ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 2 г р у д н я 1999 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку, гості й запрошені! Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємося.
Зареєструвалися 347 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Дозвольте оголосити запити народних депутатів.
Манчуленко Георгій Манолійович звертається до Президента України, Генерального прокурора України стосовно порушення Конституції та законів України посадовими особами прокуратури та суду Чернівецької області. Прошу визначитися.
"За" - 179.
Рішення прийнято.
Прошу проголосувати про направлення.
"За" - 184.
Шановні колеги, прошу, підтримайте, будь ласка. Голосуємо. Питання абсолютно зрозуміле. Голосуємо.
"За" - 212.
Аніщук Володимир Васильович звертається до виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на запит стосовно екологічної ситуації в мікрорайоні Пересип Ленінського району міста Одеси.
Друзюк Світлана Олександрівна, Сокерчак В'ячеслав Михайлович звертаються до виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України з приводу підвищення ціни на балон скрапленого газу для населення.
З цього питання багато кандидатів обіцяло допомогти, а сьогодні вже таким чином звертаємося за допомогою. Потрібно вирішувати.
Голосуємо про направлення цих двох запитів.
"За" - 221.
Рішення прийнято.
Фурдичко Орест Іванович звертається до Генерального прокурора України стосовно правомірності порушення Київською природоохоронною прокуратурою кримінальних справ за фактами вирубування дерев на залізничних переїздах.
Пасечна Людмила Яківна звертається до Генерального прокурора стосовно порушень Закону про статус народного депутата України посадовими особами міста Костянтинівки Донецької області.
Ці питання порушувалися вчора, і сьогодні ми знову про них кажемо. Тут є Генеральний прокурор... Прошу проголосувати про направлення цих запитів.
Голосуємо.
"За" - 208.
Рішення прийнято.
Група народних депутатів (депутат Алексєєв та інші - всього 7 чоловік) звертається до голови Державного комітету України у справах національностей та міграції у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення та ненадання повної інформації щодо розрахунків витрат на виконання міжнародних зобов'язань України з питань запровадження положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.
Голосуємо.
"За" - 193.
Рішення прийнято.
Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів України Подгорного Сергія Петровича, Сахна Юрія Петровича зі складу депутатської фракції партії "Реформи і порядок" "РеформиКонгрес"; Іванова Сергія Анатолійовича, Мазуренка Володимира Івановича - зі складу депутатської фракції Партії зелених та входження їх до складу депутатської фракції Трудової партії України.
Шановні колеги, до мене вчора звернувся народний депутат Кондратевський. І сьогодні, після того як я зробив оголошення, він подав іншу заяву. Я її зачитаю.
"Председателю Верховного Совета Украины Ткаченко. Сегодня было озвучено заявление о моем выходе из фракции Трудовой партии Украины и вхождении во фракцию "Громада". Прошу вас считать это заявление недействительным".
Шановні колеги, депутат Манчуленко подав запит на ім'я Президента і Генерального прокурора. Я ще раз прошу, підтримайте, будь ласка. Ми набрали 212 голосів. Голосуємо.
"За" - 236.
Рішення прийнято. Спасибі.
Шановні колеги! Учора народний депутат Кочерга вніс пропозицію про зустріч депутатів з Донбасу - з Луганська - з Прем'єр-міністром, з Головою Верховної Ради, з міністром вугільної промисловості. Завтра о дев'ятій годині ранку у залі навпроти, в протокольному залі, відбудеться ця зустріч. Тому прохання визначитися, скільки чоловік буде від вас: чотирип'ять. І ми о 9 годині ранку зустрічаємось.
Є сьогодні необхідність робити розминку? Немає, я так зрозумів. Хто за те, щоб без розминки розпочати розгляд питань? Голосуємо.
"За" - 138.
Майже.
У нас є ще 20 хвилин. Запишіться, будь ласка, на виступи від фракцій.
Поки записуються, я надаю слово Матвієнку Анатолію Сергійовичу. За ним - депутат Марченко.
МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 17, Вінницька область). Я попросив дозволу від фракції Селянської партії, від фракції "Реформи-Конгрес", і вони надали мені це право.
Шановний Голово! Шановні народні депутати! Я попросив слова для заяви. Але перед тим, по-перше, прошу розглядати мою заяву не лише як власну проблему, а скоріше як заяву про сутність виконавчої влади.
По-друге. Є випадки, коли власні проблеми визначають позицію людини, зокрема й політичну. Мої власні проблеми, про які я хочу вас поінформувати, виникли після того, як я визначився з позицією стосовно оцінки дій Президента та підпорядкованих йому структур.
Заява. 30 листопада на Першому національному телеканалі в програмі "900 секунд" та через канали радіомовлення було подано інформацію про оголошення розшуку мого старшого сина Віктора Анатолійовича Матвієнка за звинуваченням у скоєнні злочинів. При цьому неодноразово наголошувалося, що це син народного депутата України.
З огляду на це я як громадянин та народний депутат України висловлюю свій рішучий та категоричний протест і заявляю: справді, більше двох років тому мій син потрапив у дорожньотранспортну пригоду, внаслідок якої людина зазнала поранення і майже через два місяці померла.
Я сприймаю цю подію як трагедію моєї родини і мою особисту. Сутність вини причетних до цієї трагедії людей мало встановити розслідування і, в разі потреби, суд. По проведенні слідства та відповідних експертиз карну справу було припинено за відсутністю складу злочину, оскільки причиною аварії встановлено розрив переднього правого колеса автомобіля. До речі, значно пізніше було проведено додаткове розслідування з аналогічним результатом. Однак після низки моїх політичних кроків, коли я визначився стати в опозицію до нинішнього владного режиму, розпочався новий етап цькування мене та членів моєї родини. Протягом тривалого часу членів моєї сім'ї, друзів, знайомих піддавали тиску й залякуванню, а то й відвертому шантажу. Одночасно було дано наказ підняти й поновити згадану вище кримінальну справу та знайти за будь-яку ціну ще щось. Учасники та свідки цих подій піддаються й сьогодні тискові з метою спонукати їх до перегляду своїх свідчень. Разом з цим мій син ні від кого не тікав. Він поїхав за межі Києва у власних справах, користуючись своїм громадським правом. Він особисто не отримував жодних офіційних повідомлень про відновлення слідчих дій, так само як і вимог щодо інших зобов'язань перед слідчими органами. Зокрема й підписки про невиїзд він не отримував і не підписував. Отже, за таких умов оголошення про розшук мого сина через телебачення та радіо та приписування йому скоєння злочину без жодного рішення суду є подвійним грубим порушенням закону та прав людини.
Протягом тривалого часу я терпів, не робив жодних публічних серйозних кроків, спрямованих на захист мене та моєї родини, моїх друзів і знайомих. Єдине - це моє офіційне звернення до правоохоронних органів із проханням дати пояснення, що відбувається. Відповіді по сьогодні не отримав. Не допущені до ознайомлення зі справою і мої адвокати. З усього цього стає зрозумілим, що ніхто правди не шукає, а розв'язано кампанію з метою залякування та впливу на мої політичні погляди й дії.
Цікаво лише, чи це останній крок президентської команди перед складанням Президентом присяги, чи перший після того акту, який він здійснив 30 листопада, оскільки було оголошено саме 30 листопада цю інформацію, чи сьогодні це виконання обіцянки під час останнього перебування Президента у Вінниці знищити Матвієнка (до речі, у вашій присутності, пане Медведчук)?
Я переконаний, кожний громадянин повинен відповідати за свої дії перед законом. Водночас я принципово відкидаю будь-які спроби використовувати правоохоронні органи в боротьбі проти політичних опонентів. Перебіг подій красномовно свідчить про політичне забарвлення цієї справи та завдання за будь-яку ціну публічно усунути опозицію.
Протягом усього часу після мого переходу в опозицію органами МВС та СБУ робилися всілякі спроби накопати компрометуючі матеріали на мене особисто і близьких мені людей. З цією метою в області затверджувалося нове керівництво, працювала чимала група слідчих, було дано команду: "Знайдіть на Матвієнка кримінальну справу". Однак їхні спроби виявилися безрезультатними.
І ось тепер із рукава витягли старий і засмальцьований козир
- розквитатися через цькування дітей. З огляду на це я закликаю демократичні сили стати на захист права і свобод людини, не допустити використання силових органів для розправи з політичними опонентами. Захищаючи власне право та право своєї сім'ї, близьких і рідних на позицію та людські права, я звертатимуся до відповідних органів, в тому числі й міжнародних, за допомогою, проситиму публічного контролю за ходом розслідування.
Пам'ятаймо, багато диктатур починалося з навішування на опозицію кримінальних звинувачень. Закінчувалися вони концтаборами та розстрілами без суду й слідства.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Олексій Марченко від групи "Відродження регіонів". За ним - депутат Білоус.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. Шановні колеги! Учора минуло вісім років від моменту вибору народом України власного шляху незалежного демократичного розвитку. Вибори Президента України 14 листопада ще раз волею народу підтвердили незворотність курсу на розбудову України як європейської держави. Народ України визначився назавжди. Ігнорувати його волю означає протиставляти себе суспільству. Історія свідчить, що майбутнє держави стає примарним, коли всі зусилля політиків спрямовані на боротьбу між собою. Сьогодні всі конструктивні сили мають об'єднатися навколо новообраного Президента України для спільних дій на благо України.
Політична опозиційність до Президента не повинна бути деструктивною і будуватися виключно на протистоянні. Різні ідеологічні платформи не виключають спільної мети - розбудови України як економічно й соціально самодостатньої держави.
Українські політики мають виявити мудрість і справжній, а не на словах, патріотизм, як виявив його в грудні 1991 року весь український народ. Саме тому питання створення конструктивної більшості у Верховній Раді є життєво важливим питанням для українського суспільства й одночасно тестом на громадянську свідомість народних обранців.
Ми маємо максимально деполітизувати роботу Верховної Ради і скерувати всі зусилля на розроблення й прийняття життєво важливих для України законів. Це запорука збереження самого парламентаризму, який має бути стабільним гарантом невідворотності демократичних реформ. Ситуативна більшість, яка до останнього часу існувала в українському парламенті, завжди є продуктом політичних і економічних торгів, і вже тому несе в собі руйнівний заряд. Вона зручна для ділків від політики і дуже небезпечна для молодої демократії. Продукт такої більшості - незважені рішення й нестабільне законодавство. Тільки конструктивна парламентська більшість, налаштована на співпрацю з Президентом і урядом, дає надію на поступ України на шляху соціальноекономічного розвитку. Парламентська більшість має формуватися на основі готовності до законодавчого забезпечення правової, соціальної, економічної реформ, які до цього часу суттєво гальмувалися.
Принцип більшості і професійності має застосовуватися при формуванні уряду, якщо ми хочемо бачити його дієздатним. У разі утворення такої більшості в парламенті на неї покладається вся відповідальність за діяльність Верховної Ради.
Парламентська більшість спільно з Президентом України визначає пріоритети в економічній і соціальній політиці, забезпечує законодавче супроводження реформ, бере участь у формуванні уряду і розробленні програми його діяльності. Саме ця більшість повинна припинити безплідні політичні розборки у Верховній Раді, створення безлічі всіляких слідчих комісій і спрямувати діяльність депутатів на головне - якісну законодавчу роботу.
Реально оцінюючи соціальноекономічний стан в Україні та усвідомлюючи всю повноту відповідальності, ми - депутатимажоритарники, які об'єднались у депутатську групу "Відродження регіонів", закликаємо всі патріотичні, конструктивні сили у Верховній Раді до співпраці і формування парламентської більшості для плідної роботи на благо народу України.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Давайте не будемо за більшість виголошувати заяви. Робіть більшість.
Депутат Білоус, фракція "Батьківщина". За ним - депутат Марченко від прогресивних соціалістів. Будь ласка. Прошу уваги.
БІЛОУС А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! Я уповноважений від фракції сказати, що колега Кондратевський, який спростував сьогодні заяву (учора було помилково повідомлено про вихід його з фракції "Батьківщина"), у будь-якому разі відношення до фракції "Батьківщина" не має, оскільки він до неї ніколи не входив.
Тепер з питання, яке порушив, зокрема, й колега Марченко, з приводу конструктивної взаємодії, співпраці між Президентом, Верховною Радою і гілками влади, формування більшості. Я вважаю, що Верховна Рада, скасувавши своє попереднє рішення про інавгурацію Президента, зробила перший крок назустріч такій конструктивній взаємодії і співпраці. Думаю, що тепер настала черга зробити й зустрічні кроки, в тому числі стосовно відновлення законності, нормальної, цивілізованої ситуації в телерадіоінформаційному просторі.
Зокрема, йдеться про необхідність остаточного формування Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Адже політичні баталії закінчились, і тепер ми маємо всі підстави наполягати (хоча б зараз, краще пізно, ніж ніколи) на відновленні радіотрансляції пленарних засідань Верховної Ради. Після формальних, крючкотворних аргументів з боку Держтелерадіо, коли вони посилалися на те, що немає Національної ради (хоча самі заперечували її існування), що не можна розмістити держзамовлення, тепер настала черга вже зрештою сформувати цю Національну раду, розмістити держзамовлення та відновити нормальну трансляцію.
Тому фракція "Батьківщина" звертається до керівництва Верховної Ради з пропозицією провести переговори з Президентом з цього приводу. Адже сьогодні ми маємо всі підстави для відновлення нормального висвітлення роботи нашого законодавчого органу та діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення як найважливішого конституційного органу в інформаційній сфері.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Володимир Романович Марченко. За ним - депутат Кононов.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты! В сегодняшней повестке дня есть вопрос об избрании пожизненно судей. Я хочу обратить внимание депутатов на то, что рекомендовано избрать судьей Конотопского городского суда Сумской области Еремину Татьяну Степановну. Я прошу депутатов не голосовать за избрание судьей пожизненно Татьяны Степановны. Сейчас изложу мотивы.
Во время парламентской избирательной кампании 27 марта Наталии Витренко была вручена повестка за два часа до начала суда с требованием явиться в суд по исковому заявлению, поданному оппонентами, которые требовали решения суда - вычеркнуть Наталию Витренко из бюллетеня.
Наталия Витренко обратилась в суд с просьбой отложить заседание суда для того, чтобы воспользоваться правом пригласить адвоката, свидетелей. Ей в этом было отказано. И суд принял решение исключить из бюллетеня кандидатуру Наталии Витренко. Таким образом, были грубо нарушены процессуальные нормы. Областной суд потом опротестовал это решение. Однако это все на совести в том числе и Татьяны Степановны.
16-17 апреля Конотопский суд вновь рассматривал заявление о признании результатов выборов по кандидатуре Наталии Витренко и по Прогрессивной социалистической партии недействительными.
Я представлял интересы Наталии Витренко в суде и приведу несколько фактов. Суд начался в 14 часов дня и продолжался до половины четвертого утра следующего дня. Мои ходатайства с просьбой перенести заседание суда, поскольку это все было ненормально, нарушались все нормы и законодательства, и трудового права, отклонялись.
Суд вынес решение признать выборы как по кандидатуре Наталии Витренко, так и по общенациональному избирательному округу в округе с центром в городе Конотопе недействительными. Это постыдное решение суда, опозорившее всю судебную систему, было опротестовано и отклонено как областным судом, так и Верховным Судом.
В настоящий момент, когда во втором туре президентских выборов наша партия поддержала Петра Симоненко, мы дали своих наблюдателей на избирательные участки. Конотопский суд тянул время и только в субботу принял решение, которым дал право нашим наблюдателям представлять интересы Петра Симоненко на избирательных участках. А на то время уже нельзя было организационно решить вопросы.
Уважаемые депутаты, я считаю, что Еремина Татьяна Степановна недостойна того, чтобы Верховный Совет поддержал избрание ее судьей пожизненно. Прошу не голосовать за нее.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Кононов, фракція Партії зелених. За ним - депутат Єльяшкевич.
КОНОНОВ В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановні колеги депутати! Наступає 2000 рік. І я від Партії зелених і від фракції зелених звертаюся з таким проханням до вас. Сьогодні вже 2 грудня, до Нового року залишилось менше місяця, і невдовзі розпочнеться масове винищення ялинок. Воно вже розпочалось. Газета "Сегодня" пише, що в Донецьку затримано 16-річного хлопчика, який зрубав кілька блакитних ялинок, сподіваючись щось заробити на Новий рік. А вартість однієї блакитної ялинки - 1 тисяча гривень. І жити ці дерева могли б до 300 років, даючи щорічно близько 10 літрів кисню. Це лише один приклад. А скільки з'явиться стихійних базарів перед святами!
Зелені нікому не хочуть псувати свята. Ми просто закликаємо всіх громадян: якщо вже вирішили купувати живу ялинку, а не задовольнитись штучною або ялинковою гілкою, то давайте зробимо це на спеціальних ялинкових базарах. І в жодному разі не підтримуйте браконьєрів, які поварварському знищують головну лісоутворюючу породу. Це справді серйозна проблема для України. Адже неплановані вирубки призводять до знеліснення України, а воно в свою чергу - до порушення екологічного балансу.
Тому я прошу: давайте наступне століття зустрінемо з гаслом: "Взимку зрубав ялинку - навесні посади дерево".
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич, "Громада". За ним - депутат Кожин.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги! Прежде чем начать свое выступление, я хочу обратиться к фракции зеленых: если вас действительно так беспокоит судьба елок, то, наверное, надо было голосовать за Деда Мороза, и все было бы нормально.
Сегодня я хочу остановиться на вопросе трансляции заседаний. Дело в том, что если не решится проблема доступа народных депутатов Украины к электронным средствам массовой информации, то тогда, к сожалению, то, что мы здесь делаем, о чем говорим, останется лишь достоянием собственно народных депутатов Украины.
К сожалению, одни депутаты, пользуясь приближенностью к власти, пользуясь серьезными финансовыми ресурсами, используют информационные каналы для пропаганды своих взглядов, для уничтожения, в буквальном смысле этого слова, своих политических оппонентов. А те, кто действительно не имеет возможности донести свои взгляды до избирателей, остаются для них молчащими. Им - избирателям - совершенно непонятно, что же происходит.
Чтобы этого не было, необходимо, чтобы четко выполнялись решения Верховной Рады. Я хочу напомнить, что мы приняли специальное постановление, которым обязали заместителя Председателя Верховной Рады Украины Виктора Владимировича Медведчука контролировать выполнение решения относительно средств массовой информации. И я обращаюсь к нему лично с тем, что это постановление должно еффективно выполняться. Я надеюсь, что он как авторитетный человек в стране, как человек, пользующийся определенным влиянием и на Президента, и на информационные каналы, все-таки сделает так, чтобы голос Верховной Рады был услышан.
Поэтому я хочу, чтобы каждое наше заседание начиналось с информации заместителя Председателя Верховной Рады Украины Виктора Владимировича Медведчука, как он конкретно выполняет постановление Верховной Рады и кто конкретно из государственных чиновников препятствует выполнению требования Конституции и законодательства Украины.
Я надеюсь, что Виктор Владимирович Медведчук с честью выполнит возложенные на него обязанности и с завтрашнего дня будет возобновлена радиотрансляция работы Верховной Рады Украины, будут выходить соответствующие дневники. И телеканал "Интер", который пользуется очень серьезным уважением в стране, будет также обективно освещать работу Верховной Рады.
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі. Кожин Борис Борисович. За ним - депутат Ніколаєнко.
КОЖИН Б.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Заява Народного руху України, Спілки офіцерів України у зв'язку з втручанням Російської Федерації у внутрішні справи України.
"Міністерство закордонних справ Російської Федерації оприлюднило ноту протесту з приводу перебування з 22 по 26 листопада в головній базі Військово-Морських Сил України в місті Севастополі двох кораблів військовоморських сил Великої Британії за запрошенням командування ВійськовоМорських Сил України. Це є безпосереднім втручанням у внутрішні справи України.
Політики Російської Федерації неодноразово демонстрували своє неприязне ставлення до України. Але демарші російських політиків до Криму, їх неодноразові заяви про територіальні претензії ніколи не виходили від офіційних осіб, які мають безпосереднє відношення до уряду Російської Федерації.
Демонструючи всьому світові агресивність своєї політики, керівники Російської Федерації розпочали нову жорстоку широкомасштабну війну на Кавказі, що дестабілізує й без того хитку і напружену ситуацію в регіоні й несе безпосередню загрозу країнам, що межують із Росією.
Народний рух України, Спілка офіцерів України як громадська організація військово-патріотичного спрямування, обстоюючи й захищаючи інтереси українського народу і Збройних Сил України, засуджують агресивну політику уряду Російської Федерації і вимагають:
1. Президенту України подати заяву про наміри України вступити до НАТО;
2. Верховній Раді України денонсувати угоди про розташування Чорноморського флоту Російської Федерації на українській території та переглянути без'ядерний статус України;
3. Раді національної безпеки і оборони України, профільному комітету Верховної Ради України розробити нову військову доктрину України на принципах створення професійної армії та інтеграції до європейських і євроатлантичних структур, розглянути всі існуючі загрози національній безпеці України і внести Президенту України пропозиції одночасно з поданням законопроектів, спрямованих на виведення України з кризи та на розбудову демократичної, правової Української держави.
4. Міністерству закордонних справ України надіслати в Російську Федерацію ноту протесту у зв'язку з втручанням Російської Федерації у внутрішні справи України".
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії. За ним - депутат Павловський. І завершуємо.
НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ
185, Херсонська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Шановні запрошені! Я звертаюсь до всіх депутатів і фракцій, до головуючого із пропозицією: оскільки трансляції немає і ті, до кого ми звертаємося, не чують і не знають, треба, щоб на основі всіх тих виступів, які ми робимо в усній формі, складалася аналітична довідка і в кожну службу направлялася така інформація для реагування. Це потрібно для того, щоб на пленарному засіданні або письмово, або в усній формі повідомлялося, яка ж реакція на те, що ми кажемо і приймаємо. А то в нас так, як в оповіданні "Палата номер 6": поговорили між собою, один одному врізав правду-матку, а підсумків, дій на наші висловлювання ніяких немає.
Нашу фракцію Соціалістичної партії України (Лівий центр) глибоко турбує становище, яке склалося передусім на селі і, звичайно, в містах. Після 14 листопада ніби по команді Україна поринула в пітьму, електроенергію вимикають повсюдно, не можна приготувати їжу, провести операції, дітям підготувати уроки і таке інше.
Яка ж реакція уряду? Він активно займався виборами, грубо порушуючи Конституцію, статтю 33 Закону про вибори Президента, а нині займається уже самообранням.
Пошлюся на свій приклад: за три останні дні я отримав 55 телеграм на підтримку Валерія Павловича і відповів на тисячі дзвінків про те, що вимикається світло.
У Новотроїцькому районі Херсонської області дійшло до того, що змушені були роздавати тісто, бо не можна випекти хліб. Роздають тісто, щоб люди вже дома, на каганцях допікали хліб.
У селищі міського типу Новоолексіївка Херсонської області 300 осіб, зокрема представники кримськотатарського народу, перекрили залізницю СімферопольКиїв. Чотири години не ходили поїзди між Києвом і Сімферополем. Чому? Селище, як і весь район, уся округа, практично не отримували електроенергії 17 годин на добу. Вугілля немає, скрапленого газу в селі немає.
Указ Президента визначає вартість балона газу 10 гривень. Перед виборами виступає Бакай і каже, що балон газу буде по 10 гривень. Навіть по 40-50 гривень не можна вже купити балона! На чому ж готувати в степу їжу? І соломи немає.
Тому фракція Соціалістичної партії наполягає на тому, щоб негайно розглянути на найближчому або на черговому Дні уряду питання про соціально-економічне становище на селі.
Звертаємо також увагу на карколомне підвищення цін. У нас дві служби контролюють ціни, проте на 30- 40 відсотків повсюдно зросла ціна на хліб і насамперед у селі. А люди ж не отримують зарплати і пенсій!
І останнє. Вимагаємо зупинити маккартизм і переслідування людей. Уже вибори закінчилися. Про це Президент сказав, що пора закопувати зброю глибоко в землю. Литвин обіцяв навіть вкласти у виступ Президента слова, щоб зупинити переслідування. Проте кожен район направляє дані по кожній дільниці, хто як голосував, який політичний світогляд керівника, - і звільнення, витиснення і таке інше.
Потрібно, щоб наш Комітет з питань прав людини щоденно збирав такі дані, вносив сюди, доводив до засобів масової інформації.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Павловський. Будь ласка.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188, Хмельницька область). Фракція "Громада". Шановні колеги, вчора делегація Верховної Ради повернулася з Китаю, де ми мали ділові зустрічі. І я хочу вразити вас тим, що, виявляється, є ще світло в кінці тунелю, є шляхи виходу з кризи. Ви знаєте, Європейський Союз вніс Китай до списку країн із ринковою економікою. Назву такі вражаючі цифри. У Китаї майже 1 мільярд 300 мільйонів населення, а мінімальна зарплата - 60 доларів (320 юанів). От порівняйте.
А тепер стосовно вчених, адже в нашому залі їх чимало. Нині зарплата професора в Китаї в середньому становить 500 доларів, у передових вузах (а з нового року у всіх провідних вузах) зарплата професора сягне 1000 доларів. Я більше нічого не хочу казати, але Китай досяг успіху не на спекулятивних операціях, а на розвитку власного виробництва.
Мене це дуже турбує. Прочитайте всі наші газети, подивіться навкруги, послухайте, про що говорять у Верховній Раді. Не про виробництво, не про економіку, а тільки соціологічні, політологічні аспекти - боротьба за владу. То згадайте ж відому тезу лауреата Нобелівської премії американця Самюельсона, який казав: "Нормальна влада бореться за нормальний стандарт життя, а ненормальна влада бореться за владу".
Погляньте, що у нас відбувається. Перестановки, перестановки, будемо тільки міняти владу. Ніхто навіть не хоче говорити про людину. Виступає представник зелених Кононов. Він турбується, бачите, про ялинку, яка може прожити 300 років. Але він не каже про хлопчика, який міг би прожити 70 років. А сьогодні відбувається не лише знищення зелених насаджень, а й економічний геноцид українського народу. То, може, почнемо з другого - почнемо боротися, щоб не було економічного геноциду? Бо Україна може прогодувати 250 мільйонів населення, у нас - 50, і нам ще потрібен геноцид свого народу. Треба шукати шляхи.
Втрата незалежності держави починається не тільки з того, що втручаються у військові справи, а з економічного закабалення, з відсутності економічної незалежності. Тож давайте почнемо мислити самостійно, скасуємо інститут іноземних радників і консультантів і почнемо отут, у Верховній Раді, формувати уряд не за принципом, чия більшість і хто зробив більший внесок у перемогу на виборах, а з тих, хто бачить, як швидше вивести Україну з кризи, як справді почати турбуватися про свій народ.
Адже сьогодні вся боротьба точиться навколо позиції еліти. Слушно написав наш колега народний депутат академік Толочко, що справді, такої безсоромної владної еліти, як в Україні, світ не бачив. Але такого терплячого і незрозуміло інертного народу - теж.
Тому давайте у Верховній Раді відстоювати інтереси народу України і почнемо боротися за відродження економіки, за створення власного виробництва, бо на чужих товарах високо не піднімемося.
Дякую за увагу (Оплески).
ГОЛОВА. Для репліки слово має депутат Журавський.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область). Шановні колеги! Учора депутат Яценко в черговий раз звинувачував мене у гріхах, яких я не вчиняв. Я так само, як і ви обурений тим, що є депутати, які не з'являються на засідання Верховної Ради України. Я так само, як і ви за те, щоб усі місця у Верховній Раді були заповнені народними обранцями. Це на совісті депутатів, котрі порушують чинне законодавство і безвідповідально ставляться до виконання своїх прямих обов'язків.
Не все гаразд із совістю у вас, товаришу Яценко, коли використовуєте трибуну Верховної Ради України для безпідставного звинувачення на мою адресу. Тим паче, що я скрізь підкреслюю: ваша фракція, на відміну від інших, у питаннях відвідування пленарних засідань гідна наслідування.
Давно назріло питання проведення закритого засідання Верховної Ради, на якому варто обговорити всі питання нашого внутрішнього життя, зокрема й питання дисципліни депутатів.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, давайте не будемо закликати один одного до дисципліни. Нам треба працювати, ми на постійній роботі в парламенті. І не потрібно, щоб Голова Верховної Ради займався школярством із народними депутатами. Ми з вами приходимо на роботу, тож виконуймо свої обов'язки.
Два депутати - Олексій Марченко і Артур Білоус - вносять пропозицію. Мусується питання з чужих вуст про більшість. Давайте створювати більшість, але давайте внесемо поправку до Конституції, щоб ця більшість мала конституційне право формувати уряд, а не джентльменське. А то сьогодні більшістю призначать когось керівником уряду, а завтра одноосібно його звільнять, як це робиться з головами держадміністрацій.
А створювати більшість під Президента... Верховна Рада в цьому не помічник, це вищий законодавчий орган. Якщо ми хочемо мати більшість - давайте внесемо поправки до Конституції, і більшість створиться, якто кажуть, автоматично, і керівники фракцій знатимуть, що, створивши більшість, вони мають конституційне право затверджувати і Прем'єрміністра, і Кабінет Міністрів, схвалювати Програму діяльності Кабінету Міністрів і нести за це відповідальність. А не просто декларативно, як пропонується, сказали - і пішли із залу. А ліве крило приймає всі рішення. Ви служіть депутатству, а не тим, кому сьогодні служите.
Народний депутат Єльяшкевич вніс пропозицію, щоб заступник Голови Верховної Ради Медведчук поінформував депутатів про виконання постанови. Ми це зробимо обов'язково. І гадаю, що трансляція пленарних засідань Верховної Ради буде поновлена (Шум у залі).
Олексію, сядьте, будь ласка, на місце. Ви ще одну фракцію поміняєте, тоді від більшості відмовитеся.
Шановні депутати, ми повинні прийняти відповідне рішення. Стосовно Національної ради з питань телебачення і радіомовлення ми виконали місію - своїх представників призначили. Тепер Президенту треба свою частину призначити, щоб могли обрати голову і Національна рада працювала. Отож це питання до Президента, і ми звернемося, у зв'язку з тим, що депутат вніс відповідну пропозицію.
Щодо заяви депутата Ніколаєнка. Ми доручимо профільному комітету Омеліча Віктора Семеновича, щоб вони розробили разом із Секретаріатом, з апаратом Верховної Ради вашу пропозицію про опрацювання заяв, звернень народних депутатів, які вносяться під час розминки, і дали відповідну інформацію і в пресу, і депутатам стосовно реакції на наші запити і пропозиції.
Надійшла пропозиція розглянути на черговому Дні уряду питання про соціально-економічне становище на селі і про підвищення цін. Це соціальні питання. Але ці питання буде винесено на розгляд на Дні уряду (а я абсолютно погоджуюся, як і більшість у цьому залі, що їх треба розглядати) тоді, коли ми затвердимо склад уряду.
А тепер дозвольте зробити оголошення, оскільки несвоєчасно подали документи: відповідно до пункту 3 статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України повідомляємо про входження до складу фракції блоку Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр) Квятковського Ігоря Васильовича та Шеховцова Олексія Дмитровича (Оплески).
Переходимо до розгляду питань порядку денного. Про обрання та звільнення суддів. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань правової реформи Райковський Броніслав Станіславович. Будь ласка.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань правової реформи на своєму засіданні розглянув подання Міністерства юстиції України про обрання безстроково суддями Дніпропетровського, Запорізького, Луганського, Миколаївського обласних та Київського міського судів; районних (міських) судів Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Сумської, Харківської, Чернігівської областей та міста Києва.
Комітет підтримує подання Міністерства юстиції України та рекомендує Верховній Раді України обрати суддями України безстроково:
Дніпропетровського обласного суду
- Перцову Віру Андріївну.
ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Депутате Алексєєв, відпустіть, будь ласка, колег, сядьте на місце і будемо голосувати. Іване Івановичу, давайте попрацюємо. Тут закликають до більшості, отож сядьте і давайте більшість створювати.
До Перцової Віри Андріївни є запитання? Ставлю на голосування пропозицію про затвердження цієї кандидатури. Голосуємо.
"За" - 211.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує і просить проголосувати.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 229.
Спасибі. Чернусь Катерина Петрівна. Є запитання до Катерини Петрівни?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 236.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Запорізького обласного суду - Булейко Ольгу Леонідівну.
ГОЛОВА. Є запитання до Ольги Леонідівни? Голосуємо.
"За" - 236.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Запорізького обласного суду - Давискибу Надію Федорівну.
ГОЛОВА. До Надії Федорівни є запитання? Голосуємо.
"За" - 237.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Луганського обласного суду - Барабашева Володимира Яковича.
ГОЛОВА. Є запитання до Володимира Яковича? Немає. Голосуємо.
"За" - 247.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Луганського обласного суду - Пригорнєву Людмилу Іванівну.
ГОЛОВА. До Людмили Іванівни є запитання? Немає. Голосуємо.
"За" - 235.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Миколаївського обласного суду - Куценко Оксану Василівну.
ГОЛОВА. Є запитання? Немає. Голосуємо.
"За" - 247.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Київського міського суду - Матієк Тетяну Василівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Запитання є? Голосуємо.
"За" - 178.
До Тетяни Василівни є запитання? Сідайте, будь ласка.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим - Єпексімова Євгена Васильовича.
ГОЛОВА. До Євгена Васильовича є запитання? Голосуємо.
"За" - 185.
До Євгена Васильовича є запитання? Голосуємо? Голосуємо за Євгена Васильовича. Кримська депутація просить.
"За" - 184.
Далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська - Кузнєцова Віктора Олексійовича.
ГОЛОВА. До Віктора Олексійовича є запитання?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 261.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська - Решетніка Миколу Олександровича.
ГОЛОВА. До Миколи Олександровича є запитання? Голосуємо.
"За" - 268.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Калінінського районного суду міста Донецька - Арабей Тетяну Георгіївну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. До Тетяни Георгіївни є запитання? Голосуємо.
"За" - 259.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Куйбишевського районного суду міста Донецька - Фаринника Василя Івановича.
ГОЛОВА. До Василя Івановича є запитання? Немає. Голосуємо.
"За" - 242.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею ІваноФранківського міського суду ІваноФранківської області - Поповича Степана Степановича.
ГОЛОВА. Є запитання? Немає. Голосуємо.
"За" - 245.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Старобільського районного суду Луганської області - Кудрявцева Ігоря Володимировича.
ГОЛОВА. До Ігоря Володимировича є запитання? Голосуємо.
"За" - 254.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Шевченківського районного суду міста Львова
- Донченка Юрія Володимировича.
ГОЛОВА. До Юрія Володимировича є запитання? Немає. Голосуємо.
"За" - 171.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Запитання є? Голосуємо. Може, хтось не зрозумів? До Юрія Володимировича запитання є? Голосуємо.
"За" - 182.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Баштанського районного суду Миколаївської області - Бойко Людмилу Леонідівну.
ГОЛОВА. До Людмили Леонідівни запитання є? Голосуємо.
"За" - 258.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Южноукраїнського міського суду Миколаївської області - Бобровського Ігоря Миколайовича.
ГОЛОВА. Запитання до нього є? Немає. Голосуємо.
"За" - 78.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Арцизького районного суду Одеської області - Борисову Світлану Петрівну.
ГОЛОВА. Запитання є до Світлани Петрівни? Голосуємо.
"За" - 255.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Острозького районного суду Рівненської області - Штогуна Сергія Григоровича.
ГОЛОВА. До Сергія Григоровича запитання є? Голосуємо.
"За" - 251.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Конотопського міського суду Сумської області - Єрьоміну Тетяну Степанівну.
ГОЛОВА. Запитання до Єрьоміної Тетяни Степанівни є?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує (Шум у залі).
ГОЛОВА. Депутат Марченко виступав. Ставлю на голосування. Будь ласка.
"За" - 155.
Сідайте, будь ласка. Ми надамо слово. Будь ласка, далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Близнюківського районного суду Харківської області - Павлюченка Сергія Васильовича.
ГОЛОВА. Запитання до Сергія Васильовича є?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 245.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Вовчанського районного суду Харківської області - Струка Івана Федоровича.
ГОЛОВА. Запитання до Івана Федоровича є?
Депутат Стрижко. Будь ласка.
СТРИЖКО Л.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Иван Федорович, дайте, пожалуйста, общую правовую оценку соблюдения законности во время первого и второго туров президентских выборов.
Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте ми...
СТРУК І.Ф., голова Великобурлуцького районного суду Харківської області. Шановні народні депутати, я як суддя, мабуть, не маю права давати політичної оцінки питанню, я повинен виконувати вимоги закону.
ГОЛОВА. Спасибі. Ставлю на голосування кандидатуру Івана Федоровича.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 272.
Рішення прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Дергачівського районного суду Харківської області - Якименко Лілію Олександрівну.
ГОЛОВА. Є запитання до Лілії Олександрівни?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 183.
Запитання є до Лілії Олександрівни? Немає? Голосуємо. Депутат Хмельовий просить проголосувати.
"За" - 185.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Куп'янського міського суду Харківської області - Клімову Світлану Вікторівну.
ГОЛОВА. Є запитання до Світлани Вікторівни? Немає. Голосуємо.
"За" - 272.
Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Первомайського міського суду Харківської області - Кірсанову Лідію Іванівну. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Є запитання до Лідії Іванівни? Немає. Голосуємо.
"За" - 181.
Є запитання? Голосуємо.
"За" - 183.
Далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Харківського районного суду Харківської області - Чайченка Євгена Васильовича.
ГОЛОВА. Є запитання до Євгена Васильовича? Голосуємо.
"За" - 173.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Запитання є до Євгена Васильовича? Голосуємо, якщо немає запитань. Є?
Депутат Коновалюк. Будь ласка.
КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62, Донецька область). Спасибо, Александр Николаевич. Уважаемые коллеги! Безусловно, сегодня сложно дать оценку, участвуя в этой процедуре утверждения судей. Но наша фракция, наверное, не будет голосовать вообще, если при утверждении никто из депутатов не будет задавать конкретных вопросов судьям. Если есть вопросы, пожалуйста, задавайте, чтобы и мы были информированы. А если утверждение судей имеет опять же какой-то политический подтекст, то это совсем другое дело.
Спасибо.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування кандидатуру Євгена Васильовича. Прошу підтримати.
"За" - 176.
Далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Чугуївського міського суду Харківської області - Слурденка Олександра Івановича.
ГОЛОВА. До Олександра Івановича запитання є?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет просить підтримати.
ГОЛОВА. Голосуємо за Олександра Івановича.
"За" - 164.
Далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Червонозаводського районного суду міста Харкова - Остапчика Сергія Васильовича.
Уважаемые товарищи, к нам в комитет сегодня утром поступили жалобы из Высшей рады юстиции, Виктор Иванович Шишкин передал. Думаю, что их надо рассмотреть. Предлагаю пока снять эту кандидатуру с голосования.
ГОЛОВА. Перенести на наступний розгляд. Далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Червонозаводського районного суду міста Харкова - Шуліку Юлію Василівну.
ГОЛОВА. Запитання є до Юлії Василівни? Голосуємо.
"За" - 165.
Далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області - Ковальську Віру Володимирівну.
ГОЛОВА. До Віри Володимирівни є запитання? (Шум у залі). Ну, зачекайте, проголосуємо весь список, потім повернемося до цих кандидатур. Підтримайте Віру Володимирівну. Голосуємо.
"За" - 239.
Спасибі. Прийнято.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Черкаського районного суду Черкаської області - Скіця Миколу Івановича.
ГОЛОВА. Запитання є до Миколи Івановича? Давайте підтримаємо земляка Голови Верховної Ради.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 247.
Прийнято. Спасибі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Прилуцького районного суду Чернігівської області - Білоуса Михайла Васильовича.
ГОЛОВА. Запитання є до Михайла Васильовича?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет підтримує.
ГОЛОВА. Давайте підтримаємо.
"За" - 153.
До Михайла Васильовича запитання є?
Депутат Черненко. Будь ласка.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Как бы мы сейчас посмотрели, если бы в зале, например, начался процесс обсуждения, консилиум по состоянию здоровья? В этом зале пытаются дать оценку каждому судье, хотя профессионалов здесь, я скажу, не так уж много. Мне больно и унизительно, когда по политическим мотивам отсеивают людей. Это крайне недопустимо. Ведь их сюда пригласили. Они прошли собеседование в комитете. Если есть претензии - идите в комитет и честно скажите, но нельзя заниматься махровой подпольщиной на грани... Ну, я не буду даже этого слова говорить. Надо уважать хотя бы людей, которые сюда пришли.
Спасибо (Оплески).
ГОЛОВА. Одну хвилинку. Віталію Григоровичу, заспокойтеся, будь ласка.
Ставлю на голосування кандидатуру Михайла Васильовича ще раз. Голосуємо.
"За" - 158.
Далі.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Суддею Залізничного районного суду міста Києва - Барабаш Ірину Миколаївну.
ГОЛОВА. До Ірини Миколаївни Барабаш є запитання? Є. Надаю слово депутату Пухкалу. Будь ласка.
ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 209, Чернігівська область). Шановні колеги! Перепрошую, але я хотів би привернути вашу увагу до попередньої кандидатури - Білоуса Михайла Васильовича. Це мій виборчий округ, я добре знаю цю людину. Він, пропрацювавши 20 років головою Борзнянського районного суду Чернігівської області, довів, що є людиною виваженою, мудрою, принциповою. Я не розумію мотивів, з яких дану кандидатуру відхиляють. Якщо говорити про політичні мотиви, зокрема про останні вибори, то хотів би повідомити, що в Борзнянському районі кандидатура Симоненка Петра Миколайовича 14 листопада набрала 75 відсотків голосів. Тож не розумію мотивів відхилення цієї кандидатури.
Я прошу всіх колег підтримати кандидатуру Михайла Васильовича.
Дякую.
ГОЛОВА. Голосуємо за Ірину Миколаївну Барабаш, місто Київ. Будь ласка.
"За" - 248.
Прийнято.
І прошу підтримати пропозицію депутата Пухкала щодо Білоуса Михайла Васильовича. Голосуємо. Будь ласка.
"За" - 171.
Шановні колеги! Одну хвилинку... (Шум у залі). Прошу заспокоїтися. Я надам слово, зачекайте. У нас не пройшли такі кандидатури: Матієк Тетяна Василівна, Єпексімов Євген Васильович, Донченко Юрій Володимирович, Бобровський Ігор Миколайович, Єрьоміна Тетяна Степанівна, Якименко Лілія Олександрівна, Кірсанова Лідія Іванівна, Чайченко Євген Васильович, Остапчик Сергій Васильович (щодо нього документи не розглянуті) і Білоус Михайло Васильович.
Скільки часу відведемо на обговорення? П'ять хвилин досить? Запишіться, будь ласка, хто хоче висловитися. Прошу висвітити.
Депутат Александровська. За нею - депутат Марченко. Я не надав тоді слова. Будь ласка.
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Я поддерживаю судью, который не захотел давать политическую оценку прошедшей избирательной кампании. Судьи должны руководствоваться законом. Но, к сожалению, мы с вами политики и должны давать политическую оценку событиям, которые происходят в государстве.
Хочу обратить внимание на то, что около 140 депутатов не захотели голосовать. Посмотрите, сколько в зале пустых мест! А мы решаем очень важные вопросы. Поэтому давайте друг друга не обвинять в политических пристрастиях. У нас есть политическая позиция, которой мы руководствуемся. А судьи должны руководствоваться законом. Я их к этому призываю.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Марченко Володимир Романович. За ним - депутат Ткаленко.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция ПСПУ. Я по сути поддерживаю предложение, которое высказал депутат Черненко: если у кого из депутатов есть претензии к тому или иному судье, их нужно огласить честно и открыто. И после этого принимать решение.
Конституцией определено, что Верховный Совет голосует, и депутатам предоставляется право высказаться.
Я благодарен залу за то, что вы услышали наши аргументы. Они не политические, а правовые: до половины четвертого утра держать свидетелей, проводить суд - недопустимо. Четыре депутата из нашей фракции были свидетелями на суде и видели это безобразие. Хочу напомнить, что решением и областного суда, и Верховного Суда решения Конотопского суда отменены.
Поэтому еще раз прошу за кандидатуру Ереминой не голосовать. Я уже не буду говорить о том, что у меня есть подозрение, что именно Еремина проводила политические, а не правовые решения.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Ткаленко.
ТКАЛЕНКО І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90, Київська область). Дякую. Прошу передати слово Мовчану.
ГОЛОВА. Депутат Мовчан.
МОВЧАН П.М., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 152, Рівненська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Ми не вперше голосуємо кандидатури суддів різних рівнів, і формування судової влади відбувається, як на мій погляд, профанічно.
Застосована процедура дає можливість одним політичним силам впливати методом хрестиків або галочок навпроти прізвищ, котрі або потрібні, або не потрібні.
Можемо лише здогадуватися, чому в одних випадках голосуємо як треба, а в інших - ні. Ми знаємо, що саме спрощену схему голосування використовують певні політичні сили. Я міг би навіть пальцем показати на тих зацікавлених, які сьогодні під себе формують судову владу. Я не хотів би надалі бути маріонеткою, тому просив би, Олександре Миколайовичу, щоб при надзвичайно важливому процесі формування судової влади ми застосовували саме поіменний принцип голосування, виключно поіменний.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Гмиря. За ним - депутат Марамзін. І завершуємо.
ГМИРЯ С.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область). Уважаемые коллеги! Я не понимаю, что происходит в этом зале. В соответствии со статусом депутата не только мое право, но и моя обязанность голосовать по совести. И если я не хочу голосовать за того или иного претендента, я голосовать не буду. Я еще раз подчеркиваю, это моя обязанность.
Павло Мовчан правильно сказал, что идет профанация, но эта профанация предусмотрена Конституцией, за которую я не голосовал. Это игра втемную. Поэтому, уважаемые коллеги, если мы будем действовать по принципу: если можно, но не очень хочется - значит нельзя, тогда обвиняйте нас в том, что мы не голосуем за того или иного кандидата. Моя обязанность - голосовать против того кандидата, которого я не считаю достойным этой должности.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Марамзін.
МАРАМЗІН Ф.А., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Реплика в адрес коллеги Пухкала. Я не знаю, по каким мотивам он обвинил нашу фракцию - фракцию коммунистов в том, что мы не голосуем за избрание того или иного судьи бессрочно. Если вы еще позавчера создали большинство (240 голосов), чтобы идти во Дворец "Украина", то, будьте любезны, обеспечьте и сегодня большинство, а не кивайте на тех, кто постоянно работает в Верховном Совете.
Спасибо.
ГОЛОВА. Будь ласка.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Уважаемые народные депутаты! Проблема, которая сегодня возникла, будет и дальше возникать, пока мы не примем закон о судоустройстве. И тех, кто сегодня выступает и критикует, прошу: уважаемые товарищи, принимайте участие и голосуйте за новый закон о судоустройстве.
Почему сегодня так происходит? Потому что сегодня судьи избираются, будем говорить, негласно, закрыто от наших граждан. Скажите, кто сегодня в округе знает, что в том или ином районе судья избирается бессрочно, будем говорить, пожизненно? Никто не знает. А если бы была расписана процедура В принципе, эту процедуру нужно расписать в законе о судоустройстве - как должен избираться судья, начиная с района и заканчивая здесь, в Верховном Совете. Сегодня же нигде не регламентировано, что, например, судья избирается по такому-то району.
Или, возможно, опубликовать в газете, чтобы граждане знали, кто избирается. И я не сомневаюсь, что было бы много жалоб. Конечно, жалобы будут, потому что сегодня та или иная сторона не заинтересована в решении суда и не согласна с решением суда. Сегодня критерием нашей оценки при утверждении судей должны быть личностные качества. Судья должен быть честным, справедливым, не брать взяток, не грубить и вести процесс строго по законам. И тогда бы мы могли отсеять тех судей, которые не соответствуют этим требованиям.
Давайте голосовать, но нужно, Александр Николаевич и уважаемые депутаты, срочно принимать закон о судоустройстве, где все эти процедуры расписать. Должны быть механизмы не только назначения судьи, но и его отзыва. Если мы его здесь утвердили, то должна быть процедура, как его отозвать и снять с той должности, которую он занимает.
ГОЛОВА. Спасибі. Законопроект про судоустрій ми будемо розглядати в цьому місяці. Вчора ми розглянули його разом з головами комітетів. Це питання буде внесено приблизно на 12-16 грудня.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Но большая часть депутатов не хочет голосовать (Шум у залі).
ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу, заспокойтеся, будь ласка.
Слово надається міністру юстиції Сюзанні Романівні Станік. Будь ласка.
СТАНІК С.Р., міністр юстиції України. Вельмишановний Олександре Миколайовичу! Вельмишановні народні депутати! Прошу вибачити, але якщо говорити про явку, то я дозволю собі сказати, що сьогодні парламент України має змогу вирішити питання про безстрокове обрання суддів. Проте хотіла б звернути вашу увагу на декілька дуже важливих моментів.
З розвитком України як правової держави ми прийняли Закон про статус суддів і про кваліфікаційні комісії. Всі претенденти, які пропонуються на ваш розгляд, пройшли кваліфікаційні комісії в областях. Сьогодні кожен з депутатів (і ми запрошуємо вас до співпраці разом з Верховним Судом) має можливість брати участь в роботі кваліфікаційних комісій. Більше того, кожний претендент на обрання суддею безстроково пройшов через комітет Верховної Ради. Розгляд у комітеті передбачає, що депутати можуть звернутися із запитаннями до кожного претендента на обрання судді безстроково із зауваженнями стосовно професійного рівня і моральних якостей.
Ми не маємо права, говорячи про судову владу, виходити з політичних уподобань, тому що Конституція України в першу чергу закріпила принцип верховенства права, верховенства закону і поклала на Верховну Раду захист прав громадян виключно через закон. Я хочу звернути вашу увагу, що до червня 2000 року ви повинні, виходячи із закінчення повноважень суддів, обрати безстроково 925 суддів. У разі необрання їх вони не мають можливості відповідно до законодавства виконувати свої повноваження. Тому я прошу вас підійти до цього питання без політичних моментів, з розумінням того, що ви сьогодні забезпечуєте і формуєте статус суддів в Україні, тому увага має бути зосереджена насамперед на професійних якостях, а не на суб'єктивних моментах.
Я просила б, Олександре Миколайовичу, повернутися до тих осіб, які не пройшли. Кожний з претендентів може дати пояснення з того чи іншого питання, щоб все-таки вирішити питання безстрокового обрання суддів у залі Верховної Ради відповідно до графіка. Він погоджений з комітетом Верховної Ради.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, у нас 11 суддів, яких ми не затвердили. Я запрошую на трибуну Матієк Тетяну Василівну. Ви розумієте, якщо вже міністр звернулася до нас... Ну хто краще скаже за міністра юстиції? На те вона й міністр. Я коли був міністром, то відповідав так, як належить. І міністерство працювало так, як належить. Я ні в кого допомоги не просив.
Будь ласка, до Тетяни Василівни є запитання? Є.
Яценко Володимир Михайлович. Будь ласка.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 66, Житомирська область). У мене абсолютно конкретне запитання. Стаття 33 Закону України про вибори Президента категорично забороняє посадовим особам органів виконавчої влади вести агітацію за Президента України. Ми бачили абсолютно конкретні приклади, коли посадові особи - голови районних, обласних держадміністрацій вели агітацію за Президента України.
Скажіть, будь ласка, ви як суддя, якщо є відповідне звернення до суду, як будете розглядати, яке будете виносити рішення, якщо голова обласної держадміністрації грубо порушив Закон України про вибори Президента? Яке б ви прийняли рішення?
МАТІЄК Т.В., суддя Комінтернівського районного суду міста Харкова. Я буду вирішувати справу тільки відповідно до закону.
ГОЛОВА. Ще запитання є? Сідайте, будь ласка.
Ставиться на голосування пропозиція про затвердження Матієк Тетяни Василівни. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 183.
Єпексімов Євген Васильович. Вийдіть на трибуну, будь ласка. Хто хоче поставити запитання? Є запитання?
Депутат Чубаров.
ЧУБАРОВ Р.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 8, Автономна Республіка Крим). Уважаемый Председатель! Проблема для меня лично в том, что, несмотря на все те сложности, которые мы испытываем при утверждении судей, комитет материалы раздал только сегодня, утром мы их получили. И чтобы изучить по некоторым ситуациям проблемы, развеять сомнения, которые возникают у депутата, нет времени.
Ну хорошо, с Евгением Васильевичем я познакомился. Поскольку я депутат, избранный из Крыма, то позвонил уже в суды, кое-что уточнил. Я призываю сейчас всех народных депутатов поддержать кандидатуру Епексимова и утвердить его судьей.
Спасибо.
ГОЛОВА. Прошу підтримати цю кандидатуру.
Я спеціально слово для запитання надав депутату з Криму. Я думаю, що там же найкраще знають цього претендента. Голосуємо.
"За" - 196.
Слово надається депутату Морозу. Будь ласка.
МОРОЗ А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ
82, Запорізька область). Фракція комуністів. Олександре Миколайовичу, треба надавати слово вчасно... Я Сюзанні Романівні хотів поставити запитання. Я вже три рази звертався, щоб Михайлівському суду, який у моєму окрузі, виділили кошти на ремонт, 35 тисяч всього-на-всього. Мітюков підписав, але досі це питання не вирішено, вже три з половиною роки. От Сюзанна Романівна говорить: з політичних мотивів. З яких мотивів це питання не вирішується, скажіть, будь ласка? Це ж для суддів. А ви мене примушуєте голосувати за суддів.
ГОЛОВА. Спасибі. Ну, давайте, коли ми будемо затверджувати, якщо внесемо, поправку до Конституції, щоб так, як і раніше, міністри отут затверджувалися, на цій трибуні, от тоді ми будемо їм питання ставити. До міністра є запитання, ви маєте рацію. Але зараз ми затверджуємо суддю.
Я прошу підтримати кандидатуру Євгена Васильовича. Голосуємо.
"За" - 195.
Донченко Юрій Володимирович. Будь ласка, запитання.
Депутат Черняк. Будь ласка. А потім - депутат Яценко.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
153, Рівненська область). У мене є запитання до народних депутатів і є пропозиція. Почну з пропозиції. Давайте не будемо знущатися над тими людьми, які виходять на цю трибуну. Ми працюємо в парламенті. Це означає, що не може ціла фракція голосувати проти, не пояснивши своєї позиції. Я погоджуюся із Гмирею, що кожен депутат окремо може голосувати так, як йому Бог на душу положить. Але коли фракція не голосує, то вона зобов'язана пояснити свою позицію - з яких мотивів вона не голосує за суддю. Хай вона публічно скаже про свої мотиви, чому вона це робить. Це перше.
І друге. Профільний комітет у цих питаннях розбирався. Я згоден з тим, що, можливо, нам пізно роздали матеріали. Я подивився їх, у мене немає ніяких заперечень проти обрання цього судді, до речі, й інших суддів. Але це недовіра і до нашого профільного комітету. Він з кожним суддею працював, а ми тут...
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Яценко.
ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Висловлювань Черняка я коментувати не буду. Просто з огляду на події, які відбулися протягом останнього місяця в державі, у нас, у тих людей, які займалися виборчим процесом, з'явилася недовіра до судової гілки влади взагалі. Тому що на наші численні звернення про явні порушення закону відповідь однозначна - порушень закону не виявлено, обставин для притягнення до відповідальності немає.
Я ставлю вам конкретне запитання. Типова ситуація. Голова КСП проводить збір села. На зборі села у нього в руках матеріали дільничної виборчої комісії, особисті заяви громадян. Він починає проводити слідство і дізнання. Я попереджаю про те, що не можна цього робити, звертаюся в прокуратуру. Прокуратура і суд дають відповідь: "Ми не бачимо в цьому порушення закону".
Скажіть, будь ласка, як далі діяти народному депутату України? Як бути? Як ви оцінюєте цю типову ситуацію?
ДОНЧЕНКО Ю.В., суддя, голова Шевченківського районного суду міста Львова. Ця ситуація не типова. Якщо такі ситуації виникають, то суддя зобов'язаний прийняти цю заяву та відповідно до Конституції і закону приймати рішення.
ГОЛОВА. Депутат Косів.
КОСІВ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 116, Львівська область). Народний рух України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я зрозумів би, скажімо, позицію колеги Гмирі чи колеги Яценка, якби такий підхід був до всіх кандидатур. Але суддя Донченко представляє Шевченківський район міста Львова, він не розглядає справи з КСП, бо в Шевченківському районі міста Львова КСП немає. Ну чому я і всі члени Руху голосуємо, скажімо, за суддів з Донеччини, з Луганської, Черкаської областей, а ви не голосуєте тільки тому, що це Львів і Шевченківський район? Ми свого часу приймали тут рішення про те, що треба Конституційний Суд перевести до Харкова. Оскільки судді з Харкова сьогодні також не пройшли, я пропоную перевести Харківський міський і обласний суди до Києва, і тоді все буде вирішено нормально.
А тепер, Олександре Миколайовичу, всіх, хто не пройшов, поставте на голосування в пакеті. Якщо ця пропозиція не пройде, тоді поставте питання про перенесення голосування на інший термін, коли народні депутати ознайомляться з правами кандидатів.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Голуб.
ГОЛУБ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Компартії. Пане Косів, тут не йдеться про те, є кандидат представником Львівщини чи іншого регіону. Я знаю, що таких порушень на виборах, як на Львівщині, не було в жодному регіоні України. Треба сказати, що в цій ситуації фальсифікацій і порушень суди зайняли пропрезидентську, незаконну позицію. Це по-перше.
По-друге, продовжує чинитися тиск щодо політичних опонентів нині діючого Президента. Уже сьогодні сесія обласної ради приймає рішення про заборону діяльності на території області Комуністичної партії України і зняття з реєстрації вже зареєстрованих осередків. За цих умов наша фракція прийняла рішення утримуватися від голосування даної кандидатури й тих кандидатур, які будуть від Львівщини.
ГОЛОВА. Депутат Альохін.
АЛЬОХІН В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 39, Дніпропетровська область). Фракція "Батьківщина". Шановні колеги, що ми сьогодні обговорюємо? Ми обговорюємо вибори 1999 року чи обрання суддів? Давайте ще раз повернемося до долі тих людей, які звертаються до суду.
У мене конкретне запитання до пана Донченка. Скажіть, будь ласка, скільки у вас на розгляді справ і, якщо вас сьогодні не затвердять, скільки ще справ не буде розглянуто? До речі, це стосується всіх суддів.
Шановні колеги чи спереду, чи справа, чи зліва! Давайте повернемося обличчям до тих справ, які повинні розглядати судді. Адже кожний незатверджений суддя - це 150 або 200 справ, нерозглянутих у найближчий період. А за цими справами стоять люди. Тому я пропоную зараз переглянути це питання і ще раз проголосувати за суддів.
ГОЛОВА. Спасибі. Я ставлю на голосування кандидатуру Донченка Юрія Володимировича (Шум у залі). Сідайте, будь ласка, Юрію Володимировичу. Голосуємо.
"За" - 186.
Шановні колеги, аргументовано щодо тих кандидатів, які не пройшли, виступив керівник фракції ПСПУ. Це стосується Єрьоміної Тетяни Степанівни, тому я Єрьоміну не оголошую, а решту оголошу. Отже, Матієк Тетяна Василівна, Єпексімов Євген Васильович, Донченко Юрій Володимирович, Бобровський Ігор Миколайович, Якименко Лілія Олександрівна, Кірсанова Лідія Іванівна, Чайченко Євген Васильович, Слурденко Олександр Іванович, Шуліка Юлія Василівна і Білоус Михайло Васильович.
Я ставлю на голосування ці кандидатури. Цю пропозицію вніс народний депутат Косів (Шум у залі). Поіменно не голосується.
"За" - 192.
Будь ласка, Броніславе Станіславовичу.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Шановні народні депутати! Нам потрібно прийняти ще один проект постанови про звільнення суддів.
Комітет з питань правової реформи розглянув на своєму засіданні подання Вищої ради юстиції про звільнення з посад суддів, підтримав його і пропонує прийняти проект постанови щодо звільнення їх з посади. У зв'язку з поданням заяви про відставку звільнити з посад:
суддю Дружківського міського суду Донецької області Лавришка Миколу Олександровича; суддю, голову Рогатинського районного суду ІваноФранківської області Гаврилюка Олега Іларіоновича; суддю, голову Ізмаїльського районного суду Одеської області Тихомира Дмитра Івановича; суддю, голову Шосткинського міського суду Сумської області Коваленка Павла Миколайовича.
І у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням звільнити з посади суддю Миколаївського обласного суду Гордєєву Галину Миколаївну.
Усі матеріали є і роздані вам. Ніякого тиску не було, так що прошу підтримати цей проект постанови.
ГОЛОВА. Є запитання? Є. Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин на запитання. Висвітіть список, будь ласка.
Депутат Пхиденко. За ним - депутат Федоренко. Будь ласка.
ПХИДЕНКО С.С., секретар Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово Валерію Мішурі.
ГОЛОВА. Будь ласка.
МІШУРА В.Д. перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Спочатку я до вас звертаюся, шановний доповідачу. Я думаю, що документи, які ми сьогодні отримали, зовсім не характеризують роботу суддів. Скажімо, скільки було розглянуто справ, які справи було повернено вищими інстанціями на доопрацювання і таке інше. Тобто з біографії не відомо, як людина працює. Це перше.
І друге - стосовно тих прізвищ, які ви назвали. Чи можете ви сказати, що ці люди йдуть добровільно, чи, може, на них якийсь тиск був, мовляв, подай заяву, бо ти там щось не виконав?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Я можу відповісти на ваше друге запитання. Є особисті заяви, комітет їх перевіряв.
Ви ж знаєте, що згідно з Законом про статус суддів суддя, який пропрацював 20 років, має право піти у відставку. У всіх цих суддів є відповідний стаж і є особисті заяви.
І стосовно судді Гордєєвої, яка подала заяву про звільнення за власним бажанням. Вона вже дзвонила кілька разів до комітету. Вона виїхала до Росії, але не може отримати там роботу, бо її тут не звільнили з посади, тому що звільнення суддів - це прерогатива Верховної Ради.
Так що тут все в рамках закону і ніякого підтексту немає.
Ну, а з приводу документів, які вам подали, то всі документи є в комітеті.
И еще хочу сказать, уважаемые товарищи. Когда наш комитет получает представление Министерства юстиции, он во все фракции рассылает его. И все заблаговременно, где-то за месяц, знают, какой судья назначается. Так что вы, пожалуйста, обращайтесь к руководителям своих фракций. Вы можете участвовать в заседании комитета, собрать ответственные материалы по тому или иному судье, разрешить жалобы, если они есть, из ваших избирательных округов.
Мы в этом плане работаем, я думаю, что каждая фракция может в любое время прийти на наше заседание и ознакомиться с документами и в нашем комитете, и в Министерстве юстиции.
ГОЛОВА. Спасибі. Федоренко Любов Петрівна. Будь ласка.
ФЕДОРЕНКО Л.П., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Краснякову.
ГОЛОВА. Будь ласка.
КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Бронислав Станиславович, я бы хотел задать вам общий вопрос. И сегодня хотелось бы услышать не только ваше мнение. Если этот вопрос обсуждался в комитете, то каково мнение комитета? После принятия Конституции мы уже, наверное, в десятый раз утверждаем судей. Мы понимаем, что сама процедура очень несовершенна, понимаем, что все зло заложено в Конституции Украины.
Каково ваше мнение и мнение комитета, нужно ли вносить изменения в Конституцию относительно положения о пожизненном назначении судей?
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Мое мнение и мнение комитета: безусловно, необходимо внести изменения в Конституцию. Вы знаете, что в соответствии с Конституцией первое назначение судей на 5 лет осуществляется Президентом, а потом мы избираем бессрочно. И если бы судьи избирались на 5 или на 10 лет и была бы соответственная процедура, то можно было бы посмотреть, как они работают.
Я хочу сказать, что фактически сегодня третья власть - судебная никому неподконтрольна. Вот такая замкнутая система. Безусловно, необходимо менять эту процедуру. Я думаю, если мы еще примем новый закон и будем назначать и председателя, и районных, и областных судей, - это будет сложно. Я думаю, что изменения необходимо вносить.
Скажите, почему бы судье не избираться в округе, как народным депутатам? Все избираются: местные советы, областные советы, мэры городов. Все их знают, знают, что этот человек честный, справедливый и так далее. И такой судья был бы подконтрольный народу, и было бы честное и справедливое правосудие. И тогда никто не задавал бы вопросов и не поступали бы жалобы в наш комитет. Как услышат люди по радио, что мы назначили судей, так и начинают писать жалобы, что, мол, он и такой и сякой. Поступают жалобы и другого рода, скажем, тот на работу не ходит, тот злоупотребляет спиртным, тот груб по отношению к гражданам (Шум у залі).
Предложение - надо принять новый закон о судоустройстве.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування проект постанови про звільнення суддів Гордєєвої, Лавришка, Гаврилюка, Тихомира і Коваленка. Голосуємо.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Комітет просить підтримати.
ГОЛОВА. Прошу підтримати пропозицію комітету.
"За" - 238.
Рішення прийнято. Спасибі.
Шановні колеги, перед тим як поздоровити людей, яких ми сьогодні затвердили... (Шум у залі). Та почекайте, Тіщенко! Ми даємо доручення профільному комітету, який очолює Сіренко Василь Федорович, ще раз розглянути ці кандидатури Ми повернемося до цих кандидатур через той час, про який домовимося з Міністерством юстиції (Шум у залі). Тому я просив би, шановні колеги, це врахувати. Через тиждень - два ми до цього питання повернемося.
А зараз дозвольте поздоровити всіх суддів, яких ми затвердили, побажати їм плідної роботи і дотримуватися нашого українського законодавства. Добра вам і здоров'я! (Оплески).
Починаємо розгляд (Шум у залі).
Будь ласка, слово має депутат Тіщенко.
ТІЩЕНКО О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (виборчий округ 174, Харківська область). Я хотел бы обратить внимание министра юстиции Станик Сюзанны Романовны на следующие обстоятельства. Ни у кого нет сомнений, что мы должны принимать здесь квалифицированное решение. Именно для этого я восемь месяцев тому назад во все районные суды города Харькова направил депутатское обращение. Обращаю ваше внимание: не письмо, а официальное депутатское обращение с просьбой предоставить информацию, кто из судей должен проходить вот эту сегодняшнюю нашу процедуру. Мне это необходимо для того, чтобы я изучил их деловые, моральные и человеческие качества. Но из девяти районных судов города Харькова я получил ответ лишь из двух. Так скажите мне, пожалуйста, это политический вопрос или не политический? Если это политический вопрос, тогда, конечно, я и вся Верховная Рада должны извиняться.
И еще, Сюзанна Романовна, вы имеете возможность даже без закона "про судоустрій" за две-три недели опубликовать в местной печати фамилии и имена судей с их послужным списком, которые будут утверждаться, для того чтобы упростить процесс, и не было бы таких вопросов.
Спасибо.
СТАНІК С.Р. Олександре Миколайовичу, можна дати відповідь?
ГОЛОВА. Будь ласка.
СТАНІК С.Р. Вельмишановні народні депутати! Олександре Миколайовичу, я вам дуже вдячна за надану мені можливість виступити. Я якраз і звернулася до вас з проханням, щоб народні депутати брали найактивнішу участь у діяльності кваліфікаційних комісій при підготовці кандидатів на обрання суддями безстроково.
Обласні кваліфікаційні комісії подають ці кандидатури до Міністерства юстиції і потім ми спільно з Віталієм Федоровичем подаємо їх на розгляд комітету. Ці комісії є органами суддівського самоврядування.
Гадаю, Віталій Федорович мене підтримає. Ми тепер депутатам будемо подавати ті списки, тому що це система судової влади. Цей процес у нас відпрацьовано за схемою першого призначення згідно з системою Вищої ради юстиції. Для мене особисто надзвичайно важливо, щоб саме на безстрокове обрання йшли люди достойні, і що найважливіше, професіонали. Бо, як уже було сказано у ваших виступах, шановні народні депутати, навантаження на суддів нині надзвичайно зросло. Тож якщо ми не будемо обирати суддів виключно за їх фаховими здібностями, то ситуація в державі буде дуже й дуже напружена. Так само і для мене особисто, і для Міністерства юстиції. Гадаю, Віталій Федорович нас підтримає, наша співпраця дуже важлива. Завтра на тему кадрового підбору на перше призначення терміном 5 років, який призначається Президентом, і на безстрокове ми проводимо нараду стосовно якості.
І ще. Я не можу тут рекомендувати. Володимир Романович Марченко підійшов і сказав, що я повчаю. Я просто закликаю вас до співпраці, тому що суддя - це людина, котра вирішує долю інших людей і вона має бути виключно порядна й принципова. Але вона передусім має бути юристом високої кваліфікації. Тому я закликаю вас до співпраці.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, я прошу вас заспокоїтися. Сюзанно Романівно, завершилися вибори Президента. І так само, як і сьогодні, народні депутати щоденно порушують питання стосовно того, що діється на місцях і що переслідуються наші виборці, особливо керівники, з політичних мотивів. Тому, гадаю, ви знаєте, про що йдеться в цьому залі, - що судді всіх рівнів повинні не спостерігачами бути, а брати активну участь у дотриманні закону.
Те, що сьогодні чиниться на місцях з рядовими громадянами, з керівниками, - такого в нашій державі ще не було! Ті претензії, які висловили Володимир Романович та інші депутати, - лише сота частина випадків, коли судді, не дотримуючись закону, стояли на інших позиціях.
Зважте, будь ласка: хто з тих, хто має стояти на стороні закону, сьогодні хоч одне рішення прийняв? Звертався Мороз, звертався Симоненко, зверталися інші кандидати. Ви зреагували на це? Та нічого подібного! А тепер звинувачують народних депутатів України. Хто дав вам право звинувачувати? До співпраці? Так! Але співпраця - закон для всіх: і для міністра, і для Голови Верховної Ради, і для депутата.
Тому якщо ми не просто дотримуватимемося того, про що сказали сьогодні, - що судді нікому не підвладні Підвладні! І ми це бачили на виборах. Я по собі знаю, коли завтра вибори, а сьогодні питання розглядається, щоб зняти мою кандидатуру з реєстрації. І о 10 годині вечора приймає рішення суддя, тому що прийшли ветерани і відстояли мене як кандидата в народні депутати України.
А Завгородній з Адміністрації Президента через кожні півгодини запитував: "А як там по Ткаченку справи вирішуються, зняли його чи не зняли?" Оце вам і судді! Тому не потрібно Вважаю, що рішення правильне. Тут є Бойко, є Євдокимов. Це має бути хороший дзвінок. А до Конституції поправки потрібно внести, давайте попрацюємо і внесемо їх, аби в цьому залі не влаштовувати людям обструкцію. Я розумію, що не всі з них винні. Але значна частина винна. Навіть з тих, за яких ми проголосували.
Тому давайте заспокоїмось. Міністр юстиції знає, про що йдеться. Гадаю, що і Бойко знає, про що мова. Я двічі звертався до Верховного Суду про позбавлення депутатських повноважень одного, другого, третього - чотирьох депутатів. Проте вже минуло два місяці - вони не з'являються. Зубець, голова Київського міського суду, і вухом не веде. Два віце-прем'єрами працюють, ще один - міністром і Рибак - Донецький міський голова. По п'ять-шість разів не з'являються, і судді вважають, що це нормально.
Тому давайте ми на цьому завершимо розмову. Я ще раз повторюю, це має стати хорошим уроком і для нас, і для міністрів, і для голови Верховного Суду - для всіх. Ми - гілки влади, але для всіх гілок влади є Конституція і є закони.
------------
Розглядається проект Закону України про психіатричну допомогу. Доповідає Марковська Ніна Степанівна. Будь ласка.
МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановна президіє! Шановні колеги! Сьогодні на ваш розгляд пропонується проект Закону України про психіатричну допомогу, доопрацьований за дорученням Верховної Ради до другого читання Комітетом з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.
Під час підготовки його остаточної редакції було враховано переважну більшість пропозицій народних депутатів, інших суб'єктів законодавчої ініціативи, а також внесено зміни, запропоновані юридичним управлінням Секретаріату Верховної Ради. Хочу підкреслити, що проект Закону про психіатричну допомогу завізовано юридичним управлінням без зауважень.
Після повторного першого читання проект закону було направлено Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров'я, які спільно з фахівцями обласних психіатричних лікарень, у тому числі фахівцями психіатричних кафедр, розглянули його і повністю підтримали концепцію норм законопроекту, опрацьованого комітетом, надіславши свої пропозиції щодо вдосконалення деяких його положень.
Хочу зазначити, що, йдучи назустріч побажанням товариства родичів психічно хворих "Турбота", в підготовленому комітетом законопроекті (статті 5 і 25) закріплено права на пільги осіб, які страждають на психічні розлади, якими в нашій країні ці особи постійно користуються. А саме: право на безоплатне медичне обслуговування і забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, у тому числі право на безоплатне надання всіх видів психіатричної допомоги, що включає спеціальний догляд і реабілітацію, соціально-побутове влаштування, а також поліпшення житлових умов осіб, які страждають на психічні розлади. Це право здобуття безоплатної освіти, право на належні умови надання психіатричної та соціальної допомоги, що відповідають нормам санітарного законодавства і, по можливості, за місцем проживання членів сімей психічно хворих чи інших родичів тощо.
Потрібно зазначити, що пропозиції, запропоновані товариством родичів психічно хворих "Турбота" щодо підвищення розміру пенсій та доплат до пенсій по інвалідності особам, які страждають на психічні розлади, та їхнім батькам-пенсіонерам, а також підвищення розміру державної допомоги сім'ям, які мають дітей з психічними розладами, в цілому підтримані комітетом. Але вони не були враховані в законопроекті про психіатричну допомогу, оскільки є нормами спеціальних законів і вони мають запроваджуватися шляхом внесення змін до цих законів.
У зв'язку з цим комітетом було підтримано внесення на розгляд Верховної Ради проектів законів про внесення змін до пенсійного законодавства, про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям, про внесення змін і доповнень до Закону України про основи соціальної захищеності інвалідів України тощо.
Все-таки комітетом у законопроекті було запроваджено норму, згідно з якою особі, яка здійснює догляд за інвалідом унаслідок психічного розладу, надається грошова допомога в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а саме - 17 гривень на місяць. За підрахунками, зробленими Міністерством фінансів, сума витрат на це з бюджету на рік становитиме 816 тисяч гривень.
Зважаючи на тяжке становище всіх хворих на психічні розлади та їх сімей, комітет просить народних депутатів підтримати і прийняти цю пропозицію комітету, оскільки запровадження цієї норми потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету.
Хочу ще раз підкреслити, що обвинувачення родичів психічно хворих щодо процедури прийняття рішення про госпіталізацію особи, яка страждає на психічні розлади, до психіатричного стаціонару не обгрунтовані. Госпіталізація особи до психіатрічного стаціонару пов'язана з обмеженням особистої свободи особи та застосуванням примусових заходів медичного характеру. Саме тому у відповідних розділах та статтях проекту закону чітко визначені медичні показання та соціальні критерії застосування примусових заходів, пов'язаних з наданням різних видів психіатричної допомоги без згоди особи та її законного представника.
Процедура прийняття рішення про надання психіатричної допомоги передбачає самостійні дії лікаряпсихіатра щодо психіатричного огляду та госпіталізації в невідкладному порядку. Лише після цього подальші дії лікаряпсихіатра можуть контролюватися в судовому порядку, якщо хвора особа або її законний представник не дають згоди на подальше надання психіатричної допомоги.
Зазначені норми, що обмежують права людини, виписані в проекті закону відповідно до вимог Конституції і міжнародних зобов'язань України у сфері прав людини, зокрема правових норм у сфері прав людини, що передбачені статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статтею 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, а також Принципами захисту осіб, які страждають на психічні захворювання, і поліпшення охорони здоров'я у сфері психіатрії Резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Хочу зазначити, що в проекті закону на виконання вимог статті 29 Конституції України і міжнародних норм передбачений судовий захист особи, яка страждає на психічні розлади, вже через 72 години після того, як її було госпіталізовано до психіатричного стаціонару без її згоди або згоди її законного представника за рішенням лікаря-психіатра в примусовому порядку, а також після огляду її комісією лікарівпсихіатрів, яка дала висновок про необхідність подальшого примусового лікування цієї особи.
Якщо особа, яку було госпіталізовано в примусовому порядку після огляду її комісією лікарів-психіатрів, дала згоду або це зробив її законний представник, психіатрична допомога в цьому випадку надаватиметься в добровільному порядку.
За прогнозом лікарів-психіатрів, кількість звернень до суду з цих питань становитиме лише близько 1 процента всіх госпіталізованих у примусовому порядку.
Відповідно до Цивільного кодексу України визнати особу недієздатною може тільки суд, а не члени її сім'ї чи інші родичі. Саме тому в законопроекті застосовано поняття "представництво" (добровільне і законне), що включає представництво за згодою сторін, представника та особи, яку представляє, або що виникає незалежно від волі й бажання особи. У зв'язку з цим запропоноване поняття "особистий представник" не узгоджується з чинним законодавством України.
Слід ще раз підкреслити, що до проекту закону надійшла 221 пропозиція народних депутатів. Із них майже всі враховані в тексті проекту закону. Не враховані лише деякі пропозиції, внесені народним депутатом Савенком Михайлом Михайловичем. На думку комітету, ці невраховані пропозиції не є нормами цього закону або суперечать Конституції і чинному законодавству України. Зокрема, це стосується визнання поняття "особистий представник" і питання надання пільг особам, які страждають на психичні розлади, та їхнім родичам тощо.
Проект Закону України про психіатричну допомогу, який розглядається сьогодні, спрямований на вирішення завдань у сфері захисту прав і законних інтересів громадян при наданні психіатричної допомоги, а також захисту суспільства від можливих небезпечних дій осіб, які страждають на психічні розлади.
Запропонований проект закону містить норми, що дасть змогу законодавчо врегулювати основні засади організації психіатричної допомоги в Україні.
Сподіваюся на вашу підтримку законопроекту, опрацьованого комітетом до другого читання, який покликаний врегулювати загальний, єдиний порядок надання громадянам України психіатричної допомоги та сприяти зміцненню законності у сфері психіатрії. Прошу народних депутатів підтримати проект Закону України про психіатричну допомогу і прийняти його в цілому як закон.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі, Ніно Степанівно. Шановні колеги, законопроект розглядається в другому читанні. Зараз оголошується перерва, а після неї ми розглянемо цей законопроект і приймемо його як закон остаточно. Перерва - 30 хвилин.
(Після перерви)
ГОЛОВА. Продовжуємо роботу. Прохання зайняти робочі місця, приступаємо до постатейного розгляду законопроекту про психіатричну допомогу.
Поправка 1. Депутат Савенко пропонує назву закону викласти в такій редакції: "Про психіатричну допомогу та гарантії соціального захисту психічно хворих".
Слово надається депутату Савенку.
САВЕНКО М.М., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо, Александр Николаевич. Уважаемые коллеги! Первое. Почему следует добавить в этот законопроект еще одну часть и назвать его "про психіатричну допомогу та соціальний захист населення"? Законопроектом нарушается статья 22 Конституции Украины, он лишает психически больных социальных прав. Поэтому прошу вас, Александр Николаевич, провести голосование по этой поправке и определить, что делать с этим законопроектом: или отправлять его на повторное первое чтение, для того чтобы можно было изменить его концепцию, или продолжать постатейное обсуждение.
Второе. Уважаемые коллеги! Ни в одной стране мира нет закона о психиатрической помощи, которым бы не предусматривалась социальная защита психически больных. Я месяц изучал эту проблему, и во всех странах мира она формулируется именно "психіатрична допомога і соціальний захист населення". Этот же проект закона - только для закрытых психдиспансеров, там он будет действовать хорошо. Если законопроект защищает только одну сторону - врачей, но не защищает психически больных, то такой проект не должен рассматриваться в нашем зале.
Спасибо.
МАРКОВСЬКА Н.С. Ви запропонували назву "про психіатричну допомогу та гарантії соціального захисту психічно хворих". Тепер ви кажете "населення від психічно хворих". То поясніть, будь ласка, Михайле Михайловичу, все-таки хворих чи населення?
Шановні колеги! Уже є Основи законодавства про охорону здоров'я, прийняті Верховною Радою дванадцятого скликання, і наша держава живе згідно з цим законодавством. Даний проект Закону про психіатричну допомогу йде у розвиток Основ законодавства про охорону здоров'я. І не можна писати "про психіатричну допомогу і соціальний захист психічно хворих". Чому? Тому що в цьому проекті йдеться не про соціальний захист, а саме про порядок надання медичної допомоги психічно хворим. А хворі психічно можуть бути різного стану: від неврозів до психозів. Як ми можемо записувати в цьому законопроекті "про психічно хворих"? Є хворі на заїкання, на нетримання сечі, на неврози. І ми це записуємо тут. Це поперше.
По-друге, шановні колеги. Соціальний захист виписаний для цієї категорії громадян в інших законах. Ми не можемо це писати в даному законопроекті. Тому що завтра, скажімо, розглядатиметься законопроект про інфекційні хвороби, і що, писатимемо "і соціальний захист інфекційних хворих"? Розглядатиметься законопроект про туберкульоз, і що, писатимемо "і соціальний захист хворих на туберкульоз"? Не можна цього робити, це суперечить чинному законодавству.
ГОЛОВА. Спасибі. Ніно Степанівно, ми ж так цілий день розглядатимемо законопроект. А у нас питань багато. Я прошу, Миколо Михайловичу, запросіть більшість до залу, тому що треба ж працювати. А я бачу, що вона налаштована на серйозну роботу.
Я ставлю на голосування пропозицію щодо назви закону, внесену депутатом Савенком. Він наполягає на своїй редакції.
МАРКОВСЬКА Н.С. Комітет не підтримує цієї поправки.
ГОЛОВА. Поправку 1, будь ласка, голосуємо.
"За" - 112.
Поправка 3. Депутат Савенко щойно дав пояснення. Я ставлю його поправку 3 на голосування. Комітет не підтримує.
МАРКОВСЬКА Н.С. Так, комітет цієї поправки не підтримує.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 121.
Поправка 15 депутата Савенка. Наполягаєте на цій поправці? Слово депутату Савенку. Будь ласка.
САВЕНКО М.М. Александр Николаевич, я просто прошу депутатов занять свои места в зале. При таком количестве депутатов голосовать этот законопроект бесполезно. Это во-первых.
Во-вторых, должно голосоваться то же самое предложение по названию и комитета. А предложение комитета не проголосовано. Давайте голосовать и мое предложение, и предложение комитета. Мы будем одинаковое количество голосов набирать, а может, комитет даже меньше.
ГОЛОВА. Я попрошу вас, я знаю, як вести голосування і не треба мене підправляти. Ставлю вашу поправку на голосування - якщо вона не проходить, то залишається редакція, яку вніс профільний комітет.
Я ставлю поправку 15 на голосування. Шановні колеги, цілком правильне зауваження - голосуйте або за, або проти, але голосуйте! У залі зареєстровано 370 народних депутатів. Голосуємо поправку 15.
МАРКОВСЬКА Н.С. Комітет не підтримує.
ГОЛОВА. Депутате Мазур, сідайте, будь ласка. Олено Анатоліївно, голосуйте ж.
"За" - 124.
Поправка 21 депутата Бондаренка. Погоджується.
Поправка 22 депутата Савенка. Будь ласка.
САВЕНКО М.М. Я прошу зал поддержать все мои поправки, чтобы мы на этот законопроект не тратили много времени.
ГОЛОВА. Я ставлю поправку 22 депутата Савенка на голосування. Будь ласка.
"За" - 94.
Поправка 27 депутата Савенка. Будь ласка.
МАРКОВСЬКА Н.С. Ця поправка викладена в статті 5, тому тут комітет не підтримує її.
ГОЛОВА. Депутате Савенко, ви наполягаєте? Слово надається депутату Савенку.
САВЕНКО М.М. В этой поправке еще раз говорится о том, что именно психически больные нуждаются в социальной помощи. Это то, чего нет в этом законопроекте, то, что отбирает у этой категории больных данный законопроект.
Я прошу народных депутатов обратить на это внимание.
Спасибо.
МАРКОВСЬКА Н.С. Уважаемые коллеги! Во-первых, я не говорю, что Михаил Михайлович говорит неправду. Дело в том, что вся социальная защита психически больных, которая есть на сегодняшний день, выписана в статье 5.
Сегодня мы руководствуемся в этой области инструкциями, которые изданы в СССР. Поэтому данный законопроект как раз и закрепляет уже действующие положения, плюс то, что предлагается дополнительно по инвалидам, которые проживают с малообеспеченными лицами, - 17 гривень. Это во-первых.
Кроме того, в этой поправке предусмотрены льготы и "родичам психічно хворих, які проживають разом з цими хворими". Скажіть, будь ласка, в якій державі світу надаються пільги родичам психічно хворих чи інших хворих? А родичі хворих на лейкемію чи на туберкульоз не потребують сьогодні соціальної допомоги? Потребують. Чому ми повинні це передбачати саме цій категорії людей і саме в цьому законі? Це не норми цього закону.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 27 депутата Савенка. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 97.
Поправка 36 на сторінці 7 також депутата Савенка.
САВЕНКО М.М. Можно согласиться с комитетом.
ГОЛОВА. Спасибі. Тоді поправка 44. Погоджуєтеся?
САВЕНКО М.М. Нет, но это касается проекта нашего Жилищного кодекса, того, что мы принимали, - сохранение жилой площади за психически больным. Я прошу поддержать эту поправку, потому что если психически больной попадает в больницу на полгода, на год, его родственники могут лишить его же жилой площади.
МАРКОВСЬКА Н.С. Даю пояснення. Шановні колеги, ці поправки Михайла Михайловича викладені в статті 5. Але психічно хворий може перебувати в лікарні і 5 місяців, і 5 років, і 50 років. Цей час його житлом користуються інші люди, без його виписки. І нині є випадки, коли кладуть психічно хворих у лікарню, а в цей час - ото те, що ви пропонуєте, - їх квартири на себе оформляють, і ці хворі все життя лежатимуть у цій лікарні. Комітет не підтримує цієї поправки.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 44 депутата Савенка. Я ще раз прошу, запросіть депутатів до залу. Де ті голови фракцій і груп, що пропонують, де вони? Зарплату видають, мабуть.
"За" - 95.
Поправка 59 депутата Савенка. Будь ласка.
САВЕНКО М.М. Я снимаю эту поправку.
ГОЛОВА. Погоджується депутат Савенко.
Поправка 88 також його.
МАРКОВСЬКА Н.С. На сторінці 16.
ГОЛОВА. Так, на сторінці 16.
САВЕНКО М.М. Если у нас, Александр Николаевич, будут просто диалоги между мной и Марковской, то с этого ничего не получится.
Вы настаиваете в своем законопроекте на том, что для того, чтобы больного привлечь к лечению, если это будет первичный больной (например, он сам обратился за медицинской помощью), нужно решение суда.
МАРКОВСЬКА Н.С. Неправда!
САВЕНКО М.М. Я вам приведу статью вашего законопроекта. Может комиссия врачей принять решение о том, что этот человек психически больной? Так может или не может она по вашему законопроекту?
МАРКОВСЬКА Н.С. Вы говорите в отношении поправки или вообще в отношении закона?
САВЕНКО М.М. Я говорю о поправке, что именно комиссия врачей имеет право поставить диагноз.
МАРКОВСЬКА Н.С. Концепцію і законопроект у першому читанні підтримано всіма фахівцями, Верховною Радою і Міністерством охорони здоров'я. Якщо хвора людина звертається до лікувального закладу чи до лікаря і каже про своє бажання обстежитися чи потребує медичної допомоги, її кладуть без ніякого рішення суду.
Є три категорії допомоги, які виписані в основах законодавства: добровільна, невідкладна і примусова. Це вже є на сьогодні. І тому така хвора людина кладеться до лікарні в добровільному порядку. Якщо родичі або її законний представник говорять, що людину треба покласти, - це є добровільне лікування. А якщо ні хворий не хоче, ні родичі не хочуть, тоді лікарпсихіатр приймає рішення, збирає консиліум і ставить питання: потрібно лікувати цю людину чи ні.
Скажіть, будь ласка, якщо апендицит, чи запитують родича, оперувати хворого чи не оперувати?
ГОЛОВА. Депутат Савенко на поправці 88 наполягає. Я ставлю її на голосування. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 84.
Поправка 98 депутата Савенка. Погоджуєтеся? Так.
Поправки 103 і 104 депутата Савенка. Погоджується.
Поправка 108 депутата Савенка. Погоджується.
Поправка 120 депутата Савенка. Погоджується.
Поправка 122 на тій же сторінці. Погоджується.
Поправка 139 депутата Савенка.
Будь ласка.
САВЕНКО М.М. Уважаемые народные депутаты! Такая ситуация. Психбольной лечился в психиатрическом стационаре. Врач его выписывает. А тот, кто должен ухаживать за этим больным дома, находится в больнице на лечении. Как быть? Кто будет забирать этого больного из психиатрического стационара? Я прошу вас поддержать эту поправку.
МАРКОВСЬКА Н.С. Я даю пояснення. Частина друга статті 18: "Виписка особи, добровільно госпіталізованої до психіатричного стаціонару, здійснюється за письмовою заявою цієї особи або її законного представника..." Хто ж його випише, Михайле Михайловичу, якщо він хворий?! Ви коли-небудь бачили, щоб психічно хворого виписали без родичів?
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 139 депутата Савенка. Голосуємо.
"За" - 125.
Поправка 151. Роман Петрович Безсмертний не наполягає.
Поправка 167 депутата Савенка. Не наполягає. Решта поправок враховані.
Шановні колеги! Я ставлю на голосування цей законопроект у цілому в другому читанні.
МАРКОВСЬКА Н.С. Комітет просить підтримати.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 117.
Слово надається голові комітету депутату Шевчуку. Будь ласка.
ШЕВЧУК С.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 23, Волинська область). Шановні народні депутати! Внесений законопроект надзвичайно важливий і складний, це зрозуміло всім. Це єдиний законопроект, який комітет розіслав у всі обласні ради на розгляд медичних комісій і в усі профільні науково-дослідні інститути. Ми отримали від них зауваження, пропозиції, які детально розглянули. Обговорення проходило за участю фахівців-юристів. Я звертаю вашу увагу, шановні народні депутати, що йдеться не лише про окрему галузь охорони здоров'я. Ідеться про те, щоб ніколи психіатрія в нашій державі не використовувалася так, як це було раніше - з політичною метою. Усі ми пам'ятаємо тих дисидентів і знаємо, що було, коли психіатрія використовувалася з суто політичних міркувань.
І мені сьогодні незрозуміла позиція опозиції. Саме ви повинні бути зацікавлені в тому, щоб даний закон був прийнятий. Більшість членів нашого комітету вважає, що ніколи ніяка галузь охорони здоров'я не повинна використовуватися з репресивною метою. У цьому політична суть даного законопроекту.
Що стосується медичної сторони. Знаєте, навіть в юриспруденції є окремі галузі, які потребують спеціальних знань. Психіатрія теж потребує спеціальних знань. І в нашому парламенті є єдиний фахівець - професор психіатрії Ніна Степанівна Марковська. Повірте, за один день суть цього закону зрозуміти не можна.
Тут є певні суперечності, але щодо більшості статей прийнято єдине рішення. Тому давайте не будемо перекреслювати роботу Верховної Ради минулого і цього скликань і оці неузгоджені статті (їх не так багато) залишимо на третє читання, а зараз приймемо цей законопроект у другому читанні.
ГОЛОВА. Депутат Черненко.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемые товарищи депутаты! Вот с какой легкостью мы сразу отбрасываем все. Я вам хочу сказать, что мы 9 лет работаем над этим законопроектом. Работают не Марковская, Черненко, Шевчук, комитет, работают крупнейшие специалисты в области психиатрии в Украине. В этой работе использованы лучшие законодательства нормальных стран.
Я хочу вам сказать одну вещь. Нельзя непрофессионально оценивать законопроект так, как мы его оценили. Посмотрите, сегодня пройдут поправки только тех депутатов, которые по специальности медики. И мы сегодня вот так отвергаем, "за" - 117 голосов.
Я вот еще что хочу сказать, Сергей Владимирович. Я всегда разделяю точку зрения комитета, но дальше поправлять и подправлять этот законопроект нельзя. Мы его выхолостим до такой степени, как закон о трансплантации, который лежит мертвым грузом и не работает. Аналогичная ситуация будет и с этим законопроектом. Он очень сложный, но поверьте, за 9 лет была возможность для того, чтобы его проработали и специалисты. Мы встречались с заинтересованными лицами, мы приглашали всех. Я прошу вас, не рубите сплеча, а проголосуйте.
Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Головою комітету була внесена пропозиція. Давайте підтримаємо її і приймемо законопроект у другому читанні, щоб дати можливість доопрацювати спірні статті до третього читання.
Голосуємо.
"За" - 159.
Депутат Савенко. Будь ласка.
САВЕНКО М.М. Спасибо, Александр Николаевич. В любом случае зал не проголосует за этот законопроект, 159 голосов не дают право еще раз ставить его на голосование.
У меня такое предложение - отправить этот законопроект на повторное первое чтение для того, чтобы можно было изменить концепцию закона.
ГОЛОВА. На повторне не можна. Ми в другому читанні його вже розглядаємо...
САВЕНКО М.М. Значит, снять законопроект с рассмотрения.
ГОЛОВА. Я прошу: підтримайте пропозицію про повторне друге читання. Нехай доопрацюють ці статті, а потім... Депутат Пейгалайнен просить підтримати цю пропозицію.
Голосуємо.
"За" - 209.
Депутат Чиж не встиг. Ще раз голосуємо.
"За" - 226.
Спасибі.
МАРКОВСЬКА Н.С. Спасибі.
______________________
ГОЛОВА. Єхануров Юрій Іванович є? Розглядається Закон України про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії з пропозиціями Президента. Доповідає Яременко Олександр Степанович, заступник міністра економіки. Будь ласка.
ЯРЕМЕНКО О.С., заступник міністра економіки України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! 15 вересня поточного року Верховною Радою України прийнято Закон України про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. Однак при надходженні цього закону на підпис Президентові України було зроблено висновок про неможливість його підписання через невідповідність окремих положень закону Конституції України та законам України. Тому відповідно до частини другої статті 94 Конституції України згаданий закон повернуто з пропозиціями Президента України для повторного розгляду.
Суть пропозицій Президента зводиться до необхідності приведення статей 2, 5, 6, 19, 20 та 23 у відповідність з Конституцією України, а також із законами України про бюджетну систему України та про місцеве самоврядування в Україні.
Насамперед потрібно привести статті 2 та 20 у відповідність з частиною першою статті 2 Закону про бюджетну систему України, яка визначає, що бюджетна система складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. У зв'язку з цим пропонується абзац четвертий частини першої статті 2 та частини третю і четверту статті 20 після слів "Державного бюджету України" доповнити словами "бюджету Автономної Республіки Крим".
Стаття 5 Закону України про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії звужує повноваження уряду, встановлені Конституцією України, в частині затвердження державних соціальних стандартів. Хоча при цьому статтею 19 цього ж закону встановлено, що виключно законами України визначаються мінімальні розміри заробітної плати та пенсії за віком, неоподатковуваний мінімум доходів громадян, величина порогу індексації грошових доходів громадян, пільги та критерії їх надання. Іншого переліку найважливіших соціальних стандартів закон не містить. З метою приведення статті 5 закону у відповідність з нормами Конституції, а також недопущення можливих суперечностей у чинному законодавстві пропонуємо статтю 5 "Порядок формування, встановлення та затвердження державних соціальних стандартів і нормативів" викласти в такій редакції: "Державні соціальні стандарти і нормативи формуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено законами України.
Прожитковий мінімум та державні соціальні нормативи у сфері житловокомунального обслуговування встановлюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, а всі інші державні соціальні стандарти і нормативи, зазначені у розділі ІІ цього закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади".
Наступна пропозиція Президента України стосується редакції статті 6 щодо застосування базового державного соціального стандарту, яким визначено прожитковий мінімум. Оскільки частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено, що "пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму", то пропонується статтю 6 закону викласти в такій редакції: "Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сфері доходів населення, житлово-комунального, побутового, медичного, соціальнокультурного обслуговування".
Наступна пропозиція Президента стосується зміни редакції абзацу шостого частини першої статті 19, яка передбачає порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій у реалізації державної соціальноекономічної політики. Пропонується вилучити з тексту слово "субсидії". Це пов'язано насамперед з тим, що практика застосування механізму надання субсидій свідчить про необхідність оперативного внесення змін до діючого порядку. За цих обставин вбачається за доцільне залишити вирішення питання щодо порядку надання субсидій у компетенції Кабінету Міністрів України.
І, нарешті, останнє, на чому наполягає Президент України. Ідеться про вилучення із статті 23 "Державна підтримка забезпечення надання державних соціальних гарантій" частин третьої, четвертої, п'ятої та шостої як таких, що не можуть бути предметом цього закону і суперечать законам про бюджетну систему України та про місцеве самоврядування в Україні. Я хочу нагадати шановним народним депутатам про те, що держава згідно зі статтею 19 Закону про бюджетну систему України здійснює фінансування лише загальнодержавних централізованих програм підтримання життєвого рівня народу та заходів щодо соціального захисту населення. А дотації і субвенції, що передаються з Державного бюджету органам місцевого самоврядування, затверджуються згідно зі статтею 16 цього закону з урахуванням економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних територій.
У разі, коли можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів вичерпано, держава згідно зі статтею 66 Закону про місцеве самоврядування в Україні забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі відповідних дотацій та субвенцій для забезпечення населення послугами на рівні не нижче мінімальних соціальних потреб.
При цьому Закон про бюджетну систему України не забороняє усім розташованим на території суб'єктам підприємницької діяльності незалежно від форм власності і підпорядкування, які сплачують податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджету, фінансуватися з бюджету та одержувати дотації, субсидії відповідно до програм економічного і соціального розвитку.
Що стосується інвестиційних програм, то вони не можуть і не повинні забезпечуватися лише за рахунок бюджетних коштів в умовах, коли частка державних підприємств і організацій у загальному обсязі капітальних вкладень постійно скорочується. У 1998 році - майже 45 відсотків, за дев'ять місяців поточного року - 52 відсотки.
Підсумовуючи викладене, хотів би ще раз звернутися до вас, шановні народні депутати, з тим щоб ви врахували пропозиції Президента України щодо приведення у відповідність з нормами Конституції України та інших законодавчих актів Закону про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.
Нагадаю, що при прийнятті остаточної редакції цього закону я наголошував на зауваженнях, про які говорив і зараз. Це і є необхідним кроком, щоб вкотре уникнути ситуації, коли закон перестає бути нормою, а виглядає, скоріше, рамкою для дискусії.
Прошу вас підтримати ці пропозиції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, запитання будуть? Депутат Роєнко. Будь ласка.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Ознайомившись із пропозиціями Президента України, я як народний депутат не можу погодитися з багатьма із них. Закон усе-таки передбачає жорсткість у визначенні соціальних стандартів, а ми хочемо пом'якшити якоюсь мірою, передавши виконавчій владі всі функції щодо встановлення соціальних стандартів і соціальних гарантій. Ми ж бачимо, що всі пропозиції уряду, які вносяться у Верховну Раду, зводяться до встановлення мінімальних соціальних стандартів і гарантій щодо захисту наших людей.
То як же Президент?.. Хто вніс йому пропозицію про те, щоб не виконувалася Конституція України? Бо фактично за цими пропозиціями не забезпечуються конституційні гарантії на нормальне життя наших людей і їх соціальне забезпечення. Як це можна зрозуміти?
Дякую.
ЯРЕМЕНКО О.С. Я хотів би відповісти на ваше запитання так. Ми не пом'якшуємо, як ви сказали. Ми в цьому законі хочемо чітко розмежувати функції. Усі основні, життєво необхідні соціальні стандарти, про які я говорив, повинні затверджуватися тільки Верховною Радою. Є ряд стандартів, які повинні затверджуватися Кабінетом Міністрів або іншими органами, які уповноважені на це. Цим законом має бути встановлене чітке законодавче розмежування, щоб не було різних трактувань і щоб це не суперечило іншим законодавчим актам, які діють у нас в державі.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черняк. Будь ласка.
ЧЕРНЯК В.К. Шановний Олександре Степановичу! Як ви як заступник міністра дивитеся на те, щоб ввести такий соціальний стандарт, як погодинна гарантована мінімальна заробітна плата, скажімо, в розмірі хоч би 2 чи 3 гривні? У США, наприклад, це 5 доларів 25 центів. Основні соціальні гарантії всетаки мають бути у сфері трудової діяльності, щоб дати можливість людям заробити, щоб була відповідна заробітна плата мінімальна, середня.
І чи не вважаєте ви, що потрібно поставити, як кажуть, наріжним каменем саме питання соціальних гарантій? Не соціального захисту (це само собою), а соціальних гарантій, і зокрема - гарантованої мінімальної погодинної заробітної плати?
Дякую.
ЯРЕМЕНКО О.С. Питання, яке ви порушили, напряму не стосується цього законодавчого акта, а саме - регулювання всіх питань щодо заробітної плати, як мінімальної величини, так і погодинної. Цей закон дещо рамковий, він включає більш широкий спектр мінімальних соціальних гарантій, які повинні бути гарантовані державою.
Що стосується вашого запитання, то я хотів би сказати наступне. Справа не в тому, визначимо ми мінімальну заробітну плату в погодинному розмірі чи в якомусь іншому. Справа в тому, щоб, визначивши її, держава могла її забезпечити.
ГОЛОВА. Олександре Степановичу, сідайте, будь ласка.
Стоян Олександр Миколайович.
СТОЯН О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я хочу нагадати, що закон, який прийнятий з подачі нашого комітету, передбачає державні соціальні стандарти та соціальні гарантії, тобто встановлені законами розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, інших соціальних виплат.
Президент України надіслав до цього закону п'ять пропозицій, які стосуються статей 2, 5, 6, 19, 20 та 23. Усі вони включені у порівняльну таблицю в порядку розташування статей, до яких вносяться ці пропозиції. Я хочу сказати, що після обговорення комітет з деякими пропозиціями погодився, а з деякими ні. Що це за пропозиції?
Президент пропонує абзац четвертий частини першої статті 2 та частини третю і четверту статті 20 після слів "Державного бюджету України" доповнити словами "бюджету Автономної Республіки Крим". Комітет просить підтримати цю пропозицію.
ГОЛОВА. Шановні колеги! З пропозиціями Президента до статей 2, 6, 19 і 20 комітет погодився. Тому я просив би підтримати статті 2, 6, 19 і 20 в редакції, яку пропонує Президент і підтримує комітет.
Голосуємо.
"За" - 194.
Голосуємо.
"За" - 226.
Тепер стаття 5.
СТОЯН О.М. Комітет просить подолати вето Президента на статтю 5 закону, оскільки пропозиція Президента не узгоджується зі статтею 92 Конституції. У чому тут справа?
У статті 5, яку запропонував наш комітет, передбачається, що всі державні соціальні нормативи, такі як мінімальна оплата праці, пенсія, інші соціальні виплати, повинні затверджуватися Верховною Радою. Президент же вважає, що Верховна Рада повинна встановлювати тільки прожитковий мінімум та державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування. Усі інші соціальні нормативи відповідно до пропозиції Президента мають встановлюватися Кабінетом Міністрів. З цим погодитися не можна, тому що ми знаємо, які соціальні нормативи може встановлювати Кабінет Міністрів.
Відповідно до Конституції встановлення соціальних нормативів щодо соціального захисту - прерогатива Верховної Ради. Тому я просив би подолати вето Президента на статтю 5.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте розберемося і подолаємо вето на статтю 5.
СТОЯН О.М. Треба долати вето, бо якщо ми цього не зробимо, то соціальні нормативи встановлюватиме на свій розсуд Кабінет Міністрів. А вони встановлюються в законодавчому порядку Верховною Радою.
ГОЛОВА. Голосуємо за подолання вето на статтю 5.
"За" - 247.
Трохи не вистачає голосів. Голосуємо.
"За" - 250.
Стаття 23.
СТОЯН О.М. Пропозиція Президента про вилучення частин третьої
- шостої статті 23 принципово неприйнятна, оскільки суперечить змісту та спрямуванню самого закону. Мова йде ось про що. Я зачитаю цю статтю: "Державні соціальні гарантії, державні соціальні стандарти і нормативи та нормативи витрат (фінансування) є основою для визначення мінімального розміру місцевого бюджету - розрахункового мінімально допустимого обсягу його доходів та видатків.
Виходячи з цього розміру, здійснюється надання дотацій та субвенцій з Державного бюджету України обласним та районним бюджетам для наступного розподілу у формі цільових дотацій місцевим бюджетам". Тобто для того, щоб соціальні гарантії і стандарти дотримувалися на місцевому рівні, місцевим бюджетам потрібні дотації або субвенції з Державного бюджету. Якщо цього не буде, державні соціальні стандарти і гарантії не будуть здійснюватися, бо місцеві бюджети самостійно неспроможні це зробити. Тобто місцевим бюджетам потрібна допомога з Державного бюджету в забезпеченні соціальних гарантій.
Президент пропонує вилучити цю норму, оскільки вона начебто не відповідає Закону про бюджетну систему України. Я просив би подолати вето Президента на цю статтю.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування подолання вето на статтю 23. Будь ласка.
"За" - 233.
СТОЯН О.М. Олександре Миколайовичу! Залишилася ще стаття 6. Комітет розглядав пропозицію Президента стосовно викладення статті 6 у новій редакції. Ми вважаємо, що можна погодитися з пропозицією Президента щодо встановлення прожиткового мінімуму.
Крім того, комітет пропонує слово "медичного" замінити словами "охорони здоров'я" і доповнити статтю 6 словом "освіти", тому що з соціальних стандартів випала дуже важлива складова, така як освіта.
Таким чином, ця стаття є некомпромісна. Ми підтримуємо і пропозиції Президента, і пропозицію комітету.
ГОЛОВА. Це як доповнення.
СТОЯН О.М. Так, як доповнення до цієї статті. Тут треба 226 голосів.
ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо доповнення до статті 6 в тій редакції, в якій запропонував Президент. А комітет вносить ще свої доповнення. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 235.
Прийнято.
Ставлю на голосування в цілому з тими поправками, які ми проголосували. Голосуємо.
"За" - 237.
Прийнято. Спасибі, Олександре Миколайовичу, сідайте.
---------------
Розглядається проект Закону про соціальний захист осіб, які постраждали від фашистських переслідувань у роки Другої світової війни. Доповідає Давидов Володимир Васильович. Будь ласка.
ДАВИДОВ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ
108, Луганська область). Шановні колеги! Шановний головуючий! На ваш розгляд вноситься законопроект про соціальний захист громадян, які постраждали від фашистських переслідувань у роки Другої світової війни (жертв нацизму). Цей законопроект я вніс до Верховної Ради за дорученням своїх виборців, зокрема виборців міста Кіровська, які брали дуже активну участь у його розробці. Я не ставлю за мету і не претендую на одноособове авторство цього проекту, тому всі законопроекти, які внесені на ваш розгляд - мій проект, депутата Шарова і Кабінету Міністрів, ідентичні. І головна мета цих законопроектів - визнання статусу жертв нацизму та їх соціальний захист відповідно до Конституції України, чинного законодавства; створення правових засад, спрямованих на регулювання відносин у сфері соціального захисту і виплата компенсацій за завдану моральну і фізичну шкоду - передбачає залучення іноземних джерел фінансування і благодійництва.
Минуло майже 55 років з дня закінчення Другої світової війни, але до цього часу в Україні не вирішено питання соціального захисту громадян, які стали жертвами фашистських переслідувань, перебуваючи у концентраційних таборах, гетто та інших аналогічних місцях примусового утримання, створених нацистською Німеччиною та її союзниками.
Особливо актуальним є прийняття цього закону зараз, коли народні депутати України звернулися до депутатів Федеративної Республіки Німеччини із закликом посприяти якнайшвидшому і справедливому вирішенню проблеми компенсаційних виплат колишнім остарбайтерам.
Запропонований законопроект передбачає особам, які належать до категорії жертв нацизму, державні компенсації та гарантії соціального захисту, право на компенсацію та благодійництво.
Також вважаю обгрунтованим надання колишнім в'язням і остарбайтерам, яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років, державних компенсацій та гарантій, передбачених для інвалідів війни; тим, яким не виповнилося 16 років, - пільги, передбачені для учасників бойових дій та осіб, прирівнених до них; усім іншим
- пільги, передбачені для учасників війни.
У проекті також визначено, що єдиним уповноваженим органом з питань компенсаційних виплат жертвам нацизму та надання гуманітарної допомоги є Український національний фонд "Взаєморозуміння і примирення" при Кабінеті Міністрів України. Це дозволить в найкоротший строк соціально захистити сотні тисяч наших співвітчизників, які були насильно вивезені на примусові роботи до Німеччини.
Прошу вас підтримати ці законопроекти і згоден з тим висновком, який зробив Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Спасибі.
ГОЛОВА. Запитання є? Запишіться, будь ласка. А поки що скажіть, будь ласка, яка ваша думка щодо пропозиції бюджетного комітету відхилити проект з тих мотивів, що потрібні додаткові витрати з бюджету? Висвітіть, будь ласка, список. Виставте п'ять хвилин.
ДАВИДОВ В.В. Ви знаєте, це питання більше політичне, ніж економічне. Розумієте, люди втрачають навіть не від того, що ми така держава, яка не може дати ніяких гарантій цій категорії нашого населення. Справа в тому, що вони не отримують нічого і з тих виплат, які перепадають від Німеччини, від тих підприємств у Німеччині, де працювали колишні остарбайтери. Тому я думаю, що це наше завдання - все-таки хоч морально підтримати цю категорію населення (Шум у залі). А якщо в нас буде можливість, то ми запишемо це. Для цього в законопроекті записано, що держава згідно зі статтями 12, 13, 14 та 15 Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту надає їм пільги.
ГОЛОВА. Депутат Стрижко. Будь ласка. За ним - депутат Шпиг.
СТРИЖКО Л.П. Фракция коммунистов. Вы знаете, мне кажется, что при исполнении этого закона мы можем столкнуться с той проблемой, которая уже существует в отношении многих других важнейших социальных статей, в частности, закон будет сплошь и рядом нарушаться, и мы не сможем привлечь к ответственности ни одного чиновника, который будет его нарушать.
Не считаете ли вы необходимым исповедовать комплексный подход и внести соответствующие дополнения, может быть, в статьи кодекса, чтобы была возможность привлекать к ответственности тех, кто будет нарушать (об этом можно сказать сейчас вполне определенно) этот закон, и люди не будут получать ни копейки?
Спасибо.
ДАВИДОВ В.В. Если говорить в общем, то сегодня государственные структуры и ответственных лиц практически ни по какому закону привлечь невозможно. С другой стороны, законопроект предлагается на рассмотрение в первом чтении. То есть ко второму чтению, если у вас будут конкретные предложения, вы можете их подать. Хотя здесь есть статья, в которой предусмотрена ответственность в соответствии с действующим законодательством.
Если конкретные будут предложения, пожалуйста, я думаю, комитет Цибенко их учтет.
ГОЛОВА. Депутат Шпиг.
ШПИГ Ф.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 210, Чернігівська область). Прошу передати слово Олексію Марченку.
ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Депутат Кірімов.
КІРІМОВ І.З., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 95, Київська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановний Володимире Васильовичу! Я повністю підтримую цей законопроект, але хотів би запитати у вас ось що. Скажіть, будь ласка, звідки будуть братися кошти? Адже з практики ми знаємо, що Федеративна Республіка Німеччина виділила остарбайтерам, які працювали в Німеччині під час війни на рабській праці, гроші, але до цього часу вони ще всі не отримані. І скільки ми не б'ємося, щоб дізнатися, де ж ці гроші та чому вони не виділяються, яка причина, ми не можемо звести кінці з кінцями. Звідки здійснюватиметься фінансування, адже це альфа і омега даного питання?
Дякую.
ДАВИДОВ В.В. Звідти, звідки вони і сьогодні беруться на соціальне забезпечення інвалідів війни, учасників війни і так далі. Фінансування здійснюється згідно зі статтями 12, 13, 14, 15 Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Шум у залі). Ця категорія людей налічує тільки 250 тисяч осіб.
ГОЛОВА. Депутат Лісогорський. Будь ласка. За ним - депутат Абрамов.
ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 177, Харківська область). Прошу передать слово депутату Круценко.
ГОЛОВА. Будь ласка.
КРУЦЕНКО В.Я., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів України. У мене запитання щодо успадкування компенсаційних виплат дітьми померлих громадян, які в роки Великої Вітчизняної війни були примусово вивезені на невільницькі роботи в господарства Німеччини і мали всі документи, що підтверджують це, але не встигли одержати попередні виплати і померли. Чи будуть успадковані дітьми ці виплати?
Дякую.
ДАВИДОВ В.В. Так, згідно зі статтею 2 проекту вони входять до переліку осіб, які належать до категорії жертв нацизму.
ГОЛОВА. Депутат Абрамов. Будь ласка.
АБРАМОВ Ф.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59, Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Владимир Васильевич! Я разделяю многие положения вашего проекта, потому что во время оккупации Харькова находился там и видел все это своими глазами. Но вместе с тем я не могу не заметить, что одни уезжали добровольно, уезжали в хороших условиях, в пассажирских вагонах, под музыку, при большом пропагандистском шоу, а других отлавливали, насильственно отправляли в так называемых телячьих вагонах. Первых направляли, как правило, к помещикам, где жить было сносно. Вторых направляли на военные заводы, где их клеймили, они там пухли с голода и большая часть из них погибли, как и моя старшая сестра.
У меня к вам вопрос. Могут ли быть одни и те же льготы для разных людей? Это первый вопрос.
И второй. Можно ли этих людей сравнивать с участниками боевых действий?
Спасибо.
ДАВИДОВ В.В. Я абсолютно с вами согласен, это разные категории людей. Поэтому статья 3 законопроекта гласит: "До жертв нацизму не відносяться: громадяни, які в роки Другої світової війни виїхали добровільно до Німеччини або інших країн, що були в стані війни з колишнім Союзом РСР і громадяни, які в період Другої світової війни вчинили злочини проти Вітчизни та людства; інші громадяни, які не передбачені статтею 3 цього закону". Тобто ця категорія людей не підпадає під дію цього закону.
Спасибі.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.
ДАВИДОВ В.В. Я прошу підтримати цей законопроект. На нього чекають люди.
ГОЛОВА. Цибенко Петро Степанович (Шум у залі). Депутат від комітету може виступати, а від уряду повинен виступати представник Кабінету Міністрів. Будь ласка, доповідайте.
ЦИБЕНКО П.С., голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область). Уважаемые коллеги! Нам представлены три проекта закона, которые касаются одной и той же проблемы. Все они в главном не противоречат друг другу. Они разнятся в деталях и отличаются, скажем так, степенью основательности подготовки. В проектах решается несколько вопросов.
Во-первых, формирование законодательной базы в этой области - чрезвычайно важный вопрос.
Во-вторых, четкое определение статуса этих лиц.
И в-третьих, с учетом определения статуса этих лиц отнесение их к той или иной группе граждан, которые пользуются теми или иными льготами.
Степень подготовки проектов различна, поэтому у нас есть две возможности определить свое отношение к трем законопроектам. Первая - поставить их на рейтинговое голосование и поддержать тот законопроект, который наберет наибольшее количество голосов. Вторая - учесть мнение комитета, который рассмотрел все три законопроекта на своем заседании и считает, что поддержать необходимо правительственный законопроект. На чем основано наше мнение?
Первое. Мы считаем, что он выписан лучше, чем два других законопроекта, может быть потому, что он внесен несколько позднее, а посему учел необходимые моменты.
Второе. Этот законопроект появился, потому что мы дали поручение Кабинету Министров подготовить законопроект.
Третье. Наш комитет считает, что и название проекта, внесенного Кабмином, более подходящее с точки зрения, скажем так, общечеловеческой морали - "Про жертви нацистських переслідувань".
И еще одно, о чем я не могу не сказать, в том числе отвечая на вопрос, который был задан Александром Николаевичем предыдущему докладчику. У меня в руках выписка из решения бюджетного комитета. Понимаете, я могу себе представить, что ошибся один отдельно взятый депутат, но когда ошибку допускает целый комитет, то меня это, мягко говоря, удивляет. О чем идет речь?
Дело в том, что категория людей, о которых идет сегодня речь, имеет социальные льготы, поскольку они включены в Закон о статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты. И, кстати говоря, необходимость принятия этого документа диктуется еще и тем, что необходимо отделить одно от другого.
Приведу такой пример. Ребенок в годы войны родился на территории фашистской Германии, поскольку родители находились в местах временного содержания. Он действительно является жертвой фашистских преследований. Но значит ли это, что этого человека мы должны отнести к категории, подпадающей под действие Закона о статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты, то есть приравнять к ветерану войны, а уж тем более можем ли приравнять его к участнику боевых действий?
Такая ситуация возникла потому, что в момент принятия Закона о статусе ветеранов войны, гарантии их социальной защиты депутаты, которые принимали этот закон, понимали, что необходимо этих людей защитить, поскольку другого закона, вот того, о котором мы сегодня ведем речь, тогда не было, и их как людей, пострадавших от нацизма, отнесли к этому закону.
Мы должны очень четко разобраться. Есть четкая градация. Жертвы нацизма пострадали, но мы должны понимать, что это несколько иная категория людей. Мы должны четко разобраться и отнести этих граждан к той или иной категории льготников.
Поэтому, уважаемые коллеги, исходя из мотивации, которую я изложил выше, я просил бы вас в первом чтении поддержать законопроект, внесенный Кабинетом Министров. Что касается деталей, то Комитет по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов при подготовке ко второму чтению учтет позитивные моменты двух других законопроектов и четко выпишет все те нюансы, которые сегодня вызывают сомнение.
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі, Петре Степановичу. Запитань до вас немає, сідайте (Шум у залі). Підійдете під час перерви і запитаєте. Надайте депутату Роєнку слово.
РОЄНКО В.Г. У мене до вас запитання по статті 4. Як ми можемо всетаки визначити і розрізнити тих людей, які були примусово вивезені, і тих, хто добровільно з чемоданами під музику виїжджав до Німеччини і там влаштовувався на роботу? Це перше.
І друге. У статті 6 вказується, що місцеві органи виконавчої влади повинні надавати безоплатно будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для провадження діяльності, громадським організаціям, створеним на цій основі. Сьогодні виселяються ветеранські організації, які проголосували не так, як хотілося Президенту і його сателітам. А ми вже говоримо про інших людей, яких треба вселяти. Але ж вік цих людей, які за статусом є колишніми в'язнями і так далі, такий, що вони входять в ради ветеранів. Тому яким чином це все-таки відрегулювати у проекті закону, щоб отаких накладок не було?
Дякую.
ЦИБЕНКО П.С. Спасибі за запитання, Вікторе Григоровичу. Справа в тому, що ми маємо справу з трьома різними законопроектами, які по-різному підходять до цієї проблеми. І на сьогодні комітет не побачив у цих трьох законопроектах норми, яка абсолютно вирішувала б цю проблему, хоча спроба вирішити була.
Наприклад, в урядовому законопроекті записано: "Пільги, передбачені частиною першою цієї статті, не надаються особам, які у роки Другої світової війни під час перебування у нацистських концентраційних таборах, гетто, інших місцях примусового тримання та місцях примусових робіт вчинили злочини проти Батьківщини і людства". Я думаю, что эта формулировка не решает проблему. Но я абсолютно убежден, что при участии депутатов, при участии членов комитетов мы найдем ту формулировку, которая не позволит тем людям, о которых вы говорили, пользоваться льготами, которых они не заслужили.
И что касается второго вопроса, который вы задали. Вы понимаете, вот здесь ситуация абсолютно схожая с тем, о чем я говорил чуточку раньше, с вопросами о льготах. Эти люди, по существу, как ветераны войны. Если они составляют половину численности работающих на предприятии, то это предприятие имеет право на льготы. Это люди той же, скажем так, социальной группы, того же возраста. Поэтому по существу здесь ничего не увеличивается. Единственно, что нам необходимо будет более четко выписать, - это страховочные механизмы, которые давали бы возможность людям, которые действительно пострадали от нацистских преследований, пользоваться льготами, чтобы не отсечь эту категорию. Виктор Григорьевич, я абсолютно убежден, что общими усилиями мы найдем четкие формулировки, которые не позволят это сделать.
Спасибо.
ГОЛОВА. Сідайте. Спасибі, Петре Степановичу. Бажаючих обговорити немає? Є. Висвітіть, хто у нас записався. До перерви встигнемо.
Депутат Матвієнков. За ним - депутат Полюхович.
МАТВІЄНКОВ С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Група "Відродження регіонів". Депутатская группа "Возрождение регионов" высказывается в пользу принятия законопроекта, предложенного правительством. Принятие данного законопроекта позволит улучшить материальное положение одной из наиболее незащищенных и в то же время наиболее многострадальной группы населения - бывших жертв фашизма.
Хотим отметить, что авторы всех внесенных на рассмотрение законопроектов преследуют одну цель - повышение социальной защищенности жертв нацизма. Однако законопроект, предложенный правительством, лучше выписан и более полно учитывает мировой опыт в этой сфере, хотя он практически полностью совпадает с законопроектом, предложенным депутатом Шаровым.
Большинство из украинских граждан, пострадавших от фашистского режима, уже не могут обеспечить себя самостоятельно, поэтому государство должно приложить все усилия для их материальной поддержки.
Примечательно, что жертвы нацизма сами с пониманием относятся к той экономической ситуации, в которой находится Украина. И поэтому они не просят дополнительно ни одной льготы или прибавки к мизерным пенсиям. Я думаю, как ко мне, так и к вам обращались представители этих организаций.
Вот ко мне обратились представители мариупольской городской организации бывших узников и попросили ускорить принятие этого закона, важного для них не только с экономической, но и чисто моральной точки зрения. Данный закон необходим для создания имиджа Украины как цивилизованного, гуманного государства, которое заботится о своих гражданах - жертвах бесчеловечного фашистского режима. Принятие данного законопроекта также необходимо для получения достойной компенсации, регулярной гуманитарной помощи и для решения других важных вопросов.
Все эти вопросы решены и внесены на рассмотрение Верховной Рады в правительственном законопроекте. Поэтому предлагаем принять именно этот законопроект.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Полюхович. За ним
- депутат Глухівський.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Шановні народні депутати! Пане головуючий! На сьогодні в Україні немає законодавчої бази щодо статусу жертв нацистських переслідувань. Тому прийняття законопроекту, який надасть громадянам України право на відшкодування завданої їм моральної і фізичної шкоди в період Другої світової війни, є позитивним і своєчасним.
Безперечно, усі три законопроекти, представлені сьогодні на розгляд у першому читанні, мають свої плюси, і до всіх трьох законопроектів кожен з нас при уважному вивченні зробить свої зауваження.
Я хотів би від імені фракції Народного руху, оскільки я виступаю від фракції, наголосити на одній дуже суттєвій деталі, яка не прописана в жодному із цих законопроектів. Оскільки колега Цибенко як голова комітету бере зобов'язання саме в їхньому профільному комітеті врегулювати ті законодавчі норми, які випущені або не дуже чітко виписані, то, звичайно, в другому читанні, вважаю, ці недоліки будуть виправлені.
Це стосується особливо шостого абзацу статті 6, де закладена дуже цікава норма, коли громадянам не надаються ніякі соціальні пільги, якщо вони в місцях примусового утримування вчинили злочини проти Батьківщини і людства. Під цю законодавчу фразу можна підставити дуже багато осіб, які на даний момент не мають статусу учасника війни, бойових дій чи іншого статусу для соціального захисту тільки з тих причин, що на сьогодні, як ви знаєте, одна з воюючих сторін у Другій світовій війні - Українська повстанська армія не визнана воюючою стороною на законодавчій основі.
Стосовно законопроекту Ігоря Шарова, то зазначу, що в ньому немає такого чіткого розмежування категорій жертв нацизму, як у законопроекті депутата Давидова.
У законопроекті Кабінету Міністрів
3184-2 детальніше і обгрунтованіше виписано, хто є жертвою.
Я чому називаю всі три законопроекти і так хаотично перескакую з одного на інший? Щоб ще раз наголосити, що ми в цій залі повинні проголосувати за будь-який законопроект із цих трьох в першому читанні і доопрацювати його до другого читання, щоб не було ніяких недоліків.
Тому, Олександре Миколайовичу, прошу вас як головуючого поставити на голосування всі три законопроекти і по рейтингу визначитися. Повірте, шановні колеги народні депутати, суттєвих якихось розбіжностей між цими трьома законопроектами на сьогодні немає. Усі вони мають такі норми, які в другому читанні можуть бути дуже чітко прописані і врегульовані.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Глухівський. За ним - депутат Абрамов.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний пане Голово! Шановні колеги народні депутати! Питання, яке ми сьогодні розглядаємо, насправді є актуальним, про нього вже не раз йшлося в цьому залі. І сьогодні, як результат, маємо аж три законопроекти, присвячені вирішенню цього питання.
Фракція Народного руху не раз порушувала питання про необхідність прийняття такого закону. І сьогодні вона підтримує його прийняття, адже він стосується інтересів більш як 600 тисяч людей, більшість з яких - люди похилого віку. Саме тому немає чого зволікати з прийняттям проекту закону, треба, щоб він якомога швидше почав діяти. Але будьмо відвертими, шановні колеги, основне завдання цього закону полягає в тому, щоб усунути перешкоди для отримання допомоги і відповідних компенсацій з боку Німеччини.
Ми сьогодні розглядаємо три законопроекти. Коли на засіданні фракції ми вивчали це питання, то ще не знали висновків профільного комітету, які сьогодні зачитав колега Цибенко, але вирішили, що краще законодавчо виписаний законопроект Кабінету Міністрів. Його варто прийняти в першому читанні, а всі ті думки, які є у законопроектах депутатів Шарова і Давидова, можуть бути враховані для поліпшення проекту закону в другому читанні.
Хочу сказати, що ми могли б, звичайно, прийняти рішення відправити проект на повторне перше читання, з тим щоб внести в зал один погоджений варіант. Але, на жаль, цей процес затягнеться. А люди похилого віку, які постраждали від репресій в часи Другої світової війни, чекати, звичайно, не можуть. І тому ми підтримуємо думку, що треба прийняти проект у першому читанні. До складу робочої групи по доопрацюванню до другого читання слід включити авторів двох інших проектів закону і прийняти цей законопроект.
Я хотів би підтримати мого колегу Полюховича, який щойно виступав, і сказати, що є й інші жертви репресій у нас - політичних репресій, які також мали б отримати такі відчутні компенсації, які отримують жертви фашистських переслідувань від Німеччини. Я думаю, що згодом ми звернемося з відповідною пропозицією до Росії, яка є спадкоємницею Союзу, адже вона привласнила валютні кошти, забрала всі наші будинки за межами колишнього СРСР. Я думаю, Росія теж згодом повинна була б виплатити компенсації жертвам політичних репресій. Адже ці репресії чинилися на території нинішньої Росії, адже руками політичних в'язнів будувалися шахти, канали, і все це залишилося в Росії. Вважаю, цілком законно буде вимагати від неї таких самих відшкодувань, які сьогодні виплачує жертвам фашистських репресій Німеччина (Шум у залі).
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається депутату Абрамову. За ним - депутат Журавський.
АБРАМОВ Ф.М. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Рассматриваемый сегодня вопрос является, вне всяких сомнений, очень важным вопросом, потому что затрагивает интересы миллионов наших пострадавших людей. Позвольте мне как участнику Великой Отечественной войны высказать свое мнение, поскольку я видел все это своими глазами.
Хорошо известно, что всякая война - это большое горе для любого народа. Но Великая Отечественная война - это была страшная война. Это было жуткое горе для наших людей. Голод, холод, тысячи сирот, миллионы погибших людей принесла нам эта война. Люди (я вспоминаю) спасались как могли: одни бежали в села, другие шли в партизаны, третьи - в подполье, четвертые уезжали в Германию. Причем уезжали по-разному. И правильно здесь отмечали: одни уезжали добровольно, под музыку, с хорошим настроением, стараясь воздействовать на другую молодежь, которая смотрела на их отправление, уезжали в хороших пассажирских вагонах. Другие уезжали принудительно. Их просто отлавливали и насильственно отправляли в Германию в так называемых телячьих вагонах. Надо сказать, что первые, как правило, попадали к бауэру или гроссбауэру (понемецки помещику, хозяину). И условия там были неплохие.
Я почему так говорю? Потому что мой родной брат поехал добровольно, как это ни печально и ни странно. Ему было 16 лет. Нас было шесть человек в семье и мама ему сказала: "Сынок, может быть, ты один останешься живой". А старшая сестра уехала принудительно. И очень трудно мне разобраться в данном вопросе: как же определить? Поскольку я хорошо знаю, кто как уезжал. Но решить этот вопрос необходимо.
Так вот, вторых направляли, как правило, на военные заводы, их клеймили. Я вспоминаю, что у моей сестры был номер 2025. Многие из них не возвратились. А кто возвратился, к тому, вы помните, отношение было несправедливое, и это надо признать. Надо также сказать, что многие, кто там сопротивлялся, направлялись в концлагеря.
Поэтому я как участник войны считаю, что мы должны разобраться в этом вопросе глубоко, справедливо и честно. Нельзя сравнивать одних с другими. Тем более нельзя сравнивать тех, кто был в Германии, с участниками боевых действий.
Приведу пример. Живет со мной товарищ на площадке. Я спрашиваю: "Гриша, а что ты делал в Германии?" Отвечает: "Снаряды". А кому падали на головы эти снаряды? Нашим бойцам, которые шли от Сталинграда до Берлина. Как же он может быть участником боевых действий? Это несправедливо.
Время требует, чтобы мы выработали закон о социальной защите пострадавших лиц. И я за то, чтобы принять этот законопроект в первом чтении, а затем дополнить другими предложениями.
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Журавський.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Шановний Голово! Шановні депутати! Я хотів би включити в обговорення цих трьох законопроектів елементи депутатської етики. Першим був поданий законопроект народного депутата Ігоря Шарова. Другим, трохи пізніше, - шановного депутата Давидова. І третім - Кабінету Міністрів. За текстом вони збігаються майже на 100 відсотків. І тому доречно було б прийняти за основу законопроект, який був поданий першим, - народного депутата України Ігоря Шарова.
До цього законопроекту у мене є ряд зауважень. Згідно із законопроектом (другий абзац частини першої статті 6) до жертв фашистських переслідувань (жертв нацистських переслідувань) відносять осіб, "насильно вивезених у роки Другої світової війни з території колишнього Союзу РСР на примусові роботи на територію Німеччини або її держав-союзниць, що перебували у стані війни с колишнім Союзом РСР, або на територію окупованих ними інших держав".
Цей перелік країн не є вичерпним. До того ж не важливо, куди саме була вивезена особа, головним є факт вивезення особи з певної території, обмеження її права вільного пересування та фізична експлуатація.
Законопроектом (частина друга статті 9) також визначено, що пільги, передбачені статтею 14 Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту "не надаються особам, які в роки Другої світової війни під час перебування у нацистських концентраційних таборах, гетто, інших місцях примусового утримування та місцях примусових робіт вчинили злочини проти Батьківщини і людства".
Доцільно конкретизувати, про які саме злочини йдеться. І про це, шановні народні депутати, вже говорили попередні промовці.
Отже, я пропоную проголосувати за основу проект Закону про соціальний захист осіб, які постраждали від фашистських переслідувань у роки Другої світової війни (жертв нацистських переслідувань), автор Ігор Шаров.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! У вас на руках є три проекти. У такій послідовності, як вони подавались (і депутат
Журавський вніс таку пропозицію), я поставлю їх на голосування.
Пропоную прийняти в першому читанні проект закону, внесений народним депутатом Шаровим. Прошу проголосувати.
"За" - 97.
Ставлю на голосування в першому читанні проект закону, внесений депутатом Давидовим.
"За" - 112.
Голосується в першому читанні законопроект Кабінету Міністрів.
"За" - 223.
Ще раз голосуємо в першому читанні проект закону, внесений Кабінетом Міністрів.
"За" - 266.
Прийнято.
Оголошується перерва до 16 години.