ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО ТРЕТЄ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  15  л и п н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості і запрошені!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалося 340 народних депутатів.

     Шановні колеги,  поки я  оголошуватиму  запити,  прохання  до депутатів, хто, можливо, забув проголосувати за призначення членів Рахункової палати,  будь ласка, тихенько вийдіть і проголосуйте, у нас ще є 10 хвилин.

     А зараз оголошуються запити.

     Народний депутат  Гаврилов  звертається до Президента України Леоніда  Даниловича  Кучми  із  запитом  про  збереження   статусу Державного  науково-дослідного інституту інформації та моделювання економіки і подальше раціональне використання цього інституту.

     Прошу визначитись.

     "За" - 180.

     Прошу підтримати пропозицію про направлення запиту.

     "За" - 185.

     Зварич Роман Михайлович  звертається  до  Президента  України щодо  скасування  незаконного розпорядження Кабінету Міністрів про погашення заборгованості підприємств, організацій агропромислового комплексу.

     Прошу визначитись.

     "За" - 181.

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення запиту. Будь ласка.

     "За" - 184.

     Стоян Олександр Миколайович звертається  до  Прем'єр-міністра України   із  запитом,  в  якому  пропонує  виключити  з  переліку військових об'єктів військово-морського флоту України санаторій  і оздоровчий  табір  у  місті  Севастополі,  що належить профспілкам України.

     Соломатін Юрій  Петрович  звертається   до   Прем'єр-міністра України  щодо  виконання  законних  вимог  страйкуючих працівників технічного центру "Укриття".

     Семенюк Валентина Петрівна  звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  запобігання  поширенню  інфекційних хвороб,  що передаються з кров'ю  через  систему  державних  закладів  охорони здоров'я.

     То до чого тут Прем'єр-міністр? Незрозуміло.

     Кармазін Юрій  Анатолійович - до Прем'єр-міністра України про недопущення руйнації пам'ятника архітектури світового  значення  - Одеського  державного академічного театру опери та балету і вжиття заходів щодо фінансування робіт з його реконструкції.

     Прошу підтримати.

     "За" - 176.

     Рішення прийнято.

     Група народних депутатів (Марамзін,  Сінченко - усього  п'ять чоловік)   звертається  до  Генерального  прокурора  у  зв'язку  з нереагуванням на факти порушень чинного законодавства в Луганській області.

     Гуцол Михайло    Васильович   звертається   до   Генерального прокурора,  оскільки не задоволений реагуванням на запит  стосовно порушень  Земельного  кодексу  України  та  чинного  законодавства чернівецьким міським головою, Чернівецькою міською радою.

     Група депутатів (Дайнеко та інші - усього чотири чоловіки)  - до  Генерального  прокурора  щодо  перевірки правильності розгляду судової  справи  за  позовом  до  Луганської  облдержадміністрації стосовно розрахунків за нафтопродукти.

     Зварич Роман Михайлович звертається до Генерального прокурора України щодо  опротестування  незаконного  розпорядження  Кабінету Міністрів  України  про  погашення  заборгованості  підприємств  і організацій агропромислового комплексу.

     Прошу підтримати.

     "За" - 178.

     Рішення прийнято.

     Група депутатів (Цибенко та інші - усього п'ять чоловік) - до голови  Фонду  державного  майна  у зв'язку з формальним розглядом звернення депутатів і Спеціальної комісії  з  питань  приватизації щодо  порушень  приватизаційного  законодавства  в  місті Ровеньки Луганської області.

     Прошу підтримати.

     "За" - 183.

     Рішення прийнято.

     Лісогорський Олексій Іванович звертається  до  голови  Служби безпеки   України   щодо   фактів   зловживань  з  боку  прокурора Борівського району Харківської області.

     Прошу підтримати запит.

     "За" - 158.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  42  депутати  ще  не  опустили  бюлетені  до виборчих скриньок. Я прошу вас, вийдіть і проголосуйте, хто забув.

     Перед тим  як  надати слово від фракцій,  я хотів би від себе особисто і від імені Верховної Ради сердечно привітати  з  ювілеєм нашого колегу Павла Михайловича Мовчана - досвідченого працівника, досвідченого депутата і, безперечно, прекрасну людину. Добра йому, здоров'я і довгих років життя (Оплески).

     Слово надається  депутату Павловському від фракції "Громада". За ним виступатиме депутат Стрижко.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Фракція "Громада".

     Шановний Олександре Миколайовичу,  шановні колеги!  Від імені фракції "Громада" я хочу привернути вашу увагу до того,  куди веде наш  уряд і що ми в результаті маємо.  Ви пам'ятаєте,  як Верховна Рада оцінила діяльність нашого уряду.  Пропрезидентські фракції не підтримали нас,  а тепер,  виявляється,  вони помилилися,  тому що Президент,  ви чули вчора,  негативно оцінив діяльність уряду. Він відправив  у відставку міністра,  двох голів облдержадміністрацій. Тож  ми  цього  разу  якраз  помилились  і  не  підтримали  навіть Президента. Тому ми повинні, дійсно, підходити більш інтегрально і виходити з інтересів своєї держави.

     Сьогодні ми часто чуємо,  що Україну  ведуть  в  Європейський Союз.  Але  я хочу поміркувати,  як нам прийти туди і що для цього потрібно робити.  Сьогодні наш уряд діє  за  ідеологією  іноземних експертів-консультантів,  а  вони перетворюють Україну в ринок для європейських товарів.  Ми ж повинні робити навпаки:  Україна - для українських товарів і західні ринки - для українських товарів. Але для цього потрібно розвивати своє власне виробництво.  Наш же уряд бездумно підписує міжнародні договори, угоди щодо тієї ж торгівлі, тих же засобів навігації тощо.  А схема  така.  Розвинуті  країни, наприклад,  США розвивають свою авіацію,  системи навігації, потім вводять міжнародні стандарти і зразу пропонують усьому світу  свої технології,  свою систему навігації. І весь світ платить і створює робочі  місця  для  країни  -  ініціатора  нових  систем  і  нових стандартів.

     Тому ми  повинні  виходити  з  того,  що  Україна має жити за міжнародними  стандартами,  але  з  метою   розробки   українських товарів.  Оцієї ідеології ( а це ідеологія протекціонізму) немає в нашого  уряду.  Наш  уряд  весь  час  пропонує  тільки   ідеологію лібералізації.  І  діє сьогодні згідно з програмою "Україна-2010", яка  не  затверджена  Верховною  Радою.  В  основу  цієї  програми покладена  якраз  політика  лібералізації,  а  лібералізація  - це знищення українського виробництва до тла.

     На противагу   цьому   ми   повинні   підтримувати   програму національного   відродження   України,  яка  розроблена  в  стінах Верховної Ради під керівництвом Ткаченка Олександра  Миколайовича, тому  що  саме  в цій програмі закладена ідеологія протекціонізму, тобто ідеологія підтримки свого виробника, ідеологія захисту свого ринку.  Тільки  таким  чином  ми  зможемо прийти на Захід.  Але на західні ринки ми прийдемо  тільки  через  східні  ринки,  де  наші товари можуть бути конкурентоспроможними.

     Отож, зараз   відповідальний  момент,  і  ми  повинні  діяти, творити,  приймати закони в  інтересах  нашої  держави.  Ми  маємо прийти в Європу тільки як розвинута країна, а не як країнажебрак.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Стрижко.  Після  нього  -  депутат Шмідт.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Уважаемые   коллеги! Многочисленные обращения жителей Харьковской области,  профсоюзных обединений,  медицинской  общественности,   депутатов   различных уровней   свидетельствуют   о  том,  что  подавляющее  большинство населения с горечью и возмущением  относится  к  усиливающимся,  к сожалению,  негативным  тенденциям  в системе оказания медицинской помощи не только региона, но и всей Украины.

     Обективные показатели    свидетельствуют,    что     система здравоохранения  Харьковской области и города Харькова находится в плачевном состоянии.  Я приведу всего  лишь  одну  цифру,  которая красноречиво говорит об этом.

     Среди областей  Украины  Харьковская  область  занимает  22-е место по уровню финансирования здравоохранения. И это при том, что по  численности  населения  она  среди  регионов на третьем месте. Дефицит  бюджетного  финансирования  привел  к  сокращению   числа медицинских работников, количества койкомест, уменьшению затрат на стационарное  лечение,  снижению  качества  лечения  и   нарушению санитарных  норм,  исключил  возможность приобретения и обновления медоборудования,  реализацию установленных государством  льгот  по медикаментозному обеспечению определенных групп населения.

     Все эти   процессы   происходят   на  фоне  катастрофического ухудшения демографической ситуации и здоровья  населения  во  всей Украине.  Будущее  нации  и  ее  генофонд находятся под постоянной угрозой.

     Но Кабинет Министров Украины,  по всей видимости,  не волнует будущее  нации.  Год  тому  назад  издается  и вводится в действие Постановление  Кабинета  Министров  под   855   "Про   чисельність працівників    бюджетних    установ"    и    приказ   Министерства здравоохранения  под  172  "Про  тимчасові  штатні  нормативи   та тимчасові штати закладів охорони здоров'я". Правда, на сегодняшний день этот приказ отменен,  однако необходимо,  чтобы в  дальнейшем подобные приказы,  могущие значительно ухудшить и без того тяжелую ситуацию в системе здравоохранения, не появлялись.

     Действие же  постановления   855   приводит   к   дальнейшему сокращению  числа  медицинских  работников,  уменьшению и без того мизерного  бюджетного  финансирования.  Недоступность  медицинской помощи   для   большинства   населения  полностью  лишает  молодых специалистов-медиков возможности трудоустройства.

     Поэтому мы,  фракция  коммунистов,  и  в  частности  депутаты коммунисты  от  Харьковской  области,  от имени своих избирателей, медицинской  общественности,  профсоюзных   обединений   обращаем внимание   высших   государственных  лиц  на  то,  что  реализация постановления 855 приводит в настоящее время и приведет в  будущем к   еще  большему  сокращению  числа  учреждений  здравоохранения, нарушает статьи 3 и 49 Конституции  Украины,  гарантирующих  право каждого  гражданина  на охрану здоровья,  качественную медицинскую помощь.  Требуем отменить это постановление, реальными документами подтвердить приоритет системы здравоохранения, рассмотреть вопросы ее финансирования.

     Необходимо, очевидно,  внести в список  товаров  критического импорта медицинские субстанции, материалы и комплектующие изделия, которые  используются   в   фармацевтическом   производстве.   Это значительно   уменьшило   бы   стоимость   медицинских  препаратов отечественного   производства.   Нынешнее    положение    дел    в здравооохранении  нетерпимо,  что  делает  нетерпимым и дальнейшее пребывание на своих постах членов Кабинета  Министров,  дальнейшее продолжение их антинародной политики.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Шмідт. Після нього - депутат Зубов.

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська область).  Фракція НРУ.  Шановні народні депутати! Учора Верховна  Рада  України  не  проголосувала  за  законопроект   про внесення змін до Земельного кодексу України.  Йшлось про статтю 56

- розширення особистих підсобних господарств селян за  рахунок  їх земельних  часток-паїв.  Тим  самим Верховна Рада України порушила права селян,  про які йдеться в  статтях  3,  14,  41  Конституції України.

     Історія цього питання тягнеться уже 8 років.  Селяни, які мешкають у гірських регіонах нашої держави і отримали земельні паї понад норми,  встановлені Земельним кодексом України,  сьогодні не мають  права  користуватися  цими  паями  як власники.

     Разом з  тим ми добре розуміємо,  що у законодавства має бути своя  спадкоємність.  І  вчора  фракція  Народного  руху   України пропонувала  внести  зміни  до статті 56,  залишивши першу частину цього положення Земельного кодексу України.

     Фракція Народного руху України розуміє,  що  ліві  фракції  у Верховній  Раді - комуністи,  соціалісти - виступають проти селян, не хочуть  виділити  селянам  земельні  паї,  дати  їм  можливість господарювати і тим самим довели селян до того зубожіння,  в якому вони  перебувають.  Сьогодні  на  місцях   керівники   колективних сільськогосподарських підприємств забороняють, не дають можливості людям вийти  із  своїми  паями  і  сформувати  особисте  селянське господарство.

     З усіх регіонів України сотні,  тисячі заяв,  скарг надходять сьогодні до Верховної Ради і до фракції  Народного  руху  України. Буквально  вчора  надійшла  скарга  від групи селян із Харківської області,  Куп'янський район,  село Петропавлівка,  де  селяни  вже роками судяться з колективним сільськогосподарським підприємством, яке забороняє,  не дає можливості  вийти  їм  із  своїми  паями  і створити особисте підсобне господарство.

     Тому фракція Народного руху України всю вину за ситуацію,  що складається навколо  земельного  законодавства  у  Верховній  Раді протягом   двох   останніх   скликань   покладає   на  комуністів, соціалістів і колгоспних селян.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Зубов - Соцфракція, за ним Ємець.

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів і селян  "Лівий  центр".  Шановний Олександре Миколайовичу,  шановні народні депутати! Фракція доручила мені виступити із заявою такого змісту.

     Від виборців    усе   більше   надходить   повідомлень   щодо протиправної діяльності представництв Всеукраїнського благодійного фонду "Соціальний захист".  Наприклад,  інформація,  що надійшла з Полтавської області,  свідчить,  що діяльність структур фонду явно не   відповідає   статусу   громадської  організації.  Вона  тісно пов'язується з виборчою кампанією,  зокрема з агітаційною  роботою на  користь  діючого Президента.  Надання тих чи інших безоплатних послуг  виборцям  представництвами  цього  фонду   супроводжується агітаційною роботою, що забороняється статтею 33 Закону про вибори Президента України.

     Не менш небезпечними є форми діяльності представництв  фонду. Їм рекомендовано збирати інформацію: про неформальних лідерів; про зорієнтованість  підприємців  того  чи   іншого   кандидата;   про зорієнтованість місцевих рад на потенційних кандидатів, про те, як ради займаються виборами;  про ставлення  керівників  підприємств, установ і організацій до того чи іншого кандидата і про те, кого з них вони  будуть  підтримувати;  про  діяльність  виборчих  штабів потенційних кандидатів і джерела їх фінансування.

     Представництвам фонду  рекомендовано  відстежувати  політичні скандали,  критикувати  дії  Мороза,  Симоненка,   Ткаченка.   Про проведення  вищезазначеної  роботи  вони  зобов'язані  щопонеділка інформувати  центральний  орган  фонду  в  Києві.   Розроблені   й розіслані   місцевим  структурам  фонду  зразки  форм  щодо  збору відомостей на керівників підприємств, інших категорій населення із зазначенням їх політичної, ідеологічної орієнтації, у тому числі - ставлення до політики діючого Президента.

     У діяльності представництв  фонду  звертають  на  себе  увагу фінансові   аспекти.   Чисельність   штабу   районного,  міського, обласного представництва становить (згідно зі штатним розписом) не менше 10 осіб з фондом зарплати близько 2600 гривень.  У цілому на зарплату   працівників   представництв    фонду    щомісяця    має використовуватися  близько  двох мільйонів гривень.  Крім того,  з метою фінансового забезпечення діяльності представництв  фонду  їм рекомендовано добиватися фінансування з місцевих джерел.

     Такі форми  і  методи  діяльності  зазначеного фонду є грубим порушенням і втручанням у виборчий процес. По суті вони становлять загрозу державній безпеці,  посягають на права і свободи громадян, честь та гідність кандидитів у Президенти.

     Фракція блоку  Соціалістичної  і  Селянської  партій  України (Лівий  центр) вважає діяльність структур так званого благодійного фонду "Соціальний захист" загрозою  демократії,  такою,  що  грубо порушує статті 3,  5,  32,  38 Конституції України, статті 3, 4, 6 Закону про об'єднання громадян,  статті 14,  27, 33, 34 Закону про вибори Президента України.

     З метою  усунення  зазначених  порушень Конституції України і чинного законодавства,  захисту прав виборців,  створення належних умов  для  вільного  волевиявлення  громадян  України і проведення виборів  Президента  України  пропонуємо  Верховній  Раді  України створити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з вивчення питань діяльності Всеукраїнського благодійного фонду "Соціальний  захист" і доручити Міністерству юстиції та Генеральній прокуратурі негайно розглянути законність реєстрації  та  діяльності  цього  фонду,  а Державній податковій адміністрації перевірити джерела фінансування та витрати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Ємець,  "Реформи-конгрес".  За ним -  депутат Мазур.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Реформи-конгрес". Шановний  Голово,  шановні  колеги!  Вам  сьогодні  роздана  заява фракції   "Реформи-конгрес",  що  стосується,  на  перший  погляд, непомітного указу Президента,  який так хитро, непомітно названий: "Про ліцензування окремих видів підприємницької діяльності".

     Зверніть увагу   на   зміст   цього   указу.  Першим  пунктом передбачається, що діяльність, пов'язана з наданням послуг зв'язку загального  користування,  може  здійснюватися  лише  за наявності ліцензії. Ну, це ще так-сяк.

     Але згідно з другим пунктом для того,  щоб отримати ліцензію, суб'єкт   підприємницької   діяльності,   оператор   зв'язку   має укомплектувати   систему   зв'язку,   функціонування   якої    він забезпечує, спеціальними технічними засобами для зняття інформації з  каналів  зв'язку.  Якщо  раніше  служби  безпеки   для   зняття інформації  таємно  встановлювали  якусь  апаратуру,  то  тепер це зобов'язують робити самих підприємців.

     Ця техніка дає можливість підключення до  мережі  "Інтернет", до  електронної  пошти,  тобто  фактично  контролювати  діяльність більшості тих громадян України, які користуються цією системою. Це і  підприємці,  і  ті,  хто  особисті  листи пересилає електронною поштою.  Скоро вона буде набагато дешевша,  ніж  будь-які  послуги зв'язку, і використовуватиметься більшістю громадян України.

     Тому ми  вважаємо,  що  це  є  грубе  порушення  прав людини, Конституції,  просимо депутатів і Голову Верховної Ради  терміново включити   питання   щодо   цього   указу  до  порядку  денного  і проголосувати за його відхилення.

     Хочемо звернути увагу також на те,  що Верховна Рада  України проголосувала  про  необхідність  розгляду  проекту постанови,  що підготовлена   тимчасовою   комісією    стосовно    ситуації    на Миколаївському глиноземному заводі.  Ми вимагаємо, щоб проект цієї постанови було включено,  знаємо,  що комісія готова поінформувати Верховну  Раду.  Сьогодні  два підприємства фактично передаються в руки іноземцям:  це  Миколаївський  глиноземний  завод  і  АвтоЗАЗ (передається корейцям).  Робиться це при повному потуранні уряду і Адміністрації Президента.

     Хочемо також звернути увагу на те,  як караються ті люди, які дозволяли   собі   хоч  слово  критичне  сказати  проти  існуючого політичного режиму. Ви знаєте, що Володимир Яворівський звільнений з  посади  голови комітету з присуджень шевченківських премій.  Це покарання за те,  що він належить до опозиційної політичної сили - партії "Реформи і порядок".

     Звертаємо увагу   всіх   депутатів,   колег   -  і  тих,  хто підтримував учора Президента,  і тих,  хто  сьогодні  до  нього  в опозиції:  ми  стоїмо на порозі досить серйозної загрози і повинні підготуватися до осінніх виборів відповідним чином.

     ГОЛОВА. Депутат Мазур, за нею - депутат Червоній.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Фракция Прогрессивной соцпартии.

     Заявление фракции об угрозе национальной безопасности Украины в   результате   потери   государственного   контроля  над  сферой информатизации.

     Банки, почта,   телефон,   телеграф   -   основные    обекты государственных   переворотов.  С  развитием  высоких  технологий, созданием глобальных  компьютерных  сетей  типа  Internet,  систем телекоммуникации   и  связи  эти  обекты  становятся  максимально уязвимыми.

     В Украине развитие информатизации происходит очень  хаотично, совершенно отсутствует законодательная база,  которая обеспечивала бы защиту информационного пространства  страны.  Частные  интересы все  больше  превалируют  над  государственными.  Средства связи и массовой информации превращаются в орудия влияния  их  владельцев. Только  за  последние  два года финансовый оборот в информационной сфере увеличился в 200 раз, это превышает оборот во всех остальных отраслях народного хозяйства.

     Президент Украины Леонид Кучма неоднократно заявлял:  главная задача - законодательное обеспечение информационного пространства. В  январе  1997  года  Верховный  Совет Украины предыдущего созыва одобрил Концепцию национальной безопасности Украины.  В  концепции отмечена   существенная  угроза  утечки  информации,  составляющей государственную тайну,  и обозначено принятие комплексных  мер  по защите своего информационного пространства.

     В феврале   1998  года  Верховный  Совет  принимает  Закон  о Национальной программе информатизации,  а в  апреле  выходит  Указ Президента  "Про  деякі  заходи  щодо  захисту інтересів держави в інформаційній  сфері",  в  котором  констатируется,  что   Украина превратилась  в  потребителя  устаревших  иностранных  технологий, говорится о создании единой национальной системы связи,  поддержке отечественного   товаропроизводителя   программных  и  технических средств информации,  о государственном регулировании цен и тарифов на использование телекоммуникационных и компьютерных сетей.

     Однако Совет   национальной   безопасности  Украины,  который должен  координировать   деятельность,   касающуюся   Национальной программы   информатизации,   не   был   ознакомлен   с   заданием относительно этой программы,  это задание с  ним  не  согласовано. Кроме  того,  в  этом  задании  реализация информационной политики возложена на Национальное агентство по вопросам информатизации при Президенте   Украины,  которое  определено  и  главным  заказчиком программы.

     Однако в сентябре  1998  года  Президент  выводит  из  своего подчинения  Национальное агентство по информатизации,  ликвидирует его и создает  Госагентство  по  информатизации  при  Министерстве информации. А согласно антиконституционному Указу от 13 марта 1999 года об изменениях в системе  центральных  органов  исполнительной власти    Украины    ликвидируется   Министерство   информации   и Государственное агентство по информации,  ликвидируется Госкомитет по  вопросам госсекретов и технической защите информации.  То есть госисполнитель и госзаказчик отсутствуют - делай, что хочешь.

     И в условиях этого хаоса  появляется  Постановление  Кабинета Министров  о  Национальной  программе  информатизации на 1999-2001 годы,  в котором названы ориентировочные заказчики, которых уже не существует. И сомнительные исполнители с совместным капиталом.

     Государственный контроль,        законодательная       защита информационного пространства отсутствуют.  Поэтому нам  необходимо предотвратить огромные экономические потери,  которые нам грозят в результате  отсутствия  государственного   контроля   над   сферой информатизации.

     Наша временная следственная комиссия по вопросам деятельности в области связи подготовила два проекта постановлений.  Первый - о расширении полномочий нашей комиссии,  и второй - "Про заходи щодо запобігання  втрати   інформаційного   суверенітету   держави   та посилення державного контролю у сфері інформатизації".

     Уважаемый Александр  Николаевич,  я прошу включить в повестку дня проекты этих двух постановлений и  проголосовать  их  сегодня, чтобы предотвратить разрушение самой сферы информатизации, а также потерю национальной безопасности Украины. Прошу...

     ГОЛОВА. Дайте їх, щоб надрукували й роздали депутатам.

     Депутат Червоній,   фракція   Руху.   За   ним   -    депутат Богословська.

     Шановні колеги,  поки депутат іде до трибуни,  нагадаю, що ми сьогодні маємо розглянути 34 питання.

     Будь ласка.

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую.

     Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Заява фракції Народного  руху  України  про  необхідність  упорядкування надходження    коштів,    що    вилучаються   правоохоронними   та контролюючими органами в платників податків.

     З року  в  рік  процес  формування  та  виконання  Державного бюджету протікає з великим напруженням. Про пошуки коштів для його виконання заявляють Президент,  Кабінет Міністрів,  Верховна  Рада України.  Проте,  незважаючи на значне зростання заборгованості із соціальних виплат,  мільярдні  кошти  залишаються  поза  публічною увагою    влади,   що   зберігає   усталений   ненормальний   стан функціонування ряду державних інвестицій,  таких як  правоохоронні та контролюючі органи.

     Зокрема, це  стосується  Державної митної служби та Державної податкової  служби,  перша  з  яких  за  статусом  прирівняна   до правоохоронних органів,  а друга має у своїй структурі спеціальний підрозділ. Питання забезпечення діяльності цих органів вирішується значною мірою без участі держави.

     Так кошти   на   утримання   Державної  митної  служби,  крім центрального апарату,  в Державному бюджеті не передбачаються,  бо її  розвиток  згідно зі статтею 80 Митного кодексу здійснюється за рахунок  митних  зборів.  Кошти  від  штрафів  та  інших   санкцій акумулюються у відомчих позабюджетних фондах митної служби.

     Усі вищезгадані кошти не проходять через бюджетні рахунки, не зараховуються до доходів Державного  бюджету.  Державна  податкова служба   фінансується   з   Державного   бюджету,  але  має  право акумулювати у свій позабюджетний фонд 30 відсотків надходжень  від доходів,  податків  і  зборів,  штрафів,  пені та інших фінансових санкцій.

     Такий цікавий  характер  утримання  від  виробітку  державних інституцій з правоохоронними функціями не тільки дозволяє виводити на контроль значні суми бюджету - надходження як від штрафів,  так і   від  податків,  -  а  і  є  рушійною  силою  адміністративного здирництва,  яке руйнує вітчизняну економіку, підприємства, які ще працюють.

     Держава має  сама  утримувати  свої  правоохоронні  органи на належному рівні, здійснювати контроль, у тому числі фінансовий, за їх діяльністю та, врешті-решт, навести порядок у цій сфері.

     З цією   метою   фракція   Народного  руху  України  пропонує Верховній  Раді  прийняти  проект   постанови   про   необхідність обов'язкового  і  повного  зарахування  всіх без винятку коштів до нарахованих сум податків і  зборів  та  коштів,  що  стягуються  у вигляді  різних  фінансових  санкцій правоохоронними контролюючими державними  реєстраційними  та  дозвільними  органами  до  доходів Державного бюджету починаючи з 2000 року.

     Для законодавчого  забезпечення формування Державного бюджету 2000 року з урахуванням внесеної пропозиції фракція Народного руху пропонує  Верховній Раді доручити профільним комітетам підготувати проекти законів  про  необхідні  зміни  і  доповнення  до  чинного законодавства.

     Проект постанови    в    якому,    зокрема   першим   пунктом зазначається,  що при затвердженні Державного бюджету  України  на 2000  рік  встановити  обов'язкове  і  повне  зарахування всіх без винятку коштів до нарахованих сум податків і зборів та коштів,  що стягуються  у  вигляді  різних  фінансових санкцій правоохоронними контролюючими державними реєстраційними та дозвільними органами до доходної частини Державного бюджету України додається.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Богословська. За нею - депутат Сушкевич.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  169, Харківська область). Уважаемые коллеги! У нас остался один рабочий день.  В то же время на обекте,  о котором уже знают все,  -  это Николаевский  глиноземный  завод  -  с момента,  когда туда пришел директором Набока ставленник  "Трансволта",  полностью  прекращена отгрузка продукции.  Есть реальная опасность того, что предприятие остановится.

     Набока обратился  в  Госкомрезерв,  чтобы   заводу   выделили бесплатно боксид. При этом продукция не отгружается, срываются все контракты   завода,   что,    естественно,    вызывает    создание искусственной кредиторской задолженности.

     Я думаю,   что  мы  имеем  шансы  к  следующей  сессии  иметь остановленный Николаевский глиноземный завод.  Это будет результат нашей нетребовательности.

     Вчера у вас на руках был проект постановления, который внесен в Верховную Раду после рассмотрения его на  заседании  Специальной следственной  комиссии  по  Николаевскому  глиноземному  заводу  и Комитета     по     вопросам     законодательного      обеспечения правоохранительной   деятельности   и   борьбы   с  организованной преступностью и коррупцией.

     Мы установили вопиющие  факты:  до  сих  пор  в  Украине  нет трудовой  книжки  Набоки,  она  не  предявлена  ни  Национальному агентству Украины по  управлению  государственными  корпоративными правами,   ни   Министерству  промышленной  политики  Украины.  Из Казахстана пришли сведения,  что Набока уволен с предыдущего места работы Донского ГОКа за прогул,  что он сбежал с этого предприятия тогда,  когда Верховный суд Казахстана возбудил уголовное  дело  о признании  всех сделок Донского ГОКа недействительными.  Несколько десятков  миллионов  долларов  -  это  прямой  ущерб  предприятию, которое возглавлял Набока.

     Сейчас ведется  уголовное  дело,  по которому Набока не может быть допрошен, потому что он находится вне территории Казахстана.

     И такого  человека   поставили   директором   стратегического предприятия Украины!

     Стоило пять   лет  Верховной  Раде  заботиться  о  чистоте  и прозрачности приватизации завода,  чтобы сейчас была проведена его скрытая  приватизация,  притом  в бюджет не поступает ни копейки и предприятие уже неделю не реализует свою  продукцию.  Значит,  уже будут убытки по этому месяцу.

     На заводе сейчас находится около 20 граждан России,  представителей "Трансволта",  которые получили полный  доступ  к финансовой и производственной информации завода. Они проводят так называемый  внутренний  аудит,  и  рентабельность предприятия резко упала. В 1994 году оно отгружало глинозем только в пользу "Трансволта",  тогда же рентабельность упала  в  15  раз. Когда   в   1995   году  отказались  от  сделок  с  "Трансволтом", рентабельность опять поднялась. Об этом говорят конкретные цифры.

     В 1996  голу  именно  "Трансволт"  создал   блокаду   завода, вследствие   чего  в  течение  8  месяцев  предприятие  на  смогло отгружать в Россию глинозем.  А сейчас этим людям дана возможность полностью   иметь   всю   информацию   о  производственном  цикле, техническом  состоянии  завода,  о  рынках  поступления  сырья   и оборудования, а также об обемах отгрузок глинозема.

     Поэтому я  прошу включить в повестку дня на сегодня (мы вчера обращались к уважаемому нашему спикеру и его  заместителю,  однако вопрос   не   включен)   этот   вопрос   и   проголосовать  проект постановления  с  требованием  отстранить  министра   промышленной политики  Гуреева и председателя Национального агенства Украины по управлению государственными  корпоративными  правами  Таранова  от занимаемых должностей.

     ГОЛОВА. Депутат   Сушкевич,  будь  ласка,  з  місця.  За  ним виступатиме депутат Журавський.

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради   України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Фракція "Батьківщина".  Шановні колеги,  в Україні склалася вкрай критична ситуація щодо соціального  захисту інвалідів,  їх пенсійного забезпечення,  фінансування встановлених законодавством напрямів підтримки  інвалідів.  На  жаль,  держава, користуючись незахищеністю цієї категорії громадян,  їх соціальною ізольованістю,  безжалісно  знищує  реальну  соціальну   підтримку інвалідів України.

     У зв'язку з цим інваліди України та їх громадські організації масово звертаються до Верховної Ради  з  проханням  про  підтримку підприємств,  громадських  організацій  інвалідів,  на  яких  вони працюють.  Практично  це   єдина   можливість   підтримати   наших інвалідів,   коли   держава   неспроможна  реально  вирішувати  їх соціальні проблеми.

     Шановні колеги, у нашому комітеті відпрацьований законопроект про підтримку підприємств,  на яких працюють інваліди. Перш ніж ми підемо у відпустку,  я дуже прошу включити до порядку  денного  це питання  на сьогодні і проголосувати за цей коротенький,  але дуже суттєвий законопроект. Дуже прошу і дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський,  наступний - депутат  Зінченко  і завершуємо.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська область). Фракція НДП, член Християнсько-демократичної партії України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні обранці!    Найнагальніше    сьогодні    завдання   -   ліквідація заборгованості з  виплати  заробітної  плати,  пенсій,  стипендій, надання соціальної допомоги тим,  хто її потребує. Про це говорять усі,  і це наш із вами головний біль.  Коли ми приїжджаємо у  свої виборчі округи -це основне питання, яке цікавить виборців.

     Що ж  треба  зробити,  щоб  змінити  ситуацію?  Ми пропонуємо змінити механізм фінансування виробництва,  пропонуємо фінансувати виробництво через населення.  Залучені до бюджету кошти мають бути спрямовані   на    виплату    соціальної    допомоги,    погашення заборгованості   із  заробітної  плати,  стипендій  і  пенсій.  Із зароблених підприємством коштів треба відразу розрахуватися з його працівниками.   Це   допоможе   погасити  заборгованість  і  зняти соціальну напруженість.

     Даний підхід дасть змогу ринковими методами визначити реальні критерії  відбору  перспективних  підприємств.  Схема дій має бути такою.

     Виплата заробітної  плати,  пенсій,  стипендій  призведе   до зростання попиту на споживчі товари. Підприємства зможуть отримати кошти за реалізовані товари,  віддати борги  хоча  б  частково  та вкласти  кошти  у  нове виробництво.  Це сприятиме збільшенню його обсягів,  причому саме тих товарів,  які  користуються  найбільшим попитом.

     З розширенням   виробництва   збільшиться   дохідна   частина бюджету, що в подальшому дасть змогу підвищити заробітну плату, що в свою чергу вплине на розширення попиту населення.

     Таким чином,   першочергова   виплата   заробітної   плати  і здійснення соціальних виплат та збільшення частки заробітної плати у валовому внутрішньому продукті дасть змогу частково вирішити дві проблеми одночасно:  соціальні  і  проблеми  фінансової  підтримки ефективних  галузей  шляхом підвищення попиту на товари і послуги. Кошти   підуть   на    відновлення    перспективних    підприємств національного виробництва.

     Спрямування коштів  у виробництво через населення дасть змогу фінансувати конкурентоспроможні  підприємства.  Це  більшою  мірою сприятиме зростанню виробництва,  ніж фінансування безпосередньо з бюджету.

     Для цього треба розглянути і прийняти новий законопроект  про захист  підприємницької  діяльності  і  національного виробництва, поданий до Верховної Ради.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Слово надається депутату Зінченку. Будь ласка.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Фракція СДПУ(о). Заява фракції  Соціалдемократичної партії України (об'єднаної) Верховній Раді України.

     "Починаючи з 1994 року народні депутати України Омельченко  і Єрмак  систематично  оприлюднюють  у  засобах  масової  інформації матеріали,  в яких звинувачується народний депутат України  Леонід Кравчук  у  діях,  які  мають,  за  їх  твердженням,  кримінальний характер.

     Залишимо поза увагою все те,  що  стосується  норм  етики  та моралі.  Це вже питання щодо їх сумління,  а отже,  не є предметом для розгляду в сесійній залі. Проте, зважаючи на тривалий характер таких дій, фракція Соціалдемократичної партії України (об'єднаної) звертає увагу народних депутатів України на таке.

     Перше. Неодноразові заяви  про  зняття  з  себе  депутатської недоторканності,  які  не  мають  якихнебудь  юридичних наслідків, давно  висвітлили  популістський  характер  та  методи  діяльності авторів таких заяв.

     Друге. З  текстів  подібних  заяв  та запитів,  інформації та звернень виникає ряд принципових запитань:  яким чином ці депутати мають матеріали кримінальних справ,  оперативнорозшукові матеріали та виняткові  можливості  доступу  до  цих  матеріалів,  включаючи можливість зняття копій?

     Згідно із  Законом  України  про  статус  народного  депутата України  депутат  не  має  права  займатися  оперативно-розшуковою діяльністю.  І,  звичайно,  закон не передбачає можливості зводити наклепи. Чому ж депутати Омельченко та Єрмак мають цю можливість?

     Третє. До Комітету з питань  Регламенту,  депутатської  етики вже   надходили  звернення  від  народних  депутатів  України  про порушення Омельченком Закону України про статус народного депутата України.   Були   звернення  з  цього  приводу  і  до  Генеральної прокуратури України, до судових органів. Проте все залишається без реакції.

     Фракція Соціал-демократичної   партії   України  (об'єднаної) нагадує народним депутатам України Омельченку та Єрмаку про те, що згідно з частиною другою статті 80 Конституції України депутатська недоторканність не поширюється  на  дії  народних  депутатів,  які мають   наклепницький  характер  чи  образу,  і  захищатиме  всіма законними засобами честь і гідність кожного члена  своєї  фракції. Фракція  СДПУ(о)  вважає,  що  в  діях  народних депутатів України Омельченка  та  Єрмака  є  перевищення  повноважень,   зловживання службовим становищем, дискредитація народного депутата.

     Звертаємося до Генерального прокурора України Потебенька дати правову оцінку  діям  народних  депутатів  України  Омельченка  та Єрмака, провести перевірку їх діяльності, як цього вимагають норми Кримінальнопроцесуального кодексу України.

     Вимагаємо створити тимчасову слідчу комісію для розслідування діяльності  народних  депутатів  України  Омельченка  і Єрмака або доручити Комітету з питань  Регламенту,  депутатської  етики  дати відповідну оцінку діям народних депутатів, пов'язаних з порушенням ними чинного законодавства".

     ГОЛОВА. Депутат Чукмасов, "Трудова Україна", і завершуємо.

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська   область).   Шановні  колеги,  згідно  з  чинною редакцією Закону України про операції з давальницькою сировиною  у зовнішньоекономічних   відносинах   при  реалізації  на  території України готової продукції,  виготовленої з давальницької  сировини іноземного  замовника,  сплачується  ввізне мито,  передбачене для аналогічних  імпортних   товарів.   Тому   світлі   нафтопродукти, вироблені  на вітчизняних нафтопереробних заводах із давальницької нафти,  в першу чергу російської,  під час реалізації на території України  обкладаються  ввізним  митом  за  ставкою 15 євро,  тобто приблизно 20 доларів США за тонну за поточним курсом валют.

     Водночас аналогічні нафтопродукти,  що імпортуються з  Росії, Білорусі, країн Балтії в режимі вільної торгівлі, ввізним митом не обкладаються.  Цей тарифний бар'єр,  а також  введені  постановами уряду  додаткові  ставки  митних  зборів на нафтопродукти,  в тому числі вироблені на вітчизняних нафтопереробних заводах  у  розмірі 10  євро за тонну,  а також 2 відсотки митної вартості,  обмежують ввезення нафти на переробку в  Україну.  Як  наслідок,  вітчизняні нафтопереробні  заводи завантажені на 20-25 відсотків потужностей, а світлі нафтопродукти,  які на них виробляються із  давальницької нафти, вивозяться з України, бо це вигідніше, ніж реалізовувати їх на внутрішньому ринку.

     За підрахунками  Мінекономіки  та  Мінфіну,  надходження   до бюджету   від   ввізного   мита   на  нафтопродукти,  вироблені  з давальницької нафти іноземним замовникам,  за 5 місяців 1999  року не  перевищили  2,5  мільйона  гривень,  що  є  мізерною  сумою по відношенню до додаткових надходжень до бюджету  від  ПДВ,  акцизу, інших   податків   при   розширенні  обсягів  переробки  нафти  на вітчизняних нафтопереробних заводах.

     Тому я пропоную вам (вчора я виступав  із  цією  пропозицією) невеликий законопроект, який був вчора розданий, про внесення змін та доповнень  до  Закону  України  про  операції  з  давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах.  Це стосується тільки нафтопродуктів. Ми повинні його прийняти цього тижня. Інакше це не буде на користь розв'язання проблем, які обговорювалися вчора щодо села  -  забезпечення  пально-мастильними   матеріалами   збирання врожаю. Дуже велике до вас прохання включити це питання до порядку денного,  розглянути  даний  проект  закону  в  першому,   другому читаннях і прийняти.  Він невеликий,  гадаю, ви ознайомитесь з ним та сьогодні приймете.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  депутат   Зубов   порушив   питання функціонування і використання коштів фонду соціального захисту. Це питання вже наболіло всім і,  гадаю,  вже пора органам прокуратури з'ясувати,  передусім  як  він створений і куди спрямовуються його кошти. Вважаю, слідчу комісію створювати немає потреби. Вона у нас є.  І  є  у  нас профільний комітет.  Ми дамо доручення,  щоб вони попрацювали і у вересні,  коли  ми  прийдемо  на  четверту  сесію, комітет з даного питання доповів.

     Народний депутат  Ємець  вніс пропозицію терміново розглянути проект закону у  зв'язку  з  Указом  Президента  про  ліцензування окремих видів підприємницької діяльності.  Гадаю,  якщо профільний комітет розгляне і внесе такий  проект,  ми,  безперечно,  негайно включимо  його  до порядку денного.  Тому я просив би,  Олександре Івановичу,  простежте, будь ласка, як тільки питання буде внесено, ми одразу включимо його до порядку денного і розглянемо.

     Про проект постанови щодо Миколаївського глиноземного заводу. Депутати Богословська і Ємець пропонують  влючити  це  питання  до порядку  денного і прийняти відповідну постанову.  Цей глиноземний уже став,  як кажуть,  притчею во язицех.  Усі  крутяться  довкола нього - то наші заробляли,  тепер росіяни хочуть заробити,  - його вже,  мабуть,  пора  реприватизувати,  зробити  на  100  процентів державним  підприємством  і  відбити охоту і своїм,  і чужим тягти руки до цього підприємства.  Але пропозиція внесена.  Я ставлю  на голосування  про  включення  до  порядку  денного  даного  проекту постанови.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 187.

     Я ставлю пропозицію на голосування. Прошу, проголосуйте, будь ласка, про включення проекту до порядку денного.

     "За" - 208.

     Шановні колеги,  завод  продають  перед виборами!  Хіба ви не розумієте, про що йдеться? Я прошу, проголосуйте!

     "За" - 272.

     Рішення прийнято.

     Депутат Мазур говорила про те,  що Україна втрачає  державний контроль  над  радіо-  і телефонним зв'язком за нашої,  як кажуть, участі,  а також  тих,  хто  зацікавлений  у  цьому  з  виконавчих структур.  Вона  запропонувала  включити  до  порядку  денного два проекти постанов. Вони роздані депутатам. Прошу підтримати. Ставлю на голосування.

     "За" - 187.

     Підтримайте, будь ласка.  Я ставлю ще раз на голосування.  Це не менш важливо, ніж Миколаївський глиноземний завод.

     "За" - 220.

     Шановні депутати,  йдеться про  те,  що  іноземними  фірмами, іноземними громадянами приватизується радіо- і телефонний зв'язок, що становить небезпеку для інформаційного простору України.

     І ви пам'ятаєте,  що три роки тому у  радіозв'язок  однієї  з фірм  сусідніх держав було внесено 5,6 мільйона доларів,  а за три роки одержали прибутку 380 мільйонів доларів.  Я не хочу  називати держави, але, гадаю, ви знаєте, яка це.

     Будь ласка,  підтримайте  пропозицію  про внесення до порядку денного цих двох проектів.

     "За" - 231.

     Прийнято.

     Депутат Сушкевич вніс пропозицію  про  включення  до  порядку денного  питання  про  внесення  змін  до деяких законів України з питань оподаткування громадських організацій інвалідів, заснованих ними підприємств. Але немає висновку і економічного обгрунтування. Це не одне і не два підприємства.  Ви ж розумієте,  це йдеться про ряд  підприємств  по  всій  Україні.  Я  просив  би,  щоб  комітет розглянув,  і Кабмін подав свої пропозиції.  Якщо комітет  встигне розглянути  і  дати  висновок,  ми його завтра включимо до порядку денного.

     Іще депутат Чукмасов вніс пропозицію про включення до порядку денного  питання (профільний комітет розглянув),  яке пов'язане із забезпеченням збирання врожаю  пально-мастильними  матеріалами.  Я прошу підтримати це і включити до порядку денного.

     "За" - 233.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  нам  потрібно проголосувати за проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу  України.  Учора  він  був обговорений,  потрібно  лише  проголосувати.  Я  прошу підтримати. Ставлю на голосування. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 197.

     Тоді ставлю  на  голосування  про  його  відхилення.  То   ми голосували  за  проект  закону,  який  вносився у зв'язку з указом Президента. Будь ласка, про відхилення голосуємо.

     "За" - 199.

     Давайте визначимося.  Я ставлю на голосування пропозицію  про відхилення. Голосуємо.

     "За" - 202.

     Якщо ми  цього не зробимо,  указ вступить у дію.  Будь ласка, слово надається депутатові Кармазіну.  За ним - Валентина Петрівна Семенюк.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська  область).  Місто-герой  Одеса,  Партія   захисників Вітчизни.   Шановні  народні  депутати!  Я  звертаюся  до  вас  із проханням:  погляньте ще раз у Конституцію. Чи мав право Президент видавати  указ  з  цього  питання?  Чи  є це тим питанням,  яке не врегульоване чинним  законодавством  з  економічних  питань?  Адже школяр  уже  знає,  що це врегульовано,  що Президент не мав права туди втручатися з молотком,  нібито порадившись з народом.  Маю на увазі отой цирк, влаштований на УТН.

     Тому я  закликаю вас зупинити свавілля Президента - це перше. Ми маємо відхилити його законопроект.

     І друге.   Немає   ніяких    застережень    щодо    прийняття законопроекту,  запропонованого комітетом Верховної Ради в першому читанні.  У другому читанні  ми  доопрацюємо,  як  вважатимемо  за потрібне, як краще для нашого народу.

     Тому я  прошу  вас підтримати у першому читанні законопроект, але перед цим відхилити безглуздий,  бездарний  антиконституційний указ Президента Кучми.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Нам  потрібно  його  відхилити,  бо закону як такого немає. І прошу, проголосуйте, будь ласка. Питання цілком зрозуміле. Голосуємо.

     "За" - 220.

     Будь ласка. Слово надається депутатові Шмідту.

     ШМІДТ Р.М. Фракція Народного руху України. Шановні колеги! До нас,  Верховної Ради України,  ще рік тому  звернулися  понад  340 тисяч власників земельних паїв із проханням врегулювати їхні права законом і надати можливість приєднати паї до особистого підсобного господарства. До Верховної Ради в липні минулого року було внесено щодо  цього   відповідний   законопроект,   проте   він   рік   не розглядається.

     Тому я  пропоную  такий  текст  внесення  змін до статті 56 і прошу за нього проголосувати.  Зачитую:  "Для  ведення  особистого підсобного   господарства   громадянам   за   рішенням  сільської, селищної, міської ради передаються безоплатно у власність земельні ділянки  у  межах  населених  пунктів  у  розмірах,  зазначених  у земельно-облікових документах або надаються безоплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара. За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні ділянки у користування або у власність. Загальна  площа цих ділянок не повинна перевищувати двох гектарів. Розмір  земельної  ділянки  для  ведення   особистого   підсобного господарства  може  бути  збільшено  на  площу  земельних ділянок, відведених власникам земельних часток (паїв)".

     Прошу, Олександре Миколайовичу,  поставити запропоновані мною зміни на поіменне голосування і прийняти у першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  З голосу ми не можемо голосувати. Це пропонується внести зміни до Земельного  кодексу.  Ви  досвідчений депутат і процедуру внесення змін до законів знаєте.

     Питання, безперечно,  заслуговує на увагу,  але його потрібно доопрацювати і внести відповідно до Регламенту.

     Слово надається Валентині  Петрівні  Семенюк,  і  ставимо  на голосування.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні депутати!  Передусім хотіла б сказати:  нас в Україні - 52 мільйони.

     ГОЛОВА. П'ятдесят.

     СЕМЕНЮК В.П.  Уже 50.  Якщо поділити загальну площу земель на всіх  - в середньому на кожного виходить 27 соток.  Ми що,  хочемо громадянської війни?

     Сьогодні, якщо говорити про  ту  пропозицію,  яку  подає  пан Шмідт,  то давайте уявимо:  село,  побудовані вулиці. Як об'єднати присадибні ділянки з паями, які знаходяться десь у полі?

     І ще я  хочу  повторити  таке.  У  Миколаївській  області  на кожного  жителя  припадає по 15 гектарів.  Колективне господарство платить податок за землю з коефіцієнтом 3,8, індивідуальний сектор

- 0,5 відсотка. Це втрата бюджету. Ми не можемо об'єднувати те, що не об'єднується. Це сьогодні фактично коліївщина на селі.

     Тому я  вас  попрошу.  Комітет  з  питань  аграрної  політики завершує   роботу  над  підготовкою  змін  до  Земельного  кодексу відповідно до Конституції,  і у вересні ми це питання  внесемо  на розгляд. Відповідно до Конституції Президент не має права видавати укази,  що стосуються земель,  тому що ці питання вже врегульовані законодавством.

     Олександре Миколайовичу,   я  попрошу,  вас,  поставте,  будь ласка,  пропозицію Комітету з питань агропромислового комплексу на голосування.

     Я вас дуже прошу:  підтримайте, шановні колеги, не призводьмо до коліївщини на селі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я ставлю на  голосування  пропозицію  про  відхилення законопроекту.

     "За" - 213.

     Шановні колеги!  Я не розумію,  чому таке нехтування важливим питанням. Нам потрібно законопроект відхилити, а у вересні комітет внесе зміни, і ми врегулюємо всі питання в Земельному кодексі.

     Будь ласка,   хто   за   те,   щоб  у  поіменному  режимі  це проголосувати?

     "За" - 197.

     Рішення прийнято.

     Голосуємо в поіменному режимі про відхилення законопроекту.

     "За" - 205.

     Висвітіть результати  по   фракціях,   будь   ласка.   Гадаю, зрозуміло,  хто хоче землею торгувати - це ті, хто надто хоче її в заставу (Шум у залі).  Від імені яких людей ви виступаєте? Рух від чийого імені виступає?

     Я ставлю  на  голосування  у звичайному режимі пропозицію про відхилення законопроекту.

     "За" - 225.

     Депутати Турчинов і Гнатюк,  голосуйте, будь ласка. Голосуємо у звичайному режимі.

     "За" - 224.

     Запишіться, будь ласка.  П'ять хвилин відводиться.  Висвітіть прізвища депутатів, які записалися.

     Будь ласка, депутат Полюхович. За ним - депутат Єськов.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Я звертаюся до вас з проханням.  Річ не в цьому питанні, яке ми зараз розглядаємо і яке ставиться на голосування скільки треба, "треба", звичайно, в лапках.  Річ  у  нашій повазі до того,  що ми приймаємо в сесійній залі.

     Нам дуже неприємно,  коли  ми  чуємо  чимало  звинувачень  на адресу  Верховної  Ради  через  різні  порушення Регламенту роботи Верховної Ради і навіть через невідвідування пленарних засідань. І дуже  соромно  бачити  порожні ряди.  І тоді,  коли колеги народні депутати дають інтерв'ю по телебаченню,  ганьблячи самі себе,  які ми погані.  І те,  що відбувається ось тепер у сесійній залі, - це все ми, шановні народні депутати.

     Тому я вас прошу,  поважайте себе і довір'я  своїх  виборців. Коли відбувається таке голосування, яке ми спостерігаємо зараз, то мені соромно за сесійну залу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Нам має бути соромно за тих,  хто в земельному  законодавстві зовсім  не розбирається,  але хоче видавати бажане за дійсне або ж виконує доручення тих,  хто хоче,  щоб ця земля була або  товаром, або йшла під заставу.

     Будь ласка, депутат Єськов. За ним

- депутат Сокерчак.

     ЄСЬКОВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 109,  Луганська область).  Прошу  передати слово депутату Черенкову.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  112,  Луганська область).   Уважаемые  коллеги!  Я  потенциальный  обладатель  пая площадью 13 гектаров.  И тем,  кто голосует  за  то,  чтобы  землю распаевать,   я   готов  отдать  землю  для  того,  чтобы  человек попробовал и непосредственно доказал,  что на таком  клочке  можно работать.

     Но ведь известно, что эффективно можно работать на площади от 100 до 400 гектаров, имея нормальную технику. И Украина уже идет к созданию крупных машиннотехнических станций.  Поэтому поставленный вопрос из сферы  спекуляции  землей,  чего  допустить,  я  считаю, нельзя. Поэтому нужно поддержать предложение отклонить указ.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  142,  Одеська  область).  Дякую.  Я  прошу  передати  слово народному депутату Пасєці.

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ  15,  Вінницька  область).  Олександре  Миколайовичу,   хочу відповісти  депутату  Шмідту  та  його прибічникам,  що їхні заяви безпідставні,  у селі хто хоче мати землю для  ведення  підсобного господарства,  уже давно має площею до одного гектара і, з дозволу обласної ради,  -  до  двох  гектарів.  Ви  також  знаєте,  а  хто призабув,  я нагадаю,  що для цих цілей на першому етапі земельної реформи  на  початку  90-их  років  із  обороту   КСП   та   інших землекористувачів  вилучено  в  Україні  15  процентів ріллі,  яка передана сільським радам як землі запасу, з яких виділено всім для підсобних господарств.  Крім того, не всі землі розпайовані, до 10 процентів залишено. Так що є із чого давати. Навіщо чіпати ріллю?!

     І останнє. Вам сьогодні потрібні не селяни, за яких ви нібито піклуєтесь і довели радикальними реформами до зубожіння, а пустити в оборот землі виробничого сільськогосподарського призначення, чим набити  собі  кишені  та  зробити наших дітей,  онуків заручниками іноземного капіталу. Тому прошу проголосувати за відхилення.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Покотило.

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська  область).  Фракція соціалістів і селян.  Шановні народні депутати.  Сьогодні в Україні майже 10 мільйонів  гектарів землі  знаходиться  у  власності  людей,  і тому твердження деяких депутатів,  що нібито не вистачає землі,  що люди не мають  землі, зовсім безпідставні.

     Указ Президента  спрямований  на  те,  щоб  поєднати приватні ділянки з земельними паями.  Це зовсім  несумісні  речі.  Приватні земельні  ділянки вже давно закріплені за їх власниками.  Земельні паї у  власність  набуваються  за  зовсім  іншою  схемою.  І  таке поєднання  породить  велику  соціальну напруженість у суспільстві. Для того  щоб  розпаювати  це  все,  потрібно  близько  500  тисяч гектарів   землі   тільки  під  кілки.  Це  десь  така  площа,  як ІваноФранківської області, потрібна під цей указ.

     Ми пропонуємо  накласти  вето  і  без   поспіху   у   вересні повернутися до цього питання.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  перед  тим  як поставити питання на голосування,  хотів би ще раз вам нагадати. Вчора, коли ми слухали в  цьому  залі  про  хід  жнив  і  загрозу  продовольчій безпеці в Україні,  я сказав, що в нас упродовж семи з половиною років із 34 мільйонів  гектарів  орної  землі виведено з обробітку 7 мільйонів гектарів землі.  Землю розпаювали,  її ніхто не обробляв,  люди її покинули. Сьогодні шукають, хто б її скупив.

     Щодо розподілу  землі  я вже говорив.  Навантаження на одного громадянина  України:  у  Західному  регіоні  -  27-35  соток,   у Центральному  -  до  1,5  гектара і в Південному регіоні - 4,5-5,5 гектара.  Безперечно хочуть землю перекуповувати, але на підставні гроші, а не чесно зароблені.

     Тому я  просив  би  проголосувати  пропозицію  про відхилення даного  указу,  він  є  незаконний.  Я   прошу   соціал-демократів об'єднаних  також  голосувати.  Бортник,  голосуйте,  а  то  так і прогуляєте всю сесію.  Ставлю на голосування пропозицію  відхилити даний указ.

     "За" - 232.

     Спасибі.

     ------------

     Шановні колеги, потрібно включити до порядку денного питання, яке  внесене,  -  про   невідкладні   заходи   щодо   стабілізації фінансово-економічного   стану   підприємств   водного  транспорту України  у  зв'язку  з  військовими  діями  НАТО   проти   Союзної Республіки     Югославії.    У    нас    нині    розпадаються    з фінансово-економічних  причин  дві  флотилії  -   Придунайська   і Дніпровська.  Я  просив  би  включити до порядку денного зазначене питання.  Профільний комітет  Крука  Юрія  Борисовича  відпрацював його.

     "За" - 233.

     Спасибі.

     ------------

     Нам потрібно проголосувати питання,  яке ми вчора обговорили. Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону   про   податок  на  додану  вартість  (стосовно  послуг  і транспортування газу). Прошу підтримати.

     "За" - 239.

     Спасибі.

     ------------

     Слухається питання  про   обрання   та   звільнення   суддів. Доповідає  Райковський  Броніслав  Станіславович.  Будь ласка,  на трибуну.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Шановні   народні    депутати!    Шановний Олександре   Миколайовичу!   Комітет  з  питань  правової  реформи розглянув  подання  Міністерства  юстиції  України   про   обрання безстроково       суддями       Вінницького,       Закарпатського, Дніпропетровського,   Житомирського,   Запорізького,   Київського, Луганського,      Одеського,     Полтавського,     Чернігівського, Чернівецького обласних та Київського і  Сімферопольського  міських судів,   міських,   районних   судів   Вінницької,   Житомирської, Тернопільської  областей,   міст   Суми,   Черкаси,   Севастополя, Запорізької,  Київської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Чернігівської областей,  міста Києва,  військових судів Південного регіону  України та Дарницького гарнізону,  а також подання Вищого арбітражного суду України про обрання та звільнення суддів  Вищого арбітражного  суду  і  подання Вищої ради юстиції про звільнення з посад суддів.

     Комітет розглянув  ці  подання,  просить  підтримати  подання Міністерства  юстиції  України,  Верховного  Суду України,  Вищого абрітражного  суду,  Вищої  ради  юстиції  і  прийняти  відповідні постанови.

     Шановні народні  депутати,  вам  роздані  відповідні  проекти постанов,  довідковий матеріал.  Судді  знаходяться  в  залі.  Нам потрібно розглянути проекти постанов, яких у нас шість.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  у  вас  на руках є проекти постанов Верховної Ради про звільнення суддів за 3447  і  за  3447/1.  Щодо звільнення суддів є запитання? Я просив би проголосувати за ці два проекти.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Про звільнення обласних, районних, міських суддів і судді Верховного Суду України.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування ці два документи.

     "За" - 249.

     Спасибі.

     Розглядається проект   постанови  про  обрання  суддів.  Будь ласка.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Про обрання суддів у  нас  є  два  проекти. "Відповідно   до  пункту  27  статті  85,  частини  1  статті  128 Конституції України та статті 9 Закону України про  статус  суддів Верховна   Рада   України   постановляє:  обрати  суддями  України безстроково:  Вінницького  обласного  суду  Залімського   Геннадія Олександровича..."

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку.  Шановні  колеги,  чи  є  запитання стосовно кандидатури до Вінницького обласного суду. Немає. Я прошу підтримати. Ставлю на голосування.

     "За" - 218.

     Шановні колеги,  доповідач  Райковський називатиме,  до якого суду,  і якщо немає зауважень,  ми голосуватимемо блоками.  У  нас часу обмаль. Будь ласка.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Закарпатського  обласного  суду  Машкаринця Михайла Михайловича.

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Севастопольського  міського  суду  Володіну Любов Василівну.

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Тростянецького  районного  суду  Вінницької області Бриндака Миколу Костянтиновича.

     ГОЛОВА. Запитання є? Немає.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Дзержинського районного  суду  Житомирської області Чорноуса Анатолія Андрійовича.

     ГОЛОВА. Запитання є? Немає.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Ковпаківського  районного  суду  міста Суми Князєва Віктора Борисовича.

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Тернопільського міського суду Тернопільської області Храпак Наталію Миколаївну.

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Соснівського районного суду міста Черкаси - Кузьменка Володимира Анатолійовича.

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Гагарінського   районного    суду    міста Севастополя - Мартинову Світлану Юріївну.

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає.

     Я ставлю  на  голосування  в  цілому  цей  проект постанови в розрізі областей.  Голосуємо (Шум у залі).  Проект постанови у вас є.

     "За" - 248.

     Спасибі.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Проект постанови Верховної Ради про обрання суддів безстроково.

     Дніпропетровського обласного суду

- Панченка Олександра Никифоровича (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Шановні    колеги,    ви    наполягаєте   персонально голосувати?.. Я розумію, але в нас один проект постанови...

     Якщо у  вас  є  запитання,  будь  ласка,  задавайте,   будемо персонально голосувати.

     Асадчев! Ви ж проголосували за свого колегу.

     До Панченка є запитання? Немає.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Житомирського   обласного  суду  -Головчук Світлану Володимирівну.

     ГОЛОВА. До  Світлани   Володимирівни   є   запитання?   Немає запитань.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Запорізького  обласного  суду  -  Стрілець Ларису Григорівну.

     ГОЛОВА. Немає запитань.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Київського обласного суду - Юровську Галину Валентинівну.

     ГОЛОВА. Є   запитання  до  Галини  Валентинівни?  Є.  Депутат Соломатін. Будь ласка.

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,   КПУ).   Шановна   Галино Валентинівно,  скажіть,  будь ласка,  чи  була  у  вас  зустріч  з депутатами від Київської області?  Я розумію,  що вашу кандидатуру схвалили в профільному комітеті,  але вам  жити  саме  в  області, спілкуватися з тими депутатами, виборцями. Чи була така зустріч?

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Прошу на трибуну, Галино Валентинівно.

     Ви зрозуміли запитання? Будь ласка.

     ЮРОВСЬКА Г.В.,  суддя  Хмельницького обласного суду.  Шановні депутати,  я не мала зустрічі з депутатами від Київської  області. За  сімейними обставинами я змушена переїхати до міста Києва.  Але хочу вас запевнити,  що це  ніяк  не  вплине  на  здійснення  мною правосуддя.

     ГОЛОВА. Задоволені   відповіддю?   Запитань  немає.  Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     Прошу, Броніславе Станіславовичу.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Луганського обласного суду -  Вискребенцева Леоніда Борисовича.

     ГОЛОВА. Є   запитання  до  Леоніда  Борисовича?  Будь  ласка. Депутат Бережний.

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 114,  Луганська область). Уважаемый Леонид Борисович!  Будучи  судьей  Алчевского  городского  суда,  вы вели гражданское дело на основании искового заявления жителя Алчевска - предпринимателя,  управляющего  своим  автомобилем  КЦГБ  3 города Первомайска  Луганской  области  о  возмещении   материального   и морального ущерба,  нанесенного вследствие ДТП,  вторым участником которого  был  автомобиль  скорой   помощи,   принадлежащий   этой больнице.  Под  вашим председательством дело слушалось в 1997-1998 годах.

     Луганская областная прокуратура вынесла протест в виду грубых нарушений  норм  ГПК  Украины и одностороннего рассмотрения дела в пользу истца,  автомобиль которого двигался с превышением скорости по встречной полосе движения и со спущенным скатом.  При выезде на обочину автомобиль перевернулся, в результате чего был поврежден.

     Это решение  суда  было   отменено   президиумом   Луганского областного  суда.  Дело  направлено на новое рассмотрение.  У меня имеется протест,  в  котором  отмечено  ни  много  ни  мало  -  10 грубейших  нарушений.  Городской  больнице  ваш многолетний труд в случае вступления в силу принятого решения мог стоить  на  сегодня около 20 тысяч гривень.

     Как вы  в  связи с этим сами оцениваете свой профессиональный уровень обективности и  непредвзятости.  Ведь  в  областном  суде будете уже на уровне области вершить правосудие непредвзято. К вам неоднократно обращался и депутат предыдущего созыва,  но вы ему ни разу  не  ответили  на  депутатский запрос,  так же нарушая статус народного депутата Украины.

     Поэтому предлагаю не поддерживать эту кандидатуру.

     ГОЛОВА. Прошу на трибуну, Леоніде Борисовичу.

     ВИСКРЕБЕНЦЕВ Л.Б., суддя Алчевського міського суду Луганської області.  Шановний депутате,  це конкретна справа, обговорювати її зараз немає можливості.

     Що стосується мого професійного  рівня,  який  можна  було  б спроектувати на одну конкретну справу,  то я не знаю,  як це можна зробити.  Про свій професійний рівень я нічого  не  можу  сказати. Єдине,  що я можу сказати,  - ніякої упередженості в цій справі не було.

     Президією було скасоване це рішення на підставі того, що була порушена  стаття  172  Цивільного  процесуального кодексу - неявка відповідача.  Неявка відповідача  була  умисною.  Розглядалася  ця справа  так  довго  тому,  що протягом півтора року відповідачі не з'являлися. І я змушений був, отримавши дозвіл колегії з цивільних справ   обласного   суду,  яка  потім  і  підтримала  це  рішення, розглянути його (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  У вас  є  претензії?  (Шум  у  залі). Персонально голосувати?  Шановні колеги,  щоб не виникало питань і щоб  люди  працювали  спокійно,  я  буду  ставити  на  голосування персонально кожну кандидатуру по областях,  незважаючи на те, що у нас один проект постанови.

     Дніпропетровська область -  Панченко  Олександр  Никифорович. Голосуємо.

     "За" - 244.

     Житомирська область   -   Головчук   Світлана  Володимирівна. Голосуємо.

     "За" - 248.

     Запорізька область - Стрелець Лариса Григорівна. Голосуємо.

     "За" - 242.

     Київська область - Юровська Галина Валентинівна. Голосуємо.

     "За" - 241.

     Луганська область - Вискребенцев Леонід  Борисович.  Стосовно цієї кандидатури вносилася пропозиція. Голосуємо.

     "За" - 199.

     Будь ласка, Броніславе Станіславовичу, продовжуйте далі.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Луганського обласного суду - Курліщук Надію Євгенівну.

     ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка. Депутат Ємець.

     ЄМЕЦЬ О.І.  Олександре Миколайовичу!  Ми звертаємо увагу,  що колега (я,  на жаль, не запам'ятав прізвища) із фракції комуністів допустив  грубе  втручання   в   конкретну   судову   справу.   Це недопустимо.  Конституційний  Суд  розглянув відповідну ситуацію і вважає, що подібні звернення до суддів є неконституційними. А таке втручання,  де конкретно виписуються обставини і на підставі цього робиться висновок про кваліфікацію, - недопустиме.

     Ми вимагаємо переголосування.  Ми не будемо  брати  участі  в голосуванні  доти,  доки  не  буде виправлене оце порушення з боку Верховної Ради.

     ГОЛОВА. Я ставлю на переголосування кандидатуру Вискребенцева Леоніда Борисовича. Голосуємо.

     "За" - 200.

     Далі.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Курліщук Надія Євгенівна.

     ГОЛОВА. Запитання є?  Немає.  Це також по Луганській області. Голосуємо.

     "За" - 241.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Одеського обласного суду - Руденка  Віктора Петровича.

     ГОЛОВА. Є запитання до Віктора Петровича? Немає. Голосуємо.

     "За" - 251.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Одеського обласного суду - Чернушенка Антона Васильовича.

     ГОЛОВА. До Антона Васильовича є запитання? Є.

     Депутат Дорогунцов. Будь ласка.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії України. Шановний Антоне Васильовичу!   У   1996   році  народний  депутат  України  Сергій Драгомарецький у Жовтневому  райсуді  міста  Одеси  захистив  свою честь  і  достоїнство,  які  були  порушені  відповідними засобами масової інформації.

     Запитання до вас таке:  чому було скасоване це рішення  після загибелі  Сергія  Драгомарецького?  Він залишився в історії з цими плямами - необгрунтованими і несправедливими.  Тепер це стосується і його сім'ї.

     Будь ласка.

     ЧЕРНУШЕНКО А.В.,  заступник  голови Одеського обласного суду. Шановні народні депутати!  Я добре пам'ятаю цю справу і певен,  що рішення  було  скасоване  незаконно:  судова  колегія скасувала це рішення,  вважаючи,  що воно  підлягає  скасуванню  тільки  з  тих підстав,  що  на  день  розгляду  справи  в  касаційній  інстанції народний депутат Драгомарецький трагічно загинув.

     Після цього я вносив протест на ухвалу судової колегії і тоді він  був  задоволений.  Ухвала  судової колегії була скасована,  а рішення Жовтневого суду,  яким задоволено  позов  Драгомарецького, було  залишене  без  зміни.  Але  через деякий час це рішення було скасоване  і  провадження  у  справі  припинене  тільки  з  однієї підстави  -  на  день  розгляду  справи в касаційній інстанції він загинув.

     Я вважаю,  що скасування було незаконним,  бо ні  в  кого  не виникало  сумніву,  що  рішення  районного  суду  було  законним і обгрунтованим.  Тому скасовувати законне рішення тільки через  те, що на день розгляду в касаційній інстанції Драгомарецький загинув, я вважаю, не було підстав.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Сергію Івановичу.

     ДОРОГУНЦОВ С.І. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Миколайовичу!  Я  звертаюся  до  Голови  Верховного  Суду  Віталія Федоровича Бойка з проханням відновити справедливість і законність у цьому питанні.

     А що  стосується  Антона Васильовича Чернушенка,  то я цілком задоволений  його  відповіддю  і   прошу   вас   підтримати   його кандидатуру.

     ГОЛОВА. Віталію  Федоровичу,  у  вас немає запитань?  Віталій Федорович підтримує цю пропозицію. Я ставлю на голосування.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет теж підтримує.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 260.

     Спасибі.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Полтавського  обласного  суду  -  Касмініна Олександра Володимировича.

     ГОЛОВА. До Олександра Володимировича є запитання? Є.

     Депутат Кириченко. Будь ласка.

     КИРИЧЕНКО М.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ 151,  Полтавська область).  Дякую. У мене запитання до претендента на цю високу посаду.  Скажіть, будь ласка, чи була у вас зустріч з народними депутатами від Полтавщини?

     І взагалі  я хотів би звернутися до доповідача:  рекомендуйте претендентам на такі посади знаходити можливість зустрічатися і  з народними  депутатами  України,  обраними від відповідної області. Наприклад,  не зустрівшись з претендентом, я не можу голосувати за нього.

     Я прошу вас відповісти.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, ви ж розумієте, що профільний комітет розглядає такі питання.  Мабуть,  треба рекомендувати  профільному комітету  запрошувати  депутатів на засідання.  Думаю,  що Сіренко Василь Федорович лояльно до  цього  ставиться  і  не  буде  нікому відмовляти.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Олександре Миколайовичу, ми направляємо всі звернення,  подання до фракцій.  І всі знають,  коли на  засіданні комітету будуть розглядатися такі питання.

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на голосування пропозицію про затвердження кандидатури Олександра Володимировича. Голосуємо.

     "За" - 219.

     Депутат Черненко   не   встиг    проголосувати.    Олександре Івановичу, також голосуйте! Голосуємо.

     "За" - 225.

     Будь ласка, Юрію Анатолійовичу.

     КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати! Уявіть собі ситуацію, у  якій  зараз  перебуває  суддя.  Жодного  звинувачення  йому  не пред'явлено,  жодного...  Він  зараз  отримає нервовий стрес і під впливом цього буде судити людей.

     Тому я вас прошу:  зосередьтеся.  Якщо немає ніяких претензій до суддів, то навіщо напругу чинити в залі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Я ставлю на голосування пропозицію комітету. Голосуємо.

     "За" - 239.

     Спасибі.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Чернівецького  обласного  суду  -   Кузняка Віталія Опанасовича.

     ГОЛОВА. До Віталія Опанасовича є запитання? У депутата Гуцола є. Ну, не може такого бути, щоб у нього не було запитання.

     Будь ласка, Михайле Васильовичу.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",   Зелена  партія  України.  Шановні  колеги!  Прошу підтримати кандидатуру Віталія Кузняка.  Він досвідчений  юрист  і чесний   суддя,   тому  звертаюся  до  вас,  колеги,  з  проханням підтримати і проголосувати за.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування.

     "За" - 246.

     Спасибі.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Чернігівського  обласного  суду  -  Трейтяк Олену Петрівну.

     ГОЛОВА. До Олени Петрівни є запитання?

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 249.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Київського  міського  суду - Харуту Олексія Васильовича.

     ГОЛОВА. До Олексія Васильовича є запитання? Немає.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 239.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Центрального    районного    суду    міста Севастополя - Довгополова Андрія Миколайовича.

     ГОЛОВА. До Андрія Миколайовича є запитання? Немає. Голосуємо.

     "За" - 248.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Енергодарського  міського  суду Запорізької області - Ткаченка Ігоря Миколайовича (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Навіть Миколайович... Голосуємо (Шум у залі).

     Відмініть голосування.

     У депутата Кармазіна є запитання. Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А. Місто-герой Одеса. Шановний пане претенденте, я хочу вас запитати. У нас на засіданні комітету розглядалися скарги щодо недопустимих речей,  які відбувалися  в  Енергодарі  під  час виборів мера міста.  Ішлося про виготовлення фальшивих бюлетенів і про те, що судом це визнано нормальним.

     Я власними очима бачив фальшиві  бюлетені.  Комітет  і  зараз продовжує  перевірку  цього питання.  Такі питання збурюють людей. Якщо  мер  або  інша  людина  (таке   фальшування   готується   до президентських виборів) користується потім,  не отримавши фактично підтримки  народу,  такою  владою,  виникають  великі   запитання, зокрема до судової влади.

     Скажіть, будь ласка,  чи мали ви відношення до розгляду справ з цих  питань,  чи  розглядалися  вони?  Я  буду  вдячний  вам  за відповідь.

     ТКАЧЕНКО І.М., суддя Василівського районного суду Запорізької області.  Шановні депутати,  зараз я суддя  Василівського  райсуду Запорізької  області.  В  Енергодарі я жодного дня не працював,  я тільки переводжусь.

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу,  ви задоволені відповіддю? (Шум у залі). Литвак просить, щоб проголосували. Голосуємо.

     "За" - 234.

     Будь ласка.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Вишгородського  районного  суду  Київської області - Лебезуна Валерія Івановича.

     ГОЛОВА. До Валерія Івановича є запитання?

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 212.

     Є запитання?  Василю Федоровичу,  голосуйте, будь ласка, а то вас відривають від роботи.

     "За" - 225.

     Депутат Литвак. Будь ласка.

     ЛИТВАК О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  87, ІваноФранківська   область).   Шановний  Олександре  Миколайовичу! Кадрове питання - це  надто  делікатне  питання.  У  залі  не  всі професіонали, судді, юристи тощо. Кандидати пройшли через комітет, так би  мовити,  правове  чистилище.  Сьогодні  задають  запитання процесуального  характеру  -  як  вирішена  та чи інша цивільна чи кримінальна справа.  Я вважаю,  що це неетично, порушення правової культури.

     Якщо до   кандидата   є  конкретні  запитання  стосовно  його морального обличчя,  поведінки тощо - будь ласка.  Але виносити на суд  Верховної  Ради,  як вирішена та чи інша справа,  законодавчо неправильно. Прошу дотримуватися такого правила.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Медведчук.

     МЕДВЕДЧУК В.В.,  заступник  Голови  Верховної  Ради   України (виборчий  округ  73,  Закарпатська область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Я хотів би звернутися до всіх   народних  депутатів  проголосувати  за  кандидатуру  голови Вишгородського районного суду Лебезуна Валерія Івановича.

     Справа в тому,  що я цього суддю сьогодні побачив уперше, але моє  прізвище  і  прізвище  цього  судді  пов'язують  уже протягом місяця,  бо протягом цього часу у  Вишгородському  районному  суді слухається справа стосовно виборів мера міста Києва.

     Тому для  того,  щоб  не  було ніяких підозр,  звинувачень на адресу народних депутатів,  на адресу моїх  колег,  я  прошу  всіх проголосувати   за   цю   кандидатуру  і  затвердити  його  суддею безстроково. Прошу це зробити, шановні колеги.

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування.

     "За" - 235.

     Будь ласка.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Броварського   районного   суду   Київської області - Шинкаря Андрія Олександровича.

     ГОЛОВА. Запитання  є до Андрія Олександровича?  (Шум у залі). Валентина Петрівна просить проголосувати, ми Житомир проголосували вже, це Київська область. Голосуємо.

     "За" - 249.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.      Новоукраїнського     районного     суду Кіровоградської області - Охременка Віктора Анатолійовича.

     ГОЛОВА. До Віктора Анатолійовича є запитання? Немає. Я думаю, що Литвак вніс дуже суттєву пропозицію. Голосуємо.

     "За" - 238.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.     Олександрівського     районного     суду Кіровоградської області - Безуматова Михайла Вікторовича.

     ГОЛОВА. Є запитання до Михайла Вікторовича? Немає. Голосуємо.

     "За" - 243.

     Будь ласка.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Слов'яносербського районного суду Луганської області - Можаєва Василя Петровича.

     ГОЛОВА. До Василя Петровича є запитання? Голосуємо.

     "За" - 251.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Кобеляцького  районного  суду  Полтавської області - Голубенка Віктора Львовича.

     ГОЛОВА. До Віктора Львовича є запитання? Немає. Голосуємо.

     "За" - 246.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Ніжинського  міського  суду   Чернігівської області - Бережняка Валерія Дмитровича.

     ГОЛОВА. Є запитання? Голосуємо.

     "За" - 247.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Мінського  районного  суду  міста  Києва  - Даценко Любов Михайлівну.

     ГОЛОВА. До Любові Михайлівни є запитання? Голосуємо.

     "За" - 239.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Шевченківського районного суду міста Києва - Гулька Бориса Івановича.

     ГОЛОВА. До Бориса Івановича є запитання? Голосуємо.

     "За" - 235.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Військового суду Південного регіону України

- Золотнікова Олександра Сергійовича.

     ГОЛОВА. Немає запитань? Голосуємо.

     "За" - 232.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Військового суду  Дарницького  гарнізону  - Матюшка Миколу Павловича.

     ГОЛОВА. Є запитання? Голосуємо.

     "За" - 229.

     Будь ласка.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Проект  Постанови про обрання суддів Вищого арбітражного суду України.

     Обрати суддею Вищого арбітражного  суду  України  безстроково Козир Тетяну Павлівну.

     ГОЛОВА. До Тетяни Павлівни є запитання? Голосуємо.

     "За" - 238.

     Будь ласка.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   Обрати  суддею  Вищого  арбітражного  суду України безстроково Михайлюка Михайла Васильовича.

     ГОЛОВА. До Михайла Васильовича є запитання? Голосуємо.

     "За" - 223.

     Є запитання? Голосуйте, будь ласка.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує. Прошу проголосувати.

     ГОЛОВА. Голосуйте, Олександре Івановичу, голосуйте.

     "За" - 227.

     Будь ласка.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Проект  Постанови  про  звільнення  суддів. Звільнити  з посад:  суддю арбітражного суду міста Києва Макаренко Валентину Володимирівну у зв'язку з поданням заяви про відставку і суддю,   голову   арбітражного  суду  Вінницької  області  Прицюка Анатолія Васильовича у зв'язку з поданням заяви про відставку.

     ГОЛОВА. Є запитання до представника Вищого арбітражного суду? Я  ставлю  на  голосування  пропозицію про прийняття проекту даної постанови.

     "За" - 232.

     Прийнято. Спасибі.

     Шановні колеги,  у нас... Одну хвилинку. Я розумію. У нас там є ще одна кандидатура по Луганській області.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Обрати  суддею  Луганського  обласного суду Вискребенцева Леоніда Борисовича.

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Слово  надається  голові  Верховного Суду.

     БОЙКО В.Ф.,  голова Верховного Суду України.  Шановні народні депутати!  Цього суддю пропонується обрати суддею обласного  суду. Зверніть увагу на те,  що і кваліфікаційна комісія,  і керівництво обласного  суду,  і   керівництво   Верховного   Суду   разом   із Міністерством  юстиції  належним чином оцінили цього суддю з точки зору його кваліфікації.

     Проте, справді,  я  не  можу  не  погодитись  із  зауваженням народного депутата Литвака.  Я ніколи не можу висловити свою думку стосовно якоїсь справи на підставі тільки одного рішення. Потрібно перевіряти,   наскільки  справедливі  претензії  щодо  конкретного рішення,  конкретної справи. І оцінювати роботу судді, тим більше, що...

     Навіть якщо  подивитись на це питання з другого боку:  ну хто не має права на  помилку?  Ви  мені  вибачте,  але  ми  спеціально будуємо  систему  суддів для виправлення можливої судової помилки, інакше бути не може.

     Тому я вас прошу ще раз поставити це питання на голосування і обрати суддю,  який, з моєї точки зору, гідний тієї посади, на яку він рекомендується.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  цю   пропозицію.   Усе,   не потрібно. До нас звернувся голова Верховного Суду (Шум у залі).

     Як проголосуєте, так і буде. Голосуємо, будь ласка.

     "За" - 214.

     Шановні колеги!  Я  хотів  би від вашого імені подякувати тим суддям,  які відпрацювали свій термін, і ми сьогодні звільнили їх, побажати  їм  доброго відпочинку,  доброго здоров'я,  а всім новим суддям,  яких   обрано,   побажати   успіху,   творчої   праці   і дотримуватись букви закону. Спасибі вам (Оплески).

     ------------

     Слово має Михайло Петрович Ковалко, з місця.

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область). Шановні колеги! Я прошу вас проголосувати в цілому законопроект про внесення  змін до  статті  11  Закону  про  податок  на додану вартість,  який ми недавно проголосували в першому читанні.

     З огляду на те, що питань до законопроекту не виникало, я вас прошу проголосувати його в цілому.

     ГОЛОВА. Немає    заперечень?   Є   заперечення?   Ставлю   на голосування пропозицію прийняти  законопроект  у  цілому.  Депутат Терьохін? Слово має депутат Терьохін. Будь ласка.

     Я прошу, заспокойтеся, будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м.Київ). Шановні народні депутати, там є одна помилка, на яку звертало увагу Міністерство фінансів.  Ми  вже  прийняли  до  цієї статті зміни, якими з 2001 року звільнили громадян від нарахування ПДВ  на  комунальні  послуги.  Коли   вносилися   зміни   стосовно транспортування нафти,  цей пункт викинули.  І виходить, що з 2001 року громадянам мають нараховувати ПДВ. Це технічна помилка. Ми її виправимо  і  внесемо  на  друге  читання.  Давайте  розглянемо це завтра,  бо там є неузгодженість.  Вони просто  технічно  викинули одні рядки,  поставили інші і забули про громадян. І Мінфін про це казав.  Давайте завтра це розглянемо,  а сьогодні відновимо те, що ми, між іншим, приймали шляхом подолання вето.

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,  одну  хвилинку!  Михайло  Петрович погоджується з тією пропозицією,  яку вносить депутат Терьохін,  і щоб  з  урахуванням  цієї  поправки  проголосувати  законопроект у цілому.  І депутат  Терьохін  погоджується.  Голосуємо  пропозицію прийняти законопроект у цілому. Будь ласка.

     Я прошу визначитися. Голосуємо!

     "За" - 196.

     Голосуємо! Депутате Кармазін,  ну дайте можливість Олександру Сергійовичу працювати.  Депутате  Турчинов,  голосуємо!  Голосуємо прийняти  в  цілому  з  урахуванням  поправки,  внесеної депутатом Терьохіним.

     "За" - 216.

     Є ще запитання до депутата Ковалка?  Запросіть людей до залу, будь ласка,  і проголосуємо. Не голосує 129 депутатів. Проти немає теж. Будь ласка, голосуємо пропозицію прийняти в цілому.

     "За" - 237.

     Спасибі.

     ------------

     Розглядається проект Закону про внесення доповнення до статті 14  Закону  про  державний матеріальний резерв.  Мінченко Анатолій Каленикович. Будь ласка.

     МІНЧЕНКО А.К.,  голова   Державного   комітету   України   по матеріальних резервах.  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые депутаты!  Ресурсы,  которые находятся в Госкомрезерве,  постоянно работают   на   стратегических  направлениях  народного  хозяйства Украины.  Это топливно-энергетический  комплекс,  агропромышленный комплекс,   военнопромышленный   комплекс.   А   из-за  отсутствия банковских кредитов и оборотных средств у  наших  предприятий  они являются просто спасательным кругом.

     Я могу назвать десятки предприятий, которым оказана помощь, - Запорожский титано-магниевый комбинат, КРаЗ, ХТЗ, судостроительные заводы,  "Крымсода",  завод имени Малышева, "Днепрошина". Я мог бы долго перечислять эти предприятия. Они сегодня встали на ноги.

     Эти ресурсы являются неприкосновенным запасом  нашей  страны. Они    обеспечивают    экономическую,    военную,    экологическую безопасность в экстремальных ситуациях. Поэтому и относиться к ним мы обязаны бережно и со всей ответственностью.

     Однако в   последнее   время   с   появлением   разных   форм собственности,  приходом новых руководителей,  во  многих  случаях даже  не понимающих,  зачем предназначены государственные резервы, началось просто растаскивание материальных  ценностей,  что  может сказаться  на  многих  отраслях  народного  хозяйства  и  нарушает экономическую безопасность в стране.

     Хранятся сегодня ресурсы на 5 тысячах предприятий.  И  мы  не можем  на каждом из них поставить милицейский или еще какой-нибудь там пост.

     Поэтому сотни   предприятий   самовольно    используют    или использовали,    растаскивают   ресурсы.   Возвратить   их   через арбитражные суды просто невозможно.  Дела рассматриваются по многу месяцев,   и   в   конечном  итоге  предприятие  либо  обявляется банкротом,    либо    вообще    ликвидируется    и    утрачиваются государственные ресурсы.

     Работал наш закон.  Этот Закон о государственном материальном резерве принят в 1997  году.  Но  когда  рассматривался  вопрос  о банковских штрафах и прочее,  заодно исключили 3,4,  8 и 10 пункты статьи 14.

     Под гул демократии и вседозволенности эти пункты исключили, и в   конечном   итоге   сегодня   государственные   ресурсы  просто уничтожаются.

     Уважаемые депутаты,  я  мог  бы  вам  приводить   еще   много примеров.  Но поверьте, это не Минченко надо, это надо государству с целью наведения порядка, с целью установления законности, а не с целью какого-то устрашения.

     Многие из сидящих здесь в зале знают,  тем более,  что многие из  вас  были  директорами,  что  прикасаться  к   государственным ресурсам,   к   мобилизационным   ресурсам   без   соответствующих постановлений и решений просто нельзя.

     Поэтому я  прошу  вас  поддержать  законопроект,  чтобы   эти пункты,  которые  были  мимоходом исключены,  были снова введены в закон и чтоб этот закон работал в полную силу. У меня все. Просьба поддержать.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я думаю, питання абсолютно зрозуміле. Законопроект потрібно було б прийняти в першому  читанні.  Депутат Терьохін,  тут  ваші  пропозиції  не пройдуть.  Державні резерви є державні резерви.

     Я просив би прийняти законопроект у першому  читанні.  Ставлю цю  пропозицію на голосування.  І депутат Манчуленко також просить прийняти в першому читанні.

     "За" - 165.

     Будь ласка,  запишіться  на  запитання.   Висвітіть   список. Відведемо  п'ять  хвилин.  Депутат  Плютинський.  За ним - депутат Гусак.

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  аграрної  політики  та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). "Громада". Шановний доповідачу, у мене таке запитання. Якщо  ці  резерви  будуть  все-таки   державні,   хто   ними   має розпоряджатися - ви чи уряд?

     МІНЧЕНКО А.К.  Спасибо  за  вопрос.  Это  четко  оговорено  в законе.  Есть  уровень  накопления  и  есть  уровень   неснижаемых запасов.  Уровнем накопления можно распоряжаться только по решению Кабинета Министров.  Что  касается  неснижаемых  запасов,  то  ими распоряжается только Верховный Совет.

     ГОЛОВА. Депутат Гусак. За ним - депутат Стрижко.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Прошу передати слово народному депутату Матвієнкову.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. Анатолий Каленикович, в каком положении сегодня находятся предприятия,  всем нам понятно.  Мы производство отсекли от   банковской  системы.  Хозяйственные  руководители  -  давайте говорить честно и откровенно - это не враги  народа.  И  они  тоже прекрасно понимают, что такое мобрезерв.

     Но иногда  для  того  чтобы  не остановить свое предприятие и дать  ему  возможность  дышать,  они  вынуждены  залазить  в  этот мобрезерв,  чтобы  пополнить  свои  оборотные средства,  пополнить запасы сырья и материалов.  Мы их сегодня пытаемся загнать  в  50, 100  процентов.  Но ведь не от хорошей же жизни это делается!  Это первое.

     И второе.  Давайте  посмотрим,  что  у  нас   там   лежит   в мобрезерве.  Одно дело,  если это бумага.  Нужны ли нам на сегодня такие запасы, в каком обеме и сколько их в этом мобрезерве?

     Спасибо.

     МІНЧЕНКО А.К.  Я не зря вам назвал два  десятка  предприятий, которым   решением   правительства   были   законно  оформлены,  я подчеркиваю,  эти  ресурсы.  И  предприятия  заработали,  так  как пополнили оборотные ресурсы... Это не значит, что мы не собираемся помогать тому или иному предприятию.  Эти ресурсы и  предназначены для того, чтобы их использовать в случае экстремальной ситуации, в случае временного непоступления какого-то сырья.  Но  все  это,  я подчеркиваю,   надо  оформлять  законно  -  то  ли  через  Кабинет Министров,  если залазят в НЗ,  то ли через Верховный Совет, но не самовольно, я подчеркиваю.

     Вот вы привели пример - предприятия останавливаются. Директор знает,  что  завтра,  послезавтра  или  через  неделю  остановится предприятие.  Он  должен это оформить,  а не самовольно залазить в этот карман.

     Вы себе даже не представляете: сотни предприятий растащили порядка 340 миллионов гривень материальных ресурсов,  вы понимаете?  Я еще раз хочу вам сказать: надо все оформлять законно, а не самовольно. Вот о чем идет речь.  Если мы страна,  которая соблюдает законы, а мы  - законопослушные граждане,  давайте ее и делать такой же.  Не лезь в эти мобресурсы,  никто тебя штрафовать не будет, ради Бога. Но  самовольно  туда залазить нельзя.  Если так каждое предприятие будет делать (а это около 5 тысяч  предприятий),  это  приведет  к угрозе и экономической, и военной безопасности.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко.  За ним  -  депутат  Єльяшкевич. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция  коммунистов.  Анатолий Каленикович,  я согласен,   то,   что   происходит   сегодня   с   государственным материальным резервом, совершенно недопустимо.

     Но у  меня  следующий вопрос.  А использованы ли вами сегодня полностью существующие механизмы защиты материального  резерва?  И какую роль,  скажем, в защите материальных резервов сегодня играет прокуратура? Ведь вы наверняка обращались в прокуратуру?

     МІНЧЕНКО А.К.  Вы абсолютно правы.  Только в течение года  мы оформили  342  претензии  через  арбитражные  суды.  Я обращался в областные прокуратуры,  управления  внутренних  дел,  в  СБУ.  Что касается  силовых  министерств,  то они не пишут вот так,  как мне сейчас сказали,  что предприятие  останавливалось,  то-то,  то-то, значит состава преступления мы не видим. Они же читают это все.

     А в арбитражных судах,  я вам честно говорю, по восемь-десять месяцев рассматривается один вопрос.  То отложили,  то  кто-то  не явился,  то кто-то написал заявление,  прошение - и пошло-поехало. Прокуратура на это не реагирует.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,   Херсонська   область).   Уважаемый   докладчик,    скажите, пожалуйста,  кто  будет  гарантирован  от  ошибок,  если  в случае бесспорного списания ваши решения суд потом будет отменять? Почему вы  настаиваете  на  антиконституционной норме (ведь в Конституции написано, что изятие средств невозможно, кроме случаев изятия по решению  суда)  и  пытаетесь  эту норму навязать сессионному залу? Неужели вы считаете,  что ваше ведомство  аналогично  по  функциям судебным органам?

     МІНЧЕНКО А.К.  Никому никакие санкции не предявлялись.  Этот закон  работал  и  работал  нормально,  оберегал   государственные ресурсы.  А  потом  это  все изменили буквально год тому назад.  И теперь как итог мы за год  получили  разграбление  государственных ресурсов на 340 миллионов гривень. Это во-первых.

     Во-вторых, я еще раз говорю: если мы законопослушная страна и законопослушные граждане,  давайте не трогать чужое. И все встанет на свои места. Я же не могу применить штрафные санкции, если вы не брали  эти  ресурсы  или  оформили  их  законно.  Этот   Закон   о государственном материальном резерве работал всю жизнь. Поэтому не надо так говорить, что я пытаюсь что-то сделать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Манчуленко, 25 секунд.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Дякую, Адаме Івановичу.

     Шановний доповідачу!  Без сумніву,  державні ресурси -  це  є державні  ресурси.  Але  от  я  наведу  вам  приклад  поводження з державними ресурсами (і це не поодинокий приклад)  в  Чернівецькій області.

     Із Чернівецької області за вашими наказами,  підписаними вами і  вашим  головбухом  (я  звертався  з  відповідним   запитом   до Прем'єр-міністра),  було  забрано  пшеницю  третього  і четвертого класу для того,  щоб розрахуватися  цією  пшеницею  з  українською газовою  компанією.  Області  залишили  фактично  менше мінімально потрібної кількості пшениці для нормального  забезпечення  жителів області хлібопродуктами. Ось вам конкретний приклад поводження і з матеріальним резервом,  і з державними ресурсами. А ви хочете ще в законі записати відповідну норму. Чому так?

     МІНЧЕНКО А.К.  Во-первых,  это  никакого отношения к этому не имеет.  Речь идет о  государственных  ресурсах.  Колебание  цен  с хлебом   началось  гдето  два  месяца  тому  назад.  Мне  пришлось заниматься этим вопросом целый месяц. За этот месяц я переместил и дал областям (постановлением правительства) 383 тысячи тонн хлеба. И этим мы погасили весь ценовой всплеск на хлеб в целом по стране.

     Что касается того,  что кому-то отдал, у кого-то забрал. Ведь государственные  ресурсы  на  то  и  есть,  чтобы идти туда,  куда принято  решением  правительства.  Это  не  Минченко  решал.  Ведь Черновицкая область не осталась же без хлеба? Нет.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію   Калениковичу,   дякую.  Сідайте,  будь ласка.

     Шановні колеги,  ви,  напевне,  звернули  увагу,  що  тут   є висновок  профільного  комітету - комітету з питань бюджету,  який підтримує пропозицію Держкомрезерву.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 132.

     Рішення не прийнято.

     Давайте ми продовжимо розгляд цього питання після перерви, бо в нас є наступне питання.

     Ні, давайте  до  перерви заслухаємо все-таки голову Лічильної комісії, це забере півхвилини. Будь ласка, Валерію Дмитровичу.

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую,  Адаме Івановичу. Шановні депутати, дозвольте ознайомити вас із протоколом засідання Лічильної комісії від 15 липня 1999  року.  Слухали  про  підсумки таємного  голосування  по  призначенню  членів  Рахункової  палати Верховної Ради України.

     У бюлетень для таємного  голосування  по  призначенню  членів Рахункової палати Верховної Ради України були включені кандидатури Фліссака Ярослава Антоновича  -  головного  контролера  Рахункової палати,  Зіпіра Андрія Петровича - головного контролера Рахункової палати.

     На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила:

     загальна кількість  народних депутатів України,  повноваження яких визнані Верховною Радою України, - 447;

     кількість народних депутатів України,  які одержали  бюлетені для таємного голосування, - 300;

     за Фліссака  Ярослава  Антоновича проголосували 242 депутати, за Зіпіра Андрія Петровича - 235.

     Відповідно до пункту 16 частини першої статті 85  Конституції України  та  частини шостої статті 10 Закону України про Рахункову палату Верховної Ради України,  а також  глав  3.7.5.2  Регламенту Верховної   Ради   України   Лічильна   комісія  вирішила  вважати призначеними членами  Рахункової  палати  Верховної  Ради  України Фліссака Ярослава Антоновича, Зіпіра Андрія Петровича.

     Підписи членів Лічильної комісії є.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Отже,  шановні  колеги,  ми з вами шляхом таємного  голосування  прийняли  постанову  про  призначення  двох членів  Рахункової палати - головних контролерів,  - з чим ми їх і вітаємо.

     Оголошується перерва до 12 годин 45 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки   підійдуть  народні  депутати,  я  пропоную вчинити так.  У нас до цього законопроекту є ще  одне  доповнення, автором  якого  є народний депутат Губський.  Будь ласка,  Богдане Володимировичу. Три хвилини досить? Так. Будь ласка.

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги! Проблема заборгованості за відпущені матеріальні цінності з державного резерву, як нам уже відомо,  поступово  перетворюється  на  проблему державного рівня. Адже вона тісно  пов'язана  з  виконанням  бюджету  і  загалом  із процесом бюджетоутворення. Непередбачені втрати відчутно впливають на бюджетний процес.

     Як відомо,  загальна   сума   заборгованості   за   відпущені матеріальні  цінності  перед  державним  резервом  уже на сьогодні становить мільярди і мільярди гривень.  І скоро,  якщо ситуація не зміниться,  ці  борги можна буде зіставляти з рівнем надходжень до Державного бюджету.

     Якщо врахувати, що розмір заборгованості реєструється в цінах періоду  утворення  боргів,  а  це в основному 1994-1997 роки,  та зміну курсу національної валюти за цей час,  то  ми  побачимо,  що реальні бюджетні втрати виглядають ще вагоміше.

     Практика мовчазної     відмови     від    своїх    обов'язків позичальниками набуває  небезпечного  для  нас  поширення.  Значна частина  укладених  договорів на відпуск матеріальних цінностей на сьогодні перебуває  на  розгляді  або  в  арбітражних  судах,  або передана  до  Генеральної  прокуратури.  На  жаль,  надії,  що  за боржників не буде вимушена  розраховуватися  держава,  погодьтеся, немає.

     Погашення частини  боргів проводиться або взаємозаліком,  або бартером.  Кожна з розглянутих ситуацій пов'язана не з наповненням Державного бюджету, а навпаки - з його втратами.

     Саме тому   поданий   народними  депутатами  на  ваш  розгляд законопроект і спрямований на  трансформацію  складного  механізму утворення  державних  матеріальних  цінностей  та  їх реалізації і відпуску.

     Із категорії,  що часто-густо знекровлювала Державний бюджет, потрібно створити стале джерело надходжень до нього.  Які ж заходи щодо зазначених проблем пропонується законопроектом?  Зазначу,  що основною ідеєю законопроекту є надання більшої прозорості процесам формування державного резерву та процесам реалізації  матеріальних цінностей   з   нього   та  гарантування  повернення  матеріальних цінностей у разі їх позичання.

     У зв'язку з цим зміни  до  пункту  2  статті  9  передбачають організацію  закупівлі  матеріальних  цінностей  для закладення до державного  резерву  на  конкурсних   засадах   шляхом   відкритих аукціонів.   Це   означає   відмовлення  від  регульованих  (іноді завищених) цін.  Головним чинником стають реальні ціни, які нині є на  ринку.  А  це значить,  що стає можливим придбання ресурсів за зниженими цінами, відновлюється нормальний грошовий обіг.

     Згідно із запропонованими змінами до пунктів 3, 4 та 6 статті 12   за   такою  ж  схемою  пропонується  реалізація  продукції  з державного  резерву,  а  саме:  на   конкурсних   засадах   шляхом відкритого  продажу.  Введення  такої  форми розрахунків сприятиме оживленню фінансових потоків, отриманню коштів, яких сьогодні край не   вистачає,   реальній  активізації  податкових  надходжень  до бюджету.

     Таким чином, крім відновлення нормальних фінансових потоків у цьому секторі господарювання поступово ліквідуються передумови для існування бартеру та неоплати за нереалізовану продукцію.

     Далі. Змінами до пункту 5 статті  12  закону  запроваджується система обов'язкових гарантійних зобов'язань, які повинні надавати позичальники матеріальних цінностей,  якщо вони  їх  одержують  за контрактом.  Такі  зобов'язання  повинні  мати  форму  застави або фінансових   гарантій.   При   цьому   передбачено   представлення фінансової  гарантії  або  комерційними  банками,  або  за рахунок коштів Державного чи місцевих бюджетів.

     Зрозуміло, що  позичальник  та  його  гарант  повинні   нести майнову  відповідальність  перед державою за проведення операцій з матеріальними цінностями  державного  резерву  і  бути  позбавлені надії на те, що Державний бюджет, тобто платники податків погасять їхні борги зі своєї кишені.

     Автори законопроекту переконані,  що прийняття  цього  закону буде   конструктивним   кроком   у   напрямі  подальшого  розвитку бюджетного процесу  і  наближення  вітчизняного  законодавства  до вимог розвинутої економіки.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.     Запинання     є?     Немає.    Богдане Володимировичу, сідайте, будь ласка, на місце.

     Співдоповідач з цього питання  заступник  голови  Комітету  з питань бюджету Жовтяк Євген Дмитрович.  Немає його. Тих, хто бажає виступити, також немає.

     Тоді є пропозиція проголосувати законопроект.  Будь ласка,  я звертаюся до народних депутатів, які знаходяться за межами залу... Так, з'явився депутат Жовтяк.

     Будь ласка, Євгене Дмитровичу. Дві хвилини.

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська область).  Шановні колеги!  Комітет  з  питань  бюджету  на  своєму  засіданні,   яке відбулося  1  липня,  розглянув  законопроект,  внесений народними депутатами Губським,  Фіалковським і Чукмасовим,  і відзначає,  що впровадження   конкурсних   засад   при   закладанні  продукції  в матеріальний резерв та при продажу цієї продукції  з  матеріальних запасів у процесі освіження цієї продукції є позитивним явищем. На наш  погляд,  таке  запровадження  конкурсу  приведе  до  зниження зловживань, які відбуваються, коли у матеріальний резерв продукція закладається  на  неконкурсних  засадах  за  завищеними  цінами  і продається  з  матеріального резерву за суттєво нижчими цінами від ринкових.

     Тому комітет підтримує внесений законопроект і закликає  всіх народних депутатів проголосувати за прийняття цього законопроекту.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Анатолію  Калениковичу,  що  ви скажете з приводу цієї поправки?

     МІНЧЕНКО А.К. Я підтримую цю поправку, все гаразд.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  оскільки  у   нас   два законопроекти, ми їх по порядку і будемо голосувати.

     Ставиться на   голосування   пропозиція  прийняти  в  першому читанні Закон України про внесення доповнень до статті  14  Закону України  про  державний  матеріальний  резерв,  поданий  Кабінетом Міністрів.

     "За" - 138.

     Ставиться на  голосування  пропозиція  підтримати  в  першому читанні законопроект, який доповідав народний депутат Губський.

     Прошу визначитися.

     "За" - 165.

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу проголосувати.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Адам Иванович,  людей же нет.  179 человек  в зале.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У залі 358 народних депутатів.

     "За" - 129.

     Рішення прийнято. Голосування проводиться в поіменному режимі (Шум у залі).

     Депутате Васильєв, займіть робоче місце, будь ласка. Депутате Кармазін,  не  виховуйте  члена комітету,  потім це зробите.  Будь ласка.

     Я звертаю увагу народних депутатів, які перебувають за межами сесійного   залу   на  те,  що  зараз  буде  проводитися  поіменне голосування. Прошу зайняти робочі місця.

     Ставиться на голосування в поіменному режимі  пропозиція  про прийняття  в першому читанні проекту Закону про внесення доповнень до статті 14 Закону України  про  державний  матеріальний  резерв, поданого Кабінетом Міністрів. Голосуємо.

     "За" - 170.

     Прошу висвітити по фракціях: комуністи - 37 із 116;  Народний рух - 10 із 26;  НДП - 11 із  18; "Відродження"   -   13   із   21;   "Батьківщина"   -  13  із  17; соціал-демократи - 2 з 16;  соціалісти - 17 із 24;  зелені - 12 із 20;  "Реформиконгрес" - 8 із 15; "Незалежні" - 4 з 12; "Громада" - 8 із 13;  "Трудова Україна" - 8 із 10; Рух - 2 з 11; селяни - 1 із 12; прогресивні соціалісти - всі 12; позафракційні - 12 із 14.

     Ставиться на  голосування  в поіменному режимі пропозиція про прийняття в першому читанні Закону України про  внесення  змін  до Закону України про державний матеріальний резерв,  автором якого є народний депутат Губський. Прошу визначитися.

     "За" - 156.

     Прошу висвітити по фракціях: комуністи -  5  із  116;  Народний рух - 15 із 26;  НДП - 7 із 19; "Відродження" - 9 із 21; "Батьківщина" - 14 із 17; соціалдемократи

-  14  із  18;  соціалісти  -  13  із  24;  зелені  -  10  із  20; "Реформиконгрес" - 10 із 16; "Незалежні" - 8 із 12; "Громада" - 12 із 13;  "Трудова Україна" - 9 із 11;  Рух - 3 з 11;  селяни - 7 із 12; ПСПУ - 11 із 12; позафракційні - 9 із 14.

     Я пропоную і Анатолію Калениковичу, і Губському попрацювати з фракціями,  оскільки  ви бачили результати.  Скажете,  коли будете готові, і тоді голосуватимемо.

     ------------

     Слухається проект Закону про внесення  змін  і  доповнень  до Закону   України   про  статус  депутатів  місцевих  рад  народних депутатів щодо  порядку  притягнення  депутата  місцевої  ради  до відповідальності  (стаття  31  закону,  який  ми  з вами внесли на повторне  друге  читання).  Доповідає   голова   комітету   Кушнір Олександр Дмитрович. Будь ласка.

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые  народные  депутаты!  В  соответствии  с данным   поручением  комитет  рассмотрел  ситуацию,  связанную  со статьей 31 Закона Украины  о  статусе  депутатов  местных  советов народных  депутатов,  и предлагает вашему вниманию новую редакцию, которая  сделана  на   основе   предложения   народного   депутата Омельченко Григория Емельяновича.

     Я хочу   обратить  ваше  внимание,  что  изменяется  название статьи. Если раньше статья называлась "Депутатська недоторканність депутата  місцевої  ради",  то теперь предлагается такая редакция: "Порядок притягнення депутата місцевої ради до  відповідальності". В этой статье заложены следующие положения:

     "Депутати місцевих рад не можуть бути затримані, заарештовані без згоди відповідної  ради  до  винесення  обвинувального  вироку судом.  Кримінальна  справа  щодо депутатів місцевих рад може бути порушена  лише  прокурором.  Кримінальна  справа  щодо   депутатів місцевих   рад  підсудна  обласному  суду..."  и  так  далее.  Эта сравнительная таблица у вас есть.

     Я хочу также обратить ваше внимание на то, что по предложению народного  депутата  Омельченко  "Прикінцеві  положення" дополнены следующей записью:  "Положення статті 31 поширюються на сільських, селищних, міськіх голів".

     Комитет рассмотрел     законопроект     с    учетом    мнения представителей  разных  фракций  и  предложений  многих   народных депутатов и просит поддержать наше решение, проголосовав статью 31 и "Прикінцеві положення" в редакции, которая вам сегодня роздана.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання?  Запишіться,  будь   ласка.   Прошу висвітити список. П'ять хвилин.

     Депутат Журавський. За ним - депутат Іванов.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановний доповідачу!  Давайте відійдемо від політичного боку  цієї справи і станемо на позицію суто правову.

     Стаття 80  Конституції  - Основного Закону України передбачає імунітет народних депутатів України.  Імунітет депутатів  місцевих рад чинною Конституцією не передбачений.

     Чи не  вважаєте  ви,  що після прийняття поправки,  з якою ви щойно виступили,  зберуться 45 депутатів,  подадуть  конституційне подання  до  Конституційного  Суду  і  наша  поправка буде визнана неконституційною?

     Дякую.

     КУШНІР О.Д.  Спасибо  за  вопрос.  Считаю   такое   обращение Президента  в  Конституционный  Суд  вполне возможным,  и никто не может запретить ему это сделать.

     Но я также  считаю,  что  мы  делаем  вполне  конституционный закон.  Повторяю, статья называется: "Порядок притягнення депутата місцевої ради до відповідальності",  она не  определяет  иммунитет неприкосновенности,  она определяет только порядок "притягнення до відповідальності".  И  главное,  здесь  записано,  что   "депутати місцевих  рад  не  можуть  бути затримані,  заарештовані без згоди відповідної ради до винесення обвинувального вироку судом".

     Полагаю, что мы имеем полное право  принять  такую  статью  в нашем законе.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Іванов. За ним - депутат Кошинець.

     ІВАНОВ С.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 3, Автономна Республіка Крим).  Уважаемый докладчик,  не кажется  ли  вам,  что сегодня мы берем на себя функции суда?  И в то время,  когда будет решаться судьба депутата местного совета,  решение о том,  виновен он  или  не виновен,  будет принимать не суд,  который всесторонне изучает все за и против, а сессия местного совета?

     КУШНІР О.Д.  Я не согласен с вашим выводом. Еще раз повторяю: депутат    местного   совета   не   освобождается   от   судебного разбирательства, он только освобождается от необходимости в первый же  день  после возбуждения уголовного дела быть арестованным.  От ареста освобождается, больше ничего.

     Возбуждается уголовное   дело,   расследуется,    принимается решение, после этого уже рассматривает сессия.

     В законопроекте написано: "Кримінальна справа щодо депутатів місцевих рад може бути порушена лише  прокурором.  Кримінальна  справа щодо депутатів місцевих рад підсудна обласному суду".

     Возбуждается уголовное  дело,  рассматривается  в   областном суде,  после  рассмотрения  подается  "подання"  в соответствующий совет, и совет дает согласие на арест этого депутата.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кощинець.  Будь ласка.  За ним -  депутат Пустовойтов.

     КОЩИНЕЦЬ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (виборчий  округ 88,  ІваноФранківська область).  Фракція "Реформи-конгрес",  Конгрес  українських  націоналістів.  Шановний доповідачу,  я  хотів би сказати,  що категорично стою на позиціях про скасування депутатської недоторканності всім депутатам.  Однак до вас запитання ось яке.

     Як ви дивитеся на таку процедуру: депутат сільської ради  чи  будь-який  депутат  вчинив  злочин  на місці, наприклад, вбивство чи щось інше, не дай Боже. І знову нема права його затримати до  винесення  вироку  судом  чи  до  подання прокуратури.  Я  думаю,  що  навіть  у  такій  формі,  про  яку ви говорите,  передбачення  повинні  бути,  все-таки  ми   живемо   в суспільстві.

     Спасибі за відповідь.

     КУШНІР О.  Д.  Спасибо за вопрос. Хочу внести уточнение, меня правильно Григорий Омельянович  поправляет,  что  после  вынесения обвинительного   приговора   судом   депутат   уже   автоматически арестовуется  без  согласия  соответствующего  совета.   Арест   с согласия совета может быть произведен только до суда. Это первое.

     Второе. Я   считаю,   что   ваш   вопрос   имеет   право   на существование,  но хотел бы сказать,  что и статья 31 также  имеет право  быть  принятой,  исходя из того,  что депутаты всех уровней убедительно просят нас защитить их от правового произвола, который сейчас  творится  в нашем государстве.  В связи с этим мы и внесли предложение по данной статье.

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. Будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Я  взагалі-то  дивуюся,  чому  наші  опоненти  починають оперувати статтею 80 Конституції,  яка відноситься до розділу  IV  "Верховна Рада  України".  Там  чітко визначається статус народного депутата Верховної  Ради.  І  чогось  усі  забувають  про  статтю  141,  де зазначено:  "Статус голів,  депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження,  порядок утворення,  реорганізації,  ліквідації визначаються законом". І цей закон ми обговорюємо.

     Я гадаю,  що  треба просто приймати.  Чому?  Тому що народний депутат представляє своїх виборців  і  не  завжди  йде  в  ногу  з владою, яка на сучасному етапі може знищити депутата.

     Тому, вважаю,   все-таки  треба,  щоб  народний  депутат  був захищений законом.

     КУШНІР О.Д.  Правильно.  Исходя  из  этого   мы   и   вносили предложение.  И не только наша фракция, но и многие другие фракции поддерживают эту идею.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції наполягає на слові депутат  Марченко. І завершуємо.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии  Украины.  Я  думаю,  каждый депутат  четко  понимает,  что структура власти - это прежде всего вопрос политический.  И поэтому я хочу вам как  коммунисту  задать вопрос политикоправовой.

     Будьте добры,  назовите  или  работу  Ленина или Маркса,  или принципы Парижской коммуны или советской  власти,  по  которым  бы депутаты   имели  право  на  льготы,  которые  сегодня  отстаивает коммунистическая    фракция.    Будьте     добры,     относительно неприкосновенности и льгот назовите, пожалуйста.

     КУШНІР О.Д.  Я  могу  ответить следующим образом.  Во-первых, такой иммунитет депутаты имели при Советской власти.

     И, во-вторых,  мы,  еще  раз  повторяю   и   буду   повторять постоянно, не по своей собственной инициативе внесли это положение и не потому,  что хотелось депутатам-коммунистам нашей фракции,  а потому,  что  этого  требуют  на  местах  и депутатыкоммунисты,  и социалисты,  и  прогрессивные  социалисты,  и  представители  всех других фракций, которые не относятся к партии власти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександре Дмитровичу.

     Шановні колеги,  будемо визначатися.  Ще раз нагадую, що ми з вами в цілому прийняли законопроект про внесення змін і  доповнень до  Закону  України  про  статус  депутатів  місцевих рад народних депутатів у новій редакції.  Зупинилися на статті  31,  яка  тепер викладена в новій редакції з новою назвою: не про недоторканність, а   про   порядок   притягнення   депутата   місцевої   ради    до відповідальності.

     Я пропоную  проголосувати таким чином.  Зараз ми проголосуємо статтю 31,  а потім у цілому проект Закону  про  внесення  змін  і доповнень  до  Закону  про  статус депутатів місцевих рад народних депутатів. Це перше.

     Друге. З приводу тих зауважень,  які висловлювалися,  коли ми розглядали  кілька  днів  тому  законопроект  про статус депутатів Автономної Республіки Крим,  наступний  законопроект  враховує  цю пропозицію.  І  після  цього ми голосуватимемо проект про внесення змін до законопроекту про Автономну Республіку Крим, де відповідно внесемо  таку  статтю,  дія  якої буде поширюватися і на депутатів Автономної Республіки Крим.

     І ще одне суттєве зауваження. У цих законах, як ми бачимо, не були   охоплені  не  тільки  депутати  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим,  а й голови рад і відповідно сільські,  селищні і міські  голови.  Ці  пропозиції  тут ураховані,  і на них,  так би мовити,  також поширюється ця  норма,  бо  ці  керівники,  зокрема голови  селищних,  сільських і міських рад,  не є депутатами.  Але знову ж таки враховані пропозиції стосовно  того,  щоб  і  на  них поширювалася ця норма.

     Тому ставиться  на голосування пропозиція прийняти статтю 31, яка називається "Порядок притягнення  депутата  місцевої  ради  до відповідальності". Прошу підтримати.

     "За" - 220.

     Шановні колеги, голосуємо.

     "За" - 227.

     Дякую.

     У цілому  ставиться  на  голосування тепер Закон про внесення змін і доповнень до Закону України про статус  депутатів  місцевих рад  народних  депутатів із статтею 31,  яку ми вже проголосували. Голосуємо.

     "За" - 225.

     Шановні колеги,  будьте уважні.  Ми з вами,  ще раз  нагадую, прийняли  рішення  про  те,  що  кожного дня працюємо до виконання порядку денного.  Ви звернули увагу, який він у нас сьогодні. Якщо ми будемо отак не добирати один голос,  то до 23 години,  може,  і завершимо. Голосуємо дружно закон у цілому в другому читанні.

     "За" - 237.

     Шановні народні депутати,  я думаю, що наші колеги, 230 тисяч народних депутатів,  нам подякують за прийняття цього закону. І, я думаю,  тому,  хто заперечував проти нього,  буде не зовсім зручно відповідати на ті чи інші запитання.

     Слово депутату Марченку з мотивів.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Может  быть,  депутаты  и  скажут  "спасибо"  Верховному Совету,  но,  я думаю, вряд ли избиратели скажут Верховному Совету "спасибо" за такое решение. По крайней мере, я уполномочен сделать заявление,   что  фракция  Прогрессивной  социалистической  партии Украины не голосовала,  мы карточки вытянули и  держали.  Те,  кто проголосовал, будут нести ответственность за принятое решение.

     Спасибо (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будьте уважні. Питання вичерпано. Як   Наталія   Михайлівна   стане   Президентом,   будемо    нести відповідальність.

     Слухається питання... (Шум у залі).

     Шановні колеги! Я ще раз повторюю, питання вичерпано.

     Слухається питання  про  проект  Закону  про внесення змін до Закону України  про  Верховну  Раду  Автономної  Республіки  Крим. Доповідає голова комітету Кушнір Олександр Дмитрович.

     КУШНІР О.Д.  Уважаемые народные депутаты! При рассмотрении во вторник Закона  о  статусе  депутатов  местных  советов  я  вносил предложение  распространить  действие  статьи  31  этого закона на депутатов  Верховной   Рады   Автономной   Республики   Крым.   Но большинство  в  зале  не  согласились  с этим,  исходя из того что посчитали  нецелесообразным  вносить  такую  поправку  в  Закон  о статусе  депутатов  местных  советов.  Поэтому я вношу предложение принять это положение только как дополнение к Закону  о  Верховной Раде  Автономной  Республики  Крым,  потому  что  закона о статусе депутатов  Верховной  Рады  Автономной  Республики  Крым  нет,   и депутаты   Верховной  Рады  Автономной  Республики  Крым  живут  и работают по Закону о Верховной Раде Автономной Республики Крым.

     С этой целью я вношу предложение принять  следующий  закон  - "Про  внесення змін до Закону України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим".

     "З метою законодавчого врегулювання  порядку  притягнення  до відповідальності  депутатів  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим Верховна Рада постановляє:

     Внести до  Закону  України  про  Верховну   Раду   Автономної Республіки Крим такі зміни:

     "Прикінцеві положення"   доповнити  новим  пунктом  2  такого змісту:  "До  прийняття  Закону  України  про   статус   депутатів Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим порядок притягнення їх до відповідальності визначається статтею  31  Закону  України  про статус  депутатів місцевих рад".  У разі ненадання Верховною Радою Автономної Республіки Крим згоди на притягнення депутата Верховної Ради  Автономної Республіки Крим до кримінальної відповідальності, затримання  чи  арешт,  питання  по  суті  може  бути   розглянуто Верховною   Радою   України  за  поданням  Генерального  прокурора України". Цей закон набирає чинності з дня його опублікування".

     Комитет рассмотрел этот законопроект и просит его поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список. П'ять хвилин.

        Депутат Правденко. За ним - депутат Дайнеко.

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Дякую, Адаме Івановичу.  Я хотів би відповісти депутату Марченку,  що ми живемо сьогодні не в  ідеальному  комуністичному  суспільстві  і  правила стосунків у нинішньому суспільстві зовсім інші.

     Ішлося про   те,  що  рядовий  депутат  сільської  ради  може агітувати,  скажімо,  за Удовенка,  за Костенка,  за Мороза, ще за когось.  Це комусь, вибачте, із влади не сподобається, йому у двір вкинуть мішок буряка,  і завтра заарештують.  І він буде з  камери виправдовуватися  і  доводити,  що  він  не  верблюд.  Тому ми все прийняли правильно.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Дайнеко. За ним - депутат Баулін.

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Черенкову.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.  Александр  Дмитриевич,  у  меня  к  вам  такой простой вопрос.  Как относятся депутаты  Верховной  Рады  Крыма  к предложенному вами законопроекту?

     КУШНІР О.Д.  Депутаты  Верховной  Рады  Автономной Республики Крым через народных депутатов Верховной Рады Украины от Автономной Республики  Крым убедительно просят Верховную Раду Украины принять данный законопроект.  Адам Иванович,  хочу еще  добавить,  что  по техническим  причинам  в  тот  законопроект,  который  вам роздан, вкралась неточность.  В формулировке:  "У разі ненадання Верховною Радою  Автономної  Республіки  Крим  згоди на притягнення депутата Верховної  Ради  Автономної  Республіки   Крим   до   кримінальної відповідальності"  слова  "до кримінальної відповідальності" нужно убрать,  потому что в статье 31 Закона о статусе депутатов местных советов  это не предусмотрено.  Предусмотрена только дача согласия на "затримання і арешт".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Баулін.  Будь ласка.  За  ним  -  депутат Червоній.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Александр Дмитриевич, я думаю,  что мы проголосуем за предложенный  вам  законопроект,  но ясно, что он носит в какой-то степени временный характер.

     Я хотел бы вас спросить, поскольку ответственный ваш комитет, как  скоро  будет  рассмотрен  законопроект  о  статусе  депутатов Верховной Рады Автономной Республики Крым. Как скоро можно ожидать принятия этого закона?

     КУШНІР О.Д.  Вопрос справедливый.  Я думаю,  что наш  комитет сделает  все  возможное  и  необходимое  для  того,  чтобы  в ходе четвертой сессии Верховная Рада такой закон приняла.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Червоній, за ним - депутат Кармазін. Будь ласка.

     ЧЕРВОНІЙ В.М. Прошу передати слово депутату Чубарову.

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (виборчий округ 8,  Автономна Республіка Крим). Уважаемый Александр Дмитриевич! Две недели назад я выступал по  крымскому телевидению.  В принципе в этом вопросе я высказывал ту точку зрения,  которая у нас прошла, когда мы голосовали проект закона   о   внесении   изменений  в  закон  об  органах  местного самоуправления.  То  есть  при  определенных  ситуациях   гарантии неприкосновенности  депутатов местных советов должны были бы быть. И это нами уже принято.

     Но буквально через час после той передачи,  где я участвовал, выступал  председатель Верховной Рады Автономной Республики Крым и говорил  о  том,  что  депутатыкоммунисты  Верховной  Рады   Крыма категорически  против установления каких-либо льгот для депутатов, что права  всех  граждан,  в  том  числе  депутатов,  должны  быть равными.

     Вопрос заключается в следующем.  Может быть, нам следовало бы подождать,  пока Верховная Рада Крыма обратится к нам  с  просьбой рассмотреть   вопрос  о  внесении  изменений  в  Закон  о  статусе Автономной Республики Крым,  чтобы завтра Леонид Грач  не  упрекал нас  в  том,  что это мы дали крымским депутатам такие права и они теперь вынуждены, видите ли, ими пользоваться? Давайте дождемся их просьбы или заявления по данному вопросу.

     КУШНІР О.Д. Вопрос очень интересный. Но у нас во фракции есть представители  Автономной  Республики  Крым,  которые  устно   (не письменно,  правда)  передают  устную же просьбу Леонида Ивановича Грача принять данный законопроект и уравнять в правах депутатов  и Верховной Рады Крыма,  и сельских, поселковых, городских, районных депутатов,  которые работают на территории  Автономной  Республики Крым.

     А к  вам  я  хотел  бы  обратиться с просьбой.  Во вторник вы высказали пожелание о том,  чтобы такой закон принять. Такую норму в отношении депутатов Автономной Республики Крым можно принять, но только с учетом того,  что  будут  внесены  поправки  к  закону  о статусе Крыма.

     С учетом  ваших  замечаний  я  прошу вас поддержать внесенный проект закона.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Кармазін.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую.  Місто-герой   Одеса.   Ви   пропонуєте поширити дію статті 31 Закону про статус депутатів місцевих рад на депутатів Верховної Ради Криму.  Але ж це ще не закон,  ми  тільки прийняли  проект  у  другому читанні.  І знаєте,  добре,  що там є невідповідність Конституції щодо рівності.  Конституція  визначає, що  недоторканність,  імунітет  мають  тільки  Президент,  судді і депутати Верховної Ради.  Скажіть,  будь ласка, що ви думаєте щодо подальшої  долі  цих  проектів,  зокрема  цього  проекту,  який ви представляєте,  в разі, якщо він після прийняття нами отримає вето Президента?

     Дякую.

     КУШНІР О.Д. Мне трудно отвечать на этот вопрос. Мы все вместе проголосовали сейчас за принятие первого законопроекта,  и если мы проголосуем   и  за  принятие  данного  законопроекта,  они  потом одновременно будут переданы на  подпись  Президенту.  Если  он  не подпишет первый, то, естественно, не подпишет и второй.

     А если мы,  действительно,  хотим защитить депутатов, которые просят о такой защите  (здесь  аргументированно  выступали  в  мою поддержку представители зала,  они говорили о том,  что необходима хоть  небольшая  защита  депутатов  всех  уровней  в   ходе   этой президентской   кампании),   и   если   мы   проявим   мужество  и организованность,  мы,  я думаю,  преодолеем вето и  тогда  законы будут работать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Перед голосуванням слово для репліки надаю депутату Кучеренку з Криму. Будь ласка.

     КУЧЕРЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Спасибо,  Адам Иванович. Крым. Фракция коммунистов. Уважаемый  Рефат  Абдурахманович!  Депутат  в зале заседаний может говорить все,  что хочет,  в том числе и в том  случае,  когда  он плохо  расслышал  или недопонял.  Эта ваша ссылка на якобы имевшее место выступление Грача...

     Уважаемые депутаты,   давайте   не   создавать   политических недоразумений.    Нельзя    создавать    порядок   привлечения   к ответственности депутатов  всех  уровней,  исключив  почему-то  из этого  порядка  депутатов  Верховного Совета Крыма.  С юридической точки зрения это будет просто правовой пробел.

     Я думаю,  что депутаты Верховного Совета Крыма  на  ближайшей сессии  21  июля  с пониманием и благодарностью примут то решение, которое мы должны сейчас  принять,  а  именно:  установить  особый порядок  привлечения к ответственности депутатов Верховного Совета Крыма.

     Благодарю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  У нас на виступ записався  один  народний депутат.  Наполягає  Чубаров?  Будь  ласка,  дві  хвилини і будемо визначатися.

     ЧУБАРОВ Р.А.  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые коллеги!  Я хотел  бы быть правильно понятым в принципе вот с теми поправками, которые сегодня предложил  коллега  Омельченко  (мы  вчера  с  ним немножко  обговаривали  эту  тему),  я  особо и не возражаю против принятия законопроекта.  Но я помню одну анекдотическую  ситуацию, когда  в  предыдущем  составе Верховной Рады Автономной Республики Крым мои коллеги из известного блока (помните - 1994 год? Это было в  эфире)  на  вопрос  своих избирателей о том,  почему в крымских депутатов  такие  большие  зарплаты,  ответили:  "Мы  были  всегда против,  но  наши  коллеги в Киеве нам установили вот такой размер оплаты, и поэтому мы вынуждены с этим согласиться".

     Я уверен,  что завтра в Крыму в местном  отделении  Компартии будут говорить о том, что они к этому никакого отношения не имеют. Леонид Грач так заявлял,  я сам смотрел эту передачу.  И  поэтому, мне  кажется,  пусть  сегодня  будет  заявление и завтра мы примем проект в том виде,  в котором мы сегодня хотели  бы  его  принять. Иначе будут политические спекуляции.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги,  будемо визначатися. Будьте уважні! Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до  Закону  України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим. Прошу визначитися.

     "За" - 189.

     Депутат Омельченко з процедури. Будь ласка.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 146,  Полтавська область). Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, я  з  процедури.  Я  хочу,  щоб цей закон був юридично чистий.  Ми проголосували статтю 31 у цілому,  але цей закон ще не підписаний. І  тому  приймати норму про порядок притягнення депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим за таким-от внесенням з посиланням на  статтю  31 з юридичної точки зору - помилка.  Треба записати у статтю 5 Закону  про  Верховну  Раду  Автономної  Республіки  Крим формулу,   аналогічну  редакції  статті  31,  запропонованій  мною (цитую):

     Перше. Депутати  Автомної  Республіки  Крим  не  можуть  бути затримані,   заарештовані  без  згоди  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим до винесення обвинувального вироку судом.

     Друге. Кримінальна  справа  щодо  депутатів  Верховної   Ради Автономної  Республіки  Крим  може  бути  порушена лише прокурором Автономної Республіки Крим.

     Третє. Кримінальна  справа  щодо  депутатів  Верховної   Ради Автономної   Республіки   Крим  розглядається  в  суді  Автономної Республіки Крим.

     І четверте - це чинна норма статті 5.  Якщо згоди  немає,  то Генеральний  прокурор  України  має  право звернутись до Верховної Ради України з відповідним поданням. Тоді, з юридичної точки зору, це буде та сама формула, і все буде правильно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Григорію   Омеляновичу.   Я   думаю,  це абсолютно слушне зауваження.  Я ставлю на  голосування  пропозицію прийняти  проект  закону  про  внесення змін до Закону України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим  в  редакції,  яку  щойно виклав народний депутат Омельченко. Прошу визначитися.

     "За" - 202.

     Будь ласка, депутате Васильєв.

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 61, Донецька область).  Спасибо,  Адам  Иванович.  Уважаемые  коллеги  народные депутаты!  Конечно же, в законотворчестве должна быть системность. Если мы статью 31 проголосовали,  надо,  чтобы ее положения  нашли отражение в Законе о Верховной Раде Автономной Республики Крым. Но есть  существенное  замечание.  Представьте  себе,  надо   просить согласие  совета  на  задержание  депутата,  совершившего  бытовое преступление. Преступник с топором в руках, а его надо отпускать в семью,  где  он совершил преступление.  Скажите:  как быть в таком случае?

     Я предлагаю исключить слово  "задержан",  а  оставить  только "арестован", иначе невозможно будет вести расследование. Мы с вами должны это понимать, чтобы мы не допустили принятия такого закона, который будет иметь серьезные правовые последствия.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Але  ми  вже  приняли статтю 31 і закон у цілому.  Там це викладено саме в такій редакції.  Ви розумієте, що нас кримські депутати зовсім не розуміють,  якщо сільський депутат має таке право,  а депутат Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим такого права не має.

     Депутат Марченко, за ним - депутат Косаківський.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Уважаемые депутаты!  Я прошу,  чтобы меня правильно поняли в  этом зале, потому что хочу определенности.

     К сожалению,  мы  столкнулись  с явлением,  когда в этом зале политические лидеры нажимают кнопки и руководят своими фракциями в одном  направлении,  а когда едут в округа,  заявляют совершенно о другом.

     Я считаю,  что сейчас,  в момент  голосования  по  вопросу  о льготах  депутатам,  разразился  политический  скандал.  Это я так считаю.  И основанием для этого скандала стали и заявление  лидера коммунистов  Грача  - председателя Верховного Совета автономии,  и ответ докладчика.  Поэтому я  хотел  бы  определенности:  либо  мы проводим поименное голосование, либо коммунисты делают заявление о том, что они поддерживают льготы депутатов всех уровней.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косаківський. Будь ласка.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223,  м. Київ). Шановні колеги! Нам треба бути послідовними.  Якщо ми вже проголосували одне  рішення, то дотримуймося його.  Я думаю, що пропозиція Григорія Омеляновича Омельченка цілком слушна, і треба підтримати його редакцію проекту закону.

     А тим,  хто виступає проти цієї поправки,  я хотів би навести такий аргумент.  Представники виконавчої влади запевняють, що ніде депутати  не мають імунітету.  Це не так.  Депутати мають імунітет скрізь,  але  в   різних   формах.   Вчора   ми   зустрічалися   з парламентською  делегацією  Латвійського сейму.  Так от,  у Латвії жодного депутата не можна заарештувати без відома  його  колег  по парламенту. І це цивілізована норма.

     Я думаю,  що  зараз це треба просто проголосувати,  тому що у нас немає незалежної судової влади.  І поки в нас у  державі  буде керувати влада виконавча,  імунітет депутати повинні мати. А потім побачимо, життя підкаже.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Іоффе.  За ним - депутат Штепа  і  будемо завершувати.

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 111,  Луганська область). Уважаемые коллеги!  Я  думаю,  мы  в принципе неправильно рассматриваем этот вопрос.  Да,  действительно сегодня  не  только  депутаты  местных советов, но и простые люди везде не защищены ни от бандитов, ни от недобросовестных  людей,  которые  работают  в  правоохранительных органах.  Это правда. Ну так давайте мы решать вопрос кардинально. Тогда  мы  должны  сегодня  исключить   из   раздела   "Переходные положения" Конституции норму о том,  что арест может совершаться с санкции прокурора. Такое положение будет действовать еще два года. Давайте проголосуем и исключим это положение. Это первое.

     Второе. Давайте  введем  жесточайшие санкции за неправомерные арест или другие действия по отношению  ко  всем  гражданам.  Ведь если  бы  кто-то  предложил  ввести  такой  иммунитет,  скажем,  в Соединенных Штатах Америки,  там  бы  этого  человека  обследовали психиатры.  В США любой гражданин,  которого арестовали незаконно, будет  очень  благодарен  за  это,  потому  что  он  потом   будет материально обеспечен до конца жизни. Давайте думать о защите всех наших граждан.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно   слушна   пропозиція.    Вносьте    її відповідно до Регламенту, і будемо її розглядати.

     Будь ласка. Народний депутат Штепа.

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.   Уважаемые    депутаты!    Уважаемые    коллеги    и председательствующий!   Первое,   что   я  хотела  бы  сказать:  в нормальном демократическом государстве,  где закон является единым для каждого,  начиная от рядового гражданина и до Президента, речь не шла бы о неприкосновенности депутатов, о порядке их задержания, ареста и привлечения к уголовной ответственности.

     Второе. В  условиях  беспредела,  который  существует в нашем государстве,   в   условиях,   когда    практически    отсутствуют демократические   принципы  и  начала  государства  как  такового, сегодня, наверное, стоит задуматься, а о чем мы говорим?

     И третье.  Речь  сегодня   идет   не   о   неприкосновенности представителей крымского депутатского корпуса,  господин Марченко, а  о  порядке  привлечения  к  уголовной  ответственности   любого депутата как гражданина Украины.

     Я бы  просила всех вас:  если вы сегодня,  уважаемые коллеги, проголосовали за порядок привлечения к  ответственности  депутатов всех  уровней  и уже существует соответствующая статья в отношении депутатов Украины,  то давайте будем последовательны и проголосуем то, что касается депутатского корпуса Автономной Республики Крым.

     И еще,   прошу   прощения,  реплика  к  господам  Марченко  и Витренко:  я бы просила  вас  вспомнить,  как  вы  с  трибуны  тут жаловались,  как  вас  там  встречают,  как  вас  там  привлекают, избивают и так далее. Надо немножко подумать и о депутатах другого уровня,  которые  сегодня  подвержены политическому шантажу (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!..  Будьте  уважні!  Ставиться  на голосування  пропозиція  про  внесення  змін до Закону України про Верховну Раду  Автономної  Республіки  Крим  у  редакції,  яку  ми виклали в статті 31 попереднього закону.  Тобто не з посиланням на 31 статтю,  а в тій редакції,  яку зачитував  депутат  Омельченко. Прошу підтримати.

     "За" - 217.

     Була пропозиція    депутата    Марченка   провести   поіменне голосування. Хто за, прошу визначитися.

     "За" - 140.

     Рішення прийнято.  Голосування буде проводитись у  поіменному режимі.  Ставиться  на голосування пропозиція про внесення змін до Закону України про Верховну  Раду  Автономної  Республіки  Крим  у редакції, яку запропонував народний депутат Омельченко. Голосуємо.

     "За" - 199.

     Прошу висвітити по фракціях. За: комуністи - 118 із 119;  Народний рух і НДП - 0; "Відродження" - 1 із  16;  "Батьківщина"  -  16  із  17;  соціалдемократи  - 2 з 12; соціалісти - 24 з 24;  зелені - 0 із 16;  "Реформи-конгрес" - 3  з 14; "Незалежні" - 8 із 12; "Громада" - 10 із 12; "Трудова Україна"

- 2 з 8;  Рух - 0 із 10; селяни - 11 із 12; прогресивні соціалісти

- 1 із 12; позафракційні - 3 з 11.

     Шановні колеги!  От як ви думаєте, ми зараз прийняли з вами в цілому в другому читанні Закон про статус депутатів місцевих  рад. У Криму є,  напевне, тисяч п'ять депутатів місцевих рад, починаючи від ради найменшого населеного пункту,  села  й  закінчуючи  радою міста  Сімферополя.  Але  ми з вами не можемо прийняти рішення про те,  що депутати наступного  рівня,  які  представляють  Автономну Республіку   Крим,  а  саме  депутати  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим,  таким правом не користуються. Логічно поступили? Нелогічно (Шум у залі).

     Будь ласка,   підтримайте  законопроект.  Я  ставлю  його  на голосування ще раз. Голосування в поіменному режимі.

     "За" - 190.

     Будь ласка,  висвітіть по  фракціях.  За:  комуністи  -  118; Народний рух,  НДП - 0; "Відродження" - 0; "Батьківщина" - всі 16; соціал-демократи - 1;  соціалісти - 22 з 24;  зелені  -  також  0; "Реформиконгрес"  -  3;  "Незалежні"  -  5;  "Громада" - 10 із 12; "Трудова Україна" -  1  із  6;  Рух  -  0;  селяни  -  11  із  12; прогресивні соціалісти - 0; позафракційні - 3.

     Є пропозиція проголосувати не в поіменному режимі.

     Голосуємо у звичайному режимі.

     "За" - 194.

     Давайте поступимо  так.  Оскільки частина кримської депутації (в особі депутата Чубарова) не  хоче  захищати  честі  й  гідності депутатів, щоб вони, дійсно, поводилися незалежно, то пропонується перенести голосування на завтра, а до цього часу ми звернемося (на пропозицію   депутата   Чубарова)  до  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим,  і,  якщо  від  неї  буде  звернення,  ми  завтра проголосуємо і приймемо цю поправку.

     Будь ласка. Депутат Штепа. І завершуємо.

     ШТЕПА Н.П.  Уважаемые депутаты! Я вас очень прошу всех завтра проголосовать законопроект.  И еще хочу сказать вам для информации следующее. Депутаты Автономной Республики Крым сегодня практически не защищены  потому,  что  только  20  процентов  их  работают  на профессиональной   основе,   а   остальные   80  процентов  не  на профессиональной:  это руководители, учителя, врачи, рабочие и так далее.

     Поэтому я вас очень прошу:  эти депутаты,  по сути, такие же, как  депутаты  других  уровней,  закон  о   статусе   которых   мы проголосовали. Прошу вас всех завтра поддержать это предложение.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Я   ставлю  на  голосування  протокольну пропозицію про те,  щоб ми провели  голосування  з  цього  питання завтра   після  з'ясування  ситуації  і  одержання  відповіді  від Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

     Прошу підтримати таку пропозицію.

     "За" - 189.

     Прийнято. Шановні  колеги!  Як  ви  дивитеся  на   пропозицію частини народних депутатів про те, щоб питання, яке в нас стоїть у порядку  денному  на   завтра   (про   призначення   членів   Ради Національного  банку  України,  воно  готове) розглянути сьогодні. Немає заперечень?

     Ставлю на голосування:  хто за те,  щоб сьогодні включити  до порядку  денного питання про призначення членів ради Національного банку України, прошу визначитися.

     "За" - 140.

     Рішення не прийнято. Значить, будемо розглядати завтра.

     Слухається інформація про результати  розслідування  обставин відкриття  валютних  рахунків за кордоном та розкрадання державних коштів  окремими  посадовими  особами   -   громадянами   України, проведеного    депутатською    слідчою    комісією,    Генеральною прокуратурою та судом у результаті розслідування справи "Бласко".

     Доповідає голова   комісії,   народний   депутат   Омельченко Григорій Омелянович. Скільки вам часу? 30 хвилин. Гаразд.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.    Шановний   головуючий!   Шановні   народні депутати! Шановні співвітчизники! Згідно з протокольним дорученням Голови Верховної Ради України Ткаченка Олександра Миколайовича від 2 липня цього року,  виданим у зв'язку з  виступом  на  пленарному засіданні  Верховної  Ради  України  1  липня  цього  року  голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Крючкова  Георгія Корнійовича, мною за результатами розслідування тимчасової слідчої комісії  Верховної  Ради   України   тринадцятого   скликання   та попереднього слідства Генеральної прокуратури у справі "Бласко", а також  судового  слідства  у  справі  по  обвинуваченню   Кудюкіна підготовлена   інформація  щодо  обставин  відкриття  за  кордоном валютного рахунку  сином  колишнього  Президента  України  Леоніда Кравчука  -  Олександром  Кравчуком,  перерахування на цей рахунок фізичними і юридичними особами  валютних  коштів  та  щодо  фактів розкрадання  державних валютних коштів високими посадовими особами

- громадянами України.

     Ця інформація буде одночасно й відповіддю  фракції  ображених соціалдемократів  на  її  заяву щодо діяльності народних депутатів Анатолія Єрмака і  Григорія  Омельченка,  які  нібито  зловживають службовим становищем,  перевищують повноваження, порушують закони, зводять наклепи на соціал-демократа номер один Леоніда  Макаровича Кравчука.

     Нагадаю фракції,  що  7 липня 1994 року Верховна Рада України створила депутатську слідчу комісію у справі "Бласко".  В  процесі депутатського розслідування я спільно з членами слідчо-оперативної групи Генеральної  прокуратури  України,  народними  депутатами  - членами  Комітету  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної  Ради  України  минулого  скликання  Анатолієм Єрмаком,   Миколою   Петренком,   Анатолієм   Кулаковим,  головним консультантом   комітету   Миколою   Мельником   та   працівниками правоохоронних  органів зарубіжних країн займався пошуком валютних коштів,  схованих  у  закордонних  банках  Кудюкіним   та   іншими посадовими особами нашої країни.

     У результаті    проведеного    депутатського    розслідування тимчасовою  слідчою  комісією  у  справі  "Бласко",   попереднього слідства  слідчо-оперативної групи Генеральної прокуратури України у цій справі  та  судового  слідства  у  справі  по  обвинуваченню Кудюкіна встановлено таке.

     5 червня   1992   року   в   Мюнхені  громадяни  Федеративної Республіки Німеччина брати Богдан і  Роман  Шупери  та  громадянин України  Олександр  Лазебний  зареєстрували фірму "Evrokonsаlt" зі статутним капіталом 50 тисяч німецьких  марок.  Частка  статутного фонду  братів  Шуперів  становила 50 відсотків (по 25 відсотків на кожного),  ще половина (50 відсотків належала Лазебному,  приятелю Олександра  Кравчука  -  сина  Президента України Кравчука Леоніда Макаровича).  Директором  фірми  "Evrokonsаlt"  був   затверджений Богдан Шупер. Активну допомогу у створенні цієї фірми і проведенні нею різних фінансових  операцій  надав  консультант  Адміністрації Президента  Леоніда  Кравчука громадянин України Д.  Прізвище я не називаю з міркувань його особистої безпеки.

     З метою використання державних  валютних  коштів  "Бласко"  в особистих  цілях,  на  користь інших осіб та з метою їх викрадення Кудюкін провів  переговори  з  українським  співзасновником  фірми "Evrokonsalt"  Лазебним,  і  21  грудня  1992  року  в  Одесі вони підписали контракт з директором "Evrokonsаlt"  Шупером.  Згідно  з контрактом  фірма "Evrokonsаlt" зобов'язана була підібрати в місті Києві земельну ділянку і побудувати там Міжнародний діловий центр, а Чорноморське морське пароплавство зобов'язувалося профінансувати ці роботи.

     Згідно з  проектно-кошторисною  документацією,  яку  погодили Кудюкін   і  Шупер,  спільні  витрати  на  створення  міжнародного ділового центру були визначені в сумі майже  6  мільйонів  доларів США.  До  зазначеного  контракту Кудюкін від імені ЧМП і Шупер від імені фірми "Evrokonsаlt" підписали 18 січня і 1 березня 1993 року в  Одесі  два  додатки,  якими  було встановлено графік проплат за виконані роботи.

     Протягом 1993-1994  років  за   вказівками   Павла   Кудюкіна фінансовим  директором  ЧМП  Рагімлі  на  валютний  рахунок  фірми "Evrokonsаlt" було перераховано 1 мільйон 900 тисяч  американських доларів. Ніякого будівництва міжнародного ділового центру в Києві, як це було передбачено зазначеним контрактом,  фірма "Evrokonsаlt" не  вела  та  й  не  збиралася  вести.  Перераховані їй українські державні валютні кошти були розкрадені.

     Шановні колеги!  Зверніть тепер увагу на  дати  і  хронологію подій!   Після  того,  як  була  створена  фірма  "Evrokonsalt"  і затверджений графік перерахування на її рахунок  валютних  коштів, Олександр  Кравчук  (син  Президента  України  Леоніда Кравчука) 4 лютого 1993 року особисто відкрив на своє  ім'я  валютний  рахунок "457-Марія"  у Швейцарському банку "Volksbank" (місто Сант-Моріс). Відкрити зазначений рахунок Кравчуку допоміг  Олександр  Лазебний, який  був  з  ним  у  Швейцарії  і  консультував,  як  це зробити. Відкриваючи зазначений рахунок,  Олександр Кравчук використав свій службовий паспорт, виданий йому Міністерством закордонних справ 22 січня 1993 року.

     13 серпня 1993  року  Президент  України  Кравчук,  порушуючи вимоги   Конституції   України,  своїм  указом  незаконно  створив акціонерний судноплавний концерн "Бласко  -  Чорноморське  морське пароплавство",  а  також  незаконно призначив президентом концерну "Бласко-ЧМП" Кудюкіна Павла Вікторовича.

     24 грудня 1993 року Верховна Рада  України  наклала  вето  на зазначений   указ  Президента  Кравчука  як  такий,  що  суперечив Конституції України.  Але Кравчук свій антиконституційний указ  не скасував.  Протягом  шести  місяців  зазначений  указ  Кравчука не скасовував і нинішній Президент України Леонід Кучма. І лише після арешту Кудюкіна 24 січня 1995 року цей указ був скасований.

     Після того  як  Президент України Кравчук 13 серпня 1993 року своїм антиконституційним указом незаконно  призначив  Кудюкіна  на посаду  президента  "Бласко",  на  особистий валютний рахунок сина Кравчука "457- Марія" Кудюкін та інші  фізичні  й  юридичні  особи почали перераховувати великі суми грошей в іноземній валюті.

     Так 2  листопада  1993 року співзасновник фірми "Evrokonsаlt" громадянин України Лазебний перерахував із Обербанку  (Мюнхен)  на рахунок  Олександра  Кравчука  "457-  Марія"  790  тисяч німецьких марок. Ось ви бачите платіжку.

     Лазебний, який допитувався як свідок у кримінальній справі по обвинуваченню  Кудюкіна,  підтвердив  вищенаведені  факти  і надав слідству відповідні документи,  які підтверджували його свідчення. Як   учасник   кримінального  процесу  Лазебний  згідно  з  чинним законодавством постановою Генеральної прокуратури  від  18  травня 1995   року   був   взятий  під  варту  Службою  безпеки  України. Запам'ятайте це!

     4 листопада  1993   року   Кудюкін   з   філії   Бременського "Комерцбанку"  (Федеративна  Республіка  Німеччина) перерахував на зазначений валютний  рахунок  Олександра  Кравчука  99  тисяч  622 долари США (перед вами копія платіжки).

     30 грудня  1993  року  на  цей  рахунок  Олександра  Кравчука надійшло 600 тисяч німецьких марок від  німецької  фірми  "Varex", яка знаходиться у Мюнхені.

     Крім того   ще  в  березні  і  липні  1993  року  на  рахунок Олександра Кравчука "457-Марія" були зроблені перекази  відповідно у сумі 25 тисяч і 195 тисяч доларів США.

     Розслідуванням факту  перерахування  фірмою "Varex" 600 тисяч німецьких марок на рахунок  сина  Президента  Олександра  Кравчука встановлені такі обставини цієї фінансово-валютної операції.

     У березні  1993  року  народний депутат України Звягільський, який на той час займав і посаду голови Донецького  міськвиконкому, звернувся   до   Прем'єр-міністра  України  Кучми  з  депутатським зверненням про викуп на  користь  Донецької  міської  ради  частки статутного  капіталу  німецької фірми "Varex" - партнера спільного підприємства "Донкавамет" і виділення для  цього  35-40  мільйонів німецьких марок.

     Дати підписання   Звягільським   цього  звернення  немає.  На зверненні відтиск  штампу  "Загальний  відділ  Кабінету  Міністрів України"  з  зазначенням  дати і номера реєстрації звернення:  "18 березня 1993,  вхідний 6631/5" та відтиск штампу "Держплан УРСР" і дата "23 березня 1993 року".

     На звернення     Звягільського     на     окремому     бланку Прем'єр-міністра  України  є  доручення  Прем'єр-міністра  Леоніда Кучми (цитую дослівно):  "Голубченку,  Лобову.  Прошу розглянути і доповісти.  Термін - сім днів. Л.Кучма". І відтиск круглої печатки "Кабінет Міністрів України.  Загальний відділ.  8" 17 березня 1993 року 6631/5".

     Зіставлення дат і реєстраційних номерів дає підстави  зробити висновок:  не  виключено,  що  своє  звернення Звягільський вручив особисто Кучмі 17 березня 1993 року.

     На початку квітня 1993 року Звягільський  повторно  звернувся до  Прем'єр-міністра  України  Кучми з листом,  у якому,  зокрема, зазначено (читаю мовою оригіналу окремі фрагменти):

     "Премьер-министру Украины Кучме Леониду Даниловичу. Уважаемый Леонид  Данилович!  По  результатам  Вашего  поручения рассмотреть вопрос о выкупе доли западного партнера в СП "Донкавамет" получены положительные  заключения от Министерства промышленности Украины и министра  Кабинета  Министров  Лобова.  Западный  партнер   в   СП "Донкавамет"  "Varex"  дал согласие на оплату его доли частями,  в том числе 12 миллионов марок ФРГ в апреле 1993 года  и  оставшиеся 23 миллиона марок ФРГ в срок до конца апреля 1994 года,  прошу Вас дать  указание  перечислить  12   миллионов   марок   Федеративной Республики Германия фирме "Varex" до 15 апреля 1993 года.

     С уважением Звягильский".

     Як і на попередньому зверненні,  дати підписання Звягільським цього листа немає.

     На цей лист Звягільського на окремому бланку Прем'єр-міністра України   Кучма   дав   доручення   голові   правління  державного Експортноімпортного банку  України  Яременку  (цитую):  "Яременку. Погодитись.  Прошу  знайти можливість виділення 35 мільйонів марок Федеративної Республіки  Німеччини  для  викупу  частки  західного партнера  у  спільному  підприємстві  на користь Донецької міської Ради". Підпис "Кучма", "8 квітня 1993 року".

     Цього ж дня,  8 квітня 1993 року міністр  Кабінету  Міністрів України  Лобов і завсектором відділу зовнішньоекономічних зв'язків Кабміну  Батюта  підписали   платіжне   дорученя   39   державному Експортно-імпортному  банку України про перерахування 12 мільйонів марок ФРН німецькій фірмі  "Varex".  13  і  14  квітня  1993  року зазначені суми - відповідно 10 мільйонів 939 тисяч 938 і 1 мільйон 60 тисяч 62 німецькі марки -  Експортно-імпортним  банком  України були   перераховані   фірмі  "Varex"  на  рахунок  у  Дрезденбанку (Франкфурт-на-Майні).

     Слід зазначити,  що на момент підписання 8 квітня  1993  року від імені Кабінету Міністрів України платіжного доручення 39 Лобов уже не був міністром Кабінету Міністрів.  Ще 2  квітня  1993  року (тобто  за  сім  днів  до  підписання Лобовим зазначеної платіжки) Президент України Кравчук своїм указом звільнив  Лобова  з  посади міністра  Кабінету Міністрів України у зв'язку з переходом на іншу роботу.

     Таким чином,  підпис Лобова на платіжці 39 від 8 квітня  1993 року  про перерахування 12 мільйонів марок Федеративної Республіки Німеччина німецькій фірмі "Varex" не мав юридичної сили.

     Зверніть увагу!  На зворотній стороні цієї  платіжки  Батюта, знаючи,  що Лобов уже не міністр Кабінету Міністрів і не має права підписувати цю банківську платіжку, зробив від руки запис (цитую): "Доручення підготовлено і підписано за прямою вказівкою А.К.Лобова на основі вказівки Л.Д.Кучми.  Доповідалось В.Д.Несміху". Дата - 9 квітня  1993 року - і підпис Батюти.  Несміх на той час був першим заступником міністра Кабінету Міністрів Лобова.

     Коротенька довідка:  Спільне українсько-німецьке підприємство "Донкавамет" було створено 18 січня 1991 року.

     Ще за два місяці до цих перерахувань,  про які я говорив,  13 лютого 1993  року,  на  підставі  кредитного  договору  Донкавамет отримало від державного Експортноімпортного банку України валютний кредит у сумі 34 мільйони марок. Згідно з платіжним дорученням уся ця  сума була перерахована німецькій фірмі "Varex" 15 березня 1993 року.

     Зазначену суму кредиту підприємство "Донкавамет" повинне було перерахувати  державному  Експортно-імпортному банку України до 10 березня 1994 року з виплатою річних 11,5 відсотка.

     Кредит державі підприємство "Донкавамет" не повернуло. Згідно з рішенням Вищого арбітражного суду України від 19 липня 1994 року "Донкавамет"    має     сплатити     на     користь     державного Експортно-імпортного  банку  України  20  мільйонів  493 тисячі 38 доларів США основного кредиту  плюс  2  мільйони  304  тисячі  328 доларів  США  річних  відсотків  і  516  тисяч  596 доларів США як відшкодування  заподіяних  збитків.  Окрім  того,  до   Державного бюджету   спільне   підприємство   "Донкавамет"  повинне  сплатити державне мито в сумі 2 мільйони 334 тисячі 396 доларів США.

     Згідно з   повідомленням    голови    правління    державного Експортноімпортного  банку  України  Сорокіна від 6 листопада 1997 року  арбітражний  суд  Донецької  області  порушив   справу   про банкрутство  "Донкавамет" і створив ліквідаційну комісію,  членами якої є і представники банку.

     Ухвалою арбітражного суду Донецької області  від  23  вересня 1997   року   у   справі  про  банкрутство  Укрексімбанк  визваний кредитором спільного підприємства "Донкавамет".

     А тепер дивіться,  що відбувається далі,  де крутяться великі гроші.  6  листопада  1992  року  о  18 годині 15 хвилин невідомий злочинець трьома пострілами з пістолета застрелив у місті Донецьку виконуючого   обов'язки  генерального  директора  СП  "Донкавамет" Гольдіна біля під'їзду будинку,  де той мешкав.  Злочин  до  цього часу не розкрито. І це не перший труп.

     Через два   місяці   після   перерахування   за   клопотанням Звягільського і вказівкою Кучми 12  мільйонів  марок  Федеративної Республіки  Німеччина  німецькій  фірмі  "Varex" Президент України Кравчук 11 червня 1993 року своїм указом  призначив  Звягільського першим віцепрем'єр-міністром України.

     15 вересня  1993 року голова правління спільного підприємства "Донкавамет" Пономарьов звертається до Прем'єр-  міністра  України Кучми  з листом і просить перевести ще 23 мільйони марок німецькій фірмі "Varex".  На цей лист Пономарьова на бланку "Прем'єр-міністр України"  Кучмою  дано  доручення  до  листа  "Донкавамет"  від 15 вересня 1993 року (цитую):  "Пропозицію  можна  підтримати.  Прошу виділити  зазначені  кошти  (мається  на  увазі  23 мільйони марок Федеративної  Республіки  Німеччина)  із  валютного  бюджету.   16 вересня 1993 року".

     Матеріали про  перерахування  за письмовою вказівкою Кучми 12 мільйонів німецьких марок  фірми  "Varex"  та  його  вказівки  про перерахування  цій  фірмі  ще 23 мільйонів німецьких марок 16 і 22 жовтня  1997  року  мною  були  направлені  виконуючому  обов'язки Генерального  прокурора  України  Литваку  з  пропозицією провести об'єктивне розслідування всіх обставин перерахування за кордон цих валютних  коштів і дати правову оцінку діям Кучми,  Звягільського, Лобова та інших посадових осіб,  які причетні до  цієї  фінансової операції.

     Чи були  правомірними  дії  посадових осіб,  які здійснили цю фінансову операцію,  - Генеральна прокуратура  з'ясовує  до  цього часу. Відповідь про результати розслідування не надійшла.

     Через шість   днів   після   доручення   Кучми  "виділити  СП "Донкавамет" 23 мільйони німецьких марок із бюджету..."  Президент України  Леонід  Макарович  Кравчук  своїм  указом поклав на Юхима Звягільського виконання обов'язків Прем'єр-міністра України.

     Увага! Через   три    місяці    після    цього    призначення Звягільського,  30  грудня  1993 року,  німецька фірма "Varex" (на рахунок якої за клопотанням Звягільського і  на  основі  письмової вказівки  Кучми  було  перераховано 12 мільйонів німецьких марок з державного валютного фонду України),  перерахувала оті  600  тисяч марок  ФРН  на  особистий валютний рахунок "457- Марія" Олександра Кравчука - сина Президента Леоніда Кравчука.

     Окрім того,  великі суми із цих 12 мільйонів німецьких  марок фірмою  "Varex"  були  перераховані  й іншим громадянам України на їхні закордонні валютні рахунки. Кому, куди і які суми валюти було перераховано   цією   фірмою,   -   Верховна   Рада  України  буде поінформована після завершення розслідування,  яке проводить  наша тимчасова слідча комісія.

     На думку  членів  слідчої  комісії  у справі "Бласко",  можна зробити висновок:  12 мільйонів німецьких марок за  відпрацьованою схемою  були  по  суті викрадені з Державного бюджету за участю чи сприяння,  або зп халатності Звягільського, Кучми, Лобова та інших посадових  осіб  і  через  іноземну  фірму  осіли  на  закордонних валютних рахунках громадян України.

     Слідчою комісією  у  справі  "Бласко"  із  слідчо-оперативною групою  Генеральної прокуратури встановлено:  загальна сума різної іноземної валюти,  яка  була  перерахована  фізичним  і  юридичним особам на рахунок Олександра Кравчука,  сина колишнього Президента України, еквівалентна більш як 1 мільйону 300 тисячам доларів США.

     Фінансово-комерційних договорів    або    інших    фінансових зобов'язань між Олександром Кравчуком і компанією "Бласко", фірмою "Eurokonsalt",  фірмою  "Varex",  Павлом  Кудюкіним,   Олександром Лазебним,  які  перерахували  Олександру  Кравчуку на його рахунки зазначені суми валюти, не було.

     Також встановлено, що 18 і 21 січня 1994 року   Олександр   Кравчук   трьома   платіжними  дорученнями перерахував іноземну валюту,  яка знаходилась на  його  особистому рахунку "457-Марія" в швейцарському банку,  а саме:  297 тисяч 180 доларів США, 1 мільйон 399 тисяч 534 марки Федеративної Республіки Німеччина,  38  тисяч  134  швейцарські  франки  до  іншої  країни Західної Європи. Після цього рахунок "457-Марія" Олександр Кравчук закрив. До якої країни і в який банк, нами встановлено. Генеральна прокуратура України надіслала правоохоронним органам цієї  держави клопотання  про  надання  правової  допомоги  щодо арешту валютних коштів Олександра Кравчука.

     Чи був причетним до відкриття  сином  за  кордоном  валютного рахунку  "457-Марія"  і  перерахування  на  нього валюти Президент України Леонід Кравчук,  а також за які  послуги  перерахували  цю валюту  його  сину громадяни України Кудюкін,  Лазебний,  німецька фірма "Varex" та інші  особи,  -  Генеральна  прокуратура  України розслідує  уже  понад чотири роки.  Матеріали про перерахування на рахунок Кравчука "457-Марія" іноземної валюти зазначеними  фірмами і   юридичними   особами   виділені   з  кримінальної  справи  про обвинувачення Кудюкіна в окреме провадження,  яке  до  цього  часу протягом чотирьох років не завершено.

     Зазначу лише,  що  валюту  на  особистий  рахунок  Олександра Кравчука в Швейцарії Павло  Кудюкін  перерахував  після  того,  як Президент  України  Леонід  Кравчук  13  серпня  1993  року  своїм антиконституційним  указом  незаконно  призначив  його  на  посаду президента  "Бласко",  а  німецька  фірма "Varex" перерахувала 600 тисяч німецьких марок після  того,  як  Президент  Леонід  Кравчук призначив   Юхима   Звягільського  виконуючим  обов'язки  Прем'єр- міністра України,  на прохання якого  та  за  письмовою  вказівкою Леоніда  Кучми  цій фірмі було перераховано 12 мільйонів німецьких марок.

     15 червня 1998 року Миколаївський суд визнав Кудюкіна  винним у скоєнні злочинів і засудив його до десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього його власного  майна  та  вкладів,  валютної виручки,  цінних  паперів,  які знаходились на валютних рахунках у банках Федеративної Республіки Німеччина.

     Протягом 1993-1994 років  Кудюкін  незаконно  перерахував  на свої рахунки в банках Федеративної Республіки Німеччини 2 мільйони 316 тисяч німецьких марок і 100 тисяч доларів США,  які  викрав  у держави  або  отримав  як хабарі.  Цій діяльності Кудюкіна,  котра судом визнана злочинною,  сприяли, на думку членів слідчої комісії у справі "Бласко",  Президент України Леонід Кравчук та уряд, який очолювали Леонід Кучма та Юхим Звягільський.

     Після винесення   вироку  22  вересня  1998  року  Генеральна прокуратура  України  винесла  постанову  про  зняття  охорони   з Олександра  Лазебного.  Через  тиждень  після  зняття охорони,  29 вересня  1998  року,  Олександр  Лазебний  був  убитий  (таким  же способом,  як і керівник "Донкавемету" Гольдін) з пістолета трьома пострілами в голову на квартирі в Києві, де він тимчасово проживав і перебував під вартою.

     На депутатський  запит  народних депутатів України Омельченка та  Єрмака  щодо  розслідування   обставин   убивства   Олександра Лазебного  Генеральний  прокурор  Михайло Потебенько 5 травня 1999 року повідомив,  що "незважаючи на вжиті  заходи,  цей  злочин  на даний  час залишається нерозкритим.  Під час розслідування поряд з іншими  версіями  перевіряється  версія  щодо  можливого  вбивства Олександра   Лазебного   у   зв'язку   з  дачею  ним  свідчень  по кримінальній справі Кудюкіна".

     5 листопада 1998 року Верховний Суд  України  залишив  чинним обвинувальний вирок Миколаївського обласного суду щодо Кудюкіна.

     Після звільнення   з   органів   внутрішніх   справ   старший оперуповноважений   Управління   по   боротьбі   з   організованою злочинністю підполковник міліції Олександр Дейнека,  який працював у складі слідчо-оперативної групи Генеральної прокуратури  України у  справі  "Бласко",  23  лютого  1999  року подібним способом був убитий у місті Києві в під'їзді будинку,  де мешкав. Як і вбивство Лазебного та Гольдіна,  вбивство Дейнеки не розкрито,  замовники і виконавці злочину не встановлені досі.

     У ході  депутатського   розслідування   в   справі   "Бласко" встановлені  інші  факти  розкрадання державних валютних коштів за участю чи сприянням високих  посадових  осіб,  зокрема  колишнього Президента України, нині народного депутата Леоніда Кравчука.

     Так, 23  вересня  1992  року Президент України Кравчук указом під  грифом  "Опублікуванню  не  підлягає"  створив  (вдумайтеся!) Громадський координаційний центр сприяння Президентові України при дирекції Українського фонду "Нове покоління".  У вас у  додатку  є копія указу, я просив би, щоб ви самостійно уважно його прочитали, для чого створювався і підписувався даний документ.

     28 січня   1993   року   начальник   фінансового   управління Міністерства  оборони  генералмайор Штопенко перерахував платіжним дорученням з валютного  рахунку  Міністерства  оборони  1  мільйон доларів   США  на  рахунок  фонду  "Нове  покоління",  очолюваного Шмельовим, з мотивацією "на будівництво житла військовослужбовцям, звільненим з кадрів Збройних Сил України".

     Фонд "Нове покоління" був громадською організацією і згідно з Законом України про об'єднання громадян,  що  набрав  чинності  18 липня 1992 року,  не мав права займатися господарською діяльністю, зокрема  будівництвом  житла.  Тому  банк  заблокував   зазначений рахунок.

     На початку  лютого  1993  року Шмельов,  діючи під патронатом Президента  України  Кравчука,  звернувся  до   міністра   оборони Морозова  і  Штопенка  з  проханням  змінити мотивацію зазначеного перерахування на "добровільний внесок для  забезпечення  статутної діяльності фонду".

     10 лютого,  3  і  26  березня  1993  року суми відповідно 250 тисяч,  90 тисяч і 500 тисяч,  а всього 840 тисяч  із  1  мільйона доларів  США,  перерахованих  фонду "Нове покоління" за платіжними дорученнями,  підписаними Шмельовим і його заступником  Астауловим (родич  Шмельова),  були перераховані до Сполучених Штатів Америки на рахунок корпорації "MIT International INC", створеної колишніми громадянами України - сім'єю Злобінських.

     Після перерахування  Шмельовим і Астауловим 840 тисяч доларів США  цій  американській  фірмі  (зверніть  увагу  на  дати!)  було перераховано  у  березні і у липні 1993 року відповідно 25 тисяч і 195  тисяч  доларів  США  на  особистий  валютний   рахунок   сина Президента   -  Олександра  Кравчука  "457-  Марія".  Тільки  одне порівняння.  10 лютого перераховується в Америку 250 тисяч доларів США,  а  на  початку  березня  - 25 тисяч на валютний рахунок сина Кравчука.  У  березні  1993   року   590   тисяч   перераховується американській фірмі,  а в липні 1993 року на валютний рахунок сина Кравчука - 195 тисяч доларів США.

     Це дає підстави не виключати, що 25 тисяч і 195 тисяч доларів США,  які отримав син Президента України Леоніда Кравчука Олександр на свій  швейцарський  рахунок,  є  часткою  із викраденого у Міністерства оборони України 1 мільйона доларів США.

     Шановні колеги,  зверніть іще увагу.  Допитаний у справі Іван Штопенко показав,  що перерахування 1 мільйона доларів  США  фонду "Нове  покоління"  робилося  за  розпорядженням Президента України Леоніда Кравчука.  Про це він, Штопенко, казав на нараді зі своїми заступниками та іншими особами.

     Штопенко також стверджує,  що на підставі доповіді начальника валютного  відділу  Міністерства  оборони  і  листа  Шмельова  він зрозумів:   зазначена   сума   валюти,  котра  вимагалася,  йде  в розпорядження  Президента   України   Кравчука,   бо   Громадський координаційний   центр   сприяння   Президенту   України   входить структурно в  Український  фонд  "Нове  покоління"  і  має  єдиний валютний  рахунок,  та  й  працюють  обидва  під егідою Президента Кравчука.

     Штопенко далі пояснив,  що із  розмови  з  міністром  оборони Морозовим,  який  дав  йому  вказівку перерахувати цю валюту,  він зробив також висновок,  що перерахування 1  мільйона  доларів  США робиться за розпорядженням Президента Кравчука.

     Зрозуміло, що   без   письмового   чи   усного  розпорядження (вказівки) Президента - Верховного  Головнокомандуючого  Збройними Силами   України   керівництво   Міністерства   оборони  не  могло перерахувати  громадському   фонду   таку   суму   валюти,   котра призначалася  на  будівництво  житла  для військовослужбовців,  за такої гострої житлової проблеми у Збройних Силах.  Адже на той час в  Україні  було  понад  90  тисяч  безквартирних сімей офіцерів і прапорщиків, із них у Києві - понад 7 тисяч.

     Той же Штопенко засвідчив,  що вказівку про  перерахування  1 мільйона  доларів  він спеціально затягував за рекомендацією свого заступника, оскільки розумів, що ця фінансова операція незаконна.

     На думку членів слідчої  комісії  у  справі  "Бласко",  можна зробити   висновок:   1  мільйон  доларів  США  були  викрадені  у Міністерства  оборони  України  за  схемою,  що  й  12   мільйонів німецьких марок, за участю чи сприяння Президента України Кравчука і привласнені громадянами України,  осівши на їх валютних рахунках за кордоном.

     5 січня    1994    року    віце-президент   корпорації   "MIT International,  INC"  Астаулов  (він  же  заступник   генерального директора  фонду  "Нове  покоління"  Шмельова) оформив документ на передачу в дар,  у  безкоштовне  користування  Президенту  України Кравчуку  автомобіля "Chevrolet Lumina" (1993 року випуску),  який був власністю американської корпорації "MIT International,  INC" і зареєстрований у штаті Нью-Йорк.

     22 лютого 1994 року зазначений автомобіль на підставі дарчого документа був переданий у власність Президента Кравчука.

     18 червня 1994 року до Головного управління ДАІ  міста  Києва подано  лист  за  підписом  Паливоди  з  документами на реєстрацію автомобіля на ім'я Кравчука.

     30 липня 1994 року автомобіль був  зареєстрований,  і  Леонід Макарович  Кравчук  як  власник  автомобіля  отримав свідоцтво про реєстрацію та номерний знак автомобіля.

     Не ставши Президентом на другий строк,  Кравчук 9 грудня 1994 року  подарував  свій  автомобіль Фонду сприяння розвитку мистецтв України, президентом якого він був на той час. Отже, подарував сам собі.

     Матеріали, котрі підтверджували всі зазначені факти,  мною як головою комітету  Верховної  Ради  України  минулого  скликання  і членом  депутатської  слідчої комісії були передані до Генеральної прокуратури ще в 1994 році.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Омеляновичу, скільки вам ще треба часу?

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Три хвилини.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Там ще три сторінки, за дві хвилини прочитаєте?

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Максимум три.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, додаємо ще три хвилини.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. За сприяння членів Комітету з питань боротьби з  організованою злочинністю і корупцією і членів комісії у справі "Бласко" було досягнуто домовленості з представниками  урядових  і правоохоронних  органів  Федеративної  Республіки  Німеччини  щодо екстрадиції (видачі) в Україну Шмельова,  який 3 вересня 1996 року був  заарештований  німецькою  поліцією  у  місті  Бранденбурзі  з підробленим паспортом громадянина не Панами - Аргентини.

     Наприкінці липня 1997 року Шмельова доставлено в Київ,  і він утримувався  в  слідчому  ізоляторі.  Кримінальна  справа стосовно звинувачення Шмельова у розкраданні державних  коштів  у  особливо великих  розмірах,  зловживанні  службовим становищем та службовій підробці передана до суду для розгляду по суті.

     У червні та грудні 1997 року Верховна Рада України підтримала два  депутатських запити Анатолія Єрмака,  мій,  Миколи Петренка і Кулакова щодо результатів розслідування,  про що  я  розказав.  Із Генеральної  прокуратури надійшли відповіді за підписом заступника Генерального прокурора України  Щоткіна  і  виконуючого  обов'язки Генерального прокурора Ференца,  в яких підтверджено всі викладені факти і сказано,  що правова  оцінка  Кравчуку  та  іншим  високим посадовим особам буде дана трошки пізніше, а тепер немає підстав.

     Протягом чотирьох  років  Генеральна  прокуратура  так  і  не змогла чи не захотіла дати правову оцінку діям Президента  Леоніда Кравчука,  міністра  оборони  Морозова  та інших високих посадових осіб,  причетних до викрадення 1 мільйона доларів  США,  або  яким після цієї фінансової афери подаровано іноземні автомобілі.

     Викрадені державні кошти в Україну до нині не повернуті, як і не  розшукана  велика  кількість  автомобілів,  що  були   ввезені американською  фірмою  в  Україну  і  подаровані високим посадовим особам.

     Як уже заведено в  нашій  державі,  знайшли  "стрілочника"  - начальника  головного  фінансового управління Міністерства оборони Штопенка,  котрому було пред'явлено  обвинувачення  у  зловживанні службовим становищем, і 7 червня 1996 року кримінальну справу щодо нього закрили на  підставі  указу  Президента  України  Кучми  про амністію.

     Коли цей указ підписував Президент Кучма,  то його попередник Кравчук  ще  користувався   подарованим   автомобілем   "Chevrolet Lumina".

     Усі матеріали  про  перелічені  факти  діяльності  колишнього Президента Кравчука або за його  участю,  а  також  матеріали  про знайдені за кордоном валютні рахунки Кудюкіна, Олександра Кравчука та інших посадових осіб протягом 1994-1997 років я не раз офіційно подавав  до  Генеральної  прокуратури і офіційно інформував про це Президента України Кучму.

     Як не дивно,  але це так. 21 серпня 1996 року Президент Кучма нагородив   Леоніда  Кравчука  однією  з  найвищих  президентських відзнак - орденом Ярослава Мудрого V ступеня,  а через  рік  ще  й призначив  головою  Державної комісії з адміністративної реформи в Україні.  10 січня 1999 року Президент Кучма нагородив Кравчука ще одним  орденом  Ярослава  Мудрого  IV ступеня "За видатні особисті заслуги   перед   Українською   державою   в   галузі   державного будівництва, багаторічну громадську діяльність".

     Згідно зі   статтею   89   Конституції   України  висновки  і пропозиції  тимчасових  слідчих  комісій  не  є  вирішальними  для слідства і суду.

     Водночас, на думку членів Тимчасової слідчої комісії у справі "Бласко",  у  діях  багатьох  зазначених  осіб  є  ознаки   різних посадових  злочинів:  розкрадання  державного майна,  хабарництва, зловживання владою,  службовим становищем,  посадовий підлог і так далі.

     Генеральна прокуратура  України  була  зобов'язана  за  всіма зазначеними фактами і поданими  матеріалами  дати  правову  оцінку діям цих високих посадових осіб і прийняти рішення згідно з чинним законодавством.

     5 березня 1998  року  Верховна  Рада  Українм  заслухала  мою інформацію   в   справі  "Бласко"  і  прийняла  постанову,  котрою зобов'язала Генеральну прокуратуру  України  до  24  березня  дати відповідь   Верховній   Раді  України,  які  процесуальні  рішення прийняті стосовно названих  посадових  осіб.  Вичерпної  відповіді Генеральна прокуратура до Верховної Ради досі не подала.

     16 червня  1999 року ви,  шановні колеги,  утворили Тимчасову слідчу комісію з  розслідування  обставин  відкриття  за  кордоном валютних  рахунків,  використання  та приховування на них валютної виручки посадовими особами - громадянами України.

     30 червня 1999 року Тимчасова слідча  комісія  (уже  нинішня) направила  Генеральному  прокурору  Потебеньку  ухвалу про надання повної інформації про результати розслідування фактів,  викладених в інформації слідчої комісії у справі "Бласко" щодо дій колишнього Президента  Леоніда  Кравчука,  його  сина  Олександра   Кравчука, колишнього  Прем'єрміністра  і нинішнього Президента нашої держави Леоніда Кучми,  колишнього  міністра  Кабінету  Міністрів  України Лобова,    колишнього    виконуючого   обов'язки   Прем'єрміністра Звягільського та інших. Відповідь ще не надійшла.

     8 липня 1999 року Тимчасова слідча комісія  прийняла  рішення продовжити  розслідування  обставин відкриття за кордоном валютних рахунків та використання  державних  валютних  коштів  зазначеними особами.  Про  наслідки  цього  розслідування,  що  б  не сталося, Верховна Рада буде поінформована даною комісією.

     Оце, шановні колеги,  всі наклепи,  в яких нас  звинувачували представники ображеної Соціалдемократичної партії.

     Шановні колеги! Після моєї інформації розглядатиметься проект Закону про спеціального прокурора та  спеціальних  слідчих.  Закон про  організаційно-правові  основи  передбачає,  що  Верховна Рада України має право  призначати  спеціального  прокурора,  якщо  так правоохоронні  органи  реагують  на  зловживання високих посадових осіб.  Якби в  нас  був  спеціальний  прокурор,  якого  призначала Верховна Рада, я не стояв би перед вами на трибуні, і в цьому залі не сиділи,  правда, немає зараз, щоб сказати їм у вічі, - Кравчук, Звягільський (Волкова теж немає) і десятки таких, як вони, бо вони сиділи б у місцях позбавлення волі.

     Вам пропонується проект постанови: інформацію взяти   до   відома,   Генеральному  прокурору  України Потебеньку до 16  серпня  (тобто  протягом  місяця)  поінформувати Верховну   Раду   України   про   наслідки  розслідування  фактів, викладених у цій інформації.

     Дякую за увагу.  Вибачте, шановний Адаме Івановичу, що трішки перебрав часу! Готовий відповісти на ваші запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Григорію Омеляновичу.  Я бачу,  що будуть запитання.  Але,  Григорію Омеляновичу,  за Конституцією  Верховна Рада  не  призначає  спецпрокурора,  його призначатиме Генеральний прокурор.

     Запишіться на  запитання,  будь  ласка.  Висвітіть.   Великий інтерес  викликала інформація:  51 народний депутат виявив бажання поставити запитання. Десять хвилин відводимо. І будемо завершувати розгляд цього питання.

     Будь ласка. Депутат Кулик. За ним - депутат Сокерчак.

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Народний  рух  України.  Дякую,  Григорію  Омеляновичу. Полтавщина знає вас як досвідченого фахівця у розслідуванні  таких заплутаних справ високих посадових осіб. Як ви дивитеся на те, щоб у постанові додати два пункти:  опублікувати матеріали цієї справи в  "Голосі України" і звернутися з проханням до Президента України взяти розслідування даної справи під свій патронаж.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Відповідаю на ваші запитання. Щодо друкування в газеті.  Це яке рішення прийме Верховна Рада України. А стосовно нашого патрона,  він же гарант Конституції України...  З 1994 року як  кандидату в Президенти,  котрий обіцяв у 1994 році покінчити з корупцією і  мафією  у  нашій  державі,  після  кожного  чергового відрядження, привозячи відповідні документи, вірячи ще Президенту, я  клав  і  Генеральному  прокурору,  і  Леоніду  Кучмі  на   стіл матеріали.  І  тепер  скажу відверто:  це,  мабуть,  моя найбільша помилка,  шановні колеги  і  співвітчизники.  Мені  як  полковнику Служби  безпеки України треба було підходити з такими ж принципами моєї колишньої роботи і до  Президента.  Я  пересвідчився,  що  ця інформація  й  матеріали швидко передавалися тим високим посадовим особам,  стосовно яких і йшлося. І одного разу, щоб перевірити це, я  спіймав Президента за руку.  Я залишився у прийомній Президента Кучми після того,  як  заніс  йому  чергові  матеріали,  навіть  з кольоровими  фотокартками  -  і  про  валютні  рахунки і так далі. Затримався на сім хвилин.  І через  сім  хвилин  у  кабінет  Кучми зайшли дві особи, про яких ішлося. Відтоді (це гірко усвідомлювати мені як полковнику СБУ)  з  1997  року  у  мене  немає  довіри  до нинішнього Президента,  сподіваюся, вже незабаром буде в минулому, Леоніда Кучми.

     Тому давати під якийсь контроль,  коли  Президент  заявляє  в засобах  масової  інформації,  що  наша Тимчасова слідча комісія і Тимчасова спеціальна комісія,  яку  очолює  Олександр  Єльяшкевич, антиконституційні,  а  всі  інші  комісії  конституційні.  Оце моя відповідь.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Григорію Омеляновичу.  Я прошу  стисліше, аби було більше запитань.

     Депутат Сокерчак. Будь ласка. За ним - депутат Абрамов.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні Григорію Омеляновичу, Адаме Івановичу! Вважаю,  що інформація, з якою виступив депутат Омельченко, цікава не тільки народним депутатам. Пропоную цю інформацію надрукувати в газеті "Голос України",  аби люди врешті-решт  знали  те,  про  що поінформовані  депутати.  Треба  і  по телебаченню показати,  якщо можна. Це перше.

     Друге. Чи не вважаєте ви за потрібне внести зміни  до  вашого проекту постанови: відзначити, що Генеральна прокуратура вкотре не відреагувала на доручення Верховної Ради України? Це, як кажуть, у скарбничку поведінки Генерального прокурора.

     І третє.  Ви сказали, що Президент Кучма нагороджує за те, що скоїли  злочин  перед  державою.  Чи  не  є  це  системою   роботи Президента Кучми?

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Та  чому  системою,  це  -  принцип кадрової заохочувальної політики Кучми.

     Не система - принцип. Я можу назвати десятки прізвищ, зокрема і так званих представників тіньового капіталу та злочинного світу, стосовно яких я особисто клав матеріали на стіл Президента  Кучми, а він їх нагороджував різними відзнаками,  присвоював звання.  Уже жартома в нашій комісії,  знаєте,  почали казати, що ми - рекламне бюро.  Покладемо  матеріали,  через які треба як мінімум знімати з формулюванням "за  зловживання  службовим  становищем",  а  указом Президента - ордени Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького чи "За заслуги".  Не знаю тільки,  правда, перед ким тому ж Волкову і так далі.

     Тепер щодо   публікації.   Я  за  це.  Але,  шановні  колеги, дозвольте також поінформувати вас  про  таке.  От  перед  вами  за березень  1998  року  газета  "Тиждень"  "Голосу України",  в якій надруковано матеріал про компанію в офшорній зоні Прем'єр-міністра України   Пустовойтенка,   про   перерахування   великих   сум  за банківськими платіжками на валютні  рахунки  за  кордоном  високих посадових  осіб.  Ця  газета  була  надрукована  тиражем  у чотири мільйони.  Хто з вас читав її в березні 1998 року, підніміть руку. Один,  два.  Знаєте чому? Коли вона була надрукована, то практично вся була знищена.  І тому,  якщо  ми  приймемо  рішення  друкувати матеріал  у  "Голосі України",  треба буде простежити,  щоб читачі отримали газету.  Сподіваюся,  що телебачення,  канал СТБ,  котрий транслює  роботу парламенту,  візьметься за таке.  Водночас я дуже побоююся за життя  працівників  телестудії  СТБ.  Ви  ж  чули  про трупи... Ще запитання?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Абрамов.  Будь  ласка.  За ним - депутат Шишкін.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Фракция  Коммунистической  партии.  Уважаемый  Григорий Емельянович!  Я с ужасом слушал вашу информацию о преступных делах тех,  кто  вчера  и  сегодня  разворовывает   народное   добро   и одновременно   заявляет   о  борьбе  за  демократическую  Украину. Скажите,  Григорий Емельянович,  имеют ли моральное и  юридическое право эти люди находиться в стенах Верховного Совета и на свободе?

     И второе.  Нельзя  ли  опубликовать ваш материал на страницах газеты "Голос Украины" и передать по телевидению?

     Спасибо.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Шановні колеги!  Відповім на запитання не як голова  Тимчасової  слідчої комісії,  а просто як депутат і,  якщо можна вжити таке слово стосовно мене, як політик.

     Я часто  згадую  слова  із  пісні  покійного   Талькова:   "И божественный  глаз  видит  каждый  наш  шаг  на  тернистой дороге. Вспомнил и командарм о проклятьях отца и как Божий  наказ  у  реки недослушал, когда щелкнул затвор и девять граммов свинца отпустили на суд его грешную душу".

     Ви знаєте, настане день, коли кравчуки і кучми, звягільські і лазаренки, лобови і волкови та іже з ними, які скоїли чисто, як ми кажемо,  кримінальні злочини,  хоча з юридичної точки зору  це  не правильно   -   просто   злочини.   Не  знаю,  чи  вони  нестимуть відповідальність державного суду.  А є ще вища кара - суд  пам'яті українського  народу,  суд  онуків і Божий суд.  Коли стоїш однією ногою вже там, то про це згадуєш.

     Стосовно Кравчука та Кучми (щоб не гаяти часу,  не буду  всіх перераховувати) я скажу одне. Шановні співвітчизники, якщо Україна (я це кажу з червня 1997 року) не пройде шляхом Південної Кореї  і на  лаву  підсудних  не сядуть два наших Президенти Леонід Кучма і Леонід Кравчук за цими матеріалами і за іншими,  про які я  ще  не казав  (а вони є в Генеральній прокуратурі),  і яке рішення прийме суд - умовно,  відстрочка виконання вироку чи,  скажімо,  декілька років позбавлення волі, а потім новий Президент їх помилує, бо все ж таки люди похилого віку,  - ми не виплутаємося з такої  страшної ями.  Це потрібно знаєте для чого?  Щоб кожен наступний кандидат у Президенти,  Прем'єр-міністри  та  депутати  розумів,  що  настане момент  і він буде сидіти на лаві підсудних,  як у Південній Кореї та інших країнах світу.

     Ще одне.  Перед Великоднем у цьому році я звернувся до  Кучми із пасхальною заявою, де попросив його, якщо не піти добровільно у відставку,  то в ім'я пам'яті свого батькафронтовика,  в ім'я тих, які  не  народилися через його економічну політику - а це мільйони маленьких дітей, - то покаятися перед українським народом публічно і  не  балотуватися  на  повторний строк.  Всі матеріали,  які є в Генеральній прокуратурі,  подати до суду для дачі правової оцінки. А український народ добрий,  він вибачить. Але це теж буде шлях до спокути гріхів.

     Шановні колеги!  Є ще румунський варіант,  коли доведений  до відчаю  народ  практично  без  суду  і слідства відомо що зробив з диктатором Чаушеску.

     Я Кучмі написав публічно, що проти румунського варіанта, а за південнокорейський,  за цивілізований суд. Проте який варіант може бути в Україні, залежить від Кучми та його оточення.

     Оце така моя позиція як громадянина і депутата.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорію Омеляновичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Потрібно прийняти проект  постанови.  Будьте уважні. Є пропозиція прийняти його за основу.

     "За" - 149.

     Є пропозиція прийняти постанову після перерви.

     Оголошується перерва до 16 години.