ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  25  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Прошу підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалися 318  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги!   Набираємося   терпіння   і   працюємо.   Ми розглянули з вами лише два питання до 14 години 30 хвилин.  У  нас залишилося ще 12 питань - це блок соціальних законодавчих актів, і ми їх до 20 години розглянемо обов'язково.

     Розглядається проект Закону про загальнообов'язкове  державне соціальне  страхування  від  нещасного  випадку  на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату  працездатності. Доповідає  заступник  міністра праці та соціальної політики Ткачук Станіслав Порфирович.

     Станіславе Порфировичу, 5-7 хвилин. Будь ласка.

     ТКАЧУК С.П.,  заступник міністра праці та соціальної політики України.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  На  ваш  розгляд  урядом  вноситься  законопроект   про загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від нещасного випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які спричинили втрату працездатності.

     Організація охорони праці,  соціального захисту потерпілих на виробництві у нашій  державі  потребує  кардинальних  перетворень. Система    індивідуального   відшкодування   збитків   потерпілому безпосередньо підприємством,  яка використовується нині, не тільки не  дає можливості реалізувати в нашій країні зазначене положення, а навпаки - погіршує життя людей,  що потерпіли на виробництві, бо ця система залишається в правовому,  організаційному, економічному та соціальному плані вкрай недосконалою.  Вона не вирішує  питання компенсації  матеріальних збитків потерпілим в разі банкрутства та закриття  підприємств,  їх   фінансової   неспроможності,   питань медичної,  професіональної  та соціальної реабілітації потерпілих, працевлаштування інвалідів праці,  надання їм допомоги в подоланні труднощів  побутового  характеру,  залучення  їх  до  громадського життя.

     Зважаючи на це,  шановні народні депутати,  цей  законопроект передбачає  створення  в  державі  повноцінної системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві,  реалізація якої дозволить усунути зазначені недоліки.

     Основними принципами   соціального  страхування  законопроект проголошує:  обов'язковий порядок  страхування  всіх  працівників, учнів  та  студентів  навчальних  закладів,  коли  вони  набувають професійних   навичок;    сплату    страхових    внесків    тільки роботодавцями,   формування   і  витрачання  страхових  коштів  на солідарній   основі;   управління   страхуванням    представниками працівників,   роботодавців   та   державних   органів  на  основі соціального партнерства  й  на  паритетних  засадах  під  наглядом держави;    економічну   зацікавленість   суб'єктів   страхування; поліпшення умов  та  безпеки  праці;  надання  державних  гарантій застрахованим громадянам у реалізації їх прав.

     Страхування від  нещасного  випадку здійснює Фонд соціального страхування - некомерційна самоврядна  безприбуткова  організація. Управління  фондом  здійснюють  правління  та  виконавча  дирекція фонду.  До  складу  правління  включаються  представники  держави, застрахованих  працівників  і  роботодавців  - по 15 осіб з кожної сторони. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів, а представники  працівників,  роботодавців делегуються чи обираються об'єднаннями профспілок,  інвалідів праці, роботодавців, які мають статус  всеукраїнських.  Члени правління обираються на шестирічний строк і виконують свої обов'язки на громадських засадах.

     Правління фонду затверджує свій статут, кандидатури на посаду директора  виконавчої  дирекції  фонду та його заступників,  річні програми робіт та бюджет і структуру виконавчої дирекції.

     Робочими органами    виконавчої    дирекції    передбачаються управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,   відділення   в   районах   та   містах    обласного підпорядкування.

     Беручи участь   у  реалізації  державної  політики  в  галузі соціального захисту людей,  фонд вирішує  такі  питання:  повністю відшкодовує  шкоду,  заподіяну  працівникові  каліцтвом  або іншим ушкодженням  здоров'я;  виплачує  йому  або  членам   його   сім'ї одноразову   допомогу,   втрачений  заробіток  у  разі  тимчасової непрацездатності,  пенсію в разі  втрати  працездатності;  у  разі смерті  потерпілого  -  організовує похорони померлого,  оплачуючи пов'язані з ними витрати;  організовує лікування потерпілих  і  їх перекваліфікацію  та працевлаштування;  надає допомогу інвалідам у вирішенні соціально-побутових  питань;  організовує  їх  участь  у громадському   житті;  бере  участь  у  розробці  центральними  та місцевими органами виконавчої влади національних галузевих програм навчання   та   підвищення   рівня  знань  працівників,  організує здійснення наукових досліджень у сфері охорони праці,  розробку та виробництво засобів індивідуального захисту працюючих.

     Силами своїх   страхових   експертів   фонд   перевіряє  стан профілактичної   роботи   на   підприємствах;   бере   участь    у розслідуванні   випадків   професійних   захворювань   і  нещасних випадків; надає допомогу підприємствам та організаціям у створенні і реалізації ефективної системи управління охороною праці.

     Фонд має  автономну,  незалежну  від будьякої іншої,  систему фінансування.  Фінансування  фонду  здійснюється  в  основному  за рахунок  внесків роботодавців.  Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.  Кошти фонду не  включаються до  складу  Державного  бюджету  і використовуються виключно за їх прямим   призначенням.   Суми   страхових   внесків    підприємств обчислюються  у відсотках:  для госпрозрахункових підприємств - до річного фактичного обсягу реалізованої  продукції;  для  бюджетних установ та організацій - до річної суми фактичних витрат на оплату праці.

     Розрахунки показують,  що відношення суми видатків  фонду  до річного  обсягу  реалізованої продукції в країні не перевищить 0,4 чи 0,5 відсотка.  Відношення обсягу внесків бюджетних  установ  та організацій  до річного фонду оплати праці становитиме 0,1 чи 0,12 відсотка, або 9 мільйонів гривень.

     Законопроект передбачає   диференціацію   страхових   тарифів залежно   від   класу   професійного   ризику  виробництва,  рівня травматизму і стану охорони праці на підприємствах.  Це  буде  для підприємств  добрим стимулом поліпшити умови та безпеку праці,  бо низький тариф призначатиметься при  задовільному  стані  справ,  а високий - при незадовільному. Тобто охорона праці стане категорією економічною,  і  роботодавцю  буде   економічно   невигідно   мати небезпечні й шкідливі умови праці.

     Постійні щорічні  витрати Фонду соціального страхування після повного його становлення,  за розрахунками Міністерства  фінансів, становитимуть  855 мільйонів гривень,  у тому числі на компенсацію збитків потерпілим  -  66  відсотків;  на  медичну,  професійну  і соціальну  реабілітацію - 9;  на організацію профілактики нещасних випадків  і  професійних  захворювань  -  21;  на  адміністративне управління функцій - 4,3 відсотка.

     Річний внесок   у   Фонд   соціального   страхування  кожного підприємства становитиме в середньому 1210  гривень.  Залишки  сум від   можливого   перевищення   доходів  над  витратами  фонду  за підсумками фінансового року будуть використовуватися для зменшення розмірів внесків підприємств.

     Нагляд за    діяльністю    Фонду    соціального   страхування здійснюватиме наглядова рада,  до складу якої в  рівній  кількості входитимуть  представники  держави,  застрахованих  працівників  і роботодавців.  Крім того, державний нагляд у сфері страхування від нещасних    випадків   здійснюватимуть   спеціально   уповноважені центральні органи виконавчої влади,  роботу яких буде спрямовувати Кабінет Міністрів.

     Запропонований організаційноекономічний  механізм соціального страхування  містить  у  собі  збалансовану  систему  державних  і ринкових  регуляторів  у  галузі  охорони праці.  Реалізація його, безумовно,  позитивно позначиться і на морально-політичному  стані суспільства, і на умовах виробництва.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі, Станіславе Порфировичу.

     Запитання будуть?   Відводимо   п'ять   хвилин.  Будь  ласка, запишіться на запитання. Висвітіть, будь ласка, список.

     Депутат Єщенко. За ним - депутат Андресюк.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Станислав Порфирьевич! Действительно,  такой  закон нам нужен.  Но вот,  рассматривая его проект в Комитете по вопросам промышленной политики,  мы  обратили внимание  на то,  что он еще несвоевременный,  если учесть уровень охраны труда на предприятиях. Ведь сегодня большинство предприятий не   работают,  что  действительно  создает  большие  трудности  с выплатой денежных средств  на  содержание  фонда.  У  меня  к  вам вопрос: сколько людей будут работать в этом фонде?

     ТКАЧУК С.П.  По нашим ориентировочным прикидкам, в этом фонде будет работать 9 тысяч 250 человек.

     ГОЛОВА. Депутат Андресюк. За ним - депутат Ключковський.

     ТКАЧУК С.П. Я могу расшифровать, где эти люди будут работать.

     ГОЛОВА. Депутате Андресюк, будь ласка.

     АНДРЕСЮК Б.П.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, СДПУ(о)). Прошу передати слово члену нашої фракції Стояну.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України. Шановний доповідачу!  Дійсно,  такий закон потрібен,  тим паче що Федерація профспілок  України  брала  участь  у підготовці його проекту і 47 наших пропозицій враховані.  Хочу сказати,  що днями в  мене  була зустріч у Броварах з активом Київської області.  Учасники зустрічі просили цей проект  закону  підтримати.  Вчора  і  рада  Федерації профспілок висловилася за його підтримку.  Але я хочу, щоб ви дали відповідь відносно двох його статей.

     На сьогодні згідно з чинним законом за кожний відсоток втрати працездатності     потерпілому    виплачується    середньомісячний заробіток.  За кожний відсоток!  Ви ж пропонуєте допомогу  в  разі втрати  працездатності в розмірі мінімальної заробітної плати.  Це зовсім інше.  Мінімальна і середня заробітні  плати  -  це  зовсім різні речі. Це перше.

     Друге. У  разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або  професійного  захворювання  сім'ї  пропонується   виплачувати одноразову  допомогу  в  розмірі,  не  меншому суми його трирічної заробітної плати.  Хочу вам нагадати,  що за нині  діючим  законом виплачується п'ятирічна заробітна плата. Тобто ви цим самим значно зменшуєте суми відшкодування,  які повинні надаватись, і тим самим порушуєте   статтю   22  Конституції.  Якщо  ви  будете  на  цьому наполягати,  я  проситиму  депутатів  такий   проект   закону   не підтримувати. Дайте мені, будь ласка, відповідь на ці запитання.

     ТКАЧУК С.П. Александр Николаевич! Мы действительно предложили такие нормы возмещения ущерба,  потому что  вы  знаете  прекрасно: сегодня  в  связи  с  выплатами,  которые предусмотрены Законом об охране труда,  допускается  много  злоупотреблений,  и  деньги  до рабочего   человека   не  доходят.  Поэтому  правительство  решило предложить такие нормы.  Окончательное  решение,  конечно  же,  за Верховным Советом.

     Вы говорите,   что  это  будет  несвоевременный  закон.  Нет, своевременный!  Сегодня предприятия  не  в  состоянии  выплачивать материальную помощь пострадавшим на производстве. Сегодня лежат 30 тысяч больных спинальников,  которые не могут двигаться!  Им нужна помощь.  Этим людям, которые уже на всю жизнь прикованы к постели, никто не предоставляет путевки даже раз в год. Кто, скажите, будет это сегодня делать?

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).   Народний   рух   України.   Шановний   доповідачу! Підтримуючи  в  цілому  саму ідею прийняття закону,  просив би вас усе-таки відповісти на кілька таких запитань.  Перше.  Які  будуть взаємовідносини  між працівниками фонду і службами охорони праці в питанні призначення виплат та здійснення цих виплат?

     Друге запитання.  З яких усе-таки коштів  буде  фінансуватися утримання апарату цього фонду?  Чи це буде з тих самих коштів, які призначені для тих,  хто зазнав виробничих  травм,  чи  це  будуть додаткові кошти?

     Нарешті, третє.  Чи  виплати  у  фонд  не  стануть додатковим податком для виробника?

     Дякую.

     ТКАЧУК С.П.  Я вам скажу, что взаимоотношения между Комитетом по надзору за охраной труда и фондом будут совершенно нормальными, паритетными.  Мы  от  имени  государства  занимаемся  надзором  за соблюдением   требований   законодательных  нормативных  актов  по обеспечению безопасных условий  труда,  а  фонд  будет  заниматься только одним - возмещением ущерба в том случае, если человек попал в беду.

     Фонд будет  выплачивать  зарплату  своему  аппарату,  который будет насчитывать 100 человек в центральном аппарате и 5 тысяч 400 человек в областях и городах Киеве и Севастополе.

     Что касается налогового давления на производителя.  Александр Николаевич говорил о нарушении нами Конституции.  Мы предусмотрели отчисления  в  размере  0,4  процента  от   обема   реализованной продукции.

     Правительство исходило из того, что до 1997 года существовал фонд  охраны  труда.  Там  было  заложено  1 процент отчислений от обема реализованной продукции.  При этом 60 процентов этой суммы руководитель предприятия оставлял у  себя,  а 40 процентов направлялось в остальные - отраслевые, региональные и государственные  фонды.  Тогда  Украина  не   взорвалась,   ничего страшного  не  произошло.  Так мы вот эти 0,4 процента забираем из обема реализованной продукции и решаем вопрос. На бюджет нет того давления, которое мы могли бы создать.

     ГОЛОВА. Депутат  Гуцол хоче поставити дуже цікаве запитання і наполягає на цьому. Будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".   Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь  ласка,  чи прийняття даного  законопроекту  захистить  травмованих  шахтарів, інвалідів праці і взагалі чи передбачає він захист від інфляції?

     Дякую за увагу.

     ТКАЧУК С.П. Мы считаем, что именно этот проект, если он будет принят как закон, защитит их. Это не наша придумка. Мир лучшего не выработал  (Шум  у  залі).  Ну  зачем вы говорите?  Ну придумайте! Выйдите сюда и предложите что-то другое, новое.

     Мы говорим: с миру по нитке - голому сорочка. Так же "шьется" это дело. Сегодня ни банки, ни коммерческие структуры, ни тот, кто зарабатывает  деньги,  -  никто  ни  копейки  не  выделяет  нашему инвалиду. Скажите, кто будет его кормить?

     Так давайте  со всех соберем налоги,  со всех соберем вот эти отчисления для наших инвалидов.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     ТКАЧУК С.П.  Да мы все от лопаты и от тяпки  живем!  Они  нас кормят. И если человек пострадал - мы должны ему отдать должное.

     ГОЛОВА. Станіславе Порфировичу, сідайте, будь ласка.

     Слово надається Харі Василю Георгійовичу,  голові підкомітету Комітету з питань соціальної політики. Будь ласка, п'ять хвилин.

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Уважаемый   Александр Николаевич!   Уважаемые  коллеги!  Конечно,  телеграфным  способом рассматривать  такой  важный  и  нужный  для  нашего   государства законопроект очень сложно,  но коль мы работаем в таком режиме,  я хотел бы коротко остановиться на основных мотивах,  которые  стали решающими для поддержки данного законопроекта комитетом.

     Вы знаете,  что  21  декабря 1993 года Верховная Рада приняла рамочный  закон  -  Основы  законодательства  об  общеобязательном государственном   социальном   страховании.   На  основании  этого рамочного закона в Украине должны быть  приняты  пять  законов  по общеобязательному государственному социальному страхованию. Проект одного из них рассматривается сегодня.  И  рассматривается  он  не зря. Я хотел бы привести несколько цифр для того, чтобы лишний раз подчеркнуть важность рассмотрения и принятия закона такого рода.

     За последние  10  лет  на  предприятиях  нашего   государства травмировано более 1 миллиона работников, 20 тысяч из них погибли, 100 тысяч стали инвалидами.  И уровень смертельного травматизма, к сожалению,  в  Украине  не уменьшается.  Можно приводить еще очень много цифр.  На отдельных предприятиях производство упало на 50-60 процентов,  а  уровень  травматизма,  в  том числе и смертельного, практически остался на том же уровне.

     Конечно, в  наихудшем  положении   находятся   сегодня   наши угольные  предприятия,  которые  не  получают  средств для выплаты заработной платы,  не говоря уже о других социальных  выплатах,  в том   числе   об   одноразовых   выплатах   по  регрессным  искам, представляющим очень большие  суммы,  и  ежемесячных  выплатах  по регрессным искам.

     Чуть лучше,  чем  в  угольной промышленности (но не намного), обстоят дела в горно-металлургическом комплексе,  где за последние годы в 2,5 раза сократилось производство и почти во столько же раз увеличилось число случаев травматизма, в том числе и смертельных.

     В агропромышленном  комплексе   ежегодно   погибают   500-600 работников,   что   составляет   практически   40  процентов  всех смертельно травмированных в народном хозяйстве. К сожалению, среди них погибают почти 200 механизаторов.

     Я должен  сказать,  что  общая  ситуация  на  производстве  в последнее время ухудшается.  Это касается  и  создания  надлежащих условий  по охране труда.  Очень плохо обстоят дела у нас на вновь организованных предприятиях, где так называемые новые работодатели практически  не  уделяют  внимания  охране труда,  а рабочие из-за боязни потерять  рабочее  место  вынуждены  соглашаться  на  любые условия.

     Сейчас в  Украине  ежедневно травмируются 200 человек,  30 из них становятся инвалидами, а 5 человек погибают.

     Ежегодно потерпевшим   выплачивается,   а   точнее,    должно выплачиваться  400 миллионов гривень.  В дальнейшем ситуация будет ухудшаться в связи с тем, что 800 тысяч используемых механизмов не отвечают  нормативным  актам  по охране труда,  42 тысячи зданий и сооружений находятся в аварийном состоянии.

     И самое  плохое,  что  рабочие  обеспечиваются   спецодеждой, спецобувью и индивидуальными средствами защиты всего лишь на 45-50 процентов.  Мы уже дожили до того,  что самоспасателя  не  хватает даже  на  тех  горняков,  которые  работают  в шахте.  Один горняк поднимается  и   передает   средство   индивидуальной   защиты   - самоспасатель   -   другому  горняку,  который  в  тот  же  момент опускается под землю.

     Существующая у  нас  система  на  сегодня  не  может   решить проблему  выплаты по регрессным искам.  Приведу несколько цифр.  В 1994 году задолженность по выплате по регрессным искам  составляла у нас в государстве 30 миллионов,  в 1996 году - 320 миллионов,  а на 1 сентября текущего года - уже свыше 600 миллионов гривень.

     Данный законопроект   рассматривался    в    комитете,    его рассматривали  свыше  50  отраслевых  и  региональных  обединений профсоюзов,    они    также    внесли    свои    предложения    по усовершенствованию этого проекта,  и комитет единогласно поддержал данный проект и внес его на обсуждение.

     Хотя я должен сказать,  что он  далек  от  совершенства.  Нас совершенно  не  устраивают  механизмы выплаты по регрессному иску, заложенные в законопроекте. С ними нельзя согласиться.

     Предположим, сегодня в соответствии с Законом об охране труда (статья  11)  в случае смерти работающего семье выплачивается пять годовых  заработных   плат,   а   в   законопроекте   предлагается выплачивать всего лишь три годовые зарплаты.

     В той же статье 11 Закона об охране труда предусмотрено,  что за каждый процент утраты трудоспособности  необходимо  выплачивать потерпевшему   среднемесячную   заработную   плату,  а  в  проекте предусмотрена выплата  только  в  размере  минимальной  заработной платы, что является нарушением статьи 22 Конституции Украины.

     В связи  с  изложенным  хотелось  бы отметить еще один важный момент.  Конечно, в том, что сегодня люди получают на производстве травмы, в том числе и смертельные, виновны предприятия. Но в связи с нынешней экономической ситуацией в  государстве  практически  ни одно  предприятие,  даже  то,  которое  держится  на  плаву,  не в состоянии   выплатить   ни   одноразовые,   ни   текущие   выплаты травмированным.

     Поэтому комитет  всесторонне  рассмотрел данный законопроект. Кстати,  при его рассмотрении был высказан ряд замечаний.  Комитет учел  их  в  том  проекте,  который  внесен  на наше рассмотрение. Комитет по вопросам социальной политики и труда предлагает принять данный законопроект в первом чтении.

     ГОЛОВА. Спасибі, Василю Георгійовичу.

     Запитання будуть? Будь ласка, запишіться. Висвітіть список.

     Депутат Масенко. За ним - депутат Черняк.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147,  Полтавська область). Прошу передати слово депутату Пустовойтову.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська   область).   Фракція  комуністів.  Це  буде державний  фонд,  це  вже  ясно.  А  от  у  нас  у   Кривбасі   із "Кривбасруди"  зробили "Кривбасгідрозахист",  хоча держава повинна виплачувати за регресними позовами.  За 1998 рік чотири  чи  п'ять разів   перераховували.  Зараз  кілька  тисяч  людей  приходять  і запитують:  коли ж будуть усетаки виплачувати регресні?  То як оце можна зрозуміти?  Є цей фонд,  і держава має регресні виплачувати, хоча б у Кривбасі. Я хочу, щоб це ви також взяли до відома.

     ХАРА В.Г. Что касается регрессных выплат. Даже если мы примем закон сегодня,  завтра он не заработает.  Стоимость этого закона - 820  миллионов  гривень  ежегодно.  Эти  деньги  еще  надо  найти, заложить  в  этот  фонд  и  выплачивать.  Но  дело в том,  что при нынешней ситуации с травматизмом у нас нет другого варианта, кроме как солидаризировать те финансовые средства,  которые могут быть в государстве. Подругому невозможно. Я знаю, что и в Кривбассе очень трудная  ситуация,  она  схожа с ситуацией в Донбассе,  особенно в центральном Донбассе,  где есть крутопадающие угольные  пласты,  в связи  с  чем  количество инвалидов доходит там до 40 процентов от общего числа работающих. И при ныне действующей системе выплаты по регрессным искам эти люди и через 10,  и через 15,  и через 20 лет не получат  положенных  им  средств.  А  этот  фонд  всетаки  дает возможность решать эти вопросы.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Журавський.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Фракція Народного руху України. У мене немає сумніву  стосовно  того,  що  внесення законопроекту про соціальне страхування від нещасного випадку є  вчасним,  навіть  запізнілим, але в мене все-таки є запитання.

     Мені не  зовсім зрозумілий фінансовий бік справи.  Яким чином буде здійснюватися нагромадження  коштів  і  фінансування  апарату фонду:  чи з коштів,  спрямованих на захист від нещасних випадків, чи з якихось  інших  коштів?  Тобто  все-таки  внесіть  ясність  у питання про фінансовий бік справи.

     Дякую.

     ХАРА В.Г. Финансовое наполнение Фонда социального страхования от несчастных случаев осуществляется по двум каналам: предприятия, которые  изготавливают продукцию,  будут перечислять отчисления от стоимости реализованной  продукции;  бюджетные  организации  -  от фонда оплаты труда. В расчетах стоимости создания данного фонда (я говорил,  что  это   составляет   820   миллионов   гривень)   все предусмотрено.

     Вы, наверное,  достаточно детально знакомы с текстом, поэтому я должен сказать, что речь идет не только о выплатах по регрессным искам.  Данный фонд должен заниматься всем,  начиная от контроля и создания условий труда,  заканчивая реабилитацией пострадавшего  и всем,  что  стоит  между этим:  созданием патронажной службы и так далее.  К сожалению,  сегодня так  получается,  что  если  человек получил  травму  на  производстве,  то  в лучшем случае он получит компенсацию материальных издержек.  А потом он практически  никому не нужен.  Его здоровье остается его собственной проблемой. Данный же фонд предусматривает все, еще раз повторяю, начиная от создания нормальных  условий труда,  и заканчивая переосвидетельствованием, наблюдением,     оздоровлением,     лечением,      протезированием травмированных на производстве людей.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  В  окремих  регіонах  і  галузях  борги  із  виплат   за регресними   позовами   майже   дорівнюють   загальним  боргам  із заробітної плати. Особливо небезпечними є численні зловживання, до яких вдаються лікарі і керівники підприємств. Практика показує, що для того щоб отримати необхідну довідку, лікарю треба дати хабара. І  часто  ці довідки видаються в Україні просто горами.  Цей хабар треба давати і певним недобросовісним  керівникам  підприємств.  І знову-таки,  як засвідчує практика, половину суми регресних виплат у разі їх  одержання  треба  покласти  в  кишеню  цьому  директору державного підприємства.

     Моє запитання  до  вас:  запропонована  в законопроекті схема розв'язує цю проблему чи ні?

     ХАРА В.Г.  Вы знаете,  конечно,  на 100 процентов тут  трудно сказать,  что  данную  проблему  она  снимает.  Но она сводит ее к минимуму, если так можно сказать. То есть, знаете, злоупотреблений у нас на всех уровнях государственной власти...  Если у нас бюджет разворовывается,   то   что   можно   говорить,   какую   гарантию 100-процентную  можно  давать  по  этому  фонду.  Но те случаи,  о которых вы говорите,  они,  конечно,  будут освещены.  Может быть, появятся  какие-то  другие  факторы,  которых  мы сегодня не можем предположить.  Но то,  о чем вы говорите,  механизм,  заложенный в этом законопроекте, исключает.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Дякую.

     Шановні колеги, є пропозиція прийняти проект закону в першому читанні.  Підтримайте,  будь ласка.  Всі зауваження  й  пропозиції здасте,  і  вони будуть враховані до другого читання (Шум у залі). Не годиться. Ну, будь ласка, давайте проголосуємо, а потім...

     Будь ласка,  два за,  два  проти.  Депутате  Шевчук,  ви  за? Депутат Баулін проти. Депутат Марченко проти. Депутати Журавський, Кендзьор, Гусак за. Депутати Абрамов, Александровська, Черняк за.

     Будь ласка, депутате Баулін. За ним - депутат Гусак.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  соратники!  Уважаемые народные  депутаты  и  избиратели!  Я,  как и вы все,  внимательно слушал докладчика и после его пламенных убедительных слов  хочу  и себя   убедить   в   исторической   необходимости  принятия  этого достаточно фундаментального,  посмотрите, и в общем-то актуального закона.

     Вроде бы все правильно.  Сегодня работодатель,  у которого на производстве происходит  несчастный  случай  или  профессиональное заболевание,  выплачивает  пострадавшим компенсацию как попало или вообще не выплачивает. Мы все знаем, какой проблемой стала выплата одних   только  регрессных  шахтерам.  Да  откуда  их  взять?  Вся экономика  "незалежної"  Украины  лежит.  У  нас   есть,   правда, оптимисты  из  президентской  команды,  которые уверяют,  что наше народное хозяйство к президентским выборам заработает.  Я  себя  к этим оптимистам не отношу.

     И как ни горько кое-кому сознавать, но если в самое ближайшее время мы не пойдем путем Белоруссии и не присоединимся к ее  союзу с Россией, то не только наше поколение, но и поколение наших детей и внуков обречено на прозябание в  нищете.  А  для  бездействующих заводов  вопрос  травматизма  станет  актуальным тогда,  когда эти заводы заработают.

     И вот на сегодняшнем экономическом кладбище должен  появиться такой святой и благородный фонд помощи пострадавшим (третий раздел этого законопроекта).  Вы знаете,  я всегда выступал и выступаю за усиление роли государства в экономических вопросах.  Кстати, одним из главных факторов бурного развития экономики Белоруссии как  раз и    является    государственное    регулирование.   Но   согласно предлагаемому  сегодня  законопроекту  по-государственному   будут только  отбирать  деньги.  А  вот распределять их будет фактически частная структура. Ничего иного из проекта закона не вытекает.

     Если сегодня  высоковельможные  чиновники  наших  госструктур разезжают  на  "мерседесах" и отдыхают на Канарских островах,  то можно представить,  какую кормушку  они  себе  устроят  под  таким благовидным    предлогом,    как    создание   "загальнодержавного соціального страхування". Причем эта кормушка практически никак не будет контролироваться нищенствующим народом.

     Поэтому в    целом,   не   отвергая   идею   государственного страхования  от  несчастных   случаев   на   производстве   и   от профессиональных   заболеваний,   предлагаю   от   имени   фракции коммунистов существенно доработать данный законопроект и вернуться к  нему при рассмотрении на повторном первом чтении,  существенно, кстати,  переработав статью 33,  где предлагается  выплачивать  по половине,  по  четверти  минимальной заработной платы и так далее, что  явно  несправедливо.  А  все  предполагаемые  функции   фонда законодательно закрепить за профсоюзами. У нас хороший опыт времен СССР.  Давайте к нему вернемся.  Когда  же  экономика  возродится, тогда,  наверное,  можно будет вернуться к целесообразности такого социального фонда.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Народний депутат Гусак.

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые  народные   депутаты! Обсуждаемый  законопроект  исключительно важен,  так как состояние условий  безопасности  труда   в   народном   хозяйстве   остается неудовлетворительным.  Риск  стать  жертвой  несчастного случая на производстве у нас  в  5-8  раз  выше,  чем  в  развитых  странах. Ежегодно на производстве травмируются 65 тысяч человек,  из них 10 тысяч становятся инвалидами,  1тысяча 900 человек  гибнут.  Причин такого положения,  как обективных, так и субективных, много. Они накапливались годами.

     В большинстве стран мира социальная  политика  базируется  на том, что жертвы производства имеют право на особые преимущества по социальной  защите.  В  нашей   стране   система   индивидуального возмещения    ущерба    непосредственно    предприятием,   которая применяется сегодня,  не только не  дает  возможности  реализовать указанное  положение,  а  и  наоборот,  усложняет  жизнь человеку, который пострадал на производстве.  Причина этого в том, что у нас до  сих  пор не решен вопрос возмещения ущерба при банкротстве или закрытии предприятия,  при его  финансовой  необеспеченности.  Нет надежного   механизма  оплаты,  лечения,  социальной  реабилитации пострадавших.  Именно эти вопросы, внесенные Кабинетом Министров в законопроект, определяют правовую основу, экономический механизм и структуру обязательного государственного страхования.

     В то  же   время   в   предложенном   законопроекте   имеются существенные   недостатки,   которые  необходимо  устранить.  Так, созданием Фонда  социального  страхования  от  несчастных  случаев предусматривается   создание  штата  количеством  свыше  10  тысяч работников.  И  это  при  том,  что  имеется  разветвленная   сеть социального  обеспечения  пенсионеров,  фонд защиты инвалидов,  на которые можно было бы возложить эти функции. Это очередной немалый отряд чиновников,  которые будут содержаться не за счет бюджета, а за счет предприятий.

     Нельзя согласиться также с тем,  что в законопроекте фонду  и его  страховым  экспертам  по  охране  труда  даются полномочия на уровне инспекции государственного надзора  по  охране  труда,  что фактически приведет к созданию еще одного органа госнадзора по тем же вопросам и нарушит действующую систему управления и надзора  за охраной труда.

     В статье   47   проекта  предусмотрено,  что  взносы  в  фонд начисляются в процентах к годовому обему реализованной продукции, вносятся  два  раза  в  год  дифференцированно  и  устанавливаются чиновниками фонда.  Это новый налог, и при сегодняшнем положении в экономике   -  прямое  вымывание  оборотных  средств  предприятий. Расчеты показывают,  что для среднего предприятия  эти  отчисления значительно превышают сегодняшние затраты,  идущие на решение этих проблем.  Это возможность коррупции, это перекладывание расчета по регрессам   на   то   незначительное   количество  еще  работающих коллективов,  поскольку большинство будет просто  не  в  состоянии выполнять   эту   оплату.  Это  возможность  еще  одной  категории чиновников взимать штрафы с предприятий.

     Поэтому я  предлагаю  все-таки  в   первом   чтении   принять законопроект,  так  как  он исключительно важен,  но при доработке учесть высказанные замечания.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат Олексій  Марченко.  За  ним  -депутат Черняк.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська   область).   Дякую.   Депутатська   група  "Відродження регіонів". Основами законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування  встановлено,  що  правовідносини  під  час страхування від нещасного випадку на виробництві або  професійного захворювання,  які  спричинили втрату працездатності,  регулюються окремим законом.

     Проектом закону,  що розглядається,  якраз і робиться  спроба врегулювати  ці  питання.  Особливо  актуально  це сьогодні,  коли багато підприємств  зупинилися,  стали  банкрутами  й  неспроможні платити   за  регресами.  Скажімо,  Черкаський  завод  телеграфної апаратури вже тривалий час,  навіть після рішення  суду,  не  може сплатити  одноразову  матеріальну допомогу Раїсі Григорівні Носач, яка стала інвалідом на виробництві.  А скільки  таких  випадків  в агропромисловому  комплексі!  І  таких прикладів кожен із нас може навести багато.

     Саме тому  закон   вкрай   потрібний,   цю   проблему   треба розв'язувати.  Проте  що  ж пропонується?  Створити нову структуру чиновників  чисельністю  не  13,  а  9  тисяч  чоловік,   як   тут прозвучало,   забрати  частину  засобів  соціального  страхування, незрозуміло  яку.  Цей  апарат  має  працювати  з   720   тисячами підприємств,  оперувати мільярдами цифр. Природно, тут не обійтися без комп'ютерної мережі,  без  стартового  капіталу  в  розмірі  8 мільярдів гривень, які потрібні лише на погашення боргів сьогодні. Та й узагалі створенню такої  структури  має  передувати  тривалий установчий період.

     А якщо  послатися  на історію,  то можна запитати й таке:  чи розв'язав на сьогодні всі проблеми інвалідів створений свого  часу фонд  підтримки  інвалідів?  Чи  не  подібна  пропозиція вноситься сьогодні?  Постає  запитання:  чому  ми  відступаємо  від   діючої системи?  Підприємства  платити  не  в змозі,  це зрозуміло.  І як тепер: за них платитимуть ті, хто ще дихає?

     Пропонується новий податок з реалізації  -  від  0,1  до  1,2 відсотка.  Так,  скажімо,  Маріупольський металургійний комбінат з реалізацією в 1 мільярд гривень  за  мінімальної  ставки  змушений буде  сплатити  10  мільйонів  гривень  так  званих  живих коштів. Причому коефіцієнти ставок встановлюватимуть чиновники.

     Я вже нічого не  кажу  про  юридичні  казуси  запропонованого законопроекту в частинах другій, третій, п'ятій статей 47, 13, 26, 33.  З огляду на це інформую, що наша депутатська група за те, щоб розв'язати проблеми,  які постали,  але водночас ми переконані, що законопроект потребує грунтовного доопрацювання.

     Тому ми підтримали пропозицію про повернення законопроекту на повторне  перше  читання для того,  щоб урахувати всі зауваження і найближчим часом внести його на розгляд Верховної Ради.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат Черняк.  За ним - депутат  Шевчук,  і завершуємо.

     ЧЕРНЯК В.К.  Фракція Народного руху. Шановні колеги! Найбільш небезпечні для законодавчої діяльності ті депутати, які правильно, логічно  мислять.  Вони  завжди  знаходять недоліки,  якісь дрібні неузгодженості в законопроекті,  шукають  бліх  і  на  пні  нищать певний законопроект. От якраз це дуже небезпечно у даному разі.

     Я також  не  в  захопленні від цього законопроекту,  він не є шедевром.  Я маю багато претензій. Але треба враховувати, що перше читання  - це концептуальне читання.  Ми повинні говорити про саму концепцію законопроекту.  Є друге читання, під час якого ми можемо вносити  свої  пропозиції,  поправки і шліфувати,  поліпшувати цей законопроект.

     Отже, я зважаю на те,  що це перше читання і що  такий  закон дуже потрібний.

     Ми повинні  створити  в  Україні,  і  я вбачаю в цьому одне з основних завдань Верховної Ради,  систему  соціального  захисту  й законодавчі основи для цієї системи.  Одним із компонентів системи соціального захисту є соціальне страхування,  яке також  має  свої складники.  Ми  маємо рамковий Закон про страхування,  а тепер цей проект спеціального закону. Він дуже потрібний.

     Особливо важливе  значення  має  та  обставина,  що   питання охорони  праці  в  Україні  вкрай  занедбані:  шалений травматизм, фактично немає інспекторів,  немає заробітної плати,  тобто  треба розв'язувати проблеми травматизму. І якраз цей законопроект сприяє саме цьому, щоб ми вирішували питання охорони праці.

     Я цілком підтримую  депутата  Стояна  стосовно  того,  що  за основу розрахунку треба покласти не мінімальну заробітну плату,  а середню і  треба  брати  суму  за  п'ять  років,  якщо  це  разова допомога.

     Тут зазначалося,  що  ми  не  маємо коштів.  Але ми приймаємо закони не тільки на сьогодні,  а й на перспективу.  До  речі,  тут висловлювалися зауваження стосовно того, що це додатковий податок. У  чомусь  це  правда,  але  ми  також  думаємо  про   перспективу розв'язання цієї проблеми.

     Отже, з  огляду  на  всі ці обставини,  я думаю,  що ми маємо підставу сьогодні прийняти законопроект  у  першому  читанні,  але істотно доопрацювати його під час підготовки до другого читання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Шевчук - голова комітету.

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 23, Волинська область).  Шановні народні депутати! Пропозиція про необхідність прийняття закону України,  в якому були  б  визначені правові,  економічні,  організаційні  основи  захисту громадян від професійних   ризиків,   виробничих    травм,    ризиків    втрати працездатності, професійних захворювань, є дуже слушною. І Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства з дуже великим зацікавленням ознайомився з даним проектом. Проте, на думку членів комітету, він містить низку недоліків, зокрема принципових.

     Передусім навряд   чи   можна   погодитися   з   твердженням, викладеним у поданні Кабінету Міністрів України,  що запровадження закону,  проект якого пропонується,  в дію  додаткових  витрат  із бюджету   не   потребуватиме.   На  підставі  положень  статті  47 законопроекту планується запровадити додатковий  збір,  обчислення якого   для  бюджетних  установ  і  організацій  передбачається  у відсотках до річної суми фактичних витрат  на  оплату  праці,  що, цілком  зрозуміло,  неминуче  спричинить  збільшення  видатків  із бюджету.

     Згідно з частиною 2 статті 6.2.7 чинного Регламенту Верховної Ради  України  подібні  проекти  повинні подаватися з обов'язковим фінансово-економічним обгрунтуванням та пропозиціями щодо покриття витрат.

     Які ж  це  витрати?  На  початку пропонувалося,  щоб до цього фонду протягом року  збиралися  кошти  в  сумі  майже  1  мільярда гривень.  Пізніше  була  поправка  і  суму скромно зменшено до 840 мільйонів гривень.  Тут згадувалося про медичну допомогу,  про  30 тисяч  спинальників.  Скільки  ж виділено із цієї суми на медичну, професійну  й  соціальну  реабілітацію  інвалідів?  Менше  десятої частини,  власне,  81  мільйон  гривень.  Це  лише вдвоє перевищує оплату праці більш як 9 тисячам нових  штатних  чиновників  даного фонду (зокрема, як скромно було зазначено доповідачем, близько 100 чоловік центрального апарату).  Оце  така  адмінреформа,  це  така турбота про інвалідів і травмованих на виробництві.

     Не буду викладати розрахунків,  але очевидно,  що створюються штучні умови для посилення податкового тиску  на  підприємства  та підвищення   цін   на   всі  товари  й  послуги.  Викликає  сумнів обгрунтованість  запропонованого  розміру   мінімального   резерву коштів  для  забезпечення  реалізації  завдань страхування й цього фонду.  Пропонується 50 відсотків,  тобто 400  з  гаком  мільйонів гривень, без належного економічного обгрунтування.

     Крім того,  пропонується  наділити  Кабінет  Міністрів  (а не Верховну Раду України!)  правом  встановлювати  ставки  збору  або страхового  тарифу  для  підприємств,  установ  і  організацій  на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку  на виробництві   (стаття  47  законопроекту),  що  суперечить  Закону України про систему оподаткування.  Зокрема,  стаття 1 зазначеного закону визначає, що ставки, механізми справляння податків і зборів та  пільги  щодо  оподаткування  не  можуть  встановлюватися   або змінюватися    іншими   законами   України,   крім   законів   про оподаткування.

     Викликає серйозний сумнів і оцінка можливостей  цього  фонду. Шановні  депутати!  Хіба  не є це декларацією,  коли написано,  що таким людям буде надано повний обсяг медичної  допомоги,  домашній догляд  медичних  сестер,  акушерський  та  інший домашній догляд, санаторно-курортне лікування,  навіть протезування і так  далі,  і тому подібне?  Це спричинить або фінансове банкрутство фонду,  або втрату довіри до фондів соціального страхування.

     На завершення.  Безумовно,  ніхто не може  бути  байдужий  до інвалідів,  які потерпіли внаслідок травм,  або потенційних жертв. Це  надзвичайно  важливе  питання,  але  його   треба   вирішувати досконало.  І  тому  наш комітет пропонує якнайшвидше розглянути в повторному першому читанні даний законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги,  маємо дві пропозиції.  Перша  -  прийняти  в першому   читанні.  Я  прошу  підтримати  цю  пропозицію,  внесену народними депутатами - членами  профільного  комітету.  Голосуємо. Законопроект голосується в першому читанні на пропозицію депутатів профільного комітету. Активно голосуйте.

     "За" - 66.

     Трохи не вистачає.

     Голосується пропозиція  про  перенесення  на  повторне  перше читання. Будь ласка.

     "За" - 212.

     Голосуємо, голосуємо. Депутат Ніколаєнко не встиг.

     "За" - 232.

     Прийнято. Дякую.

     ----------

     Розглядається проект Закону про державні мінімальні соціальні стандарти.  Доповідає  заступник  міністра   економіки   Олександр Степанович Яременко.

     ЯРЕМЕНКО О.С., заступник міністра економіки України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд у  першому  читанні  вноситься  проект Закону України про державні мінімальні  соціальні  стандарти,   який   розроблено   разом   із профспілковими  об'єднаннями  у рамках виконання Генеральної угоди між Кабінетом  Міністрів,  Конфедерацією  роботодавців  України  і об'єднаннями   профспілок   та  відповідно  до  основних  напрямів соціальної політики.

     Цей документ є рамковим,  визначає правові засади  формування та  застосування  мінімальних соціальних стандартів,  що вже діють або перебувають на стадії  опрацювання.  Він  повинен  забезпечити реалізацію    закріплених   Конституцією   України   найважливіших соціальних гарантій  населенню.  Законопроект  враховує  стандарти рівня життя, соціального обслуговування, освіти, культури, охорони здоров'я, житлово-комунального та транспортного обслуговування.

     Законопроект був розглянутий у п'яти комітетах Верховної Ради та  науковоекспертним  управлінням  Секретаріату  Верховної Ради і одностайно оцінений  як  украй  назріла  й  надзвичайно  актуальна законодавча  пропозиція,  особливо  на  порозі прийняття Бюджетної резолюції та  розроблення  проекту  Закону  про  Державний  бюджет України  на  2000  рік.  Загалом  було  підтримано  пропозицію про законодавче визначення мінімальних державних соціальних стандартів з   метою   реалізації   конституційних   прав  громадян  України. Законопроект був також схвалений для прийняття в  першому  читанні Комітетом з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту та Комітетом з питань будівництва, транспорту і зв'язку.

     У процесі обговорення законопроекту як у названих  комітетах, так  і  в  комітетах  з  питань  охорони здоров'я,  материнства та дитинства, з питань науки і освіти та з питань соціальної політики і праці було висловлено низку конструктивних пропозицій, більшість з яких ми підтримуємо й готові внести до проекту  закону  під  час доопрацювання його остаточної редакції.

     Поданим на  розгляд законопроектом вперше робиться спроба вже найближчим  часом  під  час  формування   бюджетів   усіх   рівнів (насамперед  місцевих)  забезпечити розрахунок розмірів мінімально потрібних видатків з дотриманням конституційних  прав  громадян  і врахуванням  міжнародних  норм  у  сфері  застосування  соціальних стандартів.  На  сьогодні  ж,  внаслідок  обмеженості   фінансових ресурсів,   мінімально  потрібні  видатки  згідно  з  Законом  про бюджетну  систему  України   обчислюються   на   підставі   чинних законодавчих  актів з огляду на можливості їх фінансування в межах відповідних адміністративних одиниць.

     На підставі викладеного прошу вас,  шановні народні депутати, підтримати  законодавчу  ініціативу уряду й прийняти проект Закону України про державні  мінімальні  соціальні  стандарти  в  першому читанні.

     Дякую за увагу.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Степановичу.

     Усе зрозуміло? Запишіться на запитання. Пропонується відвести 5 хвилин. Висвітіть список.

     Депутат Красняков.  За ним - депутат Гуцол (ображався,  що не записують).

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической   партии   Украины.   Уважаемый докладчик,  скажите конкретнее,  чья все-таки инициатива  внесения такого законопроекта?  Скажите также более конкретно, поддерживают ли профсоюзы такое начинание Кабинета Министров?  И не считаете ли вы, предлагая такой проект, что сама Конституция уже устанавливает государственные  стандарты,  то  есть  тот  достаточный  жизненный уровень,   который   государство   должно   гарантировать  каждому человеку?

     ЯРЕМЕНКО О.С.  Я сказав на  початку  свого  виступу,  що  цей документ    підготовлений    урядом    разом   із   профспілковими об'єднаннями, тобто в тісній співпраці фахівців Кабінету Міністрів і профспілок.  Його було включено до згаданої Генеральної угоди на минулий рік.  Тож зрозуміло,  що профспілки його  підтримують,  бо вони також є авторами цього законопроекту.

     Стосовно другої частини вашого запитання,  то я вважаю, що не всі норми в Конституції виписані.  І нам треба прийняти якраз  цей документ,   що   деталізує   й   розвиває   напрями,   передбачені Конституцією.  Цей  документ  насамперед  повинен  розглядатися  і прийматися   як  фінансові  нормативи  для  формування  Державного бюджету і особливо місцевих бюджетів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуцол. За ним - депутат Сінченко.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина".  Поперше,  це  є  перелік стандартів.  І по-друге, чи даний законопроект допоможе розв'язати проблему молоді та студентів?

     Дякую.

     ЯРЕМЕНКО О.С. Я сказав, що цей документ є рамковим і закладає можливості для прийняття інших законодавчих актів.  Тому я не можу сказати,  що він розв'яже усі проблеми молоді. Але прийняття цього документа,  а  далі  - низки законодавчих актів,  які випливають з нього й тісно з ним пов'язані, спрямоване на розв'язання і проблем молоді.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сінченко. За ним

- депутат Ємець.

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Донченко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Степанович!  Вы прекрасно  знаете,  что  Конституцией  Украины  не предусмотрены   минимальные   гарантии.   Конституция  Украины,  в частности статья 48,  говорит о достаточном жизненном  уровне  для граждан,  и  их  семей.  Поэтому я хотел бы для себя уточнить один важный момент.

     Вы сказали, что этот документ согласован с профсоюзами. Когда вы выходили на согласование с профсоюзами,  то что подразумевалось тогда?  Сколько минимумов должно  закладываться  для  "достатнього життєвого  рівня  для  громадян",  то  есть то,  что предусмотрено статьей 48 Конституции.  И какая будет разница между  минимумом  и "достатнім  рівнем" - один к десяти,  один к пяти или один к трем? Можете ли вы сегодня,  исходя из реалий поступления  финансов  уже принятого бюджета и выполнения рамок этого бюджета, сказать, какие это будут минимумы по отношению к достаточному  жизненному  уровню граждан?

     ЯРЕМЕНКО О.С.  Юрію  Григоровичу,  я  почну  з  того,  що цей документ не узгоджувався з  профспілками,  а  спільно  розроблявся фахівцями профспілкових об'єднань і Кабінету Міністрів.  Це якраз, можливо, один із перших, я б сказав, законопроектів, підготовлений спільно.

     Стосовно другої  частини вашого запитання.  Уже з назви цього законопроекту  зрозуміло,  що  в  ньому   йдеться   про   державні мінімальні соціальні стандарти, а не про достатній рівень. Бо щодо достатнього рівня ми навіть тут,  у цій залі,  ніколи не  знайдемо консенсусу  стосовно  того,  що  для  кого  є достатнім.  Рівень у кожного може бути свій.

     Нам треба   забезпечити   державні    мінімальні    соціальні стандарти,  закласти  їх  у  розрахунках  бюджетів  і  передбачити відповідне фінансування з бюджетів усіх рівнів. А далі всі повинні працювати й забезпечувати той рівень, який вони вважають достатнім для себе.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ємець.  Будь ласка.  Немає. Сідайте, будь ласка, Олександре Степановичу.

     Слово для співдоповіді має заступник голови Комітету з питань соціальної   політики   та   праці   народний   депутат    Михайло Володимирович Степанов. Будь ласка. П'ять хвилин.

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракция  блока  Социалистической  и  Селянской  партий.  Уважаемые коллеги!  Наш  комитет  рассмотрел проект Закона о государственных минимальных социальных  стандартах.  Проект  предусматривает,  что названный  закон  должен стать рамочным и заложить правовые основы формирования и применения минимальных стандартов,  которые  должны обеспечить   реализацию   закрепленных   в  Конституции  важнейших социальных гарантий.

     Но, к сожалению,  предложенный проект не  отвечает  концепции Конституции,   которая   призвана  обеспечить  человеку  достойные условия жизни,  а также не учитывает стабильности  конституционных норм, определяющих приоритет общечеловеческих ценностей. Статья 48 Конституции провозглашает права граждан не на  минимальный,  а  на достаточный,  я подчеркиваю, жизненный уровень для них и членов их семей.

     Почему же в законопроекте речь идет о минимальных стандартах, а  не  о  гарантированных  Конституцией?  Преамбула  законопроекта провозглашает, что закон определяет правовые основы формирования и применения государственных минимальных социальных стандартов. Но к предложенному законопроекту больше подходит  слово  "декларирует", ведь конкретные нормы в нем отсутствуют.

     Определение понятия  "государственные  минимальные социальные стандарты" в статье 1 напоминает определение "масло масляное". Это тавтология,   ведь   английское   слово  "стандарт"  соответствует латинскому слову "норма".  А,  кроме того,  стандарт не может быть перечнем.

     В этой  же  статье  упоминается  о государственной социальной стандартизации,  которая предусматривает  установление  стандартов уровня жизни,  социального,  жилищно-коммунального и транспортного обслуживания,  здравоохранения, обслуживания учебными заведениями, заведениями культуры, физической культуры и спорта.

     Если это произвольное упоминание, то его необходимо исключить из будущего закона.  А если это упоминание не случайное,  а  имеет ввиду   создание   какой-либо  службы,  то  нужно  более  подробно регламентировать задачи и функции этой государственной  социальной стандартизации.

     Статья 4  называется  "Перечень  государственных  минимальных социальных стандартов". Но на самом деле такой конкретный перечень отсутствует.   Вместо   перечня   стандартов   получился  перечень предложений относительно  возможности  установления  стандартов  в отраслях, предоставляющих услуги.

     Сомнение вызывает разделение стандартов по группам.  Ведь все предложенные  возможные   социальные   стандарты   направлены   на обеспечение  одного  -  уровня  жизни людей.  Поэтому они все есть стандартами уровня жизни.

     Доказательством справедливости такого подхода является статья 48   Конституции   Украины,   которая   определет   обем  понятия "достаточный  жизненный  уровень",  включая  в  него   достаточное питание,  одежду,  жилище. А Конвенция МОТ 117 предлагает брать во внимание такие основные потребности семей трудящихся, как продукты питания, их калорийность, жилище, одежду, медицинское обслуживание и образование.

     Нельзя согласиться и с нормой статьи законопроекта о том, что формирование  государственных  минимальных  социальных  стандартов осуществляется   органами   исполнительной   власти,   а   размеры минимальных  социальных  стандартов  определяются путем проведения коллективных  переговоров  и  консультаций  социальных  партнеров, составления   соглашений   соответствующих   уровней.  Кто  у  нас социальные  партнеры,   уважаемые   коллеги?   Это   работодатели, профсоюзы  и  правительство.  Следовательно,  Верховная  Рада  как законодательный  орган  от  установления  минимальных   социальных стандартов    просто-напросто    устраняется,   что   противоречит Конституции Украины,  где сказано,  что основы  социальной  защиты определяются исключительно законами.

     По опыту   своей   деятельности   относительно   установления величины   стоимости   черты   малообеспеченности   комитет   имел возможность   убедиться,   что   механизм   установления  размеров показателей,  которые гарантируют уровень жизни населения,  должен регулироваться   законом,   а  сами  размеры  должны  утверждаться Верховным Советом Украины.

     Ни концептуально,    ни    редакционно    законопроект     не соответствует  предявленным к нему требованиям.  Установленные им стандарты  не  будут  иметь   абсолютно   никакого   практического значения.  Это  не  социальная  защита,  это  иммитация социальной защиты.

     Учитывая вышеизложенное,    комитет     предлагает     проект постановления  Верховного  Совета  о  возвращении  проекта  Закона Украины  о  государственных  минимальных   социальных   стандартах Кабинету Министров для доработки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле  Володимировичу.  Все  зрозуміло. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  у  нас  записалися  на  виступи  9  народних депутатів.  Я  пропоную діяти за скороченою процедурою,  тобто два за,  два проти.  Я називаю прізвища, а ви будете говорити про своє ставлення до законопроекту.

     Депутат Кириленко за?  Мається на увазі, ще раз наголошую, що завжди,  коли  ми  ведемо  мову  про  за,  то  в  основу   кладемо законопроект,  який  подано  в даному випадку Кабінетом Міністрів. Депутат Кириленко й Лавринович за.  Депутате Мазур, ви за чи проти законопроекту?  Проти.  Депутат  Григорович?  Проти?  Точно проти? Депутат Черняк за. Депутат Моісеєнко проти.

     Будь ласка, депутате Кириленко. За ним - депутат Мазур.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України. Шановні колеги! Ясна річ, що ідея запровадження державних мінімальних соціальних стандартів є позитивною і вкрай  потрібною. Ми будуємо нашу державу всерйоз і надовго,  я би сказав, назавжди. А жодна держава не може існувати без стандартів,  зокрема та понад усе - соціальних. Але йдеться про саму реалізацію цієї, безумовно, потрібної ідеї.

     Які підстави  виникнення   проблеми   соціальних   стандартів узагалі? Це насамперед стаття 48 Конституції України, яка говорить про те, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї  сім'ї.  Тим  часом  законопроект,  на  жаль,  пропонує лише державні мінімальні соціальні стандарти.  І це є перша  й  головна колізія поданого нам законопроекту.

     Друга колізія  пов'язана  із самим визначенням цих соціальних стандартів.  Є рівень формування,  тобто визначення методики.  І є рівень   погодження   й   затвердження  зазначених  стандартів.  У законопроекті чітко сказано,  що формування державних  мінімальних соціальних    стандартів   здійснюється   на   підставі   методик, розроблених відповідними центральними органами виконавчої влади із залученням науково-дослідних установ.  Зрозуміло, що такі установи мають на це фаховість, компетенцію і повноваження.

     А от затвердження мінімальних соціальних стандартів? Ситуація тут  полягає  в тому,  що лише профспілки і лише Кабінет Міністрів стануть причетними до визначення конкретних цифрових,  нормативних параметрів у цьому питанні.  А як законодавчий орган Верховна Рада зновутаки буде усунута від цього процесу.  І  ми  будемо  мати  ту ситуацію,  яку  постійно  маємо  вже  чимало  років  із  величиною вартості  межі  малозабезпеченості.  Уряд  пропонує  одну   цифру, Верховна Рада пропонує значно вищу цифру,  внаслідок цього виникає дискусія на один,  два,  три  і  більше  днів,  а  законодавчий  і законотворчий  процес  гальмується  взагалі.  Це  є  друга  велика суперечність,  друга велика  колізія,  закладена  в  поданому  нам законопроекті.

     Ясна річ,  що від такої схеми треба рішуче відійти. І до кола тих,  хто  визначає  державні  мінімальні   соціальні   стандарти, обов'язково треба ввести й Верховну Раду України.  І, очевидно, це є достатньою умовою для того,  аби  Верховна  Рада  погодилася  на прийняття цього законопроекту.

     Зрозуміло, було  б  непогано,  якби  законопроект мав узагалі іншу назву,  тобто  щоб  він  називався:  про  державні  соціальні стандарти,  і щоб у ньому не йшлося про мінімальні стандарти,  які натякають  на  тимчасовий   характер   запропонованого   правового регулювання.  Я  думаю,  на  цю  обставину можна зважити в процесі доопрацювання поданого нам законопроекту.  Тому  Рух  закликає  ті фракції,   які  зараз  будуть  опонувати  поданому  законопроекту, все-таки схвалити його прийняття в  першому  читанні  з  тим,  аби грунтовно доопрацювати його. Якщо ж на це не буде згоди, то ми, як мінімум,  повинні прийняти рішення про повторне перше читання,  бо питання вкрай актуальне.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Мазур. За нею - депутат Лавринович.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо.  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии.  Действительно,  этот  закон  сегодня  очень актуален.  Он нужен,  но не в таком декларативном  виде,  в  каком  нам  сегодня представили на рассмотрение его проект. Наша фракция уже приводила данные,  которые предоставила ООН и подтвердило Минэкономики: на 1 октября  1998 года черта малообеспеченности должна была составлять 350 гривень -  4  доллара  в  сутки.  Я  подчеркиваю,  эти  данные предоставила  ООН  и  подтвердило  наше  Минэкономики,  а не левые фракции.

     Поэтому тот декларативный законопроект,  который сегодня  нам представлен,  не  имеет  практического  характера  и  не  содержит конкретной ответственности за неисполнение норм  закона.  То  есть самое  главное,  что  должно  быть в законе,  - ответственность за неисполнение  этого  закона,  сегодня  во   всех   наших   законах отсутствует. Мы должны прекратить эту практику создавать законы со ссылками   на   какое-то   абстрактное   законодательство.   Когда обращаешься к этим ссылкам,  то видишь,  что все статьи изяты или отменены  в  Уголовном,   Уголовнопроцессуальном   и   Гражданском кодексах.  Поэтому этот проект (я обращаюсь к тем,  кто его писал) обязательно должен  иметь  статью  о  конкретной  ответственности: административной, криминальной и прочее за его неисполнение, когда он будет принят в первом, а потом и во втором чтении.

     Конкретного механизма исполнения закона  тоже  здесь  нет.  В статье 5 законопроекта сказано об ответственности первых лиц, если допущены  нарушения   относительно   государственной   минимальной социальной гарантии.  Но в другой части этой статьи написано то, о чем я сказала:  "несуть відповідальність у встановленому порядку". А в каком - неизвестно.

     Необходимо, чтобы   прожиточный  минимум  покрывал  стоимость жизни и это должно быть  отражено  в  этом  законопроекте.  Пенсия должна быть не меньше прожиточного минимума.

     Нужно отметить,  что  в этом законопроекте есть и позитивное. Этот   законопроект   будет   систематизировать    государственные минимальные  социальные  стандарты  в  Украине.  До  сих  пор этой систематизации нет.  И спасибо,  конечно, за то, что здесь это уже заложено.   Доработка  этого  законопроекта,  если  мы  его  будем принимать в повторном первом чтении, даст возможность более широко обеспечить  его  назначение  - стать основой для расчетов размеров минимально необходимых расходов  при  формировании  бюджетов  всех уровней, особенно местных.

     Далее. Тот  негативный  фактор,  который сегодня имеет место, когда бюджеты формируются сверху вниз, должен быть тоже искоренен.

     И в  заключение  хочу  сказать,  что  мы  против  вот  такого декларативного  законопроекта,  но  за  то,  чтобы он был дополнен конкретикой, и тогда мы будем за него голосовать.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лавринович.  За  ним  -  депутат Моісеєнко.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Народний  рух України.  Шановні колеги,  ми розглядаємо питання не тільки соціальне, а й конституційне. Тому погляньмо на нього також і під цим кутом зору.

     Увесь законопроект зовсім невеликий, він має лише сім статей, але ми повинні звернути увагу на те, що Конституція України має не тільки статтю 48,  яка говорить про достатній життєвий рівень, а й статті 43 і 46,  які, власне, мають свою конкретизацію й виконання в проекті запропонованого закону:  там,  де йдеться про мінімальну заробітну плату (стаття 43 Конституції),  і там,  де  йдеться  про мінімальний  прожитковий  мінімум  (стаття  46 Конституції).  І ми маємо обов'язково ці показники зафіксувати в законах України,  які повинні стати обов'язковими стандартами для здійснення відповідних соціальних розрахунків.

     Звичайно, доопрацьовувати   цей    законопроект    доведеться обов'язково.  Але  я  не  думаю,  що  для  цього  потрібно  ще раз концептуально його розглядати,  досить постатейного розгляду,  щоб виправити.  Я  також  не  можу  зрозуміти,  навіщо  потрібно,  щоб соціальні стандарти враховували тимчасові заходи,  тим більше коли вони не мають позитивного суспільного характеру. Зокрема, в статті 4 подається  посилання  на  систему  соціальних  субсидій,  яка  в Україні за фактом стала системою соціального приниження.  Я думаю, що це тимчасовий захід уряду, який має бути скасований, а ці кошти мають спрямовуватися не на утримання управлінського апарату служби субсидій, а безпосередньо для виплат пенсіонерам, тим, хто отримує субсидії через безробіття,  щоб вони мали змогу користуватися цими коштами. Те саме стосується дотацій у місцеві бюджети з Державного бюджету,  як  передбачено статтею 143 Конституції,  щоб можна було використовувати ці кошти на необхідні  витрати:  паливо,  покриття заборгованості  за  електроенергію,  інші  комунальні  послуги тих категорій   громадян,   які   не   можуть   самостійно   за    них розраховуватися.

     У проекті також запропоновані стандарти гарантованого надання пільг   із   місцевих   бюджетів,   зокрема   щодо   транспортного обслуговування.  Ми  вже  переконалися,  що  коли  своїми законами надаємо  пільги  щодо  транспортного   користування,   які   мають забезпечуватися з місцевих бюджетів,  то при затвердженні міського бюджету виявляється,  що тих коштів,  які є  в  розпорядженні,  не вистачає не тільки на те,  щоб безкоштовно перевозити пасажирів, а й на виплату заробітної плати водієві одного автобуса.  Тому  коли передбачаються подібні підходи до соціальних стандартів,  потрібен чіткий механізм прийняття таких рішень і їх бюджетного наповнення.

     Зрозуміло, що такий проект закону не може  бути  реалізований без  реформування бюджетної системи України.  Я прошу вас сьогодні поставитися  відповідально  до  цього  законопроекту  і   пропоную схвалити   його   в   першому  читанні  для  того,  щоби  під  час постатейного  розгляду  ми  мали  змогу  виправити  в  ньому   всі негативні моменти.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР. Уважаемые коллеги! Я просмотрел этот документ и мне он напоминает декларацию о намерениях,  причем декларацию  о намерениях тех, кто хочет снизить социальную защиту и гарантии для граждан Украины.  Здесь нужно в первую очередь определиться с тем, есть  ли у нас материальные предпосылки для реализации минимальных стандартов.

     Да, они у нас в Украине  есть.  Но  для  этого  нужно  решить главную проблему - вернуть из тени 90 процентов денежного оборота. Я подчеркиваю:  возможно,  даже более чем 90.  Расчеты показывают, что  порядка 94 процентов денежного оборота у нас в тени.  Поэтому минимальных социальных гарантий в нынешних условиях быть не  может на  уровне,  который  обеспечивал бы тот самый "достатній життєвий рівень",  о   котором   говорит   наша   Конституция,   буржуазная Конституция, не гарантирующая в результате ровным счетом ничего.

     Каждый из   внимательно   посмотревших  и  проанализировавших законопроект может убедиться в этом.  Ну,  к примеру, часть первая статьи   3   гласит:   "Державні  мінімальні  соціальні  стандарти встановлюються з дотриманням конституційних прав громадян  України та  з  урахуванням міжнародного досвіду і міжнародних норм у сфері застосування соціальних стандартів". Но мы помним, что Конституция гарантирует,   например,   бесплатное   медицинское  обслуживание, бесплатное образование,  мы  помним  норму  о  минимальном  уровне жизни, который должен быть не ниже потребительской корзины, и тому подобное.  Все это в данном законопроекте,  учитывая, что он будет рамочным,  можно будет корректировать,  снимать и так далее, и так далее.

     Уважаемые коллеги!  Опять  же  читаем  в   этой   части:"...з урахуванням міжнародного досвіду". Какого "досвіду"? Того, который сегодня приобретен в результате применения меморандума, который мы в  общем-то  сегодня,  думаю,  отклоним,  а  если не сегодня,  так завтра. Заключенный Международным валютным фондом и правительством Украины  Меморандум  экономической политики ставит нас в ситуацию, что мы вообще ничего не можем  гарантировать  для  своих  граждан. Или,  может  быть,  имеется  в  виду  международный  опыт  страны, находящейся  в  таких  же  тяжелейших  условиях,  как  и   мы,   - Белоруссии,  когда  квартплата  за трехкомнатную квартиру в центре Минска составляет 2 доллара.  И  сравните  плату  у  нас.  Я  хочу обратить  ваше  внимание,  что при этом заработная плата превышает квартплату в 15 с лишним раз.  А у нас получается все наоборот.  У нас  заработная  плата в три раза меньше по сравнению с оплатой за квартиру.

     Уважаемые коллеги,  я мог бы еще долго говорить об этом  и  о социальных гарантиях, и сравнивать их с таковыми в Белоруссии. Тем более,  что  вчера  состоялось  историческое  событие  -  подписан договор  о  дружбе  и  сотрудничестве  между  Минским  городским и областным  советами  профсоюзов  и  Донецким   областным   советом профсоюзов.  Народы уже хотят жить вместе и дружно,  а не так, как вот сейчас кричат некоторые представители Руха,  пытаясь доказать, что  жить без ничего,  но с какимито непонятными гарантиями лучше, чем жить в совсем благоустроенных квартирах и сытыми.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, одна хвилина з місця. Депутат Григорович від Комітету з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства, і будемо визначатися.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Дякую. Шановний  Адаме Івановичу!  Я сподіваюся,  що сьогодні ми все-таки будемо розглядати багатостраждальний  проект  Закону  про  охорону дитинства, який уже три місяці маємо намір розглянути.

     Тим не менше,  я,  повторюючи колегу Моісеєнка,  який говорив про ситуацію в Мінську,  скажу,  що в Голландії, де нещодавно була делегація  Верховної  Ради,  дохід  на душу населення становить 25 тисяч 820 доларів від ВВП,  в Україні - 600.  Тому  зрозуміло,  що наші   соціально   гарантовані   оці   всі  обсяги  є  надзвичайно мінімальні, таки справді мінімальні.

     Але в  контексті  проекту  Закону  про  охорону  дитинства  в Україні,   який   будемо   приймати,   я   хотіла  би  наголосити, користуючись увагою заступника міністра економіки,  який присутній у залі, що стосовно дитинства то не мають бути соціальні мінімуми. То мають бути просто соціальні гарантії.  І прошу врахувати  це  в процесі підготовки до повторного першого читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги, будемо визначатися із законопроектом.

     Профільний Комітет  з  питань  соціальної  політики  та праці рекомендує нам прийняти  проект  постанови  про  повернення  цього законопроекту   на  доопрацювання  з  подальшим  повторним  першим читанням.  Зачитую проект постанови: "Повернути Кабінету Міністрів України  проект  Закону  України про державні мінімальні соціальні стандарти для його доопрацювання з урахуванням пропозицій народних депутатів  України  і  подання  протягом  місяця на повторне перше читання".

     Прошу визначитися щодо цієї пропозиції.

     "За" - 193.

     Є пропозиція  прийняти  в  першому   читанні.   Будь   ласка, голосуємо таку пропозицію. У першому читанні.

     "За" - 90.

     Рішення не приймається.

     Тоді що,  знімаємо проект?  Є пропозиція ще раз проголосувати проект постанови,  який вносить профільний комітет,  щоб повернути законопроект  на  доопрацювання  та  розглянути  його в повторному першому читанні.

     Прошу підтримати.

     "За" - 235.

     Рішення прийнято.

     Законопроект через місяць має бути розглянутий повторно.

     ----------

     Слухається проект Закону про прожитковий  мінімум.  Доповідає перший  заступник  міністра  праці  та  соціальної  політики Петро Павлович Овчаренко. Будь ласка, 7 хвилин.

     ОВЧАРЕНКО П.П., перший заступник міністра праці та соціальної політики   України.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Нині чинний мінімальний стандарт рівня життя, прийнятий Верховною  Радою  України  13  скликання  в  жовтні  1994 року,  - величина вартості межі малозабезпеченості,  не відповідає нинішнім нормам  Конституції  України.  Ця економічна й соціальна категорія передбачає  величину  середньодушового  сукупного   доходу,   який забезпечує  непрацездатному  громадянинові  споживання  товарів та послуг на мінімальному рівні.

     З метою реалізації положень статті 46 Конституції України  та на  пропозиції багатьох народних депутатів уряд України вносить на ваш розгляд проект Закону України про  прожитковий  мінімум,  який закладає  правову  основу  для визначення прожиткового мінімуму як державного  мінімального   соціального   стандарту   рівня   життя населення.

     Законопроект розроблено    також   з   урахуванням   світової практики,  норм Конвенції 117 Міжнародної організації праці,  якою передбачено, що при встановленні прожиткового мінімуму беруться до уваги такі основні  потреби  сімей,  як  продукти  харчування,  їх калорійність, житло, одяг, медичне обслуговування та освіта.

     Проект конституційного  закону,  який внесено на ваш розгляд, містить сім  статей.  Структура  проекту  закону  включає  в  себе поняття   прожиткового  мінімуму,  його  застосування,  структуру, порядок   визначення   та   порядок    затвердження,    моніторинг прожиткового мінімуму, відповідальність за порушення законодавства про прожитковий мінімум і прикінцеві положення.

     Прожитковий мінімум визначений в проекті закону як "величина, яка  у вартісному виразі визначає рівень споживання продовольчих і непродовольчих товарів  та  послуг,  необхідних  для  забезпечення життєдіяльності   людини   та   збереження   її  здоров'я".  Тобто прожитковий мінімум має відображати мінімальний доход  людини  для прожиття.

     У законопроекті передбачено в першу чергу механізм визначення прожиткового мінімуму  в  середньому  на  душу  населення  та  для основних   соціально-демографічних  груп  (працездатне  населення, пенсіонери,  діти).  Планується,  що   він   буде   визначати   11 соціально-демографічних  груп:  п'ять груп - діти і по три групи - чоловіки та жінки.

     Складові прожиткового мінімуму відповідають структурі  витрат населення,  яка  формується  на підставі міжнародних норм сімейних бюджетів.  Він включає в себе,  поперше, вартість набору продуктів харчування;  по-друге,  витрати на непродовольчі товари; по-третє, витрати на житлово-комунальні  послуги;  по-четверте,  витрати  на інші  послуги;  по-п'яте,  сплачені  громадянами  суми податків та обов'язкових платежів відповідно до законодавства.

     Вартість набору   продуктів    харчування    за    соціально- демографічними   групами   передбачається  визначати  на  підставі фізіологічних  норм  споживання,  які   мають   бути   затверджені Верховною  Радою України відповідно до Основ законодавства України про охорону  здоров'я.  Орієнтовна  енергетична  цінність  наборів продуктів   харчування   залежно   від   вікової  групи  дорослого становитиме від 2 тисяч до 2 тисяч 400 кілокалорій,  для дитини  - до  3 тисяч 200 кілокалорій залежно від віку.  Ці набори продуктів харчування  мають  бути  раціональними  і  відображати   специфіку харчування населення України. Для порівняння: у вартісній величині межі  малозабезпеченості,  якою  ми  зараз  користуємося   і   яка встановлена  на  перший  квартал  поточного  року  в  розмірі 90,7 гривні,  застосовувалася енергетична цінність продуктів харчування в розмірі 1 тисяча 836, 5 кілокалорії.

     Вартість непродовольчих   товарів  пропонується  визначати  у відсотковому відношенні до вартості набору  продуктів  харчування, виходячи  із  середньорічних  фактичних витрат сімей із нижчим від прожиткового мінімуму середньодушовим доходом на місяць. До складу непродовольчих  товарів  включатиметься значне коло товарів.  Це - готовий  одяг,  тканини,  взуття,  галантерея,  господарчопобутові товари, канц-, культтовари, тютюнові вироби, будівельні матеріали, медикаменти,  предмети санітарії та  гігієни,  інші  непродовольчі товари.  Такий  підхід  визначення вартості непродовольчих товарів пропонується виходячи з того,  що нормативний метод їх  визначення призведе до труднощів у розрахунках норм і середніх цін товарів за соціально-демографічними    групами.    Крім     того,     частина непродовольчих   товарів,   яка  використовується  населенням  для споживання,  може бути не врахована в прожитковому  мінімумі,  або навпаки,   врахування  товарів,  які  використовуються  не  кожним громадянином,  призведе   до   завищення   величини   прожиткового мінімуму, і він буде нереальним для забезпечення.

     Що стосується  житлово-комунальних послуг,  то передбачається визначити на підставі мінімальних  санітарних  норм,  встановлених для  їх  споживання.  Це норми на водопостачання,  водовідведення, теплопостачання, газ, електроенергію та квартирну плату, які мають бути затверджені в розрахунку на одну людину, їх вартість має бути визначена з урахуванням середньої ціни по Україні.

     Інші послуги,  враховуючи  їх  різноманітність,  пропонується визначати,  виходячи  із  середньорічних фактичних витрат сімей із нижчим  від  прожиткового  мінімуму  середньодушовим  доходом   на місяць.  На  підставі  цих  фактичних витрат у подальшому вартість інших послуг визначатиметься  з  урахуванням  індексу  цін  за  ці послуги.  До  інших  послуг  мають  бути  включені  також  витрати населення  на  оплату  послуг  зв'язку,  побутових,  транспортних, культурно-освітніх, медичних, ритуальних та інших послуг.

     Суми сплачених  населенням  податків та обов'язкових платежів визначатимуться за нормами,  встановленими  чинним  законодавством для фізичних осіб.  Якщо взяти за основу середньомісячну заробітну плату,  яку  отримують  працівники,  то  сьогодні  вони  сплачують податків у середньому близько 12, 5 відсотка.

     Передбачається, що  прожитковий  мінімум  визначатиметься  за методикою,  розробленою за участю сторін соціального  партнерства, насамперед  профспілкових  об'єднань,  та  затвердженою  Кабінетом Міністрів України.  Ця норма законопроекту узгоджується з проектом Закону про державні мінімальні соціальні стандарти,  який ми щойно розглядали.

     У законопроекті  передбачено,  що   прожитковий   мінімум   у середньому     на     душу     населення     та    для    основних соціальнодемографічних груп буде затверджуватися  Верховною  Радою разом з Державним бюджетом України за поданням Кабінету Міністрів.

     Фактичні розрахунки   прожиткового   мінімуму  передбачається здійснювати щомісячно і публікувати в офіційних виданнях.

     Оскільки закон  України  про   межу   малозабезпеченості   не відповідає  нормам  статті  46  Конституції  України і поширюється тільки на непрацездатних громадян,  його пропонується скасувати  з прийняттям  величини  прожиткового  мінімуму.  Це  пропонується  з огляду на те, що, на нашу думку, в країні має бути один соціальний стандарт рівня життя.

     Висновок Комітету  з  питань  соціальної  політики  та  праці стосовно  того,  що  в  даному  законопроекті  не   передбачаються соціальні гарантії на рівні прожиткового мінімуму,  на нашу думку, не відповідає суті зазначеного законопроекту, оскільки в ньому має бути   встановлений  механізм  визначення  прожиткового  мінімуму. Прожитковий  мінімум  має  використовуватися   для   обгрунтування встановлення  розміру  мінімальної  заробітної плати,  мінімальної пенсії за віком і при встановленні інших соціальних гарантій.  При цьому  вважаємо,  що  встановлення  рівня  мінімальних  соціальних гарантій  до  рівня  прожиткового   мінімуму   має   здійснюватися поступово, виходячи з економічних можливостей держави.

     Соціальні гарантії,   які   встановлюватимуться,  виходячи  з прожиткового мінімуму,  мають регулюватися відповідними законами - про  оплату  праці,  про  пенсійне  забезпечення,  про  зайнятість населення тощо. З прийняттям Закону про прожитковий мінімум до них мають бути внесені відповідні зміни.

     Кабінет Міністрів України пропонує, шановні народні депутати, розглянути  внесений  законопроект  і  прийняти  його  в   першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Павловичу.

     Шановні колеги,  я думаю,  все тут зрозуміло...  Сім речень у законопроекті, що ще можна запитувати? Це перше.

     Друге. Я  звертаюся  до  народних  депутатів,   особливо   до представників деяких фракцій, я їх поки що не називаю: сьогодні ми розглядаємо надзвичайно  серйозні  законопроекти,  які  стосуються соціальної політики,  зачіпають інтереси якщо не всіх,  то мінімум 90-95 відсотків населення,  тому хотілося б,  щоб явка була  краща (Шум у залі).

     Якщо наполягаєте,  прошу записатися на запитання. Будь ласка, п'ять хвилин.

     Депутат Шепа.  За ним -  депутат  Єщенко  (Шум  у  залі).  Не переживайте, я нікого не обмину.

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Петре Павловичу!  Я уважно вас вислухав і зрозумів, що ви вболіваєте  за справу,  і ви є професіонал.  Але ви знаєте,  що за останні  місяці  курс  гривні  до  долара  впав,  ціни  піднялися, продукти харчування стали в два рази дорожчі. Що чекає наших людей за такої заробітної плати? Ви як професіонал скажіть, якою повинна бути  заробітна  плата,  щоб все-таки той кошик був збільшений для наших людей?

     ОВЧАРЕНКО П.П.  Дякую за  запитання.  Справді,  питання  дуже справедливе,  дуже  актуальне і відповісти на нього не так просто. Ми  дуже  уважно  розглядали   структуру   і   вартісну   величину прожиткового мінімуму.  Я підкреслював, що межа малозабезпеченості стосується непрацездатних,  а тут ми розширюємо коло і на дітей, і на працездатного, і в середньому на душу населення.

     Ми вважаємо,  що  мінімальна  заробітна  плата  у  розмірі 55 гривень  не  відповідає  реаліям.  Безумовно,  вона  повинна  бути більшою,  але,  враховуючи економічне становище,  сьогодні держава просто не може збільшити її.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єщенко. За ним - депутат Тропін.

     ЄЩЕНКО В.М.  Фракція комуністів.  Прошу передати слово Роєнку Віктору Григоровичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська  область).  Фракція комуністів.  Шановний доповідачу!  У мене запитання,  яке випливає з того,  що є фактично моделлю цього законопроекту.  Звичайно,  дуже добре,  що,  мабуть, вперше за цим законом можна буде обрахувати,  скільки потрібно людині для  того, щоб вона прожила на цьому білому світі. Але мене цікавить інше.

     Як ви  дивитеся  на те,  щоб до статті 6 "Відповідальність за порушення законодавства  про  прожитковий  мінімум"  внести  ще  й кримінальну  відповідальність  вищих  посадових  осіб  за  те,  що зруйновано той прожитковий мінімум,  який повинен бути  для  наших людей?

     Дякую.

     ОВЧАРЕНКО П.П.  Я думаю, що в державі все повинно відповідати діючій правовій юридичній базі. І, як ви помітили, у законопроекті є  така  стаття - "Відповідальність за порушення законодавства про прожитковий мінімум".  Я думаю, що при доопрацюванні законопроекту до   другого   читання   ми   зможемо   знайти   варіант  і  схему відповідальності, яка відповідала б тому, про що ви кажете.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І  головне,  що  відповідальність  встановлюється іншими   законами   -   Кримінально-процесуальним  і  Кримінальним кодексами.

     Депутат Тропін. За ним - депутат Сушкевич.

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область). Прошу передать слово депутату Донченко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Фракция коммунистов.  Уважаемый Петр Павлович, вы  в своем выступлении сказали о нормативе по непродовольственным товарам и его формировании.

     Скажите, пожалуйста, как будет учитываться тот факт, что люди не   получают   заработную   плату?  Сегодня  общая  задолженность составляет  4  миллиарда.  При  этом  методе,  который  вы  сейчас предлагаете   в   документе,   эти  вопросы  не  будут  учтены  и, естественно,  не лягут в расчет прожиточного минимума.  Это первый вопрос.

     И второй   вопрос.  Вы  сказали,  что  величина  прожиточного минимума будет утверждаться вместе с  бюджетом,  тогда  как  черта малообеспеченности всегда определялась до принятия бюджета,  чтобы потом можно было ее заложить как бюджетную норму.  Не является  ли это  противоречием?  Потому что,  приняв вместе с бюджетом,  потом скажут,  что  не  в  состоянии  выполнять,  так  как  бюджетом  не предусмотрено.

     Спасибо.

     ОВЧАРЕНКО П.П.  Дякую.  Юрію  Григоровичу,  у  нас  була дуже серйозна дискусія  на  засіданні  комітету,  я  думаю,  що  ми  її продовжуємо і в сесійному залі. Але я відповім таким чином.

     По-перше, я  підкреслив,  що  це конституційна норма.  Усі ми говорили,  що сьогодні така категорія, як межа малозабезпеченості, не  відповідає  чинній Конституції.  Ми сьогодні вперше пропонуємо таку конституційну норму, як прожитковий мінімум. Ми приймаємо цей закон  не  на  один  рік,  ми приймаємо його на багато років.  І я думаю,  що не завжди в державі буде такий  період,  коли  не  буде виплачуватися заробітна плата.

     По-друге, пропонується  механізм  (я це підкреслюю)реалізації соціального стандарту.  Яким чином?  Є  методика,  є  фізіологічні норми,   які   будуть   затверджуватися  Верховною  Радою,  будуть розрахунки,  які обов'язково розглядатимуться на рівні  соціальних партнерів, будуть засоби масової інформації, наука і обов'язково в цій роботі братиме участь і Верховна Рада.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сушкевич.  Будь ласка.  За ним -  депутат Яценко.

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та   інвалідів (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання   "Громада").   Дякую,   Адаме    Івановичу.    Фракція "Батьківщина",  громадські  організації  інвалідів України.  Петре Павловичу,  зараз інваліди, які сидять у своїх квартирах, слухають вашу  доповідь  про  цей  законопроект.  Інвалід  цей  сидить  без інвалідного  візка,  без  протеза,  без   костиля.   І   у   цьому законопроекті   жодного   слова   не  сказано,  що  в  мінімальний прожитковий стандарт закладаються питання, пов'язані з інвалідами.

     Як може  інвалід  прожити,   якщо   Міністерство   праці   та соціальної  політики  (ви  як  перший заступник доповідаєте проект закону) зовсім не враховує те,  що  сьогодні  інваліди  зовсім  не фінансуються?  Сьогодні інвалід не може прожити за 37 гривень, без всього того, що держава гарантує йому за законом.

     ОВЧАРЕНКО П.П.  Дякую,  Валерію Михайловичу. Хочу сказати, що те,  про  що ви кажете,  передбачається іншими законами.  Я ще раз підкреслюю,  що я запропонував  механізм  визначення  прожиткового мінімуму.  У  даному  разі  така  категорія  соціально незахищених громадян, як інваліди, безумовно, буде врахована в цьому законі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яценко. Будь ласка.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область). Дякую. Фракція Компартії України, "Союз Чорнобиль України".  Петре Павловичу, ви застосували таку формулу: треба було більше, але сьогодні держава не може. Це типова формула для  виконавчої  влади  взагалі,  це  своєрідне,  так  би  мовити, чистилище для працівників виконавчої влади,  через яке пройшов - і всі гріхи залишилися осторонь.

     Давайте застосуємо  іншу  формулу,   і   як   ви   до   цього поставитеся?   Держава   сьогодні   не  хоче!  Не  хоче,  тому  що знаходяться  кошти  на  закупівлю  дорогих  іномарок.  Як  відомо, Україна  по  закупівлі  дорогих  іномарок  увійшла в першу десятку серед інших держав Європи.  Не хоче,  тому що сьогодні з'являються кошти для відпочинку на Канарах, для побудови палаців і так далі.

     Суть у тому, що сьогодні національне багатство розподіляється на  користь  невеликої  купки  населення  за  рахунок  ожебрачення переважної  більшості  трудового  народу.  І це є відповідь на всі питання. Як ви до цього ставитеся?

     ОВЧАРЕНКО П.П.  Я позитивно ставлюся.  Але хочу сказати, що я дуже  добре  розумію своїх колег.  Я був у цьому залі 4 роки і мав відношення до прийняття багатьох законів.  Я ще раз підкреслюю, що це   непростий  закон,  але  це  конституційний  закон.  Більшість народних депутатів у цьому залі стверджують,  і це правильно, що в цьому проекті закону повинні бути закладені гарантії держави,  яка буде мінімальна заробітна плата,  яка буде мінімальна пенсія. Вони згідно з законом мають бути не нижчі прожиткового мінімуму. Але ці гарантії повинні бути закладені в інших законах,  про  які  я  вже казав.

     А в  Законі  про  прожитковий  мінімум  закладається механізм визначення прожиткового мінімуму.  Така практика існує і  в  інших країнах, у тому числі в Росії.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Павловичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для  співдоповіді  надається народному депутату Михайлу Володимировичу Степанову. Три хвилини.

     СТЕПАНОВ М.В.  Фракция Социалистической и  Селянской  партий. Уважаемые  коллеги!  Проект  Закона Украины о прожиточном минимуме был  рассмотрен  на  заседании  Комитета  по  вопросам  социальной политики и труда.  В преамбуле сказано,  что он согласно статье 46 Конституции Украины закладывает правовую  основу  для  определения прожиточного    минимума    как    государственного   минимального социального стандарта.

     В части третьей статьи 46 Конституции утверждается:  "Пенсии, иные   виды  социальных  выплат  и  пособий,  являющиеся  основным источником существования,  должны обеспечивать  уровень  жизни  не ниже прожиточного минимума,  установленного законом". Четкая норма прямого  действия  Конституции  полностью  нивелируется   в   этом законопроекте, который лишает социальный норматив его практической роли - обеспечивать гарантии уровня жизни населения Украины.

     Какой же  ролью  наделило  правительство  в   своем   проекте прожиточный минимум? Об этом можно узнать из статьи 2. Это - общая оценка  уровня  жизни  населения  Украины,  реализация  социальной политики   и   ориентира  при  установлении  размеров  минимальной заработной платы,  минимальной  пенсии,  пособия  по  безработице, других  видов  социальных  выплат  и  пособий.  То  есть  это  еще ориентир,  по мнению правительства,  а в Конституции сказано -  не ниже прожиточного минимума. Вот в чем противоречие.

     Такое применение   социального   норматива   могло   бы  быть приемлемо  при  условии,  что  размеры  указанных   выплат   будут устанавливаться не ниже прожиточного минимума,  как того и требует Конституция.  Но антиконституционность  рассматриваемого  проекта, его  порочная  концептуальная  основа  прослеживается  в последней части  указанной  статьи,  которая  предусматривает,  что  размеры минимальной  заработной  платы,  минимальной  пенсии  по возрасту, пособия по безработице,  других видов социальных выплат и  пособий поэтапно,  я  подчеркиваю,  повышаются  до  прожиточного минимума, исходя из экономических возможностей государства.

     Если проанализировать эту норму,  то можно сделать вывод, что правительство    Украины    в   законопроекте,   разработанном   в соответствии  с  Конституцией,   узаконивает   антиконституционную норму, убеждает нас в наличии кризиса в экономике Украины (об этом в Конституции, кстати, ничего не сказано), а также заблаговременно готовит  общественность  к  тому,  что на практике пенсии и другие социальные выплаты не будут обеспечивать  уровень  жизни  не  ниже прожиточного минимума.

     В статье  1  дается  определение  прожиточного  минимума  как величины,  которая  в  стоимостном  выражении  определяет  уровень потребления  продовольственных  и  непродовольственных  товаров  и услуг,  необходимых для обеспечения жизнедеятельности  человека  и сохранения   его  здоровья.  Прожиточный  минимум  определяется  в расчете на месяц в  среднем  на  душу  населения  и  для  основных социально-демографических    групп    (трудоспособное   население, пенсионеры,  дети).  На наш взгляд,  лучше сказать о социальных  и демографических.

     Если прожиточный   минимум   определять  для  трудоспособного человека занятого,  то  будет  ли  достаточно  для  него  простого обеспечения  жизнедеятельности  организма  и  будет  ли  сохранено здоровье без необходимости обеспечить воспроизводство  способности к труду и рабочей силы.

     Уважаемые коллеги!  Проект  этого  закона  мы  давно ждали от правительства, мы даже неоднократно принимали постановления, чтобы его внесли.  Наконец-то законопроект внесен, и что же мы видим? Мы не ушли от этой "межі",  которую, собственно говоря, правительство попыталось перерядить в какой-то новый балахон и представить нам в этом законопроекте.  Нет здесь прожиточного минимума, который есть в Конституции,  здесь есть та же "межа",  которую мы узнаем. Здесь есть минимум, к которому мы должны еще идти, причем поэтапно. Хотя в Конституции прямо сказано - не ниже, никаких там этапов нет.

     Поэтому наш    комитет    предлагает   направить   его   "для доопрацювання" и дать возможность правительству согласовать его  с Конституцией,  а  не  обманывать  себя,  не  обманывать  нас  и не обманывать народ Украины,  переряживая "межу малозабезпеченості" в какую-то  абсолютно  новую...  Ну,  будем говорить,  заворачивая в какую-то бумажку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле  Володимировичу.  Сідайте,   будь ласка.

     Шановні колеги,   записано   дев'ять  осіб.  Я  пропоную  без обговорення визначитися щодо цього законопроекту.

     Хто за те,  щоб визначитися із прийняттям рішення щодо  цього законопроекту без обговорення, прошу проголосувати (Шум у залі). У нас ще дуже багато законопроектів,  щановні  колеги,  я  прошу  не кричати, все одно вас радіослухачі не чують. Прошу визначитися.

     "За" - 164.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Я прошу:  не кричіть, ми визначимося методом голосування (Шум у залі). З мотивів?

     Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины,  социалистическая   оппозиция.   Уважаемый   Адам Иванович!  Процедура  рассмотрения вопроса определена Регламентом, который является законом.  Для  того  чтобы  отменить  обсуждение, необходимо  набрать  226  голосов.  Это не процедура рассмотрения, которая определена нормой в одну треть,  там такого права нет. Это первое.

     И второе. Я прошу дать возможность выступить от нашей фракции Наталии Витренко с тем,  чтобы доказать  недопустимость  поддержки Комитета  по  вопросам социальной политики относительно отклонения этого законопроекта.  Этот законопроект нужно принимать  в  первом чтении.

     Поэтому я прошу,  имея регламентное право на это, обязательно дать возможность выступить нашему представителю Наталии Витренко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   я   ставлю   на   голосування пропозицію профільного комітету про те, щоб направити законопроект Кабінету Міністрів на доопрацювання і подання  на  повторне  перше читання.

     Прошу визначитися.

     "За" - 196.

     Рішення не прийнято.

     Була пропозиція  прийняти цей законопроект у першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 108.

     Рішення не прийнято.

     Шановні колеги,  давайте надамо по одній хвилині з мотивів, а потім будемо визначатися.

     Депутат Черняк. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К. Фракція Народного руху України. Я хочу звернутися до  наших  виборців.  У  сесійному  залі   сталася   парадоксальна ситуація.  Уряд нарешті робить кроки,  правильні кроки,  - вносить цілий   пакет   законопроектів   щодо   соціального   забезпечення населення.  Багато в чому вони недосконалі,  але це справді крок у потрібному напрямі.  І раптом фракція  Комуністичної  партії,  яка немовби   виступає  за  соціальний  захист,  фактично  валить  усі законопроекти (Шум у залі).  Зрозуміло чому...  Тому що  комуністи об'єктивно не зацікавлені в поліпшенні ситуації в Україні, тому що це звужує соціальну базу їх підтримки.  Їм потрібні  президентські вибори, а не поліпшення ситуації в Україні (Шум у залі).

     Фракція Народного руху категорично протестує проти цього.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги,  прошу  не  шуміти,  у  вас  буде  можливість сказати через мікрофон те, з приводу чого ви зчинили шум.

     Будь ласка. Депутат Стоян.

     СТОЯН О.М.  Голова  Федерації  профспілок  України.   Шановні народні  депутати!  Справді,  такий  закон  потрібний.  Це  вперше вноситься законопроект,  який значно підвищить рівень  соціального захисту населення,  тому що в ньому враховані всі аспекти.  І я не хочу підтримувати те,  що  висловив  Степанов  від  комітету.  Усі зауваження  можна  врахувати  до  другого читання,  тому блокувати проект немає сенсу.

     Я закликаю всіх проголосувати за  прийняття  законопроекту  в першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Депутат  Степанов  показал  залу  полное непонимание  сути  происходящего.  Кабинет Министров под давлением парламента,  под давлением профсоюзов наконец внес проект Закона о прожиточном  минимуме.  Без  этого  проекта  закона нельзя сегодня защитить людей от  вымирания,  нельзя  строить  систему  зарплаты, нельзя   строить  пенсионную  систему,  потому  что  не  определен прожиточный минимум. И в этом законопроекте формулируется механизм для определения прожиточного минимума.

     Степанов не  знает,  что  такое "межа",  он не понимает,  что здесь заложены физиологические нормы потребления,  а не  тюремные, как в "межі". Здесь заложен абсолютно нормальный механизм.

     Нужно принимать   законопроект   в   первом  чтении,  вносить поправки,  если они есть у  депутатов,  и  постановлением  обязать правительство,  когда  в  Украине  прожиточный  минимум  вводить в действие как уже работающий механизм.  Это следует сделать быстро, чтобы защитить людей от вымирания. Отклонять проект закона нельзя, отправлять на доработку нет необходимости. Мы просим проголосовать в поименном режиме за принятие его в первом чтении.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанов. Будь ласка.

     СТЕПАНОВ М.В.  Социалистическая  фракция.  Уважаемая  Наталия Михайловна!  Мне представляется, что вы не понимаете разницы между депутатом Степановым и Комитетом по вопросам социальной политики и труда.  Я выступал не от  своего  имени,  уважаемая  доктор  наук, понимающий,  что такое "межа" и все остальное. Я высказывал мнение комитета.

     И хватит  популистски   излагать   вопросы   и   поддерживать правительство.   Вы   голосовали   за   его  поддержку,  а  сейчас проголосуете за этот прожиточный минимум,  который не хуже "межі". Еще раз подчеркиваю, это мнение комитета, а не мое личное.

     Предлагаю еще  раз  поставить  на  голосование  и  прекратить шельмовать наш комитет (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  прошу не  збуджуватись.  Я  дуже чемно  закликаю  деяких  надто крикливих депутатів із прогресивної фракції:  не кричіть,  вас не чують радіослухачі,  а ви  заважаєте вести   засідання.  Не  криком  визначаються  закони.  Не  криком. Навчіться все-таки поводитися, як належить депутатам.

     Депутат Донченко. Будь ласка. За ним - депутат Косів.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Уважаемые коллеги! Действительно, многие правы, что  такой  закон  необходим.  Но давайте же внимательно посмотрим документ - не его название, уважаемый пан Черняк, а содержание.

     В документе единственный хорошо прописанный момент  -  расчет питания,   то   есть  как  в  прожиточном  минимуме  будут  учтены физиологические потребности человека.

     Дальше. В этом же документе абсолютно  непонятно,  как  будет рассчитываться норматив по непродовольственным товарам.  Я еще раз подчеркиваю,  сегодня  люди  не  получают  денег,   6   миллиардов задолженность  по  заработной  плате.  Человеку  не  доплатили 100 гривень,  а учитываться  будет  то,  что  он  реально  получил.  И проектом   закона   это   не   предусматривается,   абсолютно   не предусматривается. Повторяю, в таком виде его принимать нельзя.

     Еще один очень важный момент.  "Межу  малозабезпеченості"  мы принимали до бюджета,  а здесь сказано, что вместе с бюджетом. Как вы потом сможете исправить такое положение?  Поэтому коммунисты  и считают,  что если мы примем проект в теперешнем виде, то позволим неправильно делать расчеты,  не заложим эти нормы в бюджет и потом их не сможем выполнить.

     Вот почему я предлагаю данные нормы устранить, а только потом принимать.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косів.  Будь ласка. І будемо визначатися, шановні колеги.

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська область). Народний рух України. Адаме Івановичу, якби ви надали змогу нормально виступити (принаймні  двом  -  за,  двом  - проти), не було б такого збурення в залі. Я записався на виступ. У мене він готовий,  навіть письмово.  Але зараз,  звичайно,  я його зачитати не зможу.

     Вважаю, що  законопроект потрібно приймати в першому читанні, бо, справді, там є моменти, які виписані нормально. Але є такі, що потребують дуже детального доопрацювання.

     Проте, користуючись  тільки  єдиною  можливістю,  я  хотів би звернутися до Кабінету Міністрів, зокрема до Міністерства праці та соціальної політики, аби вони подумали в такому аспекті.

     Ми постійно  розглядаємо  закони,  котрі стосуються мінімуму: прожитковий мінімум,  мінімальна зарплата,  мінімальний  споживчий кошик.  Але  ми  не  вирішимо  цього  питання,  доки  не розробимо нормальні тарифи і верхньої межі.  Якщо ми розробляємо  нижню,  то має   бути   й  верхня.  Якщо,  скажімо,  нижня  межа  соціального забезпечення - 118 гривень, то верхня не може бути більша ніж 354.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вимкніть мікрофон.

     Шановні колеги!  Ще раз ставлю на голосування пропозиції, які тут   звучали.  Маємо  такі  результати.  За  те,  щоб  підтримати пропозицію профільного комітету і направити документ на  повторний розгляд,  -  196 народних депутатів,  прийняти в першому читанні - 108.

     Ставлю на голосування в такому ж  порядку.  Хто  за  те,  щоб направити  даний  законопроект  на  повторне перше читання,  прошу визначитися.

     "За" - 206.

     Рішення не прийнято.

     Хто за те, щоб прийняти в першому читанні, прошу визначитися.

     "За" - 107.

     Рішення не прийнято.

     Є пропозиція провести голосування в поіменному режимі. Хто за те,   щоб   провести   голосування   в  поіменному  режимі,  прошу визначитися.

     "За" - 86.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  прошу врахувати,  що той, хто не голосує про поіменний  режим,  той  голосує  по  суті за.  Я ще раз поставлю в поіменному режимі,  але якщо...  (Шум у залі).  Депутате Марченко, прошу не допомагати мені вести засідання. Прошу не допомагати і не кричати. Не галасуйте, ви в залі Верховної Ради, а не в лісі.

     Якщо не буде позитивного результату,  я зніму законопроект із розгляду.  Тому  ставиться  на голосування в поіменному режимі дві пропозиції: перша з них - профільного комітету... (Шум у залі). Ще раз роблю зауваження депутату Марченку і тим,  хто допомагає йому. Ставлю на голосування в поіменному режимі у такому порядку,  як ми голосували.

     Хто за  те,  щоб підтримати пропозицію профільного комітету і направити  законопроект   на   повторне   перше   читання,   прошу визначитися.  Голосування  проводиться  в поіменному режимі.  Будь ласка.

     "За" - 237.

     Рішення прийнято.

     -------------

     Шановні колеги! Розглядається у другому читанні проект Закону про  внесення  змін і доповнень до законів України щодо здійснення окремих  соціальних  виплат  населенню   підрозділами   соціальних компенсацій  та  гарантій  малозабезпеченим  громадянам  у  складі управлінь соціального захисту населення.

     Депутат Степанов. Будь ласка.

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые депутаты!  На  второе  чтение вносится проект Закона "Про внесення змін і  доповнень  до  законів  України  щодо  здійснення  окремих соціальних виплат населенню підрозділами соціальних компенсацій та гарантій   малозабезпеченим   громадянам   у   складі    управлінь соціального захисту населення".

     Я напомню,  в  чем  суть  данного законопроекта.  Дело в том, что...  (Шум у залі).  Прошу не  мешать,  потому  что  я  не  могу докладывать.

     По действующему   законодательству  выплаты  по  Закону  "Про державну допомогу  сім'ям  з  дітьми"  и  работающим  чернобыльцам сейчас  выплачиваются на производстве,  а неработающим - в отделах социального обеспечения населения.  В законопроекте  предлагается, чтобы все выплаты и чернобыльцам, и "допомогу сім'ям з дітьми" вне зависимости от того,  работает или  не  работает  этот  гражданин, выплачивались "через установи соціального захисту".

     Мы приняли  этот  законопроект  в первом чтении.  Комитет его рассмотрел.  Единственное,  что мы изменили,  -  название  проекта закона,  и  оно теперь более точное:  "Про внесення змін до деяких законів  України   щодо   здійснення   окремих   виплат   органами соціального захисту населення".

     Все поправки,  кроме  одной,  учтены.  Я  прошу  поставить на голосование предложенное нами новое название - "Про внесення  змін до  деяких законів України щодо здійснення окремих виплат органами соціального захисту". Это будет конкретнее.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  пропозицію   профільного комітету. Прошу визначитися.

     "За" - 219.

     Шановні колеги, голосуйте, будь ласка, дружніше.

     СТЕПАНОВ М.В.  Вопрос  только  о  новом названии,  которое мы предложили.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Уточнюється назва закону. Прошу.

     "За" - 233.

     Рішення прийнято.

     СТЕПАНОВ М.В. Не учтена...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Володимировичу, хвилинку. Шановні колеги, не  врахована одна поправка - народного депутата Самойленка.  Його немає.  Решта поправок враховані.  Є пропозиція прийняти  закон  у цілому в другому читанні. Прошу підтримати.

     "За" - 238.

     Закон приймається в цілому в другому читанні. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Протягом трьох, якщо не чотирьох місяців ми підходимо до питання,  яке готове  давним-давно,  чекає свого розгляду,  і завжди, так би мовити, не вистачає часу. Тому я прошу набратися терпіння і все-таки розглянути проект  Закону  про охорону дитинства.

     Слово для  доповіді  надається  голові  Державного комітету у справах сім'ї та молоді Довженко Валентині Іванівні (Шум у залі).

     Ми ж проголосували,  що працюємо до 20- ї години.  Ну, трошки раніше завершимо... Пропоную завершити розгляд цього законопроекту сьогодні,  бо справді він  у  нас  три  місяці  стоїть  у  порядку денному.

     Будь ласка, Валентино Іванівно. Десять хвилин.

     ДОВЖЕНКО В.І.,  голова  Державного комітету України у справах сім'ї та молоді.  Шановні народні депутати! З цієї високої трибуни я звертаюся до вас,  шановні народні обранці, не тільки як один із співавторів запропонованого на ваш  розгляд  законопроекту,  а  як жінка,  як мати.  Ідеться про дітей,  про найдорожче,  що в нас є. Заради них ми живемо і  працюємо,  заради  них  розбудовуємо  нашу державу і заради них закони приймаємо.

     Зміни, що відбуваються в українському суспільстві, породжують багато  проблем  в  економічній,  соціальній,   духовній   сферах. Безперечно,  наші  негаразди  суттєво  впливають  на  хлопчиків  і дівчаток,  не сприяють достойному їх розвитку та вступу в  доросле життя.

     Насамперед хочу   відзначити  нагальність  питань  поліпшення виховання підростаючого покоління,  поліпшення здоров'я, передусім чорнобильських  дітей,  забезпечення  дошкільними та позашкільними закладами,   організації   оздоровлення   та   відпочинку   дітей, запобігання та викорінення таких явищ,  як дитяча безпритульність, жебракування,   економічна   експлуатація   підлітків,   соціальне сирітство  та  правопорушення  серед  дітей  і  підлітків.  Уперше минулого року органи у справах сім'ї та молоді  провели  детальний комплексний   аналіз  становища  дітей  у  країні  та  підготували доповідь,  з якою ми вас попередньо ознайомили.  Як висновок: діти потребують значно більшого гарантованого захисту держави, для чого потрібно мати відповідне законодавство та здійснювати  повсякденну практичну роботу заради і для дітей.

     У 1991 році,  шановні народні депутати,  Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини.  Таким чином наша держава взяла на себе  зобов'язання  щодо  впровадження  в життя її положень шляхом прийняття нових законів,  перегляду чинного  законодавства.  Чинне українське   законодавство  не  повною  мірою  відповідає  нормам, установленим міжнародним законодавством,  тому і  виникла  потреба розробки документа, до якого було б інкорпоровано положення чинних законодавчих актів щодо прав дітей.  Ним і  є  проект  Закону  про охорону дитинства, який пропонується вашій увазі.

     Він стосується  майже  12  мільйонів маленьких громадян нашої країни і,  на нашу думку,  сприятиме розвитку молодого  покоління, кращому   задоволенню   його   потреб   та  виконанню  обов'язків, передбачених Конвенцією ООН про права дитини.

     Під час розробки законопроекту ми виходили з  того,  що  він, по-перше,  має  бути  комплексним систематизованим документом щодо основних прав дітей і відповідати положенням Конституції  України; по-друге,   враховувати  реалії  сьогодення,  тобто  посилення  як регулюючих норм прямої дії,  так і концептуальних положень,  котрі могли  б слугувати основою для прийняття в подальшому конкретніших законодавчих  рішень  стосовно  дітей;  по-третє,  містити  кращий світовий  досвід,  напрацьований  людством  із  метою  оптимізації життєдіяльності дитини.

     Які характерні особливості даного проекту закону?  Як  я  вже сказала,  він є комплексним, дає систематизацію законодавства щодо того,  як діти, їхні законні батьки або опікуни можуть реалізувати комплекс  важливих прав і свобод,  а також щодо того,  як створити умови,  потрібні для забезпечення нормального  стану  дитинства  в Україні.

     Документ ліквідує  невідповідності українського законодавства Конвенції ООН про права дитини. Варто сказати, що на сьогодні в 30 законах  України  та  приблизно в 50 підзаконних нормативних актах тією чи іншою  мірою  встановлено  норми  із  соціального  захисту дітей,  їх  прав  та  законних  інтересів.  Водночас  вісім статей конвенції   ООН   не   знайшли   відображення    в    українському законодавстві.

     Проект вводить  нові поняття та нормативи.  Зокрема,  нині за національним  правом  дитина   через   неповноліття   не   визнана самостійним  суб'єктом  правовідносин навіть у таких питаннях,  що стосуються   її   безпосередньо.   Вона   не    може    ініціювати адміністративні  чи судові процедури з метою захисту своїх прав чи законних інтересів.  Тож згадуване вже право дитини бути  почутою, право  на  її  власну  думку з усіх питань,  що її стосуються,  на практиці,  як розуміємо,  дуже рідко може бути реалізоване саме  з цих причин.

     Також відсутня  чітко  визначена процедура захисту дитини від експлуатації й усіх форм жорстокого поводження з нею.  З огляду на положення  конвенції  треба  визнати  права  дитини  бути  почутою стосовно всіх питань і проблем, які вирішуються дорослими в різних державних закладах чи органах в її інтересах.

     Тому підходи,  використані  нами в підготовці проекту закону, дають змогу розглядати дитину не тільки як об'єкт,  а й як суб'єкт правових  відносин  і підносять її до рівня повноправного учасника відносин,  надають  можливість  висловлювати  свою  думку  з  усіх питань,  котрі  вирішуються  дорослими  в  державних  закладах  чи органах.

     Законопроект визначає   ряд   понять   стосовно   дитини   та дитинства.  У  ньому вперше в законодавстві України визначаються і законодавчо закріплюються такі поняття,  як "дитина", "дитинство", "охорона    дитинства".    Тут   подано   системний   і   водночас диференційований  підхід  до  визначення  функцій  і   повноважень охорони дитинства на державному, місцевому та суспільному рівнях.

     Окрім того,  вводиться  визначення  понять "дитина-сирота" та "дитина, позбавлена батьківського піклування". Права цих категорій дітей  значно розширені,  зокрема,  чітко виписане право дитини на майно та житло.

     Окрім того,  в  законопроекті  введено  ще  кілька   важливих новацій стосовно прав та свобод дітей,  а саме:  стаття 12 проекту закону визначає право дітей на захист їх від усіх форм насильства. Вводиться  заборона  на  розголошення будь-якої інформації,  котра могла б завдати шкоди репутації дитини без  згоди  дитини  або  її законного представника. Передбачається розробка процедури розгляду скарг  дітей  на  порушення  їхніх  прав  і  свобод,  на  жорстоке поводження та знущання в сім'ї.

     Важливим моментом  є  те,  що у проекті містяться норми,  які забороняють участь дітей у воєнних діях  та  збройних  конфліктах, незаконне   переміщення,  вивезення  та  неповернення  дітей  з-за кордону.  Встановлено право  дитини  на  підтримання  контакту  та спілкування з батьками, які проживають окремо.

     У проект  Закону  про  охорону дитинства ми пропонуємо ввести статтю щодо права дитини на інформацію про відсутніх батьків, якщо це  не  завдасть шкоди її психічному та фізичному здоров'ю.  Окрім того,  для  дітейсиріт   та   дітей,   позбавлених   батьківського піклування,  пропонується  законодавчо  закріпити функціонування в нашій державі системи фостерних або прийомних  сімей.  Такі  форми сімейного    виховання    дітей-сиріт    та   дітей,   позбавлених батьківського   піклування,    є    найбільш    пріоритетними    і результативними.

     Безперечно, повноцінний  і  комплексний  розвиток особистості дитини може забезпечити тільки сім'я. Тому вперше у проекті закону дається визначення понятть "сім'я",  "багатодітна сім'я", "неповна сім'я".

     У статті  14  проекту  визначено  посилення  відповідальності батьків  за  утримання,  розвиток  і  виховання своїх дітей,  адже повинно  бути  не  тільки  право  кожної  сім'ї  народити   бажану кількість  дітей,  а  й  обов'язок сім'ї забезпечити повноцінне їх виховання.  Водночас на державу покладається  відповідальність  за підтримку сімей, створення умов для виховання дітей.

     Говорячи про трудову діяльність дітей,  ми хочемо законодавчо забезпечити право  на  працю  дітей-інвалідів  і  дітей  з  вадами розумового розвитку шляхом створення для них мережі робочих місць.

     Окрім того,  законодавчо  закріплюється  право  дітей,  котрі досягли 16-річного віку, займатися підприємницькою діяльністю.

     Особливої уваги потребують діти,  що перебувають у  конфлікті із  законом.  Тому  в  статті  38 визначається захист прав дітей у спеціальних навчально-виховних  закладах  для  неповнолітніх,  які потребують   особливих  умов  виховання.  Криза  в  сім'ї,  дитяча безпритульність   та   бездоглядність    є    причиною    багатьох правопорушень серед дітей і підлітків.

     Тепер державою  вирішується  питання  подолання таких болючих соціальних явищ. І ми вдячні вам, шановні народні депутати, за те, що ви, розглядаючи Державний бюджет на 1999 рік, передбачили майже втричі порівняно з 1998 роком збільшення коштів у  консолідованому бюджеті, які ми спрямовуємо на ліквідацію дитячої безпритульності, бездоглядності та жебракування.

     Право дитини народитися і жити вільною та  здоровою  не  може бути  реалізоване на належному рівні,  якщо держава не забезпечить його системою взаємодоповнюючих  і  взаємопов'язаних  законодавчих актів, визначальних для досягнення такої мети.

     Законодавчі акти  не  повинні  бути  окремими  фрагментами  в нормативноправовому  полі,  а   мають   стати   єдиною   системою, пов'язаними між собою її складовими частинами. Саме ця ідея і була покладена в основу проекту Закону України про охорону дитинства.

     Прийняття його  дасть  змогу  насамперед   внести   в   чинні підзаконні  акти  нові підходи та механізми реалізації і прийняти, зокрема,  нові  правила  опіки  й  піклування,  порядок   розгляду звернень  дітей  про  жорстоке  поводження  з  ними,  вдосконалити інститут  прийомної  сім'ї,  розробити  положення  про   центр   і соціально-психологічну реабілітацію для дітей, котрі перебувають у надзвичайних і кризових умовах життя, та багато іншого.

     Це допоможе законодавчо  закріпити  нові  форми  правового  й соціального   захисту   дітей  та  чітко  регламентувати  права  й обов'язки  державних  органів,  громадських  організацій  у  даній сфері.

     Проект закону  пройшов  експертизу дитячого фонду Організації Об'єднаних  Націй   на   предмет   відповідності   його   положень міжнародним нормам і стандартам.

     Ми дуже  вдячні народним депутатам,  які співпрацювали з нами під  час  підготовки  та  погодження  проекту,  насамперед   Лілії Григорович,   Віталію   Журавському,   Тетяні  Задорожній,  Сергію Кириченку, котрі розробили власні проекти закону, а також Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства і Комітету Верховної Ради з питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту за підтримку проекту закону.

     Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати та прийняти в першому читанні даний документ.  Він об'єднує всіх нас  як  основа для значно кращої нашої спільної практичної роботи заради дітей.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Іванівно.

     Зрозуміло, що   запитань   більше,   ніж  депутатів  у  залі. Запишіться, будь ласка.

     Висвітіть, будь ласка список. П'ять хвилин.

     Депутат Глухівський. За ним - депутат Лісогорський.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Прошу передати право  на  запитання  Лілії Григорович.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.   Народний  рух  України.  Шановна  Валентино Іванівно!  Я безмежно вдячна вам  за  добру  репрезентацію  вашого законопроекту та згадку про наші законопроекти.

     Річ у  тім,  що  ми  сьогодні весь час говорили про соціальні аспекти і констатували справді  кризове  становище  і  з  дорослим населенням,  і з межею малозабезпеченості,  і з нашими соціальними мінімумами, які прагнемо гарантувати своїм громадянам.

     Тому дозвольте запитати вас ось про що.  Десять років тому ми ратифікували Конвенцію ООН з прав дитини,  майже вісім років нашої незалежності,  і  очевидно,  що  цей  парламент  уже  не   встигне підготувати   і   розглянути  ще  якийсь  закон  стосовно  охорони дитинства.  І ми чотири роки не  дамо  нашим  дітям  якихось  норм прямої дії.

     Чи не  варто  було  б  усе-таки дати матеріальне забезпечення законопроекту,  дати  дітям  якийсь  прожитковий  мінімум,  надати допомоги сім'ям,  тобто дати конкретні норми прямої дії, про які б сказали:  так, цей парламент і це міністерство щось зробили і дали нашим дітям?

     Дякую.

     ДОВЖЕНКО В.І. Спасибі, Ліліє Степанівно, за взаємне розуміння і нашу спільну практичну діяльність  заради  поліпшення  становища дітей.  Якщо  ми  разом  так  довго  чекали,  щоб  розглянути  цей концептуальний,  комплексний, системний законопроект, то я вважаю, що  треба  обов'язково прийняти його сьогодні.  У нас напрацьовано дуже багато механізмів із питань захисту дітей, про які я казала.

     Гадаю, що разом із вами за підтримки більшості  депутатів  ми дуже  швидко  напрацюємо  конкретні  закони  з конкретними нормами поліпшення життя наших дітей.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Лісогорський.  Будь  ласка.  За  ним   - депутат Гуцол.

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 177, Харківська   область).   Фракция   коммунистов.    Уважаемая Валентина Ивановна!  Конечно,  этот проект закона своевременный, и мы будем за него голосовать.  У  меня  конкретный  вопрос.  Как  в проекте  отражены  семьи,  в  которых  есть  инвалиды,  и особенно инвалиды с детства?  Почему  я  поднимаю  этот  вопрос?  Мы  опять уезжаем  на  работу  в округа.  Слишком много таких вопросов.  Это люди,  которые совсем не защищены.  Пожалуйста,  ответьте  на  мой вопрос относительно инвалидов с детства и инвалидов с рождения.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Спасибі  велике,  шановний  народний  депутате Лісогорський,  за запитання.  У п'ятому розділі проекту закону про охорону дитинства є статті,  які захищають дітей, що перебувають у несприятливих умовах та  екстремальних  ситуаціях.  Це  стосується дітей-сиріт,   дітей,  позбавлених  батьківського  піклування,  та дітей-інвалідів.  Я теж дуже клопочуся становищем дітей-інвалідів, тим  більше  що за останні п'ять років кількість дітей-інвалідів у нашій державі зросла на 25 відсотків,  і сьогодні у  нас  уже  150 тисяч  дітей-інвалідів.  Я  погоджуюся з вами,  тут є статті,  які захищають дітей-інвалідів,  і вважаю,  що після  прийняття  закону треба  розробити  спеціальну програму щодо захисту прав і життєвих інтересів дітей-інвалідів. То справді велика проблема.

     І ще я хочу сказати,  що збільшення кількості дітей-інвалідів останнім часом, безперечно, відбувається тільки через те, що в нас значно погіршується здоров'я жінок,  які вирішують стати  матір'ю. Тому  паралельно  (це  вже  не  в рамках даного закону) ми повинні розробити і програму поліпшення охорони материнства та дитинства.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуцол. Будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую,  Адаме Івановичу.  Фракція  "Батьківщина". Шановна Валентино Іванівно!  Безперечно, закон дуже потрібний, і я голосуватиму за.  Але,  скажіть,  будь ласка,  чи цей законопроект визначає  конкретну  структуру  виконання?  Я повторюю - конкретну структуру виконання.  Хто конкретно відповідатиме  за  цей  закон? Адже ми приймаємо дуже добрі закони у вищому законодавчому органі, а в підсумку ніхто не відповідає, немає крайнього.

     Дякую за увагу.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Шановний народний депутате Гуцол, даний проект Закону  про  охорону  дитинства  має  розділ,  де  чітко  виписано функції,  зобов'язання й повноваження держави стосовно дітей і  їх охорони,   функції   місцевих   органів   влади,   суспільства  та громадських організацій. Це розділ перший.

     Досі наше  законодавство  не  мало  таких   чітко   виписаних повноважень і зобов'язань держави,  місцевих органів і громадських організацій.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Іванівно. Сідайте, будь ласка.

     Для представлення  свого  законопроекту  слово  має  народний депутат Журавський Віталій Станіславович.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні колеги! Те, що я казатиму, можливо, вам не сподобається.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію  Станіславовичу,  за  п'ять   хвилин   ви встигните?

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Ні, не встигну.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сім хвилин, будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.     Постараюся.    Вам    представлено    три законопроекти:  один  -  Кабінету  Міністрів,   другий   -   Лілії Григорович  і третій - мій та народного депутата Кириченка.  Річ у тім,  що для нас названа тема не нова.  Ось переді  мною  книжечка "Економіка  і  соціальний  захист  в Україні" (депутати парламенту попереднього скликання мають її).  Там є  наш  проект  закону  про основи правового, соціального захисту дітей в Україні, тобто ще за два роки до того,  як було подано аналогічний проект уряду. Вперше це було в червні 1996 року.  Після прийняття Конституції, коли всі закони повинні бути  узгоджені  з  її  основою,  ми  внесли  деякі несуттєві  зміни  відповідно до Конституції і подали його в червні 1998 року.  Урядовий проект поданий у липні  1998  року  і  проект Лілії Григорович - через п'ять місяців.

     Дані проекти   за  концепцією,  загальною  схемою  і  змістом багатьох положень дуже  близькі,  а  подекуди  навіть  текстуально ідентичні.  Це дає підстави твердити про можливість запозичень під час підготовки зазначених проектів,  що  підтверджується  аналізом текстів.  Структура проекту Кабінету Міністрів запозичена з нашого законопроекту,  авторами якого є Журавський і Кириченко, до того ж подекуди   цілком  некоректно.  Я  можу  кожному  депутату  видати порівняльну   характеристику   трьох    законопроектів,    і    ви переконаєтеся.

     Взявши за  основу  проект християндемократів,  міністерство і юридичний відділ Кабінету Міністрів  редакційно  його,  безумовно, поліпшили, але суттєво нічим новим не доповнили. Водночас вилучили чимало,  підкреслюю,  державних конкретних гарантій (це те, про що запитував депутат Гуцол) щодо забезпечення прав дітей.  Наприклад, право  дитини  на  освіту,  розвиток  своїх  здібностей,   охорону здоров'я  та  здорового  способу життя.  Серед змін,  що відбулися останніми роками у структурі закладів освіти,  помічено розширення мережі  недержавних  закладів  та закладів типу ліцеїв,  гімназій, навчально-виховних комплексів, зокрема шкіл, дитячих садків.

     Так, якщо на початку  1996-1997  навчального  року  в  країні працювали  89  недержавних  середніх закладів освіти з чисельністю учнів понад 9 тисяч,  то на початок 1997-1998 навчального  року  - 147 недержавних середніх закладів,  у яких нараховувалося понад 13 тисяч учнів.  За цей  же  період  відчутно  збільшилася  кількість гімназій, шкіл, дитячих садків тощо.

     Законопроект Християнськодемократичної     партії     України відреагував  на  згадані  реалії  життя.  Зокрема  в   статті   12 зазначається:    "Кожний   недержавний   навчальний   заклад   має забезпечити безоплатне навчання  на  конкурсній  основі  не  менше п'яти  відсотків від контингенту учнів".  Якраз це урядовий проект вилучив.

     У статті 13 визначено:  "У приватних  закладах  мистецтва  та культури не менше п'яти відсотків дітей обслуговуються безкоштовно (діти-сироти,  діти з  неповних  та  малозабезпечених  сімей)".  У проекті Кабінету Міністрів цього також немає.

     У статті       14       підкреслено:       "У       приватних фізкультурно-туристських та оздоровчих  закладах  не  менше  п'яти відсотків  дітей  обслуговуються  безкоштовно"  (та сама категорія дітей).  І  цього  у  проекті  уряду  немає.  Це  вилучено,   інше запозичено.  Стаття  16  чітко  визначає право дітей на спадщину і механізм забезпечення цього права, що теж дуже суттєво.

     У статті 40 деталізуються взаємовідносини  дітей  і  релігії: "Діти  мать  право на свободу світогляду і вибору релігії.  Батьки або особи,  які їх  замінюють,  за  взаємною  згодою  мають  право виховувати   своїх  дітей  відповідно  до  власних  переконань  та ставлення до релігії.  Діти не можуть шляхом насильства залучатися або відлучатися від будь-якої релігії.

     Система державної   та   комунальної  освіти  і  позашкільних установ має світський характер.

     Релігійні організації  мають  право   відповідно   до   своїх внутрішніх   настанов   створювати  для  релігійної  освіти  дітей навчальні заклади,  групи  та  організації.  Викладачі  релігійних віровчень,  релігійні проповідники повинні виховувати дітей у дусі поваги до національних і  загальнолюдських  цінностей,  поваги  до віруючих  інших  віросповідань,  до  громадян,  які  не сповідують ніякої релігії".

     Не є таємницею,  що  зростає  дитяча  злочинність,  кількість притягнених до відповідальності за пияцтво,  наркоманію. Аналітики фіксують,  що  найбільш  неблагополучні  -  діти  з   неповних   і малозабезпечених сімей.

     Тема, якою    займається    Християнськодемократична   партія України,  для нас не  нова.  Для  депутатів,  котрі  представляють інтереси  нашої  партії  в  парламенті,  це  сфера їх професійного інтересу. Основи розробленого нами законопроекту органічно увійшли у проект Соціального кодексу України.  Тому,  взявши за основу наш законопроект про основи соціального та правового захисту  дітей  в Україні,  ми  зробимо  значний  крок  до  розгляду  і  прийняття в подальшому Соціального кодексу,  де викладена комплексна  програма побудови соціальної держави. Власне, те, що записано в нині чинній Конституції.

     І наостанок.  Оскільки Кабінет Міністрів і  народний  депутат пані Лілія Григорович взяли за основу наш законопроект,  то було б логічно взяти за основу для  другого  читання  саме  документ  про основи соціального та правового захисту дітей,  підготовлений мною і народним депутатом Сергієм Кириченком.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віталію Станіславовичу.  Ну так гарно все розповів!  Що  там  запитувати?  Все-таки ще щось хочете?  Гаразд, запишіться. Будь ласка, три хвилини. Висвітіть.

     Депутат Стрижко. За ним - депутат Савенко.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Роенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г. Фракція комуністів України. Мені дуже хотілося б, щоб Валентина Іванівна послухала запитання, яке я задаватиму.

     Шановна пані...  А вона не  чує.  Адаме  Івановичу,  зверніть увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Річ  у тім,  що на трибуні не Валентина Іванівна. Ставте запитання до доповідача.

     РОЄНКО В.Г. Це запитання стосується їх обох.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді задавайте доповідачу.

     РОЄНКО В.Г.  Я все-таки задам їй запитання. Не знаю, яка вона жінка, але що погана мати, знаю точно, оскільки...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон.  Шановні  колеги,  не даваймо оцінок, тим більше жінкам. Все-таки... (Шум у залі).

     Депутат Савенко. Будь ласка.

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо, Адам Иванович. Прошу передать слово депутату Безуглой.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних менших і міжнаціональних

 відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прогрессивная социалистическая  партия  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемый докладчик, у меня к вам два вопроса. Первый. Сегодня в зале прозвучало, что этот закон очень своевременный. Как вы  думаете,  насколько он опоздал,  и какой урон от этого понесла Украина?

     И второй вопрос.  В вашем законопроекте  записано,  что  если этот  закон  будет  внедряться,  то  не потребуется дополнительных затрат.  Мне известно,  что нынче  дети  умирают  на  операционных столах,  когда матерям негде взять денег - 40- 50 тысяч долларов - на операцию по пересадке почки и так далее.  В школах сегодня есть только  42  процента  необходимого  минимума  на  заработную плату учителям. Откуда же возьмутся деньги, если ваш проект закона будет принят?

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Я говоритиму про законопроект, авторами якого є я та Сергій Кириченко. Він не потребує додаткового фінансування. Це перше.

     Друге. Наскільки він запізнився.  Він запізнився і дуже.  Моя позиція така:  як ми дбаємо про дітей,  так і діти  дбатимуть  про нас.  Тому  з  моменту оголошення незалежності парламент вчинив би дуже мудро, якби розпочав саме з розробки законодавчої бази, котра б захищала найвразливіші верстви населення,  тобто тих,  хто ще чи вже не може працювати.  І  почати  треба  саме  із  соціального  і правового захисту дітей.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Баулін. За ним - депутат Юхимець.

     БАУЛІН П.Б.   Фракция   Компартии.   Виталий   Станиславович, позвольте  задать  вам  два   небольших   вопроса.   Первый.   Ваш законопроект предполагает приобщение детей, как у вас там сказано, к любым религиозным вероисповеданиям, к любым. У меня на этот счет такое  мнение.  Есть  же  у  нас  традиционные украинские религии, которые существуют на территории нашего государства.  Прежде всего я  имею в виду православие.  Не считаете ли вы,  что если мы дадим право,  так  сказать,  любого   вероисповедания,   то   это   даст возможность некой духовной экспансии в Украину чуждых нам духовных ценностей?

     И второй вопрос. В проекте Лилии Григорович предусматривается минимальная    материальная   помощь   новорожденным,   бесплатное медицинское обслуживание детей,  бесплатные учебники и так  далее. Есть ли подобное в вашем законопроекте?

     Спасибо.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Дякую. Запитання дуже слушні, і я постараюся на них відповісти.

     Ми за  нашим   законопроектом   допускаємо   діяльність   тих релігійних   конфесій,   які   діють   згідно  з  нормами  чинного законодавства і Конституції. Цим вичерпується моя відповідь.

     Друге запитання з приводу законопроекту Лілії  Григорович.  У її законопроекті є цінні моменти,  а саме моменти прямої дії. І це треба  врахувати  при  внесенні  даного  законопроекту  на   друге читання.

     Навряд чи  ми  як  депутати  парламенту нинішнього скликання, якщо відхилимо цей законопроект,  ще до закінчення  свого  терміну зможемо  у  будь-якій редакції знову повернутися до даного закону. Там є цінні  моменти,  які  стосуються  норм  прямої  дії,  ви  їх правильно помітили.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Станіславовичу,  я так зрозумів, що це не з вашого законопроекту ті цінні...

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Ні, є з мого законопроекту норми прямої дії з приводу державної опіки дітей. Я ж цитував.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

     Депутат Юхимець. Будь ласка.

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (виборчий  округ  196,  Черкаська область).   Шановний   доповідачу!  За  шість  місяців  нинішнього навчального  року  періодично  страйкували  20   тисяч   учителів, практично 350 тисяч учнів не навчалися.  Особливо страшна ситуація склалася на селі. Вважаю, саме за цим законом або за вашими ідеями відбувається  руйнація сільської школи,  оскільки,  справді,  село наближається до церковнопарафіяльної школи.  Дошкільні заклади  не працюють.  Фінансування шкіл фактично немає. І ви кажете, що закон нічого не коштуватиме державі.  То що ж  це  за  держава,  яка  не вкладає  у своїх дітей гроші?  Напевне,  вже треба судити людським судом тих,  хто  сьогодні  при  владі.  Адже  знищується  майбутнє держави, знищуються діти.

     Будь ласка, ваше бачення даної проблеми.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Я  не  можу  заперечувати тій частині вашого запитання, яка фіксує кризовий стан у системі освіти, зокрема й на селі.  Я  сам із села і добре це знаю.  Але ж зараз не йдеться про політичний бік справи.  Тут,  у цьому залі,  є ліві й праві,  і  в кожного є діти.  І кожна дитина, з якої б родини вона не була - чи з родини  комуністів,  чи  християн-демократів,  чи  рухівців,  чи людей,  не причетних до політичного процесу, -потребує соціального і правового захисту. Саме це і є в даному законопроекті.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віталію  Станіславовичу.  Сідайте,   будь ласка.

     Слово для  представлення  свого  законопроекту  має  народний депутат Григорович Лілія Степанівна. Будь ласка, сім хвилин.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.  Шановні  народні  депутати!  Шановний  Адаме Івановичу! Шановні батьки і діти, які нас слухають! Я виступаю від Комітету з питань охорони здоров'я,  материнства  та  дитинства  і представляю свій законопроект,  бо я дитячий лікар.  Виступ можна, напевне,  розпочати сакраментальною  фразою:  "Нарешті!"  Нарешті, через  десять  років після ратифікації Конвенції про права дитини, на восьмому році  нашої  державності  ми  приступили  до  розгляду проекту Закону про охорону дитинства в Україні.

     Що ми робили перед цим? Двічі на рік захищали село, визначали національні пріоритети,  захищали  національного  товаровиробника, визначали   вільні   економічні   зони,  нарешті,  минулого  тижня ратифікували Конвенцію про захист вимираючих видів  диких  тварин. І,  нарешті,  говоримо про охорону дитинства. Партія, яка рік тому сказала,  що  нас  уже  не  52  мільйони,   сьогодні   є   партією парламентського  типу.  Тому  я  продовжуватиму і далі говорити цю правду, оскільки діти - це наша совість.

     Нині ми маємо  в  Україні  15,5  мільйона  пенсіонерів  і  10 мільйонів  дітей.  За  10 років ми можемо мати (так прогнозовано в Україні) близько 20 мільйонів пенсіонерів  (дай,  Боже,  всім  нам дожити) і 5-7 мільйонів дітей. Тому мій законопроект не тільки про охорону дитинства в Україні, це ще й про захист наших пенсіонерів. Адже  за  найкращого  пенсійного законодавства ми мусимо зберегти, захистити тих,  хто на пенсію заробить.  Додам до цього, що тільки 25  відсотків  наших  дітей можуть вважатися практично здоровими і приблизно дві третини території України екологічно неблагополучні.

     І справді,  парламент  нашого  скликання  вже,  напевне,   не розглядатиме законопроектів, що стосуються дитинства. Понад чотири місяці даний законопроект не вдається розглянути нормальний час  - уранці,  під  прицільною увагою засобів масової інформації,  нашої громадськості та врешті-решт усіх нас.  Адже що всіх об'єднає,  як не діти?  То з огляду на це я вважаю,  що ми не можемо як найбільш старіюча,  вимираюча   держава   Європи   з   нашими   соціальними показниками,  з  від'ємним  демографічним приростом дозволити собі розкіш переповісти просто Конвенцію про права  дитини.  Ми  мусимо закласти норми прямої дії. Мусимо, бо цілком очевидно, що за п'ять років,  якщо ми  формально  поставимось  до  цього  законопроекту, багато сотень,  тисяч дітей хворітимуть, не виживуть. А дитина має право  народитися,  вижити  і  отримати  гарантований   соціальний мінімум для свого проживання, не кажучи вже про розвиток.

     Шановні народні  депутати!  З  огляду  на це в преамбулі мого законопроекту з урахуванням реалій демографічних прогнозів охорона дитинства     визначається     в     Україні    як    стратегічний загальнонаціональний пріоритет.  І я вважаю,  що саме так  повинно бути.  У  документі  є  розділ,  який  визначає принципи державної політики стосовно дітей і дає норми прямої дії.

     Отже, весь період  розвитку  дитини,  від  її  народження  до повноліття,  тобто  весь  етап  дитинства,  вони  перебувають  під охороною держави. Держава забезпечує кожній дитині право на рівень життя,  достатній  для  її  фізичного,  інтелектуального розвитку; забезпечує гарантований рівень матеріальної  підтримки  сімей  (ми про це сьогодні говорили),  які виховують дітей, шляхом виплати на кожну дитину допомоги,  не нижчої за соціальну межу,  розмір  якої визначається  межею  малозабезпеченості  та  мінімальним  розміром заробітної  плати  всіх  членів  сім'ї.  Розмір  соціальної   межі залежить   також   від   кількості   дітей   у   сім'ї,  їх  віку, фізичнорозумового розвитку, а також від екстремальних умов, в яких діти  перебувають.  Це  стосується насамперед дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

     У проекті йдеться про підручники,  про харчування дітей віком до трьох років чистими екологічними продуктами за рахунок держави. Через те забороняється приватизація,  ліквідація, перепрофілювання державних   дитячих  закладів,  якщо  це  призведе  до  погіршення забезпечення потреб дитинства у конкретному регіоні.

     Шановні колеги,  ви запитаєте мене:  а коли нарешті почнуться зрушення на краще? Я відповім: тоді, коли кожна дитина від першого до п'ятого класу отримає в школі  булочку  і  склянку  молока,  що також є у моєму проекті. І ми повинні це записати (Шум у залі).

     Шановні народні  депутати!  Охорона  дитинства  в  Україні (у моєму законопроекті уточнюється - "в Україні"),  в державі,  котра має найнегативніші демографічні показники в параметрах Європи, яка зазнала    найбільшої    техногенної    катастрофи    (Чорнобиль), фінансування потреб дитинства повинне здійснюватися окремим рядком бюджету. Оце буде охорона дитинства в Україні.

     Я спробувала  знайти  кошти,  потрібні  в   даній   ситуації. Нагадаю,  що  в  1992  році,  коли  випускалися  тільки  три марки горілчаних виробів ("Пшенична",  "Столична" і ще  якась  там),  ми мали близько 40 відсотків надходжень до бюджету.  Сьогодні історію та географію України можна вивчати  за  марками  цих  напоїв,  але надходження до бюджету - менш як 5 відсотків.  Саме тому Комітет з питань охорони здоров'я,  материнства  та  дитинства  запропонував збір   на   шкідливі   звички,   акцизний   збір   від  реалізації тютюново-горілчаних виробів,  де ми  вже  знайшли  168  мільйонів, частково скерувати на потреби дитинства.

     А кошти за транзит газу!

     Ми це  робимо  не  для політики,  а для наших дітей.  Я дякую депутату Журавському.  Честь і хвала йому,  бо він перший  подумав про дітей.

     Дякую нашому  міністерству  за  справді  юридично  прекрасний законопроект.

     Але все ж таки я прошу всіх вас: об'єднаймось і   даймо   щось  нашим  дітям,  даймо  їм  згідно  з Конвенцією про права дитини конкретну можливість вижити.

     Знаменитий поет Шота Руставелі багато  століть  тому  сказав: "Пропаде все,  що ти надбав для власної потреби,  все те, що людям ти віддав - повернеться  до  тебе".  Я  перефразувала  б  великого класика іншим чином:  "Все те, що дітям ти віддав - повернеться до тебе".

     У всякому разі ми мусимо вчинити саме так. Віддаймо,щоб вийти з даної ситуації.  Повоєнна Японія,  повоєнна Німеччина,  повоєнна Європа в цілому дали дітям усе - і перемогли (Шум у залі).  Так, і в Радянському Союзі це було.

     Тому ми повинні дати нашим дітям такі можливості, які не були б гіршими від можливостей інших держав.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ліліє Степанівно.

     Тільки одне  доповнення.  Не  кажіть,  що  немає   уваги   до законопроекту,  бо я дивлюся на монітор і бачу,  що на обговорення питання  про  охорону  дитинства  записалося  стільки  ж  народних депутатів,  скільки виступало з питання, яке ми розглядали зранку, маю на увазі меморандум.  А там усі фахівцями були.  Так що  увага досить пильна до законопроекту.

     Немає запитань?  Звичайно  є,  як  таку  жінку  з трибуни без запитань відпускати. Запишіться.

     Будь ласка,  висвітіть три хвилини. Депутат Кириченко. За ним

- депутат Абдуллін.

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська   область).    Християнськодемократична    партія України. Шановна пані Ліліє! Загальний обсяг запозичених статей та близьких за змістом положень до законопроекту,  про який доповідав Віталій   Журавський,   тобто   законопроекту  християндемократів, становить майже 80 відсотків.  А прямий текстуальний збіг -  майже третину.  Передусім  це стосується розділу ІІІ "Права,  свободи та обов'язки дітей",  деякою мірою розділу  ІV  "Дитина  і  сім'я"  і розділу V "Дитина і суспільство".

     Зважаючи на те,  що першим (ви це відмітили, і я дуже вдячний вам) був поданий ще два роки тому законопроект  християндемократів (Віталія Журавського і мій),  і на те, що ви є донькою священика і нас поєднують невмирущі християнські цінності,  чи не вважаєте  ви за доцільне,  пані Ліліє,  поєднати зараз,  на цьому етапі, якоюсь мірою наші зусилля,  щоб усе-таки  той  проект,  що  був  внесений першим,  було прийнято в першому читанні?  А на етапі між першим і другим читаннями можна було б запозичити  все  те,  про  що  казав Віталій Журавський,  щоб ми вийшли з повноцінним, якісним законом, який  врахує  всі  думки  і  всі  побажання,   які   є   в   трьох законопроектах.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сергію  Олександровичу,  не звинувачуйте. Вона вже дала відповідь вашому колезі.

     Будь ласка. Депутат Абдуллін. За ним - депутат Роєнко.

     АБДУЛЛІН О.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 97,  Київська область).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Прошу передати слово  Олексію Марченку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Фракція "Відродження регіонів". У статті 8  законопроекту,  внесеного   Кабінетом   Міністрів,   зазначено: "Держава  гарантує  дитині  право на охорону здоров'я,  безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних  закладах охорони здоров'я,  сприяє створенню умов для виживання і здорового розвитку, забезпечення раціонального харчування".

     Ви, мабуть,  знаєте про становище,  в  якому  перебувають  на сьогодні дитячі будинки, про умови, в яких проживають там діти. Я, до речі,  маю інформацію щодо серйозної ситуації,  яка склалася  у дитячому   будинку  міста  Канева.  Скажіть,  будь  ласка,  чи  не пояснюється та ситуація,  яку ми на  сьогодні  маємо,  відсутністю такого закону?

     Дякую.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.  Ви  поставили дуже слушне запитання,  колего Марченко,  дякую за нього.  Напевно,  треба було почати із  закону прямої дії про охорону дитинства ще у 1991 році.  Я думаю, що якби ми через  призму  дитинства  писали  податковий  кодекс,  приймали бюджети,  якщо  б  дали  дитинству  вільну  економічну зону,  якби оголосили     дитинство     загальнонаціональним,     стратегічним пріоритетом,  то сьогодні, очевидно, перемогли б, бо відчули б, що робимо це тут, у нашій державі, для наших дітей.

     Стосовно наших гарантій,  то  я  ще  раз  кажу,  що  гарантії повторюються   і  в  Конвенції  про  права  дитини,  і  в  кожному законопроекті.  Мені видається,  що мій законопроект відрізняється якраз тим, що пропонує норми прямої дії.

     Стосовно запитання  про  дітей-сиріт,  які  живуть  у дитячих будинках,  то я хочу сказати, що на сьогодні в Україні налічується понад  90  тисяч  дітей-сиріт,  причому  більша частина з них - це соціальні сироти.  На мою думку,  якби ми прийняли нормальні норми прямої дії для допомоги держави у вихованні,  у забезпеченні сімей прийомного  типу,  де  дітей  просто  приймають  і  виховують,   і розібрали  тих  90  тисяч  дітей  серед 51 мільйона населення,  то ліквідували б оте соціальне сирітство.  Причому зробити  це  треба було ще декілька років тому.

     Тому ми мусимо почати з дітей. Очевидно, це та нитка Аріадни, яка виведе нас з того величезного лабіринту,  яким ми сьогодні без толку  блукаємо.  Очевидно,  саме  діти - це той дороговказ,  який зможе не тільки поєднати весь цей зал,  але й вивести нас на пряму дорогу досягнення доброго результату.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.  Фракція  Комуністичної  партії  України.  Ми всі пам'ятаємо лозунг у Радянському Союзі:  "Усе найкраще - дітям!"  І він  дійсно  виконувався.  І,  ви знаєте,  сьогодні навіть по залу видно,  хто хоче цей лозунг відновити,-  це  комуністи.  На  жаль, ваших  товаришів  з  Руху чомусь дуже мало,  зелених і НДП взагалі немає, тобто тих, хто хоче велику політику робити.

     У мене є запитання,  яке я хотів задати міністру, але тепер я задам його вам. Як можна зрозуміти те, що в міністра, яка сьогодні доповідала,  піднялася  рука  разом  з  іншими  трьома  міністрами підписати  новий  порядок  пільгового  проїзду студентів та учнів, знаючи,  що жоден інститут чи профспілка цих інститутів не поверне вартості квитка?

     Ми сьогодні  говоримо  про  законопроект,  який  дійсно треба приймати і зробити так,  щоб він матеріально був забезпечений. Але чи  не  жорстоко це - говорити про захист дітей,  але не давати їм усе-таки пільги на проїзд?

     Дякую.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.  Дякую  за   ваше   запитання.   На   частину запитання,   яка   стосується   Валентини  Іванівни  Довженко,  я, очевидно,  відповідати не буду,  хоча думаю,  що парламент зробить усе можливе,  щоб відстояти принаймні формально наявність пільг на проїзд для студентів. Так було завжди, так і мусить бути.

     Тепер стосовно другої частини,  того, хто присутній у залі, а хто  ні.  Я  можу  сказати,  що  я  -  депутат від Руху,  написала законопроект прямої дії,  а ви будете  його  підтримувати,  бо  ви хочете норми прямої дії. Отже, це, напевно, є той найкращий момент істини і порозуміння,  який свідчить,  що діти - це  святе,  перед дітьми не сфальшуєш.

     Буває часто, що людина має дві-три дружини, або дві-три сім'ї і каже,  що це добре. Але коли спитаєш: "А ти хочеш, щоб це було з твоєю дитиною?" - він скаже: "Ні". Людина чинить злочин і каже, що це добре.  Але коли спитаєш:  "А ти хочеш, щоб твоя дитина сіла на лаву підсудних, мала такі самі проблеми?" - він скаже, що ні.

     Усі ми  бажаємо добра нашим дітям,  і я думаю,  що ми зробимо все,  що повинен зробити  вищий  законодавчий  орган.  І  коли  ми поїдемо до людей в округи,  то звітуватимемо не тільки про те,  що ми зробили для пенсіонерів і ветеранів,  а ще  й  про  те,  що  ми зробили для наших дітей.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ліліє  Степанівно.  Сідайте,  будь ласка. Вікторе Григоровичу, відгукніться на її запрошення до об'єднання.

     Слово для  представлення  законопроекту  надається  народному депутату Задорожній Тетяні Андріївні. Будь ласка.

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  менших  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний    загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ). Уважаемые коллеги!  Уважаемые радиослушатели!  Мне очень жаль, что такая  серьезная проблема обсуждается в такое время,  в полупустом зале "за скороченою процедурою".  Это трагедия нашего общества.  И сегодня  вопрос  о проблемах детей нужно слушать не "за скороченою процедурою",  а нужно проводить парламентские  слушания  по  этому вопросу.  То,  что сегодня у нас дети ходят по улицам, обнюхавшись клеем,  толпами бродят беспризорные дети при живых родителях - это позор  для  нашей страны.  А мы при этом слушаем данный вопрос "за скороченою  процедурою".  Мне  просто  стыдно,  что  у  нас  такое отношение государства к вопросу о детях.

     Я вам     хочу     прочитать    строки,    которые    написал одиннадцатилетний   мальчик-сирота,   проживающий   в   одной   из школ-интернатов города Киева.

     "Не хочу жить в ХХ веке,

     в этом море кровавых рек.

     Для чего мне права человека,

     если я уже не человек?"

     Вот что  написал сегодня одиннадцатилетний мальчик-сирота.  А мы слушаем эту проблему "за скороченою процедурою".

     Теперь что касается законопроекта, который я предлагаю вашему вниманию.  Здесь,  в частности,  предусмотрена такая новация,  как социальная служба для детей.  Это когда работник социальной службы отслеживает  ребенка от момента зачатия до совершеннолетия.  Здесь есть много и других моментов,  поэтому я прошу народных  депутатов выслушать мой доклад полностью.

     Діти - це безцінний генофонд держави. Вони не тільки майбутнє держави,  вони  вже  є,  живуть,  вони  вже  сьогодні   потребують негайного  піклування  і  захисту.  На  жаль,  наше  сьогодення не дозволяє їм  часто  посміхатися,  задовольняти  свою  цікавість  і отримувати   належне  піклування  про  них  та  необхідну  освіту. Багатьом з них,  не пізнавши радощів  дитинства,  доводиться  рано ставати  дорослими  і  брати  на  свої тендітні дитячі плечі тягар дорослих турбот та проблем.  Ми бачимо кожного дня наших  дітей  у підворіттях,  у підземних переходах,  на вокзалах,  у транспорті з простягнутою рукою.  І ніяка Конвенція з прав дитини  не  допоможе їм,  доки  державна  політика,  покликана  захистити  дитинство  в Україні, залишиться на папері.

     Майбутнє країни залишається під сумнівом.  І це сьогодні,  на превеликий жаль,  доводиться визнати.  Смертність дітей віком до 1 року   становить   20   відсотків.   Кожна   третя   дитина   стає безпритульною,  кожна  п'ята - злочинцем,  а кожна десята закінчує життя самогубством.  Рівень смертності  малюків  в  Україні  втроє вищий,  ніж у Японії, вдвоє вищий, ніж в Австрії, Канаді і Франції разом узятих.  Смертність дітей віком до 5 років в Україні у п'ять разів вища,  ніж у розвинутих країнах Європи. Кожного року Україна втрачає  16  тисяч  дітей  віком  до  14  років  внаслідок  травм, самогубств, вбивств тощо.

     Пройдіть по   підвалах,   горищах   і  ви  побачите  картини, страшніші ніж у фільмах жахів.  Діти, які ночують у смітниках, щоб зігрітися,  -  невже  це  не  жах для нашої держави?!  Невже це не сором?!  Кожного дня в країні у  середньому  32  дитини  знаходять покинутими,  загубленими,  забутими. Половина з них - це діти до 7 років. І це ще не повні дані, щоб показати вражаючі виразки нашого суспільства.  Усе це - знак поразки суспільства, в якого вистачило злості висміяти старе,  але не вистачило  розуму,  щоб  побудувати нове.

     На час   прийняття  до  школи  тільки  кожна  дев'ята  дитина визнається  здоровою,  а  на   час   закінчення   школи   здоровою залишається лише кожна двадцята. За останні роки 924 дитячих садки втратили свій статус,  499 з них припинили  свою  діяльність,  206 перетворилися на податкові інспекції, кафе, офіси.

     Повернемося до вражаючих фактів. У 3 тисячах сіл з населенням до 300 мешканців взагалі немає шкіл.  У  1998  році  500  шкіл  не розпочали навчальний рік. Усе, що відбувається сьогодні в Україні,

-  не  випадковість,  а  цілеспрямована  політика  геноциду  проти власного народу. Проти народу України розгорнута війна, жорстока і руйнівна.  Втрати України в цій  війні  катастрофічні.  За  період проведення   курсу   так  званих  радикальних  економічних  реформ економічні втрати України переважають  втрати  за  період  Великої Вітчизняної  війни,  а  людські  становлять  близько  2  мільйонів чоловік.

     Усім нам відомий вислів:  "Здоров'я суспільства  визначається ставленням   цього   суспільства  до  старих  людей  і  дітей".  Я стверджую,  що  сьогодні  наша  держава  не  просто  хвора,   вона перебуває  у  стані агонії.  Навіть після громадянської та Великої Вітчизняної війн  на  боротьбу  зі  спільною  бідою,  на  спасіння майбутнього держави були спрямовані всі сили на найвищому рівні, і завдяки цьому не одне покоління було повернуто до життя.

     Згадаймо, що  ще  з  часів  Чернишевського  і  Герцена   всіх хвилюють  класичні  запитання:  "Что  делать?"  і "Кто виноват?" А славнозвісне шекспірівське "быть или не быть?"  сьогодні  залежить від кожного з нас.

     Чинне законодавство,   як   правило,  більше  уваги  приділяє захисту батьків. Дитина вже від народження...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Андріївно, ваш час закінчився.

     ЗАДОРОЖНА Т.А.  Як  це  закінчився?  15  хвилин   навіть   за скороченою процедурою. Я прошу дати мені ще 5 хвилин.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вимкніть мікрофон на трибуні.

     Шановні колеги!  Тетяно  Андріївно,  усі  були  поставлені  в однакові умови. Це перше.

     Друге. На превеликий жаль,  ви зі свого і так короткого  часу дві  хвилини  витратили  (вибачте  за таке слово,  але ви його вже вжили) на зачаття,  п'ять хвилин витратили на статистику і  зовсім не представили свого законопроекту. Ніхто не винен.

     Є запитання,  шановні  колеги?  Прошу записатися.  Висвітіть, будь ласка. Три хвилини.

     Депутат Савенко. За ним - депутат Пилипчук.

     САВЕНКО М.М.  Спасибо,  Адам Иванович. Передаю слово депутату Малолитко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Малолітка.

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).  Прогресивна соціалістична партія України. У державі, як ми знаємо на  сьогодні,  12  мільйонів  дітей,  права  яких  частково врегульовано   30  законами,  які  відображають  проблему  захисту дитини.  Але будь-який  закон  діятиме  лише  за  умови,  що  буде підтриманий матеріально. Чинна Конституція цього не гарантує, як і безплатного навчання та лікування.

     У мене таке запитання.  У вашому проекті я не  побачив  того, щоб  захист  був гарантований саме матеріально.  Не врегульовані і права дітей у дитячих будинках,  школах-інтернатах. Немає правової гарантії   відповідальності  держави  щодо  утримання,  виховання, навчання дітей відповідно до міжнародних нормативів. А це головне.

     Я думаю, що цей законопроект слабенький.

     ЗАДОРОЖНА Т.А. Шановний пане Малолітко! Ви не побачили, бо не читали  цього  проекту,  або не вмієте читати.  Якщо ви прочитаєте статті 4,  5 та статтю 6,  то  побачите,  що  в  них  ідеться  про визначення  основних  принципів  державної  політики  в  інтересах дитини,  вибір пріоритетних напрямів  діяльності  із  забезпечення прав   дитини.   Також   передбачається   встановлення   державних соціальних стандартів основних показників якості життя дитини,  що є  новим  і не згадується в жодному іншому законопроекті.  Ідеться тут і про встановлення пільг із  метою  економічного  стимулювання учасників  заходів  по  реалізації  державної політики в інтересах дитини,  фінансування заходів по реалізації державної політики  за рахунок коштів Державного бюджету. І, якщо ви читали законопроект, то мали б прочитати у моїй пояснювальній записці,  що я пропоную в подальшому  фінансування  витрат,  пов'язаних  із  дією Закону про захист прав дитини, передбачати окремим рядком у бюджеті.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  шановні колеги, не звинувачуйте один одного.  Я думаю,  що вчитель Малолітко все-таки вміє читати, тому не треба таке говорити в ефір.

     Депутат Пилипчук. Будь ласка. За ним - депутат Юхимець.

     ПИЛИПЧУК І.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 124, Львівська область).  Прошу  передати  слово  Кармазіну  Юрію Анатолійовичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська область).  Фракція "Громада".  Мені дуже приємно, що ваш  законопроект  передбачає  захист дитини,  починаючи з моменту зачаття (Шум у залі).  Я не розумію,  чого  сміятися.  Зараз  таке довкілля і таке інше...  Люди,  мабуть,  просто не розуміють. Моїй дитині вісім місяців,  то я трішки розуміюся на цьому.  Цей  закон потрібен, причому, саме в такому варіанті.

     Окрім того,  ви  пропонуєте  щорічно  заслуховувати  доповідь Президента з цього питання,  пропонуєте окремим рядком передбачити фінансування.  Чому,  на ваш погляд, в інших проектах цього немає, чому там Президент взагалі в іншій,  так би мовити,  позиції? І чи впливає  це  на  ту  ситуацію  з охороною дитинства,  яку маємо на сьогодні в Україні?  А ви знаєте,  що вона жахлива,  мабуть,  саме тому пропонуєте передбачити фінансування окремим рядком.

     Дякую.

     ЗАДОРОЖНА Т.А.  Дуже дякую за це запитання. Дійсно, структура цього  проекту  закону  відповідає   формулі:   право,   контроль, відповідальність.  І  той,  хто читав цей законопроект,  одразу це побачить.  Майже в кожній  статті  передбачено  і  кримінальну,  і адміністративну відповідальність за порушення прав дитини.

     Те, що   ми   тут   вводимо  норму  щодо  щорічного  послання Президента до народу з інформацією про те, що він конкретно зробив для  дітей  України,  вже спрямовує дії Президента на впровадження конкретних заходів для спасіння наших дітей.

     Я дуже  поважаю  пані  Григорович,  яка  запропонувала,   щоб Президент очолив Національну Раду з питань охорони дитинства,  але якщо  ми  призначимо  Президента   головою   ще   десяти   якихось організацій, то це нічого не дасть. Він буде просто Президентом, і ви розумієте, що нуль, помножений на десять, - це все одно нуль. А от якщо він буде звітувати перед народом щороку,  що він конкретно зробив для дітей,  то це вже примусить його справді щось конкретно і реально зробити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Юхимець.

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.  Шановна  Тетяно  Андріївно!  Я повністю поділяю вашу стурбованість тією статистикою,  яку ви назвали.  І хочу  вас запитати, точніше хочу, щоб ви підтвердили мій висновок про те, що названі вами цифри -  це  результат  отієї  політики,  яка  почала впроваджуватися  після  того,  як Народний рух України розвалив ту систему, яка справді захищала дітей. Це перше.

     І друге запитання.  Чи  ваш  законопроект  передбачає  захист дітей  саме  з  малозабезпечених сімей?  Тому що сьогодні із вищих навчальних закладів викидаються діти з села,  бо  їхні  батьки  не мають чим заплатити за освіту.  І це роблять ті люди, які отримали безплатну освіту за радянської влади, стали професорами, ректорами державних   навчальних   закладів.  У  першу  чергу  виганяють  із навчальних закладів,  я ще раз повторюю,  сільських дітей,  які не можуть  заплатити ті долари,  ті гроші,  які були вкрадені в їхніх батьків.

     ЗАДОРОЖНА Т.А.  Я спочатку відповім  на  друге  запитання.  У статті  15,  яка  називається "Право дитини на освіту",  записано: "Право  на  освіту   забезпечується   першочерговим   пріоритетним бюджетним  асигнуванням".  Більше того,  у своєму проекті закону я вводжу  таке  нове  поняття,  як   центр   соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх.  Тому що на сьогодні діти, які виросли на вулиці,  потрапляють до  одногоєдиного  в  Києві  притулку  для дітей,  в якому дитина може перебувати лише 30 днів. Ви розумієте, що за 30 днів реабілітувати дитину  взагалі  неможливо.  Потім  її повертають  у  неблагополучну  сім'ю  або  направляють  до  якоїсь школи-інтернату,  звідки вона знову тікає,  тому що не може жити і спілкуватися нормально з дітьми, бо виросла на вулиці.

     Тому ми      вводимо      таке      поняття,     як     центр соціально-психологічної реабілітації,  де дитина повинна  бути  не один  місяць,  а стільки,  скільки визначать вихователі:  чи п'ять місяців, чи три, чи чотири роки. Тому що є діти, які у 13-14 років взагалі не знають,  що таке вмитися,  а не те,  що навчатися.  А в таких  центрах  буде  надана  таким  дітям  допомога   в   освіті, вихованні, і тоді вони стануть повноцінними членами суспільства.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Андріївно. Я думаю, у відповідях на запитання  ви  досить  чітко  представили  основні  моменти  свого законопроекту. Сідайте, будь ласка.

     ЗАДОРОЖНА Т.А. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  У  нас  є  від  двох профільних комітетів співдоповідачі.  Давайте ми їм по три хвилини надамо,  а потім будемо визначатися.

     Від Комітету   з   питань  охорони  здоров'я,  материнства  і дитинства слово має його голова Шевчук Сергій Володимирович.

     ШЕВЧУК С.В.  Шановні народні  депутати!  Я  вдячний  народним обранцям,  які  залишилися в залі і так небайдуже обговорюють дане питання. Дійсно, ситуація склалася унікальна. Дев'ять місяців тому було  внесено  перші законопроекти про охорону дитинства.  Дев'ять місяців наша Верховна Рада з  різних  причин  не  змогла  народити закон  про  захист  дитинства.  За  цей  період  з'явилося  чотири законопроекти,  що свідчить про  велику  зацікавленість  депутатів різних політичних поглядів,  з різних партій і фракцій.  Я не буду зараз  говорити  про   актуальність   цього   питання.   Попередні доповідачі дуже добре це зробили.  Я доповім вам,  враховуючи,  що виділено лише 3 хвилини,  про те, як відбувалося обговорення даних законопроектів у Комітеті з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства.

     Насамперед наш комітет хотів би щиро подякувати всім  авторам законопроектів,   які  кожен  зі  свого  боку  підійшли  до  даної проблеми,  але загалом висвітлили  її  досить  повно.  Ми  повинні віддати   пальму   першості,   безумовно,   законопроекту  Віталія Журавського і Сергія Кириченка,  який ще в  червні  минулого  року було внесено на розгляд Верховної Ради. Ми повинні відмітити цінні моменти,  викладені в законопроекті Лілії Григорович,  особливо що стосується  прямої  дії даного закону,  а також надзвичайно цікаві елементи в законопроекті Тетяни Задорожної,  які вона, на жаль, не змогла за браком часу повністю викласти.

     Але наш комітет одностайно прийняв рішення, що за основу слід взяти законопроект,  підготовлений авторським колективом  Кабінету Міністрів  України  як такий,  на який найкращим чином можуть бути накладені інші законопроекти.  Я хотів би сказати авторам,  що  не так  важливо,  чий законопроект буде покладено за основу.  Давайте будемо змагатися в добрі,  а не в авторстві.  Тим  більше,  що  ми маємо чітке завдання - прийняти сьогодні в першому читанні один із проектів,  а до 1 червня цього року  -  Міжнародного  дня  захисту дитини прийняти цей закон в цілому.

     Отже, наш   комітет   пропонує  народним  депутатам  прийняти сьогодні в першому читанні законопроект,  підготовлений  Кабінетом Міністрів України.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Володимировичу.  Шановні  колеги! Зараз будемо голосувати.  Я просто хочу  підтвердити  добру  думку голови  профільного  комітету  про  те,  що  закон вичекав рівно 9 місяців, тож сьогодні буде досить продуктивно прийнятий.

     Від Комітету з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту слово має Жежук Наталія Сергіївна.  Будь ласка.  І будемо визначатися.

     ЖЕЖУК Н.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую,  Адаме Івановичу. Фракція  комуністів,  Комуністична спілка молоді України.  Шановні колеги!  Наш комітет розглянув проект Закону про охорону дитинства і  прийняв рішення щодо підтримки законопроекту Кабінету Міністрів за умови вилучення з нього статті 23 "Дитина  і  релігія",  бо  це суперечить нормі Конституції України щодо відокремлення церкви від держави.

     Кожен з вас є батьком або матір'ю, у кожного з присутніх тут, у залі,  найдорожчого,  ніж діти, немає в усьому світі. І тому мій виступ - і крик душі, і позиція комітету, і політичний протест.

     Україна вже восьмий рік - суверенна держава,  а права  дитини не  визначені,  не  захищені.  І  тому жодна дитина їх не має.  Це перший законопроект,  який зафіксовує права  дітей.  Скажіть,  яке майбутнє  може  бути  в  держави,  в  законодавчому  полі  якої не визначені  права  дитини?   А   результат   такого   ставлення   - жебракування,  дитяча  проституція,  бродяжництво,  злочинність  і правопорушення. Що будемо мати завтра? Яке майбутнє наших дітей?

     Згадаймо 20-ті роки:  війна,  розруха,  десятки і сотні тисяч знедолених   дітей-сиріт.   Більшовики  в  ці  найтрагічніші  роки громадянської війни,  заблоковані ворогом з  усіх  боків,  віддали останнє,  але вирішили проблему дитячої безпритульності,  виховали гідних громадян,  тому не треба нам перекреслювати  наш  досвід  і нашу історію. Треба сьогодні використати цей досвід, щоб врятувати дітей - майбутнє України.

     Думка, позиція і переконання комітету - прийняти законопроект у першому читанні, за умови, звичайно, вилучення статті 23.

     Чому необхідно вилучити статтю 23? Тому що в Україні точиться міжконфесійна  боротьба,  яка  не  вщухає,  а  набирає  все  нових обертів.  Більш  ніж  впевнені,  що  така  ситуація  в релігійному середовищі,  яка постійно нагнітається, призведе до того, що кожен регіон  буде реалізовувати цю статтю закону на свій розсуд.  Цього не можна допустити.  Уже те,  що на цьому грунті немає  єдності  у суспільстві, у державі застерігає нас. Не можна краяти і розривати дитячі душі.  Не виключаємо,  що  через  10-15  років  можна  буде повернутися до цього питання, але не сьогодні.

     Пропоную всім  приєднатися  до  опрацювання проекту в другому читанні,  і, думаю, що ми зможемо зробити подарунок нашим дітям до Міжнародного дня захисту дітей - прийняти цей закон остаточно.

     Під час   підготовки  законопроекту  до  розгляду  в  другому читанні необхідно врахувати все  слушне  і  з  проектів  депутатів Задорожної  та  Лілії  Григорович.  Пропоную проголосувати за нашу пропозицію,  бо це перший закон,  який  визначає  права  дитини  і передбачає їх захист. Також дякую Кабінету Міністрів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Наталіє Сергіївно.  Шановні колеги! Перед голосуванням я просив би вас прислухатися до  голосу  наймолодшого народного депутата України Наталії Жежук.

     Записалися на  виступ  15  народних  депутатів  (Шум у залі). Такої одностайності,  як зараз у залі,  у  тому,  щоб  голосувати, давно не було. Ніхто не звинувачуватиме, що порушується Регламент? Дякую.

     Шановні колеги!  У нас  є  чотири  законопроекти.  Профільний комітет пропонує прийняти в першому читанні законопроект, внесений Кабінетом Міністрів,  вилучивши статтю 23. І пропонується (правда, профільний  комітет  вносив пропозиції ще тоді,  коли не було всіх законопроектів) профільному комітету  при  підготовці  до  другого читання   врахувати   найцінніші   моменти   законопроектів  Лілії Григорович (до речі,  вона є одним із  авторів  проекту  постанови щодо  підтримки  в  першому  читанні  саме  законопроекту Кабінету Міністрів),  депутатів Журавського і  Кириченка  та  законопроекту депутата Задорожної.

     Шановні колеги!    Я   ставлю   на   голосування   пропозицію профільного комітету. Давайте дружно підтримаємо.

     "За" - 191.

     Шановні колеги!  Пропонується взяти  за  основу  законопроект народного депутата Журавського. Ні?

     Депутат Журавський. Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні колеги!  У залі 80 осіб, ми порахували. І це буде знущання над здоровим глуздом, коли ми зараз...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  вимкніть мікрофон. Шановний депутате Журавський!  Я прошу займатися не арифметикою,  а обстоювати  свій законопроект.  Як ви рахували, якщо ми набрали 191 голос? І це при тому, що якби ми погодилися з пропозицією фракції Руху, то могли б прийняти законопроект.

     Я пропоную  прийняти за основу в першому читанні законопроект Кабінету  Міністрів.  Стаття  23,  проти  якої  виступає   частина народних депутатів, буде вилучена під час другого читання.

     Проект народного    депутата    Журавського    ставиться   на голосування за основу. Прошу визначитися.

     "За" - 61.

     Ставиться на голосування  за  основу  законопроект  народного депутата Григорович.

     Прошу визначитися.

     "За" - 73.

     Ставиться на  голосування  за  основу  законопроект народного депутата Задорожної.

     "За" - 115.

     Отже, ми одержали такі результати:  за законопроект  Кабінету Міністрів  проголосував 191 депутат,  за проект народного депутата Журавського - 61,  за проект народного депутата Григорович - 73  і за проект народного депутата Задорожної - 115.

     Депутат Косів.  Будь  ласка,  з  мотивів.  За  ним  - депутат Павловський.

     КОСІВ М.В. Народний рух України. Основний мотив усіх виступів при  обговоренні  цього проекту був такий:  закон має бути законом прямої дії.  Це стосується всіх  проектів,  які  нам  доповіли,  а найбільше   -  як  зазначали  самі  доповідачі,  -  проекту  Лілії Григорович.  Не важливо, який проект закону ми зараз приймемо, все одно треба прийняти один. Я погодився б навіть на те, щоб прийняти проект Кабінету Міністрів,  обов'язково врахувавши положення  всіх інших проектів.

     У мене є конкретна пропозиція. 26 липня 1996 року  Кабінет  Міністрів  видав  постанову,  згідно  з   якою багатодітним  сім'ям виплачується допомога по догляду за дитиною у розмірі 18 гривень. Але це коли в сім'ї четверо чи десятеро дітей. Мені здається, що...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Це   вже  до  другого  читання,  Михайле Васильовичу.

     Депутат Павловський. Будь ласка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Дякую,  Адаме  Івановичу.  Фракція  "Громада".  Шановні колеги!  Я дуже уважно прочитав усі чотири  законопроекти  і  хочу сказати,   що   найкрасивіше   виписаний   законопроект   Кабінету Міністрів,  але за змістом він - найгірший.  Тому  його  не  можна брати за основу.

     Найбільш змістовні   -   законопроекти  Задорожної  Тетяни  і Григорович  Лілії.  Тому  я  пропоную  взяти  за  основу  ці   два законопроекти,  вони  дуже  легко  поєднуються,  і  врахувати інші пропозиції.  У мене є пропозиція (я внесу її до  другого  читання) внести  до  закону  окрему статтю.  А зараз я пропоную визначитися щодо проектів Задорожної і Григорович.

     Статтю 23 треба вилучити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я думаю,  що до всіх законів треба додати добрих батьків, тоді й закони будуть добре працювати.

     Депутат Шевчук. Будь ласка.

     ШЕВЧУК С.В.  Шановні  колеги!  Ми  зараз  уподібнюємося  тому скульптору,  який зробив гарну скульптуру,  а потім останнім рухом відбив їй голову. Так само і з нашими законами.

     Переважна більшість  депутатів висловилася за проект Кабінету Міністрів.  Я не сказав, що він найкращий. Я сказав, що це проект, на  який  найліпше  буде покласти ідеї решти трьох законопроектів. Прошу це врахувати.

     Далі. Є одна спірна стаття - стаття 23 "Дитина і релігія".  Я спеціально сьогодні проконсультувався щодо ідентичності тексту, ця стаття виписана з Міжнародної конвенції про права дитини.  Звертаю вашу  увагу,  що  значить  буквальний  переклад  з англійської.  У проекті Кабінету Міністрів вона  звучить  так:  "Батьки  (опікуни, піклувальники) можуть керувати дитиною щодо її користування правом на свободу релігії відповідно до її здібностей,  що розвиваються". Ну абсолютно ніякого змісту!  Це ще раз підкреслює,  що ми повинні бути дуже обережними  і  вимагати  верифікації  перекладу.  Автори інших законопроектів, зокрема Задорожна, навіть Віталій Журавський та  інші,  не  пішли  отак  сліпо  за  буквальним  перекладом,   а модифікували.

     Я хочу  сказати,  що ця стаття не повинна бути перешкодою для прийняття проекту закону в першому читанні.  Ми врахуємо всі думки і  ніколи  не  зробимо  так,  щоб  через  одну статтю закон не був прийнятий.

     Я прошу прийняти  в  першому  читанні  законопроект  Кабінету Міністрів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усі вже просять, щоб голосувати.

     Депутат Лавриненко.  Будь ласка.  Він був записаний на виступ першим і каже, що півмісяця його взагалі не записують.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  коллеги народные депутаты!  Уважаемый Адам Иванович!  Я хочу обратить внимание вот на  что.  Конечно,  все  представленные законопроекты заслуживают внимания.  Но принять за основу мы можем только один.  Очевидно,  надо прислушаться  к  мнению  комитета  и принять законопроект Кабинета Министров.

     Я предлагаю принять за основу этот законопроект, но сохранить статью 4 в том виде,  в  каком  она  есть  в  проекте  Григорович: "Охорона  дитинства  на  державному  рівні".  Потому что в проекте Кабинета Министров предусмотрена охрана детства на государственном и  местном  уровнях.  А  из  опыта мы знаем,  что когда отвечают и государство, и местные органы, то не отвечает никто.

     Отдельно ввести эту статью,  и можно голосовать  за  принятие законопроекта  за  основу,  а  все остальное доработается во время подготовки ко  второму  чтению.  А  это  предложение  надо  учесть сейчас,  ведь  что  будет  положено  в основу,  то и сохранится на потом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валентино Іванівно.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Шановні  народні  депутати!  Шановні   батьки, оскільки вас більше в залі! Я вдячна вам за критичні зауваження. Я дуже уважно перечитала всі законопроекти і поділяю вашу думку  про те, що треба взяти з них усе найкраще і об'єднати в один проект. Я впевнена,  що Закон про охорону  дитинства  не  роз'єднає  нас,  а об'єднає,  і  ми  вийдемо  з цього залу,  проголосувавши за проект цього закону в першому читанні.

     Стосовно статті 23.  Шановні друзі!  Справді,  релігія - дуже тонка  річ,  і вона може або роз'єднати нас і призвести до великих негараздів,  або об'єднати. Тому я вас дуже прошу, дайте доручення нам, двом комітетам, і ми дуже уважно і розумно доопрацюємо статтю 23.  Я розумію,  вас хвилює третій абзац.  Перший,  мабуть, вас не хвилює, тому що він відповідає нашій Конституції. Доручіть нам, ми коректно доопрацюємо статтю 23,  і ви будете впевнені, що все буде зроблено на користь нашим дітям.

     Я вас прошу, голосуйте, будь ласка.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  прошу зосередитися (Шум у залі). Я вже вас просив:  не голосом, а голосуванням давайте визначимося. Усі пропозиції,  які ви вносили, будемо голосувати. Я все записав, усе пам'ятаю.

     Я ставитиму  на  голосування  в  такому   порядку.   Оскільки законопроект,   внесений  Кабінетом  Міністрів,  набрав  найбільшу кількість голосів - 191,  то я  поставлю  його  на  голосування  з урахуванням таких пропозицій. Послухайте, будь ласка.

     Вилучити статтю  23 і обов'язково включити статтю 4 з проекту Григорович.  Прошу  проголосувати  за  цю  пропозицію.   І   Лілія Степанівна просить голосувати за.

     "За" - 202.

     Шановні колеги!  У  другому  пункті  нашого проекту постанови пропонується  врахувати  всі  позитивні   моменти   законопроектів народних  депутатів  Григорович,  Журавського і Задорожної під час доопрацювання проекту до  другого  читання.  Прошу  підтримати  цю пропозицію.  Голосуємо.  Голосуємо  дружно,  не вистачило декілька голосів.

     "За" - 209.

     Шановні колеги,  прошу   мобілізуватися.   Я   звертаюся   до представників  Руху.  Ми ж не перший день у парламенті і не перший день голосуємо.  І якщо найчисельніша фракція пропонує вилучити цю статтю,  то для чого ми будемо валити закон?  Це право, щодо якого ми зараз сперечаємося,  виписано в Конституції і гарантується. Ну, якщо  є така пропозиція,  то чому ми не можемо піти на компроміс і прийняти законопроект у першому читанні?

     Я ще раз ставлю на голосування. Було 209 голосів, трохи не вистачило. Зніміть голосування.

     Я ставлю на голосування такі пропозиції.

     Перше. Прийняти   в  першому  читанні  законопроект  Кабінету Міністрів, вилучивши статтю 23 і обов'язково включивши статтю 4 із законопроекту депутата Григорович.

     Друге. Доручити    профільному    комітету   при   підготовці законопроекту до другого читання врахувати всі пропозиції народних депутатів Григорович, Журавського, Кириченка і Задорожної.

     Прошу проголосувати за такий проект постанови.

     "За" - 226.

     Шановні колеги!  Я  щиро  вітаю  вас  з  прийняттям  хорошого законопроекту і дякую за  терпіння  та  активну  участь  у  роботі засідання.

     Вечірнє засідання оголошується закритим.

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

     МЕЛЬНИК П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Немає потреби доводити важливість і актуальність  законопроекту,  внесеного  сьогодні  на обговорення.   Питання   охорони   праці  та  соціального  захисту потерпілих на виробництві -  важлива  частина  загальної  проблеми соціально-трудових  відносин.  Ціна  невирішеності  даних питань - життя і здоров'я мільйонів людей.

     Становище погіршується важкою економічною ситуацією в країні. Нині    загроза    безробіття   часто-густо   змушує   працівників погоджуватися на дискримінаційні умови під час укладення трудового договору,   свідомо  жертвувати  своїм  здоров'ям  і  працювати  у шкідливому виробничому середовищі, відмовлятися від законних вимог щодо   забезпечення   колективними   та  індивідуальними  засобами захисту.

     Останніми роками обсяг капітальних вкладень у  державі  різко зменшився.  Відбувається  "проїдання" основних фондів,  фізична та моральна спрацьованість яких на більшості підприємств матеріальної сфери  досягає 70-80 відсотків,  що вийшло за рамки припустимого і переходить у розряд критичного стану. З позицій техніки безпеки та гігієни  праці ми вступили в стан обвального погіршення виробничої сфери,  масових  аварій,  незворотного  в  найближчій  перспективі погіршення охорони праці та здоров'я працівників.

     Постає запитання:   якою  мірою  наше  суспільство  виявилося готовим  до  ринкової  економіки  в  галузі   охорони   праці   та соціального   захисту   людини   праці  від  професійних  ризиків? Відповідь може бути тільки одна:  зовсім неготовим. Це засвідчує і високий  рівень  травматизму,  про  що казав доповідач,  і борги з компенсаційних виплат потерпілим,  які  перевищили  600  мільйонів гривень (така річна сума витрат на дані цілі).

     Світовий досвід свідчить про те, що комплекс складних проблем від професійних  ризиків  неможливо  розв'язати  адміністративними заходами. Потрібне створення національної системи охорони праці та соціального захисту  потерпілих  на  виробництві,  в  основі  якої лежала  б  економічна  зацікавленість  усіх соціальних партнерів - найманих працівників, роботодавців і держави.

     Такою системою є соціальне страхування від нещасних  випадків та профзахворювань, створення якої в нашій країні передбачалося ще Законом про охорону праці.  Проте все в  нас  робиться,  як  мокре горить:  знадобилося  понад  шість  років,  щоб  нарешті  подати у Верховну Раду на розгляд законопроект  про  соціальне  страхування від нещасних випадків.

     Коли б  це  було  зроблено  своєчасно,  ми не мали б сьогодні соціальної  напруги  в  країні,  яка  значною  мірою   посилюється злиденним,  голодним  існуванням  понад  200  тисяч  скалічених  і забутих державою трудівників та їхніх сімей.

     Коли б це було зроблено  своєчасно  -  створювались  би  нові вітчизняні   засоби   індивідуального   та   колективного  захисту працюючих,  не  були  б  забуті  через  відсутність   фінансування національна,  галузеві та регіональні програми з охорони праці, не були б  припинені  наукові  дослідження,  не  загинула  б  струнка система підготовки та перепідготовки працівників у даній галузі.

     Однак час  втрачено,  і  тепер  треба  займатися  не  пошуком винуватців,  а  робити  справу,  надолужувати   згаяне,   оскільки ситуація в цій життєво важливій сфері найближчими роками, як я вже казав, значно загостриться.

     Розвиток системи   соціального   страхування   від   нещасних випадків  на  виробництві  і  професійних  захворювань  має  понад столітню  історію.  Це   єдиний   вид   соціального   страхування, фінансування  якого  здійснюється  тільки роботодавцями.  В умовах повного  зубожіння  наших   громадян   і   обмежених   можливостей державного та місцевих бюджетів - це добра передумова для успішної реалізації  запропонованого  проекту.  Тим  більше   що   величина страхового  внеску,  як  показують  розрахунки Інституту економіки промисловості Національної академії наук,  для підприємств,  котрі не  мають  нещасних  випадків  і профзахворювань (а таких понад 90 відсотків),  буде цілком  посильною  -  10-20  гривень  на  рік  у розрахунку на одного працюючого.

     Отже, в  країні  вперше  формується спеціалізована структура, керована на тристоронній основі, діяльність якої охоплюватиме весь ланцюжок соціального захисту працівників від професійних ризиків.

     Підтримуючи загалом концепцію поданого законопроекту,  вважаю за потрібне внести до нього деякі зміни і доповнення.

     1. У статті 46 одним із джерел фінансування Фонду соціального страхування  передбачити  кошти  від капіталізованих платежів,  що надходять у разі  ліквідації  підприємств,  якщо  працівникам  цих підприємств  фонд  здійснює  відшкодування  виробничої  травми  чи професійного захворювання.

     2. Статтю 47 доповнити такими нормами:

     "Страхові тарифи,   диференційовані   за   групами    галузей економіки  (видами  робіт)  залежно  від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

     Проект такого   закону   розробляється   Фондом   соціального страхування  від  нещасних  випадків і щорічно вноситься Кабінетом Міністрів України у Верховну Раду України.

     Страхові внески   сплачуються   підприємством   виходячи   із страхового   тарифу   з   урахуванням   знижки   чи  надбавки,  що встановлюються Фондом соціального страхування.

     Розмір зазначеної   знижки   чи    надбавки    встановлюється підприємству з урахуванням стану охорони праці,  рівня травматизму та професійної захворюваності,  а  також  витрат  на  забезпечення страхування і не може перевищувати 50 відсотків страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).

     Надбавки до страхових тарифів і штрафи,  передбачені статтями 22   і  51  цього  закону,  сплачуються  страхувальником  із  суми прибутку,  яка є в його розпорядженні,  або з кошторису витрат  на утримання страхувальника, а за відсутності прибутку відносяться на собівартість  виробленої  продукції  (виконаних   робіт,   наданих послуг)".

     Прошу вас,   шановні   народні   депутати,   підтримати   цей надзвичайно важливий з усіх точок зору законопроект.

     -----------

     МЕЛЬНИК П.В.   Відзначаючи   в   цілому    актуальність    та необхідність  прийняття законодавчого акта,  який дасть можливість підвищити соціальну та правову захищеність дітей України, пропоную проект  Закону  України про охорону дитинства,  внесений Кабінетом Міністрів України, прийняти в першому читанні та доопрацювати його з  урахуванням  окремих  положень  альтернативних  законопроектів, зокрема законопроекту депутатів Журавського та Кириченка, до якого я пропоную внести такі зміни та доповнення.

     1. Частину  першу статті 10 доповнити реченням такого змісту: "Держава зобов'язується захищати життя дитини".

     2. У  частині  п'ятій  статті  12  у  реченні   після   слова "соціальний"   додати   слова:   "та  правовий".  Тобто  необхідно забезпечувати не тільки соціальний захист дітей, а й правовий.

     3. Частину першу статті 19 доповнити реченням такого  змісту: "Держава   заохочує   і   підтримує   благодійницьку   діяльність, спрямовану на підтримку дітей-сиріт".

     4. У  частині  першій  статті  20  після  слів  "учителів  та вихователів" додати слова "осіб, старших за віком".

     5. Частини  першу  та  другу  статті 33 викласти відповідно у такій  редакції:  "Держава  забезпечує  пріоритетну  турботу  щодо охорони здоров'я і соціальнопсихологічної реабілітації дітей,  які проживають на території,  що  зазнала  радіоактивного  забруднення внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  або  зазнала радіоактивного впливу.

     З цією метою проводиться єдина  політика  виявлення,  обліку, профілактики,  лікування,  оздоровлення та соціально-психологічної реабілітації  цих  дітей.  Кошти  на   будівництво   й   утримання спеціалізованих  реабілітаційних,  профілактичних,  лікувальних та оздоровчих  центрів  або  дитячих  відділень  в   інших   закладах виділяються  у  загальнодержавному  та  місцевих бюджетах окремими статтями".

     Ці доповнення вносяться виходячи з факту і розуміння того, що діти  з  районів,  постраждалих  від  чорнобильського лиха,  мають підвищений морально-психологічний тиск.  Крім того,  багато хто  з них  змінив  своє  місце  проживання,  відірвався від батьківської оселі. Таким чином, у соціальному плані вони є найбільш потерпілою групою  населення України.  У складних сучасних умовах становлення державності України та формування  ринкової  економіки  діти,  які потерпіли  від  Чорнобильської  катастрофи,  потребують  особливої уваги.  Від   рівня   їх   психічного   і   морального   здоров'я, громадянської  активності  та  соціальної  адаптованості  залежить завтрашній день України.

     6. У частині  третій  статті  33  після  слів  "засобами  для лікування" додати слова: "(включаючи харчові додатки, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму)".

     Таким чином,  згідно з положеннями статті 33 в запропонованій редакції буде здійснюватись комплексне вирішення  завдань  охорони здоров'я та соціальнопсихологічної реабілітації дітей,  потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для цього доцільно створювати відповідні  центри  як  у місцях лікування та оздоровлення,  так і компактного  навчання  дітей   цієї   категорії.   Курортна   зона Приірпіння  та її навчальні заклади також можуть бути повною мірою задіяні для реалізації цих завдань.