ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ТРЕТЄ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  16  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

     Ради України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені і гості Верховної Ради!  Дуже хотілося б привітатися і з громадянами України,  але,  на превеликий жаль, вони його не чують поки що.

     Прошу народних   депутатів   підготуватися   до   реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалися 346  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

     Стецько Ярослави  Йосипівни  - до Президента України стосовно відзначення сорокаріччя з дня трагічної загибелі Степана  Бандери. Прошу визначитися із змістом запиту.

     "За" - 81.

     Рішення не прийнято. Відповідно немає необхідності голосувати про його направлення.

     Чижа Івана Сергійовича - до Голови Верховної Ради  України  у зв'язку  з переслідуванням керівництвом Кабінету Міністрів України генерального директора підприємства "Поліграфкнига" Самбульського.

     Я думаю, все правильно, Іване Сергійовичу, але, мабуть, треба звертатися  не  до  Голови  Верховної  Ради,  а  до  Президента чи Генерального прокурора.  Ну яке відношення має  Верховна  Рада  чи Голова   Верховної   Ради   до   "Поліграфкниги"?   Голосуємо  про направлення запиту.  Але його  можна  було  б  просто  занести  до кабінету Олександра Миколайовича.

     Голосуємо.

     "За" - 186.

     Рішення прийнято.

     Квятковського Ігоря Васильовича - до Прем'єр-міністра України щодо  виплати  заборгованості   пенсіонерам   Вінницького   району Вінницької області.

     Гусака Леоніда  Гавриловича  -  до Прем'єр-міністра України з приводу невиплати заробітної плати за 1997- 1999 роки  працівникам учбовокурсового  комбінату  агропромислового комплексу Полтавської області.

     Клочко Марії Олександрівни - до Прем'єр-міністра України щодо заборгованості  з  виплати  зарплати  колективам  Миргородської та Опішнянської нафторозвідувальних експедицій глибокого буріння.

     Гуцола Михайла  Васильовича  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно   порушення   прав   інвалідів   України   на   соціальну захищеність.

     Семенюк Валентини Петрівни - до  Прем'єр-міністра  України  у зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  запит стосовно порушень чинного законодавства КСП "Коростишівське".

     Прошу визначитися з цими запитами.

     "За" - 190.

     Рішення прийнято.

     Семенюк Валентини  Петрівни  -  до   Генерального   прокурора стосовно   контролю   за  ходом  слідства  щодо  протиправних  дій працівників Ружинського райвідділу міліції Міністерства внутрішніх справ.

     Омельченка Григорія    Омеляновича    та    Єрмака   Анатолія Васильовича - до Генерального прокурора України про дачу  правової оцінки   закордонній  фінансово-комерційній  діяльності  помічника Президента України Волкова,  стосовно  якого  брюссельським  судом висунуто  звинувачення  у  відмиванні  грошей і накладено арешт на його валютні рахунки та майно в Бельгії.

     Ну, мабуть,  не помічника, а народного депутата, він вже не є помічником.

     Голосуємо.

     "За" - 213.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги, у нас залишилося 23 хвилини  для  оголошення  заяв  і   запитів.   Сьогодні   мають можливість висловитися народні депутати. Прошу записатися.

     Поки відбувається  запис,  шановні колеги,  до мене звернувся народний  депутат  України  Крючков  з  приводу   того,   що   він невдоволений  відповіддю  Генерального  прокурора  на  його запит. Оскільки він не  одержав  переконливої  відповіді,  то,  керуючись відповідними  статтями Регламенту,  він хоче,  щоб відповідь дав у стінах Верховної Ради сам Генеральний прокурор.

     Я думаю,  ми  зробимо  таким  чином.  Завтра  ми,   як   було повідомлено  у  вівторок,  на  ранковому засіданні маємо заслухати інформацію  створеної  тимчасової  комісії,  яку  очолив   депутат Єльяшкевич,   щодо   дотримання  виборчого  законодавства.  На  цю інформацію запрошені керівники всіх силових структур, у тому числі Генеральний  прокурор.  Можна  буде скористатися його присутністю, щоб він дав відповідь.

     Прошу висвітити список.  Депутат Покотило.  За нею -  депутат Станков.

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Прошу передати слово Морозу Олександру Олександровичу (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  не підказуйте,  я ж бачу,  хто є,  а кого немає...

     Депутат Станков. За ним - депутат Череп.

     СТАНКОВ А.К.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Прошу  передать  слово  Александру  Александровичу Морозу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка  (Шум  у  залі).  Валентино Петрівно, поводьте себе скромніше, не підводьте мене.

     Будь ласка, Олександре Олександровичу.

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Спасибі,  Адаме  Івановичу.  Шановний   Адаме Івановичу!  Шановні депутати! Хочу від імені фракції соціалістів і селян  (Лівий  центр)  звернути  увагу   громадськості,   народних депутатів на становище, що склалося в освіті, особливо вищій. Нині йдуть випускні іспити,  учні шкіл складають  екзамени,  підбивають підсумки річної роботи педагоги,  батьки, діти. Але проблеми школи не розв'язуються, є загроза, що вони перейдуть на новий навчальний рік.

     Зростає заборгованість    із   заробітної   плати   вчителям, викладачам. Педагогів хвилює питання, чи вони отримають відпускні, чому  не виплачується доплата за стаж,  оздоровчі,  компенсація за комунальні послуги, передбачені статтею 57 Закону про освіту тощо. Заборгованість  із  заробітної плати вчителям перевищила майже 400 мільйонів гривень.

     Зверну принагідно   увагу   й   на   ті   експерименти,   які впроваджуються  при  випускних іспитах.  У Харкові зібрали до купи всіх медалістів і почали з упередженістю їх перевіряти.  У Херсоні взагалі  додумалися:  щоб на випускних екзаменах сиділи працівники прокуратури,  які втручались у навчальний процес.  Сотні юнаків  і дівчат відмовилися від медалей. Хто від цього виграє?

     Але найбільше  фракцію  соціалістів турбують майбутні вступні іспити до вищих навчальних закладів.  Перш  за  все  це  намагання уряду  скоротити держзамовлення для вступу до вузів.  Так,  у 1990 році для абітурієнтівбюджетників було виділено 174 тисячі місць, а в  1998  році  за  рахунок  Держбюджету  вступило  134 тисячі - 51 процент загальної кількості вступників. Крім того, в приватні вузи вступили  ще 27 тисяч осіб.  Тобто із 280 тисяч першокурсників 150 тисяч,  або 54 проценти,  навчаються на платній основі за  рахунок батьків.  Навіть  до технікумів і ПТУ відповідно 35 і 10 процентів вступають  за  власні  кошти,  сотні  тисяч  випусників  шкіл   не потраплять до вузів.  Самі по собі ці цифри ні про що не свідчать, вчаться діти - то й добре.  Але сотні тисяч звернень  до  мене  як депутата,  до фракції (мабуть,  і до всіх депутатів) свідчать,  що більшість студентів нездатні оплатити весь  термін  навчання,  всі їхні сімейні заощадження закінчуються в першому семестрі.

     Пропоную:

     Перше. Звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією негайно врегулювати питання платності навчання у вищій школі відповідно до статті 53 Конституції України,  яка говорить,  що навчання у вищих державних закладах освіти здійснюються за рахунок держави.

     Друге. Відповідно до Закону про  освіту  збільшити  кошти  на освіту  до  10 процентів величини ВВП.  Довести цю цифру в бюджеті 2000 року хоча би до 6-8 мільярдів.

     Третє. Погасити   заборгованість   із    виплати    стипендій студентам,  зарплати  вчителям і викладачам,  виплатити відпускні, лікувальні.  Спрямувати  на  це  кошти  із  сум,  передбачених  на повернення зовнішнього боргу держрезерву.

     I нарешті,  негайно  розпочати виконання нещодавно прийнятого Закону про загальну середню освіту в частині  передачі  витрат  на заробітну  плату  всім  вчителям з місцевого бюджету на Державний. Поставити учительство України в рівні умови,  взяти  під  контроль вступні   іспити,   не  допустити  зменшення  законних  пільг  для сільських дітей.

     Усі ці заходи унеможливлять розвал освіти в державі.

     Прошу прийняти це як заяву і відповідним чином відреагувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Череп. За ним - депутат Терещук.

     ЧЕРЕП В.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ

 158, Сумська  область).  Дякую.  Адаме  Івановичу,  я  просив  би передати слово депутату Стояну.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України.  Шановні колеги депутати!  Шановний Адаме Iвановичу! Ми прийняли свого часу Закон   про   фіксований   сільськогосподарський   податок,   яким встановили збір на обов'язкове соціальне страхування в  розмірі  2 відсотки замість 4.

     Сьогодні з усіх регіонів України надходить інформація про те, що немає чим платити лікарняні - збір  у  розмірі  2  відсотки  не забезпечує  такої  можливості.  Я  вже  не  кажу про те,  що немає можливості платити допомогу матерям з дітьми,  на поховання.  I не кажу про те, що нас позбавили путівок.

     Ми з   Євгеном   Марчуком   внесли  проект  закону,  в  якому пропонується повернутися до 4 відсотків.  Я просив би  цей  проект включити до переліку питань на липень. Це перше.

     Друге. Я   хочу  сказати,  що  ми  також  підготували  єдиний документ,  як доручала Верховна  Рада,  із  тих  10  проектів  про заощадження  громадян,  які  подавали  депутати.  Ми готові внести проект на наступне пленарне засідання. Просив би, Адаме Івановичу, включити його до порядку денного.

     І останнє.  Вчора у порядку денному п'ятим стояло питання про подолання вето Президента на Закон про профспілки.  Сьогодні  воно дев'яте.   Ми  розуміємо,  що  після  обіду  депутати  працюють  в комітетах,  розв'язують  інші  проблеми.  Я   просив   би,   Адаме Iвановичу,  поставити  це  питання  на  п'яте  місце.  Тобто після чотирьох законопроектів, які стоять у порядку денному на сьогодні, п'ятим  розглянути  питання про подолання вето Президента на Закон про професійні спілки. Прошу проголосувати за це.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Терещук.  За  ним  -   депутат Бортник (Шум у залi).

     Депутат Бортник. Будь ласка.

     БОРТНИК В.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  189, Хмельницька область). Прошу передати слово депутату Черненку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька   область).  Дякую,  Володимире Федоровичу.  Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые товарищи депутаты! Я  бы хотел привлечь ваше внимание,  внимание "урядовців" (правда, их очень мало сегодня) к одной проблеме,  которая стала постоянной для шахтерских регионов,  в частности для города Горловки, - стало уже правилом не выплачивать пенсии,  регрессы.  Люди ездят в  Киев искать справедливость.

     Вчера в  Киев прибыла очередная группа регрессников,  которые не получали материальной компенсации последние  8-24  месяца.  Эта проблема стала уже камнем преткновения в регионе. Люди доведены до отчаяния, приезжают не просто инвалидырегрессники, приезжают целые семьи, потому что это их единственный источник существования, если учесть,  что  цены  в  Центральном  Донбассе  резко  пошли  вверх, практически  прекращена выплата по регрессным искам,  по 5 месяцев задерживается выплата заработной платы.

     Разделяя с этими обездоленными людьми весь трагизм  ситуации, хочу напомнить,  что еще существует орган власти, который думает о них - это Верховная Рада.

     Кстати, к Верховной Раде  регрессники,  пенсионеры  и  бывшие шахтеры  относятся  с  пониманием и считают,  что это единственный орган, который сегодня стоит на защите интересов трудового народа. Они  чрезвычайно  обеспокоены тем курсом реформ,  который за 5 лет привел все общество в никуда.  Сегодня среди тех лозунгов, которые висят   около   Администрации   господина   Кучмы,   появились   и политические лозунги.  Этого и следовало ожидать,  потому  что  те проблемы, которые сегодня существуют, не решаются.

     И еще   одна  проблема,  которая  должна  быть  решена,  Адам Иванович.  Мне абсолютно непонятно,  почему Министерство  угольной промышленности  находится  в Киеве.  Что,  угольные шахты в Киеве? Думаю,  целесообразно  было  бы  рассмотреть  вопрос  о   переносе Министерства  угольной  промышленности в Донецк,  как это и раньше было при нормальном режиме работы отрасли.  Это  даст  возможность решать  наши проблемы ближе к месту - там,  где добывается "черное золото".

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк. За нею - депутат Шмідт.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово депутату Чижу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую, Валентино Петрівно. Фракція соціалістів та селян (Лівий центр). Шановні колеги! Шановний Адаме Івановичу! Я звертаю увагу на те, що, на жаль, бюджетний комітет не прислухався до моєї пропозиції,  до доручення Голови Верховної Ради. Коли уточнювалися показники  бюджету  за  підсумками  чотирьох  місяців  ми так і не внесли  зміни  до  статті  19  в  частині  зменшення   відрахувань бюджетних надходжень,  і зараз не менше 90 відсотків іде тільки на погашення минулих боргів,  а  це  нищить  практично  лікарні,  всю соціальну сферу.  Я пропонував хоча б 75 відсотків,  а решта - щоб можна було поточні проплати робити.

     Я хотів би,  щоб ми повернулися до цього доручення. Бюджетний комітет  повинен  запропонувати  нам  законопроект  щодо уточнення відповідної статті Закону про Державний бюджет. Це перше.

     Друге. Шановні колеги,  я звертаю увагу на грубий обман, який свідомо чиниться владою, зокрема Кабінетом Міністрів, стосовно так званої фіксованої ціни на балон скрапленого газу.  Сьогодні вранці у  мене  відбулася  розмова  з головою Віньковецької районної ради Хмельницької області Бурківським (мій округ). Така сама ситуація в Старосинявському,  Деражнянському,  Ярмолинецькому, Хмельницькому, Летичівському районах Хмельницької області.  Я думаю, що і по всій Україні.  Не  тільки  не  дають  газ  по 10 гривень за балон,  але перестали видавати й той дорогий газ, який видавали до цього.

     Зараз триває період заготівлі продуктів.  Люди просто обурені таким  фактом  обману,  а на всіх рівнях кажуть,  що не розроблені механізми.  Можливо,  нам треба  повертатися  до  відповідальності уряду  і  звернутися до Президента,  адже ж це він заявляв і давав відповідні доручення. То яке ж тоді його слово і яка його влада, і для чого це було зроблено?

     І ще одне. Адаме Івановичу, сьогодні в порядку денному стоїть питання про подолання вето Президента на Закон про  внесення  змін до   статті   4   Закону  про  підприємництво.  Але  на  засіданні Погоджувальної  ради  я  просив  Голову  (і  він  дав   доручення) розглядати  в пакеті питання про подолання вето і законопроект про радіочастотний ресурс, який ми підготували.

     Я хочу нагадати,  що відповідно до постанови  Верховної  Ради наш Комітет з питань свободи слова та інформації визнаний головним з розробки цього проекту.  Повторюю,  ми підготували законопроект, він відповідає міжнародним нормам.

     Я не  знаю,  чи готовий Юрій Борисович Крук до розгляду цього проекту, але не можна розривати ці питання, довільно відкидати цей проект.  Я  дуже  просив  би вас,  бо ситуація дуже серйозна:  вже сьогодні суто технічні служби, зокрема ДІА, перетворюють в органи, які можуть ліквідувати засіб масової інформації.

     Давайте ми завтра розглянемо на початку засідання і перший, і другий проекти.

     Дякую вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шмідт. За ним - депутат Мішура.

     ШМІДТ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 115, Львівська область).  Фракція  Народного  руху  України  В'ячеслава Чорновола.  Слово  з  приводу  ситуації  в  освіті  та  блокування фракцією комуністів у Верховній Раді прийняття  проекту  постанови про  створення  Сихівського  району  міста  Львова  прошу передати Глухівському Левкові Йосиповичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Дякую, пане Романе. Фракція Народного руху. Шановний   пане   головуючий!  Шановні  колеги  народні  депутати! Завершуються випускні екзамени в загальних середніх школах,  днями відбудуться урочистості,  пов'язані з випуском. Багато випускників мріють про те,  щоб продовжити освіту у вищих навчальних закладах, у професійно-технічних закладах. Для цього, звичайно, вони повинні отримати документи про освіту.

     Я ось отримав багато звернень від батьківської громадськості, від  учителів,  а  також  листа  від Управління освітою Львівської області,  підписаної  начальником  управління  Ковалем,  в   якому говориться про те, що за станом на 14 червня 1999 року жодна школа області не отримала бланків документів про  освіту.  Очевидно,  не виділені кошти з бюджету.  І складається така ситуація, що діти не зможуть отримати документів і  не  зможуть  їх  вчасно  подати  до приймальних комісій вищих навчальних закладів.

     Я звертаюся  до Прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенка з тим, щоб він  узяв  цю  справу  під  особистий  контроль  і  забезпечив навчальні заклади бланками документів про освіту. Це перше.

     Друге стосується питання,  яке ми ніяк не можемо вирішити,  - прийняти документ про  утворення  нового  району  міста  Львова  - Сихівського  району.  Жителі  Сихівського  мікрорайону  не  можуть дочекатися,  коли ми його нарешті вирішимо. Адже фактично це місто в місті.  Він віддалений від центру,  і прості жителі,  пенсіонери мають великі труднощі з тим,  щоб повсякденно добиратися до центру міста  для отримання тієї чи іншої довідки для того,  аби отримати дотації.

     Я звертаюся до фракції комуністів: ви вже вкотре блокуєте це питання, фактично спекулюєте на тому, чи там реєструється чи не реєструється міська Компартія України.  Але причому   тут  прості  люди,  вони  ж  не  винні  в  тому,  що  не реєструється ваша організація,  а  вони  за  це  страждають.  Вони змушені  кожен день витрачати кошти,  щоб доїхати до центру міста. Повірте,  це ж прості люди страждають.  І я прошу вас:  наступного разу,  коли  ми  будемо це питання розглядати,  проголосуйте "за", адже там є і ваші виборці.  І вони врешті-решт не проголосують  за Симоненка на президентських виборах, якщо ви будете так чинити.

     А я прошу Голову Верховної Ради або нинішнього головуючого ще раз внести це  питання  до  порядку  денного.  Жителі  Сихівського району не можуть дочекатися.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Мішура. За ним - депутат Шепа.

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую,  Адаме Івановичу. Прошу передати слово Сергію Івановичу Дорогунцову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З  великим  задоволенням.  Будь   ласка,   Сергію Івановичу.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Я  сердечно дякую своєму колезі.  Фракція Компартії України. Шановні народні депутати! Я хотів би привернути вашу  увагу  до ситуації,  яка складається у нас у науковій сфері, незважаючи на те, що ми зовсім недавно це питання розглядали.

     У нас в Україні слово "реструктуризація"  однозначно  означає знищення, ліквідація. Поки що йшлося про вугільну промисловість та деякі інші галузі,  а тепер це явище насувається і на науку.  Мало того,  що  за  роки  незалежності чисельність наукових працівників скоротилася вдвоє.  Зараз  відбувається  процес,  так  би  мовити, приглушення  підготовки  науковопедагогічних  і  наукових  кадрів, насамперед найбільш кваліфікованих - кандидатів і докторів наук.

     Шановна президіє,  я прошу звернути увагу:  коли в 1998  році незалежна   Україна  вперше  облікувала  підготовку  кандидатів  і докторів наук,  виявилося,  що порівняно з  1993  роком  кількість захищених  докторських  дисертацій  в Україні скоротилася більш як удвоє;  кандидатських - на 300 тисяч.  Ми оці прогалини ніколи  не зуміємо компенсувати.

     Правда, якщо  виходити  з  тези  про те,  навіщо Україні своя наука,  то все робиться в правильному напрямі.  Ми знаємо,  що  це курс Заходу, що це курс міжнародних фінансових організацій, - саме вони бачать Україну вбогою, неосвіченою і без науки.

     Я просив би,  Адаме Івановичу,  від імені Верховної Ради дати доручення  нашому  Комітету  з  питань  науки  і  освіти  ретельно розібратися в цій справі і голові чи  одному  з  його  заступників доповісти про ситуацію.  Хоч наше державне керівництво заявляє, що дуже любить науку (я маю на увазі Президента і  Прем'єр-міністра), але я боюсь, що вони в своїх обіймах скоро її остаточно задушать.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутатові Шепі.

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України В'ячеслава Чорновола.  Я думаю,  що всій Україні та далеко  за  її межами   відомо,   що   відбулося  в  листопаді  минулого  року  в Закарпатській області,  зокрема на Берегівщині.  Тільки  в  одному селі Вари частково або повністю зруйновані майже 400 будинків. Маю сказати,  що уряд,  безумовно, вживає заходів, але допущено багато помилок.  Завезено  десятки  мільйонів  селікатної  цегли,  яка  в сейсмічних районах для будівництва  не  застосовується,  а  коштує вона  дуже дорого.  Крім того,  у Закарпатті дуже багато цегельних заводів,  треба вкласти небагато  коштів,  щоб  їх  запустити,  це обійшлося б значно дешевше. І є великі проблеми з питною водою.

     Ще одне  питання.  Я  просив  би  звернути  увагу уряду на те (зауважу,  йдеться не про всіх,  а тільки про тих, у кого повністю знищені  оселі),  щоб повернути хоча б заощадження цим людям,  які вони мали.  Ще хотів би звернути увагу на те,  що в  Берегівському районі  понад  5  місяців  не отримують зарплату вчителі,  лікарі, пенсіонери не отримують пенсію. Я думаю, що ми мусимо зважити й на те,  що  кожного  дня підвищуються ціни на продукти харчування.  І тому просив би,  якщо можна,  допомогти нашим  вчителям,  лікарям, пенсіонерам,  щоб  поліпшити  їхню долю,  адже наближається осінь, наближається зима,  ви розумієте,  що це таке, коли стільки народу залишається без житла.

     Я прошу звернути на це увагу. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Гуцолу.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Адаме  Івановичу.  Зелена  партія  України.  Заява   від   фракції "Батьківщина".

     Доброго ранку,  шановні  колеги,  журналісти!  До  мене як до секретаря Комітету з питань прав  людини,  національних  меншин  і міжнаціональних  відносин звертаються інваліди,  пенсіонери,  люди похилого віку,  які  утримуються  в  будинках-інтернатах  стосовно порушення їхніх прав на соціальну захищеність, гарантовану статтею 46 Конституції України та Законом України  про  основи  соціальної захищеності інвалідів в Україні.

     Я особисто  10-11  червня  1999 року відвідав геронтологічний будинокінтернат Ржищівського району  Київської  області.  У  цьому будинку-інтернаті  перебувають  149  пенсіонерів,  людей  похилого віку,  інвалідів, із них 12 ветеранів Великої Вітчизняної війни. А кількість  працівників будинку-інтернату на цих знедолених людей - аж 164.  Вражає не тільки доля цих людей, у яких немає родини і їх нікому утримувати, а, в прямому розумінні цього слова, смертельний запах повітря,  який витає на кожному поверсі будівлі через те, що немає    елементарних    санітарно-гігієнічних    умов.   Мешканці будинку-інтернату не мають ніяких засобів гігієни - немає мила, не отримують медичну допомогу, відсутні ліки.

     Кінцевим моментом  всього побаченого мною була ділянка землі, яку навіть не можна назвати цвинтарем,  бо більше  200  могил  без хрестів,  без  надписів.  Тобто  люди  вмирають  і їх ховають,  як фашисти ховали євреїв у Бабиному Яру.

     Шановний Леоніде   Даниловичу!   Згідно   зі   статтею    102 Конституції  України ви є гарантом додержання Конституції України. Тому  просимо  вас  вжити   заходів   щодо   припинення   порушень Конституції  України  та  чинного  законодавства  України стосовно людей похилого віку,  інвалідів та ветеранів  Великої  Вітчизняної війни,  надати  правову  та  політичну  оцінку  і зобов'язати уряд поставитися до інвалідів,  людей  похилого  віку  та  пенсіонерів, котрі утримуються в таких санітарних умовах, з милосердям.

     Шановні депутати,  просимо вас у своїх округах відвідати такі пансіонатиінтернати,  а їх у нас в Україні - 278,  є вони в кожній області.  I ви побачите,  який геноцид чиниться проти людей, котрі все життя віддали праці.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  декілька слів з  приводу заяв і звернень народних депутатів.  Олександр Олександрович Мороз висловив  глибоку  стурбуваність  з  приводу  становища,  в  якому сьогодні  перебувають  усі ланки освіти,  починаючи із середньої і завершуючи вищою освітою і підготовкою, про що далі говорив Сергій Iванович Дорогунцов, вищих наукових кадрів - кандидатів і докторів наук.  Проблема справді надто серйозна,  надто складна,  і давайте спільно  шукати  можливості,  хоча  парламент  цілком виконав свою місію щодо цього. Ми прийняли низку законів, які вважаються одними з  найкращих  у  європейському масштабі,  що стосуються всіх ланок освіти.  Так що тут заборгованості ніякої у нас,  Верховної  Ради, перед  цією  категорією  громадян  немає.  Біда  в  іншому - що ці закони,  на жаль,  не підкріплюються економічно і в тому числі  не виконується стаття Державного бюджету, яка була проголосована тут, пригадуєте,  за наполяганням фракції комуністів про те,  щоб  саме Закон про освіту в повному обсязі виконувався.

     Народний депутат  Стоян  привернув  увагу  до низки соціально значущих питань.  Гадаю,  особливих проблем не буде,  на наступній Погоджувальній  раді  нехай профільний комітет,  а це якраз вашого комітету стосується,  той,  хто представлятиме його,  порушить  ці проблеми,  і вони будуть включені до порядку денного,  обов'язково їх треба розглянути.

     Зауваження з приводу  того,  що  дев'ятим  чи  п'ятим  стоять питання,  гадаю,  неістотне,  ми  продуктивно  працюватимемо і все сьогодні розглянемо. Адже сьогодні середа, а не вівторок, працюємо повний робочий день,  і ніякі комітети не можуть засідати, хіба що під час перерви.

     Глибоку стурбованість  народного  депутата  Черненка,  як   і інших,  хто  представляє  вугільні  регіони,  викликає становище у вугільній  галузі.  Дійсно,  зараз  під  стінами   парламенту   та державно-урядових   установ  перебуває  велика  група  людей,  які прийшли до столиці шукати захисту від біди,  в якій  опинилась  ця галузь, як і більша частина нашого населення.

     Iван Сергійович  Чиж  -  про  статті щодо Державного бюджету. Звертайтеся до профільного комітету.  Ви знаєте,  що ми найближчим часом розглядатимемо в другому читанні зміни до Державного бюджету на 1999 рік,  і при прийнятті законопроекту в другому  читанні  ми вашу  проблему,  якщо вона не буде врахована профільним комітетом, поставимо на голосування.  Гадаю, ви вже пропозиції для розгляду в комітет подали.

     З приводу  ціни  на  скраплений газ.  Це дійсно так.  У певну незручну  ситуацію  потрапив  і  я,  бо  був  тоді  головуючим  на пленарному  засіданні  Верховної  Ради і сказав про це,  а тоді ще була трансляція,  і народ почув,  що Кабінетом Міністрів  прийнято таке рішення.

     Тепер і до мене надходять листи, в яких люди запитують, як же так,  що ви заявили,  а воно не виконується.  Тому я  попросив  би представників  Кабінету  Міністрів,  щоб нам хтось дав компетентне роз'яснення.  Гадаю,  можливо,  завтра на ранковому засіданні ми з цього  приводу  роз'яснимо,  чому  так  склалася  ситуація,  що не виконується,  і хто гальмує виконання постанови Кабінету Міністрів і указу Президента.

     Заява народного  депутата  Глухівського збігається частково з тим,  що говорив депутат Мороз про середню освіту. Дійсно, давайте сьогодні  звернемося  до  Прем'єрміністра  з  приводу забезпечення випускників середніх шкіл атестатами.  Це вже велика біда, якщо ми в НАТО хочемо (от я дивлюсь на Iвана Олександровича),  а атестатів учням не можемо забезпечити, то, мабуть, до НАТО нам ще далеко, бо там  треба  буде повністю модернізувати всю військову техніку.  За рахунок  чого?  Якщо  не  можемо  навіть  забезпечити  випускників документом   про  середню  освіту  (Шум  у  залi).  Нічого,  Iване Олександровичу,  не переживайте,  ми і з верблюдів і стріл зробимо те, що треба, якщо це буде потрібно.

     З приводу  заяви  депутата Глухівського про Сихівський район. Шановні колеги,  я цілком солідарний щодо проблеми цього району. Я дуже добре знаю цю ситуацію, цей район справді дуже віддалений від центру міста і його,  без сумніву,  треба створити. Але в тому, що до  цього  часу  не  створено  Сихівський район,  винен кращий мер України Куйбіда,  який заявив, що доти, доки він керуватиме містом Львовом,   ніякої  реєстрації  міської  організації  Комуністичної партії України не буде. Це грубе, брутальне порушення Конституції. До  того ж це заявляє мер,  всенародно обраний.  Як тільки Куйбіда змінить свої підходи,  Сихівський район у Львові обов'язково буде. I я ще раз хотів би наголосити, особливо звертаюсь до журналістів, що проблема - не в комуністах,  а в кращому мері міста -  Куйбіді, який на свій лад тлумачить і так, як хоче виконує Конституцію. Так що звертайтеся за адресою.  Це не шантаж,  ідеться про  дотримання законів, надто - Основного Закону - Конституції.

     Сергій Iванович   Дорогунцов  у  черговий  раз  наголосив  на проблемах науки,  які йому дуже болять.  Ви працюєте в профільному комітеті,  є заступником його голови. Нещодавно, на парламентських слуханнях,  усі,  в  тому  числі  ваші  колеги  академіки  великі, виступаючи з цієї трибуни,  говорили,  що ніби ще не так і погано, що з ними розрахувалися і все о'кей.  Але далеко,  далеко до того, щоб так було. Проблема справді надто складна. Ми плануємо, і вчора ви  чули,  в  Бюджетній  резолюції  закладаються  цифри,  щоб   із наступного  2000  року  в бюджеті фінансування науки було на рівні закону - 1,4 відсотка. Тоді буде хоч якесь мінімальне поліпшення.

     Цілком має рацію народний депутат Шепа  з  приводу  ситуації, яка   склалася   із  заощадженнями  і  компенсаціями  в  цілому  в Закарпатській області,  зокрема в Берегівському районі. Гадаю, тут треба  було  б  до  народного  депутата Ковача звернутися,  котрий представляє цей регіон, щоб і він потурбувався про ці проблеми. I, мабуть, це проблеми не тільки для Берегівського району, а в цілому для України.  Сьогодні ми подібне питання - щодо грошових  доходів населення  будемо  розглядати,  і,  можливо,  якісь рішення будуть прийняті.

     Проблеми інвалідів  -  про  що  говорив  депутат  Гуцол.   Ці проблеми досить складні й болючі. I на парламентських слуханнях їм досить багато уваги приділялося.  Давайте з допомогою комітету,  в тому   числі  профільного,  намагатимемося  хоча  б  якоюсь  мірою поліпшити ситуацію.

     Іще з   приводу   заяви   народного   депутата   Чижа    щодо радіочастотного ресурсу.  Проблема тут ось у чому, шановні колеги. Один комітет підготував законопроект у першому читанні,  а  другий комітет розглядає його у другому читанні.  Тому,  напевно, якщо не буде порозуміння  між  комітетами  Крука  і  Чижа,  доведеться  на пленарному  засіданні  розглядати  один  законопроект,  а  потім - другий  і  визначатися   сесійним   залом.   Але,   гадаю,   Іване Сергійовичу,  ви  переговорите  і  знайдете можливість вирішити ці проблеми.

     Розглядається проект Закону про угоди про розподіл продукції. Доповідає заступник міністра економіки України Ігнащенко Володимир Анатолійович.

     Сергію Олександровичу,  я ще раз  повторюю:  першим  надійшов законопроект Кабінету Міністрів.  Від того, хто з вас першим вийде на трибуну,  зовсім нічого не  зміниться.  Чи  ми  зараз  перегони влаштуємо,  хто швидше до трибуни добіжить? Вніс Кабінет Міністрів

- нехай доповідає.  Є у вас альтернативний проект,  який на місяць пізніше зареєстрований,  - доповісте. Від того, хто перший стоїть, результати голосування зовсім не залежать.

     Володимире Анатолійовичу,  скільки  вам  часу  потрібно?   10 хвилин. Будь ласка.

     ІГНАЩЕНКО В.А.,   заступник   міністра   економіки   України. Шановний  пане  головуючий!  Шановні  народні   депутати!   Проект нормативного акта про угоди про розподіл продукції розроблений для створення стабільних рамкових умов  підприємницької  діяльності  в сфері розробки та розвідки корисних копалин,  залучення необхідних фінансових ресурсів, передусім інвестиційних, надрокористування.

     На жаль,  через  обмежене  фінансування  геологорозвідки   та надрокористування  останнім  часом  у  нас виникла досить критична ситуація.  Обсяги розвіданих промислових родовищ корисних  копалин зменшуються.  І,  на  жаль,  складається ситуація,  що по багатьох видах корисних копалин,  по яких ми були експортерами ще два, три, чотири  роки  тому,  наприклад вугілля,  поліметали,  стаємо зараз імпортерами. Один із останніх прикладів - сірка. Два-три роки тому ми  були потужними експортерами сірки.  Тепер і комітети Верховної Ради,  і Міністерство  промислової  політики  пропонують  включити сірку   в  критичний  імпорт,  тобто  ситуація  складається  вкрай незадовільно.

     Основна проблема тут  -  залучення  необхідних  інвестиційних ресурсів  для  геологорозвідки  та  розробки корисних копалин.  Ця сфера  специфічна:  поперше,   дуже   довгий   термін   повернення інвестицій,  і  по-друге,  дуже великі обсяги інвестицій потрібні. Навіть для того щоб побудувати шахту Любеля,  яка даватиме півтора мільйона  тонн антрациту на рік і створить 2 тисячі робочих місць, потрібні інвестиції на суму  близько  100-120  мільйонів  доларів. Аналогічні  інвестиції  потрібні  для  розробки  родовищ  міді  на Волині.  А якщо говорити  про  проекти  на  шельфі  Чорного  моря, розвідки і видобутку газу у Дніпровсько-Донецькій западині,  то це обсяги інвестицій, що сягають півмільярда доларів і більше.

     Схема розподілу продукції не є українською новацією. Ця схема успішно  працює  вже  в  40  країнах  світу.  Вона показала досить позитивний результат в Азербайджані, в Казахстані.

     У чому специфіка саме української схеми?

     Перше. Ми виходимо з  необхідності  розподілу  продукції.  Не тільки  нафти  і  газу,  що  типово для переважної більшості країн світу,  а всіх корисних копалин.  У нас  є  реальні  проекти  щодо кольорових металів,  вугільних шахт.  Є три проекти в Міністерстві вугільної промисловості.  Тому сфера  застосування  нашого  закону набагато ширша.

     Друге -  дуже  принципова основа - не концесійна,  я на цьому хочу зробити наголос, а підрядна. Тобто за нашим нормативним актом надра інвестору - чи іноземному, чи українському - не передаються. Він залучається до  розробки  цих  родовищ  тільки  як  підрядник, причому підрядник, який працює за свої фінансові ресурси і на свій ризик.

     Третя особливість схеми розподілу продукції,  вона принципово важлива.  Ви знаєте,  що по всіх масштабних інвестиційних проектах донині ми переважно робили наголос на  наданні  пільг  фіскального характеру.  Схема  розподілу  продукції  не  передбачає  практично ніяких пільг щодо  оподаткування.  Основний  наголос  робиться  на створенні стабільних рамкових умов для підприємницької діяльності. Якщо  інвестор  і  держава  в  особі  Кабінету  Міністрів   уклала індивідуальну  угоду  про  розподіл продукції,  яка грунтується на рамковому законі,  значить,  на цих умовах вони працюють  10-15-20 років залежно від особливостей родовища. Знову ж - не передбачаючи практично ніяких фіскальних  пільг.  Єдина  реальна  пільга  -  це звільнення   від  ввізного  мита  технологічного  обладнання,  яке передбачено угодою про розподіл продукції.  Але інвестори  і  нині мають ці пільги. Тобто ніяких нових пільг не вводиться.

     Схема розподілу   продукції  передбачає  можливість  фіксації угоди,  зобов'язання інвестора реалізовувати на території  України ту  частку  продукції,  яку  він отримав як винагороду за розробку цього родовища.  Тобто можна  в  індивідуальних  угодах  фіксувати умову,  згідно  з  якою  стратегічно  важливі  для  економіки види корисних копалин,  наприклад нафта і газ,  не будуть вивозитися  з території  України  і  реалізовуватимуться  виключно  на території України.

     Буду відвертий,  навіть якщо ми приймемо цей нормативний  акт сьогодні,  перші  серйозні  інвестиції  за цією схемою можуть бути залучені  не  раніше  як  через  2-2,5  роки.   Тому   обов'язково передбачається   затвердження  переліку  родовищ,  продукція  яких розподілятиметься.  Це буде зовсім невеликий перелік. Наприклад, у Росії попередньо передбачено лише сім родовищ.

     Окрім того  - підготовка тендерної документації,  обов'язкове проведення тендера і потім  відпрацювання  індивідуальних  угод  з переможцем тендера.  Ця процедура досить тривала за часом. І перші результати також будуть через два з половиною роки.  Але  якщо  ми приймемо  цей  нормативний  акт  зараз,  то наші геологи отримають конкретні  фінансові  ресурси  для  проведення  дорозвідки.  І  ми зможемо  на  деякий  час  підтримати геологів.  Прошу прийняти цей нормативний акт.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть запитання?  Прошу записатися.  Будь ласка, висвітіть, п'ять хвилин.

     Депутат Гуцол. За ним - депутат Тищенко.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановний  доповідачу,  мене  цікавить  одне  невеличке  запитання. Скажіть,  будь ласка,  чи даний закон,  котрий ми зараз,  можливо, приймемо, захистить нашого вітчизняного товаровиробника? І як?

     Дякую.

     ІГНАЩЕНКО В.А.  Дякую за запитання.  Хочу підкреслити,  що  в цьому  проекті  закону немає слова "іноземний інвестор",  є термін "інвестор". Ніякі переваги не надаватимуться іноземним інвесторам. Більше  того,  на  мою  думку,  при  проведенні  тендера  на право розробки корисних  копалин  обов'язково  треба  надавати  переваги вітчизняним товаровиробникам,  наприклад "Укрнафті" та іншим. Щодо цього існують  і  міжнародні  тендерні  процедури,  зокрема,  якщо Світовий  банк  проводить  тендер,  то  він вже на початку тендера надає перевагу - 15 відсотків балів національному виробнику.  Тому при  проведенні  тендерів,  коли  будуть  розроблятися  положення, обов'язково ці моменти треба буде зафіксувати і надавати  перевагу національному виробнику.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Тищенко.  Будь  ласка.  За ним - депутат Лісогорський.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Фракция коммунистов. Меня не убедили ваши аргументы  относительно  преимуществ  нашим  товаропроизводителям, потому что я прочитал документ о предоставлении тендера на  услуги и  заказы  для государственных нужд.  Так вот там как раз наоборот сделано  все  возможное,  чтобы  отечественные  производители   не участвовали в этом тендере.

     Но у   меня   вопрос   иного  порядка,  он  касается  данного законопроекта.  Складывается впечатление, что чья-то злая воля (мы догадываемся,  наверное,  чья)  довела  до  такого  состояния нашу экономику, что сегодня мы не в состоянии разрабатывать свои недра, поэтому даем возможность поучаствовать в этом иностранцам.  Вопрос такой:  неужели,  к  примеру,  США  или  другие  развитые   страны настолько наивны и глупы, что не разрабатывают свои месторождения, а стремятся к нам?  Наверное, они беспокоятся о том, чтобы будущие поколения  их стран имели возможность у себя добывать,  а пока что расходовать чужие.

     Мы же в этом отношении опять-таки идем впереди планеты  всей, мы - самые умные, раздаем свое с тем, чтобы наши внуки и правнуки, наверное,  ходили затем по миру, извините, и просили: "Отдайте нам эти  ресурсы".  Не  кажется  ли  это вам совершенно недопустимым с точки зрения национальной политики?

     Спасибо.

     ІГНАЩЕНКО В.А. Дякую за запитання. Я хочу ще раз підкреслити, що  на  затвердження схеми розподілу продукції вноситиметься певна кількість родовищ корисних копалин - саме тих,  які необхідні  для забезпечення  внутрішніх  потреб України.  Хто зараз займатиметься експортом, наприклад, нафти з території України? Чи міді й вугілля

-  якщо  ми  у  Волинській області розроблятимемо корисні копалини міді,  чи в Донецькому регіоні - вугільні шахти?  Вони потрібні на нашому внутрішньому ринку.

     І саме  цей проект закону передбачає,  що стратегічно важливі корисні копалини,  якщо і  виконавча,  і  законодавча  влада,  які відпрацьовуватимуть  конкретні  угоди,  приймуть таке рішення,  не доцільно  вивозити  з  території  України.  І  це  положення  може включатися  в  тендерну  документацію,  воно є обов'язковою умовою тендера.  Потенційний інвестор також буде зацікавлений інвестувати гроші,  видобувати  корисні  копалини  і  насичувати  досить ємкий український  ринок.  З  часом   українська   промисловість   почне розвиватися.  Виникне великий попит на ці корисні копалини.  Отже, ніхто з території України ці корисні копалини  вивозити  не  буде, якщо в цьому не буде економічної доцільності.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  депутате  Лісогорський.  За  ним  - депутат Моісеєнко.

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 177,  Харківська  область).  Прошу  слово передать Стрижко Леониду Петровичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый   докладчик!  В  мировой  практике  подобные  соглашения заключаются между странами зависимыми,  колониальными  и  странами промышленно развитыми.

     Ваши примеры   относительно   Азербайджана   и  Казахстана  - совершенно не  убедительны.  Если  вы  посмотрите  на  сегодняшние реалии    Казахстана,    то   увидите,   что   сегодня   полностью обанкротившийся режим Назарбаева вынужден изымать золотые  изделия и валютные ценности у граждан.

     Так и сегодня правящий режим в Украине полностью обанкротился и готов продать все,  что угодно  для  того,  чтобы  удержаться  у власти.  И то,  что вы говорите, - что будут ограничения на запрет продажи стратегически важных ископаемых,  - это только первый шаг, а   следующий   шаг,   когда  рыбка  заглотит  крючок,  будет  уже посерьезней, и мы окажемся полностью на поводу у тех, кто дает нам доллары.

     Скажите, пожалуйста, были ли в мировой практике такие случаи, чтобы  такие  страны,  как  Бангладеш,  Сомали,  Эфиопия,  Ангола, заключали  соглашения  о  распределении  продукции  и  вели добычу полезных ископаемых на  территории  Соединенных  Штатов,  Франции, Западной Германии - промышленно развитых стран? Почему игра идет в одну сторону, вы не задумывались об этом?

     ІГНАЩЕНКО В.А.  Дякую за запитання.  Але хочу підкреслити, що угода  про розподіл продукції укладається між державою і суб'єктом підприємницької діяльності - потенційним інвестором.  Тобто це  не міждержавна угода, вона не може ратифікуватися.

     І друге  -  чому  ці схеми розподілу продукції застосовуються саме в країнах з перехідною економікою.  Дійсно,  тут ви  говорите цілком слушно.  В Індонезії, наприклад, випробовували різні схеми. Такої схеми дотримувалися і країни соціалістичної орієнтації,  які ви назвали,  і країни,  які обрали шлях ринкової економіки. А чому угод про розподіл продукції немає в Сполучених Штатах і в  Канаді? Та   тому,   що   там  стале  законодавство,  в  тому  числі  щодо оподаткування.

     Уявіть собі, що ви - інвестор (не має значення - національний чи іноземний),  ви вкладаєте інвестиції в країну,  де відбуваються постійні зміни законодавства,  в тому числі щодо оподаткування (це ж реалії України).  Ви вкладаєте сотні мільйонів доларів,  а першу товарну продукцію отримуєте через 7-8 років - це традиційна схема. Ви  не  вимагаєте  якихось  пільг,  але  хочете  якось  мінімально застрахуватися від усіх змін у законодавстві. Тому пропонуються ці схеми  розподілу  продукції.  Основне  функціональне значення - це застрахуватися від цих змін у законодавстві,  а  не  якось  обійти принципові  положення  національного законодавства,  якісь системи контролю.  Тому  такі  схеми  застосовуються  саме  в  країнах   з перехідною  економікою  і  вже дали значний позитивний результат у багатьох країнах світу.

     Хочу підкреслити,  що в нашому нормативному акті передбачено, що  кожні п'ять років триває своєрідний моніторинг.  Якщо інвестор не виконає своїх зобов'язань,  будуть якісь застереження, ці угоди можуть  бути розірвані.  Тобто механізми контролю,  на мій погляд, тут передбачені досить ефективні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     ІГНАЩЕНКО В.А. До речі, я хочу сказати, що Казахстан...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не вступайте в полеміку, це пленарне засідання, а не "круглий стіл".

     Будь ласка, народний депутате Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та   діяльності   рад   (виборчий  округ  53,  Донецька  область). Председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Статья  13 Конституции гласит: "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси,  які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу,  виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу".

     Когда я ознакомился с проектом закона и теми целями,  которые он предусматривает, а в нем сказано, что "цей закон спрямований на створення сприятливих умов для інвестування,  пошуку,  розвідки та видобування  корисних  копалин у межах території України",  у меня возник вопрос:  не  является  ли  этот  проект  закона,  внесенный правительством,   посягательством   на   право   народа,   на  его собственность -землю, ее недра и так далее.

     Если это так,  то тогда этот проект закона просто неприемлем, ибо противоречит Конституции.

     Спасибо.

     ІГНАЩЕНКО В. А. Дякую за запитання. Я хочу ще раз наголосити. Специфікою українського закону,  і це своєрідна новація,  є те, що держава  залишається  власником корисних копалин на всіх етапах їх розробки.  Тільки  тоді,  коли   корисні   копалини   видобуті   і здійснюється розподіл продукції, інвестор отримає частку продукції як винагороду за  свою  роботу,  тільки  на  цьому  етапі  частина видобутих  корисних копалин переходить у його власність.  Тобто не тільки надра,  а  і  видобуті  корисні  копалини  не  є  власністю інвестора.  І  це принципове положення,  яке,  до речі,  внесено у зв'язку з зауваженнями депутата  Вітренко  і  комуністів  під  час попереднього першого читання.

     Тобто у  нас  - суто підрядна основа.  Ми наймаємо інвестора, залишаючись власником  надр,  щоб  він  виконав  певні  роботи  як підрядник.  Це  принципове  положення  цього  закону,  і  воно  не суперечить базовому положенню Конституції, про яке ви говорили. Це так само, як ви дачу хотіли побудувати і найняли підрядників. Вони ж  не  стають  від  цього  власниками,  так?  Така  схема  і   тут передбачена.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Анатолійовичу, сідайте. Це було представлення  і  указу  Президента,  і   під   відповідний   указ Президента законопроекту Кабінету Міністрів.

     Зараз альтернативний    законопроект   репрезентує   народний депутат Чукмасов Сергій Олександрович. Будь ласка.

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська   область).   Мне   несколько   легче  выступать, поскольку предыдущий докладчик уже многое  рассказал,  ответил  на вопросы.  Я  бы не хотел занимать много вашего времени и внимания. Предлагаемый мной вариант доработан с  учетом  рассмотрения  этого проекта  закона  и в первом чтении,  и в повторном первом чтении с учетом  замечаний   депутатов   Белоусова,   Витренко,   Давидова, Зачесова, Кинаха, Костенко, Матвеева, Семенюк, Суслова и моих.

     К сожалению,  не  все  пункты  отражены  в уже представленном проекте.  Это касается и участия органов  местного  самоуправления при  составлении  соглашений  о  распределении  продукции,  о  чем говорили и отдельные депутаты,  и  в  комиссиях.  Это  касается  и органа  управления,  который будет представлен комитетом - рабочий орган  Государственного  комитета  Украины  по  геологии,  который действительно  профессионально  должен  представлять.  Это  и  ряд позиций,  которые  были  высказаны  депутатами  при  обсуждении  в повторном первом чтении.

     Я прошу  вас  сегодня поддержать мой вариант проекта закона в первом чтении.  Если он будет принят,  на второе чтение  с  учетом замечаний,  которые  поступят  в Комитет по вопросам экономической политики,  нужно будет принимать изменения к разным  законам.  Это касается  и  Кодекса  о  недрах,  и  законов о внешнеэкономической деятельности, о предприятиях, о режиме иностранного инвестирования и  так  далее  - порядка 19 законодательных актов затрагивает этот закон,  в которые нужно будет внести  соответствующие  поправки  и изменения.

     Поэтому я  прошу  вас принять мой вариант,  который был подан несколько позже законопроекта Кабинета Министров,  и проголосовать за него.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу   записатись   на  запитання.  Будь  ласка, висвітіть, п'ять хвилин.

     Депутат Довганчин. За ним - депутат Тищенко.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Спеціальної  контрольної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передать слово депутату Алексееву.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  172, Харківська  область).  Фракция "Батьківщина".  Недавно в этом зале проходила украинско-российско-белорусская конференция и оказалось, что мы достаточно мало знаем друг о друге.  Представители Комитета по природопользованию Государственной думы  рассказывали,  как  им зарубежные  советники  попытались  "врулить" закон о распределении продукции,  и если бы он был принят,  российские  недра,  по  сути дела, были бы подвергнуты разграблению.

     Проводили ли  вы сравнительный анализ?  Я так думаю,  что все эти законопроекты растут  из  одного  корня  -  то,  что  отвергли россияне, спасая свои недра, теперь предлагают нам. Как это учтено в вашем законопроекте?

     ЧУКМАСОВ С.О.  Мы  делали  такой  анализ  по   всем   стадиям рассмотрения этого законопроекта в Государственной Думе.  Основное отличие нашего законопроекта от российского, и это у нас отражено,

- что сохраняется собственность государства,  собственность народа на недра, что закреплено в Основном Законе.

     Раздел продукции  происходит  только  после  того,  как   эта продукция    добыта,   доставлена   на   пункт,   где   происходят соответствующие обмеры,  взвешивание этой продукции. После этого в соответствии  с  договоренностью,  которая отражена в соглашении о разделении  продукции  (только  после  этого),  происходит  раздел продукции. Недра никому не отдаются, это не концессионная схема.

     К сожалению,  в  российском  законодательстве  была  как  раз применена схема, близкая к концессии, когда месторождение отдается инвестору в пользование.  В этом, кстати, и заключается негативная сторона данной схемы,  что подчеркивали наши коллеги из Российской Федерации.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Тищенко.  За  ним - депутат Зубов.  Будь ласка.

     ТИЩЕНКО П.В. Спасибо. Фракция коммунистов, город Харьков. Вы, наверное,  слышали  мой  вопрос  к предыдущему докладчику,  но,  к сожалению,  его ответ меня совершенно  не  убедил.  Я  почему  это говорю?   Мы  видим,  как  грубо  нарушается  сегодня  Президентом Основной  Закон  Украины  -  Конституция,  как  правительство   не выполняет  ни  Закон  о Государственном бюджете,  ни Конституцию в плане обеспечения людей заработной платой, пенсиями, стипендиями и так далее.

     Где же  гарантия,  что  если  будет  принят  проект  Кабинета Министров либо ваш проект (я хотел бы,  чтобы был принят ваш),  не произойдет  то же самое,  о чем я предупреждал,  что это не станет просто разграблением?  Американцы,  не желая лишить своих потомков содержимого недр у себя в государстве, пытаются забрать это у нас. Так происходит всегда,  во всем мире.  Где гарантия,  что принятие закона   защитит   наше   государство,   наше   будущее  от  таких посягательств?

     ЧУКМАСОВ С.О.  Спасибо.  Ну,  вопервых, в моем проекте закона предложено   установить   жесткий  контроль  за  этим  со  стороны парламента,  в том числе  и  через  участие  профильных  комитетов непосредственно  в  подготовке  каждого конкретного соглашения,  и через  отслеживание  исполнения  этих  соглашений.   Парламентский контроль  будет  направлен  против злоупотреблений,  которые могут быть.  Вы правильно подчеркиваете, что злоупотребления могут быть. В   проекте   закона   это   отражено,   предусматривается  именно парламентский контроль.

     Важным является положение об участии  в  осуществлении  этого контроля   органов   местного   самоуправления.   Они  тоже  будут участвовать в подготовке соглашений,  отстаивая, естественно, свои интересы.   Вы  прекрасно  понимаете,  что  для  органов  местного самоуправления области,  которая располагает залежами нефти, меди,

-  это хорошая возможность поправить экономические дела в области. Я думаю,  что соответствующий контроль будет и со стороны  органов местного самоуправления. Это отражено в законопроекте.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Зубов.  За ним - депутат Вітренко.  Будь ласка.

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян  (Левый  центр).  Прошу  передать  слово  Семенюк  Валентине Петровне.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція виборчого  блоку  соціалістів  і  селян (Лівий  центр).  Шановний  доповідачу!  Я  й  під час попереднього розгляду проекту закону порушувала це  питання,  але  все-таки  ви залишили  норму  статті  32  "Імунітет  держави":  "В  угодах  про розподіл продукції, що укладаються за участю іноземного інвестора, передбачається  відмова держави від судового імунітету,  імунітету щодо  попереднього  забезпечення  позову  та  виконання   судового рішення".

     Скажіть мені,  будь  ласка,  в  якому нашому чинному сьогодні законі є  норма,  яка  передбачає  відмову  держави  від  судового імунітету,  і які це матиме наслідки? Ви вдруге стоїте на трибуні, і, можливо, я хоч зараз почую відповідь на це моє запитання.

     Дякую.

     ЧУКМАСОВ С.О.  Мы  рассматривали  аналогичные   международные договоры.  Мы  рассмотрели в качестве аналогов порядка 18 законов, которые сегодня действуют в мире, смотрели, как они работают. В их числе  -  и  Закон  Российской  Федерации  о соглашениях о разделе продукции.  Практически во всех этих законах есть такая статья.  К сожалению,  привлечь  сегодня  инвестора,  привлечь  инвестиции  в украинскую экономику,  не  имея  такой  статьи,  сложно.  Вот  так коротко я могу вам ответить.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та    інвестицій    (виборчий   округ   160,   Сумська   область). Социалистическая  оппозиция.  Я  хочу  сразу  привести  пример   и попросить прокомментировать, что будет в противоположном случае.

     Итак, мы  не  приняли  в  зале  проект закона о концессиях на строительство и эксплуатацию дорог.  Не приняли.  Благодаря  указу Президента концессионная деятельность все равно началась. И вот на участке Краковец -  Львов  за  20  миллионов  (уже  туда  выделены средства  в  сумме  20  миллионов)  развернуты и полным ходом идут работы.  Там работают иностранные инвесторы,  абсолютно не обращая внимания на то, что соответствующего закона Украины нет.

     Прокомментируйте, пожалуйста, что будет происходить в стране, если Верховный Совет не  примет  Закон  о  соглашениях  о  разделе продукции?  Что  будет  происходить в стране,  если вступит в силу указ Президента?

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я  говорил,  какие  нормы  упущены   в   указе Президента,  но  учтены в проекте закона,  который я сегодня здесь представляю.

     Дело в том,  что если внесенный мною проект не будет  сегодня принят  в  первом  чтении,  автоматически вступает в действие указ Президента.  И здесь не все меня  устраивает,  я  сразу  могу  вам сказать. Хотя в принципе, как говорится, на безрыбье и рак - рыба, но меня  не  все  устраивает.  Поэтому  у  меня  просьба  все-таки поддержать мой законопроект.  Сегодня я предлагаю депутатам, всем, кто хочет,  войти в состав рабочей группы для  подготовки  проекта закона ко второму чтению.  Мы будем учитывать все замечания, в том числе и  предложение  Валентины  Петровны,  касающееся  статьи  32 проекта  закона  об  иммунитете  государства,  чтобы  мы эту норму пересмотрели,  еще  раз  проконсультировались  с  юристами.   Надо выписать эту статью так,  чтобы она по возможности удовлетворяла и депутатов,  и  тех  инвесторов,  которые  готовы  сегодня   прийти работать по этому закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Сергію   Олександровичу.  Сідайте,  будь ласка.  Мене тільки  одне  дивує:  невже  в  нас  власних  сил  не вистачає, щоб із своїх надр самим видобувати? Що, треба, щоб хтось нам допомагав це робити?

     ЧУКМАСОВ С.О. Я могу добавить, что, к сожалению, во всем мире существует  практика,  что геологоразведочные работы ведутся не за счет бюджетных средств, а на деньги, которые привлекают добывающие компании на соответствующих финансовых рынках.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  цього  часу  ми  жили  (і не бідно жили),  не залучаючи сюди нікого.

     Наталіє Михайлівно, щодо будівництва дороги Львів- Краковець. Якщо  я  не помиляюся,  цей об'єкт включено в Закон про спеціальну економічну зону Яворів.  Тому,  напевно,  і йде це будівництво. Не включено,  ні?  Ну,  можливо,  я  просто  знаю,  що  дорога  якраз проходить по тій території.

     Шановні колеги! У нас на обговорення питання записалися п'ять народних   депутатів.   Давайте   відведемо  15  хвилин  і  будемо визначатися. Немає заперечень? Гаразд.

     Депутат Семенюк. За нею - депутат Гавриш.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція виборчого  блоку  соціалістів  і  селян (Лівий центр).  Шановні колеги народні депутати!  Перший Президент України Кравчук говорив такі слова: "Мафію перемогти неможливо, її потрібно  тільки  очолити." Звичайно,  я сьогодні підтверджую,  що мафія в Україні,  напевно,  набагато  сильніша,  ніж  сицилійська, враховуючи  те,  що  сьогодні вже разом з указом Президента подано цей законопроект.

     У попередньому виступі я говорила про те,  що на переговорах, які проводилися економічною комісією "Кучма -Гор", було поставлено завдання:  що б не було,  прийняти цей  законопроект.  Сьогодні  в Україні  залишилося  найдорожче - це земля і надра.  Скажіть мені, будь ласка,  хто оцінив сьогодні ті надра, які є в Україні? Ніхто! І  сьогодні  "вкидається"  в  сесійний  зал  проект  закону,  який фактично глумиться над нашим суверенітетом.

     Згадуючи статтю 32,  я чітко говорила про те,  що держава  не може  відмовитися  від  судового  позову.  Сьогодні  фактично  йде відсторонення Верховної Ради, органів місцевого самоврядування від впливу  на  видобуток  ресурсів,  які  відповідно  до  Конституції належать усьому українському народу.

     Ви подивіться,  створюється орган,  який буде укладати угоди. Відповідно той орган буде визначати систему оподаткування, систему валютного  регулювання  і  систему  інвестицій,  і  жодний   орган судової, виконавчої чи законодавчої влади не матиме права вплинути на ту угоду,  підписану якимось чиновником.  Тобто приймаючи такий закон,   ми   самі   породжуємо  корупцію,  даючи  сьогодні  право чиновнику,  не контрольованому навіть нами,  депутатами  Верховної Ради,   вирішувати,   куди  піде  ця  продукція  і  як  її  будуть розподіляти.

     Крім того,  я хотіла б сказати,  що відповідно до статті  102 Конституції  України Президент України є главою держави,  виступає від її імені і є  гарантом  її  суверенітету.  То  ж  як  сьогодні Президент  України  може підписувати такий указ,  де простежується глумлення  над  її  суверенітетом?  Постає  запитання:  Президента України  обирав  український  народ  чи  його  призначав  дядько з Вашингтона?

     Мені дуже прикро,  що присутні сьогодні представники Кабінету Міністрів  не  прочитали  газету "Товариш" з моєю статтею "За шмат гнилої ковбаси розпродають  Україну",  у  якій  я  зробила  повний аналіз  проекту  закону,  прийняття  якого  робить можливою втрату суверенітету.

     Але ситуація складається  так,  що  указ  Президента  набирає чинності. Тому моя пропозиція така: потрібно прийняти законопроект Кабінету Міністрів за винятком статей 23, 25, 26, 32 і 34, тому що набере  чинності указ Президента.  I найголовніше,  у всіх статтях має передбачатися законодавчий контроль,  а також контроль органів місцевого  самоврядування.  Свої  пропозиції  я  подам у письмовій формі, тому що якщо набере чинності указ, то все, що знаходиться в наших  надрах,  повністю піде з України і ніхто цього контролювати не буде.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для того щоб указ не набрав чинності, у Верховної Ради є право його відхилити.

     Депутат Гавриш. Будь ласка. За ним

- депутат Александровська.

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! У  мене викликає здивування,  коли розгляд абсолютно прагматичного професійного питання перетворюється нами на політичний,  абсолютно нічим  не виправданий аналіз ситуації,  яка є в Україні.  І навіть розгляд питання, яке стосується лише вузького економічного сектора розвитку    енергетичних    галузей    України,   сьогодні   знову перетворюється  на  політичну  тріскотню  для  того,  щоб   декому приховати за цим справжні наміри: чим гірше - тим краще.

     Укладання угод про розподіл продукції є абсолютно об'єктивним і нормальним юридичним процесом при видобуванні корисних копалин в усьому  світі.  Сьогодні  не менш як 52 країни світу прийняли такі закони,  і це дало змогу багатьом бідним країнам (це,  як правило, країни  третього  світу),  розвивати свою видобувну промисловість. Якщо  ми  цього  не  зрозуміємо,  то  найближчим  часом   втратимо нафтогазовий комплекс.

     Проекти закону,  які  подані  сьогодні на розгляд парламенту, якраз і відображають у собі ті прагматичні світові стандарти,  які напрацьовані  людством,  щоб  залучати  інвестиції,  не  втрачаючи національних пріоритетів.  Тому проекти закону, подані Президентом і    народним    депутатом   Чукмасовим,   повністю   відповідають національним інтересам України.

     По-перше, всі видобуті мінерали,  тобто вироблена  продукція, згідно з проектами є власністю держави.

     По-друге, держава   наймає   інвестора   як   підрядника  для виконання робіт,  а не передає йому ці корисні копалини, навіть на концесійних умовах, і тому контролює виконання ним робіт на власну користь,  але за рахунок  інвестора  і  на  його  ризик.  Інвестор ризикує,  вкладаючи  ці  гроші,  причому інвестор несе дуже великі витрати,  тому  держава  компенсує  інвестору  його   інвестиційні витрати не грішми, а частиною продукції. І відбувається так званий розподіл  цієї  продукції.  При  цьому   держава   без   будь-яких капіталовкладень отримує необхідну їй продукцію - сировину.

     Азербайджан і Росія уклали такі договори.  І хочу сказати, що вони працюють дуже плідно.  Причому  в  Росії  їх  укладання  було ініційовано саме лівою частиною Російської Думи.

     У поданих законопроектах усунено більшість суперечностей, які мали місце в попередніх проектах,  і їх істотно вдосконалено. Тому ми  вважаємо,  оскільки  в  цих  законопроектах  усе-таки  є певні недоречності,  треба було б,  поперше,  визначати розмір і перелік ділянок надр не постановою Кабінету Міністрів,  а Верховною Радою. А подруге, треба обов'язково ввести цим законом до складу постійно діючої міжвідомчої комісії представників профільного комітету.

     Таким чином,  оскільки проект закону,  поданий Президентом, є більш  прагматичним   і   точно   виписаним,   депутатська   група "Відродження  регіонів" пропонує підтримати його в першому читанні і  усунути  всі  суперечності  в  процесі  підготовки  до  другого читання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний депутат Александровська.  За нею - депутат Ковалко.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань   паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые депутаты! Предыдущий оратор начал свое выступление с того,  что обвинил некоторых депутатов  в  излишней  политизации этого  вопроса  и  призвал нас быть прагматичными при рассмотрении данного законопроекта.

     Я хочу сказать,  что сегодня коммунисты и другие левые должны быть прагматиками прежде всего потому,  что политическая ситуация, которая сложилась  в  Украине,  приводит  к  настолько  негативным экономическим  последствиям для народа Украины,  что мы не можем с этим согласиться и смириться.  Это и заставляет нас занимать очень четкую прагматическую позицию в вопросе принятия этого закона.  Мы должны четко понимать,  принимая этот  закон,  что  теряем  и  что приобретаем.

     Сам факт  внесения этого законопроекта показывает,  до какого низкого  уровня  опустилась  экономика  Украины.  Мы  сегодня   не способны самостоятельно разрешить основополагающие проблемы нашего государства,  прежде всего проблему энергетической  независимости. При  нынешней  власти,  о  коррумпированности  которой  не говорят только ленивые,  принятие такого закона  требует  от  нас  особого внимания и большой ответственности.

     Наверное, правильно поступил наш комитет, предлагая принять в первом чтении  законопроект,  предложенный  депутатом  Чукмасовым, именно  для  того,  чтобы  воспрепятствовать вступлению в действие указа Президента.

     Но все-таки я считаю,  что в этот проект закона  должны  быть внесены  серьезные  поправки.  В  частности,  поправка  к статье 6 такого  содержавния:  "Одновременно  с  принятием   этого   закона Верховная  Рада  должна утвердить перечень участков недр,  которые представляют   научную,   культурную,    природнозаповедную    или стратегическую  ценность  и не могут предоставляться в пользование на условиях соглашения о распределении продукции".  Я считаю,  что принимая  такой  закон,  мы  сразу должны в виде приложения к нему утвердить этот перечень.  Механизм  корректировки  этого  перечня, внесения дополнений и изменений заложен в этом законопроекте.

     Второе. Наличие  лицензии  на  пользование  недрами к моменту введения в действие данного закона не должно освобождать инвестора от  участия  в  конкурсе,  потому  что  мы  должны будем принимать окончательные решения только на конкурсной основе.

     В статьях 14 и 28 проекта закона говорится о сроках  действия и  контроле  выполнения  соглашений  о распределении продукции.  Я считаю,  что  необходимо  предусмотреть  норму,  которая  позволит принимать  оперативные меры в случае невыполнения инвестором своих обязательств.  Я предлагаю в статью 14  или  в  статью  28  внести дополнительно   норму,   на   основании  которой  межведомственная комиссия в течение всего срока действия соглашения о распределении продукции  сможет  осуществлять  комплексную  проверку  выполнения условий  соглашения,  и  на  основании  выводов  этой  комплексной проверки  эти  соглашения  могут  быть расторгнуты в одностороннем порядке.

     Я считаю,  что внесение вот  этих  дополнений  сделает  закон более  справедливым  и  в  нем  будут  учтены интересы государства Украина.  Предлагаю депутатам принять данный законопроект в первом чтении и внести в него в дальнейшем эти поправки.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Ковалко. За ним

- депутат Матвієнков.

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  Цей проект закону спрямований у першу чергу  на  збільшення  видобутку  власних  енергоносіїв.   Україна належить   до   енергодефіцитних   країн   і  задовольняє  власним видобутком свої потреби у вуглеводневій сировині,  нафті  разом  з газовим  конденсатом  на  10-12  відсотків,  у  газі  -  на  20-25 відсотків.

     Разом з тим Україна - одна  з  небагатьох  країн  світу,  які мають   розвинуту   мінеральну   сировинну   базу,  що  дає  змогу забезпечити розвиток національної економіки і таким чином зміцнити політичну та економічну безпеку країни. З розвідкою, видобутком та використанням мінеральної сировини безпосередньо або побічно  було пов'язано   (і  все  це  може  бути  повернено)  до  48  відсотків вітчизняного промислового потенціалу,  до  20  відсотків  трудових ресурсів, 25 відсотків національного доходу.

     На сьогодні  в  Україні  відкрито  307 родовищ нафти й газу з початковими видобувними розвіданими  запасами  3,4  мільярда  тонн умовного   палива.   Ступінь   виробленності   розвіданих  запасів становить  понад  60  відсотків.  Проте  серйозним  резервом   для розвитку нафтової і газової промисловості є майже 5 мільярдів тонн умовного палива ще нерозвіданих запасів нафти й газу.

     Запаси кам'яного та бурого вугілля становлять  відповідно  43 та  2,5  мільярда  тонн.  Важливим  резервом  є  також  збільшення коефіцієнта нафтовіддачі родовищ,  який сьогодні не  перевищує  25 відсотків.   Ресурсна   база   нафтогазовидобувної   та  вугільної промисловості  дає  можливість  при  їх  ефективному  використанні забезпечити стабілізацію обсягів видобутку нафти, газу та вугілля, а в перспективі й збільшити їх.

     Проте протягом останніх  років  (приведу  лише  приклад  щодо нафти й газу) приріст нових запасів не компенсується.  У 1994-1997 роках видобуток нафти й  газу  перевищив  приріст  запасів  на  37 мільйонів    тонн.    Різке    скорочення   глибокого   пошукового розвідувального буріння призвело до того,  що  розвідані  природні запаси  зменшуються.  За  вказаний  період  вони  зменшилися на 53 мільйони тонн.

     Стратегічне завдання збільшення власного  видобутку  нафти  й газу напряму пов'язано із залученням інвестицій, причому в значних обсягах,  про що свідчать такі цифри.  Для нарощення  видобутку  1 мільярда  кубічних  метрів  газу  необхідно  вкласти  0,8 мільярда гривень;  нафти  -  1,9  мільярда  гривень.  Ми  повинні   зробити висновок,  що краще: збільшувати власний видобуток енергоносіїв чи імпортувати їх?

     Простий приклад.  Собівартість  українського  газу   власного видобутку  на сьогоднішній день (ви всі знаєте цю цифру) становить 18 доларів за 1 тисячу кубометрів,  а імпортний газ ми купуємо  за 50-80 доларів.

     Тому комітет  пропонує  прийняти  проект Закону про угоди про розподіл продукції в першому читанні.  Тим  самим  ми  забезпечимо вагомий   поштовх   розвитку   вітчизняного  паливно-енергетичного комплексу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Петровичу, але який із законопроектів?

     КОВАЛКО М.П.  Законопроекти  в  принципі  відповідають   один одному.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.    Уже   і   в   паливно-енергетичному комплексі з'явилися дипломати...

     Народний депутат  Матвієнков,  і  будемо  завершувати.   Будь ласка.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Вопрос ресурсного богатства - это вопрос стратегический, и все это прекрасно понимают.  Промышленность требует сегодня  как минимум удвоить добычу нефти,  газа. Но мы прекрасно понимаем, что для этого требуются миллиарды долларов.  Причем все понимают,  что даже  если  мы  сегодня  вложим  эти  миллиарды  долларов,  отдача появится   не   раньше   чем   через   десять   лет.    Отсутствие законодательной  базы  в этом вопросе наносит непоправимый ущерб и вред.  Сейчас аналогичные законы действуют во многих странах  мира (наверное, более чем в пятидесяти), в том числе и в России.

     Очень жаль,  что  рассмотрение этого вопроса в прошлый раз не дало конкретных результатов.  Мы здесь занимаем  позицию  страуса, прячем  голову  в песок и не находим решения этой сложной и важной проблемы.  Что прельщает в таком законе?  Ну, прежде всего то, что инвестор  выступает в роли подрядчика на конкурсной основе.  Недра остаются собственностью народа.  Работы по геологоразведке ведутся за  счет инвестора и под его риск.  Да,  здесь есть и определенные вопросы.

     Так, статья  13  Конституции  Украины  говорит  о  том,   что природные ресурсы - это обект права собственности народа.  Статья 142 Конституции Украины  говорит  о  том,  что  природные  ресурсы находятся в управлении территориальных громад.  А в проекте закона говорится,  что  соглашение  заключается  уполномоченным  органом. Таким  образом,  вопрос  собственности  в  этом  проекте закона не разрешен.  Уполномоченный орган - это не юридическое лицо, которое будет нести ответственность за срыв договора.

     В пункте  3  статьи  5 записано,  что государство гарантирует инвесторам предоставление  квот  и  лицензий.  Но  получение  этих документов  -  это  только  определенный  шаг.  Государство  может предложить только определенную,  так  сказать,  систему  получения этих квот и лицензий.  Статья о проведении конкурса требует, будем говорить,  доработки. Она должна быть четко выписана и доработана. Дело  в  том,  что  в  пункте  5  статьи 7 говорится о том,  что в некоторых  ситуациях  возможна  выдача  лицензий  без   проведения конкурса.  Это  противоречит  действующим  законам и ведет (вы это сами понимаете) к нелегальному решению этих вопросов.

     Согласно проекту  часть  полученной  продукции  передается  в собственность  инвесторам  в  качестве  компенсации понесенных ими затрат.  Мы прекрасно понимаем,  что затратная часть инвестора  не должна представлять "воздух".  Это надо для того, чтобы нас, мягко говоря,  не дурили и не обводили вокруг пальца. В проекте есть еще много  моментов,  по  которым  он  сегодня  вызывает  определенные опасения и сомнения.

     Однако мы должны четко определиться.  У нас очень энергоемкая промышленность.  Она требует энергетических ресурсов. По какому мы пути пойдем? Либо мы будем зависимы от импорта этих энергетических ресурсов, либо мы разработаем нормальное законодательство, которое дало бы  нам  возможность,  сохраняя  основную  базу  государства, создать  условия для добычи и получения этих ресурсов у себя,  для того чтобы мы могли развивать свою страну.  Это наш с вами вопрос. Я  думаю,  что  второй  путь  в  этой  ситуации  является наиболее приемлемым и наиболее грамотным. Мы не должны оказаться зависимыми от второго источника, уйдя от первого.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Я надаю по одній хвилині для заключних виступів.

     Будь ласка,  Володимире  Анатолійовичу.   Потім   -   депутат Чукмасов, і будемо визначатися.

     ІГНАЩЕНКО В.А.  Дякую. Шановні народні депутати! Ви практичні люди. Давайте розглянемо невеличкий конкретний приклад.

     Інвестор вклав  120  мільйонів  доларів  і  побудував   шахту Любеля.   За  підсумками  першого  року  видобуток  становить  1,5 мільйона тонн коксівного вугілля.  Згідно з нашою підрядною схемою до моменту розподілу власником цього видобутого вугілля є держава. Держава з якихось причин не передає інвестору за  підсумками  року його частку (наприклад,  30 відсотків вугілля). Що означає принцип відмови держави від імунітету?  Це не означає,  що держава не  має права звертатися з позовом до суду. Навпаки, інвестор, права якого передбачені  угодою,  порушені,  подає  позов  до  суду.  Я   хочу підкреслити,  наш  закон  відрізняється від нормативних актів всіх інших країн.  У нас передбачено право інвестора звернутись  тільки до   українського  суду,  а  в  законах  усіх  інших  країн  -  до Міжнародного арбітражу.

     Виникає парадоксальна ситуація: держава, посилаючись  на  імунітет,  відмовляється  від  участі  в розгляді цього позову в суді.  Тому і  запропоновано  цей  принцип відмови   від   судового   імунітету.   Якщо  інвестор  звернувся, підкреслюю,  в  український  суд,  то  держава  зобов'язана   бути відповідачем, і тоді суд вирішить, хто правий, а хто винен.

     Що я хочу показати на цьому прикладі? Повірте мені, ми багато разів  поверталися  до  цього  проекту  закону.  Всі  його   норми нормально збалансовані, ніде немає якогось порушення прав держави. Тому прошу: підтримайте цей нормативний акт.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергію Олександровичу.

     ЧУКМАСОВ С.О.  К сожалению,  из выступлений  не  совсем  было понятно,  о  каком проекте закона говорилось.  Есть проекты закона под регистрационными номерами 3308,  3308-1.  Я  следил  также  за статьями.  Очень многие выступающие, к сожалению, говорили как раз о  президентском  проекте  закона,  в  котором  записано  как  раз абсолютно другое, и то, что предлагалось, уже реализовано.

     Я прошу  всех,  кто  сегодня выступал и кто еще будет вносить предложения:  в случае принятия  сегодня  законопроекта  в  первом чтении  постарайтесь  в  самые  короткие  сроки  подать  все  свои замечания в Комитет по вопросам экономической политики.  Кто хочет поработать  над  его  подготовкой  ко  второму  чтению  (в  случае принятия в первом),  пожалуйста,  обращайтесь в комитет, мы вместе поработаем,  чтобы  этот документ действительно соответствовал тем требованиям, которые сегодня были высказаны.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  ми завершили обговорення законопроектів. У нас є три варіанти рішення.

     Відповідно до пункту 4 "Перехідних положень" Конституції ми з вами можемо прийняти такі рішення: прийняти один із запропонованих законопроектів у першому читанні,  тоді указ не діє,  а ми готуємо проект закону до другого читання,  і після прийняття в цілому  він вступає  в дію;  не прийняти жодного з цих законопроектів,  тоді з завтрашнього дня набирає чинності указ,  і він буде діяти до  того дня,  поки  ми  не приймемо відповідного закону;  третій варіант - керуючись знову-таки пунктом 4 "Перехідних положень"  Конституції, ми можемо прийняти рішення про відхилення указу, тоді він також не діятиме. Ось три варіанти можливих рішень.

     Зараз ми з вами будемо визначатися,  першим я буду ставити на голосування  указ  Президента  і відповідний законопроект Кабінету Міністрів.  Після того,  якщо не буде прийнято відповідне рішення, ми будемо визначатися щодо інших пропозицій.

     Таким чином,  ставиться  на голосування пропозиція прийняти в першому читанні законопроект про  угоди  про  розподіл  продукції, поданий Кабінетом Міністрів відповідно до указу Президента.  Прошу визначитись.

     "За" - 77.

     Рішення не прийнято.

     Тоді пропонується прийняти в першому читанні законопроект про угоди   про   розподіл   продукції,   поданий  народним  депутатом Чукмасовим.

     "За" - 241.

     Таким чином,  шановні колеги,  в першому читанні  приймається законопроект народного депутата Чукмасова. Прохання до профільного комітету і до народного депутата прискорити підготовку проекту  до другого читання.  Я думаю, що там великих розбіжностей, як говорив голова  комітету  Ковалко,  немає.  Мабуть,  Кабінет  Міністрів  і народні депутати дійдуть згоди.

     Тепер відхиляти  указ  немає  необхідності,  бо  він  уже  не діятиме,  оскільки ми прийняли у першому  читанні  законопроект  з цього  питання.  Все,  указ не вступає в дію.  Він вступить у дію, якщо закон не буде прийнятий у другому читанні. Питання вичерпано.

     Ще раз наголошую,  шановні  колеги!  Указ  не  діє,  тому  що відповідно   до  пункту  4  "Перехідних  положень"  (я  вам  зараз зачитаю):  "Такий указ Президента  України  вступає  в  дію,  якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів  міжсесійного  періоду)  Верховна  Рада  України  не прийме  закон  або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу,  і діє до  набрання  чинності  законом, прийнятим Верховною Радою з цих питань".

     Указ не діє.  Шановні колеги, треба готувати... (Шум у залі). Про  відхилення  указу?  Ставимо  на  голосування  пропозицію  про відхилення  указу  у  зв'язку з прийняттям законопроекту в першому читанні. Хоча це вже дуже закручено. Голосуємо.

     "За" - 210.

     Шановні колеги, я ще раз повторюю: тут немає  проблеми!  Ми  прийняли законопроект у першому читанні. Через день-два-три чи через тиждень він буде прийнятий як закон  і набере чинності.  Так що тут ніякого конфлікту немає (Шум у залі). За Конституцією не треба голосувати...

     Гаразд, ставлю  ще  раз   на   голосування   пропозицію   про відхилення указу.

     "За" - 218.

     Шановні колеги, немає ж проблеми! Чому ми її на рівному місці створюємо? Законопроект прийнятий у першому читанні. Через тиждень він може вступити в дію.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про  внесення змін до статті 14 Закону про вибори Президента України.  Доповідає народний  депутат Єльяшкевич.  Олександр Сергійович, я бачу, все більше забирає хліб у Лавриновича,  який був спеціалістом у цій галузі.  Скільки часу, Олександре Сергійовичу? П'ять хвилин.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,   голова   Тимчасової   спеціальної  комісії Верховної Ради України  з  питань  дотримання  органами  державної влади   і  місцевого  самоврядування  та  їх  посадовими  особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Я постараюсь очень коротко.  Уважаемые коллеги! Законопроект, представленный на ваше рассмотрение, внесен народными  депутатами  Ельяшкевичем,   Асадчевым   (представителем Народного руха),  Пустовойтовым (Коммунистическая партия Украины), Марчуком (депутатская  группа  "Незалежні"),  Довганем  (Селянская партия),  Осташем  ("Реформы-центр"),  Квятковским  ("Незалежні"), Зубовым  (фракция  Социалистической  партии),  Павленко   (фракция Партии зеленых).

     Таким образом,     вносимый    законопроект    поддерживается практически абсолютным большинством сессионного зала.  Суть  этого законопроекта   сводится   к   следующему.  Мы  уточняем  норму  о формировании территориальных и участковых избирательных комиссий.

     В соответствии  с  предлагаемой  новой  редакцией  статьи  14 участковые    территориальные    комиссии    будут   формироваться исключительно из представителей партий,  которые  зарегистрировали своих  кандидатов  в  Президенты,  и  представителей  кандидатов в Президенты, которые были выдвинуты от собраний избирателей. Каждый из  этих  субектов  выдвигает  по  два  человека соответственно в территориальную и участковую избирательные комиссии. Таким образом соблюдаются равные права всех субектов избирательного процесса.

     Кроме того,  в  этом  проекте содержится положение,  согласно которому  председатель,  заместитель  председателя   и   секретарь комиссии  должны  быть  представителями разных субектов,  то есть разных кандидатов в Президенты Украины.  Если  мы  сегодня  примем этот  проект  как  закон (а я просил бы принять не только в первом чтении,  но и во  втором),  то  таким  образом  сможем  обеспечить нормальное формирование избирательных комиссий,  которые стояли бы на  страже  обективности,  и  никаких  преимуществ  у   отдельных кандидатов  в  Президенты  Украины не было бы.  Тем самым мы решим проблему обеспечения соблюдения равенства избирательного права, то есть равенства прав для всех кандидатов в Президенты Украины.

     В связи  с  тем  что  есть согласие с абсолютным большинством депутатских групп и фракций,  я бы просил провести  обсуждение  по сокращенной процедуре и поддержать данный законопроект, приняв его как закон и в первом чтении,  и во втором,  и затем направить  его для подписи Президенту Украины.

     Я настаиваю на этом по одной простой причине: к сожалению, вы знаете,  что у нас Президент Украины выступает в двух ипостасях  - он  не  только  Президент,  но  и  претендент на кандидата и будет кандидатом в Президенты Украины.  К сожалению,  он не отреагировал на  принятые  нами  законы  о внесении изменений в Закон о выборах Президента Украины,  несмотря на то,  что  Председатель  Верховной Рады  обращался  к нему с просьбой о скорейшем подписании законов. Речь  идет  о  законах,  связанных  с  формой   декларации   и   с требованиями  к  подписным  листам.  Поэтому  я  не исключаю,  что Президент Украины наложит вето на этот закон и нам придется еще на этой сессии преодолевать его вето,  чтобы успеть в предусмотренные законом  сроки   сформировать   в   соответствии   с   действующим законодательством территориальные и участковые комиссии.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Щоб не дати підстав для накладення вето,  давайте ми  спочатку  поступимо  так.  Зараз  ми з'ясували,  що  не  голосували за включення цього законопроекту до порядку денного.  Тому я  пропоную  включити  до  порядку  денного розгляд цього питання. Прошу підтримати. Голосуємо.

     "За" - 227.

     Рішення прийнято.

     Доповідь ми вже заслухали.  Шановні колеги, чи будемо ставити запитання і обговорювати?  Голосуємо? Сідайте, будь ласка. Депутат Беспалий наполягає на виступі.  І депутат Черненко наполягає, так? Давайте надамо їм по дві хвилини, і будемо визначатися.

     Будь ласка, депутате Беспалий.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  "Реформи-центр".  Шановні колеги! Я не те, щоб дуже наполягаю,  але,  поспілкувавшися  з  колегами у сесійній залі,  я бачу,  що є все-таки різні точки  зору,  і  тому  прийняття  цього проекту  закону може пройти не так легко,  як може здаватися після цього  контрольного  голосування,  тому   що   змінювати   виборче законодавство  під час виборів - це справа не найкраща.  Але ясно, що ще гірше,  якщо ми залишимо такий закон і проведемо вибори так, що їх результати будуть спотворені. Тому це певною мірою вимушений захід.  І хоча виборчий процес тільки розпочався, головна проблема цих  виборів уже вималювалася - це проблема об'єктивності виборчих комісій.

     У чому в нас більше сумнівів:  у кваліфікації членів виборчих комісій  чи в їх об'єктивності?  Виборчі перегони показують,  що в об'єктивності.  І запропонований законопроект якраз дає можливість встановити  внутрішній  контроль  у  виборчих  комісіях,  контроль зсередини.  Кілька днів тому ми відхилили  законопроект,  внесений народним депутатом Сахном,  який передбачав контроль громадськості за проведенням виборів, зокрема контроль з боку такої організації, як Комітет виборців України,  яка вже добре себе в цьому проявила. Значить, ми вже послабили один бік контролю.

     І можливість,  щоб кожний зареєстрований претендент мав свого представника у виборчих комісіях,  лише посилить контроль, зробить проведення виборів більш чесним,  відкритим і  прозорим.  Тому  ми маємо  підтримати  даний  проект у цілому,  хоча він,  можливо,  і містить певні нюанси, які можуть викликати сумнів. Але головне, що це є шляхом до чесних виборів.  Я сподіваюся, що ті з нас, хто має певні сумніви,  все ж таки від них відмовляться як від другорядних заради головного - заради того,  що вибори були такими,  які точно врахують волевиявлення виборців.

     Дякую вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Борисе  Яковичу.  Будь   ласка,   Віталію Григоровичу, і будемо визначатися.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые товарищи депутаты!  Я абсолютно согласен с  Борисом  Беспалым.  Я  тоже  не сторонник  изменений  правил  игры,  когда  она  уже  ведется.  Не случайно существует пословица:  "коней на переправе не меняют". Но вот в данном случае мы должны поменять коней на переправе (имеется в виду законодательство),  чтобы кони не утонули,  а  всадники  не выкупались в холодной воде.

     Я вам честно скажу,  сегодня нужно сделать все,  чтобы выборы были  честными  и  демократичными,  чтобы  был  избран  тот,  кого действительно изберет народ. А если сегодня все делается для того, чтобы избрать одного единственного, о котором только все говорят и пишут,  то  вы  меня извините,  но я не могу поверить,  что других кандидатов и лидеров в нашем государстве нет.  Тем паче  что  пять лет уже показали, куда мы шли. Я имею возможность сравнить, с чего мы начали.

     Поэтому я всецело разделяю точку зрения товарищей депутатов и господ депутатов, которые искренне хотят провести выборы честно.

     Я владею  информацией,  как  сегодня  подбирают  кандидатов в члены участковых избирательных комиссий.  Туда  сегодня  подбирают таких, которые завтра готовы будут продать и мать родную и к обеду уже напьются. Поэтому мы действительно должны рассмотреть вопрос о введении   в  состав  этих  комиссий  представителей  политических партий,  лидеры которых будут баллотироваться на  пост  Президента Украины.  И  не  надо упрощать ситуацию,  иначе мы загубим хорошее дело демократической смены исполнительной власти в  государстве  и превратим  это в очередное политическое шутовство.  Над нами будет смеяться не только Европа, но и весь мир.

     Кстати, мне  очень   импонирует   Нельсон   Мандела   и   его Африканский национальный конгресс.  Там недавно прошли выборы - не к чему было придраться,  хотя этот лидер тоже был  у  власти  пять лет.  Однако  он  привел  страну  к  нормальному  демократическому избирательному процессу.

     Я благодарю за внимание и предлагаю всем проголосовать за.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Між іншим,  Мандела сьогодні йде з посади. Так що ви доречно сказали.

     Шановні колеги! Одна хвилина для заключного слова доповідачу, і будемо визначатися.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые  коллеги!  Хочу  подчеркнуть,  что абсолютным   большинством   голосов  данный  проект  поддержан  на заседании  специальной  временной  комиссии,  созданной   решением Верховной  Рады  Украины.  Я  считаю,  что  принятие такого закона крайне необходимо для того,  чтобы  сами  субекты  избирательного процесса  были  уверены  в  том,  что  выборы  проходят  честно  и обективно.  И я прошу всех проголосовать законопроект  сначала  в первом  чтении,  а  потом  и  во втором и поскорее направить закон Президенту для подписания.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Я думаю, все зрозуміло - поправки мають право на життя,  вони є регламентуючими. І будь-хто із суб'єктів цього виборчого марафону матиме підстави сказати,  що закон дотримувався повною мірою,  він був демократичний. Аби після жовтня чи листопада цього року  не  було  ніяких  підозр  один  до одного.

     Я ставлю  на  голосування пропозицію прийняти проект закону в першому читанні.

     Голосуємо.

     "За" - 250.

     Була пропозиція,  оскільки поправки стосуються тільки  одного моменту і, якто кажуть, "процесс пошел", прийняти закон у цілому в другому читанні.

     Голосуємо.

     "За" - 247.

     Рішення прийнято. Дякую.

     ----------

     Шановні колеги,  нам  треба  вирішити   процедурне   питання. Пропонується  внести  до порядку денного і розглянути зараз проект Закону про внесення змін до Закону України про Центральну  виборчу комісію. Прошу визначитися.

     "За" - 238.

     Рішення прийнято.

     На трибуну  запрошується один із співавторів проекту народний депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Уважаемые    коллеги!    Вашему    вниманию предлагается проект,  который внесли народные депутаты Ельяшкевич, Асадчев,  Довгань, Квятковский и Зубов. Этот законопроект касается внесения изменений в Закон о Центральной избирательной комиссии. Я не смогу доложить его так коротко,  как  предыдущий  законопроект, потому что он требует специальных пояснений.  Остановлюсь на самых главных моментах.

     Речь идет о двух небольших изменениях. Часть четвертую статьи 6  закона предлагается дополнить словами "строком на два роки",  а статью  25   -   новой   частью   четвертой   такого   содержания: "Повноваження   члена  Комісії  за  цих  же  підстав  можуть  бути достроково припинені за рішенням суду".

     Эти две  небольшие  поправки  имеют  существенное   значение. Первой   поправкой   мы   вводим   механизм   ротации  руководства Центральной избирательной комиссии.  Имеются в виду  председатель, заместитель  председателя  и  секретарь  Центральной избирательной комиссии.  Предлагается,  чтобы их избирали сроком  на  два  года. Аналогичный   механизм   предусмотрен   в   действующем  Законе  о Конституционном Суде.

     Это делается для того,  чтобы члены Центральной избирательной комисии  не попадали под влияние тех или иных должностных лиц и не происходило  то,   что   происходит   сегодня,   когда   отдельные должностные лица влияют на мнение всех членов комиссии.  И это,  к сожалению, стало практикой (я считаю, порочной практикой) в работе Центральной  избирательной  комиссии.  Руководитель Центризбиркома перед  заседанием  Центризбиркома  проводит  у  себя  в   кабинете совещание,   где   производит   своеобразную  накачку  для  членов Центральной избирательной комиссии.

     Второе изменение  позволяет   решить   вопрос   о   досрочном прекращении полномочий членов Центральной избирательной комиссии в случаях, предусмотренных законом. Какие это случаи? Это: нарушение членом  Центральной избирательной комиссии Конституции Украины или законов Украины и принятой присяги;  прекращение его  гражданства; выбытие  его  на  постоянное  место проживания за пределы Украины; приобретение  законной   силы   обвинительным   приговором   суда; регистрация  его  кандидатом в Президенты Украины или кандидатом в народные депутаты Украины,  их доверенным лицом или уполномоченным лицом  и  так  далее;  нарушение  им  требований,  предусмотренных статьей  7  этого  закона,  обращение  члена  комиссии  с   личным заявлением    о   сложении   своих   полномочий;   признание   его недееспособным,  безвестно отсутствующим или провозглашение таким, что умер, и в случае смерти.

     В связи с чем предлагается внести такие поправки? Дело в том, что  в  нынешних  условиях,  когда  Президент   Украины   является претендентом на кандидата, а потом будет и кандидатом в Президенты Украины,  возможны случаи,  когда  кто-то  из  членов  Центральной избирательной    комиссии,    например,   напишет   заявление   об освобождении по собственному желанию либо суд вынесет приговор  по отношению  к нему,  либо членом Центральной избирательной комиссии будет нарушено  законодательство  или  присяга,  а  Президент  как гарант    соблюдения   Конституции,   к   сожалению,   не   подаст соответствующее представление в Верховную Раду Украины.

     В связи с этим и опираясь на положение статьи 124 Конституции Украины,  где  записано,  что "юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі", авторы проекта предлагают внести  такую  поправку,  то  есть  фактически  разрешить  судам в случаях,  предусмотренных  соответствующими  статьями   Закона   о Центральной избирательной комиссии,  принимать решение о досрочном прекращении полномочий члена Центральной избирательной комиссии.

     Принятие такой нормы совершенно не означает,  что  это  будет осуществлено завтра.  Нет.  Дело в том,  что приняв такую норму мы обязательно должны внести изменения в  Гражданский  процессуальный кодекс.  И  соответствующие  проекты готовятся.  Сегодня мы должны принять  эти  дополнения  в  Закон  о  Центральной   избирательной комиссии,  чтобы  потом  выписать  конкретную процедуру досрочного прекращения полномочий любого из членов Центральной  избирательной комиссии в Гражданском процессуальном кодексе.

     Этот вопрос   тем  более  актуален,  что  в  прошлую  пятницу Центральной избирательной комиссией было  принято,  я  бы  сказал, беспрецедентное  решение  не  выполнять  решение  Верховного  Суда Украины,  принятое в связи с жалобой  одного  из  претендентов  на кандидаты  в  Президенты Украины,  касающиеся действий Центральной избирательной комиссии.  Таким образом,  Центральная избирательная комиссия  противопоставляет себя правовым нормам.  И это не первый случай  нарушения  Центральной  избирательной  комиссией  (я  буду говорить    об    этом    завтра    в   информации)   действующего законодательства.   Видимо,   члены   Центральной    избирательной комиссии, чувствуя невозможность досрочного прекращения полномочий (в связи с тем что,  как я  уже  говорил,  одно  должностное  лицо одновременно  является  и претендентом на кандидаты в Президенты), идут на сознательное нарушение действующего законодательства.

     Осознавая всю ответственность за то, что будет происходить, я прошу это голосование провести в поименном режиме для того,  чтобы наши  коллеги  знали,  кто  как  относится  к  тому,  чтобы  члены Центральной  избирательной  комиссии  действовали  исключительно в рамках действующего законодательства Украины.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка. З приводу поіменного голосування.  Тут  16 претендентів у залі.  Ви штовхаєте їх на те, щоб Центральна виборча комісія після вашого поіменного голосування потім...

     Шановні колеги,  будемо приймати рішення?  Ніхто не наполягає на виступі? Не наполягають.

     Тоді я ставлю на голосування  пропозицію  прийняти  зміни  до Закону про Центральну виборчу комісію в першому читанні.

     "За" - 237.

     Рішення прийнято.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається  наступне питання порядку денного - проект Закону про внесення змін до Закону про  Конституційний  Суд України.  Доповідає  народний депутат України Єльяшкевич Олександр Сергійович. Будь ласка, Олександре Сергійовичу, на трибуну.

     Шановні колеги,  перед тим як надати  слово  доповідачу,  нам необхідно  визначитися  щодо  внесення  цього  питання  до порядку денного.  Ви знаєте, що в понеділок на засіданні голів комітетів і керівників фракцій було прийнято рішення про внесення цих питань - тих двох,  які ми вже розглянули,  а також питання, яке стосується внесення  змін  і  доповнень  до Закону України про Конституційний Суд, до порядку денного.

     Тому я ставлю  на  голосування  пропозицію  про  внесення  до порядку  денного  проекту  Закону  про внесення змін до Закону про Конституційний Суд України і прошу народних депутатів  визначитися з цього приводу.

     "За" - 162.

     Запросіть, будь ласка, людей до залу. Шановні колеги, я прошу зосередитися. Ще раз ставлю на голосування пропозицію про внесення до  порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону про Конституційний Суд України. Будь ласка, прошу визначитися.

     "За" - 193.

     Дякую. Повернемося до цього питання пізніше.

     Розглядається наступне  питання  порядку  денного  -   проект Закону   про   заходи   щодо  фінансового  оздоровлення  суб'єктів підприємницької діяльності.  Доповідає заступник голови  Державної податкової  адміністрації  України  Шитря  Олексій Іванович.  Будь ласка, 7 хвилин.

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації    України.    Шановні   народні   депутати!   Даний законопроект  спрямований  на  врегулювання   проблеми   погашення заборгованості  суб'єктів  підприємницької діяльності з податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів  і  державних  цільових фондів та на створення умов для їх фінансового оздоровлення.

     Чинним законодавством   України   передбачена  обов'язковість нарахування пені за несвоєчасні розрахунки з  бюджетом.  В  умовах економічної  нестабільності  ряд  платників  податків  не  в змозі забезпечити своєчасність розрахунків, що призводить до нарахування пені,  часто - у значних розмірах.  За станом на 1 січня 1999 року суми несплаченої пені становили близько  5  мільярдів  гривень,  а кількість  неплатоспроможних  підприємств,  установ  і організацій досягла 129 тисяч.  Тільки  за  1998  рік  сума  несплаченої  пені збільшилася  в чотири рази.  У ряді випадків суми нарахованої пені перевищують  суми  податкових  зобов'язань   платників   податків. Наявність  значних  сум  пені  не дає можливості платнику податків своєчасно сплачувати поточні платежі.

     З метою   врегулювання   цієї   проблеми   проектом    закону передбачається  списати  платникам  податків усіх форм власності і господарювання пеню,  нараховану за станом на 1 січня 1999 року  і не  сплачену  за  станом  на  1  травня 1999 року,  за несвоєчасне погашення  податкових  зобов'язань  до  бюджетів  усіх  рівнів  та державних   цільових   фондів,  самостійно  визначених  платниками податків у поданих ними податкових деклараціях.

     Передбачається, що пені,  нараховані за фінансовими санкціями за  приховані  платежі  до  бюджету та за неповернення валюти,  не підлягають  списанню.  Крім  того,  законопроектом  передбачається списати безнадійну заборгованість,  у тому числі нараховану на неї пеню,  із сплати податкових зобов'язань до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів,  яка значилась непогашеною за станом на 1 травня 1999 року.

     Пропонується безнадійною вважати заборгованість, що виникла у платників податків:  "які понад два роки перебувають у розшуку; за справами,  які розглядаються арбітражним судом понад один рік  (за умови   неодноразового   відкладення   розгляду   з   причин,   що повторюються); на рахунках яких понад два роки не було руху коштів і  на  балансі не перебуває майно і майнові права;  стягнення якої стало неможливим у зв'язку  з  дією  обставин  непереборної  сили, стихійного    лиха   (форс-мажору),   підтверджених   у   порядку, передбаченому законодавством".  Аналіз показує,  що списання такої заборгованості  (це  близько 5 мільярдів гривень) дасть можливість розблокувати рахунки і здійснити проплати з поточних  платежів  на близько 500 мільйонів гривень.

     Пропонується прийняти даний законопроект у першому читанні.

     Декілька слів    хотів    би    сказати   стосовно   висновку науково-експертного управління Секретаріату  Верховної  Ради.  Там зазначено,  що  цей  законопроект  може  бути  прийнятий у першому читанні,  але пропонується більш чітко виписати пункт 2, тобто те, що стосується безнадійної заборгованості.

     Також я  хотів би наголосити на тому,  що на руках у народних депутатів є декілька альтернативних проектів. До речі, Комітетом з питань  фінансів  і  банківської  діяльності було прийнято рішення внести альтернативний проект.  Звертаю увагу народних депутатів на те,  що ці проекти відрізняються від урядового проекту тільки тим, що в пункті  2  передбачається,  що  списується  не  тільки  пеня, нарахована  по  деклараціях,  а  й пеня,  нарахована по фінансових санкціях,  і  самі  фінансові  санкції  за  порушення  податкового законодавства.  Крім того, передбачається списати пеню, нараховану за несвоєчасне повернення валюти.

     Давайте подивимося,  що  це  означає.   На   сьогодні   пеня, нарахована  за несвоєчасне повернення валюти,  обраховується у 2,7 мільярда гривень, фінансові санкції - 502,2 мільйона гривень, пеня по фінансових санкціях - 2,4 мільярда гривень. Тобто ця пропозиція коштує майже 5,6 мільярда гривень.

     Тому прохання   все-таки   прийняти   в    першому    читанні законопроект,  внесений  відповідно  до  указу  Президента з цього питання.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію   Івановичу.   Є   запитання   до доповідача? Запишіться, будь ласка. Відведемо 5 хвилин.

     Народний депутат Марамзін.

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (виборчий  округ  104,  Луганська  область).  Прошу передать слово депутату Моисеенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция   Компартии   Украины,   председатель Всеукраинского   союза   за  возрождение  СССР.  Скажите,  пени  и задолженности таких фирм, как "Атон" Маркулова, которого давно уже разыскивает  наше  государство  и  никак  не  может  вернуть  его, попадают под списание?  И,  скажем,  долги,  о которых очень много говорило  наше  правительство,  ЕЭСУ  в  размере  1  миллиард  450 миллионов перед  бюджетом  государства?  В  эти  5  миллиардов,  о которох идет речь, эти суммы попадают или нет?

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі за запитання. За проектом, який вніс уряд відповідно до указу,  не підпадають. За альтернативними проектами, якими  передбачається  списати  і  пеню за неповернення валюти,  і фінансові санкції і таке інше,  - підпадають. Тоді, я вам говорив, додатково треба списати ще 5-10 мільярдів гривень.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Альохін.  Наступний  - депутат Мороз.

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий  округ  39,  Дніпропетровська  область).  "Батьківщина". Шановний Олексію Івановичу!  Є така пропозиція:  не за станом на 1 січня,  а за станом на 1 лютого. Це було б доцільніше з точки зору звітності. Як ви дивитеся на це? Це перше запитання.

     Друге. Вас багато хто підтримує з цього приводу,  і,  мабуть, сьогодні  більшість  депутатів  проголосує.  Але хотілося б почути вашу думку з  приводу  альтернативного  проекту,  про  який  зараз доповідатиме Олександр Валентинович Турчинов.

     І третє.  Чи  не  вважаєте  ви за доцільне відмовитися від 30 відсотків сум штрафів  і  пені,  які  йдуть  Державній  податковій адміністрації?

     Дякую за увагу.

     ШИТРЯ О.І. Спасибі. Почну з останнього запитання. Перш за все я  хочу  сказати,  що  бюджет  затверджений.  Є  бюджет  Державної податкової адміністрації, як і інших органів господарювання, і ним передбачено в  цьому  році  використання  цих  коштів.  Тому  якщо говорити про відмову від цих 30 відсотків,  то відразу треба вести мову  про  те,  де  ми  візьмемо  гроші  на  затверджені  програми комп'ютерізації, на створення мережі і таке інше. Це питання треба розглядати з 2000 року.

     Тепер стосовно того,  на яку дату відображати. Якщо ви знаєте бухгалтерський облік,  то знаєте,  що всі операції, навіть ті, які здійснювалися в лютому 1999 року,  але відносяться до  1998  року, будуть відображені за станом на 1 січня 1999 року.  Тому я не бачу тут ніякої проблеми.  Це суто технічне питання.  Кабінет Міністрів затверджує порядок списання пені, це передбачено законом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Мороз.  Наступний  -  депутат Гусак.

     МОРОЗ А.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової політики (виборчий округ

 82, Запорізька область).  Дякую,  Вікторе Володимировичу. Фракція комуністів. Прошу передати слово Абрамову Федору Михайловичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).   Спасибо,   Анатолий   Николаевич.   Уважаемый  Алексей Иванович!  Мои  избиратели  часто  возмущаются:   почему   Кабинет Министров не проявляет настойчивость в том,  чтобы любыми методами брать у предпринимателей положенные деньги? Мне и моим избирателям непонятно,   как   они   могут   уклоняться?   Скажите,  что  даст предлагаемый вами проект в плане улучшения жизни трудящихся?

     Спасибо.

     ШИТРЯ О.І. Спасибі за запитання. Я ще раз хочу звернути увагу на  те,  про що йдеться в законопроекті,  про який я доповідав.  У ньому передбачається,  що коли платник податків  склав  декларацію самостійно   (показав  усі  свої  доходи,  платежі),  направив  це платіжне  доручення  до  банку,  подав  декларацію  до  податкової адміністрації,  але  в нього не вистачило коштів і немає кредитних ресурсів,  то пеня,  яка нараховується в даному разі  автоматично, списується.  Таким  чином  ми  розблокуємо  рахунки таких,  будемо казати,  порядних платників податків і дамо можливість кошти,  які надходять,  використовувати  на заробітну плату і поточні платежі. Тому ми не пропонуємо списувати  фінансові  санкції  за  порушення податкового законодавства, пеню, нараховану за неповернення валюти зза кордону. В альтернативних проектах це передбачено.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гусак.

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Шановний Олексію Івановичу! Чи буде стосуватися цей закон, якщо ми його приймемо, підприємців, які брали кредити під урядові гарантії і не повернули їх? Це перше запитання.

     І друге.  Ви сказали,  що збільшаться надходження до бюджету. Яким же чином це відбудеться?

     Дякую за увагу.

     ШИТРЯ О.І.   Спасибі.   Щодо   першого   запитання.  У  цьому законопроекті не йдеться про списання заборгованості тих платників податків,  які  взяли  кредити  під  гарантії  уряду.  Ідеться про платежі,  визначені платниками у поданих  деклараціях.  А  питання заборгованості з кредитів вирішуватиметься шляхом реструктуризації або якимось іншим шляхом.

     Друге. Яким  чином  збільшаться  надходження.  Я  вже  казав, відповідаючи  на запитання попереднього народного депутата,  що за рахунок розблокування рахунків у підприємства з'явиться можливість сплачувати поточні платежі.  Оце,  ми вважаємо, є позитивним, тому що це і заробітна плата, і поточні платежі до бюджету.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Олексію Івановичу.

     Слово для  доповіді  надається  народному  депутату   України Турчинову Олександру Валентиновичу.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні народні депутати! Прогресуюча заборгованість з податкових платежів створює  на підприємствах ситуацію,  коли сума нарахованої пені та штрафів перевищує суму податкових зобов'язань.  В умовах  гострого дефіциту фінансових ресурсів це призводить до масового банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності. За нинішніх економічних умов сподівання  на погашення цієї заборгованості є безнадійними.  Крім того,  податкова заборгованість минулих періодів та нараховані  на неї  штрафні  санкції  блокують  поточні  розрахунки  з бюджетом і державними цільовими фондами.

     Тому з метою поліпшення умов економічної діяльності суб'єктів господарювання  та забезпечення своєчасного надходження податкових платежів до бюджетів усіх  рівнів  та  державних  цільових  фондів пропонується  прийняти  закон  України,  який регламентує списання заборгованості  суб'єктів  підприємницької  діяльності   з   пені, штрафів,  нарахованих  податковими  і  контролюючими  органами  за станом на 1 січня 1999 року і не сплачених до 1 липня 1999 року.

     Цей закон дасть можливість розблокувати надходження  податків до  бюджетів  усіх рівнів та державних цільових фондів у поточному році та сприятиме оздоровленню  фінансового  стану  підприємств  і впорядкуванню розрахунків із сплати податків і зборів.

     Шановні колеги!  Щойно  доповідав  шановний  заступник голови Державної податкової адміністрації пан Шитря.  Я б не  сказав,  що наш  проект - принципово альтернативний.  Ми підтримуємо бажання і Державної податкової адміністрації,  і Президента,  який  підписав указ,  сприяти  фінансовому оздоровленню суб'єктів підприємницької діяльності.  Але, на жаль, варіант, який сьогодні пропонується, не дасть  можливості цього зробити.  Чому?  Пропонується списати пеню тих  підприємств,  які  самостійно  визначили  розмір   податкових нарахувань,  але  (цитую)  "за винятком пені,  нарахованої на суми податкових зобов'язань з прихованих об'єктів оподаткування".

     Шановні колеги!  Але ж  будь-яке  податкове  порушення  можна пов'язувати  з  приховуванням  об'єкта  оподаткування.  Тому жодне підприємство при такій постановці питання не  буде  звільнене  від сплати  нарахованої  пені.  Ми  пропонуємо  не  просто декларувати бажання поліпшити діяльність підприємств, а радикально вирішити це питання  і  звільнити  від сплати пені і штрафів усі підприємства, які мають заборгованість із них за станом на 1  січня  1999  року. При цьому ми принципово наполягаємо на тому, що основна сума боргу повинна залишатися, і цей борг повинен обов'язково сплачуватися.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до  доповідача?   Будь   ласка, запишіться. Відведемо 5 хвилин.

     Народний депутат Альохін. Наступний - депутат Глухівський.

     АЛЬОХІН В.І. "Батьківщина". Олександре Валентиновичу! Мабуть, треба погодитися з вами і  з  тим,  що  ви  сказали  на  підтримку попереднього  доповідача.  Але  більшість  присутніх  у залі мають переконатися в тому,  що прийняття вашого проекту дасть можливість звільнити платників податків від того тягара,  який є на сьогодні. Тому хотілося б знати вашу думку стосовно альтернативних проектів, які  запропонували  попередній  доповідач  і  пан  Терьохін.  Чому все-таки ви обстоюєте свою точку зору?

     ТУРЧИНОВ О.В.   Я   не   бачу   суперечностей    між    нашим законопроектом   і   проектом   пана  Терьохіна.  У  його  проекті детальніше розповідається,  як нараховується пеня, як вона повинна сплачуватися.

     Але ж ми говоримо про те,  що на сьогодні є та заборгованість по податках,  штрафах та пені, яка вже не може бути сплачена, тому що пеня збільшується,  і підприємства змушені для того, щоб і далі існувати,  повністю  переходити   на   тіньове   існування.   Вони відкривають інші рахунки, вони фактично виводять основні засоби та обігові   кошти   з   рахунків,   які   заарештовані    податковою адміністрацією,  для  того  щоб не сплачувати те,  що вже сплатити практично неможливо.

     Тому ми  вважаємо,  що  це  треба  робити  легальним  шляхом, звільнивши всіх від штрафів і пені,  яка склалася на початок цього року.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глухівський. Наступний - депутат Єщенко.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Дякую.  Фракція  Народного  руху В'ячеслава Чорновола.  Шановний доповідачу!  Щоразу,  коли в нас  вирішується питання про те,  щоб списати якусь заборгованість,  у мене виникає думка:  чи справедливо це стосовно чесних платників  податків?  Бо вони тоді собі думають: "А може й мені не платити податку, а потім мені хтось ці борги пробачить?" Чи не краще було б говорити не про списання,  а про реструктуризацію або відстрочку цих платежів?  Це також розблокувало б ті рахунки,  які є заблоковані,  але  було  б чесно стосовно тих, хто платить податок.

     І друге  запитання.  У  вашому  альтернативному проекті теж є таке положення,  як і в основному законопроекті, про те, що до тих платників   податків,   які   мають   безнадійну   заборгованість, відносяться ті,  які два роки перебувають у розшуку.  Як  це  може бути: юридична особа у розшуку?

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую. Одразу відповім на друге запитання. Наш законопроект не стосується цього питання.  Він  стосується  тільки списання пені та штрафів,  які є на початок цього року. І я ще раз конкретизую,  що не йдеться про списання боргу.  Борг залишається. Податковий  борг не повинен списуватися і реструктуризуватися,  це борг,  який підприємець повинен сплатити.  Але сплатити  цей  борг йому не дає і пеня,  яка щодня збільшується.  Виходить, що він уже має сплатити пені більше,  ніж того боргу,  який  у  нього  є.  Це перше.

     Друге питання,   що   стосується,   як   ви   кажете,  чесних підприємців.  На жаль,  у нас  таке  податкове  законодавство,  що потенційно всі платники податків у нас - злочинці. І тому будь-яка перевірка,  яка проводиться податковою адміністрацією, може знайти так  зване  донарахування.  Тобто  вимагати  сплату  за порушення, допущене 3-5 років тому.  І це порушення  може  бути  незначним  - несплата   податку  з  прибутку,  але  ж  за  нього  за  3-4  роки нараховується штраф і пеня,  яка  робить  це  невеличке  порушення фактично руйнівним для цього підприємства. От про що йдеться. Тому даний законопроект дбає  насамперед  про  чесних,  як  ви  кажете, підприємціввиробників.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єщенко.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Моисеенко Владимиру Николаевичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины. Александр Валентинович,  я все-таки хотел бы еще раз обратить ваше внимание на то,  что,  как мне кажется, в вашем законопроекте идет огульное списание штрафов и пени.

     Не кажется  ли  вам,  что  было  бы   правильнее   взять   из предложенного мною проекта постановления по этому вопросу пункт 3, где сказано,  что  сначала  депутаты  должны  проанализировать  те предприятия (хотя бы по своим избирательным округам), долг по пене которых превышает 100 тысяч  гривень.  Я  понимаю,  что  по  более мелким  должникам,  которых  129  тысяч,  мы  вряд  ли  успеем это сделать,  но, тем не менее, даже если 5 миллиардов, о которых идет речь,  разделить  на  129 тысяч,  то получится приблизительно 38,5 тысячи гривень задолженности по штрафам и пене. Причем речь идет о тех фондах, которые для нас являются жизненно важными, в частности о Пенсионном фонде и так далее.  Не кажется ли вам,  что  было  бы правильнее  все-таки сначала проанализировать состав должников,  а уже после этого ставить вопрос о списании задолженности по пене?

     ТУРЧИНОВ О.В.  Я вважаю, що це розумна пропозиція і вона може бути  реалізована  після  того,  як  ми  приймемо проект у першому читанні.  До другого читання ми можемо  створити  таку  комісію  і провести цей аналіз.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Валентиновичу.  Сідайте,  будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Терьохіну  Сергію Анатолійовичу.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую.  Шановні народні депутати! Вкотре Президент України  надав  до  нашого  розгляду  проект законодавчого акту за процедурою,  яка,  на  жаль,  порушує  Конституцію  України.   Але проблема  в  тому,  що  цього  разу  Президент запропонував дійсно корисну  ідею  -  звільнити  платників  від   непомірного   тягара нарахованої  пені.  Одначе,  як  більшість  з  того,  що готується Адміністрацією Президента,  проект закону вийшов сирим і, на жаль, юридично неохайним.

     Шановні колеги!   Прошу   звернути   вашу  увагу  на  те,  що передувало цьому указу.  Наприкінці 1997 року парламент прийняв  у першому   читанні   законопроект   про  платежі,  який  скасовував картотеку,  безспірні  списання  та  позасудове  вилучення   майна підприємств.  На жаль,  відомі виборчі події завадили прийняти цей документ у цілому та  спокусили  виконавчу  владу  витягти  окреме питання про реструктуризацію,  податкову заставу та право на арешт коштів   та   майна   підприємств.   Були   проігноровані   вимоги законопроекту  щодо  зміни  правил  нарахування  пені  та штрафних санкцій.

     Що ж ми отримали  в  результаті  таких  підходів?  Більше  60 процентів  підприємств задекларували свою збитковість та опинилися під  режимом  податкової  застави.  Небувалого  поширення   набули випадки  непрямого  оподаткування.  Цього  року  приріст картотеки дорівнює приросту загальних доходів бюджету.

     Наші пропозиції негайно прийняти  платіжний  закон  були,  що цікаво,  підтримані урядом Пустовойтенка, але зіткнулися з шаленим опором з боку податківців та Адміністрації Президента.

     У цьому залі знаходяться люди,  які професійно розуміються на арифметичних причинно-наслідкових зв'язках, і я сподіваюсь, що для цих,  так би мовити,  технократів зрозуміло,  що черговий  указ  є спробою передвиборчого загравання,  що було б достойно уваги, якби таке загравання комплексно вирішувало проблеми платників.

     Що ж нам треба зробити? Відповідь очевидна: докорінно змінити правила  нарахування  пені,  яка на сьогодні становить більше двох третин суми загальної картотеки.  Пеня є своєрідним відшкодуванням витрат  бюджету  на  кредитування  платника.  Саме  тому  пеня має нараховуватися не з моменту  виникнення  недоїмки,  за  розумінням податківця, а з моменту прострочення її погашення до бюджету після донарахування таким податківцем.

     Проектом закону пропонується нараховувати пеню,  починаючи  з дня  наступного  за  останнім  днем граничного строку для внесення податку до бюджету,  визначеного законом, або з дня, наступного за днем  десятиденного періоду,  призначеного для погашення недоїмки, нарахованої органами стягнення.

     Покарання неумисних порушників податкового законодавства  має здійснюватися  накладенням штрафів,  а не пені.  Покарання умисних порушників податкового законодавства має здійснюватися  відповідно до норм кримінального законодавства.

     Установлюється правило, за яким останній день сплати податку, який припадає на вихідний  або  святковий  день,  переноситься  на наступний робочий день.

     Установлюється єдиний   порядок   визначення   сум  пені.  До сьогодні пеня  сприймалась  як  фінансова  санкція,  що  разом  із адміністративним   штрафом   мала   б   накладатися  на  порушника податкового законодавства.  Насправді (ще раз хотів би  повторити) пеня - це плата за використання бюджетних коштів, які були зібрані платником  як  податок,  тобто  сформований  фонд,  який  належить державі,  але  в подальшому витрачений на потреби такого платника. Іншими словами,  пеня - це плата за кредит,  отриманий  з  бюджету поза бажанням такого бюджету.

     Після фінансової  кризи  1998  року багато підприємств почали потерпати від банкрутств малих і  середніх  банків  та  тимчасової неплатоспроможності великих банків. Частина друга статті 4 Декрету Кабміну про стягнення невнесених в строк податків  і  неподаткових платежів лише частково вирішує цю проблему.

     Практичне застосування норм указу (якщо б ми його підтримали) призводить до подвійної санкції,  що накладається як на  платника, який належним чином подав доручення на перерахування сум податків, так і на банк,  який через брак коштів на  коррахунку  не  виконує таке доручення.

     Наш законопроект   пропонує  звільнити  від  відповідальності платників,  які належним чином подали платіжні доручення до  банку та  мали достатній залишок коштів на рахунку для їх виконання,  із перекладенням відповідальності перед  бюджетом  з  підприємств  на комерційні банки.

     У зв'язку з тим що проект закону змінює концептуальні правила нарахування  пені  (я  кажу  про  законопроект,   внесений   нашим комітетом),  пропонується  списати будьяку пеню,  яка виникла до 1 січня 1999 року та не була сплачена за станом  на  1  травня  1999 року.

     Чому за   станом   на   1   травня?  Тому  що  за  травневими результатами платники мають подавати звітність  20  червня,  тобто залишилося  ще  три  дні.  При  цьому  законопроект  не  розрізняє підстави для виникнення пені  (на  відміну  від  урядового),  крім тієї,  що  була визнана судом.  Тобто якщо суд вже прийняв рішення про накладення штрафу або пені,  то ми не можемо втручатися в таке рішення.

     Пропонується встановити    вичерпний    перелік   безнадійної заборгованості,  яка  підлягає  списанню.  Було   дуже   правильно поставлено запитання:  як можна звільняти підприємство від сплати, якщо  його  керівник  десь  ховається?  Відповідає  не   керівник, відповідає підприємство.  Тому наш законопроект чітко визначає, що таке  безнадійна  заборгованість  і  для  юридичних  осіб,  і  для фізичних осіб, і пропонує її списати.

     Законопроект комітету не призведе до зміни видаткової частини бюджету,  про  що,  на  жаль,   говорив   представник   податкової адміністрації,  у  зв'язку  з  тим  що  сферою  його регулювання є податкова заборгованість, відкладена в картотеку. При впровадженні цього  закону платоспроможність платників має зрости,  як і доходи бюджетів усіх рівнів.

     Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  пропонує відхилити   проект  закону,  поданий  Президентом  України,  через юридичні та економічні  причини  та  прийняти  в  першому  читанні альтернативний  проект  закону,  підготовлений  Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності. Я ще раз хочу наголосити: це не той  законопроект,  про  який зараз доповідав пан Турчинов.  Ми не підтримуємо той законопроект, тому що він не визначає нові правила нарахування пені, хоча містить достатньо інших добрих положень. Це законопроект,  який  був  учора  розданий  у  залі  і   стосується комплексного   вирішення   питань   нарахування  пені  і  списання безнадійної заборгованості та заборгованості по пені,  нарахованій за старими правилами.

     Дякую вам за увагу і сподіваюся, що ми приймемо сьогодні дуже важливе рішення і  звільнимо  наші  підприємства  від  надмірного, штучного податкового тягара.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Сергію  Анатолійовичу.  Є  запитання  до доповідача? Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

     Народний депутат  Абрамов.  Наступний  -  депутат  Моісеєнко. П'ять хвилин відведемо.

     АБРАМОВ Ф.М.   Коммунистическая   партия.   Уважаемый  Сергей Анатольевич!  Из  вашей   информации   и   информации   предыдущих докладчиков я понял,  что главную ставку в финансовом оздоровлении субектов предпринимательства вы делаете на сферу распределения, а не  производства.  Скажите,  можно  ли серьезно говорить сегодня о финансовом оздоровлении без развития производства?

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний  колего!  Я  думаю,  що  ви   зробили неправильний  висновок,  тому  що  коли  проаналізувати  структуру картотеки,  то виробничі  підприємства,  фондомісткі  підприємства становлять  понад  70  відсотків.  На  сферу розподілу (мається на увазі торгівля,  я так розумію, фінансова сфера) припадає менше 30 відсотків. І тому наш законопроект насамперед розчистить рахунки і виробничі баланси підприємств.

     Я думаю, мій висновок може підтвердити представник податкової адміністрації, який точно знає структуру податкової недоїмки і те, в яких секторах економіки вона виникла. Тому я ще раз наголошую на тому,  що  цей  законопроект насамперед спрямований на,  як кажуть економісти, реальний сектор економіки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко.  Наступний -  депутат Матвєєв.

     МОІСЕЄНКО В.М.    Председатель    Всеукраинского   союза   за возрождение  СССР.  Сергей  Анатолиевич,   в   пункте   1   вашего законопроекта   речь   идет   о  необходимости  изменить  механизм начисления пени и штрафов. Я в принципе с этим согласен. Но дело в том, что здесь не охватывается предмет действия указа Президента - уже начисленные штрафы и пеня.  А дальше вы предлагаете их  просто списать,  точно так же,  как и Президент.  Не кажется ли вам,  что здесь есть определенное противоречие?

     Я все-таки хочу обратить ваше внимание и внимание  коллег  на предложенный  мною  проект  постановления  по  этому вопросу,  где ставится   вопрос   о   том,   что   нам    необходимо    все-таки проанализировать,  кому  мы разрешаем списывать пеню.  Ведь там же может оказаться  и  ЕЭСУ,  и  фирма  "Атон",  и  еще  очень  много криминальных структур,  которые просто обязаны выполнить свой долг перед  государством,  определенный  Конституцией,  -  все  обязаны платить налоги, сборы и так далее.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дуже  дякую,  гарне  запитання.  Якою ідеєю ми керувалися в комітеті?  Ми дозволяємо списувати пеню тільки  через те, що вона неправильно нараховувалася.

     От уявіть  собі,  як це сьогодні робиться.  Проходить планова або  виїзна  перевірка  підприємства.  Знаходять,  що   рік   тому підприємство не сплатило якісь там 2 гривні.  І за весь цей період (з того року до проведення цієї перевірки,  тобто  заднім  числом) нараховується  пеня.  І  це  неправильно,  тому що податковий борг виникає  лише  тоді,  коли  він  є  в  наявності,  коли  його  вже нарахували.

     Саме тому  ми  пропонуємо  списати  пеню  не  з популістською метою,  яку,  як мені здається,  переслідує указ Президента,  а  у зв'язку з тим, що ми докорінно змінюємо правила нарахування пені.

     Стосовно ж тих підприємств,  які ви назвали,  то я повністю з вами   погоджуюся.   І   наш   законопроект,   на   відміну    від законопроектів,  поданого  Президентом,  та того,  що пропонувався переді мною,  не дозволяє списувати  пеню,  якщо  вона  нарахована судом.

     Щодо тих  двох  компаній,  про  які  ви  говорили,  та  інших компаній,  то ви знаєте,  що їх борг визнаний судом, тобто вони не звільняються від цього.  Якщо доведено,  що ти є злочинець, ніяких списань не може бути взагалі.  Мені здається,  що ми вирішуємо  це питання в нашому законопроекті.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Матвєєв.  Наступний  - депутат Черненко.

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  У меня сложилось такое впечатление,  что все законопроекты,  которые представлены на наше рассмотрение,  преследуют  не  столько цель поддержки собственного производителя, сколько поддержки наших банков.

     Расчищая картотеку от пени, законно или незаконно начисленной организациям  бюджетной сферы или небюджетным организациям,  мы не решаем один вопрос:  а что делать с пеней,  которая  начислена  по банковским кредитам?  Расчищая эту картотеку,  мы в первую очередь открываем дорогу для того,  чтобы погашалась  пеня  по  банковским кредитам,  то есть мы фактически поддерживаем не производителя,  а банки. Это цель наших законов и всего нашего законотворчества?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую за увагу. Шановні народні депутати! Я ще раз   хочу  сказати,  що  цей  законопроект  не  стосується  сфери перерозподілу. Він стосується реального сектора економіки.

     Що відбувається?  Підприємство має заборгованість - картотека 2.  Картотека 1, де небюджетні борги, я вам нагадую, не ведеться з 1991 року.  Картотека 2 містить два види заборгованості:  перша  - податкова  і друга - бюджетний борг,  тобто коли ви взяли бюджетну позику і не повернули її.  На картотеку 2 нараховується пеня.  Так ось питання в тому,  що вона сьогодні неправильно нараховується, і ми маємо це змінити.

     Те, про що ви кажете, ми не можемо регулювати цим законом. Це регулюється  Цивільним кодексом або Законом про власність,  але не цим законом, оскільки це податковий закон, бюджетний закон.

     Що відбудеться,  коли підприємства отримають меншу картотеку? Поперше,  у  них  буде  більше  коштів на невідкладні потреби.  Ви знаєте,  що до сьогодні у них залишилось 15 процентів  надходжень, але  вчора,  як  ви  знаєте,  порядок  було  змінено,  і тепер 100 процентів - усі  кошти,  які  надходять  на  розрахункові  рахунки підприємств,  мають  спрямовуватися  до державних цільових фондів. Тобто  підприємству  фактично  нічого  не   залишається.   Мабуть, закриватися треба.

     Якщо ми  все-таки  звільняємо підприємство від несправедливо, неправильно нарахованої пені,  то в нього  з'являється  фінансовий ресурс  від  поточних надходжень,  для того щоб якось триматися на поверхні:  провести розширення  або  хоча  б  виплатити  заробітну плату.

     І ще одне.  Ми всі прекрасно розуміємо,  що та пеня, яка була нарахована декілька років тому,  ніколи не  опиниться  в  бюджеті. Вона  може  лише призвести до того,  що великі підприємства штучно збанкрутують.  І  це  є  питання  не   тільки   фінансове,   а   й соціально-економічне, тому що стосується питання зайнятості людей.

     Ось такими   міркуваннями  ми  керувалися,  коли  писали  цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Сергей Анатолиевич,  я абсолютно разделяю вашу точку  зрения,  только так радикально не отбрасывайте законопроект депутата Турчинова, там тоже есть неплохие идеи.

     И первый вопрос. В ваш комитет наш коллега Сергиенко вовремя, в  установленный  срок подал свой проект закона о реструктуризации задолженности и списании пени.  Почему  его  не  рассмотрели,  так сказать, дискриминировали? Хотел бы получить ответ.

     Второй вопрос.  Я  абсолютно разделяю вашу точку зрения,  что это  закон  не  просто   перераспределения,   а   закон,   который действительно  даст  возможность  предприятиям спокойно вздохнуть. Вот вы здесь говорили о незаконно начисленной пене.  Да даже слово такое  в  этом зале не должно произноситься.  Кто придумал вот это маразматическое начисление пени?

     Приведу пример  по  Горловской  фабрике  "Горловчанка".   Это чрезвычайно  интересная  фабрика,  но  ей  насчитана такая пеня по долгу перед бюджетом и по займам,  что она практически работать не может.

     Прошу ответить на мой вопрос.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Якщо ви звернули увагу, то ми пропонуємо відхилити законопроект,  поданий Президентом, і прийняти в першому читанні законопроект,  підготовлений Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.

     Ви знаєте,  дуже мало часу.  Сьогодні останній день,  коли ми можемо  хоч якось відреагувати на указ.  Але я думаю,  що ті ідеї, які закладені в  законопроектах  народного  депутата  Сергієнка  і народного  депутата  Турчинова,  ми  обов'язково  розглянемо перед прийняттям цього проекту закону в другому читанні.  І  ми  мали  б взяти на себе зобов'язання,  так би мовити, моральне, прийняти цей законопроект  до  літа,  тому  що  нам  треба  звільнити   баланси підприємств  швидко,  щоб  ми не очікували результатів ще протягом півріччя.

     Стосовно того,  хто придумав пеню.  Шановні депутати!  Я  вам нагадаю, що це було (якщо я не помиляюся) 12 лютого 1993 року. Був підписаний  Декрет  Кабінету  Міністрів  України   про   стягнення невнесених в строк податків і неподаткових платежів,  і ви знаєте, хто його підписав.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово надається  народному  депутату   Моісеєнку   Володимиру Миколайовичу   як   автору   проекту  постанови  і  пропозицій  до законопроекту.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  коммунистов  Украины,   председатель Всеукраинского  союза  за возрождение СССР.  Уважаемые коллеги!  Я хочу  обратить  ваше  внимание   на   предложенный   мною   проект постановления  и в случае,  если мы всетаки перейдем к дальнейшему рассмотрению,  то и на те предложения, которые фактически являются текстом нового закона.

     Обращаю ваше  внимание  на  то,  что речь идет о 5 миллиардах гривень,  которые не попадут  в  Госбюджет,  но  которые  согласно действующему  законодательству  должны  в него попасть.  Причем не попадут в том числе и в основные государственные фонды,  такие как Пенсионный и социальной защиты.

     Поэтому я  не  могу  согласиться с тем указом,  который издан Президентом Украины,  и теми законопроектами, которые внесены. Мне кажется,  что нельзя огульно снимать недоплаты предпринимательских структур в бюджеты всех уровней.

     Уважаемые коллеги!  Я хочу обратить ваше внимание на то,  что статья  2 предложенного Президентом законопроекта,  на мой взгляд, вообще носит преступный характер,  так как дает возможность  мафии (я  не  боюсь  этого  слова)  напрямую  избавиться  от тех долгов, которые она имеет перед государством.

     Например, предлагается  освободить  от  уплаты  задолженности тех,  кого ищут больше двух лет. У меня сразу же возникает вопрос. У нас крупнейший предприниматель Маркулов - владелец фирмы  "Атон" более пяти лет находится в розыске за рубежом.  Попадает эта фирма под действие данного закона или нет?  Аналогичная  ситуация  и  по ЕЭСУ,   и   по   целому   ряду  других  предприятий,  организаций, предпринимательских структур.

     Я хочу обратить ваше внимание на то, что, на мой взгляд, этот указ  и законопроект противоречат Конституции Украины,  в пункте 4 "Переходных положений" которой сказано,  что Президент имеет право издавать   указы   по  экономическим  вопросам,  неурегулированным законами.  Предметом  же   указа   и   законопроекта,   внесенного Президентом,  является,  на мой взгляд,  абсолютно урегулированные законодательством вопросы, связанные с начислением пени и штрафов.

     Хочу обратить ваше внимание и на то,  что первая часть статьи 67  Конституции  гласит:  "Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом". То есть сегодня можем откровенно сказать, что, освобождая таким способом от уплаты задолженности по налогам и сборам, мы нарушаем часть первую статьи 67 Конституции, так как закон обратной силы не имеет.

     На мой взгляд, нарушается и статья 60 Конституции (об этом я  пишу  в  констатирующей  части  проекта постановления),  где  сказано:  "Ніхто  не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження  чи  накази".  Я  усматриваю  в  указе Президента  преступление против государства в размере 5 миллиардов гривень,  которые Президент,  мягко говоря,  хочет подарить  перед президентской  кампанией,  заручившись  поддержкой  руководителей, которые сумели награбить эти деньги.  Ведь мы же не  имеем  списка тех предприятий, которые освобождаются.

     Нарушается и седьмая часть статьи 41 Конституции, где сказано: "Використання власності  не може завдавати шкоди правам,  свободам та   гідності   громадян,   інтересам   суспільства,   погіршувати екологічну  ситуацію і природні якості землі".  Мы же видим прямое нарушение интересов  общества  и  огромной  части  наших  граждан, которые  не  смогут  через  бюджет получить деньги,  а государство взяло на себя обязанность их обеспечить.

     В связи с этим,  уважаемые коллеги, предлагаю признать данный законопроект "неприйнятним" и обратиться к Президенту с тем, чтобы он отменил свой указ.

     В пункте 3 предлагаю Государственной налоговой  администрации представить  в  Верховный Совет Украины список должников,  которые имеют задолженность более 100 тысяч гривень.

     Я понимаю, что все 129 тысяч мы вряд ли проанализируем, но по наиболее крупным должникам обязаны это сделать. Предлагаю, чтобы с этими   списками    были    ознакомлены    руководители    партий, представленных   здесь,   и   фракций,   а   также   со  списками, составленными по своим избирательным  округам,  депутаты,  которые избраны по мажоритарной системе.

     Я не  могу  поддержать  ни  указ Президента,  ни предложенные законопроекты,  поскольку не знаю,  какие из организаций Макеевки, то  есть моего избирательного округа,  попали под действие проекта закона и указа. Может быть, там откровенные преступники?

     Хочу обратить ваше внимание и на то, что не подлежит "сплаті, тобто є безнадійною заборгованість, якщо справи платників податків розглядаються  арбітражним  судом  понад  один  рік".   Получается интересная  ситуация:  я  тяну дело в арбитражном суде,  плачу там мзду и так далее и получаю возможность освободиться от долгов?

     Если будет  отклонен  мой  проект  постановления   об   указе Президента  (а  я  считаю,  что можно принять и постановление) как неприемлемом  со  всеми  выводами,  вношу  предложения  к  проекту закона,  чтобы статью 2 вообще исключить, а в статье 1 слова "усіх форм власності" заменить на слова "державної форми власності".

     Спасибо. Если есть вопросы, я могу ответить на них.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Сергієнку.  За ним виступатиме депутат Горбачов.

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  101, Кіровоградська область). "Трудовая Украина". Уважаемые коллеги! Мы сегодня  рассматриваем  не  то,  что имел в виду Президент и чего, наверное,  ждут от нас трудовые  коллективы,  поскольку  с  самого начала   речь   шла  о  том,  что  нужно  создать  условия,  чтобы предприятия смогли погасить свой долг перед  бюджетом  и  чтобы  в бюджет   поступили   реальные   деньги.   И  только  тогда,  когда предприятие погасит свой  основной  долг,  освободить  от  пени  и штрафов.  То  есть  дать  возможность  заводам  реально  работать, погасив долг.

     27 числа был подан проект Закона "про  поновлення  фінансової діяльності  підприємств шляхом розрахунків по заборгованості перед бюджетом".  "Розрахунків перед бюджетом",  а не  просто  списанием всех  долгов.  Мы  с  вами  придем к тому,  что любое предприятие, заимев долг перед бюджетом, не будет его платить, а будет сидеть и ждать,  пока Верховный Совет или Президент,  или еще кто-то спишет долг. Это категорически неправильно.

     Поэтому я просил бы вас внести мой законопроект, на который у комитета  (проект закона состоит из 9 строчек) не нашлось времени, на рассмотрение как альтернативный, в котором четко сказано, что в случае,  если будет погашен основной долг предприятия, списываются пени и штрафы.  Он касается всех.  Известно,  что завод с основным долгом  1 миллион гривень имеет сегодня 10 миллионов гривень пени. Но мы с вами не дождемся ни одного миллиона,  ни десяти.  В  нашем бюджете предусмотрены поступления того миллиона.  Это и пенсии,  и заработная  плата,  это  реальная  возможность  заводам  работать. Давайте  получим  миллион,  который мы включили в бюджет,  не надо ждать какие-то десятки миллионов,  которых никогда не  будет.  Это первое.

     Второе. Я   и  наша  депутатская  группа  "Трудовая  Украина" категорически против списания безнадежных  долгов.  Почему  мы  не можем найти должников?  Зачем у нас СБУ,  прокуратура,  УБОП и так далее?  Что это такое?  Мы не можем найти  предприятия  в  течение нескольких  лет.  Мы  с  вами  должны  заставить найти должников и рассчитаться с бюджетом, со всеми пенями и штрафами.

     Еще раз прошу вас внести на рассмотрение мой проект закона, а проект  Президента  и  проект  комитета - это не то,  чего ждут на наших заводах, и не то, что наполнит наш бюджет.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Горбачов. Будь ласка. За ним - депутат Мельник.

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  127, Миколаївська область).  Уважаемые коллеги,  рассматриваемый вопрос назрел уже давно. Цифры, приведенные в пояснительной записке, и по обемам задолженности, и по пене, насчитанной на налоги и сборы, - около  5  миллиардов  гривень,  говорят  о  том,  что сама система исчисления пени в соответствии с Декретом о взыскании неоплаченных в срок налогов и неналоговых платежей неправильна по сути. Пеня во многих случаях значительно превышает сумму  недоимки,  увеличивает картотеку  предприятий и не дает возможности предприятиям работать в легальном финансовом поле.  То есть нужно  менять  саму  систему исчисления пени.

     В общем поддерживая изложенную в проекте идею о необходимости списания суммы пени и  безнадежной  задолженности,  нужно  все  же учесть,  что в проекте некоторые правовые нормы выписаны не совсем четко,  не  приводится   полный   перечень   налогов   и   сборов, обязательных платежей,  по которым будет исчисляться пеня. Следует ориентироваться или на Закон Украины  о  системе  налогообложения, или на Закон Украины о Государственном бюджете на 1999 год. Это, в частности,  касается такого платежа,  как плата за транзит газа, и прочих неналоговых платежей, которые поступают в бюджет. Не совсем ясно,  списываются  ли  суммы  пени  и  можно  ли  их  включать  в безнадежную задолженность.

     Много замечаний  и  к определению "безнадежной задолженности, которая подлежит списанию".  Во-первых,  она уже не  соответствует законодательно   оформленному   определению  в  Законе  Украины  о налогообложении   прибыли   предприятий.   Во-вторых,   нечеткость формулировок,  например,  отнесение  к  безнадежной  задолженности плательщиков,  которые два года находятся в розыске, или по делам, которые  рассматриваются арбитражными судами свыше одного года,  с учетом того,  что порядок списания этих  сумм  будет  определяться фискальными органами. Такие нечеткие формулировки могут привести к многочисленным злоупотреблениям в этих органах.

     Совершенно противоречивы статьи 3 и 4 проекта.  С одной стороны, органы взыскания обязаны отозвать платежные  документы  на  суммы  списанной  пени   и   безнадежной задолженности со дня введения в действие этого закона,  а с другой стороны,  Кабинет  Министров  только  в   месячный   срок   обязан разработать  и  утвердить  сам порядок списания пени и безнадежной задолженности.

     Считаю возможным согласиться с мнением профильного комитета о необходимости   отклонения  проекта  Закона  Украины  о  мерах  по финансовому     оздоровлению     субектов     предпринимательской деятельности, внесенный Президентом Украины. За основу нужно взять (это  решение  комитета)  внесенный   на   рассмотрение   народным депутатом  Терехиным  проект  Закона Украины о правилах начисления пени на задолженность по налогам,  сборам (обязательным платежам). Практически  в  нем  присутствует идея по финансовому оздоровлению субектов  предпринимательства,  изложенная   в   данном   проекте Президента. Но этот вопрос регулируется комплексно.

     На будущее решаются вопросы начисления сумм пени по налогам и сборам.  Устраняются перекосы, которые привели к огромным размерам пени.    Более    четко   дается   полное   понятие   "безнадежной задолженности".  При  последующей  доработке  необходима  все-таки привязка   к   Закону   Украины   о  системе  налогообложения  при определении налогов и сборов,  по которым списывается пеня.  Кроме того,  в  законопроекте  отсутствует  конкретный механизм списания пени.

     Предлагаю принять законопроект комитета, о котором докладывал Терехин.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народный депутат Мельник. За ним - депутат Павловський.

     МЕЛЬНИК П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Шановний   головуючий! Шановні народні депутати!  Я хочу наголосити,  що науковоекспертне управління Секретаріату Верховної Ради пропонує прийняти в першому читанні урядовий проект.

     Стосовно альтернативного   проекту  слід  зауважити,  що  він передбачає списувати пеню,  нараховану за  несвоєчасне  повернення валюти  з-за кордону.  Ця цифра становить 2,7 мільярда гривень,  а загалом,  ви знаєте,  - 5,5 мільярда. Ми тільки вчора обговорювали соціальний захист наших людей,  вболівали за них.  Вважаю, що слід прийняти в першому читанні як більш виважений урядовий проект, про який доповів Олексій Іванович Шитря.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, президентський, а не урядовий.

     Депутат Павловський. За ним - депутат Черненко.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановний  Вікторе  Володимировичу! Шановні колеги!  Дозвольте привернути увагу до того,  що податкова адміністрація зробила перший позитивний крок  -  порушила  питання про борги та пеню.  Може,  запропоноване рішення не є оптимальним, але постановка - правильна.  Нам треба знайти рішення,  де були  б враховані   всі   пропозиції,   висловлені  у  виступах  депутатів Моісеєнка,  Турчинова, Сергієнка та інших, щоб усе-таки розв'язати дану  проблему.  Ми відчули,  що проблема заборгованості - справді стратегічна.  Потрібен  спеціальний  закон   про   заборгованість, оскільки  тепер  заборгованість  підприємств у шість разів більша, ніж наш ВВП. Тож проблема справді головна.

     Хочу підкреслити,  що  проблему  заборгованості  не  можна  в принципі  вирішити  без зміни банківської системи (сьогодні про це вже йшлося). Вважаю, що дане питання ширше, і треба подивитись, що можна зробити.

     Я хотів  би  привернути  увагу  до  пропозиції  Шитрі Олексія Івановича.  Він  запропонував  переглянути  статтю   з   переліком підприємств, врахувати пропозиції депутатів і зробити класифікацію підприємств.  А я пропоную до числа основних  віднести  так  звані підприємства,   стратегічно   важливі   для  України,  які  указом Президента в  1995  році  відразу  були  зроблені  банкрутами.  Ви пам'ятаєте,  був указ про підтримку стратегічно важливих об'єктів. Їм надали кредити,  але  банки  встановили  процентні  ставки  120 відсотків,  і  вони  всі  стали  банкрутами.  До  того  ж  на  цих стратегічно важливих об'єктах висить комунальна сфера. Вони за газ платять  за дуже високими цінами і теж стали боржниками.  Отже,  в основу варто покласти якраз стратегічно важливі об'єкти.  Можливо, для    цього   слід   змінити,   розвинути   поняття   "безнадійна заборгованість" (а вони  безнадійні,  оскільки  всі  -  потенційні банкрути).

     Для того  щоб  це  зробити,  треба в першому читанні прийняти проект,  розроблений податковою  адміністрацією.  А  цю  статтю  - переробити  радикально.  Ми  повинні  створити  відповідну  робочу групу,  включивши до неї депутатів,  яких я вже називав, і ми дане питання  зрушимо  з місця.  Адже альтернативні законопроекти трохи відходять убік і проблему не  розв'язують.  Якщо  приймемо  проект податкової   адміністрації,   то  це  дасть  змогу  врахувати  всі пропозиції  і  зробити  реальний  крок,  щоб  підприємства  почали працювати.  Ми  можемо так його побудувати,  що основна увага буде приділена саме виробничій сфері, а не підприємницькій.

     Тому пропоную  прийняти  в  першому   читанні   законопроект, розроблений податковою адміністрацією,  і цим ми відразу припинимо дію указу Президента. Доопрацювавши, знімаємо питання про указ.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черненко.  За  ним  -  депутат Ємець.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые товарищи депутаты!  Мы рассматриваем проект  закона  и  указ.  Мне кажется,   тут   есть   два   аспекта   -  политический  и  больше экономический.

     Политический. Мы сегодня окончательно  убедились,  что  ранее представляло собой декретотворчество.  Считаю,  что на перспективу нам придется рассматривать и указы.  Кстати,  указ,  обективности ради,  тоже несет послабление,  прежде всего предприятиям.  Но это лихорадочная попытка Президента исправить  то,  что  было  сделано шесть лет назад:  именно декрет Кабинета Министров,  подписанный в 1993 году тогдашним Премьерминистром  Кучмой,  привел  к  нынешней ситуации.

     Я просил  бы избежать одной опасности.  Мы сегодня презентуем несколько проектов. Каждый проект имеет положительные стороны. Нам бы  только принять решение,  любой из них,  но принять решение.  Я больше  склоняюсь  к  проекту  Терехина  и  не  оставляю  в   тени предложение  Александра Ивановича Сергиенко.  В нем есть серьезный смысл.  Будет  несколько  аморально,  если   мы   позволим   такое предприятиям, которые давно сложили руки и ждут, что мы спишем все подряд.

     Здесь уместны  два  вопроса.  Прежде  всего,  почему  они  не работают и не предпринимают энергичных действий, в том числе через своих депутатов,  чтобы законодательно урегулировать эту проблему? И   почему   мы  должны  списывать  то,  что  они  накопили  своей бездеятельностью?  Ведь  под   действие   этого   закона   попадут предприятия,   которые   могут  работать.  Сперва  нужно  дать  им возможность погасить долг перед бюджетом.  В противном  случае  мы никогда не будем иметь бюджета.

     В чем  тут  смысл?  Вот  декрет  Кабинета  Министров (Алексей Иванович знает,  что за декрет)...  Я обращался по поводу  фабрики "Горловчанка", где шили прекрасную женскую верхнюю одежду, которая пользовалась чрезвычайным спросом.  И вот декрет довел ситуацию до полного  маразма:  сегодня  долг фабрики составляет по пенсионному фонду - 167 тысяч гривень,  по бюджету -  194  тисячи,  а  пеня  и штрафы - 1 миллион 876 тысяч гривень. Вот истина того абсурда.

     Считаю более приемлемым проект,  который репрезентует комитет Алешина и с которым выступал Терехин.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ємець. Будь ласка.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Фракція "Реформицентр". У минулому складі парламенту працював депутат Шамарин.  Він очолював колективне підприємство (ми разом були членами Комітету  з  питань бюджету)  і  завжди  категорично  й  різко виступав проти списання будь-яких боргів.  Він казав:  "Ось я тягнувся з останніх жил, щоб утримати  своє  господарство без боргів.  Поряд керівник прогуляв, пропив своє господарство - сьогодні йому борги списали".

     Тому до  будь-якого  списання  боргів  треба  ставитися  дуже обережно,  бо  ми  психологічно створюємо сприятливу атмосферу для тих,  хто не платить,  ніби  стимулюємо  частину  бізнесу,  що  не платить борги, до їх списання.

     Подивимося, що   пропонується   указом.  Указом  пропонується вважати безнадійною заборгованість у тому разі,  коли вона виникла у платників податків,  які перебувають у розшуку понад два роки. А чому не зробити по-іншому,  як пропонується в  законопроекті,  про який  доповідав Терьохін:  якщо боржник з'явився пізніше (мало які обставини були) - хай платить,  хай відшкодовує.  Ні,  я два  роки десь пересидів і маю право не платити.

     Далі. Безнадійною      визнається     заборгованість,     яка розглядається  арбітражним  судом  понад  один   рік   (за   умови неодноразового  відкладення  розгляду з причин,  що повторюються). Кілька разів приніс довідку,  що хворий  я  або  мій  представник, обставини  повторюються,  плюс  відповідна робота з арбітражем (як вона нині проводиться - ні для  кого  не  секрет),  і  дуже  легко списати будь-яку заборгованість.

     Тому фракція   "Реформи-центр"  вважає,  що  треба  відхилити запропонований указ Президента,  хоча проблеми  в  ньому  порушені правильні,  але  вирішені  вони,  будемо вважати,  неграмотно або, можливо,  на  користь  певної   кількості   осіб,   і   підтримати законопроект,   запропонований   депутатом  Терьохіним  від  імені Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення закінчено.

     Для заключного  виступу   слово   надається   Шитрі   Олексію Івановичу. Одна хвилина.

     ШИТРЯ О.І.  Шановні народні депутати! Перед тим, як ви будете голосувати, дозвольте дещо вам нагадати.

     Є три види пені,  і про це ми повинні пам'ятати. Перший вид - пеня,  про яку йдеться в урядовому проекті. Це пеня, що нарахована за  особистими  рахунками,  за  деклараціями,  котрі  подали  самі платники податку.

     Другий вид  -  пеня,  нарахована  за фінансовими санкціями за порушення  податкового  законодавства.   Ми   не   пропонуємо   її списувати.

     Третій вид   -   пеня,   нарахована   за  валютою,  котра  не повернулася впродовж 90 днів із-за кордону.  Цього виду ми теж  не пропонуємо  списувати.  Тому  для  розмов  про  те,  що нарахували неправильно,  а тепер повертаємося до правильного,  вважаю,  немає підстав, і це ми повинні визнати.

     Стосовно того,  що вважати безнадійною заборгованістю. Так, у нас в законодавстві виписано десь дві-три статті, які передбачають банкрутство  і непогашення заборгованості,  коли платник - фізична особа - помер або визнаний у судовому порядку безвісно  відсутнім. Оце, по суті, ті випадки.

     У нашому  проекті зроблена спроба розв'язати питання стосовно випадків,  які  виникають.  Тому  у  другому  читанні   це   можна вдосконалити.  До  того  ж у проекті закону зазначено,  що Кабінет Міністрів  повинен  розробити  порядок  і  там  передбачити  шляхи вирішення    цих    питань,    ще   раз   проінвентаризувати   всю заборгованість.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне  слово  надається   народному   депутату Турчинову. Одна хвилина.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги, у багатьох виступах йшлося про списання боргів.  Я ще раз повторюю:  жодного податкового боргу  в проекті  закону  не пропонується списувати.  Навпаки,  створюються умови для  того,  щоб  борг  був  сплачений.  А  для  цього  треба позбавити підприємства аналогічної пені,  яка дуже часто перевищує суму боргу. Це перше.

     І друге.  Шановні колеги, якщо ми проводитимемо диференціацію підприємств,   котрі   звільнятимуться  від  сплати  пені  або  не звільнятимуться,  то  знову  створимо  базу   для   урядових   або чиновницьких, або місцевих, або будь-яких зловживань. Розумієте?

     Не треба  спокушувати людей порушувати закони,  які ми ж самі приймаємо.  Тому коли ми говоримо: треба списати пеню (і, я думаю, більшості з нас зрозуміло, що це треба робити), то це треба робити для всіх без винятку за станом на початок  поточного  року,  що  й пропонується в законопроекті.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне   слово   надається  народному  депутату Терьохіну.

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні   народні   депутати,   бачите,   яке зацікавлення  виникло  в  залі з даного питання,  бо є три проекти законодавчого акта.  Я хотів би тільки додати,  що єдиним проектом із  цих  трьох,  котрий  комплексно  і  назавжди розв'язує питання правил нарахування пені,  вважаю проект, підготовлений Комітетом з питань   фінансів   і  банківської  діяльності.  Усі  інші  тільки вирішують, що робити з тим, що було раніше. Але не відповідають на запитання: що буде далі? Це перше.

     Друге. Я  хотів  би  ще раз нагадати,  щоб не було плутанини. Знаєте,  академіки - трішки  неуважний  люд.  Але,  шановний  пане Павловський,  якщо  ми  приймемо в першому читанні проект ДПА,  то указ завтра набере чинності.

     Тому закликаю  всіх   проголосувати   за   відхилення   указу Президента, оскільки він, поперше, некомплексно розв'язує питання. Подруге,  на жаль,  надає право Кабінету Міністрів вирішувати, хто добрий,  а  хто  поганий,  а  цього  ми  не можемо допустити.  Пан Турчинов уже казав,  що буде величезна корупція з даного  питання. Ми маємо визначити тут, у залі, загальні принципи реструктуризації і списання безнадійної пені з огляду на те,  що  вона  неправильно нараховувалась.

     Тому я просив би підтримати законопроект,  поданий комітетом, і відхилити законопроект, поданий Президентом України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги,    обговорення    закінчено.    Прошу    всіх зосередитися, оскільки питання, яке було предметом розгляду...

     Увімкніть мікрофон  народного  депутата  Моісеєнка  як автора проекту постанови і пропозицій до законопроекту Президента.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Спасибо,   Виктор   Владимирович.    Фракция Коммунистической партии Украины.  Дело в том,  что я,  внимательно выслушав все обсуждение,  вижу, что ряд депутатов поддерживают мою инициативу.  Но я хотел бы обратить внимание на то, что в пункте 1 предложенного проекта постановления  речь  идет  о  неприемлемости законопроекта.  Поэтому я хотел бы,  чтобы согласно Регламента это было проголосовано в первую очередь.  А потом,  если предложение о неприемлемости  будет принято,  предлагаю проголосовать как проект закона то,  что выдано  вам  как  предложения  к  проекту  закона, предложенному Президентом. А там сказано: в статье 1 законопроекта Президента   заменить   слова   "все   формы   собственности"   на "государственную форму собственности".  Ведь я не понимаю,  почему государство в нашем лице должно  вмешиваться  во  внутренние  дела предпринимательских структур,  которые не являются государственной формой собственности, даже если это касается списания пени.

     Естественно, статью 2 как "злочинну",  на мой взгляд,  вообще нужно  исключить,  а  статьи  3  и 4 законопроекта,  предложенного Президентом,  сделать  статьями  2  и  3  с  возможной  дальнейшей доработкой  статьи  1.  Она была предложена в проекте Терехина и в принципе  меняет  подход  к  начислению  пени.   Вот   такое   мое предложение.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Миколайовичу.  Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення.  Однак хочу відразу зазначити, що пункт    1    проекту    постанови,   запропонований   Володимиром Миколайовичем Моісеєнком,  поставити на  голосування  я  не  можу, оскільки   є   спеціальна   процедура   відхилення  законопроекту. "Перехідні положення" Конституції передбачають,  що законопроекти, подані   разом   з   підписаним   указом,  можуть  бути  відхилені конституційною більшістю. Отже, діє саме цей порядок, і ставити на голосування пропозицію про неприйнятність на підставах, визначених у проекті постанови, я не можу. Хоча проект постанови, за винятком пункту 1, обов'язково поставлю на голосування.

     Шановні колеги,  звертаю  увагу  на  те,  що  ми зараз будемо приймати  рішення  щодо  трьох  законопроектів  і  двох   проектів постанови. Тому прошу зосередитися і визначитися.

     Ставлю на     голосування     законопроект,    запропонований Президентом України,  про  заходи  щодо  фінансового  оздоровлення суб'єктів  підприємницької  діяльності  у  першому читанні.  Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 54.

     Рішення не прийнято.

     Шановні колеги,  ставлю  на  голосування   проект   Постанови Верховної  Ради України,  запропонований членами Комітету з питань фінансів і банківської діяльності,  про проект Закону України  про заходи  щодо  фінансового  оздоровлення  суб'єктів підприємницької діяльності.

     "Верховна Рада України постановляє:

     Відповідно до  пункту  4  розділу  ХV  "Перехідні  положення" Конституції   України   проект  Закону  України  про  заходи  щодо фінансового  оздоровлення  суб'єктів  підприємницької  діяльності, внесений  на  розгляд Верховної Ради України Президентом України у зв'язку з виданням Указу від 17 травня 1999 року 505/99 про заходи щодо    фінансового    оздоровлення    суб'єктів   підприємницької діяльності, відхилити".

     Хто за цю пропозицію, прошу визначитися.

     "За" - 237.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  ставлю на голосування пропозицію прийняти  в першому  читанні  законопроект,  запронований народними депутатами Турчиновим, Білорусом, Кириленком та іншими.

     Хто за цю пропозицію, прошу визначитись.

     "За" - 73.

     Рішення не прийнято.

     Шановні колеги,  ставлю на голосування пропозицію прийняти  в першому   читанні   законопроект,   поданий  народними  депутатами Терьохіним, Альошиним та іншими. Будь ласка.

     "За" - 251.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  на ваш розгляд  вносився  проект  постанови, запропонований  народним  депутатом  Моісеєнком.  Я сказав,  що ми поставимо його на голосування за винятком пункту 1. Тобто стосовно пункту 1 ми вже визначилися і відхилили.

     Хто за те, щоб прийняти цей проект постанови за основу, прошу проголосувати.

     "За" - 155.

     Рішення не прийнято.

     ----------

     Слухається питання  про  проект  Закону   про   списання   та реструктуризацію        заборгованості       сільськогосподарських товаровиробників  і  заготівельних   підприємств   за   отриманими бюджетними   позичками.   Доповідає   перший   заступник  міністра агропромислового комплексу Лузан Юрій Якович.  Шість хвилин.  Будь ласка.

     ЛУЗАН Ю.Я.,   перший   заступник   міністра  агропромислового комплексу  України.  Шановний  Вікторе   Володимировичу!   Шановні народні  депутати!  Цей  законопроект  підготовлено  на  виконання постанови Верховної Ради України за  підсумками  розгляду  питання щодо завершення комплексу осінньо-польових робіт у минулому році.

     З даного  питання  також  було  прийнято  Постанову  Кабінету Міністрів    за    1461    про    заходи     щодо     стабілізації сільськогосподарського виробництва,  де пунктами 6 і 7 зобов'язано Мінфін,  Мінагропром,  Держкомрезерв   та   ДАК   "Хліб   України" підготувати пропозиції щодо списання та пролонгації заборгованості сільгоспвиробників,  що потерпіли від стихійного лиха, за отримані ними    в    1994-1998   роках   аванси,   бюджетні   позички   та матеріально-технічні ресурси, виділені з державного резерву.

     Пропозиції щодо здійснення списання та пролонгації зазначених видів  заборгованості  були  прийняті  Міністерством  фінансів  на підставі висновків комісій,  створених Радою міністрів  Автономної Республіки  Крим  та  обласними  державними  адміністраціями,  які розглянули  всі   обставини   та   розрахунки   стосовно   кожного товаровиробника.  Подані матеріали були опрацьовані Мінагропромом, Мінфіном, Держкомрезервом та ДАК "Хліб України".

     На підставі цих матеріалів  підготовлено  проект  Закону  про списання  та реструктуризацію заборгованості сільськогосподарських товаровиробників  і  заготівельних   підприємств   за   отриманими бюджетними позичками.

     Проектом закону пропонується:

     Перше. Списати із сільгоспвиробників, які в 1998 році  потерпіли   від   стихійного   лиха,   та   відповідним заготівельним підприємствам,  які мали з ними угоди щодо погашення заборгованостей,  отримані в 1994-1996 роках  бюджетні  й  товарні позички, що надавались у рахунок держзамовлення.

     Враховуючи фінансову   ситуацію   таких   господарств,  можна вважати,  що практично на сьогодні дана заборгованість безнадійна. Загальна  сума,  котра  пропонується  до списання за цією статтею, становить 40,8 мільйона гривень.

     Друге. Пропонується   із   сільгоспвиробників   Закарпатської області,  що  потерпіли  восени  минулого  року  від  паводку,  та відповідним заготівельним підприємствам списати заборгованість  за бюджетні і товарні позички, отримані в 1997-1998 роках.

     Справді, господарства області зазнали небувалих втрат.  Як ви знаєте,  області надавалася  всебічна  допомога  з  усіх  регіонів держави  та  ряду  зарубіжних  країн.  Враховуючи  такі обставини, прохання до депутатів також підтримати дану  пропозицію.  Загальна сума,   яку   пропонується   списати   із  потерпілих  господарств Закарпатської області, становить 2,8 мільйона гривень.

     Третє. Пропонується здійснити реструктуризацію заборгованості в   сумі   10,7   мільйона  гривень  за  1995-1997  роки  чотирьох підприємств   хлібопродуктів,    які    через    брак    державних капіталовкладень,  враховуючи  потребу здійснення їх реконструкції та аварійних ремонтів,  використали в нецільовому порядку бюджетні кошти на вказані цілі.

     Щодо всіх   цих  підприємств  були  звернення  ряду  народних депутатів і доручення Кабінету Міністрів для розгляду, оскільки на згаданих  підприємствах  склалася  надзвичайно  складна  ситуація, заблоковані  розрахункові  рахунки,  і   робота   таких   потужних підприємств   із   величезними   колективами   сьогодні  практично паралізована.  Враховуючи об'єктивні обставини,  пропонується дану заборгованість  реструктуризувати до 1 січня 2004 року і погашення її здійснювати щоквартально  рівними  частинами.  В  таких  умовах підприємства  гарантують  забезпечити ритмічну роботу та своєчасне погашення боргів перед державою.

     Четверте. Пропонується пролонгувати до  1  жовтня  1999  року термін погашення заборгованості сільгоспвиробників,  які потерпіли від стихійного лиха,  та  відповідних  заготівельних  підприємств, через  які  ці  господарства здійснюють розрахунки з бюджетом,  за отримані ними в 1994-1998 роках бюджетні і товарні  позички.  Дана пропозиція вноситься для того, щоб податкові і фінансові служби не застосовували до названих господарств штрафних  санкцій  та  інших фінансових стягнень.  Загальна сума вказаної пролонгації становить 534 мільйони гривень.

     П'яте. По  програмах,  що  діяли  в   1998   році,   стосовно забезпечення   виробників   пальним  і  міндобривами  урядом  було прийнято ряд постанов про розрахунки з трейдерами шляхом випуску й авалювання  векселів  Головдержказначейства в межах залишків зерна державних ресурсів на загальну суму 172,5 мільйона гривень; шляхом використання зерна з державних ресурсів як застави для розрахунків за пально-мастильні матеріали з наступними розрахунками зерном, що мало  надійти  від  товаровиробників  з  урожаю 1998 року;  шляхом використання зерна з державних ресурсів для закупівлі  апатитового концентрату та тракторів ХТЗ.

     За всіма  цими  програмами сільгоспвиробникам було поставлено авансоресурсів у перерахунку на пшеницю третього  класу  в  обсязі 2,5 мільйона тонн.  Сільгосптоваровиробниками ж поставлено зерна в перерахунку на пшеницю третього класу в рахунок  розрахунків  лише 1,4 мільйона тонн, або 56 відсотків.

     З огляду  на це урядом прийнято рішення провести розрахунки з трейдерами за поставлене пальне та мінеральні добрива  зерном,  що знаходилось  у державних ресурсах,  заготовленим у попередні роки. Це виключило можливість нарахування  значних  штрафних  санкцій  з боку трейдерів за несвоєчасні розрахунки.

     Водночас на  зерновому  ринку  відбулися значні цінові зміни. Зерно за державним замовленням,  яке заготовлялось  у  1997  році, приймалося  по  270  гривень  без  ПДВ  та  компенсації  витрат за транспортування.  Враховуючи  введення  нарахування  ПДВ  на   всі операції, зокрема й на зерно, заготовлене в рахунок держзамовлення відповідно до прийнятого нового закону про ПДВ  з  1  жовтня  1997 року,  вартість зберігання та транспорту,  ціна зерна,  що було на зберіганні в системі хлібопродуктів,  у середньому зросла  до  384 гривень за 1 тонну. Разом з тим на зерновому ринку ціни на пшеницю третього класу в 1998 році були нижчими від ціни 1997  року  майже на  40  відсотків.  Тому  в ДАК "Хліб України" створилася від'ємна різниця завдяки зміні цін на загальну суму 462  мільйони  гривень. Вноситься  пропозиція  даним проектом закону провести її списання. Розрахунки  ДАК  "Хліб  України"  перевірені  і  погоджені   всіма заінтересованими міністерствами та відомствами.

     Хочу підкреслити,   що  Президент  України  з  цього  приводу підписав  аналогічний  указ,  враховуючи  в  цілому  ситуацію,  що складається  в сільському господарстві,  яка ще більше погіршилася внаслідок травневих заморозків,  котрі завдали збитків на суму 300 мільйонів   гривень,   та   засухи,   яка   вже,   за  попередніми підрахунками, завдала збитків на суму понад 1 мільярд гривень.

     Потреба прийняття даного законопроекту полягає ще й  у  тому, що  південні  регіони  на  днях приступають до збирання врожаю,  а водночас - і до відповідних розрахунків. Тому прохання до народних депутатів проголосувати за прийняття цього проекту закону.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Яковичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  прошу  записатися на запитання,  і оголосимо перерву. Висвітіть, будь ласка, список.

     Оголошується перерва до 16 години.