ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  14  с і ч н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  й запрошені!

     Готуємося до початку роботи. Будь ласка, реєструємося.

     Зареєструвалися 350  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Дозвольте оголосити запити.

     Павловський Михайло Антонович звертається до Прем'єр-міністра про  порушення  Кабінетом  Міністрів  України  Закону  про  статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту  щодо  учасників чехословацьких подій.

     Друзюк Світлана Олександрівна звертається до Прем'єр-міністра України  щодо  сприяння  фінансуванню  в  2000   році   робіт   із будівництва  водопроводу  та  газифікації  в  Татарбунарському  та Саратському районах Одеської області.

     Омельченко Григорій  Омелянович,  Єрмак  Анатолій  Васильович звертаються  до Прем'єр-міністра України щодо перевірки законності та  економічної  доцільності  передачі  державних  акцій  компанії "Укртатарнафта" державному комітету Республіки Татарстан.

     Запит Черненка   Віталія   Григоровича   до  Прем'єр-міністра України про вдосконалення правил  щодо  збору  та  купівлі-продажу металобрухту.

     Мовчан Павло   Михайлович   звертається  до  Прем'єр-міністра України щодо фінансування Українського державного фонду  підтримки селянських (фермерських) господарств із державного бюджету.

     У бюджеті закладено 3 мільйони гривень, виживуть.

     Голосуємо. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 206.

     Рішення прийнято.

     Марамзін Федір   Андрійович   звертається   до   Генерального прокурора про неповну відповідь на попередній  депутатський  запит від 15 липня 1999 року щодо приватизації АП "Сталь" у Луганську.

     І Ковач   Микола   Миколайович  звертається  до  Генерального прокурора  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  попереднє звернення  щодо  порушень  в  Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України.

     Прошу підтримати.

     "За" - 192.

     Рішення прийнято.

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради  України  інформую  про входження народних депутатів України: Біласа  Івана  Григоровича  -  до  складу   депутатської   фракції Народного  руху  (повернувся);  Матвієнка  Анатолія Сергійовича та Ситника Костянтина Меркурійовича - до складу депутатської  фракції "Незалежні".

     Із чим ми їх і поздоровляємо.

     Шановні колеги!

     Дозвольте від   усіх   нас   поздоровити   Долженка  Геннадія Петровича з ювілеєм.  Побажати  йому  сьогодні  доброго  здоров'я, довгих років життя і плідної роботи в парламенті (Оплески).

     Сьогодні ми   працюємо  до  14  години,  і  надходить  багато пропозицій  про  те,  щоб  ми  почали  роботу  без  розминки.   Не заперечуєте?   Голосувати,   я   так   розумію,   не   потрібно... Проголосуємо?  Будь ласка.  Це  на  прохання  депутатів.  Щоб  без розминки провести сьогодні засідання.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 229.

     Спасибі. Питань немає.

     ________________

     Розглядається Закон України про порядок фінансування видатків з Державного бюджету України у  2000  році  до  набрання  чинності Законом  України  про  Державний  бюджет  України  на  2000  рік з пропозиціями Президента.

     Хандурін Миколо Івановичу,  будь ласка.  Він учора доповідав. Нам потрібно лише проголосувати, подолати вето.

     Шановні колеги! Ми прийняли Закон про тимчасовий мораторій на проведення референдумів.  Я просив би  підтримати  і  набрати  300 голосів.

     У вас на руках є ці пропозиції Президента.  Думаю, з першим і третім пунктами пропозицій Президента  можна  погодитися,  а  щодо другого   пункту,   то   статтю  слід  залишити  в  редакції,  яка запропонована Верховною Радою. Не заперечуєте?

     Будь ласка,  голосуємо.  Усі -  за.  Голосуємо  у  звичайному режимі. Валентино Петрівно, організовуйте народ. Голосуємо.

     "За" - 242.

     Одну хвилиночку!  Давайте  проголосуємо і підтримаємо першу й третю пропозиції,  які вніс Президент. Пункти 1 і 3. Я зачитаю, бо в когось, можливо, на руках немає.

     "Пропозиції до   Закону   України  про  порядок  фінансування видатків з Державного бюджету України  у  2000  році  до  набрання чинності Законом України про Державний бюджет України на 2000 рік.

     Прийнятий Верховною  Радою  України 24 грудня 1999 року Закон України про порядок фінансування  видатків  з  Державного  бюджету України  у  2000  році  до  набрання  чинності Законом України про Державний бюджет України  на  2000  рік,  що  надійшов  на  підпис Президентові України, викликає такі зауваження і пропозиції.

     1. Частиною  другою  статті  1  закону передбачено погодження фінансування з державного бюджету України новостворених установ та вперше здійснюваних у 2000 році заходів за тимчасовими кошторисами з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

     Встановлення такого погодження  з  Комітетом  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету  не  відповідає  статті 89 Конституції України,  яка обмежує коло  діяльності  комітетів  Верховної  Ради України   здійсненням   законопроектної   роботи,   підготовкою  і попереднім розглядом питань,  віднесених до повноважень  Верховної Ради України.

     Тому пропонується з частини другої статті 1 закону слова "за погодженням з Комітетом Верховної Ради  України з питань бюджету" виключити.

     Я думаю,  з  цим можна погодитись.  Я просив би підтримати цю пропозицію. Голосуємо.

     "За" - 294.

     Рішення прийнято.

     Тепер пункт 3:  "Статтею 4 закону передбачено, що він набирає чинності  з  1  січня  2000  року.  Це суперечить останній частині статті 94 Конституції України,  яка встановлює,  що закон  набирає чинності не раніше дня його опублікування.

     У зв'язку  з  цим пропоную у статті 4 закону слова "з 1 січня 2000 року" замінити словами "з дня його опублікування". Питань теж немає. Я просив би підтримати.

     "За" - 302.

     Прийнято.

     А тепер друга пропозиція:  "Статтею 3 закону забороняється до прийняття Закону України про Державний бюджет України на 2000  рік спрямування  коштів  Державного  бюджету  України  на фінансування проведення, зокрема, референдумів.

     Запровадження цієї     норми     унеможливить      проведення референдумів,  у  тому  числі  всеукраїнського  референдуму,  який проголошується за всенародною ініціативою (ну, це цинізм!).

     Таким чином,  стаття 3  Закону,  що  розглядається,  фактично обмежує передбачені Конституцією України право громадян ініціювати всеукраїнський референдум  (стаття  72)  та  прав  громадян  брати участь  у  всеукраїнському  референдумі  (стаття 38).  Це,  у свою чергу,  суперечить статтям 64 та 22 Конституції України,  за якими конституційні  права  громадянина  не  можуть  бути обмежені,  при прийнятті нових законів не допускається звуження  обсягу  існуючих прав.

     Крім того,  зазначена норма закону фактично не дає можливості Президентові України здійснити покладене на нього пунктом 6 статті 106    Конституції    України   повноваження   щодо   проголошення всеукраїнського референдуму.

     Зважаючи на  викладене,  пропонується  із  закону  статтю   3 виключити".

     Така пропозиція Президента. А пропозиція профільного комітету

- подолати вето Президента на цю статтю.

     Голосуємо на подолання вето.

     "За" - 277.

     Не встиг? Голосуємо на подолання вето.

     "За" - 277.

     Ніколаєнко не встиг,  так?  Якісь питання є щодо цієї статті? Депутату Морозу надається слово.

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу  і шановні депутати!  Частина депутатів голосує,  керуючись нормою Регламенту про  те,  що  треба  спочатку  поставити на голосування пропозицію Президента, а потім - про подолання вето.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Президента.

     Ви вчора по телебаченню все розказали, що вам іще говорити?

     "За" - 82.

     Зрозуміло. Голосуємо за подолання? Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 286.

     Депутат Карпов. Будь ласка. Потім - депутат Марченко.

     КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Шановні колеги!  Я нагадую Голові й усім нам, що відповідно до Регламенту подолання  вето  відбувається  тільки  в  поіменному режимі. Іншого Регламент не передбачає.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Де це написано!?

     КАРПОВ О.М. Де написано? Регламент і читайте.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемые депутаты!  Я прошу обратить внимание на некорректность  аргументов,  высказанных  со  стороны  Президента. Никто  Президенту  не  мешает  обявить  о проведении референдума. Вопрос  состоит  в  том,  что  правовые  и   процедурные   вопросы проведения референдума как такового не решены.

     Закон о  всеукраинском  и  местных  референдумах противоречит Конституции. Я напомню: в этом законе Президиум Верховного Совета, которого  уже нет,  должен определять,  какие вопросы выносятся на референдум,  порядок его проведения, формы контроля при проведении референдума. Ничего этого нет.

     Следовательно, те нормативы формирования бюджета,  которые мы закладываем на первый  квартал,  никоим  образом  не  ограничивают право Президента обявить всеукраинский референдум, который еще не провозглашен,    не    запрещают    Президенту    выполнить    его конституционные полномочия и обеспечить гарантирование прав.

     Совершенно простой,   совершенно   нормальный  вопрос.  Будет принят закон о бюджете,  и Президент получит право  финансировать. Пока закона о бюджете нет,  у Президента нет права финансировать и выборы  народного  депутата,  досрочные   выборы   Президента,   и проведение всеукраинского референдума.

     Поэтому вопрос чисто технический: принимается закон   о   проведении   всеукраинского   референдума, принимается  бюджет  -  и,  пожалуйста,  реализуются полностью все права и  Президента,  и  граждан  Украины.  Это  решение  как  раз направлено против антиконституционных действий кого бы то ни было.

     Я всех призываю проголосовать и преодолеть вето Президента.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  10  мільярдів  гривень внутрішнього боргу:  зарплата, пенсії, стипендії. Референдум коштує мінімум 80- 100  мільйонів гривень.  Ну,  це я так кажу,  а буде,  безперечно, більше з урахуванням  того,  скільки  вже  сьогодні  адміністрації витрачають  на  збір підписів.  Але від імені народу.  Незрозуміло тільки, якого народу.

     Ми з вами прийняли мудрий закон 309 голосами, чому ж сьогодні голосуємо зовсім по-іншому? Я думаю, що Володимир Романович цілком правий.   Приймемо   бюджет,   подивимося,   чим   держава    може розпорядитися, якою доходною частиною, чи є такі кошти.

     Тому я просив би проголосувати за подолання вето. Голосуємо.

     "За" - 287.

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги! Я хочу обяснить, что сейчас мы решаем серьезные финансовые проблемы.  Вы помните,  что, например,   финансирование   выборов   Президента   осуществлялось исключительно  по  решению  Верховной  Рады.  Если  сейчас  мы  не преодолеем  президентское  вето,  то  дадим  право  манипулировать финансами при проведении всеукраинских референдумов. Я выступаю за то,   чтобы  у  нас  проводились  референдумы,  но  еще  раз  хочу подчеркнуть,  что первый на очереди стоит референдум  о  досрочном прекращении полномочий Президента Кучмы. И я напоминаю Центральной избирательной комиссии о необходимости регистрации соответствующих инициативных групп. Это первое.

     Второе. Порядок   финансирования,  если  он  будет  определен Верховной Радой,  а не  Президентом,  даст  возможность  проводить демократический  референдум в стране,  то есть даст возможность по телевидению высказывать и одну точку зрения, и другую.

     Сегодня уже идет нецелевое использование бюджетных средств, и в   средствах   массовой   информации,  в  теле-  и  в  радиоэфире господствует  только  одна  точка  зрения.  Поэтому   прошу   всех демократов,  всех тех, кто понимает, что референдум - это народное волеизявление,   а   не    изнасилование    народа,    преодолеть президентское вето.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Олександре Сергійовичу, ви ж у більшість входите. То, будь ласка,  працюйте з цією більшістю.  Тоді, я вибачаюсь, питань немає.

     Депутат Александровська. Будь ласка.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Вчера я была в Центральной избирательной комиссии у Рябца как  раз по  этому  вопросу.  Меня  интересовало,  как  идет  подготовка  к референдуму и какие у нас имеются возможности для его проведения.

     Михаил Михайлович обратил внимание на то (я была не одна, а с депутатами  Верховной Рады),  что еще висят долги,  то есть еще не выплачены деньги избирательным комиссиям  по  выборам  1998  года. Очень  большая  сумма  долга и по выборам Президента.  Рябец очень просил депутатов обратить внимание на необходимость финансирования референдума.

     Наш долг   -   внести   соответствующую   статью  в  Закон  о Государственном   бюджете   Украины,    проголосовать    за    это финансирование  и в том числе погасить долги.  Тогда у нас процесс проведения референдума пойдет нормальным образом.

     Поэтому я  прошу  сегодня  отклонить  поправки  Президента  и обязательно включить в бюджет соответствующие расходы.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Голосуємо. Про подолання вето на статтю 3.

     "За" - 294.

     Голосуємо. Голосуємо!

     "За" - 295.

     Шановні колеги!  Я розумію, якби було 205 голосів. Але ж 297, 295 голосів!  Переважна більшість залу голосує за.  Я ще раз кажу, це ж не 205 депутатів проголосувало, а 295.

     Голосуємо. Соціал-демократи,   Плужніков,   голосуйте,   будь ласка! Ви ж не голосуєте.

     "За" - 295.

     Голосуємо на прохання депутата Пухкала.  Олександр Григорович не встиг.

     "За" - 299.

     Голосуємо. Іване Івановичу,  голосуємо.  Іване Федоровичу, ви зачиталися.  Голосуйте,  будь ласка. Ви ж за народ, а чого ж проти народу голосуєте.

     "За" - 293.

     Депутат Мороз Олександр Олександрович.

     МОРОЗ О.О.    Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні депутати! Давайте захистимо Президента. Ви майте на увазі, що якщо ми  не  подолаємо вето і будуть безконтрольно витрачатися бюджетні ресурси, то ніхто не може гарантувати, що хтось десь чи випадково, чи,  може,  вибачте,  здуру використає кошти не туди,  де треба, а відповідатиме  Президент,  який  не  підписав  закон  про  порядок фінансування бюджетних видатків.

     І тут не треба говорити про те,  пов'язано чи не пов'язано це з референдумом, а треба просто прийняти відповідну юридичну норму. Тим паче що ми проголосували з вами 309 голосами за те,  що ніяких референдумів проводити не можна, і тим паче що в бюджеті 1999 року не було передбачено витрат на ці потреби.

     Таким чином   навіть  знімається  юридичне  заперечення,  яке висловлювалося тими, хто підготував зауваження Президента. Давайте захистимо  його,  щоб йому було простіше вирішувати ці питання,  і подолаємо вето.

     ГОЛОВА. Спасибі. Голосуємо, будь ласка.

     "За" - 289.

     Я думаю,  проголосуємо у вівторок. Не заперечуєте? Хто за те, щоб перенести голосування на вівторок, прошу проголосувати.

     "За" - 274.

     Рішення прийнято.

     ------------

     Розглядається проект Постанови про порядок висвітлення роботи п'ятої сесії  Верховної  Ради  України  чотирнадцятого  скликання. Доповідає   Валерій  Дмитрович  Мішура,  перший  заступник  голови комітету.

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Голово! Шановні колеги!  Думаю,  зміст  постанови зрозумілий для всіх.  Я хотів би зробити лише два зауваження.

     Перше стосується того,  чому ми подаємо проект Постанови  про порядок  висвітлення  роботи  п'ятої  сесії  саме  при  закінченні четвертої сесії.  По-перше,  це для того, щоб був час вирішити всі організаційні  питання.  По-друге,  є  всі  правові передумови для того,  щоб виконати це рішення.  Зокрема,  Президент уже  підписав Закон  України  про  внесення  змін до Закону України про поставки продукції для державних потреб,  згідно з яким Верховна Рада  може робити такі державні замовлення на висвітлення своєї діяльності.

     Що стосується  самого  проекту  постанови,  то передбачається забезпечення трансляції інформаційної програми "Щоденник Верховної Ради  України"  на  каналі  УТ-1 (по 10 хвилин),  на каналі УТ-2 - щосуботньої  45-  хвилинної  програми  за   участю   представників комітетів   Верховної  Ради  України.  Національній  радіокомпанії України пропонується здійснювати пряму  радіотрансляцію  пленарних засідань і продовжити практику щотижневих 45- хвилинних тематичних програм та  передач  за  участю  представників  фракцій,  груп  та позафракційних народних депутатів.

     Я прошу  підтримати  цей  проект  постанови,  який  вноситься депутатами  -  членами  Комітету  з  питань   свободи   слова   та інформації.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Є пропозиція прийняти за основу цей проект постанови. Немає інших думок? Голосуємо за основу.

     "За" - 220.

     Питання якісь  є?  Голосуємо  за  основу.  А  потім   внесемо поправки.

     "За" -  243.  Проти - один.  У цілому можна голосувати проект постанови? Голосуємо в цілому.

     "За" - 241.

     Спасибі.

     Сідайте, будь ласка.

     ------------

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про оподаткування  прибутку  підприємств.  Доповідає Василь Васильович Регурецький, заступник міністра фінансів України.

     Василю Васильовичу, прошу.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін і  доповнень  до Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств.  Хочу вам нагадати,  що Прем'єр-міністр України,  подаючи до Верховної  Ради проект  бюджету,  направив на ваш розгляд сім законопроектів,  які регулюють  питання  оподаткування  доходів  підприємств  і   майна підприємств,  деякі  питання  витрачання бюджетних коштів.  Усі ці законопроекти були пов'язані з необхідністю розширення  податкової бази  й  отримання додаткових фінансових ресурсів для покриття тих видатків,  які не були включені до бюджету 2000  року  через  брак фінансових ресурсів.

     Усі ці законопроекти не є такими,  що спрямовані на податкову реформу. Передусім вони спрямовані на ліквідацію податкових пільг, які викривляють податкове середовище, створюють нерівноцінні умови для суб'єктів господарювання і,  безумовно, призводять до істотних втрат  доходів бюджету.  Загальна цифра скоріше за все вам відома: прямі пільги з оподаткування всіма  видами  податків  на  сьогодні сягають понад 12 мільярдів гривень.

     Називалися й  інші  цифри,  але найбільш вірогідно те,  що ми втрачаємо через ці пільги більше 12 мільярдів гривень.

     Щодо оподаткування прибутку,  то в законопроекті, який подано на  ваш  розгляд,  пропонуються  чітко  обумовлені  зміни до п'яти позицій.  Ряд  цих  пропозицій  стосується  вдосконалення  чинного механізму оподаткування, і в першу чергу пропонується виправити ті положення закону, які дають можливість для легального ухилення від оподаткування.

     Я детально  зупинюся на кожній із цих п'яти позицій і коротко скажу, які умови ставив уряд, коли подавав цей законопроект.

     Перша позиція   стосується   порядку   сплати   податку    за консолідованим  балансом.  Нагадаю,  що в Законі про оподаткування прибутку підприємств обумовлено,  що платниками податку мають бути юридичні  особи і всі філії,  відокремлені підрозділи,  які ведуть окремий баланс і мають доходи від своєї діяльності або  обособлено ведуть облік цих доходів. Та поряд із цим закон дає право суб'єкту приймати рішення про сплату податку  за  консолідованим  балансом, тобто  платник  податку  може  подавати  зведений,  так би мовити, баланс,  де  визначати  кінцеві  результати  своєї  діяльності  як суб'єкта, і на підставі цих показників нараховувати податки.

     Кабінет Міністрів  пропонує  в  цій позиції змінити лише одну фразу щодо подання заяви  на  сплату  податків  за  консолідованим балансом.  Чинним законодавством визначено, що платник податку має подати її до початку наступного бюджетного року.  Це  не  виключає ситуації, коли така заява може бути подана і в грудні, коли бюджет уже може бути затверджений,  і ця пропозиція потім викличе потребу у  внесенні  змін  до  цього закону,  оскільки будуть порушуватися взаємовідносини між державним бюджетом і місцевим,  оскільки  база для нарахування податку, який зараховуватиметься до місцевого і до державного бюджетів, визначається станом формування бюджету.

     Враховуючи, що процедура розрахунків  до  бюджету  наступного року починається в травні,  уряд пропонує суб'єктам визначитися із правом  сплати  консолідованого  податку  до  процедури  складання бюджету,  а  конкретно  -  запропоновано  звертатися до податкових органів з цією пропозицією до 1 червня року,  що  передує  початку бюджетного  року.  У  такому разі на період складання бюджету буде відомо,  яка податкова база формуватиметься за цим видом податку з урахуванням кожного суб'єкта.

     Уряд пропонує  змінити  до  деякої  міри  редакцію  статті  6 чинного закону.

     Знову нагадую вам,  що в статті 6  визначено  право  платника податку  відносити  від'ємне  значення  податкової бази у звітному періоді на майбутні податкові періоди. Це принципова позиція цього закону,  і  вона полягає в тому,  що підприємство не закінчує свою діяльність  у  межах  бюджетного  року,  процес  господарювання  є безперервним,  нескінченним  процесом.  І якщо платник податку мав збитки у звітному періоді,  то він має право перекрити  ці  збитки прибутками  майбутніх  звітних  періодів,  конкретно  -  майбутніх звітних років.

     Це право і було обумовлене в статті 6.  Але за час  дії  цієї статті   її  в  багатьох  випадках  використовували  для  штучного виведення збитків,  щоб мати можливість протягом  наступних  п'яти років  відносити  ці  збитки  на одержані прибутки і не сплачувати податки до державного бюджету.

     Пропонуючи зміни до цієї статті,  уряд умовно розділив її  на три    частини.    Перша    стосується   новостворених   суб'єктів підприємницької діяльності,  які в перші  роки  своєї  діяльності, освоюючи потужності,  можуть не мати прибутків.  Для цих суб'єктів пропонується  встановити  право  віднесення  збитків  на  майбутні періоди, але обмежити це право не п'ятьма, а трьома роками.

     Крім того,  деталізується,  хто  вважатиметься  новоствореним суб'єктом.  Чинне законодавство про  підприємства  дає  можливість будь-якому суб'єкту підприємницької діяльності перереєструватися в разі зміни структури  підприємства,  зміни  його  засновників  або інших  обставин.  Якщо  підприємство  перереєструється,  воно може набувати статус новоствореного підприємства.

     Передбачено, що перереєстрація може  бути  проведена  в  разі зміни  назви,  у разі зміни місця розташування і в інших випадках. Фактично  суб'єкт  залишається  в  тому  ж  вигляді,  з   тими   ж засновниками і з тими ж активами,  але зі зміною назви з'являється можливість відкривати  нові  рахунки  в  банках,  реєструватися  в податкових  органах як нове підприємство.  Відповідно реєстрація в податковій адміністрації надає цьому підприємству право  вважатися новим   підприємством   і   відносити  збитки,  починаючи  з  дати реєстрації, тобто починаючи з нуля.

     Може скластися ситуація,  коли підприємство,  використавши  в попередній  період це право і доходячи до критичної межі дії цього права,  буде перереєстровуватися і знову  набувати  можливості  не сплачувати податки.

     Хочу звернути  вашу увагу на те,  що ця норма ніяким чином не змінює  принципової  позиції  і  не  має  ніякого  відношення   до суб'єктів,   які   легально   працюють  і  працюють  з  отриманням прибутків.  Вона буде поширюватися лише на  ті  підприємства,  які зловживатимуть цим правом.  І ніколи обмеження,  яке вводиться, не буде наставати для  тих  підприємств,  які  ефективно  працюють  і отримують прибутки.

     Друга частина   цієї  пропозиції  стосується  випадків,  коли суб'єкти  підприємницької  діяльності  незалежно   від   їх   волі потрапляють  в  ситуацію,  яка  виникає  з форс-мажорних обставин: стихійні  лиха  або  інші  якісь   обставини   непереборної   сили призводять  до  збиткової  діяльності  даного підприємства.  У цих випадках уряд пропонує залишати для суб'єкта  право  відносити  ці збитки на майбутні періоди - на наступні п'ять звітних років.

     І третя частина цієї пропозиції.  Ідеться про ситуацію,  коли діючі підприємства в якомусь окремому звітному періоді можуть  теж мати  збитки.  Для цього кола підприємств пропонується залишити це принципове  право,  але  обмежити  термін  віднесення  збитків  на майбутні періоди двома роками.

     На пропозицію  Державної податкової адміністрації уточнюється застосування  фінансової  санкції   у   випадках,   коли   суб'єкт підприємницької  діяльності  зловживатиме  правом визначення своїх збитків і невиправдано переноситиме їх на майбутні періоди.

     Чинним законом передбачено штрафні санкції  в  разі  ухилення від оподаткування:  підприємство, яке занизило базу оподаткування, має  сплатити  податок  і  штраф  у  розмірі  30   відсотків   від нарахованої  суми  податку.  Та  коли  підприємство штучно завищує збитки  і  відносить  їх  на  майбутні  звітні   роки,   податкова адміністрація,   виявивши   це   порушення,   не   має  можливості застосувати ці штрафні санкції, оскільки тут не виникає податкових зобов'язань.   У   цьому   випадку   підприємство   може  безкарно застосовувати це право.

     Пропонується ввести штрафну фінансову санкцію для  порушників податкового  законодавства  -  30  відсотків  від  розміру  штучно створених  збитків,  які  підприємство  переносить   на   майбутні періоди, зловживаючи нормою закону.

     Наступна норма, яка пропонується урядом, стосується статті 8. Нею регламентується право і  порядок  нарахування  амортизації  на витрати,   які   понесе  суб'єкт  підприємницької  діяльності,  на придбання основних фондів.

     Норми визначені абсолютно правильно.  Принципово  ця  позиція викладена  в  законі  досить  обгрунтовано.  Але  сьогодні  багато суб'єктів підприємницької діяльності мають значні обсяги  основних фондів.  Якщо складається ситуація, що вони не зможуть використати їх  у   своїй   діяльності,   то,   нараховуючи   амортизацію   на невикористовувані  основні  фонди,  вони створюють умови,  за яких ніколи  ніяким  чином  не  зможуть  вивести  свою  діяльність   як прибуткову.

     Я повторюю,   це   пов'язано   з   попередньою   статтею  про збитковість підприємств і право перенесення  збитків  на  майбутні періоди,  коли  збитковість  підприємства  виникає  не  через його діяльність, не з його волі, а просто через обставини, які склалися на   даному  підприємстві  з  переходом  основних  фондів  у  його розпорядження з минулих часів,  коли це підприємство було набагато більше  за розміром і випускало значні обсяги продукції,  особливо це стосується підприємств військово-промислової галузі  та  інших, яким  сьогоднішні  умови  не  дозволяють  використовувати  на  сто відсотків усі потужності даного підприємства.

     Це виведення збитковості підприємств за  рахунок  нарахування амортизації,   яка   є   по  суті  нереальною  амортизацією.  Вона нараховується лише умовно на папері,  оскільки обсяги  отримуваної виручки  від  продажу  товарів  не  дають  можливості  наповнювати ресурсами  виведену  за  діючими  нормами  амортизації  саму  суму амортвідрахувань.  Ми  маємо  багато  прикладів,  коли амортизація нараховується, умовно кажучи, на 1000 одиниць, а фінансові ресурси підприємства  дають можливість сформувати фактичну амортизацію для використання в розмірі  50-100  одиниць.  Тобто  диспропорції  між нарахованою  амортизацією  і  можливістю  наповнити  її  ресурсами великі.

     Минулого року   було   багато   звернень   до    уряду    від машинобудівних,   металургійних,   хімічних  підприємств.  Просили внести  зміни  до  норм  амортизації,  щоб  дати   їм   можливість нараховувати реальну амортизацію в обсягах тих ресурсів,  які вони отримують.

     Що дасть  це  для  підприємства?  Перший  момент.  Ви   добре розумієте,   що  бажання  звернутися  до  банківських  установ  за отриманням  кредитів   зупиняється   передусім   тому,   що   дане підприємство   є  збитковим.  Жоден  банк  не  вестиме  розмови  з отримувачем кредитів, якщо в того збитковий баланс.

     Другий момент.   Більшість   підприємств    є    акціонерними товариствами.   Кожний   акціонер  бажає  отримати  дивіденди  від внесених інвестицій.  Але це право  акціонерів  втрачається  через збитковість  даного підприємства.  Вони не можуть проголосувати за нарахування  та  роздачу  дивідендів,  оскільки  підприємство  має збитки.  А збитки,  повторюю,  формуються якраз внаслідок того, що незалежно від підприємства нарахована нереальна амортизація.

     Уряд пропонує внести в статтю 8 дві  поправки.  Перша  з  них стосується  звільнення від амортизаційних відрахувань тих основних фондів, які за рішенням центрального органу виконавчої влади чи за рішенням  місцевих  органів  влади  виводяться  з  експлуатації  у зв'язку з капітальним ремонтом,  консервацією або  реконструкцією. Діючий  закон це передбачає тільки стосовно основних фондів першої категорії,  тобто будівель,  а стосовно основних виробничих фондів не   передбачає,   і   в   багатьох   випадках  підприємства,  які законсервували  велику  кількість  основних  фондів,   продовжують нараховувати амортизаційні відрахування.

     Кабінет Міністрів  пропонує уточнити цю норму і записати,  що амортизація не нараховується на вартість самих основних фондів  та на витрати, які понесло підприємство на придбання основних фондів, які  виводяться  з  експлуатації   у   зв'язку   з   консервацією, реконструкцією, модернізацією або ліквідацією. Це дасть можливість підприємствам   якимось   чином   скоригувати   результати   своєї фінансової діяльності.

     Друга поправка  до  статті  8  стосується права застосовувати діючі  норми  амортизації.  У  законі  однозначно   записано,   що затверджена   норма   має   бути   застосована   кожним  суб'єктом господарювання.

     Ми пропонуємо змінити цю норму,  передбачити, що підприємство на  свій  розсуд,  самостійно  може визначити норму амортизації на свої витрати,  пов'язані з закупкою основних фондів,  але не  вище норм амортизації, встановлених у законі.

     Якщо квартальна  норма  амортизації  для  основних виробничих фондів у законі встановлюється в розмірі 6,25 відсотка на квартал, то  підприємство  може  встановити  норму  нижчу,  ніж  записано в законі.  Воно буде виходити з  необхідності  так  сформувати  свої фінансові показники,  щоб реалізувати свої інвестиційні програми в майбутніх звітних періодах.

     Наступна норма  безпосередньо   стосується   пільг,   наданих підприємствам  чинним  законодавством.  Я  хочу  нагадати шановним народним депутатам,  що в 1996 році, коли розглядався проект цього закону,  було  запропоновано  зупинити  дію  норми  щодо  пільг  з оподаткування,  яка діяла  до  1996  року.  Вона  передбачала,  що суб'єкти  підприємницької діяльності,  які спрямовували інвестиції на  будівництво  житла   для   військовослужбовців,   мали   право сплачувати нарахований податок не в державний бюджет, а передавати його інвестору на будівництво  житла.  Безумовно,  ця  норма  була абсолютно неправильною, порушувалися всі принципи оподаткування, і головне,  порушувалася  Конституція,  де  записано,   що   податки встановлюються  державою  для  формування доходів бюджету.  Ніякий податок, який встановлюється державою, не може використовуватися в якихось інших цілях, ніж для поповнення державного бюджету. Але ця норма діяла.  Верховною Радою було прийнято  правильне  рішення  - зупинити  дію  цієї норми.  Але на той час військові звернулися до Верховної Ради з пропозицією тимчасово, на деякий період дозволити застосування   цієї   норми  для  тих  суб'єктів,  які  спрямували інвестиції на будівництво житлових будинків,  розпочате на  момент скасування цієї пільги.

     У 1996  році я брав активну участь у розгляді цього питання і хочу вам нагадати, що тоді ця норма стосувалася декількох десятків житлових  будинків,  кошторисна  вартість  яких  сягала на той час 50-70 мільйонів.  Тобто Верховна Рада  погодилася  продовжити  дію цієї   норми   тим   суб'єктам,   які   спрямували  інвестиції  на будівництво,  до його закінчення.  Але виявилося,  що застосування цієї норми протягом останніх трьох років великою мірою призвело до зловживань.   Вони   проявилися   в    тому,    що    підприємства використовували можливість укладати додаткові угоди, переоформляти ці угоди в боргові зобов'язання,  підписувати якісь векселі.  І на сьогодні   за   результатами   обстеження   угод  на  інвестування будівництва житла виявилося, що кошторисна вартість цих будівель з 1996  року  зросла  з 50 мільйонів гривень до 2 мільярдів гривень. Безумовно,  погодитися з цим не можна,  і уряд пропонує  цю  норму скасувати.

     І останніх   два  слова.  Я  закінчую.  Це  стосується  норми амортизації  або  права  формувати  джерела  для   централізованих капіталовкладень, якщо можна так сказати. Уряд пропонує продовжити на 2000 рік дію норми,  прийнятої Верховною Радою в минулому році. Вона  зводилася до того,  що до чинної норми амортизації слід було застосовувати  коефіцієнт  0,8,  і  кошти,  які  будуть  додатково отримані  від  зниження  амортизаційних  відрахувань  і відповідно прирощення прибутку,  направляти  на  формування  централізованого фонду  капіталовкладень  і  на  фінансування  тих інвестицій,  які будуть передбачені в програмі соціального розвитку на 2000 рік. За нашими розрахунками, ця сума сягатиме 400 мільйонів гривень.

     У цьому  році  завдяки  застосуванню цієї норми до державного бюджету надійшло близько  350  мільйонів  гривень  без  урахування результатів першого кварталу,  лише за останніх три квартали. Якби ми застосовували  цю  норму  протягом  усього  року,  то  могли  б розраховувати  на отримання 400 мільйонів гривень від підприємств, які є прибутковими в цій діяльності.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Щодо амортизації у нас тоді йшла мова. Ми в бюджеті  передбачили  905 чи 950 мільйонів гривень за транзит газу замість 5,5 мільярда і написали:  "Можливо 950 мільйонів". Коли ми розглядали  проект  у  першому  читанні,  тоді  було  сказано,  що амортизаційні відрахування не брати,  а перекрити дохідну  частину бюджету  за  рахунок  збільшення  плати  за  транзит  газу  з  950 мільйонів до 5 мільярдів гривень.  Ви знову до цього повертаєтеся. Новий Прем'єр-міністр з цим уже погодився.

     Будуть запитання   до   Василя   Васильовича?   Будь   ласка. Запишіться.  П'ять хвилин на  запитання.  Висвітіть,  будь  ласка, список.

     Депутат Сафронов. Будь ласка. За ним - депутат Глухівський.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Прошу передати слово народному депутату Гуцолу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція "Батьківщина".  Шановний доповідачу!  Скажіть, будь ласка, яка буде практична фінансова  вигода  державі,  якщо  ми  приймемо даний законопроект? Це перше.

     І друге.    Який    механізм    контролю   виконання   даного законопроекту?  Адже ми прийняли багато  законів  і  постанов.  На жаль, не всі вони виконуються.

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Вигода  у  цифровому виразі - 800 мільйонів гривень.  Ця сума складається з двох частин:  амортизація (близько 400   мільйонів   гривень)   і   умовно  нараховані  доходи,  якщо застосовувати попередні статті (це стосовно зміни норми щодо права відшкодування збитків і щодо скасування пільг).

     Щодо механізму  контролю.  Механізм  контролю за нарахуванням податку в нас,  безумовно, єдиний. Податкова адміністрація отримує декларацію  про  доходи  і  контролює,  чи  правильно заповнюється декларація і нараховуються податки.

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський. За ним - депутат Круценко.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного  руху.  Шановний  Василю Васильовичу! По-перше, я хочу привітати вас із сьогоднішнім святом

- Днем Василя і побажати вам усяких успіхів і здоров'я. Подруге, я хочу поставити запитання.  Справді,  пропозиції Кабінету Міністрів щодо  внесення  змін  до   Закону   про   оподаткування   прибутку підприємств  є  слушними,  бо  ми маємо все зробити для того,  щоб кошти від податку з прибутку максимально потрапляли до бюджету.

     Те, що  пропонується,  має  на   меті   зменшити   можливість зловживань  з боку недобросовісних підприємців,  можливість штучно завищувати  збитки  й  переносити  їх  на  майбутні  роки,  і   це зрозуміло.  Але в даному разі, коли Кабмін пропонує внести в закон зміни,  скажімо,  щодо зменшення  періоду  віднесення  збитків  на наступні роки з п'яти до трьох або двох років і таке інше,  чи має він якусь статистику?  Тобто чи підкріплені ті пропозиції  якимись дослідженнями,  чи цей показник зменшується просто так, наугад? Це подібно до того,  як у технічних системах автоматичного  керування вихідний  сигнал порівнюється з установкою і повертається на вхід, щоб відреагувати на невідповідність.  Чи й  тут  так  діє  Кабінет Міністрів, зокрема, Міністерство фінансів?

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Я дякую за запитання. Ви абсолютно правильно підкреслюєте,  що запропоновані зміни спрямовані не на  підвищення податкового  тиску,  а насамперед на те,  щоб уникнути зловживань, які поширені сьогодні.

     І щодо  даних  статистики,  які  використовувалися,  коли  ми готувалися  вносити  ці пропозиції.  Я вам нагадаю:  за підсумками минулого року (в мене,  на жаль,  є лише попередні дані на 1 січня 2000  року),  ми  мали  225  тисяч  підприємств  - це трохи більше половини діючих суб'єктів,  - діяльність яких була  збитковою.  Ми виявили  20  тисяч підприємств,  що з року в рік показують збитки. Загальна сума їх збитків перевищує 1 мільярд гривень.  Як показали перевірки,  проведені  податківцями,  можливостей формувати збитки штучно дуже багато.

     Ми запропонували  дати   можливість   відносити   збитки   на попередні  періоди  протягом  трьох  років  замість  п'яти.  Це не означає,  що це кінцева  дата.  Кожного  року,  отримуючи  збитки, підприємство  продовжує трирічний відлік.  Але ми виходили з того, що  підприємство  практично  не  може  функціонувати,  якщо   воно протягом  п'яти  років  з року в рік буде показувати збитки,  буде фактично збитковим.  Таке підприємство, за нашим аналізом, не може існувати,  воно  має загинути.  Тому встановлення терміну три роки буде певним чином стимулювати дане підприємство  вживати  заходів, щоб усе-таки припинити свою збиткову діяльність.

     І крім  того,  всі  суб'єкти  господарювання мають сплачувати податки до бюджету,  в тому числі й ці збиткові підприємства. Вони також   користуються  благами  держави  і  мають  брати  участь  у формуванні її доходів. І якраз три роки, за нашими розрахунками, і є оптимальним строком,  протягом якого будьяке підприємство в разі ефективної діяльності може мати прибутки.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Круценко. Будь ласка.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.    Василю   Васильовичу!   Мене   цікавлять   ремонтні підприємства  системи  колишньої  Укрсільгосптехніки.   Зараз   це акціонерні  товариства.  П'ять  років тому вони стали акціонерними товариствами.  Вони  збиткові,  тому  що  збиткове  наше  сільське господарство: немає кому розраховуватися за відремонтовану техніку і вузли.  А ті підприємства мають багато обладнання.  Так  яка  їх чекає доля?  Адже вони збиткові вже п'ять років.  Виходить,  зараз залишається тільки йти на їх банкрутство,  розпродаж  і  остаточне розвалення ремонтної бази сільськогосподарського товаровиробника?

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. По-перше, я хотів звернути вашу увагу на  те,  що  норма  про  можливість  віднесення  збитків  протягом п'ятирічного   терміну,  як  це  було  на  сьогоднішній  день,  не скасовується,  дію її для цих підприємств буде продовжено до кінця цього року.

     По-друге, є  збитки балансові (те,  що показує підприємство у своєму звіті) і є збитковий показник бази оподаткування.  Так  от, збитковий  показник  бази  оподаткування для підприємств колишньої сільгосптехніки в принципі може бути позитивним.  Чому?  Тому,  що всі  послуги  по  ремонту  техніки,  які  надаються для сільського господарства,  умовно включаються в доходи,  і  всі  витрати,  які понесло   дане   підприємство  на  закупку  матеріалів  для  свого виробництва  (не  проплачуючи  їх,  до  речі),  вважаються   також понесеними   витратами.   І  коли  застосовується  метод  умовного нарахування доходів і умовного нарахування витрат,  різниця завжди буде  позитивною,  незалежно  від  того,  що фактично підприємство через непроплати за виконані послуги може мати фінансові збитки по балансу.  Це  різні  речі,  і  ми звертаємо увагу тільки на умовно нараховані збитки для бази оподаткування (Шум у залі).

     Банкрутство тут  не   передбачається,   техніка   банкрутства передбачається   в   іншому  законі,  це  вже  інші  норми  будуть застосовуватися.

     ГОЛОВА. Спасибі вам,  Василю  Васильовичу.  Сідайте.  Депутат Круценко  ставив  запитання,  як уряд на це дивиться,  бо Круценко знає відповідь.  Але Круценко знає, що сьогодні техніки залишилося взагалі 30 процентів, що вже немає з чого брати амортвідрахування. Уже дев'ять  років  ніхто  нічого  не  поповнює,  а  амортизаційні відрахування  (8-10  процентів  щорічно)  обмінюються  на  основні фонди. Тому вже немає з чого відраховувати.

     Голова комітету Альошин Валерій Борисович. Будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Я хотів би поінформувати вас про те,  що Комітетом  Верховної  Ради  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності  на  засіданні  11  січня  було розглянуто проект  закону,  про  який  щойно  доповідав  заступник   міністра фінансів Василь Васильович Регурецький.

     Кабінетом Міністрів   цей   законопроект   внесено   з  метою збільшення доходної частини Державного бюджету України,  як і інші законопроекти,  що мають ту ж мету. Враховуючи це, комітет під час обговорення даного законопроекту погодився з окремими нормами,  що пропонується   внести   до   Закону   про  оподаткування  прибутку підприємств.

     Зокрема, комітет підтримує пропозицію стосовно внесення зміни до  підпункту  2.1.3  статті  2 зазначеного закону,  згідно з якою вибір порядку сплати податку на  прибуток  для  платника  податку, який має філії,  відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник  податку,  територіальної громади,  слід здійснювати не до початку звітного року, а до 1 червня року, що передує звітному. На нашу  думку,  це  дасть  можливість  точніше  врахувати зміни щодо надходження  платежів  до  бюджету  при   формуванні   розрахунків доходної частини як державного, так і місцевого бюджетів.

     Комітет звертав увагу на те,  що надання податкових пільг без відповідного  механізму  контролю  за   використанням   коштів   з економічної  точки  зору  є  необгрунтованим і неефективним.  Крім того,  така практика породжує досить поширені зловживання і досить велику  активність щодо використання зазначених пільг не за прямим призначенням.

     Виходячи з цього комітет підтримав пропозицію щодо виключення абзаців  другого та третього пункту 2 2.3 стосовно надання пільг у вигляді зменшення податку на прибуток тим платникам  податку,  які спрямовують  кошти  або  матеріальні цінності на будівництво житла для військовослужбовців за укладеними на 1 липня 1997 року угодами про інвестування будівництва зазначеного житла.

     Замість пропозиції,   яка   була   раніше  внесена  Кабінетом Міністрів,  щодо централізації в державному бюджеті  20  відсотків амортвідрахувань, комітет вносить на розгляд Верховної Ради (і тут ми покладаємося на рішення Верховної Ради)  пропозицію  продовжити дію  норми  щодо  застосування понижуючого коефіцієнта 0,8 до норм амортизації у 2000 році в тому самому порядку,  в якому  ця  норма діяла в минулому році, фактично зберігаючи тим самим той порядок і ту базу оподаткування,  які були характерні  для  більшої  частини 1999 року.

     Але комітет не погоджується із запропонованою у проекті новою редакцією статті 6 закону.  Ця стаття,  як уже зазначав доповідач, передбачає  зміну  порядку перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування на наступні податкові періоди.  Я хотів би  нагадати народним  депутатам,  що  Верховна  Рада  вже розглядала зазначені пропозиції,  і тоді Верховною  Радою  було  прийнято  рішення  про відхилення  цих  пропозицій.  Комітет  також не поділяє пропозиції Кабінету Міністрів щодо зміни  амортизаційної  політики,  виходячи насамперед з інтересів платників податків.

     Чому саме ці норми законопроекту викликали основні зауваження в комітеті?

     Запропоновані норми   суттєво   змінюють    діючий    порядок перенесення  від'ємного значення об'єкта оподаткування на наступні періоди в частині скорочення строку,  протягом якого  відбувається зазначене  перенесення.  Пропонується  зменшення  цього строку для новоостворених суб'єктів господарювання з п'яти до трьох років,  а для  решти  - до двох років.  І тільки ті суб'єкти господарювання, які через певні форсмажорні обставини,  внаслідок стихійного  лиха мали   збитки,  збережуть  право  переносити  ці  збитки  на  базу оподаткування протягом п'яти років.

     Однак ми звернули увагу  на  те,  що  у  пропозиції  Кабінету Міністрів   фактично   не   передбачається   будь-якого  механізму застосування нової редакції статті 6 для  тих  платників  податку, які  вже  скористалися  нормою  статті  6  чинного  закону.  Отже, реалізація   запропонованої   норми   суттєво   погіршить    умови господарювання для більш як 20 тисяч суб'єктів господарювання, які практикували, за даними 1998 року, перенесення збитків на наступні податкові періоди.

     Ми звернули   також   увагу   на   те,   що   відповідно   до запропонованої нової редакції статті така можливість  у  суб'єктів господарювання з'являється за підсумками податкового року, і базою є саме звітний податковий рік, а не звітний податковий квартал, як у  чинній  редакції закону.  Це теж негативно вплине на можливості суб'єктів господарювання.

     Ці негативні факти характерні і будуть  мати  вплив  у  першу чергу на ті підприємства, які за характером своєї діяльності мають циклічний процес виробництва,  коли витрати накопичуються в  одних податкових періодах,  а доходи отримуються в інших.  Із прийняттям зазначених змін суттєво погіршаться  умови  для  діяльності  таких підприємств.

     Крім того,  комітет  не  погодився  щодо тих пропозицій,  які стосуються зміни норм порядку нарахування амортизації, зокрема про виключення   з  бази  нарахування  амортизації  вартості  основних фондів, що не використовуються у процесі виробництва.

     На нашу думку, при цьому можливий не лише певний суб'єктивізм контролюючих  органів  щодо  визначення  тих основних фондів,  які беруть участь у виробничому процесі,  але  можуть  порушуватися  і певні стандартні вимоги до визначення амортвідрахувань. Крім того, ми враховували також стан основних фондів у нашій промисловості, а також  значно нижчі норми амортизації,  які характерні для України порівняно з іншими державами.

     З огляду   на   вищезазначене   комітет    прийняв    рішення рекомендувати  Верховній  Раді  розглянути  даний  законопроект  з урахуванням  пропозицій  комітету,   викладених   у   порівняльній таблиці.  На нашу думку, є всі підстави прийняти ті зміни, з якими погодився комітет у першому читанні.  Це  означає,  що  навіть  ті зміни,  які на цьому етапі комітет відхилив, можуть бути предметом подальшої  дискусії.  Ми  переконані  в  тому,  що  нам   удасться переконати  Кабінет  Міністрів  не  наполягати на внесенні змін до статті 6 законопроекту.  Але очевидно,  в уряді мають надію, що їм вдасться переконати нас.

     Тому я  пропоную  Верховній  Раді  поступити так.  У народних депутатів на руках є порівняльна таблиця.  Ми могли б пройтися  по кожній  конкретній  позиції,  але  я пропонував би проголосувати в першому читанні  норми  в  редакції,  запропонованій  Комітетом  з питань  фінансів і банківської діяльності,  які містяться в правій колонці цієї порівняльної таблиці.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. До  Валерія  Борисовича   запитання   будуть?   Немає запитань. Спасибі.

     Шановні колеги!  Хто бажає виступити?  Ніхто не записався.  Я хотів би звернутися до більшості. Із проекту, поданого урядом, три розділи  комітет  відхилив.  А  як  же  "одобрям"?  Тому спочатку, Валерію Борисовичу,  ми будемо голосувати урядову пропозицію, так? А  потім пропозиції комітету.  Не заперечуєте?  Учора більшість не проголосувала за направлення проекту на  повторне  друге  читання. Проголосувала меншість, а більшість у коридорі гуляла.

     Шановні колеги!   Ставлю   на   голосування  проект  Кабінету Міністрів.

     "За" - 94.

     Голосуємо редакцію,  яку вносить профільний комітет, схвалену членами  комітету,  в  першому  читанні.  Будь ласка,  я ставлю на голосування.

     Голосуємо.

     "За" - 138.

     Є запитання?  Немає.  Я пропонував  би,  Валерію  Борисовичу, надати слово депутату Альошину.

     А кого  ви звинувачуєте?  Ви бачили - 94 голоси.  Це буде так завжди голосуватися, ви майте на увазі.

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні народні депутати. Оскільки голосування цього законопроекту набуває вже певного політичного забарвлення,  чого  не  варто  робити  при розгляді...

     ГОЛОВА. Валерію  Борисовичу,  не читайте моралі.  Говоріть по суті.

     АЛЬОШИН В.Б.   Я   нікому   не   читаю   моралі,   Олександре Миколайовичу.  Я хотів запропонувати,  щоб ми,  можливо, перенесли прийняття рішення  щодо  цього  документа,  тому  що  він  справді важливий.  Прийняття  його  дасть можливість отримати додатково до доходної частини бюджету як мінімум 400 мільйонів  гривень.  Я  не погоджуюся  з попередньою оцінкою (800 мільйонів),  але як мінімум 400 мільйонів - це реальний ресурс.  Я думаю,  що це розуміють усі народні  депутати,  бо  всі  подають  пропозиції  щодо  збільшення видаткової частини,  а це буде той ресурс,  який можна потім  буде використати.

     А для   того,  щоб  ми  зараз  не  похоронили  розгляд  цього законопроекту,  пропоную:  давайте домовимося,  що  ми  розглянемо його,  проголосуємо  і  приймемо остаточне рішення або у вівторок, або все-таки зараз.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я  просив  би  підтримати  проект  у редакції комітету в першому читанні. Прошу проголосувати.

     "За" - 145.

     Слово депутату Марченку. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Вопрос об  использовании  амортизационных  отчислений  и вообще  о  политике амортизации в стране необычайно важен,  просто необычайно важен.  Я хочу напомнить большинству,  что законопроект Кабинета     Министров     подготовлен    в    духе    выступлений Премьер-министра.  Поэтому,  пожалуйста, голосуйте. Если вопрос не будет проголосован, он снимается с рассмотрения, с повестки дня.

     У нас (в частности во фракции,  в нашей программе) совершенно другая концепция утверждения политики аммортизации,  поэтому мы не голосуем.    А   вы   большинство,   вот   и   голосуйте,   берите ответственность на себя.

     Я считаю,  что  голосовать  надо  в   поименном   режиме.   И результаты   голосований,  в  которых  в  поддержку  правительства набирается 68-69  голосов,  надо  направлять  Лапикуре.  Он  такой любитель рассказывать, как конструктивно работает Верховный Совет! Вчера он так радовался созданию "більшості",  так желал ей удачи в работе! Надо, чтобы Лапикура сказал, что наконец-то "більшість" не поддержала правительство,  не поддержала Президента  в  конкретном экономическом вопросе.

     Считаю, что  в соответствии с Регламентом вопрос надо снять с рассмотрения.

     ГОЛОВА. Слово Черняку Володимиру Кириловичу.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної політики,  власності та інвестицій (виборчий  округ  153,  Рівненська   область).   Шановні   народні депутати!  У мене таке враження, що ми стали на хибний і навіть на згубний шлях.  Ми  вчора  прийняли  постанову  про  неприйнятність проекту  бюджету  у  зв'язку  з  тим,  що  там  не  передбачається вирішення  соціальних  проблем.  Але  для  того,  щоб   вирішувати соціальні   проблеми,   щоб  збільшити  видатки,  треба  щоб  були надходження.

     Уряд пропонує  законопроект,  у  якому  є   пропозиції   щодо зростання  обсягу  надходжень.  Я  розумію  комітет.  У мене також неоднозначне ставлення до цього  закону,  але  в  ньому  є  дійсно багато слушного. Зараз ми взагалі відхиляємо і законопроект уряду, і  пропозицію  комітету.  І  дійсно,  логічно,  правильно  мислить Марченко:   проект  треба  знімати  з  обговорення.  Але  це  буде абсолютно неправильно!  Шлях, на який стала Верховна Рада, це шлях деструктивний.

     Я пропоную все-таки прийняти зараз або проект уряду,  а потім внести в нього поправки, або проект комітету, щоб і до нього також внести   поправки,   або  ж  перенести  голосування  на  вівторок. Відхиляти ці законопроекти ніяк не можна.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Володимире   Кириловичу,   кого    ви    в деструктивності звинувачуєте?  Ви візьміть Кравчука, Сироту, голів 11 фракцій,  сядьте і розберіться,  хто вніс деструктивність у цей зал.  Мені жаль, що нашими руками її вносять у цей зал ті, хто вас використовує. Але ж використовують людей розумних, далеко не з тим інтелектом,  які можуть управляти цим процесом.  Вони зробили свою справу!  "Мавр зробив свою  справу  і  пішов",  а  ви  залишаєтеся працювати. З ким ви працюєте? Я ще раз кажу, з якою меншістю?

     Ви вчора  прогуляли  в  залі,  а зал проголосував на повторне друге  читання  проекту  бюджету.  Я  спеціально  це  зробив,  щоб підловити вас, щоб ви зрозуміли свою роль і місце в цьому залі.

     Ви звинувачували... Я не знаю, кого ви звинувачували. Я вчора бачив,  і  ви   бачили   по   телебаченню,   як   прес-конференція проводилася.   Уже   все:   міняють  голів  комітетів,  їх  перших заступників - усіх міняють.  Так закон  же  потрібен,  щоб  міняти заступників.  Забули,  що заступників у комітетах обирають, а не в залі.  І більшість на це ніякого впливу  не  має,  бо  це  комітет вирішує.  Збираються  і  вирішують,  кому бути першим заступником, кому заступником.

     Не треба було до рівня Лапікури опускатися тим,  хто проводив учора пресконференцію (Оплески).

     Ставлю на  голосування  пропозицію,  яку вніс голова комітету Альошин,  про те,  щоб перенести голосування  на  вівторок.  Прошу підтримати цю пропозицію.

     "За" - 145.

     -----------

     Розглядається Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону України  про   телебачення   і   радіомовлення   щодо   бюджетного фінансування.

     Доповідає Савенко  Олександр  Миколайович - голова Державного комітету. Будь ласка.

     САВЕНКО О.М.,  голова  Державного  комітету   телебачення   і радіомовлення.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Закон  про  внесення  змін  до   Закону   України   про телебачення і радіомовлення,  прийнятий Верховною Радою України 22 жовтня 1999  року,  що  надійшов  на  підпис  Президенту  України, передбачає зміну системи фінансування державних телерадіокомпаній.

     Так, нова редакція частини першої статті 12 та   статті   44   передбачає,   що   джерелами    фінансування телерадіоорганізацій є кошти, що надходять на виконання державного замовлення,   абонентна   плата   та    інші    надходження    від підприємницької діяльності.

     Із частини  п'ятої  статті 12 вилучено обмеження щодо розміру використання додаткових коштів та змінено цілі їх використання.

     Згідно з    частиною    першою     статті     27     державні телерадіоорганізації зобов'язані передавати без попередньої оплати офіційні повідомлення органів державної влади  за  рахунок  коштів відповідних бюджетів,  передбачених на оплату державних замовлень. І, як сказано в законі, він набирає чинності з дня опублікування.

     У новій редакції  зазначеного  закону  передбачено  зменшення фінансування   державних  телерадіоорганізацій  через  надходження бюджетних асигнувань виключно за виконання державного  замовлення, а також додаткових коштів - абонентної плати та інших надходжень.

     Таким чином,   державне   замовлення,   як  засіб  державного регулювання  економіки,  поширюється  на  телерадіоорганізації  як суб'єкти  господарської  діяльності.  Але фінансування робіт,  які пов'язані    з    діяльністю    державних    телерадіоорганізацій, здійснюється  за  рахунок асигнувань,  що виділяються з державного або  місцевого  бюджетів.  Як  вам   відомо,   більшість   програм державного   телебачення   -   освітні,  культурологічні,  дитячі, соціального  спрямування  та  інші  -  не  є  комерційними,  і  їх висвітленням займається переважно державне телебачення і радіо, що ставить їх  життєдіяльність  у  повну  залежність  від  державного замовлення.

     Запропоноване у  новій  редакції закону (частина п'ята статті 12) зняття обмежень стосовно грошових  надходжень  від  спонсорів, рекламної   та   інших   видів   діяльності,  передбачених  чинним законодавством  України,  не  замінить  стабільного   мінімального фінансування з державного бюджету.

     Такі зміни  в  законодавстві  призведуть  до  погіршення умов реалізації  норм  Конституції  України  щодо   забезпечення   прав громадян вільно збирати,  зберігати,  використовувати і поширювати інформацію,  брати участь в управлінні державними справами,  знати свої  права і обов'язки та інших норм,  передбачених,  зокрема,  в статтях 34, 38 та 57 Основного Закону України.

     Введення в дію закону,  що  розглядається,  матиме  наслідком також    обмеження    незалежності   та   погіршення   фінансового забезпечення   державних   телерадіоорганізацій,    їх    неминучу комерціалізацію  та переорієнтацію на отримання прибутку,  а не на забезпечення конституційних прав громадян.  При цьому  створюються умови,   за  яких  частина  коштів  із  державного  бюджету  через держзамовлення  буде   витрачатися   на   фінансування   приватних телерадіокомпаній.  Не  заперечуючи  необхідності  підтримки таких телерадіоорганізацій,  не можна все ж погодитися  з  тим,  щоб  це шкодило загальнодержавним інтересам і правам громадян.

     Слід також  звернути  увагу  і на те,  що відповідно до змін, передбачених  у  статті  4  закону,   що   надійшов   на   підпис, скасовується        безоплатність        передачі       державними телерадіоорганізаціями  офіційних  повідомлень  органів  державної влади та органів місцевого самоврядування.

     Натомість передбачається,    що   такі   повідомлення   мають передаватися за рахунок коштів відповідних бюджетів,  передбачених на  оплату державних замовлень.  При цьому абсолютно не враховано, що обсяг інформації,  яку треба буде довести  до  відома  громадян протягом наступного року,  особливо в разі виникнення надзвичайних ситуацій,  заздалегідь неможливо спрогнозувати під час  формування відповідних бюджетів.

     Крім того,  зміни  до  статті  27  чинного Закону України про телебачення і радіомовлення не  відповідають  Закону  України  про поставки продукції для державних потреб, відповідно до якого кошти на оплату державних замовлень  передбачаються  лише  в  державному бюджеті  (частина друга статті 1),  а за рахунок місцевих бюджетів забезпечується поставка виключно для регіональних,  а не державних потреб ( частина третя статті 1).

     Ще хотілося   б   сказати  ось  про  що.  Згідно  із  законом фінансування    телерадіоорганізацій    з    державного    бюджету ліквідується  і запроваджується їх утримання за рахунок державного замовлення та абонентної плати.

     Я вам скажу,  що ми в принципі підтримуємо думку про  те,  що треба   було  б  детально  вивчити,  проаналізувати  сам  механізм запровадження  абонентної   плати,   хоча   цей   захід   буде   й непопулярним,  бо  ви  знаєте,  що  сьогодні  за  дротове мовлення платяться невеликі гроші, за радіо сплачується лише 50 копійок. А, скажімо,  для  повного  покриття  потреб  державного телебачення і радіомовлення,  за нашими попередніми підрахунками, ця сума на рік могла  б  бути  приблизно 400 мільйонів гривень.  Після детального вивчення  парку  радіо-  і  телевізійних  приймачів,   ми   дійшли висновку,  що  абонентна  плата на одну сім'ю могла б бути в межах

2-2,5 гривні,  що не є такою великою сумою.  Слід зауважити,  що в таких країнах як Польща,  Румунія,  країнах Балтії абонентну плату вже  введено.  Тобто  за  кордоном  відпрацьована  і  діє  система абонентної   плати   за   користування   системами  телебачення  і радіомовлення.

     Звичайно, це було б значним  послабленням  тиску  на  бюджет, тому  що  можна  було б ці кошти зекономити і зрештою,  якби такий закон був прийнятий,  державне телебачення і радіо  відмовилися  б від  реклами.  Скажімо,  реклама була б уже тим засобом заробляння грошей на своє утримання,  яким вона є у наших колег з недержавних телерадіоорганізацій.

     Але в  Україні  (за  винятком  абонплати за дротове мовлення) такої практики  немає,  і  введення  абонентної  плати  в  системі телебачення   і   радіомовлення   потребує  проведення  грунтовної підготовки:  створення нормативної бази і системи збору абонентної плати,   розробки   та   затвердження  тарифів  абонентної  плати, проведення обліку телерадіоприймачів і так далі.

     Тобто із    прийняттям    змін     до     закону     державні телерадіоорганізації  на  певний  час  до всього того,  що я казав (скажімо,  до вивчення  і  запровадження  механізму  запровадження абонентної  плати),  будуть позбавлені як державного фінансування, так і надходження коштів  від  абонентної  плати.  І  хто  ж  тоді практично платитиме?

     Таким чином,  прийняття  Верховною  Радою  Закону України про внесення змін до Закону України про телебачення і радіомовлення  є передчасним,  економічно необгрунтованим.  Прийняттю даного закону повинна   була   передувати   детальна   підготовка.   Відсутність нормативної  бази  з  фінансування  державних  телерадіокомпаній з позбавленням  їх  бюджетного  фінансування   може   призвести   до ліквідації  як  національного  телебачення і радіомовлення,  так і державного радіомовлення взагалі.

     У зв'язку з цим Президент пропонує  скасувати  Закон  України про   внесення   змін   до   Закону   України  про  телебачення  і радіомовлення  як  такий,  що  призводить   до   погіршення   умов реалізації конституційних прав громадян,  інтересів суспільства та держави у  сфері  телебачення  й  радіомовлення  і  не  відповідає основним  засадам  національної  інформаційної  політики,  а також базовим положенням закону, до якого вносяться зміни.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, на запитання. Тим часом, поки записують,  ви  скажіть,  Олександре Миколайовичу,  за чий рахунок Лапікура щоденно Верховну Раду, вищий законодавчий орган, обмазує? За  державний  рахунок  чи за ваш рахунок,  чи за рахунок Кабінету Міністрів?  За чий  рахунок  по  півгодини  оцьому  антидержавнику надається  слово  для  того,  щоб  він весь час вищий законодавчий орган ось так висвітлював?  І в якій це державі можна було  б  так допустити,  якщо не в Україні?  І як ви взагалі думаєте, як ви, як голова,  можете допускати до такого,  що відбувається  на  першому каналі, на державному? А ви - державний голова. І в цьому залі вам давали право бути державним головою.  І ви отут  стояли  й  давали обіцянку,  а  сьогодні  під  одну  гребінку  всіх 450 депутатів... Людина,  яка в цій  державі  нічого  корисного  не  зробила,  крім злочину,  весь  час,  день  у  день  про Верховну Раду розповідає, яка...  При тому каже,  що чотири місяці в  парламенті  бюджет  не приймається.  Чотири  місяці!  Бюджет  6  січня  подали  на  друге читання.  Чотири місяці  не  приймається!  Людина  проста  слухає, думає, що це за парламент?

     САВЕНКО О.М. Я зрозумів. Спасибі, Олександре Миколайовичу.

     ГОЛОВА. Висвітіть, хто записався на запитання.

     САВЕНКО О.М. Відповідати?

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     САВЕНКО О.М. Спасибі. Я зрозумів запитання. Державний комітет фінансує  в  рамках  державного  замовлення  2000   програм,   які стосуються не лише національних телекомпанії і радіокомпанії,  але й 27 регіональних телерадіокомпаній. "Акценти" Лапікури не входять до   державного   замовлення.   Цю   передачу  робить  Національна телекомпанія України за рахунок своїх комерційних надходжень.

     А те,  що,  скажімо, він кожного дня піддає гострій критиці і депутатів,  і не лише депутатів... В одній із передач, десь тижнів три тому,  він дуже гостро пройшовся,  скажімо,  по одному з  моїх розпоряджень,  і прізвище Савенко там теж фігурувало 12 разів.  Це можна по-різному трактувати,  зокрема й таким чином,  що  в  нашій країні є свобода слова (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, повірте мені, якщо в цей зал внесуть  пропозицію  про  ваше  звільнення,  тут  проголосує   350 чоловік!  І  ви  розумієте,  що Савенко - це не вищий законодавчий орган.  Вас  можуть  критикувати,  мене  можуть  критикувати,  але Верховну Раду  хто дав право так узагальнююче... Будь ласка.

     САВЕНКО О.М.  Згідно  зі  статтею  6 Закону про телебачення і радіомовлення втручання у творчу діяльність  теле-радіоорганізацій заборонено.  І я можу його критикувати,  скажімо,  як колега,  але заткнути йому рота, сказати, що ти оце кажи, а цього не кажи, я не маю права. Це закон, який прийнято в цьому залі.

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко, будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Александр Николаевич!  Вы  прекрасно  понимаете,  что  у  нас  нет свободных ртов. Они давно уже находятся под управлением Президента и его команды.  Эти рты не свободны.  Я сомневаюсь вообще, что они на   что-либо   способны.  Такие  понятия,  как  "свобода  слова", "информация" лежат далеко за  представлениями  Президента,  да  и, боюсь, вашими тоже.

     Я хотел сказать,  что коммунисты являются государственниками, длительное    время    поддерживали    и    сейчас    поддерживают государственное  радио-  и  телевещание.  Но  ведь  вы  же  знаете прекрасно,  поскольку служите,  обслуживаете этот  режим,  что  вы сегодня сделали с народом Украины, как вы издевались над народом и продолжаете это издевательство.

     И вы должны давать себе отчет в  том,  что  рано  или  поздно закончится  эта  ваша  песенка,  закончится  так  или иначе.  И те усилия,  которые сегодня  предпринимает  Верховная  Рада,  связаны именно с разрушительной ролью вашей и сегодняшнего режима.  И один из выходов  из  создавшегося  положения  -  это  создание  системы общественного телевидения и радиовещания.

     Да, закон  несовершенен,  но  те  недостатки,  за  которые вы цеплялись,  наверняка будут устранены во втором чтении.  И так или иначе,  но  народ  Украины  получит  свободу слова,  хотя бы в том обеме, в котором позволяет буржуазная Конституция.

     САВЕНКО О.М.  Я  не   розумію   суті   запитання.   Запитання Олександра   Миколайовича   стосувалося   того,  хто  фінансує  цю передачу. Я на нього відповів.

     Якщо йдеться,  скажімо,  про  те,   що   Президент   пропонує відхилити цей закон,  то знову-таки ми за те, щоб ввести в Україні абонентну плату.  І тоді справді буде  залежність  від  будь-якого журналіста,   будьяка   телерадіоорганізація   буде  залежати  від результатів його роботи,  залежність від того,  будуть давати люди гроші чи не будуть давати. Отоді можна буде говорити про створення умов для справжньої...

     ГОЛОВА. Спасибі,  Олександре Миколайовичу, ви розумна людина, вам абсолютно зрозуміле запитання поставили.

     САВЕНКО О.М. Так це не було... Я не почув запитання.

     ГОЛОВА. Так  ви  ж слухайте,  що вас запитують.  Ви не хочете відповідати на пряме запитання.

     Мусієнко Іван Михайлович.

     САВЕНКО О.М.  Так я не почув,  я не зрозумів  запитання.  Яке запитання?

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Спасибі,  Олександре Миколайовичу. Фракція "Лівий центр". Я думаю, немає  жодної людини в залі,  у якої були б сумніви стосовно того, що ситуація,  яка склалася в нас з електронними  засобами  масової інформації, є унікальною. Унікальною в світі. Ви не назвете жодної держави,  яка б фінансувала канал або газету,  які працюють  проти цієї   держави.   Абсолютно   ж  очевидно,  що  нормальна  людина, нормальний український глядач не може дивитися УТ-1.  Бо це тільки фальсифікація,  тільки викривлення позиції одного на догоду іншому і так далі, і таке інше.

     Шановний доповідачу!  Чи не вважаєте ви, що настав час робити як у цивілізованих,  як ми кажемо, державах: відмовитися від цього так званого державного телебачення, створювати, нарешті, суспільне телебачення,  яке  буде  під  контролем  громадськості  й даватиме об'єктивну інформацію громадянам нашої України,  тобто  ми  будемо виконувати конституційні вимоги?

     Дякую.

     САВЕНКО О.М.  Спасибі,  я зрозумів запитання.  Я на нього вже частково відповів,  коли казав,  що  залежність  телерадіокомпанії повинна грунтуватися на її роботі,  на тому,  хочуть люди дивитися її передачі чи не хочуть, платять за її роботу чи не платять. Час, звичайно,  такий  настав.  Але для цього треба створити відповідну нормативну  базу,  якої  на  сьогодні  немає.  А  вводити  те,  що пропонується в цьому законі,  який сьогодні обговорюється,  просто не можна,  бо немає механізму реалізації.  А так я з  вами  цілком згоден.  Залежність повинна бути.  Залежність повинна бути,  як це вже зроблено,  скажімо,  в друкованих засобах масової  інформації. Газетярі  залежать від того,  розходиться тираж чи не розходиться, купують люди  чи  не  купують.  Проте  сьогодні  такого  механізму стосовно телебачення й радіо немає.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     Депутат Білоус.

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! Я все-таки пропоную зараз не робити таку вже велику честь окремим особам і не переводити в суто політичну площину розв'язання даної проблеми.

     Я, до речі, абсолютно згоден із Олександром Миколайовичем, із колегами,  які вважають,  що в перспективі  введення  абонентської плати,   яка   не   буде  така  велика,  зможе  усуспільнити  наше телебачення і,  таким чином,  зробити безрекламний, некомерційний, незалежний від владних чинників національний канал.

     Але згоден я також і з тим, що сьогодні, можливо, не створено таких передумов.  Хоча водночас є проект,  запропонований  колегою Шевченком   про   суспільне   телебачення,   який,  на  жаль,  теж гальмується виконавчою владою та й у сесійній залі.

     Але я хочу звернутися  до  Олександра  Миколайовича.  Де  він бачив  тут,  що  замість  державного фінансування буде абонентська плата?  Жодної статті в цьому проекті немає. А є зовсім інші речі, я просто хочу популярно нагадати.

     Ідеться про   те,   щоб  у  державному  бюджеті  фінансування Національної телекомпанії  і  Національної  радіокомпанії  України записати  окремим  рядком.  Це  зовсім  не означає,  що буде менше коштів  витрачатися  на  державне  телебачення.  Просто  це   буде переведено  на державне замовлення через державний контракт.  І це дозволить  певною  мірою  зробити  прозорішим  рух  цих  коштів  і чіткішим цільове їх використання.

     Натомість сьогодні    Національна    телекомпанія    України, Національна радіокомпанія України не є бюджетними організаціями, а є  підприємствами  госпрозрахунковими,  заснованими  на  державній формі  власності.  Тому  вони  не  можуть   бути   відповідно   до законодавства,  зокрема до Закону про бюджетну систему,  головними розпорядниками бюджетних коштів.

     Але те,  що усунено обмеження на те,  щоб не було  більше  50 відсотків  надходжень  від реклами,  від спонсорських коштів,  від бюджетного фінансування,  те,  що зобов'язується,  щоб була оплата повідомлень  органів  державної влади,  то це,  навпаки,  збільшує фінансування державних телерадіоорганізацій і робить прозорим  рух цих коштів. І хто може бути, вибачте, проти такого механізму?

     У зауваженнях   Президента,   точніше   тих,   які   готували Президенту ці зауваження, пишеться, що введення в дію цього закону призведе до зменшення незалежності державних телерадіоорганізацій, з  чого  ми  можемо  зробити  висновок,   що   сьогодні   державні телерадіоорганізації є незалежними.  Я дозволю собі не коментувати ці речі,  кожен із вас сам зробить висновок. Я думаю, від лівих до правих тут буде єдина думка, в цьому залі.

     І останнє.  Тут є така політологічна гра на настроях шановної лівої частини залу,  що,  бачите,  через державне замовлення  буде перекачування коштів до приватних телерадіоорганізацій.

     Тим часом,  з юридичної точки зору суть державного замовлення якраз і полягає в тому,  що замовник,  як орган  державної  влади, може  замовити  тому,  кому  вважає  за  потрібне.  Може  замовити висвітлення першому каналу,  може замовити, скажімо, "Інтеру" і ще комусь,  і  ще  комусь.  І  сьогодні  така  практика  є.  Оскільки трансляцію було відключено,  Управління  справами  Верховної  Ради уклало  договір із приватною радіостанцією "Радіо РОКС - Україна". Така практика є й на першому національному каналі тощо.

     До речі,  вважаю таку практику виправданою,  але з тієї точки зору, що це має бути не за кошти державного бюджету. Тому в даному разі ми просто підміняємо поняття.

     Що стосується надзвичайних ситуацій,  то  хіба  не  можна  це передбачити в державному замовленні? Це ж врегульовано Законом про надзвичайний стан.  І,  я думаю,  Олександр Миколайович знає, якщо така   ситуація,   не  дай  Боже,  буде,  то  телерадіоорганізації зобов'язані безкоштовно передавати повідомлення.

     Таким чином,  суттєвих  юридичних  чи  політичних  аргументів проти немає. Є аргументи, скажемо так, кланово-фінансові. Я думаю, що в даному разі,  незалежно від  наших  політичних  поглядів,  ми маємо відхилити пропозиції Президента.  І я абсолютно переконаний, що це буде на користь не тільки лівих,  а й тих  політичних  наших сил, які пов'язані з відповідними комерційними каналами. Абсолютно нормально.

     Отже, я пропоную пропозиції  Президента  відхилити.  Якщо  ми таке  рішення  не  приймемо,  то  комітет  підтримає  новий проект закону,  врахувавши певні зауваження Президента.  Я  тоді  про  це скажу.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Артуре Олександровичу.  Запитання будуть? Є запитання.  Будь  ласка,  запишіться.  Відведемо   5   хвилин   на запитання.  І першому надамо слово депутату Черненку. Він не встиг Савенку поставити запитання. Висвітіть, будь ласка, хто записався.

     Депутат Черненко. За ним - депутат Понеділко. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).  Артур  Александрович!  Я разделю  вопрос  на  две  части,  поскольку  и  вам,  и Александру Николаевичу не успел задать.  Ну, я понимаю все. Можно критиковать и  нужно  критиковать.  И я понимаю тех,  кто пытается критиковать даже в хорошем смысле слова.  Но я прошу не  забывать,  что  любой орган,  любую  структуру  в  государстве  можно ликвидировать,  за исключением одной:  Верховной Рады - парламента и парламентаризма. Он всегда будет.  Другое дело - меняться будут депутатский корпус, условия работы. Но представительский орган будет в стране всегда.

     Вот поэтому я хотел бы вам задать такой вопрос.  Что,  на ваш взгляд,  нужно  было  бы  сделать,  чтобы некоторые обозреватели и комментаторы (я как врач скажу:  это люди моего  профиля)  никогда больше  не попадали вот в эти структуры,  которые несут в средства массовой информации то,  что они несут, и несут больше вреда? Есть там  много  нормальных  работников,  даже  обаятельных.  Я бы даже сказал,  что им лучше в кино сниматься и "оскары" получать, нежели смешить и наводить ужас.

     Спасибо вам за ответ.

     БІЛОУС А.О.  Виталий  Григорьевич,  спасибо.  На  мой взгляд, проблема в другом. Проблема в обществе. Если общество воспринимает именно такие комментарии,  если результаты выборов, референдумов и так далее такие,  какие могут быть вследствие таких  комментариев, значит, увы... Мы же с вами представители этого общества. Ситуация изменится,  когда хотя бы у двух третей  наших  избирателей  будет спрос на обективную и правдивую информацию.

     ГОЛОВА. Головне,   Артуре   Олександровичу,   щоб   людям  не нав'язували. Розумієте? А людям нав'язують думку.

     БІЛОУС А.О.  Я абсолютно  з  вами  згоден.  А  що  ми  можемо зробити? Ми маємо зробити крок до суспільного телебачення.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  Понеділко  Віктор  Іванович.  За  ним - депутат Лимар.

     ПОНЕДІЛКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  77,  Запорізька область).  Дякую,  Артуре Олександровичу! Я не зовсім погоджуюся з преамбулою,  в  якій  ви  коментуєте  Президента - його зауваження стосовно      зменшення      залежності      або      незалежності телерадіоорганізацій.  Бо я таки знаю, що Національна телекомпанія абсолютно незалежна від Держрадіокомітету.  І я впевнений,  що  ці пропозиції  для Президента писав не Савенко,  а Долганов,  і ніхто інший. Бо таке нахімічити для Президента тільки він може.

     Скажіть, будь   ласка,   якщо   ми   відхиляємо    пропозиції Президента,  Долганов  буде більше підпорядкований Савенку,  більш залежний чи менш залежний?  Більше порядку там буде,  чи так, як і тепер, коли Олександр Миколайович розводить руками й каже, що я не втручаюсь,  не замовляю нічого,  а там що хочуть, те й творять, чи все-таки там буде якийсь лад?

     БІЛОУС А.О. Вікторе Івановичу, ви ж фахівець високого класу з цих питань  і  самі  розумієте,  що  сьогодні  система  управління телерадіоінформаційним простором недосконала.  І,  я думаю,  з цим усі згодні: від вас до самого Олександра Миколайовича.

     Проблема в іншому.  Я мав розмову,  зокрема не з Вадимом, а з іншими  керівниками,  і  в  тому  числі з керівниками Національної телекомпанії  і  Національної   радіокомпанії.   Насправді,   люди нормальні,  вони цілком розуміють,  що це їм тільки на користь. Це дасть можливість їм заробляти гроші,  але зробить їх рух прозорим. Є інші люди, які хочуть просто годуватися з цього окремого рядка в бюджеті. От і все.

     ГОЛОВА. Депутат Лимар.

     ЛИМАР Н.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Шановні   народні   депутати!   Я   хочу констатувати той факт,  що 22 квітня,  коли ми з вами давали згоду на призначення на посаду Савенка Олександра  Миколайовича,  він  з цієї трибуни,  на якій стоїть зараз Артур Білоус,  присягався,  що виконуватиме  закони  України,  що  буде   висвітлюватися   робота Верховної Ради, так, як це належить згідно з постановою, прийнятою нами.  А що маємо тепер?  Тепер народ України  став  і  глухим,  і сліпим,  бо  не  отримує  реальної інформації про роботу Верховної Ради.

     Олександре Миколайовичу,  я  прошу   вас   дати   протокольне доручення   Верховної   Ради  про  надання  Держтелерадіокомітетом інформації і відеокасет  із  записами  передач  "Акценти"  Валерія Лапікури  в наш комітет.  Потрібно,  щоб цим займалася і тимчасова комісія, і Верховна Рада.

     А стосовно того,  що потрібно приймати документ,  то  так.  Я пропоную всім депутатам підтримати законопроект комітету.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Спасибі.  Вас підтримали.  Сідайте,  будь ласка.

     Бажаючі виступити є? У нас ніхто не записався.

     Шановні колеги,  ставлю на  голосування  пропозиції,  внесені Президентом.

     "За" - 60.

     60 голосів.

     Депутати профільного комітету внесли пропозицію про подолання вето.  Будь ласка,  займіть робочі місця.  Депутате  Ключковський! Юрію Дмитровичу, запросіть людей до залу. Готові? Голосуємо.

     "За" - 237.

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти в першому читанні проект, який внесли депутати Білоус, Мішура й Шевченко.

     "За" - 253.

     Прийнято.

     Пропонують прийняти в цілому. Немає заперечень?

     Голосуємо пропозицію прийняти законопроект у цілому.

     "За" - 257.

     Спасибі.

     -----------

     Розглядається проект Закону про створення системи Суспільного телебачення  і радіомовлення України.  Доповідає депутат Шевченко. Поки він іде, слово надається депутату Марченку.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я  предложение  внесу.  Александр  Николаевич! Наталья   Лымар   внесла  предложение  проголосовать  протокольное поручение о том,  чтобы  передать  видеозаписи  передач  "Акценты" Лапикуры  в два наших комитета:  в Комитет по вопросам Регламента, депутатской этики и организации работы Верховной Рады и в  Комитет по вопросам свободы слова и информации. Давайте проголосуем.

     ГОЛОВА. Давайте ми дамо доручення, щоб узагалі проаналізували це все і внесли пропозиції.  Я  думаю,  що  таких  людей  потрібно притягати  до  кримінальної відповідальності.  І Комітету з питань Регламенту...  Слово надається Віктору  Семеновичу  Омелічу.  Будь ласка.

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське   об'єднання   "Громада").    Шановний    Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Питання стосовно трансляції в нас на комітеті  обговорювалося   позавчора.   Прийнято   таке   рішення: направити  листа  (і  цей лист я вже підписав,  його надіслано) на ім'я  Долганова  з  проханням,  щоб  вони  подали  нам   матеріали (відеокасету)  для  того,  щоб  ми  вивчили це питання.  Ми нічого більше не просимо, тільки надіслати касету для аналізу й вивчення.

     Якщо ця касета буде в наших руках,  ми спільно з Комітетом  з питань  правової  реформи  та  Комітетом з питань свободи слова та інформації  розглянемо  ці  матеріали,  подивимось,  які   там   є претензії тощо. А тоді з огляду на це ми вже проситимемо Комітет з питань правової реформи звернутися до суду.

     Так, давайте проголосуємо дати доручення, я не заперечую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  одну хвилинку!  Давайте ми дамо   доручення   профільному  комітету  Івана  Сергійовича  Чижа розглянути ці пропозиції (в тому  числі  й  пропозицію  Володимира Романовича   вилучити   касети)  і  разом  з  Комітетом  з  питань Регламенту внести відповідні пропозиції  стосовно  того,  як  бути далі.

     Будь ласка,  прошу  підтримати  пропозицію  дати  протокольне доручення профільному комітету.  Перший заступник голови  комітету Мішура є? Є заступник голови комітету. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 245.

     Рішення прийнято. Спасибі.

     Шановні колеги,   я  прошу  вас  погодитися  попрацювати  без перерви до 13 години 30 хвилин. Немає заперечень? Тоді працюємо.

     Будь ласка, депутат Шевченко.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух, Київщина.  Шановний Голово!  Шановні колеги!  Коли 1997 року в цій залі приймався рамковий Закон про систему Суспільного  телебачення і  радіомовлення  України,  я  тоді вже наводив один такий цікавий факт,  що американці чи хтось із  американців  вважають  основними подіями  ХХ  століття  в себе висадку людини на Місяць і створення системи громадського мовлення.

     У тій чи іншій формі система громадського або, як ми назвали, суспільного  мовлення  існує  у  всіх чи в більшості цивілізованих країн.

     Одначе Україна пішла дещо не тим шляхом.  Замість  того,  щоб нам створити всі умови, насамперед законодавчі, для дистанціювання засобів  інформації  від  органів  влади,  щоб  вони  були   більш незалежні  від  цих  чинників,  замість  того,  щоб  роздержавнити непомірно  великий  у  пропорціях  до  інших   країн   світу   наш український    сектор   одержавлених   і   суто   державних   ЗМІ, роздержавнити не заради приватизації,  а  заради  усуспільнення  в різних формах, ми пішли іншим шляхом.

     Вінцем успіху  на  цьому шляху стала поява Закону про порядок висвітлення  діяльності  органів  державної   влади   та   органів місцевого  самоврядування.  Себто  ми створили законодавчий покруч замість того,  щоб  зробити  вільні  й  незалежні  засоби  масової інформації,   які  за  нинішніх  умов  стали  уособленням  якогось демократичного відкату і  утвердженням  тоталітарних  тенденцій  у нашому   суспільстві,   ми  розгорнули  боротьбу  й  самі  до  неї приєдналися, - передусім у цьому залі, за те, хто може впливати на ті засоби інформації,  які фінансуються з державного бюджету, та в який спосіб.  Ну й звичайно,  що на цьому шляху ніяких  переможців немає. А Верховна Рада не може бути серед переможців тим більше.

     Уперше Закон    про   систему   Суспільного   телебачення   і радіомовлення України з'явився, як пам'ятаєте, тоді, коли з'явився указ   Президента   з   його  намірами  впорядкувати  відносини  в інформаційній  сфері.  І  тоді  пропонувалися  два   концептуальні способи розв'язання цієї проблеми.

     Перший -    ухвалити   Верховною   Радою   законопроект   про недопущення  реорганізації  у  сфері  державного   телебачення   і радіомовлення   на   період   до   прийняття   концепції  розвитку інформаційного  простору.  Концепції   немає.   Той   законопроект прийнято в першому читанні та так і законсервовано.

     І другий  спосіб  -  створити,  як  це  є  в багатьох країнах розвиненої демократії, систему суспільного мовлення, що зрештою на той час не підтримувалося.  Час показує,  що соціальні відносини в нашій державі для того цілком дозріли. І навіть добре, що сьогодні поміняли   місцями   питання  порядку  денного,  оскільки  розгляд попереднього  питання  показав,  що  ідея  створення   нормального суспільного   мовлення   підтримується  виконавчими  чинниками.  Я вдячний панові Савенкові за те,  що він визнав,  що в  ідеалі  той шлях  абсолютно  нормальний  і  прийнятний для України.  Я вдячний іншим депутатам,  які в цьому залі  мимоволі  торкнулися  проблеми суспільного  мовлення  й  наголосили  на тому,  що ми вже до цього дозріли й маємо прийняти такі закони.

     Шановні колеги! Дозвольте вам нагадати, що рамковий Закон про систему  Суспільного  телебачення  і  радіомовлення України,  який набув чинності 1997 року,  до речі,  з подоланням вето  Президента (зал  тоді був дуже одностайний і подолав вето з першого читання), передбачає ось  що  (цитую):  "Суспільне  телерадіомовлення  -  це телеорганізація    зі    статусом    єдиної   загальнонаціональної неподільної і неприбуткової системи  масової  комунікації,  яка  є об'єктом права власності Українського народу і діє згідно з єдиною програмною концепцією.

     Суспільне телерадіомовлення    грунтується    на     широкому представництві   різних   верств   суспільства,  які  через  своїх представників   у   Громадській   раді   забезпечують   реалізацію програмної     концепції     та     здійснюють     контроль     за фінансово-господарською діяльністю телерадіоорганізації.

     Програмна концепція діяльності Суспільного  телерадіомовлення періодично  переглядається  з  урахуванням  тенденцій  суспільного розвитку  і  задоволення   права   громадян   вільно   одержувати, використовувати та поширювати інформацію".

     Все це  абсолютно  в  руслі  нашої Конституції,  яка непогано закріплює права громадян на отримання інформації.

     Так само  в  рамковому   Законі   про   систему   Суспільного телебачення   і   радіомовлення   передбачено   створення  системи Суспільного телерадіомовлення.  Дослівно ця стаття звучить так  (я на   цьому   наголошую,   оскільки   ми  маємо  сьогодні  прийняти результативне рішення):  "Суспільне телерадіомовлення  створюється на підставі рішення Верховної Ради України в порядку,  визначеному Верховною Радою України відповідно до законодавства. Верховна Рада України    затверджує    статут   Суспільного   телерадіомовлення, чисельність   і   склад   Громадської   ради,    частину    складу Кваліфікаційної  ради  відповідно до частини другої статті 5 цього закону та програмну концепцію Суспільного телерадіомовлення".

     Іншими словами,  ми  маємо  повне  право  сьогодні   прийняти законопроект   та   започаткувати   створення  в  державі  системи Суспільного  телерадіомовлення.   Оскільки   дехто   сумнівається, наскільки дозріли для цього умови й наскільки достатньою є правова база та аби не сталося так, що наші добрі наміри обернуться зовсім не тим,  що ми тут прогнозуємо, наголошую на тому, що в Законі про систему  Суспільного  телебачення  і  радіомовлення  є  стаття  10 "Перехідні положення".

     Пункт 1.   "Період  створення  Суспільного  телерадіомовлення визначається рішеннями Верховної Ради України,  ухваленими  згідно із Законом України про телебачення і радіомовлення".

     Пункт 2.  "У  період створення та в перший рік функціонування Суспільне телерадіомовлення фінансується з Державного бюджету".

     Пункт 3.  "Протягом наступних трьох років  частка  державного замовлення поступово зменшується з урахуванням вимог, зазначених у частині третій статті 7 цього закону".

     І останній пункт "Перехідних положень" - пункт 4.  "У  період становлення  Суспільного  телерадіомовлення  за рішенням Верховної Ради України на його каналах може бути дозволено рекламу товарів і послуг    вітчизняних    виробників    у    порядку,   визначеному законодавством України".  Себто немає жодних  побоювань  навіть  у тому, що ми не встигнемо там упорядкувати інші нормативні акти або залишимо без коштів наше новоутворене Суспільне телерадіомовлення.

     Законопроект про створення системи Суспільного телебачення  і радіомовлення   України,  який  пропонується  вашій  увазі  (себто Верховна Рада  має  виконати  ту  місію,  яка  закріплена  за  нею законодавчо),  пройшов  достатню експертизу багатьох фахівців.  Ми пішли правильним шляхом створення лаконічного,  чіткого закону,  в якому  все  розставлено на свої місця,  в якому є буквально кілька статей,  одна  з  яких   проголошує   період   створення   системи Суспільного  телерадіомовлення,  який  триватиме  до  1 січня 2002 року,  а потім автоматично ще на рік продовжується фінансування  з державного бюджету цієї системи відповідно до рамкового Закону про систему Суспільного телебачення і радіомовлення.

     Законопроект також передбачає, що дана система створюється на основі   Національної   телекомпанії   України   та   Національної радіокомпанії України.

     Окрема важлива    стаття    -    "Фінансування    Суспільного телерадіомовлення  протягом періоду його створення".  Фінансування це здійснюється з бюджету.

     І в "Прикінцевих положеннях"  передбачено  все,  що  належить передбачити  в  таких  випадках,  зокрема те,  що Верховній Раді в тримісячний термін від набуття чинності  цим  законом  доручається сформувати  Громадську раду системи Суспільного телерадіомовлення, що в такий самий строк Кабінету Міністрів доручається  підготувати і  внести на розгляд Верховної Ради пропозиції стосовно приведення всієї нормативної бази у відповідність із  цим  законом,  привести свої  нормативно-правові  акти  у  відповідність  із  цим законом, забезпечити  перегляд  і  скасування  міністерствами   та   іншими центральними    органами    виконавчої    влади    України   їхніх нормативно-правових актів,  що суперечать цьому  закону,  а  також здійснити інші заходи, пов'язані з реалізацією цього законодавчого акта. Це з одного боку.

     А з другого боку,  парламентському Комітету з питань  свободи слова  та  інформації  доручається  спільно  з  Громадською  радою новоутвореного Суспільного  телебачення  і  радіомовлення  України підготувати   і   внести  на  розгляд  Верховної  Ради  України  в першочерговому     порядку     проект     статуту      Суспільного телерадіомовлення.

     Дякую за увагу,  за розуміння цієї проблеми,  яка вже звучала сьогодні в цьому залі.  І прошу,  колеги,  давайте підемо на такий відповідальний  крок,  до  якого  за  десять  років цих процесів в Україні наше суспільство вже дозріло.

     ГОЛОВА. Запитання  до  Віталія   Федоровича   будуть?   Немає запитань?  Депутати  Ніколаєнко,  Стрижко і Косаківський?  Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція "Лівий центр".  Шановний Віталію Федоровичу!  Без сумніву, ідея   Суспільного   телебачення,   яка,  до  речі,  частково  вже реалізована якимось чином у Росії, нам потрібна. Але скажіть, будь ласка,  прямо  й  відверто,  чи  дасть  нам  змогу прийняття цього закону,  про який ви говорите,  подолати інформаційний тиск,  який чиниться  на  Верховну  Раду,  як на вищий законодавчий орган,  чи зможемо ми людям хоч правду сказати за допомогою цього закону,  чи знову приймемо закон, який успішно не буде виконуватись?

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.   Безперечно,   дасть  змогу.  Ви  згадали  тут російську систему суспільного мовлення.  Це якраз той приклад,  як не треба робити суспільне телерадіомовлення. До речі, їхній досвід є безпрецедентним,  мабуть, для Європи, яка з подивом дивиться, що ж там витворили в Росії.

     Що стосується схем створення нашої системи,  які пропонуються нашим комітетом на розгляд Верховної Ради,  то один тільки принцип формування,  який  є  представницьким,  забезпечує  абсолютно інші підходи до функціонування  даної  системи:  вона  відбиватиме  всі соціальні та й політичні так само настрої нашого суспільства.

     І ще один нюанс,  який не прозвучав у запитанні, але я одразу хочу додати.  Така  система  забезпечить  поетапно,  через  кілька років,   збереження  коштів  державного  бюджету,  оскільки  ми  в принципі маємо перейти до форми абонентської плати. То є найкращий спосіб   утримання   такої   системи  (іншого  світ  не  винайшов) незалежною  як  від  держави,  так  і  від   приватних   осіб   та корпоративних груп.

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. За ним - депутат Косаківський.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Виталий   Федорович,   а   какие   отношения   собственности    вы предполагаете   положить   в   основу  деятельности  общественного телевидения?  Я  понимаю  роль  "Громадської  ради".   А   вот   с собственностью как будет? Это первый вопрос.

     И второй.  Как  вы  смотрите на то,  чтобы учредителями могли выступить представители регионов?

     Спасибо.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я б утримався від того,  щоб іти цим шляхом. Я все-таки  виходжу  з  того,  що  в  нас уже законодавчо закріплена система телерадіомовлення,  як об'єкт правовласності  українського народу.

     Що стосується засновництва, то нормативна база дає право нам, парламентові,  прийняти всі рішення як про створення,  так  і  про функціонування такої системи. Якісь інші речі - нормативноправові, процесуальні,  яких не вистачатиме  (а  ми  започатковуємо  період створення, який триватиме щонайменше три-п'ять років), - то все це й інше наш парламент може зробити разом із урядом,  що,  до  речі, передбачено "Прикінцевими положеннями" нашого законопроекту.

     Дякую вам за це запитання.

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  223,  м.Київ).  Шановний  Віталію Федоровичу,  у  мене  таке  запитання.  Безумовно,  ідея створення Суспільного телебачення і радіомовлення  прогресивна  і  її  треба підтримати.  Але  виникає  питання,  про  яке  щойно йшлося.  Чи є гарантії того,  що ми не  опинимося  в  такій  ситуації,  як  наші найближчі  сусіди,  що  дана система,  котра буде створена,  через певний час не підпаде під контроль якихось  олігархічних  груп  чи інших   фінансових  угруповань?  Наприклад,  ви  кажете,  що  буде абонементна плата тощо.

     Добре відомі  випадки  з  деякими   періодичними   виданнями, газетами, коли робиться передплата певними фінансовими структурами для  певної  категорії  громадян.  Таким  чином,   це   нібито   і демократична форма підтримки газети,  а водночас ми розуміємо,  що фактично фінансування йде з однієї кишені.  Точнісінько так  можна зробити через систему абонентської плати, коли хтось проплатить цю систему за  когось.  Які  запобіжні  гарантії  ви  закладаєте,  що все-таки  це  буде  система  Суспільного  телебачення,  справді не залежна ні  від  кого  -  ні  від  влади,  ні  від  фінансових  чи політичних структур, ні від конкретних осіб?

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Якраз  те,  про  що ви кажете,  є суттю даного питання.  Стосовно абонентської плати,  аби вона декого не лякала. Беручи  до  уваги  досвід інших країн,  якоюсь мірою зіставляючи з нинішніми реаліями,  абонентська плата може бути в межах, можливо, 15  гривень  на  рік  з одного громадянина,  зважаючи на величезні масштаби нашої держави.  Причому йдеться про  те,  що  абонентська плата запроваджуватиметься лише через кілька років.  Це питання не є настільки актуальним  у  суто,  так  би  мовити,  меркантильному плані. Це перше.

     Друге. Абонентська   плата   витіснюватиме  кошти  державного бюджету,  які нині витрачаються на  утримання  державних  радіо  і телебачення. І ті кошти можна буде повертати громадянам за рахунок спрямування на соціальні програми. Інша річ, наскільки люди будуть гарантовані, що їхні власні кошти використовуватимуться правильно. Напевне,  варто зачитати статтю про саму Громадську раду, яка буде керівним органом даної машини.

     "До складу  Громадської  ради  входять по одному представнику від політичних партій,  що мають своїх депутатів у Верховній  Раді України, від зареєстрованих Міністерством юстиції України, творчих спілок і громадських об'єднань,  які мають статус всеукраїнських і перелік  яких  визначає  Верховна  Рада  України (теж колегіальний орган),  а також по одному представнику  від  Президента  України, Кабінету   Міністрів   України,   Національного   банку   України, Генеральної  прокуратури  України,  Національної  ради  України  з питань  телебачення  і  радіомовлення,  Антимонопольного  комітету України, Державного агентства України з авторських і суміжних прав при Кабінеті Міністрів України".

     Як ви  розумієте,  уже  сам склад названого керівного органу, котрий формує стратегічну політику системи  суспільного  мовлення, створюється на таких засадах, що маніпулювати ним буде дуже важко.

     Ми ж, Верховна Рада, відповідно до цього закону, проект якого пропонується вашій увазі,  будемо ще  затверджувати  безпосередньо статут  системи суспільного мовлення.  І все,  що ми захочемо (аби убезпечитись  від  ваших  цілком   справедливих   побоювань,   які висловлені), в цей статут маємо можливість закласти.

     ГОЛОВА. Мовчан Павло Михайлович. Будь ласка.

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   152, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Віталію Федоровичу,  при тому,  як  ви  добре  аргументуєте  (і  я погоджуюся  з  силою  вашої аргументації та з цим законопроектом), згадується  крилатий  вислів  Віктора  Степановича   Чорномирдіна: "Хочемо як краще, а виходить як завжди".

     Ми з вами є свідками того, що хотіли зробити як краще з нашим телебаченням,  коли його членували тут,  давали  змогу  створювати незалежні  телекомпанії виходячи з демократичних засад,  найкращих засад. І що ж маємо?

     Нині фактично все узурповано.  Не треба нагадувати, кому, під які  гроші  пішли  ці  канали,  хто  нав'язує свою політику,  свою естетику, свою ідеологію. Ви були свідками на Новий рік і особливо під  старий Новий рік (учора і позавчора),  як процвітала культура не хуторянська,  не провінційна,  не українська і не російська,  а містечкова. Вона явила себе повністю.

     Чи не  станеться  цього  ж?  Адже  на  державному  телеканалі купували час наші  громадські  мужі,  які  вже  готують  себе  під президентів  майбутніх  - через п'ять років.  Вони нав'язують свій образ, змигують, ходять, проте я знаю, скільки це коштує. І всі ми здогадуємося, скільки.

     Тож чи  не  станеться  так,  як  у Росії з ГРТ,  адже там теж виходили з найкращих намірів,  коли Останкіно переводили в  статус громадського.  Громадське,  суспільне  може бути легко куплене,  і цією  кількістю  людей  можна  легко  маніпулювати.   Ви   згадали Монопольний комітет.  Уже відомо чиї там інтереси, той комітет, та державна структура, та підструктура

     Найважливіше: як  убезпечити,  щоб  це  було   правдиве,   не заангажоване,  не продажне телебачення, котре працювало б не проти України, не проти громадської думки?

     Дякую.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Ви кажете гірку правду, але якраз від цього я й відштовхнувся б.  Як ви сказали:  хотілося як краще,  а вийшло  чи маємо те,  що маємо.  То якраз стосовно того, що ми маємо, бо мені здається, що гірше бути не може. Це перше (Шум у залі).

     Ну, можливо,  і може.  Однак очевидно те, що пропонується, до гіршого не призведе

     ГОЛОВА. Спасибі

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я хотів би сказати дуже суттєву річ. Російське "общественное  телевидение"  за своєю суттю якраз не є громадським телебаченням.

     Досвід засвідчує,  що  суспільні  мовлення  самі   за   своєю природою стають дедалі більш культурологічними,  проповідницькими, популяризаторськими і  не  передбачають  присутності  комерційного моменту  - тут узагалі немає реклами.  Тому за самою суттю це буде система,  скерована на соціальні цінності і запити, а не на те, що завдяки грошам визначатиметься репертуарна політика.

     Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Сідайте, Віталію Федоровичу.

     Є пропозиція  прийняти  в  першому читанні.  Інших пропозицій немає. Голосуємо.

     "За" - 224.

     Депутат Борзов не встиг проголосувати.

     Будь ласка, голосуйте.

     Георгію Георгійовичу, ви такий заклопотаний, я бачу.

     "За" - 240.

     Це інша справа.

     ------------

     Розглядається Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону України  про  Національну  раду  України  з  питань  телебачення і радіомовлення.  Доповідає  Савенко  Олександр  Миколайович.   Будь ласка.

     САВЕНКО О.М.   Спасибі.   Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні народні  депутати!  Сьогодні  в  сесійному  залі  воістину телевізійний  день,  адже  три чи навіть чотири питання присвячені розгляду даних проблем.

     Проаналізувавши положення прийнятого Верховною Радою  України 17  вересня  1999  року Закону України про внесення змін до Закону України про  Національну  раду  України  з  питань  телебачення  і радіомовлення  і  взявши  до  уваги  зауваження ряду міністерств і відомств України, зроблено висновок, що він суперечить Конституції України та чинному в цій сфері законодавству.

     Так, доповненою  новою  частиною  першою  статті 6 прийнятого закону  передбачено,  що  після  припинення   повноважень   членів Національної  ради  України  з  питань телебачення і радіомовлення попереднього складу Верховна Рада  України  протягом  30  сесійних днів  (наголошую  на  сесійних  днях)  призначає  чотирьох  членів Національної ради.

     Згідно з доповненою новою частиною першою статті 7 прийнятого закону  в  цьому  ж  випадку  Президент України призначає чотирьох членів Національної ради протягом 30 календарних днів.  Тим  самим повноваження   Президента   України  стали  більш  обмежені  проти повноважень  Верховної  Ради  України,  адже  у  разі   припинення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у міжсесійний період або невідкриття сесії Верховної Ради  України у  визначений  термін  Президент  України  зобов'язаний призначати чотирьох членів Національної ради протягом 30 календарних днів,  а Верховна Рада України призначить чотирьох членів Національної ради тільки через 30 сесійних днів від початку сесії.

     Крім того, поняття 30 календарних днів і 30 сесійних  днів  не  ідентичні,  оскільки  між сесійними днями є перерва,  а термін призначення членів Національної ради  Верховною Радою  України  автоматично  збільшується на кількість міжсесійних днів.  До того ж терміну "сесійні дні" для  відліку  робочих  днів Кодексом законів про працю не передбачено.

     Таким чином,   порушено  конституційний  паритет  повноважень гілок влади щодо терміну призначення членів  Національної  ради  з питань телебачення і радіомовлення.

     Статтями 85 і 106 Конституції України закріплено повноваження Верховної Ради України та Президента України.  В  них  узагалі  не передбачено  обмежень  ні  Верховної  Ради України,  ні Президента України щодо термінів  виконання  своїх  обов'язків,  за  винятком пункту  8 частини першої статті 106,  яким надано право Президенту припиняти  повноваження  Верховної  Ради  України,  якщо  протягом тридцяти  днів  однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

     Прийнятий же закон з порушенням Конституції  України  обмежує повноваження Верховної Ради України і Президента України термінами виконання обов'язків щодо призначення членів Національної ради (30 сесійних  і  30 робочих днів),  що прямо суперечить частині першій статті 8 Конституції України стосовно принципу верховенства права.

     Натомість, щоб доповнити статті 6  і  7  Закону  України  про Національну  раду  України  з  питань  телебачення і радіомовлення новими частинами  першими,  спочатку  необхідно  внести  зміни  до статей  85  і  106  Конституції  України,  якими  обмежити терміни призначення на посади не тільки членів Національної ради (я  прошу звернути особливу увагу саме на цей момент), а й Прем'єр-міністра, Генерального  прокурора,  голову  правління  Національного  банку, голів   Антимонопольного   комітету,   Фонду   державного   майна, Державного комітету телебачення і радіомовлення.

     Отже, прийнятий Верховною Радою України 17  вересня  минулого року  Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону  України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення,  на думку Президента,  не відповідає Конституції України, неправомірно обмежує права  Верховної  Ради  України  і  Президента  України  у виконанні   їх   обов'язків   щодо   термінів  призначення  членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

     Президент України   пропонує    скасувати    закон,    котрий розглядається як такий, що не відповідає Конституції України.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Запитань немає,  я так розумію.  Є? Прошу записатися. Висвітіть, будь ласка. Відведемо п'ять хвилин.

     Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Стрижко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановний товаришу   Савенко!   Я   звертаюся   до   головуючого  Олександра Миколайовича: може, нам не варто витрачати час на внесення змін до без сумніву важливих законів,  а потім увечері дізнаватися,  що ми тут усі антидержавники,  працюємо  не  на  користь  України  тощо. Давайте,  щоб  не  марнувати  час на прийняття законів,  просто не будемо фінансувати в цьому році державне телебачення, УТ-1. Гадаю, біди  не буде,  навпаки - більше користі.  А товариш Савенко нехай отримує гроші (він нормальний чоловік),  живе собі спокійно  і  не буде  тривожити  людську совість,  ятрити душу,  знущатися з людей отими Лапікурами,  безкінечними УТ-1,  Долгановими і таке інше.  Я вибачаюся.

     ГОЛОВА. Вважаю, коли ми будемо завтерджувати бюджет у другому читанні,  то обов'язково вашу пропозицію врахуємо,  оскільки  таке вже  пропонувалося.  І  розшифруємо,  як  використовувати бюджетні кошти,  на які цілі:  чи одного хвалити і весь час  показувати  на всіх  заходах,  а  іншу  гілку  влади  весь час принижувати в очах українського народу. Гадаю, ми з вами зробимо це.

     Депутат Стрижко. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция коммунистов.  Александр Николаевич,  вы прекрасно    знаете,   насколько   неблагополучное   положение   в информационной сфере,  в частности с лицензированием  деятельности телерадиокомпаний.   Скажите,  пожалуйста,  кто,  на  ваш  взгляд, извлекает выгоду из того,  что деятельность Нацсовета парализована практически в течение более года? Кому это выгодно?

     САВЕНКО О.М.  Дякую.  Ви  поставили дуже актуальне запитання, адже справді відсутність роботи Нацради дається  взнаки:  сьогодні дуже  багато керівників регіонів і керівників телерадіоорганізацій звертаються до Державного  комітету  телебачення  і  радіомовлення щодо  вирішення питань,  які не входять до нашої компетенції.  Тим більше,   що    нинішнього    року    у    переважної    більшості телерадіокомпаній  закінчується  строк виданих ліцензій.  Себто ми стоїмо на порозі переліцензування діяльності телерадіокомпаній.

     Звичайно, відновлення  роботи  Національної  ради  з   питань телебачення  і  радіомовлення України дуже на часі,  актуальне.  І цілком справедливі звинувачення,  закиди, критичні звернення наших глядачів  стосовно того,  що в ефірі,  на екранах телевізорів дуже багато неліцензійної продукції.  Я не маю  на  увазі  порнографії, еротики,  але що низькопробної продукції забагато на екранах наших телевізорів,  то це безсумнівний факт.  Якщо,  скажімо,  є  засоби впливу  в  системі  державного  телебачення,  яке  намагається  не допускати цього на своїх каналах,  то в регіонах  роботи  фактично непочатий край.  Ця функція покладена на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.  І  чим  швидше  вона  запрацює,  тим більше  буде  користі  і  для  суспільства,  і для кожного глядача зокрема.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

     БІЛОУС А.О.  Шановний Олександре Миколайовичу, хоча це, може, не  зовсім ваша компетенція,  але ви прекрасно знаєте,  що причина негараздів,  про які йшлося,  якраз у тому, що Національна рада не сформована і,  на жаль,  не призначена четвірка Президента. Вибори закінчилися.

     Яка сьогодні  мотивація?  Хтось   побоюється   гіпотетичного, теоретичного  перерозподілу  ефіру,  переліцензування в 2000 році? Президент може абсолютно спокійно призначити четвірку  і,  скажемо так,  повпливати  на  деяких  членів.  Я  розумію,  що  просто  не подобається четвірка, призначена Верховною Радою.

     Ви сподіваєтеся   після   референдуму   на   перепризначення, переобрання людей?  Давайте відверто про це скажемо. Вибачте, будь ласка,  але,  на мій погляд,  ви як одна  з  осіб,  котра  впливає все-таки  на державне управління телерадіоінформаційним простором, мали б підказати Президенту.  Я особисто і багато  депутатів,  які займалися  даними  питаннями,  мали розмови з ним,  і Президент не заперечує.  То навіщо йому  підказувати,  щоб  не  призначав,  бо, бачите,  не  ті  люди  були  обрані?  Давайте  краще разом із вами потурбуємося  про   регіональні   телерадіокомпанії,   які   тепер позбавлені прайм-тайму.

     Дякую.

     САВЕНКО О.   М.   Спасибі.   Артуре  Олександровичу,  рішення Президента  про  призначення  чи   непризначення,   ви   прекрасно розумієте,  залежить  не від мене.  Свою позицію я висловив досить чітко  і  однозначно:  необхідно,  щоб   Національна   рада   була сформована.   Хто   і   чому   не  призначає,  подобається  чи  не подобається... Я не компетентний давати відповідь на запитання, на які  в  мене особисто немає відповіді.  Я не можу заявити офіційно вам сьогодні про причини.  Але що Національна рада повинна бути, - це однозначно.

     Тому не  можу  гарантувати,  що  найближчим  часом  вона буде сформована, оскільки це залежить не від мене.

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  ви там головний  радник,  і Артур  Олександрович  має  рацію:  вам  не  подобаються призначені Верховною Радою.  Не подобаються і призначені Верховною  Радою  до наглядової ради Національного банку,  і Президент теж не призначив своїх,  щоб не було наглядової ради та Національної ради з  питань телебачення  і радіомовлення.  Це все зрозуміло.  А по телебаченню весь час розповідають,  як Верховна Рада  неефективно  працює.  Ви подивіться,   як   ефективно  працюють  виконавчі  структури:  160 законопроектів відкликали, і сьогодні ці ж законопроекти подають у тій  же  редакції,  тільки  міняють  прізвища  голів  комітетів  і міністрів.

     Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     САВЕНКО О.М. Спасибі.

     ГОЛОВА. Депутат Мішура. Будь ласка.

     МІШУРА В.Д.  Шановний головуючий! Шановні колеги! Національна Рада   України   з   питань   телебачення   і   радіомовлення   як конституційний (підкреслюю) позавідомчий державний орган,  що  має забезпечувати  здійснення державної політики в сфері телебачення і радіомовлення,  є  одним  із   найважливіших   чинників   розвитку національного інформаційного простору.

     Але недосконалість   окремих   положень  Закону  України  про Національну раду України  з  питань  телебачення  і  радіомовлення давала  можливість  штучно  зробити  Національну раду недієздатною шляхом непризначення половини її складу або  Президентом  України, або Верховною Радою України, чим і скористався Президент.

     Нині маємо  саме  таку  ситуацію.  В  Україні  є позавідомчий конституційний орган державної  влади,  повноваження  всіх  членів якого  закінчилися  15  грудня  1998 року,  а нові члени не можуть приступити до виконання своїх обов'язків,  незважаючи на те, що їх повноваження набули чинності.

     Недієздатність Національної   ради   призвела  до  фактичного виведення галузі телебачення і радіомовлення із законодавчого поля і   втрати   прозорості  діяльності  електронних  засобів  масової інформації.  І ви знаєте,  що це  найяскравіше  виявилося  у  ході передвиборної президентської кампанії.

     Саме для  врегулювання  такої ситуації і недопущення подібних колізій  у  майбутньому  Верховною  Радою   України   17   вересня нинішнього   року  було  прийнято  зміни  до  Закону  України  про Національну раду України з  питань  телебачення  і  радіомовлення, відповідно  до  яких  визначено  терміни  призначення нових членів Національної ради України як Президентом України,  так і Верховною Радою України.  Однак Президент цей закон не підписав,  а повернув Верховній Раді з пропозицією скасувати його.

     Хотів би  сказати,  що  Верховна  Рада  з   метою   подолання зазначеної  ситуації тричі приймала відповідні зміни та доповнення до Закону про Національну раду  України  з  питань  телебачення  і радіомовлення,  на які Президент відповідно до статті 106 накладав вето.

     Комітет на  своєму  засіданні  уважно  розглянув   зауваження Президента   і   дійшов   висновку,  що  об'єктивних  підстав  для скасування закону немає.

     Перше зауваження Президента України про те,  що  зобов'язання його  законом  протягом  30  робочих днів (я підкреслюю,  оскільки Олександр  Миколайович  або  обмовився,   або   його   неправильно інформували, - йдеться про 30 не календарних днів, а робочих днів, а  це  суттєва  різниця)  після  закінчення   строку   повноважень призначити  половину складу Національної Ради з питань телебачення і  радіомовлення  обмежують  його  конституційні  повноваження,  є безпідставним.

     У законі    лише    конкретизується    конституційна   норма, встановлена пунктом  13  частини  першої  статті  106  Конституції України,   яку  Президент  порушує  протягом  тривалого  часу,  не призначаючи половину складу ради.

     Стосовно ситуації,  що  склалася  з  Національною  радою,  то положення  статті  7  Закону України про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення є,  на  наш  погляд,  найоптимальнішим правовим рішенням, яке не виходить за межі Конституції України.

     Але я ще раз хотів би підкреслити таке. Олександр Миколайович наводив порівняння, що в Конституції не визначено, коли призначати голову правління Національного банку тощо.

     Тут різний правовий статус. Річ у тім, що згідно зі статтею 1 Закону про Національну раду з питань телебачення  і  радіомовлення (цитую)  "остання  є  конституційним  постійно діючим позавідомчим державним органом".

     Прошу звернути на це увагу - постійно діючим.  Через те першу пропозицію комітет пропонує відхилити.

     Що стосується  другого зауваження Президента України,  ніби в законі  не  враховано  правовий  режим  міжсесійного  періоду   та ситуації, котра може виникнути в разі невідкриття сесії та з інших обставин,  коли Верховна Рада України  також  не  може  призначити своїх представників до складу ради у 30 денний строк,  то в законі визначено,  що  Верховна  Рада  України   має   призначити   своїх представників протягом 30 сесійних днів.

     Як бачимо, в законі врахована специфіка роботи Верховної Ради України з посиланням на 30 денний термін саме сесійної  роботи,  з чим не стикується пропозиція Президента. Тому пропонуємо відхилити і його другу пропозицію.

     На підставі вищенаведеного комітет пропонує відхилити  обидві пропозиції  Президента.  Закликаю вас підтримати позицію комітету, проголосувати  за  подолання  вето  і  повторне  внесення   закону Президенту   України  для  його  підписання  і  оприлюднення,  щоб Національна  рада  з  питань  телебачення  і  радіомовлення  могла нарешті запрацювати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання до Валерія Дмитровича будуть?

     Мовчан Павло Михайлович. Будь ласка.

     МОВЧАН П.М.  Шановний Валерію Дмитровичу,  зрозуміла річ,  це аномально,  що протягом майже року  не  може  діяти  конституційна структура,  наділена  дуже  важливими повноваженнями.  Але ж ви не забувайте,  що стало причиною цього.  Я хотів би, щоб ми поставили інтереси партійні нижче, підпорядкували національним.

     Це почалося  тоді,  коли  одна  сторона  (з  вулиці Банкової) почала змагатися  з  іншою  стороною,  котра  хотіла  демонстрацій Моісеєнком СРСР, прапорців, знаків, постійного нагадування про те, що треба  повернутися  до  того  утворення.  Якраз  вони  і  стали грунтом,  на якому,  можна сказати, і визрів даний результат. Якщо ми  поставимо  інтерес  загальнонаціональний  понад  усе,  то,   я переконаний, досягнемо результату і подолаємо вето.

     І я хотів би, щоб були певні гарантії стосовно цього, не було зазіхань.  Ви ж самі розумієте,  чому ми особисто  не  брали  тоді участі,  бо бачили, що на екрані постійно буде одна й та ж голова, один і той же чоловік,  одна й та ж ідеологія. Тому якраз і чинили опір.

     Треба прийти до порозуміння,  щоб долати вето задля того, аби працювала схема, яка є конституційною.

     Дякую.

     МІШУРА В.Д.  Дякую за запитання. Проте хотів би нагадати вам, шановний,   що   всі   рішення,   які  приймає  Верховна  Рада,  є політичними,  зокрема про створення більшості. Отож треба виходити з цього.  Подобається комусь чи ні,  але Президент повинен мати на увазі,  що  в  певний  час  перемагає  ситуативна  чи  якась  інша більшість  у  Верховній Раді.  До цього треба ставитися спокійно і виконувати свої конституційні обов'язки.  У даному разі  Президент чинить зовсім не подержавницьки.

     Верховна Рада прийняла рішення, і його треба виконувати. Мені теж,  можливо, не подобаються деякі рішення Верховної Ради, проте, як громадянин, я мушу виконувати дані рішення.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь ласка. На виступи записалися два депутати - Алексєєв і Стрижко. Наполягаєте?

     Депутат Алексєєв. Будь ласка. За ним - депутат Стрижко.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Уважаемые друзья!  На мой взгляд, этот вопрос  вообще не стоил бы выеденного яйца.  В Конституции Украины четко записано, что есть конституционный орган - "Національна рада з питань телебачення і радіомовлення".  Этот конституционный орган с весны прошлого года  не  работает,  поскольку  вторая  четверка, президентская,   не   назначена.  Я  не  буду  останавливаться  на причинах, по которым это сделано. Остановлюсь лишь на аргументации Президента.

     Уважаемый Роман  Петрович  Безсмертный,  прошу  вас выслушать меня,  поскольку дело касается Президента.  Дело в  том,  что  там заложено мое предложение:  "Президент призначає свою четвірку у 30 робочих днів,  а Верховна Рада - у 30 сесійних днів", потому что у Верховной Рады только сессионные дни рабочие.

     И вот я читаю замечания Президента: "Також не враховано,  що у міжсесійний період,  в разі невідкриття сесії та за інших поважних обставин Верховна Рада України також не зможе призначити..."

     Ну, я прекрасно понимаю,  что главе государства  каждый  день приносят  десятки,  если не сотни десятков бумаг на подпись,  и он просто не может все прочитать. Но клерки, которые их готовят, что, не уважают Президента или нас не уважают,  давая главе государства такие бумаги на подпись?

     Я думаю,  что  административная   реформа,   которая   сейчас проводится, позволит не только изменить структуру управления, но и очистить ее от некомпетентных и недобросовестных клерков,  которые ставят  главу  государства в такое неудобное положение.  Прошу вас обратить его внимание на это.

     А что касается голосования,  то я думаю,  что если мы  сейчас преодолеем  вето,  то  сделаем  все,  чтобы  защитить  и честь,  и достоинство  Президента  от   недобросовестных   сотрудников   его Администрации.

     Предлагаю поддержать  предложение  о  преодолении вето с тем, чтобы Президент вышел из такого неприятного положения.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.  Уважаемые  коллеги!  Ситуация  с   Национальным советом   по   вопросам   телевидения  и  радиовещания  уже  имеет длительную историю.  Тот,  кто внимательно следит за ней, не может не  признать ситуацию крайне ненормальной,  мало того,  угрожающей вообще  соблюдению  конституционности  в   нашей   стране.   Ведь, действительно,  если  согласиться с тем,  что все,  что происходит вокруг Национального совета,  является  нормой,  то  мы  такой  же нормой   можем  признать,  например,  и  неназначение  Президентом половины   состава   Совета   Национального   банка   Украины,   и необявление  Президентом  состояния войны,  и много другого,  что предусмотрено  Конституцией  и  что  входит  в  круг  его   прямых обязанностей. Это полномочия, но это и обязанность Президента.

     Следовательно, Президент     добровольно    отстранился    от исполнения своих обязанностей в той части, что касается назначения состава   Национального   совета   по   вопросам   телевидения   и радиовещания.

     Какие же могут быть причины  неисполнения  Президентом  своих обязанностей?  В Конституции говорится о таких причинах: это может быть  связано  с  отставкой,  с  невозможностью  исполнения  своих полномочий по состоянию здоровья, с отстранением с поста в порядке импичмента и в результате смерти.

     Очевидно, в реальности может существовать только одна причина

-  немозможность исполнять свои обязанности по состоянию здоровья. Состояние здоровья - очень широкое понятие.  Не исключаю того, что именно  здоровье  Президента  не  позволяет  ему  в  течение  года исполнять  именно  данную  обязанность.  Речь  идет,   видимо,   о специфическом состоянии здоровья.  Очевидно, эта история подошла к тому рубежу,  когда мы вправе поставить,  ссылаясь на Конституцию, вопрос  о  том,  все  ли  в порядке со здоровьем у Президента,  не угрожает ли его немозможность исполнения своих обязанностей вообще конституционному полю Украины?

     Но, конечно  же,  за  всем этим стоят определенные интересы - интересы    политические,    экономические.    Насколько    велики политические  интересы,  мы  с  вами  видели  в  период  последних выборов.  Несомненно,  данные интересы и сегодня  превалируют  над политическими   и  другими  соображениями,  над  здравым  смыслом. Несомненно,   именно   политические   интересы   толкают   сегодня Президента  и  на  проведение референдума,  и на многое другое,  с помощью чего он надеется удержать свои полномочия в  течение  пяти лет,  в чем я сильно сомневаюсь, если не будет сменен политический курс.

     Один из  инструментов,  с  помощью  которых   он   попытается продолжить данный антинародный политический курс,  - это,  конечно же,  радио и телевидение. И то, что делается здесь с Нацсоветом, - один  из  элементов  той  борьбы  и  с народом,  и с Конституцией, которую ведут  Президент  и  его  окружение.  Мы  должны  ответить адекватными  методами.  Наверное,  каждому  уже  надоело  играть в "кошки-мышки",  принимая очередную редакцию поправок  к  Закону  о Национальном совете по вопросам телевидения и радиовещания.

     Давайте вспомним о статье 152 Конституции Украины,  в которой говорится о том,  что  "матеріальна  чи  моральна  шкода,  завдана фізичним   або   юридичним  особам  актами  і  діями,  що  визнані неконституційними,  відшкодовується   державою   у   встановленому законом порядку". Не пора ли обратиться к Конституционному Суду по поводу  признания  неконституционным  бездействие   Президента   в отношении назначения своей половины Национального совета? В случае признания   Конституционным   Судом   бездеятельности   Президента неконституционной мы можем требовать "відшкодування завданої шкоди суспільству".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Мішура. З місця.

     МІШУРА В.Д.  Шановні колеги!  Я  хотів  би  сказати,  що  наш комітет уже вичерпав усі можливості законодавчого вирішення даного питання.  Ми тричі готували різні законопроекти і  різні  підходи. Інших підходів,  крім подолання вето,  немає. Просив би підтримати пропозицію комітету.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування   пропозицію,   яку   вносить Президент. Голосуємо.

     "За" - 72.

     Ставлю на   голосування   пропозицію   депутатів  профільного комітету про  подолання  вето  і  просив  би  підтримати,  шановні колеги.  Адже  рік  Президент  не  виконує  те,  що  йому потрібно виконати,  - призначити своїх представників до Національної  ради. Голосуємо у звичайному режимі.

     "За" - 233.

     Голосуємо. Проти   -   10.   96  депутатів  не  голосують.  У звичайному режимі вас  не  проконтролюють,  чого  ви  так  боїтеся зобов'язань.  Ми  брали  зобов'язання  перед  українським народом. Голосуємо.

     "За" - 246.

     Є запитання? Депутатів у залі досить - 334. Не голосують 83 депутати,  лише 7 - проти. Я розумію, якби 83 були проти, тут є пояснення. Голосуємо. Будь ласка.

     "За" - 248.

     Перенесемо голосування на вівторок?  Хто за дану  пропозицію, прошу проголосувати. А зараз буде 300 голосів.

     "За" - 247.

     Увімкніть мікрофон депутата Марченка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Александр Николаевич! Поскольку сегодня фракциям не дали возможности сделать заявление, то я думаю, что вы своим поручением могли бы вобщем-то реализовать идею, которую я сейчас внесу.

     Нужно изготовить плакат "Конструктивна більшість" и поставить его там,  где они сидят,  мы немножко подвинемся, пересядем. Когда будет вносится законопроект  от  правительства,  от  кого  угодно, чтобы  сразу  было видно,  сколько этой "конструктивної більшості" находится в зале.  И какое будет голосование по поддержке того или иного законопроекта.

     Я думаю,   что  после  вчерашнего  заявления  Кравчука  нужно восстанавливать историческую справедливость и  нести  политическую ответственность  "утвореної  більшості" за положение дел.  А кроме того,  чтобы средства массовой информации видели, какое количество депутатов  от "самої конструтивної більшості в Європі" находится в зале Верховного Совета.

     Прошу дать такое поручение - "і тоді меншість і конструктивна більшість" будут находиться в зале. И средства массовой информации будут знать, и Европа будет знать, и наши избиратели будут знать.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  думаю,  коли  цими  днями   вийде   Указ Президента  про  референдум  (а  там  три місяці відводиться),  то побачимо роботу тієї більшості.  Там їхні права і обов'язки будуть перелічені,  а ми включимо ще свої питання і тоді побачимо, хто за посади в Кабінеті  Міністрів  бореться,  використовуючи  авторитет Верховної   Ради,  а  не  виконує  зобов'язання,  які  брав  перед українським народом.

     Я думаю,  ми повинні  обнародувати  список  більшості  і  хто очолює цю більшість,  щоб люди знали.  Думаю,  питань немає (Шум у залі). Плакат ми виготовимо.

     ------------

     Розглядається Закон України про внесення  змін  до  статті  4 Закону України про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України з пропозиціями  Президента.  Доповідає  Безсмертний  Роман Петрович.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! 3 березня 1999  року  Верховна Рада прийняла Закон України про внесення змін до статті 4 Закону України про систему Суспільного  телебачення  і радіомовлення України.

     У цій  статті зазначено:  "До складу Громадської ради входять по одному  представнику  від  фракцій  (груп)  народних  депутатів України.

     За поданням  Президента України,  Кабінету Міністрів України, Національного  банку  України,  Генеральної  прокуратури  України, Національної  ради  України  з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України,  Державного агентства України з авторських   і  суміжних  прав  при  Кабінеті  Міністрів  України, всеукраїнських  об'єднань  громадян  до  складу  Громадської  ради можуть входити по одному їхньому представнику".

     На думку Президента,  у зв'язку з тим що статтею 1 Закону про систему Суспільного телебачення і  радіомовлення  передбачено,  що Суспільне телерадіомовлення грунтується на широкому представництві різних  верств  суспільства,  які  через  своїх  представників   у Громадській   раді   мають   забезпечувати  реалізацію  програмної концепції  телерадіоорганізації,  така  норма  обмежує  в   правах політичні  партії  та  інші  суспільні громадські організації щодо свого представництва в Громадській раді Суспільного телебачення.

     Виходячи з того що зміни до статті 4, внесені Верховною Радою 3  березня 1999 року,  вступають у суперечність із статтею 1 цього закону,  Президент пропонує скасувати Закон про внесення  змін  до статті   4   Закону   про   систему   Суспільного   телебачення  і радіомовлення України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. До Романа Петровича є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     Є бажаючі   виступити?   Я  ставлю  на  голосування.  Віталію Федоровичу,  ви не заперечуєте?  Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон Віталія Федоровича Шевченка.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановні колеги, це той випадок, коли аргументи чітко сформульовані і все те,  що виклав Роман Петрович, комітетом розглядалося, і ми погоджуємося з пропозиціями Президента.

     Ми могли ніякого рішення не приймати, результат, по суті, був би той  самий.  Очевидно,  не  варто  нам  засмічувати  електронну систему,  де  досить  нормативних  актів,  які  повисли в повітрі. Комітет погодився з пропозиціями  Президента  скасувати  прийнятий нами  Закон  про  внесення  змін  до  статті  4 Закону про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України,  який  не  набрав чинності.

     Прохання підтримати    позицію,    викладену    представником Президента.

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування  пропозицію  Президента,  яку підтримали  депутати  профільного комітету і просять проголосувати за. Будь ласка.

     Катерино Тимофіївно,  голосуйте,  щось ви замислилися.  Зараз підійде черга і до вашого законопроекту.

     "За" - 167.

     Питання є якісь? Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 202.

     Голосуємо!

     Сергію Васильовичу,   попросіть   Олександра   Сергійовича  і Віктора  Семеновича   Ну,   202   голоси.   Валерію   Едуардовичу, голосуйте, давайте підтримаємо і Президента, і комітет.

     Голосуємо.

     "За" - 256.

     Спасибі.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про  меліорацію  земель  (друге читання).  Доповідає Ващук Катерина Тимофіївна - заступник  голови комітету.

     Одну хвилиночку!  За кого голосуємо? (Шум у залі). Бачите, як вас поважають.

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20,  Волинська область).  Усі поправки,  внесені до законопроекту, враховані,  шановні колеги.  Цей закон дуже важливий і необхідний, особливо для тих регіонів, де є зрошення.

     Прошу підтримати в другому читанні.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, цей законопроект потрібно підтримати. До  1990 року на меліорацію земель щорічно виділялося 1,5 мільярда карбованців.  Це було  еквівалентно  2  мільярдам  доларів.  Зараз приблизно у 16 разів менше. У 16 разів! Але ж хліб хочуть всі їсти тричі на день.  Я просив би підтримати цей законопроект у  другому читанні і в цілому. Голосуємо.

     "За" - 242.

     Спасибі.

     -------------

     Розглядається проект  Концепції розвитку водного господарства України (друге читання).  Доповідає Самойленко  Юрій  Іванович.  Є Юрій Іванович? Доповідатиме Полюхович Іван Павлович. Будь ласка.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Шановні колеги народні депутати!  Пане Голово!  Справа  в тому,  що до проекту Концепції розвитку водного господарства було внесено дві не суттєві поправки,  тому,  шануючи ваш час, я займу не більше трьох хвилин.

     Розглядаючи проект  Концепції  розвитку  водного господарства України  є  всі  підстави  стверджувати,  що  в  ньому   закладені структурні,   науково-методологічні,  правові,  економічні  основи нової державної  водногосподарської  політики,  яка  будується  на принципах сталого, екологічно збалансованого розвитку і притаманна багатьом розвиненим країнам.

     Не секрет,  що сьогодні водні ресурси держави  перебувають  у незадовільному  стані.  Через  надмірне антропогенне навантаження, яке посилилося наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС,  вкрай загрозливе  екологічне  становище  склалося  майже у всіх річкових басейнах України,  особливо в басейні Дніпра -  основному  джерелі водозабезпечення країни.

     Внаслідок зношення    водозабезпечуючого   і   водоохоронного устаткування,   його   технологічної   відсталості   навіть    при гіперпадінні  виробництва збільшується скидання забруднених стоків та водоємність продукції,  зростає небезпека масових технологічних та    екологічних    аварій    і   катастроф,   виходу   із   ладу водогосподарських систем та очисних споруд,  після чого ми  можемо лише  говорити,  що  у  нас немає за що зробити або вже немає коли щось робити (Шум у залі).

     Тому я прошу вас,  шановні колеги  народні  депутати,  дружно підтримати  проект Концепції розвитку водного господарства України і проект Постанови Верховної Ради про Концепцію  розвитку  водного господарства  України,  який  має три констатуючих пункти.  Проект постанови у вас є.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  було дві поправки, комітет їх урахував.  Я просив би підтримати в другому читанні і в цілому. Ніхто не заперечує? Голосуємо.

     "За" - 232.

     Спасибі.

     -------------

     Розглядається проект Закону про альтернативні види рідкого та газового   палива   (друге   читання).   Доповідає  Гавриш  Степан Богданович. Будь ласка.

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! 7  липня 1999 року Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону про альтернативні види рідкого та газового  палива.  Проект закону  доопрацьовано з урахуванням пропозицій народних депутатів. Я хочу сказати,  що всі  пропозиції  фактично  враховані,  комітет погодився з ними,  тому немає підстав говорити про те, що будь-яка пропозиція була відхилена, за винятком пропозицій до статті 11.

     Що ж стосується статті 11 законопроекту, то можна сказати, що пропозиції  до  цієї  статті не відхилені,  комітет вважає,  що їх можна використати в інших нормах законопроекту (що ми й  зробили), а також врахувати в інших законах.

     Що стосується актуальності цієї проблеми,  то, я думаю, немає потреби говорити про те,  що в Україні сьогодні  видобувається  із власних  надр  лише  13  відсотків  потрібної для роботи економіки нафти і не більше 20 відсотків газу.

     Прийняття цього  закону  посилить   можливості   України   до конкурентоспроможної   економіки,   сприятиме   створенню  системи енергозбереження в країні.  Тому ми вважаємо, що цей закон, проект якого  ми розглядаємо,  дуже важливий і потрібний.  Його прийняття дозволить  проводити  активну   інвестиційну   політику,   зробити підприємства    паливно-енергетичного    комплексу    інвестиційно привабливішими і головне  -  зберегти  контроль  держави  за  цією галуззю.

     Позитивним у   цьому   законопроекті   є   те,   що  в  ньому встановлюється державне регулювання видобутку альтернативних видів і джерел палива.

     Нарешті, прийнявши  цей  закон,  ми  можемо  застосувати дуже серйозний економічний механізм стимулювання розробки, експлуатації родовищ,  які  потребують  сучасних  технологій,  значно розширити обсяги видобутку власних енергоносіїв і зменшити нашу  енергетичну монопольну   залежність   від   державекспортерів  нафти,  газу  і продуктів їх переробки.

     Тому Комітет з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики  та  ядерної  безпеки підтримує прийняття цього закону як такого,  що концептуально відповідає  засадам  державної  політики України,  інтересам  національної  безпеки.  Просимо проголосувати його в другому читанні.

     ГОЛОВА. Дякую. Без статті 11, так?

     ГАВРИШ С.Б. Так.

     ГОЛОВА. Стаття 11 вилучається.  Я просив би прийняти закон  у другому читанні і в цілому без статті 11. Голосуємо.

     "За" - 190.

     Соціал-демократи, голосуйте,  будь  ласка,  ну  що  ви нараду проводите?!  (Шум у  залі).  Та  соціал-демократи  з  більшості  ж виходять. Голосуємо.

     "За" - 230.

     Дякую.

     -------------

     Розглядається проект   Закону  про  вилучення,  перероблення, утилізацію,  знищення  або  подальше  використання  неякісної   та небезпечної продукції. Доповідає Юхновський Ігор Рафаїлович (Шум у залі). Знімаємо.

     ----------

     Розглядається проект Закону про внесення змін  до  статті  21 Гірничого закону України (стосовно робіт на гірничих підприємствах з  застосуванням  вибухових  речовин).   Доповідає   Гуров   Вадим Миколайович (Шум у залі). Петренко Дмитро Дмитрович? Будь ласка.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська область).  Уважаемые коллеги!  Депутатами Гуровым, Матвиенковым, Литюком и другими предложен проект Закона о внесении изменений в статью 21.  Комитет по вопросам промышленной  политики рассмотрел  на  своем  заседании  этот  вопрос и предлагает внести соответствующие изменения  в  статью  21  Горного  закона.  Просим поддержать и принять законопроект в первом чтении.

     ГОЛОВА. Є  запитання до Дмитра Дмитровича?  Депутат Чародєєв. Будь ласка.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Уважаемый   Александр Николаевич, я записался на выступление, но сейчас хочу сказать вот о чем.  Никто из шести человек,  которые внесли  законопроект,  не имеет  горнотехнического  образования  и  в шахте не работал.  Это первое.

     Второе. Заключения     горнотехнической      инспекции      и специалистов-угольщиков я не вижу.

     Я, как человек, проработавший в шахте и взорвавший много чего в своей жизни,  буду голосовать против  этого  законопроекта  и  в выступлении дам мотивировку.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.  Статья  21  этого  закона касается не угольных предприятий,  а  горнорудных.  Есть  заключение   горнотехнической инспекции,   есть   заключение   юридического  управления.  И  все приведено в соответствии  с  международными  правилами  проведения буровзрывных работ. Все документы, которые подтверждают это, есть, Александр Васильевич.

     ГОЛОВА. Ще є запитання? Немає.

     Пропозиція - прийняти в першому читанні (Шум  у  залі).  Одну хвилиночку! Увімкніть мікрофон Чародєєва.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Это  не  в  Турции   Просто я обратил внимание депутатов на то,  что шесть человек,  которые внесли законопроект, не  имеют профильного образования и в шахтах не работали.  И я вам обясняю по этому законопроекту.  Изготовление взрывчатки домашним способом  -  это  хуже,  чем  лить  металл в Китае.  Все аргументы относительно, скажем так, незагрязняющего производства - это блеф. Нет  в  мире взрывчатых веществ,  которые не загрязняют окружающую среду.  Тут, как говорил Райкин, каждый норовит вдохнуть кислород, а   выдохнуть   всякую  гадость.  Любые  взрывы  дают  отравляющие вещества.  Насчет того,  что  транспортировка  взрывчатых  веществ опасна   -   неправда,   потому  что  при  фабричном  производстве применяются ингибиторы, которые замедляют все эти процессы.

     Относительно воровства.  Наоборот, компоненты будут воровать, а за этим - кровь шахтеров.  Документов нет. Вот только сейчас нам роздали заключение  научно-экспертного  управления,  а  заключения специалистовугольщиков   так   и   нет.   Мацюк,  как  юрист,  дал заключение, и он предлагает изменить формулировку.

     Да, применение простейших взрывчатых веществ  на  поверхности может  быть,  может быть в рудных шахтах,  но в угольных - нельзя. Здесь написано,  что  допускается  с  разрешения  горнотехнической инспекции.  Это  как  в анекдоте.  Один старик говорит:  "Мне врач запретил курить и пить".  А второй говорит:  "Я дал взятку  -  мне разрешил". Ведь поедут и договорятся. Нельзя этого делать! Пока не будет заключения руководства горнотехнадзора,  ни  в  коем  случае голосовать нельзя.

     Это, конечно,  несравненно меньшее зло,  чем референдум,  чем вторая палата,  но тут тоже будет кровь,  будут потери  людские  и материальные.

     Я прошу вернуть на повторное первое чтение, потому что смешно говорить о втором чтении,  когда  речь  идет  буквально  об  одном абзаце.  Но  нужно  заключение  профессионалов,  чего на настоящий момент нет.  Нельзя принимать этот  законопроект,  это  опасно,  я ответственно об этом говорю, поскольку много чего в жизни взорвал. Нас толкают к тому,  чтобы еще взрывать,  потому я ответственно  и обективно  говорю,  что  нельзя  простейшие  взрывчатые  вещества применять, как тут написано "з дозволу органів гірничого нагляду". Давно  известно,  что  это  органические нитратосодержащие:  мешок селитры керосином смочил - и взрывай,  пожалуйста.  Но в шахте это кончится пожаром и жертвами. Если вас это не интересует, голосуйте за.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Головне -  ситуацію  не  зривайте.  Шановні колеги,  одну хвилинку! Доповідав Дмитро Дмитрович (Шум у залі). Я вам надаю слово,  будь ласка,  внесіть ясність,  і я  поставлю  на голосувавння.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.  Уважаемые  коллеги!  Я понимаю обеспокоенность товарища Чародеева данным вопросом,  но, к сожалению, то, о чем он говорил,  не  относится к существу этого вопроса.  С экономической точки зрения,  с экологической  точки  зрения  и  с  точки  зрения безопасности   проведения   взрывных   работ   это   как  раз  все соответствует,  поскольку  взрывчатые  вещества  изготовляются  на месте.  Заряд  взрывчатых  веществ при проведении взрывных работ в рудниках и карьерах не может быть извлечен,  он получается  только при смеси уже в шпуре, в скважине, куда заложен.

     Поэтому сегодня мы своим непродуманным решением поставили всю горнорудную  промышленность  на  колени,  потому  что   взрывчатые вещества,  которые изготавливаются в промышленных условиях,  в 3-4 раза  дороже.  Это   экономический   фактор,   это   экологическая безопасность ведения взрывных работ.  Поэтому,  как специалист,  я говорю,  что все вопросы с точки зрения безопасности  учтены.  Это доказано.  Горнотехнической инспекцией получено на это разрешение. Просьба проголосовать законопроект в первом чтении.

     ГОЛОВА. Я  ставлю  законопроект  на  голосування  в   першому читанні.

     "За" - 215.

     Гуров Вадим Миколайович. Будь ласка.

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  промислової  політики  (виборчий   округ   32, Дніпропетровська    область).   Спасибо,   Александр   Николаевич. Уважаемые коллеги!  Я не понимаю, почему вокруг такого понятного и нужного  для  дела  вопроса  разыгрываются  такие страсти?  Вот мы говорим,  что и опасно,  и будут смерти,  и прочее.  Но  подземный Кривбас уже 6 лет, подчеркиваю, работает под эти технологии.

     Дальше. Требование  о  том,  чтобы это было согласовано.  Вот протокол заседания Комитета по вопросам промышленной политики,  на котором  присутствовали  в  том  числе и представители Комитета по надзору за охраной труда Ткачук и Старчак. Это светила, которых вы требуете.  Там  дано  разяснение,  что тротил,  который мы сейчас применяем, запрещен во всех нормальных странах: Франции, Германии, Великобритании.  Только  мы  еще  взрываем  в  Кривбассе тротилом. Тротил - это гибель людей, это заболевания. О чем мы говорим?!

     Я не  буду  приводить   выкладки   экономические.   Если   на производствах  (производственники,  я  к  вам  обращаюсь)  все это делается уже 5 лет,  так давайте мы сейчас запретим это и поставим всю  промышленность  вверх  ногами.  Я прошу всетаки проголосовать законопроект.  Поверьте,  я с этой  трибуны  глупости  никогда  не говорил, я знаю, что это такое.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  прийняти  законопроект  у першому читанні.

     Голосуємо.

     "За" - 262.

     Спасибі.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про  вилучення,   перероблення, утилізацію,   знищення  або  подальше  використання  неякісної  та небезпечної продукції. Доповідає Юхновський Ігор Рафаїлович (Шум у залі).

     Та почекайте,   закінчимо   розгляд  питання,  потім  буде  з процедури

     У нас залишилося 10 хвилин роботи.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Комітет  з  питань  промислової політики розглянув на своєму засіданні поданий Кабінетом Міністрів проект Закону про вилучення,  перероблення,  утилізацію,  знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції.

     Над законопроектом працювала велика  група  спеціалістів.  До другого читання законопроект був підготовлений депутатом Чекаліним Володимиром Миколайовичем,  який,  на жаль,  сьогодні не міг  бути присутнім для того, щоб його представляти, тому це доручили мені.

     Над законопроектом працювали депутати: Юрій Іванович Самойленко,  Сергій  Володимирович  Шевчук,  Валерій Григорович  Акопян,  Адам  Іванович Мартинюк,  Володимир Кирилович Черняк,  Юрій Григорович Донченко,  Юрій Петрович  Саламатін,  які внесли  ряд  різноманітних  важливих  зауважень,  що  включені  до законопроекту.

     Прийняття цього законопроекту в другому читанні як  цілісного закону  є  дуже  важливим  для  України  тому,  що на її територію переходить безліч різноманітної недоброякісної продукції, фактично трьох  видів  недоброякісності.  З  одного  боку,  ця  продукція є застаріла,  з другого - етикетка на  продукції  не  відповідає  її змісту. Крім того, порушена інформація про зміст даного продукту.

     Закон не   торкається   продукції  військового  значення,  не торкається продукції вогнепальної зброї  і  психотропних  речовин, які характеризуються іншими законами.  Законопроект складається із семи розділів,  які пов'язані між собою. В розділі першому дається визначення   неякісної  речовини,  яка  повинна  бути  вилучена  з неякісного продукту

     ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу,  цього не потрібно робити. У нас є три поправки: 16, 23, 47.

     Поправки 16 і 23 депутата Самойленка. Ви наполягаєте? Ні.

     Поправка 47 депутата Акопяна. Теж не наполягає.

     Я ставлю  на  голосування прийняти цей законопроект у другому читанні і в цілому. Голосуємо.

     "За" - 256.

     Спасибі.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Дякую, Олександре Миколайовичу.

     ГОЛОВА. Володимире Романовичу,  що  ви  хочете?  Будь  ласка, увімкніть мікрофон депутата Марченка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Александр Николаевич!  Уважаемые депутаты.  Я думаю, что докладчик  законопроекта,  выходя  на  трибуну  Верховного Совета, должен прежде всего помнить,  что он народный депутат  Украины.  И как   народный   депутат   Украины,   докладывая   тот   или  иной законопроект,   он   обязан   выполнить    процедуры    подготовки законопроекта:   представить   депутатам   письменные   заключения необходимых  ведомств  для  того,  чтобы  депутат,   когда   будет голосовать,  принимал на себя ответственность, что в данном случае разрешается изготовлять взрывчатые вещества  на  негосударственных предприятиях.

     Таких заключений  при  рассмотрении предыдущего законопроекта народным депутатам Украины не дали.  Поэтому требования  Чародеева были  абсолютно  точны,  абсолютны  в русле Регламента,  и не надо рвать рубаху на груди с трибуны Верховного Совета,  доказывая, что ты специалист или проработал под землей.  Когда работал,  может, и был хорошим специалистом,  а когда вышел на трибуну,  стал  плохим депутатом,  потому что подставил Верховный Совет и всех депутатов, не обеспечив соответствующими заключениями.

     Поэтому если уже депутаты не разобрались и поверили ораторам, проголосовав  за  этот  законопроект  в  первом  чтении,  я прошу, Александр  Николаевич,  чтобы   инициаторы   обеспечили   народных депутатов Украины ко второму чтению соответствующими заключениями, которые бы дали право депутатам  взять  на  себя  ответственность, голосуя за этот законопроект.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Є Стельмах Володимир Семенович,  виконуючий обов'язки голови Національного банку? Є (Шум у залі).

     -----------

     Олександре Васильовичу,  - ви маєте рацію,  ніхто ж не ставив ваші зауваження під сумнів, але і у спеціалістів є аргументи.

     Розглядається проект Закону про ратифікацію Гарантійної угоди (Друга кредитна лінія для розвитку малих і  середніх  підприємств) між  Україною  та  Європейським  банком  реконструкції та розвитку (повторний розгляд).

     Доповідає виконуючий обов'язки голови Національного банку. До речі,  наступного  тижня  ми будемо розглядати його кандидатуру на посаду голови Національного банку, оскільки Президент запропонував його кандидатуру.

     Будь ласка, Володимире Семеновичу.

     СТЕЛЬМАХ В.С.,   виконуючий  обов'язки  голови  Національного банку України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановна президіє! Шановні   народні  депутати!  В  черговий  раз  після  додаткового опрацювання  вноситься  на  ваше  схвалення  проект   Закону   про ратифікацію  Гарантійної  угоди (друга кредитна лінія для розвитку малих і середних підприємств) між Україною та Європейським  банком реконструкції і розвитку.

     У 1994  році  в нас була укладена перша угода,  і в 1997 році почалась реалізація першої кредитної лінії на 121 мільйон доларів. Вона передбачала, що кредити можуть надаватися строком на 7 років. У тому числі надавався  пільговий  строк  погашення  кредиту,  так зване граційне вікно, тобто підприємство могло використати кредит, розпочати роботу, реалізувати продукцію, отримувати доходи і потім уже  починати  погашати цей кредит.  Так і сталося.  За цей період було використано вже 135 мільйонів доларів цього кредиту  (це  при тому,  що  сама  кредитна  лінія  - 121 мільйон доларів),  тому що кредити,  які погашались,  знову  залишилися  в  нашій  економіці, розширювалась   кількість  суб'єктів  кредитування,  тобто  кредит повторно залишався в Україні для підтримки й розвитку виробництва.

     За цей період підприємства почали працювати і  повномасштабно працюють  уже  десь два роки,  використавши цей кредит.  Додатково було випущено продукції більш як на 400 мільйонів гривень.  Доходи до бюджетів усіх рівнів становили близько 200 тисяч,  відрахування до Пенсійного фонду - близько 70 тисяч додатково.  За рахунок цієї кредитної  лінії  було  створено додатково близько 5 тисяч робочих місць.

     Друга кредитна  лінія,  яку   нині   нам   пропонують,   буде доповненням  до  першої.  Перша  також  залишається в економічному обороті України.  Друга кредитна лінія також  має  свої  додаткові переваги проти першої. Тобто ціна кредиту буде нижчою і строк його використання буде теж більш пільговим.

     Загальна сума другої кредитної лінії - близько 90 мільйонів - 88  256 000 доларів.  Вона використовуватиметься на тих же умовах, що й кредити,  які повертатимуться.  Вони знову запускатимуться  в економічний оборот.  Таким чином, загальна сума кредитних вкладень на  нормальних  процентних  умовах  знаходитиметься  в   економіці України - більш як на 200 мільйонів доларів.  Тому ми, оцінюючи це як  ефективні   кредитні   вкладення,   просимо   вас   підтримати ратифікацію. Причому ратифікація цієї угоди, як свідчить попередня кредитна лінія,  не становить ніякої загрози,  в  тому  числі  для бюджету    ніяких   додаткових   витрат   не   передбачається,   а передбачається тільки поповнення державного і місцевих бюджетів.

     Просимо вас підтримати.

     ГОЛОВА. Будь ласка,  три хвилини  на  запитання.  Запишіться. Висвітіть прізвища.

     Депутат Сігал.  За  ним - депутат Макеєнко.  Замість Макеєнка буде депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановний доповідачу,  скажіть, будь ласка, скільки взагалі коштуватиме цей кредит для нашої держави?

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Для нашої держави цей кредит не коштує нічого, тільки доходи він дає. А загальна вартість кредиту не перевищує 12 відсотків.  Як я  показав  на  прикладі  Першої  кредитної  лінії, попередній кредит повністю окупився,  відсотки були сплачені, і ще отримано прибуток.  Підприємства ще отримали  десь  166  мільйонів прибутку. Отже, для держави кредит дає додаткові доходи.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Сігал. За ним - депутат Ніколаєнко.

     СІГАЛ Є.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово депутату Полюховичу.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Дякую, Євгене Яковичу, за те, що передали мені слово. Шановний Володимире Семеновичу, річ у тому, що самі поняття "гарантійна угода", "ратифікація гарантійних угод", "кредит" у цій сесійній  залі сприймаються далеко неоднозначно.  Не тому,  що тут сидять люди,  які не зовсім розуміють,  що таке кредит, а скоріше, це  принципово  політичне  несприйняття  намагання  нашої  держави підтримати саме малі підприємства,  які у всіх нормальних  країнах дають  70  відсотків  бюджетних  надходжень.  Тому  в мене до вас, Володимире Семеновичу,  запитання таке. Будь ласка, поясніть більш грунтовно,  куди  йдуть  ці кредити,  на підтримку яких саме малих підприємств?

     Дякую.

     СТЕЛЬМАХ В.С.   Це   харчова   промисловість    і    сільське господарство  -  34 відсотки всіх кредитів,  легка промисловість - близько 8 відсотків, транспорт і сервіс - теж 8 відсотків, хімічна промисловість - 10 відсотків. Тобто ви бачите, що кошти спрямовано саме  в  ті  підприємства,  які  безпосередньо   надають   послуги населенню. У важку промисловість кредити не направлялися.

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Фракція  соціалістів  і селян (Лівий центр). Звичайно,  у вас сьогодні оглядини,  ви  прийшли  до  нас  ніби  з якогось  другорядного питання.  І ми до вас приглядаємося.  Тому у зв'язку з цим питання до вас.

     Скажіть, будь ласка,  що  в  Україні  за  закордонні  кредити побудовано?  Наскільки  я  знаю,  оці всі кредити,  що ми отримали (ось,  бачите,  у мене в  руках  відмінно  поліграфічно  виконаний журнал),  - оце кредити наші.  І тонни паперу,  і тисячі проїдених мільйонів,  і мільйони на фуршетах і  таке  інше  -  спущене  все, вибачте, невідомо куди.

     Перша кредитна лінія вже відбулася, тепер пропонується друга. Що конкретно буде  побудовано  в  Україні  за  ці  кошти,  що  вже побудовано і яка економічна віддача від коштів, які ми запозичаємо за кордоном?

     Дякую.

     СТЕЛЬМАХ В.С.  У мене є перелік реалізованих  проектів.  Будь ласка,  виробництво макаронів та соків, випічка хліба, виробництво і  продаж   продуктів   харчування,   пивоварня,   м'ясопереробка, виробництво соняшникової олії й так далі. Це і є конкретика. Це не проекти-гіганти,  а те, що первинне, створюється база, створюються доходи,  нові робочі місця.  А якщо є журнал,  то він з'являється, коли є перерозподіл того,  що  вже  створено,  уже  були  створені гроші, які й використані на це інше.

     А кредити надходять у первинну економіку.

     ГОЛОВА. Спасибі. Володимире Семеновичу, сідайте.

     У нас   в  Україні  створено  близько  500  різних  іноземних невеличких організацій,  які відстежують  наші  великі  об'єкти  і визначають,  як їх за безцінь скупити.  Це робиться.  А нам дають, щоб ми будували маленькі, "міні", хутірську систему, щоб зробити з України хутірську державу.

     Сама ідеологія,  яка  сьогодні  запроваджується,  -  розоряти державу і наповнювати своїм товаром наш ринок, - ідеологія проста. Тому  й  спрямовуються  кошти  на дрібне товарне виробництво,  яке економічно неефективне і нерентабельне  і  конкуренцію  ніколи  не складе  тим  гігантам,  які  до нас завозять непотріб під виглядом товару.

     Слово для співдоповіді надається Кривошеї Сергію Вікторовичу.

     КРИВОШЕЯ С.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Олександре Миколайовичу.  Шановні народні депутати,  ще 10 вересня 1999 року Комітет Верховної  Ради  України  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності  на своєму засіданні розглянув і підтримав поданий  Президентом  України  проект   Закону   про   ратифікацію Гарантійної  угоди.  Це  друга кредитна лінія для розвитку малих і середніх  підприємств  між   Україною   та   Європейським   банком реконструкції і розвитку.

     Цей законопроект  двічі обговорювався на засіданнях Верховної Ради України.

     Я думаю,  оскільки він обговорювався 13 травня і 13 липня, то тільки тому і не пройшов, хоча суттєвих зауважень не було.

     Немає потреби багато розповідати,  Володимир Семенович досить грунтовно висвітлив це питання.  Я хотів  би  лише  наголосити  на кількох принципових моментах.

     Для України ця позичка становитиме не 12 відсотків, а - LIBOR + 1.  На сьогодні LIBOR - це приблизно 5,6  відсотка  річних  плюс один,  то  приблизно  6  відсотків - собівартість цієї позички для України.

     Але далі подивимося,  з чого складатиметься 12  відсотків.  1 відсоток   -   плата  Міністерства  фінансів  України  за  надання гарантій,  це повністю будуть бюджетні кошти.  2 відсотки для всіх страхових  ризиків  планує  отримати  НБУ.  0,5 відсотка - поточні витрати  на  обслуговування  кредитної  лінії.  І   1,5   відсотка спрямовується на створення резерву для перекриття можливих витрат. 4 відсотки - плата комерційним банкам.

     З цими відсотками можна буде ще попрацювати і цю позичку  для вітчизняних підприємств зробити значно нижчою.

     Крім того,  в цій позичці є така суттєва деталь: 20 мільйонів екю  спрямовується  дійсно   малим   і   середнім   підприємствам, чисельністю  не  більше  50  співробітників,  на суму від 10 тисяч доларів США до 120.

     Цим ми    дійсно    відходимо    від    монополії     великих підприємств-монстрів,  куди  до сьогодні направлявся великий потік бюджетних та кредитних коштів і взагалі майже  не  повертався.  На сьогодні ми маємо ситуацію,  коли можемо створити велику кількість робочих місць.

     І хотів би знову підкреслити,  що ця  позичка  йде  не  через якийсь один комерційний банк. Банк реконструкції і розвитку робить ситуацію дуже прозорою.  Він зробить аналіз комерційних банків,  і за погодженням з НБУ буде відібрано 10-20 українських банків,  які мають основні  кошти  і  не  мають  ніяких  питань  з  точки  зору банківського  нагляду  України.  Ці банки на сьогодні мають дійсно більше свого власного майна  і  основних  засобів  для  того,  щоб позичку,  яку  вони  візьмуть,  власними коштами могли гарантувати Банку реконструкції і розвитку і повернути Національному банку.

     І головне, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув це питання і повністю підтримав ратифікацію цієї угоди.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     Депутат Вітренко. За нею - депутат Мазур.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та   інвестицій   (виборчий   округ   160,    Сумська    область). Социалистическая  оппозиция.  Чтобы  было  понятно  всем  коллегам депутатам,  чьи интересы и во имя чего защищают Стельмах,  Ющенко, Ехануров, я позволю себе проследить историю вопроса.

     Итак, в  1981 году известный юристмеждународник доктор права, консультант ЮНЕСКО господин Беджаун из Алжира,  выступая  на  36-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН предупредил человечество.

     Недавно заговорили о приватизации и перестройке,  но никто не задумывался о том,  откуда  растут  корни.  Перестройка  структуры промышленного производства - программа ТНК - это реализация планов мировой валютно-финансовой элиты,  которая уничтожает все,  что мы создали  своим трудом.  А так называемая наша отсталость порождена организованной ею системой угнетения и  эксплуатации  двух  третей человечества.

     Законы рынка  и конкуренции используются в интересах мирового капитала и транснациональных корпораций,  безудержное  восхваление этих  законов является преднамеренным обманом,  якобы благотворное действие естественных законов рынка  есть  негативное  заблуждение многих народов. Это авантюрная игра финансистов мира, где на карту ставится жизнь миллиардов и  будущее  планеты.  Не  будет  ли  это пирровой победой элиты?

     Предупредил умный  человек,  не  послушался мир.  И 13 апреля 1990 года в Бонне 1400 фирм и  корпораций  подписывают  соглашение западного  мира  о  преобразованиях  в  Восточной  Европе.  Что же записано в соглашении?

     К апрелю   1991    года    приватизировать    70    процентов государственной собственности Восточной Европы. Центр оставляет за собой контроль над сырьем,  энергией, транспортом, трубопроводами, энергоносителями, табаком, наркотиками. Далее. Все товарные цены к апрелю 1991 года переводятся на  мировые  цены,  в  том  числе  на ширпотреб    и    продовольствие.    Западный   блок   гарантирует невмешательство в законотворческий процесс только  до  осени  1992 года.  Заметьте,  когда появился Кучма в качестве Премьер-министра Украины?  Невмешательство было гарантировано только до осени  1992 года.  И  временно  была  заморожена  защита прав человека,  кроме проблем беженцев, политзаключенных и воссоединения семьи.

     Далее. В  случае  быстрого  решения   о   переводе   основной собственности на частную будут обеспечены интересы Запада и только тогда гарантируется финансовая помощь, в том числе безвозмездная.

     В целях оказания содействия частному сектору Восточной Европы в  рамках ЕС создается Европейский банк реконструкции и развития с уставным фондом около 15 миллиардов долларов.

     И последний  абзац  соглашения.  Ни  одного  цента  не  будет выделено госсектору,  и за нарушение этого правила страныкредиторы несут полную ответственность по нормам международного  права.  Вот что  было решено мировым правительством,  вот что делают и с нами, припарируя Украину,  как  цыпленка.  И  именно  Стельмах,  Ющенко, Ехануров  настаивают  на  ратификации  этого соглашения,  выполняя соглашение мировой валютно-финансовой элиты об уничтожении Украины как   государства.   Не   нужна  им  наша  собственность,  крупные государственные предприятия.  Гробят  судостроение,  авиастроение, автомобилестроение.    Нужны    хутора,    которые   за   бесценок приватизируют,  скупят землю,  половина  населения  страны  просто вымрет, а остальную половину превратят в рабов.

     И если  некоторые крутые багатые думают,  что они будут здесь панами,  то они ошибаются.  Не будут.  Мировое распределение труда таково, что вы будете в лучшем случае приближенной обслугой, а все паны будут те,  которые сегодня входят  в  мировое  правительство. Произошло   слияние  двух  американских  компаний  на  медиарынке. Увидели уже вы,  что такое мировое правительство,  350  миллиардов долларов  уставный  капитал.  Неужели непонятно,  что пора в конце концов думать о суверенитете Украины,  о государстве Украина, а не спекулировать  национальной  идеей  и выполнять соглашения мировой валютнофинансовой элиты.

     Мы будем голосовать против этого договора,  этого предложения Европейского  банка  реконструкции  и  развития.  Я  призываю всех депутатов прислушаться  к  голосу  Прогрессивной  социалистической партии.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Мазур, і будемо завершувати.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Фракция ПСПУ.  Антиконституционный указ Президента Украины  по  административной  реформе  полностью   дезорганизовал сегодня   работу   всех   министерств   и   ведомств.  Организация исполнительной власти по функциональному признаку - это все равно, что сравнить человека с животным по тем же самым признакам: все мы кушаем,  спим  и  воспроизводим  потомство.  Так  и  нас  низвели, наверное, этим указом к этому уровню.

     Я хочу   напомнить,   что   сегодня   Кабинет  Министров,  не использовав свое право,  даное  ему  статьей  60  Конституции,  не исполнять   явно   преступные   указы,  ликвидировал  Министерство промышленной политики.  Сегодня полностью  дезорганизована  работа Комитета промышленной политики.

     Начиная с  конца  прошлого  года после издания этого указа не финансируется ни одна отрасль,  ни подотрасль, которая находится в ведении этого комитета.

     Если мы  до  конца  января  текущего  года  не профинансируем контракт с Ираном по производству  танков  в  сумме  25  миллионов долларов,  то  с  1 февраля будем платить штрафные санкции в сумме 167 миллионов долларов США и  потеряем  контракт  на  3  миллиарда долларов США.  Если мы приостановим и не возобновим финансирование АН-140, АН-70, мы аналогично потеряем ряд международных контрактов в миллиардных суммах.

     В залоге  находится  весь  морской  флот  Украины.  И если мы опять-таки  не  погасим  долги  за  свои  вот  такие   гарантийные соглашения,  то  завтра  Украина  лишится всего флота.  Вот какими проблемами мы сегодня должны заниматься,  а не развивать челночный бизнес, который нам сегодня предлагают.

     Это Гарантийное   соглашение,   которое  якобы  дает  нам  88 миллионов долларов США,  абсолютно нас не спасет от  тех  убытков, которые мы сегодня имеем, и увеличит внешний долг государства.

     Необходимо срочно спасать ситуацию. Нужно не такие соглашения ратифицировать,  а принимать закон о встречных претензиях  мировым финансовым структурам за огромный,  миллиардный ущерб, исчисляемый в сумме более  200  миллиардов  долларов,  который  нанесен  нашей стране  вот  этими  всеми структурными перестройками и разрушением базиса Украины, всего ее промышленного комплекса.

     Я также призываю от имени  депутатов  левого  толка  и  нашей фракции  ни  в  коем  случае  не ратифицировать это соглашение.  А сегодня нам необходимо восстанавливать  Министерство  промышленной политики  и  начинать  финансировать  нашу базовую промышленность, госпредприятия и предприятия,  которые имеют пакет государственной собственности.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Аналітично-консультативна рада зараз  розглядає питання   харчової   промисловості.   І,   справді,   в   харчовій промисловості є дуже великі підприємства,  які  мають  переробляти значні обсяги продукції,  щоб бути рентабельними.  На жаль,  такої продукції вони не одержують.  Вони  працюють  при  обсягах  значно нижчих від критичних. І тому майже 60 великих підприємств харчової промисловості є нерентабельними.

     І єдиний порятунок тут полягає в тому,  щоб  у  кожному  селі були  створені оптові кооперативи,  які скуповували б у селян їхню продукцію,  яка потім би перероблялася.  Тому  проблема  створення малих переробних підприємств є для України проблемою номер один.

     Такі підприємства   дають  можливість  забезпечити  стійкість продовольчого  ринку  для  населення,  і  тому  їх   створення   є обов'язковим.

     І малі  підприємства,  не мають ніякого відношення до великих підприємств     галузей      суднобудування,      літакобудування, автомобілебудування - це інша тема,  яка не є предметом нинішнього нашого  розгляду.  Тому  виступ  Наталії  Михайлівни  є  абсолютно безпідставним,  суто  агітаційним  і  не має ніякого відношення до того, що говорив Володимир Семенович.

     Тому я вважаю,  що  ми  повинні  скористатися  пропозицією  і обов'язково погодитися на цей кредит.  Безглуздо не взяти кредиту, який дасть користь. І якщо Наталія Михайлівна знає, де взяти гроші на  свою  передвиборну кампанію,  то,  якби хоч частина цих коштів була спрямована на відродження малого виробництва в нашій державі, було б набагато більше користі. Те саме стосується й інших.

     Мені шкода, що я, можливо, дещо полемізую. Але вважаю, що два попередні  виступи  не  мають  ніякого  відношення   до   предмета обговорення.  І  я  пропоную,  щоб  ми обов'язково ратифікували цю угоду.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги, я прошу не вигукувати. Ми ж бачимо, що державу ведуть до хуторянства. І не треба звинувачувати один одного (Шум у залі).  Якщо логіка,  мислення у вас хутірські, то ви посидьте мовчки.  І скажіть спасибі,  що за радянської влади вищу освіту одержали.

     Я ставлю  на  голосування  проект  Закону   про   ратифікацію Гарантійної угоди. Будь ласка.

     "За" - 117.

     -----------

     Шановні колеги, і останнє питання. Проект Закону про внесення змін  до  статті  7  Закону  про  державне   регулювання   імпорту сільськогосподарської продукції. Будь ласка, Мартиновський Валерій Павлович. Дві хвилини.

     МАРТИНОВСЬКИЙ В.П.,   заступник   голови   Комітету,   голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань аграрної політики   та   земельних    відносин    (виборчий    округ    29, Дніпропетровська   область).   Уважаемый   Александр   Николаевич! Уважаемые коллеги!  Вопрос чрезвычайно прост.  В силу  сложившихся климатических  и политических условий,  когда мы продекларировали, что соберем 1,5 миллиона тонн  кукурузы,  на  самом  деле  сегодня имеем около 400 тысяч тонн кукурузы. Такие крупнейшие отрасли, как животноводство  и  перерабатывающая  промышленность  остались  без сырья.

     Аграрный комитет   рассмотрел   этот   вопрос   и  единодушно поддержал законопроект,  чтобы ввезти до 1 сентября 2000 года  150 тысяч   тонн   кукурузы   для   птицеводства   и  перерабатывающей промышленности.

     ГОЛОВА. Запитання є?  Ви бачите,  що ми вже ввозимо?  Уже "до ручки"  дійшли,  а  нам  більшості  не вистачає,  щоб підтримувати Президента.  Більшість потрібна, щоб негайно переобрати Президента і  ліквідувати  той  курс  реформ,  який сьогодні державу до цього довів (Оплески).  Будь ласка,  я  прошу  прийняти  законопроект  у першому читанні. Ставлю на голосування.

     "За" - 73.

     Спасибі.

     Шановні колеги!  У  нас з понеділка - останній тиждень роботи четвертої  сесії.  Вам  на  руки  роздано  питання,  які   в   нас залишаються   на   останній  пленарний  тиждень.  Прохання  уважно розібратися в них. У понеділок буде засідання Погоджувальної ради, щоб  ми  чітко  визначилися  з  цих питань і все те,  що потрібно, встигли  прийняти.  На   цьому   сьогоднішє   пленарне   засідання завершено.