ЗАСІДАННЯ СОРОК П'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  23  к в і т н я  1999 р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!    Прошу    підготуватися    до реєстрації. Реєструємося.

     У залі зареєструвався 301 народний депутат. Вечірнє засідання сесії оголошується відкритим.

     Слухається питання  про  проект  Закону  України  про  участь України   в  міжнародних  миротворчих  операціях.  Повторне  друге читання.  До  доповіді  запрошується  голова  Комітету  з   питань національної  безпеки  і оборони Георгій Корнійович Крючков.  Будь ласка, Георгію Корнійовичу.

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Ми це питання розглядали і, як  пам'ятаєте,  практично  визначили свою позицію.  Але тоді було зауваження   першого   заступника   міністра   закордонних   справ Олександра  Олександровича  Чалого.  Ми  з  ним  у  Комітеті  і  в юридичному управлінні дуже плідно попрацювали і тепер у нас  немає ніяких  розходжень.  Є його віза.  Якщо потрібно,  я можу докладно доповідати.  Але тут нічого суттєвого немає.  Я пропоную  прийняти цей закон у цілому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  є  пропозиція  підтримати думку профільного комітету. Прошу. Голосуємо.

     "За" - 200.

     Запросіть до залу народних депутатів.  Я розумію,  що  ми  не звикли,   так  би  мовити,  після  обіду  одразу  ж  і  голосувати оперативно. Я думаю, це корисно, що ми оперативно працюємо.

     Прошу народних депутатів зайняти робочі місця.

     КРЮЧКОВ Г.  К. Олександр Олександрович підтверджує, що ми все абсолютно погодили.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший заступник міністра закордонних справ. Будь ласка, Олександре Олександровичу.

     ЧАЛИЙ О.О.,  перший  заступник  міністра  закордонних   справ України.  Шановні народні депутати!  Справді,  були зауваження.  У результаті роботи  ми  досягли  збалансованих  рішень,  зокрема  є відповідні  погодження  і  з  юридичним  управлінням  Секретаріату Верховної Ради. Тобто є консенсус.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  дружно  підтримати  консенсус,  досягнутий Міністерством  закордонних  справ  і профільним Комітетом з питань оборони і національної безпеки. Це добре співробітництво.

     Голосуємо.

     "За" - 248.

     Рішення прийнято.  Дякую.  Закон прийнято в другому читанні в цілому.

     Той, хто каже,  що співробітництво з урядом...  Я думаю, там, де  це  йде  на  користь  і  на  благо   народу,   треба   активно співробітничати  з  урядом.  І  ми в цьому не програємо,  а виграє тільки народ.

     ----------

     Шановні колеги!  Ми з вами почали вчора розгляд питання і  не завершили  його.  Йдеться  про  проект  Закону  України про основи фінансової та бюджетної підтримки агропромислової галузі  України. Тобто ми з вами вчора заслухали доповідачів, залишилося обговорити і прийняти рішення з даного питання.

     Я прошу висвітити на моніторі,  хто записався.  На виступи  з цього   питання  записалося  12  народних  депутатів,  зокрема  10 представників фракцій.  Скільки  часу  відведемо  на  обговорення? Достатньо  30  хвилин?  Немає  потреби голосувати?  Тоді,  шановні колеги,  оскільки,  я ще раз повторюю,  записано 10  представників фракцій,  я  в першу чергу надам слово представникам фракцій,  але дуже прошу не зловживати часом, бо я буду вимикати мікрофон.

     Слово надається від фракції  соціалістів  народному  депутату Чижу. За ним - народний депутат Олексій Марченко.

     Так, поки  депутат  Чиж  дістає  тези свого виступу,  Олексій Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).   Дякую.   Депутатська   група   "Відродження регіонів". Шановні колеги! Позиція депутатської групи "Відродження регіонів" зводиться до того,  що законопроект Терьохіна про основи державної фінансової та бюджетної підтримки агропромислової галузі України  -  це  нормальна  спроба  розв'язання  багатьох   проблем агропромислового   комплексу.  Адже  ним  пропонується  встановити порядок фінансування агропромислового комплексу за рахунок  коштів Державного  бюджету  та  місцевих  бюджетів,  запровадити  правила підтримки  мінімальних  закупівельних  цін   сільськогосподарської продукції   з   боку   держави,   визначити   засади  створення  й функціонування  ринку  сільськогосподарської  продукції,  принципи державної підтримки її експорту.

     При цьому   пропонується   механізм   не   прямого  дотування товаровиробників,  що  зумовлює  послаблення  конкуренції,  значні зловживання,  а  механізм підтримки мінімальних закупівельних цін, який не надаватиме переваги окремим виробникам.  Цей механізм  має ринковий  характер,  не  передбачає  адміністративного втручання в діяльність підприємств.

     Крім того, у статті 8 законопроекту "Захист прав власності на сільськогосподарську   продукцію"   передбачається   заборона   на втручання в діяльність власників сільськогосподарських підприємств крім випадків, передбачених законами.

     Однак при   цьому  ми  вважаємо,  що  проект  закону  занадто декларативний,  передбачає механічне перенесення західного досвіду підтримки сільгоспвиробництва в правове поле України, що може мати у  зв'язку  з  особливостями   нашої   економіки   непередбачувані наслідки.

     Відсутність фінансово-економічного              обгрунтування законопроекту не дає  можливості  визначити  його  реальність.  За підрахунками  Міністерства  агропромислового  комплексу,  лише  на підтримку  тваринництва,  передбачену  в  законопроекті,  потрібно близько 8 мільярдів гривень бюджетних коштів.

     Законопроект передбачає,  по суті, реформування правовідносин в   агропромисловому   комплексі.   А   це   потребує    апробації запропонованих  механізмів,  можливо,  у  вигляді  експерименту  в окремих   регіонах.   Скажімо   так,   як   тепер   на   Черкащині відпрацьовується     модель    відновлення    рівня    виробництва сільськогосподарської продукції.

     Маємо також і низку конкретних  зауважень  до  законопроекту. Група    "Відродження    регіонів"    передасть   їх   ініціаторам законопроекту для опрацювання.

     Крім того,  нам  відомо,  що  Міністерство   агропромислового комплексу за дорученням Верховної Ради,  яке ми висловлювали йому, працює  сьогодні  над  подібним  законопроектом,  можна   сказати, альтернативним.  Це може підтвердити і Юрій Якович Лузан, який тут представляє Міністерство агропромислового комплексу.

     Тому депутатська  група   "Відродження   регіонів"   пропонує повернути законопроект на повторне перше читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     МАРЧЕНКО О.А.   І   ще   одне.   Оскільки   немає  Олександра Миколайовича, я звертаюся до вас як до головуючого. Справа в тому, що   до   Верховної   Ради  подано  більше  десятка  напрацьованих законопроектів,  на які безпосередньо чекають сільськогосподарські товаровиробники.  Це і про списання та реструктуризацію податкової заборгованості,  і про  державне  регулювання  імпорту  в  частині критичного  імпорту.  Вони сьогодні потрібні сільгоспвиробникам як повітря.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Це  все  до  профільного  комітету,  будь ласка.

     МАРЧЕНКО О.А.   Профільний   комітет,   в   якому  я  працюю, давним-давно передав сюди.  Їх треба вносити до  порядку  денного, розглядати й приймати рішення.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  це  треба  робити  у  встановленому порядку,  а не з трибуни.  Ми маємо  Погоджувальну  раду,  яка  це вирішує.

     Слово має  народний  депутат  Чиж  від  фракції  соціалістів. Підготуватися депутату Кириленку від фракції "Батьківщина".

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Фракція соціалістів  і  селян (Лівий  центр).  Шановні  колеги!  Наша  фракція завжди обстоювала інтереси селян і конкретно ставила питання,  пов'язані з розвитком агропромислового  комплексу.  Ми  добре  знаємо  про  те,  що село сьогодні стогне,  винищуване нечуваним грабунком.  Ні колективний, ні асоційований,  ні приватний господар-фермер не спроможні звести кінці з кінцями, не мають допомоги від держави.

     Навіть у цьому бюджеті  не  передбачили  мізерних  коштів  на повернення   тих   коштів,   які   сільськогосподарські  виробники вкладають у розвиток соціально-культурної й побутової сфери. Немає грошей,  немає  за що купити техніку,  пальне,  мастила,  продукти хімії.  У деяких селянських спілках  живої  гривні  ще  в  очі  не бачили.  Люди  по  три  роки не отримують платні грошима.  Ціновий розрив між сільською й міською продукцією - більш як у  10  разів. Село  в  усьому світі дотується.  Це,  безумовно,  потрібно й нам. Потрібні живі гроші,  інвестування в цю високопродуктивну  галузь, треба   витіснити   бартер,   відновити  зруйновані  індустріальні технології:  вирощування пшениці,  буряків,  кукурудзи,  врятувати залишки   птахівництва,   вівчарства,  свинарства,  картоплярства, льонарства.

     А що ж влада? Вона торочить одне: реформа врятує.  Паювання  землі,  виділення паїв у натурі,  зміна форми власності,  а ще краще,  заради цього й носяться як дурень з писаною  торбою,  -  пустити  землю  в  обіг,  продавати,  звісно, ефективному власнику, не дядькові сільському, бо він, сіромаха, не має  ефективного  капшука.  Дарма,  що  руки в мозолях і порепані, дарма, що звікував на землі, плекаючи її, наче малу дитину. Чужий, ефективний націлився на наші чорноземи.

     За нами    -    колосальний    досвід    такої    організації сільськогосподарського виробництва,  за якої Україна отримувала по тонні  хліба  на  душу населення.  Тоді ж було широко запроваджено індустріальні    технології    в    рослинництві,    тваринництві, відпрацьовано   механізми   створення  ефективного  функціонування потужних виробничих комплексів.

     Сьогодні село  тягнуть  до  заступа,  коси   й   ціпа...   Ми пропонуємо  підтримати  цей  законопроект  у першому читанні.  При цьому треба передбачити,  щоб закон працював не задля  банків  (не дай  Боже  пустити  землю  в  заставу  і в обіг),  а для підтримки реального сільськогосподарського  товаровиробника,  для  створення реального   механізму   підтримки   цін   на  сільськогосподарську продукцію в межах,  які б гарантували  рентабельну  роботу  кожної галузі,  на  те,  щоб  відновити  державну  систему впровадження й підтримки  високих  технологій,  щоб  погасити   штучно   створені внаслідок згубної для села політики борги сільгосптоваровиробників перед державою,  банками,  Пенсійним фондом (а це десь 8 мільярдів гривень),  відновити  на  інших умовах дійову систему забезпечення сільськогосподарською технікою, добривами, насінням, енергетичними ресурсами тощо.

     Отже, ми  справді  маємо  змогу  підтримати село.  Якщо ми це зробимо,  село підтримає державу і  врятує  її  у  цій  всеосяжній кризі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Слово має народний депутат Кириленко від фракції "Батьківщина".  За ним - депутат Юхновський,  Народний рух.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (виборчий округ   36,   Дніпропетровська  область).  Фракція  "Батьківщина". Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати, наші виборці! Виступаючи  на  нараді  у Голови Верховної Ради в понеділок,  наша колега депутат  Богословська  сказала  доволі  визначальну  фразу: "Біда  нашої  економіки  не  стільки в поганих законах,  скільки в недосконалих  їх  перекладах,  а  іноді   і   в   завчасності   їх застосування".

     Про цей    законопроект   щодо   підтримки   агропромислового комплексу такого не скажеш.  Скоріше навпаки.  Проект  враховує  й великий міжнародний досвід, і наш внутрішній досвід, а от часу, на жаль, втрачено багато й безповоротно. Безумовно, це не означає, що законопроект   не   треба  приймати.  Наша  фракція  "Батьківщина" однозначно голосуватиме за його прийняття.

     Але, мій друже Сергію Анатолійовичу Терьохін,  чому так пізно найшло   "осяяння",  чому  так  пізно  ви  побачили,  що  сільське господарство й село взагалі  на  грані  загибелі?  Чи  не  з  цієї трибуни  переконували  реформаторів  у  Верховній Раді ще минулого скликання Катерина Ващук,  Анатолій Даниленко,  Валентина Семенюк, Василь  Степенко та багато інших,  що в стихії ринку без державної підтримки агропромисловий комплекс і село справді  загинуть?  Тоді не  прислухалися.  І  чотири  роки  тому  зникло  держзамовлення з державно підтримуваними, і при цьому немінімальними цінами, зникла дотація   на  тваринницьку  продукцію,  канув  у  Лету  Закон  про пріоритетність соціального розвитку села,  де все, що пропонується сьогодні, було передбачено.

     У сільському  господарстві  разом  із цими процесами зникли й реальні гроші.  Заробітної плати грошима люди не бачать роками,  а отже,  знизився  рівень  трудової  мотивації.  Ресурси отримуються тільки за рахунок бартеру. А він на два-три порядки менш вигідний, ніж розрахунки за гроші, і, по суті, добиває виробництво.

     Обсяг валової   продукції  зменшився  за  6  років  у  два  з половиною раза. Як можна говорити про продовольчу безпеку, коли за рівнем  споживання  серед  країн  світу  ми  скотилися на декілька десятків місць униз?  Як можна говорити про  національну  безпеку, коли  один  селянин не тільки годує 16 городян,  а й дає роботу 12 жителям міста?

     Хто виграє від того,  що  спинилося  виробництво  мінеральних добрив,  сільськогосподарське машинобудування,  а чорна металургія 90-95 відсотків продукції експортує? Саме по собі це непогано, але внутрішнього  споживача  металу немає,  а це насамперед - сільське господарство.

     Чи допомагає  цей  законопроект  розв'язати  складний   вузол проблем  села?  Чималою мірою так.  Передбачено державну підтримку сільськогосподарського  виробництва   запровадженням   мінімальних закупівельних  цін.  Передбачено  участь  держави  у  створенні та поліпшенні об'єктів соціальної інфраструктури.  Передбачено  пряму бюджетну   підтримку,  товарні  фінансові  інтервенції  та  багато іншого.

     Але є статті і позиції в законопроекті,  які можна й потрібно чіткіше  відпрацювати,  зокрема щодо обсягів фінансових ресурсів у бюджеті  для  мінімально  підтримуючих  цін.   Ігнорується   різна собівартість  продукції  в різних природно-кліматичних зонах.  Є й інші питання,  які, звичайно, можна реально відпрацювати, особливо з урахуванням вимог Закону про пріоритетність соціального розвитку села, в якому є багато позитивного.

     Думаю, що в процесі другого читання  цей  законопроект  можна дошліфувати  і приймати.  Ми будемо голосувати за його прийняття і пропонуємо залу зробити те саме.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Юхновський.  За ним  - народний депутат Дашутін.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати!  Розглядуваний законопроект  торкається  великої кількості  фундаментальних  проблем села - Аграрного фонду України (стаття 10),  мінімальної ціни на  сільськогосподарську  продукцію (стаття  3),  державної  підтримки  тваринництва  (стаття 9) тощо. Кожне  з  цих  питань  по-різному  висвітлюється   і   недостатньо компетентно.  Законопроект слід розглядати як добрий початок серії систематизованих законів, які треба надалі опрацювати.

     Почнемо з деяких найважливіших питань.

     Перше. Аграрний фонд України (стаття 10 законопроекту)  -  це аналог  торгово-кредитної  корпорації США чи Франції.  Це має бути корпоративна організація під егідою Кабінету Міністрів,  покликана до   стабілізації   та   надання   підтримки   КСП,   фермерським, кооперативним  господарствам  у  захисті  їхніх  доходів  і   цін; покликана  врівноважувати ринки первинної продукції зерна,  нафти, добрив,  пестицидів,  запасних  частин;  організовувати   заставну закупівлю  зерна.  У  даному законопроекті механізм функціонування цього фонду виписаний недостатньо.

     Друге. Впровадження мінімальної ціни на організованому  ринку не   захищає   селян.  Існують  могутні  торговельні  організації, найважливіша  з  них  -   Українська   зернова   асоціація.   Вони скористаються   цією   мінімальною   ціною  на  тій  стадії  своєї діяльності, яка їм найбільш вигідна.

     До складу Української зернової асоціації входять такі потужні фірми як "Украгробізнес",  "Райз-Інвест", "Украгробіржа", "Зерно", "Нібулон",  "Агройль",  "Агрохімцентр" та інші,  закордонні фірми: "Каргіль",   "Тепфер",  "Дрейфус"  та  інші,  понад  80  фірм.  Не рахуватися з існуванням Української зернової асоціації неможливо.

     Стаття 7 проекту  "Підтримка  експорту  сільськогосподарської продукції" надає цим фірмам нових можливостей. Насправді ж головне завдання Аграрного  фонду  України  -  організувати  і  впровадити заставну закупівлю зерна.

     Заставна закупівля   зерна  -  це  безпроцентне  кредитування сільгосптоваровиробника на термін 6-7 місяців під  заставу  зерна, проданого за заставною ціною,  або під заставу майбутнього врожаю. Заставне зерно зберігається у зерносховищі продавця  чи  Аграрного фонду   України.  Збереження  зерна  оплачується  Аграрним  фондом України.  Протягом 7 місяців  господар  застави  може  перепродати зерно  за  ціною,  вищою від заставної,  повернути Аграрному фонду наданий ним кредит й оплатити зберігання. Після закінчення терміну кредиту неперепродане зерно переходить у власність Аграрного фонду України.  Так робили  ті  держави,  які  намагалися  підняти  своє сільське господарство,  зокрема Франція,  США, Польща, Корея, інші держави.

     Закон зачіпає багато різноманітних законів.  Я вважаю,  що це початок доброї роботи,  але вважаю також, що законопроект потребує докорінної доробки,  окремо закону про Аграрний фонд,  закону  про заставну закупівлю зерна,  закону про нормативи ведення сільського господарства.  Тому вважаю,  що  законопроект  слід  повернути  на доопрацювання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  зелених  слово має народний депутат Дашутін. За ним виступатиме народний депутат Мазур.

     ДАШУТІН Г.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 162,  Сумська  область).  Фракція  зелених.  Шановний  головуючий! Шановні народні депутати!  Усім відомо,  яка ситуація  склалася  в агропромисловому  комплексі  України.  За  останні  роки  державну підтримку цієї важливої галузі  народного  господарства  практично зведено нанівець.  Держава відмовилася від державного замовлення і держконтракту, від авансування та дотації сільгоспвиробництва, від постачання  матеріально-технічних  ресурсів  для  села за твердими цінами.

     До того ж останніми роками з селом належним  чином  ніхто  не розраховувався  за  отриману  сільгосппродукцію.  Зростання цін на промислову продукцію призвело до збитковості сільськогосподарських підприємств. Не буде перебільшенням якщо скажу, що агропромисловий комплекс перебуває на  межі  повної  руйнації.  Минулого  року  92 відсотки сільгосппідприємств були збитковими.

     Усе це  є  наслідком невиваженої економічної політики держави стосовно агропромислового  комплексу,  характерною  рисою  якої  є практична     відсутність    регулювання    сільськогосподарського виробництва з  боку  держави  та  відсутність  справжніх  ринкових відносин.

     Можна сказати,   що  село  сьогодні  кинуте  напризволяще,  а прийнятий Закон про пріоритетність соціального  розвитку  села  та агропромислового   комплексу   в  народному  господарстві  України практично не діє.

     Тому вважаю,  що вкрай необхідно  в  якомога  коротший  строк розглянути  поданий  народними депутатами проект Закону про основи державної фінансової та бюджетної підтримки агропромислової галузі України,   оскільки   проблема  державної  підтримки  вітчизняного виробника актуальна, як ніколи.

     Цей законопроект  передбачає  широкий  спектр   заходів,   що сприятимуть  розвитку сільгоспвиробництва,  зокрема:  встановлення мінімальних закупівельних цін,  що мають забезпечити прибутковість виробництва окремих видів сільгосппродукції, заходи для заохочення попиту   на   сільськогосподарську   продукцію,    адміністративне регулювання цін на організованому ринку,  пряму бюджетну підтримку аграрної галузі,  поліпшення соціальної  інфраструктури  на  селі, передачу об'єктів соціальної сфери у комунальну власність тощо.

     Безумовно, неважко  передбачити,  що  до  цього законопроекту буде багато критичних зауважень.  Наприклад,  я вважаю, що в ньому має   бути   відображена   проблема   державного   замовлення   на сільгосппродукцію  та   матеріально-технічного   забезпечення   її виробництва  для  державних  потреб.  Держава  повинна гарантувати придбання певного обсягу сільгосппродукції за гарантованими цінами й  забезпечити  село  матеріальнотехнічними  ресурсами за твердими цінами.

     У законопроекті  пропонуються  нові  підходи  до   визначення розмірів капітальних вкладень у розвиток соціальної інфраструктури селищ,  сіл,  міст,  що  не  збігаються  з  вимогами  Закону   про пріоритетність   соціального   розвитку  села  і  агропромислового комплексу. А це потребує відповідних змін до цього закону.

     І насамкінець.  Як би  багато  зауважень  не  було  до  цього законопроекту,  їх  можна  подати для подальшого доопрацювання,  а зараз пропоную перенести його на повторне перше читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Мазур    від    прогресивних соціалістів. Будь ласка. За нею - депутат Раханський.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний  виборчий округ,  ПСПУ). В начале выступления разрешите напомнить, что вчера был день рождения Владимира Ильича  Ленина  и  пожелать  гражданам Украины  такой же активности в октябре этого года,  какую проявили наши деды в 1917 году,  сумев без всяких аграрных  бирж  накормить свой народ.

     Даний законопроект  спрямований на поліпшення умов діяльності посередників,  які  постачають  агровиробникам  всілякі  необхідні товари:  нафтопродукти,  запчастини  тощо і по бартеру дуже дешево забирають у них вироблену агропродукцію. Створення Аграрного фонду України  дасть  змогу  непогано заробити людям,  які управлятимуть ним,  та пов'язаним з ними структурам. Це все легко можна довести, проаналізувавши деякі положення законопроекту.

     У підпункті  3.1.8,  пунктах  3.2  та  4.1  держава  гарантує мінімальні та максимальні ціни на організованому ринку,  тобто  на товарних біржах. Ні для кого не є таємницею, що на біржах працюють не сільгоспвиробники, а посередники. Їм це буде дуже вигідно. Вони отримують  дешеву  продукцію  безпосередньо  в колгоспі,  тобто на неорганізованому ринку, і їм гарантується мінімальна продажна ціна на біржі, тобто на організованому ринку. Це з одного боку.

     З другого  боку,  якщо  на ринку створився дефіцит продукту й підвищилась ціна на неорганізованому ринку,  то  для  забезпечення якогось  свого  експортного  контракту посередник може купити таку продукцію на біржі  дешевше.  А  хто  допоможе  цим  посередникам? Звичайно, держава.

     Пункт 5.5  також  дозволяє  Аграрному  фонду  надавати дешеві кредити посередникам.  Мало  того,  що  вони  отримують  продукцію дешево,  їм  ще  й  дешеві  кредити  надавати.  Це на фоні великої заборгованості із зарплати, зокрема і селянам.

     Підпункт 6.1.3 дуже споріднений із попереднім. Надавши багато кредитів дружнім структурам,  комерційний банк ще звільняється від обов'язків   формування   обов'язкових   резервів.   Цікаво,   хто відповідатиме  перед  вкладниками  у  разі,  якщо  ці  кредити  не повернуться й банк збанкрутує?  Може,  НБУ, Кабмін або автор цього законопроекту?  А як НБУ,  для якого обов'язкові резерви є одним з найефективніших засобів забезпечення стабільності гривні,  повинен тримати  стабільність  на  фінансових  ринках,  коли багато банків почнуть надавати велику кількість кредитів дружнім структурам,  що працюють із сільгосппродукцією?

     Інші положення  статті  6  також не забезпечують стабільності фінансових ринків України.

     Стаття 7 дуже відкрито закликає до  видачі  дешевих  кредитів посередникам,  які заробляють на колгоспах, державних субсидіях та на  експорті.  Кожен  пункт  статті  спрямований   на   обкрадання Державного бюджету, я наголошую.

     Пункт 9.2.   Ті   самі   пільги   та   допомоги  гарантуються посередникам у торгівлі продукцією тваринництва.

     Стаття 10.  Утворення Аграрного фонду України  як  ще  однієї організації для зловживань та неофіційних високих прибутків.

     Крім цих у проекті вміщено ще багато дрібніших абзаців такого напряму.

     На мою думку та на думку нашої фракції, даний законопроект не можна  приймати  ні  в  якому  разі.  Допомога держави не дійде до виробника,  але  ще  збільшить  доходи  посередницьких   компаній, пов'язаних   із   Аграрним   фондом   України,   створення   якого пропонується в законопроекті.

     Невже наша   держава   така   багата,   щоб   не   виплачуючи заборгованості  надавати  дешеві  кредити та всілякі пільги різним посередникам?  Тому пропонуємо даний законопроект не  підтримувати ні в якому разі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від   групи   "Незалежні"   -   народний  депутат Раханський. За ним - депутат Сирота від "Трудової України".

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (виборчий  округ  4,  Автономна  Республіка  Крим). Депутатська група "Незалежні".  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні  депутати!   Шановні   виборці!   Безперечно,   неоціненне багатство  нашої держави - це земля.  Якби вона сьогодні працювала як слід,  хоча б на рівні 1990 року,  нам не страшні були б  ніякі фінансові  кризи,  бо  у  світі  бракувало,  бракує  й бракуватиме продовольчих товарів.

     Дозвольте нагадати,  що Україна 1990 року виробляла  на  душу населення  достатню  кількість  головних  продуктів  харчування  - зерна,  м'яса, молока, цукру, тобто населення країни вдосталь було забезпечене  продуктами  харчування,  а  залишки експортувалися до інших країн.

     І ось з 1992 року горе-реформатори почали  руйнувати  планову систему розвитку народного господарства, не запропонувавши замість цього нічого розумного.  Зруйнували також найпрогресивнішу в світі оптову  торгівлю,  без  якої не можуть зростати обсяги виробництва вітчизняної продукції та її експорту.  На  багатьох  підприємствах агропромислового  комплексу  відбулася  зміна власності.  Але,  на жаль, потужності їх використовуються лише на 10-30 відсотків.

     Водночас вітчизняний ринок заполонили імпортні ковбаса, олія, молочні продукти,  кондитерські й горілчані вироби,  безалкогольна продукція.  Як же можна забезпечити пенсіонерів пенсіями, вчителів і  лікарів  заробітною платою,  коли не працює земля,  не працюють підприємства?  Доводиться брати кредити  на  кабальних  умовах  за океаном  і  купувати їхню неякісну продукцію,  тобто забезпечувати їхніх робітників роботою.  Таке становище у державі є  результатом кризи управління, кризи влади.

     Я не   проти   різних   форм   власності  в  агропромисловому комплексі.  Але для мене найкраща форма власності та,  за якої  на повну  потужність  працюватимуть  підприємства,  виробляючи дешеву продукцію і задовольняючи попит населення.

     Вважаю, що проект потрібно доопрацювати.  Можливо,  навіть  і повернути на повторне перше читання.

     На мою думку, цей закон діятиме за таких обставин.

     Перше. На  перехідний  до  так званого базару період потрібно відновити держзамовлення  хоча  б  на  зерно,  соняшник,  цукровий буряк,  виноград. Сполучені Штати Америки, наприклад, мають річний запас  зерна.  Вони  добре  знають,  що  зерном  можна  розв'язати будь-яку політичну проблему у світі.  Держава зразу зможе отримати вигоду від виробництва  горілчаних  виробів,  вина,  пива,  цукру, олії.

     Друге. Поставити   "залізну   завісу"  для  ввезення  товарів некритичного  імпорту,  тобто  для  тих  товарів,  які  можуть   у достатній кількості вироблятися в державі.

     Третє. Запровадити   диференційовану   систему  податків  для підприємств залежно від їх фінансового стану,  даючи їм можливість збільшувати виробництво продукції.

     Четверте. Створювати   всі   умови  для  збільшення  експорту сільськогосподарської продукції.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сирота. За ним - депутат Губський.

     СИРОТА М.Д.,  народний депутат України (виборчий  округ  200, Черкаська   область).   "Трудова  Україна".  Шановний  головуючий! Шановні  колеги!  Для  України  дуже  важливо  визначити  декілька основних   пріоритетних   напрямів   розвитку   нашого   народного господарства.  Це,  на мою  думку,  ті  галузі,  де  ми  сьогодні, незважаючи на скруту, й далі лідируємо, посідаємо провідні місця у світовому рейтингу.  Це також ті галузі,  які можуть досить швидко дати  велику  віддачу.  Поза  всяким  сумнівом,  до  таких галузей належить агропромисловий комплекс.

     Пропонований законопроект   якраз    дозволяє    зробити    в майбутньому   агропромисловий  комплекс  пріоритетним  у  розвитку народного  господарства  України.  Більше  того,  у  законопроекті запропоновано  серйозні й прозорі,  всім зрозумілі й контрольовані схеми закупівлі  як  зерна,  інших  матеріалів,  так  і  того,  що потребує   сільськогосподарська   техніка   -  палива,  мастильних матеріалів.  І тут ми можемо зробити реальний крок  у  боротьбі  з корупцією.

     Ми не повинні забувати,  що не за горами прийняття Державного бюджету на 2000 рік.  Уже сьогодні ми повинні завершувати розробку Бюджетної резолюції, завдання для Кабінету Міністрів на підготовку проекту Державного бюджету на наступний рік.  І такий закон,  якщо він,  дасть Бог,  буде прийнятий, допоможе більш чітко і конкретно закласти пріоритети агропромислового комплексу до бюджету.

     Без сумніву,    цей    законопроект    потребує    серйозного доопрацювання.   Але   члени  нашої  депутатської  групи  "Трудова Україна" вважають,  що це можна зробити  до  другого  читання.  Ми пропонуємо  нашим  колегам  депутатам  підтримати  законопроект  і прийняти його в першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за економію часу. Депутат Губський, фракція соціал-демократів об'єднаних. За ним - депутат Кириченко, НДП.

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ(о)). Шановний Адаме Івановичу!  Шановні  колеги!  Безумовно,  підтримка вітчизняного  товаровиробника  має бути стрижнем усіх законів,  що регламентують  господарську  діяльність.  Особливо  це  стосується виробників сільськогосподарського сектора нашої економіки.

     Примусовий бартер,   нав'язаний  селянам,  індикативні  ціни, цінові ножиці  на  промислову,  сільськогосподарську  продукцію  і паливно-мастильні  матеріали  не тільки вимили обігові кошти,  а й загнали в боргову яму наше село.

     Парадоксальну ситуацію,  коли навіть незважаючи на досягнення село приречене бути довічним боржником держави,  треба невідкладно виправляти,  але виправляти  на  основі  відповідної  законодавчої бази.

     Однак проект закону,  який ми розглядаємо сьогодні, не зовсім відповідає цим вимогам.  Законопроекту  притаманні  суттєві  вади. Передусім   впадає   у  вічі  невідповідність  назви  закону  його змістовому  наповненню.  Адже,  по   суті,   законопроект   більше спрямований не на підтримку сільськогосподарського виробника, а на обстоювання вузькофункціональних інтересів фінансової сфери.

     Законопроект суперечить певним положенням законів України про державний матеріальний резерв,  про банки та банківську діяльність і багатьом іншим.  А  головне,  цей  проект  не  відповідає  низці положень  чинного  Закону  України  про пріоритетність соціального розвитку  села   та   агропромислового   комплексу   в   народному господарстві України.

     Не можна  погодитися  також  із розширенням списку суб'єктів, яким надається право кредитування під гарантії Кабінету  Міністрів України,  як  це  передбачено в проекті закону.  Адже розпорошення контролю і відповідальності за державний борг - це втрата контролю за  державним  бюджетним процесом.  До того ж кредитні проекти під гарантії  Кабінету  Міністрів  повинні  затверджуватися  Верховною Радою.  Та й узагалі порядок видачі таких гарантій регламентується іншим законом, проект якого знаходиться у Верховній Раді, а саме - про зовнішній державний борг.

     Далі. Вважаємо  вкрай  недоречним і неприпустимим за сучасних умов  вдаватися  до  випуску  грошових   сурогатів,   так   званих продуктових  талонів,  про  що  йдеться в підпункті 9.2.5 проекту. Адже ми знову повернемося до 20-30-х років, і такий крок негативно позначиться не тільки на стані грошово-платіжних операцій,  а й на надходженнях до Державного бюджету.

     Крім зазначених,  законопроект містить дуже  багато  й  інших положень,   що   суперечать   чинному   законодавству   з   питань господарської  діяльності.  Наприклад,  він  передбачає  появу  ще одного суб'єкта з функціями державного замовника. Ці, а також інші недоліки потрібно виправляти.

     Тому, на наш  погляд,  проект  закону  потрібно  направити  у профільні  комітети Верховної Ради на доопрацювання і тільки після цього повернутися до повторного розгляду.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Богдане Володимировичу. Депутат Кириченко від НДП. За ним - депутат Кирильчук.

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська   область).    Християнськодемократична    партія України.  В  аграрній  політиці  Християнсько-демократичної партії України село визначається як першооснова, наріжний камінь держави.

     У законопроекті пропонується запровадити  механізм  підтримки мінімальних закупівельних цін,  який не надаватиме переваг окремим виробникам,  забезпечуючи  рентабельність  галузі  в  цілому.  Цей механізм  має  ринковий характер,  не передбачає адміністративного втручання в діяльність підприємств і тому, безумовно, є позитивною рисою законопроекту.

     Годі зрозуміти,   навіщо   в   законопроекті,  який  пропонує врегулювати суто економічну проблему,  з'явилися пункти 5.3 і 5.4, що  врегульовують  суто  соціальні  питання.  Шановні колеги!  Є ж проект Соціального кодексу,  внесений  християнамидемократами,  де систематизовано  вкрай  недолуге  й  суперечливе чинне на сьогодні суперрозпорошене законодавство про  соціальний  захист.  На  жаль, через деструктивну позицію окремих депутатів профільного комітету, причетних до розгляду проекту Соціального кодексу,  Верховна  Рада так і не має можливості розпочати його розгляд.

     Недоцільно обмежувати  розмір  маржі  комерційних  банків при кредитуванні сільськогосподарських товаровиробників, це не зробить кредити  доступнішими  для селян у зв'язку зі зменшенням мотивації для банків надавати такі кредити.  У підпункті 6.1.3 законопроекту передбачено:  "Банківські установи,  які надають кредити суб'єктам аграрного ринку України, мають право формувати резерви на покриття безнадійної  заборгованості  з  аграрних кредитів у розмірах,  які дорівнюють розміру їх основної суми...". Така норма може призвести до  зменшення  суми оподаткованого прибутку,  що у свою чергу може негативно вплинути на надходження до державного бюджету.

     Видається недоцільним також завпроваджувати процедуру  сплати державного  мита,  встановлену  декретом Кабінету Міністрів від 21 січня  1993  року.  Недолуго  виписані  також  норми,  що  надають безпідставні    переваги    експортерам    сільгосппродукції.   Це відіб'ється  на  загальному  економічному  становищі  і  на  інших суб'єктах,  що  матимуть  потенційне  право  вивозити продукцію на експорт.

     І, що дуже суттєво, законопроект, у разі його прийняття, може вплинути  на доходи та видатки Державного бюджету.  Але,  на жаль, фінансово-економічного обгрунтування або проекту внесення змін  до Державного  бюджету не додається.  Отож це може відчутно відбитися взагалі на результатах прийняття даного законопроекту.

     Отже, щоб була основа  для  роботи  й  можливість  поліпшення змісту  законопроекту  до  другого  читання,  народні  демократи і християни-демократи пропонують все-таки прийняти  його  в  першому читанні та грунтовно доопрацювати до другого читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я так зрозумів, Сергію Олександровичу, що прийняття Соціального кодексу розв'яже всі проблеми,  в тому числі й цю.

     КИРИЧЕНКО С.О.  Так,  більше  ніж  наполовину.  Дякую за вашу підтримку, Адаме Івановичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь  ласка.  Від  фракції   Селянської партії   слово   має  народний  депутат  Кирильчук.  Підготуватися депутату Арабаджи.

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція Селянської партії.  Я цілком згідний  з  Іваном  Сергійовичем Чижем,  з депутатами Раханським і Губським,    які    порушили     багато     актуальних     проблем сільськогосподарського виробництва, особливо товаровиробника, який працює,  виробляє продукцію й практично нічого за цю продукцію  не отримує.

     Я, напевно,  позитивно  відгукнувся  б  і  про  доповідача  - депутата Терьохіна,  який учора дуже гарно доповідав і виклав  усі наболілі  проблеми  сільських  товаровиробників і агропромислового комплексу загалом.

     Але якщо детально прочитати законопроект та ще й ознайомитись із    висновками   науково-експертного   управління   Секретаріату Верховної Ради,  то напрошується  зовсім  інший  висновок:  такого законопроекту сьогодні приймати не можна. Чому?

     Насамперед тому, що він суперечить щонайменше вісьмом законам України.  Він суперечить Закону про банки і банківську діяльність, зовсім  не  узгоджений  із  Законом про пріоритетність соціального розвитку села.  І що найбільш характерно:  у проекті  пропонується створення  нових  організацій,  які  розпоряджатимуться бюджетними коштами,  тобто під державне замовлення.  І це пропонується  тоді, коли  на  сьогодні  такі  функції  вже  покладено  законом на нашу сільську кооперацію, яка має базу. У них є і склади, і магазини, і транспорт,  і все інше.  То, можливо, треба саме цій організації і надати права щодо  кредитів  і  всього  іншого,  які  пропонується надавати  новоствореному Аграрному фонду.  Тоді,  можливо,  відчує краще  себе  сільський  товаровиробник.  А  тим   часом   про   цю організацію,  яка  також  вимирає  разом  із  селянами,  навіть не згадується.  Читаючи статті проекту, ви не натрапите там навіть на слово       "товаровиробник".      Ідеться      про      власників сільськогосподарської продукції,  а не про  товаровиробників,  про тих,  хто по бартеру, дешево забрав у селян продукцію і збув її, а тепер ще й одержить митні пільги на кордоні і отримає оту  премію, що передбачена в законопроекті.

     З огляду   на   це  я  погоджуюсь  із  тими  депутатами,  які висловилися за повторне  перше  читання,  тобто  щоб  доопрацювати законопроект  із професіоналами,  які знають ці проблеми краще ніж ті, які тільки хочуть, але не знають, як це зробити.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Євгене Івановичу.  Депутат Арабаджи. Будь ласка. За ним - депутат Мороз.

     АРАБАДЖИ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  79,  Запорізька область).  Фракція  "Громада".  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  Протягом останніх років  агропромисловий  сектор  України зазнає  значних  фінансових,  трудових  та майнових втрат.  Чим це зумовлено?  Надмірним захопленням уряду газовим  ринком,  вільними зонами, приватизацією або майбутніми виборами, але результат один: за наявної системи ставлення до агропромислового сектора виживають лише  дрібнотоварні виробництва,  маленькі крупорушки,  звіроферми або квіткові теплиці,  орієнтовані  на  місто.  Великі  зернові  і тваринницькі господарства вимирають.  Вимирають не тому,  що мають поганих директорів,  а тому,  що держава вороже до них  ставиться: централізація 10 відсотків амортвідрахувань,  незрозумілий податок на дороги,  яких на селі немає,  міліцейські  кордони  на  суміжжі областей або районів,  диспаритет цін при обміні сільгосппродукції на пальне,  добрива чи засоби захисту рослин і  тварин,  ворожість комерційних банків до села,  здирництво елеваторів, холодильників, залізниці тощо.

     Апологети вільного ринку або,  як сказав депутат Павловський, ринку,  який  не має моралі та поблажливості до бідних,  не хочуть звертати увагу на потреби селян, але хочуть і надалі тримати їх за робочу силу, що обслуговує потреби заможних.

     Запропонований законопроект   є   першою  спробою  налагодити рівноправні  стосунки  між  сільським  господарством   та   іншими секторами   економіки.  Викликає  подив  і  деяку  повагу  позиція депутатів фінансового комітету,  який, чесно кажучи, завжди займав фіскальну позицію,  але тут усе-таки зрозумів,  що без відродження села  не   відбудеться   відродження   інших   галузей   народного господарства.  Настав час,  коли всім відомі підходи Національного банку до порятунку збанкрутілих банків,  цебто приватних  компаній (що  не  тільки  не додали до національного доходу,  але й зробили банкрутами  низку  підпримств)  мають  бути   переорієнтовані   на пріоритетні  галузі  народного господарства,  передусім на аграрну галузь.

     Парламент повинен мати мужність, обговорюючи аграрні бюджетні питання,  витримати натиск уряду,  який,  безумовно, буде говорити про неконкретність програми і  про  неможливість  виконання  її  у конкретні строки. На жаль, сьогодні виконавча гілка влади схожа на мале дитя, яке хоче ссати, але не може домовитися, кого.

     Питання піднесення села є наріжним питанням парламенту  цього скликання.  Годі  говорити  про порятунок галузі,  прийшла пора її рятувати. Саме тому я закликаю прийняти цей законопроект у першому читанні і перейти до його ретельного доопрацювання.

     Дякую за увагу. Сподіваюся, що викладені аргументи прийдуться до серця моїм колегам аграріям.  Фракція "Громада" голосуватиме на підтримку цього законопроекту в першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутате Мороз. І завершуємо.

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).   Фракція   "Лівий   центр".  Шановний  Адаме Івановичу! Шановні колеги! Насамперед дозвольте від імені комітету подякувати  всім депутатам за те,  що підтримали нас,  розглядаючи проблеми агропромислового комплексу,  які зводяться,  по суті,  до трьох складових:  по-перше, зменшення податкового тиску; по-друге, регулювання ціноутворення,  підтримка ціни на сільськогосподарську продукцію,  фінансова підтримка сільського господарства; по-третє, доступність кредитів для села.

     Першу частину   проблеми   ми    протягом    минулої    сесії відрегулювали.  Може,  там  і  не  все  гаразд,  але все-таки базу одержано досить пристойну. Ми залишаємо для сільськогосподарського виробника  приблизно півтора мільярда гривень за результатами його виробничої діяльності.  Але цю проблему і всі проблеми в комплексі розв'язати  не  вдасться,  якщо  ми  не  допоможемо  господарствам одержати нормальну ціну на сільськогосподарську продукцію.

     Мене, чесно кажучи,  дуже здивували виступи деяких депутатів, особливо    Євгена    Івановича,    який    є    професіоналом   у сільськогосподарському виробництві.  Він аргументує тим, що нібито цей   законопроект   суперечить  Закону  про  банки  і  банківську діяльність. То, може, треба виправити Закон про банки і банківську діяльність?   Адже   сьогодні   кредитами   банку  жоден  виробник скористатися не може. І треба подивитися, що зробити для того, щоб кредит пішов назустріч виробництву.

     Основна логіка цього законопроекту якраз зводиться до того (я звертаюся в  даному  випадку  до  Олени  Мазур),  щоб  гарантувати мінімальну ціну на сільськогосподарську продукцію в такому обсязі, який забезпечував би  рентабельність  виробництва.  Механізми  тут вибудувані,  можливо,  недосконалі,  давайте  до  другого  читання зробимо їх такими як слід.

     Ігор Рафаїлович Юхновський говорить,  що  треба  скористатися механізмом  створення  Аграрного  фонду.  То  до  другого читання, використовуючи його проект закону про  заставу  саме  як  механізм створення Аграрного фонду,  ми можемо це зробити.  Але треба йти в цьому напрямі.  Треба  рухатися,  бо  якщо  ми  зупинимося  знову, відхилимо  цей  проект  закону,  перенесемо його на повторне перше читання чи на доопрацювання, то ніколи не зрушимо з мертвої точки.

     Подивіться на   теперішній   фінансовий    стан    сільського господарства. Сьогодні практично всі товаровиробники, які працюють у сільському господарстві,  збиткові,  причому незалежно від  форм власності,  незалежно від умов, від зонального розташування. Це ще раз підкреслює,  що потрібне серйозне втручання з боку держави.  І механізм  цього втручання,  зокрема для фінансової підтримки,  для визначення   нормальної   ціни,   якраз   передбачений   у   цьому законопроекті.

     Один із промовців говорив про те,  що тут здебільшого йдеться про підтримку експортерів.  Та це ж у тих випадках,  коли в тому є потреба, коли внутрішня ціна більша за ціну на міжнародному ринку, зокрема стосовно цукру тощо.

     Я прошу  дуже  уважно  поставитися  й  підтримати  пропозицію розробників  про прийняття цього проекту закону в першому читанні. А до другого читання ми посадимо всіх фахівців,  врахуємо всі ваші пропозиції й вибудуємо такий документ,  який потрібен для держави, для економіки, для сільського господарства.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Анатолійовичу,  будь ласка.  Одну  хвилину доповідачу, і будемо голосувати.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати!  Я дякую за обговорення. Цей  законопроект  викликав  неабиякий  інтерес,  а  також   низку запитань. Я стисло на них хочу відповісти.

     Депутати, які    представляють   інтереси   останньої   ланки перепродажу сільгосппродукції,  вчора й сьогодні достатньо нервово ставили  мені  запитання:  чи  правда,  що  цей  закон призведе до зменшення  доходів  посередників?  Шановний   депутате   з   ПСПУ, відповідаю:  так,  безумовно так. Бо альтернативою зменшення маржі підприємств,  які стоять  між  виробниками  аграрної  продукції  і споживачами,  є підвищення цін для кінцевих споживачів,  тобто для простих   наших   громадян,   що   абсолютно    неприпустимо    за сьогоднішнього рівня їх життя.

     Шановні народні  депутати,  які  не хочуть цього закону!  Час забути  про  надприбутки  від  спекуляції  на  аграрному  ринку  і повернутися    до    запитання,   поставленого   вчора   депутатом Ніколаєнком,  а саме що ж робити  з  приватною  заборгованістю  на селі.

     Ставилося також   запитання,  чи  виконає  уряд  норми  цього закону.  Скажу вам  по  секрету:  законопроект  побудований  таким чином,  що  прийняття бюджету на черговий рік не буде можливим без реалізації норм цього закону, які є нормами прямої дії.

     І, зрештою,  діяльність   центрального   виконавчого   органу оцінюється  не під час порожніх заяв про чергову програму десь там до 3010  року,  а  під  час  обговорення  найбільш  меркантильного документа  року,  який  визначить,  хто,  скільки  та за що матиме грошей з бюджету.

     Говорилося, що   цей   закон   скасовує   правило   підтримки агропромислового сектора,  яке діє сьогодні.  Ні в якому разі,  бо цей закон вносить  додаткові  правила,  органічно  доповнює  чинні норми й жорстко, імперативно змушує уряд застосовувати їх.

     І, ви знаєте,  деякі депутати-мрійники запитували мене: невже цей закон розв'язує всі проблеми на селі?  На жаль,  ні.  Ніхто не знайшов отого філософського каменя,  щоб зробити зі свинцю золото. Український агропромисловий сектор є занадто складним і  соціально тендітним  організмом,  життя  якого  не  може бути відрегульоване одним законом.

     Проект цього  закону  -  відчайдушна  і,  як  сказав  депутат Кириленко,   запізніла   спроба   повернути  державу  до  проблеми (послухайте,  будь  ласка,  шановні  депутати  неаграрії)  третини населення    України,    яка   виробляє,   врешті-решт,   половину національного доходу та  забезпечує  фізичне  існування  більшості наших  людей.  Я впевнений:  за цим законом будуть створені й інші закони,  пане Юхновський, котрі регулюватимуть особливості окремих аграрних виробництв, що також мають бути захищені державою.

     Дозвольте особисто  щиро  подякувати народним депутатам,  які протягом двох років розробляли цей  законопроект,  а  саме  Цушку, Сокерчаку,  Сасу,  Альошину,  Круценку і,  врешті-решт,  Морозу за підтримку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Анатолійовичу,  подяки - це добре,  але ви вже втричі перевищили регламент.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Адаме Івановичу,  останнє. І закликаю Верховну Раду прийняти цей законопроект у  першому  читанні,  віддати  його аграріям для доопрацювання.

     Знаєте, хто   не   хоче   цього   закону?   Той,   хто   хоче законсервувати теперішню  систему,  коли,  припустімо,  ДАК  "Хліб України"    якимось    чином,   знаєте,   з   якими   комерційними посередниками,  грабує  село.  Давайте  виведемо  цей   ринок   на відкритий ринок державного регулювання.

     Я вам  дякую  за увагу й сподіваюся,  що ми все-таки приймемо цей законопроект у першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  яка думка Мінагропрому?  Прошу.  Три хвилини.

     ЛУЗАН Ю.Я.,   перший   заступник   міністра  агропромислового комплексу  України.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Проект закону,  безумовно,  потрібний. Це одна зі спроб розв'язати  проблему  підтримки   агропромислового   комплексу   й створити умови для його нормальної діяльності. Документ заслуговує на  увагу.  І  якщо  характеризувати  його  в  цілому,  то   треба зазначити,  що він комплексний,  охоплює й порядок фінансування, і порядок  підтримки  цін  на  сільськогосподарську   продукцію,   і державне   регулювання,  і  підтримку  експорту,  і  багато  інших проблем.

     Але треба також сказати,  що даний  законопроект  розглядався спеціалістами  зацікавлених  міністерств  та відомств і до нього є надзвичайно багато зауважень,  які вміщено  на  25  сторінках.  Ці зауваження  направлено до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

     І якщо  оцінювати   наслідки   попередньої   експертизи,   не виступаючи  опонентом даного законопроекту,  то треба сказати,  що цей  законопроект  після  допрацювання,  і  тим  більше  глибокого доопрацювання,  можна  було  б  вносити  на розгляд Верховної Ради України в повторному першому читанні.

     Головний висновок фахівців: цей проект закону не обрахований. І навіть попередні підрахунки свідчать,  що жоден річний державний бюджет,  якщо всі напрями,  закладені  в  проекті  закону,  будуть прийняті, не витримає такого бюджетного навантаження.

     Крім того,  за  дорученням  Верховної Ради України,  тобто за дорученням депутатів, місяць тому Кабінет Міністрів України задіяв практично  всі  міністерства,  відомства,  представників науки,  а також  регіони,  банки,  інші  структури  і  також   готує   пакет документів  із  цих питань.  Вони практично готові,  і на сьогодні перебувають у Кабінеті Міністрів на погодженні.

     На засіданні  Комітету  Верховної  Ради  з  питань   аграрної політики  та  земельних  відносин  ще  місяць  тому ми пропонували авторам цього законопроекту і депутатам разом попрацювати над цими проектами  і  внести  на  розгляд  один солідний законопроект щодо підтримки і врегулювання агропромислового комплексу.  На жаль,  до наших пропозицій не прислухалися.

     Це також свідчить,  мабуть,  і про те,  що в нашій державі ми безсистемно працюємо  в  законодавчому  процесі.  Тим  більше,  ви знаєте,  що на сьогодні підготовлені,  але,  на жаль, ще й досі не розглянуті,  інші законопроекти з питань регулювання ринку  цукру, олійно-жирового  комплексу  тощо,  тобто це все проекти на ту саму тему.

     Тому ми  пропонуємо  зібрати  всі   проекти   (а   вони   всі заслуговують  на  увагу),  створити  кваліфіковану робочу групу за участю депутатів,  представників Кабінету Міністрів, представників науки,   банків,   інших   структур  і  внести  спільний,  єдиний, системний, комплексний проект закону щодо підтримки і врегулювання агропромислового комплексу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Яковичу.  Шановні колеги,  ми з вами провели досить  докладне  обговорення,  витративши  навіть  більше часу,  ніж визначали, надали можливість узяти участь в обговоренні представникам усіх депутатських фракцій.

     Внесено дві  пропозиції.  Я   в   порядку   надходження   цих пропозицій  ставитиму  їх  на голосування.  Прошу підготуватися до голосування.

     Голосується пропозиція профільного Комітету з питань аграрної політики  та земельних відносин про те,  щоб прийняти законопроект про   основи   державної   фінансової   та   бюджетної   підтримки агропромислової галузі України в першому читанні.

     Прошу визначитися.

     "За" - 96.

     Не приймається.

     Була пропозиція  направити цей законопроект на повторне перше читання.

     Прошу визначитися.

     "За" - 131.

     Рішення не прийнято.

     Шановні колеги, давайте перенесемо голосування на завтра (Шум у залі). Олександре Олександровичу, це нічого не дасть, тому що на моніторі висвітлено 197 карточок.

     Будь ласка, Олександре Олександровичу. Одна хвилина.

     МОРОЗ О.О.  Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  депутати!  Я пропоную все-таки перенести це голосування на завтра, але провести його поіменно,  щоб ми  хоч  знали,  з  якими  фракціями  потрібно працювати.   Якщо   аналізувати   всю  дискусію,  то  проти  цього виступають  представники  тих  груп,  які  займаються  реалізацією нафтопродуктів для села.

     І виходить так, що сьогодні цінова диспропорція між сільським господарством і енергетичним комплексом - у  20  разів,  а  ми  не хочемо якимось чином врятувати в цей момент сільськогосподарського виробника.

     Якщо так продовжуватиметься,  то кінцякраю пограбуванню  села не буде.  І треба обов'язково визначитися з механізмом і захистити того виробника,  який дає хліб і до хліба.  Невже це незрозуміло?! Нехай  недосконалий  цей законопроект,  його можна виправити,  але займатися чи з  політичних,  чи  з  меркантильних  міркувань  його блокуванням не можна.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Я   думаю,  тут  ситуація  інша.  І  ви, Олександре Олександровичу,  і всі народні депутати знаєте,  в чому справа:   не  проголосовано  рішення  стосовно  ветеранів  Великої Вітчизняної  війни,  тому  такі  результати  голосування  з  інших питань.  Переноситься  голосування  щодо  цього  законопроекту  на завтра.

     ----------

     Слухається питання  про  проект  Постанови  про   невідкладні заходи  щодо стабілізації фінансово-економічного стану підприємств водного транспорту України у  зв'язку  з  військовими  діями  НАТО проти  Союзної  Республіки Югославії.  Доповідає голова Комітету з питань будівництва,  транспорту і  зв'язку  Юрій  Борисович  Крук. П'ять хвилин, будь ласка.

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область).  Уважаемый  Адам Иванович!  Уважаемые коллеги!  Народные депутаты Украины - члены Комитета Верховного  Совета  по  вопросам строительства, транспорта и связи подготовили проект Постановления о  неотложных  мерах  по   стабилизации   финансово-економического положения   предприятий  водного  транспорта  Украины  в  связи  с военными действиями НАТО против Союзной Республики  Югославии.  Он внесен   нами   в   порядке  законодательной  инициативы  на  ваше рассмотрение.  Чем это вызвано? Прежде всего тем, что после начала военных действий против Югославии в наш комитет поступил целый ряд тревожных   обращений   отечественных   участников   транспортного процесса,   который   проходит   по  международному  транспортному коридору на реке Дунай.  Вследствие  разрушения  ракетно-бомбовыми ударами  нескольких  мостов  через  реку Дунай и особенно в городе Нови-Сад прекращено сообщение между  украинскими  портами  Измаил, Рени,   Усть-Дунайск   и  портами  Германии,  Австрии,  Югославии, Венгрии, Словакии.

     Я не стану злоупотреблять вашим вниманием,  приводя  обширную информацию  о  наших  экономических  потерях  в  этой  связи,  она представлена в  пояснительной  записке  к  проекту  постановления, которая вам роздана.  Но некоторые цифры я не могу не привести. По предварительным   оценкам,   экономические    потери    вследствие прекращения   работы   флота  Украинского  Дунайского  пароходства составляют в среднем порядка 250 тысяч долларов в сутки, или около 90 миллионов долларов до конца года. Убытки акционерной судоходной компании "Укрречфлот" до конца текущего  года  составят  около  10 миллионов долларов США.

     Должен сказать, что сегодня простаивают уже 107 единиц флота, имея на борту 87 тысяч тонн украинских грузов.  В таких  условиях, как нам кажется, необходимо:

     Первое. Серьезно   обратить   внимание   Дунайской  комиссии, которая только сегодня  закончила  свою  работу  в  Будапеште,  на вопросы  безопасности  судоходства по Дунаю и компенсации убытков, нанесенных Украине и ее предприятиям водного транспорта вследствие военных действий НАТО против Союзной Республики Югославии.

     Второе. Дать   поручение   Кабинету   Министров   подготовить соответствующие законопроекты по  вопросам  внесения  изменений  в налогообложение  предприятий  водного транспорта Украины в связи с военными  действиями  в  Югославии  и  списания  с  них  налоговой задолженности, которая возникла в связи с ограничением судоходства по Дунаю.

     Третье. Сориентировать     Кабинет     Министров     Украины, Национальный банк Украины, Государственную налоговую администрацию на решение целого ряда вопросов,  которые сегодня  имеют  жизненно важное  значение  для отечественных предприятий морского и речного транспорта,  которые работают на  Дунае.  В  этом,  собственно,  и состоит основная цель предложенного нами проекта.

     Сегодня, на    наш   взгляд,   можно   спрогнозировать,   что произойдет,  если мы не примем предложенный  проект  постановления Верховного  Совета,  а  Кабинет Министров не прислушается к нашему мнению.  Практически остановятся Украинское Дунайское пароходство, "Укрречфлот",  морские торговые порты Измаил,  Рени, Усть-Дунайск, судоремонтные заводы:  Килийский,  Измаильский, "Дунайводсервис" и целый   ряд  придунайских  предприятий.  Все  это  непосредственно связано с жизнью и работой  примерно  120  тысяч  граждан  Украины этого региона.

     Я хочу подчеркнуть,  что к нам пришла,  к великому сожалению, беда,  которая по своим масштабам сопоставима разве что с недавней стихией в Закарпатье. Приняв предложенный проект постановления, мы только в какой-то степени сумеем уменьшить эти потери.

     Представители всех  фракций,   которые   работают   в   нашем комитете,  единодушно  поддержали  этот  проект.  От  имени нашего комитета я прошу, уважаемые народные депутаты, его поддержать.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Борисовичу.  Є  запитання?   Немає. Сідайте, будь ласка.

     КРУК Ю.Б. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я думаю, що біда, про яку сказав голова профільного комітету,  зачепила в  першу  чергу  120  тисяч працюючих  (це тільки працюючих 120 тисяч,  помножте мінімум на 3, то матимемо вже 300 тисяч),  зачепила економіку нашої держави.  На мільйони доларів наша держава,  як і інші держави, зазнала збитків у зв'язку з тією трагедією, тими антизаконними, антигуманними, я б сказав,  хижацькими  діями,  які чинять у цьому регіоні насамперед ті, хто хотів би керувати Європою і будувати її на свій лад, тобто Сполучені Штати Америки.

     Ситуація на Балканах і ситуація,  яку ми кожного дня,  а то й двічі  на  день,  так  би  мовити,  розв'язуємо  в  стінах  нашого парламенту,  призвели і до цієї, я б сказав, соціально-економічної біди.  Ви  всі,  я  сподіваюсь,  знайомі  з   проектом   постанови профільного  комітету.  На  мою  думку,  цей проект постанови дуже виважений, у ньому не ставиться одразу якихось кардинальних вимог, а   пропонується   звернутися   до  Кабінету  Міністрів,  щоб  він найближчим часом підготував необхідні законопроекти для  законного врегулювання  цієї  соціальноекономічної  проблеми,  звернутися до Дунайської комісії,  щоб  вона  більш  прискіпливо  розглядала  ці питання. Я думаю, що проект постанови заслуговує на наше схвалення і позитивне рішення Верховної Ради буде позитивно  сприйнято  тими тисячами громадян, яких зачіпає це соціально-економічне лихо.

     Тому я  прошу:  давайте  підтримаємо  цей  проект  постанови. Ставлю на голосування пропозицію про підтримку проекту  постанови. Прошу визначитися.

     "За" - 179.

     Не встигли...   Будь  ласка,  запросіть  депутатів  до  залу. Шановні колеги,  у мене записано три народних депутати. Я пропоную надати їм по одній хвилині з місця.

     Депутат Журавський. За ним - депутат Раханський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Я саме прошу підтримати  цей  проект  постанови  і  хочу зачитати деякі дані щодо цієї трагедії.  Після початку воєнних дій проти  Югославії  фактично  відрізані  від  нашого  флоту  основні партнери Українського Дунайського пароплавства та АСК "Укррічфлот"

- Австрія, Угорщина, Словаччина, Федеративна Республіка Німеччина, які  забезпечували  приблизно 80 відсотків річного вантажообороту. Вантажопотоки між Україною та  придунайськими  країнами,  а  також перевезення  транзитних  вантажів  клієнтури придунайських країн у морських  напрямках  припинені.  Наслідок  конфлікту   в   Союзній Республіці    Югославії   для   економічного   стану   вітчизняних підприємств  морського  та  річкового  транспорту  за  попередніми оцінками  -  збитки  в  мільярди  гривень,  якщо  ще  включити той конфлікт, який був на Балканах в 1992-1995 роках.

     Тому я закликаю  народних  депутатів  підтримати  цей  проект постанови.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Раханський.  Будь ласка. За ним - депутат Дашутін.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Дякую.  Шановні  колеги!  Депутатська  група "Незалежні" буде голосувати за прийняття цього проекту постанови і вас запрошує. Але я хотів би зачитати вам звернення моїх виборців:

     "Обращение членов Украинского союза бывших партизан Югославии к соотечественникам.

     Мы, бывшие      партизаны      Югославии,     воевавшие     с немецко-фашистскими   захватчиками   на   территории   героической братской  страны в период Второй мировой войны,  не можем молчать, когда убивают наших собратьев.  Военные удары  сил  НАТО,  которым подвергается  суверенное  государство  Югославия,  является  актом агрессии против братского сербского народа.

     Под разрывами "миротворческих" бомб и ракет гибнут ни  в  чем неповинные   мирные   люди  -  дети,  женщины,  старики.  Искренне сочувствуя  им,  своим  югославским   другарям,   особенно   остро чувствуем  ужас  происходящего,  ведь вместе с ними мы испытали на себе  бомбовые   удары   немецкоитальянской   авиации   в   период народноосвободительной войны".

     Заявление подписали  председатель  Украинского  союза  бывших партизан, заместитель председателя, ответственный секретарь.

     Прошу проголосовать, потому что без остановки войны мы ничего не сделаем, это будет полумера.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Депутат Дашутін. Будь ласка. І будемо визначатися.

     ДАШУТІН Г.П.  Адаме Івановичу, я з вами згоден, що цей проект постанови треба приймати,  але тут дуже багато емоцій.  Подивіться другий  абзац  підпункту  3 пункту 1,  де рекомендується звільнити підприємства  водного  транспорту  від  сплати  ввізного  мита  на нафтопродукти, збору від продажу пальномастильних матеріалів.

     Подивіться пункт  2,  де  написано,  що  Державній податковій адміністрації  України   протягом   1999   року   утриматись   від застосування податкових санкцій до підприємств водного транспорту. Це просто емоції.

     Далі. Національному банку  протягом  місяця  надати  пільгові кредити на суму 150 мільйонів гривень.

     Тобто це   просто  декларативна  заява,  а  ми  говоримо  про податкову інспекцію і таке інше.  Мені  здається,  що  цей  проект постанови   грунтується   лише   на  емоціях.  Тому  треба  уважно придивитися до цих конкретних цифр.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я надам слово голові профільного комітету Борису Іллічу, і будемо визначатися.

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Шановні колеги! У нас  в  комітеті  теж  були  зауваження  до  цього  проекту   щодо конкретики,  одначе ми в принципі підтримали його напрям.  Я скажу чому.

     Зараз засідає  Дунайська  комісія,  де  плідно  працює  посол України в Угорщині Климпуш,  і своїм рішенням, прийнявши за основу проект постанови,  ми надамо йому можливість тиснути  на  комісію, щоб хоч якесь мати відшкодування.  Бо інакше ми пропустимо момент, наступний раз комісія засідатиме лише через 3-5 місяців.

     Тому пропоную прийняти  за  основу,  потім  внести  поправки, уточнення. Я думаю, це оптимально.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Іллічу. Шановні колеги, я пропоную: давайте приймемо проект постанови  за  основу  (Шум  у  залі).  Не кричіть:  ні,  ні!  За основу, потім Інні Германівні і вам я надам слово,  ви внесете пропозиції,  і будемо голосувати в  цілому.  Це перше.

     Друге. Проект   постанови  в  основному  має  рекомендаційний характер:  ми  просимо  внести  відповідні  законопроекти.   Прошу проголосувати за основу,  а потім будемо вносити доповнення.  Будь ласка.

     "За" - 243.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Депутат Порошенко.  За ним - депутат Чиж.  Тільки прошу  -  у межах однієї хвилини.

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,  Вінницька область). Спасибі, Адаме Івановичу. Шановні колеги, цей  проект  постанови,  безумовно,  треба   приймати,   але   він стосується   не   тільки  водного  транспорту,  а  всіх  суб'єктів господарювання України,  які зазнають надзвичайно великих  збитків щодо експорту в країни Західної Європи.

     По-перше, це стосується суднобудівних компаній, які не можуть виконати  зобов'язання  за  вже   укладеними   контрактами   через форс-мажорні  обставини  і  сплачують  надзвичайно  великі штрафні санкції.

     По-друге, це    стосується    підприємствекспортерів,     які транспортували  свої вантажі до Європи водними шляхами,  а тепер у зв'язку з війною  та  форс-мажорними  обставинами  значні  обігові кошти українських підприємств заморожені.

     Тому треба  дати доручення Кабінету Міністрів України вивчити ситуацію  і   компенсувати   певним   чином   збитки   не   тільки підприємствам водного транспорту, а всім суб'єктам господарювання, які  обгрунтовано  доведуть,  що  збитки  вони  зазнали  внаслідок військових дій у Югославії.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Чиж. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Фракція соціалістів та селян (Лівий центр). Шановні колеги!  Я повністю підтримую проект постанови,  але прошу зробити дуже суттєве і серйозне доповнення.

     Потрібно порушувати  питання  перед  Організацією  Об'єднаних Націй  і  міжнародними  судовими  інстанціями  про   відшкодування збитків,  завданих нашій державі, зокрема Українському Дунайському пароплавству.  Є  міжнародно-правові   норми,   які   ці   питання врегульовують,  а  ми  знову  перекладаємо  на  бюджет.  Якщо  ми, скажімо,  йдемо на  те,  щоб  допомогти  Дунайському  пароплавству всередині  нашої країни,  так би мовити,  своїми зусиллями,  то це означає,  що ми знову перекладаємо на плечі  народу  відшкодування тієї шкоди, яку американці і НАТО нам завдали.

     Тому треба  звернутися до ООН,  міжнародних судових інстанцій щодо  компенсації  збитків,  завданих  Україні.   І   нехай   наше зовнішньополітичне  відомство  покаже,  на що здатне,  а то здатні тільки чавкати при столі  агресора,  як  вони  це  зараз  роблять, святкуючи 50-річчя НАТО (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще не святкують, завтра почнуть.

     Депутат Гусак. За ним - депутат Полюхович.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Спасибо,   Адам   Иванович.   Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Адам Иванович!  Я думаю, из доклада Юрия Борисовича Крука всем понятно, что  там  действительно  пришла  беда  на  длительное время.  Ведь восстановление  мостов  и  того,  что   разрушено   в   результате бомбардировок НАТО, потребует огромного количества времени.

     Поэтому предприятия, которые попали в беду, мы просто обязаны поддержать.  Проект постановления носит рекомендательный характер: обязывает   правительство   изыскать   меры,  как  эти  коллективы поддержать в условиях жесточайшего кризиса.

     Поэтому я призываю всех принять проект постановления в целом. Правительство конкретно определится, какую помощь оказать из того, что Верховный Совет сейчас примет.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Полюхович.  Будь ласка.  За ним - депутат Алексєєв.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Дякую,   Адаме   Івановичу.   Фракція Народного   руху  України.  Шановні  колеги  депутати!  Прошу  вас згадати, про що говорив щойно Борис Ілліч Олійник: це аргумент для того,  щоб  наша  держава  витребувала  компенсацію за втрати.  Ця постанова - це аргумент.

     Але не забувайте,  що сказав і пан Дашутін:  постанова  дасть можливість комерційним структурам під цей шумок,  поперше,  ввезти безмитно  на  територію  нашої  держави  енну  кількість  товарів, по-друге,  не  сплачувати податки з певної кількості товарів,  які будуть визначені за цією постановою.  Тому  мої  виборці,  які  не отримують заробітну плату по 6-7 місяців,  навіть по півтора року, знову не матимуть її, бо не буде податків.

     Адаме Івановичу,  давайте ми зараз приймемо за основу  проект постанови без третього підпункту пункту 1,  тоді постанова справді матиме рекомендаційний характер для нашої виконавчої влади.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв. За ним

- депутат Мусієнко. І будемо визначатися.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область). Я хочу обратить ваше внимание, что этот сугубо экономический вопрос,  который мы сейчас  решаем,  является следствием   неуклюжих   и,   можно   сказать,  непрофессиональных политических решений.  Те убытки,  которые понесла Украина за  все эти  годы  от  прекращения судоходства по Дунаю,  тяжелым бременем легли на наш бюджет.  И я считаю,  что  сейчас  надо  не  пытаться показывать,   кто   как   борется,   а   скорее  принимать  проект постановления в целом с учетом высказанных замечаний,  в частности Иваном   Сергеевичем   Чижом,   чтобы   развязывать   руки   нашим представителям в Дунайской комиссии.  Если не смогли предотвратить несчастье, то хоть какие-то последствия смогут компенсировать.

     Ставьте, пожалуйста, Адам Иванович, на голосование.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково.   Депутат   Мусієнко   -   і  будемо голосувати.

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Спасибі.  Фракція "Лівий центр". Справді, ми розглядали цей проект постанови  в  Комітеті  у  закордонних  справах,  про  що  говорив шановний Борис Ілліч. Проте душею і серцем погоджуючись із тим, що необхідно підтримати наших виробників і якось компенсувати  втрати пароплавства  у  зв'язку  з  подіями  на  Балканах,  ми  не змогли ухвалити позитивного рішення,  бо виникають питання,  які сьогодні ставилися  колегами  Дашутіним  і  Полюховичем,  і  на  які  ми не отримали  відповіді.  Скажімо,  щодо  сплати  акцизного  збору  та ввізного  мита  на  нафтопродукти  і щодо 150 мільйонів пільгового кредиту (чому 150,  а не 50 чи 250?),  і щодо Державної податкової адміністрації. Як ми можемо змінити постановою те, що врегульовано законом?

     Тому є два варіанти:  або послухати хоч би коротку інформацію уряду  -  його  обгрунтування  і позицію,  або прийняти за основу, доручити профільним комітетам і представникам  уряду  доопрацювати (обов'язково включивши першим пунктом ту позицію,  про яку говорив колега Чиж,  - ініціювати в міжнародних організаціях  питання  про компенсацію збитків), а потім приймати постанову в цілому.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  думаю,  відбувся досить зацікавлений і продуктивний обмін думками.  Ми з  вами  зараз  визначимося  таким чином. Я поставлю на голосування кожну внесену пропозицію, а потім проголосуємо за постанову в цілому.

     Нагадаю, які були пропозиції, і будемо голосувати. Пропозиція народного  депутата Порошенка:  звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією вивчити ситуацію не лише щодо судноплавства,  а й щодо інших  суб'єктів  господарювання,  які зазнали збитків у зв'язку з воєнними діями НАТО.

     Прошу визначитися щодо цієї пропозиції: аби Кабінет Міністрів проаналізував ситуацію.  Тобто ми його ні до чого не зобов'язуємо.

     "За" - 151.

     Не прийнято.

     Пропозиція народного депутата Чижа: запропонувати Кабінету Міністрів порушити перед ООН і міжнародними судовими інстанціями питання про відшкодування втрат, яких зазнало наше Дунайське річкове пароплавство. Прошу визначитися, підтримати цю пропозицію.

     "За" - 235.

     Підтримано.

     І була ще  одна,  шановні  колеги,  пропозиція,  яку  вносили кілька  депутатів,  -  зняти  пункт 3 постанови.  Нагадаю,  про що йдеться:  "Національному  банку  України  протягом  місяця  з  дня набрання  чинності  цієї  постанови  вирішити  питання про надання пільгових кредитів в обсязі 150 мільйонів гривень"...

     Депутат Дашутін. Будь ласка.

     ДАШУТІН Г.П.  Я казав про підпункт 3 пункту 1, де йдеться про пільги, які надаватимуться щодо сплати акцизного збору та ввізного мита на нафтопродукти.  Що це означає?  Що завтра ці  підприємства почнуть  ввозити  в  Україну  нафтопродукти  без  сплати акцизів і митних зборів. Це був би просто нонсенс. Зрозумійте!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.  Дякую.  Шановні колеги! Прошу звернути увагу:  ми  ж тільки звертаємося до Кабінету Міністрів з проханням вийти до нас із такою пропозицією.  Це не означає, що вони вийдуть із нею. А навіть якщо й вийдуть із такою пропозицією, то ми в залі визначимося методом внесення поправок.  Я поки що не бачу в  цьому небезпеки,  шановні  колеги.  Ми  просто  пропонуємо вийти з такою пропозицією.

     І ще  одне.  Була  пропозиція  Івана   Михайловича   Мусієнка стосовно пункту 4.  Гадаю, його можна залишити, Іване Михайловичу, але  варто  вставити  одне  слово:  "рекомендувати".  Тобто:  "Про виконання  цієї  постанови  рекомендувати  Кабінету  Міністрів..." Нехай  Кабінет  Міністрів  і  Державна   податкова   адміністрація подивляться   разом,   чи   можливо  застосувати  ті  пільги,  які пропонуються. Погоджуємося?

     Я думаю, депутат Дашутін погодився.

     Депутат Порошенко. Будь ласка.

     ПОРОШЕНКО П.О. Спасибі, Адаме Івановичу. Я прошу поставити на голосування   мою   пропозицію   щодо  розширення  кола  суб'єктів підприємницької  діяльності.  На   голосування   була   поставлена пропозиція щодо допомоги ООН, а щодо розширення кола суб'єктів...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре Олексійовичу,  я ставив на голосування.  Ця пропозиція,  якщо не помиляюся,  набрала 151 голос.  Я  ставив  її першою. Напевне, на той час ви десь відлучилися...

     Шановні колеги!  Ставиться  на  голосування  пропозиція  щодо пункту 3,  яким Національному банку доручається надати кредити  на суму 150 мільйонів. Можливо, знову ж таки запишемо: "рекомендувати Національному банку"?  Ставиться пропозиція про те,  щоб зняти цей пункт. Прошу визначитися.

     "За" - 179.

     Не прийнято.   Шановні  колеги!  Я  пропоную  вставити  слово "рекомендувати" до пункту 3, і давайте приймемо постанову в цілому з   поправками,   з   якими   ми   погодилися.  І  вставити  слово "рекомендувати" в пункті 3. Прошу голосувати.

     "За" - 153.

     Ми ставили  на  голосування  пункт  3,  набрали  153  голоси. Давайте  в  цілому  проголосуємо  проект  постанови  без пункту 3. Голосуємо, Рух також підтримує.

     "За" - 250.

     Постанова прийнята,  ще раз наголошую, з доповненнями, які ми тут  проголосували:  щодо  звернення  до ООН,  включення в пункт 4 слова "рекомендувати" і вилученням пункту 3.

     Дякую.

     ----------

     Шановні колеги!  Можливо ми також успішно проголосуємо проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з внесенням змін до Закону України про господарські  товариства?  Ми все обговорили, залишилося тільки натиснути кнопки й проголосувати за закон у цілому.

     Прошу визначитися.

     "За" - 80.

     Тоді переносимо голосування  на  завтра,  це  питання  цілком обговорене, і завтра ми з вами успішно проголосуємо.

     ----------

     Пропонується розглянути  проект  Закону  про внесення змін до Закону України про  загальний  військовий  обов'язок  і  військову службу (нова редакція).  Повторне перше читання.  Доповідає голова підкомітету Комітету  з  питань  національної  безпеки  і  оборони Доманський Анатолій Іванович. Будь ласка (Шум у залi).

     Обговорити ми встигнемо,  а рішення приймемо завтра,  якщо не сьогодні. Скільки часу? П'ять хвилин. Будь ласка.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые  народные депутаты!  24 марта Верховный Совет рассмотрел этот законопроект и он был направлен на  повторное  первое  чтение лишь  потому,  что  по  некоторым его статьям депутаты не пришли к согласию.  Я хочу остановиться именно на этих статьях.  В комитете все  эти  вопросы  согласованы  и  принято  решение  внести  их на рассмотрение Верховного Совета.

     Комитет по  вопросам  национальной  безопасности  и   обороны исходил  из того,  чтобы в условиях,  в которых оказалась Украина, обеспечить 100-процентное комплектование наших Вооруженных  Сил  в мирное   время.   Проект   закона,  который  мы  предлагаем,  дает возможность укомплектовать солдатами и сержантами,  прапорщиками и офицерами наши Вооруженные Силы до штата военного времени.

     Укомплектовать таким  образом  Вооруженные  Силы можно только при сохранении смешанной системы комплектования армии, то есть при сохранении   контрактной   системы  и  призыва  на  действительную воинскую службу. Это положено в основу данного законопроекта.

     Претворение этого  закона  в  жизнь  обеспечит,  кроме  того, сокращение  расходов  на  армию,  так  как  сроки  службы офицеров увеличатся на определенный срок.

     Остановлюсь на некоторых вопросах.

     Первое. Название  закона  остается  прежним:  "Про  загальний військовий  обов'язок  і військову службу".  Согласно этому закону каждый  гражданин  мужского  пола  должен   проходить   службу   в Вооруженных Силах.

     Второе. В  законопроекте устанавливаются новые потолки службы офицеров в должностях по возрасту:  младшие офицеры - до 45 лет (в прошлый раз предлагалось до 50 лет,  мы оставили 45 лет, обосновав это  тем,  что  каждый  офицер  должен  дослужиться  до   ветерана Вооруженных Сил);  старшие офицеры от майора до подполковника - до 50 лет;  полковники - до  55  лет;  генералы  всех  уровней  -  от генерал-майора  до  генерала  армии  - до 60 лет.  Согласно нашему законодательству  каждый  мужчина,   доработавший   до   60   лет, увольняется.  Вот  такое предложение принято по возрастному цензу. Прапорщики также до 45 лет.

     Прошлый раз на сессии шел спор  по  вопросу  о  студентах.  В проекте  закона  предлагалось,  чтобы  студенты,  которые проходят учебу на военной кафедре в  учебных  заведениях,  после  окончания учебы  в  учебном  заведении  в  течение  года  проходили службу в Вооруженных Силах,  после  чего  им  присваивалось  бы  офицерское звание.  Этот  пункт снят.  Выпускникам будет присваиваться звание сразу после окончания учебного заведения.

     В этом  законопроекте  снижен  максимальный  возраст  призыва молодежи на службу в армию с 27 до 25 лет. То есть молодежь старше 25 лет на срочную службу в армию призываться не будет.

     Это те основные положения,  которые нам пришлось  уточнить  в ходе доработки.  Комитет несколько раз заседал, мы пришли к общему согласию и предлагаем Верховному Совету принять этот  законопроект в  первом  чтении,  так  как  сегодня  все  противоречия  во время доработки мы сняли.

     Прошу всех  депутатов  поддержать  комитет  и  принять   этот законопроект в первом чтении.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Анатолію Івановичу. По-генеральськи чітка доповідь була.  Є запитання?  Три хвилини. Запишіться, будь ласка. Прошу висвітити.

     Марченко Олексій. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Група "Відродження регіонів". Скажіть, шановний,  внесення  змін  до   чинного   законодавства   допоможе Міністерству оборони впливати на вирішення конкретних питань,  які стосуються,  скажімо,  виплати  пенсій   військовим   пенсіонерам, забезпечення  їх  житлом  і  так  далі - цілого комплексу проблем, пов'язаних із життям військовослужбовців?

     Дякую.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.   Уважаемые   народные   депутаты!   В   этом законопроекте предусматривается продление срока службы офицеров на пять лет,  то есть на пять лет будет прекращено увольнение в запас офицеров,   а  следовательно,  понадобится  меньше  денег,  меньше квартир для обеспечения офицеров в течение этих пяти лет. Проблема будет сниматься постепенно. И если мы дополнительно будем выделять деньги на строительство жилья, то эту проблему решим.

     И второе.  Этот закон не влияет ни на размеры пенсий,  ни  на выплату их пенсионерам.  Но если мы уменьшим количество офицеров в запасе,  то будет и меньше расходов на пенсии.  В течение пяти лет все   это  будет  стабилизироваться,  так  как  будет  уменьшаться количество офицеров, увольняемых в запас.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Чиж.  Будь  ласка.  За  ним  -   депутат Марченко Володимир.

     ЧИЖ І.С.  Фракція  соціалістів и селян (Лівий центр).  Дякую, Адаме Івановичу.  Шановний Анатолію  Івановичу!  Я  підтримую  ваш законопроект,  ви чітко доповіли про його переваги.  Зокрема, мені здається позитивним те,  що на  п'ять  років  продовжується  строк служби офіцерів.  Справді,  люди ще порівняно молоді, працездатні, виходять на пенсію - а пенсії не отримують, навіть військові. Тому таке рішення нормальне.

     Але в   мене  запитання:  чи  враховані  при  цьому  інтереси молодшого  офіцерського   складу?   Адже   якщо   старші   офіцери залишаються,   скажімо,   на   службі,  зупиняється  певною  мірою просування по службі молодших офіцерів.  І виникає певна проблема: молоді   сім'ї,  становлення,  житло,  платня  і  все,  що  з  цим позв'язане.

     Будь ласка, дайте відповідь. А загалом я підтримую проект.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.  Иван Сергеевич, здесь есть одна особенность, вы,  наверное,  ее не уловили.  Дело в том, что это не значит, что офицер будет служить подполковником до 50 лет или  полковником  до 55  лет.  Каждый  офицер  теперь  должен  через  каждые  пять  лет заключать контракт.  Если он хорошо служит,  ему могут через  пять лет  контракт продлить,  а могут и не продлить.  Таким образом все это и регулируется. Те, кто будет плохо служить, будет освобожден, а кто хорошо - будет продвигаться по службе.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область). Прошу передать слово Витренко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемый докладчик!  Ко мне обратились  офицеры, которых очень волнует данный законопроект.

     Во-первых, закон  принимается  в  условиях,  когда Украина не имеет военной доктрины и не обоснованы оптимальный размер армии  и ее структура.

     Во-вторых, этот  закон  ставит  офицерский  корпус  в  полную зависимость от того,  кто  будет  продлевать  контракт.  На  каких условиях  будет  продлеваться  контракт?  Что  будет  учитываться: политические убеждения офицера, его угодливость перед начальством? Какие   параметры   будут   давать  основание  для  продления  или непродления  контракта?  Это  приведет  к  постарению  офицерского корпуса,  к еще большей деградации армии, когда учитывается только умение выслужиться перед  вышестоящим  начальством,  а  не  боевое отличие, умение и профессионализм.

     И поэтому   у   нас   во  фракции  есть  сомнения,  стоит  ли поддерживать  данный  законопроект.  Пожалуйста,  разясните  вашу позицию.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.  Наталья Михайловна, в армии всегда так: есть начальники и подчиненные.  Начальники оценивают подчиненных и дают им характеристику,  присваивают им звания,  решают,  служить ли им дальше,  продвигать ли их по должности. Этим армия и отличается от гражданских  учреждений.  Хотим  мы  или  не  хотим,  в  ней  есть подчиненность.

     И все аттестуются - от  солдата  до  министра  обороны.  Есть аттестационные  комиссии,  есть собрания офицеров в частях.  Чтобы продлить офицеру срок службы, должно быть представление командира, рассмотрение  на аттестационной комиссии и еще решение офицерского собрания,  то есть не один командир принимает  решение.  Мне  дают оценку  и  мой  командир,  в  подчинении  которого я служу,  и мои товарищи по службе.  Вот два фактора,  которые определяют меня как человека,  военного  специалиста.  Если они дают мне положительную оценку - мне дают зеленую улицу,  дают  плохую  -  я  должен,  так сказать...

     Высшая аттестационная комиссия действует при Президенте.  Она аттестует и министра, и военных, и гражданских.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Анатолію Івановичу.  Ви впевнено й  чітко все роз'яснили. Сідайте, будь ласка.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.  Я прошу, товарищи, проголосовать за проект в первом чтении.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Якщо я не помиляюсь,  записалися на  виступ  три  народних  депутати.  Вони хочуть виступити?  Щось депутата Марковської не  бачу.  Марченко  Олексію,  бажаєте  взяти участь в обговоренні? Будь ласка, по дві хвилини.

     Депутат Марченко. За ним - депутат Чікал. З місця.

     МАРЧЕНКО О.А.    Дякую.    Депутатська   група   "Відродження регіонів",  яка доручила мені озвучити свою позицію,  виходить  із того,  що  оскільки законопроект передбачає внесення назрілих змін до чинного закону, його треба приймати в першому читанні.

     Перебуваючи в округах,  ми одержали підтримку нашої позиції у військових   частинах,  військових  комісаріатах,  оскільки  закон зорієнтований на правове врегулювання питань військової  служби  з метою  реалізації  громадянами  України  конституційного обов'язку щодо захисту Батьківщини,  військовий обов'язок  встановлюється  з метою  забезпечення  комплектування Збройних Сил,  Служби безпеки, Національної  гвардії,  Прикордонних   військ,   інших   утворених відповідно   до  закону  України  військових  формувань,  а  також підготовки населення до захисту України.

     Ми вважаємо,  що запропоновані зміни й доповнення до всіх  25 статей  закону  достатньо  обгрунтовані  і  логікою,  і  практикою діяльності.  Саме тому будемо голосувати за їх прийняття в першому читанні й запрошуємо проголосувати всіх. Маємо надію, що цей закон дасть можливість Міністерству оборони вирішувати не лише  загальні оборонні, а й конкретні питання.

     Я не   випадково   ставив   Анатолію   Івановичу  Доманському запитання стосовно цього.  Міністерство оборони зовсім не  впливає на  вирішення  питань,  з  якими  я звертався зі своїми колегами у депутатських запитах.  Це виплата  страховок  військовослужбовцям, які  стали інвалідами і чекають цих страховок по два-три роки;  це забезпечення житлом і тих,  хто служить у військах,  і пенсіонерів Міністерства    оборони;   це   і   своєчасність   розрахунків   з підприємствами,  постачальниками   речового   майна   для   потреб Міністерства  оборони.  Я  вже  десять  разів  звертався в Кабінет Міністрів,  Міністерство оборони,  щоб розрахувалися, врешті-решт, із Черкаським шовковим комбінатом ще за 1996 рік.

     Маю надію, що Міністерство оборони паралельно буде вирішувати й ці конкретні питання. Ми будемо голосувати за цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мабуть, ви розумієте, що народний депутат, напевно, трошки в запалі. Олексію! Я до вас звертаюся. Ви, мабуть, добре  знаєте,  хто  дає  кошти.  Не  Міністерство   оборони,   не Міністерство агропромислового комплексу, не Міністерство освіти, а міністерство,  яке називається Міністерство фінансів.  А в нього є Державне  казначейство.  Ваші  пропозиції і зауваження,  ясна річ, цілком слушні. І турбуватися треба, це правильно.

     Генерал Чікал, народний депутат. Будь ласка.

     ЧІКАЛ А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   191, Хмельницька  область).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги! Проект Закону України про внесення  змін  до  Закону  України  про загальний   військовий  обов'язок  і  військову  службу,  який  ми сьогодні розглядаємо,  є, безумовно, одним із базових законодавчих актів  з  питання  проходження військової служби всіма категоріями військовослужбовців.

     Прийняття цього закону в  новій  редакції  зумовлене  значною кількістю раніше прийнятих змін і доповнень до нього, необхідністю привести окремі статті у  відповідність  із  вимогами  Конституції України  та  відпрацювати  більш  досконало  формулювання  окремих положень.

     Даним проектом закону  передбачається  збільшення  граничного віку  перебування  на  військовій службі військовослужбовців,  які проходять службу на  посадах  прапорщиків,  мічманів  та  молодших офіцерів, на десять років, а старших офіцерів - на п'ять років. Це положення вводиться з метою  соціального  захисту  цієї  категорії військовослужбовців.

     У проекті  пропонується  зменшити  кількість  громадян,  яким надається відстрочка для роботи в сільській місцевості. Відстрочка буде   надаватися   лише   призовникам   -  учителям  та  медичним працівникам за умови,  якщо вони працюють у сільській  місцевості. Усі види відстрочок пропонується надавати за бажанням призовників.

     У проекті   закону   передбачається   обов'язкове   укладення контракту  курсантами  і  слухачами  вищих  військових  навчальних закладів   після   досягнення   ними   18-річного  віку,  а  також обов'язкове відшкодування витрат за навчання та утримання у вищому військовому  навчальному  закладі  у  разі дострокового розірвання контракту.

     Передбачається посилення відповідальності посадових  осіб  та громадян  за несвоєчасне повідомлення військових комісаріатів щодо прийняття або звільнення з роботи або навчання.

     Більш конкретизовано обов'язки органів внутрішніх справ  щодо розшуку,  затримання  та доставки до військових комісаріатів осіб, які ухиляються від виконання військового обов'язку.

     Як бачимо,  цей законопроект досконаліший,  у  ньому  чіткіше виписані     нормативи,     обов'язки,    відповідальність    усіх військовослужбовців, призовників і посадових осіб. Тому я запрошую своїх  колег  підтримати  сьогодні проект цього архіпотрібного для військовослужбовців закону.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одна хвилина - депутату Марченку, Суми.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Я  хотел бы обратить внимание и Министерства обороны,  и нашего комитета,  что при доработке этого  законопроекта  все-таки необходимо  ввести расширенный раздел по правам офицера,  чтобы он был защищен от самодурства начальника,  чтобы профессионализм  был главным   в   оценке   деятельности   офицера   и  любого  другого военнослужащего.

     Я хочу напомнить генералу Доманскому,  что ко мне лично много раз обращались в связи с тем, что генерал Мулява увольнял из армии военнослужащих только из-за незнания  украинского  языка.  Были  и другие претензии.

     Здесь, например,   статья   26,   по   сути,  делает  офицера беззащитным: не выполняешь условия контракта - увольняешься. А кто будет оценивать?  Только командир? А по каким критериям? Поэтому я прошу  при   доработке   этого   законопроекта   расширить   права военнослужащих по защите их от самодурства,  а такое часто бывает, высшего командира. Это то же самое, как сегодня водитель на трассе

- он вообще бесправен перед службой ГАИ...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу.  Про водія ви вже кілька разів говорили,  так що це абсолютно правильно. Я думаю, що хоч  і  кажуть,  ніби  не  варто  сержанту всує згадувати генерала Муляву, але те, що він завдав шкоди нашій армії і Збройним Силам - тут ви абсолютно маєте рацію.

     Шановні колеги!  Як говорили і доповідач, і народні депутати, які  взяли   участь   в   обговоренні,   проект   закону   суттєво доопрацьовано  з  урахуванням побажань,  що були висловлені в ході першого обговорення.  Найголовніші, найпринциповіші питання, через які він тоді не одержав підтримки,  на сьогодні врегульовано, і ми маємо всі підстави проголосувати  за  прийняття  цього  проекту  в першому читанні.

     Проте виходячи з ситуації (я бачу на моніторі), пропоную, аби ми,  завершивши сьогодні  обговорення,  завтра  проголосували  цей законопроект.  Анатолію Івановичу,  не будемо сперечатися, це всім зрозуміло. Завтра ми дружно проголосуємо.

     ----------

     Є ще одне питання.  Прошу уваги!  На  нього  треба  п'ять-сім хвилин.  Ми  внесли  до  порядку  денного  на сьогодні питання про проект  Закону  України  про   ратифікацію   Європейської   хартії регіональних  мов  або  мов  меншин  1992 року.  Мова йде про наші зобов'язання  перед  Радою   Європи.   Слово   надається   першому заступнику   голови   Державного   комітету   України   у  справах національностей та  міграції  Трощинському  Володимиру  Павловичу. Після того - співдоповідачу кілька хвилин, і визначимося.

     П'ять хвилин. Будь ласка.

     ТРОЩИНСЬКИЙ В.П., перший заступник голови Державного комітету України у справах  національностей  та  міграції.  Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Я хотів би нагадати, що при вступі  до  Ради  Європи  Україна  зобов'язалася   приєднатися   і ратифікувати два основоположних документи,  які стосуються захисту прав національних меншин: Рамкову конвенцію Ради Європи про захист національних  меншин (вона була ратифікована в грудні 1997 року) і Європейську хартію регіональних мов або мов меншин,  проект закону про ратифікацію якої вноситься на ваш розгляд.

     Я хотів би сказати,  що Європейська хартія передбачає систему охоронних і заохочувальних заходів стосовно регіональних  мов  або мов   меншин,   насамперед   тих,  які  перебувають  під  загрозою зникнення.  При цьому мається на увазі, що такі заходи "не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх".

     Як показує аналіз,  ретельно проведений нашим комітетом разом з МЗС, Мінюстом, Держкомінформом, стандарти, визначені хартією, не суперечать  Конституції  України  і  в основному вже впроваджені в українське законодавство.

     Кілька зауважень щодо тлумачення термінів  і  визначень,  які застосовуються  в  хартії.  Передусім термін "регіональні мови або мови меншин".  Маються на увазі мови національних, а не будь- яких інших  меншин.  Слово "регіональні" тут слід розуміти як означення компактності проживання меншин і відповідного поширення їх  мов  у межах   конкретних   місцевостей   держави,  що  істотно  полегшує здійснення охоронних заходів щодо цих мов.

     Ще одне  зауваження.  Положення  хартії,  як  зазначається  в пункті 2 статті 4 хартії,  не зашкоджають жодним більш сприятливим положенням,  передбаченим у законодавстві держав,  і  можуть  бути застосовані  до  будьякої  регіональної  мови  або  мови  меншини. Ідеться  про  те,  що  коли  національним  законодавством  України правовий  статус  національних  меншин  або,  скажімо,  статус мов національних меншин вищий порівняно з тими зобов'язаннями,  які ми беремо на себе,  то це ніяк не звужуватиме права і не понижуватиме цей статус.

     Звичайно, було  б  дуже   добре,   навіть,   можна   сказати, архідемократично,  поширити  положення  хартії в повному обсязі на мови всіх понад 100 етнічних груп,  які  проживають  на  території України   і  вважаються  національними  меншинами.  Та,  на  жаль, сьогодні наша держава,  насамперед через економічну скруту, не має змоги  зробити це.  Тому,  користуючись правом кожної країни самій визначити мови, стосовно до яких вона зобов'язується застосовувати положення  хартії,  у  запропонованому  проекті  було визначено на першому етапі (повторюю,  на першому  етапі)  десять  національних меншин,  до мов яких застосовується положення хартії.  Це болгари, гагаузи,  греки,  євреї,  кримські  татари,   молдовани,   поляки, росіяни, румуни, угорці.

     Тепер ще  одне.  Протягом  того  часу,  коли законопроект про ратифікацію Європейської хартії знаходився у  Верховній  Раді,  ми одержали вмотивовані пропозиції і аргументи німецької, білоруської і словацької меншин.

     Сьогодні ми просили  б  доповнити  перелік  мов  національних меншин,  до  яких будуть застосовуватися положення хартії,  мовами цих трьох меншин.  Ідеться про білоруську,  німецьку  і  словацьку мови.

     У комітетах Верховної Ради не раз обговорювався проект закону про ратифікацію хартії,  були  дискусії,  наводилися  аргументи  й контраргументи. Маю сказати, що частина народних депутатів вважає, що ратифікація хартії створить загрозу для утвердження української мови  як  державної,  обмежить  можливості для розширення сфери її застосування.  Інша  частина  народних  депутатів  вважає,  що   в запропонованому  проекті  надто мінімізуються зобов'язання держави щодо підтримки мов національних меншин,  оскільки хартія  дозволяє зробити більше.

     Я вже  казав,  чому  ми  не  можемо  запропонувати  проект  з максимальними зобов'язаннями.  Фінансові розрахунки показують,  що застосування  навіть цих мінімізованих положень хартії до згаданих 13 мов потребуватиме понад 28,5 мільйона гривень на рік.

     І ще  таке.  Сьогодні  я  мав  можливість   ознайомитись   із зауваженнями Комітету з питань прав людини,  національних меншин і міжнаціональних відносин до запропонованого  законопроекту.  Хотів би сказати,  що з переважною більшістю зауважень можна погодитися. Зокрема, у першому абзаці законопроекту точніше було б записати не "ратифікувати   з   такими   застереженнями",   а   "ратифікувати, передбачивши зобов'язання" і далі за текстом.

     Мабуть, було б краще використати не термін "етнічна група", а "національна меншина", оскільки цей термін "національна меншина" є в нашому законодавстві, а терміну "етнічна група" немає.

     І, зрештою,  останнє.  Ми все-таки пропонували  б  додати  до цього переліку мови трьох меншин,  про які я говорив, - білорусів, німців і словаків.

     Таким чином,  я пропоную дати  якийсь  час  на  доопрацювання цього  законопроекту  і  внести  його  для  ухвалення  остаточного рішення.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Павловичу. Сідайте, будь ласка.

     Для співдоповіді слово має перший заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин народний депутат Попов. Три хвилини. Будь ласка.

     ПОПОВ Г.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (багатомандатний    загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Слід зауважити, що хартія дає можливість врахувати фактичну  ситуацію  щодо  кожної  окремої мови,   застосовуючи  необхідні  заходи,  які  є  найдоцільнішими, виходячи з ефективності захисту цієї  мови  та  заохочення  до  її вживання.  А також врахувати особливості мовної ситуації в кожному регіоні та реальну спроможність держави,  її органів  задовольнити вимоги хартії щодо збереження,  захисту та заохочення використання регіональних мов або мов меншин.

     Усе це сприятиме подальшому забезпеченню реалізації  прав  та інтересів більш як 15 мільйонів наших громадян,  або майже третини населення України.

     Водночас хартія аж ніяк не обмежує статус української мови як державної.  На думку комітету, у поданому варіанті законопроект не може  бути  прийнятий,  оскільки  в  ньому  порушується  процедура ратифікації,  обумовлена положеннями самої хартії, звужується поле нормативної фіксації мовних прав в Україні.

     Як тут   уже   відзначалося,    у    законопроекті    поняття "застереження" вжито до багатьох положень хартії, хоч її статею 21 передбачено,  що застереження можуть  бути  лише  до  пунктів  2-5 статті 7.

     Заходи заохочення  та  підтримання  мов відповідно до частини ІІІ хартії підібрані за найнижчим рівнем,  причому  для  всіх  мов однаково. Усі вибрані заходи нижчі, ніж рівень використання деяких мов у громадському житті в певних регіонах та рівень, передбачений чинним Законом України про мови.

     У цілому  ратифікація  хартії в поданому варіанті призведе до звуження обсягу мовних прав корінних народів і національних меншин України.  Тому комітет пропонує направити законопроект у Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин для  доопрацювання  разом  із суб'єктами законодавчої ініціативи і внести на повторне перше читання у двотижневий термін.

     Цей законопроект було розглянуто в Комітеті Верховної Ради  у закордонних   справах   і   зв'язках  з  СНД,  який  підтримує  цю пропозицію.  Відповідний проект постанови вам учора був  розданий. Комітет просить підтримати його.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Я   думаю,   питання зрозуміле.  Позиції і представників Кабінету Міністрів  (у  даному випадку  державного комітету,  який займається цими питаннями),  і двох  профільних  комітетів  Верховної   Ради   збігаються:   вони пропонують перенести проект на повторне перше читання.

     З процедури слово має депутат Мусієнко. Будь ласка.

     МУСІЄНКО І.М.   Фракція   "Лівий   центр",  заступник  голови Комітету у закордонних справах.  Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!  Не  все тут так просто.  У Комітеті у закордонних справах справді розглядали цю хартію, слухали шановного колегу із Комітету з  питань  прав  людини  Івана  Васильовича  Попеску.  Теж  дійшли висновку, що не можна проект закону приймати в такому вигляді. Але тут є одна суто юридична колізія.

     Справа в тому,  що суб'єктом законодавчої ініціативи в даному випадку виступає Президент.  Він подав нам проект закону в  такому вигляді.

     Ми домовилися,  що представники двох комітетів зустрінуться з відповідними людьми з Адміністрації Президента  і  з  працівниками нашого юридичного управління й усунуть цю колізію.

     Я хотів  би,  щоб  хтось  із юридичного управління,  якщо він готовий відповісти,  сказав своє слово,  щоб ми не  наразились  на рішення, яке буде юридично неправильним, юридично неточним.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Іване   Михайловичу.   Як  ви,  напевне, помітили,  я щойно мав  розмову  з  керівником  нашого  юридичного управління.  У  пункті  1  проекту постанови,  який вам учора було роздано,  пропонується  проект  Закону  України  про   ратифікацію Європейської  хартії  регіональних  мов  або мов меншин 1992 року, внесений Президентом України,  відхилити з поверненням на повторне перше читання.

     Тобто ми  направляємо його суб'єкту законодавчої ініціативи - Президенту,  який готує його разом з нами  до  повторного  першого читання.

     Депутат Попеску.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутати Кіяшко і Алексєєв. Ще по одній хвилині.

     Будь ласка, Іване Васильовичу.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька  область).  Дякую.  Я не буду говорити,  шановні колеги,  по суті,  тому що по суті ми говорили в комітеті,  я  був автором  одного  із  альтернативних законопроектів.  Це питання ми розглядали ретельно і в нашому  регламентному  комітеті  і  дійшли такої  думки:  якщо  ми  цей  законопроект  просто  відхилимо,  то Верховна Рада повторно може повернутися до цього питання тільки на наступній  сесії,  тобто  у вересні.  А в нас є зобов'язання перед Радою  Європи,  які  ми  маємо  виконати  до  червня.  Тому  треба доповнити  проект постанови пунктом 2 (його також вам роздано) про те,  що Комітет  з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і міжнаціональних   відносин   разом   із   суб'єктами  законодавчої ініціативи - представниками від Президента, Держкомітету у справах національностей   та   міграції,  Міністерства  закордонних  справ спільно доопрацює законопроект і подасть у двотижневий  термін  на повторний розгляд Верховної Ради.

     Якщо ми  підемо  цим  шляхом,  то в нас є можливість прийняти закон до того,  як спливе цей термін.  А якщо  ми  лише  відхилимо законопроект і направимо його Президенту, то зможемо отримати його повторно тільки у вересні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Васильовичу, за суттєве доповнення. Справді,  цей пункт є, і він цілком слушний. Ми відхиляємо проект, але разом із суб'єктами законодавчої ініціативи  готуємо  його  до повторного  першого  розгляду  ще на цій сесії.  І ми з вами маємо право прийняти таке рішення, якщо проголосуємо за нього.

     Депутат Кіяшко.  Будь ласка.  Одна хвилина.  За ним - депутат Алексєєв.

     КІЯШКО С.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Спасибо, Адам Иванович. Фракция социалистов и селян (Левый  центр).  Я  хотел  бы обратить внимание народных депутатов Украины на то,  что по  вопросу  ратификации  Хартии  региональных языков  или языков меньшинств в нашем комитете единогласно сошлись во  мнении  представители  самых  разных  фракций,  самых   разных национальностей - и левые,  и правые,  и синие,  и зеленые. Потому что  мы  исходили  из  принципа,  что  ни  одну  хартию,  ни  один международный   документ   мы  не  можем  ратифицировать,  если  в документе сужаются права человека, существующие у нас в Украине.

     К сожалению,  в  варианте,   который   представил   уважаемый Президент,   существенно   сужаются   права   наших   национальных меньшинств,  касающиеся языков.  Поэтому  я  хотел  бы,  чтобы  мы сегодня единогласно проголосовали за то,  чтобы этот проект закона был отправлен на  доработку  с  участием  представителей  Кабинета Министров,  Администрации  Президента  с  последующим внесением на повторное первое чтение документа,  который отвечал  бы  интересам всех национальных меньшинств, языковых групп.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Тільки,  Сергію Миколайовичу, я прошу вас не закликати до створення фракції синіх (у нас,  на  щастя,  таких немає), а то недалеко й до іншого відтінку дійти.

     Депутат Алексєєв. Будь ласка. За ним - депутат Філіпчук.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я  полностью согласен с аргументацией депутата Попеску.  Он  предложил  юридически  выверенное  решение,  которое позволит решить этот вопрос, не откладывая в долгий ящик.

     Постановление, проект  которого  нам роздан,  - о направлении законопроекта на повторное первое чтение -  позволит  избежать,  с одной  стороны,  ненужного  затягивания,  а с другой - сделать все юридически  правильно.  Я  целиком  и  полностью  поддерживаю  это решение и предлагаю проголосовать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Філіпчук. Будь ласка. І завершуємо.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Я хотів би звернутися до всіх фракцій: ми не повинні формувати політику периферійності.  Чому ми маємо якесь побоювання щодо  того,  підтримати  чи  не підтримати ратифікацію хартії.  Ми однозначно стверджуємо,  що будемо підтримувати хартію сьогодні  і на найближчу перспективу.

     Чому ми не повинні боятися?  Тому що сьогодні найкраща модель ставлення до національних меншин у сфері культури і особливо  мови сформована в Україні. І якщо порівнювати Україну з нашими сусідами

- поляками,  румунами,  словаками чи росіянами, - то оптимальнішої моделі, ніж створеної в Україні упродовж усього цього часу, немає.

     Ми повинні  про  це  говорити  не з точки зору меншовартісної політики,  не з точки зору боязні,  не з точки зору  периферії.  А якщо треба розширити коло людей, які могли б доопрацювати і внести цей документ, щоб ми проголосували за нього, то я згоден: треба не замикатися  лише на відомчому комітетському підході,  а підключити представників  конкретних  політичних   фракцій   -   фахівців   і професіоналів.  І  я  певен,  що цей документ буде прийнято,  і ми будемо мати політичне обличчя в Європі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Георгію   Георгійовичу.   Справді,    це відповідає,  як  кажуть,  дійсності  і  суті.  Я  хотів  би ще раз наголосити,  аби чули громадяни України,  що це було  підтверджено під  час  моєї  недавньої  зустрічі  з  Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Максом ван дер Стулом,  який нещодавно побував з місією у Верховній Раді.  Він підтвердив думку,  що наше законодавство з питань національних меншин,  і саме в забезпеченні культурно-мовних   проблем,  стоїть  вище  від  будь-якого  іншого законодавства в Європі.  У цьому нас підтримують,  так би  мовити, ОБСЄ та інші міжнародні організації.

     Ще раз  наголошую,  шановні  колеги,  що профільний комітет і представники Держкомітету і справах  національностей  та  міграції погоджуються, аби ми прийняли таке рішення: відхилити законопроект і запропонувати суб'єктам законодавчої ініціативи разом  із  двома профільними  комітетами  Верховної  Ради  -  з питань прав людини, національних меншин і у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  - доопрацювати  його  і  протягом  двох  наступних  тижнів внести на повторне перше читання.

     Ось за таке,  шановні колеги, рішення після цього обговорення ми завтра будемо голосувати.

     На цьому вечірнє засідання оголошується закритим. Нагадую, що завтра  хоч  і  субота,  але  робочий  день.  О  10  годині  ранку зустрічаємося.