ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  7  ж о в т н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    прошу    підготуватися    до реєстрації.

     Реєструємося.

     Зареєстровано 354   народних  депутати.  Єхануров  не  встиг. Зарахуємо, буде 355. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги,  давайте порадимося. Ви бачите, що в нас ціла серія  законопроектів,  які  подані  разом  із  проектом  бюджету. Кабінет Міністрів просить, аби ми їх розглянули. Це законопроекти, які спрямовані на поповнення доходної частини бюджету.

     З усіх  цих  п'яти  законопроектів у нас один доповідач,  і з чотирьох - один співдоповідач.  Якщо ви не заперечуєте,  якщо буде воля   доповідача,   ми   зараз   заслухаємо   доповідь   про  всі законопроекти,   співдоповідь   також   про   всі   законопроекти, обговоримо, а потім конкретно щодо кожного проекту закону приймемо рішення.

     Василю Васильовичу,  ви готові до такого розвитку подій?  Зал підтримує. Терьохін також погоджується.

     Будь ласка,  слово  для  доповіді  про  проекти  законів  про внесення змін до Закону про податок на додану  вартість  (стосовно збільшення  доходної частини бюджету;  усі вони стосуються цього), до Закону про оподаткування прибутку підприємств,  до  Закону  про акцизний  збір  на алкогольні напої та тютюнові вироби і до деяких законів  України  з  питань  оподаткування   підакцизних   товарів (продукції)   надається   заступнику   міністра  фінансів  України Регурецькому Василю Васильовичу.

     Шановні колеги! Ми заслухаємо доповіді про всі законопроекти, обговоримо,  а приймати рішення будемо конкретно щодо кожного,  це без сумніву. І запитання поставимо Василю Васильовичу.

     Будь ласка,  Василю Васильовичу.  Скільки часу вам  потрібно? Будь ласка, 20 хвилин.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  На ранковому засіданні  міністр фінансів,  представляючи проект бюджету на 2000 рік,  повідомив вам про  те,  що  уряд  вийшов  з  пропозицією  до Верховної  Ради розглянути деякі законодавчі акти,  прийняття яких дало б можливість у 2000 році  отримати  додатково  до  Державного бюджету деякі кошти, які ми могли б використати на ті витрати, які не включені до проекту бюджету 2000 року,  але які вкрай необхідно профінансувати за рахунок державних коштів.

     Нагадаю вам,  що  прийняття  всіх  цих наших пропозицій,  які згадані  в  проекті  бюджету  2000   року,   дало   б   можливість мобілізувати до бюджету 3,2 мільярда гривень.

     Ці пропозиції  умовно  можна розділити на дві частини.  Перша частина -  законопроекти,  які  вже  прийняті  Верховною  Радою  в першому чи в другому читанні і які могли б бути остаточно прийняті до кінця цього року - це про оподаткування доходів фізичних  осіб, про місцеві податки і збори і про оподаткування нерухомості.  Вони дали б можливість теж мобілізувати додаткові кошти до бюджету.  Це в основному було б джерело місцевих бюджетів.

     І друга  частина  пропозицій  стосується  діючих законодавчих актів,  які уряд пропонує деякою мірою уточнити  або  змінити,  що дало  б  можливість  без  збільшення  податкового  навантаження на платників податків додатково мобілізувати  до  Державного  бюджету 1,6 мільярда гривень.

     Перший законопроект,  який  пропонується  вашій  увазі  -  це законопроект про внесення змін до Закону України  про  податок  на додану вартість, його реєстраційний номер 4050-1.

     Наші пропозиції  зводяться  до  такого.  Відповідно до пункту 11.6 статті 11 Закону про податок на додану вартість  до  1  січня 2000 року   діє   норма,  яка  передбачає,  що  в  разі  вивезення (експорту)  товарів  за  межі  митної  території  України   шляхом бартерних   (товарообмінних)   операцій  сума  податку  на  додану вартість,  сплачена експортером на митній  території  України  при придбанні товарів для експорту,  не включається до сум податкового кредиту, а ці витрати повинні враховуватися при визначенні ціни за бартерним контрактом.

     Суть полягає  в тому,  що відповідно до чинного законодавства суб'єкти підприємницької діяльності мають  податкові  зобов'язання при  продажу  товарів  і несуть витрати при закупівлі матеріальних ресурсів для виробництва цих товарів.  Усі  витрати,  пов'язані  з придбанням товарів,  вони відшкодовують за рахунок сум,  отриманих від продажу товарів.  А коли від'ємне сальдо отримується  стосовно витрат   підприємства,   воно   відшкодовується   безпосередньо  з Державного бюджету.

     До всіх експортних поставок  застосовується  нульова  ставка. Тому  всі витрати,  які експортер поніс при придбанні матеріальних ресурсів  і  товарів  на  митній  території  України,  мають  бути відшкодовані  йому  з  Державного  бюджету.  Ці  механізми діють у повному обсязі за винятком того випадку,  коли експортні  операції здійснюються шляхом бартерних угод.

     Цей виняток  із  загального  правила  діє у нас протягом двох років.  Протягом  1998-1999  років  експортери,  які   здійснювали бартерні операції, такого відшкодування не отримували.

     Ми пропонуємо продовжити дію цієї норми ще на один рік - до 1 січня 2001 року,  тобто норми,  яка не дає права включати суму ПДВ до   податкового   кредиту   при   бартерних  зовнішньоекономічних операціях.

     Наші обгрунтування базуються на тому,  що протягом двох років експортери,   які   здійснювали  такі  поставки  на  експорт,  уже визначилися з рівнем цін  на  ці  товари,  визначилися  з  умовами поставок   на   майбутній   2000   рік.   І  враховуючи,  що  сума відшкодування ПДВ  за  такими  контрактами  становить  більше  800 мільйонів   гривень,  що  все  це  вже  було  враховано  у  цінах, визначених у бартерних контрактах,  Кабінет Міністрів  звертається до  вас із пропозицією продовжити дію цієї норми.  Невідшкодування цих сум дасть можливість залишити в  доходах  бюджету  більше  800 мільйонів  гривень,  і  ці кошти будуть враховані при фінансуванні тих  статей,  про  які  говорив  міністр  фінансів  на   ранковому засіданні.

     Я можу  зараз  відповісти на запитання,  яке задавали народні депутати,  що це  є  стримуванням  укладання  зовнішньоекономічних контрактів,  що це якимось чином впливатиме на всі показники нашої зовнішньоекономічної діяльності.  Хотів би  зауважити,  що  це  не зовсім   так.   Будьякого  впливу  при  прийнятті  цієї  норми  не відбудеться. Бартерні контракти, як вам добре відомо, збалансовані у величині цінових параметрів:  і ціна товару,  який поставляється на експорт,  і  ціна  товару,  який  отримується  за  імпортом,  в абсолютних  величинах мають однаковий розмір,  і сальдо у цих двох операціях,  як правило,  повинне мати нульове значення. Відповідно скасування норми,  яку я пропоную, поперше, вимагає від експортера компенсувати цю суму за рахунок збільшення кількості  товарів,  що поставляються  на  експорт,  щоб збалансувати ці дві операції.  Це вкрай невигідно.

     По-друге, скасування цієї норми може стимулювати  експортерів до  збільшення  кількості  бартерних контрактів.  До відома:  за 7 місяців цього року у цих експортних поставках  бартерні  контракти становили  не  таку вже й велику частку - всього 4,4 відсотка всіх зовнішньоекономічних операцій.

     Основна частка   бартерних   контрактів   наших   експортерів припадає  на поставки до Російської Федерації - 44,5 відсотка і до Білорусії - близько 15 відсотків.

     Як вам відомо,  Росія не звільняє свої товари від податку  на додану вартість при експортних поставках на території країн СНД. І в Україну всі товари з Росії ідуть з податком на  додану  вартість російським.  Наші покупці,  наші імпортери закуповують ці товари і відповідно  платять  податок,  який  іде  до  бюджету   Російської Федерації.  Ми  маємо якось збалансувати наші зовнішні відносини з Російською Федерацією.  І це ще один аргумент на користь того, щоб ми залишили для бартерних контрактів ПДВ у цінах,  які визначені в цих контрактах.

     І тепер про наші пропозиції до пункту 11.22 "Прикінцевих  положень" чинного Закону про податок на додану вартість.  Цим  пунктом  передбачено,  що  товари   з   державного матеріального  резерву,  які  були закладені до резерву до 1 січня 1998 року,  мають реалізовуватися з податком на  додану  вартість, але  ця  сума податку залишається в розпорядженні Держкомрезерву і використовується ним при закупівлі нових  товарів  для  закладення матеріальних  цінностей  до  державного  резерву з метою підтримки незнижувального запасу.  Ця пільга  спрацювала  не  зовсім  добрим чином,  виявилися зловживання цією пільгою.  Враховуючи те,  що ми втрачаємо податок на додану  вартість  при  реалізації  товарів  з державного  резерву  і  що  комітет  є таким же суб'єктом на ринку купівлі і продажу товарів, ми вважаємо, що він повинен працювати в загальному  режимі,  як  кожен суб'єкт.  Тобто він має продавати і купувати товари з податком на  додану  вартість  і  сплачувати  до Державного бюджету на загальних підставах.  Тому Кабінет Міністрів пропонує пункт 11.22  статті  11  Закону  про  податок  на  додану вартість  скасувати.  Це  все,  що  стосується  змін до Закону про податок на додану вартість.

     Другий законопроект зареєстрований  під  номером  4050-2.  Це пропозиція  про  внесення змін до Закону України про оподаткування прибутку підприємств.  Уряд  пропонує  переглянути  норму  чинного закону (стаття 6), яка передбачає, що в разі, коли платник податку має від'ємне значення бази оподаткування,  тобто доходи є меншими, ніж  витрати,  то  він  має  право переносити від'ємне значення на зменшення  бази  оподаткування   наступних   податкових   періодів протягом не більше 5 років. Це абсолютно правильна норма. Вона дає можливість підприємствам,  які з тих чи інших причин отримали  від своєї  господарської  діяльності  збитки у цьому звітному періоді, врахувати ці збитки в наступних періодах.  І до тих  пір,  поки  у підприємства  не  з'явиться чистий прибуток,  держава не має права його оподатковувати, оскільки реального прибутку дане підприємство не  має.  Але  наші  добрі  наміри (ми запропонували передбачити в законі,  коли його приймали,  відшкодовувати  ці  збитки  протягом п'яти  років)  на  практиці обернулися тим,  що багато підприємств використали цю  норму  таким  чином,  що  Державний  бюджет  поніс втрати.

     Лише в   четвертому   кварталі   минулого   року   податковою адміністрацією була проведена спеціальна перевірка  підприємств  і було  встановлено,  що  400 підприємств,  які підлягали перевірці, завищили показник від'ємного сальдо фінансових результатів з  тим, щоб  скористатися  правом  на  зменшення  податкових зобов'язань у наступних податкових періодах на 700 мільйонів гривень.  Це тільки невелика  частина  підприємств,  які  свідомо  пішли  на порушення чинного законодавства і зменшили  свої  податкові  зобов'язання  в розмірі  700  мільйонів.  Поширивши  цю  норму  на  всіх платників податків,  а їх у нас більше ніж 600 тисяч,  ми можемо порахувати, що це досить суттєві зміни.

     За підсумками  минулого  року  наводжу  такі цифри.  20 тисяч підприємств,  які  вважалися  плановими,   коли   планували   свої показники на 1999 рік, отримали збитки в розмірі більше 1 мільярда гривень,  і ці збитки враховані у визначенні прибутку  1999  року. Втрати Державного бюджету від таких операцій сягають 300 мільйонів гривень.

     Кабінет Міністрів України не пропонує скасувати цю  норму,  а вносить  пропозицію  про  диференційований підхід до цих платників податку.   Уряд   пропонує   новоствореним   підприємствам,    які розпочинають свою діяльність і, безумовно, в перші роки діяльності не  можуть  з  багатьох  причин  отримувати  прибуток,   дозволити враховувати свої збитки в майбутніх звітних періодах, але на строк не більше 3 років.

     Підприємствам, які   отримали   збитки   в   результаті   дії стихійного   лиха,   обставин   непереборної  сили  (форс-мажору), пропонується дозволити враховувати ці збитки в  майбутніх  звітних періодах, але на строк не більше 5 років.

     Усі інші   підприємства,   які  отримають  збитки  від  своєї діяльності,  мають право врахувати ці збитки в  майбутніх  звітних періодах, але на період не більше двох років.

     Наступна пропозиція.   Оскільки   багато   платників  податку зловживають цим правом і свідомо завищують від'ємне сальдо, щоб не сплачувати   податки   в  майбутніх  періодах,  Кабінет  Міністрів пропонує застосувати до таких платників податку  штрафну  санкцію, яка   відповідно   до   чинного  законодавства  застосовується  до платників, які навмисно ухиляються від оподаткування, в розмірі 30 відсотків    суми    завищення    від'ємного    значення   об'єкта оподаткування.  Тобто за такі дії, які свідомо чинитимуть платники податків,  держава  буде  карати.  Це  пропозиції,  які стосуються Закону про оподаткування прибутку підприємств.

     Третій законопроект  зареєстрований   під   номером   4050-3. Пропонується   внести   зміни  до  Закону  про  акцизний  збір  на алкогольні напої та тютюнові вироби.  Кабінет Міністрів не ставить питання  про  збільшення  ставок  акцизного  збору  на  підакцизні товари, а пропонує внести такі зміни до чинного закону.

     Статтею 7 Закону України  про  акцизний  збір  на  алкогольні напої  та тютюнові вироби передбачено,  що підприємства первинного виноробства  при  отриманні  спирту  етилового  для   виготовлення виноградних  виноматеріалів  чи  сусла акцизний збір не сплачують. Акцизний  збір  сплачується  при  продажу  товарів,   які   будуть вироблені з цих виноматеріалів.

     Частина підприємств  виготовляє  плодовоягідні виноматеріали. Але чинним законодавством не передбачено звільнення їх від  сплати акцизного сбору при отриманні спирту.

     Значна кількість    плодів    може   бути   використана   для виготовлення  плодовоягідних   вин,   і   вони   в   минулі   роки виготовлялися  в  нас  у досить великих обсягах.  Можу назвати вам цифри:  у  1998   році   було   виготовлено   3,4   мільйона   дал плодово-ягідних  вин;  за вісім місяців цього року виготовлено 1,1 мільйона дал.  Але незвільнення від  сплати  акцизного  збору  при отриманні  спирту  змушує  ці  підприємства стримувати виробництво таких  вин  і  використання  плодів  і   ягід,   які   вирощуються сільськогосподарськими підприємствами і не можуть бути реалізовані як якісні товари.

     Кабінет Міністрів врахував цю ситуацію  і  пропонує  народним депутатам  прийняти  зміни до чинного законодавства і надати право не сплачувати акцизний збір при отриманні спирту  для  виробництва плодовоягідних виноматеріалів.

     Що це  дасть для Державного бюджету?  За нашими розрахунками, виробництво плодів  в  Україні  сягає  2,5-3  мільйонів  тонн.  30 відсотків  цієї  кількості - це плоди,  які не є стандартними,  не можуть бути реалізовані через торговельну сітку.  Вони можуть бути перероблені на виноматеріали.  Їх загальна кількість в абсолютному виразі становить близько 750-900 тисяч тонн.

     Використавши ці плоди на переробку,  можна  було  б  отримати близько  6,5  мільйона дал виноматеріалів.  При виробництві вина з цих виноматеріалів ми могли б отримати 107 мільйонів  гривень  від сплати  акцизного  збору,  податку на прибуток і податку на додану вартість.  Десь таку ж суму ми втрачаємо,  запровадивши норму  про несплату  акцизного збору на спирт,  який має бути закуплений цими виробниками.  Тобто  втрат  держава  начебто  не  буде  мати.  Але запропонована  норма  дасть можливість використати плоди та ягоди, які сьогодні втрачаються,  завантажити підприємства, створити нові робочі   місця,   а   підприємству,  яке  сплачуватиме  податок  з реалізації продукції, - мати фінансові ресурси для свого розвитку.

     Друга наша  пропозиція  до  Закону  про  акцизний   збір   на алкогольні напої та тютюнові вироби стосується норми, яку Верховна Рада прийняла в минулому році, вносячи зміни до цього закону. Було прийнято, що при закупівлі лікерогорілчаними підприємствами спирту для  виробництва  лікеро-горілчаної  продукції  акцизний  збір  не сплачується,   а   має  бути  виданий  вексель,  який  підтверджує зобов'язання платника податку протягом 90 днів  сплатити  акзицний збір. Акцизний збір лікеро-горілчані підприємства мають сплачувати при придбанні  акцизних  марок  у  сумі,  розрахованій  із  ставок акцизного збору на готову продукцію.

     Це було  таке  перехідне положення,  яке мало дати можливість підприємствам,  що  виробляють  алкогольну  продукцію,  не  шукати додаткові   фінансові   ресурси  для  сплати  акцизного  збору,  а сплачувати  а  його   до   Державного   бюджету   при   реалізації лікерогорілчаних виробів.

     Насправді ж   ця   норма   не   спрацювала.  Підприємства  не сплачували акцизу,  їм видавалися векселі. Податкова адміністрація втратила  можливість  погашати  всі ці векселі,  і в результаті ми допустили значне зростання недоїмки по сплаті  акцизного  збору  з цих товарів.  За станом на 1 вересня цього року недоїмка по сплаті акцизного збору з  лікерогорілчаних  виробів  сягала  близько  500 мільйонів гривень. Це досить істотні втрати держави.

     Ми пропонуємо  скасувати цю норму Закону про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби, внісши зміни до статті 7.

     Наступний законопроект знову стосується Закону про податок на додану   вартість.  Він  зареєстрований  під  номером  4050-4.  Ця пропозиція сьогодні вже звучала в цьому залі.  Я повторю. Мова йде про  оподаткування  таких  товарів,  як  електроенергія,  вугілля, вугільні брикети та  імпортований  газ.  Операції  з  продажу  цих товарів  на  митній  території  України  мають оподатковуватися за ставкою 20 відсотків  у  загальному  порядку.  Але  Верховна  Рада прийняла  рішення  тимчасово  - протягом двох років - не справляти податок на додану вартість з операцій продажу цих товарів.  І до 1 січня  2000  року  діє  норма,  яка  говорить,  що при продажу цих товарів застосовується нульова ставка.  Це було  запропоновано  як компроміс,  перехідне положення для того,  щоб покупці цих товарів мали можливість знайти фінансові ресурси для їх закупівлі.  Але, з іншого  боку,  Державний  бюджет  несе істотні втрати від дії цієї норми.  Вам називали сьогодні цифру:  застосування нульової ставки на  операції  з продажу цих товарів призводить до втрат Державного бюджету в розмірі 0,9 мільярда гривень.  А  якщо  врахувати  ще  й імпортований газ,  який у цих цифрах не врахований, то це більше 1 мільярда гривень.

     Зважаючи на те що ця норма діє лише до кінця звітного року, в проекті  бюджету  на  2000  рік  уже враховано,  що згадані товари будуть оподатковуватися на загальних підставах, і ці 900 мільйонів гривень  уже  враховані в доходах Державного бюджету і розподілені за витратними статтями.

     Але враховуючи  те,  що  запровадження  ставки  20  відсотків відразу  з  1  січня 2000 року може створити фінансові ускладнення для покупців цих товарів,  Кабінет Міністрів вийшов з  пропозицією прийняти  такий компромісний варіант:  на один рік - до кінця 2000 року - застосувати ставку на операції  з  продажу  електроенергії, вугілля,  вугільних  брикетів  та імпортованого газу для суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 10 відсотків.  Це  тимчасовий захід.  Ми вважаємо, що йдемо на порушення принципів, закладених у Законі про податок на додану вартість.  Але це вимушений  захід  з боку  уряду,  і  він  дасть  нам  можливість  тимчасово зберегти в Державному бюджеті значні кошти,  не встановлюючи при цьому  повну ставку  податку  на додану вартість для покупців цих товарів і тим самим не створюючи податкових зобов'язань.

     Я наведу вам цифру,  щоб ви орієнтувалися,  про що йде  мова. Так,  при реалізації вугілля або вугільних брикетів у тих обсягах, які передбачається  реалізувати  у  2000  році,  із  застосуванням ставки  10 відсотків є можливість нарахувати 607 мільйонів гривень податку на додану вартість.  Водночас  виробникам  цієї  продукції належатиме  відшкодувати  з бюджету кошти,  які вони витратили при закупівлі матеріальних  ресурсів  для  свого  виробництва,  -  839 мільйонів гривень.  Отже,  від'ємне сальдо становить 230 мільйонів гривень.  Тобто податкових зобов'язань у цих продавців не виникає, держава  економить  бюджетні  кошти,  які  йдуть  на відшкодування податку на додану вартість, у розмірі 600 мільйонів.

     Така ж ситуація щодо електроенергії.  При застосуванні ставки 10 відсотків  при  продажу  електроенергії нараховується податок у розмірі 1 мільярд гривень.  У той же час виробникам електроенергії має  бути  відшкодовано 1,3 мільярда гривень,  які вони витратили, здійснюючи закупівлі для свого виробництва. Тобто від'ємна різниця становить більше 300 мільйонів гривень. Вони податок сплачувати не будуть,  а держава,  повторюю,  зекономить  кошти,  які  йдуть  на відшкодування вхідного ПДВ.

     Шановні народні   депутати!   Юлія   Володимирівна   сьогодні сказала,  що бюджетний комітет цього категорично не підтримує. Але я  все-таки  звертаюся  до  вас з проханням уважно розглянути наші пропозиції.  Це компроміс,  який не веде до податкових зобов'язань продавців  цих  товарів,  а  держава  матиме можливість зекономити кошти і направити їх на фінансування статей,  які передбачаються у проекті  Державного  бюджету.  Ця сума становить більше 1 мільярда гривень.  Знайти ці кошти в бюджеті за рахунок інших  джерел  буде дуже важко.

     I п'ятий  законопроект зареєстрований під номером 4050-5.  Це дуже важливий законопроект,  і ми хотіли б,  щоб  ви  його  уважно розглянули.   На  території  України  багато  підакцизних  товарів реалізується без сплати акцизного збору. Така ситуація складається у зв'язку з тим,  що багато суб'єктів мають можливість завозити на митну територію  підакцизні  товари,  не  сплачуючи  податків  при перетині митного кордону.

     Ви розумієте,  що  мова йде про ті спільні підприємства,  які відсудили собі право застосовувати норми закону  до  2000  року  і ввозять  ці  товари без сплати акцизного збору.  Втрати Державного бюджету від цих операцій за 9  місяців  перевищують  1,3  мільярда гривень.  Внаслідок дії цих норм до бюджету не надійшло мита - 440 мільйонів гривень,  акцизного збору - 250 мільйонів гривень, ПДВ - 600 мільйонів гривень і недоотримано до Пенсійного фонду більше 70 мільйонів  гривень  відрахувань,  які  справляються  з   імпортних поставок. Це досить істотні втрати Державного бюджету.

     Уряд пропонує ввести таке правило: суб'єкти підприємницької  діяльності,  які   завозять   на   митну територію  підакцизні  товари  без  сплати  акцизу,  або  суб'єкти підприємницької діяльності,  які мають можливість закуповувати  на митній  території підакцизні товари без сплати акцизного збору (це в основному спирт),  протягом  трьох  років  не  мають  можливості продавати  ці  товари  на митній території без утримання акцизного збору з  покупців  цих  товарів.  Пропонується,  щоб  ці  суб'єкти виступали податковими агентами, які утримуватимуть акцизний збір з покупців  товарів,  ввезених  без  сплати   акцизного   збору,   і перераховуватимуть його до Державного бюджету.

     Усі ці  процедури  виписані  в даних законопроектах.  Ми дуже детально працювали над цією системою збирання  акцизного  збору  і вважаємо,  що  це буде справедливо по відношенню до всіх суб'єктів підприємницької діяльності.

     Розумієте, ввезення  великої  кількості  товарів  без  сплати податків  дає можливість цим суб'єктам працювати в нерівних умовах у конкурентному  середовищі.  Вони  мають  значні  переваги  перед іншими суб'єктами.

     З одного  боку,  втрачає  Державний бюджет,  з другого боку - суб'єкти  підприємницької  діяльності  за  таких  умов  не  можуть конкурувати  з  такими  продавцями.  Наша  пропозиція вписується в загальні правила,  передбачені  законами  про  оподаткування.  Всі підакцизні товари,  які продаються на митній території, мають бути продані з акцизом.  І дана норма дасть можливість  реалізувати  цю ідею.

     У останньому   законопроекті   є  ще  і  другий  пункт,  яким пропонується ввести до Закону про  підприємництво  доповнення  про те,  що  операції  із  ввезення  на митну територію нафтопродуктів мають бути ліцензовані.  Ця пропозиція  вже  розглядалася  в  залі Верховної  Ради і не була підтримана.  Але уряд вважає за доцільне ще раз звернутися до вас з цією пропозицією.

     Я знаю реакцію профільного комітету на  цей  проект.  Яке  ви приймете рішення - це ваше право, але ми хотіли б, щоб ви звернули увагу на ці пропозиції уряду.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю Васильовичу.  Я бачу, є запитання. Будь ласка, запишіться. У мене до вас таке практичне запитання: чи можемо ми ввести додатковий  податок  на  користування  мобільними телефонами в сесійному залі Верховної Ради? Оце, мабуть, поповнило б бюджет.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Адаме  Івановичу,  я  вам  відповім.  Такий податок  деякого  мірою  уже  введений.  Ви  знаєте,  що  абоненти мобільного зв'язку сплачують відрахування до Пенсійного фонду.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  але я кажу про тих,  хто користується  цими телефонами  під  час  пленарних  засідань.  Особливо  "Відродження регіонів". Їм треба з регіонами зв'язуватися постійно...

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Ми можемо запропонувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  відведемо  10   хвилин   на   запитання, оскільки у нас аж 5 законопроектів.

     Депутат Матвієнков. За ним - депутат Черняк.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. Василий Васильевич! У меня есть ряд вопросов по законопроектам, которые рассматриваются.

     Первое. Вы  говорите  о  том,   что   нужно,   так   сказать, систематизировать эту работу, для того чтобы увеличить поступления в Госбюджет.  Вы мне ответьте:  что может быть проще монополии  на реализацию  спиртных  напитков?  Сколько  мы получим от этого шага денег в Госбюджет?  И не нужно никаких акцизных сборов, ведь любой акциз  сегодня приведет либо к тому,  что в тени начнут разливать, либо к другим каким-то фокусам.

     Второе. Вы предлагаете убрать нулевую  ставку.  Скажите,  как это  отразится  на  ценах?  Вы  хорошо говорите о том,  как это на бюджете  отразится,  а  на  ценах  на  внутреннем  рынке  как  это отразится?

     И по  пятому  проекту.  Вывести  из  тени  -  вот в чем,  так сказать, основной выход, а не в том, чтобы положить дополнительный груз  на  тех,  кто платит,  на те платежеспособные,  так сказать, предприятия или хотя бы тех же коммерсантов,  которые хоть  как-то платят.  Мы  того,  кто  везет,  сегодня  еще пытаемся обязательно нагрузить.  Ну загрузим его так,  что он  ляжет  окончательно.  Не кажется ли вам, что нужны другие подходы и методы для решения этой проблемы?

     Спасибо.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Перше запитання ви поставили стосовно монополії   на   продаж   алкогольної  продукції.  Ми  не  вносимо пропозицію про збільшення ставок акцизного збору,  що приводить до скорочення   легального   продажу   цих   товарів.  Ми  в  проекті Держбюджету 2000 року передбачаємо близько 700 мільйонів акцизного збору,  який  надійде від реалізації лікеро-горілчаних виробів.  У нас є Держспецмонополія,  але,  на жаль,  ми не можемо  розв'язати проблему  продажу нелегального,  або тіньового,  лікерогорілчаного товару.  Дуже велика частина продається сфальсифікованого товару і без сплати акцизного збору.

     Я вважаю,  що  з  часом  це  питання  буде  вирішено.  А наша пропозиція стосувалась лише звільнення від акцизного збору спирту, який використовується для виробництва плодово-ягідних вин.  Бюджет від цього,  я вважаю,  нічого не втратить,  тому що сьогодні ми  в принципі  зупинили  виробництво  плодово-ягідних вин через те,  що підприємства  не  мають  можливості  знайти  кошти  для  закупівлі спирту.   Звільнення   від   акцизу   дасть  можливість  розпочати виробництво і це принесе додаткові фінансові ресурси.

     Стосовно нульової ставки.  Безумовно, податки на споживання - це  збільшення  ціни,  абсолютно  правильно.  У ціні товару,  який продається  на  території  України,  як  правило,  є  податок,  за винятком таких товарів,  як електроенергія та вугілля.  Правильно, введення ставки ПДВ 20 відсотків на продаж цих товарів у  принципі не  призведе  до збільшення ціни.  Ви добре знаєте,  що податок на додану вартість не  включається  до  собівартості  товару.  Можуть виникнути  тільки тимчасові труднощі,  коли на першу закупку треба буде знайти додаткові фінансові ресурси,  щоб  сплатити  ПДВ.  Але через  місяць  (так  працює  механізм  весь  час) цей податок буде повернутий.  Тобто буде можливість збалансувати  свої  витрати  за рахунок того,  що повернеться з Державного бюджету, або за рахунок внутрішніх продаж.  І в подальшому цей механізм буде  працювати  в такому   режимі,   як  і  щодо  інших  товарів,  які  підприємства закуповують.

     І стосовно п'ятого проекту - вивести з тіні ті  підприємства, які  продають товари.  Я хочу ще раз звернути вашу увагу - йдеться не про підприємства,  які працюють в тіні,  а про ряд  підприємств (ви їх знаєте, і я можу вам їх ще раз назвати - "Бізон", "Фіаніт", "Актив"  та  інші),  які  на  підставі  рішень   судових   органів використовують право,  передбачене законами 1992 року,  легального ввезення на  територію  України  підакцизних  товарів  без  сплати податків.  Тобто вони користуються пільговим режимом оподаткування своєї комерційної діяльності, що є несправедливим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте.  Мене зацікавило те, що ми всі знаємо, хто працює в тіні, але чомусь допускаємо, щоб вони до цього часу в тіні працювали.

     Будь ласка. Депутат Черняк. За ним - депутат Баранчик.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Василю Васильовичу!  Усі п'ять запропонованих Кабінетом  Міністрів законопроектів  підготовлені  з  точки  зору  збільшення  доходної частини Держбюджету.  Це основний підхід,  основний критерій, який покладено  в основу підготовки таких законів.  Я не заперечую,  і, мабуть,  Верховна Рада не буде заперечувати,  оскільки ця проблема дуже важлива - збільшення доходної частини бюджету.

     Як ви  як  фахівець вважаєте:  цей підхід є достатнім і єдино можливим?  Як відомо,  є державні фінанси і є фінанси підприємств. Чи   немає  певної  суперечності  в  цих  пропозиціях?  Ми  можемо намагатися досягнути збільшення доходної  частини  бюджету  і  при цьому  негативно  вплинути на фінанси підприємств,  що в кінцевому результаті  знову-таки  негативно  вплине  на  зростання   доходів бюджету.

     Як ви  вважаєте,  тут  достатньою  мірою  враховані фінансові інтереси підприємств і чи не може бути негативних  наслідків  саме для фінансів підприємств, якщо ці законопроекти будуть прийняті?

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Дякую.   Я   повторю.  Мета,  закладена  в представлені законопроекти,  полягає в тому,  щоб дати  можливість отримати  додаткові ресурси для Державного бюджету.  Я називав вам цифру - приблизно 3,2 мільярда гривень.

     З іншого боку, ви стурбовані тим, чи не позначиться негативно на  фінансах  підприємств  застосування цих норм.  Хотів би ще раз звернути вашу увагу,  що ці законопроекти якраз направлені на  те, щоб   не   збільшувати   податкового   навантаження  на  суб'єктів підприємницької діяльності.  Єдиний негатив - це те, що скасування нульової   ставки  може  призвести  до  тимчасових  утруднень  для покупців  цих  товарів  -  електроенергії,  газу,   вугілля.   Але повторюю: це тимчасове явище, оскільки механізм працює так, що всі ці  витрати  будуть  їм  повернуті  буквально  через  місяць,  так передбачено законодавством.

     Усі інші  запропоновані  нами норми спрямовані на те,  щоб не чіпати фінансові ресурси підприємств,  не перерозподіляти їх через податкові  зобов'язання.  І  тому  я  вважаю,  що всі ці закони не вплинуть негативно на суб'єктів підприємницької діяльності.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат Баранчик.  За ним -  депутат Сергієнко.   Немає   депутата   Баранчика.   Будь  ласка.  Депутат Сергієнко. За ним - депутат Полюхович.

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   101, Кіровоградська область).  Фракція Трудової партії України. Василий Васильевич,  все пять проектов законов,  которые  вы  предлагаете, опять   же   направлены   на   ухудшение   финансового   состояния производителя,  а не коммерческих структур.  Вы назвали  несколько коммерческих структур,  которых решением суда освободили от уплаты акциза,  но ведь в судебном порядке можно  решить  этот  вопрос  и отменить это безобразие.

     Все эти   пять   проектов   приводят  к  ухудшению  работы  и финансового положения именно  производителей,  а  не  коммерческих структур. Почему и зачем?

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Безумовно, будь-які податки впливають на будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності,  у  тому  числі виробника.  Але  кожен  із  цих  законів,  якщо його окремо взяти, істотного негативного впливу на  виробника  не  справить.  Я  можу повернутися   і  деталізувати  кожен  з  них.  Вони  повторюють  і вдосконалюють  діючі  норми,   які   вже   використовуються   цими суб'єктами.  Буквальних фінансових втрат цим підприємствам завдано не буде, і тому негативного впливу теж не буде.

     Стосовно ж судових рішень,  то ви знаєте,  що приймалися такі рішення  в  останній судовій інстанції,  тож переглянути їх просто немає  можливості.  Ці  заходи  вже  вживалися,  але   позитивного результату  ми не досягли.  Тому пропонується інший шлях,  який ми могли б  реалізувати,  щоб  отримати  з  цих  підприємств  належні податки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Полюхович.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Фракція Народного руху України. Василю Васильовичу,  у мене до вас є невеличке запитання,  яке стосується якраз виробництва товарів і цих п'яти законопроектів.  Я не згоден з  попереднім  моїм  колегою,  який  задавав  запитання.  Що  таке акцизний збір,  ми знаємо,  але я хотів би,  щоб ви дещо  уточнили зараз, оскільки ми будемо голосувати щодо кожного законопроекту.

     Ви сказали,   є  дві-три  фірми,  які  відсудили.  Ми  знаємо приблизно,  які дві-три фірми.  А не могли б ви назвати їх  тут  у залі  конкретно,  а  також  суми,  які недоотримані через ці фірми починаючи хоча б з "Бізона"?

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Я вам декілька назвав. Тут у нас був перелік усіх фірм,  які мають право таке робити.  Втрати, я повторюю, за 9 місяців становлять 1,3 мільярда гривень (Шум у залі). У мене є під рукою назви шести таких фірм (я,  на жаль, не можу дати вам повний перелік).  Це фірма "Фіаніт",  фірма "Актив",  фірма "АРТ",  фірма "Лютня"  і  фірма  "Бізон"  -  філіал підприємства.  Але це тільки незначна частина.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю Васильовичу.  Сідайте,  будь ласка (Шум  у  залі).  Ні,  ще  в  нас  є  співдоповідачі.  Ми не можемо визначати долю таких серйозних податкових законів  без  Терьохіна. Це неможливо.

     Будь ласка,  співдоповідає  про  чотири  законопроекти,  крім законопроекту 4050-3 щодо акцизного збору на алкогольні  напої  та тютюнові   вироби,   Сергій  Анатолійович  Терьохін.  Скільки  вам потрібно часу? 15 хвилин, будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м. Київ). Шановні народні депутати! Оскільки ми зробили таку собі  солянку  з цих законопроектів,  то я просив би вас бути дуже уважними,  взяти сьогоднішній порядок денний і по кожному  проекту закону відмічати позицію нашого комітету.

     Перший законопроект  4050-1 передбачає продовжити,  як ви вже чули,  до 1 січня 2001 року дію норми Закону про податок на додану вартість, якою передбачено, що в разі вивезення (експорту) товарів за межі митної території України шляхом  бартерних  операцій  сума ПДВ,  сплачена  або  нарахована  в  ціні придбаного товару (робіт, послуг),  не  включається  до  складу   податкового   кредиту,   а включається до валових витрат виробництва підприємства.

     Комітет з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності  не погоджується з цією пропозицією з таких  причин.  Зазначена  норма закону  була  спеціально  прийнята  Верховною  Радою  з  обмеженим строком дії для надання часу підприємствам на перехід до  грошових форм  розрахунків  у зовнішньоекономічній діяльності.  На сьогодні частка бартеру в зовнішньоекономічній діяльності становить близько 6  відсотків  і  застосовується  лише  на  тих  традиційних ринках України,  які по-іншому працювати не можуть. Насамперед, це країни колишнього  СРСР,  а  також країни зі слабкими грошовими системами або замкненими валютами.

     Треба відзначити,  що застосування  цієї  норми  призвело  до збільшення цін на українську продукцію і,  як наслідок, до різкого скорочення товарообороту із зазначеними вище  країнами,  де  місце української  продукції зайняла продукція країн,  в яких така норма не діє.  Зрозуміло,  що в умовах дефіциту платіжного балансу ми не можемо  дозволити  собі  розкіш  проводити  подібні експерименти й надалі.

     Друге. Застосування цієї норми  призводить  до  перекачування ресурсів  з  місцевих  бюджетів  до Державного бюджету,  і це дуже важливо.  Справа в тому, що внаслідок її застосування збільшується розмір  валових  витрат  підприємства та зменшуються надходження з податку на прибуток,  який зараховується згідно із законодавством, як  ви  знаєте,  до  місцевих  бюджетів.  Це  є  порушенням правил міжбюджетного планування,  яке  не  допускає  непрямого  вилучення фінансових  ресурсів  місцевого  самоврядування.  Треба  відмітити некоректність  розрахунків,  поданих  Кабміном,  шановний   Василю Васильовичу,  в  яких  не  зазначені  втрати місцевих бюджетів від застосування  цього  правила  та   збільшення   розмірів   дотацій регіонам. Точніше, на це просто не звернули уваги: скільки місцеві бюджети будуть втрачати і яким чином це треба буде компенсувати за рахунок бюджетних субвенцій і дотацій.

     Податок на  додану вартість є податком,  який при правильному застосуванні  не  залежить  від  форм  розрахунків   і   не   може заохочувати  або  дискримінувати окремі їх види.  Завдання податку достатньо просте - обкласти  кінцеве  споживання.  Для  державного регулювання  бартерних  поставок,  як  ви  знаєте,  Верховна  Рада прийняла  відповідний   закон,   який   надав   можливість   уряду встановлювати  обмеження  на  проведення  бартеру  окремими видами високоліквідної продукції. Ми його прийняли в кінці минулого року. Ось і користуйтеся ним,  шановні урядовці,  а не намагайтеся знову робити якісь маніпуляції з сумнозвісними податками.

     Другу пропозицію уряду,  яка міститься в цьому законопроекті, щодо   скасування   пільги  держрезерву  з  придбання  та  продажу продукції за рахунок державних коштів,  комітет підтримує. Рішення комітету  було  прийнято  виходячи  з  досвіду  використання такої норми, який засвідчив, що її існування є вигідним лише комерційним компаніям, на жаль, які продають або купують товари з держрезерву. При цьому, шановні народні депутати, виникає спекулятивна маржа на суму ПДВ, позаяк ціни на товари встановлюються з урахуванням цього податку.  Коротше кажучи,  сума ПДВ не  надходить  до  бюджету,  а осідає в доходах посередників,  які стоять між останнім споживачем і держрезервом.

     Виходячи з вищевикладеного комітет пропонує  не  підтримувати цей   законопроект   у  цілому,  а  норму  пункту  11.22  стосовно держрезерву відрегулювати  в  окремому  законі,  проект  якого  ми будемо  розглядати  після  трьох  наступних питань (я коли дійду - доповім вам про  це).  Наголошую  для  тих,  хто  цікавиться  цією дискусією:  перший законопроект іде на прохання нашого комітету зі знаком "мінус".

     Друге питання - пропозиція внести доповнення  до  Закону  про оподаткування  прибутку  підприємств.  Запропонований законопроект суттєво змінює існуючий порядок  перенесення  від'ємного  значення об'єкта  оподаткування  на  наступні  звітні  податкові  періоди в частині скорочення строку,  протягом якого  зазначене  перенесення відбувається,  а  також числа суб'єктів,  які можуть користуватися цією пільгою.

     Зокрема, замість  5  років,  як  передбачено  діючою  статтею Закону   про   оподаткування  прибутку  підприємств,  пропонується встановити 3 роки - для новостворених підприємств та 2 роки -  для інших суб'єктів господарської діяльності. При цьому законопроектом не  визначено  порядок  для  тих  платників   податку,   які   вже скористалися нормою діючого закону, і на час набрання чинності цим законом,  якщо ми його проголосуємо (в чому я сумніваюся),  будуть мати від'ємне значення об'єкта оподаткування.

     Пропонується також  не враховувати при перенесенні від'ємного значення  об'єкта  оподаткування  на  наступні  періоди   від'ємне значення об'єкта оподаткування з таких операцій, як товарообмінні, з продажу майна за цінами,  нижчими за звичайні, що значно обмежує можливості  підприємства при здійсненні господарської діяльності і змушує  платника  податку  вести  окремий  податковий  облік   для визначення об'єкта оподаткування з таких операцій.  При цьому,  до речі,  будьякого механізму  запровадження  цієї  норми  просто  не передбачено.

     Разом з  тим,  незважаючи  на те що норми закону повинні бути нормами прямої дії,  пропонується  зобов'язати  платників  податку надавати  разом  із  декларацією  про доходи звіт про фактори,  що призвели  до  утворення   такого   від'ємного   значення   об'єкта оподаткування,  за  формою і в порядку,  встановленими ДПА.  Тобто пропонується  ввести  нову  обов'язкову   звітність,   що   значно ускладнить роботу підприємств.

     При цьому слід мати на увазі, що пунктом 16.4 статті  16  Закону  про  оподаткування  прибутку  підприємств визначено,  що  в  разі,  коли  платник податку вважає за доцільне роз'яснити  окремі  результати   власної   фінансово-господарської діяльності,  зазначені  в  податковій  декларації,  такий  платник податку може за власним бажанням надіслати на  адресу  податкового органу таке пояснення.

     Запропонований законопроект  економічно  не  обгрунтований  і порушує основну концепцію,  за якою побудований Закон України  про оподаткування прибутку підприємств. А саме, якщо в одного платника податку здійснені валові витрати, то в другого платника податку на таку  величину  мають  бути  збільшені  валові доходи,  і база для оподаткування залишається незмінною.

     Зміни, що пропонуються,  негативно вплинуть насамперед на  ті підприємства,  які  за характером своєї діяльності мають циклічний процес  виробництва.  Тобто   витрати   накопичуються   в   одному податковому  періоді,  а  валові доходи виникнуть тоді,  коли буде здійснений продаж виробленої продукції.  Я  б  сказав  просто:  це величезний   привіт   нашому   сільгоспвиробникові,  який  витрати здійснює в міжсезонний  період  (десь  7-8  місяців),  а  реалізує продукцію  протягом 2-3 наступних місяців.  Це величезний привіт і нашим суднобудівникам, які закладають судно і після того мають 2-3 роки здійснювати витрати,  а отримають доходи лише після того,  як це судно буде реалізовано.  Це величезна  проблема  для  житлового будівництва та промислового будівництва і так далі.

     Пропонується також     встановити     окрему    норму    щодо відповідальності  за  заниження  об'єкта  оподаткування,  тоді  як пунктом   24  статті  20  передбачена  відповідальність  платників податку за правильність нарахування податку на прибуток у  вигляді штрафу  в  розмірі  30  відсотків.  Ця  пропозиція  показує просто нерозуміння розробниками того,  що таке від'ємне значення податку. Вони його ототожнюють зі збитками.  Виробничники розуміють,  що це таке.  Якщо  виробив  продукцію  і  собівартість  не  покривається виручкою  з  продажу  -  це  збиток.  Те,  що регулюється в нашому законі,  це не збиток,  це тимчасове перевищення  витрат  звітного періоду  над  доходами  цього  звітного  періоду.  Хоча теоретично підприємство    може    бути    прибутковим,    як,     наприклад, сільгоспвиробник  за  результатами  року або суднобудівна компанія після продажу корабля.

     З огляду на викладене,  комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити цей проект закону.  Я звертаю вашу увагу. Це законопроект не під указ,  тому нам не треба приймати рішення в 226  голосів,  ми  можемо  просто  не  набрати  голосів  для  його позитивного схвалення і він має бути згідно з Регламентом знятий з порядку денного цієї сесії.

     Наступний законопроект  стосується оподаткування енергетичної галузі.  Шановні народні депутати!  Уже стало традицією,  що перед початком   нового  бюджетного  року  ми  повертаємося  до  питання оподаткування електроенергії,  вугілля, вугільних брикетів і газу. Цього  разу  уряд вийшов з пропозицією про введення 10-відсоткової ставки  ПДВ  на   операції   з   продажу   електроенергії,   газу, імпортованого в Україну, вугілля та вугільних брикетів.

     Є в  комітеті  також  пропозиції народного депутата Костусєва про   продовження   нульової   ставки   на   наступний   рік,   що обгрунтовується   необхідністю   поліпшити   фінансове   становище енергетичної  галузі  та  не  допустити   підвищення   комунальних тарифів.

     Комітет з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності  не підтримує  пропозицію  Кабміну  про  встановлення   10-відсоткової ставки податку з таких причин.

     По-перше, прийнята   в  Україні  система  ПДВ  не  передбачає технологічно диверсифікації ставок цього податку.  Ви  знаєте,  ми маємо 20 відсотків і нуль.  У разі введення різних ставок уряд мав би виписати механізм вирішення питання:  що робити,  коли  вхідний ПДВ,  який платиться у витратах,  - 20 відсотків, а вихідний ПДВ - 10 відсотків?  Де різниця?  Що  з  нею  робити:  відшкодовувати  з бюджету,  відносити  на  собівартість  або  на  загальні фінансові результати  діяльності?  Цей  законопроект   не   дає   відповіді, абсолютно незрозуміло, як технічно застосовувати цю норму.

     По-друге, виникає запитання:  а чому,  власне, в такій галузі пропонується знижена ставка?  Може,  я буду говорити в дисонанс із промисловцями,  але скажу таке.  Дійсно, в деяких країнах Європи є диверсифіковані  ставки,  хоча,  чесно  кажучи,  всі   ці   країни намагаються  згідно  з шостою директивою ЄС уніфікувати ці ставки. Але,  як  правило,  вони   встановлюються   на   продукти   першої необхідності: хліб, молоко, на оплату за проживання в будинках або готелях тощо.

     Однак введення зниженої ставки є згубним  для  підприємств  - виробників  енергопродуктів.  Згідно з правилами оподаткування при її застосуванні виробник енергопродукту не  нараховує  повну  суму ПДВ   при   його   продажу  і  тому  не  має  власних  джерел  для відшкодування  ПДВ,   сплаченого   у   витратах   на   виробництво енергопродукту   в  складі  ціни  сировини,  обладнання,  ремонту, накладних витрат і так далі.

     Таке відшкодування,  наскільки ви знаєте, має здійснюватися з бюджету,  але  через  його  дефіцит  та наявність адміністративних перешкод з боку податкових служб затримується на  багато  місяців. Саме   тому   відбувається   постійне  вимивання  обігових  коштів підприємств - виробників енергопродуктів, а невідшкодовані витрати на  сплату  ПДВ  закладаються  ними  в  собівартість  продукції як частина постійних витрат.

     Кому ж вигідно застосування  зниженої  ставки?  Я  вам  скажу відверто.   Вигідно   в   першу   чергу  численним  посередницьким структурам,  які не тільки не оподатковують свої надприбутки - оту маржу ПДВ,  яка має ловитися, а й постійно отримують відшкодування з  Державного  бюджету.  Фактично  за  рахунок  коштів   платників податків  відбувається  постійне дотування посередницького сектора на енергетичному ринку.  А ціна цього питання - понад 1,6 мільярда гривень бюджетних доходів на рік.

     Другою причиною    введення    зниженої    ставки    ПДВ   на енергопродукти,  як я зрозумів,  стало бажання знизити їх вартість для кінцевого споживача.  Але,  шановні народні депутати,  якщо ви уважно подивитеся на законопроект,  поданий Кабміном, то побачите, що  саме  ті,  кого  ми  мали  б  захищати,  саме ті,  хто сплачує комунальні платежі, тобто фізичні особи, змушені будуть платити 20 процентів.   Так   пропонує  уряд.  А  промислові  підприємства  і посередники на енергетичному ринку будуть платити знижену  ставку. Мені здається, все має бути навпаки: громадянин не повинен платити повну ставку, а промислові підприємства - знижену.

     Які є варіанти?  Ви знаєте,  що в тому  проекті  Держбюджету, який  сьогодні нам подали,  закладені доходи від цих 10 відсотків. Ви знаєте,  що є пропозиція продовжити дію нульової ставки, є інша пропозиція - продовжити її для безпосередніх виробників і надавати це право накладання на  посередників  на  енергетичному  ринку.  Є пропозиція  (яка  мені  дуже подобається) не продовжувати дію цієї пільги, але для загального рівня економії ресурсів зменшити ставку ПДВ,  яка  становитиме  (хтось  сьогодні  говорив)  15,  16  чи 17 процентів.  Це приблизні розрахунки. Ми можемо собі дозволити таку розкіш, якщо скасуємо ці пільги, але тоді для всіх - 16 процентів: і для енергетичної галузі,  і для інших  галузей.  Можна  і  таким шляхом піти.

     Тому Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності пропонує,  щоб  це  питання  не  вирішувалося  сьогодні,  а   було достатньо   детально   проаналізовано  в  першу  чергу  галузевими комітетами,  щоб  ми  подивилися   міжгалузеві   баланси,   розмір зростання цін для кінцевого споживача,  яке відбудеться, якщо буде одночасний  стрибок  на  20  відсотків,  і  вийшли  з  осмисленою, нормальною пропозицією в цей зал.  Я сподіваюся,  що ми це зробимо (я бачу,  Ковалко,  так би мовити,  вже на  старті).  Так,  ми  це зробимо.  І  я  прошу  від  імені  комітету  сьогодні  не приймати пропозицію Кабінету Міністрів.

     І останнє.  Хочу декілька слів сказати про проект Закону  про внесення змін до деяких законів з питань оподаткування підакцизних товарів.  Комітет радить прийняти в  першому  читанні  цей  проект закону   (це  законопроект  не  про  акцизний  збір  з  виробників плодовоягідних вин,  його буде доповідати Цушко),  в якому йдеться про   зміну   порядку   виловлювання   отих  компаній,  які  зараз невиправдано користуються пільгами та не сплачують акцизний  збір, мито і ПДВ. Цікаві пропозиції подав Кабінет Міністрів.

     Єдине, що  ми  пропонуємо,  -  прийняти  цей законопроект без статті 2 як такої,  що не стосується акцизного  збору.  Положення, викладені  у статті 2,  - не в нашій компетенції,  а в компетенції комітету Гуренка.  У статті 2 йдеться про введення ліцензування на ринку  продажу  палива.  Ви  знаєте,  у  нас у парламенті точилася велика дискусія з цього приводу.  Комітет Гуренка над цим питанням працює.  Ви знаєте,  що є проекти законів про державне регулювання ринку пальномастильних матеріалів.

     Тому ми  просили   б   прийняти   у   першому   читанні   цей законопроект,  не  торкаючися  цього  питання  як  такого,  що  не стосується правил збирання акцизного збору.

     Дякую вам за увагу.  І ще  один  законопроект  має  доповісти народний депутат Цушко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Анатолійовичу.  Якщо користуватися вашим  же  висловом,   то,   як   завжди,   ви   пропонуєте   всім законопроектам Кабміну, крім останнього, послати "великий привіт".

     ТЕРЬОХІН С.А. Крім останнього і пропозиції Кабміну про зняття пільг стосовно торгівлі продукцією  з  держматрезерву.  Я  ще  раз наголошую  на цьому.  Тому що,  на жаль,  не відбулося так,  як ми думали,  що буде просто економія часу на заліку ПДВ при купівлі  і продажу.  На цьому заробляються, щоб ви знали, величезні гроші. Бо коли держрезерв відпускає,  скажімо,  бензин, який на 20 відсотків дешевший,  ніж  бензин,  який є на ринку,  то це і є та надмаржа - спекулятивна маржа  тієї  приватної  або  неприватної  комерційної компанії,  яка перепродує цей бензин.  Саме тому ми підтримуємо цю пропозицію Кабінету Міністрів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Анатолійовичу. Тобто процес вашого співробітництва трошки пішов. Добре. Сідайте, будь ласка.

     Щодо законопроектів  4050-3 і 4078 співдоповідачем визначений секретар Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Цушко Василь Петрович. Будь ласка, в межах п'яти хвилин.

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область).  Уважаемые  коллеги!  Законопроект  про  освобождение от уплаты  акцизного  сбора  на  спирт,  который   используется   для закрепления    плодово-ягодных   вин,   подан   правительством   и рассматривался в комитете.  У нас в  комитете  голоса  разделились практически  пополам,  и решение не было принято.  Поэтому сегодня зал должен решить, как поступить с этим законопроектом. В принципе этот  законопроект  можно  принять  сразу и в первом,  и во втором чтениях.  Суть его заключается в том, что у нас есть садоводческие предприятия  -  садоводческие  совхозы,  которые  убирают падалицу яблок,  слив и так далее.  Они не передают их  на  переработку  на джемы,  соки  и  другие продукты,  а делают из них плодово-ягодные вина.  Плодово-ягодные вина закрепляются спиртом до 16-18 градусов (в народе - биомицин).

     Этот спор  у нас в парламенте идет с 1995 года.  И парламент, всегда придерживаясь позиции,  что эти вина являются вредными  для здоровья, в общем-то дискриминировал этот вид напитков.

     В данном случае Кабинет Министров исходил из того, что в этом году ситуация  в  садоводческих  хозяйствах  тяжелая,  практически только  в  трех  или  четырех  областях нормальный урожай,  и этим предприятиям  нужно  покупать  спирт  и   сразу   платить   акциз. Предлагаемые   изменения   направлены   на  то,  чтобы  поддержать предприятия    первичного    виноделия,     которые     производят плодово-ягодные  виноматериалы,  а  потом  продают их предприятиям вторичного  виноделия.  Скажем,  крымский  совхоз,  который  имеет первичное   виноделие,  продает  виноматериалы  киевскому  заводу, который разливает и продает продукцию,  и только он платит  акциз. Но этим совхозам, крестьянским хозяйствам, коллективным хозяйствам приходится сразу платить за спирт.

     По этому  поводу  у  нас  в  комитете  был   спор.   Я   внес предложение,  чтобы,  как  исключение,  принять закон на этот год. Дело в том,  что предприятия уже переработали и сливу, и яблоки, и так далее.  Спирт уже закуплен, и им сейчас неоткуда брать деньги, оборотных средств нет.  Поэтому следовало бы  принять  предложение Кабмина,  но  только ограничить срок действия данной льготы - до 1 июля 2000 года.

     Таким образом, фактически имеется три предложения.

     Первое предложение - Кабинета Министров: полностью освободить первичное  виноделие  от уплаты акциза при приобретении спирта для изготовления  плодово-ягодных  виноматериалов.  Этот  акциз  будет платиться  тогда,  когда  эти  вина  на этапе вторичного виноделия будут разлиты в бутылки и продаваться населению.  Бюджет от  этого ничего не теряет, просто от акциза освобождаются эти садоводческие хозяйства.

     Второе предложение:  отклонить   этот   законопроект   и   не стимулировать выпуск плодово-ягодных вин.

     Ну и третье - мое предложение как компромиссное: предоставить эту льготу до 1 июля 2000 года.

     Я на этом заканчиваю,  Адам Иванович.  Пожалуйста,  пусть зал определится.  Я не успел свое предложение оформить,  чтобы раздать всем депутатам.  У председательствующего оно есть. При голосовании прошу, коллеги, поддержать мой вариант, если не поддержите вариант Кабмина.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Петровичу,  якщо  ми  підтримуємо  варіант Кабміну, то ваш відпадає?

     ЦУШКО В.П. То мой отпадает.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Ми заслухали доповідача, заслухали співдоповідачів.  Питання викликає великий  інтерес,  як видно  з  монітора,  на  участь  в  обговоренні  записалися  шість народних депутатів.  Усі,  хто записався,  наполягають на виступі? Наполягають.  Давайте,  шановні колеги,  конкретно,  у межах двох, максимум трьох хвилин. Обговоримо і будемо голосувати.

     Депутат Баулін. Будь ласка. За ним - депутат Пинзеник.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  депутаты!  Говоря   о предложенных  законопроектах,  можно  сказать так:  правящий режим ставит нас,  депутатов,  к стенке.  Денег в казне нет.  Пан атаман Кучма,  угробив  средства  на  попытку  переизбраться на повторный срок,  "залишився без золотого запасу".  Пенсии и зарплаты платить нечем.  Поэтому давайте, народные депутаты, примите пакет законов, которые еще сильнее задушат отечественного товаропроизводителя, но что-то дадут в бюджет.

     Избранники народа,  понимая,  что  в  очередной раз в тяжелое положение  попал  избравший  их  народ,  возможно,  согласятся   с предложенными    законопроектами.    Наверное,    три    из   пяти законопроектов поддержу и я.  А что делать? Конечно, менять Кучму! А  пока  он  будет  на  каждом  углу через "кучмовидение" поносить депутатский корпус за плохие законы.  А законопроекты  его  власть предлагает.  Как в том анекдоте:  и отклонить плохо,  и принять не лучше.

     В предложенных законопроектах больше всего смущает  меня  то, что  они  вроде  и  временные,  а  вроде и на всю оставшуюся нищую жизнь.  Опять на год продлеваем борьбу с бартером.  Но я полностью согласен  с  научно-экспертным управлением:  а кто проанализировал итоги такой борьбы, которая длится уже почти два года? Приведенные расчеты не убеждают, опять поверим исполнительной власти на слово, что это хорошо для бюджета.

     Второй законопроект подтверждает мысль о том,  что  режим  не видит  будущего  для  этой  независимой  державы,  так как не дает предприятиям развиваться.  Если грабить  всех  налогами  -  то  на полную  катушку  и  новых  и  старых!  Считаю,  что  мы  не должны поддерживать  этот   законопроект,   ибо   исполнительная   власть выступает здесь как гробовщик экономики и пытается,  чтобы мы дали этому ходу законный характер.

     Борьба за доходы от продажи алкоголя и табачных  изделий  при Кучме стала культовой. Сколько было принято законов, чтобы от этих человеческих  пороков  получить  как  можно  больше  денег!  Пока, правда,  Кучме и бюджетникам это мало помогло.  И вот, подтверждая бессилие многотысячной армии контролеров из  таможни  и  налоговых служб,  они пытаются новым законом прихлопнуть еще один канал,  по которому,  по их мнению,  деньги идут мимо бюджета, получать акциз от  вторичных производителей.  Что ж,  поддержим законопроект.  Но только "свежо предание, да верится с трудом".

     Кстати, хотел заметить коллеге Цушко: "биомицин" - это было виноградное вино. Нормальное было вино.

     К сожалению, предназначение истории - ничему не учить никого. Угробил режим угольную промышленность.  Нет,  надеются с  мертвого еще что-то получить через НДС в размере 10 процентов. Опять же газ и  электроэнергия.  Мы  и  так   неконкурентоспособны   со   своей продукцией  на  мировом рынке.  Так давайте еще нагоним цены через 10-процентный НДС. Как просто: посчитал, сколько крутящиеся станки в  этом  году  потребили электроэнергии,  умножил на 0,1 и получил сумасшедшую сумму в бюджет.  Ничего эта надбавка не добавит, кроме новых умерших заводов и фабрик. Я категорически против этой идеи.

     И последнее.  Проект  Закона о внесении изменений в некоторые законы Украины по  вопросам  налогообложения  подакцизных  товаров (продукции). Он является, по-моему, шедевром бюрократической мысли украиноязычного чиновничества.  Идея  правильная:  надо  заставить нефтяную   мафию,   которая   на   территории   Украины   получает суперприбыли,  платить  в  бюджет.  Но  удастся  ли   чиновничьими методами  решить  эту  задачу?  Давайте  посмотрим.  Только  я  не затрагивал бы в очередной раз поправками многострадальную статью 4 Закона  о  предпринимательстве.  Уже  было лицензирование торговли нефтепродуктами,   но,   кроме    очередных    возможностей    для взяточничества,  это  ничего  не дало.  Не случайно два года назад Верховный Совет от этого  отказался.  Давайте  попробуем  бороться иными экономическими методами.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово  має  народний  депутат  Пинзеник. Підготуватися депутату Сергієнку.

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область). Шановні народні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу на  перші  два  законопроекти.  Перший  щодо оподаткування бартеру податком на додану вартість.  Поперше,  бартеру в нас у  зовнішній торгівлі  немає.  У  структурі  експорту  за  січень-липень бартер становив тільки 4,4 відсотка,  і в основному це експорт  у  країни колишнього Союзу РСР.  По-друге, я не можу зрозуміти логіки уряду. З одного боку,  він просить російського прем'єра розрахуватися  по бартеру  за  поставки  газу,  а з другого - вводить податок,  який робить  неконкурентоспроможною  нашу  продукцію  на   українському ринку. Тому я підтримую пропозицію комітету голосувати проти цього законопроекту.

     Другим законопроектом  передбачається  скасування  або  зміна норми,  яка  дозволяла  протягом  трьох-п'яти років збитки минулих періодів переносити на зменшення податкової бази.

     Чому була  прийнята  норма  цього  закону?  Уявімо  собі,  що колгосп  вирішив збудувати переробний завод.  Зрозуміло,  коли йде будівництво - доходів немає,  завод має  балансові  збитки,  бо  є тільки витрати.

     Прийнятим раніше  законом  передбачалося,  що  протягом п'яти років  ці  збитки  можна  відносити  на  зменшення  прибутку.   Це надзвичайно важлива норма,  яка заохочує тих відчайдушних,  хто ще хоче інвестувати українську економіку.  Уряд пропонує змінити дану норму,  мотивуючи це втратою бюджетних доходів,  бо в 1999 році на зменшення прибутків було віднесено збитків на суму  24,5  мільярда гривень.

     Страшна нібито цифра, але задумаймось: хіба уряд не знає,  що в Україні є хронічно збиткові підприємства? Припустімо,  вони  отримали  збитків  на  20  мільярдів  гривень і перенесли їх на майбутні періоди.  Але це збиткові підприємства, і вони й далі будуть збиткові.  Отже,  бюджет не втрачає нічого,  бо від збитків  доходів  немає.  Я  не  уявляю,  як  уряд  збирається отримати звідти доходи. Частина підприємств не платила, не платить і ніколи не зможе платити податків.  Тому марні надії на те,  що в разі  прийняття  закону держава матиме додаткові доходи,  але його прийняття вдарить по тих, хто ще робить спробу вкладати інвестиції в українську економіку.

     Наша фракція  закликає  голосувати  проти цих змін до закону, який спрямований на стимулювання інвестицій в Україні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Сергієнко. Будь ласка. За ним - депутат Черняк.

     СЕРГІЄНКО О.І.  Фракція  Трудової  партії України.  Уважаемые коллеги!  Трех минут очень мало,  поэтому - коротко.  Что касается Закона  об  НДС.  Нигде в мире нет такого безобразия,  как в нашей стране:  мы все время ищем,  как бы взыскать налоги там,  где этой возможности нет и быть не может.

     Что значит,  что  в себестоимость продукции должен включаться налог на добавленную стоимость?  Мало того,  что самого налога  на добавленную   стоимость   как  такового  нет  (мы  его  давно  уже превратили в налог на полную стоимость, а не на добавленную, и его нужно  было  бы  уже  давно переименовать),  так мы еще додумались включить его в себестоимость.  К чему это приведет? Это приведет к увеличению цены наших товаров на мировом рынке.

     Мы и  так не можем соперничать с другими странами по ценам на наши  товары,  а  теперь  опять  бьем  по  производителю.  Не   по коммерческим  структурам  -  им  вернут  НДС,  а  по предприятиям, которые включат его в себестоимость, и его никто никогда не вернет им.

     Этот закон нельзя принимать. Категорически. Это первое.

     Второе. Изменения   к   Закону   о   налогообложении  прибыли предприятий.  Снова мы не касаемся здесь коммерческих структур.  Я задавал   Василию   Васильевичу   вопрос:   почему   мы   бьем  по предприятиям?  А мы действительно бьем по ним.  Бьем по  тем,  кто хочет    изменить   технологию,   кто   хочет   приобрести   новое оборудование,  кто хочет улучшить показатели выпускаемых товаров и вкладывает   в  это  деньги.  Эти  затраты,  которые  делались  на протяжении одногодвух лет,  они собираются потом погасить за  счет прибыли.  А мы лишим их такой возможности, если примем этот закон. Затраты  у  них  останутся  в  затратах,  а  прибыль,   облагаемая налогами,  ни  в  коем случае не погасит того,  что они собирались погасить. Этот закон нельзя принимать.

     Более того,  предлагается  накладывать  штраф  в  размере  30 процентов   от   сумы   завышения,  если  налоговая  администрация посчитает,  что завод неправильно посчитал обект налогообложения. Во-первых,    нам   нужно   снова   увеличивать   штат   налоговой администрации,  чтобы  она   под   этот   закон   изыскала   новых специалистов.  А  во-вторых,  это будут бесконечные судебные дела. Предприятия будут судиться с налоговыми администрациями.  Вот все, что  мы будем иметь.  Никаких живых денег от этого не получим,  но наши  предприятия,  в  конце   концов,   просто   прекратят   свое существование.

     Третье. Так  называемая  льготная ставка НДС.  Вообще здорово придумано:  была нулевая ставка,  теперь льготная - 10  процентов. Такого еще не было никогда: увеличить ставку и назвать ее при этом льготной.

     Посмотрим, что из этого выйдет.  А выйдет следующее.  Сегодня есть цена на уголь,  цена на газ,  цена на электроэнергию, которую наши люди - наши рабочие,  пенсионеры не могут платить.  Просто не могут.   Цены   изменились   в  соответствии  с  изменением  курса гривня-доллар, но ни пенсия, ни заработная плата не изменились.

     Вы все бываете в округах и знаете,  что сейчас  пенсионер  не может  купить  уголь на зиму.  И вот мы на ровном месте предлагаем еще увеличить цену.

     Далее. Как только угольное предприятие  отпускает  уголь  (за который  оно в жизни не получит денег,  мы с вами это знаем),  оно тут же должно деньгами заплатить эти  10  процентов  НДС.  Что  мы делаем?!  Хотим  окончательно  все добить?  Против кого эти законы направлены?  Против производителя,  против него одного.  Здесь нет речи о коммерческих структурах.

     Что касается  изменений  к  закону об акцизном сборе,  то это нормальный законопроект.  Не можем мы через арбитражный суд решить

-  давайте  примем  такой  закон и заставим их заплатить акцизы по факту реализации. Это наше мнение.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Черняк.  Будь ласка.  За ним - депутат Костусєв.

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановні   колеги!   Я  не  хочу  бути  надмірно категоричним. Уже давно між парламентом і урядом точиться бюджетна війна.  Кабінет  Міністрів  пропонує законопроекти,  які,  на його думку,  сприятимуть збільшенню доходної частини бюджету.  Верховна Рада  стоїть на сторожі інтересів своїх виборців,  як вона вважає, і,  як правило,  виступає проти цього і навпаки весь час  пропонує зростання видатків з Державного бюджету.

     У цій  ситуації я не хочу стати ні на бік Верховної Ради,  ні на бік уряду.  А в шпагаті розтягнутися між двома гілками влади  - це  незручна позиція.  Але я закликаю депутатів не до цього,  а до того,  щоб ми не були надмірно категоричними.  Суть справи в тому, що  зараз немає такого мудрагеля,  який запропонував би однозначно позитивні  рішення.  Економічна  ситуація  така,   що   однозначно позитивних рішень в економіці взагалі немає,  і ми повинні думати, де більше плюсів чи мінусів.  І все це потрібно зважувати, зокрема і при обговоренні, і при реагуванні, і при схваленні чи відхиленні цих законопроектів.

     Головна бюджетна проблема - це  проблема  збільшення  доходів бюджету.  І  ті кроки,  які робить уряд у цьому напрямі,  Верховна Рада,  на мій  погляд,  повинна  підтримувати.  Але  підтримувати, виходячи  з  відповідних  принципів  і  критеріїв.  Який  головний критерій?  Якщо це не йде на шкоду фінансам підприємств,  фінансам юридичних  і  фізичних осіб.  У такому разі Верховна Рада ці кроки уряду підтримує.

     І на   завершення   пропозиція:   не   відкидати   з   порогу запропоновані  урядом законопроекти,  предметно розглянути кожний, тому що в них, як правило, є слушні пропозиції, і визначитися щодо кожного.

     На мою  думку,  перший  законопроект  -  більше так,  ніж ні. Другий - більше  ні,  ніж  так.  Третій  -  більше  так,  ніж  ні. Четвертий - більше ні, ніж так. І п'ятий - більше так, ніж ні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Володимире   Кириловичу.  Я  думаю,  зал вирішить саме так: більше так, ніж ні.

     Депутат Костусєв. Будь ласка. За ним - депутат Порошенко.

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Город-герой Одесса,  фракция "Левый центр".  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые  коллеги!  Мне непонятна  практика  одновременного  рассмотрения  пяти  различных законопроектов,  обединенных  под  весьма  надуманным  предлогом. Поэтому  я  остановлюсь  только  на одном законопроекте,  а именно 4050-4 от 21 сентября текущего года.  Этот  законопроект  касается ставки НДС в топливноэнергетическом комплексе, в частности НДС при операциях по продаже электрической энергии.  Комитет  по  вопросам топливноэнергетического  комплекса  просит снять этот законопроект сегодня с рассмотрения.

     Дело в том,  что 13 сентября этого года  депутатами  Ковалко, Мармазовым,   Станковым,  Костусевым  был  внесен  законопроект  о продлении до 1 января 2001 года нулевой ставки НДС  при  операциях по  продаже  угля,  электроэнергии  и  некоторых  других  товаров. Законопроект был внимательно рассмотрен на заседании  Комитета  по вопросам  топливноэнергетического  комплекса,  ядерной  политики и ядерной безопасности,  и комитет рекомендовал депутатам поддержать его.

     Уже после  этого,  21  сентября,  Кабмин  подал  свой вариант данного   закона.   29   сентября   научно-экспертное   управление Секретариата Верховной Рады представило заключение на наш проект - проект народных депутатов.  В заключении, в частности, упоминается и   проект   Кабмина  и  делается  вывод,  что  оба  законопроекта необходимо рассматривать вместе, потому что они альтернативные.

     Что же происходит сегодня?  Нашего проекта - проекта народных депутатов  -  вроде и нет,  рассматривается только проект Кабмина, поданный позже.  Причем как?  Без  рассмотрения  нашим  профильным комитетом, в пакете из пяти законопроектов.

     Адам Иванович! Что это за практика, скажите, пожалуйста?

     Мы глубоко  убеждены  в том,  что отмена нулевой ставки в ТЭК приведет к резкому росту цен,  ухудшению  положения  населения,  к негативным  экономическим  и  социальным  последствиям.  Об  этом, кстати,  говорила сегодня и председатель бюджетного комитета  Юлия Тимошенко,  когда  комментировала проект бюджета,  представленного Кабмином.  Поэтому просим  снять  сегодня  законопроект  4054-4  с обсуждения  и  рассматривать  его  вместе  с  нашим законопроектом 4006-3,  а в случае если он все же будет поставлен на голосование, профильный Комитет по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности призывает  вас,  уважаемые коллеги, голосовать против.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Порошенко. Будь ласка.

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,   Вінницька   область).  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемые коллеги!  Я бы хотел поддержать мнение  предыдущего  выступающего, что  за  три  минуты  очень  сложно  высказать  позицию  фракций и комитетов  по  пяти  законопроектам.  Придется  сказать  буквально несколько слов по каждому законопроекту.

     Относительно проекта 4050-1 по бартерным операциям. Позвольте высказать мнение, отличное от мнения большинства выступавших. Дело в том, что мы присутствуем на внешнем рынке и наш торговый баланс, безусловно,  должен иметь валютное покрытие. И только одна страна, а  именно  Россия  (и  наш  экспорт  в Россию),  может зависеть от ограничения бартерных операций. Но в то же время наличие бартерных операций  предоставляет возможности для злоупотреблений со стороны субектов хозяйственной деятельности.  А  я  думаю,  что  все  мы, народные   депутаты,   заинтересованы  в  предельной  прозрачности внешнеэкономических схем.

     Было сказано,   что   бартерные   операции   составляют    во внешнеторговом   обороте  всего  лишь  4  процента.  Может,  этого показателя и удалось достигнуть благодаря введению  этой  нормы  о некомпенсации   налога   на  добавленную  стоимость  по  бартерным операциям.

     Ну, а забота о налоге на  прибыль  и  сокращение  периода,  в течение   которого   осуществляется   перенесение   отрицательного значения    обекта    налогообложения    (посмотрите    следующий законопроект),  с  учетом того,  что наши предприятия в абсолютном большинстве  убыточны,  вообще  не  выдерживает  никакой  критики. Поэтому  я призываю поддержать законопроект,  касающийся бартерных операций, и стимулировать валютные поступления, чтобы поддерживать валютный и платежный балансы нашего государства.

     Относительно изменений   к   Закону   об  акцизном  сборе  на алкогольные напитки и табачные изделия.  На заседании Комитета  по вопросам  финансов и банковской деятельности именно я предложил не поддерживать этот законопроект и  не  давать  отсрочку  по  уплате акциза.

     Дело в   том,   что  за  последние  два-три  года  в  Украину инвестированы  огромные  суммы   для   создания   производств   по переработке  плодово-ягодной продукции.  Сегодня Украина полностью потребляет   свой    концентрированный    яблочный    сок,    свои дисульфидированные  пюре,  и  есть  где перерабатывать эти яблоки, вырабатывать  продукцию,  которая  полезна  для  здоровья,  а   не производить  плодово-ягодные  вина,  которые  действительно вредят здоровью людей.

     Мы не  поддерживаем  производителей  плодово-ягодных  вин,  а отдаем   часть   рынка   производителям   более   полезных  вин  - виноградных.  Поэтому мое предложение  -  не  давать  отсрочку  по акцизному  сбору  и,  как следствие,  не поддерживать законопроект правительства.

     И последнее, относительно так называемых "бизонов". Мы должны четко     осознавать,     какой     урон    несут    отечественные товаропроизводители  в  результате  деятельности  "бизонов".  Мало того,   что   за   последние   три-четыре   недели  после  решения Конституционного Суда деятельность "бизонов" расцвела,  а  доходы, которые   поступают   от  таможенной  службы,  сократились  на  60 процентов (а это - финансирование социальных статей бюджета),  так еще  и  отечественные  производители  лишились весьма существенной части  рынка  подакцизных  товаров   (ликеро-водочная   продукция, табачные,  кондитерские изделия и ряд других).  Поэтому надо найти решение,  которое позволит нам покончить с проблемой "бизонов".  Я не  уверен,  что  в  данном  случае налоговая администрация сможет полностью выполнить эту задачу и  запретить  "бизонам"  ввоз  всей этой продукции. Но мы надеемся, что появится инструмент для защиты отечественного  производителя  хотя  бы  по  спектру   подакцизных товаров. Поэтому я предлагаю поддержать законопроект 4050-5.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Петре  Олексійовичу.  Ігор  Олександрович Мітюков, міністр фінансів. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр   фінансів   України.   Дякую,   Адаме Івановичу.  Шановні народні депутати! Я також дуже коротко в такій самій послідовності пройдуся по п'яти проектах,  які подані вам на розгляд.

     Перший проект  -  стосовно  включення  суми сплаченого ПДВ до валових витрат на виробництво у разі бартерних операцій.  Справді, після  того  як  ми  прийняли  рішення про невідшкодування ПДВ при бартерних операціях,  обсяг цих операцій зменшився до 6  відсотків від  загального  обсягу  зовнішньоекономічного обороту.  Ми почали отримувати  значно  більше  грошових  надходжень,  і  торговельний баланс у нас починаючи з другого кварталу (те,  що я казав) уперше за всю історію нашої незалежності позитивний. Це - факт.

     Другий факт.   Бартерні   операції   у   зовнішньоекономічній діяльності   використовувалися  головним  чином  для  приховування валютної виручки за кордоном.  Відповідні довідки  від  податкової адміністрації  вам  передавалися  ще  в  минулому  році.  Саме  на підставі цих довідок ми з вами прийняли це правильне рішення.

     Якщо ви не підтримаєте цей законопроект, то я абсолютно чітко прогнозую,  що  з  початку наступного року ми будемо мати вже не 6 відсотків,  а 40 або 50 відсотків бартерних операцій,  і  втратимо той   позитив,  який  тепер  є.  Практично  будь-хто,  торгуючи  з будь-якою  країною,  через  м'яку  валюту,  через  будь-які   інші механізми - акредитиви тощо - може провести грошові розрахунки. І, будь ласка, нехай гроші повертають в країну.

     Бартер на сьогодні є зло, з яким ми повинні боротися, зокрема й  адміністративними  заходами.  Якщо  ми  приймемо  таке рішення, торговельний оборот у нас не  збільшиться,  а  збільшиться  частка бартеру  в торговельному обороті.  Це думка Кабінету Міністрів,  я прошу її підтримати.

     Що стосується ПДВ і операцій, якими займається Держкомрезерв, то тут ми дійшли спільної думки.  Гадаю,  це правильне рішення: ми не  повинні  дотувати  з  Державного   бюджету   операції,   якими займається Держкомрезерв.  Це пільга, яка необгрунтовано надається одній організації. Тому я прошу підтримати перший законопроект.

     Щодо другого законопроекту.  Чим ми керувалися? Не тим, що не треба надавати цю пільгу,  а тим,  що така пільга на п'ять років - це, мабуть, забагато. І навіть у податковій адміністрації говорять про  те,  що  дуже  багато  зловживань  у  цій сфері і дуже багато підприємств  користуються  цією  пільгою  штучно.  Ми   пропонуємо встановити її на три роки.

     Чи достатньо  трьох  років  для підприємства,  яке має збитки через впровадження  нових  технологій  чи  якихось  нових  рішень, модернізації і таке інше? Я думаю, достатньо.

     Якщо ви  зараз  не  підтримаєте цей законопроект,  давайте ще переглянемо  його  разом  із  базовим   комітетом,   проаналізуємо матеріали  податкової  адміністрації,  бо мова йде мінімум про 300 мільйонів гривень розрахунково, які ми втрачаємо.

     До цього питання,  якщо сьогодні  воно  не  буде  підтримане, давайте повернемося пізніше.

     Третій проект  випускаємо,  я  приєднуюсь до аргументів,  які були наведені.

     Четвертий законопроект.  Я думаю,  депутат Терьохін  висловив дуже слушне зауваження.  Крім того, депутат Костусєв від Соцпартії висловив слушну пропозицію:  перенести розгляд  цього  питання  на пізніше. Справді, є три позиції. У нас є час розібратися.

     Я вважаю,  що якщо ми продаємо хліб населенню з ПДВ,  то чому електроенергію не повинні продавати з ПДВ?  Може, за іншою ставкою і,  може,  всім  понизити ставку?  Нульовою ставкою ми підтримуємо посередників,  і сьогодні, на жаль, у цьому залі пролунали заклики на  підтримку  вузьковідомчих  інтересів.  Чому  всі повинні з ПДВ торгувати,  а вони - ні?  Ми можемо обговорити. Давайте перенесемо це  питання  в  площину  більш справедливої пониженої ставки ПДВ в цілому, розширимо податкову базу і отримаємо більше грошей.

     Крім того,   якщо   хтось   має   можливості    платити    за електроенергію  і  вугілля,  а  ми йому надаємо пільгу,  то краще, мабуть, більше грошей зібрати в Державний бюджет і направити їх на соціальні видатки.

     Більш справедливою   буде   однакова  ставка,  і  я  пропоную повернутися до цього серйозного питання пізніше,  якщо ви зараз не підтримаєте. А я відчуваю, що ви не підтримаєте.

     І останній  п'ятий  законопроект.  Я  думаю,  що  наш із вами громадянський  обов'язок  -  припинити  діяльність   "бізонів"   в Україні.  Я  прошу  вас  підтримати цей проект не тільки в першому читанні,  а й у першому,  другому і  третьому,  щоб  ми,  нарешті, поклали край цим неподобствам.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Прошу сконцентруватися, будемо визначатися.

     Стосовно зауваження  народного  депутата  Костусєва.  Ще  раз наголошую,  що  профільним комітетом для всіх п'яти законопроектів визначений той комітет, який має до цього безпосереднє відношення, а саме Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.  Не має значення,  про який податок ідеться.  Якщо йдеться про податок  на продаж  хліба  чи  на  продаж  електроенергії - усе розглядає один комітет. Це перше.

     Друге. Я пропоную, шановні колеги, скористатися порадами, які тут   звучали,   і   дуже   просив   би  не  посилати  привіт  цим законопроектам,  а розтягнутися в шпагаті,  хоч це й незручно,  як сказав Черняк,  і всетаки підтримати ті мудрі пропозиції,  які є у цих законопроектах.

     Готові до голосування? Ставиться на голосування проект Закону про  внесення  змін  до Закону про податок на додану вартість.  Це законопроект  4050-1.   Прошу   підтримати   пропозицію   Кабінету Міністрів.

     "За" - 146.

     Шановні колеги!  Пропозиція  профільного  комітету  у  вас на руках.  Комітет частково відхиляє,  а  частково  підтримує.  Прошу визначитися щодо пропозиції профільного комітету.

     "За" - 213.

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Може,  пояснити,  про що йде мова? Мова йде про те,  що цим законопроектом ми вносили дві зміни:  перша стосується відшкодування  ПДВ  при бартерних операціях,  а друга - Державного комітету по матеріальних резервах,  і тут наші позиції збігаються. Дехто  подумав,  що  мова  йде  про  інший  законопроект.  Я прошу підтримати пропозицію стосовно Держкомрезерву.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,    будьте    уважні!     Ігоре Олександровичу,   ви   пропонуєте   проголосувати   за  пропозиції комітету, так?

     Шановні колеги! Ви бачите, який рейтинг: 146 і  213.  Міністерство  фінансів  за  підтримку законопроекту в редакції  комітету,  де  йде  мова  про  вилучення   пункту   щодо Держкомрезерву. Голосуємо.

     "За" - 256.

     Прийнято в першому читанні.

     Голосується проект Закону про внесення змін до Закону України про оподаткування прибутку підприємств. Це законопроект

 4050-2. Ставиться  на  голосування пропозиція Кабінету Міністрів. Прошу визначитися. Кабінет Міністрів просить підтримати.

     "За" - 43.

     Є ще пропозиція профільного комітету, але вона нерегламентна. Вони пропонують відхилити. Та якщо не прийнято, то не прийнято.

     Голосується проект Закону про внесення змін до Закону України про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові  вироби.  Є  два законопроекти - 4050-3 і 4078. Один за одним надійшли і доповнюють один одного. Прошу підтримати ці законопроекти.

     "За" - 174.

     А вони   тотожні.   Шановні   колеги!   Давайте   підтримаємо законопроекти. І Черняк готовий їх підтримати. Голосуємо.

     "За" - 182.

     Шановні колеги!   Я   не   можу   поставити   на  голосування законопроект депутата Цушка.  Проблема в тому, що він не розданий, не  зареєстрований.  Тільки-тільки,  так би мовити,  з'явився і не пройшов реєстрації.

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Цушка.

     ЦУШКО В.П.  Уважаемые  коллеги!  Есть   предложение   принять законопроект,  поданный  Кабмином,  в первом чтении,  а ко второму чтению учтем и мою поправку и примем закон  хоть  на  этот  сезон, чтобы поддержать производителей.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Олексій   Марченко   пропонує перенести   голосування   на   завтра.   Як   показало   попереднє голосування,  ми  набрали 256 голосів.  Давайте й тепер хоча б 227 наберемо. Голосуємо в першому читанні.

     "За" - 219.

     Шановні колеги! У першому читанні голосуємо? Голосуємо.

     "За" - 212.

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу, дайте пояснення.

     МІТЮКОВ І.О.  Про що йде мова в цьому  законопроекті?  Є  дві дуже    важливих   норми.   Одна   стосується   підтримки   нашого товаровиробника.  Багато ресурсів ми не встигаємо переробити через те, що в переробників немає грошей.

     Є різні варіанти переробки. У разі надання цієї пільги грошей ми не втрачаємо,  але починаємо підтримувати того,  хто  хоч  щось робить із цією продукцією. Це по-перше.

     А по-друге,  це регулює порядок розрахунків за спирт у сфері, де на сьогоднішній день є дуже багато недоліків.

     Я прошу підтримати законопроект у першому читанні,  і тоді ми спільно доопрацюємо його з урахуванням ваших зауважень.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Давайте  проголосуємо.  Нам  не вистачає буквально декількох голосів.  Це ж у першому читанні.  До другого вивчимо детальніше,  зорієнтуємося. Давайте, будь ласка, у першому читанні підтримаємо, розтягнемося в шпагаті. Голосуємо.

     "За" - 214.

     Голосується проект Закону про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість. Це законопроект 4050-4. Голосуємо.

     "За" - 36.

     Шановні колеги!   Я   звертаю   вашу   увагу   на  пропозицію профільного комітету,  який підтримує законодавчу пропозицію  щодо скасування  з  1  січня  нульової  ставки,  але проти встановлення ставки 10 відсотків. Будемо визначатися щодо пропозиції комітету.

     Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні   депутати!   Якщо   сьогодні прийняти цю пропозицію, то незрозуміло, що робити з оподаткуванням цих товарів у четвертому кварталі.  Тобто рік іще не закінчився, а закон набере чинності з жовтня.

     Саме тому  я  у своїй доповіді просив,  щоб перенести розгляд цього питання (і міністр фінансів теж про це просив),  скажімо, на тиждень-два.   Разом   із   Міністерством   фінансів,   галузевими комітетами ми запропонували б вам кілька  шляхів  виходу  з  цього становища.

     Було б  добре,  якби ми сьогодні ухвалили протокольне рішення про розгляд, скажімо, через два тижні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Давайте  зробимо  інакше.  Була пропозиція депутата Костусєва розглянути цей законопроект разом із тим  законопроектом,  який   поданий   від   Комітету   з   питань паливно-енергетичного комплексу, і в комплексі це вирішити.

     Голосуємо за таке протокольне рішення? Прошу підтримати.

     "За" - 253.

     Рішення прийнято.

     Голосується проект Закону про внесення змін до деяких законів України   з   питань   оподаткування   підакцизних   товарів.   Це законопроект  Кабінету  Міністрів 4050-5.  Прошу підтримати його в першому читанні.

     "За" - 206.

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Без второго...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Можна  і  без  другого,  і  без третього,  і  без десятого.  Але я звертаю увагу на те,  що проект розглядається в першому читанні.  Ми його остаточно не  приймаємо. До  другого  читання  внесете пропозицію щодо пункту 2,  вона буде голосуватися.

     Увімкніть мікрофон депутата Альошина. Будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Я все-таки хотів  би,  щоб  ми  погодилися з нашою пропозицією і прийняли цей законопроект у першому читанні,  вилучивши пункт  2,  бо  якщо  ми хочемо,  щоб  законопроект  до другого читання був підготовлений у редакції без цього пункту,  то нам тоді треба буде мати  позитивне голосування  за вилучення пункту 2.  Давайте зараз проголосуємо ту частину...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування  пропозиція  профільного комітету.  Я  зачитую:  прийняти  в першому читанні,  вилучивши із нього  норми,  викладені  в  пункті  2  розділу   першого.   Прошу підтримати.

     МІТЮКОВ І.О. Кабмін підтримує.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І Кабмін погоджується.

     "За" - 263.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Шановні колеги! У нас є підстави повернутися до законопроекту 4050-3 і проголосувати його в першому читанні. Голосуємо в першому читанні. Дружно голосуємо. І Кабінет Міністрів підтримує.

     "За" - 203.

     Шановні колеги...   Бродський   ніби  не  має  відношення  до плодово-ягідних вин. До цукру - має, це я знаю, він його поставляє на  борт літака Президента.  А плодово-ягідну продукцію ви ніби не переробляєте. Чого ж ви проти?

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Ми вам дуже вдячні за обговорення  і  сподіваємося,  що повернемося до ряду питань,  які сьогодні  обговорювалися,  тому  що  наповнення  доходної  частини бюджету - це головне питання,  яке ми повинні вирішити до того, як буде прийнято бюджет.

     У нас  є  практично  одностайне   рішення   щодо   останнього законопроекту.  Я  звертаюся  до  вас  із  проханням прийняти його сьогодні і в другому, і в третьому читаннях з урахуванням того, що пункт 2 вилучений.  Щоб закон почав діяти,  щоб "бізони", нарешті, припинили роботу в Україні. Я дуже прошу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка  думка  профільного   комітету?   Ми   готові прийняти законопроект у цілому? Без пункту 2, звичайно. Не готові. Зрозуміло.

     Тоді я прошу,  Валерію Борисовичу,  прискорте роботу,  щоб ми швидше повернулися до розгляду в другому читанні.

     Щодо законопроекту  4050-3,  то  ми  звертаємося до народного депутата Цушка. Будь ласка, швидше оформляйте свій законопроект як законодавчу ініціативу,  і незабаром,  коли він буде розмножений і розглянутий в комітеті, повернемося до цієї проблеми.

     Шановні колеги!  Кабінет Міністрів просить попрацювати ще над законопроектом  4023 про внесення змін до Закону про оподаткування прибутку  підприємств  (щодо  централізації  амортвідрахувань)  із фракціями,  особливо з фракцією "Реформи-Конгрес". І тому сьогодні ми не будемо його розглядати.

     ___________________

     У другому читанні розглядається проект  Закону  про  внесення доповнення   до   Закону   України   про   оподаткування  прибутку підприємств.  Це  проект  2015-22.  Доповідає  Валерій   Борисович Альошин. Будь ласка, Валерію Борисовичу.

     АЛЬОШИН В.Б.   Шановні   народні  депутати!  На  ваш  розгляд вноситься у другому читанні проект  Закону  України  про  внесення доповнення   до   Закону   України   про   оподаткування  прибутку підприємств (реєстраційний номер 2015-22 від 14 травня 1999 року), викладений у порівняльній таблиці, яку ви сьогодні отримали.

     Зауважень і   пропозицій  від  суб'єктів  права  законодавчої ініціативи до  зазначеного  законопроекту  не  надходило.  У  ході обговорення  законопроекту в комітеті були висловлені досить різні точки зору.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Борисовичу, вибачте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Я  нагадую  нашу  традицію.  По   закінченні пленарного засідання буде проведена поіменна реєстрація. Буквально дві-три хвилини - і ми приймемо  законопроект.  Ви  ж  бачите,  що зауважень не надходило.

     Валерію Борисовичу,   якщо   ви  не  заперечуєте,  ми  можемо голосувати його в другому читанні? Голосуємо.

     "За" - 201.

     Мобілізовуємося, шановні  колеги!  Бродський   уже   дискусії провів із колегами, готовий голосувати. Голосуємо дружно в другому читанні в цілому. Голосуйте як хочете, але натискуйте кнопку "за".

     "За" - 208.

     92 депутати не голосують.

     Депутат Ємець. Будь ласка.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Фракція "РеформиКонгрес". У   принципі  законопроект  ніби  правильний,  але  ми  не  бачимо механізму контролю того,  яке вугілля  використовується  саме  для побутових потреб.  Може, хтось покаже, який це механізм, бо я дуже боюся,  що швидше за все будуть опалюватися якраз оті палаци,  які побудовані навколо Донецька,  а не будиночки пенсіонерів.  Тож хай покажуть, тоді ми подивимося.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Зараз   нам   скажуть   це   представники Мінвуглепрому.  Та  я думаю,  Олександре Івановичу,  ніхто палаців вугіллям не опалює. Там мають чим опалювати.

     Хто від Мінвуглепрому? Будь ласка.

     НОВІКОВ В.І.,    перший    заступник    міністра    вугільної промисловості  України.  Що  стосується контролю за відвантаженням вугілля  для  потреб  шахтарів,  то  це   все   відображається   в бухгалтерському обліку.  Є відомості звітів, що людина персонально отримала вугілля,  це бухгалтерська  проводка.  Тому  контролювати дуже  легко,  і  проблем  із  цим ніколи ні в профспілках,  і ні в когось іще не виникало.

     Я дуже прошу шановних народних  депутатів  підтримати  проект цього   дуже   важливого   для   шахтарів   закону.   Наближається осінньо-зимовий опалювальний сезон,  і  треба  створити  нормальні умови для життя. Дуже прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Переконали   Олександра  Івановича.  Будь  ласка, дружно голосуємо за.

     "За" - 221.

     Що, поіменно  голосувати?  Давайте  голосувати  поки   що   у звичайному режимі. Голосуємо, Володимире Кириловичу.

     "За" - 245.

     Дякую. Законопроект прийнятий у цілому.

     Шановні колеги!  Іще  стосовно так званих "бізонів".  Просять проголосувати проект у цілому із  вилученням  пункту  2.  Давайте, будь ласка, підтримаємо. Без пункту 2, як ми й проголосували.

     "За" - 194.

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні   народні  депутати!  Вартість  цього рішення - більше мільярда гривень для бюджету.  Я з  дуже  великою повагою  ставлюся до моїх колег,  але йдеться про такі гроші,  і я дуже боюся,  що якщо сьогодні ми  не  проголосуємо,  то  скоро  не проголосуємо взагалі.

     Тому, незважаючи  на  те,  що  в  цьому законопроекті є деякі недоречності,  я  домовився  (і  хочу,  щоб  міністр  фінансів  це підтвердив),  що ми в комітеті опрацюємо його в цілому і навздогін надішлемо  зміни  до  іншого  закону,  а   Міністерство   фінансів швиденько їх проведе через Кабінет Міністрів.

     Тому я дуже просив би все-таки підтримати цю ідею,  остаточно проголосувати цей законопроект,  бо,  ще раз повторюю, я боюся, що завтра ми не наберемо такої кількості голосів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Давайте,  мабуть, підтримаємо. У цілому. Голосуємо.

     "За" - 184.

     Шановні колеги!  Давайте зробимо таким чином: дамо доручення, щоб  на  наступний  пленарний  тиждень,  буквально  на вівторок чи середу,  профільний комітет  підготував  законопроект  до  другого читання, і ми його розглянемо.

     Виходячи з  того,  що  рішення  з  останнього питання порядку денного,  як з'ясовано, за Конституцією приймається не постановою, а  законом,  ми  домовилися,  що  підготуємо  проект закону,  а не постанови. І на наступному пленарному тижні повернемося до питання приватизації.

     Шановні колеги!  Заплановане  на сьогодні ми виконали.  Дякую вам за активну участь в обговоренні і проекту бюджету,  і проектів законів,  які мали до нього відношення. На цьому вечірнє засідання оголошується закритим.

     До завтра.