ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 22 к в і т н я 1999 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку, гості й запрошені! Доброго ранку, громадяни України. Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.
Прошу зареєструватися.
Встигли зареєструватися 309 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Шановні народні депутати! Шановні гості! Учора до нашої країни з офіційним візитом прибула делегація Сенату Французької Республіки на чолі з Головою Сенату Його Високоповажністю паном Крістіаном Понселє. Ми із задоволенням відзначаємо, що це перший візит в Україну Голови Сенату Франції. Дозвольте надати слово для виступу в парламенті України пану Голові Сенату Франції. Будь ласка (Оплески).
КРІСТІАН ПОНСЕЛЄ, Голова Сенату Французької Республіки. Шановний пане Голово! Шановні пані та панове парламентарії! Дорогі друзі! Насамперед я хотів би вам від щирого серця сказати, що я дуже зворушений теплотою вашого прийому. Я відчуваю також ту велику честь, яку ви мені виявили, надавши можливість виступати сьогодні перед вами, членами українського парламенту. Я привіз вам привітання від моїх колег з французького Сенату, привіт від Франції.
Цілком природним вам може здатися цей візит, якщо зважити, наскільки близькими є наші країни. Треба сказати, що голова сенатського комітету з питань дружніх міжпарламентських франко-українських зв'язків, який приїхав зі мною, учора надав нам урок історії, сказавши (і для мене це було відкриттям), що 30 відсотків французів - українського походження (Оплески).
Франція та Україна мають майже однакову за площею територію, приблизно однакову кількість населення, обидві мають репутацію країн-житниць, а також однаково гордяться своєю мовою. Дві наші країни - Україна та Франція часто порівнюються і вважаються схожими, як і наші народи, які мають багато спільного, і які теж постійно порівнюють. Навіть нещодавно в Парижі дві наші футбольні команди продемонстрували однакову силу (Оплески). Але я сподіваюся, що це тимчасово. І не запитуйте у мене про мої бажання.
Ці об'єктивні і кількісні підстави є ніщо поряд із доводами серця, що об'єднують з давніх часів наші країни і пояснюють, чому саме Україну я обрав для моєї першої офіційної подорожі за кордон після того, як я почав головувати у французькому Сенаті (Оплески).
Обмін делегаціями між парламентами, де опрацьовуються проекти законів, де реалізуються народні сподівання, де кожний день розбудовується демократія, завжди є багатим в плані отримання нових знань. Вони дозволяють порівняти законодавство, покращити механізми урядового контролю, краще пізнати, краще оцінити один одного.
Сьогодні я відчуваю особливе емоційне піднесення, коли виступаю перед Верховною Радою - перед парламентом, який набагато більше за інші парламенти ототожнює себе зі своєю нацією - українською нацією.
Одні держави збудовані на барикадах, другі - у війнах, а треті, здається, завжди існували. Саме парламент вперше в 1917 році проголосив незалежність України. Саме завдяки парламенту, нащадками якого ви є, багатовікова мрія народу знайшла своє втілення. На жаль, на короткий час. Саме парламент, той, продовжувачами справ якого ви є, заснував Українську державу. І це перше ствердження вашої свободи перегукується з ідеалами французької революції, що об'єднало вже нерозривними зв'язками дві наші батьківщини. 18 червня 1917 року, коли Центральна Рада проголосила незалежність, саме наш національний гімн, пісню свободи "Марсельєзу" - "День помсти настав" співали радісні люди, які зібралися на площах тоді, принесли червоний прапор муніципальної Думи і підняли жовтоблакитний прапор вашого народу - блакить ваших річок і золото пшениці, що покриває ваші плодородні землі (Оплески).
Генерал де Голль, на слова якого я досить часто посилаюся, казав про довічний договір між величчю Франції і свободою світу. Саме цей висновок був підтверджений в цей день 1917 року, коли древній український народ нарешті отримав державність. Ось чому сьогодні я хотів би говорити про нашу спільну історію, про вашу історію і найбільше про Європу.
Шановні колеги! У часи, коли Європа переживає жахливу драму, коли відбуваються події, наслідки яких, безумовно, будуть настільки ж значні, як і Ялтинські домовленості, ваша історія є корисною для навчання.
Великий французький історик писав у 1939 році, пророкуючи майбутнє, що Україна була в певному сенсі привидом Європи. Він говорив (я цитую): "Кожного разу, коли Європа переживає глибоку кризу і її будівля починає руйнуватися, ця примара з'являється через щілини будівлі. Ось вона знову наближається до нас і простягає свої змарнілі руки. Вона нам говорить: "Обтяжена важкими кайданами, я чекаю від одного століття до іншого, щоб західний державний діяч, який мріє про мене, прийшов мене визволити. Але між мрією, яку він плекає, і примарою, якою я є, обійми не такі тривалі й не такі міцні, щоб я воскресла. Скоро змовкне гуркіт армії, тиша зійде на степ, мрія розстане і я повернуся до тіней. Скільки ж ще часу чекати мені та сподіватися?!"
Український народ - великий народ з багатою культурою, мовою, історією і навіть легендою. Вольтер писав, що Україна завжди жадала бути вільною. У всій Європі знали українських козаків, вони оспівані у творах Меріме і Віктора Гюго. У Львові, Харкові, на Галичині, що в певні періоди були місцями свободи для української культури, розвинулася незрівнянно багата, глибока українська культура.
Поділена поетапно чи одночасно між Польщею, Австро-Угорщиною, Литвою, окупована варягами, татарами і турками, Україна була примарою, не маючи державності, вона мріяла про день, коли озброїться власними інституціями. І цей день настав.
Тричі великі західні армії з поразкою відкочувалися з території України: велика наполеонівська армія, німецькі армії. Тричі ваш народ сподівався, що в цих здриганнях хтось із загарбників замислиться над тим, щоб звільнити Україну від Російської імперії. Наполеон планував проголосити Наполеоніду і кінець рабства України в Російській імперії, щоб заснувати республіку (Шум у залі).
Тричі ці сподівання не справджувалися. І тільки, як і пророкував наш історик, під час глибинних змін, пов'язаних з розпадом Радянського Союзу, врешті-решт, вперше за останню тисячу років і вже остаточно Український народ відвоював свою державність (Оплески). Нині Україна стає символом нової Європи, яку ми, французи, і ви, українці, разом повинні збудувати (Оплески).
Першим завданням, яке ми повинні виконати, є забезпечення нашої різноманітної ідентичності, для того щоб жити в злагоді з нашими сусідами і поважати меншини.
Ваша країна з невизначеними тисячоліттями кордонами краще за інші знає, що, як говорив Ренан, нація визначається не єдністю території, мови, релігії чи етнічною єдністю, а насамперед бажанням жити разом. Єдності території та мови недостатньо, якщо такого бажання немає. Україна багата своєю різноманітністю і є достатньо зрілою, щоб на це погодитися.
Це підходить також для Франції, яка знаходиться в Європі, але пов'язана історичними зв'язками з багатьма державами світу. І історія України найтісніше пов'язана з історією своїх сусідів. Ваша країна зобов'язана мудрості своїх керівників, які зав'язали плідні стосунки з Польщею і Литвою. Прикладом може бути і мирний діалог з Москвою, спрямований на остаточне встановлення в цьому регіоні мирної рівноваги. Знаючи, що багато росіян не можуть забути, що Київ належить до їхньої історії, а багато українців пригадують те презирство, з яким до них інколи ставилися, ми вважаємо, що ви пішли шляхом мудрості. Дякую, шановні колеги, за той приклад, який ви подали Європі (Оплески).
Необхідно, щоб у новій Європі, про яку ми призвичаюємося думати, нас не розділяли кордони, а міць країни визначалася не розмірами території, а рівнем добробуту, який ця країна може забезпечити своєму народові.
Країни Європи не повинні більше самостверджуватися, протиставляючи себе одна одній, як це роблять хлопці, коли парубкують. Досить часто ми бачимо нові незалежні держави, сп'янілі від отриманої волі, які самостверджуються шляхом конфронтації з колишніми метрополіями. Ви надали перевагу шляху мудрості, створивши умови, за яких ваша нація співіснує в гармонії з вашим великим сусідом - Росією. Якщо європейські нації відмовляються від войовничого націоналізму, вони повинні співробітничати та об'єднуватися. Нам належить визначити для цього найкращу архітектуру.
Після падіння так званої залізної завіси багато країн Центральної і Східної Європи, можливо, для того щоб остаточно порвати з минулим, відчули необхідність, майже нехтуючи європейськими перспективами, занадто швидко вступити до НАТО, укласти привілейовані відносини зі Сполученими Штатами. Перша фаза ентузіазму минула, і цей шлях здається все менш привабливим у плані майбутнього. Франція завжди хотіла будувати Європу незалежно від Сполучених Штатів, відкидала претензії НАТО, яке досить часто намагалося стати не тільки захисним військовим блоком, але й політичною організацією. Ми переконані, що саме Європейський Союз повинен вирішувати, яким буде майбутнє Європи.
Таким чином, мої дорогі колеги, я переконаний, що самі європейці, які отримали в спадщину стільки багатства, можуть налагодити діалог і знайти вихід з політичної драми, яка розриває наш континент.
Сучасні події підштовхують всі європейські країни до розуміння переваг автономної європейської оборони. Примхи залежності від сили, чужої Європейському континенту, посилюють нашу переконаність у необхідності розширення Європи на Схід.
Якими б не були європейські організації, графік вступу до них, очевидно одне: Україна, як і Росія, повинна брати участь у визначенні майбутньої долі Європи. Попри різні міжнародні організації, різні форми європейських конструкцій, очевидним є те, що наша Європа - це континент, як казав генерал Шарль де Голль, від Атлантики до Уралу (Оплески). Відкинемо нещирі дискусії, в яких нам нав'язують визначити, де починається Азія. Україна завжди є у Європі (Оплески). Це вже було очевидним для короля Франції Генріха I, який одружився з дочкою Ярослава Мудрого Анною. І ми будемо крок за кроком будувати політичний діалог так, щоб саме в європейське коло ви насамперед увійшли.
Безумовно, нашим найщирішим бажанням є те, щоб економічні зв'язки були такими ж плідними, як і політичні зв'язки, і привели до відкритості. Саме Німеччина і Франція були вашими головними партнерами, поки Росія не стала першим вашим постачальником і споживачем товарів з України. Ваша економіка повинна подолати важкий період переходу до ринкової економіки. І для цього ви маєте все, а головне - сміливість. Так, Україна це зробить, я сподіваюсь, обминаючи консерватизм, надаючи необхідні юридичні гарантії іноземним інвесторам, обминаючи жорсткі методи, запропоновані деякими економістами з того боку Атлантики, які так багато поганого зробили багатьом країнам. Франція має певний досвід, надмірний у певному сенсі, сильної держави з економікою поміркованого лібералізму, і вона могла б поділитися ним з вами.
Сфери вашої спеціалізації - це сільськогосподарське виробництво і переробка, ядерна енергетика. Саме в цих галузях ваша країна могла б наздогнати швидкими кроками інші європейські країни. Відкриваються нові перспективи нашого співробітництва, парламентарії обох країн могли б працювати разом. Франція завжди буде поруч з вами, як вона була з вами, коли з успіхом здійснила необхідний тиск на Міжнародний валютний фонд, щоб захистити ваші інтереси (Оплески).
Пане Голово! Шановні колеги! Переконаний, що дуже швидко Україна стане великою державою Європи, заможною і міцною, з якою завжди необхідно рахуватися. Це думка, і мені дуже приємно про це казати, всіх визначних посадових осіб Франції, і саме в цьому полягав сенс історичного візиту Президента Франції Жака Ширака до України, який відбувся у вересні 1998 року.
Я відчуваю сьогодні гордість за те, що у вашій особі можу привітати народ, який, за висловом історика, був вилучений з історії своїми сусідами, але численні зміни не змінили його обличчя, не зменшили могутність, не вбили надію. Я вірю в Україну, вірю у франко-українську дружбу, охоронцями якої є обидва наші парламенти.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Дозвольте висловити подяку шановному пану Понселє за його виступ в українському парламенті, побажати йому плідної роботи під час перебування в Україні.
Дозвольте оголосити запити народних депутатів. Надійшли такі депутатські запити:
Степанова Михайла Володимировича - до Голови Верховної Ради України про надання доручення Рахунковій палаті Верховної Ради перевірити проходження і використання коштів, призначених на виплату пенсій військовим пенсіонерам Житомирської області. Прошу проголосувати.
"За" - 103.
Лавриненка Миколи Федоровича - до Прем'єр-міністра України з приводу невиплати заробітної плати працівникам Глухівського профтехучилища 15 за 1996- 1998 роки.
Федорина Ярослава Володимировича - до Прем'єр- міністра України стосовно грубого порушення порядку реєстрації документів Народного руху України Міністерством юстиції України.
Онуфрійчука Михайла Яковича - до Прем'єр-міністра щодо критичного становища, яке склалося із заборгованістю по заробітній платі працівникам бюджетної сфери Тальнівського району Черкаської області. Прошу проголосувати.
"За" - 121.
Рішення прийнято.
Семенюк Валентина Петрівна звертається до Генерального прокурора України стосовно правомірності рішення Держкомпідприємництва про скасування стандартів державної системи сертифікації УкрСЕПРО.
Кириленко В'ячеслав Андрійович звертається до Генерального прокурора стосовно скасування незаконного рішення Міністерства юстиції від 29 березня 1999 року щодо реєстрації змін до Статуту Народного руху України.
Гуцол Михайло Васильович звертається до Генерального прокурора стосовно розгляду скарг громадян міста Чернівці щодо рішення суду Першотравневого району міста про ненадання дозволу на проведення належної екологічної експертизи.
Тіщенко Олександр Васильович звертається до Генерального прокурора у зв'язку з вкрай незадовільним реагуванням на два попередні депутатські звернення стосовно грубих порушень прав трудового колективу Харківського ательє мод "Україночка" при приватизації та умисного заведення справи керівництвом Харківської міської прокуратури в глухий кут.
Єрмак Анатолій Васильович, Омельченко Григорій Омелянович звертаються до Генерального прокурора стосовно притягнення до встановленої законом відповідальності колишніх керівників Генеральної прокуратури України, які використовували посадове становище в корисливих цілях.
Яценко Володимир Михайлович звертається до Генерального прокурора України у зв'язку із здійсненням Житомирським обласним телерадіооб'єднанням цензури щомісячних депутатських звітів перед виборцями по місцевому радіомовленню.
Косаківський Леонід Григорович звертається до Генерального прокурора України у зв'язку з нереагуванням керівництва Київської регіональної телерадіокомпанії та голови Шевченківської райдержадміністрації міста Києва на депутатське звернення, невиконанням ними вимог статті 30 Закону про статус народного депутата України щодо забезпечення права народного депутата на виступ з питань його депутатської діяльності у державних засобах масової інформації.
Грачев Олег Олексійович звертається до Генерального прокурора, голови Фонду державного майна України стосовно ситуації, що склалася з приміщеннями інституту "Украгропроектбудіндустрія".
Прошу підтримати. Будь ласка.
"За" - 184.
Рішення прийнято.
Полюхович Іван Павлович звертається до міністра юстиції України стосовно незаконного втручання відповідальних працівників міністерства в діяльність політичної партії Народний рух України.
Прошу проголосувати.
"За" - 100.
Рішення прийнято.
Народний депутат Чубатенко звертається до Генерального прокурора щодо неприйняття працівниками прокуратури та Міністерством внутрішніх справ України заходів по припиненню неодноразових незаконних затримань та побиття громадянина Вініковського співробітниками Жовтневого районного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві після його заяви щодо вимагань від нього сплати податей на утримання кримінальних угруповань району. Прошу підтримати.
"За" - 149.
Рішення прийнято.
Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження до складу депутатської групи "Відродження регіонів" народного депутата України Сопруна Сергія Івановича, з чим ми його і поздоровляємо.
Шановні колеги! Сьогодні в нас у залі присутні обласні судді. Я просив би, щоб ми це питання розглянули першим, воно займе декілька хвилин. Слово надається голові підкомітету Комітету з питань правової реформи Райковському Броніславу Станіславовичу.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань правової реформи розглянув на своєму засіданні 14 квітня цього року подання Міністерства юстиції України про обрання безстроково суддів Вінницького, Дніпропетровського, Донецького, Житомирського, Закарпатського, Київського, Луганського, Львівського, Рівненського, Харківського, Херсонського, Хмельницького, Черкаського обласних судів, Міжобласного суду, районних (міських) судів у Автономній Республіці Крим, Волинській, Дніпропетровській, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській, Чернігівській областях, місті Києві та військових судів Хмельницького та Чернівецького гарнізонів.
Комітет підтримує подання Міністерства юстиції та рекомендує Верховній Раді України обрати суддями України безстроково: Вінницького обласного суду - Дудікова Володимира Івановича.
ГОЛОВА. Одну хвилинку. Шановні колеги! Я буду ставити на голосування, а якщо в депутатів від цих регіонів і областей є запитання, то, будь ласка, піднімайте руку і я надаватиму вам слово.
Зараз пропонується кандидатура Дудікова Володимира Івановича з Вінницької області. Ставлю на голосування. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 199.
Я ще раз звертаюся до вас. Шановні колеги! Займіть робочі місця. Ми запросили людей з усієї країни.
Продовжуйте, будь ласка.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Вінницького обласного суду - Дудікова Володимира Івановича.
ГОЛОВА. Я прошу проголосувати. Депутате Терьохін, сядьте, будь ласка, і голосуйте.
"За" - 243.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Дніпропетровського обласного суду - Калиновського Анатолія Борисовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 242.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Дніпропетровського обласного суду - Маймур Галину Яківну.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 236.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Дніпропетровського обласного суду - Можелянську Зою Михайлівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Одну хвилинку, є запитання.
Депутат Борщевський.
БОРЩЕВСЬКИЙ В.В., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии. Уважаемая Зоя Михайловна! Как мне сказали, у вас высокая квалификация, и мы будем вашу кандидатуру поддерживать. Но есть некоторые замечания по срокам рассмотрения дел. Просьба принять это к сведению.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування. А зауваження візьміть до уваги. І це не тільки даного кандидата стосується, а всіх.
"За" - 234.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Донецького обласного суду - Троценко Ларису Іванівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Є запитання. Депутат Кравченко.
КРАВЧЕНКО М.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область). Скажите, пожалуйста, вы идете на вакантное место или вместо когото?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Вона працює суддею Донецького обласного суду. Ми безстроково обираємо суддями.
ГОЛОВА. Віктор Герасимович знає і підтримує. Будь ласка, підтримайте.
"За" - 230.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Житомирського обласного суду -Ткаченка Володимира Леонідовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо. Іван Сергійович просить, щоб проголосували.
"За" - 217.
Голосуємо. Не встиг депутат Черненко. І депутат Гуцол просить переголосувати.
"За" - 235.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Закарпатського обласного суду - Дорчинець Світлану Григорівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо. І Віктор Володимирович Медведчук просить підтримати.
"За" - 226.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Київського обласного суду - Левчука Олега Дмитровича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 235.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Луганського обласного суду - Мартинюка Володимира Івановича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА.Запитань немає. Голосуємо.
"За" - 232.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Львівського обласного суду - Бермеса Ігоря Володимировича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Львів'яни теж просять підтримати. Голосуємо.
"За" - 245.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Рівненського обласного суду - Собіну Івана Михайловича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Депутат Полюхович.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Я хотів би, щоб ви, Броніславе Станіславовичу, як представник комітету уточнили для мене одну просту річ. Ми затверджуємо Івана Михайловича вперше головою обласного суду, так? Він не працював головою обласного суду?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Так, не працював.
ПОЛЮХОВИЧ І. П. Мені дуже приємно, що ваш комітет так плідно попрацював і нарешті в Рівненській області буде новий голова обласного суду. Я трохи не зорієнтувався.
Дякую. Прошу всіх колег депутатів проголосувати.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 231.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Харківського обласного суду - Бикову Ларису Петрівну.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 232.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Харківського обласного суду - Бобровського Валерія Васильовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 236.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Харківського обласного суду - Очеретного Сергія Степановича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 224.
Голосуємо.
"За" - 232.
Шановні колеги, може, давайте вчинимо так. Від комітету будуть зачитувати, і якщо немає зауважень, будемо голосувати за декількох. Якщо не заперечуєте...
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Пашнєва Григорія Григоровича - суддею Харківського обласного суду. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 232.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Трішкову Ірину Юліївну - суддею Харківського обласного суду.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 240.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Херсонського обласного суду - Михайлюка Миколу Івановича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 240.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Хмельницького обласного суду - Карпусь Світлану Антонівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо. Депутат Чиж просить усіх підтримати.
"За" - 236.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Кізюн Ольгу Юріївну - суддею Хмельницького обласного суду. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 232.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Хмельницького обласного суду - Ковтуна Віктора Панасовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 226.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Черкаського обласного суду - Бородійчука Володимира Георгійовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 232.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Шкребу Раїсу Дмитрівну - суддею Черкаського обласного суду. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Марченко Олексій Андрійович. Будь ласка.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Я обов'язково підтримаю цю кандидатуру як представник регіону, від якого пропонується затвердити цього суддю. Однак у мене запитання.
Шановна Раїсо Дмитрівно! Скажіть, будь ласка, чи нормально те, що цивільні справи, скажімо, Придніпровським районним судом, як і деякими іншими судами на Черкащині (конкретна справа: позов акціонерів акціонерного товариства "Юрія" на підприємство), розглядаються по півтора року? Люди обходять десятки різних інстанцій для того, щоб ця справа була розглянута! І чи не буде перенесена ця схема в роботу обласного суду?
Дякую.
ГОЛОВА. Голосуємо. Я думаю, що це буде враховано.
"За" - 239.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Міжобласного суду - Потапенка Володимира Івановича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 221.
Є запитання? Немає. Голосуємо.
"За" - 231.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Міжобласного суду - Черкащенка Миколу Миколайовича.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 232.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Судацького районного суду Автономної Республіки Крим - Лісовську Валентину Володимирівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Чубаров.
ЧУБАРОВ Р.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
8, Автономна Республіка Крим). Уважаемая Валентина Владимировна! Сейчас вы работаете судьей в Херсонской области. После нашего утверждения вам необходимо будет переехать в Судак. В прошедшее воскресенье я был в Судаке (хотя это не мой округ, я был там по просьбе людей) и как раз рассматривал ситуацию, сложившуюся с выделением жилья в этом городе. Скажите, пожалуйста, по переезду как и кем будет решаться ваша жилищная проблема как судьи города Судака?
Спасибо.
ГОЛОВА. Я думаю, що відповідно до закону це буде вирішуватися. Голосуємо.
"За" - 226.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. ВолодимирВолинського міського суду Волинської області - Сарапіна Григорія Степановича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 232.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Луцького міського суду Волинської області - Пушкарчук Валентину Петрівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 227.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області - Неклесу Віктора Івановича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 225.
Голосуємо. Вікторе Семеновичу, голосуйте!
"За" - 246.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Новомосковського міського суду Дніпропетровської області - Соколянську Олену Миколаївну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 233.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Марганецького міського суду Дніпропетровської області - Семененка Василя Степановича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 218.
Я прошу проголосувати. Депутат Гуцол не встиг. Будь ласка.
"За" - 233.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Покровського районного суду Дніпропетровської області - Лашка Анатолія Миколайовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 234.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Солонянського районного суду Дніпропетровської області - Акулова Руслана Вікторовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Запитань немає. Голосуємо.
"За" - 239.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Томаківського районного суду Дніпропетровської області - Тетеревятникова Анатолія Петровича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 233.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. АмурНижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська - Воробйова Володимира Леонідовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 227.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. АмурНижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська - Фірсову Світлану Василівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 219.
Голосуємо.
"За" - 230.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська - Антонюка Олександра Андрійовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 234.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б. С. Ленінського районного суду міста Дніпропетровська - Черненкову Людмилу Андріївну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 225.
Голосуємо. Підтримайте, Володимире Георгійовичу.
"За" - 240.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - Деркач Наталію Миколаївну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. Запитання.
ПУСТОВОЙТОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Шановний Олександре Миколайовичу! Ми як депутати-комуністи від Кривбасу зробили запити через громадські організації своїх виборців міста Кривого Рогу щодо кандидатур Деркач, Бондарчука і Барильської і з'ясували, що вони характеризуються позитивно. Тому просимо проголосувати за них.
Але в нас є дані про необ'єктивність, упередженість і навіть зловживання окремих суддів районних судів міста Кривого Рогу. Тож нехай вони не сподіваються, що так просто пройдуть процедуру затвердження.
А за цих трьох прошу проголосувати.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 233.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - Бондарчука Григорія Дмитровича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 232.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - Барильську Аллу Петрівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 233.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Кагарлицького районного суду Київської області - Кириченка Василя Івановича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 222.
Голосуємо.
"За" - 236.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Лисичанського міського суду Луганської області - Матвєєва Володимира Івановича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 229.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Лисичанського міського суду Луганської області - Пульного Віктора Єфремовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 236.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Трускавецького міського суду Львівської області - Цап Софію Петрівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 216.
Голосуємо.
"За" - 232.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Новобузького районного суду Миколаївської області - Бібіка Миколу Васильовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 251.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Тростянецького районного суду Сумської області - Жаворонка Володимира Петровича.
Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 225.
Голосуємо. Олександре Васильовичу, голосуйте, будь ласка.
"За" - 242.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Монастириського районного суду Тернопільської області - Костюка Михайла Івановича.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 160.
Я прошу проголосувати. Монастириський район - це прекрасний район, і люди там прекрасні. Я прошу підтримати. Я особисто цей район знаю, і мене там знають.
Голосуємо.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.
"За" - 160.
ГОЛОВА. Незрозуміло. До Костюка є запитання? Тоді я прошу голосувати.
"За" - 173.
Хто проти, будь ласка, підніміть руку і скажіть. Ну, є ж якісь аргументи. Так же не можна (Шум у залі).
Від комітету, будь ласка.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Ми в комітеті розглянули. У нас зауважень не було, і ми рекомендуємо затвердити.
ГОЛОВА. Якщо є запитання, ви можете поставити їх і претенденту, і голові підкомітету Броніславу Станіславовичу. Я прошу підтримати. Голосуємо за Костюка Михайла Івановича.
"За" - 170.
Будь ласка, далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Прилуцького міського суду Чернігівської області - Пошкурлата Олега Миколайовича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 227.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Печерського районного суду міста Києва - Чобіток Аллу Олександрівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 185.
Запитання до Алли Олександрівни є?
Слово має представник НДП Ємець Олександр Іванович. Будь ласка.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція НДП. Ми хочемо почути мотивацію, чому була відхилена кандидатура судді з Тернопільської області. У нас є підозра, що фракція комуністів не голосувала через регіональну належність суду, а не тому, що є конкретні претензії до судді. Якщо це так, то ми хочемо почути конкретні запитання чи претензії до судді, бо інакше ми не зможемо далі брати участі в голосуванні.
Дякуємо за увагу.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування кандидатуру Чобіток Алли Олександрівни. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 199.
Далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Військового суду Хмельницького гарнізону - Лівінського Сергія Володимировича. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 189.
У кого є запитання? Будь ласка, надаю слово депутату із Хмельницької області Чижу Івану Сергійовичу.
ЧИЖ І.С., голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і селян. Шановні колеги! Депутація Хмельницької області до кандидата не має жодних претензій. Ми його знаємо: людина добре працює, професіонал. Не має до нього претензій і підкомітет, і комітет. Я просив би Верховну Раду підтримати цю кандидатуру.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 202.
Далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Кандидат на суддю військового суду Чернівецького гарнізону - Семенюк Костянтин Миколайович.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 200.
Будь ласка. Слово депутату Косіву.
КОСІВ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 116, Львівська область). Народний рух України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Шановні претенденти на посади суддів! Я не вперше виступаю у такій ситуації. Ви пам'ятаєте, що я навіть пропонував спростити регламент затвердження суддів, тому що Верховна Рада у такій ситуації виглядає несерйозно: одних відкидає, а інших затверджує без будь якої мотивації. До того ж мені здається, що ми навіть іноді просто-напросто зловживаємо своїм службовим становищем. І очевидно, колеги, судді це дуже чітко реєструють.
Давайте, Олександре Миколайовичу, отих усіх кандидатів, хто не набрав потрібної кількості голосів за (а ми вже знаємо думку комітету), поставимо списком на голосування, а далі знову будемо голосувати поіменно.
Дякую.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування кандидатуру Семенюка Костянтина Миколайовича - до військового суду Чернівецького гарнізону.
РАЙКОВСЬКИЙ С.Б. Комітет підтримує.
"За" - 200.
ГОЛОВА. Я запрошую на трибуну Костюка Михайла Івановича. Будь ласка. Може, у вас є запитання до Костюка Михайла Івановича.
Слово депутату Чижу, будь ласка.
ЧИЖ І.С. Дякую. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Шановний Михайле Івановичу! Скажіть, будь ласка, який у вас досвід суддівської роботи, скільки ви працюєте і яка, на ваш погляд, може бути причина того, що частина Верховної Ради вас не підтримує. Може, у представників Тернопільської, Львівської областей є претензії, може, іноді суд усупереч закону не легітимізує партійні організації, коли це влада там не робить, на що не має права? Чи були до вас такі претензії чи якісь інші? Будь ласка, скажіть, ваша судова практика не є причиною непідтримки?
А я просив би Верховну Раду вас підтримати.
КОСТЮК М.І., суддя Бучацького районного суду Тернопільської області. Мій загальний юридичний стаж - 20 років. З них 7 років працюю в суді.
ГОЛОВА. Шановні колеги! У вас на руках є отака книжечка. На сторінці 54 подивіться дані про цього кандидата в судді. Дані є про кожного кандидата. Будь ласка, подивіться. Я думаю, що до Верховної Ради представили людей достойних, щоб ми їх затвердили. Якщо до когось є претензії, давайте ми їх висловимо, і якщо це аргументовані претензії, тоді, безперечно, ми затверджувати кандидата не будемо.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Немає ніяких зауважень.
ГОЛОВА. Якщо немає, давайте затвердимо. Так же не можна.
КОСТЮК М.І. Ні від політичних, ні від громадських організацій зауважень до цього часу не було.
ГОЛОВА. Будь ласка. Я просив би підтримати кандидатуру Михайла Івановича. Голосуємо.
"За" - 226.
Спасибі. Прийнято.
Я запрошую на трибуну Чобіток Аллу Олександрівну. Немає потреби? Голосуємо.
"За" - 240.
Прийнято. Спасибі.
Лівінського Сергія Володимировича - до військового суду Хмельницького гарнізону. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 278.
Спасибі. Прийнято.
Далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Семенюка Костянтина Миколайовича - суддею військового суду Чернівецького гарнізону.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 274.
Рішення прийнято. Шановні колеги! Дозвольте від вашого імені поздоровити обраних суддів, побажати їм дотримуватися у своїй діяльності букви закону. Плідної вам роботи! Спасибі (Оплески).
----------
Надається слово для внесення пропозиції від комітету Чижу Івану Сергійовичу. Будь ласка, з місця.
ЧИЖ І.С. Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги! Верховна Рада і, зокрема, Голова Верховної Ради не раз вказували на порушення і законодавства, і взагалі, я б сказав так, законів моралі й етики в діяльності Національної телекомпанії України.
Оскільки ми сьогодні будемо розглядати питання про призначення голови Держтелерадіо, і це питання певною мірою пов'язане з особою нині діючого президента Національної телекомпанії Кулика, я вношу пропозицію розглянути ще й питання про звернення Верховної Ради до Президента України про звільнення з посади президента Національної телекомпанії Кулика. Тобто я пропоную (документи вам роздані) внести до порядку денного це питання зразу ж після розгляду питання про призначення голови Держтелерадіо.
Я про все це скажу в одній інформації, тобто окремо доповідати не буду. Будь ласка.
ГОЛОВА. Я прошу проголосувати пропозицію про внесення до порядку денного цього питання, бо воно пов'язане з тим, яке вже є у нас у порядку денному, щодо призначення на посаду.
"За" - 225.
Голосуємо. Депутат Матвєєв не встиг проголосувати. Голосуйте, будь ласка.
"За" - 237.
Спасибі.
Розглядається питання про надання згоди на призначення на посаду голови Державного комітету телебачення і радіомовлення. Слово надається Чижу Івану Сергійовичу.
ЧИЖ І.С. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати України! Відповідно до статей 85 та 106 Конституції України на розгляд народних депутатів вноситься проект Постанови Верховної Ради України про надання згоди на призначення Савенка Олександра Миколайовича головою Державного комітету телебачення і радіомовлення. Усім фракціям та групам була надана можливість зустрітися з претендентом на цю високу посаду, і, очевидно, вони мають позицію щодо цього.
Інформую вас, що Комітет з питань свободи слова та інформації як профільний запросив на своє засідання Олександра Миколайовича Савенка і після грунтовної розмови рекомендував на розгляд Верховної Ради України його кандидатуру для призначення головою Держтелерадіо. Тобто ми пропонуємо розглянути це питання Верховній Раді і визначитися.
Як народний депутат попереднього й нинішнього скликань парламенту скажу відверто, що незважаючи на певні, іноді суттєві зауваження, я особисто голосуватиму за Савенка, оскільки вважаю, що він людина високого професійного рівня, здатна очолити нелегку ділянку в інформаційній сфері держави: він - людина толерантна, здатна на компроміси, на співпрацю з усіма гілками влади. Повірте, що це немало.
Савенко очолював Національну телекомпанію, і багато хто з присутніх у залі може засвідчити, що з ним можна працювати. Повторюю, попри певні попередні його прорахунки, викликані як об'єктивними, так і найперш суб'єктивними чинниками, зовнішніми впливами, Олександр Савенко зумів співпрацювати не лише з виконавчими структурами, а й з парламентом, чого не можна сказати про інших керівників Національної телекомпанії, які прийшли після нього. Але до цього я повернуся дещо пізніше з урахуванням того, що до порядку денного внесено питання, яке я щойно запропонував.
До 1995 року народні депутати мали в прямому ефірі передачі "Трибуна депутатських фракцій" та "Парламентський канал". Державне телебачення ( на відміну від того, що робиться зараз) більш-менш об'єктивно висвітлювало роботу парламенту. Депутати - представники різних політичних спрямувань могли виходити в ефір у програмі "П'ятий кут" та в інших телепередачах.
Не маючи наміру ідеалізувати той час, бо особливих причин для цього немає, я з власного досвіду все ж підтверджую, що ми мали хоч якусь трибуну для висловлення своїх думок, поглядів, могли через державну телевізію інформувати виборців та звітувати про свою діяльність, доносити позицію виборців до широкого загалу.
Що ми маємо тепер на державному телебаченні - усім нам відомо. Тому ви, шановні колеги, порівнявши та глибоко зваживши всі за і проти, зможете самі визначитися щодо кандидатури Савенка на пропоновану посаду.
На тому можна було б, звичайно, поставити крапку, однак питання про призначення його на посаду голови Держтелерадіо цим, на жаль, не вичерпується. Річ у тім, що з листопада 1996 року на цій посаді перебуває пан Кулик. Загалом ця історія, як і вся епопея з паном Куликом та його просуванням службовими сходинками, нагадує мені детективний роман. Коротко перекажу фабулу цього роману, що дивує не лише суцільними порушеннями Конституції, чинних законів, а й особливою напругою з елементами гумору, сарказму і трагікомізму.
21 серпня 1996 року розпорядженням Президента України на голову Держтелерадіо Кулика покладено тимчасове виконання обов'язків президента Національної телекомпанії, що суперечить статті 120 Конституції України, за якою він не мав права суміщати свою службову діяльність з іншою.
8 жовтня 1996 року Верховна Рада своєю постановою звернулася до Президента України з пропозицією подати кандидатуру для надання згоди на призначення на посаду голови Держтелерадіо, а отже, для надання згоди на звільнення з відповідної посади Кулика.
І що ви думаєте? 13 листопада 1996 року замість звільнення з посади голови Держтелерадіо (бо він уже обіймав іншу посаду) Кулика призначають ще й на третю посаду - міністра інформації України без звільнення з посади голови Держтелерадіо, що є порушенням установленого Конституцією порядку.
17 листопада 1998 року указом Президента України всупереч статтям 106 та 120 Конституції пана Кулика призначено президентом Національної телекомпанії України. І того ж дня постановою Кабінету Міністрів його призначено головою правління ДАК "Українське телебачення і радіомовлення".
Я не знаю, чи встигли ви порахувати, скільки посад займає пан Кулик без звільнення з посади голови Держтелерадіо України. Ось така фабула. Щоправда, додам, що 13 листопада 1996 року Президент України звернувся до Верховної Ради з листом про дачу згоди на звільнення Кулика з посади голови Держтелерадіо. Документ додається. Зараз він у вас на руках. Але ж нагадаю, що 13 листопада Кулик уже був призначений міністром інформації.
Верховна Рада минулого скликання не пішла тоді на порушення чинного законодавства. Адже давати згоду на звільнення з посади голови Держтелерадіо можна лише тоді, коли Кулик був би звільнений з посади міністра. Як відомо, одне порушення тягне за собою цілий ланцюг порушень і дає всі підстави особі, щодо якої було порушено закони, самій скрізь їх порушувати. Приклад згори, як мовиться, надихає.
Наголошую, що я особисто нічого не маю проти Зіновія Кулика як людини. У цій ситуації для мене, для нашого комітету і для Верховної Ради взагалі важливо, чи служить він букві закону, чи ігнорує чинне законодавство. Так от, пан Кулик, очоливши в 1996 році Національну телекомпанію України і перебуваючи водночас на посаді голови Держтелерадіо, став прямим порушником чинних законів, зокрема законів про телебачення і радіомовлення, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації, багатьох постанов Верховної Ради.
Ось факти. Починаючи з п'ятої сесії Верховної Ради попереднього скликання, тобто з 1996 року, Національна телекомпанія, очолювана Куликом, ігнорувала всі постанови про висвітлення роботи парламенту. Ми тут ухвалювали постанови, а пан Кулик, м'яко кажучи, не зважав на них. Так зникли з екранів депутатські передачі в прямому ефірі, водночас посилилися необ'єктивність, заданість інформаційних репортажів про парламент у випусках теленовин.
Далі - більше. Сумнозвісний детективний жанр набирав сили й обертів. Пан Кулик очолив Мінінформ, якому було повністю підпорядковано НТКУ. Як мовиться, своя рука - владика. Посилюється інформаційний тиск на Верховну Раду. Пригадаймо передачу "Акценти" на державному телебаченні, я її й досі називаю "Акценти": глумливий тон, нечуване шельмування депутатів, особливо представників лівого крила парламенту, перекручування та підтасовування фактів, наклепи і таке інше.
Усі ці печерні атрибути набули нової форми в наступній програмі "7 днів". Пригадуєте, якому шельмуванню була піддана Верховна Рада впродовж кількох місяців перед березневими виборами 1998 року? А нам твердили, що ми живемо в цивілізованій державі, розвиваємо демократію.
Я не схильний в усій інформаційній вакханалії Національної телекомпанії звинувачувати лише Кулика. Після нього державне телебачення очолив пан Віктор Лешик. Усім нам відомі призвідці, які стоять за його спиною і скеровують його та йому подібних, доливають масла до пропагандистського вогню.
Я не схильний і політизувати цю проблему, хоча всім відомо, що в основі паплюження єдиного законодавчого органу держави стояло і стоїть намагання декого будь-що утриматися при владі в Україні. Дарма, що держава за своїм економічним і соціальним станом твердо посіла місце серед найвідсталішіх країн світу, що зубожіння народу досягло нечуваних меж. Головне - відвертати увагу людей від болючих проблем їхнього існування. Звісно, найкраще це зробити через пошук винних, через моральне і психологічне знищення політичних опонентів. А вони тут, неподалік, у Верховній Раді.
Інформаційні атаки на парламент посилилися новою хвилею пропагандистського бруду, зухвалості, цинізму. Свободу слова
-перше і відчутне завоювання незалежної України - фактично було поставлено на коліна. Саме руками Мінінформу, очолюваного Куликом, було розпочато знищення опозиційної до нинішніх владних структур преси. Так сталося з відомою газетою "Правда Украины", було дано старт довготривалому тиску на газету "Політика". Сумний ряд прикладів наступу на свободу слова можна продовжити, але, думаю, наведеного досить.
Ви справедливо запитаєте: а як протидіяла Верховна Рада, народні депутати суцільному порушенню Конституції, чинного законодавства, зрештою, безпардонному зневажанню норм людської етики, моралі, принципів демократії? Парламент, зрозуміло, не мовчав. Можливо, не всі наші дії мали послідовність, довершеність і належну ефективність. Хоча переконаний у тому, що з беззаконням, з авторитарними методами боротися непросто, як і переконаний у тому, що шлях правового врегулювання проблем є перспективним і в кінцевому підсумку матиме успіх.
У вересні 1996 року Верховна Рада прийняла Закон про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України, Постанову про створення телерадіоорганізації суспільного мовлення України і Закон про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.
Наприкінці 1997 року парламент прийняв постанову про телевізійну і радіопрограму "Твій вибір" з метою інформування населення про нове виборче законодавство. Того ж таки року Верховною Радою прийнятий Закон про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів.
Вносячи на розгляд проекти цих законодавчих актів, профільний комітет прагнув правовим шляхом відреагувати на беззаконня в інформаційній сфері, і насамперед у системі державного телебачення. Однак не без прямої участі пана Кулика і досі немає телерадіоорганізації суспільного мовлення, заглушено радіо- і телепрограму "Твій вибір", по суті, не вступив у дію Закон про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів.
До речі, Верховна Рада ще 1996 року, аби покласти край беззаконню в телерадіоінформаційному просторі, створила тимчасову слідчу комісію, а потім постановою Верховної Ради про звіт цієї комісії висловила недовіру голові Державного комітету телебачення і радіомовлення Зіновію Кулику, котрий, як у ній записано, своїми діями завдав значних збитків національним інтересам і державному бюджету. Гадаєте, після того його звільнили з посади?! Ні, й ще раз ні! Більше того, невдовзі його призначили міністром. То чим це не трагікомічний жанр?!
Комітет з питань свободи слова та інформації Верховної Ради нинішнього скликання розпочав активну роботу щодо усунення беззаконня в інформаційній сфері. За неповний рік ми провели ряд серйозних заходів, спрямованих на захист інформаційного поля, свободи слова, опозиційних нинішній виконавчій владі засобів масової інформації і журналістів. У Постанові про звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 1995- 1998 роки та Постанові про діяльність Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади щодо забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери, які було прийнято зовсім недавно за підсумками Дня уряду, піддано серйозній критиці роботу Кабміну, в тому числі й Мінінформу, в цій галузі, визначено серйозні завдання щодо виправлення ситуації.
Ми визнали роботу Кабінету Міністрів незадовільною, ми створили спеціальну слідчу комісію Верховної Ради України для вивчення ситуації в інформаційній сфері України, очолювану членом нашого комітету Михайлом Яковичем Онуфрійчуком, яка вже розпочала активну роботу. Створено також тимчасову слідчу комісію Верховної Ради для вивчення ситуації, що склалася довкола редактора газети "Правда Украины", який перебуває в слідчому ізоляторі за звинуваченнями, що викликають дуже багато запитань.
Зараз наш комітет займається підготовкою до парламентських слухань з проблем нинішнього стану та перспектив розвитку інформаційної сфери, що відбудуться 11-13 травня (пленарну частину буде проведено 12 травня).
За активної участі комітету обрано і новий склад Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Однак проблема залишається відкритою, адже за Конституцією та Законом про Національну раду Президент України вже мав призначити свою частину
- чотири особи - складу Національної ради. До речі, в листі до Верховної Ради ще 24 лютого він обіцяв це зробити, як тільки Верховна Рада призначить свою частину, щоб Національна рада почала працювати. А вже вчора на зустрічі з журналістами регіональних засобів масової інформації він сказав, що не має наміру когось призначати, бо йому, бачте, хтось не подобається з тієї частини, яку призначила Верховна Рада. Та невже і Верховна Рада скаже Президенту, що їй хтось не подобається з президентської частини? Це законом не обумовлено. Верховна Рада діяла виключно в рамках закону і виконала свій законний конституційний обов'язок.
Таким чином блокується нормальна робота конституційного органу, якому належить виконувати дуже важливі функції в інформаційній сфері. До речі, комітет має намір перевірити минулий склад Національної ради, бо в нас є поки що не перевірена інформація про те, що нелегітимна Національна рада функціонує і продовжує видавати ліцензії, в той час як четвірка її членів від Верховної Ради не може приступити до роботи.
Принагідно скажу, що комітет повів справжню боротьбу за захист свободи слова, незаангажованих засобів масової інформації, окремих журналістів. Ось уже тривалий час ми прагнемо зробити все, щоб нарешті почав діяти Закон про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, який блокується Мінінформом.
За підписом голови комітету надіслано ряд листів Президенту України, Прем'єрміністру, Генеральному прокурору, тодішнім міністру інформації Кулику та його заступнику Баю. Комітет став на захист ряду центральних та регіональних засобів масової інформації, підданих тиску з боку виконавчих структур, фіскальних органів за інакомислення стосовно нинішньої виконавчої влади, критичні публікації на її адресу. Це і "Правда Украины", і "Політика", і "Дніпровська правда", і "Кіровоградська правда". Загалом під захист комітету взято близько двох десятків періодичних видань, теле- та радіоорганізацій.
Не скажу, що немає серйозної реакції на наші аргументовані листи тривоги на адресу Генпрокуратури, Верховного суду України, хоча нинішня тенденція на ігнорування свободи слова, знищення незаангажованих засобів інформації пустила глибоке коріння.
Комітет виступив з рядом заяв з приводу ситуації в інформаційній сфері. Розглянуто і внесено кілька законопроектів про внесення змін до чинних законів, що має врегулювати ряд правових норм у цій сфері. Активну позицію обрав комітет і щодо так званого "дакування" в інформаційній та видавничій галузях, тобто створення даків - незаконних, неконституційних державних акціонерних корпорацій, створення яких не можна допустити, бо це призведе до приватизації цієї сфери. Зокрема, до Конституційного Суду надіслано подання щодо невідповідності Конституції указу Президента.
Мушу сказати, що ситуація в інформаційній сфері лишається складною. Напередодні виборів Президента України вона, очевидно, ускладниться ще більше. Розпочинається нова кампанія боротьби з Верховною Радою, потенційними кандидатами на посаду Президента. І в цій боротьбі чільне місце посідає Національна телекомпанія, якою керує пан Кулик. Простежте, як упереджено, у зневажливому тоні розповідається про роботу парламенту у випусках УТН, яка нова хвиля пропагандистського шоу розпалюється в програмі "7 днів", які перекручення фактів дозволяються на адресу керівництва нинішнього парламенту, як шельмуються депутати лівого крила парламенту і не тільки лівого, а й узагалі всі справді демократичні сили в державі. Таке ось маємо державне телебачення.
Звісно, подібне неможливе в цивілізованій країні. Отже, час покласти цьому край. Саме цим продиктовано зміст проекту постанови, який ми внесли в порядок денний, про звернення до Президента України щодо звільнення пана Кулика з посади президента Національної телекомпанії України. Є всі правові підстави звільнити Кулика з посади президента НТКУ за систематичне невиконання постанов вищого органу влади, викривлення державної політики на телебаченні.
Я хотів би вірити, що Президент України як гарант додержання Конституції, як глава держави прислухається до голосу Верховної Ради, а Верховна Рада таке рішення прийме.
І на закінчення. Я доповідав по суті щодо двох питань, які сьогодні внесені на розгляд. У вас на руках є документи, пов'язані зі звільненням пана Кулика з посади голови Держтелерадіо, яку він формально займає й досі. І хоча це подання Президента датоване ще листопадом 1996 року, і хоча Президент уже після того здійснив масу порушень Конституції, давайте як Верховна Рада допоможемо йому виплутатися з цих тенет, в які його завели його юридичні служби чи радники, і приймемо постанову, звільнивши Кулика, бо він і досі формально вважається головою Держтелерадіо.
Крім того, ми розглянемо кандидатуру Олександра Миколайовича Савенка і приймемо рішення. Я ще раз кажу, що голосуватиму за, і хотів би, щоб Верховна Рада мене підтримала. У будь-якому випадку це є позитивним моментом, бо не можна залишати таку вакханалію, яка є нині.
І щодо іншого питання, яке включене до порядку денного, то я просив би підтримати. Ви ще не встигли ознайомитись з проектом постанови, він дуже короткий: "Про звернення Верховної Ради України до Президента України про звільнення з посади президента Національної телекомпанії України Кулика З.В.
Виходячи з вимог статей 4, 12, 13, 46 Закону України про телебачення і радіомовлення, якими визначаються повноваження державних органів влади щодо телебачення і радіомовлення та відповідальність за порушення нормативноправової бази у цій сфері, Верховна Рада України як визначений законодавством України співзасновник Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України постановляє:
Запропонувати Президенту України як співзасновнику Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України, виходячи з інтересів Української держави та суспільства, звільнити з посади президента Національної телекомпанії України Кулика Зіновія Володимировича".
Ось така пропозиція. Дякую, Олександре Миколайовичу.
ГОЛОВА. Спасибі. Зараз поставимо запитання Івану Сергійовичу як голові комітету. Але тут надійшов проект Постанови про надання згоди на звільнення Президентом України з посади голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Кулика З.В., зареєстрований у Секретаріаті Верховної Ради 21 квітня 1999 року, а подання Президента - 13 листопада 1996 року. Я не розумію: що це за документ?
ЧИЖ І.С. Я пояснював в інформації, зараз ще поясню, Олександре Миколайовичу.
Справа в тому, що з посадою Кулика дуже заплутана й детективна історія. Я щойно пояснював вам, що Президент, просуваючи Кулика службовими сходинками, з 1996 року не звільнив його з посади голови Держтелерадіо. І зараз Кулик, не будучи фактично головою Держтелерадіо (ці обов'язки виконує Межинський), формально обіймає цю посаду, бо він з неї не звільнений. Тому призначити Савенка, не звільнивши формально присутнього там Кулика
- це буде теж, очевидно, актом якоїсь нелегітимності. І тому тут Верховна Рада вже виплутує Президента з тих лабет і тенет, в які його завели його ж юристи- правники, його радники.
Так, це подання було внесено ще до Верховної Ради минулого скликання. Тоді Верховна Рада це подання не розглянула, бо коли Президент це подавав, то Кулик уже мав третю посаду - міністра інформації, і Верховна Рада вважала, що не може втручатися в це, тому що це буде незаконно. Вона взагалі вимагала його звільнення і висловила йому недовіру.
Сьогодні ж, якщо ми хочемо затвердити на цю посаду Савенка, давайте це зробимо. Ми з нашим юридичним управлінням уже все відпрацювали. Я скажу, що важчої роботи в мене не було, ніж оця. Нам довелося виплутуватися з ситуації, що є наслідком неконституційної дії Президента. Це страшні речі! Куди не кинешся
- кругом нароблено страшних конституційних огріхів. I це спеціально зроблено! Тому ми порадилися з юристами нашого юридичного управління й вирішили: давайте відгукнемося на те колишнє звернення і звільнимо Кулика від формально займаної посади голови Держтелерадіо, щоб розчистити дорогу новому претенденту. Ось така в нас, на жаль, правосвідомість вищих посадових осіб і тих, хто з ними поруч.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, у вас є проект постанови. Я його зачитаю, щоб і радіослухачі почули:
"Постанова Верховної Ради України про надання згоди на звільнення Президентом України з посади голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Кулика З.В.
Відповідно до пункту 24 статті 85 та пункту 14 статті 106 Конституції України Верховна Рада України постановляє:
Дати згоду на звільнення з посади голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Кулика Зіновія Володимировича".
Прошу підтримати цей проект постанови.
ЧИЖ І.С. Прошу підтримати, колеги.
ГОЛОВА. Це питання дворічної давності.
"За" - 285.
Рішення прийнято.
Шановні колеги! А зараз я просив би поставити запитання по суті проекту постанови щодо звільнення Кулика з посади президента Національної телекомпанії. Будь ласка, запишіться. Висвітіть, будь ласка. Скільки часу відведемо? П'ять хвилин.
Будь ласка, депутате Олексій Марченко. За ним - депутат Кириченко.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Депутатська група "Відродження регіонів". Шановні колеги! Шановний Іване Сергійовичу! Оскільки Савенко Олександр Миколайович не зустрічався з членами депутатської групи "Відродження регіонів", я змушений поставити вам два запитання.
Перше. Незважаючи на постійні вимоги громадськості та наших виборців, з наших телеекранів так і не зникла пропаганда насилля, порнографії, бандитизму. А на цьому вчиться ж наша молодь! То чи зможе Олександр Миколайович впливати на це?
І друге запитання вам, шановний Іване Сергійовичу. Чому ваш комітет до сьогодні не розглянув і не вніс у Верховну Раду законопроект, спрямований на врегулювання саме цієї проблеми, адже він знаходиться сьогодні вже у Верховній Раді?
ЧИЖ І.С. Дякую. Відповідаю. Як я зрозумів з наших контактів з Олександром Миколайовичем Савенком, він готовий дуже тісно співпрацювати з нами, щоб поставити на законні рейки ситуацію в телеінформаційному просторі, зокрема з програмним її наповненням. Але Держтелерадіо має певною мірою дотичне до цього відношення, тому що національні телекомпанія та радіокомпанія - самостійні структури. Тут ми це повинні врегулювати законом, і я хочу сказати, що такий проект закону вже готовий і знаходиться у Верховній Раді. Він дуже складний. Треба було виписати дефініції навіть про те, що таке ця еротика, чи цей бруд, насильство, тобто що це є. Це 46 статей, дуже серйозний законопроект. Він готовий. Працювали над ним різні структури: експерти з Міністерства культури, з правоохоронних органів, з юридичних інстанцій. Ми взяли за основу законопроект депутатів Медведчука і Костицького. Законопроект є, найближчим часом його буде внесено на ваш розгляд.
Я думаю, що Верховна Рада підтримає його і в нас будуть правові рамки для того, щоб вичистити ці "конюшні", яких наробили в нашому просторі. А наробили їх тому, що заробляють гроші. Беруть на ринках всілякий дешевий бруд, не маючи над собою ніякого контролю, бо Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не виконує своїх функцій. Зараз вона просто заблокована. Отак воно сталося. Законопроект про це буде вам внесений буквально найближчими днями.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Кириченко. Будь ласка. За ним - депутат Подгорний.
КИРИЧЕНКО С.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
183, Херсонська область). Християнськодемократична партія України. Прошу передати слово Віталію Журавському.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. Шановний доповідачу! Ви знаєте, що в нас були передачі, в яких постійно виступали парламентарії й лідери опозиційних партій: "Депутатський канал" - щосуботи, 1 година, "Трибуна парламентських фракцій" - у дні пленарних засідань, 45 хвилин, "Дискусія лідерів" тощо. Це все було в прямому ефірі. Як, на вашу думку, можна їх відновити?
Дякую.
ЧИЖ І.С. Дякую. Ну, я казав у своїй доповіді, що не хотілося б це питання політизувати, але одну річ мушу сказати. Мені здається, що є один президент, якого треба замінити, - і тоді все стане на свої місця. А інше - то похідне (Шум у залі, оплески).
Наводжу приклад. Верховна Рада цілком легітимно, цілком законно, відповідно до Конституції, до всієї нормативно-правової бази приймає постанови, а вони не виконуються, бо є телефонне право: дається вказівка Кулику, той клацає каблуками - і не виконує наші постанови.
До речі, "Дискусія лідерів" - це була прекрасна передача, яка не зв'язувала руки ні Національній телекомпанії, ні Президенту. І вона була тоді, коли керував телекомпанією Савенко. Відображалися на телеекрані дві різні позиції: хтось, умовно, любить Президента, хтось не любить - і доводили своє. А слухач, телеглядач робив висновок: хтось за таку модель розвитку, хтось за іншу.
Треба це відновити законом. І оце, що ми зараз робимо, - це перший крок до того. Я переконаний: доки в Національній телекомпанії будуть працювати люди, які служать не закону, а чиновникам найвищого і високого рівня, - доти порядку не буде. Якщо ми дамо сигнал Президенту, щоб він звільнив (на жаль, Верховна Рада сама не може) Кулика з посади президента Національної телекомпанії (зараз ми будемо голосувати це звернення), і якщо це станеться, то ситуація розрядиться, і я глибоко переконаний, що все зміниться на краще.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Подгорний. Будь ласка.
ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Народно-демократична партія. Прошу передати слово Артуру Білоусу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
БІЛОУС А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Дякую. Фракція Народно-демократичної партії. Шановний Іване Сергійовичу! Ви торкалися проблематики, зокрема щодо Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. На жаль, поки що певні кола з оточення Президента підштовхують главу держави до невиконання ним же взятих обов'язків щодо призначення своєї четвірки членів Національної ради. Який, на ваш погляд, вихід з цієї ситуації, що має зробити Верховна Рада?
Як відомо, ми в комітеті розглядали певні поправки до закону, які дозволяють працювати Національній раді навіть тоді, коли буде призначена одна четвірка чи від Президента, чи від Верховної Ради. На жаль, поки що ці поправки не роздані. Яка ваша думка і думка керівництва Верховної Ради стосовно прийняття таких поправок і все-таки певною мірою цивілізованого законодавчого впливу на вирішення цього питання, оскільки телерадіопростір фактично є поза правовим полем?
ЧИЖ І.С. Дякую, Артуре Олександровичу, за запитання. Дійсно, комітет Верховної Ради, передбачаючи дії, спрямовані на те, щоб не допустити затвердження всіх вісьмох членів Національної ради змушений був розглянути законопроект, внесений нашими колегами Потімковим і Стрижком. У ньому пропонується встановити, щоб у разі, якщо якась одна гілка влади (чи Президент, чи Верховна Рада) просто не хоче призначати своїх членів ради, то щоб могли працювати інші чотири її члени. Це розблокує ситуацію. Такий законопроект напрацьований, я сьогодні його вже підписав і готовий про нього доповісти Верховній Раді від комітету, хоч це, звичайно, не вихід.
Якби Президент і його оточення діяли в рамках Конституції і закону, в нас не виникало б таких проблем. Ну як це так? Верховна Рада призначила чотирьох членів ради, хоч і нам не всі з них подобаються. Але так у Верховній Раді знайдено консенсус. Призначили, тепер Президенту хтось там не сподобався... Та нехай він призначає будького, ми не заперечуємо. Ми можемо мати претензії, але ми як Верховна Рада не будемо вдаватися до блокування. Ми можемо з цього приводу десь висловитись - і не більше. Тому краще всього, звичайно, щоб Президент свою четвірку призначив. Якби він листом і розпорядженням не відкликав свою четвірку, то можна було б вважати, що ми вже чотирьох визначили, а його колишня четвірка діє, значить, він її підтверджує - і все. Він же її відкликав. Тому я внесу цей законопроект. Він буде Верховній Раді офіційно поданий, можливо, вже навіть сьогодні, бо, працюючи вранці в комітеті, я його завізував.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.
ЧИЖ І.С. Дякую, Олександре Миколайовичу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування проект постанови, внесений народним депутатом Чижом Іваном Сергійовичем, головою Комітету з питань свободи слова та інформації про звернення Верховної Ради України до Президента України про звільнення з посади президента Національної телекомпанії України Кулика Зіновія Володимировича.
"Виходячи з вимог статей 4, 12, 13, 46 Закону України про телебачення і радіомовлення, якими визначаються повноваження державних органів влади щодо телебачення і радіомовлення та відповідальність за порушення нормативноправової бази у цій сфері, Верховна Рада України як визначений законодавством України співзасновник Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України постановляє: запропонувати Президенту України як співзасновнику Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України, виходячи з інтересів Української держави та суспільства, звільнити з посади президента Національної телекомпанії України Кулика Зіновія Володимировича".
Я ставлю на голосування проект постанови за основу.
"За" - 273.
Тепер голосуємо в цілому.
"За" - 282.
Постанова прийнята. Спасибі.
Розглядається кандидатура Олександра Миколайовича Савенка для надання згоди на призначення його головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
Слово надається Савенку Олександру Миколайовичу. Будь ласка. Скільки вам треба хвилин? Гаразд, до 10 хвилин.
САВЕНКО О.М., генеральний директор Державного інформаційного агентства України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Ви мене назвали Савенком. Савенком мене називали в моїх рідних Лубнах на Полтавщині, а в Києві професор Коваль в університеті якось довела всім, що мене потрібно називати Савенком. Так що на Полтавщині я Савенко, в Києві - Савенко, але це суті не змінює.
Передусім я хочу подякувати керівництву Верховної Ради: Олександру Миколайовичу, Адаму Івановичу, Віктору Володимировичу, голові профільного комітету Івану Сергійовичу Чижу, керівникам фракцій і груп, які чітко і оперативно в стислі строки допомогли мені зустрітися з переважною більшістю фракцій. Здається, я не зустрівся тільки з двома фракціями, просто не вистачило часу.
Під час наших зустрічей було проведено серйозні, конструктивні розмови, дуже багато ставилося і критичних запитань. І повірте, я не намагався захищати честь мундира тільки задля того, щоб захистити мундир, дуже багато було висловлено справедливої критики та нарікань на адресу електронних засобів масової інформації.
Словом, ми знайшли порозуміння, і для мене ці зустрічі були дуже і дуже корисними. Я розумію, яка відповідальність ляже на мої плечі, серце і душу в тому разі, якщо Верховна Рада підтримає конституційне подання Президента України і довірить мені керувати такою архіскладною системою, якою є Держтелерадіо України.
Правда впродовж останніх двох з половиною років через те, що я працював в іншій сфері інформаційного поля, я не був так щільно занурений у вир телерадіоінформаційного простору, як тоді, коли працював на телебаченні на посаді президента Національної телекомпанії. Але роботу цю я знаю, знаю труднощі і проблеми, знаю, що таке телевізійна інформаційна бистрина і де знаходиться підводне каміння. Я знаю людей, і, що не менш важливо, - люди знають мене.
Переконаний, що й ви розумієте, що в цей дуже складний політичний період очолити такий центральний орган державної виконавчої влади, яким є Держтелерадіо, - це означає торувати шлях на журналістську, та й чого гріха таїти, на адміністративну Голгофу. Але я не Ісус Христос, то нестиму не хрест, а тягар відповідальності, тягар свого громадянського сумління, честі й совісті.
Що таке Держтелерадіо? Це понад 15 тисяч професіоналів, які працюють у Національній телекомпанії України, Національній радіокомпанії України. Це 23 обласні телерадіомовні компанії. Це 3 регіональні телерадіомовні компанії (в Криму, Севастополі та Києві). Це концерн "РРТ", за допомогою якого вся Україна може приймати сигнал з Києва. Це студія "Укртелефільм". А всього, як я вже сказав, це понад 15 тисяч чоловік.
Держтелерадіо - це майже 75 тисяч годин телевізійного мовлення на рік і майже 122 тисячі годин радіомовлення. Держтелерадіо сьогодні (про це вже казали в цьому залі) - це об'єкт дуже пильної суспільної уваги, найпотужніший і найгостріший ідеологічний інструмент та засіб масової інформації, для якого не потрібна передплата: він прошеним чи непрошеним гостем заходить практично в кожну домівку і щодня збирає багатомільйонну аудиторію.
Звичайно, 10 хвилин навряд чи вистачить для того, щоб детально проаналізувати всі ті проблеми, які я маю намір розв'язувати, якщо на це буде ваша згода. Бодай можна перерахувати чи спробувати перерахувати основні завдання голови Держтелерадіо, тобто систему пріоритетів. Якщо конспективно, то це: забезпечення реалізації інформаційної політики держави, визначеної Верховною Радою та Президентом України; організація виконання актів законодавства у сфері телебачення і радіомовлення та відповідних рішень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення; формування і захист національного телевізійного простору.
У нашій країні сьогодні зареєстровано і діють понад 900 телерадіоорганізацій. Взагалі, це важко збагнути. Напевно, люди задихнулися від ейфорії свободи, але це явище явно ненормальне. І всі ті негаразди, які трапляються, і всі ті претензії, які висловлюються глядачами і які сьогодні звучали в цьому залі, абсолютно справедливі, тому що ще не вироблено систему контролю за діяльністю всієї багатоманітної системи.
Наступне завдання - забезпечення входження України у світовий інформаційний простір, що є дуже важливим. Коли говорять, що Україна перебуває в інформаційній ізоляції, то це не так. Ми просто не досить настійливо входимо у цей простір.
Важливими завданнями є також організація висвітлення політичного, економічного і культурного життя України як суверенної, демократичної і правової держави; організація і утвердження ідеї економічного і культурного відродження та розвитку України; розповсюдження офіційних повідомлень, роз'яснення законів і рішень, які приймаються Верховною Радою, урядом і Президентом України; об'єктивне інформування аудиторії про події в нашій країні та за її межами; сприяння організації передач культурно-просвітницького, патріотичного спрямування; сприяння освіті, економічному і духовному розвитку держави; утвердження пріоритету загальнолюдських цінностей у внутрішній і зовнішній політиці; послідовна реалізація принципів свободи слова.
Якщо ж накреслити найголовніше завдання, то це - чітке, я б навіть сказав, жорстке дотримання норм чинного законодавства стосовно сфери телерадіомовного простору. Надзвичайно важливими завданнями вважаю дотримання паритетності, об'єктивності і, головне, неупередженості у висвітленні діяльності вищих гілок влади, насамперед законодавчої і виконавчої; виправлення перекосів, які, на жаль, мають місце.
Дуже важливими завданнями є забезпечення рівних прав і можливостей кандидатів у Президенти України під час президентських виборів; загальне підвищення якості телебачення і радіомовлення, особливо на регіональному рівні, і посилення його конкурентоспроможності. Річ у тім, що на телебаченні, як і в пресі, дві третини аудиторії сьогодні обслуговують регіональні ЗМІ, проте якість телевізійної продукції залишається недостатньою.
Необхідно вирішити питання створення мережі для роботи обласних ТРК. Іноді складається таке враження, що Україна закінчується за межами київської окружної дороги. Фактично з екранів центральних каналів зникли програми регіонального телебачення. Цього не повинно бути. Драматичність ситуації полягає в тому, що, скажімо, в більшості наших областей у зв'язку з розподілом ефіру мої регіональні колеги не мають де працювати. Якщо раніше вони мали шпаринки по півтори, по дві години (перекривали перший канал і частково працювали на другому), то сьогодні вони такої можливості позбавлені, працюючи 30-40 хвилин зранку і фактично стільки ж до 18 години. Ну про яку ефективність роботи можна говорити? Отже, розбудовувати регіональні мережі необхідно.
Слід удосконалювати законодавство у сфері інформації, усувати суперечності між законами з метою створення єдиного кодексу законів про інформаційні відносини.
Звичайно, необхідно поєднувати зусилля Держтелерадіо, Національної ради, Комітету з питань свободи слова та інформації з метою протидії американізації українського телевізійного простору. Необхідно цьому давати рішучий бій, треба боротися також проти відеопіратства, порнографії, пропаганди насильства і жорстокості.
Слід також поетапно вирішувати проблеми концерну "РРТ". Я не знаю, чи всім вам відомо, що впродовж останніх чотирьохп'яти років постійно ставиться питання про катастрофічний стан наших веж, які, як правило, розташовані в центрі міст.
Я принаймні знаю чотири-п'ять обласних центрів, де ці вежі можуть не сьогодні-завтра впасти. А поруч - і дитячі садки, і школи. Скажімо, корозія поверхні сягає 60 відсотків! Невже ми знову почнемо хапатися за голову тільки тоді, коли ці вежі впадуть на людські голови? Це, звичайно, потребує коштів, але ж людське життя дорожче.
Я не хотів би дуже детально зупинятися на фінансових проблемах, на тому, що давно вже не сподіваюся на фінансування з бюджету. Скажімо, якщо фактичні потреби системи Держтелерадіо на рік становлять майже 400 мільйонів гривень (якщо бути точним - 392,7 мільйона), то в Держбюджеті передбачено 135,4 мільйона. Потреби першого кварталу - 98,7 мільйона гривень, фактично ж система отримала 5 мільйонів, тобто двадцяту частину. Іноді розводиш руками і не розумієш, яким чином люди, які теж так само, як і шахтарі, по два, три, чотири місяці не отримують зарплати, ходять на роботу, і при цьому рейтинг передач не падає. Або ж такий факт. Після пожежі 1996 року на Хрещатику, 26 тільки нещодавно Національна радіокомпанія (ви вдумайтеся в ці слова) вийшла на аварійний режим роботи. Вважається досягненням те, що вийшли на аварійний режим роботи!
Словом, проблем, як і скрізь у нашій країні, більш ніж достатньо. У нашій системі працюють дуже багато талановитих людей, яким не звикати працювати в ненормальних і екстремальних умовах. У мене є розуміння і бачення проблем у всій їх гостроті й складності, є певний досвід, воля, є однодумці, є бажання працювати.
Тут Іван Сергійович говорив, і я сам хотів про це сказати, що я не просто схильний, а й здатний до компромісу. Зауважу при цьому, що в мене, як і в літака, є свій коридор і свій ешелон польоту, тому на будь-якій адміністративній посаді в межах і рамках цих ешелону і коридору я намагатимуся діяти максимально чесно, відкрито і принципово.
Я хочу запевнити, що в разі виявлення мені вами довіри і підтримки моєї кандидатури зроблю все, докладу настільки вистачить сил, розуму і здібностей для того, щоб Держтелерадіо стало тим місточком, де поєднуються конструктивні зусилля законодавчої і виконавчої гілок влади в ім'я процвітання нашої держави.
Спасибі за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Враховуючи, що ми час використали, я пропоную зробити перерву на 30 хвилин. Після перерви ставитимемо запитання Олександру Миколайовичу... Пропонуєте зараз записатися на запитання? Запишіться, будь ласка. Запишіться, щоб у перерві підготуватися. Висвітіть, будь ласка. Скільки часу відведемо? Десять хвилин на запитання.
Оголошується перерва на 30 хвилин.
(П і с л я п е р е р в и)
ГОЛОВА. Запросіть депутатів до залу.
Олександре Миколайовичу Савенко, будь ласка, прошу на трибуну.
Слово для запитання надається депутату Буйку. За ним -депутат Звонарж.
БУЙКО Г.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Компартия Украины, Донецкая область. Александр Николаевич, я хотел бы высказать мнение тех избирателей, с которыми мне и моим коллегам приходится сталкиваться. Они выражают явное недовольство работой нашего телевидения и радио. Но кроме телезрителей эту озабоченность высказывают и теле-, и радиожурналисты, работающие в областях. База рушится, материальной помощи нет, и кроме, так сказать, сыскных функций, руководство телевидения в областях ничего не делает. Более того, не предоставляется удобное телеэфирное время, чтобы местные журналисты могли проявлять свое творчество.
А сейчас телевидение стало просто президентской телестудией. Об этом свидетельствует такой факт. Наша делегация поехала в Санкт-Петербург на заседание Межпарламентской Ассамблеи, но об этом не было сказано ни слова. Можно вспомнить обиды депутатов и из других областей. В частности, в Харькове абсолютно не предоставляется приоритетное время для всенародно избранных депутатов.
Скажите, пожалуйста, как вы думаете планировать свою работу и обеспечивать сотрудничество с Национальным советом по вопросам телевидения и радиовещания?
САВЕНКО О.М. Дякую за ваше запитання. Воно справді дуже гостре й пекуче. Я на ньому трохи спинюся. Справді, склалася така ситуація, і Держтелерадіо не мало змоги тоді вирішити це питання, бо, як ви розумієте, ліцензії, частоти видає не Держтелерадіо. Це прерогатива Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
І, до речі, така ситуація не тільки у вашій області. Фактично в цілковитій більшості областей нашим регіональним колегам немає де працювати. Те, що вони працюють у тих жалюгідних проміжках часу, не можна назвати роботою.
Звичайно, це буде дуже жорстока, тривала боротьба, бо забирати завжди важче, ніж давати. Але якщо ми не зробимо цього сьогодні, то я боюся, що ми не зробимо цього ніколи.
Отже, я думаю, що займаючи активну, рішучу й наступальну позицію, Держтелерадіо за підтримки профільного комітету, за підтримки, сподіваюся, всієї Верховної Ради порушуватиме це питання перед Нацрадою. Іншого не дано.
Стосовно того, що не мають змоги виступити депутати, приїжджаючи у свої округи, то це неподобство. Зрештою, все це чітко виписано в законі. Якщо будуть такі факти, то в разі, коли я буду головою Держтелерадіо, ви мене про це сповіщатимете. Оскільки генеральні директори призначаються на посади наказом голови Держтелерадіо, то ми вживатимемо дуже серйозних заходів. Верховенство закону має бути над усе.
Дякую.
ГОЛОВА. Нам потрібно пам'ятати, що призначення на посаду та звільнення з посади голови Державного фонду майна, голови Антимонопольного комітету, голови Держтелерадіо належить до повноважень Верховної Ради. Тому Верховна Рада й повинна адекватно реагувати, бо вона дає згоду не тільки на призначення, а й на звільнення. І будь-який керівник цих відомств, які я назвав, повинен про це пам'ятати. А в нас часто буває так: коли потрібно отримати згоду - то на груди кидаються всі і двері з завісів знімають у комітетах, фракціях, а як тільки затвердили чи дали згоду - наступного дня вже й забули. Тому, Олександре Миколайовичу, вам і запитання такі ставлять, щоб ви пам'ятали й відчували землю під ногами.
САВЕНКО О.М. Олександре Миколайовичу, ви ж мене знаєте не перший рік.
ГОЛОВА. Я знаю не перший рік. Але те, що відбувається, і про це вас щойно запитували, - це ганьба, коли одну гілку влади показують, а над другою потішаються. Це неприпустимо.
Слово надається депутату Звонаржу. Будь ласка. За ним - депутат Круценко.
ЗВОНАРЖ А.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Я уже разобрался, как голосовать, и прошу передать слово Иванову Валерию Геннадьевичу. Он сомневается.
ГОЛОВА. Депутат Іванов.
ІВАНОВ В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Волноваха. Уважаемый Александр Николаевич! Учитывая то, что Президент наградил вас двумя высшими орденами в течение одного года, я делаю вывод, что бои на информационном поле 1998 года были нешуточные. И вы их выиграли, поэтому вам, как герою, два вопроса.
Как вы оцениваете факт замалчивания СМИ дня рождения Ленина - величайшего теоретика и практика - с трех позиций: как профессионала, как администратора и как нравственного человека?
И второй вопрос. Способны ли вы как-то изменить ситуацию в информационном пространстве в сторону обективного, справедливого и пропорционального освещения позиций самой крупной политической силы Украины - Компартии и самой крупной фракции в Верховной Раде? Позволит ли вам это сделать Президент? Если не позволит, что вы будете делать?
Поясняю на следующем примере. Как-то один работник российских админорганов был у нас в Волновахе в течение 20 дней и поделился своими впечатлениями. У вас, говорит, с демократией очень интересно получается. Если в России критикуют позицию Компартии, то комментарии дает Зюганов. Если у вас критикуют Компартию, то комментарии дает не Симоненко, а, например, Чорновил или еще кто-то из оппозиции.
САВЕНКО О.М. Дякую вам за запитання. Я тільки не встиг записати ще одну позицію: оцінка Леніна як професіонала, "нравственного человека и администратора"?
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Я думаю, що генії народжуються раз на сто років. Ленін був і залишається генієм для всіх.
САВЕНКО О.М. Дякую за запитання. Я, до речі, вітаю фракцію комуністів із днем народження вождя світового пролетаріату (Шум у залі). Та зачекайте, мені відповідати чи не відповідати?
ГОЛОВА. Одну хвилинку, дайте змогу завершити відповідь.
Будь ласка, Олександре Миколайовичу.
САВЕНКО О. М. Отже, я думаю, що Ленін
- це геній, який приходить раз не в століття, а в тисячоліття. Ну, геніальні люди народжуються не так.
Як адміністратор він був видатним організатором. Чому? Бо не маючи такого адміністративного хисту, не зміг би здійснити те, що вдалося в 17-му році. І одну шосту частину земної кулі було перевернуто.
Як професіонал. Я знаю, що у своїх анкетах він писав: професійний літератор. Він мав 55 псевдонімів: і Ленін, і Ніколаєв, і дуже багато інших. Був і хорошим літератором. Ну, й небагато в світі є таких людей, які встигли б протягом 54 прожитих років написати 55 томів. Себто це професійний революціонер, звичайно.
Далі. Чи я здатний надати ефір комуністам?
Важко казати про самого себе, на що ти здатний. Я знаю, і це можуть підтвердити багато ваших колег із фракції (це 1994, 1995, 1996 роки), що для мене не було різниці, хто виступає в ефірі. Скажімо, і Петро Миколайович, ваш лідер, виступав постійно. Він мені, правда, тоді говорив, що він виступав лише двічі у "П'ятому куті", але він і в "Дискусії лідерів" був, і постійно був на "Трибуні парламентських фракцій", і в передачі "З перших уст" брав участь.
Отож я кажу, що моє завдання полягатиме в максимальному дотриманні норм чинного законодавства. Я цілком згоден із тим, що потрібно усувати перекоси у висвітленні діяльності гілок влади, бо на разі може відбутися ефект бумеранга. Якщо в непривабливому, м'яко кажучи, вигляді показується одна з гілок влади, то цим в очах населення дискредитується інститут влади загалом. І така дискредитація повернеться, обов'язково повернеться.
Критика розумна, справедлива, об'єктивна повинна бути. Ви знаєте, що журналістів називають сторожовими псами демократії. І журналіст повинен, вибачайте за грубе слово, гавкати на владу. Та коли він гавкає тільки задля того, аби гавкати чи відпрацьовувати якусь заданість - це одна справа. А якщо він гавкає, але то не просто гавкотіння, то критика, то вболівання за справу - то це зовсім інше. Критика повинна бути, але повинна бути й абсолютна об'єктивність.
Сподіваюсь, що я відповів на ваше запитання.
ГОЛОВА. Дякую. Депутат Круценко.
КРУЦЕНКО В.Я., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів України. Олександре Миколайовичу! Сьогодні 129-а річниця з дня народження Володимира Ілліча Леніна, а на Новоукраїнщині Кіровоградської області комсомольці і молодь, вся громадськість відзначає ще й 25- у річницю з дня нагородження районної комсомольської організації орденом Трудового Червоного Прапора, з чим фракція комуністів у Верховній Раді їх щиро поздоровляє.
Скажіть, будь ласка, як ви особисто ставитеся до радянського періоду історії нашого народу і до того бруду, який ллється з радіо і телебачення на наше минуле й на ленінський геній? І чи зможете ви навести в цьому порядок?
І ще одне. Як ви плануєте забезпечити ефірно-інформаційну рівність для претендентів на посаду Президента?
Дякую.
САВЕНКО О.М. Дякую. Як я ставлюся до радянського періоду. Я, власне, як людина, як і більшість із вас, як фактично всі... Мені 44 роки. Моє становлення відбулося за радянського періоду, бо я народжений 1955 року. Тобто я закінчив школу, закінчив університет, почав працювати 1978 року. Зрештою, мої діти тоді понароджувалися. Це світлі спомини про юність, про студентство і так далі. Я не та людина, що огульно все критикує. Мені здається, що було багато здобутків, але було багато зроблено й помилок в той час. Але я не належу до очорнювачів радянської дійсності.
Тепер про те, що з теле- і радіоефірів ллється бруд на радянський період, на діяльність опонентів і так далі. Мені здається, що це питання можна вирішити тільки в один спосіб - повинні мати право слова всі: і опозиційні партії, і опозиційні сили, і опозиційні рухи. Демократичне суспільство можливе тільки тоді, коли я і ви, хоч і не поділяємо поглядів один одного, але це не є перешкодою для того, щоб ви чи я могли висловити власну думку. Моя позиція така.
Щодо ефірно-інформаційної рівності претендентів на президентську посаду. Мені здається, що буде відповідне рішення Центрвиборчкому стосовно цього. І буде встановлено графік виступів, затверджений спільно Держтелерадіо і Центрвиборчкомом, з наданням однакового часу на всіх без винятку телерадіокомпаніях як у поїздках по країні, так і в виступах на центральному телебаченні України. Мені здається, ми зробимо це. Та й, урешті, згадайте свій досвід. Ті, хто балотувався по мажоритарних округах, мали рівний доступ до державного телебачення. Нехай було мало часу, але час надавався пропорційно, залежно від кількості претендентів. Кожен із кандидатів у депутати отримав однакову квоту часу і таким чином міг безпосередньо звернутися до десятків і сотень тисяч своїх виборців. Я думаю, що робота буде організована саме таким чином.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Олександре Миколайовичу, за вичерпні відповіді. Сідайте, будь ласка.
Є потреба обговорювати? Є пропозиція підтримати кандидатуру Олександра Миколайовича Савенка для призначення його на посаду голови Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Запросіть людей до залу, будь ласка. Я думаю, що це питання нам потрібно вирішити. Олександр Миколайович - справді та людина, яка об'єктивно підходить до того, що відбувається в нашій державі. Його рівність, послідовність у роботі відома переважній більшості. Він не надає переваги тій чи іншій політичній системі, тій чи іншій політичній партії.
Я прошу підтримати проект Постанови про надання згоди на призначення Президентом України на посаду голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олександра Миколайовича Савенка.
Будь ласка, голосуйте дружно. Запросіть Рух до залу.
"За" - 172.
Я не хочу ставити на поіменне голосування, шановні колеги. Давайте проголосуємо. Запросіть людей до залу. Я бачу, голосують проти 110 депутатів. Я надам слово для аргументації тим, які хочуть виступити проти. Питань немає. Ставлю на голосування. Будь ласка.
"За" - 190.
Я прошу записатися на виступи за скороченою процедурою: два - за, два - проти. І запросіть людей до залу. Висвітіть, будь ласка. Депутат Косаківський за? За. Депутат Донець? Немає. Депутат Вінський? Депутат Сирота? За.
Депутати Журавський, Кіяшко за? Депутат Кириленко? Депутат Манчуленко? Депутат Олійник Борис Ілліч? Депутат Журавський проти? Депутат Алексєєв проти?
Будь ласка, депутате Косаківський. За ним - депутат Журавський.
КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223, м.Київ). "Громада". Шановні колеги! Я розумію, що кожному з нас важко визначитися, але ми вирішуємо сьогодні дуже важливе питання, створюємо прецедент. Вперше глава держави нарешті виконує норми Конституції України і подає Верховній Раді кандидатуру на затвердження чи, точніше, для надання згоди на затвердження головою Держтелерадіо України. І ми тільки заради того, щоб такий прецедент відбувся, повинні проголосувати за, бо саме тільки після цього можна говорити про певну незалежність даної структури та її керівника від виконавчої влади. Врешті, й звільнення цього керівника за Конституцією України відбувається тільки за згодою Верховної Ради України.
Отже, коли ми напередодні виборів хочемо, щоб все-таки був хоч мінімальний вплив Верховної Ради на інформаційний простір, то мусимо прийняти сьогодні таке рішення. Наша фракція підтримала його кандидатуру. На засіданні фракції ми йому висловили свої думки стосовно того, що треба поновлювати передачі, в яких мали б можливість виступати депутати у прямому ефірі, треба покласти край рекламуванню "Злагоди", на що відводиться "праймтайм". Адже хвилина реклами коштує кілька тисяч доларів, а рекламують за рахунок державного бюджету одну структуру - об'єднання "Злагода". Треба покласти край такому знущанню над Верховною Радою, яке відбулося в передачі "Сім днів". Треба покласти край цензурі на нашому телебаченні та ще багато чому іншому. Але це може статися тільки в разі, коли ми приймемо таке рішення.
Тому закликаю всіх депутатів, незалежно від того, хто як ставиться до Олександра Миколайовича Савенка, заради створення прецеденту, заради створення нормальних умов для роботи цієї структури і заради якоїсь усе-таки початкової фази незалежності телебачення від виконавчої влади проголосувати за затвердження його на цій посаді.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Журавський.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Я знаю Савенка багато років як висококваліфікованого професіонала, порядну людину. І тому я закликаю голосувати за його кандидатуру.
Як приклад наведу декілька аргументів за. Коли він працював в телерадіокомітеті, було започатковано такі передачі: "П'ятий кут"
- прямий ефір; "Доброго ранку, Україно!" - прямий ефір; "Дискусія лідерів" - прямий ефір; "З перших уст" - прямий ефір. І депутати мали право регулярно висловлювати свої думки, незалежно від їх належності до тієї або тієї фракції, в "Депутатському каналі" - щосуботи, у дні пленарних засідань Верховної Ради - в "Трибуні парламентських фракцій". Це все, між іншим, було, і це було тоді, коли роботою телерадіокомітету керувала ця людина - пан Савенко чи, як тут мені колеги комуністи підказують, товариш Савенко. Але суть не в цьому. Це демократична людина в тому сенсі, що вона надає можливість висловлюватися з тих або тих важливих питань державотворення різним депутатам, і не тільки депутатам.
Я, наприклад, свого часу часто виступав в "Дискусії лідерів", не бувши депутатом, і моя позиція не завжди збігалася з позицією виконавчої влади. Але якщо ми проголосуємо за відставку одного й не підтримаємо другого - то це просто глухий кут. Я закликаю депутатів вийти з цього глухого кута й проголосувати за висококваліфікованого журналіста, людину об'єктивну - пана Савенка.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ
172, Харківська область). Александр Николаевич! Я сразу скажу, что во время этих голосований я нажимал кнопку "за" и, наверное, опять нажму ее. Не потому, что у меня нет претензий к Александру Николаевичу (они есть), а просто потому, что дальше нельзя терпеть ситуацию, когда в течение трех лет Президент не выполнял своих должностных обязанностей и не предлагал кандидатуры. То есть я проголосую за.
Но я взял слово только для того, чтобы напомнить, что в соответствии с Регламентом голосование за персональное назначение проходит как тайное. А если вы его кандидатуру поставите на поименное голосование, как вы говорили, то в соответствии с теми же нормами решение, принятое в нарушение Регламента, может быть обявлено недействительным. Не надо ставить Александра Николаевича и, наверное, наш Верховный Совет в такое нехорошее положение. Соблюдайте Регламент.
ГОЛОВА. Я хотів вас підштовхнути до відвертості. Мені не треба нагадувати, я це знаю.
Михайло Дмитрович Сирота. Будь ласка.
СИРОТА М.Д., народний депутат України (виборчий округ 200, Черкаська область). "Трудова Україна". Шановні колеги, наша група ухвалила підтримати цю кандидатуру.
Але дозвольте нагадати вам про певну правову колізію. Ми вже зняли голову Державного комітету телебачення і радіомовлення, на сьогодні в нас його немає. І якщо ми не підтримаємо пропозицію і Президента, і Голови Верховної Ради України, то нам не буде навіть з кого спитати за те, що відбуватиметься в ефірі протягом виборчої кампанії.
Оскільки, я так розумію, і соціалісти, і селяни теж підтримують цю кандидатуру, то, напевно, розумніше було б усе-таки об'єднатися навколо цієї кандидатури, яка влаштовує більшість, і затвердити легітимно голову Державного комітету телебачення і радіомовлення, взявши з нього слово про абсолютно об'єктивну роботу в інформаційному ефірі. Я пропоную підтримати кандидатуру Олександра Миколайовича Савенка.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Кармазін категорично наполягає на цьому. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
134, Одеська область). Дякую. "Громада". Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Я категорично проти. Проти того, що з 1994 року, а фактично - ще раніше, країна перетворилася, на телебаченні принаймні, на "Кучменистан". Я категорично проти тієї системи, яка тепер існує на телебаченні, і того, що відбувалося й позавчора, і вчора на телебаченні, коли Верховна Рада була названа товариством з обмеженою відповідальністю.
Я категорично проти, бо це є товариство відоме, воно розташоване по вулиці Банковій під вивіскою "Адміністрація".
Я категорично проти того, що тільки за те, що людина має наміри або думки, чи його однопартійці висловили наміри про те, що він має балотуватися або може балотуватися (йдеться про нинішнього Голову Верховної Ради), його зразу почали нищити в усіх засобах масової інформації, зокрема на урядовому телеканалі (або підурядовому, я б так сказав) УТ-1.
Будь-який громадянин держави відрізняється від негромадянина тим, що він має право обирати й бути обраним. Я думаю, що народ України на виборах, що відбудуться одноголосно висловиться проти того шляху, проти "Кучменистану", який нам пропонується.
І саме цього дня, коли наш Президент полетів за народні гроші, які секвестрував уряд, а ми цього питання не розглядаємо, нам потрібний незалежний, але залежний від здорового глузду й від закону телерадіокомітет.
Я бачив, як себе поводив у критичній ситуації 1994-1995 років Олександр Миколайович Савенко. Нагадую: це було, коли відбувалася конституційна змова, коли підписували конституційну зраду, бо це не була конституційна угода, коли парламент віддавав свої повноваження. Саме тоді, я свідчу перед вами, я з групою народних депутатів, частина яких присутні тепер у залі, пробрався на телебачення, пройшов. Нас прийняв тоді Савенко, і незважаючи на те, що він розумів, як далі буде, він надав прямий ефір відповідно до Закону про статус народного депутата.
Саме через ці вчинки, мабуть, його тоді звільнили. Це людина, яка може вдаватися до компромісу. І тому, голосуючи проти тієї системи, що існує, проти "Кучменистану" і того, що тепер відбувається на телебаченні, я закликаю колег проголосувати за цю кандидатуру. Можливо, вона небездоганна. Ми всі не без гріха. Але прошу проголосувати за, бо ми цим проти системи проголосуємо.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ще раз хочу нагадати. Правильно тут сказав Юрій Анатолійович й інші колеги: якщо ми не затвердимо, звільнивши попередника, тобто не дамо згоди на затвердження, то Президент в односторонньому порядку може призначити виконуючого обов'язки. На який час - теж вам відомо. І ми за такої ситуації опинимося по один бік барикад, виконавча структура - по інший бік. Ми себе ставимо в невигідне становище. Я прошу підтримати цю кандидатуру. Кандидатура найбільш об'єктивна, і, думаю, буде служити державі й Конституції, в якій чітко визначено права та обов'язки всіх гілок влади.
Прошу підтримати. Голосуємо.
"За" - 202.
Слово надається голові комітету Івану Сергійовичу Чижу. 202 голоси - це серйозна заявка. Якщо 50 народних депутатів не голосували, то вони просто не розуміють, що роблять.
Будь ласка, Іване Сергійовичу.
ЧИЖ І.С. Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги! Шановні товариші! Я добре розумію, що якусь частину сесійного залу парламенту не влаштовує кандидатура Савенка. Вона не може влаштовувати всіх, це зрозуміло. Але я нагадаю, що за Конституцією кандидатуру на таку посаду вносить на погодження до Верховної Ради Президент. І вплинути на його подання нам дуже складно. Я переконаний, що після того, як ми не затвердимо Олександра Миколайовича Савенка, взагалі не буде більше кандидатури. Це Президенту найкраще. Тоді не матимемо доброї нагоди увійти в конституційне русло в системі хоча б Держтелерадіо. Бо маємо вже три роки Конституції, а весь час працюємо, так би мовити, як захочеться структурі на Банковій. Маючи таку нагоду, ми нею не скористаємося, і Президент як завгодно довго, незважаючи на те що є закон про виконання обов'язків, може тримати виконуючого обов'язки припряжним. І в цьому випадку виконуючий обов'язки голови Держтелерадіо буде служити, клацати каблучками так, як заманеться чиновникам високим або й не дуже високим. На цю обставину треба зважати.
Якщо бути чесним, мене теж не до кінця влаштовує ця кандидатура. Мої деякі колеги теж мають якісь закиди, бо дуже багато залежностей. Він також залежний був. І я недаремно підкреслив у доповіді своїй, що багато суб'єктивного було в діяльності претендента, тобто багато чиношанування. Але така, мабуть, доля в нашій напівдикій державі щодо демократизму і щодо організації влади, коли люди залежні від конкретного того (не хочу різких термінів кримінальних вживати), хто зверху сидить, а не від закону. Давайте разом якось виправляти цю ситуацію.
Тому я переконаний, що нам треба проголосувати. В цьому випадку голова Держтелерадіо стає підконтрольний Верховній Раді, як це й має бути. І тоді є змога все-таки якоюсь мірою забезпечувати свободу слова в Україні. І тут я вже кажу як голова профільного комітету.
Я не погоджуюся з різкою критикою, вона дуже часто звучала з вуст Олександра Миколайовича, що от комітет мало робить. Ми робимо більше, аніж можемо зробити. Але я сказав, що є один президент, якого треба поміняти. Тоді всі інші президенти компаній і перекомпаній служитимуть закону. А вони тепер залежні. От і все. І тут наш комітет не може пересилити ситуацію. Навіть уся Верховна Рада не може. Наскільки непотопляємий Кулик, настільки заплутано все з точки зору порушення Конституції, а ми не можемо вплинути. І я не дуже переконаний, що постанова Верховної Ради розв'яже ситуацію. Тому що такий тон задають і такі механізми закладають.
Однак я глибоко переконаний, що треба нам прийняти позитивне рішення і прошу підтримати запропонований проект постанови. А то ми знову ввійдемо в неконституційне русло і все, що зробили досі (а ми звернулися до Президента, щоб він звільнив Кулика з посади президента Національної телекомпанії), буде марною тратою зусиль і часу. Я прошу підтримати проект постанови з розумінням цієї проблеми і ситуації.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Ставлю на голосування пропозицію, внесену Президентом та підтриману більшістю депутатів і профільним комітетом. Підтримайте, будь ласка, бо треба переходити до інших питань.
"За" - 217.
Слово депутату Єльяшкевичу. За ним - депутат Філіпчук.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). "Громада". Уважаемые коллеги! Я обращаюсь к вам затем, чтобы все мы задумались над тем, что происходит сегодня в Украине, что происходит сегодня в сессионном зале.
Дело в том, что, как известно, всякий кулик свое болото хвалит. Так вот, то болото, которое в Украине засасывает всех граждан, на сегодняшний день должно быть осушено, очищено с тем, чтобы такие птицы улетели далеко за пределы нашего государства.
Уважаемые коллеги! Я прошу сегодня проголосовать за легитимного руководителя Государственного комитета по телевидению и радиовещанию. Если этот человек, к которому у меня тоже очень много претензий, будет служить Президенту Украины, то эта служба будет очень недолгой. Она закончится 31 октября. Следующий Президент в любом случае будет представлять новую кандидатуру. Если Савенко будет служить закону, то он будет долго работать на этой должности. Он прекрасно понимает, в какой ситуации сейчас находится страна, и в какой ситуации находится лично он. Если мы сегодня его не
утвердим, то тогда тот человек, которого назначит Кучма, будет зависеть лично от него. И не только в его кабинете будет висеть его портрет, он не только будет хвалить то болото, в котором находится страна, он будет, кроме этого, расправляться с теми людьми, которые имеют гражданское мужество говорить правду о нашем Президенте, о той ситуации, которая сложилась в обществе.
Поэтому я обращаюсь к самой многочисленной фракции. Уважаемые коллеги, у нас нет сегодня иного выхода, как проголосовать и дать согласие для того, чтобы дать возможность человеку работать в рамках Конституции и законов Украины. Я думаю, что это профессионал. Этот человек прекрасно понимает последствия своих незаконных действий, если таковые будут, и, следуя инстинкту самосохранения, он будет более независим (хотя в нашей стране все относительно), чем тот человек, который сегодня фактически руководит всей информационной сферой. Поэтому я прошу всех коллег проголосовать и дать согласие.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Кириленко, голова комітету.
КИРИЛЕНКО І.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (виборчий округ 36, Дніпропетровська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати, шановні колеги! Уже стільки наведено аргументів за, скільки висвітилося депутатів, які виступають за, представники всіх фракцій висловилися за. Я думаю, всім у залі зрозуміло, що треба голосувати за, не треба створювати прецедент, про який у цьому залі вже сказано багато серйозних слів. Олександре Миколайовичу, треба поставити на поіменне голосування. Не треба гратися в піжмурки, як ми граємося. Пропоную поставити на поіменне голосування.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Усім догодити не можна, ми повинні годити тільки Регламенту.
Депутат Філіпчук. Будь ласка.
ФІЛІПЧУК Г.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України. Згадайте, як ми голосували за голову Фонду державного майна. І сьогодні ми практично маємо подібну ситуацію, тому що розуміємо: у кого власність та інформація - у того найближчим часом буде і реальна влада.
Проте ми не повинні персоніфікувати й прив'язувати пана Савенка до конкретних політичних фігур і майбутніх президентів. Давайте знайдемо компроміс і проголосуємо за цю кандидатуру, оскільки жодній партії і жодній фракції у Верховній Раді не вдасться знайти "ідеологічно незайманого Савенка". Зокрема Народному руху дещо не подобається, скажімо, такий надмірно непевний варіант з точки зору відповідей, оцінок. Нам не подобається й те, що сьогодні не захищається національний продукт. Нам не подобається й те, що вже друге скликання Верховна Рада не може прийняти закон про інформаційну безпеку та інформаційний суверенітет України. Нам не подобається й те, що досі немає концепції інформаційного розвитку України. Але скажіть, будь ласка, чи діятимуть ці закони найближчим часом, якщо ми знову зігноруємо призначення голови, і чи це в інтересах інформаційної безпеки України?
Отже, шановні колеги, я прошу знайти нормальний політичний компроміс, щоб затвердити нашим голосуванням на посаду голови Олександра Миколайовича Савенка.
Дякую.
ГОЛОВА. Голосуємо, будь ласка. Я прошу, шановні колеги, голосуємо.
"За" - 225.
Адам Іванович зайнятий з делегацією, не встиг. Голосуємо, голосуємо. Ну, я не міг голосувати за свого колегу, бо Голові Верховної Ради навіть було б незручно. Будь ласка, голосуємо. Депутат Шмаров просить проголосувати.
"За" - 229.
Дякую. Поздоровляємо Олександра Миколайовича, бажаємо йому плідної роботи та глибокого взаєморозуміння з кожним депутатом.
Шановні колеги! Слова для репліки просить Роман Петрович Безсмертний, представник Президента. Будь ласка.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., постійний представник Президента України у Верховній Раді України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! На підтримку Олександра Миколайовича, якому ми тільки-но дали згоду на призначення, я можу сказати, що він був одним із тих, хто наполягав на тому, щоб була дотримана конституційна процедура і його кандидатура була проведена через Верховну Раду.
Дозвольте подякувати вам за те, що ви підтримали Президента тут і дали згоду на призначення.
Проте, шановні колеги, я не можу промовчати й хочу запитати нас усіх: які ми громадяни держави, коли шляхом приниження Президента щойно давали згоду на призначення голови Держкомітету? (Шум у залі).
----------
ГОЛОВА. Розглядається Закон про внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з пропозиціями Президента.
Шановні колеги, ми сьогодні о 8 годині 30 хвилин зібрали керівників фракцій, розглянули питання про закони про внесення змін до Закону про статус ветеранів і до Закону про пенсійне забезпечення і дійшли такого висновку.
З огляду на те, що майже всі керівники фракцій розуміють, що і перше, і друге питання потребують негайного вирішення, і зважаючи на ряд суто об'єктивних та й суб'єктивних факторів, які склалися в економіці України, пропонується сьогодні розглянути і повторно прийняти Закон про внесення змін до Закону про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту, а 4 травня провести розширену нараду за участю керівників фракцій, голів комітетів, представників Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром, щоб розглянути параметри бюджету, його виконання за перший квартал, а також розглянути пропозиції до Закону про пенсійне забезпечення, щоб встановити розмір мінімальної пенсії - 55 гривень. А потім повернемося до цього питання не пізніше 5-6 травня і приймемо повторно цей закон.
Але треба вишукати статті збільшення доходів бюджету, щоб не просто прийняти закон, а він потім буде нереальний, бо немає за рахунок чого виконувати, а щоб він був втілений у життя і відповідав можливостям нашої фінансової системи.
Давайте погодимося з цією пропозицією Погоджувальної ради, розглянемо зараз Закон України про внесення змін до Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, а розгляд другого закону перенесемо на початок травня, щоб до 9 Травня розглянути й прийняти повторно Закон про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення.
Шановні колеги, не треба гаяти часу, бо ми це питання вчора докладно обговорили. Ви маєте на руках проект постанови, внесений народними депутатами України - членами Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Маєте на руках? Маєте. Є потреба його зачитувати? Немає потреби.
Я прошу підтримати цей проект постанови. Йдеться про подолання вето. Я повторюю: сьогодні всі керівники фракцій погодилися з цим. Я прошу розібратися й проголосувати. Прошу уваги. Я зачитуватиму зміни.
Пункт 3: "Статтю 14 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком".
Ідеться про 1999 рік. Будь ласка, голосуємо. Я прошу підтримати. Думаю, це влаштовує всіх без винятку. Ми в поіменному режимі голосуємо. Прошу проголосувати. Нам потрібно набрати 300 голосів.
"За" - 253.
Будь ласка, по фракціях висвітіть.
За: комуністи - 122 з 122; НДП -16 із 28; НРУ - 0 із 20; "Громада" - 12 із 12; СПУ - 23 з 24; СДПУ(о) - 6 із 15; "Батьківщина" - 15 із 16; зелені - 1 із 19; "Відродження регіонів"
- 15 із 20; "Незалежні" - 6 із 7; СелПУ - 11 із 12; ПСПУ - 11 із 12; Рух (перший) - 0 із 9; "Реформи-центр" - 1 із 6; позафракційні
- 9 із 12; "Трудова Україна" - 5 із 12.
Я не розумію, шановні колеги. Ми сьогодні півтори години витратили: запросили двох міністрів, вислухали їх, виклали їм, як кажуть, свої зауваження і пропозиції, вони дали відповіді на запитання. Ми ж з вами цей тиждень працюємо у пленарному режимі, а потім будемо виїжджати у виборчі округи, зустрічатися з людьми. Я прошу: підтримайте, будь ласка. Немає ж тих, хто проти.
Голосуємо. Голосуємо в поіменному режимі.
"За" - 263.
Шановні колеги, так не можна. Я розумію, що переважна більшість залу, 263 народні депутати, голосує за.
Будь ласка, слово депутату Юхновському. Потім - депутат Черненко.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Я наполягаю на тому, що ми маємо пошанувати учасників боїв Великої Вітчизняної війни, бо наближається свято Перемоги. Учасникам боїв ми маємо дати допомогу. Ми маємо дати допомогу учасникам і інвалідам Великої Вітчизняної війни. Ми маємо дати допомогу вдовам, чоловіки яких загинули у Великій Вітчизняній війні, які не вийшли вдруге заміж. Ми маємо дати допомогу також бійцям і ветеранам УПА, які разом із ковпаківцями (я це знаю точно, я кажу правду) воювали проти фашизму.
Шановні друзі! Те, що зачитав Олександр Миколайович, означає, що треба дати допомогу тим, хто працював у тилу та нагороджений орденами і медалями. Справді, серед них є багато порядних і дуже відданих справі захисту Батьківщини людей, але серед них є й багато таких, які відсиділися від фронту. І тому я вважаю, що зараз ми маємо дати грошову допомогу тільки учасникам боїв. А до учасників боїв належать і ветерани УПА (Шум у залі).
Ми не повинні роз'єднувати народ!
ГОЛОВА. Депутат Черненко. Я прошу уваги.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Группа "Незалежні". Уважаемые товарищи депутаты! Я прошу не нервничать. Давайте спокойно примем правильное решение. Оно сегодня действительно напрашивается. Следующего шанса просто не будет. Будем работать неделю в округах, будем отчитываться и говорить, что мы сделали и что можем сделать.
Сегодня в 8 часов 30 минут работал Согласительный совет. Были приглашены министры, было принято решение. Только не надо снова горячиться и вносить в зал то, что мешает проголосовать. Я убедительно прошу. Действительно, ведь есть сегодня те, которые кровью и боем прошли и освободили территорию. И вклад их во всем мире в свободу и независимость (не только бывшего Советского Союза и Украины) никто не оспаривает.
Я прошу и предлагаю проголосовать за.
ГОЛОВА. Депутат Дашутін. За ним - депутат Мазур.
ДАШУТІН Г.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 162, Сумська область). Фракция зеленых. Александр Николаевич! Вчера фракция коммунистов заявила о том, что зеленые не голосуют. И сейчас сложилась такая тенденция, что когда нужно заработать какие-то политические очки, то обычно эта фракция себе их приписывает. И когда нужно очернить фракцию зеленых, то это всегда пожалуйста. Поэтому мы воздерживаемся от голосования (Шум у залі).
ГОЛОВА. Депутат Мазур.
МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Луганская область, фракция Прогрессивной соцпартии. Уважаемые депутаты! Сегодня мне звонили многие ветераны, в том числе и Великой Отечественной войны. Они просят (и коммунистов просят, и руховцев), поскольку нет здесь у нас консенсуса, принять Закон о внесении изменений в Закон о пенсионном обеспечении, который хоть в этом варианте, если мы его примем, повысит им пенсию до 55 гривень. Тогда мы хоть что-то примем сегодня.
Где взять эти средства? Вот передо мной проект закона Стояна, который предлагает выравнивание пенсий госслужащих и всех остальных, что сэкономит 30 миллионов гривень. Если мы примем эти поправки Стояна, которые дают экономию 30 миллионов, и Закон о внесении изменений в Закон о пенсионном обеспечении, то мы уже этим поможем всем ветеранам, а не только участникам Великой Отечественной войны, которым я благодарна за победу, за то, что мы живем, за то, что нам предоставили возможность жить в социалистическом обществе. Поэтому я прошу поддержать требования всех ветеранов. А вот эти добавки к пенсиям местные администрации все-равно дадут.
Вот говорят, что Киев дает. У нас Луганск дает. Все остальные местные администрации тоже дают. Давайте примем Закон о внесении изменений в Закон о пенсионном обеспечении.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! 30 мільйонів і 8 мільярдів - це різні речі. Розумієте? Це різні речі.
Ми сьогодні півтори години слухали керівників фракцій. Вони правильно, об'єктивно ставляться до цих питань і правильну внесли пропозицію, щоб запросити керівництво Кабінету Міністрів, на їх рівні розглянути це питання. Але я ще раз кажу: розглянути через призму того, як виконується бюджет за перший квартал і яка перспектива надалі.
Ми збільшимо пенсії до того рівня, який пропонується, не виплачуючи мінімальні пенсії, які є на сьогодні? Що ж ми виграємо? Навіщо ми граємося? З ким? Аби просто поговорити? Це нічого не додає людям.
Депутат Донченко. Будь ласка.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Спасибо, Александр Николаевич. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я обращаюсь прежде всего к фракции зеленых, которая сегодня заявила о каких-то своих капризах. Закон о статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты говорит о том, что если вояки ОУН-УПА реабилитированы судом, то они признаны участниками боевых действий. Это сегодня подтверждено. А тот проект постановления, который вносит сегодня депутат Юхновский, не имеет механизма. Как определить, кого приравнять к этой категории? Тех, кто действительно стрелял в спину нашим гражданам, тех, кто вешал и топил в колодцах наших учителей и других прогрессивных людей, которые приехали учить детей в тех регионах? Нет механизма реализации того, о чем говорил господин Юхновский. Он это прекрасно понимает. И я удивляюсь, что коллега с таким опытом, участник войны, зная это, сегодня настаивает на том, чтобы проголосовать положение, которое не подкреплено никакими юридическими актами. Поэтому ни в коем случае этого допускать нельзя! А уже реабилитированные на сегодня граждане признаны участниками боевых действий, и они получат те же награды, что и все остальные.
Спасибо.
ГОЛОВА. Георгій Володимирович Буйко від профільного комітету. Будь ласка, прошу на трибуну. Переконуйте.
БУЙКО Г.В. Уважаемые коллеги! По поводу выступления депутата Юхновского я хотел бы от имени комитета заявить следующее. Буквально на последнем заседании мы рассматривали работу комиссии, которая занимается проблемами ОУН-УПА, оценкой их роли в Великой Отечественной и в целом во Второй мировой войне.
То, что было доложено, констатировало следующий факт. Ни одного пункта, доказывающего, что они однозначно воевали против фашизма, не выявлено. Вся документальная база Украины и стран СНГ свидетельствует об этом. Заявлялось о другом: что 23 тома, которые находятся в Министерстве иностранных дел, свидетельствует об обратном. Но комиссия этого не подтверждает, я подчеркиваю. Вот на те 23 тома, которые находятся в Министерстве иностранных дел, комиссия не опирается и не говорит о том, что там были найдены какие-то новые обстоятельства.
Я хочу призвать своего коллегу Юхновского быть до конца научным работником. Факт должен быть основным моментом в принятии решения. На Нюрнбергском процессе в принципе прозвучали высказывания по этому поводу. Оснований для пересмотра никаких нет. Я думаю, что в канун Дня Победы все наши ветераны ждут конкретных действий от Верховного Совета, который бы действительно, отбросив политиканство, решил насущные, конкретные вопросы празднования этого дня и какой-то моральной поддержки ветеранского корпуса.
А все остальные предложения, звучащие в противовес, должны рассматриваться как попытка сорвать празднование Дня Победы и чествование наших ветеранов, сыгравших достойную роль в Великой Отечественной войне, победителей над фашизмом в мировом масштабе.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Ну, ми займаємося риторикою, це нікому не потрібно абсолютно. Я ще раз поставлю на голосування. Скільки ми наберемо голосів, стільки й буде, і направимо цей закон Президенту, я його підпишу.
Тому я ставлю на голосування закон у цілому, його проект внесли члени Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Я ставлю на голосування. Голосуємо поіменно, результати в "Голосі України" опублікуємо.
"За" - 273.
Будь ласка, висвітіть по фракціях.
Ну, НДП підтяглося серйозно. Комуністи - 100-процентно; НДП - 19 із 27; Народний рух
- 0; соціал-демократи підтяглися - 11 із 16; "Відродження регіонів" - 17 із 20; "Батьківщина" - майже всі; соціалісти - 100- процентно за; зелені підтяглися не в той бік - 3 з 19; "Громада" - 12 із 12; "Незалежні" - 8 із 8; Рух - 2 з 8; "Трудова Україна" - 6 із 11; селяни - 13 із 13; прогресивні соціалісти - 11 із 12; "Реформи-центр" - 1 із 5; позафракційні - 8 із 12.
Наполягаєте ще раз? Голосуємо. Підтримайте, будь ласка.
"За" - 279.
Шановні колеги, все, дякую.
Закон про внесення змін до Закону про статус ветеранів війни ми з вами розглянули. Зміни до Закону про пенсійне забезпечення, як і домовилися, думаю, до 9 Травня приймемо.
______________
Розглядається проект Закону про металобрухт. Доповідає Сергій Анатолійович Матвієнков. Нам потрібно тільки проголосувати.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Закону про металобрухт у цілому.
Шановні колеги! Петре Миколайовичу! Я прошу проголосувати за цей законопроект! Цей закон всіх стосується. Депутате Іванов, голосуємо.
"За" - 162.
Розглядається проект Закону про концесії. Слово надається голові підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимиру Йосиповичу Матвєєву.
Є доповідач? Немає.
------------
Розглядається проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності господарських товариств. Доповідає заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Юрій Іванович Єхануров. Будь ласка.
ЄХАНУРОВ Ю.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 64, Житомирська область). Фракція Народно-демократичної партії. Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності господарських товариств. До другого читання ми отримали дев'ять пропозицій народних депутатів, з яких врахували сім, а дві відхилили.
Стосовно змін до Закону України про цінні папери і фондову біржу. Необхідність внесення змін до цього закону зумовлена прийняттям Закону України про внесення змін до Закону України про господарські товариства 23 грудня 1997 року.
Частиною першою статті 27 Закону про господарські товариства встановлено, що в разі додаткового випуску акцій без реєстрації попереднього випуску акцій усі договори купівлі-продажу акцій додаткового випуску вважаються недійсними. А статтею 11 Закону України про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні передбачено відповідальність юридичних осіб за випуск, обіг та розміщення незареєстрованих цінних паперів.
Отже, запропоновані зміни до Закону України про цінні папери і фондову біржу не містять в собі нових положень, а тільки приводять у відповідність закон із уже чинними законами України.
Щодо змін до Закону України про господарські товариства. У змінах до статті 23 закону пропонується дозволити державним службовцям, які представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії товариства, здійснювати функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі.
Також пропонується внести зміни до статті 52, якою встановлено, що в товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 625 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. Сьогодні відповідно до Закону України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік з 1 січня 1999 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 74 гривні. Мінімальний статутний фонд, таким чином, становить 46 тисяч гривень. Такий великий розмір мінімального статутного фонду значною мірою гальмує процес утворення нових суб'єктів підприємницької діяльності. Із метою розв'язання цієї проблеми народними депутатами - членами нашого комітету пропонується внести зміни до статті 52 Закону України про господарські товариства, встановивши розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю; еквівалентний 100 мінімальним заробітним платам, що на сьогодні становить 7 тисяч 400 гривень. На нашу думку, це буде вагомою підтримкою українського підприємця, сприятиме створенню нових робочих місць.
Щодо змін до Закону України про боротьбу з корупцією. Зміни тут стосуються скасування деяких спеціальних обмежень діяльності державних службовців, які здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, коли вони представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії товариства.
Шановні народні депутати! Зазначені зміни обговорювалися з представниками об'єднань виробників та підприємців і ними підтримані.
Я прошу підтримати даний законопроект. На жаль, виходить так, що кожного разу, коли до залу Верховної Ради вносяться питання економічного плану, знаходяться депутати, які обов'язково порушують політичні питання, що не дає можливості працювати плідно. Учора весь день ми не змогли розглянути таких важливих питань, як законопроекти про концесії, про угоди щодо розподілу продукції, цілу низку змін до законів про підприємництво, про ліцензування тощо. Я дуже прошу представників політичних сил все-таки зрозуміти, що ми повинні працювати на економіку нашої держави.
Дякую за увагу і готовий відповісти на запитання.
ГОЛОВА. Запитань Юрію Івановичу ми не будемо ставити, бо працюємо за процедурою другого читання. Поправка 1 до цього законопроекту депутата Альошина. Є Валерій Борисович? Немає.
Поправка 2 Юрія Борисовича Крука.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Домовилися. Він не наполягає.
ГОЛОВА. Не наполягає на другій поправці. Ставлю на голосування прийняти... (Шум у залі). Я ще раз кажу: ми працюємо в режимі другого читання. Питання вашого комітету треба було в комітеті й вирішувати.
Слово депутату Олексію Марченку.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую, Олександре Миколайовичу. Комітет з питань аграрної політики вніс деякі пропозиції, в тому числі і з моєю участю, яких чомусь не враховано. Ми пропонували, зокрема, щоб посадові особи органів управління, державні службовці, які за посадою цим ділом займаються, мали право входити до органів управління господарських товариств тощо. Чомусь ці пропозиції не враховано. Я не знаю чому. У зв'язку з цим і запитання.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Відповідь така. Шановний колего, поправка 3 народного депутата Олександра Олександровича Мороза є, її враховано частково. Просто ми дещо скоротили пропозицію, а суть залишилася. Подивіться на сторінці 4 порівняльної таблиці, будь ласка. Ми врахували поправку вашого комітету.
ГОЛОВА. Депутат погодився.
Шановні колеги! Я прошу проголосувати. Ну, питання ж ні в кого не викликає заперечень. Питання справді просте, і комітет доопрацював його.
Голосується в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності господарських товариств. Будь ласка. Депутате Бродський, голосуйте, будь ласка.
"За" - 128.
Гадаю, що завтра проголосуємо в цілому. Спасибі, Юрію Івановичу.
-----------
Шановні колеги! Розглядається проект Постанови про внесення змін та доповнень до Постанови Верховної Ради України від 31 жовтня 1996 року 452 про звіт тимчасової комісії по перевірці фактів фальсифікації окремих положень Декрету Кабінету Міністрів України про довірчі товариства і контролю за виконанням пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 6 липня 1995 року про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів про довірчі товариства. На трибуну запрошується депутат Павловський. Будь ласка, Михайле Антоновичу.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188, Хмельницька область). Фракція "Громада". Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Дозвольте привернути вашу увагу до того, що Верховна Рада провела дуже корисну роботу, коли розглянула питання про діяльність трастів. Близько 4 мільйонів чоловік виявились ошуканими через безвідповідальність держави перед своїми громадянами.
Відповідний декрет підписав тодішній Прем'єр-міністр Кучма, і дуже хотілося б, щоб тепер Леонід Данилович як Президент усе-таки поцікавився, як відшкодувати людям кошти, котрі вони вклали. А вклали кілька мільярдів, залишилося ж майно, нині заарештоване, на суму близько 10 мільйонів, не більше. Тобто буквально кілька відсотків.
Відшкодування, яке здійснюється сьогодні, скажімо, в місті Хмельницькому, - на рівні 0,5-0,1 відсотка. Ці кошти розкрадаються. Верховна Рада зробила добрий вчинок, прийнявши пункт 4 згаданої постанови, де пропонується призупинити відшкодування населенню відповідних коштів, а Кабінету Міністрів протягом одного місяця подати законопроект про створення фонду, котрий займався б цими проблемами. Але минуло понад два роки, а уряд належного законопроекту не подав. Той же законопроект, який був поданий, має дуже просту ідеологію: із залишків трастів створити ще один траст і кошти вкласти в спекулятивні операції. Отже, як ви розумієте, люди знову нічого не отримають.
Майно знецінюється, значна частина коштів (а це більше половини) вивезено за кордон. Повернути їх можна, але ж уряд належним чином не займається цією справою. І хоч була створена спеціальна комісія, проте ніхто людям жодної копійки не відшкодовує.
Тому я пропоную внести відповідну зміну до тієї постанови і скасувати її. І хоча б залишки, які є, відшкодувати людям (а це переважно пенсіонери). З другого боку, я хотів би застерегти наше населення від подібних кроків і звернути увагу на те, чому так сталося.
Усе дуже просто. Якщо будемо дотримуватися тези, котра тепер виголошується передусім з уст Президента, що маємо намір збудувати вільний ринок, то можу нагадати визначення поняття "вільний ринок" з американського підручника Макконелла і Брю: "Вільний ринок - це система, в якій панує власний інтерес, конкуренція, але система, яка не має ні моралі, ні совісті".
А чому ж у розвинених країнах люди живуть нормально? Тому що в економіку, в життя суспільства втручається держава. А ми виконуємо умови співпраці з Міжнародним валютним фондом, де перший пункт - відсторонення держави від втручання в економіку. Отже доки не буде змінена економічна політика в державі і курс реформ, хоча ми чуємо щодня про незмінність курсу реформ, - доти не буде створено умов для захисту наших громадян. Тому що однофакторна модель, закладена в ці реформи, має єдину мету - збагачення будьякою ціною, людини тут немає. Тому треба перейти до моделі розвинених країн, де працює багатофакторна модель, де є соціальний захист, де є турбота про людину, де є демократія. Ми ж усупереч демократії маємо всі ознаки тоталітарного режиму (сьогодні зранку ми це питання розглядали).
Тому для того щоб вирішити радикально питання з трастами, треба вдатися і до радикальних змін. Верховна Рада повинна визначити стратегію розвитку нашої держави.
Патріоти, котрі залишилися серед працівників засобів масової інформації, хоча й поставлені у становище рабів, не можуть самостійно висловлювати власну думку, але теж повинні думати про свій народ і відстоювати його інтереси. А це полягає в тому, що треба підтримувати тих, хто пропонує конкретні шляхи виходу України з кризи, хто виступає не просто за зміну курсу реформ, а за такі реформи, які привели б Україну до рівня розвинених держав. Україна має для цього всі підстави, має патріотів, талановитих журналістів. Дійте сміливо! Ми будемо вас підтримувати. Ми розуміємо ваше становище напіврабів, але що вдієш... Якщо не будемо боротися разом, то нічого не буде.
Тому потрібно прийняти (і ви повинні підтримати нас у тому, що треба розглянути засади внутрішньої і зовнішньої політики) поданий мною законопроект про засади національних інтересів, де є поняття зради національних інтересів. А зрада національних інтересів класифікується там дуже просто: це дія або бездіяльність уряду, внаслідок якої Україна втрачає робочі місця і відбувається зубожіння широких верств населення.
Тепер ви розумієте, чому проти цих концептуальних засадничих законів борються і Міжнародний валютний фонд, і уряд? Тому що тут є відповідальність за національні інтереси, закладена турбота про свій народ, про створення робочих місць в Україні, а не в інших державах.
Усе це разом спонукає нас до того, щоб зробити перший крок. Ми повинні розуміти, що не відшкодуємо всі вкладені кошти, але хоча б частину, хоча б те, що до кінця ще не розкрадено. Адже значна частина коштів, вкладених у трасти, в деяких областях покладена на депозитні рахунки, а оскільки курс гривні падає, вони знецінюються. Тобто взагалі нічого не залишиться. З іншого боку, кількість вкладників швидко зменшується, бо це переважно пенсіонери, а вони вимирають. Тому пропонується підтримати внесений проект постанови, скасувати відповідний пункт.
Звертаю увагу на те, що в моєму проекті постанови пропонується ці кошти використовувати винятково на відшкодування вкладених коштів населенню. Для того щоб не було звинувачень, що Верховна Рада розглянула це питання і прийняла один пункт - призупинити відшкодування відповідних втрат населенню, давайте виправимо цю помилку попереднього складу Верховної Ради, скасуємо ту постанову і дамо доручення Кабінету Міністрів усе-таки розробити відповідний законопроект, який би створював джерела наповнення відповідного фонду, щоб можна було продовжувати відшкодування.
Можуть сказати, давайте заберемо в цей фонд те, що там ще залишилося. Але якщо створимо фонд, то треба платити його працівникам зарплату і таке інше, тобто вони "з'їдять" те, що залишилось, і людям взагалі нічого не буде. Отже, потрібен відповідний закон, який встановив би джерела.
Звертаюся до совісті Президента України, щоб він теж думав, як знайти джерела для відшкодування коштів населенню, бо саме з його подачі розвивалася ця безвідповідальність у нашій державі. Потрібно вирішити питання про страхування внесків тощо. Це вже цілий комплекс питань, які треба передбачити в законі. А для того щоб зробити перший крок, щоб люди відчули турботу про них, я прошу підтримати мою пропозицію.
Олександре Миколайовичу, прошу голосування перенести на 16 годину, бо всі хотіли підтримати, але зараз мало депутатів. Журналістів дуже багато, але вони не можуть голосувати. А більшості депутатів немає, комуністи он вийшли, то треба їх запросити, щоб підтримали український народ, 4 мільйони знедолених.
Дякую.
ГОЛОВА. Михайле Антоновичу, спасибі. Продовжимо розгляд цього питання о 16 годині. Оголошується перерва до 16 години.