ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  11  с і ч н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені! Прохання підготуватися до реєстрації.

     Реєструємось.

     Зареєструвалися 338  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги!  Дозвольте сердечно поздоровити вас  з  Новим 2000  роком,  Різдвом Христовим,  побажати всім доброго здоров'я і плідної роботи!

     А зараз дозвольте оголосити запити народних депутатів.

     Гуцол Михайло  Васильович  звертається  до   Прем'єр-міністра України  щодо невиконання Постанови Кабінету Міністрів України про фінансування будівництва Дністровської ГАЕС. Прошу підтримати, щоб будувалася Дністровська ГАЕС.

     "За" - 200.

     Рішення прийнято.

     Головатий Сергій   Петрович   звертається   до   Генерального прокурора України щодо  порушень  при  розслідуванні  кримінальної справи,  порушеної  за фактами підлогу виборчих документів під час виборів народного депутата України у виборчому  окрузі  221  міста Києва. Прошу підтримати цей запит.

     "За" - 186.

     Рішення прийнято.

     Курикін Сергій  Іванович  звертається  до Київського міського голови стосовно виконання рішення Київської міської  ради  від  13 жовтня   1993   року   про   проголошення  території  міста  Києва без'ядерною зоною. Прошу підтримати.

     "За" - 114.

     Рішення прийнято.

     Оголошення такого  змісту:   відповідно   до   статті   4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України  Єльчанінова  Володимира  Сергійовича  до  складу депутатської фракції Партії зелених,  про вихід народного депутата України Подобєдова  Сергія  Миколайовича  зі  складу  депутатської фракції  Народнодемократичної  партії  та входження його до складу депутатської  групи  "Відродження   регіонів",   з   чим   ми   їх поздоровляємо.

     Шановні колеги!  Сьогодні  ми вступаємо у завершальний період роботи четвертої сесії.  Питань у нас набралося не так багато, але й  немало,  і  ми  повинні  встигнути  розглянути їх до завершення роботи четвертої сесії Верховної Ради чотирнадцятого скликання.  У нас  є  26  хвилин.  Прохання до фракцій подати записки,  хто хоче виголосити оголошення, заяви чи внести пропозиції.

     Слово надається   Марченку    Володимиру    Романовичу    від прогресивних соціалістів. За ним буде виступати депутат Мовчан.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України,   соціалістична  опозиція.  "Заява  фракції  Прогресивної соціалістичної партії України" щодо злочинної,  антиконституційної діяльності  Комітету  Верховної  Ради  України з питань соціальної політики та праці.

     Згідно з  Конституцією  України  народні   депутати   України наділені особливим правом законодавчої ініціативи. Саме це право є головним  інструментом  у   реалізації   передвиборної   програми, підтримавши яку виборці уповноважили народного депутата України чи політичну   партію,   яку   він   представляє,   реалізувати    на законодавчому  рівні  їх  інтереси та конкретні пропозиції.  Через такий механізм міжнародне право  та  Конституція  України  захищає політичні, економічні та соціальні права громадян України.

     На шляху реалізації права законодавчої ініціативи у народного депутата України немає жодних законодавчих перешкод.  Усі комітети Верховної Ради України згідно з Регламентом Верховної Ради України мають  право   тільки   висловити   свої   оцінки   щодо   поданих законопроектів  чи  пропозицій,  які  вони  зобов'язані  внести на розгляд Верховної Ради України.

     Фракція Прогресивної соціалістичної партії  України  заявляє, що  Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці під керівництвом Євгена Марчука та через народних  депутатів України   Юрія   Донченка   (фракція   КПУ)   і   Стояна  (фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної)), порушуючи конституційні права  народних депутатів України,  фактично своєю діяльністю став на  злочинний  шлях  блокування  законодавчих  ініціатив,  зокрема членів фракції Прогресивної соціалістичної партії України.

     Народні депутати   України   Вітренко   і   Марченко   внесли законопроекти  про  трудові  колективи,  про  механізм  повернення трудових заощаджень населення. Народні депутати України Вітренко і Романчук внесли законопроект про внесення змін до  Закону  України про  оплату  праці.  Розгляд внесених законопроектів був включений Верховною Радою  України  до  порядку  денного.  Керівник  фракції Марченко  на  засіданнях  Ради  фракцій постійно вносив пропозиції щодо розгляду цих  законопроектів,  але  кожного  разу  Комітет  з питань   соціальної   політики   та   праці   своїми   незаконними антиконституційними  рішеннями  при  розгляді  відповідних  питань законопроекти членів Прогресивної соціалістичної партії України не пропускав,  чим перешкоджав комплексному  розв'язанню  проблем,  і вносив  з цих питань недолугі законопроекти,  суттю яких і не було намагання розв'язати проблеми з цих питань.

     Саме через це населення України  позбавлено  права  трудовими колективами  контролювати  адміністрації  підприємств,  трудящі не отримали ніякого механізму захисту від керівників  підприємств  та механізму впливу на формування регіональної та державної політики.

     Через блокування  законопроекту  Вітренко  та  Романчука  про внесення  змін  до  Закону  України  про  оплату   праці   трудящі позбавлені  права  на  мінімальну  заробітну  плату,  рівень  якої відповідав би вартості життя,  трудящі позбавлені справедливості в оплаті  праці,  індексації  рівня  заробітної плати та компенсації затримки виплати заробітної плати згідно з індексом зростання  цін на споживчі товари та послуги.

     Заблокувавши законопроект  про  механізм  повернення трудових заощаджень населення (автори Вітренко, Марченко), Комітет з питань соціальної політики та праці позбавив населення України можливості повернення заощаджень у повному обсязі.

     Фракція ПСПУ вимагає.

     Перше. Негайно розглянути на пленарному  засіданні  Верховної Ради  України  законопроекти  про трудові колективи,  про внесення змін до Закону про оплату праці,  про механізм повернення трудових заощаджень  населення,  які внесені народними депутатами України - членами фракції Прогресивної соціалістичної партії України.

     Друге. Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту розглянути  діяльність  Комітету  з  питань соціальної політики та праці та діяльність народних депутатів Марчука, Донченка, Стояна і внести  пропозиції про переформування Комітету з питань соціальної політики та праці або про переобрання керівництва цього комітету".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Мовчан Павло Михайлович. За ним - депутат Сінько.

     МОВЧАН П.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  152, Рівненська область). Дякую. Фракція Народного руху України. "Заява фракції  Народного руху України.  24 грудня 1999 року на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради України всупереч Регламенту  і на  порушення  затвердженої  послідовності розгляду питань порядку денного Головою Верховної Ради  було  внесено  на  повторне  перше читання  і  проголосовано  рішення про прийняття в першому читанні законопроекту про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або  мов  меншин.  Це  голосування  з  незрозумілих  причин спікер парламенту почав вважати як остаточне прийняття даного закону,  на що вказує підписання ним тексту закону.

     Однак є цілий ряд незаперечних обставин,  які свідчать, що не тільки  не  проводилося  остаточне  голосування,  не  відбулося  і прийняття  законопроекту в першому читанні.  При прийнятті рішення була порушена стаття 84 Конституції України.  За цей  законопроект проголосували в поіменному режимі 229 народних депутатів,  але ряд депутатів уже написали заяви на ім'я Голови Верховної Ради, в яких заперечують   свою  участь  у  голосуванні.  Зокрема,  це  народні депутати Слава Стецько,  Дмитро Гнатюк,  Ігор Осташ, Михайло Гуцол та  інші.  Зміст  та  процедура  прийняття названого законопроекту суперечать   низці   норм   Конституції   України    та    чинному законодавству.  Зокрема, при прийнятті цього рішення було порушено право суб'єкта законодавчої  ініціативи,  яким  у  даному  випадку можуть  виступати виключно Президент України або Кабінет Міністрів України.

     Відомо, що даний законопроект поданий  від  імені  Президента України   Держкомнацміграції   України.   Цей   законопроект   був відправлений на повторне  перше  читання,  але  для  доопрацювання повернутий  не  суб'єктові  права  законодавчої  ініціативи,  а  в Комітет   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних   відносин.   А   там   він   був   підмінений  на концептуально інший законопроект,  запропонований групою  народних депутатів - членами цього комітету.

     Держкомнацміграції провів  експертизу  пропонованої  редакції законопроекту і зробив негативний висновок  щодо  можливості  його розгляду.  Більше  того,  у листі офіційного представника суб'єкта права  законодавчої  ініціативи  зроблено  висновок   щодо   іншої редакції   законопроекту,   запропонованої   народними  депутатами Філіпчуком,  Журавським,  Кириченком,  і визначено її як таку,  що найбільше  відповідає варіантові,  запропонованому суб'єктом права законодавчої ініціативи,  враховує  пропозиції,  які  містяться  в інших редакціях, і не суперечить Конституції України.

     При прийнятті   цього   рішення  було  також  порушено  право народних депутатів на  законодавчу  ініціативу,  яке  гарантується статтею 93 Конституції.

     На розгляд   Верховної  Ради  не  було  внесено  законопроект народних   депутатів   Філіпчука,   Журавського   і   Мовчана,   а законопроект депутата Толочка зовсім не обговорювався.  Була також порушена норма частини другої статті 89 Конституції України. Даний законопроект  суперечить  статті 24 Конституції України,  згідно з якою всі громадяни України мають рівні конституційні права.

     У зв'язку  з  викладеним  фракція  Народного   руху   України вимагає.

     Перше. Голові  Верховної Ради відкликати підписаний ним Закон про ратифікацію  Європейської  хартії  регіональних  мов  або  мов меншин  та  подати  його  на  повторне перше читання відповідно до процедури,  передбаченої  у  Конституції  України  та   Регламенті Верховної Ради.

     Друге. Вищевикладене дає підстави зробити висновок про те, що діяльність з  підміни  законопроекту,  поданого  у  Верховну  Раду офіційним  представником  суб'єкта права законодавчої ініціативи - Держкомнацміграції,  на інший законопроект,  запропонований групою антиукраїнськи   налаштованих   народних   депутатів   України  та підтриманий  комуністичним  керівництвом  парламенту,  має  ознаки свідомих  дій,  спрямованих  на  послаблення  національної безпеки України.

     І третє.  Вимагає негайної публікації результатів  поіменного голосування в газеті "Голос України".

     У разі невиконання наших вимог фракція Народного руху України залишає за собою право звернутися до  Ради  Європи  з  пропозицією розглянути  питання законотворчої діяльності парламенту України як такої, що порушує громадянські права українців та громадян України інших   національностей,   які  не  підпадають  під  запропоновані антиукраїнськими прокомуністичними  парламентаріями  критерії,  та ініціюватиме   подання   до   Конституційного   Суду   України  та міжнародних правозахисних організацій".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я думаю,  що потрібно в суд подавати,  що зарплату не платять людям і безробітні є.

     Депутат Сінько. За ним - депутат Рибак.

     СІНЬКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний  загально-державний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ).  Шановні  народні депутати!  Шановний Олександре Миколайовичу! Мене змусило вийти на цю трибуну таке питання.  На минулому  пленарному  засіданні  мною була  проголошена  заява  щодо  переслідувань  в  Україні  з  боку виконавчої вертикалі Президента України.  Ми домовлялися  про  те, щоб  продовжити цю роботу і дати можливість людям,  які потерпають від тоталітарної політики вертикалі  Президента  після  проведення виборів...  Але  це  не  тільки  не зменшило напругу в державі,  а навпаки, ці оберти набирають сили.

     У роботі з питань,  які пов'язані з переслідуванням  міського голови   Василькова  Поповича,  крім  мене  брали  участь  народні депутати Жовтяк, Шевченко, Асадчев, Ведмідь.

     На превеликий жаль,  з боку обласної влади робиться все,  щоб не зібралася сесія міської ради. Йде залякування людей, які беруть участь у роботі сесії. Громадяни міста вже створили постійно діючі збори міської громади,  і, по суті, доходить до непокори не тільки місцевій владі, а й владі обласній і владі президентській.

     У мене  в  руках,  Олександре  Миколайовичу,  три   звернення громадян,  які  стояли  тут  у пікетах.  Ходили до Президента,  до Потебенька,  до Кравченка,  до Карпачової  -  ні  від  кого  немає відповіді.  І це непоодинокі випадки.  Від президентських структур взагалі не надходять відповіді ні  на  які  звернення.  Вже  радіо "Свобода" сміється з того,  що хто не пише,  там воно і вмирає,  а апарат працює.

     Тому я просив би вас, можливо, по вашій фельд'єгерській пошті направити йому ці звернення.  Нехай почитають Литвин та інші. Мене просили васильківчани, щоб я вам їх передав.

     І хотів би запропонувати таке, Олександре Миколайовичу. У нас працювала і працює комісія по контролю за забезпеченням дотримання законності при підготовці і  проведенні  виборів  Президента,  яку очолює Олександр Єльяшкевич.  Ми,  порадившись у фракції,  вносимо пропозицію,  щоб ця комісія продовжила свою роботу і перевірила ці факти переслідування людей, які по-іншому голосували, - не так, як хотілося вертикалі Президента. Це перше.

     І друге,  що я ще просив би,  Олександре Миколайовичу.  У нас створена  комісія  для  розслідування  обставин  теракту в Кривому Розі.  Іванченко вже нібито в Україні. Очолює комісію депутат Жир, але  комісія  мовчить.  Потрібно  цю  справу  довести  до  кінця і поставити крапку в цій сфальсифікованій справі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат  Рибак,  "Відродження  регіонів".  За  ним  - депутат Павловський.

     РИБАК В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності рад (виборчий округ 45,  Донецька область).  "Заява депутатської групи "Відродження  регіонів"  з  приводу  перспектив роботи Верховної Ради України в 2000 році.

     Шановні колеги! 2000 рік буде важким і одночасно визначальним для України.  Це покладає  на  нас  особливу  відповідальність  за рішення, що приймаються, за ефективність законодавчого процесу. Ми маємо визначити пріоритетні завдання парламенту, які відображали б головні проблеми, що постануть перед країною у цьому році.

     У першу  чергу  -  якнайскоріше прийняття Державного бюджету, бюджету реального,  збалансованого й жорсткого.  Одним із головних наших  завдань  у 2000 році повинно стати законодавче забезпечення адміністративної  реформи.  Президент   України   своїми   указами розпочав  її.  Проте  продовження  і  поглиблення  реформи можливі тільки за умови  відповідної  законодавчої  підтримки.  Насамперед ідеться  про  адміністративну реформу не лише на рівні центральних органів влади, але й у регіонах.

     Сьогодні мають на нових  засадах  будуватися  взаємовідносини парламенту   й   уряду.  Урядові  законодавчі  ініціативи  якщо  й підтримуються,  то  на  стадії  прийняття  закону  змінюються   до невпізнанності,  іноді набуваючи протилежного змісту.  Таким чином ми   залишаємо   уряд    без    базових    важелів    впливу    на соціально-економічну  ситуацію.  Тому  найближчим  часом  має бути сформована стійка парламентська більшість, яка є необхідною умовою дієздатності     нового    уряду    й    виконання    проголошеної Прем'єрміністром програми дій.

     Ми повинні відпрацювати  новий  механізм  взаємодії  уряду  й парламенту    для    забезпечення    принципу   пріоритетності   і першочерговості при розгляді проектів законів.

     Слід прискорити розробку і прийняття Податкового, Цивільного, Бюджетного та інших кодексів.

     Ми маємо максимально ефективно використовувати сесійний час і не витрачати його на законопроекти, що недостатньо опрацьовані або захищають інтереси певних груп за рахунок усього суспільства.

     При прийнятті   нового   Регламенту   ми   маємо  передбачити запобіжні механізми вчасного відсіву таких проектів.  Без істотних змін  у  роботі  Верховної Ради і налагодження дійової співпраці з виконавчою   владою    українському    парламентаризму    загрожує перетворення в гальмо суспільного прогресу.

     Зважаючи на   це  депутатська  група  "Відродження  регіонів" закликає народних депутатів взяти активну  участь  у  реформуванні законодавчого процесу і пропонує провести парламентські слухання з питань визначення пріоритетів  у  законодавчій  роботі  та  шляхів підвищення її якості.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат  Павловський,  "Громада".  За  ним  - депутат Черненко.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).   "Громада".  Шановна  президіє!  Шановні  члени  уряду, шановні депутати, представники засобів масової інформації! Фракція "Громада"  хоче  зробити заяву стосовно стратегії розвитку України на даний період.

     Шановні колеги!  Питання  полягає  в   тому,   бути   Україні незалежною   державою  чи  не  бути.  Стан  економічного  падіння, деградації суспільства, злочинності такий, що далі падати нікуди.

     Я хочу ще раз привернути  увагу  до  доповіді  Президента  на розширеному  засіданні  Координаційного  комітету  по  боротьбі  з корупцією і організованою злочинністю, де викрито всі ці недоліки, які є в нашому суспільстві.

     Фракція "Громада" привертає увагу до того,  що не тільки нас, а навіть і відомих капіталістів хвилює те становище,  яке склалося сьогодні у світі.  Я маю на увазі монографію всім відомого Джорджа Сороса "Кризис мирового  капитализма".  Основні  висновки  Джорджа Сороса збігаються з тими,  які є в моїй монографії "Макроекономіка перехідного періоду. Український контекст".

     Тому ще  раз  хочу  звернути  увагу,  що   модель   ринкового фундаменталізму,  який започаткований в Україні і від якого нікуди дітися на периферії світового господарства,  - це той тип розвитку суспільства,  який веде до деградації. Ринок і демократія в умовах ринкового фундаменталізму не сумісні.  За цих  умов  на  периферії світового  господарства  спостерігається тенденція до встановлення диктатури.

     Тому закликаю засоби масової інформації: давайте будемо обговорювати, що ж нам потрібно будувати і як вийти з цього становища.  А виходи є.  Ми повинні  розглядати  не  якісь окремі  закони.  У  першу  чергу нам потрібно розробити і прийняти засади внутрішньої і зовнішньої політики України,  які  визначають стратегію   нашого   розвитку,   ми   повинні   прийняти  програму національного відродження України через її власне виробництво.

     Я хотів би звернути увагу на те,  що депутатам розданий (його потрібно  включити  у  порядок  денний)  законопроект  від фракції "Громада" про концепцію банківської системи України,  яка має бути спрямована на відродження України.

     Прошу вас,   Олександре  Миколайовичу,  дати  доручення,  щоб депутатам роздали представлені мною  законопроекти  про  концепцію відродження  електронної  промисловості  в  Україні як мозку нашої промисловості,  про  відшкодування  втрат  людей  від   діяльності трастів.

     Отже, я  закликаю  до спільної роботи уряд,  парламент,  усіх чесних  громадян  України.  Нам   потрібно   розробити   стратегію національного  порятунку.  Якщо ми патріоти,  то будемо думати про майбутнє.  Якщо  ми  конформісти  -  будемо  думати   тільки   про сьогоднішній день.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. До  речі,  Михайле Антоновичу,  і я звертаюся до всіх депутатів,  почитайте виступ прем'єр-міністра Путіна. Ви побачите, що  в його програмному виступі від початку до кінця закладена ідея нашої національної програми відродження.  А ми весь час шукаємо не ті шляхи.  Комусь більшості не вистачає, комусь меншості, а комусь недоторканність дуже заважає.  У нас сім з половиною  тисяч  людей користуються  правом  недоторканності.  Депутатів - 450 чоловік із цих семи з половиною тисяч.  Я думаю,  що це не  ті  питання,  які потрібно ставити перед народом на референдумах.  Тим паче говорити із стін  Адміністрації  Президента  про  недоторканність  народних депутатів.   Сім  з  половиною  тисяч  людей  користуються  правом недоторканності. І ми можемо дати по списках.

     Слово надається депутату Черненку від фракції  "Батьківщина". За ним буде виступати депутат Григорович.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты!  Сегодня круглая дата со дня принятия хорошего, на наш взгляд, Закона о металлоломе. Я хочу проанализировать, как этот закон выполняется и к чему это привело. Привело не потому,  что закон плохой.  Да,  он,  возможно, требует какой-то доработки,  я об этом скажу сразу.  Мы должны  ужесточить требование  ввести  в структуру только государственный сбор лома и прекратить  расплачиваться  за  сданный  лом   наличными,   только безналичный расчет.

     К чему  это  привело,  когда  не был принят закон и шесть лет было потеряно?  Сколько открыто пунктов только в  одной  Горловке? Шесть  местных  фирм  и  тридцать  семь  иногородних,  в том числе двадцать девять донецких,  одна артемовская,  одна торезская, одна шахтерская,  две киевские,  запорожская, макеевская и енакиевская. Но самое главное,  что количество  пунктов  по  приему  черного  и цветного  лома  полностью  проконтролировать  не  удается.  И этот процесс  приобретает  неконтролируемый  криминальный  характер.  В результате  вот  такой  преступной  деятельности  по приему лома в городе в целом похищено 21,5 километра электропровода на сумму  52 тысячи   гривень,   кабеля   -   на   сумму   12   тысяч  гривень, электрооборудования - на 23  тысячи  гривень,  856  штук  люков  и крышек  с  водопроводных,  канализационных,  тепловых  колодцев на сумму 214 тысяч  гривень.  В  целом  жилом  массиве  вырезано  5,5 километра  телефонного  кабеля,  3  тысячи  абонентов остались без телефонов.

     Настоящий разбой творится  на  железной  дороге.  На  участке железной    дороги,   которая   обслуживает   станцию   Никитовка, зарегистрировано  224  факта  разоборудования,   хищения   средств автоматизации  движения,  комплектующих,  деталей  строения  путей подвижного состава. Возбуждено 64 уголовных дела.

     Кстати, работа в городе проводится,  и большая. Проверено 179 пунктов  приема  черного  и  цветного  лома,  113 пунктов закрыто. Составлено 52 акта нарушения. Изято 363 тонны черного, 15,5 тонны цветного   лома.   Возбуждено   148  уголовных  дел,  176  человек привлечено к уголовной ответственности.

     Так в  ближайшее  время  нам  нужно  изменить  закон,   нужно перепроверить  все  лицензии,  которые выданы Кабинетом Министров, потому что делаются ксерокопии этих лицензий и раздаются на  руки. Для приема используются жилье,  частные дома,  гаражи,  квартиры - все, что угодно. Это просто катастрофа!

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово  надається  депутату  Григорович  від фракції Руху. За нею - депутат Довгань.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух України. Вельмишановний Олександре Миколайовичу! Вельмишановні колеги народні депутати!  Від імені фракції Народного руху України вкотре хочу привернути вашу увагу до проблем дитинства, зокрема до проблем багатодітних сімей. Безперечно, сім'ї, які виховують дітей України,  і насамперед багатодітні сім'ї,  без перебільшення можна назвати національними героями України,  про яких так мало говорять і пишуть. Більше того, яким абсолютно не допомагають.

     Сьогодні в Україні  нараховується  13  мільйонів  сімей,  497 тисяч  з  яких  - багатодітні сім'ї.  10 мільйонів населення нашої держави - це діти,  з  них  2,8  мільйона  (а  це  майже  третина) виховуються  саме  в  багатодітних  родинах.  Додам,  що 62 тисячі багатодітних сімей є неповними,  тобто дітей виховує одна мати або один  батько.  Ще  23  тисячі  таких  багатодітних  сімей з різних причин,  і насамперед матеріальних, є функціонально неспроможними. Наведені цифри свідчать, наскільки гострою й актуальною є проблема багатодітних сімей.

     Саме з огляду на це, напередодні Нового року голова Народного руху  України  і  голова  Комітету  з  питань прав людини Геннадій Йосипович Удовенко зустрівся з  організаціями  багатодітних  усієї України і ще раз обговорив проблеми багатодітних сімей,  дитинства і дитини в Україні зокрема.  В  ході  цієї  розмови  стало  цілком очевидно,  що потребує переопрацювання Закон про державну допомогу сім'ям з дітьми,  завершення і логічного,  і законодавчого - Закон про охорону дитинства,  проект якого готується до другого читання. І найголовніше - є потреба у формуванні конкретної частини бюджету на 2000 рік для фінансування цих доленосних потреб.

     У виступах  керівників  громадських  організацій багатодітних вказувалося  на  доцільність  прийняття  Верховною   Радою   таких законодавчих актів,  які врегульовували б їхні проблеми.  Депутати фракції Народного руху України готові  докласти  всіх  зусиль  для формування такого законодавства.

     Я хочу   закликати   наш   парламент   напередодні  прийняття Державного бюджету на 2000 рік зробити найголовніше -  почати  від початку,  а ним у кожній державі є дитинство. Початком дитинства в Україні є проблема багатодітних сімей.  І я звертаюся до  колег  з палким   закликом:  ми  мусимо  зробити  цей  початок,  ми  мусимо передбачити в бюджеті два окремі рядки для фінансування  саме  цих двох   законів.   Потрібно   акумулювати   кошти   від  реалізації лікерогорілчаних  і  тютюнових  виробів   (один   відсоток),   від грального бізнесу,  і це буде конкретний механізм фінансування цих законів, а отже, конкретна допомога нашим дітям.

     Я переконана,  що ми  повинні  увійти  в  третє  тисячоліття, розв'язавши ці проблеми.

     Фракція дякує за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається Довганю Сергію Васильовичу, Селянська партія. За ним - депутат Симоненко.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні  товариші!  Учора  нам  роздали  новий  варіант Державного бюджету на 2000 рік.  Зрозуміло, що грошей у нашій державі немає і не могло бути,  і всі ті розмови, які велися майже півроку про те, що наш бюджетний комітет якесь там диво  винайшов,  багато  грошей з'явилося,  лопнули  як  мильний  пузир,  як тільки керівник цього комітету перейшов працювати в іншу  структуру.  Те,  що  ми  вчора отримали,  не  витримує  ніякої  критики,  не відповідає Бюджетній резолюції,  яку прийняла Верховна Рада - орган, який відповідає за визначення   напрямів  бюджетної  політики.  У  проекті,  який  ми отримали,   зовсім   не   враховані   пропозиції    по    розвитку агропромислового  комплексу  - головної галузі нашої держави,  яка перетворилася з  промислової  держави  на  аграрну.  Не  враховані зовсім  інтереси регіонів:  фактично всі доходи,  які залишалися в обласних бюджетах, сьогодні централізовані.

     Тому я вважаю,  що перед Верховною Радою  стоїть  надзвичайно важливе  завдання:  прийняття  бюджету.  І  наша  фракція  вносить пропозицію щодо того,  як нам організувати роботу.  Ми  пропонуємо сьогодні  попрацювати  до  14 години,  потім зробити перерву до 13 січня  для  того,  щоб  усі  фракції,  комітети  змогли   детально розглянути  проект бюджету.  13 січня ми могли б тільки обговорити питання,  як далі бути з цим бюджетом, - повертати його чи вносити наші  пропозиції  і робити його таким,  яким ми його бачили,  коли приймали в  першому  читанні.  Таким  чином,  я  пропоную  зробити перерву  в  роботі  нашої  сесії  для  вивчення  бюджету,  а потім розглянути  його,  заслухавши   тут   і   міністра   фінансів,   і віце-прем'єра, який займався проектом бюджету.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі. Симоненко Петро Миколайович. І завершуємо.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Новий уряд, формування якого ось-ось завершиться, приступає до роботи, і фракція комуністів хотіла б ще і   ще  раз  нагадати  уряду,  які  головні  питання  він  повинен вирішувати і на чому зосередити свою увагу.  Для цього в  мене  та моїх товаришів по фракції є всі підстави.

     Хотів би  ще  раз  вам  нагадати,  що глибока і затяжна криза сільськогосподарського  виробництва   все   загрозливіше   охоплює Україну,   і  вже  сьогодні  ціни  на  хліб  підскочили  на  20-40 відсотків,   особливо   це   відчувається   у   Дніпропетровській, Донецькій,  Харківській,  Луганській та інших областях. Політика ж правлячого режиму, що довела село до розрухи і відчаю, вимагає вже закуповувати  продовольче  зерно  за  кордоном,  щоб  не допустити ганебного голодомору у 2000 році в Україні,  в обсязі 1,5 мільйона тонн для всіх регіонів, окрім Одеської області.

     У зв'язку з цим я хотів би привернути увагу і все-таки почути відповіді від уряду на такі  запитання.  По-перше,  яку  кількість продовольчого  зерна  у  1999  році  вивезено  з України і за якою ціною?  Чи  тільки  папірцями  передано  через  митні  служби   на збереження  в певні установи,  щоб потім замість 150 гривень,  які платили за тонну зерна, отримати по 150 доларів з державної кишені та кишені власного народу.

     По-друге, я хотів би почути від митниці,  хто,  які фірми, за якими контрактами вивозили з України минулого року хліб?  Я  також звертаюсь  до  своїх  опонентів з правого крила політичних партій, особливо тих,  хто дуже часто репетує про комуністичну загрозу,  - чому  ви закриваєте вуха,  не чуючи стогону наших дітей,  матерів, стариків, чому заткнули рота і не виступаєте на їх захист? Хіба не українською  мовою  вони сьогодні запитують нас,  куди поділися ті зерно,  м'ясо,  цукор і сало,  про які ви так солодко співали і  з гордістю жалілися,  що Україна годує всю Росію та, мабуть, й увесь світ? Чому Україна після останніх восьми років так званих ринкових реформ  уже  не  в  змозі забезпечити власний народ навіть хлібом? Цьому  "сприяла",  зокрема,  хибна  політика,  коли   забезпечення сільськогосподарського    товаровиробника    пальним   доручається недержавним  органам.  І  я  хотів  би,  Олександре  Миколайовичу, звернутися  сьогодні  до  уряду і спитати,  чому Кабінет Міністрів приймає  постанови,  згідно  з   якими   українська   нафта   буде продаватися  в цьому році сільським трудівникам по 97 доларів?  На підставі чого прийнято таке рішення і  куди  підуть  ці  гроші?  Я хотів  би,  щоб  Генеральна  прокуратура  розібралася.  Вже відомі факти,  що в Україні всі трейдери закуповували газ по 62 долари за тисячу кубічних метрів,  а продавали по 100 доларів.  У чиї кишені ці  гроші  лягли?  Треба  розібратися  врешті-решт.  Ми  розпочали підготовку до веснянопольових робіт.  Тож оці питання - це основні питання, бо знову Україна залишиться без хліба.

     Також хотів  запитати  уряд,  що  це  за  рішення   приймаєте останнім часом у сфері зовнішньоекономічної діяльності?  Ми знаємо проблему закордонних кредитів,  і йдеться якраз про ті  структури, які  забезпечують  ці  зовнішні кредити,  - банки-агенти.  Кабінет Міністрів прийняв рішення,  що банкомагентом Кабінету Міністрів  з обслуговування  іноземних  кредитних  ліній,  що  залучаються  під державні гарантії,  буде Депозитнокредитний банк (Україна) Лтд  зі стовідсотковою  польською  приватною власністю.  Вибачте,  шановні урядовці,  але що це ви робите?  У нас десять таких банків. І чому не Укрексімбанк займається цим?  Це що,  держава,  пане Мовчан, чи розбій і шахрайство в державі?

     Тому ми і наполягаємо,  щоб тимчасовий уряд на чолі  з  новим Прем'єром переглянув і скасував усі ці сумнівні постанови.

     Ми готуємось  до  весняно-польових  робіт.  Чому підприємство "Райагротехніка"  міста  Києва  має  великі   пільги   на   імпорт сільськогосподарської  техніки  з  Німеччини  та  Англії,  тоді як вітчизняні  заводи  сільгоспмашинобудування  сьогодні   занедбані, залишилися практично без обігових коштів?

     Ось чому  я  маю  надію,  що  мої  колеги  по Верховній Раді, розуміючи наслідки  цієї  політики,  підтримують  позицію  фракції комуністів.  Давайте запитаємо уряд,  заради кого,  чиїх кишень чи яких держав приймаються такі рішення?

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж з місця.

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Фракція "Лівий центр", голова  Комітету  з  питань  свободи слова та інформації.  Шановні колеги!  Я хочу запропонувати, щоб ми внесли до порядку денного на п'ятницю  (якщо  в  четвер  буде  розглядатися проект держбюджету) першим питанням - питання висвітлення роботи  Верховної  Ради  під час п'ятої сесії.  Таким чином, ми заздалегідь врегулюємо механізм висвітлення,  дамо  змогу  Держтелерадіо,  національним  теле-  та радіокомпаніям  вирішити  всі  технічні  проблеми і зняти надумане питання про начебто неможливість висвітлення діяльності  Верховної Ради.  Справа в тому, що наш комітет щодня отримує десятки листів, у яких  люди  просто  обурюються  фактом  замовчування  діяльності Верховної Ради.

     Комітет підготував  листа про те,  що ми робили весь цей час, Олександре Миколайовичу.  Наша позиція була  завжди  тверда,  вона тверда  і  сьогодні.  Інша  справа,  що  всієї  Верховної  Ради не вистачає для того, щоб розв'язати це законом передбачене питання.

     У мене є лист-відповідь від  глави  Адміністрації  Президента Литвина про те,  що Президент на наше клопотання і на мій лист,  з яким я до нього  звертався,  дав  доручення  прискорити  вирішення питання  призначення членів Національної Ради з питань телебачення і  радіомовлення.  Якщо  це  станеться,  тоді  взагалі   знімуться будь-які   питання.   Але  якщо  навіть  це  найближчим  часом  не станеться,  то зазначу,  що вчора Президент підписав підготовлений нашим  комітетом  і  прийнятий  Верховною Радою Закон про державне замовлення,  де ми, на наш погляд, врегулювали проблему державного замовлення,   і   надуманість  ця  абсолютно  знімається.  Тому  я пропоную, щоб ми це питання внесли до порядку денного.

     І ще одне,  Олександре Миколайовичу.  У проекті  держбюджету, який  подано,  я  вчора про це говорив на засіданні Погоджувальної ради,  зменшено видатки на висвітлення діяльності Верховної Ради і майже не враховано потреби судової гілки влади.  Тобто з того,  що ми  пропонували,  нічого  не  враховано.  Зменшено  видатки  і  на Національну  раду  з  питань телебачення і радіомовлення,  тоді як вона  перебуває  практично  в  аварійному  приміщенні  і  не  може нормально  функціонувати.  Ми  повинні,  розглядаючи  ці  питання, обов'язково все це  врахувати.  Будь  ласка,  внесіть  до  порядку денного  це  питання  і  давайте  розглянемо  його наприкінці цієї сесії.

     Дякую вам.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутату Стояну надайте слово для  репліки, будь ласка.

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область). Комітет з питань соціальної політики та праці. Шановні колеги народні депутати!  Депутат Марченко у  своїй  заяві звинуватив  мене і моїх колег Донченка і Марчука - голову комітету

- в злочинних діях.  Хочу  сказати  великому  знавцеві  законів  і Регламенту,  що  злочинні дії - це вже ознака злочину,  який можна тільки судом визнати.  Таким чином депутат Марченко  образив  весь комітет,  образив конкретних депутатів, і я думаю, що комітет буде звертатися до суду про відшкодування завданих  моральних  збитків. Це перше.

     Друге. Хочу  сказати,  що  автори проектів законів - депутати Марченко та Вітренко,  - про що говорив Марченко,  ні разу не були на засіданні комітету для того, щоб подати ці законопроекти. Тобто вони не представили свої проекти,  і комітет не мав можливості  їх розглянути.

     Третє. Представник фракції Прогресивної соціалістичної партії у комітеті депутат Романчук пропустив понад 80 відсотків  засідань комітету,  тобто  також  не  представляв  інтереси  фракції.  Тому невипадково наш комітет змушений був на одному з останніх засідань розглянути  питання про відвідування депутатом Романчуком засідань комітету і вирішувати навіть питання про позбавлення його премії.

     Тому всі претензії щодо  неприйняття  проектів  законів,  які пропонували  шановні Марченко і Вітренко,  стосуються них самих як авторів законодавчої ініціативи.

     І на завершення.  Прошу Комітет  з  питань  Регламенту  також розібратися,  на  якій  підставі  образили цілий комітет,  який на сьогодні  посідає  третє  місце  по  законодавчих  ініціативах,  і народних  депутатів.  Прошу  розглянути  це  питання  на засіданні Комітету з питань Регламенту.  А комітет  зі  свого  боку  зробить відповідну заяву.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Нам  потрібно  проголосувати  дві пропозиції, перш ніж прокоментувати внесені пропозиції та заяви.

     Прошу уваги.  Народний депутат Довгань вніс таку  пропозицію. Враховуючи, що проект держбюджету Кабінет Міністрів подав 6 січня, а вчора на засіданні Погоджувальної ради ми домовилися внести його на  розгляд  у другому читанні у четвер,  часу для розгляду його в комітетах і фракціях  було  дуже  мало,  зокрема  й  у  зв'язку  з пленарними засіданнями. Тому внесено пропозицію сьогодні працювати до 14 години в пленарному режимі,  а після 14 години - в комітетах і  фракціях над бюджетом,  зустрічатися з членами уряду,  головами державних комітетів.  Завтра (в середу) пропонується  також  цілий день  працювати  в комітетах і фракціях над проектом бюджету,  а в четвер перейти до його розгляду в другому читанні.

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 226.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Депутат Чиж вніс пропозицію про включення до порядку   денного  на  п'ятницю  питання  про  висвітлення  роботи Верховної Ради.  Я просив  би  підтримати.  Нам  взагалі  потрібно розглянути і хоча б 300 голосами прийняти цей законопроект, щоб не було вето.

     Будь ласка,  голосуємо про включення до  порядку  денного  на п'ятницю даного питання.

     "За" - 223.

     Юрію Івановичу  Єхануров,  ви  ще  депутат.  Голосуйте,  будь ласка.  Вас поздоровляють, я все розумію, але ейфорія швидко мине, тільки  на  робоче  місце  сядеш  - про посаду забуваєш,  тоді вже відповідальність на  першому  місці.  Будь  ласка,  голосуємо  про включення до порядку денного.

     "За" - 249.

     Спасибі.

     Народний депутат Марченко вніс ряд пропозицій,  пов'язаних із внесеними депутатами даної фракції  законопроектами:  про  трудові колективи,  про  заощадження,  про  оплату  праці,  про мінімальну заробітну плату та ряд інших,  і висловив претензії до профільного комітету,   який  не  справляється.  Я  просив  би  Донченка  Юрія Григоровича...  Його   немає?   Тоді   прошу   Стояна   Олександра Миколайовича  звернути  увагу.  Це  не  пусті  питання,  це  конче необхідні  питання.  Більше  того,  ви  бачили,   що   в   проекті держбюджету, поданому на друге читання, Кабінет Міністрів одним із пунктів записав, що розгляд законопроекту про мінімальну заробітну плату  перенести  на  1  квітня,  знаючи наперед,  що до прийняття держбюджету цей проект закону повинен  бути  розглянутий.  Тому  я просив  би (звертаюся до комітету) відреагувати на цю пропозицію і до порядку денного на цей тиждень та наступний тиждень внести  для розгляду ці законопроекти в першочерговому порядку.

     Щодо заяви  Сінька  Василя  Даниловича.  Безперечно,  шановні колеги,  тому,  що сьогодні твориться у виборчих округах у містах, селах,  райцентрах, оцим переслідуванням потрібно покласти край. Я хотів би,  щоб основну роль в цьому відіграла  Верховна  Рада,  як вищий  законодавчий  орган,  поставивши на місце і адміністративні органи,  які повинні відслідковувати і дотримуватися букви закону, від Генеральної прокуратури до органів внутрішніх справ і СБУ,  до Адміністрації  Президента,  адміністрацій  областей   і   районів. Внесена пропозиція, щоб комісія, яку очолює Єльяшкевич, продовжила роботу. І я просив би, щоб ви підтримали не голосуванням, а просто як   доручення   комісії,  щоб  вона  продовжила  роботу,  зібрала матеріали  через  пресу  і  так  далі.  А  потім,  мабуть,   треба пред'явити  свої  претензії  десь не пізніше як у лютому,  тому що такого не повинно бути.  Закінчилися вибори,  хтось виграв,  хтось програв.  Це  закономірно,  але  ніхто  не дав право переслідувати опонентів.  Я думаю, що в лютому ми це питання внесемо на розгляд. Але  для  того,  щоб  його  підготувати,  пропонується  підтримати пропозицію  депутата  Сінька,  дати   доручення   діючій   комісії відпрацювати   матеріали  по  всіх  регіонах  і  підготуватися  до розгляду даного питання в пленарному режимі.

     Депутат Рибак вніс пропозицію про проведення дня  парламенту, щоб   розглянути   питання  підвищення  ефективності  роботи.  Це, безперечно,  цікаве  питання,  і,   думаю,   ми   дамо   доручення профільному  Комітету  з  питань  Регламенту  все підготувати.  Це питання заслуговує на увагу,  тому що  нас  часто  звинувачують  у низькій  ефективності,  тоді як парламент працює навпаки з великим коефіцієнтом корисної дії.  Ми завершуємо четверту сесію, у нас не прийнято  лише бюджет,  і то не з нашої вини,  ми б його своєчасно прийняли.  Решту  документів  і  законів   ми   прийняли,   навіть враховуючи  ті  законопроекти,  які  ми  заборгували  перед  Радою Європи. І коли Мовчан Павло Михайлович звинувачує Голову Верховної Ради і депутатів, що 229 голосами в поіменному режимі ратифікували Європейську хартію регіональних мов  та  мов  меншин,  то  я  хочу нагадати,  що хартія ратифікується в першому й другому читаннях, а просто голосується один раз,  і першого й другого читань не буває. Ви  також запропонували надрукувати результати голосування,  то ми надрукуємо з вашої подачі в "Голосі України",  немає  питань.  Але зал   проголосував   поіменно,  і  не  потрібно  звинувачувати  ні депутатів,  ні Голову Верховної Ради.  Я ще раз кажу,  закон  було ратифіковано  так,  як  ратифікуються всі закони,  договори,  інші документи, які подаються на ратифікацію.

     Депутат Павловський  неодноразово   порушував   питання   про стратегічну  лінію  відродження  національної  економіки.  Шановні колеги!  Ми дали згоду на призначення  нового  керівника  Кабінету Міністрів. Днями, гадаю, буде завершено формування нового Кабінету Міністрів   (його    формує    повністю    Президент    разом    з Прем'єр-міністром),  тож,  думаю,  ми  в змозі з ними домовитися і повернутися до національної програми  відродження,  яку  розробляв попередній  Кабінет  Міністрів,  відпрацювати національну програму відродження мінімум  на  15-20  років  та  внести  її  на  розгляд Верховної Ради і затвердити.

     Щодо пропозиції депутата Григорович,  то відповідні доручення ми дамо.

     Симоненко Петро  Миколайович  порушив   надзвичайно   важливе питання.  Україна  за  післявоєнні  роки  ще  не потрапляла в таку скрутну ситуацію,  в яку потрапила в перехідний період  з  1999  у 2000 рік. Агропромисловий комплекс - продовольчий комплекс держави

- практично розвалений,  і це потрібно  констатувати.  Призначення вчора віце-прем'єра і міністра АПК - це, безперечно, крок, але те, що сьогодні Україна  вперше  за  післявоєнні  роки  закуповує  1,5 мільйона  тонн  хліба...  Щоб  ви знали,  вивезено в 1999 році 2,7 мільйона тонн хліба по ціні 82 долари за тонну.  Зараз закуповують більше ніж по 100 доларів.  Вторгували, як циган на качалках: одну продав,  а  дві  на  ньому  побили.  Отак  і  в  нас  торгують.  А пам'ятаєте,  як  у  цьому залі і я,  й інші мої колеги пропонували накласти мораторій на  вивезення  хліба  за  межі  нашої  держави? Сьогодні  держава  повинна  шукати десь мінімум 1 мільярд гривень, для того щоб закупити зерно. Тому я просив би звернути на це увагу і думати, коли будемо сьогодні розглядати питання про реформування агропромислового комплексу указом Президента,  за що ми голосуємо: за голод, холод чи за процвітання держави.

     І останнє   питання,  шановні  колеги.  Мені  щойно  надійшло подання з проханням оголосити його.

     "Прошу поінформувати Верховну Раду про мій вихід  із  фракції Народного руху Юрія Костенка. Депутат Бойчук".

     І інформую   про   вихід  народних  депутатів  Литвака  Олега Михайловича  та  Развадовського  Віктора  Йосиповича   зі   складу депутатської  фракції  Соціал-демократичної партії (об'єднаної) та входження їх до складу депутатської фракції "Батьківщина".

     А зараз переходимо до розгляду поточних питань.

     ----------

     Розглядається питання   про   звільнення    Ющенка    Віктора Андрійовича  з  посади Голови Національного банку України.  Проект постанови,  поданий  Президентом,  доповідає  голова   профільного комітету Альошин. Будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НРУ).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно до пункту  18 статті  85  Конституції  України  Президентом  України  подано  на розгляд Верховної Ради України пропозицію  про  звільнення  Ющенка Віктора  Андрійовича з посади Голови Національного банку України у зв'язку з призначенням його Прем'єрміністром  України.  Відповідно до  статті  18  Закону  про  Національний  банк України звільнення голови Національного банку з посади Верховною  Радою  здійснюється шляхом  прийняття  відповідної  постанови.  Проект такої постанови подано суб'єктом  законодавчої  ініціативи,  яким  є  і  Президент України.

     Тому в  зв'язку  з надходженням таких документів та наявністю всіх законних підстав для прийняття рішення  прошу  Верховну  Раду визначитись щодо пропозиції Президента.

     ГОЛОВА. Прошу  підтримати даний проект постанови,  прийняти в цілому. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 254.

     Прийнято.

     ________________

     Розглядається Закон   України   про    порядок    направлення підрозділів  Збройних  Сил  України до інших держав з пропозиціями Президента.  Нам потрібно, шановні колеги, прийняти рішення. У нас тоді в залі було мало людей. Будь ласка, Георгію Корнійовичу.

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Ми визначились стосовно майже всіх зауважень Президента до цього закону, окрім статті 7. У статті  7 йдеться про порядок внесення пропозицій щодо направлення підрозділів  Збройних  Сил  України  до  інших  держав.  Президент пропонує в цій статті визначити, що вносяться на розгляд Верховної Ради тільки пропозиції про направлення  підрозділів  Збройних  Сил України до іншої держави "з метою надання військової допомоги".

     Ми пропонуємо  іншу редакцію статті,  виходячи з Конституції, згідно з якою рішення про  направлення  підрозділів  Збройних  Сил України  не поділяються на ті,  які підлягають схваленню Верховною Радою і які не підлягають схваленню.  Основний Закон визначає,  що всі рішення з таких питань підлягають схваленню Верховною Радою.

     І друге зауваження Президента.  Він вважає, що треба вилучити з цієї статті частину третю, де йдеться про те, що пропозиції щодо направлення  підрозділів  Збройних  Сил  до  інших держав у рамках військового співробітництва можуть вноситися "у формі узгоджених з відповідними   державами   планів   співробітництва"  на  підставі міжнародних договорів.  Президент робить цілком слушне зауваження, що плани співробітництва укладаються і затверджуються не Верховною Радою,  це  прерогатива  Президента,  але   враховуючи   побажання військового відомства, з тим, щоб не перетворювати схвалення таких рішень на безперервний процес,  ми вважаємо за можливе  дати  іншу редакцію  цієї  статті і записати,  що пропозиції в таких випадках можуть вноситися не у формі планів співробітництва,  а  на  основі узгоджених  з  відповідними  державами  і затверджених Президентом України  планів  співробітництва  на  рік  чи  інший  період.   Ця пропозиція підтримується Міністерством оборони.

     Комітет пропонує  прийняти статтю 7 у запропонованій редакції і на цьому завершити розгляд даного питання.

     ГОЛОВА. Я  просив  би  підтримати  редакцію  статті  7,   яку пропонує  профільний  комітет.  Будь ласка,  голосуємо.  А потім в цілому. Голосуємо.

     "За" - 239.

     У цілому можна голосувати?  Голосуємо. Одну хвилиночку, слово просить перший заступник міністра закордонних справ Чалий.

     ЧАЛИЙ О.О.,   перший  заступник  міністра  закордонних  справ України.  Шановні народні депутати!  Президенту  доповідалося  про пленарне  засідання Верховної Ради,  яке відбулося 23 грудня,  про розгляд відповідного законопроекту.  Я звертаюся до  вас,  щоб  ви зрозуміли  логіку  Президента,  чому  Президент  просить  народних депутатів надати  йому,  як  Верховному  Головнокомандувачу,  який відповідно  до  Конституції  відповідає  за безпеку нашої держави, право без попереднього погодження  з  Верховною  Радою  направляти підрозділи  Збройних  Сил  України  до  інших  держав  у зв'язку з військово-технічним  співробітництвом  і  проведенням   військових навчань.  Ці акції мають епізодичний характер, і в них бере участь до однієї тисячі осіб, не більше, як правило.

     Я звертаюся до вас з  проханням  виконати  умови  Конституції України,  яка передбачає,  що право направляти підрозділи Збройних Сил України за кордон не є повноваженням виключно Верховної  Ради. Верховна  Рада  встановлює  порядок  направлення,  однак  частково повноваження у цій сфері Верховна Рада може делегувати  Президенту України.

     У зв'язку  з  цим  я  ще  раз звертаюся до вас перед тим,  як голосувати за цей  законопроект  в  цілому,  обдумати  ситуацію  і проголосувати  краще  за  те,  щоб законопроект був направлений до профільного  комітету,  де  виконавча  влада  разом  з   народними депутатами зможе відпрацювати компромісні варіанти.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Георгію Корнійовичу.

     КРЮЧКОВ Г.К.  Я хотів би з цього приводу сказати таке. Стаття 85 Конституції (пункт 23) встановлює,  що до повноважень Верховної Ради  України належить:  "схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам,  про направлення підрозділів Збройних Сил України  до  іншої  держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України".  І з цього не  роблять  ніяких висновків. Тому підстав для перегляду прийнятої нами статті немає.

     ГОЛОВА. Спасибі. При таких навчаннях і при вседозволеності... Проводилися навчання на  Чорному  морі.  Проміряна  вся  екваторія Чорного моря,  всіх наших берегів на цих навчаннях, що було завжди і повинно бути святая святих для держави.  Оце вам  навчання.  Так само на Яворівському полігоні подивіться, що робиться. Подивіться, що робилося на півдні. Під виглядом навчань що проводиться?

     Я просив би прийняти в цілому.

     "За" - 193.

     Голосуємо. Я прошу,  Людмило  Павлівно,  Гавриша  відпустіть, нехай голосує.

     "За" - 199.

     Шановні колеги! Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 218.

     Голосуємо. Депутат   Черненко  не  встиг.  Романе  Петровичу, голосуйте, будь ласка.

     "За" - 218.

     Сідайте, будь ласка.

     Запитання є? Немає. Якщо немає запитань, голосуємо.

     "За" - 209.

     ------------

     Розглядається проект Закону  про  розформування  Національної гвардії України. Будь ласка.

     КРЮЧКОВ Г.К. Ми розглядали це питання, але не дійшли згоди. Я до того, що було сказано раніше, хотів би додати тільки дві речі.

     Перше. Звичайно,  у  народних  депутатів  викликає  негативну реакцію те, що Президент до прийняття закону практично всі питання по Національній гвардії вирішив.  Це стиль нинішнього українського Президента.  Маємо те,  що маємо. Але в даному конкретному випадку йдеться про структуру,  яка на даному  етапі  уже  вичерпала  свої функції і яку потрібно було ліквідувати.

     І друге.  Минулого разу дуже багато хороших слів було сказано на адресу Національної гвардії, вона їх заслуговує. Але не все там так  бездоганно.  І я хотів би привернути вашу увагу до висновків, які  зробила  Рахункова  палата,   перевіряючи   деяльність   цієї структури.

     Пропоную підтримати  внесений  законопроект і прийняти його в першому читанні.

     ГОЛОВА. Запитання.  Шановні  колеги!  Ми  тоді   не   набрали голосів,  щоб прийняти в першому читанні.  Сьогодні ми напередодні прийняття бюджету в другому читанні,  де визначено,  що йде процес розформування  Національної гвардії,  а кошти,  які планувалися на утримання Національної  гвардії,  пропорційно  розподіляються  між Міністерством оборони і Міністерством внутрішніх справ.

     Будь ласка, депутату Юхновському слово.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Я хотів би поставити запитання. Якщо Національна гвардія працює добре, то нащо її розформовувати?

     КРЮЧКОВ Г.К. Її вже немає (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Треба  було  тоді захищати,  коли в цьому  залі  ставилося  питання  про  її  захист,  коли  Президент самовільно...

     КРЮЧКОВ Г.К. Підпорядкував собі.

     ГОЛОВА. Так,  порушуючи  закон,  підпорядкував собі.  Тоді не вистачало тієї настирливості, як сьогодні.

     Національна гвардія виконує  тепер  роль  охоронних  органів. Думаю, що тут уже нам нема чого...

     Депутат Коліушко. Будь ласка.

     КОЛІУШКО І.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Я також хочу поставити запитання доповідачу.  Скажіть,  будь ласка,  якщо в  Національній гвардії  є  якісь непорядки,  то чи не простіше просто навести там порядок?  Якщо вона була підпорядкована не тому, то чи не простіше підпорядкувати її тому,  кому треба підпорядкувати? Не можемо ж ми кожного року під якісь  поточні  проблеми  створювати  Національні гвардії, потім їх ліквідовувати. Завтра виникне ідея створити щось нове.

     Сформований підрозділ, сформована традиція, сформована назва. Хай   існує.   Можливо,   її   треба   скоротити,  можливо,  треба підпорядкувати   міністру   внутрішніх   справ.   А    для    чого ліквідовувати?

     Дякую.

     КРЮЧКОВ Г.К.  Справа в тому,  шановний колего, що Національна гвардія виконує ті  функції,  які  тепер  покладені  на  внутрішні війська  і  на інші збройні структури.  Нам не потрібні структури, які дублюють одна одну.

     І ще майте на увазі, що в нас силових структур, які виконують внутрішньодержавні  функції,  набагато  більше від тих,  які мають захищати безпеку й територіальну недоторканність України.

     До того ж Національної  гвардії  вже  немає,  і  саме  з  цих мотивів   Президент  вніс  законопроект.  Він  уже  ліквідував  цю структуру   -   Національну   гвардію.   Я   не   розумію,    чому пропрезидентська більшість не підтримує свого Президента.

     ГОЛОВА. Я прошу прийняти проект у першому читанні. Голосуємо.

     Непоіменно. Потім поіменно, якщо не наберемо голосів.

     "За" - 238.

     У цілому можна голосувати?

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так!

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     КРЮЧКОВ Г.К. Є доповнення.

     ГОЛОВА. Одну   хвилиночку.   Депутат   Сімонов.  Будь  ласка. Доповнення. З місця.

     СІМОНОВ В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Олександре    Миколайовичу!    Георгію Корнійовичу! Там слід було б, на нашу думку, доповнити таким: "без збільшення  установленої  чисельності  Збройних  Сил  України   та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ".

     КРЮЧКОВ Г.К.  Комітет  підтримує цю пропозицію.  Її підтримує командування  внутрішніх  військ  і,  наскільки  мені  відомо,  не заперечує  й  керівництво Міністерства оборони.  Це буде правильне рішення.

     ГОЛОВА. Голосуємо з цією поправкою в цілому.

     "За" - 255.

     Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     ------------

     Проект Постанови про виконання земельного  законодавства  при реформуванні  аграрного  сектора економіки.  Нам потрібно прийняти рішення.  Проект у всіх є,  і  коментувати  не  потрібно.  Питання погоджене, я просив би підтримати. Це не те, що хотілося б, але на безриб'ї і рак риба.

     Голосуємо за  основу.  Поки  що  хліб  закуповуємо,  а  потім перейдемо вже до закупівлі цукру, маку, гречки.

     "За" - 205.

     Голосуємо за основу!

     "За" - 197.

     Доповнення є якісь?

     Депутат Круценко.  Будь ласка.  З місця.  А потім - Олександр Мороз.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий    округ,    КПУ). Олександре Миколайовичу!  Є пропозиція доповнити проект постанови, внесений членами Комітету з питань  аграрної  політики,  четвертим пунктом,  тобто включити сюди пункт 2 із проекту,  поданого групою депутатів,  у тому числі мною,  щодо  оцінки  указу  Президента  і проголосувати в цілому.

     ГОЛОВА. Не    заперечуєте?    Давайте    з   цією   поправкою проголосуємо.  Олександр  Олександрович  Мороз  теж,   як   голова комітету, підтримує.

     "За" - 219.

     Іване Григоровичу,  міністр  АПК,  на трибуну!  Хай люди тебе побачать. Верховна Рада все зміцнює Кабінет Міністрів.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  міністр агропромислового комплексу  України. Шановні колеги! Шановний Олександре Миколайовичу! Я скажу коротко. Над проектом цієї постанови працював уряд, працювали міністерства, працював базовий профільний комітет. Я просив би всіх, зважаючи на той проект бюджету,  який поданий  на  сьогодні...  300  мільйонів гривень  на  сільське господарство - це заробітна плата.  Вибачте, про яку реформу і про що можна говорити?

     Просив би підтримати цей  проект  постанови.  Це  хоч  якийсь поштовх до того, щоб в уряді далі працювати, щоб підтримати те, що потім буде відбуватися в сільському господарстві.

     Прошу, шановні колеги,  без коментарів підтримайте цей проект постанови.  Його підтримує уряд, підтримує міністерство, підтримує профільний комітет. І я бачу, є підтримка фракцій.

     Підтримайте, будь ласка, голосуванням.

     ГОЛОВА. Голосуємо в цілому  з  поправкою  депутата  Круценка. Давайте підтримаємо свого колегу.

     "За" - 264.

     Спасибі, шановні колеги.

     _________________

     Проект Закону   про   тимчасовий   мораторій   на  проведення всеукраїнських і місцевих референдумів. Голосуємо про включення до порядку денного даного питання.

     До речі,  ми  прийняли  Закон  про пролонгацію дії Закону про Державний бюджет 1999 року.  Президент через пункт про референдуми наклав  на нього вето.  Я думаю,  у четвер ми повернемося до цього питання.

     Голосуємо про включення до порядку денного.

     "За" - 233.

     Спасибі.

     Доповідає Чичканов Сергій Владленович. Будь ласка.

     ЧИЧКАНОВ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні депутати!  Шановний  Голово!  Як  ви  знаєте,  у  ряді  областей з ініціативи виконавчих структур та  за  активного  сприяння  деяких політичних   сил   розпочато   роботу  з  проведення  зборів  щодо реєстрації  груп   по   організації   проведення   всеукраїнського референдуму.  Шляхом  тиску  й  залякування  на зборах схвалюється пропозиція про проведення всеукраїнського референдуму за  народною ініціативою  з  питань  недовіри  Верховній Раді,  що згодом дасть підстави Президентові України для  розпуску  вищого  законодавчого органу  держави.  Грубо порушується стаття 72 Конституції України, де чітко окреслено, що всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою, а не тим, кому заманеться.

     Уся ця робота чиниться під патронатом Президента,  виконавчих структур на місцях.  Знову сотні тисяч людей задіяні в  нікому  не потрібній метушні.

     Органи місцевого  самоврядування відволікаються від нагальних справ  із  забезпечення  життєдіяльності  населених  пунктів.   На місцеве   самоврядування   та   керівників  усіх  рівнів  чиняться безпрецедентний  тиск  і  залякування,  як   це   було   під   час президентських виборів.

     У ряді  областей насаджуються думки про ліквідацію обласних і районних рад,  що суперечить нормам  Конституції,  причому  в  цій роботі  використовують  деяких  голів рад,  які суміщають посади в адміністраціях.

     Комітет з   питань    державного    будівництва,    місцевого самоврядування  та  діяльності  рад  протягом третьої та четвертої сесій розглядав проекти  законів  про  місцеві  та  всеукраїнський референдуми,  які були подані за ініціативою народних депутатів та Президента України.  Ми на ваш розгляд вносили  ці  законопроекти, зокрема проект Закону про всеукраїнський референдум,  який подавав Президент України,  але ні на третій,  ні на четвертій сесії їх не було  підтримано,  і  на  сьогодні неврегульованими є два аспекти: правовий і фінансовий.

     Чому правовий?  Тому що чинний Закон  про  всеукраїнський  та місцеві референдуми,  прийнятий в липні 1991 року, має розбіжності з  Конституцією  України,  яка  прийнята  в  1996  році.  Зокрема, керівництво  всіма  процесами  з  проведення референдуму надається Центральній комісії з всеукраїнського  референдуму,  якої,  як  ви знаєте,  в нас немає.  Великі функції надаються Президії Верховної Ради України,  якої на цей час теж не існує.  Великі  повноваження надаються  головам сільських,  міських,  районних Рад,  яких тепер немає,  а є міські та сільські голови.  Отже,  правовий аспект  не врегульований.

     Як уже казав Олександр Миколайович,  Президент наклав вето на наш  закон,  в  якому  пропонується  не   фінансувати   проведення референдумів  доти,  доки не буде прийнято бюджет України.  Тобто, шановні депутати, ми пропонуємо спочатку нагодувати людей, а потім вести  їх до виборчих дільниць,  щоб вони не кожного року ходили й голосували за те,  чого хочеться комусь,  хто маніпулює свідомістю людей. Тому давайте приймемо короткий Закон України про тимчасовий мораторій на проведення всеукраїнських і місцевих референдумів.

     Група депутатів вносить такий короткий законопроект:

     "У зв'язку  із  скрутним  соціальноекономічним  становищем  у державі,   відсутністю  необхідної  правової  бази  Верховна  Рада України постановляє:

     Накласти тимчасово,  до   прийняття   законів   України   про всеукраїнський референдум та про місцеві референдуми, мораторій на проведення всеукраїнських і місцевих референдумів".

     Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Я просив  би,  шановні  колеги,  підтримати.  Питання абсолютно зрозуміле.

     Обговорювати будемо?  Чи  запитання є до Сергія Владленовича? Немає запитань. Сідайте, будь ласка, Сергію Владленовичу.

     Записалися на  обговорення   депутати   Лавринович,   Мовчан, Ключковський,  Черненко і Марченко - п'ять чоловік.  Пропоную всім п'ятьом надати слово. Відводимо на це 15 хвилин. Виставте час.

     Слово надається Лавриновичу Олександру Володимировичу. За ним

- Мовчан Павло Михайлович.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Шановний  пане  Голово!  Шановні  колеги!  Я хотів би сказати,  що питання,  внесене на наш розгляд,  є не просто  більшою  мірою,  а виключно  не  законодавчим,  а  політичним.  В  Україні  справді є проблема:  не  зовсім  чітко  виконуються  чинні  норми,  з  часом відверто порушується чинне законодавство.  Але це ніяк не означає, що єдиний законодавчий  орган  і  найвищий  представницький  орган держави  -  Верховна  Рада  України  -  має  діяти  точно такими ж методами.

     Сьогодні в  Конституції  України  передбачено   право   трьох суб'єктів ініціювати проведення референдуму. Що стосується двох із них  (Президент  України  і  Верховна  Рада  України),   то   їхні повноваження  щодо  проведення  референдуму  в  Конституції  чітко виписані.  Президент має повноваження призначати  референдум  щодо внесення  змін  до  трьох  розділів Конституції,  якщо за ці зміни проголосує не менше як  дві  третини  від  конституційного  складу Верховної Ради. Після того обов'язково треба проводити референдум. Щодо зміни території України,  то призначення референдуму з  цього питання  -  виключне  право  Верховної  Ради,  і  ніхто  не вправі поставити під сумнів це право.

     Залишилося не врегульованим у Конституції єдине питання - про проведення  референдуму  в  Україні за народною ініціативою.  Воно врегульоване   чинним   законом,   яким   передбачена   можливість проведення  такого  референдуму  з  трьох питань:  затвердження чи скасування Конституції України  в  цілому,  дострокове  припинення повноважень   Верховної   Ради  України  і  дострокове  припинення повноважень Президента України.  Але в чинній Конституції  України від  28  червня  1996  року в переліку причин,  з яких можуть бути достроково припинені повноваження глави держави чи Верховної Ради, не   вказано  про  можливість  припинення  цих  повноважень  через результати всеукраїнського референдуму. А тому це питання відкрите для тлумачення.

     Чи можуть  бути припинені повноваження Верховної Ради України в цілому чи Президента України відповідно до чинного  на  сьогодні Закону  про всеукраїнський та місцеві референдуми після проведення загального  українського  голосування?  Це   треба   протлумачити. Очевидно,  таке  виключне право має Конституційний Суд.  Якщо буде тлумачення, що це може бути, тоді треба врегулювати це питання.

     Прийняття ж зазначеного закону є абсолютно неправовим  актом. Ми  не  можемо приймати закон про заборону на реалізацію тих прав, які визначені Конституцією,  - прав і Президента України,  і самої Верховної Ради,  і тим більше прав громадян України.  Тому я хотів би,  щоб Верховна Рада України  діяла  суворо  у  відповідності  з Конституцією  і  діяла як законодавчий,  а не лише представницький орган,  і не приймала б подібних законів.  Усім суб'єктам влади  в Україні треба діяти відповідно до чинних норм.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан. За ним - депутат Ключковський.

     МОВЧАН П.М.  Фракція  "Народний  рух України".  Шановний пане Голово!  Шановні  колеги!  Безперечно,  в  ідеально  демократичних державах  референдуми  можливі  і  доцільні,  і  їхня  частотність залежить від тих проблем, які виникають перед суспільством.

     У нас же, коли ще ми свою Конституцію не апробували, будь яка ініціація  проведення  місцевих  чи загальнодержавних референдумів небезпечна.  І правове обгрунтування - чому не можна і чому було б і  можна  - зробив Лавринович.  З одного боку,  не можна тому,  що Конституція не забороняє,  а з  другого  боку,  ми  ще  не  живемо фактично за тією Конституцією, яку прийняли три роки тому.

     Я не  говоритиму про мотивації,  які зазначені в проекті,  що тут,  мовляв, соціальні фактори набагато важливіші, аніж правові й політичні. Соціальні - так, це дорого.

     Сьогодні на ранковому засіданні фракції я говорив про те,  що Путін у Росії Чечнею робить політичну "димову  завісу"  і  досягає своєї мети.

     Якщо ми  хочемо відвернути увагу держави і всього суспільства на другорядні проблеми,  зокрема виключно політичного характеру (а я  бачу,  що референдум перетвориться в політичне завдання),  то я бачу і загрозу водночас.

     Проведення місцевих референдумів - це  виникнення  додаткових запитань,   виникнення   додаткових  пропозицій,  автономізація  і регіоналізація,  які неминуче призведуть до розколу України.  Такі застереження ми робили і три роки тому,  і п'ять років тому,  коли ця тема виникала тут,  у цій сесійній залі.  Хвалити Бога, уникли! Тепер   невмируща   ідея  Дмитра  Володимировича  Табачника  знову воскресає і знову нав'язується нам.  Задля чого?  Задля того,  щоб відволікати від найважливіших питань, які стоять перед державою.

     Але якщо  ми  хочемо  вирішити  питання  політичні,  то  тоді найважливіше питання,  яке треба виносити сюди другому крилу,  про заборону діяльності Комуністичної партії України, яка несе з собою не менше загрози, аніж розколи політичної адміністрації. Не менші!

     Ви погляньте на те,  що було схвалено в цій залі  саме  лівою більшістю.  Усе,  що  діяло проти України!  На відміну,  я тут уже говорив,  від  Комуністичної  партії  Російської   Федерації,   де національні й державні пріоритети залишаються головними.  Тут же - навпаки:   Комуністична   партія   України    робить    усе    для дестабілізації,  не переймається економічними проблемами,  зводячи демагогію.

     Тому я пропоную цей референдум у дещо іншому варіанті,  і  цю пропозицію від фракції Народного руху України ми подамо сьогодні.

     Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Не   треба  сперечатися.  Україна розвивається за системою катехізису (ви знаєте цю  систему  -  ті, хто  його  читав),  і  тому  не  треба  когось звинувачувати.  Нас заводять у тупик,  а потім виводять із тупика і знову заводять.  І так ведуть. Але ми весь час залишаємося битими.

     От підкинули це питання про референдум і нашими руками хочуть цей референдум проводити.  Хто?  Ті, хто ніколи не тримали в руках нічого,  крім  вудочки  або пера.  Ні кайла,  ні лопати в руках не тримали. І от їм сьогодні хочеться референдуму.

     Сьогодні треба  засукати  рукава,   зробити   робочий   план, підготувати  програму  (те,  що  наобіцяли на виборах Президента), прийняти  її  і  працювати  до  сьомого  поту,  а  не  гратися   в референдум, щоб догодити Президенту.

     Тому я  думаю,  що внесено правильний проект постанови,  і ми повинні його прийняти.  А то ми бачимо, коли ми порушуємо закон, а того, що кожного дня порушують закони й Конституцію, ми не бачимо.

     Депутат Ключковський. Будь ласка. За ним - депутат Черненко.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Народний рух України.  До відома тих, хто зараз тут кидає  репліки,  хочу  сказати,  що  Народний  рух  України  ніяка Компартія не заборонить. Не вдасться вам, шановні!

     Але хочу також зауважити,  що я приймаю заклик до  того,  щоб Верховна Рада працювала. І про це Голові Верховної Ради треба було б думати не тільки сьогодні,  але  й  тоді,  коли  він  бавився  у вибори,  то висуваючи,  то знімаючи свою кандидатуру, замість того щоб добре організовувати роботу Верховної Ради, щоб звинувачення в її бездіяльності справді були безпідставними.  Мабуть, над цим теж треба нашому керівництву дуже задуматися. А може, вже й пізно.

     Але я хочу звернути вашу увагу на  те,  що  тема  референдуму починає щоразу більше набувати поганого політичного звучання.

     Яка суть  того  референдуму,  що  пропонується?  Гуляє кілька варіантів запитань (один  із  них  у  мене  в  руках),  під  якими збираються   підписи.   Це  -  внесення  змін  до  кількох  статей Конституції,  прийняття рішення про розпуск  Верховної  Ради  (але таке  рішення  неконституційне,  оскільки  Конституцією  цього  не передбачено)   і   пропозиція   зменшити   кількість    депутатів, запровадити  двопалатний  парламент і взагалі приймати Конституцію референдумом.

     Депутат Олександр   Лавринович   дуже   добре   проаналізував правовий  бік  питань,  які  пропонується  винести  на референдум, довівши їх некоректність.

     Без сумніву, це правовий нігілізм. Без сумніву, в політичному відношенні це спроба продовжити політичне протистояння,  політичну активізацію  суспільства  в  Україні,  тоді  як  для   того,   щоб запрацював   новий  уряд,  щоб  реалізовувалася  нарешті  програма реформування, потрібна стабільність у державі, потрібна злагоджена робота   найвищих   органів  влади,  а  не  забави  в  політизацію населення.

     Щодо цього  я  поділяю  ту  негативну   оцінку   ідеї   цього референдуму, яку тут висловлювали мої колеги.

     Хочу також зауважити, що ніде у світі просто так референдумом зміни  до  Конституції  не  вносяться.  Спочатку  ці  формулювання проходять дуже серйозну апробацію на дуже серйозному рівні,  і, як правило,  лише після того,  як вони  схвалюються  парламентом  або установчими зборами, питання виноситься на референдум. Тобто в нас уже в самому способі  подання  тих  формулювань,  коли  зовсім  не думається про те, як вони пов'язані з рештою положень Конституції, теж демонструється правовий нігілізм.

     Але я хочу звернути увагу ще на одну річ: неможливо боротися   з   правовим   нігілізмом   і   з  політичною дестабілізацією,  продовжуючи цей правовий нігілізм і  продовжуючи політичну   дестабілізацію.   У   запропонованому  проекті  закону порушено  дві  конкретні  статті  Конституції:  статтю  38,   якою визначено  право  громадян  брати  участь  в управлінні державними справами,  зокрема через референдум,  і статтю 22, де записано, що конституційні  права  і  свободи  гарантуються  і  не  можуть бути скасовані.

     Законопроект розданий  тільки  сьогодні,  і  тому   не   було можливості  письмово  внести  пропозицію.  Це теж порушення нашого Регламенту,  оскільки  ми  не  мали  можливості   ознайомитися   з проектом.

     У зв'язку  з  цим я вношу пропозицію (і прошу її поставити на голосування  невідкладно  відповідно  до  нашого  Регламенту)  про неприйнятність   цього  законопроекту  як  такого,  що  суперечить статтям 38 і 22 Конституції України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Так я вам відповім на те  зауваження,  що  ви  в  мою адресу   сказали,   депутате   Ключковський.   Ми   упустили  шанс відродження України,  а тепер граємось у референдуми.  Якби в  нас був  менталітет  державний,  а  не  хуторянський,  то  ми б вибори виграли.

     Слово надається депутату  Черненку.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Марченко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г   Уважаемый   Александр   Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты!  Вы смотрели мультфильм про попугая  Кешу?  Так вот  там  попугай  кричал:  "Прелестно!"  Сегодня здесь тоже можно стоять в зале, на трибуне и кричать: "Прелестно!"

     Что такое референдум?  Это беспроигрышная  партия  по  любому вопросу и любой, затеивающий референдум, ее проведет.

     Я хочу  сказать  спасибо  законодателям  тринадцатого созыва, которые заложили жесткий,  четкий механизм реализации референдума. Они  предусмотрели,  что  завтра,  если  оставить  этот  вопрос не урегулированным Конституцией,  в референдум  можно  будет  втянуть все: уголовники будут проводить референдум по амнистии, трудящиеся

- по повышению заработной платы,  руководители - по  налогам.  Все пройдет.

     Поэтому все  вопросы,  которые  сегодня могут быть вынесены и будут  выноситься  на  референдум,  очень   жестко   урегулированы Конституцией.

     Если кому-то  хочется поиграться...  Товарищи,  я представляю еще и депутатов двенадцатого созыва,  когда на год сократили  срок полномочий  Верховной  Рады  и Президента.  Написали пять пунктов, которые нужно было выполнить, - выполнили один. Разогнали досрочно Верховную Раду,  Павло Михайлович, и переизбрали Президента. Легче нам всем стало?

     Не попадайтесь  легковерно  на  удочку  тех,  кто  навязывает политическое   действо   не   своими   руками.  Завтра  мы  станем заложниками подмывания устоев  государственности,  территориальной целостности,  политической стабильности в обществе,  кто бы что ни втянул  в  референдум.  Я  сегодня  вправе  дописать  в  бюллетень референдума  вопрос о расширении перечня оснований для импичмента, вопрос о языке - все, что ни осенит меня с вечера или утром.

     Поэтому постановка вопроса не  только  некорректна.  То,  что сегодня  затевают,  собирая  подписи,  в  том  варианте,  как  это затевается,  абсолютно  неконституционно,  незаконно  и   правовых последствий иметь не будет, если не использовать вариант Лукашенко или же российский вариант товарища или господина Ельцина.  Ни один этот вариант для государства неприемлем, ибо в Европе скажут: "Там

- дикари", - и поступят правильно.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Марченку.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая  оппозиция.  Уважаемые депутаты!  Право народа на проведение  референдума  в  стране  или  избирателей  по округу    является    священным,    является    основным    устоем демократического государства. И позиция нашей партии заключается в том, что мы это право защищали и будем защищать всегда.

     Это право  избирателей  защищено  и  международным правом,  и Конституцией.  Но важно понимать,  что референдум,  как и  выборы, которые проводятся в стране, должны быть на правовой основе.

     И вот  сегодня  нам  нужно определиться,  есть ли та правовая основа,  которая   позволит   провести   референдум   без   нажима госструктур,  госчиновников,  без  команды,  которая  поступит  от Президента страны, и что сегодня происходит в Украине.

     Я хотел  бы  депутатам  от  Руха   зачитать   первую   статью Конституции:  "Україна  є  суверенна  і  незалежна,  демократична, соціальна, правова держава".

     Я хочу задать вопрос всем в этом зале: кто может  сказать,  что выборы Президента были на демократических основах,  в соответствии с нормами международного  права,  которые защищают политические права граждан и кандидатов в Президенты? Кто может доказать, что выборы Президента шли по нормальной процедуре, при нормальной конкуренции, по принципам демократической, правовой страны?  Этого же не было!  Кто может сказать, что сегодня подписи собираются,  инициативные  группы  создаются  по  нормам  правовой страны,  без нажима? У нас есть масса фактов, что проведение этого референдума инициируется искусственно.

     Я хочу   напомнить,  что  Закон  о  всеукраинском  и  местных референдумах был принят в 1991  году.  После  этого  была  принята Конституция, и возникла правовая коллизия. И самое главное: в 1991 году  законодатель  -  Верховный  Совет  -  еще   не   предполагал возможности  госаппарата  включиться  в  формирование власти через референдум,  через выборы  Президента  и  народных  депутатов.  Не предусмотрена    уголовная    ответственность   за   использование служебного положения для навязывания народу каких-либо  постулатов и фальсификации выборов.

     Пока это    не   будет   закреплено   законодательно,   любой референдум,  который сегодня  инициируется,  будет  проводиться  в условиях    неправового,    недемократического    государства,   а следовательно, не будет свободного волеизявления наших граждан.

     Прогрессивная социалистическая  партия  Украины   подготовила комплекс вопросов для вынесения на всеукраинский референдум.  И мы будем инициировать проведение  всеукраинского  референдума,  когда будут  гарантии,  что этот референдум будет проводиться в правовой стране,  с  правовой  защитой,  на  демократических  принципах.  А сегодня  мы  будем  голосовать за внесенный проект постановления о том,  чтобы  до  принятия  законов  о  всеукраинском   и   местных референдумах  на  их  проведение  обявить мораторий.  Это как раз будет отвечать демократическим и правовым принципам.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Єльяшкевич наполягає. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,   Херсонська   область).   Уважаемые   коллеги!   Безусловно, рассматриваемый нами вопрос не является идеальным с правовой точки зрения.  Прежде всего это ответ на  неправовые,  неконституционные действия  власти,  которая,  к  сожалению,  не  хочет использовать демократические механизмы для обеспечения реального волеизявления граждан.

     Это я  говорю  потому,  что  еще  в  1998 году я был одним из инициаторов  проведения  референдума   о   досрочном   прекращении полномочий  действующего  Президента  Украины  Леонида  Даниловича Кучмы.  К сожалению,  тогда нам незаконно отказали  в  регистрации инициативных групп.  До сих пор об этом молчат, хотя сейчас тем же судьей,  в  том  же  Печерском  суде,  где  происходили   судебные заседания,    вынесено   решение   по   известному   инициированию соответствующих вопросов, очень интересующих Президента.

     Я, конечно же, понимаю, что в связи с отсутствием трансляции, нарушением    всех   конституционных   прав   наших   граждан   на информационное  обеспечение  и  в  связи  с  отсутствием  в   зале управляющего  Верховной  Радой  со  стороны  Президента  господина Волкова сегодня нет смысла много говорить о  том,  чем  закончится проведение референдума.

     Но я хочу обратиться к правой части сессионного зала.  Дело в том,  что, как бы ни прошел тот или иной референдум, самое главное для    Президента    -    это    вопрос   о   снятии   депутатской неприкосновенности.  Меня этот вопрос  абсолютно  не  волнует.  Он волнует вас. Поэтому задумайтесь. Я всегда с этой трибуны говорил, что наличие  и  президентской,  и  депутатской  неприкосновенности является анахронизмом. И вы знаете последние события в России, где президент,  прежде чем уйти,  требует от своего преемника гарантий неприкосновенности - и своей, и членов своей семьи.

     Думаю, что  Украина  будет  отличаться  от  России  в  лучшую сторону.  И помня об этом,  уважаемые коллеги, вы должны понимать, что  бизнес-проект  под  кодовым  названием "Референдум",  который сейчас организуется некоторыми олигархами,  в конечном итоге будет направлен против них же.

     Я не   вижу   ничего   плохого   в  проведении  референдумов. Единственное,  что  в  настоящих  условиях   невозможно   провести демократический   референдум.   И   если  власть  и  дальше  будет действовать неконституционным путем, реакция Верховной Рады должна быть  адекватной.  Поэтому  мы  сегодня  должны рассматривать этот вопрос и должны сказать  всем  гражданам  Украины,  что  реального волеизявления на референдуме,  к сожалению,  не будет.  Мы должны создать все правовые основы,  чтобы граждане Украины участвовали в будущем   и   в   демократических  выборах,  и  в  демократических референдумах.

     А сейчас мы должны принять политическое решение.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Часто і в пресі звучить, і от  з  трибуни  ми  щойно  почули  від  нашого  колеги  Олександра Сергійовича,  що Волков - директор або керуючий  Верховною  Радою. Давайте не ганьбити Верховну Раду.  Він представник президентської структури. Але він і депутат Верховної Ради, і ми до нього повинні ставитися з повагою,  а не приписувати те,  що дехто собі приписав чи піддався на те,  щоб він управляв ними.  Я не думаю, що в цьому залі  та  проста  більшість  підпорядкована людині,  яка абсолютно ніякої користі для Верховної Ради не приносить. Це перше.

     Друге. Я просив би запам'ятати раз і назавжди, що позбавлення народного депутата недоторканності чи,  як ми називаємо, імунітету означатиме  запровадження  авторитарної  диктаторської   влади   в державі.  У  нас,  я  вже  про  це  говорив,  майже  7 тисяч людей користуються  недоторканністю.  Парламент  -   це   450   народних депутатів,  яких обрали 22,6 мільйона громадян України. І сьогодні так легковажно підходити до цього,  і щоб над цією Верховною Радою був  директор   У чиїй особі - це вже інше питання.  Думаю,  ми не маємо права цього допустити.

     Я просив би підтримати даний проект з усіма його за і  проти. Але  за  нього  нам  треба проголосувати 300 голосами і прийняти в цілому. Я прошу проголосувати. Голосуємо.

     "За" - 274.

     Спасибі. Не проголосували 72 депутати,  проти  -  всього  17. Сідайте, будь ласка (Шум у залі).

     Ще раз? Наполягаєте на цьому? Будь ласка. Підготуйтеся.

     Шановні колеги!  Депутат  Ключковський  вніс  пропозицію  про неприйнятність,  я  зовсім  випустив  це.  Він  наполягає.  Ставлю спочатку  на  голосування  його  пропозицію  - про неприйнятність. Голосуємо.

     "За" - 46.

     А тепер ставлю на голосування про  прийняття  в  цілому.  Нам треба  300 голосів.  І Ключковський буде голосувати "за".  Ми його підтримали.

     Голосуємо внесений проект у цілому.

     "За" - 309.

     Спасибі (Оплески).

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих    актів    України   з   питань   реєстрації   актів громадянського стану.  Доповідає  Коліушко  Ігор  Борисович.  Будь ласка.

     КОЛІУШКО І.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Шановний  пане Голово! Шановні народні  депутати!  Вашій  увазі  для  повторного  першого читання  пропонується  проект  закону,  розробка  якого  викликана необхідністю приведення  у  відповідність  із  реаліями  правового регулювання питань реєстрації актів громадянського стану,  а також необхідністю усунення розбіжностей між Кодексом про шлюб та  сім'ю України  і  Законом  про  органи  реєстрації  актів громадянського стану, прийнятим пізніше.

     Даний проект закону був внесений Кабінетом  Міністрів  і  вже розглядався   Верховною   Радою   в  першому  читанні.  Тоді  було висловлено  ряд  зауважень  до  цього  законопроекту,   постановою Верховної  Ради  його  було  направлено в Комітет Верховної Ради з питань правової реформи для доопрацювання і внесення  на  повторне перше читання.

     На засіданні комітету було розглянуто всі зауваження народних депутатів України, і більшість їх - майже всі - було враховано.

     У доопрацюванні  законопроекту  брали   участь   представники Міністерства юстиції,  яке готувало проект від Кабінету Міністрів, а також народні депутати Ющик  Олексій  Іванович  і  ваш  покірний слуга.

     У результаті  проект  подається  на  повторне перше читання в новій редакції.  Зміни вносяться до розділу 5 Кодексу про шлюб  та сім'ю,  який  називається  "Акти  громадянського стану".  Ці зміни пов'язані з тим,  що в 1998 році була створена  система  управлінь юстиції в районах та містах України.  До того відділи запису актів громадянського   стану   були   в   складі   місцевих    державних адміністрацій та виконкомів сільських, селищних рад.

     Сьогодні це вже не відповідає дійсності, і тому треба змінити відповідну норму закону.

     Аналогічні зміни вносяться до Закону  про  органи  реєстрації актів громадянського стану від 1993 року.

     Зауваження, які  висловлювалися депутатами (вони всі наведені в порівняльній таблиці,  яка роздана вам),  враховані.  Вони  були викликані   тим,   що  в  початковій  редакції  Кабінет  Міністрів пропонував звузити повноваження сільських  і  селищних  виконавчих комітетів - звести ці повноваження лише до реєстрації акту смерті. У   редакції,   що   пропонується   вам   сьогодні,    залишаються повноваження,  визначені Законом про місцеве самоврядування, тобто відділи  сільських  і  селищних  рад  реєструють   і   інші   акти громадянського стану,  зокрема акти про народження,  шлюб, а також смерть.

     Комітет пропонує  розглянути   цей   законопроект,   можливо, відразу прийняти його в другому читанні,  оскільки всі пропозиції, які  вносили  депутати,  є  в  порівняльній  таблиці.  І   взагалі законопроект  торкається  лише технічних питань приведення чинного законодавства у  відповідність  із  Конституцією  і  сьогоднішніми реаліями.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Це повторне перше читання.  Прохання прийняти в першому читанні. Будь ласка, голосуємо. Про прийняття в першому читанні.

     "За" - 179.

     Голосуємо в першому читанні. Будь ласка.

     "За" - 240.

     У цілому можна голосувати? Ніхто не заперечує. Голосуємо.

     "За" - 238.

     Прийнято. Спасибі.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу. Прохання зайняти робочі місця.

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до Кодексу України про  адміністративні  правопорушення.  Доповідає  Кармазін Юрій   Анатолійович  -  голова  Комітету  з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська  область).  Шановні народні депутати!  За дорученням Верховної  Ради   України   Комітетом   з   питань   законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією доопрацьовано проект Закону  про  внесення змін  до  Кодексу  України про адміністративні правопорушення щодо приведення  його  у  відповідність  із  Конституцією  та  законами України, що подається на повторне перше читання..

     При доопрацюванні  було враховано зауваження,  висловлені під час розгляду  цього  законопроекту  в  першому  читанні,  а  також зауваження   комітетів   з   питань  правової  реформи,  з  питань державного будівництва,  місцевого  самоврядування  та  діяльності рад,  юридичного  та  науково-експертного  управлінь  Секретаріату Верховної Ради України.

     Крім того,  враховано  пропозиції  Мінюсту,  МВС,  Верховного Суду,  Генеральної  прокуратури  та окремих депутатів,  за що я їм вдячний.

     Науково-експертне управління  Секретаріату   Верховної   Ради погоджується    з    ідеєю   законопроекту   і   вважає   внесення запропонованих змін доцільним і  вчасним,  а  також  зазначає,  що переважну  більшість  зауважень,  висловлених  науково- експертним управлінням у висновку від 6 липня 1999  року,  члени  комітету  - автори    доопрацьованого    законопроекту   -   врахували.   Тому науково-експертне управління вважає,  що  законопроект  може  бути прийнятий.

     Я нагадаю, що цей законопроект запропоновано прийняти з метою приведення Кодексу України про  адміністративні  правопорушення  у відповідність із Конституцією і законами України.

     Чинний Кодекс  України  про  адміністративні  правопорушення, прийнятий ще в 1984 році,  хоч і піддавався в останні роки значним змінам,  має великі прогалини,  не повною мірою відповідає реаліям життя,  що  склалися,  не  враховує  історичних  змін   у   нашому суспільстві  та  не  сприяє  ефективному  захисту  прав  і  свобод громадян. І нині в тексті кодексу є архаїчні терміни, не узгоджені з  чинним  законодавством  норми,  застарілі штрафні санкції тощо. Запропонований проект спрямований на ліквідацію цих недоліків.

     У законопроекті пропонується внести зміни до багатьох  статей кодексу:  1,  6, 7, 9, 16, 18, 19, 23, 24, 99, 100, 207, 215, 233, 246,  260,  263,  300 тощо.  Це пов'язано з проголошенням  України суверенною, незалежною, демократичною, правовою державою.

     У зв'язку  з розпадом СРСР і переходом до компетенції України повноважень  щодо  врегулювання  всієї  системи   адміністративних правовідносин  статтю  2  кодексу  слід  змінити,  а статті 3 та 4 взагалі пропонується вилучити.

     Відповідно до статті 118 Конституції України виконавчу  владу в  областях  і  районах,  містах  Києві  та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.  Тому до деяких статей Кодексу про адміністративні  правопорушення (статті 5,  178,  213 - 215,  218, 255), в яких передбачено компетенцію виконавчих комітетів обласних і районних рад, необхідно внести відповідні зміни.

     Чинною статтею  21  кодексу передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд товариського суду. Відповідно до статей 124, 125 та 127 Конституції України правосуддя  в  Україні  здійснюється  виключно судами.  Делегування  функцій  судів,  а  також  привласнення  цих функцій іншими органами чи  посадовими  особами  не  допускаються. Судочинство  здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за   принципами   територіальності   і   спеціалізації.  Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

     У зв'язку з тим,  що правосуддя  здійснюють  лише  професійні судді  та,  у  визначених законом випадках,  народні засідателі та присяжні,  і виходячи з наведеного,  проектом закону  пропонується вилучити зі статті 21 кодексу посилання на товариські суди.

     З прийняттям  Конституції  змінився  і порядок,  який регулює діяльність державних органів щодо конфіскації  майна.  Я  особливо звертаю  вашу  увагу  на  цей момент,  тому що в нас кожного дня у зв'язку з  тим,  що  діють  застарілі  норми,  фактично  брутально порушується  Конституція  на місцях.  І винні в цьому і ми з вами, тому що своєчасно не внесли змін до цього кодексу.

     Згідно зі статтею 41 Конституції конфіскація майна може  бути застосована виключно за рішенням суду незалежно від того ,  в яких формах власності воно виступає.

     Зазначеною статтею також визначено,  що примусове  відчуження об'єктів  права  приватної власності може бути застосоване лише як виняток та  за  умови  попереднього  і  повного  відшкодування  їх вартості. У зв'язку з цим необхідно внести зміни до статей 28 і 29 кодексу,  які регламентують  такі  адміністративні  стягнення,  як конфіскація  та  оплатне  вилучення предмета,  який став знаряддям вчинення    або    безпосереднім    об'єктом     адміністративного правопорушення.

     Крім того,  законопроектом пропонується внести зміни до глави 17    кодексу    "Підвідомчість    справ    про    адміністративні правопорушення",  встановивши, що лише судам підвідомчі справи про адмінпорушення,  якими   передбачено   конфіскацію   або   оплатне вилучення предмета.

     Пропонується також  внести зміни до статей 311 і 313 кодексу, передбачивши,  що постанови про оплатне вилучення або  конфіскацію виконують   лише   державні   виконавці  районних,  міських  (міст обласного  значення),  районних  у   містах   відділів   державної виконавчої  служби,  які  діють  на  підставі  Закону  України про державну виконавчу службу, який ми з вами прийняли в цій залі.

     Частиною четвертою статті 13 Конституції України гарантується рівність  усіх  суб'єктів  права  власності  перед  законом.  Тому проектом пропонується скоригувати статтю 511 кодексу,  встановивши адміністративну   відповідальність   не  тільки  за  ухилення  від відшкодування майнової шкоди,  заподіяної злочином  підприємствам, установам,  організаціям,  а й громадянину і таким чином захистити також і громадянина.

     З чинного Кодексу України про адміністративні  правопорушення слід  вилучити  статтю 971,  оскільки питання про порушення правил будівництва літніх  садових  будиночків  повністю  регламентується чинною  редакцією  статті  96  "Недодержання державних стандартів, норм і правил під  час  проектування  і  будівництва",  а  правила прийому  до  садівницького  товариства втратили чинність,  бо вони виписані в типовому статуті садівницького  товариства,  прийнятому ще в 1989 році.

     Пропонується також  вилучити  статтю  1601 "Порушення порядку придбання будівельних матеріалів" у зв'язку зі скасуванням законом від  16  грудня  1993  року  статті  2271 Цивільного кодексу,  яка визначала умови,  за порушення яких  і  наставала  адміністративна відповідальність.

     Крім того,  необхідно вилучити з кодексу статті 1644,  163 та 166, які передбачають відповідальність за незаконне виготовлення з готових   промислових   виробів   нових   товарів,   за  незаконні скуповування,  продаж і переробку шкурок хутрових звірів,  а також тримання громадянами м'ясоїдних хутрових звірів.

     Підставою для   вилучення   є   те,  що  чинною  статтею  164 встановлено  відповідальність  за   порушення   порядку   зайняття підприємницькою   діяльністю,   що  охоплює  зміст  вищезазначених статей.

     Проектом пропонується внести зміни  до  статті  181  "Азартні ігри,  гадання  у  громадських  місцях",  оскільки  нині  участь в організованій за дозволом азартній грі вже не є правопорушенням, і держава  сьогодні  отримує  з  цієї  сфери надходження до бюджету. Проте формально  сьогодні  будь-яка  участь  в  азартній  грі  має каратися  згідно  з  адміністративним  кодексом.  Тому  ми  просто вимушені вносити такі  зміни,  щоб  законодавчі  акти  відповідали реаліям життя.

     Враховуючи положення  Закону  України  про  органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх,  у статті   1881   кодексу   слова   "постанови   комісії  в  справах неповнолітніх" слід замінити словами  "рішення  служби  у  справах неповнолітніх".

     Статтею 33 Конституції України встановлено,  що кожному,  хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування,  вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію  України.  З  урахуванням  зазначених  положень Конституції України пропонується у статтях 197, 199, 202, 203, 204 та 205 кодексу вилучити норми про адміністративну відповідальність за   правопорушення,   пов'язані   з   пропискою.   Шість   статей встановлюють  цю  відповідальність!  І  сьогодні,  незважаючи   на положення Конституції, ці норми ще застосовуються.

     Чинна редакція статті 208 Кодексу України про адміністративні правопорушення  не  узгоджується  з   переліком   митних   правил, визначених Митним кодексом України,  який ми з вами прийняли. Крім того немає необхідності повністю дублювати  статті  про  порушення митних правил у даному кодексі (це статті 208, 2081, 209) статтями в Митному кодексі України.  У зазначених  статтях  кодексу  розмір штрафів  визначено  в  карбованцях,  через  що  вони  фактично  не накладаються.  За вказані в  цих  статтях  порушення  винні  особи притягаються   до  відповідальності  на  підставі  аналогічних  за змістом статей Митного кодексу України.

     Враховуючи наведене,  пропонується вилучити з кодексу  статті 2081, 209, а до статей 208 та 234 внести відповідні зміни.

     Виходячи із  реалій  сьогодення  підлягає  скасуванню порядок застосування адміністративних стягнень громадськими організаціями, оскільки   ці  органи  здійснюють  охоронно-примусові  функції  на недержавних засадах.  Тому пропонується вилучити з тексту  кодексу статтю 2201 "Комісії по боротьбі з пияцтвом".

     У відповідності   з   вимогами   частини   другої  статті  29 Конституції України,  якою встановлено,  що  ніхто  не  може  бути заарештований  інакше як за рішенням суду,  необхідно у статті 222 кодексу вилучити із підвідомчості органів внутрішніх справ  статтю 173 та частину третю статті 178, які передбачають адміністративний арешт,  і залишити  розгляд  справ,  передбачений  цими  статтями, тільки за судами, тому що сьогодні фактично і начальник підрозділу органів  внутрішніх  справ  може  застосовувати   адміністративний арешт.

     Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1998  року  2098  створено  Головну  державну  інспекцію України з безпеки судноплавства - Держфлотінспекцію,  яка здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства на водному  транспорті. Відповідно  до  зазначеної  постанови проектом закону пропонується внести зміни до статей 226 "Органи річкового  транспорту"  та  227 "Державна інспекція по маломірних суднах", а також до пов'язаних з цим пункту 3 частини другої статті 255,  пункту 4  статті  288  та статті 317.

     Також слід  внести  зміни  до  пунктів  3 та 4 частини першої статті    255    кодексу    щодо    складання    протоколів    про адмінправопорушення  секретарями  прокуратури,  оскільки  в  штаті прокуратури немає посад секретарів,  вони не є посадовими особами, а  згідно  зі  статтею  12 Закону України про боротьбу з корупцією складання протоколу про корупційне діяння покладено на прокурора.

     На підставі частини  п'ятої  статті  29  Конституції  України пропонується  в  частині  другій  статті 261 кодексу наголосити на тому,  що про місце  перебування  особи,  затриманої  за  вчинення адмінправопорушення,  необхідно  негайно  повідомити  її  родичів, адміністрацію за місцем роботи або навчання. А то зникає людина, і ніхто не зобов'язаний повідомити, де вона знаходиться.

     У проекті  закону  запропоновано  й  інші  зміни  до  Кодексу України  про  адміністративні  правопорушення,  передбачено  також деякі  редакційні правки.  Суттєво,  що реалізація запропонованого закону не потребує додаткових витрат бюджетних коштів.

     Шановні народні   депутати!    Повторно    розглядаючи    цей законопроект   із   запропонованими   змінами,   ми  дуже  й  дуже запізнюємося. Ми витрачали час на те, щоб вносити зміни до окремих статей цього кодексу, і вважалося, що з кожною зміною ми приймаємо закон. Проте ми лише збільшували кількість законів, а комплексного підходу,  спроби  переглянути  весь  кодекс  на відповідність його Конституції нами жодного разу  не  робилося.  Ця  спроба  якраз  і зроблена  членами  комітету.  Вам  роздано  порівняльну таблицю до проекту закону.  Вона досить велика - на 51 аркуш,  але в ній  усе виважено,  і  я  прошу  вас  для  економії  часу  проголосувати за прийняття  цих  змін  до  Кодексу  України   про   адміністративні правопорушення.  А потім,  якщо буде ваша ласка, то, може, відразу проголосувати і в цілому.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні   колеги!   Цей   законопроект   ми розглядаємо сьогодні в повторному першому читанні. Ми його вже раз обговорювали,  були  відповіді  на  запитання.   Сьогодні   голова комітету  Кармазін  повторно  доповів  проект  з  урахуванням  тих зауважень і пропозицій,  які потрібно було внести.  З цією роботою комітет справився.

     Є запитання  до  Кармазіна?  Немає.  Сідайте,  будь ласка.  Є бажаючі виступити? Немає.

     Є пропозиція прийняти проект у першому читанні. Голосуємо.

     "За" - 205.

     Шановні колеги. Голосуймо! У першому читанні!

     "За" - 236.

     Спасибі.

     ------------

     Розглядається проект Закону про внесення доповнень до Кодексу України  про адміністративні правопорушення (щодо захисту рослин). Це  друге  читання.  Доповідає  Альохін  Володимир  Ілліч,  голова підкомітету   Комітету   з   питань   законодавчого   забезпечення правоохоронної діяльності. Будь ласка.

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 39, Дніпропетровська область).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні  колеги!  Проект  Закону про внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні  правопорушення  прийнятий  у  першому читанні.  Вам роздано порівняльну таблицю розгляду законопроекту в другому  читанні.  Усі  пропозиції  народних  депутатів  до  цього законопроекту  враховані,  і  є  пропозиція  прийняти його зараз у другому читанні.

     Основні зауваження,  які були прийняті,  стосуються  в  першу чергу  самої  назви.  Якщо  перед  цим  пропонувалася  назва  "Про внесення  доповнень  до  Кодексу   України   про   адміністративні правопорушення",  то  зараз  народний  депутат Чікал пропонує таку назву:  "Про внесення змін до Кодексу України про  адміністративні правопорушення  щодо  встановлення відповідальності за порушення у сфері захисту рослин". Це враховано.

     Друга пропозиція  народного  депутата  Осташа  і  ще   деяких народних  депутатів  -  щодо  відповідальності  за порушення цього законодавства.  Встановлено  розмір  штрафу  -  від  0,1  до   0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

     Які основні правопорушення законодавства щодо захисту рослин? Це екологічно необгрунтоване здійснення захисту рослин;  завезення на територію України та реалізація засобів захисту рослин, а також речовин і сировини для їх виготовлення,  що не  пройшли  державних випробувань   і   реєстрації;   ухилення   від   пред'явлення  або непред'явлення засобів захисту рослин для  проведення  їх  огляду, дослідження; недодержання вимог нормативно-правових актів з питань захисту рослин,  що  призвело  до  пошкодження,  погіршення  стану рослин   та   якості  продукції  рослинного  походження,  а  також забруднення довкілля.

     Усі ці  пропозиції  нами  враховані,  тому,  шановні  народні депутати, прошу вас також урахувати ці пропозиції і проголосувати.

     ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Іллічу. Є запитання до Володимира Ілліча?  Це друге читання,  але всі вісім  поправок  враховано.  Є пропозиція прийняти закон у цілому.  Немає заперечень?  Голосуємо. Будь ласка.

     "За" - 208.

     Голосуємо, голосуємо!    Депутат    Червоній     не     встиг проголосувати.

     "За" - 236.

     Спасибі.

     Депутат Матвієнков.   Будь   ласка,   з   місця.  У  депутата Матвієнкова є пропозиція.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Спасибо.  Уважаемые коллеги! При рассмотрении вопроса о внесении  изменений в Закон о налоге на добавленную стоимость нами был допущен ряд технических неточностей,  в результате  чего  с  1 января текущего года начал начисляться НДС на газ,  электроэнергию и так далее.  Отмена нулевой ставки НДС  на  энергоносители  очень тяжело скажется на нашей экономике, повлечет за собой прежде всего повышение цен на внутреннем рынке. Это первое.

     Второе. При  отсутствии  четкого   механизма   возврата   НДС предприятиям   со   стороны  государства  это  ведет  к  вымыванию оборотных  средств  у  наших  предприятий.  Чтобы  разрешить   эту проблему,   я  предлагаю  рассмотреть  в  четверг  законопроект  о внесении изменений в статью 11  Закона  о  налоге  на  добавленную стоимость,  который по предложению депутатов Костицкого,  Ковалко, Мармазова и Станкова мы  уже  рассматривали  и  приняли  в  первом чтении,  чтобы  доработать его,  внести соответствующие изменения, принять  его  как  Закон  во  втором  чтении  и  дать  возможность нормально  работать  нашим промышленным предприятиям,  чтобы мы не завели их сегодня в экономический тупик.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Є пропозиція включити це питання  до порядку  денного.  Але  доопрацьований  матеріал сьогодні й завтра треба  роздати  депутатам,  а  в  четвер,   уранці,   законопроект проголосувати.  Не заперечуєте?  Будь ласка. Про включення питання до порядку денного. Володимир Романович просить.

     Голосуємо. Депутате Бандурка!

     "За" - 138.

     Не зрозуміли?  Про  включення  даного  питання   до   порядку денного. Голосуємо.

     "За" - 153.

     Запитання є якісь щодо даної пропозиції?  Немає?  Та не треба поіменно. Це включення питання до порядку денного. Ну, будь ласка. Ще раз слово депутату Матвієнкову.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Я вам еще раз обясню, в чем суть вопроса. В принципе мы этот  вопрос  (о  нулевой  ставке  на  энергоносители) рассматривали.  Мы  проголосовали  этот  вопрос.  Просто нас,  так сказать,  ввели   в   заблуждение.   Нам   сказали,   что   первый законопроект,  который мы рассматривали до этого,  касался нулевой ставки на средства мобрезерва. Мы, проголосовав его как закон, тем самым аннулировали нулевую ставку и перенесли эту норму на законы, которые мы приняли уже после этого.  В проекте закона 4006 (принят в  первом  чтении)  мы  предусмотрели  льготу  - нулевую ставку на энергоносители (газ, уголь) и электроэнергию.

     Вы посмотрите,  что сегодня происходит? Во-первых, это влечет за собой колоссальное удорожание продукции любых видов,  поскольку стоимость энергоносителей составляет сегодня от 50 до 60 процентов в цене продукции наших промышленных предприятий. Это первое.

     Второе. Механизма   возврата   НДС  нет.  Поэтому  я  попрошу поддержать это предложение.

     ГОЛОВА. Ще раз голосуємо про  включення  питання  до  порядку денного.

     "За" - 159.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Закону про міжнародні договори України. Доповідає голова підкомітету Комітету у закордонних справах Зарубінський Олег Олександрович. Будь ласка. Це нова редакція.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Кожен закон, який ми як повноважні представники народу приймаємо,  є  своєрідною  цеглиною  у  будівництво  нашого спільного українського дому. Закон про міжнародні договори України в цьому контексті є особливим,  бо самі документи,  що  підпадають під його юрисдикцію, відіграють роль регулятора відносин України з іншими  окремими  державами  і  їх  об'єднаннями   в   політичній, економічній,  науково-технічній,  культурноінформаційній  та інших сферах співіснування і співробітництва.

     Відомо, що  чинний  Закон  про  міжнародні  договори  України прийнято  Верховною  Радою  22  грудня 1993 року.  Весь цей період (тобто шість років) він посідав чільне місце  в  правовій  системі нашої держави і незаперечно довів свою правоспроможність.

     Закон, як  це  йому  й  належить,  став  базовим у формуванні міждержавної договірної інфраструктури,  і його  масштабні  виміри окреслюються вже тисячами договорів, конвенцій, меморандумів.

     Необхідність прийняття     нової     редакції     одного    з найефективніших    законів    диктується    сучасними    потребами вдосконалення   законодавчого   поля   в   такій  важливій  галузі державотворчої діяльності, як зовнішня політика.

     Що це   за    потреби?    Передусім    урахування    набутого міжнародно-правового   досвіду   -   і   нашого   вітчизняного,  і зарубіжного,  до речі й досвіду Російської Федерації.  Відповідний закон  Росії  з'явився після нашого і затверджений Державною Думою 16 червня 1995 року.

     Наступне - це ліквідація певної  неповноти  щодо  опрацювання внутрідержавних  і  міжнародних  процедур,  а також впровадження і вдосконалення уніфікованого термінологічного апарата.  Але  навіть саме  слово  "договір"  означає і документ,  і водночас є ключовим терміном цілого,  як то кажуть,  куща синонімічних  дефініцій,  що різняться   тією   специфікою,   яку   вкладають  в  них  учасники договірного процесу.

     І головне,  на чому важливо  наголосити,  -  це  необхідність підвищення   загальної   культури  договірно-правової  практики  в контексті нових реалій і вимог прийнятого пізніше Основного Закону

- Конституції України.

     З метою   реалізації   таких  підходів  до  проекту  включені неопрацьовані або недостатньо опрацьовані в  нашому  законодавстві питання  щодо еміграції,  біженців,  тимчасового статусу іноземних військових формувань, умов і наслідків їх перебування на території України,  а  також  питань,  що стосуються кордонів,  розмежування виключно  економічної  зони  і  континентального  шельфу  України. Навряд   чи   є   необхідність   у  нашій  аудиторії  доводити  їх актуальність.   Тим   більше   що   ми   систематично   займаємося ратифікацією   міжнародних   договорів,   надаємо   згоду   на  їх обов'язковість для України.  Отже, усі ми розуміємо, що міжнародні договори,   як   основне   джерело   міжнародного   права   і   як документальний вияв  зовнішньополітичної  активності,  є  водночас інструментом    захисту   національних   інтересів,   забезпечення стабільності і оборони Української держави.

     Привертаючи увагу народних депутатів до цих суттєвих моментів у  галузі  міждержавних  відносин,  ми хотіли б наголосити ще й на необхідності посилити щодо  них  правотворчу  і  контролюючу  роль Верховної  Ради.  Спробую  дещо  конкретніше зупинитися на окремих позиціях нової редакції закону, що пропонується. Насамперед...

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,   Олегу   Олександровичу.   Шановні колеги!  Якщо  комусь  хочеться поговорити,  вийдіть,  будь ласка, поговоріть.  На трибуні виступає ваш колега.  Ви ж не чуєте про що йдеться. Будь ласка.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Насамперед термінологічний апарат закону. З метою  забезпечення  адекватного  трактування   всіма   учасниками законодавчого   процесу   його   розшифровано  в  новій  статті  2 "Визначення  термінів".  Нею  охоплені  термінологічні  теми,   що покривають  весь  процес:  від поняття "міжнародний договір" аж до поняття "вихід з договору".

     Опрацьовано, зокрема,  і такі терміни, як "правонаступництво" і "застереження", які у чинному законі взагалі не вживалися.

     Щодо терміна "застереження", то його введено не лише тому, що він застосовується в міжнародній практиці,  а й тому що українська дипломатія використовує форму застереження доволі активно.

     У розділі   ІІ   "Укладення  міжнародних  договорів  України" запропоновано нову статтю "Компетенція щодо укладення  міжнародних договорів України" відповідно до статті 106 Конституції.  Окремими пунктами викладені вимоги  до  пакета  документів,  що  становлять зміст   і  обгрунтування  пропозицій  про  укладення  міжнародного договору,  включаючи його проект, лист погодження із зацікавленими міністерствами, міркування щодо кількісного і персонального складу делегації  чи  представника  України  для   ведення   переговорів, прийняття  тексту  чи  встановлення його автентичності,  необхідні рекомендації.

     Розділ чинного  закону   "Виконання   міжнародних   договорів України"   трансформовано   в   "Дотримання  Україною  міжнародних договорів"  з  послідовним   опрацюванням   принципів   дотримання договорів,  забезпечення їх виконання і самого процесу виконання з включенням   нових   важливих,   на   наш   погляд,   статей   про парламентський   контроль   за  виконанням  міжнародних  договорів України  та  відповідальність  Міністерства  юстиції  України   за узгодження   законодавства   України   у   зв'язку   з  укладенням міжнародних договорів.

     Стаття 21 про парламентський контроль  передбачає  здійснення його  шляхом  заслуховування звітів про стан виконання міжнародних договорів,  проведення слухань з цих питань, надання доручень щодо здійснення  контролю  з точки зору виконання витратної та доходної частин держбюджету України. На наш погляд, це відповідає і позиції Президента,  який  не раз наголошував на необхідності економізації зовнішньополітичної діяльності.

     З точки зору загального  нагляду  за  виконанням  міжнародних договорів,  законопроектом передбачено підвищення відповідальності Міністерства закордонних справ і виконавчої влади в цілому (стаття 20).  Цього  пропонується  досягти  шляхом  обов'язкового  чіткого обліку міжнародних договорів та системного сприяння їх реалізації, налагодження координації міжнародної договірно-правової діяльності в    державі,    аналізу    взаємодії    і    взаємодоповнюваності міжнародно-правових   документів,  оцінки  відповідності  наявного арсеналу міжнародних договорів поточним і  перспективним  потребам зовнішньополітичного забезпечення національних інтересів України.

     Відповідно до   міжнародної  практики  та  актуальних  потреб захисту національних інтересів України розширено арсенал  заходів, що  вживаються  в  разі  порушення  міжнародного  договору  іншими учасниками  або  в  разі  завдання  шкоди  національним  інтересам України  внаслідок дії міжнародного договору.  Ці заходи в чинному законі було зведено лише до однієї  правової  форми  -  денонсації договору.

     Оскільки цей  термін  активно  побутує  в  нашому політичному житті та закріплений у  Конституції  України  (причому  -  саме  в статті  85  про повноваження Верховної Ради),  його застосування в проекті збережено,  але  доповнено  іншими  нормами  в  загальному контексті:  припинення  дії  договору,  в  тому  числі денонсація, призупинення, вихід з договору. Текст доповнено також статтями про наслідки цих заходів.

     В цілому   ж   ми   виходимо  з  того,  що,  як  і  вся  наша зовнішньополітична діяльність,  наш закон повинен бути спрямований на  позитив,  тобто  на  максимальне  забезпечення конструктивних, ділових взаємовигідних і прогнозованих відносин з іншими державами і   міжнародними  організаціями.  Анулювання,  розрив  міжнародних договорів, це все-таки винятки в зовнішньополітичній діяльності, і положення про них, на наш погляд, не повинні домінувати в законі.

     Тим більше  що  ці  питання  опрацьовані  в тій же Віденській конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року.

     У процесі опрацювання тексту  було  враховано  ряд  зауважень науковоекспертного  управління,  окремі ідеї інших законопроектів, зокрема  спільного  законопроекту  народних  депутатів   Мусієнка, Семенюк,   Павловського,   Терещука,  а  також  пропозиції  членів Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД.  Значну  допомогу на  заключному  етапі  роботи  над документами надав член комітету Сергій Головатий.

     Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД схвалив проект і рекомендував його для прийняття в першому читанні.

     Шановні народні   депутати,   я   добре   усвідомлюю,   що  у представників виконавчої  влади,  Міністерства  закордонних  справ може  виникнути  певне  несприйняття  деяких новацій пропонованого законопроекту,  особливо враховуючи те, що він народився не в МЗС, а в стінах нашої Верховної Ради. Але я не вбачаю в цьому серйозних проблем і готовий у разі прийняття цього законопроекту  в  першому читанні  активізувати  співпрацю  з  МЗС  при  підготовці  його до другого читання.

     Шановні народні  депутати!  Підходи,  які  я  виклав,   чисто прагматичні,   без   будь-якої   політизації.  Сподіваюсь,  ви  це помітили.  Прошу підтримати законопроект і прийняти його в першому читанні. Хай єдиним критерієм при цьому будуть інтереси України та її громадян.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, на запитання. П'ять хвилин на запитання.  Висвітіть, будь ласка, список. Депутат Осташ. За ним - депутат Самойлик.

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська  область).  Фракція  "Реформи-Конгрес".   Шановний доповідачу!  Справді,  над  цим  законопроектом  проведено  досить велику роботу, і я думаю, що її буде продовжено.

     Я хотів би поставити вам запитання,  яке якраз  і  стосується певних  розбіжностей  проекту з Конституцією.  Як,  на ваш погляд, можна буде усунути їх під час роботи над  цим  законопроектом  при підготовці його до другого читання? Чи готові ви внести зміни, які випливають також із зауважень юридичного  управління  Секретаріату Верховної Ради?

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую за запитання, Ігоре Івановичу.

     Хочу сказати, що певні зауваження до запропонованого сьогодні законопроекту були  зроблені  не  юридичним,  а  науковоекспертним управлінням.  А зауваження юридичного управління, що були зроблені до попередніх законопроектів,  у більшості своїй якраз і враховані в представленому законопроекті.

     Деякі моменти,   викладені  у  висновках  науково-експертного управління,  повинні бути  враховані  при  підготовці  проекту  до другого читання, але не з усіма зауваженнями я можу погодитися.

     Насамперед не   можна   говорити  про  порушення  статті  106 Конституції України,  де сказано,  що Президент  України  здійснює керівництво    зовнішньополітичною    діяльністю   України,   веде переговори та укладає міжнародні договори України. В законопроекті ми  ніяким  чином не посягаємо на повноваження Президента України. Так,  у пункті 1 статті 4 записано,  що відповідно до  статті  106 Конституції  України міжнародні договори України укладає Президент України.  Але в пункті 2 статті  4  записано:  "Президент  України здійснює   свої  повноваження  через  систему  органів  виконавчої влади".  Я вважаю,  що це абсолютно  нормальна  технологія.  Вести переговори  та  брати участь у вирішенні суто технологічних питань щодо  укладання  міжнародних  договорів  можуть  посадові   особи, суб'єкти влади, уповноважені на це Президентом.

     Але в  цілому відшліфувати деякі статті (навіть не статті,  а деякі пункти статей запропонованого законопроекту) я готовий,  як, очевидно, готові і члени нашого комітету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Самойлик. Будь ласка.

     САМОЙЛИК К.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної  культури  і спорту  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний доповідачу!  Скажіть, будь ласка, чи передбачено у вашому законопроекті посилення відповідальності та контролю за виконанням міжнародних договорів?  Хто, який орган в Україні буде здійснювати цей контроль та простежувати відповідальність обох сторін?

     Верховна Рада  України  майже  щодня ратифікує договори,  але ніхто не контролює, які наслідки вони мають для нашої держави, для нашого  народу,  як  вони виконуються.  Адже не всі договори мають позитивні наслідки.  Хто,  на ваш погляд, це повинен здійснювати і як зробити так,  щоб це була не просто формальна функція Верховної Ради України,  а щоб ми могли бути певні,  що ратифікація того  чи іншого міжнародного договору, справді, несе користь нашій державі?

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Я вдячний вам за запитання.  Тим більше що ця проблема  весь  час  була  в  полі  зору  представників  нашого комітету, які запропонували попередній законопроект.

     Безперечно, Верховна   Рада   має   виконувати  свою  функцію парламентського контролю.  Саме,  виходячи з  цього,  до  поданого законопроекту  введено статтю 21,  якої немає в чинному законі від 1993 року.  Вона й називається так:  "Парламентський  контроль  за виконанням  міжнародних  договорів  України".  У  ній все повністю розписано по пунктах.

     Вважаю, що роль Верховної Ради щодо  контролю  за  виконанням вже  підписаних  і  діючих  міжнародних  договорів  має  бути дуже серйозною і конкретною.

     До речі,  певні новації,  про які  я  вже  частково  говорив, пов'язані   із   призупиненням   та   зупиненням  дії  міжнародних договорів. Все це розписано в законопроекті. Мені здається, це теж буде сприяти посиленню контролю.

     Але ви  поставили  запитання,  яке  виходить  за  межі нашого законопроекту.  Наприклад, я вважаю, Олександре Миколайовичу, що з часом  у  нас,  у  Верховній  Раді  (я  не  знаю,  як  це  зробити технологічно,  можливо,  при Комітеті у закордонних справах),  має бути  якась  структура,  умовно  кажучи,  центр,  який би займався контролем  за  виконанням  міжнародних  договорів.   Це   повністю відповідає  призначенню  Верховної  Ради.  Інакше  виходить досить дивна ситуація, коли МЗС фактично є основним координуючим органом, суб'єктом,  який  займається  укладанням міжнародних договорів,  і само себе потім контролює.  Вважаю, що нам треба над цим подумати. Я готовий думати над цим далі.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Сідайте,   будь   ласка.   У  нас  депутат Павловський  записався  на   обговорення.   І   депутат   Черненко наполягає.  Михайло  Антонович  Павловський.  Будь  ласка.  Немає. Депутат Черненко.  Немає.  Депутат Цибенко  з  місця.  Теж  немає. Депутат Роєнко з місця. Немає.

     Тоді я   ставлю   на   голосування...  Одну  хвилинку,  Чалий Олександр Олександрович,  перший  заступник  міністра  закордонних справ.

     ЧАЛИЙ О.О.   Шановні  народні  депутати!  Я  хочу  подякувати депутату  Зарубінському  та  іншим,  хто  виявив   ініціативу   та опрацював   доповнення   до   чинного   законодавчого  акта.  Хочу запевнити,  що це нормальна,  добротна робота,  і вона  може  бути взята за основу для подальшого доопрацювання.

     Єдине, що  я хочу зауважити і що здивувало нас у Міністерстві закордонних  справ,  -  це  те,  що  протягом  усієї  цієї  роботи міністерство  ні на якому рівні не залучалося до співпраці.  Тобто ми не були запрошені до профільного комітету,  коли  обговорювався цей   законопроект.   І   фактично   він   певною   мірою  обійшов міністерство.

     Я хотів би доповнити поважного народного  депутата.  Головною метою  прийняття запропонованого законопроекту є приведення Закону у відповідність  до  вимог  нової  Конституції  України,  оскільки чинний  закон  був прийнятий до прийняття нової Конституції.  Нова Конституція принципово змінила порядок здійснення державної  влади в  Україні,  і  це  вимагає  певної  корекції  дій  при укладенні, виконанні, імплементації міжнародних договорів України.

     У цьому контексті хотів би звернути вашу увагу на те, що нова Конституція  надає  парламенту всі повноваження щодо надання згоди на обов'язковість міжнародних  договорів  України.  Водночас  вона надає  Президенту  всі  повноваження  щодо  ведення  переговорів і укладення міжнародних договорів України. Тому відпрацьовування без певної  координації  з  виконавчою  владою питань,  які стосуються укладення міжнародних договорів,  може породжувати і  напругу  між двома гілками влади.

     Яка наша пропозиція?  Виходячи з того, що це добротний проект і  що  ми  будемо  працювати  кооперативно,  компромісно  з   тими народними депутатами,  які відпрацювали цей законопроект,  я все ж просив  би  вас  по  можливості  відправити  цей  законопроект  на повторне перше читання з тим, щоб ми разом доопрацювали деякі його положення і потім внесли його на повторне перше читання.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Одну хвилинку,  Олександре  Олександровичу. Народ хоче вас послухати ще. Є запитання?

     Депутат Роєнко. Будь ласка. І депутат Черненко хоче задати.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська   область).   Фракція   комуністів   України.   Шановний доповідачу!  Перше запитання. У цьому законопроекті ми не побачили слова  "меморандум".  Мене  це  хвилює.  Коли в 1998 році колишнім Прем'єрміністром  і  колишнім  головою  Національного  банку  було підписано  меморандум  з  Міжнародним  валютним  фондом  і коли це питання розглядалося у Верховній Раді,  то нас запевняли, що це не міжнародний  договір.  А це,  до речі,  не міжнародний договір,  а договір з міжнародною фінансовою організацією.  І він фактично  не підпадає під контроль. Дайте, будь ласка, щодо цього пояснення.

     І друге запитання. Документ, який підписали Кравчук, Шушкевич і Єльцин у Біловезькій Пущі,  то договір чи угода? І чи відповідає хтось  за  те,  що  нароблено після того,  і чи можемо ми все-таки закласти норму про відповідальність посадових осіб за те,  що вони укладають?

     Дякую.

     ЧАЛИЙ О.О. Шановні народні депутати! Ви знаєте, що відповідно до  Конституції  України  міжнародний  договір  -  то  частка   її законодавства.  Однак  це  унікальна частка законодавства України. Якщо в законі України втілена воля народу України - ваша  воля  як народних  депутатів,  то  в  кожному міжнародному договорі втілена воля  принаймні  двох  держав.  Тобто  до  цієї  категорії   треба підходити з мірками не тільки внутрішнього державного права, але й міжнародного права,  оскільки  міжнародний  договір,  його  форми, назви визначаються в першу чергу міжнародним правом.

     Чому я  зробив  такий  коментар?  Ви поставили запитання щодо меморандуму.  В  міжнародному  праві  визначається,   що   будьяка міжнародна  угода  в  принципі  може  бути  міжнародним  договором незалежно від її назви.  Однак  вона  повинна  відповідати  певним умовам.  Тому на перше ваше запитання я відповім так: з точки зору міжнародного права,  а також внутрішнього права України, за певних умов меморандум може кваліфікуватися як міжнародний договір.  А за певних умов він може кваліфікуватися як політичний документ,  який накладає   на   державу  не  юридичні  зобов'язання  (бо  юридичні зобов'язання накладає саме міжнародний договір),  а політичні,  чи як документ про наміри.

     Стосовно другого вашого запитання.  Біловезька угода, про яку ви казали,  була ратифікована парламентами всіх трьох країн і  має чіткі  ознаки  міжнародного  договору,  визнані  як  з  точки зору міжнародного права,  так і з точки зору внутрішнього  права  трьох країн: Білорусі, України і Російської Федерації.

     Ви знаєте,   що   парламент  Російської  Федерації  порушував питання  щодо   політичної   відповідальності   виконавчої   влади Російської  Федерації  за  укладення  Біловезької угоди.  Однак ця спроба не  мала  якогось  кінцевого  результату.  Тобто  ця  угода відповідає правовим системам усіх трьох країн.

     ГОЛОВА. Олександре  Олександровичу,  мова йде про те,  щоб ми визначили законодавчо,  що всі без  винятків  меморандуми  повинні розглядатися  і  ратифікуватися в сесійному залі,  щоб усе було за законом.  Тобто щоб договір,  закон чи меморандум  проходив  через сесійний зал.  Тоді не було б цього підпільного меморандуму,  який сьогодні диктує, як складати бюджет, під які умови використовувати той  чи  інший кредит.  І тоді все стане зрозумілим.  А то знайшли такий  підхід,  що  оминає  вищий  законодавчий   орган,   і   цим користуються  для  розорення економіки України.  Зробили з України донора для європейських держав!

     Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемый Александр Александрович! Я в принципе хотел выступить,  но потом,  когда выступил коллега Зарубинский, я подумал, что проблем с принятием проекта в первом чтении не будет. Однако  вы  предлагаете  депутатам  отправить  проект на повторное первое чтение.  Мы уже второй раз рассматриваем этот законопроект, и  уже сегодня ряд депутатов высказывались о том,  что мы не можем дальше откладывать его принятие.

     Я не хочу повторяться.  О чем  идет  речь?  Действительно,  в международной   практике  (не  мне  вам  рассказывать)  заключение международных договоров регулируется законом и основная  их  часть проходит через парламент.

     Товарищи депутаты!  Я думаю, что проект надо принять в первом чтении  и   потом   доработать.   Ведь   идеология   и   концепция законопроекта отнюдь не плохие и не требуют серьезной переработки, а самое главное - здесь выписан механизм  парламентского  контроля за  принятыми  решениями.  Поэтому я прошу проголосовать за данный проект.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Цибенко. Потім - депутат Шевчук, і голосуємо.

     ЦИБЕНКО П.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах  пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська  область).  Спасибі.   Фракція   Комуністичної   партії. Шановний  Олександре  Олександровичу!  Ще  коли  ви не виходили на трибуну,  в мене виникло питання, чому по такому суто спеціальному питанню  немає  позиції  Кабінету Міністрів у вигляді відповідного проекту закону.  Я дуже поважаю думку будь-якого  депутата  і  тим більше комітету,  але в цьому питанні думка Кабінету Міністрів має бути.

     Тут уже дещо прояснили ситуацію,  що так сталося,  але  є  ще один момент, на який я б хотів звернути увагу.

     Наскільки мені   відомо,  є  ще  один  проект  такого  закону стосовно міжнародних договорів - депутата Мусієнка.  Тому в нас  є підстави  сьогодні  не  приймати  в першому читанні,  а погодивши, з'єднавши все позитивне,  що є в двох законопроектах,  вийти потім із єдиним законопроектом.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Шевчук.   За   ним   -   депутат Павловський.

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 23, Волинська   область).   Спасибі,   Олександре   Миколайовичу. Шановний Олександре Олександровичу!  Протягом останніх років нашої роботи утвердилася  практика,  коли  окремі  міністерства,  окремі відомства укладали міжнародні угоди, які парламент пізніше повинен був ратифікувати.  І от коли в парламенті розглядається зміст  цих угод,  то помітні суттєві недоліки в юридичному плані. І в окремих випадках депутати просто брали гріх на  душу  задля  доброї  мети, закриваючи очі на ці недоліки. Така практика триває й далі. І далі є бажання укладати цілий ряд договорів,  зокрема в  сфері  охорони здоров'я.  Тобто  мета  дуже  добра,  але  робиться  це з великими недоліками.

     Якраз оцей     законопроект,     запропонований     депутатом Зарубінським, дозволяє в процесі підготовки угод погоджувати цілий ряд питань й уникати конфронтації в цій залі.

     Зрозуміло, що ви маєте свої зауваження до проектів,  але чому їх  не  можна  погодити  в  процесі  другого  читання?  А сьогодні пропоную даний законопроект прийняти в першому читанні.

     ЧАЛИЙ О.О.  Я вдячний вам за запитання.  Справа в тому, що ми сподіваємось    на   плідну   співпрацю   з   розробниками   цього законопроекту.  Однак процедура другого читання дещо інша. Як мені здається,  ми  ще  не вичерпали всіх можливостей для доопрацювання цього законопроекту,  в тому числі і з зауваженнями інших народних депутатів,  та доведення його до повторного першого читання. Можна встановити дуже стислі терміни - два тижні.  Тому що, наголошую ще раз, Міністерство закордонних справ, виконавча влада зацікавлені в цьому законопроекті, і в нас є готовий законопроект, концептуально близький до цього законопроекту.

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Пухкал.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні колеги!  У мене є така пропозиція, і я сподіваюсь, що доповідач зі мною  погодиться.  Коли ми розглядали питання про меморандуми,  то дійшли висновку,  що це документ,  який не ратифікується  у  формі угоди.  Після  цього  я  написав законопроект і подав до комітету. Члени комітету розглянули його,  і разом з іншими членами комітету (Мусієнком,  Семенюк,  Терещуком)  ми,  чотири автори,  теж подали законопроект.  Мені  тепер  тільки   незрозуміло,   чому   депутат Зарубінський   представляє   законопроект   і   не   враховує  уже розроблений групою авторів.  Більше того,  як видно,  Зарубінський узяв  частину  наших  положень  і  вставив  у  свій  законопроект, скажімо, стосовно контролю.

     Тому я пропоную направити цей законопроект на  доопрацювання, врахувати законопроект, розроблений групою авторів, в тому числі з моєю участю.  Якщо уряд  дасть  свій  законопроект,  хай  дає.  Ми повинні зробити один законопроект,  який враховує всі проблеми.  А цей законопроект направити на доопрацювання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Пухкал.

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 209, Чернігівська область). Дякую. Фракція "Батьківщина". Шановні колеги!  Наш  комітет  розглянув  обидва  законопроекти,  про  які йдеться. Депутат Зарубінський виступив з ініціативою значно раніше від  групи депутатів,  яка подала інший законопроект.  Наш комітет знайшов за можливе рекомендувати до прийняття  у  першому  читанні саме законопроект Зарубінського,  запропонувавши йому,  як автору, врахувати все те краще, що містить в собі інший законопроект. Тому я прошу вас підтримати цей законопроект у першому читанні.

     Шановний Олександре Олександровичу!  Ви справедливо зауважили про те,  що міністерство не було залучене до участі  у  підготовці цього законопроекту. Гадаю, ми це врахуємо під час підготовки його до другого читання.  Але в мене запитання до вас.  Ми  ратифікуємо договори.  Договори  укладаються  виконавчою владою.  Чому народні депутати України,  які потім мають ратифікувати, не залучаються до підготовки цих договорів? Як ви вважаєте, чи це потрібно надалі?

     ЧАЛИЙ О.О.  Моя  відповідь  така.  Історія незалежної України знає період,  коли народні депутати  дуже  активно  залучались  до переговорного  процесу.  Історія  нашої  дипломатії  знає  і інший період:  обмежене  залучення   народних   депутатів   до   процесу укладання.  Мені  здається,  істина повинна бути посередині,  і ми повинні відновити практику.  Власне,  вона  вже  відновлюється  по деяких   напрямках,   коли  в  попередньому  порядку  відбувається консультування  профільних  комітетів  про  те,   які   міжнародні договори   укладаються,   або   народні  депутати  залучаються  до переговорного процесу.  Однак врахуйте, що це дуже чутлива галузь, і  залучення народного депутата до переговорів може заперечуватися іншою стороною. Але я думаю, що ваша думка слушна.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     Надається слово  депутату  Павловському  з  процедури.  Потім виступить   Олег  Олександрович  із  заключним  словом,  і  будемо голосувати.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.   Шановні колеги!  Та  логіка,  за  якою  виступив  народний депутат Пухкал, показує,  що комітет порушив  процедуру  розгляду  законопроектів. Коли  є  декілька  законопроектів,  то або зразу є згода авторів - вони доопрацьовують,  або комітет - за своїми висновками.  Але він зобов'язаний подати всі законопроекти.  А тут маємо дискримінацію: порушено авторські права тих, хто розробив другий законопроект.

     Тому моя пропозиція,  я думаю,  є більш доцільною:  направити цей  законопроект  на доопрацювання,  створити робочу групу з усіх зацікавлених авторів і підготувати один законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Олег Олександрович, будь ласка.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.   Шановні   народні   депутати!   Дозвольте викласти дві тези.

     Перша теза.  Коли працювали над цим законопроектом, абсолютно не було намірів якось ігнорувати Міністерство  закордонних  справ. Тим  більше  що представники Міністерства закордонних справ завжди присутні   в   цій   залі,   є   уповноважений   представник,   до функціональних  обов'язків  якого  належить підтримувати зв'язок і контакт з Верховною Радою.  І все,  що відбувалося стосовно різних законопроектів,  стосовно  представлення  сьогодні  законопроекта, внесеного Комітетом  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД, очевидно,  ні  для кого не було якоюсь несподіванкою.  Треба було, очевидно, просто стежити за тим, що відбувається у Верховній Раді.

     Друга теза.  Колега  Цибенко  тут  дещо  неточно  сформулював питання.  Справа  в  тому,  що,  справді,  я  ще  рік  тому  подав законопроект про міжнародні договори України (нову редакцію). Десь через  місяць  після цього,  коли в принципі було вирішено питання про його розгляд,  було розроблено я не скажу альтернативний, а ще один  законопроект про внесення змін і доповнень.  Я хочу на цьому наголосити:  то була нова редакція, авторами якої стали і шановний Михайло Антонович, і Іван Михайлович, і Василь Васильович Терещук, і ще деякі  народні  депутати.  І  щоб  не  виникло  якоїсь  такої неприємної колізії,  комітет тоді й вирішив доопрацювати якраз усі розроблені законопроекти.  І тоді ми поджентльменському домовилися і мені було доручено представляти оцей законопроект.

     Я ще раз хочу сказати,  що було здійснено велику роботу, дуже допоміг Сергій Петрович Головатий,  значна частина пропозицій була взята з законопроекту Івана Михайловича, Михайла Антоновича.

     Я думаю,  якщо  ми  сьогодні  приймемо законопроект у першому читанні  й  разом  будемо  доопрацьовувати  його,  то  самолюбство жодного   з  авторів  не  буде  ущемлене.  Не  йдеться  про  якесь авторство.  Якщо  перший  заступник  міністра  закордонних   справ визнав,  що це добротний,  серйозний законопроект, його ідеологія, якщо  хочете,  його  філософія  не  суперечать  загальнодержавному баченню,  то  я  просто  не вважаю за необхідне знову затівати оцю круговерть із другим читанням, з робочою групою і так далі. Робочі групи можна створювати до безкінечності.

     ГОЛОВА. Спасибі. Іван Михайлович Мусієнко з місця з реплікою.

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Спасибі,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція  "Лівий  центр".  Ну, бачить Бог, я не мав наміру брати участь у цій дискусії. Але після джентльменської промови колеги  Зарубінського  я  просто  не  можу втриматися.

     Справді, було подано два законопроекти.  Комітет розглядав ці два законопроекти і  прийняв  рішення  доручити  доопрацювати  їх, підготувати  з  двох  законопроектів  один  і внести на розгляд не Зарубінському,  а,  враховуючи великі  претензії  Зарубінського  й групи   інших   депутатів   на  авторство,  групі  із  професійних спеціалістів міжнародного права,  зокрема  Головатому,  як  автору першого,  нинішнього закону,  а також Задорожньому, Костицькому та іншим, в тому числі й авторам двох законопроектів.

     Урешті-решт цей етичний бік можна було б і  забути.  Але  вся біда  в  тому,  що  законопроект,  який обговорюється,  не лише не розв'язав проблеми недоліків  двох  попередніх  законопроектів,  а зібрав  їх  докупи.  І це все дуже добре видно,  якщо ви почитаєте висновки науково-експертного управління.

     Тому я підтримую пропозицію,  яку тут  висловлював  і  колега Павловський,  повернути законопроект до комітету,  і нехай комітет виконає своє рішення,  тобто нехай робоча група в складі депутатів Головатого,  Костицького,  Задорожнього,  Зарубінського,  Мусієнка разом   із   Міністерством   закордонних   справ   підготує   один законопроект,  в  якому  буде  враховано  всі зауваження,  усунуто недоліки. І давайте не будемо морочити голову сесійній залі.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  законопроект  у першому читанні.

     "За" - 101.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  направити законопроект до профільного  комітету  на  доопрацювання  разом  із  Міністерством закордонних  справ  для  розгляду  в  повторному першому читанні з урахуванням тих пропозицій,  які внесли народні депутати Мусієнко, Павловський та інші.

     "За" - 213.

     Голосуємо.

     "За" - 244.

     Спасибі.

     -----------

     Розглядається проект  Закону про дозвільну діяльність у сфері використання   ядерної   енергії   (друге   читання).    Доповідає Александровська   Алла   Олександрівна,  член  Комітету  з  питань паливно-енергетичного комплексу. Будь ласка.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый Александр Николаевич!  5 ноября 1998 года Верховный Совет Украины принял  в  первом  чтении проект  Закона  Украины  о  разрешительной  деятельности  в  сфере использования ядерной энергии.  Во исполнение поручения Верховного Совета  этот  законопроект  был  доработан  с  учетом  замечаний и предложений народных депутатов Украины.

     Работа над подготовкой проекта закона ко второму чтению  была непростой.  Мы привлекали к работе экспертов, тесно сотрудничали с Государственной  администрацией  ядерного  регулирования  Украины, очень  много  замечаний,  предложений  к  этому законопроекту были внесены  депутатами  Гавришем,  Губским,  Бессмертным,   Кощинцом, Кучеренко   и   Франчуком.  Все  эти  замечания  в  комитете  были рассмотрены  и  по  возможности  учтены.   Некоторые   предложения депутатов были отклонены нашим комитетом.

     Я хочу  напомнить,  что  8  февраля 1995 года Верховный Совет Украины  принял  Закон  об   использовании   ядерной   энергии   и радиационной  безопасности.  И  одним  из основных положений этого закона является лицензирование деятельности в сфере  использования ядерной   энергии   на   основе  результатов  оценки  безопасности заявительной деятельности.  Однако механизм такого  лицензирования не был полностью раскрыт. Поэтому постановлением Верховного Совета о введении этого закона в действие  Кабинету  Министров  вместе  с профильным комитетом Верховного Совета было поручено разработать и представить   на   рассмотрение   парламента   проект   Закона   о разрешительной    деятельности    при   использовании   источников ионизирующего излучения.

     Во время  разработки  законопроекта  были  учтены   положения международных   конвенций   о  ядерной  безопасности,  безопасного обращения  с  радиоактивными  отходами  и   отработанным   ядерным топливом, а также существующий международный опыт.

     Важность принятия  этого законопроекта обусловлена той ролью, которую играет ядерная  энергетика  в  энергообеспечении  Украины. Сегодня   на   территории   нашей  страны  работает  пять  атомных электростанций с 14  энергоблоками,  то  есть  по  общей  мощности Украина занимает пятое место в Европе и седьмое место в мире.  Это свидетельствует о  необходимости  распространения  всех  возможных методов  влияния  на  безопасное  функционирование  такого мощного ядерно-энергетического комплекса.

     Однако многие вопросы выдачи разрешений и  лицензий  в  сфере осуществления  разрешительной  деятельности остались до сих пор не отрегулированными.  И  хочу  еще   раз   подчеркнуть   особенность осуществления  разрешительной деятельности именно в этой сфере.  В первую очередь она  направлена  на  обеспечение  безопасности  при использовании   ядерных   установок   и   источников  ионизирующих излучений.

     Если в Законе Украины  об  использовании  ядерной  энергии  и радиационной  безопасности закреплена ответственность предприятий, учреждений и организаций,  а также должностных  лиц  за  нарушение условий   выданных   разрешений   и   законодательства   в   сфере использования ядерной энергии,  то в  этом  проекте,  предлагаемом сегодня   к   рассмотрению,   мы   хотели   бы  закрепить  принцип ответственности органа государственного  регулирования  ядерной  и радиационной  безопасности за соблюдение процедур выдачи лицензий. Этим законом мы  пытаемся  поднять  роль  регулирующего  органа  и повысить его ответственность.

     Еще одним   очень   важным  вопросом,  который  обусловливает принятие    этого    закона,    является    определение    понятия эксплуатирующей организации (оператора).  Более четкое определение позволит устранить разночтения и учесть  требования  международных конвенций, связанных с вопросами возмещения ядерного ущерба.

     Я считаю,  что  принятие  этого  закона  будет способствовать дальнейшему  укреплению   международной   безопасности   в   сфере использования  ядерной  энергии,  снимет противоречия и неясности, уточнит права  и  обязанности  сторон  в  процессе  разрешительной деятельности в сфере использования ядерной энергии.

     Поэтому, исходя  из  этих  аспектов,  я прошу вас,  уважаемые народные депутаты, принять этот законопроект, поскольку сегодня он имеет    огромное    значение    для    дальнейшего    безопасного функционирования ядерной энергетики Украины.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  У  вас  на  руках  є  цей   проект, підготовлений до другого читання.  Із 70 поправок 11 не враховані. Я хотів би,  щоб ми за процедурою другого читання розпочали з  тих поправок, які не враховані. Не заперечуєте?

     Поправка 7  Губського  Богдана Володимировича.  Не наполягає. Поправка 12 - Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. Поправка  13  Безсмертного  Романа  Петровича.  Теж  не наполягає. Поправка 16  -  Комітет  з  питань  екологічної  політики.  Голова комітету  відсутній,  члени  комітету не наполягають.  Поправка 19 Безсмертного Романа Петровича.  Не наполягає. Поправка 26 депутата Гавриша.  Не наполягає.  Депутат Марченко підтверджує. Поправка 27 депутата Губського.  Не наполягає. Поправка 37 депутата Губського. Не  наполягає  і  підтверджує.  Поправка  42  -  Комітет  з питань екологічної  політики.  Не  наполягає.  Поправка  49  Безсмертного Романа  Петровича.  Не  наполягає.  Поправка 52 - Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. По-моєму, все, Олександре Миколайовичу.

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, я дійду до кінця.

     Усі. У кого є зауваження? Можливо, по тих поправках, які я не назвав?   Немає.   Ставлю   на   голосування  пропозицію  прийняти законопроект у цілому в другому читанні. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 245.

     Спасибі. Прийнято.

     -----------

     Розглядається проект  Закону  про  ратифікацію  Договору  про дружбу  і  співробітництво  між Україною і Республікою Македонією. Доповідає Такач Дмитро Іванович,  заступник  міністра  закордонних справ. Запитання до Дмитра Івановича є? Немає.

     Голосуємо пропозицію про ратифікацію.

     "За" - 229.

     Прийнято.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про  ратифікацію  Конвенції про передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування. Доповідає перший заступник міністра охорони здоров'я Москаленко Віталій Федорович. Є потреба?

     Запитань до Віталія Федоровича немає. Голосуємо.

     "За" - 224.

     Голосуємо.

     "За" - 251.

     ----------

     Розглядається проект Постанови про обрання народного депутата Бабича  Валерія Григоровича членом Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин. Прошу підтримати. Уже два роки  Одноголосно підтримаємо.

     "За" - 141.

     Запитання є? Голосуємо, будь ласка.

     "За" - 140.

     І останнє   питання.   Шановні  колеги,  учора  на  засіданні Погоджувальної  ради  керівник  фракції  прогресивних  соціалістів Марченко  порушив  питання  про  те,  що  до  прийняття бюджету ми повинні  розглянути  й  затвердити  законопроект  про  прожитковий мінімум.  Ми  звернулися і до профільного комітету,  і до Кабінету Міністрів.  Сьогодні це питання внесено до  порядку  денного,  але матеріали   не   надійшли   ні  від  Кабінету  Міністрів,  ні  від профільного комітету.

     Депутата Донченка немає. Є представники профільного комітету. Я прошу, будь ласка, підключіться до цього питання, оскільки ми до прийняття бюджету - в четвер ми будемо розглядати проект бюджету - повинні цей законопроект розглянути і прийняти.

     Шановні колеги!  Усі 17 питань, які вносилися на сьогодні, ми розглянули  і  прийняли  відповідні  рішення.  Сьогодні  в  другій половині  дня  працюємо  в  комітетах,  фракціях і групах.  Завтра працюємо в комітетах,  фракціях і групах над  підготовкою  проекту бюджету  до  другого  читання.  У  четвер  о  10 годині розпочнемо розгляд проекту бюджету в другому читанні.

     На цьому роботу сьогодні ми завершили.