ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 24 б е р е з н я 1999 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку, гості й запрошені! Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо чергове пленарне засідання Верховної Ради України. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.
Зареєструвався 321 народний депутат. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Шановні колеги, дозвольте оголосити запити народних депутатів.
Шевчук Сергій Володимирович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно надзвичайної ситуації, що виникла внаслідок стихії (повені), та затримки з виплатою заробітної плати, пенсій, пільг, компенсацій у Любешівському та Ратнівському районах Волинської області. Прошу підтримати цей запит. Вікторе Михайловичу Пинзеник, засідання розпочалося, сідайте, будь ласка. Ви і так нечастий гість на засіданнях, беріть участь.
"За" - 192.
Павловський Михайло Антонович звертається до першого віце-прем'єрміністра Куратченка стосовно відключення навчальних корпусів вузів та інших навчальних закладів від мереж енергетичного та теплопостачання за наявності заборгованості держави перед цими бюджетними установами, зокрема Національним технічним університетом - КПІ. Прошу підтримати даний запит.
"За" - 200.
Оголошення. "Заявляю про входження у фракцію Руху, головою котрої є В'ячеслав Чорновіл, і котра єдина має право згідно з рішенням 9-го з'їзду Народного руху України представляти Народний рух у Верховній Раді. Ярослав Кендзьор".
Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую, що представляти депутатську фракцію "Громада" уповноважено також народного депутата України Павловського Михайла Антоновича. З чим його і поздоровляємо.
Шановні колеги, з огляду на ситуацію, що склалася і складається навколо Югославії, є пропозиція без розминки розглянути дане питання, поінформувати народних депутатів і громадськість про послання керівництва Союзної Республіки Югославії до Верховної Ради України, дати змогу від профільного Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД Борису Іллічу Олійнику виступити з цим та іншими документами.
Отже, пропоную не робити розминки. Не заперечуєте? Спасибі.
Слово надається Борису Іллічу Олійнику, голові комітету.
ОЛІЙНИК Б.І., голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Шановні колеги! Учора Генсек НАТО Солана віддав наказ і передав карт-бланш генералу Кларку на військову операцію проти суверенної Югославії. Отже, годинник нової світової катастрофи запущено. Конгрес США переважною більшістю голосів благословив дану акцію, ще раз довівши, що він не зупиниться ні перед чим. Підкреслюю: ні перед чим.
Стосовно так званої колективної акції, то це фікція, оскільки НАТО - тільки прикриття Пентагону. У Прем'єр-міністра Росії вистачило мужності і розуму перервати свій візит і з півдороги повернутись домів. Чи вистачить хоча б здорового глузду в наших верховних достойників? У нас немає часу роздумувати, оскільки з хвилини на хвилину акція може розпочатися.
Дозвольте, шановні колеги, ознайомити вас із робочим перекладом послання керівництва Союзної Республіки Югославії.
"Звертаємося до вас з приводу відкритих, нічим не зумовлених погроз НАТО здійснити агресію проти Союзної Республіки Югославії, що прямо суперечить Хартії ООН, фундаментальним принципам міжнародного права, сподіваючись на розуміння та підтримку легітимних прав Союзної Республіки Югославії протистояти агресії всіма засобами.
Союзна Республіка Югославія як незалежна, суверенна і миролюбна країна нікому і нічим не погрожує, ні до кого не є небезпечною, не ставить під загрозу нічиїх інтересів, суворо дотримується Хартії ООН, Гельсінського документа і Паризької хартії ОБСЄ, а також міжнародного права взагалі.
В останні місяці Союзна Республіка Югославія піддається відкритим погрозам НАТО здійснити агресію, яка виправдовується нібито потребою забезпечення миру на частині суверенної території Союзної Республіки Югославії - Автономному краї Косово і Метохія. При цьому навмисно перекручується суть того, що відбувається, та ігноруються факти, аби безперешкодно інавгурувати нову доктрину і стратегію НАТО.
У Косметі, який віками був інтегральною частиною Сербії, вже чимало років ми стикаємося з проблемою сепаратизму, а останнім часом - і тероризму екстремістів тільки з одного боку. Тероризм албанських екстремістів особливо лютує в останні кілька місяців, використовуючи політичну і матеріальну допомогу з-за кордону, особливо з деяких країн Західної Європи, США, окремих країн регіону. На жаль, негативну роль відіграє і сусідня Албанія, яка перетворилася у найбільшу європейську базу тероризму та організованого міжнародного криміналу, логістську базу албанських терористів.
Резолюція Ради Безпеки ООН 1160 (1998 рік) зобов'язує всі країни перекрити канали фінансування, найму, озброєння і перевезення терористів на територію Югославії. Окремі країни не тільки нічого не зробили в цьому напрямі, але й багато з них виявляють навіть гостинність лідерам албанського сепаратизму і тероризму. Законне право і обов'язок Республіки Сербії та Союзної Республіки Югославії, як і будьякої суверенної країни, - захищатися від тероризму. Вони намагаються вирішувати всі питання в Косметі виключно політичними, мирними засобами, приймають рішення про широку автономію і самоврядування у Косметі, котре всім національним громадам гарантує повну рівноправність у рамках територіального інтегратету та суверенітету Республіки Сербії та Союзної Республіки Югославії. Це рішення базується на 10 принципах контактної групи від 29 січня 1999 року, за що наша делегація виступала в Рамбуйє та в Парижі. Угоду, яка все це забезпечує, наша делегація підписала 18 березня нинішнього року в Парижі (у додатку).
Проте представники міжнародної спільноти, а саме США і ЄС, виступили з іншою, односторонньою концепцією, котра в політичному сенсі означає створення у Косметі третьої республіки під домінацією албанських сепаратистських сил, вигнання сербської (югославської) поліції та армії, окупацію Космету 30 тисячами солдатів НАТО і референдум після трьох років окупації з чіткою метою - відокремлення Космету від Республіки Сербії.
Основна мета тиску і погроз НАТО зрозумілі -розміщення військ на частині території Югославії. Це означає розширення військової присутності і легалізацію права НАТО на військову інтервенцію поза територією, на яку поширюються його повноваження, без попередньої згоди Ради Безпеки ООН. Така політика означає грубе порушення Хартії ООН, руйнування основ міжнародного правового порядку і початок кінця всієї системи ООН.
Немає жодного сумніву в тому, що агресія НАТО проти Союзної Республіки Югославії спричинить масові людські жертви і матеріальну катастрофу значних розмірів. Водночас вона ставить під загрозу мир та безпеку в регіоні Європи та може призвести до непередбачуваних наслідків.
Від керівництва, уряду і парламенту дружньої України ми чекаємо на розуміння і підтримку легітимних інтересів Союзної Республіки Югославії. Ми впевнені, що Україна подасть свій голос проти грубого порушення основоположних принципів Хартії ООН і легалізації права застосування погроз і сили у міжнародних відносинах, в обхід рішення Ради Безпеки ООН. Тому сподіваємося, що Україна стане на захист Хартії ООН і надасть підтримку Союзній Республіці Югославії - суверенній, незалежній, миролюбній країні і члену ООН - в її легітимному протистоянні агресії і зусиллях щодо захисту своїх життєвих, національних і державних інтересів, насамперед державного суверенітету та територіальної недоторканності".
Оце таке звернення до нас, шановні колеги (Шум у залi).
Ми підготували проект заяви, яку ви відредагуєте і разом приймемо. Так, від імені Верховної Ради (Шум у залi).
ГОЛОВА. Я прошу уваги. Будь ласка, зачитайте проект заяви.
ОЛІЙНИК Б.І. "Заява Верховної Ради України щодо подій у Косово.
23 березня цього року керівництво НАТО прийняло рішення про здійснення військової акції проти Союзної Республіки Югославії під приводом вирішення проблеми Косово.
Верховна Рада України розцінює ці дії НАТО як агресію проти суверенної держави.
Прийнявши згадане рішення, НАТО грубо порушило не лише міжнародно-правові норми ООН і загальновизнані норми людської моралі, а й свої основоположні документи, в яких стверджується, що військові операції альянсу можуть проводитися лише з метою гарантування безпеки держав - членів НАТО.
Усвідомлюючи всю глибину небезпеки такого розвитку подій, Верховна Рада України:
заявляє, що проблему Косово можна і треба вирішити лише політичним переговорним шляхом на засадах загальноприйнятих міжнародно-правових норм;
вимагає від керівництва альянсу та США відмовитися від використання військової сили для вирішення проблеми Косово, що є внутрішньою проблемою Союзної Республіки Югославії;
закликає світову громадськість докласти всіх зусиль до припинення спроб певних мілітаристських сил застосовувати зброю на Балканах, що є загрозою не лише для зазначеного регіону, а й для всього світу;
звертається до парламентів та урядів Європи із закликом зупинити ці надто небезпечні наміри і дії, спільними зусиллями домогтися розв'язання косівської проблеми мирним шляхом, методами політичної дипломатії".
Оце такий проект.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, пропоную прийняти проект заяви за основу (Шум у залi).
Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект, а потім висловити свої думки щодо проекту заяви, доопрацювати і прийняти його в цілому. Будь ласка.
"За" - 239.
Рішення прийнято.
Одну хвилину. Шановні колеги, скільки часу відведемо на те, щоб висловити доповнення до поданого проекту заяви? Пропоную 20 хвилин. Хто за те, щоб відвести 20 хвилин на обговорення і доповнення до проекту, прошу проголосувати (Шум у залi). Ви вже допрацювалися.
"За" - 208.
Рішення прийнято.
Пропоную, шановні колеги, щоб протягом 20 хвилин, які ми проголосували, виступили представники фракцій.
Будь ласка, Петре Миколайовичу. За ним
- депутат Вітренко. Я надам слово всім фракціям. Потім - депутат Заєць від Руху.
Будь ласка.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! К информации, которую изложил Борис Ильич Олийнык, хотел бы добавить следующее.
Прежде всего, американский сенат, давая согласие на подобную акцию, нагло заявил, что Балканы являются зоной американских интересов. Президент Соединенных Штатов Америки получил благословение глав государств-членов Североатлантического блока и проигнорировал Организацию Обединенных Наций.
Трагедия может, уважаемые коллеги, начаться в любой момент. Американский империализм и военщина НАТО, давно уже взявшие на себя роль мирового жандарма, ставят теперь человечество перед угрозой ядерной войны.
Мы с вами как народные депутаты должны учитывать, что события на Балканах - это попытка нового передела политической карты Европы, ликвидация Ялтинских, Потсдамских и Хельсинских соглашений со всеми вытекающими отсюда последствиями.
Коммунистическая партия Украины считает сложившееся в результате этих натовских действий положение в Европе и мире чрезвычайным и предлагает следующие меры.
Кроме заявления, которое зачитал Борис Ильич, Верховная Рада, на наш взгляд, должна принять резолюцию по осуждению действий американской и натовской военщины, разоблачающую полное попрание ими Устава Организации Обединенных Наций и норм международного права как прямое преступление против мира и человечества.
Второе. Потребовать от Президента Украины прервать визит в Швецию, возвратиться домой и заявить от имени нашего государства об осуждении данной агрессии.
Третье. Потребовать от Президента и правительства отозвать послов Украины из всех стран НАТО и представителя Украины в штаб-квартире этого блока.
Пересмотреть все принятые ранее соглашения с Соединенными Штатами Америки и другими странами НАТО.
Министерству иностранных дел и Министерству обороны немедленно войти в контакт с соответствующими ведомствами России и Белоруссии по поводу необходимых совместных действий против угрозы агрессии.
Предпринять все надлежащие меры политической, экономической, моральной, гуманитарной, а если надо, то и военной помощи Югославии по защите братского славянского народа.
Четвертое. Министерству обороны Украины дать указание командованию украинского батальона, входящего в состав миротворческих сил Организации Обединенных Наций и находящегося на территории Югославии, не выполнять никаких команд натовских генералов.
Мы, члены фракции коммунистов, обращаемся к народу Украины в этот действительно исторический момент по защите прогрессивных идей и развития нашего общества с предложением немедленно выйти на улицы и пикетировать американское и других стран НАТО посольства и представительства, выявить решительный протест против разнузданной, наглой и циничной акции американцев как мировых жандармов.
Благодарю (Оплески).
ГОЛОВА. Депутат Вітренко від партії прогресивних соціалістів. За нею - депутат Заєць від Руху.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
160, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция. Уважаемые коллеги! Уважаемые наши избиратели! 19 февраля в этом зале уже было закрытое заседание. И мы с вами приняли заявление. Голосовать за новое заявление, принимать его за основу - это, извините, Борис Ильич, слишком слабо, это значит расписаться в собственной беспомощности. Давайте примем еще тысячу заявлений, а в это время наших братьевславян будут бомбить. И натовские "вояки" будут пересчитывать, сколько заявлений приняли парламенты. Это расписаться в том, что Украина потакает Соединенным Штатам и натовским "воякам".
Мне представляется, что Верховный Совет Украины должен принимать решение. Не заявление, а решение. Оно должно заключаться в том, что нужно разрывать дипломатические и все виды экономических отношений с Соединенными Штатами Америки. Нужно в конце концов видеть, кто раскручивает эту спираль, нагнетая международные конфликты в мире, переводя их в русло военных. Неужели непонятно, что Соединенные Штаты Америки?
В течение последнего месяца американские представители разных слоев и разных структур вдруг захотели встретиться со мной. Очень их заинтересовала Витренко. Я им ответила, что пока Лазаренко не будет возвращен в Украину, я не буду встречаться ни с каким представителем американских кругов (Шум у залі). И вы знаете, это очень не понравилось. Хотя казалось бы, Витренко - просто лидер партии. Однако не понравилось, что кто-то в Украине вообще может Соединенным Штатам заявлять несогласие.
Почему это происходит? Да потому что официальные круги, прежде всего Президент Украины, правительство Украины, секретарь Совета национальной безопасности и обороны (вы только послушайте, что Горбулин заявлял 18 марта этого года) расшаркиваются, стелятся, предлагая себя для употребления Соединенным Штатам Америки.
Соединенные Штаты Америки сегодня надругались над Сербией, над славянами, завтра надругаются над Украиной. Неужели непонятно?
Поэтому фракция Прогрессивной социалистической партии Украины призывает парламент принять решение. Высказать свое мнение и обратиться к Президенту Украины с требованием о разрыве дипломатических и всех других отношений с Соединенными Штатами Америки, заставив этим самым убраться их из Сербии, прекратить военный конфликт, дать возможность мирным путем странам мира решать свои вопросы. Вот позиция нашей фракции.
ГОЛОВА. Спасибі.
Депутат Заєць від Руху. За ним - депутат Сахно від НДП.
ЗАЄЦЬ І.О., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні народні депутати! Безумовно, фракція Народного руху України виступає за розгляд даного питання, бо ми зацікавлені в мирі і стабільності в Європі, адже це неподалік від наших кордонів. Україна хоче бути не будівельним матеріалом, а будівничим нової Європи без розподільчих ліній.
Але не можна так, через коліно, розглядати це питання. Треба роздати текст, заслухати представника Міністерства закордонних справ. Ми повинні мати повну картину, що відбувається сьогодні в Югославії. Не треба забувати досвід Боснії і Герцеговини, коли Європа й НАТО прогледіли початок конфлікту. У тій братовбивчій війні загинуло понад 200 тисяч людей. Потім довелося платити дуже велику ціну за стабілізацію ситуації, зокрема й Україні, бо там полягли кілька десятків наших громадян, які здійснювали операції з підтримання миру. Тому є точка зору й інша, що не треба допустити цього конфлікту.
Отже, ми вважаємо, що можна приймати заяву Верховної Ради щодо подій у Косово, але попередньо треба заслухати Міністерство закордонних справ.
Стосовно проекту заяви. Не можна саме рішення про здійснення військової акції розцінювати як агресію проти суверенної держави (Шум у залі). Ні, ні, ні. Є відповідне законодавство, яке чітко визначає, що таке військова агресія. Ми вже стикалися з даною проблемою раніше. Тому я прошу вилучити цей рядок як такий, що не відповідає дійсності.
Фракція Народного руху України виступає за політичні методи врегулювання проблеми в Косово, за територіальну цілісність Югославії і недоторканність її кордонів. Ми хочемо, щоб не було військового конфлікту на цій землі, і тому ми також звертаємося до всіх сторін із пропозицією врегулювати дану проблему мирними засобами. Ми також занепокоєні тим, що події розвиваються в напрямі, небажаному для народів цих країн і для нас.
Повторюю, пропозиція Народного руху України зводиться до того, щоб заслухати представника Міністерства закордонних справ, з'ясувати справжню картину подій у Югославії для прийняття рішення. Ще раз наголошуємо, що ми зацікавлені, аби дана проблема була розв'язана політичними засобами. Ми виступаємо проти використання такої проблеми для нагнітання ситуації, для породження суперечностей усередині самої України. Це не та тема, де треба спекулювати.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі.
Депутат Сахно від фракції Народнодемократичної партії. За ним
- депутат Чорновіл.
САХНО Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! Підтримуючи попереднього промовця, я хочу сказати, що Народнодемократична партія, звичайно, вважає неприпустимим використання сили проти мирного населення Югославії, неприпустимими вторгнення військ і бомбардування, неприпустимими збройні дії в цьому районі.
Але дозвольте звернути вашу увагу на форму подання матеріалу. Вчора засідав Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД, жодних питань не порушувалося. У нас є актуальні питання, проблеми наших Збройних Сил. Ми запросили сьогодні достойних людей, які підготувалися, мали виступити і з'ясувати питання. Натомість починаємо обговорювати проблему непідготовлену, з голосу приймаємо проект постанови за основу. Яким чином вносити поправки? (Шум у залі). Та заспокойтесь! Усе гаразд, заспокойтесь.
Крім того, шановні колеги, хочу сказати, що проблема Космету загалом не така вже й проста. Є загроза з боку албанців, справді, там є певні військові дії, але є й загроза з іншого боку. Повного аналізу ми не робимо, знову на емоційній хвилі порушуємо дане питання. Виступав перед нами Олександр Олександрович перед тим, коли ми приймали заяву. Ми погодилися, що проблема не така проста. Треба ще раз заслухати Міністерство закордонних справ і підійти до цього зважено.
Зауважу також і зверну вашу увагу на те, що НАТО вчора не розпочало збройних дій. Чому ми забігаємо поперед паровоза? (Шум у залі). Вчора Солана сказав, що переговори тривають. У Югославії і в Мілошевича ще є шанс прийти до порозуміння.
Тому, закінчуючи свій виступ, від імені Народно- демократичної партії вважаю, що ми не можемо приймати непідготовлену заяву. Маємо роздати текст, внести письмові поправки, заслухати МЗС (тут присутній його представник) і тільки після цього приймати рішення.
Дякую (Шум у залі).
ГОЛОВА. Депутат Чорновіл. За ним - депутат Зубов.
ЧОРНОВІЛ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Я хотів би... Суперечка перед самою трибуною, нічого не чути. Шановні колеги, щоб попередити шум і крики зліва, я повинен сказати, що Народний рух України абсолютно проти збройного вирішення проблеми, тільки за політичне і мирне вирішення проблеми. Це однозначно (Шум у залі).
Зачекайте! Але ситуація справді надто серйозна. У випадку збройного конфлікту ми будемо мати європейську Чечню, будемо мати перший випадок збройного втручання без санкції Ради Безпеки. Це все так. Але є й інший нюанс, який також треба врахувати. Адже ми можемо якимось необдуманим кроком, двома-трьома невиваженими словами в заяві не допомогти, а підлити масла у вогонь.
Я не розумію, чому тут немає представника Міністерства закордонних справ, який мав би дати повну інформацію про те, що відбувається.
Далі. На перший погляд, проект, якого ми не бачили, нібито виважений. Але ж не всі нюанси враховані. Є нюанси з албанського боку, є інші нюанси. Згадайте звинувачення в знищенні мирних жителів, у тероризмі. Є звинувачення в надмірній непоступливості югославського уряду. Можливо, треба в нашій заяві звернутися і до югославського уряду, щоб не була такою твердокам'яною позиція, щоб все-таки йшли на переговори. Це потрібно обов'язково. Цього в нашій заяві немає. Вона абсолютно одностороння.
І ще цікаво: чому ж не скликали засідання комітету? Чому прийшов на засідання Симоненко з написаним текстом, який тут виголосив? Це ж елементи пропагандистської кампанії, зокрема передвиборної. Хіба серйозні заяви парламенту приймаються в такий спосіб?!
Я не проти того, щоб ми прийняли заяву. Але заяву треба роздати, скликати комітет, заслухати Міністерство закордонних справ і врахувати абсолютно всі нюанси.
І ще одне. Я проти спекуляції на слов'янській темі. Тут говорили про братівслов'ян. Вибачте, шановні, поляки - теж брати-слов'яни, і чехи теж брати-слов'яни, але вони в НАТО! Очевидно, якби в НАТО були Україна та Росія, а НАТО стало системою колективної безпеки в Європі, то ми б разом не допустили збройного конфлікту в Югославії (Шум у залі). Отак треба ставити питання.
Тому пропоную заслухати МЗС, скликати засідання комітету, відшліфувати заяву і прийняти її регламентним способом без оцього тиску і насильства над депутатським корпусом.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати... (Шум у залі). Одну хвилину! Шановні колеги, я прошу і керівників фракцій, і всіх у залі вести себе пристойно, це по-перше. А подруге, стосовно серйозності заяви. Серйознішої заяви, ніж висловлена головою Комітету Верховної Ради у закордонних справах і зв'язках з СНД, немає. Це серйозна заява. У нас присутній перший заступник міністра закордонних справ. Якщо ваші погляди збанкрутіли, ви тихенько сидіть, будь ласка (Оплески).
Слово надається депутату Зубову від соціалістичної фракції. Будь ласка. За ним - депутат Осташ.
ЗУБОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемые коллеги народные депутаты! Уважаемые радиослушатели! Обращаю ваше внимание на бурные аплодисменты со стороны Руха выступлениям Зайца и господина Чорновила. Это проявление высшего цинизма! Сегодня, когда нависла реальная угроза над жизнью сотен тысяч людей, Рух бурно аплодирует агрессивной политике НАТО.
Речь идет не просто о военном локальном конфликте, а о серьезнейшей опасности, которая нависла над всем миром. Речь идет о возможном начале третьей мировой войны. Неужели мы забыли историю? Неужели не помним, что Первая и Вторая мировые войны начинались с событий на Балканах?
Фракция социалистов и селян (Левый центр) именно с таких позиций рассматривает то, что происходит сегодня в Югославии. Именно потому фракция всецело поддерживает проект заявления Верховного Совета по югославским событиям. Мы считаем, что честный человек, если в нашем зале есть такие, должен поддержать это заявление. Даже с правой стороны.
Я считаю, что сегодня ситуация развивается крайне серьезно. И фракция "Левый центр" выступает категорически против применения военной силы со стороны НАТО для урегулирования югославского конфликта. Более того, мы призываем все прогрессивные левые силы в Украине, во всем мире решительно выступить вместе против возможного начала военного конфликта. Мы требуем срочного созыва Совета Безопасности для рассмотрения вопроса о югославском конфликте.
Более того, мы поддерживаем, я подчеркиваю это, звучавшие в этом зале слова о необходимости разрыва дипломатических отношений с Соединенными Штатами Америки, если только будут проводиться военные операции.
И, завершая свое выступление, хочу, товарищи, подчеркнуть следующее: подобное безапелляционное, наглое поведение НАТО во всем мире спровоцировано нашей недалекой внешней политикой, которой руководит Президент страны, политикой, которая не отстаивает на самом деле безопасность Украины. Заигрывания с НАТО со стороны Руха, других правых политических партий, безликая политика Президента в этом плане провоцируют наглое и циничное поведение НАТО во всем мире.
Поэтому я призываю всех народных депутатов проголосовать за тот проект постановления, который нам предложен сегодня (Оплески).
ГОЛОВА. Депутат Осташ від фракції "Реформи-центр". За ним - депутат Курикін.
ОСТАШ І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ
126, Львівська область). Фракція "Реформи-центр". Шановні колеги, фракція "Реформи-центр" послідовно виступала і виступає за мирне (наголошую!) за мирне врегулювання конфлікту в Косово. І ми вважаємо, що військові дії там, у Косово, можливі лише з санкції, наголошую на цьому, Ради Безпеки ООН. І тому ми не потураємо ані НАТО, ані Сполученим Штатам Америки.
Але ви повинні розуміти, що незважаючи на всі спроби посередників, зокрема й російської дипломатії, на сьогодні югославська сторона так і не підписала миротворчі угоди в Рамбуйє.
Ми не схвалюємо дій НАТО, але ми маємо говорити людям також і правду.
Учора прозвучала інформація про те, що в Азербайджані було затримано п'ять російських літаків, готових для переправки до Сербії - у Косово. Ми зараз не знаємо, чи є це правдою, але це дуже серйозний факт. І бачимо тут певну дволикість Росії у ставленні до цієї проблеми. З одного боку - вони беруть участь у миротворчій групі, а з другого боку - переправляють туди озброєння й літаки.
Ми б не хотіли стати заручниками чиєїсь дипломатії. У нас має бути власна українська позиція. Вона полягає в тому, що ми повинні в цій заяві звернутися до керівництва Югославії, щоб усе-таки мирний договір стосовно Косово був підписаний.
Також хочу сказати, що для України є надзвичайно важливим, щоб наші громадяни, які сьогодні перебувають у зоні конфлікту, зокрема також і в складі миротворчої місії ОБСЄ, були в повній безпеці. І тому ми сьогодні повинні запросити сюди, на трибуну, представника Міністерства закордонних справ, щоб він нам розповів, яка справді на сьогодні є доля українських миротворців.
І ще одне. Учора до 18 години 30 хвилин засідав Комітет у закордонних справах. На жаль, текст цього проекту заяви не розглядався на засіданні комітету.
Тому я пропоную зараз надрукувати і роздати в залі текст проекту заяви, а також запросити сюди представника Міністерства закордонних справ, і після того прийняти виважене рішення.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Усім депутатам проект заяви роздано, він є на руках.
Депутат Курикін - від фракції зелених. За ним - депутат Косаківський.
КУРИКІН С.І., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція зелених. Як відомо, зелені завжди займали послідовну позицію, не припускаючи ні в якій формі і ні за яких умов силових методів розв'язання міжнародних конфліктів. Використання збройної сили неприпустиме.
І якщо розглядати конкретний випадок, пов'язаний з Югославією, то порівняймо це з подіями в Іраку й згадаймо, що й бомбардування Іраку, хоча йшлося про суто військові об'єкти, так само не обійшлося без людських жертв. Очевидно, людські жертви, жертви серед мирних жителів будуть і в Югославії.
Навіть у тому випадку, коли раптом вдасться, хоча це дуже малоймовірно, уникнути людських жертв, то все одно буде зруйнована господарська інфраструктура, буде завдано шкоди довкіллю, і розвиток країни, розвиток цілого регіону буде відкинуто на десятиріччя назад.
Прикро, звичайно, що переговори з мирного врегулювання в Югославії закінчилися неуспіхом. Але подумаймо про те, що в цьому неуспіху, очевидно, є провина як сторін цього конфлікту, так і посередників. І тут постає запитання: можливо, є сенс ці переговори проводити в іншому місці і з іншими посередниками? І, може, оцю посередницьку, регулюючу таку, миротворчу роль у даному випадку могла б зіграти нейтральна Україна? Подумаймо про функції нашої держави, про інтереси нашого народу і про те місце, яке ми сьогодні займаємо у світі і в загальній системі безпеки, що формується, хоча й, на жаль, дуже таким суперечливим шляхом.
У проекті заяви, який зачитав пан Олійник, дуже чітко викладено позицію, що цілком прийнятна як позиція Верховної Ради. Ми загалом солідарні з цим проектом заяви і пропонуємо: в друкованому вигляді роздати його депутатам, щоб вони ознайомилися з ним; можливо, створити невеличку погоджувальну комісію, щоб внести якісь дрібні редакційні поправки, які змінять, можливо, у чомусь стиль, але не загальну спрямованість, внести його на розгляд Верховної Ради і прийняти остаточно.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Косаківський від фракції "Громада". За ним - депутат Омельченко від групи "Незалежні".
КОСАКIВСЬКИЙ Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223, м.Київ). Фракція "Громада". Наша фракція підтримує зміст проекту заяви, але ми вважаємо, що треба прийняти проект постанови Верховної Ради, бо це документ, який матиме більшу вагу.
Ми пропонуємо оголосити зараз перерву, доопрацювати текст проекту заяви, перевести його в статус проекту постанови і внести потім в зал для голосування.
Далі. Тут лунала пропозиція заслухати міністра закордонних справ. Безумовно, ми можемо слухати, але справа в тім, що не міністр закордонних справ в Україні визначає зовнішню політику. Зовнішню політику визначає Верховна Рада. І ми маємо зобов'язати сьогодні і Президента, і міністра закордонних справ після прийняття нашої постанови вжити належних заходів для того, щоб через дипломатичні канали довести позицію України й запобігти застосуванню силових методів проти незалежної Югославії.
Взагалі у нас дивно якось завжди складається. Коли кризова ситуація, Президент ховається за Верховну Раду, особливо в міжнародних відносинах. Ми ні разу не чули про його позицію щодо найбільш складних міжнародних питань. То є вона в нього чи немає? Є у нас глава держави із позицією своєю і Міністерство закордонних справ, чи він чекатиме, поки це зробить за нього Верховна Рада?
Я пропоную, щоб Верховна Рада, Олександре Миколайовичу, дала протокольне доручення. Після прийняття постанови голова Комітету у закордонних справах повинен вилетіти до Брюсселя в супроводі першого заступника міністра закордонних справ і вручити нашу заяву керівництву НАТО.
Ми повинні сьогодні також зрозуміти, що нам тут затишно, в цьому залі, але треба усвідомлювати, що відбувається в Югославії і що там чекає людей.
Тому наша фракція пропонує (є в нас конкретна кандидатура - Юрій Кармазін) зараз сформувати делегацію парламенту, до складу якої увійшли б представники кожної фракції, і вилетіти до Югославії для того, щоб таким чином запобігти силовому удару. І запропонувати всім парламентам інших країн зробити те ж саме.
Тому ми пропонуємо підтримати зміст заяви з доопрацюванням, прийняти постанову, але перед цим зробити перерву.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Омельченко, група "Незалежні". За ним - депутат Білорус, фракція "Батьківщина".
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
146, Полтавська область). Група "Незалежні". Шановні колеги! Шановні виборці! Сьогодні жоден із промовців не підтримав рішення НАТО про завдання ракетних і бомбових ударів по Югославії та вирішення цього питання збройною силою.
Якщо без емоцій, тверезо: сьогодні справді світ перебуває на межі початку третьої світової війни. І на це не треба закривати очі, а треба тверезо це усвідомлювати.
Тому Президент України, Верховна Рада України не повинні займати позицію страуса, який ховає голову в пісок, позицію "трьох мавп" - нічого не бачу, нічого не чую і мовчу, або нашу, українську, позицію - моя хата скраю, я нічого не знаю.
Депутатська група "Незалежні", Спілка офіцерів України категорично виступають проти застосування будь-якої військової сили, проти військового втручання будь-кого, будь-якої країни у розв'язання внутрішніх проблем будь-якої держави.
На що, я вважаю, потрібно звернути увагу. Якщо глянути з міжнародно-правової точки зору, то рішення НАТО суперечить міжнародно-правовим нормам. І тому Верховна Рада України в своєму рішенні повинна одним із пунктів звернутися до Організації Об'єднаних Націй з пропозицією провести екстрене засідання Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, присвячене розв'язанню проблеми, яка виникла в Югославії, тільки дипломатичним, політичним, мирним шляхом.
Ще одне. У прийнятому рішенні Верховної Ради України не повинно бути вкрай радикальних положень про розірвання дипломатичних, економічних та інших відносин. Ми також повинні передусім враховувати питання національної безпеки України і з таких позицій дивитися на цю світову проблему.
Ще одне. Не повинно бути конфронтації серед нас - представників народу - народних депутатів України. Ми, народні депутати України, повинні бути сьогодні як ніколи єдиними у ставленні до таких подій, бути єдиним українським народом у вирішенні цього складного питання.
І ще одне. Вирішення будь-якого внутрішнього питання застосуванням збройних сил іншої держави чи інших держав - це прямий шлях до початку або локальної, або глобальної війни. Тому я закликаю всіх у цьому залі вгамувати емоції, політичні або партійні симпатії чи антипатії, заслухати представника Міністерства закордонних справ, обговорити це на засіданнях наших депутатських груп і фракцій та ухвалити конструктивне, виважене і водночас таке рішення, яке буде підкреслювати позицію України як миролюбної держави.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Білорус, фракція "Батьківщина". За ним - депутат Зінченко. А далі заступник міністра закордонних справ.
БІЛОРУС О.Г., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Фракція "Батьківщина". Шановні народні депутати! Фракція "Батьківщина" підтримує проект заяви Верховної Ради України щодо подій у Косово. Ми вважаємо, що застосування військової сили з боку НАТО, всілякі спроби нав'язування рішень військовим шляхом, шляхом бомардувань, шляхом введення військ НАТО на територію суверенної держави Югославії є неприйнятними.
Україна - велика європейська держава. І тому ми повинні проводити активну й сильну європейську політику. Ми не маємо права стояти осторонь югославської трагедії, яка сьогодні розгортається і яка завтра може стати українською трагедією.
Щодо рішення керівництва НАТО про бомардування військових об'єктів. Ми розуміємо, що це рішення з погляду міжнародного права не є легітимним, не є законним. На це рішення немає санкції Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. А Югославія, так як і Україна, є повноправним членом Організації Об'єднаних Націй. І нас дивують заяви прем'єра Великобританії, які нагадують заяви Мальбрука, про їх готовність бомбардувати Югославію. Хай спочатку розберуться зі своїми внутрішніми проблемами - Північної Ірландії та іншими.
Ми розцінюємо заяву й рішення керівництва НАТО як агресивні заяви, які не відповідають справі мирного розв'язання наявної в Югославії проблеми.
Мені довелося в 1964-1965 роках працювати в посольстві СРСР в Югославії, і я знаю ці проблеми зсередини. Проблеми є, вони існують роками і десятиріччями, їх потрібно розв'язувати. I Україна сьогодні має повне моральне право як слов'янська держава країні, де наш дух і де наші брати, запропонувати руку підтримки й посередництва у розв'язанні цих проблем.
Наша фракція також готова підтримати пропозицію про сформування делегації парламенту України. Ми вимагаємо прийняти спеціальну резолюцію, а не просто заяву, Верховної Ради України щодо мирного розв'язання югославської проблеми.
Ми вважаємо, що резерви переговорів не використані навіть на 10 відсотків, що переговори повинні бути продовжені за участю нашої держави.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається депутату Зінченку від фракції СДПУ (об'єднаної). За ним виступатиме перший заступник міністра закордонних справ Чалий.
ЗІНЧЕНКО О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Балканське питання на сьогодні справді набуває надзвичайно важливого значення. Воно зачіпає інтереси більшості країн європейської спільноти і не має залишатися поза увагою всіх народних депутатів нашого парламенту.
Але ми зауважуємо, що не емоції в залі повинні правити бал, не круті слова й вигуки, а цілком точне звернення до механізмів демократичного впливу на всі європейські структури.
Отже, ми пропонуємо таке. Терміново зібрати Комітет Верховної Ради України у закордонних справах і ще раз вивірити цей документ. Ми цілком погоджуємося з пунктами заяви, в яких ідеться про те, що проблему Косово можна розв'язати лише політичним переговорним шляхом, та вимагається від керівництва НАТО відмовитись від використання військової сили, а також міститься заклик до світової громадськості докласти всіх зусиль для припинення спроб застосувати зброю. Це не може ставитись під знак питання. Але нам потрібно погодити всі деталі цього політичного документа. Ми повинні залишити за собою можливість реально впливати на ситуацію. Тобто на сьогодні ми вважаємо, що не до кінця вирішені всі питання впливу на мирне розв'язання цієї проблеми. А головним механізмом є Рада Безпеки.
Ми звертаємося до Міністерства закордонних справ і до уряду безпосередньо: треба докласти всіх можливих зусиль, використати всі важелі для впливу на Раду Безпеки Об'єднаних Націй, яка може розв'язати цю проблему й зупинити події, і на всі структури європейської спільноти. Якщо уряд, глава нашої держави і парламент скористаються всіма механізмами, запропонованими сьогодні в цьому залі народними депутатами, то фракція Соціалдемократичної партії вважає, що загалом заяву такого плану можна підтримувати й відпрацьовувати всі механізми, аби зупинити розвиток цих подій у бік агресії.
ГОЛОВА. Слово надається першому заступникові міністра закордонних справ Олександру Олександровичу Чалому.
ЧАЛИЙ О.О., перший заступник міністра закордонних справ України. Шановні народні депутати! Передусім я хочу вас запевнити, що ситуація, яка сьогодні складається навколо Косово, перебуває під постійним контролем і моніторингом Міністерства закордонних справ. Працює ситуативна група (вона працювала вночі), ми надавали інформацію й Голові Верховної Ради, і голові уряду України, і Президенту України. Навіть тут, до ложі уряду, ви бачили, щохвилини надходить нова інформація, останній блок якої я й надам вам.
Учора в другій половині дня, після завершення місії Річарда Холбрука, загострилася ситуація навколо Югославії, оскільки не було досягнуто ніяких зрушень у позиціях сторін.
Позиція сторін полягає ось у чому. Контактна група, яку репрезентують шість країн, ставить перед Югославією два питання. Перше - припинення тих дій, які сьогодні відбуваються в Косово, із залученням збройних сил Югославії. І друге - прийняти пропозицію про введення миротворчих сил під егідою НАТО. Ні з першого, ні з другого питання не було досягнуто компромісу.
Відповідно о 23 годині 15 хвилин Генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана віддав наказ генералу Кларку - командуючому об'єднаними збройними силами НАТО в Європі - про початок військової операції в Югославії.
Водночас Хав'єр Солана заявив, що залишаються всі можливості вирішити це питання і без застосування сили, якщо з боку югославського уряду будуть певні кроки до компромісу.
Тому я привертаю вашу увагу, що сьогодні залишаються можливості врегулювання цієї ситуації у мирний спосіб.
Тепер стосовно тієї ситуації, яка складалась уночі і складається на сьогодні по країнах конкретно.
Ситуація в Югославії. Учора було проголошено надзвичайний воєнний стан. Ми підтримуємо контакт із нашим посольством. Співробітники нашого посольства, члени їхніх сімей залишили Югославію та виїхали до Угорщини. Склад посольства ще залишається на місці. Ми підтримуємо з ними постійний контакт.
Ситуація в Нью-Йорку. Щойно мені повідомили, що на першу годину ночі за ньюйоркським часом Китай, який зараз головує в Раді Безпеки, на вимогу Російської Федерації, Нідерландів, Габону звернувся до всіх членів Ради Безпеки із заявою, що всі повинні бути готові до екстреного засідання Ради Безпеки, яке відбудеться в разі завдання ударів по Югославії.
Ситуація в Брюсселі. Посол України при НАТО мав зустріч з Генеральним секретарем НАТО Хав'єром Соланою, під час якої була викладена позиція України (вона вам відома), що будь-яке застосування збройної сили можливе тільки за відповідним рішенням Ради Безпеки ООН. Позиція була доведена до відома Генерального секретаря НАТО. Відповідь була така, що позиція України відома, вона буде враховуватись.
Ситуація, яка складається в наших контактах з Російською Федерацією. Ми підтримуємо постійний контакт як у Москві, так і в Києві з представниками Російської Федерації. Позиція Російської Федерації, як доведено нам, у разі завдання ударів буде жорсткою, буде відповідна заява Президента, парламенту Російської Федерації, і Росія вимагатиме негайного скликання Ради Безпеки ООН.
Тепер стосовно ситуації в Києві. МЗС, як я наголошував, контролює, здійснює моніторинг. Ми мали розмови з послом Сполучених Штатів Америки в Україні, з послами інших країн. Сьогоднішні дії уряду мусять бути виважені в цій ситуації. Остаточної ясності, якою буде ситуація у найближчі години, ще немає.
Стосовно заяви, яку ви пропонуєте. Це суверенне право Верховної Ради приймати таку заяву, яку вона вважає за потрібне. Єдине, до чого я хочу привернути вашу увагу. Заява містить визначення дій певних кіл уже як агресію. Але відповідно до сучасного міжнародного права остаточно таке визначення може робити Рада Безпеки ООН.
У цьому контексті я хотів би привернути вашу увагу до того, що Російська Федерація, Габон, Нідерланди і Китай як головуючий у Раді Безпеки ООН поставили питання таким чином: у разі нанесення ударів відбудеться екстрене засідання Ради Безпеки, яка й дасть відповідно остаточну кваліфікацію цих дій (Шум у залi).
У мене все.
ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Я прошу, заспокойтеся. 10 хвилин на запитання до першого заступника міністра. Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка, список.
Депутат Драголюнцев. За ним - депутат Черняк.
Виставте 10 хвилин.
ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Симоненко Петру Николаевичу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
СИМОНЕНКО П.М. Фракция коммунистов. Уважаемый докладчик! Как вы могли бы прокомментировать подобные действия, а по сути дела, бездействие (что явствует из вашей информации) в условиях, когда напряженность в этом регионе возрастает с каждой минутой (и это находит отклик практически во всех уголках земного шара), с учетом того, что до этого Министерство иностранных дел официально в выступлениях так называемого министра иностранных дел неоднократно делало заявления о поддержке действий НАТО на Балканах?
Скажите, пожалуйста, это официальная позиция или только министра иностранных дел? Или это позиция Президента и его администрации, которая доводится до сведения мирового сообщества?
ЧАЛИЙ О.О. Стосовно другої частини вашого запитання. Я не знаю про заяви міністра закордонних справ, які свідчили б, що він підтримує дії на Балканах, про які ви казали. Позиція Міністерства закордонних справ була оголошена міністром і першим заступником у вашому залі (я перед вами не вперше доповідаю з цього питання), і в заявах Міністерства закордонних справ. Ми категорично виступаємо проти застосування збройних сил без відповідних рішень Ради Безпеки ООН.
Стосовно того, якою повинна бути позиція України: більш активною чи менш активною. Я б хотів, щоб ви врахували, що позиція п'ятнадцяти країн-членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за ситуацію, що складається у світі, і позиція шести країн контактної групи, які також несуть особливу відповідальність за ситуацію, що складається в Косово, оскільки вони взялися за розв'язання цієї проблеми шляхом переговорів, - їхня позиція не є більш активною, ніж офіційна позиція України. Дипломатія - це є мистецтво можливого.
Ми дуже уважно відстежуємо позицію країн - членів Ради Безпеки ООН, членів контактної групи, проводимо з ними консультації і відповідно коригуємо й уточнюємо нашу офіційну позицію. Вона вам відома, відомі її головні елементи.
ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Мусієнко.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 153, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Який прогноз Міністерства закордонних справ стосовно сценарію розвитку подій у Косово? Які, на думку міністерства, механізми ще не використані, які ще можна й треба було б використати, щоб зупинити застосування сили в Косово? І які кроки Міністерство закордонних справ зробить на розвиток подій, враховуючи те, що ви здійснюєте моніторинг?
І останнє. Я хочу не погодитися з вами стосовно того, що дипломатія - це мистецтво можливого. Дипломатія - це мистецтво неможливого, якщо ситуація небезпечна.
Дякую.
ЧАЛИЙ О.О. Стосовно останньої частини вашого запитання. Вся інформація, яка надходить, в оперативному режимі передається до Швеції, і ми будемо діяти відповідно до вказівок Президента України. Свої пропозиції щодо того, як діяти в цій ситуації, ми надсилаємо туди.
Стосовно сценарію розвитку подій. Є два варіанти. Залишається (я підкреслюю це) можливість вирішення цієї ситуації мирним шляхом, ще не вичерпано всіх можливостей. Однак на цю годину інформація, якою я володію, свідчить, що вірогіднішою виглядає можливість застосування збройної сили. Коли вона може бути застосована? Я розмовляв з нашими представниками в усіх головних посольствах країн - членів НАТО. Застосування сили може бути в будь-яку годину. Це перше.
Друге. Які варіанти дій можливі. У ваших виступах, у виступах лідерів фракцій про них ішла мова. Це й нові ініціативи стосовно посередництва. Ці ідеї ви висловлювали. Це також більш активне залучення Ради Безпеки ООН. Але я звертаю вашу увагу на те, яким чином ставить нині питання навіть постійний член Ради Безпеки ООН Російська Федерація. Вона вимагатиме скликання екстреного засідання Ради Безпеки тільки в тому разі, якщо будуть здійснені ці повітряні удари. Однак зрозуміло, що головну відповідальність за ситуацію несе Рада Безпеки ООН та її постійні і непостійні члени.
ГОЛОВА. Депутат Мусієнко. За ним - депутат Федорин.
МУСІЄНКО І.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція виборчого блоку соціалістів і селян. Шановний Олександре Олександровичу! Я розумію складність ситуації, в якій ви знаходитеся. Власне, ви робите те, що й маєте робити (і ви, і міністерство) - відстежуєте ситуацію, робите моніторинг, а рішення мають приймати інші люди, насамперед Президент.
Так от мене цікавить таке. О 23 годині 15 хвилин ви отримали інформацію про рішення Солани щодо наказу генералу Кларку про силові дії. Ви інформували, подавали пропозицію Президенту, міністру закордонних справ стосовно наших конкретних активних дій? Все-таки ми не Габон, ми - Україна, ми поряд з Югославією. Ваші посилання на те, що навіть Росія пропонує збирати Раду Безпеки після того, як відбудеться бомбовий удар, я думаю, не є аргументом.
І друге. Наскільки глибоко ми вникали в ситуацію в Югославії? Одна з проблем, навколо якої триває нескінченна дискусія - чому Югославія відмовляється виводити свої поліцейські сили, власне, зі своєї території. Ми що, теж підтримуємо цю позицію?
Дуже прошу вас.
ЧАЛИЙ О.О. Я хотів би привернути вашу увагу до того, що вчора Президент України, перебуваючи у Швеції, зробив заяву стосовно ситуації, яка складається навколо Косово. Це перше.
Друге. З приводу інформації, яка передавалася і вночі. Тривають контакти керівництва міністерства, міністра закордонних справ із Президентом. Виконуючий обов'язки міністра закордонних справ Бершеда зараз знаходиться у міністерстві. Можливо, є якісь нові відомості про розвиток ситуації. На своєму рівні ми приймаємо рішення, які в межах нашої компетенції. Ми в постійному контакті з керівником зовнішньополітичного відомства і Президентом України. І я вас запевняю, що в найближчі години буде оголошено, які приймаються рішення.
Стосовно ситуації. Так, ми - не Габон, але Габон - не постійний член Ради Безпеки. Є певна процедура внесення того чи іншого питання на засідання Ради Безпеки.
Ми не є членом контактної групи. А контактна група не те що ізольована, але не дуже допускає до своєї роботи інші країни. Тому суто в процедурному плані, у дипломатичному плані наші можливості долучитися до роботи Ради Безпеки ООН і контактної групи на цій стадії дещо обмежені.
Я думаю, це треба врахувати і на подальших стадіях активніше втручатися в роботу цих багатосторонніх механізмів.
Стосовно внутрішньої ситуації в Югославії. Міністерство закордонних справ оцінює її таким чином: у Югославії присутні внутрішні елементи, які югославський уряд не зміг опанувати і які в цій якості становлять загрозу миру. Тому в цьому контексті ми проти застосування сили без санкції Ради Безпеки ООН. Але водночас, контактуючи з югославським урядом, ми намагаємося привернути його увагу до того, що він повинен також зробити певні кроки, щоб владнати мирним шляхом ситуацію в Косово.
ГОЛОВА. Депутат Федорин.
ФЕДОРИН Я.В., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки ( багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний пане Чалий! Мені здається, що міністерство, яке ви представляєте, провадить зважену політику в ставленні України до балканської проблеми. Але чи не здається вам, що сили, які сьогодні в парламенті заявляють про агресію НАТО, дотримуються подвійного стандарту? Коли в Косово гинуть мирні жителі, то в нас у парламенті нічого про це не говориться. Коли в Чечні наводили конституційний порядок і загинуло понад 100 тисяч мирних жителів, ліві сили в нашому парламенті не піднімали питання про це. Коли в Криму була колотнеча - також...
ГОЛОВА Вимкніть мікрофон. Будь ласка, відповідайте.
ЧАЛИЙ О.О. Відповідь дуже проста: як представник Міністерства закордонних справ я не можу коментувати такі запитання.
ГОЛОВА. Спасибі, Олександре Олександровичу.
Шановні колеги! Я думаю, що... З місця, будь ласка. Депутат Сімонов. Одна хвилина.
СIМОНОВ В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Американська сторона на рівні американських посольств запросила делегацію нашого парламенту відвідати Сполучені Штати Америки з метою присутності при знищенні стратегічних наступальних озброєнь. Але у зв'язку з тим що Сполучені Штати Америки починають розв'язувати військове втручання на Балканах, я закликаю всіх парламентаріїв відмовитися від цієї поїздки до Сполучених Штатів Америки і протестувати проти цих дій Сполучених Штатів.
На знак протесту я хотів би запропонувати (нехай це почують усі радіослухачі) оголосити Хав'єра Солану та інших представників НАТО, які будуть присутні або будуть запрошені сюди, персонами нон грата на території України.
Ми вимагаємо і ми можемо все ж таки не допустити військової агресії Сполучених Штатів Америки і НАТО на території Югославії.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні колеги! Усі представники фракцій і МЗС висловили свої думки.
Внесено три пропозиції: перша - прийняти заяву, друга - прийняти постанову і третя - прийняти резолюцію (Шум у залi).
Одну хвилинку! Будь ласка, не перебивайте мене. Є пропозиція не робити перерву на годину (фракція комуністів і прогресивних соціалістів внесли таку пропозицію), а дати можливість голові і членам Комітету у закордонних справах разом з представниками фракцій (по одному від кожної фракції) зібратися разом із Першим заступником Голови Верховної Ради в залі засідань на третьому поверсі, відпрацювати спільний документ - чи заяву, чи постанову, чи резолюцію - і внести через годину-дві на розгляд у сесійний зал. А зараз продовжувати розгляд питань, які визначені порядком денним.
Ми сьогодні, шановні колеги, гадаю, вперше у своїй практиці розглядаємо блок питань про розбудову Збройних Сил України, які стосуються, до речі, і того питання, яке ми тільки-но розглянули. Тому я просив би вас зараз перейти до їх розгляду з урахуванням того, що міністр оборони о 16 годині повинен вилетіти до Москви на засідання керівників країн СНД. Нам треба встигнути розглянути ці питання й дати йому можливість своєчасно відбути для участі в цьому засіданні. Тому я просив би підтримати таку процедуру. Я думаю, вона дасть нам можливість продуктивно працювати і вирішити питання, які сьогодні внесені до порядку денного.
Тому прохання, Борисе Іллічу... Та я розумію, що дві фракції. Але тут 14 фракцій. Ми ж людей зібрали. Із чим їхати міністру оборони до Москви? Нам у першу чергу треба вирішити питання щодо Чорноморського флоту, а ми будемо ходити по кулуарах цілу годину. Хай попрацюють представники фракцій і профільний комітет, вони підготують документ. Якщо ви вважаєте, що від фракцій ще когось треба направити, будь ласка, направте, хай працюють на третьому поверсі, а ми будемо працювати в пленарному режимі. І не треба мене вмовляти.
-----------
Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту та Угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. Доповідатиме перший заступник міністра закордонних справ України Чалий Олександр Олександрович.
Але перед тим я хотів би надати слово - кілька хвилин - міністру оборони України Кузьмуку Олександру Iвановичу. Будь ласка.
КУЗЬМУК О.I., міністр оборони України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Перед тим як виступити зі вступним словом з питання порядку денного, я хотів би сказати кілька слів (не можу собі дозволити уникнути цього) стосовно Югославії.
Інформація. 19 березня 23 військові спостерігачі, які перебувають у Косово, виведені на територію Македонії. Із 19 березня 240-й окремий спеціальний батальйон знаходиться в постійній бойовій готовності. Посилено охорону військового містечка, охорону постів, де наш батальйон несе службу.
Протягом сьогоднішньої ночі Президент, Прем'єр-міністр отримали доповідь міністра оборони про розвиток подій. Організовано обмін інформацією з нашими колегами з інших держав. Вжито також інших заходів, які стосуються безпеки держави.
Щодо останніх подій. Усім зрозуміло, є позиція альянсу, його бачення розв'язання югославської проблеми і є позиція Югославії: перед ними - агресор, за ними - своя земля і своя держава. Iз цієї позиції ми й повинні виходити. Як солдат скажу вам: прогулянки і короткої війни там не буде. Я був у Югославії, зустрічався з Мілошевичем, спікером, прем'єром і військовим керівництвом - щонайвищий патріотизм і організованість.
У цій ситуації Міністерство оборони більше думає про захист своєї держави. І насамперед я хотів би висловити вам щиру вдячність за те, що, незважаючи на щоденну напружену роботу за всіма напрямами діяльності, ви знайшли можливість розглянути сьогодні такі важливі питання - блок проектів законів військово-політичного, військово-економічного і загальновійськового характеру, які, безумовно, мають доленосне значення для Збройних Сил України. Це є свідченням великої уваги парламенту України до військових у такий напружений час.
Збройні Сили повинні здійснювати свою діяльність у чітко визначеному правовому полі, проте більшість чинних законів, прийнятих Верховною Радою України, розроблено в 1992 і 1993 роках. Iз того часу в Україні відбулися значні зміни в політичному, економічному, соціальному і суто військовому аспектах, які зумовлені передусім прийняттям Конституції України.
Крім того, певні положення законодавчих актів уже не відповідають положенням Державної програми будівництва та розвитку Збройних Сил України і завданням, які поставлені перед Міністерством оборони. Тому з'явилася нагальна потреба внести зміни й доповнення до деяких законів, що торкаються сфери оборони держави, або прийняти такі закони.
Висловлюю надію, що проекти поданих законодавчих актів будуть уважно розглянуті й підтримані народними депутатами України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі, Олександре Івановичу.
Шановні колеги! На вимогу вже трьох фракцій, враховуючи й фракцію Руху, оголошується перерва до 12 години 30 хвилин. Прохання о 12. 30 зайти до залу, і розпочнемо розгляд.
Комісія, про яку я казав, збирається на третьому поверсі в колишньому залі Президії.
(Після перерви)
ГОЛОВА. Запрошуйте людей до залу.
Шановні колеги! Перед тим як надати слово з питання проекту закону про ратифікацію угод, я хотів би вас поінформувати про заяву, яка надійшла від народного депутата Гриневецького Сергія Рафаїловича, обраного від виборчого округу
143.
У заяві він пише: "Шановний Олександре Миколайовичу! Відповідно до статті 78 Конституції України прошу вас порушити перед Верховною Радою України питання про припинення моїх депутатських повноважень у зв'язку з тим, що Президентом України мене призначено головою Одеської обласної державної адміністрації.
Щиро дякую всім виборцям, народним депутатам України чотирнадцятого скликання за довіру і спільну працю у Верховній Раді".
Нам необхідно прийняти постанову такого змісту: "Відповідно до статті 81 Конституції України Верховна Рада України постановляє:
Припинити достроково повноваження народного депутата України Гриневецького Сергія Рафаїловича, обраного від виборчого округу 143, Одеська область, у зв'язку з особистою заявою про складення повноважень".
Прошу підтримати цей проект постанови. Голосуємо.
"За" - 208.
Мені незрозуміло, хто проти. Я думаю, що це не 1 квітня. Із Одесою так жартувати не треба. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 224.
Ну кому в голову приходить голосувати проти? Ви що, вже не бачите, яку кнопку натискати? (Шум у залі).
Голосуємо. Ну, я розумію, сьогодні важливе питання розглядали на ранковому засіданні.
"За" - 237.
Прийнято рішення.
----------
Продовжуємо розгляд проекту Закону України про ратифікацію Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту та Угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
Доповідає перший заступник міністра закордонних справ Чалий Олександр Олександрович. Будь ласка.
ЧАЛИЙ О.О. Шановні народні депутати! Майже два роки минуло з часу підписання в Києві трьох базових угод з питань Чорноморського флоту. Пакет цих угод був результатом п'ятирічного переговорного процесу, започаткованого 23 червня 1992 року Дагомиською угодою про подальший розвиток міждержавних відносин між Україною і Росією.
Укладення цих угод дозволило остаточно врегулювати ситуацію, адже до того на території України знаходився флот з невизначеною державною приналежністю. Він користувався на нашій території фактично всім майном колишнього радянського Чорноморського флоту, його береговою інфраструктурою. При цьому Україна не отримувала за це ніякої компенсації. Більше того, протягом певного часу ми ще й платили значні суми на утримання цього спільного флоту. Це призводило до неконтрольованого використання об'єктів, їх руйнування, погіршення соціально-економічного становища в усіх пунктах базування ЧФ колишнього Радянського Союзу. Пригадайте, як восени 1995 року військові підрозділи ЧФ без погодження з владними структурами України залишали військові містечка.
Однак невирішеність проблеми мала ще один аспект, який дуже негативно позначався на внутрішньополітичній ситуації в Криму. Ідеться про відсутність правового поля, яке окреслювало б права та обов'язки військовослужбовців Чорноморського флоту - громадян Росії. Це провокувало протиправні дії окремих політичних сил, у першу чергу в місті Севастополі, які постійно нагнітали пристрасті навколо питання про статус Севастополя.
Найнебезпечнішим було те, що в їхніх акціях брали участь російські військовослужбовці, окремі політичні діячі Росії. У цій ситуації подальше затягування з розв'язанням проблеми ЧФ могло мати непередбачувані наслідки як політичні, так і військові.
Урешті-решт, виважений прагматичний підхід, відсутність популізму дозволили вищому політичному керівництву України зняти загрозу небезпеки, яку таїла в собі проблема ЧФ.
Самі угоди необхідно розглядати як комплекс взаємопогоджених рішень, шлях до яких був тривалим і надзвичайно складним. При їх прийнятті брались до уваги різноманітні важливі чинники: політичні, економічні, військові, фінансові та юридичні. Тому сьогодні на представлення цих угод запрошені до Верховної Ради представники Міністерства закордонних справ, перший заступник міністра фінансів пан Германчук, який може доповісти про фінансові аспекти цих угод, і перший заступник міністра оборони пан Біжан, який готовий доповісти параметри розподілу Чорноморського флоту.
Підписання угод з питань ЧФ дозволило успішно вирішити іншу важливу проблему - підписати російсько-український договір про дружбу, співробітництво і партнерство. Він, як ви розумієте, має непересічне значення для визначення територіальної цілісності України, затвердження її як незалежної держави та для розвитку добросусідських відносин із впливовою сусідньою державою, якою є Росія.
В умовах, коли процес набуття чинності великим українсько-російським договором майже завершений, логічно було б скористатись цим імпульсом і для ратифікації пакета угод щодо Чорноморського флоту.
Час, що минув після 28 травня 1997 року - дати підписання базових угод, довів правильність і своєчасність прийнятого тоді рішення, завдяки чому ситуація навколо ЧФ докорінно змінилася.
Хотів би зауважити, що підписання чорноморських угод поставило крапку в справі поділу Чорноморського флоту колишнього Радянського Союзу і водночас відкрило шлях до цивілізованого врегулювання питань, пов'язаних із тимчасовим перебуванням ЧФ Російської Федерації на території України.
Крім того, у результаті підписання угод незалежна Україна як морська держава отримала реальну можливість розбудовувати власні військово-морські сили.
Тимчасове перебування ЧФ на території України сьогодні триває, і я хочу доповісти вам, що створено спільну підкомісію з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації, яка протягом останнього року напрацювала проекти нових угод, що імплементують ці три угоди і дозволяють відпрацювати всі елементи режиму тимчасового перебування ЧФ на території України. Одна з цих угод уже підписана - з питань забезпечення екологічної безпеки та екологічного контролю в місцях базування ЧФ Російської Федерації. Найближчим часом буде завершена робота над угодами з питань використання повітряного простору України та радіочастотного ресурсу України. Створено змішану комісію з вирішення спорів стосовно тлумачення та застосування угод з ЧФ.
Водночас без набрання чинності трьома базовими угодами відпрацювання повного блоку імплементаційних угод є досить складною справою, оскільки є фінансові, юрисдикційні питання, які не можуть бути вирішені, якщо угоди щодо ЧФ не наберуть законної сили згідно з актом ратифікації Верховної Ради України.
І, нарешті, як представник зовнішньополітичного відомства України я не можу не сказати про те, який позитивний резонанс у світі викликало цивілізоване розв'язання Україною проблеми ЧФ. Воно засвідчило здатність молодої держави вирішувати складні та гострі міжнародні проблеми шляхом ведення конструктивного діалогу, а також зрілість її політичного керівництва. Це позитивно вплинуло на міжнародний імідж України.
Шановні народні депутати! Хочу наголосити на тому, що ратифікація Верховною Радою трьох базових угод щодо Чорноморського флоту сприяла б якнайшвидшому завершенню процесу набрання чинності великим договором між Україною та Росією.
ГОЛОВА. Спасибі, Олександре Олександровичу. Запитання є? Будь ласка, запишіться. Виставте п'ять хвилин.
Депутат Доманський. За ним - депутат Тищенко.
ДОМАНСЬКИЙ А.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Олександре Олександровичу! Скажіть, будь ласка, чи дасть можливість ратифікація угод про поділ Чорноморського флоту підтримувати стабільну воєнно-політичну обстановку в Чорноморському регіоні?
ЧАЛИЙ О.О. Так, ми виходимо з того, що саме набрання чинності цими трьома угодами завершить юридичне оформлення розподілу флоту. І це сприятиме стабільності й забезпеченню національних інтересів України в Чорноморському регіоні.
ГОЛОВА. Депутат Тищенко. За ним - депутат Марковська.
ТИЩЕНКО П.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Город Харьков. Фракция коммунистов. Прошу передать слово Александровской Алле Александровне.
ГОЛОВА. Будь ласка.
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Александрович! Конечно же, ратификация этого соглашения послужит укреплению не только безопасности Украины, но и мировой безопасности.
Вместе с тем не считаете ли вы, что нужно консолидировать силы восточных стран для противостояния НАТО? Как раз и сегодняшнее заявление, которое рассматривалось в Верховном Совете, говорит о необходимости такой консолидации сил.
Я хочу проинформировать и вас, и людей, которые нас слушают, что сегодня в 16 часов состоится пикетирование посольства США, которое проводят коммунисты и Всеукраинский союз рабочих. Такие же пикеты состоятся в ближайшие дни во всех областных городах Украины у областных администраций.
Как вы относитесь к необходимости консолидации всех славянских стран в целях безопасности?
ЧАЛИЙ О.О. Шановні народні депутати! МЗС - це орган виконавчої влади. Є закони, які ми повинні виконувати. Є затверджена концепція зовнішньополітичної діяльності України, концепція оборонної доктрини України. Ми діємо в межах цих концепцій.
ГОЛОВА. Депутат Марковська. За нею - депутат Терещук.
МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів і селян. Оскільки я виховувалася в дусі того, що Чорноморський флот був єдиним і був гордістю нашої держави, то я не хочу ставити запитання. Я передаю слово Потімкову, члену нашої фракції.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ПОТIМКОВ С.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 170, Харківська область). Фракция "Левый центр". Уважаемый Александр Александрович! Я понимаю, что это вопрос, в котором давно пора поставить точки над "і". Ну, скажем, сегодняшнее соглашение: оставляет ли оно возможность иметь в перспективе совместные с Россией военно-морские силы, если паче чаяния вдруг сложится так обстановка?
ЧАЛИЙ О.О. У світі нічого не можна виключати, однак сьогодні ми виходимо з того, що є два окремі флоти, кожний з яких забезпечує свою національну доктрину безпеки на Чорному морі.
ГОЛОВА. Депутат Терещук. За ним - депутат Осташ.
ТЕРЕЩУК В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, Всеукраинский союз рабочих. Александр Александрович! Будьте добры, уточните: действительно ли эти соглашения окончательно закрепят договор о дружбе, подписанный между нашими странами?
И в связи с этим сразу же возникает такой вопрос: действительно ли соглашение о статусе и соглашение о параметрах раздела имеют какие-то противоречия с Конституцией Украины, как утверждают оппоненты этих соглашений?
И третий вопрос: какие преимущества дало Украине подписание соглашения о взаимных расчетах в связи с разделом флота?
Спасибо.
ЧАЛИЙ О.О. Я думаю, що на останнє запитання відповість перший заступник міністра фінансів, оскільки це - фінансова сфера.
Стосовно конституційного поля. МЗС виходив, виходить і буде виходити з того, що ті три угоди укладені в конституційному полі України згідно з останнім пунктом "Перехідних положень" чинної Конституції України.
ГОЛОВА. Депутат Осташ.
ОСТАШ І.І. Фракція "Реформи-центр". Шановний доповідачу! Як ви ставитеся до того, що наша фракція сьогодні подала законопроект про зміни до закону про ратифікацію широкомасштабного договору, де в пункті 2 передбачається, що цей закон, тобто ратифікація широкомасштабного договору, має вступити в дію після ратифікації Україною рішень, прийнятих згідно з процедурами Російської Федерації, щодо визнання України правонаступником належної частини закордонної власності колишнього СРСР, визнання України правонаступником належної частини активів Держбанку, Держстраху, Зовнішекономбанку СРСР, повного погашення Російською Федерацією заборгованості колишнього Зовнішекономбанку СРСР перед юридичними особами - резидентами України або їхніми правонаступниками, а також фізичними особами -резидентами колишнього СРСР, які проживають на території України або є її спадкоємцями? Прошу відповісти на це запитання.
ЧАЛИЙ О.О. Я хотів би тільки уточнити: мова йде про закон про ратифікацію великого українсько-російського договору, про додатки до нього?
ГОЛОВА. Ще запитання? Будь ласка.
ОСТАШ І.І. Оскільки мова йде про розподіл майна, то ми вносимо пропозицію внести зміни до закону про ратифікацію широкомасштабного договору, де в пункті 2 передбачити як умову рішення щодо частки українського майна.
ЧАЛИЙ О.О. Річ у тім, що завдяки великим зусиллям, у тому числі й значному внеску міжпарламентської українсько-російської дипломатії, ми практично досягли кінцевої точки в ратифікації великого договору. Тому, на мій погляд, до будь-яких застережень до закону про ратифікацію великого договору треба підходити дуже й дуже виважено, оскільки це знову поставить питання про набрання чинності великим українськоросійським договором.
ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.
Слово надається першому заступнику міністра оборони Біжану Івану Васильовичу.
БІЖАН І.В., перший заступник міністра оборони України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Проблема Чорноморського флоту, як ви знаєте, постала на початку 1992 року, коли ми почали реалізовувати постанову Верховної Ради нашої держави про переведення під юрисдикцію України всіх військових формувань, які знаходяться на нашій території. Що стосується всіх військових формувань (я маю на увазі військові округи, військово-повітряні сили, навіть стратегічну ядерну зброю), то ця постанова була реалізована, і на базі цих військових формувань ми почали в 1992 році будувати Збройні Сили нашої держави.
Але щодо Чорноморського флоту виконати цю постанову було неможливо, тому що після того, як Президент нашої держави видав указ про підпорядкування Чорноморського флоту Україні, Президент Російської Федерації одночасно видав указ про підпорядкування Чорноморського флоту Російській Федерації. І тому рішення про проведення переговорного процесу для вирішення проблем Чорноморського флоту, прийняте в цій ситуації, було правильним.
Міністерство оборони України безпосередньо брало участь у всіх раундах переговорів. Ми безпосередньо відповідали за підготовку Угоди про параметри поділу Чорноморського флоту.
Чим ми керувалися? Ми керувалися тим, що на рівні Президентів було прийняте рішення про розподіл усієї рухомості Чорноморського флоту у співвідношенні 50 на 50. Крім того, ми визначили, що з цих 50 відсотків нам буде достатньо 18 відсотків, а решту було передано Російській Федерації за відповідну плату.
Ми керувалися також тим, що нерухомість, тобто вся інфраструктура, - це власність нашої держави. Вона не підлягає розподілу, і її ніхто не ділив. Тому було прийняте рішення передати певну частину інфраструктури на тимчасовий термін і за відповідну плату в оренду Російській Федерації для дислокації її Чорноморського флоту.
Я вважаю, що з підписанням цих трьох угод було вирішено кілька питань. По-перше, знято проблему Чорноморського флоту колишнього Радянського Союзу, який (ви пам'ятаєте) в 1992, 1993, 1994 роках був військово-політичною силою неіснуючої на той час держави і який (я думаю, ви зі мною погодитеся) певним чином дестабілізував ситуацію в Криму.
По-друге, із розподілом Чорноморського флоту ми вирішили питання створення Військово-Морських Сил нашої держави.
По-третє, із підписанням цих угод ми ще раз на міждержавному рівні визначили, що Крим, Севастополь, уся інфраструктура Чорноморського флоту - це власність нашої держави, вона нікому не передається, а тільки за наявності відповідного рішення Верховної Ради може бути надана в тимчасову оренду флоту Російської Федерації.
Я вважаю, що рішення стосовно Чорноморського флоту, які викладені в цих трьох угодах, є позитивними для нашої держави і у військово-політичному, і в технічному плані. Я звертаюся до вас із проханням підтримати ці три угоди, які ми згідно з рішенням Президента нашої держави подаємо вам на ратифікацію.
Доповідь закінчив. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі, Іване Васильовичу, за чіткість і ясність.
Є запитання. Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка.
Депутат Сафронов. За ним - депутат Донець.
САФРОНОВ С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Прошу передати слово народному депутату Гуцолу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція "Батьківщина". Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи сприятимуть ці угоди дружбі і співпраці з Російською Федерацією, якщо ми їх підтримаємо в цьому залі?
Дякую за увагу.
БІЖАН І.В. В одній із цих угод є спеціальна стаття, яка передбачає створення відповідних умов для вирішення спільних завдань, зокрема в акваторії Чорного моря тощо, які можуть виникати. Угоди сприяють розвитку нормальних добросусідських відносин з Російською Федерацією так само, як і з іншими сусідніми державами.
ГОЛОВА. Депутат Донець. За ним - депутат Шепа.
ДОНЕЦЬ Н.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Прошу передати слово Кармазіну.
ГОЛОВА. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
134, Одеська область). Фракція "Громада". Шановний пане заступнику міністра! Уже кілька років військово-морська база де-факто використовується таким чином на порушення пункту 14 "Перехідних положень" Конституції України. Чи не вважаєте ви, що не можна порушувати Конституції України? Це перше.
Друге. Чи не вважаєте ви, що є українська військово-морська база, яка передається в оренду? А в угоді про параметри поділу, яку готували наші військові, написано, що це - основна база Чорноморського флоту Російської Федерації.
І щодо власності. Для чого Росії мати там кілька аеродромів і для чого мати спостережні пункти в Ялті, Феодосії тощо?
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.
БІЖАН І.В. Я зрозумів. Треба виходити з того, що якби, наприклад, у Криму не було Чорноморського флоту і між Україною та Російською Федерацією вирішувалося питання про надання можливості базуватися там якійсь військовій частині (чи флоту, чи об'єднанню, чи з'єднанню), то тоді, справді, можна було б вирішити питання таким чином, як ви кажете.
Але ситуація зовсім інша. За часів Радянського Союзу на території України базувався Чорноморський Флот. А що це таке, я думаю, ви знаєте. І тому саме таким чином ми й вирішували це питання, якраз виходячи з "Перехідних положень" Конституції.
Далі. Що б ми не говорили, але флот Російської Федерації вже базувався там, і це треба було враховувати. Тим більше що ми вирішили, що не Севастополь є базою флоту Російської Федерації, а основна база Чорноморського флоту Російської Федерації дислокується у Севастополі. Це якраз і був позитивний вихід із ситуації, який можна було зробити на той час.
Що стосується аеродромів і такого іншого, то я ще раз хочу сказати, що флот можна порівняти, наприклад, з військовим округом, тобто це дуже складна інфраструктура. І обмежити його якоюсь однією територією або якимось одним об'єктом неможливо, тим паче що він там уже був.
ГОЛОВА. Шепа Василь Васильович. Будь ласка.
ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Прошу передати слово голові фракції Народного руху України Вячеславу Чорноволу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ЧОРНОВІЛ В.М. Шановний доповідачу! Мене цікавить: із ким у вашому міністерстві - на рівні міністра чи когось із заступників - погоджувалося питання про заміну отих застарілих літаків СУ-17, які закріплені за Чорноморським флотом Росії, на СУ-24, які здатні нести ядерну зброю? Хто це візував у Міністерстві оборони? Це перше запитання.
І друге. 20 років - це дуже багато, але все-таки вони проходять. То чи працюєте ви вже з російською стороною над етапами виведення їхніх військово-морських сил? Скажімо, що виводити на п'ятому році, що - на десятому, на п'ятнадцятому і так далі, бо без цього договір втрачає всяку суть. Чи ведеться така робота?
БІЖАН І.В. Щодо першого запитання. У цих трьох угодах не передбачено механізму заміни військової техніки. Мова йде про те, що якщо Російська Федерація визнає за необхідне поміняти або бойові кораблі, або бойові літаки, то на кожен випадок має бути рішення нашої держави. Така ситуація склалась і з заміною цих літаків. Рішення нашої держави не було, і ніхто ці літаки не замінював. Я не знаю, звідки у вас ця інформація. На території нашої держави у складі Чорноморського флоту як було 12 літаків СУ-17, так вони і є.
Щодо другого запитання. Звичайно, ви ще не ратифікували цю угоду, і я думаю, ще зарано відпрацьовувати механізм вивезення флоту Росії з нашої території.
ГОЛОВА. Спасибі, Іване Васильовичу, за чіткість і ясність у відповідях. Ми тільки можемо шкодувати, що мало цих літаків залишилося на півострові.
Слово надається першому заступнику міністра фінансів Германчуку Петру Кузьмовичу. Будь ласка.
ГЕРМАНЧУК П.К., перший заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Угоди, внесені сьогодні на розгляд Верховної Ради, мають багато аспектів, і доповідачі, які щойно були на цій трибуні, їх висвітлили. Тому дозвольте мені зупинитися тільки на одному аспекті - врегулювання фінансових питань, пов'язаних з угодами.
Угодою між урядом України і урядом Російської Федерації від 28 травня 1997 року про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України передбачається здійснення заліків сум орендної плати та розрахунків, пов'язаних з поділом Чорноморського флоту, з боку російської сторони в рахунок зменшення державного боргу України перед Російською Федерацією.
У відповідності із статтями 1 і 2 зазначеної угоди передбачено таке.
Заборгованість України за державними кредитами, наданими їй Російською Федерацією відповідно до міжурядових угод від 26 травня 1993 року та від 20 березня 1995 року, становить 3 мільярди 74 мільйони доларів США. Зазначена сума складається переважно з державного боргу України перед Російською Федерацією. Починаючи з 1995 року Україна здійснювала платежі на користь Російської Федерації.
Оцінка вартості кораблів, суден, плавзасобів Чорноморського флоту проведена експертами української та російської сторін на підставі погодженої методики. В основу цієї методики покладено визначення залишкової вартості кораблів і суден згідно з інструкцією Міністерства оборони колишнього СРСР (ви знаєте, що до цього часу інструктивної бази для врегулювання цих питань в Україні не було) щодо порядку розрахунків за бойові кораблі та судна, які передаються на експорт, а також офіційним курсом Держбанку СРСР долара Сполучених Штатів до рубля.
Компенсація Російською Федерацією Україні за отримані від неї кораблі та інші засоби з урахуванням перевищення вартості російської частки Чорноморського флоту визначена в сумі 521 мільйон доларів США. Крім того, включено 50 відсотків вартості кораблів, суден, плавзасобів, виведених зі складу Чорноморського флоту з 3 серпня 1992 року (це 263 кораблі), у сумі 5 мільйонів 449 тисяч доларів США.
Компенсація російською стороною за розщеплювані матеріали визначена в окремій угоді. 30 жовтня 1997 року було підписано Угоду між урядом Російської Федерації і урядом України про взаємний залік заборгованості за поставлені енергетичні ресурси і за розщеплювані матеріали, згідно з якою компенсація за розщеплювані матеріали становить 199 мільйонів 829 тисяч доларів США.
Крім того, визначено суму щорічного погашення державного боргу України, яка становить 97 мільйонів 750 тисяч доларів. Це плата російської сторони за використання Чорноморським флотом Російської Федерації земельних ділянок і розміщених на них об'єктів берегової інфраструктури, акваторій бухт, радіочастотного ресурсу, відшкодування екологічної шкоди, пов'язаної з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
Зазначена плата нараховується з дати підписання угоди, тобто з 28 травня 1997 року.
За 217 днів 1997 року вона становила 58 мільйонів 114 тисяч доларів США.
Відповідно до статті 5 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, міністерства фінансів Російської Федерації та України разом із уповноваженими банками з обслуговування державного кредиту, наданого Російською Федерацією, займаються визначенням технічного порядку взаємних розрахунків. Згідно з домовленостями між міністерствами фінансів України і Росії, Зовнішекономбанком Росії і нашим Державним експортноімпортним банком відповідні щорічні погашення державного боргу України здійснюватимуться шляхом обміну відповідними платіжними документами.
У даний час Міністерством фінансів Російської Федерації опрацьовуються пропозиції стосовно врегулювання боргових зобов'язань і проведення заліку за 1998 рік на загальну суму (хочу, щоб ви вдумалися в це) 904 мільйони 144 тисячі 140 доларів США. Вона складається з тих сум, які я назвав: 526 мільйонів доларів - за отримані кораблі, 200 мільйонів - за розщеплювані матеріали, 98 мільйонів - орендна плата, 58 мільйонів - орендна плата за 1997 рік і 21 мільйон доларів - проценти з 526 мільйонів доларів.
Те, що заліків за 1998 рік до цього часу не проведено, з одного боку, викликано технічними проблемами, які виникли між міністерствами фінансів і відповідними банками (на даний час вони практично врегульовані), а з другого - тим, що зазначені угоди до цього часу не ратифіковані парламентами обох країн.
Основним фінансовим наслідком реалізації цих угод буде значне зменшення боргового тиску, пов'язаного з обслуговуванням державного боргу України перед Російською Федерацією. Слід зазначити, що лише в 1998 році у зв'язку з реалізацією цієї угоди ми не сплатили в рахунок боргових зобов'язань Російській Федерації більше 416 мільйонів доларів США. Тільки за період з 1998 по 2000 рік Україна заощадить валютних ресурсів на суму більш як 1,5 мільярда доларів США, які потрібно було б сплатити як боргові зобов'язання.
Фактично зазначеними угодами оформлено реструктуризацію державного боргу України перед Російською Федерацією на період до 20 років та визначено відповідне постійне та надійне джерело надходжень для його сплати. За приблизними розрахунками фахівців, така реструктуризація державного боргу України зменшує загальну вартість цього боргу майже на 30 відсотків.
Шановні народні депутати! Я хотів би ще раз привернути вашу увагу до того, що саме завдяки реалізації цієї угоди ми маємо можливість врегулювати без сплати в доларах боргові зобов'язання перед Російською Федерацією. Суми я вам уже назвав.
Дякую за увагу. Готовий відповісти на всі ваші запитання.
ГОЛОВА. Спасибі, Петре Кузьмовичу.
Запитань, я так розумію, немає (Шум у залі). Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка.
Депутат Білоус. Будь ласка.
БІЛОУС А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція Народно-демократичної партії. Шановний Петре Кузьмовичу! Якщо можна, більш детально скажіть про розрахунки. Наприклад, після того як Україна погасить державний борг Російській Федерації, орендна плата, наскільки я розумію, буде здійснюватися прямими платежами. Який є прогноз: коли буде погашено цю частину боргу і про яку частину йде мова?
Дякую.
ГЕРМАНЧУК П.К. Спасибі за запитання. У розрахунку на 20 років згідно з зазначеною угодою з Російською Федерацією щорічна плата, як я казав, становитиме 97 мільйонів 750 тисяч гривень. Вона не погасить повністю всю заборгованість, визначену в цьому договорі,
- 3 мільярди 74 мільйони доларів США.
Після закінчення дії цієї угоди Україна і Росія мають перепідписати угоду про подальшу сплату оренди або виробити інші умови, тобто або через погашення боргових зобов'язань України перед Російською Федерацією, або так, як ви сказали, - шляхом прямої плати за оренду, яка надходитиме до бюджету України. Але це через 20 років.
ГОЛОВА. Депутат Білик. Будь ласка. За ним - депутат Шишкін.
БІЛИК А.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (виборчий округ 38, Дніпропетровська область). Прошу передати слово Сафронову.
ГОЛОВА. Будь ласка.
САФРОНОВ С.О. Фракція "Батьківщина". Пане доповідачу! Прошу відповісти на два запитання.
Перше. Яка в цілому заборгованість Росії перед нами за Чорноморський флот?
Друге. Ми постійно чуємо, що наша держава має борги, що потрібно ратифікувати угоди про Чорноморський флот. А коли ми поставимо і якось погодимо питання про борги Росії нашим громадянам, зокрема про заощадження, котрі були вкрадені в нашого народу, що привело наш народ до знищення? Чому не можна якось погодити й вирішити все це разом?
ГЕРМАНЧУК П.К. Дякую за запитання. Стосовно суми. Орендна плата, яку Росія повинна вносити за Чорноморський флот, визначена в розмірі 97,75 мільйона гривень. Вона йтиме в цілому на погашення заборгованості, яка сягає 3 мільярдів 74 мільйонів доларів США. Після закінчення угоди (через 20 років) розмір орендної плати і механізм її сплати можуть бути переглянуті. Я ще раз підкреслюю, що ця плата може здійснюватися або шляхом погашення боргових зобов'язань, або шляхом прямого внесення до державного бюджету України цих платежів.
Стосовно боргових зобов'язань колишнього Союзу РСР, то ви знаєте, скільки разів у цьому залі порушувалося це питання, і його поставлено перед Російською Федерацією. Але до цієї угоди воно не має ніякого відношення.
ГОЛОВА. Депутат Шишкін. За ним - депутат Зачосов.
ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 133, Одеська область). Прошу передать слово Ельяшкевичу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). "Громада". Уважаемый Петр Кузьмич! В течение пяти лет цена за 1 тысячу кубометров газа была 80 долларов. Сейчас говорят о 34 долларах. Вы прекрасно знаете, что автором подписанного договора был тогда еще Премьер-министр Украины Леонид Данилович Кучма.
Конечно, Украина может иметь огромные долги перед любой страной, если должностное лицо специально расписывается в документах с явно завышенной ценой на поставляемые ресурсы.
Петр Кузьмич! Как те, кто подписывал эти документы, в том числе и Леонид Данилович Кучма, понесут ответственность перед нашим поколением?
ГЕРМАНЧУК П.К. Я б сказав так, що угоду з усіх питань зобов'язань з Російською Федерацією підписував ваш міністр фінансів, "Громади", пан Сивульський. У вас дуже багато є спеціалістів по газу, вони вам дадуть консультацію, чому він коштував 80 доларів за 1 тисячу кубометрів.
А стосовно врегулювання питань, пов'язаних з Чорноморським флотом, і врегулювання питань зовнішніх зобов'язань, то підпису Президента Кучми, як ви кажете, там немає. Ви помиляєтеся, там є підпис Віталія Андрійовича Масола, є підпис Євгена Кириловича Марчука, є підпис Віктора Михайловича Пинзеника. Ви можете взяти матеріали і подивитися.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Депутат Зачосов.
ЗАЧОСОВ В.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
225, м.Севастополь). Петр Кузьмич! Поделили флот, поделили корабли, поделили инфраструктуру, а вот жители Севастополя остались ни при чем, никакие интересы жителей Севастополя не защищены этими тремя договорами. На все наши обращения, просьбы выделить деньги на ту инфраструктуру, которую передал нам Черноморский флот, мы от Министерства финансов Украины не получили ни копейки.
Скажите, пожалуйста, каким образом должны быть защищены интересы севастопольцев? Вы сейчас называли умопомрачительные суммы, которые компенсирует Черноморский флот России Украине, но ни копейки не поступает из этих средств городу Севастополю. Как вы считаете, какая часть должна быть выделена из той суммы, которую Черноморский флот России платит Украине? (Шум у залі).
ГЕРМАНЧУК П.К. Іван Олександрович відповідає за мене, що ніякої плати немає...
Я ще раз підкреслюю, що нарахована плата йде в рахунок погашення боргових зобов'язань України перед російською стороною. Якби не було даної угоди, то ми тільки за 1997-1998 роки, де врегульовані ці питання, заплатили б 904 мільйони доларів з державного бюджету на погашення зовнішніх зобов'язань, як це передбачено договорами між російською і українською сторонами за фактично відпущений газ, нафтопродукти і таке інше.
Стосовно врегулювання питань по Севастополю. Це місто державного підпорядкування, у Державному бюджеті воно має окремий рядок, і всі питання, пов'язані з соціальною інфраструктурою міста, а не з Чорноморським флотом, мають врегульовуватися відносинами між державним бюджетом та бюджетом міста Севастополя.
У Державному бюджеті є рядок - бюджет міста Севастополя. Якщо у вас є претензії щодо розрахунків, то, будь ласка, коли згідно з Законом про Державний бюджет будуть переглядатися розрахунки бюджету за перше півріччя, обстоюйте свої розрахунки, якщо вважаєте, що Міністерство фінансів занизило видатки, а доходи завищило. Будь ласка, двері там завжди відчинені.
ГОЛОВА. Спасибі, Петре Кузьмовичу. Сідайте, будь ласка.
Слово надається голові Комітету з питань національної безпеки і оборони Крючкову Георгію Корнійовичу.
КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Наш комітет всебічно розглянув на своєму засіданні питання про ратифікацію угод щодо Чорноморського флоту і рекомендував Верховній Раді підтримати пропозицію Президента.
Члени комітету виходили з того, що ратифікацією угод буде, по-перше, завершено нарешті тривалий процес правового оформлення відносин між двома братніми країнами, в якому вже пройдено такі важливі і дуже непрості етапи, як розробка, підписання і ратифікація повномасштабного договору між Україною і Росією.
По-друге, буде розв'язано проблему долі Чорноморського флоту зруйнованого Радянського Союзу, його наступників - Військово-Морських Сил України і Чорноморського флоту Російської Федерації, проблему, яка тривалий час отруювала атмосферу в легендарному Севастополі - місті нашої спільної слави. А за цим стоять інтереси десятків тисяч людей, їхні долі.
По-третє, буде покладено край політичним спекуляціям навколо цієї непростої проблеми, якими займалися і займаються ті, кому нормальні добросусідські відносини між братніми народами, як кістка поперек горла.
Звичайно, цим не всі проблеми розв'язуються. Життя висуває їх безліч, у тому числі часом дуже складних питань, які потрібно повсякденно вирішувати. Але угоди створюють для цього, по-перше, необхідні правові умови, а, по-друге, організаційний механізм їх вирішення. Я маю на увазі змішану комісію, до компетенції якої віднесено вирішення спорів щодо тлумачення і застосування угод. Тільки треба, щоб ця комісія задіяла більш активно.
Щодо угод висловлюються різні думки і різні позиції. Можна по-різному ставитися до поділу Чорноморського флоту, особливо з урахванням того, як інтенсивно нарощує свій флот Туреччина, і як розвиваються події на Балканах, у Середземномор'ї та інших регіонах. Але це вже, на жаль, сталося. Повернути хід подій назад неможливо без небезпечного загострення ситуації в Криму і не тільки в Криму. Невже цього прагнуть ті, хто виступає проти ратифікації угод?
З урахуванням сказаного комітет, повторюю, пропонує ратифікувати угоди щодо Чорноморського флоту. Бажано зробити це якомога швидше хоча б з огляду на те, що, як тільки що повідомили, натовські літаки і кораблі вже прямують на Югославію. Час витрачати не можна на дискусії, треба приймати рішення.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.
Я хочу надати слово від Комітету в закордонних справах депутатам Осташу і Терещуку. А потім будемо голосувати.
Депутате Осташ, будь ласка.
ОСТАШ І.І. Шановні колеги, прошу уваги! Це питання ми повинні обговорювати, усвідомлюючи, який же спадок ми залишимо після себе своїм нащадкам на наступні 30-40 років.
Уже зараз ми маємо справу з ланцюгом порушень Конституції та законів України. Ось уже 2 роки діють угоди, які мали вступити в дію тільки після ратифікації. І тодішній Прем'єр- міністр, і виконавча влада не мали правових підстав підписувати документ, який передбачав тимчасову дію угоди до ратифікації.
Ще 24 серпня 1991 року була прийнята Постанова Верховної Ради України про військові формування на Україні, відповідно до якої Чорноморський флот став власністю України. Тобто ми ділимо сьогодні українське майно.
28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України, де в пункті 2 частини другої статті 92 передбачено, що порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України встановлюються виключно законами України. Тобто тільки тут, у цьому залі, ми маємо вирішувати питання умов та допуску іноземних військ на територію України.
Згідно зі статтею 17 Конституції України на території України не допускається розташування іноземних військових баз та функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Чи можна вважати тимчасовим перебуванням 20-річний термін із автоматичним продовженням на наступні періоди часу? Тому потрібно зараз розпочати переговори про графік виведення військ Чорноморського флоту з території України.
Стаття 13 Конституції України говорить: "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією". А фактично ми втрачаємо юрисдикцію над величезною територією Української держави.
Я хотів би наголосити також на соціальному аспекті. У той час, коли мільйони пенсіонерів не отримують пенсію, а вчителі, лікарі, науковці по півроку не отримують зарплати, ми за безцінь віддали 117 військових кораблів, а орендна плата на сьогодні є просто символічна. Як колись казали в рекламі: "Просто смішні ціни".
Сьогодні єдиний правовий шлях - це відкладення ратифікації, прийняття, як цього вимагає стаття 92 Конституції, закону про умови допуску і перебування іноземних військ на території України. Цього також вимагає і Закон про міжнародні договори України, де передбачено, що при невідповідності міжнародних угод законодавству України угода подається на ратифікацію разом із змінами до законів. Про це, до речі, говорили і наші колеги комуністи, коли ми обговорювали питання про навчання "Сі бриз". Але зараз їм, звичайно, про це говорити невигідно - закон як дишло, як кажуть у народі. Я розумію, що сьогодні знову переможе революційна доцільність, а не буква закону.
Ще один момент. Це питання треба розглядати в широкому контексті розподілу всього майна колишнього Радянського Союзу, українська частка якого становить 16,37 відсотка. Але виходить так: те, що на території України, ми ділимо, а решта - золото, алмазний фонд, закордонне майно - залишається по-братськи російським майном. Як у тому анекдоті: спочатку, куме, поділимо твоє сало, а потім своє я вже буду їсти сам (Шум у залi).
Наша депутатська фракція "Реформицентр", до речі, внесла законопроект про внесення змін до закону про ратифікацію широкомасштабного договору. Тобто пропонується другий пункт, яким передбачається, що угода вступає в дію після того, як буде підтверджено правонаступництво України стосовно алмазного фонду, золота, закордонного майна і стосовно тих 40 мільярдів доларів вкладів українських громадян в Ощадбанку колишнього Радянського Союзу.
І, нарешті, я не можу не обминути етичного моменту в стосунках російських та українських парламентаріїв. Ми поважаємо російських парламентаріїв, ми повинні поважати і себе, і говорити про це. У Москві розгляд питання про ратифікацію широкомасштабного договору перетворився на українофобну кампанію. Більше того, великий договір відправили в Конституційний Суд, а верхня палата ратифікувала його фактично з ультиматумом.
Тому, сподіваючись, що тут є камера ОРТ, хотів би сказати нашим російським колегам, яких ми поважаємо, що мова ультиматумів є неприйнятною для нас, бо Україна не є суб'єктом Російської Федерації, а є незалежною і суверенною державою.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі (Шум у залi).
Шановні колеги, я просив би бути зваженими! Не зачіпайте Російську Федерацію там, де не потрібно (Шум у залi). Ви вже мікрофони виривали, ви показали свій настрій - і достатньо. У Росії такого ні в Державній Думі, ні в Раді федерації не було, як показали рухівці тут, у цьому залі.
Давайте не будемо нагадувати про те, про що не потрібно нагадувати.
Слово надається Терещуку Василю Васильовичу - голові підкомітету Комітету у закордонних справах. Будь ласка.
ТЕРЕЩУК В.В. Уважаемые депутаты! Конечно, такие выступления, как предыдущее, очень эмоционально заводят зал. Я бы хотел, чтобы мы к ратификации указанных соглашений отнеслись взвешенно и спокойно.
Вспомните, пожалуйста, какое значение имел для Украины договор о дружбе с Россией. Наш зал отметил уровень этого значения высоким голосованием за ратификацию этого договора.
И действительно, этот договор начал процесс центростремительного обединения ближайших соседей. В то же время нам необходимо понимать, что ратификация соглашений по Черноморскому флоту является фактическим завершением договора о дружбе с Российской Федерацией, и без этой ратификации договор не будет иметь полной силы.
Я хотел бы обратить ваше внимание на положительные и отрицательные стороны ратификации. Действительно, главным положительным элементом ратификации является правовое урегулирование вопроса о результатах раздела Черноморского флота и о пребывании Черноморского флота России в Украине. И хочу обратить внимание всех, кто внимательно следил за этим процессом, что этот договор и эти соглашения являются реализацией требований Конституции Украины.
Мы продолжаем процесс превращения норм Конституции в ряд правовых документов, уточняющих ее требования. Важнейшим элементом является то, что в отношении Черноморского флота Российской Федерации на территории Украины действует законодательство Украины. Поэтому совершенно беспочвенны те обвинения, которые выдвинул предшествующий докладчик, что на территории Украины утрачивается суверенитет в результате размещения подразделений Черноморского флота.
Для нашей страны очень важными являются финансовые преимущества, которые возникают в результате ратификации этих соглашений. Меняется, точнее, уже изменилась форма долговых отношений между Украиной и Россией, прекращено долговое давление на Украину, экономия финасовых ресурсов нашей страны составляет, как было сказано в выступлении заместителя министра финансов, более полутора миллиарда долларов, реструктуризированы долги на 20 лет. Но самое главное: все вопросы, в том числе финансовые, если кто внимательно читал соглашение, регулируются согласно законодательству Украины. Это и земельные отношения, и арендные отношения, и все те, которые касаются обеспечения реализации этих соглашений.
Хотел бы также обратить ваше внимание на то, что вопросы вооружений, имущества, территорий, аренды, то есть все вопросы, которые могут возникать в результате ратификации, реализуются только на основании решения совместной комиссии. И представители Украины в этой комиссии как раз и обязаны защищать интересы нашей страны.
В то же время следует отметить и негативное значение ратификации этих соглашений. В первую очередь мы пожинаем последствия подписания беловежского сговора, который привел не только к разрушению СССР, но и разрушению Черноморского флота СССР, в результате чего произошло обнажение южного и югозападного стратегического направлений. Ни в какое сравнение не идут военные потенциалы Черноморского флота России и Черноморского флота Украины с потенциалом Черноморского флота СССР. В результате мы получили то, что в Черном море доминирует флот Турции.
Подписание этих соглашений завершает этот негативный процесс. И действительно, когда сейчас выставляются претензии по валютному, алмазному и прочим фондам, то надо напомнить этим людям: не надо было Президенту Кравчуку на коленях в Беловежской Пуще подписывать соглашение.
И отсюда вывод: нам необходимо ратифицировать эти соглашения, и не только о правовом урегулировании статусов флотов, но и о разворачивании взаимовыгодного сотрудничества в военной сфере, в том числе и по вопросу обеспечения вооружением. И следующим логичным шагом в этом направлении был бы договор между нашими странами о кооперации в производстве вооружений.
Я призываю вас проголосовать за ратификацию всех трех соглашений.
Спасибо (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні колеги, є пропозиція провести обговорення за скороченою процедурою: два - за, два - проти (Шум у залi). Питання всім зрозуміле, шановні депутати... Ми проект постанови ще не розглядаємо.
Я ще раз кажу, шановні колеги, я вношу пропозицію провести обговорення за скороченою процедурою: два - за, два - проти. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Це процедурне питання. Будь ласка.
"За" - 184.
Рішення прийнято.
Запишіться, будь ласка (Шум у залi). Прошу вибачити, є вже записані.
Депутат Мироненко, Автономна Республіка Крим. Є Мироненко?
Депутат Кожин...
Одну хвилинку! Депутат Білас? Проти. Депутат Чорновіл? Проти. Депутат Кармазін? (Шум у залi). Дійдемо до проекту постанови, я надам вам слово. Зараз ідеться про обговорення, сядьте на місце, будь ласка! Ви вже "Бласко" довели до кінця, доводьте тепер Чорноморський флот (Шум у залi). Депутат Габер? За.
Слово надається депутату Кожину. За ним
- депутат Мироненко. Будь ласка.
КОЖИН Б.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні депутати! Народний рух України, Спілка офіцерів України виступають категорично проти ратифікації угод щодо Чорноморського флоту, бо це є загроза національним інтересам України, прагненню українського народу мати власну незалежну соборну Українську державу.
В угодах щодо Чорноморського флоту не визначена основна військово-політична мета присутності оперативно-стратегічного об'єднання Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
В угодах щодо Чорноморського флоту не визначено, яка роль відводиться Україні в разі виникнення конфліктної ситуації між Російською Федерацією та третьою країною, якщо будуть застосовані сили Чорноморського флоту, у тому числі з ядерною зброєю, дислокованою на теренах України, який військово-політичний статус Чорноморського флоту, розташованого на теренах України.
В угодах не визначено головного, що інфраструктура - це є власність Української держави. Україна передає Росії ще 117 кораблів, що становить 32 відсотки колишнього Чорноморського флоту. За це Росія зобов'язується списати з українського боргу 521 мільйон доларів, або 4,5 мільйона доларів за один корабель. Для порівняння: Пакистан платить Україні 2 мільйони доларів за один танк. Ескарп (такий, як "Гетьман Сагайдачний") коштує 100 мільйонів доларів - Україні відшкодовується лише 42 тисячі доларів за один корабель.
За міжнародними нормами, щорічна орендна плата за використання Російською Федерацією інфраструктури України повинна становити 4 мільярди доларів США. На даний момент загальна сума заборгованості Російської Федерації за Чорноморський флот становить 70 мільярдів доларів.
Угоди не виключають можливості введення на територію України плавзасобів, кораблів з ядерними силовими установками. Приклади розташування в Україні потенційних носіїв ядерної зброї є.
В угодах немає заборони Чорноморському флоту тримати в Україні хімічну, бактеріологічну, психотропну зброю, інші види зброї, центри спеціальних служб, розвідувальні частини, через що Україні загрожує небезпека стати жертвою воюючих сторін.
В угодах, шановні депутати, взагалі не показано 8 військових містечок, 97 будинків у Севастополі, 10 військових містечок та 60 будинків у Феодосії, які залишаються у складі Чорноморського флоту Російської Федерації і не включені до розрахунків.
Україна безкоштовно, за рахунок своїх громадян, утримує на своїй території оперативно-стратегічне об'єднання Російської Федерації, завдяки чому щорічні збитки України становлять 10 мільярдів доларів. Це одна з головних причин, чому її громадяни не мають пенсій, стипендій, зарплат, допомоги на дітей (Шум у залі).
Таким чином, грубо порушуючи норми міжнародного права та чинного законодавства України, ці угоди мають антиукраїнський, антидержавний характер і є загрозою національній безпеці України.
Пропоную законопроект про ратифікацію угод зняти з розгляду. Це перше.
І друге. Негайно розглянути проект Закону України про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на українській території.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Слово надається депутату Симоненку замість депутата Мироненка. За ним - депутат Білас.
СИМОНЕНКО П.М. Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Вопрос этот непростой, сложный, он имеет и стратегическое, и геополитическое значение.
Бездарность политиков, которые необдуманно разрушали под кустами Беловежья великую страну и уничтожали стратегическое присутствие всех наших народов в Черноморском и Средиземноморском бассейнах, обеспечивающих военно-политический баланс сил, защиту торгового флота и его проводку для взаимовыгодного торговоэкономического сотрудничества, привела к тому, что практически вековые стремления народов, которые проживали на территории наших государств, были уничтожены одним росчерком пьяной руки в Беловежье (Оплески). Это первый вопрос.
Второй принципиальный вопрос - и мы также должны понимать, к чему это приведет. Сегодня на привязи у причалов Севастопольской бухты и других находятся корабли, которые некогда были высшим достижением научных и производственных технологий, и которыми мы могли бы обеспечивать этот военно-политический баланс.
Третий принципиальный вопрос. Сегодня уничтожается не только Черноморский флот. В Севастополе скоро поставят второй памятник затонувшим или погибшим кораблям, другого варианта, к сожалению, нет, ибо первый Президент уничтожил Одесское пароходство, теперь добрались и до Черноморского флота. Очень серьезный комплекс проблем возник именно из-за политических спекуляций и шантажа, которые использовали эти же политиканы, отдаляя наши народы.
Сегодня, конечно же, в этом регионе возникли серьезные социальные проблемы. И именно так называемые долги и тянут за собой этот шлейф "недолугої" политики. Начинают говорить то о золоте (слава Богу, нашли золото Полуботка, правда, так до сих пор им не воспользовались), то алмазов им не хватало... Не хватает здравого смысла, элементарного разума в решении этой проблемы!
Что, на наш взгляд, следует сегодня сделать. Так, действительно, для того чтобы отвернуть угрозу скатывания и втягивания Украины через НАТО в западную колонию, мы должны сделать все, чтобы широкомасштабный договор между Украиной и Россией был логически завершен и мы начали новый этап сотрудничества и укрепления возможностей Украины и России в Черноморском бассейне. Через новое политическое сотрудничество мы должны совместно развивать технологии и совершенствовать, используя наши же ресурсы, строительство новых кораблей, а не отправлять их на порезку в металлолом, как сделали подобные политиканы с тем же "Варягом". Этот "Варяг" многого стоил для нашего народа!
И последнее. Уважаемые коллеги! Я призываю прекратить эту дискуссию, немедленно проголосовать за ратификацию и проголосовать то решение, которое мы предлагаем в связи с агрессией НАТО на Балканах. Самолеты и корабли уже движутся, чтобы уничтожать сербов
- свободолюбивый славянский народ. Я предлагаю проголосовать и приступить к обсуждению нашего заявления и проекта постановления Верховного Совета по агрессии НАТО против Югославии.
Благодарю (Оплески).
ГОЛОВА. Депутат Білас. За ним - депутат Габер.
БІЛАС І.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
120, Львівська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Спілка офіцерів України, українське козацтво (Шум у залі). Шановні народні депутати України! Ви справді почули те, що почули - українське козацтво! Не російське, а українське, яке весь час стояло і буде стояти на сторожі інтересів Української держави. Я хотів зупинитися на юридичному боці цього питання (Шум у залі).
Трішки заспокойтеся, я виступаю не на партійних зборах Комуністичної партії, а в стінах Верховної Ради моєї держави, властиво, Української держави, проти якої сьогодні ви так захланно виступаєте. Якби не попередній виступаючий, який чітко окреслив свої цілі, я зупинився б на юридичному боці цього питання. Але попередній виступаючий і комуніст Терещук чітко окреслили свої цілі, про що повинні знати не тільки мої виборці з Городоцького району Львівської області, але й увесь український народ.
Сьогодні в стінах українського парламенту вістря комуністичної діяльності спрямоване проти національної безпеки Української держави. Їхня мета - це ліквідація біловезьких угод, а механізм здійснення - через обговорення сьогоднішнього питання.
Ми завжди стояли і будемо стояти за співпрацю зі всіма державами, у тому числі з нашим близьким сусідом - Російською Федерацією, але на взаємовигідних засадах.
І от зверніть увагу, шановні народні депутати. Якщо ви поважаєте той народ, який вас обрав, я вже не кажу про себе, бо ви не поважаєте себе ще з 17-го року... (Шум у залі).
Сьогодні ми обговорюємо тексти угод, які підписані півтора року тому, отже, вони потребують суттєвого доопрацювання. І зверніть увагу, вони підписані людиною, проти якої ви, комуністи, всі як один проголосували, позбавивши депутатської недоторканності, людиною, яка завдала великих збитків Українській державі. І сьогодні ви ратуєте за реалізацію угод, підписаних Лазаренком. У цих угодах, про що заявляє нинішній командувач ВійськовоМорських Сил України адмірал Єжель, порядок застосування Чорноморського флоту Російської Федерації в разі виникнення конфліктів на території України чітко не передбачений.
Я вже не кажу про те, що Чорноморський флот Російської Федерації в разі реалізації цих угод буде використовуватися не з метою захисту українського народу, а виключно в територіальних інтересах російської держави. Задумайтеся над тим, що ми робимо!
Від імені депутатської фракції "Реформицентр" я закликаю зняти це питання з обговорення і після суттєвого доопрацювання угод повернутися до їхнього розгляду. І голосування повинно бути поіменним, щоб люди бачили, хто стоїть на захисті їхніх інтересів.
Дякую за увагу нашим слухачам, а не тим, хто не шанує себе (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається народному депутату Габеру.
ГАБЕР М.О., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Голова Патріотичної партії України, фракція "Батьківщина". Ми вважаємо за можливе ратифікувати угоди, що розглядаються, але з урахуванням ряду правових та редакційних застережень, що випливають із національних інтересів України, її державної безпеки та суверенітету. Я хотів би просто відсторонитися від політичних якихось речей, ми приймаємо документ, і краще розглянути його постатейно, як зробив російський парламент, внести застереження, які виникають у лівої чи правої сторони, і прийняти документ, щоб завершити роботу над так званим великим договором між Росією та Україною, який, по суті, уже є реальністю, і треба довести це до завершення.
Перше. Немає чіткого визначення щодо правового статусу нерухомості. Так аналіз додатків 1-3 до угоди не дає уявлення, на яких умовах будуть використовуватися ці об'єкти російською та українською сторонами. В обговорюваній угоді слід чітко визначити, кому належить на правах власності нерухоме майно в зоні розташування Чорноморського флоту Російської Федерації. Угода про параметри поділу Чорноморського флоту не закріплює право власності України навіть на ті об'єкти, які їй передаються, оскільки відповідно до пункту 2 статті 1 угоди Україна лише використовує об'єкти інфраструктури Чорноморського флоту, перелік яких визначено в додатку 1.
Некоректно викладена стаття 2 вищезгаданої угоди, про яку вже говорили, оскільки в ній зазначається, що основна база Чорноморського флоту Російської Федерації знаходиться в місті Севастополі. Слід зробити застереження щодо уточнення редакції статті 2, яку доцільно було б викласти таким чином: "Чорноморський флот Російської Федерації використовує на правах оренди військову базу Військово-Морського Флоту України в місті Севастополі як свою основну базу".
Друге. Слід звернути увагу на те, що угода не виключає можливості введення до місць розташування Чорноморського флоту Російської Федерації плавзасобів, які приписані до інших портів або іншого, наприклад Північного, флоту, з ядерною зброєю або з ядерними реакторами на борту.
Пропонуємо зробити до зазначеної статті застереження щодо заборони введення та перебування в місцях дислокації Чорноморського флоту Росії на території України будь-яких засобів Російської Федерації з ядерною зброєю або з ядерним реактором (силовою установкою), а також передбачити окремо механізм контролю за дотриманням Чорноморським флотом Росії взятих на себе зобов'язань.
Ще одне. За угодами сторони не можуть звертатися до міжнародних організацій у разі виникнення спорів з приводу тлумачення або застосування зазначених документів. Таким чином, якщо в однієї сторони не буде бажання вирішувати спірні питання, то подолати цю проблему буде вкрай важко.
Фракція "Батьківщина" виступає за ратифікацію угод, але з урахуванням застережень, про які я говорив та які висловлювали інші колеги депутати. Я хотів би, щоб ми це спокійно сприйняли і вчинили так, як наші сусіди - прийняти, але із застереженнями, які потім можна доопрацювати.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Я думаю, тут дуже правильні висловлювалися думки, що ми не повинні переводити розгляд даного проекту закону про ратифікацію в площину політичної спекуляції. Ми повинні будувати взаємовідносини з нашим сусідом на підставі цивілізованих норм і тих законодавчих актів, які є між нашими державами.
У вас на руках є проекти закону про ратифікацію угод, один із них внесено Президентом України. У ньому чітко і зрозуміло пропонується підтримати даний законопроект і ратифікувати угоди. Я його зачитаю, щоб усі громадяни України почули проект, внесений Президентом України:
"Закон України про ратифікацію Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту та Угоди між урядом України та урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
Верховна Рада України постановляє:
Угоду між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоду між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту та Угоду між урядом України і урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, підписані 28 травня 1997 року в місті Києві, ратифікувати".
Ставлю цей проект закону, внесений Президентом України, на голосування. Прошу підтримати.
"За" - 250.
Закон прийнято 250 голосами (Оплески). Спасибі.
----------
Слово від узгоджувальної комісії надається Першому заступнику Голови Верховної Ради Мартинюку Адаму Івановичу. Будь ласка.
МАРТИНЮК А.І., Перший заступник Голови Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! За вашим дорученням була створена узгоджувальна комісія із представників профільного Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД, а також по одному представнику від кожної фракції і депутатської групи. У результаті більше ніж годинної роботи ми прийняли таке рішення.
Перше. Ми повністю відредагували текст проекту заяви, прийнятий за основу 239 голосами. Цей текст я вам зачитаю, щоб ви знали, які ми внесли зміни. Пропозиції до тексту проекту заяви, який, я ще раз наголошую, був підтриманий абсолютною більшістю голосів, було вирішено внести на розгляд залу, зокрема саму назву цієї заяви, бо є два її варіанти.
Друге. Абсолютна більшість членів цієї узгоджувальної комісії підтримала рішення про те, щоб Верховна Рада прийняла два документи: безпосередньо заяву і постанову Верховної Ради України. Оскільки тексту проекту постанови Верховної Ради України не було, то ми зійшлися на такій процедурі: пропозиції, які надійшли від представників депутатських фракцій і груп, а також представників профільного комітету, згрупувати і внести на розгляд залу.
Тому я пропоную спочатку прийняти заяву, проект якої за основу ми вже прийняли, ще раз наголошую, 239 голосами, із тими змінами і доповненнями, з якими погодилася узгоджувальна комісія. Я спочатку зачитаю текст, а потім ми визначимося щодо її назви, оскільки є два варіанти. Текст на руках у вас є, тому дивіться, які були внесені досить суттєві, уточнюючі зміни.
"23 березня цього року керівництво НАТО прийняло рішення про здійснення військової акції проти Союзної Республіки Югославії - члена ООН , не маючи на це мандата Ради Безпеки ООН.
Верховна Рада України розцінює ці дії НАТО як агресію проти суверенної держави, що може призвести до ескалації широкомасштабного військового конфлікту.
Прийнявши згадане рішення, НАТО грубо порушило не лише міжнародно-правові норми ООН і загальновизнані норми людської моралі, а й свої основоположні документи, в яких стверджується, що військові операції альянсу можуть проводитися лише з метою гарантування безпеки держав - членів НАТО.
Усвідомлюючи всю глибину небезпеки такого розвитку подій, Верховна Рада України:
заявляє, що проблему Косово можна і треба вирішити лише політичним переговорним шляхом на засадах загальноприйнятих міжнародно-правових норм;
закликає всі сторони конфлікту вжити максимальних заходів до продовження миротворчого процесу для взаємоприйнятного розв'язання косівської проблеми;
вимагає від керівництва НАТО та США відмовитися від використання військової сили для вирішення проблеми Косово, що є внутрішньою справою Союзної Республіки Югославії;
закликає світову громадськість докласти всіх зусиль для припинення спроб НАТО застосовувати зброю на Балканах;
звертається до парламентів та урядів Європи із закликом не допустити військових акцій НАТО у Югославії, спільними зусиллями домогтися розв'язання косівської проблеми мирним шляхом;
закликає Раду Безпеки ООН терміново розглянути на своєму засіданні ситуацію навколо рішення НАТО щодо Союзної Республіки Югославії".
Шановні колеги! Абсолютна більшість членів узгоджувальної комісії погодилася з цими пропозиціями. Олександре Миколайовичу, пропоную прийняти в цілому проект заяви.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування проект заяви, внесений узгоджувальною комісією.
"За" - 278.
Прийнято.
МАРТИНЮК А. І. Шановні колеги! Нам потрібно визначитися щодо назви цієї заяви. Було дві пропозиції, будьте уважні. Ці пропозиції набрали приблизно однакову кількість голосів.
Перша пропозиція - "Заява Верховної Ради України щодо рішення НАТО про здійснення військової акції проти Союзної Республіки Югославії". І друга пропозиція - "Заява Верховної Ради України щодо агресивних дій НАТО проти Союзної Республіки Югославії".
Я пропоную, Олександре Миколайовичу, в такому порядку поставити їх на голосування.
ГОЛОВА. Зі словами "щодо рішення НАТО" назва заяви ставиться на голосування. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 111.
МАРТИНЮК А.І. Тоді - "щодо агресивних дій НАТО проти Союзної Республіки Югославії". Тим більше, літаки вже на підльоті до Косово.
ГОЛОВА. Голосуємо цю пропозицію.
"За" - 237.
Рішення прийнято.
МАРТИНЮК А.І. Тепер ще один документ. Шановні колеги! Я говорив, що, окрім заяви, більшість зійшлася на тому, що потрібно прийняти і постанову. Одну норму проекту ми вже підтримали і реалізували - схвалити текст заяви. Інші пропозиції до цього проекту постанови вирішено, і з цим погодилася більшість членів узгоджувальної комісії, голосувати кожну окремо. Ці пропозиції вносилися депутатськими фракціями, групами, а також окремими депутатами.
Тому з вашого дозволу я буду повільно зачитувати пропозиції і прошу зал голосувати кожну з них.
Пропозиції фракції "Батьківщина" і фракції зелених тотожні, тому я зачитаю одну з них. Суть така: "Запропонувати Президенту України виступити з ініціативою про надання Україною посередницьких послуг і участі в міжнародних переговорах щодо проблеми Косово".
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 278.
Прийнято.
МАРТИНЮК А. І. Пропозиція фракції "Громада", яка, до речі, тут у виступі була озвучена. Я буду частинами читати, давайте щодо кожної окремо визначатися.
"Запропонувати Президенту України, враховуючи позицію Верховної Ради України, негайно зробити відповідну заяву та здійснити необхідні кроки по дипломатичних каналах з метою запобігання використанню зброї та агресії проти Союзної Республіки Югославії, про що поінформувати Верховну Раду України до кінця дня 24 березня 1999 року".
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 244.
Прийнято.
МАРТИНЮК А.І. Наступна пропозиція фракції "Громада": "Терміново направити делегацію Верховної Ради України на чолі з головою Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД Олійником до штаб-квартири НАТО для доведення позиції України щодо збройної акції НАТО проти Союзної Республіки Югославії.
Запропонувати Кабінету Міністрів відрядити разом із делегацією Верховної Ради України міністра закордонних справ України Тарасюка".
ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 199.
Рішення не прийнято.
МАРТИНЮК А.І. Я думаю, що ми спокійно по дипломатичних каналах передамо наше рішення.
ГОЛОВА. Будь ласка.
МАРТИНЮК А.І. "Утворити делегацію Верховної Ради України у складі представників депутатських фракцій і груп і направити її до Югославії. Звернутися до парламентів інших держав з пропозицією здійснити такі ж кроки" (Шум у залі).
ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Депутат Терьохін просить підтримати.
"За" - 214.
Рішення не прийнято.
МАРТИНЮК А.І. Пропозиції фракції Комуністичної партії України. Пропозиція такого змісту: "Запропонувати Президенту України припинити візит до Швеції, повернутися до країни і зробити заяву від імені держави про засудження агресії НАТО проти Союзної Республіки Югославії".
ГОЛОВА. Я думаю, шановні колеги, це справа Президента. Не парламент приймав рішення про візит і не парламенту потрібно приймати рішення про повернення. Не потрібно цього (Шум у залі). Давайте не змішувати одне з іншим. Будь ласка, далі (Шум у залі). Я не можу ставити це на голосування. Коли парламентська делегація їде за кордон, ми не погоджуємо це з Президентом. Коли Президент їде за кордон, він не погоджує це з парламентом. То справа Президента. І давайте не втручатися туди, куди не належить.
Адаме Івановичу, зачитуйте далі.
МАРТИНЮК А.І. "Вимагати від Президента і уряду України відкликати послів України з усіх держав НАТО і представника України в штаб-квартирі цього блоку. Переглянути всі прийняті угоди зі Сполученими Штатами Америки та іншими державами - членами НАТО.
Міністерству оборони України дати доручення командуванню українського батальйону, що перебуває у складі миротворчих сил ООН на території Югославії, не виконувати будь-яких наказів генерала НАТО".
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
"За" - 186.
Рішення не прийнято.
Будь ласка, далі.
МАРТИНЮК А.І. Пропозиції фракції Прогресивної соціалістичної партії. "Запропонувати Президенту України здійснити заходи щодо припинення дипломатичних відносин із США та відкликати дипломатичних представників України із США" (Шум у залі).
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
"За" -171.
МАРТИНЮК А.І. Наступна пропозиція: "Міністерству оборони України відкликати миротворчий контингент України з Югославії".
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
"За" - 195.
МАРТИНЮК А.І. Наступна пропозиція: "Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про скасування рішень та денонсацію зобов'язань України щодо статусу України як без'ядерної держави".
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 241.
Рішення прийнято 241 голосом (Оплески).
Далі.
МАРТИНЮК А.І. Пропозиція народного депутата Терещука: "Запропонувати Президенту України перервати офіційний візит та відкликати посла України з США і представника України в НАТО, а також заявити позицію України щодо застосування зброї для вирішення цього конфлікту в порушення рішень Ради Безпеки ООН, надати допомогу Союзній Республіці Югославії".
ГОЛОВА. Це вже ми голосували. Будь ласка, далі.
МАРТИНЮК А.І. І пропозиція народного депутата Тищенка: "Верховна Рада попереджає, що в разі початку воєнних дій в Югославії з боку НАТО Україна змушена буде переглянути доцільність участі в програмі "Партнерство заради миру" і поставити питання про перебування представників НАТО на території України".
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
"За" - 203.
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування проект у цілому (Шум у залі). Ми голосували всі пропозиції в непоіменному режимі, тож і в цілому голосуємо в непоіменному.
"За" - 225.
Голосуємо. Депутат Гуцол не встиг проголосувати і депутат Терьохін. Голосуємо.
"За" - 231.
Рішення прийнято. Спасибі.
Оголошується перерва до 16 години.