ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 24 к в і т н я 1999 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку, гості і запрошені! Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.
Зареєструвалися 296 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Шановні колеги, дорогі співвітчизники! 26 квітня - гірка дата в долі України. З чорного ранку 1986 року почався новий відлік часу для мільйонів наших громадян, братніх народів Білорусії та Росії. Вогонь Чорнобиля висвітив доблесть і підлість, щедрість і байдужість, щирість і лукавство. Вогонь Чорнобиля і сьогодні палить серця і совість, але, на жаль, не випалив бюрократизму і байдужості у ставленні до тих, чиє життя забрав або скалічив.
Пам'ятаймо про це і допоможімо чим можна тим, кого обпалила аварія Чорнобиля, інакше вона обернеться трагедією для суспільства, для майбутнього України.
Вшануймо пам'ять жертв Чорнобиля хвилиною мовчання.
(Хвилина мовчання).
Прошу сідати.
Слово має голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Юрій Іванович Самойленко. Будь ласка.
САМОЙЛЕНКО Ю.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Наближається сумна дата для нашої держави - тринадцята річниця Чорнобильської катастрофи.
Площа забруднених цезієм земель становить майже 9 відсотків усієї території держави. Близько одного відсотка з них відходять до зони відчуження й обов'язкового відселення і стали на багато років непридатними для людей.
За роки після катастрофи з цих місцевостей евакуйовано і переселено 125 тисяч чоловік, проте в зоні обов'язкового відселення ще залишається близько 100 тисяч чоловік, зокрема понад 2 тисячі дітей.
За масштабами забруднення навколишнього середовища радіонуклідами та за наслідками для населення, для економіки України дана аварія віднесена до найбільших екологічних і соціальних катастроф, які зазнавало людство.
До радіаційного забруднення території належать 73 райони і 8 міст обласного підпорядкування, 12 із 25 областей.
Для мінімізації наслідків катастрофи була потрібна безпрецедентна мобілізація сил, котру важко було б забезпечити у будь-якій розвинутій країні світу. Тільки прямих збитків з вартості виведених з використання виробничих потужностей та обігових фондів завдано на суму понад 10 мільярдів доларів США, і 1 мільярд доларів США ми щорічно витрачаємо на подолання наслідків Чорнобиля.
Викликані чорнобильською аварією проблеми потребують першочергового вирішення, вони важким тягарем лягли на економіку України та її бюджет. Через падіння обсягів виробництва, скорочення фонду оплати праці з року в рік зменшується фінансування чорнобильських програм, що провокує накопичення проблем, їх невиконання, викликає соціально-політичну напругу в суспільстві, призводить до виявів акцій протесту. Кількість інвалідів Чорнобиля становить сьогодні 75 тисяч чоловік. Вони потребують соціального захисту передусім при витратах на одну особу близько 6 тисяч гривень на рік. Тільки на пенсійне забезпечення потрібно 385 мільйонів гривень, що становить третину видатків на соціальний захист з чорнобильського фонду. На жаль, проблеми, які породжені Чорнобилем і які треба долати в цей тяжкий для економіки нашої держави час, постійно зростають. Упродовж тринадцяти років не вщухають пристрасті щодо Чорнобиля. Залишаються постраждалі люди й території, і ще не один десяток років вони потребуватимуть опіки держави. Про це йдеться, до речі, і в статті 16 Конституції, де проголошується, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Наш комітет і сама Верховна Рада України роблять усе можливе, щоб ліквідаторам та потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи приділялася належна увага. Це стосується насамперед чіткого виконання Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, усіма гілками влади, усіма посадовими особами. І робити це треба не тільки з нагоди річниці катастрофи, а щоденно.
Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Дозвольте нагадати, що ще 29 березня 1990 року Президія Верховної Ради Української РСР оголосила 26 квітня Днем Чорнобильської трагедії. Того дня приспускається державний прапор України на будинках органів державної влади і місцевого самоврядування. У ці дні по всій Україні проводитимуться заходи стосовно вшанування пам'яті загиблих.
Прошу вас, шановні народні депутати, усіх посадових осіб, присутніх у цій залі, і тих, хто слухає нас, узяти активну участь у запланованих заходах з відзначення тринадцятої річниці Чорнобильської трагедії. Головна їх мета - допомогти людям, котрі такої допомоги потребують.
Навколо подолання Чорнобильської трагедії об'єднались усі фракції Верховної Ради України, народні демократи, комуністи, рухівці, соціал-демократи, селяни, позафракційні і, звичайно ж, зелені. Саме асоціація "Зелений світ" першою підняла свій голос ще в далекому 1987 році, щоб сказати правду про Чорнобиль і захистити потерпілих. Не завжди виконавчій владі цей голос хотілося б чути і тоді, та, на жаль, і тепер. Вдають, що того голосу немає, як немає голосу у хлопчика після невдалої операції на щитовидній залозі. Але ми будемо щосили з трибуни Верховної Ради захищати чорнобильців і піднімати голос на державний рівень звучання. Чорнобильська трагедія - наша сутність, частина нашого буття. І про це ніхто не повинен забувати.
Сьогодні до Чорнобиля і міста Славутича з ініціативи комітету і за підтримки Міністерства з надзвичайних ситуацій їдуть 24 посли, частина народних депутатів. Завтра пройде марш протесту на захист соціальних прав чорнобильців. О першій годині 26 хвилин почнеться траурний мітинг і покладення квітів до меморіалу чорнобильців. Заходи проводитимуться протягом 26 квітня. Я прошу вас, шановні народні депутати, взяти участь у них. Хто хоче детальніше ознайомитися з наміченим планом, запрошуємо в наш комітет: там усе розписано по годинах і хвилинах.
Дякую за увагу (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі.
Шановні народні депутати! Дозвольте оголосити запити.
Мироненко Віктор Андрійович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно відновлення керченської залізничної паромної переправи.
Мартиненко Микола Володимирович - до Прем'єр-міністра України стосовно погашення заборгованості з державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних.
Прошу підтримати ці два запити.
"За" - 205.
Рішення прийнято.
Народний депутат Філіпчук Георгій Георгійович звертається до Прем'єр-міністра України з таким запитом. "У зв'язку з катастрофою у селі Костинцях Сторожинецького району Чернівецької області прошу виділити з резервного фонду кошти для будівництва зруйнованого житла, провести геологічні дослідження в зоні підвищеного ризику, створити спеціальний підрозділ у Чернівецькій області в системі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій". Прошу підтримати.
"За" - 182.
Рішення прийнято.
Група депутатів (Бабурін, Баулін, Мороз та інші - всього сім чоловік) звертаються до Генерального прокурора України про незадовільний розгляд справи про визнання недійсними виборів до Верховної Ради України у виборчому окрузі 82 Запорізької області.
Райковський Броніслав Станіславович звертається до Генерального прокурора України у зв'язку з невдоволенням відповідями на депутатські звернення стосовно порушень земельного законодавства в КСП "Дружба" Вовчанського району Харківської області.
Прошу підтримати.
"За" - 190.
Рішення прийнято.
Асадчев Валерій Михайлович і Червоній Василь Михайлович звертаються до Генерального прокурора України про порушення карної справи за ознакою службової підробки працівниками Мінюсту України під час реєстрації змін і доповнень до статуту Народного руху України. Прошу підтримати.
"За" - 133.
Рішення прийнято.
Вітренко Наталія Михайлівна звертається до міністра промислової політики стосовно ситуації, що склалася на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті. Прошу підтримати.
"За" - 142.
Рішення прийнято.
Моісеєнко Володимир Миколайович звертається до голови Комітету Верховної Ради з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України у зв'язку з невдоволенням результатами розгляду комітетом рішення сходу громадян міста Білої Церкви про відкликання народного депутата України Ткаленка. Прошу визначитися.
"За" - 159.
Рішення прийнято.
Косаківський Леонід Григорович звертається до голів Печерської, Старокиївської, Шевченківської райдержадміністрацій міста Києва про невиконання ними вимог статті 36 Закону про статус народного депутата України щодо забезпечення умов для виконання повноважень народним депутатом України. Прошу визначитися.
"За" - 194.
Рішення прийнято.
Кірімов Іван Захарович звертається до голови правління Українського національного фонду "Взаєморозуміння та примирення" стосовно виплат компенсацій колишнім в'язням таборів фашистської Німеччини. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 194.
Рішення прийнято.
Дозвольте зробити оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід зі складу депутатської фракції "Батьківщина" народного депутата України Нечипорука Володимира Павловича та входження його до складу депутатської групи "Відродження регіонів".
До речі, звертаю увагу всіх депутатів, зокрема й Нечипорука, що це він переходить уже в п'яту фракцію протягом року: перебував у фракціях НДП і "Громаді", був позафракційним, у фракції "Батьківщина" і тепер входить до депутатської групи "Відродження регіонів" (Шум у залi).
Про вихід зі складу депутатської фракції Народно-демократичної партії народного депутата Франчука Ігоря Анатолійовича та входження його до складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), з чим ми його і вітаємо.
Шановні колеги, у нас ще є 14 хвилин. Використаємо цей час на оголошення заявок, які подані від фракцій.
Марченко Олексій Андрійович, "Відродження регіонів". Будь ласка. За ним виступатиме депутат Чубатенко, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. Депутатська група "Відродження регіонів". Шановні народні депутати! Шановні виборці! Я вдячний колегам із депутатської групи "Відродження регіонів" за надану можливість зробити особисту заяву з приводу недоречності, що виникла два дні тому під час оголошення мого депутатського запиту.
Звичайно, я й сьогодні міг би промовчати, як і тоді, коли наш шановний Голова Олександр Миколайович у репліці зарахував мене до тих, хто торгує пальним. Адже мої виборці добре знають, що я цим ніколи не займався і займатися не збираюсь, бо і не встигнеш за особами, наближеними до керівництва.
Але цього разу йдеться не про мене, а про життя та здоров'я десятків і сотень наших виборців, перед якими кожен із нас і за законом, і по совісті відповідальний. Я не хотів би вірити, Олександре Миколайовичу, що ваша репліка про смішний зміст мого запиту - просто прикра обмовка, що інколи у вас трапляється. Бо хіба можуть бути смішними факти, наведені мною в запиті, що 18 колишніх військовослужбовців саме 137 банно-прального загону, або просто військової частини 57278, сформованої у травні 1986 року на базі черкаської танкової дивізії для ліквідації наслідків чорнобильської аварії, разом зі своїм командиром Сергієм Ващенком не дожили і до 40 років, залишивши своїх дітей сиротами? А кожен шостий із особового складу даного загону від надмірних доз опромінення нині інвалід.
Хіба може бути смішною, шановний Олександре Миколайовичу, тяганина урядових структур, до яких ми не раз зверталися з цього приводу і для яких формалізм значно важливіший за життя десятків і сотень наших із вами земляків? Ще з жовтня минулого року група народних депутатів від Черкащини чекає остаточної відповіді Кабінету Міністрів на депутатське звернення, підготовлене мною, з приводу надання особовому складу військової частини статусу ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. А самі ліквідатори чекають цього вже не перший рік. Але найімовірніше за такого ставлення кожному з них статус буде присвоєний, мабуть, лише посмертно, якщо нам не вдасться допомогти. Адже численні спроби вплинути на дане рішення іншими способами не дали результатів, я і змушений був оголосити запит у надії на підтримку Верховної Ради та на його розв'язання.
А щоб мій запит, як і запити інших народних депутатів, не спіткала доля багатьох звернень, на котрі ми одержуємо формальні відписки та ще й із порушенням строків, пропоную, Олександре Миколайовичу, внести до порядку денного та підтримати законопроект члена нашої депутатської групи Олександра Ігоровича Жовтіса про внесення змін і доповнень до Закону про статус народного депутата та Кодексу України про адміністративні правопорушення, котрими передбачається відповідальність посадових осіб за такі дії. Прошу поставити це на голосування.
І останнє. Ми пропонуємо визначити один день на тиждень, скажімо, середу, для голосування всіх законопроектів і таким чином підвищити ефективність нашої роботи. Дані пропозиції внесла наша група.
Дякую.
ГОЛОВА. Олексію Андрійовичу, дайте мені, будь ласка, ваш запит, щоб внести це питання до порядку денного і поставити на голосування.
Депутат Чубатенко. Будь ласка.
ЧУБАТЕНКО О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 216, м. Київ). Шановні колеги, я змушений просити у вас підтримки з приводу ситуації, в якій може опинитися кожен із нас і будь-хто, особливо підприємець, котрий відмовиться стати під "дах" організованого злочинного угруповання, що з ним тісно пов'язані особи місцевих органів міліції.
Чітко усвідомлюю можливі наслідки мого сьогоднішнього виступу як для людини, про яку скажу, так і для мене, моїх близьких, друзів і знайомих.
Стисло суть питання і заяв, поданих у різні інстанції. Рік тому підприємцю Сергію Вініковському (а таких сьогодні в Україні тисячі) була зроблена пропозиція стати під "дах", як-то нині кажуть. Вініковський відмовився. Після цього до нього починають застосовувати різні засоби впливу. Грабують квартиру і неодноразово заарештовують самого.
1 березня нинішнього року його заарештовують, б'ють прямо в кабінеті начальника карного розшуку Жовтневого району Манасяна і намагаються відправити до спецприймальника за рішенням суду. У спецприймальник не приймають, бо є сліди побоїв. Вініковський перебуває у міліції, пише заяви до прокуратури.
8 квітня звертається до різних інстанцій і Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради.
12 квітня комітет подає в київську прокуратуру матеріали із запитами.
16 квітня Вініковського знову затримують і вимагають поставити підпис на документі, начебто він чинив опір. Вініковський вимагає адвоката.
17 квітня Жовтневий районний суд міста Києва засуджує його за непокору з відбуванням строку в спецприймальнику. Замість спецприймальника його відправляють в ізолятор тимчасового утримання, де садять в одну камеру з підозрюваним у вбивстві, грабежі та крадіжці. Вініковський вимагає адвоката.
20 квітня Київський міський суд скасовує рішення районного суду, і Вініковський підлягає звільненню. Його з ізолятора не звільняють. Вініковський вимагає адвоката.
21 квітня Вініковського не звільняють і намагаються таємно вивезти з ізолятора, обманюючи народного депутата України, що його нібито вивезли вранці. Щоб відновити потоптану законність, я був змушений перегородити дорогу. Вініковський вимагає адвоката. Я надіслав запити в органи прокуратури МВС. Жодної реакції.
22 квітня Верховна Рада приймає запит і адресує його Генеральній прокуратурі. Вініковський вимагає адвоката. Адвоката не пускають.
23 квітня. Вініковський вимагає адвоката. Адвоката не пускають.
24 квітня адвоката не пускають.
Хто знає, як у нас відбувається насправді, хто стикався з подібним, той розуміє, про що йдеться і що для цього робиться.
Виступаючи зараз і знаючи, що мене чує вся Україна, я прошу лише одного: допустити до затриманого Вініковського адвоката, бо йдеться вже просто про життя людини.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Яценко від комуністичної фракції. За ним - депутат Правденко.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
66, Житомирська область). Шановні народні депутати! Шановні виборці, чорнобильці! Справді, 26 квітня - день Чорнобильської трагедії. Таке рішення прийняла Верховна Рада України дванадцятого скликання. З наближенням цієї дати правлячий режим і деякі політичні сили, як-то кажуть, заметушилися. Очевидно, будуть трагічні промови про захист чорнобильців, про їх пам'ять, буде покладення квітів. І це начебто свята справа.
Але водночас я хотів би нагадати про те, що уряд України підписав зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом скасувати наявну в Україні систему захисту чорнобильців, ліквідувати чорнобильський фонд. Ці зобов'язання підкріплюються відповідними організаційними заходами. Ліквідовані чорнобильські управління в областях і багатьох районах, тобто немає кому у виконавчій владі захищати чорнобильців. Ліквідована посада першого заступника міністра у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. А дотепер загалом ліквідовано міністерство. Просувається так звана нова концепція захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, котра розтрощить, якщо пройде у Верховній Раді, наявну систему захисту чорнобильців.
Засоби масової інформації протягом року взагалі замовчують дану тему. Більше того, Кабінетом Міністрів накладено своєрідне табу на цю тему. І не побачите ви того дня ні "Дзвонів Чорнобиля", які зникли, ні телемарафону "Чорнобиль". Підтримують такі дії влади і деякі політичні сили. На цьому фоні дивним є виступ Юрія Івановича Самойленка стосовно того, що зелені перші захищають чорнобильців.
Хотів би нагадати, що ще в 1998 році зелені провалили створення окремого чорнобильського комітету Верховної Ради України. Зелені фактично підтримали вимоги МВФ, проголосувавши проти прийняття Постанови Верховної Ради України про скасування існуючої системи захисту чорнобильців. Зелені проголосували проти скасування антиконституційних указів Президента України про ліквідацію чорнобильського фонду. І внаслідок саме такої позиції до чорнобильського фонду не надійшло в 1998 році, як мінімум, 400 мільйонів гривень, а як максимум - 1,3 мільярда гривень, тобто чорнобильці їх не одержали.
Відповідні втрати через таку абсолютно античорнобильську позицію були і в січні, і в лютому поточного року. І тільки завдяки неймовірним зусиллям Верховної Ради і фракції Компартії проголосовано статтю в Державному бюджеті про виділення 1,7 мільярда гривень для чорнобильського фонду на нинішній рік і цим поліпшено ситуацію, і лише тільки в березні-квітні ми вийшли на відповідний графік фінансування чорнобильської проблеми.
Акція протесту Союзу "Чорнобиль України" проводиться завтра, в неділю, 25 квітня. Об 11.00 почнеться демонстрація від метро "Університет" бульваром Шевченка та Хрещатиком, і під аркою дружби народів України та Російської Федерації відбудеться мітинг протесту. Тільки, підкреслюю, під егідою Союзу "Чорнобиль України" за участю абсолютно народних сил.
Антинародні сили, хочете, беріть участь, але вашої заслуги у проведенні цієї акції немає жодної.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Депутат Правденко, фракція "Батьківщина". За ним - депутат Раханський.
ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! На жаль, із тривогою мушу поінформувати, що газета Верховної Ради "Голос України" виходить практично останні дні, якщо ситуація не зміниться. Інформую вас про це як співзасновників газети і співвидавців, бо ви також і видавці газети. Доповідаю, що минулого року нам було не додано з бюджету 2 мільйони гривень. Натомість, слава Богу, за допомогою Голови Верховної Ради ми отримали тисячу тонн паперу з державного резерву. За рахунок цього газета виходила до недавнього часу.
У нинішньому році нам теж записали 3,6 мільйона гривень на рік з державного бюджету. Це приблизно 40-45 відсотків видатків на газету, іншу суму редакція заробляє сама. Логічно, що з цих 3,6 мільйона гривень у першому кварталі ми мали отримати 900 тисяч, насправді ж ми отримали тільки 350 тисяч. Міністр фінансів Мітюков і голова казначейства Петрашко обіцяли векселем закрити наш минулорічний борг щодо тисячі тонн паперу з держрезерву.
Тепер вони закривають його нашими цьогорічними коштами. Але вексель виписують. Уже місяць Петрашко і Мітюков пишуть це рішення. А гроші цьогорічні - 1 мільйон 100 тисяч гривень - з нас уже зняли. За минулорічний папір, підкреслюю.
У даній ситуації, беручи до уваги те, як вони працюють, і з досвіду зустрічі з ними, я як депутат пропоную питання про відставку міністра фінансів Мітюкова і голови казначейства Петрашка. По-іншому ставити питання не можу.
Газета має політичне значення. Газета - це підтримка парламентаризму та роз'яснення ролі Верховної Ради в Україні. Згоден, якщо я комусь із них персонально заважаю, або комусь у Кабінеті Міністрів, який на ручному управлінні це розподіляє, хай зберуться керівники фракцій і скажуть: "Правденко, ти заважаєш, тільки через те не дають гроші". Якщо вони мені це скажуть, я сам негайно піду у відставку як творчий редактор (до речі, я тепер тільки творчий редактор).
Пропоную також, щоб Верховна Рада не принижувалася щоразу перед Кабінетом Міністрів у питаннях фінансування, а повернутися до того, про що йшлося, коли формувався державний бюджет: щоб фінансування Верховної Ради, зокрема її газет і всіх інших видатків, здійснювалося безпосередньо через Національний банк. Пропоную розглянути це питання, коли слухатиметься звіт про виконання бюджету за перший квартал.
Пропоную також негайно утворити редакційну раду газети з числа депутатів різних фракцій (це давня пропозиція). Прошу внести дане питання до порядку денного і затвердити названий орган, щоб самі депутати більше займалися своєю ж газетою і тим, що в ній друкується, зокрема. Бо інколи отримую заяви, що начебто журналісти мають досліджувати те, що підписали депутати (маю на увазі вчорашню заяву шановних депутатів Безсмертного та Червонія). Хай вони самі відповідають за свої підписи.
Прошу також від імені фракції (це вже інша тема) призупинити дію статті 67 Закону про працю. Тобто скасувати вихідні дні 3-4 і 10 травня. Фракція про це дуже просила. Адже тривають сільгоспроботи.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Раханський Анатолій Варфоломійович, "Незалежні".
РАХАНСЬКИЙ А.В., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 4, Автономна Республіка Крим). Депутатская группа "Незалежні". Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Трудно сейчас живется в стране, особенно пожилым людям, детям и инвалидам. Увеличивается смертность населения. Милосердие всегда считалось мерилом порядочности как отдельного человека, так и общества в целом. Однако государство еще недостаточно уделяет внимания восстановлению здоровья своих граждан, особенно детей, подростков и инвалидов. А ведь природа подарила Украине много замечательных курортов. Особое место среди них занимают санатории Крыма с их уникальными климатическими, бальнеологическими ресурсами.
К сожалению, в последние годы большая часть крымских здравниц работает всего лишь несколько месяцев в году, что отрицательно сказывается прежде всего на здоровье населения Украины, на бюджете городов-курортов, увеличивается число безработных. Главная причина этого - высокая стоимость путевок из-за непомерных налогов на землю, увеличения цен на электроносители, НДС, уменьшение количества путевок, закупленных за счет соцстраха.
Причиной снижения заполняемости здравниц в Крыму является также принятие в России серьезных мер по оздоровлению своих граждан, особенно детей и подростков. В частности, детям до четырнадцати лет, едущим на российские курорты, предоставляется бесплатный проезд, а сопровождающему родителю - скидка на оплату проезда до 50 процентов. В здравницах России и цены на путевки значительно ниже, чем в Крыму (а Крым когда-то был рассчитан на республики бывшего Союза).
Кроме того, некоторые наши средства массовой информации, используя рыночные приемы, а также заказы, больше пропагандируют отдых за границей (где, как правило, нет лечения), чем в наших отечественных санаториях.
Не так давно в одной из телепередач без всяких на то оснований обращалось внимание на якобы неблагополучную санитарную обстановку в районах курортных городов Саки и Евпатории. При этом, как отмечается в принятом 19 апреля 1999 года решении Сакского городского совета, информация, прозвучавшая в телепередаче "Подробности" 15 апреля 1999 года, является провокационной, направленной на срыв курортного сезона.
По данным служб ветеринарной медицины, на берегах акватории озер, указанных в передаче, захоронений павших животных нет.
Кроме того, водоснабжение города Саки осуществляется из артезианских скважин, а не из озер.
В связи с этим исполком Сакского городского совета просил меня доложить профильному комитету и Верховному Совету о действиях телекомпании, направленных на срыв курортного сезона.
Не стоит, товарищи, нагнетать сейчас политическую и социальную обстановку в Крыму, которая стала уже намного стабильнее, особенно перед началом курортного сезона. Учитывая то, что 11 мая на заседании Верховной Рады правительство будет информировать парламент относительно организации летнего отдыха детей и подростков, я просил бы дать поручение Кабинету Министров рассмотреть поднятые мной вопросы, которые непосредственно касаются отдыха детей и подростков.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Шановні колеги, залишилися промовці від трьох фракцій, яким потрібно надати слово. Я просив би додати на виступи ще десять хвилин, і на цьому завершуємо.
Депутат Семенюк, фракція соціалістів. За нею - депутат Арабаджи, "Громада".
СЕМЕНЮК В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр). Шановні колеги народні депутати! Передусім хочу сказати, що київський міськом Соціалістичної партії підтримує акцію, яку проводитиме Союз чорнобильців 25 квітня 1999 року, і, звичайно, візьме найактивнішу участь у ній. Це перше.
Друге. Кабінет Міністрів України постановою від 1 жовтня 1998 року за 1573 створив так зване Українське спеціалізоване фінансове підприємство - Укрспецфін.
Створення даної структури - це фактично бартеризація в галузі енергетики, газопостачання. Обіг векселів, який тепер здійснюється, призводить до того, що селянам, жителям міст - нашим виборцям - узагалі доводиться платити підвищені ставки за електроенергію. Це бартеризація, з якою ми боролися.
Тому, Олександре Миколайовичу, звертаюся до вас із пропозицією про доручення Рахунковій палаті перевірити діяльність Укрспецфіну. Водночас рекомендувати уряду негайно ліквідувати цю шкідливу структуру, яка фактично призводить до комерціалізації державної служби, зокрема головного державного казначейства, щоб не створювати державу в державі, яка насправді займатиметься обдиранням і бартеризацією, особливо на селі, де відключають від електро- та газової мережі громадян, котрі не можуть заплатити мізерних коштів, які вони не отримують роками.
Третє, на що я хотіла б звернути особливу увагу. Указом Президента від 2 вересня 1998 року за 969 створено так зване Національне агентство з державного управління корпоративними правами. Це агентство сьогодні фактично тримає в руках акції підприємств, які залишилися в державній власності. При цьому Кабінет Міністрів Постановою від 30 січня 1999 року за 120 затвердив спеціальне положення про позабюджетний фонд, що суперечить Закону України про Державний бюджет, зокрема статті 18. Накопичення позабюджетних коштів за рахунок відповідної маржі і потім використання їх комерційними ж банками призводить до того, що грабується державний бюджет.
І останнє. Олександре Миколайовичу, у Верховній Раді минулого скликання так званий Закон про вивізне (експортне) мито в Україні набув такого величезного значення, що в сесійний зал вносився аж 17 разів. Я розуміла тоді, виступаючи проти його прийняття, що це був заказний документ безпосередньо мафії, котра вивозила живу худобу, позбавляючи Україну наявного поголів'я.
Нині вже всьоме в сесійний зал вноситься, зокрема паном Тігіпком, проект указу про передекспортні гарантії. Прошу зняти з розгляду дану кредитну угоду.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Арабаджи, "Громада". За ним - депутат Філіпчук.
АРАБАДЖИ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 79, Запорізька область). Спасибо, Александр Николаевич. Фракция "Громада". Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Не было дня, чтобы вопрос о невыплате пенсий, пособий, заработной платы нашим избирателям не поднимался с этой трибуны. Он уже набил оскомину, и тем не менее поднимать его нужно до тех пор, пока не будет положительного решения в пользу наших людей.
Только за последнюю неделю поступило огромное количество писем с сотнями подписей избирателей с одним и тем же вопросом: когда будут выплачены пенсии, пособия и зарплата?
Особо остро стоит вопрос задержки пенсий пенсионерам Министерства обороны, задолженность которым имеется еще за 1998 год. Доведенные до отчаяния, эти люди просят поставить в известность руководителей государства о том, что, если в ближайшее время им не отдадут то, что положено, они готовы на крайние меры - перекрыть движение по трассе Ростов - Одесса. Таких пенсионеров в Бердянске проживает около трех тысяч человек.
Еще худшее положение с выплатой зарплаты преподавателям профессиональнотехнических училищ. В коллективной жалобе, подписанной 360 преподавателями ПТУ 11, сообщается о том, что задолженность у них не только за 1997-1998 годы, но и за 1996 год. По корреспонденции, поступившей в Комитет по вопросам социальной политики и труда, видно, что аналогичная ситуация сложилась по всей стране. Наиболее сложное положение в Кировоградской, Волынской и Луганской областях.
Не сомневаюсь, что еженедельно десятки таких писем получает каждый из вас. Схема решения, очевидно, у всех одна: направляем обращения, запросы, получаем ответы, ничего не значащие отписки. И если уже народные депутаты не всегда получают надлежащий ответ на свои обращения к органам исполнительной власти, то что говорить об обращениях граждан? Часто в ответах идет ссылка на постановление Кабинета Министров 1316 "Про додаткові заходи щодо погашення заборгованості і соціальних виплат".
Защитить граждан от халатного отношения чиновников должен был Указ Президента о мерах по обеспечению конституционных прав граждан на обращение. Указ принят почти два года назад, а воз и ныне там.
Вывод очевидный: безразличное отношение Президента к игнорированию его же подчиненными президентских указов свидетельствует об отсутствии искреннего стремления нынешней исполнительной власти серьезно заниматься социальными вопросами. И не только нет желания заниматься, но и делается все для того, чтобы никто ими не занимался.
Так, Комитет по вопросам социальной политики и труда запланировал провести выездное заседание в Луганской области, чтобы на месте постараться установить причины невыплаты зарплаты и социальных выплат жителям этой области.
Однако Кабинетом Министров делается все, чтобы заседание не состоялось. Комитету отказано в выделении специалистов для подготовки материалов, необоснованно затягивается решение по другим вопросам.
Из всего сказанного следует, что последняя надежда простых людей - на Верховную Раду. И мы должны сделать все, чтобы оправдать надежды наших избирателей.
Вношу предложение на очередном Дне правительства заслушать отчет Министерства финансов и Министерства труда и социальной политики о ситуации, сложившейся с выплатой пенсий, пособий, стипендий и зарплаты, и предоставить график погашения задолженности по социальным выплатам и заработной плате.
Спасибо за внимание (Оплески).
ГОЛОВА. Депутат Філіпчук, фракція Руху.
ФІЛІПЧУК Г.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Дякую. Народний рух України. Що є найскладнішим сьогодні в нашій державі? Безперечно, те, що законодавча і виконавча влада нездатні захистити дві найвразливіші верстви населення: молодих і старих.
Лікарі стверджують, що коли сто тисяч вражені якоюсь хворобою, то це вже епідемія. Який ступінь соціальної епідемії в суспільстві, а отже, і соціальної небезпеки, якщо в державі налічується тепер 300 тисяч безпритульних, 100 тисяч дітей - круглих сиріт, до того ж 93 відсотки, до речі, при живих батьках.
Значною мірою обділені увагою діти батьків, котрі загинули в Афганістані, діти чорнобильської зони, яких налічується понад 600 тисяч.
250 тисяч учнів ПТУ, котрі потребують безплатного харчування, в багатьох областях харчуються на рівні 15 копійок на день, масове невиконання всеобучу. Лише в одному із районів Київської області виявлено 1145 дітей безпритульних і поза школою. І це, власне, характерно для всієї України. Але найбезсоромнішим сьогодні є те, що дитячу, учнівську, студентську працю, зокрема калікінвалідів, інтернатні заклади обкладають податками, штрафами.
Тому пропоную Верховній Раді насамперед розглянути проблему безпритульності і скасувати систему оподаткування щодо дітей.
Друга проблема. Останнім часом у Верховній Раді України лунають безпідставні звинувачення на адресу Народного руху України у тому, що ми не підтримуємо пенсіонерів, яких налічується в Україні до 15 мільйонів. Розумію, що почалася кампанія президентських виборів, розумію, що розпочато змагання за любов до народу. Але ми заявляємо, що пенсіонера можна і потрібно захистити, передусім підвищивши пенсії колишнім робітникам, колгоспникам, інтелігенції і трударям, які за 30-40 років праці отримують нині 37 чи 49 гривень. Водночас ми хочемо виправити несправедливість, коли інші за значно менший трудовий внесок отримують пенсію на рівні 400-700 і 800 гривень. Вважаємо, що до кінця літа повинна бути ліквідована пенсійна заборгованість на рівні 2 мільярдів 400 мільйонів, особливо коли йдеться про чорнобильців, інвалідів, людей, які зазнали лиха, зокрема і моїх земляків у Сторожинецькому районі Чернівецької області.
І тому ми, Верховна Рада, повинні дати сьогодні доручення розглянути в контексті з плановим і питання про 100 тисяч пенсіонерів, які взагалі не захищені, а не про 22 тисячі, стосовно яких ітиметься.
Отже, пропоную відмовитися від надмірного протистояння законодавчої та виконавчої влади, маючи такі проблеми, змінити методологію прийняття законів і не займатися на 90 відсотків популістськосоціальними і заполітизованими проблемами, а на 10 відсотків - надходженням до бюджету, а навпаки - спрямувати зусилля на вирішення проблеми створення робочих місць. Адже найближчим часом ми будемо мати 35 відсотків пенсіонерів у державі, адже кожне робоче місце - це надходження до бюджету. Ми вважаємо, що економічна політика, економічні пріоритети стосовно законодавчої роботи Верховної Ради повинні бути для нас визначальними.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, народний депутат Олексій Марченко вніс пропозицію про включення до порядку денного законопроекту про статус народного депутата і про адміністративні правопорушення.
Враховуючи те, що у нас сьогодні завершується пленарний тиждень, ми це питання включимо до порядку денного на наступний пленарний тиждень. Я просив би голову профільного комітету внести на засідання Погоджувальної ради відповідну пропозицію. Але подивіться на якість підготовки і готовність законопроекту до розгляду.
Стосовно пропозиції депутата Чубатенка ми дамо доручення відповідному комітету.
Депутат Правденко порушив питання про фінансування газети "Голос України". Це справді, шановні колеги, питання не тільки фінансування газети, це складне питання фінансування самої Верховної Ради. У нас як не щоденно, то через день на цю тему відбуваються розмови. Тоді, коли ми затверджували бюджет, мене умовили не вносити в бюджет рядок про фінансування Верховної Ради через Національний банк. Ми бачимо, що змушені зробити це, коли будемо підбивати підсумки виконання бюджету за перший квартал. Адже Верховна Рада не може працювати, якщо її фінансування на рівні 40-45 відсотків того, що записано в бюджеті. Це стосується, зокрема, і газети "Голос України".
Щодо відставки міністра фінансів і голови казначейства, то, гадаю, це питання буде доречно внести тоді, коли ми слухатимемо підсумки бюджету. Тому вважаю, що сьогодні це питання не потрібно порушувати.
Щодо скорочення кількості святкових днів. Ми розглянули поправку до закону про перенесення вихідних днів, якщо свята припадають на вихідний. Більше того, це вже вдруге: то скасовуємо, то вносимо цю поправку. Як вам відомо, через цю поправку, що ми внесли до закону, тільки в травні кількість робочих днів зменшилася на три.
У мене була розмова з Прем'єрміністром, з керівниками Міністерства праці та соціальної політики України. Я також вважаю, що з огляду на економічне становище України, мабуть, було б недоречно ці три робочі дні (3 і 4 та 10 травня) також святкувати, тоді як у нас свята 1-2 травня та всенародне свято - 9 Травня. Тому я просив би подумати щодо цього, і, гадаю, ми до цього питання повернемося сьогодні ж. Доцільно було б, мабуть, оці три дні все-таки зробити робочими і святкові на них не переносити. Вважаю, це було б правильно, бо, приймаючи рішення про перенесення вихідних, ми, мабуть, не все до кінця продумали. Тому я просив би, щоб після перерви, о 12 годині 30 хвилин, ми повернулися до цього питання і сформулювали відповідну поправку, яку я просив би, щоб ви підтримали. Тим паче що з цього питання до нас звертається і Кабінет Міністрів.
Народний депутат Семенюк Валентина Петрівна порушила питання дати доручення Рахунковій палаті перевірити доцільність такої структури в уряді, як "Укрспецфін". Це питання вже порушував Петро Миколайович Симоненко, і ми давали відповідне доручення.Рахункова палата робила таку перевірку, і факти підтвердилися. Тому, гадаю, повторно давати доручення немає потреби.
Щодо Закону про вивізне (експортне) мито. Мені прикро про це говорити, але, хто пам'ятає, ще рік тому, перебуваючи на посаді Першого заступника Голови Верховної Ради, я доводив, що це питання потрібно зняти. Міністр з трибуни тут умовляв, переконуючи головуючого: "давайте добро, тому що економіка тріщить, в господарствах нема за що придбати пальне". Дали, і тепер вивезли все, що можна було вивезти, всю худобу. З 24,5 мільйона верха залишилося 8,6 мільйона. Ну, продали, повеселилися, а на другий день що робити? А сьогодні прозріння настало. Думаю, що у комітеті нашому - зрілі люди і розуміють, чому тоді не підтримали мою пропозицію. Вважаю, що питання поставлено правильно, ми проект про кредитну угоду, що вноситься тепер, повинні зняти з розгляду, хоча й з великим запізненням.
Народний депутат Арабаджи вніс ряд пропозицій, і ми дамо відповідні доручення, щоб під час Дня уряду заслухати Міністерство фінансів і Міністерство праці з питань виплати пенсій, заробітної плати, стипендій.
Народний депутат Філіпчук вніс пропозицію про необхідність розробити і прийняти Закон про безпритульних дітей. Вважаю, що поява безпритульних дітей в Україні - ганьба нації, ганьба держави. Я просив би профільний Комітет з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства підготувати це питання, і ми його включимо негайно до розгляду. Гадаю, ми повинні розглянути законопроект не пізніше травня і прийняти його.
Щодо протистояння гілок влади. Це, безперечно, болюче питання. Але ви бачите, що на найвищому рівні все робиться для того, щоб цього протистояння не було. Біда, мабуть, у тому, що тим, хто довкола керівництва держави - і в Адміністрації, і у Верховній Раді, і в Кабінеті Міністрів, - не завжди до вподоби те, що робиться, щоб у державі були спокій і ритмічна робота всіх гілок влади над виконанням складних державних завдань.
Часом, буває, і ми вносимо деструктивність в ці питання. Тому я просив би стримуватись і зайве не підігрівати пристрасті.
Народний депутат Раханський також вніс пропозицію. Відповідні доручення будуть дані.
Я хотів би вас поінформувати щодо нашої Постанови про заходи вшанування ветеранів Великої Вітчизняної війни під час святкування Дня Перемоги. Проект вніс народний депутат Косаківський.
Ми уважно підійшли до розгляду цього питання. 7 травня пленарне засідання розпочнеться з розгляду питань порядку денного. О 12 годині 15 хвилин ми вручимо ветеранам квіти і подарунки. А о 12 годині 30 хвилин запросимо ветеранів до залу, в ложі, і, як було доручено, я зроблю на 15-17 хвилин доповідь до Дня Перемоги. Також виступлять міністр оборони і кілька ветеранів. Потім ми приймемо звернення. З ним, ми вважаємо, від профільного комітету потрібно виступити депутату Крючкову.
Опісля буде прийом для ветеранів тут, у Верховній Раді, десь на 45-50 хвилин.
Завершимо пленарне засідання о 14 годині 30 хвилин. І одразу по цьому буде поїздка на автобусах до госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни. Запрошуємо взяти участь у цьому від кожної фракції по два представники. Щодо госпіталю питання підготовлено спільно з міською адміністрацією. Делегація, яка поїде, проведе на місці зустріч. А також, враховуючи наші можливості, ми зробимо внесок для цього госпіталю, для ветеранів Великої Вітчизняної війни.
9 Травня, як завжди, щоб не розділятися, що це Верховна Рада, а це інші структури, візьмемо участь в урочистостях, які відбудуться біля пам'ятників у місті Києві. Ми ще додатково повідомимо про час збору і порядок святкування 9 Травня.
А зараз, шановні колеги, я хотів би зробити невеличке оголошення. Два народних депутати - Червоній і Безсмертний
-відкликали свої заяви про звинувачення Григорія Омельченка і Анатолія Єрмака. Вони повідомляють про це письмово, документ про це розмножено і роздано вам. Проте я хочу сказати, шановні депутати Єрмак і Омельченко, що одна річ грати в одні ворота, а друга, - коли на ваше поле переходять. Потрібно пам'ятати, що на добро відповідають добром, на зло - злом, так завжди буває в житті.
----------
Розглядається Закон України про внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з пропозиціями Президента України від 23 березня 1999 року. Нам потрібно подолати вето Президента на цей закон.
Перед тим як ставити на голосування, я хотів вас поінформувати, що вчора я запрошував першого заступника міністра праці та соціальної політики Світлану Анатоліївну Вегеру, і ми розглянули це питання. Дійсно, шановні колеги, із західного регіону понад 22 тисячі осіб визнано учасниками війни. Ще значної частини особистих справ не розглянуто, але розглядаються, і цю роботу буде завершено до 10 липня, як ми вчора визначалися. І щодо цього зал буде поінформовано.
Тому я просив би проголосувати і подолати вето, враховуючи, що із цих 22 тисяч майже 700 ветеранів західного регіону, це їх також стосується. Безперечно, дамо відповідне доручення Кабінетові Міністрів, щоб до 10 липня ці питання були розглянуті.
Я прошу, займіть свої робочі місця і приготуйтеся голосувати. Депутате Ржавський, будь ласка, ви й так рідко буваєте, займіть своє місце.
Ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України, який вноситься народними депутатами України, членами Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, про пропозиції Президента України до Закону України про внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Ставлю пропозицію про подолання вето на голосування в поіменному режимі. Будь ласка, депутате Беспалий, голосуйте.
"За" - 252.
Шановні колеги, я прошу, розберіться, давайте проголосуємо.
В залі - 330 народних депутатів. Ми голосуємо з урахуванням доручення Кабінету Міністрів.
Шановні колеги, я просив би: підтримайте проект про подолання вето з дорученням Кабінету Міністрів. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 274.
Одну хвилинку, шановні колеги, ми долаємо вето - і я підписую від імені Верховної Ради доручення Кабінетові Міністрів. Гадаю, це зрозуміло.
Будь ласка, голосуємо.
"За" - 272.
Висвітіть результати голосування по фракціях.
За: комуністи - 118 із 121; НДП - ... а в чому річ, Олександре Івановичу? Ну, незрозуміло. У вас же назва така: Народнодемократична партія. Ви ж за народ! НРУ - також народний. Від імені якого народу - 9 із 18. СДПУ(о) - підтягнулися добре - 12 із 14; "Батьківщина" - 20 із 22 - прекрасно; соціалісти - 24 з 24; "зелені" - 5 із 13 - це ганьба! "Відродження регіонів" - 9 із 17; "Громада" - 16 із 16; "Незалежні" - 8 із 8 - прекрасно; Рух (перший) - ну, ганьбите фракцію; "Трудова Україна" - 5 із 9 - також; селяни - 13 із 13; прогресивні соціалісти - 13 із 13 - прекрасно; "Реформи-центр" - 1 з 5; позафракційні - 5 із 8.
Шановні колеги, слово надається депутатові Філіпчуку. Після нього - депутатові Ємцю.
ФІЛІПЧУК Г.Г. Народний рух України. Позиція Народного руху України висловлювалася і вчора, і сьогодні. Ми принципово виступаємо за те, щоб до середини літа було вирішено загальне питання - була ліквідована заборгованість з виплати пенсій.
Але сьогодні йдеться про конкретне питання щодо ветеранів. Ми, наполягаючи на третьому пункті, безперечно, ніякої проблеми не вирішували, оскільки це стосується 22 тисяч людей. Я вчора розмовляв з міністром і його заступником. У нас є понад 100 тисяч людей, стосовно яких практично не визначені питання їх правового захисту. Тому відповідні державні органи повинні терміново розглянути питання про долю цих понад 100 тисяч осіб. Верховна Рада повинна дати відповідне доручення Кабінетові Міністрів. І тоді це буде соціально справедливо. Визначившись конкретно з цією позицією, можна говорити в цілому про підтримку політики допомоги ветеранам.
ГОЛОВА. Георгію Георгійовичу, ви ж мудра, виважена людина. Ви сьогодні з трибуни вели розмову про діток. І дуже правильно, ви порушили фундаментальне питання. Це ганьба нації, що українські діти і їхні батьки в 1999 році поневіряються по світу. Це нам з вами ганьба. То давайте хоча б до ветеранів поставимося по-людськи, посинівськи, та й ми ж також уже ветерани.
Питання ставиться в комплексі. Що тут незрозуміло?
Будь ласка, депутате Ємець.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція Народнодемократичної партії. Ми вважаємо, що дбати про людей - не означає малювати папірці, нереальні кошти. Робити так - значить обманювати тих же ветеранів і пенсіонерів. І слава Богу, вони розумніші за нас і вас добре розуміють. Вони добре розуміють, що проблема передусім у кризі виробництва, промисловості України, і тому немає можливості ні виплачувати вчасно пенсії, ні надавати якусь допомогу.
Тепер стосовно рівня роботи Верховної Ради. А де ж ви були такі розумні, коли затверджували бюджет? Хіба тоді не було відомо, що потрібно було передбачити такий рядок? Тоді треба було порахувати кошти, і якщо вони є, то виділити їх окремим рядком у бюджеті. Якщо їх не виділили, то їх, мабуть, немає. І тому я хотів би, щоб автори конкретно запропонували, за рахунок яких джерел пропонується вирішити це питання.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Чиж. Після нього - депутат Симоненко.
ЧИЖ І.С., голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Деражнянський виборчий округ, фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Шановні колеги, гадаю, протягом цих днів висловлено достатньо аргументів щодо того, що вето на цей закон потрібно подолати. Безумовно, ми повинні робити кроки, спрямовані на підвищення мінімальних рівнів пенсій і на підтримку ветеранів. Вважаю, що уряд має змогу вирішити питання щодо фінансування Пенсійного фонду і зміну мінімальних розмірів пенсій. Для цього треба дещо зробити щодо зміни тарифної сітки в системі організації праці, оплати праці, підвищити оплату праці. Сьогодні вона становить 10 відсотків від собівартості продукції, а потрібно не менше 30 відсотків. Але такий наш крок є кроком дії, він певною мірою спонукатиме уряд до вирішення проблеми.
Тому я підтримую пропозицію і прошу проголосувати за неї.
ГОЛОВА. Депутат Симоненко. За ним - депутат Єльяшкевич.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Думаю, какие бы оправдания не искали представители тех фракций, которые не голосуют, это лишний раз свидетельствует о том, что они поддерживают не своих избирателей, а тот режим и власть, интересы которых они здесь каждый день отстаивают. Это первое.
Второе. Отдельные народные депутаты здесь обвиняют тех, кто принимал бюджет. Я хотел бы привлечь внимание к тому, что фракция Коммунистической партии не голосовала за этот бюджет, так как не были учтены наши предложения, прежде всего по развитию угольной отрасли, по возвращению вкладов гражданам, по чернобыльцам.
Более того, фракция коммунистов, понимая эту проблему, вносила предложения и о дополнительном налоге с обменных пунктов валюты, с золотых и драгоценных изделий, автомобилей. Вырученных средств вполне достаточно для решения вопроса. А те фракции, как и ранее, поддерживают курс правящего режима и обслуживают это правительство. Поэтому не надо лицемерить, а следует этим фракциям
- НДП, Руху и ряду других - откровенно сознаться, что они не собираются голосовать в поддержку ветеранов.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Ткаленко.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Фракция "Громада". Уважаемые коллеги! Хотя сейчас Президента Украины нет на территории нашего государства (он занят другими вопросами), его присутствие здесь незримо ощущается.
Я понял бы Президента, если бы он наложил вето на закон о дополнительных выходных и подписал закон о выплатах ветеранам. Это было бы логично. Но когда он так подписывает законы, то этим наносит огромный ущерб народному хозяйству, о чем, кстати, говорил Премьер- министр Пустовойтенко. Правда, говорил, непонятно почему находясь в рабочее время на заседании какой-то "Злагоди". Впрочем, это иной вопрос. Но я хочу сказать, что большая сумма средств, которые могли бы пойти на ветеранов, к сожалению, не получена государством потому, что Президент подписал не тот закон, который следовало бы.
Сейчас мы должны преодолеть президентское вето, дать возможность выплатить на законных основаниях ветеранам средства и не допускать больше цинизма и антизаконной деятельности правительства и Президента.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Ткаленко. За ним - депутат Асадчев.
ТКАЛЕНКО І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90, Київська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги, давайте розглянемо одне питання. Розумію Президента, коли він говорить, що врахувати і виплатити такі суми з розрахунку мінімального розміру пенсії 55 гривень неможливо, тому що в бюджеті такої суми не передбачено. Але ж давайте реально подивимося на речі: сьогодні ми приймаємо ці зміни з урахуванням старого мінімального розміру пенсії, тобто 16,8 гривні. Ця сума не перевищує суми, яка передбачалася. Тому запрошую вас проголосувати. А для того щоб уточнити ці питання, пропоную надати слово заступникам міністра праці та соціальної політики, нехай вони дадуть свої пояснення.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Асадчев. За ним - депутат Журавський.
АСАДЧЕВ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Передусім щодо режиму я хотів би Петру Миколайовичу нагадати, що цей режим був обраний голосами комуністів і сьогодні саме комуністами і підтримується.
Тепер щодо голосування. Фракція Руху не може голосувати за рішення, яке веде до дискримінації ветеранів за ознакою, хто в якій армії воював проти фашизму. Ви зрозумійте нас! Ми не можемо підтримати таку політику, як це робите ви, коли за суддю з Дніпропетровської області можна голосувати "за", а з Тернопільської - "проти" тільки тому, що він живе в Тернопільській області. Ми проти того, щоб вбивати клин у наше суспільство, тому що ми побачили, що сьогодні зробили з Югославією, де вбили клин між сербами і косоварами.
Тому ми закликаємо проголосувати третій пункт проекту постанови, що вніс депутат Юхновський. Це буде дійсно порозуміння між нами, і ми одразу проголосуємо про скасування вето.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Журавський.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. Шановні колеги, так, як ми ставимося до наших батьків, наші діти поставляться до нас.
У цьому залі є чимало ветеранів Великої Вітчизняної війни, є їх сини і дочки. І напередодні свята великої Перемоги ми повинні, зобов'язані підтримати цей законопроект. Гроші треба віднайти.
І мене дивує позиція уряду. Ми товчемось уже другий день навколо цього законопроекту, а думки уряду не маємо. Днями до нас прийдуть ветерани, ми будемо проводити прийом, і вони будуть нас трясти.
Я хотів би, щоб ви, Олександре Миколайовичу, надали можливість виступити представникові уряду, щоб ми почули його точку зору.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі.
З задоволенням можу надати слово. У нас присутні два заступники міністра. Але я знаю їхнє становище, і ви це знаєте: вони поміж молотом і ковадлом, так само, як і міністри.
Гадаю, те, що вони скажуть, нам усе зрозуміло.
Будь ласка, депутате Пухкало.
ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ
209, Чернігівська область). Фракція "Батьківщина".
Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Ми, правда, вже другий день не можемо подолати вето Президента, і це мене особисто турбує. Фракція "Батьківщина" вважає, що цей закон міг би консолідувати зал, ми маємо піднятися вище вузькопартійних, політичних інтересів і підтримати ветеранів не тільки морально, а й матеріально.
Ми з депутатом Кириленком внесли проект постанови Верховної Ради України з цього питання. Але давайте зробимо ще одну спробу подолати вето, і, якщо й ця спроба буде невдалою, ми з колегою Кириленком наполягаємо на тому, щоб було розглянуто наш проект постанови. Його можна прийняти 226 голосами і вирішити це питання цього року позитивно для ветеранів Великої Вітчизняної війни.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі.
Шановні колеги, чи є потреба й далі повторювати те саме? Я за вашим дорученням після того голосування направив лист Президентові. Я його зачитаю.
"Шановний Леоніде Даниловичу!
Верховна Рада України на пленарному засіданні 22 квітня 1999 року розглянула повернутий вами Закон України про внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та прийняла його в попередній редакції від 25 грудня 1998 року ("за" проголосували 279 депутатів).
Пропозиції про перенесення здійснення щорічних разових грошових допомог з 1999 року на 2000 рік іншим учасникам війни не були підтримані через те, що значна кількість ветеранів перебуває у важкому матеріальному та фізичному стані і для багатьох з них така допомога може бути останньою. Тому більшістю депутатів висловлена думка про необхідність вишукати потрібні кошти для виплат зазначеної допомоги ветеранам війни до 5 травня 1999 року.
Враховуючи велике політичне та соціальне значення Закону України про внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, надсилаємо його вам для підписання та офіційного оприлюднення".
Ми зробили це того ж дня - 22 квітня. Ми набрали тоді 279 голосів, у нас не вистачило 21 голосу. Ми зробили правильно. Але сьогодні йдеться про те, а я, як і кожен з вас, не можу напевне сказати, Президент підпише те, що ми повернули. Але для гарантії, я просив би, давайте все-таки подолаємо вето. Що тут незрозуміло? (Шум у залі). Ну, не може такого бути, шановні колеги. Я впевнений, якби в цьому залі були всі 446 депутатів, то такого питання не було б. А наступного тижня на засіданні Погоджувальної ради я неодмінно зроблю аналіз по фракціях, конкретно по депутатах, які з'являються на засіданнях, як сонце ясне, раз на місяць. Гадаю, ми поставимо питання щодо того, як бути з такими депутатами і які внести поправки до закону. Адже працювати так, коли від деяких фракцій на засіданнях бувають присутні з місяця в місяць по 30 відсотків депутатів, які справно одержують заробітну плату (і вважається, що вони народні депутати), не можна.
Ми розглянемо це питання, висвітлимо його в пресі і звернемося до виборців.
Будь ласка, депутате Вітренко.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
160, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины.
Хочу обратиться к тем фракциям и группам, которые не голосуют в поддержку данного законопроекта. Обращаю ваше внимание на то, о каких суммах идет речь. Имеется в виду разовая выплата пяти пенсий, исходя из минимального размера пенсии - 16 гривень 62 копейки. То есть речь идет вообще ни о чем. 50 или 80 гривень получит ветеран - это ничего не решает. Это - популистский ход парламента, но его нужно сделать, нужно хотя бы эту кроху сделать для того, чтобы разблокировать работу парламента.
Проанализируйте, что происходит. Полностью срывается подготовка нового бюджета. Не рассматриваются концепция Налогового кодекса, проект Закона о прожиточном минимуме, проекты законов, которые должны войти как составная часть бюджета. Ведь на нас, как на парламент, ложится вся полнота ответственности за финансовый и экономический кризис в Украине. Поэтому думаю, если те фракции и группы, которые не голосуют, хорошо проанализируют ситуацию, то проголосуют за, и мы наберем 300 голосов.
ГОЛОВА. Депутат Марчук.
МАРЧУК Є.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановні колеги, події, які розгортаються в нашому залі навколо цього законопроекту, на жаль, яскраво показують, що чекає наше суспільство в найближчому майбутньому, якщо ми, парламентарії, не почнемо саме тут, у парламенті, процес громадянського примирення.
Політична нетерпимість, агресивність і все, що відбувається в залі, свідчать, на жаль, що парламент сьогодні не здатен давати позитивні імпульси в суспільство. Це дуже небезпечний симптом.
Згадаймо, свого часу Іспанія невдовзі після війни подала приклад усій Європі, пішовши на акт громадянського примирення.
Стосовно ветеранської організації, членів братства "Булава УПА". Йдеться про третій пункт проекту депутата Юхновського. Ця організація зареєстрована в Міністерстві юстиції, має чіткий список усіх учасників війни, по кожному з них є документальноархівні матеріали, котрі засвідчують про те, що ці люди не скоїли злочинів проти українського народу і брали участь у бойових діях проти фашизму.
У зв'язку з цим пропоную повернутися до проекту постанови Ігоря Рафаїловича Юхновського, а саме - до третього пункту. І тоді, я переконаний, вето буде подолане. Ми повинні подолати незгоду.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Анастасієв.
Шановні колеги, я ще надам слово голові комітету - і на цьому завершимо. Ми повторюємося й просто час гаємо.
Будь ласка, депутате Анастасієв.
АНАСТАСІЄВ В.О., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов.
Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Я ближе к этой категории ветеранов, потому что сам ветеран. Я с ними работаю более 10 лет. И интересы их мне ближе всего. Такого потока писем, личных обращений, телефонных звонков никогда не было. В комитете - мешки писем.
Во всех этих обращениях призывы о помощи, просьбы о спасении. Каждая копейка им сейчас дорога. Даже та мизерная помощь, которую мы окажем, важна для них. Победители, которые спасли мир, защитили свою землю, дали нам жизнь, посадили нас всех в эти кресла, стали нищими и гибнут. В праздничные дни их называют гордостью и честью народа.
Не дожидаясь слез стариков и слов отчаяния, мы должны были давно принять это решение, отнестись по-сыновьи и помочь им. Вместо этого мы сегодня в течение длительного времени не можем принять никакого решения.
Дорогие мои ветераны - телезрители, радиослушатели, я к вам обращаюсь! Знаю, вы ждете конца дебатов в этом зале, надеетесь на благоразумие избранников народа. За вас стоят только депутатыкоммунисты, они голосуют в полном составе, идя порой на крайние меры. Нас поддерживают все левые фракции (в этом зале они сидят слева). Но мы не видим единодушия при голосовании по преодолению вето у сидящих справа. Более того, фракция Руха стойко голосует против. Уже Премьер-министр и то нашел деньги, и принял решение. Мы же продолжаем здесь стоять. Давайте расконсервируем свои сердца и проявим внимание, заботу о наших ветеранах. А зрители видят, кто реально - за помощь им, а кто - против этого.
ГОЛОВА. Все, будемо голосувати, у тому числі пропозицію про доручення Кабінету Міністрів, яку вніс депутат Філіпчук. Я її зачитаю: "Доручити Кабінету Міністрів до 1 липня 1999 року розглянути питання про правовий статус усіх пенсіонерів, окрім 22 тисяч, які брали участь прямо чи опосередковано у визвольній боротьбі УПА".
Я прошу підтримати і прийняти таку постанову. Голосуємо за подолання вето і відповідне доручення Кабінету Міністрів. Давайте оформимо його як постанову.
"За" - 267.
Шановні колеги! Я ще раз кажу, давайте пропозицію Філіпчука Георгія Георгійовича оформимо як постанову Верховної Ради. Не заперечуєте? Я прошу проголосувати за подолання вето і за постанову в редакції, яку запропонував депутат Філіпчук.
Голосуємо.
"За" - 261.
Вегера Світлана Анатоліївна, перший заступник міністра.
ВЕГЕРА С.А., перший заступник міністра праці та соціальної політики України. Шановні народні депутати! Я хочу надати інформацію, яка дасть вам змогу прийняти рішення. Тут уже говорилося, які суми використовувалися в розрахунках. Використовувалася сума 16 гривень 62 копійки, і для впровадження цього закону потрібно 330 мільйонів.
А щодо категорії, стосовно якої ви приймаєте рішення, то до середини літа неможливо визначитися щодо всіх людей, які претендують на цей статус. Бо (про це вчора говорилося в залі) потрібна ще й політична оцінка цього заходу, і треба мати відповідні документи з архівів Польщі, Німеччини, з наших архівів.
Ця робота проводиться, вона досить складна. Сьогодні вже визначено близько 22 тисяч чоловік, і ця робота триває. Повинна вам нагадати, про це я казала вчора, що уряд прийняв відповідне рішення, і відповідні органи вже проводять таку роботу.
ГОЛОВА. Депутат Луценко, голова комітету. Будь ласка.
ЛУЦЕНКО В.І., голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція комуністів. Хочу переконати шановних народних депутатів з НДП у тому, що потрібно проголосувати, і хочу дати відповідь Ємцю.
Люди добрі! Коли приймався бюджет, наш комітет направляв Кабінету Міністрів, бюджетному комітету пропозицію щодо 330 мільйонів карбованців, необхідних для виконання цього закону. І тепер треба звинувачувати самих себе в тому, що ця пропозиція не пройшла. Це по-перше.
По-друге, виконання бюджету для виконавчої влади стало формальністю. Депутате Ємець, я до вас звертаюся. Планувалося, що цього року до фонду соціального захисту інвалідів надійде 200 мільйонів гривень. На сьогодні надійшло тільки 17 мільйонів гривень від того, що повинно було надійти в першому кварталі.
Далі. Щодо знецінених грошових заощаджень. У бюджеті 1997 року на їх покриття передбачалося 200 мільйонів гривень, у бюджеті 1998 року - 370 мільйонів гривень, усього - 570 мільйонів гривень. Профінансовано тільки 10 мільйонів гривень із 570 мільйонів гривень, передбачених бюджетом. У 1999 році ми знову передбачили в бюджеті 200 мільйонів гривень. За чотири місяці не надійшло ні копійки.
Таким чином, влада сьогодні (ви ж самі бачите), не виконуючи ні бюджету, не виплачуючи пенсій (борг - 2,4 мільярда), вкравши з Пенсійного фонду 1 мільярд 860 мільйонів, живе за рахунок наших старих, немічних людей. Це я переконую Народнодемократичну партію.
Щодо ОУН-УПА. Реабілітовано 22 тисячі чоловік. Усі вони повинні отримати статус учасника війни. Що стосується інших, то є державна комісія, є комісії з питань реабілітації. Усе повинно робитися за законом.
І останнє. На синівській любові абсолютної більшості депутатів до ветеранів війни сьогодні хочуть зіграти погану роль Рух і ті, хто з ним, для того щоб отаким насильницьким способом реабілітувати тих, хто воював проти...
ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон. Шановні колеги, давайте вирішимо питання. Ну, скільки триватимуть ці заклинання? Повірте мені, якщо ми не приймемо сьогодні рішення, не подолаємо вето, це не прикрашатиме Верховну Раду. НДП чи не НДП... Вони сьогодні в НДП, завтра будуть в інших партіях. Сьогодні в Партії зелених, завтра будуть в інших партіях. Але справа не в цьому. Справа в тому, що не можна так ставитися до своїх обов'язків, як ставиться дехто з депутатів.
Якщо ми не проголосуємо, я в понеділок зустрінуся з Президентом після його повернення і з Прем'єр-міністром, і, думаю, ми знайдемо рішення, щоб підписати те, за що ми проголосували 279 голосами, без подолання вето. 330 мільйонів у державі можна знайти, і я підкажу, як це зробити. Тому я просив би: давайте вирішимо це питання, як кажуть, і подолаємо вето. Якщо сьогодні цього не зробимо, то 5 травня я вам доповім, і ми остаточно визначимося. Будь ласка. Ставлю на голосування. Ідеться про 330 мільйонів. А в державі 50 мільйонів населення. Це по 5-6 гривень з однієї людини.
"За" - 277.
Прошу, проголосуйте. Опустіть руки, я слово надавати не буду. Кому потрібні ваші заклинання? Змагаєтесь, хто краще скаже. Голосуємо. Будь ласка. Голосуємо в режимі поіменного голосування.
"За" - 272.
Будь ласка. Висвітіть по фракціях.
"За": НДП - усього 50 процентів фракції голосує; НРУ - 2 з 15; "Громада" - 15 з 16; СПУ - 24 з 24; СДПУ(о) - 11 з 15; "Батьківщина" - 21 з 22; зелені - 9 з 13; "Відродження регіонів" - 13 з 18; "Незалежні" - 8 з 8; СелПУ - 13 з 13; ПСПУ - 13 з 13; Рух(перший) - 0; "Трудова Україна" - 10 з 11; "Реформи-центр" - 1 з 4; позафракційні - 4 з 7.
Шановні колеги! Я в понеділок зустрінуся з Президентом і Прем'єром, ми розглянемо це питання, і 5 травня на засіданні я вам доповім про результати. Тоді й визначимося остаточно.
_____________________
Розглядається проект Закону про металобрухт. Прошу проголосувати проект закону в цілому. Ми його вчора розглянули. Будь ласка.
"За" - 111.
Шановні колеги! Депутате Асадчев, сядьте на місце. Пропонується прийняти проект постанови, внесений депутатом Пухкалом. Я ще раз кажу: ми з вами проголосували за подолання вето 279 голосами, бракує 21 голосу. Я впевнений, що 5 травня зберуться всі депутати, ми проголосуємо і наберемо 300 голосів. Прошу зайняти робочі місця і працювати.
___________________
Розглядається проект Постанови про проект Закону про правовий режим воєнного стану. Доповідає Крючков Георгій Корнійович.
КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Ми розглядали це питання, але рішення не прийняли. Внесений законопроект мав дуже серйозні недоліки, не забезпечував повною мірою конституційні права громадян під час введення воєнного стану.
Ми вносимо пропозицію повернути цей законопроект на доопрацювання у профільний комітет, тобто відправити на повторне перше читання.
Хочу сказати, що проект на 90 відсотків доопрацьований, тож може бути внесений через 10-15 днів на обговорення.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу підтримати пропозицію про відправлення проекту на повторне перше читання, враховуючи те, що над ним потрібно ще попрацювати.
Депутате Єльяшкевич, сядьте, будь ласка. Голосуємо.
"За" - 114.
Сідайте, будь ласка.
________________________
Розглядається проект Постанови про направлення на доопрацювання проектів законів про правовий режим майна та господарську діяльність Збройних Сил України, про особливості корпоратизації та приватизації підприємств Міністерства оборони України, про внесення відповідних доповнень до Закону про оренду державного майна, поданих Кабінетом Міністрів.
Депутат Мухін. Будь ласка.
МУХІН В.В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые депутаты! К сожалению, Олег Михайлович Литвак болен, поэтому докладывать буду я. Суть вопроса достаточно простая.
Дело в том, что при голосовании бюджета мы приняли решение, что за счет хозяйственной деятельности Министерство обороны должно изыскать более 200 миллионов гривень, которые будут направлены на разработку новых систем вооружения и оплату научно-технической продукции, производимой в системе Министерства обороны.
Нам надо, естественно, узаконить всю эту деятельность, потому что до последнего времени все эти вопросы решались за счет продажи систем вооружения. Как вы понимаете, в сложившейся ситуации современные системы вооружения Министерства обороны мы продавать не можем. Поэтому и было предложено принять целый ряд законов, которые урегулировали бы деятельность этих структур Министерства обороны.
После достаточно длительного обсуждения, в том числе и с Комитетом по вопросам финансов и банковской деятельности, мы пришли к выводу, что можем принять эти законопроекты, однако их необходимо доработать, поскольку по целому ряду положений есть замечания.
Поэтому просим проголосовать за то, чтобы отправить эти законопроекты на повторное первое чтение. Затем в течение месяца внести их на рассмотрение Верховного Совета и проголосовать в первом чтении. И поскольку понятно, что сейчас голосование может не состояться, то просим, Александр Николаевич, включить эти законопроекты в пакет для последующего голосования.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію про перенесення названих законопроектів на повторне перше читання.
"За" - 107.
_______________
Розглядається проект Закону про символіку Червоного Хреста та Червоного Півмісяця в Україні. Доповідає голова Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства Шевчук Сергій Володимирович. Будь ласка.
ШЕВЧУК С.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ
23, Волинська область). Шановні народні депутати! Шановний Олександре Миколайовичу! Насамперед повинен сказати, що чимало народних депутатів і сьогодні, і в попередні дні підходили із запитанням, яка потреба прийняття даного законопроекту. Усі ми, мовляв, підтримуємо Червоний Хрест, усі знаємо цю організацію. У чому полягає суть законопроекту?
Це питання надзвичайно серйозне, надзвичайно актуальне, оскільки йдеться про діяльність товариства, яке є загальновизнаним. І про це треба сказати саме сьогодні, саме в цей бурхливий час, коли така діяльність повинна здійснюватись відповідно до міжнародних норм і міжнародних конвенцій.
Я пізніше спинюсь на особливостях символіки Червоного Хреста і потребі її раціонального законного використання. Але насамперед дозвольте мені спинитись на питаннях діяльності Товариства Червоного Хреста в Україні. Це товариство за своєю суттю є унікальною добровільною гуманітарною самостійною організацією, основним завданням якої є сприяння органам державної влади в їх діяльності в гуманітарній сфері.
Свої статутні завдання Червоний Хрест реалізує через обласні, міські та районні організації Червоного Хреста. Важливим напрямом діяльності товариства є надання медично-соціальної допомоги самотнім громадянам похилого віку та інвалідам.
І от з цією метою в нашій державі створена патронажна служба Червоного Хреста, функціонують понад 300 кімнат та центрів медично-соціальної допомоги і майже 500 банків одягу.
Працівниками патронажної служби щороку обслуговується вдома близько 200 тисяч пацієнтів, серед яких більша половина - самотні непрацездатні громадяни, а третина - інваліди.
Одним із основних своїх завдань Товариство Червоного Хреста вважає надання реальної допомоги органам охорони здоров'я в забезпеченні їх медичним обладнанням і медикаментами. Вслухайтесь, будь ласка, в такі цифри. На звернення національного комітету до Міжнародної федерації товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця безпосередньо до національних товариств інших країн за останні роки в Україну надійшло по лінії Червоного Хреста медикаментів, медичного обладнання та продуктів харчування на суму понад 35 мільйонів доларів США. Зокрема, 25 мільйонів доз протидифтерійної вакцини для масової імунізації населення, 2 мільйони доз живої протиполіомієлітної вакцини, 18 мільйонів одноразових шприців, 2,5 тисячі наборів медикаментів для дитячих лікувальних закладів, майже 1000 наборів для пологових будинків і відділень. Завдяки тісним контактам регіональних організацій товариства з відповідними організаціями товариств інших зарубіжних країн тільки за останні два роки лікувальним закладам нашої держави передано у вигляді гуманітарної допомоги різного медичного обладнання, лікарських засобів, продуктів харчування на суму близько 6,5 мільйона доларів США.
Шановні колеги! Дозвольте звернути вашу увагу на такі факти. Незважаючи на величезні кошти, що надходять гуманітарною допомогою по лінії Червоного Хреста, очевидно, ні ви, ні я не чули про якесь нераціональне використання цієї допомоги, про якийсь невідповідний розподіл їх. Вони розподіляються, справді, лише для тих, хто цього потребує.
До речі, ми тут говоримо про мільйони доларів США. Я нагадаю, що, скажімо, в моїй області, у Волинській, працівники Червоного Хреста отримують заробітну плату з таким самим запізненням, як і працівники інших сфер бюджету. Зокрема, затримка в нашій області з виплатою заробітної плати працівникам цього товариства становить понад 5 місяців.
Водночас разом із органами й закладами охорони здоров'я товариство провадить роботу для залучення громадян до лав донорів, пропагуючи серед населення саме безоплатне надання крові та її компонентів.
Відповідно до статутних завдань щодо надання гуманітарної допомоги всім, хто її потребує як на національному, так і на міжнародному рівнях, Товариство Червоного Хреста України надавало гуманітарну допомогу біженцям із Придністров'я, населенню Абхазії, Таджикистану, Чечні, Румунії, острова Сахалін (Росія) у зв'язку із землетрусом, потерпілим внаслідок повеней у Рівненській, Закарпатській, Волинській, Львівській, Івано-Франківській областях, а також міста Харкова у зв'язку з аварією на очисних спорудах, потерпілим внаслідок аварії на шахтах міста Донецька та іншим.
Я не спинятимусь на величезній допомозі, яку це товариство надало потерпілим внаслідок стихійного лиха в Закарпатті. Але в переддень 26 квітня, дня нашої національної трагедії, дозвольте мені спинитися на діяльності товариства, яка провадиться за сприяння Міжнародної федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця стосовно міжнародної Чорнобильської програми, яка діє з 1992 року.
У рамках цієї програми проведено понад 240 тисяч дозиметричних обстежень у 70 населених пунктах Київської, Вінницької, Житомирської, Черкаської, Чернігівської й інших областей.
З 1994 року Українське Товариство Червоного Хреста за відповідної допомоги інших національних товариств реалізує програму створення служб катастроф Українського Червоного Хреста у разі надзвичайних ситуацій. Створюється п'ять регіональних складів, здійснюється будівництво бази, формуються рятівні загони.
З 1992 року важливим напрямом роботи товариства стало здійснення заходів для з'ясування долі осіб, які потерпіли внаслідок збройних конфліктів і стихійного лиха. Розшукано або встановлено долю майже 6 тисяч чоловік, знайдено і з'ясовано стан близько 2 тисяч могил українських воїнів, загиблих на території Західної Європи під час Другої світової війни. По каналах Червоного Хреста здійснюється зв'язок осіб, які перебувають у зоні збройних конфліктів, з їхніми рідними в Україні.
Потрібно також зазначити, що Червоний Хрест України перший серед національних товариств колишнього СРСР ще 1993 року був прийнятий повноправним членом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що свідчить про визнання його ролі в міжнародному русі Червоного Хреста.
Визнанням авторитету нашої країни стало обрання Товариства Червоного Хреста 1997 року на 11 сесії Генеральної асамблеї Міжнародної федерації до складу виконавчої Ради, а голова товариства - відомий Іван Гнатович Усіченко - є постійним представником у цій Раді.
Незважаючи на порівняно незначний стаж членства у Міжнародній Федерації, українське товариство показало себе організацією, що має тверді позиції й переконання. Це проявляється передусім у його міжнародній солідарності, ставленні до подій, які турбують світову громадськість, і, безумовно, народних депутатів України, про що свідчать численні засідання в цьому залі з питань збройних конфліктів на Балканах, сприяння додержанню міжнародного гуманітарного права, яке застосовується під час збройних конфліктів.
Незважаючи на особливу роль і значення товариства, про що я так докладно розповів, остаточно не розв'язано проблему використання символіки - емблем Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Відповідно до статуту Міжнародного червонохресного руху, прийнятого 15-ю Міжнародною конференцією Червоного Хреста в жовтні 1986 року, в будь-якій країні може існувати лише одне національне товариство: або Червоного Хреста, або Червоного Півмісяця.
Згідно з Указом Президента України від 28 жовтня 1992 року в Україні існує та визнається державою Товариство Червоного Хреста України.
У відповідності зі статтями 53 і 54 вищезгаданої конвенції цей міжнародний правовий акт зобов'язує держави - учасниці конвенції вводити у своє внутрішнє законодавство всі потрібні положення для запобігання зловживанню емблемою Червоного Хреста.
В Україні були порушення цієї конвенції. Зокрема, незважаючи на те, що Україна підписала протоколи, були неодноразові спроби створити громадські організації з використанням символіки Червоного Хреста або Червоного Півмісяця. Ці спроби зводилися до створення подібних організацій як відомчого, так і етнічного характеру (я маю на увазі створення асоціації Червоного Півмісяця), хоча Національний комітет Червоного Хреста України не раз звертався до Міністерства юстиції України з проханням розглянути питання про правомірність існування і діяльності подібних асоціацій. Таких прикладів можна навести чимало.
Так, зокрема, емблема Червоного Хреста досі широко використовується в різноманітних закладах охорони здоров'я. Її привласнюють, інакше не скажеш, приватні аптеки, лікарі та різні парамедичні організації. Відсутність відповідного закону не дає юридичних підстав для наведення належного порядку в сфері використання символіки Червоного Хреста.
Згідно з Женевськими конвенціями під час збройних конфліктів вважається важким злочином зловживання символікою Червоного Хреста, що може спричинити важкі наслідки й позбавити потерпілих належного їм захисту. А тому за мирного часу держави - учасниці конвенцій повинні приймати відповідні закони і вживати заходів для забезпечення захисту емблеми Червоного Хреста.
Потреба прийняття (я завершую) Закону України про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця зумовлена також метою підвищення престижу України у світі, подальшого розвитку міжнародного руху Червоного Хреста, збереження авторитету емблеми Червоного Хреста та захисту її високого призначення.
Прийняття цього закону дасть можливість навести належний порядок у використанні символіки, полегшить захист символіки, продемонструє вірність нашої держави взятим на себе міжнародним зобов'язанням.
Шановні народні депутати! Проект даного закону обговорювався в різних фракціях нашого парламенту. Ще раз, так би мовити, було з'ясовано,що Міжнародна організація Червоного Хреста є символом миру, милосердя і гуманного ставлення до всіх жертв надзвичайних ситуацій і конфліктів. І тому я впевнений, що це питання не може бути спірним у нашій залі.
Тому я дуже прошу від імені усіх членів Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства (а більшість з них є авторами цього законопроекту) позитивно поставитися до цієї пропозиції і прийняти законопроект у першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВА. Запитання до депутата Шевчука. Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин на запитання. Висвітіть.
Депутат Марченко. За ним - депутат Полюхович.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Депутатська група "Відродження регіонів". Шановний Сергію Володимировичу! Наша група підтримує запропонований законопроект і голосуватиме, коли настане час, за підтримку ваших пропозицій.
Але скажіть, будь ласка, як ви оцінюєте сьогодні ставлення тих, хто залишив зал, до такої важливої проблеми, до такого законопроекту? Наскільки це впливатиме на діяльність такої важливої структури, як товариство Червоного Хреста?
Дякую.
ШЕВЧУК С.В. Шановний мій колего і сусіде Олексію Марченко! Я не хотів би, бо вважаю це грішним, надмірно політизувати це питання. Я можу сказати тільки одне, що голова Товариства Червоного Хреста мав розмову з фракцією комуністів, яка, з його слів, підтримала цей законопроект. І тому я не хотів би загострювати це питання.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Полюхович. За ним - депутат Вітренко.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Сергію Васильовичу, безперечно, символіку треба впорядкувати в Червоному Хресті. Але дозвольте поставити таке запитання. Ми з вами з Волині, і ви знаєте, в якому становищі перебувають районні організації Червоного Хреста. Це стосується особливо їхнього фінансового стану. Одначе вони в більшості своїй виконують роботу і за соціальну службу. Адже саме Червоний Хрест опікується людьми, яким треба щоденно допомагати.
У Червоному Хресті працюють, як правило, люди з медичною освітою. Вони ходять по домівках, розносять ліки, лікують, допомагають. А існують за внески, які раніше організації відраховували. Тепер і організації не можуть їм нічого дати. Тому існують вони завдяки добрим людям, які їм ще якусь копійку сплачують.
Скажіть, Сергію Володимировичу, чи районні організації Червоного Хреста в сільськогосподарських регіонах мають якесь додаткове фінансування із центральних органів Червоного Хреста? Чи воно здійснюється сьогодні, оте фінансування?
ШЕВЧУК С.В. Спасибі велике за запитання. Ви, справді, добре знаєте, в яких умовах працюють регіональні товариства Червоного Хреста. Я поділяю вашу стурбованість і можу сказати тільки одне: Комітет з питань охорони здоров'я підготував два законопроекти. Перший за актуальністю - оцей, який ми сьогодні обговорюємо, другий - про діяльність Товариства Червоного Хреста в Україні. У другому законопроекті передбачений цілий ряд питань, пов'язаних з оптимізацією існування цієї важливої структури. Це питання, яке ми будемо наступним разом розглядати.
ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Зубов.
ВІТРЕНКО Н.М. Фракція Прогресивної соціалістичної партії України, соціалістична опозиція. Шановний доповідачу! Зрозуміло, що сьогодні робота парламенту зірвана, як і протягом усього цього тижня, і тут не треба когось виправдовувати. Хотіли б комуністи працювати - вони працювали б над Бюджетною резолюцією ще в липні 1998 року. І туди заклали б пільги ветеранам, підвищені пенсії, зміну бюджетної політики. Але тоді їх повністю влаштовувала Юлія Тимошенко, її пропозиції щодо Бюджетної резолюції. І всі вони голосували за. А тепер, перед святами, проводять свій парад.
Але в мене запитання до вас особисто. Ви
- голова комітету, ви вносите зараз проект закону про символіку Червоного Хреста. Я за те, щоб впорядкувати символіку, але невже це питання найголовніше сьогодні в охороні здоров'я? До нас звертаються люди: немає інсуліну, діабетики помирають, поширюється туберкульоз, жінки роблять кримінальні аборти й народжують дітей у підворіттях, тому що не можуть сплатити за всі ці послуги.
Скажіть мені, будь ласка, які закони потрібно зараз прийняти, щоб усе ж таки забезпечити конституційні зобов'язання держави щодо доступної для кожного безкоштовної охорони здоров'я? Будь ласка, яка ваша позиція і назвіть ті закони, які ми повинні прийняти зараз, напередодні прийняття Бюджетної резолюції на 2000 рік.
ШЕВЧУК С.В. Спасибі за надзвичайно цікаве запитання. Насамперед скажу, що комітет носить назву Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства і має набагато ширші функції, ніж, власне, охорона здоров'я.
Щодо медичних проблем, то наш комітет зараз працює над 17 законопроектами. І представник вашої фракції лікар Савенко досить активно працює над ними. Які з них вважати головнішими? Вважаю, що цей закон важливий, проекти інших чекають розгляду.
Безумовно, найголовніше питання сьогодні - це реформування галузі охорони здоров'я. З одного боку, це зміни до Основ законодавства про охорону здоров'я, над якими ми працюємо. Ми повинні позбавитися державної монополії (це моє особисте переконання і не тільки моє) у сфері медичних послуг, як позбавилися її в інших напрямах, повинні розвинути альтернативні форми медицини.
Другий важливий законопроект - про обов'язкове державне медичне соціальне страхування. Проект майже готовий. Ми свідомо не виносимо його в цю залу, оскільки переконані в тому, що прийняття лише одного цього законодавчого акта само по собі великої користі не дасть. Потрібен ряд інших законів, зокрема, про зміни до Антимонопольного законодавства, про розширення функцій органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров'я і турбота про здоров'я тих громадян, які проживають на території органу місцевого самоврядування.
Як я вже сказав, потрібні зміни основ законодавства щодо розвитку колективних форм господарювання у сфері охорони здоров'я, розвиток мережі сімейних лікарів і так далі. Над цим працюємо, але буде ще небезпечніше, якщо ми ці важливі законопроекти внесемо в зал недоопрацьованими. Ми готові прислухатися і до ваших особистих, Наталіє Михайлівно, пропозицій.
Спасибі.
ГОЛОВА. Депутат Зубов.
ЗУБОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян (Левый центр). Прошу передать слово Чижу Ивану Сергеевичу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ЧИЖ І.С. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Шановний Сергію Володимировичу! Безперечно, ви детально розповіли, які проекти законодавчих актів напрацьовує комітет. Та всі ми добре розуміємо, що проблема не в тому, що бракує якихось законів. Конституція - це закон прямої дії, закон найвищий (не всі, правда, брали участь в її розробці). І там є стаття 49, редакція якої запропонована членами нашої соціалістичної фракції, стосовно того, що охорона здоров'я повинна бути безплатною в комунальних і державних закладах, що мережа цих закладів не повинна скорочуватися. Проте ця норма не виконується, ігнорується. Тобто проблема в забезпеченні виконання законодавства щодо охорони здоров'я всією організацією влади.
Мені приємно, що ви дали інформацію не просто про саму символіку, - ви дали інформацію про дуже серйозне міжнародне Товариство Червоного Хреста. Я наведу такий приклад. Ми зараз із Хмельницьким товариством Червоного Хреста і з обласним управлінням охорони здоров'я (з Пінчуком Анатолієм Костянтиновичем) працюємо над тим, щоб відкрити відділення товариства на базі дільничної Солобковецької лікарні в Ярмолинецькому районі. Там буде і патронажна служба, і медико-санітарний центр, і дільнична лікарня, яка була нерозумно закрита. То я хотів би на доповнення до запитання одного з моїх колег запитати, наскільки можна скоординувати цю роботу, щоб через міжнародне товариство допомогти нашій охороні здоров'я, яка поставлена в таку складну ситуацію?
Дякую вам. А проект підтримуємо.
ШЕВЧУК С.В. Спасибі за підтримку. Щодо статті 49 Конституції, то в нашому комітеті працює ваш колега професор Марковська, вона, мабуть, була автором цієї статті і детально працює над розкриттям її суті. Я просто хотів би, Іване Сергійовичу, сказати, що йдеться про безоплатну медичну допомогу, а не про охорону здоров'я в цілому. Медична допомога - це додаткові медичні послуги, це побутові послуги в лікувальних закладах.
У Конституції записано про право на "медичну допомогу". Справді, це повинно забезпечуватися. Міністерство охорони здоров'я зараз працює над тим, щоб розробити критерії гарантованого рівня державної медичної допомоги, під яке має йти фінансування. А не так, як тепер: фінансування, а потім спускають...
Щодо міжнародної допомоги. Я знаю позицію... Мали ми переговори і, повірте, Міжнародний Червоний Хрест дуже схвально ставиться до будь-яких спроб реформувати галузь охорони здоров'я, поєднати її з іншими формами, у тому числі червонохресними. Якщо на Хмельниччині є бажання організувати осередки товариства на звільнених місцях (так я зрозумів цю форму), ми охоче посприяємо підтримці цієї ініціативи.
ГОЛОВА. Сергію Володимировичу, спасибі. Сідайте, будь ласка. Хто бажає виступити в обговоренні? Думаю, шановні колеги, ми зараз заслухаємо Журавського і тоді домовимося, як бути далі.
Депутат Журавський. Будь ласка.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Фракція НДП доручила мені виступити з цього питання. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! У законопроекті визначаються порядок та умови використання і захисту емблем, назв та розпізнавальних знаків Червоного Хреста і Червоного Півмісяця на території України, виходячи з вимог Женевських конвенцій, додаткових протоколів до них, а також Правил з використання емблем Червоного Хреста або Червоного Півмісяця національними товариствами, ухвалених ХХ Віденською Міжнародною конференцією Червоного Хреста 1965 року та переглянутих Радою делегатів у Будапешті в 1991 році.
У законопроекті визначено всі можливі випадки та докладно розписана процедура використання емблеми Червоного Хреста та Червоного Півмісяця як у мирний час, так і під час воєнних конфліктів і надзвичайних ситуацій. Передбачено відповідальність за обманні дії з використанням емблем Червоного Хреста і Червоного Півмісяця під час збройних конфліктів.
Положення законопроекту відповідають положенням статті ter 6 Паризької конвенції про охорону прав промислової власності
стосовно заборони реєстрації торгових знаків, які включають емблеми чи позначення міжнародних організацій.
Ми вносимо пропозицію в третьому абзаці статті 1, в якому записано: "Особи, що потерпіли від аварії судна, - як військовослужбовці, так і цивільні, які потрапили в небезпечну для їхнього життя ситуацію на морі або в інших водах, внаслідок аварії судна чи літака, де вони перебували, і які утримуються від ворожих дій", - після слів "в інших водах" додати слова "чи на суші", тому що аварія літака може відбутися не лише над поверхнею моря.
Фракція вважає, що цей законопроект доцільно підтримати в першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВА. Хто ще бажає виступити?
Ставлю на голосування. Прийняти в першому читанні. Наталія Михайлівна наполягає.
"За" - 89.
Шановні колеги! Думаю, враховуючи кількість депутатів у сесійному залі, немає потреби гаяти час.
За цей тиждень, який призначено для роботи в округах, ми підготуємо доповідь, а 5-го числа проведемо закрите засідання Верховної Ради, зробимо аналіз роботи кожної фракції, кожного депутата і, мабуть, приймемо виважене рішення. Думаю, ми подумаємо над проектом рішення.
Може, доцільно зробити канікули до президентських виборів. Нехай ті, хто бореться за президентство, борються, а ми не будемо, як кажуть, заважати, а будемо працювати на своїх робочих місцях, - хто де до цього працював. Тому що так працювати і строєм ходити у зал чи з залу... Мені просто соромно сидіти за цим пультом Голови Верховної Ради.
І я не хочу бути таким Головою Верховної Ради в такому парламенті. Це я вам прямо заявляю, щоб усі чули.
На цьому завершуємо роботу. Цей тиждень працюємо в округах. Засідання Погоджувальної ради відбудеться 4 травня, 5- го - засідання Верховної Ради.
На все краще.