ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  4  л и с т о п а д а  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  прошу зайняти робочі  місця.  До пультів,   будь   ласка.   Підготуйтеся   до  реєстрації.  Готові? Реєструємось.

     Зареєструвалося 335  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги,  у  нас  сьогодні  в  порядку  денному стояло питання про подолання вето Президента на Закон України про Кабінет Міністрів   України.   На   пропозицію   профільного  комітету  ми переносимо розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень. Я думаю,   причин  викладати  не  треба.  Є  пропозиція  профільного комітету,  ми до неї прислухаємось.  Тим більше що  невідомо,  для якого Кабінету Міністрів ми прийматимемо закон.  Правда?  Логічно? Логічно.

     Тоді слухається інформація Тимчасової спеціальної  комісії  з питань   забезпечення  виборчих  прав  громадян  України  під  час підготовки  і  проведення  виборів  Президента  України.  Інформує голова  тимчасової  комісії  народний депутат Олександр Сергійович Єльяшкевич. Будь ласка, Олександре Сергійовичу.

     На розгляд цього питання запрошено міністра освіти  Валентина Олександровича  Зайчука  (не  бачу  поки що),  заступника міністра охорони здоров'я Анатолія Петровича  Картиша  і  від  Міністерства оборони  - начальника головного управління виховної роботи Олексія Гавриловича Проценка.

     Олександре Сергійовичу, скільки вам потрібно часу?

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  голова   Тимчасової   спеціальної   комісії Верховної   Ради  України  з  питань  забезпечення  виборчих  прав громадян  України  під  час  підготовки   і   проведення   виборів Президента  України  (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Я постараюсь быть очень кратким.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини?

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Нет, десять минут.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, десять хвилин.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  А потом,  если можно, предоставить время для ответов на вопросы, потому что...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково, Олександре Сергійовичу.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Как вы знаете, 31 октября  1999  года  в  соответствии  с   нормами   Конституции состоялись  президентские выборы в нашей стране.  К сожалению,  на всех  этапах  избирательной  кампании  было  огромное   количество нарушений  действующего законодательства,  нарушений избирательных прав граждан.

     Я уже заявлял с этой трибуны  о  том,  что  прошедшие  выборы нельзя    считать   демократичными,   нельзя   считать   свободным волеизявлением  наших  граждан,  поскольку  нарушались   принципы избирательного  права,  нарушались  нормы Конституции,  нарушались нормы действующего законодательства.

     У вас на руках есть проект постановления и  проект  заявления Верховной Рады Украины. Там есть все то, что обобщено в результате работы  нашей  комиссии.  Количество  обращений  в  нашу  комиссию настолько велико,  нарушения настолько многогранны, что не хватило бы и нескольких часов для того,  чтобы только  их  перечислять.  Я просто  систематизирую  и расскажу о тех основных видах нарушений, которые были допущены во время избирательного процесса.

     Прежде всего это использование всей вертикали  исполнительной власти  для агитации за конкретного кандидата в Президенты Украины

- действующего Президента Леонида Даниловича Кучму. Практически не осталось  ни  одного  государственного  служащего  высокого ранга, который бы не был задействован  в  системе  этой  агитации.  А  вы прекрасно   понимаете,  что  в  соответствии  с  законом  подобная деятельность просто запрещена.

     В последние  дни  вы  слышали  о  том,  что  освобождены   от занимаемых  должностей главы госадминистраций тех областей,  где в результате голосования первым оказался не Леонид Данилович  Кучма. Пресссекретарь Президента откровенно сказал, что все это связано с результатами президентских выборов.  Так вот,  жалобы есть даже на этих должностных лиц, которые освобождены действующим Президентом. И они нарушали действующее законодательство.  Огромное  количество жалоб, например, на губернатора Винницкой области Дворкиса.

     Я могу  назвать  других должностных лиц.  Это практически все губернаторы, министры, Премьер-министр, вицепремьеры, руководители районных администраций,  которые занимались подобными вещами.  Они были в разных формах,  производились разными методами,  вплоть  до грубых  форм.  Вы  знаете,  например,  цитату  губернатора Сумской области о том,  что тем руководителям, которые не обеспечат нужный результат,  1  ноября будут оторваны головы...  Ну и так далее.  Я просто не могу воспроизвести весь этот текст,  потому что он носит хамский характер.

     Использование исполнительной  вертикали действовало по схеме: сначала проходило  соответствующее  заседание  коллегии,  например Министерства   образования,   потом   спускались   соответствующие указания,  а дальше все доходило вплоть до самого нижнего  уровня, например до директоров соответствующих учебных заведений.

     К сожалению,  использовались  также  и силовые структуры.  Вы прекрасно помните те  трагические  события,  которые  произошли  2 октября   в   Кривом   Роге.   К   сожалению,   силовые  структуры воспользовались этими трагическими событиями с тем,  чтобы  выдать информацию, которая не предназначалась для широкого освещения и не была полностью подтверждена,  для  использования  в  избирательной кампании.

     Пресс-службой СБУ  была распространена информация о том,  что лицами,  причастными  к  штабам  "каневской  четверки",  готовится проведение   провокаций   в   Киеве.   Эта   информация   не  была опровергнута, хотя, как вы знаете, ничего подобного, во-первых, не было, а во-вторых, подобного рода информации просто недопустимы во время избирательной кампании, поскольку силовые структуры не имеют права вмешиваться в избирательный процесс.

     Вы также  прекрасно  знаете  о том,  что руководители силовых структур  сопровождали  действующего  Президента   во   всех   его агитационных  поездках  по стране и высказывали свое мнение о том, кого и как надо поддерживать на президентских выборах.

     К сожалению,  наша рекомендация Президенту о  том,  чтобы  он освободил  от  занимаемых  должностей  руководителей  Министерства внутренних дел и Службы безопасности Украины была им воспринята  с точностью до наоборот. Как вы знаете, в День независимости эти два должностных лица были  повышены  в  воинском  звании  и  удостоены наград действующего Президента.

     Массовыми в  период  избирательной  кампании были запугивания граждан,    подкуп,    фактическая    монополизация    теле-     и радиопространства, незаконная агитация, недостоверная информация о других  кандидатах.  Впервые  Украина  увидела  выпуск   фальшивых листовок,   выпуск   фальшивых  номеров  газет.  В  частности,  вы прекрасно знаете  примеры  выпуска  газеты  "Сільські  вісті"  или листовок с логотипом обединения "Мы", к которому обединение "Мы" не имеет никакого отношения так же,  как и газета "Сільські вісті" к тем фальшивым номерам, которые были выпущены.

     В период   президентских  выборов  использовалось  незаконное финансирование  избирательной  кампании.  Также  велась   агитация иностранными  гражданами,  в том числе высшими должностными лицами иностранных   государств,   такими,   например,   как    Президент Азербайджана   Алиев,   Президент  Грузии  Шеварднадзе,  Президент Узбекистана Каримов и так далее, не говоря уже об агитации рядовых известных  иностранных  граждан,  известных  деятелей  культуры  и искусства.

     Я мог  бы  приводить  огромное  количество  примеров,  но  вы прекрасно видели, что происходило в средствах массовой информации, что происходило  в  программах  "УТНПанорама",  "Семь  дней",  как показывались,  демонстрировались программы кандидатов в Президенты Украины,  перед которыми выступал с соответствующими комментариями господин  Лапикура.  Иногда  он  выступал  и после того,  как была озвучена  программа  соответствующего   кандидата   в   Президенты Украины.  Все  это - грубейшие нарушения.  Все это видели,  но,  к сожалению, Центральная избирательная комиссия не предпринимала тех мер, которые должна была предпринимать в соответствии с законом.

     Все то,  что происходило...  Я могу, например, привести такие факты.  Вот мы  говорили  о  том,  что  совсем  недавно  Президент освободил  от  должности  Дворкиса  якобы по собственному желанию. Уважаемые коллеги,  я  понимаю  ваше  отношение  к  тем  или  иным физическим и должностным лицам. Но я хотел бы сказать, что Дворкис (я его тут хочу немножко защитить) так же,  как  и  все  остальные губернаторы,  нарушал действующее законодательство. Он выступал на региональном      совещании      в      Жмеринском,       Барском, Мурованокуриловецком,   Литинском   районах   (это  все  записано, зафиксировано и так далее) с грубейшими нарушениями, призывая всех работать для того, чтобы обеспечить победу действующего Президента

- Леонида Даниловича Кучмы.  И не его вина в  том,  что  народ  не полностью  поддался  на  ту  агитацию,  которую  проводила местная администрация и вся вертикаль исполнительной власти.

     К сожалению,  не  только  главы  администраций,   не   только исполнительная   ветвь   власти  работала,  нарушая  избирательное законодательство. Негативно проявили себя и многие местные советы, вплоть до некоторых областных советов.  Вы знаете,  например,  что Луганский областной  совет  в  нарушение  норм  Закона  о  выборах Президента  Украины  принял  обращение  к  избирателям  -  жителям Луганской области с тем,  чтобы они на  выборах  проголосовали  за действующего Президента.

     Можно говорить  об  этом  очень  много.  Но  я  скажу об этом конкретно,  когда буду отвечать на вопросы по конкретным жалобам и обращениям,  а  их  мы  получили сотни.  Я хотел бы сейчас сказать только об одном аспекте - аспекте, связанном с днем голосования, с процедурой подведения итогов.

     Вы знаете,  очень  много  спекуляций  было  вокруг  контроля, который вели общественные организации,  представители кандидатов в Президенты Украины. И эти спекуляции неслучайны.

     Я не знаю,  как Центральная избирательная комиссия собирается подводить официальные  итоги  выборов.  Кстати,  до  сих  пор  мне неизвестно, что они уже обнародованы, хотя Михаил Михайлович Рябец обещал сделать это еще вчера.  Я  не  знаю,  как  это  может  быть сделано, потому что сотни и тысячи протоколов участковых комиссий, десятки  протоколов  территориальных  комиссий  просто  невозможно ввести   в  компьютер  из-за  того,  что  цифры  не  соответствуют действующему законодательству.

     Чтобы вам было понятно, я приведу только некоторые примеры по территориальным   округам.  Так,  например,  по  данным  протокола подсчета голосов по территориальному избирательному  округу  25  в городе   Днепропетровске,   оказалось,   что   бюллетеней   выдано избирателям на 9 тысяч 524 экземпляра больше,  чем было необходимо в этом избирательном округе. По данным протокола округа 138 города Ильичевска Одесской области  аналогичная  картина  -  было  выдано бюллетеней  больше,  чем  могло  быть  выдано,  на  3  тысячи  679 экземпляров.

     Отличился округ 135 в Одессе, который находится на Приморском бульваре,  где разница между бюллетенями,  оказавшимися в урне,  и количеством бюллетеней,  выданным избирателям, составляет 20 тысяч 615 экземпляров.

     В округе  129  в  городе  Николаеве  избирательных бюллетеней выдано на 2 тысячи 399 больше,  чем имелось в наличии у участковых комиссий.  В  округе  109  в  городе  Антраците  Луганской области получено бюллетеней избирателями на 3 тысячи больше и так далее, и тому подобное. Я могу долго перечислять эти цифры.

     Как мы видим,  в наличии оказались лишние бюллетени,  которые не были оприходованы,  и цифры,  которые предусмотрены протоколами территориальных и участковых комиссий, полностью свидетельствуют о том,  что для голосования использовались те бюллетени,  которые не учитывались при получении избирательными комиссиями.

     Кроме этого  вы  прекрасно  знаете,  что  в  четырех областях Украины известны факты наличия бюллетеней,  которые под  действием света  через  некоторое  время  давали  появление  соответствующей отметки возле фамилии конкретного кандидата в Президенты  Украины. Все  это  дает  основания  сомневаться в тех результатах,  которые будут оглашаться Центральной избирательной комиссией.

     Уважаемые коллеги!   Я    прошу    вас    поддержать    текст постановления,  поддержать  текст заявления Верховной Рады Украины для того,  чтобы все граждане Украины понимали: то, что произошло,

- это не есть избирательная кампания в демократическом смысле. Это просто политический фарс с главным действующим  лицом  -  Леонидом Даниловичем Кучмой.

     Я вчера    зачитывал    строки   из   совместного   заявления наблюдателей от ОБСЕ и Парламентской Ассамблеи Совета Европы о тех нарушениях, которые были в избирательном процессе. Наблюдатели еще не знают о том,  что выявила наша  комиссия,  мы  предоставим  эти факты.  Я  могу сказать одно:  то,  с чем мы столкнулись,  говорит исключительно  и   о   необходимости   серьезной   проверки   всех бюллетеней,  которые  были  на  момент голосования использованы во всех избирательных  участках,  и  проверки  всех  тех  протоколов, которые  сейчас  поступают к нам в Центр общественного контроля за подсчетом голосов.

     Дело в  том  (я  это  прекрасно  осознаю),   что,   возможно, прокотолы  будут потом подменены,  переписаны,  исправлены.  Но те документы,  которые  уже  есть  у  нас   сегодня,   говорят,   что Центральная  избирательная комиссия не справилась со своей главной задачей: проведением демократических президентских выборов. И я бы хотел  всех  наших коллег предостеречь от того,  чтобы подобное не повторилось и во время проведения второго  тура,  и  на  следующих парламентских выборах.

     Мы должны разработать механизмы,  которые сделают невозможным использование и фальсификаций,  и аппарата насилия для того, чтобы получить заранее прогнозированный результат для власти.

     Спасибо. Я готов ответить на ваши вопросы.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  руки  не до гори,  а до кнопок, будь  ласка.  Прошу  записатися.  Висвітіть,  будь   ласка.   Так, зацікавленість значна. Давайте відведемо 10 хвилин.

     Депутат Степура. Будь ласка. За ним - депутат Попеску.

     СТЕПУРА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Шановний Олександре Сергійовичу,  а чи траплялися отакі випадки,  скажімо,  коли  були зіпсовані  або  не  бралися  до  уваги бюлетені через те,  що вони видавалися комісіями з порушенням, скажімо, чинного законодавства: ну,  скажімо,  відрізаний куточок був чи не було, скажімо, підпису члена або голови комісії на бюлетенях, які видавалися?

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. У нас нет сегодня такой информации. Мы еще не дошли  до  информации  конкретно по участкам,  по бюллетеням (я об этом говорил),  поскольку это огромный обем работы.  Дай Бог  нам справиться  с  той  информацией,  которая  есть  и о которой я вам говорил.  Вот только здесь у  меня  находится  несколько  десятков копий  протоколов  территориальных  комиссий.  Есть подлинники,  я просто здесь копии вам показываю  с  теми  цифрами,  о  которых  я говорил, практически по абсолютному большинству областей Украины.

     Например, есть  округа,  я  уже  не  говорю об участках,  где количество бюллетеней,  которое оказалось в урне (оно  делится  на количество  проголосовавших  за,  проголосовавших  против всех или количество недействительных бюллетеней),  больше,  чем  количество бюллетеней,   выданных  избирателям.  Естественно,  что  здесь  не выполняется норма закона.  Оно должно равняться этому  количеству. Поэтому  программа,  рассчитанная  на прием информации,  просто не принимает данные такого протокола.  Поэтому,  еще раз говорю, я не знаю,  как  Центральная  избирательная  комиссия сейчас работает и будет выдавать официальные итоги  выборов.  Хотя,  безусловно,  те тенденции,   которые   есть   в   цифрах   неофициальных   итогов, сохраняются.  Но речь идет об огромном количестве нарушений. И нет никакой гарантии, что это не повлияло на результаты выборов.

     Я не  говорил  сегодня  о том (а об этом надо говорить),  как строем ходили голосовать студенты,  я не говорил  сегодня  о  том, каким  образом  голосовали в медицинских учреждениях,  какие у нас были  проблемы   со   списками   избирателей,   когда   количество избирателей  увеличивалось  в день голосования на каждом округе на тысячи. Есть такие факты, такие примеры. Поэтому у нас еще очень и очень много работы.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Попеску.  Будь  ласка.  За ним - депутат Гуренко. Олександре Сергійовичу, прошу оперативніше.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).  Дякую.  Прошу передати слово депутату від нашої фракції СДПУ(о) Олегу Литваку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Литвака.

     ЛИТВАК О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 87, ІваноФранківська область).  Шановний колего Єльяшкевич!  Я  уважно вичитав  проект  вашої  постанови  й  заяви.  Я вірю вам як своєму колезі,  що ви кажете правду. А як юрист я до вас звертаюся ось із чим.   У  законі  є  такі  слова,  що  коли  треба  винести  якесь результативне рішення, в постанову потрібно записати: де, коли, за яких обставин.  Вважайте, що ви сьогодні не депутат, а Генеральний прокурор і вам Верховна Рада направила цей документ.  Скажіть,  як на нього відреагувати? Де, за яких обставин було порушення закону? Хто є суб'єктами порушення тощо? Оскільки ми будемо голосувати і в одному  з  пунктів  проекту постанови написано:  "оприлюднити її в засобах масової інформації".  Звідки  можна  взнати,  що  в  моєму окрузі є 27 порушень чинного законодавства?

     Дякую.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Благодарю вас за вопрос. Хочу сказать, что мы не являемся прокурорами,  хотя в проекте постановления написано об обращении  в  Генеральную  прокуратуру.  Почему?  Потому что у нас предусмотрена   уголовная   ответственность    за    фальсификацию результатов голосования.  Есть конкретные люди, конкретные подписи на протоколах, и прокуратура должна этим заниматься. Но эти факты, о   которых   я  говорил,  имеются,  я  вам  показываю  конкретные документы.  Прокуратура должна разобраться,  кто виноват,  как это получилось,  каким  образом  это  произошло.  Мы сегодня принимаем заявление Верховной Рады для того,  чтобы дать  оценку  тому,  что происходило в период избирательной кампании.  К сожалению, то, что происходит даже после голосования...  Ну давайте  я  вам  прочитаю заявления, которые поступают.

     "Прошу вас  розглянути  питання про недопустимість дій з боку першого   заступника   голови   Чуднівської   райдержадміністрації Кондратюка,  який  3  листопада  о  9  годині  в присутності свого заступника в різкій формі повідомив мені,  щоб завтра я на  роботу не виходив,  оскільки я є членом Народного руху України. Я повинен був би голосувати за Кучму,  бо  я  державний  службовець,  хоч  я ніколи ніяких підстав не давав,  за кого віддав свій голос..." - и так далее, и тому подобное.

     Я вам  покажу  заявление   представителей   Мороза,   которые работают в участковых комиссиях,  где они пишут о том,  что людей, заявляющих о нарушениях, требуют уволить с работы или же чтобы они ушли из этих комиссий.

     Поэтому, уважаемый  коллега,  давайте так:  или мы встанем на защиту наших граждан, которые сегодня находятся под давлением сил, преступивших  черту моральности (я уже не говорю о законе),  черту допустимого,  или мы будем молча наблюдать  за  тем,  как  сегодня полностью   дискредитируются   понятия   "демократия",   "выборы", "свободное волеизявление" и то,  о чем мы говорим,  -  построение цивилизованного правового государства.

     Поэтому еще раз повторяю: наш документ - это оценка Верховной Рады того,  что происходило.  А далее  надо  серьезно  разбираться правоохранительным органам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Гуренко.  Будь  ласка.  За ним - депутат Бережний.

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Спасибі.  Фракція комуністів. Олександре Сергійовичу, а вам відомі такі факти,  що, скажімо, в Київській області не просто був тиск,   а   тиск   на   керівників   організацій   у   присутності відповідальних працівників прокуратури,  органів внутрішніх справ. При  цьому  вживалися  такі  вислови,  які  не  те що з законом не співвідносяться, а просто... Ну, скажімо: "робіть, що хочете", "не пускайте  людей  на  вибори",  "прийдуть  30 душ там,  скажімо,  в колгоспі,  хай зайдуть по три,  по  чотири  рази,  ніхто  не  буде дивитися  їхні  паспорти,  ніхто не буде там їх перевіряти",  "хто прийде скаржитися".  І які конкретні пропозиції комісії?  Що ж нам урешті-решт  робити?  Адже справді твориться таке,  що несумісне з нормальним людським уявленням про закон. Це перше.

     І друге запитання. Ну, всі ми свідомі того, що бюлетенів було віддруковано   набагато  більше,  ніж  потрібно.  І  вкинуто  було набагато  більше.  А  тепер,  кажуть,  ЦВК  уже  втретє  переписує протоколи,  бо  не сходяться.  І це відомо в усіх тролейбусах,  не відомо тільки нашому керівництву.  А  в  київських  тролейбусах  і автобусах про це говорять.

     Так що зробила комісія,  яка була нами обрана,  шановна така, принципова,  щоб запобігти цьому?  І що вона буде  робити,  аби  в другому турі таке не повторилося?

     Вдячний вам за відповідь.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Спасибо вам за вопросы.  Я начну со второго. Вы знаете,  что комиссия делала все  возможное,  чтобы  обеспечить реализацию избирательных прав граждан Украины. Но, к сожалению, мы столкнулись   с   серьезным    противодействием    Центризбиркома. Центризбирком,  я уже говорил, не выполнил своих основных функций. Центризбирком был заангажирован в этой избирательной  кампании.  Я об этом говорю ответственно.

     Так вот,  к  сожалению,  сейчас мы делаем все,  чтобы хотя бы посмотреть,  что происходило в первом туре,  и выяснить ситуацию с протоколами,  цифрами, бюллетенями. После того, когда мы выясним и дадим полную информацию,  то сообщим всем те тревожные места,  где необходимо  усилить наблюдение,  где необходимо,  чтобы были те же международные наблюдатели.

     Например, можно говорить о том,  что  это  уже  необходимо  в Днепропетровске,    Ильичевске,   Одессе,   Николаеве,   Луганске, Антраците,  Василькове,  Броварах,  Харькове, в некоторых регионах Харьковской области,  в Херсоне,  Крыму и так далее.  То есть там, где  данные  не  сходятся   по   протоколам,   где   видна   явная фальсификация.

     То, что будут переписываться протоколы,  и то, что сейчас тех людей,  которые не согласны изменять данные,  будут увольнять,  на них будет давление - это тоже понятно.  То,  что нам, к сожалению, не дадут возможности провести серьезную экспертизу тех бюллетеней, которые  были  выявлены,  -  я  тоже  это  понимаю.  Но  мы должны приложить все усилия,  попросить международных наблюдателей помочь нам в этом вопросе.

     Что касается  проблем  по  Киевской  области,  то аналогичные проблемы были во всех регионах.  Вы  видите,  что  происходит  уже после  1 ноября,  когда снимают с должностей только за то,  что не выполнили  соответствующего  показателя  во  время   избирательной кампании.

     Поэтому до тех пор, пока это будет твориться, бороться с этим невозможно.  Можно только искоренить зло одним путем -  отстранить от    должности    тех   людей,   которые   нарушают   действующее законодательство, и привлечь их к ответственности.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бережний.  Будь ласка.  За ним -  депутат Вітренко.

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (виборчий округ 114,  Луганська область).  Прошу передать слово депутату Донченко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Фракция коммунистов. Александр Сергеевич, вы правильно отметили в своем вступительном слове, что были лишние бюллетени на участках.  В Луганскую область таких бюллетеней  было завезено  более  100  тысяч.  У  меня  лично  на  округе  18 тысяч бюллетеней было лишних.

     В этой связи я бы хотел уточнить один  момент.  Проверяли  ли вы,  кто  делал  заявку  на  эти  бюллетени  и какие меры к людям, которые сделали лишние заявки, может принять ваша комиссия?

     Второй момент -  это  то,  о  чем  вы  сейчас  сказали,  -  о происходящем   сегодня.   То  уже  прошло,  а  сегодня  происходит расправа.  Вы об этом правильно сказали, людей увольняют. Но самое главное   -  сегодня  готовятся  выборы  Президента,  за  которого проголосуют до 90 процентов избирателей.  У меня на  округе  глава администрации   проводит   совещание,   на  котором  дает  задание руководителям КСП лично  проверить  каждый  бюллетень  на  предмет того,  кто  как  проголосовал.  Если человек не покажет бюллетень, значит, ему не пахать огород, не платить по паям и так дальше.

     Можем ли мы сегодня принять меры для того, чтобы не допустить грубейших   нарушений   законодательства?  Сможет  ли  Генеральная прокуратура среагировать соответствующим образом,  потому  что  по этому факту я туда написал сегодня обращение?

     Если мы сегодня,  именно сегодня или завтра,  не сделаем этих шагов,  то после выборов нам делать  будет  нечего.  Вы  прекрасно понимаете,  что тот беспредел, который творится в юридическом поле сегодня,  будет полностью подавлять,  и мы с вами ничего потом  не докажем.

     Кроме того,  вы слышали неоднократные заявления,  связанные с теми  намерениями,  которые  имеет  Президент   по   отношению   к парламенту. То есть он уберет оппозицию, даже парламентскую.

     Спасибо.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Спасибо.  Вопрос  о  бюллетенях.  Я  еще раз подчеркиваю  то,  что  говорил.  Я  предлагаю  серьезно   заняться изучением   тех   бюллетеней,   которые  использовались  во  время избирательной   кампании.   Я   считаю   целесообразным   создание специальной  следственной  комиссии  Верховной  Рады  для изучения этого вопроса.  Потому что проверить миллионы бюллетеней - это  не так  просто.  Но  делать  это необходимо.  Надо делать экспертизу. Потому что данные о таинственных бюллетенях,  которые обнаружены и на  которых  появляются соответствующие отметки,  о чем я говорил, свидетельствуют  о  том,  что  если  этот  механизм  использовался массово,  то  выборы  просто превращаются в ненужную формальность, результат заведомо был известен.

     Я хочу  сказать  о  позиции  Генеральной   прокуратуры.   Мое отношение  к  Генеральному  прокурору  известно.  И  наша комиссия ставила вопрос о том,  чтобы на пленарном заседании Верховной Рады мы  заслушали отчет Генеральной прокуратуры.  Это было сказано еще 30 июня во время информации нашей комиссии. К сожалению, Верховная Рада не поддержала это предложение.

     Я настаиваю  на  том,  что  Генеральная  прокуратура  обязана выполнять свои функции.  На  сегодня  же  Генеральная  прокуратура ничего  не  предпринимает.  Но  я  думаю,  что после того,  как мы передадим  ей  соответствующие  материалы,  она  вынуждена   будет возбудить  уголовные  дела  против тех,  кто фальсифицировал итоги голосования. И это будет серьезным уроком для тех, кто все-таки на это пошел.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та   інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Прошу передать слово Лымарь Наталье Алексеевне.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лимар.

     ЛИМАР Н.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Шановний   Олександре   Сергійовичу!   Я перебувала  тут  у  залі  Верховної  Ради  в  ніч після проведення виборів.  Те,  що зробила ваша тимчасова спеціальна слідча комісія під  вашим керівництвом,  це не входить ні в які рамки.  У нас тут було табло,  на якому  різними  кольорами  висвічувалися  дані  по областях,  і виявлялося,  що це тільки 1,68 процента всіх голосів. Потім  виявлялося,  що  цю   інформацію   ви   начебто   брали   в Центрвиборчкомі  і  нам  через  годину  після  того,  як  її  було оприлюднено,  тут показували.  Отже,  комісія працювала  абсолютно неефективно. Це по-перше.

     І по-друге.   У   мене  таке  запитання.  Скільки  грошей  ви витратили на те,  щоб зробити комп'ютерний центр?  Це гроші  наших виборців, це гроші Верховної Ради. І який результат?

     І по-третє.  Ви наскирдували в себе велику кількість звернень виборців.  Ви  їх  не  пустили  ані  до  Центрвиборчкому,  ані  до Генеральної  прокуратури.  Робота  тимчасової  спеціальної комісії абсолютно неефективна.  І ви використовуєте цю трибуну  для  того, щоб  лише  засвітитися  отут,  у  Верховній  Раді,  або  на екрані телевізора. Оце ваша оцінка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Я хотел бы  так  ответить  на  реплику.  Ну, во-первых,  в нашей комиссии есть член вашей фракции. Мне бы очень хотелось,  чтобы  он  активно  посещал   заседания   комиссии   (к сожалению,  этого  не  происходило),  тогда многие вопросы для вас стали бы ясны (Шум у  залі).  Владимир  Романович,  вы  же  не  на митинге.

     Так вот (я это говорю для фракции прогрессивных социалистов), к  нам  приходят  копии  тех  обращений,  которые  направляются  в Центральную  избирательную  комиссию  и в Генеральную прокуратуру. Поэтому мы обращаемся прежде всего к тем,  кто хочет нам написать, или к тем,  у кого имеются факты, что прежде всего надо обращаться туда,  чтобы они реагировали.  Если этого не происходит  и  к  нам напрямую  приходят  письма,  то  мы  направляем их и в Центральную избирательную комиссию, и в Генеральную прокуратуру, и в МВД.

     Так, например,  по обращениям,  которые поступали от  Наталии Михайловны  Витренко и Владимира Романовича Марченко,  доверенного лица,  мы обратились в соответствующие органы. Есть ответы, мы вас можем ознакомить с ними, если пожелаете.

     Но я бы хотел,  чтобы вы четко знали ту информацию, о которой сегодня говорили,  о тех,  так сказать,  средствах,  которые якобы потрачены  на  параллельный  подсчет  голосов  и  прочее.  Я очень удивлен тем,  какие спекуляции происходят  вокруг  этого  вопроса. Здесь   было   табло,   на   котором   высвечивались  данные.  Это финансировалось представительством Организации Обединенных  Наций для того, чтобы была возможность получать информацию. Что касается компьютерной техники,  то  это  техника  Верховной  Рады,  которая необходима  для  депутатов  и  для аппарата Верховной Рады.  И она будет использована исключительно в этих целях.

     Что касается информации,  как  она  получалась,  то  те,  кто участвовал в этом проекте,  - общественные организации, кандидаты, представители их штабов - знают,  что эта информация  передавалась по  телефону.  Звонили из соответствующих территориальных округов. Эту информацию здесь принимали,  потом  она  шла  на  обработку  в компьютеры и оперативно высвечивалась в сессионном зале.

     Почему это   происходило   медленней,   чем   в   Центральной избирательной комиссии?  Я вам хочу сказать,  что мы и не  ставили перед  собой  задачу  соревноваться  с  Центральной  избирательной комиссией в оперативности получения информации.  Мы  получали  то, что  нам  предоставляли.  И  мы  сейчас  осуществляем общественный контроль за  тем  подсчетом  голосов,  который  должны  по  закону осуществлять  избирательные  комиссии.  И  об  этом мы говорим.  И работать мы  еще  будем  довольно  значительное  время,  поскольку столкнулись с проблемами,  о которых просто не подозревали,  - это оформление   протоколов,   невыдача   оригиналов   протоколов,   к сожалению,  в  нарушение  законодательства,  и  это те вопросы,  о которых  я  говорил,  -  когда  в   протоколах   содержатся   явно сфальсифицированные цифры.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре  Сергійовичу.  Сідайте,  будь ласка.

     Шановні колеги,  ви  маєте  проект  постанови.  Будь   ласка, давайте  ми  визначимося щодо прийняття її за основу.  Голосується пропозиція прийняти проект постанови за основу.

     "За" - 148.

     Шановні колеги,  давайте ми  вчинимо  так.  Вибори  тривають, робота  тимчасової  спеціальної комісії також триває.  Нам депутат Єльяшкевич сказав,  що в нього дуже багато роботи.  Я думаю, ми ще не раз повернемося до цієї проблеми.  Тому давайте не будемо гаяти часу, а підемо далі реалізовувати порядок денний.

     Будь ласка, Олександре Сергійовичу.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ С.О.  Уважаемые   коллеги,   огромное   количество депутатов  по  разным  причинам просто не голосует.  Как мы видим, более чем 160 депутатов не приняли участие в голосовании.  Я прошу либо  еще  раз  поставить  на голосование,  либо принять решение о переносе голосования  на  завтра  на  утро.  Просто  людей  нет  в сессионном зале.

     Дело в  том,  что  если  мы сегодня не принимаем решение,  то тогда  пусть  ответственность  за  то,  что  будет  происходить  в избирательной кампании,  несут те, кто сегодня вольно или невольно потворствует действующей власти в том, что она творит.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  прошу  зосередитись,  і  будемо голосувати.  Ставиться  на  голосування пропозиція прийняти проект постанови, внесений народним депутатом Єльяшкевичем, за основу.

     Прошу визначитися.

     "За" - 185.

     Шановні колеги,  хто  за  те,  щоб  провести  голосування   в поіменному режимі, прошу визначитися.

     "За" - 167.

     Рішення прийнято.

     Будь ласка. Володимир Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины.  Я  поясню  позицию фракции.  Мы  не  будем  поддерживать этот проект постановления... (Шум у залі).  Потому что вот эти ублюдки,  которые  сейчас  воют, сделали это только для того,  чтобы защищать своих патронов. Когда здесь рассматривали вопросы,  то никто  из  вас,  в  том  числе  и Ельяшкевич,  не  показал,  как  "Голос Украины" оклеветал то,  что произошло у нас,  когда было второе покушение на Наталию Витренко. Ни одной листовки,  которые были выпущены миллионными тиражами про Наталию Витренко,  в том числе и социалистами, не было показано. И коммунистами тоже не показано ничего. И строят только...

     Эта комиссия  сработала как провокатор,  замкнула на себя все нарушения,  а в Центризбирком ни одной подачи из комиссии не  было по нарушениям. Вот это результат работы комиссии.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу зайняти робочі місця. Я ще раз нагадую, ми зараз в поіменному режимі голосуватимемо за основу проект  постанови.  Голосування  відбувається в поіменному режимі. Прошу визначитися.

     "За" - 188.

     Будь ласка, по фракціях:

     Комуністи -  107;  НДП  -  0;  "Відродження  регіонів"  -  1; Народний  рух  -  7;  "Батьківщина"  -  9;  соціалдемократи  -  0; соціалісти - 22;  зелені -  1;  "Реформи-Конгрес"  -  15;  Трудова партія - 3;  "Незалежні" - 4;  Рух - 0;  селяни - 5; "Громада"- 9; прогресивні соціалісти - 0; позафракційні - 5.

     Шановні колеги,  не  будемо  витрачати   часу   й   проведемо голосування   по  цій  постанові  завтра.  Ставлю  на  голосування пропозицію провести голосування завтра. Прошу визначитися.

     "За" - 182.

     Рішення прийнято.

     _________________________

     Слухається проект Закону про  внесення  змін  до  Закону  про податок  на  додану  вартість  (стосовно  підрозділів воєнізованої гірничорятувальної служби).  Доповідає Володимир Іванович Новіков, перший заступник міністра вугільної промисловості. Будь ласка.

     Поки іде Володимир Іванович, хочу запитати, чи є запитання до нього?  Немає запитань.  Давайте  підтримаємо  в  першому  читанні законопроект, поданий... (Шум у залі).

     Шановні колеги, фракція "РеформиКонгрес" протестує, тому ми з вами зробимо таким чином.  Чи є запитання до Володимира Івановича? Немає. Сідайте, Володимире Івановичу.

     Чи є запитання до Сергія Анатолійовича Терьохіна? Будь ласка, три хвилини.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Я прошу нормально вести засідання,  а не робити  з нього хтозна-що.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу  не  давати  вказівок.  Будь ласка,  три хвилини.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Комітет підтримує цю пропозицію.  Але  оскільки рятувальні роботи виконуються не лише в шахтарському регіоні...  Адже ви знаєте,  що є проблема,  скажімо, Закарпаття,  Чернівців,  Криму,  зсувів  тощо.  Ми маємо не тільки воєнізовану гірничорятувальну службу, але й служби МНС та інші.

     Ми запропонували розширити цей перелік і  звільнити  від  ПДВ роботи,  які...  От  подивіться,  як  комітет сформулював.  Тобто, поліпшити те,  що пропонується урядом.  Формулювання таке:  "Не  є об'єктом оподаткування операції з оплати вартості робіт (послуг) з рятування  фізичних  осіб,  які  надаються  юридичними  особами  у випадку  стихійного  лиха та інших обставин непереборної сили,  що створюють загрозу життю і здоров'ю населення".

     Це ширша   формула,   що   поглинає   пропоноване   Кабінетом Міністрів,  бо дає змогу виконувати роботи не тільки в шахтах, але й на інших подібних об'єктах. Тому комітет і запропонував прийняти в першому читанні той проект, який подається комітетом.

     ГОЛОВА. Дякую,  Сергію  Анатолійовичу.  Ви бачите,  впорались навіть раніше, а мене звинувачували.

     Шановні колеги, як і досить часто раніше, так і цього разу ми пересвідчилися,   що   варто  прислухатися  до  думки  профільного комітету.  Сідайте,  Сергію   Анатолійовичу.   Ми   зараз   будемо голосувати.

     Є дві  пропозиції,  я  їх  поставлю  на  голосування.  Будьте уважні, шановні колеги. Ще раз нагадую, ми маємо два законопроекти за номерами 4006-5 і 4006-8.

     Ставиться на  голосування  законопроект,  внесений  Кабінетом Міністрів, який стосується тільки гірничорятувальної служби. Прошу визначитися.

     "За" - 143.

     Рішення не прийнято.

     Ставиться на  голосування  пропозиція  профільного  комітету, суть якої зводиться до того,  щоб звільнити  від  оплати  вартості робіт (послуг) з рятування фізичних осіб, які надаються юридичними особами у випадку стихійного лиха та інших обставин,  і так  далі. Прошу   визначитися.  Тобто  дещо  ширше,  а  не  тільки  стосовно шахтарів.

     Голосуємо.

     "За" - 193.

     Шановні колеги,  ми, по суті, провели рейтингове голосування: 143  і  193.  Давайте  зосередимося  на  другому  законопроекті та підтримаємо його в першому читанні. Голосуємо всі дружно.

     "За" - 210.

     Шановні колеги, давайте змобілізуємося. Депутат Черненко дуже просить  проголосувати.  Він із шахтарського регіону,  з Горлівки, розповідав сьогодні про біди,  які  там  є.  Голосуємо  пропозицію прийняти  в  першому  читанні  законопроект,  внесений  профільним комітетом.

     "За" - 231.

     Дякую.

     Законопроект прийнято в першому читанні.

     ---------------

     Розглядаються проекти  законів  про   запровадження   єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України та про внесення  відповідного  доповнення  до  Закону  про систему    оподаткування   (друге   читання).   Доповідає   Сергій Анатолійович Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Шановні  народні  депутати,  дозвольте нагадати   вам,   про   що  йдеться.  Ви  знаєте,  що  на  кордоні справляються численні  й  різноманітні  збори:  це  й  екологічні, скажімо, і санітарні, і митні збори. Ми прийняли в першому читанні законопроект,  що  встановлює  замість  усіх   цих   зборів   один комплексний збір.  І ми підготували його до другого читання. Можна сказати,  що  абсолютно  всі  зауваження  враховані,  тобто  жодне зауваження   не  було  відхилене.  Цей  закон  набагато  поліпшить адміністративні процедури,  які здійснюються на  кордоні  під  час експортно-імпортних операцій.

     Єдина відмінність  від  тієї  концепції,  яку подавав Кабінет Міністрів, полягає в тому, що розмір цього збору має затверджувати все-таки  Верховна  Рада  за поданням Кабінету Міністрів.  Кабінет Міністрів наполягав на тому,  що сам затверджуватиме цей збір. Але оскільки  він  стає збором податкового характеру,  то ми не можемо порушувати  Конституцію  й  делегувати   такі   функції   Кабінету Міністрів.

     Ще раз  повторюю,  що  абсолютно  всі  зауваження  враховані. Можете  в  цьому  пересвідчитися,  якщо  поглянете  в  порівняльну таблицю.   І   тому  я  прошу  від  імені  комітету  прийняти  цей законопроект у цілому в другому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Шановні колеги, було внесено   13   поправок.   Усі  13  враховано.  Зауваження  Сергія Анатолійовича з приводу того,  що ми з вами маємо  діяти  в  межах конституційного поля й дотриматися норми, записаної в Конституції, цілком слушне.  Тому пропоную прийняти  законопроект  у  цілому  в другому читанні. Голосуємо дружно.

     ТЕРЬОХІН С.А. Просимо підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

     "За" - 188.

     Давайте змобілізуємось.  Шановні колеги,  ще раз нагадую: всі поправки народних депутатів (їх було 13) враховані.  Нам  останнім часом  щастить  на  цифру  13.  Тим  більше  що  слушною  є  думка профільного комітету діяти  та  встановлювати  будь-які  податкові збори  тільки  законами,  тобто  тільки  Верховною Радою.  Усе тут зрозуміло, правильно?

     Давайте підтримаємо пропозицію прийняти в цілому законопроект у другому читанні. Голосуємо.

     "За" - 214.

     Представник Зеленої партії не встиг проголосувати. Олександре Сергійовичу Єльяшкевич,  також не відходьте  далеко,  будь  ласка. Голосуємо в цілому в другому читанні.

     "За" - 227.

     Законопроект прийнято в цілому в другому читанні.

     Ми ще  маємо  розглянути також у другому читанні законопроект про  внесення  відповідного  доповнення  до  Закону  про   систему оподаткування. Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Так.  Лише кілька слів.  Оскільки ми ввели цей єдиний збір у податковий  збір,  то  маємо  внести  доповнення  до Закону   про  систему  оподаткування,  де  подано  повний  перелік загальнодержавних податків і зборів,  якщо  ви  пам'ятаєте.  Отже, треба проголосувати в цілому це маленьке доповнення.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу.

     Будь ласка,  дружно  підтримайте  доповнення  до  Закону  про систему оподаткування,  що випливає із того законопроекту, який ми тільки-но проголосували.  Голосуємо пропозицію прийняти в цілому в другому читанні.

     "За" - 211.

     Володимир Романович  не  встиг.  Голосуємо,  шановні  колеги, голосуємо пропозицію прийняти в цілому в другому читанні.

     "За" - 216.

     Зараз... Депутат Коновалюк підійшов.  Тим більше, подивіться, проти лише троє,  не голосують 100 народних депутатів.  Голосуємо, шановні колеги, голосуємо.

     "За" - 223.

     Так, ще   раз   давайте  проголосуємо.  О,  підійшла  частина представників однієї з  фракцій.  Будь  ласка,  прошу  підтримати. Голосуємо дружно. Голосуємо. Тепер буде все гаразд.

     "За" - 246.

     Законопроект прийнято в цілому.

     --------------

     Розглядаються проекти  Закону про внесення змін до Закону про ставки  акцизного  збору  і  ввізного   мита   на   деякі   товари (продукцію).    Маємо    три   законопроекти.   Доповідає   Сергій Анатолійович Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Цей законопроект ми вважаємо бюджетним законопроектом, тобто він має бути прийнятий до того,  як ми приймемо бюджет. Проект закону підготовлено Комітетом з  питань  фінансів  і  банківської діяльності на підставі подання Кабінету Міністрів,  а також звернень численних платників податку. Проект   закону  спрямовано  на  зменшення  кількості  підакцизних товарів і зосередження  цієї  кількості  на  притаманних  акцизних товарах, які використовуються у світі й у країнах СНД.

     Відповідно до  норм  світової  практики акцизами обкладаються обороти з продажу товарів або послуг,  які мають високий попит  та норму рентабельності,  легко адмініструються й легко групуються за кількісними та якісними ознаками.

     Крім того,  акциз  збирається  з  товарів,  що   передбачають мінімізацію  адміністративних витрат.  Підакцизними не можуть бути товари,  що перевозяться через кордон у  кишені,  так  би  мовити. Свідченням  безперспективності  очікування  доходів із такого типу товарів є їхня номенклатура,  що пропонується сьогодні  на  ринках України.  Важко  підрахувати  адміністративні витрати на утримання осіб,  що справлятимуть акциз  з  ринкових  торговців  або  дикого бізнесу.

     Велика номенклатура  підакцизних  товарів  змушує контролюючі органи  розпорошувати  свою  увагу,  витрачаючи  гроші   платників податків на утримання підрозділів,  що збирають незначну кількість коштів.

     Висновок: акцизами           мають           оподатковуватися легкостандартизовані  товари,  що  мають  обмежене  коло  кінцевих споживачів.

     Пропонується цим    законопроектом     зменшити     кількість підакцизних    товарів    та   зосередити   увагу   податкових   і правоохоронних органів на п'яти класичних видах товарів - алкоголь (включаючи пиво),  тютюнові вироби,  нафтопродукти,  автомобілі та ювелірні вироби.

     Стосовно бюджетних доходів.  За даними Міністерства фінансів, на  2000  рік заплановано такі доходи бюджету від акцизного збору: на каву - 350 тисяч гривень на рік;  на курячі стегенця  (я  хотів би, щоб ви добре усвідомили ступінь важливості цього продукту) - 3 тисячі гривень;  на одяг - 13 тисяч; на хутро - 38 тисяч; на зброю

- 51 тисяча; на шини - 62 мільйони; на ювелірні вироби - 10,6.

     З урахуванням подання Кабінету Міністрів про зняття акцизного збору на шини,  загальні плановані доходи бюджету від цих  позицій становлять 480 тисяч гривень. Тим часом витрати на адміністрування (тобто на утримання податкових органів) для того,  щоб піймати оці всі акцизи, у декілька разів перевищують названі доходи.

     Проблема підтримки    національного    товаровиробника.    Ми використовували акцизний збір протягом трьох років для  того,  щоб підтримувати  українських  товаровиробників підакцизної продукції, надаючи їм відповідні пільги.  Але сьогодні це не спрацьовує,  бо, поперше, підакцизні товари постачаються на митну територію України без  сплати  акцизу,  ПДВ  та   імпортних   мит   компаніями,   що використовують судове рішення. Ви знаєте, вам доповідалося уже про вісім таких класичних компаній.  Діюча система збільшує комерційну мережу  продавців  та  дискримінує  простого  споживача  -  жителя України, який має право вибирати більш дешеві та якісні продукти.

     Національний товаровиробник,    на    нашу     думку,     має підтримуватися  державою,  яка повинна встановлювати імпортні мита на аналогічні продукти.  Саме тому проект закону,  який внесено на ваш розгляд, передбачає достатньо високі ставки імпортних мит.

     Є аргумент про те,  що мита не діють у відносинах із країнами СНД.  Це справді так.  Але Верховна Рада місяць тому  ратифікувала Угоду  про вільну торгівлю,  згідно зі статтею 7 якої мито та інші податки,  що мають аналогічний вплив на  експорт  або  імпорт,  не застосовуються.   До  того  ж  стаття  8  цієї  угоди  під  назвою "Внутрішні податки та збори фіскального  характеру"  говорить  про те,  що  договірні  сторони  не будуть прямо або непрямо обкладати товари,  які походять з митної території інших договірних  сторін, податками   й   зборами   фіскального   характеру  в  розмірі,  що перевищують їх рівень для національних  товарів.  Іншими  словами, якщо  ми будемо продовжувати практику встановлення пільг із акцизу для національних товаровиробників й оподатковувати імпорт,  то  на завтра всі поставки з країн СНД будуть користуватися такими самими пільгами з акцизу, якими користуються й національні виробники.

     Друга проблема  -  проблема  бюджетних  витрат  на  утримання структур,  що  контролюють  належну  сплату акцизу.  Відповідно до проекту Державного бюджету України на утримання  ДПА,  ви  знаєте, призначається  820  мільйонів  гривень,  що становить 50 відсотків усіх видатків на утримання державних органів.

     Нещодавне збільшення кількості працівників податкової міліції на   три   тисячі   осіб   пов'язано   також  і  з  невизначеністю оподаткування   акцизними   зборами   суб'єктів    підприємництва. Скорочення  переліку оподатковуваних об'єктів дає змогу зекономити на фінансуванні контролюючих органів та перевести  ці  видатки  на соціально значущі цілі.

     Крім того,    наскільки   ви   знаєте,   Державна   податкова адміністрація потребує додаткових бюджетних вкладень для створення замкненої  інформаційної  системи  про  платників податків на всій території України.

     Пропонований проект,  як не дивно, був повністю погоджений із Міністерством     фінансів     України,    Державною    податковою адміністрацією,  галузевими міністерствами.  До того  ж  інші  два проекти,  які  подаються  Кабінетом Міністрів,  власне,  втрачають сенс,  бо ті продукти,  про які йдеться,  вилучаються  з  переліку підакцизних   товарів,   але   на  них  знову-таки  встановлюється достатньо  високе   імпортне   мито   для   захисту   українського товаровиробника від цих поставок.

     Із урахуванням  викладеного прошу від імені Комітету з питань фінансів і банківської діяльності прийняти цей законопроект і  тим самим вирішити долю двох інших законопроектів, що поглинаються цим першим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію  Анатолійовичу,  якщо  я   вас   правильно зрозумів,  то наступним доповідачам немає про що говорити, вибачте за таке...  Їхні законопроекти поглинаються вашим законопроектом і ми, розглядаючи три, приймаємо лише один законопроект. Так?

     ТЕРЬОХІН С.А. Так точно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,   депутат  Порошенко  говорить,  що  не  так. Міністр Гуреєв погоджується. Добре, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

     Василь Миколайович погоджується, що так...

     ГУРЕЄВ В.М. міністр промислової політики України. Підтримуємо проект, який доповідав депутат Терьохін.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка, тоді ще один законопроект. Від групи  авторів доповідає Петро Олексійович Порошенко.  Будь ласка, три хвилини, Петре Олексійовичу.

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,  Вінницька область). Шановні колеги! У чому полягає принципова різниця  між законопроектом,  що запропонував депутат Терьохін,  і законопроектом, що запропонував я?

     Справді, є практика оподаткування,  згідно з якою  підакцизні товари  контролюються  жорсткіше,  ніж товари,  за які сплачується виключно мито.  І є певна небезпека,  що коли Верховна Рада прийме рішення,  згідно  з  яким  щодо пільгових підприємств з іноземними інвестиціями ми  вводимо  статус  податкового  агента  і  фактично забороняємо  доступ  підакцизних товарів на територію України,  то товари,  з  котрих  ми  цим  рішенням   знімаємо   акциз,   будуть безперешкодно  потрапляти на дану територію,  що завдасть суттєвої шкоди бюджету.

     У нашому комітеті досягнута домовленість, згідно з якою, якщо ми   приймаємо   проект  закону  в  редакції  Терьохіна,  то  він, безумовно,  відіграє  свою  роль,  але  при  цьому  ми   проводимо послідовну  лінію  на  позбавлення  пільг підприємств з іноземними інвестиціями.

     Якщо ми таку лінію не проводимо,  тоді треба приймати закон у редакції,   що   запропонував   я,  тобто  продовжити  пільги  для вітчизняних товаровиробників  до  2005  року.  Аргументацію  навів попередній  доповідач.  Згідно  з  нею  бюджетні  надходження  при звільненні від акцизів вітчизняного товаровиробника зросли  на  60 відсотків,  створено  тисячі  нових робочих місць,  і цей механізм довів свою ефективність.

     Тому якщо зал голосує за законопроект Терьохіна позитивно, то я  знімаю  свій  законопроект.  Якщо  зал  не приймає законопроект Терьохіна,  то  прошу  окремо  поставити  на  голосування  мій   і проголосувати його.

     При цьому   доповідаю,   що   Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності підтримав і законопроект Терьохіна, і мій.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Петре  Олексійовичу.   Сідайте.   Шановні колеги,  зверніть,  будь ласка,  увагу на таке. Ми розглядаємо три законопроекти.  Суть їх зводиться до того,  що автори двох із  них (Кабінету   Міністрів,  інтереси  якого  тут  представляє  міністр промислової політики,  і групи авторів, котрий щойно доповідав наш колега  Петро  Олексійович Порошенко) сходяться на думці:  якщо ми приймаємо законопроект, який доповідав депутат Терьохін (також від групи  народних депутатів),  тоді інші законопроекти не голосуємо. Отож  змобілізуємось.  Прошу  проголосувати  у   першому   читанні законопроект,   який  представляв  від  групи  народних  депутатів народний депутат Терьохін. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 169.

     Шановні колеги,  проти  майже  немає.  Прошу   підготуватися. Готові?   Володимире  Кириловичу,  провели  консультації?  Фракція готова? Будь ласка, голосуйте.

     "За" - 201.

     Проведіть підготовчу роботу у фракції. Михайле Дмитровичу, де Трудова партія України? Голосуємо законопроект в першому читанні.

     "За" - 211.

     Впевнено рухаємося    до    результативного   рішення.   Юрію Івановичу,  будь  ласка,  допоможіть.  Депутат  Андресюк  готовий. Голосуємо.

     "За" - 226.

     Дякую. Законопроект прийнятий у першому читанні.  Таким чином усі три законопроекти враховані в  тому,  який  доповідав  депутат Терьохін.

     ------------

     Розглядаються проекти  Закону про внесення змін до Закону про ставки акцизного  збору  та  ввізного  мита  на  тютюнові  вироби. Доповідає  народний  депутат  Федорин  Ярослав Володимирович.  Три хвилини. Будь ласка.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Дякую.  Шановний  головуючий!  Шановні народні депутати!  Упродовж останніх років тютюнова промисловість України стабільно нарощувала обсяги  виробництва  та  реалізації тютюнової продукції,  невпинно збільшувала надходження коштів до бюджету країни.

     Так, загальний обсяг виробництва становив: у 1996 році - 44,9 мільярда штук сигарет і цигарок,  у 1997 році - 54,  у 1998 році - 58 мільярдів  штук.  Лише  акцизного  збору  від  реалізації  цієї продукції до бюджету за даний період надійшло відповідно 54, 135 і 286 мільйонів гривень.

     На українських  підприємствах  було  освоєно   випуск   нової тютюнової продукції,  що за якістю не поступається кращим світовим зразкам і повністю відповідає  міжнародним  стандартам.  Унаслідок цього за цей період суттєво зменшилася і присутність контрабандної продукції (майже вдвоє) на тютюновому ринку України.

     Разом з тим рівень контрабандної продукції  залишався  досить високим,  що  завдало  бюджету  значних  збитків  - від 300 до 400 мільйонів гривень на рік.  Проте з початком 1999 року  ситуація  з контрабандою  докорінно змінилася.  На відміну від минулих років у поточному році  близько  90  відсотків  усіх  нелегальних  сигарет становить  продукція  виробництва  Молдови та Російської Федерації (переважно  дешеві  сигарети  безфільтрової  групи).  Безфільтрові сигарети у контрабанді становлять близько 70 відсотків.

     Треба також  додати,  що  практично  на  100  відсотків  така тютюнова продукція має  внутрішні  акцизні  марки  цих  країн.  Це означає,  що податки і прибутки отримують наші сусіди,  а сигарети палять в Україні.

     Практично припинився легальний імпорт сигарет. Так, за даними Держмитслужби  за  січень-червень  1999  року  в  Україну легально ввезено лише 1 мільярд  356  мільйонів  штук  сигарет,  з  них  із Російської Федерації - лише 10,8 тисячі штук,  або 540 пачок,  а з Молдови  сигарети  не  ввозилися  взагалі.  І  це  при  тому,   що контрабандні   російські   та   молдавські   сигарети   заполонили український ринок.

     Дозвольте зацитувати статтю  "Россия  пошла  на  перекур"  із російської  газети  "Коммерсант",  198  від  28  жовтня 1999 року: "Проблемы со сбытом в России начали появляться еще перед кризисом. В  принципе,  ситуация  могла  быть еще хуже,  но в роли спасителя российской   табачной    промышленности    выступило    украинское правительство. После введения в этом году Киевом единого налога на табачные изделия цены на украинском рынке,  в первую  очередь  это касается  дешевых  бесфильтровых  марок сигарет,  выросли на 20-50 процентов. Этим воспользовались табачные фабрики, расположенные на юге  и в центре России,  наладившие поставки на Украину.  Однако в ближайшем будущем Киев,  по всей  видимости,  отыщет  способ,  как защитить свой рынок от российских сигарет".

     І такий метод ми пропонуємо. Перше: зменшити ставки акцизного збору на наші сигарети.  І друге:  різко зменшити ставки акцизного збору  на  безфільтрові  сигарети,  оскільки  саме вони становлять основу контрабанди, яка завозиться до нас із сусідніх держав.

     Пропоную об'єднати мій законопроект із  тим,  який  подається членами  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності,  де пропонується перейти на гривневі ставки (10 гривень  за  1  тисячу штук сигарет).  Лише з моїм додатком: встановити акцизну ставку на безфільтрові сигарети 5 гривень за 1 тисячу штук сигарет. Закликаю всіх проголосувати за даний законопроект.

     Багато опонентів   кажуть,  що,  встановлюючи  єдину  акцизну ставку,  ми стимулюємо виробництво в Україні фільтрових сигарет і, отже, піклуємся про здоров'я наших громадян. Але вся штука в тому, що безфільтрові сигарети невпинно проникають на територію  України контрабандно,   і   ми  таким  чином  лише  підриваємо  вітчизняне виробництво. Це перше.

     І друге.  Якщо ми вводимо високу ставку  акцизного  збору  на безфільтрові сигарети,  то як пояснимо це нашим громадянам,  котрі не можуть купити навіть і безфільтрові сигарети, а збирають бички, готують із них якусь суміш і палять таке,  що безсумнівно підриває їхнє здоров'я?

     Я закликаю   наших    комуністів,    соціалістів,    рухівців проголосувати   за  цей  законопроект  і  підтримати  оті  найменш забезпечені верстви нашого населення.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ярославе Володимировичу (Шум у залі).  Не шуміть.  Сідайте,  будь  ласка.  Уже  за одне те,  що він закликає "наших  комуністів",  треба  проголосувати.  Але  в   нас   є   ще законопроекти.

     Автор наступного  законопроекту  -  народний  депутат  Суслов Віктор Іванович. Три хвилини. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые  народные депутаты!  Народный депутат Федорин совершенно правильно   рассказал   о   причинах,   которые   вызвали    поток контрабандных  сигарет из России.  В связи с этим мы действительно должны принять решение, но можно принимать разные решения.

     Вам предложен  вариант,   связанный   с   понижением   ставок акцизного  сбора.  Нам  надо  думать и о том,  что акцизный сбор с табачных изделий - важный источник пополнения доходов бюджета. Мой законопроект предлагает временное решение.  Пропонується доповнити Закон про ставки акцизного збору  та  ввізного  мита  на  тютюнові вироби  статтею  4  такого  змісту:  "Тимчасово до 01.01.2001 року акцизний збір з тютюнових виробів,  що вироблені або імпортовані і реалізуються   в   Україні,   сплачується   у   валюті  України  і розраховується за валютним (обмінним) курсом  Національного  банку України  за  станом  на  1 липня 1999 року".  То есть предлагается принять временное решение - установить акцизный сбор в размере  10 гривень за 1 тисячу сигарет (эта величина совпадает с предложением Комитета по финансам и банковской деятельности),  а  окончательное решение принять через год.

     Поясню почему.  Нельзя  состязаться с Россией,  в частности в величине ставок.  В России тоже  обсуждается  вопрос  о  повышении ставок   акцизного   сбора  на  табачные  изделия.  Надо  было  бы инициировать переговоры с Россией, Молдовой и другими пограничными странами о согласовании акцизной политики. Это во-первых.

     Во-вторых, нужно   создать   эффективную   систему  борьбы  с контрабандой,  а  через  год  вернуться  и  принять  окончательное решение о величине ставок налогообложения табачных изделий.

     К сожалению,  сложившаяся ситуация,  как мы видим, для многих является  основанием  того,  чтобы  добиваться  понижения   ставок налогообложения   табачных   изделий.  Еще  раз  говорю,  что  это неправильно, потому что приведет к понижению доходов бюджета.

     Предлагаю поддержать     такой     временный     паллиативный законопроект,  который  решает проблему на год с тем,  чтобы потом посмотреть на результаты.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу.

     Від профільного комітету  виступає  перший  заступник  голови Сокерчак Вячеслав Михайлович. Три хвилини. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  142,  Одеська  область).  Шановні  народні  депутати!  Часу відводиться дуже мало,  а проблема досить-таки серйозна.  Повністю підтримую  все,  що було сказано депутатами Федориним і Сусловим з приводу тенденції,  яка виникла внаслідок падіння курсу гривні.  І справді, контрабанда повністю заполонила наш ринок.

     Шановні товариші  депутати,  вам  роздали  ось такий матеріал стосовно цього законопроекту, підготовлений нашим комітетом. Річ у тім,  що  були  зауваження  і фракції комуністів про те,  що немає достатнього  економічного  обгрунтування   -   чому   саме   треба переглянути ставки акцизного збору і заради чого. Всі матеріали є, отже, немає потреби про це говорити.

     Дозвольте просто нагадати, що в 1996 році,  коли  приймався  Закон  про  ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби,  ми поставили завдання поступово виводити наше виробництво на випуск дешевих сигарет із фільтром. І протягом трьох років нам це вдавалося робити. Саме тому і Укртютюн дає  сьогодні позитивні відгуки,  бо якщо до 1997 року випускалося 40 мільярдів  штук  сигарет  без  фільтра,  котрі  споживали  наші громадяни  і  гробили  собі  здоров'я,  то в 1999 році - тільки 27 мільярдів, тобто різке скорочення.

     Інша річ,  про  що  казав  депутат   Федорин,   що   сьогодні купівельна  спроможність  наших  громадян дуже низька і треба щось робити.  Адже той,  хто курить,  буде курити, і нікуди не дінешся, навіть  якщо це буде самосад.  Але я хотів би звернути увагу ще на одне.

     Чому наш комітет пропонує ставку,  яка дещо відрізняється від того,  що пропонують депутати Федорин і Суслов?  Враховуючи, що ми прийняли вже рішення, котрим переводимо ставки акцизного збору (це було  стосовно  транспортних  засобів)  на  гривню  - нашу грошову одиницю,  то нам доведеться все одно змінювати  цей  законопроект. Саме  тому  наш комітет пропонує підтримати ідею,  щоб залишити на сигарети з фільтром і без  фільтра  єдину  ставку  -  10  гривень. Сьогодні  вона  становить  близько 12 гривень,  оскільки продовжує падати курс  гривні.  За  даними  наших  виробничників,  це  дасть можливість усе-таки стабілізувати власне виробництво і конкурувати з контрабандними сигаретами.

     Я хотів би, щоб ви придивилися до таблиці, яку вам роздали. З неї   видно,  що  нелегальний  імпорт  збільшується,  легальний  - скорочується,  оскільки  не  може  з  ним  конкурувати,   а   наше виробництво падає.  Для того щоб купували саме наші сигарети,  щоб вони були дешевші, треба зменшити ставку.

     Чи позначиться це на бюджеті 2000  року?  Є  розрахунки,  які показують,  що з виробництвом ми перекриваємо повністю всі втрати, які нині умовно нібито маємо при зменшенні ставки.

     І ще одне.  Шановні депутати,  я хотів би,  щоб ви  перш  ніж голосувати  дані  законопроекти  звернули увагу ось на що.  У 1996 році питома вага акцизного збору на сигарети в загальній кількості акцизного збору була 11 відсотків,  у 1997 -13,4,  у 1998 - 22,2 і нині - 34 відсотки.  Це означає,  що тютюнова  галузь  повністю  і серйозно завантажена акцизним збором. Далі його витримати вона вже не може,  починається спад виробництва аж до його припинення.  Ось показник  рівня спаду виробництва:  тільки у вересні цього року ми виробили сигарет на 1 мільярд менше,  ніж у вересні минулого року. У жовтні тенденція спаду виробництва продовжується.

     Отже, шановні  депутати,  я закликаю підтримати проект нашого комітету,  який  нічим  не  відрізняється  від  ідей,  висловлених депутатами  Федориним  і  Сусловим.  Однак він дає змогу передусім встановити  фіксовану  ставку  і  таким   чином   не   стимулювати виробництво  безфільтрових  сигарет,  а робити все,  щоб той,  хто виробляє сигарети без фільтра,  робив дешеві з фільтром,  оскільки така тенденція розпочалася у 1997-1998 роках.

     Так, нам сьогодні справді треба боротися з контрабандою,  але боротися і економічними, і адміністративними методами. І наступний законопроект,  який готується до другого читання, якраз стосується боротьби  з  нелегальним  ввозом,  контрабандою  і  фальсифікацією акцизних товарів. Це в нас є (Шум у залі).

     Шановні депутати,  у  вас  є  таблиця,  де подано ціни.  Якщо хочете,  я можу зачитати, але в мене просто немає часу. Подивіться таблицю, там усе є.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь  ласка.  Шановні  колеги,  тютюн - справа серйозна.  Що будемо робити?  Є  три  законопроекти.  Отже, визначимося  щодо  кожного,  а  потім подивимось.  Шановні колеги, зорієнтуйтеся.

     Перед голосуванням наполягає на  слові  представник  Кабінету Міністрів,   заступник   міністра   фінансів   Регурецький  Василь Васильович. А народних депутатів прошу зайняти свої робочі місця.

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні народні депутати!  Я хотів би довести до вашого відома, що Кабінет Міністрів  розглядав  усі  три  законопроекти  про  ставки акцизного   збору.  І  з  проектом,  внесеним  народним  депутатом Федориним,  щодо зменшення ставок акцизного збору на  цигарки  без фільтра Кабінет Міністрів не погоджується.

     У 1996   році,   приймаючи   ставки   акцизного   збору,   ми домовлялися,  що зробимо однаковий рівень ставок  для  всіх  видів підакцизних товарів.  Ми зробили аналогічний крок стосовно бензину та тютюну.  Маючи  дві  різні  ставки,  не  можливо  контролювати, особливо  при  імпорті  цих  товарів,  який  товар ввозиться.  Цим користуються платники податку, і ми втрачаємо доходи до Державного бюджету.

     Тому просимо   не   підтримувати  пропозицію  щодо  зменшення ставок.  Ми досить детально вивчали пропозицію народного  депутата Сокерчака про внесення змін до ставок акцизного збору і приведення їх до гривневого еквівалента. Кабінет Міністрів підтримав її і сам з нею виходив.  Отож із позицією,  викладеною в третьому варіанті, погоджується Кабінет Міністрів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Усе частіше досягається  порозуміння  між Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. Це дуже радує.

     Шановні колеги,   депутат   Федорин   наполягає   на   слові. Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон депутата Федорина. Одна хвилина. Прошу.

     ФЕДОРИН Я.В.  Фракція Народного руху України. Шановні колеги, це правильно,  що єдина ставка дає змогу контролювати ввіз сигарет без  фільтра і фільтрової групи,  так само як і щодо бензину.  Але наведу такі цифри.  Якщо  у  1996  році  в  Україну  було  ввезено легально 5,7 мільярда сигарет, а нелегально - 27 мільярдів, то вже у 1999 році,  згідно з прогнозом,  -  лише  2,5  мільярда  сигарет легально,   а   нелегально   -  23,5  мільярда.  Це  свідчить  про перевищення у десять разів кількості нелегально  ввезених  сигарет над  легально  ввезеними.  І ми тим самим стимулюємо ввезення саме безфільтрових   сигарет,   оскільки,   якщо   взяти   так    звану рентабельність  ввезення,  на  одній  пачці  безфільтрових сигарет отримують прибуток близько 30  копійок,  а  фільтрових  сигарет  - близько  20  копійок.  І  саме  такою  недиференціацією  ставок ми стимулюємо контрабанду безфільтрових сигарет  гіршої  якості,  ніж випускають наші українські фабрики.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  займіть  робочі  місця, будемо  визначатися.  Депутат  Гуцол  підняв  обидві  руки,  я  не розумію, що він хоче, але, будь ласка, увімкніть його мікрофон.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена партія України.  Шановні колеги!  Може,  ми взагалі заборонимо ввіз та виробництво тютюнових виробів,  адже це шкодить здоров'ю нації?

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле  Васильовичу,  немає   проблем:   вносьте законопроект,  будемо  розглядати і приймати рішення.  З голосу ми такого не можемо голосувати.

     Отже, шановні колеги,  прошу визначитися щодо  законопроекту, внесеного народним депутатом Федориним.

     "За" - 95.

     Рішення не прийнято.

     Ставиться на   голосування  законопроект  народного  депутата Суслова. Будь ласка.

     "За" - 66.

     Рішення не прийнято.

     І, нарешті, ставиться на голосування законопроект профільного комітету,  погоджений  із Кабінетом Міністрів,  як ви чули.  Прошу визначитися.

     "За" - 181.

     Шановні колеги...  (Шум  у  залі).  Будь   ласка,   увімкніть мікрофон депутата Федорина.  З мотивів голосування,  будь ласка. А депутатів тим часом прошу підготуватися до голосування.

     ФЕДОРИН Я.В. Шановні народні депутати! Я прошу вас підтримати законопроект,  який  запропонував  профільний  комітет,  з  єдиною поправкою: все-таки встановити ставку акцизного збору у розмірі 10 гривень  на фільтрові сигарети і 5 гривень - на безфільтрові.  Цим самим ми підтримаємо найбільш нужденні верстви населення  в  нашій державі,  котрі  курять,  вибачте,  бозна-що,  збирають "бички" на вокзалах і всюди,  крутять у шматки газет зі  свинцем,  при  цьому роблять січку, перемішують, тим самим отруюють себе.

     Ось у такій редакції прошу підтримати законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   давайте  вчинимо  так:  зараз приймемо  законопроект,  запропонований   комітетом,   у   першому читанні,  а  під час підготовки до другого читання ви внесете свої пропозиції, і ми будемо їх голосувати (Шум у залі).

     Шановні колеги, давайте тоді так: проголосуємо законопроект   профільного   комітету   з   поправкою депутата  Федорина  у  першому  читанні  (Шум   у   залі).   Прошу визначитися не так, а кнопками. Будь ласка.

     "За" - 93.

     Шановні колеги... (Шум у залі). Ярославе Володимировичу, я до вас звертаюся.  Давайте приймемо в першому  читанні,  а  ви  маєте повне право внести поправки до другого читання.  Можливо, ситуація за цей час зміниться, попрацюєте з колегами. Давайте проголосуємо. Законопроект потрібний? Потрібний. І всі це підтримують.

     Голосуємо в першому читанні законопроект, внесений профільним комітетом,  який  доповідав   депутат   Сокерчак.   Прошу   дружно підтримати.

     "За" - 213.

     Не встигли...  (Шум  у залі).  Так,  депутат Терьохін виховну роботу провів,  загітував  колег.  Отже,  готові  до  голосування? Шановні  колеги,  проголосуймо  законопроект у першому читанні,  і кожен народний депутат має право  внести  свої  пропозиції.  Потім будемо  визначатися.  Не  погодимося  з пропозиціями - не приймемо законопроект у  другому  читанні  і  він  не  діятиме.  Що  ж  тут незрозуміло?..  Голосуємо,  а  то  я  бачу,  що  закону  може бути "табак".

     Прошу проголосувати в першому читанні.

     "За" - 231.

     Дякую. Рішення   прийнято.    Законопроект,    запропонований народним  депутатом  Сокерчаком  від  профільного комітету і групи народних депутатів, прийнято в першому читанні.

     ------------

     Розглядається проект Закону про внесення... (Шум у залі).

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Альошина.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Перед розглядом  цього  законопроекту ми проголосували в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування   підакцизних   товарів   (продукції).  Нам  важливо прийняти остаточне рішення щодо даного  документа.  Для  того  щоб зняти зауваження,  які виникли, і прийняти проект закону в цілому, я просив би, щоб ми погодилися на такі зміни в ньому.

     У позиції "ювелірні вироби" ставка акцизного збору у  твердих ставках  з  одиниці  товару (продукції) або у відсотках до обороту фіксується на рівні 55 відсотків.  Змінюється ще одна  позиція  по ставках  ввізного  мита  -  "тільки  розчинна кава".  Повертається ставка,  яка діє тепер,  - 3 євро за 1 кілограм.  Ці дві зміни  до законопроекту  погоджено  з  Міністерством фінансів.  Законопроект може бути проголосований у цілому,  і тим самим даються відповідні доручення  для  розрахунків під час опрацювання проекту Державного бюджету до повторного першого читання.

     Я просив би з цими уточненнями,  які  ми  оперативно  зробили разом   із   Міністерством  фінансів  і  Міністерством  економіки, проголосувати даний документ у цілому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Борисовичу. Хтось із Міністерства фінансів   може  підтвердити  сказане?  Василю  Васильовичу,  ваша позиція? Будь ласка.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Так,  я  підтримую  дану   пропозицію.   Ми радилися.  Якраз  щодо  цієї  ставки  і було наше заперечення.  Ми домовилися її ввести,  але вже не було змоги виправити у  проекті. Якщо сьогодні можна прийняти, то це варто зробити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд,   дякую.  Шановні  колеги,  таким  чином, вноситься пропозиція прийняти законопроект за номером 3092-2, який ми  проголосували 226 голосами у першому читанні,  з доповненнями, про які казав голова профільного комітету і з  якими  погоджується Міністерство  фінансів:  на  ювелірні  вироби  - 55 відсотків і на розчинну каву залишається ставка акцизного збору на рівні  3  євро за 1 кілограм.

     Прошу прийняти  цей  законопроект  у цілому в такій редакції. Голосуємо дружно за.

     "За" - 229.

     Дякую. Гадаю,  ми вчинили досить мудро: зекономили папір, час і   прийняли  законопроект  у  цілому  з  доповненнями,  які  були озвучені.

     ------------

     Розглядається проект Закону про внесення доповнення до статті 4  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  про  державне мито (щодо відкритих   акціонерних   товариств).   Доповідає   голова   Фонду державного  майна  Бондар Олександр Миколайович.  Будь ласка,  три хвилини.

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України. Шановний Адаме   Івановичу!   Шановні  народні  депутати!  На  ваш  розгляд вносяться дуже короткі зміни до  Декрету  Кабінету  Міністрів  про державне  мито.  Вони  стосуються звільнення від сплати державного мита  відкритих  акціонерних  товариств,   створених   у   процесі приватизації   та   корпоратизації   на   базі   майна   державних підприємств, які за даними органів державної податкової служби рік були  збитковими,  -  за  реєстрацію  інформації  про першу емісію акцій.

     Ці зміни до декрету пов'язані з тим,  що більшість  державних підприємств,  котрі  перетворюються  нині  у  відкриті  акціонерні товариства,  є збитковими і не можуть сплатити  державне  мито  за реєстрацію   випуску   акцій.  Через  це  затримується  процес  їх перетворення у відкриті акціонерні товариства,  початок  пільгової підписки й участі трудових колективів у процесі приватизації.

     Профільний комітет   Верховної   Ради,  який  очолює  депутат Альошин,  підтримує такі зміни.  Вони дуже короткі,  буквально той текст, що я зачитав. Прошу підтримати ці зміни.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть, будь ласка, список. Три хвилини.

     Депутат Черняк. За ним - депутат Глухівський.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська   область).   Олександре   Миколайовичу!   Як  ви вважаєте,  наскільки реальною є перспектива,  що  прийняття  цього закону   сприятиме   перетворенню   нерентабельних  підприємств  у рентабельні?  Чи це всетаки радикальний захід, чи просто паліатив, який не матиме суттєвих наслідків?

     Дякую.

     БОНДАР О.М.   Це   крок   назустріч  підприємствам,  трудовим колективам,  які  сьогодні  неспроможні  сплатити  державне  мито. Оскільки  перетворення  їх  у  відкрите акціонерне товариство - це все-таки рішення держави,  а не їх власне, то з цього випливає, що держава і повинна звільнити їх від сплати даного мита. А чи будуть вони  рентабельні  згодом  -  залежить   від   загальноекономічної ситуації в Україні,  а не від того, звільнимо ми їх зараз від мита чи ні.  Так,  це просто буде поштовхом для того,  щоб ситуація  на таких підприємствах хоч якоюсь мірою змінилася на краще.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Глухівський. Будь ласка. За ним - депутат Кулик.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).   Дякую.   Прошу   передати   слово   Юрію Ключковському.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Дякую.  Фракція Руху.  Шановний пане голово  фонду! Скажіть,   будь  ласка,  чи  прийняття  пропонованої  поправки  не призведе до ситуації,  коли кожне  підприємство,  яке  підлягатиме акціонуванню,  за  рік  до  того  намагатиметься  стати  збитковим спеціально для того,  щоб уникнути сплати мита?  І чи не для цього вноситься дана поправка?

     БОНДАР О.М.  Якби це було так,  нам було б набагато легше. На жаль, у нас через об'єктивні обставини, і без цього, підприємства, про які йдеться,  є збитковими. І в них є безліч причин, через які вони такими стають,  тож сплата даного мита тут ні до чого.  Це не настільки  серйозний  привід для них,  щоб ставати збитковими,  і, думаю, не буде додатковим приводом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кулик.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Терьохін.

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область). Прошу передати слово Івану Полюховичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть,    будь   ласка,   мікрофон   депутата Полюховича.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,   Рівненська   область).   Фракція  Народного  руху  України. Олександре  Миколайовичу!  На  мою  думку,  цей  закон  потрібний, безперечно, оскільки ні інвестиції, ні наше законодавство, яким би привабливим воно не було,  не можуть конкурувати з таким поняттям, як сплата податків і мита. Однак у мене є застереження.

     Згідно з   частиною   п'ятою  статті  1  Закону  про  систему оподаткування за шість місяців до початку нового  бюджетного  року цей закон, мабуть, уже недоречно приймати. Як ви вважаєте?

     БОНДАР О.М. У проекті закону є норма, що він набирає чинності з 1 січня 2000 року (це другий пункт).  Річ у тім,  що ми подавали законопроект раніше.  Щодо дати вступу закону в дію можна внести у проект зміни.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я зараз розв'яжу вашу суперечку. Законопроект  зареєстрований у Верховній Раді 11 травня 1999 року, отож питання  не  до  Бондаря,  а  більшою  мірою  до  профільного комітету.

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Депутат  Ємець  чогось  не знає.  Надайте йому слово, будь ласка.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не може бути такого,  щоб депутат Ємець чогось не знав. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Ємця.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).  Партія  "Реформи  і порядок".  Ви правильно кажете,  пане  головуючий.  Я  якраз  хочу допомогти доповідачу.  Якби він назвав конкретну цифру, сказав, що згідно з Декретом про державне  мито  ставка  мита  за  реєстрацію інформації   про  емісію  цінних  паперів  становить  близько  0,1 номінальної вартості емісії цінних паперів,  це і пояснило  б,  що жодне  нормальне  підприємство  не  буде  за  рік  починати штучно створювати свою збитковість для  того,  щоб  отримати  цю  пільгу. Гадаю, доповідач мене підтримає.

     БОНДАР О.М. Я просто не називав згадану ставку мита, оскільки думав,  що її знають.  Але це не та сума,  через яку треба  робити себе  збитковим.  Є більше підстав стосовно сплати податків робити збитковими підприємства, ніж дана норма.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

     Одна хвилина надається співдоповідачу,  який  закликатиме  до того,  щоб ми підтримали законопроект.  Так, Сергію Анатолійовичу? Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Коли  дане  питання розглядалося в комітеті,  у нас розгорнулася велика дискусія, чому це має бути тільки приватизація і  чому  це  мають  бути  збиткові підприємства.  Річ  у  тім,  що  є  дуже  багато  випадків,  коли, припустимо,  треба корпоратизувати  або  націоналізувати  державне підприємство,    тобто   державі   викупити   паї   у   приватного підприємства. І не треба про це забувати.

     Тому в принципі ми мали іншу формулу, ніж та, що пропонується Фондом  державного  майна,  і  вона  стосувалася всіх підприємств, незалежно від того,  збиткові вони  чи  не  збиткові.  Припустимо, створюється  підприємство  -  така  сама проблема на голому місці. Тому ми і запропонували прийняти такий маленький законопроект лише в   першому   читанні,   щоб  передбачити  абсолютно  всі  випадки відчуження паїв або корпоратизації:  тобто  це  корпоратизація  як така,     приватизація    корпоратизованого    підприємства    або націоналізація приватизованого підприємства. Якби ми написали таку формулу, то, гадаю, зняли б усі питання, які тут виникали.

     Отож прошу  від  імені  комітету  прийняти цей законопроект у першому читанні (у цілому не приймати,  хоча було і таке прохання) і потім розглянути його у другому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   але  комітет  рекомендує  прийняти  його навіть у цілому. Тож як розуміти?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ні, після дискусії вирішили прийняти в першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  я  свідомо  запитав,  бо  ви  бачите,  що  в запропонованому проекті постанови є пропозиція прийняти документ у цілому.  Комітет після дискусії,  як доповів член комітету, дійшов згоди,  щоб прийняти цей законопроект  у  першому  читанні.  Прошу визначитися.

     "За" - 159.

     127 депутатів не голосують (Шум у залі). Ні, ми не можемо йти від зворотного.  Ніхто не наполягає на повторному голосуванні?  Ще раз  проголосуємо?  Так,  готові?  Прошу підтримати законопроект у першому читанні. Будь ласка.

     "За" - 171.

     Рішення не прийнято.  Законопроект знімається з розгляду (Шум у залі). Депутат Черненко пропонує: якщо законопроект не проходить у першому читанні,  то приймати його в цілому. Ну, це було б надто грубим порушенням Регламенту, якби ми на таке пішли.

     ------------

     Розглядається проект Закону про внесення доповнення до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів про державне  мито  (щодо  Державного інноваційного  фонду).  Доповідає  голова Державного інноваційного фонду Новицький Володимир Станіславович. Будь ласка, три хвилини.

     НОВИЦЬКИЙ В.С.,   голова   Державного   інноваційного   фонду України.  Шановні  народні  депутати!  У  діяльності Держіннофонду трапляються випадки, коли треба захистити майнові інтереси держави в  разі несвоєчасного повернення виконавцями інноваційних проектів наданих позик.

     Так, на  цей  час  за  простроченими  позичками,  наданими  у 1993-1996  роках підприємствам - виконавцям інноваційних проектів, Держіннофонд заявив та має заявити близько 460 позовів на загальну суму  52  мільйони  гривень  до  боржників,  що  передбачає сплату державного мита у розмірі 5 відсотків суми заявлених позовів, і це становить 2,6 мільйона гривень.

     Потребує також  додаткової  сплати подання заяв про перевірку рішень та  постанов  арбітражних  судів  у  порядку  нагляду  й  у випадках їх перегляду за новоявленими обставинами.

     З урахуванням того, що всі видатки Держіннофонду фінансуються коштами Державного бюджету,  а  передбачених  кошторисом  видатків Держіннофонду     коштів     вкрай    недостатньо    для    оплати претензійно-позовної  роботи,  Держіннофонд  не   має   фінансових можливостей   проведення   цієї   роботи  в  належному  обсязі  та своєчасно.

     Слід зазначити, що відповідно до статті 15 Закону України про Державний  бюджет  України на 1999 рік кошти від повернення у 1999 році позичок,  наданих Державним інноваційним фондом підприємствам і організаціям для виконання інноваційних проектів,  зараховуються до  Державного  бюджету  як   надходження   до   цього   фонду   і спрямовуються на здійснення інноваційної діяльності.

     Тому з   метою   захисту   державних   майнових  інтересів  у поверненні до  Державного  бюджету  сум  коштів  за  простроченими інноваційними позичками,  що у багато разів перевищують витрати на сплату   державного   мита,   пропонується   звільнити   Державний інноваційний  фонд  та  його  регіональні  відділення  від  сплати державного мита за позовними заявами згідно з Законом України  про внесення доповнення до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито, проект якого вам пропонується.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання?  Запишіться,  будь   ласка.   Прошу висвітити список. Три хвилини.

     Депутат Зварич.  За ним - депутат Полюхович. Депутата Зварича я не бачу.  Депутат  Полюхович.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Молчанов.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Фракція Народного руху.  Шановний доповідачу! Із  проекту  незрозуміло,  чому  саме  фонд   має   переваги   над підприємствами,   які,   скажімо,   звернуться  до  суду.  Адже  з підприємств, які звернуться до суду, буде стягуватися мито, так? А якщо фонд звертається, то мито не стягується. Як це зрозуміти?

     Дякую.

     НОВИЦЬКИЙ В.С.  На нашу думку,  законопроектом не порушується принцип рівності сторін  у  судовому  розгляді.  Якщо  виходити  з практики роботи фонду, то, як я вже сказав, ми звернулися, а також маємо заявити 460 позовів на  загальну  суму  понад  50  мільйонів гривень.  Разом  з  тим  за  шість  років  існування фонду не було жодного позову до фонду від виконавців інноваційних  проектів.  Це перше.

     Друге. Ми  працюємо  з бюджетними коштами,  і повернені кошти зараховуватимуться  до   Державного   бюджету   і   в   подальшому використовуватимуться для фінансування інноваційних проектів.  Ось це основне.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Зрозуміло.  Але я вас запитав не про  це.  Що розуміється під словами "діяльність фонду"?

     НОВИЦЬКИЙ В.С.    Діяльність    фонду   -   це   фінансування інноваційних проектів і пов'язаний з  цим  комплекс  робіт.  Якщо, скажімо,  виникає потреба у проведенні такої позовної роботи, то у кошторисі  фонду  немає  грошей,  щоб  заплатити  за  мито.  А  це призводить до значних втрат держави у кожному такому випадку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дискусія відбулася. Сідайте, будь ласка.

     Альошин Валерій  Борисович  від  профільного  комітету.  Будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги!  У  нашому  комітеті  відбулася коротка дискусія з приводу цього законопроекту.  Треба сказати, що думки членів комітету розійшлися і позитивного рішення комітет  не прийняв, хоча прийняв рішення про внесення даного законопроекту на розгляд парламенту.

     У чому проблеми,  які стримали нас від прийняття  позитивного рішення?  Частково  вони  були  висвітлені  в  запитанні народного депутата Полюховича,  який казав про те, що у будь- якому судовому розгляді  мають  змагатися  сторони  на  рівних умовах,  на рівних засадах.  І незрозуміло, що буде внаслідок судового розгляду, якщо Державний інноваційний фонд програє.

     У такому  разі  це  фактично  означатиме,  що  за позитивного рішення стосовно цього законопроекту  і  Держіннофонд  не  сплачує мито,  і  Державний  бюджет  втрачає.  З  другого  боку,  це  може стимулювати  не  досить  обгрунтовані  позови  з  боку  Державного інноваційного фонду.

     Однак можна сказати, що така загальна ситуація характерна для відносин будь-яких центральних органів  виконавчої  влади.  І  тут можливі  два  варіанти  виходу  з  даної ситуації:  або відповідні передбачення робити  під  час  формування  кошторисів  центральних органів виконавчої влади, або ж запропонувати механізм так званого відкладального мита,  коли  фактично  це  не  збільшує  кошторисні витрати  органів  центральної влади в тому разі,  якщо їхні позови задоволені.

     Отже, ми  в  комітеті,  не  прийнявши  позитивного   рішення, розуміємо,  що  цю  проблему потрібно розв'язувати в комплексі для всіх центральних органів виконавчої влади.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Борисовичу. Сідайте. Гадаю, зараз зал прийме мудре рішення.

     Шановні колеги,  будь ласка,  займіть робочі місця. Ставиться на голосування проект Закону про внесення доповнення до  статті  4 Декрету  Кабінету  Міністрів  про  державне  мито (щодо Державного інноваційного фонду) у першому читанні. Прошу визначитися.

     "За" - 125.

     Рішення не прийнято. Законопроект знімається.

     ------------

     Шановні колеги, у нас залишився борг із учора - проект Закону про державну геологічну службу в другому читанні.  Самойленко Юрій Іванович. Будь ласка.

     Поки іде Юрій Іванович,  чи є хтось  із  народних  депутатів, який  вніс  пропозиції  і не задоволений,  як на них прореаговано? Немає?

     Тоді є  пропозиція  підтримати  цей  законопроект  у  другому читанні  в цілому.  Прошу підтримати.  І Партія зелених,  і Зелена партія голосують дружно за.

     "За" - 211.

     Шановні колеги,  щоб  не  порушувати  Регламенту,  залишилась рівно одна хвилина для прийняття закону. Голосуємо дружно за.

     "За" - 233.

     Дякую. Вітаємо геологів із прийняттям закону.

     Шановні колеги,  ми  повністю виконали порядок денний.  Дякую вам за роботу. Вечірнє засідання оголошується закритим. До завтра, до 10 години.