ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  20  т р а в н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зранку   ми   трошки   активніші   були.    Прошу підготуватися до реєстрації. Реєструємось.

 

     А я грішив:  зареєструвалися 335 народних депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядається проект Закону  про  природні  монополії.  Слово надається Володимиру Кириловичу Черняку, першому заступнику голови Комітету  з  питань  економічної  політики,  управління   народним господарством, власності та інвестицій.

 

     10 хвилин вистачить,  Володимире Кириловичу?  Будь ласка,  13 хвилин.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська   область).   Шановний   головуючий!   Шановні  народні депутати!  Я хочу налаштувати вас  на  конструктивну  і  позитивну роботу.  Сподіваюся,  що  нам вдасться сьогодні прийняти Закон про природні  монополії,  проект  якого  дуже  давно  розглядається  у Верховній  Раді  (це  спадок ще попереднього скликання).  Три роки блукає він коридорами законодавчої влади, і можливо, нарешті вийде в широкий простір і регулюватиме відповідну сферу нашої економіки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Кириловичу,  вибачте.  Я  не  звернув уваги,  що це вже друге читання. 13 хвилин, мабуть, багато. Досить вступу,  будемо  голосувати.  Чи  як?  Скорочуйтесь,  будь  ласка, оскільки головне - голосувати.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Але річ у тім,  що тут внесені деякі  принципові зміни.  Тому  є  потреба  стисло  про  це  поінформувати  народних депутатів.

 

     Законопроектом про природні монополії  визначаються  правові, економічні   та   організаційні   засади   державного  регулювання діяльності суб'єктів природних  монополій  в  Україні.  Наголошую: йдеться про державне регулювання. На мою думку, це має сподобатися лівим фракціям Верховної Ради,  а також сподіваюся на прихильність правих   і  центристських  фракцій,  оскільки  вони  з  розумінням ставляться до того,  що ринок розв'язує не всі проблеми.  Зокрема, він не здатний вирішувати проблеми діяльності природних монополій.

 

     Прородні монополії   -   стан   товарного  ринку,  при  якому задоволення попиту на цьому ринку  є  більш  ефективним  за  умови відсутності   конкуренції   внаслідок  технологічних  особливостей виробництва.  Отже,  йдеться про те,  що конкуренція недоцільна. І тільки  там,  де  конкуренція технологічно недоцільна,  є природна монополія.  І саме сферою  регулювання  цього  закону  є  природні монополії.

 

     Дія цього  закону  поширюється на відносини,  що виникають на товарних  ринках  України,  які  знаходяться  у  стані   природної монополії,  та  на  суміжних  ринках.  Це два дуже важливі моменти природної монополії:  ринки,  які знаходяться  в  стані  природної монополії,  і суміжні ринки.  Це питання, можливо, дискусійне, але ми вважали, що це доцільно.

 

     Регулювання діяльності    суб'єктів    природних    монополій здійснюється   національними   комісіями   з   питань  регулювання діяльності  суб'єктів  природних  монополій,  які  утворюються   і функціонують відповідно до цього закону. Дане питання також багато в чому дискусійне.  Гадаю,  ми вирішимо це  голосуванням  під  час затвердження тих чи тих статей.

 

     Дуже важливий  момент,  що  відноситься  до  сфер  діяльності суб'єктів природних монополій. До них належать:

 

     транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

 

     транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;

 

     транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

 

     передача та розподіл електричної енергії;

 

     користування залізничними коліями,  диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури,  що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування;

 

     управління повітряним рухом;

 

     зв'язок загального користування;

 

     централізоване водопостачання та водовідведення;

 

     централізоване постачання теплової енергії;

 

     спеціалізовані послуги   транспортних  терміналів,  портів  і аеропортів.

 

     Ось таких десять основних  сфер  природних  монополій,  котрі регулюються даним проектом закону.

 

     Тепер стосовно   суміжних   ринків.   Відповідно   до   цього законопроекту до суміжних ринків належать:

 

     постачання природного газу та інших речовин,  транспортування яких здійснюється трубопровідним транспортом;

 

     зберігання природного газу в обсягах,  що перевищують рівень, який    встановлюється    умовами    та    правилами    здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу;

 

     внутрішні і  міжнародні  перевезення  пасажирів  та  вантажів залізничним, повітряним, річковим і морським транспортом;

 

     виробництво електричної енергії  в  обсягах,  що  перевищують рівень,   який  встановлюється  умовами  та  правилами  здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії;

 

     постачання електричної енергії;

 

     виробництво теплової  енергії  (крім  випадків,   коли   вона використовується виключно для внутрішньовиробничих потреб).

 

     Отже, десять  сфер  природної монополії і шість сфер суміжних ринків регулюються цим проектом закону.

 

     Визначається також предмет регулювання  діяльності  суб'єктів природних  монополій.  Предметом  регулювання діяльності суб'єктів природних монополій є:

 

     ціни (тарифи) на товари, що виробляються суб'єктами природних монополій (яким чином визначати ціни, передусім їх рівень);

 

     доступ споживачів  до  товарів,  що  виробляються  суб'єктами природних монополій;

 

     інші умови здійснення підприємницької діяльності у  випадках, передбачених законодавством.

 

     Важливе питання,    котре    вирішується    у   пропонованому законопроекті,  -  принципи   регулювання   діяльності   суб'єктів природних  монополій.  Тут перераховані всі принципи,  на підставі яких регулюється діяльність природних монополій.

 

     Визначаються також обов'язки суб'єктів природних монополій.

 

     Дуже важлива  роль  у  законопроекті  надається  національним комісіям  з  питань  регулювання  діяльності  суб'єктів  природних монополій.  Дискусійним тут є питання про те,  ким і  в  структурі чого  вони  створюються.  У  законопроекті  пропонується,  що вони створюються та ліквідуються Президентом України за  погодженням  з Верховною   Радою   України,   вони  підпорядковані  Президенту  і підзвітні Верховній Раді.

 

     Важливим є також  питання  фінансування  їх  діяльності  -  з Державного  бюджету  чи  за  рахунок  плати за ліцензії,  які вони видаватимуть.  У законопроекті виписано,  що за рахунок  плати  за ліцензії,  але  є  позиція,  стосовно  якої  фінансування  повинно здійснюватися з Державного бюджету.  Вважаю,  що в нашому залі  ми остаточно визначимося з даного питання.

 

     І, нарешті,    тут   визначена   відповідальність   суб'єктів природних монополій,  посадових осіб та органів,  які регулюють їх діяльність.  Визначений порядок накладання штрафів, різних санкцій тощо,  а також порядок  вилучення  незаконно  одержаного  прибутку (виручки)  та відшкодування збитків.  Усі названі моменти детально виписані в законопроекті.

 

     Ось головне, що можна сказати з приводу змісту і деяких змін, внесених  під  час  підготовки законопроекту до другого читання на підставі пропозицій, які були подані народними депутатами.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Прошу рук не піднімати, це друге читання. Депутат  Алексєєв  хоче  поставити  запитання суто процедурне.  До пропозицій ми дійдемо і будемо голосувати.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Уважаемый Владимир Кириллович! Статьей 11.0.1   Регламента  Верховного  Совета  четко  определен  порядок определения  сроков.  В  соответствии  с  этим  порядком  я  подал предложения  и замечания к статье 1 "Визначення термінів",  где на основании консультаций с экспертами и специалистами внес,  на  мой взгляд,  заслуживающие  достаточного  внимания  поправки.  Я их не обнаружил в сравнительной таблице и в дополнительных материалах.

 

     Как можно рассматривать законопроект, если нарушено мое право как  субекта  законодательной  инициативы?  И  не  считаете ли вы необходимым отложить  эту  статью,  скажем,  на  повторное  второе чтение  или  на  повторное  третье  чтение,  поскольку в противном случае - в случае позитивного  голосования  -  закон  в  целом  не сможет быть подписан, так как нарушен порядок его рассмотрения?

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую.  Розглядати  цю  статтю  чи  ні  - справа Верховної Ради. Гадаю, ми з даного приводу визначимося.

 

     Стосовно поданих пропозицій.  Усі вони розглянуті  спеціально створеною  комісією.  Ми  тісно  співпрацювали  з  Антимонопольним комітетом України і розглянули подані пропозиції.  Я  особисто  не пам'ятаю  того,  про  що  ви  сказали.  Можливо,  деякі пропозиції загубилися.  Але ми  дуже  детально  розглянули  все,  що  до  нас надійшло.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутата    Семенюк   пропозиції   враховані?   З процедури?  Є пропозиції депутата Семенюк до  законопроекту?  Все, переходимо  до  поправок.  Шановні колеги,  візьміть,  будь ласка, документ... (Шум у залі).

 

     Ну, увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні депутати!  Шановний доповідачу!  Відповідно до  Регламенту Верховної Ради на повторне друге читання я подала свої пропозиції, які увійшли до таблиці.  Водночас листом від 7 грудня 1998 року за 367  я  надіслала у ваш комітет інформацію Рахункової палати,  яку мені надали як народному депутату,  з приводу реальних  витрат  на створення    національних   комісій,   котрі   працюватимуть   при Президентові.  Рахункова палата відповіла,  що справді витрати  на утримання   національних   комісій  будуть  набагато  більші,  ніж прибуток,  який надійде до бюджету в разі прийняття цього  закону. Якщо  національні  комісії  житимуть за рахунок ліцензій,  то ціна зросте у кілька разів.

 

     Чому під  час  підготовки  даного  законопроекту  до  другого читання  не  були  проведені розрахунки?  Чому такі розрахунки про можливі варіанти зростання ціни продукції не подані?

 

     Дякую.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую  за  запитання   і   пропозицію.   Шановна Валентино Петрівно,  ви доклали дуже багато зусиль,  щоб цей закон побачив світ.  Знаю,  що працювали над ним у  парламенті  минулого скликання. Гадаю, що Україна цього не забуде.

 

     Стосовно комітету.  Як кажуть французи, навіть найкраща жінка не може дати більше,  ніж вона може дати.  Ми  не  могли  повністю задовольнити всіх,  хто подав пропозиції,  оскільки є певна логіка законопроекту.  І якщо якісь пропозиції суперечать цій логіці,  то ми   не  могли  врахувати  їх  повністю.  Комісія  дуже  прихильно поставилася до ваших пропозицій,  ви бачите,  що дві третини з них враховані.

 

     Стосовно вашого конкретного запитання.  Ми до нього дійдемо у відповідній статті і проголосуємо: як зал вирішить, так і буде.

 

     Але повинен сказати вам наперед, що розрахунки проводилися. Я звертався  з  цього приводу до Антимонопольного комітету.  Ми дане питання  детально  розглянули  на  засіданні  комітету  і   дійшли висновку, що створення незалежних комісій за умови фінансування їх з Державного бюджету України не призведе до зростання  видатків  з Державного  бюджету,  оскільки  їх  створення здійснюється на базі відповідних діючих підрозділів галузевих міністерств і відомств за рахунок відповідного зменшення фінансування даних структур.  Тобто фактично  йдеться  про  перерозподіл  повноважень   і   фінансових ресурсів усередині міністерств і відомств.

 

     Далі. Ефективне   регулювання,   якщо  це  вдасться  зробити, суб'єктів природної монополії незалежними  комісіями  на  підставі даного  закону,  за підрахунками Антимонопольного комітету,  дасть змогу повернути в реальну  економіку  десятки  мільярдів  гривень. Можливо, тут погрішили трішки проти істини, але принаймні не дуже. Я переконаний (і про це свідчить світовий досвід): якщо закон буде ефективним  і  працюватиме,  то  реально  забезпечить повернення в економіку дуже значних коштів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе з'ясовано. Приступаємо до таблиці.

 

     Зауваження до статті 1. Депутат Кожин погоджується.

 

     Депутат Семенюк. Поправка 5. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція соціалістів і селян.  Моя пропозиція не врахована,  оскільки,  я  так  зрозуміла,  уповноважену  особу без доручення  від  імені  суб'єкта  природної  монополії  вводити  не хочуть.  У  статті  43  Закону  про місцеве самоврядування питання природних  монополій  закладено.  Чому  ж  ви  не  врахували  дану пропозицію?

 

     ЧЕРНЯК В.К.   Відповідаю.  Ви  маєте  на  увазі  господарюючі суб'єкти,  конкуренцію,  так?  Дане питання ми розглянули і дійшли висновку,   що   такий   термін   не   застосовується  в  поданому законопроекті. Ми вважаємо, що ці терміни дуже близькі до предмета внесеного   проекту   закону,  але  безпосередньо  до  сфери  його діяльності не входять.  На цій підставі  не  була  врахована  ваша пропозиція.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Семенюк наполягає на голосуванні?

 

     Прошу визначитись із пропозицією народного депутата Семенюк.

 

     "За" - 94.

 

     Поправка не прийнята.

 

     Поправки депутата  Алексєєва  до  статті  1 не враховані.  Як з'ясувалося, комітет не встиг...

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Алексєєва.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемый Владимир Кириллович,  я к сожалению, не  удовлетворен  вашим  ответом.  Все,  что  поступило,  вы учли. Знаете,  я все-таки депутат со стажем,  и никогда  просто  так  не отдаю поправки. Я всегда отдаю их в экспедицию под роспись. И если надо будет, сниму копию, что они были сданы мною.

 

     Предлагаю такой выход.  Либо статью 1 направляем на повторное второе чтение (а далее рассматриваем и голосуем), либо вы все-таки продавливаете ее через зал,  а я пишу  обращение  к  Президенту  с просьбой не подписывать закон, поскольку была нарушена процедура.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую. Пропоную такий вихід. Навпаки, не я, а ви продавлюєте свою поправку.  Озвучуйте її, якщо зал вас підтримає - вона  пройде,  щоб усе-таки не гальмувати процес.  Прошу вибачити, але справді чомусь так вийшло, що вашої поправки немає. Я зараз не можу пояснити, чому саме.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування назва закону,  преамбула і стаття 1. Прошу визначитися.

 

     "За" - 117.

 

     Не приймається.

 

     До статей 2 і 3 зауважень немає.  Визначаємося щодо них. Будь ласка. Тут поправок немає, прошу підтримати.

 

     "За" - 111.

 

     Чому 217 депутатів не голосують?

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  колеги!  Я  розумію,  що не дуже багато депутатів,  але повірте,  що це багатостраждальний закон.  Він так довго  йшов  до нашого залу і так потрібен економіці!  Це фактично рамковий закон для всієї антимонопольної діяльності. Я не хочу, як кажуть,  проштовхувати його,  жодного мого особистого інтересу тут немає,  але повірте,  що він дуже потрібний,  абсолютно коректний, нормально виписаний.  Ну, можливо, поправка Алексєєва десь випала, вибачте, що так трапилося. Але загалом...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв  знайде  свої  поправки,  ми  їх проголосуємо (Шум у залі).

 

     ЧЕРНЯК В.К. Мало депутатів у залі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, депутатів, як бачите, 348. Просто 217 не натискують кнопки.

 

     Шановні колеги!  Звертаюся до тих, хто не голосує: якщо у вас є зауваження або пропозиції,  я готовий надати вам змогу висловити їх.

 

     Ще раз ставлю на голосування статті 2 і 3,  щоб прийняти їх у другому читанні. Прошу визначитися. До них зауважень не надходило.

 

     "За" - 162.

 

     Стаття 4.   Депутат   Кожин  погоджується.  Стаття  5  -  все враховано. Прошу підтримати статті 4 і 5.

 

     "За" - 149.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Не знаю,  чи є сенс розглядати далі,  якщо  така справа.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вношу пропозицію прийняти закон у цілому.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Мудра пропозиція. Повірте, що є всі підстави для цього.  Я,  як кажуть,  кладу свою голову на даний  закон  (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо закон у цілому.

 

     "За" - 168.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Проголосуймо  в  цілому,  потім  проголосуємо ще принципові пропозиції, зауваження - і буде нормально.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную такий варіант: хто з авторів поправок,  які не враховані,  наполягає на тому, щоб їх врахувати?  Депутат Семенюк.  Ще хто?  Немає. Тоді, будь ласка, ввімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  виборчого  блоку  соціалістів і селян. Шановні колеги  народні  депутати!  Нині  Антимонопольний  комітет відповідно  до  Закону про Антимонопольний комітет здійснює нагляд за природними монополіями.

 

     У чому суть даного проекту закону? Хочуть створити ще комісії при  Президентові  за  погодженням із Верховною Радою - аналогічну структуру,  яка тільки  й  робитиме,  що  буде  видавати  ліцензії посередникам  на  торгівлю  газом,  електроенергією,  водою і всім іншим.

 

     Сьогодні Антимонопольний комітет  "з'їдає"  4,5  мільйона.  І сама  Рахункова  палата,  яка здійснила перевірку Антимонопольного комітету,  стверджує  про  бездіяльність  цього  органу.  І   тому Антимонопольний комітет штовхає на створення такої структури,  щоб не нести відповідальності за свою роботу.

 

     Я невипадково казала про те...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентино Петрівно, пробачте...

 

     СЕМЕНЮК В.П. Адаме Івановичу, будь ласка, ще хвилину.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон.  Валентино  Петрівно,  ми   ж домовилися,  що  ви говорите про ваші поправки,  ми їх голосуємо і визначаємося. Навіщо говорити про те, що ми вже чули? Ви конкретно називаєте свої поправки, ми їх ставимо на голосування: проходять - проходять,  не проходять - то не проходять. Ставимо на голосування законопроект і вирішуємо його долю. Навіщо даремно витрачати час?

 

     Будь ласка,  називайте поправки.  Увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Поправки 13, 14 із старої поправки 23. Суть цих поправок  зводилася  до  того,  що  роботу з нагляду за природними монополіями здійснює Антимонопольний комітет і  ніяких  додаткових структур створювати не потрібно.  Це,  зокрема, поправки до статей 9, 10 і 11. Усі вони, на жаль, повністю відхилені.

 

     Тому й треба розглядати кожну  статтю  окремо.  Наприклад,  у статті   4,  де  йдеться  про  органи,  які  регулюють  діяльність суб'єктів  природних  монополій,  замість  слова   "органи"   слід записати  "Антимонопольний  комітет",  і  нехай цю функцію виконує він.

 

     І далі підемо за статтями...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Мабуть,  це  слушна  пропозиція,  але  вислухаємо доповідача. Будь ласка, Володимире Кириловичу.

 

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановні   колеги,   я   сказав,   що   в  цьому законопроекті  є  дискусійні  питання.  І  основне  з  них  -  про національні   комісії  з  регулювання  природних  монополій  і  їх фінансування.  Дві основні статті, навколо яких можна сперечатися,

- 11 і 16. Давайте з приводу цих статей визначимося. Я думаю, що є багато слушного в тому,  про що каже депутат Семенюк. Хочу, щоб ви знали конкретно, про що йдеться.

 

     Стаття 11:   "Національні   комісії   з   питань  регулювання діяльності  суб'єктів   природних   монополій...   є   незалежними позавідомчими    постійно   діючими   державними   органами,   які утворюються та ліквідуються Президентом України за  погодженням  з Верховною Радою України. Комісії підпорядковані Президенту України і підзвітні Верховній Раді України".  Я цитую  статтю,  ви  можете внести пропозиції і змінити її. Ми внесли такий варіант.

 

     І стаття   16:   "Фінансування   діяльності   комісій,  їхніх територіальних органів здійснюється за  рахунок  плати  за  видачу ліцензій  суб'єктам  підприємництва,  діяльність  яких регулюється комісіями".

 

     Є дві суттєві поправки.  Перша стосується статті 11,  що дані комісії  утворюються  в  межах  Антимонопольного  комітету,  а  не спеціально створені. Це інша позиція, можемо її голосувати.

 

     І стосовно  статті  16   є   пропозиція,   щоб   фінансування діяльності  таких  комісій  здійснювалося  за  рахунок  Державного бюджету.

 

     Ось щодо статті 11 дві позиції і щодо статті 16 дві  позиції. Давайте визначимося, і тоді можна голосувати в цілому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Давайте спробуємо проголосувати закон у цілому без статей 1,  11 та 16. А потім повернемося до них і обміркуємо з усіх боків.

 

     Будьте уважні, ставлю на голосування пропозицію про прийняття законопроекту в другому читанні в цілому поки що без статей 1,  11 і 16. Прошу визначитися.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Будь ласка, зосередьтеся. Давайте зробимо прорив.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 161.

 

     Мабуть, ми   зробимо   таким  чином.  Дамо  змогу  Володимиру Кириловичу з'ясувати підводні течії і,  можливо,  завтра, якщо ні, то наступного пленарного тижня повернемося до цього законопроекту.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Відверто кажучи,  я не можу зрозуміти, чому таке ставлення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Кириловичу,  і я  не  можу  зрозуміти, але,  як  бачите,  -  161.  Був  би 191 голос,  ще можна було б... Можливо,  ми ще й сьогодні повернемося, але скоріш за все - завтра або на наступному пленарному тижні.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про оренду державного  та  комунального  майна.  Доповідає голова   підкомітету   Комітету  з  питань  економічної  політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєв Володимир Йосипович.  Будь ласка,  три хвилини на виступ, і будемо голосувати.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  В  закон,  который был принят  еще  Верховной  Радой  двенадцатого  созыва,  внесены   14 поправок.  Их вносили Кабинет Министров, народные депутаты Украины Гаврыш, Франчук и Яковенко.

 

     Часть поправок учтены,  часть - отклонены. Отклонена поправка народного  депутата  Гавриша  о  том,  чтобы с абзаца пятого части первой статьи 4 слова "имущество,  которое  не  вошло  в  уставные фонды хозяйственных товариществ, созданных в процессе приватизации (корпоратизации)"  исключить.   Комитет   нашел   необходимым   их оставить.  Это  было  принято  в  первом  чтении,  и  эта поправка определяет   возможность   аренды   части    государственного    и коммунального имущества,  которая при приватизаци и корпоратизации все-таки не вошла в уставные фонды новых хозяйственных товариществ и получила какой-то новый статус,  который не определен: вроде как это имущество нельзя сдавать и в аренду.

 

     Отклонена поправка  народного  депутата  Украины  Франчука  - приблизительно на тех же самых основаниях.  Эта поправка,  которая касается  целостных  имущественных  комплексов  предприятий  и  их структурных  подразделений,  была  принята  в  первом  чтении  как дополнение. И комитет считает нецелесообразным во втором чтении ее учитывать.

 

     Все остальные   поправки   учтены.  Предлагаю  перейти  к  их обсуждению и голосованию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  прошу  відкрити   документ.   Я звертаюся до народних депутатів,  чиї поправки відхилено: чи хтось із вас наполягає?  Депутат Франчук не  наполягає,  депутат  Гавриш теж. Тобто немає заперечень.

 

     Тоді є пропозиція прийняти Закон України про внесення змін до Закону України про  оренду  державного  та  комунального  майна  в цілому в другому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" - 163.

 

     Ну, депутат   Черненко   дасть   нам   мудру   пораду,  і  ми проголосуємо. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Спасибо, Адам Иванович. Я вот  что  хотел  бы  посоветовать.  Давайте  поправки по первому и второму законопроекту  проголосуем  поименно  и  определимся,  кто против.  Потому  что  активно  никто  не хочет заявить,  почему он против.  Скажем, есть поправки 16, 18 к законопроекту по природным монополиям.  А  здесь  вообще  непонятно.  Я  прошу  проголосовать поименно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  пропоную  розглядати   наступні законопроекти.  Я ж не виключаю,  що ми сьогодні ще повернемося до проекту Закону про природні монополії.  Прошу не пов'язувати  один законопроект з іншим.

 

     Оскільки автори   поправок   не  наполягають,  погодилися  із доводами профільного комітету, ставлю на голосування Закон України про  внесення  змін  до  Закону  України  про оренду державного та комунального майна в другому читанні в цілому. Прошу підтримати.

 

     "За" - 202.

 

     Яка фракція виявила неготовність до голосування?

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  прийняття  закону  в цілому в другому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Сергій Іванович своїм добре поставленим професорським голосом трішки заважав під час голосування...  Хто  за  те,  щоб  провести голосування в поіменному режимі, прошу визначитися (Шум у залі).

 

     Ще раз  у  звичайному  режимі,  так?  Будь  ласка,  тоді не в поіменному,  а у звичайному режимі дружно  голосуємо  за  закон  у цілому.

 

     "За" - 240.

 

     Як тільки Сергій Іванович закликав, так і 240 голосів. Дякую (Шум у залі).

 

     ----------

 

     За попередній проект? Він не пройде, шановні колеги.

 

     Ну гаразд.  Ще раз ставлю на голосування  проект  Закону  про природні   монополії   за   винятком   статей  1,11  і  16.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 155.

 

     Володимир Кирилович попрацює, і ми проголосуємо.

 

     ---------

 

     Розглядається проект Закону  про  відповідальність  суб'єктів підприємницької   діяльності  за  несвоєчасне  внесення  плати  за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій  у другому  читанні.  Слово  надається  голові підкомітету Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Івану Івановичу Ткаленку. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область).  Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Дозвольте від імені Комітету з питань  будівництва,  транспорту  і зв'язку    запропонувати    підготовлений   до   другого   читання законопроект  про   відповідальність   суб'єктів   підприємницької діяльності  за  несвоєчасне  внесення  плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

 

     Доопрацьовуючи цей  документ,  комітет  визначився,  що  його головна мета - встановити відповідальність за несвоєчасне внесення плати за надані  комунальні  послуги  при  використанні  передусім нежилих  приміщень  і  будинків.  Ми відокремили житлові будинки і приміщення від нежитлових,  оскільки питання використання житлових будинків,  споруд  і  приміщень  регулюється Цивільним та Житловим кодексами.  Тим паче що  на  розгляді  у  Верховній  Раді  є  нові редакції  цих кодексів.  Тому окремі пропозиції народних депутатів будуть  враховані  під  час  розгляду  проекту  Житлового  кодексу України.   Під  час  опрацювання  тексту  законопроекту  комітетом врахована переважна більшість поданих зауважень - 13 із 18.

 

     У запропонованій комітетом редакції  законопроекту  викладено уточнений  принцип  нарахування  пені  на прострочені платежі,  її розмір,  визначено  термін  запровадження   в   дію   закону.   За попередніми  розрахунками,  введення  цього закону в дію сприятиме надходженню до бюджету коштів в розмірі від 400 до  500  мільйонів гривень.

 

     Комітет пропонує  прийняти  закон у цілому.  Прошу підтримати пропозицію комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Будьте уважні. Пройдемося по  статтях.  Поправки  3  і 4 не розглядаємо,  бо вони внесені не суб'єктами законодавчої ініціативи, а комітетами.

 

     Поправка 6 депутата Шеховцова.

 

     ТКАЛЕНКО І.І. З ним погоджено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджено, так. Поправка 9 депутата Беспалого. Депутат погоджується.

 

     Поправка 14 внесена Комітетом з питань соціальної політики та праці. Знову ж таки це комітет. Усі решта враховані.

 

     Шановні колеги!  Є пропозиція прийняти в цілому Закон України про   відповідальність  суб'єктів  підприємницької  діяльності  за несвоєчасне  внесення  плати  за  спожиті  комунальні  послуги  та утримання прибудинкових територій у другому читанні.

 

     Гадаю, для  бюджету  це  треба.  Дружно  проголосуймо.  Прошу розібратися,  шановні  колеги,  і  підтримати  законопроект,  який наповнює бюджет.

 

     Іване Івановичу, сідайте, допомагайте. Голосуємо.

 

     "За" - 190.

 

     Ми хочемо,  щоб бюджет наповнювався? Хочемо. Голосуємо дружно за. У цілому законопроект ставиться на голосування.

 

     "За" - 215.

 

     Шановні колеги,   ну    трошки    бракує    голосів.    Прошу проголосувати.  Я розумію, ті, хто причетний до підприємництва, не хотіли б, щоб цей законопроект був прийнятий.

 

     "За" - 241.

 

     Прийнято. Дякую за підтримку.

 

     ----------

 

     Розглядаємо проект Закону про архітектурну діяльність також у другому читанні. Слово надається депутату Ткаленку. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Шановні колеги,  на ваш розгляд внесено проект Закону про архітектурну  діяльність,  який  за  поданням  Кабінету Міністрів  України  був  розглянутий і схвалений у першому читанні Верховною Радою  минулого  скликання.  Надійшло  40  пропозицій  і зауважень. Враховано 38. Комітет просить прийняти закон у цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  звертаюся  до авторів поправок. Депутат Кожин погоджується,  він підходив до мене. Ще чиї поправки не  враховані?  Усі  враховані.  Дружно  голосуємо  за прийняття в цілому  законопроекту  про  архітектурну  діяльність   у   другому читанні. Архітектура занепадає, підтримаймо її.

 

     "За" - 220.

 

     Яка фракція дозволила собі розслабитися? Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Закон приймається  в цілому в другому читанні.  Хай допомагає нашій архітектурній діяльності.

 

     ------------

 

     Слухається питання про  проект  Закону  про  фізичний  захист ядерних  установок,  ядерних  матеріалів,  радіоактивних відходів, інших  джерел  іонізуючого  випромінювання.   Слово   має   перший заступник  міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Олександр Євгенович Смишляєв.  Десять хвилин. Будь ласка.

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є.,     перший    заступник    міністра    охорони навколишнього природного середовища та  ядерної  безпеки  України. Шановні  народні депутати!  Шановний Адаме Івановичу!  Нині триває створення ядерного законодавства України. Уже діють чотири закони. У  першому читанні прийнятий законопроект про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії.  На розгляд  Верховної  Ради України  вноситься  проект  Закону  України  про  фізичний  захист ядерних установок,  ядерних  матеріалів,  радіоактивних  відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання. Такий законопроект уперше розроблений на терені колишнього  Радянського  Союзу,  його  поява тісно  пов'язана  з  актуалізацією питань нерозповсюдження ядерної зброї та боротьби з тероризмом,  зокрема ядерним,  виникненням  на карті  Європи нових вогнищ етнічних і національних конфліктів,  що мають тенденцію розростатися.

 

     Занепокоєння світової громадськості зросло після проведення в 1997 році Індією та Пакистаном випробувань ядерної зброї, свідчень про наміри створити  власну  ядерну  зброю  ряду  країн  Близького Сходу.

 

     Занепокоєння викликає  також виявлення,  зокрема на території Грузії,  значної   кількості   залишених   без   контролю   джерел іонізуючого  випромінювання,  для  яких  уже навіть введено термін "беспризорных".  Такі джерела хоч і не можуть бути використані для створення  ядерної  зброї,  проте можуть завдати значних збитків і спричинити  втрату  здоров'я  і  навіть  загибель  людей,  зокрема внаслідок використання їх зі злочинними намірами.

 

     Питання посиленого   фізичного   захисту  ядерних  установок, ядерних матеріалів,  джерел  іонізуючого  випромінювання  з  метою недопущення  їх  несанкціонованого використання у військових цілях або ж з  терористичними  чи  злочинними  намірами  останнім  часом постійно  перебуває  в  полі  зору  Організації  Об'єднаних Націй, Міжнародного агентства з ядерної енергії,  Інтерполу,  Всесвітньої митної організації.

 

     5 травня  1993 року Верховна Рада України прийняла постанову, згідно з якою Конвенція про  фізичний  захист  ядерного  матеріалу 1980 року вважається обов'язковою для України як однієї з держав - правонаступниць колишнього СРСР.

 

     8 лютого  1995  року  Верховна  Рада   прийняла   Закон   про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку, започаткувавши цим створення власного ядерного законодавства.  У цьому  законі  є розділ,  присвячений  питанню фізичного захисту ядерних матеріалів та ядерних установок.  Зокрема,  в ньому  встановлюються  цілі  та обов'язковість  фізичного  захисту  ядерних  матеріалів та ядерних установок,  відповідальність за  його  забезпечення  експлуатуючих організацій, необхідність введення системи допусків та спеціальної перевірки на основі засад його  впровадження,  потреба  державного регулювання   фізичного   захисту   з   боку   органів  державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

 

     Проте механізм забезпечення фізичного захисту  відповідно  до Конвенції  про  фізичний захист ядерного матеріалу в законі не був розкритий належним  чином.  Тому  Постановою  Верховної  Ради  про порядок  введення в дію Закону про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку Кабінету Міністрів України разом  із  Комітетом Верховної  Ради  України  з  питань  ядерної  політики  та ядерної безпеки було доручено підготувати і подати  на  розгляд  Верховної Ради законопроект про фізичний захист.

 

     На виконання  цього доручення при Мінекобезпеки була створена робоча група з розробки зазначеного законопроекту,  до складу якої ввійшли  представники  різних  міністерств  і відомств,  комітетів Верховної Ради.

 

     При розробці законопроекту були враховані положення Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу,  рекомендації Міжнародного агентства з  атомної  енергії,  досвід  провідних  країн  світу  у створенні  надійних систем протидії можливим спробам з боку певних організацій  та  осіб   використати   ядерні   матеріали,   ядерні установки,  радіоактивні  відходи  та  певні  джерела  іонізуючого випромінювання з метою досягнення політичних або  особистих  цілей шляхом  шантажу  або  несанкціонованого  використання  небезпечних властивостей іонізуючого випромінювання.

 

     Слід зауважити,  що сфера застосування  законопроекту  ширша, ніж  сфера  застосування  Конвенції  про  фізичний захист ядерного матеріалу.

 

     Протягом останніх  років  фахівці  Служби  безпеки   України, Міністерства    внутрішніх    справ,    Міністерства   енергетики, Мінекобезпеки беруть  активну  участь  у  діяльності  Міжнародного агентства  з  атомної  енергії  та  Інтерполу  з опрацювання нових підходів до фізичного захисту ядерних установок. Отримані в рамках цієї  діяльності  результати  також  були  враховані  при розробці законопроекту.

 

     У проекті    визначено    особливості    правового    статусу військовослужбовців, що беруть участь у процесі фізичного захисту, пов'язаного з ризиком радіаційного впливу, під час здійснення ними службових обов'язків.

 

     Проблема розбіжностей  між  вимогами у військових статутах та нормами радіаційної безпеки у прийнятих  цивільних  законах  добре відома   військовослужбовцям,   які   брали  участь  у  ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській  АЕС  у  1986  році.  Важливою особливістю  законопроекту є включення поняття фізичного захисту в загальну концепцію забезпечення ядерної  та  радіаційної  безпеки. Таким  чином,  з'являється  певний зв'язок між нормативноправовими актами з ядерної та радіаційної безпеки та військовими  статутами, зв'язок, необхідний для досягнення цілей фізичного захисту.

 

     Запропонований законопроект  складається  з семи розділів.  У розділі І "Загальні  положення"  подано  визначення  термінів,  що вживаються в цьому законопроекті,  викладено завдання та сфери дії закону,  цілі  фізичного  захисту  та  основні  засади   державної політики  в  цій  сфері,  а також умови досягнення цілей фізичного захисту як на державному рівні,  так і для конкретного об'єкта або конкретного перевезення.

 

     У розділі ІІ "Окремі питання,  що стосуються прав,  свобод та обов'язків  людини,  громадянина,  посадових  та  службових  осіб, військовослужбовців"  визначено основні види обмежень,  зумовлених необхідністю забезпечення фізичного захисту,  та права посадових і службових   осіб,  військовослужбовців,  задіяних  у  забезпеченні фізичного  захисту  ядерних  установок,   ядерних   матеріалів   і радіоактивних   відходів.  Це  стосується,  зокрема,  обмежень  на пересування, ознайомлення з інформацією та її використання тощо.

 

     У розділі ІІІ викладено основні вимоги фізичного  захисту  як одного  з  елементів  забезпечення  національної  безпеки України. Визначаються основні  засади  нормування,  дозвільної  діяльності, державної  експертизи та перевірки фізичного захисту в різних його аспектах,  а також вимоги  до  навчальної  підготовки  фахівців  з фізичного захисту, фінансового та кадрового забезпечення фізичного захисту, реалізація режиму обмежень з метою фізичного захисту.

 

     Крім того,  в окремих статтях цього розділу визначено  вимоги щодо  рівня та системи фізичного захисту та відповідної діяльності у сфері дії цього закону.

 

     У розділі  ІV  встановлюється   розподіл   повноважень   щодо фізичного захисту між Кабінетом Міністрів України, Службою безпеки України,  Міністерством  внутрішніх  справ,  іншими   центральними органами виконавчої влади, а також визначено повноваження місцевих державних  адміністрацій,  на   підпорядкованій   території   яких розміщені відповідні об'єкти або проходять маршрути перевезень.

 

     У розділі  V  визначено  основні  засади планування витрат на фінансування   фізичного   захисту   суб'єктами,   що   здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії.

 

     У розділі    VІ   окремо   визначено   напрями   міжнародного співробітництва  з  питань  фізичного   захисту,   пов'язаного   з транскордонним   характером   можливої   загрози  та  необхідністю встановлення дійового механізму забезпечення фізичного захисту під час міжнародних перевезень, зокрема при перетинанні кордону.

 

     У розділі    VІІ    визначаються    види   правопорушень   та відповідальність за них у сфері дії цього закону.

 

     У цілому законопроект охоплює весь спектр питань,  пов'язаних із  фізичним  захистом,  що  потребують правового врегулювання,  і включає  значну  кількість  положень  прямої  дії.  Певною   мірою законопроект  є сполучною ланкою між поняттями "ядерна безпека" та "національна безпека держави" і має велике політичне значення  для України.

 

     Викладені в  проекті  закону  принципи державної політики вже сьогодні  частково  реалізуються  міністерствами  й   відомствами, Службою безпеки,  МВС,  Міненерго та Мінекобезпеки,  де створені й функціонують спеціальні підрозділи,  на які покладено повноваження щодо ліцензування, нагляду та охорони тощо.

 

     Пропоную прийняти  проект  Закону України про фізичний захист ядерних установок,  ядерних  матеріалів,  радіоактивних  відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Євгеновичу.  Я бачу дві руки, два депутати хочуть поставити запитання. Більше не буде, так?

 

     Депутат Матвієнков. Будь ласка. За ним - депутат Кірімов.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Спасибо.  Местные органы власти первыми сталкиваются  с вопросами  защиты  регионов  в  случае возникновения экологической опасности и в  прочих  ситуациях.  Какие  нормативы  предусмотрены конкретно  для  них  в  плане  контроля,  принятия мер экстренного реагирования?  Жизнь нас  уже  научила,  что  именно  региональные вопросы должны быть в первом эшелоне.

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є. Большое спасибо за этот вопрос. Как раз сегодня мне пришлось  принимать  решение  в  связи  с  несанкционированным оборотом  ядерного  материала  в  Закарпатской области.  Как я уже говорил,  определенные нормативные документы,  нормативно-правовые акты  -  постановления  Кабинета  Министров  -  имеются.  Но этого недостаточно для полномерной физической защиты ядерных материалов, ядерных установок.

 

     Механизм физической  защиты  был  всегда.  Он был в Советском Союзе,  он остался у нас.  Однако в связи с тем,  что в  последнее время  резко ослабилась граница государства,  потребовалось ввести более жесткие меры,  связанные с физической защитой  обектов,  на которых используются ядерные материалы.

 

     Механизм несанкционированного  выявления ядерных материалов в Украине имеется,  он работает.  Как я уже сказал, вчера на границе был задержан груз, сейчас он отправлен в место хранения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кірімов. Будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий  округ 95,  Київська область).  Дякую,  Адаме Івановичу. Шановний Олександре Євгеновичу!  Саме тому, що я дуже добре з вами знайомий,  я дозволю собі поставити це запитання (можливо, воно не зовсім торкається цього законопроекту,  який я буду підтримувати). У моєму виборчому окрузі проживає дуже багато громадян,  які свого часу  працювали  в  Казахстані  в   районі   Семипалатинська,   де відбувалися   випробування.   Ви  про  це  знаєте.  Але  ці  люди, споруджуючи різні об'єкти,  не  знали,  що  опромінюються.  І  ось тепер,  коли вони вже дізналися про це,  то, звичайно, хочуть, щоб їх визнали потерпілими внаслідок іонізуючого  випромінювання.  Але це питання, скільки я б ним не займався, практично не вирішується. Можливо, ви скажете зараз, як це можна вирішити?

 

     Дякую.

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є.  Большое спасибо  за  вопрос.  Я  уже  в  своем выступлении  говорил,  что  когда мы разрабатывали проект Закона о физической  защите  ядерных  установок,  то  помнили  о  том,  что достаточно большое количество военнослужащих, которые в свое время охраняли Чернобыльскую станцию,  также имели проблемы  в  связи  с тем, что в военных уставах не предусматривались положения, которые позволяли бы приравнивать этих людей  к  лицам,  пострадавшим  при авариях  на  ядерных  установках  или  от облучения радиоактивными элементами.

 

     Но в данном законе проблема военнослужащих,  которые  были  в Семипалатинске  и  других  местах,  и  в связи с которой обратился господин Киримов,  не может  быть  решена.  Это  не  цель  данного закона.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Абрамов. Будь ласка.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).   Спасибо,   Адам   Иванович.  Коммунистическая  партия. Уважаемый Александр Евгениевич!  Я получил недавно письмо от своих избирателей  из  города  Тореза  Донецкой  области,  в котором они возмущаются, что около города начали закапывать какие-то материалы с  ионизирующим  излучением.  Я  хотел бы спросить вас,  кто имеет право давать разрешение на захоронение таких отходов?

 

     Спасибо.

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є.  Спасибо.  Право выдачи таких разрешений  имеет Министерство   охраны   окружающей   природной   среды  и  ядерной безопасности и лично я.

 

     Таких запросов от народных депутатов бывает достаточно много. Мы очень внимательно разбираемся с подобными фактами,  но я уверяю вас, что вблизи города Тореза нет свалок радиоактивных отходов.

 

     АБРАМОВ Ф.М. Нет?

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є.  Нет. Мы сейчас работаем над тем, чтобы открыть Донецкий спецкомбинат, но там есть технические проблемы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Євгеновичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Комітет з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки закликає всіх дружно проголосувати.  І Комітет з питань екологічної  політики,  і  співдоповідач  депутат Александровська  закликають  проголосувати  за  проект  у  першому читанні.

 

     Ставлю на  голосування  проект  Закону  про  фізичний  захист ядерних  установок,  ядерних  матеріалів,  радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання в першому  читанні.  Прошу підтримати.

 

     Хвилинку, не  працює система "Рада".  Дає можливість депутату Ковалку  провести  агітаційну  роботу.  Готова  система?  Ще  одну хвилинку, будь ласка. Зараз система запрацює. Дивіться, що значить комітет Ковалка: відразу народ сходиться, щоб підтримати.

 

     Готові? "Рада" готова, депутати готові. Голосуємо.

 

     "За" - 252.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Є пропозиція прийняти закон у  цілому.  Але, мабуть,   нехай   все-таки   профільні   комітети  і  міністерство доопрацюють проект. Закон серйозний, можливо, будуть доповнення.

 

     _________________________

 

     Слухається проект  Закону  України  про   внесення   змін   і доповнень  до  деяких  законодавчих  актів  України  у  зв'язку із запровадженням      обов'язкового      страхування       цивільної відповідальності власників транспортних засобів.  Доповідає голова Комітету  у  справах  нагляду   за   страховою   діяльністю   Ігор Валентинович Яковенко.

 

     Ігоре Валентиновичу,  скільки  вам часу треба?  П'ять хвилин. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО І.В., голова Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю.  Шановні  депутати!  На  ваш  розгляд подається проект Закону про внесення змін до трьох законодавчих актів,  а саме:  до Кодексу про адміністративні правопорушення,  Закону про міліцію та Закону  про  дорожній  рух.  У  статті  6   Закону   України   про страхування,  який  було  прийнято  в 1996 році,  як один із видів обов'язкового   страхування   визначено   страхування    цивільної відповідальності  власників  транспортних  засобів.  За  роки,  що минули після прийняття закону і відповідних рішень уряду  з  цього питання,  цей  вид  страхування  вже  набув  поширення в Україні і забезпечує відповідний соціальний захист.

 

     Справа в   тім,   що   в   нашій   країні,   на    жаль,    у дорожньо-транспортних  пригодах  щороку  гине  приблизно 8 тисяч і калічиться близько 50 тисяч чоловік.  І  саме  введення  цивільної відповідальності    власників   транспортних   засобів   дозволило забезпечити    соціальний     захист     сім'ям     загиблих     в дорожньотранспортних  пригодах,  а  також  допомогу  покаліченим в аваріях.

 

     Тільки за  минулий  рік  страховими  організаціями  виплачено близько  1  мільйона гривень сім'ям потерпілих і близько 400 тисяч гривень з централізованого фонду Моторним (транспортним) страховим бюро  України.  І  до  Верховної  Ради,  і  до уряду,  і до нашого комітету надходять листи від сімей потерпілих з великою подякою за введення  цього виду страхування.  Раніше люди були змушені роками вибивати по судах відшкодування,  яке встановлювалось у розмірі 20 відсотків  зарплати  і  часто виплачувалося роками або й зовсім не виплачувалося. А тепер виплачується досить велика страхова сума, і відшкодування здійснюється за короткий термін.

 

     Та у зв'язку з тим, що цей закон було введено тільки стосовно страхування,  на сьогодні,  на жаль, приблизно тільки 10 відсотків водіїв уклали договір страхування цивільної відповідальності.  Тим самим   зменшується   рівень   соціального   захисту   потерпілих, відповідно немає можливості піднімати рівень страхових сум, а саме на це й націлена робота як виконавчої, так і законодавчої влади.

 

     Крім того, починаючи з червня 1998 року Україна перша з країн СНД  приєдналася  до  системи  європейського страхування цивільної відповідальності (так  звана  "зелена  карта").  Тепер  жоден  наш водій,  який  виїжджає  за  межі України,  не повинен віддавати за "зелену карту" долари полякам,  болгарам,  німцям,  ці  кошти  вже йдуть  у  бюджет  (спачуються  податки,  і  в  Україні залишається приблизно 30 мільйонів доларів).  А раніше,  багато хто знає,  при виїзді  за  межі  України  треба  було платити іноземним страховим компаніям.

 

     Тому постає нагальна потреба зміцнити  цей  вид  страхування, тобто дати можливість працівникам дорожньої інспекції перевіряти у водіїв наявність страхових полісів,  щоб кожний водій мав його і в разі дорожньотранспортної пригоди,  тобто у разі каліцтва або,  на жаль,  загибелі людей страхова компанія,  яка  застрахувала  цього водія,  негайно виплачувала відшкодування. Це має стосуватися всіх без винятку.

 

     Треба сказати,  що уряд не приймав  рішення  щодо  підвищення тарифів  для водіїв уже протягом трьох років.  Тарифи дуже низькі, на рік - у середньому 8-10 гривень.  Ви знаєте,  що інші  збори  в дорожньотранспортній   системі,   у   тому  числі  при  реєстрації автомобілів,  набагато більші.  Тут  же  всього  8-10  гривень,  а відшкодування  дуже  суттєві.  У нас ще не було серйозних випадків відмови у відшкодуванні,  зриву цього  виду  страхування.  А  якщо виникали якісь ситуації, то відшкодування оперативно виплачувалося з централізованого фонду Моторного страхового бюро.

 

     Тому є прохання  прийняти  в  першому  читанні  ці  зміни  до відповідних   законів,   щоб   можна   було  запровадити  цей  вид страхування повною мірою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитань немає. Є? Запишіться, будь ласка. Прошу висвітити. П'ять хвилин.

 

     Депутат Черненко. За ним - депутат Понеділко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Игорь Валентинович! Давайте не спеша во всем разберемся. Вот, например, водительлюбитель, который ездит четыре  месяца  в  году.  Как он будет покупать эту страховку - на весь год или частично?

 

     Второе. Вы сказали очень убедительно,  что  правительство  не повышало   тарифы.   Ну,   мы   сегодня  примем  в  первом  чтении законопроект,  потом - во втором,  а через три  дня  правительство повысит тарифы, у него ведь такая интересная практика.

 

     И третий   вопрос.   У   нас   сегодня   значительная   армия автолюбителей,  которые приобрели автомобили еще до реформ,  когда их  можно  было приобрести,  нормально работая.  Они сегодня будут поставлены  в  такое  положение,  что  нужно  платить  квартплату, дорожный налог, за техосмотр, который сегодня придуман, и плюс еще страховку. Возможно, они окончательно откажутся от транспорта.

 

     И еще:  указывать суммы в экю - это вообще (извините,  я  как врач скажу) маразм.  У нас есть национальная валюта,  мы о ней так печемся,  а пересчитываем  в  экю.  Давайте  в  фунтах  еще  будем считать...

 

     Спасибо.

 

     ЯКОВЕНКО І.В.  Дякую за запитання.  Відразу про екю:  екю тут немає, тарифи затверджені в гривнях.

 

     Щодо терміну страхування. Найменший термін - 15 діб. Ви маєте право застрахуватися на 15 днів.  Далі - на один місяць, два, три, чотири, шість, дев'ять і дванадцять місяців. Вибирайте, що хочете, ніхто не примушує.  Коли ви їздите - маєте страховку,  не їздите - не маєте.

 

     Стосовно підвищення цін.  Я думаю,  що на те й перше читання, щоб  такі пропозиції можна було врахувати.  Я зовсім не прихильник підвищення   цін.   Це   все   рахується   відповідно   до   рівня дорожньо-транспортних пригод,  збитків, відшкодувань. Є відповідна статистика й відповідні актуарні розрахунки.

 

     І третє запитання щодо соціального захисту. Я вам скажу, що в тому  ж  місті  Горлівка в нас є,  принаймні на моїй пам'яті,  два випадки,  коли сім'ї тих, хто не має машин, зокрема й молоді люди, потрапили  під  машини  тих,  хто  має  машини.  Якби не було цієї страховки,  вони,  мабуть,  роками  отримували  б   20   процентів зарплати, яку в Горлівці вже давно не виплачують.

 

     Тож давайте підійдемо з позиції соціального захисту тих,  хто не має машин.  А я можу підготувати для вас матеріали,  зокрема по вашому регіону, щодо дорожньотранспортних пригод і відшкодувань.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, відповідь переконлива.

 

     Депутат Плютинський.  Будь  ласка.  Депутат  Понеділко вийшов десь на хвилину.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  аграрної  політики  та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Фракція  "Громада".  Шановний доповідачу!  Я хотів би запитати у вас:  ця вимога щодо страховки  поширюється  тільки  на приватних власників чи також і на власників службового транспорту? Це одне запитання.

 

     І друге:  чи відшкодовуються  за  цим  видом  страховки,  яку платить той, хто страхується, втрати через пошкодження, викрадення автомобіля?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ЯКОВЕНКО І.В.  Дякую.  Звичайно,  це поширюється не тільки на приватні машини, але й на автомобілі і транспортні засоби, які є в користуванні юридичних осіб.  Але це  не  поширюється  на  міський транспорт  -  тролейбуси,  трамваї.  Немає і європейської практики такої,  хоча ми можемо це ввести,  бо такі спроби в деяких країнах були. Принципових заперечень щодо цього немає.

 

     А щодо   виплати  за  пошкоджене  майно,  то  це  передбачено законодавством, але цей вид страхування не набув широкого розвитку через  те,  що  міліція не підключена до цього.  Зараз страхування стосується тільки життя,  здоров'я людей.  Але умовами передбачене також   відшкодування   майна,   зокрема,   якщо  один  автомобіль зіштовхнувся з другим автомобілем.  Це  передбачено.  Європейською системою   "зеленої   карти"   це   також  передбачено.  І  в  нас передбачено,  коли  наші  водії  їдуть  за   кордон.   Тут   повна відповідність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Валентиновичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідає голова    підкомітету    Комітету    з   питань будівництва, транспорту і зв'язку Хмельовий Анатолій Петрович. Три хвилини, будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний   загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Два комитета,  которые указаны были  в  повестке  дня,  -  Комитет  по вопросам  финансов и банковской деятельности и Комитет по вопросам строительства,  транспорта и связи - внимательно рассмотрели  этот законопроект   и,  руководствуясь  не  эмоциями,  которые  сегодня ощущаются в зале,  приняли решение поддержать поправки к законам о милиции,  о  дорожном  движении  и  к  Кодексу об административных правонарушениях.

 

     В Верховном Совете предыдущего  созыва  Александр  Михайлович Кожушко,       председатель       Комитета       по       вопросам топливно-энергетического  комплекса,  транспорта  и  связи,  очень долго  был  противником проекта этого закона,  пока мы не вникли в него, и в итоге закон был принят.

 

     Сегодня звучат  высказывания  о  том,  что   нужно   защитить пенсионера.  Как  раз  именно  этим  законом защищается пенсионер, потому что ветераны войны,  инвалиды,  которые получили автомобили бесплатно, освобождаются от уплаты этого налога.

 

     Сумма страховки  -  от  99  копеек до 22 гривень - зависит от мощности автомобиля и от его вместимости.

 

     Сроки страхования. Минимальный срок - 15 дней (когда принимали закон,  исходили из того,  что у человека может не быть денег на бензин, и он только иногда в сад выезжает), сумма  страховки  -  99  копеек.  Человек сможет ездить,  заключив договор страхования на эту сумму. Ему достаточно будет.

 

     Максимальная страховка в зависимости от категории  автомобиля

- 22 гривни.

 

     Денег из бюджета этот закон не требует, но бюджет с принятием этого закона получит несколько миллионов гривень.

 

     Поэтому я призываю проголосовать за данный  проект  закона  в интересах того же пенсионера,  в интересах человека.  Никто из нас не  застрахован  от  дорожного  происшествия.  Мы   можем   завтра оказаться на месте Чорновила,  и так же простой человек. Но если к Чорновилу было приковано внимание всей страны,  то к обыкновенному пенсионеру такого внимания не будет.

 

     Страховку платят  далеко  не  все,  поэтому  сумма  страховки сегодня составляет 2 тысячи гривень в случае  смерти.  Государство же дает на погребение только 150 гривень.

 

     Например, если  пенсионер на автомобиле нанес кому-то травму, сможет ли он из своей пенсии компенсировать пострадавшему  затраты на лечение?  Наверное, не сможет. Страховая компания берет на себя эти расходы.  Сегодня такие законы приняты в Белоруссии,  Молдове, Азербайджане, Грузии и так далее.

 

     Мы вступили   в  международную  организацию  -  Международное Моторное бюро - и сегодня страхуем "зеленой картой".  Если  примем этот  закон,  то  кроме  платы при страховании своих граждан будем получать дополнительную плату  от  граждан  из  других  республик, которые ездят через наше государство.

 

     Если есть вопросы, я готов ответить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Анатолію Петровичу, будь ласка.

 

     Шановні колеги! Я думаю, все зрозуміло. На превеликий жаль, у нас не один десяток тисяч людей щорічно будуть потрапляти під  дію цього закону,  якщо ми його приймемо.  Я дуже прошу вас підтримати проект у першому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 122.

 

     Я не думаю, що в залі так багато власників автомобілів. А ті, хто потерпає від цих автомобілів, це що, не люди?

 

     Депутат Марковська наполягає на виступі. Хвилинку.

 

     Шановні колеги!  У  мене на моніторі п'ять прізвищ депутатів, які бажають висловитися.  Кожному по  дві  хвилини.  Відведемо  10 хвилин на обговорення.

 

     Депутат Марковська. За нею - депутат Баулін.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Фракція виборчого  блоку соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги!  Чи потрібен нам сьогодні такий закон?  Якби ми жили в правовій державі і якби  в  нас  були державні страхові компанії...  Навіть "Оранта", яка не є державною страховою компанією, це комерційна компанія, не може виплатити тих допомог нашим громадянам. Це перше.

 

     Друге. Скільки  сьогодні машин мають,  як то кажуть,  фізичні особи? Одна фізична особа має чотири-п'ять автомобілів, а можливо, навіть  автопарк,  а  інша  купила машину ще за радянських часів і виїжджає на свою дачу,  щоб себе прогодувати,  - чи має вона ті  8 гривень, щоб заплатити за рік? Не має.

 

     І ще  таке  запитання,  головне:  кого страхують?  Того,  хто сидить за кермом?  Чи тих людей, мінімум чотири чоловіки, яких він везе?  Кому  буде  виплачуватися  страховка?  Тому,  хто сидить за кермом,  чи тим,  кого він везе?  Це основні питання,  на які  нам треба  дати  відповіді,  якщо  ми  -  державники і дбаємо про свій народ.

 

     Тому я прошу цей законопроект відхилити, він не прийнятний на сьогодні.  Він  не захищає наших людей,  а захищає тільки приватні страхові компанії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ніно  Степанівно.   Депутат   Баулін   не наполягає на виступі.

 

     Депутат Черненко  наполягає.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Костинюк.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Адам  Иванович!  Уважаемые  товарищи депутаты!  Я хочу, чтобы все были здоровы, живы, соблюдали правила дорожного движения.  В Горловке сегодня мне  пройти  сложно.  Один закон,  датированный  11 марта 1997 года,  уже приняли - об уплате дорожного налога за транспортные средства.  И сегодня уже  дергают за карманы и за рукава, скоро оторвут.

 

     Я вас глубоко уважаю, дорогие мои, но если сегодня мы реально могли бы создать нормальную структуру, которая отвечала бы за свои деяния,  а  не  пополняли  (я согласен с Марковской) все остальные фонды,  мы бы дружно проголосовали. Но прибавить к налогу, который уже имеется, еще один?

 

     Вот нас   обвиняют  в  популизме.  Мы  действительно  большие популисты,  потому что нас наняли на работу избиратели.  И если мы будем  рассказывать,  что  этот  налог  народ  ждет,  то,  вы меня извините,  нас  завтра  снимут  с  работы.  Поэтому   нужно   пока повременить.  Придут  лучшие  времена,  и  когда  средний  уровень заработной платы будет долларов 150,  мы проголосуем и примем этот закон.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка,  увімкніть мікрофон депутата Костинюка. За ним - депутат Алексєєв.

 

 

 

     КОСТИНЮК Б.I.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Закон прийнятий ще в 1996 році,  і він, як сказав доповідач, працює десь на 10 відсотків.  Сьогодні пропонується приймати не новий закон, а поправки   до   трьох   законів,   тобто  впроваджується  механізм реалізації  закону,  який  прийняла  Верховна  Рада   попереднього скликання.

 

     Ми кажемо,  що нам цього не треба.  Так давайте змінювати вже прийнятий   закон.   Сьогодні   впроваджується   тільки   механізм реалізації  цього закону,  щоб він працював принаймні майже на 100 відсотків. Тому прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Алексєєв.  Будь ласка.  I  будемо визначатися.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые коллеги!  Я должен сказать, что этот вопрос,  как ни один другой,  вызывает у  меня  сомнение.  Фракция рассмотрела  этот  проект  и также не приняла позитивного решения. Почему?  Есть хорошее выражение: "Гладко было на бумаге, да забыли про овраги, а по ним ходить".

 

     Я на   минуточку   представил  себе  своего  пожилого  тестя, которому я сообщу,  что он должен еще что-то платить, чтобы ездить на  своей  старой машине,  представил,  что он мне скажет по этому поводу, и, знаете, както расхотелось голосовать.

 

     Если то,  что нам предлагают,  выгодно,  то автомобилисты,  я думаю,  сами  выстроятся  в очередь и заплатят деньги.  Проводите, пожалуйста,  рекламную кампанию. А если это не выгодно, то не надо устраивать принудиловку.

 

     Может быть,  этот закон и был бы хорош для Европы,  но мы,  к сожалению,  только географически в ней находимся, а не нравственно и не политически. Поэтому я предполагаю воздержаться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко Олексій.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська  область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Насамперед давайте задумаємося  над  тим,  що  нами  рухає   в   несприйнятті   цього законопроекту.  Я розумію,  що в кожного другого,  а можливо,  і в кожного  тут  присутнього,  оскільки  всі  ми  є  водіями,  певно, спрацьовує  меркантильний  інтерес:  шкода  17 гривень,  які треба заплатити,   щоб    укласти    договір    страхування    цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

 

     Наводжу аргументований приклад. На Черкащині за минулий рік в автокатастрофах постраждали  півтори  тисячі  осіб,  які  могли  б одержати страховку, - люди, які не були в автомобілі або не сиділи за кермом автомобіля.  А  у  зв'язку  з  тим  що  в  законі  немає механізму  обов'язкового  страхування,  одержали лише семеро з тих півтори тисяч, які постраждали.

 

     Люди добрі,  так кого ми захищаємо?!  Той,  хто знайшов кошти заправити  бак бензином,  знайде на рік 17 гривень і заплатить,  і застрахує   людей.   Через   нього    щохвилини    може    статися дорожньо-транспортна   пригода,   буде   завдано   шкоди  здоров'ю пішоходів і тих,  хто знаходиться  в  машині,  хто  не  сидить  за кермом.  Хіба це незрозуміло?  Приймаючи цей закон, ми підтримуємо передусім своїх виборців. Я наводжу вам достатні аргументи.

 

     Я вважаю, що законопроект треба прийняти в першому читанні, а потім, до другого читання, внести корективи, бо пропонується вже з 1 липня ввести ці норми.

 

     Дуже прошу підтримати.  Це в першу чергу для наших  виборців, які потерпають на дорогах.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще  одна  хвилина депутату Альошину.  Будь ласка. Профільного комітету це також стосується.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Я хотів би звернути увагу тих,  хто вагається,  як голосувати.  Ми зараз не визначаємо,  бути чи не  бути  обов'язковому  страхуванню цивільної  відповідальності  власників транспортних засобів.  Таке страхування передбачене чинним законодавством  України,  ця  норма діє. Негативним рішенням ми її не скасуємо.

 

     Водночас я  хотів  би  привернути  вашу увагу до такого.  Усі розуміють,  що транспортний засіб - це фактор підвищеної небезпеки для  всіх  оточуючих.  Власник  транспортного  засобу  являє собою потенційну загрозу для багатьох людей.  Трапляється,  що в аваріях потерпають не лише ті, хто їде в автомобілі, а й інші люди.

 

     Для того   щоб   було   за  рахунок  чого  відшкодовувати  їм матеріальні втрати чи шкоду, заподіяну їх здоров'ю, і пропонується цей   вид   страхування.  У  проекті  мова  йде  не  про  цей  вид страхування,  а про те,  щоб  дати  певні  адміністративні  важелі органам  внутрішніх справ для контролю наявності страхових полісів у власників автотранспорту.

 

     Я думаю,  що цей  законопроект  варто  підтримати  в  першому читанні.  Далі  будемо  аналізувати більш серйозний документ - про внесення змін і доповнень до  Закону  України  про  страхування  в цілому.

 

     Дякую. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Одну   хвилину  надамо  Ігорю Валентиновичу, доповідачу, і будемо визначатися.

 

     ЯКОВЕНКО І.  В.  Навіть  півхвилини.  Тут  ішлося  про  людей похилого віку, і я просто хочу відповісти. Згідно з рішенням уряду про впровадження цього виду страхування, інваліди звільняються від сплати  грошей,  за них платить Моторне бюро.  А тепер приймається рішення щодо половинної плати для пенсіонерів. Якщо це страхування набере  масового  характеру,  то  це  буде впроваджено.  А можна і поправкою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Можна  буде  до  другого  читання  внести поправку,  щоб  звільнити  пенсіонерів  від  цієї  плати.  Давайте проголосуємо в першому читанні, а до другого внесемо поправки, про які  сьогодні говорили - і про пенсіонерів,  і про термін введення закону в дію. Голосуємо, шановні колеги.

 

     "За" - 123.

 

     Шановні колеги! Є така пропозиція - я звертаюся в першу чергу до   Крука,   голови   профільного  комітету:  попрацюйте  ще  над законопроектом,  щоб на наступному пленарному тижні ми його внесли до порядку денного і розглянули. Є надія, що через тиждень ми його приймемо. Наступного тижня - робота в округах, а з 1 червня будемо працювати в пленарному режимі.  Законопроект не знімається, будемо його ще раз розглядати.

 

     -----------

 

     Шановні колеги!  Учора поруч із цим проектом закону в порядку денному  стояв  і  проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону  України  про  страхування  (доопрацьований  варіант).   Ми відправляли  цей  проект  на  доопрацювання для першого повторного читання.  Він суто з  технічних  причин  випав  із  сьогоднішнього порядку денного, тому я пропоную його теж розглянути, оскільки він пов'язаний з цим законопроектом,  щоб завтра його не було в нас  у плані.

 

     Ігор Валентинович Яковенко.  Будь ласка,  вам три хвилини для виступу по суті змін,  які внесені на повторне  перше  читання.  І визначимося.

 

     ЯКОВЕНКО І.В.  Шановні депутати!  Після повернення проекту на доопрацювання для повторного  першого  читання  Комітет  Верховної Ради   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності  разом  з представниками  уряду  детально  розглянув   пропозиції   народних депутатів   і   максимально  їх  врахував.  Найбільше  заперечень, нагадаю,  було щодо введення норми,  відповідно до якої  іноземцям дозволяється  утворювати страхові компанії з повним капіталом.  Ця норма обговорювалася багато разів.  Враховуючи,  що  є  угода  між Україною   і  європейською  спільнотою,  підписана  Президентом  і ратифікована Верховною Радою,  відмовитися від цієї норми  було  б юридично  недоречно.  Тому комітетом було прийняте рішення вивести цю норму з розгляду під час першого читання,  а на  друге  читання законопроекту   підготувати   і  внести  питання  про  доцільність застосування цієї норми. Тобто в першому читанні ця норма прийнята не  буде,  але  пропонується  доручити всім зацікавленим комітетам розглянути її  з  урахуванням  міжнародних  норм  і  ратифікованої угоди.

 

     Друга пропозиція,  яка  висловлювалася  народними депутатами, стосувалася питань обов'язкового страхування, перенасиченістю цими нормами. Було прийнято рішення вивести поки що з проекту нові види обов'язкового  страхування.  Комітетом   з   питань   фінансів   і банківської  діяльності було направлено листи у всі міністерства і відомства,  які  подавали  пропозиції  щодо  введення  цих   видів обов'язкового  страхування.  Між  першим  і  другим читаннями буде оцінена ефективність  запровадження  того  чи  іншого  виду.  А  в першому читанні ми не будемо приймати її як законодавчу норму.  Ці питання будуть окремо розглянуті залежно від того,  як зможе кожне міністерство-автор  довести  необхідність  введення того чи іншого виду страхування.

 

     Було враховано  і  ряд  інших  поправок  народних   депутатів (більше десяти), які були внесені після розгляду проекту в першому читанні.

 

     Практично основні питання,  які  обговорювалися  на  минулому пленарному  засіданні,  коли приймалося рішення про повторне перше читання, вирішені згідно з пропозиціями народних депутатів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Валентиновичу.  Шановні  колеги,  я пропоную   прийняти   в   першому  читанні  проект  з  урахуванням пропозицій Ігоря Валентиновича про вилучення  норм,  про  які  він сказав,  - про участь міжнародних організацій в статутних фондах і інші - і розглянути їх повторно в першому  читанні  перед  другим. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 157.

 

     Слово депутату Павловському. Будь ласка. А ми підготуємося за цей час до голосування.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).   Дякую,   Адаме   Івановичу.  Шановні  колеги!  Я  хочу привернути вашу увагу до того,  що ми  зараз  трохи  поспішаємо  в плані  процедури.  Якщо  ми  вилучаємо  деякі статті,  то змінюємо структуру цього законопроекту.  А коли  змінюється  структура,  то треба  переносити  на  повторне  перше  читання весь законопроект. Такого в нас іще не  було,  щоб  ми  частину  приймали  в  першому читанні, а частину переносили на повторне перше читання. Для цього і є процедура повторного першого читання,  де відпрацьовуються всі зауваження.  Ми розглядаємо конкретний проект закону, і я пропоную повернути на повторне перше читання весь проект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле Антоновичу. Питання в тому, що ми його   вже   відправляли  на  повторне  перше  читання.  Ось  чому пропонується прийняти проект у першому читанні без тих статей, про які  ми говорили.  Якщо вони будуть внесені при підготовці проекту до другого читання,  ми їх розглянемо відразу в першому і  другому читаннях. Не будуть внесені - їх просто не буде.

 

     Прошу підтримати,   шановні   колеги.   Михайле   Антоновичу, підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 188.

 

     Я не  бачу,   щоб   хтось   у   залі   заперечував.   Давайте проголосуємо.  Я  прошу  всіх депутатів зайти до залу і підтримати проект закону. Голосуємо.

 

     "За" - 204.

 

     З'явився депутат Ковалко, буде порядок. Готові? Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Шановні колеги!  91 депутат не голосує.  Навіть  якщо  проти, голосуйте.  Та  вже  натисніть  ці  сім  кнопок  "за",  і все буде нормально. Готові? Голосуємо.

 

     "За" - 232.

 

     Дякую, рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Слухається питання про проект Закону  про  внесення  змін  до Декрету  Кабінету  Міністрів  України від 11 січня 1993 року 4- 93 про Єдиний митний тариф  України.  Слово  має  заступник  міністра фінансів Сергій Мегонович Макацарія.

 

     Зараз ми зробимо так. Є в когось запитання до доповідача? Усе зрозуміло? Є запитання.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Суслова. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Хочу  обратить  ваше  внимание  на отдельный  проект  Комитета  по  вопросам  финансов  и  банковской деятельности. Кабинет Министров Украины, как вы видите, предлагает оставить льготы при ввозе товаров,  то есть освобождать от  пошлин при  ввозе  на  территорию  Украины  товаров  за  счет иностранных кредитов,  полученных под  гарантии  Кабинета  Министров.  Комитет Верховной  Рады  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности считает,  что  все  льготы   при   ввозе   товаров   должны   быть ликвидированы,  в том числе и в тех случаях, когда товары ввозятся за счет иностранных кредитов под гарантии Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергію Мегоновичу.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.,  заступник міністра фінансів України.  Я хочу відповісти  на це слушне зауваження Віктора Івановича.  Маються на увазі пільги  при  ввезенні  товарів  лише  за  рахунок  кредитів, наданих   під   гарантію   Кабінету   Міністрів,   погашення  яких передбачене з бюджету. Не всі кредити.

 

     Один приклад.  Академія медичних наук завозить обладнання для Інституту геронтології. Отже, в бюджеті треба передбачити кошти на сплату цього мита. Якщо ми їх навіть і передбачимо, вони підуть по колу, через банківські установи пройдуть проценти, і до Державного бюджету надійде менше грошей.

 

     Ми маємо на увазі тільки кредити,  які будуть  погашатися  за рахунок  Державного  бюджету,  що  вже затверджено в ньому.  Решти комерційних  кредитів,  які  надані  під  гарантію  уряду,  це  не стосуватиметься. У законопроекті це так і відображено.

 

     І ще  один  момент:  у  законопроекті ми залишили пільгу щодо сплати мита при ввезенні  засобів  захисту  рослин  і  тварин  для сільського  господарства,  а  також  фосфатних добрив,  яких у нас немає.  Минулого року було прийнято закон про ратифікацію договору про   кредит  Іспанії,  за  яким  за  рахунок  Державного  бюджету завозяться засоби захисту тварин.  У бюджеті коштів на сплату мита не   передбачено.  Якщо  буде  -  ми  приймемо  закон.  Нам  треба передбачати відповідні кошти на сплату мита,  а бюджет на рік  уже затверджений.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов, Харьков.  Скажите,  пожалуйста,  как вы относитесь к  тому,  чтобы уникальные научные установки,  оборудование,  которые ввозятся для проведения совместных експериментов на территории  Украины,  также было освобождено от уплаты таможенных сборов?

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.  Я с вами согласен. Если мы определим, что это уникальное  оборудование  имеет   государственный   приоритет,   и представим,  как  по  нашему законопроекту,  какие-то расчеты,  то можно будет это сделать за счет Государственного бюджета.  Но если уникальное  оборудование  будет  эффективно  работать (на то оно и уникальное),  то должны появиться деньги для уплаты этой  пошлины. Вот наша позиция.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я звертаю вашу увагу на рішення профільного Комітету з питань фінансів і банківської діяльності  і на пропозиції, які ми будемо голосувати.

 

     Проект постанови, внесений депутатами Сусловим, Сокерчаком та іншими, має таку редакцію:

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про Єдиний митний тариф України відхилити.

 

     2. Проект  Закону  України  про  внесення  змін  до   Декрету Кабінету  Міністрів  України  про  Єдиний  митний  тариф  України, поданий народними депутатами -  членами  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  фінансів і банківської діяльності,  прийняти в першому читанні.

 

     Комітету Верховної Ради...  зазначений проект закону  України доопрацювати та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні".

 

     Ставиться на  голосування  такий  проект   постанови.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 175.

 

     Тоді ставиться на голосування пропозиція Кабінету Міністрів - прийняти законопроект у його варіанті. Прошу визначитися.

 

     "За" - 67.

 

     Я ще  раз,  з  вашого  дозволу,   поставлю   на   голосування пропозицію профільного комітету. Прошу визначитися.

 

     Будь ласка, не голосуємо. Депутату Суслову одну хвилину.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемый Адам Иванович! Есть ведь процедура. Я - содокладчик по этому вопросу.  Было бы хорошо, если бы вы мне дали слово и я мотивировал бы наш проект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  три  хвилини.  Ви  маєте можливість мотивувати.

 

 

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  У  Верховной  Рады Украины  должна  быть  четкая позиция в вопросах протекционистской политики  во  внешней  торговле  и  определены   принципы   нашего законодательства,  регулирующего внешнеэкономическую деятельность. Комитет по вопросам финансов и банковской  деятельности  считал  и считает,  что  мы  должны  облагать пошлинами все товары,  которые ввозятся  на  территорию  Украины  в  соответствии  с  действующим законодательством.

 

     Чтобы стало понятно,  о чем идет речь, я зачитаю второй абзац статьи 2 Декрета Кабинета Министров  от  11  января  1993  года  в действующей   редакции   и  ту,  что  предлагает  принять  Кабинет Министров.

 

     Действующая редакция такова: "Мито не стягується при ввезенні товарів  за  рахунок  коштів  Державного  валютного фонду України, республіканського Автономної Республіки Крим),  місцевих  валютних фондів,  іноземних  кредитів,  що  надаються під гарантію Кабінету Міністрів України,  а також при ввезенні засобів захисту рослин  і тварин, калійних і фосфатних добрив". Как известно, сейчас уже нет "коштів Державного валютного фонду", нет "коштів республіканського і  місцевих  валютних  фондів"  -  это  устаревшая часть,  и здесь редакция должна быть изменена.

 

     Кабинет Министров   предложил   нам   следующее:   "Мито   не стягується при ввезенні засобів захисту рослин і тварин,  калійних і фосфатних добрив,  а  також  при  ввезенні  товарів  за  рахунок іноземних   кредитів,   наданих   Україні  під  гарантію  Кабінету Міністрів  України,  погашення  яких  здійснюється  з   Державного бюджету України".  Тем самым стимулируются так называемые товарные кредиты.  Когда закупки  товаров  производятся  в  счет  кредитов, данных  под  гарантии  Кабинета  Министров,  пусть  даже  для нужд бюджетных   организаций,   предлагается   пошлину   не    взимать. Естественно,  в  этом  случае  иностранный  производитель получает дополнительные привилегии.  Мы считаем,  что эта норма стимулирует импорт, и она не может быть принята.

 

     Что же касается возражения, которое мы сейчас услышали, - что предлагается  предоставить  также  льготы   сельхозпроизводителям, освободив  от налогообложения средства защиты растений и животных, калийные и фосфорные удобрения,  то это должно решаться  в  другом законодательном   акте.   Действующим  законодательством  Кабинету Министров дано право регулировать пошлины на все  товары,  которые не  являются подакцизными,  издавая соответствующие постановления. Поэтому этот вопрос также не должен решаться в  статье  2  Декрета Кабинета Министров о Едином таможенном тарифе.

 

     Поэтому было бы правильно отменить часть вторую статьи 2 и не предоставлять льгот при ввозе иностранных товаров,  в том числе  и за счет кредитов,  полученных под гарантии Кабинета Министров. Это принципиальная позиция комитета, и мы считаем, что она должна быть поддержана в этом зале.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   я   думаю,  ситуація зрозуміла.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Шановний Вікторе  Івановичу!  Ви  член фракції  Селянської партії,  захисник інтересів селян.  Ви знаєте, яка складається обстановка із завезенням засобів  захисту  рослин, ветпрепаратів та інших товарів (перелік їх великий), потрібних для сільгосптоваровиробників.

 

     Минулого року ситуація була дещо іншою. Сьогодні, у зв'язку з тим що ми заблокували кілька законопроектів (а ви пропонуєте і цей заблокувати),  із селян останню шкуру,  останню  сорочку  здирають через податок на додану вартість, митні збори тощо. Як ви до цього ставитеся?

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый депутат  Марченко!  В  соответствии  с действующим  законодательством таможенные пошлины,  в том числе по всем видам удобрений и по всем видам  средств  защиты  растений  и животных,  устанавливаются  Кабинетом Министров Украины отдельными постановлениями. Эта проблема не имеет никакого отношения к статье 2 упомянутого Декрета Кабинета Министров.

 

     Я так  же,  как  и  вы,  являюсь  сторонником освобождения от налогообложения средств,  необходимых сельскому хозяйству,  но это должно делаться на основании постановления Кабинета Министров.

 

     В данном  случае  основная  дискуссия идет об освобождении от налогообложения товаров, получаемых в счет иностранных кредитов. И это,  я вам скажу,  не только средства защиты растений и не только научное оборудование.  По своему опыту  я  знаю,  как  любят  наши министерства  и  ведомства покупать иномарки,  какой популярностью пользуется иностранная офисная мебель и так далее. И эта норма как раз  позволяет закупать эти товары за границей и освобождать их от налогообложения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Вікторе   Івановичу,   сідайте.   Будемо голосувати   проект  постанови  про  те,  щоб  внесений  Кабінетом Міністрів України проект  Закону  України  про  внесення  змін  до Декрету   Кабінету  Міністрів  про  Єдиний  митний  тариф  України відхилити,  а  проект,  поданий  народними   депутатами   України, схвалити в першому читанні.

 

     Прошу підтримати цей проект постанови.

 

     "За" - 204.

 

     Депутат Турчинов  на підході.  Група депутата Ковалка готова? Вікторе  Івановичу,  заберіть  свою  картку.  Голосуємо.  Депутате Єльяшкевич, не відвертайте увагу "Трудової України".

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  прошу  уваги!  Уже півроку "ходить" по наших порядках денних і по залу проект Постанови про  участь  постійного представника Верховної Ради України у конституційному провадженні. Пропонується  затвердити  Положення  про  постійного  представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 191.

 

     Не встигли.   Ставлю  ще  раз  на  голосування.  Будь  ласка, голосуємо, шановні колеги.

 

     "За" - 161.

 

     Доповідачем із  цього  питання  визначено  Миколу  Федоровича Лавриненка. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги!  Я прошу хвилину уваги.  Справа в тому, що під час розгляду   справ   у  Конституційному  Суді  -  у  конституційному провадженні за поданнями,  які надходять від  депутатів  Верховної Ради   до  Конституційного  Суду  (а  ви  майже  щодня  підписуєте конституційні подання від імені 45 народних депутатів чи від імені Верховної  Ради)  -  повинен  бути постійний представник,  який би давав пояснення,  коментував документи,  які виходять із Верховної Ради.

 

     Представляє конституційне   подання   в   суді  уповноважений народний депутат чи група депутатів (два чи  три).  Однак  розгляд справи потребує професійного пояснення від представника,  який має юридичну освіту,  - професіонала,  людини, не пов'язаної з якимись фракціями, політичними партіями тощо.

 

     Від Президента     України     постійний     представник    у Конституційному Суді є,  і йому надано певного статусу. Це відомий вам депутат тринадцятого скликання Владислав Носов.

 

     У Секретаріаті  Верховної  Ради для зв'язків і представництва Верховної Ради  у  Верховному  суді,  арбітражному  суді  створено відділ,  який  очолює  професор  Селіванов.  Він виконує доручення Верховної Ради,  доручення Голови Верховної  Ради  як  представник Верховної Ради, дає пояснення і коментарі до документів, актів.

 

     Однак у  Конституційному Суді вважають,  що його повноваження не зовсім правомочні,  тому що немає  відповідного  положення  про такого постійного представника.  Тому щоразу Голова Верховної Ради змушений піднімати трубку і доводити, що все, з чим він приходить, має силу і правомочне.

 

     Проект цього   положення   вам   роздано,   проект  постанови Верховної Ради був розданий раніше. На жаль, дійсно так трапилось, що  у нас кожного разу перекладається це питання на наступний раз, і вже півроку  ми  не  можемо  його  вирішити.  Тут  немає  ніяких політичних,    економічних    проблем.   Ми   надаємо   можливість відпрацьовувати  документи  і   захищати   точку   зору   народних депутатів,  окрім  того,  що  цей  постійний  представник згідно з положенням консультуватиме народних  депутатів,  які  готуватимуть подання до Конституційного Суду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Федоровичу.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф. Все зрозуміло, тому я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  депутата Єльяшкевича є запитання.  Гадаю,  він висловить запитання,  яке вас всіх цікавить,  і не треба буде далі продовжувати.

 

     Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності  (  виборчий округ 182,  Херсонська область).  "Громада".  Уважаемый докладчик! Известно ли вам,  что сегодня в 12 часов  нам  роздали  совершенно иной  проект  решения по этому вопросу,  в котором фактически речь идет о представителе не Верховной Рады,  а Председателя  Верховной Рады, - а это существенная разница.

 

     По-видимому, Виктор  Владимирович  Медведчук понимает,  что у Александра Николаевича Ткаченко  больше  шансов  на  президентских выборах, чем у нынешнего Президента, но дело в том, что так все же не делается.

 

     Поэтому если мы обсуждаем старый текст

- это  один  вопрос.  А  если  мы обсуждаем новый текст,  тогда я, например,  не буду  голосовать.  Потому  что  у  нас  должен  быть полноправный   представитель   Верховной   Рады,   а   не   одного Председателя,  потому что могут возникать конфликты,  например, по нарушению процедур в Верховной Раде,  конфликты между депутатами и руководством Верховной Рады,  а человек должен  представлять  весь законодательный орган.

 

     Спасибо.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Уважаемый Александр Сергеевич! Я хочу, чтобы вы обратили внимание, что той опасности, о которой вы говорите, не существует,  она  не  создается  данным проектом положения.  Прошу обратить  внимание  на  пункт  6,   который   гласит:   "Постійний представник  у  своїй  діяльності  керується Конституцією України, законами України,  іншими актами  та  цим  Положенням,  прийнятими Верховною  Радою України".  Тобто довільного тлумачення тут немає, не може він діяти всупереч цій нормі.  Тому Голова Верховної  Ради вирішує питання тільки про призначення,  а призначений представник діє повністю так, як ми вирішуємо в цьому залі, і не інакше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округу

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемый докладчик!  Если бы на вашем месте  был депутат, впервые выступающий или впервые попавший в этот зал, я бы еще его наивность как-то оправдал. Я вам приведу такой пример.

 

     Верховный Совет принял решение об  отношении  к  приватизации Николаевского глиноземного завода. Председатель Верховного Совета, который обязан его подписать в течение пяти дней,  его  вообще  не подписал. И то, что вы думаете, - что если Председатель Верховного Совета будет назначать представителя в  Конституционном  Суде,  то этот представитель не будет выполнять его поручений или указаний - это,  понимаете,  простая наивность,  которая рассчитана на полных профанов в этом зале.

 

     Но у меня вопрос к вам такой.  Назовите,  пожалуйста,  статью Конституции либо другого  закона,  согласно  которой  Председатель Верховного  Совета  имеет  право  назначать своего представителя в Конституционном Суде от имени Верховного Совета.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Владимир Романович,  если сегодня  возникает коллизия  только  в этом,  мы можем вернуться к первому варианту и проголосовать  его.  Депутатом  Медведчуком  была  предложена  эта упрощенная схема только для того, чтобы мы могли избежать излишней волокиты с назначением  представителя.  Этот  представитель  будет руководствоваться  только,  повторяю,  законами и постановлениями, актами, которые примет Верховная Рада.

 

     А мы можем,  если на то будет ваша воля, по первому варианту, как  и  было:  назначается  Верховной  Радой.  И тогда мы голосуем проекты двух постановлений.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Федоровичу,  дякую. Сідайте, будь ласка. Я пропоную  вчинити так.  Я пропоную зараз прийняти за основу проект положення,  а  потім  ми  визначимося  щодо  того,  хто  призначає повноважного представника: Голова Верховної Ради чи Верховна Рада.

 

     А все   решта  в  положенні,  крім  призначення  повноважного представника у Конституційному Суді,  те саме,  що і в  попередньо розданому документі. Тому давайте визначимося.

 

     Шановні колеги,  у  нас розходження щодо того,  хто призначає повноважного  представника.  Давайте  спершу  стосовно   цього   і визначимося:  призначає повноважного представника Голова Верховної Ради чи Верховна Рада.  А після цього поголосуємо в цілому  проект положення. Згодні з таким порядком голосування?

 

     Ставлю на  голосування,  будьте уважні,  пропозицію,  як вона сформульована  в  останньому  варіанті,  про  те,  що  повноважний представник  Верховної  Ради  у Конституційному Суді призначається розпорядженням Голови Верховної Ради. Прошу визначитись.

 

     "За" - 105.

 

     Будь ласка,  ставлю на голосування  пропозицію  про  те,  щоб повноважного   представника   призначала   Верховна   Рада.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 232.

 

     Таким чином,  рішення прийнято.  Тепер  я  пропоную  прийняти проект  положення,  щодо  якого  розбіжностей  немає.  Голосуємо в цілому за проект положення.

 

     Депутат Манчуленко. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Адаме Івановичу, тут ще не все врегульовано, ви зверніть увагу на пункт 3  проекту  цього  положення.  Його  не  можна  так залишати:   "Постійний   представник  як  учасник  конституційного судочинства  у  своїй  діяльності  підпорядкований,  підзвітний  і підконтрольний  Голові Верховної Ради України".  З цим пунктом нам потрібно  розібратися,  оскільки  свого   представника   призначає Верховна  Рада,  а  не Голова Верховної Ради.  А якщо залишиться у такій редакції і далі за текстом,  воно зовсім не годиться, бо там знову-таки йдеться про те, що цей представник за дорученням Голови Верховної Ради України готує проекти виступів,  пропозиції і  таке інше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   є  така  пропозиція,  щоб  ми прийняли проект цього положення у попередній редакції,  де йдеться про  те,  що  представника  призначає  Верховна Рада і решта все - відповідно.

 

     Голосуємо проект  постанови  про   положення   у   попередній редакції, де говориться про те, що представника призначає Верховна Рада.

 

     "За" - 234.

 

     Шановні колеги,  оскільки  ми  прийняли  положення,  в  якому говориться,   що   Верховна  Рада,  тобто  ми  з  вами,  призначає представника у Конституційному Суді, то є пропозиція проголосувати проект  постанови  про  призначення  таким постійним представником завідуючого  відділом   Секретаріату   Верховної   Ради,   доктора юридичних  наук Селіванова Анатолія Олександровича,  який постійно займається цими питаннями.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги,    будьте    уважні.    Селіванов    Анатолій Олександрович - доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист, працював у Кабінеті  Міністрів,  головою  Старокиївської  районної ради міста Києва,  нещодавно ми його обрали,  і досить активно, до Вищої ради юстиції.

 

     Голосуємо за призначення Селіванова.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Шановні колеги! Будь ласка, депутате Черняк, на трибуну. Одна хвилина.  Як ми і домовлялися,  повертаємося до проекту Закону про природні монополії.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні колеги! Я провів переговори з фракціями, і ми домовилися, досягли згоди стосовно формулювань статей 1, 11 і 16 проекту Закону про природні монополії.  Відповідно до  поправки депутата   Алексєєва   в   статті   1  дається  більш  розгалужене формулювання  природних  монополій.  У  статті  11  зазначено,  що комісії формуються в складі Антимонопольного комітету,  а в статті 16 - що вони фінансуються за рахунок Державного бюджету.  У нас  є автори, і я не буду у них забирати право щодо поправок...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Кириловичу,  давайте  зробимо так.  З урахуванням  того,  що  ми  зараз  і  трохи  втомилися,  і  автори наполягають на своїх поправках,  ви попрацюйте так,  щоб на завтра автори вам це подали,  ви чітко сформулювали, і ми завтра ж проект проголосуємо. Немає заперечень?

 

     ЧЕРНЯК В.К. Добре, завтра. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   на   цьому  вечірнє  пленарне засідання оголошується закритим. Дякую за активну участь у роботі. До завтра.