ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 13 с і ч н я 2000 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку, гості й запрошені!
Розпочинаємо засідання Верховної Ради України. Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації.
Реєструємося.
Зареєструвалося 336 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Перед тим як оголосити запити, повідомляю, що в роботі Верховної Ради бере участь Голова Кабінету Міністрів Ющенко Віктор Андрійович й увесь Кабінет Міністрів. На засідання для розгляду першого питання - про затвердження Державного бюджету на 2000 рік
- запрошені голови обласних рад та голови комісій з питань бюджету обласних рад.
А тепер дозвольте оголосити депутатські запити.
Черненко Віталій Григорович звертається до Прем'єр-міністра України щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів про виділення коштів для передачі об'єктів соціальної сфери Нікітівського ртутного комбінату в комунальну власність.
Цибенко Петро Степанович звертається до Прем'єр-міністра України щодо здійснення додаткових заходів для розв'язання проблем шахти 71 "Індустрія".
Павловський Михайло Антонович звертається до Прем'єр-міністра про порушення законодавства щодо погашення заборгованості Закарпатською облдержадміністрацією працівникам акціонерного товариства "Хмельницький завод будівельних матеріалів" за поставку цегли для ліквідації наслідків стихійного лиха.
Друзюк Світлана Олександрівна звертається до Прем'єр-міністра України про виділення коштів на 2000 рік згідно з прийнятою постановою Кабінету Міністрів для міста Білгорода-Дністровського.
Омельченко Григорій Омелянович, Єрмак Анатолій Васильович звертаються до Прем'єр-міністра України про створення урядової комісії для перевірки законності продажу продовольчого зерна, вивезення його за межі України та вжиття необхідних заходів для забезпечення населення хлібопродуктами у 2000 році.
Ті самі депутати, Омельченко і Єрмак, звертаються до Генерального прокурора про перевірку законності передачі компанії "Укртатнафта" державних акцій на суму 19,8 мільйонів доларів.
Прошу підтримати ці запити. Голосуємо.
"За" - 234.
Рішення прийнято.
Павловський Михайло Антонович звертається до Прем'єр-міністра ще раз стосовно порушення з боку АЕК "Київенерго" в Національному технічному університеті "Київський політехнічний інститут" статей 26 та 57 Закону про освіту щодо створення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у закладах освіти.
Кірімов Іван Захарович звертається до Прем'єр-міністра з приводу заборони приймання приватними організаціями кольорового металу від населення. Я думаю, що це питання вже оскому набило і Кабінету Міністрів пора навести порядок у державі. Я прошу підтримати ці два звернення.
"За" - 228.
Рішення прийнято.
Степанов Михайло Володимирович звертається до міністра палива та енергетики щодо нереагування на депутатське звернення від 4 листопада 1999 року.
Прошу підтримати.
"За" - 208.
Рішення прийнято.
Депутате Волков, сядьте. Ви так рідко буваєте на сесії, відпустіть людей і сядьте в залі. Ви такий радісний гість, що ми задоволені. Ну, сядьте, будь ласка, на своє місце і відпустіть людей.
Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата Литюка Анатолія Івановича зі складу депутатської фракції "Реформи-Конгрес" партії "Реформи і порядок", а також про входження народного депутата України Онуфрійчука Михайла Яковича до складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). З цим ми їх і поздоровляємо.
Шановні колеги, враховуючи те, що в нас сьогодні запрошений весь Кабінет Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром, а також керівники обласних рад і голови комісій, немає необхідності витрачати час на оголошення. Надходить багато пропозицій від народних депутатів, щоб без розминки розпочати розгляд проекту бюджету (Шум у залі).
Ставлю на голосування цю пропозицію народних депутатів.
"За" - 159.
Трохи не набираємо.
Шановні колеги, позавчора у нас від фракцій виступали, а сьогодні прохання записатися. Запишіться, будь ласка. На вулиці пошумите, а в залі сідайте і працюйте. Запишіться, будь ласка. Висвітіть, хто записався. Виставте 20 хвилин.
Депутат Лавриненко. За ним - депутат Вітренко. Будь ласка.
ЛАВРИНЕНКО М.Ф., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів і селян. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Вчора ми уважно вивчали поданий проект бюджету, де зазначено, що він подається на друге читання. Але в нашому комітеті склалося враження, що це зовсім інший документ. І нам треба сьогодні визначитися, розглядатимемо ми його в другому чи в першому читанні, оскільки концептуально він зовсім відрізняється від того, що було закладено раніше.
Крім того, ми аналізували цей проект стосовно відповідності його нормам Конституції. На нашу думку, цей проект не відповідає вимогам Конституції, передусім статті 6, якою забезпечується незалежність гілок влади. Також ущемлюються права громадян, оскільки соціальні гарантії виключаються, а Конституція вимагає, щоб закони й норми, які приймаються, не звужували зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Тому з нашої точки зору цей проект видається неприйнятним. Хотілося б, щоб на ці питання дали відповідь представники Кабінету Міністрів, які будуть доповідати даний законопроект. Що передбачається? Яким чином будуть ураховані ці зауваження?
І ще. На сьогодні відбулися зміни у складі Генеральної прокуратури, в інших органах, які за перехідними положеннями Конституції повинні захищати права громадян і закон. Хочу звернути увагу цих органів на те, щоб вони у своїй роботі не повторювали недоліків минулого складу Генеральної прокуратури, коли на звернення народних депутатів і громадян її працівники часто відбувалися відписками, які не узгоджувалися з чинним законодавством та Конституцією.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Вітренко. За нею - депутат Григорович.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України, соціалістична опозиція. Ну що, відбулося. Цей уряд спромігся подати бюджет. Бюджет абсолютно новий. Тут зараз формується більшість, яка хоче втриматися в депутатських кріслах. Це зрозуміло. Але від цієї більшості вже, можна сказати, внесено такий проект закону - про захист багатодітних сімей. І я читаю, хто ж це спромігся таке внести. Деркач і Волков! Ну, думаю, невже й вони нарешті зрозуміли, що Україна вмирає?
Я як багатодітна мати точно знаю, що за таким бюджетом не можна взагалі дитину прогодувати. І уряд тому й не вносить законопроект про прожитковий мінімум. Я нагадую вам: не вніс уряд такий законопроект. Чому? Щоб швидше вимирало населення України. І сьогодні зібралися голови адміністрацій. Ви побачили, який бюджет подали? Не можна вам вижити. Вам - головам адміністрацій. До вас насамперед люди прийдуть.
ГОЛОВА. Голови обласних рад.
ВІТРЕНКО Н.М. Так, голови обласних рад, але й голови адміністрацій теж будуть за це відповідати. Ви захищали того Президента! Ви розгорнули репресії проти тих, хто голосував проти Кучми! Тепер ви отримали бюджет. Бюджет, за яким вижити взагалі не можна. 25 областей дотаційних. Немає ніякого зв'язку з доходами області і видатками на неї. Хто це зробив? Оцей уряд! Погляньте на цей уряд.
І я звертаюся сьогодні до більшості. Я розумію, що й єзуїтство є різним. Але якщо вже Волков, перший охоронець Президента, якщо Деркач із фракції "Трудова Україна", а це вже сімейна фракція Президента, вносять законопроект про захист багатодітних сімей, то наша фракція вносить проект постанови про неприйнятність цього варіанта проекту бюджету. І я думаю, якщо хоч крихта совісті в депутатів залишилася, хоча б остання крихітка, то треба голосувати за неприйнятність цього варіанта проекту бюджету, треба переглядати загалом усю політику.
І як на мене, Вікторе Андрійовичу, буде краще і для вас, і для України загалом, якщо ви самі подасте у відставку. Ви ж побачили, що нічого у вас не виходить: курс валюти валиться, на енергоринку тільки розгоряється війна, Бакай зник, його знайти ніхто не може. Що це діється в Україні?! Колінько заявляє, що в такий уряд, як нинішній, не можна вводити Тимошенко й Кириленка, бо проти них є кримінальні справи. І ви хочете з таким урядом щось добре зробити для України? Це абсолютно неможливо!
Тому фракція Прогресивної соціалістичної партії насамперед закликає прийняти наш проект постанови, тобто проголосувати за неприйнятність цього варіанта проекту бюджету, ну, і взагалі змінювати політику радикально, відправляти місію МВФ, хай вони повертаються до Америки і розв'язують свої проблеми, а ми будемо розв'язувати проблеми України (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Григорович. За нею - депутат Лісогорський.
ГРИГОРОВИЧ Л.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Шановний Олександре Миколайовичу! Прошу передати час мого виступу, а також виступів колег Олени Бондаренко з нашої фракції, Пухкала з "Батьківщини", Карпова з НДП народному депутату України Михайлу Сироті.
ГОЛОВА. Будь ласка.
СИРОТА М.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ
200, Черкаська область). Шановний пане Голово! Шановний пане Прем'єр-міністре! Шановні колеги! Дозвольте зачитати заяву парламентської більшості Верховної Ради України чотирнадцятого скликання.
"Ми, народні депутати України, члени депутатських фракцій і груп - фракції "Батьківщина", групи "Відродження регіонів", фракції "Громада", фракції Народнодемократичної партії, фракції Народного руху України, фракції Народного руху першого, групи "Незалежні", фракції Партії зелених України, фракції партії "Реформи і порядок" "Реформи-Конгрес", фракції Соціалдемократичної партії України (об'єднаної), фракції Трудової партії України - а також позафракційні депутати (всього 237 чоловік), усвідомлюючи свою відповідальність перед виборцями за нинішній стан суспільства і прагнучи своєю діяльністю змінити ситуацію на краще, заявляємо про утворення у Верховній Раді України чотирнадцятого скликання парламентської більшості.
Наше рішення викликане:
по-перше, прагненням забезпечити ефективне виконання Верховною Радою України своїх основних конституційних повноважень, прийняття потрібних народові законів;
по-друге, бажанням зупинити небезпечну для українського парламентаризму тенденцію використовувати трибуну Верховної Ради України для політичних баталій, для задоволення своїх амбіцій різними партійнополітичними силами, що знижує авторитет вищого законодавчого органу України, призводить до протистояння між гілками влади;
по-третє, необхідністю консолідувати тих народних депутатів, які стоять на позиціях державності, проведення соціальноекономічних реформ в Україні, реалізувати їх інтелектуальний потенціал для законодавчого забезпечення якісних перетворень у суспільстві;
по-четверте, потребою налагодити конструктивну співпрацю Президента, Верховної Ради і уряду України, які візьмуть на себе солідарну відповідальність за успіх соціально-економічних перетворень, за підвищення добробуту людей.
Ми звертаємося до українського народу з проханням підтримати нас у цій нелегкій справі, бо сьогодні це єдиний шлях зберегти і зміцнити парламентаризм як вищу форму демократії, зайнятися конкретними справами, довести виборцям свою здатність відповідально працювати для народу і для держави.
Ми заявляємо, що вищим законом нашої діяльності будуть корінні національні інтереси українського народу, а основоположними засадами наших практичних дій - Конституція і закони України.
Парламент України має стати прикладом демократичного здійснення своїх повноважень, прикладом державотворення. Саме в стінах Верховної Ради приймалися доленосні для України рішення. Ми зробимо все для того, щоб кращі традиції українського парламентаризму були закріплені і мали продовження, щоб підвищити авторитет Верховної Ради, її роль у політичному, економічному й духовному житті суспільства.
Ми своєю діяльністю доведемо, що працювати для України, захищати корінні інтереси народу, працювати конструктивно і злагоджено з Президентом, урядом України - це є висока мудрість кожного депутата, його відповідальність перед нинішнім і прийдешніми поколіннями.
Ми виступаємо за конструктивну співпрацю гілок влади, за солідарну відповідальність Президента України, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, за подолання соціально-економічної кризи, прискорення реформ, підвищення міжнародного авторитету держави. Україна чекає злагоджених дій усіх гілок влади, взаємопорозуміння між ними. Народ стомився від конфронтацій, політичних сутичок, від порожніх слів і нездійсненних обіцянок.
Ми заявляємо про свою відданість принципам парламентської демократії, про законодавче забезпечення діяльності політичної опозиції у Верховній Раді України. Її права, визначені законом, будуть захищені.
Про авторитет Верховної Ради, Президента, уряду України повинен дбати кожен і всі разом. Знаковою має стати гарантія глави держави щодо забезпечення виконання нинішньою Верховною Радою України своїх конституційних повноважень до наступного скликання Верховної Ради України в березні 2002 року.
Ми переконані, що наша конструктивна і відповідальна діяльність змінить ставлення виборців до Верховної Ради України, зніме гостроту тих проблем, які породжуються здебільшого деструктивними діями опозиційної частини Верховної Ради України, політичними амбіціями і непрофесіоналізмом лівої частини керівництва парламенту.
Позицію критиків всіх і вся та звинувачень ми змінимо на позицію відповідальних виконавців своїх рішень. Усі працюємо на Україну, яка в нас одна. Неприпустимо, аби антидержавники використовували нашу землю для солодкого життя, гендлювали інтересами українського народу.
Постійні консультації з Президентом, Прем'єр-міністром України мають стати нормою наших відносин. Ми налагодимо відкрите, прозоре спілкування з пресою.
Закликаємо конструктивно налаштованих народних депутатів приєднатися до угоди парламентської більшості та своїми діями довести відданість виборцям, здатність служити Україні. Ми виконаємо свій обов'язок перед народом (Оплески).
ГОЛОВА. Депутат Лісогорський.
ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
177, Харківська область). Прошу передать слово коммунисту Александровской.
ГОЛОВА. Депутат Александровська. За нею - депутат Чікал.
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні депутати! Щойно в цьому залі ми вислухали дуже променисту проповідь. Я хочу приєднатися до заклику до конструктивної праці й до відповідальності. Але конструктивна праця - для кого, на чиє благо, і відповідальність чия і перед ким?
Треба казати про відповідальність перед народом України, а не про свою відповідальність перед одним чоловіком, якому заглядають до рота і підігрують.
Я хочу сказати зараз декілька фраз стосовно питання, яке ми сьогодні будемо розглядати, тобто про проект бюджету України. Фракція комуністів конструктивно ставиться до цього питання і не може підтримати той проект, який сьогодні розглядається, з декількох причин: не всі питання, пов'язані з процедурою обговорення та прийняття бюджету, розглянуто; не враховано пропозиції фракції про збільшення обсягу дохідної частини бюджету, про направлення фінансування бюджету на ті статті, які відповідають інтересам більшості громадян України; не виконуються наші вимоги стосовно видатків на охорону здоров'я, освіту й науку.
Ми наполягаємо, щоб було затверджено фінансування: науки - на рівні 1 мільярда 370 мільйонів гривень, соціального захисту і соціального забезпечення - 4 мільярди гривень, охорони здоров'я - 6 мільярдів гривень, погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат - 9 мільярдів гривень, компенсація втрат від знецінення вкладів громадян - 1 мільярд гривень.
Але я хочу ще сказати, чому сьогодні нам на розгляд подали той проект бюджету, який ми не можемо прийняти. Я процитую вам декілька фрагментів із пам'ятної записки МВФ від 16 грудня 1999 року, в якій ідеться про те, що потрібно зробити окремим міністерствам України для виконання своїх зобов'язань. У цій записці сказано, що потрібно скасувати нульову ставку ПДВ на енергоносії, тобто що нам треба відмовитися від своєї позиції з цього питання. Наполягають, щоб ми скасували всі пільги на оплату транспортних та комунальних послуг тоді, коли не виконуються зобов'язання з виплати заробітної плати, пенсій і стипендій. У цій записці є дуже цікаві пропозиції Фонду державного майна.
У записці також зазначено: оголосити початок передкваліфікаційних конкурсів щодо відбору фінансових радників для проведення приватизації підприємств України. У статті 12 проекту бюджету, який нам запропоновано сьогодні, на фінансування роботи цих радників пропонується виділити 75 мільйонів гривень - за те, що вони продаватимуть наше державне майно. І на це планується виділити такі великі кошти.
Я пропоную не підтримувати законопроект про Державний бюджет України, направити його на доопрацювання для того, щоб Кабінет Міністрів урахував пропозиції депутатського корпусу, зокрема й фракції комуністів Верховної Ради України.
Спасибі.
ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Омельченко.
ПУСТОВОЙТОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
33, Дніпропетровська область). Шановні народні депутати! У засобах масової інформації дуже багато говориться про волевиявлення народу стосовно референдуму. Я вчора отримав також звернення пенсіонерів, ветеранів Великої Вітчизняної війни міста Кривого Рогу і хочу ознайомити вас із ним, щоб зрозуміти, яке волевиявлення народних мас. Цитую.
"Это обращение народа с низов. Два вопроса. Известно, намечается очередное повышение цен на жилищно-коммунальные услуги. Мы просим защитить наши права, гарантируемые Конституцией Украины. Уровень платежей за коммунальные услуги в настоящее время и без того очень высок - 30-60 гривень. Субсидии ведь ширма - снижены в полтора-два с половиной раза и составляют 3-9 гривень. Особенно высоки цены на лекарственные препараты: сердечные и антибиотики - 18-60 гривень и дороже, глазные капли от глаукомы - 12-18 гривень, а ранее стоили 5-7 копеек. Льготные рецепты участникам войны не выписываются из-за отсутствия денег в медицинских учреждениях.
Абсурдным является повышение налога на одиноких участников войны за тепло в полтора раза по сравнению с аналогичной квартирой (то есть при одинаковом расходе теплоносителей), где вместе с участником войны проживает еще кто-то. ЖЭКи ссылаются на постановление Кабмина.
После повышения цен на хлеб, как по цепочке, повысились цены на необходимые продукты питания и лекарства. Таким образом, 80-85 процентов нашего бюджета, который составляет 46, 56, 74, 83 гривни, уходит на вышеуказанные расходы. А у малообеспеченных платежи поглощают все 100 процентов, на пропитание денег не остается. Не лучший жизненный уровень и работающих. Почему? Потому что большие задолженности по заработной плате, высокие платежи за коммунальные услуги, высокая стоимость содержания детей, учащихся в школе, студентов, которым стипендия своевременно не выплачивается. Мы оказались за чертой выживания.
Очень прозорливым оказался эксПрезидент Кравчук, заверяя в 1991 году (цитируем): "Будуть дуже бідні і дуже багаті". Действительно, мы оказались категорией "дуже бідних", у нас 90-95 процентов - нищий народ.
Народ голосовал в 1991 году за лучшую жизнь, а фактически получилось, что пенсия и зарплата снижены в пересчете на гривни в полтора-два раза; коммунальные услуги, цены на хлеб, продукты питания, лекарства увеличились в 5-10 раз, тогда как цены раньше были стабильны из года в год. Поэтому народ оказался нищим. Поэтому мы обращаемся..."
И осталось очень много, но я не буду задерживать ваше внимание. Люди требуют, потому что наступает катастрофа, наступает голод. Во избежание ошибок они обращаются в Конституционный Суд, к вновь избранному Президенту Кучме, вновь избранному правительству и депутатам с просьбой защитить права, гарантированные Конституцией. Вот это инициативные группы семи районов города Кривого Рога.
Я поддерживаю свою коллегу Александровскую в том, что данный проект Закона о Государственном бюджете ни в коем случае нельзя принимать, а нужно отправить на доработку.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Омельченко. За ним - депутат Коновалюк, і завершуємо.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
146, Полтавська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Шановні члени уряду! Дозвольте подякувати за підтримку вами двох депутатських запитів, які проголосовані Верховною Радою. Хотів би акцентувати увагу на деяких аспектах згаданих депутатських запитів і попросити нового Прем'єр-міністра України Ющенка Віктора Андрійовича, кому адресований один із них, звернути на це серйозну увагу.
Про що йдеться? За участю фахівців ми проаналізували наявність продовольчого зерна в державі та забезпечення населення хлібопродуктами. Висновки засвідчують, що в Україні створився катастрофічний стан забезпечення населення хлібопродуктами. За нашими даними, в окремих областях (Донецька, Луганська, Харківська, Полтавська, Львівська, Волинська та інші) продовольчого зерна, шановний Вікторе Андрійовичу, залишилося на два-три тижні, а ціни на хліб виросли на 25-40 відсотків. Така ситуація виникла внаслідок безвідповідальної діяльності членів колишнього і нинішнього складу уряду на чолі з екс-Прем'єр-міністром України Пустовойтенком, які не вжили необхідних заходів для закупівлі продовольчого зерна і забезпечення населення хлібопродуктами.
На таку ситуацію протягом 1998-1999 років ми не раз звертали увагу і Президента, і Прем'єр-міністра Пустовойтенка. Але наші депутатські звернення і запити були проігноровані. Це призвело до того, що 22 грудня 1999 року Кабінет Міністрів змушений був прийняти під грифом "Не для друку" Постанову (ось вона перед вами) про додаткові заходи щодо задоволення регіональних потреб у продовольчому зерні, де передбачено на конкурсних засадах закупити за імпортом півтора мільйона тонн продовольчого зерна за рахунок коштів, призначених для формування регіональних ресурсів, із розподілом по регіонах згідно з додатком.
Немає жодної області, де не стояло б питання про забезпечення продовольчим зерном і хлібопродуктами наших громадян.
Шановний Вікторе Андрійовичу! У депутатському запиті ми звертаємося до вас, щоб ви створили урядову комісію, котра повинна провести перевірку законності продажу зерна і вивезення його за межі України, в процесі якої установити: скільки продовольчого зерна продано і вивезено за кордон; за якою ціною продавалося зерно, кому, в яких обсягах; скільки на даний час залишилося продовольчого зерна в Держрезерві України; за якою ціною продовольче зерно буде закуплено і в кого.
Ще одне. Я не бачу, чи є в сесійному залі Генеральний прокурор України, але настав час порушити питання про недовіру Генеральному прокурору Михайлу Потебеньку, котрий покриває діяльність багатьох посадових осіб із урядових структур, у діях яких, на нашу думку, є ознаки посадових злочинів. Понад рік знаходяться в Генеральній прокуратурі матеріали про нецільове використання державних бюджетних коштів, зокрема підписані Прем'єр-міністром України Пустовойтенком постанови Кабміну або його розпорядження. Понад рік Генеральна прокуратура не вживає заходів. Рахунок іде на сотні мільйонів гривень.
І останнє. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Буквально 20 секунд. Ви сьогодні також підтримали депутатський запит про перевірку законності передачі транснаціональній компанії "Укртатнафта" державних акцій на суму майже 20 мільйонів доларів США. Про що йдеться? Валерій Павлович Пустовойтенко 22 грудня 1998 року підписав розпорядження про передачу цій компанії акцій на зазначену суму, і дані акції передаються державному комітету Республіки Татарстан у розрахунок за нафту, поставлену ще в 1994 році. Дано доручення Генеральному прокурору перевірити це, оскільки, на думку фахівців, не виключається, що ми можемо втратити Кременчуцький нафтопереробний завод у зв'язку з передачею згаданого пакета акцій на вказану суму.
ГОЛОВА. Спасибі.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Шановний Вікторе Андрійовичу, прошу вас взяти під контроль перевірку цього розпорядження вашого попередника.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Це стосується також "Кримнафтогазу" і "Кримсоди". Те саме: заклали в бюджет, щоб не оподатковувати, але ми знаємо, хто управляє "Кримнафтогазом", і за чий рахунок, кому продали Кримський содовий завод.
Депутат Коновалюк. Будь ласка. І завершимо.
КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62, Донецька область). Шановні народні депутати! Дозвольте зачитати заяву фракції Трудової партії України.
"Завершується половина терміну повноважень Верховної Ради України чотирнадцятого скликання. Ми стали свідками надзвичайної політизації законодавчого процесу на тлі загострення суспільно-політичної ситуації в Україні. Але поза цим ефективність роботи парламенту істотно страждає через недосконалу систему організації його діяльності.
Тому парламентська фракція Трудової партії України заявляє про необхідність проведення спеціального закритого засідання Верховної Ради, присвяченого вирішенню таких проблем, як:
визначення пріоритетів у законодавчій роботі до завершення повноважень нинішнього складу парламенту, зокрема визначення переліку законів, прийняття яких необхідне найближчим часом, і відстрочення законопроектів, що не є актуальними;
посилення ролі комітетів у підготовці законопроектів до розгляду;
визначення основних параметрів та граничного терміну прийняття Закону про Регламент Верховної Ради України;
оптимізація структури й характеру роботи керівництва та Секретаріату Верховної Ради України, забезпечення їх реальної підзвітності й підконтрольності народним депутатам, недопущення кулуарного вирішення кадрових та організаційних питань діяльності Верховної Ради та Секретаріату.
Трудова партія України дотримується принципу рівності громадян перед законом і вважає за необхідне переглянути статус депутатської недоторканності.
Правоохоронні органи повинні мати право проводити дізнання та попереднє слідство проти народного депутата України на таких самих засадах, як і будь-якого громадянина України, тобто без згоди Верховної Ради. Водночас час для забезпечення належних умов діяльності і захисту народного депутата як політичної особи його затримання та арешт мають відбуватися лише за згодою двох третин конституційного складу Верховної Ради України. Разом з тим вирок суду про позбавлення волі депутата, що набрав чинності, підлягає виконанню без будь-яких особливих процедур.
Водночас треба посилити кримінальну та дисциплінарну відповідальність службових осіб і керівників правоохоронних органів за неправомірні дії щодо народних депутатів.
Необхідно провести ревізію пільг, передбачених для народних депутатів, із подальшим скасуванням тих, які суперечать принципам соціальної справделивості та потребам законодавчого процесу; запровадити механізм автоматичного позбавлення депутатів мандата в разі їх переходу на іншу роботу, в тому числі до органів державної виконавчої влади.
Ці кроки, безперечно, сприятимуть підвищенню авторитету законодавчого органу серед українських громадян".
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Народні депутати від трьох фракцій внесли пропозицію про неприйнятність проекту бюджету, внесеного Кабінетом Міністрів на друге читання. Згідно зі статтею 3.5.3 Регламенту висловляться два депутати за, два проти, а потім я поставлю дану пропозицію на голосування.
Щодо оголошення про створення більшості, це, безперечно, відрадно. Проте хотів би нагадати, що в парламенті завжди була більшість: з першого дня, коли обрали Голову, його заступників, голів комітетів, і до сьогодні, коли ми щоденно приймаємо десятки законів. Стосовно ж тієї більшості, яку нині пропонують: я - за, як і кожен депутат, однак ця більшість не повинна бути відділом у Президента або в Кабінеті Міністрів і виконувати їхні розпорядження чи голосувати одноголосно за все, що б не внесли.
Для прикладу лише нагадаю, що новостворений Кабінет Міністрів на чолі з Віктором Андрійовичем Ющенком уже відкликав 160 законопроектів, поданих попереднім складом Кабінету Міністрів як органом, що має право законодавчої ініціативи. Що було б, якби ми ті документи прийняли? Як би ми сьогодні ставилися до цієї пропозиції більшості, котра одноголосно прийняла б оці 160 законопроектів?
Отож якщо йдеться про більшість, то ми водночас повинні запропонувати зміни до Конституції, щоб ця більшість формувала уряд, призначала і звільняла з посад від Генерального прокурора до силових міністрів. Тоді ця більшість, формуючи уряд, затверджуючи його програму, і відповідатиме разом з урядом. А більшість суто ситуативна - на той чи інший випадок - чи більшість, яка повинна під козирок брати перед виконавчою структурою, - це вже не парламент, а відділ чи управління Президента, і ми цього ніколи не допустимо!
Ще раз нагадую: парламент обрали всенародно (і це треба пам'ятати кожному з нас) - 22,6 мільйона чоловік; Президента обрали 15,6 мільйона.
Щодо пропозиції, внесеної депутатом Коновалюком. Цілком правильна пропозиція. Гадаю, ми на п'яту сесію цю пропозицію дамо на доопрацювання Комітету з питань Регламенту. Комітет разом із ініціаторами цієї пропозиції підготує відповідний документ, а ми визначимо дату і, безперечно, таке закрите засідання проведемо з питань, перелік яких подав народний депутат Коновалюк.
------------
А тепер, шановні колеги, враховуючи пропозиції про неприйнятність, які внесли депутати від трьох фракцій - комуністів, соціалістів і прогресивних соціалістів, приступимо до обговорення проекту постанови за регламентною процедурою. Спочатку я надам слово автору одного з проектів Постанови про неприйнятність проекту Державного бюджету України на 2000 рік депутату Марченку, а потім - два за, два проти, і проголосуємо. Будь ласка (Шум у залі).
Я сказав, що авторам проектів надам слово. І депутату Моісеєнку обов'язково як автору, і депутату Лавриненку. По три хвилини. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
161, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты! Хочу обратить ваше внимание на розданный вам проект постановления Верховного Совета Украины, который оформлен в соответствии с требованиями норм Регламента. Напомню, что по Регламенту народные депутаты Украины в любое время могут внести предложение "про неприйнятність" или рассматриваемого законопроекта в целом, или его части. В этой связи фракция Прогрессивной социалистической партии Украины внесла проект постановления и просит вас поддержать его.
Напомню также, что процедурно для принятия проекта постановления "про неприйнятність" необходима одна треть голосов народных депутатов Украины.
А теперь суть вопроса. На протяжении целого года при подготовке проекта бюджета наша фракция выходила с предложениями, какие законопроекты должен принять Верховный Совет для того, чтобы бюджетный процесс шел в русле законів.
Напомню, что мы тогда внесли, а Верховный Совет поддержал, вопрос о необходимости принятия Основ внутренней и внешней политики (это задача Верховного Совета); необходимо было утвердить макроэкономические показатели развития на 2000 год и это может быть основой принятия бюджета. Мы также говорили о том, что Закон о бюджетной системе требует принятия законов социальных, в частности закона о прожиточном уровне.
Я также напомню, что статья 48 Конституции устанавливает право каждого гражданина на достаточный жизненный уровень. И в этой связи бюджетный процесс должен начинаться с принятия законов, которые выполняли бы нормы Конституции и защищали наших граждан от политики геноцида.
А теперь, рассматривая проект бюджета, каждый из вас увидел, что в нем и минимальная пенсия, и минимальная заработная плата не соответствуют статье 48 Конституции и статье 25 Всеобщей декларации прав человека. То есть поданный проект бюджета - это бюджет геноцида против нашего народа.
Кабинет Министров так и не внес на рассмотрение Верховного Совета Украины проект закона о прожиточном уровне. Следовательно, в связи с нарушением статьи 48, а также статьи 22 Конституции, в которой не допускается снижение социальных гарантий, Верховный Совет обязан принять постановление "про неприйнятність" предложенного правительством проекта бюджета.
А Виктору Ющенко хочу напомнить особо: вы с трибуны заявили, что принципами вашей деятельности будут честность, справедливость и патриотизм. Так патриотизм заключается в том, чтобы наш народ жил благополучно, а это определяется содержанием бюджета.
Кроме того, вы заявили, что увеличите минимальную заработную плату и пенсию в течение 24 часов, если мы скажем, откуда взять деньги. Напомню, что Наталия Витренко назвала вам источники, за счет которых можно повысить минимальную заработную плату и пенсию. Вы не выполнили своего обещания.
Уважаемые депутаты и Александр Николаевич, я прошу вопрос "про неприйнятність" проголосовать в поименном режиме.
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Моісеєнко щодо проекту, внесеного від фракції. Будь ласка (Шум у залі). Це пропозиції, внесені в оголошеннях депутатів. А потім перейдемо до питання, яке ви маєте на увазі. Ну, пропозиції депутатів, внесені від фракцій.
МОІСЕЄНКО В. М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53, Донецька область). Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР. Уважаемые коллеги! Хочу обратить внимание прежде всего председательствующего на то, что наш проект был внесен несколько раньше. И я настаивал на том, чтобы нам первым дали слово по этому вопросу. Но, к сожалению, право фракции было нарушено.
Согласно внесенному проекту постановления, который был также поддержан и Комитетом по вопросам государственного строительства, местного самоуправления и деятельности советов, мы отмечаем существенное сужение прав граждан Украины, грубейшее нарушение статьи 22 Конституции статьей 62 и рядом других внесенного проекта бюджета.
Обращаю внимание на то, что Комитет по вопросам государственного строительства, местного самоуправления и деятельности советов отмечает грубейшее нарушение статьи 7 Конституции, гарантирующей право на самоуправление граждан Украины, которая полностью игнорируется и ограничивается частями третьей и пятой статьи 63 внесенного проекта бюджета.
Особого внимания заслуживает вопрос, связанный с социальной защищенностью граждан Украины, касающийся индексации денежных доходов населения. Согласно макроэкономическим показателям, заложенным в расчет проекта бюджета, повышение индекса цен предусматривается в размере 17,6 процента и по-прежнему не предусматривается индексация денежных доходов населения. То есть наш народ, каждый гражданин Украины, будут ограблены как минимум на 13 процентов повышения цен. Это особый вопрос, который необходимо решить, на наш взгляд, в первую очередь.
Следующая позиция, которая нас волнует,
- это то, что в государственный долг Украины не включены сбережения наших граждан. Вы знаете, что недавно в Верховном Совете Украины рассматривался проект Закона о государственном долге Украины. Было внесено предложение о включении во втором чтении задолженности по сбережениям в размере более 100 миллиардов гривень в государственный долг Украины. Этот вопрос также не решается. Более того, он полностью отменяется, так как госудаственный долг имеет значительно меньшую сумму - менее 30 миллиардов гривень.
Особое возмущение вызывает то, что этим проектом бюджета снимаются выплаты и обязательства государства по задолженности по заработной плате, пенсиям, стипендиям и другим социальным выплатам. Это недопустимо, так как народ Украины имеет конституционное право на их получение.
Также обращаем ваше внимание на то, что бюджет является сбалансированным документом и поэтому рассмотрение вышеназванных статей и учтение их, естественно, вызывает вопрос "про неприйнятність" бюджета в целом.
Хочу добавить в заключение, что нашу позицию высказала депутат Александровская и ее необходимо учесть при рассмотрении проекта бюджета.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Депутат Лавриненко виступав з пропозицією про неприйнятність. У нас два проекти. Вони є у всіх народних депутатів. Процедура - два за, два проти.
Депутат Богословська за чи проти? Проти.
Депутат Горбачов за чи проти? Проти? (Шум у залі). Визначтеся
- або за, або проти, про неприйнятність ідеться.
Депутат Мазур. За. Депутат Тягнибок. Немає. Пинзеник Віктор Михайлович за чи проти? Проти.
Депутат Горбачов. Будь ласка. За ним - депутат Богословська.
Прошу уваги.
ГОРБАЧОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 127, Миколаївська область). Группа "Независимые". Уважаемые коллеги! Мы рассматриваем проект бюджета 2000 года с новым Президентом и с новым правительством. Но, к большому сожалению, формирование бюджета происходит по старому сценарию. Кабинет Министров хочет быстро отчитаться перед Президентом, и под давлением Верховный Совет, в свою очередь, не хочет проиграть в политике и быть виновным в непринятии этого очень важного закона.
В проекте бюджета остается много спорных вопросов. Например, приватизация предприятий, которые необходимо оставить в собственности государства, а не продавать за мизерную цену; налоги, которые формируются на основании законов, принятых позже, чем за шесть месяцев (а значит, не могут быть учтены); не учтены вопросы многих областей; бюджет сформирован еще более централизованно (а значит, декларации о самостоятельности регионов остались только на бумаге).
Все сегодня говорят о проекте бюджета как о новом документе. Об этом можно спорить. Можно изменять, дополнять проект, но не изменится самое главное, что может продвинуть Украину вперед, - нет экономических законов, которые по сути начнут реальную реформу и на основании которых надо рассматривать новый бюджет. Этого ждем мы от Ющенко, Еханурова, Тимошенко. Если они не сделают это сейчас, то проиграют свое правительство, останутся теоретиками экономики и несбывшихся реформ.
Сейчас, как говорят, экономическая революционная ситуация, которой надо воспользоваться, и не так важно, что бюджет будет принят чуть позже. Народ Украины должен поверить, что мы хотим изменений, а не только о них говорим. И не особенно важно, кто, в каких фракциях или в каком временном большинстве. Важен результат благополучия страны.
Я уверен, что правительство должно подать в срочном порядке законопроекты, мы - в срочном порядке их рассмотреть и принять, не прерывая работу сессии сформировать на новой экономической базе бюджет и принять его. Это будет действительное начало реформ, за которым должны последовать в срочном порядке и другие политические и экономические законы страны.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Богословська. Будь ласка. За нею - депутат Ємець.
БОГОСЛОВСЬКА І.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 169, Харківська область). Уважаемые коллеги! Вы, наверное, уже получили проект постановления, предложенный фракцией Трудовой партии Украины. Мы против того, чтобы сейчас рассматривался вопрос о неприемлемости данного проекта бюджета. Мы должны понять, что у правительства не было достаточно времени для того, чтобы представить проект бюджета в соответствии с концепцией, которую оно хочет предложить Верховному Совету.
Поэтому фракция Трудовой партии Украины считает необходимым сегодня провести обсуждение варианта бюджета, представленного в Верховный Совет, отправить этот проект на доработку и внести его в режиме повторного второго чтения. При этом депутатский корпус должен обявить о параметрах, которые необходимо учесть при подаче в Верховный Совет нового или доработанного проекта бюджета.
Мы не можем позволить, чтобы бюджетный процесс стагнировался в стране. Мы должны дать возможность Кабинету Министров до 3 февраля подать доработанный проект. При этом хотелось бы обратить внимание членов Кабинета Министров на необходимость работать с фракциями и комитетами не за два дня до подачи проекта бюджета, а буквально с нынешнего дня. Работать тщательно для того, чтобы проект имел шансы пройти в этом зале. Мы всегда поддержим проект, который будет отвечать основным требованиям, выдвинутым депутатским корпусом. Считаем, что бюджет 2000 года - это бюджет крайней экономии, ибо нужно обеспечить выполнение обязательств перед внешними и (обращаю особое внимание) внутренними кредиторами, которыми является наше население.
Надо обязательно определить перечень социально защищенных статей бюджета, которые будут выполняться только в денежной форме. Мы требуем, чтобы все трансферты в местные бюджеты осуществлялись только в денежной форме, поскольку сегодняшняя ситуация, когда из местных бюджетов уходят живые деньги, а им возвращаются ценные бумаги, подрывает местные бюджеты.
Поэтому фракция Трудовой партии Украины считает, что мы должны сократить, заморозить часть льгот, которые предоставляются и предусматривают возможность широкого социального финансирования незащищенных слоев населения.
Однако замораживание льгот должно идти таким образом, чтобы наиболее незащищенные слои населения не оказались обездоленными окончательно. Мы должны обязательно обеспечить защиту интересов инвалидов, ветеранов войны и обязательно до повышения стипендий сохранить льготы на проезд студентам, дабы не вызывать дополнительной социальной напряженности в обществе.
Мы обязательно должны ликвидировать большинство льгот, которые не позволяют сформировать доходную часть бюджета, поскольку сегодня слишком многие не платят налоги, в связи с чем налоговое бремя для настоящих плательщиков становится невыносимым.
И, безусловно, мы должны подумать об изменении НДС, введении единой ставки при полной ликвидации нулевой ставки. Однако фракция Трудовой партии Украины настаивает на том, что ставка НДС по энергоносителям не должна превышать пяти процентов.
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Ємець замість Пинзеника. За ним - депутат Мазур.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Партія "Реформи і порядок". Шановні колеги! Шановний Голово! На наш погляд... (Шум у залі). Попросіть, будь ласка, Моісеєнка, щоб не репетував з місця.
Шановні колеги, на наш погляд, вийшло якесь процедурне непорозуміння. Зверніть увагу на порядок денний сьогоднішнього засідання: перше питання - подолання вето Президента, і тільки друге - проект Закону про Державний бюджет України на 2000 рік.
Під час розминки шановний колега Марченко порушив питання про неприйнятність законопроекту про Держбюджет. Звичайно, це потрібно ставити на голосування, але, мабуть, під час розгляду другого питання (Шум у залі). Попросіть, будь ласка, Моісеєнка, щоб не кричав. А зараз потрібно розпочати розгляд першого питання. А коли почнеться розгляд другого, буде представлений варіант бюджету, який вноситься, буде постатейне голосування, і тоді проголосуємо пропозицію депутата Марченка.
А Пинзеник, якого було оголошено від фракції, записаний саме на розгляд питання про проект Закону про Державний бюджет України на 2000 рік, тоді він і виступатиме від фракції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Мазур. Будь ласка.
МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ, ПСПУ). Фракция ПСПУ. Я хочу уважаемым народным депутатам, уважаемому правительству зачитать статью 48 Конституции Украины: "Каждый имеет право на достаточный жизненный уровень для себя и своей семьи, включающий достаточное питание, одежду, жилище". А также зачитаю статью 79 Конституции Украины: "Присягаю на верность Украине. Обязуюсь всеми своими действиями отстаивать суверенитет и независимость Украины, заботиться о благе Отчизны и благосостоянии Украинского народа.
Присягаю соблюдать Конституцию Украины и законы Украины, исполнять свои обязанности в интересах всех соотечественников".
Как же учтены интересы соотечественников в этом проекте бюджета? А никак! В нем не предусмотрены выплаты по гарантиям, льготам и социальным регрессам шахтерам; не обеспечены льготы ветеранам и инвалидам, чернобыльцам, многодетным семьям, студентам и другим категориям граждан; не обеспечен прожиточный минимум, не принят закон о прожиточном минимуме и социальных гарантиях.
Виктор Андреевич Ющенко прекрасно знает, каким образом рассчитывается потребительская корзина для граждан Украины, которая также не обеспечена предложенным проектом бюджета. Обращаю внимание представителей областей на то, что проект бюджета 2000 года уменьшен, местные бюджеты по сравнению с 1999 годом уменьшены на 4,6 процента для всех областей (а это около 500 миллионов гривень). Для Луганской области, которую я представляю, бюджет уменьшен на 12 процентов. Я хочу подчеркнуть такую дискриминацию в очередной раз. Поэтому я предлагаю проект бюджета сегодня не рассматривать и наш проект постановления "про неприйнятність" бюджета проголосовать в поименном режиме, чтобы народ знал своих "героев".
Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні колеги, ми обговорили згідно з процедурою подані проекти постанови. Ставлю на голосування проект постанови, який внесли депутати Моісеєнко, Вітренко, Марченко, Романчук, Лимар, Безугла, Савенко та інші. Будь ласка (Шум у залі).
Слово надається Прем'єр-міністру. Прошу, Вікторе Андрійовичу.
ЮЩЕНКО В.А., Прем'єр-міністр України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Уряд поділяє стурбованість, висловлену в цьому залі. І я хочу повідомити вам, що ахіллесовою п'ятою пропонованого проекту є дві речі: перша - регіоналізація бюджету і друга - соціальна політика.
Спробую пояснити базові, ключові принципи, на яких стояв уряд. Концептуальний і головний - ми повинні визнати, що на старій податковій базі не вийде успішної регіональної та соціальної політики. Якщо хтось спробує довести зворотне, ми готові з олівцем розглянути як ті 500 пропозицій, що ви подали, так і наступні.
Однак просив би врахувати логіку уряду щодо бюджету 2000 року: загальну концепцію, що ми врахували, що не врахували, які зміни внесли.
Перше. Ми як центральна влада відмовилися від 3,2 мільярда гривень податків, які раніше надходили до центрального бюджету, починаючи від централізації амортвідрахувань (це 1 мільярд гривень в розрахунку на рік) і дорожнього збору в тій частині, який направлявся в центр (це приблизно 550-600 мільйонів гривень). Ми зняли з себе ці доходи і зменшили податковий тиск на бізнес.
Друге. Якщо брати порівняльну базу попереднього року, консолідовані доходи бюджетів становили 34 мільярди гривень. Врахувавши ваші пропозиції, ми вийшли на зведені доходи бюджету 36 мільярдів гривень, додали 1,8 мільярда гривень з тих пропозицій, які ви вносили, або на 5 відсотків додали версію консолідованих доходів на старій, існуючій базі. Далі ми кажемо: не бачимо можливості через посилення тиску на діючі податкові зони формувати реальні надходження до бюджету.
Хотілося б сказати про те, як передбачено у проекті бюджету відносини між центральним і регіональним рівнем. Згадаймо, що в 2000 році на центральний бюджет додано на 3,7 мільярда гривень нових видатків, яких не було в минулому році.
Далі. Ви сказали, що ми повинні подати проект бездефіцитного бюджету. Ми подали проект бездефіцитного бюджету. Це від вас, шановні колеги, залежить. Визначите дефіцит - будемо писати дефіцит. Одне питання тільки: ціни, девальвація і нові соціальні проблеми.
Ми готові йти назустріч будь-яким вашим побажанням. 1,6 мільярда гривень дефіциту минулого року від нас забрали, сказали, що це не ваш ресурс. Видатки у цій частині плюс додаткові видатки поточного року з обслуговування боргів, які падають на центральну владу, - 1,6 мільярда. Плюс ми запланували на погашення боргу 450 мільйонів гривень.
Таким чином, борги центральної влади за один рік зросли на 3,1 мільярда гривень. Доходи у центральний бюджет ми збільшили тільки на 1,8 мільярда. Вважаємо, що вчинили чесно, оскільки 50 відсотків мобілізації, яку треба було знайти всередині для обслуговування 3,1 мільярда гривень нових боргів, ми знайшли на центральному горизонті.
Що залишили місцевим бюджетам? Залишили 7,7 мільярда гривень видатків проти бази 10 мільярдів, яка була в минулому році. Але у додатку 4 ми даємо вам таблицю на 3,9 мільярда гривень, з яких 1,8 мільярда (відрахування у централізований фонд дотацій) автоматично, географічно не виходячи за межі області, залишаються на місцях. Крім того, 500 мільйонів із об'єктами соціально-культурної сфери передаємо на регіональні бюджети.
Таким чином, якщо говорити про відносини між центральним урядом і регіонами, центральний уряд узяв 3 мільярди гривень нових видатків і на це попросив 1,8 мільярда нових доходів - і не більше. На регіональному рівні ми залишили все те, що було в минулому році, тобто прийняли нульовий варіант (Шум у залі). Одну хвилинку! Я з вами відверто говорю, дійдемо зараз і до пенсій, і до зарплати.
Стосовно проблем цього проекту бюджету. Цей проект не враховує дефіциту, що виник у Пенсійному фонді. Дефіцит Пенсійного фонду на сьогодні (непроплати) становить 1 мільярд 300 мільйонів гривень. У проекті бюджету на 2000 рік, у тій матриці, яку ви отримали, немає відповіді на 580 мільйонів гривень погашення прострочених пенсій, які є за станом на 1 січня 2000 року, - це одна проблема. Проблема ще є на 240 мільйонів гривень по пенсіях військовим. У нас немає балансу на неї. Ну, будемо говорити зараз про 580 мільйонів, що є проблема одна.
Далі. Довідково, по секрету скажу, що прихований дефіцит бюджетів усіх рівнів на сьогодні становить 8 мільярдів гривень. На місцевому рівні прихований дефіцит бюджету становить 53 відсотки всіх видатків, які вели місцеві бюджети. Це наслідок роботи не нинішнього уряду (не кажу, чиєї). Але факт такий: із 8 мільярдів гривень сформованого дефіциту, непрофінансованих видатків усіх бюджетних рівнів, 2,7 мільярда - це соціальні борги, з них заробітна плата - 1,2 мільярда. Ми кажемо: 1,2 мільярда простроченої заробітної плати бюджетів усіх рівнів не враховано в поданому проекті бюджету.
Крім того, у нас є декілька категорій громадян із доходами від 18 до 47 гривень на сім'ю. І ми передбачили, що близько 300-350 мільйонів гривень ми також повинні вишукати для того, щоб зняти по цих категоріях проблеми соціального характеру у 2000 році.
Отже, ми маємо проблему: 1 мільярд 200 мільйонів, 380 мільйонів і ще плюс 380 мільйонів гривень, тобто близько 2 мільярдів гривень - проблеми соціального характеру, які не враховані в цьому проекті бюджету.
Що ми пропонуємо? Ми паралельно з проектом бюджету внесли 20 законопроектів - змін до законів і просимо: прийміть, шановні депутати, оцей пакет (це, власне, те, що вносилося в пропозиціях народних депутатів), який забезпечить приблизно 5,1 мільярда гривень надходжень від нової податкової бази. Ділимо навпіл названу суму (оскільки треба якісь пропозиції відмести, якісь ввести з середини року і таке інше - просто адаптувати цей регламент) і розраховуємо, що з того пакета з вашою допомогою зможемо отримати 2,5 мільярда гривень, закрити 2,1 мільярда отих всіх проблем, які ви нанизали.
Підвівши риску, можемо сказати: якщо приймається той пакет наполовину, ми знімаємо всі прострочені пенсії в Україні, практично знімаємо всю прострочену заробітну плату і п'яти категоріям населення збільшуємо соціальні дотації на рівень 350- 450 мільйонів гривень.
Оце концепція, з якої ми виходили. Ми не могли моделювати бюджет з урахуванням тих законів, які ще не прийняті, ми рахували на старих законах і паралельно заклали 20 законопроектів різного характеру (парламентського, президентського) для того, щоб ви пішли нам назустріч. Така була ідеологія.
Просимо підтримати проект постанови про внесення проекту бюджету на повторне друге читання через два тижні.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, я хотів би ще раз нагадати всім: і народним депутатам, і присутнім головам обласних рад, і головам комісій, і членам уряду, що Верховна Рада прийняла Бюджетну резолюцію, котрою чітко визначені параметри бюджету 2000 року. Це перше.
Друге. Ми передбачили, що протягом 2000-2001 років будуть вирівняні бюджети державний і регіональні. І в проекті бюджету, який ми прийняли в першому читанні, співвідношення було: державний - 59 відсотків і регіональні - 41 відсоток. І керівники областей, і держадміністрації, і обласні ради погодилися з таким підходом, і такий проект бюджету було повернуто Кабінету Міністрів на доопрацювання. І ми вважали, що такий підхід і спільна співпраця в доопрацюванні проекту бюджету дадуть змогу справді перейти на нові позиції формування бюджету, який забезпечував би роботу і центру, і регіонів.
Сьогодні Кабінет Міністрів вніс проект бюджету співвідношенням 75 на 25 відсотків. Це далеко не ті параметри, які ми заклали у Бюджетній резолюції і в проекті бюджету, прийнятому в першому читанні.
І останнє. Кабінет Міністрів, я ще раз нагадую, відкликав 160 законопроектів, котрі мали вплинути, як вважав попередній уряд, подаючи їх, на наповнення бюджету. Нинішній уряд подав до парламенту 7 нових законопроектів, відкликавши 160, і ми вважаємо, що найближчим часом буде подано ще 5, оскільки є лист за підписом керівника Кабінету Міністрів.
Ці 7 законопроектів уже опрацьовуються у профільних комітетах, решта 5, які надійдуть, теж будуть опрацьовані. Тому нам треба чітко визначитися. Є Бюджетна резолюція, є проект, прийнятий у першому читанні, а сьогодні ми розглядаємо за процедурою другого читання, отож давайте з цих позицій і підходити.
Однак, враховуючи параметри, які закладені в проекті бюджету, поданому Кабінетом Міністрів на друге читання, ви бачите, що надійшло три проекти постанови про неприйнятність даного проекту бюджету.
Тому я ставлю на голосування пропозицію про неприйнятність проекту бюджету, внесеного Кабінетом Міністрів. Голосуємо у звичайному режимі.
"За" - 153.
Рішення прийнято (Шум у залі).
-----------
Шановні колеги! У нас є Закон України про порядок фінансування видатків (Шум у залі). Хвилинку, не треба шуміти. Є Закон про порядок фінансування видатків з Державного бюджету України у 2000 році до набрання чинності Законом України про Державний бюджет України на 2000 рік з пропозиціями Президента. Доповідає заступник міністра юстиції Хандурін Микола Іванович. Будь ласка.
ХАНДУРІН М.І., заступник міністра юстиції України. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Прийнятий Верховною Радою України 24 грудня 1999 року Закон України про порядок фінансування видатків з Державного бюджету України у 2000 році до набрання чинності Законом України про Державний бюджет України на 2000 рік, що надійшов на підпис Президенту України (Шум у залі).
ГОЛОВА. Одну хвилинку, Миколо Івановичу. Вікторе Андрійовичу, Кабінету Міністрів торкається це питання, і я прошу членів уряду залишитися на місцях. Народні депутати, ідеться про фінансування. Ми з вами прийняли закон, а Президент наклав на нього вето і повернув нам. Давайте вислухаємо і приймемо рішення. Будь ласка.
ХАНДУРІН М.І. Перше. Частиною другою статті 1 закону передбачено погодження фінансування з Державного бюджету України новостворених установ та вперше здійснюваних у 2000 році заходів за тимчасовими кошторисами з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Встановлення такого погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету не відповідає статті 89 Конституції України, яка обмежує коло діяльності комітетів Верховної Ради України здійсненням законотворчої роботи, підготовкою і попереднім розглядом питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України.
Тому пропонується з частини другої статті 1 закону слова "за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету" вилучити.
ГОЛОВА. Запитання до Миколи Івановича є?
ХАНДУРІН М.І. Я не закінчив.
ГОЛОВА. Продовжуйте, будь ласка.
ХАНДУРІН М.І. Друге. Статтею 3 закону забороняється до прийняття Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік спрямування коштів Державного бюджету України на фінансування проведення, зокрема, референдумів.
Запровадження цієї норми унеможливить проведення референдумів, у тому числі всеукраїнського референдуму, який проголошується за всенародною ініціативою.
Таким чином, стаття 3 даного закону фактично обмежує передбачені Конституцією України право народу України проводити всеукраїнський референдум (стаття 72) та право громадян брати участь у всеукраїнському референдумі.
ГОЛОВА. Миколо Івановичу, одну хвилинку. Шановні колеги, я прошу, сядьте на свої робочі місця. Що трапилося? Йдеться про прийняття закону. Сядьте, будь ласка.
Будь ласка, доповідайте. Слухаємо доповідь заступника міністра. Будь ласка.
ХАНДУРІН М.І. Це суперечить статтям 64 та 22 Конституції України, за якими конституційні права громадянина не можуть бути обмежені, при прийнятті нових законів не допускається звуження обсягу існуючих прав.
Крім того, зазначена норма закону фактично не дає можливості Президентові України здійснити покладене на нього пунктом 6 статті 106 Конституції конституційне повноваження щодо проголошення всеукраїнського референдуму.
Зважаючи на викладене, пропонується із закону статтю 3 вилучити.
Крім того, згідно зі статтею 102 Конституції України Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина і, застосувавши право вето, він виконав свій конституційний обов'язок перед народом.
Згідно зі статтею 8 Конституції України норми Конституції є нормами прямої дії. І обов'язок народних депутатів - проголосувати за пропозиції Президента України для реалізації передбаченого статтями 69 і 71 Конституції України права народу України на його волевиявлення через всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
Звертаючись до вас, шановні народні обранці, і насамперед до тих серед вас, які поділяють демократичні погляди і поважають право українського народу як носія і єдиного суверена державної влади в Україні, підтримати ці пропозиції Президента України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Чи є запитання до Миколи Івановича? Запишіться, будь ласка. На запитання відводиться 5 хвилин. Висвітіть, будь ласка, прізвища.
Депутат Єщенко. За ним - депутат Марченко.
ЄЩЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загально-державний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Прошу передать слово депутату Моисеенко.
ГОЛОВА. Будь ласка.
МОІСЕЄНКО В.М. Фракция Коммунистической партии Украины. Николай Иванович, у меня к вам вопрос такого же содержания.
Вы помните, что при обсуждении проекта бюджета у нас на заседании комитета поднимался вопрос об индексации денежных доходов населения в связи с заложенным коэффициентом роста цен, который предполагается правительством.
Проект рассчитан из курса доллара всего 5 гривень, хотя Ющенко, отвечая на вопросы при назначении его Премьером, говорил, что уже 5,1.
Почему Президент не ставит вопрос о защите прав граждан на индексацию денежных доходов в связи с обнищанием населения вследствие повышения цен, а поднимает совершенно иные вопросы, которые в общем-то прав граждан касаются в той или иной степени, в значительно меньшей, чем право на жизнь, которое определяется доходами человека. Не кажется ли вам, что Президенту надо всетаки сосредоточить внимание на этом аспекте?
ХАНДУРІН М.І Дякую за запитання. Але воно не стосується питання, яке розглядається. Питання, які ви порушили, можуть бути розглянуті при розгляді проекту бюджету на 2000 рік.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Депутат Марченко.
МАРЧЕНКО В. Р. Я хотел бы задать вам вопрос такого содержания. Можно рассматривать вопрос о финансировании референдума. И наша фракция, и Прогрессивная социалистическая партия подготовили восемь вопросов, которые мы считаем необходимым провести через всеукраинский референдум для того, чтобы навести порядок и построить демократическое государство. И мы будем организовывать встречный референдум.
Но у меня вопрос такого содержания. Стоит ли сейчас говорить о финансировании всеукраинского референдума, если Закон о проведении всеукраинского и местных референдумов совершенно противоречит Конституции? То есть без законодательного обеспечения проведения референдума есть ли смысл говорить о финансировании проведения референдума? И не будет ли это использовано под какой-либо плебисцит или под какие-то незаконные формы опроса населения?
Спасибо.
ХАНДУРІН М.І. Шановний Володимире Романовичу, дякую за запитання. Річ у тому, що цей референдум проводиться за народною ініціативою, згідно з правом народу, яке передбачено Конституцією (Шум у залі).
ГОЛОВА. Ви не смішіть людей.
ХАНДУРІН М.І. У Конституції передбачені форми референдуму, коли він призначається Президентом, Верховною Радою або проголошується за народною ініціативою.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Баранчик.
ХАНДУРІН М.І. Дайте можливість відповісти на запитання. Ви знаєте, що норми Конституції стосовно прав і свобод громадян є нормами прямої дії. І ви маєте поважати передбачене Конституцією право народу на волевиявлення, на проведення всеукраїнського референдуму. Це ваш обов'язок.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Депутате Баранчик, будь ласка. Я прошу до уваги.
БАРАНЧИК І.І., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Скажіть, будь ласка, проведення всенародного референдуму відповідає вимогам народу чи це робота адміністрацій зверху донизу?
ХАНДУРІН М.І. Дякую за запитання. Нині проводиться збір підписів щодо проведення референдуму за народною ініціативою. Право формулювати питання мають виборці - 3 мільйони, а не якась, як ви кажете, партія. Не буде формулювати питань ні Президент, ні Верховна Рада. Питання сформулюють 3,5 мільйона виборців, тоді вони і будуть розглядатися.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Миколо Івановичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.
Депутат Кузнєцов, перший заступник голови бюджетного комітету. Будь ласка.
КУЗНЄЦОВ П.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый председательствующий! Уважаемые депутаты! Только что мы все были свидетелями того, что бюджет, который был внесен правительством, отклонен как неприемлемый. И поэтому сразу возникает проблема финансирования расходов государства в течение ближайшего времени.
Верховная Рада определилась с порядком финансирования. Это заложено в Законе о бюджетной системе, где четко говорится, что если бюджет не принимается до 1 января текущего года, то принимается постановление, которое определяет порядок финансирования государственных расходов до принятия бюджета.
В принципе, в Украине нет прецедентного права, но все те позиции, которые изложены в данном законе, традиционно принимались Верховной Радой.
Я бы обратил ваше внимание на то, что на заседании бюджетного комитета при рассмотрении данного вопроса мнения разделились. Поэтому я не могу доложить мнение бюджетного комитета. Но свое личное мнение я вам могу сказать однозначно: если не будет преодолено вето Президента, страна окажется в очень неблагоприятном положении относительно финансирования тех или иных расходов. Поэтому мое предложение, которое истекает из принятого ранее Верховной Радой закона, таково: необходимо преодолеть вето Президента.
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі.
Чи є запитання до Кузнєцова Павла Сергійовича?
Будь ласка, депутати Черняк, Мухін і Єльяшкевич. Прошу.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 153, Рівненська область). Дякую. Шановний Павле Сергійовичу! Як я пам'ятаю, з пропозиціями стосовно порядку фінансування видатків бюджету виступив Прем'єр-міністр Ющенко, а після цього Президент наклав вето на те, що прийняла Верховна Рада з подачі Прем'єр-міністра, з подачі Кабінету Міністрів. Це так чи ні, і як ви ставитеся до цього? І який тоді вихід із цієї ситуації? І якщо ми не подолаємо сьогодні вето, то які будуть наслідки цього?
Дякую.
КУЗНЄЦОВ П.С. Спасибо, Владимир Кириллович, за ваш вопрос. Вы недалеки от истины. Я не хочу называть конкретные фамилии членов нынешнего правительства, но, обсуждая отдельные вопросы, они тоже были несколько в растерянности от того, что последовало вето на порядок финансирования. И эта растерянность в общем-то понятна, потому что в принципе принятый закон о порядке финансирования до принятия бюджета 2000 года практически ничем не отличается от традиционно принимаемых.
Последствия, как я уже сказал, будут самыми непредсказуемыми. Уже сейчас не выплачиваются заработные платы, полностью отсутствует финансирование отдельных отраслей, в частности Национального космического агентства Украины и так далее. То есть последствия катастрофические. Если мы заботимся о благе нашей страны, о благе нашего народа, то обязательно должны преодолеть вето Президента. К сожалению, я смотрю, что в зале сейчас находится столько депутатов, что при таком раскладе мы никогда его не преодолеем.
ГОЛОВА. Депутат Мухін. Будь ласка. За ним - депутат Єльяшкевич.
МУХІН В.В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Бывало так, что, наверное, раз пять мы утверждали (я еще в парламенте предыдущего созыва работал) бюджет и затем случалось так, что не успевали до конца бюджетного года принять новый бюджет. И обычно мы принимали такое постановление, как мы сегодня приняли, и пролонгировали действие этого бюджета на первый квартал следующего года. Но в связи с тем, что Президент наложил вето, а никогда президенты не накладывали вето на такие решения парламента, не считаете ли вы, что надо с января прекратить финансирование Администрации Президента, Кабинета Министров, Верховного Совета и других руководящих органов? Они должны финансироваться по закону, а теперь они не имеют права финансироваться и выплачивать зарплаты.
Такой прецедент имеется. Скажем, конгресс Соединенных Штатов Америки прекратил финансирование Президента, и, как вы знаете, в течение полумесяца или месяца не финансировалась администрация президента Соединенных Штатов, после чего он пошел навстречу конгрессу.
КУЗНЄЦОВ П.С. Большое спасибо за вопрос, Владимир Васильевич. Я целиком и полностью разделяю ответ, который содержится в вашем вопросе. Мы часто привыкли ссылаться на цивилизованные страны, и когда нам нужно, мы на них ссылаемся, а вот когда нам не нравится их пример, тогда мы не ссылаемся. Вы все прекрасно знаете, как строго относятся в Соединенных Штатах Америки к прерогативам конгресса по отношению к бюджетному финансированию. Только конгресс и никто более - ни президент Соединенных Штатов Америки, ни министры не имеют права вмешиваться в финансирование. Ну а мы, получается, полуцивилизованная страна. Когда нам нужно, мы говорим цивилизованно, мы цивилизованные, а когда не нужно, то поступаем, как дикари.
Поэтому я полностью согласен с вами. Можно было бы попробовать это сделать, если бы Верховная Рада действительно проявила мужество и сказала, что да, она высший законодательный орган страны.
ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемый Павел Сергеевич! Вы как первый заместитель председателя бюджетного комитета очень хорошо помните историю с законопроектом о бюджете на 2000 год. Поэтому как, на ваш взгляд, оценить действия Президента, который наложил вето на закон, позволяющий ему как главе государства все-таки осуществлять траты на нужды чиновников, в том числе своего аппарата, в то время как его непосредственные подчиненные в лице бывшего правительства прямо виновны в срыве бюджетного процесса? То есть фактически Верховная Рада сделала шаг навстречу Президенту, приняв соответствующий закон. Это шаг навстречу исполнительной власти, поскольку, как вы понимаете, вина за срыв бюджетного процесса полностью лежит на ней.
Как можно оценить действия главы государства и исполнительной власти в целом, когда он сознательно не хочет выплачивать средства государственным чиновникам?
КУЗНЄЦОВ П.С. Спасибо, Александр Сергеевич, за ваш вопрос. Я хотел бы ответить на него таким образом.
На мой взгляд, ситуация, которая сложилась с проектом закона о порядке финансирования на 2000 год до принятия бюджета, свидетельствует о том, что кто-то очень качественно подставляет нашего Президента, очень качественно. Этот закон настолько традиционен, что придумать наложить на него вето Я считаю, что кто-то в Администрации Президента работает против него. Это единственное, что я могу вам сказать.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми поставимо це питання на голосування після перерви.
------------
А зараз я хотів би нагадати, шановні народні депутати, що ми прийняли проект бюджету в першому читанні, а сьогодні проголосували про його неприйнятність. Тому я просив би не робити з цього ніякої трагедії. Нехай скаже Ігор Олександрович, скільки потрібно часу на його доопрацювання до другого читання і подання. І ніяких проблем немає. Навіщо ми на чистому місці робимо проблему? Ви ж вчитайтеся в проект, який ми голосували: внесений Кабінетом Міністрів України на розгляд у другому читанні проект Державного бюджету України на 2000 рік не приймати у другому читанні. Чому з цього робиться трагедія?
Тому я просив би, Ігоре Олександровичу... (Шум у залі).
Я розумію, що приїхали гості і вони навитяжку стоять, але навитяжку потрібно стояти перед народом українським - а це 50 мільйонів. Сенат нехай у себе приймає, а ми будемо в себе приймати, у Верховній Раді. Ігоре Олександровичу, скажіть, будь ласка, скільки потрібно часу на доопрацювання?
МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. Шановні народні депутати! Наслідки рішення, яке ви щойно прийняли, практично призведуть до призупинення бюджетного процесу. Це зрозуміло всім.
Зараз документ, який ми подали згідно з Регламентом, має бути переданий у відповідний комітет і два тижні повинен там розглядатися.
Що буде далі, важко сказати. Але уряд все одно працюватиме спільно з бюджетним комітетом таким чином, щоб упродовж двох тижнів подати в другому читанні цей документ, як і говорив про це Прем'єрміністр Віктор Андрійович Ющенко.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Ігор Олександрович цілком правильно сказав. Я тільки хотів би нагадати, що не комітет подавав у другому читанні, а Кабінет Міністрів, і ми Кабінетові Міністрів повертаємо на доопрацювання до другого читання. Питань немає.
Тому я просив би, шановні колеги, щоб ми погодилися, що два тижні достатньо для цього. І просив би проголосувати за те, щоб надати ці два тижні для доопрацювання на повторне друге читання і внесення на розгляд Верховної Ради.
Одну хвилинку, не ставте на голосування. Запросіть людей до залу. Ігоре Рафаїловичу, сідайте, будь ласка, давайте працювати.
Кабінет Міністрів просить два тижні. Сьогодні ми маємо 13 січня, а 1 лютого внесемо на розгляд у другому читанні доопрацьований проект бюджету.
Ігоре Олександровичу, на 1 лютого, так? Будь ласка.
МІТЮКОВ І.О. Йдеться про те, щоб протягом першого тижня лютого розглянути проект бюджету в другому читанні.
ГОЛОВА. Добре. Голосуємо за пропозицію, внесену Кабінетом Міністрів.
"За" - 219.
Голосуємо. Михайле Дмитровичу! На повторне друге читання на перший тиждень лютого.
"За" - 248.
Рішення прийнято. Спасибі.
------------
Шановні колеги, я прошу зайняти місця і продовжуємо роботу. І вставте картки, будь ласка.
Висвітіть, будь ласка, хто у нас записався на виступи. У нас чотири депутати. Будь ласка, депутати Мазур, Черняк. Олена Анатоліївна є? Немає. Депутат Черняк. Немає?
Тоді Єльяшкевич Олександр Сергійович. За ним - депутат Марченко.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Я прошу всех сосредоточиться, несмотря на то, что у нас идет несколько хаотический режим работы, мы с одного вопроса перескакиваем на другой. Я хочу обратить ваше внимание на необходимость...
ГОЛОВА. Я прошу, ніхто не перескакує. Ми розглянули одне питання, а зараз розглядаємо інше, і ніхто не перескакує. Були внесені пропозиції депутатів, тому я так і поставив.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Хорошо, Александр Николаевич. Я прошу народных депутатов Украины обратить особое внимание на необходимость преодоления президентского вето в связи с тем, что, не преодолев президентское вето, мы, к сожалению, не даем возможности нормально функционировать всей структуре исполнительной власти, так как нет законодательного обеспечения государственной системы доходов и расходов.
Поэтому я просил бы уважаемых коллег очень серьезно отнестись к этой проблеме и сегодня преодолеть президентское вето.
Дискуссия о референдумах должна отойти на второй план. Кстати, дискуссию необходимо проводить все-таки в присутствии теневого руководителя Верховной Рады Александра Михайловича Волкова, а также руководителей средств массовой информации, которые сегодня развязали информационный террор против всего депутатского корпуса. И, возможно, скоро по телевидению будут обявления о денежных вознаграждениях за то, кто "лучше" скажет о народных депутатах Украины, имеется в виду с целью опорочить вообще парламентаризм как таковой.
Я хотел бы, чтобы мы, принимая сегодня решение, понимали, что за дискуссией о референдумах, о прочих других мелких вопросах власть уходит от ответов на главные вопросы. И если мы сегодня не преодолеем президентское вето, то фактически дадим возможность в хаотическом режиме использовать бюджетные ресурсы тем, кто и так привык нарушать законы.
Поэтому я прошу представителей правого и левого крыла нашего парламента обединиться и проголосовать за преодоление президентского вето.
Но для того чтобы мы сегодня проголосовали за это решение, я просил бы все-таки, чтобы перед этим состоялись консультации руководителей фракций с руководством Верховной Рады. Необходимо нормально построить работу законодательного органа, в противном случае мы даем очень хорошую пищу для тех, кто сегодня мечтает о разгоне Верховной Рады как органа, который является преградой на пути использования бюджетных средств не по целевому назначению.
Я думаю, что если мы сегодня преодолеем президентское вето, то не дадим возможности нечистым на руку людям использовать бюджетные средства.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Марченко. Будь ласка. За ним - депутат Мазур.
МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! Я думаю, что всем понятна суть проблемы, которая сегодня рассматривается. Я просто напомню, в чем она заключается. Кабинет Министров сорвал бюджетный процесс. Еще раз подчеркну, это сделано в связи с выборами Президента, в связи с назначением нового Кабинета Министров. Верховным Советом при поддержке Кабинета Министров был принят закон, которым нормативы формирования бюджета на первый квартал 2000 года сохранены на уровне 1999 года. Вот в чем было основное решение по этому вопросу.
Кроме того, рассматривая этот вопрос, мы показали, что Закон о всеукраинском и местных референдумах сегодня противоречит действующей Конституции. Я напомню, что в этом законе, в частности, говорится о Президиуме Верховного Совета, которому дано право формулировать вопросы, решать многие другие организационные вопросы, и это противоречит Конституции.
Верховный Совет вместе с принятием норматива формирования бюджета на первый квартал 2000 года принял решение о том, чтобы до принятия нового закона о всеукраинском референдуме наложить мораторий на финансирование. Я утверждаю, что Президент Украины пошел на политический шантаж, наложив вето на этот закон для того, чтобы получить право финансировать какой-то референдум. Вот в чем суть вопроса. Ему, Президенту Леониду Кучме, не нужно сегодня на законодательном уровне формирование доходной и расходной частей бюджета и контроль за ними, ему нужно одно - провести всеукраинский референдум, причем совершенно, на мой взгляд, по глупым вопросам. Двухпалатный, затем трехпалатный, восьмипалатный
- это же будет бесконечно, лишь бы найти оправдание.
Поэтому мы будем голосовать за преодоление вето Президента. И наша фракция заинтересована, чтобы в бюджете было предусмотрено финансирование референдума и чтобы был принят закон о всеукраинском референдуме. Ибо мы считаем, что действительно необходима политическая реформа.
И мы подготовили на референдум свои вопросы. Я их зачитаю. "Чи підтримуєте Ви пропозицію про внесення змін до розділу ІІ Конституції, які забезпечили б кожному громадянину України гарантовані державою безоплатну освіту, охорону здоров'я, медичну допомогу, отримання житла, а також гарантоване право на працю і її своєчасну оплату?"
Друге запитання: "Чи висловлюєтеся Ви за необхідність повернення державою проіндексованих заощаджень громадян?"
Далі. "Чи згодні Ви, щоб для забезпечення суверенітету, незалежності, відродження національної економіки і підтримки вітчизняного товаровиробника Україна призупинила виконання своїх зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом?"
Окрім того, нам потрібно закріпити державний устрій і зафіксувати це в змісті Декларації про державний суверенітет України.
І особливо я хочу звернутися до голів обласних рад. Наша партія виходить з пропозицією, щоб ми провели і затвердили всеукраїнським референдумом таке питання: "Чи згодні Ви внести до Конституції України та чинного законодавства зміни про надання Верховній Раді, обласним, районним, міським, районним у містах, сільським, селищним радам виключного права формувати органи державної виконавчої влади відповідних рівнів?"
Вот такой референдум нужно провести в Украине. Мы будем стоять на этом и проведем его. Только нужно в русле закона это сделать. А сейчас необходимо преодолеть вето.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Мазур.
МАЗУР О.А. Фракция ПСПУ. То, что сегодня происходит, называется грубым вмешательством во внутренние дела Украины.
Вот посмотрите книжечки, которые нам розданы. При правительстве Украины существует немецкая консультативная группа по вопросам экономики. Причем она существует открыто. И в этой книжечке даны строгие указания по той стратегии, которая сегодня исполняется в Украине. Я подчеркиваю: это есть грубое вмешательство во внутренние дела Украины со стороны Германии и международных финансовых институтов - Международного валютного фонда и Мирового банка.
Хочу сказать для информации тем, кто еще не знает. 25 октября 1999 года в Берлине на очередном ежегодном собрании Международного валютного фонда было обявлено, что до конца года будет создано новое международное образование, получившее название "большая двадцатка", или же "двадцать". Из стран СНГ в эту структуру входит только Россия. Украина туда не входит, нам там не подготовлено место под солнцем. На этой встрече, я подчеркиваю, было решено реформировать международные финансовые формирования - Международный валютный фонд и Мировой банк.
Соединенные Штаты Америки - основной донор вообще требуют ликвидировать Международный валютный фонд и Мировой банк до февраля текущего года. Поэтому так и торопятся вот эти советники, наше правительство, аппарат Президента, которые, я тоже согласна с коммунистами, подставляют Президента Украины и который издает, вернее, подписывает указы об ускоренной распродаже Украины, в частности, указ от 29 декабря прошлого года об ускоренной распродаже стратегически важных для независимости Украины предприятий. Я не знаю, есть ли еще в мире страна мало-мальски развитая, которая позволяет торговать своими стратегически важными предприятиями.
На все это финансовые структуры федерального правительства Германии выделяют 558,8 миллиона долларов США. То есть достаточную сумму для того, чтобы наши чиновники верховной власти и на местах исполняли сегодня те указания, которые им дают эти "консультативні ради".
Я расскажу, что в этом указе самое интересное. Согласно указу в течение 2000 года необходимо приватизировать одно из главных предприятий, которые сегодня финансируют наш бюджет, - Укртелеком за какие-то мелкие гроши, по словам Шевчука, 600 миллионов долларов США. Скажу для примера: польский телеком, абонентская сеть которого в два раза меньше, был приватизирован за 8 миллиардов долларов США. То есть Польша себя уважает. А мы ставим себя на уровень какого-то пигмейского племени.
Кроме этого, с барского плеча правительство Германии позволяет нам использовать легализованные инвестиционные средства. Приехали! То есть раньше мы использовали только нелегализованные, только криминальные, а теперь нам позволено использовать при приватизации легализованные средства.
Нам необходимо сегодня преодолеть вето и показать, что мы - страна и народ, который себя уважает, что у нас есть национальная гордость. Сколько уже можно идти на поводу у этих пигмеев, которые диктуют нам ту политику, которую мы сегодня проводим?!
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Турчинов, і завершуємо.
ТУРЧИНОВ О.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановні народні депутати! Згідно із Законом про бюджетну систему України, якщо своєчасно не приймається бюджет країни, Верховна Рада приймає постанову про тимчасове фінансування. Після прийняття Конституції Верховна Рада вчинила розумно, приймаючи замість постанови закон про тимчасове фінансування. Але, на жаль, питання про суто технічний документ, який регламентує саме технічні питання фінансування країни в першому кварталі, поки не буде прийнято бюджет, ми переводимо в політичну площину і пов'язуємо з питанням про референдум. Це два зовсім різних питання.
Сьогодні Верховна Рада повинна підтвердити закон про тимчасове фінансування і погодитися з пропозицією Президента відмежувати від цього закону питання про референдум. Це суто політичне питання. З цього питання Верховна Рада вже приймала рішення і, я думаю, ще буде над цим працювати.
Тому, шановні колеги, якщо ми справді бажаємо, щоб у країні був порядок, щоб був порядок з фінансуванням, треба підтримати пропозиції Президента і прийняти закон без тих політичних нюансів, які були проголосовані з голосу. Я вам нагадую, як це відбувалося.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Я просив би, щоб ми зараз зробили перерву до 12 години 30 хвилин. Керівники фракцій, заспокойте свої фракції та групи! Усе іде в тому режимі, який має бути при розгляді одного і другого питань. І не потрібно робити ніяких трагедій з цього. Проект бюджету направлений на повторне друге читання.
Друге питання, яке ми зараз розглядаємо, абсолютно ясне. Президент вніс три пропозиції. Першу і третю можна врахувати, вони абсолютно слушні. Але другу пропозицію ми повинні відхилити, тобто подолати вето, питань немає.
Тому я просив би зробити перерву до 12 години 30 хвилин, переговорити у фракціях і комітетах, і після перерви відразу поставимо це питання на голосування.
Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.
(П і с л я п е р е р в и).
ГОЛОВА. Запросіть людей до залу. Де та більшість? Запросіть більшість до залу.
Шановні колеги! Я думаю, що ми будемо голосувати, коли люди зберуться в залі. А зараз приступимо до розгляду наступного питання.
Розглядається проект Закону про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області (друге читання). Доповідає Чукмасов Сергій Олександрович
Якщо керівники фракцій та груп будуть на цирлах бігати перед Президентом, то я не знаю, навіщо вони прийшли до Верховної Ради працювати. Що, Президент управляє Верховною Радою?
Є Чукмасов? Станіславе Івановичу, хто з вашого комітету може доповісти дане питання?
Добре, тоді поки що розглянемо наступне питання.
------------
Проект Закону про нормативні правові акти в Україні. Доповідає Олександр Володимирович Лавринович. Поки Олександр Володимирович іде до трибуни, я нагадаю, що ми розглядали це питання 24 грудня і при голосуванні у другому читанні в цілому не набрали необхідної кількості голосів. Будь ласка, Олександре Володимировичу.
ЛАВРИНОВИЧ О.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121, Львівська область). Я ще раз нагадаю, що цей законопроект первинно розроблявся авторським колективом Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в Харкові. Протягом кількох років він зазнавав переробки в парламенті у зв'язку з тим, що це був час зміни форми державного управління, прийняття нової Конституції. У запропонованому вам зараз на друге читання проекті зроблено суттєві зміни, вилучено ті статті, які стосувалися законотворчого процесу. Це стало предметом окремого проекту закону про закон і законодавчу діяльність.
Інші питання врегульовані таким чином: виписана процедура підготовки нормативних актів, їх розгляду, ухвалення рішення, внесення змін до них, набуття чинності, тобто всі аспекти, які стосуються нормотворення всіма суб'єктами, які мають право приймати нормативні акти, починаючи від глави держави і закінчуючи місцевими підрозділами, які мають право на видачу інструкцій та наказів, що мають нормативний характер.
У цьому проекті закону враховано практично всі пропозиції, які були внесені стосовно змін до самої процедури, і вам подано порівняльну таблицю до проекту. Можна приступити до прийняття рішення в режимі другого читання.
ГОЛОВА. Ми тоді пройшли по ньому. Щодо яких статей у нас виникли суперечності?
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Щодо жодної статті в нас не було суперечностей. У нас тоді просто було замало людей у залі.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Є необхідність вдруге проходити постатейно? Немає. Ми пройшли його 24 грудня.
Тоді я ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні в цілому даний законопроект. Прошу підтримати. Голосуємо.
"За" - 188.
Депутате Альошин, ви ж попідписувалися під заявою про створення більшості. Давайте ж працювати! Депутате Білас, не гуляйте, голосуйте, будь ласка.
Голосуємо в цілому.
"За" - 223.
Будь ласка, голосуємо в другому читанні в цілому.
"За" - 254.
Прийнято. Спасибі.
----------
Слово надається Сергію Олександровичу Чукмасову стосовно питання про проект Закону про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області. Будь ласка.
ЧУКМАСОВ С.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 24, Дніпропетровська область). Шановні депутати! Шановний Голово! Сьогодні ми вносимо на друге читання проект Закону про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області. Прошу приступити до голосування цього проекту закону за процедурою другого читання.
ГОЛОВА. Я буду називати лише ті поправки, які відхилені.
Поправка 7 депутата Шарова. Не наполягає.
Поправка 9 депутата Шарова.
Поправка 11 депутата Довганчина. Погоджується.
Поправка 14 також депутата Довганчина. Будь ласка.
ДОВГАНЧИН Г.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні народні депутати! Мною внесена нормальна поправка. Я пропоную доповнити абзацом такого змісту: "На платника єдиного податку розповсюджуються всі форми сплати податків, передбачені чинними нормативно-правовими актами". Якщо ми це не проголосуємо, то учасники експерименту опиняться в гірших умовах, ніж звичайні виробники. Тому я наполягаю на тому, щоб проголосувати цю поправку.
Дякую.
ЧУКМАСОВ С.О. Комітет теж згоден із цією поправкою. Треба її врахувати.
ГОЛОВА. Я прошу підтримати поправку 14. Голосуємо.
"За" - 215.
Голосуємо. Депутат Григорович не встигла. Павле Михайловичу, давайте працювати.
"За" - 232.
Прийнято.
Поправка 19 Шарова. Не наполягає.
Поправка 27 депутата Довганчина. Не наполягає.
Прошу прийняти в цілому із тією поправкою, яку ми проголосували.
ЧУКМАСОВ С.О. Прошу прийняти в цілому.
"За" - 222.
ГОЛОВА. Голосуємо. Де та більшість? Чому вона не голосує? Якби не сиділо ліве крило, хто б голосував?
"За" - 250.
Прийнято. Спасибі.
----------
Розглядається проект Закону про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм (друге читання). Доповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Матвєєв Володимир Йосипович. Будь ласка.
МАТВЄЄВ В.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Предворяя второе чтение проекта Закона "про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм", хочу еще раз сделать ударение на следующем.
Первое. Данный законопроект полностью базируется на нормах Закона Украины "про авторське право і суміжні права", не предусматривая при этом никакой ревизии этого закона.
Второе. Все нормы законопроекта строго корреспондируются с так называемой Женевской фонограммной конвенцией, или Конвенцией об охране интересов производителей фонограмм от незаконного воспроизведения их фонограмм от 29 октября 1971 года, к которой мы присоединились по решению Верховной Рады 15 мая 1999 года.
Третье. Появление данного законопроекта обусловлено необходимостью коренным образом изменить положение на украинском рынке продажи аудио-видеопродукции. Ведь практически весь спектр этого бизнеса ушел в тень, особенно после введения злополучных аттестатов на импорт, экспорт, оптовую и розничную торговлю аудиовидеопродукцией.
По сравнению с первым чтением законопроект притерпел следующие основные изменения:
Первое. Полностью исключена процедура замены поврежденных контрольных марок, поскольку в действительности их количество будет невелико. Любая же предложенная процедура их замены будет излишне громоздкой, а главное, приведет к злоупотреблениям.
Второе. Процедура переходного периода от аттестатов к контрольным маркам выписана таким образом, чтобы полностью исключить процедуру инвентаризации остатков, которая при введении аттестатов привела к узаконенному увеличению пиратской продукции.
Дело дошло до того, что, например, в США еще не закончили производство боевика "Мумия", а некоторые наши бизнесмены уже включили эту позицию в акт инвентаризации своих остатков.
Третье. Сам переходный период растянут на шесть месяцев с разбивкой на два этапа по девяносто дней каждый. На первом этапе отменяется действие аттестатов на розничную торговлю. Хотя если смотреть правде в лицо, то в принципе это констатация уже давно существующего факта. Так как по сути дела после введения указом Президента Украины платы за аттестат в абсолютно невообразимом размере - 510 гривень, аттестаты на розничную торговлю сразу же перестали получать.
Четвертое. Введена уголовная ответственность за изготовление, подделку, использование и сбыт незаконно изготовленных или поддельных контрольных марок.
Предлагается проводить конфискацию экземпляров, которые распространяются с нарушением порядка маркирования контрольными марками, уже при первом обнаружении таких нарушений. Также внесен ряд правок редакционно-технического характера.
Как известно, за последнее время указами Президента Украины было проведено несколько реорганизаций центральных органов государственной власти. В частности, учитывая сферу действия данного закона, сначала было ликвидировано Государственное агентство Украины по авторским и смежным правам, на базе которого был создан Государственный комитет по вопросам науки и интеллектуальной собственности.
Именно этот комитет и фигурирует в данном законопроекте в качестве центрального органа государственной власти, на который предполагалось возложить функции по выдаче контрольных марок, ведение государственного реестра получателей этих контрольных марок и другие функции, определенные положениями данного законопроекта.
Сегодня этот комитет ликвидирован и опять создано государственное агентство. Что будет завтра, то есть после вступления в действие этого закона, пока неизвестно.
Поэтому мне кажется целесообразным уже сейчас предусмотреть возможные в будущем перипетии, связанные с изменением структуры центральных органов государственной власти, и в этом законопроекте упоминание о Государственном комитете по вопросам науки и интеллектуальной собственности заменить общей фразой примерно такого содержания: "органы исполнительной власти, к компетенции которых законодательством отнесены функции контроля за соблюдением авторских и смежных прав".
От имени комитета хочу выразить искреннюю признательность депутатам Алексееву, Беспалому, Заклунной, Зарубинскому, Кушниру, Сахно, Стецькиву, Шарову, Шишкину, Франчуку а также комитетам по вопросам культуры и духовности, по вопросам бюджета, по вопросам топливно-энергетического комплекса за плодотворное сотрудничество во время работы над законопроектом. Большинство их предложений учтены.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Приступаємо до процедури другого читання. Я називаю лише ті поправки, які не враховані комітетом.
МАТВЄЄВ В.Й. Нет возражений.
ГОЛОВА. Поправка 5 Комітету з питань паливно- енергетичного комплексу. Михайло Петрович Ковалко погоджується.
Поправка 6 Комітету з питань культури і духовності. Депутат Танюк погоджується.
Поправка 10 депутата Беспалого. Теж погоджується.
Поправка 11 Комітету з питань культури і духовності.
Поправка 13 депутата Беспалого. Погоджується.
Поправка 14 депутата Алексєєва. Погоджується.
Поправка 15 Комітету з питань культури і духовності. Депутат Танюк погоджується.
Поправка 19 також Комітету з питань культури і духовності.
Поправка 21 депутата Сахна. Погоджується.
Поправка 28 депутата Алексєєва. Погоджується.
Поправка 30 депутата Беспалого. Погоджується.
Поправка 31 щодо частини дев'ятої статті 2 Комітету з питань культури і духовності. Погоджується.
Поправка 32 Комітету з питань паливноенергетичного комплексу. Михайло Петрович погоджується.
Поправка 38 Комітету з питань культури і духовності. Погоджується.
Їхня ж поправка 39 до статті 3. Теж погоджується.
Поправка 40 Комітету з питань паливноенергетичного комплексу. Погоджується.
Поправка 41. Також погоджується.
Поправка 42 Комітету з питань культури і духовності. Погоджується.
Поправка 45 депутата Сахна. Погоджується.
Поправка 47 депутата Алексєєва. Погоджується.
Поправка 48 депутата Франчука. Погоджується.
Поправка 50 Комітету з питань культури і духовності. Погоджується.
Поправка 59 Олександра Дмитровича Кушніра. Погоджується.
Поправка 60 депутата Франчука. Погоджується.
Поправка 63 Комітету з питань культури і духовності. Погоджується.
Поправка 74 Комітету з питань культури і духовності. Погоджується.
Поправка 79 депутата Беспалого. Погоджується.
Поправка 80 Комітету з питань паливноенергетичного комплексу. Михайло Петрович погоджується.
Поправка 81 депутата Сахна.
Поправка 82 Комітету з питань культури і духовності.
Поправка 83 Комітету з питань бюджету. Депутат Кузнєцов погоджується.
Поправка 93 депутата Беспалого. Погоджується.
І поправка 94 Комітету з питань паливноенергетичного комплексу. Депутат Ковалко погоджується. Все.
Можемо голосувати в цілому? Голосуємо в цілому в другому читанні. Будь ласка.
"За" - 208.
Не встигли, так? Будь ласка, голосуємо.
"За" - 218.
Євгене Дмитровичу Жовтяк, відпустіть доктора наук, нехай голосує. Голосуємо в цілому.
"За" - 240.
Спасибі.
МАТВЄЄВ В.Й. Спасибо.
-----------
ГОЛОВА. Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про заставу. Доповідає Ткаленко Іван Іванович. Будь ласка.
ТКАЛЕНКО І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90, Київська область). Шановні колеги! Чому виникло це питання і для чого потрібно вносити зміни до Закону про заставу? Ви розумієте, останнім часом обсяги державного фінансування будівництва житла все зменшуються і зменшуються, а в проекті бюджету на наступний рік це взагалі не передбачається. І тому на прикладі досвіду холдингової компанії "Київміськбуд" розпочалося будівництво за кредити, які надаються населенню.
Ви розумієте, все-таки будувати в кредит
- це одне. Але коли людині надається житло, а вона, проживаючи в ньому, виплачує кредит сьогодні п'ять років, а в подальшому законопроектом передбачено збільшення строку до 10-25 років, то від цього ми виграємо: людина має житло, проживає і виплачує.
Але виникають питання. Як завжди, у нас знаходяться люди, які ставляться до цього дуже безвідповідально. Так, людина отримує кредит, три роки виплачує його, а потім, знаючи недосконалість нашого закону, створює такі умови, що платити він не платить, а висилити його неможливо. Тому що житло належить не йому, а будівельній компанії, яка пішла назустріч замовнику і передала йому житло в найм.
Я прошу вас розглянути сьогодні цей законопроект і прийняти його. Це дасть можливість будівельникам без ризику залишитися без інвестицій надавати кредити для замовників.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі, Іване Івановичу. Будуть запитання до депутата Ткаленка? Сідайте, будь ласка.
Співдоповідає Чукмасов Сергій Олександрович. Будь ласка.
ЧУКМАСОВ С.О. Комітет Верховної Ради з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув на своєму засіданні поданий народним депутатом України Ткаленком проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про заставу та підтримав його.
Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій вносить на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про заставу і рекомендує Верховній Раді України прийняти зазначений проект закону за основу.
Прошу підтримати і прийняти проект за основу.
ГОЛОВА. Є запитання до Сергія Олександровича? Немає. Сідайте, будь ласка.
Голосуємо пропозицію прийняти в першому читанні даний законопроект.
"За" - 127.
Слово має депутат Вітренко з місця.
ВІТРЕНКО Н.М. Соціалістична опозиція. Я думаю, що депутати не почули, про що йде мова. Мова йде про абсолютно нормальний законопроект, який на законодавчому рівні встановлює зобов'язання того, хто отримав квартиру в кредит, розплатитися за неї. Тобто застава - це якраз зобов'язання громадянина, який отримав квартиру, за неї виплатити. Щоб він знав, що він повинен виплатити. Інакше ця квартира буде у нього відчужена. Це абсолютно нормальні відносини, які встановлюють відповідальність і громадянина, і держави, і будівельників.
Тому я прошу депутатів підтримати цей законопроект.
ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо за прийняття в першому читанні.
"За" - 132.
Спасибі.
-------------
Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України про порядок ввезення в Україну солоду пивоварного та окремих видів хмелесировини у 1999 році. Доповідає Мороз Олександр Олександрович.
Ми вже дожилися до того, що завозимо хліб і солод. Раніше ми всю Європу забезпечували солодом. Продавали 4,5 тисячі тонн хмелю на суму півтора мільярда доларів, а сьогодні завозимо в Україну хліб і солод на пиво. Я думаю, що сала не буде звідки завозити. Не буде кому їсти, а вони будуть розповідати про більшість. Немає депутата Мороза?
Розглядаються закони України про внесення змін до частин п'ятої та дев'ятої статті 27 Закону України про вибори Президента України та про внесення змін до Закону України про вибори Президента України з пропозиціями Президента. Доповідає Микола Іванович Хандурін. Будь ласка.
ХАНДУРІН М.І. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Прийнятий Верховною Радою України Закон України про внесення змін до Закону України про вибори Президента України не може бути підписаний з таких підстав.
Перше. Частиною другою статті 40 Закону України про вибори Президента України передбачено, що виборчий бюлетень є документом суворої звітності. Тому відповідно до частини першої статті 41 цього закону при прийнятті територіальною виборчою комісією виборчих бюлетенів від Центральної виборчої комісії має складатися протокол саме про підрахунок таких бюлетенів.
Всупереч цьому вносяться зміни, відповідно до яких має складатися протокол не про підрахунок, а лише про прийняття виборчих бюлетенів, що може призвести до перекручення результатів волевиявлення виборців, тобто результатів виборів.
Друге. Відповідно до статті 70 Конституції України право голосу на виборах мають усі громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років, крім тих, яких визнано судом недієздатними. З метою реалізації цього права громадянами, які не можуть самостійно заповнити бюлетені, частиною десятою статті 42 Закону України про вибори Президента України передбачена можливість заповнення бюлетенів таких громадян іншими особами.
Доповнення частини сьомої статті 42 цього закону положеннями, відповідно до яких виборець не має права передавати бюлетень іншій особі, а також вкидати у виборчу скриньку бюлетені, отримані від інших осіб, порушує права громадян, які не можуть самостійно заповнити бюлетені.
Третє. Законом України про вибори Президента України чітко визначені окремі строки виборчого процесу, зокрема, результати виборів глави держави встановлюються у п'ятиденний строк після дня виборів. Повторне голосування по виборах Президента України проводиться у двотижневий строк після дня виборів. Отже, між днем встановлення результатів виборів Президента та днем проведення повторного голосування різниця у дев'ять днів. Саме з урахуванням цих дев'яти днів передбачено, що при проведенні повторного голосування наступний за кількістю одержаних голосів кандидат включається до бюлетеня у випадку зняття одним з кандидатів, щодо яких проводиться повторне голосування, своєї кандидатури не пізніше, ніж за сім днів до дня голосування.
Заміна семи днів на десять, як пропонується, не буде узгоджуватися із зазначеними вище строками. Тобто строк зняття одним з кандидатів своєї кандидатури, внаслідок чого до бюлетеня включається наступний за кількістю одержаних голосів кандидат, вийде за межі встановленого.
У зв'язку з викладеним Президент пропонує скасувати зазначений закон. Прошу підтримати. Вето було накладено Президентом до виборів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Запитання є до Миколи Івановича? Немає. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Мабуть, з пропозиціями потрібно погодитися і направити в комітет для відпрацювання в новій редакції. Роман Петрович Безсмертний. Будь ласка.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція Народно-демократичної партії. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! За період президентської кампанії ми вносили зміни чотирнадцять разів. У мене така пропозиція, Олександре Миколайовичу: зібрати всі ці закони про внесення змін, які були прийняті, передати їх у наш Комітет з питань державного будівництва, подивитися зауваження Центральної виборчої комісії, які вона має після застосування закону, і підготувати порівняльну таблицю для вдосконалення цього закону взагалі, тому що в ньому дійсно є окремі прогалини.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Я думаю, це абсолютно правильно. Давайте ми так і зробимо. Будь ласка, підтримайте цю пропозицію. А на наступній сесії, коли профільний комітет підготує це питання, ми його внесемо і розглянемо. Голосуємо.
"За" - 235.
Спасибі.
------------
Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України про порядок ввезення в Україну солоду пивоварного та окремих видів хмелесировини у 1999 році. Доповідає Мороз Олександр Олександрович. Будь ласка.
МОРОЗ О.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 92, Київська область). Шановні депутати! Хотів би пояснити дуже коротко суть цього питання. 16 липня ми прийняли закон з такою самою назвою, який передбачав ввезення в Україну по квоті 50 тисяч тонн солоду і 200 тонн шишки хмелю. Також передбачалося, що Кабінет Міністрів протягом десяти днів подасть механізм реалізації цього закону. Але уряд тільки 22 вересня прийняв відповідну постанову, а сама процедура укладання договорів і такого іншого досить складна, тож на сьогодні по цій квоті не використано 45 тонн шишки хмелю і приблизно половини пивоварного солоду.
Тому Кабінет Міністрів звернувся до комітету з пропозицією продовжити на перший квартал дію цього закону з тим, щоб заводи, котрі випускають пиво, змогли скористатися квотою у визначених межах, тобто не завозячи більше продукції.
З другого боку, ми чудово розуміємо, що цим шляхом далі йти не можна. Тобто є потреба піти назустріч, оскільки суб'єкти господарювання вже уклали договори, заклали ці параметри у свої фінансові розрахунки, але зорієнтувати відразу галузь, що ми більше цим шляхом іти не будемо, тому що потужності з виробництва солоду в Україні достатні, є змога випускати приблизно 250 тисяч тонн цієї продукції, тоді як потреба України - приблизно 120 тисяч тонн. Деякі підприємства цієї галузі простоюють, зокрема, Бердичівський завод вже два роки не працює.
Тому я вважаю, що потрібно підтримати проект, який вам розданий, і поставити вимогу перед Мінагропромом, перед комітетом провести роботу в тому напрямі, щоб наші підприємства запрацювали, щоб сіявся пивоварний ячмінь у нас і щоб ми все робили так, як це буде вигідно для наших товаровиробників.
Я просив би підтримати цю пропозицію.
ГОЛОВА. Запитання є до Олександра Олександровича? Будь ласка.
Петро Миколайович Симоненко. За ним - депутат Матвієнко.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибі. Ця постанова була прийнята в липні минулого року, і наші виробники знали, що її дія обмежена в часі та певною квотою. Олександре Олександровичу, скажіть, будь ласка, скільки за цей час такі підприємства (а це прибуткові підприємства, оскільки реалізація пива йде активно у нас) вклали грошей у розвиток нашого сільського господарства? Щоб фракція комуністів виходячи з цього подумала, голосувати взагалі чи ні. У нас село гине, так давайте розглянемо, кому і що ми надаємо сьогодні.
МОРОЗ О.О. Петре Миколайовичу, цей закон (не постанова, а закон) був прийнятий Верховною Радою, тож це питання потрібно було ставити тоді. Але справа в тому, що це робилося 16 липня, а ячмінь, як ви розумієте, потрібно сіяти раніше, і вже було пізно щонебудь робити (Шум у залі). Почекайте. Ми ж не говоримо про техніку і таке інше. Якщо говорити про розгляд цього питання в комплексі, то ви праві, потрібно цим займатися, і це державна політика, перш за все Мінагропрому. Але ми виходимо зараз з тієї конкретної ситуації, яка стала причиною прийняття цього закону в минулому році. Ідеться про те, Петре Миколайовичу, що це та продукція, яка прийшла у визначений строк, але її не встигли розмитнити, бо сама ця процедура - від перетину кордону до пункту одержання (підприємства) займає майже місяць. І тому, зрозуміло, треба піти назустріч цим товаровиробникам, бо вони дають доходи до бюджету.
А щодо аналізу, скільки конкретно вклали ці підприємства у розвиток агропромислового комплексу, то я не дам вам такої інформації, і, мабуть, ніхто такий аналіз не робив (Шум у залі). Об'єднання "Оболонь" абсолютно правильно працює, робить так, як потрібно - вкладає кошти у виробництво, у господарство, у землю. Так і треба, щоб робота йшла, тут немає ніяких сумнівів.
І я в даному разі не відстоюю необхідності реалізації цього питання саме таким чином. Але сьогодні ці суб'єкти господарювання законом, прийнятим Верховною Радою, поставлені у двозначне становище. Це означає, я сказав би так, повну збитковість для тих, хто сьогодні одержав цю продукцію, але не може її розмитнити на умовах, передбачених законом. Тому цей захід - просто як вихід зі становища.
Ще раз повторюю: 200 тонн - квота по одному товару. Вчасно розмитнили 155 тонн, решта зараз у дорозі і її треба розмитнити. Те саме стосується приблизно 20 тисяч тонн солоду.
Тому я просив би підтримати проект, маючи на увазі, що більше ми до такого механізму вдаватися не будемо.
ГОЛОВА. Депутат Матвієнко. Будь ласка. За ним - депутат Стрижко. І завершуємо.
МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ
17, Вінницька область). Партія "Собор". Олександре Олександровичу, я хотів би, щоб ви уточнили все-таки свою пропозицію. Ми вже перейшли до імпорту зерна, від нього вже перейшли до імпорту солоду, скоро перейдемо до імпорту пива і будемо пити тільки імпортне пиво.
Ви кажете: давайте пролонгуємо норму цього закону на перший квартал. А потім кажете: давайте приймемо разове рішення і легалізуємо те, що вже завезено. То я хочу, щоб ви уточнили: ви пропонуєте пролонгувати дію норми цього закону на перший квартал чи тільки розмитнимо те, що вже завезено, і на цьому поставимо крапку? Чітко сформулюйте, бо незрозуміла ваша пропозиція.
МОРОЗ О.О. Анатолію Сергійовичу, все зрозуміло. Але стосовно преамбули вашого запитання хочу сказати, що ми вже й цукор завозимо, не тільки зерно. І так буде продовжуватися, ми взагалі будемо імпортозалежні по продуктах харчування. І картоплю вже завозимо, ми вчора на засіданні комітету розглядали пропозицію про імпорт картоплі. Скоро все буде завозитися, тому що ми бурхливо розвиваємося в агропромисловому комплексі, тільки в інший бік. І поки буде така державна політика, як сьогодні, то так воно і буде продовжуватися. Але то інше питання. Зараз ідеться про цілком конкретні речі.
Я сказав з самого початку: по квотах, визначених законом, обмежитися цим. Або другий варіант: у тих обсягах продукції, які на день прийняття закону перетнули кордон. І на тому поставити крапку в межах цієї квоти. Давайте так проголосуємо.
ГОЛОВА. Так і ставиться питання. Депутат Стрижко. Будь ласка.
СТРИЖКО Л.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Александр Александрович, мне кажется, что если те или иные предприятия не исчерпали свою квоту, то, очевидно, потому, что они из этого извлекли определенную финансовую выгоду. Так уж в нашем государстве повелось, что даже прибыльные предприятия сегодня чувствуют себя иждивенцами. Им выгодно чувствовать себя иждивенцами, поэтому и не спешат осуществлять те операции, которые должны были осуществить вовремя.
В Харькове имеется крупное пивоваренное предприятие - Роганский пивзавод, но я абсолютно ничего не слышал о его планах оказывать содействие производству хмеля и всего остального. Оно продолжает выпускать прибыльную продукцию, нисколько не заботясь даже о своем будущем. И я думаю, что не будут они заботиться до тех пор, пока мы будем нянькой. Так может быть пора перестать быть нянькой?
МОРОЗ О.О. Ви абсолютно не суперечите тому, що я пропоную. Я згоден із тим, що хмелем, пивоварним ячменем, всіма іншими видами сільськогосподарської продукції треба займатися в Україні, а не десь. Тому що пиво, яке славиться сьогодні як українське пиво, - це те саме, що наші автомобілі Daewoo: з чужих запасних частин зібрали і продають, у наші пляшки закрили і продали у нас. Хоч є якась, правда, віддача - прибутковий податок тощо.
Але ще раз повторюю. Сьогодні у цих суб'єктів господарювання працюють наші люди. Я, правда, про Харківську область нічого не можу сказати, але звертались з інших областей - з Кіровограда, з Черкас з цього приводу. Комітет точніше про це щось міг би сказати. Але в цій конкретній ситуації в межах визначеної квоти давайте щодо товару, який перетнув кордон, приймемо це рішення і на тому поставимо крапку. На основі того закону, який ми тут розглянули, прийняли, який, до речі, я не доповідав і не пропонував приймати, і не хотів би, щоб це було сприйнято так, нібито я лобіюю чиїсь інтереси.
ГОЛОВА. Депутат Юхновський. І завершуємо.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Український народний рух. Шановний Олександре Олександровичу! Я хочу вам сказати, що Україні треба взагалі 875 тисяч тонн ячменю для того, щоб повністю задовольнити власне виробництво пива. Але такі підприємства, як "Рогань", "Славутич" та інші - це підприємства з іноземним капіталом. І таким підприємствам, безумовно, вигідніше завозити солод зі своїх дочірніх підприємств за кордоном, ніж використовувати власне виробництво солоду. Тільки "Оболонь" має прекрасне нове підприємство з виробництва ячмінного солоду.
Тому я згоден з вами, що ми повинні піти на поступку на один квартал, але потім маємо розглянути питання про ячмінний солод. Я підтримую те, що сказав Олександр Олександрович.
МОРОЗ О.О. Я ще раз повторюю пропозицію, яку треба проголосувати: в межах визначеної квоти і на той товар, який перетнув кордон на час прийняття закону.
ГОЛОВА. Голосуємо. Я прошу підтримати (Шум у залі). Які запитання? Що ми мнемося над цим питанням? Я ще раз кажу: картоплю, хліб, цукор завозимо, а свій розум вивозимо. З цим треба кінчати.
Так от давайте референдум проведемо, референдум про зміну курсу в державі. Ви ж подивіться, сидить он Леонід Борисович Сватков - колишній міністр. Приносять учора мені структуру нового міністерства. Я запитую: "Хто рекомендував заступником голови Кабінету Міністрів людину з хутірським мисленням?" Скорочують колишнє міністерство до рівня департаменту: рослинництва немає, тваринництва немає, харчової промисловості немає, капітального будівництва немає, знищують машиннотракторний парк, ліквідовуючи галузь технічного оснащення й догляду. Пропонують трьох заступників і одного міністра. Шановні колеги! Що роблять у державі?! Хто цією державою розпоряджається?
Я питаю вчора керівників уряду: "Хто вам дав право нищити Україну?" А сьогодні вони приїжджають до нас і отут навитяжку стоять, щоб ми бюджет прийняли у параметрах, визначених не Бюджетною резолюцією, а Міжнародним валютним фондом.
Сьогодні ви думаєте Морозу приємно стояти на цій трибуні і позичати очі у сірка, м'яко кажучи? Але він змушений як голова комітету допомогти, щоб прийняли це рішення, щоб галузь працювала. Ми всю Європу забезпечували носовським 244-им ячменем для солоду і хмелем житомирським та волинським. Усю Європу! 1,5 мільярда доларів на рік одержували прибутку. А сьогодні що з державою зробили? Ліквідувати міністерства АПК, вугільної промисловості, промислової політики, легкої промисловості, деревообробної промисловості Що ми ще не ліквідували? (Шум у залі).
А ми чим займаємося? Президент викликає більшість, і давайте, щоб на цирлах бігали. Перед ким? Учора концерт показували. Хто на концерті? Там хіба є трудящі? Там наші олігархи російських артистів запросили, які їх веселять, бо серед своїх уже немає кому веселити. Еліта! Веселять росіяни нашу еліту.
Прошу, давайте підтримаємо пропозицію, яку вносить депутат Мороз.
МОРОЗ О.О. Я ще раз повторю її. Проголосувати закон, який передбачає ввезення в межах визначеної квоти тієї кількості товарів, яка перетнула кордон на час прийняття цього закону. І попередити Комітет харчової промисловості, що більше на такі поступки Верховна Рада не піде. І я хотів би звернутися до тих, хто заперечує
ГОЛОВА. Олександре Олександровичу, там "до 15 квітня", так?
МОРОЗ О.О. Так. І в межах того вантажу, який на сьогодні уже перетнув кордон.
ГОЛОВА. Добре. Голосуємо. У межах того вантажу, який перетнув кордон. Те, що депутат Матвієнко вносив. Голосуємо.
"За" - 167.
Голосуємо. Романе Петровичу, голосуйте, будь ласка. Я вас прошу, запросіть ту більшість. Ви ж гвалтуєте Верховну Раду як представник Президента. Ви не своєю роботою займаєтеся, а гвалтуванням Верховної Ради.
"За" - 189.
Голосуємо.
"За" - 174.
МОРОЗ О.О. Олександре Миколайовичу, можна одне слово?
ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Олександровичу.
МОРОЗ О.О. Я звертаюся до всіх вас. Усе правильно ви говорите, але сьогодні стоять конкретні заводи, не працюють конкретні люди, і вони не можуть сьогодні випускати продукцію, яка дасть хоч якусь копійку до бюджету. На гірших умовах, ніж це могло бути раніше.
Абсолютно правильно ставиться питання: треба вирощувати свій ячмінь, своїм хмелем займатися, наприклад на Поліссі, в Житомирській області. Це ж крах - те, що сьогодні діється (Шум у залі). Навіщо про це говорити?! Ми що, воду не завозимо з Австрії сьогодні? Дожилися до того, що за кордоном воду купуємо.
ГОЛОВА. Голова комітету Альошин. Будь ласка.
АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Справді, рішення, яке приймалося влітку, було, очевидно, зорієнтоване на підтримку виключно конкретних виробничих структур і перешкоджало реалізації тієї планомірної стратегії роботи на ринку, яку демонструє, наприклад, компанія "Оболонь".
Зрозуміло, що тут є конкурентні інтереси. Зрозуміло, що ми не можемо підтримувати в цілому цю стратегію, і тут треба погодитися з висновками Олександра Олександровича. Але на мою думку, суть цього питання полягає не в тому, чи продовжимо ми ще на квартал дію закону, чи не продовжимо. Суть полягає в тому, що якщо ті продукти завезені, то за них має бути сплачено мито і не повинно бути ніяких пільг. І ми не зупиняємо виробництво. Просто ті компанії, які працюють на високоліквідному ринку, трошки втратять своїх прибутків, і тільки.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Павле Михайловичу, не втручайтеся туди, де ви Ви пити добре вмієте, але робити не вмієте (Шум у залі). Вибачте, я пиво маю на увазі. Не треба втручатися туди, на чому ви не розумієтеся. Це цілком зрозуміле питання.
Надайте Леоніду Борисовичу слово.
СВАТКОВ Л.Б., перший заступник міністра агропромислового комплексу - голова Комітету харчової промисловості. Шановні народні депутати! Я дуже просив би вас підтримати цей проект і зараз спробую пояснити чому. Так, ми втратили позиції по вирощуванню хмелю. Завдяки тому, що ви прийняли в минулому році закон, де передбачені відрахування від реалізації пива на розвиток хмелярства, збільшуються площі посіву. За рахунок Інноваційного фонду компанії "Укрпиво" і "Укрхміль" разом придбали і встановили імпортний гранулятор, для того щоб робити гранули хмелю. Це та робота, яка продовжується, щоб відновити свої позиції в забезпеченні заводів хмелесировиною (Шум у залі). Не перебивайте, будь ласка.
За рахунок того, що ви дозволили ввезти по цих позиціях солод, коли нам не вистачало пивоварного ячменю, і хміль, ми витіснили імпортне пиво з ринку України. Якщо в позаминулому році в Україну було завезено імпортного пива на 22 мільйони, то в минулому році - тільки на 1 мільйон. І ми цю роботу продовжуємо.
Тепер щодо того, кому це "предназначено". Компанія "Оболонь"
- високоорганізована компанія, і вона встигла завезти і хмелесировину, і частину солоду, карамелевий, який ця компанія не виробляє. А такі малі заводи, як Краматорський пивзавод, "Джерело" (Ровеньки), якому надійшло 360 тонн, не змогли завезти. Так, 10 відсотків із того, що йому було відраховано, не завіз великий пивзавод "Рогань". Але ця позиція будується не тільки на великих пивзаводах, а на всіх пивзаводах, які є в Україні.
І для Комітету харчової промисловості немає різниці, хто зробив. Треба, щоб в Україні було високоякісне, конкурентоздатне вітчизняне пиво. Цим ми не допускаємо імпорту, успішно конкуруємо, забезпечуємо робочі місця і таке інше.
За рахунок того, що ввезена частина квоти, недоплата до бюджету склала всьогона-всього 19 мільйонів гривень, а виробили продукції і заплатили до бюджету 70 мільйонів гривень.
Коли буде посіяний ячмінь, коли буде хміль, коли буде продукція - будемо робити далі. Чому ми сьогодні суперечимо тому, щоб можна було працювати і давати надходження до бюджету? Люди добрі, я вас дуже прошу, підтримайте, будь ласка.
ГОЛОВА. Я прошу, давайте підтримаємо, шановні колеги. Голосуємо. Депутате Федорин, голосуйте, будь ласка. Ви ж
краще не скажете, ніж сказав Сватков. Ви не знаєте краще за нього, ви ж фізикматематик.
"За" - 204.
Голосуємо. Депутат Кіяшко не встиг проголосувати.
"За" - 193.
Будь ласка, депутате Мусієнко. За ним - депутат Федорин, і будемо голосувати.
МУСІЄНКО І.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Спасибі, Олександре Миколайовичу. Я хочу продовжити аргументи, які вже наводив шановний колега Сватков. Ми іноді ведемо теоретичні дискусії, забувши про реалії. У даному разі справді: суха теорія - мій друг, а "древо жизни" вже теж не зеленіє, а засохло.
Мова не йде про якихось монстрівмонополістів. Ідеться про малі заводи. Наведу конкретний приклад, Черкаський завод продовольчих товарів облспоживспілки п'ять років стояв. Нарешті люди стяглися, запустили лінію з виробництва пива. Отримали ту ліцензію, вагони перетнули кордон України 28 грудня. 5 січня вони прибули в Черкаси, стоять на території. Колектив змушений платити штрафні санкції, розмитнити не можуть. Виробництво стоїть. Хто від цього виграє?
Поділяю повністю думки щодо того, що потрібно закінчувати цю практику...
ГОЛОВА. Я прошу, підтримайте, будь ласка, щоб не голосувати в поіменному режимі. Голосуємо.
"За" - 199.
Депутат Федорин. Будь ласка.
ФЕДОРИН Я.В., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху. Шановна президіє! Шановні народні депутати! Щиро дякую вам, Олександре Миколайовичу, за надане слово, хоч я буду вас критикувати, нагадавши сценарій прийняття цього закону приблизно півроку тому. Тоді зал цього закону не підтримав. Потім вів засідання ваш заступник Мартинюк, він зняв його. І фактично цей закон не міг бути прийнятий.
Після цього ви, Олександре Миколайовичу, прийшли, натиснули на зал, і ми під шумок прийняли цей закон. Зараз ми знову повертаємося до нього, стимулюючи виробництво солоду в іноземних державах. Ще раз хочу наголосити: потужності в Україні дають можливість забезпечити повністю всі пивоварні заводи України українським солодом. Україна вирощує найкращий у світі ячмінь, який теж використовується у цьому виробництві.
Якщо ми сьогодні ще раз підтримаємо іноземного товаровиробника, то нас постійно будуть ставити до стінки і змушувати голосувати за іноземного товаровиробника.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Мова йде про продовження терміну дії цього закону до 15 квітня. Ну, якщо ви так ставите питання, я хочу звернути вашу увагу на таке. Через два тижні розпочнуться весняно-польові роботи на Півдні, так звані лютневі вікна. Сіятимуть ячмінь, овес, горох.
Сьогодні на проведення польових робіт в Україні на площі 26 мільйонів гектарів ще копійки ніхто не виділив. А потрібно 4 мільярди гривень з розрахунку 250-260 гривень на гектар для того, щоб підготуватися і провести весняно-польову кампанію і доглянути озимі. Що ми робимо? Ви подивіться, аграрним сектором ніхто не займається. Держава закуповує в цьому році 1,5 мільйона тонн пшениці. Це ганьба, якої Україна не знала від часів Богдана Хмельницького. Сьогодні вже готують постанови про завезення цукру, картоплі з Польщі.
Я вам навів приклад. Ліквідували Міністерство легкої промисловості - Турція зайняла наш ринок, деревообробної промисловості - Іспанія, Італія, Польща виробляють у нас меблі. Зараз ліквідовують Міністерство вугільної промисловості - вугілля будемо завозити. Але ж немає за що купувати. Ліквідували Міністерство промислової політики. Закладають 10 мільйонів гривень на виробництво сільгоспмашин. Та цього не вистачить навіть на сигарети людям, які працюють на Харківському тракторному заводі. Сьогодні Харківський тракторний завод стоїть, 14 заводів - його суміжників теж стоять.
Що ми робимо у цій державі? Хто управляє цією державою, скажіть, будь ласка? Нам курс потрібно змінювати в цій державі, нам референдум потрібно провести з одного питання: змінити курс, ліквідувати президентство і дати можливість працювати державі. А ми сьогодні вже 40 хвилин не можемо вирішити: завозити солод чи не завозити. Люди добрі! Я прошу: підтримайте, будь ласка, цю пропозицію.
МОРОЗ О.О. У мене ще один аргумент, останній, і я піду з трибуни. Щоб ніхто не подумав, що я лобіюю цей проект, я хотів би сказати так. Щодо цих 1,5 мільйона тонн зерна. Ми на кожній тонні втрачаємо 16 доларів, віддаємо їх нашим посередникам, тут, в Україні. Ми стільки просимо: закладіть у бюджеті невеличку суму на держзамовлення по зерну. А ми вкладаємо 25 мільйонів доларів і втрачаємо кошти на своїй же продукції.
Зараз кажемо: у нас солод можна виробляти. Можна теоретично. А сьогодні стоять конкретні підприємства, від яких до бюджету надійшло б 50 мільйонів гривень. Не хочемо ми цього. Ну, то ваша справа. Ми теоретично правильно міркуємо, але сьогодні конкретна ситуація.
Тому голосуйте, як хочете, я більше не буду вас...
ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Нам потрібно проголосувати. Але треба все до копійки направити на село. Весна через два тижні. Сьогодні в державі займаються абсолютно не тим, чим потрібно займатися.
Я прошу підтримати пропозицію, яку вносить комітет, - до 15 квітня цього року.
"За" - 196.
Друга пропозиція: дати дозвіл на розмитнення того солоду і хмелю, які вже завезли в Україну на сьогодні, тобто на 13 січня. На це дати дозвіл, і все. Голосуємо.
"За" - 222.
Голосуємо.
"За" - 236.
Спасибі й за це.
-------------
Розглядається проект Закону про внесення доповнень в Кодекс України про адміністративні правопорушення (стосовно порушення законодавчих актів з питань геологорозвідувальних робіт). Доповідає Васильєв Геннадій Андрійович. Будь ласка.
ВАСИЛЬЄВ Г.А., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 61, Донецька область). Уважаемые народные депутаты! Предлагается принять во втором чтении проект Закона о внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях относительно органов государственного геологического контроля. После принятия в первом чтении проект существенно доработан. Все замечания, которые были внесены депутатами, учтены. Предлагается принять во втором чтении.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Всі поправки враховані. Є пропозиція прийняти закон у цілому. Голосуємо.
"За" - 228.
Прийнято.
-------------
Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за обман покупців чи замовників. Доповідає Пилипчук Ігор Мар'янович. Будь ласка.
ПИЛИПЧУК І.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
124, Львівська область). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Відповідно до чинного законодавства обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів та інші порушення кваліфікуються як кримінальний злочин. Тому матеріали, якими встановлені зазначені злочини, незалежно від розміру завданої покупцеві чи замовнику матеріальної шкоди повинні передаватися органам дізнання або слідства для порушення кримінальної справи і притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Враховуючи те, що в наведених нормах не визначено розмірів завданої матеріальної шкоди (а вона, як свідчить практика, як правило, невеликих розмірів - від 20 копійок до 1 гривні), велика кількість кримінальних справ підлягає закриттю за малозначністю діяння. Так, тільки в 1999 році таких кримінальних справ в Україні порушено майже 7 тисяч.
З метою виправлення такого становища проектом Кримінального кодексу України, який прийнятий нами у вересні 1998 року в першому читанні, передбачено (стаття 204), що особи, винні в обмірюванні, обважуванні, обраховуванні або іншому обмані покупців чи замовників під час реалізації товарів чи надання послуг, притягаються до кримінальної відповідальності лише у випадках, коли їх злочинні дії вчинені у значних розмірах, тобто спричинили матеріальну шкоду в сумі, що перевищує третину неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Підготовленим проектом закону України передбачається встановлення адміністративної відповідальності за обман покупців чи замовників, вчинений у невеликих розмірах, тобто у розмірах, що не перевищують третини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Прийняттям цього закону передбачається врегулювати правове поле, вивільнити значну кількість працівників правоохоронних органів, які зайняті розслідуванням справ, і прискорити вжиття заходів до правопорушників.
Право складати протоколи за ці правопорушення пропонується надати службовим особам державних органів у справах захисту прав споживачів, а розглядати їх - уповноваженим чинним законодавством посадовим особам цих органів.
Прийняття цього закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету.
Дякую.
ГОЛОВА. Є запитання до Ігоря Мар'яновича? Запишіться. Відведемо 5 хвилин. Висвітіть список, будь ласка.
Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Мармазов.
МОІСЕЄНКО В.М. Председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР. Александр Николаевич, я хочу не по теме сейчас сказать: вы не дали мне тогда слова. А теперь перейду к этому вопросу.
Мне не совсем понятна мягкость наказания в нынешних условиях. Дело в том, что речь идет об обмане покупателей или заказчиков. Покупателями выступают все граждане Украины. Мы тут читаем: "тягне за собою накладення штрафу від двох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". То есть от 30 до 300 гривень приблизительно. Это смешные суммы, учитывая то, что оборот даже самого мелкого торговца (я имею в виду хозяина, а не реализатора) составляет около 50 тысяч долларов. То есть на сегодня эта норма значительно мягче, чем аналогичная норма, которая была в советском законодательстве, и вобщем-то стимулирует спекуляцию, обвес, обман и так далее.
Вы можете пойти на любой киевский рынок и проверить хотя бы простые весы. Отремонтированных и отрегулированных весов практически нет. И ответственность слишком мягкая.
Спасибо.
ПИЛИПЧУК І.М. Дякую. Я з вами не погоджуюся в цьому, шановний депутате. Я вже говорив, що сьогодні порушено 7 тисяч кримінальних справ, пов'язаних тільки з тим, що когось обважили, обміряли на 20 і більше копійок. Ви розумієте, якщо ми будемо порушувати такі кримінальні справи, а тим більше, як правило, ті протоколи можна оскаржувати, то, повірте, що слідчим правоохоронних органів тільки й треба буде займатися тим, що порушувати такі кримінальні справи.
Якщо ці злочинні діяння вчинені повторно або у значних сумах, то настає кримінальна відповідальність, і це передбачається в проекті нового Кримінального кодексу. Але, вибачте, не за 20 копійок.
Ми з вашими колегами-комуністами і з Віктором Герасимовичем Кочергою обговорювали це питання в комітеті, і ваші колеги підтримали законопроект. За 20 копійок сьогодні притягати до кримінальної відповідальності, вибачте, просто соромно.
ГОЛОВА. Спасибі. Мармазов Євген Васильович. За ним - депутат Асадчев.
МАРМАЗОВ Є.В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Бауліну.
ГОЛОВА. Будь ласка.
БАУЛІН П.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 76, Запорізька область). Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемый докладчик! У меня два коротких вопроса. Чем вы как автор законопроекта руководствовались, предусмотрев такой диапазон возможного штрафа: от двух до пятнадцати необлагаемых минимумов доходов граждан, и при повторном нарушении - от десяти до двадцати? Это первый вопрос.
И второй. Кто конкретно будет назначать величину суммы штрафа? Спасибо.
ПИЛИПЧУК І.М. Дякую. Ви, напевно, неуважно слухали. У разі перевищення однієї третини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто якщо є великі обраховування. Але, повторюю, не за ті копійки, як є сьогодні.
А в проекті нового Кримінального кодексу (стаття 204), який ми прийняли в першому читанні, передбачена відповідальність за повторне скоєння цього правопорушення.
ГОЛОВА. Депутат Асадчев.
АСАДЧЕВ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний доповідачу! У мене до вас таке запитання. Скажіть мені, чому в питаннях регулювання цих правовідносин ми йдемо своїм традиційним шляхом, яким уже йдемо, мабуть, 80 років? Хтось порушив - адміністративна, кримінальна відповідальність, і більше ми нічого не бачимо. Чому ми не йдемо шляхом, скажімо, вдосконалення технології торгівлі, вдосконалення техніки, яка використовується при цьому?
Подумайте, що ви пропонуєте. Ви пропонуєте надати чергові права чиновникам з Державного комітету у справах захисту прав споживачів. Вони сьогодні й так фактично чинять свавілля у торгівлі і роблять все, що завгодно. А ми їм ще даємо додаткові функції, повноваження: ходіть, хлопці, безчинствуйте й далі.
Чому ми йдемо одним шляхом, вперлися в цю стінку і не можемо ніяк зрушити? Чому ми не йдемо тим цивілізованим шляхом, яким ідуть всі інші країни? Там ніхто нікого не обмірює, не обважує, там зовсім інші ваги стоять на ринках, там людина має право переважити й таке інше.
Дякую.
ПИЛИПЧУК І.М. Дякую. Я повністю вас підтримую. Але хочу зауважити, що попередній мій проект закону, в якому пропонувався перелік посадових осіб, які мають право здійснювати контроль, не був підтриманий Верховною Радою. Я ще раз кажу, ви маєте рацію. Проте сьогодні питання стоїть інакше: яку відповідальність нестимуть особи, які вчинили правопорушення.
І я прошу підтримати мене, тому що за 20 копійок сьогодні притягати до відповідальності і порушувати кримінальну справу - смішно.
ГОЛОВА. Ігоре Мар'яновичу, дякую. Сідайте, будь ласка. Вже комітету немає, він ліквідований. Був Державний комітет - було до кого звертатися, було кому доручення давати, з ким працювати. Сьогодні немає.
Є пропозиція прийняти в першому читанні. Давайте підтримаємо.
"За" - 239.
Спасибі.
-------------
Онопенко Василь Васильович є? Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (стосовно захисту осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві) у другому читанні. Будь ласка, Василю Васильовичу.
ОНОПЕНКО В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановні колеги! Пропонується внести цілий ряд змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів, Кодексу про адміністративні правопорушення, Виправно-трудового, Лісового кодексів, до законів про міліцію, про оперативно-розшукову діяльність, про Службу безпеки України, про внутрішні війська, про статус суддів у зв'язку з прийняттям двох законів - про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, і про державний захист працівників суду і правоохоронних органів.
На мій погляд, вносяться надзвичайно суттєві доповнення в кримінальне, кримінальнопроцесуальне законодавство, і слід зазначити, що держава в особі певних правоохоронних органів бере на себе обов'язок забезпечити безпеку осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
Які це особи? Насамперед це особа, яка заявила про скоєння злочину; потерпілий або його представник у кримінальній справі; підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; цивільний позивач і цивільний відповідач по кримінальних справах; свідок; експерт, спеціаліст, перекладач та інші.
Передбачається, зокрема, такий правовий механізм захисту цих осіб. Якщо необхідно, змінюється прізвище, рік народження, дата, місце народження, місце роботи, всі анкетні дані про цю людину. Ці матеріали не розголошуються, а, по суті, є певною таємницею.
Ви розумієте, що все це необхідно, оскільки може чинитися тиск на свідків, інших учасників судового процесу. А оскільки відповідні правоохоронні органи будуть нести відповідальність за захист осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, то в Кримінальний кодекс вносяться статті про кримінальну відповідальність за невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист, і про розголошення відомостей про заходи безпеки щодо цих осіб. Відповідні зміни вносяться і в Кодекс про адміністративні правопорушення.
Цей законопроект розглядається в другому читанні. Ви бачите, що більшість пропозицій врахована. І ми вважаємо, що цей закон якнайшвидше треба прийняти, щоб він діяв передовсім на користь громадян України.
ГОЛОВА. Будемо розглядати за процедурою другого читання.
Поправка 2 Віктора Герасимовича. Не наполягає.
Поправка 3 депутата Кармазіна. Юрій Анатолійович не наполягає.
Поправка 4 депутата Кушніра. Не наполягає.
Поправка 7 також депутата Кушніра.
Поправка 8 депутата Ковалка. Не наполягає.
Поправка 9 депутата Ковалка. Не наполягає.
Поправка 14 депутата Ковалка.
Поправка 16 депутата Гуцола.
Поправка 20 депутата Гуцола. Не наполягає.
Поправка 24 Кармазіна Юрія Анатолійовича. Не наполягає. Все.
Є пропозиція прийняти закон у цілому в другому читанні. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 233.
Спасибі.
---------------
Проект Постанови про повернення на доопрацювання окремих законопроектів. Кушнір Олександр Дмитрович. Будь ласка.
КУШНІР О.Д., голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні народні депутати! Комітет розглянув ряд законопроектів і прийняв рішення про відправлення їх на доопрацювання.
Перший законопроект про встановлення медалей за відзнаку в охороні громадського порядку, внесений народним депутатом Бандуркою.
Мы исходили из того, что первичным должен стать закон о государственных наградах, который определил бы систему наград, порядок награждения, ношения наград и так далее. Комитет просит поддержать наше решение.
ГОЛОВА. Є запитання до Олександра Дмитровича? Голосуємо? Будь ласка.
"За" - 235.
Спасибі. Наступний.
КУШНІР О.Д. Наш комітет разом з Комітетом з питань правової реформи розглянув законопроект про дострокове припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України, внесений народними депутатами Карповим, Безсмертним і Зарубінським.
Враховуючи висновки науковоекспертного управління Секретаріату Верховної Ради України комітет прийняв рішення навіть не відправити цей законопроект на доопрацювання, а зняти його з розгляду, тому що до розгляду в другому читанні готується законопроект про Президента України.
Просимо підтримати нас.
ГОЛОВА. Немає інших думок? Голосуємо.
"За" - 241.
Спасибі.
КУШНІР О.Д. І останній документ - це законопроект про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, внесений народним депутатом України Миримським.
Кроме того, что много замечаний к этому законопроекту у научно-экспертного управления Секретариата Верховного Совета, в чем еще основная причина того, что мы предложили этот законопроект отправить на доработку. Он предполагает пропорциональную систему избрания депутатов Верховного Совета Автономной Республики Крым. Мы хотели бы сначала определиться с законом о выборах народных депутатов Украины, а потом, исходя из этого закона, принять закон о выборах депутатов местных советов, сельских, поселковых, городских голов и, соответственно, закон о выборах депутатов Верховного Совета Автономной Республики Крым.
Просим нас поддержать.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 249.
Спасибі.
___________________
І проекти постанов про віднесення селища міського типу Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області до категорії міст районного значення та про зміну меж міста Червонограда Львівської області. Я просив би підтримати в пакеті.
КУШНІР О.Д. Комітет просить підтримати.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 240.
Спасибі.
Шановні колеги! Сьогодні на розгляд Верховної Ради було внесено 18 питань. Ми 17 розглянули і прийняли щодо них рішення. З питання про порядок фінансування до прийняття бюджету ми не встигли подолати вето, але я думаю, що ми завтра це зробимо на ранковому засіданні. На цьому ми завершуємо пленарне засідання. Зараз - робота в комітетах над проектом Держбюджету.
І я хотів би, користуючись нагодою, сердечно всіх поздоровити з наступаючим старим Новим роком, побажати всім добра, здоров'я, удачі, хорошої роботи.
Спасибі вам.