ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  16  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

     Ради України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    прошу    підготуватися    до реєстрації. Спочатку зареєструємося. Реєструємося.

     Зареєструвалися 342 народні депутати (Шум у залі).  Це ж буде нелогічно за  його  відсутності  займатися  такими  питаннями.  Це перше.

     А друге,  я  думаю,  Голову  може  переобирати той,  хто його обирав. Наскільки мені відомо, вашого голосу за нього не було. Так що не треба.

     Наполягають деякі  народні  депутати,  народні артисти в тому числі,  от  і  депутат  Гнатюк,  щоб   ще   раз   зареєструватися. Реєструємося ще раз.  Як було,  так і залишилося,  - 342.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Продовжуємо слухати питання - проект Закону про  списання  та реструктуризацію заборгованості сільгоспвиробників.

     Прошу доповідача   на   трибуну.   Виставте   п'ять   хвилин. Висвітіть.  Депутат Кожевніков.  За ним - депутат Морозов  (Шум  у залі).  Будь  ласка.  Тоді  депутат  Морозов.  За  ним  -  депутат Довганчин.

     МОРОЗОВ А.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Прошу передать слово Стрижко Леониду Петровичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция коммунистов. Юрий Яковлевич, ваше предложение касается специальной задолженности  небольшого  числа  предприятий,  которые,  как   вы говорите,  стали  жертвами  стихийного  бедствия.  Но  вот сегодня банкротами являются более  90  процентов  предприятий  Украины.  И возникает  вопрос:  что на самом деле считать истинным бедствием - то ли ураган,  то ли паводок,  то ли ту политику  реформ,  которую проводят  Кучма  и его окружение.  С этой точки зрения,  наверное, нужно было бы менять в целом всю политику  в  отношении  сельского хозяйства. Но меня интересует, насколько успешными будут эти меры, ведь наверняка подобные принимаются не первый раз.

     И еще одно.  Предыдущие шаги по специальной задолженности для таких  предприятий  действительно  содействовали  оздоровлению  их положения  или  они  не  привели  к   положительному   результату? Пожалуйста, отследите динамику.

     Спасибо.

     ЛУЗАН Ю.Я.,   перший   заступник   міністра  агропромислового комплексу України.  Дякую.  Справді,  якщо оцінювати ситуацію,  що складається   в   сільському   господарстві   та   й  у  цілому  в агропромисловому  комплексі,  то  вона  надзвичайно   складна,   і більшість підприємств перебуває на межі банкрутства.

     Стосовно заходів,   що  вживалися.  Ви  знаєте,  що  декілька місяців тому,  наприкінці минулого року,  було прийнято закони про здійснення   реструктуризації   і   часткове  списання  податкової заборгованості,  про застосування дотацій на молоко і м'ясо.  Хочу висловити велику вдячність депутатам за прийняття цих законів.  За підсумками   першого    кварталу,    скажімо,    обсяги    збитків сільгосппідприємств   зменшилися   більше  ніж  на  300  мільйонів гривень.  Отже,  ухвалені   останнім   часом   закони   справляють позитивний вплив на загальну економічну ситуацію.

     Водночас готується  ціла  низка  інших  проектів законодавчих актів правового  регулювання  сільськогосподарського  виробництва. Деякі з них,  ви знаєте,  уже прийнято в першому читанні,  зокрема проекти законів про фінансову підтримку  сільгосптоваровиробників, про  регулювання  аграрного  ринку.  Підготовлено  проект закону й стосовно фінансово-кредитного  забезпечення.  І  якщо  буде  такий комплексний   підхід   у   розв'язанні   цих   проблем   і  надалі здійснюватися,  то,  ми вважаємо,  ситуацію  чималою  мірою  можна поправити.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Довганчин. За ним - депутат Масенко (Шум у залі).  Будь ласка,  Олександре Масенко.  За ним  - депутат Марамзін.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147,  Полтавська область).  Мене цікавить  отаке  питання.  Чи  є  список  підприємств,  яким  буде здійснено це списання? Хто очолює ці підприємства?

     І друге запитання.  Як на вашу думку,  чи не краще було б уже йти  назустріч   сільськогосподарським   товаровиробникам   шляхом податкових пільг?  Тоді всі опиняються в рівних умовах. А так: хто зумів,  - брав.  Йому списали.  А хто не взяв,  той  нічого  і  не отримав. Як на вашу думку?

     ЛУЗАН Ю.Я. У своєму виступі я говорив, що в регіонах створено комісії,  які працювали конкретно з кожним  сільгосппідприємством, вивчали причини виникнення такої ситуації.  І тільки за висновками цих комісій окремо по  кожному  підприємству  приймалися  рішення. Список таких підприємств є по кожному району, по кожній області.

     А якщо  говорити  про  списання заборгованості,  скажімо,  за отримання матеріально-технічних ресурсів, то ми вважаємо, що якраз для  тих  господарств,  які  потерпіли  від  стихійного лиха (і це підтверджено відповідними  документами),  такі  дії  потрібні  для того, щоб підтримати потерпілих (Шум у залі).

     ЛУЗАН Ю.Я. Список є, він тепер у Міністерстві фінансів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Довганчин.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,   секретар  Спеціальної  контрольної  комісії Верховної Ради  України  з  питань  приватизації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую.  Фракція Селянської партії України. Шановний доповідачу! Не хочу продовжувати ту суперечку, яка щойно була, але в мене подібне запитання.  Ви нам пропонуєте  прийняти  закон,  проголосувати.  І водночас ми не бачимо, за кого, для чого і що. Ми маємо досвід, що сільському господарству вже так  багато  понасписували,  що  воно, напевно, мало б процвітати й духмяніти. Але це зовсім не так.

     То ви  б  мали  нам  представити  перелік  областей,  перелік господарств,  підприємств, кому списувати, що списувати і для чого списувати.  А  потім  ми  будемо  голосувати.  І  я закликаю колег депутатів визначитися в такому плані.

     Дякую.

     ЛУЗАН Ю.Я.  Якщо  говорити   про   список,   то   це   тисячі підприємств.   Якщо   ці   матеріали   представити   сюди,  то  ви розумієте...  Коли хтось  має  бажання  ознайомитися  конкретно  з підприємствами,  то,  будь  ласка,  ця  інформація  є  і  в нашому міністерстві, і в Міністерстві фінансів.

     А якщо когось цікавить інформація в розрізі областей,  я можу її зачитати.

     ДОВГАНЧИН Г.В. Та вона цікавить буквально всіх депутатів, які перебувають у залі.  І цей матеріал  треба  роздати.  Тоді  будемо голосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марамзін. Будь ласка.

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ

 104, Луганська область).  Фракция коммунистов. Юрий Яковлевич, вы в своем выступлении большей частью остановились на списании долгов по Закарпатью.  Да,  понятно, нужное дело, там произошло стихийное бедствие.  Но,  в  частности,  Луганская  область  два года подряд подвергалась жесточайшей  засухе,  в  результате  которой  понесла большие  убытки.  Урожай  хлеба  пятой категории,  вы же прекрасно знаете,  что это значит.  Министр нашу область прекрасно знает, он из  этой области.  У меня такой вопрос.  Что конкретно делается по нашей области:  как будут списываться эти долги или  какая  помощь будет  оказываться  области?  Вы  об  этом ничего не сказали.  Вот именно по этому законопроекту, да.

     Закон о списании задолженности для одной области - это никуда не годится.

     ЛУЗАН Ю.Я.  Луганська  область  справді  перебуває в складній ситуації через погодні умови минулого року.  Але  щодо  Луганської області  минулого року було прийнято спеціальну постанову Кабінету Міністрів,  якою було надано підтримку сільгосптоваровиробникам  з огляду на всі ці згадані обставини і виділено 100 тисяч тонн зерна пшениці третього класу в бюджетну позичку.  Також надано в позичку 19  тисяч  тонн  насіння  для  того,  щоб  провести сівбу озимих і зернових культур. Надавалась і фінансова допомога.

     Згідно зі згаданою постановою в Луганській  області  підлягає списанню  3 мільйони 34 тисячі гривень боргу,  а пролонговано 23,3 мільйона гривень.  Отже,  і в цій постанові також враховано всі ті обставини, в які потрапили господарства Луганської області.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Юрію   Яковичу.   Сідайте,  будь  ласка. Співдоповідає  голова  підкомітету  Комітету  з  питань   аграрної політики  та земельних відносин Анатолій Іванович Дроботов.  П'ять хвилин.

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та  СелПУ).  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые  народные депутаты!  В   законопроекте,   внесенном   Президентом   Украины, предлагается  частично  списать  и реструктуризовать задолженность сельскохозяйственных   товаропроизводителей   и    заготовительных организаций  за  полученные  ими  на  протяжении  1994-1998  годов бюджетные займы в виде кредитов и товарных кредитов.

     Соглашаясь и поддерживая в целом необходимость  осуществления финансового  оздоровления  сельскохозяйственных  и заготовительных предприятий,  комитет не  может  поддержать  данный  законопроект, поскольку  статьи  2,3 и 5 данного законопроекта требуют глубокого экономического и правового обоснования.

     Так, статья  2  данного  законопроекта   предлагает   списать задолженность   за   1997-   1998   годы   с  сельскохозяйственных товаропроизводителей Закарпатской области.  А как же быть  с  теми регионами,  в частности с Луганской, Донецкой и другими областями, которые в течение 1997-1998 годов пострадали от засух? Этот вопрос уже поднимали депутаты, и предыдущий оратор отвечал на него.

     Более того,   статья   3   предусматривает   реструктуризацию задолженности заготовительных  организаций,  которые  использовали бюджетный кредит, данный им для закупки продовольственного зерна и сортовых  семян  на  государственный  контракт,  не  по   целевому назначению. Вдумайтесь!

     Статья 5  фактически  предусматривает  списание задолженности заготовительных организаций -  разницу  между  ценой  приобретения зерна  и ценой его реализации.  Заготавливали зерно по одной цене, потом зерно использовалось на приобретение минеральных  удобрений, топливноэнергетических   ресурсов  (рассчитывались  по  заниженным ценам этим зерном), в результате образовалась разница. Если бы это было  сделано  в  самом начале,  пропущено было бы через Верховную Раду, возможно, это было бы и правильно. Но, когда к этому вопросу возвращаются  через несколько лет,  тогда,  наверное,  этим должна заняться и прокуратура.

     Исходя из вышеназванных фактов, комитет предлагает:

     Первое. Отклонить законопроект, предложенный Президентом.

     Второе. Учитывая           необходимость            поддержки сельскохозяйственного     товаропроизводителя,     заготовительных организаций и  улучшения  их  финансового  положения,  депутатская группа  аграрного  комитета вносит свой законопроект "Про списання та   реструктуризацію   заборгованості   сільськогосподарських   і заготівельних  підприємств  за  отриманими  бюджетними позичками", который  исключает  все   недостатки   законопроекта,   внесенного Президентом,   и  предлагает  законопроект,  поданный  депутатами, принять в первом чтении, доработать его ко второму чтению с учетом всех  замечаний,  которые  звучали уже сейчас в ходе представления этого законопроекта и законопроекта Кабинета Министров.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Є запитання? Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     Тоді запишіться  на  запитання.  Ні,  ні,  будемо  діяти   за Регламентом.

     Три хвилини тривала доповідь, отже три хвилини на запитання.

     Депутат Кочерга. За ним - депутат Череп. Висвітіть.

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 49, Донецька  область).  Фракция  коммунистов  Украины.  Анатолий Иванович,  всех  нас  -  и  донецкую,  и  луганскую  депутации   - интересует  (мы  вот  сейчас  общались  с товарищем Масенко),  где гарантия,  что спишут задолженность тем,  кому нужно списать? Есть гарантия?

     Вот вы тоже этот вопрос,  я вижу,  глубоко исследовали.  Дело ведь в том,  что производили различные выплаты из бюджета тем, кто был состоятельным.  А тем,  у кого уже бедняцкие хозяйства, никому не дали на протяжении четырех лет.

     Так стоит ли списывать?

     ДРОБОТОВ А.І.  Сейчас я поясню вам.  Статья 1 касается  того, чтобы списать задолженность за 1994-1995-1996 годы. Ссуда давалась тем хозяйствам,  которые действительно пострадали от засухи. Когда процедура  эта  происходит,  в  хозяйствах  составляются акты,  из "Хлеба Украины" государством выдается посевной и другие материалы. То есть это документально проверено, и здесь уже, кому захочешь не отдашь.  Здесь они этого сделать не смогут.  Здесь -  1994,  1995, 1996 годы - все правильно.  Если Масенко, его хозяйству (я привожу это  как  пример)  не  попало,  то   он   ими,   естественно,   не воспользовался.

     Что же касается 1997,  1998 и этого годов, то там в части как раз   статьи   3,   статьи   5    особенно,    которая    касается предприятийзаготовителей,   получивших  государственный  бюджетный кредит на целевое использование по  заготовке,  но  использовавших его   на  внутренние  нужды,  -  нецелевое  использование,  и  это неправильно.

     Статья 5  говорит  о  том,  что,  извините,   заготовительные организации,  закупив  зерно  по  одной  цене,  реализовали его по заниженной цене.  Получилась разница.  Этого делать  нельзя.  Этим надо заниматься тем товарищам, которые там раньше работали.

     Поэтому комитет    и    предлагает   указ   и   законопроект, предложенные Президентом,  отклонить. Почему отклонить? Потому что завтра  указ  вступает в силу.  И принять в первом чтении то,  что предлагают  депутаты.  Они  предлагают  принять  с  поправками,  с изменениями статьи 1, 2, 4 и 6, которые, в принципе, приемлемы.

     А дальше  отработаем все механизмы.  Но это нужно нам сделать сегодня:  то  отклонить,  а  это  принять  в  первом   чтении.   И наработать, чтобы не было того, о чем вы предостерегаете.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  депутате  Череп.  За  ним - депутат Тіщенко.  (Голос із залу: "Череп передумав"). Будь ласка, депутате Тіщенко.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область). Коммунистическая партия Украины. Анатолий Иванович! Мы с вами за год работы в  нашем  парламенте  уже  убедились  на  своем горьком  опыте,  что  к  тем  законопроектам,  которые подаются со стороны  Кабинета  Министров,  нужно  относиться  очень  и   очень осторожно.  Взять,  к  примеру,  ГАК  "Хлеб Украины".  Ее пытались приватизировать,  и  ее  элеваторы,  и  даже  то,   что   касается мобилизационного резерва.

     Так вот  у меня возникают следующие вопросы.  С кого мы будем списывать  эти  долги,  имея  в  виду  формы  собственности?  Есть какие-то  у  вас  данные  или  нет?  Ну  и  также  скажите,  какая перспектива этих предприятий  на  будущее  в  плане  приватизации. Потому  что  мы  сейчас очистим их счета,  долги снимем,  и тут же будут пытаться приватизировать предприятия. Не так ли? То есть, не идет  ли  это  подготовка  к  изменениям  формы  собственности и к присваиванию народного добра?

     ДРОБОТОВ А.І.  Что  касается  законопроекта,  представленного Президентом,  где говорится о 1994, 1995, 1996 годах, то там сумма в пределах 40 миллионов,  о чем говорил основной докладчик. И она, в    основном,    касается    коллективных    сельскохозяйственных предприятий,  государственных предприятий.  Я не владею  полностью информацией.  Может  быть,  там  есть  сейчас незначительная часть фермерских хозяйств.

     Что касается того,  что мы в нашем законопроекте,  предлагаем сейчас списать долги по ссудам,  полученным в 1997 и в 1998 годах, то это распространяется на предприятия всех форм собственности. Вы знаете,  засухе  подвергаются  предприятия  и  государственные,  и коллективные,  и фермерские.  Поэтому когда мы будем рассматривать во  втором чтении ситуацию в фермерских хозяйствах в 1997 году,  в 1998 году,  если будут документальные подтверждения,  то, конечно, надо будет принимать решение. А сейчас выделять не нужно.

     А вот  что  касается  статей 3 и 5 другого законопроекта,  то здесь как раз то, о чем вы говорите. То есть возможна подготовка и заготовительных организаций.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Анатолий Иванович,  у меня к вам такой вопрос.  Вот здесь, в приложении к этому документу, к указу, перечисляется ряд предприятий,  в том числе  Дунаевецкий  комбинат хлебопродуктов,  где  10,5  миллиона  взяли,  и  теперь  они  тоже подлежат  реструктуризации.  Причем,  в   отличие   от   остальных предприятий,  которые  здесь  перечислены,  у  него  все  идет  на социальную  сферу.  А  здесь  сказано  о  том,  что   нужно   было сориентировать     кредиты    "на    використання    і    розвиток матеріально-технічної бази підприємств".

     У меня закрадывается сомнение,  вернее,  подозрение, что этот Дунаевецкий     комбинат     вместо    того,    чтобы    развивать сельскохозяйственное производство,  построил  пару  хороших  домов крепких  для  своего  "керивныцтва"  (так  этажиков на пятьшесть), упаковал их хорошо и сказал, что он решил социальную проблему.

     Я хотел  бы  здесь  поддержать  еще  наших  коллег,   которые говорили  о  том,  что,  видимо,  не совсем продуман был этот указ Президента.

     ДРОБОТОВ А.І.  Владимир Николаевич,  вы сами ответили на свой вопрос своим же вопросом.  Нужно отклонить, а потом очень серьезно смотреть на те предложения,  которые  поданы  ко  второй  и  пятой статьям.  Может быть,  с чем-то нужно будет и согласиться, включив их в наш законопроект,  поданный от комитета, во втором чтении. На сегодня  вызывают  сомнения  вопросы  такого  порядка,  которые вы задаете.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги, чи є потреба обговорювати? Не наполягають ті, що записалися? Депутат Діброва наполягає. Будь ласка, три хвилини. А далі будемо визначатися.

     ДІБРОВА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 19, Волинська область). Шановні колеги! Ми сьогодні  вже  більше  як  півдня  обговорюємо  питання  списання, пролонгування  і  реструктуризації.  Розгляд таких питань стимулює виробників не платити податків з надією, що вони будуть списані.

     Я маю   право    виступати    сьогодні    від    імені    тих сільськогосподарських     товаровиробників,    які    ніколи    не користувались  кредитами  і  ніколи  не  мали  заборгованості   за бюджетними позичками, а тим більше податкової заборгованості.

     Що ми сьогодні списуємо?  Ми, мотивуючи наслідками стихійного лиха,  хочемо списати досить велику заборгованість,  у розмірі 567 мільйонів,  пролонгувати, відтермінувати сплату. Я очевидець того, як комбінати хлібопродуктів,  маючи  потужні  виробничі  бази,  не розраховуються   з   державою   за  бюджетними  позичками.  Окремі директори можуть нарощувати свої основні фонди, купувати престижні автомобілі, облаштовувати офіси, купувати різну техніку і водночас не розраховуватись із бюджетом за надані позички.

     Списуючи цю  податкову  заборгованість  і  заборгованість  за бюджетними  позичками,  ми стимулюємо й надалі в тих господарствах необов'язковість повернення бюджетних позичок.  Думаю,  що  надалі треба  припиняти  таку  шкідливу практику:  списувати вугільникам, металургам,  енергетикам...  До безкінечності це не можна  робити, навіть і в аграрному секторі.

     Ми сільське  господарство на сьогодні практично звільнили від основних видів податків,  навіть і від податку на додану вартість. Сьогодні потрібно в людей виховувати розуміння, що треба повертати борги.  Вважаю,  що указ Президента треба відхилити і  взагалі  це питання зняти з порядку денного.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  будемо визначатися. Ми маємо дві пропозиції.  Перша:  прийняти під указ  Президента  запропонований Кабінетом  Міністрів  проект закону.  Друга пропозиція профільного комітету:  поданий Президентом України проект закону відхилити  та прийняти  за основу законопроект,  внесений у порядку законодавчої ініціативи народними депутатами.

     Будемо ставити на голосування пропозиції  в  такому  порядку: спочатку голосується законопроект,  поданий під указ Президента, а потім будемо визначатися.

     Хто за те,  щоб підтримати законопроект,  внесений  Кабінетом Міністрів з цього питання, прошу визначитися.

     "За" - 44.

     Тоді ставиться  на  голосування  проект постанови профільного комітету. Дозвольте його зачитати.

     "1. Поданий Президентом України  проект  Закону  України  про списання  та реструктуризацію заборгованості сільськогосподарських товаровиробників  і  заготівельних   підприємств   за   отриманими бюджетними позичками відхилити.

     2. Прийняти   за   основу  внесений  у  порядку  законодавчої ініціативи  народними  депутатами  України  -   членами   Комітету Верховної  Ради  України  з  питань аграрної політики та земельних відносин - альтернативний законопроект з цього питання.

     3. Доручити відповідним комітетам підготувати його на розгляд у другому читанні".

     Прошу визначитись із запропонованим проектом постанови.

     "За" - 254.

     У першому читанні підтримано законопроект, внесений народними депутатами України.

     -----------

     Шановні колеги,  нам треба внести до порядку денного  питання про  проект  Закону про внесення змін до Закону про Конституційний Суд України. Прошу визначитись.

     "За" - 237.

     Олександр Сергійович Єльяшкевич. Будь ласка. Три хвилини.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемые коллеги! Я представляю очень короткий  законопроект  о  внесении  изменений  в  Закон Украины о Конституционном Суде Украины.  Суть  этого  законопроекта  состоит только  в  одном:  перенесении места расположения Конституционного Суда из города Киева в город Харьков.  Я  с  аналогичным  проектом выступал  в  Верховной Раде прошлого созыва.  Не хватило буквально десяти  голосов  для  принятия   соответствующего   решения.   Моя аргументация    была    всегда   одинакова   по   этому   вопросу. Конституционный Суд  Украины  -  это  такой  специфический  орган, который должен находиться подальше от органов власти, поскольку он разрешает конфликты между ветвями власти.  И поэтому он не  должен попадать ни под влияние Верховной Рады, ни под влияние Президента, ни под влияние Кабинета Министров.

     Предлагаю данный  законопроект  сегодня  принять   в   первом чтении,  а  затем  рассмотреть  технические возможности,  для того чтобы определиться со сроками перемещения  Конституционного  Суда. Это не такое простое дело. Еще раз хочу подчеркнуть, что речь идет не о том,  чтобы мы моментально приняли решение,  а о  том,  чтобы этот  закон  вводился  в  действие не ранее 1 января 2000 года.  И поэтому это будет  уже  тогда,  когда  Конституционный  Суд  будет разрешать  те  конфликты,  которые,  возможно,  будут  уже с новым Президентом  Украины  у  Верховной  Рады,  у  Кабинета   Министров Украины. То есть это не касается нынешней избирательной кампании и никоим образом не связано с проведением избирательной  кампании  и ролью Конституционного Суда в решении тех или иных споров, которые возникают.

     Я глубокий сторонник того,  чтобы такой  серьезный  уважаемый орган,  как Конституционный Суд Украины,  смог бы реально обладать независимостью,  реально  принимать   продуманные   и   взвешенные решения,  чтобы  эти решения потом никто не подвергал сомнению.  А для этого он должен работать  в  нормальных  условиях,  не  должен подвергаться  влиянию  и конкретных должностных лиц,  и конкретных органов государственной власти.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  думаю,  все   зрозуміло.   Тим   більше   якщо Конституційний  Суд переїде до Харкова,  то Верховна Рада одержить своє законне приміщення.  І народні депутати тоді одразу поліпшать умови для праці.  Тому запитань,  мабуть, немає. Так? Є запитання? Запишіться.

     Будь ласка,   висвітіть   список.   Три   хвилини.    Депутат Безсмертний. За ним - депутат Чукмасов.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Фракція  Народно-демократичної   партії.   Шановний   Адаме Івановичу,  у  другій  половині  дня  під час вечірнього засідання Регламентом заборонено ставити питання на голосування про внесення до порядку денного будь-якого питання.

     Стосовно пропозиції   Олександра  Сергійовича.  У  мене  таке враження,  шановний Олександре Сергійовичу,  що ви не  знаєте,  що таке телефон, що таке мобільний телефон. Якщо буде потрібно комусь на когось тиснути,  то скористаються і таким правом. І ви також не знаєте  можливостей  місцевих  адміністрацій і мерії міста Харкова впливати на  рішення  Конституційного  Суду.  Тому  я  вас  прошу: зніміть, будь ласка, цей законопроект, не соромте нас, депутатів.

     Дякую.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Роман   Петрович,   вам  как  представителю Президента,  как  заместителю  главы   Администрации   Президента, наверное,  лучше  знать о том,  как осуществляется давление.  Я не знаком с теми  техническими  средствами  давления,  о  которых  вы говорите (Оплески).

     Что касается этого вопроса,  то он был в повестке дня, проект роздан депутатам.  Просто технически так получилось, что он не был проголосован сейчас. Все вопросы из повестки дня снимаются.

     Роман Петрович,  хочу сказать,  что ни одним своим проектом я не нарушаю норм Конституции и надеюсь,  что наши совместители (те, которые  представляют  Президента)  в  дальнейшем  сами  не  будут нарушать  норм  Конституции.  У  нас  по  Конституции   совмещение запрещено.  И  мне бы хотелось,  чтобы такой глубокоуважаемый мною народный  депутат,  как  Роман  Петрович  Безсмертный,  был   моим коллегой-депутатом, а не выступал глашатаем, к сожалению, аппарата Президента.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  заспокойтесь!  Шановні  колеги, будьте  спокійні!  Я,  Романе Петровичу,  так вам відповім словами одного з ваших достойників із НДП -  Івана  Степановича  Плюща,  - який  казав:  "Верховна  Рада  все  може!".  І  ніде не записано в Регламенті, що Верховна Рада не може проголосувати про внесення до порядку денного для розгляду в будь-який момент. Я не читав такого в Регламенті.  Так що тут...  До того ж ви  бачили:  237  народних депутатів виявили свою волю.

     Будь ласка, депутате Чукмасов.

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Александр Сергеевич,  у меня два чисто технических  вопроса.  Во-первых,  почему  именно  Харьков,  а  не Днепропетровск,  Жмеринка или Шепетовка? Есть еще и другие города. И сколько для бюджета будет стоить такой переезд?

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Спасибо,   Сергей   Александрович.   Почему Харьков?  Я говорил об этом еще в прошлом созыве. Харьков - это не просто  индустриальный,  промышленный  центр  Украины.  Это первая столица   Украины,   это   город   с   огромным   интеллектуальным потенциалом.  Город,  в  котором  имеется Национальная юридическая академия,  в  котором  имеются  все  возможности  для  нормального функционирования   такого   серьезного  института  государственной власти, как Конституционный Суд.

     Что касается материальных затрат,  то я поэтому  и  предлагаю сегодня   принять   этот   проект   в   первом  чтении,  а  дальше проголосовать  уже  во  втором  чтении  только  тогда,  когда   мы согласуем и с самим Конституционным Судом, и с Кабинетом Министров все вопросы организационного характера.

     Но я глубоко убежден,  что если сейчас члены Конституционного Суда  находятся  под  постоянным  давлением  тех  или иных органов государственной  власти,  должностных  лиц,   то   это   негативно сказывается  на  работе  Конституционного Суда.  И мы как народные депутаты,  к  сожалению,  являемся  свидетелями  этих   негативных фактов.

     Поэтому я  еще  раз  подчеркиваю:  мы  сегодня  не  принимаем окончательное решение. Это решение носит принципиальный характер в том  плане,  что мы должны оградить Конституционный Суд от влияния какого-либо органа власти или какого-либо должностного лица.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але  тоді  Конституційний  Суд   залежатиме   від обласної  адміністрації  і  міського  голови Харкова,  бо треба їм квартири і до квартир щось.

     Дякую. Сідайте, Олександре Сергійовичу.

     Шановні колеги, ніхто не наполягає на виступі?

     Тоді ставлю  на  голосування  пропозицію,  внесену   народним депутатом   Єльяшкевичем,   про   внесення   змін  до  Закону  про Конституційний Суд України.

     Прошу визначитися. В першому читанні.

     "За" - 228 (Оплески).

     Рішення прийнято.

     Я так зрозумів,  що деякі народні депутати,  зокрема  Олексій Марченко,  не встигли проголосувати за цей закон. Так? Коли будемо голосувати в другому читанні, ви додасте свій голос.

     Шановні колеги,  у нас уже давно тягнеться... (Шум у залі). З процедури - депутат Асадчев. Будь ласка.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   НРУ).  Шановний  головуючий!  Шановні  народні депутати!  Ви знаєте,  ми кожного ранку тут вимагаємо  поваги  від когось.  А  яку  ж  сьогодні  повагу ми виявили до Конституційного Суду, коли розглядали таке питання без його участі? Навіть ніхто ж не  заслухав,  як  він працює,  які можливості для роботи має.  Як взагалі можна розглядати таке питання?

     Адаме Івановичу,  вважаю,  що це рішення фактично  спаплюжило Верховну  Раду.  Не  можна  такі рішення приймати поспіхом.  І це, мабуть, є на вашій совісті.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу мою совість не зачіпати. Це перше.

     Друге. У вас є абсолютно  законне  право  захистити  честь  і гідність  Конституційного Суду зверненням до Конституційного Суду. Захищайте разом себе і його. Питання вичерпано, питання закінчено, питання розглянуто.

     ----------

     Шановні колеги!  У  нас  з  вами  є борг,  який тягнеться вже "енну" кількість днів.  Нам треба прийняти  проект  постанови  про стан  фінансування  науково-технічної  сфери  в державі.  Прийняти рішення  потрібно.  Ми  з   вами,   пригадуєте,   дали   доручення профільному комітету.

     Будь ласка,  Володимире  Петровичу  Семиноженко,  на трибуну. Будемо визначатися.

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 168,  Харківська область). Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Комітет з питань науки і освіти уважно поставився до всіх ваших пропозицій, висловлених під час обговорення питання щодо стану  фінансування  науковотехнічної сфери...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Петровичу, вибачте. Я прошу: регламент дві хвилини,  бо нам тільки треба прийняти рішення.  Ми вже  цілий день  говорили  з приводу цього.  Ми доручили профільному комітету узгодити два законопроекти.  Скажіть,  вдалося чи  не  вдалося,  і будемо визначатися голосуванням. Будь ласка, Володимире Петровичу.

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Комітет був одностайний щодо всіх абсолютно пунктів проекту постанови,  крім першого.  Як це й  передбачалося, коли ми розглядали дане питання.

     Думаю, що   проект   став  набагато  кращим.  Були  враховані зауваження, висловлені під час обговорення. І вони цілком

 відповідають завданням Верховної Ради щодо поліпшення фінансування науково-технічної сфери на цей рік і щодо  планування  відповідної роботи  на  2000  рік,  зокрема  й під час формування бюджету 2000 року.

     Щодо групи авторів проекту постанови.  Перших трьох я  назву: Семиноженко,  Жовтяк,  Кінах.  Тут така пропозиція: вважати роботу Кабінету Міністрів недостатньою.  Від імені цієї групи  авторів  я прошу підтримати проект. Є й інший варіант проекту постанови, який цілком збігається з цим, але в першому пункті пропонується визнати роботу  незадовільною.  Однак я виступати від імені тих авторів не маю права.

     З огляду на те,  що почалася співпраця з  урядом  (думаю,  що перші   позитивні   ознаки  ми  мали  на  Дні  уряду  і  тепер  це відзначаємо), пропоную підтримати і проголосувати за перший пункт: визнати роботу недостатньою.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  до цього законопроекту є окрема думка  народного  депутата  Моісеєнка.  Увімкніть  мікрофон депутата  Моісеєнка,  будь  ласка.  Маємо  ще  один проект.  Я вам обов'язково надам слово.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Хочу акцентировать  внимание  на  том,  что  все  выступающие  по этому вопросу обращали внимание на трагическое положение дел в науке.  У нас  с  вами  есть  обращение  по  этому поводу 17 академиков,  18 докторов наук, почти 3 тысяч ученых и так далее.

     Хочу обратить ваше внимание на то,  что не само правительство проводит    этот   курс.   Его   действия   являются   результатом осуществления курса реформ, который проводит Президент Кучма.

     В связи с этим я вношу предложение первый  пункт  изложить  в следующей редакции:  "Визнати курс реформ Президента України Кучми Л.Д.,  що виконується  урядом  України  відносно  реформування  та фінансування науки в Україні, злочинним". Почему так?

     Да хотя  бы  потому,  что на мой вопрос,  поставленный на Дне правительства,  о  крупнейшем  Макеевском  научноисследовательском институте, который занимался непосредственно вопросами, связанными с безопасностью работы горняков,  мы получили  достаточно  смешной ответ. Почему смешной? Потому что ни один предприниматель, ни одна хозяйственная структура  без  силового  давления  и  вмешательства государства сегодня не будет финансировать охрану труда.  И тем не менее Министерство финансов спокойно умывает руки,  заявляя о том, что  это  хозрасчетное  предприятие.  Это говорится как раз тогда, когда мы присутствовали на  похоронах  49  шахтеров,  где  участие принимали Президент Украины и большая часть правительства.

     Это ярчайший    факт,   действительно   свидетельствующий   о преступной   деятельности   нашего   Президента.   Поэтому   прошу поддержать   народных  депутатов  Украины:  первый  пункт  проекта постановления в редакции, предложенной мною, который вам роздан 14 июня 1999 года. Он есть у вас на руках.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка. Хто з альтернативним законопроектом? Депутат Грачев. Будь ласка.

     ГРАЧЕВ О.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).   Уважаемый   Адам   Иванович!   Уважаемые   депутаты!   Наш законопроект,  который  имеет регистрационный 3329-2,  совпадает с тем,  о котором говорил Владимир Петрович,  по  всем  пунктам.  Мы работали  совместно  и  все согласовали в комитете,  кроме первого пункта.

     В нашем проекте постановления первый пункт  звучит:  "Визнати роботу  Кабінету  Міністрів  України щодо забезпечення визначеного законами України  рівня  фінансування  науково-технічної  сфери  в державі незадовільною".

     Конечно, вы  прекрасно понимаете,  что действительный уровень финансирования  научной  и  научно-технической  сферы  заслуживает гораздо более резкой оценки.  И здесь нельзя не согласиться с тем, что предлагал депутат Моисеенко.

     Однако мы  сочли  возможным  предложить  вот   такую   оценку деятельности Кабинета Министров в этой сфере.  И надо сказать, что с этой оценкой,  в  принципе,  согласны  не  только  авторы  этого проекта постановления,  но и другие члены комитета,  представители практически всех фракций.  Но  в  то  же  время  звучали  и  такие оправдания,  что,  конечно,  честнее было бы записать вот так,  но тактически надо  все-таки,  дескать,  Кабинет  Министров  немножко пожалеть. Нельзя этого делать, особенно если мы говорим о науке.

     Ведь вы прекрасно понимаете,  что,  если Кабинет Министров не выполяет тот минимум,  который мы  закладывали  в  законе,  а  это действительно  минимум,  чтобы  просто  наука выжила...  Причем на прямой вопрос:  "Почему Кабинет Министров не выполняет действующие законы?" - Премьер-министр мне ответил:  "А что,  это единственные законы,  которые мы не выполняем?" Поэтому в данном случае  другой оценки быть не может.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає   запитань,   сідайте,  будь  ласка.  Немає запитань, ми приймаємо рішення. Це не доповіді.

     Володимире Романовичу,  це не доповіді, ми приймаємо рішення. Ми цілий день обговорювали, ставили запитання.

     Шановні колеги,  будемо визначатися із проектом постанови. Ми маємо два проекти постанов,  які тотожні,  і автори обох  проектів готові пристати на те,  щоб прийняти або той, або той за основу за винятком лише першого пункту. Решта пунктів не викликає заперечень як у депутатів комітету, так і в тих, хто подав.

     Тому давайте  ми  вчинимо  так.  Будемо визначатися,  який із проектів приймемо за  основу,  а  серед  них  і  вашу  пропозицію, Володимире Миколайовичу.

     Ми поставимо на голосування ці законопроекти... (Шум у залі).

     Депутат Марченко з мотивів. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемый Адам Иванович!  Если выносится пункт на рассмотрение и  есть  три  инициатора  предложений,  то  (откройте Регламент)  каждому  из  них или депутат,  или фракция имеют право задать вопросы. Ну, это что касается Регламента.

     А теперь относительно тактики. Я хочу разобраться. Коммунисты вносят  два  предложения.  Мы  будем  голосовать  и за предложение Моисеенко,  и за предложение Грачева.  На  эти  предложения  будут растянуты голоса, и больше голосов наберет то предложение, которое внес Семиноженко.

     То есть два  предложения  со  стороны  коммунистов  обеспечат сейчас  прохождение  предложения,  которое  внес  Семиноженко.  По рейтингу. Это что, специально продуманная тактика, я хочу спросить у коммунистов? И есть ли единое мнение...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка. Це перше.

     Друге. Це  зовсім  не  з  мотивів  голосування.  Якщо у вас є цікаве запитання до представників фракції  комуністів,  підійдіть, поставте їм.  Або прийдіть до фракції й поспілкуйтеся.  Ви почуєте багато і цікавого, і корисного.

     Шановні колеги, як ви дивитесь на те, якби ми вчинили в такий спосіб, оскільки, ще раз наголошую, проекти постанов майже тотожні і  немає  розбіжностей  (окрім  першого  пункту),  щоб  ми   зараз проголосували й визначилися з першим пунктом. Тоді все інше було б зрозумілим.  Немає заперечень? Все, крім першого, зрозуміло (Шум у залі).  Без  першого  пункту  ми  не  можемо  прийняти постанову в цілому.  Тому  я  ставлю  на  голосування  перший  пункт   проекту постанови,  запропонований профільним комітетом. Перший пункт поки що голосуємо.

     Перший пункт голосуємо:  роботу Кабінету Міністрів України  з фінансування    науковотехнічної    сфери    в   державі   вважати недостатньою.

     Прошу визначитися.

     "За" - 89.

     Голосуємо перший пункт проекту  постанови  у  редакції  групи народних депутатів: визнати роботу Кабінету Міністрів України щодо забезпечення  визначеного  законами  України  рівня   фінансування науково-технічної сфери в державі незадовільною.

     Прошу визначитися.

     "За" - 204.

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися.

     "За" - 175.

     Рішення прийнято.  Тому  пункт  у  редакції  групи   народних депутатів   про   визнання   роботи  Кабінету  Міністрів  у  сфері фінансування   науки   незадовільною   ставиться    на    поіменне голосування.

     Прошу визначитися...

     Зніміть голосування. Наполягають на тому, щоб обидва варіанти першого пункту проголосувати. Немає заперечень.

     Будьте уважні!  Ставиться на голосування в поіменному  режимі пропозиція профільного комітету: роботу Кабінету Міністрів України з  фінансування  науково-технічної   сфери   в   державі   вважати недостатньою.

     Шановні колеги,   будь   ласка,  не  допомагайте  мені  вести засідання. Визначайтесь голосуванням.

     Ставиться на голосування в  поіменному  режимі  пункт  перший проекту постанови профільного комітету. Голосуємо.

     "За" - 101.

     Прошу за  фракціями:  комуністи  - 2 із 116;  НДП - 10 із 19; Народний рух - 8 із 26; "Відродження" - 9 із 21; "Батьківщина" - 5 із  14;  соціал-демократи  -  20  із  23;  соціалісти  -  0 із 23; "Реформи-центр" - 11 із 16;  зелені - 10 із 11; "Незалежні" - 6 із 10; "Громада" - 3 з 10; "Трудова Україна" - 6 із 14; селяни - 1 із 13; Рух - 7 із 14; прогресивні соціалісти - 0 із 12; позафракційні

- 3 з 6.

     Ставиться на  голосування  в  поіменному  режимі перший пункт проекту  постанови,  запропонований  групою  народних   депутатів: визнати   роботу  Кабінету  Міністрів  України  щодо  забезпечення визначеного законами України рівня фінансування  науково-технічної сфери в державі незадовільною.

     Прошу визначитися.

     "За" - 206.

     Прошу за фракціями: комуністи - 116 із 117; НДП - 1 із 19;  Народний рух - 4 з 24;  "Відродження" - 0  із 20; "Батьківщина" - 6 із 15; соціал-демократи - 2 з 21; соціалісти

- 21 із 23;  "Реформи-центр"  -  5  із  15;  зелені  -  0  із  10; "Незалежні" - 8 із 10; "Громада" - 11 із 13; "Трудова Україна" - 3 з 13;  селяни - 11 із 13;  Рух - 3 з 14;  прогресивні соціалісти - всі 13; позафракційні - 2 з 5.

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Моісеєнка.

     Прошу визначитися.

     "За" - 161.

     Прошу висвітити:  комуністи  -  106  із  117;  НДП - 0 із 19; Народний рух - 0 із 25;  "Відродження" -  0;  "Батьківщина"  -  4; соціалдемократи - 1;  соціалісти - 21 із 23; "Реформи- центр" - 0; зелені - 1;  "Незалежні" - 2;  "Громада" - 10; "Трудова Україна" - 0; селяни - 3; Рух - 0; прогресивні соціалісти - 13.

     Шановні колеги, пропоную проголосувати у звичайному режимі. Я ще раз ставлю. За рейтингом ви бачите, який пункт набрав найбільшу кількість  -  206 голосів.  Давайте приймемо в цій редакції перший пункт, а тоді в цілому проголосуємо проект постанови.

     Прошу підтримати.

     "За" - 209.

     Будь ласка, депутате Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Спасибо, уважаемый Адам Иванович. Уважаемые коллеги! Я хотел бы обратить ваше внимание на два обстоятельства.

     Обстоятельство первое.   Оба   законопроекта   предложены   с участием членов комитета. Более того, альтернативная оценка даже в большей    степени    представляет   комитет,   потому   что   она сформулирована исключительно членами комитета. Это первое.

     И второе.  Уважаемые коллеги,  мы близки к принятию  решения. Проведена большая работа по подготовке Дня правительства,  и будет очень плохо,  если мы в конечном счете  не  примем  документ.  Нам необходимо  работать,  а  посему  я  убедительно прошу всех коллег согласиться с той оценкой,  которая есть,  и поддержать тот проект постановления, который набрал большее количество голосов.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Семиноженко. Будь ласка.

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Шановні колеги,  ми бачимо, що перший пункт ми  не  проголосуємо.   Не   проголосували   минулого   разу,   не проголосуємо й цього разу. Тому пропоную прийняти проект постанови за винятком першого пункту, бо там, справді, ідеться про конкретні речі.

     А перший пункт,  пробачте,  справді нічого такого серйозного, що потрібно для вчених, не дає.

     Прошу проголосувати проект постанови без першого пункту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ставлю на голосування пропозицію прийняти   за   основу   без   першого  пункту  проект  постанови, підготовлений профільним комітетом.

     Сергію Івановичу,  ви не голосом,  а голосуванням  визначайте позицію.

     "За" - 144.

     Тому давайте  все-таки  повернемося  до  першого  пункту  або зовсім знімемо питання з розгляду.

     Депутат Мухін, будь ласка.

     МУХІН В.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Адам Иванович,  хочу всем депутатам, которые не голосуют, сказать: пожалуйста,  пойдите   в   научноисследовательские   институты   и посмотрите,  что  там  происходит.  Это  я  вам  говорю как доктор физико-математических наук и профессор.  Стыдно  ходить  в  НИИ  и смотреть, что там делается. А виновные сидят здесь в зале.

     Формулировка "незадовільною"  - очень мягкая формулировка.  И поэтому надо проголосовать за.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Косаківський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (виборчий округ 223,  м.  Київ).  Дякую.  Я цілком погоджуюся з тим,  що сказав колега  депутат  Мухін.  Незадовільна оцінка   -   це  дуже  м'яка  форма  констатації  того,  що  тепер відбувається в науці.  Наука на сьогодні фактично знищена.  І  цим робиться злочин проти держави,  бо знищується інтелект нації. І ми перетворимося на державу другого,  а то й третього сорту,  коли не візьмемося   серйозно   за   науку,   яка  буде  розробляти  ідеї, впроваджувати їх у життя.  Тільки тоді з'явиться друге  дихання  в нашої промисловості, з'явиться шанс у людей на поліпшення життя.

     Для того,  щоб  порятувати  науку  і  хоча  б щось змінити на краще,  що ще можна,  треба  сьогодні  уряду  дати  зрозуміти,  що Верховна Рада не погоджується з таким станом речей,  проголосувати за незадовільну оцінку,  вимагати від уряду поліпшити фінансування й повернутися обличчям до науки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе-таки  надам  слово  науковцеві - представнику Харкова. Депутат Стрижко. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.  Спасибо,  Адам Иванович.  Действительно  я  как научный  сотрудник  могу еще понять чиновников,  которые давно уже зарекомендовали себя врагами науки.  Я  могу,  наконец,  понять  и Владимира Петровича Семиноженко, который уже второй созыв заседает здесь  в  зале  и,  наверное,  не  так  часто  бывает  в   научных лабораториях.

     Но я  сюда попал год назад прямо из стен научного учреждения. Поэтому и сегодня прекрасно  знаю,  в  каком  состоянии  находится наука.  Поверьте,  если  бы  на балконе нашего зала сидели научные сотрудники,  то они бы единогласно поддержали, может быть, даже не столько  умеренную,  взвешенную  формулировку,  с которой выступил депутат Грачев,  а скорее всего формулировку депутата Моисеенко. А что  касается  формулировки  депутата  Грачева,  то  это  как  раз взвешенная,    разумная    формулировка.    Призываю     депутатов проголосовать за нее.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Вітренко,  а потім її науковий керівник. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область).  Соціалістична опозиція.  Я тільки поясню, що доктор наук керівника не  має.  Дорогунцов  був  моїм  науковим консультантом. Це я пояснюю.

     А тепер те, що пропоную. Я переконана: всі в цьому залі розуміють,  що так ставитися до науки  не  можна. Усі розуміють, і Володимир Семиноженко теж розуміє. Але багато хто в залі залежить від діючого уряду  і  не  хоче  з  ним  сваритися. Навіть  якщо  ми  всі  й  проголосуємо  пропозицію  визнати роботу стосовно фінансування  науки  незадовільною,  то  на  уряд  це  не вплине.  Уряд  вариться у власному соку,  на нас не звертає уваги, працює тільки з Президентом.  Але ми як парламент будемо  все-таки мати більш пристойне обличчя перед науковцями.

     У нас  багато  хто  полюбляє  голосувати  непоіменно,  тому я пропоную поставити на голосування в звичайному  режимі  пропозицію визнати роботу незадовільною й поставити на цьому крапку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Наталіє   Михайлівно.  Приймається  ваше уточнення.  Справді, науковий консультант. Але Сергій Іванович був вашим рятівником, якщо точніше.

     Депутат Дорогунцов. Будь ласка.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Зверніть увагу на те, що за роки   незалежності   -   1991-1998   роки  -  кількість  наукових працівників в Україні скоротилася вдвоє.  І головна причина цього: вкрай незадовільне фінансування науки. Цей процес триває.

     Тепер нас запевняють:  для того щоб хоч щось зберегти,  треба найближчим часом ще скоротити кількість  наукових  працівників  на одну третину.  Тобто нічого не залишиться від України, бо вона без науки буде як одна з африканських,  а може,  навіть гірше, якихось океанських держав.

     Тому я  дуже  прошу  заради  науки  сьогодні проголосувати цю формулу.  Деякі депутати побоюються того,  що це вплине на розгляд питання  про  довіру  уряду,  яке  розглядатиметься  в  найближчій перспективі.  Це не має прямого стосунку до розгляду того питання, а науку тим часом треба рятувати. Побійтеся Бога!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Питання болюче,  цікаве, складне.  Ми говорили день,  і цілого дня нам  не  вистачило,  щоб висловити свої болі й обурення невиконанням Закону про науку, який ми з вами прийняли на ура (якщо  не  помиляюся,  ми  набрали  тоді понад 300 голосів) і в якому записано,  що наука має фінансуватися в розмірі 1,7 відсотка від ВВП.

     До цих відсотків ще дуже й дуже далеко.  І я думаю,  якщо  ми підтримаємо  пропозицію про визнання роботи Кабміну незадовільною, то ця оцінка (частина народних депутатів говорила про це) ніяк  не позначиться на діяльності Кабінету Міністрів чи на тому, що завтра академії наук, інші сфери наукової діяльності будуть фінансуватися так, як ми записали в законі.

     Тому давайте  зробимо  таким  чином.  Я  ще  раз  поставлю на голосування перший пункт,  який набрав найбільшу кількість голосів і  який  я просив би підтримати (не в поіменному режимі).  Визнати роботу Кабінету Міністрів з фінансування цієї сфери незадовільною. Прошу визначитися.

     "За" - 227.

     Рішення прийнято.

     Перший пункт   цього   проекту  постанови  проголосували,  то давайте і в цілому проголосуємо цей проект.  Він не  має  суттєвих розбіжностей із іншими проектами. Голосуємо.

     "За" - 226.

     Рішення прийнято.

     Дякую, шановні колеги.  Один із тих боргів,  які в нас є,  ми ліквідували.

     ----------

     Слухається питання  про  проект   Постанови   про   порушення Кабінетом   Міністрів   України   чинного   законодавства  в  ході проведення  індексації  грошових  доходів   населення.   Доповідає народний  депутат  Юрій  Григорович  Донченко.  Будь ласка.  П'ять хвилин.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты!  В декабре 1998  года  Верховный  Совет  принял  постановление о проведении в стране   индексации   денежных   доходов   населения   Украины   в соответствии  с  Законом  Украины  об  индексации денежных доходов населения.  Кабинету  Министров  указанным   постановлением   было предложено  обеспечить контроль за проведением индексации денежных доходов граждан на предприятиях, в учреждениях и организациях всех форм  собственности  согласно  закону  и в порядке,  обусловленном правительственным постановлением от 7 мая 1998 года 663.

     Одновременно парламент   поручил    Генеральному    прокурору осуществить  проверку  выполнения  законодательства  об индексации денежных доходов населения и решить вопрос о привлечении  виновных в  нарушении  этого  законодательства  к ответственности,  так как индексация  с  января  1997  года  по   октябрь   1998   года   не осуществлялась, несмотря на то, что индекс инфляции за этот период составил более 124 процентов,  то есть более  чем  в  четыре  раза превысил  обусловленную  законом  105-  процентную величину порога инфляции.

     21 декабря 1998 года,  то есть через 18 дней  после  принятия Верховным  Советом  указанного  постановления,  Кабинет  Министров принимает  свое  постановление  об  индексации  денежных   доходов населения,  которое  вошло  в противоречие с Законом об индексации денежных доходов населения,  лишило  большинство  граждан  Украины права  на  индексацию их доходов,  по сути,  перечеркнуло принятый Верховным Советом закон.

     Своим постановлением правительство  ввело  в  действие  такой механизм  индексации,  который  предусматривает индексацию доходов только в пределах одной -  подчеркиваю,  одной  -  величины  черты малообеспеченности  вместо трех согласно закону.  И для индексации применен показатель прироста индекса  цен,  уменьшенный  на  порог индексации.  То есть если индекс инфляции составлял 106 процентов, то для индексации его надо было уменьшить на 105 процентов.

     Правительство разяснило гражданам Украины и парламенту,  что такое    решение    принято    (зачитываю   дословно   из   текста постановления),  "принимая во  внимание  ограниченные  возможности бюджетов  всех  уровней  и  бюджета  Пенсионного  фонда  и с целью недопущения задолженности по выплатам заработной платы,  денежного обеспечения, пенсий, стипендий и других социальных выплат и защиты наименее обеспеченных слоев населения".

     В переводе на более доступный,  то есть  народный,  язык  это означает:  правительство  забирает у народа индексационные деньги, чтобы расплатиться за  свои  же  долги.  И  это  прекрасно  поняли граждане  Украины,  которые  в  своих обращениях и письмах в адрес Верховного  Совета  выразили  свое  возмущение  такими  действиями правительства.

     Федерация профсоюза   Украины,  национальные,  всеукраинские, республиканские  конфедерации,  обединения  советов,  центральные комитеты профсоюзов,  которые обединяют около 23 миллионов членов профсоюзов,  25 октября 1998  года  направили  Верховному  Совету, Президенту  и  Кабинету  Министров свой решительный протест против такого противозаконного решения правительства  с  требованием  его отмены.  Однако  правительство  в  очередной  раз "прислушалось" к голосу народа и профсоюзов.  В очередной раз "стал на защиту" прав граждан  и  законов  и  Генеральный  прокурор республики,  который ответил  Верховному  Совету,  что  оснований   для   прокурорского вмешательства он, видите ли, не видит.

     Таким образом,  прокуратура,  несмотря  на  очевидность факта нарушения правительством действующего законодательства, отказалась стать  на  защиту  прав  миллионов граждан Украины и опротестовать постановление  правительства,   исполнить   свои   конституционные обязанности  и  функции  по  надзору  за соблюдением и применением закона.

     Учитывая, что инфляция в стране с каждым днем набирает  темпы (за  январь-май  этого  года она составила 8,5 процента,  а в июне цены,  особенно на продукты питания  -  хлеб,  муку,  растительное масло,  а  теперь уже и на топливо - резко подскочили) и обнищание народа приняло массовый характер,  дальнейшее молчание  парламента по  данному  вопросу считаю преступным.  Этим и продиктован проект нашего постановления, подготовленный Петром Николаевичем Симоненко и мной.

     Поэтому прошу   вас,   народные   депутаты,   согласиться   с поправками Комитета по вопросам социальной  политики  и  труда.  В данной   ситуации   необходимо   выразить  недоверие  Генеральному прокурору Украины и вторично предложить Премьер-министру  отменить свое незаконное постановление.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Прошу записатися.  Будь ласка, висвітіть. Три хвилини.

     Депутат Стоян. За ним - депутат Моісеєнко.

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область).  Голова  федерації  профспілок  України.  Юрію Григоровичу,  я повністю підтримую те,  що ви вносите. Справді, це грубе порушення домовленості між урядом і  профспілками,  адже  за Генеральною  угодою,  як  тільки  інфляція  перевищує встановлений поріг,  повинна бути індексація.  Це  грубе  порушення  статті  33 Закону  про  працю.  І  тому Президія Федерації профспілок зробила відповідну заяву: треба притягти уряд до відповідальності.

     У зв'язку з цим такі запитання до вас.  Як  зараз  може  бути проведена  індексація грошових доходів населення?  І який сьогодні поріг інфляції,  на  яку  суму  повинна  бути  індексація,  чи  це прораховано?  Узагалі  я  повністю  підтримую  проект,  з  яким ви виходите.

     Дякую.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Александр  Николаевич.  На   сегодня согласно   статистике   порог   инфляции  составляет  порядка  8,5 процента.  В  начале  года,  когда  мы  принимали  Закон  о  черте малообеспеченности, то обозначили, что сумма индексируемого дохода 93 гривни.

     Я не готов сегодня назвать число людей с малыми доходами.  Но нам надо индексировать доход в размере 210 гривень,  то есть, если люди получают меньше 210 гривень,  весь их доход должен  подлежать индексации.  На сегодняшний день индексируют только 73 гривни. Вот в чем разница.

     Нельзя говорить,  что это в три раза  меньше.  Приблизительно это полтора процента - то, что в общей сложности люди недополучили от общей суммы,  которую должны были получить согласно  Закону  об индексации.

     Изменений в этот закон никто не вносил,  а если правительство не в состоянии финансировать  его,  то  пускай  вносит  изменения. Верховный Совет рассмотрит эти предложения,  и,  если согласится с ними,  тогда и будете соответственно индексировать.  А если нет  - индексируйте, пожалуйста, согласно действующему законодательству.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Компартии   Украины,  председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР.

     Уважаемый Юрий Григорьевич!  Вы знаете, что по этому поводу у меня  была  переписка  с  Генеральным  прокурором Украины.  Еще 17 февраля по моему заявлению в Генеральную прокуратуру  за  подписью Адама  Ивановича Мартынюка было направлено поручение разобраться с причинами  неисполнения   этого   закона   всеми   исполнительными структурами власти.  Я получил тогда несколько достаточно циничных ответов от Генеральной прокуратуры.

     В связи  с  предложением  выразить   недоверие   Генеральному прокурору  (которое,  на  мой  взгляд,  он заслуживает,  исходя из оценок  народными  депутатами  его  деятельности  по  контролю  за исполнением  закона) у меня такой вопрос:  была ли идея пригласить его сюда и заслушать его отчет об отношении Генпрокуратуры к столь важному социальному вопросу, или он просто избегает этой встречи?

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Владимир  Николаевич,  за вопрос.  В Генеральную  прокуратуру  обращались  не   только   депутаты   (вы совершенно  правильно  это  делали).  Комитет Верховного Совета по вопросам  социальной  политики  и  труда  направил  уже  от  имени комитета  письмо в Генеральную прокуратуру в связи с неисполнением действующего законодательства,  в частности  данного  закона.  Это касается  наиболее незащищенных,  наиболее бедных слоев населения. Но Генеральная прокуратура, помоему, не собирается выполнять пункт 9   "Переходных   положений"   Конституции,   где   записано,  что прокуратура   обязана   осуществлять   контроль   за   исполнением действующего законодательства.

     На заседание   комитета,   посвященное   этому   вопросу,  из Генеральной прокуратуры никто не явился,  к сожалению,  и сегодня, как видите, их в зале тоже нет.

     Поэтому вопрос,  связанный с недоверием, нужно ставить остро. Не хочет Генеральный прокурор сотрудничать с депутатским  корпусом и  с  Верховным  Советом в целом - будь добр,  освободи место,  мы найдем другого.  У нас в  стране  достаточно  нормальных  юристов, которые  могут  возглавить этот пост и нормально выполнять работу, которую по закону положено выполнять Генеральной прокуратуре.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Григоровичу,  ми Генерального  прокурора  не шукаємо,   так   що   не   обіцяйте,  що  знайдемо.  Подивіться  в Конституцію. Сідайте, будь ласка.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Прошу поддержать проект постановления.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідач від Комітету  з  питань  соціальної політики та праці Михайло Володимирович Степанов.  Будь ласка. Три хвилини.

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый  председательствующий!  Уважаемые  депутаты!  Комитет по вопросам   социальной   политики   и   труда   рассмотрел   проект Постановления  Верховного  Совета  о нарушении Кабинетом Министров Украины действующего законодательства в ходе проведения индексации денежных доходов населения, внесенный народными депутатами Украины Симоненко   и   Донченко.   Комитет   поддерживает   этот   проект постановления, но с некоторыми поправками.

     В частности,  мы  предлагаем  в  пункте  1  не  прямо указать Премьер-министру   "отменить   постановление",    а    "предложить Премьерминистру отменить постановление".

     І пункт 2 викласти в такій редакції: "Висловити недовіру Генеральному прокурору України Потебеньку М.О. у зв'язку з неналежним виконанням Генеральною прокуратурою функцій нагляду за додержанням і застосуванням законів, визначених пунктом 9 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України".

     Я полагаю,  уважаемые  коллеги,  что  вопрос достаточно ясен. Комитет предлагает выразить недоверие Генеральному прокурору не по чисто  политическому  вопросу,  а по вопросу социальному,  который касается каждого гражданина Украины.

     Речь идет о том,  что индексация проведена не в  рамках  трех минимальных,  как  это  положено,  нормативов,  а  только  одного. Генеральная прокуратура,  конечно,  не  выполнила  своих  функций. Поэтому   комитет   предлагает  поддержать  предложенный  авторами законопроект с учетом поправок, о которых я сказал.

     У меня все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    сідайте,    будь     ласка,     Михайле Володимировичу.

     Шановні колеги!  Є пропозиція прийняти проект...  Наполягають на обговоренні.  Записалося чотири народних депутати.  Тоді по дві хвилини.

     Депутат Баулін.  За  ним  - депутат Мазур.  У нас дуже багато законопроектів,  які вже місяць висять у порядку денному,  і ми не доходимо до них. Будь ласка.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  депутаты!  Сейчас  мы рассматриваем очередной вопрос,  по поводу которого так и  хочется сказать: да кому нужна такая страна, в которой главным нарушителем закона является исполнительная власть!

     Лет десять тому назад сколько было  крику  о  том,  что  КПСС стоит над народом,  единолично принимает решения. Куда нам сегодня до тех времен,  когда мы жили в правовом советском государстве. Не идеальном,   конечно,  но  предсказуемом,  где  каждый  нормальный человек  мог  почеловечески  жить.  Ну  разве  тогда  кто-то   мог представить   себе,   что  исполнительная  власть  (а  у  нас  она непонятно,  какой  партийности)  может  по-бандитски  игнорировать законы? И это стало системой.

     Вот опять   в  "незалежной"  державе,  несмотря  на  хваленую гривню,  бушует пламя инфляции.  Мало того  что  власть  постоянно обманывает,  она  просто жульничает,  занижая темпы инфляции.  Оно понятно:  Кабмин  у  нас  живет  при   процветающем   капитализме, построенном в районе Садовой,  Банковой,  Институтской, и для них, благодаря  личной  заботе  пана  Ющенко,   такого   понятия,   как "инфляция", нет.

     Увы, остальным  миллионам  граждан,  поверившим  в  руховскую "лапшу",  что все они  в  "незалежной"  Украине  станут  буржуями, сегодня  не  до  жиру  - быть бы живу.  Именно поверив в 1991 году "наперсточникам" от политики - кравчукам,  чорновилам, лукьяненкам и  прочим,  -  народ  пожинает  сейчас  плоды  своей  политической наивности.

     А режим наглеет с каждым днем.  Он уже настолько поверил, что в Украине нет больше народа, а есть безмолвное украинское "быдло", которое не знает,  что еще  стащить  на  очередную  "хатынку"  для очередного   маленького   руководящего   украинца.  Закон  требует индексировать денежные доходы  населения  в  пределах  трехкратной величины малообеспеченности.  Ну и что из этого?  Кто же пойдет на то,  чтобы меньше красть?  На это наш чиновник  никогда  не  может пойти.

     Правда, накануне выборов отдельные избиратели рассуждают так: режим Кучмы наворовался,  пусть они остаются еще у власти,  может, им  уже хватит и больше в народный карман заглядывать не будут.  В таких случаях я спрашиваю:  покажите мне  хотя  бы  одого  "нового украинца",  который, наворовавшись, не хотел бы продолжать красть. Поэтому надо однозначно принять решение, чтобы Кабмин отменил свое незаконное  решение,  а  виновных  прокуратура  должна  привлечь к ответственности.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павле Борисовичу.

     БАУЛІН П.Б. Если у Потебенько опять будут причины, а не дела, то  надо ставить вопрос о доверии кучмовскому ставленнику на посту Генпрокурора.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народный депутат Мазур.  Будь  ласка.  За  нею  - депутат Моісеєнко.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ,  ПСПУ).  Я  хочу  сказать,  что  наша фракция поддержит это постановление с некоторыми поправками.

     Поправка к пункту 2  должна,  на  наш  взгляд,  звучать  так: "Заслухати    Генерального    прокурора   України   Потебенька   в десятиденний термін щодо  порушення  Кабінетом  Міністрів  України виконання   Закону   України   про   індексацію  грошових  доходів населення".  То есть мы должны его сначала заслушать.  Сегодня  мы примем  это постановление и в десятидневный срок Потебенько должен отчитаться перед народными депутатами почему они  не  осуществляют надзор за соблюдением Кабинетом Министров законодательства.

     Я зачитаю  вам  несколько  циничный  ответ  пана  Гайдуцкого, заместителя главы Администрации Президента.  На  запрос  депутатов нашей  фракции  он ответил,  что сегодня нет повода для индексации доходов граждан.

     Какая здесь хитрость?  В законе,  который существует  еще  со времен  СССР,  заложен этот пятипроцентный рубеж.  Они дают ложную информацию.  По  данным  статуправления  (вот   товарищ   Донченко сказал),  инфляция  была  8  процентов,  на  сегодняшний день - 12 процентов,  то есть пятипроцентный рубеж перешагнули.  Но там есть еще  такая хитрость:  индексацию производят в том случае,  если за этот период не было повышения  минимальных  заработных  плат.  Они делают вот это номинальное,  так называемое,  повышение заработной платы,  но с поправкой:  "если есть финансовое обеспечение". И это дает  им  повод  не  индексировать заработную плату.  То есть идет двойное и тройное нарушение законодательства Украины.

     Поэтому наша фракция, я еще раз подчеркиваю, поддерживает это постановление и просит поддержать нашу поправку к пункту 2.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Моісеєнко.  За  ним  - депутат Черненко. І будемо визначатися.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Председатель   Всеукраинского    союза    за возрождение СССР. Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание на то,  что в постановлении от 3  декабря  в  пункте  3  уже  было записано:  "Генеральному  прокурору  України  здійснити  перевірку виконання законодавства щодо індексації грошових доходів населення та  вирішити  питання  про  притягнення  винних  у порушенні цього законодавства до відповідальності".

     Вы прекрасно видите и слышите из уст выступающих,  что  этого не было сделано. Поэтому приглашать и еще раз предупреждать его об ответственности,  помоему,  никакого смысла нет. Тем более что под индексацию попадает практически все население Украины.

     Я хочу  обратить ваше внимание на то,  что на основании моего выступления в феврале,  о котором я  уже  говорил,  в  Генеральную прокуратуру  было  направлено  не  просто  поручение,  а поручение Верховного   Совета   Украины,   подписанное   Адамом   Ивановичем Мартынюком, выполнить эту работу. Она опять же не была выполнена.

     Более того,  нам  было направлено письмо,  в котором сказано, что конкретных примеров таких нарушений не имеется и что  все  это контролируют  организации  типа  Минтруда,  Госкомстата,  Минфина, Пенсионного фонда и так далее,  профсоюзы и  их  обединения.  Это вместо  того  чтобы привлечь к ответственности названные структуры за то,  что они не осуществляли  такой  контроль.  Ведь  вопрос  в поручении  за подписью первого заместителя Председателя Верховного Совета ставился именно так.

     Хочу обратить ваше внимание  еще  на  одно.  Здесь  выступают иногда  представители наших профсоюзов,  но ведь господин Стоян по решению своего  высшего  органа  повысил  и  проиндексировал  себе заработную  плату.  По  этому  поводу  специально  разбирался  наш Комитет по вопросам депутатской этики. Почему же мы не решаем этот вопрос в целом для народа Украины?

     Поэтому я    полностью    поддерживаю   предложенный   проект постановления с поправками к пункту 2,  которые предложил  депутат Степанов.  Хватит  "попереджати",  надо высказывать недоверие этой публике.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,   розумію,   втомилися.   Питання    сьогодні розглядаємо  дуже серйозні.  Давайте визначимося,  а потім я надам хвилину для репліки депутату Стояну.

     Є пропозиція народних депутатів Симоненка і Донченка.  Ставлю її на голосування: проект постанови прийняти за основу.

     Зніміть, будь  ласка,  голосування.  Міністр Мінпраці Сахань. Будь ласка.

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Розумію, наскільки болюче питання - індексація грошових доходів  населення. Я хотів би буквально перед голосуванням кількома штрихами нагадати про те, як розгорталися події.

     У кінці минулого року рівень інфляції досяг рівня, коли треба було   здійснювати  індексацію  грошових  доходів  населення.  Але нагадаю,  що в бюджеті минулого року коштів на індексацію грошових доходів не було передбачено. Їх не було і в Пенсійному фонді.

     Коли в    грудні    приймалася   ця   постанова   (Володимире Миколайовичу,  я нагадую ще раз про  це),  ми  вносили  пропозицію обов'язково  передбачити в бюджеті 1999 року видатки,  пов'язані з індексацією грошових доходів населення.  І в  проект  закону  було внесено спеціальну статтю 50,  яку під час голосування у Верховній Раді,  я про це теж нагадую,  не  було  підтримано  на  пропозицію народних   депутатів.   Тому   хочу   ще  раз  підкреслити,  що  в затвердженому Верховною Радою бюджеті на 1999 рік  не  передбачено видатків  на  індексацію  грошових  доходів  населення  в обсягах, передбачених законом України.  І  ні  в  Пенсійному  фонді,  ні  в бюджеті немає таких коштів.

     Нагадаю, що  Пенсійному  фонду  на  рік  потрібно  було б 2,5 мільярда гривень додаткових коштів.  Зараз індексація здійснюється виходячи з рівня межі малозабезпеченості, і на це використовується в місяць 70 мільйонів гривень.  Що стосується бюджету,  то на  рік потрібно було б додатково 3,5 мільярда гривень. Цих коштів немає.

     У зв'язку з цим ми вважаємо,  що треба обов'язково розглянути це питання під час уточнення показників  бюджету  на  1999  рік  і врахувати  ці  видатки,  вишукати  джерела  їх  покриття  або  при формуванні бюджету на  2000  рік  обов'язково  це  врахувати.  Тим більше що в проекті Бюджетної резолюції, який ви вчора розглядали, записано, що мають бути передбачені кошти на проведення індексації відповідно до Закону про індексацію грошових доходів населення.

     Якщо ці кошти будуть передбачені в бюджеті,  тоді, зрозуміло, уряд зможе  виконувати  закон  у  повному  обсязі.  Я  дуже  прошу народних  депутатів врахувати ці обставини при голосуванні з цього питання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  обговорення  завершено.  Будемо визначатися.

     Ставлю на голосування проект постанови за основу.

     "За" - 218.

     Не спрацювали  картки.  Прошу  переголосувати.  Голосуємо  за основу.

     "За" - 218.

     Депутат Ємець. Будь ласка.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція  "Реформицентр". Адаме Івановичу!  Невже треба,  щоб два рази не спрацювало, щоб ви надали слово?  Є всі підстави ставити так  питання  по  суті.  Але подивіться, як це викладено за формою.

     Пункт 1:  Прем'єр-міністру  такому-то  (навіть  з  конкретним прізвищем) скасувати те-то.

     Пункт 2:  Попередити  Генерального  прокурора.   Нехай   мені покажуть у дисциплінарному статуті, де є така формула попередження Генерального прокурора з боку Верховної Ради.

     Пункт 3:  "Контроль за виконанням цієї постанови покласти  на Голову Верховної Ради Ткаченка".

     Я розумію,  що  люди,  які писали це,  звикли до іншого стилю документа.  Але це - не постанова Верховної Ради.  І в державі,  в якій систематично порушують Конституцію Президент,  Верховна Рада, Кабінет  Міністрів,  громадяни  ніколи  не  будуть  виконувати  ні Конституцію, ні законів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе  абсолютно  правильно  сказано,  тільки ні до чого, вибачте. Нам треба прийняти постанову.

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М. Уважаемые коллеги! Хочу обратить ваше внимание на выступление министра Саханя.

     То, что он сказал,  написано в ответе из Генпрокуратуры.  Там долго и нудно  расписано,  что  все  это  нужно  было  учесть  при формировании бюджета.

     Но я  хочу  обратить  ваше  внимание на то,  что нормы закона распространяются не только  на  бюджетные  организации.  В  законе записано,  что  обектами  индексации являются пенсии,  социальная помощь,  стипендии, независимо от форм собственности предприятий и вузов,  оплата  труда (денежное обеспечение) и так далее.  При чем тут Государственный бюджет?  Вы проверьте, как выполняется, почему было обращение в Генпрокуратуру?

     Прежде всего   надо  провести  сплошную  проверку  выполнения закона на предприятиях государственных форм собственности. Ведь на многих  предприятиях  вообще  ничего  не индексируется и уже давно ничего не платится.

     Я понимаю, что говорил сейчас Сахань, но это только небольшая верхушка айсберга, и поэтому я еще раз настаиваю, чтобы в пункте 2 вместо  "попередити  Генерального  прокурора"  записать  то,   что предлагал депутат Степанов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гмиря. Будь ласка.

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська  область).  Уважаемые  коллеги!  Я  как  раз  не  совсем понимаю,  что говорил сейчас Сахань.  Речь шла о бюджете.  Но ведь мы, по-моему, рассматриваем постановление, которое было принято 21 декабря 1998 года.  Откуда  правительство  могло  знать,  что  его предложения якобы не пройдут? Мне это совершенно непонятно.

     Поэтому, коллеги,  не будем обращать внимание на то, что было сейчас   сказано,   и   проголосуем   за    предложенный    проект постановления. Нас вводят в заблуждение.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Васильєв. Будь ласка.

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 61, Донецька область).  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые народные  депутаты! Предлагаю  очень  взвешенно  подойти  к  этому  вопросу,  чтобы не подыгрывать каким-то политическим влияниям.

     Давайте разберемся,  при чем здесь Генеральный  прокурор?  До тех  пор  пока  мы  не  внесем  изменения  в  бюджет,  не увеличим расходную часть,  то есть не найдем тот резерв,  за счет  которого можно провести индексацию,  мы не решим этот вопрос, сколько бы ни принимали  постановлений  о  недоверии  кому  бы  то  ни  было  из должностных лиц.

     Здесь нет вопроса к Генеральному прокурору. Давайте конкретно решать эту задачу. Увеличим бюджет - решим проблему, не увеличим - проблему  не  решим,  сколько  бы  проектов таких постановлений ни вносили.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Я  розумію,  що   група народних депутатів не підтримує проект постанови саме через другий пункт,  тому пропоную проголосувати за основу проект  постанови  з пропозицією   прогресивних  соціалістів:  замість  "попередити"  - "заслухати" Генерального прокурора.  І тоді,  коли  ми  заслухаємо інформацію, буде логічно приймати те чи інше рішення.

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти проект постанови за основу із зміною в пункті  2  про  те,  щоб  заслухати  інформацію Генерального прокурора.

     "За" - 212.

     Шановні колеги!  Ми  будемо  до  безконечності витрачати час, давайте шукати вихід.  Я надам слово тим,  хто  голосує  проти.  Я хотів би послухати їхні мотиви.

     Ще раз  повторюю,  ми  вже  зняли питання про попередження чи якісь інші оцінки Генерального прокурора.  Ми знайшли,  я  вважаю, абсолютно  правильну форму:  спочатку заслухати інформацію і після того будемо приймати те чи інше рішення. Пункт 1 залишається. Якщо є,  так  би  мовити,  застереження  щодо  пункту  3,  давайте його вилучимо. Підходить?

     Ще раз повторюю:  пункт  1  про  те,  щоб  Кабінет  Міністрів скасував своє антизаконне рішення, залишається.

     Пункт 2   викладаємо   в   редакції:   "Заслухати  інформацію Генерального прокурора  про  дотримання  законів  щодо  індексації заощаджень громадян" - і на цьому ставимо крапку.

     Ставиться на  голосування  за основу проект у такій редакції. Прошу визначитися.

     "За" - 218.

     Депутат Костинюк. Будь ласка.

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги депутати! Пропонується  у  пункті  1  усе ж таки підкреслити рекомендаційний характер.   За   Конституцією   ми   не    можемо    зобов'язувати Прем'єрміністра. Його може зобов'язувати тільки Президент.

     Пункт 1 - рекомендаційний: "рекомендувати". А в  пункті  2  слово  "попередити"  замінити  на "висловити недовіру". І в такій зв'язці можна за це голосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  шановні  колеги,  ще один варіант - тепер, напевне,  пройде  проект:  у  пункті  1  записати:  "запропонувати Прем'єр-міністрові"  (тобто це має рекомендаційний характер).  А в пункті   2   викладаємо   пропозицію   прогресивних   соціалістів: "заслухати  інформацію".  А  після  заслуховування  інформації  ми будемо визначатися із  прийняттям  рішення.  Прошу  підтримати  за основу.

     "За" - 242.

     Голосуємо в цілому.

     "За" - 242.

     Постанову прийнято.

     Слово для репліки просить депутат Стоян.

     СТОЯН О.М. Спеціально для Моісеєнка: Олександр Стоян,  голова Федерації  профспілок  України,  народний депутат.  Мабуть,  у  шановного  колеги  Моісеєнка  не в порядку з мізками,  бо він увесь час не хоче бачити й чути те, що зрозуміло. Я  ще  раз  нагадую,  спеціально  для  Моісеєнка,  що  з 20 травня минулого року відповідно до  закону  Стоян  перейшов  на  постійну роботу  до Верховної Ради України і як голова Федерації профспілок не отримує жодної копійки. Отримує як депутат, так само як отримує заробітну  плату  перший  секретар  Компартії  Симоненко,  як інші керівники  партій.  Вони  виконують  там  роботу  на   громадських засадах,   керуючи  громадсько-політичними  організаціями,  а  тут отримують зарплату.

     Тому, пане Моісеєнко,  дискредитувати мене  оцими  постійними заявами не треба. Ви звернулися до Комітету з питань Регламенту, я подав документи. Комітет з питань Регламенту за вашим наполяганням подав  до суду,  але суд документи не прийняв,  бо Стоян працює на постійній  основі   в   парламенті.   До   речі,   ви   -   голова Всеукраїнського союзу за відродження СРСР і працюєте там, не знаю, чи на громадських засадах,  чи вам  платять.  Я  прошу  Комітет  з питань Регламенту розібратися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

     ----------

     Шановні колеги!  У нас залишилося декілька хвилин.  Нам треба прийняти Постанову про створення  Тимчасової  слідчої  комісії  по розслідуванню  обставин  відкриття за кордоном валютних рахунків і так далі. Доповідає Омельченко Григорій Омелянович. Будь ласка.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська   область).   Шановні   колеги!  Шановні  народні депутати!  Вам на розгляд подано проект Постанови  Верховної  Ради України  про створення Тимчасової слідчої комісії по розслідуванню обставин відкриття за кордоном валютних рахунків,  використання та приховування на них валютної виручки посадовими особами України...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Омеляновичу, вибачте, будь ласка.

     Виставте дві  хвилини.  Я  думаю,  за  дві хвилини ви скажете більше, ніж за десять, і ми проголосуємо за створення комісії.

     Регламент - дві хвилини. Будь ласка.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Шановні   колеги.   Необхідність   створення тимчасової  слідчої комісії викликана тим,  що колишня депутатська слідча комісія у справі "Бласко",  в  якій  я  працював,  а  також депутатська   комісія,  яку  створив  нинішній  Комітет  з  питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією,  встановили  ряд документально   підтверджених   фактів,  що  громадяни  України  - посадові особи,  у тому числі й з депутатськими мандатами, - мають за  кордоном  валютні  рахунки на великі суми,  приховують валютну виручку, мають нерухомість.

     За браком часу я не можу вам назвати всі  факти,  скажу  лише одне: коли швейцарський суд висунув звинувачення проти Лазаренка у відмиванні брудних грошей,  про це вам стало відомо зразу,  а коли брюссельський  суд  висунув звинувачення у відмиванні грошей проти колишнього  помічника  Президента  України,   народного   депутата України Волкова, ви про це не знали, тому що все це замовчувалося. Брюссельський  суд  арештував  валютні  рахунки  Волкова  -   його особисті і його комерційних структур - на суму понад 135 мільйонів бельгійських франків,  його  нерухомість  у  Бельгії  і  престижні автомобілі.

     Більше того,  на підставі нашого запиту,  який ви підтримали, Генеральна прокуратура України внесла клопотання  до  міністерства юстиції  Бельгії  про  правову  допомогу у видачі матеріалів цього розслідування. З невідомих причин у Міністерстві закордонних справ України  і  в  посольстві  України в Бельгії це клопотання блукало протягом трьох місяців.  І лише 29 березня після нашого  втручання надійшло   для   виконання  до  міністерства  юстиції  Королівства Бельгії.

     Шановні колеги!  У нашому  проекті  постанови  спочатку  було п'ять кандидатів,  які виявили бажання працювати в комісії.  Чому? Членам комісії,  за яких ви проголосуєте,  доведеться працювати  і під час канікул, тому що іншого виходу немає. I ще одне... Шановні колеги, не перебивайте, немає часу. Я хотів би всіх депутатів, які будуть  працювати в тимчасовій слідчій комісії,  попередити:  буде все,  аж до фізичного впливу і впливу на ваші сім'ї  і  так  далі. Через  це  ми  пройшли  з  Анатолієм  Єрмаком,  коли  працювали  в депутатській слідчій комісії у справі "Бласко".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Омеляновичу, ви хочете створити комісію, а вже лякаєте членів комісії. Ну як це так?

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Я кажу правду, щоб потім не було...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви за створення комісії чи проти?

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.   Шановні   колеги,   ще   ряд  депутатів  за погодженням із керівниками депутатських  груп  і  фракцій  виявили бажання працювати в цій слідчій комісії. Їхні кандидатури включені до списка, який є в проекті постанови. Усього виходить 14 чоловік: Єрмак,  Омельченко,  Червоній,  Чивюк,  Мичко, Шишкін, Новик, Жир, Бандурка, Король, Васильєв, Гаврилов, Савенко, Місюра. Чивюк - від комуністів.

     Як засвідчує практика,  у складі слідчої комісія повинні бути професіонали. Оптимальний варіант - 7-9 чоловік.

     Бажання працювати виявили 14 чоловік.  То я  просив  би  вас, шановні  колеги,  врахувати,  що  відпустку  ми з вами проведемо в роботі.

     Прошу поставити на голосування проект постанови про створення депутатської слідчої комісії.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Григорію  Омеляновичу.  Шановні  колеги! Давайте зробимо так.  Я поставлю на  голосування  за  основу  оцей список  із  14  осіб,  які вже визначилися.  Будуть доповнення від фракцій - персонально проголосуємо.

     Є запитання?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть, будь ласка. П'ять  хвилин.  Ну  чому  ви мені не довіряєте?  Я завжди читаю за монітором.

     Депутат Мовчан. За ним - депутат Моісеєнко.

     МОВЧАН П.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  152, Рівненська область). Прошу передати слово депутату Манчуленку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Григорію Омеляновичу,  ви назвали тільки одне прізвище - народного депутата України Волкова.  Чи є у вас факти щодо  інших, скажемо  так,  високопоставлених посадових осіб в Україні,  у тому числі законодавчої,  виконавчої гілок  влади,  які  мають  валютні рахунки  за  кордоном?  Як  ви  дивитеся  на  те,  щоб  ця комісія працювала виключно в правовому полі,  як кажуть, не обіляючи чи не очорнюючи того чи іншого претендента на високу державну посаду,  а працюючи виключно в рамках закону і керуючись тільки правом?

     Як, на вашу думку, чи буде ефективною робота комісії в такому складі,  який ви запропонували?  Мені здається,  що там є люди, до яких теж є певні претензії з боку правоохоронних органів.

     Дякую.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.   Шановний   колего,   почну   з   останнього запитання.  Кандидатури  пропонували  керівники депутатских груп і фракцій.  Спочатку була  навіть  пропозиція  включити  від  кожної депутатської групи і фракції по два чоловіка, щоб утворити комісію із 25-30 депутатів і,  таким  чином,  зробити  її  неспроможною  і завалити її роботу.

     Цих осіб запропонували керівники депутатських груп і фракцій: усі депутати рівні і мають право  працювати.  Чи  буде  ефективною робота  комісії  з  14  чоловік,  покаже  життя.  Із  депутатських комісій,  які є зараз,  ті, що складаються з семи-дев'яти чоловік, працюють  ефективно,  бо  можна зібрати половину складу і приймати якесь  рішення.  Спробуємо,  щоб  і  14  чоловік  також  працювали ефективно.

     Тепер щодо  інших запитань.  Шановні колеги!  Я буду називати факти,  які встановлені депутатською  слідчою  комісією  у  справі "Бласко"  разом із Генеральною прокуратурою України.  Ці матеріали підтверджені фінансово-банківськими документами,  виданими нам  на клопотання  про  правову  допомогу  правоохоронними органами інших країн.

     Матеріали лежать  уже  протягом  п'яти  років,  а  Генеральна прокуратура  не  дає їм правової оцінки,  не відмовляє в порушенні кримінальної справи,  але й не порушує її. Я навіть узяв документи із собою,  щоб показати вам,  що це правда. Уже, підкреслюю, понад два роки ці матеріали лежать у Генеральній прокуратурі.

     Депутатською слідчою   комісією    разом    із    Генеральною прокуратурою  встановлено,  що  за письмовою резолюцією колишнього Прем'єр-міністра України,  а нинішнього Президента України Леоніда Даниловича  Кучми  німецькій  фірмі  "Варекс" було перераховано 12 мільйонів німецьких марок.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію  Омеляновичу!  Слідча  комісія   ще   не приступила до виконання своїх обов'язків. Це перше.

     Друге. Ми   розглядаємо   проект   Постанови   про  створення Тимчасової слідчої комісії по розслідуванню обставин відкриття  за кордоном  валютних  рахунків,  використання та приховування на них валютної виручки посадовими особами України.

     Тут не  називається  жодного  конкретного  прізвища.  І  тому давайте, будь ласка, спочатку створимо комісію, а потім заслухаємо її інформацію.

     А якщо Григорій Омелянович буде відповідати на одне запитання довше  п'яти  хвилин,  то  інші  депутати  не  встигнуть поставити запитання.

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Адам Иванович,  я задам вопрос Григорию Емельяновичу и,  чтобы не брать слово для реплики, выскажусь по выступлению Стояна.

     Стоян перепутал Божий дар с яичницей,  так можно  выразиться. Мы обсуждали вопрос об индексации,  а не то, как там по нему лично кто-то разбирается.  А в документе президиума Федерации профсоюзов Украины  написано,  что  в  связи  с повышением цен его заработная плата как председателя,  а в скобках - "Стояна",  увеличена в  два раза.

     А вас,  Григорий  Емельянович,  я  просто прошу:  не берите в состав вашей комиссии людей,  которые могут выходить на трибуну  и кривить   душой   в   присутствии  всей  Украины,  даже  если  вам порекомендует их какаянибудь  фракция.  Вы  понимаете,  что  когда проверяется карман Президента и его приспешников,  то нужно, чтобы в комиссии были люди с чистыми руками.

     Спасибо.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Спасибі за запитання, але це залежить не від мене, це відповідні рекомендації депутатських груп і фракцій.

     Я добре розумію,  хто може бути в комісії,  але я вам обіцяю, що все робитиму  так,  як  робив,  коли  працював  у  депутатській слідчій  комісії  у справі "Бласко".  Для мене закон і Конституція будуть на першому місці і не буде ніяких партійних  чи  політичних симпатій  або  антипатій.  Оце,  шановний  колего,  я  вам  і всім народним депутатам обіцяю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Уважаемый  Адам  Иванович!  Я  прошу  вас  прежде  всего обратить  внимание  на  нормы  Регламента.  Никто  не  дает  права устанавливать  выступающему регламент в три или в пять минут.  Нет такого даже при сокращенной процедуре. Никто, в том числе и вы, не имеет  права  устанавливать,  в какой форме докладчику отвечать на вопросы в течение пяти минут.

     Считаю, что вопрос необычайно важный.  По Регламенту мы имеем право  продлить  работу  Верховного Совета до 20.15.  Я прошу дать возможность депутатам задать вопросы, выделить для этого 10 минут, а потом проголосовать за создание следственной комиссии.

     Более того,   я  прошу,  чтобы  одновременно  с  голосованием состава следственной  комиссии  мы  проголосовали  и  протокольное поручение  в  десятидневный  срок  принять закон,  проект которого подготовила Наталья Витренко,  - о  механизмах  возврата  капитала из-за границы.

     Прошу в  такой  последовательности  рассмотреть этот вопрос - вопрос необычайной государственной важности.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Григорію Омеляновичу.

     Володимиру Романовичу, я розповідаю: коли ми  будемо  слухати  інформацію слідчої комісії,  тоді будемо відводити необхідний за Регламентом час і  ставити  запитання.  Це перше.

     Друге. Якщо   у  вас  є  заперечення  проти  створення  такої комісії, то ви чесно про це скажіть.

     Шановні колеги!  Доповідач підійшов,  м'яко кажучи, не зовсім серйозно до формування комісії. У списку, який він запропонував, з невідомих  причин  не  враховані  пропозиції  деяких  фракцій.   Я зачитаю.  Фракція  Соціал-демократичної  партії  пропонує  Короля, Развадовського;  група  "Відродження   регіонів"   -   Гавриша   і Нечипорука;  НДП  пропонує Бандурку і Литвака.  Пропозиція фракції зелених...  Шановний Григорію Омеляновичу,  сядьте, будь ласка, на місце. Ви ж законопослушний громадянин.

     Згідно з  Регламентом кожна депутатська фракція і група мають право рекомендувати  своїх  членів  до  складу  будь-якої  слідчої комісії.   Отже,   фракція   зелених   запропонувала  Гаврилова  і Самойленка. От бачу: Рух пропонує.

     Тому давайте візьмемо за  основу  список,  який  запропонував Омельченко, а потім доповнимо...

     Григорію Омеляновичу, будь ласка, до мікрофона.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.  О.  Шановні колеги!  Справді, від фракцій було запропоновано по два чоловіка.  Я підійшов до керівників фракцій і сказав:  щоб  була працездатна комісія,  треба по одному чоловіку. Розмовляв і з Віктором Володимировичем.  Керівники фракцій назвали мені прізвища,  які я зачитав.  Погодилися, щоб було по одному. Це правда.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  За нормою Регламенту  до  складу тимчасової  слідчої  комісії  мають входити представники фракцій і груп на пропорційній  основі.  Я  пропоную,  щоб  до  складу  цієї комісії  входило  по  одному  представнику  від  кожної  фракції і депутатської групи. Прошу визначитися.

     "За" - 260.

     Рішення прийнято.

     Таким чином, ще раз повторюю, шановні колеги, кожна з фракцій і  груп  має  право  направити  до  складу  цієї комісії по одному представнику. Зараз ми будемо визначатись із персональним складом. Оскільки  ми вже визначились із принципом,  пропоную проголосувати за основу пропозицію Омельченка. Голосуємо.

     "За" - 262.

     Шановні колеги! Ми визначили принцип: один від фракції або групи. Я звертатимусь до керівників фракцій і груп і  будемо  визначатися  конкретно  щодо  кандидатури.  Будьте уважні!

     Єрмак і Омельченко. Хто від вас залишається? Обидва? Вибачте, ми тільки що проголосували, що один.

     Хто від групи "Незалежні"? Так, нехай визначаються, ми підемо далі.

     Червоній -   від   Руху.   Більше   від  Руху  нікого  немає? Залишається.

     Чивюк - від КПУ. Залишається.

     Мичко - від групи "Батьківщина". Залишається.

     Від "Громади" - Шишкін. Залишається.

     Від фракції Селянської партії - Новик. Залишається.

     Від фракції "Реформи-центр" - Жир. Залишається.

     Від НДП - Бандурка. Залишається.

     Від соціал-демократів (об'єднаних) - Король. Залишається.

     Від позафракційних - Васильєв. Залишається.

     Від фракції зелених - Гаврилов?  Ні? Будь ласка, хто? Іванов? Від фракції зелених замість Гаврилова Іванов.

     Від ПСПУ - Савенко? Залишається.

     Від соціалістів - Місюра? Міняємо? Зубов?

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Зубова.

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ та СелПУ).  Мы передаем нашу квоту Ермаку (Оплески). И, пожалуйста, Адам Иванович, надо, думаю, поставить  вопрос о том,  чтобы поручить комиссии расследование по Фонду социальной помощи.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте,  це інше питання.  Шановні колеги, яку ще фракцію чи групу не враховано?

     Депутат Удовенко. Будь ласка.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини,  національних меншин і міжнацінальних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Руху пропонує кандидатуру депутата Кендзьора.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Кендзьор.   Від   групи    "Відродження регіонів"... Депутат Гавриш. Будь ласка.

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (виборчий округ 176,  Харківська область).  Увімкніть мій мікрофон, будь ласка.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гавриш.  Ще від якої групи?  Від  групи  "Трудова Україна"?

     Депутат Сирота. Будь ласка.

     СИРОТА М.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська  область).  Прошу  від депутатської групи "Трудова Україна" включити Сергієнка Олександра Івановича.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Сергієнко. Усе? Шановні колеги, таким чином, згідно  зі  встановленою  нами  нормою представництва - від кожної депутатської групи чи фракції по одному народному  депутату  -  із врахуванням  думок  і пропозицій керівників депутатських фракцій і груп маємо затвердити такий...

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Развадовського.

     РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 69, Житомирська  область).  Я,  депутат  Развадовський,  пропоную включити до цієї групи Медведчука Віктора Володимировича.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  визначили принцип,  за яким до складу комісії Медведчук,  керівники Верховної Ради  не  потрапляють,  бо  ми  не входимо до жодної з депутатських груп чи фракцій.

     Я зачитаю  список,  який  ми  погодили,  і будемо голосувати. Будьте уважні.

     До складу  тимчасової  слідчої  комісії   пропонуються   такі народні   депутати:   Єрмак   -  за  квотою  фракції  соціалістів; Омельченко - від "Незалежних";  Червоній - від Руху;  Чивюк -  від КПУ;  Мичко  - від фракції "Батьківщина";  Шишкін - від "Громади"; Новик - від селян;  Жир - від фракції "Реформи-центр";  Бандурка - від  НДП;  Король - від соціалдемократів (об'єднаних);  Васильєв - від позафракційних;  Іванов - від зелених;  Савенко  -  від  ПСПУ; Кендзьор  - від Руху;  Гавриш - від групи "Відродження регіонів" і Сергієнко - від групи  "Трудова  Україна".  Прошу  підтримати  цей список і проголосувати в цілому.

     "За" - 271.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!   Якщо  ви  не  заперечуєте,  я  попросив  би попрацювати ще 10 хвилин над  питаннями,  які,  гадаю,  ми  досить швидко  вирішимо.  Бо  ми  вже  три дні тримаємо тут представників органів виконавчої влади (Шум у залі). Яке протокольне доручення?

     Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Адам Иванович!  Дело в том,  что  работа  этой комиссии  будет бесплодной,  если не будет обеспечена нормативными документами,  в частности законом о возврате капитала, вывезенного за рубеж.

     Прошу проголосовать  сейчас  протокольное поручение,  чтобы в десятидневный  срок  был  рассмотрен  вопрос  о  законопроекте   о возврате капитала, вывезенного за рубеж. Такой проект подготовлен. По крайней  мере,  Витренко  дала  свои  предложения  в  целостном законопроекте.  Мы можем его рассмотреть,  дополнить,  изменить, и тогда продуктивность комиссии будет выше.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Романовичу,  в  якому  комітеті   цей законопроект?

     МАРЧЕНКО В.Р. Он уже внесен в зал.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У   зал  може  бути  внесено,  але  який  комітет розглядав проект?

     МАРЧЕНКО В.Р. Он дан на размножение.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна справа дати на розмноження,  а друга -  який комітет буде його розглядати.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Адам Иванович, его будет рассматривать Комитет по  вопросам   законодательного   обеспечения   правоохранительной деятельности  и  борьбы  с  организованной преступностью.  Если мы дадим сейчас протокольное поручение...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Є пропозиція дати протокольне доручення (я його підпишу) голові комітету,  який займається питаннями боротьби з організованою злочинністю,  щоб на наступний  пленарний  тиждень внести на розгляд цей законопроект. Немає заперечень?

     ----------

     Слухається проект  Закону  про  внесення  змін і доповнень до Закону України про авторське право і суміжні  права.  Доповідач  - голова  Державного агентства з авторських і суміжних прав Геннадій Іванович Миронюк.

     Якщо в   народних   депутатів   є   якісь   запитання    щодо законопроекту, прошу їх поставити. Немає?

     Тоді є  пропозиція  прийняти  запропонований  законопроект  у першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 233.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про  охорону  прав  на  винаходи  і  корисні  моделі.  Доповідач - заступник голови Державного патентного відомства Ніколаєнко Леонід Іванович.

     Є запитання до Леоніда Івановича?  Немає?  Профільний комітет пропонує прийняти  проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до Закону України про охорону прав на винаходи і корисні моделі,  внесений Кабінетом Міністрів України,  в першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 215.

     Шановні колеги!  У кого є запитання чи заперечення щодо цього законопроекту? Немає? Голосуємо. Будь ласка.

     "За" - 231.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про охорону   прав   на  знаки  для  товарів  і  послуг.  Доповідач  - Глухівський Лев Йосипович.

     Є до нього запитання? Немає. Голосуємо.

     "За" - 244.

     Прийнято.

     ----------

     Проект Закону  України  про  охорону   прав   на   зазначення географічного   походження   товарів   (послуг).  Доповідачем  теж визначений Глухівський Лев Йосипович.

     Є запитання?  Немає?  Шановні колеги!  Цей  законопроект  нам треба прийняти в другому читанні.

     Хто з  авторів  поправок має якісь заперечення?  Усі поправки враховано. Голосуємо законопроект у другому читанні в цілому.

     "За" - 224.

     Шановні колеги! Будь ласка, визначайтеся.

     "За" - 235.

     Рішення прийнято.

     ----------

     І ще одне питання - про проект Постанови про засади державної політики  України  в  галузі  прав  людини.  Доповідачем визначено Володимира Костянтиновича Забігайла.  Є запитання?  (Шум у  залі). Ні?..

     Тоді, шановні  колеги,  на цьому я вам дякую за плідну працю, особливо в другій частині нашого засідання.

     Вечірнє засідання оголошується закритим.