется нулевая ставка налога на добавленную стоимость на газ, уголь   и   электроэнергию.   Это  позволит  по  крайней  мере  не увеличивать налоговое бремя в стране.

     Что же  мы  должны   сделать   для   того,   чтобы   привлечь дополнительные ресурсы?  Здесь я хотела бы установить определенный рейтинг.  Мне кажется,  что самое главное  направление  наполнения доходной  части  Государственного  бюджета  - это наконец начинать эффективно управлять государственной собственностью.  Не  прилагая совершенно  никаких усилий,  мы запросили в Национальном агентстве по управлению государственными корпоративными правами,  а  сколько же дивидендов может получить государство от своих частей (паев)? И оказалось,  что эти доходы в бюджет только по части  корпоративных прав  могут  составлять  200  миллионов  гривень.  Это официальные данные профильного агентства.  Но там не  идет  речь  о  целостных имущественных комплексах,  о предприятиях, которые в полном обеме принадлежат государству. По самым скромным подсчетам это около 300 миллионов гривень.

     Я задаю  вопрос:  почему до сих пор мы не управляем громадной собственностью,  десятками тысяч предприятий,  то есть  почему  мы ничего  от этого не получаем?  Бюджетный комитет считает,  что это направление должно стать основным на 2000 год.

     Следующее направление   -   это   консолидация   всевозможных внебюджетных   поступлений.  Я  прошу  вас  обратить  внимание  на таблицу, и вы увидите, какова динамика средств, которые собираются министерствами и ведомствами вне бюджета. Что это такое? Например, специальные средства  -  плата  за  аренду  машин,  помещений,  за всевозможные  постоянные услуги,  которые оказывают министерства и ведомства.

     Вы обратите внимание на эту динамику.  У нас на 1 января 1999 года эта сумма составляла 2,2 миллиарда гривень, а уже за 4 месяца 1999 года - почти 2 миллиарда гривень.  Это значит,  что эти суммы колоссально   растут.   Почему   их   сегодня   не   направить  на финансирование по сметам тех ж министерств  и  ведомств?  Это  нам совершенно  не  понятно.  Мы предлагаем консолидировать в доходной части бюджета хотя бы, например, 2 миллиарда гривень.

     Следующее направление.   Сколько   раз   в   Верховной   Раде поднимался вопрос о том,  что мы практически ничего не получаем от импорта товаров и что с каждым годом эти поступления  уменьшаются. К  сожалению,  почти  все  льготы,  которые сегодня есть в стране, связаны с ввозом импортных товаров.  И поэтому вопрос  о  разумном сокращении льгот - это вопрос из вопросов,  поскольку в совокупном исчислении эти льготы достигают уже более 10 миллиардов гривень.

     Что же можно рассмотреть и что можно устранить в  бюджете  на 2000 год? Прежде всего надо ответить на вопрос, почему не платятся всевозможные таможенные платежи за товары,  которые  закуплены  за счет валютных средств государства и местных органов власти?

     Второе. Почему не платятся такие же таможенные пошлины из тех сумм,  которые получены под гарантии правительства и направлены на ввоз импорта?

     Третье. Почему мы до сих пор не уладили вопрос с давальческим сырьем и предприятия с иностранными инвестициями до сих пор ввозят абсолютно не облагаемую налогами продукцию?

     По самым   скромным  подсчетам,  государство  может  получать дополнительно  936  миллионов   гривень,   только   лишь   отменив совершенно бестолковые льготы.

     Далее. Если   вы   слышали,   существует   перечень   товаров критического  импорта.  Он  был  отменен,  но  потом  восстановлен Верховной Радой. Обращаю ваше внимание на то, что перечень товаров критического  импорта  устанавливается   постановлением   Кабинета Министров.  И  в  этом  перечне  вы  можете  увидеть абсолютно все товары,  завозимые на территорию Украины.  Я, например, до сих пор не могу понять, почему у нас товаром критического импорта являются машины по производству стеклянной тары для алкогольных напитков  и машины,  которые  закручивают  пробки  на бутылках для алкогольных напитков; почему у нас товаром критического импорта являются тушки с лапками и глазками для меховых изделий и так далее.

     Вы понимаете, этот список товаров критического импорта просто смешон.  Его надо пересмотреть,  и в проекте  Бюджетной  резолюции дается  перечень,  какие  товары  могут быть товарами критического импорта.

     Следующий вопрос,  который  хотелось  бы  поднять  и  который действительно заслуживает внимания.  До сегодняшнего дня, невзирая на то,  что Верховная Рада поднимает вопрос  о  чрезмерном  обеме материальных   резервов  страны,  не  проведены  инвентаризация  и переоценка материальных резервов.  Мы не знаем,  сколько там  чего хранится.  Больше  того,  на  2000 год уже никто даже не планирует корреспонденции  между  государственным  материальным  резервом  и Государственным бюджетом. Это значит, что еще один поток средств в государстве уйдет в тень.  Безусловно,  этого допустить нельзя. Мы можем  получить  от  этой  программы  как  минимум  400  миллионов гривень.

     Далее. Вопрос, к которому мы возвращаемся и который абсолютно ничего  не дает нам в бюджет,  - это долги хозяйствующих субектов по  гарантиям  правительства.  В  этом  году  мы  планировали  300 миллионов  гривень,  но  по-прежнему  все фирмы,  которые получили кредиты и не рассчитались с правительством, ни копейки в бюджет не платят,  даже  никаких  попыток  не  делают,  а  речь  идет  о 688 миллионах долларов.  Умножьте эту цифру на 4 и  посмотрите,  какие средства у нас находятся вне бюджета.  Никакой программы,  никаких графиков - ничего не существует.

     Поэтому в проекте Бюджетной  резолюции  вводятся  три  нормы, которые должны быть учтены.

     Первая. Если государство дает свои гарантии,  оно, по крайней мере,  должно за это брать какую-то плату. И здесь устанавливается уровень  таких  платежей:  не менее 5 процентов от гарантированной суммы, то есть от средств, полученных предприятием.

     Вторая. Закончился срок гарантии. Государство рассчиталось за коммерческое  предприятие,  а коммерческое предприятие,  продолжая быть  должником  перед  бюджетом,  никаких  процентов  не  платит. Поэтому в проект резолюции вводится параметр, при котором на такие долги должны начисляться государственные проценты на уровне ставки рефинансирования  Нацбанка.  Мы  просто обязаны урегулировать этот вопрос.

     Теперь по поводу налогового залога.  Назову две цифры,  и вам все  станет  понятно.  У нас сегодня налоговый залог наложен на 80 тысяч предприятий.  И  при  этом  общая  сумма  налогового  залога составляет  8,8  миллиарда  гривень.  Налоговый  залог парализовал деятельность всей страны,  но реально в бюджет ничего  не  принес. Поэтому  в  проекте Бюджетной резолюции звучит просьба упорядочить этот процесс - либо отменить как таковой налоговый  залог,  потому что он ничего,  кроме негатива,  не дает, либо установить порядок, как предприятия должны рассчитываться по этому налоговому залогу.

     И последняя  просьба   Верховной   Рады   к   Государственной таможенной   службе   относительно   доходной  части:  разработать наконец-то  реальные  и  действенные   меры,   которые   прекратят контрабанду    в   стране.   Контрабанда   была,   она   постоянно увеличивается и разрушает доходную часть  бюджета,  не  получающую налогов по импортным операциям.

     Бюджетный комитет  рассчитал дополнительные источники доходов в бюджет по самым скромным  меркам.  Не  учитывая  в  полной  мере резервы,  мы нашли сумму - около 3 миллиардов гривень и хотели бы, чтобы  Кабинет  Министров,  планируя  бюджет,   учел   предложения Верховной Рады.

     Теперь по  поводу  расходной части.  Я коротко сказала о том, что программное планирование при таком скудном  наличии  бюджетных средств - это основа, на которой нужно строить бюджетные отношения 2000 года.  Но я хотела бы еще раз просить поддержки  у  Верховной Рады,  чтобы  мы  не  просто  "взагалі" говорили о том,  что у нас приоритет государственных ассигнований на  социальные  расходы,  а впервые сказали,  какие именно это социальные расходы.  Потому что просто заработная плата приоритетом быть не может. Это должны быть направления, которые дают отдачу.

     Так вот  такие  направления здесь представлены.  Прежде всего это образование.  Мы планируем в  2000  году  по  обему  средств, которые выделяются на образование, вернуться хотя бы к уровню 1997 года. Посмотрите на таблицу: в 1997 году это было 15,6 процента от расходной  части  бюджета;  в  1998  -  уже  14,7;  в  1999 - 13,1 процента.  В 2000 году мы планируем 15,6 процента.  Но  вы  должны быть  готовы  к тому,  что мы по структуре сократили другие траты, потому что если это приоритет,  то он должен быть приоритетом.  Мы не  можем  сегодня воспитывать детей без учебников,  без тетрадей, без парт,  без заработной платы учителям.  Это просто  утопия.  Мы теряем  свою нацию и при этом ничего не делаем для того,  чтобы ее сохранить.

     Второй приоритет - это здравоохранение. Я думаю, здесь вообще комментарии излишни. Роды принимают без света, без медикаментов, в антисанитарных условиях.  Мы имеем  огромную  детскую  смертность, рост всех видов инфекционных заболеваний.  Поэтому здравоохранение

-  это  основной  приоритет.  Выделяли  мы  здравоохранению   12,3 процента от расходной части в 1997 году, 11,7 - в 1998 году (явное падение),  11,1 процента - в 1999 году. Но все эти средства каждый год  аккуратно  перекочевывают  в  раздел  "Расчеты  по  внешним и внутренним  долгам".  В   2000   году   мы   хотим   заложить   на здравоохранение 16,1 процента от расходной части бюджета.

     И третий    приоритет   -   социальная   защита,   социальное обеспечение.  Как вы видите,  мы предусматриваем 13  процентов  от расходной  части.  Но при этом (прошу обратить внимание на главный параметр проекта Бюджетной резолюции) мы  должны  ввести  адресную социальную помощь.  Ведь у нас один человек может получать минимум пять пособий,  исключающих друг друга,  и при этом жить  в  семье, которая  имеет  колоссальный  достаток.  Мы должны обязать местные советы проанализировать,  кому мы платим эти пособия,  и  привести это к нормальной адресной форме.

     Если мы  возьмем  показатели  финансирования здравоохранения, которые  предложили,  то   вы   увидите,   что   по   нормативному планированию  на  душу населения мы выйдем на уровень 92 гривни на душу населения для местных бюджетов,  в то время как в  1997  было 70,  а  в 1998 - 64 гривни.  Но вводя такие нормы,  Верховная Рада должна наконец определить,  что такое гарантированная  медицинская помощь,   что   такое   гарантированное   бесплатное   медицинское обслуживание.  К сожалению,  сегодня это не определено. Мы обязаны это определить и сказать людям:  вот это бесплатно, а это пока что еще платно.  И в этом как раз заключаются наши основные  задачи  в сфере здравоохранения.

     Относительно сферы образования.  Если мы примем тут политику, о которой я только что доложила,  то сможем нормативно в 2000 году на одного ученика иметь 365 гривень, в то время как в прошлом году этот показатель составлял 328 гривень.  Но при этом мы  говорим  о том,  что  делаем  акцент на начальное и среднее образование.  Это значит,  что все эти средства должны пойти,  безусловно, в местные бюджеты.

     Теперь перехожу  к  главным  показателям социальной политики. Речь идет  о  черте  малообеспеченности,  о  размерах  минимальной заработной  платы  и  минимальной  пенсии.  Вы  знаете,  что черта малообеспеченности - это практически  размер  минимальной  пенсии. Так  предусмотрено  действующей  законодательной  базой.  Согласно последнему    закону,    принятому    Верховной    Радой,    черта малообеспеченности составляет 90,7 гривни.  Это значит,  что таким же должен быть и размер минимальной пенсии.  Но я хочу, чтобы мы с вами понимали: пока сохраняется этот социально-экономический курс, пока сохраняется этот кадровый состав,  который управляет  страной сегодня, говорить о том, что мы можем заплатить минимальную пенсию в  размере  90,7  гривни,  конечно  же,  невозможно.   Для   этого потребуется  дополнительно  около  20  миллиардов  гривень.  Мы не должны обманывать людей,  которые  на  нас  надеются.  И  если  мы сегодня скажем,  что 90 гривень - это минимальная пенсия, а завтра не заплатим этого, то просто потеряем свой авторитет как Верховная Рада.     Поэтому,     работая     именно    в    этих    реальных социально-экономических и кадровых  условиях,  профильный  комитет предложил величину черты малообеспеченности постепенно доводить до размера,  принятого законом, а в 2000 году держать ее на уровне 55 гривень.

     И вы  не  думайте,  что  это  очень  просто.  Для этого нужно мобилизовать колоссальные бюджетные ресурсы,  потому что даже этот шаг стоит несколько миллиардов гривень, он очень дорогостоящий, но в 2000 году мы  его  уже  реально  можем  сделать.  А  минимальная заработная  плата  будет составлять - 74 гривни.  По крайней мере, это те предложения,  которые могут быть реализованы,  и те деньги, которые могут быть выплачены.

     Далее. Я хотела бы обратить ваше внимание на остальные траты, которые  предусмотрены  Государственным  бюджетом.  Мы  предлагаем снизить  обем  финансирования  на  государственное управление.  Я чувствую,  что Верховная Рада и  вся  страна  так  и  не  дождется проведения  административной  реформы.  Но  тем не менее мы с вами должны хотя бы финансово стимулировать  эти  вещи,  и  поэтому  мы предлагаем сократить траты на содержание государственного аппарата до 3  процентов  от  расходной  части  бюджета.  Однако  при  этом предлагается увеличить расходы на судебную власть, потому что суды у нас сегодня (в том числе и  в  силу  финансовой  зависимости  от власти)  абсолютно  управляемы  властью.  Мы  с  вами  должны  эту практику поламать.

     Следующее. На финансирование фундаментальных  исследований  и научно-технического   прогресса   предусмотрено  1,4  процента  от расходной части.  Но можем ли мы и дальше эти  деньги  тратить  на науку,   выделяя   их   как   социальную  помощь  ученым,  которых государство не задействует в реальных процессах  развития  страны? Мы просим,  чтобы хотя бы в этой сфере государство,  правительство ввели в 2000  году  программное  планирование,  чтобы  мы  сделали наконец   государственный   заказ  на  какую-то  конечную  научную продукцию,  чтобы мы спросили за это и заплатили за  это.  До  тех пор,  пока  у  нас  будут  все  эти траты выглядеть как социальные платежи бедным и несчастным ученым,  которых мы сами и  довели  до этого  состояния,  у  нас  наука  двигаться  не будет и результаты получать от ее финансирования мы также не будем.

     Следующее, на что я хотела бы обратить внимание, это траты на сельское  хозяйство,  которые  мы должны сделать.  Когда бюджетный комитет работал над проектом Бюджетной резолюции мы задавали  себе множество   вопросов.   А   что   мы   должны  финансировать?  Где государственная программа возрождения аграрного  сектора?  На  что реально  мы  должны  выделить  эти  деньги?  Ответов нет.  Поэтому первое,  о чем мы просим,  это сделать наконецто не стратегическую программу на 275 лет,  а конкретную программу на 2000 год:  как мы поднимем аграрный сектор.  Затем мы должны  определить  финансовые источники...

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юліє Володимирівно, скільки вам часу ще потрібно?

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Я прошу еще пять минут.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тільки не більше.

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Хорошо. Значит, мы просим, чтобы эта программа была  представлена  и  чтобы  государство   определило   источники финансирования этой программы.

     Но, тем   не   менее,   обем   финансирования,   который  мы предлагаем,  не меньше того,  что был в прошлом году.  К  тому  же социальная   сфера   села  должна  финансироваться  так,  как  она финансировалась в 1998 году.

     Я постараюсь сократить доклад и перейти сейчас  к  вопросу  о межбюджетных  отношениях.  Давайте найдем материалы о межбюджетных отношениях.

     Прежде всего в проекте Бюджетной резолюции предлагается новая концепция   межбюджетных   отношений.   Что   это   за  концепция? Планирование расходов местных бюджетов  осуществляется  только  на нормативной  основе.  Не  может  быть такого,  чтобы мы на область выделили  деньги,  а  при  этом  районные  города  эти  деньги  на финансирование обязательных расходов не получили.

     Мы в   проекте  Бюджетной  резолюции  впервые  делаем  четкое разграничение функций между  Государственным  бюджетом,  бюджетами городов, районов и областными бюджетами. Это значит, что в проекте Бюджетной резолюции четко сказано, кто за что платит (и что платит

- тоже сказано), потому что даны конкретные нормативы.

     Я хотела  бы,  чтобы  вы  внимательно  изучили предложенный в проекте Бюджетной резолюции механизм формирования  доходной  части местных бюджетов.  Раз и навсегда мы исключаем субективизм в этой сфере и делаем так,  что доходы местных  бюджетов  планируются  на формульной  основе,  и лишаем Министерство финансов права завышать доходы и тем самым создавать нереальные условия для финансирования социальных трат.

     Я прошу  показать  слайд  19.  На  нем  показано,  как  будут делиться деньги между Государственным и местными  бюджетами.  Если вы посмотрите эти цифры,  то вы увидите,  что каждый год начиная с 1997  года  мы  планируем  на   местные   бюджеты   30   процентов консолидированного  бюджета,  но  когда  реально выполняем бюджет, всегда подбираемся к 40  процентам.  Посмотрите:  1998  год  -  48 процентов. На 1999 год мы запланировали уже 36 процентов.

     Поэтому, учитывая  реальные потребности местных бюджетов,  мы предлагаем не менее 40 процентов средств отдать местным  бюджетам, потому  что  все  траты,  которые  связаны  с  социальной защитой, находятся именно на местном уровне.

     Следующий вопрос. Я прошу обратить внимание (это слайд 21) на нормативы. Очень коротко, какие нормативы мы предлагаем установить для  планирования  местных  бюджетов.   Эти   нормативы   касаются финансирования  здравоохранения,  образования,  социальной защиты, органов управления,  культуры,  спорта и молодежных  програм.  При этом мы должны твердо понимать,  что эти нормативы сбалансированы, под них есть многотомные расчеты,  и каждый такой  норматив  будет разным  для  каждого  отдельного  района и города в зависимости от плотности  населения,  степени  урбанизации.  Такие   коэффициенты рассчитаны  как  первый  прогноз  и переданы для изучения Кабинету Министров, чтобы эти нормативы можно было дифференцировать.

     По поводу доходов местных бюджетов. Что у нас есть?

     Первое. Мы  создали  доходную  базу  местных   бюджетов   для осуществления  ими  собственных полномочий.  Мы оставили в местных бюджетах местные налоги и сборы и  просим  закрепить  за  местными бюджетами налог на землю.  Это значит, что наконец города и районы будут иметь какие-то  собственные  деньги  на  развитие,  что  там появятся  улицы,  на  этих  улицах  появится  свет  и еще какие-то признаки нормально развивающегося района или города.

     Второе. Мы  будем  закреплять  за  областями  100   процентов подоходного  налога с граждан.  Налог на прибыль и акцизный сбор с отечественных товаров будут регулироваться так:  80 процентов -  в Государственный бюджет, 20 процентов - в местные.

     Мы с   вами   продолжим  совершенствовать  механизм  передачи трансфертов из Государственного бюджета на  местный  уровень.  Что именно мы будем делать дополнительно?  Тот механизм,  который мы с вами предусмотрели в этом году,  приблизительно  на  50  процентов устранит субективность в передаче трансфертов на местный уровень. Сейчас  мы  эти  трансферты  будем  добавлять  еще  к  фондам  при Государственном  бюджете,  которые  также  будут распределяться по нормативам.

     И я  вам  гарантирую,  что  если  мы  примем   тот   механизм распределения  трансфертов,  который  описан  в  проекте Бюджетной резолюции,  у нас больше не  будет  ручного  управления  передачей трансфертов из Государственного бюджета на местный уровень.  А это значит,  что у нас в областях будут  живые  деньги,  у  нас  будет выплачиваться  заработная плата,  будут финансироваться социальные статьи, которые предусмотрены в бюджете.

     Давайте еще немного остановимся  на  дефиците  бюджета.  И  я просила  бы  поддержать предложение,  чтобы дефицит бюджета в 2000 году был равен нулю,  потому что  мы  обязаны  в  2000  году  15,3 миллиарда  гривень  потратить на погашение основного внутреннего и внешнего долга.  Как вы видите,  это почти  50  процентов  доходов консолидированного бюджета.  Это значит, что мы нигде денег на это не  займем.  Кто  нам  даст  15  миллиардов  гривень  со  стороны? Единственным  источником,  как и в этом году,  у нас будет эмиссия Национального банка,  которая и сегодня направляется  на  покрытие основных  внешних  и  внутренних  долгов.  И  мы  не  должны  себя обманывать,  как  будто  Министерство  финансов  продает  какие-то облигации внутреннего государственного займа,  а банк их покупает. Это  все  чепуха!  Мы   направляем   эмиссию   на   финансирование внутреннего и внешнего долга.  Поэтому бездефицитный бюджет просто прекратит практику роста этой пирамиды.

     По Пенсионному фонду.  Первое.  Мы  предлагаем  в  2000  году категорически  разграничить траты между Государственным бюджетом и Пенсионным фондом и  не  допустить,  чтобы  из  Пенсионного  фонда осуществлялись платежи по государственным обязательствам.

     Второе. Надо безотлагательно осуществить пенсионную реформу и сократить административные расходы Пенсионного фонда. Это позволит нам обеспечить минимальную пенсию на уровне 55 гривень.

     Если мы  с  вами  посмотрим последний слайд,  то увидим,  что основы бюджетной политики на 2000 год,  по крайней мере, дадут нам наполнение доходной части бюджета,  обективность при планировании и расходовании, сбалансированность потребностей социальной сферы с возможностями бюджета,  уменьшат налоговый пресс и дадут нам новую концепцию межбюджетных отношений.

     Я просила бы принять  проект  Бюджетной  резолюции  в  первом чтении,  потому  что  Бюджетная резолюция - это не лицо бюджетного комитета, а лицо Верховной Рады. Если мы с вами не примем проект в первом чтении и не дадим возможности Верховной Раде работать с ним дальше,  то все средства массовой  информации  опять  будут  иметь право  говорить,  что  Верховная  Рада  ни на что не способна.  Мы способны на многое, просто нам нужно консолидировать наши усилия.

     У нас сегодня есть три проекта  Бюджетной  резолюции.  Первый подготовлен     бюджетным    комитетом,    второй    -    фракцией Коммунистической партии Украины и третий  -  депутатом  Асадчевым. Просмотрев   эти   документы,   я   не   увидела  в  них  каких-то несовместимых положений и поэтому просила бы  сейчас  принять  наш проект  в  первом  чтении,  а затем создать согласительную группу, которая будет в него вносить изменения и дополнения.  Это дает нам возможность  принять  Бюджетную резолюцию в срок,  предусмотренный Регламентом.  Если мы этого не сделаем, то Кабинет Министров будет планировать бюджет так,  как ему Бог на душу положит.  Не хотелось бы, чтобы Верховную Раду отстранили от этого процесса.

     Большое спасибо за внимание.  Я просила бы поддержать  проект Бюджетной резолюции.  Может быть, он несовершенен, но это материал для нашей последующей совместной работы.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  будуть  запитання?  Прошу  записатися.   Будь ласка, висвітіть список. Виставте десять хвилин.

     Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Моісеєнко.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів, Кривий Ріг. Юліє Володимирівно! Ви сказали, що середня освіта буде фінансуватися  з  місцевих  бюджетів.  Але  згідно  із Законом про загальну  середню  освіту  середня  освіта  має  фінансуватися   з Державного бюджету. Як це розуміти? Це перше.

     І друге   запитання.   У   багатьох   містах   у   1999  році транспортникам кошти не направляються. Зокрема, у Кривому Розі, де виплати здійснюються більшменш регулярно,  трамвайний транспорт не фінансується,  люди не отримують зарплату і вже пішли на  те,  щоб страйкувати.  Яким  чином  буде  вирішуватися  питання  дотації на місцевий комунальний транспорт?

     Дякую.

     ТИМОШЕНКО Ю.  В.  По поводу образования. Я хочу обратить ваше внимание  на  то,  что в финансовом мире в любой стране существует такое  понятие:  финансирование  должно  быть  функциональным.   И неважно,   откуда   будет   финансироваться   образование   -   из Государственного бюджета или из местных.  Важно, чтобы на это были запланированы  бюджетные  ресурсы  и  чтобы  они  в  полном обеме обеспечивали эти траты.

     Почему мы предусмотрели финансирование из  местных  бюджетов? Поверьте, если мы через трансферты доведем нормальный обем денег, то на местном уровне это будет профинансировано лучше.  Потому что там  видят состояние школ,  видят их потребности,  видят боль этих школ,  а из центра,  к сожалению, очень плохо видно, в какой школе что болит и какие где есть проблемы.

     Наша с  вами  задача  не  переложить  это  на Государственный бюджет,  а выделить достаточно средств для того, чтобы начальное и среднее  образование  финансировалось  в  полном обеме на местном уровне.  Но если Верховная Рада примет решение  финансировать  эту сферу из Государственного бюджета,  надо тоже просто предусмотреть на это  деньги.  А  тот  норматив,  о  котором  я  сказала,  может использоваться   как  для  Государственного  бюджета,  так  и  для местных.

     По поводу финансирования муниципального транспорта. Что у нас происходит?  Мы  с  вами  приняли  очень  много  законов,  которые предусматривают льготы на проезд.  Льготы на проезд сегодня  имеют почти все,  кто ездит общественным транспортом.  А это значит, что эти льготы не  финансируются,  потому  что  их  просто  невозможно профинансировать.

     Вариант, который  мы  хотим  заложить  в  Государственном и в местных бюджетах,  заключается в  покупке  специальных  проездных, которые должны целевым образом выдаваться льготникам.  Это первое. Второе.  Сокращение льгот на проезд.  Потому что у нас очень много категорий  граждан  пользуются  транспортом  бесплатно,  хотя  они вполне в состоянии за него платить. Я не имею в виду пенсионеров.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко.  Будь ласка.  За ним - депутат Давидов.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та   діяльності   рад   (виборчий  округ  53,  Донецька  область). Председатель  Всеукраинского  союза  за  возрождение  СССР.   Юлия Владимировна,  я  не  могу сейчас сделать анализ вашего документа, потому что мы его только сегодня получили.  Но  из  того,  что  вы рассказали,   мне  абсолютно  непонятно,  как  все-таки  мы  будем дифференцировать поступления в наш бюджет в зависимости от личного капитала граждан? Это первый вопрос.

     Второй вопрос.  Мне  совершенно  непонятно,  как вы,  отдавая приоритет  образованию  и  здравоохранению,  собираетесь   урезать средства  на  социальную  защиту  пенсионеров,  которые определены законом?

     И третий  вопрос,  который  просили   задать   мои   коллеги, занимающиеся  вопросами образования.  Как ваше предложение на счет начального и среднего  образования  корреспондируется  со  статьей Конституции,   которая  определяет,  что  государство  гарантирует бесплатность этого образования?  В том числе там идет  речь  и  об учебе  в высших учебных заведениях,  в ПТУ,  в техникумах и других государственных  учебных  заведениях.  Вы  же  ставите   это   под сомнение.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Во-первых, категорически не может идти речи о платном образовании.  Наоборот,  я сказала о том,  что сегодня  на образование нет достаточно денег, выделять на это деньги в бюджете надо приоритетно.  Бюджетный комитет вообще никогда не поддерживал никакие виды платного образования.  Нужно делать так, как записано в Конституции. У нас есть Основной Закон.

     Во-вторых, мы ни в коей мере не позволим сократить  ни  одной льготы пенсионерам. Но у нас есть льготы государственным служащим, которые уже значительно больше,  чем льготы пенсионерам. И если мы избавимся от этих льгот...

     Мы предлагаем   установить   размер   минимальной  пенсии  55 гривень. Вы знаете, что сегодня законом определено 90,7 гривни, но это  требует  дополнительно 20 миллиардов гривень.  Я хочу,  чтобы минимальная пенсия была 150 гривень.  Но если мы  сегодня  с  вами будем  обманывать людей и говорить,  что завтра минимальная пенсия будет 90,7  гривни,  в  то  время  когда  реально  она  составляет значительно  меньшую  сумму,  то  не  лучше  ли  вместо 16 гривень установить, например, 55 гривень, чтобы люди нормально жили?

     Хочу вам  дать  пояснения  по  поводу  механизмов.  Около  20 пунктов  проекта  Бюджетной  резолюции  направлено  на  то,  чтобы наполнить доходную часть бюджета.  Если мы ее наполним,  то  будем иметь  что  делить.  На  сегодня  нам  просто  нечего делить.  Эти претензии не ко мне.  Я такой  же  народный  депутат,  как  и  вы. Работает Кабинет Министров,  работает Президент. Поэтому я просила бы вас учесть,  что мы должны дать задание,  которое реально можно выполнить.

     И по  поводу  предметов  роскоши.  Если  вы  прочтете один из пунктов  проекта  Бюджетной  резолюции,  то   увидите   требование подготовить  и принять проект Закона о налоге на предметы роскоши. Такие законы есть во всех цивилизованных странах.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Давидов.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Губський.

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ

 108, Луганська  область).  Фракція  "Батьківщина".  Шановна  Юліє Володимирівно!  Ви знаєте,  що,  за даними  Рахункової  палати,  в 1996-1997  роках  у країні діяло майже 600 державних позабюджетних фондів.   Основною   нерозв'язаною   проблемою   при    формуванні позабюджетних  фондів  на  сьогодні  є  те,  що надходження до цих фондів - це,  в основному,  кошти  платників  податків.  Ці  кошти відносяться  до  державних  фінансових ресурсів,  але держава не є власником цих коштів,  в отже,  не може вести відповідний контроль за їх використанням. Тому позабюджетні фонди необхідно ліквідувати і направити їхні кошти до бюджету.

     Скажіть, будь ласка,  у вас у проекті Бюджетної резолюції  це передбачено чи ні?

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Это требование,  конечно же,  предусмотрено в проекте Бюджетной резолюции.  Больше того, мы впервые показали вам цифру  -  а  сколько  же это на самом деле есть.  Так вот,  если в прошлом году это было 2,2 миллиарда гривень,  то только за  четыре месяца  текущего года - это уже почти 2 миллиарда.  И эти средства мы будем консолидировать в бюджете.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  звертаюся  до   працівників   Секретаріату   і нагадую,  що о 13 годині в нас ще відбувається пленарне засідання. І всі,  хто бажає провести в цей час засідання будь-якої  комісії, нехай  проводять  їх у той час,  коли немає пленарних засідань.  І прошу подібних інформацій не висвітлювати. Це перше.

     Друге. Прошу народних депутатів дотримуватися Регламенту.  Що за  засідання  можуть  бути о 13 годині,  коли ми розглядаємо таке важливе питання?! Хто вам дозволив висвітлювати "о 13 годині"? Що, пленарне засідання припинимо?  Щоб це було востаннє!  Є Регламент, який передбачає в цей час проведення пленарного  засідання,  а  не засідання комісій!

     Депутат Губський. За ним - депутат Іщенко.

     Я не  бачу  депутата  Губського в залі.  Будь ласка.  Депутат Іщенко.

     ІЩЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 96, Київська область). Шановна Юліє Володимирівно, я повністю згоден з вами, що державна частка власності підприємств використовується неефективно.  Навіть там,  де підприємство на 100 відсотків   належить   державі,   держава   не   завжди  знає,  що відбувається на цьому підприємстві.  Я маю на увазі відомства, які керують  цими  підприємствами.  Тому  все-таки  хочу почути,  який дієвий механізм передбачає бюджетний комітет? Це перше запитання.

     І друге  запитання.  Чи  не  здається   вам,   шановна   Юліє Володимирівно,  що  надання  цілого ряду гарантованих Конституцією соціальних пільг ви хочете перекласти на місцеві бюджети?

     Спасибі.

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Относительно последнего вопроса. Не целый ряд, а  почти  все  льготы  предложено перенести на местные бюджеты.  И именно с этим связано предлагаемое нами перераспределение  средств из  Государственного  бюджета  на местный уровень.  Мы подсчитали, сколько это стоит,  что можно профинансировать.  И цифра,  которая родилась,  -  42  процента  от  консолидированного бюджета местным бюджетам - это расчетная цифра, которая дает возможность выполнить какие-то  обязательства  по  социальной  защите.  Но  при  этом мы попросили у Кабинета Министров перечень тех  законов,  по  которым правительство не в состоянии будет выполнить финансирование в 2000 году.

     И второй вопрос относительно  государственной  собственности. Хочу вас проинформировать, что ежегодно в каждой нормальной стране государственное предприятие,  как и  любое  бюджетное  учреждение, сдает свой бюджет.

     Это значит,     что     правительство    и    соответствующий представительский орган  должны  изучить  бюджет  государственного предприятия   и   посмотреть,   какие   средства  государство  как собственник этого предприятия  может  получить  в  Государственный бюджет.

     Такой механизм  предусмотрен  в  проекте Бюджетной резолюции: запросить у правительства хотя бы на предприятия-монополисты такие бюджеты,  посмотреть  их  сметы,  посмотреть,  как  осуществляется управление этими предприятиями,  и принять решение на  базе  цифр. Это первое.

     Второе. Принятие  Закона  об  управлении  предприятиями в том виде, в котором он внесен в парламент, к сожалению, не даст особых доходов.  А  механизма  управления корпоративными частями каких-то паев вообще не существует.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Долженко. Будь ласка.

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Уважаемая  Юлия  Владимировна!  Согласно предложениям Кабмина в 2000 году планируется  снижение  затрат  на финансирование чернобыльского фонда до 0,8 процента от ВВП.

     Вы предлагаете   обеспечить   финансирование  на  уровне  3,7 процента от доходной части бюджета.  Из какой суммы доходной части бюджета вы исходили, планируя 3,7 процента для чернобыльцев?

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Планируя   3,7   процента,   мы  говорили  о пропорциях распределения расходной части, то есть деления доходов. Сегодня  преждевременно  говорить  о  том,  какова  будет доходная часть.  Но  приоритеты  этой  структурой  расставлены.  Мы   можем говорить  о  приоритетах  и  смотреть,  какие цифры могут быть под этим.

     К сожалению,  сейчас доходную часть с точностью  до  каких-то коректных  величин  посчитать очень трудно.  Для этого нужно иметь проект бюджета.

     ДОЛЖЕНКО Г.П.  Юлия Владимировна,  еще один  момент.  Как  вы смотрите на то,  чтобы в проекте постановления записать:  не менее суммы,  выделяемой в 1997 году?  Она в два раза меньше  нормы,  но все-таки позволяла хотя бы оздоровить чернобыльцев.

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Я думаю, что мы во втором чтении все поправки, которые  вы  подадите  в  письменном  виде,  учтем.   Потому   что население,   которое   пострадало   от  Чернобыльской  катастрофы, безусловно, требует защиты в первоочередном порядке.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шуфрич. Будь ласка.

     ШУФРИЧ Н.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 70,  Закарпатська область).  Фракція Соціалдемократичної  партії  України (об'єднаної).  Уважаемая Юлия Владимировна!  В этом году из бюджета была выделена субвенция в 40 миллионов   гривень   для   ликвидации  последствий  наводнения  в Закарпатье, которое коснулось муниципальных коммуникаций. Такое же несчастье   постигло   в   этом   году   и   Черновицкую  область. Предполагается ли в 2000 году  продолжение  выделения  из  бюджета данной субвенции для Закарпатья и Черновицкой области?  Это первый вопрос.

     И второй.  В этом году из оговоренной субвенции 29  миллионов гривень   было  направлено  на  покупку  жилья  для  пострадавших. Безусловно, это необходимо, однако деньги были израсходованы не по тому  направлению,  за которое голосовали в зале.  Я надеюсь,  что присутствующий здесь министр финансов  Митюков  отметит  это  и  в бюджете на следующий год обратит на это внимание.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я  как раз хотела обратить внимание депутатов на  то,  что  эти  суммы  действительно  были  расходованы  не  по назначению. Выделение подобных пособий, вопервых, ставит область в постоянную зависимость.  Во-вторых, нет гарантии, что эти средства будут использованы по назначению.

     Поэтому мы   предложили   несколько   другой   механизм.  Для областей, которых постигло бедствие, мы заложили норматив расходов на  душу  населения  для формирования местных бюджетов значительно выше,  чем тот,  который был в 1998 году. Например, для Закарпатья эта  сумма  составляла  180,5  гривни  в 1998 году,  в 1999 году - приблизительно такой же уровень,  а в 2000 году мы планируем 213,8 гривни. Это говорит о том, что мы нормативом отчислений от налогов закрепим эти суммы и область  реально  получит  эти  деньги.  Плюс трансферты, которые будуть направляться по защищенному механизму.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юліє Володимирівно.  Сідайте, будь ласка. Якби ми ще так і бюджет склали,  а особливо виконували його, як ви розповіли, усе було б гаразд.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Если  б  я его еще "виконувала"?!  Это вообще правительство делает.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо рекомендувати вас до складу уряду.

     Свій проект Бюджетної  резолюції  доповідає  Асадчев  Валерій Михайлович. Будь ласка. 10 хвилин.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   НРУ).  Шановний  головуючий!  Шановні  народні депутати!  Перш ніж доповісти свій проект,  я як  член  бюджетного комітету хотів би сказати, що я не підписав проект, який вам щойно доповіли,  і вніс свій проект. Це не тому, щоб постояти на трибуні і вам порозповідати.

     Давайте візьмемо   проект   Бюджетної   резолюції,  який  вам доповідали, і подивимося, як тут розподілені видатки. От порахуйте відсотки:   національна   оборона   -  4  відсотки,  правоохоронна діяльність - 4 відсотки,  освіта - 15,6 відсотка, охорона здоров'я

- 16,1 відсотка і так далі.  У вас вийде без обслуговування боргу, без вирішення питання вугледобувної промисловості 109,8  відсотка. Які можуть бути питання?  Ми сьогодні приймаємо напрями резолюції, а не розподіляємо бюджет.  І не можна бюджет розподілити на  109,8 відсотка.

     Ідемо далі.  Перерозподіл  ВВП.  Тут  написано:  "не менше 28 відсотків".  Це на тому екрані було написано "28 відсотків",  а  в проекті резолюції - "не менше".  Значить,  може бути 40 відсотків, 50 і навіть 100. Це ж правова норма, її треба чітко виписати.

     Наступне. Передбачається, що приріст доходів у нас буде не за рахунок  податків,  а за рахунок неподаткових надходжень.  Де ви у світі  бачили,  щоб  доходи  бюджетів   формувалися   за   рахунок неподаткових  надходжень,  а  не  за  рахунок податків?  І якщо ми зменшуємо податковий тиск на виробника (його треба зменшувати,  це правда),   то   доходи  бюджету  повинні  збільшитись  за  рахунок податкових надходжень, а не так, як тут написано.

     Тепер давайте почитаємо розділ "Головні напрями..."  Скажімо, реформування    податкової   системи.   Для   кого   ми   написали "реформування"? Це ми для себе написали. Це ми повинні реформувати систему. Ми - законодавчий орган.

     Далі. "Започаткування  державної реєстрації законопроектів та законів".  Що це за новація?  Це не передбачено Конституцією.  Хто повинен започаткувати?  Виходить, що всі ці пріоритети ми написали самі для себе.  А ми повинні  написати  резолюцію,  фактично  дати уряду технічне завдання - скласти проект бюджету 2000 року.  Отаке вузьке завдання стоїть перед нами.  Тому я  не  міг  погодитися  з таким проектом Бюджетної резолюції і не підписав його.

     Я хочу   запропонувати   свій  проект,  але  спочатку  зроблю короткий вступ.  Справа в тому,  що у світі  приймаються  бюджетні резолюції,  пов'язані  в основному з великими капіталовкладеннями. Коли,  скажімо,  десь 50 відсотків грошей іде на поточні витрати і десь 50 відсотків - на капіталовкладення, тобто проведення великих потужних програм (вони можуть бути задіяні на 5,  на 10 років), то парламентом пишеться бюджетна резолюція, щоб уряд чітко знав, куди треба спрямувати ці гроші.

     Оскільки в  нас  сьогодні  не  вистачає  грошей  на   поточні витрати,  то  взагалі мова про Бюджетну резолюцію може навіть і не йти. Але, звичайно, якісь умови уряду треба поставити.

     Тепер про мій проект Бюджетної резолюції.  Щодо перерозподілу ВВП.  У  нас  завжди  було  до  30  відсотків.  Це  без урахування Пенсійного фонду,  бо з Пенсійним фондом було  набагато  більше  - майже  50  відсотків.  Які  новації  в  проекті резолюції,  який я пропоную вашій увазі? Зупинюся на деяких моментах.

     Перший момент.  Обрахунок  контингентів.  Це   дуже   важливе питання.  Ми  завжди обраховували контингенти планово на наступний рік:  скільки приблизно ми можемо  зібрати  в  наступному  році  з урахуванням  недоїмок,  пені,  штрафів  і так далі.  І фактично ми закладали в доходну частину неіснуючі суми, які можуть надійти.

     Я пропоную,  щоб  контингенти  обраховувалися   по   реальних надходженнях  відповідних  податків за останні два роки.  Скажімо, беремо 1998 рік, 1999 рік, робимо невеличкий прогноз до кінця року і   виводимо   середнє  арифметичне.  Це  і  є  контингент.  У  ці контингенти не входять суми ні недоїмок, ні пені, ні штрафів, тому що  надійдуть  вони  чи  ні  -  нікому  не відомо.  І закладати їх заздалегідь у  повному  обсязі  в  бюджет  означає  фактично  його деформувати. Це перша новація.

     Другий момент.  Щодо видаткової частини.  У принципі залишені всі захищені статті, які є. На погашення заборгованості, якщо вона існує, спрямовується 75 відсотків доходів відповідного бюджету. Це в нас раніше теж виконувалося.

     Є новація, пов'язана з фінансуванням судової влади. Я вважаю, що ми повинні все-таки колинебудь перейти до норм Конституції,  за якою  законодавча,  виконавча  і  судова  гілки  влади  у  нас   є незалежними.  Тому  пропонується,  що  при  фінансуванні помісячно кожної гілки влади розбіжність не повинна перевищувати 5 відсотків за  такої  послідовності  у  фінансуванні:  судова  влада,  апарат Президента,  функціонування законодавчої  влади  і  функціонування виконавчої  влади.  Той,  хто  виконує,  на останньому місці.  Хай забезпечить спочатку всі інші гілки влади. Це перше.

     Друге. Ми  вважаємо,  що  доходи  від  державного  мита,   що справляється органами судочинства і нотаріату, повинні бути прямим джерелом фінансування їх видатків.  Але фінансування  здійснюється через  систему  Державного  казначейства.  Я  думаю,  що  це  буде гарантоване джерело, яке дасть можливість забезпечити незалежність судової влади.

     Також у  проекті  Бюджетної  резолюції  передбачено створення спеціального    фонду    для    передачі     відомчих     об'єктів соціально-культурного  призначення  на  баланс  місцевих  рад.  Ви знаєте,  що це питання вирішується  вже  декілька  років,  але  до сьогоднішнього дня так і не вирішене. Я вважаю, що створивши такий фонд, ми зможемо демінімізувати цей процес.

     Дефіцит бюджету пропонується на  рівні  (я  згоден,  можна  і бездефіцитний)  не більше 0,5 відсотка ВВП з тим,  щоб не зростала піраміда запозичень.  А що стосується джерел покриття дефіциту, то я  вважаю,  що це можуть бути внутрішні і зовнішні запозичення,  а також ми можемо надати уряду право  частково  залучати  кошти  від приватизації і надходження від недоїмки,  оскільки ми не врахували її як контингент у доходній частині бюджету.

     Найбільша новація   пов'язана   із   взаємовідносинами    між Державним та місцевими бюджетами.  Я вважаю, що ми нарешті повинні ліквідувати  діючу  вертикаль  централізації  грошей:  спочатку  в Державному  бюджеті,  потім  в  обласних  бюджетах,  а  до органів місцевого самоврядування нічого не доходить.  Пропонується  ввести норматив  бюджетної забезпеченості на одного мешканця 230 гривень. Він береться  статистично.  У  нас  у  1997  році  такий  норматив становив у середньому 270 гривень, але з урахуванням усіх обласних бюджетів. Тут планується без обласних бюджетів 230 гривень. За цим нормативом   мають   обраховуватися  видатки  всіх  бюджетів  міст обласного  підпорядкування,  а  також  районів.  Таким  чином   ми повністю  відокремимо бюджети районів і міст від обласних бюджетів і Державного.  Вводиться  перший  об'єктивний  критерій  обрахунку бюджету.  У  подальшому  він може вдосконалюватися і самостійність місцевих бюджетів  може  забезпечуватися  так,  як  передбачено  і Конституцією, і Законом про місцеве самоврядування.

     І на   закінчення.  У  "Заключних  положеннях"  мого  проекту записано такий пункт:  "У  проекті  Закону  про  Державний  бюджет України  на  2000  рік  окремою  статтею виписати порядок та умови пропорційного   скорочення   видатків   і   порядок    та    умови секвестрування    бюджету".    "Секвестрування"   і   "пропорційне скорочення" -  це  різні  речі.  І  завжди  сперечаються  з  цього приводу.  Я  вважаю,  що ці норми треба виписати окремою статтею в бюджеті, тоді не буде ніяких суперечок.

     Я вклався в регламент і пояснив,  чому я вважаю,  що  проект, який внесла Юлія Володимирівна,  не може бути прийнятий.  Пропоную той проект,  що вніс я. Я знаю, що є ще проект Бюджетної резолюції від  фракції  комуністів,  але поки що він не внесений у зал.  І я погоджуюсь з депутатом Марченком, який сказав, що бюджетний процес

-  це  дуже  складний  процес і поспіхом приймати нічого не можна. Якщо є проект комуністів,  давайте розглянемо його,  проаналізуємо всі  проекти  і  внесемо проект реальної Бюджетної резолюції.  Від того,  наскільки  реальною  буде  Бюджетна   резолюція,   залежить реальний бюджет.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Михайловичу. Після перерви задамо запитання, але запишіться, будь ласка.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я  прошу  слово  для  реплики   в   связи   с выступлением Асадчева.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юліє Володимирівно.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я  хочу  обратить ваше внимание на то,  что в проекте Бюджетной резолюции дан точный  баланс  структурных  трат. Там  все цифры посчитаны правильно.  Просто нужно немного обратить внимание на документы. Это первое.

     Второе. Я хотела бы сказать,  что проект Бюджетной резолюции, представленный    Асадчевым,   к   сожалению,   носит   такой   же поверхностный характер.  Выступить с трибуны - это  хорошо.  Но  я прошу не оскорблять, не обижать с трибуны.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юліє Володимирівно,  це не довідка. Треба було сказати, що... Я от не знаю, хто як рахував, але я порахував, що  у вашому проекті видатки становлять 69,8 відсотка,  і де взято 109 відсотків, я не знаю.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвієнков.  Будь ласка. За ним - Олексій Марченко. Відведемо 5 хвилин.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. Город Мариуполь. Валерий Михайлович! Я хотел бы уточнить  у вас такой вопрос.  Скажите,  пожалуйста,  наличие двух альтернативных проектов Бюджетной резолюции от одного комитета  не следствие ли того, что мы с годами очень хорошо научились отнимать и делить и,  к сожалению,  забыли,  как прибавлять и умножать? Эта тенденция растет и растет с каждым годом.

     Не тратим  ли  мы  впустую  время  сегодня?  Нельзя  ли  было выработать в комитете один проект, вернуться к вопросу о монополии на реализацию спиртных напитков,  что дало бы возможность положить в бюджет  значительную  копеечку,  разобраться  с  необоснованными льготами  и  расходами  и  не  вносить  сегодня два альтернативных проекта?  Один проект серьезный, второй... Ну, я очень уважительно к вам отношусь, но можно было найти общий язык в комитете.

     Спасибо.

     АСАДЧЕВ В.М.  Я  з вами цілком згоден,  що скрізь і уряди,  і парламенти повинні займатися доходною  частиною.  У  французів  це навіть  передбачено  законом.  Там  парламент взагалі не має права займатися видатковою частиною,  тільки доходною.  Так  що  з  цієї точки зору ви абсолютно праві.

     Щодо того,  щоб  створити  єдиний  проект.  Повірте  мені,  я намагався зробити це в бюджетному комітеті, але мені не вдалося. А підтримати  цей  проект я не міг (я пояснив чому),  тому вніс свій проект.

     Ще раз  пояснюю:  сьогодні  не  можна   розробити   грунтовну Бюджетну   резолюцію,   бо   в   нас   фактично  немає  грошей  на капіталовкладення,  а саме на них спрямоване  прийняття  Бюджетної резолюції. Це має бути така коректуюча резолюція.

     А в тому,  що треба займатися тільки доходною частиною, я вас повністю підтримую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко.  Будь ласка.  За ним -  депутат Хорошковський.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Дякую. Група "Відродження регіонів". Шановний Валерію Михайловичу!  Діючою  нормативною  базою  передбачено  ряд соціальних    виплат   населенню,   скажімо,   виплати   страховок військовослужбовцям,  які втратили здоров'я в результаті служби  в Збройних  Силах,  або  виплати  компенсацій  категоріям населення, визначеним законами про освіту чи про охорону здоров'я.

     Чи передбачені у вашому проекті Бюджетної резолюції,  як,  до речі,  і в попередньому, витрати на ці соціальні виплати? Якщо ні, якщо держава не може фінансувати,  то який механізм можна закласти для  того,  щоб  не породжувати судових процесів,  які сьогодні на місцях набули масового поширення?

     Дякую.

     АСАДЧЕВ В.М.  Подивіться пункт 2  "Загальних  положень"  мого проекту.  Там написано:  "Основними витратами у видатках зведеного бюджету повинні становити соціальні витрати".  Нижче написано,  що процентне  співвідношення щодо них повинно бути найбільшим.  Тобто коли уряд розкладе всі витрати по процентах, то процент соціальних витрат має бути найбільшим.  Це норма.  А яка буде конкретна сума, залежить від того,  як ми будемо  формувати  бюджет.  У  Бюджетній резолюції  цього  не закладеш.  Ми ще не знаємо макропоказників на наступний рік,  не знаємо  навіть  обсягу  бюджету.  То  вже  інше питання.  А  норма  про  те,  що  соціальні  витрати  повинні бути найбільші, закладена в проекті Бюджетної резолюції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не бачу депутата  Хорошковського.  Будь  ласка. Депутат Хмельовий.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Я вже спілкувався з вами стосовно цього питання.  Что меня  не  устраивало  в  варианте  Бюджетной  резолюции бюджетного комитета?  У  нас  уже  который  год  не  по  целевому  назначению используются деньги,  которые собираются с владельцев транспортных средств.  Вот в этом году эти суммы значительно увеличиваются,  но они идут не по целевому назначению.

     Я должен отметить как положительный момент,  что в отличие от проекта бюджетного комитета в вашем  проекте  Бюджетной  резолюции предусматривается использовать этот вид налога в местных бюджетах.

     Поэтому я   хотел   бы,  чтобы  учли,  в  том  числе  и  Юлия Владимировна (я думаю,  что сегодня не будет принят ни ваш проект, ни  другой;  дай  Бог,  чтобы  приняли третий,  который предлагает фракция коммунистов),  что этот вид  налога  должен  оставаться  в местном бюджете и использоваться по целевому назначению.

     АСАДЧЕВ В.М.  Дякую.  Ви практично відповіли. Ми погодилися з вами в цьому питанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Валерію Михайловичу.

     Для представлення ще одного проекту Бюджетної резолюції слово надається Симоненку Петру Миколайовичу. Будь ласка. 10 хвилин.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые коллеги!  Фракция Коммунистической партии Украины сочла необходимым внести иной проект Бюджетной  резолюции. Мы  исходили  прежде  всего  из  необходимости  изменения политики формирования самого бюджета:  от бюджета вымирания  и  уничтожения как  народа,  так  и  Украины  в  целом,  к бюджету развития.  Вот лейтмотив предложенного нами проекта Бюджетной резолюции.

     Эта политика  может   быть   реализована   даже   на   основе действующего   несовершенного   законодательства.   Я   хотел   бы предостеречь коллег народных депутатов от того, что мы в очередной раз   попадаем   в  ловушку,  ибо  Бюджетной  резолюцией  пытаемся подменить план  социальноэкономического  развития  государства.  А отсутствие  такового не дает возможности четко определить основные показатели с точки зрения формирования и доходной  части  бюджета, и, естественно, расходной.

     Эту ошибку Верховный Совет повторяет уже на протяжении восьми лет  так  называемой  независимости  государства.  И  формирование бюджета  на  основе  так  называемых  бюджетных резолюций с каждым годом  приводит  к  ухудшению  ситуации  в  Украине   и   усилению социальной напряженности в обществе.

     Государство в   лице  Кабинета  Министров  и  всей  структуры исполнительной власти категорически отказывается от  планирования, которое  дало бы возможность обществу развиваться,  прежде всего в выпуске  доброкачественных  продуктов  питания.  А   нам   завозят различный "мотлох" изза кордона. Уже вся Европа всполошилась из-за той мясной продукции,  которую производят так называемые  развитые капиталистические  государства.  Мы  уже убедились,  что именно их технологии,  способ производства и экономическая модель приводят к тому, что выгода отдельных членов общества ставится выше здорового развития общества.

     Кабинет Министров   Украины   категорически   отказался    от планирования   производства   жизненно   необходимых  промышленных товаров,  лекарственных препаратов.  Все пущено на самотек,  и это исключает    возможность    способствовать    выполнению   главных экономических  законов,  бюджета  Украины,  развитию  и  поддержке собственного товаропроизводителя.

     Нам представляется, что мы должны при формировании бюджета от желаний Кабинета Министров перейти к  потребностям  государства  и граждан.  Понятно, что есть определенные ограничения, но мы должны исходить из того, что нужно обществу для развития.

     Мы предлагаем   в   своем   проекте    Бюджетной    резолюции государственную   политику,  которая  будет  поддерживать  базовые отрасли   промышленности.   При   неплатежах,   бартере,   теневой экономике,  как  есть  сегодня,  у  нас  никогда  не будет бюджета развития, у нас будет бюджет уничтожения.

     Мы в  своем  проекте  Бюджетной  резолюции  предлагаем   пути формирования    бюджета.    Предлагаем   предусмотреть   механизмы государственной политики,  которая бы исключила  эти  уничтожающие факторы:  неплатежи,  бартер  и теневую экономику.  Я не собираюсь приводить  отдельные  примеры,  цифры,  еще  и  еще  раз  убеждать народных  депутатов.  Сама  жизнь уже доказала пагубность подобной политики реформирования нашей экономики.

     Сегодня ни у кого нет сомнений, что мы на пороге национальной катастрофы.  Мы  еще  раз  в  нашем  проекте  Бюджетной  резолюции обращаем внимание народных депутатов на необходимость немедленного прекращения  приватизации.  Надо ввести мораторий на приватизацию. Это та необходимая мера,  которая даст возможность хоть в какой-то мере  сохранить  государственные  регуляторы  и  решить  проблемы, касающиеся прежде всего работы и рабочих мест,  заработной  платы. Все это составляющие бюджета, откуда идут поступления в бюджет.

     Мы неоднократно   подвергались   критике.   Но  сегодня  наши оппоненты из так называемой Народнодемократической партии, те, кто отстаивает  правительство и защищает его интересы,  уже заявляют о необходимости введения моратория или государственной монополии  на производство   и   реализацию  ликероводочных  изделий.  Всем  уже понятно, что после того, как ликеро-водочные заводы раздали мафии, государственная   казна   осталась   без   стабильного   источника поступлений в доходную  часть.  Пять  табачных  фабрик  пустили  с молотка, отдали их англичанам и американцам. По сути дела, теневой бизнес привел к тому,  что у нас  из  этого  серьезного  источника также нет никаких поступлений.  Я рад, что оппоненты прозревают, и надеюсь,  что  это  не   политическое   жонглирование   некоторыми экономическими понятиями,  а серьезный подход к тому,  как сегодня обеспечить нормальные жизненные условия нашего народа.

     Мы, безусловно, в основу своей Бюджетной резолюции положили и такие  принципиальные вещи,  как государственное регулирование цен на  энергоносители.  Кому  непонятно,  поясню,  что  это  снижение отпускных    цен,    это    возвращение    нашего    рынка,    это конкурентоспособная  по   ценам   отечественная   продукция,   это увеличение  товарооборота,  это увеличение оборотных средств,  это поступления  в  доходную  часть  Госбюджета.  Я  считаю,  что  это основные  направления,  как и государственное регулирование цен на энергоносители.

     Сегодня встал    вопрос:    почему    себестоимость    одного киловатт-часа электроэнергии - 2,7 копейки, а продается он по 13 и 11 копеек?  Куда эти деньги уходят,  почему  они  не  поступают  в государственную казну?

     Точно так  же мы должны разобраться и в конце концов положить конец тому,  что у нас происходит на энергорынке,  я имею в виду и газовый, и нефтяной рынок. Все, а особенно представители некоторых фракций,  кто  этим  занимается  и  кто  на  этом  имеет  огромные сверхприбыли,  прекрасно  знают,  о  чем  мы говорим,  и прекрасно понимают,  что это окончательно уничтожит нашу  экономику,  прежде всего  нефтеперерабатывающую отрасль,  металлургические комбинаты, технологический цикл  которых  предусматривает  потребление  очень большого количества газа.

     Я глубоко  убежден,  как  и мои товарищи по фракции,  которые неоднократно об этом  говорили,  что  если  мы  ведем  разговор  о формировании бюджета,  о том, что источники должны быть стабильны, то мы должны сегодня вернуться к государственному заказу, и прежде всего в агропромышленном комплексе. Именно здесь мы тогда создадим условия  для  нормального  увеличения   обемов   производства   и обеспечим продукцией и наш народ, и перерабатывающую отрасль.

     Государственный заказ   на  производство  исключит  различные махинации. Ведь сегодня минеральные удобрения вывозятся за рубеж и продаются там,  по сути дела,  по демпинговым ценам, а нашему селу эта продукция не поставляется.  Организовываются у нас и различные так  называемые шкурные дела,  повывозили за рубеж скот и оставили нашу перерабатывающую и обувную промышленность без сырьевой  базы. Многие вопросы решаются указами Президента,  в частности вывозятся семена   подсолнечника,   а   теперь   пытаются   облегчить   ввоз подсолнечного масла.  То есть по сути для одной и той же мафиозной структуры  за  счет  ограбления  государства,  ограбления   народа решается  одна  и  та  же  проблема  -  получение  сверхприбыли  и обогащение конкретной группы людей.

     Я глубоко убежден,  что в условиях кризиса (и здесь  не  надо иметь  семь пядей во лбу) надо прежде всего заниматься экономикой, причем конкретно теми направлениями,  которые дадут дополнительные поступления в бюджет.

     Необходимо также   установить   жесткое  регулирование  ввоза (импорта) той или иной продукции. Я неоднократно выступал по этому вопросу  на заседании Кабинета Министров и сегодня утверждаю,  что пока мы не ограничим через различные механизмы  (регуляторы)  ввоз различной,  кроме критического импорта (хотя у нас сегодня чуть ли не вся продукция,  ввозимая  из-за  рубежа,  является  критическим импортом,  поскольку свое все угробили),  продукции, мы не защитим товаропроизводителя,  не  защитим  наш  народ  от   некачественной продукции.   Мы   также   не   защитим   наш  рынок  от  теневого, контрабандного поступления той или иной продукции.

     Бюджетная резолюция  должна  четко   определять   направление деятельности  Кабмина и в части вывоза (экспорта) нашей продукции, в частности металлургической отрасли:  кто что и как вывозит.  Кто давал право вывозить без контроля? Валюта остается за рубежом, что не способствует увеличению накоплений и перераспределению той  или иной  части  нашего  совместного продукта.  Такая же ситуация и по другим видам продукции.

     Ключевым же сегодня,  если мы говорим о формировании  бюджета самостоятельного,   суверенного  государства,  является  следующий вопрос:   мы   должны   решительно   положить   конец   кабальному сотрудничеству  с  Международным  валютным  фондом и защитить наши национальные  интересы,   интересы   нашего   народа   через   уже государственные регуляторы, которые должны быть в Украине.

     Ну и, безусловно, перед принятием самого бюджета, а это также входит в основные направления бюджетной политики на 2000  год,  мы должны определиться по ключевым моментам,  которые уже установлены законодательством, в том числе и по черте малообеспеченности. Если мы  этого  не  сделаем,  то  мы  снова  столкнемся с проблемой так называемого  бездефицитного  бюджета.  Я  не  хочу,   чтобы   Юлия Владимировна  обиделась  на  меня,  но  это напоминает определение средней температуры по  больнице,  вместо  того,  чтобы  заставить сегодня  тот  же  Национальный банк,  финансово-кредитную систему, Министерство финансов работать так,  чтобы наша внутренняя  валюта обеспечивала       нормальную       работоспособность       нашего товаропроизводителя, а не покойников по государству.

     Таким образом, наши предложения обединяются в такие основные разделы:  "Першочергові  кроки  бюджетної політики",  "Заходи щодо формування доходної частини Державного бюджету  України",  "Вимоги щодо формування видаткової частини бюджету", "Заходи щодо боргових зобов'язань держави".

     Убежден, что если мы будем рассматривать Бюджетную  резолюцию не  как  основу  для  конкретных  цифр,  которые  будут  у  нас  в Госбюджете,  а как основу  государственной  политики,  то  получим бюджет развития государства, а не уничтожения нашего народа.

     Благодарю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, є запитання? Прошу записатися.

     Я не розумію:  фракція зелених відсутня в повному складі. Чим це пояснити? Хто може сказати? Жодного представника фракції немає.

     Будь ласка,  п'ять хвилин висвітіть. Депутат Донченко. За ним

- депутат Журавський.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Петр Николаевич!  Я тоже являюсь одним из авторов  этого  документа  и, безусловно,  призываю всех народных депутатов его поддержать. Но я хотел бы задать вам такой вопрос.

     Как вы считаете, в условиях курса радикальных рыночных реформ будет  ли  реализован данный проект,  даже если мы его примем?  Не изменив этот курс,  на мой взгляд,  невозможно будет выполнить  те положения,  которые  мы  заложили  в  этом  документе.  Я хотел бы услышать ваш комментарий по этому поводу.

     Спасибо.

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибо,  Юрий   Григорьевич.   Я   полностью разделяю вашу личную позицию,  а это также позиция и нашей партии, о том,  что выйти из кризиса и действительно  обеспечить  развитие нашей  Украины  без  смены  политического  и  экономического курса нашего государства невозможно.

     Но в данном случае,  учитывая реалии,  которые складываются у нас  в зале при голосовании того или иного законопроекта,  а также учитывая,  что  целый  ряд  законов  Украины,  выполнение  которых обеспечило бы хоть какую-то защиту интересов наших граждан, должны быть учтены именно в  Бюджетной  резолюции,  положенной  в  основу формирования  Госбюджета,  мы  сочли возможным внести предложения, которые даже в  этих  условиях  значительно  облегчили  бы  участь простых  граждан.  А  радикально  решить  все  эти проблемы можно, только радикально изменив политический  и  социально-экономический курс. Иного пути сегодня просто нет.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат Журавський. За ним - депутат Романчук.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична партія  України.  У проекті резолюції,  представленій пані Юлією,  передбачається,  що Держбюджет має бути сформований на бездефіцитний основі. При цьому дається немалий перелік обов'язкових видатків в усіх сферах нашого життя.

     Нагадаю, що в минулому році наш бюджетний  комітет  наполягав на тому,  щоб у Бюджетній резолюції не було цифри, яка вказувала б розмір  дефіциту  бюджету.  Передбачалося,  що  цей  показник  має визначати уряд, і це було принципове питання. Як на вашу думку, чи можливо здійснити заплановані видатки при бездефіцитному бюджеті?

     Дякую.

     СИМОНЕНКО П.М.  По-перше,  я хотів би не погодитись  з  вашою точкою  зору,  що  цю  цифру  визначає  уряд.  Дефіцит Держбюджету України визначає Міжнародний валютний  фонд.  У  нас  на  сьогодні немає такого взагалі, щоб уряд України визначав дефіцит бюджету.

     По-друге, відповідаючи   на   ваше   запитання,   скажу,   що неможливо,  бо за діючими  законами  ми  повинні  захистити  наших пенсіонерів,   ветеранів,  інвалідів  Великої  Вітчизняної  війни, студентів,  нашу молодь.  Дуже  багато  було  раніше  напрацьовано серйозних  законів,  які  дійсно  захищали  ті  чи  інші категорії населення України. Тому на сьогодні бездефіцитним бюджет просто не може бути, якщо ми ведемо мову про бюджет розвитку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Депутат Романчук.  За ним - депутат Марковська.

     РОМАНЧУК П.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати  слово Вітренко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та    інвестицій    (виборчий   округ   160,   Сумська   область). Социалистическая  оппозиция.  Петр  Николаевич,  Верховный   Совет Украины  принуждают  работать  в  унизительном режиме рассмотрения документа - сразу же,  с лета,  что недопустимо,  тем более это  - Бюджетная резолюция.  Пожалуйста,  уточните, если вы выступаете за радикальное   изменение   курса   экономических   реформ   (а   мы поддерживаем  ваши  намерения  радикально  его изменить),  в какой статье вашей  Бюджетной  резолюции  указано,  какими  должны  быть отношения  с Международным валютным фондом,  идете ли вы на разрыв этих отношений?

     Второй момент.  Нельзя соглашаться с постулатом,  что дефицит бюджета  не  устанавливает  парламент,  а  это  отдается  на откуп правительству.  Если вы это понимаете,  то,  скажите,  пожалуйста, какой граничный уровень дефицита бюджета вы устанавливаете в своей Бюджетной резолюции?

     И последний третий вопрос.  Если вы  предусматриваете  защиту интересов    трудящихся,    то   расскажите,   пожалуйста,   какие ассигнования, по крайней мере на статью погашения задолженности по трудовым  сбережениям  (в цифрах) вы намерены заложить в Бюджетную резолюцию? Вот такие три вопроса.

     СИМОНЕНКО П.М.  Первое.  Я сразу же хочу сказать,  что и  моя личная  позиция,  и позиция моих товарищей заключается в том,  что нельзя  было  сегодня  рассматривать  данный  вопрос  в  пленарном режиме.  Нельзя  согласно  требованиям  норм Регламента:  с каждым документом мы должны детально  ознакомиться.  Мы  должны  быть  не исполнителями чьей-то воли, а осознанно принимать решения, взвесив все  проблемы,  которые,  естественно,  сопутствуют  разработке  и обсуждению того или иного документа. Тем более что данный документ имеет  огромное  значение,  ибо  в  нем   определяются   параметры деятельности   Кабинета   Министров   или   хотя  бы  ее  основные направления.  То есть,  как обычно говорят  специалисты,  ТЭО  для Кабинета Министров.

     Второе. Что  касается  Международного валютного фонда,  то мы категорически против. И вы знаете, что именно фракция коммунистов, неоднократно  выступая  по этому поводу,  в какой-то мере добилась того,  чтобы  коллеги  народные  депутаты  поддержали   требование рассмотреть программу сотрудничества правительства с Международным валютным  фондом.  Была  дана  жесткая  оценка  этому  факту.   И, естественно,  мы настаивали, чтобы позиция Кабинета Министров была пересмотрена,  радикально изменена и приведена  в  соответствие  с действующим законодательством.

     И третье. Постулат по дефициту бюджета. Сложность заключается только  в  одном.  Правительство  в  своих  мифических  программах обещало,  что  у нас будет рост валового внутреннего продукта.  По результатам же первого квартала,  у нас падение 4,8  процента.  До какого    еще    уровня   упадет   производство   промышленной   и сельскохозяйственной продукции,  очень  трудно  предположить,  ибо яма,  в  которой  оказалась  Украина и ее народ,  сегодня достигла катастрофических размеров.

     Поэтому мы не записывали конкретный дефицит бюджета по  одной простой  причине  -  мы  сейчас  не  можем  установить,  на  какие параметры валового внутреннего  продукта  мы  выйдем  в  следующем году.  Зависит  это  и  от  того,  какой  будет инфляция.  Все это естественно и понятно каждому.  А записать  такую  цифру,  значит, сказать самому себе,  а также вам дать возможность утверждать, что я, видите ли, не компетентен в данном вопросе.

     Поэтому что касается сотрудничества с Международным  валютным фондом, то нам действительно нужно категорически отказаться от той политики,  которую  они  предлагают,  но  при  этом  не   изменять радикально  курс  в отношении зарубежных кредитов.  Это совершенно другой вопрос.  Ведь кредиты  мы  брали  и  ранее,  при  советской власти,  только  реализовывались  они через Волжский автомобильный завод,  через  КамАЗ,  через  нефте-  и  газотрубопроводы,   через Кировоградский ГОК. То есть это два разных понятия.

     Я бы не хотел,  чтобы мы друг друга упрекали и говорили, что, видите ли, мы не ту политику проводим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Петр Николаевич!  Наша фракция полностью поддерживает ваш проект  Бюджетной  резолюции  в  том  плане,  что должна  быть государственная монополия на ликеро-водочные изделия. Даже  при  царе  существовала  государственная  монополия  на  эти изделия  и  это  приносило  государству большие прибыли.  Мы также стоим на том, что эта отрасль не должна приватизироваться.

     И у меня  такой  вопрос.  Просчитывали  ли  вы,  какой  обем доходов  дает  этот вид производства?  И как вы думаете,  стоит ли все-таки  какой-то  процент  от  продажи  ликероводочных   изделий направлять в отрасль здравоохранения,  для того чтобы лечить наших людей?

     Спасибо за ответ.

     СИМОНЕНКО П.М.  Нина Степановна,  я  благодарю  вас  за  этот вопрос.  Мы  просчитывали  это  в  прошлом  году,  и,  как вы сами прекрасно понимаете,  данные  будут  отличаться,  ведь  у  нас  же реализуется  "теневая"  водка,  цены на которую ниже.  Так вот,  в прошлом году в доходную часть бюджета могло поступить 8 миллиардов гривень только от реализации ликеро-водочных изделий.

     Что касается   вашего   второго   вопроса,   то  поддерживать здравоохранение нужно не только за счет поступлений от  реализации водки.  Надо,  чтобы  государственная  политика была направлена на защиту  здравоохранения,  народного  образования,  науки.  Как  вы знаете,  мы  совсем  недавно  рассматривали проблемы,  связанные с финансированием Национальной академии наук. Безобразия же творятся в государстве!

     Поэтому общегосударственная  политика  должна быть направлена на разрешение социальных проблем и способствовать  тому,  чтобы  в дальнейшем такие проблемы не возникали.

     Благодарю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  У нас записалася на обговорення чимала група народних депутатів.  Є пропозиція відвести 30 хвилин, надати слово представникам   фракцій  і  депутатських  груп  і  потім  приймати рішення.  Перед прийняттям рішення одержать слово міністр фінансів і доповідачі.

     Будь ласка.  Депутат  Черненко від групи "Незалежні".  За ним від "Громади" - депутат Павловський.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты!  Уважаемый Адам Иванович!  Сегодня было представлено три проекта Бюджетной резолюции.  И я хочу честно сказать, что все они несут  положительный  заряд  и  есть  смысл  к  ним прислушаться и подумать, как принять единый вариант для Кабинета Министров.

     Сегодня звучало очень много критики  в  адрес  Международного валютного  фонда.  Я  вам скажу,  что это правильно.  Но теперь мы вынуждены сказать,  что хотим мы или не хотим,  но сотрудничать  с ними  будем,  ибо  за  четыре  года Украиной набраны кредиты (Юлия Владимировна сегодня назвала  цифру  12  миллиардов  гривень),  по которым  мы  вынуждены будем проплачивать проценты и которые нужно возвращать. Но если посмотреть точнее, то те 34 миллиарда, которые заложены в бюджете на 1999 год,  мы никогда не соберем.  Это будет очередная утопия. которую мы прогнозируем на 2000 год.

     Я хотел   бы   четко   определить    правила    игры    между Государственным бюджетом и местными.

     Приведу пример  по  Донецкой  области.  В  центральный бюджет изымается 50 процентов подоходного налога  с  граждан.  Я  сегодня разделяю  точку  зрения  тех авторов,  которые предлагают,  что мы должны оставлять  на  местах  100  процентов  подоходного  налога. Давайте  также дадим возможность до 70 процентов налога на прибыль оставлять  в  регионах,  ибо  сегодня  вся  тяжесть   по   решению социальных программ ложится только на регионы. Из Государственного бюджета  выплачиваются  пенсии  только  инвалидам  и   пенсионерам Вооруженных Сил, Службы безопасности и милиции.

     Далее. Здравоохранение  и  народное  образование  должны быть приоритетными отраслями в бюджете. Никогда не было здравоохранение бесплатным.   Просто   одно   время   за  здравоохранение  платило государство.  Сегодня  же  за  него  не  платит  никто,  поскольку гражданин платить не может.  Поэтому цифра, которую мы закладываем

- 16,3 процента бюджета,  вариант приемлемый,  но вряд ли он будет выполнен  Кабинетом  Министров.  И подведут опять ситуацию к тому, чтобы  заняться  секвестром,  и  прежде  всего  пострадает  бюджет здравоохранения.

     И еще  одна проблема,  которая должна быть четко обозначена в Бюджетной резолюции,  -  это  контингент  по  сбору  налогов.  Для Донецкого   региона   он   всегда  завышен.  И  никогда  нормально проплачивать сборы не будут.  Мы планируем одно,  а получают в 1,5 раза меньше.

     В целом же я предлагаю принять сегодня в первом чтении проект Бюджетной резолюции с последующей доработкой.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Только какую?..

     Слово від фракції "Громада" має народний депутат Павловський. За ним - депутат Хорошковський.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.    Фракція    "Громада".   Шановні   колеги, журналісти і члени уряду! Я хочу привернути вашу увагу до того, що наш  уряд  не  має стратегії розвитку держави,  не має відповідної програми,  і тому ми змушені формувати її,  починаючи з  прийняття Бюджетної  резолюції.  А  на  підтвердження  того,  що  це справді потрібно  робити,  я  до  тих   цифр,   які   демонструвала   Юлія Володимирівна, додам ще такі (у доларах).

     Якщо Україна  стартувала в реформи,  маючи внутрішній валовий продукт у розмірі 157,8 мільярда доларів, то на сьогодні від нього залишилось менше 30 відсотків.  Як пише академік Пахомов,  якщо за роки  Другої  світової  війни  Україна   втратила   40   відсотків економічного  потенціалу,  то за роки незмінних реформ,  які треба довести до кінця, Україна втратила майже 80 відсотків економічного потенціалу.   Дві  економічні  війни  пройшли  через  Україну,  80 відсотків населення за межею бідності.  Якщо Україна стартувала  в реформи,   перебуваючи   у   першій   десятці   найрозвинутіших  у науково-технічному відношенні країн, то тепер точно ніхто не знає, але кажуть,  що вона посідає 140 місце. Україна є світовим лідером з падіння ефективності праці.

     Тому в нашій  Бюджетній  резолюції  треба  чітко  відобразити політику  протекціонізму,  тобто  захисту  свого ринку і підтримки свого виробника.  А для цього треба передбачити відповідні зміни в банківській  системі,  тому  що  до  тих  пір,  поки ми не змінимо банківську систему,  ніякі зміни в податковій системі майже нічого не дадуть. Тому що визначальною з точки зору економічної системи і її розвитку є банківська  система.  А  якість  цієї  системи  може забезпечити тільки податкова.  Тому я вношу пропозицію зобов'язати комерційні банки (так,  як це  робиться  в  розвинутих  країнах  - Японії  та інших) не менше 50 відсотків своїх кредитних ресурсів з процентними ставками 10-12  відсотків  віддавати  в  довгострокові кредити у виробництво.

     Також я  пропоную  новий  розділ  "Державне регулювання цін". Ціни потрібно регулювати у трьох напрямах.

     Перший. Доти,  доки не вийдемо з кризи, ми повинні регулювати ціни на енергоносії, як це робили Сполучені Штати Америки.

     Другий. Повинен    бути    встановлений   паритет   цін   між сільськогосподарським  виробництвом  і  промисловістю.  Без  цього розвиток сільського господарства і відродження держави неможливе.

     І третій.  Нам  потрібно  як розвинутій країні захистити свій ринок таким чином,  щоб імпортні товари  коштували  у  2-2,5  раза дорожче  за ті,  що виробляються або можуть вироблятися в Україні. Тоді буде розвиватися українське виробництво.  Так роблять  багато країн  світу,  але  це  суперечить політиці Міжнародного валютного фонду.

     І, накінець,  у розділі, де дається доручення уряду, потрібно передбачити  доручення Національному банку,  щоб він до 15 вересня вніс на наш розгляд пропозиції щодо радикальних  змін  банківської системи   та   відповідного  забезпечення  грошовою  масою  нашого виробництва,  щоб воно становило не 13,  а 100 відсотків.  У  США, коли виходили з кризи,  було 109 відсотків. У Китаї сьогодні - 108 відсотків. І тому я пропоную...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон.  Михайле  Антоновичу,  ви   ж досвідчений оратор. Увімкніть мікрофон для внесення пропозиції.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.    Пропоную    прийняти   проект   Бюджетної резолюції,  запропонований  комітетом,  за  основу  з  урахуванням протекціоністських пропозицій,  внесених і комуністами, і фракцією "Громада".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції   НДП   слово   надається   депутату Хорошковському. За ним від Народного руху - депутат Юхновський.

     ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 9,  Автономна  Республіка  Крим). Шановні народні депутати!  Я хочу насамперед сказати, що те широке коло  авторів,  яке  зазначено  в  проекті   Бюджетної   резолюції комітету,   свідчить   про   розуміння   з  боку  членів  комітету відповідальності за цей документ, а також за бюджетний процес 2000 року.

     Не можна сказати,  що цей документ одностайно був підтриманий всіма членами  комітету  і  що  всі  позиції,  які  там  записані, узгоджені між авторами.

     На сьогодні  ми  маємо декілька проектів Бюджетної резолюції, але,  на жаль,  з деякими з них, наприклад, з документом, внесеним фракцією комуністів, ми не встигли ознайомитися.

     Які принципові, головні моменти висвітлює Бюджетна резолюція? Перш за все,  це,  звичайно,  дефіцит Державного бюджету.  І  щодо цього  принципового  питання,  ми,  на  жаль,  не  почули сьогодні реальних пропозицій, які могли б змінити думку комітету.

     Наскільки я  знаю,  пропозиція  уряду  полягає  в  тому,  щоб зробити первинний дефіцит, а комітет пропонує бездефіцитний бюджет на 2000 рік.  Якщо говорити про дефіцитний  бюджет,  то  ми  маємо розуміти,  що  такі  терміни,  як  збільшення  державного  боргу і дефіцитний бюджет,  повністю пов'язані між  собою.  І  якщо  хтось закликає  не  збільшувати державний борг,  то мова йде про те,  що бюджет як мінімум має  бути  бездефіцитний.  У  будь-якому  іншому випадку ми будемо збільшувати державний борг.

     Я кажу це не для того, щоб переконати вас прийняти те чи інше рішення,  а для того,  щоб було розуміння,  які є шляхи  прийняття того чи іншого рішення.

     Хочу сказати,  що  безпрецедентним  є  і сам процес прийняття Бюджетної резолюції.  В  широке  коло  обговорення  були  залучені спеціалісти,    працівники    Мінфіну,   Міністерства   економіки, представники різних фракцій, і це є те позитивне зрушення, яке нам вдалося зробити.

     Але дивлячись   на  зал  і  слухаючи  дискусію,  ми  все-таки вважаємо,  що нам не вдалося до  кінця  залучити  всіх  необхідних спеціалістів,  всіх представників фракцій,  тому що ми бачимо коло думок,  які  взагалі  не  узгоджуються  з  позиціями,  цілями   та завданнями Бюджетної резолюції. Вважаю це помилкою.

     Стосовно особисто  моїх  зауважень  і  пропозицій  до проекту Бюджетної  резолюції,  то  я  пропонував  зняти  цифрову   частину Бюджетної резолюції,  яка вже сьогодні викликає певні зауваження з боку народних депутатів.  Моя позиція полягає  в  тому,  що  це  є завдання   уряду,   і   тільки   уряд   несе  відповідальність  за збалансованість Держбюджету і  його  реальність.  Так,  ми  можемо давати  орієнтири  політики на наступний бюджетний рік,  ми можемо говорити про динаміку видатків і надходжень,  ми  можемо  говорити про  основні напрями бюджетної політики на наступний рік,  бо саме це і є завданням Бюджетної резолюції.  Що ж стосується  визначення цифр, збалансованості Держбюджету і його виконання, то це завдання уряду.

     Враховуючи ситуацію,  що склалася в залі,  я хочу сказати від фракції Народно-демократичної партії:  ми,  на жаль,  упевнені, що проект Бюджетної резолюції не буде прийнятий  у  першому  читанні. Тому  є  пропозиція  на  повторне перше читання врахувати всі інші проекти резолюції і внести в зал погоджений проект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки не будемо висловлювати впевненості. Ви поки що не домінуєте в залі, і тому... Зал буде визначати, а не одна фракція.

     Від Народного руху депутат Юхновський.  Будь ласка.  За ним - депутат Гавриш.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні  депутати!  За  мою  вже  триперіодну  практику  роботи  у Верховній Раді вперше маємо неймовірно плодотворну роботу Комітету з питань бюджету,  про яку свідчать супровідні таблиці і наявність фактично  трьох  проектів  Бюджетної  резолюції  членів бюджетного комітету. Це означає, що бюджетний комітет працює дуже добре, і ми з певною надією можемо дивитися на його майбутню роботу. Дозвольте подякувати Юлії Володимирівні за її успішну працю.

     Шановні друзі!  Я хочу висловити такі зауваження. Через те що доходи бюджету розраховані в сумі 32 мільярди гривень,  а видатки, якщо їх усі взяти згідно з нашими законами, становлять 82 мільярди гривень,  і  вони ніколи не будуть покриті,  я пропоную Комітету з питань  бюджету  розглянути  ті  статті  соціальних  витрат,   які протягом чотирьох чи п'яти років жодного разу не були виконані,  з тим щоб вилучити їх із наших законів,  щоб вони не висіли над нами у вигляді законів.

     Далі. Валовий  внутрішній  продукт  держави буде тим більший, чим менші будуть витрати виробництва на одиницю продукції.  І  тут Україна  має свої три специфічні типи витрат,  котрі конче треба в майбутньому проектувати в бюджеті для того,  щоб ми могли виходити з економічної кризи.

     Перше - це підйом сільського господарства.  Політика останніх років  довела  сільське  господарство  до   повного   внутрішнього занепаду.   Тож   підйом   сільського   господарства   -   одне  з найголовніших завдань,  що стоять перед державою.  Одним із  таких заходів  є  заставна  закупівля зерна,  яка має бути проведена вже восени.  Заставна  закупівля  -  це  безпроцентний  восьмимісячний кредит  сільському  господарству під заставу врожаю за мінімальною ціною.  Вона була  введена  у  різних  країнах,  котрі  намагалися підняти  сільське  господарство.  Для цього нам треба мати кошти в бюджеті і організувати кошти з боку.

     Друге - це  скорочення  зайвих  виробництв  у  металургії,  в хімічній і харчовій промисловості. У разі закриття цих підприємств виникають соціальні проблеми з людьми, які залишаються без роботи. Але закриття зайвих підприємств в Україні неминуче.

     Третє -  це передача соціальної сфери в комунальну власність. Цілі галузі виробництва мають  величезну  соціальну  сферу,  котру вони   неспроможні   підняти.   Зокрема,  це  стосується  цукрової промисловості,  що переживає дуже глибоку кризу. І на це теж треба мати гроші в нашому бюджеті.

     Шановні друзі,  названі  три  статті  видатків специфічні для України і пов'язані з можливістю виходу з економічної кризи.

     І, нарешті, останнє - бездефіцитний бюджет. Справа в тому, що бюджет  із  дефіцитом  можливий  тільки  тоді,  коли  маємо  певне зростання виробництва.  Якщо ж ми маємо падіння виробництва  і  до цього  ще  й  дефіцит  бюджету,  то  це означає або інфляцію,  або неймовірне зовнішнє запозичення.

     Я вношу пропозицію взяти до уваги те,  що пропонує Комітет  з питань бюджету. Крім того, я вважаю, що серед пропозицій, внесених Валерієм Асадчевим,  є дуже важлива пропозиція  стосовно  передачі соціальної   сфери   у   комунальну  власність,  яку  конче  треба врахувати.

     Пропоную прийняти  проект  Бюджетної  резолюції   у   першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  групи "Відродження регіонів" слово надається депутату Гавришу. Будь ласка. За ним - депутат Вітренко.

     ГАВРИШ С.Б.  Шановні колеги! Сучасна податкова бюджетна сфера є,   безумовно,   ахіллесовою  п'ятою  нашої  економіки.  Постійне зменшення  податкових  надходжень,  дефіцит  бюджету,  що   сягнув критичної  межі,  падіння  рівня соціальної захищеності населення, зростання  викривлень  бюджетної  забезпеченості  різних  регіонів України - все це свідчить, що криза перейшла рубікон і кожної миті загрожує фінансовим колапсом для України.

     Проект, внесений на розгляд Юлією Володимирівною Тимошенко та іншими  авторами,  є  принципово  відмінним від проектів Бюджетної резолюції на 1998 і на 1999 рік.  Його  автори  відмежувалися  від бюджетних   декларацій,   в  яких  в  загальних  рисах  описується економічна ситуація та даються туманні поради.

     Запропонований проект Юлії Володимирівни Тимошенко водночас є і  досить романтичним,  і досить детально виписаним та максимально конкретизованим документом.  Новим є  те,  що  проектом  Бюджетної резолюції  передбачається  збільшення  надходжень  до  бюджету  за рахунок зменшення податкових пільг та підвищення ролі доходів  від державної  власності  і  визначення  вартості  самих  законів,  що взагалі ніколи ще не обговорювалось у сесійному залі.  Це стимулює роботу  над  аналізом  усіх  кроків в економічній політиці,  котрі здійснюватимуться Верховною Радою та  урядом.  Визначальною  рисою даного   документа  є  його  соціальна  спрямованість,  визначення пріоритетності видатків на освіту,  охорону  здоров'я.  У  проекті Бюджетної  резолюції  пропонується  втричі  збільшити  витрати  на освіту та у п'ять разів - на охорону здоров'я. Є, звичайно, значні сумніви  щодо  реальної  можливості такого кроку,  який економічно поки що не є доведеним.  Але сам факт збільшення видатків на  такі соціально потрібні статті нами повністю підтримується.

     На нашу  думку,  саме  підтримання мінімального рівня доходів населення є  найбільшим  пріоритетом  державної  політики.  Це  не просто слова,  що повторюються в цьому залі за звичкою. Українське суспільство стало  на  шлях  переходу  до  ринкової  економіки.  Є верстви   населення   України,   яким  важко  і  навіть  неможливо пристосуватися до цих  умов.  Тому  згідно  з  проектом  Бюджетної резолюції  цей  тягар перекладається на інших агентів суспільства. Пропонується  використання  найсучасніших  підходів  до  розподілу податкових надходжень тощо.

     Запропонована норма  про  бездефіцитність бюджету,  на перший погляд,  здається нереальною і без повного погодження з  Кабінетом Міністрів,  звичайно,  не  може  бути прийнята в нашому залі.  Але водночас подібна вимога сприятиме скороченню непотрібних державних витрат,  проведенню адміністративної реформи, про яку так багато і безрезультатно мовиться останнім часом.

     У проекті містяться  деякі  пропозиції,  що  не  можуть  бути підтримані  депутатською  групою  "Відродження регіонів",  зокрема йдеться  про  заборону   створення   нових   вільних   спеціальних економічних зон, беззастережне введення податку на нерухомість.

     Українська економіка   не   готова   на   даний   момент   до запровадження таких заходів. Крім того, запропоновано встановлення фінансування  контрольних  органів  залежно  від фактичного обсягу доходів,  що адмініструються ДПА.  Це також нами не  сприймається. Менша  увага  приділяється  дохідній  частині  бюджету.  У проекті відсутня спроба бюджетного балансування.

     Усі ці недосконалості можуть  і  повинні  бути  виправлені  у процесі  другого  читання.  Тому  депутатська  група  "Відродження регіонів"   пропонує   прийняти   проект   Бюджетної    резолюції, запропонований  Тимошенко та іншими авторами,  у першому читанні і доопрацювати його до другого читання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  від  Прогресивної   соціалістичної партії  надається  народному  депутату Вітренко.  За нею - депутат Чорноволенко.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция. Прежде всего я хочу пояснить коллегам депутатам,  и особенно Комитету по  вопросам  Регламента, что   сегодняшнее  заседание  проходит  с  грубейшими  нарушениями процедуры   рассмотрения   проекта   Бюджетной   резолюции.    Это недопустимо.  Пусть  Юлия  Владимировна  свои авантюры оставит при себе,  а мы должны руководствоваться нормами Регламента.  В  части пятой  статьи 9.1.1 Регламента четко выписано,  что "Верховна Рада приймає  постанову  про  основні  напрями  бюджетної  політики  на наступний  рік  (бюджетну  резолюцію)  не  пізніше 1 липня.  Перед розглядом проекту бюджетної резолюції Верховна Рада може  прийняти рішення  про  звіт  Президента..."  Вот  какие  у  нас полномочия. Сначала мы должны были заслушать Президента  "з  питань:  1)  стан виконання бюджету поточного року; 2) прогноз соціальноекономічного розвитку на найближчі півтора року".  Это норма Регламента.  Кто в зале    работает   на   Президента,   постоянно   уводя   его   от ответственности? Кто устраивает этот цирк, выдавая в 10 часов утра проект  Бюджетной  резолюции для рассмотрения,  да еще и несколько вариантов?  Мы разработали свой вариант Бюджетной резолюции. Но мы парламентарии, а не пожарники. И голосовать за какой бы то ни было вариант сегодня не будем принципиально. Это недопустимо.

     А теперь  по  сути.  То,  что  написал  Комитет  по  вопросам бюджета,   очень   четко  охарактеризовал  Ленин.  Это  называется "заболтать" проблему.  Абсолютно никому не нужно показывать  шифры товаров критического импорта, которые будут ввозиться в страну.

     Правительство плохо работает - нужно менять правительство,  а не пытаться подменить  его  и  неграмотно,  неумело  руководить  в вопросах,   которые   не  нужны.  А  вот  Верховный  Совет  обязан принципиально определиться (и в этом смысл  Бюджетной  резолюции): какие  источники  доходной  части бюджета,  какой граничный размер дефицита бюджета,  из чего он  будет  покрываться.  Или  же,  если бюджет   бездефицитный,   определиться,   за  счет  чего  и  какие приоритеты его расходной части.

     В Законе  о  бюджетной  системе  мы  предусмотрели   принятие Бюджетной  резолюции только с этой целью.  А дальше пусть работает правительство.  Оно  должно  разрабатывать  бюджет.  Но  по  такой Бюджетной резолюции, как и по этой, уважаемые коммунисты, работать и составлять бюджет нельзя.  Кроме лозунгов с  броневика,  тут  же ничего больше нет.  Принцип такой:  хотим радикально изменить курс реформ (а мы хотим),  тогда нужно определиться - брать кредиты МВФ или не брать. И не нужно никого обманывать. Если брать кредиты МВФ

- это значит выполнять их условия.  Если не брать кредиты МВФ,  то тут нужно Симоненко,  конечно,  выучить, чем отличаются кредиты от инвестиций, и тогда предусмотреть инвестиции, какой будет механизм компенсации дефицита ресурсов.

     Поэтому я еще раз (я понимаю,  что время выставлено абсолютно неправильно,  поскольку я - автор  альтернативного  проекта)  хочу просто  обратить  внимание  всех:  не поддавайтесь на такие уловки руководства парламента,  не  соглашайтесь  работать  в  навязанном режиме   пожарной   команды,  потому  что  потом  на-гора  выходят настолько недоброкачественные документы,  что вам самим же стыдно. Вы  потом  говорите:  мы не знали,  что такое заложено в Бюджетной резолюции. Поэтому рассматривать этот проект сегодня нельзя. Нужно заслушать Президента.  Нужно всем ознакомиться с подготовленными и внесенными вариантами и до 1 июля принять максимально  полноценный документ - Бюджетную резолюцию на 2000 год.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Наталіє   Михайлівно.   Шановні  колеги! Оскільки звинувачення адресуються керівництву  Верховної  Ради,  я також  зачитаю норму,  і шкода,  Наталіє Михайлівно,  що Володимир Романович вас не проконсультував,  бо ви зачитали одну частину, не зачитавши  іншої.  А  в  частині  третій  статті  9.1.1 Регламенту зазначено,  що профільний комітет подає на розгляд Верховної  Ради Бюджетну  резолюцію  не  пізніше  15 червня.  Бюджетний комітет цю вимогу виконав. Це перше.

     Друге. У  Конституції,  яка,  а  не  Регламент,  є   Основним Законом,  сказано,  що  ми можемо заслуховувати тільки чергове або позачергове послання Президента з питань внутрішньої і  зовнішньої політики. Регламент уже, на жаль, не відповідає цьому.

     І третє й останнє.  Ніхто ж не каже,  що ми сьогодні приймемо Бюджетну резолюцію.

     Слово від Руху надається депутату Чорноволенку.  Будь  ласка. За ним виступатиме депутат Турчинов.

     ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Фракція Руху.  Я теж хотів трішки покритикувати комуністів, але за інше - за те,  що вони не приєдналися до роботи Комітету  з питань бюджету,  який,  мені здається, розробив проект (я хотів би тут погодитися з Юхновським) справді Бюджетної резолюції.  Звісно, що у проекті є певні недоліки, і, мабуть, головний - це те, що він так пізно розроблений,  бо  багато  депутатів  не  встигли  з  ним ознайомитися.  Я  думаю,  що  було  б  краще,  якби  ми  заслухали доповіді,  а також міністра фінансів,  а обговорення перенесли  на наступний день. Але якщо почали обговорювати, то я хотів би одразу висловити кілька зауважень.

     Скажімо, розділ про місцеві бюджети.  Загалом уся ця  ідея  з упорядкуванням взаємодії місцевих бюджетів - надзвичайно добра. Її не  вдалося  реалізувати  минулого  року,  але  тепер  ми   можемо забезпечити  більшменш  ефективне  функціонування місцевих органів влади.  Але одразу є зауваження: для обласних бюджетів не виписані функції  стосовно фінансування середніх медичних закладів,  деяких інших - тих, що мають фінансуватися і нині фінансуються.

     Те ж саме стосується і пропозицій про  те,  щоб  залучати  до бюджету  частину  прибутку  підприємств,  50  і  більше  відсотків статутного фонду яких перебувають у державній власності.  Я думаю, що  частину  прибутку  і  тих  підприємств,  де менше 50 відсотків статутного  фонду  перебуває  у  державній  власності,  теж  варто залучати.

     Дуже вдала  ідея,  яку  я теж підтримую,  залучити до бюджету кошти всіх позабюджетних фондів  міністерств  і  місцевих  органів влади.  Це також та ідея,  яка весь час дискутується останні роки, але не втілюється.  І тут би варто  сказати,  що  тінізація  нашої економіки  почалась  із  тінізації нашої адміністративної системи. Iснування  таких  гігантських  позабюджетних   фондів   насамперед свідчить про те, що гроші з них використовуються не так на користь населення,  як на користь тих,  хто їх розподіляє.  І з цим  також треба було б покінчити.

     Мені здається,  що найбільш слушною у цьому проекті Бюджетної резолюції є пропозиція  про  перехід  до  бездефіцитного  бюджету. Борг,  який висить над нашою державою,  став завеликий для неї,  і подальше його нарощування призводитиме до того,  що ми будемо мати загрозу не тільки для нашої економіки, але й для всієї держави.

     Тому це  питання  (справді,  має  рацію Хорошковський) мало б дискутуватись.  Воно головне.  І  напевно  саме  питання  про  те, дефіцитний  має  бути  бюджет  чи  бездефіцитний,  мало б сьогодні обговорюватись. Я вважаю, що має бути бездефіцитний бюджет.

     Фракція Народного руху  України  підтримує  проект  Бюджетної резолюції в першому читанні. Якщо ми сьогодні його не приймемо, то пропоную проголосувати завтра зранку ще раз.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Від   фракції   "Батьківщина"   виступає народний депутат Турчинов. Будь ласка. За ним - депутат Свирида.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні народні депутати! Традиційно Бюджетна резолюція - це, на жаль, був збірник  побажань,  політичних  гасел,  тобто саме такий документ, який якраз пропонувала прийняти Наталія Михайлівна Вітренко.

     Але ж до чого ми приходили,  коли приймали такі документи? Ми приходили  до  того,  що  уряд,  розробляючи  Закон  про Державний бюджет,  вносив його у  вересні-жовтні,  і  кожна  фракція,  кожен депутат  з  подивом  читали цей документ і не бачили там побажань, які хотіли б висловити і провести саме в законі про бюджет.  Через те  всі наші бюджетні процеси перетворювалися на справжні бюджетні війни.

     Щоб цього не було,  Комітет з питань бюджету якраз і пропонує всі  принципові питання обговорювати і приймати на рівні Бюджетної резолюції.  У  проекті  наведені  основні  показники.  Крім  того, профільний  комітет  у  проекті  Бюджетної  резолюції чітко знімає головні суперечності бюджетного процесу, а саме: розподіл фінансів між центром і регіонами; розподіл фінансів у самих регіонах (тобто між областю, містом і районами). Саме такий підхід, коли ми будемо обговорювати, сперечатися тут, дасть нам змогу прийняти нормальний Закон про Держбюджет;  дасть змогу уряду працювати саме над  таким проектом Закону про Державний бюджет,  який хоче прийняти Верховна Рада.

     Безумовно, принциповим питанням є розмір бюджетного дефіциту. Але  ж,  шановні  колеги,  заборгованість  нашої  держави  досягає катастрофічної межі.  За цією межею  -  руйнація  і  економіки,  і держави  в  цілому.  Тому коли ми говоримо про збільшення дефіциту бюджету,  то  йдеться  саме  про  нові  запозичення,  які  повинні робитись  або  на зовнішньому,  або на внутрішньому ринку.  І саме тому треба підтримати  пропозицію  профільного  комітету  прийняти бездефіцитний бюджет,  яка в принципі не виключає і профіцит, коли уряд  запропонує  нам  ефективні  механізми  наповнення   дохідної частини бюджету.

     Шановні колеги,  я  звертаюся  до  всіх  вас  і насамперед до фракції комуністів.  У нас є два варіанти дій. Перший: поговорити, нічого  не  прийняти  і врешті-решт наприкінці сесії проголосувати якійсь гібрид із декількох законів або постанов,  не пов'язаних за змістом,  і  знову  з  вересня  все  починати спочатку.  І другий, конструктивний:  прийняти  в  першому  читанні  проект   Бюджетної резолюції,  запропонований бюджетним комітетом.  Усі конструктивні пропозиції ( а їх тут було багато) розглянути в робочому режимі  і проголосувати документ в строки, як вимагає Конституція.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Від   групи   "Трудова   Україна"  слово надається народному депутату Свириді. За ним - депутат Ніколаєнко.

     СВИРИДА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (виборчий  округ  22,  Волинська  область).  Місто Луцьк, депутатська група "Трудова  Україна".  Шановний  Адаме  Івановичу! Шановні    народні   депутати!   Предмет   нашого   сьогоднішнього обговорення - проект  Бюджетної  резолюції  -  поданий  від  трьох ініціаторів:  Комітету  з  питань  бюджету,  депутата  Асадчева  і фракції комуністів.

     Варіант, поданий   депутатом   Асадчевим,   майже    повністю поглинається   варіантом,  розробленим  профільним  комітетом,  за винятком одного-двох пунктів, які треба обов'язково сюди додати.

     Що стосується документа,  поданого  фракцією  комуністів,  то коли   декларативність,  зафіксовану  в  даному  варіанті  проекту Бюджетної  резолюції,  перекласти  на  мову  цифр   і   конкретних тлумачень,  то фактично вийде майже варіант комітету. Тому, гадаю, нам потрібно відмовитися від  потрійності  варіантів,  а  залишити єдиний - нашого комітету.

     Водночас даний  варіант  теж  потребує певного доопрацювання, оскільки має ряд негативних моментів і недоробок.

     Тепер конкретно,  детальніше,  що,  власне,  варто   було   б доробити  і  змінити.  Зокрема,  цей варіант передбачає збереження нульової  ставки  ПДВ  на  газ,  вугілля  та   електроенергію.   Я пропонував   і   зараз   пропоную   залу  все-таки  встановити  на енергоносії ПДВ у розмірі 7,5-8 відсотків. Що цим буде досягнуто?

     Передусім, якщо ви пам'ятаєте,  у нас були великі дискусії  в минулому році щодо фінансування й наповнення дорожнього фонду.  Що мається на увазі?  Якщо ми  відмовляємося  від  цього  податку  як податку  з  обігу,  котрий  конфліктує  з  ПДВ,  то повинні чимось компенсувати  різницю.  Таким  компенсатором  частково  може  бути названа   ставка   з   ПДВ   плюс   акцизи   і  мито  на  ввезення пально-мастильних матеріалів.

     Далі. У пункті 2.2.1 завищена сума надходжень.  Написано,  що орієнтовні  надходження частини прибутку підприємств,  50 і більше відсотків статутного фонду яких перебувають у державній власності, мають становити близько 500 мільйонів гривень.  Насправді ця цифра завищена приблизно у п'ять разів.  У додатку  2  для  доходів  від державної  власності  вказана  цифра  200  мільйонів,  а тут - 500 мільйонів, отже, реально буде не більше ніж 100 мільйонів гривень.

     Наступний пункт  2.2.6  стосовно  відрахувань  від  плати  за транзит  газу,  нафти  та  аміаку.  Від  того,  що завищили ставку відрахувань, у цьому році одержали нуль. Треба суттєво переглянути дану цифру.

     Є і   інші   недоліки   у   цьому   проекті,  їх  далі  можна перераховувати, але я хочу відмітити і те позитивне, що є в ньому. Так,  скажімо, доврегульовується питання взаємовідносин Державного та місцевих бюджетів.  Депутатська група "Трудова  Україна"  також підтримує    диференціацію    соціальних   пільг,   які   потрібно фінансувати.  У нас їх справді забагато,  і  бюджет  не  може  всі витягнути.   Ми  підтримуємо  також  адресні  соціальні  допомоги, завдання для реформування пенсійного і медичного  страхування.  Це якраз ті питання, над якими працюватиме депутатська група "Трудова Україна".  Проект Бюджетної резолюції  можна  прийняти  в  першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександре Миколайовичу, тоді об'єднуйтеся з фракцією "Батьківщина", і буде одна фракція.

     Від фракції соціалістів і  селян  слово  надається  народному депутату Ніколаєнку. Будь ласка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція   Соціалістичної   та   Селянської  партій  (Лівий  центр) уповноважила мене висловити деякі міркування з приводу питання, що обговорюється.

     Передусім я хочу зазначити,  що у Верховній Раді України досі не  реалізовані  чіткі  механізми   впливу   народних   депутатів, комітетів  на  хід  виконання  бюджету,  зокрема  контролю за його наповненням і витратами.

     Як таке може бути, що бюджет ми виконуємо на 80-90 відсотків, а заборгованість, скажімо, з виплати заробітної плати, пенсій тощо становить за рік  50-60  відсотків?  Де  логіка?  Після  потужного накату під час обговорення проекту бюджету настає тихе-тихе життя, спускання на гальмах під час його  реалізації.  Ми  забуваємо,  що наша  головна  функція  полягає  в  тому,  щоб бюджет до останньої копійки був виконаний.

     На підтвердження сказаного  хочу  поставити  запитання  залу: кого  в  уряді,  якого  міністра  чи  голову  облдержадміністрації притягнуто до відповідальності  за  порушення  виконання  бюджету? Фактично нікого.

     Хвильовий відкатний  механізм  контролю за виконанням бюджету сприяє безкарності,  повному ігноруванню державою  бюджету,  немає механізмів.

     Фракція соціалістів  і  селян  (Лівий центр) підтримує проект Бюджетної резолюції,  з яким виступав Петро Миколайович Симоненко. Можна було б зробити таким чином: узяти за основу проект Тимошенко від бюджетного комітету з усіма доповненнями, які вніс Симоненко.

     Але хочу дещо запропонувати. Перше. Це те, про що, до речі, і в проекті комуністів не сказано.  Потрібно чітко запровадити повну державну монополію на виробництво і  реалізацію  лікеро-горілчаних виробів,  щоб "зелені" не гуляли, всі мусять знати, що їхні доходи будуть  у  державі.  Швеція  має  на  всю  країну  286   державних магазинів,  де реалізуються лікеро-горілчані вироби. І коли людина народилася, їй відразу дають один мільйон доларів, і вона витрачає ці кошти через державні механізми на освіту, науку, культуру тощо.

     Друге. Повне    державне    регулювання   експортно-імпортних операцій.  Хіба ми можемо знову повернутися до того,  що  на  один мільярд  доларів  ввезли м'ясних консервів,  м'яса,  400 мільйонів доларів витратили на придбання зубної пасти?  Хіба ж  це  держава? Хіба  це  економіка?  Треба  підтримати  (як  тут  правильно казав депутат Юхновський) через державне кредитування  визначні  галузі, котрі  дадуть  змогу наповнити бюджет.  Це сільське господарство і переробна промисловість.

     Третє. Ми мусимо  дотримуватися  бюджетного  забезпечення  по всіх   галузях.  І  величина  бюджетного  забезпечення  на  одного громадянина повинна бути жорстко дотримана  по  всій  Україні.  Не можна  миритися з тим,  коли в Івано-Франківську чи Херсоні пенсії платять із затримкою майже на рік,  а,  наприклад,  у  Запорізькій області - щомісяця день у день.

     Далі. Я   звертаюся   до  всіх  депутатів  і  до  вас,  Адаме Івановичу.  Не можна пропустити такого моменту. За рахунок держави у  вищих  навчальних  закладах  нині  навчається  лише 52 відсотки громадян.  А в нашій економічній ситуації цей показник мусить бути не менше ніж 80 відсотків (хоч бажано, щоб був 100 відсотків).

     І, нарешті,  останнє.  Я  звертаюся від імені фракції до всіх вас.  Шановні депутати,  як ми збираємося жити?  Якщо хочемо знову мати   бездефіцитний,   беземісійний   бюджет  і  казати:  жорстка монетарна політика,- ми що,  50 років знову будемо в  цьому  багні триматися?  Ніколи Україна з кризи не вийде, якщо під виробництво, під те, про що я казав... (Лунає дзвінок головуючого).

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Миколайовичу.

     Шановні колеги,  ми з вами вже перевищили на  дев'ять  хвилин час,  який відводили.  Деякі представники комітетів наполягають на слові.  Якщо надати змогу виступити представникам комітетів, котрі записані,  то  треба  ще  майже 20 хвилин відвести на обговорення. Отже,  ставлю на голосування пропозицію надати змогу  виступити  в обговоренні  і  представникам  комітетів,  які  записалися.  Прошу визначитися.

     "За" - 76.

     Рішення не прийнято.

     Тоді ми побудуємо нашу роботу таким  чином.  Зараз  виступить міністр фінансів. Потім надамо по одній хвилині доповідачам з тим, щоб до другої години прийняти якесь рішення.

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу. П'ять хвилин.

     МІТЮКОВ О.І.,  міністр  фінансів  України.   Шановний   Адаме Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Я використаю навіть менше часу,  оскільки,  на   жаль,   проект,   підготовлений   бюджетним комітетом,  який  сьогодні  обговорюється,  потрапив до уряду лише вчора ввечері,  і ми встигли зробити тільки попередній  аналіз.  У нас є близько десяти серйозних зауважень,  котрі,  гадаю, не варто вносити  на  обговорення  в  зал,  а  краще  спершу  обговорити  в бюджетному  комітеті  разом з його представниками і представниками Міністерства фінансів.

     Зупинюся лише на двох позиціях.  Перше.  Дефіцит бюджету.  За розрахунками   Міністерства  фінансів,  для  того  щоб  узяти  під контроль розвиток боргової ситуації й остаточно розв'язати питання загрози  боргової  кризи,  ми  повинні  мати  в наступному році не тільки нульовий дефіцит бюджету,  а й первинний профіцит  бюджету. Ідеться  про  те,  що частину податкових і неподаткових надходжень потрібно буде  спрямувати  на  погашення  наших  боргів.  Тоді  ми візьмемо під контроль ситуацію. Це головне питання, яке нам з вами слід розглянути і дійти згоди.  Тоді будемо казати,  що в  2000  і 2001   році   стабілізується  ситуація  і  створюються  умови  для пониження  кредитних  ставок,  надання  кредитів   для   зростання виробництва.

     Друге. Мене дуже турбує підхід, який пропонується Комітетом з питань бюджету  стосовно  співвідношення  Державного  та  місцевих бюджетів.

     Я розумію  потребу  реформування  цього напряму,  і ми готові разом  шукати  спільні  позиції.  До  речі,  у  проекті   депутата Асадчева, я вважаю, ці норми виписані краще. Але я проти того, щоб ми відразу на 2000 рік відкидали  обласні  бюджети  як  регулюючі, котрі  сьогодні виконують або повинні виконувати винятково важливу роль  -  регулюючу  функцію  між  бюджетами  нижчих  рівнів.  Тому закликаю  вас  до  виваженіших підходів,  котрі б давали нам змогу опрацювати нормативні документи.  Не всі нормативи,  про які  каже голова   профільного   комітету,  не  всі  формули  можна  відразу запропонувати для використання, оскільки можуть виникнути серйозні розбалансованості  між  бюджетами різних рівнів.  I не всі функції можна однозначно розкріпляти між бюджетами різних  рівнів,  як  це пропонується  бюджетним  комітетом.  Тому що ми під усе це повинні будемо  внести  відповідні  зміни   стосовно   підпорядкування   і власності   відповідних  бюджетних  установ,  які  вже  за  кимось закріплені.  Я вже не кажу  про  те,  що  може  бути  безпосереднє порушення Закону про власність.

     Тому я  пропоную  повернути проект,  який підготував комітет, разом із  внесеними  пропозиціями  для  підготовки  до  повторного першого   читання,   щоб   протягом   двох-трьох   днів  разом  із Міністерством  фінансів  і  тими,  хто  сьогодні  брав  участь   в обговоренні,  підготувати  спільну позицію і внести на обговорення проект Бюджетної резолюції для прийняття в першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Олександровичу.  Юлія Володимирівна Тимошенко. Будь ласка, з місця. Одна хвилина.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Уважаемые  коллеги,  я  хотела  бы  отметить единственный и однозначный позитив. Мы сегодня приступили к работе над проектом Бюджетной резолюции.  И то, что есть много замечаний, предложений,  высказывается свое видение, это значит, что никто из сидящих  в  зале  к  проекту  Бюджетной  резолюции,  к  бюджетному процессу не может быть равнодушным. И это безусловный позитив!

     Я хотела бы сказать,  что по поводу  дефицита  бюджета  можно много спорить.  Но нужно понять только одно:  делать сегодня новые долги  -  это   значит   заранее   обрекать   себя   на   какие-то дополнительные  факторы  банкротства  страны.  Комитет по вопросам бюджета никогда это не поддержит.  Поддержать профицит бюджета при том,  что  у  нас  и  так  в бюджете нет средств,  и часть доходов бюджета направить на погашение основного  внешнего  и  внутреннего долга  и  покрыть чьи-то сверхприбыли,  которые были образованы на этих заимствованиях,  - наш комитет тоже никогда такого  положения не поддержит.  Кто-то образовывал эти долги! Сейчас нужно думать о реструктуризации,  а не о направлении всего  бюджета  на  покрытие этой  дыры.  Поэтому  будем  настаивать  на том,  чтобы бюджет был принят с нулевым дефицитом.

     И еще. Мы семь лет говорим о нормативном планировании, и семь лет  Кабинет Министров говорит нам,  что это делать невозможно.  Я думаю,  что Верховная Рада должна настоять на том, что нормативы в 2000 году должны быть.

     Я прошу  сегодня  действительно  начать  работу  над проектом Бюджетной резолюции, принять его в первом чтении. И все позитивные замечания,  дополнения,  которые были внесены,  мы будем учитывать при подготовке проекта Бюджетной резолюции ко второму чтению.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Асадчев. Будь ласка.

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановні  народні  депутати!  Якраз  у   розрізі сказаного  Ігорем Олександровичем я хотів би нагадати,  що в моєму проекті  передбачена  норма  залучення  податкових  надходжень  на погашення  дефіциту.  Але не чистих податків,  а недоїмки.  От хай уряд попрацює,  недоїмку, яку не може взяти, залучить на погашення дефіциту. Отож це передбачено.

     Ще одне.  Щойно я отримав і прочитав проект комуністів. Тут є багато речей,  які в принципі цілком нормальні  й  можуть  бути  в Бюджетній  резолюції.  Зачитаю:  "Визначення  захищених  статей  у бюджетах різних рівнів".

     Далі: "поступова   відмова   від   бартеру   та    ліквідація взаємозаліків".   Цілком   нормальна  стаття,  і  вона  може  бути врахована у проекті Бюджетної резолюції.

     Я запропонував би справді дати  профільному  комітету  проект Бюджетної  резолюції  на доопрацювання.  Мені подобається,  що два наші проекти резолюції не однакові за  змістом,  але  однакові  за напрямом.

     А проект,  запропонований Тимошенко (я не зовсім згодний,  що це взагалі бюджетний комітет запропонував),  має найголовнішу ваду

-  на  109,8  відсотка розподілений увесь бюджет по видатках.  Без боргів,  без  вугільної  промисловості  тощо.  Ні,  це,   вибачте, нонсенс.  Бюджет  -  насамперед  цифра.  Можна  говорити  і писати багато,  але цифра повинна зійтись. Тут цифра не сходиться, і вона ніяк не може бути взята за основу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Михайловичу.

     Депутат Симоненко. Будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Перед нами сегодня стоит главная проблема:  как,  организовав подготовку бюджета  и  работу  Кабинета  Министров,  исключить перекладывание налогового давления и  формирования  бюджета  из  производственной сферы на конкретного человека?

     Да, здесь  должны  быть  нормальные пропорции,  но подготовка всех последних проектов бюджетов,  которые мы принимали,  велась в русле  того,  чтобы увести от ответственности Кабинет Министров за организацию производства и поддержку нашего товаропроизводителя  и переложить   пресс   формирования   доходной   части   бюджета  на конкретного человека.

     Далее. Я еще раз хотел бы привлечь ваше внимание к тому,  что наша главная задача сегодня - четко определить идеологию Бюджетной резолюции.   Она   должна   заключаться   в   изменении   политики формирования   бюджета,  то  есть  мы  должны  формировать  бюджет развития. Только тогда возможны положительные результаты.

     Ну и,  когда  много  советчиков   высказывают   рекомендации, особенно нам,  фракции коммунистов, то я понимаю, что нас пытаются поставить  в  неудобное  положение,  мягко  говоря.  Мы  к   этому относимся спокойно, поскольку понимаем, кто какую роль выполняет и с какой целью.  Отсутствие же конкретных предложений, популистский характер   вносимых  предложений  как  раз  и  свидетельствуют  об истинных функциях и задачах,  которые выполняют отдельные народные депутаты, критикующие коммунистов и нашу фракцию с этой трибуны.

     Поэтому я  призываю  при  голосовании  учесть  наш  подход  к Бюджетной резолюции как  к  документу,  позволяющему  сформировать бюджет развития государства.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні  колеги,  прошу  зайняти  робочі місця,  будемо приймати рішення.  Я хотів би наголосити  на  одній особливості,  яка,  напевне,  є  важливою  у діяльності парламенту нинішнього скликання. Дуже добре, що ми нарешті починаємо виходити на  встановлені  відповідними  законами  терміни  розгляду проекту Державного бюджету.  Є положення,  що нам треба розглянути  проект Бюджетної  резолюції  не  пізніше  ніж  15  червня  -  ми сьогодні розглядаємо.  Є рішення про те,  що потрібно до 1  липня  прийняти Бюджетну резолюцію,  - я хотів би закликати, щоб ми справді плідно попрацювали і до 1 липня з'явилася Бюджетна резолюція.  I потім ми на  цілком  законних  підставах  вимагали б від Кабінету Міністрів виконання норми Конституції  про  подання  до  1  вересня  проекту Державного   бюджету   для  того,  щоб  у  цьому  році  згідно  зі встановленими термінами ми могли затвердити бюджет на 2000 рік.

     Я буду почергово ставити на  голосування  кожен  із  проектів Бюджетної резолюції, щоб прийняти відповідне рішення.

     Отже, ставлю  на  голосування  пропозицію  про  прийняття  за основу проекту Бюджетної  резолюції,  який  представляла  народний депутат Тимошенко. Прошу визначитися.

     "За" - 157.

     Ставиться на голосування проект Бюджетної резолюції, внесений народним депутатом Асадчевим.  Прошу  визначитися  щодо  прийняття цього проекту за основу.

     "За" - 58.

     Ставиться на  голосування  пропозиція про прийняття за основу проекту Бюджетної резолюції,  внесеного групою народних депутатів, який представляв депутат Симоненко. Прошу визначитися.

     "За" - 156.

     Шановні колеги,  ставлю  на  голосування таку пропозицію:  не пізніше ніж у четвер профільному комітету внести на повторне перше читання  проект Бюджетної резолюції з урахуванням усіх пропозицій, які сьогодні обговорювалися в нашому залі. Прошу підтримати.

     "За" - 264.

     Рішення прийнято.

     Депутат Марченко.  З  процедури.   Будь   ласка.   І   будемо завершувати.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии, социалистическая оппозиция.  Уважаемый Адам Иванович,  я прошу вас обратить    внимание    на   нормы   Конституции   и   Регламента. Действительно, в пункте 8 статьи 85 Конституции предусмотрено, что "до повноважень Верховної Ради належить заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України..." Что такое "позачергове послання",  нигде  -  ни  в  Конституции,  ни  в  Регламенте  - не определено.

     Однако есть  норма  Регламента,  которая  дает  право   перед рассмотрением   проекта   Бюджетной   резолюции   "заслухати  звіт Президента України з  питань:  стан  виконання  бюджету  поточного року, прогноз соціально-економічного розвитку на найближчі півтора року".

     Я утверждаю, что если доклад Президента не будет сделан, то в четверг  мы рассмотрим опять же пустой вариант,  ни на какие цифры опираться не будем,  и Бюджетная резолюция  не  будет  солидной  и достоверной,   а  процесс  принятия  бюджета  на  2000  год  будет провален.

     Я вношу предложение:  в  соответствии  с  нормами  Регламента включить  и  затребовать  от  Президента  выступление по вопросам, предусмотренным бюджетным процессом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Романовичу.  Норми Регламенту, на жаль, не вписуються в норми Конституції. Я вже говорив про це.

     Оголошується перерва до 16 години.