ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ТРЕТЄ

          С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  21  т р а в н я  1999  р о к у.

                           10 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати, гості і запрошені! Звичайно, мені хотілося б привітати і громадян України, але вони нас поки що не почують.

     Стосовно Голови, то саме для Михайла Васильовича і його колег я надам інформацію, яка повинна бути сприйнята вами з радістю. Він бере участь у традиційному щорічному Шевченківському святі у місті Каневі.  Так що виконує, я думаю, досить добру і почесну місію. Ми йому побажаємо успіхів на рідній Черкаській землі.

     А заступник Голови Медведчук Віктор Володимирович  займається міжнародними  проблемами.  У  нас  останнім  часом  досить  багато гостей,  зокрема,  я тільки що мав  зустріч  із  прем'єр-міністром Узбекистану.  А  Медведчук займається із делегацією з Канади,  яка працює в Україні.

     Шановні колеги,   прошу    підготуватися    до    реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвався 331   народний   депутат.   Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Надійшли депутатські запити:

     Луценка Віталія Івановича - до  Президента  України  стосовно діяльності благодійного Фонду соціального захисту населення. Прошу визначитися щодо змісту.

     "За" - 157.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  представники  кожної  з  фракцій   у   своїх виступах  говорили  саме  про  цей  фонд,  куди  скинуто величезні бюджетні кошти. Давайте звернемо увагу Президента, нехай він дасть доручення   розібратися,   що  це  за  фонд.  Я  прошу  підтримати направлення запиту щодо благодійного  Фонду  соціального  захисту, про який ми кожного дня говоримо.  Голосуємо дружно за направлення цього запиту на ім'я Президента.

     "За" - 184.

     Семенюк Валентини  Петрівни  -  до  Президента  України:  про перешкоди у структурній перебудові підприємств України.

     Щось дуже мудро написано. Прошу визначитися із змістом.

     "За" - 148.

     Не прийнято.

     Грачева Олега  Олексійовича - до Президента України у зв'язку з невиконанням Кабінетом Міністрів України  Закону  про  Державний бюджет  України на 1999 рік у частині фінансування фундаментальних досліджень, зокрема Національної академії наук.

     Прошу підтримати.

     "За" - 175.

     Прийнято.

     Прошу визначитися із направленням цього запиту до Президента.

     "За" - 182.

     Не прийнято.

     Шановні колеги, я, мабуть, не відкрию секрету, коли скажу, що рано чи пізно ми обов'язково проголосуємо ці запити.  Бо той,  хто подає запити до Президента,  а вони не проходять,  подає їх  доти, доки  ми  не  проголосуємо.  І  ми  просто  будемо  витрачати час. Заборонити депутатам повторно вносити запити ми не маємо права.

     Я пропоную:  давайте направимо Президенту запити і щодо Фонду соціального захисту населення, і щодо фінансування науки.

     Голосуємо дружно за.

     "За" - 217.

     Шановні колеги, переконливо прошу: давайте підтримаємо запити і підемо далі. Голосуємо.

     "За" - 228.

     Дякую.

     Надійшов цікавий запит  депутатів  Алексєєва  і  Білоруса  до Голови   Верховної   Ради  України  з  приводу  того,  щоб  надати інформацію,  скільки є законів,  прийнятих Верховною Радою, на які Президент наклав вето.  Я інформую, що вчора я вже дав керівництву Секретаріату таке доручення.  І  найближчим  часом  на  наступному засіданні Погоджувальної ради ми роздамо ці матеріали.

     Групи депутатів    (Мазур,    Марамзін,    Дайнеко)    -   до Прем'єр-міністра України стосовно фінансової підтримки холдингової компанії "Луганськтепловоз";

     групи депутатів   (Корчинський,   Король,   Попеску)   -   до Прем'єр-міністра  України  стосовно  ситуації,   що   склалася   з фінансуванням     будівництва    Дністровської    гідроакумулюючої електростанції  у  зв'язку  з  невиконанням   постанови   Кабінету Міністрів

 452 з цього питання;

     Алексєєва Володимира  Геннадійовича  -  до   Прем'єр-міністра України  стосовно  неузгодженості  нормативних актів Держмиткому і Міністерства закордонних справ України щодо  підтвердження  фактів втрати майна, що перетинає митний кордон;

     Хмельового Анатолія  Петровича  - до Прем'єр-міністра України щодо усунення перешкод у господарській  діяльності  інвесторам  із Словакії   в   місті  Хуст  Закарпатської  області  та  проведення об'єктивної перевірки фактів, викладених у зверненні депутата.

     Прошу визначитися  щодо  направлення  цих  запитів   народних депутатів до Прем'єрміністра.

     "За" - 199.

     Рішення прийнято.

     Мовчана Павла  Михайловича  -  до  голови Державного комітету України   з   інформаційної   політики   щодо   ситуації   навколо всеукраїнської   громадсько-політичної   і   літературної   газети "Кримська світлиця" (місто Сімферополь).

     Прошу визначитися з цим запитом.

     "За" - 167.

     Рішення прийнято.

     Групи депутатів  (Буйко,  Чичканов,   Абрамов,   Пейгалайнен, Попов,  Охріменко,  Черненко, Красняков та інші) - до Генерального прокурора з приводу суміщення  посади  голови  місцевої  державної адміністрації  з  іншою посадою.  Зокрема,  йдеться (ви,  напевно, знаєте  з  інформації)  про  те,   що   на   Донеччині   здійснили експеримент:  об'єднали  посаду  голови  державної адміністрації з посадою голови обласної ради.

     Прошу підтримати цей запит на ім'я Генерального прокурора.

     "За" - 185.

     Рішення прийнято.

     Омельченка Григорія Омеляновича - до Генерального прокурора і міністра  внутрішніх  справ  у  зв'язку  з порушенням працівниками правоохоронних органів  Полтавської  області  конституційних  прав громадян Мелєшка та Синаюка.

     Голосуємо.

     "За" - 159.

     Прийнято.

     Хоча, шановні  народні  депутати,  я звертаю вашу увагу на те (така інформація надійшла в комітети  і  фракції),  що  Генеральна прокуратура  звернулася  до  нас  із  офіційним  листом,  в  якому наголошує,  що ми їх закидали своїми зверненнями  і  депутатськими запитами,   які   здебільшого   не  мають  ніякого  відношення  до прокуратури. Давайте будемо уважні.

     Друзюк Світлани Олександрівни - до голови Державного комітету рибного  господарства  України  стосовно  невиконання  Закону  про місцеве самоврядування - непогодження з місцевими органами  вилову риби   в   озері  Сасик  Татарбунарського  району.  Рятуємо  рибу, голосуємо.

     "За" - 177.

     Прийнято.

     Друзюк Світлани Олександрівни - до міністра внутрішніх  справ України  стосовно  погашення  боргу  МВС  за  виконані  будівельні роботи.

     Прошу визначитися.

     "За" - 153.

     Прийнято.

     Лісогорського Олексія  Івановича  -  до  міністра  праці   та соціальної   політики  України  з  приводу  невиплати  компенсацій інвалідам праці Куп'янського ливарного заводу протягом 17 місяців.

     Прошу визначитися.

     "За" - 156.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Є пропозиція розминки не проводити, давайте будемо працювати, шановні колеги.

     Шановні народні  депутати,  ви  знаєте,  що два дні тому була пропозиція,  якщо я не  помиляюсь,  депутата  Марченка  Володимира підготувати  відповідний  текст  звернення  до  парламентів  країн Європи з приводу подій у Косово.  Таке звернення  підготовлено,  я пропоную включити його розгляд до порядку денного.  Документ учора вам роздано.  Прошу підтримати. Звернення має досить дипломатичний характер  з проханням посприяти розв'язанню мирним шляхом проблеми у Косово.

     Голосуємо, тут немає політичних моментів.

     "За" - 144.

     Шановні колеги,  ну, одна з фракцій проводить нараду, я прошу всіх   депутатів   зайняти   свої  робочі  місця.  Ще  раз  прошу: подивіться,  будь ласка, текст цього звернення, він зовсім, так би мовити,  не  заполітизований.  Я  прошу  підтримати пропозицію про включення цього питання до порядку денного.  Ми ж ще не  приймаємо звернення,  ми  тільки  включаємо  його  до  порядку  денного  для розгляду. Будь ласка.

     "За" - 175.

     Хто за те,  щоб провести  голосування  в  поіменному  режимі, прошу визначитися.

     "За" - 166.

     Рішення прийнято.

     Будемо голосувати в поіменному режимі.

     Шановні колеги,  я звертаюсь до тих,  хто закликає голосувати проти: якби на ваші голови падали бомби, я хотів би подивитись, як би ви себе поводили (Шум у залі).

     Ще раз  наголошую:  подивіться  текст  звернення.  Суть  його полягає в тому, щоб ми звернулися до всіх парламентів країн Європи з  пропозицією  вжити  заходів  для  мирного врегулювання ситуації навколо Косово.  Лише про це йдеться - мирне врегулювання ситуації навколо Косово і тих подій, які там відбуваються.

     Голосується в  поіменному  режимі пропозиція про включення до сьогоднішнього порядку денного розгляду цього звернення.

     Голосуємо.

     "За" - 215.

     Прошу висвітити по фракціях.

     За: комуністи - 110 із 112;  НДП - 4 із 26;  Народний рух - 0 із 19;  "Відродження регіонів" - 6 із 24;  Соціал-демократи - 9 із 11; "Батьківщина" - 14 із 20; соціалісти - 19 із 24; зелені - 1 із 18. Ну, кому-кому, а зеленим... (Шум у залі). Шановні колеги, люди ж гинуть!.. Ще раз наголошую: ніякої політики, почитайте текст!

     "Незалежні" - 11 із 14; "Громада" - 9 із 10; "Трудова Україна" - 2 із 11; селяни - всі 13; Рух - 0 із 9;  прогресивні соціалісти - всі 9; "Реформи-центр"

- 4 із 10; позафракційні - 4 із 8.

     Ще раз в поіменному режимі голосуємо про включення питання до порядку денного.

     "За" - 221.

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон, депутата Попеску.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   менших   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область). Дякую. Фракція СДПУ(о). Справа в тому, що багато депутатів ще  не  розсілися  по  своїх  місцях.  Шановні колеги,  не йдеться про зміст.  Давайте включимо в порядок денний, проголосуємо за основу, а потім, якщо у когось будуть якісь зміни, пропозиції,  ми  їх проголосуємо.  Але для цього потрібно включити питання до порядку денного.

     Я прошу  від  імені  нашої  фракції  поставити  ще   раз   на голосування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гошовська. Будь ласка.

     ГОШОВСЬКА В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 178, Харківська  область).  Дякую.  Я теж приєднуюсь до депутата, який  виступав  переді  мною,  і  прошу  ще   раз   поставити   на голосування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область). Я особисто закликаю колег розглянути це питання.  Це питання дуже важливе. Війна - це завжди страшно і для албанця, і для серба.

     І звернення   до   вас:   все-таки   проголосуйте  з  приводу оголошення заяв від фракцій.  Якщо зал визначиться проти, то так і буде, але треба поставити на голосування.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   пропоную  піти  на  компроміс:  включаємо  до порядку денного  питання  про  це  звернення  з  приводу  ситуації навколо  Косово  і  переходимо  до  оголошення  заяв  від фракцій. Голосуємо в поіменному режимі про  включення  питання  до  порядку денного.

     "За" - 233.

     ---------

     Зал своє   зобов'язання  виконав,  отже,  і  я  виконую  своє зобов'язання перед залом.  Будь ласка,  слово  надається  депутату Алексєєву. За ним - депутат Кендзьор.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Фракция "Батьківщина".  Уважаемый Адам Иванович!  В  начале  сегодняшнего  заседания  вы  подняли   очень интересный вопрос - Генеральная прокуратура жалуется, что депутаты завалили ее обращениями. Мало того, совсем недавно Конституционный Суд  принял  решение,  что депутаты не могут обращаться в судебные органы.  И сегодня утром по национальному радио одна  интердевочка от  журналистики  изголялась,  мол,  депутаты,  видите  ли,  очень любопытные.  Да не любопытные мы!  Обращаются к нам  сотни  людей, которые, пройдя через круги чиновническобюрократического ада, ищут у нас последнюю защиту.  Подобное систематическое  наступление  на права  народных  депутатов,  на  мой  взгляд,  не лезет ни в какие ворота, и мы должны адекватно отреагировать.

     А теперь относительно нашей работы.  У  нас  в  повестке  дня стоит  вопрос  о налоге на транспортные средства.  Я уже позавчера поднимал  вопрос,  что  за  отечественные  автомобили   приходится платить   намного   больше,  чем  за  импортные.  Сейчас  проходят техосмотры, людей заставляют платить огромные средства, поэтому мы должны этот вопрос рассмотреть во внеочередном порядке.

     Далее. Опять по непонятной причине на конец дня (а это значит на  "кладбище")  отодвинут  вопрос   "про   компенсацію   грошових заощаджень громадян".

     И я  хочу поставить еще вопрос об организации работы сегодня. У нас в повестке дня  стоит  вопрос  3277  -  "проект  Закону  про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 1999 рік". По непонятным причинам этот вопрос третий раз откладывается,  хотя там  заложены  важнейшие проблемы регионов,  проблемы стабилизации бюджетных поступлений.

     Уважаемый Адам Иванович, я прошу вас о том, чтобы вопрос "про внесення змін та доповнень до Державного бюджету" мы рассматривали в первой половине дня,  не позже чем в 12 часов,  либо рассмотреть предыдущие  вопросы  по  сокращенной процедуре,  а тогда перейти к проекту Закона о внесении изменений  к  Закону  о  Государственном бюджете.  Этот  вопрос  является  безотлагательным  и хоронить его нельзя.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату  Кендзьору  від  фракції Руху. За ним - депутат Костусєв.

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  народний  депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги  народні депутати!  До  нашої  фракції  звернулася  велика  група  громадян України з приводу подій,  які відбулися з цією групою  українських громадян у Польщі 26-28 квітня 1999 року.

     У заяві говориться про те,  що зранку 26 квітня цього року на території Свєнтокшинського  воєводства  була  проведена  акція  по затриманню   громадян   України   нібито   на  підставі  перевірки документів.  Людей затримували на вулицях, в магазинах, квартирах, де вони проживали,  в готелях, на вокзалах, базарах, на дорогах, у транспорті. Брали просто на вулиці, якщо чули, що вони розмовляють українською мовою.

     Усіх затриманих  українських  громадян,  а  їх було понад 400 чоловік,  зігнали в одне приміщення,  обладнане  гратами.  Їх  під конвоєм доставили до пункту збору,  де провели митний і поліційний обшук,  відібрали паспорти і  при  вході  до  приміщення  повторно кожного обшукали металошукачем. Під час складання протоколів їм не було надано можливості зв'язатися  з  представниками  українського консульства  в Республіці Польща,  не було надано можливості взяти адвоката, перекладача.

     Завершується заява  тим,  що  громадяни  України  висловлюють обурення з приводу порушення їхніх людських прав,  які зазначені в Загальній декларації прав людини.  Усю цю групу  громадян  України було  депортовано з Польщі із забороною в'їзду на територію Польщі протягом п'яти років.

     З цього приводу Міністерство закордонних справ  уже,  так  би мовити,  прийняло відповідне рішення,  відреагувало,  визнавши дії польських властей цілком правомірними.  Але я гадаю,  що  коли  ці громадяни   України   перетинали   кордон   України  і  Польщі  не контрабандним шляхом,  а на законних підставах,  то  поводитися  з громадянами  України в такий спосіб,  як це зробили власті Польщі, звичайно,  не годиться. Тому ці люди і вимагають, щоб Міністерство внутрішніх  справ  втрутилося повторно у цю справу і домоглося від польських властей скасування рішення про заборону на  найближчі  5 років повторного в'їзду на територію Польщі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату  Костусєву від фракції соціалістів. За ним - депутат Іщенко.

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний  загально-державний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Город-герой Одесса,  фракция "Левый центр".  Уважаемые коллеги,  несмотря на принимавшееся нами решение,  весной  вновь  повысились тарифы на жилищно-коммунальные услуги.  Необоснованность  этого  повышения  я  хочу  показать  на примере  тарифов  на  электрическую  энергию.  Главным аргументом, приводимым  чиновниками  в  пользу  повышения  тарифов,   является наличие   диспропорции   между   якобы  заниженными  тарифами  для населения и завышенными  для  промышленности.  Но  эти  доводы  мы слышали  и  год  тому  назад.  С  1  мая  прошлого  года тариф для населения  превысил  средний  тариф  для  промышленности   на   40 процентов.

     Почему же вновь встал этот вопрос?  А дело в том,  что тарифы на   электрическую   энергию   для   предприятий   и   организаций устанавливались  в  долларовом  эквиваленте,  поэтому  в  связи  с финансовым кризисом они вновь оказались выше,  чем для  населения. Однако  устраняют  данное  несоответствие не путем снижения,  а за счет повышения тарифов для населения.  И вспоминается сказка,  как лисица   делила   головку  сыра  между  двумя  медвежатами.  Рыжая устраняла  имеющиеся  диспропорции,  откусывая  поочередно  то  от одного, то от другого куска.

     Но парадокс заключается в том, что и до 1 апреля 1999 года тарифы для населения были существенно выше, чем для  предприятий.  Ведь население платит наличными,  а предприятия рассчитываются векселями,  при помощи зачетов, бартерных сделок. В результате    реальная   стоимость   электроэнергии   для   многих предприятий составляет 6-8 копеек за киловатт-час.

     Рентабельность атомных и гидроэлектростанций в  прошлом  году превысила  100 процентов.  И если при этом они не в состоянии даже вовремя выплатить зарплату своим работникам,  то  это  обясняется вовсе  не  заниженными  тарифами.  Вследствие неудовлетворительной системы расчетов сотни миллионов  гривень  уходят  посредникам.  С точки  зрения  здравого  смысла  невозможно  обяснить  гигантские потери электрической энергии в електросетях,  которые  в  истекшем году   составили   почти  20  процентов  и  превышают  потребление населения.  За последние 10 лет потери возросли вдвое. В некоторых облэнерго теряется 35-40 процентов электрической энергии.  Главная причина - воровство.  По некоторым оценкам,  в результате  хищения электроэнергии отрасль ежегодно теряет 450 миллионов гривень.  Это в 1,5 раза больше,  чем рассчитывают выручить от повышения тарифов для населения. И этой проблемой никто всерьез не занимается.

     Повышение тарифов  на  жилищнокоммунальные  услуги - еще одна попытка  заставить  народ  расплачиваться  за  бездарную  политику властей  предержащих.  Но  для  многих семей и прежние тарифы были слишко высоки.  За счет каких  средств  платило  и  будет  платить население - это чиновников не интересует.

     Между тем,  по данным Госкомстата Украины, потребление мяса и мясопродуктов в расчете на душу населения за последние восемь  лет сократилось более чем в два раза,  рыбы - в три раза.  Большинство пояса и так уже затянули до предела.  И хочется спросить: "Сколько же можна издеваться над народом?"

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   від  фракції  Соціалдемократичної  партії надається народному депутату Іщенку. За ним - депутат Матвієнков.

     ІЩЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 96,  Київська область).  Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!  Наша держава багато втратила і продовжує втрачати через те,  що немає виваженого науково обгрунтованого  підходу  до перебудови   діяльності  великих  підприємств  в  умовах  ринкової економіки. Але ще більше втрачаємо через пряму безгосподарність та невміння   чи   небажання   керівників   впливати   на  діяльність підпорядкованих   тому   чи   іншому   органу   виконавчої   влади підприємств.

     Вийти на  цю  трибуну  мене  змусили  численні звернення моїх виборців,  які  є  чи  були   працівниками   Броварського   заводу алюмінієвих будівельних конструкцій.

     Хоч завод  має назву "Броварський" і розташований у Броварах, але перебуває в комунальній власності міста Києва, то ж і управляє його  діяльністю Київська міськдержадміністрація.  Та стиль роботи нового     керівництва      заводу,      призначеного      головою міськдержадміністрації   паном   Омельченком,   викликає   глибоке занепокоєння і у працівників заводу, і у Броварської міської ради, і у мене як народного депутата.

     У попередні  роки завод займав чільне місце серед підприємств України,  його  продукція  була  широко  відома  і   користувалася величезним  попитом  насамперед  у  будівництві.  Зараз ці позиції втрачені.  До  недавнього  часу  Київська   міськдержадміністрація забула  про  існування  заводу взагалі,  і найголовніше - про його людей.  Керівництво  міста  Бровари  і  я  особисто   неодноразово зверталися  до  пана  Омельченка  з  пропозиціями щодо виправлення становища  на  заводі.  Але  замість   спільної   праці   Київська міськдержадміністрація  обрала  шлях  конфронтації.  В  результаті заборгованість заводу по платежах до бюджету з  січня  цього  року збільшилася   вдвічі.   Із   загального  боргу  підприємств  міста Пенсійному фонду в сумі 1 мільйон  405  тисяч  гривень  1  мільйон гривень  -  борг  заводу  алюмінієвих будівельних конструкцій;  38 відсотків загальної заборгованості підприємств  міста  Бровари  із заробітної плати становлять знову ж борги заводу.

     Керівництво заводу,   використовуючи   правові   і  неправові методи,  виживає робітників, досвідчених спеціалістів, хоча єдиним справжнім мотивом є бажання,  обдуривши людей, приватизувати завод зацікавленими особами пана Омельченка. І цікаво, чому саме завод у Броварах  на  фоні  десятків  зупинених  заводів  у  місті  Києві? Знищується і унікальний центр Федора "Зір",  розташований на  базі профілакторію заводу,  де вилікувалися тисячі громадян України. До речі,  навіть моє  останнє  особисте  звернення  до  Омельченка  в присутності   моїх  колег  народних  депутатів  було  сприйняте  з грубістю і брутальною лайкою,  що аж ніяк не личить  кандидату  на посаду міського голови столичного міста.

     Підсумовуючи наведене,   хочу   зазначити,   що  така  згубна політика Київської міськдержадміністрації  призведе  до  того,  що Україна втратить єдине такого профілю підприємство в державі.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  групи "Відродження регіонів" слово надається депутату Матвієнкову. За ним - депутат Журавський.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Дорогие коллеги!  В  последнее  время  было  принято  и рассмотрено  ряд  законов  о  молодежи,  в  том  числе  и  вопросы профтехобразования. Однако сложившееся в настоящее время положение ставит  под сомнение не только качественное получение образования, рабочих  профессий,  но  и  вообще  саму   суть   получения   этой специальности.

     Нынешнее финансирование профессионально-технических училищ из Государственного бюджета, в отличие от школ, которые финансируются из местных бюджетов,  производится на таком уровне, который ставит под       сомнение        саму        возможность        получения профессиональнотехнического    образования.    Задолженность    по заработной плате сотрудников  училищ  растет  из  года  в  год.  В порядке  вещей  невыплата  заработной платы за 1997 год;  учащиеся месяцами не  получают  стипендию;  практически  во  всех  училищах отменено  бесплатное  питание;  не  получают установленные законом суммы на материальное обеспечение детей-сирот.  И это при том, что учащиеся ПТУ - это в основном дети из неблагополучных или неполных семей.

     Если не принять экстренные меры,  то  скоро  может  сложиться ситуация,   когда  молодым  людям  негде  будет  получить  рабочую профессию,  сотни тысяч выпускников окажутся никому не  нужными  и пополнят  и без того немалые ряды безработных.  В результате может существенно     осложниться     и     без      того      непростая социально-экономическая и криминогенная ситуация в стране.

     Депутатская группа   "Відродження   регіонів"   считает,  что правительство обязано обратить особое внимание на состояние дел  в профессионально-техническом   образовании,   которое   в  условиях глубокого социально-экономического кризиса в силу своей  специфики оказалось  наиболее  уязвимым звеном в общегосударственной системе образования.  Необходимо решить  принципиальный  вопрос:  либо  мы сохраняем  профессионально-техническое образование в нынешнем виде (но при этом  выделяем  достаточно  средств  для  его  нормального функционирования), либо коренным образом реформируем его, возлагая функцию  подготовки  квалифицированных  рабочих  кадров  на   сами предприятия,  создав  для этого соответствующую нормативноправовую базу.

     Мы не в праве  закрыть  глаза  на  столь  важную  проблему  и призываем  народных депутатов поддержать решение ключевых вопросов подготовки   молодежи   в   системе   профессионально-технического образования.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції Народнодемократичної партії виступає депутат Журавський. Підготуватися депутату Марченку.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановні колеги! Ми маємо серйозні проблеми в організації   роботи   парламенту   і   у   взаємовідносинах   між законодавчою  і  виконавчою  гілками  влади   в   Україні.   Важко визначити,  хто ж несе відповідальність,  за великим рахунком,  за нинішній стан справ в Україні:  ми тицяємо пальцями в  бік  уряду, уряд тицяє пальцем у бік парламенту.

     Є декілька  шляхів  виходу  з  цієї  ситуації.  Один із них - прийняття нового Закону  про  вибори  народних  депутатів  України зовсім  на  іншій основі - не на змішаній,  а на пропорційній.  На сьогодні внесено кілька законопроектів. Я подав свій законопроект, є   законопроект   Артура   Білоуса.  І  в  одному,  і  в  другому пропонується  запровадження  пропорційної   системи.   Пропорційна система сприятиме об'єднанню партій як лівих, з одного боку, так і правих - з другого.

     А в нас Міністерством юстиції України зареєстровано, нагадаю, понад 60 партій.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже майже 80.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Тільки на прагматичній основі можна об'єднати партії у декілька потужних. Це перше.

     Друге. Парламент стане дисциплінованішим та організованішим.

     Третє. У парламенті буде 3-4 партії - не більше, оскільки для того,  щоб подолати чотиривідсотковий бар'єр,  партія повинна буде набрати на виборах не менше 2 мільйонів голосів.

     Пропорційна система сприятиме формуванню більшості однією  чи блоком   партій.   Пропорційна   система  сприятиме,  врешті-решт, політичному структуруванню українського суспільства.

     Більшість у парламенті  сформує  уряд,  тобто  законодавча  і виконавча  влада  будуть  працювати  разом  і  саме вони нестимуть відповідальність певний період за стан справ в Україні.

     Шановні колеги! Цей закон можна прийняти ще до президентських виборів.  Я  прогнозую,  що  зал може об'єднатись у цьому питанні. Після президентських виборів,  кого  б  не  обрали  наші  виборці, зробити це буде набагато важче, а може, навіть і неможливо.

     Тільки сформувавши   депутатський   корпус   за  пропорційною системою,  ми зробимо крок уперед до  демократії  і,  врешті-решт, тільки тоді з партіями будуть рахуватися.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово     має    народний    депутат    Марченко. Підготуватися депутату Кірімову.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты! Я думаю,   что  каждому  из  нас  сегодня  необходимо  определиться: нормальные ли процессы происходят в стране,  как  экономические  и социальные,  так  и  политические?  Страной  нужно управлять.  Что должен делать парламент?  Я утверждаю,  что парламент на сегодня - единственный   орган,   способный  вывести  страну  из  кризиса  и обединить общество.  Но что для этого  нужно?  Для  этого  нужно, чтобы  Верховный  Совет мог реализовать интеллектуальный потенциал депутатов в отдельности и каждой фракции в целом. Для этого нужно, чтобы хоть какие-то нормы нашей работы соблюдались в этом зале.

     Что получается?  Регламент  наш  не работает,  его нарушают в угоду  чьих-то  амбиций.  Согласительный  совет  фракций,  который собирается,  до  сих  пор  не имеет нормативного документа,  и все предложения,  которые мы вносим,  проходят,  по сути,  через  сито цензуры,  то  есть вопросы включаются в повестку дня в зависимости от того,  выгодно это кому-то или нет.  Верховный Совет становится орудием в руках чужих или политиков, которым не нужно принятие тех или иных решений.

     Поэтому мне     представляется     необходимым     немедленно организовать работу Верховного Совета на основе порядка, на основе строгого  соблюдения  Регламента,  а  также  принять   нормативные документы  по работе Согласительного совета фракций.  Только тогда мы сможем что-то решать в этой стране.

     Далее. Будет принята Бюджетная резолюция на 2000 год. Мы что, приняли  необходимые  законопроекты  для  этого?  С  этой  трибуны фракция  прогрессивных   социалистов   неоднократно   говорила   о последовательности принятия законов, о том, какие конкретно законы нужно принять.  Более того,  мы их  подготовили.  Верховный  Совет голосует, поддерживает, смотрим в повестку дня - их нет.

     Или еще  вопиющий  факт.  Верховный Совет принимает решение о приостановлении приватизации  Николаевского  глиноземного  завода. Председатель  Верховного  Совета уже пять дней,  положенных ему по закону,  не подписывает постановление. Это что такое? Зачем вообще принимать здесь какие-либо решения.

     Поэтому я вношу предложение: немедленно принять закон или  положение  о  Согласительном  совете фракций и дать возможность депутатам и фракциям реализовывать свои конституционные   права.   Также    прошу    подготовить    проект постановления,  по  всей  видимости  этим  должен заняться комитет Кармазина, о запрете на время сбора подписей обмена паспортов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, завершуйте.

     МАРЧЕНКО В.Р. Я заканчиваю. Конкретное предложение.

     Вот у  меня  есть  такой  документ.  "Уважаемые  жильцы!  Вам необходимо сдать паспорта для обмена.  Дни приема: вторник, среда, четверг,  пятница, суббота". Это город Луганск, Артемовский район. Такие  обявления сейчас висят по всей Украине.  Понятно,  с какой целью развешиваются эти  обявления  и  зачем  у  людей  изымаются паспорта.

     Поэтому прошу   дать   поручение   соответствующему  комитету подготовить  проект  постановления,  запрещающий  на  время  сбора подписей обмен паспортов.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається  народному  депутату  Кірімову. Підготуватися депутату Манчуленку.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую,  Адаме  Івановичу. Шановні колеги депутати! Шановні колеги журналісти! Слухаючи зараз виступи колег,  дуже легко зробити висновок,  що філософія турботи про  людей  в нашому суспільстві дуже проста:  потрібно лише чітко виконувати закони як рядовому представникові  нашого  суспільства, так і Президенту.  Але якщо закони не виконуються, то про що можна говорити, про яку турботу про людей?

     Я хотів би сьогодні  знову  акцентувати  увагу  ось  на  яких моментах.  Насамперед щодо людей,  які проживають на самій призьбі Чорнобильської атомної електростанції. Як відомо, у Бородянському, Макарівському,  Вишгородському  районах  пенсіонери  протягом семи місяців не одержують  пенсій,  і  невідомо,  коли  цей  борг  буде погашений.  У  тяжкому  становищі  і  працівники  шкіл та закладів охорони здоров'я - вони теж упродовж багатьох місяців не одержують заробітну  плату.  Під  запитанням  оздоровлення  дітей з багатьох районів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     І принагідно   хотів   би   зазначити,   що,   наприклад,   в Іванківському  районі Київської області,  де проживає трохи більше 38 тисяч чоловік,  протягом першого кварталу цього року народилося лише 54 дитини,  тоді як померло громадян у цьому районі в 5 разів більше.

     Велика проблема  і   з   будівництвом   об'єктів   згідно   з чорнобильською  програмою.  Зокрема,  у  селі Володарка Поліського району,  який  найбільше  постраждав,  уже  багато  років   стоїть недобудована  школа.  Такі  самі  школи-довгобуди є і в селі Шпилі Іванківського району,  в селах Лютіж та  Сухолуччя  Вишгородського району,  в  селі  Пісківка  Бородянського району.  У Макарівському районі затягується будівництво медичного училища.

     Є проблеми і з газифікацією та водопостачанням.  Як відомо, у цих  районах  користуватися  колодязною  водою  і місцевим паливом заборонено,  але ж досі повністю не  здійснено  газифікацію  і  не проведено лінії водопостачання.

     Хотів би  зазначити  ще ось що.  Справа в тому,  що найбільша проблема - це проблема Чорнобильської атомної  електростанції,  на якій  працює  понад  6 тисяч чоловік.  До цього часу альтернативне виробництво для цих людей не створено,  тоді  як  атомна  станція, напевно-таки,  скоро  буде  закрита,  адже  практично всі блоки не працюють.  Супутником міста Славутича,  де проживають атомники,  є селище   Лісове,  в  якому  жили  будівельники.  Нині  воно  майже зруйноване,  однак до цього часу в ньому  проживає  більше  тисячі громадян.

     Я хотів  би,  щоб саме на ці питання звернув увагу наш уряд і наш Президент.  І не просто звернув, а зробив конкретні, предметні кроки  для  того,  щоб  ці проблеми,  якщо не повністю,  то хоча б частково вирішити.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   має    народний    депутат    Манчуленко. Підготуватися депутату Тищенку.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Шановний головуючий! Шановні колеги! Постановою Верховної Ради  України  від  15  вересня  минулого  року 108/14 про надання Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради  України  з  питань приватизації  повноважень  Тимчасової  слідчої  комісії  з  питань проведення  розслідування   обставин   створення   та   діяльності акціонерної    компанії    "Держінвест   України"   і   державного підприємства "Фінпром" та указом Президента  України  233  від  27 березня минулого року було накладено мораторій на проведення 29-го та наступного 30-го спеціалізованого приватизаційного аукціону  за компенсаційні сертифікати.  Одночасно наказом Фонду держмайна 1795 від  18  вересня  минулого  року   про   відміну   спеціалізованих сертифікатних  аукціонів  за  компенсаційні  сертифікати заявникам надавався дозвіл  перекласти  приватизаційні  кошти  на  придбання акцій  під час наступних аукціонів.  Однак ніякого рішення з цього питання Верховною Радою України до цього часу не прийнято.

     Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України  повинна була прозвітувати до 6 листопада минулого року.  Однак у визначені терміни звітування комісії так і не відбулося.  І тому не прийнято остаточного  рішення  Верховною  Радою  України  щодо використання громадянами України компенсаційних сертифікатів,  а таких громадян на  сьогодні  кілька мільйонів.  Це надзвичайно серйозна соціальна проблема,  яка досі не вирішена.  Ошуканою  в  сподіваннях  вільно розпорядитися   своїми   компенсаційними  сертифікатами  виявилася значна частина мешканців як Чернівецької області,  так  і  України загалом  -  тих,  які  не  встигли  використати свої компенсаційні сертифікати під час перших 28 аукціонів і тих, які вже вклали свої сертифікати   під   час   29  аукціону  через  регіональні  центри сертифікатних аукціонів, але чиї заяви було анульовано у зв'язку з введенням  мораторію  на  проведення  аукціонів  за  компенсаційні сертифікати.

     Ситуація повної    невизначеності    з    подальшим    обігом компенсаційних  сертифікатів  створює додаткове джерело соціальної напруженості  та  викликає  природне   обурення   громадян,   яких позбавили  не  лише  їх грошових заощаджень,  а й гарантованого їм державою права розпорядитися трьома відсотками  їхніх  заощаджень, конвертованими в компенсаційні сертифікати.

     Звернення громадян  свідчать  про актуальність цього питання. Вирішити його та відновити довіру до  найвищих  органів  державної влади  можливо,  лише прийнявши відповідне рішення про проведення, принаймні,  ще одного спеціалізованого приватизаційного аукціону з продажу акцій за компенсаційні сертифікати.

     Адаме Івановичу,  необхідно  доручити Спеціальній контрольній комісії з питань приватизації прозвітувати перед  Верховною  Радою України  з  тим,  щоб  Верховна  Рада  України  прийняла остаточне рішення.

     Фонд держмайна України звертався  до  Голови  Верховної  Ради України  21  січня цього року.  Я звернувся 22 квітня цього року з тим,  що питання не врегульоване, а проблема потребує розв'язання. Тому  я  просив  би вас дати доручення відзвітувати,  щоб потім ми прийняли  остаточне  рішення  і  вирішили  цю   гостру   соціальну проблему.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Депутат Тищенко.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Уважаемые товарищи! Несмотря на то что исполнительная власть продолжает  успокаивать  население,  что все  выплаты  будут  произведены,  продолжается политика невыплаты пенсий.  Я уже неоднократно обращался во всевозможные инстанции по поводу  невыплаты  пенсий  в  Харьковской  области.  К  сожалению, ситуация не улучшается.

     Мои земляки  (поселок  Высокий)  приняли  решение  на   своем собрании,  что  15  июня в знак протеста,  если не будут выплачены пенсии и задолженность по пенсиям,  они перекроют  Южную  железную дорогу и трассу Москва-Симферополь. Это серьезно.

     В то же время,  вы, наверное, помните, что еще в прошлом году была создана следственная комиссия во  главе  с  Юлией  Тимошенко, которая проверила, почему в Пенсионный фонд не поступают средства. По результатам своей деятельности  комиссия  подготовила  обширный материал,  но  тем  не  менее  ни разу (хотя дважды вопрос стоял в повестке дня) эта комиссия не докладывала,  куда же все-таки  идут деньги,  минуя  Пенсионный фонд.  Поэтому я обращаюсь к вам,  Адам Иванович.  Необходимо обсудить на заседании Согласительного совета и  принять  решение,  чтобы  дать  возможность комиссии доложить о результатах этой проверки. Там очень интересные факты.

     И еще одно.  Сегодня продолжается,  так сказать, расправа над теми  людьми,  которые  посмели  жаловаться.  Так,  ко мне и Петру Николаевичу  Симоненко  обратились  272  человека  из  Мерефянской районной  больницы  в связи с тем,  что она не финансируется уже 3 месяца и они практически не имеют возможности оказывать какую-либо медицинскую   помощь.   Мы   обратились   по   этому   вопросу   к Премьерминистру.  Через  неделю  реакция   была   очень   суровой. Руководитель районной администрации послал 34 проверяющих, сказав: "Я отучу их жаловаться".  Вот политика, которая проводится сегодня в нашем государстве.

     Поэтому вызывают  возмущение повсеместно проводимые сегодня в Украине  так  называемые  выдвижения  претендентом  в   Президенты Леонида  Даниловича  Кучмы.  Много  нарушений.  Так,  из  Енакиево Донецкой области пришло возмущенное  письмо  депутатов  областного совета.  Я  также  присутствовал  на  одном  таком,  с  позволения сказать,  выдвижении в Харьковской области,  где  силой  собранные люди  должны были проголосовать за выдвижение.  Аргументы в пользу нынешнего Президента и будущего кандидата были  смешны.  Например, говорили,  что,  видите ли,  он за 5 лет хорошо изучил, где у него находятся телефоны,  поэтому  за  него  надо  голосовать.  А  один договорился  до  того,  что  сказал,  что  из сидящих в президиуме мужиков,  как минимум,  три могли бы быть Президентом не хуже, чем Леонид Данилович Кучма. Все это вызвало смех в зале, одобрительные возгласы и  аплодисменты.  Естественно,  что  еще  и  после  моего выступления   народ   не   готов   был  голосовать  за  выдвижение кандидатуры нынешнего Президента.  Тем не менее в нарушение закона было  проголосовано таким образом.  Кто за?  Когда таких оказалось меньше трети,  попросили  опустить  руки.  Кто  против?  Посчитали только  тех,  кто  против.  Затем произвели простые арифметические действия и послали телеграмму: голосовали единогласно.

     Я должен сказать:  "Тот,  кто  пытается  путем  обмана  снова пройти в Президенты - не пройдет!"

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко. Будь ласка, з місця.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Группа  "Незалежні". Уважаемые товарищи депутаты!  То,  как у нас проходят выборы,  тот сценарий,   который   готовится,   просто  возмущают  даже  совсем инертного человека.  Я имею в виду  и  президентскую  кампанию,  и кампанию по выборам мэра Киева.  Мне хотелось бы сказать несколько слов.

     Понимаете, вместо состязаний программ,  идей, возможностей их реализации идет состязание в грязи. Причем навалились на человека, который работает в Киеве,  делает что-то  для  Киева.  Сравните  с другими регионами,  с тем, что там происходит. Ну нельзя же так. В последний  день  вспомнили:  где-то  что-то  когда-то  было.   Это недопустимые методы. Как говорил Николай Николаевич Озеров: "Такой футбол  нам  не  нужен!"   Дайте   возможность   киевлянам   самим разобраться и выбрать. И не превращайте Верховную Раду в очередных футболистов.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Усі,  хто виступав сьогодні  від імені фракцій з проблемами, які хвилюють народних депутатів, мали, як  кажуть,  рацію.  Дійсно  такі  проблеми  є  і  треба  до   них поставитися з розумінням.

     З приводу  заяви депутата Алексєєва про розгляд законопроекту про внесення змін до Державного бюджету, то зорієнтуємося по залу, подивимось,  яка  ситуація.  Ви  самі розумієте,  що можна почати, але...

     Депутат Кендзьор підняв  питання  про  порушення  прав  наших громадян на території Польщі.  Я думаю,  що це,  мабуть, справа не Верховної Ради. Нехай народний депутат звертається до Міністерства закордонних справ,  вирішує це в установленому порядку.  Якщо буде необхідність втрутитися Верховній Раді,  тоді  будемо  радитися  з цього приводу.

     Заява депутата  Костусєва  щодо підвищення тарифів.  Учора ми 305 голосами подолали вето Президента  на  закон,  який  забороняє Кабінету     Міністрів    підвищувати    ціни    і    тарифи    на комунально-побутові  послуги  до  ліквідації   заборгованості   із заробітної  плати,  тож  будемо сподіватись,  що це якось допоможе нашим громадянам.  Хоча  проблема  дуже  велика  і,  не  мені  вам розповідати,   що   це   найперше   і  найголовніше  питання,  яке обговорюється під час зустрічей з виборцями.

     Я буквально у порядку інформації зачитаю вам  телеграму,  яка надійшла на адресу Верховної Ради України з міста Сніжне Донецької області.

     "Коллектив шахты "Ударник" просит зачитать нашу телеграмму на заседании Верховного Совета народным депутатам.

     С 5 мая шахта "Ударник" начала бессрочную забастовку согласно Закону о разрешении коллективных трудовых споров.  Шахта бастует в одиночку.   Пойти  на  этот  отчаянный  шаг  коллектив  заставляет постоянный  рост   задолженности   по   зарплате   и   регрессам". Вслухайтеся, будь ласка: "Долг по зарплате составляет 10 месяцев". Це  на  шахті!  "Регрессы  не  платят  25  месяцев.   Господдержка обеспечивает  выплату  зарплаты только на 40-50 процентов".  І так далі.

     Таких телеграм і звернень до кожного з нас надходить  чимало, тож  ми дуже сподіваємось,  що Президент підпише закон,  і це буде хоч якась мінімальна підтримка нашим знедоленим людям.

     У заявах депутатів Іщенка,  Матвієнкова йшлося про  конкретні проблеми  і  заводів,  і професійно-технічної освіти.  Згадайте ті добрі часи.  Що це була за  система  професійно-технічної  освіти! Система,  якій заздрив увесь світ.  На що вона перетворилася нині? Дуже  шкода,  зі  сльозами  на  очах  дивишся  на  те,   як   вона розвалюється.  Давайте  будемо думати,  як розв'язати цю проблему, але думати спільно з Кабінетом  Міністрів,  бо  від  того,  що  ми приймемо якесь рішення без погодження з ним, нічого не буде.

     Депутат Журавський,   вважаю,  висловив  сподівання  багатьох народних  депутатів.  І  я  звертаюся  до  Олександра   Дмитровича Кушніра,  прискорте, будь ласка, розгляд у комітеті проекту Закону про вибори народних депутатів. Давайте ми приймемо цей закон, тому що, ви знаєте, дехто вже роздає обіцянки, що нам з вами залишилося працювати  тільки  до  жовтня  чи  листопада.  Подбаємо  тоді  про наступний  парламент.  Навіть  виходячи з цього просив би,  щоб ми мали можливість на цій сесії розглянути  законопроект  і  прийняти його.

     Слушні зауваження  були  і  в  депутата  Марченка  з  приводу регламентації  діяльності  Погоджувальної  ради.  Я  звертаюся  до Віктора  Семеновича.  У  вас є декілька пропозицій щодо Регламенту Погоджувальної ради.  Давайте ми їх ще раз подивимось, обговоримо, мабуть,   спочатку   на   засіданні   Погоджувальної   ради,   щоб визначитись,  який проект будемо вносити на розгляд  залу,  бо  є, якщо  я  не  помиляюся,  три  чи  чотири  проекти.  Давайте ми цей документ приймемо, немає питань.

     Проблеми, порушені депутатами Кірімовим і Манчуленком,  також досить слушні, суттєві, стосуються великого кола наших виборців. Я просив  би  голову  Спеціальної   контрольної   комісії   Рябченка підготувати інформацію,  щоб ми заслухали її і прийняли відповідне рішення стосовно проведення аукціонів.

     Шановні колеги!  Переходимо до реалізації порядку денного.  Я уклінно  прошу вас бути організованими і мобільними з тим,  щоб ми добре попрацювали і  ударно  завершили  травень,  бо  сьогодні  ми проводимо останнє пленарне засідання у травні.

     ----------

     Слухається питання  про  Закон  України  про внесення змін до Закону  України   про   оподаткування   прибутку   підприємств   з пропозиціями Президента.

     Доповідає Чечетов   Михайло  Васильович,  заступник  міністра економіки. Десять хвилин. Будь ласка.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник міністра економіки України. Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Прийнятий Верховною Радою України 6 квітня 1999 року Закон України про  внесення  змін до  Закону  України про оподаткування прибутку підприємств не може бути  підписаний  Президентом  України,  оскільки  його  положення викликають ряд зауважень.

     Цим законом  передбачається  замінити  сплату  до  Державного бюджету централізованих амортизаційних відрахувань для  реалізації заходів  щодо  структурної  перебудови  економіки,  як передбачено пунктом 22.24 статті 22 Закону України про оподаткування  прибутку підприємств, додатковими платежами податку на прибуток, одержаними за  рахунок   застосування   понижуючого   коефіцієнта   до   норм амортизації  у розмірі 0,8.  За попередніми розрахунками Державної податкової адміністрації,  реалізація  цього  закону  призведе  до зменшення  надходжень  до  Державного  бюджету  на  суму понад 700 мільйонів  гривень.  Можливі  надходження  коштів  на   структурну перебудову  економіки становитимуть близько 400 мільйонів гривень, тоді  як  Законом  про  Державний  бюджет  України  на  1999   рік передбачені надходження у сумі 1 мільярд 130 мільйонів гривень.

     За даними Державного казначейства,  за станом на травень сума зарахованих  до  Державного  бюджету  амортизаційних   відрахувань становила  більше  200 мільйонів гривень,  тоді як за весь минулий рік сума податку на прибуток, одержаного підприємствами за рахунок застосування понижуючого коефіцієнта до норм амортизації, який був змінений з 0,7 до 0,6 (на один відсотковий пункт),  становила лише 220 мільйонів гривень.

     Таким чином, при застосуванні понижуючого коефіцієнта до норм амортизації 0,8 (зниження на  два  відсоткових  пункти)  додаткова сума  податку  на  прибуток  може становити лише 440-450 мільйонів гривень,  а не 1 мільярд 100 мільйонів або 1 мільярд 200 мільйонів гривень.

     Заплановані у Державному бюджеті на 1999 рік   надходження   від   амортизаційних   відрахувань    для фінансування   заходів   структурної  перебудови  базових  галузей національної  економіки  мають  бути   спрямовані   на   закупівлю сільськогосподарської техніки,  озброєння і військової техніки, на науково-дослідні роботи, підтримку молодіжного будівництва тощо.

     За рахунок  отриманих  уже  коштів  було  профінансовано  ряд важливих  народногосподарських  об'єктів  на  загальну  суму 181,5 мільйона гривень.  Найбільша сума цих коштів  була  спрямована  на закупівлю  сільськогосподарської  техніки  -  майже 112,5 мільйона гривень, у тому числі підприємствам Мінпромполітики - 30 мільйонів гривень,  Мінагропрому  -  82,5  мільйона  гривень,  на  підтримку програми  літакобудування  АНТК  імені  Антонова  -  3,5  мільйона гривень,  на  підтримку  суднобудівної галузі - 2 мільйони гривень тощо.

     У разі введення в дію прийнятого закону,  на який Президентом накладено  вето,  буде  значно  зменшено фінансування пріоритетних об'єктів економіки і необхідно  буде  шукати  компенсуючі  джерела фінансування   централізованих   капітальних   вкладень.  Не  буде вирішено і питання закупівлі сільськогосподарської техніки, а саме зернозбиральних та кормозбиральних комбайнів,  тракторів,  сівалок тощо.  Не будуть введені потужності по видобутку вугілля на шахтах "Самсонівська-Західна",     "Ніканорнова",    "Донбас",    розрізі "Костянтинівський" загальним обсягом  1  мільйон  740  тисяч  тонн вугілля,  не  будуть  введені  в  дію  об'єкти  енергетики,  лінії електропередач  довжиною  119,3  кілометра.  Не  буде   можливості підтримати  розвиток  галузі  машинобудування  та  суднобудування, підготовку серійного виробництва літаків  АН-140  та  АН-70  тощо. Держава  буде  вимушена  відмовитися  від  бюджетного фінансування галузей   агропромислового    комплексу,    об'єктів    соціальної інфраструктури загальнодержавного значення.  Зовсім буде виключена з      програми      підтримка      соціальної      інфраструктури адміністративнотериторіальних     одиниць,     єдиним     джерелом фінансування  яких  є  кошти  від   централізації   амортизаційних відрахувань.  Внаслідок  цього  не  буде  введено в дію близько 22 тисяч  квадратних   метрів   житла,   лікарень   на   300   ліжок, амбулаторно-поліклінічних  закладів  на  470 відвідувань за зміну, шкіл на 5 тисяч учнівських місць тощо.

     Як показують перевірки, проведені органами податкової служби, значна  кількість платників податку на прибуток підприємств штучно завищує збитки і створює від'ємне значення об'єкта  оподаткування, щоб уникнути сплати податку на прибуток взагалі.  Так,  балансовий прибуток підприємств та організацій України у  січні-лютому  цього року  становив  706,4  мільйона  гривень.  Загальна  сума прибутку становила 2 мільярди 855 мільйонів гривень,  збитків - 2  мільярди 149  мільйонів гривень.  Балансовий прибуток зменшився порівняно з відповідним періодом минулого року майже на третину. Крім того, за станом  на  1  січня  1999  року 250 тисяч підприємств (близько 60 відсотків  їх  загальної  кількості)  перенесли  свої  збитки   на зменшення  податкових зобов'язань на наступний рік.  А це означає, що вони протягом п'яти років не сплачуватимуть податок на прибуток з  урахуванням зміни понижуючого коефіцієнта,  який застосовується до норм амортизації.  В першу чергу це стосуватиметься підприємств фондоємких галузей народного господарства: металургії, енергетики, хімічної та нафтохімічної промисловості, машинобудування.

     У пункті 2 статті  1  прийнятого  закону  не  визначено,  яка частина податку на прибуток зараховується до Державного бюджету, а яка - до місцевих бюджетів,  бо  згідно  із  Законом  України  про Державний бюджет України на 1999 рік для 18 областей 100 відсотків податку на прибуток зараховується до місцевих бюджетів. Це порушує норми  статті  34  Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про бюджетну систему,  прийнятого  26  червня  1995 року,  якою визначено, що Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, ради народних депутатів та їх виконавчі органи, приймаючи рішення,  які  зумовлюють  скорочення надходжень або виникнення чи збільшення    видатків    з    Державного     бюджету     України, республіканського  бюджету  Автономної  Республіки Крим,  місцевих бюджетів, повинні передбачати і джерела їх покриття.

     Уважаемый Адам  Иванович!  Уважаемые  народные  депутаты!  31 декабря   в   этом  сессионном  зале  был  достигнут  политический компромисс между исполнительной и законодательной  властью,  между различными  фракциями  и группами парламента,  ценой которого было принятие бюджета на 1999 год с дефицитом 1 процент.

     Я думаю, что и законодательная, и исполнительная ветви власти должны  быть  последовательными  и все наши последующие решения не должны приводить к расбалансировке принятого бюджета.

     Я хочу подчеркнуть еще одну мысль.  У нас получается так:  не успеет  парламент  принять  какой-то  закон или постановление,  не успеет Кабинет Министров принять какое-то постановление, как сразу же в средствах массовой информации появляется ожесточенная критика относительно   решений,   принятых   верховной   властью   Украины (решениями  верховной власти я называю решения Верховного Совета и решения Кабинета Министров).  И эта критика не способствует  тому, чтобы должным образом поступали соответствующие платежи в бюджет.

     Что касается решения о централизации 10 процентов амортизационных отчислений с  предприятий  всех  форм собственности в бюджете с последующим направлением их прежде всего на приоритетные обекты  народнохозяйственного  комплекса,  в  том числе   на  финансирование  агропромышленного  комплекса,  который сейчас понес значительные финансовые потери в  связи  с  погодными условиями,   то   это  совместное  решение  Кабинета  Министров  и парламента, и оно было воплощено в бюджете.

     Да, это было непростое решение.  Может быть,  оно и  жесткое, но,  наверное,  правильное,  исходя из оценки нынешней ситуации. И это решение должно выполняться.

     Исходя из изложенного Президент предлагает Верховному  Совету еще  раз вернуться к принятому Закону о внесении изменений в Закон о  налогообложении  прибыли  предприятий  и  "скасувати  його   як неприйнятний"   и   таким   образом   оставить  действующую  схему централизации 10 процентов амортизационных отчислений в бюджете  с последующим   направлением   их   на  финансирование  приоритетных направлений.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Співдоповідач   - голова  підкомітету  Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності  Сергій  Анатолійович  Терьохін.  Кращий  друг   нашого Кабінету Міністрів. 10 хвилин, будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні  народні депутати!  Якби Кабінет Міністрів краще слухався Верховну Раду і наш комітет,  то,  думаю,  Верховна Рада його більше поважала б.

     Знову мені  доводиться  виходити  на трибуну для того,  щоб у черговий раз закликати вас подолати вето Президента на  наш  закон про  оподаткування  амортизаційних  відрахувань.  На  відміну  від попередніх разів сьогодні я роблю це з  не  дуже  великою  втіхою. По-перше,  не хочеться, щоб склалося враження, буцімто наш комітет хоче завоювати славу такого собі  політичного  термінатора  рішень Президента.  Одначе,  запевняю  вас,  шановні друзі,  і цього разу позиція комітету  визначена  суто  економічними  інтересами  наших підприємств, про що я скажу далі.

     По-друге, є  побоювання,  що  вчасно  роздані урядом бюджетні кошти з цього джерела трохи розколють наш зал на тих,  хто їх  уже отримав  (а  їх  незначна меншість),  на тих,  хто сподівається їх отримати (їх теж небагато, бо всі знають ціну урядовим обіцянкам), а  також на тих,  хто представляє інтереси підприємств,  які мають платити,  тобто страждати  від  переоподаткування  своїх  основних фондів  (а  це  переважна  частина  народних депутатів).  Хоча я й дотепер вірю,  що здоровий глузд і піклування про країну в  цілому переможуть вузькокорпоративні інтереси і ми таки подолаємо вето.

     А тепер по суті.  Нагадую вам, що нещодавно парламент прийняв розумне  і  виважене   рішення   про   скасування   10   відсотків амортизаційного податку та заміну його понижуючим коефіцієнтом 0,8 до норм амортизації.  Чесно кажучи,  і  це  рішення  не  викликало надмірного   захоплення   у   виробничників.   Усім  відомо,  яким жалюгідним є стан основних фондів  країни  і  як  вони  потребують швидкого оновлення.

     Одначе доходи  були  закладені  в бюджет і Верховна Рада була змушена знайти їх компенсатор,  а саме  -  понижуючий  коефіцієнт. Натомість  Президент застосував право вето на цей закон виходячи з таких міркувань.

     Президент вважає,  що  застосування  понижуючого  коефіцієнта призведе  до  ситуації,  коли  (цитую)  "підприємства  з від'ємним значенням прибутку не сплачуватимуть до Державного бюджету податок на  прибуток,  у  тому  числі  на  прибуток,  отриманий за рахунок застосування понижуючого коефіцієнта". "З цим погодитися не можна,

-  пише  далі Президент,  - оскільки будуть створені нерівні умови господарювання  для  підприємств,  які  мають  від'ємне   значення прибутку,   і  підприємств,  які  працюють  рентабельно".  Отакої! Розшифрувавши елегантний вираз "від'ємне значення прибутку", можна перефразувати пана Президента так:  "Не можна погодитися з тим, що підприємство,  яке не має прибутку,  не буде сплачувати податок на прибуток".  Між  іншим,  був  виданий  указ  Президента,  в  якому пропонувалося сплачувати податки із заробітної  плати  громадянам, які  цю  заробітну  плату  не  отримали.  Слава Богу,  ми цей указ відхилили.

     Чи не здається вам, шановні народні депутати, що ці аргументи до  болю  знайомі?  Справді,  у жовтні минулого року Президент уже накладав вето на наш закон про понижуючі коефіцієнти 0,6-0,7,  але тоді  ми  його дружно подолали.  Перефразуючи відомий вираз,  вето Президента,   накладене   вдруге    після    подолання    першого, перетворюється на фарс.

     Які ж аргументи змусили нас тоді подолати вето?  Нагадую,  що говорилося в сесійній залі в жовтні.  "Таке твердження  Президента суперечить  Закону  про  оподаткування  прибутку  підприємств та є економічно    беззмістовним.    Президент     України     пропонує оподатковувати  засоби  виробництва фондомістких підприємств,  які мають незначну рентабельність.  А це практично всі  базові  галузі народного господарства.  На жаль, лінія витягування останніх крихт з економічної основи  України  стає  офіційною  лінією  виконавчої влади.  Треба  зазначити,  що  пропозиції  Президента практично не зачіпають посередницького  бізнесу  та  фінансового  сектора,  які мають  незначні  основні  фонди та високу прибутковість.  З іншого боку,  практично беззмістовним стає проведення ремонтів у  базових галузях,   не   говорячи   про  спорудження,  об'єктів  соціальної інфраструктури та виробничих фондів,  а вилучення обігових  коштів без  реального  джерела  їх  отримання  (між  іншим,  у сумі,  яка перевищує загальну можливість для кредитування  підприємств  усіма бюджетами  вкупі  з  банками) призводить не тільки до неможливості відтворення основних  фондів,  але  й  до  подальшого  накопичення заборгованості  із  заробітної  плати  і  регресів  у  виробничому секторі".  Ось така цитата. Одначе, мабуть, дуже коротка пам'ять в Адміністрації Президента, бо її зауваження знову повторене слово в слово, кома в кому.

     Нагадаємо, до яких же наслідків  призводить  застосування  10 відсотків податку.

     Перше. Оподаткування  амортвідрахувань  є  руйнівним фактором для економіки України в цілому з таких причин:

     для державних підприємств - введення амортизаційного  податку штовхає  їх  на швидкий продаж активів поза процесом приватизації, тобто  сприяє   нераціональному   та   нерозбірливому   розпродажу державного і комунального майна;

     для корпоратизованих  підприємств  - цей податок є додатковим податком на приріст капіталовкладень, тобто, по-перше, він штовхає потенційних  вітчизняних інвесторів на пошук "офшорних гаваней" за межами країни (замість створення мотивацій для вкладення коштів  в основні фонди українських підприємств),  по-друге,  він відштовхує інвесторів від нарощування  вкладень  у  народне  господарство  та збільшує  суму  репатріації доходів від раніше вкладеного капіталу за  кордон.  Між  іншим  (подивіться  дані  статистики  за  перший квартал), мабуть, вперше суми репатріації капіталу перевищили суми фактично ввезеного іноземного капіталу в Україну;

     для підприємств будь-яких форм власності  -  стає  вигіднішим привозити  готову  імпортну  продукцію,  ніж  вкладати  кошти в її виробництво на  території  України.  Саме  тому  протягом  першого кварталу  купівля  валюти  на  придбання  споживчого імпорту різко зросла, а на придбання станків і обладнання зменшилася.

     Висновок: пропозиції Президента стимулюють продаж за  безцінь об'єктів   державної   та   комунальної  власності  поза  процесом приватизації;  економічно   заохочують   перетікання   виробничого капіталу  в  посередницьку сферу,  збільшують відплив капіталів за кордон  та  загальмовують  оновлення  основних  фондів  у  базових галузях народного господарства.

     Друге. Нагадую,  шановні депутати, що уряд вразив нас тим, що при  затвердженні  бюджету  пообіцяв  шалені  доходи  від  цих  10 відсотків та розповів про суспільно необхідні програми, які будуть підтримуватися за їх рахунок.

     Ми нещодавно отримали  квартальний  звіт  Комітету  з  питань бюджету   (дуже  добротно  зроблений,  між  іншим).  Так  ось  він спростовує урядовий оптимізм.  Що ж ми отримали за перший  квартал цього року? Як і прогнозувалося, із введенням 10 відсотків податку на  амортизаційні  відрахування  виконання  податку  на   прибуток підприємств різко впало: було зібрано лише 55 відсотків від плану, або в абсолютній сумі  недоотримано  Держбюджетом  139,7  мільйона гривень.  При  цьому  приріст  недоїмки  за перший квартал з цього податку  (картотека)  становив  559  мільйонів  гривень,  або   40 процентів  усієї  недоїмки  з  податку  на  прибуток,  накопиченої впродовж   усіх   попередніх   років.    Внаслідок    застосування десятипроцентного  податку  54  проценти  всіх підприємств України стали збитковими. Порівняйте: до його введення більше 70 відсотків підприємств  у  1998  році  навіть при понижуючому коефіцієнті 0,6 прозвітували про отримання прибутків.

     Зростання картотеки  з  податку  на  прибуток   призвело   до зменшення надходжень з податку на додану вартість на 920 мільйонів гривень (практично  на  1  мільярд)  та  зменшення  надходжень  до Пенсійного фонду на 308 мільйонів гривень.

     Слід зазначити,   що   стаття   доходів   від   оподаткування амортвідрахувань виконана рівно на третину менше, ніж заплановано, себто  129 мільйонів проти 190 мільйонів.  Після прийняття рішення про 10 відсотків відрахувань підприємствами  усіх  форм  власності (замість  20  відсотків державними) база оподаткування нібито мала зрости на 9 мільярдів 900 мільйонів гривень, але ми маємо падіння.

     Баланс доходів і витрат виглядає жалюгідно.  У гонитві за 188 мільйонами гривень у першому кварталі,  з яких реально зібрано 129 мільйонів,  держава втратила 1 мільярд 368 мільйонів  гривень,  за які  можна було не тільки профінансувати аграрний лізинговий фонд, але й повністю  закупити  зерно  майбутнього  врожаю  та  повністю закрити програму підтримки тваринництва.

     Але іншим різко негативним явищем стало ще й те, що за перший квартал цього року  картотека  наших  підприємств  зросла  до  3,7 мільярда  гривень,  що трохи менше загальних податкових надходжень до бюджетів.  З фіскальної точки зору,  це катастрофа, коли кожний другий  платник  опиняється  в  податковій  заставі  і  в майновій залежності від уряду.

     І, нарешті, третє. Скажіть мені, шановний Адаме Івановичу (ви так захищали цей податок, не знаю вашу позицію зараз), чи багато з накопичених  коштів  пішло  в  село?  Лізингові  закупівлі  у  ХТЗ профінансовані  на  третину,  фундаментальна та прикладна наука не отримала взагалі ні копійки.  Зате з фонду облаштовані 10 люксів у готелі  "Дністер"  у  Львові,  бо  готувалися  до  президентського саміту.  Я не проти Львова і не проти готелю  "Дністер",  я  проти обдурювання депутатів та знущання над їхніми сподіваннями.  Були й інші   дивні   витрати   -   допомоги   приватним   підприємствам, фінансування  фондового ринку,  ремонт літака (знаєте якого) і так далі.

     Висновок один  -  уряд  і  близько  не  можна  підпускати  до аграрних  чи  промислових  програм,  видатки  на  які не розписані детально профільними комітетами Верховної Ради.

     Шановні народні  депутати!   Ми   прийняли   мудре   рішення, звільнивши  аграріїв  від  сплати  10  процентів  податку.  Одначе закликаємо вас піти далі - звільнити всіх,  хто сплачує  фіксовані податки,  утримується  за  рахунок  бюджету  чи  є  неприбутковими організаціями,  від норм амортизаційних законів; а для прибуткових підприємств   ввести   понижуючий   коефіцієнт,  який,  за  нашими розрахунками,  ще в першому кварталі мав би дати до бюджету на 183 мільйони гривень більше, ніж ми отримали.

     Комітет закликає  вас  подолати  вето і вселити надію в серця директорів наших підприємств,  які протягом останніх  п'яти  років займаються не виробництвом чи збутом своєї продукції, а витрачають більшість свого часу на боротьбу з черговими податковими новелами, вигаданими виконавчою владою.

     Якщо ми  не  зможемо  подолати вето сьогодні з відомих причин (підписна кампанія почалася, на щастя або на жаль), то я просив би прийняти рішення через тиждень, коли розпочнуться чергові пленарні засідання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка. Зараз ми обміняємося думками.  Але,  по-перше,  я просив би,  Сергію Анатолійовичу,  не чіпати Львова,  бо це - П'ємонт демократії.  Він повинен виглядати дуже гарно.  По-друге,  я не знаю, чи правдиві ваші розрахунки, що ми одержали б, застосувавши коефіцієнт 0,8, але я знаю, чого ми не одержали.  Не надійшло вже 200 мільйонів гривень амортвідрахувань. Так що й такі розрахунки є.

     Шановні колеги!  Давайте  обговоримо  хоча  б  за  скороченою процедурою:  два  -  за,  два - проти,  бо йдеться ж про подолання вето.  Записалися 11 народних депутатів. Депутате Сергієнко, ви за подолання вето чи проти?  За.  Депутат Журавський? Депутат Черняк? Депутат Пинзеник? Депутат Матвієнков? За. Депутат Джоджик? Депутат Гусак?  Депутат Сокерчак?  Депутат Чиж?  Депутат Тихонов?  Депутат Єльяшкевич?

     Шановні колеги,  хто проти?  Депутат Черненко? Будь ласка. За ним - депутат Сергієнко.  Але,  Віталію Григоровичу, я прошу: таки проти.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Никто не имеет права перлюстрировать то, что я буду говорить. Это во-первых.

     Во-вторых, дорогие товарищи,  вы вчера смотрели телевизионную программу (я не буду говорить,  что это за программа),  в  которой было  сказано,  что  305  депутатов  преодолели  вето  на  Закон о внесении изменений в Закон о ценах и ценообразовании и 3 миллиарда гривень выбросили на ветер.

     Я хотел  бы  пригласить  этих  журналистов  поехать  к  нашим избирателям,  в частности поехать со мной  в  Горловку  (завтра  я встречаюсь  с  людьми).  И вы скажите им,  что вот они выбросили 3 миллиарда.  Тогда  вам  станет   понятно,   почему   здесь   сидят популистские депутаты, как вы их называете.

     Поэтому я призываю вас,  товарищи,  прислушаться к тому,  что говорил депутат Терехин,  к тому,  что будут  говорить  другие,  и принять соответствующее решение. И мы, я думаю, его примем.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що Міністерство закордонних справ чимало втратило, що не має вас у своєму апараті.

     Депутат Сергієнко. Будь ласка. За ним - депутат Черняк.

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   101, Кіровоградська   область).  Уважаемые  депутаты!  Многие  из  вас, особенно мажоритарщики,  встречаются с руководителями предприятий. И  я  это  делаю  каждую  последнюю  неделю  месяца.  Корпус наших руководителей  предприятий  настроен  категорически  против  этого бандитского  налога.  Он именно бандитский,  по-другому его нельзя назвать.  Во  всем  мире  амортизационные  отчисления  -  это  тот источник,   который  позволяет  предприятиям  заменить  изношенное оборудование новым.  Именно  на  это  он  нацелен.  Обложение  его налогами   ни   в   какой   стране   не   практикуется.  Мы  здесь первооткрыватели.

     К поступлению дополнительных средств  это  не  приведет.  Это иллюзия,   которая   не   может  быть  подтверждена  экономической ситуацией в  стране.  Ибо  этот  налог  должны  платить  владельцы основных  средств.  Сегодня  у  нас  основными  средствами владеют только производители продукции,  то есть заводы и фабрики.  Именно на  них  ляжет  этот  налог.  А  они  сегодня  практически  все на картотеках,  на них практически не выплачивают  заработную  плату. Они не могут заплатить еще дополнительные средства.

     И в   конце   концов,   когда   мы   уже  перестанем,  говоря не-литературным языком,  наезжать на тех  производителей,  которые еще  как-то держатся и как-то пытаются работать в этих сумасшедших условиях налогового пресса?

     Поэтому я призываю вас,  дорогие  товарищи,  преодолеть  вето Президента.  Я  понимаю,  Президент  не  долго  был  руководителем предприятия и он многих вопросов просто не знает. К сожалению, его окружение,  и даже Кабинет Министров, не могут ему подсказать, что наложение вето направлено на  ухудшение  экономического  положения производителей продукции.

     Это ни   коим  образом  не  коснется  коммерческих  структур, которые ворочают миллионами,  не имея основных  средств  (даже  на машинах  с  частными  номерами  ездят),  а  коснется  только наших заводов - единственного, что осталось в нашей стране.

     Давайте преодолеем вето.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черняк. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська   область).   Фракція   Народного  руху  України.  Я  з розумінням ставлюся і до Президента,  і до уряду. Справді, у них є серйозний  клопіт  стосовно  збільшення надходжень до бюджету.  Це серйозна проблема.  Є і проблема концентрації коштів для того, щоб спрямувати їх на розвиток виробництва, у нові технології. Я думаю, в тому,  що виникла така колізія,  є певна вина і Верховної  Ради. Тому  що ми цей закон прийняли,  уряд заклав у бюджеті надходження за цією статтею,  а тепер ми  даємо  задній  хід.  Так  що  тут  є проблема.  Але разом з тим треба визнати,  що, по суті, це податок на збитки  підприємств.  Такий  податок  не  дасть  їм  можливості здійснювати навіть просте відтворення.

     Я отримав  листи  від керівників підприємств зі свого округу. Підприємці,  директори просять, щоб Верховна Рада подолала вето на закон,  накладене  Президентом.  Тому  що дія цього закону веде до вимивання обігових  коштів,  до  поглиблення  кризи  платежів,  до збільшення  заборгованості  підприємств.  Тобто  в реальних умовах сплата цього податку є серйозною проблемою.  Тому якщо зважити всі "за"  і  "проти",  то  треба  визнати,  що за реальної економічної ситуації доцільно подолати вето Президента.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Але щось сьогодні ваш виступ був  без афоризмів. Видно, справді, на роздоріжжі.

     Шановні колеги!  Зараз  будемо  визначатися.  Але  спочатку я хотів  би  сказати  таке.  От   ми   піклуємося   про   директорів підприємств. А чи багато ви можете назвати директорів підприємств, які  турбуються  про  державу?  Одиниці.  Ви  знаєте,  яка  частка промисловості знаходиться сьогодні в державній власності?  Мабуть, і  не   здогадуєтеся?   16   відсотків   промислового   потенціалу знаходиться  в  державній  власності.  А  решта працює далеко не в інтересах держави.  Так що ми про  них  повинні  піклуватися,  але треба  щоб і (я кажу це свідомо) директори підприємств були людьми державними, а не власниками, які дбають тільки про себе за рахунок того, що створив народ. Це перше.

     І друге.  Коли ми приймали цей закон,  то говорили про те, що значна сума відрахувань  має  піти  на  село,  певна  сума  (і  ми записали це в бюджеті) - на фінансування науки.

     Чечетов Михайло Васильович. Одна хвилина.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Спасибо  большое.  Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Адам Иванович!  Я  с  глубоким  пониманием  и  уважением отношусь  ко  всем  высказанным  предложениям.  Но хочу довести до вашего сведения такие аргументы.

     Относительно корректности расчетов.  Это уже цифры. В прошлом году  за  счет изменения понижающего коэффициента с 0,7 до 0,6 (на 0,1) мы  собрали  за  год  200  миллионов  гривень.  В  этом  году уважаемый  Сергей  Анатольевич предлагает изменить коэффициент с 1 до 0,8 (на 0,2).  Арифметика простая:  200 умножаем на 2 - за  год получим  400.  Что мы уже получили в этом году?  Мы получили 200 с лишним  миллионов   за   2,5   месяца,   поскольку   постановление практически   вступило   в   действие   в  середине  февраля.  Что профинансировано?  Профинансирован  181  миллион  гривень.  Причем правительство    четко    выполняет    обещания,    которые    дал Премьер-министр.  В частности,  предполагалось из 1 миллиарда  140 миллионов третью часть ( 345 миллионов) направить селу. Сегодня из 181 миллиона гривень,  из того, что было профинансировано в первом квартале,  82,5  миллиона  (это  даже  больше)  пошло  на  закупку сельхозтехники.

     И еще один аргумент, уважаемые коллеги. Я немножко по-другому трактую  централизацию 10 процентов амортизационных отчислений.  Я рассматриваю это не как налог.  Речь идет об изменении направления использования  части  амортизационных  отчислений  с  целью  более эффективного  использования.  Мы  говорим   о   том,   что   нужно финансировать  приоритетные  обекты.  Речь  и  идет о том,  чтобы собрать часть средств со всех предприятий и затем направить их  на приоритетные  обекты народнохозяйственного комплекса.  И вытянуть прежде всего агропромышленный комплекс,  который  понес  несколько сот миллионов убытков только из-за погодных условий.

     Повторяю, речь  идет  о 342 миллионах.  Ваше голосование - на вашей совести.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  прошу розібратися.  Ставиться на голосування пропозиція Президента України. Прошу визначитися.

     "За" - 24.

     Рішення не прийнято.

     Ставиться на  голосування пропозиція профільного комітету про подолання вето Президента.

     Голосуємо.

     "За" - 273.

     Рішення не прийнято.

     Висвітіть, будь ласка, результати.

     За: комуністи - 113 із 117;  НДП - 8 із 22; Народний Рух - 14 із 20;  "Відродження регіонів" - 5 із 9;  соціал-демократи - 12 із 15;  "Батьківщина" - 19 із 21;  соціалісти - 17 із 24; зелені - 16 із  18;  "Незалежні"  -  9 із 10;  "Громада" - 14 із 14;  "Трудова Україна" - 7 із 10;  селяни - 12 із 12; Рух - 6 із 12; прогресивні соціалісти - 10 із 11; "Реформицентр" - 9 із 10; позафракційні - 2 з 6.

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  "Громада". Уважаемые коллеги! Я просил бы сейчас переголосовать в непоименном режиме, потому что выступал коллега из "Трудовой Украины"  и  говорил  о  том,  что  Президент чего-то не понимает. Ну, я не знаю, если за пять лет президентской работы он чего-то не понял,  зачем же вы тогда  поддерживаете  его выдвижение   на   новый   срок?   Очень   затянулся  президентский университет...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Сергійовичу, з процедури.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Мы должны проголосовать сейчас непоименно для того,  чтобы  преодолеть  вето.  Если  не получится по обективным причинам  (так  как   часть   народных   депутатов   участвует   в президентской  гонке),  то  тогда я прошу перенести голосование на первое пленарное заседание после работы в избирательных округах  и поставить его первым вопросом.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии, социалистическая оппозиция. Я прошу переголосовать, поскольку была нарушена  процедура.  Дело в том,  что после заключительного слова докладчика  по  Регламенту  должно   быть   заключительное   слово содокладчика.  Содокладчик, представляя комитет Верховного Совета, имел  противоположную  точку  зрения,   которую   поддерживает   и Прогрессивная социалистическая партия Украины.

     Тем депутатам,  которые  проголосовали  против  или вообще не проголосовали,  я хочу просто пояснить позицию Кабинета Министров. Они  такой  политикой  воруют  станки  у предприятий с тем,  чтобы продать их по дешевке и получить деньги в бюджет,  разваливая  при этом предприятия.

     Поэтому я   считаю,   что   вето   надо   преодолеть,  спасая промышленность от разбоя Кабинета Министров, и прошу проголосовать еще раз, так как была нарушена процедура.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усуваємо   порушення  і  надаємо  слово  депутату Терьохіну.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати!  Я  не  буду   вам наводити ніяких додаткових аргументів, всі і так розуміють, у чому справа.  Єдине можу сказати: заступник міністра Чечетов сказав вам неправду.  З  цим  треба  вже боротися.  Тому що доходи за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта з 0,7 до 0,6 у  минулому  році  були розраховані  тільки  на п'ятимісячній базі.  Якщо взяти 12 місяців замість п'яти і помножити той податковий доход на два,  то й вийде показник,  який  ми  планували.  Приблизно  на  380 мільйонів буде більше порівняно з тим, що ми отримали в першому кварталі.

     Шановні депутати,  які не голосують! Зробіть вибір, від цього і   бюджет   більше   отримає,  але  будуть  платити  не  збиткові підприємства, а ті, в яких висока рентабельність. А ви знаєте, які це  сьогодні  сектори  економіки.  Зробіть вибір,  допоможіть самі собі.

     Я дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Була   пропозиція    провести голосування  не  в  поіменному режимі.  Ставлю на голосування не в поіменному режимі пропозицію про подолання вето Президента на  цей закон. Прошу визначитися.

     "За" - 284.

     Депутат Попеску. Будь ласка.

     ПОПЕСКУ І.В.  Фракція СДПУ(о). Вельмишановні колеги! Зверніть увагу: тільки 6 чоловік проголосували проти, а 41 не голосував.

     Ми наполягаємо, щоб ви звернулися до тих депутатів, які зараз ходять по залу, щоб вони зайняли свої місця. Я впевнений, що ми ще раз проголосуємо і наберемо 300 голосів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Безсмертний.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).   Фракція   Народно-демократичної   партії.  Шановний  Адаме Івановичу! Я голосую проти подолання вето не тільки через те, що я представник  Президента,  а  й  через  те,  що  голосувати  чужими картками - це вже порушувати Конституцію. Це перше.

     Друге. Шановні колеги!  Ну, не треба бути занадто мудрим, щоб розуміти, що зараз у залі сидять менше 100 чоловік.

     Третє. Шановні колеги!  Ми з вами не зможемо проконтролювати, як  використовуються  ці  кошти  урядом.  Я  хочу  вам   поставити запитання:   як   ви   проконтролюєте   використання   директорами підприємств  цих  коштів?  Чи  ви  не  знаєте,  що   робиться   на підприємствах, скільки офісних меблів закуплено за минулий рік, що ви так піклуєтеся про ці підприємства?

     Тому, Адаме Івановичу,  я вас прошу:  або поставте це питання на переголосування,  коли будуть депутати в залі, або треба згідно з Регламентом зняти його з розгляду і не гвалтувати всіх у залі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Будь ласка, займіть робочі місця.  Я  солідарний  з усіма висновками представника Президента, крім одного:  у нас більше 100 народних депутатів у залі, це я вам гарантую, набагато більше. Це перше.

     І друге.  Не змушуйте згадувати нашу історію,  не треба. Тому за наполяганням депутатів я ставлю на голосування не в  поіменному режимі  питання про подолання вето Президента.  Прошу визначитися. Непоіменне відкрите голосування.

     "За" - 285.

     Рішення, на жаль, не прийнято.

     Про перенесення  розгляду   ми   визначимося   на   засіданні Погоджувальної  ради.  Шановні  колеги!  Я  ще  раз наголошую:  не забувайте,  що мова йде про подолання вето Президента.  Не давайте додатково аргументів.

     Депутат Богословська. Будь ласка.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  169, Харківська область). Уважаемые коллеги! Давайте все-таки мы сейчас поставим  вопрос  о  перенесении  рассмотрения  этого  вопроса  на вторник  и  примем  постановление,  и тогда у нас не будет никаких коллизий.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Інші пропозиції є?

     Хто за те,  щоб перенести розгляд цього питання на  наступний пленарний тиждень, прошу визначитися.

     "За" - 259.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Шановні колеги! Давайте проголосуємо звернення до парламентів країн світу. Я його вам зачитаю, будьте уважні.

     Депутате Терьохін!  Ми ж так дружно  підтримували  тільки  що вашу пропозицію.  Пішов уже доповідати, що виконав, так? Не треба, встигнете.

     Слухайте, бо,  можливо,  не всі отримали.  Щоб потім не  було запитань.

     "Верховна Рада України:

     підтверджуючи свою  принципову позицію щодо війни в Югославії як неспровокованої агресії,  висловлену в  заявах  Верховної  Ради України..;

     висловлюючи свою  глибоку  тривогу  з приводу того,  що війна НАТО проти Югославії не тільки не сприяла розв'язанню конфлікту  в Косово-Метохії,   а   навпаки,  призвела  до  його  поглиблення  і розповсюдження на сусідні  країни,  перетворивши  цей  конфлікт  у загальноюгославську та балканську трагедію,  у загальноєвропейську проблему;

     зважаючи на загрозу  всеєвропейської  екологічної  катастрофи внаслідок    ракетнобомбових    ударів    НАТО   з   використанням високотоксичних речовин та послабленого урану, руйнування та пожеж на  нафтопереробних  і хіміко-фармацевтичних підприємствах Союзної Республіки Югославії, забруднення Дунаю та інших річок регіону;

     беручи до уваги, що за результатами соціологічних опитувань у країнах Європи більшість населення, крім населення Великобританії, не  підтримує  продовження   ракетно-бомбових   ударів   НАТО   по Югославії;

     враховуючи резолюції  Ради Безпеки ООН,  а також рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи,

     звертається до   парламентаріїв   усіх   країн    світу    та міжпарламентських європейських об'єднань із пропозиціями:

     1. Терміново  використати  всі  засоби  політичного впливу на НАТО з метою якнайшвидшого припинення  ракетнобомбових  ударів  по території Югославії.

     2. Закликати,  передусім  членів  Міжпарламентської  Асамблеї СНД,  об'єднати  свої  зусилля  для  вжиття  рішучих  заходів   по припиненню  агресії  НАТО через надання економічної,  технічної та гуманітарної допомоги Союзній Республіці Югославії.

     3. Повернути процес розв'язання етнічних проблем у  Косово  - Метохії в політичне, мирне русло.

     4. Активізувати  свої  зусилля  щодо  надання  допомоги  всім біженцям  та  жертвам  бомбардувань  Югославії.  Сприяти   мирному поверненню   їх   до  рідних  осель,  а  також  забезпеченню  прав національних меншин за умови збереження територіальної  цілісності та суверенітету Союзної Республіки Югославії.

     5. Об'єднати   зусилля   парламентів   Європи  на  ліквідацію наслідків  екологічної  катастрофи  та  руйнувань  після  ракетно- бомбових ударів по Югославії.

     Закликаємо парламентаріїв  стати  консолідуючою  силою заради мирного розв'язання Балканської кризи,  припинення війни у  Європі та  відновлення  переговорного процесу як єдиного засобу вирішення цієї болючої проблеми".

     Як бачите,  наша  заява   повністю   збігається   з   мирними ініціативами,  з якими виступають Президент і уряд,  і я думаю, що ми маємо підстави звернутися із такою заявою, яка має на меті одне

- припинити те, що робиться зараз на Балканах і загрожує не тільки Балканам,  а й нам (ви знаєте,  ми не один раз про  це  говорили), загрожує в тому числі (і нам перш за все) екологічно.

     Я прошу  прийняти  текст  заяви  за  основу,  а потім внесемо пропозиції. Будь ласка, давайте проголосуємо за основу.

     "За" - 215.

     Депутат Федорин. Будь ласка. За ним - депутат Марченко.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція  Народного  руху  України,  місто  Київ.  Шановні  народні депутати!  Ми разом із членом фракції Народного руху України паном Борисом  Борисовичем  Кожиним відвідали табори біженців у колишній югославській республіці  Македонії.  Це  жахливе  явище  всередині Європи  кінця  ХХ століття,  коли югославська армія оточує жителів міст і селищ,  і,  погрожуючи зброєю,  примушує до того, щоб через п'ять хвилин усі жителі вийшли із села, а всіх, хто не виходить, - розстрілюють.  Тому я пропоную внести в це звернення такий  пункт: "засудити  спровоковану  Мілошевичем  політику геноциду косовських албанців".  Якщо ми цього не зробимо,  то будемо провокувати  інші подібні конфлікти не тільки в Європі, а й в усіх державах світу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Я  ще  раз  зачитую  пункт  4.  У  ньому практично враховано вашу пропозицію:  "Активізувати  свої  зусилля щодо  надання  допомоги  всім  біженцям  та жертвам бомбардувань у Югославії".  І  особливо  наступне   речення:   "Сприяти   мирному поверненню   їх   до  рідних  осель,  а  також  забезпеченню  прав національних   меншин   за   умови    збереження    територіальної цілісності..."   Тобто   ми   якраз  і  говоримо  про  те,  що  ви пропонували.

     Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Я считаю,  что этот текст нужно проголосовать за основу. Он чрезвычайно мягок и взвешен.  И хочу напомнить руховцам: именно вы  поднимали  тезис  "про суверенітет і незалежність держави".  Я думаю,  что этот тезис вы поднимали не только для Украины,  и если вы не политические проститутки,  вы проголосуете за принятие этого текста за основу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире   Романовичу,   вживайте   в    стінах парламенту парламентські вислови.

     Депутат Терещук. Будь ласка.

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! Той, хто уважно слідкує за засобами  масової  інформації,  навіть  при  тій дозованості   інформації   бачить,  що  насправді  відбувається  в Югославії.

     Буквально декілька цифр.  У Косово -  Метохії  проживало  1,9 мільйона  населення.  За  період з початку цього конфлікту в 1998- 1999 роках було переміщено 80 тисяч осіб - з них 60 тисяч албанців і 20 тисяч сербів. А за два місяці бомбардувань майже 90 відсотків населення Косово - Метохії покинуло свої території.

     Тобто замість  того  щоб  розв'язати  конфлікт,   його   було набагато поглиблено.

     Я хотів би звернути увагу також на те, що 9 квітня спільною заявою уряд Союзної Республіки Югославії та уряд Республіки  Сербії  визнали,  що  безпечне  повернення біженців та переміщених осіб є пріоритетом їх політики,  і звернулися до  всіх із закликом повернутися до своїх домівок.

     Головне, що заважає цьому поверненню,  це те,  що на третьому етапі агресії в результаті бомбардувань були  зруйновані  будинки, школи,  лікарні,  трубопроводи,  культурні й релігійні пам'ятки, в першу чергу на території Косово-Метохії.

     Тому я пропонував би підтримати за  основу  це  звернення,  і якщо будуть додаткові пропозиції, внести їх.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Просто  слів  уже  не вистачає. Справді,  виваженіший документ навряд чи вже й можна  скласти.  Ми всі   за   те,   щоб   припинилась  війна.  Давайте  проголосуємо. Голосується проект звернення за основу. Голосуємо.

     "За" - 244.

     Дякую. Які  зауваження?  В  цілому?  Голосуємо  звернення   в цілому.

     "За" - 222.

     Будь ласка,  шановні  колеги,  будьте  уважні!  Я  ставлю  на голосування  пропозицію  депутата  Федорина.   Прошу   визначитись голосуванням.

     "За" - 78.

     Не прийнято.

     Я ставлю   в   цілому  наше  звернення.  Василю  Васильовичу, голосуйте! В цілому голосуємо.

     "За" - 228.

     Звернення прийнято. Дякую.

     ----------

     У нас залишилось буквально кілька  хвилин,  тому  я  пропоную прийняти  рішення з приводу проекту Закону про природні монополії. Прошу на трибуну,  Володимире Кириловичу.  Будьте уважні,  шановні колеги, нам треба тільки прийняти рішення.

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні народні депутати!  Я прошу п'ять хвилин, тому що цей законопроект уже три роки блукає коридорами  Верховної Ради,   це  вже  третє  читання.  Давайте  все-таки  ми  здійснимо законодавчий прорив і приймемо його,  тому що він  дуже  потрібний народному господарству.

     Я вчора  доповідав  суть цього проекту закону Верховній Раді. Нагадаю вам тільки,  що в разі  прийняття  цей  закон  законодавчо врегулює  транспортування  нафти  і нафтопродуктів трубопроводами; транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;    транспортування    інших    речовин    трубопровідним транспортом;   передачу   та   розподіл    електричної    енергії; користування   залізничними   коліями,  диспетчерськими  службами, вокзалами;  управління  повітряним   рухом;   зв'язок   загального користування;  централізоване  водопостачання  та  водовідведення; централізоване постачання теплової енергії і  надання  спеціальних послуг   транспортних  терміналів,  портів,  аеропортів.  Ось  які важливі сфери економіки,  і перш за все інфраструктури, покликаний регулювати цей закон.

     У цих галузях,  до речі,  крутяться великі капітали. Я думаю, що ставитися до цього закону негативно  недоцільно.  Проект  добре відпрацьований.  Я вчора провів переговори з фракціями, особливо з фракцією  комуністів,  і   владнав   деякі   суперечності.   Петро Миколайович запитував: чому в проекті не згадуються підприємства з переробки сірки, марганцю, солі? Ми з ним погодили, що це має бути предметом  іншого закону.  Це не повинно регулюватися цим законом, тому що в ньому йдеться про природні монополії.  Тут є  визначення природних монополій.

     Тепер стосовно  розбіжностей.  У нас виникли розбіжності щодо статей 1,  3,  11 і 16.  Я пропоную розглянути ці статті.  Якщо ми вийдемо   на  погоджене  рішення,  тоді  законопроект  можна  буде прийняти в цілому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми зробимо таким чином: приймемо проект у цілому без статей 1,  3, 11 та 16. А ці статті внесемо на повторне третє читання.  Голосуємо дружно.  Ще раз нагадую, шановні колеги, будьте уважні: голосується пропозиція про прийняття проекту закону в цілому з направленням на повторне третє читання статей 1,  3, 11 та 16. Голосуємо.

     "За" - 157.

     Ще раз повторюю, що ми голосуємо: ми приймаємо законопроект у цілому без статей 1, 3, 11 та 16, які будемо повторно розглядати в третьому читанні. Голосуємо дружно.

     Перед голосуванням увімкніть мікрофон депутата Гуренка.

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибі. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Я хочу звернути вашу увагу на те,  що,  не прийнявши цей закон, ми залишаємо ситуацію  такою:  15  січня  підписано  указ  Президента України, який вже втрутився у сферу регулювання, цей указ уже діє. Те,  що робиться  зараз  згідно  з  указом,  не  зовсім  влаштовує представників   природних   монополій  і  суперечить  цілому  ряду положень економічної політики.

     Тому я  просив  би  вас  зараз  підтримати   пропозицію   про прийняття проекту закону в цілому з вилученням спірних статей, які в основному регулюють питання підпорядкування регулюючих органів і фінансування. А потім повернемося, в короткий строк приймемо закон і тоді вже зможемо регулювати ситуацію.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  аргументи достатні  й  серйозні.  Прошу мобілізуватись.  Голосуємо  за проект закону в цілому з вилученням статей 1,  3,  11  та  16.  Прошу  підтримати,  народні  депутати. Депутате  Ковалко,  будь  ласка,  ваш фланг щось сьогодні неударно трудиться.

     "За" - 181.

     Зачекайте, будь ласка. Хто проти?

     ЧЕРНЯК В.К. Можливо, треба проголосувати поіменно, щоб знати, з ким працювати далі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   хто   за   те,  щоб  провести голосування у поіменному режимі, прошу визначитися.

     "За" - 144.

     Рішення прийнято.

     Перед голосуванням  слово  з   мотивів   надається   депутату Марченку.   Будь   ласка.  Поки  Марченко  буде  виступати,  прошу підготуватися до голосування.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемый Адам Иванович!  Для меня это новое - принять  закон  в  целом  без  каких-то статей,  потому что в этом случае закон теряет  целостность,  эти  статьи  влияют  на  другие статьи,  на  логику  закона.  Я  прошу вас в настоящий момент этот законопроект  не  ставить   на   голосование.   Давайте   мы   его переголосуем несколько позже,  обсудив.  И тогда мы его поддержим. Сейчас время перерыва,  а закон необычайно важен.  Соберем людей и поддержим полноценный закон,  а не в таком урезанном виде, который предлагается, и не по такой процедуре, которая предлагается.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ми,  прийнявши таке рішення, все одно   не  відправимо  закон  на  підпис  Президенту,  бо  він  не завершений.  Так що ми приймаємо його, щоб потім не повертатися, і даємо можливість працювати над цими статтями.

     Іде голосування в поіменному режимі. Прошу підтримати.

     ЧЕРНЯК В.К. Це ж третє читання. Можна обговорювати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймаємо в третьому читанні.

     "За" - 199.

     Прошу висвітити по фракціях.

     За: комуністи  -  98 із 103;  НДП - 12 із 20;  Народний рух - 19... Ну, ви в принципі бачите. Далі висвітіть, будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.  Шкода.  Це дуже потрібний закон.  Не знаю,  чому Верховна Рада так ставиться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  ну  давайте  підтримаємо  не  в цілому,  а в третьому читанні з вилученням  цих  статей.  А  потім будемо голосувати в цілому. Підходить так?

     У третьому читанні з вилученням статей 1, 3, 11 та 16.  А потім,  коли погодимо і ці статті,  тоді  приймемо закон  у  цілому.  А  зараз  голосуємо  проект  закону  в третьому читанні.   Голосуємо,   будь   ласка.    Володимире    Романовичу, підтримайте. Голосуємо в поіменному режимі.

     "За" - 221.

     Шановні колеги,  ми  ж  так  консолідовано сьогодні працюємо. Михайле Петровичу! Голосуємо ще раз.

     "За" - 215.

     Шановні колеги!  Давайте спробуємо  знайти  компроміс.  Нехай Володимир  Кирилович  із  Володимиром  Романовичем  побалакають  у перерві,  якщо вони дійдуть згоди,  то ми  після  перерви  ще  раз проголосуємо.

     ---------

     Шановні колеги!  Я просив би ще прийняти рішення щодо проекту Закону про  внесення  змін  до  Закону  про  сприяння  соціальному становленню та розвитку молоді в Україні (доопрацьований варіант).

     Депутат Жежук.  Будь  ласка.  Дві  хвилини.  Скажіть,  про що закон, і давайте ми проголосуємо.

     ЖЕЖУК Н.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Ленінська  комуністична  спілка  молоді  України.  Шановні колеги! Зміни,  які пропонується внести  даним  законопроектом  до  Закону України  про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні, абсолютно конкретні, чіткі, зрозумілі і саме на часі. Про необхідність  їх  внесення свідчать листи,  звернення,  зустрічі з молоддю.

     Пропонується внести зміни до трьох статей чинного  закону.  У своєму виступі я обгрунтую необхідність внесення таких змін.

     Перше. Щодо  зміни  вікового  цензу  молодої  сім'ї.  Законом України про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді  в Україні (стаття 10 "Житлові умови молоді") визначено право молодої сім'ї,  якщо  вік  чоловіка  і  дружини  не  перевищує  28  років, одержувати  за  рахунок  бюджетних  джерел  пільгові довгострокові державні кредити на будівництво і придбання  житлових  будинків  і квартир,  на  сплату  вступних  паїв,  внесків  під  час вступу до молодіжних житлових комплексів,  житлово-будівельних кооперативів, а також на обзаведення домашнім господарством.

     Також визначені  норма щодо пільгового погашення процентів за користування зазначеними кредитами відповідно до кількості дітей у молодій сім'ї,  можливість надання допомоги для погашення кредитів за рахунок коштів підприємства, де працює молоде подружжя.

     Насамперед зазначені вище норми закону мали  сприяти  молодим громадянам    у   вирішенні   їхніх   житлово-побутових   проблем, стимулювати  їх  до  створення  сімей,  що  сприяло  б   зростанню народжуваності.  Натомість, незважаючи на те, що кількість молодих людей в Україні у віці з 14 до 28 років  протягом  останніх  років збільшилася  з  10,6  мільйона  до  10,8 мільйона осіб,  кількість шлюбів зменшується і має тенденцію до щорічного скорочення з  24,4 тисячі  в  1993  році  до 17,6 тисячі в 1998 році.  Так само різко зменшується і має тенденцію до подальшого зниження  народжуваність

- з 39,4 тисячі народжених у 1993 році до 20,6 тисячі в 1998 році. Перш за все це  пояснюється  кризовим  станом  економіки  держави, зростанням молодіжного безробіття, неспроможністю молодих громадян після завершення навчання і отримання відповідної професії  знайти своє місце на ринку праці і забезпечити собі певну економічну базу для можливості повернення отриманих кредитів.

     Потрібно врахувати  також  ті  обставини,  що  знову  ж  таки внаслідок  украй  скрутного  економічного стану Державним бюджетом для пільгового  кредитування  молодих  сімей  на  придбання  житла передбачаються вкрай обмежені кошти, тому молоді сім'ї, в яких вік подружжя до 28 років,  практично  не  встигають  отримати  згадані кредити.

     Незважаючи на те що закон було прийнято в 1993 році, пільгове кредитування розпочалося лише з 1998 року.  З  1993  по  1996  рік гроші  на це не виділялися,  а з 1996 року рішенням Верховної Ради дія цієї норми була призупинена. Але і в 1998 році з 18,6 мільйона гривень,  передбачених  Держбюджетом,  фактично було виділено лише 6,2 мільйона,  за рахунок яких кредити отримали 142 молоді  сім'ї. Всього,  з  урахуванням  коштів,  виділених  Державним і місцевими бюджетами,  кредити отримали 400 молодих  сімей.  Разом  з  тим  з проханням  щодо отримання кредитів у 1998 році до місцевих органів влади звернулися 28,6 тисячі молодих сімей.  З них 15,9  тисячі  - подружжя  віком  з 18 до 28 років,  12,7 тисячі - віком з 28 до 35 років,  причому ці 12,7 тисячі - це саме ті  громадяни,  які  мали право  з  1993  року після прийняття закону на отримання кредитів, але держава не виконала своїх зобов'язань...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє Сергіївно,  давайте не будемо розповідати історії.  Шановні колеги,  я думаю,  все зрозуміло,  тим більше що нещодавно ми з вами провели парламентські слухання і прийняли  ряд законів про молодь.  Я хотів би звернути увагу народних депутатів, що такого  лаконічного  і  влучного  висновку  науково-експертного управління,   як  щодо  цього  проекту  закону,  я  ще  не  бачив. Науково-експертне   управління   пропонує   підтримати    внесений законопроект.  Давайте, шановні колеги, підтримаємо його в першому читанні. Голосуємо. Наталіє, сідайте, будь ласка. Шановні колеги з Народного руху, підтримайте молодь. Кириленко вас закликає.

     "За" - 185.

     Шановні колеги,   давайте   дружніше.  Червоній,  ви  ж  були активним керівником оперативних комсомольських загонів,  з молоддю працювали. Голосуйте, підтримайте. Голосуємо.

     "За" - 201.

     100 осіб  не  голосує.  Шановні  народні депутати з Народного руху,  допоможіть прийняти закон. Ковалка немає, де Ковалко дівся? Так, будь ласка, ще раз голосуємо.

     "За" - 206.

     Давайте тоді після перерви проголосуємо.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  До праці!  Закликаю до праці, до злагоди при прийнятті закону щодо поліпшення життя молоді. Давайте ми  зробимо  таким  чином.  Поки  підійдуть  народні депутати,  ми послухаємо ще один проект закону, а потім, коли будемо голосувати, повернемося і до цього голосування і наступний закон проголосуємо.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Закону про зовнішньоекономічну діяльність.  Доповідає народний депутат Зварич Роман  Михайлович.  Будь  ласка.  Скільки відведемо хвилин?  П'ять хвилин. Будь ласка.

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).   Шановні   колеги!   На   ваш   розгляд   вноситься законопроект,  який  за  нормальних умов,  у нормальному правовому суспільстві  був  би  зайвим  та  викликав  би  відвертий  сміх  у фахівців-правознавців.

     Однак нам іще далеко до нормальної правової держави, особливо коли  задуматися  над  тим,  скільки   разів   гарант   додержання Конституції України сам безцеремонно її порушує.  Власне,  подання цього  законопроекту  зумовлене  черговими  протизаконними   діями Президента  України,  які  у  цьому  відношенні були кваліфіковані Комітетом Верховної Ради України  з  питань  правової  реформи  як такі, що суперечать Конституції України. Це як преамбула.

     Тепер по  суті питання,  яке ми маємо розглядати.  Формально, тобто під кутом зору юриспруденції,  вказаний  законопроект,  який вноситься спільно мною та народним депутатом Петренком Володимиром Оникійовичем, покликаний посилити юридичні гарантії прав суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

     Зокрема, передбачається,  що  зупинення  зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів такої  діяльності  здійснюється  виключно  на підставі,  в  порядку та у спосіб,  що передбачені Законом України про  зовнішньоекономічну  діяльність.   Тим   самим   виключається можливість  втручання іншими суб'єктами публічно-владних відносин, наприклад Президентом чи  Кабінетом  Міністрів,  у  сферу,  яка  є предметом виключно законодавчого регулювання.  Цей проект розвиває положення пункту 9 статті 92 Конституції України,  згідно  з  яким засади   зовнішньоекономічної   діяльності  визначаються  виключно законами України.  Отже,  які саме дії з боку  Президента  України слід вважати протизаконними, тобто чим саме викликана необхідність розробки цього законопроекту?

     26 лютого цього року главою держави було видано Розпорядження 42/99-рп   про  деякі  питання  зовнішньо-економічної  діяльності. Відповідно  до  цього  розпорядження  було   зупинено   право   на зовнішньоекономічну   діяльність   37  спільних  підприємств,  які попередньо  здобули  в  законному   порядку   право   на   ведення зовнішньоекономічної діяльності.

     Звертаю вашу  увагу на пункт 9 статті 92 Конституції України, відповідно  до  якого  застосування   підзаконних   актів,   тобто розпоряджень,  для  регулювання  цієї  сфери  суспільних  відносин забороняється.  Така  конституційна  норма  також  зафіксована   у п'ятому  абзаці  статті  2  Закону України про зовнішньоекономічну діяльність.

     Слід також нагадати,  що відповідно до частини першої  статті 106  Конституції  України  до  повноважень  Президента  України не належить втручання у зовнішньоекономічну діяльність підприємств. А згідно  з  частиною  третьою  статті  106 Основного Закону України Президент України може видавати свої розпорядження лише на  основі та на виконання Конституції України.

     Президент говорить, що прийняття названого розпорядження було зумовлене необхідністю забезпечити  національну  безпеку  України. Однак  знову  ж  таки  відповідно  до  частини  сьомої  статті 107 Конституції  України,  якщо  існує  загроза  національній  безпеці держави, повинно бути насамперед прийняте відповідне рішення Радою національної безпеки і оборони,  яке згодом вводиться в дію указом Президента, а ні в якому разі не його розпорядженням.

     У поданому    на   ваш   розгляд   проекті   закону   України запропоновано   також   встановити,   що    тимчасове    зупинення зовнішньоекономічної  діяльності у випадках порушення відповідного закону запроваджується лише за рішенням суду на  термін  до  шести місяців.

     І останнє.   У  законопроекті  пропонується  передбачити,  що санкції,  застосування яких не пов'язано з  порушенням  суб'єктами зовнішньоекономічної     діяльності     Закону     України     про зовнішньоекономічну  діяльність  або  інших  законів,   підлягають скасуванню  протягом  10  календарних днів після набрання чинності цим законом.

     Отже, прийняття  Верховною   Радою   поданого   законопроекту суттєво  звузить  можливість  зловживання  публічною владою своїми повноваженнями,   сприятиме   подальшому    залученню    іноземних інвестицій в Україну та буде одним з вагомих чинників забезпечення стабільного правового становища суб'єктів підприємництва  в  нашій державі.

     На завершення.  Оскільки розпорядження Президента вже введене в дію і застосовані неконституційні та протизаконні санкції  проти цілої   низки  суб'єктів  зовнішньоекономічної  діяльності  можуть суттєво підірвати довіру іноземних інвесторів та державних донорів до  нашої держави,  пропонується прийняти цей проект закону,  який має підтримку трьох комітетів нашого парламенту, не лише в першому читанні, але й у цілому, якщо, звичайно, не буде жодних заперечень з боку народних депутатів.

     Дякую за вашу увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Запитання   будуть?   Сідайте,    Романе Михайловичу, будь ласка.

     Слово має  співдоповідач голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Петренко Володимир Оникійович.

     П'ять хвилин достатньо буде? П'ять хвилин, будь ласка.

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Фракція Компартії України.  Шановні  колеги!  Я  хотів  би  тільки  додати  до  слів шановного доповідача,  що у зв'язку  з  прийняттям  антидепінгових законів  до  статті  37  Закону про зовнішньоекономічну діяльність нами були внесені суттєві поправки.

     Якщо раніше    до    прийняття    цих    законів     зупиняти зовнішньоекономічну   діяльність   могло   Міністерство  зовнішніх економічних  зв'язків  і  торгівлі  України  за  рішенням  судових органів  і  МВС,  то тепер ціла низка державних виконавчих органів додана.  І це,  мабуть,  було б слушно,  якби це було  в  правовій державі.  В  новій редакції до цих органів долучаються ще Державна податкова адміністрація та контрольно-ревізійні  служби,  митні  і правоохоронні органи, Національний банк та інші.

     Таким чином,  число державних чиновників, які можуть впливати на  діяльність  суб'єктів  зовнішньоекономічної  діяльності   було суттєво   розширено.   А  це  не  завжди,  як  свідчить  практика, використовується в державних інтересах.  Тому наш підкомітет і наш комітет  підтримали пропозицію двох народних депутатів про те,  що функції призупинення зовнішньоекономічної  діяльності  передаються судовим органам. І таким чином тільки суд зможе визначати, чи слід зупиняти зовнішньоекономічну діяльність суб'єкта цієї  діяльності, і якщо так, то на який термін.

     Рішенням нашого  комітету запропоновані поправки були визнані слушними,  вони внесені на ваш розгляд,  і є  прохання  підтримати дані поправки до Закону про зовнішньоекономічну діяльність.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь ласка. Шановні колеги! Хто бажає взяти участь в обговоренні цього проекту закону?

     Депутат Мазур. Будь ласка.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо. Луганская область. Меня как представителя левых   партий   и  представителя  фракции  ПСПУ  удивляет,  когда представитель коммунистов вместе с представителем Руха  говорят  о каких-то  поправках  к закону,  которые в принципе не могут решить проблему,  которая  сегодня   сложилась   во   внешнеэкономической деятельности.

     На мой   взгляд,   сегодня   нам  необходима  государственная монополия на внешнеэкономическую деятельность. Обясню почему. То, что  сегодня  происходит,  -  происходит  в  интересах  тех  самых представителей правого блока, которые представляют интересы вообще чужой  державы.  В  частности,  товарищ  Зварич  или,  как его там назвать,  господин Зварич представляет в нашем парламенте интересы другой  страны.  Я  это говорю откровенно,  и он это знает,  и все остальные  это  знают.  Поэтому   я   и   говорю:   когда   другие представители  левых  фракций  идут  на  поводу  у Руха,  меня это всегда, мягко говоря, удивляет.

     Я хочу сказать,  что  нам  не  надо  бояться  того  железного занавеса,  которым нас пугают. Извините меня, Китай даже китайской стеной отгораживался.  И сегодня мы видим,  какой прогресс в Азии. Поэтому  я считаю,  что поддерживать поправки,  которые предлагает правая сторона, с точки зрения социалистической и коммунистической идеологии, просто нецелесообразно.

     Мое предложение: внести в этот закон поправку об установлении государственной монополии на внешнеэкономическую деятельность.

     Хотя наше государство сегодня и не является в  полном  смысле слова  незавысимым  и суверенным,  но,  тем не менее,  государство есть. Здесь я опять таки обращаюсь к правой стороне зала: это ваше государство,  это была ваша идея.  Так будьте уж добры и берите на себя   ответственность    за    государственную    монополию    на внешнеэкономическую деятельность.

     Хочу сказать,   что   в   нашем   Донбассе   это  очень  даже поддерживают.  Как представитель Луганска  я  говорю  коллегам  из Руха,  используя  их  реплики:  Луганск  очень  поддерживает  идею государственной монополии на внешнеэкономическую  деятельность.  Я опять  повторю  вам мысль,  которую высказывала вчера и раньше,  о том,  что наша денежная  единица  (это  касается  в  том  числе  и валютных  операций)  - гривня - достаточно достойно представлена и ее необходимо поддерживать.

     Тут вчера представители банковских структур говорили,  что мы не  можем  сегодня приравнять гривню к доллару,  евро и так далее. Извините,  очень  даже  можем,  если  мы  этого   захотим.   Любое государство,   если  это  государство  действительно  независимое, суверенное,  решает такие проблемы  волевым  путем.  И  если  наша денежная     единица     будет     достойно     представлена    во внешнеэкономической деятельности при государственной монополии  на эту деятельность, она будет стоить гораздо дороже, чем доллар, чем евро.

     Приведу пример.  Сегодня самая  дорогая  денежная  единица  - ливийский  динар.  Он  стоит  около  4  долларов.  И если мы будем действительно независимым государством,  мы  сможем  вывести  свою денежную единицу на должный уровень.

     В заключение  хочу  сказать,  что  левые  фракции  не  должны поддерживать эти поправки, а должны поддержать поправку, которую я предлагаю: ввести монополию на внешнеэкономическую деятельность.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, шановні колеги, що ми повинні при прийнятті законів виходити не з того,  хто вносить їх проекти, а з інтересів держави.  І коли об'єднуються ліва і права частини,  але на користь українського народу,  я  думаю,  тут  абсолютно  нічого поганого немає.

     А зауваження  з  приводу  монополії абсолютно слушне.  Дійсно варто ввести монополію держави на зовнішньоекономічну  діяльність. Треба, щоб цим займалась держава.

     Але разом  з  тим  ви  усвідомлюєте,  що  нам украй необхідно прийняти цей закон,  оскільки зараз зовнішньоекономічна діяльність здійснюється  так:  заслужив - одержиш ліцензію,  не заслужив - не будеш її мати.  Це не те що  незаконно,  це  антизаконно.  Тому  і пропонується врегулювати це законом.

     Будь ласка. Депутат Гуренко. Три хвилини виставте.

     ГУРЕНКО С.І. Шановні народні депутати! Перш за все я хотів би сказати, що, поділяючи пропозицію народного депутата Мазур, я ні в якому  разі не можу погодитись з її висновком про те,  що це чиясь держава,  держава  якоїсь  політичної  партії,  тому  нехай  вони, мовляв,  там і порядок наводять.  Це наша спільна держава,  ми всі тут  є  представниками  українського  народу,  обрані  на   рівних засадах,  і всі представляємо інтереси саме цього народу, а відтак і держави. Інша справа, якою мірою це нам сьогодні вдається, або ж хто  несе  більшу  відповідальність  за  те  безладдя,  яке  в нас сьогодні є.

     А тепер по суті закону. Ще раз повторю: підтримуючи в  цілому  пропозицію про введення державної монополії на  зовнішньоекономічну  діяльність  (це  входить  і  до  програми Комуністичної партії), не можу не сказати про те, що ця пропозиція лежить дещо в іншій площині.  Ідеться якраз про те, щоб, прийнявши поправки,  які  пропонують  народні  депутати  Зварич  і Петренко, навести державний порядок у зовнішньоекономічній діяльності. І ті, хто  сьогодні  відхиляють  ці  поправки,  можуть бути повною мірою звинувачені в тому,  що вони хочуть бути на боці тих, кому на руку це безладдя.

     Про що   йдеться?   У  поправці  1  пропонується:  "Зупинення здійснення   зовнішньоекономічної    діяльності    її    суб'єктів проводиться   лише  на  підставах,  в  порядку  та  у  спосіб,  що передбачені цим законом".  А ми сьогодні маємо  (це  м'яко  сказав народний депутат Зварич) факти видачі виконавчою владою документів повністю на користь певних кіл,  які працюють якраз на консервацію нинішнього режиму,  на його підтримку. Отже, вирішуються питання - бути чи не бути їм у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

     І ще  одна  поправка   про   те,   що   тимчасове   зупинення зовнішньоекономічної   діяльності   запроваджується   за  рішенням судових органів.  Це сьогодні нехтується.  Тому я від імені нашого комітету, від імені фракції комуністів пропоную народним депутатам будь-якої політичної орієнтації підтримати ці поправки.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. З місця, будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Те, що сказав депутат Гуренко,  є повністю правильним,  але я хотів би нагадати, в якому контексті приймається  цей  законопроект.  Він  приймається  після прийняття  рішення  Кабінету  Міністрів про тимчасове призупинення права на здійснення зовнішньоекономічної діяльності СП,  які мають пільги. Це, ви знаєте, "Бізон" й інші подібні.

     Тому я  вважав  би,  що  прийняти  цей конче потрібний проект закону треба одночасно із внесеним нашим комітетом  законопроектом про припинення дискримінації суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю коштів українського походження.  Тобто йдеться про  скасування  будь-яких  пільг,  які зараз відсудили оті СП,  і введення  рівноправних  процедур  як  для  СП,  так  і  для  інших підприємств.

     До цього  приймати  цей  закон,  шановні  пане Зваричу і пане Гуренку,  було б неправильно,  бо негайно  будуть  відновлені  всі пільги для тих СП.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо   визначатися,   шановні   колеги.  Прошу, Михайле  Петровичу  Ковалко,  будь  ласка,  займіть  свій   "фланг оборони", бо без вас закони ідуть тугувато.

     Я ставлю    на    голосування    пропозицію   про   прийняття законопроекту про внесення змін до Закону про  зовнішньоекономічну діяльність у першому читанні.  Прошу визначитися.  У першому! А ті зауваження,  які  були,  ми  під  час   другого   читання   будемо розглядати.

     "За" - 182.

     Шановні колеги!  Давайте в першому читанні приймемо. Я ще раз наголошую (хоча тут і Терьохіна можна зрозуміти), що в першу чергу ми,  мабуть, повинні навести порядок у державі, а для цього треба, щоб діяв закон.  Закон  діяв!  Прошу  прийняти  проект  у  першому читанні.

     "За" - 201.

     Ну ви  ж  бачите,  проти  тільки  сім  депутатів голосують... Давайте мобілізуємося.  Ще раз запросіть тих,  хто не на  робочому місці, нехай зайдуть до залу. Все-таки іде пленарне засідання.

     Голосуємо проект  у  першому  читанні  з  тим,  щоб у другому внести ті суттєві доповнення (а їх обов'язково треба буде внести), які пропонувала народний депутат Мазур - про державну монополію на цю сферу діяльності. Давайте проголосуємо.

     "За" - 236.

     Дякую. Законопроект прийнято в першому читанні.

     ----------

     Я пропоную підтримати пропозиції і внести зміни до Закону про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні.  Ми з  вами  їх  обговорили.  Залишилося  підтримати.  Давайте  дружно підтримаємо.

     "За" - 190.

     Шановні колеги!  Ми  ж  уже  говорили і домовилися,  що такий закон  украй  необхідний.  Молодий  рух,  прошу   підтримати.   Де Кириленко?  Я  його чомусь не бачу.  Голосуємо?  Дружно голосуємо! Обидва Кириленки за.

     "За" - 222.

     Шановні колеги!  І Кириленко від Молодого руху,  і Кириленко, голова  комітету,  за.  Усі  за,  а чому ж не вистачає голосів для прийняття? Проти сім депутатів голосують.

     Депутат Ковалко доповідає про готовність. Голосуємо.

     "За" - 233.

     Рішення прийнято.

     Давайте в цілому проголосуємо, там два речення всього.

     Голосуємо. І Ямбурзьку угоду  ратифікуємо  обов'язково.  Щодо молоді законопроект можна в цілому приймати..

     "За" - 218.

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Зварича.

     ЗВАРИЧ Р.М.  Шановні колеги! Я звертаю вашу увагу, незважаючи на те,  як хто голосував,  що цей закон,  якщо він буде прийнятий, вимагає  також  внесення  досить  суттєвих  змін до інших законів, зокрема,  до Закону України про освіту. Тому я пропонував би все ж таки,   щоб   ми   на   цьому  зупинилися,  щоб  законопроект  був доопрацьований до другого читання,  щоб можна було внести і в інші закони  відповідні  зміни,  передбачені  якраз цим законопроектом. Тому прийняти його зараз у цілому просто неможливо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний  Романе  Михайловичу,  мабуть,  ви   тут неправі.  В якому розумінні? Ми приймаємо і вводимо в дію закон, а тим часом вносимо зміни й до інших законів. Це не взаємопов'язано. Не   обов'язково  ми  повинні  в  комплексі  це  робити,  бо  якщо дотримуватись такої логіки,  то ми  повинні  всі  закони  приймати тільки в комплексі.

     Давайте підтримаємо  законопроект.  Голосуємо в цілому.  А ті зміни, які треба буде внести, звичайно, будемо вносити.

     Романе Михайловичу!  Не  допомагайте  Президентові.   Давайте проголосуємо. Голосуємо за!

     "За" - 227.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про  внесення змін до статті 19 Закону України про інвестиційну діяльність.

     Доповідає народний   депутат   України   Бандурка   Олександр Маркович. Прошу, Олександре Марковичу. П'ять хвилин. Будь ласка.

     І прошу  всіх  депутатів  побути  в залі.  Це досить важливий закон. Нам треба сьогодні зреалізувати його прийняття.

     БАНДУРКА О.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 175, Харківська   область).   Шановні   депутати!    Закон    про інвестиційну діяльність був прийнятий у 1991 році.  За період його дії відбулося чимало суттєвих змін  у  економічній  та  фінансовій діяльності   держави.   Зокрема,  інвестиційна  діяльність  хоч  і отримала  значний   розвиток,   але   стримується   невизначеністю державних гарантій. Неконкретність статті 19 закону дає можливість використовувати  інвестиції  не   за   призначенням.   Ця   стаття суперечить  ряду правових норм інших законів і,  зокрема,  стримує вкладення  коштів  у  розвиток  підприємств.  А  ви   знаєте,   що підприємства буквально лежать через відсутність обігових коштів.

     Суди, слідчі підрозділи не встигають розслідувати кримінальні справи,  але головне,  що стримує інвестиції,  - це невизначеність правового статусу інвесторів і відсутність державних гарантій.

     Ми (група  депутатів)  пропонуємо  внести  зміни до саттті 19 Закону  України  про  інвестиційну  діяльність.  Запропоновані   у проекті   доповнення   частини   першої  статті  19  уточнюють  та розширюють роль держави в регулюванні і стимулюванні інвестиційної діяльності,   визначають   методи,   якими  забезпечується  захист законних прав та інтересів інвесторів,  створення сприятливих умов для  розвитку  підприємницької діяльності в інтересах вітчизняного товаровиробника.

     Актуальність законопроекту визначається сьогоднішнім спадом в економіці.  Його  можна  подолати  тільки  шляхом  стимулювання та державної підтримки інвестиційної  діяльності,  яка  повинна  бути спрямована    в    першу    чергу    на   об'єкти   виробничої   і сільськогосподарської сфери, що не дають швидкої віддачі.

     Реалізація запропонованих    у    законопроекті    доповнень, спрямованих  на  забезпечення  державою  гарантій  сприятливого та стабільного інвестиційного клімату,  створить умови для  зростання обсягів  інвестицій  для вітчизняного товаровиробника,  збільшення довгострокових фінансових вкладень в економіку України,  створення нових   робочих   місць,  підвищення  життєвого  рівня  населення, поповнення бюджету держави.

     Запропоновані доповнення    відповідають    також    основним положенням Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та  їх  державами  -  членами,  яка ратифікована Верховною Радою 10 листопада 1994 року.  Важливо,  що реалізація  норм,  передбачених  у  законопроекті,   не   потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

     Що пропонується? Викласти статтю 19 у такій редакції: "Захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та законодавчих заходів,  спрямованих  на створення умов,  які сприяють збереженню інвестицій,  досягненню  цілі  внесення   інвестицій,   ефективній діяльності   об'єктів   інвестування  та  реінвестування,  захисту законних прав та інтересів інвесторів,  у тому числі на  отримання прибутку від інвестицій.

     Держава гарантує   захист   інвестицій   незалежно  від  форм власності,  а  також  іноземних  інвестицій.   Захист   інвестицій забезпечується законодавством України,  а також договорами України з  іноземними  державами.  Інвесторам,  у  тому  числі  іноземним, забезпечується   рівноправний   режим,  що  виключає  застосування заходів  дискримінаційного  характеру,  які  могли  б  перешкодити управлінню  інвестиціями,  їх використанню та ліквідації,  а також передбачаються  умови  і  порядок  вивозу  вкладених  цінностей  і результатів інвестицій.

     З метою     забезпечення    сприятливого    та    стабільного інвестиційного режиму держава приймає  державні  гарантії  захисту інвестицій.

     Державні гарантії захисту інвестицій - це система спрямованих на захист інвестицій правових норм,  які не можуть бути  скасовані або звужені у відношенні інвестицій, здійснених у період їх дій.

     Цей закон набирає чинності з дня його опублікування".

     Комітет з  питань економічної політики підтримує цей проект і пропонує прийняти його в цілому.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги! Знову ж  таки  я  звертаю  вашу  увагу  на  висновок  науковоекспертного управління.  Висновок науковоекспертного управління складається  з одного речення: "До зазначеного законопроекту зауважень не маємо". Я думаю і висловлюю щодо цього  майже  тверду  надію,  що  на  цей законопроект не буде вето Президента. Правда, Романе Петровичу, не буде вето Президента на цей закон?

     Давайте проголосуємо за цей проект закону в  цілому.  Комітет пропонує прийняти в цілому. Там у проекті два речення.

     "За" - 186.

     Шановні колеги, голосуємо законопроект у цілому.

     "За" - 209.

     Депутат Журавський. Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України, Житомирська область.  Шановні колеги!  Шановні депутати  з  різних фракцій - Бандурка,  Петренко,  Салигін, Жовтіс, Червоній - подали слушний законопроект.  І цей проект спрямовано на захист інтересів і прав інвесторів, на поліпшення загального інвестиційного клімату в Україні. У законопроекті уточнюються терміни, які застосовуються в Законі України про інвестиційну діяльність. Я просто не розумію, чому ми не підтримуємо цих депутатів і цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові?  Голосуємо. В цілому приймаються зміни до закону.

     "За" - 230.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ----------

     Шановні колеги,  вашій  увазі  пропонується  проект Постанови Верховної  Ради  України  про  засади  судово-правової  реформи  в Україні.  Будь  ласка.  Слово  має  Олексій  Іванович  Ющик.  Одна хвилина,  бо тут агітувати немає чого.  Ясно,  що треба  приймати. Будь ласка, Олексію Івановичу.

     ЮЩИК О.І.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Чотири хвилини.  Треба ж хоч трохи роз'яснити.  Агітувати ніхто не збирається.

     Шановний головуючий! Шановні колеги! Як вам відомо, вступаючи до Ради Європи 9 листопада 1995 року,  Україна взяла на  себе  ряд зобов'язань, спрямованих на приведення національного законодавства у  відповідність  до  норм  і  стандартів  цієї  організації.   Ці зобов'язання  містяться  у  висновку  Парламентської Асамблеї Ради Європи 190 за 1995 рік щодо  заявки  України  про  вступ  до  Ради Європи.  Зобов'язання  поділяються  на  дві  частини.  Одна  з них стосується  прийняття  Україною  низки  законодавчих   актів,   що відповідають  згаданим  стандартам Ради Європи,  інша - приєднання України до міжнародно-правових документів цієї організації.

     Стан виконання зобов'язань України  періодично  розглядається Парламентською  Асамблеєю.  У  червні  поточного  року Україна має надати відповідну інформацію про  виконання  нею  взятих  на  себе зобов'язань.

     Серед зобов'язань першої частини є,  зокрема, зобов'язання до листопада 1996 року прийняти  рамковий  документ  про  правову  та судову реформи. За інформацією МЗС України, поданою до Ради Європи в листопаді минулого року, це зобов'язання виконується. Зокрема, 8 жовтня  1997  року  Президент України видав Указ про Координаційну раду з питань судово-правової  реформи,  відповідно  до  якого  за дорученням Кабміну Мінюст за участю Верховного Суду,  МВС,  Вищого арбітражного  суду,  Служби  безпеки  та  Генеральної  прокуратури доопрацьовує  проект  Концепції  судовоправової реформи,  а проект Закону про судоустрій передано на розгляд Верховної Ради.

     На жаль,  Президент  України  вкотре  прийняв   рішення,   що виходить за межі його компетенції,  ігнорує повноваження Верховної Ради України,  не враховує необхідності його  прийняття  Верховною Радою, а тому указ залишається лише на папері. Тим часом визначати правову політику,  формувати принципи  побудови  судової  системи, прокуратури тощо - це не справа Президента України,  а прерогатива лише законодавця.

     Нагадаю, що Верховна Рада ще 28 квітня 1992 року   прийняла   Постанову   про  Концепцію  судово-правової реформи,  якою було в основному схвалено таку концепцію, дано цілу низку  доручень  Кабінету Міністрів щодо її реалізації,  зокрема й стосовно підготовки відповідних правових актів.

     Та концепція визначала умови й фактори, що зумовлюють потребу здійснення судовоправової реформи, основні принципи судовоправової реформи,  питання  формування  судової  влади,   статусу   суддів, соціального  захисту суддів,  фінансування,  матеріальнотехнічного забезпечення  діяльності  судової  влади,   реформування   органів розслідування,   прокуратури,  адвокатури,  Міністерства  юстиції. Концепція визначала також етапи судово-правової реформи.

     Значною мірою ту концепцію було реалізовано -  прийнято  нові законодавчі  акти,  утворено  відповідні  органи  тощо.  Ідеї тієї концепції частково були сприйняті новою Конституцією України.  Але водночас  деякі  питання  судово-правової  реформи  відображено  в Конституції інакше.  Саме тому  постала  потреба  після  прийняття Конституції   України   додатково   визначитися   щодо   концепції подальшого реформування судової влади,  судово-правової реформи  і державноправової реформи взагалі.

     Зрозуміло, що  справа  ця  не  одного року,  тому,  звичайно, термін виконання Україною зобов'язань перед  Радою  Європи  в  цій частині  виявився  тривалішим,  ніж  передбачалося.  Верховна Рада теперішнього скликання утворила парламентський  Комітет  з  питань правової реформи, завданням якого якраз і є підготовка відповідних законодавчих актів для  здійснення  правової  реформи  взагалі  та судово-правової реформи як одного з її напрямів зокрема.

     Можу доповісти вам,  шановні колеги, що комітет уже розглянув і в основному схвалив проект загальної Концепції  державноправової реформи,  попередньо  розглянув  проект Концепції адміністративної реформи, напрацьовує проект Концепції парламентської реформи.

     Усі ці документи буде найближчим  часом  внесено  на  розгляд Верховної Ради після їх остаточного доопрацювання у комітеті разом із Інститутом законодавства Верховної Ради, який бере безпосередню участь у цій роботі.

     Що стосується судово-правової реформи,  то Верховна Рада,  як ви знаєте,  прийняла нещодавно в першому читанні проект Закону про судоустрій.  Прийнято  закони про державну виконавчу службу та про виконавче провадження.  Внесено  цілу  низку  змін  до  Цивільного процесуального  та  Кримінальнопроцесуального  кодексів і багатьох законів  з  питань  правоохоронної  діяльності.   Прийнятий   нами нещодавно загальний план законодавчих робіт на 1999 рік передбачає також підготовку цілої низки законів із цих питань.

     Водночас є  нагальна  потреба   узгодити   концептуально   цю законотворчу діяльність, надати їй єдиної спрямованості. Саме тому є потреба в розробленні нової редакції  Концепції  судово-правової реформи  в  Україні.  Внесеним  на  ваш розгляд проектом постанови якраз і доручається Комітету з питань правової реформи,  звичайно, із  залученням  народних  депутатів,  представників  Верховного  і Вищого  арбітражного  судів,  Міністерства  юстиції,   відповідних наукових    установ    підготувати    нову    редакцію   Концепції судово-правової реформи в нашій державі.

     Отже, Верховна  Рада  додатково  простимулює  цю  роботу.   А парламентська  делегація України матиме всі підстави поінформувати в червні Парламентську Асамблею Ради Європи про те,  що  виконання зобов'язань  України  у цій частині перебуває під постійною увагою Верховної Ради.

     Прошу підтримати внесений на ваш розгляд проект постанови.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію Івановичу.  Сідайте,  будь ласка. Зал готовий? Я думаю, питання не викликає ніяких заперечень. Треба підтримати цей проект постанови. Голосуємо.

     "За" - 205.

     Головне, дивіться, ніхто ж проти не голосує. Правда, хтось не ту  кнопку  натиснув помилково.  Двоє утрималися.  Треба не крайню кнопку тиснути, а ту, що ближче до себе.

     Шановні колеги, зосередились і голосуємо.

     "За" - 220.

     Народні депутати,  які  знаходяться...   Ну,   кого-кого,   а Терьохіна   я   там   не  чекав.  Може,  ми  укладемо  договір  із представниками уряду, нехай допоможуть нам?

     Шановні колеги,  підготувались?  Так,  Сирота на підході, два голоси  нам  дасть.  Колеги,  займіть,  будь ласка,  робочі місця. Голосуємо.

     "За" - 256.

     Оце результат!

     ________________

     Шановні колеги,  наступний  проект  Постанови   про   правову політику  України  у  сфері  захисту прав людини аналогічний тому, який ми щойно прийняли. Прошу підтримати.

     Голосуємо про розроблення концепції, нехай розробляють.

     "За" - 249.

     Прийнято.

     ____________________

     Шановні колеги,  депутат Ковалко вже три дні не  дає  спокою. Нам  треба прийняти Закон про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про умови завершення реалізації  після 1  січня  1992  року  на території України Угоди між Урядом СРСР і Урядом ЧССР про співробітництво в  освоєнні  Ямбурзького  газового родовища, будівництві магістрального газопроводу Ямбург - Західний кордон СРСР та об'єктів Уральського газового комплексу і пов'язані з  цим поставки природного газу із СРСР до ЧССР від 16 грудня 1985 року.

     Є пропозиція ратифікувати цю угоду. Голосуємо.

     "За" - 179.

     Тут щось не так. Депутат Черняк каже: запахло газом. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Ковалка.

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область). Шановні колеги! Ідеться про угоду,  яка була підписана колишнім Радянським Союзом, про будівництво й освоєння Ямбурзького родовища.  Частина об'єктів була побудована за часів Радянського  Союзу,  частина  об'єктів  - після   того,   як   Україна   стала  незалежною  державою.  Тобто будівництво об'єктів продовжувалося після 1991 року. Це об'єкти як соціально-культурного  призначення,  так  і  об'єкти,  пов'язані з компресорними станціями та газопроводом.  Такі об'єкти,  як школи, дитячі   садки,   передано   до   комунальної  власності  місцевим адміністраціям,  а газопромислові об'єкти експлуатуються  й  дають прибуток країні.

     Ідеться про те,  що Україна повинна розплатитися або грошима, або газом за ті об'єкти,  які добудовані вже в Україні після  1991 року. Підписано угоду про те, щоб розплачуватися газом. Тому я вас прошу:  підтримайте  дану  пропозицію.  Усі  питання  у   фракціях розглянуті,  підтримані  Комітетом  з питань паливно-енергетичного комплексу й комітетами, що пов'язані з фінансовою діяльністю нашої країни. Прошу підтримати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є    сумніви?   Хтось   бажає   виступити   проти ратифікації?  (Шум у залі).  Так у Чернівцях немає ж газу.  Є? Ну, будь ласка, депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.   Фракція  Народного  руху  України.  Шановне товариство,  я прошу дуже зважено підійти до розгляду цієї  угоди, оскільки  є  певні  суттєві  застереження  щодо неї,  бо вона може негативно позначитися на економіці нашої держави.

     По-перше, статтею 5 угоди передбачається можливість  внесення змін та доповнень до угоди,  оформлених у вигляді протоколів,  які будуть являтися невід'ємною частиною цієї угоди. Це дає можливість для  внесення  істотних змін без участі Верховної Ради України вже після ратифікації самої угоди.

     По-друге, у зв'язку  з  утворенням  національної  акціонерної компанії  "Нафтогаз  України" невизначеним є статус "Укргазпрому", акції якого внесені до статутного фонду НАК "Нафтогаз України". За деякими повідомленнями,  "Укргазпром" припинив своє існування.  За додатком 2 до угоди,  який є її невід'ємною частиною,  у 1997 році Україна   повинна  була  поставити  151  мільйон  кубічних  метрів природного газу на кордон  Чеської  Республіки,  у  1998  році  за графіком  поставок  природного газу Україна повинна була поставити 365 мільйонів кубометрів газу. При цьому...

     Якщо можна, я завершу...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Не називайте цифри, все одно їх ніхто не запам'ятає. Викладайте аргументи.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  У  разі,  якщо ці поставки не відбулися,  то автоматично після ратифікації Верховною Радою цієї  угоди  Україна повинна  буде  сплатити відсотки за допущену заборгованість.  Тому треба буде зважити й на те, що проект закону про ратифікацію Угоди був  поданий  6  серпня  1998 року,  а сама угода була підписана в Києві ще 30 червня 1997 року.

     Є ще низка зауважень і застережень, тому я прошу не поспішати з  ратифікацією  цієї угоди,  а все добре з'ясувати.  І вже потім, можливо,  з якимись застереженнями до цієї угоди її  ратифікувати. Бо  так  ми можемо ратифікувати,  а потім шукатимемо виходи з того глухого кута, в який ми самі себе заженемо.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має  заступник  міністра  енергетики.  Будь ласка.

     Хотілося б,  щоб ви дали відповідь саме на аргументи депутата Манчуленка.

     САКВА Ю.В.,  заступник міністра енергетики  України.  Шановні народні депутати!  Стосовно статті 5.  Положення,  що фіксується в статті  5,  є  нормою  міжнародного  права.  Згідно  з  Віденською конвенцією  про  правила  міжнародних договорів від 23 травня 1969 року,  а саме статтею 39 та частиною  другою  статті  14,  порядок введення  в  дію змін до міжнародного договору аналогічний порядку введення в дію самого договору, оскільки будь-яка зміна, внесена в договір, є його невід'ємною частиною.

     Отже, якщо  постане  потреба  внесення  змін  до угоди,  вони будуть тільки ратифіковуватись, як і сама угода.

     Неможливо змінити графік поставок газу, оскільки повинна бути досягнута  домовленість  між  сторонами.  А  оскільки  українською стороною угода не ратифікована,  то поки що не  може  бути  ніякої мови  про  зміну  графіка.  Як  тільки  ви  ратифікуєте  цю угоду, почнуться переговори про зміну графіка.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Гадаю,  суттєве  роз'яснення,  і  депутат Манчуленко погодився. Ще раз звертаю вашу увагу на те, що будь-які нові зміни обов'язково вноситимуться на ратифікацію  до  Верховної Ради. Тобто Верховна Рада не буде поставлена поза цим процесом.

     Депутати Манчуленко   та  Журавський  готові  голосувати  за. Голосуємо!

     "За" - 179.

     Михайле Петровичу,  попрацюйте ще з  фракціями.  Законопроект поставимо на вівторок 1 червня.

     Ну, будь ласка, слово надається депутату Журавському.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Якщо  ми  ратифікуємо  дану  угоду,  за  яку одностайно проголосували члени профільного  комітету,  то  реально поліпшимо стан,  наприклад,  Центральної ремонтної бази та Будинку матері й дитини в Ужгороді, школи на 980 учнів в ІваноФранківську, профілакторію  в Яремчі тощо.  Тобто той,  хто реально виступає за соціальний захист різних верств населення, зобов'язаний підтримати ратифікацію.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Звертаюся   до   представників   Народного   руху України:   підтримаєте?   Крім    депутата    Манчуленка,    решта голосуватимуть?  Адже йдеться про Івано-Франківщину,  Закарпаття і так далі.  Прошу,  проголосуймо (Шум у залі). Все решта також буде ратифікуватися тут. Не марнуймо часу, а дружно проголосуймо.

     Голосуємо, шановні колеги. Будь ласка.

     "За" - 169.

     Як і домовилися.

     ______________________

     Розглядається проект   Закону   про  здійснення  контролю  за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,  збору на  обов'язкове соціальне страхування у другому читанні.  До нього було п'ять поправок, усі вони враховані. Можливо, проголосуємо?

     Будь ласка, Вячеславе Михайловичу.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні  депутати,  комітет розглянув  цей  законопроект  у другому читанні 19 травня,  але 20 травня ми отримали  зауваження  нашого  юридичного  управління.  З огляду на це потрібно дещо з'ясувати.

     Насамперед чисто  стилістичне зауваження,  висловлене під час обговорення в першому читанні.  Депутат Кириленко з Народного руху запитав:  "А де порядок здійснення контролю?" Справді,  порядок не визначався.  Через те комітет запропонував змінити назву:  не "про порядок  здійснення  контролю",  а  про  "здійснення  контролю  за сплатою збору".

     Юридичне управління вказало  на  те,  що  треба  в  заголовку додати:  "Та збору на обов'язкове соціальне страхування". Через те ми вилучили слово "порядок",  додали "та",  і  назва  закону  дещо змінилася.

     Є ще  й  таке  зауваження  юридичного  управління:  доповнити законопроект  преамбулою.  Чим  обгрунтовує  пропозицію   юридичне управління?  Якщо  ми  сьогодні приймаємо закон,  то преамбула,  з нашої точки зору,  не потрібна.  Якщо закон не буде прийнятий,  то виникне  колізія,  оскільки  з  1  червня  набирає  чинності  указ Президента.

     Тоді діятимуть і указ Президента,  і закон,  який ми все-таки будемо  приймати.  Це  дасть  підстави  виконавчій владі по-своєму користуватися і нормами указу,  і нормами закону.  Отже,  коли  ми сьогодні  закон  приймаємо,  то  вважаю,  що зауваження юридичного управління, хоч і слушне, враховувати не слід.

     І останнє.  До другого читання була подана поправка народного депутата  Терьохіна:  з огляду на те,  що ми надаємо право органам Пенсійного фонду та  Фонду  соціального  страхування  контролювати сплату  і  цільове  використання збору,  то треба заборонити іншим органам  виконавчої  влади,  які  мають  повноваження  перевіряти, займатися  перевіркою  названих  фондів,  і  таким чином скоротити кількість перевіряючих.

     Юридичне управління заперечило проти цього.  І  нам  треба  в залі визначитися,  керуючись тим, що це суперечить статті 2 Закону про державну податкову службу в Україні,  а також статті 2  Закону про державну контрольно-ревізійну службу в Україні.  Справді,  там чітко зазначено,  що вони мають  право  контролювати  і  Пенсійний фонд, і Фонд соціального страхування.

     Оскільки комітет  підтримав поправку Сергія Анатолійовича,  а юридичне управління зробило дуже слушне зауваження, нам, повторюю, потрібно визначитися.

     Я вважаю, бажано, щоб Сергій Анатолійович погодився.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, бачу, погоджується.

     СОКЕРЧАК В.М. Ні, він не погоджується.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  погоджується?  Ми йому слова не надамо,  от і все...

     СОКЕРЧАК В.М.  Останнім  аргументом  на  користь   юридичного управління може бути те,  що в Указі Президента про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності підсилено право  контролю цих органів за збором і цільовим використанням його.

     Вважаю, Сергію  Анатолійовичу  варто  погодитися  з  тим,  що юридичне управління має рацію.  А інших зауважень не  було.  Тому, Адаме  Івановичу,  підтримую  вашу пропозицію проголосувати,  якщо розберемося з Сергієм Анатолійовичем.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  Пенсійний  фонд  також  уклінно просить підтримати даний закон.  Дружно проголосуймо з урахуванням того, що було сказано.

     Сергію Анатолійовичу,  будь ласка, допоможіть прийняти закон. Ми підемо вам назустріч.

     Голосуємо з доповненням. Прошу.

     "За" - 178.

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.   Адаме  Івановичу,  перепрошую,  але  змушений зробити вам зауваження:  дотримуйтеся,  будь ласка,  Регламенту  і правил обговорення.

     Шановні народні депутати! В чому річ? У чому сенс поправки? У разі,  якщо  ми  надаємо  Пенсійному  фонду  і  Фонду  соціального страхування право безпосереднього контролю підприємств, яке раніше було в компетенції податкової служби,  то маємо сказати, що тільки ці два відомства - Пенсійний фонд (і він, як бачите, погоджується) і Фонд соціального страхування - можуть перевіряти з даних  питань підприємства.

     Якщо ми   цього   не  зробимо,  то  сьогодні  Пенсійний  фонд приходить з перевіркою,  завтра з такого ж  самого  мотиву  прийде податкова служба або КРУ.  Тому просив би підтримати внесений дуже корисний проект закону з моєю поправкою про те,  що тільки  органи Пенсійного  фонду  щодо  пенсійних  платежів  і  Фонду соціального страхування  щодо  внесків  до  цього  фонду  мають  право  робити перевірки підприємств.

     Не зробимо  так,  значить,  удвічі  збільшимо навантаження на підприємства перевірками.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу.

     Шановні колеги,  давайте підтримаємо в цілому проект закону з пропозицією депутата Терьохіна. Голосуємо.

     "За" - 220.

     Шановні колеги,     підтримаймо,     бо    справді    стільки перевіряючих...  Нехай перевіряє Пенсійний  фонд,  який  до  цього причетний.  Я  думаю,  що  він  більше,  ніж будь-які інші органи, зацікавлений у перевірках.

     Отже, ставлю  на  голосування  проект  закону  в   цілому   з поправкою   депутата   Терьохіна   (до   речі,  вона  врахована  в законопроекті). Голосуємо.

     "За" - 233.

     Дякую. Закон прийнято.

     СОКЕРЧАК В.М. Дуже вдячний усім.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пенсійний фонд теж дякує і обіцяє,  що на  округи депутатів Терьохіна і Сокерчака дасть трішки пенсій.

     ______________________

     Розглядається проект постанови про законопроекти про внесення змін  і  доповнень  до  Закону  України  про   державні   гарантії відновлення   заощаджень  громадян  України,  про  порядок  оплати громадянами  похилого  віку  та  пенсіонерами  житлово-комунальних послуг  за  рахунок  власних заощаджень,  про реформування системи компенсацій знецінених грошових  заощаджень  громадян  України  по вкладах  до Ощадного банку України та Укрдержстраху,  про механізм повернення  трудових  заощаджень  населення,   внесені   народними депутатами України.

     Депутат Степанов. Я його не бачу...

     Шановні колеги,  будьте  уважні.  Профільний Комітет з питань соціальної політики та праці пропонує такий проект постанови:

     "Верховна Рада України постановляє:

     доручити Кабінету  Міністрів  України   в   місячний   термін розглянути  законопроекти,  внесені  народними  депутатами України Стояном,  Друзюк,  Тіщенком,   Сафроновим,   Гавришем,   Вітренко, Марченком   по   запровадженню   механізму   компенсації  грошових заощаджень  громадян   та   внести   пропозиції   з   відповідними розрахунками щодо їх практичної реалізації".

     Є пропозиція підтримати цей проект постанови. Голосуємо.

     "За" - 196.

     Шановні колеги,   мобілізуймось   і  проголосуймо  за  проект постанови.  Будь  ласка.  Депутат   Журавський   має   зауваження. Увімкніть  мікрофон  депутата Журавського.  Хоча його прізвища тут немає.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Є.  Проект   постанови   не   враховує   всі законопроекти,   внесені  до  Верховної  Ради  з  даного  питання. Зокрема, не враховані такі законопроекти: 1053/З про внесення змін і  доповнень  до  Закону України про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України  від  7  квітня  1999  року,  внесений депутатами   Кириленком  і  Юхновським;  3128/З  про  заходи  щодо зменшення заборгованості громадян  із  оплати  житлово-комунальних послуг  від  17 березня 1999 року,  внесений депутатами Жовтісом і Єхануровим;  3179/З про механізм погашення заборгованості з оплати праці,   пенсій   та   компенсацій   по  заощадженнях  громадян  з використанням  універсальних  компенсаційних  сертифікатів  від  7 квітня 1999 року, внесений депутатами Тимошенко і Сафроновим.

     Не можна   вважати   такою,   що   сприяє   якнайскорішому  і справедливому  вирішенню  проблеми,  котрої   стосуються   внесені законопроекти,  запропоновану процедуру роботи з цими документами, а саме:  Верховна Рада фактично самоусувається  і  знімає  з  себе конституційний  обов'язок  щодо  розгляду названих законопроектів, демонструє неспроможність самостійно визначитися з даного  питання і дати належну економічну оцінку вищезгаданим проектам.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную  зробити  таким чином:  до перерахованих законопроектів додати законопроекти,  які назвав народний  депутат Журавський, і прийняти проект постанови в цілому. Голосуємо, нехай Кабінет Міністрів подає в місячний термін те, що ми пропонуємо.

     "За" - 200.

     Шановні колеги,   102   народні   депутати   не    голосують. Мобілізуймось!    Близько   десяти   народних   депутатів   внесли законопроекти.  Ми ж зацікавлені  їх  розглянути?  Зацікавлені.  Є пропозиція  розглянути  так,  як  це повинно бути.  А то ми з вами можемо витратити час,  розглянемо,  а цілком закономірно,  що буде вето  Президента,  оскільки  ці законопроекти не мають економічних розрахунків.

     Ми повинні керуватися принципом,  за яким приймаються закони, що безпосередньо стосуються і втручаються вже в розподіл бюджету.

     Я не  розумію,  чому депутат Тіщенко проти.  Увімкніть,  будь ласка, мікрофон Олександра Тіщенка.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).   Уважаемый   Адам    Иванович!    Уважаемые    коллеги! Законопроекты,   которые   перечислил   депутат  Журавский,  имеют совершенно другую направленность.

     В первых семи законопроектах одинаковая концепция.  Первый из них  был  внесен  еще  в мае 1998 года,  последний - в апреле 1999 года.  Это очень важные вопросы. Но если смешать одно с другим, то будут  совершенно  разные концепции,  что даст карт-бланш Кабинету Министров вообще ничего не делать в этом направлении.

     А речь идет о том,  что  государство  должно  выполнить  свое обязательство перед гражданами,  которые находятся в очень тяжелой ситуации.

     Поэтому считаю,  что  нужно  принять   проект   постановления профильного комитета.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Депутат   Журавський  і  інші депутати мають абсолютно такі ж права,  як і всі ви.  І якщо  вони внесли  аналогічні  законопроекти,  то також мають право вимагати, щоб ці законопроекти розглядалися.

     Шановні колеги!  Кожен закон  ми  все  одно  будемо  приймати окремо  в  залі.  Тобто  зараз  ми  не  закон  приймаємо,  а даємо доручення Кабінету Міністрів.  А закон будемо  приймати  тут.  Для чого суперечки? Голосуємо, шановні колеги! Голосуємо за постанову: доручити   Кабінету   Міністрів   доопрацювати   законопроекти   з урахуванням того, що сказав депутат Журавський.

     "За" - 185.

     Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые депутаты! Уважаемый Адам Иванович! Я хочу, чтобы Ковалко не мешал. Это первое.

     И второе. Хочу обратить внимание депутатов на то, что если бы Кабинет   Министров   хотел   решить  проблему  возврата  трудовых сбережений,  он со  своими  предложениями  вышел  бы  до  принятия бюджета на 1999 год или внес бы в Верховный Совет свое предложение сейчас.

     Кабинет Министров не будет решать эту проблему. Вы посмотрите хотя  бы  исполнение  бюджета  1999  года за первый квартал:  там, по-моему,  процентов 7 или 8 составляет выполнение этой  строки... Даже  ноль!  Решить  эту  проблему  можно,  только  приняв один из законопроектов, которые внесли депутаты.

     Поэтому нужно  не   нарушать   права   депутатов,   дать   им возможность  выступить,  а  Верховный  Совет  должен  обединиться вокруг  какой-то  концепции,  которую  потом  принять  в  качестве закона. А если сейчас мы отошлем законопроекты Кабинету Министров, то искусственно затянем решение этой проблемы и под предлогом, что дано   поручение   Кабинету   Министров,   не   дадим  возможности депутатам-инициаторам выступить. Кабинет Министров не будет решать эту проблему, а депутаты не смогут выступить.

     Поэтому я   вношу   предложение   согласно   Регламенту  дать возможность всем инициаторам законопроектов выступить и Верховному Совету  обединиться  вокруг  одной  из  концепций  и  этим решить поставленную проблему.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, що питання не проходить.

     ----------

     Розглядається проект Закону України про внесення доповнень до Закону  України  про  податок  на  додану вартість (щодо брухту та відходів чорних і кольорових металів).  Доповідач - Гуреєв  Василь Миколайович, міністр промислової політики.

     Шановні колеги!  Є  до Василя Миколайовича запитання?  Немає? Підтримуємо законопроект у першому читанні. Голосуємо.

     "За" - 159.

     Я не  розумію.  Депутате  Алексєєв,  я  позбавляю  вас  права втручатися у ведення пленарного засідання.

     Будь ласка, Василю Миколайовичу, дві хвилини.

     ГУРЕЄВ В.М.,  міністр  промислової політики України.  Шановні депутати! У чому полягає проблема? Нещодавно ви прийняли Закон про металобрухт.  Згідно  з ним ми припинили експорт брухту кольорових металів.  Брухт легованих чорних металів ми експортуємо в окремому режимі (є закон, прийнятий Верховною Радою).

     Сьогодні виникає така ситуація: якщо металобрухт постачається на  експорт,  то   ПДВ   відшкодовується,   а   якщо   металобрухт відправляють  на вітчизняне підприємство,  ПДВ не відшкодовується, тобто  умови  не  рівні.  Наші  металургійні   заводи   не   мають металобрухту,  а  експорт його за кордон щороку збільшується,  і в значних обсягах.

     Тому Міністерство фінансів внесло цей проект змін до  закону. Пропонується  не  відшкодовувати ПДВ при експорті металобрухту.  У бюджеті залишиться близько 0,5 мільярда гривень.

     Це питання методологічне. Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Василю Миколайовичу.

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні  депутати!  Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності одноголосно визначився і просить відхилити цей законопроект з однієї  причини:  податок  на  додану вартість  не може використовуватися для того,  щоб заохочувати або дискримінувати поставки якихось товарів. Більше того, ПДВ за своїм економічним  змістом має сплачуватися там,  де споживається товар, тобто експорту це не стосується.

     Якщо Кабінет Міністрів хоче обмежити вивезення брухту  чорних металів (брухт кольорових, ви знаєте, ми заборонили вивозити), хай встановить експортні мита або жорстко ліцензує цю діяльність. Це в його компетенції.

     Але ми  ні  в  якому разі не можемо використовувати для цього податок на додану вартість.  Теоретично  ми  можемо  встановлювати іншу  ставку  цього податку лише для соціально значущих продуктів, скажімо,  зменшити ставку ПДВ  на  продукти  першої  необхідності: хліб,  молоко  і  так далі.  Але ні в якому разі не повинні робити того, що просить Кабмін.

     І ще одне.  Кабмін,  щоб  ви  знали,  не  хоче  встановлювати експортні мита на металобрухт, тому що згідно з меморандумом, який він підписав з  Міжнародним  валютним  фондом,  їм  це  заборонено робити.   Так   ось  нехай  вони  не  через  парламент,  а  шляхом переговорів з МВФ вирішують цю проблему.

     Дякую. Комітет просить не підтримувати цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас не зрозумієш,  комітети:  то за  одних  горою стоїте, а то проти інших.

     Будь ласка, Василю Миколайовичу.

     ГУРЕЄВ В.М.  Я  хочу відповісти,  чому ми не маємо можливості запровадити мито.  Ми вже це планували,  але таке рішення  справді суперечить   домовленостям,   які  є  з  міжнародними  фінансовими організаціями.  Тобто ми  встановлюємо  мито,  воно  через  місяць скасовується, і знову на експорт вивозять весь металобрухт, а своя металургія поступово зупиняється.  Квотування  ми  теж  не  можемо запровадити.

     А що  стосується  ПДВ,  то  це  регулюється  нашим внутрішнім законодавством.   У   нас   є   можливість   припинити   вивезення металобрухту за кордон у значних обсягах.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Роз'яснення  одержали.  Шановні  колеги! Пропоную підтримати законопроект. Прошу визначитися.

     "За" - 92.

     Я бачу, що частина фракцій не готова до голосування, оскільки законопроект з'явився несподівано.

     Василю Миколайовичу,  попрацюйте,  я прошу вас, із фракціями. Ми питання не знімаємо з обговорення?  Не знімаємо.  На наступному пленарному тижні повернемося до цього законопроекту. А вас просимо зустрітися з депутатами і роз'яснити,  аби вони  свідомо  приймали рішення. Погоджуємося з таким рішенням.

     -----------

     Ковалко наполягає  на переголосуванні питання щодо Ямбурзької угоди. І Манчуленко його підтримує. Підтримаємо ратифікацію.

     Голосуємо.

     "За" - 160.

     Михайле Петровичу,  сам Господь Бог бачив,  що я все  зробив. Переносимо питання на вівторок.

     ----------

     Шановні колеги! У нас залишається кілька хвилин. Ще є питання адміністративнотериторіального устрою,  які ми вже три  чи  чотири місяці ніяк не розглянемо.  Зокрема,  про утворення в місті Львові Сихівського району,  про  зміну  меж  міста  Соледар  Артемівської міської    ради   Донецької   області,   присвоєння   найменування новоутвореному  населеному  пункту  та  передачу  його  до  складу Первомайського району Миколаївської області й так далі.

     Я пропоную підтримати проекти цих постанов.  Голосуємо.  Поки що в пакеті.

     "За" - 118.

     Шановні колеги!  Я  розумію,  яка  є  проблема.   Ми   будемо голосувати   всі  проекти,  за  винятком  проекту  постанови  щодо Сихівського району. Я поясню ситуацію (Шум у залі).

     З процедури потім.  Дайте мені спочатку сказати, а потім ви з процедури   виступите.   Чи  я  повинен  перерватися,  бо  Зваричу нетерпиться?  Ви,  будь ласка, не кажіть, що мені годиться, а чого не годиться. Вам не годиться викрикувати в залі.

     Шановні колеги! Мова йде про Сихівський район у місті Львові. Повірте,  я цю проблему знаю не гірше від  тих,  хто  виступає  за утворення Сихівського району. Ще раз підкреслюю, я дуже добре знаю цю проблему і як один із колишніх  керівників  цього  міста  обома руками  за  те,  щоб  був такий район у Львові.  Але є одне "але". Міська рада,  а точніше  голова  міста  Львова  самочинно  прийняв рішення  і сказав,  що поки він буде мером міста,  міська партійна організація Компартії України у Львові не  буде  зареєстрована.  Є офіційний документ,  підписаний мером міста.  І зрозуміло, що таке нахабне порушення закону (іншого слова в мене немає) призводить до того,  що  фракція  комуністів  голосувати  за створення району не може.  Мабуть,  логічно?  Логічно!  Тому я пропоную голосувати без проекту,  що  стосується міста Львова.  Там є проект постанови про зміну меж міста Старий Самбір,  який варто підтримати, і так далі. А  проблема  з  реєстрацією,  сподіваюсь,  найближчим  часом  буде врегульована,  і  комуністи   одностайно   підтримають   створення Сихівського району у Львові.

     Депутат Ключковський. З процедури. Будь ласка.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Руху,  Львів.  Шановні  колеги   депутати! По-перше,  звертаю  вашу  увагу,  що  пан  Адам Мартинюк ніколи не керував  містом  Львовом,  він   керував   міською   комуністичною організацією, а це різні речі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви погано знаєте про статтю 6 Конституції...

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. По-друге, я хочу звернути вашу увагу на те, що фракція комуністів займається політичним шантажем. Можливо, мер міста Львова щось робить не так,  як вимагає закон.  Можливо.  Це, принаймні, треба вивчити. Але ви ставите в заложники жителів майже 200-тисячного  мікрорайону,  яким  мають бути створені певні умови для життєдіяльності.  І це демонструє те, що фракція комуністів на перше місце ставить свої партійні інтереси, а вже потім - інтереси трудящих, яких вона начебто захищає.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Фракція   комуністів виступає за дотримання закону.  Є Закон про громадські об'єднання, в якому чітко сказано:  якщо зареєстровано Міністерством  юстиції, то ніякий мер, навіть такого міста, як Львів, не має права...

     Ставлю на голосування проекти постанов у цілому,  за винятком проекту щодо Сихівського району. Прошу визначитись.

     "За" - 142.

     Питання знімається.

     Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые  депутаты! Наблюдая за работой Верховного Совета, я вижу, что для "Разного" у нас вообще нет времени.  И сегодня у нас вряд ли будет возможность передать информацию в нашу следственную комиссию.

     Нам стало    известно,    что    Белоблоцкий,    руководитель Администрации Президента,  пришел сегодня к Омельченко и предложил ему  снять  свою  кандидатуру на выборах мэра Киева с тем,  что он станет вице-премьерминистром.

     Мы считаем, что это грубейшее давление, и я прошу исследовать эту информацию в комиссии и все-таки способствовать,  чтобы выборы мэра города Киева прошли без давления,  в том числе и силового,  в том числе и со стороны Президента Украины.

     Я прошу  эту  информацию  передать  следственной  комиссии  и Комитету     по     вопросам     законодательного      обеспечения правоохранительной   деятельности   и   борьбы   с  организованной преступностью,  чтобы они отследили ее и  не  допустили  нарушений закона.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Інформація приймається.  Шановні колеги! На табло 14 година 3 хвилини, ми маємо підстави закінчити роботу.

     Дуже дякую  вам  за  плідну  працю.  Засідання   оголошується закритим. До зустрічі 1 червня.