ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ПЕРШЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и. 20  т р а в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо засідання Верховної Ради.

     Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації.

     Реєструємося.

     Зареєструвалися 333  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим. Дозвольте оголосити депутатські запити.

     Кочерга Віктор  Герасимович звертається до Президента України у зв'язку з невжиттям Кабінетом  Міністрів  України  заходів  щодо поліпшення  екологічної  і  санітарноепідеміологічної  ситуації  у місті Білозерське Донецької області.

     Прошу визначитися.

     "За" - 186.

     Про направлення голосуємо.

     "За" - 188.

     Луценко Віталій Іванович звертається  до  Президента  України стосовно  порушення  Національною  акціонерною компанією "Нафтогаз України" чинного законодавства щодо надання пільг ветеранам війни, які користуються газом.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 176.

     Голосуємо про направлення.

     "За" - 182.

     Прошу проголосувати  про направлення обох запитів Президенту. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

     "За" - 230.

     Рішення прийнято. Спасибі.

     Савенко Михайло Михайлович  звертається  до  Прем'єр-міністра України   щодо   витребування   із   незаконного  володіння  майна птахофабрики "Закарпатська".

     Єщенко Володимир Миколайович звертається до Прем'єр- міністра України  щодо пенсійного забезпечення льотного складу транспортної авіації та авіації, що застосовується в народному господарстві.

     Мигович Іван Іванович звертається  до  Прем'єр-міністра  щодо відновлення  роботи  вузькоколійної залізниці в Тячівському районі Закарпатської області.

     Депутат Круценко  звертається  до  Прем'єр-міністра  стосовно виплати   заробітної   плати   інженерно-педагогічним  працівникам навчально-курсових комбінатів.

     Тимошенко Юлія Володимирівна звертається до Прем'єр- міністра України  у  зв'язку  з різким погіршенням медичного обслуговування сільського населення.

     Прошу підтримати ці запити.

     "За" - 214.

     Рішення прийнято.

     Група депутатів   (Мазур,   Сизенко,    Чекалін,    Гінзбург) звертається   до   міністра   оборони   України   у   зв'язку   із заборгованістю  Міністерства  оборони  перед  страховою  компанією "Оранта" з виплат страхових платежів військовослужбовцям.

     Голосуємо.

     "За" - 194.

     Рішення прийнято.

     Діброва Валерій   Григорович   звертається   до  Генерального прокурора України у зв'язку з відсутністю відповідей на  звернення стосовно здійснення прокурорського нагляду по справах засуджених.

     Прошу підтримати.

     "За" - 178.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  у  нас  ще  є час для виступів.  Будь ласка, запишіться. Висвітіть список.

     Депутат Сокерчак. За ним - депутат Хорошковський.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Прошу передати слово Яценку Володимиру Михайловичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні колеги! Я хотів би нагадати, що в цьому залі вже пролунало звернення народних депутатів до  Конституційного  Суду  (до  речі, воно оформлено як належить відповідно до Закону про Конституційний Суд) з приводу скасування  антиконституційних  указів  Президента, які   він   видав   ще   в   липні   1998  року,  щодо  ліквідації чорнобильського фонду.

     Ми зверталися до Конституційного Суду з проханням  розглянути цю справу у зв'язку з тим,  що порушено Конституцію нашої держави. Сьогодні я ще  раз  звертаюся  до  Конституційного  Суду  з  таким проханням.  Ці чинні укази Президента суперечать Конституції нашої держави. І треба відновити законність. Це перше.

     Друге. Учора  я  вносив  депутатський  запит  у   зв'язку   з порушенням  на  місцях  Закону  про  статус  і  соціальний  захист громадян,  які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи. Інвалідів  і  ліквідаторів змушують платити 100 відсотків вартості квартирної плати і комунальних послуг,  якщо  свої  квартири  вони приватизували.   Причому   чиновники  вигадали  вже  плату  не  за комунальні послуги,  не квартирну плату,  а за  обслуговування.  І плата  за  оце інженерне обслуговування житлових споруд начебто не входить до квартирної плати і вартості комунальних послуг. Вважаю, що   це   порушення   чинного   законодавства,   і   вимагаю   від Прем'єр-міністра негайного розгляду цього  питання  і  роз'яснення обласним   місцевим   державним   адміністраціям,   щоб  припинити порушення закону.

     І третє.  Прем'єр-міністр України у  своїх  виступах  не  раз підкреслював,  що  заборгованість  перед  військовими пенсіонерами погашена на 100 відсотків. Нагадую, що, зокрема в містах Коростені і  Овручі  Житомирської області,  військові пенсіонери не одержали пенсію  за  грудень  1998  року.  Таким   чином,   Прем'єр-міністр дезінформує населення України про те, що здійснене повне погашення заборгованості.  Така  ж  ситуація,  ось  підказують,  в  Одеській області.  Двічі  я звертався з депутатським запитом,  і двічі мені було обіцяно (письмово),  що в березні  буде  здійснено  погашення заборгованості. Уже закінчується травень, а обіцянки до цих пір не виконано.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Хорошковський. За ним

- депутат Засуха.

     ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 9,  Автономна  Республіка  Крим). Прошу передати слово депутату Стецьківу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СТЕЦЬКІВ Т.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,   НДП).   Шановні  народні  депутати!  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Я не зовсім зрозумів один пункт порядку денного  на сьогодні:   проект  Постанови  про  створення  Тимчасової  слідчої комісії Верховної  Ради  України  для  проведення  розслідувань  з питань,   пов'язаних   з   фінансово-господарською  діяльністю  та приватизацією Миколаївського глиноземного заводу.

     Олександре Миколайовичу!  Може, вас не інформував ваш апарат, але  постанова  про  створення  цієї слідчої комісії була прийнята Верховною Радою,  за що проголосували 254 депутати.  Більше  того, Верховна  Рада  проголосувала за доручення сформувати персональний склад цієї комісії.  Тому сьогодні мова може йти не про  створення цієї   тимчасової   слідчої   комісії   (вона   створена),  а  про затвердження  її  персонального   складу.   Тому   прошу   так   і сформулювати  це  питання.  І  доповідати  його повинен не депутат Яковенко,  а депутат Рябченко,  бо доручення було дано Спеціальній контрольній  комісії Верховної Ради України з питань приватизації. І якщо ми вже стільки уваги  приділили  цьому  питанню,  то  треба затвердити персональний склад цієї комісії, щоб вона приступила до роботи.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Засуха. За нею - депутат Омеліч.

     ЗАСУХА Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  93, Київська область).  Дякую. Група "Відродження регіонів". Загальний незадовільний   стан   із  законотворчою  ситуацією,  яка  помітно погіршилася у Верховній Раді протягом останнього часу, є наслідком оголошення початку передвиборної кампанії в Україні. Такий перебіг подій,  безперечно спричиняє додаткове ускладнення для  нормальної роботи  не  лише  парламенту,  а  й  інших гілок влади,  які прямо залежать від виконання  Верховною  Радою  своїх  обов'язків.  Щодо роботи  законодавчого  органу  і  раніше  звучали  часто заслужені нарікання,  а відтепер парламент сам дає в руки своїх  противників нові аргументи, що і без того ускладнює непросту ситуацію.

     Більшість потенційних  кандидатів,  які  братимуть  участь  у майбутніх виборах,  перебуває  у  стінах  Верховної  Ради.  Це  не впливало  б  негативно  на  імідж  усієї  Верховної Ради,  якби не безвідповідальні дії окремих кандидатів, які дають досить приводів для ототожнювання своєї позиції з роботою усього парламенту.

     Внаслідок такої    політики    відбулося   істотне   зниження законотворчої діяльності.  Красномовні  цифри  свідчать:  протягом пленарної  роботи  в  березні  Верховна  Рада України розглянула й ухвалила 47 законів,  за аналогічний період у  квітні  -  лише  20 законів. У зв'язку з цим вважаємо неприпустимими спроби втягування законодавчого  органу  в  боротьбу   окремих   претендентів,   які братимуть   участь  у  президентських  виборах,  котрі  послідовно намагаються перетворити парламентську трибуну на місце  з'ясування стосунків із конкурентами.

     Економічна ситуація  в  Україні  вимагає  рішучого  і головне постійного  контролю  з  боку  парламенту.  Натомість   у   стінах законодавчого   органу  відбувається  розігрування  передвиборного спектаклю,  що  за  умов  прямої   трансляції   викликає   законне роздратування більшості виборців. Невмотивоване нехтування не лише інтересами людей,  а й професійним  обов'язком  частиною  народних депутатів створює напругу у всьому депутатському корпусі.

     Усвідомлюючи небезпеку  подальшого  загострення  протистояння усередині парламенту,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" закликає   народних   депутатів  повернутися  до  виконання  своїх безпосередніх  обов'язків.  Переконані,   що   нинішня   політична риторика з часом відійде в минуле. У той же час майбутні економіка і політична ситуація  в  Україні  безпосередньо  залежатимуть  від рішень, прийнятих сьогодні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Омеліч. За ним - депутат Давидов.

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Олександре Миколайовичу, я не записувався.   Я   вчора   записувався   на   запитання   до  Юлії Володимирівни Тимошенко.  Це висвітили той список.  Але  якщо  вже мені надали слово, то я просив би передати його депутату Бокию.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую,  Вікторе  Семеновичу,  за  справжній   вияв   депутатського братства.  Шановні колеги! Більшість із нас селяни з народження і, безумовно,  знає,  що таке "жлукто".  У цій видовбаній із стовбура дерева  посудині  наші  бабусі  і  мами століттями,  тисячоліттями відбілювали в гречаній золі полотно,  рушники, сорочки. Цими днями ви   стали   свідками   народження   нового  українського  дива  - політичного всеукраїнського всечиновного "жлукта" для відбілювання Леоніда    Кучми    за    всі   роки   його   горе-прем'єрства   і горе-президентства.

     Мало того,  що  Кучма  відтрутив   від   ефіру   всіх   своїх конкурентів   і   загарбав  без  усякої  попередньої  оплати  весь найрейтинговіший час на радіо і телевізії.  Зараз  ми  є  свідками відродження  огидної  традиції  сталінських  і  брежнєвських часів нестримного прославляння глави держави за якісь міфічні  успіхи  в його  правлінні.  Народжується  новий культ,  але не особи,  бо її немає,  а просто посадовця.  Все українське чиновництво поставлене на  бойову  передвиборну  вахту.  Верхом політичного цинізму стало повсюдне  примусове  зганяння  людей  на  передвиборні   збори   з висунення кандидатури Кучми на посаду Президента на новий строк.

     Радіо і  телебачення  тільки  й  трублять  про висунення його кандидатури,  досить скромно повідомляючи про інших кандидатів.  І це,  майте на увазі,  на початку. Що творитиме команда Кучми перед виборами,   неважко   уявити.   Загнана   власною    управлінською імпотенцією  в  глухий кут,  оточена всенародною зневагою і гнівом людей,  боячись відповідальності і втрати  своїх  мільйонів,  вона кидатиметься на опонентів, як вовк, у жадобі перемогти народ, який вона терзає і мучить ось уже п'ять років.  Тому й відбувається  це політичне  відбілювання.  На  жаль,  до  нього прилучились і деякі народні депутати, серед них і віце-спікер Віктор Медведчук, котрий став,  по  суті,  мотором цього недоброго щодо України і її народу дійства.  Адже  йдеться  про  відверту  маніпуляцію  людьми,  всім народом.

     На цю  затію можна відповісти словами поета Давида Самойлова: "Одну пляшку не можна випити двічі". Це ще помітив і Геракліт. Але й  дві  пляшки не можна випити двічі.  Команда ж Кучми,  як видно, хоче випити раз і ще раз, і ще багато-багато разів.

     А взагалі поява політичного "жлукта" засвідчує,  що пан Кучма боїться поразки. З якого доброго дива стали б його вихваляти, якби не знали,  що  справи  в  країні  "швах"?  До  вишуканих  страв  і вишуканих  вин добре йдуть розмови без усяких вишуканостей,  казав один мудрий поляк.  В Україні,  де люди давно забули про  вишукані страви  й  вина,  добувають  із  надр  цинізму  вишукані слова для вихваляння Президента,  якого  народ  давно  уже  відправив  би  у відставку, та терпляче жде, поки він сам піде.

     Горе держави,   горе   народу  раптом  виявляється  потрібним жлуктом для відбілювання Президента.

     ГОЛОВА. Спасибі. Кочерга Віктор Герасимович. За ним - депутат Кулик.

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 49, Донецька   область).   Спасибо.   Коммунистическая   фракция. Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные  депутаты!  Ко мне  и,  думаю,  к  другим  народным депутатам все чаще обращаются просвещенцы  -  учителя   школ,   преподаватели   высших   учебных заведений, профессионально-технических училищ - по поводу проблем, связанных с недостатком финансирования их деятельности.

     Вот передо мной письмо просвещенцев из города Димитрова.  Они пишут,  что  тех средств,  которые предусмотрены в бюджете на 1999 год,  хватает лишь  на  заработную  плату  и  частично  на  оплату коммунальных услуг.  Что касается других расходов,  и прежде всего на ремонт оборудования,  содержание  зданий,  котелен,  укрепление материально-технической базы,  то денег совершенно нет.  Благодаря усилиям городского совета что-то делается в плане ремонта,  однако не за счет бюджетных средств.

     Настоятельные рекомендации вышестоящих органов вкладываться в утвержденный лимит по  заработной  плате  приводят  к  дальнейшему сокращению штатов, что педагоги считают недопустимым и преступным, и все мы должны понимать,  что  закрытие  дошкольных,  школьных  и внешкольных учреждений ведет к росту беспризорности,  преступности среди молодежи и подростков.  Педагоги критикуют  указ  Президента 41/99   от  21  января  1998  года  и  постановление  Министерства образования 341 от  10  сентября  1997  года.  Обучение  в  школах проходит   в   нарушение   санитарно-гигиенических   норм.  Классы переполнены,  не достает  освещения,  существует  угроза  широкого распространения инфекционных заболеваний.

     Следует также  отметить,  что в бюджете не предусматривается, скажем,  повышение  цен  на  электроэнергию,   жилищнокоммунальные услуги и так дальше.

     Почему я об этом говорю? Я удивился, когда посмотрел повестку дня на сегодня.  Почему-то  в  ней  нет  вопроса  о  корректировке бюджета  на  1999  год по итогам выполнения его за первый квартал. Думаю, Александр Николаевич, и меня поддержат другие депутаты, что сегодня мы должны рассмотреть этот документ в первом чтении с тем, чтобы мы имели возможность в течение,  скажем,  недели или десятка дней  обстоятельно  изучить  ход выполнения этого бюджета и внести коррективы,  направленные  на  совершенствование   финансирования, особенно таких сфер,  как просвещение, здравоохранение, пенсионное обеспечение.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним депутат Білик.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька  область).   Группа   "Незалежні". Уважаемые товарищи депутаты!  Александр Николаевич! Думаю, настало то время, когда нам нужно уже показывать не зубки, а зубы. Приведу один пример.  В Горловке есть предприятие "Горловсктеплосеть". Там сотворили что-то вроде военного штаба.  Туда ни войти,  ни  зайти. Причем  это  предприятие является монополистом,  которое отпускает тепло гражданам Горловки, тем самым управляя 340 тысячами людей.

     И вот возникла проблема с ценами.  Понимаю,  что цены  должны быть соответствующими,  но так,  как их там устанавливают... Кроме того,  при рентабельности 40 процентов  (нужно  еще  поблагодарить бывшего   губернатора   Щербаня,   который   разрешил   иметь  эту рентабельность) людям становится еще труднее платить  за  тепло  и горячую воду, которые они получают.

     Кроме того,  за  счет  этой  рентабельности  они занимаются и непроизводственной деятельностью,  не имеющей никакого отношения к подаче и выработке теплоэнергии, в том числе скупают недвижимость, открывают  кафе,  содержат  охрану,  сторожевых  собак.  Все   это закладывают в стоимость отопления.

     Журналисты пишут  о  якобы  баснословных зарплатах депутатов. Вот у меня акт последней ревизии (я вообще никогда не заглядывал к кому-то  в  карман и не люблю этого делать):  генеральный директор закрытого  акционерного  общества  за   счет   подаваемого   тепла установил  себе  зарплату 1 тысяча 152 гривни,  а начальник службы безопасности получает больше,  чем  Председатель  Верховной  Рады. Думаю,  тут  отсутствует даже здравый смысл.  И еще для сравнения. Размер  оплаты  труда  руководства  этого  закрытого  акционерного общества  в  11-12  раз  превышает  размер  оплаты  труда  простых работников. Думаю, комментарии здесь излишни.

     Поэтому я  обращусь  и  в  Генеральную   прокуратуру,   и   в Антимонопольный  комитет,  чтобы  навести порядок и возвратить это предприятие-монополист в коммунальные службы города.

     И еще одно,  дорогие товарищи.  Один  умный  человек  сказал, чтоби боялись равнодушных:  при их молчаливом согласии совершаются преступления.  Хочу сказать,  что нельзя оставаться равнодушным  к тому,  что у нас происходит с предвыборной кампанией. Это массовое выдвижение кандидатуры Леонида Даниловича  уже  выходит  за  рамки здравого  смысла!  Такого  у  нас еще никогда не было!  Начинается синдром.  И его развивают так называемые независимые УТ1 и пресса. Дальше  мириться с этим нельзя!  Думаю,  что настало время принять решительные меры.

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Депутат Білик. Будь ласка.

     БІЛИК А.Г.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий   округ   38,   Дніпропетровська    область).    Фракція "Батьківщина".

     Шановний Олександре   Миколайовичу!  Приєднуюся  до  депутата Яценка.  Я  вносив  декілька  запитів  стосовно   виплати   пенсій військовим   пенсіонерам.  Дуже  великий  військовий  гарнізон  на Новомосковщині,  а військові пенсіонери до цього часу не  отримали пенсії за листопад і грудень минулого року. Це перше.

     І друге.  У  порядку  денному є питання про проект Закону про Національний банк України (третє  читання).  Оскільки  порівняльну таблицю  роздали  тільки  сьогодні вранці і неможливо було зробити певний аналіз,  то я просив би виключити дане  питання  з  порядку денного.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Думаю,  що  не  треба  виключати.  Ідеться  про шість статей,  які не проголосовані  в  другому  читанні.  Якщо  ви  так хвилюєтесь, то подивіться, будь ласка, і все стане зрозумілим.

     Депутат Кулик. Будь ласка.

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область). Прошу передати слово депутату Лавриновичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Звертаю вашу увагу на те, як у нашій державі виконуються прийняті нормативні акти. Це однаковою  мірою  стосується  і  законів,  які  приймаємо ми в цій сесійній залі, і нормативних актів, які приймає Кабінет Міністрів.

     Я хотів би сказати,  що в нашій державі є чимало проблем, які пов'язані    з    результатами   господарювання   у   попередньому десятилітті.  Зокрема,  у виборчому окрузі 121  є  декілька  таких проблем,   які   характеризують   загальну   складну   ситуацію  в Прикарпатському  регіоні.  Кабінет  Міністрів   прийняв   декілька постанов,  які  стосуються  Стебницького  калійного  комбінату.  З одного боку,  таке підприємство, яке було одним із двох найбільших у  Радянському  Союзі по виробництву калійних добрив,  - це велике надбання  для  України.  З  другого  боку,  якщо  не  буде   вжито необхідних природоохоронних заходів,  Україну може спіткати велике лихо - техногенна катастрофа.

     Зважаючи на те,  як виконуються постанови Кабінету Міністрів, можна  сказати,  що  цим  питанням  приділяється мінімальна увага. Навіть постанови про вжиття невідкладних заходів виконані лише  на дві третини.

     Це саме стосується і проблем із загазованістю міста Борислава

- найстарішого в Європі нафтового родовища, яке сьогодні опинилося в  складній  ситуації.  У  зв'язку з тим що природні багатства там великою мірою вже видобуті,  населення цього одного із старовинних міст  України  опинилося  в  дуже  великій  скруті.  І  видані дві постанови Кабінету Міністрів з цього питання теж не виконуються.

     Я хотів би,  щоб Кабінет Міністрів України ставився з повагою до  своїх власних рішень і відслідковував їх виконання.  Якщо вони не виконуються,  треба давати оцінки,  чому це не робиться  і  які відповідні кроки треба робити.

     Пропоную, щоб  Верховна  Рада дала Кабінету Міністрів України відповідне доручення щодо контролю за виконанням власних постанов.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Депутат Яценко Володимир  Михайлович порушив  три  питання.  Перше  -  про звернення до Конституційного Суду,  стосовно  чорнобильських  питань,  що   буде,   безперечно, зроблено.  Друге  -  про  стопроцентну оплату вартості комунальних послуг,  які переіменували в інженерне обслуговування.  Думаю,  ми теж  дамо доручення Кабінету Міністрів,  щоб він зробив відповідне пояснення з цього приводу.  І третє питання - про  виплату  пенсій військовим   пенсіонерам.   Прем'єр-міністр   заявляє,  що  пенсії виплачені,  а депутат жаліється на те,  що в його виборчому окрузі цього  не  зроблено.  Думаю,  що  ми дамо відповідне доручення,  і Прем'єр-міністр дасть відповідь.

     Щодо питання,  яке  порушив  депутат  Стецьків.  Учора   було інтерв'ю  з  головою  Фонду державного майна Бондарем.  Я сьогодні вранці не знайшов його,  щоб провести з ним,  як  кажуть,  виховну роботу.   Він   забув,  що  Фонд  державного  майна  підзвітний  і підконтрольний  Верховній  Раді,  а  не  Кабінету   Міністрів.   І критикувати  Верховну  Раду,  депутатів йому ніхто не давав права. Він  поставив  під  сумнів  рішення,  які  приймає  Верховна  Рада стосовно нещасливого Миколаївського глиноземного заводу. На ньому, мені  здається,  багато  заробляють  і  мало  вкладають   у   його діяльність.  І  вчора  Бондар  вніс пропозицію негайно продати цей завод.  Я хотів би запитати:  хто  його  будував,  за  чиї  кошти? Будувала держава. А хто хоче сьогодні продати за безцінь?

     Учора в  мене була група депутатів,  і ми включили це питання до порядку денного на  сьогодні.  Яковенко  Олександр  Миколайович доповість,  і  ви  виступите,  якщо  у вас є з цього приводу якісь думки,  і ми приймемо рішення.  А рішення,  на  мою  думку,  треба прийняти одне: призупинити приватизацію цього заводу. Ще раз кажу, треба усунути з посади директора,  який маніпулює тим, чим йому не дозволено,  і  вирішити питання таким чином,  що цей завод повинен бути державним підприємством.

     Щодо зауваження   народного    депутата    Засухи    стосовно продуктивності роботи Верховної Ради.  Продуктивність залежить від того,  хто із депутатів скільки бере участі в роботі сесії. А дуже рідко  бувати  на  засіданнях  і робити зауваження Верховній Раді, думаю,  недоречно.  Якщо ми турбуємося про продуктивність  роботи, давайте працювати.

     Депутат Кочерга  порушив  питання  про коригування бюджету за результатами виконання його за перший  квартал.  Сьогодні  в  мене була  зустріч  з головою профільного комітету Юлією Володимирівною Тимошенко.  Це  питання  розглядатиметься  завтра   на   засіданні Верховної Ради.

     Стосовно проекту  Закону про Національний банк.  Я вже казав, що вчора ввечері після пленарного засідання ми ще  раз  розглянули шість статей, щодо яких не визначились остаточно. Ми розглянемо їх сьогодні і приймемо Закон про Національний банк у цілому.

     Депутат Лавринович вніс ряд пропозицій щодо виконання власних рішень  і  Верховною Радою,  і Кабінетом Міністрів.  Верховна Рада бере це до  уваги,  а  Кабінету  Міністрів  буде  дано  відповідне доручення.

     А зараз приступаємо до розгляду питань,  які стоять у порядку денному.

     -------------

     Розглядається Закон України про внесення доповнень до  Закону України  про  Конституційний Суд України з пропозиціями Президента України.

     У нас лише голосування,  так?  Профільний комітет,  я ще  раз нагадую, рекомендує Верховній Раді відхилити пропозиції Президента до зазначеного закону як такі,  що не мають правових підстав і  не сприяють  удосконаленню норм щодо діяльності Конституційного Суду. Тобто нам потрібно подолати вето.

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  подолання  вето  щодо статті 14.

     Будь ласка.

     "За" - 234.

     Ставлю на голосування статтю 54. Будь ласка. Я прошу, ви мені не дорікайте, що людей немає в залі. Ходіть на засідання всі, то й люди будуть.

     "За" - 243.

     Стаття 57. Голосуємо.

     "За" - 249.

     І статтю 23 вилучити. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 240.

     Слово надайте депутату Ющику. Будь ласка, з місця.

     ЮЩИК О.І.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Учора було зауваження про те, що треба  голосувати  подолання  вето  поіменно.  І я просив би,  щоб поставили на поіменне голосування.

     ГОЛОВА. Хто за те,  щоб у поіменному режимі голосувати?  Ми в поіменному режимі голосували?  Вибачте.  Давайте ми проголосуємо в звичайному режимі. Думаю, що ми в змозі визначитися.

     Голосуємо статтю 14.

     "За" - 231.

     Стаття 46.

     "За" - 235.

     Стаття 54.

     "За" - 231.

     Стаття 57.

     "За" - 233.

     І пропозицію про вилучення статті 23 ставлю на голосування.

     "За" - 229 (Шум у залі).

     Уже поіменно голосували.

     _______________________

     Розглядається Закон України про звернення до  Конституційного Суду   України   з  питань  надання  висновку  щодо  відповідності законопроекту про внесення змін  до  Конституції  України  вимогам статей  157  та  158 Конституції України з пропозиціями Президента України від 27 січня 1999 року. Нам потрібно подолати вето.

     Є запитання? Будь ласка. Депутат Лавриненко. За ним - депутат Єльяшкевич.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів і селян,  голова підкомітету з  конституційних питань. Шановні народні депутати! Нагадаю тим, хто був присутній і хто був відсутній учора, що ні до першого, ні до другого законів у представників   фракцій   зауважень   не  було.  Стосовно  першого одностайно було прийнято рішення про необхідність подолання  вето, стосовно другого сумніви були тільки у Руху.

     Тому я  хотів  би,  щоб зараз усі взяли участь у голосуванні, оскільки в голосуванні  за  перший  закон  170  чоловік  не  брали участі,  і їх позиція не зрозуміла. Тому, щоб не було сумнівів, що це не якесь замовлення щодо голосування депутатів, які не беруть в ньому участі, я просив би, щоб усі зараз голосували. Як голосувати

- справа кожного,  але треба,  щоб абсолютно  всі  депутати  взяли участь  у  голосуванні.  Треба подолати вето Президента,  оскільки йдеться про очевидні речі:  про вдосконалення  правового  поля,  в якому є на сьогодні гостра потреба.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,   Херсонська   область).   "Громада".  Уважаемые  коллеги!  Я настаиваю на нескольких  моментах.  Прежде  всего  нужно  провести поименное  голосование и вернуться к первому вопросу повестки дня. Почему?  Дело в том, что, не голосуя за преодоление президентского вето,  некоторые депутаты будут нести персональную ответственность за то,  что нарушаются конституционные права граждан,  а  народные депутаты,  обращаясь  в  Конституционный  Суд,  не могут дождаться соответствующего  решения,  потому   что   их   дела   просто   не рассматриваются.

     Поэтому я  просил бы,  Александр Николаевич,  принять решение голосовать в поименном режиме.  И списки тех, кто не голосует, так же,  как тех, кто голосует против или воздерживается, опубликовать в газете "Голос  Украины".  Тогда,  думаю,  каждый  депутат  будет отвечать за свои действия.

     А сейчас  я просил бы предоставить слово автору этого закона, народному депутату Медведчуку Виктору  Владимировичу,  заместителю Председателя  Верховной Рады Украины,  для того,  чтобы он пояснил необходимость внесенного им закона и причины,  по которым,  на его взгляд,  Президент  наложил вето на этот закон.  И как он считает: надо преодолевать вето на его же закон или нет?

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Группа   "Незалежні".   Уважаемые    товарищи депутаты!  Я  согласен  с двумя предыдущими выступающими,  но хочу сказать Александру Ельяшкевичу,  что  в  этом  зале  все  делается "свідомо".  И  есть часть депутатов (вот та,  что осталась от НДП, это слезы,  понимаете),  которые "свідомо" не  хотят  поддерживать закон,  чтобы  когда  депутаты  будут обращаться в Конституционный Суд,  то этот процесс был  на,  так  сказать,  ручном  управлении. Позвонили, сказали: "Пусть лежит до лучших времен".

     Ведь вопрос принципиальный.  Мы,  наконец, должны понять, что мы - законодательный орган.  И то,  что мы сегодня даем повод  для того,  чтобы  нас  унижали  и  истязали,  - это,  по крайней мере, несерьезно для  депутатов,  которые  представляют  здесь  интересы своих  избирателей.  Вы создаете прецедент,  когда можно говорить, что  Президента  выбирает  один  народ,  а  депутатов  -   другой. Подумайте, на что мы идем и кого куда подталкиваем.

     Спасибо за внимание. Предлагаю преодолеть вето, и немедленно.

     ГОЛОВА. Щось  зробимо,  безперечно.  Вікторе  Володимировичу, будь ласка.

     МЕДВЕДЧУК В.В.,  заступник  Голови  Верховної  Ради   України (виборчий округ

 73, Закарпатська  область).  Шановний  Олександре   Миколайовичу! Шановний Олександре Сергійовичу! Дійсно, мною і народним депутатом Крючковим Георгієм  Корнійовичем  було  внесено  законопроект  про звернення  до  Конституційного Суду з питань надання висновку щодо відповідності  законопроекту  про  внесення  змін  до  Конституції вимогам  тієї  ж Конституції.  Ви пам'ятаєте,  що я виступав перед вами і пропонував прийняти  цей  закон.  Але  хочу  нагадати  всім народним   депутатам,  і  в  першу  чергу  Олександру  Сергійовичу Єльяшкевичу,  що в нашому законопроекті не було  пропозиції  (вона була внесена і проголосована з голосу) стосовно того,  що висновки Конституційним Судом повинні бути надані у десятиденний строк.

     Я, як  юрист,  і  ви,  Олександре  Сергійовичу,  повинні   це розуміти,  хочу  сказати,  що коли вносяться зміни і доповнення до Конституції, зокрема ті, які стосуються одразу багатьох статей, то вимога розглянути це протягом 10 днів є не тільки нереальною,  а й просто абсурдною.

     Тому я сьогодні підтримую той закон,  який був поданий мною і народним   депутатом   Крючковим,  але  без  зазначення  того,  що Конституційний Суд повинен надавати  висновки  протягом  10  днів. Якщо  Верховна  Рада  буде голосувати цей законопроект,  то я його підтримуватиму.  В іншому разі я повністю згоден з Президентом: за 10 днів цього зробити неможливо.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Нагадаю  вам  висновок  профільного Комітету з  питань  правової  реформи.  Він  вважає,  що  потрібно відхилити   зауваження   та   пропозиції   Президента  України  до зазначеного закону як  неаргументовані  і  такі,  що  не  сприяють законодавчому   врегулюванню   існуючої   правової  прогалини,  та прийняти цей закон  відповідно  до  частини  четвертої  статті  94 Конституції України.

     Ставлю на голосування. Нам потрібно подолати вето.

     "За" - 219.

     Давайте ми  тоді  проголосуємо  з  виключенням  норми щодо 10 днів.  Будь ласка,  я просив би підтримати в цій  редакції.  Праве крило, голосуйте, будь ласка.

     "За" - 243.

     Ми проголосували, тож направляємо закон на підпис Президенту.

     ________________

     Розглядається Закон  України  про внесення змін до Закону про ціни і ціноутворення з пропозиціями Президента від 3  квітня  1999 року. Доповідає перший заступник міністра економіки Кальник Віктор Мартинович.

     КАЛЬНИК В.М.,  перший заступник міністра  економіки  України. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Розуміючи, що народні депутати при розгляді і прийнятті закону, на який Президент наклав вето,  керувалися бажанням вирішити проблему соціального захисту населення  в  зв'язку  з  переходом  на  повне відшкодування  витрат  за  житлово-комунальні  послуги  та послуги громадського  транспорту,  дозвольте,  не  цитуючи   зміст   листа Президента  України  до Верховної Ради,  в якому наведена детальна аргументація щодо неможливості підписання закону,  досить  коротко зупинитися на юридичних аспектах і докладніше стосовно того,  чи є цей  закон  таким  уже  надійним  засобом  захисту  населення  від підвищення цін.

     Що стосується юридичних норм,  то Президент не може підписати Закон  про  внесення  змін  до   Закону   України   про   ціни   і ціноутворення, прийнятий Верховною Радою 17 березня, оскільки він, по  суті,  є   аналогом   попереднього   закону,   який   рішенням Конституційного Суду визнано неконституційним і таким,  що втратив чинність з дня ухвалення рішення - 2 березня цього року. Президент зобов'язаний    виконувати   рішення   Конституційного   Суду   як непереборне.

     За правовим і смисловим  навантаженням  статті  обох  законів абсолютно   ідентичні.   А   отже,  можна  лише  уявити,  як  буде сприйматися факт підписання нормативних актів,  в яких дві  статті визнані найвищою судовою інстанцією неконституційними.

     Зокрема, стаття 1 скасованого закону і запропоновані зміни до статті 5 чинного закону,  де  говориться,  що  в  разі  виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати,  стипендій,  пенсій та інших  соціальних  виплатах  забороняється  до   погашення   такої заборгованості  підвищення  цін  і  тарифів  на житлово-комунальні послуги  та  послуги   громадського   транспорту,   що   надаються громадянам   України.  Те  саме  стосується  і  пункту  2  розділу "Прикінцеві  положення",  де  зазначено,  що  тарифи   залишаються незмінними за станом на 1 червня 1998 року.  Ці норми,  наголошую, скасовані Конституційним Судом 2 березня 1999 року.

     Тепер окремо  стосовно  статті  новоприйнятого  закону,  якою доповнено  зміст статті 9 Закону України про ціни і ціноутворення. В ній сказано,  що ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги,  в тому    числі    на    електроенергію    і   природний   газ   для комунально-побутових    потреб    населення    України,    послуги громадського   транспорту   і   зв'язку  встановлюються  Кабінетом Міністрів  за  погодженням,  наголошую,  з  Верховною  Радою,   що знову-таки суперечить резолютивній частині рішення Конституційного Суду від 2 березня.

     Шановні народні  депутати!  Навіть  якщо  абстрагуватися  від неконституційності   цієї   норми,  її  виконання  неможливе  і  з практичної точки зору,  оскільки  важко  уявити,  що  майже  кожна сільська,  міська,  селищна  ради  повинні  будуть  подавати  свої розрахунки для затвердження тарифів Кабінету  Міністрів,  а  потім погоджувати  їх  у  Верховній Раді.  Тоді як бути з повноваженнями щодо  регулювання  тарифів,  визначеними   Законом   про   місцеве самоврядування  в Україні,  адже їх передача здійснювалася з метою врахування   регіональних    умов,    особливостей    виробництва, відповідної  диференціації  тарифів  з урахуванням цих факторів та якісних показників?

     Більше того,  у прийнятому Верховною Радою Законі про місцеві державні адміністрації, який набрав чинності 15 травня цього року, також визначені повноваження щодо регулювання тарифів.

     Але Президент і уряд не могли не зреагувати на посилену увагу Верховної  Ради  саме до проблеми соціального захисту.  Я хотів би дещо більш детально поінформувати вас, що зроблено у цьому питанні за  час після прийняття Закону України про внесення змін до Закону про ціни і ціноутворення.  Протягом останніх чотирьох  років  уряд реалізує програму житлових субсидій,  яка і спрямована на те,  щоб відмовитися  від  широкомасштабного  дотування  всіх  підряд  -  і бідних,  і  заможних  -  і перейти до адресної соціальної допомоги найменш захищеним категоріям населення,  що,  власне, й ініціювала Верховна Рада минулого скликання.

     Спеціально запроваджено   службу   житлових  субсидій.  Треба сказати,  що за вашою допомогою багато зроблено для того,  щоб  ці служби працювали краще.

     Наскільки прийнятий   закон   вирішує   проблему  соціального захисту,  а  точніше,  наскільки   ефективним   є   такий   спосіб встановлення соціального захисту - через мораторій, який оголосила Верховна Рада в прийнятому законі?  Хотів би, щоб ми разом із вами проаналізували лише три цифри.

     Перша. Для  того  щоб  дотувати  і бідних,  і багатих,  тобто виконувати норму прийнятого вами закону,  треба за  найскромнішими оцінками  мати  на рік 4,4 мільярда гривень.  У видатковій частині бюджету жодної копійки на це не закладено.

     Друга цифра.  Для   того   щоб   адресно   продотувати   лише малозабезпечені верстви населення (підкреслюю,  що уряд збирається дотувати населення,  але через адресну службу), треба 2,5 мільярда гривень.  Із цих 2,5 мільярда 1 мільярд 70 мільйонів у бюджеті уже передбачено.

     Оскільки виникла  ситуація  з  мораторієм,  місцевим  органам виконавчої  влади  і  органам  місцевого  самоврядування нічого не залишається,  як компенсувати збитки від запровадження  мораторію, перекладаючи ці витрати на промисловість.  І ця цифра перекладання на промисловість (я називаю третю цифру,  щоб ви могли  порівняти) становить 3 мільярди гривень на рік. Це перекладання призводить до збільшення  собівартості  промислової   продукції,   за   яку,   в основному, знову ж таки розраховується населення.

     Проте просте   складання  цифр  показує,  що  дотування  всіх обійдеться для держави за мінімальними  оцінками  в  7,5  мільярда гривень на рік.  Адресне дотування через служби житлових субсидій, якщо буде відповідний  контроль,  обійдеться  для  держави  у  2,5 мільярда.  Різниця  - 5 мільярдів гривень!  Вона може виникнути за рахунок  податків  або   за   рахунок   перекладання   боргів   на промисловість.

     Вам також  добре  відомо,  що багаті виявляються спритнішими, коли  мова  йде  про  уникнення  від  оподаткування,  так  що   за мораторій, в основному, доведеться сповна розраховуватися простому люду як через сплату більш високих податків,  так  і  через  більш високі ціни на промислові товари.

     Завдання уряду  полягає в мобілізації зусиль,  спрямованих на реальний соціальний  захист  і  на  вишукання  механізму  найбільш раціонального використання обмежених бюджетних коштів.

     Я хотів  би  ще  раз наголосити,  що витрати малозабезпечених громадян на  оплату  житла  та  комунальних  послуг  і  зв'язку  з переходом   на   повне  відшкодування  їх  вартості  практично  не збільшаться,  оскільки це буде компенсуватися за рахунок  адресних безготівкових  субсидій.  Можу  додати,  що  цей  шлях  у свій час пройшли майже всі країни,  які переходили до ринку.  Це стосується Польщі, Словенії, країн Прибалтики. Я міг би назвати й інші.

     Для зняття  соціальної  напруженості в суспільстві та з метою часткового погашення заборгованості працівників бюджетних  установ і  організацій,  одержувачів  пенсій  (грошового  забезпечення  та допомоги)   за   житлово-комунальні   послуги,   спожиті   газ   і електроенергію  за  рахунок  наявної  заборгованості перед ними із заробітної плати (грошового забезпечення) Президент  прийняв  Указ про  додаткові  заходи  щодо погашення заборгованості населення за житлово-комунальні  послуги.  Норми   цього   указу   передбачають можливість   зменшити  борги  працівників  бюджетних  організацій, пенсіонерів  перед  житлово-комунальними  підприємствами  на  суму близько  1 мільярда гривень.  Це також реакція виконавчої влади на ваші пропозиції,  і в тому  числі  на  прийнятий  Верховною  Радою закон.

     Крім того,  постановою  Кабінету  Міністрів  від  11  березня передбачено забезпечити в повному обсязі і у  встановлені  терміни виконання  додаткових  заходів щодо поліпшення ситуації з виплатою заробітної плати, грошового забезпечення, пенсій та стипендій.

     Хочу сказати,  що реалізація зазначених заходів уже у  квітні дозволила  скоротити  заборгованість  із  виплати заробітної плати працівникам  бюджетної  сфери  на  192,2   мільйона   гривень,   а заборгованість  із  виплати пенсій - на 73,2 мільйона гривень.  На думку уряду,  реалізація названих заходів у повному  обсязі  дасть змогу  забезпечити  погашення  заборгованості  до  кінця поточного року, а вже на початку червня погасити наростаючу заборгованість з початку цього року.

     Разом із поліпшенням стану виплати населенню заробітної плати та інших соціальних виплат зростає і рівень проплати населення  за комунальні  послуги.  Хочу  назвати  вам одну цифру,  вона також є показовою.   За   березень   рівень    проплати    населення    за житлово-комунальні послуги становив 77,6 відсотка,  що є достатньо високим показником.

     Також хотів би звернути увагу на  іншу  цифру,  яка  показує, наскільки    виконуються   зобов'язання   щодо   сплати   вартості житловокомунальних послуг з боку промислових підприємств.  У нас є механізм   перехресного   перекладання,   згідно  з  яким  витрати підприємств комунального господарства, пов'язані з наданням послуг для   населення,   перекладаються   на   собівартість  промислової продукції.    Так     от,     рівень     проплати     промисловими підприємствами-споживачами   цих   послуг   становить  лише  20-30 процентів,  що,  звичайно,  є  наслідком  оцієї   дискримінаційної стосовно  нашого  виробника  політики,  пов'язаної з перекладанням вартості  послуг,   що   надаються   населенню,   на   промислових споживачів. Очевидно, що тут є проблема, і нам треба вирішувати її разом.

     Чому ще треба збільшувати  тарифи  до  повного  відшкодування населенням вартості? По-перше, ми хочемо провести житлову реформу, програма її в нас розроблена, і ми поетапно її реалізуємо. Реформа означає  демонополізацію  житлової сфери,  створення конкурентного середовища в комунальному секторі.  У кінцевому рахунку вона дасть можливість зменшити витрати, знизити тарифи, і тоді питання про їх підвищення для населення відпаде.

     По-друге, буде створено умови для раціонального  використання бюджетних  коштів  і їх направлення для розвитку цієї галузі через відмову від дотування всіх без розбору - багатих і бідних - та для переходу   на   адресне  дотування  лише  малозабезпечених  верств населення за принципом відслідковування і контролю  доходів  сім'ї через службу житлових субсидій.

     І найголовніше   -   це   можливість   створення   нормальних госпрозрахункових  умов  для  підприємств,  що  надають   послуги, підвищення якості надання послуг та забезпечення режиму ресурсо- і енергозбереження.

     Я хотів би підкреслити,  що  є  ще  дуже  велика  проблема  - проблема  підтримки  вітчизняного  виробника,  оскільки це питання конкурентоспроможності промислової продукції,  збереження  робочих місць. А ця проблема пов'язана саме з перехресним субсидуванням.

     Хіба можна  говорити  про  конкурентоспроможність,  наприклад хімічної  продукції,  коли  в  найбільш   розвинутих   промислових регіонах нашої країни тарифи на комунальні послуги для промислових підприємств перевищують тарифи  для  населення  у  3,17  раза.  Це промислові тарифи.

     Ми шукаємо,  де  взяти  обігові  кошти,  а втрати промислових підприємств від такої політики з урахуванням утримання  соціальної сфери становлять у розрахунку на рік понад 3 мільярди гривень.  Це могло б стати вагомим додатком до інвестиційного потенціалу  наших промислових підприємств.

     Шановні народні   депутати!   Серйозною   є   також  проблема енергозбереження,  і її вирішення  залежить  від  того,  наскільки правильно  виставлені  економічні  маяки,  тому  що  при існуючому підході до споживання енергоресурсів (а в нас рівень споживання  в

6-7  разів  вищий,  ніж  у  інших  країнах  Європи)  ми не зможемо вирішити  цю  проблему.  Не  допоможуть  ніякі  лічильники,   адже дотаційні  і занижені тарифи не стимулюють енергозбереження.  А це вже  питання   економічної   безпеки,   це   питання   структурної перебудови,  питання  нашої  незалежності,  оскільки  70 відсотків енергоносіїв імпортні.

     Крім цього,  необхідно зважити ще на один соціальний  аспект. Робота  щодо  поетапного  наближення  тарифів  до  повної вартості послуг була розпочата ще в 1993 році.  На  наш  погляд,  не  можна тримати   населення   в  стані  постійного  очікування  підвищення тарифів, розтягуючи цей процес на невизначений термін.

     Тарифи на  житлово-комунальні   послуги,   як   і   ціни   на продовольчі  й  інші  види  товарів і послуг,  треба стабілізувати шляхом приведення  їх  до  рівня  витрат.  А  за  умови  створення конкурентного середовища в цій галузі можна реально чекати їхнього зниження.

     Окремо хочу  підкреслити,  що,  хоч  регулювання  тарифів  та механізм   їх   вдосконалення  здійснюються  на  місцях  (тобто  в регіонах),  на центральному рівні постійно ініціюється  проведення роботи з упорядкування витрат та вишукування резервів для зниження вартості за рахунок перегляду норм споживання і нормативів  втрат, а також заходів щодо ресурсо- та енергозбереження.

     Уряд робить  усе,  щоб  завершальна  стадія переходу на повне відшкодування населенням вартості житлово-комунальних послуг  була мінімально  болісною.  Так,  вартість газу,  що реалізується через аукціон, майже в два рази нижча, ніж була в минулому році.

     Посилено взаємодію всіх  видів  контролю  у  сфері  природних монополій.   Здійснено   відхід  від  доларового  еквівалента  при формуванні цін,  що дало змогу зменшити  вартість  електроенергії, транспортних послуг, металопродукції.

     З урахуванням  цього сьогодні є можливість зробити перехід на повне  відшкодування  населенням  вартості   послуг   у   помірних розмірах.  Ми  змушені  піти  на  радикальний  крок,  щоб  зробити прозорим і всім зрозумілим механізм витрат у цьому  секторі  і  на цій  основі  на  базі  врахування  конкретних  кроків  (здійснення житлової реформи) з часом тарифи знижувати, а не підвищувати.

     Тому просив  би,  шановні  народні  депутати,  підтримати  ці наміри  уряду.  Без вашої допомоги уряду буде важко реалізувати ці наміри.  І просив би також визначитися із законом, у якому всі три статті суперечать Конституції і щодо них є рішення Конституційного Суду. Це дуже важливий юридичний аспект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  запишіться. Я тільки хотів би  сказати,  Вікторе Мартиновичу,  що проблема конкуренції досить складна,  але якщо ми не насичуємо власний ринок своєю продукцією, то  про яку конкуренцію може йти мова?  І давайте тією продукцією, яка користується попитом,  забезпечувати свій власний ринок,  а на експорт  повинен  бути  еквівалент:  скільки вивозимо в ту чи іншу державу,  стільки ж ми дамо право їм завозити до нас,  а не в один бік.   Наприклад,  Польща  завозить  до  нас  все,  починаючи  від картоплі...  Наш цукор сьогодні  опинився  поза  конкуренцією,  бо коштує  2 гривні за кілограм.  А вчора коштував 78 копійок.  А що, польський (чи кубинський, чи аргентинський) цукор кращий?

     Так і щодо тарифів.  Якщо були б  робочі  місця,  достатня  і своєчасно  виплачувана заробітна плата,  хто б тоді про тарифи тут вів мову?  Якби  людина  одержувала  зарплату...  Якщо  я  одержую зарплату,  хіба  я  скаржуся на тарифи?  Давайте забезпечимо людям достойну зарплату,  виплатимо її вчасно - і питань не буде.  Ми  ж бачимо тільки один бік справи.

     Висвітіть, будь  ласка,  список.  Виставте  п'ять  хвилин  на запитання. Депутат Абрамов. За ним - депутат Семенюк.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия. Уважаемый Виктор Мартынович! Я внимательно выслушал вашу информацию и хочу подчеркнуть следующее. Хорошо известно,  что цена всегда  являлась  и  является  денежным выражением  стоимости  товара.  Однако  сегодня  в условиях дикого рыночного капитализма  цена  стала  главным  средством  ограбления народа  и  присвоения  миллионов  долларов и гривень.  Сегодня для трудящихся масс цены стали удавкой.

     Виктор Мартынович,  скажите,  пожалуйста,  что конкретно даст реализация  предложений  Президента  по  укреплению правового поля Украины?  Или,  может быть,  это очередной маневр  для  укрепления предвыборного положения Президента?

     Спасибо.

     КАЛЬНИК В.М. Ви розумієте, що підвищення тарифів і перехід на повне відшкодування вартості послуг - це дуже  непопулярний  крок. Тому ця проблема не пов'язана з виборами. Навпаки, цей крок якоюсь мірою  заважає  Президенту,  тому  що  це   серйозний   і   досить непопулярний економічний крок.  Тобто хотів би відразу сказати, що на наслідки виборів це вплине навпаки негативно.  Президент і уряд це   розуміють.   Я   повністю  згоден,  що  ціна  послуг  повинна визначатися,  виходячи з їх  вартості.  Але,  ще  раз  підкреслюю, житлово-комунальні  тарифи  в  нас  навіть  не  відшкодовують цієї вартості.

     У нас сьогодні є  два  види  дотацій:  дотації  з  державного бюджету   і  дотації  через  перекладання  витрат  на  промислових споживачів.  Тобто у випадку, коли йде дотація за рахунок бюджету, ми   повинні  обмежені  бюджетні  кошти  використовувати  саме  на допомогу малозабезпеченим верствам  населення.  І  ми  з  вами  це робимо,  дотуємо населення через систему житлових субсидій.  І для цієї   категорії   населення    при    підвищенні    тарифів    на житлово-комунальні послуги плата за квартиру не зросте.

     Тепер стосовно   перекладання   витрат   на  промисловість  і підвищення  конкурентоспроможності  нашої  продукції.  Це   досить серйозна проблема.  Це у розрахунку на рік 3 мільярди гривень, які обтяжують собівартість продукції саме промислових  підприємств,  і це робить наші підприємства неконкурентоспроможними.

     ГОЛОВА. Прошу не шуміти, шановні друзі. Не Кальник головний у Кабінеті Міністрів. Він заступник міністра.

     КАЛЬНИК В.М.  Стосовно заробітної плати.  Я  досить  детально доповів,  яких заходів вживає уряд, щоб до початку червня погасити заборгованість,   яка   була   нарощена   за   цей   рік,   а    в третьому-четвертому  кварталах повністю погасити заборгованість із заробітної плати у бюджетній сфері,  що накопичилась за  попередні роки. Я про це сказав.

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція виборчого блоку  соціалістів  і  селян.  Шановний  Вікторе Мартиновичу!  Знаю вас як людину і як депутата минулого скликання, що дійсно уболіває  за  долю  народу,  але  в  мене  до  вас  таке запитання.

     Сьогодні на  енергоринку  працює півтори тисячі посередників. Обленерго фактично "прихватизовані" купкою магнатів,  які сьогодні піднімають  тарифи  на  електроенергію,  здираючи із селян останню шкуру.  Скажіть мені,  будь ласка,  чи ваш комітет аналізував,  як кількість  посередників  впливає на збільшення цін на енергоносії? Хотіла   б   сказати,   що   закон,   запропонований   Олександром Олександровичем  Морозом,  був кроком до того,  щоб усе-таки якось урегулювати питання  щодо  тарифів  на  комунальні  послуги.  І  я розумію:  те,  що  Конституційний  Суд  прийняв  рішення на догоду Міжнародному валютному фонду,  означає безвихідь нашого Президента перед наступними президентськими виборами.  Я вам просто не заздрю сьогодні як людині, як громадянину, що стоїть на цій трибуні.

     Дякую.

     КАЛЬНИК В.  М.  Дякую за  запитання.  Дозвольте,  я  почну  з ситуації   на  енергоринку.  Зараз  на  всіх  рівнях  здійснюється перевірка з  питань  застосування  тарифів  і  організації  роботи енергоринку.  Хочу сказати, що в результаті цієї роботи попередньо вже виявлені можливості  зниження  тарифу  на  електроенергію  (за попередньою оцінкою, десь на 6 відсотків).

     Далі. Хочу сказати,  що на енергоринку,  дійсно,  є проблеми, пов'язані з приватизацією,  і це питання є предметом  розгляду  на засіданні  Кабінету Міністрів.  Кабмін його вже раз розглянув і ще раз збирається розглянути. Це надзвичайно актуальне питання.

     Щодо посередників у  сфері  реалізації  енергоносіїв...  Наше завдання  -  запропонувати  інфраструктуру  та  прозорий  механізм ринку.  Одним із таких прозорих механізмів ми вважаємо організацію аукціону з реалізації газу.  Ви знаєте, що ціна реалізації газу на аукціоні вдвоє менша,  ніж та,  яку пропонували раніше посередники та інші організації,  в тому числі й державні.  Тобто йде складний процес.  Його мета - привабити покупців для участі в роботі  цього аукціону  з реалізації газу.  Намір уряду - зробити чисто прозорим саме механізм реалізації енергоносіїв. І ми можемо сказати, що цей крок уже реалізується зараз.

     Тепер щодо Міжнародного валютного фонду. Ми почали реалізацію програми поетапного відшкодовування населенням вартості тарифів на житлово-комунальні   послуги   ще   задовго   до  того,  як  стали співпрацювати з Міжнародним валютним фондом. Це було започатковано (я називав у доповіді) ще з 1992 - 1993 років.

     Скажу вам,   що,   якби   не   було  проблеми,  пов'язаної  з промисловими тарифами,  ми б і далі дотували і багатих, і бідних - всіх без розбору.

     Проблема, пов'язана  з  промисловими  тарифами,  є,  і нам її треба вирішувати.  Друга проблема - обмеженість бюджетних  коштів. Тому  дотування  повинно  мати  прозорий механізм контролю.  А цим прозорим механізмом контролю є  розподіл  видатків  бюджету  через службу,  яка  надає  субсидії  адресно,  залежно від доходів наших громадян.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Вікторе  Мартиновичу.  Сідайте.  А   йдучи, задумайтесь над таким. За якої влади, за яких керівників держави в Україну завозили муку,  картоплю, цукор і олію? Скажіть, колись це завозилось?  (Шум у залі).  Так,  це в Західну Україну завозили за часів Сталіна, щоб вас нагодувати, бо там не було чого їсти!

     Дожилась Україна:  муку завозить,  картоплю  завозить,  цукор завозить,  олію завозить!  Минулого року розпочали завозити сало з Білорусії! Догосподарювались! Тому думайте, що ми робимо.

     Станіслав Іванович Гуренко. Виставте 15 хвилин. Будь ласка.

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Фракція Компартії України. Перш за все, я хотів би сказати, що  ми  з  вами  знову  вже  вкотре   обговорюємо   питання,   яке безпосередньо  стосується  підвищення  цін  і тарифів,  що зачіпає інтереси,  без  перебільшення,  всіх  громадян  нашої   незалежної України.  Сам  факт  сьогоднішнього  обговорення,  на  мій погляд, гостро симптоматичний.  Навколо питання про ціни й тарифи  вже  не вперше  б'ються  гарант  додержання  Конституції  і Верховна Рада. Тепер на допомогу  нашим  опонентам  уже  залучено  як  арбітра  й найвищу судову інстанцію - Конституційний Суд України.

     Можна зробити  висновок,  що  Президент  та  його прихильники переконані,  що  доля  тих  самих  реформ,   яким   нібито   немає альтернативи,  зараз  прямо залежить від того,  наскільки безкарно виконавча  влада  зможе  залізти  до  дірявої  кишені  пересічного громадянина   України.   Це   ще  раз  наочно  свідчить,  що  курс соціально-економічної політики,  який ми з вами спостерігаємо,  на жаль,  не  маючи  змоги  активно в нього втручатися,  є облудним і згубним для більшості народу України.

     Тепер по суті.  Ви бачите,  наскільки зачеплене  питання  (це випливає  із  змісту  тієї  доповіді,  яку  зробив шановний перший заступник  міністра  економіки)  виходить  за   межі   повноважень міністерства  економіки.  І  мене,  Олександре Миколайовичу,  як і представників нашої фракції,  не може не дивувати,  що сьогодні не знайшлося  бодай одного,  як кажуть,  "безномерного" віцепрем'єра, який би тут відстоював позиції уряду і позиції Президента.

     Не можу не згадати й про те,  що, на жаль, сьогодні далеко не всі фракції проявили зацікавленість в обговоренні цього питання. А питання  надто  важливе.  Чи  вийшла   Верховна   Рада   за   свої конституційні   повноваження,   приймаючи   закон,  який  сьогодні дебатується?  На мій погляд,  це ніким не доведено і насамперед  з тої  причини  (я  хочу  тут послатись на виступ шановного добродія Кальника),  що  Конституційний  Суд  цей  закон  не  розглядав.  А посилатися на висновки Конституційного Суду щодо інших законів, на мій погляд,  є не дуже коректним у юридичному плані.  То був  один закон, це інший.

     І тому будемо вважати,  що сьогодні є дві точки зору.  Одна - Верховної  Ради,  яку  ще  ніхто,  до  речі,  не  позбавив   права трактувати  Конституцію  і вносити зміни до чинного законодавства. Друга, підтримана гарантом додержання Конституції, - Адміністрації Президента.

     Так от про що йдеться.  На мій погляд, запропоновані зміни до Закону України про ціни  і  ціноутворення  аж  ніяк  не  порушують принципу поділу державної влади,  який встановлено частиною першою статті 6 Конституції України.

     Кабінет Міністрів України,  як  відомо,  у  своїй  діяльності керується  Конституцією  та  законами.  І  ніхто не може позбавити Верховну  Раду  права  вносити  зміни  й  уточнення   до   чинного законодавства.  Тим  більше,  що  "заветований",  якщо  можна  так сказати,  Президентом   законопроект   не   ставить   під   сумнів прерогативу  Кабінету  Міністрів у сфері ціноутворення.  Захищаючи інтереси народу України,  Верховна Рада в законопроекті  пропонує, аби виконавча влада абсолютно в конкретних випадках,  а саме, коли виникає заборгованість із  виплати  заробітної  плати,  стипендій, пенсій та інших соціальних виплат, припиняла підвищення тарифів. Я не  можу  зрозуміти,  про  який  мораторій  говорив  тут  добродій Кальник.

     Не йдеться  ж  про  мораторій,  не треба підмінювати поняття. Мораторій - це заборона. У даному випадку йдеться про пересторогу. Ліквідуйте,  будь  ласка,  заборгованість,  яка у сумі вже сягнула майже 10  мільярдів  гривень,  і  беріть,  на  здоров'я,  з  людей стільки,   скільки  ви  вважаєте  за  необхідне  чи  економічно  й політично  доцільне.  А  що  ж  робиться?   Безкарно   порушується конституційне  право на оплату праці.  Наша прокуратура у цьому не вбачає,  на жаль,  приводу для активного втручання,  щоб захистити конституційні права трудящих. А уряд наш продовжує свою економічну реформу, продовжує підвищувати тарифи.

     Треба все-таки,  як це й передбачено Конституцією,  щоб права перед законом у всіх були рівні.  І той,  з кого вимагають платню, щоб  мав  змогу  реалізувати  своє  конституційне  право  отримати заробітну  плату,  отримати  стипендію,  отримати  пенсію.  А  так виступати проти,  підкреслюю,  спроби ввести тимчасову заборону на підвищення тарифів,  пробачте, це, на мій погляд, просто недоречно і свідчить про надмірну  заполітизованість  і  упередженість,  які склалися вже у виконавчої влади щодо Верховної Ради.

     Не можна  в  намаганнях  Верховної Ради захистити пересічного громадянина України вбачати порушення Конституції.

     І отут ми підходимо до ключового питання:  чи це є порушенням Конституції,  чи  є  порушенням  того меморандуму,  який від імені України уклали керівники уряду і Національного банку (тут  у  залі керівник  нашого  Національного  банку присутній) щодо економічної політики?

     Достатньо звернутися до додатків до цього меморандуму,  щоб у таблицях,  у  розділі "Субсидії",  зразу знайти таке зобов'язання: скасувати бюджетні субсидії на комунальні послуги  та  громадський транспорт   із  відповідним  зменшенням  видатків.  З  цією  метою затвердити тарифи для повного відшкодування  вартості  цих  послуг одночасно  з поліпшенням ситуації щодо їх оплати та раціоналізації існуючих пільг.

     І далі про трансферти. Пункт 26: скасувати трансферти,  що пов'язані з пільгами на квартирну плату, комунальні послуги, газ та транспортування для працюючих.

     Тобто якщо порушення Конституції, через подання цього закону, яке  інкримінується Верховній Раді,  є питанням щонайменше спірним (а,  як на мене,  й сумнівним), то порушення вимог меморандуму, як кажуть,  наочне.  І  от  саме  цим  сьогодні  можна  й пояснити ту енергію,  з якою Президент так бореться із пропозиціями  Верховної Ради.  Тут народний депутат,  шановна Семенюк, намагалась у своєму запитанні знайти взаємозв'язок між цими  "реформами"  й  виборами, які  наближаються...  Ну,  ні для кого ж з нас не секрет,  що доля виборів для діючого Президента сьогодні багато  в  чому  пов'язана саме  з підтримкою міжнародних фінансових кіл,  які в нас уособлює Міжнародний  валютний  фонд.  Отож,  тут  відповідь   на   питання однозначна: перш за все, треба виконати ті вимоги, які затверджені названим меморандумом.

     А що ж сьогодні діється?  Офіційні  звіти,  які  подають  нам урядові   структури,   свідчать  про  те,  що  за  перший  квартал заборгованість із квартирної плати мають  42  відсотки  платників, заборгованість за водопостачання - 47 відсотків,  за гарячу воду - 51 відсоток,  за опалення - 48 відсотків,  за газопостачання -  42 відсотки,  за  вивіз сміття - 46 відсотків.  І на середину березня заборгованість із квартирної плати  й  оплати  комунальних  послуг значно перевищує 4 мільярди гривень.

     Та де  ж,  запитується,  можуть громадяни України взяти кошти для того,  щоб не тільки погасити ці борги,  а  ще  й  платити  за підвищеними  тарифами?  Подивимося знову таки на статистичні дані. Офіційні (підкреслюю) державні статистичні дані свідчать  про  те, що  реальні  грошові  доходи  громадян  України  за перший квартал знизилися на 13,2 відсотка.  Середні  грошові  доходи  сьогодні  в Україні (вдумайтеся) становлять 74,1 гривні за місяць.  Переведіть у долари,  і ви отримаєте суму ледве-ледве більшу за 18 доларів на місяць,  або,  якщо поділити на 30 днів,  по 60 центів на день. Це вже далеко за тією межею,  яка офіційно вважається межею зубожіння населення.

     Заборгованість із  заробітної  плати  й  пенсій  у сумі сягає сьогодні  близько  10  мільярдів   гривень.   Оплата   за   надані житловокомунальні  послуги  здійснюється сьогодні десь на рівні 60 відсотків, а заборгованість перевищує 300 мільйонів гривень.

     Отже, мені здається, що неупереджений аналіз цих офіційних (я це  підкреслюю)  цифр  свідчить,  що  громадяни  України  не мають сьогодні у своєму розпорядженні грошових коштів  аби  розплатитися за  комунальні послуги за існуючими тарифами,  не говорячи вже про те,  якщо  вони  будуть  підвищені.  Тим  більше  що   тарифи   на електроенергію вже,  як відомо, підвищені, і всі споживачі України в   комунальній   сфері   платять   щонайменше   13   копійок   за кіловат-годину.

     Колега Кальник називав тут суму, яка нас приголомшує. За його підрахунками (не будемо  їх  ставити  під  сумнів),  щоб  повністю дотувати,  як він сказав,  усіх,  потрібно 7,5 мільярда гривень на рік.  Цифра,  як не аналізувати стан грошового обігу, стан взагалі обігу  капіталів  у  нашій  державі,  на  перший погляд,  справді, приголомшує:  7,5  мільярда  гривень  на  рік!  Але,  на  жаль,  у депутатів  не дійшла черга запитати в шановного добродія Кальника: "А який сьогодні  залишок  коштів  у  позабюджетних  фондах,  яких налічується  в  нашій  державі  чи  то  628  мільйонів,  чи то 626 мільйонів,  з якими так "успішно" бореться наша виконавча влада? У цьому залі для депутатів офіційно була надана інформація, що це не менш як 1,5 мільярда гривень тільки,  як кажуть,  за  результатами першого кварталу.  Перемножимо цю цифру на чотири.  Ми бачимо,  що поза  бюджетом,  як  кажуть,  легально  обертається  щонайменше  6 мільярдів  гривень.  І  чи  коректно  при цьому представнику уряду посилатися на те, що в уряду немає грошей?

     Далі. Про те, що ця причина - відсутність грошей - є штучною, свідчать  ті  матеріали,  які  ми  отримали  до  звіту  уряду  про виконання державного бюджету за перший  квартал.  Усі  пам'ятають, яка в цьому залі була битва, аби подолати вето Президента на Закон про одноразову допомогу ветеранам війни до  Дня  Перемоги.  Йшлося про 380 мільйонів гривень. Не змогли знайти, не підписав Президент закону.  Бачте,  380 мільйонів - надмірна сума.  А в поправках  до бюджету   тільки   одній   області  спокійнісінько  додається  250 мільйонів гривень,  але на дуже промовисту статтю - "на розрахунки із  заборгованості  за  енергоносії".  І навіть із відповіді,  яка прозвучала тут з вуст пана Кальника, всім відразу стало зрозуміло: ринок  енергоносіїв - це сьогодні найкриміналізованіша сфера нашої економіки.  Вона  абсолютно  не  підконтрольна  сьогодні  (як   це належить  бути)  тим  органам,  які повинні контролювати виконання бюджету, обіг капіталів і взагалі законність нашої економіки.

     Шановний Вікторе Мартиновичу, скільки можна вже казати про ці аукціони?  Скільки вже років про це говориться?!  Давним-давно вже відомо,  що в  Європі  газ,  доставлений  з  Росії,  коштує  удвоє дешевше,  ніж той самий газ,  доставлений в Україну! Після того як ця теза вже намуляла всім очі,  вдалися до якихось аукціонів,  які на сьогодні є фікцією, тому що і зараз ми маємо такі ж проблеми.

     Є один з найбільших в Україні металургійних заводів. На ньому змінили директора,  дали йому жорстку прив'язку,  в кого  купувати газ,  -  і  за  один  місяць (вдумайтеся!) витрати газу на одиницю продукції збільшилися у шість разів. А чому? Тому що розрахунки за газ   ідуть   не   "живими"   грошима   (це  невигідно),  а  через взаємозаліки.  У шість разів  підскочили  взаємозаліки  -  відразу підскочила й заборгованість!

     Що, цього  не знають у Міністерстві економіки?  Що,  цього не знають у нашій прокуратурі?  А ви нам розповідаєте про  піклування про нашу економіку,  яку нібито надмірно обтяжують сьогодні низькі тарифи на комунальні послуги!  Вважаю, що це нелояльно і політично невірно.

     Завершуючи свій виступ,  я хочу сказати,  що,  якщо Президент вважає,  що цей закон неконституційний,  у нього  є  право  внести подання  до  Конституційного Суду.  А громадянський обов'язок усіх депутатів - проголосувати за подолання президентського вето на цей закон.

     Спасибі (Оплески).

     ГОЛОВА. Запишіться,  будь  ласка,  на запитання до Станіслава Івановича.  Виставте п'ять хвилин на  запитання.  Висвітіть,  будь ласка, список. Депутат Вітренко. За нею - депутат Понеділко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська   область).   Соціалістична    опозиція.    Шановний Станіславе  Івановичу.  Те,  що  Кальник  захищає  злочинний  курс реформ,  - це, я думаю, зрозуміло і йому самому. Але мене цікавить ваша особиста позиція - колишнього першого секретаря ЦК КПУ,  який це започаткував і дав старт цим реформам у цьому  залі.  Тепер  ви очолюєте   Комітет   з   питань  економічної  політики.  Яку  нову економічну політику запропонував парламенту наш  (я  теж  у  цьому комітеті)  комітет?  Чи спромоглися ми за рік роботи запропонувати парламенту,  як змінити цінову та приватизаційну політику, а також політику в цілому?  Чи ви вважаєте,  що ваша місія полягає в тому, щоб спочатку  розвалити,  а  потім  звинувачувати  кого  завгодно, тільки не себе?

     ГУРЕНКО С.І.  Спасибі. Ну, кінцівка вашого запитання свідчить про  те,  кого  захищаєте  ви,  бо  якщо  звинувачувати   мене   в розвалюванні,  то  можу  прийняти  звинувачення певною мірою чисто формально: я розвалюю курс діючого уряду. І якщо ви становитеся на його захист, то мені далі можна було б і не відповідати.

     Я, Наталіє Михайлівно,  перший секретар забороненої Компартії України, а не колишній перший секретар. Це перше.

     Друге. Ми започаткували не такий курс риночних реформ.  Ідучи в    руслі    історикоекономічного   розвитку,   ми   підтримували модернізацію економічної політики  Радянського  Союзу,  яка  цього потребувала   на   той  час.  Потрібно  було  запровадити  ринкові механізми.

     І те,  що це не вдалося,  що  це  було  спотворено  зусиллями певних   політичних   сил  і  при  повному  потуранні  керівництва Радянського Союзу,  на жаль,  певною мірою і на  моїй  совісті  як колишнього члена Політбюро ЦК КПРС. Я, до речі, цього не приховую, тож можна мені цим не дорікати.

     Що стосується комітету,  то ми з вами там  спільно  працюємо, Наталіє  Михайлівно,  я від вас як академіка і доктора економічних наук згоден прийняти будь-який  законопроект,  який  би  докорінно змінював  економічний  курс.  Поки  що  ми  таких законопроектів у нашому комітеті не мали.

     Що стосується мого особистого ставлення до  приватизації,  то воно відоме.  До речі, ви знаєте, що більшість кардинальних питань у нас вирішується шляхом опитування,  під  розпис.  З  ними  можна ознайомитись і все побачити.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Депутат Понеділко. За ним - депутат Стоян.

     ПОНЕДІЛКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  77,   Запорізька область).  Шановний Станіславе Івановичу! Скажіть, будь ласка, яка дельта між ціною на газ, який доходить до кордону України, і ціною за  вже  спожитий  нами  газ?  Яку  уряд  чи  ті,  хто  біля нього "тусуються", мають надбавочку?

     І таке саме запитання щодо  енергоносіїв  та  електроенергії. Яка  дельта  між  ціною на електроенергію в генеруючих компаніях і ціною, що народ сплачує в казну?

     ГУРЕНКО С.І.  Спасибі.  Ви розумієте,  є дані статистичні і є дані  аналітичні.  Відразу  кажу,  що  буду оперувати аналітичними даними.

     Що стосується газу.  За офіційними даними,  російський газ  у Федеративній  Республіці  Німеччині  в  минулому  році коштував не дорожче 63 доларів за 1 тисячу кубометрів.  У нас він коштував, як ви  пам'ятаєте,  у реальних споживачів 100 доларів і вище.  Було і 120,  і 130 доларів. От скільки коштує провести газ до Німеччини і до України, можете порівняти.

     Далі. Сьогодні  в  Росії після так званої серпневої кризи газ своїм споживачам за "живі" гроші реалізують по  18-20  доларів  за тисячу  кубометрів.  У  нас на аукціонах,  які були,  на жаль,  не досить  великими,  щоб  говорити  про  них  серйозно,  ціна   газу коливалася  від  20  до  30  доларів  за тисячу кубометрів (була й нижчою), але це незначні обсяги. Найголовніше, чого не хоче або не може  допустити  наша  влада,  -  це розплачуватися за газ грішми. Наскільки мені відомо,  російська  сторона  в  друкованих  засобах інформації  ставить  питання  так:  будете розплачуватися "живими" грішми - ціна буде знижена проти існуючої удвоє,  втроє. Але нашій стороні взаємозаліки якраз і вигідні.  Я наводив приклад тільки по одному заводу,  коли  штучно  роздуваються  борги  та  проводиться взаємозалік  товарами.  А  скільки  з  цього  отримують,  це треба запитати в учасників угод.

     Що стосується енергоринку.  На ньому (причому стараннями того міністра,  слід  якого,  як кажуть,  вже охолов в Україні) Україна колись розплатилася мільйонами  фунтів  стерлінгів  за  так  звану програму реструктуризації та приватизації енергетики, до якої була залучена одна з англійських  фірм.  Тоді  енергетичні  організації було штучно поділено на енергогенеруючі і постачальні, що ми зараз і маємо.  І тому собівартість кіловата електроенергії і його  ціна на  енергоринку  часом  відрізняються на порядок,  тобто в десятки разів.  Скажімо,  вартість електроенергії,  яку виробляють  атомні електростанції,  -  це  якісь  частки цента;  електроенергія,  яку виробляють теплові  електростанції,  -  в  десять  разів  дешевша, гідроелектростанції   -  ще  дешевша.  І  оскільки  вона  там  уся обертається однією масою - це поле для величезних  махінацій,  які здійснюються на благо нинішнього режиму.

     ГОЛОВА. Депутат Стоян.

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька   область).   Голова   Федерації   профспілок   України. Станіславе Івановичу,  я підтримую  ваші  висновки,  тому  що  був причетний  до  подання  проекту  цього  закону  і  потім  разом із завідуючим  відділом  секретаріату  Верховної   Ради   Селівановим захищав цей закон у Конституційному Суді. І я хочу підтвердити те, що ви сказали.  Те,  що  Конституційний  Суд  визнав  даний  закон неконституційним  (мені  вже  доводилося  про  це  сказати,  але я повторюю ще раз),  - це виконання  вимоги  Міжнародного  валютного фонду та Всесвітнього банку.  Мені здається,  що це занадто висока ціна за ті кредити, які надаються.

     Тому закликаю всіх подолати це вето. Це перше.

     Друге. Станіславе Івановичу,  як ви дивитеся на те,  щоб  оті субсидії,  які  надаються (це ж переписування з однієї відомості в другу,  вони нічого не  додають  тим,  хто  працює  в  комунальній сфері), скасувати, а замість того зробити адресну допомогу людям у грошовому виразі.

     Третє. Як ви дивитеся на те,  щоб у зв'язку з тим  що  тарифи підвищилися   (а  ціни  залишилися  такими),  негайно  переглянути розміри мінімальної заробітної плати і мінімальної  пенсії.  Це  і моя пропозиція.

     І останнє. Скоро мине рік, як ми не можемо прийняти Закон про зміни до Закону про заощадження громадян.  Як ви дивитеся  на  те, щоб  передбачити  можливість  людям,  у  яких  є на книжках гроші, розрахуватися  ними  за  комунальні  послуги?  Це   трошки   зніме соціальну напруженість.

     Дякую.

     ГУРЕНКО С.І.  Спасибі.  Хочу  сказати,  що  я,  як і вся наша фракція,  підтримую комплекс заходів щодо захисту наших  громадян. Підтримую ті пропозиції,  які висловлювалися вами,  фракцією ПСПУ, соціалістичною та комуністичною фракціями стосовно підняття  рівня малозабезпеченості та заробітної плати. Вважаю, що це слід робити. І те,  що ми таким  чином  згідно  з  вимогою  Світового  банку  і Міжнародного  валютного  фонду  штучно  утримуємо курс гривні,  не прикрашає ні наш уряд,  ні керівництво  Національного  банку,  яке відсторонюється  від  соціальних наслідків своєї політики.  Це,  я вважаю, не є політично зрілим і не є громадянською позицією.

     Що стосується субсидій. До того як стати народним депутатом я мав, як кажуть, примусово багато вільного часу, обійшов Київ пішки у всіх напрямках і  бачив  ці  величезні  черги  за  довідками  на отримання субсидії.  Я вам скажу,  щоб отримати сьогодні субсидію, треба кожен місяць (не знаю,  як зараз,  а минулого року було так) приносити  довідки з місця роботи,  паспорт і простояти безкінечні черги, аби отримати декілька гривень.

     Тому я за адресну допомогу,  яка б  поклала  край  оцим  усім людським  поневірянням  і знущанням над людьми і не будила б у них ще більшу ненависть до влади, якою б вона не була.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Спасибі, Станіславе Івановичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  в нас записалися шість  народних  депутатів. Залишилося  20 хвилин до завершення.  Я просив би цим усім шістьом надати по три хвилини і потім прийняти відповідне рішення.

     Запросіть депутатів  до  залу.  Думаю,  що  нам   обов'язково потрібно подолати вето. І тут не треба нікого умовляти.

     Слово надається  депутату  Мазур.  За  нею  виступить депутат Горбачов.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Луганская область. Фракция Прогрессивной соцпартии. Наша фракция согласна с мнением,  высказанным предыдущим оратором, о том, что вето необходимо преодолевать.

     Что необходимо сказать по поводу тех  тенденций,  наблюдаемых сегодня  в  сфере ценообразования?  Мы стояли и стоим на том,  что сегодня необходимо поддержать инициативу ряда депутатов  (наиболее аргументированно  об  этом  говорил депутат Павловский) о создании депутатской группы, которая бы занималась проблемами регулирования цен,  в частности в сфере энергорынка и оплаты коммунальных услуг, поскольку сегодня идет  умышленное  необоснованное  завышение  цен посредниками,  функционирующими  на энергетическом рынке.  Об этом говорилось,  говорится и еще будет говориться до тех пор,  пока не будет   создана   группа,   состоящая   из   экономистов,  ученых, производственников,  которые   наиболее   квалифицированно   могут подойти  к  этому вопросу и обосновать цены на энергорынке,  в том числе и коммунальные тарифы.

     Еще хочу обратить ваше внимание на то, о чем я говорила и что предлагала  в законопроекте,  который будет рассматриваться позже. Сегодня главная наша беда в том,  что мы как  государство  дефакто уже не существуем. Мы потеряли государственный суверенитет в сфере денежного обращения.  Сегодня официальный  курс  денежной  единицы Украины   -   гривни   -   к   иностранным  валютам  абсолютно  не соответствует действительности.

     Наше государство сегодня в состоянии  сделать  то,  что  было сделано  в  1922  и  в  1947  годах.  То  есть сегодня наша гривня достаточно обеспечена теми запасами, которые мы имеем, в частности в недрах нашей страны.  Об этом уже говорил депутат Чукмасов,  это подтверждается и теми данными, которые я получила от Национального банка  и  других  структур.  Хватит  уже  нам  унижать себя и нашу денежную  единицу!  Мы   сегодня   можем   законодательным   путем приравнять  нашу  денежную единицу к любой национальной валюте,  в частности к тому же доллару,  к  тому  же  евро,  и  сделать  нашу денежную  единицу не дешевле,  чем доллар и евро.  По меньшей мере это даст возможность Национальному банку и  другим  структурам  не заниматься финансовыми спекуляциями, вот этими играми обмена одной денежной единицы на другую,  сопоставлением тех же цен на газ, тех же  цен  на  энергоносители к евро,  экю,  доллару.  Что-то завтра придумает Азия,  Европа,  и мы опять будем сопоставлять и бежать в хвосте тех государств, которые сегодня правят бал.

     Поэтому хочу   сказать,   что   эту   инициативу   необходимо поддержать и немедленно.  Время у  нас  есть  -  неделя  работы  в округах.  Через  неделю  мы  должны  создать группу из депутатов и специалистов, которые будут регулировать сферу ценообразования.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Горбачов. За ним - депутат Сергієнко.

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   127, Миколаївська  область).  Группа  "Незалежні".  Уважаемые  коллеги! Закон  Украины  о  внесении  изменений   в   Закон   о   ценах   и ценообразовании, который принят Верховным Советом Украины 17 марта 1999 года, Президент Украины считает непреемлемым и предлагает его отменить, потому что, по его мнению, Верховный Совет превысил свои полномочия, предусмотренные статьями 85 и 92 Конституции Украины.

     Дело в том, что изменениями к статье 9 Закона Украины о ценах и   ценообразовании   предусмотрено,   что   цены   и   тарифы  на жилищно-коммунальные услуги,  услуги  общественного  транспорта  и связи   устанавливаются   Кабинетом   Министров   Украины,  но  по согласованию с Верховным Советом Украины.

     Президент утверждает,  что в соответствии с пунктом 3  статьи 116   Конституции   проведение   ценовой  политики  в  государстве обеспечивает Кабинет Министров Украины. А разве изменения к статье 9  Закона  о  ценах  и  ценообразовании  противоречат  Конституции Украины? Нет, не противоречат.

     Посмотрите вторую  часть  изменений  к  статье  9   указаного закона,   где   сказано:  "по  согласованию  с  Верховным  Советом Украины".  Пункт  13   статьи   85   Конституции   предусматривает осуществление Верховным Советом контроля за деятельностью Кабинета Министров.

     Почему Президент и Кабинет Министров так "заботятся" о  своих гражданах?  Если  посмотреть изменения к статье 5 Закона о ценах и ценообразовании  и  сравнить  их  с   Меморандумом   экономической политики,    который   направлялся   правительством   Межнародному валютному фонду, то все станет на свои места.

     Начиная с 1994 года в  каждом  меморандуме  предусматривается повышение  цен и тарифов,  в частности на коммунальные услуги,  за пользование гражданами общественным транспортом, квартплаты и тому подобное,  естественно, по требованию МВФ. И это в то время, когда людям не выплачиваются зарплата, пенсии, стипендии, когда украдены их личные сбережения и ни разу не индексировались доходы, хотя это и было предусмотрено законодательством.

     Уже в  1995  году  правительство,  оправдываясь  перед   МВФ, констатировало,  что  с целью ограничения роста социальных дотаций населению,  транспортные тарифы,  а также цены на газ,  уголь  для населения  были  повышены  в  5-12  раз,  указывало,  что  дотации населению на оплату жилья,  коммунальных услуг  и  за  потребление газа и угля будут и дальше сокращаться.

     В последнем  меморандуме,  который  мы рассматривали в апреле этого года,  правительство пошло еще дальше,  заверив МВФ,  что  в соответствии  со  взаимопониманием,  достигнутым с экспертами МВФ, тарифы на отопление,  водоснабжение, а также квартплата и плата за проезд  в общественном транспорте будут повышены до уровня полного возмещения их себестоимости не позже 30 апреля 1999 года.

     Более того,  указывалось,  что  если  повышение  тарифов   на электроэнергию  и  газ  будет недостаточным,  эти тарифы будут еще повышены до уровня полного покрытия их себестоимости не  позже  30 июня  этого года.  И как вы еще раз убедились,  уважаемые коллеги, это обещание выполняется в полной мере, несмотря на продолжающееся обнищание людей.

     Думаю, что группа "Незалежні" полностью поддерживает депутата Гуренко, выступающего за то, что вето Президента надо преодолеть.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Сергієнко. За ним - депутат Алексєєв.

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   101, Кіровоградська область). "Трудовая Украина". Уважаемые депутаты! У нас получается  какая-то  ерунда.  Когда  писалась  и  принималась Конституция  Украины,  то  в ее основе лежало самое главное:  дать нормальную жизнь нашим гражданам.  И как только мы с вами пытаемся защитить этих наших граждан от обнищания,  от невозможности жить в нищете,  тут  же  это  обявляется  антиконституционным.   Поэтому обещания,  которые  мы  сегодня  услышали  от  Кабинета Министров, нельзя принимать как руководство к действию. Ведь нам обещают, что задолженность  по пенсиям и заработной плате будет погашена в этом году.  Но  все  мы  знаем,  что  задолженность  по  пенсиям  и  по заработной  плате  составляет  уже  более восьми месяцев.  Сколько стоил 1 доллар восемь месяцев назад?  2 гривни. Сегодня - 4. Таким образом,  если  мы  вернем людям то,  что задолжали,  мы им вернем ровно половину от того,  что должны.  А при этом мы еще и пытаемся увеличить стоимость жизни!

     Поэтому "Трудовая  Украина"  будет  голосовать за преодоление вето Президента,  и мы призываем вас присоединиться к  нам.  Мы  с вами  должны  защитить  наших  граждан.  Мы должны им и сберкнижки открыть,  и  пенсии   вовремя   выдавать,   и   заработную   плату выплачивать.  И  только после этого мы можем рассматривать вопросы повышения цен.

     Мы с вами что просим?  Мы  что  хотим?  Не  дать  возможности увеличить  цены  до  полного  погашения  долгов  государства перед нашими гражданами.  Ничего противозаконого  в  этом  нет.  Погасит Кабинет  Министров  задолженность  - будем рассматривать вопрос об увеличении тарифов. Пока не погасит - давайте оставим все так, как есть, и не дадим, наших граждан в обиду.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.  За ним - депутат Черняк. Алексєєва немає? Депутат Черняк. Будь ласка. За ним - депутат Павловський.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати! У стосунках між Верховною Радою і Кабінетом Міністрів склалася драматична колізія.  З одного боку, Верховна   Рада   заборонила   підвищення   цін   і   тарифів   на житловокомунальні  послуги  та  послуги громадського транспорту до виплати державою заборгованості із  заробітної  плати,  пенсій  та стипендій   і   наполягає  на  погодженні  з  парламентом  цін  на житлово-комунальні послуги.

     З іншого боку,  Кабінет Міністрів наполягає на тому, що сфера ціноутворення є його прерогативою.  Президент вважає,  що Верховна Рада  вийшла  за  межі  своїх  повноважень.  Ось  така  драматична колізія.

     З формально-правової точки зору для цього є певні підстави, і це треба визнати.  А з іншого  боку,  хіба  Кабінет  Міністрів  не зобов'язаний   регулювати   ціни   з   урахуванням  тієї  реальної соціально-економічної  ситуації,  яка   склалася?   Хіба   Кабінет Міністрів  не  порушує конституційні права громадян України,  якщо він не виплачує заробітну плату,  пенсії,  стипендії?  Це також  є порушенням конституційних прав громадян.

     Отже, чим  громадянам  платити за житлово-комунальні послуги, коли  в  них  мізерні  заробітна  плата  та  пенсія  -  і  ті   не виплачуються?  І населення реагує на це своєрідним чином:  воно не платить. Знову ж таки ми бачимо оцю драматичну колізію.

     До речі,  наведу  конкретний  приклад  із  досвіду  сусідньої держави  Чехії.  Свого  часу  прем'єр-міністр  Чехії  Вацлав Клаус відмовився  виконати  вимоги  Міжнародного  валютного  фонду  щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Йому казали так: "Це вимагає дотацій з бюджету,  а їх треба покривати,  це веде  до емісії,  до інфляції". Формально, логічно це правильно. Але Вацлав Клаус відповів:  "Ми не можемо підвищувати ціни  й  тарифи  на  ті послуги,  які торкаються всіх громадян країни, тому що таким чином ми будемо звужувати соціальну базу  підтримки  реформ,  ми  будемо рубати той сук, на якому сидимо". Відмовився.

     Тоді йому  сказали:  "Ми  не  будемо  надавати кредити".  Він відповів:  "Гаразд,  не давайте".  І вигнав радників  Міжнародного валютного фонду з Чехії.  Правда,  йому це було легше робити, тому що в Чехії ситуація була трошки  краща,  ніж  у  нас  (зарплата  і пенсії там виплачувались),  і все ж він пішов на це.  Більше того, чехи пішли на те,  щоб не підвищувати ціни  на  житло,  комунальні послуги й ліки, тому що це торкається всіх громадян.

     Отже, проблема  дотацій  на  сплату таких послуг є.  Але тоді треба  шукати  ці  кошти  в   позабюджетних   фондах,   на   ринку енергоносіїв.   Вважаю   слушною   пропозицію  погашати  борги  за житлово-комунальні послуги боргами із заробітної плати і пенсії.

     Висновок: рішення  Кабінету  Міністрів   конституційне,   але неправильне,   рішення   Верховної   Ради   неконституційне,   але правильне.

     ГОЛОВА. Але вірне...

     ЧЕРНЯК В.К.  Я з огидою пропоную  подолати  вето  Президента! Дякую.

     ГОЛОВА. Думаю,   що   на   завершення   депутат  сказав  дуже правильно, але це не буде достойно оцінено.

     Будь ласка. Депутат Павловський.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановні колеги! Шановні журналісти! До народу звернутися  зараз  неможливо...  (Шум  у  залі).  Є  вже трансляція? Ну, дуже добре.

     Хочу привернути вашу увагу до причини, чому так відбувається. А причина дуже проста: в нашому суспільстві панує суцільний страх.

     Уряд боїться Президента,  бо зніме з роботи,  якщо уряд  буде захищати інтереси народу.  Журналісти бояться про це писати,  тому що їх теж звільнять,  хоч вони й хочуть про це писати.  Президент, до  речі,  теж боїться.  Він боїться Міжнародного валютного фонду, він боїться свого народу,  він боїться й Верховної Ради,  тому  її періодично залишає без трансляції і паплюжить.

     Нам потрібно  подолати  його вето.  І Конституційний Суд,  до речі,  теж боїться, а тому першим порушує Конституцію. Хочу просто зауважити,  що  порушення Конституції завжди має місце тоді,  коли зраджуються інтереси народу.

     Конституційний Суд першим зрадив український народ і винайшов якісь  вигадані  аргументи,  які  звучать  ніби  й  правдоподібно. Конституційний Суд стверджує,  що здійснення політики  соціального захисту  не  належить  виключно до повноважень Верховної Ради.  Це правильно.  Уряд повинен виконувати,  а Верховна  Рада  розробляти відповідні закони,  стратегію соціального захисту. І Верховна Рада повинна  це  вирішувати  через  прийняття   законів   (стаття   91 Конституції),  через  визначення  засад  внутрішньої  і зовнішньої політики.  І,   зверніть   увагу,   основи   соціального   захисту визначаються виключно законами.

     І тому  ми  внесли  поправку до закону.  Все за Конституцією. Верховна Рада не порушила  Конституції,  а  порушив  її  той,  хто зрадив  інтереси народу.  Тому фракція "Громада" закликає подолати вето Президента. Це з одного боку.

     А з другого,  - треба вдатися до активних дій, треба створити робочу групу із депутатів-патріотів,  які повинні розробити засади цінової політики в державі.  Повинен бути баланс між тими  цінами, що  є.  Вони  повинні  працювати  в інтересах виробництва,  а не в інтересах кланів, які наживаються на цьому.

     Нарешті, ми повинні усунути економічні парадокси, які існують в Україні.  Ті ж атомні електростанції отримують за електроенергію 2 відсотки,  а грошей не бачать.  Тому, дійсно, треба це змінити і прийняти  ті  засади  зовнішньої  і  внутрішньої політики,  засади національних інтересів, проекти яких уже є отут, у Верховній Раді. Це наш обов'язок.

     Треба також,  справді, створити робочу групу, яка розробила б стратегію цін і ціноутворення в нашій державі.  І для того щоб усі бачили,  хто  захищає  народ,  я  наприкінці пропоную опублікувати список народних депутатів,  які не будуть голосувати і які  будуть голосувати  проти  того,  щоб подолати вето,  і опублікувати також список тих журналістів,  які акредитовані в Верховній Раді, але не напишуть про розгляд цього питання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Алексєєв.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська   область).   Фракция   "Батьківщина".  Вопрос  о преодолении вето Президента на  поправки  к  Закону  "про  ціни  і ціноутворення"  носит  не только теоретический,  но и практический характер.  Ведь все мы  понимаем,  что  от  этого  зависит.  Будет преодолено вето,  значит, правительство не сможет и далее повышать цены  и  тарифы   на   квартплату   и   коммунальные   услуги,   а следовательно,  не  будут  выполняться  требования  Международного валютного фонда,  и,  следовательно,  нам не будут предоставляться кредиты,  и,  следовательно,  нельзя  будет  говорить  об  успехах реформ.

     Вообще-то повышение тарифов на жилищно-коммунальные услуги  - мера  экономически  совершенно бессмысленная.  Она привела к тому, что еще меньше граждан смогут  платить  за  жилье,  и  поступления квартплаты вместо увеличения уменьшатся...

     На встречах  избиратели  меня  иногда  спрашивают:  "Скажите, пожалуйста,  там  что,  вообще  мозгами  не  могут  шевелить,   не понимают,  что  делают?  Или  это  сознательные  репрессивные меры предпринимают против народа,  чтобы отомстить  тому,  кто  в  свое время держал ядерный паритет, ломал хребет фашизму и так далее?"

     Я знаю   Виктора   Мартыновича  по  отзывам  как  порядочного человека.  Поэтому я обращаюсь к вам не как к Виктору  Мартыновичу Кальнику, а как к замминистра экономики Кальнику. Простите, где вы увидели эти  5  миллиардов,  которые  якобы  можно  сэкономить  на непредоставлении  льгот  богатым?  Да  у  нас  свыше  90 процентов населения - нищие. Откуда столько богатых?

     Думаю, что если и будет экономия,  то ее сожрет необходимость увеличения  затрат  на  содержание  тех чиновников,  которые будут считать этот маленький процент богатых,  на  которых  якобы  будет экономия.

     А в   принципе,   мы   видим  общую  закономерность,  которая наблюдается на протяжении всей нашей новейшей истории: в то время, как  народ  был  зомбирован  разговорами  "про європейський рівень життя", "золото гетьмана Полуботка", "сало від пуза" и о другом, а его  настроение  отражала Верховная Рада,  ей разрешали делать что угодно: снимать и назначать начальников УВД, отправлять в отставку правительство  и  так далее.  К 1994 году наступило похмелье,  и в результате полномочия Верховной Раде начали урезать,  дабы она эти похмельные настроения не отражала и не передавала одному человеку, манипулировать которым и указывать которому гораздо легче.

     В связи с этим у меня возникает вопрос.  Очень интересно было бы  распространить данные,  сколько раз за период с июля 1994 года по  настоящее  время  Президент  Украины  Леонид  Данилович  Кучма накладывал вето?  Думаю, что Украина в этом плане является мировым рекордсменом.  Ну,  правда,  под это можно сказать,  что "Верховна Рада не приймає потрібних законів", и поэтому экономика рушится.

     Александр Николаевич,  я подам вам запрос.  Пожалуйста, пусть аппарат подготовит информацию  о  количестве  президентских  вето, наложенных на принятые нами законы.

     Сейчас наша задача одна:  решить,  отклонять или не отклонять вето.  Конечно,  отклонять,  ибо  его  экономические   последствия бессмысленны  и глубоко антинародны.  А тех,  кто еще сомневается, прошу вспомнить слова великого  Ивана  Котляревского  в  отношении льгот, который, описывая ад, говорил так:

     "Панів за те там мордували

     І жарили зо всіх боків,

     Що людям льготи не давали

     І ставили їх за скотів.

     Я думаю,  наши  люди  такого  отношения,  как  к  скотам,  не заслуживают, и поэтому предлагаю преодолеть президентское вето.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  прошу уваги.  Депутате Квятковський! Михайла Васильовича відволікають від голосування.

     Будемо голосувати у звичайному режимі.

     Я так   зрозумів,   що   готові.   Ставиться  на  голосування пропозиція профільного комітету (зачитую її дослівно):  "Комітет з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув пропозиції Президента України до Закону  України  про  внесення  змін  до Закону України про ціни і ціноутворення.  Комітет пропонує відхилити  пропозиції  Президента України   і  підтримати  двома  третинами  конституційного  складу Верховної Ради України редакцію закону,  прийняту Верховною  Радою України 17 березня 1999 року".

     Ставлю на голосування. Голосуємо у звичайному режимі.

     "За" - 305.

     Дякую.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Продовжуємо  роботу.  Розглядається проект Закону про Національний банк України (третє читання).

     Слово має Ігор Олегович Юшко,  заступник  голови  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності.

     ЮШКО І.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  42, Донецька   область).  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые коллеги!  К третьему чтению законопроекта о Национальном  банке  в профильный  комитет  от  народных депутатов поступило 23 поправки, включая и те,  смысл которых был понятен из стенограмм,  сделанных во время процедуры второго чтения. Из 23 поправок 14 учтено.

     Сегодня утром   поступили   "зауваження  Національного  банку України до законопроекту".  К сожалению, времени на рассмотрение в комитете    этих    замечаний   не   было,   хотя   присутствовали уполномоченные представители  и  в  рабочей  группе,  и  во  время второго  чтения в комитете,  и во время подготовки законопроекта к третьему чтению. В основном эти замечания относятся к тем статьям, которые   прошли   процедуру   второго  чтения,  кроме  пункта  5, касающегося банковского надзора,  который мы могли бы  рассмотреть сегодня.

     Рассмотрев предложения народных депутатов, профильный комитет рекомендует поддержать законопроект в третьем чтении.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Є запитання до Ігоря Олеговича щодо тих шести статей? Будь ласка, запросіть депутатів до залу (Шум у залі).

     Які запитання? Це третє читання.

     Шановні колеги, подивіться, будь ласка, на сторінці 19 статтю 18 (колишня стаття 19).  Зауваження враховані комітетом.  Наступна стаття   42  (колишня  43),  сторінка  29.  Враховані  і  частково враховані.  Є запитання?  Немає.  Сторінка 39,  стаття 53 (колишня стаття 55).  Є зауваження?  Немає. Сторінка 43, стаття 62 (колишня 68).  Є  зауваження?  Немає  зауважень.  Враховані   та   частково враховані.  Стаття  64  (колишня 75),  сторінка 46.  Враховані.  І остання - стаття 68  (колишня  80),  сторінка  51.  Є  зауваження? Немає.

     Є пропозиція   голосувати  в  цілому  з  урахуванням...  Одну хвилинку. Слово має Віктор Андрійович Ющенко. Вікторе Андрійовичу, пересядьте, будь ласка, там є мікрофон.

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова  Національного  банку України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  До тих  шести статей,   які  пропонуються  сьогодні  на  обговорення,  правління Національного банку просить внести дві  поправки.  Перша  поправка стосується статті 18 (у старій редакції це стаття 19),  пункт 6. Я його зачитаю.  Це нова редакція, підготовлена до третього читання. Отже,  йдеться  про звільнення голови Національного банку.  Шостий пункт  після  слів  "за  поданням  Президента  України"  подається редакція:  "у  разі  невиконання Національним банком покладеної на нього  Конституцією  основної   функції   та   розроблених   Радою Національного банку основних засад грошово-кредитної політики".

     Дозвольте викласти  аргументи  правління Національного банку. Якщо звільняється з посади голова Національного  банку  з  мотивів невиконання  основних засад грошовокредитної політики,  то питання виглядає  таким  чином,  що  сама  грошова  й  монетарна  політика залежить тільки від голови банку чи самого Національного банку. Ми всі повинні розуміти,  що  монетарна  політика,  точніше,  основні складові  засади  монетарної  політики  - рівень інфляції,  рівень дефіциту,  рівень стабільності грошей залежать від  дуже  багатьох факторів,   і   більшість   із  них  не  належить  до  компетенції Національного банку.

     Закласти суперечності  до  механізму  виконання  Національним банком   засад  грошово-кредитної  політики  і  водночас  покласти цілковиту відповідальність на голову  Національного  банку  просто некоректно.  Бо  будь-яка  політична заява,  що може бути зроблена сьогодні,  завтра дестабілізує рівень цін і рівень  грошей  дужче, ніж будь-яка помилка в інструментарії.  Тому в цьому записі просто немає логічності.  Ми не можемо нести глобальної  відповідальності за ситуацію.

     І друга  поправка.  Ми  просимо  врахувати  нашу  думку  щодо частини сьомої статті 64 (у старій редакції  це  стаття  75).  Тут йдеться про статус працівників Національного банку.  Поправку нашу тільки частково  враховано.  Відповідно  до  частини  сьомої  цієї статті  розмір  оплати  праці  голови  Національного  банку,  його заступників,  директорів   департаментів   та   керівників   філій Національного банку встановлюється Радою Національного банку.

     Ми вважаємо, що це грубе порушення суверенітету Національного банку щодо розв'язання операційних питань.  Рада банку  відповідно до її статусу встановлює види оплати праці, але вона не встановлює заробітної плати директору департаменту чи директору філії.  Це  є внутрішньою   компетенцію   банку   і   стосується  його  поточної діяльності.

     Ми просимо зняти з голосування цю частину статті 64 та  пункт 6  статті  18  щодо  умов  звільнення голови Національного банку з посади.

     Дякую.

     ЮШКО І.О.  Уважаемый Виктор Андреевич!  Уважаемые коллеги!  Я хочу  сказать,  чем руководствовался комитет,  принимая решения по замечаниям, поправкам, которые были поданы народными депутатами. В частности,  пункта  шестого  статьи  18 касалось одно из замечаний народного депутата Ельяшкевича,  обращающего внимание на  то,  что практически   только  форс-мажорные  причины  -  смерть,  болезнь, обективная   невозможность   исполнять   служебные   обязанности, обявление   без   вести   пропавшим,   совершение   криминального преступления  и  так  далее  могут  вызвать  необходимость  снятия председателя Национального банка с должности.

     Было обращено   внимание   на   то,   что  если  председатель Национального банка физически  здоров,  дисциплинирован,  то  есть ходит  на  работу,  то  нет ни одной профессиональной причины,  по которой можно было бы снять  его  с  работы.  В  принципе  с  теми доводами,  о которых говорил Виктор Андреевич, тем не менее, можно согласиться.  Но в этой ситуации мы просто  можем  оставить  пункт шестой   таким,  каким  он  был  в  первом  чтении:  "за  поданням Президента України згідно з його конституційними  повноваженнями". Потому что полномочия Президент дает,  он же определяет и причину, по которой не подходит председатель Национального банка. То есть в принципе   можно  согласиться  с  предложением  отнести  снятие  с должности на усмотрение Президента.

     И что   касается   размера    оплаты    труда    председатель Национального  банка.  При  рассмотрении  данного  вопроса комитет исходил из той предпосылки, что поскольку сотрудники Национального банка становятся госслужащими в соответствии с этим законом, то по Закону о государственной службе  Кабинет  Министров  устанавливает тарифные ставки оплаты труда и так далее.

     Для того  чтобы  исключить  влияние  Кабинета  Министров  как органа исполнительной власти на Национальный банк, было предложено эту  функцию  возложить на Совет,  поскольку председатель не может сам себе устанавливать размеры  оплаты  труда.  В  принципе  можно согласиться с доводами Виктора Андреевича.  Но в той части только, что голова не может в любом случае сам себе устанавливать  размеры оплаты   труда.   Можно  это  отнести  к  компетенции  Президента, например.

     ГОЛОВА. Щодо цих двох пропозицій є запитання?  Депутат Мазур, за нею - депутат Омеліч.

     МАЗУР О.А.  У мене запитання щодо іншої пропозиції - моєї.  Я хочу почути аргументи,  чому не враховано моїх пропозицій стосовно співвідношення гривні до вільноконвертованої одиниці.

     ЮШКО І.О.  Спасибо.  Я  напомню.  Оно  очень короткое,  я его зачитаю,  у меня с собой это предложение.  Статтю 37 "Курс гривні" доповнити так: "співвідношення однієї української гривні до однієї умовної вільноконвертованої одиниці - 1  долара,  1  євро  тощо  - встановлюються  на  рівні  не менше ніж 1 до 1,  тобто 1 гривня не повинна бути дешевшою однієї вільноконвертованої одиниці".

     При рассмотрении  этого  вопроса   комитет   руководствовался следующей   аргументацией.   Вопрос  курсообразования  или  вопрос соотношения гривни и иностранных  свободноконвертируемых  валют  - это предмет Закона о валютном регулировании. Это во-первых.

     Во-вторых, такое решение носит принципиальный характер. Оно с неизбежностью вызовет  необходимость  привести  в  соответствие  с таким курсом размер денежной массы,  приведет к изменению политики курсообразования и полностью,  так сказать,  поменяет всю  систему ценностей  внутри,  то есть может полностью изменить хозяйственный механизм страны.

     Кроме этого,  хочу обратить внимание, что курс доллара и евро не установлен на уровне один к одному.  То есть в этом случае даже элементарные арифметические расчеты кросс-курса:  евро - гривня  - доллар не совпадают.

     ГОЛОВА. Депутат Омеліч.

     ОМЕЛІЧ В.С. Шановний Олександре Миколайовичу, я з доповідачем хочу з'ясувати таке питання.  У  нас  є  зауваження  Національного банку  України  до законопроекту.  Тут вноситься п'ять пропозицій, дуже обгрунтованих і важливих.  Треба  було  б  хоч  поінформувати Верховну Раду про те,  враховано їх чи не враховано.  Якщо вони не будуть враховані,  то  впливатимуть  на  виконання  конституційної функції   Національного   банку   щодо  стабілізації  національної грошової одиниці.

     Сподіваюсь, ви маєте ці запитання, і прошу на них відповісти. Ви  частково  відповіли  на  друге  запитання,  яке  ставив Віктор Андрійович, а чотири запитання залишились зовсім нез'ясованими.

     ЮШКО І.О.  Спасибо.  Чтобы  быть   корректным,   хочу   сразу оговориться:   профильный   комитет   Верховного  Совета  не  имел возможности рассмотреть эти  замечания,  поскольку  они  поступили сегодня  утром  в зал,  а я их увидел только вчера поздно вечером, так что мои комментарии  не  являются  мнением  комитета.  Я  могу сейчас, если это вас устроит, высказать только собственное мнение.

     Первое. "Статтею  9  законопроекту  Рада  Національного банку України визначена як "вищий орган управління  Національного  банку України". Таке формулювання суперечить статті 100 Конституції".

     В том   варианте  законопроекта,  который  принял  профильный комитет  и  который  внесен  в  зал,  Совет  Национального   банка определен  "як  один  з керівних органів,  тобто не була визначена вищим".  Эта  формулировка  прошла   в   результате   голосования, отстранив предложение, которое внес профильный комитет.

     Я могу    высказать   свое   личное   мнение.   Это   элемент противопоставления Совета Национального банка  правлению.  Это  не пойдет  на  пользу  работе  двух  органов управления Национального банка.  Несмотря на декларативный характер,  это положение  скорее как бы настраивает на определенную конфронтацию изначально.

     В принципе мы все знаем о том, что к данному законопроекту до его подписания могут быть поданы предложения Президента Украины. И мы  могли бы к этим вопросам еще раз вернуться в зале,  если такие предложения будут.

     Второе. "На відміну від першого читання пунктом 1  статті  10 передбачається  подання на розгляд Верховної Ради України Основних засад грошово-кредитної політики". Я хочу обратить внимание на то, что   в   законопроекте  есть  статья  "Підзвітність",  в  которой совершенно четко сказано о том,  что Национальный банк информирует Верховный    Совет   по   вопросам   денежно-кредитной   политики. Подготовленные Основы денежнокредитной политики на  следующий  год должны быть направлены в Верховный Совет. Честно говоря, я не вижу здесь никакого противоречия.

     Третье. "На відміну від першого читання згідно із статтею  13 законопроекту  голова Національного банку не є одночасно і головою Ради НБУ і його роль зведена до головування у правлінні НБУ".

     Это был  один  из  тех  вопросов,  на  который   нанизывалась политика   договоренности   и   компромиссов   для   того,   чтобы законопроект мог быть представлен в зал на второе,  а  сегодня  на третье чтение.

     Мы все  прекрасно знаем,  что были две крайние позиции.  Одна позиция:  председатель  Нацбанка  не  может  быть  одновременно  и председателем Совета Национального банка,  и,  соответственно, это исключительно наблюдательный совет. И вторая позиция: председатель Национального  банка  является  председателем Совета Национального банка.  И тогда это консультативный совет по  вопросам  монетарной политики.

     Мы все  прекрасно  понимаем,  что  ни одно из этих решений не прошло бы в зале,  то есть не набрало бы большинства голосов. Было согласованное  решение.  Во  всяком случае я говорил на эту тему с Виктором Андреевичем лично,  о том,  что  если  мы  хотим  принять закон,  то нужно искать путь компромисса. И мы приняли решение, мы уже проголосовали,  что председатель Национального банка  является членом Совета Национального банка, а председателем Совета является тот,  кого изберут простым большинством,  то есть любой из  членов совета.  Если  председатель  Национального  банка  уверен  в своих силах,  не имеет пятнышка на мундире, все его поддержат, я не вижу никаких проблем в том,  чтобы найти в его поддержку восемь человек изо  всех  четырнадцати   членов   Совета   Национального   банка, количество   которых   сегодня   в  ходе  второго  чтения  как  бы проголосовано.

     Если мы эту статью разрушим  (еще  раз  повторяю  -  это  мое личное мнение), мы потеряем консенсусное понимание идеологии этого законопроекта.  Он может быть просто отложен  и  не  будет  принят вообще.

     Четвертое. "Пункт  8  статті 20 законопроекту,  відповідно до якого голова НБУ одноосібно несе  відповідальність  за  діяльність НБУ, позбавлений смислу та суперечить Конституції України за умов, коли він є фактично головою правління і  підпорядковується  голові Ради НБУ..."

     Это тоже  достаточно  дискуссионный  момент,  потому  что  из законопроекта не следует,  что председатель Национального банка не является  председателем  совета.  Если  ему выражают доверие и его избирают,  он  может  являться  одновременно  руководителем   двух советов.

     Также хочу  обратить  внимание народных депутатов на то,  что несмотря  на   решение,   принятое   во   время   первого   чтения законопроекта о том, что совет имеет право накладывать просто вето на решения правления, в ходе второго чтения принято решение о том, что  совет  "накладає  відкладальне  вето",  то  есть  эта функция гораздо мягче.  Более того,  правление имеет право на  преодоление этого  вето,  если  две  трети  голосов  в  правлении поддерживают предложение о преодолении его.  Это демократический цивилизованный механизм  с  учетом различных мнений по вопросам денежно-кредитной политики.

     Пятое. Ну и, наконец, пункт 5, который, кстати говоря, мы еще не  голосовали.  Он касается банковского надзора.  "На відміну від першого читання,  внесено істотні зміни і до  повноважень  НБУ  як органу,   що   здійснює   регулювання  банківської  діяльності  та банківський нагляд".

     Я сразу хочу сказать,  что эта позиция  была  согласована  на заседании  комитета  с  представителями  Национального банка в той части,  что в  законопроекте  мы  фиксируем  право  и  обязанность Национального   банка   осуществлять   банковский  надзор,  но  не расписываем подробно процедуру банковского надзора,  поскольку это должно  быть  сделано в Законе о банках и банковской деятельности. Подчеркиваю,  что это была полностью согласованная  позиция  между комитетом и представителями Национального банка.

     Тем не   менее   с   учетом   замечаний   народных  депутатов восстановлено описание функций банковского надзора. Это включено в статью для голосования во время третьего чтения.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую. Віктор Семенович незадоволений відповіддю.

     Депутат Омеліч. Будь ласка.

     ОМЕЛІЧ В.С.   Прошу,   щоб  Віктор  Андрійович  прокоментував відповіді на це запитання. Це його пропозиції, і нам цікаво було б знати  його  думку,  а  не лише думку доповідача.  Можливо,  треба поглиблено це вивчити й прийняти інше рішення.

     ЮЩЕНКО В.А. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Переді  мною  є  декілька  документів,  які дають право Національному  банку,  його  Правлінню  займати  ту  позицію,  яка викладена  в інформації,  розданій сьогодні вранці.  Якщо говорити тезисно,  то можна твердо  говорити  про  три  речі.  На  сьогодні внаслідок тих читань,  які вже відбулися (на жаль,  ті статті, про які  Ігор  Олегович  говорив,  вже   не   є   предметом   розгляду сьогоднішнього засідання), можна зробити такі висновки.

     Національний банк  серйозно  втратив керованість.  Спробую це довести.  Ми  дуже  штучно,  якоюсь  мірою  примітивно,  починаємо гармонізувати  систему  управління  Національним  банком на зразок управління   господарським   товариством.   Звідси    закладається двовладдя,  яке  в  остаточному  підсумку  можна  кваліфікувати як відсутність  відповідальності  жодної  зі  сторін   за   виконання функцій, пов'язаних із забезпеченням стабільності грошей.

     Ми можемо    серйозно   прогнозувати,   що   нездатним   буде Національний банк,  його керівництво,  яке  працюватиме  в  рамках цього  закону,  нести відповідальність за стабільність грошей.  Бо цей  закон  позбавляє  центральний  банк  потрібного   для   цього ефективного  й адекватного інструментарію.  Якщо ми сьогодні після третього читання залишимо тлумачення базових функцій  за  наглядом комерційних банків у такій редакції,  яку зараз маємо,  то Україна не буде мати можливості  гарантувати  стабільність  і  платіжність банківської системи.

     Дозвольте дещо  докладніше спинитися на сказаному.  Передусім наголошу,  що Національний банк може  втратити  керованість,  якщо буде діяти за нормами закону, проект якого розглядається.

     Візьмімо статті 8 і 9 законопроекту. З них випливає, що вищим органом управління Національного банку є Рада Національного  банку України.  Вона  володіє  директивним інструментарієм,  який мусить виконувати Правління Національного банку.  Рада  визначає  основні засади  та  способи  й  методи  формування основних засад.  Iншими словами: ми маємо вищий керівний орган, тобто Раду, яка за логікою повинна  мати  й вищу відповідальність за діяльність Національного банку,  раз  вона   є   вищим   керівним,   а   не   якимось   там виконавчокерівним  чи  дорадчим органом.  Тим часом Рада працює на громадських засадах,  зверніть увагу.  Тобто члени цього інституту не  пов'язані  трудовими  угодами  із Національним банком.  Iншими словами,  структура не є в структурі  Національного  банку.  Це  з одного боку.

     А з  другого  боку,  на  Правління  Національного банку,  яке тепер,  за  цим  законом,  має  бути  тільки  керівним  виконавчим органом,  і  персонально на голову Національного банку покладється відповідальність за діяльність Національного банку.

     Даруйте, шановні колеги,  але це очевидна  суперечність.  Для того   щоб  нести  відповідальність,  голова  Національного  банку повинен бути наділений відповідними правами.  Якщо в нас  є  вищий керівний  орган Національного банку - Рада,  то цей вищий керівний орган мусить нести відповідальність  за  діяльність  Національного банку.   Прошу   звернули  увагу  на  висновок  науковоекспертного управління Секретаріату  Верховної  Ради  України,  де  висловлено думку,  що  згідно  зі  статтею 100 Конституції України орган,  що створюється, має назву "Рада Національного банку", а не інша рада, і має єдину функцію:  розроблення основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх проведенням. Правовідносини, що   здійснюються   поза   цією   функцією,   не  стосуються  Ради Національного банку.

     Отже, функції цього  органу,  визначені  Конституцією,  дають підстави стверджувати,  що він є складовою структури Національного банку,  не може підмінювати керівні органи Національного банку  та створювати двовладдя в управлінні Національним банком.

     У зв'язку  з  цим вважаю за потрібне вилучити ті повноваження Ради,  запропоновані  в   законопроекті,   що   безпосередньо   не стосуються  розроблення  засад грошово-кредитної політики та інших інструментаріїв.

     Далі. Наслідком того, що положення законопроекту не базуються на  статті 100 Конституції України,  є невизначеність статусу Ради Національного банку в запропонованій редакції.  Можна  згадати  ще висновок на чотирьох сторінках до законопроекту про наглядову раду шести народних депутатів у листопаді минулого року.

     На жаль, значна частина суперечливих норм, що стосуються Ради Національного банку залишилася в законопроекті. Тому виникає перше застереження: якщо це є вищий керівний орган, то він повинен нести вищу  відповідальність за діяльність Національного банку,  повинен мати  постійні  засади  своєї  роботи.  I  це  буде  коректно.  Це очевидно.

     Далі. Коли дискутувалися відкладальне чи будь-яке вето,  інші процедури визначення  основних  засад  монетарної  політики,  коли формувалася  згідно  зі  статтею  100  Конституції  України версія Закону про Національний банк,  ми виходили  з  чого?  Є  глобальна базова проблема: як до формування монетарної політики не допустити прямого політичного  втручання  та  прямого  втручання  виконавчої влади.  Це  головна  проблема  в  тому,  як  домогтися  автономної монетарної політики Національного банку.

     Як вона,  ця проблема,  розв'язувалася?  Вона  розв'язувалася так:  відповідно  до  Конституції  України  Верховна  Рада  не має повноважень розглядати основні засади монетарної політики.

     Отже, грошово-кредитна політика є компетенцією  Національного банку.  А розподіл відповідальності причетних до її формування був зроблений яким  чином?  Рада  Національного  банку  бере  на  себе завдання  розроблення  основних  засад,  і не більше.  А Правління Національного банку здійснює монетарну політику країни. І на цьому технологічний ланцюжок завершується.

     Сьогодні пропонується,  щоб  Рада  банку розробляла не тільки засади,  а й методологію та  способи  реалізації  в  рамках  засад монетарної   політики.   Передбачається,   що  Національний  банк, розробивши монетарну політику,  передає,  так би мовити, її в Раду банку,  після  чого Рада банку знову повертає монетарну політику в стіни Верховної Ради.  Не  монетарну  політику  Національний  банк повинен подавати на розгляд Верховної Ради,  а здійснювати щорічне дворазове інформування Верховної Ради.  Це інша річ,  це та  форма підзвітності, яка справді передбачена нашим законом. Бо якщо ми на розгляд Верховної  Ради  знову  виносимо  монетарну  політику,  то входимо у вічний конфлікт, відновлюємо ситуацію, коли знову роками не можна буде визначитися стосовно монетарної політики, якщо її не схвалено парламентом.

     І останнє,   що   доводить,  наскільки  серйозно  постраждала функція Національного банку стосовно догляду за системою. Контроль стабільності  національних  грошей  здійснюється через інструменти обов'язкових резервів, ломбардного кредитування, кредитування ребо та через інші інструменти.

     Національний банк   повинен   володіти   правом   безспірного стягнення  своїх  активів  з   будь-яких   балансів,   бо   втрата оперативності  в  цьому  питанні  рівнозначна  втраті національних інтересів щодо стабільності національних грошей.

     Нас цього права позбавили. Нам сказали: якщо банкова  установа  не  повертає  нам  кредит  чи  не  виконує обов'язкові  резерви,  Національний  банк  повинен  звертатися  до арбітражного суду.  Предметом арбітражного суду не є дискусія,  чи повинен комерційний банк формувати резерви, чи не повинен. Це не є предметом  розгляду  в  арбітражному  суді.  Це  є  пряма  функція утримання стабільності національних грошей через керованість базою грошей. У нас знову-таки забрали цей інструмент.

     I останнє,  Олександре Миколайовичу,  щоб не затримувати вашу увагу.  Подивіться,  будь ласка,  як  називається  навіть  стаття. Беремо  один  із  молдовських  законів,  який прийнято чотири роки тому.  Це один із достойних законів на терені СНД.  Які права  має Національний  банк  з  точки  зору  обстоювання  своїх  фінансових зобов'язань на фінансовому ринку?  Яка є процедура,  які права має центральний банк?

     Стаття називається   "Преимущественное   право  Национального банка". "Национальный банк обладает преимущественным и безусловным правом   удовлетворять   любое  свое  требование,  срок  погашения которого наступил, из любых банковских счетов".

     Далі. "Указанное право реализуется Национальным банком  путем списания  долгов  с  банковских  счетов  и продажи других активов. Реализация этого права  в  соответствии  с  настоящей  статьей  не требует обращения в судебные инстанции.  Никакая конкуренция между требованиями, в том числе между требованиями, основанными на праве собственности,  не может служить препятствием для реализации этого преимущественного права".

     Національний банк  України  такого  права  не  має.  Це   теж серйозна   проблема,  висловлена  в  поданих  Національним  банком зауваженнях.

     Шановні народні депутати, ми розуміємо, що ті статті сьогодні не є предметом обговорення і не вносяться на перегляд. Ми тільки з однією метою надіслали вам  інформацію  про  те,  що  по  чотирьох позиціях в законопроекті надзвичайно серйозно обмежені компетенція і повноваження Національного банку, - застерегти, що це може стати загрозою для національних економічних інтересів.  Це з нашого боку своєрідна форма застороги.

     А по тих  шести  статтях,  про  які  йшлося,  ми  пропонували прийняти  дві  поправки.  Про  них  Ігор Олегович уже казав,  і ми прокоментували.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Альошин.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги, дозвольте привернути  вашу  увагу  ось до чого.  Верховна Рада,  розглянувши проект Закону про Національний банк  України  в  другому  читанні, помітно наблизилася до прийняття його в цілому.

     Ми на  засіданні  комітету розглянули ті шість статей,  що не були  проголосовані  в  другому  читанні,  і   внесли   відповідні рекомендації на розгляд Верховної Ради.

     Але, на   мою   думку,  з  огляду  на  ту  аргументацію,  яка прозвучала від голови Національного банку України,  на те,  що  ми розглядаємо  надзвичайно серйозний законопроект,  який матиме дуже відчутний вплив на економіку,  на стабільність фінансової  системи всієї держави,  я пропоную сьогодні прийняти таке зважене рішення: розглянути оті шість статей,  врахувати  пропозиції  Національного банку  по двох статтях,  дати доручення нашому комітету розглянути ті зауваження, які надіслав до Верховної Ради Національний банк по інших  статтях,  і  до  повторного  третього читання ці пропозиції внести на розгляд Верховної Ради. А сьогодні ми повинні розглянути ті шість статей,  які залишалися раніше, прийняти рішення щодо них і водночас дати відповідне доручення комітету  доопрацювати  їх  й винести  ухвалу.  Треба,  щоб  не лише зал розглядав ті зауваження Національного банку,  а й  комітет,  щоб  ми  потім  прийняли  вже остаточне, думаю, нормальне, розумне рішення.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  ми  по  всіх  шести  статтях з вами пройшлися.  Кожну статтю я поставлю  на  голосування  в  редакції, доопрацьованій комітетом із урахуванням висловлених зауважень.

     Ставлю на  голосування статтю 18 (раніше це була стаття 19) в тій  редакції,  яку  подає   комітет.   Будь   ласка,   голосуємо. Голосується стаття 18.

     "За" - 213.

     Слово має депутат Павловський.  Будь ласка. І запросіть людей до залу.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.   Шановні колеги,  нам  не  вдалося  захистити конкретні пропозиції стосовно зв'язку нашого Національного банку з нашим виробництвом. І тому до статті  18 я вносив пропозицію,  яка хоч опосередковано впливала б на це.  Вона звучала так:  Верховна  Рада  може  звільнити  голову Національного  банку  (пропонував  додати)  "у разі неефективності діяльності  банківської  системи  стосовно  розвитку   виробництва України".   Тому   що   в   статті  записано,  що  тільки  у  разі незадовільної роботи  стосовно  основних  засад  грошово-кредитної політики. А я маю на увазі пов'язати його діяльність з економічною політикою держави більш тісно.

     Думаю, що  конкретніше  ми  зможемо   це   зробити,   вносячи відповідні  зміни  до Закону про банки і банківську діяльність.  А тут хоча б це залишити,  щоб  якимось  чином  прив'язати  банк  до виробництва.

     ГОЛОВА. Ігор Олегович.

     ЮШКО І.О.  Спасибо. Уважаемый Михаил Антонович, поверьте, что и ваши коллеги,  которые заседали в комитете,  в  том  числе  и  я лично, не менее вас беспокоятся о связи финансового рынка с рынком производства  реальных  продуктов,  услуг,   с   частью   реальной экономики.

     Проблема в  том,  что прямым директивным указанием мы связать это не  можем.  Мы  должны  профессионально  рассматривать  основы денежно-кредитной политики в той части, где устанавливается ставка рефинансирования  Национального  банка.  Мы  должны  очень   четко понимать,  что,  если  эта  ставка,  как предлагается,  будет ниже уровня реальной инфляции, деньги никогда не пойдут в производство. Они пойдут на приобретение валюты,  на то,  чтобы выждать какой-то промежуток времени,  заработать деньги на инфляции и  продать  эту валюту снова.  Мы это уже проходили в 1992-1993 годах. Это с одной стороны.

     С другой  стороны,  ставка  рефинансирования  не  может  быть оторвана  от  уровня реальной инфляции в три раза,  как это было в течение  нескольких  лет,   поскольку   происходит   депрессия   в производстве,  и вы совершенно правы.  Мы должны понимать, что это цивилизованный  инструмент.  Если  ставка   рефинансирования,   но реального рефинансирования,  на 2,  3 или 5 процентов позитивна по отношению к уровню инфляции, тогда деньги идут в производство. Вот это та задача, которую мы должны решать.

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо статтю 18 у редакції комітету з урахуванням пропозицій.

     "За" - 262.

     Прийнято.

     Стаття 42 голосується в редакції комітету.

     "За" - 258.

     Прийнято.

     Стаття 53 в редакції комітету.

     "За" - 252.

     Прийнято.

     Стаття 62 в редакції комітету.

     "За" - 256.

     Прийнято.

     Стаття 64 (колишня 68) з пропозиціями Нацбанку.

     "За" - 249.

     Прийнято.

     Стаття 68.

     "За" - 262.

     Прийнято.

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  прийняти  в  цілому.  І  інша пропозиція,   яку   вносив  голова  профільного  комітету  депутат Альошин, - відправити на повторне (третє) читання (Шум у залі).

     Я ставлю на голосування в цілому.

     "За" - 237.

     Закон прийнято. Дякую, Ігоре Олеговичу.

     ----------

     Розглядається проект Закону  України  про  внесення  змін  до статті  98 Конституції України.  Доповідає Олександр Володимирович Лавринович.

     Шановні колеги! Прошу не залишати зал, побудьте на місці.

     Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні  колеги!  Високоповажне  товариство! Питання, яке внесли на наш розгляд, надзвичайно важливе і є першим прецедентом,  коли Верховна Рада України дійшла вже до  четвертого етапу,  передостаннього,  внесення змін до Конституції. Тому прошу поставитися  до  цього  питання  з  великою   відповідальністю   й розумінням ваги того рішення, яке ми будемо зараз приймати.

     Суть питання,  внесеного  на  розгляд,  полягає  в  тому,  що Конституція  України,  стаття  98  у  чинній  сьогодні   редакції, передбачала,  що від імені Верховної Ради України Рахункова палата має право здійснювати контроль за використанням коштів  Державного бюджету України.

     Діяльність Рахункової  палати  й використання прийнятого нами Закону про Рахункову палату засвідчили,  що розуміння цієї системи управління,  яка є в державі, розуміння положень, зазначених у цій статті Конституції України,  є такими,  що  Рахункова  палата  від імені   парламенту  має  право  вивчати  тільки  витратну  частину бюджету.  Це,  зрештою,  було  протлумачено  і  одним  із   рішень Конституційного Суду України.

     Отже, парламент   було   усунено   від  процесу  контролю  за фіскальними функціями держави, тобто за тими потоками обов'язкових платежів,  які сплачуються громадянами України.  Парламент не може поки що проконтролювати, чи вони справді потрапляють до державного бюджету,  чи  вони губляться по дорозі до нього.  Думаю,  що кожен присутній  у  цьому  залі  чудово  розуміє,  що   чимала   частина обов'язкових   платежів  до  державного  бюджету  не  доходить.  І існування тільки відомчих органів контролю не дозволяє  громадянам України  користуватися  своїм  конституційним  правом знати,  куди потрапляють їхні кошти, що їх вони добровільно сплачують у вигляді податків та інших обов'язкових платежів.

     Це конституційне  право  наших громадян має бути забезпечене. Оскільки виникла проблема різнотлумачень статті 98 Конституції, ми маємо  обов'язково  їх усунути з тим,  щоб громадяни України через обраних ними депутатів мали можливість впливати на процес контролю за  дохідною  частиною  державного  бюджету,  тобто отримати право контролю за фіскальною функцією держави.

     Інша, юридична частина цієї проблеми.  В  минулому  скликанні Верховної  Ради  України  ми  мали  ініціативу 190 депутатів,  які належали до всіх без винятку парламентських груп і фракцій, та які відповідно  до статті 154 Конституції України зініціювали зміни до статті 98 Конституції України.

     Ці зміни були предметом розгляду у Верховній Раді України,  і Верховна  Рада  України  прийняла  відповідну  постанову  з  цього приводу,  одним  з  пунктів  якої  передбачалось   звернутися   до Конституційного  Суду України з відповідним поданням для одержання висновків щодо відповідності запропонованих змін статтям 157 і 158 Конституції України.

     Конституційний Суд України розглянув це подання, прийняв своє рішення,  яке ви маєте на руках разом з іншими матеріалами і  яким підтверджується,  що  запропонована  нова  редакція  статті  98  є прийнятною і зміни до статті 98 Конституції  України  можуть  бути внесені.

     Отже, сьогодні ми маємо здійснити функцію,  визначену статтею 155  Конституції  України,  яка  передбачає  попереднє   схвалення більшістю  конституційного  складу  Верховної  Ради  України  цієї редакції з тим,  щоб на наступній сесії  ми  могли  кваліфікованою більшістю  цього складу Верховної Ради (не менш як двома третинами голосів) прийняти остаточне рішення про внесення першої  зміни  до Конституції України, прийнятої три роки тому.

     Потреба саме   такого  юридичного  шляху  зумовлена  тим,  що Конституційний  Суд  України   ухвалив   тлумачення   статті   159 Конституції,   яким   передбачив,   що   суб'єктом   звернення  до Конституційного  Суду  України  на  предмет  дачі  висновку   щодо конституційності  законопроекту  про  внесення змін до Конституції України є Верховна Рада,  а не 150 депутатів,  як це  зазначено  в статті 154.

     Таким чином,  попереднє  схвалення  минулим складом Верховної Ради  може  тлумачитися  сьогодні  тільки  як   рішення   суб'єкту звернення щодо подання на дачу висновків Конституційним Судом.

     Ось чому  сьогоднішнє  наше  голосування  дасть  відповідь на питання,  чи  Верховна  Рада  України  хоче,  щоб   парламентський контроль здійснювався не тільки за видатками державного бюджету та щоб громадяни України через  обраних  ними  депутатів  мали  також право    контролю    над   фіскальними   органами   держави,   які здійснюватимуть функцію формування державного бюджету.

     Я прошу з розумінням поставитись сьогодні до розв'язання цієї важливої проблеми.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, гадаю, питання ясне для всіх як Божий день.  Коли ми формували Закон про Рахункову палату,  то там  було все  передбачено.  А  потім у ньому залишили,  що Рахункова палата контролює лише видаткову частину,  а дохідну частину не контролює. І це зрозуміло чому.

     Давайте підтримаємо  таку пропозицію й проголосуємо статтю 98 ось у якій редакції (я зачитаю):

     "Парламентський контроль   за   формуванням   та   виконанням Державного  бюджету  України  по  доходах  і  видатках  від  імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата.

     Повноваження, порядок  організації  і  діяльності  Рахункової палати визначаються законом".

     Підтримуємо? Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 274.

     Прийнято.

     Голосуємо проект Постанови,  це на сторінці 4,  про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України. У ньому два пункти. Я зачитаю їх.

     "Перше. Попередньо   схвалити   проект   Закону  України  про внесення змін  до  статті  98  Конституції  України,  внесений  до Верховної  Ради 14.01.1998 року 190 народними депутатами України і приведений  у  відповідність  із  висновком  Конституційного  Суду України,  щодо  відповідності  законопроекту вимогам статей 157 та 158 Конституції України.

     Друге. Включити до порядку денного наступної  чергової  сесії Верховної Ради України питання про проект Закону про внесення змін до статті 98 Конституції України".

     Прошу проголосувати. Голосуємо. Голосуємо дружно.

     "За" - 272.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Шановні колеги,  у мене до вас таке прохання.  Оскільки після обіду  комітет  засідатиме  з  дуже  важливого  питання,  прохання розглянути проект Постанови про проведення парламентських  слухань з   питань  реформування  Збройних  Сил.  Це  коротеньке  питання. Доповідає депутат Доманський. Голосуємо?

     Шановні колеги,   ставлю   на   голосування   постанову   про парламентські слухання.

     "За" - 243.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Слухається питання   про   проект   Постанови  про  створення Тимчасової  слідчої  комісії   Верховної   Ради   для   проведення розслідувань   з   питань,  пов'язаних  із  фінансовогосподарською діяльністю та приватизацією  Миколаївського  глиноземного  заводу. Народний депутат Яковенко. Будь ласка.

     ЯКОВЕНКО О.М.,    перший    заступник    голови   Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з  питань  приватизації (виборчий   округ   50,   Донецька  область).  Уважаемые  народные депутаты,  уважаемые  коллеги,  уважаемые   товарищи   коммунисты, селяне,  социалисты и та часть парламента, которая искренне болеет за национальную экономику. И Рух, в том числе, да.

     Мы на сегодня во многом уже разобрались в этом вопросе.  Но я хочу отметить два принципиальных момента.  Вопервых,  проблемы для дискуссий сегодня нет.

     Во-вторых, нас пытаются,  подменяя  просто-напросто  понятия, увести немножко в другую сторону. И я сейчас вам обясню.

     Вот у  меня  в руках постановление Верховного Совета Украины, которое мы с вами приняли 14  апреля  1998  года.  Зачитываю,  там всего  два  пункта.  Пункт первый гласит:  "Фонду державного майна України  зупинити  виконання  плану  розміщення  акцій  відкритого акціонерного   товариства   "Миколаївський   глиноземний   завод", підприємства групи "Г",  в частині продажу  акцій  за  комерційним конкурсом".

     Вот второй  документ,  имеющий  отношение  к этому пункту,  - заключение Генеральной прокуратуры и  ответ  на  наши  депутатские запросы.  Зачитываю:  "Постановою  Верховної  Ради  України від 14 квітня   1998   року   217/98-ВР   про   приватизацію   відкритого акціонерного товариства "Миколаївський глиноземний завод" зупинено виконання плану розміщення акцій  товариства  лише  в  частині  їх продажу за комерційним конкурсом".

     Далі: Фондом державного майна (не мытьем,  так катаньем) того самого дня наказом від 14  квітня  1998  року  745  уточнено  план розміщення  акцій ВАТ "МГЗ",  яким передбачено продаж 30 процентів акцій статутного фонду товариства на некомерційних конкурсах двома пакетами: 17 і 13".

     То есть   процесс   приватизации  все  равно  продолжается  в нарушение того постановления,  которое мы с вами принимали,  и тех неоднократных   обращений  в  Фонд  государственного  имущества  и Председателей  Верховного  Совета  (предыдущего  и  нынешнего),  и парламента.

     Второй пункт   постановления,  которое  мы  с  вами  приняли, гласит:  "Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради України з питань  приватизації  разом  із  Фондом  державного  майна України перевірити  дотримання  законодавства   в   процесі   приватизації відкритого   акціонерного  товариства  "Миколаївський  глиноземний завод" та поінформувати Верховну Раду України в травні 1998 року".

     Что мы с вами,  собственно говоря,  и сделали.  6 мая  я  вам доложил  информацию  рабочей  группы,  созданной  по  распоряжению председателя  Специальной   контрольной   комиссии   по   вопросам приватизации Рябченко, которая проработала материал и предоставила нам свои выводы.

     Поэтому то постановление, которое мы с вами приняли 13 мая, к сожалению,  по  сути  является тавтологией.  И мы будем заниматься "мартышкиным трудом",  решая ту же проблему,  над которой работала рабочая   группа,   сделавшая   уже   выводы,   подтверждающие  то постановление, которое мы приняли прошлый раз.

     Второй пункт гласит:  "Вивчити питання про стан  приватизації ВАТ".   Это  то,  что  уже  сделала  рабочая  группа.  Есть  и  ее заключение.  Мы,  группа  депутатов,  со  своей  стороны   сделали заявление,  в котором выдвинули свои требования о том, что прошлый раз,  видимо,  не разобравшись,  к  сожалению,  в  проблеме,  Адам Иванович    Мартынюк   поставил   на   голосование   все   проекты постановлений,  кроме одного,  первого, который мы предложили. Наш проект,   по   сути,   вытекает   из  заключения  комиссии  о  тех беспорядках,  которые есть на  этом  заводе.  В  нем  были  учтены предложения и депутата Горбачева, и депутата Павловского, в нем мы четко определяем задачи этой рабочей комиссии,  а именно: изучение вопроса   о  финансовогосударственной  деятельности,  о  состоянии приватизации   Николаевского   глиноземного   завода,   а    также "Підготовка  пропозицій щодо законодавчого врегулювання механізмів реприватизації", что предлагал депутат Павловский.

     И, помимо  этого,   мы   ставим   задачи   выяснить   причины задолженности  по  заработной  плате,  дебиторской задолженности и многое другое,  касающееся непосредственно процесса приватизации и работы этого предприятия. В частности, мы предусматриваем создание условий для работы этой комиссии. При этом мы четко ставим задачу: определить  реальную  стоимость этого предприятия.  Вот суть этого постановления,  с которым мы вышли и которое, к сожалению, не было поставлено на голосование.

     Поэтому, ссылаясь  на  процедуру,  наши  требования абсолютно справедливы.  Они  соответствуют  статье   89   Конституции,   они соответствуют  статье  85  (пункты  33 и 36) и первой части статьи 8.4.4 Регламента,  на что ссылаются наши оппоненты.  Это  то,  что касается проекта первого постановления, которое мы предложили.

     Параллельно мы  предложили  и  проект  второго постановления, касающегося запрещения приватизации этого предприятия,  состоящего из  одного  единственного  пункта:  "Заборонити  будь-які дії щодо подальшої приватизації і передачі в управління  державних  пакетів акцій  відкритого  акціонерного  товариства..." і так далі.  Не на время действия полномочий комиссии, а на любые действия постоянно.

     Почему я это говорю?  Потому что те постановления (я еще  раз подчеркиваю),  которые  мы направляли,  те решения,  с которыми мы обращались   в   Фонд   государственного   имущества,    обращения Председателей  Верховной  Рады  (прошлого  созыва и нынешнего),  к сожалению,  не учитываются Фондом госимущества.  Процесс  идет,  и приватизацию этого предприятия, если радикально не ставить вопрос, остановить невозможно.

     И в  заключение  хочу  сказать  следующее.  Я   обращаюсь   к руководителям фракций,  обращаюсь к той "поміркованої" части наших депутатов,  как это любит говорить Владимир Кириллович  Черняк,  с просьбой:  я суть изложил,  отнеситесь к ней спокойно,  взвешенно. Естественно, нужно сосредоточиться и проголосовать.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  всі документи ви маєте на  руках.  Я ставлю  на голосування проект постанови,  який вносять три народні депутати  -  Яковенко,  Довганчин,  Павловський  -  про  створення Тимчасової  слідчої  комісії Верховної Ради України для проведення розслідувань  з  питань,  пов'язаних   з   фінансово-господарською діяльністю та приватизацією Миколаївського глиноземного заводу. Це перша постанова. Ставлю на голосування.

     "За" - 114.

     Я так розумію,  що тоді...  Одну хвилинку.  Депутату Рябченку слово,  будь ласка.  Голосуємо в поіменному режимі. Хто за те, щоб голосувати в  поіменному  режимі?  Будь  ласка.  Депутат  Яковенко наполягає.   Ставлю   на   голосування   пропозицію  голосувати  в поіменному режимі.

     Шановні колеги! Прошу спокійно до цього поставитися.

     "За" - 82.

     Голосуємо в поіменному режимі проект постанови,  який вносять депутати Яковенко, Довганчин і Павловський.

     "За" - 118.

     Прошу висвітити за фракціями.  Хоча, думаю, коментувати немає потреби. Тоді проект другої постанови не ставлю.

     Депутате Рябченко,  будь  ласка.  Є  Олександр  Володимирович Рябченко?

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий  округ  25, Дніпропетровська область). Шановні депутати! Тут є проблема тільки в одному.  Створюємо ми слідчу комісію?  Ми вже  її  створили.  Ми заборонили проведення конкурсу з продажу пакета акцій. І є питання невеличке:  який склад цієї слідчої комісії?  Чи рахувати  від  25 депутатів,  як  рахували  депутати  Квятковський  і  Стецьків,  чи рахувати від 14, як рахували депутати Яковенко і Довганчин? А так, мені здається, її треба створювати...

     ГОЛОВА. Прошу вибачення, квоту було затверджено: п'ять, два і по одному.  Це є у вас на руках. Я можу зачитати прізвища тих, хто вноситься. Уважно слухайте:

     "Постанова Верховної  Ради  України  про  персональний  склад Тимчасової  слідчої  комісії  Верховної  Ради  України  з   питань приватизації ВАТ "Миколаївський глиноземний завод".

     У зв'язку  з прийняттям Верховною Радою України Постанови від 13 травня 1999  року  про  створення  Тимчасової  слідчої  комісії Верховної  Ради  України  з питань приватизації ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" Верховна Рада України постановляє:

     1. Встановити,  що  до  складу  Тимчасової  слідчої   комісії Верховної  Ради  України  з питань приватизації ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" входять такі народні депутати України:  Гаркуша Олексій   Миколайович  (група  "Відродження  регіонів"),  Горбачов Віктор  Сергійович   (група   "Незалежні"),   Довганчин   Григорій Васильович  (група  "Селяни"),  Донець Наталія Григорівна (фракція "Громада"),   Жердицький   Віктор   Юстимович    (фракція    НДП), Заплатинський Володимир Михайлович (фракція СДПУ(о)), Квятковський Ігор  Васильович  (фракція  СПУ   та   СелПУ),   Коваль   Вячеслав Станіславович (фракція НРУ),  Кравченко Микола Васильович (фракція КПУ),  Мазуренко Володимир Іванович  (фракція  зелених),  Настенко Олександр   Анатолійович  (група  "Батьківщина"),  Полюхович  Іван Павлович (фракція НРУ),  Понеділко Віктор Іванович (фракція  КПУ), Ратушний  Михайло Ярославович (фракція "Реформи-центр"),  Романчук Петро Миколайович (фракція  ПСПУ),  Сергієнко  Олександр  Iванович (група  "Трудова  Україна"),  Стецьків  Тарас  Степанович (фракція НДП),  Тищенко Павло Васильович (фракція КПУ),  Чернічко Олександр Михайлович (фракція КПУ),  Яковенко Олександр Миколайович (фракція КПУ).

     2. Голові   Спеціальної   контрольної   комісії   з    питань приватизації  Рябченку  забезпечити  проведення  першого засідання Тимчасової  слідчої  комісії  Верховної  Ради  України  з   питань приватизації  ВАТ  "Миколаївський  глиноземний  завод"  у  термін, передбачений Регламентом Верховної Ради України.

     Головою рекомендувати Олександра Миколайовича Яковенка".

     Я ставлю на голосування.

     Голосуємо. Прошу підтримати.

     "За" - 252.

     Рішення прийнято. Обрано і комісію, і голову комісії.

     Дякую. Ми проголосували.

     ----------

     Розглядається проект Постанови  Верховної  Ради  України  про утворення  Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з перевірки  дотримання  органами  державної   влади   і   місцевого самоврядування   та   їх   посадовими   особами   норм   виборчого законодавства під час підготовки і проведення  виборів  Президента України.

     Доповідає голова  профільного  комітету  Олександр  Дмитрович Кушнір.

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые народные депутаты!  С первых дней начавшейся предвыборной президентской кампании  народные  депутаты сталкиваются   с  многочисленными  нарушениями  Закона  о  выборах Президента  Украины   со   стороны   команды   ныне   действующего Президента,  а  также  должностных  лиц  исполнительной  власти  и органов местного самоуправления.

     В связи с этим Председатель Верховной Рады  поручил  Комитету по     вопросам     государственного    строительства,    местного самоуправления   и   деятельности   советов   подготовить   проект Постановления  о создании Временной специальной комиссии Верховной Рады   Украины   по   вопросам   проверки   выполнения    органами государственной власти и местного самоуправления и их должностными лицами норм избирательного законодательства во время подготовки  и проведения выборов Президента Украины.

     Генеральную репетицию  развернувшейся президентской кампании, отработку  сценария,  конкретных  форм  и  методов   массового   и индивидуального  оболванивания  избирателей  исполнительная власть провела при подготовке и проведении выборов народных депутатов  29 марта   1998  года.  В  подтверждение  сказанного  приведу  мнение совершенно нейтральных лиц.  В ходе этих выборов  у  нас  работала группа  зарубежных наблюдателей из Бюро демократических институтов и прав  человека  ОБСЕ.  По  итогам  своей  работы  они  составили справку, которая более чем на 20 страницах содержит факты вопиющих нарушений и злоупотреблений. Приведу прямой текст из этой справки. Вот что они пишут:

     "Однією з  характерних  рис  минулої  виборчої  кампанії було зловживання владою з  боку  державних  службовців  для  просування окремих кандидатів, іноді їх самих.

     Не менш  вражаючим  аспектом  виборів  було  надання виборцям заможними  кандидатами  або  тими,  хто   при   владі,   продуктів харчування  та  вжитку  безкоштовно,  а  промисловим  та сільським підприємствам - виділення кредитів,  пільг,  продаж нафтопродуктів за  зниженими цінами тощо.  На хід виборчої кампанії великий вплив чинять засоби масової інформації".

     При проведенні виборів народних депутатів зарубіжні наглядачі констатували,  що з усіх газет,  телекомпаній та радіостанцій було майже неможливо знайти засіб масової  інформації,  який  би  давав об'єктивну   або   нейтральну   інформацію.  Державне  телебачення контролювалось урядом,  який використовував обидва державні канали для  пропаганди  партії  влади.  Наприклад,  на  думку наглядачів, позитивна  інформація  на  державному  телебаченні  була   різними шляхами заборонена для двох партій - "Громади" та Комуністичної.

     При підготовці виборів Президента України постає питання:  як забезпечити принаймні мінімально рівні  умови  та  можливості  для ведення   передвиборної   агітації  усіх  кандидатів,  серед  яких нинішній Президент України?  А також,  як запобігти порушенням при підрахуванні підсумків голосування? Чи можливо розраховувати, якщо не на нейтральну,  то хоча б на об'єктивну позицію голів  обласних та районних державних адміністрацій?  Усі вони призначені нинішнім Президентом і в разі його поразки,  наймовірніше,  будуть змінені. Тому чи спроможні вони за цієї ситуації зберегти повагу до закону, при тому,  що голови місцевих  державних  адміністрацій  володіють необмеженими можливостями впливу на розум і настрій людей.

     Заміна Президента         може        спричинити        зміну соціально-економічного курсу в державі.  Такий хід подій  може  не влаштувати окремих підприємців та деяких керівників підприємств та організацій.  Нарешті,  із заміною Президента відбудеться і заміна Кабінету Міністрів. Чи бажають цього теперішні міністри?

     Обрання нового Президента, цілком можливо, призведе і до змін зовнішньополітичного курсу держави,  що може торкнутися  інтересів міжнародного  капіталу,  економічних,  політичних  інтересів цілих держав.  То ж чи можливо для останніх бути  нейтральними  під  час виборчої  кампанії.  Розраховувати  на  це важко,  але робити щось потрібно.

     Однією з можливих дій буде утворення  тимчасової  спеціальної комісії Верховної Ради.  Проект постанови з цього питання роздано. Але в мене є зміни та доповнення до цього проекту постанови.  Тому дозвольте мені її зачитати.

     "Проект Постанови   Верховної   Ради  України  про  утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної  Ради  України  з  питань дотримання  органами державної влади і місцевого самоврядування та їх  посадовими  особами  норм  виборчого  законодавства  під   час підготовки і проведення виборів Президента України.

     Керуючись статтею   89   Конституції  України  Верховна  Рада України постановляє:

     1. Утворити  Тимчасову  спеціальну  комісію  Верховної   Ради України  з  питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування   та   їх   посадовими   особами   норм   виборчого законодавства  під  час підготовки і проведення виборів Президента України (склад комісії додається).

     2. Обрати головою Тимчасової спеціальної комісії  Єльяшкевича Олександра Сергійовича".

     Склад тимчасової   спеціальної  комісії  вам  роздано.  Серед кандидатур  є  заміни:  замість  Пухкала  Олександра   Григоровича фракція  "Батьківщина"  рекомендує  Правденка  Сергія  Макаровича; фракція Народного руху України (першого) замість Коваля  Вячеслава Станіславовича   -   Ключковського   Юрія   Богдановича;   фракція Селянської партії рекомендує включити до списку Кирильчука  Євгена Івановича;   фракція   партії   зелених   -  Хмельницького  Василя Івановича;  фракція партії "Реформи і порядок" - "Реформицентр"  - Кощинця  Василя Васильовича,  група "Трудова Україна" - Коновалюка Валерія Ілліча і фракція  соціалістів  і  селян  -  Покотило  Ніну Олексіївну.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  ставлю  на  голосування  за  основу проект постанови разом зі  складом  комісії.  Голосуємо.  Депутате Марченко, голосуємо за основу.

     "За" - 243.

     Депутат Манчуленко з приводу зауваження. Будь ласка. За ним - депутат Марченко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.

     Шановний Олександре   Дмитровичу,   я   цілком  поділяю  вашу стурбованість  щодо  можливих  зловживань   під   час   проведення президентської кампанії і особливо з боку владних структур.

     У мене  до  вас  є  таке  запитання.  Відповідно до статті 89 Верховна Рада дійсно може створювати тимчасові спеціальні  комісії для підготовки попереднього розгляду питань, але ні в Конституції, ні в Регламенті Верховної Ради я  не  знайшов,  що  Верховна  Рада затверджує  голову відповідної комісії - тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.  Це - прерогатива самої комісії,  вона сама бере собі голову і заступника чи заступників, секретаря.

     Тому я   пропонував  би,  прийнявши  за  основу  цей  проект, все-таки  віддати  право  обрання  голови  тимчасової  спеціальної комісії самій комісії.

     Дякую.

     КУШНІР О.Д.   Спасибо.   Думаю,   предложение   об   избрании председателя временной  специальной  комиссии  внесено  на  основе статьи 4.6.2 Регламента Верховной Рады Украины.

     ГОЛОВА. Все правильно. Будь ласка, голосуємо в цілому.

     Одну хвилинку, депутат Марченко. За ним

- депутат Бойко.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Олександре Дмитровичу,  під час нашого з вами перебування  на  семінарі  в  Черкасах  ми були свідками висунення місцевого мера Олійника кандидатом у Президенти.

     Скажіть, будь ласка, це скоріше запитання, ніж пропозиція. Чи відстежуватиме комісія, яка створюється, саму процедуру висунення? Адже відомо про те,  що Володимир Миколайович вишикував жеки і всі інші  підлеглі  структури  в  колони і таким чином забезпечив собі висунення.  Чи відстежуватиме це комісія і робитиме якісь висновки з того?

     Дякую.

     КУШНІР О.Д.  Обязательно  комиссия  будет  заниматься  любыми нарушениями,  которые  допускаются   всеми   должностными   лицами исполнительной  власти  и  местного самоуправления.  Поэтому она и создается  вот  сейчас,  когда  только  разворачивается   выборная кампания, а не потом, когда отдельные этапы ее уже будут пройдены.

     ГОЛОВА. Депутат Бойко.

     БОЙКО Б.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Народний рух України.

     ГОЛОВА. Богдане  Федоровичу,  на трибуну,  будь ласка.  А ви, Олександре Дмитровичу, сідайте, ми проголосуємо зараз.

     БОЙКО Б.Ф.  Перше  запитання.  У   першому   пункті   проекту постанови  після  слів:  "дотримання  органами державної влади" ми чомусь не включили Центральну виборчу комісію.  Ні,  я вважаю,  що обов'язково треба це зробити.

     ГОЛОВА. Вважаю,  це  дуже  доречна і правильна пропозиція.  Я просив би підтримати цю поправку.

     БОЙКО Б.Ф. І ще одне запитання. Чи може Верховна Рада (я дуже просив би,  щоб наші комітети розглянули питання юридично),  якщо, наприклад,  керівництво Центральної виборчої комісії  порушуватиме законодавство, змінити голову Центральної виборчої комісії?

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  це  інше  питання.  Але якщо потрібно, комісія внесе його, а ми тоді розглянемо.

     Прошу з  пропозиціями,  які   підтримали,   прийняти   проект постанови  в цілому зі складом комісії.  Будь ласка,  дружно в 300 голосів.

     "За" - 247.

     Спасибі, прийнято.

     Оголошується перерва до 16 години.