ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДРУГЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 15 ч е р в н я 1999 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. У нас у залі явно є конституційна більшість. Реєструємося.
Встигли зареєструватися 324 депутати. Якби Євген Кирилович встиг, то було б 325.
Шановні колеги, вечірнє засідання оголошується відкритим.
Ми давали доручення профільному комітету підготувати проект Звернення Верховної Ради України до європейських структур з приводу тривожної ситуації в інформаційному просторі України. Доповідає голова Комітету з питань свободи слова та інформації Іван Сергійович Чиж.
ЧИЖ І.С., голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Шановні колеги! За дорученням Верховної Ради підготовлено і внесено проект Звернення до європейських структур. Сьогодні наш комітет обговорив і підтримав цей проект. І тому це вже проект комітету, а не тільки депутата Чижа.
Я розумію, що не всі депутати ознайомилися з ним, тому просто зачитаю. Це буде швидше, ніж коментувати й пояснювати. І ми тоді проголосуємо за нього.
"Звернення до європейських структур з приводу тривожної ситуації в інформаційному просторі України.
Ситуація, що склалася в інформаційній сфері України, змушує нас, членів парламенту, звернутися до поважних європейських структур, аби об'єднаними зусиллями зарубіжних та вітчизняних демократичних інститутів відстояти конституційні норми щодо захисту прав і свобод громадян України, в тому числі свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань.
В Україні зусиллями парламенту створено належне інформаційне право, в основі якого більше десяти законів, зокрема про інформацію, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про телебачення і радіомовлення, про авторські і суміжні права, про інформаційні агентства, про систему Суспільного телебачення і радіомовлення, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів. Робота в цьому напрямі триває. Найближчим часом Верховна Рада розгляне проекти законів про інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку, про радіочастотний ресурс України, про захист суспільної моралі та інші.
Однак в Україні нині править, на жаль, не верховенство Закону, а суцільне беззаконня. Свободу слова - головний стрижень державної інформаційної політики, основу основ функціонування засобів масової інформації за умови демократичного розвитку суспільства - чинна виконавча влада намагається поставити на коліна. Буквально придушуються опозиційні до владних виконавчих структур або просто незаангажовані засоби масової інформації. Можна зіслатися лише на кілька прикладів стосовно наступу на свободу слова, утисків під різними приводами неугодних владі засобів масової інформації, переслідування окремих журналістів. Широкого розголосу далеко за межами нашої держави набуло призупинення (а фактично припинення) всупереч чинному законодавству випуску газети "Правда Украины". Редактора ж цього видання О.Горобця було заарештовано за сумнівними звинуваченнями.
Вчинено протиправні дії до газет "Політика", "Днепровская правда", "Кіровоградська правда", "Полтавська думка", "Дружковский рабочий" та ряду інших. Серйозних утисків зазнала телекомпанія СТБ, припинено вихід деяких програм, що не влаштовували діючу в Україні виконавчу владу.
Парламент, його профільні комітети, до речі, стали на захист багатьох центральних та регіональних засобів масової інформації, підданих тиску з боку виконавчих структур, фіскальних органів за інакомислення стосовно нинішньої виконавчої влади, критичні публікації на її адресу.
Комітет з питань свободи слова та інформації неодноразово звертався до Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, голови Верховного Суду України, зробив кілька офіційних заяв щодо складної ситуації в інформаційній сфері, утисків свободи слова.
Активну позицію в цьому плані обрала Верховна Рада України. У лютому 1999 року в парламенті проведено День уряду про діяльність Кабінету Міністрів України, органів державної влади щодо забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в Україні. Внаслідок прийнятої постанови уряд України одержав негативну оцінку, було створено Тимчасову депутатську слідчу комісію для вивчення ситуації в інформаційній сфері держави.
11-13 травня було проведено парламентські слухання "Інформаційна політика України: стан і перспективи", в яких взяли участь керівники міністерств і відомств, вчені, представники засобів масової інформації з усіх регіонів. І саме тоді, коли вся держава могла б дізнатися про справжній стан справ у цій важливій галузі, було вимкнуто пряму радіотрансляцію слухань. Діюча влада з притаманною їй безапеляційністю ще раз засвідчила перед цивілізованим світом, хто є хто в Україні, показала зневагу до Конституції та чинного законодавства.
Досі Президент України не призначив відповідно до Конституції свій склад Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, чим заблоковано діяльність цього важливого органу в сфері телерадіомовлення.
Про протиправні дії виконавчої влади стало відомо в серйозних європейських структурах. Зокрема, невтішні висновки зробив Комітет з питань моніторингу Парламентської Асамблеї Ради Європи, глибоко вивчивши ситуацію, що склалася в інформаційній сфері України.
Скрупульозно відстежувало ситуацію і висловлювало занепокоєння порушеннями свободи слова в нашій державі, відсутністю політичного плюралізму, знищенням демократичних засад інформаційної діяльності представництво ОБСЄ, яке недавно припинило свою діяльність в Україні.
Ці та інші факти наводять на тривожні висновки. Адже в Україні розпочато передвиборну президентську кампанію. І саме в цей період з усією очевидністю проявилися пороки інформаційної політики в Україні. Через нужденне економічне становище засобів масової інформації, перерозподіл їх між впливовими власниками, тотальний контроль за інформаційною сферою з боку виконавчих структур переваги у висвітленні та пропаганді віддаються одному кандидатові в Президенти - нині діючому Президенту України. Чи слід говорити, що це може завдати непоправної шкоди демократичному розвитку українського суспільства? Адже в дію вступає владний тиск, усний наказ згори, авторитарний окрик, погроза неугодному, зняття з роботи і так далі.
Прикладом цього стала постанова Кабінету Міністрів України, прийнята в травні цього року, щодо підвищення в десять разів плати за користування радіочастотним ресурсом та указ Президента України щодо місцевих податків і зборів, яким у десять разів підвищується податок з реклами. Під загрозою - діяльність переважної більшості теле- і радіоорганізацій України.
Верховна Рада за таких складних обставин має стати гарантом дотримання свободи слова в Україні, гарантом виборів Президента держави на законній основі, гарантом поступального розвитку демократії. Звертаючись до європейського співтовариства, парламент сподівається на розуміння і дійову підтримку щодо дотримання в Україні Конституції та діючих законів, свободи слова і преси, забезпечення прав і свобод людини. Ми сподіваємося, що демократичні завоювання перших років незалежності України в інформаційній сфері будуть захищені від тоталітарного наступу. Верховна Рада України".
Шановні колеги, такий текст. У ньому немає будь-яких вимог, прохань до європейських структур щось вживати для владнання складної ситуації в інформаційній сфері України, оскільки ми вважаємо і сподіваємося, що закон і Конституція все-таки діятимуть. Це є суто інформативний матеріал, який на вимогу Верховної Ради підготовлений та пропонується вам для розгляду й прийняття.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу. Будуть запитання? Прошу записатися. Будь ласка, п'ять хвилин. Висвітіть.
Депутат Алексєєв. За ним - депутат Черненко.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область). Иван Сергеевич! Я считаю, что это заявление надо принимать и взял слово лишь для того, чтобы предложить некоторые правки, которые, на мой взгляд, должны учитывать ментальность тех, к кому мы обращаемся.
Вот, например, страница 3, где речь идет о том, что "було створено Тимчасову депутатську слідчу комісію". Там очень уважают парламенты, поэтому, я считаю, нужно написать "Тимчасову парламентську слідчу комісію".
Далее. В четвертой строке снизу на странице 3, там, где говорится о прекращении прямой радиотрансляции, надо написать "парламентських слухань", и не просто "вимкнуто", а "всупереч вимогам закону". То есть мы не жалуемся на наши междусобойчики, мы говорим о том, что нарушаются законы.
И, наконец, на странице 4, где речь идет об ОБСЕ, я думаю, было бы вполне целесообразным и упоминание об американском фонде защиты свободы слова, который деноминировал нашего Президента. Такой нейтральный источник будет служить более убедительному восприятию этого заявления.
И последнее. На странице 5, там, где речь идет о повышении в десять раз платы, надо указать на "протизаконне підвищення", поскольку в соответствии с нашим законодательством ставки налогов и сборов устанавливает Верховная Рада.
ЧИЖ І.С. Абсолютно підтримую, Володимире Геннадійовичу, всі ваші пропозиції, крім пропозиції щодо посилання на американську структуру. По-перше, вона громадська. Парламенту якось не личить посилатися на громадську структуру. По-друге, в тексті попередньому було це. Але я його вилучив, і комітет, бачите, не заперечив. Воно якось скидається на те, що ми як парламент скаржимося на Президента, знову згадуємо його. Його й так усі у світі знають, який він демократ, і все нормально. Я не думаю, що в цьому тексті від Верховної Ради має таке бути. Але якщо ви наполягатимете, можна буде проголосувати.
Всі інші правки я вважаю логічними, і вони цілком підходять сюди. Я їх занотував.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Черненко. За ним - депутат Мироненко.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Іване Сергійовичу, я б теж якісь зміни сюди вніс.
Ну, щодо звернення до європейських структур. Тут є якась невизначеність. Написати треба "до парламентів, урядів та Ради Європи". Це перше.
Друге. Не тільки поінформувати, що діється із засобами масової інформації, а й сказати, що в нас узагалі робиться з виборами Президента.
І третє. Запропонувати делегації Верховної Ради поінформувати Раду Європи на одному з пленарних засідань.
Дякую вам.
ЧИЖ І.С. Дякую, Віталію Григоровичу. Я згоден, що, можливо, могло б звучати так: звернення до Ради Європи, парламентів і урядів Європи. Так, можливо, точніше.
Стосовно того, що взагалі про ситуацію сказати. Ну, нам конкретно було завдання щодо інформаційної сфери. Отож давайте приймемо цей документ. Нам, мабуть, влада надасть ще можливість апелювати й не так. Ми поки що інформаційний матеріал подамо, а взагалі я з вами згоден, у принципі.
А щодо виступу в Раді Європи, то таке доручення Верховна Рада дала тут, коли ми доповідали. І День уряду був, і парламентські слухання, і я пообіцяв, що на цій сесії виступлю, поінформую, разом із цим документом, його, так би мовити, оприлюднивши.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мироненко. Будь ласка. За ним - депутат Насалик.
МИРОНЕНКО В.А., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 5, Автономна Республіка Крим). Адам Иванович, передайте, пожалуйста, слово депутату Стрижко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.
СТРИЖКО Л.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибо. Иван Сергеевич! Вероятно, не стоит включать, действительно, ссылку на американскую общественную организацию. Но все-таки то, что Кучма попал в десятку врагов прессы, весьма и весьма символично. Дело в том, что он не только враг прессы, он еще и враг Конституции, поскольку как действующий Президент он совершенно не выполняет своих обязанностей гаранта Конституции. И, как вы правильно отметили, блокирует деятельность нормальных институтов, которые призваны регулировать отношения в сфере массовой информации.
Вместе с тем нельзя считать, что мы исчерпали все способы решения проблемы у нас, внутри Украины. Как вы смотрите на то, чтобы по совокупности (именно по совокупности!) невыполнения Президентом своих конституционных обязанностей подать соответствующее представление в Конституционный Суд? А если уж Суд будет на стороне Президента, тогда мы можем вполне обоснованно говорить Европе, что в целом вся система власти сегодня находится под пятой режима, антинародного режима.
Спасибо.
ЧИЖ І.С. Леоніде Петровичу, я думаю, що у ваших пропозиціях є певна логіка. Але для того, щоб звертатися до Конституційного Суду, треба підготувати документ на належному юридичному рівні, обгрунтувати, в чому полягають порушення, передусім Конституції.
Я сьогодні не радив би звертатися саме з цього приводу, бо реальних прямих доказів, що це робиться за вказівкою ми, на жаль, не маємо. Ви ж знаєте, як це робиться. Але за сукупністю всіх тих проблем, які є в нашій державі, я думаю, парламент цілком може спромогтися і зробити відповідне конституційне подання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Насалик. Будь ласка.
НАСАЛИК І.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85, ІваноФранківська область). Прошу передати слово депутату Матвієнкову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАТВІЄНКОВ С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. Иван Сергеевич, не кажется ли вам, что вместо того, чтобы плакаться о том, какое тяжелое положение сложилось на сегодня в информационном пространстве, нам проще было бы сесть и разобраться с работой вообще самого совета? Не проще ли нам искать выход из создавшегося тупика, рассмотрев работу Национального совета в корне? Восемь человек сами предоставляют информационное пространство, сами себя контролируют. Может быть, нужно искать пути увеличения количества, чтобы выйти из этого тупика и начинать работать нормально, цивилизованно, не взламывать двери, а искать какие-то пути? Вы же умный человек и понимаете, что конфликт никогда до добра не доводит. Нужно искать пути, как работать.
ЧИЖ І.С. Це правда. Із одним тільки уточненням, товаришу Матвієнков чи пане Матвієнков: я вже шостий рік працюю у Верховній Раді і не пам'ятаю, щоб ініціатором конфлікту була Верховна Рада. Тут така сукупність різноманітностей, що ми ніколи не виступаємо одним сумарним, монолітним конфліктним якимось началом. Завжди конфлікт ініціювався виконавчою владою, конкретно - нинішнім Президентом.
Так само конфлікт стався і з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Я згоден, що можна розглядати питання про збільшення кількості членів ради (скажімо, не 8 чоловік, а 16), можна й про палатність. Для цього треба зробити дуже просто: внести зміну до закону й діяти за законом.
Президент - суб'єкт права законодавчої ініціативи. Проте замість того, щоб шукати якийсь вихід, він просто блокує, не призначає свою частину членів ради, аби діялося те, що діється. Проблема в тому, що ми з вами хочемо законно її розв'язати, а нам протидіють ломом, зламують механізм, визначений законом. От у цьому вся проблема. Цих зломщиків треба, звичайно, змінювати, тоді буде все гаразд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.
ЧИЖ І.С. Дякую й вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будьте уважні. Я думаю, що ми маємо всі підстави прийняти відповідне звернення і направити його до європейських структур. Я прошу підтримати пропозицію прийняти цей проект звернення за основу.
"За" - 157.
Дуже цікаві цифри: 157 депутатів голосували і 157 - не голосували. Шановні колеги, я ще раз нагадую: ми прийняли рішення доручити профільному комітетові підготувати відповідне звернення з приводу того, що не виконуються закони у сфері інформаційного простору.
Профільний комітет виконав свій обов'язок, виконав відповідне доручення Верховної Ради. Як ви звернули увагу, напевно, і на цьому наголошував доповідач, текст звернення досить виважений, толерантний, без будь-яких перебільшень або пересмикувань тих або тих фактів. Він лише констатує те, що, на превеликий жаль, у сфері інформаційної політики в нас суцільно не виконуються відповідні закони та рішення Верховної Ради. Тому я пропоную прийняти цей проект звернення за основу. Голосуємо.
"За" - 193.
Займіть, будь ласка, свої робочі місця. Запросіть до залу народних депутатів. Голосуємо пропозицію прийняти за основу.
"За" - 201.
Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги, я считаю, что проект обращения необходимо принять - сначала за основу, а потом немного отредактировать. И необходимо это потому, я обращаюсь к представителю группы "Відродження регіонів", что такая ситуация в информационном пространстве может привести к совершенно неожиданным последствиям, в том числе для членов вашей депутатской группы.
Если народного депутата Украины Александра Михайловича Волкова транслируют на всю страну из кабинетов Администрации Президента Украины и он показывает подписные листы, то есть занимается сбором подписей, то тем самым он грубо нарушает и Закон о выборах Президента Украины, и Закон о статусе народного депутата Украины. Ведь он совмещает статус народного депутата Украины с другой работой, а это приведет к тому, что Верховный Совет должен будет обратиться в суд с тем, чтобы Александр Михайлович Волков все-таки освободил одну из своих должностей.
Поэтому я прошу всех уважаемых коллег проголосовать за то, чтобы этот проект обращения принять за основу и навести порядок в информационном пространстве.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз будемо визначатися. Тільки, напевно, вам, Олександре Сергійовичу, як керівнику комісії, що стежить за дотриманням законодавства, потрібно бути точним. Немає офіційної посади "збирач підписів", тому той, хто збирає підписи, ніяких законів не порушує, зокрема й Волков. Не треба.
Депутат Черненко. Будь ласка.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемые депутаты, я бы хотел вас вот о чем попросить. Я обращаюсь к тем, кто действительно заинтересован в том, чтобы в стране правил закон, чтобы в стране средства массовой информации были средствами массовой информации. И я бы даже не побоялся такого выражения: "с претензией на четвертую власть".
Сегодня мы имеем ситуацию, когда те средства массовой информации, которые более-менее обективны, не имеют права на жизнь и гражданство. А для тех, которые являются рупором определенной власти и политических сил, делается все.
Я знаю, что в этом зале есть активные лоббисты и даже держатели целых каналов, которым невыгодно, чтобы мы приняли такое обращение. Я прошу, Адам Иванович, поставить этот вопрос на поименное голосование хотя бы для истории, чтобы мы знали, кто есть кто.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Григоровичу.
Будемо голосувати. Але знову-таки прошу зважити на те, що тут справа не в каналах. Тут ситуація дещо в іншому - в недотриманні законів в інформаційній сфері саме виконавчими структурами, не каналами, а органами виконавчої влади.
Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію прийняти цей проект звернення за основу.
"За" - 216.
Була пропозиція провести голосування в поіменному режимі. Хто за те, щоб провести голосування з цього питання в поіменному режимі, прошу визначитися.
"За" - 199.
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування в поіменному режимі пропозиція про прийняття звернення за основу.
"За" - 229.
Рішення прийнято.
Для історії - по фракціях, будь ласка.
За: комуністи - всі 120; НДП - 1 із 16; Народний рух - 1 із 23; "Відродження регіонів" - 2 з 23; "Батьківщина" - 14 із 16; соціалдемократи (об'єднані) - 9 із 17; соціалісти - всі 23; "Реформи-центр" - 6 із 14; зелені - 4 з 13; "Незалежні" - 9 з 11; "Громада" - всі 13; "Трудова Україна" - 3 з 14; селяни - всі 10; Рух - 0 із 13; прогресивні соціалісти - всі 10; позафракційні - 4 з 10;
Будь ласка, депутате Чиж.
ЧИЖ І.С. Шановний Адаме Івановичу! Прошу на пропозицію депутата Алексєєва вилучити з тексту звернення, який я оголосив, посилання на Закон про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації і на проект Закону про інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку. Чому? Для європейських парламентаріїв це справді буде незбагненним. Для них це все одно, що говорити про повітря, яким дихаємо. Для нас, для нашої держави (відомо, на яких демократичних, так би мовити, засадах вона зараз працює) таке посилання є нормальним. Тому тут треба було б вилучити з тексту. А пропозиції, які подавав депутат Алексєєв, врахувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В цілому голосуємо?
Володимир Марченко. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Фракция прогрессивных социалистов. Мы поддерживаем мысль о том, что вот эти мелкие внутригосударственные вопросы действительно нужно исключить. Но я просил бы вместе с проектом обращения в целом проголосовать протокольное поручение Комитету по вопросам свободы слова и информации создать из представителей политических партий, прошедших 4-процентный барьер, "Наглядову раду". Потому что, с одной стороны, мы боремся с монополией, которую установил Кучма в средствах массовой информации, а с другой стороны, мы явно видим, как СТБ начинает целенаправленно обслуживать политиков из оппозиционных партий. Поэтому я предлагаю сделать это цивилизованно: вместе с голосованием проекта обращения проголосовать протокольное поручение и создать из представителей политических партий "Наглядову раду", чтобы мы в тех средствах массовой информации, которые контролирует Верховный Совет, установили демократические подходы по освещению по крайней мере работы Верховного Совета и всего происходящего в стране.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний Володимире Романовичу, на превеликий жаль, Верховна Рада не контролює нічого, крім "Голосу України". А з приводу "Голосу України" ми з вами прийняли рішення про те, що саме таку раду з представників фракцій буде незабаром сформовано, коли ми найближчим часом приймемо статут редакції "Голосу України", який уже готовий. Це перше.
Друге. СТБ ні під яким контролем Верховної Ради не перебуває і не може перебувати, бо це приватна компанія, ви ж розумієте.
Шановні колеги, давайте, будь ласка, приймемо звернення в цілому. Тільки одну таку суттєвість внесено: звернення не до європейських структур, а до Ради Європи, парламентів і урядів європейських країн. Голосуємо в цілому із тими поправками, які вносилися редакційно народним депутатом Алексєєвим. Голосування відбувається в поіменному режимі. Голосуємо проект у цілому.
"За" - 217.
Шановні колеги, я не розумію. Ми ж з вами погодилися, що враховуються пропозиції плюс змінюється назва - те, що вносив депутат Черненко. Те, про що говорив Володимир Романович, стосується іншого, так би мовити. Тут немає питань, буде створено таку раду з представників фракцій для "Голосу України". Коли в нас буде власна телерадіокомпанія й матиме вихід, тоді ми можемо створювати таку раду й для власної телерадіокомпанії, а вона перебуває в процесі формування. Прошу підтримати. Голосуємо в поіменному режимі.
"За" - 227.
Дякую. Рішення прийнято. (Шум у залі).
Володимире Романовичу, це дещо інше питання, не треба нам вступати в дискусії.
По фракціях висвітіть.
За: комуністи - всі 120; НДП - 3 з 16; Народний Рух - 0 із 23; "Відродження регіонів" - 3 з 24; "Батьківщина" - 15 із 16; соціалдемократи - 3 з 18; соціалісти - всі 23; "Реформи- центр" - 7 із 14; зелені - 2 з 12; "Незалежні" - 10 із 11; "Громада" - всі 13; "Трудова Україна" - 5 із 13; селяни
- 10 із 11; Рух - 0 із 13; прогресивні соціалісти - всі 10; позафракційні - 3 з 10.
----------
Шановні колеги, ми ще маємо подібне звернення, оскільки, ви знаєте, до Верховної Ради звернулась Центральна виборча комісія з відповідним проханням. Було дано доручення Комітету з питань свободи слова та інформації підготувати відповідь на звернення ЦВК. Доповідає Іван Сергійович Чиж.
Ну, будь ласка, депутате Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии. Уважаемый Адам Иванович! Я хочу напомнить, что Верховный Совет заключил договор с СТБ об освещении работы заседаний Верховного Совета. Так вот в рамках договоренностей эта информация должна контролироваться не только представителем нашего комитета, а и на цивилизованном уровне, как это делается в других странах.
Адам Иванович, я вас прошу осознать, что в этом зале проходит заседание Верховного Совета, а не заседание партийных структур. Если депутат вносит предложение поставить вопрос на голосование, вы просто обязаны поставить вопрос на голосование как протокольное поручение. И еще раз прошу, прочитайте Регламент: вам запрещается комментировать предложения депутатов, их нужно ставить на голосование.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу. Але прошу не дуже звертатися до Регламенту, бо я його знаю не гірше, ніж ви. І ви вже не раз переконувалися у своєму знанні Регламенту. Це перше.
Друге. Договору Верховна Рада ні з ким не укладала. Якщо ви так добре знаєте Регламент і інші порядки, то повинні були б знати, що Верховна Рада взагалі не має ніякого юридичного права будь з ким укладати угоди, бо Верховна Рада не є юридичною особою і бути нею не може. Тому, будь ласка, користуйтеся юридичними термінами, а не просто так, як вам здається.
Іване Сергійовичу, будь ласка.
ЧИЖ І.С. Шановні колеги! Адаме Івановичу! Я кількома словами дам пояснення стосовно цієї колізії, яка щойно виникла.
Навіть тоді, коли в залі працювали камери Національної телекомпанії, Верховна Рада не контролювала, вона не має на це права. Ми маємо закони про телебачення і радіомовлення, про пресу, про засоби масової інформації, і ці компанії діють у рамках закону. Ми в творчість не втручаємося і не маємо права цього робити. А, до речі, випуски щоденників на каналі СТБ кваліфіковані й дуже цікаві, на мій погляд.
Щодо звернення, про яке йдеться і яке ми розглядаємо. Як вам відомо, Центральна виборча комісія надіслала до Верховної Ради звернення, в якому йдеться про потребу створення рівних умов і можливостей у виборчій кампанії всім кандидатам у Президенти.
Причиною появи такого документа, як повідомила Центральна виборча комісія, стало звернення 27 народних депутатів, виборців та інших суб'єктів виборчого процесу з проханням вжити заходів стосовно неухильного дотримання вимог Конституції України і Закону України про вибори Президента України. Я, по суті, цитую звернення, поминаючи два абзаци як несуттєві, і які в принципі голосувати не треба.
"Звернення ЦВК до Верховної Ради затверджено (зверніть увагу!) 21 травня цього року, а ще 12 травня під час проведення парламентських слухань "Інформаційна політика України: стан і перспективи" було припинено, за суворим повелінням згори, пряму трансляцію пленарних засідань. Виникає резонне запитання: чому ЦВК заднім числом підтримує явно політичне замовлення виконавчої влади?
То був прямий виклик парламенту як єдиному законодавчому органу держави, громадянам України, груба демонстрація того, що Конституція України, чинне законодавство - а пряма радіотрансляція пленарних засідань здійснювалася лише на підставі чинного законодавства - нічого не означають для тих, хто будь-що намагається втримати владні важелі.
Відтак народні депутати, учасники парламентських слухань з усіх регіонів України піддали суворому осуду дії керівників Державного комітету телебачення і радіомовлення, Національної радіокомпанії України, для яких головним є не Закон, а наказове право виконавчої влади. Верховна Рада України відреагувала й відповідними постановами щодо висвітлення роботи третьої сесії, звернувшись до Президента України з проханням вжити заходів до осіб, винних у порушенні чинних законів.
Відповіді досі немає. Та це й не дивно. Адже припинення прямої радіотрансляції пленарних засідань сесії Верховної Ради України якраз збіглося в часі зі стартом передвиборного президентського марафону. І Україна стала свідком досі нечуваного політичного шоу нібито всенародного висування кандидатом у Президенти діючого Президента України Л.Кучми.
Політична кампанія, організована місцевими органами виконавчої влади, була широко розрекламована передовсім державними та тими, що контролюються оточенням Президента, недержавними засобами масової інформації.
День і ніч з екранів телевізорів, гучномовців, зі шпальт газет подається, що народ одностайно бачить лише Л.Кучму повторно обраним Президентом України. Про інших претендентів або зовсім замовчується, або говориться у принизливому тоні.
Особлива запопадливість демонструється впродовж останніх тижнів у випусках УТН, а також у недільній програмі "Сім днів" першого каналу Національної телекомпанії України, які повністю присвячуються нині діючому Президентові, котрий є претендентом у кандидати на Президента України.
Цілком очевидно, що Центральна виборча комісія не може не помічати цього явного порушення чинного законодавства і, зокрема, статті 1 Закону про вибори Президента України.
Отже, припинення прямої радіотрансляції роботи Верховної Ради України, що так гаряче підтримує ЦВК, стало прямим поштовхом до порушення названого Закону. Тепер Л.Кучма домінує на найпотужніших державних і приватних теле- та радіоканалах. Зате інших претендентів, по суті, позбавлено інформаційної трибуни.
Таким чином, маємо пряме порушення не лише статті 1, а й статей 32 та 33 Закону України про вибори Президента України. Зокрема, в пункті 2 статті 33 Закону вказується: "Державним телерадіокомпаніям, друкованим засобам масової інформації з державною участю, участю органів місцевого самоврядування, їх посадовим особам, творчим працівникам засобів масової інформації у період виборчої кампанії у своїх повідомленнях, матеріалах і передачах забороняється підтримувати або віддавати перевагу в будь-якій формі тому чи іншому кандидату в Президенти України, їх передвиборним програмам".
Виходячи з цього, Верховна Рада України звертається до ЦВК як державного органу, покликаного стояти на варті здійснення передбачених Конституцією України принципів і засад виборчого процесу, реалізації прав громадян, з вимогою негайно й неухильно забезпечити рівні умови й можливості у передвиборній кампанії усім кандидатам у Президенти України, незважаючи на займані ними посади, звання, ранги тощо. Ніхто й ні за яких обставин у перевиборний період не повинен мати бодай якихось переваг щодо пропаганди й агітації засобами масової інформації".
Цей проект звернення обговорено й прийнято нашим комітетом 9 червня 1999 року. Пропоную підтримати його.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будьте уважні. Я ще раз наголошую, що було відповідне звернення Центральної виборчої комісії, яке кожен із вас одержав. На це звернення було доручення профільному комітету підготувати відповідь, яка, я вважаю, вмотивовано підготовлена. Суть цієї відповіді зводиться до найголовнішого: ми просимо Центральну виборчу комісію стояти насторожі дотримання Закону про вибори Президента усіма суб'єктами виборчого процесу.
Пропоную підтримати таке звернення до Центральної виборчої комісії й проголосувати його проект за основу. Голосуємо.
"За" - 208.
Шановні колеги, та давайте без поіменного, не будемо витрачати коштів. Будь ласка, за основу голосуємо.
"За" - 221.
Шановні колеги! Голосуємо проект звернення Верховної Ради до ЦВК за основу.
"За" - 228.
Дякую. Пропоную в цілому підтримати звернення. Голосуємо. Олександре Сергійовичу, голосуйте. У вас ще буде можливість висловити свою думку.
"За" - 230.
Дякую. Рішення прийнято.
----------
Шановні колеги! Слухається проект Закону про прожитковий мінімум у повторному першому читанні. Доповідає перший заступник міністра праці та соціальної політики Петро Павлович Овчаренко. П'ять хвилин, будь ласка.
ОВЧАРЕНКО П.П., перший заступник міністра праці та соціальної політики України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про прожитковий мінімум, доопрацьований з урахуванням конструктивних пропозицій народних депутатів України, висловлених на попередньому обговоренні законопроекту в сесійному залі та в Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, за що уряд вам дуже вдячний. Слід нагадати, що цей закон відповідно до статті 46 Конституції України закладає правову основу для визначення прожиткового мінімуму як державного мінімального соціального стандарту для загальної оцінки рівня життя населення України, що є основою реалізації соціальної політики й розроблення окремих державних соціальних програм.
Законопроект передбачає для забезпечення життєдіяльності людини й збереження її здоров'я прожитковий мінімум визначати на основі споживчих кошиків, які формуватимуться за нормативним методом у розрахунку на одну особу для основних соціальнодемографічних груп, а саме для працездатного населення, пенсіонерів і дітей. До його складу включатимуться мінімальні набори продовольчих товарів, непродовольчих товарів, послуг. Мінімальні набори продовольчих і непродовольчих товарів визначатимуться в натуральних показниках. Мінімальний набір послуг
- у нормах і нормативах їх споживання.
При формуванні мінімальних наборів продуктів харчування передбачається використовувати норми фізіологічних потреб людини у харчових речовинах на основі їх хімічного складу та енергетичної цінності, що має бути затверджено Міністерством охорони здоров'я.
Мінімальні набори непродовольчих товарів формуватимуться з урахуванням індивідуальних потреб людини (одяг, взуття, шкільно-письмові товари для дітей), а також загальносімейних потреб (господарсько-побутові товари, культтовари, предмети санітарії та гігієни, мило, синтетичні миючі засоби, інші непродовольчі товари). У процесі розроблення мінімального набору непродовольчих товарів враховуватимуться такі принципи його формування, як мінімальне оновлення, мінімальний асортимент, низька ціна, доступність непродовольчих товарів.
До мінімального набору послуг включатимуться житлово-комунальні, транспортні та інші послуги. Житловокомунальні послуги передбачається визначати на підставі мінімальних санітарних норм, встановлених для надання таких послуг і їх споживання.
Транспортні послуги пропонується визначати за кількістю поїздок населення, що склалася фактично, з урахуванням встановлених пільг.
Інші послуги (послуги зв'язку, з ремонту одягу та взуття, відвідування перукарень, лазень, пралень тощо) передбачається встановлювати у відсотках до загальної величини видатків на послуги на основі даних статистичних обстежень населення.
У законопроекті передбачено, що споживчі кошики встановлюються Кабінетом Міністрів України після експертизи. Порядок експертизи визначатиметься Кабінетом Міністрів України.
Отже, прожитковий мінімум складатиметься із вартісної величини споживчого кошика та суми податків і обов'язкових платежів, що сплачуються громадянами відповідно до законодавства. Законопроектом передбачено, що прожитковий мінімум в середньому на душу населення, а також для основних соціальнодемографічних груп затверджуватиметься Верховною Радою України разом із Державним бюджетом України. Прожитковий мінімум використовуватиметься також і для обгрунтування величин мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, допомоги по безробіттю, інших видів соціальних виплат та допомог.
У подальшому мають бути внесені відповідні зміни до чинних законів. Передбачається, що прожитковий мінімум визначатиметься за методикою, розробленою за участю профспілкових об'єднань України та затвердженою Кабінетом Міністрів України. Така методика буде доведена до областей, які зможуть самостійно розрахувати прожитковий мінімум по регіонах і використовувати його для оцінки рівня життя населення, розроблення окремих соціальних регіональних програм, виявлення категорій громадян, які потребують адресної соціальної допомоги.
Для спостереження за динамікою рівня життя планується розраховувати фактичний розмір прожиткового мінімуму щомісячно.
У "Прикінцевих положеннях" передбачається, що "після встановлення Верховною Радою України прожиткового мінімуму втрачає чинність Закон України про межу малозабезпеченості", оскільки відповідно до статті 46 Конституції України соціальним стандартом рівня життя населення є прожитковий мінімум.
Під час розгляду законопроекту в Комітеті з питань соціальної політики та праці народними депутатами вносилися пропозиції щодо прикінцевих положень і було запропоновано докладніше визначити механізм переходу від межі малозабезпеченості до прожиткового мінімуму. Це пов'язано із потребою внесення змін до чинних нормативноправових актів, в яких застосовується межа малозабезпеченості, а також збереження механізму надання державної соціальної допомоги непрацездатним громадянам, який застосовується відповідно до Закону про межу малозабезпеченості, до впровадження Закону України про державну соціальну допомогу.
Вважаємо, що такі пропозиції слушні й можуть бути враховані під час доопрацювання законопроекту до розгляду в другому читанні.
Шановні народні депутати, Кабінет Міністрів України пропонує розглянути внесений законопроект і прийняти його в першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Павловичу.
Шановні колеги, якщо мене чують народні депутати, які перебувають поза сесійним залом. Важко підшукати слова, якими можна охарактеризувати підхід до розгляду цього одного з найважливіших питань життя нашого народу. Погляньте, будь ласка, на ліву та праву частини залу. Ну, слава Богу, один зелений з'явився, Рух - досить ріденько. Ну, ми ж усі, вибачте, рвемо сорочку й кричимо, що ми за народ, що ми так про нього дбаємо. Ну як ми дбаємо, як ми закони для нього приймаємо? Хто ж прийматиме й голосуватиме?
Будь ласка, народні депутати, які перебувають поза сесійним залом, займіть свої робочі місця, не змушуйте мене до поіменної реєстрації з опублікуванням її результатів на сторінках нашої газети.
Запишіться на запитання. Будь ласка, виставте п'ять хвилин.
Депутат Чичков. За ним - депутат Морозов.
ЧИЧКОВ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Стрижко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко. Будь ласка.
СТРИЖКО Л.П. Фракция коммунистов, Харьков. Петр Павлович! Те показатели, которые вы предполагаете включить в соответствующие социальные стандарты, конечно, очень важны. Но, мне кажется, они не учитывают того абсолютно бесспорного факта, что в Украине за последние 8 лет все больше и больше людей оказываются ниже физиологического уровня выживания. По сути, речь идет о политике геноцида по отношению к трудовому народу Украины.
В связи с этим, как вы считаете, не стоит ли включить в этот перечень показателей показатель "геноцидный минимум" и тем самым дать знать народу Украины, что большая его часть находится ниже этого минимума по вине власти?
Спасибо.
ОВЧАРЕНКО П.П. Спасибо за вопрос. Все показатели важны, на них я очень кратко остановился. Действительно, то, о чем вы говорите, в некоторой степени имеет место, но я еще раз подчеркиваю, что это конституционная норма. Согласно статье 46 Конституции мы должны установить с вами такую категорию, как прожиточный минимум. По просьбе и пожеланию народных депутатов практически изменен механизм его формирования. Мы от нормативностатистических методов перешли к нормативному.
Учитывая все предложения народных депутатов и то, что вопрос очень серьезно рассматривался на заседании комитета Верховного Совета, мы пришли к решению перейти на нормативный показатель и положили в основу расчета потребительскую корзинку. Это международная практика, и страны с переходной экономикой сегодня это внедряют. Поэтому мы считаем, что это прогрессивная форма.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Морозов. За ним - депутат Зубов.
МОРОЗОВ А.П., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу слово передать Павлу Борисовичу Баулину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Бауліна.
БАУЛІН П.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 76, Запорізька область). Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемый Петр Павлович, у меня два небольших вопроса. Первый. Не кажется ли вам, что в этом законопроекте необходимо более четко прописать взаимосвязь между прожиточным минимумом и минимальными зарплатой и пенсией, тем более что этого требует статья 46 Конституции Украины?
И второй. Не кажется ли вам, что утверждение прожиточного минимума, по сути, только один раз в год, во время утверждения бюджета, этого слишком мало? Мы не учитываем инфляцию. Хотя нас убеждают Ющенко и Президент, что у нас почти нет инфляции, но она есть и ее нужно учитывать. И, наверное, ежемесячно или ежеквартально необходимо изменять этот показатель - прожиточный минимум.
ОВЧАРЕНКО П.П. Спасибо. Я поддерживаю ваши предложения и думаю, что при рассмотрении во втором чтении мы обязательно их учтем и обязательно просмотрим вот эту самую главную деталь - эту взаимосвязь, о которой вы говорите.
А предложение ежеквартально изменять показатель мы при втором чтении обязательно учтем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Зубов. Будь ласка. За ним - депутат Тищенко.
ЗУБОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян (Левый центр). Уважаемый Петр Павлович! Скажите, пожалуйста, вы могли бы совершенно четко назвать в стоимостном выражении цифру прожиточного минимума нашего народа? Это первый вопрос.
И второй. После принятия этого закона способно ли правительство обеспечить необходимый прожиточный минимум для подавляющего большинства нашего народа?
Спасибо.
ОВЧАРЕНКО П.П. Спасибо. Со второго вопроса начну. Обязательно будем. Этот вопрос будет рассматриваться на заседании Верховного Совета - и обязательно при обсуждении бюджета, обязательно при обсуждении макроэкономических показателей. Поэтому будет это все учитываться и рассматриваться в тесной взаимосвязи.
Что касается первого вопроса, то механизм расчета здесь непростой. Где-то около 5-10 миллиардов будет стоить этот закон. Поэтому будет внедряться он поэтапно, в зависимости от социально-экономической, финансовой, денежной ситуации в Украине. Но с чего-то надо начинать. И я думаю, что все-таки будет правильно, если мы сегодня примем в первом чтении и немножко приблизимся к тому, чтобы статью 46 Конституции Украины выполнять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре Павловичу, ми ж цифр не називаємо. Звідки сума в 5 мільярдів взялася? Ми ще не встановлюємо поки що конкретних даних, ми говоримо про загальні параметри.
ОВЧАРЕНКО П.П. Мы говорим о механизме. Но если брать в общем...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж іще не голосуємо цифри.
ОВЧАРЕНКО П.П. Адам Иванович, если брать во внимание нормативностатистическую реальность, не нормативную, а нормативностатистическую, то это действительно так. Вы ж понимаете, что прожиточный минимум - это ориентир, это база для формирования минимальной заработной платы, пенсий, социальных выплат и тому подобного.
Поэтому, безусловно, непростой этот механизм. Но начинать с чего-то надо. И я просто прошу народных депутатов дать возможность и нашему министерству, и другим министерствам все-таки приступить к этой сложной, но благородной работе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Тищенко. Будь ласка.
ТИЩЕНКО П.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Петр Павлович! Говоря о потребительской корзине, вы сказали, что ее будет разрабатывать Кабинет Министров. Это вызывает большое сомнение. И сама операция, и нынешнее правительство. Почему? Потому что мы зачастую видим сегодня, что платежи, установленные для населения, превышают в два раза и больше экономическую возможность людей, превышают заработную плату и пенсию, которую они получают. Особенно это касается одиноко проживающих пенсионеров, которые в годы социализма строили для себя жилье более-менее нормальное и имели для этого все возможности. Сегодня они не в состоянии оплатить даже жилье. Что можно сказать о продуктах питания, об одежде в таком случае? То есть поясните, будет ли учитываться это в законе.
И о прожиточном минимуме для регионов. Вы предлагаете его самим регионам рассчитывать. Я сомневаюсь в целесообразности такого подхода. Почему? Потому что выходит, мы людей делим на разные категории. Не лучше ли ввести какие-то коэффициенты поправочные для отдельных регионов и все-таки принимать общий прожиточный минимум для всего государства?
ОВЧАРЕНКО П.П. Спасибо за вопрос. Обязательно будут учтены все слои населения и в первую очередь те люди, материальное состояние которых находится ниже черты малообеспеченности. Малообеспеченные обязательно будут учтены.
Что касается роли регионов, то я поддерживаю вас. Это обязательно надо очень серьезно рассмотреть. Невозможно будет установить какой-то один рецепт для всех. Поэтому возможны здесь и варианты коэффициентов. Но это все, я думаю, будет рассмотрено и изучено при втором чтении.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Павловичу. Сідайте, будь ласка.
Ви бачите, шановні колеги, що проектом враховано наші побажання, висловлені в процесі підготовки до повторного першого читання.
Шановні колеги, тут у нас виникла одна ситуація. В останній момент було роздано підготовлений альтернативний законопроект. І як автору альтернативного законопроекту слово надається народному депутату Вітренко. Будь ласка (Шум у залі). Ну нічого, він є в залі. Давайте, щоб ми потім часу не витрачали. Все-таки це проекти одного закону. Будь ласка, Наталіє Михайлівно. П'ять хвилин.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України, соціалістична опозиція. Колеги, я вам нагадаю, що ми розглядали цей законопроект 24 березня 1999 року, і було доручення за місяць доопрацювати його. Хоч я абсолютно переконана, що тоді рішення Верховної Ради було неправильно прийняте. Законопроект треба було приймати в першому читанні, врахувавши всі його недоліки. Це конче потрібний закон.
Ми згаяли час. Тепер ми виходимо на Бюджетну резолюцію, не маючи Закону про прожитковий мінімум. І в мене єдине до вас прохання: сьогодні прийняти цей законопроект у першому читанні. Який варіант ви приймете - то ваша справа. Але треба щось мати за основу, щоб доопрацьовувати.
Чим відрізняються підходи мої від підходів, запропонованих Кабінетом Міністрів? Колега Баулін відчув це відразу. Проблема ось яка: для чого розраховувати категорію прожиткового мінімуму? Чи для того, як обережно обгрунтував Кабінет Міністрів, щоб мати орієнтир для встановлення розміру мінімальної заробітної плати? І поставили вони цей пункт не першим, тобто це не першочергове завдання.
Я вважаю навпаки: сама категорія прожиткового мінімуму необхідна для визначення і гарантування права людини на життя. Якщо людина має право на життя, то держава повинна визначити, яка ж вартісна величина цього права на життя. І я чітко виписую в законопроекті найперше призначення категорії прожиткового мінімуму: "Прожитковий мінімум застосовується як база при встановленні розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії...".
Нам треба відкинути цього, як кажуть російською мовою, "уродца" - межу малозабезпеченості. Ця вигадка з'явилася тут, у Верховній Раді. Я не хочу вже витрачати час на історію питання і характеризувати людей, які це вигадали. Для чого потрібна межа? Межа абсолютно не потрібна ні для яких розрахунків. Потрібна категорія прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум треба визначати на основі (тут наші думки збігаються) фізіологічних норм споживання продовольчих товарів для окремих категорій населення, набору непродовольчих товарів, послуг, у тому числі житлово-комунальних. І тоді обраховується величина прожиткового мінімуму. Якщо вона визначена, то тоді розраховується мінімальна заробітна плата і визначається мінімальна пенсія. У принципі це не дуже важко зрозуміти, і це треба робити зараз.
Що пропоную я у своєму законопроекті? Я хочу, щоб ви звернули увагу на статтю 4 "Порядок затвердження прожиткового мінімуму". Вона розходиться із відповідною статтею законопроекту Кабінету Міністрів. Я наголошую на тому, що Верховна Рада повинна затверджувати прожитковий мінімум при прийнятті Бюджетної резолюції, а при затвердженні бюджету Верховна Рада вже затверджує мінімальну заробітну плату і мінімальну пенсію. Тоді є логіка в поетапних розрахунках. І використання самої категорії прожиткового мінімуму дасть змогу враховувати, з одного боку, всі наші претензії, всі наші вимоги, а з другого, - можливості держави при розрахунках і Державного бюджету, і програми діяльності уряду.
Ще звертаю вашу увагу на те, що в запропонованованому проекті постанови (це остання сторінка документа) я наголошую на тому, що треба не тільки прийняти сам закон, але й "розробити і внести на розгляд Верховної Ради України вартісні показники прожиткового мінімуму для основних соціально-демографічних груп населення".
Я хочу, щоб усі розуміли: цей закон
- це теоретична база, це не затвердження самих показників. Тому сьогодні треба терміново приймати цей законопроект. Я взагалі вважала б, що треба приймати закон у цілому (та оскільки є дві позиції, хай депутати визначаються), а потім протягом місяця розробити вартісні показники прожиткового мінімуму для основних соціально-демографічних груп і затвердити їх разом із затвердженням Бюджетної резолюції.
Я ще раз наголошую: не можна приймати Бюджетну резолюцію просто так, як комусь захотілося. Повинна бути логіка в економічних розрахунках, у плануванні. Це державна політика.
І останній пункт проекту постанови: "До прийняття Державного бюджету на 2000 рік розробити, а при прийнятті бюджету затвердити нові рівні мінімальних заробітної плати і пенсії, всіх видів виплат у відповідності з визначеним рівнем прожиткового мінімуму".
Зверніть увагу, що Кабінет Міністрів залишає собі шлях до відступу. В останньому абзаці статті 2 Кабінет Міністрів пише, що розміри мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, допомоги по безробіттю, інші види соціальних виплат та допомог поетапно підвищуються до прожиткового мінімуму, виходячи з економічних можливостей держави. Ось із цим погодитись ніяк не можна. Прожитковий мінімум спочатку затверджується, а потім вирішуються економічні можливості держави. Є кошти, щоб влаштовувати військовий парад у День незалежності? Якщо немає економічних можливостей, парад не влаштовується.
Тобто я наголошую на тому, що ми з вами відповідальні за збереження населення України. Без прийняття цього закону і без вирішення питання про вартісну величину прожиткового мінімуму, а потім приведення у відповідність мінімальних заробітної плати і пенсії захистити людей не можна. Тому сьогодні треба приймати цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Маленька довідка. Наталія Михайлівна сказала, що ми давали Кабінету Міністрів місяць на внесення законопроекту, а часу, мовляв, уже минуло набагато більше.
Я маю поінформувати, що Кабінет Міністрів рівно в місячний термін подав цей законопроект (він зареєстрований 29 квітня цього року). Ми просто його пізніше розглядаємо, але Кабінет Міністрів виконав нашу постанову.
Слово для співдоповіді має заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці Степанов Михайло Володимирович. Будь ласка, п'ять хвилин, Михайле Володимировичу.
СТЕПАНОВ М.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемый председательствующий! Уважаемые депутаты! Проект закона о прожиточном минимуме подан Кабинетом Министров после доработки в соответствии с постановлением Верховной Рады от 25 марта 1999 года. И я не согласен с мнениями оппонетов, что это ничего не дало и было только потеряно время. Нет. Если внимательно сравнить вариант, внесенный на первое чтение, и тот, который подается на повторное первое чтение, то изменения есть, и существенные.
Прежде всего, в основу формирования прожиточного минимума заложена стоимость потребительской корзины. Учтено предложение относительно использования нормативного метода для определения прожиточного минимума (пункт 1 статьи 3).
Далее. Из законопроекта исключена норма, которая сужала параметры применения прожиточного минимума путем поэтапного приближения к нему (исходя из экономических возможностей государства) размеров минимальной заработной платы и минимальной пенсии по возрасту, помощи по безработице и других видов социальных выплат.
Поэтому можно констатировать, что сдвиг есть. Сдвиг существенный, и поэтому данный законопроект, внесенный на повторное первое чтение, - это уже проект не только Кабинета Министров, это плод нашего совместного труда, потому что в проекте учтены замечания, высказанные здесь при обсуждении.
Я не скажу, что все в этом законопроекте может нас устроить. Так, в преамбуле прожиточный минимум упоминается как государственный минимальный социальный стандарт, притом что правительством внесен проект Закона о государственных социальных стандартах (мы будем его следующим рассматривать) без слова "минимальный".
Кажется недостаточно корректным определение прожиточного минимума в статье 1 законопроекта: не понятно, это социальный норматив или социальный стандарт, и представляется он механическим набором продуктов питания, непродовольственных товаров, услуг и налогов. Не определен состав потребительской корзины, но предусмотрено, что она должна устанавливаться Кабинетом Министров Украины (статья 3). При этом полномочия Верховной Рады относительно утверждения прожиточного минимума теряют смысл.
Кроме того, в результате отмены Закона Украины о черте малообеспеченности по-новому предстоит решать вопрос установления минимальных размеров пенсий по возрасту и заработной платы, ведь в законах Украины об оплате труда, пенсионном обеспечении предусмотрено, что эти размеры не должны быть ниже этого социального норматива.
Учитывая все эти замечания, мы могли бы принять предложенный законопроект в повторном первом чтении и доработать эти шероховатости.
О законопроекте депутата Витренко. Хочу отметить, что он был подан только сегодня и в нашем комитете не рассматривался.
И я хотел бы обратить ваше внимание, Адам Иванович, на следующее. У меня такое впечатление, что наш Регламент - как какой-то диод: в одну сторону пропускает, а в другую нет. Что можно Марченко и Витренко - то нельзя другим. Почему даются какие-то льготы? Ничей иной законопроект не прошел бы без комитета, не предлагался бы на голосование.
Я не отрицаю права хоть Витренко, хоть кого-либо другого выступать с законопроектами, но давайте же соблюдать процедуру, за которую бьются наши прогрессивные коллеги и учат нас этой процедуре, устраивают нам здесь семинары. Давайте мы хоть раз им устроим показательный семинар. Пусть законопроект пройдет полную процедуру, как записано в Регламенте. Сейчас проект не может ставиться на голосование, мы не имеем права это делать.
И скажу, Наталья Михайловна, что ваш законопроект - это калька законопроекта, предложенного Кабинетом Министров: и структура та же, и статьи практически совпадают. И цитировать надо не тот проект закона, что вы цитировали, который подавался на первое чтение. Ваш вывод о том, что Кабинет Министров не учел замечания, не верен. Учел он.
Итак, уважаемые коллеги, у нас есть законопроект, поданный на повторное первое чтение. Мы можем его рассматривать и обязаны голосовать. А законопроект Витренко пусть пройдет всю процедуру, как положено, и тогда мы за него проголосуем. У меня все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Володимировичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! (Шум у залі). Почекайте, будь ласка, почекайте. Михайло Володимирович мав рацію, зауваживши, що законопроект Вітренко не пройшов регламентної процедури. Але якщо він не пройшов її сьогодні, то пройде через тиждень, через два, і ми витратимо набагато більше часу, бо за Регламентом все одно зобов'язані будемо його розглянути. І тому, мабуть, логічно, що ми надали можливість виступити автору законопроекту і зекономили багато часу.
Наполягають на запитаннях. Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин.
Депутат Абрамов. За ним - депутат Стрижко.
АБРАМОВ Ф.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59, Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Михаил Владимирович! Я внимательно выслушал вашу информацию и полностью разделяю ваше беспокойство по этому важному вопросу. Но мои избиратели и я глубоко возмущены тем, что по уровню реального прожиточного минимума Украина отброшена на уровень слаборазвитых стран. Это преступление нынешнего режима. На наш взгляд, это результат развала Советского Союза.
Скажите, Михаил Владимирович, реально ли сегодня ставить вопрос о повышении прожиточного уровня, если экономика Украины практически разрушена?
Спасибо.
СТЕПАНОВ М.В. Как депутат я полностью согласен с вашей оценкой, и наш комитет (думаю,я могу сказать и от его имени), конечно же, поддерживает вашу озабоченность этой проблемой.
Какова ситуация? В нынешней Конституции (какой бы она ни была, она действует) мы не найдем упоминания о черте малообеспеченности, это абсолютно справедливо было отмечено. Там упоминается прожиточный минимум (статья 46). И если у нас фактически единственный социальный норматив прямо обозначен в Конституции, мы должны иметь такой закон.
Кабинет Министров в течение трех лет не определялся с этим вопросом, фактически уклонялся от него. Сейчас Верховный Совет заставил его это сделать. Мы добились и нормативного формирования величины прожиточного минимума, и того, что Верховный Совет утверждает его при принятии бюджета. Разработан механизм.
Я согласен, что в законопроекте могут быть шероховатости, но мы вместе его доработаем. Закон надо принимать, потому что черта малообеспеченности себя практически уже исчерпала, она, действительно, как бы опосредованно влияет. А теперь будет возможность требовать от Кабинета Министров конкретные решения по конкретным социальным вопросам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко. Будь ласка. За ним - депутат Бокий.
СТРИЖКО Л.П. Фракция коммунистов. Михаил Владимирович, вы совершенно правы: есть сходство законопроектов, представленных Кабмином и прогрессирующей оппозицией. Например, возьмем статью 2, в которой определяются цели и использование прожиточного минимума.
Здесь перечисляются различные позиции. Но мне кажется серьезнейшим недостатком обоих законопроектов то, что не используется возможность давать оценку деятельности Кабинета Министров по прожиточному минимуму и его динамике и определять, в частности, меру ответственности правительства за положение граждан. А ведь одной из основных задач правительства является повышение уровня жизни. И если мы впишем в статью 2 положение, что прожиточный минимум используется для оценки деятельности Кабинета Министров и определения меры ответственности за проводимую политику, то, как мне кажется, оба законопроекта могут существенно выиграть. Как вы относитесь к этому?
Спасибо.
СТЕПАНОВ М.В. Я согласен с вами, что эти два законопроекта очень похожи, и в них, кстати, есть общие просчеты. В преамбуле и в одном, и в другом проекте говорится о минимальном социальном стандарте. Это просто бездумно переписано. Есть "прожитковий мінімум", но это не значит, что стандарт минимальный. Это совершенно разные вещи. Нас хотят втолкнуть в этот минимальный стандарт - сплошной минимум, только на уровне выживания.
Что касается второго вопроса - об ответственности Кабмина, то я как депутат как товарищ по левой части парламента согласен с вами, но как представитель комитета я вряд ли могу с вами согласиться. Наверное, это надо более подробно выписать в Законе о Кабинете Министров. Ответственность Кабмина - это не предмет данного закона.
Наверное, в Законе о Кабинете Министров надо было бы выписать, что в случае невыполнения решений по прожиточному минимуму Верховный Совет может применить такие-то санкции к Кабмину. Я бы предложил именно это. Но выписывать в каждом законе, как отвечает Кабмин, допустим, за металлолом, за прожиточный минимум, - это, наверное, не совсем целесообразно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бокий. Будь ласка. За ним - депутат Гуцол.
БОКИЙ І.С., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Михайле Володимировичу! Фракція "Лівий центр" підтримує вас, але я хотів би запитати про таке. Верховна Рада минулого скликання ухвалила ряд законів, які мали гармонізувати прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату. Скажіть, будь ласка, як вони узгоджуються з цим законопроектом?
СТЕПАНОВ М.В. В статье 2 прямо говорится, что "прожитковий мінімум застосовується для... обгрунтування для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, а також для визначення розміру і права на отримання допомог, стипендій та інших соціальних виплат". Здесь есть прямая посылка, но я думаю, следовало бы записать не просто "обгрунтування", а "як база", "як основа" - то есть заменить одно словом, что вполне можно сделать ко второму чтению. Здесь прямая связь со статьй 46 Конституции.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я саме й хотів сказати, Михайле Володимировичу, що варто послатися на статтю 46 Конституції або повторити її. Проте повторювати не обов'язково, бо це вже є в Конституції, і це норма прямої дії.
Депутат Гуцол. Будь ласка.
ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую, Адаме Івановичу. Фракція "Батьківщина", Зелена партія України. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи сприятиме цей закон утриманню пенсіонерів, інвалідів, людей похилого віку в державних інтернатах престарілих? Мене це дуже цікавить і турбує, адже там зараз (я відвідав декілька таких інтернатів) просто геноцид. Я завтра виступлю із заявою з приводу цього.
Дякую.
СТЕПАНОВ М.В. Ну, я скажу, что это каснется не только инвалидов, которые находятся в соответствующих учреждениях, это каснется всех пенсионеров, ведь в статье 46 Конституции сказано, что минимальная пенсия не может быть ниже прожиточного минимума. И об этом, кстати, здесь тоже говорится.
Фактически это тот единственный социальный норматив, который предусмотрен Конституцией. Приняв его, мы сможем предметно говорить и о минимальной заработной плате, и о минимальной пенсии, и о той же Бюджетной резолюции, то есть по всем социальным направлениям.
Поэтому я просил бы и вас, и всех коллег, здесь сидящих, поддержать решение комитета и принять в первом чтении этот законопроект. Это действительно позволит сдвинуть дело с места. И я скажу, что нам надо просто воспользоваться ситуацией. Нынешний режим идет на уступки, вы сами знаете - президентские выборы. Поэтому комитет просит поддержать законопроект в первом чтении, а ко второму мы уже подправим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Є пропозиція проголосувати. Немає заперечень? Тоді пропоную підтримати законопроект, внесений Кабінетом Міністрів і підтриманий профільним комітетом, і прийняти його в першому читанні. І Наталія Михайлівна також просить і голосує за.
Голосуємо.
"За" - 228.
Дякую. Я тільки не розумію, Геннадію Йосиповичу, де ваші колеги з Руху Костенка (Шум у залі). Будь ласка, увімкніть мікрофон Удовенка.
УДОВЕНКО Г.Й., голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Я просив слова для репліки ще раніше, коли ви запитали, де ж Рух. Наш Рух на місці був, у той момент було 8 чоловік із 15. А з костенківського Руху один Манчуленко сидить (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію Йосиповичу, зараз - четверо з вашого Руху, один - із того Руху.
УДОВЕНКО Г.Й. Ну, ми їх вважаємо за своїх, ми разом будемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
Таким чином, шановні колеги, давайте висловимо задоволення і Кабінетом Міністрів, і профільним комітетом, і всіма народними депутатами, які поставилися до питання з розумінням і підтримали проект одного з найважливіших законів. Незабаром ми його приймемо в другому читанні, і тоді головне буде за його виконанням.
----------
Слухається проект Закону про державні соціальні стандарти. Також повторне перше читання. Доповідає заступник міністра економіки Яременко Олександр Степанович.
Олександре Степановичу, скільки часу вам треба? П'ять хвилин. Будь ласка.
ЯРЕМЕНКО О.С., заступник міністра економіки України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Сьогодні в повторному першому читанні розглядається проект Закону України про державні соціальні стандарти, який розроблено на виконання Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів і Українським союзом промисловців і підприємців та профспілковими об'єднаннями і відповідно до постанови Верховної Ради.
Насамперед я хочу подякувати за підтримку законодавчої ініціативи Кабінету Міністрів та Федерації профспілок України щодо визначення в законодавчому порядку правових засад формування та застосування державних соціальних стандартів, яку було отримано при попередньому обговоренні законопроекту в комітетах Верховної Ради. Після першого читання законопроект суттєво доопрацьовано з урахуванням зауважень та пропозицій, висловлених народними депутатами.
Нагадаю, що зауваження стосувалися назви закону щодо рівня забезпечення через соціальні норми та нормативи державних соціальних стандартів. Інше, дуже суттєве, зауваження стосувалося порядку розробки та затвердження стандартів. На думку депутатів, поданий перелік стандартів був неповним за обсягом та змістом. А головне - у законопроекті не було визначено конкретного механізму реалізації закону, а також відповідальності за його невиконання. Сьогодні я готовий доповісти про зміни, яких зазнав законопроект у процесі доопрацювання.
Для повторного першого читання подається проект Закону про державні соціальні стандарти, в якому дано чітке визначення: "Державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи, які визначають рівні соціальних гарантій".
Законопроектом передбачається створення Державного класифікатора соціальних норм і нормативів. У ньому також окреслено об'єкти державної стандартизації у сфері матеріального забезпечення громадян, соціального, житлово-комунального, побутового, торговельного, транспортного обслуговування, громадського харчування, охорони здоров'я, обслуговування навчальними закладами, закладами культури, фізичної культури, спорту та зв'язку. У попередній редакції стандарти щодо зв'язку, торговельного обслуговування та громадського харчування не передбачалися.
Закон встановлює порядок розробки та затвердження соціальних стандартів, чітко визначає повноваження органів законодавчої влади в цій процедурі. Так, розміри соціальних стандартів після погодження з соціальними партнерами мають затверджуватися Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів та уповноваженими центральними органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених Конституцією України.
У поданій на розгляд редакції закону чітко визначено міру дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб за невиконання закону. Загалом цей закон є необхідним інструментом для розробки соціального бюджету.
Крім того, хочу підкреслити, що окремі статті цього законопроекту вже знайшли своє відображення в проекті Соціального кодексу, над яким працює група народних депутатів разом із фахівцями Кабінету Міністрів.
Виходячи з викладеного, просив би вас, шановні народні депутати, підтримати законодавчу ініціативу уряду і профспілок і прийняти проект Закону України про державні соціальні стандарти в першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Степановичу. Прошу записатися на запитання. Будь ласка, висвітіть. П'ять хвилин.
Депутат Мороз. За ним - депутат Гуцол.
МОРОЗ А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ
82, Запорізька область). Фракция коммунистов. Уважаемый заместитель министра, у меня такой вопрос. Безусловно, это особый закон, который будет полезен для, так сказать, жизнедеятельности нашего общества. Но, на мой взгляд, в проекте не заложены гарантии соблюдения этих социальных стандартов всеми ветвями власти: и Президентом, и Кабинетом Министров, - и ответственность за их несоблюдение. Кто будет гарантировать соблюдение этих социальных стандартов? Президент? Кабинет Министров?
Этот проект закона носит общий, декларативный характер. Мне кажется, его надо ужесточить, так сказать, воздать должное всем, чтобы это был работающий закон и те, кому положено, несли какую-то ответственность.
Спасибо.
ЯРЕМЕНКО О.С. Дякую. Із цього приводу я сказав би таке. Це рамковий закон. Коли ми розглядали проект у першому читанні представниками комітетів, депутатськими групами, окремими народними депутатами були висловлені зауваження. Усі вони були враховані при доопрацюванні законопроекту. Наскільки мені відомо, конкретно від вас ніяких пропозицій не було. Якщо ми будемо доопрацьовувати проект до другого читання, то, будь ласка, можна буде врахувати й те, про що ви говорили. Та мені здається, що тут чітко визначено відповідальність. Усе, що минулого разу було висловлено народними депутатами, враховане в цьому законопроекті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуцол. Будь ласка. За ним - депутат Гусак.
ГУЦОЛ М.В. Фракція "Батьківщина". Зелена партія України. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, яка практична фінансова вигода державі, якщо ми приймемо даний закон?
Дякую.
ЯРЕМЕНКО О.С. Я казав минулого разу, коли доповідав, що це проект рамкового закону. Ніяких додаткових фінансових коштів він не потребує і відповідно не може бути й ніякої вигоди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гусак. Будь ласка. За ним - депутат Марченко Володимир.
ГУСАК Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 144, Полтавська область). Шановний Олександре Степановичу! Безумовно, після доопрацювання проект закону став значно кращим, його треба підтримати в першому читанні. І те, що тут передбачено визначення рівнів соціальних гарантій, абсолютно правильно. Але який це рівень - у проекті відповіді немає. Може, було б доцільно сформулювати тут і рівні державних гарантій, які нам потрібні?
ЯРЕМЕНКО О.С. Що стосується конкретних рівнів. Перед цим проектом ви розглядали проект Закону про прожитковий мінімум, є ще й інші законодавчі акти. А це проект рамкового закону, він відкриває поле для законотворчості. І вже конкретні рівні мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, інших виплат, які передбачаються цим законом, будуть встановлені в конкретному законодавчому акті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Прошу передать слово Витренко Наталье Михайловне.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М. Соціалістична опозиція. Шановний Олександре Степановичу! Поясніть, будь ласка, в цьому залі, що змінилося за ці два з половиною місяця. У березні ви вносили законопроект про державні мінімальні соціальні стандарти і обгрунтовували необхідність прийняття таких мінімальних стандартів, як прожитковий мінімум (мінімум!), мінімальна заробітна плата, мінімум, який іде на безробіття, і інші мінімуми.
Тепер ви відмовляєтеся від цієї позиції - від мінімальних державних соціальних стандартів - і говорите просто про державні соціальні стандарти. То ви що, будете максимум встановлювати чи не будете гарантувати мінімум? Поясніть, будь ласка, детально.
ЯРЕМЕНКО О.С. Шановна Наталіє Михайлівно! У процесі підготовки цього законодавчого акта до повторного першого читання ми тісно співпрацювали з комітетами і окремими народними депутатами. Минулого разу під час обговорення були висловлені зауваження щодо назви цього законопроекту. Я казав про це на початку свого виступу. Ми погодилися і вилучили з назви закону слово "мінімальні", тобто тепер мова йде про державні стандарти, які будуть гарантуватися народу України відповідно до Конституції, відповідно до інших законодавчих актів.
Що стосується інших змін, то я вже сказав у своєму виступі про них. Наприклад, минулого разу в депутатів виникли питання стосовно того, що Верховна Рада якоюсь мірою відсторонена від встановлення цих стандартів. Під час обговорення склалося враження, що уряд разом із профспілками в процесі переговорів установлює якісь параметри, а Верховна Рада залишається збоку.
То ми й ці питання врегулювали, і тепер у законопроекті чітко виписано, що на стадії формування цих стандартів можуть бути консультації на двосторонній, тристоронній основі. Але головні державні стандарти мають бути затверджені Верховною Радою. Інші державні стандарти можуть бути затверджені Кабінетом Міністрів, якщо йому будуть делеговані повноваження щодо цих стандартів. Те саме й щодо інших органів виконавчої влади.
Але ще раз підкреслюю: основні державні стандарти встановлюються вами, шановні народні депутати.
Тепер стосовно інших змін. Я казав, що цей перелік був неповний. На пропозицію народних депутатів він доповнений ще деякими стандартами. Наприклад, останніми днями наш законопроект розглядався в комітеті, який очолює Лесь Танюк. Члени комітету висловили ще деякі пропозиції щодо наповнення цього закону, які, на нашу думку, можуть бути враховані при підготовці цього документа до другого читання. І цей перелік можна продовжувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Степановичу. Сідайте, будь ласка.
Із цього ж питання є альтернативний законопроект, підготовлений головою Комітету з питань соціальної політики та праці Євгеном Кириловичем Марчуком. Будь ласка, Євгене Кириловичу. Десять хвилин.
МАРЧУК Є.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Створена руками влади тривала економічна криза України драматично позначилася на житті наших людей. На сьогодні так і залишаються не реалізованими встановлені Конституцією України соціальні гарантії, насамперед такі, що мають забезпечити гідний рівень життя, охорону здоров'я, освіту тощо.
Відповідно до Конституції України базовим соціальним показником є прожитковий мінімум, але він, як ми знаємо, поки що законодавчо не визначений, і сьогодні ми тільки завершили розгляд проекту з цього питання в першому читанні. А мінімальні розміри зарплати, пенсії і соціальних допомог встановлюються поки що за залишковим принципом, а не виходячи з реальних життєвих проблем людей.
Таке становище зумовлюється передусім недостатністю правової бази. В Україні поки що маємо розмаїтий спектр законів, кожен з яких визначає лише частину окремих, взаємно не пов'язаних соціальних нормативів. Тому створення комплексної системи державних соціальних стандартів та нормативів об'єктивно необхідне для реалізації конституційних соціальних гарантій. Певні зусилля в цьому напрямі докладають практично всі суб'єкти законодавчої ініціативи, і це навіть було видно сьогодні в залі. Але, як це нерідко буває, використовуються різні підходи.
Щойно вам був представлений законопроект Кабінету Міністрів про державні соціальні стандарти. Його автори обмежуються головним чином класифікацією соціальних стандартів, визначенням порядку їх розроблення і затвердження. Відверто кажучи, приймати окремий закон лише для цього не варто. Це питання цілком може бути вирішене відомчими нормативними актами. Чіткого, я підкреслюю, чіткого правового механізму визначення і застосування державних соціальних стандартів та контролю за їх дотриманням у цьому проекті не пропонується.
Я пропоную альтернативний проект закону, перевагою якого, на відміну від урядового проекту, є те, що він охоплює значно більшу сферу правовідносин із цього питання. У ньому пропонується прозорий механізм фінансування видатків на соціальні цілі. При визначенні загальної суми фінансування в Державному та місцевих бюджетах передбачається обов'язкове подання розрахунків по кожному із встановлених соціальних стандартів. Я ще раз підкреслюю: обов'язкове подання розрахунків. Такий механізм формування в бюджетах видатків на соціальні потреби забезпечує і можливість більш предметного контролю за використанням виділених коштів.
У проекті закону, який ми пропонуємо, вирішуються питання як державного моніторингу соціальної сфери, так і суспільного контролю за застосуванням соціальних стандартів та дотриманням вимог законодавства щодо державних соціальних гарантій, за цільовим використанням виділених коштів. Головна роль у суспільному контролі надається профспілкам.
Проектом передбачається також державна підтримка соціальних програм територіальних громад та їх об'єднань; розмежування повноважень органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування і систем соціального страхування щодо встановлення соціальних гарантій та відповідальність за їх недотримання.
Система соціальних стандартів створює методологічну базу для наукового, обгрунтованого визначення прожиткового мінімуму, а на його базі - і державних соціальних гарантій, а не просто стандартів. Проектом передбачається встановити перелік соціальних стандартів, які визначаються виключно законами. Основними принципами формування державних соціальних стандартів та нормативів мають стати гласність та громадський контроль при їх визначенні та застосуванні; участь усіх сторін соціального партнерства (державні соціальні стандарти і нормативи розробляються Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади з участю та за погодженням з іншими сторонами соціального партнерства).
Законопроект грунтується на нормах і положеннях Конституції та чинного законодавства України, міжнародних правових нормах, зокрема Конвенції Міжнародної Організації Праці за 102 про мінімальні норми соціального забезпечення, інших правових та програмних документах.
Для розробки правового та організаційного механізму реалізації соціальної політики використано позитивний вітчизняний та зарубіжний досвід у найбільш перспективних напрямах реформування системи соціального захисту та бюджетного устрою.
Принципове значення має і визначення прожиткового мінімуму як у законі, проект якого сьогодні розглядали, так і беспосередньо в цьому законі. Адже прожитковий мінімум є інтегральним соціальним стандартом, який нерозривно пов'язаний з усіма іншими. Запровадження закону передбачає прийняття на його основі інших законів України у соціальній та бюджетній сферах та внесення змін до чинного законодавства.
Зрозуміло, що знайдуться опоненти, які скажуть, що в нинішній макроекономічній ситуації, коли тільки на покриття заборгованості із заробітної плати та пенсій потрібна величезна сума (понад 10 мільярдів гривень), а Держбюджет за доходами не виконується, прийняття цього закону в підсумку нібито нічого не дасть. Але я переконаний, що незважаючи на все це, слід законодавчо припинити злочинну щодо народу політику фінансування соціальних видатків за залишковим принципом. В українського народу вже немає ніяких сил та терпіння, щоб за свій рахунок фінансувати економічні вправи і тіньову економіку.
Ось і нещодавно ми почули досить цікаву, я б сказав, навіть сенсаційну інформацію голови Рахункової палати, як "ефективно" використовуються ті мізерні бюджетні кошти, що вдалося отримати з нашої злиденної економіки.
Наводилися, зокрема, такі яскраві приклади. Видатки першого кварталу поточного року на оплату послуг з утримання Національного бюро розслідувань перевищують фінансування видатків по Мінвуглепрому, Міносвіти, Мінохорони здоров'я, Мінпраці, Мінекобезпеки разом узятих. Оплата послуг з утримання цієї організації становить майже 1,5 тисячі гривень на одну особу на місяць. А видатки на соціальну допомогу сім'ям з дітьми в першому кварталі в середньому становили 5,7 гривні на одну дитину. Хіба це не блюзнірство? Або, скажімо, погашення боргів бюджетних установ шляхом взаємозаліків через так звані посередницькі структури.
Саме для того щоб нарешті покласти цьому край, я прошу підтримати внесений законопроект та прийняти його за основу, тобто в першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Кириловичу. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Прошу висвітити. П'ять хвилин.
Депутат Стоян. За ним - депутат Стрижко.
СТОЯН О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область). Голова Федерації профспілок України. Шановний Євгене Кириловичу! Справді, і перший проект, який подавався від уряду, і той, про який зараз ви доповідали, ми уважно вивчали (я маю на увазі профспілки), тому що це закон, який визначатиме напрями і рівні соціальних гарантій.
У зв'язку з цим таке запитання до вас. Хоча зараз ми говоримо про концепцію, а не про гроші, однак скажіть, будь ласка, якщо підрахувати за основними напрямами соціальних стандартів, то в принципі в якій сумі, на ваш погляд, міг би визначатися прожитковий мінімум для однієї працюючої людини? Ви підраховували? І яке в кінцевому підсумку, якщо ми визначимо ці соціальні стандарти і їх напрями, має бути фінансування, який буде приблизно бюджет?
Дякую.
МАРЧУК Є.К. Під час обговорення проекту Закону про прожитковий мінімум також стояло питання про вартість цього закону, та оскільки це закон рамкового характеру, то називати цифри якоюсь мірою небезпечно. Для цього треба остаточно визначитися з самою вартісною величиною прожиткового мінімуму. Якщо виходити з цього, то цифри є. Вони відомі ще з того часу, коли ми визначали величину вартості межі малозабезпеченості. Але зараз, напевно, не варто їх називати, тому що нам треба було б прийняти їх паралельно, я підкреслюю, паралельно з Бюджетною резолюцією.
Коли ми в другому читанні приймемо Закон про прожитковий мінімум, тоді тут у залі визначимося з цією величиною. Крім того, такі величини, ви знаєте, розробляються урядом, він дає нам їх розрахунок, а ми потім погоджуємося чи коригуємо їх.
Прожитковий мінімум, який ще декілька місяців тому було розраховано,- у межах 160 гривень. Але я ще раз кажу: якраз у нашому законопроекті і пропонується, щоб прожитковий мінімум і його вартісна величина переглядалися не один раз на рік, як це пропонується в попередньому проекті закону, а значно частіше - як мінімум, один раз у півроку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко. Будь ласка. За ним - депутат Єрмак.
СТРИЖКО Л.П. Фракция коммунистов. Евгений Кириллович, я хочу задать вам вопрос не только как депутату, но и как человеку, который в свое время руководил правительством Украины.
Мне кажется, что прожиточный минимум в том виде, в котором он сегодня будет вводиться, имеет несколько статичный характер. В частности, мне казалось бы, что одной из целей введения минимума должно быть установление критерия для оценки деятельности правительства. Я уже об этом говорил сегодня. Как бы вы отнеслись к тому, чтобы правительство оценивалось именно с такой точки зрения? Ведь, я повторяю, одной из обязанностей правительства является повышение жизненного уровня граждан. Какова существует мировая практика на этот счет?
Спасибо.
МАРЧУК Є.К. Да, действительно, оценка деятельности любого правительства может даваться по двум направлениям: политическому и экономическому.
То, о чем вы говорите,- это вопрос больше политического характера. Я думаю, это заслуживает воплощения в жизнь. Мы видим, что за несколько лет положение в стране резко ухудшилось, с каждым годом ухудшаются практически все показатели - и экономические, и социальные. И возникает вопрос: имеют ли политическое или моральное, или нравственное право руководители страны, правительство претендовать на какие-то должности в государстве, если за то время, когда они руководили страной, положение в ней существенно ухудшилось? Это политический аспект.
А что касается экономического аспекта, то, безусловно, вопрос о доверии или недоверии правительству здесь, в этом зале, будет решаться через главный показатель для человека - прожиточный минимум,- когда он будет базисом для всех расчетов. Тогда мы и будем принимать решение правового характера по вопросу доверия или недоверия правительству.
Я думаю, ко второму чтению это можно доработать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єрмак. Будь ласка.
ЄРМАК А.В., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 83, Запорізька область). Шановний Євгене Кириловичу! Усім нам добре відомо, яких аргументів дотримується уряд, коли ми намагаємося хоч трошки підвищити соціальні гарантії. Як правило, говорять, що все це потягне великі витрати і надмірним тягарем ляже на бюджет.
Але при цьому уряд чомусь випускає з уваги ті рукотворні бюджетні втрати (а вони становлять декілька десятків мільярдів), які виникають внаслідок безконтрольних митних коридорів, податкових пільг для нафтогазових трейдерів, якими опікуються уряди, перекладання урядових валютних гарантій на кредити для підприємницьких структур на бюджет.
Скажіть, будь ласка, які соціальні гарантії для малозахищених верств населення і наскільки, на яку суму, могли б збільшитися, якби уряд припинив оце пограбування економіки, яке проводиться на очах світової громадськості?
Дякую.
МАРЧУК Є.К. Як мінімум на 10 мільярдів гривень, якщо дуже не деталізувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Кириловичу. Сідайте, будь ласка.
Співдоповідає від Комітету з питань соціальної політики та праці Михайло Володимирович Степанов. Будь ласка, Михайле Володимировичу, три хвилини.
СТЕПАНОВ М.В. Уважаемый председательствующий! Уважаемые депутаты! Комитет по вопросам социальной политики и труда рассмотрел поданный Кабинетом Министров проект Закона о государственных социальных стандартах и внесенный народным депутатом Украины Марчуком проект Закона о государственных социальных стандартах и социальных гарантиях.
Правительственный законопроект подан для рассмотрения в повторном первом чтении. При его доработке учтены некоторые замечания, изменен порядок разработки и утверждения государственных социальных стандартов, несколько дополнен перечень стандартов, включены нормы, касающиеся реализации законопроекта.
Но и после доработки в указанном закопроекте не очерчены механизмы реализации конституционных прав и гарантий граждан. В статье 1 указано, что государственные социальные стандарты являются социальными нормативами, определяющими уровни социальных гарантий, но в законопроекте не упоминается о том, что социальные стандарты должны обеспечить предусмотренный статьей 48 Конституции Украины достаточный жизненный уровень.
В законопроекте произвольно употребляются термины и понятия, фактически впервые появляющиеся в законодательстве: "государственная социальная стандартизация", "государственный классификатор социальных норм и нормативов", "обекты государственных классификаций".
Альтернативный законопроект о государственных социальных стандартах и социальных гарантиях, внесенный народным депутатом Украины Марчуком, существенно отличается от правительственного более совершенной концептуальной основой и более широким обемом регулируемых правоотношений.
Не ограничиваясь перечислением обектов классификации социальных стандартов, автор использует механизмы реализации конституционных прав и социальных гарантий, провозглашая основным принципом обеспечение определенных Конституцией Украины гарантий достаточного жизненного уровня для каждого.
Законопроект содержит раздел 4, в котором закладывается финансовая основа обеспечения социальных гарантий, определены виды финансовых нормативов, которые должны устанавливаться при принятии Закона о Государственном бюджете, а также при формировании бюджетов фондов общеобязательного государственного социального страхования.
Законопроект, внесенный народным депутатом Марчуком, также имеет свои недостатки. Встречаются случаи применения произвольных терминов, несовершенных определений, нарушения логики и стилистики изложения. К числу недостатков можно отнести ограниченный круг социальных стандартов - только прожиточный минимум.
Однако комитет, изучив два эти законопроекта, посчитал, что все высказанные замечания и предложения можно будет учесть при доработке и подготовке законопроекта ко второму чтению, и просит поддержать решение о принятии за основу законопроекта, внесенного народным депутатом Украины Марчуком.
И буквально два слова о том, почему всетаки такое мнение. Потому что в проекте Кабмина только перечень стандартов. В проекте Марчука в определенной степени дается и механизм, как их обеспечивать. Этот законопроект более конкретный, а принятие его в первом чтении даст возможность его доработать. Принятие такого закона в известной степени сдвинуло бы с мертвой точки ситуацию в социальной сфере.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Володимировичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Я звертаюся до залу: хтось із народних депутатів проти прийняття такого закону? Немає таких? Будемо голосувати? Тоді, будь ласка, будьте уважні.
Шановні колеги! У нас є два законопроекти: поданий Кабінетом Міністрів, який згідно з нашим рішенням направляли на доопрацювання для повторного першого читання, і поданий народним депутатом Марчуком. Ви, напевно, звернули увагу на рішення профільного комітету (про це, зокрема, поінформував співдоповідач Михайло Володимирович Степанов) рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні законопроект, внесений народним депутатом Марчуком.
Ставлю на голосування пропозицію профільного комітету: прийняти в першому читанні проект Закону про державні соціальні стандарти, внесений народним депутатом Марчуком. Прошу визначитися.
"За" - 240.
Дякую. Рішення прийнято.
Проект Закону про державні соціальні стандарти, внесений народним депутатом Марчуком, прийнято в першому читанні.
----------
Шановні колеги! У нас залишилося декілька хвилин. Я пропоную, щоб трошки розвантажити наш завтрашній порядок денний, бо деякі питання переходять на завтра, прийняти проект Закону про приєднання України до Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 року.
Ви, напевно, звернули увагу, що всі профільні комітети рекомендують нам підтримати проект цього закону, щоб Україна приєдналася до Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм. Піратства більше, ніж досить. Давайте наводити якийсь елементарний порядок. Прошу підтримати.
"За" - 246.
Дякую. Рішення прийнято.
Шановні колеги! Тут підказують, що два укази вступають у силу. Але в нас не вистачає часу, ми їх сьогодні не розглянемо. Тим паче, що завтра тільки 16 червня, а укази вступають у силу 17 червня. На завтра ці питання залишаються в нашому порядку денному.
Шановні колеги! На цьому вечірнє засідання оголошується закритим. До завтра.