ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  16  л и п н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  колеги!  Прошу  вибачити  за затримку   на   три  хвилини:  ми  приймали  делегацію  Російської Федерації  на  чолі  з   Прем'єр-міністром.   Я   хотів   би   від Прем'єр-міністра   і   членів  делегації  Росії  передати  вітання народним депутатам України, що і роблю ( О п л е с к и ).

 

     Я прошу підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 359  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     До речі,  я повинен вам сказати,  шановні колеги, що впродовж третьої сесії у нас в основному був найбільш наповнений зал,  тому що результати кожної реєстрації - це 340-360 народних депутатів.

 

     А зараз дозвольте оголосити запити.

 

     Гаврилов Ігор   Олександрович   звертається   до   Президента України:  про  збереження  статусу  державного  Науково-дослідного інституту   інформатизації   та   моделювання  економіки  та  його використання. Прошу визначитися.

 

     "За" - 166.

 

     Прийнято.

 

     Про направлення. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 170.

 

     Зварич Роман Михайлович  звертається  до  Президента  України щодо   скасування  незаконного  розпорядження  Кабінету  Міністрів України про погашення  заборгованості  підприємств  і  організацій агропромислового комплексу.

 

     Будь ласка, визначаймося.

 

     "За" - 137.

 

     Гуцол Михайло   Васильович,   як   завжди,   звертається   до Прем'єр-міністра України: про систематичне незадовільне реагування міністра  внутрішніх  справ  на депутатські запити стосовно грубої поведінки працівників міліції під час  виконання  своїх  службових обов'язків.

 

     Ковач Микола   Миколайович  звертається  до  Прем'єр-міністра України:  про  скасування   Постанови   Кабінету   Міністрів   про впорядкування справляння зборів у пунктах пропуску через державний кордон.

 

     Народний депутат Хмельовий  звертається  до  Прем'єр-міністра щодо  виділення  коштів  з  резервного  фонду  Кабінету  Міністрів України згідно з постановою Кабінету Міністрів від 20 травня  1999 року  867  та  стосовно  фінансування  об'єкта згідно з постановою Кабінету Міністрів від 23 березня 1999 року

 452.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 163.

 

     Прийнято.

 

     Кириченко Сергій  Олександрович  та Мельников Орест Борисович звертаються  до  Генерального  прокурора  України  щодо  перевірки правильності  витрачання  державних коштів Уповноваженим Верховної Ради з прав людини.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 144.

 

     Рішення прийнято.

 

     Лісогорський Олексій Іванович звертається  до  голови  Служби безпеки   України   щодо   фактів   зловживань  з  боку  прокурора Борівського району Харківської області.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 154.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України інформую    про   входження   до   складу   депутатської   фракції Соціал-демократичної   партії   України   (об'єднаної)   народного депутата  Литвака  Олега  Михайловича  та  до  депутатської  групи "Трудова  Україна"   народного   депутата   Ромовської   Зорислави Василівни. З чим ми їх і поздоровляємо.

 

     І ще  одне оголошення.  Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України  інформую  про  вихід  народного  депутата України  Борзова Валерія Пилиповича зі складу депутатської фракції "Реформи-конгрес" та входження його до складу депутатської фракції "Батьківщина". З чим ми його і поздоровляємо.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Сьогодні  ми  одержали  звернення  депутатів Львівської обласної ради. Я хотів би його зачитати.

 

     "Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!

 

     Ми, депутати Львівської обласної ради,  просимо вас  зупинити безчинство, яке діється у нас в області. Голову обласної ради пана Сінчука Президентом України призначено в січні  на  посаду  голови Львівської  облдержадміністрації.  Згідно  з Конституцією України, гарантом дотримання якої є Президент України,  Законом України про місцеве  самоврядування,  Законом  України  про  місцеві  державні адміністрації пан Сінчук повинен скласти з себе  обов'язки  голови обласної ради..."

 

     Шановні колеги! Я не хочу далі зачитувати цей лист, сповнений болем, з яким звертаються до нас депутати обласної ради. Але хотів би, щоб ви знали, що у нас такі випадки є, на жаль, у Львівській і у Донецькій областях.  Є у нас,  на жаль,  це і в 12 районах інших областей. Тому ставлю вас до відома, що я все зроблю для того, щоб такі звернення більше не повторювались.  Протягом липня-серпня  ми проведемо  сесії  і  обласних,  і районних рад і повернемо всіх на свої місця. Хто повинен працювати в адміністрації, хай працює там. Тих,  хто  повинен очолювати ради обласного,  районного рівня,  ми також повернемо, як кажуть, на свої місця.

 

     У нас є Конституція,  чітко виписані обов'язки. І я думаю, що ми  таке  звернення,  взявши  його сьогодні до уваги,  безперечно, використаємо і стосовно інших регіонів.  Але я вважав за необхідне поінформувати  вас,  тому  що  сьогодні ми з вами завершуємо третю сесію,  і ви роз'їдетесь по своїх виборчих округах.  Я  просив  би вас,  якщо і у ваших округах є такі питання, розглянути їх і взяти участь у роботі сесій тих місцевих рад,  де це потрібно, щоб закон поставив  усе  на  свої  місця.  Ми,  безперечно,  дамо відповідне доручення   і   Генеральній   прокуратурі,   яка   повинна   чітко дотримуватись  букви  закону,  в  якому  виписані  роль  і місце і місцевих  рад,  і  голів  місцевих  рад,  і,   безперечно,   голів адміністрацій.

 

     А зараз,  перед  тим  як  перейти  до розгляду питань порядку денного,  я надаю слово Крючкову Георгію Корнійовичу з урахуванням того,  що  вчора  від  Президента  надійшов  один з указів.  І так нагально...  Один указ підписав позавчора про звільнення людей  із тюрем,  а  другий указ - щодо наших військових,  які повинні взяти участь  у  миротворчих  операціях.  Потім  надамо  слово  депутату Сушкевичу і перейдемо до розгляду питань порядку денного.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Щойно відбулося спільне засідання двох комітетів:  у закордонних справах і зв'язках з  СНД та з питань національної безпеки і оборони. Ми розглянули внесений Президентом України відповідно до  Закону  про  участь  України  в міжнародних  миротворчих  операціях  указ  про  направлення нашого миротворчого контингенту до Косово, Союзна Республіка Югославія.

 

     Комітет просить  включити   це   питання   до   розгляду   на сьогоднішньому  пленарному  засіданні  з  доповідями  Міністерства закордонних справ і Міністерства оборони та  співдоповідями  наших комітетів і розглянути його сьогодні, оскільки сесія завершується.

 

     Я до  сказаного  хотів  додати,  що  деякі  наші представники другої древньої професії вже встигли навколо цього створити  певну атмосферу.   Вчора   одна   наша   телепрограма   дозволила   собі безпардонний випад на адресу  Верховної  Ради.  Мовляв,  Президент вніс  такий  важливий указ,  а депутати не спромоглися його навіть розглянути.

 

     Справді, вчора надійшов  указ  Президента.  Він  був  негайно розмножений  для  народних  депутатів.  Його  вивчили  члени наших комітетів і о 8 годині 30 хвилин сьогодні зібралися  для  розгляду цього  дуже важливого питання.  Я вважаю,  що така безпардонність, такий цинізм тільки шкодять авторитетові нашої держави.

 

     І друге  питання,  Олександре  Миколайовичу.  Вчора  народним депутатам  було  розіслано  проект  звернення  Верховної  Ради  до світової і європейської громадськості з приводу тієї ситуації, яка склалася  в  Україні.  Комітети  просять  і це питання включити до порядку денного і прийняти сьогодні таке звернення. У мене все.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Є запитання до Георгія Корнійовича?

 

     Я просив би,  шановні колеги,  проголосувати  пропозицію  про включення   цих   двох   питань  до  порядку  денного.  Ставлю  на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 254.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Сушкевич. Будь ласка. За ним - депутат Цибенко.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради   України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Фракція  "Батьківщина".  Шановні  колеги! Учора пропонувалося  включити  до  порядку  денного  питання  щодо підтримки   підприємств,  на  яких  працюють  інваліди.  У  пакеті документів не було економічного  обгрунтування,  і  воно  не  було розмножено.  Сьогодні  це  все є.  Я звертаюся до вас із проханням перед нашою відпусткою включити до порядку денного назване питання і   розглянути  його,  оскільки  воно  нагальне,  термінове,  дуже потрібне.  Ваші виборціінваліди теж просять  вас  розглянути  дане питання в останній день сесії. Дуже прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 205.

 

     Шановні колеги!  Підтримаймо,  будь  ласка.  Депутат Терьохін каже,  що немає розрахунків...  Будь ласка,  на прохання  депутата Сушкевича ще раз ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного.

 

     "За" - 199.

 

     Депутат Цибенко. За ним - депутат Єльяшкевич. І завершуємо.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибі. Фракція  комуністів.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я прошу підтримати пропозицію,  яку вніс Сушкевич Валерій Михайлович,  оскільки йдеться про  найбільш  незахищену  категорію громадян  України,  тим паче що на це потрібно дуже мало часу.  Це перше.

 

     І друге. Олександре Миколайовичу, до порядку денного включали питання  про  внесення змін до Закону України про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.

 

     Річ у  тім,  що  Верховну  Раду  декілька  разів   пікетували представники організацій Києва.  Питання дуже важливе,  його треба розв'язати,  тим паче що розв'язати його можна буквально за кілька хвилин і воно не потребує ніяких фінансових витрат.

 

     Я дуже  прошу  проголосувати  за включення до порядку денного цих двох питань.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Ці документи у вас  на  руках  є.  Я просив  би підтримати і включити до порядку денного.  Воно було на розгляді, але ми його не розглянули.

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 188.

 

     Підтримайте, будь ласка.  Ставлю на  голосування  пропозиції, які внесли депутати Сушкевич і Цибенко. Прошу.

 

     Голосуємо ці  дві пропозиції разом:  про включення до порядку денного. Будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  голова   Тимчасової   спеціальної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  дотримання органами державної влади  і  місцевого  самоврядування  та  їх  посадовими   особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України (виборчий округ 182,   Херсонська   область).   Уважаемый   Александр  Николаевич! Уважаемые коллеги!  В  повестке  дня  на  неделю  стоял  вопрос  о внесении  изменений  в  постановление  Верховной  Рады  Украины  о создании временной специальной комиссии  по  вопросам  выборов.  Я просил  бы  на сегодня внести этот вопрос.  Для этого не требуется голосования,  так как предусматривалось его рассмотрение  по  мере готовности.   Вопрос   готов,  обсужден  комиссией  и  единогласно рекомендован  для  того,  чтобы  его  поддержала  Верховная   Рада Украины.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.  Підтримайте,  будь ласка. Тут треба проголосувати - і все. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 214.

 

     Шановні колеги!   Питання   зрозуміле,   воно   потребуватиме буквально півхвилини. Я прошу, підтримайте. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Ставлю на  голосування про включення разом трьох питань,  які внесли депутати Сушкевич, Цибенко та Єльяшкевич. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 214.

 

     Шановні колеги!   Сьогодні   нам   потрібно   розглянути   26 законопроектів.  Ми розглянемо їх і завершимо сесію.  А ці питання потребують  зовсім  небагато часу.  Я просив би,  щоб,  як кажуть, зняти гріх із душі,  проголосувати  за  включення  їх  до  порядку денного. Голосуємо у звичайному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги,    депутати   Круценко   і   Пасєка   вносять пропозицію,  щоб не зупинити харчову галузь,  включити до  порядку денного  і  розглянути  сьогодні  (лише проголосувати) питання про порядок ввезення в Україну солоду  пивоварного  та  окремих  видів хмелесировини  в  1999  році.  Я  думаю,  що з 2000 року ми вже не будемо ввозити,  ми наведемо порядок у цьому  питанні  в  державі. Ніколи Україна солоду не ввозила. Україна його вивозила. Ніколи не ввозила хмелю, ми його експортували.

 

     Але щоб не зупинити виробництво,  я просив  би  підтримати  і включити  до  порядку денного це питання.  Голосуємо.  На прохання аграрного комітету.

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо ще раз.  Більше того,  депутат Бортник  прийшов  на завершення сесії - він підтримає.

 

     "За" - 235.

 

     Шановні колеги,   прошу   підтримати  депутатів  Єльяшкевича, Сушкевича та Цибенка. Про включення до порядку денного. Голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Депутат Панасовський вносить пропозицію включити  до  порядку денного питання про розрахунок. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 144.

 

     Надаю слово   депутату   Єльяшкевичу   як  голові  тимчасової комісії. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Уважаемые   коллеги,   необходимо    внести редакционные правки в постановление о создании нашей комиссии.  На заседании было 18 человек из 24.  Единогласно проголосовано. Никто против не выступает.

 

     У всех   вас  есть  этот  документ.  Прошу  проголосовать  за включение вопроса в повестку дня  и  сразу  же  проголосовать  эти редакционные изменения. Это даже не требует обсуждения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо   пропозицію   про   включення  до  порядку денного.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі.

 

     Відразу ставлю на голосування пропозицію прийняти цей  проект постанови  в  цілому.  Будь  ласка,  голосуємо.  У  вас  є  проект постанови із персональним складом.

 

     "За" - 241.

 

     Спасибі.

 

     Депутат Сушкевич.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.  Шановні  колеги,  я  звертаюся  до  вас  перед відпусткою.  Давайте  включимо  внесене  мною  питання  до порядку денного,  його вирішення потребують  ваші  виборці-інваліди.  Нині підприємства   інвалідів  практично  стоять;  працевлаштування  ні сліпих,  ні глухих,  ні безногих не реалізується державою; держава практично   не   фінансує   жодного  напряму  соціального  захисту інвалідів.

 

     Я прошу включити до порядку денного це питання і розглянути в останній  день  сесії.  Звертаюся  до  всіх  фракцій  з  проханням підтримати. Будь ласка, проголосуйте.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного.

 

     "За" - 233.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,   залишилося  питання  про  зміни  до  закону стосовно ідентифікаційних кодів віруючих.  Я  просив  би  включити його. Депутат Цибенко це пропонував.

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 185.

 

     Хто за   те,   щоб  голосувати  в  поіменному  режимі,  прошу визначитися.

 

     "За" - 167.

 

     Голосуємо у  поіменному  режимі  про  включення  до   порядку денного пропозиції, яку вніс депутат Цибенко.

 

     "За" - 213.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     Рух -   проти;   народні   демократи  -  проти;  "Відродження регіонів"   -   практично   проти;   соціал-демократи   -   проти; "Реформиконгрес" - проти; незалежні - проти; другий Рух - проти.

 

     Шановні колеги,  ставлю  на  голосування у звичайному режимі. Голосуємо про включення до порядку денного даного питання.

 

     "За" - 215.

 

     Шановні колеги,  приступаємо до  розгляду  питань.  Вчора  на засіданні  Верховної  Ради розглянуто п'ять питань,  щодо яких нам потрібно лише проголосувати.

 

     -------------

 

     У порівняльній таблиці до проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства є поправки 1 і 14,  які внесли керівник  фракції  Селянської  партії Довгань  і  я  як  член  цієї  партії.  Там  іде мова про те,  щоб фінансувалося будівництво не лише  доріг  загальнодержавних,  а  й сільських  доріг,  тобто  сіткових.  Я  не розумію,  чому вчора не підтримали.  У цьому залі  значно  більша  частина  депутатів  від сільських  регіонів.  І  якщо  ми з вами не будемо турбуватися про сільські  дороги,   то   скажіть,   будь   ласка,   хто   за   них турбуватиметься?   Це   15   процентів  відрахувань  від  дорожніх надходжень до Державного бюджету.

 

     Я просив би підтримати поправки 1 і 14 до законопроекту, який учора проголосовано. Ми з вами їздимо по селах, бачимо бездоріжжя, а там люди живуть. Прошу підтримати.

 

     "За" - 201.

 

     Голосуємо. Сергію Васильовичу Буряк, голосуйте за Хмельницьку область.

 

     "За" - 196.

 

     Шановні колеги!  Не  голосує  131 депутат.  Ви що,  в селі не буваєте і не  бачите,  які  там  дороги?  Я  ще  раз  нагадую:  15 процентів  від  дорожніх  надходжень.  У  Києві,  Тернополі  чи  в Миколаєві вже сьомий шар асфальту кладуть на дороги,  а в селі  ще жодного не поклали. Хіба можна так ставитися?

 

     Я просив   би   підтримати   поправки   1   і   14  до  цього законопроекту. Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Нам необхідно проголосувати законопроект про внесення змін до Закону України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

 

     Я прошу,  підтримайте,  будь ласка. Учора, коли проголосували за поправку до статті 31,  ви б послухали,  що з місць кажуть.  За винятком міністра внутрішніх справ - той виступає проти, вважаючи, що депутати - не ті люди.  Це наші люди!  Я просив би підтримати і кримських депутатів. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Вікторе Семеновичу, голосуйте.

 

     "За" - 204.

 

     Слово має депутат Кучеренко з Криму.

 

     КУЧЕРЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые  коллеги!  Можно  по-разному относиться к самой проблеме депутатской неприкосновенности. Но уж если мы вчера ее  дали всем,  начиная от сельского совета и заканчивая Верховным Советом Украины, почему мы лишаем этого права крымчан? Ситуация не поддается оценке с точки зрения здравого смысла.

 

     Я могу   понять  представителя  меджлиса  депутата  Чубарова, который вбросил эту провокационную идею.  Могу понять его, ведь им движет   ненависть   к  прошлому  и  настоящему  Крыма.  И  ничего созидательного здесь не будет.

 

     Я не могу понять фракции Руха,  НДП, зеленых. Не могу понять, потому что Крым - единственная автономия Украины. Я всегда думал и думаю, что это обект гордости и любви всего украинского народа.

 

     Я прошу об одном:  кому хочется почесать руки,  почешите их в другом  месте.  Не  делайте  этого  в  Крыму.  Не раздувайте снова атмосферу взаимного недоверия,  подозрительности.  По меньшей мере нужно   было  бы  собрать  сессию  в  эту  ночь,  чтобы  выполнить унизительные для депутатов требования,  которые  высказал  депутат Чубаров.

 

     Какая в  этом  необходимость?  Сессия состоится 21-го.  Прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Я прошу: підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 214.

 

     Слово має депутат Чубаров.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна Республіка Крим).  Уважаемый  Александр  Николаевич! Уважаемые коллеги! Я вчера обосновал свою точку зрения, но коллега Кучеренко  еще  раз  дезинформирует  коллег.  Почитайте  все   мои письменные  интервью,  посмотрите  мои выступления по Крыму,  и вы сможете узнать мою точку зрения на обсуждаемый вопрос.

 

     Александр Николаевич!  Я  очень  переживаю  за   имидж   моих оппонентов  в  Автономной Республике Крым.  Единственное,  что нас обединяло,  когда  мы  участвовали  в  выборах  по   мажоритарным округам,  - это то,  что все - и коммунисты, и руховцы - говорили, что все граждане Украины,  включая депутатов,  должны быть равными перед  законом!  И  поскольку  сегодня  точка  зрения  коммунистов меняется,  я хотел бы,  чтобы  Верховный  Совет  Крыма  завтра  не упрекал  нас,  чтобы он дал нам свое решение в письменном виде,  в котором бы они сообщали о том,  что они  хотят,  чтобы  эта  норма распространялась и на них. Ибо завтра будут обвинять Верховую Раду Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!   Заспокойтеся!   Востаннє ставлю  на  голосування.  Підтримайте  пропозицію  щодо  депутатів Верховної Ради Криму. Будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Голосуємо. Не встиг Омельченко Григорій Омелянович.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про державний матеріальний резерв (щодо статей 9 і 12).

 

     Нам потрібно   проголосувати.   Прошу  підтримати  в  першому читанні.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Проект Закону про внесення змін до статті 111 Конституції  України.  Вчора  вносила  народний депутат Мазур, співдоповідачем був визначений Лавриненко  Микола  Федорович.  Про направлення  в  Конституційний Суд.  Чисто,  як кажуть,  формальна процедура. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо. Я прошу, не розслабляйтеся, будь ласка.

 

     "За" -207.

 

     ------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Конституції   України (статей 84,  85,  89,  92,  93, 94, 106, 147, 150, 151 та пункту 6 розділу XV).  Олексій Іванович доповідав  учора,  нам  треба  лише проголосувати.   Підтримайте,   будь   ласка.  Про  направлення  в Конституційний  Суд,  щоб  Конституційний  Суд  зробив   висновок. Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Спасибі. Я  просив  би  підтримати  пропозицію  Мазур теж про направлення в Конституційний Суд.  Зроблять висновки -  ми  будемо знати. Я прошу підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Я  просив  би  включити  до  порядку денного питання про  зміни  до  закону,  які  стосуються  ідентифікаційних кодів. Воно зовсім просте й зрозуміле. Проголосуйте пропозицію про включення до порядку денного.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Розглядається  проект  Закону  України   про спеціальний   режим   інвестиційної   та  інноваційної  діяльності технологічних парків Національної  академії  наук  України  (друге читання).  Учора  проект  розглянули,  прийняли в першому читанні, доопрацювали,  і він  є  у  вас  на  руках.  Усі  пропозиції,  які вносилися,   враховані.   Прошу  прийняти  в  другому  читанні.  Є запитання  до  Семиноженка?  Немає.  Голосуємо  в  цілому.   Прошу підтримати.

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ----------

 

     Слово надається голові Комітету з питань національної безпеки і оборони Крючкову.  Георгію Корнійовичу,  ви готові доповідати  з тих   двох   питань:   про  направлення  миротворців...  Зачекаємо керівників  міністерств  оборони  і  закордонних  справ,  а  потім розглянемо.

 

     Розглядається проект  Постанови  про  призначення членів Ради Національного банку України.  Доповідає Альошин Валерій Борисович. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НРУ).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно  до  положень Закону  України про Національний банк України,  а також відповідно до  статті  85  Конституції  України  Верховна  Рада  України  має визначитися  з  призначенням  половини  складу  Ради Національного банку України.

 

     З огляду на це Комітетом Верховної Ради з питань  фінансів  і банківської  діяльності було запропоновано депутатським фракціям і групам визначитися з кандидатурами до  складу  Ради  Національного банку.

 

     Крім кандидатур,  поданих від депутатських фракцій і груп, на засіданні Комітету з питань фінансів і  банківської  діяльності  8 липня  цього  року  в  присутності  16  членів  комітету проведено обговорення кандидатур до Ради Національного банку, які підлягають затвердженню Верховною Радою України.

 

     Під час  обговорення  висловлювалися  різні  думки  з приводу можливої  процедури  розгляду  даного  питання  Верховною   Радою. Комітет   зупинився  на  тому,  що  він  розглядатиме  всі  подані кандидатури  на   відповідність   вимогам   Закону   України   про Національний банк.

 

     Відповідно до   Закону  про  Національний  банк  членом  Ради Національного банку може бути громадянин України,  який  має  вищу економічну  чи  фінансову  освіту  або  вчений  ступінь  у  галузі економіки та фінансів і при цьому має досвід  постійної  роботи  в органах  законодавчої  влади  або  на керівних посадах центральної виконавчої влади України,  або  банківської  установи  чи  наукові роботи за фінансовою чи економічною тематикою.

 

     Члени Ради    Національного   банку   України   призначаються Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної постанови.

 

     Стаття 10 Закону про Національний банк України визначає також те,  що особи,  кандидатури яких підлягають затвердженню Верховною Радою України,  проходять обговорення на  спеціальному  відкритому засіданні   профільного  комітету  Верховної  Ради  України,  який вносить свої рекомендації Верховній Раді України.

 

     За результатами розгляду кандидатур,  поданих за станом на  8 липня  цього року,  було рекомендовано до розгляду Верховною Радою всі подані кандидатури. 10 кандидатур до складу Ради Національного банку  було  підтримано  на  засіданні одноголосно,  4 кандидатури набрали 14 голосів із 16 і 2 кандидатури набрали 9 голосів із 16.

 

     Усі матеріали та інформація щодо об'єктивних характеристик  і об'єктивних даних претендентів вам роздано.

 

     Крім того,  інформую  про  таке.  Учора  до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності надійшла пропозиція від  фракції Комуністичної  партії  України  про  те,  щоб розглянути додатково кандидатуру Миколи Васильовича Кравченка.

 

     З обставин,   котрі   можна   пояснювати   лише   політичними інтересами,  спеціальне  відкрите  засідання  стосовно обговорення цієї кандидатури вчора не відбулося.

 

     Я повинен поінформувати Верховну  Раду  також  про  звернення Національного   банку  України  до  Верховної  Ради  і  до  Голови Верховної Ради.  У цьому зверненні є  прохання  відкласти  розгляд даного  питання  до прийняття Верховною Радою України рішення щодо проекту Закону України про внесення змін  до  Закону  України  про Національний   банк  України,  який  поданий  Президентом  України (реєстраційний 3354 від 15 червня 1999 року).

 

     У листі Національного  банку  йдеться  про  те,  що  названий законопроект  має  на  меті уточнити склад,  порядок формування та функції Ради Національного банку України.  Положення проекту цього закону є такими,  що,  на думку Національного банку,  відповідають Конституції України.

 

     Нині Верховна   Рада   опинилась   в   ситуації,   коли   від депутатських  груп і фракцій пропонуються різні варіанти постанови Верховної Ради про обрання членів Ради Національного банку. На цей момент   таких   проектів   постанови,  в  яких  пропонуються  або кандидатури, або певні процедури, є 10. Вони вам відомі, ви їх усі маєте.

 

     Тому є  пропозиція визначитися Верховній Раді з приводу того, чи ми сьогодні будемо призначати членів Ради Національного  банку. І в разі позитивного рішення є пропозиція розглянути запропоновані народними депутатами і фракціями проекти постанови.

 

     Дякую за увагу. Готовий відповісти на запитання.

 

     ГОЛОВА. П'ять хвилин на запитання.  Запишіться,  будь  ласка. Висвітіть.

 

     Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Кононенко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемый  Валерий  Борисович!  Сейчас будут голосоваться проекты,  в которых есть  кандидатуры  депутатов,  не прошедших  обсуждения в профильном комитете.  В связи с тем что не выполнено требование статьи  10  Закона  о  Национальном  банке  и кандидатура  претендента  на  должность члена Совета Национального банка  не  обсуждалась  на  соответствующем  специальном  открытом заседании комитета, не послужит ли это основанием Конституционному Суду  отменить  решение  по  всем  без  исключения   кандидатурам, включенным в список?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за запитання,  Олександре Сергійовичу. На мою  думку,  рішення  Верховної  Ради  вище  від   рекомендаційної пропозиції  комітету  Верховної  Ради.  Але  це  моя  думка,  і як реагуватиме на ситуацію Конституційний  Суд  у  разі  наявності  і розгляду такого подання, я, звичайно, прогнозувати не можу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Кононенко.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Вітренко.

 

     КОНОНЕНКО Ю.С., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 181,  Харківська область).  Скажите, пожалуйста,  почему  Комитет  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности присвоил себе монополию на формирование Совета НБУ?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за запитання. Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  монопольно  не привласнював цю процедуру. Вона достатньо чітко виписана в законі. І я думаю, що той комітет, який  готував  до  розгляду  проект  Закону  про Національний банк України,  є профільним з цього питання і відповідно до  статті  10 Закону  про  Національний банк формує,  розглядає і дає пропозиції щодо кандидатур,  запропонованих  фракціями  й  іншими  суб'єктами права законодавчої ініціативи.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).   Передаю   слово   Марченку   Володимиру Романовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемый докладчик! Наша  фракция  в  соответствии  с  нормами  Регламента  предложила кандидатуру   своего   представителя   для   включения   в   Совет Национального банка -  Тихонова  Сергея  Андриановича.  Процедурно комитет или депутаты внесли предложения таким образом, что решение нашей фракции не учтено.

 

     Я хотел бы задать  вам  два  вопроса.  Вы  хотите,  чтобы  мы обжаловали решение,  принятое Верховным Советом, в Конституционном Суде (ведь наша фракция незаконно обделена),  или хотите, чтобы мы не принимали участие в голосовании в целом, потому что кандидатура представителя нашей фракции не включена в список?

 

     И третий вопрос.  Почему от имени  комитета  не  внесен  один проект  постановления,  который  бы  соответствовал Регламенту,  и фракции,  которые  прошли  четырехпроцентный  барьер,  представили своих представителей для голосования Верховному Совету?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за  запитання.  Я  до  відома Володимира Романовича хочу поінформувати,  що кандидатура Сергія Андріяновича Тихонова  розглядалася  на  засіданні комітету і більшістю голосів членів комітету,  присутніх на засіданні,  була  рекомендована  до розгляду Верховною Радою. Це перше.

 

     Щодо другого запитання. Наш комітет потрапив у досить складну ситуацію,  пов'язану з тим,  що більшість фракцій  і  депутатських груп запропонували до розгляду кандидатури, які є членами Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Тому, керуючись і певними моральноетичними аспектами,  і тим, що  ми досить високо оцінюємо професійний і кваліфікаційний рівень колег,  які працюють  в  комітеті,  ми  не  запропонували  варіант проекту постанови,  щоб уникнути, скажемо так, певного ускладнення в стосунках у комітеті. Тим паче що ця пропозиція від комітету так само   розглядалася  як  один  із  варіантів  проектів  постанови, внесених політичними структурами Верховної Ради.

 

     Оскільки рішення приймає вже політичний орган,  то має  право на   існування   такий  підхід,  згідно  з  яким  через  політичні консультації фракцій,  через погодження різних варіантів постанови приймається остаточне рішення.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  У  вас на руках є дев'ять проектів,  в які внесено кандидатури,  погоджені згідно зі статтею 10 Закону про Національний банк із профільним комітетом.

 

     Я буду по порядку ставити на голосування кандидатури, внесені до того чи іншого проекту постанови. Починаю з першого проекту.

 

     Проект Постанови 3489-1, який вносить депутат Єльчанінов, про призначення  членів Ради Національного банку України:  "Відповідно до статті 10 Закону про Національний банк  України  Верховна  Рада постановляє:

 

     Призначити членами    Ради   Національного   банку   України: Альошина,  Губського,  Гуренка,  Єльяшкевича,  Кривошею, Станкова, Юшка".

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 98.

 

     Ставлю на  голосування другий проект,  до якого включені такі депутати:  Буряк, Гуренко, Порошенко, Станков, Сокерчак, Терьохін, Юшко.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 68.

 

     Ставлю на  голосування  третій проект,  який вносять депутати Дроботов і Довганчин. До нього включені такі кандидатури: Альошин, Буряк, Гуренко, Єльяшкевич, Станков, Суслов, Юшко.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 88.

 

     Ставлю на  голосування проект,  який вносять депутати Борзих, Ємець, Король: "Верховна Рада постановляє:

 

     1. Провести рейтингове  голосування  щодо  проектів  постанов Верховної  Ради  про  затвердження членів Ради Національного банку України.

 

     2. Проект постанови,  що набрав найбільшу кількість  голосів, винести на таємне гоосування шляхом подачі бюлетенів".

 

     Шановні колеги, але ж у статті 10 чітко визначено... Я ставлю на голосування дану пропозицію. Це четвертий проект. Голосуємо.

 

     "За" - 73.

 

     Ставлю на голосування п'ятий  проект,  який  вносять  народні депутати України Журавський,  Федорин та інші: "Призначити членами Ради  Національного  банку  України:  Альошина,  Буряка,  Гуренка, Порошенка, Кравченка, Шпига, Юшка". Голосуємо.

 

     "За" - 261.

 

     Спасибі. Постанова прийнята, з чим вас і вітаємо.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Постанови про внесення змін до Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України  з питань  діяльності  в  галузі зв'язку.  Доповідає народний депутат Хмельовий Анатолій Петрович. Будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги,  конечно,  этот  вопрос  следовало бы рассматривать после информации Мазур.  Нами создана "Тимчасова слідча комісія з питань діяльності  в  галузі  зв'язку".  Вчера  роздан  депутатам  проект постановления.  Мы просим после слова "зв'язку" добавить слова "та інформатизації".  И  дополнить  пункт  второй постановления такими словами:  "а  також  перевірити  відповідність  положень   проекту завдань  Національної  програми  інформатизації,  інших програм та проектів,  що  стосуються  інформатизації  в  Україні,   принципам національної   безпеки   України".   Вот   за  такие  изменения  к постановлению я просил бы проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Анатолія Петровича?  Немає.  Ставлю на   голосування   пропозицію  прийняти  за  основу  даний  проект постанови. Голосуємо.

 

     "За" - 149.

 

     Що тут незрозуміло?  Шановні  колеги,  вітання  будуть  після сесії.  Будь ласка,  голосуйте. Вікторе Семеновичу Омеліч! Шановні колеги!  Прошу проголосувати за основу даний проект постанови.  Ну що  ви робите свято з того,  що обрано колег до Ради Національного банку?! Федоре Івановичу, відпустіть колег. Усі хочуть засвідчити, як вас шанують. Сядьте і голосуйте, будь ласка. Вас шанує зал, 261 депутат проголосував за вас.

 

     Прошу проголосувати.  Депутате Порошенко, займіть своє місце. Павле Сергійовичу, ваше робоче місце не під колоною.

 

     "За" - 188.

 

     Голосуємо проект постанови в цілому? Будь ласка.

 

     "За" - 214.

 

     До депутата Хмельового є запитання?  Чому ж не голосуємо? Хто проти,  будь ласка,  я надам слово.  Три депутати проти. Хто бажає взяти слово?

 

     Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 221.

 

     Депутат Асадчев   просить  проголосувати.  Іване  Федоровичу, організуйте своїх людей.  Я розумію:  ви після  ювілею  не  можете включитись  у  роботу.  Включайтеся.  Така  золота цифра.  У Павла Михайловича творча наснага...

 

     Голосуємо в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 242.

 

     Це інша справа. Спасибі.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  укралася незначна неточність  стосовно  того закону,  який ми проголосували,  - про внесення змін до Закону про державний матеріальний резерв.  Ми проголосували зміни до статей 9 і 12. Потрібно ще проголосувати доповнення до статті 14. Просто не врахували.

 

     Ставлю на голосування доповнення  до  статті  14  Закону  про державний матеріальний резерв. Прошу підтримати.

 

     "За" - 203.

 

     Голосуємо! Михайло  Петрович не встиг.  Ліліє Степанівно,  ви збиваєте з ритму чоловіків. Будь ласка!

 

     "За" - 210.

 

     Шановні колеги, прошу проголосувати ще раз.

 

     "За" - 222.

 

     Можливо, є запитання? Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Надаю слово Мінченку Анатолію Калениковичу.

 

     МІНЧЕНКО А.К.,  голова   Державного   комітету   України   по матеріальних резервах.  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые депутаты! Я ж вчера говорил, о чем идет речь. Эта статья работала, все  было нормально.  Сейчас у нас есть разные формы собственности (и совместная, и акционерная, и государственная), и мы столкнулись с тем, что просто растаскивается мобилизационный резерв. За время, пока не работает статья 14, растащено материальных ресурсов на 340 миллионов гривень, и их найти невозможно.

 

     К тому,  кто не нарушает закон,  никаких санкций не будет. Вы знаете,  что мобилизационный резерв на случай войны  или  каких-то экстремальных ситуаций должен использоваться для работы экономики.

 

     Поэтому убедительно  вас  прошу:  если  мы  стоим на законных позициях наведения  порядка  в  стране,  давайте  в  конце  концов возобновим   действие  той  нормы  статьи  14,  которая  и  раньше работала.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Запитання є до  Анатолія  Калениковича?  Надаю  слово депутату Черненку.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Анатолий Каленикович, я как раз один из того большинства, которое предлагает проголосовать. Но только вы не говорите,  что невозможно найти.  Через три месяца мы все найдем.  Кто взял,  тот положит,  и  пускай  несет  побыстрей. Предлагаю проголосовать немедленно.

 

     МІНЧЕНКО А.К. Я убедительно прошу, давайте...

 

     ГОЛОВА. Голосуємо доповнення до статті 14.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі.

 

     МІНЧЕНКО А.К. Спасибо вам всем.

 

     ----------

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!   Депутат   Панасовський   з   болем звертається  ще  раз  і до мене як до Голови Верховної Ради,  і до депутатів. Він пише, що вважає, що ми зробимо велику помилку, якщо до   порядку   денного   не   включимо  питання  про  врегулювання розрахунків на оптовому ринку електроенергії.  Я прошу включити це питання до порядку денного. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 129.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Розглядається  проект  Постанови  про заходи щодо запобігання втраті  інформаційного  суверенітету  держави  та посилення державного контролю у сфері інформатизації.

 

     Слово надається Мазур Олені Анатоліївні. Будь ласка.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   ПСПУ).   Спасибо.   Луганская   область,   фракция  ПСПУ. Информационный  и  телекоммуникационный   бизнес   сегодня   самый доходный в мире. Я уже приводила пример, что сегодня самый богатый человек  в  мире  -  это  Билл  Гейтс,  который   владеет   фирмой "Майкрософт". Его доходы за один час в Украине составляют 47 тысяч долларов.

 

     Я хочу показать вам пирамиду связистов.  Вот та их знаменитая пирамида.  В  нижней  части  -  это  местная  связь,  вверху - это мобильная связь. То есть мобильная связь - это минимальные затраты и максимальная прибыль, местная связь - это максимальные затраты и минимальная   прибыль.   Так   вот   местная   связь   принадлежит государственным  предприятиям  "Укртелекома",  а  мобильная - UМС, "Утел" и прочим.

 

     В заданиях Национальной программы информатизации, которую нам докладывали  представители  Госкомсвязи,  есть  позиция  - уделить существенное    внимание    также    автоматизированной    системе межбанковских  расчетов  на  уровне  банк  - банк,  банк - клиент. Однако в этой,  казалось бы,  частной,  но жизненно важной отрасли тоже  нет  соответствующих защиты и госконтроля.  И на сегодняшний день банкиры на практике  сталкиваются  с  проблемой  компьютерных преступлений.  Сталкивается  с  этим  и Национальный банк Украины. Недавно было  следствие  по  утечке  80  миллионов  из  Винницкого отделения Национального банка Украины.

 

     Представьте себе,  что  проходя  по  улицам города Киева,  вы видите в продаже на прилавках различное боевое оружие - пистолеты, автоматы,  пушки,  ракеты  и так далее.  "Не может такого быть!" - скажете вы и будете совершенно правы.  Но  не  все  понимают,  что некоторые  лазерные  диски,  продаваемые  на раскладках,  обладают убойной силой,  сравнимой по действию на технику с тем  же  боевым оружием.  О  чем  говорят  только  названия  этих лазерных дисков: "Взломщики  игр  и   программ",   "Автовзломщики",   "Клавиатурные шпионы",   "Программы   для  чтения  паролей",  "Атаки  на  сети", "Программы для взлома Интернет",  "Вирусы и конструкторы вирусов", "Генераторы  номеров  кредитных карточек"?  Как вы думаете,  какой ущерб могут вам нанести специалисты,  грамотно используя  все  эти программы   (множество   подобных   программ   можно   найти  и  в компьютерной сети Интернет),  если вы обладаете  такой  карточкой? Они  могут  показать хакерские адреса Интернета.  Зная эти адреса, можно  с  успехом  использовать  приемы,  методы  и  средства  для вскрытия  компьютеров,  компьютерных сетей,  внедрять компьютерные вирусы.  В газете "Факты" от 24 июня 1999 года  была  опубликована статья  под  названием:  "Украинские  хакеры бомбят серверы НАТО и заказывают по Интернету розы для любимых".

 

     В последние годы как в Украине, так и в целом мире происходит рост числа компьютерных преступлений.  Несмотря на то, что в целом уровень   компьютеризации   в   Украине    отстает    от    уровня компьютеризации  развитых стран Запада,  некоторые структуры имеют развитую компьютерную сеть.  Это прежде всего  банки.  И  для  них потери могут быть значительными, чему есть многочисленные примеры. Для совершения компьютерного  преступления  создаются  специальные преступные группы,  которые,  вкладывая большие деньги, покупают и технику,  и профессионалов,  способных пробить сложнейшую  защиту. Есть  примеры  внедрения  этими группами своих людей в банки.  Для взлома паролей автоматизированных электронновычислительных  систем создаются обединения компьютеров от 100 до 10 тысяч.

 

     По некоторым  оценкам  экспертов ООН,  убытки от компьютерных преступлений сегодня в мире превышают  1  триллион  долларов  США. Причем,   по   оценке   зарубежных   специалистов,   90  процентов компьютерных преступлений остаются  невыявленными  или  о  них  не сообщается в правоохранительные органы по различным причинам. А из 10  процентов   выявленных   и   зарегистрированных   преступлений раскрывается только каждое десятое.

 

     Я приведу   только   некоторые   примеры   проведения  у  нас административных реформ,  за которые ордена роздаются.  Вчера  это показывали.  Ликвидирован Госкомитет по технической защите средств информации,  ликвидирован отдел при Министерстве  внутренних  дел, который   нашел   вот   это  преступление  в  Винницком  отделении Национального  банка.  Как  только  структура  по  раскрытию  этих высокотехнологичных  преступлений  начинает  работать,  ее  тут же ликвидируют.

 

     Только один взлом компьютерной сети дает 450  тысяч  долларов убытка.  Возможный  ущерб  от  компьютерных взломов в Украине,  по данным той же госслужбы  технической  защиты  информации,  которая ликвидирована,  в  2000  году  будет составлять около 6 миллиардов гривень.

 

     Повышение уровня компьютерной преступности вызвало в развитых странах   Запада   бурный   рост   индустрии   систем   защиты   и совершенствования      законодательства.      Я       подчеркиваю: государственного   законодательства   и   государственной  системы защиты.

 

     Так, например,  конгресс США в 1997  году  принял  около  300 законодательных   актов,   касающихся  информационных  проблем.  В Российской Федерации также приняты соответствующие статьи  закона, предусматривающие ответственность за преступления в информационной сфере  и  в  телекоммуникационной  сфере.  Соответствующие  статьи имеются и в уголовных кодексах Германии, Швейцарии, других стран.

 

     А у нас,  в Украине,  до сих пор еще нет законодательной базы защиты от утечки информации из высокотехнологичных  информационных систем.

 

     Поэтому нашей  следственной комиссией был разработан еще один проект постановления с целью защиты  и  государственного  контроля информационной  сферы,  а  также  систем  телекоммуникации.  Я его зачитаю...

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Документ розданий депутатам.

 

     МАЗУР О.А.  Да,  Адам  Иванович,  он роздан на руки.  Я прошу поддержать этот проект постановления,  чтобы за это время, пока не создано  соответствующее законодательство - и по приватизации этих высокотехнологических комплексов,  и по  контролю,  и  по  защите, обеспечивался   какой-нибудь  государственный  контроль.  Я  прошу поддержать наш проект постановления.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Хто хоче поставити запитання?  Депутатові Стрижку увімкніть мікрофон, будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов, Харьков.  Елена   Анатолиевна!   Мы   очень   много   говорим   об информационной  безопасности  Украины,  но в то же время важнейшие государственные  органы,  организации  обеспечиваются  зарубежными компьютерами,   зарубежным   программным  обеспечением,  в  первую очередь американского происхождения.

 

     В то же самое время поступает информация о  том,  что  многие программные  продукты  фирмы  "Майкрософт" содержат в себе модули, которые позволяют включать или выключать  те  или  иные  программы извне  и  вмешиваться  в процесс обработки данных неконтролируемым образом.

 

     Скажите, пожалуйста,  насколько  вообще  можно   говорить   о национальной  безопасности,  если  Украина  полностью  зависит и в техническом плане,  и в программном продукте от даже не  отдельных государств, а просто от отдельной фирмы "Майкрософт"? И какие пути выхода из  этого  сложнейшего,  тяжелейшего  положения  вы  можете предложить?

 

     Спасибо.

 

     МАЗУР О.А.   Спасибо.   Да,   вы   правы,  действительно,  на сегодняшний день нет у нас системы защиты - и на законодательном и на технологическом уровне.

 

     Мы пытаемся  решить  эту  проблему.  В  Комитете  по вопросам промышленной политики уже приняты поправки к  Уголовному  кодексу. Они  переданы  в  комитет,  возглавляемый  Юрием  Кармазиным.  Ими предусматривается  привлечение  к  уголовной  ответственности   за хакерские преступления.

 

     Мы работали с руководителем департамента защиты,  в частности в банковской сфере.  Они оказали нам содействие в этом вопросе.  И мы надеемся, что наказание будет несколько увеличено.

 

     Приведу пример. Максимальное наказание за компьютерные взломы

- 17 тысяч гривень штрафа,  а ущерб от взломов порой достигает  52 миллионов долларов.

 

     Так извините,  любой  специалист  будет  делать  эти взломы и платить штраф ежедневно, скажем так утрированно.

 

     И по поводу технической  защиты.  Многие  разработки  впервые сделаны  у  нас.  Ведь  Украина,  Киевский  институт  кибернетики, институт   Глушкова   -   это   колыбель   кибернетики,   колыбель автоматизированных  систем  управления.  Но...  Наши  специалисты, которые там работали вчера, сегодня торгуют на базаре. А некоторые работают и на фирму "Майкрософт" и подобные.

 

     Я считаю,  что  этой задаче необходимо уделить первостепенное внимание,  в том числе и в нашем Государственном бюджете  на  2000 год,  и  при  корректировке Национальной программы информатизации. Должна быть добавлена и статья по  информатизации.  Потому  что  в этой  сфере  сегодня  - максимальные доходы и минимальные затраты. Но,  к сожалению,  до сих пор нет государственного понимания  этой проблемы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия. Уважаемая Елена Анатольевна! Я внимательно  прослушал  вашу  информацию  и  во  многом   разделяю позицию.  Но  меня  как  депутата  интересует  такой  вопрос.  Что конкретно  практически  даст  трудовому  человеку,   в   частности селянину, принятие данного постановления?

 

     И во-вторых, во что обойдется в финансовом отношении усиление государственного контроля за информатизацией?

 

     Спасибо.

 

     МАЗУР О.А.  Спасибо.  Что  это  даст  конкретно  селянину?  Я специально   в  своем  выступлении  делала  акцент  на  банковской системе.  Ваш коллега по фракции говорил  о  помехах  в  различных государственных  системах.  Пенсионный  фонд,  Национальный  банк, казначейство, которые платят пенсионерам пенсию и заработную плату еще  сохранившимся государственным предприятиям,  они тоже зависят от степени информатизации.

 

     И вот если  в  перспективе  мы  разовьем  на  должном  уровне законодательную  и  технологическую базу информатизации,  это даст нашему селянину,  рабочему вовремя выплачиваемую заработную плату, вовремя   выплачиваемые   пенсии,   а   также   нормальную  работу предприятий,  которые ныне страдают от вымывания денежных средств, вымывания  информации.  Информация  у  нас  теперь  самый  дорогой продукт.  Вы видите,  как расцветают  наши  информационные  фирмы, рекламные агентства и так далее.

 

     Вчера по   телевидению   демонстрировали  великолепный  фильм (многие,  наверное,  видели) о том,  как сканировали  человека,  а потом  его убивали ради рекламы.  Это не фантастика,  это на самом деле то,  что сегодня уже можно сделать с  помощью  информационных технологий.    И    та    недооценка    государственной   проблемы информатизации,  с которой мы имеем  дело  сегодня,  может  завтра привести к этому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олено Анатоліївно.

 

     Шановні колеги,  у  вас  є  на  руках  проект постанови,  він короткий,  зрозумілий.  Я ставлю на голосування за  основу.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 143.

 

     Явно недостатньо.  Правда,  тільки дев'ять проти. Я думаю, що ви,  мабуть, припустилися якоїсь технічної похибки, що не включили питання про Раду Національного банку останнім.  Тоді була б зовсім інша ситуація.  А то вже частина фракцій пішла відзначати це. Рано ще відзначати. Може, ще банк їх не пустить до себе.

 

     Шановні колеги,  я звертаюся до депутатів, які знаходяться за межами  залу,  щоб  не  називати  фракції,  поверніться  до  залу, поверніться, будь ласка. А поки що Черненко скаже слово.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.    Уважаемый    Адам   Иванович!   Я   призываю проголосовать и поддержать.  Когда  мы  сегодня  с  утра  набирали вопросы,  я  коллегам здесь сказал,  что мы наберем сколько угодно вопросов,  а в зале останутся те,  кто всегда здесь  находится,  и будете вы нам выкручивать руки до посинения, а результат будет тот же.  Потому что часть пришла сюда ради принятия отдельных решений, а когда они были приняты, разошлись.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  ви  пропонуєте поки що скасувати постанову про Раду Національного банку і повернутися до неї в кінці.  Так? А оберемо з тих, хто знаходиться в залі. Тільки така умова.

 

     Шановні колеги, я пропоную взяти за основу проект постанови.

 

     "За" - 172.

 

     ----------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  порядок ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного у 1999 році.

 

     Доповідає Володимир Антонович Плютинський,  член  Комітету  з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановні народні депутати!  Комітет з питань  аграрної політики   та   земельних  відносин  попередньо  розглянув  подане звернення Держхарчопрому і одноголосно схвалив цей проект.

 

     Причина тут у тому, що у відповідності з рішенням української підкомісії  змішаної  українсько-російської  комісії  економічного співробітництва  передбачаються  поставки  українського  цукру  до Російської Федерації без оплати мита в кількості 300 тисяч тонн.

 

     До того  ж є заборгованість цукрових заводів перед тими,  хто вирощував цукровий буряк.  Через дефіцит цукру в період до початку нового   сезону   його   виробництва   виникає   загроза   зупинки кондитерських фабрик  та  інших  переробних  підприємств  харчової промисловості.

 

     У поточному    році    очікується    набагато   менший,   ніж передбачалося,  урожай цукрових  буряків,  тобто  набагато  менший вихід цукру.  Щоб запобігти виникненню ажіотажного попиту на цукор та соціальної напруги, проблему часткового покриття дефіциту цукру в  1999  році  вважаємо  за  доцільне  вирішити шляхом додаткового залучення  імпортного  цукру-сирцю   тростинного   для   подальшої переробки  на  цукрових  заводах  України  та  введення  при цьому сезонної ставки  мита  на  цукор-сирець  тростинний  у  розмірі  1 відсотка  митної вартості,  але не менше як 1 екю за тонну в межах квоти в обсязі 60 тисяч тонн.

 

     При запропонованих обсягах ввезення цукру-сирцю тростинного в 1999  році  (60  тисяч  тонн)  наша держава отримає 4 мільйони 400 тисяч доларів додаткового прибутку.

 

     Я дуже прошу вас,  шановні народні депутати,  підтримати  цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Антоновичу.

 

     Я думаю,   запитань   немає.   Немає?  Сідайте,  будь  ласка, Володимире Антоновичу.

 

     Шановні колеги!  У  вас  на  руках   є   відповідний   проект постанови.  Профільний  комітет  з  питань  аграрної  політики  та земельних  відносин  пропонує  поданий  у   порядку   законодавчої ініціативи групою народних депутатів України проект Закону України про порядок ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного у 1999 році взяти за основу. Прошу підтримати.

 

     "За" - 184.

 

     Шановні колеги,  я думаю,  і каву,  і чай, і все інше кожного дня вживаємо. Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Депутат Діброва. Будь ласка.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 19,  Волинська область).  Дякую.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Вдумаймося,  що  ми робимо   зараз!  Напередодні  сезону  збирання  цукрових  буряків, напередодні переробки власної цукросировини  ми  даємо  дозвіл  на ввезення  цукру-сирцю.  Це ми зразу робимо послугу тим структурам, які будуть демпінгувати ціну цукру на нашому  внутрішньому  ринку, тому  що  ми  на  зовнішній  ринок  свій  цукор  вивезти  не маємо можливості:  Росія його не бере й західні країни не пускають. І ми знову валимо свого товаровиробника.

 

     Я пропоную голосувати проти цього законопроекту.  Ми лобіюємо тут суто вузькокланові інтереси цукрових заводів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ігор Рафаїлович Юхновський.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні  депутати!  Уже два роки підряд урожай цукрових буряків не перевищує 180 центнерів з гектара.  В результаті цукру в країні не вистачає,   і   цукор   в  країні  є  нерентабельний.  Крім  того, цукор-сирець продається в Бразилії по 80 доларів  за  одну  тонну. Доставка сирцю до Одеси коштує 30 доларів. Таким чином, ми платимо за одну тонну цукру-сирцю 110 доларів.  Це  дуже  вигідно.  Навіть коли б для однієї тонни цукру брали 6 тонн буряків,  то ми платили б за них 180 доларів.  Тобто це - повний виграш  для  держави,  і, крім того, ми збалансовуємо і внутрішній, і зовнішній ринок цукру.

 

     Я прошу  вас  усіх проголосувати за рішення Комітету з питань аграрної політики.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мартиновський.

 

     МАРТИНОВСЬКИЙ В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 29,  Дніпропетровська область). Уважаемые коллеги! Мы с вами должны   понять,  что  если  не  примем  этот  закон,  то  нанесем непоправимый  ущерб  не  так  самой  сахарной,  как   кондитерской промышленности.  Это  мизерное  количество сахара-сырца,  60 тысяч тонн, никакого влияния на состояние внутреннего рынка не возымеет. Не  приняв  решения,  мы  нанесем  непоправимый ущерб прежде всего кондитерской промышленности.  Сейчас идет  рост  цен  на  продукты кондитерской промышленности. Прошу вас проголосовать за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  надам  ще  можливість  виступити  представнику майже  з  цукровим  прізвищем  -  депутату  Хмельовому,  і  будемо визначатися.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Фракция коммунистов.  Спасибо, Адам Иванович, за предоставленное слово.  Я буквально вчера  и  позавчера  был  в Черкасской  области и встречался с руководством сахарного завода в поселке Верхнячка Христиновского района.

 

     Ожидается поступление сахарной свеклы  в  пределах  70  тысяч тонн,  в  то  время как переработать они могут 250 тысяч тонн.  То есть  без  этого  тростникового  сырца,  я  думаю,  заводы   будут недогружены,  себестоимость  нашего  сахара  резко  возрастет и он будет неконкурентоспособен.  Поэтому я тоже считаю,  что  за  этот законопроект следует голосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   я   прошу  дружно  підтримати законопроект у першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 207.

 

     Депутат Чобіт. Будь ласка.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НРУ).  Шановні  народні  депутати!  Зверну  вашу  увагу ще на одну обставину,  яку ми не враховуємо при  прийнятті  цього  закону.  А саме:   наші   заводи   завжди  переробляли  цукор-сирець,  і  цей перероблений  цукор-сирець  не  завжди  залишався   на   території України.  В  даний  момент дуже багато закордонних фірм переробляє цукор-сирець на заводах усієї Європи.  І якщо  ми  не  дамо  змоги нашим   заводам  переробляти  цей  цукор-сирець,  то  його  будуть переробляти сусідні заводи в Польщі,  в Молдавії,  як це  робиться тепер.  Тому  я прошу вас підтримати цей проект,  давши можливість нашим цукровим заводам  переробляти  цукор-сирець.  Тим  самим  ми допомагаємо  поліпшувати  фінансовий  стан  і  наших заводів,  і в цілому  бюджетної  системи  України,   тому   що   від   переробки цукру-сирцю отримують гроші і наші порти, і наші залізниці, і наші заводи,  і  відповідно  бюджет.  Від  того,  що   ми   відмовимося переробляти цукор-сирець на наших заводах, інші фірми (англійські, швейцарські) будуть його переробляти на заводах  сусідніх  держав. Від  того Україна буде мати тільки економічні збитки.  Тому я - за те, щоб підтримати цей законопроект і прийняти його в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я надаю слово  ще  одному  депутатові  із символічним прізвищем - Правденку. Будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Спасибі, Адаме Івановичу.  Шановні колеги!  Ще з часів Радянського Союзу  в Україні  перероблявся цукор-сирець з тростини.  У нас є спеціальні заводи, які переробляють саме цукор з тростини. Вони стоять, бо не мають  завантаження.  Це  вкрай вигідна пропозиція!  Чим більше ми переробимо сьогодні кубинської чи аргентинської, чи іншої тростини і  продамо  на  ринку  СНД,  тим  краще  для  України.  Дуже прошу підтримати пропозицію. Дуже прошу!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні депутати!  На Україні 187 цукрових заводів,  із них на  45 відсотках у даний час іде лише завантаження.

 

     Ще при Радянському Союзі ми виробляли 5,2 мільйона тонн цукру, споживали 1,3 мільйона тонн, а решта - це було наше золото,  це були наші надходження до бюджету. Ми ввозили близько 35 відсотків тростини для переробки з інших країн.

 

     Сьогодні заводи у зв'язку із зміною структури  посівних  площ практично  не завантажені,  втрачаються робочі місця,  втрачаються відповідні нарахування до  бюджету  і  тим  самим  втрачають  люди заробітну плату і можливість заробити собі на прожиття.

 

     Я вас прошу зважити на те, що ми в Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин детально  проаналізували  ситуацію. Сьогодні у зв'язку з такими погодними умовами ми ще не знаємо, яка буде ситуація на осінь.  Давайте підтримаємо  аграрний  комітет  і проголосуємо за даний проект закону в цілому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,    ставлю    законопроект   на голосування в першому читанні. Дружно голосуємо! Ми сьогодні маємо завершити сесію.

 

     "За" - 231.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ----------------

 

     Шановні колеги,   до  цього  законопроекту  має  безпосереднє відношення законопроект, про включення якого до порядку денного ми вже проголосували. Мова йде про проект Закону про порядок ввезення в Україну солоду пивоварного та окремих видів хмелесировини у 1999 році.

 

     Доповідає хто - Загородній чи Круценко?

 

     Шановні колеги,  я пропоную підтримати законопроект у першому читанні. Голосуємо.

 

 

 

 "За" - 133.

 

     Добре, будь ласка, Григорію Дмитровичу.

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д.,  перший  заступник  голови Комітету харчової промисловості.  Шановні народні депутати!  За останні роки  в  нас збільшилося  виробництво  пива  і зараз ми виробляємо 76 мільйонів декалітрів.     Підвищилась      його      конкурентоспроможність. Підприємствами  на  розвиток  галузі було спрямовано 300 мільйонів гривень. А цього року - вже 150 мільйонів.

 

     Тепер у   нас   склалася   надзвичайно   складна    ситуація. Хмелепідприємствами України в минулому році вирощено лише 450 тонн хмелю при потребі 2350 тонн, що становить 19 відсотків.

 

     Аналогічна ситуація склалась  і  з  забезпеченням  пивоварним ячменем.  Для  того  щоб  забезпечити  виробництво такої кількості пива,  нам необхідно 140 тисяч тонн пивоварного солоду.  Проте  на даний  час  підприємства змогли придбати лише 70 тисяч тонн.  І до чого це призводить? Зараз якраз період підвищеної реалізації пива. Це дає надходження коштів до бюджету,  люди працюють. А тепер вони просто призупиняють роботу.

 

     Через це ми вийшли з пропозицією,  щоб нам дозволили  завести 200  тонн хмелю і близько 50 тисяч тонн пивоварного солоду.  Що ми від цього будемо мати?  Додатково в бюджет надійде  116  мільйонів гривень.   Якщо  ми  цього  не  зробимо,  значить  буде  скорочено виробництво пива вітчизняного і буде йти інтенсивний імпорт пива - німецького, чеського й з інших країн.

 

     Тому ми   просимо  підтримати  цей  проект  і  прийняти  його сьогодні. Адже зупиняється пивоварна галузь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Скажіть, будь ласка, а раніше ми завозили хміль?

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д. Завозили.

 

 

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Постійно?

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д.  Ну,  в меншій кількості.  Коли ми вирощували 1400-1700 тонн,  то 800- 700 тонн завозили.  Зараз, на жаль, треба завозити 80 відсотків - близько 2 тисяч тонн.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Дякую. Чи будуть запитання?

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д.  Треба прийняти закон  про  хмелярство,  і  я думаю, що буде завезення скорочуватися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться,  будь ласка.  Прошу, висвітіть. П'ять хвилин.

 

     Депутат Федорин. За ним - депутат Звонарж.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція  Народного руху України.  Шановний доповідачу!  Все-таки я хочу вас запитати про  таке.  Відомо,  що  сьогодні  Україна  може вирощувати  5 мільйонів тонн ячменю пивоварного на рік,  а вирощує значно менше,  і той зараз увесь фактично продається за кордон. Чи не  буде  прийняття цього нашого рішення стимулом до того,  що наш ячмінь увесь попаде за кордон і повернеться до нас у  вигляді  вже солоду,  а  наш  хміль попаде за кордон і повернеться до нас уже у вигляді екстракту або у вигляді гранул?

 

     Дякую.

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д.  Я відповідаю на це  запитання.  Ми  хмелю  в минулому  році  виростили  458  тонн при потребі 2350 тонн.  Тобто виростили 19 відсотків від потреби.  Як видно,  щодо хмелю - ні, а щодо  ячменю,  так,  дійсно  має  це місце.  Ячменю було близько 2 мільйонів 300 тисяч тонн,  а щоб зробити солод,  треба  300  тисяч тонн.  Ми  вносимо  таку  пропозицію:  має бути введено квотування вивозу пивоварного ячменю.

 

     Щодо хмелю.  Я думаю, що це абсолютно ненормально. Ми повинні працювати на вітчизняному хмелеві.  Для цього треба прийняти закон про розвиток хмелярства.  Думаю,  що в перспективі ми  не  повинні імпортувати  ні  хмелю,  ні  солоду.  А  зараз  просто  безвихідна ситуація.  Хто від цього виграє?  Зупинимо завод - люди будуть без роботи і не будемо мати грошей у бюджеті.  Треба приймати рішення, я вважаю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат Звонарж.  За ним  -  депутат Діброва.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область).  Адаме Івановичу,  це я записувався, але помилився. Все ж дозвольте поставити запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховуючи  те,  що  ви  маєте  близьке,  дотичне відношення - будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановний  доповідачу!  Ми розуміємо,  що хмелю сьогодні не вистачає.  І можна було б погодитися з  позицією,  яку займає ваше відомство, тобто що треба завозити хміль.

 

     Але сьогодні   йде   збирання  врожаю.  У  тяжкому  становищі колективні сільськогосподарські підприємства. Є ячмінь. Чому ми не вирішуємо  питання,  щоб  була  якась  перспектива  по вирощуванню пивоварного ячменю і так далі? Тому що, розумієте, позиція, яку ми сьогодні  займаємо,  -  все  завезти,  бо  так воно дешевше вийде, призводить до того,  що ні цукрового буряку сіяти  не  будемо,  ні ячменю пивоварного.  Хоча маємо такі можливості. Ми скоро і розсіл будемо з Індії завозити, як тут підказують депутати.

 

     Дайте, будь ласка, відповідь на це запитання.

 

     Дякую.

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д. Ми вже другий рік працюємо над тим, щоб у нас були  спеціалізовані  господарства,  які  б в основному вирощували пивоварний ячмінь.  І вони разом з пивоварними  заводами  працюють тепер  над тим,  щоб створити спільні виробничі формування,  які б займалися вирощуванням і поставкою на солод хмелю і брали участь у виробництві  хмелю.  Така  робота  проводиться.  Але щоб усе добре налагодити, для цього потрібен певний час.

 

     А чому так склалося?  Бо хміль,  як і соняшник  (щодо  якого, спасибі вам, ви прийняли закон), забирають комерційні структури за пально-мастильні      матеріали,      за      поставлені      інші матеріально-технічні  ресурси і вивозять його за кордон.  Я думаю, що цю практику треба припиняти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Діброва.

 

     ДІБРОВА В.Г.  Шановний  доповідачу!  У  вашій   пояснювальній записці  написано:  "При  цьому  пивоварні підприємства гарантують забезпечити закупівлю в  господарствах  усіх  обсягів  пивоварного ячменю, вирощеного в 1999 році".

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д. Правильно.

 

     ДІБРОВА В.Г. Поясніть мені, будь ласка, механізм тих гарантій і механізм тієї закупівлі.  Бо ми знову ячмінь  весь  вивеземо  за кордон,  і  комерційним  структурам  повернуть  податок  на додану вартість при експорті,  а потім при імпорті солоду пивоварного  ми дамо  тим же структурам пільгу по оподаткуванню,  яку затверджуємо сьогоднішнім законом.

 

     Дякую.

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д.  Ну,  я вже на це питання  відповідав.  Зараз пивоварні заводи укладають з виробниками ячменю прямі контракти на закупівлю ячменю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Прошу передать слово депутату Лисогорскому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лісогорський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 177, Харківська   область).   Фракция   коммунистов.    В    моем избирательном округе находятся два пивоваренных завода: Изюмский и Купянский. На Купянском пивоваренном заводе делают сами солод. И я хорошо знаком с этой проблемой.  Конечно, я буду предлагать, чтобы проект закона поддержали.

 

     У меня к вам такой вопрос.  Вот вы видите: даже с ячменем и с солодом у нас проблемы. Вы можете назвать, где у нас нет проблем в государстве сегодня? До чего довело это государство: какую отрасль ни возьми, везде один развал!

 

     Спасибо.

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д.  Ну,  мне трудно говорить за все государство. Но   я   думаю,   что   если   бы   у   нас   нормально   работала финансово-кредитная система, то мы бы закупали и платили деньги. И никаких бы не было проблем.

 

     На жаль,  у нас виходить так,  що у підприємств немає доступу до кредитних ресурсів.  А це сезонна галузь, треба закупити ячмінь за місяць. Ми ж зараз ведемо мову про те, щоб цю проплату провести протягом  4-5  місяців  (з  урахуванням вартості зберігання).  Від цього всі біди і проблеми. Якби можна було взяти нормальний кредит під  15-20 відсотків,  не було б,  я думаю,  у нас проблем.  А так проблема в цьому для підприємств і полягає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги, будемо визначатися. І одночасно я хотів би...

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д. До вас таке велике прохання: якщо ми цього не приймемо, у нас через тиждень зупиняться всі пивоварні заводи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви  ж  розумієте,  зупиняться  заводи,  а температура постійно підвищується. Що ми тоді будемо робити?

 

     Я закликаю депутатів зайняти робочі місця.  Перед тим хочу  з вами  порадитися.  Як  ви дивитесь на пропозицію,  щоб ми сьогодні працювали  без  перерви?  Немає  питань?  Тому   давайте   так   і орієнтуватися,  що будемо працювати без перерви. Без перерви, тому що, ви розумієте, нам треба закінчити сесію.

 

     Шановні колеги, я прошу підтримати законопроект. Голосуємо.

 

     "За" - 165.

 

     Шановні колеги, я буду надавати слово тим, хто буде агітувати за. Ви агітуєте проти. Ну навіщо вам надавати слово, коли на табло 165. Усе, проект закону знімається.

 

     ---------

 

     Розглядається проект Постанови про  порушення  законності  та порушення  прав  громадян  на  Миколаївському глиноземному заводі. Доповідає ... Богословська чи Кармазін? Кармазін. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська   область).   Партія  захисників  Вітчизни.  Шановні народні депутати! 2 липня 1999 року Верховною Радою України, вами, шановні  народні депутати,  було прийнято Постанову про інформацію робочої  групи  Комітету   Верховної   Ради   України   з   питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю  і  корупцією  про  результати  вивчення конфлікту,  пов'язаного  зі  звільненням  та  призначенням  голови правління  відкритого   акціонерного   товариства   "Миколаївський глиноземний    завод",    та    звернення    трудового   колективу Миколаївського глиноземного заводу.

 

     7 липня на Миколаївському глиноземному заводі  представниками виконавчої   влади  -  міністром  промислової  політики  Гуреєвим, головою   Національного   агентства   з   управління    державними корпоративними   правами   Тарановим   за   участю  співробітників Міністерства внутрішніх справ України  протиправно  посаджений  на робоче   місце   директора   відкритого   акціонерного  товариства "Миколаївський глиноземний завод" Набока М.В. Це зроблено всупереч постанові Верховної Ради України від 2 липня 1999 року.

 

     13 липня  1999  року на спільному засіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю  і  корупцією  та  Тимчасової  слідчої комісії  з   приватизації   відкритого   акціонерного   товариства "Миколаївський  глиноземний  завод"  (там  були  представники всіх фракцій,  був кворум і комітету, і слідчої комісії) було заслухано міністра   промислової   політики   Гуреєва,   заступника   голови Національного   агентства   України   з   управління    державними корпоративними   правами   Ємельянова,  представників  Генеральної прокуратури України  (на  засіданні  була  заступник  Генерального прокурора  України  Ольга  Михайлівна  Колінько),  Служби  безпеки України з питань виконання Постанови Верховної Ради України від  2 липня 1999 року.

 

     Встановлено, що    Міністерство   промислової   політики   та Національне   агентство   України    з    управління    державними корпоративними  правами  грубо  проігнорували  постанову Верховної Ради України та не здійснили жодних  дій  на  виконання  постанови Верховної   Ради  України.  Міністр  промислової  політики  Гуреєв пояснив комітету,  що він раніше не знав Набоку,  але  Набока  сам прийшов до міністра та представився як претендент на посаду голови правління  Миколаївського  глиноземного  заводу,   хоча   він   не перебував  у  кадровому  резерві міністерства на заміщення якихось керівних посад.

 

     Після розмови з Набокою Гуреєв написав звернення до  Таранова

-  голови  Національного агентства України з управління державними корпоративними правами - з пропозицією  призначити  Набоку.  Задля справедливості  треба  сказати,  що  перед  цим  за два дні Гуреєв написав інше звернення про призначення одного із членів  правління виконуючим обов'язки на період до проведення зборів. За два дні до того.  Причому у претендента Набоки не було з  собою  ні  трудової книжки,  ні характеристики з попереднього місця роботи, ні довідки про те,  що він не має судимості за останні  три  роки,  тобто  за період перебування за межами України. Принаймні, він не представив їх міністру.

 

     Кандидатура Набоки   не   погоджувалася    з    Миколаївською облдержадміністрацією,  незважаючи  на  те,  що на час призначення Набоки  згідно  з   реєстром   акціонерів   правління   відкритого акціонерного    товариства   "Миколаївський   глиноземний   завод" управління держпакетом  здійснювало  не  Міністерство  промислової політики   (це   сталося   через   кілька  днів),  а  Миколаївська облдержадміністрація.

 

     Крім того,  Миколаївський глиноземний  завод  -  це  відкрите акціонерне  товариство.  Тож призначення голови правління згідно з чинним законодавством є компетенцією загальних зборів акціонерів.

 

     Таким чином,  міністр промислової політики  Гуреєв  перевищив свої   повноваження,  представивши  кандидатуру  голови  правління відкритого  акціонерного  товариства  "Миколаївський   глиноземний завод",   а   також   не   виконав   елементарних  норм  трудового законодавства щодо дотримання певних вимог при прийомі  на  роботу (не зажадав пред'явлення трудової книжки).

 

     Таким же   чином   поставився   до   своїх  прямих  службових обов'язків голова Національного  агентства  України  з  управління державними  корпоративними  правами  Таранов.  Він,  до  речі,  не з'явився на друге засідання комітету та Тимчасової слідчої комісії з   приватизації.   Незважаючи  на  те,  що  Таранов  займає  дуже відповідальну посаду та повинен дотримуватися  інтересів  держави, він також,  вважає комітет,  грубо порушив чинне законодавство при прийомі на роботу Набоки.

 

     Так, Національне агентство України  з  управління  державними корпоративними правами не вимагало трудової книжки, характеристики тощо.  Трудову книжку не пред'явлено ні членам слідчої комісії, ні членам нашого комітету до сьогоднішнього дня.  Не було перевірено, як Набока працював на попередньому місці роботи,  чи  не  порушено проти  нього  кримінальних  справ у зв'язку з його діяльністю,  не було  нічого  з'ясовано  про   фінансові   результати   діяльності очолюваного ним підприємства та інше.

 

     Згідно з  копією особової картки,  що була пред'явлена членам комітету,    останнє    місце    роботи    Набоки    -    Донський гірничозбагачувальний    комбінат   у   Казахстані.   Але   членам спеціальної групи в Миколаєві Набока пояснив,  що з  березня  1999 року  працює  у  фірмі  "Єврогаз",  хоча такі дані в його особовій картці відсутні.  Натомість промовистими є  результати  діяльності Набоки   на  попередньому  місці  роботи  на  посаді  генерального директора ВАТ "Донський ГЗК" у Казахстані.  За даними,  наведеними керівництвом цього підприємства, обсяг прямої шкоди від діяльності Набоки і компанії TWG, яку він представляє, становив 400 мільйонів доларів.

 

     Слід зазначити,  що  коли в 1994 році МГЗ працював виключно з компанією TWG, рентабельність його впала у 15 разів.

 

     В офіційному повідомленні  керівництва  АТ  "Транснаціональна компанія  Казхром",  до  якого входить Донський ГЗК і 56 відсотків акцій якого належать компанії,  яку контролює  TWG,  розкривається суть  таких  дій:  використовуючи  посаду  генерального директора, Набока  укладав  договори  з  покупцями  продукції   комбінату   - компанією  TWG  - на заздалегідь встановлених TWG умовах щодо цін, обсягів,  строків постачання.  За браком часу я не наводитиму всіх даних,  які ми отримали,  але результат у Казахстані такий: втрата 400 мільйонів доларів за два роки.

 

     Рішенням Верховного суду Республіки Казахстан від  29  квітня дії   компанії,   яку   представляв   пан   Набока,  було  визнано цілеспрямованою   акцією    з    метою    повного    матеріального підпорядкування  одного  з  найбільших  казахстанських підприємств структурам TWG, що суперечить закону, моралі та діловій етиці.

 

     Щодо менеджменту TWG,  то в Казахстані  порушено  кримінальну справу,  за якою проходить, зокрема, пан Набока. Однак відповідати за свої вчинки він не збирається.  Він утік із Казахстану, що дало підставу для звільнення його з Донського ГЗК за прогул. Ці дані не внесені  до  трудової   книжки.   Використовуючи   своє   службове становище,  він не подав до відділу кадрів свою трудову книжку,  і тому казахстанські власті  не  змогли  зробити  в  ній  відповідні записи.

 

     Комісія отримала  інформацію,  що  Набока звільнений з посади директора за прогул  і  що  він  залишив  підприємство  в  тяжкому фінансовому  становищі.  А  з  моменту  призначення його на посаду директора Миколаївського глиноземного заводу підприємство повністю припинило  реалізацію  та  відвантаження  глинозему  за укладеними контрактами,  що може спричинити значні  збитки  підприємству,  51 відсоток акцій якого належить державі.

 

     Тому ми пропонуємо Верховній Раді України прийняти постанову, проект якої внесено групою депутатів -  членами  нашого  комітету, депутатської  слідчої  комісії  і  Спеціальної  комісії  з  питань приватизації.  Проект  Постанови  про  порушення   законності   та порушення  прав громадян на Миколаївському глиноземному заводі вам розданий.

 

     У проекті постанови записано: "Запропонувати Президенту   України  та  Прем'єр-міністру  України звільнити з посад,  які обіймають,  міністра промислової  політики Гуреєва  та  голову  Національного  агентства України з управління державними   корпоративними   правами   Таранова",   оскільки   за Конституцією це компетенція Президента.

 

     Ми пропонуємо   звернутися   до   Генерального   прокурора  з дорученням про термінове проведення перевірки  дотримання  чинного законодавства при призначенні Набоки на посаду голови правління та вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Мінпромполітики та Національного агентства з управління державними корпоративними правами, за порушення чинного законодавства.

 

     Ми також пропонуємо звернутися до голови Вищого  арбітражного суду  та  до  Генерального  прокурора  з пропозицією переглянути в порядку нагляду прийняті рішення  щодо  позовів  фірми  "Єврогаз", якими спричинені колосальні збитки державі Україна.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юрію Анатолійовичу. Я думаю, шановні колеги, цей завод не стільки,  мабуть, дає продукції, скільки ми про нього тут говоримо. Це важливий стратегічний об'єкт...

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Олександре Миколайовичу, настільки важливий, що Березовський зустрічався тут із двома найвищими посадовими особами в державі і мова йшла про те,  щоб завод фактично відійшов у владу російського криміналітету.  І ви, мабуть, зустрічаючись сьогодні з Прем'єр-міністром Росії, торкалися й цього питання.

 

     ГОЛОВА. Таких приватних питань ми зовсім не торкалися,  у нас були більш важливі питання.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Може, ще зможете торкнутися.

 

     ГОЛОВА. До  депутата  Кармазіна  запитання  є?  Будь   ласка, запишіться. П'ять хвилин.

 

     Шановні колеги,  уже 12 година підходить. У нас залишилося ще вісім законопроектів,  ми їх розглянемо,  я підіб'ю підсумки нашої роботи і на цьому завершимо, якщо не заперечуєте.

 

     Депутат Косів. За ним - депутат Черненко.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська область).  Народний рух України. Шановний пане Анатолію! Ви,  мабуть,  бачили, що позавчора по одному з каналів телебачення виступав новий директор цього заводу.  У людини,  яка не є, так би мовити,  втаємниченою  в  тонкощі  цих  процесів   (а,   очевидно, більшість  таких  є  і  в  цьому  залі,  як  і взагалі в Україні), створюється враження,  що там іде дуже серйозна,  як ви,  зрештою, про це й сказали, боротьба різних кримінальних угруповань.

 

     Як у такій ситуації ми можемо відвоювати,  відстояти інтереси держави?  Як ми можемо вплинути, адже сам попередній директор уже, наскільки я знаю,  відмовився від судового позову.  А якщо це так, якщо він погодився із призначенням нового директора,  як ми можемо відстояти інтереси держави?

 

     Дякую вам.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую  вам  за високопрофесійне запитання і за те,  що ви помітили,  що позавчора левова частка часу  в  програмі "Інтер" була присвячена виступу цього громадянина.

 

     Я хочу   сказати  таке:  нас  сьогодні  абсолютно  не  хвилює колишній директор.  Ним займаються компетентні органи і вже давно. Наш комітет тільки запитує,  чому досі цю справу не закінчили,  бо факти,  за якими  зараз  проводиться  перевірка,  ще  чотирирічної давності,  і  вони  просто  чекали якогось моменту.  Ми однозначно констатували це на засіданні комітету. Це перше.

 

     Друге. Справді,  відбувається  боротьба  різних   кланів.   І сьогодні  завдання  -  не допустити до менеджменту,  до управління такими  величезними  державними   підприємствами   з   мільярдними обсягами оборотів випадкових людей, які на службі в когось, а не в української держави. Оце таке завдання.

 

     Якщо ми цього не зрозуміємо,  не усвідомимо, якщо в нас можна взяти на роботу людину без трудової книжки,  звільнену за прогул в іншій країні СНД і щодо якої ведеться  розслідування  кримінальної справи,  то це не держава. Навіть у Зімбабве цього не допустили б, а в нас допускають.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Група "Незалежні". Юрий Анатольевич! По-моему, есть  один  хороший  рецепт,  чтобы завод оставить в собственности государства и прекратить всю эту возню  с  перетягиванием  его  из одного  клана  в  другой:  ввести на заводе полное государственное управление   и   контроль.   Государство   назначает    директора, освобождаются  все,  кто  себя скомпрометировал.  Против тех,  чьи действия попадают  под  статью  Уголовного  кодекса,  возбуждаются уголовные дела.

 

     И я  хотел  бы задать вопрос вот такого плана.  Насколько мне известно,  мы принимали решение о создании  комиссии  по  проверке состояния  дел  на  Николаевском глиноземном заводе.  Хотелось бы, чтобы вы кратко проинформировали,  есть ли у вас материалы  работы комиссии,  хотя бы предварительные.  Все ли там действительно так, как сегодня преподносится.

 

     Спасибо.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую вам за дуже професійне  запитання.  Мені теж хотілося б, щоб там була припинена ця возня, як ви кажете. Наш комітет засідав спільно з  депутатською  слідчою  комісією.  Якраз перед вами сидить і секретар цієї комісії.  Ви можете поцікавитися в нього матеріалами і ознайомитися з ними.  Саме ознайомлення і  з матеріалами  цієї  слідчої  комісії,  і  зі  станом справ на цьому заводі показує,  що держава протягом багатьох років  ставилася  до керівництва  своїми стратегічно важливими підприємствами абсолютно неадекватно.  Ваші  пропозиції  варті  уваги.  Це   -   акціонерне товариство  з  переважною  часткою державної власності.  І з цього треба виходити,  вирішуючи питання про управління.  Але все  це  - тільки правовим шляхом.

 

     Як на  мене,  то  я  взагалі  припинив  би  приватизацію всіх стратегічно важливих підприємств, принаймні до виборів Президента, тому  що  йде  просто  здача  підприємств  за копійки під вибори і управління здача йде під вибори.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Інна Германівна є? Будь ласка. Три хвилини.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область).  Уважаемые коллеги! Перед вами лежит еще один

- альтернативный - проект по этому же вопросу.  Первая фамилия там

- Яковенко.

 

     У меня предложение:  дополнить тот проект, который раздавался и  подписан  всеми  членами  группы,  пунктом 2 из альтернативного проекта,  то есть рекомендовать Министерству промышленной политики Украины   и   Национальному   агентству   Украины   по  управлению государственными корпоративными правами отозвать  представление  о назначении  Набоки,  а  Генеральной прокуратуре - решить вопрос об отстранении  от  должности  генерального   директора   Мешина   до окончания  работы  следственной  комиссии  (поскольку снятие его с должности незаконно, однако есть масса данных, свидетельствующих о том,  что есть проблемы).  В этой ситуации для компромисса следует отстранить и Набоку как  незаконно  назначенного,  и  генерального директора  Мешина  как  человека,  в отношении которого возбуждено уголовное дело.

 

     Я бы просила включить в проект  постановления  этот  пункт  и пункт  3  -  поручение Министерству иностранных дел,  Министерству внешних экономических  связей,  Службе  безопасности,  Генеральной прокуратуре (за исключением Высшего арбитражного суда,  потому что он  не  занимается  расследованием  каких-либо  вопросов)  изучить вопросы,  связанные с деятельностью холдинга "Trans World Group" в Российской Федерации и в Казахстане.

 

     Это тоже  необходимо,  поскольку  мы  получаем  сведения   из средств массовой информации,  какие-то справочные данные от Службы безопасности.  Но надо,  чтобы с этими компаниями разобрались наши специализированные    службы   и   представили   нам   достоверную информацию.

 

     Однако я  убедительно  прошу  вас  поддержать   этот   проект постановления,   поскольку   компания  TWG  практически  завладела заводом - без приватизации, не заплатив ни копейки государству.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яковенко наполягає.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Матвієнков.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,    перший    заступник    голови   Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з  питань  приватизації (виборчий  округ 50,  Донецька область).  Уважаемые коллеги!  Я не претендую  на  альтернативный  вариант.  Почему?  Позавчера   было совместное   заседание   следственной  комиссии  по  Николаевскому глиноземному заводу и комитета  Верховного  Совета.  Тот  вариант, который  внесен,  почти  единогласно  (кроме  одного-единственного воздержавшегося - Васильева) принят за основу.

 

     Я предлагаю к  пункту  1  этого  проекта  постановления,  где записано:  "Запропонувати  Президенту  України та Прем'єр-міністру України звільнити з посад,  які  обіймають,  міністра  промислової політики України Гуреєва та голову Національного агентства України з  управління  державними  корпоративними  правами   Таранова"   - дописать еще:  "притягнути до відповідальності посадових осіб, які були  причетні  до  підготовки  документів  щодо   звільнення   та призначення  голови  правління  відкритого акціонерного товариства "Миколаївський глиноземний завод".

 

     Почему? Я задал единственный вопрос Гурееву:  есть ли  список кадрового  резерва  в министерстве по подобным предприятиям и есть ли Набока в нем?  Из разговора с Гуреевым на заседании  комисии  и после  я убедился в том,  что такой список есть.  И я не удивлюсь, если Набока будет в этом списке.

 

     Васильев юридически абсолютно  прав,  когда  говорит,  что  в такой ситуации вопрос ни о Таранове, ни о Гурееве мы не решим. Это просто,  так сказать,  попытка.  А  вот  что  касается  конкретных исполнителей,  которые сегодня, к сожалению, определяют политику в наших  министерствах,  -  тех,  кто  готовил  документы,  кто   не рассмотрел трудовую книжку,  не разглядел возбужденного дела и так далее, - то они должны жестко понести ответственность.

 

     К пункту 2 я предлагаю дополнение "звернутися до  Генеральної прокуратури  України  з пропозицією про усунення на час проведення розслідування з керівних посад"  лиц,  против  которых  возбуждены уголовные  дела.  Я  не  хочу сводить это конкретно,  допустим,  к Мешину,  хотя  поддерживаю  инициативу  Богословской,   так   оно, наверное,  и  должно быть.  Есть ряд лиц,  которые замешаны в этом деле и против которых возбуждены уголовные дела.

 

     Следующий момент:   "На   період   проведення   розслідування призначити  виконуючого  обов'язки  генерального директора з числа працівників  чи  акціонерів  відкритого  акціонерного   товариства "Миколаївський глиноземний завод". А для этого необходимо, так как мы уже "влезли" в  изучение  финансово-хозяйственной  деятельности этого  предприятия,  заслушать  отчет правления этого акционерного общества и провести соответствующие выборы на собрании акционеров.

 

     И третий принципиальный  момент  -  то,  о  чем  уже  сказала Богословская - поручить министерству, СБУ, Генеральной прокуратуре и  соответствующим  ведомствам  изучить   вопросы,   связанные   с деятельностью  компаний,  принадлежащих  Черным  и другим группам, которые претендуют на это предприятие.  Почему?  Потому  что  наши попытки официально заполучить подобные материалы,  к сожалению, не дают никакого результата.  Хотя у нас есть очень много  информации по этому вопросу, нам нужна официальная.

 

     Я предлагаю   поддержать   либо  внесенный  ранее  вариант  с дополнением, либо уже полный, который предлагаю я.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте.

 

     Депутат Матвієнков. З місця. Зараз будемо голосувати.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Спасибо,  Александр  Николаевич.   Уважаемые   коллеги! Понятно,  что  на  заводе  идет клановая борьба.  Все мы прекрасно понимаем,  что стопроцентно правых  людей  не  бывает,  и  в  этой ситуации мы видим подтверждение этого.

 

     Мне непонятно, зачем мы втягиваем в это дело Верховный Совет. Тем более выводы комиссии: уволить, убрать, поставить и так далее. Министерство промышленной политики,  государственный комитет - это же  основа  индустриальной  базы.  А  мы  так   легко   министрами разбрасываемся.

 

     Я думаю так. Сегодня работает комиссия. Пожалуйста, пусть она продолжает  работать.  Если  есть  какие-то   нарушения   -   есть юридические методы, чтобы эти нарушения устранять.

 

     Поэтому предлагаю    информацию    принять   к   сведению   и ограничиться обсуждением этого вопроса в таком плане.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Біда наша  в  тому,  що  міністерства  не  управляють власністю, і міністр до призначення ніякого відношення не має.

 

     Таранов Олег Вадимович.  Будь ласка. І завершуємо це питання. Я не хочу,  щоб ми більше,  як кажуть,  вправлялися  цим.  Питання зрозуміле   всім,   як   Божий   день.   За   це   повинен   нести відповідальність Кабінет Міністрів  і  ніхто  інший.  Не  Верховна Рада.

 

     Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     ТАРАНОВ О.В.,   голова   Національного  агентства  України  з управління державними корпоративними правами.  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые  товарищи  народные  депутаты!  Я  хочу вас проинформировать  о  реальной  картине,   которая   сложилась   на Николаевском глиноземном заводе.

 

     Контракт с    господином    Мешиным   был   подписан   Фондом госимущества  и  должен  был  быть   утвержден   общим   собранием акционеров.  Наблюдательный  совет в декабре 1998 года инициировал проведение собрания,  но господин  Мешин  категорически  от  этого отказался.  Собрание  было  сорвано.  Поэтому  Мешин не был избран собранием, а действовал контракт.

 

     Агентство по  управлению  корпоративными   правами   является правопреемником  фонда  в  вопросах  управления.  И  одна из наших основных  задач   -   отслеживание   выполнения   контрактов.   Мы проанализировали выполнение контракта. Кстати, не только контракта с Мешиным.  Если хотите и будет время,  я приведу вам еще примеры. Мы  уже  сняли пять директоров,  и еще стоит вопрос о снятии около полутора десятка.  Так сложилось,  что,  к сожалению,  наибольшими вредителями   нашей   экономики   стали  те,  кто  руководят  этой экономикой,  то есть директора предприятий.  Хищения измеряются  в сотнях миллионов долларов. Но это другая тема.

 

     Так вот,   проанализировав   этот   контракт,  мы  обнаружили интересные факты. Я вам зачитаю пару примеров.

 

     Контракт НГЗ с компанией "Global  Interholding"  на  поставку глинозема  на  Таджикский алюминиевый завод.  Цена за глинозем для посредника (то есть для этой компании) - 184 доллара за 1 тонну, а цена  для  Таджикского  алюминиевого  завода  -  350 долларов за 1 тонну.  Разница остается у компании, совладельцем которой является господин  Мешин.  Эта  зарубежная  компания до сегодняшнего дня не перечислила ни копейки за глинозем, который через нее был отгружен Таджикскому алюминиевому заводу. Убытки можно подсчитать.

 

     Следующий контракт  НГЗ - с фирмой "Newnikom LTD" на поставку глинозема Братскому алюминиевому заводу.  Завод рассчитывается  за поставки   с   фирмойпосредником,   а  фирма  с  НГЗ  расчетов  не производит.

 

     Дебиторская задолженность  НГЗ  на  сегодня   составила   307 миллионов  гривень,  кредиторская - 299 миллионов,  завод на грани банкротства. Возникает вопрос: могли ли мы не расторгать контракт? Еще   34  миллиона  штрафов,  которые  заплатил  завод.  Есть  все основания для расторжения контракта.

 

     Поэтому, не  нарушая  закон,  а  используя   те   полномочия, которыми  мы  наделены  (все  наши  полномочия  заюстированы),  мы расторгли контракт с господином Мешиным. Не собрание его назначало и  не собрание его должно было освобождать.  Мы расторгли контракт по закону.

 

     Следующий вопрос -  о  назначении  нового  директора.  Нового директора  представило нам Минпромполитики.  И трудовая книжка,  и характеристика с предыдущего места работы имеются.  Он  работал  в Броварах  до  последних трех лет.  Работал управляющим трестом.  В зале,  наверное, есть мэр Броваров, который может охарактеризовать работу этого человека.

 

     Так вот  продолжаю.  Он  работал  в Казахстане по контракту с компанией.  После ухода компании  из  Казахстана  он  был  отозван компаний  с  этого  предприятия,  рассчитался и приехал в Украину. Поэтому данных о  прогулах  у  нас  нет,  эти  сведения  ничем  не подтверждены.

 

     Следующий вопрос.  Мы  обратились  в соответствующие органы - СБУ   и   так   далее,   попросили   дать   информацию.    Никакой компрометирующей  информации  о  Набоке  мы не получили.  Скажите, какие были основания не назначать Набоку?  То есть мы  подготовили контракт.   Мы  не  передали  завод  в  управление  Набоки,  завод находится в управлении Минпромполитики. А Набока подписал контракт раз  в  десять  более жесткий,  чем был у Мешина,  где обязуется в ближайшие сроки погасить задолженность по зарплате, рассчитаться с бюджетом  и  так  далее.  Контракты  у  меня,  я  могу их показать желающим.

 

     Набока приступил к своей работе. Никаких конфликтов на заводе не  было.  Набока  прошел  на  завод по своему удостоверению.  Все разговоры о том,  что на заводе было столкновение с людьми,  будто бы кого-то выводили из кабинета - ложь, провокация. Просто кому-то очень   выгодно   представить    ситуацию    как    взрывоопасную. Взрывоопасной ситуации нет.  Набока работает.  Если он не выполнит хоть одно условие контракта,  он будет немедленно уволен  так  же, как был уволен Мешин.

 

     Я не понимаю,  в чем же незаконность?  Мы готовы в любом суде доказать законность наших действий и нашу правоту.

 

     Понимаете, ситуация  немножко  иная,  товарищи.   Мы   начали наводить порядок...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я просив би з цією глиною закінчувати. У нас іще є інші важливі питання,  хоч і  це  важливе.  Але  це  питання Кабміну, я ще раз кажу. Хто нас втягнув у все це?

 

     ТАРАНОВ О.В.  Я  вам  скажу,  кто  втянул.  И скажу,  почему. Открыто, откровенно, как есть.

 

     Есть две компании: одна называется "Международная аудиторская служба", другая - "Юридическая международная служба". Обе компании возглавляла Инна Германовна Богословская и принадлежат они ей.  На протяжении   пяти   лет   эти  компании  обслуживали  Николаевский глиноземный завод,  и 90 процентов дохода этих компаний составляли контракты  именно  с  Николаевским  глиноземным заводом.  Сегодня, когда Мешин отстранен,  эти компании,  естественно,  потеряли свой доход - вот и вся проблема.

 

     Есть еще  один  момент  в связи с тем проектом постановления, который сегодня рассматривается.  Во-первых, предложено освободить Мешина,   потому   что   оставить  его  нельзя,  он  действительно проворовался,  и во-вторых,  - убрать Набоку и поставить исполнять обязанности  одного  из  членов  правления.  Но 40 процентов акций находится   у   Мешина,   все   члены   правления   полностью   им контролируемы. Поэтому собрать собрание мы не сможем на протяжении ряда  лет.  Сегодня,  назначив  кого-либо  из   членов   правления исполнять  обязанности директора,  мы фактически оставляем Мешина, который за спиной будет руководить,  не даст нам собрать собрание, и государство опять понесет сумасшедшие убытки.

 

     ГОЛОВА. Ваша пропозиція.

 

     ТАРАНОВ О.В.    Мое    предложение   -   не   принимать   это постановление.  Оно  явно  субективное  и  лоббистское.  Я  готов ответить перед любым судом,  уйти в отставку, если признают, что я что-то сделал не так. Я сам уйду в отставку, не надо меня снимать!

 

     Но контроль,  который  сегодня  проводит  агентство,   выдача заданий  и  анализ  работы  предприятий должны быть проведены.  Мы сняли   директора   Херсонского   нефтеперерабатывающего   завода, Северного  ГОКа  (не буду дальше перечислять),  и цифры,  поверьте мне, достаточно впечатляющие.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Олегу Вадимовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Я ставлю на  голосування  проект  постанови. Прийняти за основу. Нам питання щодо Югославії треба розглядати, а ми в цю глину влізли.

 

     "За" - 117.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону про економічний експеримент  щодо стабілізації   роботи   підприємств   легкої   та   деревообробної промисловості Чернівецької області. Доповідач - заступник міністра промислової політики Іващенко.

 

     Є пропозиція  прийняти  законопроект  у  першому читанні.  Не заперечуєте? Ставлю на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 190.

 

     Голосуємо в першому читанні. Розберіться, будь ласка.

 

     "За" - 209. Голосуємо! Я прошу, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Чубаров не встиг проголосувати.  Будь ласка, голосуємо! Та ви мене не закликайте, я добросовісно голосую.

 

     "За" - 231.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Розглядається проект Закону України про бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність  в  Україні  в другому  читанні.  Доповідає  Белоусова  Ірина  Анатоліївна.  Будь ласка.

 

     БЕЛОУСОВА І.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты! На ваше рассмотрение предлагается проект Закона "про  бухгалтерський  облік  та  фінансову звітність в Україні" во втором чтении.

 

     После принятия  этого  законопроекта  в  первом  чтении   наш Комитет  по вопросам экономической политики направил письма во все комитеты, группы и фракции с просьбой дать свои предложения. Шесть комитетов,  включая  бюджетный,  дали  ответ,  что  замечаний нет. Особенно мы благодарны народным депутатам -  членам  комитетов  по вопросам   финансов   и  банковской  деятельности  и  по  вопросам топливноэнергетического   комплекса,   а   также   всем   народным депутатам, приславшим замечания.

 

     Всего поступило 65 замечаний.  Все они были рассмотрены как в рабочей группе,  так  и  в  комитете.  Практически  все  замечания редакционно   учтены,   в   чем  вы  можете  убедиться,  посмотрев сравнительную таблицу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, до статті 1 є зауваження?

 

     Стаття 2 "Сфера дії закону".

 

     Надається слово депутату Шеховцову (поправка 13).

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 52,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  В Украине уже действует  целый  ряд  упрощенных  систем налогообложения,  учета и отчетности. Это и единый сельхозналог, и единый налог для субектов малого предпринимательства.  И  поэтому мне казалось совершенно логичным мое предложение отразить в Законе о бухгалтерском учете, что субекты предпринимательства, которые в соответствии  с  законодательством  освобождены  от  обязательного учета доходов и расходов, не ведут бухучета и не подают финансовой отчетности.  А  субекты,  которым  по  законодательству разрешено вести  упрощенный  учет,  ведут  бухгалтерский   учет   и   подают отчетность   в   соответствии  с  установленным  законодательством порядком об упрощенном режиме отчетности и учета.  Поскольку Закон о бухучете,  проект которого мы сейчас рассматриваем,  - ключевой, то где же,  как не в нем,  отразить тот факт, что в Украине, кроме общего режима полного учета и отчетности, могут быть и исключения. Еще раз подчеркиваю: в порядке, предусмотренном законодательством. То   есть  моя  поправка  обусловлена  тем,  что  действуют  такие упрощенные системы.

 

     Я не согласен с выводом комитета  о  том,  что  мою  поправку учли.  Ее учли только в разделе о финансовой отчетности,  но не об учете.

 

     Я прошу поставить на голосование поправку 13.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування   поправку   13,   внесену депутатом Шеховцовим.  Я просив би підтримати. Миколо Михайловичу, запросіть депутатів до залу. Наберіться терпіння завершити сесію!

 

     Голосуємо поправку 13.

 

     "За" - 214.

 

     Я прошу, підтримайте, будь ласка, цю поправку. Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Стаття 3   "Мета   бухгалтерського   обліку   та   фінансової звітності". Є зауваження? Немає.

 

     До статті 4 є зауваження?

 

     Стаття 5   "Валюта   бухгалтерського   обліку  та  фінансової звітності". Немає зауважень.

 

     Розділ ІІ. Стаття 6. Немає зауважень.

 

     Стаття 7 "Методологічна рада  з  бухгалтерського  обліку".  Є зауваження до цієї статті? Немає.

 

     Стаття 8     "Організація     бухгалтерського    обліку    на підприємстві". Немає зауважень.

 

     Стаття 9   "Первинні   облікові   документи    та    регістри бухгалтерського обліку". Немає зауважень.

 

     Стаття 10   "Інвентаризація  активів  і  зобов'язань".  Немає зауважень.

 

     Стаття 11 "Загальні вимоги до  фінансової  звітності".  Немає зауважень.

 

     Стаття 12  "Консолідована  та  зведена  фінансова звітність". Немає зауважень.

 

     Стаття 13 "Звітний період". Немає зауважень.

 

     І остання  стаття  14  "Подання  та  оприлюднення  фінансової звітності". Зауважень немає.

 

     Я ставлю   на   голосування   даний  законопроект  у  цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 243.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Слухається питання про проект Закону про концесії.  Доповідає Матвєєв Володимир Йосипович. Теж друге читання. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Уважаемые   коллеги! Уважаемый   Александр  Николаевич!  К  проекту  Закона  Украины  о концессиях ко второму чтению было подано  66  поправок  депутатами Мовчаном, Круком, Ковалко, Матвеевым, Деркачом, Волковым, Шаровым, Баулиным,  Мироненко, Коновалюком, Крючковым. Ряд депутатов давали свои  предложения  к  повторному первому чтению,  большая часть из которых была учтена и доложена 1 июля,  когда этот  проект  закона был принят в первом чтении.  Большинство внесенных поправок учтены при  подготовке  ко  второму  чтению.  Часть  из   них   отклонена обоснованно.  Если  не будет каких-то политических соображений,  а законопроект не несет политической  нагрузки,  то  я  считаю,  что можно было бы рассмотреть его во втором чтении и принять в целом.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, до розділу І є зауваження?

 

     До статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8? Немає зауважень.

 

     Я ставлю на голосування розділи І і ІІ (статті 1-8) в цілому. Голосуємо.

 

     МАТВЄЄВ В.Й. Я прошу голосовать за.

 

     "За" - 207.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  голосуємо.  Всіх,  хто обраний до складу Ради  Національного  банку,  запросіть  до  залу.  Якщо немає,  ми проголосуємо ще, а то так - обрали і пішли.

 

     "За" - 207.

 

     Я бачу,  хто є,  а щодо тих,  кого немає,  ми  переголосуємо, повірте  мені.  Так  не можна:  їх обрали і вони пішли святкувати. Один Сергій Васильович Буряк присутній, ми його одного і залишимо. Ще депутат Альошин є, вибачте.

 

     Голосуємо статті 1-8 включно.

 

     "За" - 241.

 

     До статті 9 є зауваження? До 10-ї? 11-ї? 12-ї? Немає.

 

     13-ї, 14-ї, 15-ї? 16-ї? Немає зауважень.

 

     Я ставлю на голосування розділ ІІІ (статті

9-16) в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Розділ IV. Стаття 17. Є зауваження? Немає.

 

     Статті 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24. Є зауваження? Немає.

 

     Розділ V (статті 25,  26) і розділ VI "Прикінцеві положення". Є зауваження?

 

     Ставлю на голосування розділи IV, V, VI в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     Я ставлю на голосування даний законопроект у другому  читанні в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 241.

 

     Прийнято.

 

     Спасибі. Сідайте, Володимире Йосиповичу.

 

     МАТВЄЄВ В.Й. Спасибо.

 

     __________________________

 

 

 

 ГОЛОВА. Розглядається проект Закону про внесення  змін  до  деяких законодавчих  актів  України у зв'язку з прийняттям Закону України про кінематографію.  Доповідає Косів  Михайло  Васильович,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і духовності.

 

     КОСІВ М.В.  Шановні колеги народні депутати! Ще 13 січня 1998 року  ми прийняли Закон про кінематографію.  Тоді ж у цьому законі ми  передбачили,  що  будуть  внесені  такі  правові  норми,   які дозволяли  б  притягти  до  адміністративної  відповідальності  за порушення деяких нормативних положень цього закону,  зокрема  щодо демонстрування   кінофільмів  вітчизняного  виробництва,  а  також кінофільмів, які до нас привозяться.

 

     Отже, щоб ці норми діяли,  потрібно внести зміни і доповнення до  трьох  статей  Закону  про  авторське  право  і суміжні права, дев'ять  поправок   до   Кодексу   України   про   адміністративні правопорушення, п'ять поправок до Закону України про телебачення і радіомовлення і дві поправки до  Закону  України  про  Національну раду  України  з  питань телебачення і радіомовлення.  Ці поправки були внесені.  Ми разом із Комітетом з  питань  свободи  слова  та інформації їх опрацювали.

 

     Також, шановні колеги, від вас надійшло в загальній кількості 30  зауважень  і  пропозицій.  Свою  підтримку  до  запропонованих поправок  висловили  дев'ять  комітетів,  які  надіслали  нам свої рішення.

 

     Я пропоную вам подивитись оцю  порівняльну  таблицю,  яку  ви одержали,  і  ви побачите,  що буквально всі пропозиції,  які були вами надіслані в наш комітет,  ретельно опрацьовані  і  майже  всі враховані.  Отже,  я пропоную вам розглянути постатейно і прийняти законопроект у цілому.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Михайло Васильович  доповів  про  30 поправок.  Із  цих  30  поправок  майже  дві  третини він особисто вносив, решту - Чиж Іван Сергійович, депутати Ковалко, Кармазін та інші. Усі вони враховані. Які є запитання?

 

     Голосуємо в   цілому   в   другому   читанні.   Я  ставлю  на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Депутате Єльяшкевич,  голосуйте,   будь   ласка.   Я   прошу: запросіть тих, хто обраний до Ради Національного банку.

 

     "За" - 206.

 

     Депутат Манчуленко не встиг проголосувати.  Депутат Правденко теж не встиг. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 214.

 

     Слово надається депутату Правденку. Будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.  Спасибі,  Олександре  Миколайовичу.   Шановні колеги!  Я вважаю,  що треба підтримати комітет, але все-таки там, де йдеться про квоти для вітчизняного кіно,  враховуючи те,  що  у нас усього,  скажімо,  кілька сотень вітчизняних фільмів, треба ще додати "телепередач вітчизняного виробництва".  Тоді це буде ширше поле діяльності для телекомпаній.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  з цією поправкою ставлю на голосування в цілому. Голосуємо з поправкою, яку вніс депутат Правденко.

 

     "За" - 251.

 

     Спасибі.

 

     _________________________

 

     Розглядається проект Постанови  Верховної  Ради  України  про продовження  строку  проведення  грошової  оцінки земель населених пунктів  та  інших  земель  несільськогосподарського  призначення. Доповідає  Леонід  Якович  Новаковський,  голова  Держкомітету  по земельних ресурсах. Будь ласка.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.,  голова  Державного  комітету  України  по земельних  ресурсах.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  У  постанові  Верховної  Ради  України  від  19 вересня  1996  року  передбачалось  в  1998 році закінчити грошову оцінку земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення.  Однак за станом на 1 липня цього року грошову оцінку земель закінчено в 43 процентах міст обласного підпорядкування і в 10-17 процентах міст районного підпорядкування, селищ і сіл.

 

     Загалом грошову   оцінку   земель   завершено  в  4,5  тисячі населених пунктів. У 3 тисячах населених пунктів завершено грошову оцінку,  але ми не можемо отримати її у зв'язку з тим, що не маємо 6 мільйонів  гривень,  щоб  розрахуватися  з  науководослідними  і проектними організаціями за проведення цієї грошової оцінки.

 

     Є дві основні причини незавершення в строк грошової оцінки.

 

     Перша причина   -  грошова  оцінка  земель  є  дуже  складною проблемою,  яку в країнах СНД ніхто ще не розв'язав.  Ми  перші  в Україні   провели  грошову  оцінку  земель  сільськогосподарського призначення і проводимо грошову оцінку земель населених пунктів, а тому  витратили  майже  7  місяців на те,  щоб розробити методичну базу,  еталони,  провести  семінари  і  з  277  організацій,   які збиралися займатися грошовою оцінкою,  відібрати 59, яким довірили цю роботу.

 

     Друга причина пов'язана з фінансуванням цих робіт.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Леоніде Яковичу.  Шановні  колеги,  про  що йдеться? Що Кабінет Міністрів і відповідні органи не вкладаються в строки оцінки земель,  які були  визначені  нашим  законодавством. Тобто   йдеться  про  продовження  цих  строків  і  надання  права продовжити цю роботу. Я просив би підтримати проект постанови, він у вас є.

 

     "1. Роботу   Кабінету   Міністрів   України  щодо  проведення грошової  оцінки  земель  населених  пунктів   та   інших   земель несільськогосподарського призначення визнати недостатньою.

 

     2. Продовжити   строк   проведення   грошової  оцінки  земель населених пунктів..." - і далі за текстом.

 

     Я просив  би  підтримати  цей  проект  постанови.  Ставлю  на голосування за основу.

 

     "За" - 232.

 

     Голосуємо в цілому як постанову.

 

     "За" - 243.

 

     Спасибі.

 

     ____________________________

 

     Розглядаються проект   Постанови   про  вилучення  і  надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та  попереднє погодження  місць  розташування  об'єктів  та проект Постанови про попереднє погодження місця розташування  міжнародного  авіаційного комплексу "Гостомель".  Доповідач - депутат Пасєка. Запитання є до нього? Підтримуємо?

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому.

 

     "За" - 219.

 

     Шановні колеги, голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Не встигли.  Запросіть, будь ласка, депутатів до залу. Ще раз голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Спасибі.

 

     __________________________

 

     Шановні колеги! У вас на руках є проект Закону про мисливське господарство  та  полювання.  Є  пропозиція  прийняти  в   першому читанні.  Хто любить цю "тяжку" роботу,  підтримайте,  будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо, бо здасте  рушниці  після  серпня.  Підтримуємо  в першому читанні.

 

     "За" - 240.

 

     Спасибі.

 

     ____________________________

 

     Розглядається проект Постанови про заходи державної підтримки двічі Героя Радянського Союзу  Петрова.  У  вас  є  на  руках  цей документ. Я прошу підтримати проект постанови в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі.

 

     __________________________

 

     Шановні колеги!  Ми проголосували проект постанови,  внесений депутатом Єльяшкевичем, але у нього є ремарочка невеличка.

 

     Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги!  Мы сегодня проголосовали постановление,  но  по техническим причинам в пункте 1 после слова "законопроектів" выпали два слова "інших  питань".  Это  полностью согласовано,  было единогласно проголосовано в комиссии, и я прошу проголосовать редакционную поправку.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо за цих два слова.

 

     "За" - 243.

 

     Спасибі.

 

     _________________________

 

     Шановні колеги,  ми проголосували в  першому  читанні  проект Закону  про  порядок  ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного у 1999 році.  Я вам скажу, що в Україні є 32 заводи, які переробляли раніше  щорічно  (до  1991  року  включно) по 2-2,2 мільйона тонн. Внесли пропозицію на 60 тисяч - це мізер.  Я думаю, що ми знайдемо контакти з Кубою і будемо переробляти ще 2 мільйони.  У нас є кому купувати не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку.

 

     Я просив би підтримати цей законопроект у другому  читанні  в цілому. Ми в першому його прийняли. Голосуємо.

 

     "За" - 243.

 

     Спасибі.

 

     _________________________

 

     Шановні колеги,  я  вас  прошу  підтримати  у першому читанні законопроект про порядок ввезення в Україну солоду пивоварного  та окремих видів хмелесировини у 1999 році.  Це на один рік.  Давайте не допустимо, щоб ці підприємства зупинились. Я прошу підтримати в першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Голосуємо в першому читанні. Це та галузь, яка ще дає копійку в бюджет і,  між іншим,  більше,  ніж  усі  машинобудівники  разом узяті.

 

     "За" - 223.

 

     Депутат Ковалко   не   встиг   проголосувати.   Будь   ласка, голосуємо.

 

     "За" - 249.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Думаю, ми можемо підтримати проект у цілому. Я прошу, проголосуймо в цілому. Дамо можливість у 1999 році додати якусь копійку в бюджет. Голосуємо.

 

     "За" - 247.

 

     Спасибі.

 

     ____________________________

 

     Шановні колеги!  Я просив би проект Закону про внесення  змін до  деяких  законодавчих  актів  України  з  питань  оподаткування громадських  об'єднань  інвалідів  та  підприємств,  де   працюють інваліди,  який  вносив  депутат  Сушкевич,  підтримати  в першому читанні.  Не в цілому,  а в першому читанні - там є  питання,  які потрібно доопрацювати до другого читання.

 

     Давайте підтримаємо. Голосуємо.

 

     "За" - 248.

 

     Спасибі.

 

     _____________________________

 

     Розглядається проект  Закону про внесення доповнень до Закону України про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших  обов'язкових  платежів.  Доповідає депутат Александровська. Будь ласка.  Це  з  додаткових  питань,  основні  питання  ми  вже розглянули.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые депутаты!  Приступая к изложению сути предложенного мною законопроекта,  хочу  обяснить те причины,  которые побудили меня его     разработать.      Существует      множество      обращений избирателей-верующих  с  просьбой помочь им в решении тех проблем, которые  возникли  у  них  вследствие  введения  идентификационных номеров граждан.  Речь идет о практике реализации положений Закона Украины о Государственном реестре физических  лиц  -  плательщиков налогов  и  других  обязательных  платежей,  в частности о способе учета  физических   лиц   и   их   идентификации   с   присвоением соответствующего номера.

 

     При этом   нарушаются   конституционные   права   граждан,  в частности зафиксированные в статьях  22,  23,  28,  32,  35  и  63 Конституции Украины.  Такие обращения направлялись многим народным депутатам Украины,  в комитеты Верховной Рады, Президенту Украины, Уполномоченному  по  правам  человека  и  во фракцию коммунистов в Верховной Раде.

 

     Надо сказать, что тревога граждан по поводу нарушений их прав и  свобод  обоснованна,  о чем свидетельствует практика реализации положений  Закона  о  Государственном  реестре  и   ряд   принятых впоследствии  постановлений  Кабинета  Министров Украины,  которые касаются использования номеров  граждан  и  информационного  фонда Государственного    реестра    в    сферах,   не   относящихся   к налогообложению,  учета налогоплательщиков и тем более  -  вопроса контроля за правильностью уплаты налогов.

 

     В чем  же суть проблемы?  В соответствии со статьей 1 данного закона  Государственный  реестр  -  это  автоматизированный   банк данных,  созданный  для обеспечения единого государственного учета физических лиц,  которые обязаны уплачивать налоги, сборы и другие платежи. То есть речь идет об учете всех, кто платит налоги.

 

     Этим законом предусмотрено (очень важный момент этого закона) использование идентификационного номера из Госреестра  в  случаях, которые четко указаны в законе.  Это и выплата доходов, из которых удерживаются налоги, и заключение гражданско-правовых договоров, и открытие счетов в банках. И самое главное, в законе четко сказано, что  данные  Госреестра  используются  исключительно   для   учета полученных    доходов,   обектов   налогообложения,   полноты   и своевременности уплаты налогов и других обязательных платежей.

 

     Однако в дальнейшем был  принят  ряд  постановлений  Кабинета Министров,  в  частности  от  2  ноября  1995  года  874,  которым установлен порядок определения этих личных номеров  граждан.  Этот порядок  предусматривает  такие процедуры учета лиц,  которые дают возможность обеспечивать тотальный и негласный надзор  государства в  лице административных органов за личностью,  что не позволяется ни  Конституцией,  ни  законами  Украины  и  создает   возможность ограничения прав человека.

 

     Кстати, я  только  что процитировала вывод Комитета Верховной Рады Украины по вопросам правовой  политики,  сделанный  в  январе 1997  года  при  выполнении протокольного поручения Верховной Рады Украины  от  21  января  1997   года.   Изучение   вышеупомянутого постановления  Кабинета  Министров  Украины дает основание сделать вывод:  идентификационный номер  не  является  порядковым  номером учета,   таким  как,  например,  номер  паспорта  или  пенсионного удостоверения.  Этот личный номер содержит информацию о  личности, недоступную для самого человека, так как порядок формирования этих номеров  является  практически  тайной.  И  это   дает   основание предполагать,  что  порядок учета не является абсолютно безопасным для человека.

 

     В нарушение Закона о Госреестре...

 

     ГОЛОВА. Алло Олександрівно, завершуйте.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Если можно, еще две минуты.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.  Уважаемые товарищи! Я прошу внимательно выслушать,  потому что речь идет о том,  что практические действия Кабинета Министров не являются выполнением решений Верховной Рады. Так  вот  сам  Закон  о  Госреестре  четко  предусматривает  сферы использования идентификационных  номеров,  но  в  нарушение  этого закона Кабинет Министров использует их и в других сферах,  которые не предусмотрены этим законом.

 

     Постановлением Кабинета Министров от 2 августа    1996   года   898   предусмотрено   создание   единой государственной  автоматизированной  паспортной  системы.  И   там говорится  о  создании системы учета граждан с использованием этих идентификационных кодов,  с  использованием  оцифрованного  образа личности и биометрической идентификации, создании системы, которая обеспечит взаимодействие с  базами  данных  других  информационных систем, не только отечественных, но и зарубежных.

 

     В постановлении Кабмина от 28 сентября 1996 года 1182 предусмотрено также использование  этого  кода  при изготовлении  документа  (паспорта-карточки  граждан),  в  который должны вноситься  идентификатор  личности,  данные  биометрической информации и машиносчитываемая информация.

 

     В январе  1997  года  постановлением  Кабмина  40  утверждена концепция  создания  единой   государственной   автоматизированной паспортной  системы,  которая определяет не только пути,  методы и способы создания этой системы,  но и способы организации различной справочноаналитической работы.

 

     Таким образом,    от    задачи    учета   налогоплательщиков, предусмотренного Законом  о  Госреестре,  на  практике  перешли  к задаче  обеспечения  организации  справочно-аналитической  работы, очевидно,  на основании созданной базы данных,  содержащей  полную информацию о лицах,  проживающих в Украине, информацию, содержание которой не доступно не только самому человеку,  но  и  обществу  в целом.

 

     Нельзя не  отметить,  что  внедрение Государственного реестра физических лиц - плательщиков налогов и идентификационных  номеров граждан не гарантирует при этом обязательности уплаты налогов, так как,  заполняя декларацию,  каждый  гражданин  Украины  показывает только то, что прошло через официальные органы: бухгалтерию, банк, нотариат.  Механизм,   который   бы   заставил   налогоплательщика показать...

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Алло Олександрівно.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.  Одну секунду.  Таким образом,  мы видим нарушение прав граждан,  мы видим,  что Кабинет Министров в  своей практической деятельности нарушает закон, принятый Верховной Радой Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в цілому. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 218.

 

     Ще раз голосуємо в цілому.

 

     "За" - 223.

 

     Голосуємо пропозицію  прийняти  проект   закону   в   першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 247.

 

     Спасибі.

 

     У цілому можна голосувати? Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 223.

 

     Три голоси недобрали. Я розумію, якби 133... Голосуємо,  будь ласка,  ще раз у цілому. І депутат Кремень просить, і всі соціал-демократи об'єднані - могутня фракція.

 

     "За" - 222.

 

     Є запитання? Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 221.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону України про амністію.  Доповідає Штанько Іван Васильович - директор Державного департаменту України з питань виконання покарань. Будь ласка.

 

     ШТАНЬКО І.В., голова Державного департаменту України з питань виконання покарань.  Вельмишановний  головуючий!  Шановні  народні депутати!  Відповідно до статті 93 Конституції України і керуючись принципами гуманізму, Президент України подає на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про амністію. Враховуючи те, що воля є невід'ємною складовою повноцінного життя людини, а амністія

-   це  насамперед  гуманний  акт,  запропонованим  законопроектом передбачається оголосити амністію і поширити її дію  передусім  на найбільш  незахищених в соціальному плані осіб:  на неповнолітніх, жінок  і  чоловіків,  які  мають  дітей  віком  до  16  років  або дітей-інвалідів,  жінок і чоловіків, які мають батьків віком понад 70 років,  а також батьків-інвалідів першої групи,  які потребують стороннього   догляду,   осіб   похилого  віку,  ветеранів  війни, інвалідів першої та другої груп,  а також хворих на тяжкі  хвороби (туберкульоз та онкологічні захворювання).

 

     Проект закону   погоджено   з  Верховним  Судом,  Генеральною прокуратурою,  Міністерством  юстиції,  Міністерством   внутрішніх справ,  Службою  безпеки,  Міністерством  оборони,  він відповідає вимогам базового Закону про застосування амністії в Україні.

 

     Необхідність оголошення амністії зумовлена насамперед тим, що нині  в місцях позбавлення волі утримується велика кількість осіб, засуджених за незначні злочини до покарання у вигляді  позбавлення волі на нетривалий термін,  і які не становлять великої суспільної небезпеки.  Ці засуджені вже  відбули  певний  термін  ув'язнення, котрий,  на наш погляд,  є достатнім для їх покарання та каяття за вчинені злочини.

 

     За станом на 1 липня 1999 року  чисельність  спецконтингенту, який  утримується  в  місцях  позбавлення волі,  досягла 230 тисяч чоловік, з яких 188 тисяч засуджено до позбавлення волі. Тільки за 6  місяців  поточного  року  кількість  ув'язнених  та  засуджених збільшилась на 21 тисячу осіб.

 

     Хотів би звернути вашу увагу на те, що утримання однієї особи в  місцях  позбавлення  волі в середньому щомісячно коштує державі 100 гривень.

 

     ГОЛОВА. Іване Васильовичу,  одну  хвилинку.  Шановні  колеги! Скажіть,  будь ласка, до Івана Васильовича є запитання? Ми щорічно з  вами  в  такому  порядку  розглядаємо  подання  Президента  про амністію  до  Дня  незалежності.  Який  контингент  -  розписано в проекті, він у вас на руках.

 

     Запишіться, будь ласка,  на запитання.  Відведемо  5  хвилин. Слово депутату Сизенку. Будь ласка. За ним - депутат Матвєєв.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і  спорту (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передать слово депутату Лисогорскому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І. Фракция коммунистов. За время моей работы в Комитете      по     вопросам     законодательного     обеспечения правоохранительной  деятельности   и   борьбы   с   организованной преступностью  и  коррупцией  мы уже принимали законы об амнистии. Так вот,  когда мы принимали  прошлый  раз  решение  об  амнистии, произошло следующее.

 

     В зале  Верховного  Совета были озвучены два моих запроса,  в которых речь шла  о  том,  что  директор  хозяйства  разворовывает государственное   имущество.  Генеральная  прокуратура  возбуждает против него уголовное дело, а потом он попадает под амнистию.

 

     У меня вопрос:  не случится ли так (а  я  являюсь  автором  и этого  законопроекта  об амнистии,  который рассматривался в нашем комитете),  что под амнистию опять попадут те люди,  которые имеют деньги,  которые  разворовывают  наше государство?  Ни для кого не секрет,  что бывают случаи,  когда люди содержатся  в  камерах  по году,  а потом им не предявляют обвинение,  отпускают, и никто не несет никакой ответственности.

 

     Спасибо.

 

     ШТАНЬКО І.В.  Згідно зі статтею 11 проекту закону амністія не поширюється на таких людей,  про яких ви сказали,  - які засуджені за статтею 861 за розкрадання державного або колективного майна  в особливо великих розмірах, вчинене шляхом шахрайства чи розбою. На них амністія не поширюється,  незалежно від того, який термін вони вже відбули в місцях позбавлення волі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвєєв. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Й. Прошу передать слово депутату Дорогунцову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Спасибі,  Володимире Йосиповичу.  Фракція Компартії  України.  Іване  Васильовичу,  ми  всі  розуміємо,   що амністія  -  це  акт гуманності,  акт доброзичливості стосовно тих людей, які порушили закон. Проте у мене складається таке враження, що  поряд  з  тими,  хто  законно за амністією виходить із неволі, звільняються  і  люди,  які  вчинили  тяжкі  кримінальні  злочини. Скажіть,  будь ласка: яким чином це трансформується, яким чином це відбувається?

 

     І друге запитання до вас  пізнавального  характеру.  Скажіть, будь ласка,  скільки процентів з них протягом наступних двох років знову з'являються на лаві підсудних?

 

     Спасибі вам.

 

     ШТАНЬКО І.В.  Я  наведу  такі  дані.  За  минулий  рік   було звільнено  за  амністією 38,5 тисячі чоловік.  Знову протягом року допустили порушення і сіли  на  лаву  підсудних  205  чоловік,  що становить 0,5 відсотка.

 

     Щодо першого запитання.  У статті 11 проекту закону записано, що ті,  хто скоїв тяжкі злочини і  засуджені  за  цілим  переліком статей  за тяжкі порушення,  під дію амністії не підпадають.  Це і вбивство, це і розкрадання і таке інше.

 

     ГОЛОВА. Депутат Плютинський.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.  "Громада".  Шановний   доповідачу!   Я   із задоволенням  підтримаю цей законопроект,  голосуватиму за нього і прошу,  щоб і  інші  депутати  проголосували.  Я  просив  би  дати відповідь  на  таке  запитання:  скільки чоловік за цією амністією буде звільнено і який економічний ефект це матиме,  тобто яку суму зекономить  наша  держава на тих,  хто сьогодні перебуває в місцях позбавлення волі?

 

     Дякую.

 

     ШТАНЬКО І.В.  Згідно з тим що записано в  цьому  проекті  (ми підрахували) - це десь 38- 39 тисяч чоловік.  А у своїй інформації я казав,  що утримання  однієї  особи  у  місці  позбавлення  волі обходиться державі в 100 гривень на місяць.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, спасибі.

 

     Голосуємо? Підтримуємо? (Шум у залі). Шановні колеги, ну який альтернативний? Ну, будь ласка, депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні депутати!  Шановний Олександре Миколайовичу!  Депутати  -  члени  нашого  комітету  відповідно до статті 93 Конституції України в  порядку  законодавчої  ініціативи розробили  проект  Закону  про  амністію (вони подали б його ще на кілька  місяців  раніше,  якби  їм  були  надані  деякі  дані)   і стимулювали  таким  чином Президента до внесення цього проекту.  У тому проекті,  який  вам  роздано,  ми  врахували  ряд  пропозицій Верховного Суду України та вчених,  які суттєво його удосконалили. Враховано конкретні проблемні питання, які ви сьогодні порушували, та  питання,  які  постали  в  судовій  практиці під час виконання попередніх законів про амністію.

 

     Законопроектом пропонується звільнення  з  місць  позбавлення волі  близько 40 тисяч осіб.  Пропонується застосувати амністію до найбільш  незахищених  осіб,  насамперед  до  неповнолітніх,  осіб похилого віку,  ветеранів війни,  інвалідів першої та другої груп, хворих на туберкульоз.

 

     Водночас ми вважаємо, що є недоцільним звільняти за амністією осіб,  які  вчинили повторні злочини під час відбування покарання, під час  іспитового  строку  при  умовних  засудженнях  чи  строку відстрочки,  які засуджені за злочини, що хоча й не є тяжкими, але спричинили  особливо  тяжкі  наслідки:  автоаварії  з   численними жертвами,  аварії на шахтах,  катастрофи на залізничному,  водному або повітряному транспорті тощо,  а  також  злочини,  які  є  дуже поширеними,  завдають  потерпілим  великих  моральних страждань та матеріальних  збитків  і  за  своєю  суттю  становлять   підвищену суспільну небезпеку (це розбої,  грабежі,  неодноразові крадіжки з квартир,  згвалтування,  розкрадання  та  зберігання  вогнепальної зброї, а також злочини, пов'язані з наркотичними засобами).

 

     Я хочу  вам сказати,  що всього цього в законах про амністію, проекти яких  подавалися  Президентом,  не  було.  Тобто  амністію застосовували до тих,  кого засуджено за грабіж, за згвалтування - стаття 117,  частини друга і третя; кого засуджено за статтею 118, за  статтею 222 - щодо вогнепальної зброї (ви знаєте,  що сьогодні ці злочини захлеснули нашу країну);  за статтею 168, частина третя і за злочини,  пов'язані з наркотичними засобами. Ми пропонуємо на цих осіб не поширювати аміністію.

 

     Ми врахували  пропозиції  Верховного  Суду  України  і  тепер пропонуємо  передбачити  закриття  кримінальних  справ  також щодо жінок,  які вчинили злочини,  що не є тяжкими і за  вчинення  яких законом передбачене покарання не суворіше ніж три роки позбавлення волі.  У нас також  інший  підхід  щодо  звільнення  за  амністією засуджених   від   додаткового  покарання.  Ми  кажемо,  що  треба звільняти лише тоді, коли вони звільняються повністю від основного покарання.  А  щодо  решти  засуджених,  то  передбачити,  що  від додаткових мір покарання вони не звільняються.

 

     Редакція попередніх законів, прийнятих у 1997-1998 роках,  щодо  звільнення  від  додаткових  покарань була невдалою,  на нашу думку. Це призвело до звільнення практично всіх засуджених  від  додаткових  покарань  - позбавлення права займати певні посади чи займатися певною  діяльністю,  конфіскація  майна, штрафи,  які  не було виконано,  і як результат - ненадходження до Державного бюджету значних коштів.

 

     І, нарешті,  запитують:  чи потрібна  взагалі  нам  амністія. Потрібна.  У  місцях позбавлення волі перебуває більше людей,  ніж там може утримуватися.  Через це люди сплять по  черзі.  У  місцях позбавлення волі налічується понад 11 тисяч хворих на туберкульоз. Це вже  називається  епідемія  в  рамках  будь-якої  країни,  якщо засуджених всього 240 тисяч осіб.  На лікування ми з вами виділили в бюджеті,  і потім було профінансовано,  - 3  копійки  в  день  і всього  17  копійок  -  на  харчування.  Тому і я звертаюся до тих гарячих голів,  які виступають проти амністії,  і кажуть, що це не потрібно.

 

     Хочу зауважити, що в нашому проекті з технічних причин є такі помилки:  у статті  5  замість  слова  "третини"  має  бути  слово "половини"; у статті 9 після слова "статей" пропущено цифри "4-7". Щодо статті 11,  то в нас ідентичний підхід, тому пункти "л", "м", "н"  законопроекту,  поданого  Президентом,  ми врахували в нашому законопроекті.

 

     Ми погодили цей проект із Державним  департаментом  з  питань виконання  покарань і він суттєво удосконалює підходи до амністії. Ми просимо вас  прийняти  альтернативний  проект,  який  вноситься більшістю  членів  нашого  профільного  комітету,  які  професійно поставилися до його розроблення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Іване Васильовичу, яка ваша думка? З місця, будь ласка.

 

     ШТАНЬКО І.В.   Законопроект,   який   доповів  шановний  Юрій Анатолійович, ми не дивились. А на підставі того, що ми тут у залі почули,  випливає,  що  цим  законопроектом  передбачено звільнити майже наполовину менше осіб,  ніж це  передбачено  законопроектом, який подано Президентом.

 

     ГОЛОВА. Тобто не 40, а 20 тисяч осіб.

 

     ШТАНЬКО І.В. Так.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Ні,  ні.  Ця  цифра  абсолютно  не  відповідає дійсності. Ми категорично проти того, щоб амністія поширювалася на грабіжників,  на  вимагачів,  на тих,  кого засуджено за статтями: 117,  частини друга і третя,  118,  168, 222 - все, що пов'язано з вогнепальною  зброєю.  Але  ця  категорія  не становитиме 20 тисяч осіб.  Це може бути  приблизно  до  5  тисяч  осіб.  До  5  тисяч, підкреслюю.  Тільки по цих категоріях. По всіх інших категоріях ми дійшли спільної точки зору.  Щодо осіб,  перелічених у статтях 4 і 7, то на них амністія поширюється.

 

     Іване Васильовичу, я прошу вас уточнити свої цифри.

 

     ГОЛОВА. До   депутата  Кармазіна  є  запитання?  Будь  ласка, запишіться.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  А щодо осіб, які перебувають у дисбатах, то ми взагалі   пропонуємо  розширити  застосування  амністії.  Ті,  хто перебуває в дисбатах, - це молоді хлопці, засуджені за злочини, що не є тяжкими...

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу! Не затягуйте.

 

     Висвітіть, будь ласка,  список.  Депутат Манчуленко. За ним - депутат Іванов.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,  чому ви не погодили свої позиції з  Міністерством  внутрішніх  справ,  щоб  у внесеному  в зал для розгляду цьому законопроекті всі питання були погоджені?  А тепер у сесійній  залі  Верховної  Ради  України  ви починаєте з'ясовувати стосунки. Ось це є важливе питання.

 

     І щодо того, до яких осіб застосовувати амністію, а до яких - не застосовувати,  то я вважаю,  що тут позиція мала би бути у вас спільна.

 

     Дякую.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Я  дуже  дякую  вам за таке запитання.  Я хочу тільки нагадати,  що дані,  скільки і за якими статтями  засуджено осіб, ми отримали трошки пізніше, ніж було потрібно. Саме тому тут є серйозні питання.  Але я про це  не  говорив,  щоб  не  видатися неввічливим.  Ну якщо ви мене запитуєте, то я вам кажу, що ці дані надійшли  вчора  вранці.  Розумієте?  Ми  вимагали,  щоб  це  було зроблено  до  канікул.  Іван  Васильович  не  дасть  мені  сказати неправду,  що ми вимагали від нього прискорити  роботу.  Але  вони цього  не робили.  А якщо вони не робили,  то нам доводилося самим працювати.

 

     А щодо того,  щоб погоджувати законопроект із МВС,  то ні ви, ні  я  це  робити  не  зобов'язані,  бо  МВС  не є суб'єктом права законодавчої ініціативи.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Кабінет  Міністрів   тільки   вчора   подав законопроекти   щодо   миротворців,   щодо   амністії,   а  завтра розповідатимуть у пресі і по телебаченню, що вони дуже хотіли, але Верховна Рада не зуміла. За 27 і 28 червня подали 39 указів. Це 40 процентів того,  що подано за  три  роки.  І  в  останній  день  - сьогодні подали,  щоб,  як кажуть,  поспіхом вирішувати. Я це кажу для преси, щоб преса знала.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Я дякую, Олександре Миколайовичу, за підтримку, бо ми тільки вранці отримали ці дані.

 

     ГОЛОВА. Депутат Іванов. За ним - депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     ІВАНОВ С.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 3, Автономна Республіка  Крим).  Уважаемый  Юрий  Анатольевич!  Я   целиком   и полностью   буду   поддерживать   законопроект,   внесенный  нашим комитетом.  Но не кажется ли вам,  что вот эта тенденция  ежегодно амнистировать   тысячи   заключенных   приводит   к  тому,  что  у правоохранительных  органов  уже  начинают  опускаться  руки?  Это первое.

 

     И второе.   Большой  процент  преступлений  связан  с  угоном автотранспорта.  Если мы сегодня всех их выпустим, то я боюсь, что половина работников Верховного Совета останется без транспорта.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Я  дуже  дякую вам,  Сергію Анатолійовичу,  за високопрофесійне запитання і за підтримку нашого проекту. Справді, з   огляду  на  звернення  практичних  працівників  правоохоронних органів ми самі записали в статтю 11 ті склади злочинів,  які,  на думку народних депутатів,  є найбільш небезпечними, тому на особи, що їх скоїли, амністія не поширюється. Це перше.

 

     Друге. Якщо зараз зал визначиться, що треба включити і статтю 2153  (це угон),  то я не заперечував би проти цього.  Нам узагалі треба переглянути ставлення  до  цього.  Ось,  наприклад,  у  разі квартирної кражі, коли вкрали на 100 гривень (це частина третя), - на осіб,  які скоїли цей злочин,  амністія не розповсюджується.  А якщо  в  одного з наших депутатів крадуть "Жигулі" (сьому модель), зароблену трудом, чи у робітника, який заробив на машину, працюючи на  заводі  (він  її потім уже не зможе купити),  то на осіб,  які скоїли цей злочин, амністія розповсюджується.

 

     Я з вами абсолютно згоден.  Але тут підхід був такий:  чи цей злочин  є  тяжким,  чи  не  є  тяжким,  ви розумієте.  Та якщо зал вирішить,  то давайте включимо статтю 2153.  Я,  наприклад, тільки погоджуюсь  із вашою пропозицією і буду просити народних депутатів включити статтю 2153.

 

     Олександре Миколайовичу,  цю  статтю   можна   включити.   Як суб'єкти   права  законодавчої  ініціативи  ми,  більшість  членів комітету, погоджуємося з цим.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П. Прошу передать слово Тищенко Павлу Васильовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракция  коммунистов.  В  прошлом  году   после принятия такого же Закона об амнистии разрешено было еще на стадии проведения следствия следователю применять этот закон.

 

     В городе  Харькове  был  такой  случай.  Водитель  наехал  на женщину, нанес ей телесные повреждения, она три месяца пролежала в больнице,  а затем в последний день действия  Закона  об  амнистии следователь  легко  и просто закрыл это дело.  И женщина оказалась без компенсации.

 

     В вашем   законопроекте   и   в   законопроекте,    внесенном Президентом,  тоже  предусматривается  такой  же  метод проведения амнистии или, может быть, вы учли этот вариант?

 

     Спасибо.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Дякую вам, Павле Васильовичу, за запитання.

 

     Я у своїй доповіді (може,  було шумно, ви не чули) сказав, що ми передбачили,  що на осіб,  які скоїли цей вид злочину, амністія не розповсюджується. Це перше.

 

     І друге - щодо застосування амністії  на  етапі  попереднього розслідування.  Закриття кримінальної справи не допускається, якщо обвинувачений чи підсудний проти цього заперечує.  Тому тут теж  є певні гарантії, що не буде допущено порушень законності.

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, сідайте, будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  ставлю  на  голосування  пропозицію прийняти в цілому законопроект про амністію, внесений Президентом. Голосуємо.

 

     "За" - 113.

 

     Ставлю на    голосування   пропозицію   прийняти   в   цілому законопроект із тими поправками,  які внесені депутатом Кармазіним і   іншими  депутатами  профільного  комітету.  Мається  на  увазі альтернативний законопроект, який представив депутат Кармазін.

 

     "За" - 251.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Крючков Георгій Корнійович.  Будь ласка.  Прошу уваги,  у нас залишилось буквально кілька хвилин.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Шановні представники уряду! Президент України, здійснюючи свої  конституційні  повноваження і діючи в повній відповідності з ухваленим недавно  Верховною  Радою  Законом  України  про  участь України  в  міжнародних  миротворчих  операціях,  видав  Указ  про направлення  миротворчого  контингенту  для   участі   України   у міжнародній  миротворчій  операції  в  Косово,  Союзна  Республіка Югославія.  І, як це передбачено Конституцією і Законом про участь України  в міжнародних миротворчих операціях,  вносить цей указ на схвалення Верховної Ради.

 

     Як я вже доповідав зранку,  два комітети всебічно  розглянули цю проблему.

 

     Що нас  цікавило?  На  що  ми  звертали  увагу?  Передусім на відповідність дій Президента і внесених ним пропозицій Конституції України. Вони відповідають Конституції України.

 

     Друге. Наскільки   пропозиція  про  направлення  українського миротворчого контингенту до Косово,  Союзна Республіка  Югославія, відповідає   стратегічним   інтересам   України.  Після  тривалого грунтовного обговорення ми дійшли  висновку,  що  це  в  інтересах України.

 

     Третє. Ми  розглянули  всі  документи  (а  вони  відповідають вимогам закону),  надані як інформація  про  суть,  характер  цієї операції і масштаби нашої участі в цій операції.

 

     Нас цікавило,  оскільки  в документах про це не було сказано, чи  є  згода  уряду  Союзної  Республіки  Югославія  на  прийняття українського  миротворчого  контингенту.  Керівництво і працівники Міністерства закордонних справ України нас запевнили і підтвердили це  офіційними  документами,  що така згода уряду є.  Уряд Союзної Республіки  Югославія  схильно  ставиться  до   того,   щоб   наші миротворці були направлені туди.

 

     Нас, звичайно,  цікавило,  наскільки  продумано  всі питання, пов'язані з тим,  щоб наші миротворці  були  захищені  і  діяли  в умовах,  коли  не  виникає  загрози  для їхнього життя.  Звичайно, гарантувати  таку   безпеку   ніхто   не   може,   бо   миротворці направляються  до  району,  де ще нещодавно проходили бойові дії і зараз неспокійно.

 

     Ми враховували ту обставину,  що  російські  миротворці  були зустрінуті  в  ряді  регіонів Косово дуже недоброзичливо.  І ми не можемо  виключати  того,  що   таке   ставлення   до   росіян   як представників  слов'янської  народності  не  буде  перенесено й на наших миротворців.

 

     Тому ми дійшли висновку, що треба підтримати указ, і, вносячи пропозицію   про   схвалення  цього  указу,  пропонуємо  доповнити внесений Президентом проект закону з цього питання другим пунктом, який  сформульовано  (у  вас  цей  текст  є) так:  "Піклуючись про безпеку українських миротворців,  виходити  з  того,  що  вони  не братимуть  участі  в акціях,  які безпосередньо загрожують їхньому життю,  в  тому  числі  в  заходах  по  демілітаризації   збройних формувань,   які   діяли  і  діють  на  території  Косово,  Союзна Республіка Югославія".

 

     Інші деталі:  який склад (до 800  військовослужбовців),  який характер  озброєння,  фінансові  питання  -  усе  це відображено в документах,  які вам роздано.  Якщо  будуть  якісь  запитання,  на частину  з  них  я готовий відповісти.  Тут також присутні міністр закордонних справ Борис Іванович Тарасюк,  міністр оборони України генерал  армії  України  Олександр  Іванович  Кузьмук.  Ми спільно відповімо на ці запитання. Ми вносимо таку пропозицію.

 

     Мушу сказати,  що за такі пропозиції проголосувала  більшість членів  комітету,  проти  проголосували  народні депутати Строгов, Смірнов, утримався народний депутат Мусієнко.

 

     У мене все.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Георгію Корнійовичу.  Запитання до  Георгія Корнійовича є?  Будь ласка,  запишіться.  Я прошу уваги. Відводимо три хвилини на запитання.  Питання зрозуміле,  але із  запізненням подано до Верховної Ради.  І це,  я думаю,  ваша вина,  Олександре Івановичу і Борисе Івановичу,  що в останній день ви подаєте  такі документи для розгляду у Верховну Раду.

 

     Я не знаю,  що Президент вносить, але вони вносять пропозиції Президента.

 

     Будь ласка,  висвітіть,  хто записався на запитання.  Депутат Косів. За ним - депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В. Прошу передати слово представникові цього комітету Георгію Манчуленку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний доповідачу!  Шановні колеги! Я брав участь у роботі комітету, коли розглядалося це питання.  Ставилися надзвичайно серйозні запитання до доповідачів від МЗС і Міністерства оборони.  З'ясовані фактично всі  позиції.  Були  отримані  відповіді  на  всі  дуже   серйозні запитання,  які нас турбували, - і щодо безпеки наших миротворців, і щодо інших питань.

 

     Якщо ми  хочемо  виглядати  послідовними  у  своїй  зовнішній політиці,   боронити  свої  національні  і  стратегічні  інтереси, зокрема інтереси на Балканах,  то,  я вважаю, нам треба підтримати проект  закону,  який  вноситься  від  двох комітетів - Комітету з питань національної безпеки і оборони та  Комітету  у  закордонних справах і зв'язках з СНД.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция коммунистов.  Георгий Корнеевич, у меня создается впечатление,  что полный провал во  внутренней  политике руководство нашего государства стремится компенсировать избыточной дипломатической и военной активностью, в том числе и в Югославии.

 

     Как вы знаете,  Украина повязана теснейшими обязательствами и связями с НАТО.  И,  как вы знаете,  Министерство иностранных дел, руководитель которого присутствует здесь в зале,  проводит в целом пронатовскую политику.

 

     Что бы мы с вами здесь ни записывали, но обективная ситуация сложится таким образом,  что украинский контингент будет выполнять то,  что  ему  предпишет  НАТО.  Верховная  Рада,  приняв  сегодня решение,  в дальнейшем уже по сути не сможет повлиять на ту роль и те  обязательства,  которые  будет  выполнять  украинский воинский контингент.

 

     Скажите, пожалуйста,  какие у вас  есть  гарантии  того,  что Верховная  Рада будет контролировать действия наших военнослужащих в Югославии?

 

     Спасибо.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.  Я бы не хотел сейчас  вступать  в  дискуссию  и давать общие оценки позициям.  Это другой вопрос. Тут есть предмет для  серьезного  отдельного  разговора.  Мы  сейчас  рассматриваем конкретную  ситуацию,  в которую нас загнала жизнь и агрессия НАТО против Югославии. Сейчас, как говорится, слава Богу, усилиями всех и  вся удалось приостановить бомбардировки,  и теперь нужно как-то разгребать этот пожар войны.

 

     Какие есть возможности у Верховной Рады? Верховная Рада имеет возможность,  если  возникнут  какие-то проблемы,  направить своих представителей и посмотреть на месте,  что там будет  происходить. Верховная  Рада  может  в  любой  момент принять решение об отзыве своего контингента,  если мы придем к выводу,  что это будет не  в интересах Украины.

 

     Что касается самой ситуации,  то предложения, которые внесены Президентом,  отвечают  решению  Совета  Безопасности  Организации Обединенных Наций от 10 июня этого года.  К слову,  мы, наверное, будем действовать примерно в таких же условиях,  в каких действуют российские миротворцы.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Час вичерпано.

 

     Шановні колеги,  підтримаємо?  Ставлю  на  голосування проект закону.

 

     "За" - 216.

 

     Я зачитаю, за що голосуємо, одну хвилинку.

 

     Президент України вносить проект Закону про  схвалення  Указу Президента  України  про  направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції в Косово, Союзна Республіка Югославія.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     Схвалити Указ Президента України про направлення миротворчого контингенту  для  участі  в  міжнародній  миротворчій  операції  в Косово, Союзна Республіка Югославія".

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. З мотивів!

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  А  чому ви кричите?  Шановні колеги, Георгію  Корнійовичу!  Ну  треба  ж  було  зачитати.  А  ми   так: поговорили, а потім кричимо - з мотивів.

 

     У мене документ,  який подано Президентом.  Я його і поставив на голосування.  Є ще проект,  який вносять  народні  депутати,  і Георгій  Корнійович сказав,  що тут пропонується доповнити проект, внесений Президентом, пунктом 2.

 

     Я прошу проголосувати законопроект  у  цілому  з  урахуванням цього пункту 2. Голосуємо.

 

     "За" - 203.

 

     Я зачитаю, одну хвилинку. Заспокойтеся, будь ласка.

 

     Пункт 1 - схвалити указ Президента.

 

     Пункт 2,  який  запропонував Георгій Корнійович:  "Піклуючись про безпеку українських миротворців,  виходити з того,  що вони не братимуть  участі  в акціях,  які безпосередньо загрожують їхньому життю,  в  тому  числі  в  заходах  по  демілітаризації   збройних формувань,   які   діяли  і  діють  на  території  Косово,  Союзна Республіка Югославія".

 

     Голосуємо законопроект у цілому з пунктом 2. Усе правильно.

 

     "За" - 252.

 

     Спасибі.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,  нам  треба  прийняти   в   другому   читанні законопроект  про  трансплантацію  (пересадку)  органів  і  тканин людині.  Ніяких зауважень не було.  Він у нас перехідний. Я просив би прийняти його в другому читанні. І профільний комітет пропонує. Підтримайте, будь ласка, цю пропозицію.

 

     "За" - 197.

 

     Будь ласка,  голосуємо. Ну, 200 голосів! Бракує 26 голосів. Я розумію,  якби 97 голосувало.  Підтримайте, будь ласка. Голосуємо. Ну не можна так!

 

     "За" - 226.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Ми прийняли в першому  читанні  законопроект про  внесення  доповнень  до  Закону  України про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших  обов'язкових  платежів, який представляла народний депутат Александровська.

 

     Вноситься пропозиція прийняти цей законопроект у цілому. Будь ласка, підтримайте. І депутат Манчуленко просить.

 

     "За" - 207.

 

     Я останній раз ставлю на голосування: прийняти цей законопроект у другому читанні в цілому.

 

     "За" - 241.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,   ми  прийняли  законопроект  про  мисливське господарство та полювання в першому читанні.  Зауважень  немає.  Я прошу прийняти цей законопроект у цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Питання є? Прошу, підтримайте в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі.

 

     Депутат Дорогунцов. Будь ласка.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Спасибі,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція Компартії України,  Комітет з питань науки і освіти (або навпаки - освіти  і  науки).  Я звертаюсь до вас,  шановні народні депутати, незалежно від того, до якої раси, національності ви належите, який у  вас  майновий  стан,  яка партійність.  Мова йде про долю нашої середньої освіти. Вона зараз опинилася в критичному стані.

 

     Я вам наведу тільки один приклад.  Із запланованих на цей рік до  видання 173 назв гостронеобхідних підручників (на 39 процентів менше,  ніж у 1998 році)  тиражем  6,8  мільйона  примірників  (20 процентів  проти рівня 1998 року) реально видано на сьогодні шість назв (3 проценти від запланованих) тиражем 61,9 тисячі примірників (1 процент від запланованого).

 

     З передбачених  у  Держбюджеті  на  цю  мету в 1999 році 33,4 мільйона гривень,  а це  менше  половини  обсягів  1998  року,  не враховуючи знецінення гривні, фактично виділено лише 1,2 мільйона, або 3,6 процента.

 

     Заборгованість учителям по заробітній платі за попередні роки становить  353,3  мільйона  гривень,  у ряді областей вона сягає 5 місяців. До того ж майже ніде не виплачено відпускних.

 

     Я дуже прошу включити питання про це,  а у  вас  на  руках  є проект  постанови,  до  порядку  денного  і проголосувати.  Тут ні копійки додатково не потрібно,  ідеться про  виконання  Державного бюджету.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  до вашого відома.  Народні депутати Дорогунцов,  Пасечна,  Ситник,  Толочко, Глухівський внесли проект Постанови  Верховної  Ради  України про стан підготовки та випуску навчальних програм і підручників на 1999/2000  навчальний  рік  та погашення   заборгованості   педагогічним  працівникам  навчальних закладів із виплати заробітної плати та відпускних.

 

     Я прошу включити проект до порядку денного. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 240.

 

     Прошу прийняти цей проект постанови в цілому.

 

     "За" - 262.

 

     Спасибі.

 

     Слово надається Вітренко Наталії Михайлівні. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  В связи с тем что грубо был нарушен Регламент и нам не дали слово по мотивам голосования, мы с трибуны заявляем о том,  что фракция голосовала  против  поддержки указа   Президента  (с  совершенно  бездарной  и  никому  ненужной поправкой коммунистов) о том,  чтобы миротворческие  силы  Украины принимали участие в разрешении югославского конфликта.

 

     Для тех, кто не понимает, мы обясняем: это означает  нашими  руками,  жизнью   наших   детей   продолжать натовскую  авантюру.  Никоим  образом  нельзя  было посылать наших детей - военнослужащих Украины под натовский диктат. Можно и нужно было поставить военную технику,  о чем мы заявляли с этой трибуны, только в  начале  конфликта  с  Югославией.  А  теперь  там  будет продолжаться стрельба, потому что сербы не сдадутся и не допустят, чтобы растоптали их национальное достоинство.  За каждого  убитого солдата,  за  каждую  потеряную  жизнь  будет  отвечать  лично пан Ткаченко и коммунисты, поддержавшие...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть   мікрофон.    Шановні    колеги,    давайте заспокоїмося, завершимо сесію. Ну, почули все, що хотіли.

 

     Будь ласка. Депутат Мазур.

 

     МАЗУР О.А.  Спасибо, Александр Николаевич. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый президиум! Не прошло постановление по контролю и приостановке приватизации средств телекоммуникаций,  в том числе и "Укртелекома".  Я прошу поддержать  это  постановление,  автором проекта  которого  является  не  только Мазур,  член Прогрессивной соцпартии, но и два коммуниста - Грачев и Яковенко.

 

     Уважаемые товарищи коммунисты,  социал-демократы, пожалуйста, проголосуйте за это постановление. Чтобы, пока мы будем в отпуске, не состоялась приватизация без нашего участия.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 173.

 

     -------------

 

     Шановні колеги,  останнє питання - про  звернення  від  імені Верховної Ради України до європейської,  світової громадськості. Є коротеньке  рішення  двох  комітетів  про  це  звернення,  я  його зачитаю, підписали депутати Крючков і Олійник Борис Ілліч.

 

     "Комітети з  питань  національної  безпеки  і  оборони  та  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  ухвалили:  внести  проект звернення, запропонований народними депутатами України Кармазіним, Крючковим, Олійником, на розгляд Верховної Ради України.

 

     Запропонувати Верховній Раді України розглянути це питання на пленарному засіданні 16 липня 1999 року".

 

     Я прошу підтримати це рішення,  його вам роздано. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 209.

 

     Я прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Спасибі.

 

     Дозвольте мені виступити із заключним словом.

 

     Шановні народні депутати!  Шановні гості, запрошені! Сьогодні Верховна Рада України завершує черговий етап своєї роботи.

 

     За час   третьої   сесії   відбулося  95  пленарних  засідань Верховної Ради, розглянуто близько 600 питань, прийнято більше 200 законів  і понад 300 постанов,  ратифіковано 70 міжнародних угод і договорів.  Продуктивність нашої роботи в півтора раза  перевищила результати попередньої сесії.  Та головне, що ми дедалі впевненіше переходимо   на   рівень   інтенсивного   та   якісного    процесу законотворення.

 

     На мій  погляд,  наш  депутатський  колектив  склав серйозний екзамен на здатність працювати продуктивно й ефективно,  знаходити виважені  компроміси,  що  сприяло  досягненню  потрібних кінцевих результатів.

 

     Спеціально наголошую  саме  на  цьому,  адже  як  ніколи   ми працювали  в  умовах надзвичайно високого зовнішнього тиску,  коли виконавча влада і деякі засоби масової  інформації  цілеспрямовано спотворювали  в  очах  громадськості  результати  роботи Верховної Ради.

 

     Вам роздано аналітичні матеріали і  підсумкові  таблиці,  які допоможуть у зустрічах з виборцями виступати перед ними, виступати по радіо,  телебаченню і в пресі. Зараз вкрай необхідна правда про роботу  Верховної  Ради,  адже  вона  постійно  перебуває в центрі суспільної уваги - часом упередженої та недобросовісної.

 

     Зараз я  хочу  зосередити  вашу  увагу  на  деяких   головних аспектах нашої діяльності.  На моє глибоке переконання,  вона була напруженою, складною, але, безперечно, результативною.

 

     Так, нам удалося прийняти такі вагомі  акти,  як  закони  про Національний банк України, про столицю України - місто-герой Київ, про  вибори  Президента  України  (нова  редакція),  про   місцеві державні  адміністрації  і  ряд інших важливих законів,  які немає потреби перераховувати,  ви про них знаєте.  Важливе значення  для країни   мають  прийняті  впродовж  цієї  сесії  закони  з  питань агропромислового комплексу,  оборони та безпеки, ратифікація низки міжнародних договорів.

 

     Прийняття ряду  законів про створення спеціальних економічних зон та запровадження спеціального режиму інвестиційної  діяльності в  окремих  регіонах  сприятиме  розвитку  економічного потенціалу України, активізації підприємницької діяльності та створенню нових робочих місць.

 

     Протягом третьої  сесії  багато  уваги  приділялося  питанням податкової   політики,   банківської   діяльності,   небанківських фінансових  інститутів,  цінних  паперів  і  біржової  діяльності, зовнішніх запозичень і державного боргу.  Таких питань  розглянуто понад 50.

 

     Вчасно було  підготовлено  і  ухвалено  Бюджетну резолюцію на наступний рік.  Упевнений,  що це буде вдалим  стартом  бюджетного марафону.

 

     Найбільш плідно  в  цей  час  працювали  комітети:  з  питань фінансів і  банківської  діяльності  -  підготував  на  розгляд  у пленарному   режимі   110  законопроектів;  з  питань  економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій  -  90 законопроектів;  з питань національної безпеки і оборони - майже 40;  з питань соціальної політики - 35;  з  питань аграрної політики та земельних відносин - 32 законопроекти.

 

     Думаю, будь-яка  неупереджена  людина  розуміє,  що парламент України свою основну функцію,  яка  визначена  йому  Конституцією, виконує  в  повному  обсязі.  Вважаю  за  необхідне  також  вкотре нагадати, що на сьогодні виконавча влада має в основному достатньо врегульоване  законодавче  поле,  яке  надає  їй  змогу  ефективно виконувати свої виконавські функції.

 

     Проте реальний стан справ  засвідчує  протилежне.  Економічна криза  продовжує  свою  руйнівну  дію,  а нас намагаються приспати нескінченними  деклараціями  про  "призупинення  спаду"   чи   про "початок стабілізації" в нашій державі.

 

     Курс так  званих  радикальних  реформ  вщент  розвалив основу індустріальної могутності держави - машинобудування.  Фактично  на критичний  рубіж  виходять сільське господарство,  легка і харчова промисловість - галузі,  що  забезпечують  найнеобхідніші  життєві потреби  нашого населення.  Україна за рівнем виробництва валового національного продукту на  душу  населення  відкинута  за  останнє п'ятиріччя до групи країн з найнижчими у світі доходами.  А рівень життя  більшості  наших   виборців,   співвітчизників,   передусім пенсіонерів  та  інших  соціально  незахищених  верств  населення, опустився до межі злиднів.  Прибутки населення зменшились у  8,  а заробітна  плата - у 12 разів.  Такої ганьби не знала жодна країна навіть  після  закінчення  Другої  світової   війни.   За   даними Організації   Об'єднаних   Націй  Україна  за  індексом  людського розвитку  посідає  сьогодні  92  місце  у  світі.  Це  вже   нижче можливого.

 

     Усе це  змушує  Верховну  Раду час від часу відволікатися від розгляду та прийняття законів і займатися обговоренням ситуації  у вугільній   промисловості,   в   агропромисловому   комплексі,   в енергетиці та  інших  галузях,  приймати  рішення,  спрямовані  на врятування зазначених галузей та соціальний захист наших громадян. Зрозуміло,  що це викликає невдоволення тих, хто хотів би і надалі безконтрольно  маніпулювати  нинішньою  ситуацією  в  державі.  Та Верховна  Рада  України  (в  депутатському  корпусі   зосереджений потужний  інтелектуальний  потенціал)  і  надалі  ставитиме дієвий заслін корпоративним інтересам, суб'єктивним уподобанням чи просто політичній кон'юнктурі.

 

     Саме під  цим  кутом  зору  слід  оцінити  заяложену проблему президентських указів з економічних питань.  Лише 27 і  28  червня було  видано  майже  39  указів,  що  становить  40  відсотків від загальної кількості указів, виданих за час дії відповідного пункту "Перехідних положень" Конституції. Це явно запізніле вболівання за Вітчизну дуже  віддає  спробою  збурити  вже  налагоджену  планову роботу Верховної Ради під кінець роботи третьої сесії.

 

     Кажуть, що  історія має тенденцію повторюватися:  спочатку як трагедія,  а потім як фарс.  Народ України  вже  пережив  трагедію декретування 1992-1993 років. Наслідки цієї трагедії всім відомі і в залі,  і поза ним. Одним з перших фугасів, що зруйнував правовий простір,  був  Декрет про тимчасове припинення індексації грошових доходів громадян.  Дію чинного  закону  було  скасовано,  але  які соціальні  наслідки реалізації цього декрету?  Система індексації, що дозволяла підтримувати доходи населення на  необхідному  рівні, була ліквідована, оскільки, як стверджували ідеологи декрету, вона посилювала інфляцію.  А  після  цього  гроші  зовсім  знецінились, доходи стали мізерними, а люди збідніли до краю.

 

     Інша трагедія  -  це  Декрет  про  довірчі  товариства,  який розв'язав руки  фінансовим  шахраям,  що  ошукали  значну  частину населення  України  у так званих трастах.  Хто,  питається,  поніс покарання і коли  ці  гроші  будуть  повернуті  нашому  населенню? Думаю, що справедливої відповіді народ дочекається, але, мабуть, з часом.

 

     На жаль,  подібного  змісту   проекти   законів   продовжують надходити  і тепер.  Але депутати до них ставляться дуже виважено. Саме з таких  причин  відхилено  18  поданих  Президентом  України законопроектів.  Скажімо,  важко навіть уявити, наскільки руйнівні наслідки вразили б селянство,  якби  Верховна  Рада  не  відхилила проект  Закону  про іпотеку.  Земля,  яка за Конституцією навіки є власністю народу України,  могла б за безцінь бути розпродана тим, хто має сьогодні гроші.  Гроші ж мають далеко не ті, хто працює на землі чи обробляє її.  Та й не завжди це  наші  співвітчизники.  У теперішніх злиднях застава землі - це втрата території, а відтак і державної незалежності України.

 

     Подібним був і  законопроект  про  внесення  змін  до  Закону України  про  податок на додану вартість щодо клірингових операцій та операцій з цінними паперами на фондовому ринку України.  Він не підтриманий тому, що створює низку легальних способів ухилення від оподаткування та неконтрольованого вивезення капіталів за кордон.

 

     І законопроект про  розрахунки  за  електричну  енергію.  Він відхилений як такий,  що не забезпечує чіткості у визначенні сфери законодавчого  і  підзаконного  регулювання   у   розрахунках   за електричну енергію, не встановлює відповідальності учасників ринку електроенергії.  До того ж він суперечить  і  затвердженим  урядом заходам щодо регулювання тарифів за комунальні послуги.

 

     Називати інші  аналогічні  проекти,  я думаю,  немає потреби. Вони вам добре відомі.

 

     Нещодавно ми розглянули діяльність уряду і  лише  виходячи  з вибору  між  меншою  і  більшою  з  двох  бід не відправили його у відставку  в  період  жнив  і   підготовки   народногосподарського комплексу  до зими.  Втім,  не варто знову зупинятися на тому,  що зовсім недавно гостро обговорювалось у сесійному залі.  Тому  хочу наголосити  на  такому:  сьогодні  перед  Верховною  Радою України стоїть надзвичайно складне і  відповідальне  завдання  -  не  лише правильно  визначити  напрями  конкретних реформ,  але,  що значно важливіше,  зрозуміти їх сутність, визначити пріоритети, поставити на грунтовну науково-теоретичну і практичну основу.

 

     Я і,  думаю, кожний з вас глибоко переконаний - вирішення цих проблем  забезпечить  ініційована  у   Верховній   Раді   розробка Національної  програми відродження України.  Її практичне втілення має  забезпечити  реалізацію  основних  пріоритетів   економічного зростання   -  агропромислового  комплексу,  енергетики,  науки  і освіти,  забезпечити людям  гідне,  заможне  життя  на  основі  їх сумлінної, продуктивної і справедливо оціненої праці.

 

     Протягом роботи   третьої   сесії  Верховна  Рада,  керуючись Конституцією і законами України,  спрямовувала увагу на  зміцнення зв'язків   з   регіонами,   безпосередньо   з  органами  місцевого самоврядування і місцевими органами виконавчої влади.

 

     Розширилось коло виїзних засідань комітетів Верховної Ради  у регіонах. До участі в їх роботі залучались керівники місцевих рад, виробничих структур.  Як результат - краще знання реального  стану справ  у  тій  чи  іншій  галузі,  внесення  депутатами конкретних законодавчих пропозицій.

 

     Активізувалась діяльність  координаційної   ради   з   питань місцевого  самоврядування  при  Голові Верховної Ради України.  Її засідання  відбулися  в  Полтаві,  Сумах,  Вінниці,   Сімферополі, Житомирі  та  інших  обласних центрах.  Предметом обговорення були злободенні питання життя рад усіх рівнів.

 

     З ініціативи координаційної ради на міцну  основу  поставлено проведення в областях нарад-семінарів керівників органів місцевого самоврядування   всіх   рівнів   та   голів   місцевих   державних адміністрацій за участю голів комітетів і керівників фракцій.

 

     Проведено також   чотири  наради-семінари  заступників  голів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  обласних,  Київської і Севастопольської  міських рад,  керівників виконавчого апарату рад цього рівня.  Це  проводилося  в  Івано-Франківській  та  Одеській областях.

 

     Усе це,   шановні   колеги,   важливе,   бо   сприяє  більшій інформованості депутатів з питань  сучасних  складних  проблем  на місцях   і   пошуку   шляхів  їх  вирішення,  у  тому  числі  і  в законодавчому порядку.

 

     Вважаю, що законотворчі здобутки  Верховної  Ради  на  третій сесії  могли  бути  вагомішими за умови більш активної участі в її роботі кожного народного депутата без винятку, кожної депутатської групи чи фракції, кожного комітету.

 

     На жаль, сьогодні доводиться констатувати, що окремі депутати нехтують особистою  участю  в  роботі  комітетів  та  в  пленарних засіданнях  Верховної  Ради.  А  то  й  гірше  - обливають брудом, ганьблять вищий законодавчий орган,  для обрання до  якого  вклали багато,  я розумію,  сил,  а дехто й багато грошей. Не вдаючись до полеміки з такими депутатами, яких, говорячи словами Грушевського, можна назвати "партизанами уряду" в нашому парламенті, наведу лише такий  факт:  на  15  липня  цього  року  відбулося  94   письмові реєстрації,  з яких депутати Волков,  Антоньєва та інші пропустили від 37 до 52.  Коротко кажучи,  плідно у Верховній Раді, на вибори до  якої  затратили чимало коштів,  сил і обіцянок,  вони сьогодні практично не працюють.  Але, як видно з їхніх прес-конференцій, їм дуже   хочеться   створений   всіма   нами   дієздатний  парламент перетворити в щось інше, зручніше для їхнього покровителя.

 

     Сподіваюсь, що наступної сесії регулярною буде присутність на засіданнях    депутатів    із   фракцій   Партії   зелених,   НДП, Соціал-демократичної   партії   (об'єднаної),   "Реформи-конгрес", Народного   руху,   із   депутатських   груп   "Трудова  Україна", "Незалежні",  особливо тих,  хто звик  зареєструватись  і  відразу залишити зал.

 

     Частина депутатів   має  звичку  реєструватися  лише  в  залі засідань,  ігноруючи письмову реєстрацію.  Є й такі,  які всупереч вимогам  Конституції займають посади у виконавчій владі (хоч мають єдиний представницький мандат) і залишаються народними депутатами. Щодо  цих  депутатів  прийнято  відповідні  рішення.  Це  депутати Дворкіс, Рибак, Шевчук і Щербань.

 

     Тут більш  чітку  позицію  повинні  займати,  безперечно,  як депутатські групи і фракції,  так і Комітет з питань Регламенту та депутатської етики.

 

     Ми відпрацювали  третину  часу,  шановні   друзі,   а   деякі депутати, такі як Бабич, Кендзьор, Соломатін, Проценко та інші, ще не оформлені сьогодні в комітетах. Це ми повинні зробити наступної сесії.

 

     Водночас абсолютна   більшість  народних  депутатів  сумлінно працювали над  законодавчими  актами,  що  розглядалися  Верховною Радою.  Послідовно виконували ті програми,  які вони проголошували перед своїми виборцями.

 

     Середня кількість  депутатів,  які  реєструвалися  на  третій сесії в залі,  становить в середньому близько 340-350 чоловік,  що попри різні політичні орієнтації,  уподобання дозволяло  Верховній Раді протягом третьої сесії працювати продуктивно.

 

     Шановні колеги!  Вам роздано орієнтовний перелік питань,  які підготовлені та  мають  бути  розглянуті  на  наступній  четвертій сесії.  Вже  сьогодні  можна  передбачити,  що  вона  буде не менш складною,  ніж нинішня,  яка стає уже надбанням,  якщо  можна  так сказати, історії.

 

     Через фінансово-економічну   кризу  дуже  непростим  бачиться процес прийняття бюджету на 2000 рік. Проблем у нас дуже багато. У базі  даних зареєстровано сьогодні більше 1400 законопроектів,  що надійшли  від  суб'єктів  права  законодавчої   ініціативи.   Лише Кабінетом  Міністрів  запропоновано до розгляду на четвертій сесії 207 законопроектів.  Враховуючи ці  обставини,  ми  розуміємо,  що канікул,  у прямому розумінні слова, безперечно не буде. Ми будемо працювати.

 

     Тому, завершуючи свій виступ,  хочу подякувати  всім  вам  за добру спільну працю,  побажати вам і вашим родинам добре відпочити і з новими силами приступити на четвертій сесії до роботи.

 

     Ще раз спасибі вам за все,  зміцнюйте здоров'я і до  зустрічі на наступному засіданні у вересні (Оплески).

 

     Шановні колеги,  ми  з  вами  на цьому завершуємо роботу.  18 липня  -  День  металурга.  Серед  нас  у   цьому   залі   теж   є депутати-металурги.   Дозвольте   від   вашого   імені,  від  себе поздоровити всіх металургів нашої держави  з  професійним  святом, побажати їм добра, здоров'я і процвітання.

 

     Лунає Державний Гімн України.

 

     Шановні колеги,  на  цьому третю сесію Верховної Ради України оголошую закритою. На все краще вам.